/
Текст
А.Є.КАРПОВ, ЄЯ.ПК
ШАХОВИЙ
КАЛЕЙДОСКОП
( З Поверніть книгу не пізніше
зазначеного терміну
ШАХОВИЙ
КАЛЕЙДОСКОП
А.Є.КАРПОВ, Є.Я.ГІК
ШАХОВИЙ
КАЛЕЙДОСКОП
КИЇВ
ГОЛОВНЕ ВИДАВНИЦТВО
ВИДАВНИЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ
«ВИЩА ШКОЛА»
19КЗ
75.581
К26
УДК 518.92 + 794.1
Шахматньїй калейдоскоп. К а р п о в А. Є., Гик Є. Я.— К.:
Вища школа. Головнеє изд-во. 1983.— 216 с.— Укр.
Книга чемпиона мира по шахматам А. Е. Карпова и шахматного мас*
тера, кандидата технических наук Е. Я. Тика знакомит читателя с раз-
личньїми сторонами шахматной игрьі и шахматного искусства. Первую
часть книги составляют рассказьі о матчах на первенство мира, о шах-
матньїх комбинациях, задачах и зтюдах, о матче на первенство мира
в Мерано. Во второй части рассказьівается о программировании шах*
ммтной игрьі, о шахматньїх соревнованиях компьютеров. В третью часть
книги входят пятнадцать лучших партий чемпиона мира с его коммен-
тариями.
Ил. 254.
Переклад з російського видання (М., «Наука». Главная редакция физи-
ко*математической литературьі, 1982) Є. П. Чорного
Редакція літератури з математики і фізики
Зав. редакцією Є. Л. Корженевич
Издательство «Наука».
Главная редакция физико-матема
тической литературьі, 1981
к4202000000-242 зй7.83
МІ2І1(04)*83
(©Переклад на українську мову,
видавниче об’єднання
«Вища школа», 1983
ПРО «ШАХОВИЙ КАЛЕЙДОСКОП»
Недавно в серії «Бібліотечка «Квант» було перевидано од-
ну з кращих популярних книжок з математики — «Математич-
ний калейдоскоп» Г. Штейнгауза. Тепер у цій серії виходить
інша книжка із схожою назвою — «Шаховий калейдоскоп».
Нам здається, що в жанрі популярної літератури вона також
посяде провідне місце.
Насамперед варто, мабуть, пояснити, чому в серії книжок,
розрахованій в основному на читачів, які цікавляться матема-
тикою і фізикою, видається книжка про шахи.
Як відомо, шахи і наука мають багато спільного. Най-
ближче шахи стикаються з математикою. Немає сумнівів у то-
му, що між шаховими і математичними здібностями є певний
зв’язок (який заслуговує спеціального аналізу!), і не випадко-
во математикою цікавились або навіть вивчали серйозно багато
чемпіонів світу, починаючи з першого шахового «короля»
В. Стсйніца.
Доктор Ем. Ласкер, другий чемпіон світу, був видатним
математиком, автором ряду фундаментальних праць з алгебри
і теорії ігор. Доктор М. Ейве, п’ятий чемпіон світу, закінчив
математичний факультет Амстердамського університету і за-
лишив математику тільки в похилому віці. Перший радян-
ський чемпіон світу, доктор технічних наук М. М. Ботвинник,
будучи відрмим спеціалістом у галузі електротехніки, згодом
перекваліфікувався і, по суті, опанував професію математика-
прикладника, Справді, алгоритм гри в шахи, що його
М. М. Ботвинник наполегливо розробляє, безпосередньо при-
четний до кібернетики і прикладної математики.
Яскраві математичні здібності мав у шкільні роки
М. Н. Таль, задачі з алгебри він звичайно розв’язував усно.
Нарешті, нинішній чемпіон світу, один з авторів цієї книжки,
А. Є. Карпов починав своє сходження на шахову вершину...
з математики. Із золотою медаллю він закінчив математичну
школу, був переможцем математичних олімпіад, а в 1968 р.
вступив на механіко-математичний факультет Московського
університету. Щоправда, потім заради шахів Карпов пожертву-
5
вав «чистою» математикою і перейшов на економічний факуль-
тет Ленінградського університету (у Ленінграді жив його тре-
нер С. А. Фурман), але й цей факультет тісно пов’язаний з ма-
тематикою і кібернетикою.
Серед школярів і студентів, які захоплюються точними
науками, та й серед учених, математиків і фізиків, важко зу-
стріти людину, яка тією чи іншою мірою не цікавилася б шаха-
ми. Одні з них грають краще (так, другий автор книжки
Є. Я. Гік, будучи математиком, кандидатом технічних наук,
водночас має і звання шахового майстра), другі ставляться до
гри як любителі, хоч і проводять за шахами мало не все своє
дозвілля, треті грають рідко (з роками вчені мають дедалі мен-
ше вільного часу), зате уважно стежать за подіями, які відбу-
ваються в шаховому світі.
Гра в шахи — не тільки цікаве, а й корисне заняття. Шахи
розвивають творчі навички і комбінаторні здібності, виховують
волю, виробляють бійцівський характер. «Гімнастикою розуму»
називав цю старовинну і мудру гру В. 1. Ленін, який, як відомо,
в години відпочинку нерідко сідав за шахівницю.
Треба сказати правду, що серйозне захоплення і матема-
тикою, і шахами поєднати дуже важко. Річ у тім, що шахи,
будучи чудовим відпочинком для юриста, лікаря, художника
і навіть для інженера, не можуть бути розумовою розрядкою
для математика, мозок якого під час розв’язання шахових
проблем продовжує діяти в попередньому ключі.
Частину матеріалів пропонованої читачеві книжки вже
було опубліковано в журналі «Квант», на його «Шахових сто-
рінках», які ведуть Анатолій Карпов і Євген Гік. Цей «тандем»
виник не випадково. Ще в 1968 р. студент першого курсу мех-
мату майстер А. Карпов і випускник мехмату майстер Є. Гік
грали в одному чемпіонаті МДУ, на якому вони й познайоми-
лись. Через шість років Карпов став найсильнішим шахістом
планети, через три роки в матчі в Багіо він захистив своє зван-
ня, а ще через три роки в матчі в Мерано знову відстояв ша-
хову корону.
Варто нагадати, що А. Карпов — член ЦК ВЛКСМ і веде
велику громадську роботу, пропагуючи шахи. Це, безумовно,
відіграє важливу роль у зростанні популярності шахів серед
молоді. Є. Гік за цей час захистив кандидатську дисертацію,
опублікував більш як ЗО наукових праць з кібернетики, виграв
одного разу шаховий Кубок Москви і водночас видав дві ша-
хові книжки.
«Шаховий калейдоскоп» складається з трьох самостійних
чистий. Перша з них, «Одинадцять шахових сторінок», ‘ озна-
йомлює читача з різними сторонами шахової гри і шахового
6
мистецтва. Розповідається про матчі на першість світу, цікаві
партії, шахові комбінації, задачі і етюди, шахові головоломки
і задачі-жарти, про геометричні властивості шахівниці і фігур.
Друга частина книжки цілком присвячена шаховій грі ком-
п’ютерів. її написали разом А. Бітман і Є. Гік (математик і ша-
ховий майстер А. Бітман —один з творців програми «Каїсса»).
Третя частина містить п’ятнадцять кращих партій чемпіона
світу, які він особисто прокоментував.
Книжка дуже насичена, як, власне, і належить «Калейдо-
скопу». Написана жваво й дотепно, її, безумовно, з цікавістю
прочитають всі прихильники шахів (а отже, як ми намагалися
показати, і математики, і фізики).
М Смолянський
Це видання є перекладом книжки, випущеної у 1982 р.
У жовтні—листопаді 1981 р. в Мерано відбувся ЗО-й матч на
першість світу. Здобувши в ньому блискучу перемогу, Анато-
лій Карпов став триразовим чемпіоном світу з шахів. Ця подія
знайшла своє відображення в українському виданні книжки.
1 ОДИНАДЦЯТЬ
ШАХОВИХ
СТОРІНОК
Сторінка
1
ШАХОВИЙ
ЖИВОПИС
Прочитавши заголовок,
читач, мабуть, подумав, що
автори книжки не утримались
і вирішили спочатку провести
паралель між шахами, їхньою
улюбленою грою, та іншими
видами мистецтва — музикою,
поезією чи живописом. Та це
було б не дуже оригінально.
Як відомо, шахи — це одно-
часно і наука, і мистецтво, і
спорт, тому наявність у них
усіх трьох компонентів роз-
глядається тут як аксіома.
Кожна з цих шахових граней
знайде те чи інше відображен-
ня в книжці, а в «Сторінці 1»
йдеться про шаховий «живо-
пис» як такий. Мова йтиме
про один захоплюючий шахо-
вий жанр, який називають
символічними, образотворчи-
ми, або скахографічними ша-
хами.
У творах цього жанру
початкове або кінцеве розмі-
щення фігур, або сам хід роз-
в’язування, зображують со-
бою який-небудь малюнок,
символ, число або літеру. Ви-
являється, що скупою мовою
шахових фігур можна вира-
жати і прислів’я, і наукові до-
сягнення, і явища повсякден-
ного життя, і багато іншого.
Символічні композиції при-
свячують видатним особам,
ювілейним датам або важли-
вим історичним і політичним
подіям.
Першою оригінальною ска-
хографічною задачею, опуб-
лікованою в Росії в 1824 р.,
була «картина» першого ро-
сійського шахового майстра
О. Д. Петрова «Втеча Напо-
леона із Москви в Париж» —
відгук на перемогу Росії у
Вітчизняній війні 1812 р.
О. Петров, 1824
Мат за 14 ходів
8
Поле а 1—Москва, поле
Ь8—Париж, діагональ — а8 —
НІ — річка Березина, на якій
було остаточно розбито фран-
цузьку армію. Російська кін-
нота переслідує Наполеоне:
і. К82+ Кра2 2. КсЗ+ КраЗ
3. КаЬ1+ КрЬ4 4. Ка2 +
КрЬб 5. КаЗ + Краб 6. КЬ4 +
(білі не поспішають нанести
вирішальний удар, мат фер-
зем на а8 показує можливість
узяти в полон Наполеона під
час переходу через Березину)
8. ...Кра7 7. КЬ5+ КрЬ8 (от-
же, французькі війська відки-
нуто за Березину) 8. Каб+
Крс8 9. Ка7+ Крд7 10. КЬ8 +
Кре7 11. Кс8+ КрІ8 12. К87 +
Крі8 13. Ке7+ КрН8, і росій-
ська армія переможно закін<
чує війну — 14. Кр?1 X.
Багато образотворчих за-
дач склав видатний шаховий
композитор минулого століт-
тя С. Лойд. Відтворимо дві
його знамениті «кішки».
З верхньою «кішкою»
справа така: І. К!4 + Кр : !2
9. К : НЗ+ Кре2 (2. ...Кр : ?3‘
3. КГ5+ Кр : ЬЗ 4. С^х)
8. с8Ф і 4. ФабХ. Цікавий ва-
ріант І. с8К? Т : Ь1 2. К : е7
0ІКІ 3. К765 пат! А в нижній
«кішці», яка ніби нічим не від-
різняється від своє? сусідки,
вирішує саме перетворення в
коня: 1. Ь8К! (із загрозою
2. К : 67, 3. Кс5 і 4. КЬЗх)
1. ...85 2. Кеб де 3. Ке4 +
Кр : е2 4. К84Х. Тут вже не
проходить 1. Ке4 + ? Кр : е2
2. К : 83+ Кр : 13 3. Ке5 +
Кр : «З 4. С14 + КрЬЗ!
Мат за 4 ходи
Мат за 4 ходи
Ці цікаві задачі-близнюки
стали Лойду канвою для опо-
відання такого сюжету. Два
професори, любителі шахів,
укладали тлумачний словник.
Вони запрацювалися і. дійшов-
ши до слова «кішка», припи-
нили своє заняття, вирішив-
ши, що «завтра буде, видні-
ше». Прокинувшись, колеги
повідомили один одному, що
бачили уві сні кішку просто
на шахівниці. Як тільки один
професор розставив на шахів-
ниці свою кішку, другий по-
9
спішив заявити, що і йому при-
снилася така сама кішка.
Проте, що дуже дивно, жоден
з них не міг розв’язати зада-
чу другого, оскільки вияви-
лось, що хоч кішки й однако-
ві, але задачі різні — фігури
в них зсунуті на одну верти-
каль, через що розв’язки їх
зовсім не схожі!
Ще одну старовинну об-
разотворчу задачу — «Залізна
клітка Тамерлана», складену
відомим російським шахістом
К. Янишем у 1850 р., врахо-
вуючи її шаховий сюжет, ми
перенесли в «Сторінку 4». Ма-
буть, найвидатнішим майст-
ром цього жанру, можна ска-
зати його основоположником,
був видатний російський ша-
хіст минулого століття І. Шу-
мов. У 1867 р. він видав книж-
ку під такою назвою: «Збір-
ник скахографічних та інших
шахових задач, у тому числі
повний шаховий буквар, мати
політичні, гумористичні і фан-
тастичні». В цілому І. Шумов
придумав понад 100 образо-
творчих задач, він і досі є ре-
кордсменом у цій галузі. До
речі, багато задач І. Шумова
могли б вдало доповнити
«Сторінку 3» книжки, оскіль-
ки його малюнки, як правило,
характеризуються надзвичай-
но симетричним розміщенням
фігур у початковій позиції.
Легко здогадатися, чому з ба-
гатої живописної спадщини
І. Шумова ми відібрали п’ять
картин, які зображені в кін-
ці книги на форзаці. Зви-
чайно, цей чудовий художник
10
шахів не міг припустити в ми-
нулому столітті, що з його
«букваря» буде складено сло-
во «квант», а його творчість
знайде відображення в книж-
ці, випущеній в «Бібліотечці
«Квант»!
Ось як розв’язується шу-
мовський квант:
К. 1. К : с5+ Се4
2. С : е4+ Т : е4 3. <М6 +
Ф : (16 4. КЬ6Х;
В. 1. Ф : сЗ (із загрозою
2. КбЗх) 1. ...де 2. Тд5 +
С : <15 3. КдЗ + Крс4 4. ТЬ4Х;
1. ...Тдб 2. КдЗ + Крсб
3. К:е7Х; 1. ...ТЬ6 2. Ф:<14 +
Крсб 3. К : е7Х; 1. ...Теб
2. Ф : (14+ Крсб 3. Ф : с4 +
Кс5 4. Фд5Х.
А. 1. Фа5 (із загрозою
2. ФсЗХ) 1. ...КреЗ 2. Фд2Х;
1. ...Кр : с4 2. Фа4х.
Н. 1. Крс2 КЬ2 2. С : Ь2
Крс5 3. КдЗ+ Крд4 4. е5 Ге
5. С : е5Х.
Т. 1. Фс4+ Крїб 2. ТЇ4 +
Кр&5 3. ТЇ5+ К : Ї5 4. Ф^4 +
КрЬб 5. К : Г5Х.
І через 100 років шахова
образотворча продукція ко-
ристується великим попитом у
любителів шахів. Образотвор-
чі задачі — бажаний супутник
усіх шахових розділів. Зрозу-
міло, XX ст. надихає шахових
художників на нові теми, най-
популярніша з них—космічна.
На картині (див. діагра-
му В. Корольков, 1961) зоб-
ражено перший космічний по-
літ, здійснений Юрієм Гагарі-
ним. Шахові фігури, зосере-
джені в центрі шахівниці,
В. Корольков, 1961
Мат за 5 ходів
символізують нашу Землю,
половина якої (білі фігури)
освітлена Сонцем. Космічний
корабель «Восток» (білий
ферзь) здійснює свій історич-
ний виток навколо Землі:
І. ФаІЧ-! Крдб (1. ...ФсЗ 2.
Ф : сЗ-ь Крб5 3. ФЬ4 Крсб 4.
КсЗ і 5. ФЬбХ) 2. ФЬІ+!
Крд4 3. ФИ8 + ! Крсіб 4. Ф :
а8 + ! (ферзь оббіг усі кутки
Землі) 4. ...КрсІ4 5. Фе4Х.
Другий космічний експо-
нат нашого вернісажу нале-
Ан. Кузнецов, Б. Сахаров, 1959
жить до класики образотвор-
чого жанру.
і. СаЗ! С : Т5 (1. ...де
2. Ї£) 2. а7! С : а7 3. С : с5+
С : сб. Старт! 4. Ь8Ф + ! Кр : еб
5. Ф$8+ Креб 6. Ф$3 + ! Крдб
7. ФЬЗ + ! Крдб 8. ФЬ8 + ! Креб
9. Ф&8+ з вічним шахом. Тут
чорні фігури символізують
Землю, а маршрут Ь8—&8—
&3—ЬЗ—Ь8 — орбіта ферзя,
супутника Землі (позицію бу-
ло придумано ще в ті «доіс-
торичні» часи, коли в косміч-
ний простір літали лише су-
путники).
Цей космічний сюжет на-
лежить «перу» двох відомих
шахових композиторів, один
з яких, покійний Б. Сахаров,
був видатним радянським хі-
міком і металургом, членом-
кореспондентом АН СРСР,
лауреатом Ленінської пре-
мії.
Цікаво, що супутник, за-
пущений Кузнецовим і Саха-
ровим, виконано у вигляді
етюда, де всі фігури беруть
активну участь. Це не так час-
то буває в образотворчих ком-
позиціях.
Немає жодного свята, яко-
го б не відобразили шахові
живописці. Святам Нового ро-
ку, 8 Березня, 1 Травня,
9 Травня, 7 Листопада при-
свячено немало дотепних об-
разотворчих задач; з них мож-
на скласти цілий святковий
календар. Наш вибір припав
на чудове спортивне свято,
яке відбулося влітку 1980 р.
в Москві,XXII Олімпійські
ігри.
II
В. Корольков, 1980
Кооперативний мат за 2 ходи
(два розв'язки)
Олімпійську емблему не порушу*
вати!
На пропонованому полот-
ні зображено п’ять олімпій-
ських кілець.
У цій незвичайній задачі
найважливіше, щоб усі п’ять
кілець, що переплітаються,
зберегли свою форму! Нага-
даємо, що в кооперативних
задачах чорні починають і до-
помагають білим дати мат.
Розв’язки: а) І. Тс4 — Ь4
ТЬ5 - сб 2. ТЬ4 — Ь5 Тсб —
с4Х; б) 1. Тс4 — 44 ТдЗ —
сЗ+ 2. Тд4 — (13 ТсЗ — с4Х.
Чорна тура с4 міняється міс-
цями то з однією білою ту-
рою, то з другою; при цьому
чорний король буде замато-
ваний, а олімпійська емблема
не змінюється.
В олімпійських кільцях,
як і в шумовському «кванти,
на шахівниці багато зайвих
фігур, які використовуються
лише для утворення колори-
ту, але не беруть ніякої учас-
12
ті в грі. У шаховому живопи-
су такі фігури-статисти до-
пускаються, хоч, звичайно,
краще було б обійтися без
них. Серія образотворчих за-
дач, яку розглянуто нижче,
належить відомому шаховому
композитору (математику за
освітою), міжнародному май-
строві Е. Погосянцу. Задачі
відзначаються тим, що фігури
в них, по-перше, як і нале-
жить, зображують ті чи інші
літери (ініціали людей, яким
присвячені задачі) і, що най-
головніше, кожна з фігур має
певне суто шахове наванта-
ження. Деякі із запропонова-
них малюнків — це ретрозада-
чі, вони потребують додатко-
вого дослідження, щоб визна:
ЧИТИ, чий хід у вихідній пози-
ції. Ідея їх така: якщо остан-
ній хід чорних неможливий,
то, отже, черга ходу за ними
(нульовий хід чорних!). До-
кладнішу розповідь про такі
задачі ви знайдете в «Сторін-
ці 7».
Цілий вінок задач Е. По-
госянц < присвятив чемпіонові
світу, коли йому вшосте бу-
ло присуджено приз Оска-
ра — приз, який вручається
кращому шахісту року за ре-
зультатами опитувань журна-
лістів різних країн.
Перед вами шість діаграм,
на яких зображено 12 задач
(Карпов—12-й чемпіон сві-
ту). Пара задач на кожній
діаграмі зображує дві літери,
зліва К, справа А (Анатолій
Карпов). В обох задачах на
першій діаграмі мат дається
«Шість «Оскарів» Анатолія Карпова
за один хід, на другій діагра-
мі — за 2 ходи і т. д., на шос-
тій — за 6 ходів (шостий Ос-
кар!). На всіх малюнках бере
участь 9 фігур, це також пев-
ний символ — чемпіон світу
став першорозрядником у
9 років, гросмейстером у 19,
а... шостого Оскара мав за
турнірні успіхи 1979 р.
Розв’язки
шести «Оскарів*
Мат за один хід. К. Остан-
ній хід чорних неможливий,
тому починають вони (1.
КЬбХ — хибний слід). 0.
...Т : Ь7 (С : Ь7) 1. Ф : Ь7Х;
0. ...С : Ь5 (аЗ) 1. КЬбХ. А.
0. ...Ь4 1. КІ8Х; О....Ї£ 1.Ї£Х.
Мат за 2 ходи. К. Це зви-
чайна задача, без фокусів.
4. с8К! ТЬ5 (Ь7, Ь8) 2. КсбХ;
1. ...Т — будь-який хід по шос-
тій горизонталі 2. С : Ь4Х;
Л. О....£І 1. Т:Ї5Ь5 2. Т : Ь5х.
Мат за 3 ходи. К. 0. ...сЬ
(0. ...аЬ 1. а7 і 2. а8Фх) 1.
Т : Ь6! Кр : а4 2. ТЬ5 Кр : аЗ
3. Та5Х. А. 0. ...К : Ї5 (ва-
ріанти, які розпочинаються
ходами 0. ... К&4+ і 0. ...И&,
простіші) 1. І8Ф 1і£ 2. С : &6
і 3. Ф&7Х; 1. ...Ь6 2. &7+!
(2. Кр : 15 пат!, 2. Креб?
Кя7!) 2. ...К : $7 3. Ф : £7Х.
Мат за 4 ходи. К. 1. КрЬі
ЬЗ 2. Каб! Ьа+ 3. Крс2! і
4. Кс4х. А., 0. ...&Ь (0. ...£Ї
.1. С^7 Г4 2. Т : ЬбХ) 1. ...С^7
Ь4 2. К : Ь4 Ь5 3. КЇЗ Ь4
4. К&5Х.
Мат за 5 ходів. К.
0. ...Т : а5+ 1. КрЬЗ ТЬ5
14
2. Т3сб+ Кра5 3. Т : а7 +
КрЬ5 4. ТЬ7+ Кра5 5. ТабХ.
А. 1. КЇ84-! (1. Г8К) + Кр^7!)
1. ...Кр£7 2. Кеб+! КрЬ7 (2.
...Ф : еб 3. Ї8Ф+) 3. Т8К4-!
Ф:Ї8 4. К : Ї8 + КР&7 5.ТЇ7Х.
Мат за 6 ходів. К. 1. КЬб
с4! 2. КрЬ5! сЗ 3. Кра5 с2!
4. КрЬ5 ЬЗ 5. Кра5 і 6. Кс4Х.
А. 0. ...С : Ї7 1. Кр : Ї7 Ь4
2. 16! 1і£ (2. ...ЬЗ 3. Кре7 і
т. д.). 3. Кр : &6! Кр&8 4. Ь7 +!
КрЬ8 5. Ї7 ЬЗ 6. Ї8ФХ.
Шахові художники ство-
рили немало портретів відо-
мих шахістів і представників
інших видів мистецтва. Зви-
чайно це позиції з початковим
розміщенням фігур у вигляді
першої літери прізвища героя
картини. У шістьох «Оскарах»
на кожній діаграмі було по
дві літери, тобто додано пер-
ший ініціал. «А чи не можна
вказувати й другий ініціал?»—
запитали автори книжки
Е. Погосянца. Після такого
підказування художник почав
працювати об’ємніше, поміща-
ючи на своїх полотнах першу
літеру прізвища й ініціали.
Проблема полягала в тому,
щоб розмістити літери в різ-
них кутках шахівниці і щоб
вони не заважали одна одній.
Нині в альбомі Погосянца
можна знайти портрети і грос-
мейстерів, і письменників, і
вчених, і спортсменів. Свій
перший триптих художник
присвятив відомому радян-
ському письменнику і драма-
тургу, великому шанувальни-
ку шахів, автору сценарію
фільму «Гросмейстер», Леоні-
ду Генріховичу Зоріну.
Л. Мат за 2 ходи
Г. Мат за 4 ходи
3. Виграш
На знак глибокої поваги
до видатного радянського фі-
зика і голови редколегії «Біб-
ліотечки «Квант», академіка
Ісаака Костянтиновича Кикої-
на ми замовили «портрет».
И*. Мат за 1 хід
К (у лівому нижньому куті).
Мат за 1 хід.
К (у правому нижньому куті).
Мат за 2 ходи
• Тут і в наступних трьох діагра
мах вжито літери російського
алфавіту
Наведена нижче діаграма
присвячена іншому видатному
фізику, лауреату Нобелівської
премії, члену редколегії «Біб-
ліотечки «Квант» і, крім того,
сильному шахісту, академіку
Петру Леонідовичу Капіці.
П. Мат за 3 ходи
Л. Мат за 2 ходи
К. Мат за 3 ходи
Віталій Іванович Сева-
стьянов—учений, льотчик-кос-
монавт, двічі Герой Радян-
ського Союзу і... голова Ша-
хової федерації СРСР.
В. И. С. Мат за 1 хід
15
Вище наведено шість діа-
грам, присвячених одному з
авторів книжки. Другому ав-
тору (Євгену Яковичу Гіку)
стало трохи прикро, що його
ім’я не буде згадано в книж-
ці. «Нехай не шістьох, але хоч
однієї діаграми я заслуго-
вую»,— поскаржився він По-
госянцу. Через п’ять хвилин
зображення було готове.
Е. Я. Мат за 1 хід
Г. Мат за 8 ходів
Розв’язки
п’ятьох триптихів
Я. Г. Зорін—Л. 0. ...Ке7 +
I. Іе (із загрозою 2. Ф£бХ, не
проходить 1. Ф : е7? Ь4!)
1. ...Ї£8 2. Іі£КХ! (1. ...ТГ8
2. с(Сх’). Г. 1. СЇ4! КрЬ4
2. Крї2 КрЬ5 (ИЗ) 3. КрїЗ
КрЬ4 4. ТЬ2Х. З 1. КрЬ5
(але не І. ’ ТЬ7 + Кра8!
2. Кр : а.З пат, тепер чорним
треба захищатися від загрози
2. Кеб І і 3. ТІ)8Х) 1. ...Кра8!
2. Таб КрЬ8 3. Кс6+ з ви-
грашем іурн.
1. К. Кикоїн — І. 0. ...а4
1. Т:а7Х; 0. ...К : Ь6 1. СЬ5Х;
0. ...К : с7 1. Сс8Х. К. (ліве).
0. ...Т : аЗ 1. Ф : аЗХ; 0.
...Т : Ь2 1. Ф : Ь2Х. К. (пра-
ве). 1. £4! Ь2 2. К£ЗХ.
П. Л. Капіца—П. 1. КрЬ5!
(взаємний цугцванг, мат не
загрожує) 1. ...Т : аб 2. Кр : аб
і 3. ФЬ7Х (1. ...с6+ 2. Ф : сб +
ТЬ7 3. Ф:Ь7х). Л. 1. КЬ5!
Кр : а2 2. ТаЗХ. К. 1. С$3!
Ф : £3 2. Т£І + ! КрЬ2 З.ТЬІХ.
В. 1. Севастьянов — В.
0. ...Т : Ь8 1. сЬКХ!; 0. ...аЬ
1. Т : а8Х; 0. ...ЬЗ 1. с8ФХ.
1. 0. ...КІ7+ 1. Т : Ї7Х; 0.
...К£б+ 1. Т: £бх (але не
1. Ї£8Х — в цій позиції хід
чорних). С. 0. ...Кр : £1.
1. ТИХ.
Є. Я. Гік —Є. 0. ...С:Ь6
1. СЬ5Х; 0. ...С : Ь4 (Кр : Ь6)
1. Кс8Х. Я. 0. ...Ї£ 1. Ї£Х;
0. ...Ї6 1. Т£7Х. Г. 1. ТВ2 КрН
2. Т: £2 Креї 3. КрїЗ Кр<Н
4. КреЗ Крсі 5. КрсІЗ КрЬі
6. КрсЗ Краї 7. КрЬЗ, 8. Ї£ІХ.
На цьому виставку кар-
тин Е. Погосянца ми оголо-
шуємо закритою (з мініатю-
рами та задачами-жартами
цього дотепного шахового
художника ми ще ознайоми-
мося в «Сторінці 5» і «Сто-
рінці 6»). Автори книжки, які
вдячні Погосянцу за присвя-
чені їм малюнки, вирішили не
залишатися перед композито-
ром-художником в боргу і та-
кож створили невеликий на-
тюрморт, фігури якого зобра-
жують літеру П — Погосянц.
А вступна рокіровка символі-
зує той факт, що шахові
16
Мат за 2 ходи
практики на хвилинку пере-
творюються в шахових компо-
зиторів. Після 1. 0—0! мат не
загрожує, тобто на шахівни-
ці—взаємний цугцванг. 1....£3
2. С?4Х; 1. ...Кр?3 2. Т : еЗХ.
Без пішака Ї4 є побічний роз-
в’язок — 1. СП-Ь Кр£3 2. Т :
К4х. З десяти фігур на шахів-
ниці тільки пішак еЗ не віді-
грає ніякої ролі, але, сподіва-
ємось, для композиторів-по-
чатківців (або художників!)
така перевитрата шахових за-
собів цілком простима.
Ми вивчили лише кілька
видів шахового живопису.
Можна було б ще згадати за-
дачі й етюди з геометричними
мотивами, у процесі їхнього
розв’язування на шахівниці ви-
никають різні геометричні ри-
сунки і знаки — віражі, хрес-
ти, змійки, східці тощо. Зали-
шились осторонь і образотвор-
чі головоломки, наприклад:
кінь обходить усі поля шахів-
ниці, і його маршрут утворює
квітку або вазу. Скахографіч-
ні експонати такого типу зви-
чайно безіменні, а ми тут ви-
рішили зробити наголос на
портретному живописі.
На закінчення хочеться
згадати ще про один різновид
образотворчих шахів...
Ботвинник — Капабланка
Ця відома позиція виник-
ла в партії двох великих ша-
хістів, яку було зіграно в
1938 р. на міжнародному тур-
нірі в Роттердамі.
1. СаЗ! Вступ до 12-ходо-
вої комбінації, однієї з най-
довших в історії шахів.
1. ...Ф : аЗ 2. КЬ5 +! Білі жерт-
вують свою другу (і останню)
легку фігуру. 2. ...£Ь 3. Ф&5 +
Крї8 4. Ф:Ї6 + Кр&8 5. е7
Фс1+ 6. Крї2 Фс2+ 7. Кр£3
ф(13+ 8. КрЬ4 Фе4+ 9. Кр : Ь5
Фе2+ 10. КрЬ4 Фе4+ 11. &4
Феї + 12. КрЬ5. Чорні здали-
ся — шахів більше немає, і бі-
лий пішак перетворюється на
ферзя.
Цю партію несподівано
було продовжено через 15 з
17
лишком років. Перебуваючи в
1954 р. на Всесвітній шаховій
Олімпіаді в Амстердамі, у віт-
рині однієї з кондитерських
Ботвинник побачив торт з по-
зицією, зображеною на діагра-
мі! Так голландські кондитери
створили вартий уваги твір у
жанрі образотворчих шахів.
Корчной — Карпов
А це епізод з 17-ї партії
матчу в Багіо. Останній хід
чорних — 39. ...КсІ2— (3+ при-
ніс одному з авторів книжки
немало радощів. По-перше
Корчной негайно здався че-
рез неминучий мат (40. КрНІ
КЇ2Х; 40. £Ї Т£б+ 41. КрНІ
К(2х). А, по-друге, адмініст-
рація готелю, де жив перемо-
жець, піднесла йому шаховий
торт із зображенням цієї по-
зиції! Як бачимо, філіппінські
кондитери також ^осягли ве-
ликих успіхів у розглядуваній
галузі шахового живопису.
На жаль, такі образотвор-
чі експонати мають один, сер-
йозний дефект — вони дуже
Смачні і тому недовговічні
Сторінка
2
ГЕОМЕТРІЯ
ШАХІВНИЦІ
Щоб добре грати в шахи,
не обов’язково бути здібним
математиком. Безперервний
розрахунок варіантів, який до-
водиться робити шахістові під
час партії, має іншу специфі-
ку, ніж робота маїсматика-
обчислювача. Проте шахова
гра має деякі математичні
елементи, з якими ми й хоче-
мо вас ознайомити
Незвичайні геометричні
властивості шахівниці мають
важливе значення в теорії за-
кінчень. Почнемо з такого ві-
домого етюда.
Р. Реті, 1921
Нічия
Як це не дивно, але білим
вдається наздогнати пішака
суперника Зрозуміло, якщо
король відправиться за ним
18
прямим шляхом (1. КрЬ7 Ь4
2. КрЬб ЬЗ і т. д.), то пішак
безперешкодно перетвориться
на ферзя. Проте білі виби-
рають хитріший маршрут:
1. Кр?7! Ь4 2. КрТб! КрЬб (на
2. ...ЬЗ буде 3. Кре7 112 4. с7
КрЬ7 5. КрсІ7, і пішаки од-
ночасно стають ферзями)
3. Кре5! Тепер 3. ...ЬЗ 4. Крдб
Ь2 5. с7 знову веде до нічиєї,
але не змінює справи і
3. ...Кр:с6 4. Крі4 ЬЗ 5. Кр?3
Ь2 6. Кр : Ь2 — король наздо-
ганяє пішака на порозі його
перетворення.
Як бачимо, білі рятують-
ся тут за допомогою суто гео-
метричної ідеї, яка полягає в
тому, що найкоротшою від-
станню на шахівниці не обо-
в’язково є пряма. У цьому
прикладі білий король прохо-
дить від Ь8 до Ь2 за 6 ходів
як при прямолінійному, так
і зигзагоподібному рухах: од-
нак у другому випадку чорні
змушені витратити два зайві
темпи, і їхнього «невтримно-
го» пішака вдається зупини-
ти. Зауважимо, що виявлена
властивість відстаней прита-
манна не тільки шахівниці.
У математиці вивчається ба-
гато геометричних об’єктів з
незвичними відстанями між
ними (так звана неевклідова
метрика).
Пішаковий етюд Реті ви-
кликав справжню сенсацію в
шаховому світі. Геометрична
ідея, що лежить у його осно-
ві, не раз вдосконалювалась,
але за чистотою форми оригі-
нал перевершити не вдалося.
Через 7 років Реті надав сво-
єму відкриттю ще більш па-
радоксального вигляду.
Р. Реті, 1928
Нічия
Єдиний білий пішак ро-
бить нічию проти трьох зв’я-
заних прохідних пішаків су-
перника! 1. Кр£б КрЬб
2. Кр : ?7 Ь5 (2. ...(5 3. Крїб (4
4. Кре5 (3 5. Крсіб) 3. Кр : іб
Ь4. 4. Кре5 із відомим фіна-
лом; 1. ...Ь5 2. Кр: ?7 Ь4
3. Кр:Т6 і т. д.; 1. ..Л5
2. Кр: ?7 І4 3. Кріб ІЗ (3.
...КрЬб 4. Кре5) 4. Кре7. Ні-
чия.
Розглянемо ще один
етюдний ендшпіль (І. Майзе-
ліс, 1921), в якому білі вигра-
ють «геометричним» способом.
Пішак а7 беззахисний, і
єдиний шанс чорних полягає
в тому, щоб на неминуче
Кр : а7 відповісти Крс7, не ви-
пускаючи короля суперника з
ув’язнення. Білий король мо-
же досягти пішака а7 за 5 хо-
дів, і є ЗО способів взяти пі-
19
І. Майзеліс, 1921
Виграш
король не бере участі в грі,
і все залежить від того, чи
встигне його чорний опонент
наздогнати пішака ЬЗ.
шака за стільки ходів, але ли-
ше один з них веде до мети:
1. Креб! КрсЗ 2. Крсіб! Білий
король, як кажуть шахісти,
відштовхує плечем свого чор-
ного опонента. Тепер той не
може піти на д4 і втрачає ви-
рішальний темп: 2. ...КрдЗ
3. Крсб Кр<М 4. КрЬ7 Крс5
5. Кр : а7 Крсб 6. КрЬ8 і т. д.
Не проходить, наприклад,
1. Креб КрсЗ 2. Крсіб Кр<14
3. Крсб Креб! 4. КрЬ7 Крсіб
5. Кр : а7 Крс7 з нічиєю.
Трагічний випадок, пов’я-
заний з... геометрією шахів-
ниці, стався в 1951 р. під час
матчу на першість світу між
Ботвинником і Бронштейном;
про нього ми розповімо в
«сторінці 10».
Розглянемо тепер два най-
простіші геометричні правила
для пішакових закінчень, які
потрібно знати всім шахістам.
Правило квадрата. У на-
веденій нижче позиції білий
Недосвідчені шахісти зви-
чайно міркують так: пішак іде
сюди, король — туди, пішак —
сюди, король — туди і т. д.
При цьому вони часто поми-
ляються (особливо, якщо на
шахівниці є ще які-небудь пі-
шаки) і кінець кінцем збива-
ються в розрахунках. Проте
результат гри легко оцінити
за допомогою «правила квад-
рата» Досить з’ясувати, чи
може король, зробивши хід,
потрапити в квадрат пішака,—
у цьому разі в квадрат, окрес-
лений на діаграмі. Для зруч-
ності можна в думці провес-
ти лише одну лінію — діаго-
наль квадрата (113 —с8). От-
же, в нашій позиції чорні, як-
що хід за ними, роблять ні-
чию (потрапляють у квад-
рат), а якщо хід суперника,
програють.
Забавний епізод стався з
відомим шаховим майстром і
20
композитором М. Григор’євим
замолоду. Якось у шаховому
клубі він грав партію з одним
дідком. Юнак дуже хвилював-
ся, гадаючи, що перед ним
сидить якийсь поважний ша-
хіст. Але справи йшли непо-
гано, і кінець кінцем на ша-
хівниці виникла така позиція:
надії. Ось до якої сумної дра-
ми може призвести незнання
правила квадрата!
Правило трикутника У на-
веденій нижче позиції чорні,
якщо хід за ними, відразу ж
програють, бо пропускають
білого короля на поле Ь6 і
втрачають єдиного пішака.
Тремтячою рукою дідок
зняв з шахівниці пішака «Ь»—
І. ...Кр : Ь2, зате другий пішак
рушив уперед — 2. а4. Король
суперника кинувся за ним —
2. ...КраЗ 3. а5 Кра4. У цю
мить юного шахіста взяв сум-
нів: а що як дідок знає чарів-
ний секрет і переслідує піша-
ка не даремно? Втрачати було
нічого, і гонка тривала. 4. аб.
Краб 5. а7 Краб. Чорний ко-
роль ні на крок не відставав
від пішака. Тут білі з вигуком
«Ферзь!» зробили останній хід
пішаком — 6. а8Ф. Обличчя
дідка скорботно змінилося.
«Ой, не встиг!!» — видихнув
він у відчаї. Дідок вірив у
своє щастя, але раптова по-
ява ферзя зруйнувала всі його
Виграш
Але тепер хід білих, і їм
треба передати чергу ходу су-
пернику, інакше кажучи, ви-
грати темп. Після 1. Крбб
Крс8 нічого не дає 2. Крбб
Кр68 3. с7+ Крс8 4. Креб пат,
а 2. Креб Крс7 веде до ви-
хідної позиції. Мети досяга-
ють за допомогою «методу
трикутника». Для цього при-
кладу такий трикутник (с4—
64—65) окреслено на діагра-
мі. Після 1. Крбб Крс8 2. КрсІ4
КрЬ8 3. Крс4 Крс8 4. Крбб
необхідний темп виграно! Те-
пер на 4. ...Кр68 вирішує
5. Крбб Крс8 6. с7, а на
4. ...Крс7—- 5. Креб.
Геометрична опозиція.
Опозиція (інакше — протисто-
21
яння) відіграє основну роль
під час розігрування пішако-
вих ендшпілів. Геометрична
опозиція означає, що білий
і чорний королі перебувають
на одній лінії і їх відокрем-
лює непарне число полів. Як-
що поле одне, то опозицію
називають ближньою, якщо
три чи п’ять, то — дальньою.
Якщо королі перебувають на
одній вертикалі, горизонталі
або діагоналі, опозицію від-
повідно називають вертикаль-
ною, горизонтальною або діа-
гональною. Отже, щоб захо-
пити опозицію, доводиться за-
йматися арифметикою — лічи-
ти поля між королями. При
фіксованому положенні піша-
ків сторона, яка володіє опо-
зицією (при ході суперника),
звичайно досягає своєї мети—
виграє або робить нічию.
У всякому разі, вирішальну
роль відіграють маневри ко-
ролів (і пішаків, якщо вони
не блокують один одного).
Тут, якщо хід роблять бі-
лі, вони виграють, а якщо чор-
ні -- нічия. Нехай буде хід
чорних: 1. ...е5! 2. Крсб Кр?6
(чорні тримають горизонталь-
ну опозицію) 3. Крд5 КрП
(діагональна опозиція) 4.
Кр : е5 Кре7 (вертикальна
опозиція) 5. Крі5 Крї7 6. е5
Кре7 7. еб Кре8! (програє
7. ...Крї8— 8. Кріб Кре8 9. е7)
8. Кріб Крї8 (знову верти-
кальна опозиція) 9. е7 +
Кре8 10. Креб пат. Якщо хід
білих, вирішує 1. е5! (тепер
ОПОЗИЦІЄЮ володіють білі)
1. ...КрІ8 2. Крд8 КрП 3. Крд7
КрІ8 4. Кр: еб Кре8 (опози-
ція в чорних, але при білому
королі, який прорвався на
шосту горизонталь і зайняв
місце перед своїм пішаком, це
вже не має значення) 5. Крдб
Кр<18 6. еб Кре8 7. е7 Крї7,
і пішак проходить у ферзі.
Нічия
Щоб добитися нічиєї, білі
повинні захопити опозицію.
Проте, якщо опозиція ближ-
ня, то їм перешкодить влас-
ний пішак: 1. КрП? Крб2
2. Крї2 КрбЗ!, і опози ія
втрачається — 3. Кр&3 КреЗ
22
4. Кр£2 Кре2 5. Кр&3 КрП
6. КрЬЗ Крі2 7. Кр&4 Кр&2
з виграшем. Партію врятовує
лише дальня опозиція: І. КрЬІ!
Крс2 (після 1. ...&4 2. Кр&2
Кр<12 3. і& е4 4. &5 пішаки
перетворюються одночасно)
2. Кр&2 Крб2 3. КрЬ2! Кре2
4. Кр&2 КреЗ 5. Кр^З з ні-
чиєю.
Теорія відповідних полів
Ознайомившись з поняттям
опозиції, ми впевнилися, що
в пішакових закінченнях для
виграшу (або нічиєї) один ко-
роль, при тих чи інших поло-
женнях його колеги, повинен
займати відповідні поля (опо-
зицію), а якщо він не може їх
зайняти, то мети не досяга-
ють. Ця відповідність часто
буває складнішою, ніж роз-
глянута вище, і тому опози-
ція, по суті, є окремим ви-
падком поняття «полів відпо-
відності», який виникає під
час аналізу позицій з блоко-
ваною пішаковою структурою.
Для дослідження їх застосо-
вують різні методи: «критичні
відстані Біанкетті», «коорди-
натну систему Еберса» тощо.
Теорію таких закінчень нази-
вають теорією відповідних по-
лів.
Аналіз кожної конкретної
позиції можна розглядати як
розв’язання тонкої матема-
тичної задачі, проте єдиного
алгоритму не існує.
Розглянемо таку несклад-
ну позицію (хід білих).
Позиція чорних нелегка—
білий король загрожує про-
рватися до їхнього табору або
через ІЗ, або через аб. Чорні
повинні запобігти цьому на-
паду. Розглянемо різні поло-
ження білого короля і визна-
чимо відповідні поля для чор-
ного. Почнемо з критичних по-
лів вторгнення — ІЗ і аб. Як-
що білий король стоїть на ІЗ,
то чорний повинен не пускати
його на &4, тобто стояти на
&5 (з поля Ь5 він не встигає
потрапити на ферзевий фланг).
Отже, на відповідних полях
ІЗ і &5 ми записуємо число 1.
Якщо білий король прийшов
на аб, то чорний має зустріти
його з Ь8 (число 2). Нехай те-
пер білий король стоїть на е2.
Оскільки він загрожує зайня-
ти за один хід поле 1 і за чо-
тири ходи поле 2, то чорний
король повинен стати на іб (на
е2 і іб пишемо число 3). Бі-
лий король може піти з а5 і
Ь5 на аб, і, отже, цим полям
відповідає поле с8 (число 4).
На поля з номером 4 білий
король може потрапити з Ь4
і с4, їм відповідає поле 68
(число 5). З 63 король може
піти на поля 3 і 5, тобто йому
відповідає поле е7 (число 6).
23
Аналогічно з сЗ король може
зайняти поля 5, 6, і йому від-
повідає е8 (число 7). З 82 у
короля е ходи на поля 3, б, 7,
і йому відповідає (17 (числов)
Решта полів значення не ма-
ють.
Отже, відповідність по-
лів не взаємооднозначна —
двом парам білих полів відпо-
відає по одному чорному, це й
вирішує справу: 1. КріЗ Кр?5
2. Кре2 Крїб 3. Кр83 (3. Кр82
Крї7) 3. ...Кре7 4. Крс4
(4. КрсЗ Кре8) 4. ...Крс18. До-
сі чорні мали потрібну відпо-
відь, але після 5 .КрЬ4! білий
король залишається на полі з
числом 5, чорні втрачають
відповідність і програють: на
5. ...Кре7 (е8) буде 6. КрЬ5,
а на 5. ...Крс8— 6. КрсЗ Кр88
7. Крс4!, і на одній з ділянок
шахівниці білий король про-
ривається до чорних пішаків.
У цьому прикладі чорні
мають дуже мало можливос-
тей для маневрів, і тому білі
могли навіть дозволити собі
неточність. Наприклад, якби
вони зробили хід 5. КрЬ5 (за-
мість КрЬ4), то після 5. ...Крс8
виправили б помилку —
6. Краб! і т д. Проте часто в
таких позиціях один неточний
хід призводить до непоправ-
них наслідків.
Дослідження позиції, зоб-
раженої на діаграмі, значно
складніше. Наведемо його.
Вілі маюіь намір про-
рватися або через (16, або че-
рез (4, і чорний король пови-
нен перешкодити обом планам.
Отже, якщо білий король по-
Виграш
трапить на сб, чорний має зу-
стріти його на е7 (якщо ко-
роль буде на с!7, чорні не
встигають захистити пішака
&4 після Креб — 84 — еЗ —
14), тобто полю сб відповідає
поле е7. Якщо білий король-
буде на 14, чорний повинен
встигнути на Ь5, тобто полю
[4 відповідає поле И5.
Якщо білий король потра-
пив на 84, чорний у цей мо-
мент має зайняти поле І7, щоб
на Креб відповісти Кре7, а на
КреЗ мати відповідь Кр&6.
З поля с4 білі можуть піти як
Креб, так і Кр84, і король
чорних у цьому разі повинен
розміститися на Ї8, щоб стати
на е7 (при Креб) або на (7
(при Кр84). З поля 83 мож-
ливі ходи Крс4, Кр84, КреЗ,
і тому полю 83 відповідає по-
ле §7. Обійшовши послідовно
всі найважливіші поля, які є
в розпорядженні білого коро-
ля, і, підшукавши поля відпо-
відності для його чорного ко-
леги, дістанемо таку картину,
24
числової таблиці легко оціни-
ти позицію і в інших почат-
кових положеннях королів,
але тільки при певній пішако-
вій конфігурації.
Досі мова йшла лише про
пішакові закінчення. Проте ті
або інші математичні елемен-
ти є і в інших ендшпілях.
Розглянемо, наприклад, один
вид закінчень <тура з піша-
ком проти тури».
де, як і вище, відповідні поля
позначено одним і тим самим
номером.
Тепер позицію розв’язу-
ють майже автоматично. Бі-
лим слід керуватися таким
правилом: ставити білого ко-
роля на поле, якому в цей
момент відповідає поле з чор-
ним королем, або на поле,
відповідне якому чорний ко-
роль не може досягти за один
хід. Оскільки полю Ь1 відпо-
відає поле §7, полю Ь2 — 117,
а полю а2 — Ь8, то вирішує
тільки 1. Краї-— а2!! Після
1. КрЬІ? Кр&7! або 1. КрЬ2?
КрІі7! чорні добиваються ні-
чиєї.
Оскільки дальший хід гри
простіший, наведемо лише ос-
новний варіант (якщо чорні
грають інакше, вони програ-
ють ще швидше). 1. ...КрЬ7
2. КрЬ2! Кр?7 3. КрЬЗ! Кр?8
4. КрсЗ! Крі8 5. Крс4! КрП
6. Кр<14! По драбинці, зобра-
женій на діаграмі, білий ко-
роль зійшов на найвищу схо-
Чіпіку, і чорні беззахисні! Оче-
видно, за допомогою нашої
Нічия
Як оцінити цю позицію?
У білих зайвий пішак, але,
виявляється, виграти вони не
можуть. Щоб оцінити такі по-
ложення, в яких король чор-
них відрізаний від білого пі-
шака, а їхня тура атакує пі-
шака «з фронту», користують-
ся одним простим арифметич-
ним правилом. Його назива-
ють «правилом п’яти», і поля-
гає воно ось у чому. Якщо
номер ряду, який займає пі-
шак, і кількість вертикалей,
які відокремлюють від нього
короля слабшої сторони, в
сумі дають число, яке менше
25
або дорівнює п’яти, то позиція
нічийна; якщо це число біль-
ше від п’яти, то сильніша сто-
рона виграє.
Отже, позиція на поданій
діаграмі нічийна. Справді, пі-
шак стоїть на третій горизон-
талі, а король відрізаний на
дві вертикалі, 3 + 2 = 5. Гра
може відбуватися так: 1. КрсЗ
Тс8+ 2. КрЬ4 Тд8 3. Крс4
Тс8+ 4. КрЬ5 Тд8 5. Т<11 Кріб
6. <14 (6. Крсб Креб) 6. ...Кре7
7. Крсб Тс8+ з простою ні-
чиєю — чорний король устиг
зайняти місце попереду від пі-
шака
Виграш
Виграш
А ця позиція відрізняєть-
ся від початкової зсувом чор-
ного короля і білої тури на
одну вертикаль вправо. Чор-
ний король відрізаний від пі-
шака на 3 вертикалі, і знову
3 + 3 = 6>5. Вирішує 1. КрсЗ
Тс8+ 2. Кр<14 Тд8+ 3. Кре4
Те8+ 4. Крї5 ТЇ8+ 5. Креб
Тд8 6. таї Тд4 7. Кре5 Тд8
8. <14 і т. д.
Ми вивчили три позиції,
в яких зайвий пішак білих —
центральний. Однак «правило
У цій позиції, яка відріз-
няється від попередньої зсу-
вом пішака і короля на одну
горизонталь угору, білі вже
виграють— шукана сума біль-
ша від п’яти: 4 + 2=6>5. Ось
як досягають перемоги:
1. Крс4 Тс8+ 2. КрЬб Тд8
3. Крсб Тс8+ 4. КрЬб Т<18
5. ТЛ Кр(6 6. Крс7! Т45
7, крсб тав в. аз, і пішак без
великих зусиль досягає остан-
ньої горизонталі.
Нічия
26
п’яти» цілком застосовне і для
положень з слоновим або ко-
новим пішаком.
За правилом п’яти — ні-
чия: 1. КрЬЗ ТЬ8+ 2. Кра4
Тс8 3. КрЬ4 ТЬ8+ 4. Кра5
Тс8 5. Тсі КреЗ 6. с4 Кр<12,
або 1. Теб Крі5 2. ТЬ6 Кре5
3. КрЬЗ Крд5 з простою нічи-
єю. Результат не зміниться,
якщо останню позицію змісти-
ти па одну вертикаль як впра-
во. так і вліво.
Слід сказати, що правило
п’яти може стати в пригоді
тільки людині. А комп’ютеру,
який грає в шахи, воно зовсім
пі до чого. Як буде показано
в другій частині книжки, ЕОМ
досконало вивчила всі закін-
чення типу «тура з пішаком
проти тури» і спроможна без-
помилково оцінити кожне з
них.
Розповімо тепер про один
забавний випадок, який має
відношення до нашої теми
Це сталося 15 років тому в
одній студентській компанії
сильних математиків (але не
дуже сильних шахістів!).
Один з авторів книжки, тоді
ще студент, як розвагу запро-
понував своїм колегам таку
задачу на так званий зворот-
ний мат (хто її придумав —
ми не знаємо).
Чорні в цій позиції не хо-
чуть ставити мат білому коро-
лю, але білі змушують їх це
зробити (це називають зво-
ротним матом). Оскільки зав-
дання було незвичним, вирі-
шено було спочатку показати
прпеу гнім, як дається мат.
Білі починають і примушують
чорних дати мат їхньому королю
1. С&2 С65 2. Ф68 СЬ7 3. Се4
Ссб 4. Фс8 СЬ7 5. С65 Ссб
6. ФИ8 СЬ7 7. Ссб, і чорні зму-
шені зіграти 7. ...С : сбХ.
Студенти сказали, що їм
все зрозуміло, і ми повернули
шахівницю. Проте після 1.С&2
Се4 2. Ф68 С65 3. Фе8 Ссб
4. ФІ8 СЬ7 5. ФЬ8 СІЗ 6. Ф68
СсІ5 7. Се4 СЬ7 8. Фс8 Ссб
9. С65 СЬ7 вони з жалем по-
мітили, що на шахівниці зно-
ву виникла вихідна позиція.
Так повторювалось кілька ра-
зів — той, хто грав білими,
досягав мети, а партнери, тим
самим кольором, ніяк не мог-
ли змусити чорних дати їм
мат. Кінець кінцем побилися
об заклад, і присутнім треба
було самостійно розгадати та-
ємницю загадкових маневрів
ферзя і слонів. Студенти
Ю. Ілляшенко та М. Петрі
(нині відомі математики, кан-
дидати фізико-математичних
наук) склали таблицю відпо-
відності полів між біппмп фі-
гурами і чорним слоном, і не-
27
забаром (адже вони були
сильними математиками!) точ-
ний закон було встановлено.
Виявляється, як би білий
ферзь не пересувався вздовж
восьмої горизонталі, ніяка си-
ла не змусить чорних, які ви-
бирають відповідні поля для
слона, дати мат білому коро-
лю! Чорні мають лише вико-
нувати таке правило. Якщо
ферзь стоятиме на с8, їм треба
тримати між слонами від-
стань в одне поле по діагона-
лі (як у вихідній позиції), як-
що на д8 —два поля, якщо
ферзь стоятиме на с8 — три
поля, на Ї8 — чотири поля,
нарешті, якщо ферзь стоятиме
на Ь8, чорний слон має стояти
поряд з білим. Фактично ми
маємо тут відразу п’ять диво-
вижних опозицій! Ось при-
близний хід подій: 1. С£2
Се4! (якщо ферзь на с8 — ди-
станція одне поле) 2. СЇЗ
Сс15 3. Фе8 СЬ7! (ферзь на
е8 — три поля) 4. Фа8 Ссб!
(два поля) 5. Се4 СЬ7 6. С£2
(не можна 6. ФІ8 С : е4 + , і
це не мат, бр є хід 7. ФІЗ,
взагалі ферзь може стояти
праворуч від свого слона
тільки на полі Ь8) 6. ...Сдб
7. ФЇ8 СЬ7! (чотири поля)
8. Фд8 (слон знову не може
рухатися, бо він береться)
8. ...Сдб 9. ФЬ8 СТЗ! (слон
впритул) 10. Фс8 Се4 11. Ф<18
Саб і т. д.
Отже, студенти, довівши,
що задача не розв’язується,
майже виграли заклад. Май-
же,— бо в розпорядженні бі-
лих є інший план, пов’язаний
з відступом ферзя з останньої
горизонталі. Після 1. ФЬ8 Ссб
2. Фаі! СЬ7 3. Ссб чорні, щоб
не дати мат, змушені зроби-
ти хід слоном Ь8. Після цьо-
го білі забирають спочатку
одного слона — 4. С : Ь7 + ,
через кілька ходів другого
слона, а також пішака а7, по-
тім вони віддають свого слона
(він їм більше не потрібний),
а пішака проводять у ферзі.
Зрештою за допомогою двох
ферзів вони створюють таку
позицію:
Тепер іде Фа2— £2 + ! і
чорні змушені оголосити мат—
ЬЗ : £2X1
Цей приклад ілюструє
важливу відмінність (щодо
типу мислення) між матема-
тикою і шахами: для розв’я-
зування математичної задачі
потрібне точне і глибоке до-
слідження, зосереджене на
вузькій ділянціЛ (студенти-ма-
тематики виконали його ус-
пішно), а в шаховій грі варі-
антів безліч, усі їх врахувати
неможливо, 11 розв’язки (хо-
28
ди) відшукують лише при-
близно. Як бачимо, аналіз по-
зиції можна спростувати ціл-
ком несподівано і алогічно.
Виграш
У цій позиції, яка нале-
жить І. Бергеру, білий ферзь
знову веде боротьбу з двома
слонами, але вже з певнішою
метою—заматувати чорного
короля. Аналіз відповідності
між ферзем і слонами пока-
зує, що досягають її досить
вишукано і не раніше 11-го
ходу (при точному захисті
чорних): 1. ФЬ8! (не випуска-
ючи чорнопольного слона на
волю, інші продовження ве-
дуть до нічиєї) 1. ...Сс4 2. Фе5
Саб 3. Феї СЬ5 4. Феї СТ1
5. ФІ4 Саб 6. Ф&4 СЬ7 7. Фсі 1
Се4 8. Кр?3 СГЗ 9. Ф : 13
СЬ2+ 10. КрЬЗ і 11. Ф : £2Х.
Цю задачу ми взяли з
книжки Г. Штейнгауза «Ма-
тематичний калейдоскоп». От-
же, вона пов’язує між собою
два «калейдоскопи»—матема-
тичний і шаховий.
Ми розглянули лише ті
позиції, дослідження яких на-
гадує якоюсь мірою розв’язу-
вання математичної задачі.
Осторонь лишились задачі та
етюди, розв’язування яких су-
то шахове, але містить ті чи
інші геометричні мотиви: роз-
криття і перетин ліній (бло-
кування, перекриття), графіч-
но чітка взаємодія фігур (си-
стематичний рух) або їхнє
геометричне переміщення по
шахівниці (по трикутнику,
квадрату, ромбу, колу). До-
слідження геометричних ідей
здавна привертало увагу ша-
хових композиторів, і майже
в кожному збірнику задач і
етюдів можна знайти розділ,
присвячений «шаховій геомет-
рії». Додамо, що геометричні
ідеї нерідко трапляються й на
практиці. Взяти хоча б епізод
з першого матчу Ботвинник—
Смислов (16 — 17 4-! — див.
«Сторінку 10») або партію,
яка відкриває третю частину
книжки (Т115— 15!). Але це
вже зовсім інша розповідь...
Сторінка
З
СИМЕТРІЯ
В ШАХАХ
Симетрія як загальний
принцип гармонії в молеку-
лах, кристалах, живій приро-
ді має глибокий зміст. Ви-
вчення її проявів, закономір-
ностей має важливе значення
в математиці, фізиці, хімії,
біології.
29
«Симетрія, як би широко
чи вузько ми не розуміли це
слово, е ідея, за допомогою
якої людина віками намага-
лася пояснити і створити по-
рядок, красу й доскона-
лість»,— так писав німецький
математик Герман Вейль.
У повсякденному житті ми
постійно стикаємося з тими чи
іншими мотивами симетрії.
Орнаменти, мозаїка, декора-
тивні візерунки захоплюють
нас симетричним розміщенням
рисунка У композиції бага-
тьох гравюр відомого голланд-
ського художника Ешера (у
тому числі з шаховим сюже-
том) панує симетрія.
Різноманітні мотиви си-
метрії є й на шахівниці. З од-
ного боку, мова може йти про
симетрію природну, тобто та-
ку, яка виникає в процесі ша-
хової партії, а з другого,—
таку, яка використовується в
шахових задачах і етюдах.
Наша розповідь—не фун-
даментальне дослідження з
цього питання, тим більше
вона не дає якихось рецептів
гри або розв’язків задач, во-
на має на меті лише ознайо-
мити читача з деякими незви-
чайними шаховими партіями
і позиціями, основною власти-
вістю яких є симетрія.
Нагадаємо, що симетрія
буває різних типів: найбільше
поширені — осьова і централь-
на. На шахівниці при осьовій
симетрії віссю є пряма, яка
поділяє лівий і правий флан-
ги шахівниці (межа між вер-
тикалями «сі» і «е») або ниж-
ню і верхню частини (межа
між четвертою і п’ятою гори-
зонталями). Якщо, скажімо,
білий кінь стоїть на с2, а чор-
ний на с7, то ми кажемо, що
ці коні розміщені симетрично
(очевидно, при осьовій симет-
рії поля, які відповідають од-
не одному, мають різні кольо-
ри). При центральній симетрії
на шахівниці центром симетрії
є точка, у якій стикаються чо-
тири центральні поля — сІ4, (15,
е4, е5. У цьому разі симетрич-
ні кінь на с2 і кінь на 17 (ко-
лір полів збігається). Надалі
ми щоразу не уточнюватиме-
мо, про яку саме симетрію
йде мова, це буде зрозуміло
само собою.
Почнемо з того, що си-
метрію має початкове розмі-
щення шахових фігур. Симет-
ричні і старовинні дебютні та-
бії (позиції, з яких почина-
ється гра), наприклад, «аль-
муджаннах».
Тепер уявімо собі, що
партія почалась і чорні точно
копіюють ходи білих, бажа-
30
ючи довше зберегти симетрію
на шахівниці. Зрозуміло, така
тактика до добра не приведе.
Користуючись «принципіаль-
ністю» партнера, білі можуть
заматувати короля суперника
лише за чотири ходи, до того
ж одним з двох способів: 1. с4
с5 2. Фа4 Фа5 3. Фсб ФсЗ
4. Ф : с8Х; 1. <14 <15 2. Ф<13
Ф<16 3. ФЬЗ ФЬ6 4. Ф : с8Х.
Відома така забавна істо-
рія. Один чоловік з’явився до
шахового клубу і оголосив, що
знайшов вірний спосіб не про-
гравати чорними. «Яким чи-
ном?» - запитали його. «Дуже
просто, - відповів гість,— по-
вторюючи ходи суперника!».
Зіграти з наївним винахідни-
ком узявся С. Дойд, який і
оголосив йому мат за 4 ходи.
Отже, в разі симетричної
гри білий ферзь може оголо-
сити мат чорному королю вже
на четвертому ході. Кількома
ходами пізніше матують тура,
слон, кінь і пішак: 1. К£3
К£б 2. К£5 к?4 3. К : Ь7
К : І12 4. К : Т8 К : ТІ 5. К£б
К&3 6. Т : Ь8Х; 1. е4 е5 2. 14
15 3. еі еї 4. 16 ІЗ 5. І£ І£
6. Се2 Се7 7. СЬ5Х; 1. £3 £б
2. КсЗ Кеб 3. еЗ еб 4. К£е2
К«е7 5. Ке4 Ке5 6. КїбХ; 1.£4
£5 2. Н4 Ь5 3. КІЗ К16 4. Ке5
Ке4 5. 1і£ 6. £б £3 7. £І X.
Нарешті, на дев’ятому ході
мат може оголосити білий ко-
роль: 1. аз <16 2. Крб2 кр<17
3. Крез Крсб 4. КрЬЗ КрЬб
5, КраЗ Краб 6. СеЗ Себ 7. СЬб
СЬЗ 8. аЬ аЬ 9. КрЬ4х.
У книжці «13 дітей Каїс-
си» Й. Крейчнк одну «дити-
ну» назвав так: «Коли двоє
роблять одне й те саме». У цій
гуморесці він наводить три
симетричні партії з однако-
вим фіналом — чорний король
дістає мат. Ось одна з них, в
якій, на думку Крейчика,
спростовується ферзевий гам-
біт: 1. <14 <15 2. КІЗ К16 3. с4
с5 4. С£б С&4 5. еЗ еб 6. КсЗ
Кеб 7. Се2 Се7 8. 0—0 0—0
9. С : 16 С : 13 10. С : £7 С : £2
11. С: 18 С: 11 12. С:е7 С:е2
13. С : <18 С : <11 14. с<1 с<1
15. <1с <1с 16. сЬ сЬ 17. ЬаФ
ЬаФ 18. С16Х.
У двох інших прикладах
аналогічно спростовуються іс-
панська та італійська партії.
У наведених чотириходових
мініатюрах гра білих була роз-
рахована тільки на впертість
суперника. Так, Дойд, врахо-
вуючи цю обставину, не зля-
кався підставити під бій сво-
го ферзя. Водночас у партіях,
які пропонує Крейчик, гра
проходить цілком свідомо.
Проте симетричні партії
можна знайти не тільки в гу-
мористичних оповіданнях,
трапляються вони й під час
серйозних турнірів. Один з та-
ких вартих уваги прикладів—
партія, зіграна на початку на-
шого століття.
Ротлеві — Ельяшов
Дебют чотирьох коней
1. е4 е5 2. Кіз К16 3. КсЗ
Кеб 4. СЬ5 СЬ4 5. 0—0 0—0
31
6. дЗ (16 7. С : сб С : сЗ 8. С : Ь7
С : Ь2 9. С : а8 С : аі 10. С?5
С$4 11. Ф : аі Ф : а8 12. С : 16
С : 13 13. С : £7 С : £2 14. С : 18
С:Н 15. Ф : 11 Ф : 18 16. Ф£2 +
Ф?7.
Тут суперники, очевидно,
дуже побоюючись порушити
симетрію, погодилися на ні-
чию.
Цікаво, що через кілька
років позиція після дванадця-
ти ходів цього двобою повто-
Ьилась у партії Тракслер —
Іаманек. Цього разу чорним
не вдалося довести, що ходи
суперника можна безмежно
копіювати. Замість 13. С : §7
було 13. С:е5! С:е4 14. С : £7
С : £2 15. С : 18 і після
15. ...С : 11 16. Ф#7х чорні не
зуміли повторити хід парт-
нера.
У наведеній нижче партії,
яку грали вже в наші дні, си-
метрія підтримувалась аж 19
ходів (не враховуючи одного
відхилення на сьомому ході) —
своєрідний рекорд!
Столяр — Шукшта
Англійський початок
1. с4 с5 2. ?3 3. Сс2
С?7 4. КсЗ Кеб 5. аЗ аб 6. ТЬІ
ТЬ8 7. Ь4 сЬ 8. аЬ Ь5 9. сЬ аЬ
10. КЬЗ КЬб 11. 0—0 0—0
12. <14 <15 13. С : Ь6 С : ИЗ
14. С : £7 С : 15. С : 18
С:Н 16. С:е7 С:е2 17. С : <18
С : <11 18. Сс7 Сс2 19. ТЬ2 ТЬ7.
20. Се5 К : е5. На жаль,
не проходить симетричне 20.
...Се4 21. К ‘ е4 К : е5 через
22. КГ6+ і 23. де. Після
21. де д4 22. Т : с2 Тс7 23. КРІ1
85 24. Кре2 де 25. КрдЗ Тс4
26. Т : сЗ Т : Ь4 27. Тс7 парт-
нери підписали мир.
У читача може скластися
помилкове уявлення, що чор- 1
ні, дублюючи ходи, в кращому
разі досягають нічиєї. Проте,
як показує наведена нижче
коротка партія, чорні, повніс-
тю повторюючи ходи суперни-
ка, мають шанси на восьмому
ході... дати мат білому ко-
ролю.
32
І. е4 е5 2. Кре2 Кре7
3. КреЗ Креб 4. ФІЗ ФІ6 5. Ке2
Ке7 6. ЬЗ Ь6 7. СаЗ Саб.
Пат білим і чорним (на ша-
хівниці центральна симетрія).
8. К(І4 +, і чорні змушені
оголосити мат: 8. ...едх!
Отже, чорні, копіюючи хо-
ди, можуть і самі дістати мат
і дати мат супернику. Але,
очевидно, і в тому, і в друго-
му випадках заключна пози-
цій аж ніяк не буде симетрич-
ною. Однак цікаво, що при па-
ті фінальне розміщення фігур
може мати певну симетрію,
•іобіо пат буде взаємним! Як
приклад наведемо таку ре-
кордну партію, яка має лише
19 ходів. У ній, щоправда, іно-
ді ходи повторюють чорні, а
Іноді білі, але головне, у си-
метричній заключній позиції
Ходу не має жодна сторона.
І. е4 (15 2. е5 (14 3. сЗ 16
4. ФІЗ КрІ7 5. Ф : Ь7 Фд5
6. КрдІ Ф : £2 7. Крс2 Ф : 11
8. Ф : с8 Ф : £1 9. Ф : Ь8 Т : Ь8
10. Т : ТЬЗ 11. Т£б ТаЗ
12. ТЬб еЬ 13. Ьа КРе7
14. КрЬ2 (ІЗ 15. еб а5 16. Ь4
а4 17. Ь5 с5 18. 14 с4 19. 15.
В «Сторінці 8» наведено
партію Лойда, яка складаєть-
ся лише з 12 ходів і закінчу-
ється патом білому королю.
У цьому прикладі симетрично
запатовані обидва королі, але
по п’ять фігур з кожної сто-
рони були розміняні. Унікаль-
ною є наступна партія, в якій,
по-перше, з шахівниці зникає
лише по одному коню, по-дру-
ге, обидва королі знову бу-
дуть симетрично запатовані, і,
по-третє, що найдивовижніше,
всі до єдиного ходи білих і
чорних симетричні!
1. КІЗ Кеб 2. КсЗ КЇ6
3. КЬ5 К?4 4. ЬЗ аб 5. Ка7
КЬ2 6. К : Ь2 К : а7 (перший
і останній розміни) 7. §4 Ь5
8. С&2 СЬ7 9. е4 (15 10. Кре2
Кр(І7! 11. Ф£1 ФЬ8! (вихідні
розміщення королів і ферзів
до початку гри, зрозуміло, не
були центрально симетричні,
а тепер на шахівниці повний
порядок) 12.’ Ь4 §5 13. СЬ2
2 1254
33
С&7 14. ТТ1 Тс8 15. С44 Се5
16. ІЗ сб 17. СЇ2 Сс7 18. Сеі
С48 19. Крі2 Крс7 20. а4 Іі5
21. а5 Ь4 22. с4 І5 23. с5 14
24. е5 <14 25. еб 43. Пат обом
королям.
Уявив тепер, що ви гра-
єте в шахи, які відрізняються
від звичайних тим, що обидві
сторони в них роблять по два
ходи підряд Цікаво, що в
«двоходових шахах» білим у
разі правильної гри принайм-
ні гарантована нічия.
Ідея доведення полягає
ось у чому. Припустимо, що
при найкращій грі обох сто-
рін білі програють. Тоді зро-
бимо за них перший подвій-
ний хід і. КЬІ—сЗ—Ь1 Тепер
початкова позиція збереглася,
а черга ходу вже належить
чорним фактично тепер вони
грають білими і, отже, за при-
пущенням, також програють
Ллє ж партія не може закін-
читися одночасною поразкою
і білих, і чорних!
Тут є деякі тонкощі, які
іреба обійти. Річ у іім, що
після першого ходу білих по-
зиція повторюється, але в тро-
хи іншій ситуації. Так, після
1. ..К£8-Т6—§8 2. КЬІ-сЗ—
Ь1 білі ще не можуть вимага-
ти нічиєї, а чорні можуть,
оскільки 2. ...К^8—(6—§8 при-
зводить до триразового по-
вторення початкової позиції
при ході білих. Отже, не мож-
на вважати, що після 1 КЬІ —
сЗ —Ь1 «чорні грають біли-
ми»— можливості сторін різ-
ні. Цікаво, що на цей нюанс
звернув увагу академік
Л. ЛА. Колмогоров
Строге доведення таке.
Гратимемо відразу на двох
шахівницях, причому знову
вважаємо, що білі, як би во-
ни не грали, програють па
обох шахівницях На першій
з них підемо 1 КЬІ —сЗ—Ь1,
а хід-відповідь чорних відтво-
римо на другій шахівниці з
боку білих. Потім відповідь
чорних на другій шахівниці
повторимо на першій за білих,
хід чорних па першій—за бі-
лих на другій і т. д. За нашим
припущенням, чорні повинні
виграти, і, отже, ні на першій,
ні на другій шахівниці не ви-
магатимуть нічиєї (через по-
вторення позиції чи за прави-
лом 50 ходів) і не дадуть та-
кої можливості білим. Отже,
настане момент, коли на пер-
шій шахівниці своїм черговим
ходом чорні оголосять мат бі-
лому королю. Але тоді на дру-
гій шахівниці в разі повторен-
ня цього ходу за білих виник-
не позиція, в якій мат дістає
чорний король — суперечність.
34
Звичайно, наше доведен-
ня, яке використовує мірку-
вання симетрії, як кажуть ма-
тематики, неконструктивне, Ми
довели, що білі можуть не
програти в двоходові шахи
(але не в тничпйні), ти не і'я
супили, як їм треба для цього
грати. Якщо в двоходових
шахах білі виграють (при
найкращій грі з обох сторін),
то хід І. КЬІ еЗ—1)1, яким
ми скористалися для доведен-
ня, насправді програє!
Симетрія, про яку йшла
мова досі, в основному торка-
лися вихідної позиції, початку
гри і неівпчайиііх партій. Як-
що говорити про шахові ком-
ноніції, то туг симетрія віді-
грає особливу роль. Завдяки
її оригінальним ідеям, задачі
та етюди набирають додатко-
вої есте пічної цінності.
Роїглянемо відому в усьо-
му сні і і таку класичну міні-
аі юру.
вуються по великій діагона-
лі. Чорним загрожує втрата
тури, і залежно від того, ку-
ди вона рушить, виникають
такі два витончені симетричні
варіанти.
1.../П8 (1....П7 2. ТИЗ+ +
Кр#8 3. ТІ18Х) 2. Тс7+ Кр?8
3. Я7+ КрЬ8 4. Кра2! ( але не
4. КрЬІ через 4. ...ТП +
5. Кра2 Та І + 6. КрЬЗ ТаЗ +
7. Крс2 ТсЗ-і- 8. С : сЗ пат),
і білі виграють туру. Анало-
гічно 1. ...ТЬ6 2. Ї£3+ КрЬ7
3. Т$7+ КрЬ8 4. КрЬІ!
(4. Кра2 Та6+ і т. ін.) з тим
самим фіналом.
Ізюминкою задачі або
етюда нерідко є незначне по-
рушення симетрії у вихідній
позиції, яке повною мірою ви-
користовується в розв’язанні.
У шаховій композиції такий
прийом називають асиметрією.
Наведемо один класичний
приклад на цю тему.
Після вступу 1. СЬ2! всі
фігури на 111 и х і в пі і ці вишико-
На перший погляд, пози-
ція цілком симетрична (від-
2'
35
посію вертикалі «сі»), проте
це не зовсім так — вертикаль
«її» вносить певне порушення
в ідеальну симетрію, і це по-
значається на розв’язанні.
1. С§7! Са5 (с7) 2. СІ8
Сд8 3. Осіб! з неминучим ма-
том -4. КеЗх або КеЗХ, як-
що робить хід один з чорних
коней, 4. КЬбХ або КїбХ, як-
що рухається чорний слон.
На будь-який перший хід ко-
ня Ь1 вирішує 2. КсЗ-|- Крс5
3. СЇ8+ і 4. С : е7Х. Водно-
час не проходить симетричне
продовження 1. Са7 (і цс важ-
ливо для задачі), оскільки
чорний слон користується вер-
тикаллю «її»: 1. ...СЬ4! 2. СЬ8
СГ2! 3. Сс!6 Сс14! і мата немає.
Тепер розглянемо етюд-
міпіатюру на таку саму тему.
Т. Доусон, 1924
Виграш
У розпорядженні білих
два логічні продовження —
1. КсІ4 + і 1. КЇ4 + . Лінія «а»,
яка вносить, у позицію асимет-
рію, ніби не відіграє ніякої
ролі. Інакше кажучи, якщо
36
виграє шах конем на с!4, то
мети досягає і симетричний
шах на Ї4. Проте до перемоги
веде лише один з цих ходів.
І. Ксі4 + ! КреЗ 2. К : ІЗ
Кр : ІЗ 3. Крї8! (12 4. е8Ф дІФ
5. ФЬ5 + , і все закінчено. Як-
що чорні не ставлять ферзя,
то, як відомо, закінчення
«ферзь проти центрального пі-
шака» легко виграно. Виявля-
ється, що 1. КЇ4+ веде до ні-
чиєї — 1. ...КреЗ 2. К : (ІЗ
Кр : сіЗ 3. Кр(і8 12 4. е8Ф
Крс!2! Відмінність у тому, що
ендшпіль «ферзь проти слоно-
вого пішака» нічийний (якщо,
звичайно, білий король не
стоїть поблизу від цього пі-
шака): 5. ФЬ5 Креї 6. ФЬ1 +
Кре2 7. Фс4+ КрП 8. Крс7
Кр^І 9. Ф&4+ КрЬІ 10. ФЇЗ +
Кр£1 11. Ф&3+ КрЬІ! 12. Ф : 12
пат. Цікаво, що коли лінію
«а» відрізати від шахівниці,
то виграшу немає в жодному
варіанті, бо пішак «сі» з фер-
зевого перетворюється на сло-
новий.
Кількість різних прикла-
дів, які ілюструють ідеї си-
метрії і асиметрії в шаховій
композиції, легко збільшити
(див., наприклад, задачі № 22,
23 в «Сторінці 5»).
Наступний випадок став-
ся кілька років тому під час
чемпіонату країни в Ленін-
граді. Один з авторів книжки
(другий у цей час грав у між-
народному турнірі) сидів з
Давидом Іоновнчем Броп-
штейном в залі для глядачів
і тихо розмовляв (якщо, зви-
чайно, цс можна назвати роз-
мовою — Бронштейн ділився
оригінальними й дотепними
ідеями про шахи третього ти-
сячоліття, а співрозмовник за-
хоплено мовчав). Тур тільки
почався, і демонстраційні дош-
ки ще не привертали уваги.
Гросмейстер розкрив кишень-
кові шахи і розставив на ша-
хівниці двох королів і шість
пішаків
«Як ви розцінюєте цю по-
зицію?» — інтригуюче запитав
він. Мабуть, нічия, чий би хід
не був,— подумав автор. Але
в чому тоді фокус позиції?
Мабуть, перемагає той, хто
починає? Але й така відпо-
відь непереконлива. Чому в
цій симетричній позиції, в якій
жоден з шістьох пішаків не
зрушив з місця, а королі не
залишили першої горизонталі,
черга ходу повинна відіграти
вирішальну роль? Виходить,
хто починає, той програє? Але
цей висновок, з тих самих при-
чин, здавався ще дивнішим.
Звичайно, на шахівниці
трапляються дуже незвичайні
і несподівані речі. І з цугцван-
гом, і з взаємним цугцвангом
ми стикаємось раз у раз. Нас
важко чим-небудь здивувати.
Але позиція, яку запропону-
вав Бронштейн,—це був особ-
ливий випадок Вона була
привабливо проста і, крім то-
го, відзначалася якоюсь закін-
ченою, свого роду ідеальною
симетрією. Скільки різних асо-
ціацій промайнуло в голові,
поки мій погляд був прикутий
до цього пейзажу з двома ко-
ролями і шістьома пішаками!
Було про що подумати — за-
гадковість і невичерпність ша-
хів, їхня краса, парадоксаль-
ність і глибина!
(Якщо у вас буде бажан-
ня розібратися в наведеній по-
зиції, тоді розгляньте відразу
й другу, яка є ніби антиподом
першої — пішаки зробили ли-
ше по чотири кроки, а оцінки
позицій — при тій самій черзі
ходу — протилежні).
Прийти до якого-небудь
висновку так і не вдалося
Нарешті автор підняв голову
і благально поглянув па грос-
мейстера. Але Бронштейн тіль-
37
КІІ посміхнувся і замість того,
Щоб розвіяти сумніви, тихо
прошепотів: «А ви напишіть,
напишіть про цс» і непомітно
вийшов із залу.
Довелося виконати поба-
жання гросмейстера і написа-
ти це оповідання про симет-
рію на шахівниці.
Р. 8. Якщо нам вдалося
заінтригувати читачів остан-
німи двома позиціями, то з
нашого боку було б неспра-
ведливим залишити їх без
розгадки...
У першій позиції виграє
той, хто починає. Ось основні
варіанти: 1. Кре2 (щоб затри-
мати чорних пішаків) 1. ...Крб7
(або 1. ...Ь5 2. КрІЗ £5 3. а4
Ь4 4. Кр£4 (5+ 5. КрЬЗ Крсі7
6. с4 Крсб 7. а5 з вирішаль-
ною перевагою в білих) 2. КрїЗ
Крсб 3. а4 Ь5 4. с4 15 ( кожна
з сторін загрожує тепер про-
сунути свого крайнього піша-
ка) 5. Кр&3 КрЬб 6. Ь4 &5
7. а5+ Краб 8. с5 Ь4-Ь
(8. ...КрЬ5 9. Кр£2! або
8. ...КрЬ7 9. Ь5) 9. КрЬЗ 14
(9. ...КрЬ5 10. КрЬ2 £4
11. Кри2 Г4 12. Крні) сб
ІЗ 11. Ь5 + Кра7 12. Ь6+ КрЬ8
13. аб £4+ 14. КрЬ2 £3 +
15. Кр£І ЬЗ 16. а7+ Кра8
17. с7, і білі першими прово-
дять пішака у ферзі. У проце-
сі розв’язання на шахівниці
не раз знову виникали симет-
ричні позиції, і лише на 19 (!)
ході після 17. ...Ь24- 18. КрЬІ
(2 19. с8Фх чорні не можуть
скопіювати хід білих.
X другій поищії сторона,
яка розпочинає, програє. Піс-
ля 1. с5 Ї4 2. Ь5 КрЬ8! білі в
цугцванзі на обох флангах,
наприклад: 3. аб Кра7 4. сб
КрЬб, і білі пішаки блоковані,
а чорні прориваються до ме-
ти: 5. КрЬ2 ІЗ 6. Кр£1 ЬЗ!
7. Крі2 Ь2.
Відповідь 1. ..44 буде і на
1. КрЬ2 або 1. Ь5. На 1. Кр£І
можливо 1. ...Краб 2. Кр&2 [4
3. с5 КрЬ5 4. Кр£І £4, і чорні
виграють.
Сторінка
4
СТАРОДАВНІЙ МАТ
Повільно гортаючи наш
«калейдоскоп», ви зможете
знайти в ньому різні кольори
шахового спектра: сюжети з
історії шахів, психології, ком-
позиції. шахової математики.
Немало уваги приділено і чис-
тим шахам. В останніх «Сто-
рінках» книжки, не кажучи
вже про її третю частину, по-
дано партії (чи фрагменти з
них), які належать усі без ви-
нятку — чемпіонам світу! Хоч
твори ^відомих гросмейстерів
цікаві й повчальні з різних то-
чок зору, це зовсім не озна-
чає, що вони обов’язково ма-
ють багатоходові комбінації з
каскадом жертв і матом коро-
лю противника в центрі ша-
хівниці. Іноді події розгорта-
ються не так бурхливо. Проте
треба визнати, що саме яскра-
вим і ефектним комбінаціям,
які розігруються на 64-клітко-
38
вій шахівниці, шахи насампе-
ред зобов’язані своєю незви-
чайною популярністю. Худож-
ня й естетична цінність комбі-
націй, їхній емоційний вплив
на шахістів насамперед під-
носять гру до справжньою
мистецтва. І тому не дивно,
що одну «Сторінку* ми цілком
присвячуємо комбінаціям.
Кількість дотепних, глибоких
і ефектних комбінацій на ша-
хівниці надзвичайно велика, і
відразу про всі розповісти не-
можливо. Наш вибір припав
на одну з найстародавніших
комбінацій, відому під назвою
«спертий мат». Цей мат, який
оголошує кінь, а всі поля від-
ступу короля противника за-
йняті його власними фігура-
ми і пішаками, б.ув описаний
ще в XV ст у трактаті іспан-
ця X. Луссни — першому дру-
кованому посібнику з шахів
Ось ця знаменита позиція
Білі жертвують ферзя і
оголошують спертий мат за
п'ять ходів: 1. Феб-Ь КрЬ8
2. КГ7 + Кр&8 3. КЬ6+ КрЬ8
4. Ф^8 + І! Т : $8 5. КЇ7Х.
Король гине в оточенні влас-
ного війська, а вирішальний
удар завдає хитрий і підступ-
ний кінь, для якого не існує
неприступних фортець. Зазна-
чимо, іцо в позиції Луссни є
дуаль: 3. КСІ8-+- КрИ8 і
4. Фе8 + , але цс, звичайно,
дрібниці — п’ять століть тому
слово «дуаль» ще не було ві-
доме..
Наступна позиція нале-
жить Ф. Стаммс і припадає
вже на середину XVIII ст.
1. Се4+ ТЬ7 2. ФЬ8 + !
Т : Ь8 3. Т : а7 +! С : а7
4. Кс7Х, і чорний король у
пастці. Цього разу було при-
несено в жертву не тільки
ферзя, а й туру.
Звичайно, для 250 років,
які відокремлюють ці дві по-
зиції, прогрес, відверто кажу-
чи, не дуже великий, — у ті
далекі часи шахове мистецтво
розвивалося повільно. Цікаво,
що тільки в кінці минулого
століття сходознавець і істо-
рик шахів Г. Мсррей устано-
39
НИВ арабське походження
спертого мата. У своїй «Істо-
рії шахів» він наводить пер-
ські мансуби IX ст., в яких
білий кінь оголошує мат чор-
ному королю, замурованому
власними фігурами.
Чи трапляється ця старо-
винна комбінація в турнірних
партіях? Як не дивно, досить
часто. Рекорд належить грос-
мейстеру П. Кересу, який од-
ного разу оголосив спертий
мат... вже на шостому ході!
Цікаво, що такий курйозний
випадок трапився не під час
сеансу одночасної гри, а в зу-
стрічі з майстром
Керес —
Арламовський
Захист Каро-Канн
1. е4 сб 2. КсЗ <15 3. КІЗ
(Іе 4. К : е4 Кд7. Важко пові-
рити, що ця партія триватиме
ще тільки два неповні ходи
5. Фе2 К&І6?! (знак оклику —
за створення унікального
«кооперативу») 6. КсІбХ.
Класичний приклад «спер-
того мата» належить генію
комбінації XIX ст. Полю Мор-
фі (див. діаграму).
Все готово для фінальної
сцени, залишилось відвернути
ферзя від поля, з якого буде
оголошено мат.
1. е5! Фд5 2. Ь4! Ф&4
3. ФаЗ+ Кр&8 4. Ке7+ Крі8
5. К&6+ Кр?8 6. ФТ8+ Т : І8
7. Ке7Х.
Морфі — Брейн
Відблиски цієї невмиру-
щої комбінації іноді трапля-
ються і в партіях видатних
шахістів нашого часу, напри-
клад, М. Таля. Одна з партій
міжзонального турніру 1976 р.
мала таку позицію.
Таль — Портіш
Екс-чемпіон світу дотеп-
но атакував і тепер завдає
супернику ефектного вирі-
шального удару — 1. КЙ6!
Чорні відразу здалися, оскіль-
ки на 1. ...Те7 слідує 2. Ф : е7
С : е7 3. К&І7Х, а іншого за-
40
хисту від спертого мата —
1 Ф^8 + Т • §8 2. КПх у чор-
них немає.
У чемпіонаті Московсько-
го університету одному з ав-
торів також одного разу вда-
лося оголосити спертий мат.
Байрамов ГІк
Пересуваючись з 12 на ^3,
білий кінь опинився транзи-
том у куті шахівниці. Проте
закінчити свою подорож він
не встиг — 1. ...Тс2! 2. С : с2
(або 2. ФеЗ Ке2+ 3. КрГ2
К£4 + ) 2. ...Ке8Х!
Тут справа обійшлася без
жертви ферзя, якого викорис-
тано в іншому комбінаційно-
му прийомі — зв’язці.
І в наведеному нижче епі-
зоді (з партії, що відбулася в
1931 р., Альохін — Луговські)
ферзю відводиться скромна
роль — він змушує чорні фігу-
ри оточити власного короля.
1. Ке6 + ! К:е6 (1 .С еб
2. Фе7-|- Кр&8 3. Фе8х)
2. Фе7+ Кр§8 3. Фе8-ь КІ8
4. Ке7Х.
Альохін — Луговські
Спертий мат завжди кра-
сивий і все-таки, якщо він су-
проводиться жертвою ферзя,
це справляє велике враження
Не обов’язково віддавати фер-
зя на полі §8, можна викона-
ти цю операцію і на сусідньо-
му полі, як це трапилося, на-
приклад, у партії, зіграній у
1967 р. на міжнародному тур-
нірі в Копенгагені.
Тайманов — Якобсон
1. Ф£7 + ! К : £7 2. КЬбХ.
Отже, варіації на тему
спертого мата (а то й сам
41
мат!) трапляються в змаган-
нях найрізноманітнішого ран-
гу, і не тільки в партіях недо-
свідчених шахістів. Цікаво, що
в 1970 р. на Всесвітній шахо-
вій олімпіаді в Зігеиі відразу
в двох партіях було здійсне-
но цю старовинну комбінацію.
Ось фінали таких мініатюр.
Унцікер — Сарану
Чорні пожертвували фігу-
ру, покладаючи надії на зв’яз-
ку. Однак коня вдається під-
кріпити: 1. СЇ4! К : 14
2. Ф : Г7 + КрЬ8 3. Ф$8 +
Т:?8 4. Ю7Х.
Ау густі — Узман
Іспанська партія
Партія настільки коротка,
що її можна навести повніс-
тю: 1. е4 еб 2. КІЗ Кеб 3. СЬб
аб 4. Са4 Кїб 5. 0—0 6б
6. СЬЗ СЬ7 7. Теї Ссб. 8. сЗ
К{4 9. <14 ед 10. сд? (треба
було грати 10. ЬЗ) 10. ...К : <14!
II. К : <14 ФМ! 12. К?3 Ф : 12 +
13. КрІП Фл1+ 14. Т : сі
КІ2Х.
Отже, шахові практики
при нагоді завжди ладні від-'
дати ферзя й оголосити мат
конем. А шахові композито-
ри? Зрозуміло, у своїй твор-
чості вони ніяк не могли за-
лишити без уваги такий за-
хоплюючий сюжет. Наведемо
кілька зразків, в яких старо-
винна комбінація на спертий
мат виражена в парадоксаль-
ній формі.
Досі вирішальна роль
скрізь належала коню, хоч і
без ферзя нікуди дітися. Ідея
замінити ферзя слабкішою фі-
гурою—слоном, могла прийти
тільки такому винахідливому
композитору, як Лойд.
С. Лойд, 1858
Мат за 6 ходів
1. СЬ2! (із загрозою
2. С£І + ) 1. ...Кра7 2. Ь6 + !
Кра8 (2. ...Краб З С&1 Тс8
4. Ь7 ФЬ8 5. Ь8К +! Т : Ь8
6. Кс7х або 4. .. Т : сб 5. де)
3. Кс7+ КрЬ8 4. Ка6+ Кра8
(4. ...Крс8 5. Ь7+) Врахову-
ючи останні два ходи, тут
природно випливало б 5. ФЬ8 +
42
Т : Ь8 6. Кс7х, але ферзя на
шахівниці немає.. 5. сЬ8! Т : Ь8
(загрожувало 6. Ь7х)
6. Кс7х!
У комбінаціях на спертий
маг кінь завдає остаточного
удару, а решта фігур у цей
момент, на жаль, бездіяльна
Якщо так, вирішив відомий
проблеміст О. Блати, то нехай
ці статисти взагалі будуть
зняті з шахівниці!
На цій фантастичній кар-
тині в чорних повний комплект
фігур, але це іх не рятує
О. Ьлати, 1922
Виграш
О. Блати, 1932
Мат за 12 ходів
1. КЇ4 + крс5 2. Ке6+ Крсі5
3. К : с7 + Крс5 4. К : а6 +
Крс15 5. Кс7+ Крс5 6. Ке6 +
КрсІ5 7. КЇ4 + Крс5 8. Кре4
д5+ 9. Кре5 СІ6+ 10. Креб
К(18+ 11. Крд7 і 12. К:сіЗХ.
Розглянемо ще один ша-
ховий монстр, придуманий
О Блати. Чорні знову, як на
нараді, представлені всією
своєю армією, щоправда, цьо-
го разу їхні сили не такі рух-
ливі А де ж білий кінь? Він
ще не швидко з’явиться на
шахівниці.
1. Кр: еі Фаі 2. ЬЗ! (пі-
шак не поспішає, хитрість від-
криється пізніше) 2. ...Фа2
(фігур у чорних багато, але
рухатися може лише ферзь)
3. Ь4 Фаі 4. Ь5 Фа2 5. Ь6 Фаі
6. Ь7 Фа2 7. Ь8К! (нарешті!)
7. ...Фаі 8. К17 Фа2 9. К&5
Фаі 10. Кеб Фа2 11. К : с5
Фаі 12. КЬ7 Фа2 13. КсібФаІ
14. К : с4 Фа2 15. Ка5 Фаі
16. К : ЬЗх! (коли б на дру-
гому ході білі рушили свого
пішака відразу на два поля
вперед, то тепер, якби ново-
явлений кінь не нападав на
пішака ЬЗ, чорний ферзь за-
хищав його, і справа закінчу-
валась мирно).
Тепер ми повертаємось у
світ реалістичних шахів
Позиція, відтворена на
діаграмі (див с. 44), цілком
могла виникнути в партії двох
майстрів. Цей етюд цікавий
тим, що хоч справа в ньому
закінчується класичним спер-
43
Е. Погосянц, 1979
Виграш
А. Селецький. 1933
Виграш
тим матом, але поки ще в бі-
лих немає ферзя, а король
чорних, здається, не збираєть-
ся в куток. Матова конструк-
ція виникає в процесі тонкої
попередньої гри.
І. с7 0—0! 2. Кеб! Тепер
загрожує 3. Кс18, причому не
можна ні 2. ...Та8 через 3. КЬ8,
ні 2. ..Тс8 зважаючи на
3. Ке7+ КрІ7 4 К • с8 еЗ
5. Кс7е2. 6. с8Фе!Ф 7. Фс4 + !
КрГб (7. . .Кр!8 8. Ф&8Х)
8. Ф(4х. Отже, білий пішак
проходить у ферзі, проте й
чорний встигає перетворитися
одночасно з ним. 2. ...еЗ 3. К68
е2 4. с8Ф еіФ. Тільки тепер
перед нами виникла знайома
картина. 5. Фс4+ КрЬ8
6. КГ7 + Кр&8 7. КЬ6+ КрЬ8
8. Ф$8+ Т : §8 9. КЇ7Х.
Поданий нижче етюд, ма-
буть, найбільше відомий на
тему. Навряд чи можна при-
пустити, що в початковій по-
зиції, де фігури обох сторін
розкидані по всій шахівниці,
чорному королю готується
спертий мат. Атака розпочи-
нається тихим ходом ферзя,
який дозволяє чорним перши-
ми оголосити шах.
1. Ф&5! Кре6+ (не мож-
на брати пішака — 1. . .С : 67
через 2. КІ4! з невідпорною
загрозою 3. СЬ5 + , водночас
загрожує 2. 68Ф) 2. Кр&1!
Кр : 67 (2. ...С : 67 3. С^4 +
Крбб 4. Фс5+). Чорні відно-
вили матеріальну рівновагу,
але тепер приходить у рух
матовий механізм.
3. Кс5+ Крс8 (інші від-
ступи короля ведуть до втра-
ти ферзя, наприклад: 3. ...Крбб
4. Ф§3 + Кр65 5. Сс4 + !
Кр : с4 6. ФЬЗ + Кр : с5
7. ФаЗ + ) 4. Са6+ КрЬ8
5. ф£3+ Кра8 6. СЬ7 +! С : Ь7
7. Ксі7!! Ф68. Єдиний спосіб
захистити поля Ь6 і Ь8 від
матових загроз; тепер йде
ефектний удар, який гідно
вінчає цей чудовий твір
8. ФЬ8 +!! Ф : Ь8 9. КЬбХ.
44
На закінчення одна «істо-
рична» задача, в якій чорно-
му королю буде оголошено
спертий мат (існування яко-
го, на перший погляд, здаєть-
ся неможливим).
К Яніш, 1849
Спертий мат за 10 ходів
Вида гний російський ша-
ховий майстер і композитор
минулого століття К. Яниш
назвав свою задачу «Залізна
клітка Тамсрлана». Ось як
чорний король потрапляє в
оточення- 1. ТЗ2. есІ +
ссі 3. С15 + еі 4. Те6+ де
5. Тд4 + сд 6. а8С + Фд5
7. С : <15+ ед 8. КЇ6+
9. Фе5+ Іе 10. К&5Х. Король
за кліткою!
Так за допомогою старо-
винної комбінації на спер пій
мат Янишу вдалося зафіксу-
вати жорстокість і деспотизм
середньоазіатського завойов-
ника XIV ст. Тамсрлана
Сторінка
5
СОРОК
КВАРТЕТІВ
Чим менше фігур на ша-
хівниці, тим охочіше ми роз-
в’язуємо задачу чи епод
Особливо популярні серед лю-
бителів шахів мініатюри - в
них число фігур не перевищує
семи. Мініатюр, створених ша-
ховими композиторами, без-
ліч, лише малюток (п’ять фі-
гур і менше) багато тисяч
Мінімальний матеріал, який
дає можливість створити вар-
тий уваги твір шахового мис-
тецтва, — це чотири фігури
(про трифігурні КОМПОЗИЦІЇ
мова йтиме в наступній «Сто-
рінці»). Задачі й етюди з та-
кою кількістю фігур ми нази-
ваємо квартетами.
Наша мета — ознайомити
вас з усіма Видами квартетів
і кожний з них подати якою-
небудь однією позицією. На-
самперед ми прагнемо навести
етюд або ортодоксальну зада-
чу (тобто задачу із звичайним
завданням — білі розпочина-
45
юті» і дають мат за стільки-то
ходів). Проте для деяких
квартетів ні етюда, ні такої
задачі знайти не вдалося, і в
цьому разі ми пропонуємо
кооперативну задачу. В «коо-
перативі» мат, як і раніше,
дають білі, але чорні не зава-
жають їм, а, навпаки всіля-
ке) сприяють матуванню влас-
ного короля
Слід сказати, що далеко
не всі набори з чотирьох фі-
гур рівноцінні, проте ми до-
держуємося нашого принципу
й ілюструємо кожний з них
одним квартетом кількість їх
набагато перевищує тисячу)
З’ясуємо спочатку, скіль-
ки є наборів з чотирьох фігур
Оскільки два місця на шахів-
ниці заброньовані за короля-
ми, то є два різні випадки-
1) у білих і чорних по одній
фігурі, крім короля; 2) у бі-
лих король і дві фігури, V чор-
них одинокий король. У пер-
шому випадку, комбінуючи
одну з п’яти білих фігур
(ферзь, тура, слон, кінь, пі-
шак) з однією з п’яти чорних,
дістаємо 25 можливих комбі-
націй. При цьому набори, які
відрізняються кольором фігур,
вважаються різними.
Справді, матеріал «біла
тура проти чорного пішака»
(в разі ходу білих) — це зов-
сім не те саме, що «білий пі-
шак проти чорно! тури»
У другому випадку наборів
па десять менше 15. Тут
кожна пара фігур (обидві во-
ни в білих) дає, очевидно, ли-
ше один набір
Отже, в «Сторінку» по-
трапляють 40 різних кварте-
тів. Якщо обох королів супро-
води іь власна фігура, ю і\ і
придумані як задачі, так і
етюди, а якщо в чорних па
шахівниці лише один король,
то, звичайно, розраховувати
доводиться тільки на задачу
Зрозуміло, кожен читач може
скласти свій список квартетів
на шахівниці, і, можливо, він
буде не менш цікавим, ніж
пропонуємо ми
Одна біла
і одна чорна фігури
Пішак проти пішаки. Пап
популярніший, шнчайно, іео
метричний етюд Реї і, який мн
розглянули в «Сторінці 2»,
разом з кількома іншими ні:
шаковими кваріетами Неп
матеріал є суто ендшгн.тьшім,
і можна було б навести Ще
ряд красивіїїх етюдів. Проте,
як не дивно, відомі й до гени і
М 1. Е. Погосянц, 1970
Мат за 5 ходів
46
задачі з двома пішаками,
№ 1 — одна з них.
1. а7 КрЬ2 (1. ...(5
2. а8Ф+ і 3. Ф&2Х) 2. а8Т!!
КрЬЗ 3. Та4! Г5 4. ТТ4! Ось у
чому справа—при ферзі на 14
тепер на шахівниці був би
пат. 4. ...КрЬ2 5. ТЬ4Х.
Пішак проти коня. Що
може залежати від одного бі-
лого пішака, який протистоїть
чорному коню? Чи справиться
з ним кінь чи ні,—вирішувати
йому самому. Проте своєчас-
но рушити вперед також озна-
чає немало — № 2.
король має проявити велику
витримку.
1. Ьб! Тепер поле, яке білі
оберуть для свого проводиря,
залежить від реакції коня.
І. ...КеЗ 2. Краб! К65 3. Ь7
Кс7+ 4. Краб; або 1. ...КЇ4
2. Крс8! Ксіб 3. Ь7 КЬ6 +
4. Крд8, і в обох варіантах
пішак проходить у ферзі.
Пішак проти слона. В № З
хід 1. Ї^Ф? веде до пата, а ви-
рішує 1. І£Ї! (знову па шахів-
ниці з’являється тура замість
ферзя) 1. ...Кра2 2. Т<гЗ! Краї
3. ТаЗХ.
Рано чи пізно білий ко-
роль повинен дати дорогу
своєму пішаку. Проте зайва
галантність недоречна — за
будь-якого ходу короля кінь
наздоганяє пішака: 1. Кра8?
КеЗ! 2. Ьб Кс4 3. Ь7 КЬ6 +
і 4. ...Кс17: 1. Кра7? КГ4! 2. Ьб
Кеб 3. Ь7 Кс!8 4. Ь8Ф Ксб+;
1. Краб? КГ4 2. Ьб Кеб 3. 67
Кс5-Ь; нарешті, 1. Крс8? КеЗ
2. Ьб Кс4 3. Ь7 К(1б + . Отже,
Ізюминка задачі полягає
в тому, що після 1. Ї8Ф? Кра2
2. ФЬ4 чорний слон прихо-
дить на допомогу королю —
2. ...СЬЗ!, і мата немає.
Пішак проти тури. Одне з
небагатьох співвідношень сил,
при якому роздумувати у ви-
борі квартету не доводиться.
Етюд № 4 входить у золотий
фонд світового шахового мис-
тецтва.
47
№ 4. Ж. Барб’є, Ф. Сааведра,
1895
Виграш
Поряд з пішаковим етю-
дом Реті цей етюд найвідомі-
іпіій квартет на шахівниці.
Його розв’язок знають усі лю-
би і елі шахів. 1. с7! ТсІ6 +
(після 1 . ТсІ2 2. с8Ф ТЬ2 +
3. Краб білий король по вер-
пкалях «а» і «Ь» спускається
впін) 2. КрЬб (2. КрЬ7 ТсІ7,
і ггра бере пішака; не досягає
МЄПІ12. Крсб Тсії іЗ. Тсі +)
2. ...Тд5+ 3. КрЬ4 Тс14 +
4. КрЬЗ (4. КрсЗ Тсіі 5 Крс2
відрізняється ВІД основного
варіанта лише перестановкою
ходів) 4. ...ТдЗ+ 5. Крс2! Те-
пер тура не може напасти на
білого короля * тилу, і зда-
ється, що все закінчено. Про-
те найцікавіші події ще попе-
реду. 5. ...ТсІ4!! Чудовий шанс
чорних, на 6. с8Ф йде жертва
гурн 6. ...Тс4 + ’ 7 Ф с4, і на
шахівниці пат Проте надіям
чорних не судилося здійснити-
ся. 6. с8Т!! Та4 (загрожувало
7 Та8Х) 7. КрЬЗ! Ефектний
пікліочннй акорд, чорні втра-
чають туру або дістають мат
за один хід. Чотири фігури
розіграли справжній шаховий
спектакль!
Розглянутий етюд — один
з перших на тему «слабкого
перетворення*. У всій шаховій
літературі не знайти такого
дотепного й змістовного фіна-
лу з таким дуже обмеженим
матеріалом.
Історія виникнення етюда
така У партії Фентон — Пот-
тер, яка була зіграна в Анг-
лії у 1875 р, виникла позиція,
схожа на нашу: білий король
стояв на сб, пішак на Ь6; чор-
ний король на ЬЗ і їхня тура
на а5. Тут білі погодилися на
нічию, вони не помітили, що
після 1. Ь7 Таб-4- 2. Крс5 їх-
ній король опускається вниз,
і пішак перетворюється на
ферзя. Незабаром І. Цукертот,
один із найсильніших шахістів
минулого століття, суперник
В Стейніца в першому офі-
ційному матчі на першість сві-
ту, опублікував у своєму ша-
ховому відділі позицію з пар-
тії, показавши простий спосіб
виграшу білих. Через 20 ро-
ків, дізнавшись про смерть
майстра Поттера, професор
французької мови Ж. Барб’є
згадав старовинну партію і,
аналізуючи її, виявив у схо-
жій позиції (див. діаграму)
несподівану патову ідею
(6. с8Ф Тс4 + ’). Він опублі-
кував цю позицію, але з дещо
іншим завданням — білі по-
чинають, і... чорні роблять ні-
чию Газета, в якій було на-
друковано етюд з присвятою
48
Поттеру, потрапила на очі
абатові Саавсдрі.
Розв’язуючи позицію Бар-
б’є, цей досі нікому не відомий
шахіст придумав фантастич-
ний для того часу мотив — а
чому б не перетворити пішака
в ТУРУ> уникаючи пата—6. с8Т!
Відвідавши шаховий клуб
Глазго, Сааведра ознайомив
його членів із своїм сенсацій-
ним відкриттям, завдяки яко-
му прославився на весь шахо-
вий світ. Так один-однісінький
хід дав Сааведрі право на без-
смертя! Надзвичайний випа-
док в історії шахів!
Хоч у популярних видан-
нях цей унікальний квартет з
білим пішаком проти чорної
тури звичайно називають по-
зицією Сааведри, справедли-
во вважати етюд колективним
твором, який належить відра-
зу двом авторам — Барб’є і
Сааведрі.
Пішак проти ферзя. З та-
ким матеріалом не придумаєш
ні етюда, пі звичайної задачі,
і ми вперше змушені зверну-
тися до кооперативного жан-
ру — № 5.
Чорний ферзь бере участь
у замуруванні свого короля:
1. КріЗ (нагадаємо, що в «коо-
перативах» розпочинають чор-
ні, і в розв’язаннях на першо-
му місці записують їхні ходи)
1. ...Кріб 2. Кр&4 е7 3. КрЬ5
е8Т! 4. Ф$4! ТИ8Х.
Кінь проти пішака. В разі
такого співвідношення сил бі-
лим, звичайно, важко розра-
ховувати на перемогу. Винят-
ками є випадки, коли чорний
пішак стає на перешкоді влас-
ному королю, і в результаті
його вдається заматувати. Од-
нак ми наведемо приклад № 6,
в якому білому коню хитро-
мудрими стрибками доводить-
ся наздоганяти ворожого пі-
шака, щоб урятувати стано-
вище.
1. КЬ4! Ь5 2. Кеб!
(2. Кс15-Ь? КрІЗ з виграшем).
№ 5. Е. Холледей, 1972
Кооперативний мат за 4 ходи
№ 6. М. Григор’ев, 1932
Нічия
49
2. ...Кре4 (2. ...Ь4 3. Ке5 з зви-
чайною нічиєю) 3. Ка5!
(3. К<1«? Ь4 4. Кеб КрІ5
5. Кс14+ Кр&4, і все закінче-
но) 3. ...Ь4 4. Кс4! КрТЗ
(4. ...ЬЗ 5. КсІ2+ і 6. КП з ні-
чиєю) 5. Ке5я- (після 5. К<12 +
Кре2 6. Ке4 ЬЗ всі зусилля бі-
лих були б зведені нанівець)
5. ...криз 6. кс4і ьз і. кез.
11 ІЧНЯ.
Кінь проти фігури. Якщо
па шахівниці будуть білий
кінь і чорний кінь, то не вда-
ється скласти ні ортодоксаль-
ної задачі, ні етюда. Проте є
багато можливостей для коо-
перативних маневрів. Наведе-
мо по одному квартету для
кожної чорної фігури (№ 7—
№ 9).
№ 8. Д. Бебіз, 1967
Кооперативний мат за 7 ходів
дістає в протилежному куті
шахівниці: 1. Кріб Крсі
2. Кре5 КрЬ2 3. КрсІ4 КраЗ
4. КрсЗ Кра4 5. КрЬ2 КрЬ4
6. Краї КраЗ 7. СЬі КЬЗХ.
№ 7. 3. Мах. 1937
Кооперативний мат за 4 ходи
№ 9. М. Міллініємі, 1965
Кооперативний мат за 5 ходів
Ось як розв’язується цей
«квадрат». 1. КаЗ Кра4 2. КрЬ2
КЬ4 3. Краї КрЬЗ 4. КЬ1
Кс2х.
Чорний король стоїть по-
ряд .< кутовим полем Ь8, а мат
Розв’язання несподівано
починається з рокіровки:
1. 0—0—0 4-! Креб 2. КрЬ8
Кс4 3. Кра8 Крс7 4. Тс17 +
Крс8 5. Та7 КЬбх.
Кінь проти ферзя. Па
жаль, при такому співвідно-
50
шенні сил не можна скласти
навіть «кооператив» — просто
немає жодної матової пози-
ції. Ми наводимо позицію
№ 10 тільки для того, щоб не
створювати вакуум (за пла-
ном у нас кожний набір з чо-
тирьох фігур має бути пред-
ставлений хоча б одним квар-
тетом).
№ 10. Фінал етюда
Нічия
Ілюстрація того факту,
що в шахах все можливе —
надію на порятунок не слід
втрачати навіть тоді, колй бу-
де один кінь проти ферзя:
1. КяЗ+ КрЬ2 2. кн+ з віч-
ним шахом. Звичайно, це не
справжній твір, а лише забав-
ний епілог якого-небудь етю-
да з багатьма фігурами у ви-
хідній позиції.
Слон проти пішака. При-
клад № 11 хоч і простий, але
не без ізюминки.
1. СЬЗ! Єдина можливість
запобігти перетворенню піша-
ка (1. СЬ5 Крс2!, і чорні ви-
грають) Тепер є два симе-
М 11. Є. Погосянц, 1979
Нічия
тричні варіанти: І. ...Краї
2. Сс2 або 1. ...Крсі 2. Са2, і
пішак не проходить.
Слон проти коня і слона.
І тут, як і при білому коні
проти легкої фігури чорних,
доводиться обмежитися «коо-
перативами» — № 12, 13.
№ 12. Е. Альберт, 1963
Кооперативний мат за 5 ходів
Королі переміщуються по
колу, міняючись місцями, піс-
ля чого чорний проводир опи-
51
№ 13. Е. Погосянц, 1980
№ 14. Д. Лоллі, 1703
няється в матовій сітці:
1. КрЬб КрЬ8 2. Кс6+ Крс8
3. Кра7 Саб 4. Кра8 Крс7
5. Ка7 СЬ7Х.
Очевидно, мат можливий
лише при різнопольних сло-
нах. 1. Кре4 Са8! (очікуваль-
ний хід) 2. КрїЗ Кр<15 3. Кр&2
Кре4 (діагональне пересліду-
вання, яке в етюдах трапля-
ється лише при великій кіль-
кості фігур). 4. КрЬІ КрїЗ
5. СЬ2 Крі2Х.
Слон проти тури. З таким
набором фігур не існує ні ор-
тодоксальної задачі, ні задачі
на кооперативний мат (при
всіх стараннях чорних мат їх-
ньому королю неможливий).
Співвідношення сил є теоре-
тично нічийним, проте нічия
досягається інколи дуже ви-
тончено. Розглянемо стародав-
ній приклад № 14, дуже важ-
ливий для теорії ендшпілю.
1. СЬ7 (1. СНІ? Та1 +
2. Кр&2 Тсі 3. КрЬ2 КрІ2
4. С<15 Тс5 5. СЇ7 Тс7 6 С^б
Теб 7. СІ5 ТЬ6+ 8. СЬЗ ТЬ8,
і мат наступним ходом).
1. ...ТЬб 2. Сд5 ТЬ2 3. Ссб
ТІ2+ 4. КрИІ Кре2 5. СсІ5
(5. СЬ5+ КрІЗ 6. Ссб+ Кр&3
7. Се4 Те2 з виграшем)
5. ...Креї 6. Ссб Тіб 7. СЬ7
Т£б+ 8. КрЬ2 (8. КрЬ1?КрІ2,
8. С^2? Кре2 9. КрЬ2 Кр!2)
8. ...Крі2 9. КрЬЗ Т£3 +
10. КрЬ4 (10. КрЬ2? Т§7
11. Се4 Т&4), і чорні змушені
погодитися на нічию — білі
продемонстрували, що вони не
бояться ніяких пасток.
Слон проти ферзя. Пози-
ція № 15, як і позиція № 10,
мала б бути лише добрим за-
кінченням етюда.
1. С^З! Ф : &3 пат.
Зауважимо, що тільки
два квартети — кінь або слон
проти ферзя — не дають мож-
ливості скласти ні етюда, ні
задачі. Будь-яке інше співвід-
ношення сил, як читач впев-
ниться, дочитавши «Сторінку*
до кінця, може бути основою
52
№ 15. Фінал етюда
Нічия
для створення належного тво-
ру на шахівниці.
Тура проти пішака. Бага-
тий матеріал для етюдів на
виграш. Обрати один з них
було нелегко, і ми спинилися
на задачі — № 16.
№ 16. к. Альхейм, 1966
Мат за 4 ходи
І. Та7! КрЬ4 (1. ...КрЬ2
2 Т : е7 Кр^І 3. ТЬ7 КрП
4. ТЬІХ) 2. Та5! еб 3. Те5!
КрйЗ 4. ТЬ5Х. Задача нага-
дує перший квартет, але пі-
шак тут вже перетворився на
туру.
Тура проти коня. Шахо-
вий історик Ван дер Лінде
знайшов приклади боротьби
тури проти коня в одному
старовинному арабському ру-
копису, датованому 1140 ро-
ком! Як ви дізнаєтесь в дру-
гій частині книжки, позиції з
турою проти коня без поми-
лок вміє аналізувати ЕОМ.
№ 17. В. Шинкман, 1905
Мат за 5 ходів
№ 17. 1. ТЬ7! Усі фігури
розмістилися на одній діаго-
налі. Тепер, залежно від стриб-
ка чорного коня, виникають
два симетричні мати:
1. ...Ксі4 + 2. КрЬб! Кеб 3. ТИ7,
4. ТИ8 і 5. Т : КХ; 1. ,,.Ке5 +
2. Крс7! Кс4 3. ТЬІ, 4. Таї і
5. Т : КХ.
Тура проти слона. Знову
спинимось на задачі — № 18.
Чорний король відрізаний
по горизонталі, але мат дістає
по вертикалі: 1. Крс2!, 2, Таб +
і 3. Т : СХ.
№• 18. К. Фабель, 1933
Мат за 3 ходи
№20. Й. Бергер, 1889
Нічия
Тура проти тури. У «коо-
перативі» № 19 чорна тура,
перш ніж буде знята з шахів-
ниці, тонко маневрує, пропус-
каючи білого короля прямо до
місця подій.
№ 19. Е. Альберт, 1963
Кооперативний мат за 4 ходи
1. ТЬ4! КрсІЗ 2. ТЬ5! Кре4
3. ТІїЗ! Крї5 4. КрЬ5 Т: ЬЗХ.
Тура, проти ферзя. Старо-
винна позиція № 20 ввійшла
до всіх підручників з енд-
шпілю
1. ТН7 + Кр&2 2. Т&7 +
КрЬЗ (лінія «Ь для короля
заборонена через ТІ7) 3. ТЬ7 +
Кр$4 4. Т£7+ КрЬ5 5. ТИ7 +
Кр^б 6. Т&7-І- КрЬб 7. ТЬ7 +
Кр&6 8. ТИ6 + 1 Кр : Ьб пат.
Чорний ферзь у вихідному по-
ложенні може займати будь-
яке поле на лінії «ї», крім (5,
і результат буде той самий —
нічия.
Ферзь проти пішака. За-
кінчення такого типу доскона-
№ 21. Р. Лерме, 1914
Мат за 4
54
ло вивчено в теорії, і вони ма-
ють навчальний характер, а
задачі бувають досить ціка-
ві — № 21.
Білий король притиснув
свого опонента до краю ша-
хівниці, але несподівано дає
йому можливість вирватись
на волю, звичайно, ненадовго.
1. Крсіб! КрЬ5 (Ь6)
2. ФЬ8+ Кра4 (аб) 3. Крс4
(повернення на своє місце)
3. ...Краб (а4) 4. ФЬ4 (ЬЗ) X.
Ферзь проти коня. У бо-
ротьбі проти коня або слона
ферзь звичайно виконує до-
тепний маневр, позбавляючи
ворожого короля підтримки
своєю фігурою — № 22.
№ 22. Р. Гарро, 1923
Мат за 3 ходи
1. Фаі! Кре8 (с8) 2. Ф$7
(а7), і мат наступним ходом.
Знову гема асиметрії — після
І Ф£І? КГ6! (1 ...КПР 2. Ф§7)
у білого ферзя зліва немає
поля, аналогічного полю Ь8.
Ферзь проти слона. У за-
дачі № 23, як і в попередній,
всі фігури зосередилися на
№ 23. Р. Лерме, 1923
Мат за 2 ходи
одній вертикалі, проте цього
разу ферзь має залишитися на
ній.
Тут, навпаки, асиметричні
продовження не придатні —
1.ФЬ2?СЬ4! 1.ФЬ2?СЬ4!, і ма-
та немає. Після правильного
1. Феб! симетрія фігур збері-
гається, і виникають два си-
метричні мати: 1. ...КрсІ8 (СЬ4,
СсЗ) 2. ФЬ8Х; 1. ...Крї8 (СЬ4,
С&3) 2. ФИ8Х.
Ферзь проти тури. У по-
зиції № 24 чорного короля
відтиснуто на крайню лінію,
та й тура займає не зовсім
вдалу позицію; проте для ма-
тування чорного короля по-
трібно більше десяти ходів.
1. Креб. Тепер у чорних
дві можливості (рокіровка ви-
ключається, оскільки король
або тура щойно рухались).
При 1. ...Крї8 мат даєть-
ся швидко: 2. ФЇ4+ Кр&7
3. ФЇ7+ КрЬб 4. Крїб ТЇ8
5. Ф : 184- КрЬб 6. ФЬ4! КрЬб
7 ФЬ4х. Основний варіант ви-
никає після 1. ...ТЬ7! Білі ма-
55
№ 24. В. Шпекман, 1976
Мат за 11 ходів
ють зробити серію ХОДІВ ТІЛЬКИ
ферзем 2. Ф&5 Крї8 3. ФСІ8-+-
Кр&7 4. Фе7+ Кр&8 5. Фе8-ь
Кри7 6. ФІ7+ КрЬб 7. ФІ6 +
КрЬ5 8. Крі5 ТІ7 9. Ф : І7 +
КрЬ4 10. ФЬЗ! КрЬ5 11. ФЬЗХ.
Ферзь проти ферзя. Закін-
чимо розгляд квартетів з од-
наковою кількістю фігур «коо-
перативом» № 25.
№ 25. Р. Лерме, 1937
Кооперативний мат за 3 ходи
І. ФИ7! Кр<гЗ! 2. Кр?7
Крї4 + 3. КрЬб Ф?5Х.
Дві білі фігури
В разі такої переваги бі-
лих з етюдами справа погана,
але задач є дуже багато, і від-
бирати їх не так легко
Ферзь і пішак. Мабуть,
найпоширеніша комбінація в
квартетах на шахівниці
№ 26. Я. Володимиров, 1978
Мат за 4 ходи
Чотириходівка № 26 ілю-
струє тему координації двох
ферзів (другий швидко з’я-
виться) на полях різного ко-
льору. 1. Ф^8! Тепер виникає
ряд варіантів: 1. ...Крс14
2. д8Ф+ Крс5 3. ФЬЗ!
(2. ...КрсЗ 3 Фа2!), 1. ...Крд2
2. (18Ф + Крсі 3. Ф&2!;
1. ...КрїЗ 2. д8Ф Кре4 3. Ф&4 +
(2. ...КрІ4 3 ФсІ4 + ) і т. д
Звичайно, четвертим ходом бі-
лі скрізь дають мат.
Ферзь і кінь. Триходівки і
таким матеріалом розв’язу-
ються досить дотепно, № 27—
найцікавіша з них.
56
Ха 27. В. Шинкман, 1885
Мат за 3 ходи
І. Ка8!! Парадоксальний
перший хід справляє сильне
враження. 1. ... Крсіб 2. КрсІ4
Креб 3. ФсІ5х.
Ферзь і слон. Класична
комбінація для триходових
квартетів. Наступна задача,
разом з двома іншими кварте-
тами, які також зображують
літеру «Г», була опублікована
в День космонавтики—12 квіт*
пя 1967 р. Цей «блок* при-
свячено Юрію Гагаріну — пер-
шій людині, яка покорила кос-
мос
№ 28. Б. Погосянц. 1967
Мат за 3 ходи
1. ФЬЗ! Кр?5 2. ФІЗ! Криб
(2 .КрМ З СГ6Х) З.Ф&4Х.
Ферзь і тура. Перевага бі-
лих дуже велика, але треба
знайти найкоротший шлях до
мата.
№ 29. В. Шинкман. 1885
Мат за 4 ходи
Подивіться, як затягується
кільце навколо чорного ко-
роля в № 29. 1. ФЇ7! КрсІ4
2. Феб КрсЗ (2. ...Крс5 3. ТЬ4
КрЬ5 4. ТИ5Х) 3. Фсі7! Крс4
4. Тс2Х; 1. ...Кре5 2. КрЬ4
(цей самий хід вирішує і в
разі 1. ...КрсІЗ або КреЗ)
2. ...Крсіб (на 2. ...Крс14 або
Кре4 далі буде 3. Те2 і
4. Фс4 X) 3. ТЬ5 Креб 4. ТЬб X.
Два ферзі. На звичайній
шахівниці двом ферзям більш
ніж досить чотирьох ходів,
щоб оголосити мат чорному
королю. Можна припустити,
що із збільшенням розмірів
шахівниці зростає й кількість
ходів, необхідних для мату-
вання. Проте, як не дивно,
57
які б не були розміри шахів-
ниці, мат завжди дається не
пізніше четвертого ходу! Пер-
шим ходом один з білих фер-
зів дає шах по вертикалі.
У відповідь на відступ чорно-
го короля на одну- із сусідніх
вертикалей другий ферзь (за
допомогою першого) затискує
його на двох вертикалях. При
цьому виникає приблизно та-
ка позиція, як № ЗО (ми вва-
жаємо тепер, що звичайна
шахівниця є ніби фрагментом
шахівниці довільних розмі-
рів).
№ ЗО. Безліч задач
Ну будь-якій шахівниці два білих
ферзя оголошують мат не пізні-
ше четвертого ходу
Тепер на будь-який від-
ступ короля оголошується від-
повідний горизонтальний шах,
наприклад, 2. ...Кре4 3. Фс4 + ,
або 2. ...Кр65 3. ФГ5 + , і мат на-
ступним ходом: у першому ви-
падку 3. ...КреЗ (е5) 4. ФИ4Х,
у другому — 3. ...Крс14 (66)
4. Фсс5х. Чорний король міг
бути аналогічно захоплений і
но горизонталях. Очевидно,
шахівниця може мати будь-які
розміри і навіть бути безмеж-
ною; при цьому, де спочатку
розмістяться білі фігури і оби-
два королі, не має значення (а
білий король взагалі не по-
трібний).
Тура і піїиак. У позиції
№ 31 обидва королі проходять
колом, але почесним воно бу-
де лише для білого.
№31. Г. Гласс, 1903
Мат за 4 ходи
1. КрН! Кр62 2. Крї2
крбі 3. Крез Креї 4. ТсІХ.
№ 32. X. Еберт, 1975
Мат за 6 ходів
58
Тура і кінь. У багатохо-
дівці № 32 без підтримки ко-
роля мат не поставити, тому
білі повинні підтягти його до
свого опонента.
1. Та2! Креї 2. Кс12 Крсії
3. КЬЗ! Креї 4. Кр?2 краї
5. КрТЗ Креї 6. ТаІХ.
Тура і слон. Ми відібрали
підачу, в якій слон є «зай-
вою» фігурою — № 33.
№ 33. К. Лау, 1928
Мат за 3 ходи
1. СЬ2! Кр : Н2 2. ТаЗ
КрЬІ 3. ТИЗХ.
№ 34. В. Шйнкман. 1877
Мат за 3 ходи
Дві тури. Щоб досягти
мети в № 34, білі повинні по-
ступитися однією турою.
1. ТИП! Кр : НІ 2. Кр£3
Кр£1 3. Теї X; І. ...КрІЗ 2.ТН2
КрТ4 3. ТІ2Х; 1. ...Крі2
2. КрНЗ КрїЗ 3. ТИХ.
№ 35. А. МакензІ, 1891
Мат за 3 ходи
Слон і пішак. Розв’язання
№ 35 нескладне, але має від-
разу два задачні мотиви —
жертву і перетворення пішака
в слабку фігуру 1. Са7! Кр : а7
2. с8Т! Краб 3. Та8х. Відзна-
чимо ще одну цікаву деталь
Оскільки у вихідній позиції
черга ходу білих, то останніми
грали чорні. Це міг бути лише
хід короля з а7 на а8. Отже,
до цього чорний король був
під шахом слона Ь8. Але сам
слон не міг туди потрапити,
тобто він тільки що з’явився
внаслідок перетворення. Отже,
в цій скромній задачі відбу-
ваються ніби два перетворен-
ня відразу: одне (в слона) —
в її «минулому» (ретрогрі),
друге (в туру) в її «май-
59
бутньому» (саме розв’язання)'.
Слон і кінь. Щоб оголоси-
ти мат слоном і конем, необ-
хідна, так би мовити, спеціаль-
на підготовка. Траплялися ви-
падки, коли шахіст у турнір-
ній партії не вкладався в за-
даний час (за кодексом на ма-
тування відводиться 50 хо-
дів). Цікаво, шо в 47-му чем-
піонаті країни (вища ліга)
міжнародний майстер Анікаєв
ходів двадцять перевіряв у та-
кому ендшпілі техніку мату-
вання іросмейсіера Балашова,
але коли йою король повіль-
но, але напевно змушений був
вирушити в кут того самого
кольору, іцо й слон (обов’яз-
кова умова!), він припинив
опір. Задача С. Лойда № 36
має певний практичний інте-
рес (як, проте, і будь-яка за-
дача такого типу) Уявіть со-
бі, іцо ви легковажно грали
цей ендшпіль і на цей момент
витратили 45 ходів із п’ятде-
сяти належних..
1. С<16 КрЬі 2. КрЬЗ (пер-
ші два ходи білих можна пе-
реставити) 2. ...Краї 3. СаЗ!
КрЬі 4. КсЗ+ Краї 5. СЬ2Х.
Два слони. Ця комбінація
фігур, як кажуть, залишає
бажати кращого. А втім, хоч
мат дається легко (навіть ша-
хісту-початківцю це завдання
під силу), знайти найкорот-
ший шлях до мети не завжди
просто — № 37.
№ 37. В. Паулі, 1919
Мат за 7 ходів
№ 36. с. Лойд, 1857
Мат за 5 ходів
1. СІЗ КрЬЗ 2. КрІ2 КрЬ4
3. Се2 (починаючи заганяти
короля в куток) 3. ...КрЬЗ
4. С?5 КрЬ2 5. СТІ! КрЬІ
6. С£2+ КрЬ2 7. СМХ.
Два коні. Звичайно, мат
можливий лише тоді, коли
чорний король підіграє бі-
лим — № 38. 1. КрЬ5! Кс17
2. Кра4! (чорні тупцюють на
місці, але не заважають біло-
му королю виконати свою
роль) 2. ...Крс5 3. КрЬЗ КрЬб
4. Кра4 Кс5х. Ще один «коо-
ператив» з двома кіньми,
складений за допомогою ЕОМ,
60
№ 38. Е. Альберт, 1964
Кооперативний мат за 4 ходи
№ 40. О. Делер, 1925
Мат за 2 ходи
ви знайдете в другій частині
книжки.
Кінь і пішак. У позиції
№ 39 вирішує 1. І8Т! (1. Ї8Ф
пат!) 1. ...КрЬб 2. ТІ7 КрЬ5
3. ТЬ7Х.
№39. П. Тьорнгрен, 1928
Мат за 3 ходи
Два пішаки Задачі з дво-
ма пішаками, як правило, д\-
же цікаві, оскільки в них зав-
жди відбуваються незвичайні
перетворення. Парад кварте-
тів ми закінчуємо позицією
№ 40, в якій фактично містять-
ся відразу чотири задачі, об’-
єднані формою близнюків.
Один з пішаків скрізь перетво-
рюється у ферзя, а другий в
чотири різні фігури — ферзя,
коня, слона і туру!
а) Діаграма. 1. с8Ф і
2. Ь8Фх.
б) Білого короля переста-
вити на ЬЗ. В. Шпекман, 1964.
Мат за 3 ходи. 1. Ь8Ф Кра5
2. с8К! Краб 3. ФЬбх.
в) Пішака Ь7 переставити
на а7. Я. Куббель, 1940. Мат
за 3 ходи. 1. а8С!, 2. с8Ф і
3. ФЬ7Х.
г) Пішак с7 на %7. X. Шта-
удте, 1965. Мат за 3 ходи.
1. Ь8Т! Кра7 2. §8Ф Краб
3. Фа2х.
Отже, вам продемонстро-
вано 40 квартетів на шахівни-
ці Як ми побачили, між де-
якими з них лежить ціле сто-
ліття..
61
Сторінка
6
ТРІО І ДУЕТИ
В попередній «Сторінці»
ми впевнилися, що чотирьох
фігур цілком досить для скла-
дання цікавої задачі або етю-
да. А якщо матеріалу менше?
Чи можна з трьома чи двома
фігурами на шахівниці приду-
мати таке, щоб воно заслуго-
вувало на увагу? Виявляєть-
ся, і в такому шаховому мі-
кросвіті створено немало ціка-
вих творів найрізноманітніших
жанрів, щоправда, серед них
переважають незвичайні і
жартівливі задачі. В цій «Сто-
рінці» ми ознайомимося з ря-
дом таких цікавих експонатів.
Якщо говорити про тради-
ційні ортодоксальні задачі, то,
очевидно, їх можна скласти
одним із трьох способів при
одинокому королі чорних про-
водиря білого війська супро-
водять пішак, тура або ферзь.
М І. к. Томплінсон, 1845
М 2. Ю. Кук, 1868
Мат за 2 ходи
Старовинні двоходівки
№ 1, 2 належать до натової
теми — в обох вирішує спра-
ву перетворення пішака в ту-
ру (але не у ферзя): в№ 1-
1. с8Т! в № 2 — 1. §8Т! і
2. Та8х.
Пізніша задача № 3 вдос-
коналює задачу № 1, поява
тури тут затримується па один
хід — 1. Крсб! Кра7 2. с8Т!
Краб 3. Та8х.
Ідеї перетворення пішака
в туру при такому незначному
Мат за 2 ходи
№ 3. Г. Мейєр, 1910
Мат іа 3 ходи
62
матеріалі можна надати жар
тівливої форми № 4.
№ 4. Е. Погосянц, 1981
Мат за 3 ходи
Хитрість полягає в тому,
що білі насамперед . склада-
іоіь шахівницю навпіл! Після
чою йде 1. Крс2! КраЗ (поля
аб і Ь5 іалншнлнся на другій
половині шахівниці!) 2. с4Т!
(чеїверта горизонталь стала
оеіапньою) 2. ...Кра2 3. Та4х.
У позиції № 5 початок де-
що і рубуватпй — 1. с8Ф, зате
дальній маневр новоз’явлеію-
го ферзя наступним ходом
єдиний: І. ...Кра4 2. ФЬЗ!
Краб 3. ФаЗХ.
Чи е серед тріо справжні
с'іюдп? Зрозуміло, мова може
йти лише про матеріал «ко-
роль з пішаком проти коро-
ля». Звичайно позиції такого
тину відносять до теоретич-
них, проте деякі з них вважа-
ють еподами, як, наприклад,
№ 6, 7.
№ 6. Я. Дргіна, 1908
Виграш
№ 5. Д. Хофман, 1971
Мат за 3 ходи
№ 6. 1. Крс2! Кре7
2. КрЬЗ! (обхідний маневр
щоб захопити опозицію, до ні-
чиєї веде 2. КрсІЗ? Крб7
3. КрсІ4 Крсіб!) 2. ...Крсіб
3. КрЬ4 Крсб 4. Крс4, і пішак
проходить у ферзі. Цікаво, що
коли його переставити з сЗ на
Ь4, то вирішальний маршрут
короля подовжується на один
хід: 1. Крс2 Кре7 2. КрЬЗ
Крсіб 3. Кра4! Крсб 4. Краб!
1 Т. п
№ 7. 1. Кра4 Крсб 2. Краб
КрЬ7 3. КрЬб Кра7 4. Крсб
63
№ 7. А. ХІльдебранд. 1954
№ 8. А. Мандлер, 1969
Краб 5. Ь5+ Кра7 6. Крс7
Крав 7. КрЬб КрЬв 8. Краб!
Крав 9. Ьб КрЬв 10. Ь7 Крс7
11. Кра7 і 12. Ь8Ф. Цікаво,
що в разі симетричної ситуа-
ції на шахівниці після семи
ходів маневр білого короля
на аб єдиний, до нічиєї веде
симетричне 8. Креб? Кра7
9. Ь6+ Кра8 10. Крс7 п,ат.
У позиції № 8 після пере-
кидання королів на інший
фланг—1. КрЬ2! КрЬб 2. Крс2!
Креб 3. Кр<12! Краб 4. Кре2
Креб 5. КрІ2 Кріб 6. Кр§2!
чорні втрачають панування
над полями відповідності.
Звичайно, розв’язання дуже
просте, зате ми маємо уні-
кальний приклад, коли білі
в етюді представлені одним
королем.
Кооперативні тріо можуть
більше захопити, ніж позиції
із звичайним завданням, бо в
них точно грати повинні не
лише дві білі фігури, а й чор-
ний король.
У позиції № 9 пішак, зви-
чайно, має йти вперед, але він
не поспішає — 1. 43! При та-
кому малому матеріалі ця
популярна ідея програшу в
темпі справляє сильне вражен-
ня. 1. ...Крї2 2. 44 КреЗ 3. 45
Кр44 4. 46 Крс5 5. 47 КрЬб
(при поспішному 1. 44 чорний
король тепер не встиг би про-
скочити через поле Ьб, яке
контролюється ферзем, що
№ 9. Дж. Бан, 1961
Хід білих. Кооперативний мат за
7 ходів
64
з'являється на шахівниці)
6. <І8Ф + Кра7 7. ФабХ.
Ще два тріо за участю бі-
лого пішака ми розглянемо
трохи далі, а тепер на черзі
тура.
відрізати від шахівниці остан-
ню горизонталь (або прикри-
ти її, якщо шахівниці шкода).
Тепер королю дітися нікуди:
І. КрЬб! Кра7 2. Тс7Х.
М 10. Л. Цаглер, 1973
Мат за 12 ходів
М II. Е. Погосянц, 1980
Мат за 2 ходи
Заматувати турою голого
короля зуміє кожний, а ось
щоб зробити це найкоротшим
шляхом — № 10, треба посу-
шити собі голову. 1. КраЗ!
КрсЗ 2. Кра4 Крс4 3. Тсі 1!
Крсб 4. КрЬЗ КрЬб 5. Тсі
Краб 6. Крс4 КрЬб 7. КрЬ4
Краб 8. Крсб КрЬ7 9. КрЬб
Кра7 10. Крсб Кра8 11. Крс7
Кра7 12. ТаІХ. Цікаво, чи
зміг би розв’язати цю задачу
шаховий автомат іспанця Ке-
ведо, створений спеціально для
таких позицій (див. с. 140).
Якщо в задачі № 4 ша-
хівницю складали навпіл, то
в задачі-жарті № 11 над ша-
хівницею роблять ще більш
несподівану маніпуляцію. Щоб
так швидко заматувати чор-
ного короля, треба спочатку...
Якби в задачі № 12 чор-
ний король чинив опір, не ви-
стачило б і дванадцяти ходів.
Його допомога помітно при-
скорює розв’язку: 1. Кре7!
№ 12. М. Вукович, 1962
Кооперативний мат за 3 ходи
з 1254
65
(починають чорні) 1. ...Кр$7
2. Кре8! Кріб 3. Крї8 ТИ8Х.
Звичайне матування фер-
зем одинокого короля — ду-
же примітивне заняття, тому
таке тріо ми ілюструємо «коо-
перативом» № 13.
№ ІЗ. Р. Форстер, 1966
Кооперативний мат за 4 ходи
1. КрЬ4 ФЬ2! 2. КрсЗ
Кр&2! (прихована, в букваль-
ному розумінні, можливість
пропустити чорного короля до
місця його загибелі) 3. Крс12
КріЗн- 4. Креї Фе2Х.
Серія надмініатюр пов’я-
зана із взяттям ходів назад.
У задачах-близнюках № 14
повертається хід Ьб : а7, за-
мість чого йде 1. Ь7Х, причо-
му, як неважко впевнитись,
у першому випадку на а7 міг
стояти лише чорний кінь, а в
другому — лише чорний слон.
Замінивши в б) пішака а7 бі-
лим конем, дістаємо третього
близнюка — замість КЬ5 : Са7
вирішує 1. Кс7х.
66
№ 14. А. Гербстман, В. Слободе-
нюк, 1976
Білі забирають назад останній хід
і дають мат за 1 хід
а) діаграма;
б) короля з с7 переставити на с8
У задачі-жарті № 15 спро-
буй здогадатися, що останнім
ходом білих була... коротка
рокіровка. Дивним є й те, що
в ній брав участь один король,
перемістившись з еі на £І.
Річ у тім, що білі грали пар-
тію з форою в дві тури, а ту-
№ 15. К. Фабель, 1949
Білі забирають назад останній
хід і дають мат за 2 ходи
ри пи ІіЗ перетворена! За-
мість короткої рокіровки во-
ни тепер роблять довгу, вна-
слідок чого їхній король по-
ірішляє з еІ.не на 1, а на сі
(тури аі, як і Ь1, віддана у
фору, бере участь у рокіровці
також суто символічно) Піс-
ля І. 0—0—0! чорний король
імуііісний відступити в ку-
ток І. ...Краї, де й дістає
мит 2. ТаЗх.
Зидачу-жарт № 16 можна
розглядати як ілюстрацію до
роману у віршах Пушкіна
«Євгеній Онегіп». Пригадаймо
відому «партію* між Лен-
ським і Ольгою-
гри і взяв пішаком %4 свою
туру на Ь5. Тепер він благає
Ольгу вибачити його, бере
назад хід £4 : ТЬ5 і оголошує
приголомшеній дівчині шах і
мат 1. ТЬ5 — Ь8Х!
Хоч задача й жартівлива,
але цікаво, що вона не допус-
каіє кривотлумачень. Напри-
клад, припущення, що Лен-
ський узяв на Ь5 свого ферзя,
а не туру, веде до того, що
Ольга також грала неуваж-
но— інакше не можна пояс-
нити, чому чорний король від-
правився під шах. Проте у
Пушкіна про це нічого не ска-
зано!
< .ховавшись од людського шуму,
Ііопн ні шнхматним столом
Сидить і нахмуреним чолом,
ОіІПІІІНІИ у глибоку думу,
І Ленський кішкою ладью
Вере і недогляду свою
(Переклад /И Рильського).
Ця позиція саме й виник-
ла після того, як неуважний
Лепський порушив правила
№ 16. Е. Погосянц, 1980
Нілі забирають назад останній
хід І дають мат за 1 хід
№ 17. Дж. Суньер, 1923
Білі й чорні забирають назад ос-
танній хід, потім чорні роблять
хід і білі дають мат за 1 хід
Дотепне завдання в № 17
так розширює можливості сто-
рін, що одних королів виста-
чає без усяких жартів! Остан-
нім кодом білий король узяв
з §6 чорну туру на Ь5
(Кр£б : ТЬ5), яка в свою чер-
гу тільки що побила з Ь8 бі-
67
лого ферзя на Ь5 (ТЬ8 : ФЬ5).
У відновленій позиції чорні
роблять коротку рокіровку
0—0! і відразу дістають
мат—1. ФЬ5 — Ь7Х. Отже, ро-
зіграно перший дует на шахів-
ниці! Дуже схожа на нього
й друга задача з двома коро-
лями — № 18.
двох фігур (у даному випадку
пішаків) більш ніж досить
для придумування тонких і
оригінальних ситуацій.
1. аЗ! Знайома ідея про-
грашу темпу, але... зовсім в
іншому жанрі! 1. ...Ь5 2. а4 Ь4
3. а5 ЬЗ 4. аб Ь2 5. а7 ЬІТ!
Якщо чорні ставлять ферзя
№ 18. Ф. Вайрд, 1910
Білі й чорні забиоа*сть назад ос-
танній хід, потім чорні роблять
хід і білі дають мат за 1 хід
М 19. К. Фабель, 1956
Білі починають і виграють
І тут останнім ходом бі-
лий король взяв чорну туру
Кр£4 : ТІ5, яка перед цим по-
била білого ферзя — ТИ : ФЇ5.
Замість цього чорні грають
ТТ1 — Ь1 і дістають мат —
1. ФІ5 - Ї2Х.
Цікаві тріо і дуети розі-
груються в шахових піддав-
ках, де взяття обов’язкове
(якщо є кілька можливостей,
то вибір довільний), а виграє
той, хто першим віддасть усі
свої фігури, включаючи коро-
ля (або запатує їх).
Задача № 19 показує, що
в піддавках наявності лише
або слона, то після будь-яко-
го перетворення білого пішака
вони будуть змушені відразу
з’їсти його. На 5. ...ЬІК йде
6. а8Ф і 7. ФЬІ!, віддаючи
ферзя. Цікаві варіанти вини-
кають при появі чорного коро-
ля — 5. ...ЬІКр!? Тепер непри-
датний 6. а8Ф або а8С через
6. ...Кр£2!; хід 6. а8Кр веде
до нічиєї (королі не зможуть
наблизитися один до одного
і вічно блукатимуть по шахів-
ниці); на 6. а8К буде 6. ...Кр&2
7. КЬ6 КрїЗ 8. Кс17 КреЗ 9. КЬ6
КрІ4 10. Кс8 Кре4 11. Ка7
Кре5, і коня «спіймано> — на-
68
ступним ходом він з’їдає ко-
роля. Вирішує 6. а8Т! Кр&2
7. Та4 Крї2 8. Т(14 Кр&2 9. Те4
КрЬ2 10. ТІ4 КрЬІ 11. ТО
Кр&2 12. ТГ2ч- Кр : 12, і мети
досягнуто.
6. а8С! Білі ставлять на
шахівницю ще слабшу фігуру.
Тепер на будь-яке переміщен-
ня тури буде 7. СЬІ!, і гра в
шахові піддавки закінчується
на користь білих.
паш останній дует №20—
з галузі гумору. Білі вже зро-
били півходу — зняли з шахів-
ниці свого пішака Ь7, і тепер
закінчують хід, ставлячи на
Н8 свого ферзя! І, отже, пов-
ний хід білих — 1. Ь7—Ь8ФХ.
№ 20. Е. Погосянц, 1963
Мат за ХІ2 ходу
Отже, ми розіграли на
шахівниці сорок квартетів і
двадцять тріо та дуетів. Про-
те найважчі шахові голово-
ломки, як не дивно, мають ли-
ше одну фігуру — соло на ша-
хівниці! Це задачі, в яких фі-
гури подорожують по всіх по-
лях шахівниці. Немало літе-
ратури присвячено лише одній
задачі про хід коня (обійти
конем усі поля шахівниці, по-
бувавши на кожному з них
тільки один раз). Проте про-
блем «шахової географії» ми
не торкаємось. Адже шахи не-
вичерпні, не можна осягнути
неосяжне!
Нам треба ще з’ясувати
ситуацію з порожньою шахів-
ницею. Невже й тоді, коли всі
фігури зникають з шахівниці,
на ній можуть відбуватися
які-небудь події, що заслуго-
вують на увагу? Відверто ка-
жучи, багатоходову задачу
придумати на порожній ша-
хівниці не дуже легко. А втім,
чого тільки ие трапляється в
шахах...
Дивна історія сталася
кілька років тому з одним із
авторів книжки. Нею ми й за-
кінчуємо «Сторінку».
У 1977 р., як відомо, ви-
повнилось півстоліття з дня
проведення легендарного се-
ансу одночасної гри Остапа
Бендера. Пам’ятаєте:
22 червня 1927 р.
В приміщенні клубу
«Картонажник»
відбудеться
лекція на тему:
«Плодотворна дебютна ідея»
і сеанс одночасної гри
в шахи на 160 шахівницях
гросмейстера
(старший майстер) О. Бендера
Всі приходять
зі своїми шахівницями
Плата за гру — 50 коп.
Плата за вхід — 20 коп.
Початок точно сі 6 год. вечора.
Адміністрація
К Міхельсон
69
11а вечорі, в Центрально-
му шаховому клубі, присвяче-
ному ювілею, була присутня
інша «велика» людина—улюб-
ленець «Литературной газе-
тні», автор роману століття
«Бурньїй поток», письменник
Євген Сазонов. Завдяки цьо-
му щасливому випадкові здій-
снилася моя багаторічна мрія
зустрітися з гросмейстером пе-
ра. І хоч зустріч із відомим
ферзелюбом і пішакоїдом від-
булася не за чашкою кави, а
за шахівницею, враження від
неї було приємним.
Вітчизняна література не
простила б мені перемоги над
куміром, тому я й не думав
про неї. Не розраховував я й
на нічию. Гросмейстер пера
мав перемогти рядового ша-
хового майстра, і він блиску-
че зробив це.
Вже з перших ходів я
відчув на собі прославлений
сазоновський натиск, фантас-
тичну впевненість і непереда-
вану витонченість стилю. Ча-
сом мені здавалося, що переді
мною сидить сам Фішер у свої
кращі роки
Я граб ЧОрнй’мЛ, і на ша-
хівниці творилося щось ней-
мовірне, якийсь бурхливий ПО-
ТІК. Партія швидко наближа-
лась до апогею. Коли пи-
сьменник пересунув своїми
музикальними пальцями чер-
гову фігуру, мій король неспо-
дівано впав на підлогу. Ді-
ставши його з-під столу, я
глянув на шахівницю. Перед
моїми очима виникла диво-
вижна картина:
70
Шахівниця була абсолют-
но порожня!
— Переконалися? — за-
питав письменник. Я приго-
ломшено кивнув. Під грім
оплесків Сазонов залишив
приміщення
Сторінка
7
ПОДОРОЖ
У МИНУЛЕ
Мова йде не про похо-
дження шахів чи історію ша-
хових змагань, а про один не-
звичайний жанр шахової ком-
побИЦІЇ, З ЯКОМУ розв’язу-
вання задач доводиться «по-
дорожувати в минуле», тобто
з’ясовувати, як та чи інша по-
зиція склалася з вихідного
розміщення шахових фігур.
Таке дослідження позицій на-
зивається ретроаналізом, а
самі композиції, які зазнава-
тимуть такого аналізу, ретро-
задачами.
В. Корольков, 1957
Мат за 1 хід
Уявіть собі, що ця пози-
ція надійшла до вас на ана-
ліз, причому партнери через
неуважність забули вказати,
чий тут хід. Хто ж матує: бі-
лі — К : с7х чи чорні —
К : с2х?
Чи звертали ви увагу на
таку особливість шахової пар-
тії? Нехай, скажімо, зіграно
1. е2 — е4 е7 — е5. Кожна з
сторін зробила непарне число
ходів (по одному). Після
2. К&1 — ІЗ у білих парне чис-
ло ходів («чіт»), у чорних не-
парне («лишка»), а після від-
повіді 2. ...КЬ8 — сб чіт у бі-
лих і в чорних... Закон зрозу-
мілий: якщо парність збіга-
ється (однакова кількість
зроблених ходів),— хід білих,
якщо ні — хід чорних.
З цієї математичної точки
зору й підійдемо до аналізу
розглядуваної позиції. Біла
тура на — явна лишка (1,
З, 5 ходів і т. д.), король на
сі —чіт (0, 2, 4 і т. д.). Хоч
у розпорядженні білої тури Ь1
було три поля, проте й вона
могла зробити лише непарне
число ходів (1, 3, 5 і т. д.).
Білі коні в початковій позиції
стоять на полях різного кц-
льору, причому кожним ходом
кінь міняє колір свого поля.
Це означає, що коли коні роз-
міщені на полях різного ко-
льору, вони в цілому зробили
парне число ходів, а коли роз-
міщені на полях однакового
кольору — непарне. У нашому
випадку обидва білі коні сто-
ять на білих полях, і ми має-
мо лишку. Білі пішаки зроби-
ли один хід а2 — аЗ — лиш-
ка. Білі слони і ферзь (його
було взято на сії) не рухали-
ся з місця, нуль ходів — чіт.
У сумі дістаємо: лишка
(Т&1) + лишка (ТЬІ) + чіт
(Креї) + лишка (Кді і
КсІ5) + лишка (пішак) + чіт
(слони і ферзь) = чіт ходів бі-
лих. Зробивши аналогічний
математичний розрахунок для
чорних, ми дістанемо лишку
для чорних фігур. Отже, пар-
ності не збіглися. Виходить,
тепер хід чорних і перемога
за ними — К : с2х!
У квартеті Е. Віньї вже не
треба гадати, хто дає мат —
зрозуміло, що його оголошу-
ють білі, причому дуже прос-
то: 1. Тс18х. Проте, як не див-
но, це лише хибний слід! На-
справді, якщо тепер хід білих,
то перед цим ходили чорні.
Але як? Кр£7—К8 або Кр&8—
Ь8? Але королі не могли стоя-
ти поряд. КрК7 — К8? Але по-
ле Ь7 зайняте пішаком, який
взагалі не рухався. Отже, ми
71
Е. Віньї, 1938
Мат за 1 хід
Г. Какабадзе, 1976
Який останній хід?
не можемо вказати ніякого
останнього ходу чорних. Така
ситуація називається ретропа-
том. Виходить, черга ходу за
чорними, і розв’язок такий:
0. ...Ь5 1. ТЬбХ або 0. ...Ьб
1. Т : ЬбХ.
Цю нескладну позицію
можна розглядати як елемен-
тарний вступ до жанру ретро-
задач. Проте з такими задача-
ми, хоч і більш громіздкими
(зате образотворчими!), ми
вже ознайомилися в «Сторін-
ці 1» книжки.
Заглянемо в останнє ви-
дання «Шахового кодексу
СРСР»: «Початкова позиція
етюда або задачі повинна бу-
ти легальною, тобто повинна
існувати доказова партія —
серія формально можливих
ходів, за допомогою яких
можна прийти до такої пози-
ції з вихідного положення
шахової партії...» (Правила
шахової композиції, стаття 8).
Як змогли білі дати шах
чорному королю турою на П?
Адже заважають «еполети» —
пішак Ї2 і Кр£І. Єдина мож-
лі. їсть 0—0 + . Попереднім
хо.о,м чорний король став на
поле аі. Але як? КрЬ 1 — аі?
Але тоді білі будуть в ретро-
паті. Адже рокіровка можли-
ва, якщо король і тура не ру-
халися, отже, попередній хід
білих був с2 : ЬЗ. Але в цьо-
му разі положення чорного
короля на Ь1 нелегальне—він
не міг пройти в кут шахівниці,
не потіснивши свого білого
колегу. Отже, король потра-
пив на аі із взяттям, причо-
му зняти з шахівниці він міг
лише білого коня, яким білі
й ходили перед цим — 0. Кс2—
аі! КрЬі : аі 1. 0—0 + .
Позиція, відтворена на
діаграмі (див. с. 73), належить
одному з найвидатніших ра-
дянських спеціалістів ретро-
аналізу М. Плаксіну. Дати по-
двійний шах ферзем і слоном
білі могли лише ходом Ї5:
е6+ + (на проході). Отже, по-
передній хід чорних був е7—
72
М. Плаксій. 1980
З останніх ходи?
Є. Харічев, 1974
Мат за 3 ходи
с5! Адже взяти пішак на про-
ході можна лише тоді, коли
він рухається на два поля впе-
ред. Але як перед цим білі ого-
лосили шах слоном аі з кута?
Тільки ходом 64 — с!5 + . До
цього чорні пішли королем
Крї7 — 16 (поля е5, &5, еб та
&6 йому недоступні через не-
можливість подвійних шахів).
Тепер виникає запитання, як
білі дали шах білопольним
слоном. Це могло статися
тільки внаслідок перетворен-
ня — &7 — &8С + . Тільки так.
Попередній хід чорних міг бу-
ти Крїб — Г7 або Крїб : Г7, і
позиція «розв’язана». Все це
можна компактно записати у
вигляді так званої ретроно-
тації: 1. Ї5 : е6++ е7 — е5
2. (14 — (15 + Крї7 — 16 3. £7—
&8С + Крїб — 17. Нумерація
ходів, як бачите, зворотна
звичайній.
В ретрозадачі Є. Харічева
останні ходи (в ретроно-
тації)- 1. Крсб — Ь7 Ь7 —
Ь8К + 2. Кр<16 — сб е7 —
е8К+ і т. д. Розв’язання:
1. С(1К+ Кр : Ь8 2. Кс6 +
КрЬ7 3. (18КХ. Чотири пере-
творення в коней! Два в ми-
нулому — в ретрогрі, і два в
майбутньому — в розв’язанні.
Знову запитання, хто ко-
го — К : 17 X чи ЬІФх? При-
пустимо, що матують білі.
Тоді попередній хід 'чорних
був або Кре8 — <18, або ЬЗ —
К2. У першому випадку білі
тільки що шахували еб : (17 +
М. Плаксій, 1980
Мат за 1 хід
73
(але не 66 — 67 + , чорний
король опинився б під шахом,
коли б ходили білі). Отже, бі-
лий пішак пройшов на 67 мар-
шрутом а2 : ЬЗ : с4 : 65 : еб •
67, взявши на своєму шляху
п’ять чорних фігур. Чи мож-
ливо це? Без математики тут
ис обійтися. Перевіримо ба-
ланс чорних фігур. Десять фі-
гур стоять на діаграмі, шість
взяли білі пішаки — з а2 до
67 і ще 12 : £3, чорний чорно-
польний слон загинув на Ї8
Разом 10 + 6+1 = 17... Баланс
не збігається! На початку пар-
тії кожна сторона мала лише
16 бойових одиниць. Отже,
ретробухгалтерія відхиляє
можливість ходу Кре8 — 68
Але чому останній хід
чорних не міг бути ЬЗ — К2?
Адже баланс білих фігур збі-
гається: 12 (на діаграмі) + 4
(взято пішаком 67 : еб : 15 :
&4 : ЬЗ) = 16. А які саме білі
фігури взяв чорний пішак?
Зрозуміло, ті, яких немає на
шахівниці, — ферзя, туру, ко-
ня й слона. Але слони від при-
роди різноколірні, і чорнополь-
ний слон білих не міг бути
взятий на білопольній діаго-
налі 67 — ЬЗ. Ефект кольоро-
вості! Отже, матують чорні.
Як видно, іноді, розв’язуючи
ретрозадачі, ми діємо як ма-
тематики, що відновлюють
стерті обчислення за кількома
цифрами.
А чому мат не за два хо-
ди? Річ у тім, що після
1. ФП + чорні, замість ніби
єдиного 1. . .Кр Ь2, який ве-
де до негайної загибелі —
М Плаксій, 1971
Маг за 3 ходи
2. ТЬЗх, несподівано можуть
зажадати нічиєї!
Ще раз заглянемо в «Ша-
ховий кодекс СРСР»: «Партія
закінчується нічиєю... коли
гравець до здійснення «оду
доводить, що обома сторона-
ми зроблено принаймні 50 хо-
дів, протягом яких жодної фі-
гури не було взято і жоден
пішак не зробив ходу».
Пропонуємо вам самостій-
но здійснити захоплюючу по-
дорож у минуле цієї позиції.
Спочатку треба визначити» як
зникли з шахівниці всі фігу-
ри, яких не^вистачає, і довес-
ти, що останнім пішаковим
ходом було переміщення Ь2—
ЬЗ. Потім треба встановити,
як чорному королю вдалося
розминутися з білою турою на
першій горизонталі. З’ясуван-
ня цього питання дає змогу
зробити таке «відкриття»: піс-
ля ходу пішаком «Ь» і до цієї
миті було зроблено не менш
як 50 ходів, протягом яких
на шахівниці не було взято
74
жодної фігури і жодний пі-
шак не зрушив з місця. Таким
чином, солідне 1. ФП + веде
тільки до нічиєї. Вирішує тут
1. Т&3 : яб!! Цей парадок-
сальний удар перешкоджає
застосуванню «правила 50 хо-
дів* (при інших узяттях шах
турою на &8 зволікає гру).
1. ...Т§8+ 2. Т: £8 і 3. ФНХ-
Чи не стомила вас подо-
рож у минуле? Зробимо зу-
пинку і відпочинемо, розв’я-
зуючи дотепну задачу-жарт.
Додати слона і дати мат за
1 хід
Що може бути прості-
шим? Додамо білого слона на
67 і оголосимо мат—1.Те8х.
Проте в цьому разі в чорних
немає ніякого попереднього
ходу. Справді, королю немає
звідки зайняти поле 18, а коли
припустити, що ходили піша-
ки: с7 — сб або с7 : 66, то не
можна пояснити прорив біло-
го короля на останню гори-
зонталь- Якщо додати білого
слона па будь-яке інше поле
шахівниці, мата не буде. Єди-
на можливість виконати зав-
дання — додати чорного сло-
на на 16, і 1. ...£7 — &6Х!
Мат дістає білий король!
Сторінка
8
У СВІТІ
головоломок
В кінці «Сторінки 6» ми
вже говорили про те, що най-
важчі задачі на шахівниці —
соло, тобто головоломки, в
яких одна фігура подорожує
по всій шахівниці. Незвичайні
задачі й головоломки є в різ-
них куточках нашого калейдо-
скопа (зокрема, про ті з них,
з якими упоралась ЕОМ, роз-
повідається в другій частині
книжки). Проте «головолом-
ний» жанр заслуговує, на наш
погляд, спеціальної «Сторін-
ки». Відомо безліч видів ма-
тематичних задач і головоло-
мок на шахівниці — про мар-
шрути фігур, їхню силу, роз-
становки і перестановки, про
розрізування шахівниці і по-
кривання її полів кісточками
доміно, математичні ігри та
задачі з участю незвичайних
фігур і з незвичайними пра-
вилами і т. д. Оскільки охо-
пити всі різновиди головоло-
мок не можна—для цього до-
велося б заповнити ними весь
«калейдоскоп», ми вирішили
розповісти про головоломки,
які належать видатному май-
стру цього жанру С. Лойду.
75
Епіграфом до цієї «Сто-
рінка можна було б узяти
такі слова з оповідання
О. Генрі: «Без проводиря ви
приречені блукати в них, як
пропаща душа в головоломці
Сема Лойда» (36. «Голос ве-
ликого міста», 1908 р.).
Сем Лойд! Ім’я, відоме і
новачкам, і гросмейстерам.
Знаменитий автор шахових
композицій усіх жанрів, ідеї
якого до цього лчасу живлять
творчість укладачів задач, був
і видатним майстром голово-
ломок, математичних задач,
ігор. Хоч кращі твори Лойда
створені в минулому столітті,
вони й досі не втратили своєї
популярності. А гра «П’ятна-
дцять», яку ви знаєте, принес-
ла Лойду світову славу.
До 17 років юнак Сем
відвідував загальноосвітню
школу, і якби він поступив до
коледжу, з нього напевно ви-
йшов би талановитий матема-
тик або інженер. Проте, не-
зважаючи на любов до мате-
матики, пристрасть до шахів
була більшою. Він не посту-
пив до коледжу, а весь час
віддавав шахам. Першу зада-
чу Лойда опублікувала (125
років тому) одна нью-йорк-
ська газета, коли автору було
лише 14 років. У 16 років
Лойд вже редагував відділ у
«Шаховому щомісячнику», а в
сімдесяті роки минулого сто-
ліття вів щотижневу шахову
сторінку в журналі «Сайєнті-
фік амеріксн». Звичайно його
стаття починалася якою-не-
будь образотворчою задачею.
76
«Колесо в колесі»
а) білі починають і дають мат за
2 ходи;
б) чорні починають І дають мат
за 2 ходи;
в) білі починають і примушують
чорних дати мат за 2 ходи;
г) чорні починають і примушують
білих дати мат за 2 ходи
Ось як «розкручуються»
колеса: а) 1. Ф : ЬЗ + Кр : ЬЗ
2. Кр&5Х; б) 1. Ке7+ Кре4
2. Т : Ї4Х; в) 1. Ф&3 + Ф : &3
2. К£б+ Ф : £бХ; г) 1. Ке7 +
Кре4 2. К&5+ Ф : £5Х.
З двома «кішками» Лой-
да ми вже ознайомилися на
початку книжки. Поряд з об-
разотворчими Лойд часто
складав і так звані умовні за-
дачі — часом з дуже екстра-
вагантною умовою, але зав-
жди дотепні та витончені за
формою.
У білих на шахівниці пов-
ний набір фігур, у чорних, як
ви бачите, поки що немає
жодної. Треба поставити їх-
нього короля так, щоб йому
можна було оголосити мат за
З ходи.
Єдине поле, на якому ко-
роль може так швидко дістати
мат — Ь4. Ось як це відбува-
ється: 1. (14! КрЬ5 2. Ф(13!
КрМ (&4) 3. ФЬЗХ; або
1. ...Кр&4 2. е4+ КрМ 3. &ЗХ.
Багато лойдівських «го-
рішків», іноді лукаво закаму-
фльованих побутовим, істо-
ричним або химерним фанта-
стичним облямуванням, пов'я-
зані з шахівницею і фігурами.
Ось, наприклад, мініатюра
«ворони на полі». Нехай цент-
ри кліток шахівниці зображу-
ють 64 снопи пшениці (опуси
Лойда звичайно супроводили-
ся добродушно шаржованими
ілюстраціями). Головоломка
полягає в тому, щоб г іадити
на ці точки вісім ворон, при-
чому ніякі дві ворони не по-
винні сидіти в одному ряді
або на одній діагоналі. Крім
того, необхідно, щоб сторож
з рушницею, обходячи поле,
не міг влучити з одного по-
стрілу в трьох розміщених на
одній прямій ворон.
Очевидно, шаховою мо-
вою ця задача читається так:
розмістити на шахівниці вісім
ферзів так, щоб вони не за-
грожували один одному і ні-
які три з них не стояли на од-
ній прямій, проведеній через
центри полів (мають на увазі
не лише вертикалі, горизонта-
лі та діагоналі шахівниці, а й
прямі з іншими кутами нахи-
лу). Єдине правильне розмі-
щення, не враховуючи пово-
роти і дзеркальні відображен-
ня шахівниці, зображено на
діаграмі.
У другій головоломці тре-
ба розмістити на шахівниці
(у Лойда — посадити дерева
в садку) 10 ферзів, 10 тур,
10 слонів і 10 коней (відповід-
но персики, груші, абрикоси і
сливи) так, щоб кожний вид
фігур утворював п'ять прямих
рядів по чотири фігури в кож-
ному. При цьому не можна
займати поля (11, (12, е2, еі
(будинок садівника). Ось роз-
в'язок цієї дуже важкої голо-
воломки (зверніть увагу на
його симетрію):
77
Однією з улюблених фі-
гур Лойда був ферзь. Лойд
створив чудову гаму задач з
участю цієї найсильнішої ша-
хової фігури. Ферзь стоїть на
полі аі. Знайти найменшу
кількість ходів, за які він змо-
же пройти по всіх полях ша-
хівниці і повернутися на ви-
хідне поле. Шукана кількість
ходів дорівнює 14 Всього є
три принципово відмінних
маршрути; ось один із них.
У задачах на розрізуван-
ня шахівниці Лойд проявив
надзвичайну винахідливість.
Як розрізати шахівницю на
максимальну кількість частин,
що відрізняються одна від од-
ної або формою, або кольо-
ром відповідних полів? Пере-
вертати частини заборонено
Шуканий максимум дорівнює
18. Пропонуємо вам один з
можливих розрізів.
Пізніше було придумано
безліч головоломок на розрі-
зування шахівниці, але саме
Лойд був піонером задач та-
кого типу.
Нехай тепер ферзь стоїть
на полі сЗ і за 15 ходів .йому
треба обійти всю шахівницю
78
так, щоб закінчити шлях на
16 і не пройти при цьому по
жодному з полів двічі. Шука-
ну подорож ферзя наведено
на діаграмі.
Відомо, іцо п’ять ферзів
можна так розмістити на ша-
хівниці, що всі її поля пере-
буватимуть під обстрілом.
Лойд зумів замінити двох з
цих ферзів турами.
У наведеній нижче пози-
ції білих коней треба пере-
ставити на вертикалі е, і, £
і Ь, а чорних — на вертикалі
а, Ь і с. При цьому черговість
ходів можна не зберігати, але
коні не повинні відступати
(білі — вліво, чорні — впра-
во), і, крім того, на кожній
вертикалі одночасно не може
бути більше одного коня.
Цю задачу, яку назвали
«Перехід через Дунай», Лойд
вважав однією з своїх най-
важчих головоломок. Він пи-
сав, що багато його друзів
довго, але даремно сушили го-
лову над тим, як перейти че-
рез Дунай (вертикаль е).
Оскільки немає значення, на
яку саме половину шахівниці,
верхню чи нижню, ставити
коней, то в розв’язку досить
вказати лише вертикалі. На-
ведемо найшвидше форсуван-
ня річки за 19 ходів: сіє, М,
£І, Є£, се, Ьс, (ІЬ, 1(1, НІ, £Ь, Є£,
се, ас, Ьа, сІЬ, М, еТ, се, Зс.
За яку мінімальну кіль-
кість ходів з початкового по-
ложення (без розміну фігур)
створюється патова позиція?
1. (14 (16 2. Ф(12 е5 3. а4
е4 4. ФІ4 І5 5. ЬЗ Се7 6. ФЬ2
Себ 7. ТаЗ с5 8. Т^З Фа5
9. К(12 СЬ4 10. ІЗ СЬЗ 11. (15
еЗ 12. с4 Т4 — білим пат! (Ре-
кордний пат відразу двом ко-
ролям ми вже описали в «Сто-
рінці З»)
Положення, зображеного
на діаграмі (див. с. 80), набу-
ла партія, яку Лойд ніби грав
уві сні. Журнал Ем. Ласкера
цю жартівливу партію опублі-
кував з коментарями, які бу-
ли пародією на поширений
тип «глибокодумних» примі-
ток
Партія автоматично за-
кінчується нічиєю, не тільки
79
в разі пата, а й з вічним ша-
хом і голими королями. Тут
рекорди Лойда дорівнюють
відповідно трьом і сімнадця-
ти ходам:
а) 1. 14 е5 2. Кр12 Ф16
3. Кр&3 Ф : 14 + з вічним ша-
хом, 4. КрЬЗ Ф15 + 5. Кр&3
ФІ4+ і т. д.; б) 1. е4 (15 2. е<1
Ф : (15 3. ФЬ5 Ф : а2 4. Ф : Ь7
Ф : Ь1 5. Ф : &7 Т : Ь2 6. Т : а7
Т : £2 7. Т : Ь7 Т : 8. Т : с7
Ф : Ь2 9. Т : с8 + Крй7
10. Т : Ь8 Т : Ь8 11. С : Ь2
Т : Ь2 12. Т : £І Т : с2
13. Ф : Г7 Т : (12 14. Ф : е7 +
Кр : е7 15. Т : £8 Т : 12
16. Т : 18 Т : 11 + 17. Кр : 11
Кр : 18, і битва закінчилася
повним спустошенням шахів-
ниці.
В одному з шахових роз-
ділів Лойд одного разу ого-
лосив, що він знайшов спосіб,
за допомогою якого кінь і дві
тури можуть дати мат одно-
му королю в центрі шахівни-
ці. Читачі спочатку розсерди-
лися, а потім, коли Лойд по-
відомив свій розв’язок, дуже
потішились.
Якщо у вас є почуття гу-
мору, в чому ми аніскільки не
сумніваємося, то розгадка цієї
задачі-жарту напевне викличе
у вас усмішку.
Сторінка
9
ДВІ ВИРІШАЛЬНІ
ПАРТІЇ
Вирішальні шахові партії,
партії від яких залежить до-
ля важливого міжнародного
турніру, а іноді й доля шахіс-
та, партії, які визначають пе-
реможців чергового етапу бо-
ротьби за першість світу, а
то й володаря шахової коро-
ни, завжди викликають особ-
ливий, винятковий інтерес у
численних любителів старо-
винної гри. У вирішальній
партії, де «ставка більша, ніж
життя», перемога нерідко ви-
значається не тільки талантом
гросмейстера. Характер, во-
ля, вміння зібратися в кри-
тичний момент боротьби — ці
«0
якості відіграють не менше
значення, ніж шахова май-
стерність.
Шахова історія знає не-
мало прикладів, коли пораз-
ка у вирішальній партії так
впливала на шахіста, що він
вже ніколи не піднімався на
вершини, які одного разу зу-
мів покорити Проте справж-
нього бійця поразка у вирі-
шальній партії, незважаючи
на увесь драматизм ситуації,
зломити не може. Здатність
великого майстра позбутися
невідчепної думки, що його
багаторічні зусилля були зни-
щені одним поспішним ходом,
уміння скинути з себе тяж-
кість розчарування, викликає
величезну повагу й захоплен-
ня його особистістю.
Любителі шахів добре па-
м’ятають прикрі поразки Бо-
риса Спаського в двох його
вирішальних партіях під час
останніх турів чемпіонатів
СРСР — у 1958 році від
М Таля і 1961 від Л. Штей-
на. Кожного разу через пораз-
ки талановитий гросмейстер
не міг потрапити до міжзо-
нального турніру і, отже, мав (
відкладати, принаймні на три
роки, мрію про боротьбу за
світову першість. Але ці по-
разки, на думку самого Спа-
ського, лише загартували його,
підготували до нових великих
битв. Перемігши в 1969 р.
Тиграна Петросяна, Борис
Спаський став десятим чемпі-
оном світу з шахів.
Однією з найбільш' відо-
мих вирішальних партій є за-
ключний, десятий поєдинок
матчу на першість світу між
Ем. Ласкером і К. Шлехте-
ром, який відбувався у Відні
і Берліні в 1910 р. Ім’я вели-
кого Ласкера відомо кожно-
му. Про видатного австрій-
ського гросмейстера Шлехте-
ра тепер знають з розмов на-
віть деякі шахові майстри.
Проте, якби Шлехтер виграв
цю партію в Ласкера (а він
був дуже близький до мети),
він ставав чемпіоном світу і
потрапляв в один ряд з таки-
ми гігантами, як Стейніц,
Ласкер, КапабланкЗ, Альохін
(цю партію читач знайде в
«Сторінці 10»).
Три історичні вирішальні
партії належать гросмейстеру
Давиду Бронштейну. Одну з
них було зіграно в першому
турнірі претендентів, що від-
бувся в 1950 р. у Будапешті.
Перед останнім туром радян-
ський гросмейстер І. Боле-
славський випереджав
Д. Бронштейна на пів-очка.
Болеславський був певен, що
його молодий конкурент не
зуміє, як кажуть, на замов-
лення, перемогти найдосвідче-
нішого П. Кереса, і в остан-
ньому турі швидко погодився
на нічию з шведським грос-
мейстером Г. Штальбергом
Незабаром йому довелося по-
жалкувати за цю поспішність.
Бронштейн здійснив спортив-
ний подвиг — він у блискучо-
му стилі обіграв небезпечного
суперника і наздогнав Боле-
славського. Наступна вирі-
шальна партія була зіграна,
81
ним у матчі, призначеному
для визначення суперника
чемпіонові світу Михайлу Бот-
виннику. Дванадцять призна-
чених партій між Бронштей-
ном і Болеславським не вияви-
ли переможця, і питання зно-
ву залишилося відкритим.
Було призначено ще дві до-
даткові зустрічі. Перша з них
закінчилася нічиєю. У вирі-
шальному поєдинку Брон-
штейн знову проявив свій не-
звичайний характер, виграв
його і добився права грати з
Ботвинником. У цьому матчі
на першість світу було зігра-
но третю вирішальну партію
Бронштейна. До кінця мара-
фону залишалося дві зустрічі.
Ботвиниик, який програв од-
не очко, останній раз грав бі-
лими, і досить було Брон-
штейну встояти в 23-му по-
єдинку, він майже напевно
ставав другим радянським
чемпіоном світу. Проте воля
Ботвинника була ще дужчою.
У запеклій боротьбі нервів він
зумів вирвати перемогу в цій
вирішальній сутичці. Коротка
нічия в заключній 24-й партії
матчу дала4 можливість йому
зберегти звання чемпіона сві-
ту...
Зрозуміло, розповідь про
вирішальні шахові поєдинки
заслуговує окремої книжки, і,
можливо, її коли-небудь на-
пишуть. В нашій «Сторінці»
ми пропонуємо вам ознайоми-
тися з двома вирішальними
партіями, учасниками яких є
автори цієї книжки. Щоправ-
да. в першій партії Лутіков—
Тайманов один з авторів брав
участь лише як... секундант
гросмейстера Марка Таймано-
ва. Якщо внесення до книжки
вирішального поєдинку матчу
на першість світу в Баті о не
потребує пояснень, то може
здатися, що першу партію
взято випадково. Проте це не
зовсім так. Партію було зігра-
но в заключному турі зональ-
ного чемпіонату СРСР, який
відбувся в Москві у 1969 році.
Перемога в ньому вивела грос-
мейстера Тайманова в між-
зональний турнір, а звідти
«за інерцією»—до матчів пре-
тендентів. Чвертьфінальний
матч Р. Фішер — М. Тайманов
став історичним. Діставши пе-
ремогу з унікальним рахунком
6:0, американський гросмей-
стер почав стрімкий наступ у
боротьбі за світову корону.
З таким самим загадковим ра-
хунком було повалено і дат-
чанина Бейта Ларсена. Потім
програв Фішеру екс-чемпіон
світу Тигран Петросян. Ви-
гравши в 1972 році матч у
Бориса Спаського, Роберт
Фішер став 11-м в історії ша-
ховим королем. Через три ро-
ки він відмовився захищати
свій титул у матчі з Анатолі-
єм Карповим, і радянського
гросмейстера було оголошено
12-м чемпіоном світу. Виграв-
ши ще двічі (через кожні три
роки) матч у В. Корчного,
А. Карпов зберіг своє звання.
Як бачимо, усі події, що від-
буваються в шаховому світі,
так чи інакше пов’язані між
собою!
82
«Хід> секунданта:
Останній тур XXXVII
чемпіонату СРСР,
1969
Лутіков — Тайманов
Сіцилійський захист
Зал здригався і гудів. Ар-
бітр марно закликав до тиші.
Серця прихильників гросмей-
стера Тайманова зазнавали
підвищеного навантаження.
Один з його найвідданіших
друзів, письменник Леонід
Зорін, який не пропустив на
чемпіонаті жодного вечора,
після партії зізнався: <Не
знаю, як я залишився жи-
вим».
Зрозуміло, перед почат-
ком туру враховувалась тур-
нірна ситуація. У міжзональ-
ний турнір виходило четверо
шахістів, причому гросмейсте-
ри Л. Полугаєвський, В. Смис-
лов і Ю. Геллер вже заброню-
вали три вакантні місця. За-
лишалося одне, на яке претен-
дували М. Тайманов і
Л. Штейн; вони мали однако-
ву кількість очок. Найімовір-
нішим результатом зустрічі
Полугаєвський — Штейн мала
бути нічия. Перспектива мат-
чу з Леонідом Штейном не
викликала особливого захоп-
лення, і тому було вирішено
докласти всіх зусиль, щоб йо-
го уникнути. Для цього най-
краще підходила найгостріша
система Паульсена, улюблена
зброя мого «підопічного» в сі-
цилійському захисті. Як і спо-
дівалися, першим ходом Луті-
ков просунув пішака «е» на
два поля вперед. Вирішальна
партія почалася.
1. е2 — е4 с7 — с5
2. К£1 — ІЗ КЬ8 — сб 3. <12 —
<14 с5 : <14 4. КІЗ : <14 е7 — еб
5. КЬІ — сЗ <М8 — с7. 6. Ссі—
еЗ а7 — аб 7. Сії — <13 Ь7 —
Ь5.
Отже, все йшло за пла-
ном — на шахівниці розіграно
систему Паульсена. Але в цей
момент, пам’ятаю, як сьогодні,
гросмейстер Бронштейн сказав,
до своїх сусідів у ложі для
преси: «Лутіков великий зна-
вець цього варіанта, він здо-
був у ньому багато красивих
перемог». Не можу сказати,
що ці слова дуже підбадьори-
ли мене і тим більше Зоріна.
Заспокоювала лише та обста-
вина, що Тайманов у цьому
початку також виграв немало
ефектних поєдинків. Замість
просування пішака «Ь» най-
частіше роблять хід 7. ...КЇ6.
Проте так з Лутіковим грали
не один раз; зокрема, знали
його партію з Талем, яка про-
довжувалася 7. ...КЇ6 8. Ф<12
і т. д. Тому Тайманов вибрав
продовження, яке застосову-
ють рідше:
8. К<14 : сб Фс7 : сб
9. СеЗ — <14.
Ідея цього ходу — дещо
затримати розвиток королів-
ського флангу. Так само (при
слоні на е2) одного разу з
Таймановим грав Бронштейн.
Тоді чорні навіть * прогавили
83
пішака 9 ...16 10. 0—0 Сс5
II. С : Ь5! аЬ 12. ФЬ5 + . Цьо-
го разу вони були напоготові.
9. ...Сс8 — Ь7 10. Фсіі—е2
Кк8 - е7.
Гнучкий хід, кінь надалі
матиме вибір між полями сб
і &6. Якщо 10. ...К16 11. С : 16
£І, то треба рахуватися із
стрибком білого коня на <15.
11. 12 - 14.
Перший із серії ходів, які
накладають на білих особливі
зобов’язання. Але на 11. 0—
0—0 непогано 11. ...Ь4, а на
II. 0—0— 11. ...К15!
11. ...Ь5 — Ь4 12. КсЗ -
Ь1.
Очевидно, 12. КсІІ зали-
шало білим більше можли-
востей.
12. ...Ке7 — £б 13. Фе2 —
12.
Здавалося б, чого ще ви-
магати від одного ходу —
ферзь захищає пішака 14, під-
силює контроль за діагонал-
лю £І — а7, створює загрозу
на королівському фланзі. Про-
те чорні можуть розпочати
чітку контргру.
13. ...С18 — <16!
Один з блискучих, суто
таймановських ходів. На
14. С : &7 йде 14. ...КІ4
15. С : Ь8 К : <13 + 16. сд
Фс1+. Оскільки 14. &3 дуже
ризикований, а на 14. е5 не-
приємний 14. ...Се7 із загро-
зою СЬ4, то наступний хід бі-
лих, власне кажучи, вимуше-
ний.
14. Сй4 — еЗ 0—0
15. КЬІ — <32 Тав — с8 16. Ь2—
Ь4.
Цікаво, що в цей момент
майже усім глядачам, навіть
шаховим майстрам, здавало-
ся, ніби загрози білих надзви-
чайно небезпечні, а Тайманов,
як він зізнався після партії,
саме тепер відчув, що зможе
вийти в міжзональний турнір
без додаткових змагань. Білі
беруть на себе дуже великі
зобов’язання, і їх важко буде
виправдати.
16. ...Фсб — с7.
Спокусливо було 16. ..е5
17. &3 еї 18. £І, але зроблений
хід гнучкіший. Оскільки тепер
17. 15 неможливий через
17. —С^З, то білі практично
змушені грати або 17 ^3, або
17. е5, після чого сила слона
Ь7 значно зростає.
17. е4 — еб Ссіб — с5
18. Ь4 — Ь5 Сс5 : еЗ 19. Ф12 :
еЗ К£б — е7 20. Ксі2 — с4.
На 20. 0—0—0 неприєм-
но 20. ...КсІ5, і білий король
наражається на велику небез-
пеку.
20. ...Ке7 — 15 21. ФеЗ —
(12.
84
На 21. С : 15 Тайманов
заготовив не 21. ...Ф : с4, як
ми припускали, сидячи в залі,
а 21. ...е! 22. К86 Ф : с2
23. К : с8 (23. К : Ь7 Ф : £2)
23. ...Т : с8, жертвуючи якість,
але дістаючи за нього більш
ніж достатню компенсацію.
Мабуть, він мав рацію — «сі-
ціліанка» потребує масштаб-
ної гри!
21. ...СЬ7 — 85 22. Кс4 —
еЗ К15 : еЗ 23. Ф82 : еЗ Фс7 —
с5 24. ФеЗ — &3.
Розмін ферзів вів до по-
мітної переваги чорних, але
менш азартно було 24. Ф82.
24. ...Ь7 — Ь6 25. ТЬІ — Ь4.
Ключовий момент Після
25. ...КрЬ8 26. Т&4 Т&8 даль-
шим Ф84 чорні могли дістати
величезну позиційну перевагу.
Але Тайманов імпульсивно
дає шах ферзем, припускаючи,
що вигнати короля в центр
завжди корисно. Проте спра-
ва значно складніша.
25. ...Фс5 — £І +•
Після цього ходу партія
втратила свою стратегічну за-
кінченість, але набула краси. .
Тепер настають цілком диво-
вижні події.
26. Креї — 82.
Партія вступає в період
безмежних ускладнень, кінце-
ві наслідки яких не можна
було передбачити. Пізніше го-
ворили, що 26. Кре2 давало
білим перемогу, а Штейну,
який на цей момент, як і пе-
редбачалося, вже закінчив
свою партію нічиєю, путівку
до міжзонального турніру.
Але аналіз показав, що ця пу-
тівка в кращому разі здобу-
валася в результаті додатко-
вого матчу. Після 26. ...Т : с2 +
27. С : с2 Сс4+ 28. Кр82
(28. КрІЗ Ф : аі 29. Т£4
ФП+, ЗО. ...Фе2+ і 31.... Ф:
с2, і в білих лише один шах
на £7) 28. ...Ф84+ 29. Креї
Ф£І + чорним гарантовано
вічний шах (ЗО. С81 Тс&+).
Захоплююча боротьба зав’язу-
валася, якщо 26. ...Ф84 27. 15
Т : с2+ 28. С : с2 Ф : Ь2 29. (6
Ф : с2+ ЗО. КрП £5 31. 1і£ і£
32. Т : Ь6 Се4.
26. ...Ф&1 — 84.
Взяття тури не дуже при-
ємне, бо після 27 Т&4 білі да-
ють мат, а після 26. ...Ф : £2 +
27. Ф : £2 С : £2 28. Ї£І С85
29. ТЬ£4 чорному королю та-
кож не позаздриш. Тепер на-
пад 27. Т£4 відбивається зав-
дяки 27. ...Се4! 28. Т : £7 +
КрЬ8, і від різних загроз (в
першу чергу Л8 — £8 — по
тій самій лінії, де атакували
білі!) немає захисту.
85
27. 14 — 15.
Ферзь під боєм, загрожує
дальше просування пішака
«1». Здається, що чорні повис-
ли над прірвою.
27. ...Тс8 : с2 + !
Такий хід приємно роби-
ти не лише гравцеві під час
партії, а й коментатору в про-
цесі аналізу.
28. Крсі2 : с2 Ь4 — ЬЗ 4-!
Пішака «Ь» необхідно
включити в гру, не досить
28. ...Тс8+ 29. Крсії Ф : Ь2
ЗО. ТЬІ
29. Крс2 — (11.
Зробивши цей хід, білі
втратили контроль над подія-
ми. Небезпечного пішака тре-
ба було брати — після 29. аЬ
С : ЬЗ-|- ЗО. КрсІ2 (не годить-
ся ЗО. Кр : ЬЗ, через ЗО. ...ТЬ8 +
31. Крс2 ФЬ2+ 32. Крсії
Ф : а 14- 33. Кре2 ТЬ2 +
34. КреЗ Феї 4-, і 35. Кре4
ТЬ44- 36. КрІЗ Ф<Н + 37. КреЗ
Ф : 634-! 38. Кр : (ІЗ ТЬЗ +
або 35. КрІЗ Ф<Н 4- 36. Кр14
ТЬ4+ 37. Се4 ФП 4- 38. ФЇЗ
Т : е44-! 39. Кр : е4 Фс44-
дає чорним виграний енд-
шпіль)' ЗО. ...Ф : Ь24- Зі. КреЗ
Ф : аі 32. 16 Ф£14- 33. Кр<12
Фе! 14- вічний шах чорні ма-
ють, але не більше. Очевидно,
цей результат був би законо-
мірним для такого драматич-
ного поєдинку.
29. ...Ф<14—£14- ЗО. Ф£3—
еі Ф£1 : £2 31. Феї — Н.
Чорні, ніби нічого не ста-
лося, грають без тури! на
31. ТІ4 Тайманов збирався
спокійно продовжити 31. ...Тс8.
31. ...С<15 — 13+ 32.
Кр<11 — еі Ф£2 : Ь2 33. Таї—
Ь1 ФЬ2 : е5+ 34. Креї — 12
ЬЗ : а2 35. ТЬІ — еі Фе5 —16
36. Кр12 — £3 С13 — £2!
Хід великої естетичної си-
ли! Суто задачна ідея пере-
вантаження — слона не мож-
на брати ні королем, ні фер-
зем.
37. ФН — £1 еб : 15!
Знову цілком несподіва-
ний хід. Один з гросмейстерів
здивовано запитав: «Для чого
роз’єднувати пішаки?»
38. Ф£1 — (14 Ф16 — £5+
39< Кр£3 — Ь2.
86
Перша грань ходу 37.
...еї — тепер "не можна 39. Т&4.
А тепер проявилась і його
друга грань, за ідеєю пере-
вантаження фігур йде. ідея
перекриття ліній. Суцільна
геометрія...
39. ...С^2 — е4!
Заключний акорд цієї му-
зикальної поеми, зіграної, як
зазначив один із захоплених
глядачів, у жанрі героїчної
симфонії. Взаємодія білих фі-
гур повністю порушена, загро-
жує Ф : Ь4 + і Ф&2Х-
40. ТЬ4 : е4 15 : е4
41< Ф(І4 : е4.
У цій позиції Тайманов
записав на бланку хід Ф : Ь5 +
і вийшов за куліси. Тремтячи-
ми пальцями він запалив пер-
шу в своєму житті сигарету.
Обличчя Михайла Таля, який
стояв поряд, виражало зазд-
рість, яку не могли стерти на-
віть слова, сказані йому Тай-
мановим: «Михайле, сього-
дні — я ваш учень!». Підійшов
навчений досвідом Пауль Ке-
рес. «Марку, ви сьогодні гра-
єте, як Ліст», — з усмішкою
звернувся він до свого дав-
нього партнера і відомого піа-
ніста.
Отже, партія відкладала-
ся. Мав відбутися останній
Нічний аналіз. Правда, він не
мав бути важким. Після від-
ступу білого короля від шаха
йшло &7 — £б і далі ТЬ8.
Очевидно, це здалося гросмей-
стеру Лутікову цілком зрозу-
мілим, і він благородно ви-
рішив увільнити Тайманова
від нових хвилювань.
41. ...Ф#5 : Ь5 + . Білі зда-
лися.
Феєрична партія! Вона
гідно увінчала чемпіонат кра-
їни! Зал гримів від овацій, а
на сходах друзі обнімали
Марка Тайманова, найщасли-
вішу в цей день людину...
Через десять з лишнім
років, у процесі роботи над
цією книжкою, один з її ав-
торів, той, що був секундан-
том Тайманова, зустрівся з
гросмейстером, щоб провести
вечір приємних спогадів...
— Марку Євгеновичу, ваш
вирішальний поєдинок з Лу-
тіковим журналісти назвали
тоді «партією життя». Чи мо-
жете ви тепер підтвердити
справедливість цього епітета?
— Зрозуміло, десять ро-
ків тому ці слова — «партія
життя» були лише заголов-
ком. Шахіст, звичайно, так не
думає. Але, що дуже дивно,
тепер, оцінюючи події ретро-
спективно, я бачу, що саме ця
партія, як жодна інша, істот-
но вплинула на моє дальше
життя і, отже, цілком виправ-
дала свою назву. В кінцевому
підсумку перемога в ній під-
няла мене на вершину спор-
тивних досягнень і водночас
завдала найглибших розчару-
вань. Якщо аналізувати події
фатадьно, то можна сказати,
що ця партія згодом привела
мене до ряду драматичних по-
воротів у моєму житті, і не
лише в шаховому аспекті. Все
тут переплелося — шахи, моя
фортепіанна діяльність, осо-
бисте життя... У повсякденних
87
турботах я не так часто по-
вертався до цієї «партії жит-
тя», але тепер ви нагадали, і,
бачите, вона багато що зво-
рушила.
— Як ви вважаєте, чи
сприяє шаховій творчості на-
пружений психологічний стан
гросмейстера, який неминучий
у вирішальній партії?
— Гадаю, що так. При-
наймні, у той давній вечір на
сцені ЦБКЗ я відчував не-
звичайне піднесення, стан яко-
гось натхнення, осяяння. Воно
проявилося і в тому, що я,
давши імпульсивний шах фер-
зем на £І, перевів гру на май-
же некерований режим, і в то-
му, що потім доклав фантас-
тичних зусиль, щоб повернути
цей ірраціональний ’ бій у ба-?
жане русло... Так, це був’
справді ейфоричний стан, ко-
ли фантазія працює на межі
можливостей, і відчуття таке,
ніби ти ширяєш над подіями.
Можливо, саме в такі момен-
ти роблять відкриття. Шахова
історія знає і вирішальні пар-
тії, які не відзначалися особ-
ливо багатим шаховим зміс-
том. Зустріч з Лутіковим бу-
ла дуже цікавою й захоплю-
ючою і в суто шаховому пла-
ні. Не випадково вона надовго
запам’яталася усім глядачам,
які були присутні того дня в
залі. її зміст, естетичний еле-
мент цілком адекватні, так би
мовити, її спортивній цінності.
— «Партія життя» приве-
ла вас кінець кінцем до матчу
з Фішером. Його результат
був сумний
88
— Так, цей матч завдав
мені багато розчарувань, про-
те я не жалкую, що він від-
бувся. Роберт Фішер — це ви-
датне явище в шаховій історії,
і, вважаю, мені пощастило,
що зумів зіграти з ним цілий
матч, хоч і з негативним ре-
зультатом. У творчому відно-
шенні партії були цікавими,
і я за них не червонію.
— Чим ви пояснюєте вте-
чу Фішера з шахового світу?
Щодо цього я маю ціл-
ком тверду думку. Для біль-
шості попередників одинадця-
того чемпіона світу шахова
гра не була не лише єдиною,
а, часом, навіть головною
справою життя. А для Фіше-
ра шахи, безсумнівно^ були
його змістом, і тому всі його
критерії мали тільки шаховий
характер. Я зустрічався з
ним протягом десятиріччя і ні-
коли не бачив його без шахів-
ниці і фігур. Фішер, так би
мовити, зріднився з шахами,
це була його атмосфера, якою
він тільки й міг Дихати.
Ось чому звання чемпіона
світу означало для Фішера
більше, ніж визнання лише
спортивних заслуг. Вищий ти-
тул ніби закріплював за ним
роль шахової месії на землі
Якщо шахи це головна і єдина
цінність життя, а він шаховий
король, то він повинен бути
в них якимось непогрішним
абсолютом. Так, мабуть, ду-
мав Фішер. І справді, вихо-
дячи з його вчинків після пе-
ремоги над Спаським, новий
чемпіон узяв на себе безліч
різних зобов’язань. Амери-
канський гросмейстер вирішив,
що не має права на непра-
вильні висловлювання про ша-
хи, вилучив із вжитку всі на-
писані ним книжки, до речі,
дуже корисні, гадаючи, що во-
ни не відповідають його ново-
му статусу. Він вважав, що не
має права невдало зіграти в
турнірі і навіть програти хо-
ча б одну партію. Коротше
кажучи, Фішер узяв на себе
непосильний тягар. Відчувши,
очевидно, що він не зможе бу-
ти тим, ким має бути в своїй
власній уяві, Фішер став уни-
кати шахів. І чим далі, тим
дужче розвивався в нього цей
психологічний комплекс. В ре-
зультаті палка і ні з чим не
порівнянна любов до шахів,
властива Фішеру в попередні
роки, поступилася місцем від-
чуттю боязні, причому боязні
не якогось конкретного шахіс-
та, а самих шахових фігур і
шахівниці.
Звичайно, нам важко зро-
зуміти, чому шаховий король,
перебуваючи в розквіті сил,
залишає своє королівство. Але
для виняткової особи може
бути інша правда, нехай бо-
лісна, але така, що також за-
слуговує на повагу...
«Хід» чемпіона
світу:
— Я цілком згоден з ха-
рактеристикою, яку дав моє-
му попереднику гросмейстер
Марк Тайманов Безперечно,
Фішер — це незвичайна лю-
дина і видатний шахіст. Шість
років тому я напружено готу-
вався до матчу з ним, вважа-
ючи, що мене чекає дуже важ-
ка боротьба, в якій шанси Фі-
шера об’єктивно вищі. Проте
я, як і кожний шахіст, споді-
вався на успіх. На жаль, Фі-
шер поступився мені своїм
званням добровільно. Я жод-
ного разу в житті не сідав
за шахівницю проти американ-
ського гросмейстера, і мені
залишалося лише позаздрити
Тайманову, Петросяну і Спа-
ському, які зіграли з Фішером
по матчу.
Признаюся, що коли пре-
зидент ФІДЕ Макс Ейве на-
дів на мене лавровий вінок
чемпіона, я переживав подвій-
не почуття. З одного боку, не
буду приховувати, було радіс-
но, і водночас виникла непе-
реборна потреба довести ша*
ховому світу, що мене оголо-
шено найсильнішим шахістом
по праву. Ось тоді і почалася
заочна дуель з моїм поперед-
ником. Можливо, читача заці-
кавлять деякі порівняння..
Фішер за свого життя не
програв жодного матчу, я по-
ки що — також. Звання чем-
піона світу Фішеру принесла
перемога над Б. Спаським,
причому після одинадцяти
партій цього матчу він ліди-
рував з рахунком 7:4 (очок,
які були одержані через не-
явку Фішера на другу партію,
я не беру до уваги). Через
два роки я виграв у Спасько-
го півфінальний матч претен-
дентів з рахунком... 7:4. (А
89
загальний підсумок результа-
тивних партій з 10-м чемпіо-
ном світу поки що 9:1 на мою
користь.)
Фішер виграв два матчі з
рахунком 6:0 Тут мені важко
з ним змагатися — я не такий
максималіст. А втім, у ко-
мандній першості Європи в
1977 році, граючи на першій
шахівниці, я закінчив свій ви-
ступ з рахунком 5 0.
Як пише Фішер у своїй
книжці «Мої 60 пам’ятних
партій», він виграв, загалом,
25 турнірів (включаючи пер-
ші місця і не враховуючи ко-
мандних змагань) У 29 років
Фішер залишив шахи Нині,
коли пишеться ця книжка, ме-
ні 29 років, і в 1979 році на
турнірі зірок у Монреалі я
виграв свій 25-й турнір
Ось така арифметика. Чи
можна вважати мою дуель з
Фішером закінченою? Робити
висновок не мені..
Зрозуміло, найважливі-
шими і найвідповідальнішими
змаганнями, в яких мені до-
велося грати в житті, були по-
ки що мої матчі на першість
світу, в Багіо 1978 року і в
Мерано 1981 року з В. Корч-
ним. Гадаю, що всі перипетії,
пов’язані з матчем у Багіо,
любителі шахів ще пам’ята-
ють, і тут не варто докладно
на них спинятися. Вже понад
два місяці тривав матч, і спра-
ви складалися досить вдало.
Після 27-ї партії рахунок ре-
зультативних партій став 5*2
(гра відбувалася до шести пе-
ремог) і, здавалося, матч піді-
йшов до кінця. Не було ні-
яких сумнівів у перемозі, і ця
зайва впевненість очевидно
розслабила мене. До того ж
почала позначатися величез-
на суто фізична втома. І ось,
коли до загальної перемоги
залишався лише один крок,
сталося непередбачене Корч-
ной, який, можливо, погодив-
ся з поразкою, заграв розкуто
і відчайдушними - зусиллями
зрівняв рахунок — 5:5. За чо-
тири партії я втратив те, що
завоював у 27’ Було від чого
журитися. Але все-таки я зу-
мів скинути з себе тягар при-
крих помилок, постарався доб-
ре відпочити і настроївся у
32-й партії дати рішучий бій
Цю партію я грав спокійно і
впевнено, а діставши переваж-
ну позицію, повчав себе:
«Тільки не поспішати!», пам’я-
таючи, що бажання швидше
реалізувати перевагу не раз
підводило мене в матчі Пере-
мога у вирішальній партії да-
ла мені можливість зберегти
звання чемпіона світу.
Остання партія матчу на
першість світу,
Багіо, 1978
Карпов — Корчной
Захист Уфімцева
1. е2—е4 (17 — (16 2.(12 —
(14 К&8 — 16 3. КЬІ — сЗ
£1 — £б 4. К£1 — 13 СЇ8 —
§7 5. СП — е2 0—0 6. 0—0
с7 — с5.
90
Вибір того чи іншого де-
бюту мав у матчі швидше пси-
хологічний характер. Головні
події, як правило, розгорта-
лися в наступних стадіях, і
саме вони рішуче впливали на
результат більшості поєдин-
ків. Ця партія — добре тому
підтвердження.
Корчной вірний своїй
улюбленій тактиці — якомога
частіше змінювати дебютний
малюнок. У 18-й партії, де та-
кож було розіграно захист
Уфімцсва, дискусія розвива-
лася в напрямі основного ва-
ріанта: 6. ...С&4 7. СсЗ Кеб.
І тоді я застосував нововве-
дення — 8. ФдЗ?! Очевидно,
щоб цього разу уникнути та-
ких сюрпризів, Корчной ро-
бить різкий поворот убік.
Принципово весь варіант піс-
ля 7. де де розцінюється тео-
рією як деяка вигода для бі-
лих. Але я міг припустити, що
претендент заготовив якесь
форсоване підсилення гри чор-
них і тому, цілком природно,
ухилився від розмінного про-
довження.
7. д4 — д5 КЬ8 — аб.
Чорні роблять ставку на
флангові операції. Важко ска-
зати, якому з двох планів —
цьому чи пов’язаному з підри-
вом с7 — еб — треба віддати
перевагу.
8. Ссі .— 14.
Вілі розміщують свої си-
ли, націлюючи їх на підготов-
ку прориву в центрі е4 — с5,
що випливає з позиції.
8. ...Каб — с7 9. а2 — а4
Ь7 — Ь6 10. ТИ — еі Сс8 —
Ь7 11. Се2 — с4.
Профілактичне 11. ЬЗ з
ідеєю зберегти слона на діа-
гоналі Ь8 — Ь2 могло бути іс-
тотним зволіканням. Після
11. ...Фд7? 12. Сс4 Тад8!
13. ФдЗ е5 зав’язувалась ду-
же гостра з обох сторін гра.
11. ...КЇ6 — Ь5?
Втрата дорогоцінного ча-
су. Замість того, щоб тупцю-
вати на місці, треба було
11. ...Фд7, намагаючись після
12. е5 сіє 13. К : е5 ФГ5 за
всяку ціну викликати тактичні
ускладнення. Наприклад, 14.
К : &6 15. С : с7 К&4. Оче-
видно, на 11. ...ФсІ7 білі ма-
ють відповісти 12. ФдЗ, збері-
гаючи трохи кращі шанси,
але в цілому боротьба скла-
далася дуже напружено. Як
мені здається, пристрасть
Корчного до міцних позицій
цього разу зробила йому пога-
ну послугу.
12. С14 — §5 КЬ5 - 16
13. Фсії — аз.
Тепер контргра у всіх на-
прямах значно утруднена.
13. ...а7 — аб 14. Таї —
аі Та8 — Ь8 15. Ь2 — ЬЗ.
91
Я не став у цей час ризи-
кувати У принципі послідов-
не продовження, яке збільшу-
вало просторову перевагу бі-
лих і підсилювало їхній тиск,
полягало в 15. е5!? Напри-
клад, 15. ...сіє 16. К : е5 Ь5?!
17 аЬ аЬ 18 С : Ь5! Кс : 65
19 К67 К : сЗ 20. Ьс К : 67
21. С : е7, і чорні зазнають
матеріальних втрат. Добре на
18. ...'Кс : 65 і просте 19. К : 65
С 65 (19. ...Ф : 65 20. Фе3
Фа2 21. Сс4 Ф : Ь2 22. К : 17)
20 с4 Са8 (20. ...Себ 21. Кеб
Ф ; 63 22 К : е7+) 21. К67
В іншій ситуації я неодмінно
так і зіграв би, але в цій
партії я ніяк не міг продеше-
вити і ставити на карту відра-
зу всю ініціативу білих.
15. ...КТ6 - 67.
Чорні не можуть довго
випробовувати терпіння су-
перника і розсудливо запобі-
гають загрозі прориву в цент-
рі. Крім того, вони тепер мо-
жуть розраховувати на контр-
гру типу 16. ...Ь5 17. аЬ КЬб,
або 16. .Ке5 17 К : е5 6е
18. 66 еб 19. Ф • 66 Ф • 66
20. Т : 66 Ь5.
16. Ф63 - еЗ.
Захоплюючи ще одну
важливу магістраль і пере-
шкоджаючи прориву Ьб—Ь5
16. ...СЬ7 — а8 17. С&5 —
Ьб Ьб — Ь5 18. СЬ6 : §7
Кр£8 : £7 19. Сс4 — Ті К67 -
Т6 20. а4 : Ь5 аб : Ь5.
Літаковий наступ на фер-
зевому фЛйткгг без фіанкето-
ваного слона &7 нагадує ата-
ку піхоти без відповідної арт-
НІЛІотовкп
21. КсЗ — е2 Са8 — Ь7.
Головне лихо чорних у
поганих комунікаціях. При-
пустимо, що їм вдалося б
здійснити маневр е7 — е5, то-
ді сили з одного краю на дру-
гий можна перекинути було б
значно вільніше. Але хід 21
...е7 — с5 (або е7 — еб) веде
після 22. 6е К : еб 23. К&З до
значного ослаблення пішако-
вої структури. Тому з одного
флангу на другий резервам
чорних доводиться переправ-
лятися по восьмій горизонта-
лі, тобто буквально плазом,
а це властиво і доступно не
всім шаховим фігурам.
22. Ке2 — §3 ТЬ8 — а8
23. с2 — сЗ Та8 — а4 24.
СТ1 — 63 Ф68 — а8.
Нехтування загрозами бі-
лих. Ферзь йде на край шахів-
ниці тоді, коли хмари зібра*
лися над позицією короля
Очевидно, Корчной недооцінив
небезпеки загроз білих
25. е4 — е5!
Кинджальний удар, під-
кріплений відповідними аргу
92
ментами: 25. ...КІ : (15 26.
КЬ5+ (або 26. КІ5 + ) 26. ...^Ь
(26. ...КрН8 27. ФЬ6 Т&8 28.
К&5) 27. Ф&5+ КрЬ8 28. ФІ5.
25. ...аб : е5 26. ФеЗ : е5.
Було б помилкою 26. Ф :
с5 через 26. ...Кс : <15, і білий
ферзь потрапляє в безпосеред-
ню небезпеку.
26. ...Кс7 : <15 27. СсіЗ : Ь5
Та4 — а7.
Єдиний спосіб хоча б тим-
часово утримати матеріальний
баланс.
28. КІЗ — Ь4.
Після цього маневру за-
грожує небезпека не лише ко-
ролю чорних. У багатьох ви-
падках не менш неприємне
прозаїчне 29. с4. Так на 28.
...Ссб можливе 29. С : сб Ф :
сб ЗО. с4 КЬ4 31. Тдб есі 32.
КЬ5+ 33. Ф&5+ КрЬ8 34.
Ф : 16+ Кр£8 35. КЇ5, а 28.
...ФЬ8 29. с4 Ф : е5 ЗО. Т : е5
вело до безнадійного для чор-
них закінчення.
28. ..,СЬ7 — с8. 29. СЬ5 —
е2І
Погодьтесь, що в ході
слона є щось привабливе. Від-
тепер усі білі фігури діяти-
муть узгоджено і точно.
29. ...Сс8 — еб ЗО. сЗ — с4
КсІ5 — Ь4 31. Фе5 : С5 Фа8 —
Ь8 32. Се2 — 11 ТТ8 — с8
33. Фс5 — &5 Кр&7 — Ь8
34. таї — аг кь4 — сб 35.
ф£5 — Ь6!
З’ясовується, що білі ма-
ють не тільки зайвий пішак,
а й, до того ж, і дуже велику
ініціативу. Чорні в прямому
розумінні розриваються: тре-
ба відбивати атаку на короля
і уважно наглядати за піша-
ками ферзевого флангу.
35. ...Тс8 — £8 36. КЬ4 —
ІЗ ФЬ8 — 18 37. ФЬб — еЗ
КрЬ8 - £7?
Вирішальна помилка, піс-
ля якої опір стає даремним.
Ще могло дещо затримати бо-
ротьбу 37. ...ТЬ7, що пере-
шкоджає руху білих пішаків.
38. КІЗ — £5 Себ — <17
39. Ь2 — Ь4 ФІ8 — а8.
Цейтнотна агонія чорних
підходить до кінця. Допомог-
ти їм вже ніщо не може.
40. Ь4 — Ь5 Кеб — а5
41. Ь5 — Ь6.
93
Приказка «Усі дороги ве-
дуть у Рим» якнайбільше під-
ходить до цієї позиції. Корч-
ной записав хід 4'1. ...Та7 —
Ь7, але наступного дня спо-
вістив про здачу партії і мат-
чу.
Р. 8. Так, звичайно, при-
ємно виграти вирішальну пар-
тію. Але все-таки краще не
допускати, щоб твоя доля
«трималася на волоску». Ось
чому в наступному матчі з
Корчним я подбав про тс, щоб
його результат не залежав від
одного поєдинку. В Мерано
кожна зустріч була і важли-
вою, і відповідальною, але ви-
рішальної партії, в тому зна-
ченні, як ми цс розуміємо,
там не було. Вірніше, «вирі-
шальна партія» була зіграна
ще до матчу, під час підготов-
ки до нього.
Сторінка
10
ЗО МАТЧІВ
НА ПЕРШІСТЬ СВІТУ
Шахова історія знає чи-
мало «некоронованих коро-
лів» — найсильніших шахіс-
тів своєї епохи, неофіційних
чемпіонів світу — Греко, Фі-
лідор, Лабурдоннс, Стаунтон,
Андерсен, Морфі. У 80-ті роки
минулого століття шаховий
світ вирішив, що треба мати
«справжнього» короля, і в
1886 році, після перемоги над
Цукертортом, першим чсмпіо-
94
ном світу було оголошено
Вільгельма Сгейніна.
Усі матчі за світову коро-
ну ми подали в таблиці, де
зазначено імена учасників
(переможця або, в разі нічий-
ного результату, чемпіона сві-
ту, який зберіг своє звання,
записано першим); рік, коли
матч відбувся; кількість пере-
мог, нічиїх і поразок та за-
гальний рахунок; місце прове-
дення матчу.
Перші сімнадцять мат-
чів було проведено без будь-
якої системи — чемпіон світу
грав, коли хотів, з ким хотів
(і не завжди з найсильнішим
конкурентом!) і на тих умо-
вах, які йому найбільше подо-
балися. Перший поєдинок три-
вав до десяти перемог, а при
рахунку 9:9 фіксувалася ні-
чия, проте вже під час зма-
гання учасники домовилися
продовжити марафон ще до
восьми перемог. Інші матчі
тривали або до певної кіль-
кості перемог, або на «біль-
шість». Так, биїва Капаблан-
ки з Альохіним за домовле-
ністю тривала до шести пере-
мог (при рахунку 5:5 чемпіон
світу зберігає своє звання), а
в усіх чотирьох матчах, які
Альохін грав у ранзі чемпіо-
на, планувалося тридцять пар-
тій, і перемогу давали 15’/2
очок.
Найбільш загадковий по-
єдинок Ласкера з Шлехтсром.
Є навіть гіпотеза (хоч і не
підтверджена), що цей матч
взагалі не був матчем па пер-
шість світу. У деяких джере-
лах було зазначено, що Шлех-
тсру треба було набрати 5і/•_>
очок з десяти. Проте ми до-
тримуємось загальновживаної
точки зору, що, по-перше, ша-
хова корона в матчі розігру-
валася і, по-друге, претендент
мав перемогти з розривом у
два очка.
Після смерті О. Альохіна
в 1946 році шаховий світ
вперше залишився без чемпіо-
на. І тому під номером 18 у
таблиці фігурує матч-турнір,
в якому найсильніші гросмей-
стери того часу визначили
свого нового лідера. Всі на-
ступні матчі відбувалися під
егідою Міжнародної шахової
федерації (ФІДЕ), і чемпіон
світу вже сам не міг обирати
собі партнерів. Віднині чітка
система відбіркових змагань
кожні три роки визначає но-
вого претендента. З того часу
майж-е тридцять років матчі
проводилися на більшість з
24 партій. При цьому в пер-
ших чотирьох циклах чемпіон
світу мав право на матч-ре-
ванш, і тому було зіграно два
«додаткові» матчі У таблиці
пропущено 1975 рік, бо саме
в цьому році Р. Фішер відмо-
вився захищати своє звання.
Зрозуміло, що матч Карпов —
Корчной 1974 р., хоч у кінце-
вому підсумку і дав нового
чемпіона світу, не включено
до таблиці—його переможець
не міг припустити тоді, що
шахова корона через рік ді-
станеться йому без боротьби.
В останніх двох циклах,
попередньому і теперішньому,
застосовується нова система
для визначення найсильнішого
шахіста світу. Матч тепер гра-
ють без обмеження кількості
партій і триває він до шести
перемог. При рахунку 5:5 чем-
піон світу ще не зберігає сво-
го звання (як у матчі Альо-
хін — Капабланка), а битва
триває до першої перемоги.
Якщо чемпіон втрачає коро-
ну, то йому дається право ^на
матч-реванш. Деякі любителі
шахів вважають, що це право
значно важливіше для чемпіо-
на світу, ніж запас в одне оч-
ко в «основний час». Проте,
як ми побачимо, це не зовсім
так. Якби матч у Багіо відбу-
вався за старою системою, як
грали півстоліття тому Альо-
хін і Капабланка, то в 1978 р.
все обійшлося б без хвилю-
вань і на п’ять партій раніше!
Справді, після того, як у 27-й
партії Карпов здобув свою
п’яту перемогу, матч мав би
відразу закінчитись.
Безперечно, поєдинки на
першість світу — найвидатні-
ші події в шаховому світі. їх-
ні учасники використовують
у процесі підготовки і під час
змагання всі сучасні досягнен-
ня шахової теорії, психології
тощо. З іншого боку, самі
матчі на першість світу дуже
впливають на дальший розви-
ток шахового мистецтва і ша-
хову філософію. Власне кажу-
чи, вся історія шахів склада-
ється з окремих етапів бороть-
би за право називатися най-
сильнішим шахістом світу.
Більшості матчів присвячена
95
Тридцять матчів
1. Стейніц — Цукергорі 1886
2. Стейніц — Чигорін 1889
3. Стейніц — Гунсберг 1890—1891
4. Стейніц — Чигорін 1892
5. Ласкер — Стейніц 1894
6. Ласкер — Стейніц 1896—1897
7. Ласкер — Маршалл 1907
8. Ласкер — Тарраш 1908
9. Ласкер — Яновський 1909
10. Ласкер — Шлехтер 1910
11. Ласкер — Яновський 1910
12. Капабланка — Ласкер 1921
13. Альохін — Капабланка 1927
14. Альохін — Боголюбов 1929
15. Альохін — Боголюбов 1934
16. Ейве — Альохін 1935
17. Альохін — Ейве 1937
18. Матч-турнір п’яти
гросмейстерів 1948
1) Ботвинник
2) Смислов
З—4) Керес
Решевський
5) Ейве
19. Ботвинник — Бронштейн 1951
20. Ботвинник — Смислов 1954
21. Смислов — Ботвинник 1957
22. Ботвинник — Смислов 1958
23. Таль — Ботвинник 1960
24. Ботвинник — Таль 1961
25. Петросян — Ботвинник 1963
26. Петросян — Спаський 1966
27. Спаський — Петросян 1969
28. Фішер — Спаський 1972
29. Карпов — Корчной 1978
ЗО. Карпов — Корчной 1981
96
на першість світу
+10-5 = 5 (127г ‘ 77г)
+ 10—6=1 (107г . 67г)
+ 6-4 = 9 (107г • 87г)
+ 10—8 = 5 (127г : Ю7г)
+ 10—5 = 4(12:7)
+ 10-2 = 5 (127г • 41/2)
+ 8-0=7 (117г : 37г)
+ 8—3 = 5 (101/2 : 57г)
+ 7—1=2 (8 : 2)
+ 1 — 1=8 (5:5)
+ 8-0 = 3 (97г : 17г)
+ 4—0=10 (9 : 5)
+ 6—3 = 25 (187г : 15>/2)
+ 11-5 = 9 (157г : 97г)
+ 8—3=15 (151/2 : ІО’/г)
+ 9—8=13 (1572 : 147г)
+ 10—4=11 (157г : 97г)
США
Гавана
Нью-Йорк
Гавана
США
Москва
США
Дюссельдорф,
Мюнхен
Париж
Відень,
Берлін
Берлін
Гавана
Буенос-Айрес
Німеччина,
Голландія
Німеччина
Голландія
Голландія
14 очок ( + 10—2 = 8);
11 (з Ботвинником 2:3);
107г (з Ботвинником 1-4);
107з (з Ботвинником Р/2:37г);
4 (з Ботвинником Р/2:37г);
+ 5—5=14 (12 : 12)
+ 7—7=10 (12 : 12)
+ 6—3= 13 (1272 •• 97г)
+ 7-5=11 (127г : Ю7г)
+ 6-2=13 (127г : 87г)
+ 10—5 = 6 (13 : 8)
+ 5—2=15 (127г : 97г)
+ 4-3=17 (127г : И7г)
+ 6—4=13 (127г : Ю7г)
+ 7-3=11 (127г : 87г)
+ 6-5 = 21 (167г : 157г)
+ 6—2=10 (11 : 7)
Гаага, Москва
Москва
Москва
Москва
Москва
Москва
Москва
Москва
Москва
Москва
Рейк’явік
Багіо
Мерано
4 1254
97
численна література і, природ-
но, одна «Сторінка» не може
охопити всі перипетії бороть-
би за світову корону. Тому
кожний поєдинок на першість
світу ми вирішили проілюст-
рувати лише одним фрагмен-
том — це або ефектна комбі-
нація, або несподіваний так-
тичний удар, або який-небудь
драматичний епізод матчу.
Слід сказати, що реалізація
цієї ідеї не така вже проста
Іноді, вибираючи один при-
клад з двох-трьох десятків
партій матчу, в нас очі розбі-
галися... Зазначимо, що всьо-
го в матчах за шахову корону
зіграно понад 600 партій, і
навіть поверховий перегляд їх
зайняв у нас багато часу (хоч
і приніс велике задоволення)
Отже, пропонуємо вам
зробити невеликий екскурс в
історію змагань за світову
першість.
1. Стейніц —
Цукерторт
Неофіційно найсильнішим
шахістом світу Стейніц був
визнаний ще в 1866 році після
перемоги над Андерсеном Че-
рез двадцять років після ви-
грашу матчу в свого сучасни-
ка Цукерторта Стейніца ого-
лосили першим в історії офі-
ційним чемпіоном світу.
Після п’яти партій май-
бутній король програвав 1:4,
але потім він зумів так змі-
нити хід подій, що здобув де-
в’ять перемог при одній пораз-
ці. Наведемо закінчення пе-
редостанньої партії матчу, яку
перший шаховий король про-
вів дуже енергійно.
Цукерторт — Стейніц
20. ...Кеб — <34! (загрожу-
ючи Кс2 або Ке2) 21. еЗ : <34
Ф(18 : (14 + 22. Кр£І — Ь1 е4—
еЗ! Чорні жертвують коня, але
їхні пішаки невтримно пори-
ваються вперед 23. Ка4 — сЗ
Се7 — 16! 24. К<32 — Ь1 <13 —
(12! 25. Феї — с2 Себ — ЬЗ
26. Фс2 : 15 (12 — (11Ф 27. КсЗ :
(11 СЬЗ : (11 28. КЬІ — сЗ еЗ—
е2 29. Таї : (11 Ф(14 : сЗ. Білі
здалися.
2. Стейніц—Чигорін
Якщо Стейніц по праву
вважається основоположни-
ком позиційної школи гри, то
Чигорін був визнаним майст-
ром комбінаційного стилю.
Тому змагання між цими дво-
ма корифеями минулого мало
характер принципової творчої
суперечки. За всю історію бо-
ротьби за світову корону не
було жодного такого «крива-
вого» матчу — лише останній
98
його поєдинок закінчився мир-
но. Підхід до шахової гри,
який розробив Стейніц, пере-
міг, і чемпіон зберіг свій ти-
тул
Стейніц — Чигорін
У дебюті четвертої пар-
тії чорні допустили кілька по-
зиційних помилок, і Стейніц
уміло використовує їх: 9. (14 —
(15! еб : (15 10. а2 — аЗ! Кеб—
(14 (згубно 10. . .С : сЗ 11.
С • сЗ і С . £7, а також 10.
...Ссіб 11. К : с!5 Фс5 12. СеЗ
Фа5+ 13 Ь4) 11. СП — сіЗ
0—0—0 12. аЗ : Ь4 К(14 :13 +
13. ФсП : 13! Фа5 : а1+ 14.
Креї — е2 Фаі : Ь2 15. ТЬІ —
Ь1 ФЬ2 — аЗ 16. КсЗ — Ь5
ФаЗ — аб 17. Ф13 : 17 Фаб —
Ь6 18. ТЬІ — сі К£8 — Ь6
19. Ф17 : £7 (15 : е4 20. Ф£7 :
с7+ ФЬб : с7 21. Тсі : с7 +
Крс8 — Ь8 22. СаЗ : е4. Чор-
ні здалися.
3. Стейніц —
Гунсберг
В кінці 80-х років мину-
лого століття Гунсберг виграв
багато відповідальних турні-
рів і зіграв унічию матч з Чи-
горіним. Це дало йому під-
ставу кинути рукавичку чем-
піону Хоч великої переваги
Стейніц не добився, але своє
звання відстояв досить упев-
нено.
Ось як закінчилася сьома
партія матчу.
Стейніц — Гунсберг
22. Т12 : 16! £7 : 16 (на
22 ...Ф : 16 виграє 23. с!7 Тед8
24. Ф : а8! Т : а8 25 Тс8 +
Фс18 26. Т : а8 Ф : а8 27. Се7)
23. (16 - (17 Те8 — £8 24. (14 :
е5 Т£8 - £5 (24. ...1е 25. СЬ2)
25. Фд5 : а8! Фд8 : а8 26.
Тсі — с8+ Т£5 — £8 27. Тс8 :
а8 Т£8 : а8 28. е5 — еб. Чор-
ні здалися.
4. Стейніц—Чигорін
Другий матч чемпіона сві-
ту з великим російським ша-
хістом був більш напружений,
ніж перший. Після 23 партій
Стейніц мав перевагу на одне
очко, проте якби переміг Чи-
4
99
горін у черговій зустрічі, то
рахунок ставав 9:9 і за умо-
вою матчу гра тривала б ще
до трьох перемог, і все було
попереду. Проте стався тра-
гічний випадок, рівного якому
історія шахів не знає.
Чигорін— Стейніц
У білих зайва фігура, і
після 32. Т : Ь7 (і далі 32.
...СЬ5 33. ТЬЗ СГ7 34. КГ4!,
або 32. ...14 33. Т : 14 + С15
34. ТП Т : <15 35. К&7!, або
32. ...ИЗ 33. С14 Т12 34. С&5 +!
Кре5 35. Те 14- Тсіе2 36. Т :
е2 + ) білі вигравали-цю вирі-
шальну партію. Проте сталося
неймовірне 32. СсІб — Ь4??, і
після відповіді 32. ...Те2 : Ь2 +
матч закінчився (33. Кр£І
Т6Є2Х).
5. Ласкер—Стейніц
Еммануїл Ласкер, за-
сновник психологічного під-
ходу до шахової боротьби,
був на 32 роки молодший від
свого великого попередника,
і ця різниця у віці була дуже
великою форою в їхній битві
Програвши матч, Стейніц про-
голосив трикратне «ура» на
честь другого чемпіона світу.
Ласкер — Стейніц
Це положення з сьомої
партії матчу. Чорні ще в де-
бюті дістали величезну пере-
вагу, проте, незважаючи на
відчайдушні спроби суперни-
ка заплутати гру, ситуація не
змінилася. Просовуючи піша-
ки ферзевого флангу (35. ФЬ6
не небезпечно через 35. .. Т^З),
Стейніц міг взяти гору і по-
вести в рахунку. Проте його
нерви не витримали, наступ-
ним ходом він допустив вирі-
шальну помилку і незабаром
здав партію — першу в серії
з п’яти поразок.
34. ...£б : 15? 35. ФЬ4 —
Ь5+ Крї7 - е7 36. Т$1 — £8
Кре7 — <16 37. ТН : 15 Фе5 —
еб. 38. Т$8 : е8 Феб : е8 39.
ТТ5 :16 + Крсіб — с5 40. ФЬ5—
Ь6 ТеЗ — е7 41. ФЬ6 — Ь2
Фс8 — (17 (41. ...Фс18 42. Ф12 +
і 43. ТГ8) 42. ФЬ2 — £І +
(15 — (14 43. Ф£І - £5 +
100
<М7 — <15 44. Т16 — 15 Фсі5 :
15 45. Ф§5 : 15+ Крс5 - 46
46. Ф15 — 16+ . Чорні здали-
ся.
6. Ласкер—Стейніц
Перший шаховий король
ніяк не міг заспокоїтись, що в
нього відібрали шахову коро-
ну, і викликав Ласкера на
матч-реванш. Протягом всієї
наступної історії битв за сві-
тову першість не було випад-
ку, щоб у боротьбу вступив
шахіст, якому вже виповни-
лося 60 років. Стейніц зазнав
нищівної поразки. Цікаво, що
цей матч відбувався у Москві,
а наступне змагання такого
високого рангу відбулося в
нашій столиці тільки через
більш як півстоліття.
У другій партії матчу
Ласкер вдався до відомої ма-
тової комбінації.
Ласкер — Стейніц
31. ЬЗ - Ь4 Ьб - Ь5
(взяття слона на (4 веде до
швидкого мату після КІ6 + )
32. СІ4 - $5 Сс7 — <18 33.
$3 — £4! Ь5 : £4 34. Ь4 — Ь5
К$6 - 18 35. Ке4 — с5-Ь!
(16 : с5 36. КЬЗ : с5+ Крсі7 —
(16 (в разі 36. ...Крс7 досить
для перемоги 37. С : е7 С : е7
38. Т : е7+ КрЬб 39. Т : §7,
але тепер буде форсований
мат) 37. С&5 - 14+ Крдб -
(15 38. Теї — е5+ Крй5 — с4
(38. ...Крсіб 39. ТГ5Х, 38.
...Кр : (14 39 Т1е4Х) 39.
Теї — с1+ Крс4 : (14 (39.
. .КрЬ4 40. С62Х) 40. Кс5 -
Ь3+ крд4 - (13 41. Те5 —
еЗХ. Заключна матова кон-
струкція дуже ефектна
7. Ласкер —
Маршалл
Через десять років після
другої перемоги над Стейні-
цем чемпіон світу зіграв но-
вий матч за світову першість.
Перевага його була безпереч-
ною, і він без будь-яких зу-
силь зберіг своє звання.
Ось закінчення третьої
партії матчу.
Маршалл — Ласкер
101
37. ... К62 — ІЗ! 38, §2 : ІЗ
Ф£3 : Ь3 + 39. КрЬІ — £1
ФЬЗ — &3+ 40. Кр£1 — Ь1
ТЇ8 — М 41. Феї 5 - СІ8-Н?
(правильно було 41 ФЬ5
ТМ+ 42 Ф 114) 41. ...КрЬ8—
Ь7 42. Тсі — П? (осіанпя по
милка, шанси на нічию збері-
гало 42. Тс2 ТИ4+ 43 Ф Ь4
Ф Ь4ч- 44 Кр£2) 42. ...ТЇ4—
15! Тепер мат неминучий (43
Фс8 ФЬ4+ 44. Кр&2 Т^5х),
і білі здалися.
8. Ласкер — Тарраш
Гросмейстер Тарраш ба-
гато років був творчим супер-
ником Ласкера. Він шукав у
шахах абсолютну істину, а
Ласкер прагнув підібрати свій
ключ до кожного партнера.
Легко обеззброїв він і Тарра-
ша... Слід сказати, шо матч
двох видатних шахістів ви-
кликав небачений на той час
інтерес
Витончено закінчилася
друга партія матчу.
Тарраш — Ласкер
40. ...Ї4 - ІЗ! (40. СЇ2
41 Т - еб Т еб 42 Фсі7+ ве-
ло до вічного шаху) 41. §2 : ЇЗ
СеЗ — £5 (тепер 42 Т еб
Т еб 43 Ф(17+ не рятує че-
рез 43 Те7) Білі здалися.
9. Ласкер —
Яновський
У 1909 році Яновський зі-
грав унічию показовий матч
з чотирьох партій з Ем Лас-
кером. Цей успіх був підста-
вою для того, щоб викликати
Ласкера на матч за світову
першість. Проте нічого, крім
розчарувань, цей матч Япон-
ському не дав
Яновський — Ласкер
Положення білих (друга
партія матчу) ніби міцне, про-
те внаслідок тонкого переве-
дення коня перевага чорних
стає вирішальною: 24. ...КЬ5—
£7! 25. с2 — сЗ (упертіше бу-
ло 25. 65, незважаючи на всю
неестетичність цього ходу)
25. ...К£7 - еб 26. СсіЗ - П
(загрожувало К£5) 26. ...16 —
102
15 27. Ї£4 — £2 ТЇ8 — 16!
28. СН — сІЗ §6 — £5! 29.
Ї£І — НІ (увічнити цю пози-
цію Японський міг в разі 29. сї
Ф : Ь3 + !! ЗО. Кр : ЬЗ ТИ6 +
31. Кр&4 ТЬ4х) 29. ...£5 — £4!
ЗО. саз — е2 Кеб — £5 (не
бажаючи прогавити ферзя піс-
ля ЗО. ...Ф : Ь3+ 31. Кр£І)
31. 13 : £4 14 — 13 32. Ї£2 —
£3 13 : е2. Білі здалися.
10. Ласкер—Шлехтер
Спочатку планувалося,
що цей матч складатиметься
з тридцяти партій. Проте че-
рез нестачу коштів довелося
обмежитися десятьма. Мабуть,
враховуючи коротку дистан-
цію, Ласкер поставив умову,
згідно з якою претендентові
для загальної перемоги необ-
хідна була перевага в два оч-
ка. Перед останнім поєдинком
Шлехтер вів одне очко, він
був близький до перемоги і в
завершальній зустрічі... Наво-
димо (з короткими примітка-
ми) десяту, як ми пообіцяли,
вирішальну партію цього мат-
чу.
Л аскер—Шлехтер
Слов’янський захист
1. (12 — (14 (17 — (15 2.
с2 — с4 с7 — сб 3. К£ 1 — 13
К£8 — 16. 4. е2 — еЗ £7 — £б
(таку дебютну побудову те-
пер називають захистом Шлех-
тера) 5. КЬ1 — сЗ С18 — £7
6. СН — (13 0—0 7. ф(11 — с2
КЬ8 — аб 8. а2 — аЗ (15 : с4
9. С(13 : с4 Ь7 — Ь5 10. Сс4 —
(13 Ь5 — Ь4 11. КсЗ — а4 Ь4 :
аЗ 12. Ь2 : аЗ (не можна 12.
Ф : сб К1)4 13. Ф : а8 К : 63 +
14. Крс2 К : сі {- 15. ТИ : сі
Са6+ або 14. Крс12 К : (2 з
виграшною позицією в чор-
них) 12. ...Сс8 — Ь7 13. Таї —
Ь1 Ф68 — с7 14. КІЗ — е5
К16 — Ь5 (білі спокійно розі-
грали дебют і мають безпе-
речну перевагу, а Шлехтер
прагне до загострення гри)
15. £2 — £4 (Ласкер йде на-
зустріч побажанням партне-
ра, просте 0—0 зберігало за
ним стійку перевагу) 15.
...С£7 : е5 16. £4 : Ь5 Се5 —
£7 17. Ь5 : £б Ь7 : £б 18.
Фс2 — с4 СЬ7 — с8 19. ТЬ1 —
£1 (із загрозою Т : £б) 19.
...Фс7 — а5+ 20. Ссі — (12
Фа5 — (15 21. ТЬІ — сі Сс8—
Ь7 22. Фс4 — с2. Нічия в пар-
тії зберігала за Ласкером
чемпіонський титул, але матч
було б програно! Престижні
міркування зобов’язують його
прагнути до перемоги, інакше
важко пояснити, чому він від-
мовився від розміну ферзів,
після чого ніяк не ризикував
програти.
22. ...Ф(15 — Ь5 23. С(13 :
£б (очевидно, зумовлене хви-
люванням розкриття лінії «1»
на користь чорних; сам чемпі-
он світу надалі вказав такий
варіант: 23. ТЬІ Ф : Ь2 24. ТИ
Фс7 25. С : £б! Ї£ 26. ФЬЗ +
з явною перевагою білих) 23.
...ФЬ5 : Ь2 24. Ї£І — 11 17 :
£б 25. Фс2 — Ь3+ Т18 — 17
26. ФЬЗ : Ь7 Та8 — 18! (оче-
103
видно, непередбачена білими
відповідь, — на взяття коня
вирішує Т : (2) 27. ФЬ7 — ЬЗ
Кр£8 — Ь8 28. 12 — 14 £б —
£5! 29. ФЬЗ — 63 £5 : 14 ЗО.
еЗ : 14 ФЬ2 — Ь4+ 31. Креї —
е2 ФЬ4 — Ь2 + 32. ТИ — 12
ФЬ2 — Ь5+ 33. Т12 — 13
Каб — с7 34. Теї : сб Кс7 —
Ь5! 35. Тсб — с4.
Критична позиція цієї іс-
торичної партії. Після 35.
...Т68 36. СеЗ е5! 37. <15 К<36!
або 37. Тс5 К : 64+ 38. С : 64
(38. Ф : 64 Ф : 13 + ) 38. ...Т :
Ї4 чорні зберігали всі шанси
на перемогу. Шлехтер неспо-
дівано жертвує якість, упус-
каючи останні шанси стати
третім чемпіоном світу.
35. ...ТІ7 : 14? 36. С62 : 14
Т18 : 14 37. Тс4 — с8+ С£7 —
18 38. Кре2 - 12! ФН5 - Ь2 +
(після 38. ...ФЬ4+ 39. Кр£2
ф£4+ 40. Т£3 Ф : с8 41. Ф£б
чорний король діставав мат)
39. Кр12 - еі ФЬ2 - Ь1+?
(чорні вже не мали виграшу,
але тепер вони упускають і ні-
чию, якої можна було досягти
через 39. ...ФЬ4+ 40. Кр62
ФЬ2+ 41. КреЗ Т : 13+ 42.
Кр : ІЗ ФНЗ+ 43. Кре2 Ф : с8)
40. Т13 — 11 ФЬІ — Ь4 +
41. Креї — 62 Т14 : 11 42.
Ф63 : 11 ФЬ4 : 64+ 43. ФП —
63 Ф64 - 12+ 44. Кр62-61
КЬ5 - 66 45. Тс8 - с5. На-
ступна частина партії пов'я-
зана з реалізацією зайвої
якості в білих. Ласкер успіш-
но справляється зі своїм зав-
данням і зрівнює рахунок
матчу. 45. ...С18 — Ьб 46.
Тс5 — 65 КрЬ8 — £8 47.
Ка4 — с5 Ф12 — £1+ 48.
Крбі — с2 Ф£ 1 — с!+ 49.
Крс2 — ЬЗ СЬб — £7 50.
Кс5 — еб Феї — Ь2+ 51.
КрЬЗ - а4 Кр£8 - 17 52.
Кеб : £7 ФЬ2 : £7 53. Ф63 —
ЬЗ! Кр17 — е8 54. ФЬЗ — Ь8 +
Кре8 — 17 55. ФЬ8 : а7 Ф£7 —
£4+ 56. Фа7 — 64 Ф£4 —
67+ 57. Кра4 - ЬЗ Ф67 -
Ь7+ 58. КрЬЗ — а2 ФЬ7 — сб
59. Ф64 — 63 Кр17 — еб 60.
Т65 — £5 Креб — 67 61.
Т£5 — е5 Фсб — £2+ 62.
Те5 — е2 Ф£2 — £4 63. Те2—
62 Ф£4 — а4 64. Ф63 — 15 +
Кр67 —с7 65. Ф15 —с2-
Фа4 : с2+ 66. Т62 : с2 +
Крс7 — Ьб 67. Тс2 — е2 К66-
с8 68. Кра2 —ЬЗ КрЬб — сб
69. Те2 —с2+ Креб — Ь7 70.
КрЬЗ — Ь4 Кс8 — а7 71.
КрЬ4 — с5. Чорні здалися.
11. Ласкер —
Яновський
Поразка в першому по-
єдинку не переконала Янов-
ського в тому, що його надії
104
марні, і він викликав Ласкера
на новий матч. Цього разу пе-
ремога чемпіона світу була
ще переконливішою.
Наведену нижче позицію,
взяту з п’ятої партії матчу,
іноді використовують як ілю-
страцію психологічного мето-
ду Ем. Ласкера. Він нерідко
обирав об’єктивно не кращі,
ризиковані продовження, але
враховував при цьому, що са-
ме даному партнеру вони бу-
дуть не до вподоби.
Ласкер — Яновський
У чорних помітна перева-
га, і після красивої жертви
ферзя 17. ...Ф : сЗ +! 18. К : сЗ
К : (144-! вони дістають за
нього достатню компенсацію
і, крім того, дуже небезпечну
атаку. Проте Яновський про-
являє нерішучість, і партія
закінчується зовсім інакше.
17. ...Се7 — 114 + ? 18. &2—
&3 ФеЗ — е4 19. 0—0 СЬ4 —
16 20. ТП : 16! Тепер вже ста-
новище чорних стає критич-
ним. 20. ...&7 : 16 21. Се2 — 13
Фе4 - е5 22. КЬ5 : а7 +
Крс8 - с7 23. Ка7 : сб Ь7 : сб
24. ТсЗ : сб+ Крс7 — Ь8 25.
Тсб - Ь6+ КрЬ8 - с8 26.
Фді — с!+ Крс8 — (17 27.
К(14 : еб 17 : еб 28. ТЬ6-Ь7 +
Крд7 - е8 29. С13 - с6 + .
Чорні здалися.
12. Капабланка —
Ласкер
Еммануїл Ласкер був чем-
піоном світу 27 років! У наш
бурхливий час, коли тих, хто
бажає зійти на шаховий трон,
так багато, важко уявити со-
бі, щоб цей рекорд було поби-
то!
Капабланка викликав
Ласкера на матч ще в 1911
році. Непереможний чемпіон,
можливо, передчуваючи, що
настав час поступитися коро-
ною, десять років уникав зу-
стрічі з великим кубинцем, а
потім навіть оголосив про
своє зречення престолу. Про-
те шаховий світ вимагав ви-
довищ! Хоч пізніше Ласкер
ще не раз показував видатні
результати, останній матч у
нього не вийшов. Не дограв-
ши до кінця десять партій,
через хворобу він здав матч.
Капабланка став третім чем-
піоном.
Про погану форму Лас-
кера свідчить закінчення п’я-
тої партії, в якій він зазнав
першої поразки.
Успішно провівши важ-
кий захист, чорні тепер легко
робили нічию, граючи Крсб
105
Капабланка — Ласкер
або Крїб. Проте було 45.
...Кре7 — Ї8?? і після 46.
ФЬ7 — Ь8 + ! Ласкер здався
(46. ...Кр&7 47. ФЬ8 + , 46
..Кре7 47. Фе5 + ).
13. Альохін —
Капабланка
Сутичку між двома шахо-
вими геніями, Альохіним і Ка-
пабланкою, і досі вважають
найвидатнішою подією за всю
історію шахів. У боротьбі за
світову корону не було матчу
ні більш тривалого (34 пар-
тії), ні більш напруженого
(32 виснажливі ферзеві гам-
біти). Але, найголовніше, у
цьому поєдинку зустрілися
два шахові велетні, які пере-
бували в розквіті творчих
сил Непереможний Хосе Ра-
уль Капабланка з своєю фе-
номенальною технікою, яка
давала можливість йому ви-
словити гіпотезу про «нічийну
смерть» шахів, і великий май-
стер комбінації Олександр
Альохін, який своєю невтрим-
ною фантазією спростовував
цю гіпотезу! Здобувши в мат-
чі шість необхідних перемог,
Альохін не лише став четвер-
тим шаховим королем, а й до-
вів світу невичерпність шахо-
вого мистецтва
Наводимо фінал 21-ї пар-
тії цього історичного матчу.
Капабланка — Альохін
26. ...Сїб — Ь2! Початок
своєрідної і чудової комбіна-
ції Виявляється, що біла ту-
ра не має вдалого відступу
27. Тсі — еі (27. ТЬІ КаЗ!
28. Ф • Ь2 К • Ь1 29. Ф Ь1
ФЬЗ! ЗО. ФП Ьа 31 ЬЗ аЗ і т.
д ; 27. Тсіі Ьа! 28. Ф . а4 КЬ6
29. Т : <15 К : а4 ЗО Т(11 КсЗ
31 Теї Тс4 з виграшною по-
зицією) 27. ...Тс8 — (18 28. а4 :
Ь5 аб : Ь5 29. Ь2 — ЬЗ еб —
е5 ЗО. Теї — Ь1 е5 — е4 31.
КІЗ — (14 (не рятує ні 31
КЬ2 ФдЗ! 32. Т : Ь2 Ф : ЬЗ
33. Т : ЬЗ Тсі 1-і- 34. КН К<12
35. ТаЗ К : Н — варіант Лас-
кера, ні 31. Ке 1 Фд2 32. Фс2
Ф • с2 33 К • с2 Тд2 34. Кеі
КаЗ — варіант Альохіна) 31.
...СЬ2 : (14 32. ТЬІ — (11 Кс4 :
106
еЗ! Ефектний завершальний
удар Білі здалися, через ва-
ріант 33. Ф • 65 Т (15 34
Т 64 Т • 64 35 Ге Т 1)4
14. Альохін —
Боголюбов
Перший свій матч у ран-
зі чемпіона Альохін провів і
Є Боголюбовим На гой час
у шаховому свпі Альохіиу не
було рівних, що підтвердив 1
цей поєдинок Чистим матом
закінчилася восьма партія
матчу
Боголюбов — Альохін
26. ...КЬ5 — еЗ + ! 27. Ь2 :
£3 Ь4 : £3+ 28. КЇ2 — ЬЗ
СсЗ : ЬЗ 29. £2 : ЬЗ ТЬ8 : ЬЗ +
ЗО. КрЬІ — £2 ТЬЗ — Ь2Х.
15. Альохін —
Боголюбов
Повторний матч між ти-
ми самими суперниками мало
чим відрізнявся від поперед-
нього. Перевага Альохіиа зно-
ву була безперечною, і він
«беріг своє звання. Наводимо
єні «од з шістнадцятої партії
матчу.
Альохін — Боголюбов
Останнім ходом ТЬ8 —
£8 чорні вирішили відігнати
коня (правильно було К&5 з
складною грою), проте кінь
залишився на місці.
ЗО. е5 — еб!! (красива
комбінація, яка спростовує
маневр чорних) ЗО. ...Т67 : £7
31. К15 : £7 Т£8 : £7 32. Т<11 :
65! (ще один ефектний удар,
на якому будується вся ком-
бінація) 32. ...сб : 65 33. ТН —
18+ Крс8 — с7 34. Т18 — 17 +
Крс7 — <16 (на жаль, після
розміну тур білий пішак про-
ходить у ферзі) 35. Т17 : £7
Крсіб : еб 36. Т£7 — £б +
Креб — е5 37. КрЬ2 — £2
Ь6 — Ь5 38. а4 — а5! 65 — <14
39. Ї£б : аб Ь5 — Ь4 40.
Кр£2 — 13 с4 — сЗ 41. Ь2 : сЗ
Ь4 : сЗ 42. Таб — еб! (надто
прозаїчний фінал) 42. ...Кре5 :
еб 43. КрІЗ : е4. Чорні здали-
ся.
107
16. Ейве — Альохін
Альохін у зустрічі з гол-
ландським шахістом явно не-
дооцінив свого суперника і в
результаті на два роки посту-
пився короною. Макс Ейве
став п’ятим в історії шахів
чемпіоном світу. Успішно для
нього склався проміжок бо-
ротьби між 20-ю і 26-ю пар-
тіями — чотири перемоги при
трьох нічиїх! Ось як було до-
сягнуто першу з цих перемог.
Ейве — Альохін
18. Ке4 — £5! 16 : £5
(18. ...С15 19. ФЬЗ+ КрЬ8 20.
С : е5 Ф : е5 21. К17 + , і щоб
справа не закінчилася комбі-
нацією, яку ми описали в
«Сторінці 4» книжки, чорні
змушені поступитися якістю)
19. С14 : ео Се7 — 16 20. Се5 :
Ь8 С16 : сЗ 21. СЬ8 — <36
Т18 — 17 22. Ь2 : сЗ Т17 — <37
23. Таї — Ь1 ТсІ7 : (16 24. ТЬІ:
Ь7 Тав — (17 25. ТЬ7 : (17 Себ :
(17 26. С£2 — е4 сб — с5 27.
сЗ — с4 Са7 : а4 28. Се4 —
(15+ Кр£в — 18 29. ТИ — аі
тав — аб ЗО. Таї — а2 Кр18 —
е7 31. 12-14 £5:14 32. £3:14
Кре7 — 16 33. е2 — е4 £7 —
£5 34. 14 — 15 Ь7 — Ь5 35.
Ь2 - Ь4! £5 : Ь4 36. Кр£ 1 -
Ь2 КрТб — £5 37. КрЬ2 — ЬЗ
Тав - а5 38. С(15 — Ь7 Кр£5 -
16 39. СЬ7 - (15 Кріб - £5
40. Са5 - Ь7 Кр£5 - 16 41.
СЬ7 — с8. Чорні здалися.
17. Альохін — Ейве
Матч-реванш, що відбув-
ся через два роки, закінчився
переконливою перемогою ве-
ликого російського шахіста.
Альохін грав у своєму кращо-
му стилі і легко повернув со-
бі корону. Швидко закінчи-
лася шоста партія матчу.
Альохін — Ейве
Слов’янський захист
1. (12 — (14 (17 — (15 2. с2—
с4 с7 — сб. 3. КЬІ — сЗ (15 :
с4 4. е2 — е4 е7 — е5 5. СН :
с4 е5: (14. Цей варіант не обі-
цяє білим особливих досяг-
нень, очевидно, Альохін по-
108
в’язував свої надії з таким
приголомшливим продовжен-
ням: 6. К£І — 13!?
Такі позиції (див. діагра-
му) звичайно трапляються в
сеансах одночасної гри... Піз-
ніше в книжці про цей матч
М. Ботвинник довів, що жерт-
ва коня була некоректною:
6. ...де 7. С : 17+ Кре7 8. ФЬЗ
сЬ! 9. С : Ь2 ФЬ6! 10. СаЗ +
(10. С : £8 Т : £8 11. Ф : £8
ФМ+ 12. Кд2 Ф : Ь2) 10. ...с5
11. С : £8 Т : £8 12. С : с5 +
(12. Ф : £8 Фа5+ 13. Кд2 Ф :
аЗ) 12. ...Ф : с5 13. 0—0 ФЬ5!
(13. ...ТЬ8? 14. Тасі ФЬ6 15.
Т : с8 Ф : ЬЗ 16. аЬ £б 17.
Тїді і 18. Тдд8) 14. Ф : £8
Себ 15. ФЬ8 Кеб, і положення
чорних виграшне. Звичайно,
розглянути всі ці варіанти за
шахівницею було не легко, і
Ейве не зважився прийняти
жертву коня.
6. ...Ь7 — Ь5? 7. КсЗ : Ь5
Сс8 — аб (голландський грос-
мейстер не помітив, що на
7. ...сЬ йде 8. Сд5) 8. ФдІ-ЬЗ
Фд8 — е7 9. 0—0 Саб : Ь5
(0. Сс4 : Ь5 К£8 -16 11.
СЬ5 — с4 КЬ8 — д7 12. КІЗ :
д4. Отже, у білих зайвий пі-
шак і позиційна перевага,
дальший опір даремний. 12.
...Та8 — Ь8 13. ФЬЗ — с2
Фе7 — с5 14. Кд4 — 15 Кд7—
е5 15. Ссі — 14 К16 — Ь5
16. Сс4 : 17 + ! Кре8 : 17 17.
Фс2 : с5 С18 : с5 18. С14 : е5
ТЬ8 - Ь5 19. Се5 - дб Сс5 -
Ь6 20. Ь2 — Ь4 ТЬ8 — д8 21.
Таї — ді сб — с5 22. Ь4 : с5
СЬб : с5 23. Тсії — д5. Чорні
здалися.
18. Матч-турнір
п’яти
гросмейстерів
У середині сорокових ро-
ків Михайло Ботвинник вва-
жався одним з гідних супер-
ників О. Альохіна. Власне ка-
жучи. між ними вже була по-
передня домовленість про матч
на першість світу. Проте
смерть Альохіна позбавила
шаховий світ найцікавішої
битви. Тепер Ботвиннику тре-
ба було довести, що розмову
про матч було затіяно не ви-
падково. Переконливо, з від-
ривом у три очка виграв він
матч-турнір п’ятьох найсиль-
ніших гросмейстерів і став
шостим чемпіоном світу і пер-
шим радянським.
Наведена нижче партія
відбувалася в десятому турі,
коли ще не все було зрозумі-
ло — в разі успіху Керес на-
здоганяв Ботвинника і поді-
ляв з ним лідерство. Проте,
здобувши ефектну перемогу,
Ботвинник відкинув далеко
назад одного з основних кон-
курентну_________________
Ботвинник — Керес
109
21. Т&5 : &7 + ! Чорний
король потрапляє в матову сіт-
ку. 21. ...Кр&8 : £7 22. К$3 -
Ь5+ Кр£7 — £б 23. Ф64 — еЗ.
Чорні здалися.
19. Ботвинник —
Бронштейн
Довівши що він найсиль-
ніший у світі, Ботвинник на
три роки кинув шахи, цілком
присвятив себе науці — за цей
час він завершив роботу над
докторською дисертацією і
відразу після матчу захистив
її. «Зрада» шахам могла йому
дорого обійтися. У першому
матчі, проведеному під конт-
ролем ФІДЕ, Д. Бронштейн
грав чудово, ні в чому не по-
ступався суперникові, і йому
не вистачило лише трошечки
щастя, щоб зійти на трон.
Епізод, який відбувся в
шостій партії матчу, ще раз
ілюструє нам незвичайну гео-
метрію шахівниці...
Бронштейн — Ботвинник
У цій позиції білі легко
робили нічию шляхом 57.
Кеб 4- і 58. К64. Бронштейн
вирішив на всяк випадок під-
тягти короля до небезпечного
пішака і зробив хід 57. КрЬЗ—
с2. Звичайно, гросмейстер ба-
чив можливість появи чорно-
го короля на полі (2, але роз-
глядав лише прямолінійний
маршрут КрІ4 — ІЗ — 12,
припускаючи, що й тут устиг-
не зіграти Кеб і К64 + з ні-
чиєю. Як же він здивувався,
коли ворожий король справді
відправився до поля (2, але
не зовсім прямою дорогою
(як ми встановили в «Сторін-
ці 2», найкоротшою відстанню
на шахівниці є не обов’язково
пряма!). Після 57. ...КрТ4 —
£3!!'білим довелося здатися,
бо виявилося, що пішака еЗ
не можна спинити: на 58. Кеб
йде 58. . е2, і білий кінь по-
трапляє на 64 без шаха (59.
Кр62 КрІ2!).
20. Ботвинник —
Смислов
Це був третій і поки що
останній матч на першість сві-
ту, який закінчився нічиєю.
В його першій половині від-
бувалися дивні події, рахунок
змінювався за «синусоїдою».
Спочатку Ботвинник виграв
три партії з чотирьох при од-
ній нічиїй. Ще дві нічиї, і ра-
хунок став 4’/2 : 11/г на його
користь. Проте в наступних
п’яти зустрічах чемпіон світу
набирає ..1/2 очка, і вперед ви-
110
ривається Смислов — 6:5.
Перемога в 12-й партії, закін-
чення якої ви нижче побачи-
те, дала можливість Ботвин-
нику зрівняти рахунок, і піс-
ля цього йому вже жодного
разу не довелося відігравати-
ся. Друга половина матчу, як
і перша, закінчилася нічиєю, і
чемпіон світу зберіг своє
звання.
Ботвинник — Смислов
Чорний кінь тільки що
стояв на полі с5, і після взят-
тя білими пішака на (6 — ЗО.
е( і проміжного ЗО. ...Ке4
Смислов, мабуть, був в опти-
містичному настрої Справді,
при відступі ферзя — 31.Ф^2
йде 31. ...К : 16, і позиція бі-
лих програна, бо всі їхні пі-
шаки безнадійно слабкі...
31. 16 — Г7 + ! Неприєм-
ний сюрприз Білі виграють з
геометричних мотивів. Коро-
лем бити пішака не можна
через Ф : &7+ (перекриття
сьомої горизонталі і лінії
«£»), а на 31. ...ТсІ7 : 17, як і
трапилося в партії, було 32.
Ф&5 — (18 + Кр&8 — Ь7 33.
Са2 : (15 (перекриття вертика-
лі «сі» і діагоналі а2 — £8)
33. ...Ке4 - 12 + 34. КрНІ -
$2 Фсб — 16 35. Ф(18 : 16 Т17 :
16 36. Кр£2 : 12 Т16 : 15 +
37. С(І5 — 13 Т15 — 14 38.
Т?1 — &4, І чорні здалися.
21. Смислов —
Ботвинник
П’ятдесяті роки минули
під знаком суперництва між
Михайлом Ботвинником і Ва-
силем Смисловим. Якщо в
першому матчі претендент об-
межився почесною нічиєю, то
в наступному циклі йому вже
вдалося зійти на вершину.
Після п’яти партій Ботвинник
був попереду. Зрівнявши ра-
хунок у шостому поєдинку,
фінал якого ми наводимо,
Смислов вже жодного разу не
відставав, а лише нарощував
перевагу. В результаті він
став сьомим чемпіоном світу
в історії шахів
Смислов — Ботвинник
111
23. Тсії : с15! Ефектне про-
довження, яке відразу вирі-
шує результат партії. 23. ...еб :
65 (23. ...Т : <15 24. К : с7
Тс5+ 25. КрЬІ із смертельною
загрозою Каб) 24. КЬ5 : с7
Т68 — с8 25. СЬ7 : с8 ТЬ8 : с8
26. Кс7 : <15 Тс8 : с6+ 27.
Креї — 62 Крї7 — еб 28.
К65 — сЗ. Чорні здалися.
22. Ботвинник —
Смислов
Ботвинник — Смислов
М. Ботвинник чудово під-
готувався до матчу-реваншу
і впевнено повернув собі коро-
ну. Матч розпочався з трьох
рядових перемог Ботвинника,
а до п’ятнадцятої партії раху-
нок міг вже стати 10 : 5. Його
становище в цій партії було
значно кращим, причому будь-
який розумний хід зберігав
перевагу. Гросмейстер пори-
нув у роздум з тим, щоб на-
мітити план виграшу до са-
мого кінця. Можна уявити со-
бі, як здивувався Ботвинник,
коли до столика підійшов ар-
бітр і повідомив, що чорні
прострочили час і їм зарахо-
вується поразка. Єдиний та-
кий випадок за всю історію
матчів на першість світу!
Позиція, відтворена на
діаграмі, виникла у вісімна-
дцятій партії матчу. Матове
кільце навколо чорного коро-
ля ось-ось замкнеться. Про-
те білі довели свою пере-
вагу лише через... 50 ходів
(причому «по дорозі» могли
самі дістати мат!). Тим біль-
I 12
ше, перше враження від пози-
ції не помилкове — у розпо-
рядженні білих була ефектна
комбінація, яка, на жаль, за-
лишилась за кулісами. 23.
КсІ4!! с(І (не міняє справи 23.
...К : 64 24. С65 +! Т : 65 25.
Те7 ТЇ7 26. Те8 + ) 24. С65 + !
Т : 65 (24. ...КрЬ8 25. Те7)
25. Те8!, і мат неминучий
23. Таль —
Ботвинник
Чарівник шахів Михайло
Таль на рубежі 50-х і 60-х ро-
ків своїми неймовірними ком-
бінаціями примушував трем-
тіти найстійкіших гросмейсте-
рів. Шлях від майстра до чем-
піона світу він пройшов лише
за три роки! Вигравши матч у
М. Ботвинника, 23-річний
М. Таль став наймолодшим в
історії шаховим королем. У
комбінаційних бурях він явно
перевершував свого могутньо-
го суперника. Тактичний удар
приніс йому перемогу і в 17-й,
вирішальній партії матчу, піс-
ля якої було зрозуміло, що
незабаром шаховий світ мати-
ме нового, восьмого чемпіона.
Таль — Ботвинник
У чорних помітна перева-
га, яку зберігало 39. ...Кра8.
Проте настав цейтнот. 39.
...Фе4 — (15? 40. ТЬ6 : а6 + !
Кра7 — Ь8 (прийняття жерт-
ви не врятовує від мата) 41.
ФЬЗ — а4. Чорні здалися.
24. Ботвинник —*
Таль
М. Ботвинник знову по-
казав уміння знаходити «ахіл-
лесову п’яту» у грі своїх су-
перників. Глибоко проаналізу-
вавши причини невдачі в по-
передньому матчі, він з диво-
вижною легкістю повернув со-
бі шахову корону. Ось фіналь-
на сцена заключного, 21-го
поєдинку (див. діаграму).
28. КсЗ - е4! К16 - <17
(28. ...К : е4 29. Са4 + !) 29.
Ке4 : <16+ Кре8 — (18 ЗО. ТИ :
18+ К(17 : 18 31. Ксіб : с4
Ботвинник — Таль
С&4 — (17 32. Т&7 — 17
Крсі8 — с7 33. (15 — (16+ .
Чорні здалися.
25. Петросян —
Ботвинник
В розквіті своєї творчос-
ті, тобто в середині 60-х років,
Тигран Петросян був великим
майстром захисту, майже не-
пробивним шахістом. Журна-
лісти присвоїли йому титул
«залізного тигра». У першій
партії матчу він не справився
з нервами і зазнав поразки.
Проте в наступних поєдинках
Петросян лише одного разу
спинив годинник. Здобувши
п’ять перемог над своїм ви-
датним суперником, він став
дев’ятим чемпіоном світу. Це
був останній матч М. Ботвин-
ника, патріарха радянських
шахів. Право на матч-реванш
було скасовано, і починати
«з нуля» Ботвинник не захо-
тів. Ось уривок з 18-ї зустрі-
чі поєдинку.
113
Ботвинник — Петросян
Чорні витончено реалізу-
ють свою позиційну перевагу
51. ...с4 — сЗ!+ 52. Крй2 : сЗ
(в разі 52. Крсі непогано 52.
.К • £4! 53 ЬЗ) 52. ...Т17-
с7 + 53. КреЗ — (12 Ке5 —
с4+ 54. Крд2 — (11 Кс4 — аЗ!
55. ТЬІ — Ь2 К(16 — с4 56.
ТЬ2 — а2 а5 : Ь4 57. а4 : Ь5
КаЗ : Ь5 58. Та2 — аб КЬ5 —
сЗ + 59. Краї — сі КсЗ : (15
60. Сс2 —а4 Те8 —с8 61.
К&2 — еі К(І5 — 14 (тепер на
62 ТЬ2 вирішує 62 Те7 63
Кс2 К63+ 64. КрЬІ Кс5) Бі-
лі здалися.
26. Петросян —
Спаський
У своєму четвертому ЦИК-
ЛІ боротьби за світову корону
Спаському вдалося нарешті
дійти до зустрічі з чемпіоном
світу Проте його зоряний час
ще не настав. Петросян грав
сильніше, тонше, жодного ра-
зу не відставав у рахунку і
досить упевнено зберіг своє
звання У десятій партії чем-
піон світу провів дуже ефект-
ну комбінацію, яка ввійшла в
усі підручники шахової так-
тики.
Петросян — Спаський
Добре відома пристрасть
Петросяна жертвувати якістю
заради ініціативи. Цього ж
разу, як видно, обидві тури
було віддано за легкі фігури
27. Ке4 : (16 ФЬ4 — £5 +
28. Кр£ 1 — Ь1 Та8 — а7 29.
Себ : 17 + Та7 : 17. Тепер, ві-
діграючи після ЗО. К . 17 дру-
гу якість, білі залишалися з
зайвим пішаком, але бороть-
ба затягувалася. ЗО. ФЬ2 —
Ь8 + !! Здається, найдовший
хід у матчах на першість сві-
ту! Білі жертвують ферзя —
не так часто трапляється це
у змаганнях такого високого
рангу Чорні негайно здалися,
бо після ЗО .Кр : Ь8 31. К .
17+ і 32 К §5 вони залиша-
ються без фігури.
27. Спаський —
Петросян
У 1954 р., сімнадцятиріч-
ним юнаком, Борис Спаський
114
вперше взяв участь у зональ-
ному відборі на першість сві-
ту У тому циклі він «з ходу»
дійшов до турніру претенден-
тів. Проте наступні два цик-
ли, як ми знаємо, склалися
для нього драматично. Чет-
верта спроба була успішні-
шою, але мрія Спаського ще
не збулася. І ось нарешті п’ят-
надцятирічна титанічна бо-
ротьба за світову корону при-
несла гросмейстеру повний
успіх. Обігравши в матчі
Т. Пстросяна, Б. Спаський
став десятим чемпіоном сві-
ту
Ефектно завершилася де-
в’ятнадцята партія матчу.
Спаський— Петросян
21. е4— е5! (вивільнюючи
місце для коня) 21. ...(16 : е5
22. КсЗ - е4! КТ6 - Ь5. Оби-
два білі коні недоторканні. 22.
...есі 23. К : іб Те7 24. Ф^б,
22. .К • е4 23. Т • Ї8 + , і в
обох випадках чорний король
дістав мат у наступному ході
23. Ф#2 — £б! е5 : с!4 (23
...КЇ4 24. Т • 14 еі 25. КІЗ!
ФЬ6 26 Те5! Фд8 27. Ке5, і
білі виграють) 24. Ке4 — &5!
Чорні здалися, після 24. ...Ь§
25. Ф : Ь5+ Кр&8 26. ФГ7 +
КрЬ8 27. ТЇЗ мат неминучий.
28. Фішер —
Спаський
На початку 70-х років
американський гросмейстер
Роберт Фішер вразив світ свої-
ми фантастичними перемога-
ми, і народження одинадцято-
го чемпіона шаховий світ
сприйняв як належне. На
жаль, після матчу з Б. Спа-
ським на шанувальників ста-
ровинної гри чекало гірке роз-
чарування — новий король по-
кинув шахи.. Перевага Фіше-
ра була відчутною, але, зара-
ди справедливості, треба за-
значити, що американець за-
стосував ряд психологічних
атак на свого суперника, і не
лиш^ за шахівницею... Це яв-
но позначилося на грі Спа-
ського Ось епізод з п’ятої
партії матчу (вигравши її,
Фішер лише зрівняв рахунок).
Спаський — Фішер
115
26. ...КЬ5 - Ї4 27. Ф63 —
с2? Ініціатива на боці чорних,
але після 27. ФЬІ позиція бі-
лих була ще цілком обороно-
здатною. Спаський робить
грубу помилку, яка дає мож-
ливість чорним елегантним
ударом 27. ...С67 : а4! завер-
шити партію. Білі здалися, бо
після 28. Ф : а4 (28. ФЬІ С : 61
29. Ф : сії Ф : е4) 28. .. Ф : е4
їхній король не може уникну-
ти мата.
29. Карпов —
Корчной
Вирішальну партію цього
матчу ми прокоментували в
попередній «Сторінці». Ще
один цікавий епізод боротьби
був «змальований» в «Сторін*
ці 1». Наступний фрагмент
взято з восьмої партії.
Білим вдається витончено
завершити атаку на ворожого
короля. 26. ТсІІ — <17! Те8 —
Ь8 (після 26. ...С : 67 справа
закінчувалася задачним ма-
том: 27. Ф : (7 + ! Т : (7 28.
Т : Ї7Х) 27. КЬ6 : !7 Себ : 67
(на проміжне 27. ...С§4 йшов
тихий хід 28. ФЇ4) 28. КЇ7 —
68 + !, і На будь-який відступ
короля йде 29. ФЇ8Х. Чорні
здалися (другого разу претен-
дент визнав свою поразку за
хід до мата в 17-й партії (див
с. 18)).
ЗО. Карпов —
Корчной
Тридцятий, ювілейний
матч за світову корону в Ме-
рано закінчився перемогою
чемпіона світу А. Карпова з
рахунком 6 : 2. Шість партій
цього матчу є змістом наступ-
ної, «Сторінки 11» книжки.
Сторінка
11
МАТЧ В МЕРАНО
Будь-яке велике шахове
змагання розпочинається з
прогнозів. Не становив винят-
ку і 30-й матч на першість
світу. Багато гросмейстерів і
спеціалістів обговорювали
можливий перебіг поєдинку в
Мерано, визначали наперед
характер боротьби і поведінку
його учасників, прогнозували
остаточний результат. Найточ-
ніший прогноз дав комп’ю-
тер, який на основі введеної
в нього інформації про супер-
ників надрукував рахунок —
6 : 2 на користь чемпіона світу.
116
Звичайно, приємно було,
що більшість передбачень збіг-
лася — шахова корона повин-
на залишитись в її володаря.
Я не сумнівався в своїй пере-
мозі над Корчним, причому
впевненість моя спиралася на
найпростіший фактор — по-
рівняння спортивних резуль-
татів. Турніри, в яких я грав
після Багіо, були помітно
сильнішими, ніж ті, в яких ви-
ступав Корчной, а місця, які
я займав, — значно вищими.
В інтервалі між Багіо і Мера-
но я зіграв у 12 міжнародних
турнірах, у тому числі екстра-
класу: в Монреалі, Бугойно,
Тілбурзі, Амстердамі, Бад-
Кіссінгені, Москві, і здобув
десять перших призів.
Турнірні досягнення Корч-
ного були набагато скромні-
шими. Правда, він знову ви-
грав змагання претендентів,
але цього разу перемога була
не такою переконливою. Пет-
росян у матчі з ним мав пога-
ну форму. Хюбнер після недо-
гляду тури вже не міг грати
на повну силу, а Полугаев-
ський у другій, додатковій
партії, не знав дебютної но-
винки, що й вирішило резуль-
тат матчу.
Але одна справа впевне-
ність у власних силах, і зов-
сім інше — самовпевненість,
самозаспокоєність. Боротьба
за першість світу ніколи не
буває легкою, і я чудово ро-
зумів, що для перемоги дове-
деться віддати всі сцли. До-
свід двох попередніх поєдин-
ків з Корчним показав, що
найменша розслабленість з
ним може дорого обійтися.
Як тільки мені стало відоме
ім’я претендента, я розпочав
планомірну підготовку до зма-
гання з цим сильним, упертим
і небезпечним суперником.
1 жовтня 1981 року 30-й
матч за світову корону стар-
тував. Перші дві партії я ви-
грав, потім нічия, і третя пе-
ремога. Матч не встиг розпо-
чатися, .а половину програми
вже було^виконано. Непога-
ний старт!
Чим пояснити таких не-
вдалий початок для претен-
дента і, взагалі, його слабшу
гру в Мерано порівняно з Ба-
гіо? Гадаю, що однією з го-
ловних причин є прорахунки
Корчного, допущені при підго-
товці. Він явно переоцінив
свій дебютний багаж, знехту-
вав аналітичною роботою,
зробив ставку на практичну
гру. Своє останнє передматче-
ве змагання Корчной закінчив
у кінці серпня, тобто за мі-
сяць до нашої зустрічі. Я ж
припинив брати участь у тур-
нірах за чотири місяці до по-
чатку поєдинку і центр ваги
переніс на заняття «в кабінет-
ній тиші» як самостійно, так
і зі своїми постійними трене-
рами І. Зайцевим та Ю. Ба-
лашовим.
Здається, що Корчной,
завдяки своїй награності, спо-
дівався відразу захопити іні-
ціативу і повести в рахунку.
Але його сподівання не здій-
снилися, навпаки, я різко ви-
йшов уперед. З перших пар-
117
тій я зрозумів, що суперник
у дебюті бентежиться.
Ще одна важлива обста-
вина. У Багіо в складній грі
я перегравав Корчного, а в
простій стикався з проблема-
ми. У Мерано я зумів позба-
витися цього недоліку. Так,
у другій партії після дебюту
виникла спокійна позиція з
однаковими шансами, але я її
виграв. Та сама історія повто-
рилася в четвертій партії, де
я мав лише незначну перева-
гу, причому на шахівниці був
повний штиль. Мабуть, у цьо-
му матчі мені вдалося досяг-
ти бажаної гармонії в грі і
однаково чітко розігрувати як
прості, так і складні позиції.
Чому в кінці матчу, перебу-
ваючи в критичному станови-
щі, Корчной відмовився від
спроб піти на загострення?
Очевидно, він внутрішньо від-
чув цю збалансованість у моїй
грі і зрозумів, що в тактичних
ускладненнях не зуміє повер-
нути хід подій.
Проте не можна сказати,
що все йшло так вже гладко.
Невдало стартувавши, пре-
тендент зумів взяти себе в ру-
ки. У 13-й партії я зазнав дру-
гої поразки, і ситуація загост-
рилася. Було розумно взяти
тайм-аут і якось відвернути
свою увагу від шахів, адже
ми провели за шахівницею вже
більше місяця. Треба було
хоч ненадовго змінити обста-
новку, вдивитися в інший пей-
заж. Одним словом, треба бу-
ло змінити ритм, враження і
відчуття. З цією метою ми
здійснили поїздку до Венеції.
Екскурсія до цього чудового
міста дала мені потрібний
емоційний заряд.
Чотирнадцятий поєдинок
я провів на одному подиху і
здобув важливу перемогу. Цю
партію, поряд з 9-ю і 18-ю, я
відніс до своїх кращих досяг-
нень у матчі. Вони вийшли ці-
лісними, стрункими, з глибо-
кими позиційними задумами
і несподіваними тактичними
розв’язками. Причому, що ду-
же важливо, уперто бороли-
ся обидві сторони. До речі, до
кращих я б відніс і шосту
партію, виграну моїм супер-
ником, якби не дві взаємні
помарки перед самим контро-
лем, які знизили її цінність.
Отже, рахунок став 5 : 2
на мою користь. Справа ніби
підійшла до кінця. Але цього
разу я не став святкувати на-
перед перемогу. Адже такий
самий рахунок був і в Багіо,
але незабаром він перетворив-
ся на 5 : 5. Передчасне тор-
жество було серйозною пси-
хологічною помилкою.
Ось чому, здобувши п’яту
перемогу в Мерано, я продов-
жував тримати себе в такому
самому бойовому стані, як і
протягом усього змагання. Пе-
реможну крапку було постав-
лено у 18-й партії. Здобувши
шосту перемогу, я втретє за-
воював звання чемпіона світу
з шахів.
Хоч змагання за світову
корону було найкоротшим за
останні 60 років (див. табл.
на с. 96—97). проте дуже важ-
1 18
ким випробуванням, яке вима-
гало від мене величезного на-
пруження духовних і фізич-
них сил. Матч був змістовним
і захоплюючим, у ньому було
зроблено немало цінного, він
істотно збагатив дебютну тео-
рію.
Ніде правди діти, збере-
ження титулу найсильнішого
шахіста світу принесло мені
велику радість. Але попереду
мене чекали ще два щасливі
дні. День, коли я одержав по-
здоровну телеграму від Леоні-
да Ілліча Брежнєва, і день, ко-
ли я дізнався про нагороджен-
ня мене орденом Леніна—най-
вищою нагородою Батьківщи-
ни. Це була велика честь для
мене і для радянських шахів,
для всіх, моїх товаришів, які
допомагали в боротьбі за сві-
тову першість.
Коментарі до всіх партій
матчу зайняли б дуже багато
місця. Тому я обмежусь тут
шістьома поєдинками, в яких
було здобуто перемогу.
Партія
№ 1
Корчной — Карпов
Ферзевий гамбіт
Той, хто ‘першим виграє
партію в матчі на першість
світу, дістає серйозну психо-
логічну перевагу. Перемої а,
здобута в першій зустрічі,
приємніша вдвоє. Тим паче,
якщо вдається здобути її в
доброму стилі.
1. с2 — с4 е7 — еб 2.
КЬІ — сЗ д7 — <15 3. (12 - <14
СЇ8 — е7 4. К£1 - ІЗ К&8 —
16 5. Сс 1 — £5 117 — 116 6.
С&5 — Іі4 0—0 7. е2 — еЗ
Ь7 — Ь6 8. Таї — сі Сс8 —
Ь7 9. СІЇ - е2 КЬ8 - <17.
Звичайно, дивним такий
збіг не назвеш, але до дев’я-
того ходу повторилася стар-
това партія матчу в Багіо.
Тоді Корчной зробив хід 9.
СНЗ, на що я відповів 9. ...бс
10. С : с4 К1)(17. Звичайно, те-
пер після 9. ...сіс 10. С : с4
збіг міг тривати. Так і трапи-
лося в третій партії матчу.
Хід 9. ...КЬ67 також добре ві-
домий.
10. с4 : <15 еб : <15 11. 0—0
с7 — с5. Продовження 11.
...Ке4 12. С : е7 Ф : с7 13
ФЬЗ Кбїб 14. К : е4 К : с4
15. Тс2 дає білим чітку пере-
вагу (Портіш — Ваганян, Пік-
шич, 1979).
12. <14 : с5. Останнім ча-
сом у гросмейстерських турні-
рах кілька разів використову-
вався хід Се2 — Ь5, і білі ді-
ставали перевагу. Звичайно,
я знав, що робити після ви-
паду слоном, але претендент
не дав мені можливості про-
демонструвати свою домашню
заготовку.
12. ...Ь6 : с5 13. Фбі — с2.
Так грав зі мною Торт (Ам-
стердам, 1981), але тільки без
розміну на с5. Чехословацько-
му гросмейстеру вдалося ви-
грати партію, але я грав ду-
же азартно. Маневр ферзя на
с2 у цій ситуації новий, але не
є небезпечним для чорних.
119
13. Та8 — с8 14. ТІЇ -
аі Фд8 — Ь6 15. Фс2 — Ь1.
Цей хід і час, витрачений на
його вибір,— близько півгоди-
ни, показав, що Корчной не
зовсім упевнено почуває себе
в цій партії. Вже краще було
ферзя поставити на ЬЗ, ніж
віддалятися від місця основ-
них подій. У прес-бюро про-
понували 15. ЬЗ з можливим
переведенням коня на а4. Зви-
чайно, білі поки що не зроби-
ли грубих помилок і не зобо-
в’язані програвати. Але, тре-
ба сказати, що й чорні вже не
відчувають ніяких утруднень.
15. ...ТЇ8 — (18 16. Тсі —
с2 ФЬ6 — еб. Взагалі-то фер-
зя не годиться ставити попе-
реду від своїх фігур, але цьо-
го разу — виняток з правил.
Ферзь захищає центрального
пішака і слона е7 (17. Тсд2?
Ке4! 18. К : е4 де 19. С : е7
еї 20. С : д8 Ге 21. Т : д7 Ф&4
з виграшем), залишаючись при
цьому неприступним.
17. СК4 — &3. Дає мож-
ливість чорним зробити вигід-
ний розмін.
17. ...КЇ6 — 115! Цікаво,
але хід конем на Ь5 відіграв
неабияку роль у матчі, а са-
ме приніс мені дві перемоги —
у цій партії і дев’ятій.
18. Тс2 — д2 КЬ5 : £3
19. Ь2 : §3 Кд7 — Ї6. Зручною
була й інша розстановка
сил — кінь на Ь6 і слон на Г6.
20. ФЬі — с2 §7 — §6
21. Фс2 — а4. Переміщення
білого ферзя в цій партії не
справляє великого враження.
21. ...а7 — аб 22. Се2 — (13
Кр&8 — %7 23. СдЗ — Ь1
Феб — Ь6. Тут білим треба
зробити спробу перейти в гір-
ший ендшпіль за допомогою
24. ФЬЗ або відступити ко-
нем — 24. Ке2. Замість цього
вони допускають вирішальну
помилку.
24. а2 — аЗ? Бажання ор-
ганізувати ще один напад на
пішака <15 зрозуміле, але на
білих чекає гірке розчаруван-
ня. Здається трохи дивним,
що позиція вже програна для
білих але, можливо, це зако-
номірний результат їхніх па-
сивних дій.
120
24. ...65 — 64!! 25. КсЗ —
е2. Після цього відступу коня
перевага чорних стає надто
очевидною. Звичайно, перш
ніж здійснити прорив у цент-
рі, я старанно вивчив варіан-
ти, пов’язані з 25. ссі. 11а цей
хід треба було 25. ...Ссб!, і
після відповіді 26 Фс4 (26.
Фс2 С : ІЗ 27. £І сб 28. Ка4
ФЬ5, виграючи коня) необхід-
но було вибрати одне з двох
привабливих продовжень
26. ...ссі 27. К : (14 С : £2 або
26. ...С : (3 27. £1 (27. Са2
безпечно 27. ...С : (11 28.
Ф : Г7 -ь КрЬ8 29. Т : 61 К&8)
27. ...ссі з таким можливим
фіналом, що його вказав
Таль: 28. Ка4 ФЬ5 29. Фе2
Те8! ЗО. Ф : Ь5 (ЗО. ЬЗ Ф : ЬЗ
31. КЬ2 С : аЗ) ЗО. ...аЬ 31.
КЬ6 Тсб, і білі без фігури.
25. ...64 : еЗ 26. 12 : еЗ
с5 — с4. Не треба мати рей-
тінг 2600, щоб правильно оці-
нити цю позицію.
27. Ке2 — 64 ФЬ6 — с7
28. КІЗ — Ь4. Наївна паст-
ка — 28. ...Ф : £3 29. КНІ5 + .
28. ...Фс7 — е5 29. Кр8 1 —
Ь1 Кри7 - И8. Сильніше бу-
ло 29. ...К§4. Я бачив, що піс-
ля ЗО. КМ5+ 31. К : 15 +
у чорних є відповідь 31.
...Кр&8! (але не 31. ...КрЬ8
32. Т : 68 + Т : 68 33. Т :
68+ С : 68 34. ФЬ4!), але ви-
рішив уникнути будь-яких
ускладнень.
ЗО. К64 — 13 Фе5 : $3.
Подальша частина партії не ці-
кава. Чорні могли ще швидше
добитися мети, але в обопіль-
ному цейтноті трохи забари-
лися.
31. Т62 : 68 + Се7 : 68
32. Фа4 — Ь4 СЬ7 — е4! 33.
СЬІ : е4 КЇ6 : е4 34. Т61 -64
Ке4 - 12+ 35. КрНІ - 81
К12 - 63 36. ФЬ4 - Ь7 Тс8—
Ь8 37. ФЬ7 — 67 С68 — с7
38. КР8І — & 1 ТЬ8 : Ь2 39.
Т64 : 63 с4 : 63 40. Ф67 : 63
Ф#3 — 66 41. Ф63 — е4
Ф66 - 6Ц 42. КІЗ - 81
Ф61 66 43. КЬ4 13 ТЬ2-
Ь5. Білі здалися.
Партія
№ 2
Карпов — Корчной
Іспанська партія
Оцінка бразільського ва-
ріанта «іспанки», який обрав
претендент у цій партії, не
змінюється вже років 70 —
спокійна маневрова гра з не-
великою перевагою в білих.
Але цього разу мені вдалося
перетворити її у велику.
1. е2 — е4 е7 — е5 2.
К81 — ІЗ КЬ8 — сб 3. Сії —
Ь5 К88 — 16 4. 0—0 КЇ6 : е4
Схоже на відкритий варіант,
про який ще йтиме мова, але
«пропуск» ходів а7 — аб і
СЬ5 — а4 дуже впливає на пе-
ребіг гри.
5. 62 — 64 С18 — е7 6.
Ф61 — е2 Ке4 — 66 7. СЬ5 :
сб Ь7 : сб 8. 64 : е5 К66 — Ь7
9. КЬІ — сЗ 0—0 10. Тії —
еі КЬ7 — с5 11. Ссі — еЗ
Кс5 — еб 12. Таї — 61 67 —
65 13. е5 : 66 с7 : 66 14. КІЗ—
64 Сс8 — 67 15. К64 — 15
66 - 65 16. Кі5 : е7 + . Екс-
121
пансивний гросмейстер Най-
дорф, який коментував цю
партію глядачам в сусідньому
залі, пропонував тут 16. К *
СІ5 ссі 17. Т : сІ5. Але слабкі
пішаки чорних і так нікуди не
подінуться, а кінь мені ще
стане в пригоді.
16. ...Фд8 : е7.
Дебютну частину партії
можна вважати закінченою
Ми навмисно залишили її
без коментарів. Річ у тім, що
теорію іспанської партії роз-
роблено дуже глибоко, і, зо-
крема, цю позицію можна зна-
йти в дебютних довідниках.
Новим буде лише таке про-
довження білих.
17. Фе2 — д2. Можливо,
Корчной більше чекав 17.
Ка4 — хід, який траплявся
раніше в практиці.
17. ...Фе7 — Ь4. Звичай-
но, чорні не потрапляють у
пастку — 17. ..ФЬ4 18. К : СІ5!
Ф : 62 19. Ке7 + , але і цей
довгий хід ферзем не заслуго-
вує на схвалення. Думаю, що
надійніше чорний ферзь почу-
вав би себе на (6.
18. КсЗ — е2. Ферзь по-
ступився своїм місцем коню,
і той скористався люб’язніс-
тю
Маневри коня в цій пар-
тії, можливо, дещо несподіва-
ні, завдадуть чорним чимало
турбот. Поки що він звільнив
шлях пішаку «с».
18. ...Т18 — е8 19. Ь2 — ЬЗ
Те8 — е7. Захищаючись від
загрози с2 — с4, але е7 — це
не краще поле для тури, швид-
ко вона це відчує.
20. Ке2 — еЗ! ФЬ4 — 16
21. 12 — 13. Звільняючи місце
для слона, якийщотім перейде
на поле %3.
21. ...Сд7 - е8 22. К?3 -
е2. Чорним фігурам стало не
дуже затишно, і маршрут ко-
ня тепер можна змінити.
22. ...117 - 116 23. СеЗ -
12 Ф16 — 24. Ке2 — сі.
Нарешті, кінь знайшов іде-
альну зупинку — поле дЗ.
24. ...<І5 — д4.,Становище
чорних як було утрудненим з
самого початку, так і залиши-
лося. Але їхній останній хід—
явна помилка. Адже добре ві-
домо, що висячі пішаки по-
винні підтримувати один од-
ного, а чорні роз’єднують їх
Звичайно, Корчной не збирав-
ся цього робити, і після ходу-
відповіді.
25. Ксі—дЗ, він простяг
руку до пішака «с», щоб під-
тримати сусіда, але вчасно
схаменувся — 25. . с5 26. К 1
с5! Ось де проявилися дефек-
ти положення тури на е7.
25. ...Ф£б — 16 26. С12 -
«з.
122
Якщо порівняти цю діа-
граму з попередньою, то до-
сягнення білих незаперечне.
26. ...Те7 — 47 27. Теї —
еб. Провести сб — с5 так і не
вдається, на попередньому хо-
ді це неможливо було зроби-
ти через С46-
27. ...Ф1&— 48 28. Т41 —
Єї Т47 — 45 29. Те5 : 45
ф48 : 45 ЗО. Теї — е5 Ф45 —
47 31. Ф42 - еі Та8 - с8.
Остання спроба з’єднати пі-
шаки.
32. ЬЗ — Ь4! Ф47 — 48
33. Теб — аб Ф48 — 47 34.
Ь2 — ЬЗ Т7 — 16? Я, звичай-
но, не розраховував на грубий
недогляд, який допускає су-
'перник, але в принципі скром-
ний хід пішаком «Ь» досяг
СВОЄЇ мети — подивитися, що
збираються чорні зробити в
цейтноті, який настав. Після
34. ...Та8 мала відбутися ще
довга боротьба, проте, мало-
перспективиа для чорних (див.
діаграму).
35. Таб : а7! Як кажуть,
нескладна, але витончена ком-
бінація — 35. ...Ф : а7 36. Ф :
е6+ і 37. Ф : с8. Тепер білі
мають не тільки позиційну пе-
ревагу, а й матеріальну. Ре-
зультат партії — відомий на-
перед.
35. ...Ф47 — 45 36. Та7 —
аб Ф45 — 47 37. Таб — а7
Ф47 —- 45 38. Та7 — а5. Я ро-
зумів, що результат аналізу
відкладеної позиції не буде
сумним для мене, і тому не
поспішав форсувати події.
38. ...Ф45 — 47 39. Феї —
е4 Се8 — 17 40. Фе4 — 15
Тс8 — е8 41. КР8ГІ — Ь2
Ф47 — Ь7 42. а2 — аЗ (запи-
саний хід) 42. ...Те8 — 48 43.
ЬЗ — Ь4 Ь6 — Ь5 44. К43 — 12
ФЬ7 — 47 45. Таб — аб Ф47 —
е8 46. Ф15 — аб С17 — £б 47.
К12 — 43 Кр&8 — Ь7 48. Фаб—
Ь6 Т48 — с8 49. аЗ — а4
С&6 — 15 50. а4 — аб сб — сб
51. Ь4 : сб С15 : 43 52. с2 : 43
Кеб : с5 53. Таб — а7 Фе8 —
£б 54. Та7 — с7 Тс8 : с7 55.
С^З : с7 Кс5 : 43 56. ФЬб : 44
К43 — еб 57. С$3 : еб. Чорні
здалися.
123
Партія
№ 4
Карпов — Корчной
Російська партія
У шостій партії фіналь-
ного матчу претендентів 1974
року було розіграно росій-
ську партію, яка не могла за-
лишити добрих спогадів у
Корчного. Він програв її і до
цього дебюту більше не по-
вертався Та сама історія по-
вторилася і в Мерано Вдруге
претендент не зважився розі-
грати старовинний дебют Від-
мінність між двома цими пар-
тіями полягає в тому, що коли
в першій з них чорні «згорі-
ли» на самому початку гри,
то в другій — їхні неприєм-
ності розпочалися в ендшпілі.
1. е2 — е4 е7 — е5 2.
К&1 - ІЗ К&8 - 16 3. КІЗ :е5
(17 - (16 4. Ке5 — КІЗ КІ6 :
е4 5. (12 —(14 аб —(15 6. СІЇ —
аз СІ8 — е7. 7. 0—0 КЬ8 — сб
8. ТИ — еі Сс8 — 15.
У 1974 році Корчной про-
довжував 8. ...С&4 і після 9. сЗ
15 10. ФЬЗ 0—0 11. КЬ62
КрЬ8 12 ЬЗ СЬ5 13. Ф Ь7
швидко програв, хоч, як було
встановлено пізніше, і не з ви-
ни дебюту Хід 8. ...СЇ5 ввів
у сучасну практику Хюбнер
зовсім недавно — в одній з
партій чвертьфінального мат-
чу претендентів 1980 року
проти Адор’яна. Цей хід я
знав з власної партії з Каспа-
ровим, в якій я грав чорними
(матч-турнір збірних команд
СРСР, зима 1981 р.). Події
розгорталися так. 9 КЬ62 К
62 10. Ф 62 С 63 11 Ф . 63
0—0 12. сЗ Ф67 (Хюбнер
грав 12 ...Ф66 і після 13 ФЇ5
Та68 14 СЇ4 було досягнуто
згоди на нічию) 13 СГ4 аб
14. ТеЗ Тае8 15. Таеі С68, з
приблизною рівновагою
9. С63 — Ь5. Так зіграв
Тімман з Портішем на турні-
рі (Москва, 1981 р.). Чорні
невдало розіграли дебют Д
. .0—0 10. С : сб Ьс 11. Кеб
СЬ4Р 12 СеЗ Ф66 13. ФЬ5’ і
потрапили у важке станови-
ще. Корчному ходом-відповід-
дю вдається помітно підсили-
ти гру чорних.
9. ...Се7 — 16 10. КЬІ —
а2. На відміну від того, що
трапилось у партії Тімман —
Портіш, тут білим не вдається
закріпитися конем на еб, бо
після 10. С • сб-ь Ьс 11 Кс5
С : еб 12 бе 0—0, чорні фі-
гури розвиваються вільно, і
рух їхніх пішаків «с» і «6» не
блокується
10. ...0—0 11. К62 — II.
Якщо розміняти коні, то не
може бути й мови про якусь
перевагу білих. Проте, й те-
пер вона має невловимий ха-
рактер.
11. ...Кеб — е7 12. с2 — сЗ
Ке7 — еб 13. СЬ5 — 63 Ке4 —
аб 14. саз : 15 кав : 15 15.
Фаі — ьз Ь7 — ьб їв. фьз—
Ь5.
Мета маневрів ферзя зу-
мовити пересування чорних пі-
шаків ферзевого флангу, щоб
надалі спробувати розладнати
позицію суперника. Перебува-
124
ючи на Ь5, ферзь перешко-
джає ходом 16. ...с5 і 16.
...Те8 і провокує просування
пішака «а».
16. ...а7 — аб 17. ФЬ5 —
гіЗ Фгі8 — д7 18. Кіі — £3
КТ5 : $3 19. 112 : £3 аб — а5
20. Ссі — £5 СІ6 : £5 21.
КІЗ : £5 ТІ8 - е8.
Білі мають лише кращу
пішакову структуру і активні-
шого коня. Але, зважаючи на
ймовірні розміни важких фі-
гур вздовж відкритої верти-
калі «е», іншому супернику
я б, мабуть, запропонував тут
нічию. Проте в цьому разі,
враховуючи непевну гру Корч-
ного на початку матчу, я ви-
рішив не поспішати з мирни-
ми переговорами. Тим більше,
програш цілком виключався.
22. Ь2 — ЬЗ Та8 — гі8
23. К&5 — ІЗ Ї7 — іб. Після
цього ходу я зрозумів, що
прийняв правильне рішення.
У таборі чорних фігур вини-
кає відверто слабкий пункт.
24. КІЗ - 82 Кр?8 - І7.
Корчной, мабуть, втратив по-
чуття небезпеки і навіть зі-
брався атакувати. Ще не піз-
но було розміняти обидві па-
ри тур, хоч і тоді білі збері-
гали б мінімальну перевагу.
25. К82 - іі Ь7 — 115.
Так і є! Можливо, що стано-
вище в матчі’ штовхало пре-
тендента на загострення бо-
ротьби
26. Теї : е8 Т88 -£ е8.
Чорні хочуть поставити туру
на Н8, і я визнав за доцільне
ліквідувати одну пару тур.
27. ФдЗ — ІЗ Те8 — 118.
На 27. ..М могло бути 28. £Іт
К : Ь4 29. ФЬ5+ К£б ЗО КеЗ
сб 31. Теї ТН8 32 ФЇ5 Т88 33
с4, як і раніше, зберігаючи
кращі шанси.
28. Кіі — еЗ К£б - е7
29. Таї — еі £7 — £б.
Усі чорні пішаки королів-
ського флангу зсунулись із
своїх початкових позицій,
утворюючи нові слабкі місця
в розміщенні короля. В разі
29: . .Фбб білі не зобов’язані
міняти коней — ЗО. КЇ5 К : і5
31. Ф : (5 £б. Вони мають хід
ЗО. с4, і чорні при бажанні
можуть дістати симпатичний
мат: ЗО. ...сіс 31. К * с4 Ф . сІ4
32. Ке5+ Кр&8 33. Кеб! К : сб
34. Те8ч- КрИ7 35. Ф . Ь5Х-
ЗО. ФІЗ — І4. Тут ферзь
розміщений вдало, він триває
під прицілом обидва фланги
(поля с7 і Ь6). Розмін ЗО.
...Фдб 31. Ф : с!6 ссі 32. с4 до
явної вигоди білих.
ЗО. ...Крі7 — £7. Сейра-
ван, секундант Корчного, ре-
комендував тут ЗО ...Те8 31.
ФЬб КЇ5 32. ФЬ7+ К£7. Про-
125
те зовсім не обов’язково зага-
няти ферзя на Ь7. Білі грають,
як і в партії — Зі. §4 Ь£ 32.
К : £4, з загрозою 33. Ке5 +
(32. ...Ф66 33. ФЬ6).
31. 83 — ?4. З’ясовуєть-
ся, що активні операції на
королівському фланзі почина-
ють білі. На 31. ...И£ йде 32.
К : £4 КЇ5 33. К : Ї6, а в разі
рекомендованого деякими ко-
ментаторами 32. ...К£8, пере-
ходячи в глухий захист, білі
Могли після 32. с4 і 33. ссі ви-
користати для вторгнення лі-
нію <с>. Однак треба враху-
вати, що у Корчного в цей
момент залишалися лічені
хвилини.
31. ...£б — £5 32. ФЇ4 —
13! Після 32. КЇ5+ К : 15 33.
Ф : 15 Ф : 15 34. £І Кр17 35.
Теб Те8 36. Тсб кінець туро-
вого ендшпіля не зрозумілий.
Є в чорних і відповідь: 32.
...Крї7!
32. ...Ь5 : £4 33. КеЗ : £4
Ф67 — 66. На 33. ...К15 могло
йти 34. К : 16 Кр : 16 35. £4
Ф117 36. Те5 ФЬ2+ 37. КрП
ФЬ1+ 38. Ф : НІ Т : И1 + 39.
Кр£2 Теї 40. Т : 15+ Кр£б
41. Т : 65 Т : сЗ 42. Т67.
34. £2 — £3 с7 — сб 35.
сЗ — с4! З загрозою с4 — с5.
35. ...16 - 15 36. ФІЗ —
еЗ!
Мабуть, чорні розрахову-
вали лише на 36. Ке5 ФЬ6.
Але тепер у разі розміну фер-
зів туровий ендшпіль безна-
дійний для них: 36. ...І£ 37.
Ф : е7+ Ф : е7 38. Т : е7+'
Крїб 39. Тс7 де 40. Т : с6 +
Кр15 41. Ьс Т68 42. 65 Ь5 43.
сЬ Т : 65 44. Ьб ТЬ5 45. а4
ТЬ1 + 46. Кр£2 з загрозою
47. Тс5+ і 48. ТЬ5.
36. ...Ке7 — £б 37. с4 —
с5! Ще одна неприємність,
особливо коли висить прапо-
рець. На 37. ...Ьс йде 38. 6с,
і 39. Ф64+ (або 38. ...64 39.
Ф : £5) завершує боротьбу.
37. ...Ф66 — 68 38. К£4 -
е5 Ьб : с5 39. Ке5 : сб Ф68 —
16 40. ФеЗ — еб с5 : 64. Не
врятовує і 40. ...Ф: еб 41. Т)
еб сб 42. К : а5.
41. Феб : 65.
126
Відкладена позиція, яка
не викликає сумніву в резуль-
таті партії.
41. ...(14 — (13. Цей хід
було записано.
42. Ф(15 — (17 + . Під час
домашнього аналізу розгля-
далося також 42. К64 КрЬ7
43. К : 15, але було вирішено,
що шах ферзем — точніший
хід, бо закінчує партію мато-
вою атакою.
42. ...Ф16 - 17 43. Кеб -
е7 Кр17 - 117 44. Кр£1 — £2
ТК8 — е8 45. Теї — 111 +
К£б — 114+ 46. £3 : 114 Ф17 :
е7 47. Фд7 — 15 + Кр!і7 — £7
48. Ь4 : £5 Фе7 — Ь7+ 49.
12 - 13 Те8 — е2+ 50. Кр£2 -
11 Кр£7 — £8 51. Ф15 : (13
Те2 — еб 52. ФдЗ — (18 +
Кр£8 — £7 53. Фд8 — д4 + .
Чорні здалися.
Партія
№ 9
Корчной — Карпов
Ферзевий гамбіт
В одній своїй лекції піс-
ля закінчення матчу М. Бот-
винник висловив думку, що
поєдинок у Мерано не вніс у
дебютну теорію нічого ново-
го. Дозволю собі не погоди-
тися з думкою шановного екс-
чемпіона світу. Так, у цій
партії новинку було застосо-
вано вже на сьомому ході!
В результаті я без великих
зусиль зрівняв партію. Але це
ще не все. Психологічний
вплив новинки був іакий ве-
ликий, що Корчной був виби-
тий з колії і кінець кінцем за-
знав поразки.
1. с2 — с4 е7 — еб 2.
КЬІ - сЗ (17 - (15 3. (12 — (14
С18 - е7 4. К£1 - 13 К£8 -
16 5. Ссі — £5 117 - Ііб 6.
С£5 — 114 0—0 7. Таї — сі.
Такий порядок ходів не
часто трапляється в турнірній
практиці. Білі намагаються
якомога швидше організувати
натиск по лінії «с» — в разі
звичайного Ь7 — Ь6 і, по мож-
ливості, перешкоджають про-
суванню с7 — с5. Не знаю,
чим пояснити прихильність
Корчного до маневру турою в
обох матчах, але, природно,
мені і моїм помічникам під
час підготовки довелося при-
ділити багато уваги цьому
ходу.
7. ...(15 : с4. Ось і новин-
ка! Хід напрочуд простий, але
в гросмейстерській практиці
не траплявся. Зовні взяття на
с4 не дуже логічне, адже, по-
перше, білі відігрують піша-
ка, не витрачаючи часу на
зайвий хід слоном, і, по-дру-
ге, вони можуть створити по-
тужний пішаковий центр за
допомогою 8. е4, бо 8. ...К : е4
не проходить через 9. С : е7
К : сЗ 10. С : <18 К : <11 11.
Се7 Те8 12. СаЗ. Проте Корч-
ной, не задумуючись, відповів
8. е2 — еЗ, очевидно, не ба-
жаючи признатися, що зустрів-
ся з несподіванкою. Пішака
«е» він просунути не нава-
жився, побоюючись домаш-
ньої заготівки (і мав рацію!).
127
8. ...с7 — с5 9. СН : с4.
Цей і наступний хід білих та-
кож зроблено за одну мить,
хоч треба було розглянути
9. 6с.
9. ...с5 : 64 10. еЗ : (14
КЬ8 — сб. 11. 0—0.
Створилася типова пози-
ція з ізольованим пішаком
«сі». Проте є суттєвий нюанс,
вигідний для чорних. Річ у
тім, що чорнопольний слон бі-
лих у цьому ферзевому гамбі-
ті, де найчастіше створюється
«ізолятор», звичайно довго
тримається на початковому
місці, очікуючи зручного мо-
менту для виходу в світ. По-
ложення слона на Ь4 у цій
ситуації наштовхнуло мене на
незвичайну думку, і я відмо-
вився від стандартного в та-
ких ситуаціях маневру Кеб —
Ь4 — (15.
11. ...Кіб — Ь5! 12. СЬ4 :
е7. В разі 12. С^З К : §3 13.
1і£ СГ6 білим тепер важко за-
хищати пішака (14.
12. ...Кеб : е7. У цьому й
полягає задум чорних: хоч
один кінь тимчасово опинився
на краю шахівниці, зате дру-
гий встиг узяти під контроль
поле (15. Звичайно, білі могли
звільнитися від ізольованого
пішака, але після 13 (15 еб
14. К • 65 К * 65 15 С : 65
КГ4 16. Се4 Ф • 61 17. Тс : 61
Себ позиція цілком однакова
13. Сс4 — ЬЗ. Можливо,
білим спочатку треба було
розпорядитися своїм ферзем
і королівською турою. Оче-
видно, Корчной тут зрозумів,
що нічого не здобув з дебюту,
але змиритися з цим не захо-
тів. Продовжуючи 64 — 65,
білі знову могли спростити по-
зицію, зберігаючи рівність.
13. ...КЬ5 - 16 14. КЇЗ -
е5 Сс8 — 67 15. Ф61 — е2
Та8 - с8 16. КсЗ - е4.
Білі не бачать чіткого
плану гри і забувають, що
кожний розмін легких фігур
потенціально послаблює їх-
нього пішака 64. «Логічніше
16. Тієї, перешкоджаючи вод-
ночас, 16. ...Ссб через 17. К :
17. У цьому разі я думав від-
повісти 16. ...Тс7 або 16.
...Се8.
16. ...КЇ6 : е4 17. Фе2 :е4
С67 — сб! Важливий момент
Чорних не лякає, що при по-
двійному розміні на сб вони
також матимуть ізольованого
пішака. Кінь надійно захистив
його, а при першій можливос-
ті атакуватиме ворожого пі-
шака 64. Водночас функції бі-
лого слона дуже обмежені.
18. Ке5 : сб Тс8 : сб. Са-
ме так. Якщо білі переводи-
тимуть туру на центральну лі-
128
цію, то вони віддадуть лінію
«с».
19. Теї — сЗ. Корчной дов-
го обмірковував наслідки роз-
міну на сб і, зрештою, встано-
вив, що 19. Т • сб Ьс веде до
перспективної позиції для чор-
них Як мені сказали після
партії, більшість спеціалістів,
які зібралися в прес-центрі,
була впевнена в тому, що чор-
ні повинні бити на сб конем,
і тоді 19. Т • сб К . сб 20. 65
еб 21. С : 65 дає білим невели-
ку перевагу
19. ...Ф68 — 66 20. £2 —
£3 ТЇ8 — (18 21. ТИ — (11.
21. ...Тсб — Ьб!
Цікава позиційна ідея.
Тепер, коли білі позбавили се-
бе можливості атакувати на
королівському фланзі, важли-
во, щоб чорні зберегли від
розмінів важкі фігури для на-
тиску на ізольованого пішака
Спроба построїтися на лінії
«сі» поки що не має успіху —
21. ...Ф67 22. Са4, а поспіша-
ти з ходом а7 — аб не хоті-
лося, оскільки невідомо, в
якому вигляді потрібні будуть
потім пішаки ферзевого флан-
гу. Маневр тури приковує йло-
на до захисту пішака Ь2 Ґ то-
му є можливість для фланго-
вої атаки шляхом ТЬ4.
22. Фе4 — еі Фдб — (17.
Послідовно ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ос-
новний план. Негайне 22. ...ТЬ4
відбивалося ходом 23 Тс4
23. ТсЗ — (13. Спроба ма-
ти контргру на лінії «с» спро-
стовувалася тактично: 23. Тс5
Тсіб 24. Тсісі Кеб 25 С,а4 К •
64! 26. С • 67 КЇЗн- 27. КрП
К • еі 28 С : еб К63.
23. ...ТЬб — 66 24. Феї —
е4. Зручно звільнитися ВІД
слабкого пішака не вдається.
24. 65 К : 65, і чорні діють у
напрямі Фсб, Т667 і Кїб. Бі-
лим довелзся б розміняти лег-
кі фігури і вести важку бо-
ротьбу без пішака у важко-
фігурному ендшпілі.
24. ...Ф67 — сб! 25. Фе4 —
Т4. Продовження 25. Ф . сб
К ’ сб 26. 65 дало б програш
пішака після 26. . .КЬ4.
25. ...К17 — 65. Ферзь від-
ганяється на пасивну позицію.
Після 26 Фе4 КЬ4 27. Ф • сб
К • сб 28 65 КЬ4 білі знбву
без пішака
26. ФІ4 — 62 Фсб — Ьб.
виникла неприємна загроза
КЬ4. Білі вперто не просува-
ють пішака «а», побоюючись
за свого слона. Терпіння Корч-
ного вичерпалося, до того ж
у нього залишилося мало ча-
су, і він розмінює легкі фігу-
ри, втрачаючи найменші так-
тичні шанси.
5 1254
129
27. СЬЗ : д5 Тдб : гі5. 28.
ТдЗ — ЬЗ. Початок ще однієї
невдалої операції, в результа-
ті якої біла тура опиниться в
«офсайді». Якщо Корчной вже
намітив хід 12 — (4, то його
треба було робити відразу, не
відводячи туру з лінії «б».
28. ...ФЬ6 — сб 29. Фд2 —
сЗ Фсб — (17 ЗО. 12 — 14. Єди-
ний спосіб захиститися від не-
безпеки еб — е5, але він при-
зведе до повного ослаблення
позиції короля.
ЗО. ...Ь7 — Ь6 31. ТЬЗ —
Ь4. Захищаючи пішака «б» і
сподіваючись після 32. Тс4
проникнути по лінії «с» в тил
чорних фігур.
31. ...Ь6 — Ь5 32. а2 — а4.
Іншого захисту від загрози
32. ...а5 немає. Якщо 32. ТЬЗ,
то 32. ...ТсЗ і 33. ... Тс4.
32. ...Ь5 : а4. Не стільки з
метою виграти пішака, скільки
підготуватись до облоги біло-
го короля. Для цього корис-
но, щоб фігури суперника
«зав’язли» на протилежному
фланзі.
33. ФсЗ — аЗ а7 — а5
34. ТЬ4 : а4. На 34. Тс4 було б
34. ...ФЬ5 35. Ф : а4 Ф : Ь2.
34. ...Ф(17 — Ь5! Прикову-
ючи чужого ферзя до тури,
яка застряла на а4, і, попут-
но, загрожуючи вторгненням
свого ферзя на е2. Я вважав,
що білі мають зважитися на
35. ЬЗ, щоб вивільнити ферзя.
Очевидно, довелося б перехо-
дити у виграшний туровий
ендшпіль після 35. ...ТЬ8, хоч,
не стану критися, хотілося за-
кінчити боротьбу в мітельшпі-
лі. Цьому допомогла органіч-
на нелюбов Корчного розлу-
чатися з матеріалом.
35. Тді — (12 еб — е5.
Тут у чорних було кілька ці-
кавих продовжень (напри-
клад, 35. ...Тс8 або 35. ...&5),
але я посунув уперед пішака
«с» і встановив одну цікаву
геометричну ідею (див. 37 хід
чорних). Виявилось, що при-
думаний мною маневр був не-
сподіваний для більшості спе-
ціалістів, які були присутні в
прес-центрі.
36. 14 : е5 Тд5 : е5 37.
ФаЗ — аі ФЬ5 — е8!І
Максимально використо-
вуються ударні властивості
ферзя — по вертикалі і по го-
горизонталі. Закінчення партії
можна було б цілком перенес-
ти в «Сторінку 2» нашої книж-
ки «Геометрія шахівниці».
38. (14 : е5 Т(18 : (12 39.
Та4 : а5 Фе8 — сб 40. Та5 —
а8+ Кр&8 — 117 41. Фаі —
Ь1 + #7 — §6. Для перемоги
досить і 41. ...Тс2.
42. ФЬІ — Н Фсб — с5 + .
Звичайно не 42. ...Ф : а8? че-
130
рсз 43. Ф • 174- з вічним ша-
хом.
43. Кр£1 — НІ Фс5 —-
45+ . Білі здалися.
Партія
№ 14
Карпов — Корчной
Іспанська партія
Пісня мого 13-го ходу в
цій партії претендент заду-
мався на одну годину вісім-
надцять хвилин. Здається це
рекорд для матчів на пер-
шість світу. Навіть коли б де-
бютний сюрприз — випад ко-
нем на е4 — у шаховому ро-
зумінні не становив великої
небезпеки, то такий виграш у
часі вже виправдав би його.
На нещастя Корчного (число
13!) хід 13. Ке4 до того ж був
дуже сильним.
1. е2 — е4 е7 — е5 2.
К&1 — ІЗ КЬ8 — сб 3. Сії —
Ь5 а7 — аб 4. СЬ5 - а4 К&8 -
іб 5. 0—0 Кіб : е4 6. 42 — 44
Ь7 — Ь5 7. Са4 — ЬЗ 47 — 45
8. 44 : е5 Сс8 — еб 9. КЬІ —
42 Ке4 — с5 10. с2 — сЗ 45 —
44 11. СЬЗ : еб Кс5 : еб 12. сЗ :
44 Кеб : 44.
Тепер після 13. к : 44 Ф :
44 14. ФіЗ Т48 15. а4 мала
створитися однакова позиція
з старовинної партії Капа-
бланка — Ласкер (Петербург,
1914).
13. К42 - е4!
Кращого місця для коня,
ніж е4, не придумаєш. Дивно,
що ця позиція, здається, досі
не зустрічалася в практиці
гросмейстерів. Проте, як по-
казала заключна партія мат-,
чу, білі мають тут ще небез-'
печніше продовження—13. а4.
13. ...СІ8 - е7 14. Сс| —
еЗ К44 : ІЗ + . Незважаючи на
такі тривалі роздуми, Корч-
ной обирає помилковий план.
Безпечніше 14. ...КГ5. А втім,
так претендент і зіграв у 16-й
партії.
15. Ф41 : ІЗ 0—0 16.
Тії — 41 Ф48 - е8.
5*
ІЗ)
17. Ке4 — 16+ ! Кінь—ге-
роїчна фігура в цьому поєдин-
ку. Тепер чорні могли уникну-
ти дальших страждань, граю-
чи в такий спосіб: 17. ...&ї 18.
еГ С66 19. Т64 КрЬ8 20. ТЬ4
Т&8 21. Т : Ь7 + Кр : Ь7 22.
ФИ5х,
17. ...Се7 : 16 18. е5 : 16
Фе8 — с8 19. 16 : & Т18 — <18
20. Ь2 — Ь4!
Якщо пішак добіжить до
Ьб, то вже ніколи не вдасться
відновити матеріальну рівно-
вагу. Водночас негайне взяття
на &7 веде до катастрофи (20.
...К : £7 21. С&5, 20. ...Кр : £7
21. СН6+ Кр : И6 22. Ф16 +
КрИ5 23. Ф : 17+ і т. д.).
20. ...с7 —с5 21. Таї — сі.
Простіше було б 21. Т : 68 +
Ф : 68 22. Тсії Фе8 23. К5 і
25. Ьб.
21. ...Фс8 — с7 22. Ь4 —
Ь5. Неточність з мого боку.
Чорний ферзь збирається на-
пасти на пішака Ь2, і необхід-
но було позбавити його цієї
можливості за допомогою про-
міжного ходу 22. Ь4! Після
22. ...с4 вже добре 23. Ь5.
22. ...Фс7 — е5 23. Ь5 —
Ьб,
Пішака чорним все одно
не відіграти, але їм вдалося
спричинити певні ускладнен-
ня
23. ...Фе5 : Ь2 24. Тсіі —
67.
Добре було б, звичайно,
поміняти всі тури і оголосити
мат на восьмій горизонталі.
На жаль, чорний ферзь всти-
гає на допомогу—24. Т : 68 +
Т : 68 25. Т61 Т : 61+ 26. Ф :
61 Фе5 27. Ф67 ФЬ8, і чорних
не здолати.
24. ...Т68 : 67 25. ФІЗ :
а8+ Т67 — 68 26. Фа8 : аб
ФЬ2 — е2. Таль показав та-
кий цікавий варіант: 26. ...К64
27. Т : с5 Ке2+ 28. КрЬ2ФЬ1
29. Фс6Ф£І+ ЗО. КрЬЗФЬ1 +
31. Кр£4, і Х04 білий король
перебуває майже в самому
центрі шахівниці, почуває він
себе в цілковитій безпеці.
27. Теї - 11 Т68 - 61
28. Фаб — а8+ Т61 — 68.
Після 28. ...К68 29. Т : 61 Ф :
61+ ЗО. КрИ2 білий король ті-
кає від переслідувань (ЗО.
...ФЬ5+ 31. Кр&3 Ф&6+ 32.
КрЬ4 Ф16+ 33. КрЬЗ Ф15 +
34. &4), а чорний кінь — в
смертельній зв’язці.
29. Фа8 — сб Ь5 — Ь4
ЗО. Фсб — а4 Фе2 — 63 31.
ТІЇ — сі Ф63 — 65 32. Фа4 —
ЬЗ Ф65 — е4 33. ФЬЗ — с2
Фе4 : с2 34. Теї : с2 17 — 15.
Полегшує завдання білих —
підійти своїми пішаками 1 і
якнайближче до ворожого
короля.
35. 12 — 14 Кр&8 — 17.
132
36. §2 — §4! Далі все зро-
зуміло без слів. 36. ...Т88 —
85 37. £4 : 15 Т85 : 15 38.
Тс2 — Т15 — 16 39. Т<12 —
87+ Кр17 - £8 40. 14 - 15!
Тіб : 15 41. Т87 — а7 Кеб :
£7 42. Та7 : £7+ Кр£8 — Ь8.
Корчной за інерцією дотягує
партію до контролю.
43. Т£7 — с7 КрЬ8 — £8
44. СеЗ : с5 Т15 — £5+ 45.
Кр£1 - 12 Т£5 - £б 46.
Сс5 — еЗ Ї£б — аб. Останній
хід було записано, але, зро-
зуміло, претендент здався без
догравання,
Партія
№ 18
Карпов — Корчной
Іспанська партія
Відверто кажучи, вибір
Корчним дебюту в цій партії,
яка могла стати останньою (і
стала нею!), мене дещо зди-
вував. Хоч, зрозуміло, зне-
нацька не застав — у дні між
іграми, мабуть, найбільше ча-
су ми з тренерами присвяти-
ли відкритому варіанту «іс-
панки*. Одне з двох: або
Корчной твердо вірив в обо-
роноздатність позиції (хоч дві
попередні іспанські партії не
могли вселити в нього вели-
кого оптимізму), або всі інші
дебюти він вважав ще більше
небезпечними. Перші двана-
дцять ходів у цьому заключ-
ному поєдинку матчу було
зроблено блискавично.
1. е2 — е4 е7 — е5 2.
К£1 - 13 КЬ8 - сб 3. СН —
Ь5 а7 — аб 4. СЬ5 — а4 К£8 —
16 5. 0—0 К16 : е4 6. 82 — 84
Ь7 — Ь5 7. Са4 — ЬЗ 87 — 85
8. 84 : е5 Сс8 — еб 9. КЬІ -
82 Ке4 — с5 10. с2 — сЗ 85 —
84 11. СЬЗ : еб Кс5 : еб 12. сЗ:
84 Кеб : 84 13. а2—а4!
Це продовження, знайде-
не в перерві між двома остан-
німи партіями, не менш не-
приємне для чорних, ніж ви-
пробуване раніше 13. Ке4.
В усякому разі, тут Корчной
«відключився» на 54 хвилини.
Повторилася історія 14-ї пар-
тії.
133
13. ...С(8 — е7. Ми роз-
глядали й інші виходи слона:
13. ...Сс5 і 13. ...СЬ4. Я чекав
також ходу ІЗ. ...ТЬ8 — все-
таки протистояння тур на
вертикалі «а» повинно спри-
чинити занепокоєння.
14. КІЗ : (14 Кеб : (14 15.
К(12 — е4. Можна було і 15.
аЬ аЬ 16. Т : а8 Ф : а8 17. Ф§4
Кеб 18. (4, але сильний хід у
•партії забезпечує білим міц-
нішу перевагу, як при наяв-
ності ферзів, так і при їхньо-
му розміні.
15. ...К(14 — еб. У разі від-
ступу коня (5 маневр 16. Ф(3
КсІ4 17. Ф&4 ще більше вигра-
вав у силі.
16. СІ — еЗ 0—0 17. 12 —
14. Загрожує 18. 15, а 17. ...&6,
можливо 18. £4. У важкому
становищі Корчной знаходить,
мабуть, кращий захист.
17. ...Ф(18 : (11 18. ТИ :д1
Т(8 — Ь8 19. Тді — (17 Се7 —
18. Тепер вже можна говорити
про вирішальну перевагу бі-
лих. Упсртіше було 19. ...Сс18,
хоч і в цьому разі після 20. а5
К(8 21. Т63 становище чорних
далеко не з приємних.
20. 14— 15 Кеб — (18 21.
а4 — а5! Пряму атаку про-
довжувало 21. Сс14, але тихий
хід пішаком переконливо під-
креслює безпорадність чор-
них фігур.
21. ...К(І8 — сб 22. е5—
23. 15 — 16!
Не виключено, що саме
хід пішаком «(» уперед недо-
оцінив Корчной, продовжую-
чи 19. ...С(8. Пункт &7 поки
захищений, аде загрози 24.
(7 4- і 25. К&5 дуже небезпеч-
ні.
23. ...Кеб — е5. Спроба
полегшити становище — 23.
Тсі 8 24. Т : с7 Тас8 вела до
безнадійного ендшпілю після
25. (74- КрЬ8 26. Т : с8 Т : с8
27. Тсі. Чорні намагаються
насамперед прикрити пункт
(7.
24. Тд7 : с7 ТЬ8 — с8 25.
Та1 _ сі Тс8 : с7 26. Тсі : с7
Та8 — (18 27. Ь2 — ЬЗ! Поспі-
шати нема куди. Ще один ти-
хий хід пішаком забезпечує
білим безпеку короля і по-
збавляє суперника шансу 27.
...Т614- 28. Кр(2 К&4 4-.
27. ...Ь7 — Н6. Вимушене
розв’язання. Дозволити вторг-
нення коня на £5 не можна.
28. Тс7 — а7! Гадаю, що
це найчіткіша реалізація пе-
реваги. До активізації чорних
. |^оаі п. ЛА'-1 * поїздці і
е&И/фігур вело 28. Кс5 &( 29. К :
* еб та 14- ЗО. Кр(2 СЬ4.
28. ...Ке5 — с4. Залишати
восьму горизонталь не мож-
на: 28. ...Тсії 4- 29. Крї2 ТЬІ
ЗО. С64 Кеб 31. (74- КрЬ7 32.
Та8 К : 64 33. Т : (8 Кр§6 34.
134
кав і пішак «І» проходить у
ферзі.
29. СеЗ — Ьб Т68 — Ь8.
Очевидно, після 29. ...К : Ьб
ЗО. 17+ КрЬ7 31. аЬ чорним
не впоратися з двома прохід-
ними пішаками.
ЗО. СЬ6 — с5 СЇ8 : с5 31.
Ке4 : с5 &7 : Ї6.
Тепер у чорних навіть
зайвий пішак. Проте повне во-
лодіння білою турою сьомої
горизонталі, величезна відмін-
ність у можливостях коней і
велика кількість дошкульних
місць не залишає їм ніяких
надій на порятунок.
32. Ь2 — Ь4 ТЬ8 — <18 33.
Та7 : аб Кр£8 — Ї7 34. Таб —
а7 + . Обходячи пастку — 34.
Т : еб К : а5 35. Ьа Тс8 і в
туровому ендшпілі виграшу
може не бути.
34. ...КрТ7 — еб 35. Та7—
(17. Оскільки розмін тур веде
до втрати фігури (35. ...Т : 67
36. К : 67 К66 37. КЬб), чор-
ні змушені поступитися від-
критою лінією і змиритися з
втратою останнього пішака
ферзевого флангу.
35. ...Т68 — е8 36. а5 —
аб Те8 - а8 37. Т67 - Ь7
Кр&6 — 15. Король прямує до
центра Тут мені довелося тро-
хи задуматися і знайти ма-
невр, який повністю паралізує
контргру суперника
38. ТЬ7 : Ь5 Крї5 — е5
39. ТЬ5 — Ь7 Кре5 — (15 40.
ТЬ7 — 17! Т6 — Ї5 41. ТЇ7 —
Т6.
Позицію відкладено, чор-
ні записали хід 41. ...е5. Вона
була останньою, яка стояла
на шахівниці в матчі в Мера-
но. Наступного дня головний
суддя повідомив, що Корчной
здає партію ,а отже, і матч
а 9 Е0М
ЗА ШАХІВНИЦЕЮ
Тема «ЕОМ і шахи» вже
багато років цікавить як ша-
хістів, так і математиків. Але
якщо в 50-ті роки комп’ютери
робили в шахах лише перші
кроки, то за останні десяти-
річчя відбулося бурхливе
вторгнення їх в усі галузі, в
яких людина так чи інакше
стикається з шахами.
Ця частина книжки при-
свячена розповіді про шахові
досягнення ЕОМ Основна
увага зосереджується на та-
ких двох питаннях.
1) гра ЕОМ у звичайні
шахи,
2) аналіз і розв’язання за
допомогою ЕОМ закінчень,
задач, етюдів і головоломок
ШАХИ
ДОПОМАГАЮТЬ
НАУЦІ
В економіці, в задачах
управління, в довгостроково-
му плануванні, інакше кажу-
чи, в так званих великих си-
стемах, вибір оптимального
або хоча б досить вдалого
розв’язання — дуже важке
завдання. Річ у тім, що су-
часний інженер або економіст
у своїй роботі приймає вироб-
ничі рішення в обмежений
136
час, у складній, змінюваній си-
туації, що залежить від без-
лічі факторів, які підлягають
однозначній оцінці і механіч-
ному обліку. Кількість можли-
вих варіантів звичайно буває
дуже великою Отже, сьогодні
вже не можна обійтися без
потужних технічних засобів,
здатних взяти на себе части-
ну інтелектуальної праці.
Зміст сучасної автомати-
зації — передати ЕОМ такі
функції, як сприйняття обста-
новки, здатність порівнюва-
ти й оцінювати різні ситуації,
робити логічні висновки Щоб
ЕОМ могла розв’язувати ці
задачі, треба насамперед фор-
малізувати їх, потім розроби-
ти ефективні алгоритми, які
дають можливість знаходити
розв’язок за реальний час і,
нарешті, реалізувати ці алго-
ритми у вигляді програм для
ЕОМ.
Ось тут і допомагають
нам., шахи Вони — дуже
зручна модель «великої’ си-
стеми» Справді, в шахах лег-
ко сформулювати кінцеву і
багато проміжних цілей, але
практично не можна дати точ-
ного рецепта для реалізації
їх Вибір ходу в шаховій пар-
ти — це і є прийняття рішен-
пя в описаній вінце складній
ситуації. Ось чому вчені ба-
гатьох країн, які працюють
над проблемою штучного інте-
лекту, саме шахи обрали як
модель для своїх досліджень.
Обдумуючи черговий хід,
шахіст змушує свій мозок ви-
конувати величезну роботу.
Тут і ланцюжки логічних мір-
кувань, і прихована від думки
робота підсвідомості, моно-
тонне пробігаїїня по гілочках
конкретних варіантів і оранка
пластів пам’яті, яка оживляє
зорові асоціації і живить ін-
туїцію. У цьому зв’язку мож-
на виділити два напрями в
шаховому програмуванні. Пер-
ший полягає в створенні про-
грами, яка імітує роботу моз-
ку людини. Для цього насам-
перед треба вивчити і форма-
лізувати складні розумові
процеси, про які ми говорили
вище. Використовуючи таку
програму, машина змогла б не
тільки грати в шахи, а й бути
рівноправним помічником лю-
дини в найскладніших ситуа-
ціях. Але поки що успіх у
цьому напрямі здається мало-
ймовірним. Другий, більш тех-
нічний напрям — розробка ал-
горитмів і програм, які грун-
туються на швидкодії ЕОМ і
точності їхніх розрахунків.
Створення програми, здатної
конкурувати з шаховим май-
стром, дало б' можливість ви-
користати розроблені алгорит-
ми для оперативного управ-
ління великими системами.
Навчити машину грати в
шахи — справа не дуже важ-
ка. Досить обрати деякий*
спосіб кодування полів шахів-
ниці і фігур, а потім написати
програму, яка визначала б у
позиції всі допустимі прави-
лами гри ходи. Здійснюючи
будь-який з цих ходів, маши-
на тим самим грала б у ша-
хи. Легко уявити собі якість
такої гри. А ось навчити ма-
шину добре грати — завдан-
ня дуже важке. У загальному
вигляді його можна сформу-
лювати так: знайти, по мож-
ливості, кращий хід у позиції,
яку запропоновано ЕОМ. При
цьому важливо, щоб алго-
ритм, який дає змогу знаходи-
ти такий хід, забезпечував
розв’язання поставленої зада-
чі не теоретично, а реально,
тобто давав можливість оби-
рати хід за прийнятий час.
Щоб розповісти про те, як
розв’язується ця проблема,
нам доведеться ввести деякі
терміни і поняття, що їх ви-
користовують у загальній тео-
рії ігор.
Шахи належать до розря-
ду скінченних ігор з повною
інформацією і в цьому розу-
мінні нічим не відрізняються
від найпростішої гри в хрести-
ки-нулики на дошці 3X3.
Структура таких ігор теоре-
тично абсолютно зрозуміла.
У кожному положенні є кра-
щий хід, не обов’язково єди-
ний. Послідовність кращих хо-
дів за обидві сторони веде
уявлювану партію до одно-
значного результату, і тому
кажуть, що результат гри в
будь-якій ситуації, у тому чис-
137
лі па початку гри, є наперед
визначеним. Ллє якщо в хрес-
тиках-нуликах при найкращих
ходах сторін гра завершуєть-
ся нічиєю, то в шахах питан-
ня про тс, як саме наперед
визначено початкову позицію,
очевидно, назавжди залишить-
ся відкритим. Про тих, хто
думає інакше, можна сказати,
що вони або:
а) впали в містику;
б) сподіваються на допо-
могу інопланетян;
в)
Пункт в) не заповнений,
бо його заповнити може той,
хто думає інакше.
Те, що результат гри в
будь-якій шаховій позиції
обумовлений, вперше довів
італійський математик Церме-
ло в 1913 р. Ми наведемо
його тут, оскільки він потріб-
ний для розуміння наступно-
го викладу.
Насамперед треба уточни-
ти, що таке позиція. Коли ми
говоримо «позиція», то маємо
на увазі положення фігур на
шахівниці разом з вказівкою
чергового ходу, права сторін
на рокіровки і можливості
взяття на проході.
Позначимо тепер вихідну
(не обов’язково початкову)
позицію через Ро (рис. І), не-
хай для певності в ній хід бі-
лих (на рис. І позиціям з хо-
дом білих відповідають білі
кружки, а позиціям з ходом
чорних — чорні). Зробимо всі
можливі ходи білих з РОі а з
кожної утвореної позиції —
всі можливі ходи чорних і т. д.
Рис. І
Графічно ця процедура яв-
ляє собою так зване дерево
гри (дерево перебору), роз-
початої з Ро (корінь дерева).
Якщо Ро — початкова пози-
ція, то дерево, очевидно, міс-
титиме всі можливі партії, які
можна розіграти на шахів-
ниці.
Позиції, в яких вже не
можна зробити ходу (тобто
на шахівниці стоїть мат або
пат), назвемо кінцевими. За-
провадимо для них звичні
оцінки. 1 — виграш білих,
1/2 — нічия, 0 — виграш чор-
них.
Якщо деяка позиція
вздовж гілки повторилась, то
вдруге її також вважатимемо
кінцевою і припишемо оцінку
1/2. Оскільки число шахових
позицій скінченне, будь-яка
партія через скінченне число
ходів прийде до кінцевої по-
зиції.
Нехай максимальна три-
валість партії, розпочатої з
Ро, дорівнює N ходам. Тут до-
цільно зробити такс зауважен-
138
ня. Звичайно під ходом розу-
міють переміщення фігури од-
нієї з сторін. Проте, нумеру-
ючи ходи, переміщення білої
і чорної фігури вважають за
один хід. Так, коли кажуть,
що партія тривала 20 ходів,
то мають на увазі, що білі
зробили 20 ходів, а чорні 19
або 20. Звичайно, в контексті
завжди зрозуміло, про які хо-
ди йде мова, але коли бажа-
ють підкреслити, що розгля-
дається хід однієї сторони, то
його називають півходом.
У цьому разі саме вважають,
що партія тривала N півхо-
дів.
На рис. І нижні кружки
відповідають кінцевим пози-
ціям /У-го рівня дерева і усім
їм приписані оцінки. Покаже-
мо, що з Лг-го рівня оцінки,
користуючись простими пра-
вилами, можна перенести на
(М—1)-й рівень. Нехай А —
позиція (М—1)-го рівня. Як-
що вона кінцева, то вже має
оцінку. Якщо ні, то з неї всі
ходи ведуть до кінцевих.
Оскільки їхні оцінки ми знає-
мо, то можна оцінити позицію
А. Якщо в А хід білих (як на
рис. І), то її оцінка дорівнює
максимальній з оцінок кінце-
вих позицій, що йдуть за нею.
Якщо в А хід чорних, то за-
мість максимальної оцінки
слід взяти мінімальну. У на-
шому випадку з А білі мо-
жуть зробити чотири ходи.-
Два з них ведуть до нічиєї,
два до виграшу. Оцінка пози-
ції А дорівнює 1.
Після описаної процеду-
ри всі позиції (Л/--1)-го рівня
будуть оцінені. Тепер можна
зняти з дерева гри всі пози-
ції М-го ріння і викопати опи-
сану процедуру над новим,
трохи підрізаним деревом.
Внаслідок цього буде оцінено
всі позиції (/V- 2)-го рівня і
т. д.
Отже, щоразу позиції з
ходом білих приписується
максимальна з оцінок позицій,
в які можна потрапити з неї
за один хід, а позиції з хо-
дом чорних — мінімальна. Та-
ка процедура називається мі-
німаксною (її називають та-
кож ще мінімаксом). Застосу-
вавши мінімакс останній раз.
тобто на /У-му кроці, ми зна-
йдемо оцінку вихідної позиції
Ро, а водночас і кращий хід у
ній. На цьому наше доведення
закінчується.
Зазначимо, що процедура
мінімакса лежить в основі
більшості граючих програм.
Тільки при цьому як кінцеві
позиції розглядають ті, що
утворюються з аналізованої
позиції Ро за деяке, не дуже
велике, число ходів.
На основі методу Цсрме-
ло можна скласти алгоритм,
який точно розв’язує задачу
вибору кращого ходу в пози-
ції. Однак, використовуючи
цей алгоритм, машина ніколи
не зробить ходу, оскільки ана-
ліз повного дерева гри при
теперішньому рівні техніки, та
й у недалекому майбутньому,
справа зовсім непосильна.
139
МАШИНА
ВЧИТЬСЯ ГРАТИ
У кінці XVIII ст. у Захід-
ній Європі з’явилося нове ди-
во — механічний гравець,
який обігрував усіх, хто ба-
жав з ним поборотися Тво-
рець цього шахового автома-
та угорський механік і вина-
хідник Кемпслен роз’їжджав
із своїм дітищем по європей-
ських столицях, влаштовуючи
показові виступи при дворах
монархів і постійно виклика-
ючи захоплення глядачів. Пе-
ред особливо недовірливими
Ксмпелен з готовністю відчи-
няв дверцята автомата, і тоді
всі бачили безліч рухомих
шестерінок, валиків і важелів.
На жаль, все цс було лише
спритною містифікацією: в ав-
томаті сидів шахіст, а ілюзію
порожнечі створювала спеці-
альна система дзеркал; голов-
не призначення таємничого
механізму — справляти вра-
ження на публіку.
Вперше серйозну спробу
створити шаховий автомат
зробив у 1914 році іспанець
Кеведо. Створений ним меха-
нічний пристрій за допомогою
короля і тури матував одино-
кого короля суперника. Прин-
цип дії автомата простий. Ке-
ведо описав правила, за допо-
могою яких король спочатку
планомірно відтискається на
останню горизонталь, а потім
і матується. Ці правила були
реалізовані у вигляді переми-
каючої схеми, яку використо-
вував автомат для перссуван-
140
ня фігур на шахівниці. Однак
машина Ксведа розв’язувала
дуже просту задачу, і лише з
появою швидкодіючих ЕОМ
створення шахового автомата
стало реальною справою.
У 1950 р. відомий амери-
канський математик К Шен-
нон опублікував статтю, в якій
дав загальний підхід до по-
будови шахових програм. На-
самперед він запровадив по-
няття оціночної функції, яка
співвідносила кожній шаховій
позиції певне число (оцінку)
Потім він запропонував пере-
бирати варіанти до деякої
фіксованої глибини, а кінцеві
позиції, які виникають при
цьому, оцінювати за допомо-
гою оціночної функції. Кра-
щий хід визначається після
цього згідно з правилами мі-
німаксноі процедури.
Шеннон назвав дві мож-
ливі схеми перебору. Перша з
них — повноперебірна, тобто
така, при якій у процесі по-
будови зрізаного дерева роз-
глядають усі ходи, допустимі
правилами гри. У другій схемі
передбачається перебір лише
тих ходів, які з деяких мірку-
вань визнаються вдалими
Реалізуючи першу схему, важ-
ко досягти великої глибини
розрахунку, оскільки дерево
перебору катастрофічно швид-
ко зростає. У другому випад-
ку виникають проблеми, по-
в’язані з визначенням розум-
ності ходів.
Як оціночну функцію
Шеннон запропонував вико-
ристати многочлен виду
й
У і р/, де к — число ознак
позиції, ц — вага ознаки, а
Р/ дорівнює 1 або 0, залежно
від того, чи є ця ознака в по-
зиції чи немає її. За допомо-
гою оціночної функції можна
врахувати матеріальне спів-
відношення сил, а також по-
зиційні фактори: слабкі піша-
ки, володіння центром, від-
криті лінії, рухливість фігур і
т. д.
Виникає запитання, а чи
не можна придумати таку по-
тужну оціночну функцію (не
обов’язково зазначеного ви-
ду), яка б давала можливість
визначати результат гри в
будь-якій запропонованій по-
зиції? За допомогою такої
функції можна було б грати
в шахи без помилок, не вдаю-
чись до стомливого перебору.
Кращим завжди буде хід,
який веде до позиції з макси-
мальною оцінкою. Точно ка-
жучи, треба ще враховувати,
за скільки ходів виграється
позиція; для цього досить у
теоремі Цермело кінцевим ви-
граним позиціям приписувати
оцінки ±1/п, а нічийним 0
(п — довжина гілки, яка ве-
де до цієї позиції).
Те, що така оціночна
функція принципово існує, ви-
пливає з теореми Цермело.
Значення цієї функції можна
задати у вигляді таблиці, лі-
ва колонка якої містить набір
усіх шахових позицій, а права
їхніх оцінок (1,0, ’/2). Проте
ця таблиця буде так само без-
межною, як і повне дерево
шахової гри. Зрозуміло, нас
цікавить не таблична оціночна
функція, а така, що викорис-
товує як аргументи статичні
ознаки позиції. Хоч довести
це не можна, але не викликає
сумніву, що ідеальна оціночна
функція, яка грунтується на
простих і явних ознаках пози-
ції, буде такою ж громіздкою,
як і таблична функція
Труднощі, які виникають
під час створення вдалої оці-
ночної функції, мають цілком
закономірний характер і відо-
бражують складність шахової
гри. Висловлені міркування
показують, що безперебірна
гра в шахи навряд чи можли-
ва. Як ілюстрацію розглянемо
такий приклад.
У цій позиції матеріальну
перевагу мають білі, але їхні
обидва слони перебувають під
боєм, і неважко переконатися,
що закінчення нічийне. Зміни-
мо трохи позицію, додавши
чорним пішака на с5. Стано-
вище чорних від цього ніби
141
може лише поліпшитися, але,
як не дивно, тепер вони про-
грають: 1. И7 +! Кр . Ь7 2
Са4! Т : Ь2+ 3 Сс2+’ Т
с2+ 4. КрІЗ, і власний пішак
заважає чорній турі поверну-
тися на останню горизонталь
Фатальна роль пішака с5 з’я-
сувалась тільки в процесі пе-
ребору варіантів А тепер
уявіть собі оціночну функцію,
яка могла б в усьому розібра-
тися, тобто надати перевагу
(за білих) другій позиції пе-
ред першою!
Оціночні функції, що їх
використовують у реальних
шахових програмах, звичайно
складаються з двох компо-
нент — матеріальної і пози-
ційної. Матеріальну складову
легко підраховують відповід-
но до вживаної шахістами
шкали відносної цінності фі-
гур. Позиційну складову мож-
на будувати на підставі різ-
них позиційних факторів і оці-
нок. Розумне варіювання зна-
ченням ознак не позначається
на силі гри машини, значно
важливіший сам факт враху-
вання тієї чи іншої ознаки.
Звичайно в процесі ство-
рення шахової програми вра-
ховують такі фактори, як рух-
ливість фігур, володіння цент-
ром і відкритими лініями, без-
пеку короля, а в пішаковій
структурі — фланги, опорні
пункти, прохідні, здвоєні й
ізольовані пішаки і т ін.
Розглянемо один з факто-
рів — володіння центром. Ось
як трактує його оціночна
функція радянської програми
«Каїсса»- центром з точки зо-
ру білих вважаються поля е4,
<14, е5, <15, еб, 66, пішак або
легка фігура, що стоїть у
центрі, дає 20 умовних оди-
ниць, удар пішаком або фігу-
рою на центральне поле оці-
нюється 10-ма одиницями
Для уточнення масштабу до-
дамо, що рухливість фігури
визначається числом полів, які
вона б’є, причому за кожне
поле додається одне очко.
У різних стадіях шахової
партії (дебют, мітельшпіль,
ендшпіль) оцінка деяких по-
зиційних факторів може істот-
но змінюватись. Відповідно до
цього найсильніші програми
мають настроювану оціночну
функцію, тобто функцію, для
якої набір ознак і їхнє значен-
ня визначаються самою про-
грамою залежно від обстанов-
ки на шахівниці.
Іншою популярною ідеєю
створення шахової програми є
принцип самонавчання. Він
грунтується на припущенні,
що машина може постійно по-
ліпшувати гру через аналіз
власних або чужих партій і
може вчитися на своїх помил-
ках. Однак реалізація цієї ідеї
дуже складна. По-перше, в
шахах не так вже й часто по-
вторюються позиції, а якщо
вимогу тотожності позицій за-
мінити «схожістю», то хто га-
рантує схожість розв’язання?
Крім того, якщо машина ді-
стала мат на 20-му ході, то
де шукати помилку—на 19-му
ході чи на п’ятому? У цьому
важко розібратись
142
СУЧАСНІ ІДЕЇ
ШАХОВОГО
ПРОГРАМУВАННЯ
У цьому розділі ми роз-
глянемо методи й алгоритми,
спільні для більшості ДІЮЧИХ
шахових програм
Дерево перебору
Будь-яка шахова програ-
ма так чи інакше реалізує де-
яку перебірну схему На рис. II
зображено дерево перебору з
глибиною розрахунку — три
хто помилково вважає, іцо
для знаходження кращого хо-
ду машина має зберігати в
своїй пам’яті всі аналізовані
варіант. Насправді, їй до-
сить нам’ята ги ліпне ланцю-
жок ходів, який веде від вер-
шини дерева до поточної по-
зиції, а також інформацію,
що супроводить поліцію Про-
стежимо за цією процедурою
на нашій схемі Рухатимемось
по дереву гри деяким регу-
лярним способом (відповідно
до нумерації ходів, позначе-
ної на рис. II)
Зробивши хід з номером
Рис. II
півходи (Ро — довільна ви-
хідна позиція) Реальне дере-
во перебору, з яким доводить-
ся мати справу шаховій про-
грамі, незмірно більше На-
приклад, американська про-
грама «Чесс» перш ніж зроби-
ти хід вивчає в середньому
близько 700 000 позицій Наша
«Каїсса» під час матчу з чи-
тачами газети «Комсомольская
правда» у 1972 р., не зв’яза-
на жорстким контролем часу,
мала в дереві перебору до
трьох мільйонів позицій. Де-
3, ми дістанемо кінцеву пози-
цію Сі, яку оцінимо оціноч-
ною функцією Оцінки пере-
носитимуться вгору відповід-
но до правил мінімакса. При
цьому оцінка у вузлі дерева,
яка є максимумом або міні-
мумом оцінок наступного рів-
ня, визначається не відразу
(як при доведенні теореми
Цермело), а поступово уточ-
нюється з кожним новим під-
няттям у цей вузол Так, оцін-
ка позиції В\ спочатку збіга-
ється з оцінкою позиції Сі, а
143
потім уточню* н.ся при розгля-
ді позиції С2 Діставши оцін-
ку позиції В], ми припишемо
її позиції Л, а потім уточни-
мо після аналізу позицій В2 і
Вз і т. д Подібний алгоритм
руху по дереву «вгору —
вниз» часто буває в різних пе-
ревірних задачах, які вини-
кають на практиці.
Найперші шахові програ-
ми діяли за описаною схемою
При цьому на обхід дерева
гри затрачалось дуже багато
часу, а прямолінійне викорис-
тання оціночної функції часто
призводило до грубих поми-
лок Пізніше математики і
програмісти розробили багато
методів, які дають можливість
істотно спростити аналіз дере-
ва перебору і гнучкіше пово-
дитися з оціночною функцією.
Метод меж і оцінок
Наймогутніший метод ско-
рочення перебору — це метод
меж і оцінок, який використо-
вується тепер у всіх граючих
програмах. Спинимось на ньо-
му докладніше. Для цього ви-
ділимо з дерева гри деякий
фрагмент, схематично зобра-
жений на рис III
Нехай білі вже вивчили
хід АВ (тобто хід, який веде
з позиції А в позицію В) При
цьому відповідне піддерево з
вершиною В внаслідок міні-
макса надало позиції В оцін-
ку 4-20 за білих (тобто — 20
за чорних) Це означає, що,
пробуючи інші ходи з А при
Рис. III
опусканні вниз по дереву, бі-
лі вже ніколи не погодяться
з оцінкою, яка буде меншою
або дорівнювати +20 (оскіль-
ки цю оцінку їм вже забезпе-
чив хід АЬ} Далі оцінки всіх
позицій розглядаються з бо-
ку білих.
Оцінка +20 називається
гарантованою оцінкою пози-
ції А (для білих) або, інакше,
її нижньою межею Кожній
позиції з ходом чорних також
приписано деяку гарантовану
оцінку, і нехай у позиції Р її
значення дорівнює +30 Ру-
хаючись униз по дереву, ці
оцінки щоразу переносяться у
відповідні позиції Наприклад,
після ходу АС оцінку з пози-
ції Р перенесемо В ПОЗИЦІЮ С,
а після ходу СО оцінка з А
перенесеться в О
Гарантовані оцінки за бі-
лих і чорних утворюють інтер-
вал — у нашому випадку (20,
ЗО), в якому має лежати
справжня оцінка вихідної по-
144
зиції Ро. Варіанти, що ведуть
до оцінки поза цим інтерва-
лом, будуть відкинуті відпо-
відною стороною як неправо-
мірні. Розглянемо цю проце-
дуру в дії.
Нехай білі, продовжуючи
перебір з позиції А, спробу-
вали хід АС, а чорні відпові-
ли ходом СО. При вершині /)
поки що було записано її
оцінку 20, перенесену з А. Як-
що тепер оцінка, перенесена
знизу в позицію О, не переви-
щуватиме 20, то це означати-
ме таке:
1. Хід АС не кращий, ніж
АВ (якщо відповідь чорних
СО буде правильною, то оцін-
ка білих буде не більшою, ніж
при ході АВ). Називатимемо
хід АС поганим.
2. Хід СО спростовує хід
АС (в зазначеному вище ро-
зумінні). Називатимемо його
спростовним.
3. Інші ходи чорних з по-
зиції С можна не розглядати.
У цьому разі кажуть, що
відбулося відсікання, і ходи
СЕ і СЕ (рис. III) разом з
піддеревами, які висять на
них, вже не вивчаються.
Тут добре видно, яким
важливим є порядок розгля-
ду ходів. Припустимо, що
спочатку пробувалися ходи
СЕ і СЕ і тільки потім СО.
Якби жоден з перших двох
ходів не став спростовним, то
ми тільки даремно згаяли б
час на перебір непотрібних
варіантів. -
Розглянемо тепер випа-
док, коли оцінка, перенесена
знизу в позицію /9, лежи 11,
всередині інтервалу, і нехай їі
значення дорівнює 4-25.
У цьому разі хід СО назвемо
поліпшеним. Гарантована
оцінка позиції С зміниться з
ЗО на 25, перебір буде про-
довжено ходом СЕ і йтиме він
у межах (20, 25).
Поліпшений хід звужує
межі і тим самим збільшує
ймовірність наступних відсі-
кань. Ходи СЕ і СЕ можуть
ще більше поліпшити оцінку
для чорних або навіть бути
спростовними.
Нарешті, якщо оцінка по-
зиції О буде не менша від ЗО,
то хід СО поганий. Чорні про-
довжать перебір ходом СЕ у
попередніх межах. Якщо всі
ходи з вершини С будуть по-
ганими, то хід білих АС ста-
не спростовним і чорні повин-
ні змінити хід, який привів у
позицію А.
У нашому прикладі межі
було визначено безпосередньо
з перебору як мінімаксні оцін-
ки. Однак коли ми тільки по-
чинаємо перебір, ніяких меж
ще немає або їх можна вва-
жати нескінченними. У цьому
разі, дійшовши вперше до кін-
цевої позиції, програма мири-
тиметься навіть з втратою
ферзя. Кращий хід кінець кін-
цем буде знайдено, але ціною
розгляду безлічі безглуздих
варіантів. Щоб уникнути цьо-
го, звичайно на початку пере-
бору встановлюють деякі апрі-
орні межі. їх можна знайти
різними шляхами, наприклад,
зробивши неглибокий перебір
145
або за допомогою деякого
форсованого варіанта. Якщо
ми візьмемо межі дуже широ-
кі, то перебір скоротиться ма-
ло. Якщо візьмемо дуже вузь-
кі межі, але не вгадаємо їх,
то оцінка позиції вийде із за-
даного інтервалу, і нам дове-
деться повторити перебір, за-
давши інші межі. Роботу бу-
де виконано вхолосту
Описаний алгоритм нази-
вають методом меж і оцінок,
а також (а—13)-процедурою,
маючи на увазі позначен-
ня меж. Як вже було зазна-
чено, його ефективність істот-
но залежить від того, наскіль-
ки вдало упорядковано ходи
в переборі. Так, якщо кращі
ходи пробують першими, то
утворювані відсікання дають
можливість обмежитись роз-
глядом приблизно р4 п пози-
цій, де п — повний обсяг де-
рева перебору. Справді, щоб
упевнитись, що даний хід по-
ганий, досить відшукати один
хід, який його спростовує, а у
відповідь на спростовний хід,
щоб з’ясувати це, доводиться
перебирати всі можливості.
Звідси випливає, що дерево
перебору розгалужується че-
рез рівень. І якщо глибина пе-
ребору дорівнює 2/, а в кож-
ній позиції є т ходів, то всьо-
го буде гі\ = т1 кінцевих пози-
цій, а не п = т2і як було б
без відсікань. Розрахунок на-
ближений, проте це мало
впливає на загальний резуль-
тат, і для дерев великого об-
сягу оцінка П} = п буде пра-
вильною.
146
Чи великий виграш? Ма-
шина тепер витрачає на по-
шук ходу в середньому 3 хви-
лини і розглядає при цьому
К п=106 позицій. Без викори-
стання алгоритму меж і оці-
нок машині довелося б вивчи-
ти п позицій і затратити на
це 3-Ю6 хвилин. Вся партія з
40 ходів зайняла б 200 років
замість двох годин
Деякі способи, які дають
можливість вдало упорядку-
вати ходи в переборі варіан-
тів, розглянуто нижче.
Форсований варіант
Коли ми говорили про
оціночну функцію, то зазнача-
ли, що вона враховує лише
статичні властивості позиції,
і тому їй можна довіряти ли-
ше в порівняно спокійних си-
туаціях, в яких жодна з сто-
рін не може найближчими хо-
дами змінити матеріальне
співвідношення сил на свою
користь. Якщо суто механічно
обірвати розрахунок варіан-
тів, коли буде досягнуто гра-
ничної глибини перебору, то
може трапитись, що сторона,
яка має право ходу в кінцевій
позиції, виграє фігуру або на-
віть оголошує мат.
Щоб уникнути цих оче-
видних помилок, було приду-
мано різні евристичні методи.
Одним з них є форсований ва-
ріант (ФВ), нижче описаний
нами.
Якщо в деякій позиції по-
чинається ФВ, то дальшу гру
дозволяється вести тільки
«форсованими ходами», під
якими розуміють шахи, відпо-
віді на них, перетворення і
взяття, які відігрують матері-
ал, пожертвуваний з початку
ФВ. Так, наприклад, якщо
першим ходом ФВ білі взяли
слона, то чорні у відповідь
також повинні брати фігуру.
Якщо вони візьмуть слона, то
білі зможуть брати що завгод-
но. Але якщо чорні візьмуть
туру, то білі мають взяти не
менш як фігуру і т. д. За пра-
вилами ФВ сторона, яка має
Право ходу і не перебуває під
шахом, може оцінити позицію,
що виникла, і присвоїти їй цю
статичну оцінку як кінцеву.
ФВ може обірватися, якщо
немає форсованих ходів, або
тому, що оцінка позиції до-
сить висока для сторони, чия
черга ходу (якщо вона не пе-
ребуває під шахом). Довжина
ФВ практично не лімітуєть-
ся — при обмеженні кількості
шахів ФВ сам обривається.
У середньому дерево ФВ має
6 позицій.
Якщо мати на увазі спів-
робітництво людини й маши-
ни, то вже знання результату
ФВ у певній позиції багато в
чому допомогло б шахістові.
Часто неочевидні комбінації
Проходять у руслі суто фор-
сованого варіанта. Ось при-
клад з партії відомих грос-
мейстерів минулого (Нью-
Йорк, 1924) (див. діаграму).
Чорні в цій позиції зігра-
ли 1. ...К : <14!, і після 2. ссі
Т8 : с5! Боголюбов здався,
Боголюбов — Капабланка
оскільки на 3. сіс вирішує 3.
...Ф : с5ч- і 4. ...Т ; сі. Про-
грама, яка використовує ФВ,
знайшла б цю комбінацію на-
віть при глибині розрахунку
на один півхід.
Вперше ФВ програмно
був реалізований у 1962 році
в одній із ранніх версій «Ка-
їсси». Тепер його активно ви-
користовує багато шахових
програм.
Порядок розгляду
ходів
Спинимось тепер на тих
методах, які дають можли-
вість досягти якісного впо-
рядкування ходів у позиціях
дерева перебору. Як було по-
казано, розв’язання цього пи-
тання істотно впливає на час
роботи шахової програми (або
при тих самих ресурсах часу,
на якість її гри).
Ходи з коріння дерева по-
винні бути впорядковані най-
акуратніше. Це приведе до
147
максимальних відсікань у про.
цссі перебору. Для цього піс-
ля кожного з ходів застосо-
вується ФВ, який і дає оцінку
ходу
На глибших рівнях пере-
бору засоби для діагностики
якості ходу більш різноманіт-
ні. Якщо можна взяти неза-
хищену фігуру або побити
слабкою фігурою сильнішу, то
ці ходи-кандидати розгляда-
ються в першу чергу. Це так
звані вигідні взяття. До пер-
ших ходів попадають також
відступи фігур при нападі на
них (правило «напав — віді-
йшов»). Ефективним є взяття
фігури суперника, яка тільки
що зробила хід. За інших од-
накових умов вигідніше поча-
ти перебір з ходів на поля, які
не перебувають під ударом
суперника
Ці міркування характери-
зують апріорну оцінку ходу.
Вони, безперечно, корисні, хоч
і дещо абстрактні. Тут допо-
магає «служба кращих ходів»,
яка дає можливість врахову-
вати динаміку позиції У цій
довідковій службі запам’ято-
вуються ті ходи, які були кра-
щими (тобто спростовними
або поліпшеними) на різних
рівнях у процесі перебору. Ці
ходи пропонуються потім як
ходи-кандидати в наступних
позиціях. Така «неперерв-
ність» шахових позицій може
здатися дивною Наведений
нижче приклад пояснює спра-
ву. Після початкових ходів
1. е4 е5 2. Сс4 Кеб З ФИ5 у
чорних є 28 відповідей, але на
23 з них кращим ходом білих
є один і той самий 4. Ф : І7.
Запитань, пов’язаних з
функціонуванням служби кра-
щих ходів, досить багато. Ці-
каво, що коли «Каїсса» впер-
ше використала цю службу,
час роботи машини зменшився
більш як у 10 раз. Зазначимо,
що останніми роками багато
шахових програм мають де-
бютні бібліотеки. Це поліпшує
гру машин на початку партії,
а також дає можливість за-
ощадити час для обдумуван-
ня наступних ходів.
ГРАЮЧІ ПРОГРАМИ
Програма «Каїсса»
У нашій країні першу ша-
хову програму створила на
початку 60-х років група ма-
тематиків у‘складі: Г Адель-
сон-Вельський, В Арлазаров,
А. Бітман, М. Донський і
А. Усков. На честь музи шахів
цю програму назвали роман-
тичним ім’ям — «Каїсса».
У ранніх версіях «Каїс-
са», вибираючи хід, спочатку
здійснювала повний перебір
на деяку глибину п, а потім
(у кожній кінцевій позиції)
включала ФВ У пізніших вер-
сіях цю схему замінили (п,
/)-перебором Тепер відгалу-
ження гри при виборі ходу
обривається, як тільки будуть
одночасно виконані дві такі
умови. 1) відгалуження досяг-
ле глибини не меншої від п,
2) на відгалуженні буде не
148
менш як і «тихих» ходів (тоб.
го ходів не типу ФВ). Якщо
/ тихих ходів буде серед пер-
ших п ходів відгалуження, то
це не внесе нічого нового в
стару схему. Але якщо перші
п ходів форсовані, то перебір
буде значно глибшим.
Як ілюстрацію розгляне-
мо такий приклад (Будапешт,
1896)
Харузек — Чигорін
Білі зіграли 1. К : Ьб!
Після 1. . сЬ 2 Ф • аб! Т • аб
З Т : с8-ь Крї7 4. Т8с7 вони
мають зайвого пішака. При
звичайному переборі машина
відшукає цю комбінацію при
їлибині розрахунку не менш
як вісім півходів, оскільки
тільки після четвертого ходу
чорних включення ФВ дає бі-
лим успіх. Якщо ж використа-
ти «тиху гру», то, щоб відшу-
кати комбінацію, досить при-
пустити, що / = 2, тобто роз-
глядати варіанти, які мають
на відгалуженні два тихі хо-
ди У нашому прикладі пер-
шим тихим ходом буде 4.
Т8с7, після чого чорні повин-
ні продовжити перебір, який
у всіх варіантах веде до мате-
ріальної переваги білих.
Дуже плідним було вико-
ристання схеми (п, /) в методі
каскадного перебору. Зміст
його такий. Послідовно реалі-
зуються схеми перебору, по-
чинаючи з мінімальної глиби-
ни розрахунку до деякої гра-
ничної, яка визначається спе-
ціальними умовами. При цьо-
му кожна наступна фаза пере-
бору враховує інформацію,
одержану раніше (межі, кра-
щі ходи і т д.). Якісне впо-
рядкування ходів на старших
рівнях (близьких до кореня
дерева), яке досягається під
час каскадного перебору, ціл-
ком компенсує втрати від по-
вторних розрахунків Пара-
метри послідовних фаз пере-
бору можна задати перед по-
чатком партії або визначити
гнучкіше самою програмою
залежно від часу, що зали-
шився до контролю. Ось при-
близний графік фаз (п, /),
якого дотримується «Каїсса»:
(1,0), (3,1), (5,2), (7,3).
До першого чемпіонату
світу серед ЕОМ «Каїсса»
приготувала сюрприз — на-
вчилася думати, використову-
ючи час суперника. Для цього
їй доводилось прогнозувати
можливі відповіді й послідов-
но їх розраховувати. Зна-
йшовши хід-відповідь, «Каїс-
са» переходила в один з трьох
станів: або цей хід вона вже
вивчила і тоді моментально
робила хід-відповідь, або во-
149
на була зайнята вивченням
відповіді суперника і, отже,
даремно часу не гаяла, або
вона ще не приступала до роз-
гляду цього ходу і тоді її зу-
силля були затрачені дарем-
но. Проте в останньому ви-
падку «Каїсса» могла заспо-
коїтися, бо, на її думку, су-
перник обрав не краще про-
довження. Через три роки на
другому чемпіонаті світу вже
всі найсильніші програми ду-
мали, використовуючи час су-
перника.
Вже багато років діє в
«Каїссі» служба кращих хо-
дів. В результаті експеримен-
тів служба не раз модернізу-
валась. Одна із нових ідей по-
лягає у використанні інформа-
ції про обсяг піддерева, яке
породжується ходом, що
спростовує хід суперника в
процесі перебору. Річ у тім,
що розгляд навмання одного
з ходів, які спростовують, мо.
же призвести до вивчення ве-
ликого дерева варіантів, тоді
як інший хід дає ланцюжок,
що майже не розгалужується.
Відповідно до цього в службу
заносяться ходи разом з обся-
гами піддерев, що висять на
них, і ця інформація врахову-
ється потім для встановлення
пріоритетності ходів-кандида-
тів.
Під час розрахунку ФВ
машина багато часу витрачає
на повторення тих самих се-
рій ходів у позиціях, які фор-
мально різні, але мало відріз-
няються одна від одної. Роз-
глянемо такий приклад'
Білі бажають з’ясувати,
що їм загрожує, і пускають
ФВ за суперника. Виявляєть-
ся, що чорні можуть виграти
пішака через 1. ...С : ІЗ 2. Кр :
ІЗ С : Ь2, після чого білі ще
спробують хід 3. С : аб, а чор-
ні спростовують його відповід-
дю 3. .. Ьа. Виникає запитан-
ня, які ходи білих можуть
змінити результат цього ФВ,
а які явно не можуть. Для
«Каїсси» було придумано спо-
сіб, який дає можливість від-
повісти на нього. Він полягає
в запам’ятовуванні полів і лі-
ній, по яких ходили фігури в
процесі цього ФВ. Відповідь
буде така: білі повинні або
самі створити новий напад,
або зробити хід, що впливає
на лінії розглянутого ФВ.
У цьому прикладі ходи білих
а5, Ь4, ТЬІ, СЇ5, Кре2 і т. д.
байдужі до небезпеки, оскіль-
ки не зачіпають ліній відпо-
відного ФВ. Після цих ходів
чорні, як і раніше, можуть
розмінятися на ІЗ і взяти пі-
шака Ь2. Хід Т^І створює за-
грозу пішаку £7, а ходи ЬЗ,
е4, Се2, Теї, Тді, Та2, ТЬІ,
150
Кр&2 впливають на лінії ФВ.
Саме їх й аналізуватиме «Ка-
їсса». Введення поняття «лі-
нія варіанта» — досить плід-
не, воно і стимулювало йові
дослідження в цьому напрямі.
«Каїсса» однією з перших
почала користуватися дебют-
ною бібліотекою. Основною
причиною, що спонукала авто-
рів програми зайнятися цим
питанням, був фактор часу.
Адже наявність такої бібліо-
теки дає можливість швидко
розігрувати початок партії.
Надалі заощаджені хвилини
можуть дати можливість ма-
шині більше думати над роз-
в’язуванням складних проб-
лем середини гри. Цей факт
немаловажний, особливо коли
врахувати, що багато програм
використовують потужні ком-
п’ютери із швидкодією близь-
ко 50 мільйонів операцій за
секунду.
Тепер дебютна довідкова
«Каїсси» налічує близько
14 000 ходів. Довжина варі-
антів у ній коливається від
5—6 до 20 повних ходів. Є
комплекс програм, який дає
можливість поповнювати до-
відкову, вносити в неї різні
зміни і розпечатувати потрібні
варіанти
З самого початку роботи
творці «Каїсси» багато уваги
приділяли сервісним програ-
мам. Система таких програм
забезпечує зручне введення і
обробку численних парамет-
рів основної програми, дає
можливість стежити за тра-
сою перебору, збирати різну
статистику, друкувати за ва-
ріантом чи іншими вказівками
потрібну інформацію. Ось де-
які дані, одержані «Каїссою»
в результаті самоспостережен-
ня.
Середній номер ходу, який
дає можливість спростувати
поганий хід суперника, дорів-
нює 1,5/ тобто більш ніж у
половині випадків «Каїсса»
відразу знаходить потрібну
відповідь. Середній номер хо-
ду, після якого звужуються
межі, дорівнює 2,5. Близько
70% усіх зроблених ходів
припадає на ФВ.
Наявність у «Каіссі» по-
тужної сервісної системи за-
безпечує зручне налагоджен-
ня, а головне, дає можливість
ефектно провадити експери-
менти і визначати цінність різ-
них алгоритмів і евристик
Американські
шахові програми
Нині в світі є вже кілька
десятків граючих шахових
програм, більшість з яких
створено в США, де тепер
спостерігається бум шахового
програмування. Починаючи з
1970 року, проведено десять
чемпіонатів серед ЕОМ, нові
програми народжуються як
гриби після дощу.
Більшість американських
програм — «Чесс», «Белл»,
«Дачесс» та інші — побудова-
ні за повноперебірною схе-
мою з деякими модифікація-
ми Спроби реалізувати другу
151
схему Шсннона і при цьому
досягти якісної гри успіху по-
ки що не мали
У матчі з чотирьох пар-
тій, що відбувся в 1967 році,
в якому зустрілися «Каїсса»
і програма Котока — Маккар-
ті з Стенфордського універси-
тету, американська програма
вводила в дерево перебору ли“
ше деякі, розумні з її точки
зору ходи. При цьому число
дозволених у ПОЗИЦІЇ ходів
збільшувалося із збільшенням
глибини за схемою: 7, 7, 5, 5,
З, 3, і далі йшов варіант, який
практично не розгалужується
Як показали партії матчу,
програма досить часто допус-
кала грубі помилки, що вели
до програшу матеріалу. Ха-
рактерною для гри обох сто-
рін була наведена нижче тре-
тя партія матчу.
Одна з найсильніших аме-
риканських програм «Чесс» у
своїх ранніх версіях діяла за
другою схемою Шсннона
Проте потім її автори визна-
ли за практичніше перейти до
повноперебірної схеми з фор-
сованим варіантом. Цс відра-
зу поліпшило результат гри і
дало можливість програмі
протягом кількох .років підряд
завойовувати першість у чем-
піонатах США серед комп’ю-
терів.
«Чесс», як і «Каїсса», ве-
де каскадний перебір. Спочат-
ку вона розраховує 2 півхо-
ди, а на наступних ітераціях
нарощує глибину розрахунку
на 1 півхід. При цьому, завдя-
ки наявності великої опера-
тивної пам’яті, яку використо-
вує ЕОМ, «Чесс» запам’ято-
вує дерево попередньої ітера-
ції і використовує його на
черговому кроці процесу,
швидко пробігаючи по вже ви-
вчених відгалуженнях. У по-
єднанні з великою швидкоді-
єю ^комп’ютера (порядку
15 млн. операцій за секунду)
це дає можливість американ-
ській програмі розраховувати
6—8 півходів В ендшпілі, з
невеликою кількістю фігур на
шахівниці, глибина її розра-
хунку досягає навіть 12 пів-
ходіз. Завдяки цьому в това-
риській партії, зіграній у 1977
році в Торонто, «Чесс» пере-
грала в ендшпілі «Каїссу»,
яка змогла подовжити розра-
хунок варіантів лише до 9 пів-
ходів.
Друга американська про-
грама «Остріч» (у перекладі
означає «Страус») істотно від-
різняється від «Чесс». Програ-
му назвали так у зв’язку з
тим, що в критичні моменти
боротьби вона діє боязко, як
страус, що ховає голову в пі-
сок у хвилини небезпеки.
«Остріч» реалізує другу
схему Шеннона з використан-
ням (а—Р)-процедури. Число
ходів, яку розглядає програма
в позиції дерева перебору, за-
лежить від рангу цієї позиції,
тобто від того, як глибоко
вона лежить у дереві. У про-
цесі перебору «Остріч» вико-
ристовує у-алгоритм, який мо-
же оголошувати кінцевими
деякі позиції в дереві. Цей ал-
горитм практично не дозво-
152
ляє жертвувати матеріал. Для
керування ходом перебору
«Остріч» використовує ще два
параметри—Рмін і £>Макс, зміст
яких такий. До глибини
позиція в переборі може вва-
жатися кінцевою лише за вка-
зівкою у-алгоритму. Між £)мін
і ^макс варінні може обрива-
тися тоді, коли в позиції не
буде деяких факторів, які про-
довжують перебір, а саме:
шах, взяття, пішаки на порозі
перетворення, зв’язані фігури.
Автоматично вважають, що
на глибині £>макс усі позиції
кінцеві. Для турнірної партії
початковими значеннями пара-
метрів Є: Пмін = 5, Пмакс = 7.
Протягом партії, перед кож-
ним новим ходом, програма
коригує значення цих пара-
метрів залежно від фактора
часу. Максимально допусти-
мими значеннями є відповідно
8 і 10.
Дати огляд усіх програм,
які діють нині, не в наших
планах, та це й важко зроби-
ти. Інтерес до шахового про-
грамування постійно зростає,
збільшується й кількість гра-
ючих програм. У нашій країні
під керівництвом екс-чемпіона
світу, доктора технічних наук
М. Ботвинника створюється
програма «Піонер». Варто зга-
дати також програму «Еври-
ка», розроблену в Новосибір-
ську В. Бутенком. У Києві в
Інституті кібернетики здійсню-
ються роботи, пов’язані зі
створенням інформаційної ба-
зи шахових знань і досліджен-
ням взаємодії людини й ЕОМ
у діалоговому режимі. Згада-
ні розробки ще не пройшли
достатньої практичної пере-
вірки, а як відомо, найкраще
робити висновок про якість
складних алгоритмів і про-
грам після реалізації їх.
ЗМАГАННЯ
З УЧАСТЮ МАШИН
ЕОМ Проти ЕОМ
Перша в історії міжна-
родна зустріч ЕОМ за шахів-
ницею відбулася в 1967 р. Ра-
дянська програма «Каїсса» в
телеграфному матчі з чоти-
рьох партій зустрілася з аме-
риканською програмою, ство-
реною в Стенфордському уні-
верситеті, і виграла матч з
рахунком 3:1 ( + 2—0 = 2).
Наведена нижче партія досить
чітко показала як сильні, так
і слабкі сторони в грі обох
програм.
«Каїсса»—
програма
Стенфордського
університету
Дебют т^ьох коней
1. е4 е5 2. КЇЗ Кеб 3. КсЗ
Сс5 4. К : е5! На той час ша-
хові програми ще не мали де-
бютних бібліотек і починали
творити з перших ходів. Хід
4. К : е5 був несподіваний для
самих творців «Каїсси»,— ад-
же ця програма дорожить
правом зробити рокіровку.
Проте одержані позиційні
153
плюси схилили шальку терезів
на користь цього взяття (на
другій шальці був хід 4. Сс4).
При цьому машина вказала
кращий для обох сторін варі-
ант. 4. ...С : Ї2+ 5. Кр : Ї2 К :
е5 6. с!4.
4. ...К : е5 5. (14 С(16 6. сіє
С : е5 7. Ї4 С : сЗ+ 8. Ьс КЇ6
9. е5. Як і в партіях людей,
плани по ходу справи можуть
змінюватись: у попередніх
розрахунках «Каїсса» збира-
лася грати тут 9. Фс14, але те-
пер вона побачила нові мож-
ливості.
9. ...Ке4 10. Фаз.
Після партії було переві-
рено, що рахуючи на 6 півхо-
дів уперед, «Каїсса» зробила
б дуже сильний хід у позиції
10. Фс15! Річ у тім, що у варі-
анті 10. Фс15 К : сЗ 11. Фс4
ФИ4+ 12. £3 чорні повинні
зробити шостий півхід. Після
цього білі починають ФВ і ви-
грають коня. Якщо розраху-
нок зроблено на п’ять півхо-
дів, які вела «Каїсса» в цій
партії, після 12. &3 виникає
позиція із зайвим пішаком у
чорних, і тому хід 10. Фс15
відхиляється.
10. ...Кс5 11. Фд5 Кеб.
Сильніший хід 11. ...сіб напев-
не мав розглядатися амери-
канською програмою, і те, що
вона його не зробила, свід-
чить про слабкість її оціноч-
ної функції.
12. Ї5 К&5? «Каїсса» ба-
чила, що це веде до програшу
фігури після 13. Ь4, і правиль-
но вважала сильнішою відпо-
відь 12. ...сб. Очевидно, хід
13. 114 не потрапив у поле зору
американської програми, тоб-
то її авторам не вдалося ко-
ректно обмежити перебір.
13. Ь4 Ї6 14. 1і£ 15. Т :
Ь7! Цей нескладний тактичний
удар було б знайдено навіть
при розрахунку на І півхід.
15. ...ТЇ8 16. Т : £7 сб 17.
Ф(16. Зробивши цей хід, ма-
шина повідомила, що бачить
мат у всіх варіантах, крім од-
ного, який починається хода-
ми 17. ...ФЇ6 18. еї Крб8.
17. ...Т : Ї5. Чорні вибрали
швидкий кінець. 18. Т&8Ч-
ТЇ8 19. Ф : Ї8Х.
Шаховий матч двох ЕОМ,
який широко висвітлювався
в пресі, дав могутній імпульс
для розвитку шахового про-
грамування в ряді країн Єв-
ропи і особливо в США.
Починаючи з 1970 року, в
США під егідою асоціації об-
числювальної техніки почали
регулярно проводити чемпіо-
нати серед комп’ютерів. У пер-
шому такому турнірі (Нью-
Йорк, 1970), який зібрав
шість учасників, переможни-
цею стала програма «Чесс 3.0»
з Північно-Західного універ-
ситету. Та сама програма
«Чесс» (ми опускатимемо по-
значення її модифікацій —
3.0, 4.0 і т. д.) була поза кон-
куренцією і на трьох наступ-
них чемпіонатах.
Пізніше «Чесс» двічі від-
давала пальму першості — в
1974 році канадській програмі
«Ріббіт» і в 1978 році своїй
співвітчизниці — програмі
«Белл». Треба сказати, що ко-
154
ротка турнірна дистанція (3—
4 тури за швейцарською си-
стемою) часто зводить питан-
ня про перше місце до резуль-
тату єдиної партії між кон-
курентами. Вірогіднішу оцін-
ку сили гри комп’ютера дає
його рейтінг (коефіцієнт за
системою Ело), який обчислю-
ють так само, як і для шахіс-
тів. Повернувши в 1979 році
звання чемпіона, «Чесс» збіль-
шила свій рейтінг до 2099, то-
ді як програма «Белл» зуміла
досягти лише рівня 1982.
У 1974 році в Стокгольмі
відбувся перший чемпіонат
світу з шахів серед ЕОМ На
той час у країнах Європи бу-
ло вже близько десятка дію-
чих програм, а в США — по-
над 50. У цій ситуації цілком
своєчасним було проведення
світового чемпіонату. Це зма-
гання фактично підвело під-
сумок початковому періоду
розвитку шахового програму-
вання і було оглядом остан-
ніх досягнень у цій галузі.
У боротьбу за чемпіон-
ський титул вступили 13 ком-
п’ютерів з восьми країн. Пред-
ставництво було таке- від
США — чотири програми, від
Англії — три і по одній від
Австрії, Канади, Норвегії,
СРСР, Угорщини і Швейцарії.
Турнірний комітет розро-
бив правила, які враховували
специфіку цього незвичайного
змагання. Наприклад, відво-
дився певний час на усунення
в машині технічних неполадок,
які могли виникнути під час
партії, на виправлення непра-
вильно введеного ходу і т. д.
В усьому іншому діяли зви-
чайні турнірні правила. Конт-
роль часу був встановлений —
2 години на 40 ходів, неза-
лежно від швидкодії ЕОМ.
Фаворитами вважалися,
за оцінками спеціалістів, дві
програми — американська
«Чесс» і радянська «Каїсса».
Але в другому турі «Чесс» не-
сподівано програє програмі
«Хаос», потрапивши вже в де-
бюті під розгромну атаку.
«Хаос» — «Чесс»
Тут йшло: 16. К : еб! Те
17. Ф : е6+ Се7 18. Теї Фд8
19. СТ4 Крї8 (загрожувало
20. Сс7!) 20. ТаЛ Та7 21. Теї
К&8 22. ТсЛ а5 23. Сдб С : дб
24. Ф : (16+ Ке7 25. Кс5 СТ5
26. £4 Фе8 27. Са4!, і білі лег-
ко довели перевагу до пере-
моги. ПісЛя цієї поразки
«Чесс» виграла дві партії, що
залишалися, але наздогнати
«Каїссу», яка перемогла всіх
своїх суперниць, вже не спро-
моглася.
Як правило, радянська
програма добивалася успіху в
155
гострій боротьбі, впевнено по-
чуваючи себе в тактичних
ускладненнях. Ось як вона за-
вершила боротьбу в напруже-
ній зустрічі з першого туру
проти австрійської програми.
«Каїсса» — «Франц»
Чорні тільки Що зіграли
ЗО. ...Т&8 — е8, зв’язуючи бі-
лого слона. Йшло не передба-
чене ними 31. Фсб! Тепер про-
грає 31. ...Т : е5 через 32.
Т68 + Кра7 33. Та8х. Водно-
час білі створили безліч за-
гроз: С : с7 + , ФЬ6 + , ТсІ7.
В партії ще було: 31. ...Ф&6
32. Ф : с7+ Кра8 33. Т(17 ФЇ5
34. ФсбХ.
Остаточний підсумок зма-
гання такий: «Каїсса» — 4 оч-
ка з чотирьох, «Чесс», «Хаос»
(обидві США) і «Ріббіт» (Ка-
нада) •— по 3 очка. Під час
церемонії закриття першості
«Каїссі» було навічно вручено
пам’ятну золоту медаль як
першій чемпіонці світу серед
ЕОМ.
Через три роки в канад-
ському місті Торонто було
156
проведено другий чемпіонат
світу серед машин. Число
учасників збільшилось до 16.
Підвищився й загальний рі-
вень гри електронних шахіс-
тів «Каїсса» цього разу по-
ступилася своїм званням і по-
ділила 2—3 місця з американ-
ською програмою «Дачесс»
А новою чемпіонкою світу
стала програма «Чесс», яка
виграла всі чотири партії і
випередила «Каїссу» на очко.
Боротьба в турнірі поча-
лася з сенсації: «Каїсса» в
першому турі програла «Да-
чесс» партію, яка ще кілька
днів хвилювала болільників і
програмістів; текст партії бу-
ло опубліковано в ряді шахо-
вих видань. Наведемо цю пар-
тію, оскільки вона ілюструє
деякі цікаві моменти, що ви-
никають під час створення
шахових програм.
«Дачесс»—« Каїсса»
Скандінавська партія
1. е4 (15 2. еб Ю6 3. (14
К : (15 4. ЮЗ £б 5. Се2 С^7
6. с4 КЬ6 7. КсЗ 0—0 8. СеЗ
С&4. На початку партії оби-
дві програми грають за де-
бютною довідковою. Тепер
починається самостійна гра
9. с5 К(15 10. 0—0 еб.
Краще 10 ...Кеб, ходом у пар-
тії «Каїсса» створює (з точ-
ки зору її оціночної функції)
сильний пункт на полі 65. Од-
нак у даній позиції це не так
важливо, і якби машина лі-
чила варіанти трохи глибше,
вона б це «зрозуміла».
11. ФЬЗ Ь6 12. к : (15 еа
ІЗ. С?5 Феї 7 14. ЬЗ СІ5 15.
ФсЗ! Тонкий хід. Білі пере-
шкоджають розвитку коня о8.
На 15. ...Кеб тепер буде 16. сЬ
сЬ 17. СЬ5 з виграшем. Якщо
15. Тасі хід 15. ...Кеб стає
можливим, бо на 16. сЬ є від-
повідь 16. ...Ка5.
15. ...Те8 16. Тієї Се4.
Чорні збираються через 17. ...
ФГ5 з наступним 18. ...Кс17
розв’язати проблеми розвитку.
17. К42 ФІ5 18. СеЗ Феб.
Загрожувало 19. ІЗ. Відбува-
ється конкретна розрахункова
гра, обидві програми поки що
на висоті.
19. К : е4 де 20. сЬ сЬ 21.
Тесі Кд7 22. С$4 Фдб. Оче-
видно, хід 22. ...15 не сподо-
бався чорним через 22. Сді.
23. Фсб КІ6 24. Се2 Та сі 8
25. Фа4 Те7 26. СЬ5 ФІ5 27.
Тс2 Кс15 28. Тасі СІ6 29. ФЬЗ.
Чорні вдало перегрупували
свої фігури, їхній кінь займає
чудову позицію в центрі, але
що робити далі?
Людина в такій позиції
зайнялася б обмеженням мож-
ливостей суперника, граючи
29. ...Ь5, ЗО. ...Кр£7 і т. д. Як-
що білі триматимуться пасив-
но, то можливий план із про-
суванням &6 — &5 — &4 і роз-
криттям лінії «Ь». Якщо слон
Ь5 буде розміняний на коня,
то в облогу потрапить пішак
д4.
Машина поки що не може
будувати перспективні (і при
цьому коректні) плани.
29. ...а5? Хід, який про-
грає партію через наявність у
білих прихованої загрози.
Щоб її виявити, необхідним
був розрахунок на 9 півходів.
Рахуючи на таку глибину, ма-
шина, найімовірніше, зіграла б
29. ...Ь5!
ЗО. $4! Феб. Погано ЗО.
...ФЇЗ через 31. Тс8.
31. Тсб а4. Чорні вже зна-
ють, що програють фігуру у
варіанті ЗІ. ...Тдб 32. Тс8 +
Кр&7 33. д5. Хід 31. ...а4 по-
довжує варіант на 2 півходи
і машина вважає, що програє
лише пішака.
32. Ф : а4! Тдб 33. Т : дб
Ф : сі 6 34. Фа8 + !
34. ...Те8?!
Несподівано «Каїсса» від-
дає цілу туру. Коментатори
були здивовані і схвильовано
пояснювали глядачам, що ша-
хові програми поки ще далекі
від досконалості і від них
можна чекати що завгодно.
Яке ж було загальне здиву-
вання, коли «Каїсса» поясни-
ла свій зівок таким варіантом:
157
34. ...Кр&7 35. ФІ8 + !! Кр : (8
36. СЬ6+ і 37. Тс8+ з неми-
нучим матом! Жоден, як пи-
сав англійський шаховий жур-
нал, тямущий шахіст, що був
присутній на чемпіонаті, не
виявив цієї ефектної жертви
ферзя. Невідомо, побачила б
цю комбінацію «Дачссс» чи ні,
але з сугубо практичних мір-
кувань треба було обрати хід
34. ...Кр£7, оскільки гра без
тури абсолютно безперспек-
тивна, а хід 35. ФІ8+ може
знайти далеко не кожна про-
грама (і не кожен майстер!).
Якщо білі збирались у відпо-
відь на 34. ...Кр&7 виграти фі-
гуру ходом 35. £5, то вони
самі програвали в зв’язку з
35. ...К : еЗ 36. £Ї+ Ф : 16
37. (е Ф&5+ і Ф : Ь5 з вирі-
шальною перевагою в чорних.
Як ми побачимо далі, у
цій партії «Каїсса» стала
жертвою власної тактичної
проникливості; слід сказати,
що міркування, які виплива-
ють звідси, допускають не-
складну програмну реаліза-
цію.
«35. Ф : е8+ Кр&7 36. §5
Сд8. Закінчення партії не
становить, інтересу, незаба-
ром чорні здалися.
Програма «Чесс», яка за-
йняла перше місце, провела
рівно і сильно всі свої зустрі-
чі. Звичайно до середини пар-
тії вона вже добивалася сер-
йозної переваги. Характерний
приклад подано на діаграмі.
Використовуючи активні-
ше розміщення фігур, білі роз-
вивають сильну ініціативу в
«Чесс» — «Дачесс»
центрі і на королівському
фланзі. 23. К&5! Тс8 24. КТ6
Тдс7 25. Кеб ТЇ7 26. К : 18
Т7 : 18 27. К : Ь7! Кр : - Ь7
28. С : 46 ТЇ48 29. СЇ4 Т44
ЗО. С&5. Вигравши пішака і
зберігши завдяки двом актив-
ним слонам позиційну перева-
гу, білі легко довели партію
до перемоги.
У третьому чемпіонаті сві-
ту, який відбувся у вересні
1980 р. в Австрії, брали участь
18 програм з шести країн. На
відкритті чемпіонату з приві-
танням виступив президент
Міжнародної шахової федера-
ції (ФІДЕ) ісландський грос-
мейстер Ф. Олафссон. Він від-
значив великий інтерес, який
викликають такі змагання в
шаховому світі, і обіцяв всіля-
ку допомогу й підтримку з бо-
ку ФІДЕ міжнародній асоціа-
ції шахового програмування
(ІССА).
За традицією першість
комп’ютерів проводилась за
швейцарською системою з чо-
тирьох турів. Першими на фі-
158
ніші з однаковим результатом
37г очка з чотирьох були дві
американські програми «Белл»
і «Хаос». Додаткова партія,
зіграна між ними безпосеред-
ньо в США (в Австрію пере-
давали лише текст партії),
принесла перемогу і звання
чемпіона програмі «Белл».
Обидві «екс-чемпіонки» —
«Чесс» і «Каїсса» — показа-
ли дуже скромний результат,
набравши відповідно 272 і 2
очка. Успіх програми «Белл»
багато в чому пояснюється її
значною технічною перевагою
над суперниками. Чемпіонка
використала спеціалізовану
шахову машину, в якій випис-
ка ходів, пересування фігур і
оцінка були реалізовані не
програмно, а схемно, тобто
вони являли собою готові ма-
шинні команди. Завдяки цьо-
му «Белл» встигала розгляда-
ти близько 20 000 ходів за се-
кунду і вела в середині партії
розрахунок на 7—8 півходів
Наводимо додаткову пар-
тію, яка визначила чемпіонку
світу; шалена атака чорних
наштовхнулась у ній на спо-
кійний захист.
«Белл»—«Хаос»
Захист Альохіна
1. е4 КЇ6 2. е5 КсІ5 3. <14
д6 4. КІЗ де 5. К : е5 £б 6. £3
СЇ5 7. с4 КЬ4 8. Фа4+ К4с6
9. а5 Сс2 10. ФЬ5 Фаб 11. К:
сб К : сб 12. КсЗ С&7 13. Ф :
Ь7 0—0 14. Ф : сб ФЬ4 15.
Краг Се4 16. Т£1 ТІЬ8 17. СЬЗ
СЬ6+ 18. 14 Фа5 19. Теї 15
20. Феб+ КрІ8 21. ЬЗ С^7 22.
СЬ2 Са4 23. &4 ТЬб 24. Фа7
тав 25. Фа4 ФЬб 26. СаЗ С :
сЗ+ 27. Кр : сЗ Таав 28. Тааі
ФІ2 29. &Ї Фс2+ ЗО. Кра4 &Ї
31. Фсб ФЇ2+ 32. Кре5 Кр&8
33. Т&1 4- КрЬ8 34. С : е7 Ф&2
35. ФЇ6+ Кр&8 36. С : £2 Т :
а5+ 37. Креб Ь6 38. Ф : Ь6
Те5+ 39. Те ТЇ8 40. СЇЗХ.
Рівень гри ЕОМ поступо-
во зростає Ось, наприклад,
яку абсолютно людську за
зовнішнім малюнком партію
зіграли між собою дві амери-
канські програми на чемпіона-
ті країни 1979 року в Детрой-
ті
«Белл»—«Чесс»
Індійський захист
1. а4 Кїб 2. с4 с5 3. а5 еб
4. ксз еа 5. са ав 6. е4
7. КІЗ С&7 8. Се2 0—0 9. 0-
0 Те8 10. каг Каб 11. ІЗ Кс7
12. а4 Ь6 13. Кс4 Саб 14.
116 15. СЬ4 £5 16. СІ2 КЬ5 17.
КеЗ Сс8 18. Фс2 КЇ4 19. Сс4
са7 20. тіа і Фіб 21. с^з кь5
22. Сеі КЇ4 23. КрЬІ аб 24.
С&3 Ь5 25. аЬ аЬ 26. Т : а8 Т :
а8 27. СН Ь4 28. Ке2 ЬЗ 29.
ФЬІ КН5 ЗО. СТ2 КТ4 31. Кс4
К : е2 32. С : е2 СЬ5 33. С^З
Та4 34. Феї СЇ8 35. Та2 Фа8
36. ФН Н5 37. Кр&1 Ь4 38. СЇ2
С&7 39. КеЗ С : е2 40. Ф : е2
Таї 4- 41. Таї Та2 42. Фаз Т:
Ь2 43. Кс4 Тс2 44. е5! С : е5
45. К : е5 ае 46. Ф : ЬЗ Те2
47. КрН с4! 48. ФЬ7 Та2 49.
159
СЬ6 ЬЗ! 50. Ф : с7 ФЇ6! 51.
Ф68 + Ф : 68 52. С : 68 Т : $2
53. Теї?
У білих було багато шля-
хів до перемоги — (16, Се7,
Сс7, Са5. Тимчасово віддаючи
матеріал, вони форсували про-
сування свого прохідного пі-
шака. Замість цього вони на-
магаються не відстати від су-
перника щодо полювання за
пішаками і через це втрачають
виграш. Тут позначається ос-
новна слабкість ЕОМ — не-
вміння полічити в потрібний
момент довгий, але мало роз-
галужений варіант.
53. ...сЗ 54. Т : е5 с2 55.
Те8 4- Кр&7 56. С : &5 Т : £5
57. Тс8 Т£2 58. (16 Т : Ь2 59.
67 Т62 60. Кр£1 Т : 67 61. Т :
с2 Т63 62. ТЇ2 Крїб 63. КрК2.
Нічия.
ЕОМ проти людини
Чи може машина реально
конкурувати за шахівницею з
людиною? Ця проблема ста-
вилась ще на світанку шахо-
вого програмування. Насампе-
ред треба уточнити постанов-
ку питання. Якщо мати на
увазі аналіз деяких типів енд-
шпілів або розв’язання шахо-
них задач, то безумовно, від-
повідь буде позитивна. Коли ж
розглядати двобій ЕОМ з лю-
диною в звичайній турнірній
партії, то тут їхні успіхи бу-
дуть значно скромніші. Проте
з деякого часу шахісти з інте-
ресом і побоюванням спосте-
рігають, як зростає й набирає
сили шахова сім’я комп’юте-
рів, як веде вона наступ на
позиції людини-шахіста. Пи-
тання лише в тому, якого рів-
ня зможуть досягти ЕОМ і як
швидко вони почнуть за рів-
них умов змагатися з майст-
рами.
У 1968 р. міжнародний
майстер Д. Леві запропонував
парі, що протягом 10 років
жоден комп’ютер не зможе
подолати його в матчі. За цей
час майстер двічі грав матчі
з програмою «Чесс» і один раз
з програмою Грінблата із
Массачусетського технологіч-
ного інституту. До речі, остан-
ня програма — ветеран серед
шахових роботів; їй вже
близько двох десятків років.
Цікаво, що вона орієнтована
спеціально на гру з людиною
і принципово не вступає в бо-
ротьбу з подібними до себе.
Щоправда, Леві обіграв цю
гордячку з рахунком 2:0 до-
сить легко, а ось в останньо-
му матчі з «Чесс» йому дове-
лося добре попрацювати, щоб
зламати опір робота.
Цей матч мав 6 партій.
ЕОМ згідно з умовою повинна
була набрати 3’/2 очка. У пер-
шій партії перевага була у
«Чесс», але партія закінчилася
внічию. Другу й третю партії
«Чесс» програла, а в четвертій
людину було нарешті перемо-
жено—факт дуже знаменний.
І хоч Леві виграв п’яту пар-
тію, а з нею і матч, але схо-
же, що пролунав перший
дзвоник — ще трохи і... В уся-
160
кому разі, нове парі Леві по-
ки що не укладав.
Наводимо першу партію
матчу людини з комп’ютером.
Д. Леві —«Чесс»
Староіндійський початок
1. £3 (15 2. С&2 е5 3. дЗ
КЇ6 4. КІЗ Кеб 5. 0—0 Сд7
6. ЬЗ Сс5 7. СЬ2 Фе7 8. аЗ е4
9. Кеі 0—0 10. (14 Сдб 11. еЗ
К&4 12. 113.
Спростувати напад чор-
них можна було через 12. с4!
Зробленим ходом Леві прово-
кує чорних на жертву фігури.
Мабуть, він не припускав, що
машина зважиться віддати ко-
ня. Тепер позиція білих стає
критичною.
12. ...К : еЗ! 13. їе Ф£5
14. £4 Ф : еЗ+ 15. ТЇ2 С&3
16. Фе2 Ф : 12+ 17. Ф : 12
С : 12+ 18. Кр : 12 15 19. £Ї
Ке7 20. с4 Т : 15+ 21. Кр£ 1
сб 22. КсЗ ТЬ5 23. КрЬ2 ТТ8
24. Кд 1 К&6 25. Теї С : ЬЗ!
26. С : 113 ТІЇ 27. К£2 ТЇЗ 28.
сд Тії : КЗ + .
Найпростіше було 28.
...ТІ : Ь3+ 29. Кр£І ТЬ1+ ЗО.
КрГ2 Т : (15, не відкриваючи
супернику лінію для тури і
зберігаючи всі загрози. Далі
«Чесс» грає дуже невпевнено,
і її слабка ендшпільна техніка
дає можливість майстрові вря-
туватися.
29. Кр^І сд ЗО. Тс8+ КЇ8
31. СсЗ таз 32. КдеЗ та : еЗ
33. К : еЗ Т : еЗ 34. СЬ4 ТТЗ
35. Тд8 116 36. Т : д5 Т : ЬЗ
37. Тд8 ТТЗ 38. Та8 £5 39. (15
115 40. (16 Кр£7 41. Т : а7 ТІ7
42. Та5 Кріб 43. СсЗ+ Кр£б
44. Те5 ТТЗ 45. СЬ4 Т14 46. Те7
ТТ7 47. Т : е4 Тд7 48. Те7 Ь4
49. Кр&2 &4 50. КрЬ2 Ьб 51.
Кр£2 Тд8 52. а4 Кд7 53. а5!
КЇ6 54. аЬ Кд5 55. Ь7 К : е7
56. де ТЬ8 57. Сдб Крїб 58.
Ь8Ф Т : Ь8 59. С : Ь8 Кр : е7.
Нічия.
Прикладів вдалої гри
комп’ютерів проти професіо-
нальних шахістів можна на-
вести багато, але, поспішаючи
повідомити про успіхи ЕОМ,
репортери часто не зважають
у своїх звітах на деякі деталі.
Так, гросмейстер У. Брвун
справді програв партію
«Чесс», але... в сеансі одно-
часної гри. Другий носій ви-
щого шахового звання, англі-
єць М. Стін, зазнав поразки
від тієї ж «Чесс», але... в п’я-
тихвилинному бліці І т. д.
Чим менше часу дається
на партію, тим легше машині
боротися з людиною. Якщо
провести турнір на першість
6 1254
161
світу за участю гросмейстерів
і комп’ютерів з контролем ча-
су ЗО секунд на партію, то,
можливо, вже тепер, ЕОМ ста-
нс чемпіонкою—людина прос-
то фізично не може встигнути
зробити всі ходи, не кажучи
вже про те, що вся партія
становитиме суцільний шахо-
вий калейдоскоп... Звичайно,
така гра мало кого цікавить.
Що ж до серйозних шахів, то
поки що ЕОМ ще далеко до
гросмейстерів. Водночас грос-
мейстерам... близько до ЕОМ.
Екс-чемпіон світу М. Ботвин-
ник вже багато років займа-
ється шаховим програмуван-
ням.
Інший екс-чемпіон світу
американець Р. Фішер за офі-
ційними, але поки що не під-
твердженими відомостями (з
Фішером завжди так важко!),
також активно вивчає, як по-
будовано шахові програми.
У всякому разі (і<це вже
незаперечний факт) Фішер зі-
грав невеликий матч із згада-
ною вище програмою Грінбла-
та — тією самою, що цураєть-
ся машин. Що ж, суперники
варті один одного, адже Фі-
шер вже багато років не грає
з шахістами.
Віддаючи належне Фіше-
ру, треба сказати, що шахове
затворництво, мабуть, не
зменшило його силу. Партії
матчу він провів у своєму
кращому стилі й обіграв ма-
шину з рахунком 3 : 0.
Гадаємо, що читачів заці-
кавить одна з партій цього по-
єдинку.
162
ЕОМ — Фішер
Сіцілійський захист
1. е4 с5 2. КІЗ £б 3. <14
С&7 4. КсЗ сб 5. К : <14 Кеб
6. СеЗ Кіб 7. К : сб Ьс 8. е5
К&8 9. 14 16 10. еі.
Машини, як і люди, розі-
грують дебют швидко. Сучас-
ні ЕОМ мають можливість
пам’ятати безліч дебютних
варіантів, якими їх начиняють
програмісти. Але не можна
осягнути неосяжне. Рано чи
пізно машина має мислити са-
мостійно, ось тоді й проявля-
ється її справжня сила. Влас-
не, завдання шахового про-
грамування завжди так і ста-
вилось: знайти найкращий хід
в оригінальній ситуації. Пер-
ший самостійний хід білих у
цій партії явно не кращий;
теоретичне продовження 10.
С64 зберігало за ними неве-
лику перевагу. Тепер чорні фі-
гури швидко вступають у гру.
10. ...К : 16 11. Сс4. Дру-
гий невдалий хід підряд.
11. ...(15 12. Се2. ЕОМ,
очевидно, вирішила, що від-
сталий пішак е7 компромету-
ватиме позицію суперника. За
інших мотивувань ходу 11.
Сс4 довелося б визнати, що
машина або веде надто ко-
роткий перебір, або не розгля-
дала відповіді 11. ...65, що
малоймовірно.
12. ...ТЬ8 13. ЬЗ К&4 14.
С<14 е5! Після 14. ...КеЗ білі
могли пожертвувати ферзя че-
рез 15. С : &7! К : 61 16. С :
118 К : сЗ 17. С : сЗ і створити
важкодоступну позицію. Хід,
зроблений Фішером, явно
сильніший.
15. їе 0—0! Затримуючи
білого короля в центрі 16. С :
§4 ФЬ4+ 17. &3 Ф : &4 18.
Ф : &4 С : &4 19. ТИ. Уперті-
ше було б 19. Кр<і2. Тепер бі-
лі програють форсовано.
19. ...Т : Н+ 20. Кр : її
с5! 21. СЇ2 С:е5 22. Сеі ТІ8 +
23. Кр&2 ТЇЗ 24. ЬЗ Т : сЗ 25.
С:сЗ С:сЗ 26. ТИ СЇ5.
Шахісти в таких позиціях
здаються, але машина, демон-
струючи залізну стійкість, бо-
ролася до останнього ходу.
Гадаємо, що в цьому поло-
женні читачі впоралися б з
будь-яким суперником, і тому
безрадісне для білих закінчен-
ня партії можна проминути...
Останнім часом комп’ю-
тери так поширились, що про
них завжди згадують у звітах
про міжнародні змагання.
Наприклад, на Міжнародному
турнірі у Бад-Кіссінгені (ФРН,
1980 р.) організатори з метою
реклами вирішили провести
сеанс чотирьох гросмейстерів
проти 100 комп’ютерів. Влас-
не, кожний шахіст боровся
проти 25 ЕОМ, але для біль-
шої солідності було оголоше-
но, що в бій з гросмейстерами
вступила відразу сотня ма-
шин.
Який вигляд мав рядовий
учасник сеансу? У його складі
три частини: власне міні-ком-
п’ютер, шахівниця і друкар-
ська машинка. Коштує він по-
ки що дорогувато. До того ж
споживає немало електро-
енергії, витрати якої зале-
жать від режиму роботи. Так,
у сусідніх залах було вистав-
лено комп’ютери, для яких
кожний гравець міг встанови-
ти відповідну силу гри, від-
пустивши на хід півхвилини,
хвилину або більший час. Від-
відувачі, які не люблять про-
гравати, ставили на годинни-
ку «суперника» якнайменший
час.
Під час сеансу гросмей-
стери часто експериментували,
з’ясовуючи можливості ма-
шин. Один із авторів книжки,
який входив до складу сеан-
серів, виграв, наприклад, чо-
тири однакові—хід у хід пар-
тії, а Б. Спаський так багато
жертвував, що йому довелося
докласти багато зусиль, щоб
не відстати від своїх колег і
добитися 100-процентного ре-
зультату.
Взагалі шахові міні-ком-
п’ютери дедалі більше поши-
рюються. Поступаючись за си-
лою своїм старшим співбра-
там — великим ЕОМ, вони че-
рез їхню доступність можуть
бути чудовим тренажером для
широкого кола шахістів-лю-
бителів.
А ось велика ЕОМ може
навіть дати сеанс любителям
середнього рівня і до того ж
цілком успішно. Один з таких
сеансів, який справив вражен-
ня, відбувся в кінці 1977 року
в Парижі. Проти програми
«Чесс» виступали десять ша-
хістів — в основному визнач-
ні культурні й громадські дія-
6*
163
чі. Серед них композитор Гі
Беар, кінорежисер Роже Ва-
дим, драматург ФсрнандоАр-
рабаль та інші. До складу
учасників було також введено
семирічного Мануеля Апіцел-
лу — чемпіона Франції серед
дітей.
Сеанс, який ніби демон-
стрував досягнення сучасної
техніки, відбувався в залі, що
був зв’язаний через супутник
із комп’ютером у США. Усі
партії відтворювалися на де-
монстраційних дошках і на те-
левізійному екрані. Хід бо-
ротьби коментували францу-
зькі майстри.
Машина виграла сім пар-
тій, дві програла і одну звела
до нічиєї. При цьому в поло-
вині зустрічей вона грала чор-
ними. Коли врахувати, що ша-
хова кваліфікація її суперни-
ків коливалась десь між пер-
шим і третім розрядами, то
результат слід визнати відмін-
ним. Ось як відбувалася бо-
ротьба ЕОМ у партії з най-
молодшим учасником сеансу.
«Чесс>— Апіцелла
Дебют НІмцовича
1. е4 Кеб 2. 64 еб 3. КІЗ
65 4. е5 С67 5. КсЗ СЬ4 6. С63
К&е7 7. 0—0 16 8. еі 9.
СЬ6 КрТ7 10. Ф62 С66 11. КЬ5
К&6 12. К : 66 сб 13. Ь4 е5
14. Ь5 К&е7 15. 6е 6е 16. с4
Тс8 17. сб К : 65 18. С : Ь7
Т : Ь7 19. Ф : 65 Себ 20. Ф :
68 Т : 68 21. СеЗ Т : Ь5 22. $3
СЬЗ 23. Тїсі Ся4 24. КЬ4
25. ТЗ С : ТЗ 26. К : ТЗ Т : $3 +
27. Крї2 Т5ЬЗ 28. К&1 Т : еЗ
29. К : ЬЗ Т : ЬЗ ЗО. ТЬІ Т63
31. ТЬ7+ Креб 32. Т : Ь7 е4
33. Теї Т66 34. КреЗ а5 35.
Кр : е4 Т64+ 36. КреЗ Т66
37. Тс5 15 38. ТЬ7 Ке5 39. ТЬ8
Н+ 40. Кре4 К?6 41. ТЬ6.
Чорні здалися.
Після сеансу відомий
французький математик Фран-
суа Де Ліонне зазначив, що
за останні 10 років у створен-
ні шахових програм намітив-
ся певний прогрес. Проте його
ще не досить для того, щоб
розв’язати головне завдання—
розкрити таємницю людсько-
го мислення. «Найважливіше
і найцікавіше, — сказав уче-
ний,— це не сама гра, якою б
чудовою і високоінтелектуаль-
ною вона не була. Головне —
це методи і алгоритми, які не-
обхідні для забезпечення ав-
томатизації шахової гри,
оскільки їх можна поширити
і на інші галузі людської ді-
яльності».
ЕОМ АНАЛІЗУЄ
ЕНДШПІЛЬ
Ще при створенні перших
шахових програм помітили,
що гра в ендшпілі — найелаб-
ше місце у грі комп’ютерів.
В ендшпілі основного зна-
чення набуває план, складе-
ний на кілька ходів напе-
ред. При цьому людині відшу-
кати коректний план в енд-
шпілі легше, ніж у середині
гри, бо в суперника менше
можливостей перешкодити
164
його здійсненню, та й самих
планів в ендшпілі значно мен-
ше. Тому наприкінці партії
людина бачить завершальні
позиції дуже довгих варіан-
тів і часто може бути впевне-
на, що до них веде ланцюжок
однозначних ходів. Так буває
в досить складних ендшпілях,
де людину ведуть інтуїція й
досвід,— саме те, що поки по-
гано піддається формалізації
і чого не вистачає ЕОМ.
Проте в розігруванні ок-
ремих малофігурних ендшпі-
лів машина вже перевершує
людину 1, більше того, спро-
можна пізнати абсолютну іс-
тину.
...У 1968 році в Москві
відбувався традиційний матч
Москва — Ленінград. При ра-
хунку 3972: 397г залишалася
лише одна незакінчена партія,
яка й вирішувала долю матчу.
Ленінградець, який грав чор-
ними, мав зайвого пішака, і в
разі його успіху команда пе-
ремагала. Догравання трива-
ло довго, ленінградці могли
запізнитися на поїзд, і партію
віддали для визначення пере-
можця в такій позиції:
Партію оцінювала авто-
ритетна гросмейстерська комі-
сія. Проте уся біда була в то-
му, що закінчення «ферзь з
коневим пішаком проти фер-
зя» шахісти досліджують вже
багато років, а встановити
точно, які з них виграшні, а
які нічийні, досі не можуть.
Що ж до цієї позиції, то жю-
рі в розпачі визнало її нічий-
ною, що викликало природне
заперечення з боку ленінград-
ців. Таким чином, справа за-
кінчилася тим, що візит-відпо-
відь збірної команди москви-
чів до Ленінграда не відбувся,
і багаторічна традиція пору-
шилась...
Очевидно, коли б ЕОМ
розбиралася в таких закінчен-
нях, то ніякого непорозумін-
ня не сталося б. Для аналізу
таких ферзевих ендшпілів бу-
ло вирішено залучити «Каїс-
су». (Оскільки всі програми,
про які йтиме мова, були
створені під керівництвом
В. Арлазарова в тому самому
колективі математиків, що й
«Каїсса», для зручності їх та-
кож називаємо ім’ям музи ша-
хів).
Тут доречно розповісти
про загальну ідею, яка ле-
жить в основі алгоритму ана-
лізу шахових ендшпілів. Ана-
лізуючи ендшпілі того чи ін-
шого класу, припускаємо, що
оцінка всіх позицій так зва-
них молодших ендшпілів, тоб-
то тих, які дістаємо- з дослі-
джуваних при зміні матеріа-
лу — взятті або перетворенні
пішаків,— відома.
165
Розглянемо клас ендшпі-
лів, в яких білі прагнуть пе-
ремогти, а чорні виборюють
нічию.
Усі позиції цього кла-
су природно розбиваються на
дві множини — з ходом білих,
яку позначимо через Б, і з хо-
дом чорних — Ч. Виділимо з
множини Б позиції, в яких у
білих е хід, що відразу веде
до виграшного молодшого
ендшпілю. Сукупність цих по-
зицій Чо, з яких чорні одним
нульовим рангом (виграш за
нуль ходів). Вилучимо Бо з
множини Б. Позиції, що зали-
шились, утворюють клас «не-
ранжированих білих» (тобто
поки що не віднесених до яко-
го-небудь рангу); позначимо
його через НБ. Аналогічно,
вилучивши із Ч множину по-
зицій Чо, з яких чорні одним
ходом можуть перейти в ні-
чийний (або виграшний для
них) молодший ендшпіль, ді-
станемо клас НЧ — «неран-
жировані чорні». Після опи-
саної процедури реалізується
основний багатокроковий ал-
горитм ранжирування.
Розглянемо перший крок
алгоритму. Виділимо в НЧ ті
позиції, з яких усі ходи чор-
них ведуть у Бо. Очевидно, це
будуть позиції, програні чор-
ними за один хід. Назвемо цю
множину позицій першим чор-
ним рангом і позначимо через
РЧ1. Зазначимо, що РЧ1
складається з позицій, які не
мають ходів у НБ. Саме ця
властивість використовується
при фактичній побудові РЧ1.
166
Виділимо тепер у НБ по-
зиції, з яких хоча б один хід
веде в РЧ1. Внаслідок діста-
немо множину позицій РБ1,
виграних білими за один хід.
Вилучимо РЧ1 з НЧ і РБ1 з
НБ. Все готово для другого
кроку алгоритму. Далі діємо
аналогічно: будуємо РЧ2 як
множину позицій, що не ма-
ють ходів у НБ і РБ2—що не
мають ходів у НЧ і т. д.
Процес ранжирування за-
кінчується тоді, коли чергова
побудова множини РЧ або
РБ стане' порожньою. Пози-
ції, які залишилися в множині
НЧ і НБ, є остаточно нічий-
ними. Ранжировані позиції в
процесі утворення можна ви-
вести на зовнішній носій, на-
приклад на магнітну стрічку,
і використовувати для гри або
розпечатування. Цікаво, що
аналіз ендшпілю в нас був
ретроспективним — для оцін-
ки позиції ми йшли не «впе-
ред», як звичайно, а «назад».
На практиці для реаліза-
ції описаного алгоритму необ-
хідно, щоб виконувались дві
умови. По-перше, кількість
різних позицій з певним ма-
теріалом має бути не дуже
великою. З урахуванням ре-
сурсів сучасної ЕОМ, можна
сказати, що п’ятифігурний
ендшпіль (враховуючи коро-
лів) аналізується на межі її
можливостей. По-друге, ма-
шина повинна вміти оцінюва-
ти, в розумінні кінцевого ре-
зультату гри, будь-яку пози-
цію молодшого ендшпілю.
Зазначимо, що при про-
грамуванні п’ятифігурних енд-
шпілів розумніше запам’ято-
вувати лише чорні ранги, як
менш потужні Проте в енд-
шпілі «тура з пішаком проти
гури» довелося запам’ятати
близько 60 млн. позицій.
Повертаючись до нашого
ферзевого ендшпілю, повідо-
мимо, що до цього часу «Ка-
їсса», хоч її відривали постій-
но на важливі справи, вивчи-
ла клас позицій із коневим пі-
шаком на передостанній гори-
зонталі. Тепер про кожну з
них можна точно сказати, чи
виграє в ній сильніша сторона
чи ні, а якщо виграє, то за
скільки ходів. У партії згада-
ного матчу пішак, як ми поба-
чили, стояв на шостій горизон-
талі і, отже, машині залиши-
лося зробити ще один крок,
щоб оцінити позицію. Таким
чином, є надії, що матчі Моск-
ва—Ленінград незабаром від-
новляться...
Цікаво, що, аналізуючи
ферзевий ендшпіль, «Каїсса»
визначила дві виграшні пози-
ції, в яких при найкращій грі
обох сторін співвідношення
сил вдається змінити лише на
59-му ході! Одна з цих пози-
цій зображена на діаграмі
(хід чорних).
Тонке маневрування біло-
го короля і ферзя, незважаю-
чи на впертий захист чорних,
через 53 ходи веде до такого
положення:
Тут чорний ферзь змуше-
ний зайняти пасивне положен-
ня: 54. ...Ф&8, і після 55.
ФЬ6+ КраЗ 56. ФЬ7 Кра4 57.
КрсЗ Кра5 58. ФЬ4+ Краб 59.
Фс4+ білі, нарешті, розміню-
ють ферзів і проводять свого
пішака.
В «Сторінці 7» ми вже го-
ворили про правило, за яким
партія закінчується внічию,
якщо обидві сторони зробили
принаймні 50 ходів, протягом
яких жодну фігуру не було
взято і жодний пішак не зро-
бив ходу До цього пункту в
шаховому кодексі є таке тлу-
мачення: «Для позицій «ко-
роль і два коні проти короля
і пішака» число в 50 ходів
збільшується до 75 ходів йо-
го можна збільшити для ін-
167
шпх конкретних позицій лише
за умови, що це число і ці по-
зиції будуть точно вказані в
положенні про турнір або
матч».
Позиції, визначені «Каїс-
сою», показують, що число в
50 ходів має бути збільшене
в кодексі і для ендшпілю «ко-
роль, ферзь і пішак проти ко-
роля і ферзя». Треба сказати,
що це перший випадок в істо-
рії, коли ЕОМ .втручається в
шаховий кодекс! (Закінчення
«король і два коні проти ко-
роля і пішака» були дослідже-
ні багато років тому і без
ЕОМ).
З розглядуваним ендшпі-
лем пов’язаний і інший випа-
док, коли ЕОМ вперше пода-
ла практичну допомогу грос-
мейстеру. Це сталося в 1975
році на зональному турнірі у
Вільнюсі. Партію Григорян —
Бронштейн було відкладено у
ферзевому закінченні із зай-
вим пішаком у чорних. Грос-
мейстер знав про успіхи «Ка-
їсси», і тому звернувся до неї
за консультацією. Незадовго
до початку догравання Брон-
штейц одержав бандероль з
аналізом позиції. Щоправда,
Григорян зіграв неточно ще
на початку догравання, і обі-
йшлося без підказування «Ка-
їсси».
На практиці значно часті-
ше трапляються турові закін-
чення, ніж ферзеві. Один з
поширених видів таких закін-
чень — «тура з пішаком про-
ти тури» також було доруче-
но дослідити «Каїссі». Затра-
тивши 60 годин машинною
часу, вона блискуче впоралась
з своїм завданням і тепер мо-
же оцінити будь-яку позицію
такого типу, незалежно від
положення пішака. При цьому
машина встановила багато ці-
кавих фактів. Наприклад, во-
на визначила позиції, які ви-
граються не раніше 60 ходів
(під виграшем тут, як і рані-
ше, мають на увазі перехід у
виграшний молодший енд-
шпіль). Ось одна з таких по-
зицій (хід чорних).
До речі, у цій позиції пі-
шака вдається зсунути з міс-
ця лише на 32-му ході після
тривалого маневрування, в
процесі якого білим доводить-
ся робити багато єдиних хо-
дів, які людині важко знайти.
На практиці для швидкої
оцінки утворюваних ендшпіль-
них позицій корисно уявляти
собі нічийну або виграшну зо-
ну розміщення якої-небудь од-
нієї фігури при фіксованому
розміщенні інших фігур. Роз-
глянемо наведену нижче таку
діаграму, на якій зафіксовано
168
положення чотирьох фігур з
п’яти. П’ята фігура — чорний
король — може стояти на
будь-якому доступному йому
полі шахівниці.
У цій «позиції» хід чор-
них. При одних положеннях
короля вони програють, при
інших білі не мають виграшу.
Результати аналізу, проведе-
ного «Каїссою», показано без-
посередньо на діаграмі. Якщо
поле порожнє, то позиція ні-
чийна, а якщо на ньому запи-
сано якесь число п, то білі ви-
грають за п ходів. Ми бачимо,
що при чорному королі, відрі-
заному по лінії «І», єдиним
рятівним полем для нього є
£4 (якщо не брати до уваги
ПОЛІВ £І і £2, на яких король
просто забирає білу туру, і
чорні виграють).
Наступна діаграма є
справжньою головоломкою.
Уявіть собі, що ви граєте бі-
лими, тепер хід суперника і
вам надано право поставити
свого короля на будь-яке поле
шахівниці. Яке з них треба
обрати, щоб перемогти? Див-
но, але таке поле одне: білі
виграють лише тоді, коли ко-
роль буде на е8! Цікаво, що
один з найвидатніших спеціа-
лістів у галузі ендшпілю грос-
мейстер Авербах, програвши
кілька годин з «Каїссою» в
«турові закінчення», визнав її
повну перевагу. Він зазначив,
що такий спарінг-партнер був
би дуже корисним кожному
гросмейстеру для вдоскона-
лення його техніки в ендшпілі.
З чотирифігурних закін-
чень найцікавішим є ендшпіль
«тура проти коня». На його
дослідження «Каїсса» затра-
тила лише 15 хвилин!
У цій рекордній позиції
хід чорних, і при точному за-
169
хисті з їхнього боку коня
можна зловити на 27-му ході!
Наведемо ^основний варіант
розв’язання:
1. ...Ке2+ 2. Кр<12 (2.
Крс2 вже втрачає виграш)
2. ...Кс14 3. КрсЗ. А тепер по-
милково було б 3. КрсіЗ. Про-
те до' того часу, коли коня бу-
де спіймано, білим доведеться
зробити ще багато єдиних хо-
дів. Важко припустити, щоб
усі їх зумів знайти шахіст під
час партії!
3. ...КЬ5+ 4. Крс4 К<16 +
5. Крс5 КЬ7+ 6. КрЬб Ксіб
7. ТІ4! (тура ходить рідше,
ніж король, але її переміщен-
ня тонші) 7. ...КрЬЗ 8. Крс5
КЬ7+ 9. Крсб К(18-ь 10. КрЬб
Кеб 11. ТЇЗ+ Крс2 12. Крс4
Крс12 13. ТЇ5 Крс2 14. ТЇ2 +
Крсії 15. КрсіЗ Кс5+ 16. Крд4
КЬЗч- 17. КрсЗ Креї 18. ТЬ2!
Кеб 19. Крс14 Кеб 4- 20. КреЗ
КрсІІ 21. ТЬб К&5 (після 21.
...Кс5 22. Крс14 Кс17 23. Тдб
коня можно зловити швидше)
22. Тсб! КЇ7 23. Тс7 Кеб 24.
Кре4! К&4 25. Т$7! КЇ6 + 26.
Кре5 КН5 27. Т&5, і коня спій-
мано.
Зазначимо, що аналіз енд-
шпілю «тура проти коня» має
свою історію. Ще в 1970 році
один німецький математик
включив його дослідження до
дисертації, присвяченої ком-
бінаторним методам. Через ві-
сім років цей ендшпіль пов-
ністю вивчили, незалежно од-
на від одної, «Каїсса» і аме-
риканська ЕОМ. Цікаво, що
рекордні за тривалістю гри
позиції, знайдені кожною з
машин, збіглися майже пов-
ністю. Лише на останній діа-
грамі американська ЕОМ по-
ставила коня на поле е2 (за-
мість £І), що скорочує роз-
в’язання на один півхід. Ма-
буть, у машинній розпечатці
були позиції з ходом білих.
Простішим для шахістів є
ендшпіль «тура проти слона».
У цьому закінченні практично
немає положень, які виклика-
ють сумнівів у їхній оцінці.
Проте цікаві також позиції, в
яких виграють за максималь-
не число ходів. Ось один з ре-
кордів, встановлених «Каїс-
сою».
При своєму ході білі ви-
грають на 18-му ході. Ось ос-
новний варіант.
1. Кра4! КрЬ2 2. ТЬ6 +
Кра2 3. ТЇ6! С&7 4. ТЇ2 +
КрЬІ 5. КрЬЗ Креї 6. КрсЗ
Крді 7. КрсіЗ Креї 8. Тс2 +
КрЬІ 9. Крез Сс5 10. КрЬЗ
СЬб 11. Тсб Са7 12. Тс7 СЬб
13. ТЬ7 СеЗ 14. Те7 Сд2 15.
ТЇ7 СеЗ 16. ТН+ Ссі 17. ТЬІ
Краї 18. Т : сі X.
170
Отже, «Каїсса» вже може
приступати до випуску свого
теоретичного видання!
ЕОМ РОЗВ’ЯЗУЄ
ЗАДАЧІ
Шахова композиція
Які успіхи ЕОМ у галузі
шахової композиції? Звичай-
но, в розв’язуванні задач з
невеликою кількістю ходів
людині важко змагатися з
комп’ютером, який швидко
проведе повний перебір варі-
антів. Цікаво, що з наведеною
задачею, яку легко розв’язала
«Каїсса» (граюча програма),
більшість любителів шахів
відразу не може справитись.
Мат за 4 ходи
Розв’язок досить дотеп-
ний: 1. Та2! (14 2. Та5! Ь4 3.
Кр<17! Кр : 16 4. С : (І4Х.
До речі, машину можна
залучити до перевірки шахо-
вих задач, оскільки навіть ви-
датні шахові композитори у
своїх творах іноді допускають
помилки. Так, проаналізував-
ши всі задачі з «Альбома
ФІДЕ (1968—1970 рр.)», який
містить усі найкращі в світі
композиції за вказані роки,
комп’ютер знайшов близько
десяти, так би мовити, непов-
ноцінних задач (з побічними
розв’язками або коротшими,
ніж зазначенр в завданні, або
таких, що зовсім не мають
розв’язків).
Очевидно, етюди ЕОМ
розв’язують гірше, бо в них
розрахунок не обмежений
числом ходів. Проте, як пові-
домляє М. Ботвинник, його
програма «Піонер», яка у
справжні шахи поки що не
грає, розв’язала досить склад-
ний етюд.
Граюча програма також
може розв’язувати етюд, як-
що гра в ньому має форсова-
ний характер. Так, «Каїссі»
треба було лише дві хвилини,
щоб розв’язати такий етюд:
С. КамІнер, М. Ботвинник, 1925
Виграш
171
1. ?4+! КрЬ4 2. СК6! Ф :
Ьб (інакше 3. ФЬ2Х) 3. ФЬ2 +
Кр?5 4. Ф<12+ КМ 5. Ф<І8ХІ
X. Мертес, ЕОМ
Кооперативний мат за 7 ходів
Ця задача цікава, оскіль-
ки є результатом спільного
співробітництва шахового
композитора і... ЕОМ!
Очевидно, білі можуть
заматувати ворожого короля
лише тоді, коли чорні підігра-
ють їм: 1. Креб (як звичайно,
в «кооперативі» починають
чорні) краз 2. краб крез з.
Крс4 Крд2 4. КрЬЗ К44+ 5.
Кра2 КрсЗ 6. Краї КрЬЗ 7.
КЬІ Кс2Х.
Шахові головоломки
ЕОМ вже тепер перевер-
шує людину в розв’язанні на
шахівниці незвичайних задач
і головоломок, які потребують
великого перебору. Візьмемо
для прикладу відому «задачу
про вісім ферзів», якою ціка-
вився видатний математик
Карл Гаусе: скількома спосо-
бами можна розмістити на
шахівниці вісім ферзів так,
щоб вони не загрожували
один одному (тобто ніякі два
з них не стояли на одній вер-
тикалі, горизонталі або діаго-
налі)?
Цікаво, що Гаусе не зумів
розв’язати цю задачу до кін-
ця і знайшов лише 72 розмі-
щення. Правильну відповідь—
92 розміщення ферзів — було
знайдено пізніше.
Усі розв’язки породжу-
ються набором з дванадцяти
основних розміщень ферзів;
решту дістаємо з них же по-
воротом і дзеркальним відбит-
тям шахівниці (одне з розмі-
щень зображено на с. 77).
У наш час такі задачі роз-
в’язуються дуже просто—піс-
ля написання відповідної про-
грами і введенні її в ЕОМ на
розпечатування незабаром ви-
водяться всі 92 необхідні по-
зиції.
Задачею «про хід коня»
цікавився інший великий ма-
тематик Леонард Ейлер. П
формулюють так: обійти ко-
нем усі 64 поля шахівниці,
побувавши на кожному з них
лише один раз. Просте прави-
ло запропонував близько 150
років тому Варнсдорф: почав-
ши з довільного місця, коня
на кожному ході треба стави-
ти на поле, з якого він може
зробити найменшу кількість
стрибків на ще не пройдені
поля. До недавнього часу вва-
жали, що це правило діє без-
доганно. Але досить було
172
втрутитися ЕОМ, як вияви-
лось, що ситуація зовсім інша.
Машинний експеримент пока-
зав, що сліпе наслідування
правила Варнсдорфа може
привести коня у безвихідь.
Отже, якщо в задачі «про ві-
сім ферзів» ЕОМ закриває
проблему, то в задачі «про хід
коня» вона, навпаки, дає не-
гативний результат.
Ще одну задачу про коня,
про його найдовший маршрут
на шахівниці, який не перети-
нається, розв’язали одночасно
і незалежно одна від одної
відразу дві ЕОМ (у США і
ФРН). Шуканий маршрут
складається з 35 ходів.
На закінчення розглянемо
одну задачу, цікаву за фор-
мою, але таку, яка належить
скоріше до серйозних шахів.
Цю «задачу про недоторкано-
го короля», відому ще в ми-
нулому столітті, формулюють
так: чи може білий ферзь за
допомогою нерухомого коро-
ля заматувати одинокого ко-
роля суперника?
Багато шахістів, у тому
числі й гросмейстери, помил-
ково вважали, що завдання
нездійсненне. Математики
А. Брудно і І. Ландау зверну-
лися за допомогою до ЕОМ.
Варто зазначити, що при роз-
в’язуванні цієї задачі вперше
було використано метод ран-
жирування. Розбивши мно-
жину всіх можливих позицій
за рангом, машина встанови-
ла, що мат дається не пізніше
23-го ходу при будь-якому по-
ложенні білого ферзя і чор-
ного короля, але тільки тоді,
коли король буде недоторка-
ний на полі сЗ (у зв’язку з
симетрією придатні також по-
ля сб, (6 і ІЗ). Можливо, це
був перший випадок, коли
ЕОМ розв’язала шахову зада-
чу раніше, ніж людина. Зара-
ди справедливості слід зазна-
чити, що коли кваліфіковано-
му шахісту повідомляють, що
мат є, то він його знаходить.
Нехай білий король при-
кутий до поля сЗ.
Насамперед, заженемо
чорного короля на кутове по-
ле а8. З цим завданням ферзь
173
легко справляється і займає
при цьому поле <17.
Якщо тепер хід чорних,
то після 1. ...КрЬ8 2. Фсб! білі
матують за 10 ходів: 2. ...Кра7
3. Фс8! КрЬб 4. Ф<17! Крс5 (4.
...Кра5 5. ФЬ7 і 4. ...Краб 5.
Фс7 КрЬ5 6. Фдб веде до ос-
новного варіанту) 5. Феб
КрЬ5 6. Ф(16 Кра5 7. ФЬ4 +
Краб 8. ФЬ8 Кра5 9. ФЬ7
Кра4 10. Фаб (ФЬ4)Х.
Якщо хід білих, то вони
повинні передати чергу ходу
супернику. Цього досягають
«методом трикутника»: 1.
Ф(15+ Кра7 (1. ...КрЬ8 2.
Фсб!) 2. ФЬ5 Кра8 3. Фаб +
КрЬ8 4. Фсб!, і мети досяг-
нуто.
З П’ятнадцять
кращих партій
чемпіона світу
З 1960 р., коли одному з
авторів цієї книжки вдалося
виконати норму першого роз-
ряду, і до 1981 р., в якому
йому вдруге вдалося відстоя-
ти своє звання чемпіона світу,
тобто за двадцять з лишком
років, він зіграв майже тися-
чу турнірних партій. Відібра-
ти з такої кількості шахових
поєдинків п’ятнадцять кращих
(на такій кількості вирішено
було спинитися під час робо-
ти над книжкою) не так лег-
ко. Для відбору заданої кіль-
кості партій довелося розв’я-
зати задачу з... теорії мно-
жин. Насамперед було утво-
рено дві такі множини. Пер-
ша множина складалася з
партій, дорогих для перемож-
ця в суто шаховому розумін-
ні — або вони містять цікаві
ідеї і задуми, або, нарешті, в
них здійснена яка-небудь ці-
кава, ефектна комбінація
Коротше кажучи, це твір ша-
хового мистецтва. Друга мно-
жина як «елементи» включа-
ла партії, пам’ятні зі спортив-
ної точки зору — ці перемож-
ні поєдинки або були вирі-
шальними в змаганні, давали
можливість вийти в наступний
етап боротьби, або «звести
рахунки» з колишнім кривд-
ником. Потім було взято пе-
реріз двох цих множин, який,
як кажуть математики, за
означенням, дістав назву мно-
жини кращих партій.
Після розв’язання мате-
матичної задачі з’ясувалося
(цілком випадково!?), що
знайдений переріз, тобто мно-
жина кращих партій, склада-
ється точно з п’ятнадцяти еле-
ментів, які ми й наводимо
нижче. їхній шаховий зміст,
очевидно, говорить сам за се-
бе. А щоб пояснити спортивне
значення партій, кожній з них
передує невеликий ліричний
відступ, точніше вступ. Зви-
чайно, на сьогодні найважли-
вішим, найвирішальнішим по-
єдинком у моїй шаховій біо-
графії є остання партія матчу
на першість світу в Багіо. Цю
партію подано в першій час-
тині книжки.
Виходячи з того, що
книжка розрахована на широ-
ке коло любителів шахів, у
коментарях до партій не ста-
виться мета дати вичерпний
аналіз варіантів, а наголос
зроблено на загальні оцінки й
міркування. Першу зустріч
автори коментують разом,
примітки до решти інших пар-
тій належать чемпіону світу
175
Партія
№ 1
Москва,
першість МДУ, 1968
Карпов — Гік
Сіцілійський захист
Л Карпов. Цс був мій
перший турнір у столиці, і
щоб «завоювати» шахову
Москву, треба було перемог-
ти в ньому. Наступного разу
я приїхав до Москви вже че-
рез три роки, в званні грос-
мейстера і на Меморіалі Альо-
хіна, який зібрав дуже вели-
кий склад, поділив перше —
друге місця. Гадаю, що оста-
точно добитися мети мені вда-
лося лише ще через три роки,
коли я виграв у столиці два
претендентські матчі—чверть-
фінальний і фінальний... Проте
перебратися до Москви на по-
стійне проживання я вирішив
лише через 10 років. Але хто
міг подумати, що мій партнер
у цій партії стане потім моїм
співавтором!
Є Гік. У 1968 році мій
суперник був ще тільки моло-
дим майстром, і всього лише
студентом першого курсу ме-
ханіко-математичного факуль-
ету МДУ. Я на той час вже
закінчив мехмат і тому вва-
жав свої шанси в нашій партії
вищими. Все-таки студент ви-
грав у випускника і в решті-
решт став чемпіоном МДУ, а
я відстав на очко Мій парт-
нер не передбачав, що зустрі-
чається з майбутнім співавто-
ром, але і я не знав, що мій
переможець через сім років
стане найсильнішим шахістом
планети!
1. е2 — е4 с7 — с5 2.
К£І - 13 (17 - (16 3. (12 - (14
с5 : (14 4. КІЗ : (14 К£8 — 16
5. КЬІ - сЗ &7 - £б 6. Ссі —
еЗ С18 — £7 7. 12 — 13 0—0
8. СІ 1 — с4 КЬ8 — сб 9. Ф(11 —
(12 Ф(І8 — а5 10. 0—0—0
Сс8 — (17.
А К. Розіграно так зва-
ний варіант дракона (зобра-
ження якого нагадує розмі-
щення чорних пішаків на п’я-
ти крайніх правих вертика-
лях).
Плани сторін у цій по-
зиції добре відомі — білі ата-
кують на королівському флан-
зі, чорні прагнуть до контргри
на ферзевому. Хоч історія
цього варіанта одна з най-
більш захоплюючих і загадко-
вих у шаховій теорії — скіль-
ки разів він рішуче був спрос-
тований, стільки ж разів був
і заново відроджений, проте
треба визнати, що вираз «дра-
кон. вські муки» придумано не-
дарма- все-таки в цьому варі-
анті частіше чорні встигають
одержати мат трохи раніше,
ніж доберуться до ворожого
короля.
Є. Г. Здається, за минулі
роки чемпіон світу зіграв бі-
лими десятка півтора партій
варіантом дракона, причому
більшість з них з гросмейсте-
рами, і не зробив навіть жод-
ної нічиєї!
11. Ь2 — Ь4.
176
А. К. В журналі* «Шах-
матьі в СССР» № 7 за 1968 р.
було опубліковано партію Би-
ховський — Гік, яку чорні ви-
рали, обравши цей варіант.
Є. Г. Так, я вважав, що
оскільки вдалося перемогти
нашого головного наставника
молоді, то вже з одним з його
вихованців як-небудь упора-
юсь.
А К. Можливо, це й вда-
лося- б зробити, якби я грав,
як Биховський — 11.’ &4. Але
я підготувався до партії і
обрав небезпечне продовжен-
ня, пов’язане з просуванням
крайнього пішака.
11. ...Кеб — е5 12. Сс4 —
ЬЗ ТЇ8 — с8.
Є. Г. Як тільки спростову-
ється переведення на с8 тури
з вертикалі «І», винахідливі
аналітики тут же пропонують
чорним ставити на с8 туру з
вертикалі «а>, а коли відкида-
ється і цей маневр, вони зно-
ву рекомендують переставля-
ти на с8 туру з лінії «ї». Так
і створюється теорія варіанта
дракона.
А. К. До речі, я одного
разу спростував хід Та8 — с8,
і треба сказати, досить ефект-
но, у своєму першому матчі з
Корчним.
13. Ь4 — Ь5 КЇ6 : Ь5 14.
СеЗ — Ьб.
А К. На той час ця пози-
ція була дуже модною, жвава
дискусія велась в основному
навколо варіанта з 14.
...К<13 + . Спочатку вважали,
що через цей шах випад сло-
ном на Ьб неможливий, про-
те за півроку до першості
МДУ на студентській Олімпі-
аді в Ібсі німецький шахіст
Дьюбалл показав, що в цьому
разі білі зберігають перевагу:
15. КрЬІ К : Ь2 (15. ...С : сі4
16. КН5!) 16. Кр : Ь2 С : Ьб
17. Ф : Ьб, і тепер ні 17. ...Ф :
сЗ + , ні 17. ...Т : сЗ не дає
чорним достатньої контргри.
У цій партії я хотів перевіри-
ти деякі з своїх заготовок, але
партнер відійшов у бік від
мого домашнього аналізу.
Є. Г. Краще б я цього не
робив.
14. ...С&7 : Ьб 15. Фд2 :
Ьб Тс8 : сЗ.
А К. Стандартна жертва
якості в цьому варіанті. Чор-
ні, з одного боку, назавжди
уникають від загрози випаду
конем на (15, а з другого, —
сподіваються швидше дістати-
ся до білого короля.
16. Ь2 : сЗ Фа5 : сЗ.
Є. Г. Важко було припус-
тити, що вже це взяття є ви-
рішальною помилкою. Я знав,
що 16. ...КЇ6 веде до гострої
гри, але гадав, що взяти пі-
шака не завадить.
177
17. К<14 — е2!
А К. Початок довгого,
форсованого маневру Кінь
чудово справляється з зав-
данням витіснення ферзя, а
заразом і підключається до
атаки королівського флангу
17. ...ФсЗ — с5.
Є. Г. В одній теоретичній
статті, яку я прочитав неза-
довго до цієї партії, хід 16.
...Ф : сЗ вважався слабким че-
рез відповідь 17. КрЬІ. Проте
далі розглядалися лише про-
довження 17. ...Кс4 і 17. ...КЇ6,
я ж покладав надії на 17.
...а5! Скромний відступ коня
був для мене несподіваним.
На жаль, я впевнився, що піс-
ля 17. ...К63 + 18. Т : 63
Фаі-І- 19. Кр62 Ф : Ь1 20. £4
К^З 21. Ф : НІ К : Ь1 22. КреЗ!
і ТсІІ мій кінь благополучно
ловиться. Довелося відступа-
ти ферзем.
18. £2 — £4 КЬ5 — (6
19. £4 — £5 КТ6 — Ь5 20.
ТЬІ : Ь5!
А К. Зволікати не мож-
на. Хід 20. К&3, який я довго
обдумував, довелося відкину-
ти через знайдене в останній
момент ефектне спростуван-
ня — 20. ...С£4!, і білий ферзь
виключається з гри.
20. ...£б : Ь5 21. Т61 — Ь1
Фс5 — еЗ+ 22. Креї — Ь1!
А К. Варіант дракона ві-
домий тим, що найменша не-
точність може зіпсувати спра-
ву. Так, наприклад, 22. КрЬ2
давало чорним щонайменше
нічию: 22. ...К63 + 23. сб (23.
КрЬІ навіть програє після
23 ...Ф • ІЗ!) 23. ...Ф : е2 +
178
24. Краї Ф : 63, і вічний шах
чорним забезпечений.
22. ...ФеЗ : ІЗ.
А К. Доля коня нікого не
хвилює — мова йде про жит-
тя чорного короля: 22. ...Ф :
е2 23. Ф : Ь5 еб 24. Ф : Ь7 +
КрГ8 25. ФЬ8 + Кре7 26. ФЇ6 +
Кре8 27. ТЬ8х.
Є. Г. я бачив, що програє
22. ...еб 23. Ф : Ь5 Ф : 13 (23.
...К£б 24. Ф : Ь7+ Крі8 25.
К&3 і 26. КЇ5) 24. Ф : Ь7 +
Крі8 25. К64, але за свій
останній хід був спокійний.
23. ТЬІ : Ь5 е7 — еб.
А К. Захистити поле Ь7
чорні не можуть, бо в разі 23.
...Ф : е4 закінчує партію 24. £б!
Ф : £б 25. Т£5. Важко вряту-
ватися їм і після 23. ...К£б,
наприклад: 24. Ф : Ь7+ Крї8
25. ТЬ6 еб 26. Т : £б Ї£ 27.
Ф : 67 Ф : е2 28. Ф : 66+ Кр&7
29. Фе7+ КрЬ8 ЗО. ФЇ6+ КрЬ7
31 ФЇ7+ КрЬ8 32. Ф • £б.
24. £5 - £б!
А К. Відважний пішак,
віддаючи себе в жертву, за-
безпечує прорив оборони чор-
них. Поспішне 24. Ф . Ь7-г
випускало короля чорних на
волю: 24. ...Крї8, і тепер не
можна 25. ФЬ8+ Кре7 26. Ф :
а8 через 26. ..Ф : Ь5, немож-
ливо й 25. КсІ4, через 25.
...Ф(Н+ 26. КрЬ2 Ф : д4 + .
24. ...Ке5 : £б.
Є. Г. Брати пішаком не
можна — 24. ...Ї£ 25. Ф : Ь7-Ь
Крї8 26. ФЬ8+ Кре7 27.
ТЬ7+ КЇ7 28. Ф : а8, але піс-
ля взяття конем я передчував
і близьку перемогу — атаку
білих відбито, до того ж у них
не вистачає двох пішаків.
25. ФЬ6 : Ь7+ Кр£8 — 18
26. ТЬ5 — Ї5!І
Є. Г. Хід турою був для
мене як грім з ясного неба!
Ця витончена геометрична
ідея відразу вирішує долю
партії. Дві лінії — діагональ
а2 — £8 і вертикаль «ї» —
перетинаються в одній кри-
тичній точці (7. Загрожує Ф :
Ї7х, причому тура підтримує
ферзя по вертикалі, а слон —
в разі 26. ...еї по діагоналі.
У чорних немає іншого вихо-
ду, як розлучитися зі своїм
ферзем. Тепер я зрозумів, що
даремно недооцінював мате-
матичний багаж свого парт-
нера. Суто геометричне роз-
в’язання позиції напевно при-
йшло в голову студенту зав-
дяки посиленим заняттям ана-
літичною геометрією!
26. ...ФТЗ : Ь3 + 27. а2 : ЬЗ
еб : 15 28. Ке2 — Т4!
А К. Ще один ефектний
удар (можливо, з галузі ал-
гебри?!) Білі користуються
незахищеністю тури а8 і ціл-
ком руйнують прикриття чор-
ного короля.
28. ...Та8 — <18 29. ФЬ7 —
И6 + .
А К. Остання невелика
витонченість — пішака £б бі-
лі хочуть узяти з шахом.
29. ...Крї8 — е8 ЗО. КЇ4 :
£б 17 : £б 31. ФЬ6 : £6 +
Кре8 — е7 32. Ф£б — £5 + !
А К. Точність потрібна до
кінця; після 32. еї ТЇ8 чорні
могли ще захищатися. Тепер
від стрімкого маршу пішака
«ї» захисту немає.
32. ...Кре7 — е8 33. е4 :
15 ТсІ8 — с8 34. Ф£б — £8 +
Кре8 — е7 35. Ф£8 — £7 + .
Чорні здалися.
Є. Г. Рідкісний випадок,
коли той, хто програв партію,
також був задоволений. Зви-
чайно, партією, але не резуль-
татом турніру! У статті, опуб-
лікованій у «Шахматной Мос-
кве» і присвяченій першості
МДУ, я образився на нового
чемпіона за те, що він під час
турніру постійно залишав
Москву і ставив учасників у
179
невигідне становище — вони
повинні були грати наперед,
розкриваючи головному кон-
куренту свої карти. Зрозумі-
ло, що командний чемпіонат
країни в Ризі, на якому сту-
дент мехмату добився абсо-
лютно кращого результату —
10 очок з одинадцяти, важли-
віший, оскільки він був одним
з відбіркових етапів до пер-
шості світу серед юнаків.
«Але ж чемпіонат найбільшо-
го в світі навчального закла-
ду також не так мало!> — пи-
сав я з деяким докором. Знав
би я тоді, що через кілька ро-
ків...
А. К. Приємно, все-таки,
згадати молодість!
Партія
№ 2
Меморіал Альохіна,
Москва, 1971
Карпов — Горт
Сіцілійський захист
Це був мій перший турнір
з видатним складом учасни-
ків. Саме після нього в ша-
ховому світі заговорили про
нового претендента на світову
корону. І, як пізніше з’ясува-
лося, не даремно — вже в на-
ступному циклі я став чемпіо-
ном світу. Ця партія була пе-
реломною на Меморіалі. До
зустрічі з чехословацьким
гросмейстером я зробив серію
нічиїх, вигравши лише одну
партію. Друга перемога дала
мені творчий і спортивний ім-
пульс. Після неї було повале-
но Ще трьох гросмейстерів і
на «хвості> змагання мені
вдалося наздогнати Л. Штей-
на. З шахової точки зору ця
партія цікава незвичайною
грою королівської тури. Див-
на картина — ця неповоротка
фігура буквально гасала по
шахівниці, пересування її ні-
би були позбавлені особливо-
го значення, проте позиція
чорних з кожним ходом ста-
вала дедалі гіршою...
1. е2 — е4 с7 — сб 2.
Кяі — ТЗ д7 — <16 3. <12 - <14
с5 : <14 4. КТЗ : <14 К?8 — 16
5. КЬІ — сЗ е7 — еб 6. &2 —
Нержавіюча зброя П. Ке-
реса. Бажання відтиснути ко-
ня 16 і створити атаку на ко-
ролівському фланзі підкріпле-
но тактичними обгрунтування-
ми.
6. ...КЬ8 — сб.
Виконанню плану білих
заважало 6. ...Ьб.
7. £4 — £5 КІ6 — <17 8.
Ссі — еЗ.
Гостра гра з добрими пер-
спективами в білих вийшла б
після 8. КсІЬ5 КЬ6 9. С14
Ке5 10. ФЬ5 ^6 11. ФЬЗ, але
в наше завдання не входить
докладний розгляд дебютних
варіантів.
8. ...а7 — аб 9. 12 — 14.
Популярніше нині продов-
ження 9. Т&1.
9. ...С18 — е7.
Напевно, на 9. ...Ьб мій
суперник побоювався ходу,
який я збирався зробити —
180
10. К : еб (іншого, власне, і
не видно, бо 10. або 10. £б
білим просто невигідно через
10. ...ФЬ4 + ). У партії могли б
виникнути безмежні усклад-
нення — 10. ...їе 11. ФК5 +
Кре7 12. СЬЗ Фе8 13. ФЬ4 з
наслідками, які важко оціни-
ти. Саме до цього й змушува-
ла мене турнірна ситуація.
10. ТЬІ — £1 Кеб : (14.
Звичайно чорні не поспі-
шають з цим розміном, проте
тут їм важко знайти інший
хід. Так, 10. ...Фс7 дуже по-
вільний, зважитися на рокі-
ровку безпосередньо під атаку
нелегко, а 10. ...Кс5 11. К : сб
Ьс 12. С : с5 дає білим явну
перевагу.
11. Фді : <14 еб — е5 12.
Ф(14 — (12 е5 : 14 13. СеЗ : 14
К(17 - е5.
Зрозуміло, погано для
чорних 13. ...ФЬб 14. Т&3 Ф :
Ь2 15. ТЬІ ФаЗ 16. К65.
14. СН — е2 Сс8 — еб.
Чорні не могли проявити
активності через 14. ...Фа5,
оскільки ендшпіль, який утво-
рився б, явно невигідний для
білих: 15. КсІ5 Ф : (12 + 16.
Кр : (12 Сд8 17. Таді Себ 18.
Креї.
15. КеЗ - (15.
Негайно! Інакше ферзь
суперника вискочить на актив-
ну позицію — 15. 0—0—0
Фа5!
15. ...Себ : (15 16. е4 : (15.
Як правило, блокадне по-
ле намагаються зайняти фігу-
рою. Справді, 16. Ф : (15 та-
кож надавало мені перевагу,
бо пішак (16 весь час потребу-
вав захисту. Але тоді і мій пі-
шак е4 потребував би опіки,
що могло обмежити білополь-
ного слона. Тепер цей слон
вільний у своїх діях, тим біль-
ше, що шахівницю вже зали-
шив його чорний опонент.
16. ...Кеб — £б.
Позиція чорних помітно
гірша, тому Торт намагається
тактично розв’язати виниклі
проблеми. На пасивний захист
прирікала його як коротка,
так і довга (після 16. ...Фс7)
рокіровка.
17. С14 — еЗ Ь7 - Ь6!?
Важко ставити знак до
такого ходу. Дуже великий
шаховий зміст, і не тільки він,
у ньому закладено. Це і бойо-
вий настрій, бажання вести
боротьбу в тактичному ключі.
Це і точна оцінка позиції з
чітким розумінням її недолі-
ків. Коротше кажучи, хід ри-
зикований для обох сторін!
18. £5 : Ь6 Се7 — Ь4 +
19. Креї — (11.
Білого короля не бенте-
жить втрата рокіровки. Вод-
ночас король чорних зберігав
181
*а собою таке право до кінця
партії, але скористатися ним
так і не встиг.
19. ...£7 : И6 20. СеЗ : Ьб
СК4 — 16.
Очевидно, 20. ...ФЇ6 не
влаштовувало чорних через те,
що слон Ь4 відчутно втрачав
у рухливості. Горт намітив
ідеальну перебудову сил, але
в шахи грають дві сторони, і
я, в свою чергу, здійснив не-
обхідні контрзаходи
21. с2 — сЗ СТ6 — е5.
Здається, що чорні досяг-
ли мети — загрожують 22.
...ФЬ4, а після 23. С&5 ФЬ6
24. СеЗ Фс7 мої досягнення
зовсім невеликі. Але білі зна-
ходять дуже сильні заперечен-
ня.
22. Ї£І - £4!
Пішака Ь2 не шкода. Те-
пер головне не пустити воро-
жого ферзя на активну пози-
цію на королівському фланзі,
де мої фігури все-таки злег-
ка «повисають»:
22. ...Ф(18 — 16.
Порівняно кращим було
22. .. С • Ь2, що відновлювало
матеріальну рівновагу. Але
можна зрозуміти і чехослова-
цького гросмейстера, який ро-
бить спробу розвинути свої
фігури.
23. Ь2 — Ь4!
Тепер не можна 23. ...К :
Ь4? через 24. С&7. І взагалі
вже важко буде відіграти
цього ще недавно безпомічно-
го пішака, який поступово на-
бирав грізної сили. Не при-
датний і 23. ...0—0—0 через
24. Си5.
23. ...ФІ6 — 15.
Захищаючись від загрози
24. Ь4 — Ь5 і одночасно спо-
діваючись на довгу рокіровку.
24. Т£4 — Ь4!
Чудове місце для тури!
Як і раніше, неможливо 24.
...0—0—0, через 25. С&4, на
всяк випадок білі беруть під
удар пішака Ь7.
24. ...Се5 — 16 25. Ь4 —
Ь5 К&6 — е7.
Зрозуміло, що відступати
конем менш почесно, ніж іти
на е5, але псевдоактивність
тепер могла вже коштувати
фігури (після 25. ...Ке5 26.
ТЇ4). Мимохідь зауважу, що
чорні весь цей час не мали ча-
су для жертви якості за допо-
могою Т : Ьб.
26. ТЬ4 — 14 ФІ5 — е5
27. ТМ — ІЗ.
Неповоротка тура прояв-
ляє чудеса маневрування. Во-
на створює одну загрозу за ін-
шою, причому діє ефективно
не лише в нападі, а й у захис-
ті. Так, нічого не можуть зро-
182
бити тепер чорні після 27. ...Ф :
Ь5 28. Т : Г6 ФЬІ + 29. СП
(тура захищає обох слонів)
29. ...К&8 ЗО. Фе1+, і білі ви-
грають.
27. ...Ке7 : <15 28. ТіЗ —
<13 ТЬ8 : Ь6.
Нічого кращого не вид-
но — на 28. ...Ке7 йде 29.
СІ4.
29. ТсІЗ : (15.
Помилково було б 29. Ф •
Ь6 через 29. ...С&5 і ЗО
...КеЗ + .
29. ...Фе5 — е4.
Здається, у чорних все га-
разд. Але...
ЗО. Т<15 — <13!
Гімн турі! Свідомість ша-
хіста звикла до працьовитос-
ті всіх фігур, але, погодьтеся,
тури це стосується головним
чином в ендшпілі.
ЗО. ...Фе4 — Ь1+.
Чорні змушені йти на цей
аж ніяк не рівноцінний обмін.
31. Кр<11 — с2 ФЬІ : аі
32. Фд2 : Ь6 Сів — е5 33.
ФЬ6 — &5.
Перешкоджаючи довгій
рокіровці і створюючи непе-
реборні загрози королю, який
залишився в центрі. У цьому
безвихідному становищі Горт
прострочив час, і йому було
зараховано поразку. Партія
визнана кращою на Меморіалі
Альохіна, а югославський ша-
ховий інформатор назвав її
одним з кращих творчих до-
сягнень шахового 1971 року.
Сказати правду, я також її
дуже люблю..
Партія
№ З
Гастінгс, 1971 — 1972
Карпов — Мекінг
Сіцілійський захист
За шахівницею зустрілися
два юних шахіста — один,
так би мовити, найсильніший
на Сході, а другий — на За-
ході (нагадаю, що Мекінг ще
в п’ятнадцять років грав у
міжзональному турнірі). Ме-
ні вдалося взяти гору, причо-
му створивши мало не на-
вчальний приклад реалізації
переваги «доброго» слона над
«поганим».
1. е2 —• е4 с7 — с5 2.
Киї - ІЗ <17 - <16 3. <12 -
<14 с5 : <14 4. КІЗ : <14 К&8 —
іб 5. КЬІ — сЗ а7 — аб 6.
СП — е2.
Я часто застосовую цю
систему і непогано її знаю.
Білі уникають досконало ви-
вчених форсованих продов-
жень, пов’язаних з 6. С&5.
6. ...е7 — е5.
До шевенінгенського ва-
ріанта веде 6. . .еб.
7. К(14 — ЬЗ Сс8 — еб 8.
12 — 14 Ф(18 — с7 9. а2 — а4.
Необхідний ланцюжок у
плані білих. Вони не тільки
перешкоджають 9. ...Ь5, а й
прагнуть за допомогою а4 —
а5 заблокувати пішаки ферзе-
вого флангу чорних. Тут зви-
чайно грали 9 ...Се7 або 9.
...КЬсІ7. Але Е. Мекінгу щось
не сподобалось, він надовго
183
замислився і обрав нове, про-
те аж ніяк не найсильніше
продовження.
9. ...КЬ8 — сб?!
Чорні перешкоджають 10.
а5 дорогою ціною: їм тепер
доведеться розміняти слона і
тим самим надати супернико-
ві можливість панувати на бі-
лих полях.
10. М — 15 Себ : ЬЗ 11.
с2 : ЬЗ Фс7 — Ь6.
Якщо білі зуміють рокі-
руватись у короткий бік і по-
ставити слона на с4, їхня пе-
ревага буде великою. Мекінг
намагається перешкодити про-
веденню цього плану.
12. Ссі — £5 С18 — е7
13. С$5 : 16 Се7 : 16 14. КеЗ—
<15 ФЬ6 — а5+ 15. Фді — (12
Фа5 : (12+ 16. Креї : (12
С16 - £5+ 17. Кр(12 — (13
0—0 18. Ь2 — Ь4 С?5 — (18.
На Ь6 слон міг потрапити
в небезпечне становище після
Є2 — 84.
19. Таї — сі.
Коня з <15 «викурити» по-
ки що не можна, бо на 19.
...Ке7 йде 20. К : е7-ь С : е7
21. Тс7, а якщо 19. ...К<14, то
20. Ь4.
19. ...аб — а5 20. КрсіЗ —
(12 Та8 — Ь8 21. £2 — £4.
План білих зрозумілий —
пішакова атака на королів-
ському фланзі. Після Се2 —
с4 вона стане досить небез-
печною. Розуміючи це, Мекінг
шукає порятунку в закінченні
з різноколірними слонами.
21. ...Кеб — Ь4 22. Се2 -
с4 КЬ4 : (15 23. Сс4 : (15.
Позиція стабілізувалась.
У білих помітна перевага при
повній відсутності контргри в
суперника. На наступний свій
хід Мекінг покладав великі
надії, вважаючи, що йому
вдасться блокувати пішаки
королівського флангу.
23. ...£7 — £5 24. 15 : £б
Ь7 : £б 25. Крс12 — (13 Кр£8 —
£7 26. Ь4 — Ь5 Сс18 — Ь6.
Не краще й 26. ...С&5 27.
Тс7.
27. ТЬІ — ЬЗ.
Щоб після розміну на £б
захопити лінію «Ь».
27. ...СЬб — с5 28. Теї —
11 17 — 16.
Вимушений Загрожувало
29. Ь6 + .
29. Ь5 : £б Кр£7 : £б ЗО.
ТИ — Ь1 ТЬ8 — е8 31. ТЬЗ —
Ь7 Кр£б — $5.
Мекінг перебував у цейт-
ноті і побоювався матових за-
гроз після ТЬІ — Ь5.
32. КрсіЗ — е2 Кр£5 — 14.
Тут мені прийшла в голо-
ву «убивча» ідея, і я зіграв.
33. ТЬІ - ЬЗ Сс5 - (14.
184
Суперник не помічає паст-
ки, але й при кращому захис-
ті — 33. .Кр * £4 34 ТЬІ
Ти8 35. С : и8 і 36. ТИ білі
легко вигравали.
34. ТН7 — £7.
Мекінг прострочив час,
хоч міг би й здатися в зв’язку
з неминучим матом на наступ-
ному ході.
Партія
№ 4
Міжзональний турнір,
Ленінград, 1973
Карпов — Кінтерос
Сіцілійський захист
Зі спортивної точки зору
партія нічого не вирішувала—
гостра боротьба за вихід до
матчів претендентів розгорі-
лася на фініші турніру. Про-
те поєдинок був дуже ефект-
ним і, до речі кажучи, завою-
вав приз за красу. Білі бук-
вально вщент розбили позицію
чорного короля, тут був і про-
рив у центрі, і тихі ходи, і
типові удари по ворожій те-
риторії, взагалі, все, що трап-
ляється в сіцілійському захис-
ті, коли білим вдається пов-
ністю розгорнути свої сили.
Не часто вдається розіграти
сутичку з гросмейстером без-
посередньою атакою на коро-
ля.
1. е2 — е4 с7 — с5 2.
К£І - ІЗ (17 - (16 3. (12 — (14
с5 : <14 4. КІЗ : <14 К£8 - І6
5. КЬІ — сЗ а7 — аб 6. Ссі —
£5 е7 — еб 7. І2 — І4 Ф(18 —
Ьб.
Так часто грав Р. Фішер.
8. К(14 - ЬЗ.
Звичайно, деяка поступка
чорним, але добре турнірне
становище давало мені мож-
ливість йти на головоломні
варіанти з жертвою пішака
після 8. Фсі2. Заради правди
слід зазначити, що хід фер-
зем — єдиний спосіб бороти-
ся за дебютну перевагу.
8. ...СІ8 — е7.
Після 8. ...ФеЗ+ 9. Фе2
Ф : е2+ 10. С : е2 ендшпіль
дещо кращий у білих. Я га-
даю, точніший порядок ходів
з 8. ...КЬ(17, не визначаючи по-
ки що позиції чорнопольного
слона.
9. Ф(11 — ІЗ Ь7 — Ьб 10.
С£5 — Ь4 КЬ8 — (17 11. 0—
0—0 ФЬб — с7.
Чорні готують Ь7 — Ь5 і
Сс8 — Ь7. Білі, щоб викорис-
тати перевагу в розвитку, по-
винні якомога швидше розпо-
чати гру в центрі. Цій меті
підпорядкований їхній наступ-
ний хід.
12. СЬ4 — £3 Ь7 — Ь5 13.
е4 — е5 Сс8 — Ь7 14. ФІЗ —
е2 (16 : е5.
Варто віддати перевагу
14. .. К(15. На це можливо 15.
К : <15 С : (15 16. Т : (15 еб 17.
еб КЇ6 18. еї+ Кр : І7 19.
ФЇЗ і далі СсІЗ, СЇ2 з пішако-
вим штурмом королівського
флангу. Звичайно, наслідки
цієї жертви якості визначити
було нелегко.
15. І4 : е5 Кіб - Ь7.
Хоч і жаль, але доводить-
ся відступати на край шахів-
ниці. 15. ...К(15 непридатний
185
через 16. к : СІ5 С : (15 17. Т :
с!5 е(і 18. еб.
16. КсЗ - е4.
Кінь йде на сіб, водночас
заважаючи рокіровці. 16.
...0—0? 17. КЇ6+ С : 16 18. еі
з сильною атакою.
16. . .Се7 — £5 4-.
Зрозуміло, небезпечно 16.
...К : е5 через 17. Кес5, а на
16. ...К&5 я збирався зіграти
17. КїбН- £Ї 18. еі Фс4 19. Ф :
с4 Ьс 20. Ка5, відігруючи фігу-
ру і здобуваючи явну перева-
гу.
17. Крсі — Ь1 0—0 18.
Ь2 — Ь4 С£5 — е7 19. Ке4 —
(16 СЬ7 — <15?
Позиція чорних малопри-
ваблива. Фігури їх роз’єдна-
но, а кінь Ь7 взагалі відріза-
ний від центру подій. І все-та-
ки чорні могли захищатися,
граючи 19. ...Сс(? або 19.
...Та<18. Тепер білі жертвують
якість і створюють вирішаль-
ну атаку.
20. Т(11 : <15! еб : (15 21.
К(16 — 15.
Загрожує 22. К : е7+ і
22. еб. Відповідь вимушена.
21. ...Фс7 — (18 22. Фе2 —
£4 £7 — £б 23. К15 : Ь6 +
Кр£8 — £7 24. КЬб — 154-
Кр£7 — Ь8 25. С11 — (13
Т18 — £8.
Після 25. ...£І 26. Ф : 15
чорним не врятуватися від
мата (26. ...КН16 27. еі К : 16
28. Се5).
26. К15 — Ь6 Т£8 — £7
27. Ь4 — Ь5 Фс18 — е8.
Єдиний спосіб захистити
поле £б. На 27. ...К(і18 міг бу-
ти 28. Ь£ І£ 29. еб.
28. е5 — еб К(17 — 16 29.
еб : 17 Фе8 — (18.
На 29. ...Ф18 білі вигра-
вали як простим ЗО. Фд4, так
і красивим ЗО. Ь£! К : £4 31.
К : £4 Ссіб (захищаючись від
32. Се5) 32. К16 С : £3 33.
К : Ь7 Фсіб 34. К16+ СЬ2 35.
Ке8! Т : £б 36. С : £б.
ЗО. ф£4 — (14 К16 : Ь5
31. С£3 — е5 Се7 — 16 32.
ТЬІ — еі С16 : е5 33. Теї :
е5 КЬ5 — 16 34. £2 — £4
Ф(18 — 18 *5. £4 — £5 К16 —
е4 36. С(13 : е4 (15 : е4 37.
Ф(14 : е4. Чорні здалися.
Партія
№ 5
Чвертьфінальний матч
претендентів, Москва,
1974
Карпов —
Полугаєвський
Сіцілійський захист
Ця партія насамперед па-
м’ятна мені епізодом, який
стався після шістнадцятого
186
ходу чорних (я, звичайно, не
кажу про те, що перемога в
ній наблизила мене до виходу
в півфінальний матч претен-
дентів). Звичайно в сіцилій-
ському захисті після розміну
чорного слона на білого коня
на полі <15 йде е4.: <15. У цій
ситуації таке стандартне взят-
тя нічого особливого білим не
обіцяло, але в звичайній пар-
тії я все одно обрав би його.
Проте в зв’язку з величезним
загостренням боротьби і на-
ближенням фініщу матчу, ме-
не осяяло, я відчув якийсь
стан натхнення й азарту. Так
було знайдено хід 17. Ф<11 :
<15, пов’язаний з жертвою
двох пішаків. Багато шахістів,
які були тоді в залі, помилко-
во подумали, що це домашня
заготовка. Більше всіх по-
страждав при цьому сам По-
лугаєвський — він довго шу-
кав форсований програш, не
знаходив його, але дорогоцін-
ний час було згаяно. Отже,
«новинка» вирішально психо-
логічно вплинула на партнера.
1. е2 — е4 с7 — с5 2.
К£1 — 13 <17 — <16 3. <12 — <14
с5 : <14 4. ЮЗ : <14 К&8 — іб
5. КЬ1 — сЗ а7 — аб. 6. Сії —
е2 е7 - е5 7. К64 — ЬЗ С18 —
е7 8. 0—0 Сс8 — еб 9. 12 —
14 Ф68 — с7 10. а2 — а4
КЬ8 — 67 11. Кр£1 — Ь1 0—
0.
Цей варіант сіцілійського
захисту виникав щоразу тоді,
коли Полугаевський грав чор-
ними. Готуючись до матчу, ми
з моїм тренером гросмейсте-
ром С. Фурманом врахували
таку можливість і намітили
найдоцільнішу розстановку
сил. Звичайне продовження
тут — 12. І5. У 1971 р. мені
вдалося виграти цим варіан-
том у Д. Бронштейна. Так я
грав і пізніше на міжзональ-
ному турнірі в Ленінграді
проти Бірна, щоправда, успі-
ху не добився.
12. Ссі — еЗ.
Ідея не нова, на високо-
му рівні вона знайшла друге
дихання після партії Геллер—
Івков (1973 р.). Білі зберіга-
ють напруження в центрі, по-
ки не проявляючи своїх намі-
рів.
12. ...е5 : 14 13. Тії : 14
К67 — е5 14. а4 — а5.
У четвертій партії матчу
я зіграв слабше — 14. К64, і
після 14. ...Та68 чорні мали
добру гру.
14. ...Кіб — 67 15. ТІ4 —
II Се7 — 16 16. КеЗ — 65
Себ : 65 17. Ф61 : 65!?
Тут я маю дещо поясни-
ти. Деякі шахові коментатори
іноді докоряють мені в сухос-
ті, раціональності, обачливос-
187
ті. Так, я практичний, і гра
моя багато в чому грунтуєть-
ся на техніці. Я намагаюсь
грати в «правильні» шахи і ні-
коли не ризикую так, як, ска-
жімо, Ларсен. Білими, як і
всі, прагну до переваги з пер-
ших ходів, ну, а чорними на-
магаюся спочатку зрівняти
гру. Але з кількох можливих
розв’язків я обираю аж ніяк
не найпростіший, а найдоціль-
ніший. Якщо є кілька рівно-
цінних продовжень, то вибір
багато в чому залежить від
моїх суперників. Наприклад,
з Талем я вважаю за краще
йти на простіші позиції, які
не відповідають його творчим
уподобанням, а з Петросяном,
навпаки, намагаюсь зав’язати
якнайскладнішу гру. Але як-
що я бачу єдино правиль-
ний шлях, то, хто б проти ме-
не грав, обираю саме його.
Повернемося до партії.
Жертва двох пішаків, яку я
запропонував Полугаєвсько-
му, була, як я вже зазначив,
справжнісінькою імпровізаці-
єю за шахівницею. Мені й те-
пер здається «страшним» моє
рішення. Заради справедли-
вості, слід зауважити, що піс-
ля спокійного 17. еб Кс4 18.
С : с4 Ф : с4 дебютної пере-
ваги білих не залишалося й
сліду.
17. ...Фс7 : с2.
Більше години Полугаєв-
ський сумнівався, брати чи не
брати пішака. Проте, якщо
чорні відмовлялися прийняти
жертву, то вони потрапляли
під важкий позиційний прес.
188
18. КЬЗ — <14 Фс2 : Ь2.
Як кажуть, «сім бід —
один одвіт»! Спроба обмежи-
тися «малим» призводила до
положення з матеріальною
рівністю і з помітною позицій-
ною перевагою білих. Напри-
клад: 18. ...Фс5 19. КЇ5! Ф : 65
20. ед, і чорний пішак 66 гине.
19. Таї — Ь1 ФЬ2 — сЗ.
Гірше 19. ...ФаЗ — чорний
ферзь опинявся на краю ша-
хівниці поза грою.
20. К<14 — 15.
Мета ходу — захистити
слона і не допустити ферзя на
поле с5, що могло статися у
варіанті 20. ТЬЗ Фс5 21. КЇ5
Ф : <15 22. ед Кс5, і чорні за-
хищаються.
20. ...ФсЗ — с2!
Полугаєвський чудово ма-
неврує. В разі прогаяння бі-
лі налагоджували взаємодію
фігур; вже загрожувало 21.
С(14 Фс!2 22. ТЬ2 або 21. Тїсі
ФаЗ 22. Таї ФЬ2 23. Та2 ФЬ4
24. Сд2, і ферзя спіймано.
21. ТЬІ — еі.
Неточність. Після 21. Тієї
білі діставали велику перева-
гу. Тепер чорні мають захист.
21. ...КсІ7 — с5 22. КЇ5 :
<16 Кс5 — <13 23. Се2 : (13
Ке5 : <13 24. Теї — <11 КдЗ —
Ь4.
У цьому вся справа. Якби
на 21-му ході я пішов Тієї, то
тепер білі тури стояли б на Ь1
і (11. Отже, чорні мали б ли-
ше дві можливості: 24. ...КГ2 +
25. С : 12 Ф : Ї2 26. е5 Се7
27. ТП; або 24. ...Ке5 25. К:
Ь7 — в обох випадках з яв-
ною ініціативою у білих.
25. <М5 : Ь7.
У мене не вистачало спо-
чатку двох пішаків, а потім
одного. І, можливо, тому я
підсвідомо прагнув до лікві-
дації «матеріальної нестачі».
А тим часом 25. ФЬ5 створю-
вало загрозу 26. Т : Ї6 £Ї 27.
Ф&4-+- КрЬ8 28. СЬ6, яку не
просто було відбити (25. ...£б
26. Фсб).
25. ...Та8 — Ь8 26. ФЬ7 —
а7 Фс2 — сб.
Вирішальна помилка. По-
гано і 26. ...Кеб 27. Фс7 КЬ4
28. Ф : с2 К : с2 29. СЬ6 з
перевагою в білих. Але 26.
...Фе2 давало чорним певну
контргру, хоч і тут після 27.
СЬ6 білі мають перевагу.
27. СеЗ — 14.
Пізніше я дізнався, що
С. Фурман у цей момент дово-
див у прес-центрі, що до пере-
моги білих веде жертва якос-
ті — 27. Т : (6! £Ї 28. СЬ6,
загрожуючи 29. ФеЗ; на 28.
...КбЗ йтиме 29. С : 18, а на
28. ...Фс2 — 29. Тсі ФсІЗ ЗО.
Фсб! Очевидно, він був пра-
вий, але цей шлях — не єди-
ний. Правда, кажуть, що коли
я зіграв 27. СЇ4 з, загрозою
28. е5, то тренер спокійно за-
уважив: «І так також добре».
Справді, загроза е4 +р еб ско-
вує дію чорних, а кінь Ь4 пе-
ребуває поза грою.
27. ...ТЬ8 — а8.
Захищаючись від 28. е5.
28. Фа7 — 12 Та8 — <18
29. ФІ2 — £3!
Загроза сильніша за її
здійснення! Парадоксально,
але часто саме так і буває.
Білі не поспішають з просу-
ванням пішака «е», а нарощу-
ють тиск.
29. ...Фсб — сЗ ЗО. ТН —
ІЗ ФсЗ — с2 31. ТЛ — Н
Сів - (14.
Знову перешкоджають
прориву е4 — еб. Але наступ^
вже не спинити.
32. СМ — Ь6.
Прицільний вогонь спря*
мований тепер одночасно на
два пункти — 17 і £7.
32. ...КЬ4 — сб.
Сподіваючись ускладнити
гру після 33. К : 17 Фс4!
33. К<16 — 15! Фс2 — Ь2;
Цікаво закінчувалася пар-
тія в разі 33. ...Се5 34. С : £7
С : £3 35. Т : £3, і чорним неї
уникнути мата.
34. СЬб — сі!
Білі в темпі звільняють
поле Ь6 для коня. Захисту від
поразки вже немає.
34. ...ФЬ2 — Ь5. 35. КТ5 —
Ь6+ Кр£б —Ь8 36. КЬб: 17 +
ТІ8 : 17.
На 36. ...Кр£8 вирішує 37
КЬ6+ КрЬ8 38. Т : Ї8 + .
189
37. ТІЗ : 17 С<14 — іб 38.
Ф^З — 12 КрЬ8 — £8 39.
ТІ7 : 16 £7 : іб 40. ФІ2 : іб.
Чорні здалися.
Партія
№ 6
Півфінальний
матч претендентів,
Ленінград, 1974
Карпов — Спаський
Сіцілійський захист
Ця партія дуже популяр-
на серед любителів шахів че-
рез свої тихі ходи, особливо
повернення білого коня на
вихідне поле — 24. КЬ1! Га-
даю, що це один з найважчих
ходів у моїй практиці. Мій
кінь несподівано змінив на-
прям руху і, що не менш важ-
ливо, з’явилася можливість за
допомогою с2 — сЗ відкинути
на край шахівниці ворожого
коня. Інший цікавий епізод у
партії пов’язаний з маневрами
тур. Спочатку білі пропонува-
ли розміняти тури по лінії
«б», потім самі відвели туру
від розміну, а створивши тиск
по лінії «І», повернули туру
на лінію «б», здійснюючи ви-
рішальне вторгнення.
Першу партію матчу я
розпочав своїм улюбленим хо-
дом 1. е2 — е4 і програв. Для
того були дві причини: чудова
гра Спаського і мені тоді не-
здужалося. Потім я взяв
«творчу перерву» і наступні
«білі» розпочинав тільки хо-
дом 1. сІ4. І ось нарешті по-
вернення до пройденого.
1. е2 — е4 с7 — с5 2.
Киї — ІЗ е7 — еб 3. <12 — <14
с5 : <14 4. КІЗ : <14 К&8 — 16
5. КЬІ — сЗ <17 — <16 6. СІЇ -
е2 СІ8 — е7 7. 0—0 0—0 8.
12 — 14 КЬ8 — сб 9. Ссі — еЗ.
Тут вдруге (перший раз—
після першого ходу) Спаський
задумався: повторювати чи не
повторювати варіант?
9. ...Сс8 — (17.
У першій партії матчу
екс-чемпіон світу застосував
порівняно рідкісне продовжен-
ня 9. ...е5. Тепер він вирішив
не проявляти цікавості (що
підготував його суперник?) і
зіграв «по-стародавньому».
10. К<14 — ЬЗ а7 — а5І?
Очевидно, Спаський все
ще був під враженням стар-
тової перемоги. Цим поясню-
ється його останній, я б ска-
зав, дуже нервовий хід. Річ
у тім, що пішаком «а» він хо-
див і в першій партії; у цій
редакції такий маневр невда-
лий, бо «навіки» віддає в роз-
порядження білих пункт Ь5.
11. а2 — а4 Кеб — Ь4 12.
Се2 — ІЗ С<17 — сб.
Звичайно, не дуже до ду-
ші чорним допускати повер-
нення білого коня на <14, але
ще більше неприємно грати
12. ...е5, приходячи до позиції
з першої партії, з тією лише
істотною відмінністю, що чор-
ний слон стоїть не на еб, а
займає пасивне положення на
(17.
13. КЬЗ — (14 £7 — £б.
190
Щоб зробити еб — е5, до-
водиться вже ослабляти пози-
цію короля, інакше кінь 64
стрибне на 15.
14. ТИ — 12 еб — е5 15.
К64 : сб Ь7 : сб 16. 14 : е5
<16 : е5 17. Ф61 — IIІ
Боротьба розгортається
навколо пункту с4, який білі
розраховують зайняти однією
з своїх фігур. Якби чорні зу-
міли перешкодити цьому, їхні
справи були б не так погані.
Не було рації відводити ту-
ру з лінії «І» (17. Т62),
оскільки ще невідомо, на якій
вертикалі доведеться прояв-
ляти активність.
17. ...Ф68 — с8 18. Ь2 —
ЬЗ.
Звичайно, не варто допус-
кати розміну коня на слона
після 18. ...Ки4.
18. ...КІ6 — <17.
Якщо 18. ...Феб, то білі
продовжували або 19. Теї
ТІ68 20. Се2 Т64 21. ЬЗ, став-
лячи слона на поле с4, або
19. £4 з наступним £4 — £5
і С§4.
19. СІЗ — ?4 Ь7 — Ь5.
Серйозне ослаблення по-
зиції чорного короля. Варто
було б віддати перевагу прос-
тому 19. ...Фс7, виходячи з-під
зв’язки і з’єднуючи тури по
восьмій горизонталі.
20. С£4 : <17 Фс8 : 67 21.
ФІ1 — с4.
Отже, ферзь прибув до
місця свого призначення.
21. ...Се7 — Ь4.
Неприємний ендшпіль че-
кав чорних після 21. ...Феб
22. Ф : еб Ге 23. ТаП.
22. ТІ2 - 62 Ф67 - е7
23. Таї — II!
Мене не спокусила перс-
пектива виграшу якості, піс-
ля 23. Ссб Ф£б 24. Т67 К : с2
25. С : 18 Т : 18 у чорних ак-
тивна контргра. . Одна лінія
«6» погоди не робить — поле
68 надійно прикрите. Тому
треба проявляти активність і
на інших напрямках.
23. ...ТІ8 — 68.
24. КсЗ — Ь1!
Хитрість цього ходу в то-
му, що вдалося вибрати най-
зручніший момент для пере-
кидання коня на активнішу
позицію (особливо швидко це
може статися, якщо чорні роз-
міняють тури).
24. ...Фе7 — Ь7 25. Кр£І —
Ь2!
Рідкісний випадок, коли
рухливість слона суперника в
мітельшпілі обмежує сам ко-
роль.
25. ...Кр£8 — £7 26. с2 —
сЗ КЬ4 — аб.
Настав час попросити з
насидженого місця коня чор-
них.
191
27. Т<12 — е2і
А тепер міняти тури білі
вже не мають наміру: важкі
фігури знадобляться для ата-
ки по лінії «Ь. Попутно ви-
вільняється поле для переве-
дення коня, а також загрожує
28. £3 СЇ6 29. Те!2 Т66 ЗО.
С£б.
27. ...Т68 — 18 28. КЬі —
<12 СЬ4 - (18 29. К<12 - ІЗ
І7 — іб.
Захищаючи пішака е5,
чорні одночасно роблять спро-
бу прикрити вертикаль «і».
Але атака білих вже невід-
порна.
ЗО. Те2 — <12!
Може здатися, що коли-
вання білої тури алогічні.
Спочатку вона зібралася за-
хопити лінію «6», потім кину-
ла її, а тепер повертається на-
зад під вирішальні загрози.
ЗО. ...С68 — е7.
На ЗО. ...КЬ8 відразу ви-
гравало 31. К&5! Коли Спа-
ський зробив свій хід, я навіть
якось трохи розгубився. Спо-
чатку мені здалося, що я ви-
граю в усіх варіантах, а тут
раптом дивлюсь і виграшу не
бачу... Але, на щастя, запамо-
рочення тривало лише одну
мить.
31. Фс4 — еб Та8 — (18.
Програє форсовано. За-
тягнути опір можна було ли-
ше ходом 31. ...КЬ8.
32. Т(12 : (18 Се7 : (18.
Якщо 32. ...Т : 68, то 33.
К : е5 Фс7 34. ФЇ7+ КрЬ8, і
хоч би 35. Ф : е7 Ф : е5 36.
Ф : е5 іе 37. ТЇ6.
33. Тії — (П.
На шахівниці матеріаль-
на рівність. Чорний король ні-
би уникнув безпосередніх за-
гроз, але позиція Спаського
гіршає з кожним ходом. Річ
у тім, що фігури чорних роз-
різнені і не можуть прийти на
допомогу одна одній. Тепер,
наприклад, не можна захища-
ти сьому горизонталь — 33.
...ТІ7, бо «висить» слон 68.
33. ...Кав — Ь8 34. СеЗ —
с5 ТІ8 — Ь8.
35. Т61 : 68! Тепер на 35.
...Т : 68 відразу досягає мети
36. Се7!, і тому чорні здалися.
Партія
№ 7
Півфінальний
матч претендентів,
Ленінград, 1974
Карпов — Спаський
Ферзевий гамбіт
Це завершальна партія
матчу, перемога в якій вивела
мене у фінальне змагання пре-
тендентів. Особливий інтерес
192
у ній становить теоретична
дуель. До матчу я ніколи з
сильним суперником не почи-
нав партій ходом ферзевого
пішака, і продовження 1.(12—
(14 було підготовлено спеці-
ально як сюрприз Спаському.
В цій зустрічі мені вдалося
красиво виграти в так званій
системі Макагонова — Бонда-
ревського. Візьміть до уваги,
що покійний І. Бондаревський
був багато років тренером
Спаського, і не випадково цей
варіант служив екс-чемпіону
світу вірою і правдою.
1, (12 — (14 К&8 — 16 2,
с2 — с4 е7 — еб 3. Киї — ІЗ-
Я вирішив відмовитися
від 3. КсЗ, щоб уникнути за-
хисту Німцовича, який Спа-
ському вдався у п’ятій партії
матчу.
3. ...(17 — (15 4. КЬІ — сЗ
СІ8 — е7 5. Ссі — £5 Ь7 —
Ь6 6. С£5 — Ь4 0—0 7. е2 —
еЗ Ь7 — Ь6 8. СН — е2 Сс8 —
Ь7 9. СЬ4 : Ї6 Се7 : 16 10. с4 :
(15 еб : (15 11. 0—0.
Поки що все за теорією.
Заслуговувало на увагу і 11.
Тсі, щоб на 11. ...Кд7 відпо-
вісти 12. КЬ5 сб 13. Кдб.
11. ...Ф(18 — (16.
Частіше зустрічається роз-
становка сил з 11. ...Кд7. У
цьому разі 12. ФЬЗ сб 13. е4
де 14. К : е4 с5 нічого не обі-
цяє білим; якщо еЗ — е4 від-
разу не проводити, то буде 12.
...Те8 і Кд7 — 18 — еб з ще
одним нападом на пішака д4.
12. Таї — сі а7 — аб.
Перешкоджаючи випаду
коня на Ь5; в разі 12. ...сб за-
городжувався слон Ь7 і від-
кривався «шлагбаум» дл^ пі-
шака «е».
13. а2 — аЗ КЬ8 — (17 14.
Ь2 — Ь4 Ь6 — Ь5.
У цьому варіанті чорні
майже не можуть першими
проявити активність. їхнє зав-
дання окопатися і бути гото-
вими у всеозброєнні зустріти
будь-яку акцію суперника.
Ходом Ь2 — Ь4 ослаблюється
поле с4, і це визначає контр-
гру чорних.
15. КІЗ — еі.
Неточність; після 15. Кд2!
і далі Кд2 — ЬЗ — с5, можна
було не допустити вивільню-
ваного просування аб — а5.
15. ...с7 — сб! 16. Кеі —
(13 К(17 — Ь6?
Чорні не скористалися та-
кою нагодою. Граючи 16. ...а5,
вони легко зрівнювали гру,
відкриваючи лінію «а» і прак-
тично позбавляючись дошкуль-
них місць. Спаський, очевид-
но, вважав, що рушити піша-
ка «а» він завжди встигне.
Однак тепер становище його
фігур стає дуже неприємним.
17. аЗ — а4! СІ6 — (18.
Важко осуджувати чор-
них за цей хід. Зіткнувшись
з необхідністю вести пасив-
ний захист, екс-чемпіон світу
вирішує створити загрозу ма-
та, сподіваючись використати
ослаблення позиції рокіровки
суперника. Однак при цьому
порушується взаємодія фігур:
тура а8 приречена залишати-
ся на місці і захищати слаб-
кого пішака. Необхідно було
17. ...Тад8, дозволяючи слону
7 1254
193
безболісно піти на с8. Якщо
тура буде на 88 і слон на іб,
то можна не боятися прориву
в центрі, а відкриття лінії «а»
не становить для чорних особ--
ливої небезпеки.
18. КдЗ — с5 СЬ7 — с8
19. а4 — а5 С88 — с7 20.
£2 — £3 КЬб г- с4 21. еЗ —
е4 Сс8 — ЬЗ 22. Тії — еі
85 : е4.
Створює нову слабкість у
позиції чорних — пішака сб.
Крім того, оживають білі ко-
ні, які одержують у своє роз-
порядження чудовий перева-
лочний пункт е4.
Спаський будь-що нама-
гається не допустити запиран-
ня позиції. Хоч після е4 — е5
чорні втрачали всяку можли-
вість активної контргри, але й
для білих шлях до мети по-
довжувався. В разі 22. ...Тіе8
23. СЇЗ де 24. КЗ : е4 Ф£б
25. СЬ5 немає ходу 25. ...ФЬ7
через 26. С : Г7-4-!Кр : (7 27.
ФЬ5-Ь; відносно краще було
23. ...Себ.
23. КсЗ : е4 Ф86 — £б 24.
Се2 — Ь5!
Ходом 22. ...де чорні жерт-
вували пішака, але білі, зви-
чайно, відхилили ці данайські
дарунки. Після 24. С : с4? Ьс
25. Т : с4 !5! і 26. ...Ї4 супер-
ник діставав сильнішу атаку.
24. ...Ф£б — Ь7.
Якщо 24. ...ФЇ5, то після
25. ТсЗ в чорних немає добро-
го захисту від £3 — £4.
25. Ф81 — ІЗ 17 - І5?
Програє форсовано. Від-
даючи слона, білі проникають
турою на сьому горизонталь і
створюють вирішальний тиск
на табір чорних фігур. Після
25. ...ФЇ5 реалізувати свою пе-
ревагу білим було б ще важ-
ко.
26. Ке4 — сЗ £7 — £б 27.
ФІЗ : сб £б : Ь5 28. КсЗ — 85.
Картинна позиція! Чор-
ний слон під боєм, і захистити
його не можна. Крім того, за-
грожує 29. Те7.
28. ...І5 — І4 29. Теї — е7
ФЬ7 — І5.
На 29. ...І£ простіше ви-
грає ЗО. КЇ6+ Т : іб 31. Ф :
а8+ ТЇ8 32. Ф : І8-. Кр : І8
33. Т : Ь7 £Ь+ 34. КрЬ! СЇ4
35. Теї. Непридатний, звичай-
но, ЗО. Т : Ь7?? через ЗО.
...£І+ 31. КрНІ І1Ф+ 32. Т:
І1 Т : ПХ.
ЗО. Те7 : с7 Та8 — е8 31.
Фсб : Ьб ТІ8 — І7 32. Тс7 :17
Кр£8 : І7 33. ФЬб : І4 Те8 —
е2 34. Фі4 — с7+ Крі7 — І8
35. К85 — І4. Чорні здалися.
194
Партія
№ 8
Фінальний
матч претендентів,
Москва, 1974
Карпов — Корчной
Сіцілійський захист
Про спортивне значення
цієї партії говорити не дово-
диться. Перемога на самому
початку матчу, та ще в тако-
му розгромному стилі, не мог-
ла не вплинути на дальшу бо-
ротьбу. Читач сам упевниться
в тому, що партія надзвичай-
но ефектна.
1. е2 — е4 с7 — с5 2.
К£І — ІЗ <17 — (16 3. (12 — <14
с5 : (14 4. КІЗ : (14 К£8 — 16.
5. КЬІ — сЗ £7 — £б.
З видатних шахістів ва-
ріант дракона на той час за-
стосовував хіба що тільки
Корчной. Зокрема, цей дебют
двічі зустрічався в його пре-
тендентському матчі 1971 р. з
Геллером. Тоді Корчному вда-
лося відстояти репутацію
«дракона». Звичайно, я не ви-
ключав ймовірності появи та-
кого варіанта і в цьому мат-
чі.
6. Ссі — еЗ СІ8 — £7 7.
12 — ІЗ КЬ8 — сб 8. Ф(11 -
<12 0—0 9. СП — с4 Сс8 —
(17 10. Ь2 - Ь4 Та8 — с8 11.
Сс4 — ЬЗ Кеб — е5 12. 0—
0—0.
Можливе й негайне 12.
Ь4 — Ь5.
12. ...Ке5 — с4 13. СЬЗ :
с4 Тс8 : с4 14. Ь4 — Ь5 КІ6 :
Ь5 15. £2 — £4 КЬ5 — 16.
Ось позиція, яка виникла
в одній з партій згаданого
матчу Гсллер — Корчной (піс-
ля 16. СЬб К : е4 17. ФеЗ Т :
сЗ 18. Ьс КІ6 19. С : £7 Кр :
£7 20. ТЬ2 Фа5? 21. КЬЗ Ф :
а2 22. Ф : е7 білі дістали пе-
ревагу).
16. К(14 — е2!
Логічно обгрунтувати від-
ступ коня з центра можна
приблизно так. Пункт сЗ --
найважливіша точка в розмі-
щенні білих фігур, на якій
чорні зосереджують свої сили.
Часто тут трапляється жертва
якості Т : сЗ, і суперник за-
знає небезпечної атаки. Ціка-
во, що після здвоєння білих
пішаків на лінії «с» позиція
чорних так багата можливос-
тями, що й без атаки, навіть
в ендшпілі, вони утримують
рівновагу — це чудово демон-
стрував у своїх партіях ви-
датний радянський гросмей-
стер Л. Штейн. Отже, головна
ідея відступу конем — закрі-
пити пункт сЗ. Крім того, з е2
його легко можна перекинути
для прямої атаки ворожого
короля. Як читач вже помітив,
обидва суперники, незважа-
ючи на матеріальні витрати,
ведуть свої наступи на проти-
лежних флангах — так зви-
чайно й буває в позиціях з
різнобічними рокіровками. Всі
ці міркування не повинні за-
туманювати і конкретну за-
грозу, яка створилася тепер
на лінії «д»—17. е5 де 18. £5.
1
195
16. ...Ф68 — а5 17. СеЗ —
Ь6.
Стандартний прийом. Для
успішного розвитку атаки бі-
лі мають обов’язково розмі-
няти слона £7 — єдиного за-
хисника чорних полів навколо
свого короля; до того ж цей
слон, як далекобійна гармата,
може при нагоді відкрити во-
гонь по ферзевому флангу бі-
лих. Гросмейстер В. Симагін,
щедро обдарований багатою
творчою фантазією, у таких
позиціях винайшов навіть те-
матичну жертву якості за
чорних С&7 — Ь8, аби зберег-
ти свого улюбленця від розмі-
ну.
17. ...С&7 : Ь6.
17. ...ТГс8 18. С : к7 Кр •:
&7 19. ФН6-+- Кр&8 вело до
перестановки ходів.
18. <М2 : Ь6 ТЇ8 — с8 19.
Тсіі — <13!
Досі обидва суперники
грали майже блискавично.
І ось я зробив заздалегідь за-
готовлений хід. Корчной по-
ринув у тривалі роздуми.
І справді йому було над чим
подумати... Теоретичне про-
довження 19. Т<15 ніде не дає
реальної вигоди. Наприклад:
19. ...Фд8 20. е5 КЬ5 21. К&3
ФГ8! 22. Ф : Г8+ Т : 18! (ра-
ніше вважалось, що треба би-
ти королем, і тоді позиція бі-
лих буде краща) 23. К : Ь5
24. Т : Ь5 (5!, і дещо при-
ємніше вже в чорних. Або 20.
е5 де 21. £5 КЬ5 22. К?3 ФГ8
23. Т : Ь5 (23. К : Ь5 Ф : Ь6
24. Ссб!) 23. ...&Ь 24. Т :
сі7 Ф : Ь6 25. &Ь, і віддалений
прохідний пішак чорних на лі-
нії «Ь» дає їм добрі контр-
шанси.
Після 19. ТдЗ! надмірно
закріплюється пункт сЗ, і вод-
ночас в ряді варіантів для
атаки вивільняється кінь е2.
Якби білі зробили спробу від-
разу рушити вперед — 19. &5
КЬ5 20. К&3, то їх чекав би
неприємний контрудар 20.
...Т : сЗ.
19. ...Тс4 — с5.
Коли, готуючись до мат-
чу, ми аналізували хід 19.
ТдЗ, то прийшли до висновку,
що найкращим запереченням
на нього є 19. ...Т8с5. Після
36-хвилиниого обдумування
мій суперник також робить
висновок, що треба забезпечи-
ти себе від випадів білих пі-
шаків «е> І «£>, які постійно
загрожують. Я все-таки вва-
жаю. що кращим практичним
шансом для чорних був за-
пропонований пізніше Ботвин-
ником відступ 19. ...Фд8. Те-
пер же, затративши 18 хви-
196
лин, щоб відшукати спросту-
вання ходу турою, я знайшов
красиву форсовану комбіна-
цію.
20. &4 — &5.
Коні сЗ і (6 захищають
своїх королів, тому саме вони
зазнають найбільшої небезпе-
ки (відхід чорного коня з 16
майже відразу тягне за собою
вторгнення білого на (15).
20. ...Тс5 : 8Г5 21. ТаЗ —
<15!
Зрозуміло, не 21. К<і5 че-
рез 21. ...Т : <15!, і головний
захисник чорних — кінь зали-
шається «живим».
21. ...Т&5 : а5 22. КсЗ : (15
Тс8 — е8.
Тут вже 22. ...Ф<18 ие го-
диться: 23. Кеї4 ФЇ8 24. К :
(6-І-, 25. Ф : Ь7х. Якщо 22.
...КЬ5, то 23. К : е7+? КрЬ8
24. К : с8.
23. Ке2 — 14 Сс17 — сб.
Обов’язково треба взяти
на приціл пункт <15, інакше
буде К : 16+ і Кд5 з матом.
На 23. ...Себ я підготувався
до 24. К : еб їе 25. К : 16 +
еї 26. Ф : Ь7+ Кр18 27. Ф : Ь7
Ф&5+ 28. КрЬ 1 Те7 29. ФЬ8+
Те8 ЗО. Ф : а 7 (але ніяк не ЗО.
ТЬ8 + ?? Кри7!, і виграють
вже чорні, які загрожують
31. ...Ф£ІХ) ЗО. ...Те7 31.
ФЬ8+ Те8 32. Ф : <16 + . Своє-
рідний «млин», який рідко зу-
стрічається!
24. е4 — е5!
Перерізаючи ту саму п’я-
ту горизонталь. Від численних
ефектних можливостей мо-
жуть розбігтися очі, проте ли-
ше це продовження є вирі-
шальним. Не вигравало пря-
молінійне 24. К : 16+ еї 25.
КЬб Ф&5+ (в цьому вся спра-
ва!) 26. Ф : £5 їй 27. КЇ6 +
Кр&7 28. К : е8+ С : е8.
24. ...Ссб : (15.
Після 24., ...де 25. К : 16 +
еї 26 КЬ5 мат неминучий.
25. е5 : іб е7 : 16.
У таких позиціях — го-
ловне витримка! Хочеться
швидше зробити красивий хід.
Ще не пізно було б програти
партію: на 26. КЬ5 йшло ви-
тверезне 26. ...Теї +.
26. ФИ6 : Ь7+ Кр&8 — Ї8
27. ФЬ7 — Ь8 + .
Чорні здалися. Якщо 27.
...Кре7, то 28. К : (15+ Ф : (15
29. Те1+.
197
Партія
№ 9
Командна
першість Європи,
Москва, 1977
Портіш — Карпов
Староіндійський початок
Партія зовсім незвичайна,
оскільки мені вдалося бук-
вально розгромити суперника
за двадцять три ходи. Не
знаю, чи траплялося з ним ко-
ли-небудь таке?! Свого часу
я мав від’ємний рахунок з
Портішем, потім відігрався.
Але в шаховому світі угор-
ський гросмейстер за звичкою
вважався важким партнером
для мене. Ця зустріч, мабуть,
остаточно спростувала таку
думку...
1. К£І - ІЗ к$8 - іб 2.
£2 — £3 Ь7 — Ь6 3. Сії - £2
Сс8 — Ь7 4. 0—0 е7 — еб
5. д2 — дЗ (17 — (15 6. КЬІ —
(12 КЬ8 — (17.
Здається, цей хід у тур-
нірній практиці досі не трап-
лявся. Цікаву партію було зі-
грано в турнірі першої ліги
чемпіонату СРСР 1976 року:
.6. ...Се7 7. е4 де 8. де К : е4?
9. Ке5, і чорні здалися, оскіль-
ки на 9. ...Кдб йде 10. С : Ь7
К : Ь7 11. ФіЗ з подвійним
ударом на І7 і Ь7 (Кочієв —
Іванов).
7. Тії — еі СІ8 — с5.
Поєднання маневру сло-
ном з попереднім ходом ко-
ня — цілком нова ідея. Вна-
слідок цього чорні відразу ви-
рішили всі дебютні проблеми.
8. с2 — с4.
Новинка збентежила Пор-
тіша, і він відмовляється від
традиційного просування пі-
шака «е>. Проте 8. е4 де 9.
К&5 еЗ 10. іе С : £2 11. Кр :
£2 Кд5 12. Кде4 вело до рів-
ної гри. Тепер з’ясовується,
що білі зробили марний хід
турою на еі.
8. ...0—0 9. с4 : д5 еб :
д5 10. Кд2 - ЬЗ.
Зрозуміло, що слон с5 діє
білим на нерви, але на ЬЗ кінь
буде розміщений невдало.
10. ...Сс5 — Ь4!
Слабкіше 10. ...Сдб 11.
КЬд4 Те8 12. КЬ5.
11. Ссі — д2 а7 — а5.
Деякі переваги чорні ді-
стали після 11. ...С : д2 12.
Ф : д2 с5. Проте я прагнув до
складнішої гри.
12. КЬЗ — д4 Т18 — е8.
Немає рації відразу гнати
коня — 12. ...с5. Хід турою все
одно корисний, а в білих не-
має нічого кращого, як зму-
сити просувати пішака «с>.
13. Таї — сі с7 — с5 14.
Кд4 - 15 Кд7 — 18 15. дЗ -
д4?
Ризиковане рішення, бо
чорні краще підготовлені до
битви в центрі.
15. ...Кіб — е4 16. д4 :
с5?
Пов’язано з прорахунком
в ускладненнях, які виника-
ють. Можливо, Портіш просто
не помітив 17-го ходу чорних?
Проте в білих вже чималі
198
труднощі у виборі продов-
жень. Наприклад, якщо 16.
аЗ, то 16. ...С : (12 17. К : (12
ФГ6, і тільки що активний кінь
15 перетворюється на дуже
уразливу фігуру.
16. ...Ке4 : д2 17. КІЗ :
д2 <М8 — £5!
Раптово «зависли» оби-
два коні. Відразу програє 18.
КеЗ через 18. ...Т : еЗ 19. Ге
Ф : еЗ+ і 20. ...С : СІ2, тому
вибору немає.
18. КІ5 - дб СЬ4 : д2.
А ось тут у білих вибір
великий, але... безрадісний: 19.
Ь4 Фйб 20. К : е8 (після 20.
КГ5 ФГ6 білі залишаються
без фігури) 20. ...Т : с8 21. сб
Саб і становище білих нелег-
ке. Інший варіант — 20. К : Ь7
С : сі 21. Ф : сі Т : е2 з
швидким виграшем. Білі мо-
жуть піти й іншим пішаком —
19. сб Саб 20. (4 Фе7, і на 21.
К : е8 чорні знаходять про-
міжний хід 21. ...ФеЗ + !
19. К(16 : Ь7 Сд2 : еі 20.
ФЛ : еі Те8 : е2 21. Феї : е2
ф£5 : сі + 22. Фе2 — 11 Феї —
<12! 23. с5 : Ь6.
В разі 23. сб вирішує 23.
...Тс8 24. ФЬ5 Феї Ч- і 25: ...Ф :
сб.
23. ...Та8 - с8.
Білі здалися. Вони або
втрачають ферзя, або після
24. ФЬ5 Тс2! дістають мат.
Партія
№ 10
«Турнір зірок»,
Монреаль, 1979
Тімман — Карпов
Англійський початок
Ця партія примітна тим,
що голландський гросмейстер
потрапив у ній у пастку, при
готовлену... для Корчного.
Слід сказати, що до мдтчу в
Багіо нами було підготовлено
чимало дебютних сю|Йіризів,
і далеко не всі їх вдалося
реалізувати. Деякі ідеї ще
чекають своєї черги, і зовсім
не відомо, хто стане «незаслу-
женою» жертвою. До речі, в
цьому самому монреальсько
му турнірі не пощастило й
Портішу — граючи чорними
французький захист з Талем,
він також попався на домаш
ню заготовку, розроблену до
матчу на першість світу.
1. с2 - с4 К£8 - 16 2.
КЬІ - сЗ е7 - е5 3. К£1 -
ІЗ КЬ8 — сб 4. е2 — еЗ.
19°
У Багіо посилену перевір-
ку проходило продовження 4.
§3 СЬ4, тому Тімман спиняє
свій вибір на іншому варіанті
англійського початку.
4. ...СГ8 — е7.
Дуже поширений хід 4.
...СЬ4. І далі 5. Фс2 0—0 6.
К65 Те8 ФЇ5. Саме в цьому
напрямі розвивалися теоретич-
ні пошуки до останнього часу.
В першості СРСР 1978 р. (ви-
ща ліга) Романішин проти
Каспарова чорними засто-
сував тут цікаву, та навряд
чи коректну жертву пішака:
7. ...Се7?! 8. К : е5 КЬ4 9. К :
Ь4 С : Ь4 10. аЗ 65?! (і після
10. ...66 11. Фс2 С : 62+ 12.
С : 62 6е білі зберігають пев-
ну перевагу) 11. Фс2 Т : е5
12. аЬ СГ5 13. 63 Фе7 14. С62
64 15. Се2 6е 16. Ге С£4 17.
СГЗ!, і ускладнення кінець кін-
цем були вигідними для бі-
лих.
5. 62 — 64 е5 : 64 6. КІЗ :
64 0—0 7. К64 : сб.
Можливо й 7. Се2, не по-
спішаючи з розміном на сб.
Після 7. ...Те8 8. 0—0 СГ8 9.
ЬЗ 66 10. СЬ2 С67 11. Теї К :
64 12. Ф : 64 сб 13. ТГ61 білі
в партії Стін — Гарсіа (Лон-
Пайн, 1978) зберегли невели-
ку дебютну перевагу.
7. ...Ь7 : сб 8. Сії — е2
67 — 65 9. 0—0 Се7 — 66.
За всіма показниками
справи чорних і в центрі, і на
флангах непогані. Важливо
лише скоординувати дії фі-
гур.
10. Ь2 — ЬЗ Ф68 — е7 11.
Ссі — Ь2 65 : с4!
Ця ідея народилася у пе-
ріод підготовки до матчу на
першість світу. Із загальних
міркувань вона може здатися
досить спірною, але конкрет-
но, тактично цілком виправ-
дана. Основне завдання чор-
них — максимально розшири-
ти сферу дій своїх вдало роз-
міщених фігур, націлюючи їх
на штурм королівського флан-
гу.
Раніше тут траплялось
11. л.Т68 12. сб Фе5 13. £3
СЬЗ 14. Теї СЬ4 15. Фс2 СГ5
16. Феї сб 17. СГЗ Фе7 18. аЗ
Са5 19. Ь4 СЬб 20. К : 65, що
вело до безперечної переваги
білих (Кін — Янс-сон, 1976).
12. ЬЗ : с4.
При взятті слоном у чор-
них з’явилися найрізноманіт-
ніші атакуючі ідеї типу 12.
...Фе5 13. £3 СЬЗ, 12. ...К£4 13.
£3 К : Ь2, а то й 12. ...С :
Ь2 + !? Тепер у боротьбу з
темпом включається ферзева
тура.
12. ...Та8 — Ь8!
Білі повинні бути насто-
рожі. Можливі подвійні уда-
ри. Наприклад, 13. ТЬІ? Т : Ь2
14. Т : Ь2 Фе5 і т. д.
13. Ф61 — сі КЇ6 — £4.
Атака чорних розвиваєть-
ся легко і невимушено. У бі-
лих не залишилося вже й тіні
переваги, навпаки, вони з хви-
люванням стежать за розвит-
ком подій на королівському
фланзі.
14. £2 - £3.
Після 14. С : £4 С : £4
15. Теї чорні можуть посили-
ти тиск через 15. ...ТЬ4!
200
14. ...ТТ8 — е8.
Звичайно, можна було зі-
грати відразу 14. ... К : Ь2 15.
Кр : Ь2 ФЬ4 + , форсуючи ні-
чию, але в мене були всі під-
стави грати на виграш. Після
ходу 14. ...Те8 комбінація з
жертвою коня на Ь2 вже не
буде безневинною для білих,
оскільки тура підключається з
вирішальним ефектом по шос-
тій горизонталі (15. ...К : Ь2
16. Кр : Ь2 ФЬ4+ 17. Кр$2
ФЬЗ+ 18. Кр£1 С : £3 19. Ї£
Ф : £3+ 20. КрЬІ Теб і т. д.).
15. КеЗ — 41.
Гадаю, що й після реко-
мендованого деяким^ комен-
таторами продовження 15.
СГЗ білим не минути лиха. На-
приклад: 15. ...ФГ6 (не так
зрозуміло 15. ...Ке5 16. Се2
СЬЗ 17. Тсії) 16. С : £4 (пога<
но 16. С£2 ФЬ6 17. ЬЗ Ке5 і
т. д.) 16. ...С : £4 17. 13 СЬЗ
18. Т12 Ф£б з сильною ініціа-
тивою у чорних.
15. ...К£4 : Ь2!
Жертва, за допомогою
якої чорні збільшують свою
перевагу. Тімман, звичайно,
бачив цей удар, але покладав
надії на силу проміжного хо-
ду-відповіді. Проте, починаю-
чи комбінацію, я точно враху-
вав усі тактичні нюанси.
16. с4 — с5.
Зрозуміло, не 16. Кр : Ь2
ФИ4+ 17. Кр£2 ФЬЗ + 18.
Кр£І С : £3 19. Ї£ Ф : £3 +
20. КрЬІ Те4! (20. ...Теб 21.
СЇ6) 21. ТЇ4 СЬЗ, і все закін-
чено.
16. .^КЬ2 : 11! 17. с5 : 46
КН : £3!
Саме цього стрибка коня,
який остаточно руйнує коро-
лівський фланг білих, не вра*
хував у своїх розрахункам
голландський гросмейстер.
Чорний кінь проявляє рідкіс-
ну спритність. Оскільки 18*. бе
К : е2-ь 19. І\рї2 К : сі ціл-
ком безнадійне для білих, во-
ни не мають вибору.
18. 12 : £3 Фе7 : 46 19.
Кр£1 - Ї2-
Безрадісне 19. Кр£2
ФЬ6 20. £4 Ф£5 (або 20.
...ТЬ4).
19. ,..Ф46 - М 20. СЬ2 —
44 ФЬ6 - Ь2+ 21. Крі2 - еі
ФЬ2 : £3 + -
Білим не уникнути пораз-
ки. Чорні мають найішльнішу
ініціативу і велику матеріаль-
ну перевагу.
22. Креї — 42 Ф£3 — £2
23. К41 — Ь2 Сс8 — аб 24.
КЬ2 — 43 Саб : 43 25. Кр42 :
43 ТЬ8 — 48 26. Се2 — П
ф£2 — е4 + 27. Кр43 - сЗ.
201
27. ...сб — с5!
Розчищаючи останні під-
ступи до білого короля. Цс
найкоротший шлях до мети.
28. Сд4 : сб Фе4 — сб 29.
КреЗ - ЬЗ Тд8 — Ь8+ ЗО.
КрЬЗ — аЗ Те8 — е5 31.
Ссб — Ь4 Фсб — Ь6. Білі зда-
лися.
Партія
№ 11
Бад-Лаутерберг, 1980
Карпов — Хюбнер
Сіцілійський захист
Ця партія, я гадаю, одна
з кращих, зіграних у турнірі
1980 р. Дуже рідко трапля-
ється, щоб обидва партнери
грали практично без помилок,
тим більше, що поєдинок на-
сичений тактичними нюанса-
ми. Гостра сутичка на шахів-
ниці завершилася форсованим
виграшем білих.
І. е2 — е4 с7 — сб 2.
К£І — 13 д7 - (16.
Хюбнер спочатку запро-
шує мене розіграти варіант
Найдорфа, а потім переходить
до «шевенінгену».
3. (12 - (14 сб : (14 4. КІЗ :
(14 К&8 — 16 5. КЬ1 — сЗ а7 —
аб 6. СП — е2 е7 — еб 7. 0—
0 С18 — е7 8. 12 - 14 0-0
9. Кр£І — Ь1 КЬ8 - сб 10.
Ссі — еЗ Сс8 — (17 11. Ф(11 —
еі Кеб : (14 12. СеЗ : (14 Сд7-
сб 13. Феї — £3 Ь7 — Ь5 14.
а2 — аЗ £7 — £б.
Це спроба швидко зняти
напруження з пункту £7. Зви-
чайно хід £7 — £б у цій відо-
мій позиції чорні робили тро-
хи пізніше.
15. Се2 — 13 ф(18 — (17
16. Таї - (11 Ф(17 - Ь7 17.
14 — 15.
Можливо, це найенергій-
ніше з того, що можна зроби-
ти, використовуючи раннє ви-
сування чорного пішака «£».
Простий варіант 17. ...К : е4
18 К : е4 С : е4 19. 16 С<38
20. ФЬ4 С : 13 21. ФЬ6 С :
£2+ 22. Кр£І показує недо-
торканість центрального пі-
шака білих.
17. ...еб — е5 18. С(14 — еЗ
Ь5 — Ь4 19. аЗ : Ь4 ФЬ7 : Ь4
20. СеЗ — £5 ФЬ4 : Ь2 21.
Т(11 - (ІЗ.
Створюючи замасковану за-
грозу для спіймання ферзя —
22. ТЬІ Ф : с2 23. Ссії. Але
поки що білі* віддають друго-
го пішака.
21. ...ФЬ2 : с2 22. СЇЗ —
(11 Фс2 — Ь2 23. С£5 :16 Се7 :
16 24. ТдЗ : (16 Ссб — Ь5.
202
На 24. ...СЬ4 йшло б 25.
Ф : Ь4 Ф : сЗ 26. ФЬ6, але не-
точне 26. (6 через 26. ...Фс4
27. Т£І КрЬ8 (або 27. Т(3 Ф :
е4).
25. Тії — І2 ФЬ2 — сі.
Після партії Хюбнср го-
ворив, що краще було 25.
...Фаі. Це справді так, якби
білі повторили те, що трапи-
лося в партії. Проте я мав на
увазі 26. і на 26. ...С&7
27. £Ї +
26. Т66 : іб.
Попередня розрахункова
гра привела до обопільного
цейтноту, який, проте, загост-
рив наш тактичний зір.
Тут білі забавно виграва-
ли після 26. ...ТасІ8 27. І& Т :
61 + 28. К : сії Ф : 61 + 29.
ТИ С : П ЗО. £Ї++ КрЬ8 31.
Ф : е5 С : £2++ 32. Кр : £2
Ф&4+ 33. Крї2 Ф£7 34. Ь4!,
і цей пішак, досягши 66. вирі-
шує результат боротьби. По
дорозі є і відгалуження: 27.
...Ьд 28. ЬЗ ТдЗ 29. Ф : £6 +
(не скажу, що це єдиний роз-
в’язок, але він, звичайно, най-
ефективніший) 29. ...І£ ЗО. Т :
18 + КрЬ7 31. Т2Г7+ КрЬб 32.
ТЬ8+ Кр£5 33. Ь4Х.
26. ...Та8 — с8 27. ТТ2 —
с2 Феї — аі 28. 15 : £б Ь7 :
На 28. ...Т : сЗ знову спра-
цьовує знайомий механізм: 29.
£І++ КрЬ8 ЗО. Ф : е5 Ф :
61-+- 31. ТПх. При цьому міг
виникнути «оптичний об-
ман» -— ЗО. ...ТеЗ (ЗО. ...ТаЗ
31. ТЬ2!), і ніби чорні відвер-
тають увагу ферзя, загрожу-
ючи матом. Прозріння настає
негайно — 31. Ф : аі! Те1 +
32. ТПХ.
29. Тіб — 66 Тс8 — с7.
Якщо 29. ...ТТ68 ЗО. Ф :
е5 Т : 66 31. Ф : 66 Т : сЗ 32.
Ф64 ТаЗ мат оголошувала ту-
ра — 33. Тс8 + КрЬ7 34.
ТЬ8х.
ЗО. ф£3 : е5 ТІ8 — с8 31.
Фе5 — 65 Кр?8 — £7 32.
Ф65 — 64+ КР£7 — Ь7 33.
КсЗ : Ь5. Чорні здалися.
Партія
№ 12
Бугойно, 1980
Карпов — Таль
Слов’янський захист
У цій партії, яка, на мій по-
гляд, дуже цілісна, я застосу-
вав новинку в так званому
мсранському варіанті. Прав-
да, дізнався я про це від грос-
мейстера Глігорича, який ска-
зав, що застосований мною
хід ніде раніше не траплявся,
203
а він тримає його в секреті
вже більше року. Варіант,
який обрав Таль, я ніколи не
аналізував, а швидко знайшов
правильний хід (йдеться про
коротку рокіровку) мабуть то-
му, що дивився на позицію
свіжим поглядом.
Продовження, рекомендо-
вані теоретичними довідника-
ми, мені не спадали на дум-
ку! Додатково зазначимо, що
в цій партії я вперше, після
серії нічиїх, здобув перемогу
над Михайлом Талем. З екс-
чемпіоном світу в нас склали-
ся приятельські стосунки, але,
як кажуть, виходу не було —
лише перемога давала мені
змогу наздогнати Ларсена,
який упевнено лідирував у
турнірі.
1. с2 — с4 е7 — еб 2.
КЬ1 — сЗ 67 — 65 3. 62 — 64
с7 — сб 4. е2 — еЗ К&8 — іб
5. К?1 - ІЗ КЬ8 — 67 6.
СН — СІЗ СІ5 : с4 7. С63 : с4
Ь7 — Ь5 8. Сс4 — 63 а7 — аб
9. еЗ — е4 сб — с5 10. <14 —
65 с5 — с4 11. (15 : еб с4 : (13
12. еб : 67 + Ф68 : (17 13.
0—0.
Це і є згадана вище но-
винка; звичайно грали 13.
С&5 або 13. е5.
13. ...Сс8 — Ь7 14. Тії —
еі Сі8 — Ь4.
Ризиковано 14. ...0—0—0
через 15. СІ4. На 14. ...Т68
йшло б 15. С&5.
15. КІЗ — е5 Ф67 — еб.
Не дають повної рівності
й інші відступи ферзя, на-
приклад, 15. ...Фе7 16. К : 63
С : сЗ 17. Ьс 0—0-0 18. ІЗ.
16. Ке5 : (13 СЬ4 : сЗ 17.
К63 - І4!
Вся справа в цьому про-
міжному відскоку. В разі 17.
Ьс 0—0—0 чорні уникали ос-
новної небезпеки.
17. ...Феб — (17.
Невдалим було 17. ...Фе5
18. Ьс 0—0 19. К63,’ і не
можна 19. ...Ф : сЗ через 20.
СЬ2.
18. Ь2 : сЗ Кіб : е4.
При 18. ...Ф : 61 19. Т :
61 К : е4 20. СаЗ білі збері-
гали перевагу.
19. Ф61 : (17+ Кре8 : 67
20. Ссі — аЗ ТЬ8 — е8 21.
Теї — 61+ Кр67 — с7 22.
І2 — ІЗ.
Кінь відкидається від за-
хисту важливих полів і, ко-
ристуючись тим, що ферзева
тура суперника ще не бере
участі в грі, білі встигають
розкрити позицію чорного ко-
роля і організувати на нього
атаку.
22. ...Ке4 — іб 23. СаЗ -
66 + ! Крс7 — Ь6 24. сЗ — с4
Та8 — с8 25. с4 : Ь5 аб : Ь5
26. а2 — а4 Те8 — 68 27. а4 :
Ь5 Т68 — 67 28. Т61 — 64
Тс8 - 68 29. Таї — 61 Т68—
с8. Не можна 29. ...^5, Білі
досягають вирішальної пере-
ваги за допомогою ЗО. Се7!
Т : 64 31. С : 68+ Крс5 32.
Т : 64 Кр : 64 33. С : Ї6 + .
ЗО. С66 — е5 Т67 — е7.
Продовження ЗО. ...Т : 64
31. С : 64+ Кр : Ь5 32. С : іб
&і 33. Т67 не давало шансів
на порятунок.
31. Т64 — 66+ КрЬб : Ь5
32. Т61 — Ь1+ КрЬ5 — с4.
204
Кільце навколо чорного
короля стискається: 32. ...Крс5
33. К63 + Крс4 34. ТЬ4Х; 32.
...Кра5 33. Т62 Тс4 34. Та2 +
Та4 35. СсЗ + .
33. Тдб — 64 + .
33. ...Крс4 — с5.
Матом закінчувався бій і
після 33. ...КреЗ 34. Т63 +
Крс2 (34. ...Крс4 35. ТеЗх)
35. ТЬ2 + Креї 36. Ке2х.
34. КТ4 - 63 + .
Чорні здалися. Мата не
минути: 34. ...Крсб 35. Теї +
КрЬб 36. ТЬ4+ Кра7 37. Та1 +
Саб 38. С64 + Кра8 39. Т
абХ.
Партія
№ 13
Бугойно, 1980
Глігорич — Карпов
Захист Німцовича
У коментарях до поперед-
ньої зустрічі я вже говорив
про те, що в партії з Талем
зробив відчайдушну спробу
наздогнати Ларсена в цьому
міжнародному турнірі. За чо-
тири тури до кінця розрив
становив півтора очка і зда-
валося, що цс неможливо.
Проте, діставши три рядові
перемоги, я зрівнявся з дат-
ським гросмейстером. Цей фі-
нішний ривок так подіяв на
мого конкурента, що він в ос-
танньому турі випустив пере-
могу у виграшному закінчен-
ні. Тепер у мене з’явилися
шанси на чисте перше місце.
Для цього необхідно було
чорними подолати Глігорича.
Ця перемога була для мене
нелегкою. Югославський ша-
хіст вже в гіршій позиції по-
ставив мені стільки пасток,
що, мабуть, їх вистачило б на
кілька партій. Зламавши кі-
нець кінцем опір досвідченого
гросмейстера, я зробив собі
непоганий подарунок (остан-
ній тур відбувався в день мо-
го народження).
1. <12 - 64 К&8 - 16 2.
с2 — с4 е7 — еб 3. КЬІ — сЗ
СЇ8 — Ь4 4. е2 — еЗ с7 — с5
5. К£1 — е2 с5 : 64.
У п’ятій партії матчу на
першість світу в Багіо я від-
дав перевагу 5. ...65. Після 6.
аЗ С : сЗ+ 7. К : сЗ сб 8. еб
6с 9. С : с4 Кеб 10. СеЗ 0—0
11. 0—0 Ь6 12. ФдЗ білі збе-
регли мінімальну позиційну
перевагу.
6. еЗ : 64 0—0.
Тут на 6. ...65 у третій
партії того самого матчу було
7. с5 Ке4 8. С62 К 62 9. Ф :
62 а5.
205
7. а2 — аЗ СЬ4 — е7 8.
64 — 65 еб : 65 9. с4 : (15
Т18 - е8.
В разі 9. ...66 10. КсІ4 білі
встигають зіграти Се2 і 0—0,
благополучно виводячи коро-
ля з центра і зберігаючи пере-
вагу в просторі.
10. (15 — 66?!
Цікавий, хоч і ризикова-
ний хід. Пішака, безумовно,
буде втрачено, але за цей час
білі розраховують дістати пе-
ревагу в розвитку. Звичайне
продовження 10. £3 Сс5 з
складною грою.
10. ...Се7 — 18 11. £2 -
£3 Те8 — еб 12. СН — £2
Теб : (16 13. Ф61 — с2 КЬ8 -
сб 14. 0—0 Т66 — еб 15.
Ке2 — 14 Теб — е8 16. Ь2 —
Ь4.
Чотириходовим маневром
тури чорні виграли «тематич-
ного» пішака, але трохи за-
трималися з розвитком фігур.
Проте використати цю обста-
вину не так просто. Наприк-
лад, 16. КГ65 К : 65 17. К : 65
66 18. СГ4 С&4 і т. д.
16. ...(17 — (16 17. Ссі -
Ь2 Сс8 — (17 18. КсЗ — (15.
До складної гри вело 18.
Ь5 Ка5 19. ФсІЗ Тс8, але за-
слуговувало на увагу 18. Ке4.
Після 18. ...К : е4 19. С : е4
Ьб 20. С65 білі зберігали не-
обхідну компенсацію за піша-
ка. На 18. Ке4 довелося б,
очевидно, грати 18. ...К£4.
18. ...К16 : (15 19. С£2 : (15
Та8 — с8 20. Фс2 — ЬЗ Те8 -
е7 21. Таї - (11.
На 21. Тієї був захист
21. ...Се8. Далі до планів чор-
них входить розмін на еї і пе-
реведення другої тури з с8 на
е7.
21. ...Ь7 — Ь5!
Стабілізує становище на
ферзевому фланзі. На 21.
...С£4 з ідеєю закріпитися хо-
дом 22. ...Ф67 білі відповіда-
ли 23. ІЗ.
22. С65 — £2 Те7 — е8.
Тут на 22. ...С&4 могло
бути не лише 23. ІЗ СІ5 24.
Т65, а й 23. Т62 з загрозою
24. ЬЗ. В обох випадках з
достатніми шансами в білих.
23. С£2 — (15 Те8 — е7
24. С65 - £2 Кеб - е5!
Ще один відступ тури вів
до триразового повторення
позиції. Повертаючи пішака,
чорні перехоплюють ініціати-
ву.
25. Т61 : 66 Ке5 — с4 26
Тдб - 61.
Цікаве гостре 26. Т65.
26. ...Ф68 — е8 27. СЬ2 -
64 С67 — сб 28. С64 — с5
Те7 — е5 29. Сс5 : 18 Кр£8 :
18 ЗО. К14 - 65 Кр18 — £8 31
206
Ь2 - Ь4 1і7 - Ь6 32. С$2 -
(З?
Невдале розв’язання. Піс-
ля 32. КрЬ2 С67 33. КЇ4 чорні
зберігали незначну перевагу.
32. ...Себ — 67.
Неточність у відповідь.
Помилковий вихід білого сло-
на можна було використати
за допомогою ефектного ма-
невру 32. ...Феб 33. КЇ4 (33.
Ф63 КЬ2) 33. ...К62!! Наприк-
лад, 34. К : еб К : 13+ 35. Ф :
[З (на відступ короля — 35.
...К64Ц-) 35. ...С : ГЗ 36. Т68 +
Т : 68 37. К : 68 Те8!, забира-
ючи коня.
33. К65 — М С67 — І5 34.
КМ — 63 Те5 — е7 35. СТЗ —
£2 СТ5 — еб 36. ФЬЗ — Ь1
Кс4 : аЗ 37. ФЬІ — аі КаЗ —
с2.
Перевага чорних визначи-
лась.
38. Фаі — Ь2 Себ — І5
39. Кр£І — Ь2.
В разі 39. Кс5 Ке І 40.
С65 СЬЗ в цікаву пастку по-
трапляла біла тура.
39. ...Тс8 — с4 40. С&2 —
65 Тс4 — 64 41. К63 — М
Т64 : Ь4 42. С65 — ЬЗ.
Більше можливостей за-
хисту залишало 42. ФсЗ з на-
міром грати 43. СЬЗ і 44. К65.
42. ...ТЬ4 : 14 43. £3 : 14
Те7 — е2 44. КрЬ2 - £3!
На 44. С65 чорні мали не
лише продовження 44. ...КеЗ
45. Ф : е2 К&4+ 46. Ф : &4
С : е4, а й енергійніше 44.
...ФеЗ!
44. ...СІ5 — £б.
Необережно 44. ...Феб?
45. Т68+ КрИ7 46. С : (7 КеЗ,
через 47. С&8+ Кр£б 48. Ь5 + !
Кр : Ь5 49. Ф : е2 + .
45. СЬЗ : с2.
Загрожувало 45. ...КеЗ 46.
Ф : е2 КГ5 + .
45. ...С£б : с2 46. Т61 -
66 17 — 16 47. ФЬ2 - 64
Фе8 — £б + 48. Кр£3 — Ь2.
В разі 48. КріЗ ФЬ5 + 49.
Кр£3 неприємно 49. ...Се4.
48. ...Ф£б — £4 49. ТП —
£1 Ф&4 : Ь4+ 50. КрЬ2 — £2
Те2 — е7 51. 14 — 15 Сс2 —
е4+ 52. Кр&2 - Н ФЬ4 —
Ь3+ 53. КрН — еі Се4 :Ї5 + .
Неакуратно 53. ...Ф : Г5—
54. Т68+ КрИ7 55. ТЬ8 + !
Кр : Ь8 56. Ф68+ КрЬ7 57.
Ф : е7, і несподівано вигра-
ють вже білі.
54. Креї — 62 Кр&8 —
К7 55. Ф64 — Т4 Ь5 - Ь4 56.
Т£І — £3 ФЬЗ — Ь5 57. ФІ4 —
ІЗ ФЬ5 : ІЗ 58. Ї£3 : ІЗ СІ5 —
с8 59. ТІЗ - І4 Те7 - Ь7 60.
Кр62 — с2 а7 — а5 61.
Крс2 - Ь2 а5 - а4 62. Т66 —
аб Сс8 — 67. Білі здалися.
Партія
№ 14
Амстердам, 1980
Карпов — Ріблі
Англійський початок
Міжнародний турнір в
Амстердамі мав два круги.
В першому з них Ріблі обі-
грав мене, причому зробив це
в ендшпілі. Оскільки я не ду-
же люблю ходити в «боржни-
ках», то в другому крузі на-
магався взяти реванш у кривд-
207
ника. Мені це вдалося, і та-
кож в ендшпілі! У спортивно-
му відношенні партія була
вдвоє важливою, оскільки мій
переслідувач гросмейстер Тім-
ман відставав лише на пів-оч-
ка. Поєдинок, на мій погляд,
був досить цікавим на усіх
стадіях боротьби.
1. с2 — с4 с7 — с5 2.
К£І — ІЗ К&8 - (6 3. КЬІ -
сЗ КЬ8 - сб 4. £2 — £3 (17 -
<15 5. с4 : д5 Кіб : д5 6. СП -
&2 £7 — £б.
Коли я продумував перед
партією можливі дебютні схе-
ми, то на цей варіант угор-
ського гросмейстера я чекав
найменше. Звичайно він засто-
совує староіндійські побудови
або захист Грюнфельда.
7. 0—0 СЇ8 — £7.
Тут я пригадав, що років
п’ять тому багато аналізував
це положення, але крім рів-
ності нічого не знаходив.
8. КсЗ : <15 Феї 8 : <15 9.
<12 — аз 0—0 10. Ссі — еЗ
Сс8 — <17!
У цьому скромному ході
слона вся справа — раніше
боялися можливих відскоків
білого коня і грали 10. ...Фбб,
що давало білим певну пере-
вагу в розвитку. Проте потім
з’ясувалося, що чорним не
треба гаяти час на відступ
ферзя. В разі 11. К62 він вда-
ло розміщується на Ь5, а піс-
ля 11. К£5 цілком надійним
є 11. ...Фе5 з нападом на пі-
шака Ь2.
11. КІЗ — д4.
Прогнати чорного ферзя
все-таки варто: залишаючись
на сІ5, він тримає на прив’язі
туру аі.
11. ...Фд5 — аб 12. КЙ4 :
сб.
Хід 12. КЬ5 відбивається
тим самим 12. ...Фе5.
12. ...С<17 : сб 13. С£2 : сб
Фдб : сб 14. Таї — сі Фсб —
еб.
Критична позиція всього
варіанта. Білі зобов’язані бра-
ти пішака с5, інакше через
Ь7 — Ь6 чорні стабілізують
положення і дістануть просто-
рову перевагу. Привабливо
15. С : с5 С : Ь2 16. ТЬІ з іні-
ціативою. Здалеку може зда-
тися, що білі дістають пере-
вагу й після 15. ...Ф : а2 16.
С : е7 Те8 17. СаЗ, але з’ясо-
вується, що можливий 17.
...С : Ь2 і нічия не за горами.
15. Тсі : с5 Феб : а2.
Лише так; після 15. ...С :
Ь2 16. ТЬ5 СГ6 Хуже неприєм-
но 17. Фа4.
16. Тс5 — Ь5!
Новинка, придумана мною
під час партії. Після стан-
дартного 16. Ь4 у білих вини-
кають труднощі — повністю
208
відкривається діагональ аі —
Ь8, а також друга горизон-
таль.
16. ...Ь7 — Ьб.
Пішак Ь2 — недоторка’
ний — 16. ...С : Ь2 17. Фс2.
Може, треба було 16. ...Фаб,
але тоді 17. ФЬЗ все одно зму-
шувало просування Ь7 — Ьб.
17. Ф41 — а!!
Ідея маневру в тому, щоб
прив’язати чорну туру а8 до
захисту пішака. Коли б ця ту-
ра могла переміститися з а8
на сьому горизонталь, то чор-
ні відразу дістали б деяку
перевагу в ендшпілі.
17. ...Фа2 : аі?
Варто віддати перевагу
17. ...Феб. Чорні не відчува-
ють небезпеки в ендшпілі.
18. Тії : аі ТТ8 — Ь8.
При 18. ...Т(с8 білі дося-
гали переваги через 19. Таб
Тс2 20. ЬЗ Т : е2 21. ТЬ : Ьб
з насіупним виграшем пішака
«а».
19. Таї — аб Кр&8 — 18.
Практично вимушено — в
інших фігур немає прийнят-
них ходів.
20. ТЬ5 — Ь4 С$7 — е5
21. ТЬ4 — а4.
На 21. ЬЗ чорні встигали
захиститися — 21. ...Сс7 22.
ТЬа4 ТЬ7.
21. ...Ьб — Ь5.
Треба було зважитися на
21. ...С : Ь2 22. С : Ьб ТЬ7 23.
С : а7 Тс8 Ендшпіль «п’ять
пішаків проти чотирьох» ви-
грати не легко.
22. Та4 — а2 ТЬ8 — Ь7
23. Ь2 — ЬЗ.
Граючи 23. С : а7 С : Ь2
24. Т : Ь2 Т : а7 25. Т : а7 Т :
а 7 26. Т : Ь5, можна було фор-
сувати перехід у туровий енд-
шпіль із зайвим пішаком, але
я вважав, що позиційний тиск
білих обіцяє 0ільшс шансів.
23. ...Себ — Ь8 24. СеЗ —
сб Крї8, — е8 25. 43 — 44
Кре8 — 47 26. е2 - е4.
Відповідальне рішення,
яке потребує далекого розра-
хунку варіантів. Продовжен-
ня 26. 45 С46 27. С : 46 е4
вело до важкого турового
ендшпілю, але в цей момент
я пригадав шахове прислі-
в’я — «всі турові ендшпілі ні-
чийні».
26. ...е7 — еб 27. ЬЗ — Ь4
Кр47 — с8.
28. 44 — 45.
Баритися не можна, після
28. Кр&2 Т47 29. Т6 а5 С46!
ЗО. Т : Ь5 С : с5 31. Т : с5 +
Кр48! король білих не встигає
захистити своїх пішаків, які
пішли вперед.
28. ...еб : 45 29. е4 : 45
ТЬ7 - 47.
209
У чорних немає часу, щоб
вивести слона з клітки — 29.
...Се5 ЗО. Те2 із загрозою про-
риву на е8.
ЗО. 65 — (16 Т67 — 68 31.
Кр?1 — £2.
Фігури суперника загіто-
вані, але виграти партію мо-
же лише король білих.
Зі. ...Крс8 — (17.
Збираючись перевести ту-
ру на еб, що відразу було не-
можливо: 31. ...Те8 32. сІ7-н!
Кр : 67 33. ТЇ6 з виграшем.
В разі пасивного захисту —
31. ...КрЬ7 вирішував прорив
білих на королівському флан-
зі.
32. Та2 — е2!
Не такою чіткою була по-
зиція в разі 32. Т2а5 Креб 33.
Т : Ь5, і тепер не 33. ...С : 66,
що програє після 34. ТЬ7, а
попереднє 33. ...Тс17 з наступ-
ним С : <16.
32. ...Кр67 — с8 33. Те2 —
е7 Т68 — 67 34. Таб — а2!
а7 — а5 35. Та2 — с2. Чорні
здалися.
Партія
№. 15
Москва, 1981
Карпов — Тімман
Ферзевий гамбіт
Один з найсильніших за-
хідних шахістів Я. Тімман
був у Москві далеко не в сво-
їй найкращій формі. Ось і в
цій партії, як мені здалося,
Тімман майже до самого кін-
ця не відчув небезпеки свого
становища. Фінал поєдинку
був на рідкість пікантним.
1. с2 — с4 с7 — с5 2.
К£1 — ІЗ КЬ8 — сб 3. е2 —
еЗ К&8 — 16 4. КЬ1 — сЗ е7 —
еб 5. (12 — 64 67 — (15 6. с4 :
(15.
Тут важливо було вирі-
шити, чи слід включати хід 6.
аЗ? Після 6. ...аб за білих не
видно кориснішого ходу, ніж
7. ссі. У цьому разі в чорних
більше підстав узяти на <15 пі-
шаком. Оскільки включення
ходів аЗ і аб вигідне тій сто-
роні, яка матиме ізольованого
пішака, то, як не дивно, саме
чорні в цьому разі визнача-
ють дальший план гри.
6. ...КТ6 : (15 7. СП — 63
СІ8 — е7 8. 0—0 0—0 9.
а2 — аЗ с5 : 64. Чорні вже
не можуть далі бути в напру-
женні. Так, якщо 9. ...К : сЗ
10. Ьс Ь6, то білі діставали
вигідний варіант новоіндій-
ського захисту. Тімман вирі-
шуй розрядити обстановку в
центрі.
10. еЗ : 64.
Як далі планувати чор-
ним гру? Розмін 10. ...К : сЗ
11. 6с вигідний білим, оскіль-
ки їхні центральні пішаки збе-
рігають рухливість. Чорним не
просто вирішити й проблему
розвитку слона с8. Не прохо-
дить, наприклад, 10. ...Ь6 че-
рез 11. Фс2 £б 12. К : 65 Ф :
65 13. Се4, а в разі 10. ...С67
11. Фс2 £б 12. СЬб Те8 13.
Сс4 білі досягають переваги.
210
Залишаються ходи—10. ...К16
і 10. ...СЇ6. На 10. ...КЇ6 йде
11. Сс2, і якщо 11. ...Ь6, то
після 12. ФсІЗ виникає один з
варіантів захисту Німцовича
із зайвим темпом у білих.
10. ...Се7 - 16 11. С43 -
е4 Кеб — е7 12. Ф41 — 43
Ь7 — Ь6.
Нова ідея. Звичайно гра-
ють 13. ...&6, що дає можли-
вість білим зробити після 13.
С&5 вигідний розмін слонів.
Трапляється і 13. СЬб. Хід у
партії, безперечно, ослаблює
королівський фланг. Проте бі-
лим зовсім не легко перебуду-
вати батареї «слон плюс
ферзь» по діагоналі Ь1 — Ь7.
Наприклад, 13. Фе2 С47 14.
Сс2 Себ, і на 15. ФдЗ є відпо-
відь 15. ...К&6. Водночас, як-
що чорні зможуть розв’язати
проблему білопольного слона
за допомогою Ь6, СЬ7 або
Сд7 — сб, то вони матимуть
прийнятну позицію. Можливо,
саме тому Тімман пішой на
це продовження?
13. КІЗ — е5. Тепер ви-
никла загроза 14. К&4.
13. ...К45 : сЗ 14. ФдЗ : сЗ
Ке7 — 15.
Я вважав, що краще про-
довження тут 14. ...Фдб, вико-
ристовуючи ту обставину, що
немає ходу 15. Тді. Але на
14. ...Фдб можливе 15. Ь4, і
якщо 15. ...К45, то 16. Ф^З.
А якщо 15. ...Т48, то 16. СЬ2,
і білі встигають закріпити ко-
ня е5. Як і раніше, чорні сто-
ять перед проблемою розвит-
ку слона с8. Хоч розмін на сЗ
дещо спростив позицію, але
утруднив захист королівсько-
го флангу. Якщо, наприклад,
15. .Кд5, то після 16. ФЇЗ бі-
лі мають сильну атаку па .ко-
роля.
15. Ссі — еЗ. Білі не по-
боюються розміну двох лег-
ких фігур, оскільки у варіанті
15. ...К ' еЗ 16. їс С • о5 слон
с8 навряд чи зможе вибрати-
ся з оточення. До того ж, у
цьому разі відкривається лі-
нія «І» і буде відчуватися
тиск на пішака 17. Тімман від-
шукує єдиний спосіб розвину-
ти ферзевого слона.
15. ...КЇ5 — 46 16. Се4 -
13. Треба було вирішити прин
ципове питання: на якій діаго-
налі залишати слона. Здаєть-
ся сильним 16. Сс2, але тоді
буде 16. ...Ь6 17. ФдЗ КЇ5 18.
&4 С : е5 19. С : Ь2 + , і
чорні врятовуються. Хід у
партії з точки зору класичних
канонів точніший. Адже чорні
зняли контроль з центрально-
го поля 45, а білі, навпаки,
його підсилили.
16. ...Сс8 - 47 17. ФсЗ -
Ь4 С47 — Ь5 18. ТІЇ — еі.
Тури треба поставити на ліні-
ях «е» і «д», бо на лінії «с»
можуть відбутися розміни, і
перевага білих зменшиться.
18. ...а7 — а5 19. ФЬ4 —
ЬЗ СЬ5 — аб 20. Таї — 41
К46 - 15 21. С13 - е4. Оскіль-
ки слон з аб не встигає на
діагональ Ь1 — а8, загроза
взяття на 15 дуже неприємна
для чорних, і тому доводиться
розстатися з конем.
21. ...КЇ5 : еЗ 22. ФЬЗ : еЗ
Ф48 - 46.
211
Головні проблеми чор-
них — малоактивне положен-
ня слона аб і послаблена по-
зиція короля. У білих є стан-
дартний план, який розпочи-
нається ходом 23. Г4 з наступ-
ним просуванням цього піша-
ка. Проте тут доводиться вра-
ховувати ту обставину, що дві
легкі фігури вже розміняні і
атака білих може бути не до-
сить ефективною.
23. Се4 — с2.
Хотілось поставити слона
на Ь1, де він ховається від
ударів. Але тоді в розпоря-
дженні чорних була відповідь
23. ...Ф65, і білим не вдається
побудувати батарею «ферзь
плюс слон» для атаки на
пункт К7. Тепер після 23.
...Ф65 24. СЬЗ Ф66 я міг від-
разу прорватися — 25. 65 Ф :
е5 26. Ф : е5 С : е5 27. Т : е5
еб 28. Т5 : 65. Перевага в бі-
лих значна, але позиція дуже
спрощувалась, і нічийні ресур-
си чорних зростали. Мабуть,
сильніше 25. І4 з загрозою
64 — 65. Все-таки переведен-
ня ферзя на 65 було кращим
рішенням для чорних.
23. ...ТІ8 - 68 24. ФеЗ —
е4 Та8 — с8 25. Фе4 — И7 + .
Заслуговувало на увагу
25. ЬЗ, і якщо 25. ...КрГ8, то
26. ТеЗ С : е5 27. 6е Фсб 28.
Т : 68+ Т : 68 29. Ф : сб Ьс
ЗО. ТсЗ з кращим ендшпілем.
У разі 26. ...Кре7 27. СЬЗ С :
е5 28. 6е Фсб 29. ФИ4-+- Кре8
ЗО. Т : 68 Т : 68 31. ТсЗ у бі-
лих небезпечна атака.
25. ...Кр£8 — 18 26. Ь2 —
ЬЗ. Може здатися, що перебу-
вання ферзя на Ь7 нічого бі-
лим не дає. Але саме скром-
ний хід у партії підкреслює
труднощі, що стоять перед
чорними. Під час прориву
64 — 65 у деяких варіантах
відчувалась слабкість першої
горизонталі, тому корисно ор-
ганізувати «кватирку». Водно-
час зазначимо, що на 26. СЬЗ
в розпорядженні чорних була
чудова відповідь 26. ...ФЬб!
26. ...Ь7 — Ьб? Веде до
поразки. Поле Ьб треба було
залишити для маневру ферзя,
який відбиває загрозу появи
білого слона на ЬЗ. З цієї ж
причини слабке 26. ...СЬ5 че-
рез 27. СЬЗ, і слон «ховаєть-
ся за слоном». Якщо 26. ...Ь5
27. СЬЗ а4, то вирішує 28.
К&6 + . Мабуть, єдиною мож-
ливістю продовжити боротьбу
було 26. ...Кре7. Тоді після 27.
К&4 можливо 27. ...ТЬ8! (від-
разу програє 27. ...С : 64? 28.
КеЗ) 28. ФІ5 (лише до рівної
гри веде 28. Фе4 Фсб) 28.
...С : 64 (на 28. ...Ь5 вирішує
29. 65) 29. Фе4 ТЬ68 ЗО. КеЗ
£б або ЗО. ...Крї8 31. ФЬ7 £б,
і оборонні ресурси чорних ще
212
залишались досить значними.
Тімман вважав, що король на
(8 розміщений надійно, але
несподівано потрапив під роз-
громну атаку. Цікаво, що
аналогічну помилку зробив і
я, програвши Б. Івкову на
турнірі в Каракасі в 1970 р.
27. Сс2 — ЬЗ Саб — Ь7.
28. (14 — (15! Вигравало
також 28. К&6+ 29. Т : еб.
Але прорив у центрі ефектні-
ший.
28. ...Фдб - с7 29. (15 : еб
Тд8 : (11 ЗО. Кеб — £б + !
Чорні здались.
У цьому турнірі мені вда-
лося здобути ще чотири пере-
моги, і всі вони, як не дивно,
схожі одна на одну. Граючи
білими, я хід за ходом здобу-
вав позиційні плюси, і кінець
кінцем на шахівниці відбував-
ся «вибух» (як на останній
діаграмі). Хотілося б, звичай-
но, навести всі ці поєдинки,
але... наш «Шаховий калейдо-
скоп» і так вже обертається
надто довго.
ЗМІСТ
ПРО «ШАХОВИЙ КАЛЕЙДОСКОП» 5
Частина 1. ОДИНАДЦЯТЬ ШАХОВИХ СТОРІНОК
Сторінка 1. Шаховий живопис.............................8
Сторінка 2. Геометрія шахівниці........................18
Сторінка 3. Симетрія в шахах ...........................29
Сторінка 4. Стародавній мат ...........................38
Сторінка 5. Сорок квартетів ...........................45
Сторінка 6. Тріо і дуети ..............................62
Сторінка 7. Подорож у минуле ..........................70
Сторінка 8. У світі головоломок . .... 5 .... 75
Сторінка 9. Дві вирішальні партії .................... .80
Сторінка 10. ЗО матчів на першість світу . . 94
Сторінка 11. Матч в Мерано ............................116
Частина 2. ЕОМ ЗА ШАХІВНИЦЕЮ
Шахи допомагають науці 136
Машина вчиться грати ..................................140
Сучасні ідеї шахового програмування ...................143
Граючі програми 148
Змагання з участю машин ...............................153
ЕОМ аналізує ендшпіль ................................164
ЕОМ розв’язує задачі ................................ 171
Я ас ти на 3. П’ЯТНАДЦЯТЬ КРАЩИХ ПАРТІЙ
ЧЕМПІОНА СВІТУ
Партія № 1. Карпов — Гік ......................176
Партія № 2. Карпов — Горт ..................... 180
Партія № 3. Карпов — Мекінг.....................183
Партія № 4. Карпов — Кінтерос 185
Партія № 5. Карпов — Полугаєвський .................186
Партія № 6. Карпов — Спаський 190
Партія № 7. Карпов — Спаський .192
Партія № 8. Карпов — Корчной ...................... ... 195
Партія № 9. Портіш — Карпов .......... 198
214
Партія № 10. Тімман — Карпов ... .............І9У
Партія № 11. Карпов - Хюбнср .... . 202
Партія № 12. Карпов - Галь „ .... 203
Партія № 13. Глігорнч Карпов 205
Партія № 14. Карпов Ріблі 207
Партія № 15. Карпов Гіммап 210
Анатолий Евгеньевич Карпов,
Евгений Яковлевич Гик
ШАХМАТНЬІЙ
КАЛЕЙДОСКОП
Головнеє издательство
издательского обтіединення
«Вьіща школа»
(252054, Киев-54г
ул Гоголевская, 7)
(На украинском язьіке)
Редактор
Л. П. Он ищенко
Літредактор
Н. Г. Кирилова
Обкладинка художника
Є І. Му штенк а
Художній редактор
Е. В Ч у р і й
Технічні редактори
Л. Ф. Ку рншева,
Л І Швець
Коректор
Ф І Слобідська
Інформ. бланк Ке 7760
Здано до набору 30.03.83. Підпи-
сано до друку 02.08.83. Формат
70Х1001/і2. Папір офс Ке 2. Літ
гарн. Офс. друк. 8,7+0,16 форз.
умови, друк, арк 17,88 умови
фарб.-відб. 10,69+0,3 форз. обл.-
вид арк Тираж, 100 000 пр. (1-й
завод 1—50 000). Вид. № 6206. 3&м.
Ке 1254. Ціна 50 к.
Головне видавництво видавничого
об’єднання «Вища школа»,
252054, Київ-54, вул. Гоголівсь-
ка, 7
Одеська книжкова фабрика РВО
«Поліграфкнига», 270008, Одеса-8,
вул. Дзержинського, 24
5 О к
А.Є.КАРПОВ Є.Я.ПК
ШАХОВИЙ
КАЛЕЙДОСКОП