/
Текст
Ф. БОГАТИРЧУК
ШАХИ
ПІДРУЧНИК ШАХОВОЇ ГРИ
КНИГОСПЇЛКА
1926
Київський Окрліг. № 12801
Київська Школа Поліграфичного Виробництва.
Замовлен. № 481
ВІД АВТОРА.
Останнім часом шахова гра дуже поширилась у СРСР, і не тільки по містах, а навіть, до певної міри, і селах. По всіх клубах є шахові гуртки з чималим числом членів.
На жаль, по селах України шахова гра ше дуже мало звертає на себе увагу, а дати селу такий гарний спосіб відпочинку і розваги дуже й дуже бажано; це допомагало-б . в боротьбі з такими шкідливими факторами селянського побуту, як от самогон, карти й т. ин.
Підручник наш, може, має де-які хиби, але-ж не треба забувати й за те, що його написано вперше українською мовою; термінологію довелося розробляти майже наново й уживати термінів, ще досі невживаних.
З причин економічних, бажаючи дати як-нейдешевший підручник, ми мусили обмежити розмір цієї книжки, і тому, наприклад, теорії дебютів та практичним партіям дано в нас небагато місця. Цей підручник має на меті допомогти тільки зовсім неосвіченому на шаховій справі—коли буде потреба, ми дамо книжку і для освіченіших грачів.
Коли мета наша перекинути шахи на село здійсниться хоч невеличкою мірою,—ми й тоді будемо вважати своє завдання за виконане.
Київ, березень 1926 р.
Ф. Багатирчук.
ЧАСТИНА ПЕРША.
Початкове розуміння про правила шахової гри.
Що таке шахи.
Слово „шахи" походить з перського слова „шах"—отаман. Шахова гра була відома ще з давніх-давен. Є вказівки, що навіть ще перед різдвом Христовим у Китаї та пізніш у Індії грали
в шахи. Звідти їх перенесено до арабів, і араби за середніх віків перенесли їх до Еспанії, звідки вони швидко поширились і по всьому Заході. За наших часів шахова гра є неодмінний супутник культурного життя, певний засіб людського відпочинку й разом з тим допомога людині в культурнім розвитку.
Грати в шахи—це переставляти по черзі білі та чорні шахові фігури, що з них кожна рухається за встановленими правилами, з метою дати „мата" королеві. Грають у ша-
хи вдвох на спеціяльній дощці, що зветься шахівницею (діягр. 1).
Шахівниця являє собою приблизно 8 квадрат, вершків паперу чи дикту, де накреслено 64 квадрати, 32 білі та 32 чорні, чорний квадрат поруч білого. Шахівницю треба ставити перед грою так, щоб у грача білими фігурами крайнє поле ліворуч було чорне.
Шахова нотація.
Для того, щоб можна було зазначати виступи фігур на шахівниці, умовилися означувати кожний квадрат за допомогою літери та числа.
( 5 )
Поземі (перехресні) від Грачів ряди квадратів зазначаються числами по порядку від 1 до 8, при чому перший ряд рахують від грача Цілими. Отож, ми маємо 8 квадратів перших, 8—других, 8—третіх і т. д. (діягр. 2).
Вертикальні (провисні) ряди квадратів зазначають літерами латинської абетки, рахуючи першу літеру а ліворуч від грача білими. Літери ці по порядку такі: а—вимовляється, як українська літера а; Ь—вимовляється, як б; с—вимовляється, як ц; гі—вимовляється, як д; е—вимовляється, як е; ї—вимовляється, як ф; §—вимовляється ґ; її—вимовляється аш. Отож, кожний квадрат лежить на перехресті двох рядків, поземого та вертикального, і має через те подвійну ознаку—літери та числа, (діягр. 3).
Визначають це так: поперед пишуть літеру того вертикального ряду, де лежить квадрат, наприклад а, далі пишуть число перехресного ряду, наприклад 8; разом згаданий квадрат визначають—а8.
Отже, перший квадрат, що ліворуч від грача білими, зазначають—аі, праворуч—НІ; перший ліворуч від грача чорними—И8, праворуч—а8. Квадрат с5, наприклад, лежить у п’ятому перехресному від грача білими ряді, у вертикальному рядку, що відповідає літері с і т. ин. Щоб вивчитися грати в шахи, треба дуже добре знати шахову нотацію. Тому ми рекомендуємо не розмічати шахівницю, як це дуже часто роблять, а витратити краще трохи часу й вивчити це, досить легке, означення !).
’) Ми вказали на найпоширенішу шахову нотацію, що її тримається більшість світових шахистів, зокрема і в нас у СРСР; є й инші нотації, наприклад англійська, французька, але вони мають тільки місцеве значіння і по-за межами Англії чи Франції їх ніде не вживають.
(6)
Шахові фігури.
Як сказано, грають у шахи на шахівниці білими та чорними фігурами. Цих фігур по 16 у кожного грача: 8 хлопців (рос. пешки), 2 коні, 2 бігуни (рос. слоньї), 2 тури (рос. ладьи), 1 король та 1 дама (рос. ферзь).
королі дами тури бігуни
коні
й і й і
ЧОРНІ
хлопці
Всі ці фігури треба розставляти на шахівниці раз на все встановленим порядком, який зазначено у нас на малюнку (№ 5). Середина дошки перед початком гри вільна, фігури стоять край дошки.
Завдання.
1. Якого кольору квадрати Ї6, §7, И5, сі5, е4, Ь2, 118, а7, 1)7, с4?
2. Зазначте за допомогою шахової йотації початкове розташування білих та чорних фігур.
(Розвязки всіх завдань див. наприкінці першої частини).
Виступи фігур.
Бігун може стати на кожний квадрат того кольору, на якому він стоїть, по косині від нього. Коли бігун зустрічає на своєму шляху ворожу фігуру, він може її „побити", цеб-то стати на місце цієї фігури, а її скинути з дошки (на кожному квадраті може стояти тільки одна фігура). Скакати через свої та ворожі фігури він не може. На нашому малюнку (№ 6) чорний бігун 65 має такі виступи: е4, ЇЗ (на §2 та Ь1 він стати не може, бо йому заважає власний хлопець), еб, Ї7, при чому відкидають білого хлопця з дошки (перескакувати через хлопця Ї7 на ^8, та через хлопця с4 на ЬЗ і а2,—не можна), сб, Ь7, а8, при чому відкидають з дошки
( 7 )
білого бігуна а8. Отож, чорний бігун має 7 різних виступів, і з них він може вибрати той, що йому найвигідніший. Білий бігун а8 має тільки вибір з 3 виступів, а саме: Ь7, сб та <15, при чому відкидають з дошки чорного бігуна (15. Зараз-же треба підкреслити, що бити ворожу фігуру (навпаки дамкам) не обов’язково; це цілком залежить від бажання грача.
Тура може ходити тільки по простих лініях. Коли вона зустрічає на своєму шляху свою чи ворожу фігуру, вона підлягає, як і бігун, вищезазначеним правилам, цеб-то, зустрівшись з ворожою фігурою, може її побити—стати на її місце, при чому ворожу фігуру відкидають із дошки; зустрівшись із своєю фігурою, тура не може через неї скакати. Так тура на нашому малюнку (№ 7) має такі виступи: <14, 63, е5, 15, §5, И5, с5, Ь5, при чому вона б’є ворожого бігуна.
Дама є найсильніша фігура в шахах. Вона об’єднує виступи бігуна та тури, а саме: рухається і по косині, як бігун, і по прямині, як тура. Дама, зустрівшись із своєю чи ворожою фігурою, підлягає зазначеним уже для попередніх фігур правилам. На нашому малюнку (№ 8) біла дама <15 може зробити такі виступи: еб, Ї7, §8, с4, ЬЗ, а2 (при чому вона б’є чорного бігуна), <16, <17, <18 (б’є чорного бігуна), <14, <13, сі2, <11, с5, Ь5, а5, е5, Ї5, £5, сб, Ь7, а8, е4, 13 та §2. Отже, біла дама у нас може вибирати з 25 різних виступів.
Король—найголовніша фігура в шахах, бо, коли її втратити—програно шахову партію. Ступає він дуже просто: може стати на кожний квадрат, що поруч того, де сам стоїть, але тільки тоді, коли те поле, куди він може рушити, не атаковане ворожою фігурою, цеб-то тільки туди, де ворожа фігура не змо-
( 8 )
же його побити. На нашому малюнку (№ 9) король може піти на еб, е4, побити ворожу туру на сб; хлопця 66 він узяти не може, бо його тоді візьме чорна тура; на с5 та с4 король теж не може йти, бо на цих полях його може взяти тура; на полях <14
БІЛІ (4)
і фігури, що стоять на ква-
та е5 його може взяти чорний бігун. Тому наш король має тільки З виступи. Король на початку та в середині гри—слабка фігура, тому його слід берегти в своєму таборі; тільки на кінець гри король може виявити велику діяльність,—це буде видно далі.
Один раз на початку партії король має право зробити подвійний виступ за так зв. рокіровки, але тільки тоді, коли він не рушав з того місця, де стоїть на початку партії (див. стор. 11).
Кінь —єдина фігура, що має право перескакувати через свої та ворожі фігури. В своєму виступі він перескакує через квадрат, що лежить поруч того місця, де сам стоїть, та стає на квадрат протилежного кольору. На нашому малюнку (№ 10) кінь стоїть на квадраті е4 білого кольору; він може піти на такі чорні квадрати: с5, <16, §5, дЗ, Ї2 (при чому б’є чорну туру), 62, сЗ. На Ї6 він стати не мо>ге, бо на ньому стоїть тура одного з конем кольору. Як видно, виступові коня не перешкоджають власні та воро:
Дратах поруч коня (у нас білі тура та бігун, і чорна дама), бо він у своєму руху через них перескакує.
( 9 )
Хлбпець—найслабша фігура. Звичайно його навіть не звуть
фігурою, а просто хлопцем. Ходить він тільки на один квадрат впе-
ред, б’є на один квадрат по косині. На нашому малюнку (№ 11) білий хлопець ЬЗ може піти на Ь4 й може побити чорного хлопця на с4, чи чорного коня на а4; чорний хлопець с4 може піти на сЗ чи взяти білого хлопця на ЬЗ. И н а к ш е б и т и хлопець не м о ж е. Хлопець не може рушити з свойого місця, коли йому перешкоджає своя чи ворожа фігура. На нашому малюнкові не мають змоги виступати білий хлопець йб та чорний Ь7. Один раз в партії, на початку її, хлопець із свого
місця має право ступити на два квадрати. На нашому малюнкові
правом такого виступу можуть користуватися: білий хлопець <42, що може піти на <44 (звичайно, цей виступ не примусовий, і наш хлопець може піти й на <43), та чорний хлопець 17, що може рушити на 15 (чи Ї6). Коли поруч того квадрата, на який стає хлопець після подвійного виступу, стоїть ворожий хлопець, то останній може взяти першого хлопця „на проході“, ніби перший хлопець пішов тільки на один квадрат. Так, на нашому малюнкові після подвійного виступу білого хлопця з 62 на <44 чорний хлопець с4 може взяти цього хлопця, після чого він стає на квадрат <43. Це правило дійсне тільки зразу після подвійного виступу хлопця, на безпосередньо наступному виступі противника. Слабка фігура хлопець набуває великої сили, коли доходить до краю дошки; в цьому разі хлопець обертається на яку-хоч фігуру свого кольору, крім короля, залежно від бажання грача. Найчастіше обертають хлопця на даму, але часом буває вигідніше перемінити його й на иншу фігуру. На нашому малюнкові білий хлопець Ь7 може піти на Ь8 та
обернутися на даму чи иншу фігуру, а чорний хлопець §2 може взяти білого бігуна НІ та обернутися теж на яку-будь чорну фігуру (рухові хлопця з §2 на §1 перешкоджає власний король). Отож, можна „провести" до краю дошки 8 хлопців та обернути їх усіх на дами, тури, бігуни чи коні, залежно бід бажання грача.
Завдання.
3. На які поля може піти бігун з Ь2, кінь з сіб, тура з е4, білий хлопець з е7, чорний хлопець з е7, біла даКіа з сІЗ?
( 10 )
4. Поставте на дошці білу туру на Ь2, білого короля на Ь1, білих хлопців на ЬЗ, на а2, на с2. Чи може рушити б:ла тура?
5. Замініть, окрім тури, білі фігури чорними. Куди може піти тура?
6. Поставте білого коня на НІ, білого короля на £3, білого хлопця у на 12. Чи може піти білий кінь?
7. Поставте чорного коня на Ь1, чорного бігуна на Ь2, чорну даму на £4, білого бігуна на ^3, білого коня на 12. Куди може піти білий кінь та куди чорний?
8. Поставте білого короля на еі, білу даму на сії, білого бігуна на ТІ, чорного хлопця на е2. Скільки виступів може зробити чорний хлопець?
Рокіровка. Один раз проягом партії кожному з грачів дозволяється зробити виступ разом двома фігурами—королем та одною із двох тур. Цей виступ зветься рокіровкою. Рокіровка буває „довга", коли її роблять з турою аі в білих чи а8 у чорних, та „коротка"—з турою НІ у білих та з турою Ь8 у
чорних.
За рокіровки, як видно з малюнків (№ 12 і № 13) тура стає поруч короля, а король перескакує через туру та стає на сусідній квадрат. Рокіровку кожний грач може робити в той момент, коли
він визнає її для себе за потрібну (звичайно, не обов’язково ро-
бити рокіровку разом білим і чорним). Рокіровку можна’ робити тільки тоді, коли: 1) ні король, ні тура не рушали ще з тих місць, де вони стояли на початку партії; 2) по-між королем та турою немає жадних своїх чи ворожих фігур; 3) коли ні той
квадрат, на який стає король після рокіровки, ні той квадрат, через який він перескакує, не є під ударами ворожих фігур;
4) коли королеві перед рокіровкою не дано „шах" (див. нижче). На нашому малюнку (№ 14) білий король та тура аі стоять на початкових місцях, але рокіровці перешкоджає білий бігун сі. Коротку рокіровку білі не можуть зробити, бо тура Ь1 рушила вже із свого місця. Чорні не можуть зробити ні довгої рокіровки,—бо тоді чорний король, щоб стати на е8, мусить перейти через поле с!8, атаковане білим конем,—ні короткої, бо після неї чорний король стане на поле,
куди б’є біла тура. Отож, у нашому прикладі ні білі, ні чорні не можуть зробити ніякої рокіровки.
(11)
Рокіровка є дуже важливий виступ у середині гри, бо завдяки їй, з одного боку, короля можна заховати в куток дошки, а з другого боку—білу туру подати до середини дошки, де найчастіше й відбуваються військові шахові дії.
Шах і мат. Коли яка-небудь фігура нападає на короля протилежного кольору, то грач, якому належить ця фігура, мусить
сказати „шах королеві". Під шахом король не може залишатися, і грач мусить: 1) відійти з королем на сусіднє поле, неатаковане ворожою фігурою; 2) взяти ту фігуру, що дає шаха, чи с-амим королем, чи иншою фігурою свого кольору; 3) заступити короля від шаху своєю фігурою, цеб-то поставити на шляху по-між тією фігурою, що дає шаха, та королем—свою фігуру. На нашому малюнку (№ 15) чорна тура Ь2 дає шаха білому королеві. Білі мають такі можливості захиститись: 1) від-
дійти з королем на яке-небудь поле—сЗ, ЬЗ, аЗ, Ь1 чи сі; 2) взяти чорну туру конем §4; 3) заступитися від шаху яким-небудь конем. Ховатися від шаха за допомогоюрокіровки не можна. Коли на нашому малюнку білі відійдуть від шаха куди-небудь королем, то відкриється білий бігун аі, що й собі даватиме „шаха“ чорному королеві. Такий шах зветься „відкритим" шахом.
Коли королеві дано „шаха" і він не має змоги нікуди відійти, заступитися чи побити ту фігуру, що шах дає, то він дістає „мата". На нашому малюн. (№16) білий хлопець с4 дає шаха й мата чорному королеві, бо останній не може ніяк захиститися від шаха. Після мата гра кінчається, при чому визнають, що грач, давши мата, виграє партію, а той, що одержав мата—програв. Не всі партії кінчаються матом—часом, у безнадійнім становищі один із грачівздаєпартію ще перед матом. Це буває в партіях першорядних грачів.
Патом зветься таке становище в шаховій партії, коли грач, що йому черга виступати, не може рушити жадною фігурою. Приклад
( 12 )
пата з виступом чорних дає наш малюнок (№ 17): чорний король Ь8 не може піти ні на Ь7, бо його поб’є хлопець, ні на §7 та §8, бо йому перешкоджають власні фігури. Жадна фігура чорних не може рушити, бо відкриє короля, а цього, за правилами гри, не дозволено (фігури чорних, як кажуть, ,,звязані“). Отже, коли в нашому становищі черговий виступ належить чорним, то вони, через брак виступів, будуть мати пата. В разі пата, гру визнають за розграну, цеб-то ніхто з грачів партію не виграв. Крім пата, гру буває розграно і в инших випадках.
Вічним шахом зветься таке становище, коли можна весь час шахувати ворожого короля, не даючи йому змоги захиститись від шаха. На нашому малюнку (№ 18) чорний кінь дає шаха на ЬЗ; білі не мають иншого захисту від шаха, ніж відійти королем наЬІ; тоді чорні знов дають шаха королеві конем з ЬЗ на 12—король знов мусить іти на £І; кінь повертається на ЬЗ з шахом і т. д. В разі вічного шаха, гру визнають за розграну.
Означення виступів за допомогою шахової нотації.
Кожний виступ у партії можна записати, завдяки шаховій нотації. Спочатку в такому означенні ми пишемо скорочену назву фігури, що рушила за даного виступу, наприклад: кр—король, д— дама, б—бігун, к—кінь, т—тура; перед виступом хлопця назви його не пишуть. Після фігури зазначаємо той квадрат, що на ньому фігура стояла перед виступом, наприклад: кр а4, т аі, б <12 і т. ин., потім ставлять риску, а за нею той квадрат, куди фігура стає після виступу, наприклад: ЬЗ, с2 і т. ин. Отож, повний виступ визначають так: кр а4—ЬЗ, т а4—а8, е2—еЗ. В останньому означенні перед виступом немає назви фігури—очевидно рушає хлопепь із
( із )
е2 на еЗ. Виступи пишуть двома рядками: ліворуч—виступи білих, праворуч—виступи чорних. Наприклад:
к ЬЗ — §5 б 112 — дЗ
д (12 — сі е7 — еб і т. д.
Це показує, що на виступ білого коня з ЬЗ на §5, чорні відповіли виступом бігуна з Ь2 на дЗ; після цього білі зіграли дамою з (12 на сі, на це чорні відповіли виступом хлопця е7 на еб.
Перший виступ у партії звичайно роблять білі, тому всі виступи читають зліва направо. Коли в запису партії замість виступу білих стоять крапки, це показує, що в данім становищі перший виступ робили чорні. Наприклад;
1............................. (17 — (15
Цеб-то перші рушили чорні виступом хлопця з (17 на (15.
З лівого боку кожної пари виступів ставлять число, що показує порядок даних вуступів з початку партії, наприклад: ЗО. т (12—сі4 т (17—(15,—показує, що наведені виступи є тридцяті по черзі з початку партії. Над першими виступами партії звичайно пишуть хто (прізвище) грає білими та хто—чорними. Крім цих ознак, є ще такі спеціяльні ознаки: шах визначають тим, що після виступу, який дає шаха, пишуть- ; після виступу, що дає мата, пишутьХ чи коротку рокіровку визначають 0 — 0, довгу 0 — 0 — 0. Коли фігура б’є, то, замість риски, ставлять дві крапки, наприклад: кр аі : Ь2, показує, що король аі б’є якусь ворожу фігУРУ, Щ° стоїть на Ь2.
Порівняльна сила фігур.
Найдужча фігура є дама. Тура слабша за даму, бо вона рухається тільки по простих лініях, а тим часом дама з’єднує в
( 14 )
собі рух бігуна та тури. Дама силою приблизно дорівнює турі та бігунові чи коневі.
Тура дужча за бігуна чи коня, але слабша за бігуна та коня разом. Кінь та бігун приблизно однакові на силу. IIIоб показати перевагу дами й тури над бігуном та конем, перших звуть тяжкими фігурами, других—легкими фігурами.
Наведені тут загальні вказівки мають тільки відносне значіння, бо часом у шаховій партії буває, що навіть хлопець дужчий за даму. Знати силу фігур дає тільки практика та перегляд партій всесвітних грачів.
Завдання.
9. Поставте білу туру на аі, чорну туру на а8, білого короля на еі, чорного на е8. Ні білі, ні чорні королі та тури не рушали ще з початку партії. Чи можуть білі й чорні рокірувати в порядку виступів? Як визначити цю рокіровку?
10. Поставте білого короля на сі, білу туру на Ь1, білого бігуна на (ІЗ, білого хлопця на Ь2, чорного короля на ЇЗ, чорних хлопців на еЗ та Визначіть за допомогою шахової нотації коротку рокіровку білих. Що одержують в цьому випадкові чорні? Як визначити це за допомогою нотації?
11. Поставте білого короля на Ь7, білу даму на Ь1, білу туру на сії, білих бігунів на а5 та 17, чорного короля на (18, чорну даму на Ь4, чорну туру на е7, чорного бігуна на (17, чорного хлопця на с7. Білі за свого виступу грають д Ь1: Ь4. Що мають після цього виступу чорні? Які наслідки гри?
12. Поставте білого короля на а2, чорного короля на а4, чорних бігунів на сЗ та дЗ, чорних хлопців на с2 та с4. Чорний хлопець дійшов до передостаннього ряду дошки й за виступу чорних може обернутись на квадраті сі на кожну чорну фігуру. Оберніть цього хлопця на даму, туру чи бігуна,— що матимуть в цьому випадку чорні? Поверніть хлопця на коня. Що матимуть чорні? Що в даному разі вигідніше зробити з хлопця: коня чи даму?
Шахова партія
Перш ніж переходити далі, треба засвоїти де-кілька термінів що до шахової партії. Як і на війні, шахові „війська“ поділяються на фланги та центр—середину. Всі фігури, що стоять ліворуч риски на нашому малюнку (№ 19), за винятком дами, звуться фігури даминого флангу; фігури, що праворуч від короля—фігурами королевого флангу. Наприклад, коли ми кажемо: кінь королевого флангу, чи коротко—королівський кінь, це показує, що це є кінь, який початкове місце своє мав на королевому флангу, а саме, на §8 чи §1. З малюнку ясно, що в білих бігун королевого флангу ступає білими полями, бігун даминого—чорними полями; у чорних—навпаки. Коротко білого королівського бігуна звуть подвійно білим бігуном, білого бігуна даминого флангу— чорним бігуном, бо він ступає чорними квадратами (у чорних— навпаки). В центрі на початку партії стоять король та дама.
( 15 )
Шахова партія поділяється на початок, середину й кінець гри. Грати шахову партію, як сказано, значить переставляти фігури. Але-ж щоб їх переставляти, треба не тільки вивчити правила виступів, але й за цими правилами робити доцільні виступи, щоб досягти нашої конечної мети—мата королеві. В чому-ж полягає ця доцільність? Перш за все, треба кожним виступом прагнути до того, щоб поставити фігури на такі місця, звідки вони матимуть змогу виявити найбільшу активність (діяльність). Звичайно, розташування фігур перед початком партії такої діяльносте не дозволяє, бо рухові фігур перешкоджають власні хлопці. Тому треба перш за все рушити вперед хлопцями й при тому такими, що швидче дозволяють
виступити фігурам. Звичайно роблять виступи центральними хлопцями, бо вони дають змогу вийти дамі й одному з бігунів. Після того, як ми вивели фігури на найкращі місця (про них говоритимемо в другій частині), починається найважча стадія шахової партії—середина гри, що її правилам у нас присвячено другу частину цієї книжки.
Крім виступу фігур на найкращі місця, спочатку треба прагнути, щоб досягти матеріяльної переваги над противником. Коли у вас, наприклад, два бігуни, а в противника один, ваша перевага цілком природня. Щоб добитися цієї переваги, є т. зв. шахові комбінації, що полягають у тому, що за допомогою деяких маневрів наших фігур, серед яких є несподіваний для противника виступ, чи добиваємось матеріяльної переваги (виграємо, як кажуть, хлопця чи фігуру), чи даємо навіть мата з початку та в середині гри. Приклади таких комбінацій ми дамо далі.
Після того, як ми виграли хлопця чи фігуру, пильнуємо спростити гру, „помінятися" більшістю фігур так, щоб залишитися тільки з нашою перевагою, яку ми реалізуємо наприкінці гри. „Помінятися фігурами" значить побити білим та чорним одного й того-ж значіння фігури; наприклад, „помінятися бігунами, турами" і т. ин. Чим більша наша перевага, тим, звичайно, легче її реалізувати на кінці гри.
В першій частині розглянемо той випадок, коли нам вдалося виграти даму чи туру, помінятися рештою фігур та хлопців і залишитися з дамою чи турою проти ворожого короля.
( 16 )
Найпростіші комбінації.
білі т
БІЛІ (8)
1. сІ2 — 64 б с5 : 64?
2. б сі : Ь6, і в білих фігурою більше. Чорним не треба було бити хлопця, а відійти бігуном по Г8, щоб захистити коня.
1. б її : аб б Ь7 : аб?
2. к а5—сб-г кр Ь8 — с8
3. к сб : є5 і виграє даму.
Ко 23 ЧОРНІ (8)
8
7
6
5
4
З
2
1
аЬссіеїдН БІЛІ (10)
1. Ь2 — 114 д §5 : Ь4 і-?
2. та2 — Ь2, і виграє даму, бо вона „звязана“—не може відкрити свого короля.
1. с4 — с5 б 66 : с5?
2. 62 — 64 (цей виступ т. зв. „виделка", одночасовий напад на дві фігури хлопцем). Як-би чорні не грали, вони мусять віддати одну із двох фігур бігуна чи коня.
( 17 )
В цьому становищі (№ 24) чорні ніби-то дарма віддають хлопця, а коли білі беруть, то роблять відкритий шах королеві й нападають одночасово на туру, яку й виграють.
1...................... Ь5 — Ь4
2. £3 : 114? к е5 — с4 -
3. кр Ь2 — Ь1 к с4 : Ь2
1. 12 — 14 і виграють коня, бо він „звязаний“—не може відійти, бо відкриває чорн. короля.
1. д а4 : с17! т е8 : еі
2. т аі : еі т <48 : <47?
3. т еі — е8 ><
Наведену комбінацію (№ 26) дуже часто вживають у грі; у всіх подібних до цього становищах треба мати на увазі можливість її.
Докладніший огляд можливих комбінацій ми дамо в другій частині нашого підручника. Майже всі комбінації, що ми навели досі, грунтуються на помилках та на неуважності противника, але ці помилки може використати тільки досвідчений на комбінаціях грач.
( 18 )
Найпростіший кінець гри.
Король та дама проти короля.
Закінчити гру, тоб-то дати мата ворожому королеві, можна тільки тоді, коли ворожий король стоїть скраю дошки та
за допомогою власного короля.
На середині дошки мата дати не можна, так само не можна дати мата й без свого короля. З а в с ід и крім того треба запобігати патові.
Користуючись висловленими правилами, дати мата дамою та королем дуже легко (діягр. 27).
1. д Ь1 — (13 (відрізуючи королеві можливість утекти на лінію сі .
Б І Л і (2)
і............ кр е5 — 16
2. д (13 — е4, знов відрізуючи лінію е.
2 кр 16 — 17
3. д е4 — е5! кр 17 - §6
4. д е5 — 1’4 кр §6 — §7
5. д 14 - 15 кр 8 7 — £8
6. д 15 — 16 кр §8 - Ь7
7. д 16 - §5; тепер, коли чорний король не може
утекти з краю ДОШКИ , підходить білий король.
7. кр Ь7 — Ь8
8. кр а2 — ЬЗ кр Ь8 — Ь7
9. кр ЬЗ — с4 кр Ь7 — Ь8
10. кр с4 — 65 кр Ь8 — 117
11. кр 45 — еб кр 117 — Ь8
12. кр еб — 17 кр Ь8 — 117
13. Д 85 - §'7 X
Король та тура проти короля.
Цього мата дати трохи складніше. В першому маті сага
дама може відтиснути короля на край дошки, а тут треба турі та королеві працювати вкупі (діягр. 28).
1. т аі — аЗ, відрізуючи королеві третю лінію.
1............ кр е4 — д4
2. кр Ь1 — с2 кр сі4 — е4
3. кр с2 — (12 кр е4 — (14
(коли-б король зразу пішов на 5 лінію, то тура пішла-б на а4 й відрізала-б 4 лінію).
4. т аЗ — а4 -|- кр 64 — е5
5. кр <42 — (ІЗ кр е5 — 15
6. т а4 — е4; тепер для чорних відрізано не тільки
4 лінію, а й усі лінії, що ліворуч від лінії е.
7 кр 15 — 16
8. кр (13 — еЗ кр 16 — Ї5
9. кр еЗ — 13 кр 15 — 16
10. кр 13 — 14 кр 16 — §6
11. кр 14 — 15 кр §6 — §7
12. т е4 — е7 + кр §7 — 18
13. кр 15 — 16 кр 18 — §8
14. кр 16 — §6 кр §8 — 18
15. т е7 — еі! цей виступ виграє час, бо чорний король муситиме піти на те місце, де він одержує мата.
16 кр 18 — §8
17. т еі — е8 X (діягр. 29).
Наведене становище типове для матів турою королеві.
Розвязки завдань першої частини.
1. Поле 16—чорне, £7—чорне, 115, (15—біле, е4—біле, Ь2—чорне, 118—чорне а7 —чорне, Ь7—біле, с4—біле.
2. Білі: король еі, дама сії, бігуни сі та її, тури аі та НІ, коні Біта £І, хлопці а2, с2, 1)2, (12, е2, 12, £2, Ь2
Чорні: король е8, дама сі8, бігуни 1'8 та с8, тури а8 та 118, коні Ь8 та £8, хлопці а7, Ь7, (7, сі7, е7, 17, £7, И7.
3. Бігун з И2 може піти на: £І, £3, 14, е5, (16, с7, та Ь8;
кінь з с15 „ „ „ с7, 16, 14, еЗ, сЗ, Ь4, Ь6, с7;
тура з е4 „ „ „ е5, еб, е7, е8, еЗ, е2, еі, (14,
с4, Ь4 а4, 14, £4, 114.
( 20 )
Чорний хлопець з е7 може піти чи е7 — еб, чи е7 — е5.
Білий хлопець з е7 може піти тільки на е8 і повернутися на всяку фігуру з бажання білих.
Біла дама з сіЗ може піти на: е2, її, с2, Ь1, еЗ, ЇЗ, £3, ЬЗ, сЗ, ЬЗ, аЗ, с4, Ь5, аб, е4, Ї5, §6, Ь7, (14, (15, (16, (17, (18, (12, (11, разом на 25 квадратів.
4. Тура, звичайно, рушити не може, бо цьому перешкоджають власні фігури.
5. Тура може піти на ЬЗ, Ь1, с2 та а2, при чому за кожним з цих виступів вона б’є фігуру чорних.
( 21 )
6. Білий кінь рушити не може.
7. Білий кінь може піти на сіЗ, на НІ (це він бере чорного коня сії), ЬЗ сіЗ, е4 та ^4; чорний кінь—на ^3 та Ї2, дб він б’є фігури білих.
8. Чорний хлопець може зробити 10 виступів, а саме: взяти бігуна Н та обернутися на цьому квадраті на даму, туру, бігуна чи коня й теж саме зробити на квадраті сії.
( 22 )
Б ІЛ І (2)
БІЛІ (4)
9. Тільки той може рокірувати, чий виступ на черзі, бо рокіровці противника буде перешкоджати тура, що займає лінію сі. Рокіровка визначається: 0 — 0 — 0.
10. Після рокіровки білих, чорні одержують мата; визначається це так: чи 1. 0 — ОХ
1. 0 — 0 ф
11. Після виступу білих 1. д Ь.1 114 чорні не можуть рушити жадною фігурою, отже мають пата. Після пата гру розграно.
12. Коли хлопець с2 на сі обернеться на даму; бігуна чи туру, білі одержують пата й гру розграно. Найкорисніше для чорних з хлопця с2 зробити на сі коня, бо в цьому випадкові білі одержують мата.
ЧАСТИНА ДРУГА.
Перші кроки самостійної гри.
Початок гри.
Початком гри називають перші виступи в партії, що накреслюють план білих та чорних. На перших кроках шахиста-но-вака початок, чи инакше „дебют", складається, звичайно, з 2-3 виступів, і після них починається власна композиція; але що більше освічується на шахах грач, то збільшується для нього ця стадія гри. Для найкращих всесвітніх грачів, т. зв. „маестро", дебют складається з 15-20 початкових виступів,—їх роблять, здебільшого, за шаблоном, і тільки далі починається справжня гра.
В дебюті ми повинні найбільше дбати за те, щоб здобути для наших фігур такі позиції, де їх найдоцільніше можна було-б використати в середині гри. Доцільність цю треба розуміти в тому, щоб у майбутньому становищі наших фігур найкраще можна було-б перевести шахові комбінації, щоб досягти матері-яльної переваги і навіть мата. Буває, правда, й так, що ще в дебюті нам щастить дати мата ворожому королеві, але-ж для цього потрібно багато помилок з противного боку. Найкращий
приклад мата через погану гру білих та чорних є т. зв. „дур-
ний“ і „пастуший мат“.
„Дурний мат“. „Пастуший мат“.
Білі Чорні Білі Ч о р н і
1. Ї2 — Ї4 е7 — еб 1. е2 — е4 е7 - - е5
2. £2 - £4??*) д (18 — Ь4 ' 2. б її — с4 б Ї8 - - с5
3. Д (И — ЇЗ к Ь8 - - сб ??
4. Д ІЗ : 17 X
Бувають і инші мати на початку гри, засновані на против-никових помилках; частину їх ми розглянемо у відділі комбінацій. Звичайно, не треба випускати моменту, коли противник полег-
х) Другий виступ білих ми зазначили двома знаками запитання,—це показує дуже поганий виступ.
( 24 )
чує вам ваше завдання, але-ж частіше перемоги досягають тільки упертою боротьбою, якої правила треба вивчити, щоб уміти гарно грати. Розгляньмо зараз який-небудь приклад звичайного дебюту без ніяких ускладнень (про них скажемо далі, в III частині).
1. е2 — е4
Цей виступ хлопцем від короля на два кроки має на меті: 1) перенести свої передові піхотні позиції до центру дошки, та 2) відкрити двом фігурам, дамі та бігунові її, вихід на середину дошки. Чорні можуть відповідати:
1........... е7 — е5
(з тією самою метою, що й білі)
2. к §1 — ЇЗ
Доцільність цього виступу ясна сама собою. По-перше, виходить на краще (активніше) місце кінь, і разом з тим нападає на хлопця е5, що зараз не має захисту. По-друге, виступом коня готується коротку рокіровку, яку треба робити як-найшвидче. Негативний, ніби-то, бік цього виступу, що він перешкоджає дамі вийти на середину дошки,—не має значіння: з початку партії взагалі не варто виводити далеко даму, бо вона може загинути.
2.......... к Ь8 — сб
Цим виступом чорні захищають хлопця й виводять свого коня на краще місце. Звичайно, можна захищати хлопця й иншйми виступами, наприклад: <37 — <36, 17 — 16, б 18 — <36, д <38 — е7, д <38—16, але крім першого захисту (<37 — (36), решти виступів не вживають, бо вони багато гірші.
3. б 11 — с4
Квадрат с4 є одне з найкращих місць для білого бігуна. Звідти він атакує хлопця 17, якого можна вважати, мовляв, за слабкого, бо його захищає тільки король, і досить білим підвести ще одну фігуру з нападом на цього хлопця, щоб чорним загрожувала небезпека навіть мата (див. „пастуший мат“). З другого боку, виступ бігуном не дозволяє чорним рушити хлопцем від дами на два кроки (67 -- 65); цей виступ, побачимо, дуже важливий.
З.......... б 18 — с5
Звичайно, у чорних є й инші виступи, наприклад: к §8—16, 67 — 66 і т. ин. В т. зв. „теорії дебютів" (див. част. III) розглянено найкращі відповіді білих на всі ці виступи. Ми, поки-що, не маємо на меті навчати теорії, а тільки показати, як треба до-цільно грати в дебюті. Чорні, тим часом, мають на меті те-ж саме, що й білі.
( 33 )
4. О — О
Рокіровку треба роботи як-найшвидче. Після неї ми ховаємо, з одного боку, короля в куток дошки, де він стоїть під захистом хлопців, і переводимо туру з НІ на її, близько” до центру, де треба мати тяжкі фігури.
4......... к §8 — -66
(напад на хлопця е4)
5. 62 — аз
Звичайно, хлопця можна захищати й иншими виступами, наприклад, виступом к Ь1 — сЗ, т її — еі, д 61 — е2; всі ці виступи теж гарні, і грач раз-у-раз має змогу вибрати з них той виступ, що йому до вподоби.
5................................ 0 — 0
6. б сі — §5; цей виступ дуже часто роблять у подібному становищі. З одного боку, він виводить фігуру на гарне місце, а з другого цей виступ знесилює гру чорних, які теперс не можуть відійти конем 16, бо під ударом бігуна буде дама 68.
6......... 67 — 66
Чорні, як і білі, прагнуть вивести свого бігуна с8, що до цього виступу був знесилений хлопцем.
7. И2—ЬЗ; цей виступ не дає чорному бігунові
звязати коня ІЗ.
7............................ б с8—еб
8. б с4 - - ЬЗ; білі могли помінятися бігунами, але після б ЬЗ : сб, 17 : еб у чорних увійшла у гру чорна тура 18, що перед цим була знесилена власними хлопцями й фігура-
ми. В разі цього розміну, чорні надалі розвязали-б свого коня виступом дами 67 чи е8, відійшли-б потім конем з 16, мали-б змогу сконцентрувати свої тяжкі фігури по лінії І, і це дало-б їм перевагу над білими. Те-ж саме, але тільки для білих, сталося-б після зробленого виступу, коли-б чорні помінялися бігунами на ЬЗ. Тоді у білих від-крилася-б лінія а (після а2 : ЬЗ), і по цій лінії тура а могла-б увійти в гру. На випадок розмінів, ми вперше зустрічаємось із так звани
ми подвійними хлопцями. Так звуться хлопці, що стоять на одній лінії: е5 і еб чи Ь2 і ЬЗ. Подвійні хлопці з початку та серед
( 26 )
гри не шкодять становищу, а наприкінці гри, як побачимо далі, вони багато слабші за звичайних хлопців.
8.......... д с!8 — е7
(щоб дати змогу турам грати по 8 лінії) 9. к Ь1 — сЗ (діягр. 40).
Дебют можна вважати за скінчений—гра переходить у стадію середини, найскладнішу частину шахової гри, де всі досягнення грунтуються на вмінні та досвіді грача.
Середина гри. Комбінаційна та позиційна гра.
Є два способи провадити війну—польовий та позиційний. За першого способ}7 ми досягаємо перемоги над противником різноманітними, часом несподіваними військовими маневрами, нападаємо (атакуємо), робимо несподівані вдари нашому противникові на протилежних дільницях фронту, забиваємось противникові в запілля, атакуємо його армію й т. инше. В цих діях успіх залежить найбільше від умілого й досвідченого командування, бо в успіхові цьому велику ролю грають різноманітні військові ком. біна ції.
Трохи инакше провадять т. зв. позиційну війну. Візьмімо, наприклад, облогу якоїсь фортеці. Перш за все фортецю оточують військом, припиняють до неї постачання провіянту, а потім починають гарматний обстріл та штурмові атаки. Ці атаки ведуть у напрямку т. зв. слабких пунктів, цеб-то тих пунктів, що їх не захищено, чи захистити їх важко. Коли щастить зайняти один пункт,—концентрують тут сили й ведуть атаку на другий, третій і т. ин. пункти та, кінець-кінцем, здобувають саму фортецю.
Середина шахової гри дуже подібна до військових дій. Її теж можна провадити двома способами—комбінаційним та позиційним. За першого способу ми добиваємось перемоги над противником різними, здебільшого несподіваними для нього комбінаціями. Ці комбінації накреслюють у думці за 1, 2, 3 виступи наперед, чи на більше число їх (розраховуючи на помилку противника). В партіях світових грачів є комбінації, накреслені навіть за 10-12 виступів наперед.
За позиційної гри боротьбу провадять здебільшого в напрямку т. зв. слабких пунктів (див. нижче). Як і на війні, в шахах дуже рідко додержуються самого комбінаційного чи самого позиційного методу гри. Найчастіше обидва методи вживають
( 27 )
разом. Треба вміти розбиратися в тому, на що грати за того чи иншого становища—на позицію чи на комбінацію. Тільки досвід та практика помалу навчать розбиратися в становищах шахової партії. Велику ролю відограє також перегляд партій світових грачів, і це конче має робити кожен, хто починає вчитися грати. Не треба тільки вдаватися в розпач через невдачі, бо перемога в шахах дається не легко.
А. Комбінаційна гра на початку партії.
В комбінації иноді велику ролю грає т. зв. „пастка“. Вона полягає в припущені, що якийсь партнер робить один чи декілька помилкових виступів, які на перший погляд видаються правильними. Ці пастки можна зрозуміти з прикладів, що ми дамо
зараз.
І. 1. е2 — е4
2. к £І — ЇЗ
3. б її — с4
е7 — е5 к Ь8 — сб к сб — <34
Цей виступ може бути пасткою тоді, коли білі зроблять ніби-то правильний виступ і візьмуть хлопця е5, що позбувся захисту.
4. к ЇЗ : е5?
Помилка; треба грати 4. розвитком решти фігур.
№41 ЧОРНІ (14)
Наприклад, на 5. к е5 — §4
к ЇЗ : <34 з дальшою 0—0 і звичайним
4..................... д <38 — §5!
(нападаючи на коня е5)
5. к е5 : Ї7; здається, що білі мусять виграти туру і партію, але;
5............ д §5 : £2,
(нападаючи на т Ь1)
6. т Ь1 — її д £2 : е4 +
7. б с4 — е2 к (14 — ЇЗ X
бо, як видно з діяграми (41), бігун звязаний дамою й тому не може бити чорного коня. Після виступу чорних 4 д <38 — £5! білі програють,
хоч куди вони відійдуть конем, відповідає: 5........... <37 — <35,
одночасно нападаючи на бігуна с4 і на коня £4.
II. Білі
1. е2 — е4
2. к (11 — ЇЗ
Чорні е7 — е5 к Ь8 — сб
( 28 )
3. б її — с4 (17 — (16
(краще-б Ї8 — с5)
4. с2 — сЗ б с8 —
Цей виступ бігуном помилка. Як правило, треба пам'ятати, що перше треба развивати свій королівський фланг, а потім уже дамин.
5. д (11 — ЬЗ!
Дама нападає одночасно на хлопця Ь7, що позбувся захисту після відходу бігуна, й підтримує бігуна с4, що нападає на пункт Ї7. 5................. б §4 : ЇЗ ??
(груба помилка)
6. б с4 : Ї74- кр е8 — (17 7. д ЬЗ — ебХ
III. Білі Чорні
1. е2 — е4 е7 — еб
2. к £1 — ЇЗ Ї7 — Ї6?
Цей спосіб захищати чорного
хлопця е5 негарний; білі мають змогу зараз це довести чорним. 3. к 13 : е5!
Стара пожертва конем, про яку згадувано ще в підручниках 18 віку. Просто й дуже сильно замість цього виступу: 3. б її — с4.
З.............. Ї6 : е5
4. д сії — Ь5-- кр е8 — е7
Кращого виступу немає, бо на 4................§7 — §6 від-
повідає д Ь5 : е5 —X і далі д е5 : Ь8.
5. д И5 — е5 — кр е7 — Ї7
6. б її — с4 кр Ї7 — §6; трохи краще
(17 — (15, але й за цього виступу білі мають виграшне становище.
7. д е5 — Ї5 - кр §6 — Ь6
8. (12 — (14 - §7 — §5
9. Ь2 — Ь4! після цього виступу (діягр. 42) чорні не мають захисту від мата.
9........... (17 — (15
10. д Ї5 — Ї7! (15 : с4
11. Ь4 : 8^Х (подвійний шах та мат від тура Ь1 і хлопця §5, від якого чорний король не має порятунку).
Коли чорні не беруть за другим виступом білого коня на е5, а грають д (18 — е7, то вони самі, коли білі помиляться, можуть загнати їх у пастку, а саме:
( 29 )
IV. 1. е2 — Є4
2. к £1 — ЇЗ
3. к ЇЗ : е5
4. д <11 — Ь5 помилка; треба грати просто
4.............
5. к е5 : §6
6. б її — е2
е7 — е5
17 — їб?
д с18 — е7
? цей виступ у цьому становищі є к е5 — ЇЗ !
£7 — §6
д е7 : е4
д е4 : §6 (вигр. фігуру).
V. Білі
1. е2 — е4
2. к 81 — ЇЗ
3. б її — с4
4. 0 — 0
Чорні е7 — е5 к Ь8 — сб с!7 — <16 б с8 — §4
(як сказано, поганий виступ)
5. к Ь1 — сЗ к сб — 64?
(помилка)
6. к ЇЗ : е5 ! несподівана пожертва дамою |діягр. 43];
6.............. б §4 : <11 ?
(краще <16 : е5)
7. б с4 : Ї7 — кр е8 — е7
8. к сЗ — <15 X
На цих прикладах пасток з початку гри ми й обмежимось. Буває їх ще дуже багато, але-ж у нашому підручнику мало місця
щоб їх усі навести.
В. Комбінації середини гри ]).
) Частину прикладів взято з
Виграш дами.
1. б сіЗ — Ь5 - д а4 : Ь5 2. к (15 : с7 - подвійний шах королеві й дамі. Коли-б чорна дама стояла не на а4, а на сб, то білі зробили-б той самий виступ бігуном.
підручника Шіферса.
( зо 1
„Спертий мат“.
В наведеному, чи в подібному до нього становищі і білі дають „спертого мата".
1. д ЇЗ — с!5 кр §8 — Ь8
БІЛІ (14)
[на кр §8 — Ї8 відповідає:
2. к §5 : Ь7 X чи д 65 — 17 X]
2. к §5 — Ї7 кр И8 — §8
3. к Ї7 — Ь6 - кр §8 — Ь8
4. д (15 — §8 т е8 : §8
5. к §5 — Ї7
Виграш тури.
1. д а4 : <17! т <18
2. т еі — е8 X
Виграш тури.
1. д Ь5 : §6 д е8 : §6
2. к (15 — е7 кр с8 — <17
3. к е7 : §6, і в білих на туру більше.
( 3! )
Виграш фігури.
БІЛІ (4)
БІЛІ (7)
1. т аі — а8 б е7 — с!8
2. т а8 : (18 --- кр е8 : с!8
3. к е5 — Ї7 кр с!8 — е8
4. к Ї7 : Ь8, і в білих на фі-
1. т Ь4 : е4 г і коли бере дама, то тура іде з аі на е1> звязує й виграє даму.
гуру більше.
Виграш дами.
1................ к сб : с!4?
2. к ЇЗ : (14 д Ь6 : с!4?
3. б (ІЗ — Ь5 і дальшим виступом біла дама сі 1 б’є чорну на с14. Дуже типова в шахах комбінація, яку треба раз-у-раз мати на увазі.
1. т її — Ї8 після то-
го, як чорна тура візьме д а2 : еб
( 32 )
Виграш дами.
1 д Ї7 — Ї4
2. д сіЗ - £3.
Коли-б білі захистилися від шаха хлопцем £2 на £3, то чорні дали-б мата дамою з Ї4 на Ї2.
2................ т аі — Ь1 Ч
3. кр Ь2 : Ь1 д Ї4 : £3
Проведення хлопця у дами „маскуванням"
1. сб — с7 т аі — сі
2. б с15 — сб, і білого хлопця не можна затримати.
Позиційна гра.
Кожна комбінація є наслідок попередньої позиційної гри. Граючи шахову партію, треба думати як про те, щоб у тому чи иншому становищі добрати рішучої комбінації, так і про те, щоб через вашу безсистемну гру не виникло становища, де ваш противник міг-би перевести сам комбінацію. Шахові фігури треба переставляти доцільно—цій доцільності й буде присвячений наш розгляд загальних правил позиційної гри.
Розвиток та темп.
Початковий вивід шахових фігур з місць, де вони стоять перед початком гри, зветься „розвитком фігур*. „Кращий розвиток* показує, що в грача більше фігур введено в гру, ніж у його противника. Розуміння розвитку щільно звязане з розумінням т. зв. „темпу*. „Темп* показує час у шахах. „Втратити темп* — те саме, що втратити час, цеб-то робити недоцільні виступи, тим часом як противник розвиває фігури чи переводить яку-небудь комбінацію. Тим часом як один із партнерів втрачає темпи—другий ці темпи виграє.
( 33 )
Наприклад, у наведеному становищі (№ 54) білі вже мали час вийти трьома фігурами, тим часом як чорні зробили тільки виступ
однією дамою. Білі, очевидно, виграли на 2 темпи більше для свого розвитку. В наведенім становищі білі можуть виграти ще один темп, а саме: піти к сЗ—й5, нападаючи на даму й примушуючи чорних, замість розвитку, втрачати темп, щоб відійти дамою.
Всі плани в шахах треба переводити з найменшим числом темпів, бо в противному разі партнер ваш матиме змогу х підвести свої сили для захисту від вашого нападу. Рано чи пізно втрачений для
розвитку темп дає негативні наслідки. Часто шахисти - новаки
кажуть: „коли-б іще один виступ—можна було-б виграти", забуваючи про те, що самі винні того, що в них немає цього потрібного виступу, бо перед цим вони робили недоцільні виступи та втрачали темпи, яких тепер не вистачає. Шахова вмілість і полягає найчастіше в з’ясуванні доцільности виступів, логічному звязку їх, щоб перевести той чи инший план. Перегляд партій всесвітніх грачів найкраще допоможе розібратися в тому, як важливо виграти навіть один темп для розвитку та як зле такий темп утратити.
Центр.
Центром на шахівниці звуться квадрати е4, с!4, е5, с!5 (діягр. 55)
За позиційної гри дуже важливо за-няти центр своїми хлопцями чи фігурами. Заняти центр—це поставити фігури так, щоб їх не могли звідтіля прогнати ворожі фігури.
У наведенім становищі (№56) центр займають чорні, бо вони мають у центрі (на с!4 та е5) двох хлопців, тим часом як білі мають одного (е4).
На діяграмі 57 білі займають центр конем с15. Чорні не мають змоги прогнати його; це можна було-б зробити тільки тоді, коли-б
чорний хлопець, наприклад, стояв-би на с7 (замість с5), виступом с7—сб нападаючи на цього коня й примушуючи його залишити
( 34 )
центр. Нічого не досягли-б чорні, коли-б вони мінялися кіньми на с15, — після с4 : с!5 чие4:й5білі мають двох хлопців у центрі. Найкраще займати центр легкими фігурами, переважно конем,
Під захистом хлопців, що стоять у центрі, можна наближати свої фігури до противника. Так у тому випадкові, коли центр займають чорні хлопці (див. нижче) можна поставити, наприклад, бігуна на еЗ. Хлопці в центрі обмежують діяльність ворожих фігур (в цьому становищі білі не можуть поставити своїх фігур на полях 14, еЗ, сЗ, бо на цих полях їх поб’ють чорні хлопці).
Слабкий пункт.
Слабким пунктом зветься такий квадрат у початковому розташуванні білого й чорного таборів, де можуть стати ворожі
фігури так, що звідтіля хлопці їх прогнати не мають змоги. В становищі, наведеному на діяграмі 58, в розташуванні білих є ціла низка слабких пунктів: 1) пункт ЬЗ, що може заняти чорний кінь, звідки його білі прогнати не можуть; 2) пункт сІЗ, де може стати кінь під захистом хлопців с4 і е4; 3) пункт ЇЗ, що може заняти бігун £4; 4) пункт ЬЗ, що теж може заняти бігун £4. Коли ми в цій самій позиції переставимо хлопців сЗ на с2, а £3 на £2, то в становищі білих не буде жадних
слабких пунктів. У чорних усі поля їхнього початкового розташування будуть слабкими пунктами, але-ж тільки в тому разі, коли білим
( 35 )
пощастить прорватися своїми фігурами в чорний табор. „Треба дуже обережно виступати хлопцями, бо з їхнім виступом виникає слабкий пункт44,—ось те правило, що виникає з нашого прикладу. Зокрема, найобережніше треба виступати хлопцями, що стоять попереду короля, бо ті слабкі пункти, що виникнуть через цей рух, можуть стати в пригоді ворожим фігурам, що будуть загрожувати самому королеві—штабові нашої армії.
Слабкі хлопці.
Слабким хлопцем зветься такий хлопець, поруч якого немає ин-шого хлопця, що міг-би його захистити. У наведенім становищі (59)
№ 59 чорні (8) всі ХЛОПШ білих та чорних—слабкі,
бо кожного з них не може захистити инший хлопець (цього-б не* було, коли-б, наприклад, замість чорного короля стояв чорний хлопець,— тоді хлопці с!5 і Ь5 не були-б слабкі, а заслабшав-би хлопець сб). Най-слабші хлопці ті, що стоять на так зв. „вільних лініях44 (див. нижче). Не завсіди слабкого хлопця можна добре захистити своїми фігурами—здебільшого їх щастить виграти і так досягти матеріяльної переваги.
Вільні лінії.
Тяжкі фігури звичайно розвивають свою діяльність по вільних лініях, цеб-то тих, де немає фігур одного з ними кольору.
„Захопити вільну лінію44—це поставити свої тяжкі фігури на цій лінії так, щоб звідти їх не можна було прогнати.
У нашому прикладі (див. дія-граму 60) вільними лініями для білих (цеб-то лініями, що займають білі) будуть: лінія е, де білі мають двох тур (т. зв. подвоєних тур) та перехресна перша лінія, яку займає одна тільки біла тура е. Чорні володіють вертикальною лінією Ь, перехресною 5 лінією і можуть зайняти лінію а з нападом на слабкого
хлопця а2. Кожен грач мусить пильнувати, щоб заняти першому
( 36 )
вільну лінію, цеб-то—подвоїти на ній свої тури. За такого подвоєння тури обмежуватимуть діяльність противника і загорожувати-муть що-мить проступити до ворожого табору. З початку партії, коли вільних ліній немає, тури не мають сили, бо їм перешкоджають власні фігури, а після розмінів, коли утворяться вільні лінії, тура є дуже сильна фігура.
Атака та захист.
Атаку, цеб-то напад своїми фігурами на вороже розташування, можна провадити 2 напрямками: 1) на слабкий пункт, і 2) на позицію короля.
В першому з наведених становищ (61) у чорних є слабкий пункт Ь6 і слабкий хлопець Ь7, на яких білі й можуть вести атаку.
1. д еЗ — Ь6
Цим виступом білі безпосередньо нападають на хлопця Ь7.
1............ д Ї5 — (17, захищаючи хлопця.
2. т еі — Ь1; після цього виступу білі виграють атакованого хлопця, бо чорні не можуть підвести на захист йому ще однієї фігури. Коли-б ми, замість виступу дамою на Ь6, перш
зробили виступ турою на Ь1, то чорні мали-б змогу врятувати хлопця Ь7, а саме: грати Ь7—Ь5. Виступ дамою передбачає цю можливість. Загальне правило з цього таке: „не дозволяти слабкому хлопцеві рушати з свого місця". Звичайно, на слабкі пункти провадиться складніші атаки, але розглядати їх не входить у наше завдання. Новак на практиці та переглядаючи партії найкращих грачів потрохи зрозуміє всі принципи такого нападу.
В другому прикладі (див. діягр. 62) чорні в своєму виступі ведуть атаку безпосередньо на короля.
( 37 )
Чорні б е7 — с5 + к Ї6 — §4; чорні загро-короля та
з 114 на Ь2
мають.
Білі
1...........
2. кр —Ь1
жують виступом к §4 — Ї2 + напасти одночасно на
туру сії і відкритим шахом забрати цю туру.
3. т сії : 62 д (18 - Ь4
Цим виступом чорні загрожують дати мата дамою (під захистом свого коня).
4. Ь2 — ЬЗ — иншого виступу білі не
4............ д Ь4 — §3!
Знов загрожує мат дамою з §3 на Ь2.
5. ЬЗ : £4 д §3 — Ь4 X
Гра чорних у наведенім прикладі ведеться за головним правилам атаки: „кожним своїм виступом той, хто атакує, повинен нападати*. Втратити темп в атаці дуже шкодить партії, бо противник має час підвести свої фігури для захисту. В нашому прикладі чорні кожним виступом нападають на фігури білих, не дають їм відпочинку й не зупиняються навіть перед т. зв. „пожертвою* фігури (в нашому прикладі коня), щоб зіпсувати позицію короля. Як провадження атаки, так і пожертва в нашому прикладі, звичайно, дуже прості—у гарних грачів бувають складніші атаки та більші жертви, але-ж навчити їх не можна,—зрозумілі вони партій.
Иноді атакований
собі напасти на того, хто атакує. Ці контр-атаки ведуть за тими самими правилами, що й звичайні. Часом у поганім становищі вживають контр-атаки, щоб уникнути програшу, наприклад, щоб зробити вічний шах королеві. У нашім першім становищі (61) контратаку можна перевести так:
1. д еЗ — Ь6 т Ь6 — Ь8!
2. д Ь6 : Ь7; коли білі не б’ють хлопця, то чорні матимуть час підвести на захист його туру й даму.
будуть тільки після досвіду й практики та перегляду
через неправильну атаку чи неправильні пожертви, грач має змогу перейти в т. зв. контр-атаку, цеб-то й
2. т Ь8 : ЬЗ
3. §2 : ЬЗ Д 15 — Ї2 —4-_
4. кр Ь2 — Ь1 Д (2 — ЇЗ -т
5. кр Ь1 — £1 Д ІЗ : £3
б. кр £1 - її Д £3 — ЇЗ —
7. кр її - £1 Д ЇЗ — £3 -у-
Вічний шах дамою, і гру розграно.
( 38 )
З наведеного прикладу ясно, як треба обережно провадити атаку, весь час маючи на увазі, що противник ваш теж не спить і шукає способу врятувати партію.
Кінець гри.
Не раз-у-раз щастить дати мата королеві з початку та серед гри. Частіше доводиться задовольнятися тією матеріяльною перевагою, що нам пощастило придбати в парті!. Справа буде дуже проста, коли ми придбали даму чи туру, але-ж це буває не часто; крім того, треба вміти використати хоч найменшу перевагу, щоб виграти партію. Розглядати такі складніші кінці гри, коли після загальних розмінів лишається тільки кілька фігур, ми тепер і беремося.
Король з двома бігунами проти короля.
Легкими фігурами, зокрема двома бігунами, мата дати можна тільки тоді, коли ворожий король у кутку дошки. Мата двома бігунами можна досягти не пізніш, як
за 18 виступів.
1. кр с2 — <12 кр е4 — 14
2. б а2 — <15 кр 14 — 15
3. кр <12 — еЗ кр 15 — §5
4. б <15 — еб кр §5 — §6
5. кр еЗ — 14 кр §6 — Ь6
6. б еб — 17 кр Ь6 — Ь7
7. кр (4 — 15 кр Ь7 — Ь6
8. кр 15 — 16
9. б аі — е5
10. б е5 — 14 +
БІЛ І (3)
кр Ь6 — Ь7 кр Ь7 — Ь6 кр Ь6 — Н7
(коли король іде на Ь8, то білий король іде на §6, і чорним мат від бігуна е5).
11. б 17 — а2 кр Ь7 — Ь8
12. кр 16 — 17 кр 118 — к7
13. б а2 — ьі ; кр Ь7 — Ь8
14. б 14 — е5 X
( 39 )
Бігун та кінь проти короля.
Цей мат найтяжчий з усіх матів. Перша частина гри полягає в тому, що короля тиснуть край дошки; в другій частині короля тиснуть у кут кольору бігуна й дають мата. За правильної гри й
перша й друга частина відбирають не більше, як 31 виступ. Як загнати короля на край дошки, ми не будемо розглядати,—зробити це не важко. Коли в нас білий бігун,—ми мусимо добиватися такого становища, як наведене у нас на діяграмі (64). В данім разі мата досягають так:
Білі Чорні
1. кр 16 — еб кр 68 — с7
2. кр еб — е7 кр с7 — с8
3. б а4 — Ь5! кр с8 — с7
4. б Ь5 — 67 кр с7 — Ь8
5. кр е7 — 68! кр Ь8 — Ь7
6. б 67 — Ь5 кр Ь7 — Ь8
7. б Ь5 — сб кр Ь8 — а7
8. кр 68 — с8! кр а7 — аб
9. кр 68 — с7 кр аб — а7
10. б сб — Ь5 кр а7 — а8
11. к с4 — Ь6 + кр а8 — а7
12. к Ь6 — с8 -г кр а7 — а8
13. б Ь5 — сб X
( 40 )
Треба переглянути кілька разів наведений спосіб дати мата, щоб добре зрозуміти потрібні для цього маневри короля та бігуна (кінь рушає тільки наприкінці).
Король та хлопець проти короля.
З хлопцем проти короля можна виграти тільки тоді, коли хлопця можна провести в дами. Иноді це вдається легко. Напр., у наведенім на діяграмі 65 становищі білі за свого виступу зразу проводять хлопця в дами.
Білі Чорні
1. І5 — іб кр с4 — 65
2. іб — Ї7 кр 65 — еб
3. Ї7 — Ї8 д й виграють легко.
Коли виступ чорних, вони доганяють хлопця й гру розграно.
65
еб
Ї7
с4 —
65 — еб :
1........ кр
2. Ї5 - їб кр
3. іб — Ї7 кр
Гру розграно.
Опозиція.
Слово „опозиція" визначає становище королів, коли їх розді-
в другому її займають чорні.
ляє тільки один квадрат по прямій чи косій лінії. З нашому становищі білі за свого виступу можуть „заняти" вертикальну опозицію виступом кр ЇЗ — е4. Коли виступ чорних, опозицію займають вони виступом кр еб — Ї5. В кінцях з хлопцями треба заняти опозицію попереду свого хлопця, коли ворожий король перешкоджає рухові хлопця у дами.
Так у становищі на нашій діяграмі (66), білі мусять грати кр ЇЗ — е4 (за виступів е2 — е4?
і е2 — еЗ?—гру розграно). Білі Чорні
1. кр ЇЗ — е4 кр еб — їб
2. кр е4 — 65 кр їб — е7
3. кр 65 — е5! кр е7 — 67
Тим часом як у першому
Білі Чорні
1. е2 — е4? кр еб — е5!
2. кр ЇЗ — еЗ кр е5 — еб!
3. кр еЗ — 64 кр еб — 66!
прикладі опозицію займають білі,
( 41 )
4. кр е5 — їб кр 67 — е8 Після того тільки, як досягнено такого становища, починає рушати хлопець:
5. е2 — е4 кр е8 — 18
6. е4 — е5 кр Ї8 — е8
7. кр їб — еб! (помилкою бу-ло-б еб — еб — тоді було-б становище другого прикладу).
7............. кр е8 — 68
8. кр еб — Ї7 кр 68 — 67
4. е4 — е5-і- кр 66 — еб
5. кр 64 — е4 кр еб — е7
6. кр е4 — Ї5 кр е7 — Ї7!
Чорні весь час мусять пильнувати, щоб заняти опозицію:
7. е5 — еб+ кр 17 — е8!
Коли-б чорні помилково пішли королем на Ї8, то білі-б виграли (див. А).
8. кр 15 — їб кр е8 — 18
9. еб — е7 ~г кр 18 — е8
БІЛІ (2)
9. еб — еб 4“ кр 67 — 68
10. еб — е7 + кр 68 — 67
11. е7 — е8 д 4- і легко ви-
грають.
10. кр 16 — еб; иншого виступу в білих немає.
10............ п а т, і гру роз-
грано.
А. 7........................... кр Ї7 — Ї8?
8. кр 15 — їб кр Ї8 — е8
9. еб — е7; тепер те саме становище, що в другім прикладі, тільки виступати не білим, а чорним.
9............ кр е8 — 67
10. кр їб — Ї7, і хлопець проходить у дами.
З розглянутих становищ випливає два правила, які ми зараз і наводимо:
( 42 )
1. Хлопець, якого не може захищати власний король, виграє тільки тоді, коли його не може догнати ворожий король.
2. Коли у хлопця на дорозі в дами стоїть ворожий король, то успіху можна досягти тільки тоді, коли власний король може стати поперед хлопця й заняти опозицію.
Сказане вгорі стосується до всіх хлопців, за винятком хлопців, що на лініях тур, цеб-то хлопці а й Ь, з якими гру здебільшого розграють.
Білі Чорні 1. кр Ь5 — Ь6; білі займають опозицію, але цього тут не досить, щоб виграти. 1 кр Ь8 — а8 2. аб — а7 па т. Білі Чорні 1. кр а8 — а7 Коли білі грають аб — а7, то чорні патують білих виступом кр с8 — с7, і гру розграно. 1 кр с7 — с8 2. кр а7 — Ь6 кр с8 — Ь8 3. аб — а7+ кр Ь8 — а8 4. кр Ь6 — аб пат.
Наведені становища типові для кінців з хлопцями тури. Витрати в них можна тільки тоді, коли ворожий король не доганяє хлопця чи коли король має змогу не допустити ворожого короля близько до свого хлопця, не менше, як на 3 квадрати. Коли ворожий король може заняти кут дошки, куди йде хлопець, то гру завсіди розграно.
Коли при королі є два чи більше хлопців, то провести одного з них у дами дуже легко. Треба тільки знати про можливість становища, яке ми подаємо зараз (діягр. 71).
( 43 )
На виступ королем на аб чи сб чорним пат і гру розграно. Щоб виграти, білі мусять віддати одного хлопця, а саме:
1. кр Ь5 — с5! кр а8 — Ь7
2. а7 — а8 д+! кр Ь7 : а8
3. кр с5 — сб кр а8 — Ь8
4. Ь6 — Ь7 кр Ь8 — а7
5. кр сб — с7, і хлопець проходить у дами.
Два коні й король проти короля.
За правильної гри мата двома конями дати не можна. Коли ми загнали короля в кут дошки, то, наприклад, в становищі, що на нашій діяграмі (72), на виступ білих:
1. к е7 — сб + грано. Звичайно, на кр Ь8 — а8??
кр Ь8 — с8, і гру роз-відповідає к Ь5 — с7 X-
Дама проти різних фігур.
А. Дама проти однієї легкої фігури.
Проти коня чи бігуна дама виграє легко. Наприклад, в становищі, що на діяграмі 73, чорні виграють так:
Білі
1...........
2. кр Ї7 — 16
3. кр їб — Ї7
4. к еб —
5. кр Ї7 — §8
6. кр §8 — Ь8
Чорні
кр еЗ — е4
д с4 — сб
кр е4 — е5
д сб — 16 +
д їб — е7
кр е5 — їб
( 44 )
7. к §7 — Ь5 + кр їб — §6
8. к Ь5 — Ї4 + кр §7 — Ьб, і білі не
мають захисту від мата, що їм загрожує на Ь7, %7,18, е8, <18.
В. Дама проти двох легких фігур.
Коли обидві легкі фігури стоять поруч свого короля — виграти майже ніколи не можна. Треба тільки не віддалятися легкими фігурами далеко від свого короля та шахами не давати ворожому королеві наблизитись до фігур. Так, надіяграмі 74 розгри-шу можна досягти так:
Білі
1. д 15 — Ь1-Н
2. кр ЇЗ — еЗ
3. д Ь1 — еі +
4. д еі — Ь4
5. д Ь4 — с5 + грано, бо білий король не може
Чорні
б сЗ — Ь2
кр ЬЗ — сЗ
кр сЗ — с2
б с4 — ЬЗ
б Ь2 — сЗ, і гру роз-до бігунів.
С. Дама проти тури.
Дама проти тури майже завжди виграє; принцип провадити гру такий, як і в усіх подібних кінцях: тиснути ворожого короля на край дошки. Перешкодити цьому тура не може,—вона мусить весь час триматися біля свого короля, бо тільки-но вона відійде, дама може зробити шах одночасно королеві й турі і її виграє. Треба стерегтися тільки пата, що може статися після пожертви турою у становищі, подібнім до наведеного на нашій діяграмі (75):
( 45 )
з своїм виступом чорні грають тут Т §7 — §6 +, король мусить бити її кр їб : §6, і пат.
В цьому становищі виграють так:
БІЛІ (2) БІЛІ
1. кр аі — Ь2 т 15 — 12 +
2. кр Ь2 — сЗ т 12—14
3. кр сЗ — 63 т 14 — 64 -|-
4. кр 63 — еЗ т 64 — 65
5. д Ь1 — Ь2 + кр е5 — 15
б. д Ь2 — 14 + кр 15 — еб
7. кр еЗ — е4 т 65 — 66
8. д 14 — 15 + кр еб — 67
9. кр е4 — е5 т 66 — 67
10. д 15 — 16 + 11. д 16 — Ь8 + кр е7 — е8
На шостий ряд білий король може стати тільки тоді, коли не загрожує пат. Помилково було-б: 11. кр. еб — еб т 67 — <16, 12. кр еб : 66, і пат.
11 кр е8 — 17
12. д Ь8 — Ь7 + кр 17 — е8
13. д 117 — &8 + кр е8 — е7
14. д §8 — с8; тепер чорні примушені рушити турою, після чого партію легко виграти. Наприклад:
14................ т 67 — <18
15. д с8 — еб Н- кр е7 — 18
16 кр е5 — 16, і чорні не мають захисту від мата.
( 46 )
В. Дама проти хлопців.
Кінець цей тільки тоді має значіння, коли хлопець дійшов до передостаннього ряду дошки; навіть новакові не буде важко виграти з дамою проти хлопця, що стоїть далеко від краю шахівниці. Коли хлопець дійшов до передостаннього ряду, то виграти можна не завсіди: проти хлопців коневих та центральних дама виграє, а проти хлопців бігунів та тур—здебільшого виграти не можна. В нашому прикладі (діягр. 77) білі виграють так:
Білі
Чорні
1. д с8 — £4 кр 31 — 32
2. д §4 — 34 + кр 32 — с2
3. д 34 — еЗ кр с2 — 31
4. д еЗ — 33 -г кр 31 — еі
5. кр Ь6 — 85 кр еі — 12
6. д аз — 32 кр 12 — її
7. д 32 — 14 -г кр 11 — 82
8. д 14 — еЗ кр 82 — її
9. д еЗ — 13 + кр її — еі
10. кр 85 - 14 кр еі — 32
11. д 13 — еЗ + кр 32 — 31
12. д еЗ — 33 4 кр 31 — еі
13. кр 14 — ЇЗ, і мат за 2 виступи
Треба знати типовий маневр дамою в цих кінцях (виступи білих 3 й 4, 8 і 9), який примушує короля стати попереду хлопця й виграє темп для підходу власного короля. Так само виграє дама й проти хлопців ліній гі, Ь, £. Проти ліній ї, с, її та а виграти здебільшого не можна.
(47 )
Діяграма 78. Виступ білих—гру розграно.
1. д е8 — Ь5+ кр Ь1 — а2
2. д Ь5 — с4 кр а2 — аі!
В можливості не. захищати хлопця й полягає суть цього кінця. Звичайно, після д с4 : с2 чорним пат.
3. д с4 — сЗЧ- кр аі — Ь1
4. д сЗ — ЬЗ кр Ь1 — аі
Білі не можуть виграти темпу для підходу свого короля. Гру розграно.
Діяграма 79. Виступ чорних—гру розграно.
1 д сіЗ - Ь5+
2. кр Ь8 — а8 д Ь5 — сб-г
3. кр а8 — Ь8 д сб — Ь6 4-
4. кр Ь8 — а8, і чорні не мають часу підвести свого короля. Гру розграно.
Проти хлопців бігуна чи тури виграти можна тільки тоді, коли щастить дамою заняти останнє поле, на яке йде хлопець, або коли свой король стоїть дуже близько. Як приклад другого випадку наводимо становище на діягр. 80. Білі з своїм виступом виграють:
Білі
1. д Ь8 — сЗ
2. кр а4 — ЬЗ!
3. д сЗ — 63+
4. д 63 — а6+
5. д аб — а2Х.
Чорні кр а2 — 61 с2 — сі д кр Ь1 — аі кр сі — Ь1
( 48 )
Е. Дама проти инших фігур.
Дама проти двох тур—гру здебільшого розграно. Дама проти тури та легкої фігури—гру теж розграно, треба тільки тримати обидві фігури біля свого короля. Дама проти дами з хлопцем—здебільшого гру розграно. Винятки бувають дуже рідко, при чому виграти коли й можна, то дуже тяжко.
Тура проти різних фігур.
Тура звичайно виграти не може. Винятки трапляються дуже рідко; прикладом може бути таке становище (діягр. 81), де чорні з своїм виступом виграють.
Білі Чорні
1....................... т Ь4 — Ь4
2. б Ь7 — §2 т Ь4 — Ь1 +
3. б §2 - її т Ь1 — аі
4. кр §1 — НІ т аі : Ї1Х
А. Тура проти хлопця чи хлопців.
Коли хлопець дійшов до 6 чи 7 ряду і близько від нього є свій король, тура звичайно не може виграти—вона мусить мінятись на цього хлопця, і гра лишається розграна. Коли хлопець стоїть далеко від краю дошки, чи коли свій король стоїть на дорозі ворожого хлопця у дами—тура мало не завсіди виграє (див. діягр. 82).
( 49 )
Виступ білих—виграш: Білі А Чорні
Білі Чорні
1. т 57 — 67+ кр дб — с5(чиА)1 кр (16 — е5
2. кр е8 — е7 кр с5 — Ь4 2. кре8 — (18 сб — с5
3. кр е7 — 66 сб — с5 3. кр (18 — с7 с5 — с4
4. т (17 — 57-- кр Ь4 — с4 4. кр с7 — 56 с4 — сЗ
5. т 57 — с7 і виграють 5. кр 56 — 55 кр е5 — е4
хлопця й партию. 6. кр 55 — 54 сЗ — с2
7. т <17 — с7 кр е4 — (13
8. кр 54 — 53 і вигр. хлопця.
Коли свій король стоїть на шляху хлопців, тура виграє навіть проти трьох хлопців (див. діягр. 83):
1. т 58 — 53 кр 54 — - с5
2. кр 52 — аЗ 55 - 54 +
(після кр с5 — <14 йде кр аЗ — 54)
3. кр аЗ : а4 54 - - 53
4. кр а4 - аЗ кр с5 — - (14
5. кр аЗ — 52 кр (14 — - с5
6. кр 52 — сЗ, і легко виграють, забираючи турою
Б ІЛ І (3)
всіх хлопців.
БІЛІ (2)
Два звязані хлопці, коли вони стоять близько від краю, виграють навіть без допомоги свого короля (див. діягр. 84):
Білі Чорні
ь §6 — §7 т е2 — §2
2. Й5 — 56 кр 51 — с2
3. 56 — 57 т §2 : §7
4. 57 — 58 д і виграють.
( 50 )
В. Тура з хлопцем проти тури.
Цей кінець має найпрактичніше значіння, бо трапляється дуже часто. Хлопець при турі виграє тільки тоді, коли ворожий
король не може підійти до поля, де мусить стати хлопець, проходячи в дами. в
Наведене становище (85) по- 7
казує принцип виграшу в подібних
кінцях.
Білі Чорні
1. т її — 14 т Ь2 — ЬЗ
2. т 14 — е4+ кр е8 — 67
3. кр 88 — 57 т ЬЗ — ЇЗ +
4. кр Ї7 - т ЇЗ — £3 +
5. кр §б — їб т £3 — ЇЗ +
6. кр їб — т ЇЗ - £3 +
7. т е4 — §4! і хлопець проходить
у дами. Тепер ясно, чому білі на першому виступі пішли т її—14!
Найпростіший спосіб зробити партію розграною в цім становищі, коли виступати мають чорні, показав ще Філідор (відомий французький грач кінця 18 віку)—див. діягр. 86:
Білі
1............
2. е4 — е5
„Тура може покинути 6 лінію хлопець".
3. е5 — еб
4. кр Ї5 — їб
Чорні т Ьб — аб т аб — Ьб тільки тоді, коли на ній стане
т Ьб — Ь1 т Ь1 — її
( 51 )
і чорні дають шах, поки король не відійде від хлопця, а тоді атакують хлопця.
В становищі на діягр. 87 чорні виграють, байдуже, чи з своїм чи білих виступом.
1. кр е2—с!2
Король не може покинути другу лінію, бо, наприклад, на кр е2—(13 відповідатиме т аі—с!14-,а далі а2--а1 д і виграш.
1..................
2. т а8 : а2
3. кр <12 — <13
СІ е
БІЛІ (3)
9 Ь
а Ь
т аі — Ь1! т Ь1 — Ь2 т Ь2 : Становище , як слабша розграну з Ьб - Ь6 Ьб — Ь2 Ь2 — Ь7 + а7 — Ь6 Ь6 — сб аб : Ь7^ сб — Ьб
: а2 і виграють.
: на діяграмі 88 по-і сторона може зро-і хлопцями тури:
Ь4 — с4 Й7 — с7 с7 — с8! с4 — Ь4+ Ь4 : Ь7!
с8 - Ь8 пат.
т кр кр т т кр
зробити розграну показав Заіуіоіі (відомий італійський шахист кінця 18 віку).
Цей спосіб
В становищі на діягр. 89 спосіб виграти білими показав док-
тор Тарраш (відомий шахист
Німеччини).
Білі Ч о р н і
1. т <12 — 824- кр §7 — Ь7
2. кр е7 — 17 т еЗ — ЇЗ+
3. кр І7 — е8 т 13 — еЗ
4. еб — е7 т еЗ — 63
5. т §2 - с2 кр 67 - 8?
6. т с2 - с7 т 63 61
7. т с7 — <17 т 61 - Ь1
8. т <17 — <12 т Ь1 — Ь8-1
9. кр е8 — <17 т Ь8 — Ь7Ч-
10. кр 67 — еб т Ь7 - Ь8
11. т <12 — 68 т Ь8 — Ьбг
12. кр еб — е5, і хлопець прохо-
дить у дами.
Тура і два звязані ри майже завсіди.
чи розрізнені хлопці виграють проти ту-
( 52 )
Виняткове таке становище (90):
Білі Чорні
1. т а4 - - Ь4 т сб — Ї6
Чорна тура не може покинути 6 лінію, бо тоді білі зроблять шах турою на аб і заберуть хлопця §5 королем.
2. т 64 — а4 т їб — Ї4+
3. т а4 : Ї4 §5 : 14
4. кр §4 : Ї4, і гру розграно, бо білий король має час заняти поле НІ.
Дуже складні кінці відбуваються тоді, коли в білих та чорних лишається багато хлопців при турах. Дати які-небудь вказівки, що можуть бути за правило, тут майже неможливо. Програє, звичайно, той, у кого слабкі хлопці. Дуже обережно в цих кінцях треба рухати хлопцям, щоб не утворити слабких пунктів. Візьмімо, наприклад, таке становище (91). Чорні в ньому легко можуть зробити розграну, коли не будуть рухати хлопцями.
1 Ї7 — їб+?
2. кр §5 — §6 т Ь8 — ц8
3. кр £б — Ї7 т §8 — 68
4. кр Ї7 : §7 і виграють хлопця.
Треба обережно мінятися хлопцями, бо найчастіше розмін буває корисний тільки слабшій стороні, яка, дякуючи такому обмінові, може зробити розграну. Треба прагнути, щоб своєю турою напасти або ззаду на ворожих хлопців, або стати своєю турою на другу чи сьому лінію розташування хлопців. Ми не дамо прикладів всіх цих кінців, бо це завело-б нас дуже далеко. Новак на практиці та переглядаючи партії найкращих грачів, доповнить наш виклад.
( 53 )
Легка фігура з хлопцями проти різних фігур.
Легка фігура з хлопцем проти одного короля виграє майже завжди. Винятком буде кінець з бігуном та хлопцем лінії тури.
Легка фігура з хлопцем
Кінець цей буде виграно тільки тоді, коли колір квадратів бігуна й останнє поле, на яке іде хлопець, будуть однакові. В противному разі, як у нас на діяграмі, гра лишається розграна.
1. Білі Чорні
кр ЬЗ — 82 б 81 — а7
2. кр £2 - Ь1 кр Ь5 — £4
3. кр Ь1 — §2 Ь4 - Ь3 +
4. кр £2 — Ь1! б а7 — Ь8
5. кр Ь1 — §1 ЬЗ — Ь2 +
6. кр §1 — Ь1 кр §4 —
пат.
проти легкої фігури виграє не зав-
сіди, бо не раз-у-раз щастить не допустити противника обміняти
свою фігуру на хлопця, а після цього гру вважають за розграну.
З цих кінців найцікавіші кінці бігунів з хлопцями проти бігунів. Дуже важливо в цих випадках буває те, чи рухаються бігуни противників однаковими квадратами, чи різними. В першому випадкові коротко кажуть—кінець з „однокольоровими" бігунами; в другому—з „різнокольоровими" бігунами. В перших здебільшого виграє той, хто має хлопцем чи двома більше, в других гру здебільшого розграно.Треба запам‘я-тати й маневр, який треба провести, щоб виграти з однокольоровими бігунами (93).
В цім становищі, звичайно, погано зробити зразу даму на Ь8, бо чорні візьмуть її бігуном, і гру буде розграно. Треба грати так:
1. б (18 — Н4!
Білі загрожують дальшим виступом піти на Ї2, наприклад, 1............б Ь2 — 14; 2. б й4 — Ї2 б Ї4 — Ь2; 3. б Ї2 - а7
б Ь2 - 14; 4. б а7 — Ь8 б 14 — еЗ; 5. б Ь8 — Ь2 б еЗ — а7; 6. б її 2 — §1! і виграють.
( 54 )
Білі Чорні
1. кр сб — Ь5
2. б Ь4 — 12 кр Ь5 — аб!
2. б Ї2 — с5! б Ь2 - §3
4. б сб — е7 кр аб - - Ь6
5. б е7 — 68 4- кр Ь6 — сб
6. б 68 — Ь4! б §3 — Ь2
7. б И4 — Ї2, і білі виграють через вказаний раніш
маневр бігуна (а7, Ь8, Ь2, §1).
Взагалі треба мати на увазі, що частіше при рівносильних фігурах один хлопець дає багато більше шансів на розграну. Тому
БІЛІ (5)
треба, щоб запобігти цьому, не мінятися всім, коли є один тільки хлопець, а вигравати другого хлопця,— тоді й гру майже завсіди виграти легко.
З різнокольоровими бігунами гру важко виграти навіть тоді, коли е на де-кілька хлопців більше.
В цьому, наприклад, становищі (94) у білих двома хлопцями більше, та вони безсилі що-небудь зробити: чорні не рушать з місця свого короля, а ходять весь час бігуном ПО ПОЛЯХ £І — с5 і не дозволяють
рушити білим хлопцем уперед. Гру розграно.
Хлопці проти хлопців.
Звичайно два хлопці проти одного при королях виграють. Треба тільки не поспішати з розміном, а дбати про те, щоб виграти ще одного хлопця.
1. кр <13 — сЗ!
Погано було-б кр 63 — с4?, бо після 66 — 62-|-! 5. е4 : 65 кр еб — 66; 3. кр с4 — сіЗ кр 66 : 65, гру розграно; коли-ж після виступу білих чорні грають 1. ... 66 — 65, то білі відповідають е4 — е5!
( 55 )
1 кр еб — е7
2. кр сЗ — с4 кр е7 — 67
3. кр с4 — 65 кр 67 — с7
4. кр 65 — еб; білі не поспішають грати е4 — е5, щоб розміняти хлопців.
4........................... кр с7 — сб
5. кр еб — е7! кр сб — с7
б. 64 — 65 кр с7 — с8
7. кр е7 : 66 і легко виграють.
Иноді й за рівної кількости хлопців можна буває виграти. Найчастіше це буває тоді, коли король може пробитися до ворожих хлопців.
не можна. Ми дбали тільки
Білі Чорні
1............. кр е4 — ЇЗ
2. кр її - §1 е5 — е4
3. кр §1 — її е4 — еЗ
4. Ї2 : еЗ кр ЇЗ : §3
5. кр її — е2 кр §3 : Ь4
6. кр е2 — ЇЗ кр Ь4 — ЬЗ
7. кр ЇЗ — Ї2 кр ЬЗ — §4
і виграють (рушають хлопцем до йЗ, потім ідуть королем на ІЗ, забирають хлопця еЗ, і проводять хлопця Ї5 у дами).
В становищі на діягр. 97, коли виступ чорних, вони виграють, бо їхній король має час раніш за білого прийти до білих хлопців та їх побити. З виступом білих—виграють білі.
1. Ь5 — Ьб! а7 : Ьб
(на с7 : Ьб відповідає а5 — аб)
2. с5 — сб Ь7 : сб
3. а5 — аб, і білий хлопець раніш від чорного проходить у дами.
Цим ми закінчуємо наш короткий огляд кінців гри. Звичайно, ми далеко не вичерпали всіх їх,— зробити це в рямках нашої книжки за те, щоб допомогти новакові на
перших кроках його шахової практики. Надалі, переглядаючи партії
( 56 )
всесвітніх грачів, новак сам побачить, скільки треба перебороти труднощів у кінці гри, щоб виграти партію. Досить сказати, що багато гарних грачів раз-у-раз робить помилки в кінці гри та зводить на нівець свою гру на початку та на середині її. Ми дуже рекомендуємо уважно переглянути наш огляд кінців,—бо, не знаючи цих елементарних правил, часто доведеться даремно випускати виграні партії.
Шахова термінологія.
Ізольований хлопець—слабкий хлопець, що його не можуть захистити инші хлопці.
Подвійний хлопец ь—коли на одній вертикальній лінії крім нього стоїть ще один однокольоровий хлопець.
Прохідний хлопець—що на своїм шляху не має ворожого хлопця.
Виграти якіст ь—поміняти свою легку фігуру на ворожу туру.
Решту термінів ми показали в тексті.
Правила шахової партії.
1. Шахівницю треба класти так, щоб з правого боку в кожного з грачів у куті дошки було біле поле. Коли в середині гри з’ясується неправильність положення шахівниці, партію не вважають за дійсну.
2. Починають партію білі. Кому грати білими рішає жеребок.
3. Той, хто торкнувся своєї фігури, мусить нею й ходити. Коли хто доторкнувся до ворожої фігури, мусить узяти цю фігуру, коли це можливо. Неможливий виступ не карається. Брати виступи назад рішуче заборонено.
4. Коли протягом партії було зроблено неправильний виступ, партію в цім виступі переграють.
5. Тільки нападаючи на короля кажуть „шах“. Шаха дамі не кажуть. Після шаха король не може залишатися під ударами. Не можна також підставляти короля під удар ворожої фігури.
5. Виграє той, хто дає мата ворожому королеві. Коли протягом 50 виступів грач не може дати мата й при тому жадної фігури не буде обмінено, партію визнають за розграну. Коли фігури розміняно, рахунок виступів починають занову.
7. Коли тричи вряд поновлюються ті самі виступи, то вважають партію за розграну.
ЧАСТИНА III.
Короткий перегляд дебютів.
Дебютом називають де-кілька початкових виступів у партії, що дозволяють перейти на ту чи иншу позицію в середині гри. Вибір дебюту цілком залежить від бажання грача. Щоб мати позицію в середині гри, як кажуть—собі до вподоби, наука про дебюти виробила найкращу гру для одної й другої сторони, щоб застерегти кожного грача від помилок.
Перш ніж братися розглядати дебюти, наведемо де-кілька загальних правил: 1) найбільше треба стерегтися втратити темп у дебюті, бо коли втратити його—противник може це використати для розвитку своїх фігур і зайняти кращі позиції на середині гри; 2) через це ніколи не треба виступати в дебюті двічи однією фігурою; 3) як-найшвидче треба робити рокіровку; 4) за першої змоги як білі, так і чорні мусять зробити обидва виступи центральними хлопцями, цеб-то білі е2—е4 та с!2—с14, а чорні е7—е5 та с!7—<15; 5) крім центральних хлопців, треба обережно виступати на два кроки иншими хлопцями; б) після рокіровки не варто рушати навіть на один крок хлопцям, що стоять попереду короля; 7) не грати тих дебютів, що вам незнайомі, бо дуже легко можете пійматися в яку-небудь пастку.
Відкриті (комбінаційні) дебюти.
Хто починає білими, має в своєму розпорядженні 16 різних
виступів хлопцями: 1. е2 — е4, і. е2 — еЗ, 1. с!2 — с!4, 1. с!2 - сІЗ,
1. 12 — Ї4, 1. 12 — ІЗ, 1. с2 — с4, 1. с2 - сЗ, 1. Ь2 — Ь4,
1. Ь2 — ЬЗ, 1. а2 —• а4, 1. а2 — аЗ, 1. §2 — §4, 1. д2 — §3,
1. Ь2 — Ь4, 1. 112 — ЬЗ та 4 виступи кіньми: 1. к Ь1 — аЗ,
1. к Ь1 — сЗ, 1. к §1 - ЇЗ, 1. к §4 —- ЬЗ. З наведених 20 ви-
ступів треба відкинути де-кілька, зовсім поганих, що суперечать висловленим раніш принципам розвитку в дебюті, а саме: виступи хлопця від баркасів а2 — а4, а2 — аЗ, Ь2 — Ь4, Ь2 — ЬЗ (з них тільки виступ а2 — аЗ, колись уживав відомий всесвітній чемпіон Андерсен, але-ж тепер так не грають), §2 — §4,
( 58 )
Ь2 — Ь4, І2 — ЇЗ к Ь1 — аЗ та к £І — ЬЗ. Останніх виступів кіньми не вживають, бо після них чорні мають темп для розвитку, а саме: після виступу к Ь1 — аЗ, чорні виступом е7 — еб загрожують зразу бити на аЗ та подвоїти хлопців, і після виступу к§1 — ЬЗ виступом 67 — (15 нападають бігуном с8 на коня ЬЗ з тією самою загрозою. Отже, для нашого розгляду лишається 11 виступів, на які чорні, само собою, мають теж 11 можливих від-повідів. Кожний виступ має встановлену назву, що ми зараз наводимо. Найчастіше вживають виступи е2 — е4 та <12 — 64.
1. е2 — е4.
На цей виступ чорні можуть відповісти 11 різними способами, а саме:
1. е2 — е4 е7 — е5
1............... е7 — еб (французька партія);
1............... с7 — сб (Каро-Кон);
1............... с7 — с5 (сіцілійська);
1.............. <17 — (15 (скандинавська);
1............... 67 — 66 (індійський захист);
1............. к Ь8 — сб (початок Німцовича);
1............. к §8 — їб (початок Альохіна);
1............... §7 — §6 (ф’янкето короля);
1............... Ь7 — Ьб (ф’янкето дами);
1............... Ї7 — Ї5 (неправильний гамбіт).
1 е7 — еб
2. к §1 — ЇЗ; крім указаного виступу, білі ще можуть грати 2. б її — с4 (дебют королівського бігуна), 2. к Ь1 — сЗ (віденська партія) 2. Ї2 — Ї4 (королівський гамбіт), 2. 62 — 64 (центральний гамбіт), 2. к £1 — е2 (дебют Алапіна), 2. 62 — 63 (дебют Хенема). Решти можливих виступів не вживають.
2......................... к Ь8 — сб
Крім цього виступу, вживають ще такі: 2. . . . 67 — 66 (захист Філідора), 2. . . . к §8 — їб (російська партія), 2. . . . Ї7 — Ї5 (гамбіт в другій руці). Инші виступи багато гірші за вказані. Чорні, наприклад, можуть захищати хлопця е5 виступом Ї7 — їб, б Ї8 — 66, д 68 — їб, д 68 — е7, але всі ці виступи перешкоджають надалі розвиткові чорних, і тому теорія їх не рекомендує (виступ Ї7 — їб віднімає у коня §8 гарне поле їб для розвитку та дає змогу білим заняти бігуном діягональ с4 — §8, виступ бігуном на 66 перешкоджає рухові хлопця 67 та тим самим розвиткові бігуна с8, виступи дамою теж перешкоджають нормальному розвиткові чорних).
( 59 )
3. б її — с4
Є ще й инші виступи: 3. б її — Ь5 (еспанська партія), 3. с!2 — (14 (шотландський гамбіт), 3. с2—сЗ (англійська партія), 3. к Ь1 — сЗ (дебют 3 коней). Решти виступів не вживають.
З........................... б Ї8 — с5
Після зробленого виступу партія бере назву італійської. Крім цього виступу, чорні можуть грати 3. ... к §8 — їб (дебют 2 коней) та 3. . . . б 18 — е7 (угорська партія).
Італійська партія поділяється на власне італійську та т. зв. Евансів гамбіт.
Італійська партія.
1. е2 — е4 е7 — е5
2. к £1 — ЇЗ к Ь8 — сб
3. б її — с4 б Ї8 — с5
4. с2 — сЗ; з цим виступом починається старий, т. зв. нормальний варіянт італійської партії. Білі загрожують піти хлопцем від дами на два крока та заняти зразу центр хлопцями. Але-ж сучасна теорія знаходить для чорних багато можливостів захисту. Крім 4. с2 — сЗ, грають часто 4. <12 — (ІЗ, іцо дає спокійну гру й є, мабуть, найкраще продовження для білих.
................... к £8 їб! № 98 ЧОРНІ (16)
(див. діяграму 98). Найкращий для чорних виступ, з яким вони атакують хлопця е4.
5. <12 — (14 е5 : (14!
6. сЗ : (14 б с5 — Ь4! (найкраще; за инших відступів бігуном чорні мають гіршу партію).
7. к Ь1 — сЗ! к їб : е4
8. 0 — 0 б Ь4 : сЗ
Погано було-б к е4 : сЗ, 9. Ь2 : сЗ б Ь4 : сЗ, 10. д (11 — ЬЗ!
б сЗ : аі, 11. бс4 : Ї7+ кр е8 — 18,
12. б сі — §5 к сб — е7, 13. к (3 : е5 б аі : <14, 14. б 17 — §6 (17 — (15, 15. д ЬЗ - !3-и б с8 — Ї5, 16. б §6 : Ї5 б (14 : е5, 17. б Ї5 — еб-Ь б е5 — їб, 18. б £5 : їб §7 : їб, 19. д ЇЗ : їб + кр Ї8 — е8, 20. д їб — Ї7Х
9. (14 — с!5! б сЗ ~ їб (найкраще)
10. т її — еі к сб — е7
11. т еі : е4, і в білих залишається сильна атака
( 60 )
на розташування чорних. Далі грають 12. б сі — §5 б їб : §5, 13. к ЇЗ : §5, після 0 — 0, 14. т е4 Ь4 д сії — Ь5 і т. д.
Євансів гамбіт1).
6.......б Ь4 — а5. Решта
5.............
1. е2 — е4 е7 — е5
2. к £1 — ЇЗ к Ь8 — сб
3. б її — с4 б Ї8 — с5
4. Ь2 — Ь4; ця пожертва хлопцем і має назву гамбіта з іменем англійського грача, що перший показав її. Пожертва має ту рацію, що чорні потім муситимуть утрачати темпи, щоб відвести бігуна, а цим користуються білі, щоб утворити центр. 4 б с5 : Ь4
5. с2 — сЗ! після цього білі мають тільки два гарних відступа бігуном 6.............. б Ь4 — с5 та
відступів гірша.
б Ь4 — с5
6. 0 — 0!
(17 — (16!
(6......к §8 — їб? 7. (12 — (14 б с5 — Ьб (?), 8. (14 : е5
к їб — е4, 9. д (11 — (15 і виграють фігуру, бо чорні не мають
змоги захищати одночасно к
е4 та мат на Ї7).
7. с12 — (14! е5 : (14
(можна й б с5 — Ьб)
8. сЗ : (14 б с5 — Ьб
9. к Ь1 — сЗ!
Білі мають дуже гарне для атаки становище хлопців у центрі, три виведені фігури замість двох у чорних та зроблену рокіровку. За все це чорні мають одним хлопцем більше. Надалі чорним треба закінчувати свій розвиток дуже обережно, щоб раптом не програти партію. Найкращий виступ для чорних в цьому становищі буде 9..................
к сб — а5. Помилкові будуть такі виступи к §8 — е7 (А) та к §8 — їб (В).
2) Гамбіт походить од італійського слова і значить „підставка ноги“. Цим терміном в шахах означують пожертви на початку гри.
(61)
А.
В.
9. к Ь1 — сЗ! — к §8 — с7? 10. к ЇЗ — §5 (з нападом на пункт Ї7)
10........... 0 — 0
11. д сії — 115, одночасно загрожуючи матом на Ь7 та третє нападаючи на хлопця 17.
11............ Ь7 — Ь6
(иншого виступу немає)
12. к £5 : Ї7 т Ї8 : Ї7 (иншого виступу в чорних немає. На виступ дамою на 67 чи е8 відповідає відкритий шах конем на е5 чи (16 і виграш дами).
13. б с4 : Ї7+ кр §8 - Ї8 (на виступ короля на Ь8 відповідає пожертва бігуном сі : 116 і теж негайний мат)
14. б Ї7 — ЬЗ д 68 —- е8 (загрожував мат на 17)
15. д Ь5 : Ь6 £7 : Ь6 16. б сі : Ь6Х
9. к Ь1 — сЗ к §8 — 16? 10. е4 — е5! (16 : е5
11. б сі — аЗ! в цьому виступі вся суть! Білі перешкоджають рокіровці чорних.
11............. б Ь6 : (14
12. д (11 — ЬЗ (загрожує мат за два виступи)
12............. д 68 — (17
13. к ЇЗ — §5! к сб — а5 (на к сб — (18 білі відповідають 14. т аі — (11 с7 — сб
15. к сЗ — е4 і т. д.)
14. б с4 : Ї7 -Ь кр е8 — (18
15. д ЬЗ — Ь4 б 64 : сЗ
16. д Ь4 : сЗ д 67 — а4
17. т аі — 61-г б с8 — 67
18. к £5 — еб]- кр 68 — с8
19. д сЗ : с7Х
Звичайно, цими варіянтами далеко не вичерпано Евансового гамбіта, але-ж їх, нам здається, досить, щоб показати, яка цікава гра виникає з нього. По великих підручниках гамбітові цьому дається багато місця, але ми мусимо обмежитися тільки на сказаному. Крім прийнятого Евансового гамбіта, є ще т. зв. відмовлений Евансів гамбіт, коли чорні не беруть хлопця на Ь4 бігуном, а відступають ним на Ь6. В цьому варіянтові гра буде спокійна й переводиться за загальними правилами розвитку, що ми навели раніш.
Філідорів захист.
1. е2 — е4 е7 — е5
2. к £1 — ЇЗ 67 — 66
Сучасна теорія вчить, що найкраще продовження для білих буде:
3. 62 — 64! е5 : 64
4. д 61 : 64; можна брати й конем ЇЗ : 64, але тут дамою брати краще.
( 62 )
4.
к Ь8 — сб
(нападаючи на даму)
5. б її — Ь5 б с8 — 67
(розвязуючи коня)
6. б Ь5 : сб б (17 : сб
7. к Ь1 — сЗ к — 16
8. б сі — б 18 — е7
9 0 — 0 - - 0 0 — 0
Білі можуть грати вільніше. Надалі вони можуть чи проривати центр виступом е4 — е5, чи грати на атаку королівського флангу чорних виступами хлопців Ь2 — ЬЗ, §2 — §4 і т. д.
Як для білих, так і для чорних ми вказали виступи, що вживаються найчастіше.
БІЛІ (14)
Російська партія.
1. е2 — е4
е7 — е5
2. к§1 — ЇЗ
к §8 — їб
(чорні й собі нападають на хлопця е4)
3. к ЇЗ : е5 к їб : е4?
(помилка; треба раніш 67 — 66 і після відходу коня бити е4)
4. д (11 — е2 д 68 — е7
(коли к е4 — їб, то к е5 — сб -|-дає відкритий шах від білої дами й виграє чорну даму)
5. д е2 : е4 67 — 66
6. 62 — 64 66 : е5
7. 64 : е5; білі мають хлопцем
більше й краще становище. Як сказано, чорні після 3. к ІЗ : е5 мусять грати 67 — 66 і вже після того, як кінь відійде, брати на е4.
З............
к е5 — ЇЗ
5. 62 — 64
6. б (1 — 63
67 — 66!
К їб : е4
66 — 65 б (8 - е7
7. 0 — 0
Гра рівна.
0-0
( 63 )
Еспанська партія.
1. е2 — е4
2. к £1 — (З
е7 — е5 к Ь8 — сб
3. б її — Ь5
Цим виступом білі загрожують взяти коня сб бігуном, і після цього чорний хлопець лишиться без захисту. Инакше ще партію цю звуть дебютом Рюї-Лопеца (відомий еспанський шахист середніх віків, що перший вживав з величезним успіхом цього дебюта). Еспанську партію дуже часто грають на сучасних турнірах, бо вона дуже цікава і для білих, і для чорних. Найкращі виступи чорних див. А, В, С.
А.
З...............
а7 — аб
Для білих погано грати зразу на виграш хлопця е5, а саме: 4. б Ь5 : сб с17 : сб, 5. к ЇЗ : е5 д 68 — 64! 6* к е5 — ЇЗ д (14 : е4 4- і чорні з успіхом виграють назад хлопця. Тому білим найкраще не бити на сб, а відступати на а4.
4. б Ь5 — а4!
5. 0 - 0!
6. 62 - 64!
к §8 — їб
к (6 : е4!
Ь7 — Ь5!
Чорні не можуть грати на виграш хлопця виступом е5 : 64, бо на це відповідає 7. т її еі! 67 — 65 8. к (3 : 64 і далі 8.......б с8 — 67 виступом Ї2 — ЇЗ виграють коня е4 (на
8.............к сб : 64 відповідає
9. д 61 : 64 б Ї8 — е7, 10. д 64:65, і чорні втрачають фігуру, бо не можуть одночасно захищати т а8 та коня е4).
7. б а4 — ЬЗ 67 — 65
8. 64 : е5 б с8 — еб
Це становище типове для цього варіянту еспанської партії. Про нього сучасна теорія не сказала ще свого останнього слова. Можна вважати шанси білих і чорних приблизно за однакові, але-ж за білими лишається весь час ініціятива. Па-
далі білі грають с2 — сЗ та розвивають свій дамин фланг, чорні
грають б Ї8 — е7 та роблять 0 — 0.
( 64 )
в.
с.
3 к §8 — їб 3 (17 — дб
Старий захист, після якого чорні мають не легку гру. Захист колишнього чемпіона всесвіту Стейніца.
4. 0 — 0 (17 — дб 4. 0 — 0 к §8 — 16
Становище в обох варіантах маємо однакове.
5. (12 — <44 е5 : (14
6. к 13 : <14 б с8 — <17
7. к Ь1 — сЗ б 18 — е7
8. 0 — 0 0 — 0
Це становище дуже часто трапляється у варіанті Стейніцо-вого захисту. Білі мають вільнішу гру, але добитися матеріальної переваги їм дуже тяжко, бо фігури чорних дуже добре захищають своє становище. Надалі білі виводять бігуна сі на §5, туру на еі й т. д. Крім вказаних (А, В„ С) можливостів захисту, чорні
Шотландський дебют.
1. е2 — е4
2. к £1 — ЇЗ
3. (12 — (14
е7 — е5
к Ь8 — сб
В цьому дебюті білі бажають як-найшвидче звільнити всі лінії для атаки.
З............ е5 : (14!
4. к ЇЗ : (14 к §8 — їб
Найкраще; з иншими виступами чорних білі мають кращу гру.
5. к Ь1 — сЗ б 18 — Ь4
6. к <14 : сб Ь7 : сб!
7. б її — сІЗ <17 — (15!
( 65 )
Чорні мусять за першої змоги рушити хлопцем від дами на 2 кроки.
8. е4 : с!5 сб : с15
9. 0 — 0 0 — 0
Гра приблизно рівна.
Надалі білі виводять бігуна сі — £5, даму на ЇЗ і ставлять туру на еі та 61 чи подвоюють їх на лінії е. Тим часом чорні не мають перешкод для розвитку. Коли білі на 4-му виступі не беруть конем хлопця на (14, то це й буде т. зв. шотландський гамбіт.
Дебют трьох коней.
1. е2 — е.4
2. к £1 — ЇЗ
3. к Ь1 — сЗ
е7 —е5 к Ь8 —сб
Після цього виступу складається спокійний і поважний спосіб розвитку білих. В дебюті 3 коней легко уникнути ускладнень, тому його можна рекомендувати молодим грачам. Чорні можуть відповідати 3. ... б 18 — с5 (А), 3. . . . б Ї8 — Ь4 (В) чи виступом 3. . . . к Ь8 — сб переходити в т. зв. дебют 4 коней.
З................ б 18 — с5
4. к ЇЗ : е5—тимчасова пожертва фігурою, яка вигідна в подібних становищах.
В.
З........................ б 18 — Ь4
4. б її — с4! к §8 — іб
5. 0 — 0 0 — 0
6. к сЗ — 65 б Ь4 — е7
4............ к сб : е5
Погано для чорних 4. . . . бс5 : І2+ 5. кр еі : 12 к сб : е5, 6. (12 — (14 к е5 — £б, 7. б її—с4, і в білих гарна фігурна гра та вільна лінія і для тури, що важливіше, ніж загублене право рокірувати.
5. (12 — (14 б с5 : (14
6. д (11 : (14 д (18 — їб
(див. діяграму)
Пастка, яку треба мати на увазі в подібних становищах і не піти:
7. к сЗ — 65? к е5—ЇЗ +
8. §2 : ЇЗ д їб : 64
і чорні виграють.
БІЛІ (14)
7. к 65 : е7 4- д 68 : е7
8. 62 —63, і в білих гра тро-
хи краща.
( 66
Замість 7. к сЗ — (15? у варі-янті А треба грати:
7. б сі — еЗ! к §8 — е7
8. О - 0 - 0, і в білих краща гра.
Через той-же виступ погано в цьому становищі грати Ї2 — Ї4?, бо к е5 — ЇЗ -|- теж виграє даму.
Дебют 4 коней.
1. е2 — е4 е7 — е5
2. к §1 — ЇЗ к Ь8 — сб
3. к Ь1 — сЗ к §8 — їб
Як і дебют 3 коней, дає спокійну гру, за якої обидва грачі
мають змогу перейти до рівної гри.
4. б її — Ь5 б 18 — Ь4
5. 0—0 0—0
6. (12 — аз 67 — 66
7. б СІ — §5 б Ь4 : сЗ
8. Ь2 : сЗ б с8 — §4
Шанси з обох боків приблизно однакові (див. діягр. 107). Білі зберегли ініціятиву й надалі спокійно закінчують розвиток своїх фігур. Після закінчення розвитку треба зав’язати гру в центрі виступом хлопця.
Дебют 2 коней.
1. е2 — е4 е7 — е5
2. к ді — ІЗ к Ь8 — сб
3. б її — с4 к §8 — 16
Після цього виступу білі мають вибір—чи грати спокійно на розвиток своїх фігур виступом (12 — (13, чи негайно грати на атаку виступами 62 — 64 та к ЇЗ — §5. В першому випадкові гра розвивається за наведеними вгорі правилами початку-середини гри, в других випадках маємо дуже складні варіянти, про які й досі
( 67 )
теорія не сказала свого останнього слова. Після к ЇЗ — §5, наприклад, дуже складна гра.
3. к ЇЗ — §5 67 — 65
(чорні не мають иншого захисту для хлопця Ї7)
4. е4 : (15 к їб : (15
Для чорних краще не брати цього хлопця, а грати к сб—а5! В цьому варіянтові маємо теж дуже складну гру, яку розібрати на сторінках нашого підручника не можна.
5. к §5 : Ї7!
Ця тимчасова пожертва була відома ще за старих часів; білі мають дуже сильну атаку.
5........................... кр е8 : Ї7
6. д (11 —Ї34- кр Ї7 — еб
(див. діяграму 108)
Иншого виступу, щоб захистити коня (15 чорні не мають.
7. к Ь1 — сЗ к сб — е7
8. (12 — 64! с7 — сб
9. б сі — §5; в білих багато краща гра, бо вони мають змогу швидко ввести в гру свої тури (після 0-0-0, т НІ — еі й т. д.)
Дебют королівського бігуна.
1. е2 — е4 е7 — е5
2. б її — с4
В цім дебюті чорним не важко розвивати свої фігури. Вони можуть відповідати й 2. б Ї8 — с5, але-ж
2........... к §8 — їб, краще нападаючи на
хлопця е4.
3. (12 — (13 67 — 65!
Чорні мають змогу зробити дуже важливий для розвитку виступ хлопцем від дами на два кроки.
4. е4 : 65 к їб : 65
5. к £І — ЇЗ к Ь8 — сб
Як білі, так і чорні не мають жадної переваги в становищі й спокійно закінчують свій розвиток.
Віденська партія.
1. е2 — с4 е7 — е5
2. к Ь1 — сЗ к &8 — їб!
Після зробленого виступу, у білих є два продовження (А та В).
( 68 )
А.
3. Ї2 — (4 67 — <15!
4. Ї4 : е5 к їб : е4
5. к §1 — ЇЗ б Ї8 — е7
6. 62 — (14 0—0
7. б її — 63 Ї7 — (5
В.
3. б її — с4! к їб : е4! Тимчасова пожертва конем; для білих невигідно грати 4. б с4 : 17 + кр е8 : 17 5. к сЗ : е4, бо після (17 — <15 чорні мають вільну лінію і з шансами на атаку.
Гра рівна, але-ж білим треба мати на увазі таку пастку:
8. д сії — е2 к Ь8 — сб?
(треба кр §8 Ь8)
9. к сЗ : (15 д (18 : <15
10. б (13 — с4 і виграють даму.
4. к сЗ : е4 67 - 65
5. б с4 — (13 65 : е4
6. б (13 : е4 к Ь8 — сб
7. к §1 — ЇЗ б Ї8 — 66
8. 62 — 64 к сб : 64!
9. к ІЗ : 64 е5 : 64
0. д (11 : 64 0 — 0
Гра приблизно рівна,але білі мусять грати б сі — еЗ!, на 0 - 0?? відповідає б (16 : Ь2 потім д СІ8 : (14 і виграють.
Центральний дебют.
1. е2 — е4 е7 — е5
2. <12 — с14 е5 : (14!
3. д (11 : <14; другий та третій виступи білих разом і складають вищезгаданий дебют. Його тепер рідко вживають на практиці, бо, як видно буде далі, білі в ньому мусять утрачати багато темпів, й чорні легко матимуть гарну гру.
( 69 )
З.......................... к Ь8 — сб!
Нападаючи на даму, чорні виграють темп для розвитку фігури.
4. д (14 — еЗ
Звичайне місце для відступу дами в цім дебюті.
4 §7 — £б!
5.< к Ь1 — сЗ б 18 — £7
6. б сі — <12 к £8 — е7
7. 0 — 0 — 0 0 — 0
Шанси з обох боків рівні.
Північний гамбіт.
1. е2 — е4 е7 — е5
2. <12 — <14 е5 : 64!
3. с2 — сЗ (14 : сЗ
4. б її — с4 сЗ : Ь2
5. б сі : Ь2
БІЛІ (13)
Ці виступи й становлять вищезгаданий гамбіт. В ньому чорні мають на двох хлопців більше, але вони не розвинули ще ні одної фігури, тим часом як білих бігунів виведено на гарні місця. Досить чорним зробити невелику помилку, і білі можуть сильно атакувати. Тому більшість грачів бояться приймати цей гамбіт і відхиляють його на 3-м виступі, граючи, замість (14 : сЗ, (17 — (15, після чого білі не мають жадної переваги в становищі.
Королівський гамбіт.
1. е2 — е4
2. Ї2 — Ї4
е7 — е5
Цей дебют грали дуже часто за старих часів, коли не визнавали позиційної гри, а грали виключно на атаку. За королівського гамбіту раз-у-раз буде дуже гостра гра, де рішуче слово належить комбінації. Чорні можуть чи прийняти гамбіт виступом е5 : Ї4, чи відхилити його різними способами, з яких найбільшої уваги заслуговує виступ с!7 — (15, т. зв. Фалькбеєрів контр-гамбіт.
( 70 )
2,
е5 : Ї4
3. к £І — ЇЗ; зробившиці виступи, будемо мати „гамбіт королівського коня". Є ще гамбіт королівського бігуна після виступу білих 3. б її — с4. Сучасна теорія визнала, що на виступ к £І — ЇЗ найкраща відповідь чорних к §8 — їб, а потім негайно (17 — (15, після чого чорні легко позбудуться гамбіту, а саме:
З....................................... к £8 — їб!
4. к Ь1 — сЗ (17 — 65!
5. е4 : 65 к їб : 65
6. к сЗ : 65 д 68 : 65
7. 62 — 64 б 18 — е7!
Останній виступ чорних перешкоджає білим узяти бігуном
сі : Ї4, бо на це відповідає д 65 — е4-]-з виграшем бігуна
(коли-б цього виступу не було, то на шах чорною дамою на е4 білі захистилися-б дамою на е2 й при-мусили-б чорних мінятись дамами). 8. б її — 63 £7 — £5!
9. с2 — сЗ б с8 — Ї5!
У чорних краща гра, і вони затримують зайвого хлопця.
Цим коротким оглядом ми закінчимо перегляд найуживаніших дебютів, що надають грі відкритого характеру, цеб-то такого, коли найбільшу ролю грає рух фігур по відкритих лініях. Гра в цих дебютах
має переважно комбінаційний характер, противно тим дебютам, що ми розглянемо далі, де гра грунтується частіше на позицій-
них досягненнях.
Закриті (позиційні) дебюти.
Після виступу білих І. е2 — е4 чорні можуть чи надати грі відкритого характеру одним із способів, що ми вже розглянули, чи закрити гру. Таких способів є дуже багато, але ми розберемо тільки 3 з них, найчастіше вживаних, а саме: французьку й сі-цілійську партії та дебют Каро-Кан. Коли білі самі хотять мати закритий дебют, то вони замість е2 — е4 можуть грати як-небудь инакше, напр., І. 62 — 64, що є „дебют даминого хлопця". Останнього дебюту дуже часто вживають у сучасній турнірній практиці.
( 71 )
Французька партія.
1. е2 — е4 е7 — еб
2. 62 — 64 67 — 65
Після цього виступу в білих є дві можливості: 1) заняти центр виступом хлопця е4 — е5, 2) дозволити чорним мінятися хлопцями на е4. В останньому випадкові за найкращий виступ для білих уважають 3. к Ь1 — сЗ.
А.
3. е4 — е5 с7 — с5!
Чорні негайно атакують центр білих.
4. с2 — сЗ к Ь8 — сб!
5. к §1 — ЇЗ д 68 — Ьб.
Чорні нападають на слабке місце позиції білих пункт 64. 6. б її — 63
Пастка, на той випадок, коли чорні будуть грати 6.........
с5 : 64 7. еЗ : 64 к сб : 64?? 8. к ЇЗ : 64 д Ьб : 64?? 9. б 63 — Ь5 + і дальшим виступом д 61 : 64.
6......... с5 : 64
7. сЗ : 64 б с8 — 67!
Тепер уже хлопця бити можна, бо бігун 63 дати шаха не може. Щоб захистити хлопця, білі мусять відійти бігуном 63, отже втратити темп. У чорних краща гра.
В.
3. к Ь1 — сЗ! 4. б сі — §5 к §8 — (б б Ї8 — е7
Можна грати також бігуном
Ї8 — Ь4.
5. е4 — е5 к {6 — (17
6. б §5 : е7
Тепер часто грають Ь2 —Ь4 і
жертвують хлопцем (т. зв. Ша-тарова атака).
6................ д 68 : е7
7. д 61 — 62!
БІЛІ (14)
Гра рівна.
У французькій партії білі звичайно атакують на королівському флангу, а тим часом чорні концентрують свої сили на да-миному флангу. Хто раніш устигає досягти матеріяльної переваги, той виграє.
Сіцілійська партія.
1. е2 — е4 с7 — с5
2. к £1 — ЇЗ к Ь8 — сб
( 72 )
3. 62 — 64 е5 : 64
4. к ЇЗ — 64 е7 — еб
Чорні можуть грати й 4..............§7 — §6 з дальшим роз-
витком бігуна на £7.
5. к Ь1 — сЗ б Ї8 — Ь4
6. к (14 : сб!
Цей розмін на наш погляд треба робити:
7 Ь7 : сб
8. б її — аз к £б - їб
9. е4 — е5 к їб — 65
10. д 61 — §4!
Цей виступ має на меті перешкоджати рокіровці чорних, бо на 0 — 0? відповідає б сі — пб з загрозою мата на §7 і після єдиного виступу в чорних §7 — §6 б Ьб : Ї8 виграє якість. На 10. ... к 65 : сЗ відповідає 11. д §4 : Ь4! Найкраще чорні відповідають 10. кр е8 — Ї8, захищаючи хлопця §7. Як і в французькій партії, білі грають на коро-
лівському флангу, а чорні—на даминому. Гра приблизно рівна.
Каро—Кан.
1. е2 — е4 с7 — сб
2. (12 — 04 (17 — (15
3. с4 : (15! сб : (15
4. б її — (13 к Ь8 — сб
5. с2 — сЗ к §8 — 16
6. Ь2 — ЬЗ!
В цьому дебюті цей виступ дуже важливий, бо він відбирає в чорного бігуна с8 єдину можливість розвитку на £4.
6............................ е7 — еб
7. к §1 — ЇЗ б Ї8 — Об
8. 0 — 0 0 - 0
У білих, гра краща.
Дебют даминого хлопця.
1. 62 — 64
В цьому дебюті гра здебільшого грунтується на позиційних досягненнях. Звичайно, це не значить, що в ньому не буває комбінацій—буває, навіть дуже багато, але здебільшого тільки не
( 73 )
на початку, а в середині гри. Чорним треба грати дуже обережно, щоб не мати поганої позиції. Найчастіше чорні відповідають:
1................................ (17 — 65
2. с2 — с4 е7 — еб
Найкраще. Рідко грають 2. ... (15 : с4, але-ж після е2 — еЗ чорні мусять віддати хлопця с4. Спроба грати на захист його— неправильна: 2.......(15 : с4, 3. е2 — еЗ Ь7 — Ь5? 4. а2 — а4
с7 — сб, 5. а4 : Ь5 сб : Ь5, 6. д (11 — ЇЗ, і чорні мусять віддати фігуру, бо инакше не можна захистити туру.
3. к Ь1 — сЗ к £8 — їб
4. б сі — £5 к Ь8 — Ь7
Цей виступ може бути пасткою з боку чорних тоді, коли білі виграють хлопця: 5. с4 : (15 еб : (15, 6. к сЗ : (15? к їб : (15!
А.
6............... д (18 — а5
7. к ЇЗ — (12! б Ї8 — Ь4 8. д (11 — с2!
Помилкою було-б піти дамою на ЬЗ, бо після (15 : с4 9. к (12 : с4 д а5 : §5 і виграють.
8 к їб — е4
9. к (12 : е4 (15 : е4
10. б §5 — Ь4!
Гра приблизно рівна.
В.
б.......... б Ї8 — е7
7. б її — 63 0 — 0
8. 0-0
У білих гра трохи вільніша. Чорним грати треба дуже обережно. Мінусом їхньої позиції є невиведений бігун с8, але білим не легко використати перевагу становища, бо фігури чорних гарно захищають одна одну.
( 74 )
Приклади практичних партій.
Подану нижче партію грано на змаганні (турнірі) найкращих грачів Америки в Нью-Йорку 1857 року. Переможець Пауль Морфі був геніяльний американський шахист, що його партії ще й тепер не втратили своєї ваги й становлять найкращі приклади позиційної, а особливо комбінаційної гри. Паульсен—відомий шахист Америки.
Дебют 4 коней.
Л. Паульсен
1. е2 — е4
2. к §1 — 13
3. к Ь1 — сЗ
4. б її — Ь5
П. Морфі е7 — е5 к Ь8 — сб б 18 — с5
Як ми зазначили раніше, білим краще відразу грати к ЇЗ : е5 з дальшим <12 — <14.
4..................
5. 0 — 0
б. к Ї8 : е5
к §8 — їб
0 — 0
т Ї8 — е8
7. к е5 : сб
Не найкращий виступ у цьому становищі. Треба було просто грати к е5 — ЇЗ! та 7.....к їб : е4, 8. к сЗ : е4 т е8 : е4,
9. с2 — сЗ і т. д. Зроблений виступ тільки допомагає розвиткові чорних.
7............................ 07 : сб
Чорні тепер не тільки відкривають бігуна с8, а примушують білих втрачати темп на відступ бігуна Ь5.
8. б Ь5 с4 № чорні (із)
Білі гадають, що чорні будуть 8 зразу грати кїб : е4? Тоді 9. к сЗ : е4 т е8 : е4, 10. б с4 : Ї7+ кр §8 : Ї7, 7 И.д 01 : Ь5+кр (7 £8, 12. дй5 : с5, 6 і гра білих краща. 5
8........................ Ь7 — Ь5! 4
9. б с4 — е2 к їб : е4 3
10. к сЗ : е4 т е8 : е4
11. б е2 — ЇЗ т е4 — еб 2
12. с2 — сЗ? >
Через цей виступ у білих виявляється слабкий пункт 03, і чорні
негайно це використовують; білим треба було грати 12. 02 — 03.
( 75 )
12.......... д 68 — 63!
Цим виступом чорні з одного боку займають слабкий пункт, а з другого боку перешкоджають розвиткові бігуна сі, що був-би активним після 62 — 64.
13. Ь2 — Ь4 б с5 — Ь6
14, а2 — а4
Білі мають дуже скрутне становище й шукають для себе змоги грати хоч по лінії а.
14............................ Ь5 : а4
15. д 61 : а4 б с8 — 67
16. т аі — а2?
Знову помилка, і на цей раз—рішуча. Зробленим виступом білі хотіли примусити чорних покинути пункт 63, а саме, дальшим своїм виступом піти д а4 — с2 й примусити чорних чи мінятися дамами, чи відійти з 63. Але на зроблений виступ чорні мають дуже гарну відповідь, що перешкоджає згаданому виступові білої дами; отож, чорні втрачають темп, і це їм коштує партії. Білим треба було зразу грати дамою на аб.
16........... т а8 — е8!
Цей, цілком природній, виступ (чорні займають вільну лінію е своїми турами) виграє партію. Білі не можуть грати 17. д а4 —с2, бо тоді відповідає д 63 : її +1 17. кр §1 : її т еб — еІХ-17. д а4 — аб
Тепер уже пізно, бо чорні підготували рішучу комбінацію. Звичайно, для чорних тепер погано д 63 : її +-, бо д аб : її!
17
д 63 : ЇЗІ1
БІЛІ (12)
Геніяльна пожертва дамою, що розбиває всю позицію білого короля. Як видно буде далі, ця пожертва стала можливою після того, як білі втратили темп на 16 виступі.
18. §2 : 13 т еб — £64-
19. кр £І — Ь1 б 67 — ЬЗ!
Білі загрожують матом за два виступи (б ЬЗ — £2 і б £2 — ЇЗХ). Білі не можуть грати 20. тії — £І, бо на це відповідає т £б : £І 21. кр Ь1 : £1 т е8 — еі + (ось для чого згодився чорним зайвий
виступ турою з а8 на е8!) 22. д аб — її т еі : (ЇХ
( 76 )
20. т її — ді б ЬЗ — §2 +
21. кр Ь1 — (11 б §2 : ЇЗ +
22. кр £1 — її б ІЗ — §2
Тут чорні роблять маленьку помилку. Краще можна було>
виграти через 22... ‘ т §6 — §2\ після чого у білих не було-б захи-
сту від мата (т £2 : Ь2 та т Ь2 — Ь1).
23. кр її - - £1 б £2 — Ь3+
24. кр - - НІ б Ьб : Ї2
25. д аб - - її
Иншого захисту від загрози мата бігуном на §2 білі не мають.
25 б ЬЗ : її
26. т сії ; її т е8 — е2
27. т а2 — аі т §6 — Ьб
28. 62 — 64 б Ї2 — еЗ
Білі піддалися, бо на 29. б сі : еЗ відповідає т Ьб : Ь2-Н
ЗО. кр Ь1 — £І т е2 — &2Х-
З однієї цієї партії можна вчитися грати в шахи. В ній можна знайти ті правила, що ми висловили раніш для позиційної та комбінаційної гри. Замість зробити природній для розвитку виступ (12 — (13, білі дозволяють чорним зашкодити їхньому розвиткові й примусити стояти на місці бігуна сі. Тим часом як чорні займають вільні лінії, білі роблять нікчемні виступи, втрачають темпи, і це дає чорним змогу перевести гарну атаку з пожертвою дами.
Еспанська партія.
Ця партія є приклад чисто позиційної гри. Її грали 1908 р. доктор Тарраш (відомий маестро Німеччини) та колишній чемпіон
світу Ласкер.
3. Тарраш. Е. Ласкер.
1. е2 — е4 е7 — е5
2. к §1 — ЇЗ к Ь8 — сб
3. б ї 1 — Ь5 к §8 — їб
4. 0—0 к 16 ; е4
Ми вже зазначали раніш, що для чорних краще тут грати (17 — аб.
5. 62 — сі4! б (8 — е7
6. д аі — е2 к е4 — аб
7. б Ь5 : сб Ь7 : сб
Гірше було-б бити хлопцем 67, бо тоді кінь не мав-би гарного поля для відходу. Взагалі треба знати, що, коли є змога, краще бити хлопцями в напрямку центру, ніж від нього.
( 77 )
8. 64 : е5 к 66 — Ь7
9. т її — еі
Мета білих—не дозволяти чорним рушити хлопцем від дами на два кроки, бо після цього становище останніх багато покраща-ло-б. Зроблений виступ перешкоджає чорним грати (17—(15, бо на це відповідає 10. е5 : (16 (на проході) с7 : (16, 11. к ЇЗ — 64! б с8 — 67 (сб — с5? к 64 — сб!), 12. б сі — Ї4! з сильною атакою (загрожує б Ї4 : 66), бо чорні не можуть рокірувати, втративши бігуна е7.
16............................... 0 — 0
10. к ЇЗ — 64!
Білі знов перешкоджають виступові 67 — 65, бо не це відповідає к 64 : сб.
10........................... к Ь7 — с5
11. к Ь1 — сЗ к с5 — еб
12. б сі — еЗ
Білі вже майже закінчили свій розвиток, а чорні тим часом мусять виступати конем, аби трохи звільнитися від тиску білих.
12........................... к еб • 64
13. б еЗ : 64 сб — с5
14. б 64 - еЗ 67 — 65
Кінець-кінцем чорним пощастило піти 67 — 65, але якою ціною!
15. е5 : 66 (на проході) б е7 : 66
Чорні мусять бити бігуном, бо на с7 : 66 відповідає 16. б еЗ : с5 66 : с5, 17. д е2 : е7 з виграшем хлопця. Після зробленого виступу в них є багато № 118 чорні (її) слабких хлопців: с7, с5 та а7, на
них білі й ведуть послідовну атаку. 16. к сЗ — е4 б с8 — Ь7
В зробленому виступі є маленька пастка, а саме 17. к е4 : с5? б Ь7 : £2! 18 кр §1 : §2 б 66 : с5, 19. б еЗ : с5 д 68 — §54- з дальшим д £5 : с5, після чого білим навряд чи можна було-б виграти гру. 17. к е4 : 66! с7 : 66
На перший погляд здається, що білі грали непослідовно, бо дозволили чорним виправити своїх
хлопців. Але це не так, бо хлопець 66, що виявився у чорних, є слабкий,—на нього білі скеровують атаку й нарешті виграють.
( ' * )
Метод гри білих є приклад атаки на слабкий пункт; його треба дуже пильно переглянути й навіть вивчити.
18. с2 — с4 в згоді з висловленим правилом—не дозволяти слабкому хлопцеві рушити із свого місця.
18........... д (18 — їб
19. т аі — сії; всі фігури білих скупчуються в атаку на дб.
19........... т Ї8 — е8
20. д е2 — §4
Як буде видно далі, цей виступ має на меті перевести даму на §3 знов-таки з нападом на (16.
20............ б Ь7 — сб
21. т еі — е2 т е8 — е4
22. д £4 - £3
Білі після т е2 — <12 та б еЗ — Ї4 скеровують всі свої сили на хлопця (16, якого чорні захищати не матимуть змоги. Тому Ласкер робить спробу повести контр-атаку, і білі це передбачають.
22............ д 16 — еб
Чорні одночасно загрожують хлопцеві с4 і піти турою з е4 на £4 та, після відходу дами, побити на §2 з шахом.
23. Ь2 — ЬЗ
Білі захищаються тільки від другої загорози, першої вони не бояться, бо на д еб : с4 відповідає 24. б еЗ — Ьб §7 — £б, 25. т еі : е4 д с4 : е4, 26. Ї2 — ЇЗ і після відходу дами т (11 : (16, і це було-б вигідно для білих, бо чорний король стояв-би дуже відкрито.
23......................... т а8 — (18
24. т е2 — (12 т е4 — е5
Чорні заступають від нападу хлопця (16, але білі добирають рішучої комбінації, щоб виграти партію.
25. б еЗ — Ьб!
Загорожує мат на £1. Чорні не можуть грати д еб : Ьб, бо на це відповідає 26. д £3 : е5! (16 : е5, 27. т (12 : (18+ б сб — е8 28, т (18 : е8 X-
25............ д еб — §6
26. б Ьб — Ї4!
Після цього виступу всі сили білих скупчилися для удару на слабкого хлопця (16, якого захищати чорні не можуть. Цікаво
( 79 )
подивитися, як швидко, програвши хлопця, чорні програють і партію, бо вся їхня позиція тоді валиться.
т е5 — еб
д §6 — Ь5
26...........
27. б Ї4 : (16
28. д £3 — §4
Після того, як білі досягли мате-ріяльної переваги, вони прагнуть спростити гру, і передусім міня-
ють дами.
28. Д Ь5 : §4
29. ЬЗ : §4 т еб — е4
ЗО. б <16 : с5 т 68 : 62
31. т 61 : 62 Ь7 — Ь5
32. т 62 — 66
Чорні піддалися, бо грати далі
немає рації. Вони не можуть зашкодити, рухові 2 зайвих білих хлопців у дами. Після 32.......б сб — е8 відповідає 33. т сіб
<38 кр §8 — Ь7 б с5 : а7, і білі мають 3 хлопцями більше.
В наведеній партії немає атак на короля, як у першій, але вона також цікава, бо з неї новак навчиться, як треба послідовно нападати на слабкого хлопця і як, вигравши цього хлопця,, само собою иноді виграється й партію.
Рекомендуємо переглянути обидві партії так, щоб кожний виступ білих і чорних був зрозумілий. Добре було-б навіть вивчити ці партії; знаючи їх, легко орієнтуватися і в инших партіях, бо в них на практиці переведено всі загальні правила, що ми висловили в другій частині нашого підручника.
ЗМІСТ.
Від автора........................................................ З
ЧАСТИНА ПЕРША.
Початкове розуміння про правила шахової гри.
Що таке шахи.................................................... 5
Шахова нотація.................................................... 5
Шахові фігури..................................................... 7
Завдання 1—2.................................................. 7
Виступи фігур..................................................... 7
Завдання 3—8................................................. 10
Означення виступів за допомогою шахової нотації.................. 13
Порівняльна сила фігур........................................... 14
Завдання 9—12.......................................... ... 15
Шахова партія.................................................... 15
Найпростіші комбінації........................................... 17
Найпростіший кінець гри........................................ 19
Розвязки завдань першої частини.............................. 20
ЧАСТИНА ДРУГА.
Перші кроки самостійної гри.
Початок гри...................................................... 24
Середина гри. Комбінаційна та позиційна гра...................... 27
Комбінаційна гра на початку партії............................... 28
Комбінації середини гри.......................................... ЗО
Позиційна гра.................................................... 33
Розвиток та темп.............. ...................... ... 33
Центр............................................................ Зі
Слабкий пункт.................................................... 35
Слабкі хлопці. ... .... 36
Вільні лінії................................................... 33
Атака та захист.................................................. 37
Кінець гри..................................................... 39
Король з двома бігунами проти короля...................... .... 39
Бігун та кінь проти короля....................................... 40
Король та хлопець проти короля................................. 41
Опозиція....................................................... 41
2 коні й король проти короля.............................. .... 44
Дама проти різних фігур. ... 44
Тура проти різних фігур.......................................... 49
Легка фігура з хлопцями проти різних фігур....................... 54
Хлопці проти хлопців............................................. 55
Шахова термінологія............................................ 57
Правила шахової гри............................................ 57
ЧАСТИНА ТРЕТЯ.
Короткий огляд дебютів.
Відкриті (комбінаційні) дебюти................................. .... 58
Італійська партія................................................... 60
Евансів гамбіт .................................................... 61
Філідорів захист...................................................... 62
Російська партія....................................................... 63
Еспанська „ 64
Шотландський дебют................................................... 65
Дебют 3 коней............................................. . . 66
„ 4 „ .............................................. . 67
. 2 „ ................................................ 67
„ королівського бігуна..................................... 68
Віденська партія............................................... . 68
Центральний дебют................................................. 69
Північний гамбіт ................................................... 70
Королівський гамбіт................................................ 70
Закриті (позиційні) дебюти....................................... 71
Французька партія................................................. 72
Сіцілійська ..................................................... 72
Каро-Кан.......................................................... 73
Дебют даминого хлопця.............................................. 73
Приклади практичних партій....................................... 75
Дебют 4 коней. Л. Паульсен—П. Морфі............................ 75
Еспанська партія. 3. Тарраш—Е. Ласкер............................ 77
Страница обработчика
За неимением оригинала заднюю обложку вьідумал сам.
Замеченньїе и исправленньїе опечатай
сгр.19 (15 строка) напечагано 1. д а1-63
надо 1. д ЬІ-сІЗ
сгр.19 (23 строка) напечагано 5. д І4—£5 кр §6--§8
надо 5.д£4-£5 кр £7-§8
сгр.20 напечатано 9. кр 63-£3
надо 9. кр е3-£3
сгр.28 (23 строка) напечагано 4.д §8--§5!
надо 4....д 68-25!
сгр.29 (16 строка) напечагано 1. е2-е4 е7-е8
надо 1. е2-е4 е7-е5
сгр.ЗО (11 строка) напечатано 2. к £І--£3 Ь8-с6
надо 2. к £1—£3 к Ь8-с6
сгр.ЗО (13 строка) напечагано 4. 0-0 б с8-64
надо 4. 0-0 б с8-§4
сгр.ЗО (15 строка) напечагано 5. к ЬІ-сЗ к сб-£4
надо 5. к ЬІ-сЗ к сб-64
сгр.44 (6 строка) напечатано 4. Ь6-Ь7 кр Ь7-а7
надо 4. Ь6-Ь7 кр Ь8-а7
сгр.64 (14 строка) напечатано "Для білих погано грати зразу на виграш хлопци е5,"
надо "Для білих погано грати зразу на виграш хлопця е5,"
сгр.74 (3 строка) напечатано 1..67-66
надо 1....67-65
Міко1аиз121