МіИХШІїЬЦІЙЇШіИіНи
шміі
йжалиая
ЖМІІШ

Адріан Михальчишин
ЛЬВІВ -
ШАХОВА СТОЛИЦЯ
УКРАЇНИ
Львів
Євросвіт
2016

•УДК 537(092)
Адріан Михальчишин. Львів - шахова столиця України.
-Львів: Євросвіт, 2016.-304 с.: іл.
ISBN 978-966-8364-92-1
У книжці подано історію розвитку знаменитої Львівської
шахової школи та описано інші українські шахові центри.
Проілюстровано портрети сучасних зірок і роль шахів у
розвитку сучасної загальнолюдської культури.
Для шанувальників історії українського спорту, аматорів
шахів, широкого загалу.
ISBN 978-966-8364-92-1
© А. Михальчишин,
© Євросвіт,
2016
2016

Вступ
З
ВСТУП
Знаменитий Дортмундський шаховий турнір має лозунг -
Інтелігентна гра для інтелігентного міста.
Дуже подібна ситуація і в Україні, де місто Лева може
заслужено пишатися своєю шаховою школою, конкурувати з
якою можуть лише декілька міст у світі. На цю високу позицію
склалася праця генерацій львівських шахістів від самого
заснування Львівського шахового клубу 1893 року до сьогодення.
Тут виросли чемпіони світу та Європи в різних категоріях,
і ці великі успіхи є заслужено гордістю львів’ян.

4
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Шахи — це гімнастика для розуму
Блез Паскаль

Замість передмови
5
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Золотий вік шахів -
друга половина XX сторіччя
Югославський гросмейстер професор Мілан Відмар
написав наприкінці тридцятих чудову книжку “Die Goldene
Schachzeiten” (“Золоті шахові часи”), в якій описав 20-і та
30-і роки ХХ-го сторіччя і передчував військову кризу в
Європі. Ця криза сильніше вдарила по Західній Європі, де був
знищений клас шахових меценатів, у своїй більшості багатих
єврейських підприємців. За допомогою державної підтримки
в країнах Східної Європи шахам вдалося потихеньку
вибратися з фінансової кризи. Вершиною світової популярності
шахів стали матчі Фішера із Спаським 1972 року в
Рейк’явіку і Карпова з Каспаровим у Лондоні 1986 року. Останній
відкривала сама Прем’єр-міністр Великобританії “Залізна
Леді” Маргарет Тетчер.
Мені пощастило бачити вершини цього золотого сторіччя
шахів і якоюсь мірою брати участь у ньому в різних функціях.
Цей світ, як відблиск шахового світу в століттях, йде в минуле,
йдуть його головні актори. На їхнє місце приходять юні, злі,
неосвічені в інших сферах життя (з сучасної першої світової
десятки кращих ніхто не має університетської освіти, яка є
навіть у деяких “мафіозноподібних зірок” НБА). Вони
озброєні лише “суперфріцами” для прочісування “просіку джунглях
варіантів” і в своїй внутрішній комунікації виражають лише
песимізм, а розмови ведуть лише в стилі футбольних профі
- про гроші.
Зовсім іншим був цей світ ще шістдесят років тому, коли
Ботвинник за перемогу в матчі на першість світу одержував

6
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
менше, ніж переможець сучасного нікчемного “опена”. Та
порівняйте повну залу, присутнього Ботвинника, одягнутого в
костюм і при галстуці, з фотографією нагородження на
сучасному опені - нагороджують лише десяток призерів, що
залишилися (всі інші пішли) у джинсах і полинялих майках. Не
дивно, що ніяке телебачення не буде знімати такий захід. Як
людина виглядає, так до неї відноситься суспільство. Згадую
Пауля Кереса, завжди елегантний, на турнірі при галстуці, або
з метеликом, великий джентельмен і спортсмен. Мені
пощастило бачити його на Всесоюзній шаховій олімпіаді 1972 року
в Москві - там грали команди із 6 чоловіків, 3 жінок, З
юніорів (за Україну грали Романишин, Білявський, Миха-
льчишин!) і 2 юніорки. Керес трохи кульгав. Це найбільше мені
чомусь запам’яталось. Романишин написав 1975 року листа
з проханням про співпрацю, але Керес не встиг відповісти,
після важкої поїздки до Канади він помер від серцевої
недостатності. На тій же Олімпіаді нашу команду мав
очолювати Леонід Штейн, але 1971 року чемпіоном СРСР став
харків’янин Володимир Савон (ніколи більше після цього не
наблизився до своєї вершини), і Штейн подумав, що по-
джентельменськи слід уступити йому першу дошку. Грав він
сам блискуче, легко і впевнено переміг в одній із кращих партій
в історії шахів самого Василя Смислова. Але була очевидна і
його дуже велика поспішність (на нього дуже подібний у цьому
смислі Віші Ананд). У партії з великою перевагою проти
блискучого майстра Карена Григоряна (загинув у Єревані через
невдалий стрибок з моста) він Одним ходом впустив перемогу.
Василь Смислов тоді здавався мені неприступним, а за
декілька років ми вже разом перемагали на “Політікен-Опен” в
Копенгагені. Там я дізнався багато нового з шахової історії
СРСР і про закулісні події матчів на першість світу, побачив
гру Василя Васильовича в ендшпилі, й, що я найбільше
запам’ятав, - це часта жертва пішака за ініціативу і поліпшення

Замість передмови
1
позиції короля в ендшпилі. Наш виліт до Москви відклали на
5 годин, і ми поїхали на берег Північного моря. Раптом пристає
до берега рибальська шхуна, і рибаки вивантажують декілька
ящиків срібної камбали, і Василь Васильович купив у рибаків
десяток рибок. До вечора ми все ж добралися до Москви і
дружина Смислова Надія Андріївна приготувала фантастичну
рибну вечерю. Життєва філософія Василя Васильовича, його
релігійність і духовність, виражена і в співі, зробила його
однією з найбільших брил в історії шахів.
Ботвінник захоплював по-іншому - чіткістю,
цілеспрямованістю й аналітичним підходом до будь-якоїпроблеми.
Тигран Вартанович був кавказьким філософом - нагадував Ходжу
Насреддіна, на кожну тему в нього був припасений жарт, а
його гра бліц з гумористичними коментарями - це вершина
шахового задоволення. Одного разу у Вільнюсі в парку біля
готелю “Драугісте” він зауважив молодих гросів Йосифа
Дорфмана і Тамаза Георгадзе, що кидали на суперечку по
рублику монету ближче до іншої монети (автор був головним
суддею і головним секретарем в одній особі, одним із варіантів
популярної в ті роки “гри цок”). Ми думали, що провалимося
під землю від сорому, але Тигран Вартанович став розповідати
про подібні ігри в Тбілісі, коли він був молодим, і коментувати
хід поєдинку. Загалом, у ті роки молоді гроси обожнювали
парі на будь-яку тему, особливо популярним було страхування
в турнірі. Головним був ленінградський гросмейстер
Олександр Кочієв. У 1970-і він був наймолодшим гросмейстером
світу і вважався великим талантом.
Де тепер ці часи і де інші геніальні діти - Ернест Кім,
Борис Таборов? З тих вундеркіндів тільки Майя Чибурда-
нідзе досягла Олімпу та Магнус Карлсен з Робертом Фіше-
ром. Як продукують наймолодших гросів у світі у славних
турнірах тепер? Всі про це знають, і закривають на все очі
та лише описують рекордні результати.

8
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
...Ніхто ще не написав про роль белота (гра в нарти) в
радянських шахах, привіз його одесит Володимир Тукмаков
наприкінці 1970-х. На кожному шаховому турнірі не менше
важливим ставав і турнір у белот серед шахістів. Гра
об’єднувала всіх, навіть у період найгострішого протистояння
Карпова і Каспарова. У мене збереглася фотографія з літака,
де обидві групи під час перельоту з Лондона до Ленінграда
самовіддано б’ються в белот!
Або - інша картинка, на Вищій лізі в Тбілісі (1978)
прокидаюся вранці десь о 10-й годині, а в мене в номері
продовжується нічний бій Білявського, Тукмакова, Цешковського і
Зайчика. А як самовіддано та артистично грав Юхим Петрович
Геллер із сином!
Загалом, золоте сторіччя шахів — це великі і незабутні
особистості шахів XX сторіччя, без яких він не був би золотим.
Ці миті (зустрічей і партій) відходять — відлітають у небуття
з космічною швидкістю. І зафіксувати лише “їх ангстреми”
- моє скромне завдання.
.. .Грандіозний матч Карпов-Каспаров, чудові
секунданти на матчі - Таль, Полугаєвський, Смислов, жарти про
довготривалі чемпіонати, наліт Алли Пугачової на готель
“Україна”, де мав мешкати за планом Анатолій Карпов!
Перший секретар Львівського обкому партії і мер міста
Львова просять роздобути квиток на матч, який коштує не
менше від квитка до Великого театру!
А які були любителі шахів, які грали ночі безперервно
бліц - генерал-полковник Микола Абашин і мер міста Львова
Володимир Пєхота. Майбутній міністр у справах
національностей Росії В’ячеслав Михайлов, керівник нашої делегації
на першості світу серед студентів у Мексиці 1977 року бігає
від номера до номера в одних трусах (спека жахлива!),
аналізуючи важку відкладену партію Рафаїпа Ваганяна. Наша
дорога до Мехіко лежала через Гавану, і запам’яталося, як Ра-

Замість передмови
9
фіка не хотіли пускати до клубу для іноземців, тому що
вірмени зовні дуже подібні на кубинців, для яких вхід у такі
місця був заборонений.
...Президент одного з найбільших банків світу “Кредит
Сьюс” доктор Вільям Вірт грає в турнірах в активні шахи і з
величезною увагою слухає гросмейстерів.
... Сумний Полугаєвський у Гронінгені 1993 року планує зі
мною випуск кращого в світі шахового журналу, який мали
видавати за підтримки знаменитого шахового мецената Ван
Остерома, що колись представляв Нідерланди на першості
світу серед юнаків (переможцем тоді став Борис Спаський).
На жаль, Лев уже був важко хворий і передчував недобре.
Михайло Таль, найбільша загадка з часів Морфі, чому він
знищував себе сам?
.. .Борис Спасьхий на другому матчі проти Роберта Фіїне-
ра в Чорногорії 1992 року, коли гра не йде, для розрядки
приїжджає до співвітчизників на командний чемпіонат
Югославії в Цетін’є (разом з секундантом Юрієм Балашовим).
.. .У кожного з великих - Карпова, Каспарова, Крамника,
Корчного - свої великі задуми і дрібні турботи. Люди-легенди.
...Всі ми з львівської школи - Літинська, Романишин,
Білявський, Михальчишин - прийшли в шахи завдяки успіхам
триразового чемпіона СРСР Леоніда Штейна, а скільки іїшіих
прийшли завдяки Талю, Филеру, Карпову і Каспарову? Роль
цих шахових зірок, ні - галактик, в цьому плані не оцінена
повністю в історії' розвитку шахів.
Історія шахів безпосередньо пов’язана зі всесвітньою
історією. Друга світова війна наклала відбиток і на розвиток шахів
- на початку 40-х не народжувалися видатні шахісти, крш
Роберта Фіїпера і Віталія Цешковського, а післявоєнний діапазон
-1946-1949 років уже став явно багатший на гросмейстерські
імена. Та цілим розсипом талантів а, відтак, культовим знаком
початку золотого сторіччя шахів став 1951 рік - скільки

10 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
чемпіонів і претендентів дав він-Карпов, Тімман, Андерсон,
Ваганян, Ріблі, Сакс, Адорьян і Торре! Такого “урожаю” не дав
жоден рік у шаховій історії.
.. .Президенти ФІДЕ, починаючи з Макса Ейве, були
відомими особистостями в шахах (всі попередні переважно були
функціонерами-любителями і впливу президент ФІДЕ не мав).
Значки гросмейстера ми одержували вже від гросмейстера
Фрідріка Олафссона, що став президентом ФІДЕ після Ейве,
а далі пішов у політику і зайняв згодом посаду Голови
Ісландського парламенту, мабуть, найвищий пост, який коли-небудь
обіймав гросмейстер! А у жінок зовсім інша ситуація -
міністрами стали гросмейстери в Сербії Аліса Маріч та Латвії'
Дана Рейзнієце.
Вокзали та аеропорти, довгі дві-три добові затримки в
зимових радянських аеропортах. Хоча і в західних бувало
немало “тортур”. Якось ми з Рафіком Ваганяном застрягли у
Мілані на день через снігопад, а там страйк аеропортівських
службовців. Гроші у нас закінчилися. Врятувало нас тільки
те, що Едіку Гуфельду винні були гроші за статтю Сгефано Татаї
(чемпіон Італії того часу), і Едік дав нам його телефон...
.. .Видатний тренер - загадково зарозумілий Зак, все
розуміючий і м’яко всміхнений Константинопольський, рано
пішов із життя легендарний тренер юнацької збірної Росії та
автор кращих програм навчання Голеніщев, м’який, як віск, і
доброзичливий Кобленц зі сво'іми незабутніми коментарями:
“Міша, ти - геній!” або “Міша рубає “сук”, на якому сам сидить
(російську мову він так і не освоїв повністю), інтелігентний,
нервовий Алік Каленгут, якнайглибший Олег Дементьев,
Марк Дворецький - людина, яка мене переконала стати
тренером і багато чому навчила, легендарний, вічно всміхнений
тренер збірної Росії і “Буревісника” Борис Постовський, і,
нарешті, тонко-інтелігентний тренер молодіжної збірної СРСР
Анатолій Биховський, у якого виросли всі - від Тукмакова

Замість передмови
11
до Грищука. І безпосередні тренери, що навчили мене багато
чого в житті та шахах - загадково-повільний Віктор Карт і з
рибальською хитринкою Віктор Желяндінов. Зустрічі ж з
тренерами чемпіонів світу Петросяна і Спаського Ісааком Боле-
славським і Ігорем Бондаревським були епізодичними,
оскільки вони передчасно померли.
З Болеславським мені пощастило аналізувати одну
фантастичну партію із Спартакіади школярів 1976 року у
Львові. Привів мене до нього його учень - блискучий тренер
збірної Болгарії та автор однієї з найкращих книжок по ендшпілю
Михайло Шерешевський, який згодом став суперуспіїнним
болгарським бізнесменом.
А завжди веселий і кмітливий Олександр Котов, який
сипав жартиками та анекдотами, який, здавалося, житиме
вічно, а повний несподіваних ідей Слава Чебаненко, що встиг
себе виразити в учнях Віїстор Гаврікові та Віорелі Бологані.
Незабутні зустрічі у Львівському аеропорту після
перемог збірної України на Спартакіаді народів СРСР 1979 року
або збірної СРСР на чемпіонаті світу серед студентів 1977
року - у складі команди з шести осіб четверо було львів’яни -
Романишин, Білявський, Дорфман, Михальчишин і керівник
(львів’янин, згодом москвич) - В’ячеслав Михайлов.
А ейфорія, пов’язана з відкриттям незабутнього шахового
клубу у Львові 1982 року, приїзд Президента шахової
федерації СРСР Віталія Севаст’янова та Анатолія Карпова. Мені
довелося разом із Артуром Юсуповим відкривати й інший
шаховий клуб за пару років - у Чернівцях, в колишній церкві!
Кому прийшла в голову така ідея? За декілька років у результаті
перебудови шахістів взагалі вигнали з цього клубу, і один з
головних шахових центрів України перестав існувати.
Подорожі по музеях - це нагорода, якої шахи заплатили
нам за вірність, і спасибі їм за все. Прадо, Брера, д’Орсей,
Кунстхаллє - назви святинь світового мистецтва.

12 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Шахи познайомили мене не тільки з великими шахового
світу, а й з міністрами і президентами (майбутній Президент
України Леонід Кравчук грав зі мною в сеансі 1982 року),
директорами банків, чудовими спортсменами Віктором Са-
нєєвим та Іриною Родніною, найбільшими футболістами -
воротарями Левом Яшиним і Віктором Банниковим. Мені
пощастило зіграти в міні-футбол з лівим крайнім збірної СРСР
Едуардом Козинкевичем. І шахам за це велике спасибі та уклін
до землі цій великій грі, не грі - способу життя.
У молодості мені дуже подобалася книжка Дмітріє Беліци
‘Тросмейстри зблизька”, мені захотілося “зупинити мить” і
розказати про гросмейстерів другої половини XX сторіччя.

Розділ І. Початки великої шахової історії
13
РОЗДІЛ І.
ПОЧАТКИ ВЕЛИКОЇ ШАХОВОЇ ІСТОРІЇ
Початки великої шахової історії
старовинного міста
Перші напіворганізовані шахові події у місті Лева можуть
бути датовані серединою XIX сторіччя. У той час шахи за
висловлюванням великого німецького поета Гете набули
статусу “пробного каменю людського розуму” і перестали бути
грою аристократіїі “спустились” до середнього шару народу.
Центрами гри в шахи повсюди в Європі були кав’ярні:
паризька “Режанс”, “Віденська централь”, берлінська “Кеніг”,
лондонська “Диван Сімпсона” таке інші. От і у Львові
(Лембергу) шахісти спонтанно збирались у різних кав’ярнях, поки
не зробили офіційного кроку - зареєстрували Львівський
шаховий клуб 1893 року в приміщенні нинішнього Гранд-Готелю.
Клуб і шахи переживали різні періоди - занепад 1911-1920
роках і відродження в Польщі. Першим і єдиним серйозним
шахістом Львова до 1930 року був безумовно граф Ігнаци По-
піль. В історію світових шахів увійшла його знаменита кінцівка
із знаменитим віденським маестро Георгом Марш (до того ж
народився він у Чернівцях). Він знаменитий своєю великою
перемогою над чемпіоном світу Ласкером під час своїх студій
(і Ласкера теж!) у Берліні 1989 року.
Ласкер, Е - Попель, I [С26]
Берлін, 1889
1.е4 е5 2.КсЗ Kf6 3.g3 Кеб 4.Cg2 Сс5 5.Kge2 d6 6.h3 Себ
7.Kd5 Cxd5 8.exd5 Ke7 9.c4 Dd710.d4 exd4 ll.Kxd4 0-012.0-
0 Kf5 13.Kxf5 Dxf5 14.Cd2 Ke4 15.Kph2 Kxf2 16.Db3 Dh5
17.Dxb7 Tab8 18.Dxc7 Txb2 19.Cc3

14
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
19...Dxh3+20.Kpgl Dhl+21.Cxhl Kh3#0-1
Львівські шахи після війни
Мені пощастило застати ще післявоєнне покоління
шахістів і шахових діячів, що відходило.
Найяскравішим був багаторічний керівник львівських
шахів, підполковник у відставці Павло Павлович Яцина.
Великий унесок у розвиток шахів вніс Вадим Адольфович
Галембо, що відійшовши від організаційних шаховий турбот,
став доцентом і легендою Львівської політехніки.

Розділ І. Початки великої шахової історії
15
З шахових діячів відомі були директори шахового клубу
Теодор Кукич, Олександр Мельников, Казимир Шварц та
міжнародний майстер і водночас директор школи “Дебют”
Олександр Боднар.
Було пару директорів, що до шахів стосунку не мали.
У шаховому клубі завжди працювали ентузіасти, як Сте-
фурак, Роман Кузь та Васіан Лорньє.
Володимир Володимирович Білинський - трагічна фігура,
всі сили та енергію віддавав шахам і дітям. Сам не нажив
нічого, мешкав у гуртожитку. Здоров’я погіршувалось і, не
доживши до 50 років, фанатик шахів нас покинув.
Другою трагічною фігурою був міжнародний майстер і
тренер Юрій Привалов. Порушення режиму у нього було настільки
серйозним, що він десь замерз у полі.
До цього часу в мене перед очима стоїть заповнений
старий львівський шаховий клуб, перша кімната належала
любителям. Кого тут не було - і професура університету, і
військові і передвоєнна інтелігенція. Одного дідуся з сивою
бородою, старомодною шикарною краваткою, що сидів рівно,
як статуетка, пам’ятаю досі. Був там і близький приятель
мого батька з гімназії в Ярославі інженер Яриш, дуже за мене
вболівав, передчасно помер.
Першим інкубатором юних шахістів після війни став
шаховий гурток Палацу піонерів, що на початку очолив
першорозрядник Тагаутдінов, згодом до Львова приїхав майстер Ра-
фаїл Горенштейн. І почали там рости юні шахісти: Леонід
Штейн, Борис Каталимов, Юхим Ротштейн та інші.
Коли Горенштейн виїхав до Ялти, гурток очолили Віктор
Карт, далі майстри Борис Коган, Юхим Ротштейн і легенда
юнацьких шахів Володимир Білинський, який за декілька років

16 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
очолив нову школу “Дебют”, при спортивному товаристві
“Авангард”.
Ця школа перейняла естафету школи ДЮСШ-2 з вирощення
гросмейстерів. Школу ДЮСШ-2 (разом із тенісом, боротьбою,
фехтуванням і легкою атлетикою) було створено 1965 року.
Там працювали Віктор Карт, Геннадій Левіков і Ірина Ро-
зенцвайг - перша учениця Віктора Карта, чемпіонка України
1967 р.
Десь у році 1985 при “Дебюті” ми з гросмейстером Йо-
сифом Дорфманом почали свою школу, звідки вийшли
гросмейстери, які самі стали вже відомими тренерами. Віталій
Голод - тренер збірної Ізраїлю, Андрій Максименко - Польщі,
Олександр Сулипа- Туреччини й України, Михайло Козаков
-- у Франції та Еміратах.
Там же працював і наш тренер нової хвилі (після Каргів-
ськоі) Володимир Грабінський з дружиною-гросмейстером
Мирославою. Він уЛьвові виростив потужний загін з Андрія
Волокитіна, братів Вовків, Михайла Олексієнка, Юрія Криво-
ручка та Мартина Кравціва, Ярослава Жеребуха.
Чималу роль у шаховому житті відіграв клуб у будинку
офіцерів. Довгі роки керівником був Ільтізар Амінович Кутуєв,
сильний кандидат, що був чемпіоном Львова.
Після його передчасної смерті 1981 року, клуб очолив
відомий тренер, міжнародний майстер Віктор Савелійович
Желяндинов.
Шахам пощастило тоді, що першим замкомандувача
Прикарпатським округом був неймовірний фанатик шахів генерал-
полковник Микола Борисович Абашин. Він створив сильну
команду, всім дав квартири. Команда, за яку грали
гросмейстери Олександр Бєлявський, Йосиф Дорфман, Марта Літин-
ська, Олександр Хузман, Фелікс Левін та міжнародний
майстер Володимир Бутурин неодноразово вигравали
чемпіонати збройних сил.

Розділ І. Початки великої шахової історії
17
Федерація, як уже було написано, в Совдепії не була
важливим органом, стала дуже важливою в самостійній Україні.
На початку 1980-х до керівництва прийшов мер Львова
Володимир Юлійович Пехота, що збудував шаховий клуб і
корти “Спартак”, за що отримав не нагороду, a ... партійну
догану. Коли він став міністром у самостійній Україні, то
президентом став його помічник Микола Ілліч Мелешко.
У середині 1990-х пришилось по президентувати
гросмейстеру Адріану Михальчишину. А в 1998 р. президентом став
колишній губернатор Степан Антонович Давимука. У Львові
стали проводити міжнародні турніри, як меморіал Штейна 17
категорії. Традиційним був опен “Незалежність”, а тепер уже
10 разів пройшов Меморіал Василишина.
Юрій Яніцкій - один з найталановитіших шахістів історії
Львова, один з небагатьох поляків, що залишились у місті,
так і не став гросмейстером. Хоч грав у силу доброго
майстра. Був недисциплінованим, а з чемпіонату країни, де він мав
зробити свій прорив, його вигнали за пару турів через
п’яний дебош.
Юрій Масловський - був скромним кандидатом у майстри
і до того ж непоганим винахідником. Він увесь час був
зайнятий бізнес-розробками.
Всеволод Цебенко - був теж богемним шахістом. За
спеціальністю він був соціологом, а його маму знали всі — вона
була директором університетської поліклініки. Сєва, як його
всі звали, був відомим скандалістом. На жаль дуже рано пішов
з життя.
Роман Кабарівський, мав абсолютно різнобічний талант
та нуль дисципліни. Це не дало йому змоги стати майстром,
та й в житті все пішло не так. Наприкінці був гробівником на
Личакові.
Володимир Новіков був майстром спорту з городків (!) та
непоганий кандидату майстри. Був інструктором фізкультури

18 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
на масложиркомбінаті й в часи тяжкі продуктові Совдепії
підкормлював нас майонезом.
Едуард Случевський, теж з поляків, у молоді роки грав у
другій футбольній лізі. Працював інженером і був дуже
великим теоретиком. Один з найприємніших і доброзичливіших
львівських шахістів.
Майстер Міша Бурдман - у Чикаго, Володя Гостомельсь-
кий - у Нью-Йорку.
Павло Тесленко, військовий хірург, підполковник. Переїхав
до Львова із Сахаліна, де був чемпіоном острова. Грав у
львівських чемпіонатах нечасто.
Юрій Янко рідко виступав у 1970-ті роки, оскільки був дуже
зайнятий на роботі провідного інженера випробовувана
Львівського автобусного заводу.
Тарас Михалусь, дуже солідний кандидат у майстри,
любив веселе життя і був душею шахових товариств.
Віктор Щербаков, випускник інституту фізкультури і
чудовий дитячий тренер. Довгі роки був директором школи
“Дебют”.
Тарас Гарячий, один з небагатьох сильних шахістів з
провінції. Вів шахові гуртки в рідній Рава-Руській.
Рудольф Колесников, наш знаменитий арбітр та
постачальник шахових книжок.
Журналіст Іван Яремко за професією інженер, уже десятки
років на громадських засадах є головним прес-референтом
львівських шахів - його внесок у їхній розвиток. Написав кілька
книжок, зокрема про Степана Попеля.
Микола Матвієнко приїхав до Городка з Полтави і в
шаховій пустині створив фантастичну шахову школу. Проводив
популярні міжнародні юнацькі турніри.
Андрій Матвійчук, сильний шахіст майстерського рівня,
бізнесмен. Організував у Новояворівську шахову школу та
проводить багато турнірів різного рівня.

Розділ І. Початки великої шахової історії
19
Рустам Михайлович Козаков, батько гросмейстера
Михайла, був директором федерації з 1997 року до від’їзду до
Німеччини Григорія Коца. Був душею проведення всіх
міжнародних та українських турнірів. Був досвідченою і розумною
людиною, що завжди вміла дати добру і розумну пораду.
Сестри Аня і Марійка Музичуки виросли в Стрию (де до
цього був лише один відомий шахіст - кандидат у майстри
Дзюба). Батьки - тренери з шахів виростили обох провідних
шахісток світу і за це ш велика хвала.
З тренерів треба відзначити ще Марка Ароновича
Бермана, працював в Будинку зв’язківців. Виїхав до Ізраїлю й
дописує до місцевої преси.
Дуже багато зробив Євген Лисенко, який працював у
різних місцях і завжди мав результати.
Тренер і судця Мельниченко був активний на початку 1960-х
років.
Олександр Боднар, міжнародний майстер, спочатку багато
років був класним інженером, згодом, із розпадом Совдепії,
перейшов на шахи, став директором шахового клубу і школи,
а з переїздом до Гамбурга став відомим німецьким тренером,
як Сроковський та Відоняк.
Володимир Петухов, кандидат у майстри, був відомим
знавцем мов, згодом зміїшв напрям на юридичний і нині
має адвокатську контору в Празі.
Роман Відоняк, учень нашої з Дорфманом школи, виїхав до
Німеччини і в Баварії очолює шкільний шаховий проект.
Володимир Ушаков був довгий час інструктором
Львівського шахового клубу, я з ним полюбляв грати в бліїї;. Раптово
покинув шахи, ставши професійним фотографом.
Зі Львова більше виїхало, ніж приїхало шахістів.
Приїхали Йосиф Дорфман, Василь Іванчук, чемпіонка СРСР
Ірина Чолушюна, що згодом одружилася з югославом. Чимало
учнів Віктора Карта виїхало до Ізраїлю. Це кандидати в майст¬

20
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
ри Лагун з батьком, теж кандидатом у майстри і директором
будівельного тресту, Аркадій Тур’ян, Алік Штейнбок, що
дослужився до полковника в ізраїльській армії, Ірина Розенцвайг
та її улюблений учень Гена Гольдштейн, Поліна Кіпервассер,
що була чемпіонкою України в команді, Едуард Вітенберг, Ілля
Гуллер, Борис Алов і Вадим Фрейфельд, що став професором
медицини. Ольга Ряховська та майстер Юхим Ротштейн з
сином Аркадієм мешкають у Кельні.
Зоя Лельчук, віце-чемпіонка СРСР і член німецької збірної
мешкає в Ессені, там же гросмейстер Фелікс Лєвін.
Відомий тренер Ярослав Сроковський з дружиною
гросмейстером Катею Борулею мешкають у Баден-Бадені і
керують фізіотерапевтичним салоном.
Олександр Боднар - тренер у Гамбурзі, а Віктор Карт - в
Ганновері. Директор федерації Григорій Коц - у Вюрцбурзі,
улюблена учениця Віктора Карта Євтушенко-Булонь - Парижі.
У Львові було виховано чимало польських шахістів, що
виступали за збірну країни після війни. Перша тут Кристина Го-
луй-Радзіковська, багаторазова чемпіонка Польщі. Відомий
майстер з Кракова, член олімпійської збірної Альфред Тарнов-
скі. Трохи слабший був майстер Шапіль.
Війна порозганяла по світу й українців. Ярослав Шевчик
опинився в Австралн й разом з братом великого композитора
Мирослава Скорика заснували клуб шаховий.
Турянський, Попович, Степан Попель врятувалися в
Америці, стали відомими професіоналами у своїх
спеціальностях. Завжди самовіддано грали в шахи і допомагали
українським шахістам як могли.
У1991 році група шахістів з Америки приїхала грати матчі
до Львова - це було справді велике воз’єднання українських
шахістів.
Перед війною до Львова прибула група польських шахістів-
євреїв. З них Едвард Герстенфельд був фіналістом чемпіонату

Розділ І. Початки великої шахової історії
21
СРСР 1940 року. З початком війни він зник без сліду. Іцхак
Шехтер потрапив до Ізраїлю, змінив прізвище на Алоні і грав
у багатьох Олімпіадах.
Декілька слів про моїх співавторів усіх статей і книжок.
Олександр Боднар. Із Сашком ми пройшли всі чемпіонати
області та України, йому завжди трошки не вистачало до
лідерів. Став чуцовим інженером, згодом директором клубу і
школи. Тепер дуже успішний тренер у Гамбурзі, дідусь.
Іван Кравець - страшенно любить шахи. На жаль він до
них вернувся трохи пізно і став чудовим тренером.
Десь з 10 років тому ісландський гросмейстер Маргейр
Петурссон (після закінчення кар’єри шахіста відкрив банк
“МР”) вирішив купити банк “Львів”. Відтоді мешкає на
проспекті Шевченка, відкрив клуб гросмейстерів, що
збирається раз на місяць і проводить засідання з червоним вином і
бліц-турніри.
Ще треба згадати про сім’ю Германових. Тетяна була одною
з найсильніших шахісток області, згодом переїхала до Сургута,
де була директором шахового клубу, наприкінці 1990-х
повернулась назад. Її чоловік був майстром спорту з шашок, а син
- кандидат у майстри, тренер.
Інститут фізичної культури з його шаховою спеціалізацією
працював на рівні ЗО років, випускаючи тренерів - туг
навчались і Бєлявський, і Іванчук, і Чолушкіна, і сестри Музичук.
Викладачі першого періоду були явно сильнішими за
наступні набори. Доцент Сімкін мав команду з Олексія Барташ-
нікова та Віталія Браславського.
Згодом прийшли міжнародний майстер В. Бутурин та кмс
Янків, що пізніше став депутатом Верховної Ради від
“Свободи”.
Дивно, що більшість львівських гросмейстерів закінчила
Львівський університет імені Івана Франка - це і Попель,
згодом Карт, Каталимов, Штейн, Літинська, Романишин, Ми-
хальчишин, Криворучко, Олексієнко, брати Вовки.

22 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
З Політехнічного університету вийшли Ротштейн, Боднар
та журналіст Яремко.
Останнім часом ректор політеху проф. Бобало почав дуже
серйозно підтримувати шахи, кілька львівських літніх опенів
було проведено в старовинному актовому залі, де 1962 року
відбувся знаменитий матч СРСР - Югославія.
Перший міжнародний турнір був 1961 року, юнацький. З
зірок грали І. Савон, Тукмаков, Адор’ян, Янса.
Згодом був дівочий турнір 1967 року з Літинською, Лемачко,
Фаталібековою та Маркович. А від 1984 року почали
регулярно проводити чоловічі міжнародні турніри.
Українські майстри
Крім шахових центрів Львова, Харкова, Києва та Одеси
шахове життя було і в інших містах України, і там теж
з’являлись сильні шахісти. У Донецьку життя шахове теж
розвивалось, там якийсь час мешкав видатний етюдист Селезньов.
Його друг Юхим Боголюбов перед приходом советської армії
1943 року приїхав потягом із Німеччини і забрав до себе.
Далі Селезньов мешкав у французькому монастирі, був
садівником. Жаль, його творчість після війни банально пропала.
Серйозним майстром був Юрій Коц, чемпіон України і
багаторазовий учасник чемпіонатів СРСР. Був знаменитим
картярем, а всіх юнаків України 1960-х років він навчив
техніки метання карти на відстань. Мав прізвисько Паук через
свої довжелезні пальці картяного шулера.
З майстрів там ще були Левицький і Борис Клюкін, з якими
я грав у фіналах чемпіонатів “Авангарду”. Клюкін, трагічна
фігура, мав зовнішність італійського кіноактора, а був шефом
вибухівників на шахті й пив безбожно. Не раз його виносили
судді з-за столика, бо він засинав під час партії.
Згодом з’явилися любителі шахів професор Веніамін Амітан
і концерн “Данко”, що в забутому богом містечку Краматорську

Розділ І. Початки великої шахової історії
23
створили фантастичну шахову школу, з якої вийшли Карякін
(куци переїхав із Сімферополя), Латно (переїхала зі Львова),
Кузубов, Арещенко і Єфіменко. Всі стали супергросмейстера-
ми. Коли помер Амітан, школа розпалась.
Найвидатнішим представником школи був Руслан Поно-
марьов, чемпіон світу ФІДЕ та багаторазовий чемпіон
олімпіад. Згодом переїхав до Києва, не дали йому політики зіграти
матч з Каспаровим, після цього одружився в іспанському Біль-
бао.
Дуже талановитий гросмейстер Євген Мірошниченко, який
став нещодавно тренером чоловічоїзбірної Туреччини. Раніше
успішно виступала чемпіонка України Олена Горняткевич.
У мої часи дуже непоганим майстром був Віктор
Грохотов, він був високого рівня інженером на Кременчуцькому
нафтопереробному заводі.
Колишній президент української федерації В. Петров теж
кмс з Полтави.
Про житомирську школу тренера Тросмана написано у
статті про Дорфмана, а про Ворошилоградську - в статті про Ку-
зьміна.
У Маріуполі була єдина шахістка високого рівня Анна За-
тонських, що переїхала до СІЛА, а нині мешкає в ФРН
одружилася із гросмейстером Фрідманом.
Серйозна школа була у Дніпропетровську. Там шахісти
були згруповані в університеті, де ректор Моссаковський був
великим любителем шахів. Там був майстер професор
Щербаков, згодом Гуревич, Школа та О. Єліна, яка грала за збірну
України.
Флагманом школи був учасник чемпіонатів СРСР майстер
Аркадій Новопашин, що недавно помер.
Гросмейстер Олександр Мороз дуже рано помер. Там
починала гросмейстер, прес-шеф ФІДЕ Анастасія Карлович.

24
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Гросмейстер Охотник, чемпіон Європи серед ветеранів
спочатку виїхав до Ужгорода, а згодом до Франції.
У Закарпатті центр шахів є в Мукачеві, де відомий
організатор матчів на першість світу Йозеф Реш створив клуб.
Головною зіркою там є гросмейстер Єфіменко.
В Івано-Франківську теж була своя школа, де виріс майстер
Адлер, що згодом емігрував до Канади. Там пізніше виріс
гросмейстер Онищук (однофамілець Олександр член збірних
України і СІЛА є викладачем шахів в університеті в Техасі).
У Тернополі виріс майстер Леонід Каплун, що трагічно
загинув, мешкає майстер і тренер Олег Калінін.
На Волині є лише міжнародний майстер Неділько.
З Хмельниччини вийшла чемпіонка СРСР і претендентка
Лідія Семенова і гросмейстер Любомир Михалець.
Вінниччина дала Україні Олександра
Константинопольського.
Сучасні герої гросмейстери Федорчук та Ілля Нижник, що,
на жаль, не зміг дійти до рівня свого таланту. У Вінниці
створено потужну школу на чолі з його директором Миколою
Бондарем і виростили чемпіона Європи Вітю Матвііщена.
У Херсоні теж була непогана школа тренера Фрейденфе-
льда, що дала олімпійських чемпіонок Наталію Жукову та Інну
Гапоненко.
Виховані майстри Будович та Тельман.
Чудова школа була в Миколаєві, де керувала федерацією
дивовижна людина Володимир Писарчук, що занадто рано
помер, як і талановитий майстер Аркадій Шмірін. Звідти
вийшла гросмейстер Оксана Возовик. Тепер брати Бортники,
гросмейстери.
Запоріжжя виховало чемпіонку України Людмилу Мулен-
KD.

25
Розділ 1. Початки великої шахової історії
Шахи в Україні
У книжці з п. Семенком ми не мали достатньої інформації
про походження багатьох видатних шахістів за кордоном і про
їхні українські зв’язки. Найзнаменитіша шахова сім’я Польгарів
має українське коріння! Мати Клара народилася в селищі Вілок
біля Ужгорода на самому українсько-угорському кордоні.
Познайомилась з Ласло Польгаром через відділ переписки одного
з угорських молодіжних журналів. Пані Клара не забуває
української мови і з задоволенням спілкується з українцями рідною
мовою.
Боснійський гросмейстер Предраг Ніколіч теж має матір
українку. Він був кандидатом на першість світу і багато років
очолює збірну Боснії. Його мати походить з містечка Перечни
на Закарпатті. Тому Предраг вважає себе русином і досить
часто домовляється із львівськими гросмейстерами, щоб
приїхати відвідати рідні краї своєї мами.
На початку XX сторіччя дуже багато українців з Галичини
виїжджало до Боснії, де було досить вільної землі. Проблема
була в тому, що в галицьких сім’ях було багато дітей (у моєї
бабці, наприклад, було 12 братів та сестер) і за 2-3 покоління
після багаторазового розділу землі всі отримували дуже малу
частину та ставали просто бідняками.
Володимир Багіров мав батька вірменина і матір українку з
Волині. Батько був директором нафтового заводу і був
репресований 1937 року. Сина мати виховала у Баку. Він був
не тільки багаторазовим учасником фіналів чемпіонатів
СРСР, а й видатним тренером (тренував Полугаєвського, Таля
і збірну Латвії), крім того, був знаменитим теоретиком, його
книжки про захист Альохіна та Англійський початок й нині
ще вважаються класичними. Як справжній шахіст, Багіров
помер під час партії на турнірі у Фінляндії
Володимир Крамнік теж має українське коріння! Батько
виходець з Кубані, працював викладачем Львівської Академії

26
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
мистецтв. Мати народилась в Ужгороді, закінчила
консерваторію у Львові. Тут батьки Володі одружилися, а батькові
запропонували в цей час посаду головного архітектора Туапсе.
Маленьким хлопчиком Володя кілька разів приїжджав до
Львова, де батьки зустрічалися з друзями та рідними.
З Україною доля пов’язала і великого чемпіона світу
Олександра Альохіна. Його рідний брат Олексій мешкав у Харкові,
де очолював шахову секцію. Альохін під час Першої світової
війни перебував на галицькому фронті як санітар (він був
визнаний непридатним для солдатської служби). Там був
важко поранений, лежав у шпиталі в Тернополі, де розіграв
безсмертну партію проти Фельдта. Далі 1918 рік - Одеса.
Альохін добрався сюди з Москви - хотів сісти на корабель із
французами, що відступали, та його заарештували більшовики.
Незрозуміло, хто його врятував, але, кажуть, що сам
головнокомандуючий Троцький, який дуже любив шахи і грав у
знаменитому віденському кафе “Централ”. Альохін грав сеанс
одночасної гри у Львові.
У Віктора Корчного батько народився в Україні, а дружина
Петра Лееверійк 1945 року була заарештована Смершем у Відні
та провела рік у тюрмі у Львові. У кар’єрі Корчного Україна
теж відіграла велику роль — він вигравав чемпіонат СРСР у
Києві 1964, матч проти Спаського 1965, де секундантом у
нього був київський майстер Владислав Шияновський. Згодом
знаменитий матч із Петросяном в Одесі 1973, де відбулася
відома бійка ногами під столом. Корчной проводив і
тренувальні збори у Львові - в 1973 році з молодими львівськими
гросмейстерами Бєлявським, Романишиним і Михальчи-
шиним, а в 1990-их — з Василем Іванчуком. У Львові збори
проводили Карпов наприкінці 1990-их (хоч він більше любив
проводити тренувальні збори в Одесі) і Каспаров 1976 року.
У книжці було випущено з уваги кілька видатних шахістів,
народжених в Україні. Першим слід відзначити загадкову фі¬

Розділ І. Початки великої шахової історії
27
гуру гросмейстера Осипа Бернштейна, який народився в
Житомирі. Відомий московський адвокат, він після революції
встиг емігрувати до Франції, і його паризька квартира була
центром збору російської емігранської інтелігенції. Був
разом з Альохіним членом масонської ложі. В еміграції грав у
шахи дуже мало, хоч з Альохіним грав низку легких партій,
де, як свідчать очевидці, чемпіон світу переваги не мав. Уже
в 75-річному віці він повернувся до активних шахів.
Відомий гросмейстер Олексій Суетін народився 1926 року
в Кіровограді. Його батька, військового, перевели до Тули, а
сам Суетін у 1950-их роках переїхав до Мінська. Багато разів
брав участь у чемпіонатах СРСР та виграв чимало
міжнародних турнірів. Був тренером чемпіона світу Тиграна Петросяна
та одним з найвідоміших теоретиків. Його книжкова дебютна
серія, яку видавали в НДР, була дуже популярною. Був
впливовим шаховим оглядачем газети “Правда”.
Нова еміграційна хвиля українських шахів
Від написання книжки “Шахи в Україні” автором цих
рядків і великим ентузіастом українства в еміграції п. Юрієм Се-
менком, який відійшов у вічність, і в українських шахах
відбулось багато змін. Велика еміграційна хвиля, і в багатьох збірних
світу є українські гросмейстери.
Еміграція фактично почалася з великого Осипа
Бернштейна, далі Юхима Боголюбова, Ніколаса Россолімо. Під час
Другої світової війни цей ряд поповнили Федір Богатирчук
- дворазовий чемпіон СРСР, Степан Попель, Селезнев.
Наступної хвилі треба було чекати 50 років. Перший
сигнал подав одесит Лев Альбурт, який залишився в Німеччині,
а згодом перебрався до США. Це сталося 1978 року в розпал
холодної війни. Всю команду викликали в КДБ і змусили
кожного розповісти, як таке трапилось і якої вони думки про
Альбурта. Першим опитали екс-чемпіона світу Василя Смис-

28
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
лова, і той, пояснюючи втечу Альбурта, повів, що він, на його
думку, “особистість демонічна”. Від такої, неочікуваної
відповіді, кадебешники розгубились і... завершили допит! Утік
Альбурт досить просто - на Кубку Європи в ФРН після
сніданку вийшов у місто і звернувся до поліцейського відділку,
де попросив політичного притулку. Набагато складніше
втікав Ігор Іванов, що був змушений по дорозіз Куби заховатися
в аеродромному туалеті в канадському місті Гандері. Альбурт
став чемпіоном СІНА, грав за команду на Олімпіаді, а нині є
відомим тренером і автором шахових бестселерів.
Наступна велика хвиля еміграції, що дуже боляче вдарила
по українських шахах, почалася на початку 1990-их. Розпочав
її львівський гросмейстер Йосиф Дорфман (в юності його
звали Леонід - так писали навіть у часописі “64”!). Він,
колишній тренер Гаррі Каспарова, досягнув в еміграції великих
успіхів, виплекавши найсильнішого французького шахіста Етьє-
на Бакро. Виступав багато років на Олімпіадах та Чемпіонатах
Європи за збірну Франції та тренував її. У Франції знайшла
свою другу батьківщину колишня чемпіонка України
луганчанка Марина Непеша-Леконт. За збірну Франції' в 1970-их
роках грала львів’янка Ніїїа Євтушенко-Булонь. Вона також
була чемпіонкою країни та регулярно виступала за збірну на
Олімпіадах та чемпіонатах Європи.
У ті ж роки переселився до Угорщини харків’янин,
колишній претендент за світову першість Олександр Чернін.
Дуже ціїсаво, що він виступав лише за юнацьку збірну
України і не зіграв жодної партії за першу. Чернін довший час
тренував Юдіт Польгар і безумовно вплинув на її подальший
розвиток. Отримавши угорське громадянство, кілька разів
виступав за збірну, але великих успіхів у ній не досягнув, і
угорці замінили його молодими шахістами, яких нині й
тренує Олександр. Цікаво, що за 14 років проживання в
Угорщині віїї не вивчив угорської мови, і під час подорожування

Розділ І. Початки великої шахової історії
29
за кордон потягом його кілька разів знімали з потяга угорські
прикордонники для вияснення особи.
Його великий приятель з Харкова Михайло Гуревич тоді
ж вирішив переселитись із сім’єю до Бельгії. Кілька разів
виступав за збірну на Олімпіадах, але передусім Михайло є
“королем” опенів, яких він у своїй кар’єрі виграв більше сотні!
Можливо, він є світовим рекордсменом. Далі грав за збірну
Туреччини.
За океан українські шахісти їздять і емігрують не дуже охоче.
З гросмейстерів це лише Олександр Стрипунський та Ігор
Новіков із Харкова, Ганна Затонських із Донецька та
Володимир Онищук із Севастополя. Останні два виїзди, а
особливо, Онищука, стали першим відчутним ударом по збірній
України в XXI сторіччі. Вони обидва виграли американські
“зелені карти” в лотереї. Одесько-київський гросмейстер
Семен Палатник отримав запрошення на тренерську роботу до
СІЛА і вже 10 років успішно тренує дітей.
Львівський майстер Борис Коган 1980 року емігрував до
Атланти (СІЛА), багато разів виступав у чемпіонатах СІЛА і
виховав учня - чемпіона СІЛА 1990 року, гросмейстера
Стюарта Рейчелса. Він помер 1991 року від раку.
В останні роки до СІЛА переїхали Катерина Рогонян та
Ірина Зенюк.
Не дуже велика еміграція українських шахістів у напрямку
Ізраїлю - гросмейстер Олександр Хузман із Житомира
виступав регулярно за збірну країни на Олімпіадах та постійно тренує
одного з найсильніших гросмейстерів світу-Бориса
Гельфанда. Одеситка Марія Ярмолінська (Клінова) та Анжела Борсук
із Харкова теж багато разів вигравали жіночий чемпіонат
Ізраїлю та виступали за збірну. Одеський гросмейстер
Костянтин Лернер переїхав до Ізраїлю 2001 року, за збірну країни не
виступав. Дуже рано помер. Київський майстер Леонід Зайд
трагічно загинув в Ізраїлі під колесами автомобіля. Талано¬

зо
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
витий харківський гросмейстер Борис Альтерман чомусь дуже
рано залишив практичну гру і консультує шахову комп ’ютерну
програму Junior. Київський гросмейстер Леонід Гофштейн свої
кращі результати показав саме в еміграції, але теж рано помер.
В Іспанії' виступають у турнірах та займаються
тренерською роботою гросмейстери Руслан Погорєлов та одесит
Віктор Москаленко, а віднедавна і Руслан Пономарьов.
За збірну Словенії' виступають львівські гросмейстери
Олександр Білявський та Адріан Михальчишин, хоча обоє й
надалі мешкають у Львові. Причиною зміни федерації у них
був конфлікт з колишнш президентом шахової федерації
України Іваном Биком.
Великі втрати понесли в останньому десятиріччі жіночі
шахи, крім двох вже названих гросмейстерів, найбільшою було
повернення Аліси Галямової до Казані після розлучення з
Василем Іванчуком. Усі успіхи жіїючих шахів в Україні - срібні
медалі на Олімпіадах 1992 року в Манілі та золото на
європейській першості 1992 року в Дебрецені - були б неможливі без
Аліси. У Львові ніхто не допомагав Алісі в тренуваннях та й
українська федерація майже не звертала на неї уваги. В
Татарстані Аліса мала величезну підтримку від Президента Шай-
мієва і нещодавно була визнана найвідоміїпою татаркою в
світі. Друга срібно-золота гросмейстер львів’янка Ірина Чолуш-
кіна одружилася в Югославії', народила доньку, стала
чемпіонкою країни та виступала за збірну цієї країни на
Олімпіадах.
Велика жіїюча українська колонія в Німеччині-
гросмейстери - львів’янки Зоя Лельчук і Катерина Боруля, киянка
Оксана Саран і чемпіонка України 1966 року Раїса Валнична з
Чернівців. Усі вони перейшли до розряду шахових аматорів,
мають роботу, не пов ’язану з шахами, грають лише в найсиль-
ніїиій жіїючій лізі світу - Бундеслізі та лише деколи виступають
за національну збірну.

Розділ 1. Початки великої шахової історії З1
Більше українців-чоловіків грає в Німеччині - гросмейстери
зі Львова Фелікс Левін та Аркадій Ротштейн, міжнародні
майстри та видатні тренери Роман Відоняк та Ярослав Сроков-
ський. Останні двоє успішно займаються тренерською
роботою. Найвидатніший український тренер, основоположник
львівської шахової школи Віктор Карт уже 5 років мешкає в
Ганновері та пробує створити ганноверську шахову школу.
У цьому ж місті працює і майстер Олександр Бангієв із
Севастополя.
Чемпіоном світу серед ветеранів 2003 року став колишній
львів’янин Юрій Шабанов (мешкав у Росії). Серед жінок
чемпіонкою 2002 року стала львів’янка Марта Літинська. Брали
участь ще двоє колишніх львів’ян майстри Борис Каталимов
(мешкав у Казахстані) та Юхим Ротштейн (Німеччина).
Еміграцією можемо вважати і виїзд до Росії після війни
Давида Бронштейна, Ісаака Болеславського, Олександра
Константинопольського та дещо згодом - Юхима Геллера.
До великих втрат українських шахів слід віднести звіряче
вбивство в своїй квартирі київського гросмейстера Ігоря
Платонова.
Відомі київські тренери Наум Левін та Леонід Аптекар в 1970-х
роках емігрували відповідно до Австралії та Нової Зеландії.
Друзі жартували, що вони і в Києві мешкали на різних берегах
Дніпра й жорстоко конкурували. Тренерських успіхів на
новому місці не досягнули.
А ось основоположник житомирської шахової школи
Михайло Тросман успішно працював у Нью-Йорку, виховав най-
сильнішу американську шахістку Ірину Краш, що емігрувала в
юному віці з батьками з Одеси. Не емігрував, але успішно
працює із закордонними юними шахістами львівський майстер
Віктор Желяндінов. Найкращі його досягнення - здобуття
найкращим юніором найсильнішого польського клубу “Поло-
нія Варшава” Матеушем Бартелем двічі звання чемпіона
Європи серед юнаків до 18 років.

32
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
У Канаді, крім гросмейстера Дмитра Тьомкіна, тренером
збірної є львів’янин Юрій Очкусь. Мешкає там і майстер
Віктор Адлер з Івано-Франківська. З Івано-Франківська до Ізраїлю
в однорічному віці виїхав майбутній гросмейстер Артур Коган.
Гросмейстер Мирон Шер народився в Чернівцях, почав
грати в школі відомого тренера Альберта Гурвіча. А коли Шер
та Гурвіч виїхали із Чернівців, шахове життя у місті повністю
занепало. У 1984 році ми разом з гросмейстером Артуром
Юсуповим відкривали великий шаховий клуб у Чернівцях.
Недалекі комуняки виділили в Чернівцях під шаховий клуб
церкву! Після розпаду СРСР церкву у шахістів відібрали, і
дотепер чернівчани не мають свого шахового клубу. Мирон
тренував збірну Данії, а в середині 1990-х емігрував до Нью-Йорка
й відкрив там свою шахову школу. Справи в нього йдуть
чудово, він має титул “короля тренерів великого яблука”. У
Чернівцях народився також головний організатор шахового життя
в столиці Австро-Угорщини - Відні майстер Георг Марко. Він
був редактором знаменитого “Wiener Schachzeitung” та
організатором усіх міжнародних турнірів у Відні.
Георгію Борисенкові (народився в Харкові 1925 року) не
вдалося стати гросмейстером в очній грі. Однак він кілька
десятків разів грав у фіналах чемпіонатів СРСР, був дуже
відомим теоретиком і тренував багатьох шахістів, серед них і
велику Нону Гапріндашвілі. Він був одружений з
багаторазовою чемпіонкою СРСР Валентиною Беловою. Змінив
чимало місць проживання: Ленінград, Свердловськ, і, нарешті,
Ташкент. Слід, правда, зазначити, що узбеки знань та уміння
сім’ї Борисенка не використали.
Григорій Кайданов, народжений у Бердичеві, переїхав до
Москви, де став гросмейстером, а на початку 1990-их
емігрував до СІНА, де в Канзасі має найкращу школу в СІНА.
Виступав за збірну СІНА на кількох Олімпіадах.

33
Розділ 1. Початки великої шахової історії
У Бердичеві на одній вулиці (щоправда, в різний час)
народились два найбільших тренера в історії шахів - Віктор Карт
та Володимир Зак, який виростив Спаського та Корчного. Зак
пройшов всю війну офіцером, а в Ленінградському палаці
піонерів досяг вершин тренерської кар’єри. Помер у будинку літніх
людей, усіма забутий.
Едуард Гуфельд, корінний киянин емігрував двічі- спочатку
одружився з донькою тбіліського рабина і переїхав до Грузії.
На Спартакіаді народів СРСР у матчі проти збірної України
він довго мучив Леоніда Штейна, і той жартома питав: “Чого
хоче від мене цей грузин?” У Грузії він виростив велику Майю
Чибурданідзе (яку, до речі, згодом тренував луганчанин Генна-
дій Кузьмін). Далі він працював у Сінгапурі у шахового
мецената Дато Хана, який назвав Гуфельдом улюбленого коня.
Друга еміграція і вічна в нього була до США, до Лос-Анджелесу.
Хоч назовсім осідати Гуфельд тут не думав - в листі до одного
з приятелів він написав - роботи тут у мене непочатий край.
Цінив він у шахах красу і зіграв кілька фантастичних партій, а
одну - проти Багірова називав “своєю Джокондою”.
Публікував він цю партію у різних журналах світу упродовж 20-ти
років, і любив дражнити свого приятеля Багірова так: ’’Слухай,
Володю! Джоконду опублікували у 86-ий раз!” Помер
несподівано від інсульту після шахової партії в парку
Лос-Анджелесу.
Американські шахісти початку XX сторіччя Чарльз Яффе,
Оскар Чайєс та канадський гросмейстер Абрам Яковський
народились у маленькому містечку Броди неподалік від Львова.
Довоєнний претендент на звання чемпіона світу Сало
Флор народився в Городенці на Івано-Франківщині.
Меморіальні турніри його пам’яті проводили у Львові та Ужгороді.
Москвичі чемпіонка Європи 2004 року Олександра Косте-
нюк та супер-гросмейстер Олександр Грищук теж мають
українське коріння. Американо-французький гросмейстер

34 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Ніколас Россолімо з походження був наполовину греком і
народився у Києві.
Харківський гросмейстер Ігор Новіков, член срібної
збірної команди України з чемпіонату Європи 1992 року, “виграв”
у лотерею зелену карту СІЛА і переїхав туди з сім’єю. Не зміг
показати результатів, гідних своєму великому таланту.
Не згадали ми і призерку чемпіонатів СРСР серед жінок
Олену Чайковську, яка одружилася з грузином і переїхала до
Тбілісі. З Одеси походить сім’я грузинського гросмейстера
Геннадія Зайчика, що мешкає нині в Філадельфії.
Одеський майстер Яків Юхтман (на прізвисько Янкель) був,
напевно, першим шаховим емігрантом із України до
Нью-Йорку. Він не досягнув успіхів, гідних його таланту, ще в СРСР він
потрапляв у різні історії, які досить часто закінчувалися в
міліції. У Нью-Йорку він майже мешкав у шаховому клубі, де
грав від ранку до вечора на ставку.
Першим шаховим емігрантом з України до Ізраїлю був
сімферопольський майстер Володимир Альтерман наприкінці
сімдесятих років. Одесит Валерій Бейм був дворазовим
призером чемпіонатів України, спочатку емігрував до Ізраїлю, а
далі до Австрії. Написав кілька непоганих дебютних книжок.
Виходець з Івано-Франківщини Роман Слободян став
чемпіоном світу серед юніорів 1994 року, виступаючи під
німецьким прапором. Та подальша його шахова кар’єра не
принесла йому успіхів, відповідних його талантові.
Президент Молдавської шахової федерації Федір Скрип-
ченко - українець, а його донька гросмейстер Альміра
Скрипченко була чемпіонкою Європи.
Батько гросмейстера Владислава Неведничого, який
емігрував із Молдавії до Румунії, сам відомий майстер, а нині
тренер Борис - українець і ще чудово розмовляє рідною мовою.
Попри страшенний удар, що нанесла українським шахам
масова еміграція, успіхи шахістів просто неймовірні! Уявіть
собі таку збірну, створену з емігрантів - Білявський, Онищук,

Розділ І. Початки великої шахової історії
35
Дорфман, Гуревич, Чернін, Альтерман! Вона в змозі
створити конкуренцію Росії в боротьбі за перше місце на
Олімпіадах!
Загалом, кінець XX - початок XXI сторіччя принесли
українським шахам чимало успіхів? чоловіча збірна виграла
чемпіонат світу 1999 року в Єревані, на чемпіонаті 1995 у
Швейцарії завоювала срібну медаль. Олімпіада для чоловічої
команди були менш вдалими - в Елісті 1998 р. та Стамбулі 2000 р.
На чемпіонатах Європи українцям щастило набагато менше
- срібна медаль з Дебрецена 1992 р. залишається єдиною у
скарбниці. На зміну ветеранам і емігрантам прийшло нове
покоління на чолі з Русланом Пономарьовим, а ветерани -
Володимир Тукмаков, Геннадій Кузьмін та В’ячеслав Ейнгорн
виконували у збірній тренерські функції. А тепер гросмейстери
О. СулипатаВ. Бродський.
Жіноча збірна досягла найбільших успіхів на початку 1990-
их років - перемога на чемпіонаті Європи 1992 р. у Дебрецені
та срібна медаль Олімпіади у 1992 р. у Манилі. На цій
Олімпіаді українки лідирували до 12 туру і лише їхня втома дала
змогу китаянкам випередити їх. Те покоління (Галямова, Лі-
тинська, Чолушкіна, Семенова) відійшло, а прийшло нове:
Наталя Жукова, Інна Гапоненко, Тетана Василевич та Наталя
Затонських. Винятково сильне покоління, яке виграло
Олімпіаду 2008 р. у Дрездені. Наталя Жукова (найбільший талант з
цієї групи) стала чемпіонкою Європи серед жінок в
особистому заліку 2000 р. та 2015 у тому самому місті Батумі!
Наступне покоління виходить з львівської шахової школи -
Катерина Лагно (2000 року переїхала до Краматорська, де
спонсорство було організовано значно краще) та сестри-стри-
янки Анна та Марічка Музичуки. Багаторазові чемпіонки та
призерки першостей Європи і світу у різних юніорських
категоріях. З ними пов ’язані надії української жіночої збірної.

36 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Найбільші успіхи українців пов ’язані з іменами Василя Іван-
чука та Руслана Пономарьова. Іванчук, щоправда, після участі
в претендентських матчах 1991 року довго не міг
пристосуватись до змін у системі проведення чемпіонату світу. Його
нервова система була абсолютно не пристосованою до но-
каут-системи, і прикрі поразки від значно слабших суперників
були наслідком Василевої нервовості. Тільки 2001 року під час
розіграшу першості світу в Москві він зміг показати всю свою
силу. Щоправда, фінальний матч 2002 р. проти Пономарьова,
в якому Василь вважався фаворитом, мав дивний перебіг.
Знову нерви перешкодили Василю виграти позиції з великою
перевагою.
Чемпіоном світу ФІДЕ став Руслан Пономарьов, хоча
виглядає так, що він морально не був готовий до гідного
репрезентування цього високого титулу. По силі гри він поступався
першій п’ятірці, і за два роки йому не вдалося досягнути
результату, гідного його таланту. Далі розпочалася боротьба з ФІДЕ
відносно матчу з Каспаровим, яка закінчилася поразкою
Руслана. Цій поразці він має завдячувати своїм радникам, які не
презентували високого інтелектуального рівня.
В усякому разі перспективи українських шахів не такі вже й
погані, зважаючи на молодість провідної групи. Проблеми є
дві: перша-спонсорство, друга-тренерська робота. В Україні
нині немає тренерів високого класу, які були б здатні (за
відповідної оплати) допомогти шахістам вийти на найвищий
рівень. Гросмейстери, які працюють зі збірними, виконують
лише конкретні секундантські функції.
Нарешті, слід відзначити велику роль, що відіграє в житті
українців у СІЛА та Канаді УСЦАК, очолювана п.
Любомиром Стебельським. Шахова ланка на чолі з колишнім львів ’я-
нином професором Орестом Поповичем багато допомагали
українським шахістам, Пономарьову, Лагно, Музичукам, а
також спонсорували меморіал професора Степана Попеля у

Розділ І. Початки великої шахової історії 37
Львові. УСЦАК проводить щорічні чемпіонати, щоправда,
проф. Попович скаржиться, що українська молодь в Америці
втрачає цікавість до шахів.
Великий тренер Абрам Хасін народився в Запоріжжі та
мешкає у Німеччині.
Великі проблемісти теж народилися в Україні: В. Батурин
та Р. Кофман - в Одесі, М. Врубель - Львові, В. Брон -
Миколаєві та Е. Погосяне - Чугуєві.
Батьки молодого російського гросмейстера Євгена Тома-
шевського - з Полтавщини, сім’я віце-чемпіонки світу
Олександри Костенюк родом із Вінниччини. Українське
походження і в Олександра Грищука, який одружився з найсильнішою
українською шахісткою Наталею Жуковою.

38
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ II.
ЛЬВІВСЬКА ШАХОВА ШКОЛА
Засновник Львівської шахової школи
Олексій Сокольський народився 3 листопада 1908 року в
селищі Кунтуш Пензенської області. Його вважають
білоруським шахістом. Правда, він відзначився ще у довоєнному
першості Ленінграда, але його вплив на розвиток білоруських
шахів незаперечний, хоча він і тренував в основному
гросмейстера Болеславського. Однак він також зробив величезний
внесок у післявоєнний підйом шахів в Україні, а особливо у
Львові, де мешкав із 1944 до 1952 року.
У 1937 році зіграв унічию з рахунком 8,5 : 8,5 (дещо дивне
кількість партій) матч з Ільіним-Женевським. Це було дуже
бойове протистояння, обидва виграли по п’ять партій.
Майстром Сокольський став 1938 року, грав у чемпіонатах СРСР
чотири рази, кращий результат - 8-10 місця 1944 року
чемпіоном України був двічі: в 1947 і 1948 роках. Слід зауважити,
що чемпіоном Білорусі стати йому не вдалося. Був “лише”
срібним призером. Загалом у білорусів команда була сильніша
від української! На початку 1950-х вони переживали шаховий
бум завдяки “старому партизану” Гавриїлу Вересову - він
перевів до Мінська Болеславського, Суетіна і Сокольського!
Видав кілька важливих книжок, але перша - “Сучасний
шаховий дебют” - написав у Львові 1949 року. Він був
найбільшим дебютним авторитетом відтоді, під його керуванням
виріс у найбільшого теоретика Ісаак Болеславський.
Сокольський одним з перших отримав звання
заслуженого тренера СРСР за роботу зі збірною СРСР у 1950-1953 рр.
У Львові у нього було багато занять - вів групи юнаків у
шаховому клубі й Будинку вчителя, ніколи не відмовлявся

Розділ II. Львівська шахова школа
39
грати в першості області, міста. (“Шахи в СРСР” тих років
повідомляли: “У чемпіонаті міста Львова 1949 року переміг Р.
Горенштейн. Невдало виступив майстер Сокольський - 5
місце”).
Доцент київської Академії фізвиховання майстер Юрій
Сімкін згадує, що йому запам’яталися м’якість і
доброзичливість Олексія Павловича - він завжди намагався допомогти
учням у всьому.
Сокольський працював з відмінними результатами - Юрій
Сімкін, попрацювавши з ним, став 1949 року чемпіоном
України серед юнаків. Згодом відбувся збір юнацької збірної
України, де Олексій Павлович був старшим тренером. До збору
залучили і Давида Бронштейна, який мешкав уже в Москві, а
в Києві мав багато родичів, його сестра була одружена з
відомим майстром Банніковим. Після цього команда України
відмінно грала на першості СРСР і здобула срібні медалі.
Виступав за спортивні товариства “Більшовик” і “Іскра”.
У першому складі виграв командний чемпіонат СРСР 1948
року, а в команді грали Флор, Тайманов, Толуш! У 1948 році
переміг разом зі своїм другом І. Болеславським на чемпіонаті
ВЦРПС у Харкові. Однак, по-моєму, вищим результатом його
було 2-3 місце в двоколовому майже гросмейстерському
півфіналі СРСР 1953 року - там він двічі обіграв непробивного
Флора. Нині б за це отримав гросмейстера, а тоді звання
давали дуже скупо. Але він був гросом!
У шахах найважливіше для Олексія Павловича була
об’єктивність в оцінці позиції, а також сміливе ставлення до теорії
в тому сенсі, що він був завжди готовий шукати нові та
оригінальні шляхи.
Помер Олексій Павлович дуже рано, 1969 року. З
наступного року в Мінську стали проводити турніри його пам’яті.
Вони стали відомі у світі шахів, оскільки 1977 року
переможцем Меморіалу Сокольського став юний Гаррі Каспаров. Це

40
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
був його перший гучний успіх, за нього він отримав звання
майстра. Шкода, що чудова традиція перервалася, але
брестські шахісти все ж провели невеликий турнір до 100-річчя
Олексія Павловича.
Ось як згадує заслужений тренер СРСР Віктор Еммануї-
лович Карт, батько Львівської шахової школи, нині мешканець
німецького Ганновера.
“Якщо я батько, то Сокольський - дідусь! Всі молоді - я,
Штейн, Каталімов, Ротпггейн - вчилися у нього. Після кожного
свого турніру він проводив творчий вечір у клубі з аналізом
партій. Читав лекціїз теорії шахів, знайомив із творчістю
кращих шахістів світу, та найважливіше - показово розбирав
партій шахістів І і II розряду.
У моєму першому турнірі II розряду я грав білими 1 .е4 Nf6
2.Nc3 d5 З.е5 Nfd7 4.е6!?, жертвуючи пішака за блокаду фігур
противника. Олексій Павлович докладно розібрав цю партію
і зазначив, що білі грали оригінально і потужно. Відтоді я
зрозумів, що аналіз своїх партій - це найголовніший інструмент
у зростанні майстерності будь-якого шахіста.
Мешкав він у центрі з дружиною, яка працювала
бухгалтером, і ми часто заскакували до нього - позичити пару
шахових книжок.
А скільки він дав сеансів - звичайних і з годинником,
скільки зіграв бліц-турнірів у клубі, і ще ввів консультаційні партії.
Році в 1950-му грали я, Штейн і Каталимов проти Олексія
Павловича. Партію ми виграли, але позиція була дуже
складною, і Олексій Павлович намагався в аналізі довести свою
перевагу. Але ми, молоді, його руками “засували”. Він покрих-
тів і сказав: “Хлопці, повірте моєму досвідові, у чорних краще”.
За 10 років я повернувся до аналізу цієї позиції і зрозумів
правоту Олексія Павловича.
Пару разів мені вдалося випередити його в бліц-турнірах.
Він мав проблеми зі здоров’ям, і тому свою практичну силу
не реалізував.

Розділ II. Львівська шахова школа
41
Році в 1949-му майстер Боря Каталимов, закінчивши
кулінарний технікум, увесь рік займався з Олексієм Павловичем,
деколи долучався й Штейн, який пішов з Палацу піонерів через
розлад зі своїм тренером майстром Горенштейном. І рівень
гри обох став рости на очах. Але на командній першості
України з 1950 до 1952 року він з нами, своїми учнями, їздити не
міг - був зайнятий з Болеславським і збірною СРСР. Проте в
Чернігові ми молодою командою несподівано стали “дерти”
фаворитів. Я грав на першій дошці, Штейн - на четвертій. І
там склали такого вірша:
Приїхав Львів, і жах усіх обняв -
Де Горенштейн, Сокольський і Сажаєв?
А замість них команда Львівсопляк
Рясні знімає урожаї.
У 1953 році над львівськими шахами опустився морок -
Сокольський вирішив переїхати до столичного Мінська, де
жити було краще, і гроші платили великі, і квартиру дали
більшу.
У Мінську, крім роботи на Болеславськош (який, втім, дуже
рано закінчив активну кар’єру - фактично 1953 року) Олексій
Павлович вів секцію в “Спартаку” і виховав лише Альберта
Капенгута, який гросмейстером не став, але заснував свою
школу, звідки вийшли Гельфанд, Смірін і Шульман.
.. .Льоню Штейна забрали до армії на 3 роки, а мене після
закінчення університету послали на 3 роки вчити дітей історії
в селіБібрка. Згодом виїхали зі Львова Каталімов, Горенштейн
і Шабанов. Але ніяка криза не буває вічною - з 1958 року ми
були знову зі Штейном разом і стали створювати нову школу.
І прийшли Літинська, Романишин, Білявський, Михальчи-
шин, далі Іванчук, Волокітін, а нове покоління буде ще
краще!”

42 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Декілька партій Сокольського із львівського періоду.
Руцаковський - Сокольський
Чернівці, 1946
Майстер Руцаковський помер у 33 роки від туберкульозу,
не встигнувши розкрити свого таланту. Він пройшов війну в
чині майора, а після війни разом з Миколою Копаєвим
керував одним із трьох клубів в Україні (Львів, Чернівці та
Дніпропетровськ). Ні Київ, ні Харків, ані Одеса не мали на той час
своїх клубів. Наприкінці 1940-х Львів і Чернівці щорічно
проводили два матчі: вдома і в гостях.
1.с4 Tf6 2.КсЗ d5 3.d4 еб 4.Kf3 Се7 5.Cg5 Ьб б.СЬ4 0-0
7.еЗ Ь6 8.Dc2 СЬ7. Раніше Руцаковський грав 8.. ,с5, що
привело до дуже гострої гри.
9.Cxf6 Cxf6 10.cxd5 exd5 11.0-0-0 Cc8! Без забобонів, за
Капабланкою - “важливо не розвиток, а плани”. Тут на 11...
с5 білі грали 12.g4! з атакою.
12.Tgl ?! Наполягаючи на своєму плані, хоч трохи краще
12.КрЬ1 з ідеєю h2-h4.
12 ... Себ 13.g4. Сильніше 13.Cd3 і далі 14.Cf5.
13 ...Кеб 14.h4Cxh4!
Сміливе взяття з добрим розрахунком.
15. 	g5 hxg5! Не 15 ... Cxg5 16.Kxg5 hxg5 17.f4!,
розкриваючи лінію “g”.
16. 	Kxh4 gxh417.f4 Df618.Tg5 Tfd8! 19.Dh2 Ke7! Побудова
правильної захисної позиції.
20.Th5. Після 20.Dxh4 Kf5 21 .Df2 c5! чорні починають атаку
центра білих.
20 ... Kf5 21.Cd3 g6 22.Tgl c5 23.Cxf5 Cxf5 24.Txh4
cxd4 25.exd4 Dxd4 26.Tel Tac8 27.Te5.
27 ... ТхсЗ +! Типова жертва, що закінчується партією.
28.bxc3 Dxc3 + 29.Kpdl Cg4 +! 30.Txg4 Tc8. Білі здалися.
Сокольський любив складати етюди - вже в 20 років він

Розділ II. Львівська шахова школа
43
опублікував перший етюд, хоч відразу видно, що це створення
практика.
Поруч зі Львовом (200 км!) У Чернівцях мешкав великий
фахівець турових закінчень майстер Микола Копаєв, і ось що
вони уцвох із Сокольським придумали.
М. Копаєв — О. Сокольський
1.Кре2 ЬЗ 2.Kpd3 Кра2. На2...Kpbl йде З.Крс4 Ь2 4.КрЬЗ
d3 5.Th7 Краї 6.Та7+ Kpbl 7.Та2, зводячи гру до головного
варіанта.
З.Крс4! Ь2 4.Та7+ Kpbl 5.Kpb3 d3 6.Та2 d2 7.ТхЬ2+
Kpcl 8.Тс2+! Kpdl 9.КрсЗ, і другий чорний пішак гине.
У пору свого розквіту в 40-х роках Олексій Павлович
нещадно вигравав у претендентів Бронштейна та Болеславсь-
кого.
0. Сокольський - Д. Бронштейн
Гамбіт Еванса С52
Київ, 1944
1. 	е4 е5 2.КО Кеб З.Сс4 Сс5 4.Ь4! Так грали і Фішер, і
Каспаров, а Сокольський обожнював цю позицію білими і
чорними, до того ж всю свою кар’єру. Хід Ь2-Ь4 йому
настільки подобався, що він згодом став його робити на першому
ж ході. Наслідувати цей приклад став Борис Каталімов.
4 ... СхЬ4 5.сЗ Са5. Шишов проти Олексія Павловича в
Баку 1958 року грав по-сучасному: 5 ... Се7 6.d4 Ка5 7.Cd3
d6 8.dxe5dxe5 9.Kxe5Kf6 10.0-0 0-0 ll.Dc2Ce6 12.Tdl Dc8
13.Kd2 Td8 14.КП c5 і майже зрівняв.
6.d4 d6 7.Db3 Kh6!? Давид Іонович ніколи не
прив’язувався до матеріалу - сам Сокольський у Львові проти свого
друга Миколи Копаєваобрав тут 1... Dd7 8.dxe5 dxe5 9.0-0
Cb6 10.Td 1 De7 11 .СаЗ Df6 і надалі переміг, але не думаю, що
йому було солодко!

44
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
8.Cxh6 gxh6 9.Cxf7 + Kpf8 10.dxe5 De7 ll.Cd5 Kxe5
12.Kxe5 Dxe5 13.0-0 c6.
14.Da4! Слона треба залишити на діагоналі! Якщо білі
підуть 14.Сс4, то після 14 ... Ь5 15.Се2 Себ і далі СЬ6, Кре7,
Taf8 зрозуміло буде, що у чорних фантастична гра.
14 	... Cd8 15.СЬЗЬ5 16.Da3 Cb6 17.Kd2Cg4 18.Kphl!
Те8 19.f4 Dc5 20.Db2! А ось вже і діагоналлю перетяг
загуляв.
20 ... Се2 21.Tfel Cd3 22.е5! Df2 23.Da3 Dxd2?
Очевидно краще23 ... Сс5 24.Da6 Dxd2 25.Dxc6 з гострою
грою. Тепер уже кінець.
24.Dxd6 + Те7 25.Df6 + Кре8 26.Dxh8 + Kpd7 27.Tadl.
Чорні здалися.
Молодий Леонід Штейн
Леонід Штейн був засновником львівської шахової
школи. Пам’ятаю, коли на початку 1960-х років він вигравав
чемпіонати СРСР, то у Львові був справжній шаховий бум, і всі
майбутні львівські гросмейстери були його “жертвами”.
Тренером, який привів юних шахістів до гросмейстерських висот,
був Віктор Карт, великий приятель Штейна, що грав з ним
багато років в одному клубі, і який навчався з ним у
Львівському університеті. Цікаво, що останній раз Штейн виступав
за збірну України 1972 року на Спартакіаді народів СРСР,
де на юнацькій дошці команди грали львів’яни - Романишин,
Білявський і Михальчишин!
У житті Леонід Захарович був дуже доступний, часто грав
з нами сеанси, аналізував партії і ніколи не відмовлявся зіграти
за команду клубу в чемпіонаті України, хоча тоді за це ні копійки
не платили. Перед Спартакіадою України 1960 року він навіть
проводив десятиденний збір із шахістками Львова.
І тільки наприкінці 1960-х у Штейна виник конфлікт з
керівництвом Львова, оскільки йому не хотіли виділити простору

Розділ II. Львівська шахова школа
45
квартиру (тоді в Радянському Союзі купити квартиру було
неможливо), а Кию тут же виконав його умову.
Останнє помешкання Штейна знаходилось уЛьвові, на
вулиці Фредра, навпроти нинішнього шахового клубу. Раніше у
приміщенні клубу було австрійське офіцерське казино, згодом
філія будинку офіцерів, і Штейн частенько заходив туци грати
не в шахи, а в більярд!
Обставини смерті Леоніда Штейна залишаються
незрозумілими. За чутками, це було липневим ранком 1973 року перед
вильотом на командний чемпіонат Європи до Англії. Він
почував себе погано, звернувся в готелі в медпункт, де
медсестра зробила йому укол. За п’ять хвилин настала смерть.
Згодом пояснили, що був зроблений не той укол! Але нікого
не покарали.
Про різного роду пригоди Штейна ходять легенди, то мова
йде про купання в одному з фонтанів у Кисловодську в “одязі”
Адама, то про карточну бійку з гросмейстером Лутіковим на
чемпіонаті СРСР у Таллінні. Словом, все це було характерно
для стилю радянської спортивної еліти того часу Ось витяг із
міліцейського протоколу в місті N.: “Затримано двох громадян
у стані сп’яніння. Один з них ніс іншого до готелю. Під час
перевірки документів перший виявився Лугіков А. С., другий
-ТальМ. Н.”.
...Під час війни Штейн (тоді Леоніду було сім років)
перебував в евакуації в Узбекистані, де від тифу помер його
батько. Після війни мати з двома дітьми переїхала до Львова
(чимось нагадує долю Фішера), старша сестра стала лікарем
(як і сестра Бобі!). У 1946 році 12-річний Леонід переступив
поріг Львівського шахового клубу і став відвідувати лекції
Олексія Сокольського, який, однак, невдовзі переїхав до
Мінська тренувати Ісаака Болеславського. Мати Штейна не
схвалювала занять сина шахами і навіть просила директора клубу,
щоб її сина не допускали до клубу! Але доля розпорядилася

46
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
інакше - після закінчення школи, згодом факультету
журналістики Львівського університету він став великим шахістом!..
Звичайно, часи були важкі, і відразу вступити до інституту
йому не вдалось, довелось піти працювати слюсарем на
завод, а згодом служити в армії- Забайкалля. І як це може здатися
сьогодні дивним, саме Радянська Армія дала йому широку
дорогу в шахи. Тоді цю гру в армії поважали. Міністр оборони
маршал Родіон Малиновський був фанатиком шахів і не
пропускав жодного великого турніру, а на першості Збройних Сил
встановив навіть власні призи! Штейн прийняв це як
подарунок долі і грав у шахи із великим натхненням, 1954
року став віце-чемпіоном Збройних Сил (програв матч
Лутікову), а наступного року і чемпіоном.
Служба у Радянській Армії звичайно ніколи не була медом,
хоча спортсменам жилося легше, а із введенням спеціальних
спортрот - і зовсім добре. Але це вже були 1960-ті роки, а
після війни армія була скоріше школою виживання. Хто хотів
отримати офіцерську ставку (і добру пенсію після 25 років
служби) мав бути зачислений до штату різних військових
організацій без виконання спеціальних функцій (це трапилось,
коли командування округу любило шахи, інакше доводилось
забирати ноги або з округу або з армії загалом). В. Тукмаков
числився перекладачем з арабської (цієї мови він, звичайно,
не знав), В. Маланюк - капельмейстером на крейсері, який
згодом затонув!
Штейн почав служити в армії в Азербайджані, далі
продовжив її в Читі, а після завоювання титулу чемпіона
Збройних Сил, його перевели в спортроту Московського округу.
Дописував до окружної газети свої перші замітки і навіть
опублікував аналіз партії з майстром Люблінським (подано нижче).
До речі, за свідченнями багатьох, Штейн дивував своїм
шаховим талантом ще до армії, тільки його “кулеметна гра” і
недогляди не давали змоги досягнути реальних результатів.

Розділ 11. Львівська шахова школа
47
Армія, з одного боку, затримувала темпи шахового розвитку
Штейна, але з іншого - зняла вантаж нервовості. Та й після
армії дорога догори була нелегкою - довелось йти працювати
на ізоляторний завод у Львові, а 195 8 року відбути рік
дискваліфікації Української федерації за гру в карти на півфіналі
республіїси! Проте сила його таланту пробила собі дорогу, та
ще в умовах важкої конкуренції радянських шахів. Нині важко
собі уявити ці драконівські часи. У вищих лігах 1970-1980-х
роках, гросмейстери у вільний час ночі безперервно грали у
белот. Нікому в голову не прийшло б тоді їх за це
дискваліфікувати.
Штейн за своєю природою був гравцем (як Карпов) і був
готовий грати у будь-яку гру (але не так добре, як Карпов).
Особливо погано виходило в нарди - часто програвав, деколи
багато. Якось прибіг до Віктора Карта о 3-й ночі позичити
200 крб., щоб викупити посвідчення майстра, яке він заклав у
більярдній - треба було ранком їхати на півфінал СРСР у
Таллиін.
І все ж улюбленою грою Леоніда був більярд. У СРСР
більярдні були раніше місцем зібрання злочинців. Штейн
мешкав навпроти філії' Будинку офіцерів, де постійно грав у
більярд - хто б міг подумати, що за 20 років цей будинок стане
найбільшим шаховим клубом на Україні! На першості України
1951 року в Кіровограді Штейн загнав суперника в цейтнот і
раптом зник (маючи потрачені лише 15 хвилин) на півгодини
- знайшли його поверхом вище, він грав у більярд! Страшного
прочухана отримав тоді від керівництва. Легко відносився до
всього: до шахів, слави, грошей. Був дуже довірливим, і його
легко обманювали. Здавалось такий легковажний образ життя
(карти, бліїд і більярд) мав би змінитися після одруження, але
віїї деколи забував про молоду дружину і з головою
занурювався у старий спосіб життя, і тільки десь о третій годині
ночі раптом згадував, що обіцяв із дружиною піти в гості!..

48 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Брав тоді друзів у свідки, що провів вечір на заводі, граючи
сеанс одночасної гри!
Сім’я жила дуже бідно, його колеги й донині пам’ятають
бежевий лижний костюм, у якому він ходив років п’ять! Вів
себе скромно і підкреслено з повагою до старших. Підпрацьо-
вував, працюючи тренером. У 1958 році проводив збір із
жіночою командою перед Спартакіадою України. А до себе
відносився критично і використовував будь-яку оказію
поповнити прогалини юнацької освіти. Залишив механічний
технікум, та, як уже згадувалось, у 1960-х роках вступив до
університету і закінчив факультет журналістики.
Ананда можна з повною впевненістю назвати
відродженням Штейна (звичайно, лише в шахах!) - така ж
швидкість гри, через яку в юності Штейн програв немало партій,
така ж дивовижна чіткість позиції і прийняття інтуїтивних
рішень. Коментатори в журналі “Шахи в СРСР” (1952)
писали, що він “їде” в шаховій грі зі швидкістю 60 ходів за
годину.
У шаховій творчості на нього впливали Сокольський, Го-
ренштейн, далі Геллер, після чого він зробив стрімкий ривок
догори. Із Горенштейном (тренером Палацу піонерів, який
згодом виїхав до Ялти) у нього були тоді дуже непрості
стосунки.
У середині 60-х Леонід Штейн тричі був чемпіоном СРСР
(1963, 1965, 1966) і виграв у той час такі супер-турніри, як
Москва (1967 і 1971). Це дає підставу вважати Штейна, в ті
роки за результатами серед найсильніших шахістів у світі разом
зі Спаським, Фішером і Ларсеном. Не випадково Фішер хотів
зіграти матч саме з ним, і на Олімпіаді в Гавані, на пропозицію
Фіделя Кастро, вони навіть домовились про матч до 10
перемог, але радянська федерація не дала на це дозвіл. Не щастило
йому в боротьбі за першість світу - у 60-і роки існувала квота
для радянських шахістів у матчах претендентів - не більше

Розділ II. Львівська шахова школа
49
половини кількості учасників, і Штейн двічі потрапляв під цю
заборону.
Ранніх партій Штейна збереглося мало, але як й інші
великі шахісти, він уже в молоді роки демонстрував високу
ступінь таланту.
Л. Штейн - Л. Голембо
Французький захист СІ
Львів, 1952
Партію грали 10 серпня у чемпіонаті Львівської області,
чорними грав майбутній професор математики Львівського
політехнічного університету і президент Львівської шахової
федерації (1960-1969).
1.е4 еб 2.d4 d5 3JCc3.
У старшому віці Штейн перейшов на систему Тарраша
3.Kd2.
3.. 	.CM 4.е5 с5 5.аЗ СхсЗ б.ЬхсЗ Ке7 7.а4.
Тоді це продовження було популярне, нині кращим
вважають 7.Dg4 або 7.h4.
7.. 	.Da5 8.Dd2.
Попри активний стиль, молодий Штейн не боявся
переходити в ендшпіль.
8.. 	.cxd4 9.cxd4 Dxd2 10.Cxd2Kbc6 ll.KO Bd7 12.Cd3
Tc8.
Це точніше, ніж у деяких сучасних партіях, де зустрічалось
12...Ь6?! ІЗ.СсЗ Тс8 14.Kpd2 з перевагою.
ІЗ.ТаЗ!
Підготовка стратегічно важлива постановка слона на аЗ.
13.. 	.0.0 14.СсЗ f6 15.exf6 gxf6 16.Kpd2 Kg6 17.Tel?!
Tce8 18.h4?
Різкий хід у стилі молодого Штейна - краще грати на
другому фланзі - встановити туру на Ь1 або відразу грати а4-а5.
18. 	..е5 19.Cxg6 hxg6 20.а5.
Погано 20.dxe5? fxe5 21 .Кхе5 Txf2 з перевагою у чорних.

50
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
20.. 	. е4?
У таких позиціях немає смислу спішити запирати центр
-краще 20... аб.
21.Kgl g5 22.ТЫ Сс8 23.Ке2! f5?
Явно краще було 23.. .Kpg7 з ідеєю 24.. ЛЬ8.
24.hxg5 f4 25.Cal! Kph7?
Правильним планом гри було 25... Т£5.
26. 	ТЬ5 Tf5.
27. 	с4! Розбиваючи центральну структуру чорних
27.. 	.В 28.gxBexB 29.Kg3Tf4 30.Txd5Ce6 31.Td6Cxc4
З2.а6!?
Тактика в стилі молодого Штейна, але простіше було
32.d5!
32.. 	.Сха6 ЗЗ.Тхаб Ьхаб 34.Тхсб Tg4 Зб.Тхаб Txg5
Зб.Тха7+ Kpg6 37.Ta3 Txg3. Останній шанс.
38.fxg3 f2 39.ТВ Tel 40.Txf2 Txal 41.Kpd3! Ta3 42.Kpe4
Txg3 43.d5.
Чорні здались.
Люблінський - Штейн
Чемпіонат Збройних сил, 1955
Примітки Л. Штейна
1.е4 е5 2.КВ Кеб З.СЬ5 f5.
Старовинний варіант, який зустрічався ще в одній з партій
Ф. Дуз-Хотимирського. Зазвичай його вважають невигідним
для чорних.
4.КсЗ.
Хід Дітгофа вважають кращим цієї позиції.
4.. 	.Ю6 б.Схсб.
Раніше сильнішим продовженням вважалось 5.ех£5. Однак
після 5.. .Сс5 чорні отримують багатообіцяючу позицію.
5.. 	.bxc6 6.De2 d5!
Новинка!

Розділ II. Львівська шахова школа
51
7. 	exf5.
На 7.exd5 було б 7.. .е4 з активною позицією.
7.. 	.Cd6!.
Тільки так. Відразу 7..,е4 погано, через 8.d3 Cxf5 9.Kh4.
8. 	Кхе5 0-0 9.Кхс6 Dd7 10.De6 Kph8! ll.Dxd7 Cxd7
12.Kd4 Tae8.
Попри розмін ферзей і наявності у білих три зайвих
пішаків, чорні зберігають сильну атаку.
ІЗ.КрП.
Єдиний хід. Якщо 13.Kde2, то вирішує 13...d4 подальше
d3, знаменується повний позиційний зажим.
13.. 	. с5 14.Ке6!
Єдиний хід.
14.. 	.Схе6 15.fxe6 Тхеб 16.d3Kg4 17.f3 Kxh2 18.Txh2.
Вимушена жертва у вигляді багаточисленних загроз.
18.. 	.Cxh2 19.Kxd5 Cg3 20.Cd2Tf5.
У цьому вся річ. Білі не встигають перекрити лінію “е”.
21. 	КсЗ Th5.
Загрожує мат.
22. 	Kpgl Се5 23.g4.
Знову не можна 23 .Ке4 через 23... Cd4.
23.. 	.ТЙЗ 24.Ке4.
Пізно!
24.. 	.Txf3 25.Kpg2Tf8 26.ТЫ Tg6 27.g5 Cxb2 28.Кхс5
Тс8 29.ТЫ.
Погано 29.СеЗ через 29...Тхс5 ЗО.Схс5 з подальшим
30...Txg5.
29.. 	.ТЬ6 ЗО.ТП.
Не проходить ЗО.Ка4 через ЗО...Тхс2. Гра проходить за
сильного цейтноту Хід у тексті бере під контроль пункт f8.
30.. 	.СаЗ.
Вирішальний контрзахід.
31.d4 ТЬ2 32.Те1 Тхс2 ЗЗ.Те2 Ссі. Білі здались.

52
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Віктор Карт
Народився Віктор Емануїлович Карт 19 червня 1929 року
в сім’ї лікарів у невеликому містечку Бердичеві, і, що дивно,
на тій же вулиці, що й інший чудовий тренер, майбутній
ленінградець, Володимир Зак. Вони обидва підгримували
“земляцькі” стосунки, беручи участь у середині 1960-х у
традиційних юнацьких матчах Ленінград-Львів. Однак, у старшого
за віком Зака, був нелегкий характер, і 1966 року він навіть
написав листа в українську спортивну газету, звинувачуючи
Карта, що той не приїхав з командою Львова на один із матчів.
Батько Карта був військовим лікарем (служив у
кавалерійських корпусах) і сім’я багато подорожувала. Війна застала
їх у Новосибірську, батько пішов на фронт, мати працювала у
військових госпіталях, а Віктору довелось у 14 років піти
працювати на завод і закінчувати вечірню школу. Після війни
сім’я переїхала до Житомира, і Віктор вирішив вступити на
історичний факультет Львівського університету (за 400 км
від Житомира). Це й привело згодом до появи львівської
шахової школи.
Віктор почав грати в шахи досить пізно, - років у 12. Брав
участь у шахових поєдинках в обідню перерву ще на заводі в
Новосибірську. Навчив його грати в шахи батько, який у
кожної партії любив фіанкетувати слонів. До того ж і завуч у школі
був шахістом. Серед його суперників було декілька сильних
першокатегорників з евакуйованих під час війни міст.
Повернувшись до звільненого Житомира, став грати на
першість міста серед школярів і переміг. А головним призом
були трофейні німецькі штани! Його однокласником був
кандидат у майстри Юра Ольховський, а в молодшому класі
навчався чудовий шахіст, у майбутньому тренер, Михайло Трос-
ман, вихователь гросмейстера Йосифа Дорфмана. Під їхнім
впливом Віктор став вивчати шахову літературу. Приїхавши
до Львова 1946 року і вступивши до університету, він насам¬

Розділ 11. Львівська шахова школа
53
перед пішов до шахового клубу. Чемпіоном Львова був тоді
Михайло Романишин, батько майбутнього учня Карта і
гросмейстера Олега. Навчання на історичному факультеті багато
часу не займало, і вільний час Віктор Емануїлович проводив
не лише в клубі. Від природи він був кремезним, і в проміжку
між шаховим клубом і картонними змаганнями (з друзями-
шахістами майстром Юрієм Симкіним, кандидатом Богданом
Воробцем і майбутнім гросмейстером Леонідом Штейном)
став чемпіоном університету із штанги! Своїх учнів він
стимулював займатися спортом - до того ж, у нашій ДЮСШ були
відділи боротьби (де любив “покачатися” Саша Білявський),
легкої атлетики і теніса. І в літньому таборі ми грали у футбол
з легкоатлетами і тенісистами (ми від них були не гірші). З
останніми у нас було двоєборство - вони нам давали фору
ЗО : 0 у кожному геймі, а ми їм у відповідь - фору туру! Сам
він був міцним, слава Богу останні 40 років зі здоров’ям
проблем не мав, якщо не вважати двох операцій, що провела одна
з його учениць, хірург Берта Білявська.
Шахове життя у Львові вирувало - головним
каталізатором був відомий майстер і тренер Олексій Сокольський -
чемпіон України 1947 і 1948 рр., багаторазовий учасник фіналів
чемпіонатів СРСР. Як він потрапив до Львова - загадка і перст
долі. На його лекціях навчались всі - і Штейн, і Борис Ката-
лимов (поїхав до Алатау на роботу після інституту), і Юрій
Шабанов (поїхав до Магадану), і, звичайно, Карт, який не
розумів тоді, для чого йому пригодяться ці лекції. У Львові
1949 року Сокольський написав одну з своїх головних книжок
“Сучасний шаховий дебют”. Згодом, 1953 року, Сокольському
запропонували стати тренером гросмейстера Ісаака Болеслав-
ського і квартиру в центрі Мінська. Здавалось шахове життя
у Львові занурилось у тінь - Сокольський поїхав, Штейн
пішов до армії на три роки. Самому Карту після закінчення
університету запропонували роботу вчителя в школах Львів¬

54 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
ської області (ЗО км від обласного центра). Там він отримав
неоціненний педагогічний досвід, одружився, народилася
донька Елла. Тоді довелось шукати роботу у Львові. Посади
вчителя історії не було, але звільнилася посада керівника
шахового гуртка в Палаці піонерів. Майстер Рафа'ш Горен-
штейн поїхав до теплого моря до Ялти. І ось доля знову
сказала своє слово! До того часу розцвів талант приятеля Карта
великого Леоніда Штейна, що став гросом і чемпіоном СРСР.
Під звук фанфар його перемогам пішла талановита молодь у
Палац піонерів, а тоді в ДЮСШ-2, де відкрилось відділення
шахів, також завдяки перемогам Штейна.
Сам Штейн неодноразово приходив на заняття до Палацу
піонерів, давав сеанси, деколи аналізував з молоддю.
Збереглися знамениті фотографії, де він аналізує шахові партії з Рома-
нишиним і семилітнім (!) Білявським, підстриженим “під
барабан”.
Що характерно для Карта-тренера? Роздуми про зміст
тренувань і про шляхи росту шахіста. Він першим зрозумів, що
єдиний шлях - це індивідуальний підхід до кожного учня,
ніяких спільних дебютних репертуарів (це характерно для
багатьох майстрів-тренерів), навчання самостійноїроботи і
приємна дружня атмосфера під час занять. Радив учням тренуватися
в парі з другим шахістом, що приносить у процес
удосконалення важливий змагальний момент. На групових заняттях
ми аналізували тільки партіїз класичних турнірів, і часто
обговорення були настільки гострі, що партію встигали докладно
проаналізувати лише за два заняття.
Ми могли порівнювати Карта з іншими тренерами (коли
увійшли до юнацької збірної України і СРСР) і зрозуміли, що
добрий тренер нагадує другого батька. Карт працював зі
старшим тренером збірної України Наумом Левіним, а після
еміграції того до Австралії, сам очолив всі збірні України, які
під його керуванням досягли найбільших успіхів - перемоги

Розділ 11. Львівська шахова школа
55
на Спартакіаді народів СРСР (1979) і чемпіонаті СРСР (1984).
Він ніколи не принижував працю своїх тренерів-соратників і
зміг залучити до роботи із збірною Юрія Сахарова, що
перебував у немилості. Найдивовижніший крок Карта - це
рішення, що учні переросли його і що треба шукати тренерів і спа-
ринг-партнерів для них (я не знаю іншого такого тренера, який
би пішов на такий подвиг - може, тільки тренер Таля
Олександр Кобленц). Так, Білявський навчався у Ботвинника і Бо-
леславського, а Романишин - у Таля. У 1976 році Картові
вдалось домовитися із Віктором Корчним про збір уЛьвові, і
великий Віктор Львович справив на нас величезне враження,
показав, як працюють гроси екстра-класу.
Він чудово відновлював кожного з учнів після поразок (до
кожного був потрібен специфічний підхід). З тренером молоді
“дзвонарі” могли пожартувати без обмежень. Я уже писав
раніше, що у нас була сімейна (картівська) традиція - на турнірі
перед вихідним днем всі разом до пізньої ночі грали в покер.
Своїх секретів він нікому не передавав - учні, що самі
вирішили стати тренерами, мусили по крупинках збирати його
досвід, а сам він патологічно ненавидів будь-що писати. Він
майже не мав ворогів. Коли юний Гарі Каспаров мав їхати до
Франції на першість світу серед кадетів (а його тренер А. Ні-
кітін був невиїзним), то єдиною компромісною кандидатурою
став саме Карт. Каспаров провів у Львові збір, а тоді Карт
повіз його до Франції. Згодом сам Гарі довший час готувався
до змагань із львівськими тренерами: спочатку - з Дорфманом,
а згодом - Білявським.
Успіхи самого Карта в шахах були досить скромні, двічі був
чемпіоном Львова - (1953 і 1958), чемпіоном ДСО
“Авангард” (1958 і 1961) - у першому випередив самого Штейна,
виступав у складі збірної Львова на командних чемпіонатах
України. Ставши тренером, із 1963 року припинив гру в
турнірах - зіграв лише 1980 у маленькому міжнародному турнірі
в угорському місті-побратимі Печ. У нас була, до того ж, звичка

56 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
грати з тренером легкі тематичні партії - я сам (коли був уже
поважним майстром) навчився з ним грати королівський
гамбіт.
Прізвисько “месьє” (до речі, у другого великого тренера
Кобленца було прізвисько “маестро”) закріпилось за ним так: 1973
року я грав на першості Європи серед кадетів, і там один із
суддів називав його “месьє Віктор”, і, згадавши про пушкінсь-
ке “месьє вигнали з двору”, учні закріпили це прізвисько за
своїм тренером.
Месьє Віктор, до речі, чудово готує. Якось, 1985 року, він
запросив нас із Смбатом Лпутяном на чудовий обід (в ті
часи у Країні Рад неможливо було потрапити до такого
ресторану, де людина могла б недорого попоїсти). Сам готував і
сам любив купувати м’ясо та овочі на Галицькому ринку у
Львові, де його знали всі продавці і з задоволенням з ним
торгувались. Та при своєму гурманстві (у Москві любив
ходити з учнями до “Метрополя”, “Праги” або “Арагві”),
обожнював різні пиріжки та біляші. Якось у П’ятигорську
здивований Геллер побачив Карта, що зі смаком жував біляш, і
прокоментував:
- Джимі, у нас попереду ще довга дорога, а Ви робите такі
непродумані поступки.
Геллер по старій дружбі жартівливо називав Карта іменем
тодішнього президента США Джимі Картера.
Як тренер Віктор діяв деколи методом спроб і помилок,
але зі своїх помилок отримував уроки. Наприклад, з того, що
його перші учні Іра Розенцвайг і Міша Бурдман стали
чемпіонами СРСР серед школярів, та майстерського рівня так і не
досягай, він зробив висновки. І наступне покоління його
підопічних стало жорсткішим у боротьбі й не розпорошувалось
тоді на непотрібні побічні заняття.
По натурі був, можна сказати, заводним гравцем. Як
тільки з’являлась змога зіграти у белот або преферанс, Віктор Ема-
нуїлович був готовий до боротьби.

Розділ II. Львівська шахова школа
57
Загалом, він достатньо начитаний, любив бувати у
Львівській опері, знав добре весь її репертуар, і ми йому вдячні за
один з незабутніх спектаклів “Лючія ді Ламмермур” із
знаменитими виконавцями Анатолієм Солов’яненком і Євгенією
Мірошниченко у Київській опері 1971 року (звичайно, йому
було далеко до другого любителя опери видатного тренера
Григорія Равинського, який слухав свою улюблену “Пікову
даму” 50 разів!).
У радянські часи Карт працював за кордоном - у Бірмі (нині
- Мьянма) і на Островах Зеленого Мису. Уже на початку
кар’єри він зрозумів, що з юних років потрібний індивідуальний
підхід до шахіста, виявлення сильних і слабих сторін кожного,
далі шляхом вправ розвивати сильні сторони і позбавлятися
недоліків. Так, у Марти Літинської були проблеми з реалізацією
переваги, і в тренувальних партій з тренером або сильним
кандидатом у майстри їй ставились позиції з перевагою.
Ось уже 10 років пройшло відтоді, як засновник Львівської
шахової школи, заслужений тренер СРСР і України Віктор
Карт не мешкає у Львові, він з молодшою донькою виїхав до
німецького Ганновера.
Так, все в житті змінюється, щось закінчується, щось
починається. Змінилась і Львівська школа, з’явились у ній нові
тренери, з’явились нові таланти - Волокітін і Фірман, Аня
Музичук, великі проблеми виникли у знаменитого Львівського
шахового клубу. І не залишилось у ньому нічого від музею з
портретами Віктора Емануїловича та його головних учнів -
гросмейстерів...
Месьє Віктор став гером Картом, і сто років йому життя та
успішної роботи на тренерському поприщі...
Ваші учні, розкинуті по світі в Ізраїлі, СІЛА, Німеччині,
Словенії - бажають Вам і в Німеччині створити “Ганновер-
ську школ/’.

58 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Борис Каталимов
Прийшла сумна новина - на 81 році життя в Алма-Аті
Герасимчука Бориса Миколайовича Каталимова, майстри,
заслуженого тренера Казахстану. Тільки недавно чудову статтю
про нього написав Сергій Кім з нагоди 80-річчя знатного
тренера казахською сайті. І ось дуже швидко, буквально один
за одним, пішли великі тренери з України, приїхавши
піднімати середньоазіатські шахи - Георгій Борисенко в Ташкенті
та Борис Каталимов в Алма-Аті.
Борис Каталимов, вихованець львівської шахової школи,
улюблений учень великого тренера Олексія Сокольського, друг
дитинства і соратник великого львівського гросмейстера
Леоніда Штейна.
Відкриваю “Шахову енциклопедію” під редакцією А.
Карпова, а там ні рядка про 7-разового чемпіона Казахстану та
відомого тренера!! Не згадується він і в шаховому словнику за
1964 рік, от дивно - а тоді майстрів можна було легко
перерахувати, мало не по головах. У всякому разі, я -
третьорозрядник, у тому році знав ім’я майже кожного майстра, а нині не
знаю гросмейстерів.
У першостях України ділив 6-те місце двічі: в 1951 і 1954
роках. У цей час 1957 року він закінчив геологічний
факультет Львівського університету імені Івана Франка і був
направлений на роботу за розподілом у казахський Актюбінськ
у трест “Актюбінськнафтогаз”. Далі працював у Караганді
й нарешті осів в Алма-Аті. Багато став грати в місцевих
змаганнях і 1959 року став майстром у 27-річному віці. Рік
працював в експедиціях по всьому Казахстану, а згодом
спортивні працівники дізналися, що він кандидат у майстри і
запрягли його в усі змагання.
Згадує його найближчий друг, відомий уЛьвові геолог Ігор
Костик.

Розділ II. Львівська шахова школа
59
“Познайомилися на другому курсі географічного факультету
Львівського університету імені Івана Франка. І відразу стали
увесь вільний час проводити разом. Боря, правда, грав у шахи,
багато їздив, а я грав у футбол за факультет. І співав у хорі,
тому студентами були ми середніми. Студентське життя у
повоєнний час тоді було важке, але золоте. З поганого
згадується тільки терор комсомольської організації- щотижня когось
відраховували за приховування даних про батьків. І
пригадуються погані відносини синків начальства з приїжджих з
місцевими українськими студентами.
Рецепт був один - що б не трапилось - крик: “Бандерівці,
заткніться!” Якось один з цієї золотоїпартійної молоді нагрубив
викладачці - українці. І скликали, як завжди, комсомольські
збори. І тут Борис Миколайович виступив з жорсткою
позицією - “Не важливо, яка національність, важливо, як
поводишся!” А угруповання згодом незадоволено висловилося:
“Дивись, Борисе, ти росіянин, а виступаєш на боці бандер”.
Поїхали ми в 1954 році на практику на Алтай. І Борис
Миколайович запропонував заїхати до його родичів у Челябінськ.
Як там нас зустріла численна рідня - Борис за три дні
заблагав — їдемо негайно!
Приїхали на Алтай. А там летіти літаком ПО-2 через
хребет Яблуневий. Полетіли, почалася гроза, а літак відкритий,
водою заливає і градом. Такого ми ніколи не переживали
більше. Далі експедиція вирушила в триденний перехід до
місця роботи на південь Якутського краю. Коні, з колишніх
списаних артилерійських, везли на собі важкі ящики з
обладнанням. За день Борис захворів, йому було погано, але
начальник заборонив хворого давати на коня. І мені довелося пару
годин тягти Бориса на собі.
Нам двом, трапилася нечувана удача - ми знайшли
поклади поліметалів і урану. Це була сенсація, що студентам
так пощастило, але тоді були строгі правила. Наш начальник

60 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
дільниці, колишній пітерець, Шупьгін Борис Ізраїлевич
повідомив у главк. І відразу прибула група з 1 Головного
управління Міністерства. І все засекретили. А нас і близько
не підпустили туди. Нам належала премія за відкриття, але
начальник сказав: “Сидіть і чекайте, але, думаю, нічого не
отримаєте!”
Поверталися ми з практики потягом 10 днів через Москву,
і тягли важкі рюкзаки, повні зразків мінералів. Я працював у
заплаві річки Кочковатої, було дуже мокре місце. І у мене
почався радикуліт, але, тим не менше, я хотів їхати працювати
після закінчення Університету туди, люди там були чудові. Але
Борис пішов до моєї мами, і попросив їїзаборонити мені їхати,
оскільки радикуліт почнеться серйозний. Ми 1956 року
поїхали з факультетськими хлопцями на практику до Криму, а
тоді вирішили махнути на море, але як! Із Сімферополя до
Ялти вирішили йти пішки горами. Тривало це три дні,
ночували в наметі в лісі, враження тривають досі.
Розподілили нас обох у Караганду, там геологи працювали
в Мугоджарських горах - це майже продовження Уральських
гір. З розміщенням тоді було непросто, знайшли ми кімнатку з
харчуванням. Та так жили і працювали пару років. А 1959
року забрали Бориса в Алма-Ату і дали квартиру на проспекті
Абая. Одружився він на нашій студентці львівського
факультету журналістики Галі. І в сім’ї з’явилося два сини. Я став
начальником партії, згодом поїхав до Алжиру працювати за
контрактом, а далі довелося їхати до Львова, так і розійшлися
наші шляхи з Борисом. Цікаво, що там ми були ближчими
один до одного по відстані, коли Борис Миколайович
працював тренером в Малі”.
Борис Миколайович став активно грати, а згодом і
тренувати. Найбільшим його успіхом було виховання Євгена Вла-
дімірова. Грав багаторазово за збірну Казахстану, очолюючи її
до появи нових майстрів Євгенієв Мухіна та Владімірова.

Розділ II. Львівська шахова школа
61
Тут треба згадати про те, про що казахські джерела
сором’язливо замовчують. Борис Каталимов був шанувальником
і суворим послідовником спортивного режиму. До останніх
днів їздив на дачу і всіх пригощав помідорами й огірками з
власної ферми. А в ті часи більшість шахістів міцно дружили
із зеленим змієм. Я вже згадував про це у статті, про Ратміра
Холмова. І в тій частині СРСР зелений змій знищив кар’єри
талантів Леоніда Юртаєва. Ю. Нікітіна та інших талановитих
майстрів Казахстану. У1950-их роках у Казахстані був великий
майстер Анатолій Уфімцев, який мешкав у Кустанаї.
Так ось Олександр Білявський згадує, що він був вже дуже
ображений, що в СРСР здалися заходу, і його захист
перейменували в Пірца-Уфімцева (хоч жоден з них не грав її в
класичному чистому вигляді). І ось, після пари чарок,
звичайно слідував такий текст: “Хрін там Пірца, мій захист!”
Та й Женя Владіміров приєднався б до того ж товариства,
була така небезпека.
І тут Борис Каталимов вийшов на нещадну боротьбу зі
змієм, але, як у більшості випадків у житті буває, переміг
зелений змій. І команда проголосувала за відрахування Бориса Ка-
талимова зі збірної перед Спартакіадою СРСР 1979 року.
Наскільки мені відомо, кілька великих талантів з Казахстану
просто не вийшли близько до рівня свого таланту через
пиятику.
Сергій Кім. Нічого не нагадує? Чи не правда ситуація один
в один нагадує відрахування Ботвинника зі збірної Союзу
перед Олімпіадою в Гельсінкі. Знавці можуть пригадати, що
розлючений чемпіон для “наведення порядку вдома” виграв
черговий чемпіонат країни, переконливо (4:1) обігравши в ньому
“бунтівну” збірну. Тепер, напевно, нескладно здогадатися,
чим закінчився черговий чемпіонат Казахстану?
Марафонський (22! Шахіста) забіг у запеклій боротьбі, випередивши
низку майстрів, серед яких були майбутні гросмейстери

62 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Владіміров, Зільберман, Темірбаєв та ін., виграє один з
найстарших його учасників!
“Терор” проти молодих колег тривав ще добрих півтора
десятка років! Останній раз ветеран, обігравши за звичкою в
чемпіонаті країни збірну вже суверенної Казахстану, захищав
кольори країни у командному чемпіонаті Азії 1995 (Сінгапур)!
Саме тут під час вечірніх зборів команди він “заспокоював”
своїх молодих колег серед яких між іншим були Ткачов, Каж-
галеєв, Коцур та ін.: “Хлопці, не переживайте, я буду
жертвувати!” За свідченням капітана тієї команди: ветеран за віком
(але не за грою) своєї зарядженістю на боротьбу і готовність
грати “до останнього патрона” в інтересах команди будь-яку
позицію подавав приклад своїм товаришам, які годилися
йому в онуки.
Розчарований зрадами Борис Каталимов став шукати, куди
б докласти свої зусилля, і тут з Москви йому запропонували
поїхати тренером в африканську країну Малі.
Яке на мене враження справив президент малійські
федерації на Олімпіаді в Стамбулі! На мій превеликий подив
великий, чорний, симпатичний чоловік став розмовляти зі
мною російською. Ну, я запитав: “Навчався, ймовірно, у
СРСР?” Але той відповів: “Ні”.
Борис Каталимов, як з ’ясувалося, не знав жодної мови, крім
російської і трохи української, а малійські фанати вже дуже
хотіли навчитися грати в шахи. Хочеш, не хочеш, а для шахів
треба спочатку вивчить російську мову. Тобто, його вплив на
розвиток шахів у Малі величезне. Доводилося йому відвідувати
там віддалені клуби, і Борис Каталимов сідав на мотоцикл з
коляскою і мчав за 100 км. по курних дорогах африканської
пустелі. Так, шляхи господні несповідимі. Я собі можу уявити
цю картину, як бедуїни, що пасуть верблюдів, раптом побачили
дивного білого в шоломі, і всього в пилюці, що мчиться на
мотоциклі, а в колясці демонстраційна дошка!

Розділ II. Львівська шахова школа
63
Вищим визнанням для Бориса Каталимова я розглядаю
його участь, як капітана Алма-Атинського Палацу піонерів, у
змаганні “Піонери проти гросмейстерів”. Там він брав участь
поряд з такими корифеями, як Полугаєвський, Корчной і
Смислов. А було це 1975 року в Баку.
Приїхав він до Львова з Челябінська з великою сім’єю (5
братів!) відразу після війни. Оселилися вони в самому центрі
в комунальній квартирі, навпроти знаменитого архітектурного
пам’ятника Бернардинського монастиря в 100 метрах від
міського шахового клубу. Грав у шахи ще один брат Веніамін, але
без особливого успіху. Особливо близько дружив із майбутнім
майстром Фімою Ротштейном, що мешкає у Німеччині в
Кельні.
Той його згадує дуже тепло - каже, що був винятково
життєрадісним, компанійським, виглядав старшим від своїх років, з
якимись специфічними вм’ятинами на обличчі. Два брата
були старші, два- молодші. Мати проста робоча. Це була чудова
і дружна трудова сім’я. Начебто батько згодом пішов із сім’ї.
Віктор Карт згадує, що вперше зустрівся з Каталимовим у
турнірі 2 категорії 1948 року. І дивно, що Каталимов грав
сильніше, але Карту далі програвав майже всі партії. Останній раз
бачилися років п’ять тому в Німеччині на першості світу серед
ветеранів. Карт спеціально поїхав побачитися востаннє з
другом юності. Зустрічалися тепло і радісно, тільки Борис
Каталимов скаржився на серйозні проблеми сина в бізнесі. Він
завжди пам’ятав Каталимова, як винятково порядну,
душевного, світлого. Борис Каталимов вів лише здоровий спосіб
життя, не пив, не палив.
Видатний тренер Альберт Капенгут, нині мешканець
Америки, з великою теплотою згадує одноклубника спартаківця
Бориса Каталимова. Особливо яскраві у нього картини
зустрічей учня і вчителя, Бориса Каталимова і А. П. Сокольського.
“Це, по-моєму, був ідеал ставлення учня до вчителя”. Бориса

64 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Каталимова всі спартаківці дуже любили за відкритість і
життєрадісність. І злегка жартували над його лівим, атакуючим
стилем.
Капенгут був тренером М. Таля на матчі з Полугаєвським
в Алма-Аті 1980 року та попросив Бориса Каталимова
допомогти книжками та іншими видами місцевої допомоги. Борис
Каталимов виконав усі побажання групи Таля, але Капенгут
був здивований холодним ставленням Таля до доброзичливця
їхньої команди.
Приїхавши до Львова, юний Борис пішов одразу займатися
в Палац піонерів. Там працював тоді першорозрядник Н. Та-
хаутдінов. Згодом приїхав майстер Рафаїп Горенштейн, який
навіщось назвав клуб Палацу піонерів імені С. Натова, що не
мало ані найменшого стосунку до Львова і до шахів (був
шашкістом, керівником шахово-шашкового клубу в Києві, звідки
родом був Горенштейн). Невдовзі назву було знято. А зараз
клуб носить ім’я Леоніда Штейна. Скоро став грати за юнацьку
збірну Львова-згадаймо імена для історії: Е. Ротштейн, Штейн,
Голембо, Черкаський і Лагун, син якого грав у команді вже зі
мною! Далі була збірна області, участь у першостях України і
далі гра у збірній Казахстану.
Уже під час навчання в кулінарному технікумі Борис
Каталимов почав тренерську кар’єру. Він тренував двоюрідну
сестру Марка Бермана (чемпіона Львова тих років й свого
однокласника згодом по університету) і за два роки підготував
першорозрядницю! Вона досі мешкає в Ізраїлі і з великою
теплотою згадує Бориса Каталимова.
Навчався у Львові в Політехнічному інституті й
майстер В. Шабанов, що згодом став чемпіоном світу серед
ветеранів. В один час вони закінчували ВНЗ, та доля їх розігнала
по різних кутах СРСР, і Шабанов опинився в далекому
Магадані. Друзі лише зрідка перетиналися на півфіналах першості
СРСР.

Розділ II. Львівська шахова школа
65
Останній раз Борис Каталимов приїхав до Львова 1986
року, був у мене вдома на вечері. Він приїжджав проводити в
останню путь останнього з братів. Більше Борис Каталимов у
місцях своєї шахової юності не бував.
“Шахи в СРСР” 1954 року, стаття майстра Хавіна про
шахістів Львова.
“Студент університету Б. Каталимов 1953 року став
чемпіоном ЦС “Буревісник”, а 1952 року брав участь у півфіналі
XX чемпіонату СРСР. Група молодих шахістів Каталимов,
Семененко і Воробець дуже активно працювали разом в
аналізі різних дебютів. Борис Каталимов дуже допоміг мені на
відбірковому в Даугавпілсі 1976 року, коли я вперше увійшов
до першої ліги. Він підтримував мене і порадою і своїми
дебютними дослідженнями. Репертуар у нього був складний -
класична гра перепліталася з дебютом Сокольського, як данина
вчителю, до улюбленого французького захисту, яку грав вже
дуже криво, як кажуть шахісти. І придумав класний варіант в
іспанці й навчив мене.
Там я цей варіант не зіграв, але застосував в Ашхабаді у
Першій лізі проти самого Бєлявського і з легкістю зробив
нічию.
Сергій Кім. Переконати його в тому, що позиція його була
погана не можливо, спільний розбір партії міг тривати
годинами, наводилися все нові й нові запаморочливі варіанти.
Чи треба говорити про те, що кінцевий результат взагалі не
брався до уваги? Пригадую один з таких спільних аналізів у
готельному номері. Тільки, що зіграна партія Каталимов-
Юртаєв. У ролі глядачів виступаємо ми з майстром Тетяною
Сергеевою. У пересічному турнірі з копійчаними призами
Льоня не пошкодував і застосував сильну новинку в своїй
улюбленій “старій”. З лиця переможця не сходить задоволена
усмішка, адже перед цим Борис Миколайович здобув
перемогу і щасливо врятувався в декількох партіях підряд. “Ди-

66 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
вися, Таня, тут я виграв! - Борис Миколайович як завжди
сповнений оптимізму, попри те, що в ендшпілі за
матеріальної рівності у нього повністю запатован король. “Ну
звичайно, Борис Миколайович!” - Кількома точними та
енергійними ходами Леонід доводить протилежне. Стук фігур і
обопільні словесні уколи тривають ще пару годин...
Своїулюблені варіанти французької, сициліанської,
індійської побудов з рухом пішака “g” і багато-багато інших знав “від і
до”. Переважали побудови з нестандартним малюнком, де
опонентові з перших же ходів пропонували проявити
самостійність і нестандартність мислення. До того ж, на одному із
занять схиляв своїх учнів до загадкового і маловідомого тоді
“берліну”. Паша Ко цур під час одного з недавніх Рапід, хитро
посміхаючись, сказав: “Я цей варіант аналізував двадцять років
тому, а Борис Миколайович цього не знав і попався!” Йшлося
про якесь маловідоме продовження у французькій захисті -
улюбленому початку Бориса Миколайовича, де йому відомі
всі ходи і виходи, так що скоріше, навпаки, заманював
молодого (нині, утім, уже немолодого) Коцура, у “лабіринти
Мінотавра”, розраховуючи на відому лише йому одному
дороговказну “нитку Аріадни”.
Про успіхи на тренерському терені писати можна без
кінця. Але, я думаю, кращі свої “твори” Борис Миколайович
видав до від’їзду 1980 року на роботу в екзотичне Малі.
Останній міжнародний турнір Бориса Каталимова -
першість світу серед ветеранів 2011, а на міжнародному турнірі
в Нью-Делі 2009 у 77-річному віці переміг непоганого
гросмейстера А. Кунте, про що була недовірлива стаття в
індійських газетах.
Останнім часом важко хворів.
Але, правда, заносило частенько Бориса Миколайовича в
дебюті від бойового характеру.

Розділ II. Львівська шахова школа
67
Найдосвідченіший майстер із Чернівців і друг А.
Сокольського М. Копаєв у “Шахи в СРСР” 1953/4 критикує молодого
Бориса Каталимова:
“Вичурно грає молодий львівський кандидат у майстри Б.
Каталимов проти гросмейстера Левенфіша.
Ротштейн, Юхим - Каталимов, Борис
Чемпіонат УРСР в Києві, 1952
ШЖШ Ml
тштжш
лтлшЪ
ні je^iii ній
aiЩШ ШЩ
А Ш А шМш, Ш
9, шпш m%
(1) (2)
Ну й ну! Борис Миколайович виїхав з атакою Созіна проти
системи Паульсена!
Це як з шашкою на танки!
(1) 6...a6 7.Ce3Kf6 8.СЬЗ Ь5 9Л>е2СЬ7 10.0-0-0 Ка5 11.0
Се7 12.g4 0-0.
Виникла цілком сучасна позиція, схожа на Англійську
атаку. Наступний хід вже дуже загадковий для мене - я б
продовжував, як усі, накочувати g5 і h4.
13.Thfl Tfc8 14.g5 Ке8 15.Kpbl Cf8 16.h4 Kd6 17.h5
Kdc4 18.Ccl b4 19.Ka4 d5 20.g6 Kc6?
Явно сильніше 20.. ,e5
21.gxf7+ Dxf7 (2)

68
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
22.Кхе6!
Після цього зубоподрібненого удару позиція чорних
розвалюється.
22 ... Dxe6 23.Txd5!
Ось тепер відчувається міць Фішерівського слона.
23...К6е5 24.Тхе5! Dxe5 25.КЬ6 Kph8 26.Схс4 Dxh5
27.Кха8 Тха8 28.Dg2 De5 29.ТЫ Тс8 30.Dg6
1-0.
Борис Коган
Мій перший тренер - Борис Коган, був дуже сильним
майстром. Народився він у Чернівцях 1944 року, де і виріс до
сильного юніора. Виступав за збірну України 1957 року на
командній першості СРСР, виграв першу дошку, що було
рівнозначно званню чемпіона СРСР, оскільки особистих юнацьких
змагань на той час не проводилось. Про його юнацькі роки в
Чернівцях відомо мало, зокрема, і де він перебував у евакуації
під час війни.
Зрештою його призвали до арміїу Львів, де він й
залишився, одружившись з львів’янкою. Невдовзі у них народився син,
про якого Борис казав, що зробить з нього чемпіона світу. На
жаль, ця мрія не здійснилась. Закінчив спочатку технікум
радіоелектроніки, згодом Львівський політехнічний інститут,
почав працювати інженером на заводі кінескопів. На заводі
була дуже сильна шахова команда, яка успішно виступала на
першостях СРСР серед підприємств - у цій команді ми обидва
грали в один час. У своїй кар’єрі Борис багато разів виступав
у півфіналах СРСР. Трагічно для нього закінчився півфінал
1962 року в Дніпропетровську, де він лідирував перед
останнім туром, але програв останню партію, а тоді в додатковому
матчі-турнірі поступився переможним місцем Владиславу
Шияновському. Наступне невезіння відбулося на першості
України 1964 року. Лідируючи з 9 очками із 11, він на фініші

Розділ II. Львівська шахова школа
69
тоді набрав лише 2 очки з 7 і в призери не потрапив. Кращим
його результатом залишилось друге місце в чемпіонаті
України 1971 року в Донецьку
Коган володів цікавим контратакуючим-захисним стилем,
схожим на стиль Михайла Підгайця з високою технікою гри.
Що йому завадило добитися успіху, співрозмірно до його
таланту? Напевно, слабка фізпідготовка, хоча Борис вів дуже
розмірений і здоровий спосіб життя. Дуже любив вивчати
шахову літературу і багато часу проводив, аналізуючи класику.
Із 1965 року він вів секцію шахів у Львівському Палаці
піонерів, і я став одним із перших його учнів. За два роки він
кинув секцію, і мені довелось перейти до Віктора Емануїловича
Карта. Далі я грав з Борисом пару тренувальних матчів, а також
ми разом виступали за збірну області й команду “Авангард”.
У 1980 році він із сім’єю прийняв рішення виїхати до СІНА,
поселився в Атланті, став чемпіоном штату, грав у чемпіонатах
СІНА. Чемпіоном стати не зміг, але цю мрію виконав його
учень гросмейстер Стюарт Речелс. Борис мав свою школу в
Атланті, тренував перспективних молодих шахістів, але в 52
роки захворів раком і після недовгої хвороби помер. Він був
веселою і доброзичливою людиною, хоча, трохи замкнутим,
весь вільний час віддавав сім’ї Мені жаль, що не вдалось
перейняти у Бориса його цікавий стиль і задуми.
Борисові не вдалось стати гросмейстером, але прізвище
Коган дуже поширене серед шахістів, і це вдалось зробити
ізраїльтянину Артуру. Артур став непоганим гросмейстером,
виграв багато опенів і з успіхом займався тренерською
роботою, особливо з жіночою збірною Нідерландів. Був ще один
відомий шаховий однофамілець, одеський майстер Юхим
Юхимович, тренер збірної України і світової чемпіонки
Єлизавети Викової. Він мав невичерпну енергію, любив жарти
та оперу, але, як і Борис, передчасно пішов з життя у 50-річ-
номувіці.

70
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
У 1970-х роках Борис Коган захопився грою за
листуванням і грав у деяких фіналах чемпіонатів СРСР.
Ось одна з його партій американського періоду життя.
Коган-Браун
Чемпіонат США, 1985
l.d4 Kf6 2.Cg5.
Це чисто психологічне рішення, зв’язане з тим, що
багаторазовий чемпіон США Вальтер Браун був головним гуру
Волзького гамбіта, і дуже важливо було відійти від його
улюблених варіантів.
2.. 	.с5 3.Cxf6gxf6 4.d5Db6 5.Dcl f5 6.g3 Cg7 7.c3.
У білих нема чорнопольного слона, тому для обмеження
слона суперника їм треба розставити свої пішаки по чорних
полях.
7.. 	.d6 8.Kd2 Dc7?!
Варто попробувати різку контргру 8.. .еб.
9Л)с2е6 ІО.СЬЗ!
Таким хитрим ходом білі перешкоджають грі чорних у
центрі - після 10...exd5 ll.CxfS їхня пішакова структура
дуже слабка.
10.. 	.0.0 ll.Kgf3Kd7 12.0-0Kf6 13.c4Cd7 14.TfelTae8
lS.Tadl Kph8.

Розділ II. Львівська шахова школа
71
Дуже пасивно - варто затівати контргру 15 Ь5.
16.Kg5!
Цікаве рішення, напрошувалось 16.е4 fice4 17.Кхе4 Кхе4
18.Тхе4 f5 19.Th4. Однак хід Когана багатогранний - він
провокує 16.. .h6 17.Kgf3 з наступним Kh4 і використанням
слабкості поля g6.
16.. 	.Dd8 17.f4 h6 18.dxe6! fxe6 19.Kgf3 Cc6 20.Kh4
Kpg8 21.Cg2!
Тепер треба готувати e2-e4.
21.. 	.Cxg2 22.Kpxg2 Db6 23.b3Dc6 24.e4! fxe4 25.Kxe4.
Після всіх розмінів на поле е4 у білих виявив велику
перевагу в ендшпилі.
25.. 	.Td8 26.КВ Кхе4 27.Txe4d5 28.Те2 е5?
Правильно 28.. .d4, хоча і тоді після 29.De4 у білих велика
перевага.
29.cxd5 Txd5 30.Dc4 Tfd8 31.Txd5.
Чорні здались.
Йосиф Дорфман
Иосифа, безумовно, я знаю довше від усіх гросмейстерів,
крім, звичайно, Білявського і Романишина. Вперше ми
зустрілись з ним на юнацькій першості України 1968 року. Він
представляв відому житомирську школу, яку очолював
чудовий тренер Михайло Тросман (який переїхав згодом до Нью-
Йорка, де його ученицею стала талановита Ірина Краш).
Йосиф уже тоді виділявся своїм ґрунтовним підходом до шахів
і глибокою ерудицією. Він блискуче закінчив школу і
Київський політехнічний інститут, його призвали до армії, служив у
Львові. Саме тоді ми познайомились ближче і подружились.
Тоді у Львівській військовій окрузі генерал-полковник Микола
Абашин, великий любитель шахів і сам кандидат у майстри,
збирав шахову команду під керуванням міжнародного
майстра Віктора Желяндінова. У команді грали гросмейстери Бі-

72
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
лявський, Дорфман, Літинська, Левін, згодом молодий Іван-
чук. У такій шаховій обстановці талант Иосифа став стрімко
розвиватися, і успіхи не заставили себе чекати. Він став
чемпіоном СРСР (1977), а всі львів’яни у складі збірної України
виграли найпрестижніше (проводились раз на 4 роки)
командне змагання країни - Спартакіаду народів СРСР, далі - у
складі молодіжної збірної СРСР - і першість світу в Мехіко. У
Львові Йосиф одружився, отримав квартиру, народилась
донька Інга. Друзі між собою звали його Льоня, а дружина -
Люсик. Разом ми 1986 року відкрили шахову школу, звідки
вийшли гросмейстери В. Голод і А. Максименко.
Якось ми захотіли поїхати удвох на турнір до Будапешту на
запрошення (нині покійного) гросмейстера Яноша Флеша та
отримали добро від високого партійного функціонера. Однак
той невдовзі поїхав відпочивати, а його заступник нам їхати
заборонив, сказавши:
- Як так, ви ж не можете заробити приз вищий, ніж
зарплата першого секретаря обкому партії!
І ніхто не зміг допомогти, навіть мер міста, колишній
президент шахової федерації- це був 1984-й рік! Що нам
залишалось? - міцно напитись. Ми часто грали в белот, і кілька разів
одеська пара нас (імена гросмейстерів називати не стану) дуже
обмахлювала, але це не було новинкою, Юхим Петрович
Геллер також любив так робити, але йому прощалось.
У 1980-і роки ми почали працювати у групах, які
конкурували між собою: я - у Карпова, він - у Каспарова, але
стосунки наші не змінились. Йосиф був у стосунках з людьми досить
прямим, і якось висловив одному начальнику незадоволення
з приводу слабої організації Меморіалу Котова 1983 року. На
нього почались гоніння, і цей начальник його позбавив права
виїжджати за кордон. Прийшла перебудова, всі заборони
відпали, і Йосиф став працювати з французькими шахістами,
згодом переїхав до Канн, купив там квартиру.

Розділ II. Львівська шахова школа
73
У Франції Дорфман поєднував гру та успнпну тренерську
кар’єру, тренуючи двох кращих шахістів - як Етьє Бакро,
тренував збірну на Олімпіадах, написав дві цікаві книжки про
свій метод оцінки позиції'. Його теоріїо критичного моменту
фахівці зустріли із заціїсавленням, але, на жаль, вона не
отримала подальшого розвитку. У групі Гарі Каспарова він був, як
мені видається, провідною фігурою, і його роль у перших
матчах проти Карпова значна. Цікаво, що той цикл боротьби за
першість світу Йосиф починав як тренер Білявського, і саме
перед матчем з Гарі віїї піїнов, що, враховуючи останні події,
досі є приводом для різних спекуляцій. А наприкіїщі у них
стався конфлікт, який мав продовження у пресі і телебаченні.
Йосиф перейшов на тренування онлайн, грає в теніс з
дружиною і тішиться внучкою під сонцем Ніцци.
Михальчишин - Дорфман
Львів, 1983
1.е4 с5 2.КО еб 3.d4 cxd4 4.Kxd4 аб 5.Cd3 Ке7?!
Системи з розвитком коня на е7 здаються мені
підозрілими і нелогічними. Як відомо, не дає рівності 5.. .Кеб б.Кхсб
Ьхсб 7.0-0 d5, враховуючи 8.с4 Kf6 9.cxd5 cxd5 10.exd5 Kxd5
1 l.Ce4 Ta7 12.Dd4 Td7 ІЗ.КсЗ з перевагою у білих (Біляв-
ський-Кураіца, Сараєво, 1982). Гострі позиціївиникають після
5.. 	.Сс5 б.КЬЗТЬб 7.De2Кеб 8.Ce3Kf6 9.КсЗ d6 10.f4Cxe3
ll.Dxe3 Dc7 12.0-0-0 0-0 з використанням 13.Dh3 Ь5 14.g4
Kb4 15.g5Kxd3 16.Txd3 Ke8 17.в, Бронштейн-Суетін,
Москва 1982, хоча, по-моєму, контргра чорних не дуже реальна.
Краще продовження, напевно, - 5...Кіб.
6. 	КсЗ Кесб.
Я надав би перевагу 6.. .КЬсб.
7. 	КЬЗ Се7.
Найшвидше, і це неточність, типово для цих позицій
7.. .Ка5, переслідуючи білого коня.
8. 	Dh5!

74 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Демонструючи агресивні наміри, до деякої переваги білих
вело 8.0-0 d6 9.f4b5 lO.Kphl Kd7 ll.Dg4 0-0 12.Cd2. Парма-
Ларсен, Белград, 1964.
8...d6 9.Ce3 Kd7 10.f4b5.
Може треба було спробувати 10...d5, і якщо ll.exd5, то
11.. 	.Kf6 12.D£3 exd5 13.Kd4 KM із гарною грою. Тому білим
довелося б відповісти 11 .Df3! Kf6 12.0-0-0 d4 13.Се2 з
перевагою.
11.0-0-0 Ь4!?
Під час партії мені здавалось, що краще ll...Dc7 з ідеєю
зіграти у подальшому Cb7, g6 і 0-0-0.
12.Ка4!
Природніше з вигляду 12.Ке2, але після 12.. ,е5 у коня нема
особливих перспектив, тепер же білі контролюють дуже
важливе у стратегічному відношенні поле Ь6.
12...е5 13.С5 0-0.
Ризиковано, але навряд чи існує краща схованка для
чорного короля.
14.g4Kf6.
Здавалося б, добре 14.. .Ь6 з наміром розміняти чорнопо-
льних слонів шляхом Cg5. Однак у білих знаходилась цікава
жертва пішака: 15.g5! Cxg5 16.Cxg5Dxg5 17.Dxg5hxg5 18.Cc4
з невід’ємною загрозою Txd6 і зовсім безрадісним для чорних
ендшпілем.

Розділ 11. Львівська шахова школа
75
15. 	Dh3 Kd7.
Дорфман хоче тим більше провести свою стратегічну ідею
Ce7-g5.
16. 	Dh5 Kf6 17.Dh3 Kd7 18.Thgl.
Можливо було також пожертвувати пішака: 18.g5 Cxg5
19.Thgl з подальшим Сс4 і сильною атакою.
18.. 	.Cg5 19.Сс4 СхеЗ 20.Dxe3 Dc7 21.Dd3!
Зіграно після довгих роздумів. Цікаво було 21 .g5, але після
2!...Ке7 22.g6Dxc4 23.gxh7 Kph8 24.Dg5 Kg6! 25.6cg6 f6
атака білих заходила в глухий кут. Зате найсерйознішоїуваги
заслужило 21.Cd5, і не можна 21...Kf6 через 22.D66. Тому
потрібно 21.. ,СЬ7, і тепер можливо 22.g5. Атака білих сильна
- не заперечую, але продовження в партії мені сподобалось
більше.
21.. 	.Kd4.
Доводиться розставатися з пішаком. Якщо 21...Ке7, то
22.Dxd6Dxc4 23.Dxe7Dxe4 24.Kpbl зі страшною загрозою
25.КЬ6 КхЬб 26.Td8.
22.Kxd4exd4 23.Dxd4Ke5 24.Ce2Da5 25.b3Cb726.Db6!
Переходячи у виграшне закінчення, помилково 26.Dxd6
через 26...Схе4 27.Db6Tac8! із серйозною контргрою.
26.. 	.Dxb6 27.Kxb6Tad8 28.Td4a5 29.TgdlTfe8 ЗО.СЬ5.
Добре було б і 30.h3 або ЗО.КрЬ2 і далі а2-аЗ.
30.. 	.Те7 31.Txd6Txd6 32.Txd6h5!
Найкращий шанс у важкій позиції. Тепер не дуже зрозуміло
33.g5 Схе4 34.f6gxf6 35.gxf6Te6 Зб.Тхеб fice6 37.Кс4КБ.і
пішак h5 при випадку може сказати своє вагоме слово.
33.Kd5!Cxd5 34.exd5hxg4 35.Td8Kph7 36.d6Tb737.d7.
Не встигли білі в варіанті 37.Ca4Kph6 38.f6Kpg6! 39.ficg7
Kpxg7 40.d7? Kpf6, хоча після 40.Ta8 вони зберігали зайвого
пішака. Іншою непоганою можливістю було 38.Та8.
37.. 	.Txb5 38.Th8 Kpxb8 39.d8D Kph7 40.Dh4 Kpg8
41.Dd8 Kph7.

76
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
42. 	f6.
Тоді партії ще відкладали, і це був записаний хід. Набагато
простіше була б задача білих після 42.Kpb2 f6 43.аЗ!,
утворюючи прохідну на ферзевому фланзі.
42...gxf6?
Єдиним шансом було 42.. .Kpg6, на що я збирався
продовжити 43.fxg7 Kpxg7 44.Dd4 f6 45.Kpb2 Kpf7 46.a4 ЬхаЗ
47.КрхаЗ, тоді с4, і Кра4 або Dc5, завойовуючи пішака а5, тоді
досягнення перемоги - справа техніки.
43. 	Dxf6 Kpg8.
Трохи впертіше 43.. .Td5.
44. 	с4! ЬхсЗ 45.а4 Тс5 46.Крс2. Чорні здались: нові
матеріальні втрати неминучі.
Наш Савельїч
Що казати про полководців-любителів шахів, коли сам
великий Дешапель був генералом.
Віктора Желяндінова з дитинства називали по батькові -
Савельїч. Народився він у Люберцях під Москвою, його
батько (мав бронь, як директор заводу, який за менталітетом
того часу урвався у м’ясорубку війни) пішов на фронт і загинув
1942 року. Під час війни Віктор був у евакуації в Єльні. Мати
зуміла сама виховати Савельїча з сестрою (молодший брат
помер). Віктор захопився шахами, закінчив технікум і пішов
до армії-потрапив до ГСВГ. Одружився на львів’янці й 1974
року переїхав до Львова, де став важливою фігурою в
шаховому житті міста і республіки. Давно став дідом, далі прадідом,
приділяючи весь вільний час онукам.
Грандіозним досягненням Савельїча була перемога у
першості Дружніх Армій попереду Геллера і Горта 1965 року. Далі
1967 року на першості СРСР у Харкові він зіграв
блискуче, і якщо б не упущені виграші в партіях проти По луга-
євського і Таля, то бути б йому призером чемпіонату.

Розділ II. Львівська шахова школа
77
І все ж найвищими досягненнями Савельїча стали
тренерські - він тренував Марту Літинську, Иосифа Дорфмана і мене
на чемпіонатах СРСР, збірну України, збірну Ємена на
Олімпіаді в Дубаї, тоді “польський період” виховання чемпіона
Європи серед юнаків до 18 років Матеуша Бартеля. Був
секундантом у Карпова на другому матчі проти Каспарова. Мені
він дуже допоміг у подоланні творчої кризи, заставив грати
активніше—у своєму стилі. Одержав звання Заслуженого
тренера України.
Савельїч - пристрасний рибалка - під час одного із
зборів із Карповим у Плявинясі ми збирали суниці й надибали
на невелике озерце. Савельїч сказав:
- А тут мають бути карасі, завтра зранку перевірю!
Наступного ранку ми поснідали, пообідали, а Савельїча
нема. Десь о п’ятій з’явився зігнутий з двома відрами,
наповненими карасями. Сказав, що не міг зупинитися, поки не
виловив усіх! (як йому здалось).
У Німеччині служба була нудною, і Савельїч заповняв нудьгу
рибалкою, ловив переважно вугрів і пригощав копченою вуг-
рятиною усіх друзів.
Марта Літинська саме в період занять з ним досягла
найбільших успіхів - дійшла до фінального матчу претенденток,
де їй не пощастило в матчі проти Нани Александрії (програла
стовідсотково виграшний матч).
Найбільшим проектом Савельїча, як старшого тренера
Прикарпатського військового округу, стало виховання Василя Іван-
чука. Той мешкав у маленькому містечку Бережани, за 80 км
від Львова, і двічі на місяць СКА (Спортивний Клуб Армії)
направляв до нього для занять тренера, когось із майстрів.
Савельїч чудово грав у теніс, коли йому було 50, то ще
успішно змагався з молодими - зі мною і Романишиним. До слова,
Савельїч брав у мене “напрокат” Романишина 1985 року на
міжзональний у Мехіко.

78
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Покровителем шахів у ПриКВО у той час був
генерал-полковник Микола Абашин, перший заступник командувача.
Міцний першорозрядник, він до війни займався у майстра
Гольдберга. Шахи любив до безтями і втрати відчуття часу. Досить
часто в місті перед будинком когось із гросмейстерів зупинявся
автомобіль, і генерал крізь вікно весело кричав:
- Шахова гауптвахта!
Доводилось їхати до штабу, де генерал закривав штори,
викликав офіціянтку з повним набором напоїв та їжі, і нічний бліц-
марафон починався. Тільки спочатку кожний з нас казав:
- Миколо Борисовичу, повідомте дружині про арешт!
Він був чудовою людиною, після виходу у відставку
працював у Держкомспорті начальником усіх спортивних
споруд країни. З ним можна було вдало пожартувати. Перед
матчем Каспаров-Бєлявський 1983 року він приїхав до шахового
клубу, де займався Саша з тренером—прапорщиком Михайлом
Підгайцем. Абашин, звичайно, не міг стриматися від гри, -
давай, каже, перевірю тренера в бліц. Підгаєц виграв під нуль.
- Гаразд, - каже генерал, - тепер твоя черга, Саша!
Бєлявський, жартома, грав так, що звів всі партії з
генералом унічию. Тут генерал і каже, зрозумівши розіграш:
- Так, Саша, до матчу ти ще не готовий, а ось прапорщик
може тебе замінити!
Генерал зібрав в окрузі чудову команду - на чолі з Бєляв-
ським, Дорфманом, Літинською, що вигравала не раз першість
СРСР. Радянська Армія, загалом, любила шахи - самого
Карпова вважали армійським шахістом. Найбільшим любителем
шахів був маршал Родіон Малиновський, міністр оборони
відвідував кожний чемпіонат ЗС із шахів особисто і
встановлював свої особисті призи.
У Желяндінова три пари іменних годинників із підписом
“від міністра Малиновського”. Серед великих чиновників
армійських шахістів можна назвати полковника ВПС майст¬

Розділ II. Львівська шахова школа
79
ра Олега Отецька і полковника медслужби Миколи Головка.
Той був начмедом головного військового санаторія в
Архангельську, де мешкала наша група на другому матчі проти
Каспарова. Генерал ракетних військ Євген Линовицький був
начальником Управління шахів, генерал Олег Чеботарьов
написав цікаву книжку із стратегії, генерал Микола Виноградов був
президентом Радянської шахової федерації в 1950-х роках.
Коли я тренував збірну Сирії 1979 року, то її президентом був
полковник Монаім, і у мене залишились чудові спогади про
нього.
.. .У Савельїча багато блискучих перемог. Наступна партія
з одним із найкращих шахістів СРСР Львом Ароніним. Він 10
років грав у фіналах чемпіонатів СРСР і лише через важку
хворобу не став гросмейстером.
Аронін - Желяндінов
Рига, 1962
1.е4 d6 2.d4 Kf6 З.КсЗ g6 4.Kf3 Cg7 5.Cg5 0-0.
Савельїч обожнював староіндійські споруди, тут він
отримував величезний простір для своєї активноїконтргри. Аронін
також був винятково гострим гравцем, наприклад, самого Тіг-
рана Петросяна він розносив під нуль.
6.Dd2 с5! 7.dxc5 dxc5 8.0-0-0 Da5 9.Ch6?

80
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Я думаю, що правильно було 9.Сс4, на що, не сумніваюсь,
Савельїч наїхав б відразу 9.. .Ь5. Аронін хоче вибити у Саве-
льїча його головну зброю - слона g7. Та це не так просто.
9.. 	.Кхе4!! 10.Кхе4 Dxa2 ll.Dg5.
Продовжуючи контргру- погано було 11 .сЗ Dal+ 12.Крс2
Da4+. Шахи - це гра подвійного удару, як каже Давид
Бронштейн.
11.. 	.Dxb2+ 12.Kpd2 Db4+ 13.Kpe3f5!
Перепочинку нема!
14.Ked2 f4+ 15.Kpe2 Tf5! Іб.сЗ.
Після 16.Dh4 Cxh6 17.Dxh6 Th5 раптом ловився ферзь.
16.. 	.Da4 17.Dxe7 Cxh6 18.Ke4Kc6 19.Kf6+Txf6!
Матеріал ніякий — розвиток понад усе!
20.Dxf6 Cf5 21.Kpel Cg7 22.Dh4 Cxc3+ 23.Kd2 Te8+.
Білі здались, вражаючий розгром.
Марта Літинська
Школа Віктора Емануїповича Карта випустила багатьох
гросмейстерів, та першим було важче від інших. Марта Шуль
першою з нас прийняла бойове хрещення чемпіонатів України
і СРСР. Вона вже 1967 року стала чемпіонкою України
(повторила успіх 1977 року). У чемпіонаті СРСР дебютувала 1968
року, а далі які пішли результати - чемпіонка СРСР 1972 року,
срібним призером була 4 рази і раз бронзовим! Наприкінці
1970-х Марта явно входила до світової трійки, та двічі у напів-
фінальних матчах претенденток її зупиняла Нана Александрія
- 1974 і 1980 року. Іншим разом Марта сама програла
виграшний матч. А турнір претенденток 1986 року в Мальме.
Марта вигравала в першому крузі у всіх підряд, а у другому
зламалась і зайняла лише третє місце (тобто четверте у світі).
Марта була чудовим командним бійцем - у складі збірної
України чемпіонка Європи 1992 року, віце-чемпіонка
Олімпіади в Манилі 1992 і 1988 року в Салониках, переможниця

Розділ II. Львівська шахова школа
81
Спартакіади СРСР 1979 року і чемпіонка 1981 року. Грала
успішно за перепискою за збірну СРСР - вона виграла
Олімпіаду 1983 року. А 2002 року стала чемпіонкою світу серед
ветеранів!
Шахова енциклопедія пише: ‘Тру Літинської відрізняє тонке
позиційне чуття, уміння вести складну стратегічну боротьбу і
знаходити скриті тактичні можливості”. Марта завжди була
бійцем, і їїзаряд на боротьбу частенько їй заважав зупинитися,
як у Мальме. Вона успішно закінчила механіко-математичний
факультет Львівського державного університету імені Івана
Франка, далі працювала програмістом, та згодом повністю
пішла в шахи. Виростила двох дітей, а нині допомагає ростити
внуків. Жінки закінчують гральну кар’єру набагато раніше від
чоловіків. Марту під час її кар’єри переслідували різні дурні
випадковості, не даючи їй стати чемпіонкою світу, для того у
неї було майже все. Головною перешкодою все ж була велика
грузинська школа - Нона Гапріндашвілі і Майя Чибурданідзе.
А випадковості були ось такі. Грає Марта чемпіонат СРСР
1971 року, лідирує, відкладає у виграшній позиції вирішальну
партію. Записує секретний хід на бланку і замість конверта
через розсіянність (єд иний мінус у характері Марти) ховає його
до сумочки! Ну і прощай, золота медаль! Та наступного року
вольова Марта стала чемпіонкою. Марта працювала з
Віктором Картом до 1982 року, далі її тренували інші відомі тренери:
Віктор Желяндінов і Ярослав Сроковський. І після роботи з
кожним із них гра Марти набирала нові якості.
Марта Літинська - Майя Чибурданідзе
Староіндійський захист
Чемпіонат СРСР серед жінок, Тбілісі, 1979
l.d4 Kf6 2.с4 g6 З.КрсЗ Cg7 4.е4 d6 5.Се2 0-0 6.Cg5 с5
7.d5 аб 8.а4 Da5 9.Cd2 Dc7 10.а5 еб ll.K£3 exd5 12.exd5
Kbd7. Теорія рекомендує 12...Cg4 13.0-0 Kbd7 14.Cf4 Cxf3
15.Cxf3 Ke5 16.Ce2 з приблизно рівною грою.

82 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
13.0-0 ТЬ8. А це вже зайвий хід. Краще відразу 13...Те8
або 13...Ке8.
14.h3 Те8 15.Cd3. Білі забирають ще одно поле у білопо-
льного слона.
15...Ке5 16.Кхе5 Тхе5 17.Ка4 Cd7 18.КЬ6 Се8 19.ТаЗ
Kd7 20.ТЬЗ Td8 21.Kxd7 Cxd7 22.ТЬ6 Сс8. Внаслідок
пасивної гри чорні отримали гіршу позицію. Задача білих
полягає в тому, щоб напад на слабкого пішака на d6 досягнути
ще ослаблення пішака f6.
23.Cf4 Тее8 24.Cg5 Td7 25.Сс2 f6 26.Cf4 Tdd8 27.DG
Kp£7. Всі чорні фігури притиснуті до краю дошки. їм важко
порадити добрий хід. На 27.. .Cf8 настало б 28.h4 Kpg7 29.h5
g5 30.Cd2 Df7 31.Cc3Ce7 32.g4Kpg8 33.Cf5Cxf5 34.Dxf5
Tb8 35.Kpg2 Dg7 36.M cxb4 37.Cxb4 Tec8 38.Cxd6 з
виграшем.
28.Ca4 Tg8 29.Tel Cf8.
30. 	Теб! Ce7. Тепер неможна 30...Cxe6 31.dxe6+ Крхеб
32,Dd5+ Kpe7 3З.ТхЬ7 з перемогою.
31. 	Cxd6 Txd6 32.Tbxd6 Dxd6. Красивий мат у варіанті
32...Схе6 33.dxe6+Kp£8 34.Td7Dxa5 35.Dxf6+Cxf636.Tf7#
33.Txd6 Cxd6 34.De3 Td8 35.b4 cxb4 36.Db6 Ce7 37.Cb.3
15 38.c5Kpf8 39.Dxb4Td7 40.Dd4. Чорні вже в безнадійному
положенні прострочили час.
Марта вже на пенсії - реальній і шаховій.
Запитую:
- Як на пенсії?
Марта усміхається.
- Реальна пенсія - сльози: 90 евро. Добре, що чоловік -
професор геодезії у Політехніці. А шахова? Уже не сняться
відкладені позиції чи помилки в цейтнотах. Та тепер шахи
потрібні, щоб заснути! На сон прийдешній розв’язую щоденно пару
задач і етюдик!

Розділ II. Львівська шахова школа
83
Олег Романишин
Наприкінці 1970-х років Олега Романишина зараховували
до еліти світових шахів. Його перемога на супертурнірі в
Ленінграді 1977 року, попереду Карпова, принесла йому третє
місце в рейтингу кращих шахістів року. Він виграв величезну
кількість міжнародних турнірів, був декілька разів призером
чемпіонатів СРСР, та і в 1990-і роки - він серед претендентів
на звання чемпіона світу за версією PGA. Він тісно
співпрацював із Михайлом Талем і тренував Анатолія Карпова під
час його матчу проти Яна Тіммана, 1993.
Батько Олега був чемпіоном Львова 1940-х роках і привів
свого сина до Віктора Карта, у якого займались ще Білявсь-
кий, Літинська, Михальчишин. У таких ситуаціях ріст
шахістів відбувається завдяки конкуренції, і майже ЗО років
суперництво Білявський - Романишин носило гострий характер і
допомагало обом завойовувати нові вершини. Почали вони
обидва з виграшу індивідуального юнацького чемпіона СРСР,
відповідно у 1967 і 1968 роках.
У ті часи традиції і манери молодих шахістів були інші, і
навіть учні одного тренера боролись до кінця. Це приводило
до гумористичної ситуації: Романишин громив Михальчиши-
на, але програвав Білявському, який, в свою чергу, дуже
погано грав проти Михальчишина. Так, що у внутрішних
суперечках переможців не було, були лише жертви.
.. .Перший тур чемпіонату СРСР у Тбілісі, 1978. Я граю з
Романишиним чорними, гостра боротьба з перевагою білих.
Обопільний цейтнот, позиція наближається до нічиєї. І
раптом, після 38 ходу Романишина, мій прапорець падає на 1,5
хвилини раніше. За тими правилами мені зараховано поразку,
хоча буквально за місяць ФІДЕ дало змогу в таких випадках
просто замінити годинник.

84
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Загалом, у Олега я пройшов шаховий університет, коли
допомагав йому на чемпіонатах СРСР і в міжзональному турнірі
1979 року. Олег грав в агресивному стилі. Геллер казав, що
він подібний на Ларсена - оригінальний підхід до дебюту, та
ж висока техніка, але в пошуках виграшу часто блефував. Але
що дозволено молодості, не дозволено в зрілості. Олег вніс
набагато більше в прогрес шахів, ніж багато нинішніх зірок.
Його стратегія жертви пішака в дебюті, яку він перейняв у
Альохіна іяка принесла Олегові стільки перемог, знайшла
подальший розвиток у творчості Гарі Каспарова. Олег вибрав
власний “дебют Романишина” - 1 .Kf3 Kf6 2.с4 еб 3.g3 аб!?,
який став досить серйозною зброєю чорних. Його жертва
пішака в іспанській партії з Геллером і Тукмаковим стало зовсім
новим словом у теорії. Страшна зброя застосована в
переможній партії проти Петросяна (Єреван, 1975) l.Kf3Kf6 2.с4е6
З.КсЗ Ь6 4.Cd3!, також викликала народження зовсім нового
варіанту. На жаль, у шахах ідеї винахідника використовують,
але за авторство не платять!
Олег є справжнім фанатиком тенісу, в якому його донька
Ольга добилась певних успіхів (До речі, і донька Володимира
Тукмакова була чудовою тенісисткою, тепер вона - тренер із
тенісу). Якось Олег висловив просто геніальну думку: “Для
шахіста година гри в теніс важливіша, ніж увесь день шахових
занять!”
Олег закінчив факультет німецької філології Львівського
університету, захоплювався й іншими мовами, зокрема,
іспанською. Представляє стару джентельменську школу, яка
вважала, що на партію гросмейстер має приходити при краватці
й начищених мештах, так що молодому поколінню є чому
повчитися у ветеранів не лише в шахах. За свій зовнішній вигляд
він заслужив прізвисько “Лорд” або “Корифей”. У Олега
чудове, хоча й специфічне, почуття гумору. На всіх змаганнях у
нас була традиція - ніч перед вихідним днем на турнірі “сі¬

Розділ II. Львівська шахова школа
85
мейний покер” учнів Карта. І ось якось на турнірі в Орджоні-
кідзе підприємливим хлопчикам вдалось обіграти тренера
начисто. Втративши зацікавлення, він тут же в номері заснув.
Коментарій Олега був такий: “Ось який безтурботний сон у
бідняків!” Олег не любить писати, але дуже любить
розповідати різні історіїз життя шахістів - пам’ять феноменальна.
Продовжує на пенсії виступати в різних турнірах. Для нього - це
форма існування.
Олександр Білявський
Завдяки перемогам Штейна у Львові почався шаховий бум,
і до Карта пішли талановиті хлопці: Олег Романишин,
Олександр Білявський, Марта Шуль (за чоловіком Літинська),
Михайло Бурдман - вони стали членами юнацької збірноїУкраїни,
а Романишин і Білявський - чемпіонами СРСР серед школярів.
Далі були гросмейстерські титули учнів, заслужені титули
тренера, і дивовижно, що не було ніяких серйозних конфліктів
між тренером іучнями. Єдиний конфлікт виник 1980 року на
командному чемпіонаті СРСР у Ростові, коли ми всі грали за
спортивне товариство “Авангард”. І в цьому товаристві, і в
збірній Україні з 1976 року на першій шахівниці грав Олег
Романишин, завдяки своїм кращим результатам на чемпіонатах
СРСР, хоча рейтинг двох останніх років був вищий у Біляв-
ського. Саша поставив питання ребром про свою гру на
першій шахівниці. Керівництво (Карт і Сахаров) і команда
(Кузьмин, Савон, Михальчишин, Каплун) провела голосування,
після якого перемогла думка, що очолювати команду має
Романишин. Саша зібрав речі і полетів до Львова. У радянський
час така принциповість могла дорого коштувати, та якось
пронесло. Суперництво Білявського і Романишина почалось з
дитинства і продовжувалось до 1990-х років, коли Олександр
прийняв рішення грати за збірну Словенії.

86 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Сашу у шість років привела до Карта бабуся, і шахи відразу
його полонили. Що було чудово у Карта - це інтелігентність,
доброзичливість і здорова конкуренція між учнями. Не
обійшлось і без хлопчачих сутичок, шахи були в одній спортивній
школі з легкоатлетами, борцями і тенісистами. Для фізпідго-
товки ми у літньому таборі грали в теніс, а Саші подобалась
боротьба, і він брав уроки в одного з тренерів нашої школи.
До речі, Карт колись був чемпіоном університету зі штанги!
Карт не був сильним шахістом і з часу, коли його учні
виходили на новий рівень, став сприяти їхнім заняттям із
гросмейстерами. Тренер молодіжної збірної СРСР Анатолій Би-
ховський відправив Сашу до патріарха Ботвинника, той став
його ментором, і це визначило підхід Саші до життєвих страв
- все робилося за планом. Першим успіхом світового
значення був титул чемпіона світу серед юніорів 1973 року. До речі,
Саша їздив за рекомендацією патріарха готуватися до
знаменитого теоретика Болеславського. Далі - перша участь у вищій
лізі 1973 року, напевно, найсильнішій за складом в історії, і...
останнє місце. Це не вдарило по його самолюбству, а навпаки,
допомогло побачити проблеми, і вже наступного року видатна
перемога в чемпіонаті СРСР разом з великим Талем. Далі 70-і
роки відзначено весіллям з Бертою - ученицею Карта, яка стала
згодом відомим хірургом, і народженням сина Володимира,
який нині працює на фірмі БМВ у Мюнхені. Загалом, Саша
походить із сім’ї з медичними традиціями - батько був відомим
зубним техніком у Львові (до речі, як і батько Ботвинника!), а
сестра - стоматологом у молдавському Кишиневі, нині обидва
мешкають у Сан-Франциско.
Саша працював над шахами по 8 годин на день і на
початку 1980-х це знову дало свої плоди, він знову виграв
чемпіонат СРСР, на цей раз разом із Левом Псахісом, далі дійшов до
претендентських матчів, де поступився Каспарову. Він просто
не встиг відійти фізично від важкого 1982 року. Дальші успіхи

Розділ 11. Львівська шахова школа
87
1980-х катапультували його майже на самий верх світових
шахів, а виграш трьох чемпіонатів СРСР (ще раз нагадую, що це
відбулося 1974,1980 і 1987 роках) увів його в сан
“безсмертних” Ботвинника, Таля і Корчного. Виграш турнірів у Тілбурзі
1981 і 1986 роках попереду Карпова, Каспарова, Тіммана,
Таля, Петросяна укріпило його позиції, а розіграш першого
Кубка світу Гро смейстерської Асоціації дав йому третій рядок
у світовому табелі про ранги після Каспарова і Карпова. Він
дуже любив співпрацювати з провідними шахістами світу і,
тому працював з Петросяном, Дорфманом, Юсуповим, Черні-
ним, а наприкінці 1980-х років з Анатолієм Карповим. 1990-
і роки відзначені дружбою і секундантськими стосунками з
Гарі Каспаровим. В останні роки Білявський співпрацює з
талановитим гросмейстером нової генерації Аркадієм Найдічем
- переможцем турніру в Дортмунді 2005 року, та французом
Максимом Ваш’є-Лагравом. Тренував успішно і сестер Музи-
чук.
Про спортивні прив’язаності Олександра вже було
згадано, коли він встав на водні лижі і серфінг, але головною
любов’ю стали гірські лижі, і будь-який вільний час він
використовує для відвідин Австрії, льодовика Капрун. А любов до
екстремального розуміння шахів виявилась і у виході на сцену
в ролі тореадора в Лінаресі, - в результаті атаки бика залишився
шрам на руці. Мандрівка на Північний полюс закінчилась
відмороженням вуха. Та, травми траплялись на рівному місті
- живемо в одному номері на Спартакіаді школярів України в
Чернівцях 1968 року. Саша ранком розтягнув еспандер,
раптом рветься пружина, удар у голову, кров струмком, я біжу з
криком шукати “швидку до помогу’. Закінчилось зшиванням
шкіри на голові.

88 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Михайло Михальчишин (1933-2002)
у пам’яті
Я був молодим кандидатом у майстри (це був 1968 рік!),
коли мені в руки потрапив “Шаховий Інформатор”, який
щойно тоді почав виходити, і я з подивом виявив у ньому своє
прізвище. Прізвище рідкісне, родичів з таким прізвищем десь
20 осіб в Україні, Польщі та Канаді, але просто неймовірним
здавалось співпадіння, що з такої кількості людей знайдеться
двоє шахістів непоганого рівня.
З міжнародним майстром Михайлом Михальчишиним із
Баня Лука мені вдалось зустрітися лише 1978 року в
Белграді, коли я вже став гросмейстером. Ми стали великими
друзями, відвідували один одного в Україні та Боснії, згодом
знайшли корені Михайла в Україні. Він народився вже як друге
покоління емігрантів у Югославії в центрі української діаспори
в містечку Прнявор, сім’я походила з села Ренів під Львовом.
Закінчив право в Сараєвському університеті, працював
директором фірми “Агрокомерц” у Баня Лука, де створив сім’ю і де
досі працює лікарем його донька Наташа.
Його шахова кар’єра йшла паралельно з кар’єрою
юриста, але далі міжнародного майстра він не просунувся. Зате
громадська позиція була дуже високою - він багато років був
селекціонером різних збірних Югославії і всюди залишив про
себе добру думку. Правда, робота з жіночою збірною
закінчилась судовим процесом з Мілункою Лазаревич, відомою своїм
скандальним характером. Після розпаду Югославії він
опинився в Республиці Сриска, етнічно чистим формуванням
Боснії. Кожному не сербу жилось там дуже нелегко, і націоналісти
відсунули Михайла від шахів. Але він від них не пішов - вів
відому шахову передачу на телебаченні Баня Луки, видав
книжку “Шахова мозаїка” і готував друге видання до самої
смерті. За допомогою військової міжнародної адміністрації

Розділ 11, Львівська шахова школа
89
Боснії він організував шахову школу в Баня Лука, міжнародні
організації виділили приміщення і закупили комп’ютери. Та
за півроку на школу здійснили збройний напад, бандити
забрали всі комп’ютери, може тому серце Михайла не витримало.
Він дуже любив картини і мав непогану колекцію, любив свого
папугу Тодора, а від внучки був просто в захопленні.
У Югославії було немало шахістів українського
походження - першим був Микола Кульжинський з Полтави, що
успішно грав у довоєнних чемпіонатах країни. Одним із найсиль-
ніших шахістів Загреба був інженер Ігор Кіндій, а у Войводмні
мешкає відомий суддя Микола Кучмаш.
Ось приклади його шахової творчості.
М. Михальчишин - Ковачевич
Сараєво, 1968
1.е4 еб 2.d4 d5 3.Kd2 Кеб 4.Kgf3 g6.
Дуже рідко зустрічається така система, активніше 4.
...Kf6.
5.сЗ Cg7 6.Cd3 Kh6 7.0-0 0-0 8.Tel f5?!
Варто розмінятися 8... .dxe4 9.Кхе4 і встановити коня на
6.
9.exd5 exdS Ю.Ь4! аб П.КЬЗ U 12.а4 Ь6 ІЗ.СаЗ Tf7.
Альтернативою було 13.. .Те8.
14.Ь5 Ка5 15.Кха5 bxa5 16.De2!
У білих уже серйозні загрози.
16...xb5 17.De8Dxe8 18.Txe8Cf8 19.axb5Kpg7.
Після 19...Cb7 20.Тха8Сха8 21.Cxf8Txf8 22.Тха5убілих
вирішальна перевага.
20.Ке5 СхаЗ 21.Txa3Tf8 22.Te7!Kpg8 23.Txc7Kf724.Kc6
а4 25.Ке7 Kph8 26.Kxd5 Kd6 27.с4 Cf5 28.Kxf4 g5 29.Cxf5
Kxf5 30.Ke6Tfe8 31.g4, і чорні здались, 1-0.

90 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Василь Іванчук
Василь народився 1969 року в маленькому містечку
Бережани, що лежать у Тернопільській області в 80-ти кілометрах
від Львова. У маленького вундеркінда були проблеми з
тренуванням у містечку без шахістів і, природно, Львівський клуб
армії взяв над ним шефство - посилав тренерів у Бережани
для індивідуальної роботи.
На початку 1980-х років шефство над шахістами
армійського шахового клубу взяв на себе генерал-полковник Микола
Абашин, фанатик шахів (тоді в цьому клубі грали Білявський,
Дорфман, Літинська). І в цій атмосфері талант Іванчука став
розквітати. У середині 1980-х роках сім’я Василя остаточно
переселилась до Львова, який із 1970-х років став шаховою
столицею України. Настав вибух результатів, і перемогою на
супер-опені в Нью-Йорку 1988 року Василь показав, що
входить до світової еліти. Уже 1990 року він очолив збірну СРСР
на Олімпіаді в Нові-Саді. Двічі переміг у Лінаресі, після цього
шахістові рекомендацій не треба - він у світовій п’ятірці.
Але за першість світу йому довго не вдавалось поборотися
(до речі, як і за звання чемпіона СРСР та навіть України). Попри
блискучу перемогу 1990 року на Манільському міжзональному
турнірі, йому не вдавалося подолати порівняно прості бар’єри.
Лише 2001 року вдалося показати себе - вийти до фіналу
чемпіонату світу, але матч з Пономарьовим замість того, щоб стати
вершиною його кар’єри, неочікувано став катастрофою.
Вічною слабкістю Василя була психологічна нестійкість, яка
виявилася у постійній зміні тренерів і невмінні грати будь-яку
відповідальну партію. Загалом, йому властива артистична
жилка, і цікаво спостерігати: коли Василь знаходить цікаву ідею,
його очі тоді запалюються, і настає фантастичний вибух
фантазії. Однак в його партіях це тепер виявляється рідко. Через
психологічні проблеми йому важко переносити поразку- після

Розділ II. Львівська шахова школа
91
партії з Юдіт Полгар у Парижі він від безсилля вдарився
головою об стінку.
У Василя був талановитий тренер - гросмейстер
Володимир Савон, який тренував його на Манільському
міжзональному, та згодом їхня співпраця закінчилася.
Василь був одружений на віце-чемпіонці світу АлісіГаля-
мовій, але шлюб розпався, і Аліса повернулась до Казані, хоча
встигла допомогти Україні виграти першість Європи 1992
року і завоювати срібло на Олімпіаді в Манилі. У Василя є син
Михайло, живе з матір’ю, цікаво, що в сім’їІванчуків
поперемінно чоловікам дають імена Василь і Михайло.
В один час 1991 року ми створили фонд “Шахову корону-
Україні”, де зібрались відомі люди для допомоги Василю
здійснити свою мрію, я трохи допомагав Василю перед матчем із
Юсуповим, дав йому картотеку, та згодом фонд розпався через
непорозуміння з Іванчуком - на жаль, вдруге подібну
ідеалістичну групу не зібрати. Василь повністю поглинутий шахами,
хоча знає багато поетичних творів - це його інтелектуальне
тобі. Він навіть, як інтелеюуальний тест, вивчив турецьку мову.
Василь був одним з найяскравіших шахістів кінця XX
сторіччя, і жаль, що він не став чемпіоном світу. Тепер створив
разом із дружиною дитячу шахову школу.
Аліса Галямова
Шаховий самородок Аліса Галямова з’явилась у Татарстані
все ж не на рівному місці, тут створював школу геніальний
маестро Рашид Нежметдінов. Однак під час становлення
маленької Аліси від школи залишились тільки руїни в прямому й
переносному розумінні. Алісі довелось вступити до
спортивного інтернату в Москві, де вона навчилася, як постояти за
себе не лише в спорті, а й у житті. Уже невдовзі вона стала
чемпіонкою світу серед кадетів.

92
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Тоді вона познайомилася з Василем Іванчуком, - кохання,
одруження і переїзд до Львова. У18-річному віці Аліса
лідирувала на турнірі претенденток у Боржомі, на друге коло приїхав
допомагати Іванчук, але все закінчилось невдачею. Як, до
слова, й сімейне життя - Аліса з труднощами отримала
розлучення й забрала сина Мішу до Казані.
З приходом до влади президента Шаймієва серйозно
виросло зацікавлення до спорту в Татарстані, особливо до шахів.
Клуб “Татарсбербанк” виграв 1996 року Кубок Європи,
відновлена школа Нежметдінова, з’явились своїмолоді
гросмейстери, за казанську “Туру” в Кубку Європи виступав сам
Каспаров. Аліса стала національним символом, її проголошено
найвідомішою татаркою Роси. Аліса працювала чудово, її
знання найглибші в жіночих шахах, однак деяка нервозність і
недооцінка занять спортом привели до зривів у матчі на першість
світу з Се Цзюнь і в деяких претендентських турнірах і
командних змаганнях.
Вона очолювала збірну України 1992 року на Олімпіаді в
Манил і, де команда лише в останньому турі поступилася
збірній Китаю, зате того ж року на першості Європи в Дебрецені
стала першою. Аліса поїхала до Росії, украіїпси відтоді довго
не могли наблизитися до п’єдесталу. Росіянкам також не
вдавалося перемогти без неї. Аліса - дуже приємна у спілкуванні
людина. У Львові вона багато чому навчилася: історії,
спілкуватися з людьми, керувати машиною. Однак ніхто з
українського спортивного керівництва не звертав на неї уваги, її за
успіхи навіть нічим не нагородили. Аліса грала в “Агроуні-
верзалі” під мош капітанством, пару разів вигравала Кубок
Європи і Кубок Югославії. Вона справжній боєць, готова
навіть у найжорстокіших цейтнотах битися до кінця. Після
народження другої дитини виграла чемпіонати Росії' 2009 та 2010
років і стала Олімпійською чемпіонкою 2010!

Розділ II. Львівська шахова школа
93
Дві дівчинки зі Львова
Львів є одним із центрів світових шахів. Це безперечно.
Основоположником Львівської школи був великий
гросмейстер, трикратний чемпіон СРСР Леонід Штейн. Його приятель
Віктор Карт, який нині мешкає в Ганновері, став видатним
радянським тренером, використавши відомість і популярність
Штейна. Він заснував велику Львівську школу. Пішли
покоління - Бєлявський, Романишин, Літинська, Михальчишин.
Наступне покоління довелось чекати років десять - це були Зоя
Лельчук, Ірина Челушкіна, Віталій Голод, Андрій Максименко
і, як корона - Василь Іванчук. (Варто зазначити, що в той же
час навчався у Львівському інституті фізкультури і поглинав
шахові знання Михайло Гуревич!). На початку 1990-х всі
країни колишнього СРСР увійшли в кризу, і деякі шахові школи
просто зникли, як знаменита Одеська. В Росії, як зауважив
Каспаров, намітились серйозна криза в дитячих шахах. Та
декілька шкіл в Україні вистояли - Харківська (Савон -
засновник, далі Чернін, Гуревич, тоді, за 10 років - Альтер-
ман, Стрипунський, а наприкінці 1990-х - Мойсеєнко, Елья-
нов, Коробов) і все та ж Львівська. Чому? Важко сказати, та
праця Львівського інституту фізкультури з випуску тренерів
далася взнаки, молоді тренери стали давати продукцію.
З’явились Андрій Волокітін, Юра Криворучко іМіша Олексієнко.
А серед дівчат з’явились просто діаманти - Катя Латно і
сестрички Аня іМарічка Музичук. У 1990-х дуже важко було
знаходити кошти на турніри та й, загалом, допомагати юніорам.
Львівська федерація за допомогою спонсора “Ґрандготелю”
(Гена Геншафт - організатор супертурніру Меморіал Штейна
2000) організувала постійно тренувальні збори, де лекції і
сеанси проводили Іванчук, Бєлявський, Михальчишин. Дуже
важко знаходили кошти на юнацькі чемпіонати світу та
Європи, де сестри Музичук і Катя Лагно виграли безліч
медалей. Шахова діаспора України в СІЛА і Канаді, якою керує

94
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
професор Орест Попович, серйозно допомагає, організовує
кожні пару років Меморіал професора Попеля у Львові,
забезпечила стипендії в 1000 $ і Лагно, і Волокитіну, і Пономарьову.
У той же час у Сєвєродонецьку з’явився клуб імені Момо-
та (великого бізнесмена, любителя шахів, був убитий мафією.
Його брат і професор Веніамін Амітан (недавно помер, а з
ним помер і клуб) організували школу на честь загиблого.
Кошти були великі. Талантів там у Донецьку великих не було, крім
маленького Пономарьова, та були тренери за пару сотень
кілометрів. Гросмейстери Генадій Кузьмін, Андрій Зонтах,
Владислав Боровіков й інші стали кістяком тренерського колективу.
Стали шукати юніорів по всій Україні. Карякін із Сімферополя,
Лагно - зі Львова - вирішили виїхати за 1000 км. На схід.
Батько Каті, шаховий тренер, вирішив переїхати туци, клуб
Момота обіцяв дати роботу і квартиру, що було виконано.
Тренерська група була чудовою, молоді шахісти амбіційні - і успіхи
пішли рука об руку.
Батьки Волокітіна і сестер Музичук після деяких роздумів
відмовились від пропозиціїпереїхати до Сєвєродонецька. По-
перше, екологічно дуже неблагонадійний район, кримінальна
ситуація жахлива. Львів поблизу кордону, і легко їздити на
турніри в Європу, культурний центр, та й спілкування з супер-
гросмейстерами можливе. Успіх був і на Сході України, і на
Заході. Успіхи Пономарьова, Карякіна, Волокітіна, Лагно і Му-
зичуків показали успішність двох шляхів. Однак традиція
довготривала і буде працювати довго, а проект Данко
закінчується зі смертю основного ідеолога проекту (смерть В. Амітана
означає смертельний удар для клубу, а смерть Зака—серйозний
удар для пітерських шахів).
У таких випадках народ найчастіше розбігається, як це
зробили Пономарьов і Карякін, Лагно поїхала до Донецька,
де їй відразу дали квартиру, а деякі пробують ще залишатися і
боротися на місці, як Єфіменко та Арещенко.

Розділ II. Львівська шахова школа
95
В Україні дуже мало клубів, щоб не жаліти про проблеми
в деяких із них. Та на Катю Латно це особливого впливу не
справило - робота в групі з талановитими людьми під
керуванням чудових тренерів. Результати стрибкоподібно виросли
і кульмінацією стала перемога на жіночій першості Європи
2005 року в Кишиневі. Там одружилася із французьким
гросмейстером Фомтеном, переїхала до Франції, народила дитину.
Та щось пішло не так, і вона поїхала влаштовувати своїособисті
справи до Росії.
Згодом повторила цей успіх 2010 року і стала лідером
збірної України, здавалося б на роки. Але на Гран Прі Фіде у
Женеві я помітив її з георгіївською стрічкою. Швидко зрадила
Украшу, перейшовши до Росії, де знову стала чемпіонкою
Олімпіади.
Останню медаль (і то золоту!) виграли ветерани (Аліса Га-
лямова, Марта Літинська, Ірина Челушкіна) в далекому 1992
році в Дебрецені. Але 2008 року у Дрездені з’явилось золото!
А далі пішло - чемпіонки світу, Європи...
Зовсім інакше пішли Музичуки - фінансова підтримка була
лише на участь у чемпіонатах світу та Європи серед юнаків.
Тренерською допомогою займався батько сам плюс декілька
міжнародних майстрів. Звідси і явно нижчий рівень дебюта,
ніж у Лагно, і відставання за результатами. Та хто знає - часто
кажуть: ‘Тихше їдеш - далі будеш”. Дуже непростим було їхнє
рішення перейти з Української федерації в Словенську - їй,
чемпіонці України серед жінок і майбутньому української
шахової федерації не хотіли дати місце в олімпійській команді.
В Україні була така ситуація, що спонсор Олімпійської команди
диктував склад жіночої команди! З’явилась змога грати на
вищому рівніші результати стали рости, а перемоги над
Стефановою, Жуковою і Крамлінг кажуть самі за себе. Дівчата зі
Львова вийшли на широку дорогу до першості світу.

96 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Аня дуже успішно виступала за збірну Словенії, але 2014
року вирішила возз’єднатись з Батьківщиною (якоїй не
покидала) та повернулась у лідерське крісло збірноїУкраїни. Почала
тренуватись з Олександром Білявським.
Марія Музичук, чемпіонка світу
та міс-тактика
Вона була відомою як молодша сестра Анни, котра
належить до жіночої першості упродовж 10-ти років, якийсь час
вона навіть була другим номером (посідала друге місце) після
Хоу Іфань. Проте в Сочі вона була зіркою змагань. Марічка, як
до неїусі звертаються в Україні, вела важку боротьбу під час
гри на виліт. Вона перемогла у матчах проти канадійки Ю,
польки Моніки Соко, колишньої чемпіонки світу Антуанети
Стефанової та рейтинг-фаворитки Хампі Конеру, іншої індійки
Харіка та в фіналі перемогла росіянку Наталію Погоніну. Вона
отримала перемогу в більшості додаткових матчів де показала
неймовірну розумову сталість, а ще більше стійкість сили духу.
Вже у фіналі Марічка піднялась у рейтингу вище свого
опонента та контролювала хід матчу від самого початку. Погано
вона починала в Сочі, програвши першу партію канадській
дівчині, а Конеру у свою чергу перед їхньою грою виграла 6
партій поспіль. Проте з досвіду усіх видів спорту на вибування
відомо, що блискавичний старт є надзвичайно небезпечним.
Краще починати обережно.
Отже, перше запитання:
-Марічко, як Ви себе почуваєте у ролі Чемпіонки Світу?
Міхаіл Таль, після гри з Ботвінніком, сказав: "Моя голова
наповнена сонячним світлом ”. А Ви? Який Ваш секрет успіху?
- Почала відчувати себе Чемпіонкою Світу під час
останньої партії в фіналі—це було вимушене повторення ходів і По-
гоніна мала над чим подумати. А зараз я почуваю себе просто

Розділ II. Львівська шахова школа
97
втомленою, про те дуже і дуже щасливою. Мій секрет у тому,
що перед Чемпіонатом я раптово відчула себе неймовірно
впевненою. Коли ми з сестрою пакували валізи перед
поїздкою до Сочі, вона запитала: “Ти береш із собою свою вечірню
сукню? Для чого? Вона потрібна тобі на церемонію відкриття
Чемпіонату?”
Я відповіла: “Ні, я беру її для церемонії закриття Чемпіонату.
Мабуть я відчувала надіїо на перемогу.”
- Ваш батько розповів мені, що ви втратили в Соні 6
кілограм ваги. Я пригадую, що Петросян теж втратив 6
кілограм під час Чемпіонату Світу 1966 року, а ось його
опонент Борис Спаський поправився на 6 кілограм!
- Так, під час чемпіонату було дуже важко. Я зіграла 24
партії маючи при цьому два вихідних дні. Але зараз я вдома,
й моя бабуся готує мені безліч різних страв, вона мешкає поруч
із моїми батьками. Я обожнюю її кухню.
Коли переді мною постає вибір м’ясо чи риба, я завжди
вибираю м’ясо. Мені потрібно багато енергії'та й усі ці
вегетаріанські на'щки не для мене.
-А як стосовно фінального матчу?
- У мене дуже хороші стосунки з Наталією Погоніїюю, ми
навіть упродовж декількох років грали з нею за один
російський клуб. Але тут я мала змогу повністю зосередитись на
своїй грі. Виріїнальну другу партію я зіграла в дебюті не досить
добре.
Просто я виріїпила грати Іспанку замість своєї звиклої
Шотландки і це було правильним ріїненням, якого не очікувала
мій опонент. Вона сподівалась на добру підготовку та виріїни-
ла вперше в житті грати варіант Бреєра. Отже, ми обидві були
на незнайомій території, проте для мене це було вигідним.
-Якою була атмосфера в Сочі, беручи до уваги політичну
ситуацію між Україною та Росією?

98 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
- Нічого такого в Сочі я не відчувала, все було спокійно.
Лише на форумі якісь хлопці написали, що Бандерівка (так
вони називають українських націоналістів) стала Чемпіонкою
Світу. Чемпіонат був дуже добре організованим, на свіжому
гірському повітрі. Усі ставились до мене по-дружньому.
- Ви маєте неймовірно велику кількість шанувальників;
вихідці з України, які мешкають в Америці, казали мені, що
тисячі їх дивились Чемпіонату прямому ефірі.
- Так, для мене це все було дещо незвичним: навіть
священики в західноукраїнських церквах молились за мою перемогу.
Потім ці зустрічі в аеропорту міста Львів, зустріч з президентом
Порошенком. Це бучо круто! Величезна кількість людей вітала
мій успіх, я отримала сотні смс-повідомлень із підтримкою на
свою адресу під час чемпіонату.
-Як Ви почали займатись шахами? Ваш батько розповів
мені, що Ваша старша сестра Анна якось отримала на свій
день народження білого шахового коня!
- Ні, зі мною була дещо інша ситуація. Я почала грати шахи
з трьох років оскільки ними займалась моя сестра.
- Хто були Вашими тренерами і як Ви тренувались
щоденно?
- Від самого початку нашими тренерами були тато й мама,
вони ж професійні шахові тренери. Коли ми стали
сильнішими, то почали працювати із сестрою разом. Далі я почала
брати участь у різноманітних тренувальних зборах
національних збірних під керуванням провідних тренерів. Останніми
роками моїм тренером був великий гравець та міжнародний
гросмейстер Олександр Бєлявський, який мешкає у Львові.
Отож він допомагав мені щовечора по Скайпу, поки тривав
чемпіонат. Щодня він готував мені щось нове, це було
захопливо!

Розділ II. Львівська шахова школа
99
Мої тренування різнились, для прикладу, ми могли
працювати з Бєлявським упродовж 10-ти годин, після цього я
декілька днів тренувалась по 2-3 години. В середньому 5-6 годин.
-Яким був Ваш перший успіх на юніорському турнірі?
- Я добре пам’ятаю чемпіонат 2001 року, де грала під 10
номером. Я була другою в Європі та третьою в світі. Після
цього я вигравала безліч титулів у всіх категоріях, та не
пригадую скільки.
- А щодо результатів на юніорських турнірах?
- Я була двічі чемпіонкою 2011-2012 роках, після цього я
багато грала за національну збірну, була Чемпіонкою Світу
2013 року, а також ми виграли декілька медалей на Олімпіадах
та європейських чемпіонатах.
- Що переважає у Ваших шахах? Чи подобається Вам,
коли до Вас звертаються Міс Тактика?
- Звісно, що мені це подобається, але я є такою якою є.
Мені важко знайти приклад поміж великих гравців, але мені
дуже подобається аналізувати серйозні партії, які були зіграні
в жорсткому стилі. Класичну шахову освіту я отримала,
вивчаючи гру багатьох шахістів. На мою думку шахи це передусім
тактична гра, тая не заперечую слів Білявського, що за старим
радянським етикетом звання ТАКТИЧНИЙ ГРАВЕЦЬ ще не є
ознакою великого визнання. Великий Річард Тейхман казав,
що шахи складаються на 95 % з тактики!
- Покоління наших львівських гравців не могли виграти
Світового Титулу, починаючи від Леоніда Штейна, далі був
Білявський, Романишин, Літинська, Іванчук і нині Ви зробили
це. Я захоплююсь нашими зустрічами на бліцтурнірах
нашого шахового клубу. У Львові ми маємо 20 міжнародних
гросмейстерів.

100
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
- Так, але всі вони були близькими до цього, вони були
кандидатами Чемпіонату світу, а Іванчук одного разу посів
друге місце.
Згодом усі ви виграли багато різних світових та
європейських звань.
-Які Ваші уподобання поза шахами?
- Я закінчила навчання у Львівському університеті фізичної
культури. Дуже люблю читати, зокрема російського автора
Акуніна, а також Джоан Ролінгз, читаю багато фантастики.
Декілька років тому я вирішила навчитись грати на піаніно. Я
просто пішла в музичну школу в Стрию, де ми мешкали і
найняла собі вчителя. Мені це дуже подобається. Коли я куплю
собі великий будинок, я обов’язково куплю велике піаніно!
-А як щодо заняття спортом?
- Коли я вдома, то намагаюсь відвідувати заняття фітнесом.
Також я надаю перевагу пішим прогулянкам містом, як би
сказав для прикладу виходець старої радянської школи Ботвіннік,
страшенно люблю. Але під час турніру я намагаюсь зберігати
енергію і тому я лише прогулююсь і сплю. Знаю, що деякі
дівчата, як от Костенюк, люблять бігати під час турніру, але як
на мене, краще розслабитись.
-Які Ваші плани на майбутнє?
- Зараз я маю змогу добре підготуватись до гри проти Хоу
Іфань, хоча ще не відомо, де буде проводитись цей матч.
Гратиму в Китаї в командній першості світу, далі нічого аж
до чоловічого Кубку Світу, що проходитиме в Баку у вересні.
- Китайський командний чемпіонат світу вже не за
горами. Ви можете втомитись до цього часу?
- Сподіваюсь мені вдасться розслабитись, а моя бабуся до
того часу відновить мою втрачену вагу. Календар уже
готовий і ми знаємо до яких саме змагань нам слід готуватись.

Розділ II. Львівська шахова школа
101
- А як буде з Анною? Вона була старша і досвідченіша?
Вона кине Вам виклик на домашніх змаганнях?
- Вона моя старша улюблена сестра і вона мені дуже
допомогла в Сочі після поразки у грі з Піа Кремлінг.
Вона залагоджувала усі справи довкола мене, це було
справді щось! Думаю, що тепер вона буде амбіційнішою.
Зараз ми мешкаємо з нею у Львові, це 60 кілометрів від
нашого рідного міста Стрий. Наша квартира розташована на
6 поверсі, можливо тепер я придбаю власне житло.
Автор. Мер міста планує власноруч надати Марічці нову
квартиру.
Люберецький - майстер, львівський тренер
Віктор Савельевич Желяндинов народився 75 років тому
в підмосковних Люберцях.
“Почав я грати в шахи відразу після війни. У мого друга
дитинства — сина маршала авіації Красовського я виміняв
чомусь півкомплекта шахів. І ось я хворію ангіною, і ми з
приятелем пробуємо грати на цих півкомплекта. І я продув!
Ну і розгнівався я - став тут же навчатися. Першою моєю
книжкою і головною став “Самоучитель” Ласкера. Тоді я
займався у майстра Герчикова разом зі своїм приятелем Шкун-
довим, з яким ми згодом стали грати за юнацьку збірну Росії.
Клубу в Підмосков’ї не було, і збирались ми в редакції газети
“Ухтомський робітник”, де спочатку відповідальним
секретарем, а далі редактором працював великий любитель шахів
Федя Подольський.
Ось, так ми зі Шкундовим доросли до збірної Росії, і 1953
року в Харкові виграли чемпіонат СРСР. У нас на першій
дошці грав Терентьев, у дівчат - Клара Снегіна і Белочка із
Нижнього Новгорода. Це та, про яку Едік Гуфельд, грав на
першій дошці України, написав розповідь. Там було кохан¬

102
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
ня, обидва були дуже симпатичні. Коли Гуфельд підходив до
її дошки, Белочка червоніла і зівала фігури. Ми пообіцяли Гу-
фельду, що підійди він ще раз, то збірна України буде грати в
меншості. За Пітер грали Спаський і Арцукевич, Москву
очолював Нікітін. Тренерами у нас були Рашид Гібятич Нежмет-
дінов і дядя Жора Бастриков. Чи був Гібятич добрим тренером?
Цього я тоді не розумів. А людина була чудовою, чай пив
літрами і дуже чорний.
Пам’ятаю збори команди Росії зимою 1951 року в будинку
відпочинку нафтогазової промисловості. Там проводила збір
група Бронштейна перед матчем з Ботвинником. Пригадую,
як багато працювали Болеславський, Константинопольський,
Фурман і Аронін. Був і п’ятий тренер, та хто - не пам’ятаю.
Яка різниця з Ботвинником - у того був один тренер - Рагозін.
З Ароніним у мене були дуже дружні стосунки. Він міг стати
супергросмейстером. Мало хто виходив у фінали 4 рази підряд
із півфіналів! За пару років на нього навалилось три нещастя
- невихід у міжзональний через помилковий аналіз зі
Смисловим, смерть батька і покинула кохана дівчина. У нього
почалась шизофренія, манія переслідування. Я з ним останній раз
грав у півфіналі 1962 року, він уже був не той. Худенький,
симпатичний хлопець - важив 150 кг.
У 1954 році я отримав право на матч з майстром, та пішов
до армії після техніїсуму в Люберцях. Потрапив до ГРВН, де
пробув у “шахових військах” до 1972 року. Життя у Німеччині
було специфічне - рибалка була чудова - таких вугрів я ніїсоли
більше не ловив. Грати я mu' скільки завгодно. Грав у першості
ВС особистих і командних, чемпіонатах Роси. У середині
1960-х виріїпили ГРВН “приєднати” до Білорусі. І я 1967 року
став чемпіоном Білорусі. Ісаак Єфремович Болеславський
прокоментував з гумором:
- Тільки цього нам ще не вистачало.

Розділ II. Львівська шахова школа
103
Тричі ставав чемпіоном Збройних Сил, а в команді - не
пам’ятаю скільки. Моя найактивніша гра у Збройних Силах
була в часи, коли міністром оборони був страшний любитель
шахів маршал Родіон Малиновський. Він зазвичай з’являвся
за два тури до кінця, в цивільному одязі, дивився партії від
початку до кінця, спілкувався з учасниками. До мене підійшов
під час партії з одеським кандидатом у майстри Л. Балмазі, де
я наніс потужний удар. Маршал сказав:
- Та, солдат зівнув Ке4.
Встановлював своїпризи - іменний годинник. А за перше
місце годинник був золотим!
Звичайно, мій найбільший успіх - перемога в чемпіонаті
Дружніх армій 1966 у Празі, де я випередив Торта, Геллера,
Савона, колишніх у розквіті своїх сил. У1967 році я був у складі
клубу ЦДСА, який переміг на Кубку СРСР. Тоді команду
очолювали Геллер, Фурман, Васюков. Атмосфера в команді була
чудова - після кожного туру збирались у готелі Ц ДСА і грали
в доміно - найпопулярнішу гру в шахістів тих років. Вирізнявся
Сема Фурман, він лупив кісточкою по столі і видавав
неймовірні прислів’я, не завжди дотепні. Та чудовою подією в моєму
армійському житті в ГРВН була, безумовно, Олімпіада 1960
року в Ляйпцігу. Яким ключем била енергія з молодих Таля,
Петросяна і Корчного! Таль мене відрекомендував Бобі Фіше-
ру, як чемпіона Риги по бліцу - з не чемпіонами Бобі не
спілкувався. А загалом Бобі був тоді встидливим, скромним
хлопчиком, справляв дуже добре враження. Після туру Таль, Фішер
і Петросян грали в бліц навиліт. Було багато глядачів, і ніхто з
великих довго не затримувався - всі змінювались дуже часто.
Наша збірна там і гуляла міцно (крім Ботвинника і Смислова).
Після однієї з гулянок почалась бійка з німцями, та великої
шкоди, на відміну від Олімпіади 1966 року в Гавані, не було.
Після Олімпіади я привіз збірну плюс Флора і Головко в штаб
ГРВН у Венсдорф. Всі роз’їхались з сеансами по частинах,

104 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
ранком були закупи (купували взуття імейсенські сервізи), так
що автобус в аеропорт ледве зрушив з місця - такий був
переповнений. Ну і було пару міцних банкетів з командуванням.
Усім налили коньяку, а Ботвиннику - мінералку, оскільки чути
про його режим. А патріарх образився й вимагав і собі
коньяку, пояснивши здивованій команді, що він простуджений, а
коньяк - кращий засіб. Добре запам’ятав друга нашої команди
гросмейстера Унцікера з ФРН. Він знав російську мову і всім
нашим розповідав анекдоти зі своїм акцентом!
Згодом я на короткий час пішов із армії, переїхав до
дружини до Львова. Тоді Прикарпатський округ очолювали
генерали Варенніков і Абашін. Микола Борисович Абашін -
генерал-полковник, учасник війни, учень майстра Гольдберга.
Такого фанатика шахів я більше не бачив. Ми створили
фантастичну команду ПрикВО—Білявський, Дорфман, Літинська,
Хузман. Знайшли і виховали юного Васю Іванчука! Багато
разів виграли чемпіонати ЗС. Генерал усіх забезпечив
квартирами. Дорфман лідирував у чемпіонаті СРСР1977 рову в Пітері
й відклав вирішальну партію з Романишиним з шансами на
перемогу. Генерал прислав увечері за мною машину, і ми всю
ніч аналізували відкладену партію, а ранком знайдений виграш
передали Дорфману.
Загалом аналізувати я любив і вмів - це була моя сильна
сторона. Адже я виріс майже без тренера і навчався всього
сам і від інших. Коли був у групі Карпова на його 2-му матчі з
Каспаровим, то найбільше задоволення було разом
аналізувати в зв’язці з Єфімом Геллером. У ПрикВО величезну
допомогу мені надавав в ОДО кандидат у майстри Ільтизір Кутуєв.
Щодня команда збиралась, аналізували, гросмейстери грали
бліц, і всі разом йшли обідати до офіцерської щальні. Найбільше
я тренував Марту Літинську, що була у 1980-х у світовій
п’ятірці. А тренерською працею я почав займатися ще у ГРВН
наприкінці 1950-х, коли треба було готувати команду до чемціо-

Розділ II. Львівська шахова школа
105
натів ЗС. Дружив із великим армійсько-одеським тренером
Фім Фімичем Коганом. І побачив навантаження гравців і
тренерів на вищому рівні. Був матч на першість світу Бикова-
Гаприндашвілі 1962 року. Коган був тренером чемпіонки світу
Викової, сидів завжди в останньому ряді зали ЦДСА, де грали
матч. І в одній партії Викова стала “сплавляти” виграну
позицію, і Коган на всю залу заричав:
- Дурепо, куди ходиш?!
Тренував я згодом і збірну України, гросмейстерів Дорф-
мана, Михальчишина, Іванчука. Готував Романишина 1985
року до Міжзонального. Тоді я багато працював з молодими
словенцями і поляками, особливо я задоволений роботою з
гросмейстером Матеушем Бартелем, колишнім чемпіоном
Європи до 18 років, а зараз хочу зробити теж із Арека Ленарта.
І були і мене ще тренерські пригоди у середині 1980-х років із
збірною Південного Ємена. Грали хлопці дуже слабо, бо дуже
любили шахи, і загалом були дуже приємними. Тренував їх я
на Олімпіаді 1986 року в Арабських Еміратах. Збірна СРСР
грала не дуже переконливо, попри присутність і Карпова, і
Каспарова. Щось у них не ладилось - за чотири тури до кінця
підходить до мене тренер збірної СРСР Юхим Ґеллер і каже:
“Савельїч, ти тренуєш місцевих, нам треба для розслаблення
пару пляшок коньяку або віскі. Пошли своїх хлопців, нехай
хоч із-під землі дістануть.” Це було в Дубаї, тоді це була напів-
фундаменталістська країна. Але мої єменці ще тут
заметушилися, і Юхим Петрович був дуже задоволений - команда
вийшла з кризи.
Я дружив із юнацьких змагань із Льонею Штейном, не
знаючи і не догадуючись про те, що згодом буцу мешкати в
його рідному місті. У нас з ним було багато різних пригод на
півфіналах. Льоня весь час влізав у різні історії і треба було
його часто визволяти з міліцейських лап. Грали в Москві
супертурнір 1967 року в ЦДСА, я з’явився в залі, і Штейн,
закінчивши партію, підбіг до мене і каже:

106
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
- Йдемо грати в більярд.
Грали всю ніч, а на ранок Штейн пішов грати відкладену
партію з гросмейстером Мілко Бобоцовим і не виграв зовсім
виграшну позицію. Після цього “попер” на мене, що я його
відволік від аналізу відкладеної. Часто з ним зустрічались у
Львові, куди я приїжджав до тещі. Льоня писав статті для
однієї львівської газети, відносив, отримував гроші, а тоді ми
разом йшли у знамениту карпатську залу “Інтуриста”.
На моє покоління страшний відбиток наклала війна. Спа-
ський і Корчной пережили блокаду, Штейн в евакуації в
Узбекистані втратив батька, Тігран Вартанич підмітав вулицю
перед будинком офіцерів у Тбілісі, мучився по Кавказі Бронштейн.
Мене з мамою, братом і сестрою війна застала в Єльце на
Доні у родичів. Бачив німців через Дон на іншому боці. На
нашу вони не переправились - головний напрямок боїв був
збоку від нас. Повернулись до Москви лише 1943 року, за цей
час помер братик... Батько був начальником цеху великого
заводу Фрезер. Завод евакуювали на Урал, батько залишився
чекати нас. Згодом пішов на фронт і загинув, а міг залишитися
живим, якби поїхав із заводом. Мій кращий турнір - це на
першість Дружніх армій. Хоча це великий успіх, а чемпіонат
СРСР 1967 року. Там я грав як “звір”. БухутіГургенідзе сказав
після турніру, що я грав яскравіше від усіх. Проти мене стали
робити жеребкування - кому треба, щоб майстер випередив
Таля, Тайманова, Полугаєвського і К, як сказав Болеславський
того ж року - цього нам ще не вистачало. Зробив я чорними
нічию з Талем. І Тайманов після жеребкування сказав:
- Савельїч, граємо з тобою, ти - білими.
Підготувався - раптом після обіду приходить Васюков і
повідомляє - він грає зі мною білими. І пропонує нічию! Я
рознервувався, відмовив, програв, тоді не виграв із зайвим пішаком
у Тайманова, з двома - у Полугаєвського. Та як я тоді грав!
Навіть зараз тепло, попри відсутність медалі! У “Радянському

Розділ II. Львівська шахова школа
107
спорті” писали лише про мене в оглядах чемпіонату, як про
головну сенсацію”.
Це був мій фантастичний рік 1967! Я дуже отруївся,
провалля, ще місяць у шпиталі й кар’єра гравця пішла під укіс.
Шаленію, та таке тренування принесло мені трохи приємних
хвилин.
Юрій Сімкін
Людина, про яку не дуже знають любителі шахів, але яка
зробила величезний унесок у розвиток шахів в Україні.
Він заснував шахову спеціалізацію у Львові 1976 року. Я
мав честь бути його асистентом на вступних іспитах. Він дуже
любив своїх студентів, був переконаний, що їхній шаховий
рівень дуже виріс під час навчання в Інституті (нині
Університеті) фізичної культури. Ми навіть побились об заклад, що
гросмейстер зможе перемогти найсильніших студентів у сеансі
з годинниками. Мені вдалося виграти заклад і то не раз.
Згодом він відкрив шахову спеціалізацію в Києві, де теж
виростив плеяду видатних гросмейстерів. Під його
керуванням навчалися шахів гросмейстери: Василь Іванчук, Ірина
Чолушкіна, Віталій Голод, Юрій Круппа та багато інших.
Особливо він гордився тим, що випустив таких видатних
тренерів: Володимира Грабінського, Ярослава Сроковського,
Олександра Сулипа, Михайла Козакова.
Народився Юрій у Києві, 1949 року був чемпіоном України
серед юнаків, очолював нашу збірну на багатьох змаганнях.
Згодом з’явились проблеми із вступлениям до вишу, бо тоді
почалася боротьба з космополітами. Ось так Сімкін і потрапив
до Львівського сільськогосподарського інституту на
механізацію. Успішно закінчив його, став кандидатом наук. Мав
закриту тему, бо робота була для військових зі скловолокна.

108
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Працював із СКБ заводу “Кінескоп”, де була сильна
спортивна організація, зокрема й потужна шахова команда, що
виступала на чемпіонатах СРСР серед колективів. Та я й сам
там виступав, а також Олег Романишин. На роботі не був дуже
активним, завжди спізнювався, раз отримав навіть догану за
сон на роботі. Та коли треба було закінчувати та здавати тему,
то кипів енергією. Був дуже інтелектуальним, мав винятковий
талант до розв’язання різних головоломок.
У шахах кілька разів виступав у фіналах чемпіонату УРСР і
тричі був чемпіоном Львівської області. В шахах був справжнім
глибоким мислителем, завжди намагався видумати щось
нове. Це приводило до шахових цейтнотів, напевне, був королем
цейтнотів усього Радянського Союзу.
Написав декілька висококласних книжок. На схилі літ
поринув у філософію релігії, написав кілька дуже цікавих праць.

Розділ III Київська шахова школа
109
РОЗДІЛ III.
КИЇВСЬКА ШАХОВА ШКОЛА
Давид Бронштейн
Давид Бронштейн народився в Україні в маленькому
містечку Біла Церква, однак воєнний вихор заставив його
переселитися до Москви. Він пройшов і через Північний Кавказ,
воєнний Тбілісі, де зустрічався з молодим Петросяном, і
будови Сталінграда- загалом, нелегка доля. Знання української
мови він зберіг і у 1980-х роках, зі мною із задоволенням
спілкувався “рідною мовою”. Він розмовляв - так, тільки на рідній!
Шахову освіту він отримав у Київському Палаці піонерів
під керуванням великого тренера - Олександра
Константинопольського (якому всі скорочували довге прізвище на “Кон-
ський”). Важкі воєнні роки наклали відбиток на здоров’я і
затримали його шлях до шахової вершини - йому довелось
працювати на відбудові Сталінграда. Його ангелом-рятівником
був майстер Самуїл Вайнштейн, який працював
начальником фінансового відділу НКВД, він і порадив Бронштейнові
написати один з найкращих турнірних збірників - Цюріх, 1953.
Програвши матч Ботвиннику 1951 року, він не зміг більше
наблизитися до своєї зірковоїгри. Кажуть, що Ботвинник
психологічно знищував своїх суперників назавжди. Є й інше
містичне повір’я, що шахіст із прізвищем Штейн не може стати
чемпіоном світу (Рубінштейн, Бронштейн, Штейн, Вайнштейн
- може тому Гарі Каспаров змінив прізвище?) Він дуже тонко
відчував шахи і розумів їх, напевно, глибше від усіх, особливо
відчував міжфігурні зв’язки, що ґрунтувалися на тактиці.
Дивно, що Ботвинник вважав Бронштейна тактиком, а той так
називав, в свою чергу, Ботвинника!

по
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
У радянських шахах слово “тактик” було образою! - всі
хотіли бути “стратегами”!
Дебютні ідеї у Бронштейна були також вельми своєрідні,
не даремно друзі називали його “хитрий Девік”! Чого
вартувала одна з його задумок застосувати проти Ботвинника в
матчі його улюблену голландку!
Ехо такої тактики повторилось у матчі Карпов-Каспаров
1989 року, хоча, можливо, що все це копіювалось із матчу
Альохін-Капабланка. Бронштейн із великим задоволенням
винаходив різні ідеїта охоче ділився зі всіма, зокрема, він
придумав новий контроль часу Колись під час підготовки до
партії, він, маючи величезний вибір дебютів, дійшов висновку,
що два гросмейстери мали б грати одночасно один з одним
шість партій! Він зіграв такий матч із Ваганяном, а я грав з
Купрейчиком і Бєлявським, і хочу сказати, що це дуже цікава
ідея.
Попри те, що Давид Йонович не зумів закінчити
університет (завадила війна), він був добре освічений у багатьох
галузях, володів фундаментальними знаннями, у нього завжди
було багато друзів.
Бронштейн був копією англійського університетського
професора - не звертав уваги на побутові справи. Возив з-за
кордону то товстезний японський словник, то величезні шини
для “Волги”. Коли митники в Шереметьево це бачили, то
вмирали від сміху.
Він дуже любив футбол і багато років мешкав на заміській
базі московського “Динамо”, особливо був близький з
великим воротарем Левом Яшиним. У шахах його найближчими
друзями були великий теоретик і тренер Ісаак Болеславський
і майстер Ханан Мучник. Матч 1951 року проти Ботвинника
був для Бронштейна важким ударом, заради справедливості
треба сказати, що лише неймовірне везіння допомогло
Ботвиннику звести матч внічию. Бронштейн почав придумати

Розділ 111. Київська шахова школа
111
десятки причин, через які він не виграв матч, і однією з них
було те, що його секунданти (Фурман,
Константинопольський і Кан) мріяли лише про одержання житла в Москві. Він
багато років вів чудовий шаховий відділ у впливовій газеті
“Известия”, а його книжки після Цюріха - “Самоучитель” І і
II, “200 відкритих партій” і “Ученик Чародея” й досі є одними
з найкращих в історії шахів. У 1990-і роки він помикався по
Європі - Бельгія, Англія, Іспанія, де працював в Університеті
Овьєдо, звідки після тяжкої хвороби повернувся додому, і літо
проводив у Москві, а зиму - в Мінську зі своєю дружиною
Тетяною, донькою найближчого друга Ісаака Болеславського.
Там він і похований. Згодом у Мінську стали проводити його
Меморіал.
Моя перша зустріч з великим Давидом відбулася на
Спартакіаді СРСР у Ризі, де я дебютував у складі збірної України.
Ми зіграли успішно, посівши третє місце. Граючи вперше з
легендою, дуже важко обирав дебют. Набравшись нахабності,
я вибрав дебют, який Бронштейн аналізував дуже довго і
докладно-гострий варіант Полугаєвського в сиціліанському
захисті. У результаті дуже складної боротьби було зафіксовано
нічию.
Скільки ж упустив можливостей у цій партії, але після неї
я зрозумів, що можу успішно боротися з провідними
гросмейстерами.
Ось ще одна моя партія з геніальним шахістом.
Володя Пересипкін (Гулаков)
На мій погляд, найталановитіший вихованець київської
шахової школи Юрія Сахарова - Володя Пересипкін (серед його
вихованців назву також Лідію Семенову - учасницю матчів
претенденток).
Його родичі були пілотами-випробувачами і рано загинули.
Володю виховував (і допомагав матеріально) дядько - Герой

112 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Радянського Союза. Талант Володі був із розряду Штейна та
Ананда. Навіть їх він переважав своєю “кулеметною” грою,
його інтуїція була дивовижною. Але, як і у багатьох
талановитих шахістів з аналогічним стилем гри, у нього траплялись
звичайні промахи, за які його назвали футбольним
прізвиськом “мазилка”. Ним нагородив Володю досвідчений
київський майстер Валера Жидков (той самий ‘Yepoft” монолога
одного з українських спортивних начальників, який заявив
перед Спартакіадою в 1960-х роках:
- Ну, що у вас за шахова команда - лише один росіянин, і
той - Жидков. І це в Україні! Оце була антиукраїнська політика.
Отримавши диплом з навчання іспанської філологіїу
Київському університеті, Пересипкін пішов працювати до
українського республіканського Спорткомітету на посаду
державного тренера. Однак, там він почав зловживати спиртним, і
його врешті решт вигнали з роботи. Володя, спившись,
проводив час у парку, граючи на гроші. Тут його й знайшли в один
із днів з проломленою головою...
Успіхів, гідних його таланту, Володя не досягнув, напевно,
через недоліки характеру і нервовість... Картинка з
чемпіонату України серед школярів 1969 року в Севастополі. Грають
фаворити - Львів і Київ. Матч ми виграли потужно, Білявсь-
кий у партії з Пересипкіним добився переваги в два пішаки.
У Саші, коли він мав явну перевагу, в молодості була звичка
довго тримати руку над фігурою, якою він хотів грати. Володі
це у важкій позиції не подобалось, і він, не довго думаючи,
вдарив Сашу по руці. Остовпівши, Саша відповів тут же лівою
рукою, зав’язалась бійка. Ми з Романишиним і київські
учасники схопили забіяк і заспокоїли. У результаті зміни “курсу”
партія закінчилась унічию, а знервований Білявський став
збирати пацанів бити Вовочку. Тренер киян і збірної України Наум
Левін хотів було дискваліфікувати Сашу, але справу згодом
зам’яли.

Розділ III. Київська шахова школа
113
Загалом, ми багато контактували із збірними командами
України з інших видів спорту, і, насамперед, сміх викликало
наше спільне перебування на зборі з пінг-понгістами. Крім
декількох нормальних хлопців, у тій команді було двоє напів-
кримінальних елементів, які щоденно посилали
наймолодшого (а ним виявився наш майстер Микола Мчедлов, нині
доктор медицини в Харкові) за покупками. Та найцікавішою
подією були матчі в пінг-понг цих хлопців з Вовочкою. Пере-
сипкін грав ракеткою, а вони - кришкою від стола! Всі збірні
зібрались на ці видовища гідні справжнього цирку.
Найвищим успіхом Володі був виступ за збірну СРСР у
традиційному матчі проти збірної Югославії.
Юрій Сахаров - пан Інспектор
або таємниці покаліченої долі
Народився 18 вересня 1922 року у м. Сталіно (нині
Донецьк). Трагічно загинув 26 вересня 1981 року. Міжнародний
майстер у грі з переписки 1971 року. Чемпіон України 1966,
1968 рр. Учасник п’яти чемпіонатів СРСР, найкращий
результат 1967 року (6-те місце).
У той недільний осінній ранок 26 вересня 1981 року, ті,
хто прийшов першим після ночі на перон залізничної станції
Буча на околиці Києва, жахнулися: поблизу однієї з колій
лежав закривавлений, повністю розчленований труп літньої
людини. Розслідування встановило, що це був громадянин
Сахаров Юрій Миколайович, 1922 року народження, старший
тренер із шахів Центральної ради спортивного товариства
“Авангард”. Напередодні він електричкою попрямував з Києва
до Бучі, щоб на своїй дачі провести вихідний у колі сім’ї. Та
даремно очікували його дружина і діти ...
Нещасний випадок? Вбивство? Самогубство?

114
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Небіжчика поховали вже за день, у вівторок. На похоронах
говорили, ніби слідство зробило висновок, що сталося
самогубство, хоча в цю версію вірилося найменше: надто вже
момент і місце для зведення рахунків з життям, м’яко кажучи, не
найзручніші. Волею-неволею приходило на розум і те, що
поруч з місцем трагедії перебувала “зона” для кримінальних
елементів. Але ... Як кажуть, слідству видніше, і таємниця трагедії,
ймовірно, так і залишиться нерозгаданою.
Так пішов з життя один з найяскравіших українських
шахістів, видатний майстер практичної гри, заслужений тренер
республіки, неординарний організатор. Його активна
діяльність на ниві розвитку “мудрого спорту” тривала понад сорок
років, починаючи із вдалих виступів юнака в м. Сталіно ще в
довоєнних змаганнях, зокрема й у дорослому чемпіонаті
України 1940 року. До речі, хоча вісімнадцятирічний юнак там
фінішував лише четвертим з кінця, зате завдав єдиної поразки
чемпіону - майбутньому гросмейстеру Болеславському...
Уже під час того турніру юний донбасівець відрізнявся тим,
що ходив у вишиванці та розмовляв вишуканою українською
мовою, прикрашаючи її соковитими примовками і вдалими
жартами.
Небагато з тодішніх учасників знали, що насправді цьому
юнакові не до жартів. Через багато років Юрій Миколайович
розповів про дуже драматичні події свого життя, які
розпочалися вже тоді.
Його предки по батьківській лінії носили до певного часу
інше прізвище - Захарій. Та коли один з них, звичайний
український селянин, що став у царській кавалерії вахмістром, під
час російсько-турецької вшни 1829 року взяв у полон якогось
знатного воєначальника-пашу, йому за це надали офіцерський
чин, особистим дворянством і “благородним” ім’ям. Відтоді
в родині Захарових - у минулому Захарієв було чимало
військових, але деякі поверталися до землі: дід шахіста працював

Розділ III. Київська шахова школа
115
на землі, а його батько - гірським інженером (до речі, з юнацтва
дружив з дітьми великого українського композитора Миколи
Лисенка та часто за шахівницею зустрічався з ним). Всі ці дані
були опубліковані в журналі “Україна” № 37 за 1968 року в
статті “Спадкоємець Захарія”, рукописи якого герой завірив
особисто. Та не всі повідомлені тоді героєм статті можна бучо
публікувати. Так що надалі - хоч вірте на слово, хоч
перевірте.
У 1937 році батька Юрія Сахарова, колишнього командира
вугільної промисловості на Донбасі, репресували (а згодом,
природно, реабілітували). Юрій з початком війни з Гітлером
у Червону Армію не потрапив, напевно, як син “ворога
народу”, а коли опинився на окупованій території, його як і
багатьох інших, насильно вивезли для рабськоїпраці. Хлопцеві
довелося працювати в окупованій Бельгії на вугільних шахтах.
Після звільнення союзниками Сахаров вступив до арміїСІЛА
і зі зброєю в руках дійшов до Ельби, звідки повернувся до
України. Відтоді мешкав у Києві, де одружився і став навчатися
в університеті на заочному відділенні романо-германського
факультету (закінчити не встиг), працював в Укрспорткомітеті
інспектором - керував справами шахів і ще чотирьох видів
спорту. Відтоді до нього приклеїлося жартівливе прізвисько -
“пан Інспектор”. Чому пан? Сахаров розмовляв переважно
українською мовою, одночасно не приховуючи своїх симпатій
ідо польського народу (його мати, як він казав, належала до
українсько-польського шляхетному роду Левицьких), добре
знав польську мову, історію, літературу.
Навесні 1961 року блискуче виступив у Львові на
півфіналі чемпіонату СРСР. Молодий кандидат у майстри, який
перемагав іменитих майстрів, що ходив до того ж у вишиванці,
викликав у місті загальні симпатії. Але знайшовся хтось, хто
“настукав” на нього невідомо що.

116
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Що ж насправді?
Хто знав тоді точну відповідь, той тримав язик за зубами.
Тому широка шахова громадськість задовольнялася за
висловом Володимира Висоцького, “плітками у вигляді версій”.
Найпоширенішою була версія: нібито працював ... перекладачем
у гестапо. Як з’ясувалося, брехня. Справді, як казав згодом
Сахаров, нічого подібного йому навіть не шили, а річ у тому,
що у Львові його впізнала одна з нещасних рабинь з України,
яка разом з ним працювала в Бельгії та ще там запідозрила
його в контактах з окупантами, бо він деколи звідкись
приносив і ділився з товаришами тим, чого іншим не діставалося.
Вона не знала, що юний українець був сильним шахістом і
протоптав доріжку до місцевого шахового клубу, де грав з
бельгійцями на гроші (серед них, як він сам казав, і з майбутнім
відомим гросмейстером О’Келлі), а виграш використовував
на підгодівлю земляків. Чи справді так було, не відомо.
Тоді у Львові 29-річний киянин посів перше місце і
виконав норматив майстра спорту. Але зіграти у фіналі
чемпіонату СРСР не встиг - восени того ж 1951 року його
заарештували. Судив його трибунал за закритими дверима. Дали 25
років - за те, як він згодом казав, що він упродовж декількох
місяців працював з фашистами в армії СІЛА. “Якщо це злочин,
- сказав він на суці після винесення вироку в своєму
останньому слові, -то я відмовляюся надалі розуміти російську мову
і буду розмовляти лише українською, доки не скасують вирок”.
Ця заява, зрозуміло, не полегшила його долі. Далі -
горезвісний Владімірський централ, будівництво Братської ГЕС.
Після 1953 року листувався з київськими шахістами, серед них
з багаторазовою чемпіонкою України Бертою Вайсберг, з
родиною якої дружив багато років (цікаво, що її онук Матвій
Вайсберг є нині відомим у Києві художником), скупо
повідомляв про свої негаразди та проблеми.

Розділ III. Київська шахова школа
117
У 1955 році йому запропонували амністію, та він рішуче
відмовився, вимагаючи реабілітації. Просидів ще. Зате 1956
року - повна реабілітація, повернення до Києва, присвоєння
звання майстра, поновлення на роботі - правда, вже не в
Спорткомитет, а керівником Шахового клубу палацу піонерів.
Незабаром його запропонували обрати до складу президії
федерації шахів України. Один з делегатів пленуму
запротестував: адже Сахаров “сидів”, адже про нього говорять і те, й
інше... Тоді слово взяв Петро Діденко, активний шаховий діяч,
колишній тоді полковником міліції: “Я особисто переглядав
персональну справу Сахарова в компетентних органах - вона
кришталево чиста”. Сахарова обрали.
У 1963 році йому було присвоєно звання заслуженого
тренера України - під його керуванням юнацька збірна
республіки кілька разів ставала чемпіоном Союзу.
Треба згадати, що “панові Інспектору” довелося відкрити
та дати перші уроки майстерності не одному юному
обдаруванню, серед яких такі відомі нині імена як Олексій Косіков і
Олена Сєдіна, Дмитро Комаров та Володимир Гулаков (Пе-
ресипкін), за його допомогою зросли до гросмейстерів
Володимир Савон, Геннадій Кузьмін, Лідія Семенова... Цей
список, як кажуть, можна продовжити.
З першого погляду, справу 1951 року було закрито
остаточно? Формально - так. На практиці ж - ні. Потрапляючи по
тій чи іншій потребі в “коридори влади”, Сахаров увесь час
відчував атмосферу політичної недовіри до себе. Йому
“перекривали кисень” де тільки могли, особливо тоді, коли
виникало питання про його участь у міжнародному змаганні в
іноземній країні.
А питання це виникало не раз. Хоча Сахаров відновив свої
виступи в не дуже молодому, скажімо так, віці, хоча п’ять років
незаслуженої тяжкої неволі завдали непоправних травм і його
спортивній формі, і психічному стану, його неабияке шахове

118 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
обдарування ще багато років приносило йому спортивні
успіхи. Парадоксально, що своєї кульмінації вони досягай саме
тоді, коли Сахарову було вже за сорок.
Зовні на поведінці “пана Інспектори” в ті його, напевно,
найщасливіші 60-ті роки минулі і тодішні негаразди майже не
позначалися. Грав досхочу у змаганнях, сумлінно займався
тренерською роботою з юними талантами та іменитими
майстрами. Мав добру сім’ю, виховував дітей, вирощував на дачі
(тієї самої, в Бучі) полуницю, яку тоді відрами носив у
шаховий клуб “Авангард” і роздавав дітям. Пам’ятали його і у
вузькому колі друзів за чаркою. Співав мало відомі тоді
українські пісні (зокрема, про січових стрільців), польські - особливо
любив ту, де “пан йде горою, йде лісом”, смішив дотепними
жартами, частенько досить-таки солоними. Хто зна, що
творилося в ці хвилини у нього в глибині душі? Можливо, як у
Франка, “а в серці - безмежнії болі..
З найбільших успіхів пригадуються його перемоги в
чемпіонатах України 1966 і 1968 рр. У чемпіонаті СРСР 1965 року
став сьомим, єдиним, хто обіграв переможця Леоніда
Штейна, і випередив не менш відомих гросмейстерів, як Давид
Бронштейн і Віктор Корчной... Найбільшим успіхом у
чемпіонатах СРСР у нього було 6-те місце 1967 року. Цей турнір
проходив за швейцарською системою, і киянин випередив в ньому
понад сто учасників, серед них деяких гросмейстерів і
міжнародних майстрів. У цьому турнірі йому не вистачило пів-очка
до норми гросмейстерського бала.
Чи мав Сахаров інші нагоди підвищити свій ранг у
змаганнях за шахівницею? Тільки в тому випадку, якщо б міг
виступати на міжнародній арені хоч трохи частіше. Сьогодні навіть
кандидат у майстри не має з цим ніяких проблем. А тоді...
А тоді була сувора практика: радянський шахіст отримував
право виступати в міжнародному змаганні зазвичай тільки в
нагороду за певні успіхи на всесоюзній арені. Винятки робили

Розділ III. Київська шахова школа
119
навіть не для кожного гросмейстера. Що ж казати про
майстра? Ось і Сахаров: за успіхи у чемпіонатах СРСР його
нагородили не надто щедро. Двічі брали до складу збірної на
традиційний матч зі збірною Югославії 1966 року в Сухумі (3 очки
з 6) і 1968 року в Сочі (3,5 очка з 4). Але в командних змаганнях
міжнародних звань не доб’єшся. Лише в особистих. А для
цього треба було виїжджати за кордон. Багато хто з майстрів,
що мали набагато менше успіхів, ніж Сахаров, отримували
виїзні візи щедріше і без проблем. А він?
Навіть у Софію на щорічні матчі збірних України та Болгарії
(вони проходили в 1962-1968 рр.) Його жодного разу не
пропустили. Інша річ - ці ж матчі в Києві та Одесі - у всіх чотирьох
йому щоразу довіряли грати на другій дошці - відразу після
когось із гросмейстерів. Що ж казати про особисті турніри!..
Та ось 1968 року блокаду було прорвано. Двом українським
майстрам дали путівки на міжнародний турнір аж до Болгарії!!!
У Варну поїхали дворазові чемпіони України - майстри
Миколаївський і Сахаров.
Ніколи, напевно, не був “пан Інспектор” таким щасливим:
він вірив, він хотів вірити, що з дискримінацією закінчено
назавжди. В архіві майстра спорту Юхима Лазарева збереглося
кілька листів від Сахарова, серед них і якраз із Варни того року.
Процитуємо уривок одного із них, зберігши всі мовні звороти
шановного пана:
“Здоров був, пане Фімкув! їхали з карколомними
пригодами, згорів весь сусідній вагон, але нас Бог помилував, добре,
що це сталось поблизу станції. Якби нас своєчасно не
відчепили, то поїхали б до куркиної цурки. Згодом доля над нами
змилувалася і все пішло. Як по кетовій ікрі. У турнірі грає 15
верблюдів: двагроси, 7 міжнародних та шестеро Гецьків, серед
них й ми. Погода паскудна, як холера, але жити можна. Дають
нам талони, але на них не можна брати коньяку і курева, чим
всі незадоволені, бо з’їсти 7 льовиків важко...”

120
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
“Гецко” Сахаров у блискучому стилі завоював перший приз.
І перший бал міжнародного майстра.
Чи думав він тоді, що це був його останній міжнародний
турнір, що спроби виконати норматив другого бала йому так
і не подарують, що “за бугор” випустять грати ще тільки раз -
1970 року на товариський матч Києва та Кракова?
Правда, візит до давньої столиці Польщі став для нашого
пана маленьким святом. Звісна річ, що кращого гіда і
перекладача киянам не треба було й очікувати. А тоді... А...
І спадкоємець хороброго Захарія, розчарувавшись у
сподіваннях на досягнення в грі на шахівниці, зосередив свої сили
у грі за листуванням. Тут візи були вже не потрібні. Тут вже
пан себе встиг показати. У 1971 році йому присвоїли звання
міжнародного шахового майстра за листуванням, у складі
збірної СРСР він удвічі завойовував золоті медалі на Всесвітніх
олімпіадах - у 1972 і 1976 рр. Став націлюватися і на
європейську, і світову вершину в особистих чемпіонатах.
Едуард Гуфельд
Едуард Гуфельд був українсько-, грузинсько-,
американським гросмейстером, який трохи розмовляв мовами цих
націй. Але завдяки жестам і шумовим ефектам його розуміли
всі. Тож він читав лекції і коментував партії для глядачів,
викликаючи у слухачів доброзичливий сміх своїми соковитими
виразами. Він був яскравою і голосною фігурою, що вище
ставить не результат, а красу зіграних партій. Хоча після поразки
виглядав як розлючений тигр, і кращим заспокійливим для
нього було добре попоїсти. Коли в знаменитій партії проти
Савона у Вільнюсі судді зарахували йому у виграшній позиції
нічию в результаті сумнівного трикратного повторення
позиції, він замовив у ресторані для заспокоєння 4 відбивні та 20
салатів з капусти, не кажучи вже про пляшку горілки. Особис¬

Розділ III. Київська шахова школа
121
тістю Едік був суперечливою, мав чимало ворогів і стілько ж
друзів. Його вага здається ніколи не була меншою від 150 кг,
хоча є люди, які пам’ятають його худеньким красивим
хлопчиком. Він любив свою вагову категорію і вважав, що
гросмейстер сам по собі має бути фігурою, тобто мати вагу. Показуючи
на 45-ти кілограмового юного Карпова, він дивувався:
- Як ти можеш бути гросмейстером поряд зі мною або
Юхимом Петровичем Геллером?
Замість фрази: “20 років тому” він любив казати: “20
кілограм тому”.
їхали ми якось разом у потязі, і провідниця з симпатією
називала Едіка Бомбей.
Народився він у Києві на Подолі, там і виріс, як шахіст, але
гросмейстером став уже в Тбілісі, одружившись на доньці
місцевого равина.
Едік багато писав, зіграв насправді безліч красивих партій,
серед них і з Смисловим, Талем, а особливо йому вдалася
партія проти Багірова. Він називав її “моя Джоконда” і
дражнив Багірова кожною новою публікацією “Джоконди”:
- Слухай, Володю, недавно з’явилась 85-я “Джоконда”. -
Я думаю, що до сотні він дійшов легко.
Згодом очолив Комісію ФІДЕ з творчості і боровся за приз,
за красу в кожному турнірі. Це викликало нерозуміння з боку
молодих шахістів, які цінують звичайні очки і гроші за них.
Тренував Едік свого давнього друга Юхима Геллера, а згодом
всю свою енергію присвятив юній Майї Чибурданідзе, в яку
вклав всю душу. Стосунки, правда, між ними не були прості
перед кожним матчем на першість світу Едік одержував
відставку і тут же повертався після матчу. У 1980-х роках він
став тренувати великого аматора шахів - спонсора Дато Хана,
який на честь Едіка назвав одного із своїх скакунів.
Едік обожнював чорнопольного слона g7 і грав лише
староіндійську або варіант дракона в сіціліанській. Перед вимуше¬

122 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
ним розміном слона, він піднімав його і на прощання цілував.
Коли якось юний Гарі Каспаров неправильно розміняв слона
g7, Едік назвав його злочинцем! Молодий Олег Романишин
жартома запропонував називати хід Cg7 як “Гуфельд g7”, що
малося на увазі вагу самого автора ходу. У середині 1990-х
років Е. Гуфельд перебрався до Лос Анжелеса. Як коментували
цинічні американці - змінив капусту на ананаси. Давав уроки,
писав на Гуфельд-інгліш, грав. Але кажуть, його побили після
партії в парку і за пару днів його не стало.

Розділ IV. Одеська шахова школа
123
РОЗДІЛ IV.
ОДЕСЬКА ШАХОВА ШКОЛА
Юхим Геллер
Коли йдуть з життя такі титани шахів, як Юхим Геллер,
яких ти бачив, з якими грав, якими захоплювався, з якими
дружив, то після почуття втрати за деякий час починаєш
думати, що ж пішло з ними назавжди, а що залишилось, і
чого тобі вдалось навчитися у велетнів. До того ж, що
Геллер був відомий на Заході, насамперед, як чудовий шахіст,
багаторазовий учасник змагань претендентів за шахову
корону, дворазовий чемпіон СРСР і багаторазовий
переможець Олімпіад у складі збірної СРСР і багатьох міжнародних
турнірів. Але його роль у інших галузях шахів, напевно, ще
вагоміша. Його внесок у розвиток сучасної теорії, на думку
Ботвинника, був визначальним! Геллер продовжив почату
Рубинштейном, Ботвинником і продовжену Болеславським
глибоку розробку низки систем до відповідальних турнірів.
Особливо фундаментальними були розробки Геллера в
староіндійському захисті, іспанській партії і сіцілійському захисті.
Знамениту битву СРСР - Аргентина на трьох дошках у
гетеборзькому варіанті на міжзональному турнірі 1953 року було
виграно завдяки варіантам підготовленим саме Геллером! Всі,
хто грав варіант Найдорфа і шевенінген відчували трепет перед
“зустріччю з його аналізами” на хід 6.Се2. Цей же хід проти
варіанта Раузера він органічно вписав у структуру розвитку
Kc3-d5, Kf6xd5 ie4xd5. Сам Фішер, як кажуть, “повзав” у цих
структурах на “карачках”, граючи проти Геллера.
Мені довелось працювати разом із Геллером у групі
Карпова від 1981 до 1985 року. Авторитет у нього був
незаперечний - всі головні новинки придумував він, особливо дивувала
ідея проти відкритого варіанта іспанки, яку застосовував Кар-

124
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
пов на матчі в Мерано (1981). Він курив по двіпачки
“Marlboro” на день і випивав величезну кількість кави. Як нині, бачу
його велику фігуру із сигаретою і за кожні півгодини роботи
вимога:
-Хочу “кофу!”
Так він жартівливо виражався на одеському діалекті. Ба-
гаточисленні ігри в белот - він надавав перевагу грі в парі зі
своїм сином, що був дуже подібний на нього. Вони
сперечались після кожної партії, чому інший не зіграв краще. У
цьому був весь Геллер: під час постійної роботи над дебютом у
нього виникали незрозумілі моменти, коли у відомих
позиціях, які нескінченну кількість разів стояли у нього вдома
на шахівниці, він впадав у сплячку, що приводила до
страшних цейтнотів. Сам Геллер пояснював це тим, що він
вибирає кращу з багатьох можливостей, які аналізував раніше.
Його міцна фігура породила прізвисько серед одеських
шахістів - Фімак, але він молоді роки був справді дуже
спортивним - грав у баскетбол захисником у збірній команді
Одеси. Брав участь у Другій світовій війні з 1943 року як
авіаційний механік. Його тренерський вплив був величезний - навіть
Ботвинник відчув його, не кажучи про те, що він поставив на
правильну дорогу Леоніда Штейна, тренував Петросяна,
Спаського, Карпова, збірну СРСР. Його останні титули -
чемпіон світу серед сеньйорів 1992 року і чемпіон Європи
1983 в команді.
Геллер - Михальчишин
СРСР, 1978
1.е4 с5 2.КІЗ d6 3.d4 cxd4 4.Kxd4 Kf6 5.Kc3 a6 6.Ce2
e6.
Із позицій нинішнього дня і з практичного погляду грати
з Геллером його улюблений варіант було нерозумно, але я
був молодий, амбіційний і хотів у кращому випадку
чого-небудь навчитися у великого теоретика.

Розділ IV. Одеська шахова школа
125
7.0-0 Се7 8.f4 0-0 9.Kphl Dc7 Ю.а4.
Геллер старався в сіцілійському захисті не дати
супернику зіграти Ь7-Ь5, і це, звичайно, правильна стратегія.
10.. 	.Ь6 11.03 СЬ7 12.е5 Ке8.
У той час я так любив грати, але, можливо, краще
12...dxe5 13.fxe5 Kfd7. ІЗ.СеЗ Кеб 14.De2.
Ось улюблена геллерівська розстановка проти шевенін-
гена, теорія ж надає перевагу Del і Cd3, але я вірю Геллеру.
14.. 	. g6 15.Tadldxe5?
Велика стратегічна помилка - та це я знаю лише тепер.
Правильно 15 d5 тоді Ke8-g7 і f7-f6 з гарною грою.
16.fxe5 Kg7.
Позиція мені здавалась найкращою, але я просто не бачив
позиційного плану Геллера.
17.Кхс6! Схсб 18.Dc4! Tfc8 19.Dxc6 Dxc6 20.Cxc6 Тхсб
21.Td7 Te8 22.g4!
Тільки тут я зрозумів у що “влип” - граю без коня, а у
суперника тура на сьомій. Далі - справа техніки.
22.. 	.Ь5 23.ЬЗ hxg4 24.hxg4b5 25.axb5 ахЬ5 26.Ке4!
Ніяких відхилень від центра!
26.. 	.Тхс2 27.Kf6! Cxf6 28.exf6.
Кінь спійманий!
28.. 	.Txb2 29.fxg7f5 30.Т13! fxg4 31.Tf4 Тс8 32.Сс5!,ія
здався.

126
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Капітан усіх капітанів
Володя Тукмаков зробив у цьому житті все - побудував в
Одесі будинок, виростив двох красунь-доньок та отримує
задоволення від численних онуків. Мав блискучу кар’єру гравця,
в послужному списку якого три срібні медалі з Вищих ліг
чемпіонатів СРСР: 1970,1972 і 1983 рр. Перемагав у чемпіонатах
СРСР серед молодих майстрів 1967,1968 і 1970 рр., Чемпіон
України 1970. Виграв багато сильних міжнародних турнірів,
таких як Лас Пальмас (Las Palmas) 1978 і Вільнюс 1978, але
осібно стоїть його друге місце в Буенос-Айресі 1970 року
після великого і страшного Роберта Фішера. Дивовижно сильно
він завжди грав в активні шахи - переміг 1990 року в Мурсії
на опен GMA - майже чемпіонаті світу за участю 200 гроссов.
Тоді він сказав: “Ось це шахи для мене!” Але на жаль таких
активів ставало все менше і менше. Та найбільші успіхи
Володя показав у командних змаганнях в подвійній функції - грав ¬
ця і капітана. Капітаном він був все життя - починаючи із
самих юнацьких збірних України. Його авторитет у всіх
командах був винятково високий — а чого він тільки не вигравав зі
своїми командами. В складі збірної СРСР - Олімпіаду 1984,
першість Європи 1975 і 1983, студентські чемпіонати світу
1966-1969 і 1971-1972 роках (тут він світовий рекордсмен).
У складі збірноїУкраїни - Спартакіаду 1979 і чемпіонат СРСР
1981, у складі ЦСКА - багаторазовий володар Кубка СРСР і
Кубка Європи.
Він пробував себе успішно й на тренерському терені - се-
кундував 1990 року в матчах претендентів самому Корчному,
а в Швейцарії вивів у гросмейстери Янніка Пеллетьє. Старша
донька (до речі м / с з тенісу) мешкає з дітьми у Швейцарії і
Володя хоче там затриматися, виконуючи улюблену функцію
- діда. Та найбільші його успіхи все ж у ролі капітана збірної
України - перемога на Олімпіаді в Кальвії- це верх капітанської
(або як краще називають югослави - селекторскої) кар’єри для

Розділ IV Одеська шахова школа
127
будь-якого тренера-гросмейстера. Його роль в українській
федераціївеличезна- зміна системи чемпіонатів країни,
відновлення зборів команди перед відповідальними змаганнями -
все це сталося завдяки його наполегливості та вимогливості.
Але за цих жорстких якостей він зберігає добрі, дружні
стосунки з усіма.
Чудово освічений, начитаний, інтелігентний, без
шкідливих звичок, він типовий self vflt man! Мені згадується чемпіонат
світу серед молоді 1980 року в Мехіко, де “КЕІ”, як ми всі
(Юсупов, Долматов, Кочієв, Кеньгіс і я) його звали, був нашим
капітаном, за відсутності свого старшого друга і вчителя
Анатолія Биховського. У цей час у нього і було армійське звання
капітана. Ми з ним поїхали до парку Чапультенен у кіно на
таксі. У кінотеатрі Володя виявив, що розплачуючись, він
залишив у таксі гаманець з великою сумою грошей. Ми миттю
вискочили назад на вулицю - таксі ховалося за поворотом.
Володя жорстко подивився на таксі й жорстко сказав: “Забули.
Йдемо дивитися фільм”. Я здивувався його холоднокровності.
Володя фантастично організований і працездатний, його
роботу над шахами в юності можна порівняти лише з
систематичною роботою Білявського і Поргіш. Ці якості допомогли
йому вирости в супергросмейстра, а в новій якості зробили
його майже незамінним. Його логіка і здоровий прагматизм
на капітанському містку обов’язково мали дати високі
результати.
Володя всю свою кар’єру гравця був армійцем, отримав
офіцерський чин і доріс до самого високого звання серед
гросмейстерів - на пенсію він вийшов у званні майора. Лише
Володя Маланюк на Чорноморському флоті дослужився до
капітана 1 -го рангу, що, мабуть, трохи вище.
Володя приніс у радянські шахи одну найважливішу річ—у
середині сімдесятих він привіз із Франції карткову гру - бел от.
Відтоді почалося повальне захоплення всіх поколінь радянсь-

128
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
ких шахістів цією грою. Є унікальна світлина, як, летячи на
матч на першість світу в Іспанію, б’ються у белот дві,
здавалося б, ворожі групи Карпова і Каспарова. їх поєднував белот,
який привіз Володя Тукмаков.
Він став легендарним капітаном, коли під його керуванням
збірна України виграла Олімпіади 2004 та 2010 років. Згодом
тренував збірну Азербайджану та клуб “Сокар” - переможця
Кубків Європи. Останнім часом тренує збірну Нідерландів та
Аніша Гір і, молодого суперталанта.
Спростування голландської -
Костянтин Лернер
Частим гостем у турнірах вищого рангу став
ленінградський варіант голландського захисту. Як і в інших вітках цього
дебюту, на моє переконання, чорним непросто добитися
зрівняння, зате у них є, що називається, своя гра. Білим тут не до
спокійного життя з маленькою стійкою перевагою, їм треба
діяти точно та енергійно, інакше ініціативу перехопить
противник. Подібні гострі конфлікти в дебюті характерні для
сучасних шахів.
У відбірних турнірах чемпіонатів СРСР мені довелось двічі
відстоювати цей варіант за білих. Хочу поділитися своїм
досвідом з іншими.
Константан Лернер - один із кращих представників
одеської школи, емігрував 2000 року до Ізраїпя. Постійно грав
у збірній України, найвищим успіхом була бронзова медаль
у чемпіонаті СРСР 1984 року. У мене з ним завжди була гостра
і безкомпромісна боротьба. Причиною цього була наша
конкуренція за шосту дошку збірної України на Спартакіаді
народів СРСР 1975 року. Ми тоді зайняли друге місце, і з
Лернером стали принципіальними суперниками. З лідером
одеської школи Володимиром Тукмаковим у мене були постійні

Розділ IV. Одеська шахова школа
129
проблеми - він був найнезручнішим моїм суперником за
шаховою дошкою. Костя переїхав до України, став тренером
збірної, але мав проблеми зі здоров’ям. Помер 2011 року.
Михальчишин - Лернер
Відбірний турнір 51-го чемпіонату СРСР
Миколаїв, 1983
1. 	d4 f5.
Партію грали в останньому турі і була вирішальною для
обох суперників: тільки переможець отримав путівку у вищу
лігу.
2. 	g3.
Така небезпечна в минулому зброя перемоги, як гамбіт
Стаунтона (2.е4!?), вийшло із моди, та й відгуки теоретиків
не дають підстав чорним боятися його.
2...Kf6 3.Cg2d6.
Лернер деколи використовував варіант 3.. .еб, і якщо 4.с4,
то 4.. .СЬ4+, однак вибраний білими порядок ходів (без
раннього с4) перешкоджає цьому.
4.КІЗ g6 5.с4 Cg7 6.0-0 0-0 7.КсЗ.
7...с6.
На вищій лізі 50-го чемпіонату СРСР Маланюк добився
чудових перспектив проти Білявського після 7.. .De8 8.d5 Каб
9.Kd4 Cd7 Ю.еЗ (чи Ю.ЬЗ сб 11.СЬ2 Кс7 12.Tcl Tb8 13.Dd2
с5 14.КВ аб 15.Dc2 Ь5, Лендьєл-Кременецький, Сату-Маре,
1983) 10...сб ІІ.ЬЗ?! Кс7 12.СЬ2с5 13.Kde2b5! 14.Dc2Tb8.
Сильніше грали білі в партії Гавриков-Гуревич (Северодо-
нецьк, 1982) ll.Tbl! Кс7 12.b4 cxd5 13.cxd5 Тс8 14.а4 Ка8
15.Db3 з деякою перевагою.
У будь-якому випадку за білих найкраще план с е4, та після
ґрунтовної підготовки, не як у партії Р. Ернандес-Чернін
(Сьенфуегос, 1981) 10.е4?! Кхе4 11.Кхе4 fxe4 12.Схе4 сб

130 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
ІЗ.СеЗ Кс7 14.Dd2 с5 15.Ке2 Ь5 16.cxb5 Cf5! з перевагою у
чорних.
8.d5 De8!?.
Основний варіант 8...е5 9.dxe6 Схеб 10.Dd3 Каб
виглядає краще, та ... шансів на перемогу в ньому менше!
9ЛЫ!
Слонові сі місце на Ь2.
9.. 	.Каб Ю.ЬЗ.
Подумував я і про 10.Ь4.
10.. 	.Cd7 11.СЬ2 Кс5?
Треба передбачити 11...с5 тоді 12...Кс7 з подальшим Ь7-
Ь5. Білі грали б 12.Kd2 і е2-е4.
12. 	Ь4 Каб.
Якщо 12...Ксе4, то 13.Кхе4Кхе4 14.Cxg7Kpxg7 15.Dd4+
Kpg8 1б.с5! з перевагою.
13. 	аЗ.
Повністю можливо було і ІЗ.СаІ.
13.. 	.Кс7 14.Dd2Kph8?.
Сильніше 14...Td8 з ідеєю е7-е5.
15.Tfel Df7 16.е4!
Вирішальний прорив - у білих всі фігури готові для атаки.
16.. 	.fxe4 17.Kg5 Dg8 18.Ксхе4 Kg4?
Я очікував хід 18.. .cxd5 і збирався продовжувати 19.Kxf6
exf6 20.Те7 Tad8 21.Cxd5! Kxd5 22.cxd5 Ch6 23.f4 з
неминучою загрозою Кеб. Розглянувши 18...Тае8, на що сильно
було 19.dxc6Cxc6 20.Kxf6Cxf6 21.Cxc6bxc6 22.Cxf6+ Txf6
23.Dd4 e5 24.Dxa7 з вирішальною перевагою.
19. 	Kxd6! exd6.
Нема ходу 19...Txf2 через 20.Dxf2! Kxf2 21.Kdf7+.
20. 	Te7 Kf6.
I тут не проходить 20... Txf2 через 2 l.Txg7 Dxg7 22.Cxg7+
Kpxg7 23.Dd4+.

Розділ IV Одеська шахова школа
131
А 20.. .Ке5 вело після 21 .Схе5 до приблизно таких же
позицій, що і в партії.
21.Cxf6Txf6 22.Txd7 Тс8 23.Те1!
Набагато сильніше, ніж 23.dxc6, - тепер остання фігура
білих увійшла в гру.
23...Ь6 24.Ке4.
Чорні здались. 1-0.
Одесити - всюди одесити
Натан Зільберман - один з найвідоміших тренерів Одеси
разом з Романом Пельцом, який емігрував до Канади. Роман
перебував у таборі для біженців у Римі й відвідував нас з Рафі-
ком Ваганяном 1978 року під час фантастичного турніру Банко
ді Рома, який ми обидва виграли.
Натан був одним із тренерів зіркової збірної України
серед школярів 1969 року - переможцем Спартакіади СРСР в
Єревані. Тоді ще нашу команду тренували Наум Левін (нині
- мешканець Аделаїди в Австралії) і Віктор Карт (мешкає в
Гановері). Левін дуже любив влаштовувати розгони команді
- але ми завжди все вміли обернути на сміх.
Загалом збори тієї команди в Києві перед Єреваном були
дуже веселі - ми мешкали в 12-тимісній кімнаті Спортінтер-
нату з зірковою командою настільного теніса - чого тільки
ми там не витворяли. Найбільше запам’ятався матч у пінг-
понг по рублику Вовочки Пересипкіна з однією з тенісних
зірок Ромою Ерентюком. Умова була така - Вовочка грав
ракеткою, а Рома - кришкою, яку зняв з тумбочки! Такого цирку
ми більше не бачили!
Згодом в Одесі відбулася сварка шахових тренерів із
всемогутнім директором клубу Едуардом Пейхелем і тренерам
довелось емігрувати. Зільберман опинився у Фрунзе
(Киргизія), де створював школу, з якої вийшли гросмейстери Леонід
Юртаєв і Света Матвеева, наймолодша чемпіонка СРСР.

132
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Киргизія у 1980-х роках була дуже успішно розвиваючою
шаховою республікою, завдяки титанічним турботам
покійного президента федерації “Аксакала” Муратбекова.
Нині Зіпьберман досить успішно продовжує виступати за
збірну Киргизії на Олімпіадах.
В’ячеслав Ейнгорн
Вячеслав Ейнгорн, після Володимира Тукмакова, - най-
успішний одеський шахіст кінця XX сторіччя. Він декілька разів
був призером чемпіонатів СРСР, чемпіоном світу 1999 року в
Єревані, призером Олімпіад. Якось навіть був тренером збірної
України на першості Європи (2003), де збірна посіла п’яте
місце. Написав дуже гарну книжку про позиційну гру, яка
вийшла в Англії. Гравець дуже цікавого стратегічно-захисного
напрямку, перемогти його завжди було дуже нелегко. Останні
роки успішно тренував жіночу збірну України, яка під його
керуванням виграла Всесвітню Олімпіаду в Дрездені 2008 року,
а також кілька разів була призером Олімпіад та чемпіонатів
Європи.
Одеську школу, крім Геллера і Тукмакова, відрізняло легке
лівацтво в грі, що їм заважало досягти тих успіхів, які
відповідали б їхньому талантові. Це пов’язано з тим, що всі видатні
одеські тренери емігрували - Альбурт і Палатник - до США,
Роман Пельц - до Канади, Натан Зіпьберман - до Киргизії,
Віктор Москаленко - до Іспанії.
Михальчишин - Ейнгорн
СРСР (чемпіонат), 1985
1. 	KOf5.
Цей хід мене здивував. Ейнгорн - класичний гравець, і
голландський захист не в його стилі.
2. 	g3Kf6 3.Cg2 еб 4.0-0 Се7 5.с4 0-0 6.d4 d5 7.ЬЗ Кеб

Розділ IV. Одеська шахова школа
133
Перехоплюють ініціативу чорні у випадку спроби розміну
чорнопольних слонів 8.СаЗ dxc4 9.Ьхс4СхаЗ 10.КхаЗФе7із
наступним Td8 з незрозумілою грою.
8.. 	.Ке4?!
Послідовніше 8.. .Cd7 з перекладом цього слона на
королівський фланг через е8.
9.КсЗ. Напевно, точніше 9.КЫ2!?
9.. 	.Cf6 ІО.еЗ Ке7 H.De2Cd7 12.Ке5.
Заслуговувало увагу й 12.Tfdl!? або 12.Ь4!?
12.. 	.Схе5.
У випадку 12...Се8 13.0 у білих вимальовується перевага.
13.dxe5 Ссб 14.Tfdl Dc8.
Якщо 14...De8, то 15.КЬ5 з невеликою перевагою.
15.Тас1.
Послідовніше 15.Кхе4 dxe4 16.СаЗ Tf7 17.Схе7 Тхе7
18.Td4Td7 19.Tadl De8 20.Txd7 Cxd7 2l.Td4, і білі
захоплюють відкриту лінію. 15.. .КхсЗ 1 б.ТхсЗ! dxc4.
17. 	СаЗ! Важливий проміжний хід.
17...Cxg2.
Недостатня жертва якості 17... Kd5 18.Cxd5 Cxd5 19.Cxf8
Dxf8 20.bxc4.
18. 	Cxe7 Te8 19.Kpxg2 Txe7 20.Dxc4.
Наявність відкритої лінії і великого простору забезпечує
білим відчутну перевагу.

134 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
20.. 	.De8 21.Tcd3 h6 22.е4.
Краще було 22 ,Ь4.
22.. 	.fxe4 23.Dxe4 Tb8 24.Tld2.1 тут слід грати 24.Ь4.
24.. 	.а5 25.Ь4 Ь6 26.Td4 Df7 27.Dc6 Tf8 28.Tf4.
Більшої переваги досягай білі при переході в ендшпіль
28.f4!? De8 29.Td7 Txd7 30.Dxd7.
28.. 	.De8 29.Dxe8 Tfxe8.
He дуже допомагало і 29.. .Texe8 30.Kpf3 Те7 31 .Кре4.
30.h5! Tf8 ЗІ.КрО.
Більшу перевагу в туровому ендшпілі й за іншого розміну
турів 31. Txf8+KpxfS 32.f4 Kpf7 ЗЗ.КрО g6 34.hxg6+Kpxg6
35.Td8.
31.. 	.Tef7 32.Kpe4Txf4+ 33.gxf4Tf5 34.Td8+Kpf7.
Альтернатива34...Kph7 35.Te8Txh5 36.Txe6Th2 37.Kpe3
Th3+ 38.В Th2 39.£5 Txa2 40.Te7 з перевагою.
35.Td7+Kpf8 36.Txc7 Txh5 37.Tc8+Kpf7 38.Tc7+Kpf8
39.Tc6 Kpf7 40.Txb6 Th4 41.Tb7+ Kpf8 42.Tb8+ Kpf7
43.Tb7+Kpf8 44.Ta7.
Ходи повторювались для виграшу часу перед
відкладанням партії.
44.. 	.g5
45.КрВ!!
Ніби нелогічно - вихід короля з центра, але тут
реалізується конкретна мета - затримати прохідного пішака
чорних “h”. Тільки до нічиєї вело 45.Тха5 Txf4+ 46.КреЗ Ь5
47.Та4 Tf5 48.Те4 h4 49.Кре2 h3 50.Kpfl Ь2.
45.. 	.Txf4+ 46.Kpg2h5 47.Txa5Kpf7?
Програють чорні і після 47... Td4 48.a4Td2 49.Та7! h450.a5
Kpg8 51.а6Та2 52.Kph3Txf2 53.ТЬ7.
48.Ta4!Tf5 49.Те4 g4.
І після кращого 49.. .Kpg6 50.а4 Tf8 51 .ТеЗ білі виграють
через загрозу Tf3.
50.а4 Т13 51.Tb4h4 52.a5h3+ 53.Kpgl, чорні здались, 1-0.

Розділ IV Одеська шахова школа
135
Лев Альбурт
Він був наступним, після Корчного, радянським шахістом,
який утік на Захід. Було в ті часи багато шуму. Він грав за
команду “Буревісник” у Кубку європейських чемпіонів у
німецькому містечку Золінген 1979 року. Лев ранком поснідав
разом із своїм одеським приятелем Семом (насправді Семеном)
Палатником і, не приступаючи до гри за команду, пішов до
поліцейського відділку і попросив політичного притулку й
невдовзі опинився в США. У цій історії з вершини минулих
років суперечливо лише одно - чи мав він моральне право
кидати свою команду чи ні - згодом так само не дуже
коректно поступила Єлена Ахмиловська. На Олімпіаді в Салониках
1988 жіноча збірна СРСР лідирувала, а за пару турів до кінця
Ахмиловська втекла зі своїм майбутнім чоловіком, капітаном
збірної США. І збірна СРСР, зазнавши справжнього шоку,
поступилася Угорщині (команда у складі сестер Полгар)...
Програв, природно, і “Буревісник”. Розбірки після таких випадків
стали класичними. Найвідомішими залишаються репліки
Смислова - від класичної “Головне - це зберегти людей” до
відповіді на запитання КГБешників про Альбурта- “Загалом,
був демонічною особистістю”. Під громовий регіт
гросмейстерів сміятися стали й самі допитувальники і махнули рукою
на цих дурних шахістів. За рік “подвиг” Альбурта повторив
Ігор Іванов, заховавшись (у туалеті!) на дозаправній зупинці
літака “Аерофлоту” у канадському Гандері.
“Совдепія” так хотіла викреслити “зрадників” із пам’яті, що
доходило до казусів. У 1980 році в Києві вийшов збірник
партій міжнародного турніру 1978 року, де грав Альбурт, і
видавці примудрились викинути його партії і переробити турнірну
таблицю! Але почерговість турів і партій була порушена, і
запитань у читачів виникло більше, ніж після “раптової
еміграції’.

136 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Лев закінчив фізичний факультет Одеського університету,
навчався в аспірантурі і, як всі інтелігентні шахісти, реальних
успіхів почав досягати вже після закінчення вишу. Швиденько,
вигравши поспіль три чемпіонати України на початку 1970-х,
він став одним із провідних майстрів СРСР, грав у Вищих
лігах, за збірну СРСР у матчі з Югославією. Був відомий своїм
неповторним “кривим” стилем, застосовуючи чорними
захист Альохіна і Волзький гамбіт (або “Бенко”, як кажуть на
Заході, хоча саме Альбурт і Браун були справжніми
популяризаторами цього гамбіта). Стиль Альбурта в США виявився
убивчо-переможним - Лев став чемпіоном США і багато разів
грав за збірну на олімпіадах. Дуже відомий автор чудових
книжок для американських любителів і дуже поважний тренер,
напевно, - другий після Роберта Бірна. В Америці специфічний
ринок тренерів - максимум отримують не найпрофесіональ-
ніші, а найвідоміші. Так Роберт Бірн веде шахову колонку в
головній газеті світу “New York Times”, тому він і надорожчий
тренер у світі.
Семен Палатник і одеська школа
Один з найяскравіших представників одеської шахової
школи. їхні шахи починались із майстра ЯковаВільнера,
триразового переможця перших чемпіонатів України в 1920-х
роках. Широковідомий у світі шахів він іншим фактом. У 1918—
1922 роках він працював у одеській ЧК, яка ганебно
вславилася серійними розстрілами. Вільнеру вдалося врятувати від
розстрілу самого Олександра Альохіна та Осипа Бернштейна,
які намагались втекти від революційної бурі через одеський
порт.
Згодом з’явився видатний гросмейстер Юхим Геллер, і
одеська школа запрацювала на повну потужність. Ключовими
фігурами бути тренери Яків Котлерман та Юхим Коган. Особ-

Розділ IV Одеська шахова школа
137
ливо останній, що був одним з тренерів збірної України та
чемпіонки світу Єлізавети Викової. Пам’ятаю, як він перед
Олімпіадою СРСР 1972 року водив нашу всю збірну в
Національну оперу на “Лючію ді Лямермур” із Солов’яненком та
Мирошниченко.
З’явились молоді майстри, які стали видатними тренерами,
але не в Одесі - Натан Зільберман - у Киргизіїта Роман Пельц
- Канаді. І ось наступне покоління: Лев Альбурт, Володимир
Тукмаков, Михайло Підгаєць, Костянтин Лернер та Семен
вийшли на рівень збірних України та СРСР, а згодом усі стали
дуже успішними тренерами.
Згодом прийшли нові гросмейстери Микола Легкий,
Віктор Москаленко та багаторазовий призер чемпіонатів СРСР
В’ячеслав Ейнгорн, що пізніше став тренером збірноїжіночої
України, олімпійських чемпіонок. Москаленко теж став
успішним тренером в Іспаніїта Арабських Еміратах, автором кількох
дуже популярних дебютних монографій. Гросмейстер
Станіслав Савченко виступав пару разів за збірну України. Так само
гросмейстер Дроздовський та його дружина Наталія Здебська.
Покоління кінця XX сторіччя - гросмейстери Михайло
Голубев, Микола Сумець та Станіслав Богданович теж добились
перемог у різних міжнародних турнірах. Останнім часом до
Одеси переїхала Наталія Жукова, дворазова індивідуальна
чемпіонка Європи та Кузубов - чемпіон України 2014 року.
Гросмейстером Марія Клінова (Ярмолінська) стала в Ізраїлі, на
початку XXI сторіччя повернулась до рідного міста.
Але повернімось до Семена. Він закінчив одеську
політехніку, виграв чемпіонат СРСР серед молодих майстрів 1974
року, кілька разів був чемпіоном світу серед студентів у складі
збірної СРСР.
У складі збірної України був переможцем Спартакіади СРСР
1979 року. Далі дуже швидко перейшов на тренерську роботу
в Києві, а в середині 1990-их вирішив емігрувати до СІНА.

138 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Там він “воз’єднався” зі своїм приятелем Львом Альбуртом, з
яким випустив кілька дуже успішних посібників шахової гри.
Дуже успішно тренував американських юніорів на чемпіонатах
світу.
Останнім часом працює викладачем шахів у Мерілендсь-
кому Університеті. Активно організовує класичний щорічний
турнір ветеранів.

Розділ V. Харківська шахова школа
139
РОЗДІЛ V.
ХАРКІВСЬКА ШАХОВА ШКОЛА
Один із легендарних чемпіонів СРСР,
гросмейстер Володимир Савон -
засновник харківської школи
Володимир давно відчував проблеми з серцем, і в липні
2005 року воно зупинилось. Відійшов один із останніх
представників генерації, що народився перед війною. Володимир
народився в місті Чернігові, відомому як історичне. Та він
рано увійшов у великі шахи і боровся в свої кращі роки з
генерацією Штейна і Полугаєвського, Таля і Спаського.
Спортивна кар’єра Савона зло малась після неприємного
випадку 1984 року на півфіналі в Дніпропетровську, коли на
них з Панченко у ресторані напали хулігани. Панченко відбувся
легким переляком, а Савон провів декілька місяців у реанімації.
Вижив випадково.
Він був рекодсменом за кількістю звань чемпіона світу серед
студентів у команді СРСР - це він робив 5 разів (!), а 1972
року став Олімпійським чемпіоном у Скоп’є. Він у 1960-і роки
був єдиним представником молоді, що боровся за високі місця
в чемпіонатах СРСР.
Кар’єру він почав з перемоги на міжнародному
молодіжному турнірі 1962 року у Львові, далі 10 (!) разів грав у фіналах
чемпіонатів СРСР. Був лідером майже увесь суперчемпіонат
1969 року, та “розклеївся” на фініші, однак 1971 року здивував
усіх, перемітиш в Ризі.
Савон виділявся ще з молодості дикуватими цейтнотами,
та і своєю здатністю зробити за 2 хвилини 20 ходів.
Багато разів виступав за збірну України на Спартакіадах СРСР
і командних чемпіонатах. Був чемпіоном 1979 і 1981 рр. Також у

140
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
складі клубів Військових сил і Авангарді був багаторазовим
чемпіоном країни. У командних змаганнях був чудовим
гравцем, хоча і мав багато проблем. Йому, чемпіону СРСР,
довго не давали квартиру у Харкові, він навіть страйкував 1975
року на Спартакіаді в Ризі. Однак, коли йому запропонували
наприкінці 1980-х переїхати у квартиру в Ужгороді, він не
зважився на такий крок. Навчався в Харківському університеті
на мехматі, та не закінчив останнього курсу. Одружений був
на шахістці, виховав двох дітей. Мав у збірній студентів, як і
всі, прізвисько “Ванюха”-через простодушність.
Гросмейстер Багіров згадував, як на збір команди після туру
Савон приходив останнім і запитував, зі своїм характерним,
нервовим сміхом:
- Ну шо, буде шо чи шо?
Мав свій жаргон і суперників-слабаків звав “рогачами”.
Наприкінці кар’єри займався тренерською роботою в Харкові,
окремо його вищим досягненням була робота з Іванчуком.
Розійшлися вони досить дивно. А було це після турніру в Манілі
1990 р., звідси у Василя почався його зірковий шлях.
Харків був центром українських шахів ще з 1920-х років,
коли тут мешкали брат Альохіна Олексій і великий етюдист
Селезньов. Після війни багато успіхів харківчан пов’язані з
ім’ям тренера Палацу школярів Олександра Мацкевича, та
великі харківські юніори - таланти Буховер, Мікляєв, Козлов
зловживали зрозуміло чим.
Після Савона пішов великий взрив харківської школи -
гросмейстери Мачульський, Н. Гуревич (Бельгія), Олександр
Чернін (був претендентом, згодом грав за Угорщину) Альтер-
ман (мешкає в Ізраїлі), Стрипунський (у СІЛА), Бродський, а
зараз Мойсеєнко, Ельянов і Ковчан - члени сильного клубу
“Юракадемія”.

Розділ V. Харківська шахова школа
141
Анатолій Мачульський - універсальний
гравець
Із Толею Мачупьським ми бились за звання кращого
юніора України ще в далекому 1967 році. Він представляв
знамениту Харківську школу Олександра Мацукевича, яка боролась
3 іншими потужними школами - Київською, Львівською,
Одеською і Чернівецькою. Та школа мала глибокі корені - у
Харкові ще в 1920-і роки шаховим життям керував брат великого
Альохіна - Олексій. Там мешкали такі сильні майстри як Кі-
рілов і етюдист Селезньов. Тоді під керуванням Мацукевича
з’явилась післявоєнна школа на чолі з чемпіоном СРСР і
Олімпіади 1972 року Володимиром Савоном. Згодом прийшли нові
тренери - Калугін, Вайсман, Хануков, і школа розквітла -
Чернін, Гуревич, Альтерман, а тоді Моїсеєнко з Ельяновим. А
тоді, крім Савона, був лише майстер Володимир Калинський.
Ми разом боролись (ще один конкурент з Одеси -
майбутній гросмейстер Микола Легкий) за титул чемпіона України
до 14 років, тоді багато років грали разом за збірну України. У
той час ми були найсильнішими в СРСР і виграли Спартакіади
СРСР у 1969 і 1971 рр. Тоді збірну України тренували -
старший тренер, майстер Наум Левін (згодом, 1976 р., емігрував
до Австралії) і Віктор Карт. Левін був відомий своїм складним
характером і звичкою прискіпуватися до шахістів збірної за
невдалу гру. І ось на Спартакіаді в Невинномиську перед
останнім туром на зборах команди він причепився до Толі за
поразку білорусам. Ми йшли другими, відстаючи від Росії на
4 очки, і грали з ними в останньому турі - шансів на перше
місце не було, а друге було завжди добрим. І ось Левін
настільки допік Толі, що той відповів:
- А чого ви в’їлись? Ми зі Шпилькером (Толя грав на
третій шахівниці, а той - на четвертій) своє завдання виконали -
набрали по 50 %.

142 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Тут вся команда зайшлася сміхом - у Толі було -2, а у Шпи-
лькера +2. Левін остовпів від такої оцінки і закінчив швиденько
збори - що з цими нехлюями поробиш. А ми наступного дня
неочікувано для всіх (і нас самих!) розбили команду Росію,
що була лідером, з рахунком 7:1 і стали чемпіонами. Толя
згодом став дуже сильним майстром, закінчив інститут, грав у
дуже в’язкі та жорсткі шахи з доброю технікою і непоганим
ударом. Наприкінці перебудови став гросмейстером. Його
вважали одним із найсильніших гравців у карти у колишньому
СРСР. За словами Віктора Карта його матчі з другим гросом
Геною Зайчиком всі спостерігали, як за якоюсь неймовірною
виставою. Після розпаду СРСР Толя поїхав до Москви,
одружився, пішов дуже успішно у великий бізнес і, на жаль,
відійшов від шахів. Але він зіграв чимало добрих партій, а його
“вічнозелена” нагадує знамениту партію Мароці-Тартаковер.
Толя грав і за збірну СРСР - 1973 року, ми обидва грали
проти команди Югославії в Тбілісі.
Останніми роками Анатолій частіше перебуває у СІЛА, де
вже п’ять років збирає на турнірах своїх колишніх друзів з
України.
Роде - Мачульський
Нью-Йорк, 1990
l.d4 d5 2.с4 еб З.КО сб 4.еЗ КТ6 5.КсЗ Kbd7 6.Се2 Cd6
7.0-0 0-0 8.ЬЗ Ке4
Толя завжди любив переходити у голландський захист.
9.Cb2f5 lO.Tcl Df6 H.Tc2 Dh6 12.Ka4g5!
План чорних простий і дуже неприємний для білих.
13.Ке5 g4 14.Del
Плануючи £2-f4, щоб після взяття на f3 пішака еЗ була
захищена.
14... Dg7!

Розділ V. Харківська шахова школа
143
Елімінуючи загрозу £2-f4, чорні візьмуть на В, і доводиться
невдало відбивати конем назад.
Останніми роками Анатолій частіше перебуває в США, де
він вже п’ять разів збирав на турнірах своїх колишніх друзів з
України.
15.Kd3 Tf6! 16.Kf4 Th6 17.0 Cxf4 18.exf4
Ну й жертва! Правда, це природне продовження гри
чорних. Зараз, якщо б йти на Ь2, то наступить g4-g3, <Dg7-h6 із
страшними загрозами.
18.. 	.Txh2 19.fxe4g3 20.Cg4
А що ще порадити?
20.. 	.0xg4 21.ТОТЫ+!
Ще один типовий удар.
22.Kpxhl ФЬ4+ 23.Kpgl Ф1і2+ 24.Kpfl ФМ+ 25.Кре2
Фxg2+ 26.КреЗ Фхс2 27^xg3+ Kpf7 28.е5 Ь5!
Накінець чорні стали вирішувати питання ферзевого
флангу - уже білі вимушені кидатися в атаку.
29.ФН4 Ьха4 ЗО.ФхЬ7+Кре8 31Л^ЗФе4+ 32.Kpf2 Фхї4+
33.Kpg2Kpd8 34.СаЗ Крс7 35.Сс5Фе4+ 36.Kpf2f4! 37.Tg6
ФеЗ+ 38.Kpfl f3!
Білі здались - ось так грали радянські майстри проти
американських аборигенів-гросмейстерів.

144
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Олександр Чернін
Олександр Чернін - вихованець Харківської шахової
школи, якою керував Володимир Савон. Серед його учнів також
М. Гуревич, Альтерман, Новіков. Нині традиції продовжують
Мойсеєнко, Коробов та Єльянов. У Харкові завжди була добра
школа, ще раніше, коли місто було столицею України, шахову
секцію тут очолював брат чемпіона світу Олексій Альохін,
мешкав видатний етюдист Олександр Селезньов. У
післявоєнний час головним тренером був Авшалом Мацкевич. Саме
при ньому з’явилась плеяда на чолі з Володимиром Савоном,
який став чемпіоном СРСР 1971 року. Найсильнішим із мого
покоління був Анатолій Мачульський, що став гросмейстером,
та відійшов від шахів заради керування величезною сіткою буїс-
мекерських контор Ф.О.Н. у Москві.
Чернін був одним з найсильніших юніорів Радянського
Союзу. Спільна тренувальна праця з Михайлом Гуревичем
висунула їх до числа провідних гросмейстерів, аЧерніна -
у претенденти на світову першість 1987 року. Та, дивно, що з
цього року його кар’єра почала котитися донизу, він ні разу
не грав у збірній СРСР. На початку 90-х він став працювати з
сестрами Полгар, і природним виглядав його переїзд до
Угорщини та отримання угорського громадянства. Він став грати
за збірну цієї країни, що в той час особливих успіхів уже не
досягала. Зараз тренує молоде покоління угорців, одружений
на колишній дружині Артура Юсупова Тетяні й виховує сина.
Досі не вивчив дуже важку угорську мову і тому часто має
проблеми з угорськими митниками.
Ми разом грали в Меморіалі Капабланки в Сьєнфуегосі
1981 року. Робити було нічого, і ми за допомогою нашого
перекладача Анхеля (колоритна особистість, яка працювала на
кастровську службу безпеки) їздили у порт на радянські сухо-
грузи в гості до капітанів, які також дико сумували. Горілка

145
Розділ V. Харківська шахова школа
текла рікою, були і “російські баньки”. На одному з кораблів
ми перед банькою послали Олександра грати сеанс з
моряками. А ми з Цешковським, з капітаном і його помічниками
уже “заправились”, і тут з’явився страшенно злий Чернін,
побачив нас і щось неприємне прокоментував. Капітан, майстер
спорту з боксу, хотів його розірвати на частини і ми з Цешем
ледве врятували друга від розправи.
Тоді ми їздили з ним разом на велосипеді - тандемі на пляж,
і якось один дурень на “Газику” зіпхнув нас на узбіччя, ми
зменшили швидкість до 50 км/год. У мене був легкий струс
мозку, а Олександр “обірвав” усе тіло, воно не заживало в
кубинському кліматі.
Чернін разом з Гуревичем - великий фахівець захисту Пірца,
автор чудової книжки. Став відомим тренером, довго тренував
Юдіт Полгар та талановитого італійця Фабіо Каруана. Та
тренерська доля нелегка - той і не згадує Черніна своїм тренером.
Михальчишин - Чернін
Меморіал Капабланки,
Сьєнфуегос, 1981
I. 	е4 еб 2.d4 d5 З.КсЗ Kf6 4.Cg5 dxe4 5.Kxe4 Kbd7
6.Kxf6+ Kxf6 7.Kf3c5!?
Мені це здавалось передчасним і хотілось покарати
суперника.
8.СЬ5+ Cd7 9.Cxd7+ Dxd7 10.De2cxd4!?
Спокійніше 10...Ce7 11.0-0-0 0-0 12.dxc5 Da4 ІЗ.КрЬІ
Cxc5 14.Cxf6 gxf6, і чорні стоять добре, як показав у деяких
партіях Корчной.
II. 	0-0-0 Се7.
Після 11...Сс5 12.De5! у білих серйозна перевага, як
показав ще Фішер. 12.Txd4 Dc7?
Сильніше було 12...Dc6 13.Thdl 0-0 14.Ke5Dxg2! 15.Kg4
Kph8!, і в партії Павловіч-Крошіч чорні легко відбили атаку
білих.

146 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
13.Db5+ Dc6 14.Dxc6+ Ьхсб 15.Tc4 c5.
16.Cxf6!
Одно з моїх кращих стратегічних рішень, до якого я
дійшов не інтуїтивно, а дедуктивно. Я вважав 16.Ке5 Kd7!
17.Схе7 Кхе5 18.Тхс5 Kd7! і 16.Tdl Kd7! і зрозумів, що
найкраща фігура в захисті - чорний кінь, а гірша - слон.
16.. 	.gxf6 17.Tdl.
З ідеєю Tdl-d3-a3, атакуючи пішака а7.
17.. 	.Tg8 18.g3 Tb8.
Може бути, останнім шансом чорних було 18...Cd8!
19.Тхс5 СЬ6. Головне, щось треба зробити зі слоном.
19.Td3 Tb4 20.Kd2 Тхс4 21.Кхс4 Tg4 22.f4 h5.
Після 22.. ,е5 23.ЬЗ чорні втрачали пішака.
23.Kpd2!
Треба доручити якусь роботу і королю - у цьому випадку -
це захист пішака g3.
23.. 	.h4 24.Кре2 hxg3 25.hxg3 Tg6 26.ТаЗ Th6 27.КрВ
Th2 28.сЗ, і чорним довелося здатися! У них нема жодного
нормального ходу. Партія на обмеження гри суперника.

Розділ V. Харківська шахова школа
147
Міша “Гурон” - великий практик
Міша Гуревич ріс у харківській (знаменитій) школі, та в
юнацькому віці нічим себе не виявив, на відміну від свого друга
Саші Черніна, що став чемпіоном Європи серед юнаків.
Гуревич переїхав на деякий час до Львова, де став навчатися на
шаховому відділенні інституту фізкультури. Львів у 80-і роки
був майже другим-третім центром шахів у СРСР, і це
спілкування дуже допомогло молодому шахістові. Навчання він,
правда, уЛьвові перервав, став багато працювати з Черніним,
Маланюком, і результати стали поліпшуватися. На чемпіонаті
СРСР 1985 року поділив перше-третє місце. Це дало йому
змогу більше грати в іноземних турнірах, він увійшов до збірної
СРСР і став у її складі чемпіоном світу та Європи 1989 року.
У той час він зважився на переїзд до нешаховоїБельгії, за
збірну якої виступив на Олімпіаді лише в далекому 1992 році в
Манилі. Грав він дуже багато опенів і вигравав їх, розвив свій
власний, дуже технічний стиль. Та в першостях світу йому
дуже не щастило - 1999 року на межзональному в Манилі
для входження до кругу претендентів йому досить було
зробити одну нічию з двох останніх партій, та не вдалось. Лише
2006 року вдалось на спаді кар’єри увійти до бажаного круга,
та перший же суперник Леко виявився занадто молодим і
сильним. У 2005 році прийняв рішення перейти з Бельгії до
Туреччини і став грати під її прапором. Міша грав за Україну,
СРСР, Бельгію і Туреччину, і це, напевно, не кінець. Стільки
ж приблизно у нього було дружин і дітей - симпатичний і
весело-хитруватий, віїі усім подобався. Займався і шаховим
бізнесом під час становлення появи “ChessBase” - розсилав
усім передплатникам партії по факсу.

148
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Анна Ушеніна
Анна є вихованкою потужної харківської школи, в
дитинстві її тренував Артем Цепотан. Уже в юному віці почала
висуватись на провідні позиції в Україні, коли вигравала звання
чемпіонки країни в різних вікових категоріях. У 2005 році
виграла дорослий чемпіонат України, відразу досягнула реально
великого успіху, вигравши бронзову медаль на чемпіонаті
Європи.
Увійшовши до складу національної збірно ї, вже наступного
року стала олімпійською чемпіонкою в Турині. Після цього в
складі української команди виборола багато медалей на
чемпіонатах світу, Європи та Олімпіадах.
Найщасливішим для неї став 2012 ріїс, коли на чемпіонаті
світу по олімпійській системі в Ханти-Мансійську їй
пощастило стати чемпіонкою світу, вигравши переконливо у фіналі
проти тодіїпньоїчемпіонки світу Антуанети Стефановоїз
Болгарії.
Команда України в цей час була найсильніїпою в світі,
вигравши чемпіонат світу в Астані 2013 року та чемпіонат Європи
в Варшаві того ж року. На жаль матч на першість світу проти
китаянки Хоу Іфань вона програла майже без боротьби.

Розділ VI. Інші шахові школи
149
РОЗДІЛ VI.
ІНШІ ШАХОВІ школи
Микола Копаєв - великий фахівець
турових закінчень
У шаховій енциклопедії про нього сухі рядки: народився
11.01.1914 року в Воронежі- помер 11.10.1978 року в
Чернівцях. Радянський шаховий композитор і майстер з 1940 року.
У чемпіонатах України посідав 3-5 місця 1944 року і третє
місце 1950 року. Автор досліджень в іспанці, шотландці та
ендшпілі. Склав низку етюдів, які мають теоретичне значення.
І все. Не треба плутати його з шаховим композитором
Вячеславом Копаєвим - однофамільцем. Ніхто уже й не знає,
що автором головної книжки про турові закінчення (під
загальною редакцією Авербаха) був саме він. А загалом, після Ше-
рона і Григорьева, він найбільший фахівець із турових
закінчень. Та й не тільки турових, наприклад, ендшпіль - два коня
проти пішака, саме він дав фінальну редакцію аналізів
Троїцького. Мешкав у Харкові, далі - Чернівцях, там і помер. Його
фантастичний архів потрапив до знаменитого чернівецького
тренера “батька” Гурвича, який з розвалом школи переїхав до
Москви, де й помер. Матеріали зникли.
А що робив і аналізував Копаєв з 1967 до 1978 року, коли
він, образившись, нічого не публікував? Був невисокого
зросту, мав монголоїдне лице (за Ю. Лазаревим), ходив у формі
залізничника.
Він був передусім великим аналітиком ендшпіля, а в
етюдах (в окремих практичних знахідках він був послідовником
великого Селезньова) його найбільшим успіхом було перше
місце (разом з рівенчанином Хвальчевим) на першості
України в цьому класі композиції.

150 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Його фантастичні знання в ендшпілі не перейшли в
Чернівцях ні до гросмейстера Мирона Шера (мешкає в
Нью-Йорку), ні до майстрів Куцишевича, Ледермана, Штернберга, що
мешкають в Ізраїлі.
Майстер Юхим Лазарев часто грав з Копаєвим у 1950
роки у командних першостях України і згадує його, як веселого,
повнуватого росту, що вічно сипав жартами і різними
історіями.
Так розпалась чудова школа в Чернівцях. Там народився і
великий угорський майстер Георг Марко, і Микола Рудаков-
ський - сильний майстер, учасник фіналів першості СРСР,
який дуже рано помер (1947).
Ми з Артуром Юсуповим 1985 року урочисто відкривали
шаховий клуб у Чернівцях, тодішня комуністична влада
вирішила розмістити його в церкві, у 1990-х церкву повернули
віруючим, і шахи в місті померли.
Копаєв - Корчной
Мінськ, 1952
I. 	е4 с5 2.КО Кеб 3.d4 cxd4 4.Kxd4 Kf6 5.КсЗ e5!
Та, Віктор Львович грав не лише французьку, а й гострі
варіанти XXI сторіччя. Реакція Копаєва цікава і гостра.
б.КЬЗ СЬ4 7.Сс4! 0-0.
Корчной тут не зважився на небезпечне 7...Кхе4 8.Cxf7+
Kpxf7 9.Dd5+Kpf8 10.Dxe4 СхсЗ+ П.ЬхсЗ d5 зі складною
грою.
8.0-0 СхсЗ 9.bxc3 Кхе4 ІО.СаЗ d6 ll.Dd3.
II. 	..05?
Ніби логічно, але Корчной погано порахував варіант.
Краще 11.. .Кс5, хоча після 12.Кхс5 dxc5 13 .Схс5 у білих трохи
краще.
12.Tael Dh4.
Після 12...Ке7 13.Тхе4 Схе4 14.Dxe4 d5 15.Dxe5 dxc4
16.Cxe7 Te8 17.Tel! у білих перевага.

Розділ VI. Інші шахові школи
151
13.Г4!
Вирішальний хід - втрати для чорних неминучі.
Dg4 14.Тхе4 Dg6 15.Tfel Tad8 16.Cd5Ke7 17.fxe5Kxd5
18.Dxd5 dxe5 19.Dxe5 Cxe4 20.Txe4 f5 21.Tf4
Можливо і 21 ,Td4
21.. 	.Tde8 22.Dd5+ Tf7 23.Kd4
Пора вводити в бій останні фігури.
23.. 	.Da6 24.Kb5g6 25.h3 De6 26.Dxe6Txe6 27.Tc4Ta6
28.TC8+ Kpg7 29.c4 g5 30.Cb2+ Kpg6 31.c5! f4 32.Tg8+
Kph5 33.Kd6.
Спокійніше 33.аЗ, позбавляючичорних будь-якоїконтгри.
33.. 	.Тс7 34.Ке4 Тха2 35.Kf6+Kph6 36.Ce5Tf7 37.h4!
Tg7 38.Kg4+ Kph5 39.Txg7Kpxg4 40.Txg5+Kpxh4 41.Tg7
Txc2 42.Txh7+Kpg4 43.Cd6b6 44.cxb6 axb6 45.Tg7+. 1-0.
Володя Маланюк - морський вовк
Серед шахістів чомусь дуже мало моряків (і навпаки), хоча,
здавалося б, довший час, який вони проводять у плаваннях,
спонукали б до занять шахами. Найвідоміше з таких
мандрівок - група учасників Нью-Иоркського турніру 1927 року
два тижні аналізувала цікавий варіант ферзевого гамбіта, що
отримав назву по кораблю “Вестфалія”. Це були гросмейстери
Шпільман, Німцович і Відмар. Із відомих шахістів, які служать
на флоті, зможемо назвати матроса гросмейстера Володимира
Чучелова, що служив на Тихоокеанському флоті (так
правильно кажуть моряки), майстер Олег Стецько був штурманом,
підполковником морської авіації, літав з місією слідкуванням
за американськими ядерними субмаринами в Атлантиці,
відомий тренер Павло Кондратьев був морським піхотинцем під
час війни. Найбільшим шахістом на флоті був німець Карл
Генніг, контрадмірал, автор гамбіта Генніга і співавтор Шара-
Генніга. Контр-адмірал, командир атомного підводного човна

152
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Володимир Горянов був кандидатом у майстри і працював
до самої смерті 2008 року в Центральному будинку шахів у
Москві.
Капітан першого рангу, гросмейстер Володимир Маланюк
все життя розривався між полюсами - портами
Архангельському і Севастополем, хоча його батько - директор філармонії
з Вінниці, а мати - з північних поморів. Була у нього чудова
бабуся, яка потрапида в німецьку окупацію за кілометрів 50
від Архангельська. Вона казала (а це було дуже небезпечно),
що порядок був тільки за німців!
Із радянських гросмейстерів матросом служив лише Володя
Чучелов. Гросмейстер Гіскл організовував шахові круїзи, а
гросмейстер Тукмаков організовував 2006 року круїз-турнір Одеса-
Стамбул.
Володя з ранніх років грав у юнацькій збірній Росії під
керуванням незабутнього архангельського тренера Голеніщева,
який так рано відійшов. Загалом тоді Архангельськ дуже сильно
развивався в шаховому плані, після від’їзду Володі і відходу
Голеніщева, шахове життя зупинилось, та років за 30 все
відродилось, там виховали сестер Косинцевих, гросмейстера
Славіну. У Невинномиську 1971 року я грав на 2 дошці за
збірну України разом із Сашею Бєлявським. Ми відставали від
росіян очків на 4 і турбувались про збереження 2-го місця. Та
в останньому турі лідери неочікувано програли, а ми в когось
виграли, і так ми перемогли нечікувано для самих себе. Згодом
Володя закінчив шахове відділення Московського інфіза і
потрапив до Севастополя (Севастик, як його називали з любов’ю
мешканці). Служив на Чорноморському флоті - “шахових
військах”. Він був близьким приятелем внука
головнокомандуючого ВМФ СРСР адмірала Горшкова. Важко собі уявити, як
гуляла “золота” флотська молодь. Сам Володя казав, що всі
проблеми залагоджувала бабуся його приятеля, яка насправді
командувала адміралом і тому всім ВМФ країни! Володя отри¬

Розділ VI. Інші шахові школи
153
мав одне з найвищих військових звань серед шахістів - капітан
1-го рангу. Щоб платити відповідну зарплату, він числився
капельмейстром ракетного крейсера! Згодом крейсер через
розгільдяйство затонув і Володя з труднощами знайшов
документи з нього для отримання пенсії. Побудував під
Севастополем собі будинок, та згодом перебрався до Києва. Багато
разів виступав на Олімпіадах і першостях світу у складі збірної
України. Вирізнявся завидним північноморським здоров’ям,
та 2001 року важко отравився у поїздці на турнір до Словенії.
Мені вдалося його спасти, відправивши до місцевого госпі-
таля, далі ще була важка операція, та Володя переніс і це.
Виступав неоднократно у Вищих лігах, був чемпіоном
України. Він мав свій фірмовий дебют - ленінградський
варіант голландського захисту, де вся теорія створена на його
партіях. Він вніс багато нового в теорію і практику “рідного”
архангельського варіанта. У складі збірної України був
призером Олімпіади в Єревані 1996 та Елісті 1998 року, віце-чем-
піоном світу в команді 1993 і бронза 1997 року. В чемпіонатах
СРСР кращим результатом був поділ другого місця 1986 року,
декілька разів був чемпіоном Збройних сил СРСР. І все ж
абсолютно зрозуміло, що Володя не розкрив і половини свого
великого таланту. Причиною було, найшвидше, відсутність
тренера і справжньої шахової атмосфери в Севастополі.
Полугаєвський - Маланюк
Москва, 1989
1А4 d6 2.с4 f5 З.КсЗ Kf6 4.g3
За шість років до цього на чемпіонаті СРСР у тій же Москві
Полугаєвський грав незвичайно
4.Cg5 Kbd7 5.еЗ g6 6.Kf3 Cg7 7.Dc2 0-0 8.Ce2 c6 9.0-0-
0 Da5 10.h4 h6 ll.Cxf6 Kxf6 12.h5 g5 13.Kd2
1 тут Маланюк після 13... е5 міг отримати кращу гру.
4...g6 5.Cg2 Cg7 б.КОО-О 7.0-0 De8

154 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Улюблена схема Володі, яку він грав у 1980-х. Раніше тут
орієнтувались лише на план е7-е5, а Володя винайшов зовсім
інший напрям гри Ь7-Ь6 і g6-g5.
8.ЬЗ сб 9.СаЗ h6 10.Dd3 g5 11.е4!?
Це дуже складне і тонке питання - грати е2-е4 відразу чи
почекати за допомогою Ral-el.
11... fxe4 12.Кхе4 Dg6
Сам Володя вважає, що 12.. .Dh5 було гостріше і цікавіше.
13.Kxf6+ Dxf6 14.Тае1 Каб 15.d5 с5 Іб.ТеЗ Tf7 17.Ь4?!
Та дуже вже розмашисто, Володя вважав сильнішим 17.ЬЗ
з приблизно рівною грою.
17.. 	.Cf5 18.De2
18.. 	.Dg6!
Чудовий тактичний “дотичний” захист пішака е7.
19.hxg5 hxg5 20.Те1 Те8 21.СЬ2?
Поспішний розмін, а варто зіграти 21.Dd2!?, поглядаючи
на пішака g5. Він дозволяє чорному коню вскочити у гру.
21.. 	.Cxb2 22.Dxb2 КЬ4 23.Т1е2Кс2 24.Tc3Kd4 25.Kxd4
Краще все ж було
25.Td2 Се4! 26.Kxd4 cxd4 27.Txd4 Cxg2 28.Kxg2 Tef8 з
сильною компенсацією за пішака.
25.. 	.cxd4 26.Tcl d3 27.Te3Dh5 28.Dd4Tef8 29.TcelTh7
30.g4?!

Розділ VI. Інші шахові школи
155
Білі пробують боротися з пішаком d3 за допомогою
тактики.
30...Cxg4 31.Txd3 Cf3! 32.Txf3 Txf3 33.c5Tf4
Володя вважав, що ще сильніше 33.. ,dxc5 34.Dxc5 Ь6! і т. д.
34.De3 dxc5 35.d6 exd6 36.De6+ Thf7 37.Dxd6 Txf2
38.Db8+ Kg7 39.De5+ T2f6! 40.ТП Dg4 41.Txf6 Txf6
42.De7+ Tf7 43.Dxc5 Td7
Білі здались.
Гена Кузьмін - самородок, винахідник,
тренер
Людей з долею Гени дуже мало - народжений у
сталінському таборі 1947 року в Сибірі, батька свого і не знав. Лише за
10 років матері вдалось вирватися з пекла у промисловий
Луганськ (або Ворошиловград, його пару разів так називали
по імені сталінського наркома оборони. Ха, у Сталіна була
доктрина війни на території ворога - це була оборона). У
цьому місті ніколи особливих традицій шахів не було, та в 1950-х
справа зрушилась з місця, з’явилось пару кандидатів у майстри
і великий талант Гена Кузьмін. Він швидко пішов догори, і
уже в 18 років уперше зіграв у Вищій лізі чемпіонату СРСР, де
зібрав багато похвал. Багато разів вигравав звання чемпіона
світу у складі молодіжної збірної СРСР, Спартакіади народів
СРСР, Кубок Європейських чемпіонів 1984 року. У особистих
змаганнях успіхи були менш яскраві - призером чемпіоната
СРСР був раз 1977 року в Баку. Кар’єру його зруйнували
несправедливість шахової федерації СРСР, яка зняла його з
міжзонального турніру 1976 року і замінила його без підстави
Василем Смисловим. Придумали медкомісію, а у Гени завжди
було чудове здоров’я і знайшли якусь болячку. Сум Гена
рибалкою і вином, так уже повелось у Радянському Союзі. Став
згодом видатним тренером, був з Майєю Чибурданідзе, тре¬

156 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
нував жіночу збірну України, що стала чемпіоном Європи
1992 року. Автор декількох фантастичних дебютних ідей -
винахідливості Гени може позавидувати будь-який чемпіон
світу. І знову ж почуття, що великий талант не мав свого
тренера, і не підійшов до боротьби за звання чемпіона світу.
Кузьмін - Михальчишин
URS-ch49 Frunze (16), 12.1981
I. 	е4 с5 2.КО d6 3.d4 cxd4 4.Kxd4 Kf6 5.Kc3 e6 6.Ce2
Ce7 7.0-0 a6 8.f4 0-0 9.a4 Dc7 lO.Kphl b6
Мій улюблений варіант - нікого я тут не боявся. З Долма-
товим якось було
II. 	03 СЬ7 12.е5 Ке8! 13.exd6 Cxd6 14.5! е5 15.Kd5
Cxd5 16.Cxd5 Ta7 17.Ke2 Kd7 18.КсЗ Kdf6! 19.Cg5 Cb4!
20.Ke4 Ce7! 21.Kxf6+ Kxf6 22.Cb3 h6 23.Ch4e4 24.De2De5
25.Cg3 і закінчилось триразовим повторенням - зовсім
непроста для чорних партія.
Гена винайшов геніальну ідею - відразу перевести ферзя
на королівський фланг - зазвичай це роблять через Ddl-el-
g3-
11ЛМЗ!
11.. 	.СЬ7 12.Dh3! Кеб
Ідея тактичного захисту пішака е4 зрозуміла.
На 12...Кхе4 настає ІЗ.Кхеб!
ІЗ.Кхсб Схсб 14.Cd3Tfe8
Грозило е4-е5, тоді, після розміни, взяття на f6 і мат на h7.
15.ЬЗ
Блескуча ідея - слон на Ь2 буде дуже потужним - це пару
разів продемонстрував сам Карпов.
15.. 	. g6 16.Cb2Cf8
Треба терміново “підлатати” діагональ al-h8, та зараз я б
це зробив “пальцем” 16...е5!
17.е5 Kd7

Розділ VI. Інші шахові школи
157
Погано було 17.. .dxe5 18.fxe5 Dxe5? 19.Ке4 з перемогою.
18.exd6 Cxd6 19.Ке4 Схе4 20.Схе4 Tad8 21.Cd3 Се7
Знову пробуючи розміняти Ь2 через f6.
22.f5!! exf5 23.Сс4
Ось у чому ідея феноменальної жертви пішака. Грозить
взяттям на f7 і на Ь7, тому наступний хід вимушений.
23.. 	. Kf6 24.Тае1!
Грозить Dh3-c3 і жертва на е7.
24.. 	.Kh5 25.Тхе7 Dxe7 26.Dc3Df6
Та, сумно.
Петро Слободян, Олександр Онищук
і втрати української шахової школи
Україна виграла Всесвітню шахову олімпіаду 2004 року, а
уявіть собі ще одну команду, що складалася б з колишніх
українців - Олександр Онищук, Иосиф Дорфман, Борис Альтерман,
Олександр Стрипунський (віце-чемпіон СІЛА 2004 року),
Олександр Чернін і Михайло Гуревич. Зрозуміло, що вони в
такому складі претендували б на медалі, але доля розкинула їх
по усьому світі. Петро Слободян, чемпіон світу 1995 року
серед юніорів, народився в Івано-Франківській області, його
батько був офіцером у групі радянських військ у Німеччині,
там Петро і навчився грати в шахи. Після об’єднання Німеч¬

158
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
чини Петру вдалось залишитись там, отримавши право на
проживання. Варто зазначити, що в ГСВГ завжди була сильна
команда, яку в 1960-х роках тренував Віктор Желяндінов. Най-
відоміші шахісти з пізніших команд - гросмейстери Даутов,
Чехов і Калінічев. Разом із своїм приятелем Олександром Они-
щуком Петро грав у різних турнірах у ФРН, а в бундес-лізі за
команду Магдебурга. У 1995 році Петро виграв чемпіонат світу
серед юніорів, як представник Німеччини, але подальших
великих успіхів чомусь не досягнув. Мені здається, що у цього
талановитого шахіста така ж проблема, як і у Сергія Мовсесяна
- обидва вони дуже рано відійшли від радянської шахової
школи і не встигли освоїти потрібні знання за обов’язковою
програмою. Попри величезний талант і успіхи в юнацьких
шахах, подальший їхній шлях після юнацьких успіхів не вів
догори до зір. Це ж стосується і Бориса Альтермана, в деякій
мірі Олександра Онищука, які не здобули й половини тих
результатів, які обіцяв їхній талант. Загалом, проблемою
молодих гросмейстерів є відсутність тренерів, а єдиним виходом
для них є пошук друга - спарінг-партнера. Пам’ятаю, як і Лев
Псахіс скаржився, що найближчий спарінг-партнер
знаходиться за півтори тисячі кілометрів.
Олександр Онищук став викладачем шахів у Техаському
університеті.

Розділ VII. Історичні фігури
159
РОЗДІЛ VII.
ІСТОРИЧНІ ФІГУРИ
Найсильніший таксист в історії шахів -
Ніколас Россолімо
У західних професіоналів років ЗО тому була легенда -
поїдете до СРСР, там всі сильно грають, навіть таксист може
обіграти західного гросмейстра. Мене завжди тішить така
картина - приїжджаєш потягом до столиці Словенії, Любляну -
йдеш повз таксистів, а ті грають у шахи. А з шахістів, що
займалися цією професією, явно найсильнішим був грецько-ро-
сійсько-французько-американський гросмейстер Ніколас
Россолімо. Та й мав він 4 паспорти, чого ніякий інший
гросмейстер не повторив, поки що!
Прізвище Россолімо було дуже відоме в Росії. Клан
походив із острова Кефалонія і майже в повному складі у XVIII-
XIX ст. переїхав до Росії. Були, переважно, моряками,
торговцями і військовими. А які імена у перших осіб клану: Basilio,
Spiridion, Gerasimo... Дід Ніколаса був капітаном грецького
корабля, що зазнав аварії в Чорному морі, його врятували і
привезли до Одеси.
Найвідомішим з клану став відомий московський психіатр
Григорій Россолімо, про якого згадано в романі Булгакова,
доводився рідним дядьком Ніколасу. У Москві навіть є вулиця
його імені. Після революції клан став “перепливати” до
Європи (Францію) і СІЛА. Батько Ніколаса, художник, поїхав до
СІЛА 1920 року, а сам Ніколас з мамою, українкою з Києва, де
він і народився, лише 1929 року переїхали до Парижа. З
початку 1920-их років Ніколас мешкав у Москві, де було багато
родичів, грав у клубі Совторгслужащих і почав складати етю-

160
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
ди. Був чемпіоном Москви серед школярів (хоча сам і говорив
в СІЛА, що був чемпіоном СРСР).
Россолімо був незмінним чемпіоном Парижа в середині
1930-их. Усього він вигравав цей чемпіонат 10 разів! А після
війни був і чемпіоном Франції. Грав на Олімпіадах за
Францію в 1950 і 1974 роках у Ніцці, за США в 1960, 1962 і 1966
роках разом з Робертом Фішером і був призером! У 193 8 році
виграв великий турнір у Парижі, випередивши на 1,5 очка
самого Тартаковера. У Маргенте 1939 року в другому турнірі
був 3—4. А виграв австрієць П. Кляйн перед самим М. Най-
дорфа. Навіть 1953 року, перед самим виїздом до Америки,
востаннє став чемпіоном Парижа 9 з 11, на пів-очка
випередивши Тартаковера.
Спочатку американські роки були дуже важкими. Батько
Спірідон помер 1952 року, як і мати. Те, що Россолімо
переїхав до батька неправда, там були просто справи про спадок.
За виграш чемпіонату США 1955 року отримав “Б’юїк”, відразу
ж його продав і знову поїхав до Франції, де йому подобалося.
У Грінвіч Віллендж мав студію, де гостями були великий
Марсель Дюшам і Боббі Фіш ер.
Ось що мені розповів В. В. Смислов. Ніколас мені сказав,
що першою справою в Штатах він пішов влаштовуватися
мийником машин. Шеф дав йому відра, мочалки і став
спостерігати, як гросмейстер буде працювати. Не дуже йому
сподобався стиль мийки, відібрав він інструмент у Ніколаса, взяв
дві мочалки в руки і закрутив ними зі страшною швидкістю
по машині. Ось так треба працювати - кинув він гросмейстру
мочалки. Згодом працював bell-boy в готелі Waldorf Astoria,
ну а далі водив таксі, як і в Парижі. Дуже любив співати і
грати на акордеоні - деякий час навіть виступав у барах зі
своєю програмою, а наприкінці п’ятидесятих записав
платівку зі своїми піснями під гітару - співав він і нам на
турнірах, все було в стилі “Ямщик, не гони лошадей...”

Розділ VII. Історичні фігури
161
Був худим, сухорлявим, спортивним - мав навіть
коричневий пояс з дзю-до. Але життя у нього чомусь складалася
суворо, а грати намагався красиво, хоч і виходило в нього це
рідко та влучно. Випустив збірку своїх найкращих партій і
етюдів у рукописній формі! Один подарував мені, але де його
зараз знайти? Дружина підготувала спогади про нього, віддала
одному з так званих друзів, але книжку той не видав, і рукопис
пропав. Складав також етюди, але крім парочки цікавих
позиції буяй якісь надумані. Весь час намагався щось придумати
для бізнесу - коли мешкав в Іспанії, то придумав на пляжах
ставити великі дерев’яні шахи. Коли їхав з Європи до Америку
і навпаки, то завжди знав яку контрабанду треба везти. Нічого
поганого в цьому не бачу - він боровся за життя в Америці, і
правильно робив.
Коли він помер, то його дружина Віра взялася вести шахову
студію сама, видавала шахи, готувала бутерброди. До неї
шахісти жартівливо приставали: “Мадам, Ви приїхали з
Парижа, але одягнені не по американській моді - у вас занадто
довга спідниця!”
Звичайно, можна сказати, що його кар’єру дуже зіпсувала
війна, адже до війни він уже був другим після Альохіна у
Франції. Самі його активні роки-1946-1953 рр. У1948 і 1949 роках
зіграв 2 матчі з Тартаковером внічию, до того ж, дуже цікаво,
перший мирний +1,-1 = 10, а другий - “дикий” - +5, -5!
Двічі переміг у Гастінгсі: у 1948 і 1949 роках. I Bewerwijk
1953 року перед Ейве і Доннером - з разючими 9 із 11!
Результати були непогані - Венеція 1950 - третій після
Котова і Смислова, але йому вже було 43. Виїхавши до
Америки, він поставив хрест на кар’єрі й те, що він повертався пару
разів до Франції, свідчило, що шахами в Америці прожити
було важче, ніж в Європі. Та все ж внесок Россолімо в шахи
зовсім не малий - його ім’ям названі два серйозні варіанти.

162 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
У сіділіанці 1.е4с5 2. КІЗ Кеб З.СЬ5 тав італійській партії
1.е4 е5 2. КВ Кеб З.Сс4 Сс5 4.сЗ Kf6 5.d4 ed 6. cd Cb4
7.Cd2. До того ж, пару чудових, блискучих атакуючих партій
та абсолютно незвичайних комбінацій.
У романі “Королівський гамбіт” Пауль Гофман описує
візит у дитинстві з батьком до студії Россолімо. Той смажив
черепашки в часниковому соусі, налив їм відмінного білого вина
і став грати з ними. Батько з Россолімо розмовляли про Сартра
і Россолімо випив за час партії з хлопчиком 5 пляшок вина.
Сам Пауль не погоджувався, стверджуючи, що пляшок було
лише дві! Гросмейстер програв і викинув свого короля в
каструлю з черепашками!
Він грав партію з любителями за 5 $. Россолімо мешкав у
небезпечному районі і в один з днів грабіжники увійшли в
будинок і в результаті боротьби (а у Россолімо був коричневий
пояс у дзюдо) гросмейстер впав зі сходів і за 3 дні помер у
госпіталі.
У всіх великих американських газетах і журналах були
некрологи.
NYT опублікував дивну історію про те, що 1963 року
Россолімо найняв якогось Фролінде менеджером свого клубу, а
сам поїхав до Парижа (він один час мешкав у дешевій Іспанії).
Але вони за 8 років посварилися і Фролінде відкрив Chess
Shop. Посварилися, звісно, що через гроші - одні казали, що
Фролінде обдурював Россолімо. Той казав, що Россолімо
збільшував оренду і таке інше.
Віра Россолімо після його смерті вела студію, вона сама
була шахісткою, народилася у Владивостоці в родині графа
Будіновіча, померла 1995 року. У них єдиний син, Олександр,
фахівець із ядерного тероризму.
За паспортом Россолімо був записаний Микола
Спиридонович. Мати, Ксеня Скугаревська, працювала військової
кореспонденткою в Манчжуріїпід час російсько-японської війни.

Розділ VII. Історичні фігури
163
І 1906 року в Харбіні батьки одружилися. У 1920 році
переїхали до Москви, де мати провела рік у в’язниці за підозрою в
приналежності до аристократів. Згодом працювала у Держ-
видаві - знала 4 мови. Батько був за кордоном під час революції
і Ніколас з матір’ю, завдяки грецькому паспорту батька,
одержали грецькі паспорти лише 1929 року та змогли виїхати з
СРСР за часів Сталіна. Далі до СІЛА з Франції було нелегко
виїхати - він чекав на візу 5 років! Кажуть, були проблеми з
фальшивим французьким паспортом.
В Америці ходили чутки, що справжнє прізвище його Ве-
руков і він був прийомним сином Спірідона.
Дисиденти і шахи. Лев Квачевський
Шахісти у велику політику до Гарі Каспарова не лізли, хоча,
сам великий Філідор був політичним біженцем під час
французькоїреволюції. А великий Черчіль казав, що в керівництво
треба брати людей “які вміють грати в шахи”. Із шахістів у
політики подались гросмейстер Фрідрік Олафсон, який став
головою ісландського парламента, чорногорський грос Боня
Іванович, який був міністром спорту, і словенський
першорозрядник Мірко Бандль, який був міністром внутрішніх справ.
За “політику” сиділи в тюрмі великий Дещапаль, гросмейстер
Людек Пахман, сам Гарі Каспаров і гросмейстер Драгутін
Шахович за довгий язик.
Є випадки, коли треба виявити громадянську мужність і
сказати “ні” неправильному політичному курсові своєї країни.
Коли СРСР і країни Варшавського договору ввели війська до
Чехословаччини, знайшлась четвірка принципових сміпьчаків,
які планували вийти на Двірцеву площу в Ленінграді з
протестом. Зрозуміло, що КДБ тут же всіх заарештував, далі суд,
тюрма і табори. Згодом, правда за два роки, Лева Квачевського
позбавили громадянства і вигнали з СРСР до Австрії. Сам
він, інженер-хемік, працював у великій медицинській фірмі

164 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
й, при цьому, грав на непоганому рівні в шахи. Сам він
розповідав, що лише завдяки шахам (аналізувати доводилось
наосліп) йому вдалось витримати важкість одинокого
ув’язнення. Він проаналізував багато дебютних позицій і знайшов
декілька чудових і незвичайних ідей.
Багато років грає за різні австрійські клуби, брав участь
навіть у зональному турнірі на першість світу 1985 року, був
капітаном збірної Австрії на Олімпіаді 1996 року в Єревані.
Двоє донечок виросли, з’явились онуки. Лев на пенсії і може
повністю віддати себе улюбленим шахам. Сім’я Квачевських
походить з українських козаків. Його політичний ангажемент
йде від родичів - вони самі були політично активні. Батько
його був одним з активних діячів партії меншовиків. Лев
народився в Сибіру. Один із його далеких предків був учителем
великого художника Михайла Врубеля. У Лева чимало
перемог над гросмейстерами.
Квачевський - Толнай
Velden, 1994
1.е4 с5 2.КО d6 3.d4 cxd4 4.Kxd4 Kf6 5.Kc3 Kc6 6.Cg5
Cd7 7.Dd2 Tc8 8.0-0-0Kxd4 9.Dxd4Da5 10.Cd2 a6 ll.Kpbl
Dc5
Чорні мають змінювати туру, інакше у них серйозні
проблеми через загрози Kd5.
12.Dxc5 Тхс5 13.f3 g6 14.СеЗ Тс8 15.Cd4 Cg7 16.Kd5
Тепер чорним доведеться йти на створення слабкостей у
своєму таборі.
16.. 	.е5 17.Kxf6+Cxf6 18.СсЗ Се7 19.Се2
На 19. CM настало 19.. .Себ, і нема 20. Cd6 через 20.. .Td8.
19.. 	.Се6 20.f4f6 21.Thfl Сс4 22.Tdel 0-0 23.ТО!
Підтримуючи натиск на структуру чорних.
23.. 	.Себ
Слонів змінювати не дуже добре через слабкості чорних
на d5.

Розділ VII. Історичні фігури
165
24.g3 Tfd8 25.Са5 Td7 26.ТсЗ ТхсЗ 27.СхсЗ exf4 28.gxf4
d5 29.е5
29... d4?
Краще 29.. .f5, та після 30.Tdl у білих явна перевага.
30.exf6 dxc3 31.Cg4!
1-0.
Про важку боротьбу дисидентів із системою Солженіцин
написав книжку “Бодалося телятко з дубом”. Маючи довгий
язик і мешкаючи у Франції, виступав за збірну СРСР, Бориса
Спаського жовчно Корчний прозвав “одноногий дисидент”.
Так, Спаський подарував Солженіцину шахову книжку з
підписом “від вдячного дубободателя!” Ще один великий
дисидент, згодом міністр в Ізраїлі, Натан Щаранський також був
великим любителем шахів і вважав, що шахи допомагали йому
пережити труднощі ув’язнення.
Віктор Корчной
Уся родина Віктора Корчного походить з України
(Житомирщини), а сам він уже народився в Ленінграді (нині Санкт-
Петербург).
Перший раз я неочікувано зблизька побачив блискучого
Корча 1976 року в Ленінграді на турнірі молодих майстрів.

166
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Він просто прийшов до нас (ми були удвох з Картом) у номер
готелю “Окгябрьська”. У нього тоді були проблеми -
знервований поразкою в матчі проти Карпова, він у властивому собі
стилі критикував переможця (відомо, що у В. Л. є звичка
хвалити, того, хто йому програв, і сварити, того, хто виграв. Так,
МайїЧибурданідзе він якось, програвши, сказав: ‘Та ви нічого
не бачили!”) Хоча старе прислів’я й каже, що переможців не
судять (у шахах, політиці, словом, всюди), але Віктор Львович
завжди вважав, що завдяки своїй енергетичної потужності він
сильніший за інших. Після його безпощадної критики - він
зіпсував стосунки з багатьма, а особливо з Петросяном, і
вороги використали промахи недипломатичного Віктора
Львовича сповна. Спорткомітет скоротив йому стипендію й на рік
заборонив поїздки за кордон.
Віктор Львович у цей період вирішив попрацювати з
молодцю, - коли він приїхав до Львова, то поселився у люксі
неіснуючого нині готелю “Україна”, і там ми провод или заняття
- я, Бєлявський і Романишин. Враження від занять
фантастичні, від того, що він бачив, як розігрував деякі позиції-
улюблений французький ізолятор і каталонське фіанкетто.
Ми працювали по 8 годин щоденно, а наступного ранку
Віктор Львович показував, що нового він знайшов пізніше у
наших аналізах! Я твердо переконаний, що шахістом я став
саме після цього збору з Корчним. За півроку Віктор Львович
попросив політичного притулку в Нідерландах - дуже цікаве
й неймовірне співпадіння - у той же день у Токіо зустрілись
Карпов із Фішером. Факт цієї зустрічі став досягненням преси
завдяки повідомленню Нікітіна в Спорткомітет за “Франс
Прес”. Як результат - страшне ворогування Карпова з Нікі-
тіним, перехід Нікітіна тренером до Каспарова і за кілька років
скинення Карпова з шахового престолу.
Згодом Віктор Львович написав у своїх “Антишахах”, що у
Львові йому влаштували чудовий прийом, попри офіційне по¬

Розділ VII. Історичні фігури 167
гане ставлення до нього. Він дав у Львові пару сеансів, і на
лекціях, які передували сеансам, продовжував говорити, що
думав. Партійні органи, дізнавшись про це, кривились, але
не реагували, до того ж, що завідувач відділом агітації і
пропаганди Львівського обкому КПРС, кандидат у майстри В’я-
чеслав Михайлов (в 90-і роки міністр із справ національностей
Росії) особисто курував перебуванням Корчного, і ми весело
проводили вільний час у сауні спорттовариства “Динамо”.
За 20 років Віїсгор Львович виступив перед великою кількістю
народу в театрі ім. М. Заньковецької зі спогадами про ті дні.
Віїстор Львович, після втечі з СРСР через Нідерланди,
потрапив до Швейцарії', де за 12 років отримав громадянство
(цікаво, що в Швейцарії треба здати іспит на громадянство і він
першого разу не зумів відповісти на запитання про історіїо
Швейцарської Конфедерації'і мав перездавати іспит!). Там віїї
одружився з Петрі Леєверик, купив будинок на березі
Женевського озера.
Віїстор Львович уже багато років грає за збірну Швейцарії'
на Олімпіадах і тренує юних шахістів. Із великою ціїсавістю
співпрацює з перспективними і талановитими, працював,
наприклад, із Іванчуком, увесь час грає матчі з молодими
(чомусь часто програє, не поважають, напевно).
Любов до шахів у нього неймовірна - він готовий
аналізувати будь-яку позиціїо день і ніч, і тому утримує світовий
рівень, що було під силу лише Емануїлу Ласкеру і Василю
Смислову (хоча за кількістю виступів рівних Корчному нема).
У 40 років зрозумів, що погано рахує варіанти, попрацював і
знову виграв декілька турнірів.
У Віїстора Львовича ціїсавий рецепт довгого життя і
стимуляції власної діяльності - на ранок - баночка іїсри (чорної чи
червоної- все одно). Його літературний доробок дивовижний
- “Антишахи”, збірник своїх найкращих партій, фантастична
книжка по ендшпілю та іїшіі. Рівень його книжок - один з

168 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
найвищих в історії шахів і в кожній фразі відчувається і
глибока повага перед шахами, і дивовижний талант аналітика.
Він став у ряд таких гігантів, яким доля визначила не бути
першими - Рубінштейна, Кереса, Бронштейна, Ларсена.
Чому? Важко розпізнати знаки, якими “мічені” чемпіони.
Михальчишин - Корчной
Кубок Європи,
Халкідікі, 2002
I. 	Kf3Kf6 2.с4 еб 3.d4b6 4.еЗСЬ7 5.Cd3g6!?
Мій улюблений варіант проти новоіндійки, приніс мені
чимало перемог. Корчной не бажає грати головні лінії 5.. .с5
або 5...d5 і вибирає рідкісне продовження авторства графа
Роселлі дель Турко.
6.0-0 Cg7 7.Kc3d5 8.De2!?K.
Інший спосіб боротьби з цією побудовою 8.cxd5 exd5 9.b4
був продемонстрований у партії Рашковський-Шабалов,
Москва,2002- 9...0-0 10.а4с6 11.Ь5?!(щесильніше 11.СаЗ!
з перевагою, А. Михальчишин) 11...с5 12.а5! Те8 13.Ке5
bxa5 14.Cd2 аб 15.b6!Kbd7 16.f4cxd4 17.exd4Dxb6 18.Ке2
з компенсацією за пожертвований матеріал.
8.. 	.0.0 9.TdlKbd7 Ю.е4!?
Зовсім допустиме і класичне розміщення фігур 10.cxd5
exd5 П.ЬЗ De7 12.Cb2 Tad8 13.Tael з невеликою
перевагою.
10.. 	.dxe4.
Досить ризикована зустрічна гра 10. ..с5 ll.e5Kg4 12.cxd5
cxd4 13.dxe6fxe6 14.Ce4 з перевагою.
II. 	Кхе4 с5 12.Cg5.
Інший план також непоганий 12.Kxf6+ Dxf6 13.Се4 Схе4
14.Dxe4 h6 15.СеЗ Tfe8 16. Td2, і білі зберігають тиск у
центрі й на ферзевому фланзі.
12.. 	.Dc7 ІЗ.ТасІ КЬ5!?

Бронштейн Д. 1.
Бронштейн Д. L, Каталимов Б. М.

С. Тартаковер, Н. Россолімо, Амстердам, 1950 р.
Г. Каспаров, О. Білявський, 1982 р.

Ю. Боголюбов, О. Альохін
Е. Гелер, М. Копаєв

Збірна Львова, 1970
Збірна Львова на Спартакіаді України, 1979:
А. Михальчишин, О. Білявський, Н. Шварц, В. Карт,
В. Желядінов, Й. Дорфман

Віктор Карт і Олександр Білявський
В. Карт, О. Романиьиин
А. Михальчишин і О. Білявський з В. Севастьяновым,
президентом федерації СРСР

Генерал-полковник Микола Абашин
А. Михальчишин, генерал-полковник М. Абашин,
А. Карпов, М. Василишин

Львівські гросмейстери:
А. Михальчишин, О. Романишин, О. Білявський
Володарі кубка СРСР - А. Михальчишин, О. Романишин,
тренер В. Карт, Л. Каплун, Т. Морозова,
старший тренер Ю. Сахаров, Б. Таборов, Л. Семенова,
Н. Ручьйова, О. Білявський.

Леонід Штейн під час служби у армії
Вячеслав Михайлов, Василь Смислов, Адріан Михальчишин

М. Ніжинська, Н. Гапріндаьивілі
М. Ніжинська з першим
президенжом України П Кравчуком

Заслужені тренери України Олег і Наталя Музичуки
з доньками Анною та Марією
Сестри Марія та Анна Музичуки

Мартин Кравців та Марія Музичук
Школа В. Грабінського.
Зліва направо: М. Кравців, Ю. Вовк, Ю. Криворучко,
Я. Жеребух, В. Грабінський, М. Олексієнко, В. Чулівська

В. Тукмаков
Лдріан Михальчиьиин і Аліса Галямова

Василь Іванчук і чемпіон Олімпіади з гімнастики Богдан Макус
Юнацька збірна України з шахів, 2000

Українська діаспора в Ізраїлі
А. Михальчишин
і чемпіон світу М. Карлсен

Наталія Букса - чемпіонка світу серед юніорів (2015)
Наталія Букса

Львівські тренери на Олімпіаді з шахів у Стамбулі 2012:
Юрій Очкусь (Канада), Віталій Голод (Ізраїль),
Адріан Михальчишин (Туреччина), Олександр Сулипа (Україна)
Львівські тренери на Чемпіонаті світу з шахів у Хорватії:
Михайло Клепман (Ізраїль), Володимир Грабінський (Україна),
Ярослав Сроківський (Німеччина), Адріан Михальчишин (Туреччина)
Віктор Желяндінов (Польща), Олександр Сулипа (Польща)

Розділ VII. Історичні фігури
169
Ризик, мені здавався надійним 13 —h6 14. Ch4 Kh5 15. Се7
Kf4 16.De3Kxd3 17.Txd3 Схе4! 18.Dxe4 Kf6 з рівністю.
14.СЫ cxd4 15.Kxd4.
Небезпечно 15.Се7?! Tfe8 16.Cd6 Dc6 17.Kxd4 Cxd4
18.Txd4 f5, і загрози пункту g2 навряд чи можна зробити без
матеріальних втрат.
15.. 	.Кс5.
Гірше було 15...а6 через 16.Се7 із загрозою Cd6 і
серйозною перевагою білих.
16.De3.
Нічого реального не давало 16.Ы h6! 17.bxc5 hxg5 18.с6
Схсб 19.Kxc6Dxc6 20.Kxg5.
16.. 	.аб 17.b4 Кхе4 18.Схе4 е5!= 19.Cxb7Dxb7 20.Ке2.
Небезпечно 20.Df3?! Dxf3 21.Kxf3 15, і чорні
перехоплюють ініціативу.
20.. 	.f6 21.СЬ6.
Напевно, слід уникати розміни слонів 21.Ch4!? з
подальшим 22.f3 і 23.СО.
21.. 	.Cxh6 22.Dxh6Tad8 23.De3Dc6.
24.Db3.
До складної гри вело 24.c5!?Txdl+ 25.Txdl bxc5 26.bxc5
Tc8 27.Tcl Kg7 з подальшим 28.. .Кеб.
24...Kph8 25.Td5!

170 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Можливе загострення 25.с5 bxc5 26.Тхс5 De4 привело до
дуже незрозумілої позиції.
25.. 	.Kg7 26.Tcdl.
Інші ходи також не дають переваги, наприклад, 26.f4 exf4
27.Kxf4 Кеб з рівністю чи 26.а4 з ідеєю 27.Ь5, і перевага
білих носить швидше символічний характер.
26.. 	.Кеб 27.h4Kpg7.
Небезпечно 27...Ь5 28.с5 Kd4 29.Txd8 Txd8, і взаємно-
небезпечні ускладнення найшвидше на користь білих.
28.Tld2.
З ідеєю Ddl, але непогано було Dd3 із загрозою Td7, і
білі володіють ініціативою через панування по лінії “d”.
28.. 	.Dc7 29.аЗ.
Сильніше 29.а4.
29.. 	.Txd5 30.cxd5.
Після другого удару 30.Txd5 рівність - ЗО...Тс8 31.Dd3
Dxc4 32.Dxc4Txc4 33.Td6Kd4 34.Kxd4 exd4 35.Txb6d3.
30.. 	.Dd6 31.Tc2.
Деяка перевага давала 31 .Dc4 Ь5 32.Dc6 Td8 33.Dxd6 Txd6
34.Kpfl Kpf7 35.Kpel kc7 Зб.КсЗ.
31.. 	.Kd8 32.Dc4.
Гостріше 32.h5!?
32.. 	.Tf7 33.Dxa6.
Рівність і після 33.Kc3b5 34.Dc5Td7 35.a4!?bxa4 36.Ta2.
33.. 	.Dxd5 34.Dc4= Ddl+
Тут відбулася цікава подія. Я, подумав, що “автоматом пішов
королем” на Ь2 і зіграв Тс 1. Віктор Львович захоплено на
мене подивився і солодким голосом вовка з “Червоної
шапочки” сказав:
- Прошу пробачення, Ви залишили короля під боєм, Ви
програли!

Розділ VII. Історичні фігури
171
Мені стало весело, і я відповів:
- Вікторе Львовичу, я вибачаюсь, але це не бліц!
Тут Віктор Львович зрозумів і сказав:
- Ну, тоді треба Вам відняти 5 хвилин.
- Але, Вікторе Львовичу, у мене лише 2, - (грали з
додаванням ЗО секунд).
Тут Віктор Львович закричав:
-Суддя!!
Греки, що судили наш матч Петербург-Львів й інші матчі,
кинулись врізнобіч, - від сердитого Віктора Львовича краще
триматися подальше. За пару хвилин чутки про інцидент
дійшли до головного судді бельгійця Де Ріддера, він підійшов і
додав Корчному 5 хвилин. За 2 ходи Корчной щось пригадав
і зновузакричав:
-Суддя!!
Греки, які повернулися, знову кинулись врізнобіч, і
довелося чекати де Ріддера. Віктор Львович звернувся до нього:
- А як же з ЗО секундами, які мій суперник отримав за
неправильний хід?
Де Ріддер відповів, що двічі наказувати гравця не можна і
Віктор Львович заспокоївся.
35.Kph2 Ь5 Зб.ТсІ Dd7 37.De4.
37.Dc8=.
37...Кеб 38.Dc6Dd3 39.Dxe6Dxe2 40.Db6De4 41.Kpgl
De2 42.g3Td7 43.Tc7Ddl+ 44.Kph2Dd2 45.De3Dd6 46.Tc5.
Нічия.
Сестри Пол гар
Жаль, що від цього феномена 80-90-х років XX сторіччя у
шаховому світі залишилась тільки незрівняна Юдіт, єдина
жінка, що увійшла в світову десятку серед чоловіків! Нині
важко уявити цей експеримент. Батько Полгар, фанатик шахів,

172
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
але слабкий гравець, вирішив довести, що цілеспрямованим
тренуванням із будь-якої дитини можна зробити
висококласного фахівця - у конкретному випадку - гросмейстера
світового рівня. Корені цієї ідеї в теорії Ласкера, яка каже, що за 200
годин тренування можна зробити із початківця майстра. Ласло
Полгар вирішив перевірити і розвинути цю теорію, що йому
вдалося зробити. Йому самому довелось відмовитись від
роботи, він готував дівчатам сотні вправ, разом із матір’ю давав
дівчатам шкільну програму (іспити за кожний рік дівчатка
здавали екстерном). На його шляху було багато труднощів,
оскільки критикували всі - від педагогів до шахової федерації.
Старша сестра Жужа могла б грати за жіночу збірну Угорщини
уже 1984 року, але федерація вимагала участь перед тим у
жіночому чемпіонаті країни. Тодіяк у Полгара була ідея, що лише,
граючи з чоловіками, дівчата досягають реального прогресу.
Далі виникли проблеми, чи будуть грати всі сестри разом чи
ні. Довгі перемовини з федерацією, і ось настали Олімпіади
1988 і 1990, Салоніки і Нови-Сад - угорська команда
перемагає досі непереможну збірну СРСР, яка складалася із грузинок.
Хто б міг собі уявити, що це був останній виступ сестер
Полгар у командних змаганнях - тоді вони почали грати тільки в
чоловічих турнірах.
Я працював з Жужею 1992 року. Тренувальний режим усіх
сестер був неймовірний, заняття з 10-ої до 14-ої години, тоді
- з 16-ої до 20-ої, далі година-дві - гра в бліц, і, нарешті,
годинку пінг-понга в підвалі багатоповерхівки на вулиці Сем-
мелвейс (Semmelweis). Цей режим не міг не дати результату.
Жужа вирішила боротися за жіночу першість світу
(відмовившись від боротьби за чоловічу першість, як планувалось, цю
лінію вибрала Юдіт). Крім мене, їїтренували Азмайпарашвілі,
Чернін, Псахіс, Гулько, Ларсен! Короткотермінові тренінги
були з Гельфандом, але вони більше були пов’язані із взаємною

Розділ VII. Історичні фігури
173
симпатією. Спочатку у Жужі йшло не все гладко - вона
програла перший фінальний матч Іоселіані, хоча була набагато
сильнішою. Лише в наступному циклі, зміцнівши
психологічно, вона впевнено перемогла чемпіонку світу ЖуЧень, але
після того майже пішла із шахів. Одружилася, народила двох
дітей, у Нью-Йорку відкрила шахову школу. Вона завжди казала,
що їй дуже важко боротися, це висмокрує її емоційно, і вона
скористалася з прикладу Фішера - пішла непереможеною.
Величезним талантом була і Софія. Але дуже емоційну
середню доньку Полгар більше вабило мистецтво, передусім,
малювання. Одружившись з ізраїльським гросмейстером і
лікарем за сумісництвом Йоною Косашвілі, вона виїхала до
Ізраїля. Її перемога на чоловічому супер-турнірі в Римі 1991
року, по-моєму, - найбільше досягнення жінки в історії шахів.
З Юдітя майже не займався, з нею працювали тодіПсахіс
і Чернін. Юдіт створювала незабутнє враження своєю
люб’язністю, атакуючим стилем гри і людською відкритістю.
Тренери не змоши (може, скоріше, не вміли) навчити Юдіт міцної
центральної стратегії, тоді вона була б набагато небезпечніша
в боротьбі за чоловічу світову першість. Вона одружилася із
симпатичним ветеринаром Гюставом Фонтом, з яким
познайомилась, коли лікувала у нього свого песика.
Мама Клара Полгар народилась у маленькому селі Вилок
на українському кордоні з Угорщиною, а з Ласло Полгаром
познайомилась у відділі листування одного з угорських
молодіжних журналів. Вона й нині чудово розмовляє
українською, і завжди з задоволенням спілкується із земляками.
Батько Полгар захистив дисертацію на шахову тему в
Мінську (Жужа також). У нього була мрія - після дівчат взяти трьох
хлопчиків з Африки і зробити з них чемпіонів світу! Жаль, але
чомусь та ідея не здійснилась.

174 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Невідомий Юхим Боголюбов
Усі сучасники були про нього найвищого думки. Альохін
писав про нього як про видатного представника українських
шахів. Ласкер у своєму підручнику серед сучасних прикладів
привів більшість партій Боголюбова. Він 1924 року казав про
Боголюбова в Москві: “Я бачу на його голові вінець чемпіона
світу”. Про Боголюбова надруковано гарну книжку у Санкт-
Петербурзі (англійською мовою - бізнес головне; але чому тоді
не німецькою?). Але вона грішить деякими неточностями і
пропусками.
Боголюбов навчався в семінарії 3 роки, а далі у Київському
політехнічному інституті (в молоді роки його звали Боголюб-
ченко). Тут незрозуміло: за одними відомостями, він закінчив
інститут з дипломом агронома, за іншими - відучився лише
два курси. (Кала теж закінчив лише 2 курси Колумбійського
університету.). Але цікаво, що 1910 року Боголюбов числився
студентом Варшавської політехніки. Він у польському
королівстві грав у ті часи багато, зокрема зіграв два матчі з Флям-
бергом і Сальве.
А ось, можете уявити собі - Кала грає з трійкою талантів з
Києва. Це була одна з гастрольних партій кубинця з його туру
Європою.
Юхим Боголюбов, Федір Богатирчук,
Олександр Евенсон - Хосе-Рауль Капабланка
Ферзевий гамбіт D63
Київ, 1914
I. 	d4 d5 2.KG Kf6 З.с4 еб 4.КсЗ Се7 5.Cg5 Kbd7 б.еЗ 0-0
7.Тс1 Ь6 8.cxd5 exd5 9.Da4 СЬ7 ІО.Саб Схаб
10...Dc8 1 l.Kxd5 Kxd5 12.Cxb7 Dxb7 13.Схе7 Кхе7
14.Dxd7
II. 	Dxa6c5 12.0-0

Розділ VII Історичні фігури
175
12.Cxf6Kxf6 13.dxc5bxc5 14.0-0 Db6 було випробовано у
легендарній партії Бернштейн-Капабланка
12.. 	.с4 13.Tfdl
Краще було б 13.Ке5 Те8 (13...Кхе5 14.dxe5 Kg4 15.Cf4
±) 14.Кеб Dc7 15.Кхе7+ Тхе7 16.Cf4 (Іб.ЬЗ! також добре,
руйнуючи структуру чорних) 16...Dc8
13.. 	.Dc8 14.Dxc8 Тахс8 15.Ке5 Tfd8 16.КЬ5 аб 17.Ка7
Тс7 18.Кас6 Кхе5 19.Кхе7+Тхе7 20.dxe5 Тхе5 21.Cxf6
21.Cf4 Тее8 22.Сс7 ±
21.. 	.gxf6 22.Тхс4 dxc4 23.Txd8+ Kpg7 24.КрП Та5
25.Td6 Ь5 26.аЗ сЗ 27.ЬхсЗ ТхаЗ 28.g4 а5 29.ТЬ6 ТЬЗ
Нічия. Капа був у доброму гуморі або поспішав на
побачення, інакше б ще помучив молодих у цьому ендшпілі.
Ця трійка могла б стати потужною силою, якби не війна і
не революція. Вони мені нагадали нашу велику трійку львів’ян:
Романишин, Бєлявський тая... Не судилося їм...
Була ще одна партія 1914 року, але про неї відомо лише те,
що Боголюбов розіграв іспанку, а Капа переміг чудовою
комбінацією. А згодом грали показовий поєдинок у Берліні у
1937-му році - текст теж не зберігся.
Боголюбов відвідував Київ ще двічі: у 1924 і 1942 роках.
Перший раз зіграв 5 сеансів - 190 партій з результатом +132,
-33, = 25. А 25 і 26 жовтня зіграв 2 партії з Богатирчуком -
одну виграв, іншу було не закінчено в виграної для нього
позиції.
У 1942 році він у Києві не зустрівся ні з ким (дивно, адже
Богатирчук очолював Український Червоний хрест, а сім’я у
батька-священика була велика), а далі поїхав до Юзівки
(Донецьк) взяти з собою до Німеччини старого друга майстра
Селезньова. їхали до Тріберга три доби потягами! Думаю,
зараз дорога з Донецька до Тріберга займе не менше часу.

176 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Дивно й інше - двоє друзів Боголюбов і Богатирчук
наприкінці війни опинилися в Берліні й ховалися в руїнах від
радянських солдат! Чому вони потрапили в таке небезпечне
становище - незрозуміло. Адже у Боголюбова був будинок на
півдні, і там вони могли пересидіти небезпечний час.
Два найбільших українських гравців першої половини XX
сторіччя грали між собою і в еміграції. Вони зіграли 1944 року
матч у Любліні (тексти партій не збереглися), а єдина партія,
відома світові, відбулася 1947 року. У тому ж році вони
зустрілися в Штутгарті, Боголюбов переміг, але партії немає.
Юхим Боголюбов - Федір Богатирчук
Захист Каро-Канн В17
Кассель, травень 1947
I. 	е4 сб 2.КсЗ d5 3.KD dxe4 4.Кхе4 Kd7 5.Сс4 Kgf6
6.Kxf6+ Kxf6 7.d4 еб 8.0-0 Ce7 9.Cg5 0-0 10.De2 Kd5
ll.Cxe7
Можна було зберегти слона, відступивши ll.Cd2. У цих
позиціях білим краще було б мати на дошці більше фігур.
II. 	..Dxe7 12.Tadl Dc7?
Правильно було розвивати слона 12 Ь6 і 13 СЬ7, не боя¬
чись удару на d5.
13.Tfel Cd7 14.Ке5 Tad8 15.СЬЗ Сс8 16.с4 Kf6 17.с5!
Ослабляючи пункт d5, зате пробуючи закріпитися на d6.
17.. 	.Ь5 18.Td3 Kd5 19.Dd2 f6 20.K13 Tfe8 21.g3 Kh8
22.Dcl e5?
Слід було підготувати свою гру шляхом 22.. .Df7, а тоді йти
наЬ5.
23.dxe5 Cf5 24.Txd5! cxd5 25.Kd4 Cd3 26.e6!
Білі отримали фантастичну позицію за якість - коня d4 і дві
прохідні.
26.. 	.аб 27.Cdl! Ь4 28.Dd2Cg6 29.Dxb4Te7 ЗО.Са4ТЬ8
31.Dc3 Се8 32.СЬЗ Ссб ЗЗ.Сс2а5 34.ЬЗТЬе8 35.f4g6 36.f5
Kpg7 37.а3!

Розділ VII. Історичні фігури
177
Граючи двома руками!
37.. 	.ТЬ8 38.b4 g5 39.Cd3 Се8 40.b5 Тс8 41.с6 Db6
42.ТСІ?
Краще 42.Kpg2!
42.. 	.Схс6! 43.DC5!
Брати небезпечно.
43.. 	.Dxc5 44.Тхс5Cb7 45.Тхс8Схс8 46.b6Kpf8 47.Кс6
Tb7 48.Се2! Kpg7 49.Ка7 Схеб 50.fxe6 Txb6 51.Cg4 ТЫ+
52.Kpf2 Tel 53.е7 Kpf7 54.Кс8 1-0
По-справжньому Боголь (так його ласкаво прозвали)
навчився грати в шахи в німецькому полоні - з Алехіним вони
зіграли безліч партій. У Першу світову полон був не тим, що в
Другу - з офіцерів просто брали слово честі й спокійно
відпускали з табору до міста. Одним з “безчесних”, які порушили
слово офіцера, був, до речі, майбутній маршал Тухачевський,
утікаючи через Швейцарію. На деяких турнірах російських
інтернованих призи встановлювала англійська федерація. Ось
які були часи!
Цікаво, що інтерновані шахісти сиділи в чудових місцях -
Тріберг, Баден-Баден - це все люкс-курорти. Але навіть у цих
місцях не всім подобалося. Альохіна цікавили в житті лише
шахи, і дивно, що йому хотілося втекти з атмосфери німецького
курорту на фронт санітаром - він не був придатний до
військовоїслужби. У 1914 році німці у в’язниці в Рамштадге
провели обстеження російських шахістів: Альохін, Богатирчук і
Сабуров були визнані непридатними, а Боголюбов і Селезньов
- придатними, хоча в Росії обидва теж вважалися
непридатними. При цьому Альохін у Другу світову став лейтенантом
французької армії!
Одна невідома партія інтернованих гравців на німецькому
курорті Тріберг 1917 року. До речі, приз у цьому матчі - 100
рейхсмарок - встановив для друзів у полоні не хто інший, як
Альохін, який був на волі! Тоді гроші можна було переслати

178 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
через Червоний Хрест, хоча йшла війна. А спробували б
послати з СРСР 100 рублів за кордон!
Юхим Боголюбов - Ілля Рабинович
Захист Німцовича Е13
Тріберг, 1917
l.d4 Kf6 2.с4 еб З.КсЗ СЬ4 4.КО Ь6 5.Cg5 СЬ7 б.еЗ Ь6
7.Ch4 g5 8.Cg3 Ке4 9.Dc2 h5?
На дошці актуальна й за 100 років позиція. Краще було б
9...СхсЗ+ ІО.ЬхсЗ d6.
10.Cd3 f5 11.0-0-0! СхсЗ 12.bxc3 De7 13.Kpb2 d6 14.dS!
Сучасно та дуже активно.
14...exd5 15.Kd4 dxc4 16.Cxc4 h4 17.13 hxg3 18.hxg3!
Tf8 19.fxe4 Cxe4 20.De2c6 21.Ke6g4 22.Kxf8Dxf8 23.Ce6
Kpe7
24.Cc8! Dxc8 25.Th7+Kpe6 26.Th6+Kpf7 27.Tdxd6Da6
28.Th7+Kpg8 29.Ddl! Db5+ ЗО.Краї Kpxh7 31.DM+! 1-0.
Бойова і захоплива партія, яка ілюструє фантастичну
динаміку гри молодого Боголя.
Професіоналам після Першої світової війни жилося нелегко.
Боголюбов і Рубінштейн відразу після її закінчення провели
рік у нейтральній Швеції де були шахові меценати брати Колін.
Зіграли пару турнірів, дуже цікавий матч, в якому перемогу
здобув Рубінштейн +5, -4, = 3. У 1919 році Боголюбов виграв
матч у Барделебена +3, = 3. У 1920-1921 роках зіграв ще два
найважливіших матчу - з Німцовіч (рахунок результативних
партій +2, —1) і з Алехіним - унічию 2:2. Після шведського
турне Боголюбов купив віллу у Тріберзі, а Рубінштейн - ферму
курчат. Боголюбов мав господарську дружину, та на першому
поверсі вілли влаштувала кімнати для курортників. І бізнес
рухався потихеньку, сім’ї обох жили, загалом, непогано.
Дві маловідомі партії з матчу з Німцовіч.
У 1925 році радянська шахова секція не пускала чемпіона
СРСР грати деякі турніри за кордоном. Конфлікт призвів до

Розділ VII. Історичні фігури
179
відмови Боголя від радянського громадянства. У великого гро-
смейстра було непросте життя в еміграції, та ще й совіти
притискали. Згодом, після війни, йому два роки не давали грати
і не запросили на матч-турнір 1948 (як і в АВРО-турнір 1938
року). Це призвело до того, що він написав в американській
російськомовній газеті, що не визнає матч-турнір 1948 року
за звання чемпіона світу! Тобто, не визнав Ботвинника! Хоча,
за спогадами того, в 1936 році на супертурнірі в Ноттінгемі
Боголюбов за грою в карти жартував з Тартаковера і Відмара,
називаючи їх “патцерами”, а показавши на Ботвинника,
сказав: “А ось йому я програю справедливо”.
Совіти відповіли ударом і 1950 року: коли вводили звання
гросмейстра за минулі заслуги, то претендента Боголюбову
не дали, а дали Рагозіну, колишньому не надто сильному
гравцеві. І лише в 1952-му Боголюбов став гросом — за пару
місяців до своєї смерті! А він був дворазовим чемпіоном СРСР і
триразовим — Німеччини!
Зовнішній вигляд Боголюбова 1924 року журнал “Шахи”
описав так: “Гросмейстер - досконалість. Весь - від великої
мужньої голови до тупоносих кубічних черевик, невисокий,
дуже огрядний чоловік, абсолютно квадратний, абсолютно
чіткий, як усі 64 клітини відразу”.
За пару років Р. Шпільман, жартома назвав його “Doppel-
bauer” - здвоєний пішак. Це після німецької ковбасної дієти!
Або інша замальовка.
“Гросмейстер страшний. Він сміється одним куточком рота,
обличчя залишається кам’яним, сміх вилітає глухими ударами
могутніх грудей. Одним вухом вислуховує запрошення на
сеанси і мукає невиразну згоду або відмову”.
Або: “3 виглядом олімпійця встає з-за столу Боголюбов”.
Спогади В. Панова: “Це був огрядний, невисокого зросту,
благодушний чоловік, що нагадував розкормленого, ситого,
задоволеного життям хом’яка. Якось, до кінця московського

180 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
міжнародного турніру, о першій годині ночі повертався
додому і раптом на Страсний площі, біля стоянки приватних
автомобілів, які тоді з’явилися, побачив Боголюбова. Регочучи на
все горло, п’яний, червонощокий, з розкритим хутряним
коміром, він підсаджував до машини двох сумнівних дівиць, які
хихикали, манірившись й відбивалися, але все ж влізли в
машину разом з переможним хом’яком, і вона помчала у
напрямку готелю”. (Цікаво, а звідки В. Панов знав, що машина
вирушила до готелю?) “Я йшов і думав, наскільки побутова
поведінка Боголюбова суперечить нашій радянської комуністичній
етиці і негідна чемпіона СРСР”.
Ну і загнув учитель. Це він так думав за часів непу! Так,
міцно не любили Боголюбова совіти.
У Боголюбова було декілька судових процесів. В одному з
них під час першості СРСР 1925 журналіст Володимир Пяст
погано писав про нього, і дійшло до скандалу з бійкою. Суд за
статтею 172 Кримінального кодексу засудив Боголюбова до
громадському осуду! Другий розбирав конгрес ФІДЕ 1930 року
- було непорозуміння з гросмейстером Мизесом. І знову
Боголюбов був неправий!
Вірші А. Смикова для Боголюбова.
Отже, ось він - закордон,
Для тих чудовий, хто тут не був,
Йому не грати треба - битися,
Очко для нього - шматок хліба.
Так, у стилі раннього Маяковського.
Боголюбов за характером був типовим розсіяним шахістом
і “потрапляв” постійно в різні смішні ситуації. Наприклад, він
гуляв з маленькими доньками в Шварцвальдському лісі.
Кишенькові шахи з собою. Гросмейстер заглибився в аналіз, а
дівчаток згодом треба було шукати пару годин. Думаю, що
дісталося Боголею від улюбленої Фріди сповна!

Розділ VII. Історичні фігури
181
Ось він ще на матч з Ейве 1928 року. В Амстердамі на
вокзалі його чекає почесний комітет, але Боголюбов приїхав
помилково з пересадкою, і зустріч не відбулася.
Наступного дня на призначену технічну конференцію
Боголюбов не встиг - його заарештувала голландська поліція,
прийнявши за міжнародного афериста на прізвище Ліберман.
Після в’язниці веселий Боголюбов постійно співав німецькою:
“їх бін айн Ліберман - я кохана людина!”
Цікавий випадок з 1942. Турнір у Зальцбурзі, так звана
першість Європи. Важкий регламент, грати треба 10 турів за 10
днів, особливо бешкетує Альохін. І на зборах учасників
вирішено послати з петицією до організаторів Боголюбова -
“місцевого” шахового авторитета. Коли Боголюбов тільки
заїкнувся про полегшення регламенту, то йому негайно відповіли,
що “наші доблесні хлопці зараз замерзають під Сталінградом і
ні про які послаблення не просять”. Боголюбов тут же
вискочив з кімнати як ошпарений. Була небезпека, що учасників
самих пошлють на фронт!
Боголюбов мав фантастичне почуття гумору, і у нього бути
свої слівця і вислови - прообраз сьогоднішнього “дзвону”. Так,
одним з його улюблених коментарів з приводу несподіваного
ходу було: “Такого Ліпшютця не чекав!” Чого він чіплявся до
бідного Ліпшютця, незрозуміло, та всі довкола реготали.
Він любив показувати свою останню партію з доктором
Таррашем. Після ефектного ходу він казав: ‘Тут доктору робити
вже нічого, і він просто помер!”. Чорний гумор, але мені не
вдалося знайти документального підтвердження цього жарту.
Партію вони зіграли набагато раніше від смерті доктора.
Чи багато хто у нас знає, що Боголюбов складав завдання?
Він присвятив трихо дівку пам’яті 100-річчя Стаунтоно вського
шахового конгресу 1951 року.
Часопис “Suddeutsche Schachzeitung” лише 1957 року
опублікував найскладнішу задачу Боголюбова.

182
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Цікавими є стосунки Альохіна з Боголюбовим. Передусім
після виїзду з Росії Альохін отримав притулок у Боголюбова в
Тріберзі, тоді там мешкав і маестро Селезньов. У ту пору
Альохін з Боголюбовим зіграли закритий тренувальний матч.
Згодом стосунки погіршилися, і 1924 року Альохін навіть ставив
ультиматум організаторам Нью-Иоркського турніру - він або
Боголюбов! (Боголюбов придбав велику популярність у
американців завдяки своїй веселій вдачі. Він не хизувався
перемогами і не засмучувався від поразок. Він завжди був готовий
допомогти своїм суперникам отримати приз за красу. Його
ім’я 4 рази зустрічаються серед премійованих партій в Нью-
Йорку 1924).
Словом, стосунки Альохіна з Боголюбовим змінювалися
від гарячої дружби до ворожнечі. Однак 1927 року вони
помирилися, і сталося це дуже цікаво. Готуючи цей матеріал, я
звернув увагу на дивний турнір у Скарборо, Англія в тому
році. Боголюбов виграє майже все - і раптом провал у
слабкому турнірі. Виграв цей турнір Колле, а Боголюбов міг усім
суперникам дати сеанс, але набрав 50 відсотків. У
німецькому журналі я прочитав, що Альохін був запрошений як гість
організаторів, і вони з Боголюбовим ночі безперервно грали
- у що б ви думали - двоходові шахи! Ну й дитячість!
Згодом Альохін і Боголюбов навіть відпочивали сім’ями -
був турнір у Бад-Нірендорфі, Альохін з дружиною і Боголюбов
з дружиною та дітьми були гостями організаторів і їздили на
екскурсії навколишніми замками.
Вони завжди грали в бридж, найпопулярніша розвага еліти
того часу. Особливо добре грав Кала, ну а Рубінштейн та Нім-
цовіч не брали участь у нічних посиденьках товаришів. Альохін
ще був одним з найсильніших у світі гравців у крігшпіль, гру
майже нині невідому, а в той час мало не чемпіонати світу
проводили. Альохін та Капабланка на турнірах в Нью-Йорку
після партій страшенно боролися в більярд, де у Капи була
чимала перевага.

Розділ VII. Історичні фігури
183
Чудовим місцем, де Альохін, Боголюбов, Тартаковер, Від-
мара і Шпільман грали у бридж 1931 року - це салон у готелі
“Топлщс”, з незрівнянним виглядом на Бледське озеро.
Згодом, за ЗО років у тому ж салоні сиділи Таль, Фішер, Керес,
Петросян, Геллер, Найдорф, Олафссон, Портіш іГлігоріч. Тав
карти не грали, то покоління їх не дуже любило, лише Штейн
і Корчной могли потягатися в бриджі з іноземцями, хоча б на
Меморіалі Альохіна в Москві 1971 року. Турнір тривав місяць,
і за словами Бруно Парми, без бриджу він би просто кинув
турнір і поїхав додому! Ще за 40 років знову в Бледі, в тому ж
салоні грала олімпійська збірна Росії на чолі з самим Гаррі
Каспаровим, але на цей раз уже в гру іншого покоління - белот.
А у словенських шахістів є традиція - щороку під час своєї
ліги пити каву в салоні готелю “Топліцс”, де, як вони кажуть,
витає дух всіх шахістів-велетнів XX століть!
Матчі на першість світу Боголюбов грав з Алехіним у най-
невдаліший час - той був у топ-формі. І грав ще краще, ніж з
Капої. Гаррі Каспаров мені казав, коли ми разом росли в
молодіжній збірній СРСР: “Подивися перший матч Альохіна та
Боголюбова. Це зовсім розкішний матч! Один з найкращих
серед матчів на першість світу”.
Боголюбову потрібні були гроші на матч з Алехіним,
відомо, що повний призовий фонд йому зібрати не вдавалося -
вистачало лише на гонорар Альохіну. Уявіть собі гру на
першість світу - немає грошей на підготовку та секундантів! Як
казали мої знайомі футболісти - “яке харчування, таке й
катання”! Матч 1929 року Боголюбов з Алехіним грали в різних
містах Німеччини. Цікава анкета в тому ж році серед читачів
“Wiener Schachzeitung”: кого вони бачать як самого серйозного
претендента на звання чемпіона світу. Результати опитування:
1. Ласкер-247 голосів; 2. Капабланка-225; 3. Боголюбов
- 123; 4. Німцовіч - 65 і т. д.

184 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
У Берліні (з 12-ї до 17-ї партії) головою апеляційного журі
був сам Емануїл Ласкер. До речі, не функціонери і не спонсори
- тоді розуміли, що тільки гросмейстери можуть приймати
правильні рішення в складних ситуаціях.
Боголюбов був рекордсменом Німеччини по сеансах. Зіграв
він їх сотні - треба ж годувати сім’ю! У німців навіть була
карикатура - Боголей вголос роздумує: “Домашній лікар
рекомендує мені побільше рухатися, але ж шахи - це спорт!”
Малося на увазі, що під час сеансу він накручував пару
кілометрів.
Кажуть, лише 50 років Властіміл Горт побив його рекорди
за кількістю, але знищив ринок сеансів, оскільки давав їх мало
не безкоштовно. Одного разу В. В. Смислов давав сеанс в
одному клубі в Німеччині, і старі любителі згадували про
приїзд Боголюбова - відразу той запитував, хто касир і де
сидить. Касиру треба відразу пропонувати нічию, інакше не
заплатить!
У 1930 році Боголюбов провів ціле турне північними і
балтійськими країнами, але в Chess Base немає майже нічого з
цих партій. Був другим за Айзеком Кежденом у Стокгольмі
(американець у тому році виграв все і став вважатися
кандидатом на матч за звання абсолютного чемпіона США проти
легендарного Маршалла). Згодом Боголюбов грав матч у
Гетеборзі з Штальбергом, підростаючою надією шведських шахів.
Рахунок 3,5 : 0,5 - швед був ще сирий, але Боголюбов його
добре потренував. Згодом був другим у Таллінні після Владаса
Мікенаса, який там народився і мешкав до переїзду в Литву.
Мікенас переміг в особистій зустрічі та вважав цю партію
однієї зі своїх найкращих, і загалом першим серйозним
досягненням. Після турніру вболівальники Мікенас зрозуміли, що
поєдинок з таким гравцем світового калібру може стати
трампліном до великої кар’єри. І вони запропонували
Боголюбову зіграти матч з 6-ти партій. Однак Боголюбов запросив

Розділ VII. Історичні фігури
185
1000 естонських крон, що в той час було великою сумою. І
матч не відбувся. Взагалі, Боголюбов міг грати безкоштовно
матчі з Алехіним, де ставкою був титул чемпіона світу, а за
свою участь у турнірах вимагав досить високий гонорар, тому
не раз вступав у суперечки з організаторами. Влада вважала,
що шахісти мають грати безкоштовно. Я чув від Василя
Васильовича фразу, яку запозичив від Боголюбова, автором якої
був великий Шаляпін: “Безкоштовно тільки пташки співають!”
Знайшовся цікавий турнір у Котбусі 1942 року. Грав Відмара,
а він тоді мешкав в Італії- Любляна була під італійською
владою, провінція ді Любляна. Поділили вони з Боголюбовим
1-2 місця, зіграли цікавий ладейник. Що цікаво - місце
проживання Боголюбова написано: Krakau. Вони обидва з
Алехіним там значилися на роботі як професіонали і знімали в
Кракові квартири! Цікаво, чи збереглися архіви з їхніми
адресами у Кракові?
Вважали, що Боголюбову не давали грати до 1947 року,
але ось в англійському журналі “Chess” за 1946 рік таблиця
турніру в Цюріху з 28 червня до 3 липня. Боголюбов був у
Цюріху місяць, ЗО червня зіграють 2 сеанси в Цюріхському
клубі, рахунок 17 : 7 за 5 : 00 ЗО хвилин. Ще був сеанс 9 липня
Вілісхофене- 18,5 :7,5. Прочитав лекцію про теорію - чомусь
про італійську партію, що не була тоді особливо популярною.
Турнір був тренувальним і грався в Цюріхському шаховому
товаристві.
Підсумки: 1. Боголюбов - 3; 2-3. Гроб і д-р Штахелін - по
2,5; 4. Еррат - 2; 5. Янда - 0.
Слід зауважити, що сильний майстер Штахелін був багато
років президентом швейцарської федерації, а за 50 років цю ж
функцію виконував його син! Рідкісна спадковість у шаховому
світі!
Свої три головні книжки - збірники партій Московського
супертурніру 1925 року, Чигоріна і власних досягнень - він

186 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
написав у період перебування в СРСР. Це лише за пару років
- яка працездатність! Боголюбов також видав кілька книжок,
які стали класикою жанру на Заході. Одна з них - про свій
перший матч з Алехіним, щоб хоч що-небудь на цьому матчі
заробити. Інша називалася D2-D4 Gewinnt! (I.d4 виграє!).
Міцно сказано, але він так і казав жартома - білими виграю,
бо граю l.d4, а чорними, тому що я Боголюбов! І нарешті,
класику в Німеччині та невідому у нас Schachschule - “Шахову
школу”.
На початку XX сторіччя доктора Тарраша вважали
учителем поколінь німецьких шахістів і він носив титул Ргаесер-
tor Germaniae - так іменували вчителя Німеччини на латині.
Після виходу Schachschule і відкриття 1937 року Академії для
молодих талантів у Тріберзі титул перейшов до Боголюбова.
Він був першим з топ-гросмейстрів, хто не тільки писав, як
треба грати, а й сам тренував молодих! І може, його Академія
і повоєнна школа стали прообразом школи Ботвинника?
Боголюбов готував збірні Німеччини до перед воєнних
Олімпіад. (Сам грав за команду на Олімпіаді лише раз - в 1931 -му в
Празі. На 1-й дошці набрав 12,5 з 17, відставши від Альохінана
очко. Німеччина була 5-ою.) Він 1952 року тренував юнацьку
збірну ФРН. Юнаків тренував і до війни - у нього займалися
Клаус Юнге, майбутні гросмейстери Унцікер і Дарга.
Пішов Боголюбов із життя, як великий Ласкер. Після
важкого десятиденного турне Німеччиною не витримало серце
помер уві сні.
Юрій Семенко
Один з найцікавіших любителів шахів, яких я зустрічав. Він
починав свою кар’єру в Дніпропетровську. Починав Семенко
грати в місцевому шаховому клубі разом із майбутнім велетнем
світових шахів Ісаком Болеславським, якого пан Юрій в розмові

Розділ VII. Історичні фігури
187
зі мною називав Меще Узею. Любов до шахів була настільки
великою, що він її проніс крізь сталінські табори і табори
інтернованих. Наприкінці 1930-х років його з батьком вивезли до
табору на Печорі на вирубку лісу. Перед самою війною їх
раптом звільнили. А коли німці відходили з Советского союзу, то
Семенко вирішив виїхати від Сталіна в світ за очі, як і
легендарний українській шахіст Федір Богатирчук.
Доля того покоління була неймовірно важкою, спочатку
висилання в сталінські табори до війни, далі важкі воєнні
роки, втеча до американської зони окупації і тяжке очіїсування
- чи не видадуть Сталіїїу всіх на муки та смерть, чи вдасться
вибратись до Америки. В таборах організували своє культурне
і шахове життя, проводили турніри, особисті і командні, брали
участь сильні шахісти, як Богатирчук. Приїжджав з виступами
з сеансами сам легендарний Юхим Боголюбов.
Життя того поколіїшя було дуже бідним, до роботи на Заході
без знання мови було дуже непросто. Юрій Семенко спочатку
був діячем селянської партії, а згодом довгі роки був
працівником “Радіо Свобода” в Мюнхені. Шахів ніїсоли не залишав,
грав у турнірах і 1980 року написав книжку “Шахи в Україні”,
яку згодом (за 12 років) перевидав у Львові.
Пан Юрій після виходу на пенсіїо зайнявся допомогою
Україні та виданням власних спогадів “Тички”. Майже вся
його пенсія йшла в Україну родині та журналістам, що писали
про злодіяння сталіїїського режиму на Сході Україїш. Віїт навіть
підтримував грошима українську газету в Криму! Першим
зустрівся в Мюнхені з Бєлявським, а згодом, 1993 року, приїхав
туди і я. Досі пам’ятаю рідкісного смаку чорне пиво, що нам
Юрій замовив...
Ю. Семенко тихо відійшов 2011 року в будинку для літніх
людей під Мюнхеном.

і 88 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Марк Тайманов
Один з легендарних гросмейстрів, довгожителів. Він
завжди вважався бон віваном, чотири рази був одружений, у нього
народилися близнята, коли йому було далеко за 75! Він
народився в Харкові 1925 року, за кілька років сім’я переїхала до
Ленінграда. На долю його однолітків випало пережити
страшну війну, евакуацію до Ташкента. Більшість із цього покоління
поїхало в евакуацію - Бронштейн - у Закавказзя, Таль - Сибір,
Штейн - Узбекистан. Трохи старший Юхим Геллер встиг
повоювати в авіації.
Уже з дитинства Марко (всі його кликали до днів
сьогоднішніх - Маркуша) був вундеркіндом у музиці та шахах. Навіть
став зіркою кіно, знявшись у ролі юного скрипача в фільмі
“Концерт Бетховена”. Згодом у Ташкенті познайомився з
однокласницею по музшколі Любою Брук, яка стала його
дружиною і партнером у всесвітньовідомому фортепіанному дуеті.
Записи їхнього дуету входять офіційно в золотий фонд музики
XX сторіччя.
Шахи в знаменитому Палаці піонерів (клуб знаходився в
колишньому Зимовому палаці в самому кабінеті царя Миколи
II!) йшли чуцово, Маркуша став одним із перших учнів самого
Михайла Ботвинника. Ботвинник допомагав Маркові й
надалі, особливо перед матчем з Фішером, але його поради не
підходили Тайманову за стилем і характером.
Він рекордсмен із участі в чемпіонатах СРСР - 23 рази і за
виграними партіями. Знайомий був з багатьма великими, як
Че Гевара, зустрічався з Черчіллем і Фіделем Кастро, об’їздив
майже увесь світ. Дружив з видатними музикантами
Шостаковичем, Хайкіним, Ростроповичем. Останній жартував, що у
Солженіцина були неприємності, бо знайшли у нього книжку
Тайманова - “Захист Німцовича”! Тайманов написав серію
книжок у НДР, мемуари та книжку про матч з Фішером.
Найцікавіше, що Маркова бабуся носила дівоче прізвище Гуфельд

Розділ VII. Історичні фігури
189
і Марк з гросмейстером з Києва були родичами. Коли Гуфельд
телефонував Маркові до Ленінграду він представлявся - це
ваш бідний родич!
Матч з Робертом Фішером 1971 року міг стати зоряним
часом для Тайманова, але обернувся Голготою - поразка 0:6,
дискваліфікація за спробу ввезення до СРСР книжки Солже-
ніцина. Забрали все - стипендію, виїзди і звання
Заслуженого майстра спорту. За пару років, щоправда, вернули все, крім
останнього звання, про яке згадали за 25 років!
Про Марка є багато цікавих історій. Одна з них говорить,
що в 1950-х роках збірна СРСР мала турне до Аргентини та
Уругваю, де шахістам подарували по комплекіу шазів з
дорогоцінного каміння. Летіли в ці часи назад складним рейсом
Буено-Айрес - Ліма - Каракас - Гавана - Нью-Йорк - Париж
- Москва. І під час кожної посадки в комплекті Тайманова
якась фігура пропадала - то пішак, то кінь... І найвищий
авторитет серед радянських шахістів Пауль Керес сказав, що
Марко програвав по фігурі в кожному місці. Тоді в Аргентині
шахи в цій країні були на другому місці після футболу. І сам
президент Хуан Перон відкривав матч Аргентина-СРСР
першим ходом. І в партії Найдорф-Тайманов зіграв 1 .е4. Коли він
зійшов зі сцени, Найдорф вернув хід, пішов l.d4 і сказав:
“Перон слабо знає дебюти!”
Тайманов грав в оптимістичні шахи, і Ботвинник говорив,
що він наслідник Боголюбова і Ларсена. Але Тайманов до того
ж і вмів добре працювати над собою - навчився ж у
Ботвинника. Недавно мені в телефонній розмові сказав, що через
комп’ютери молоді шахісти втратили радість від аналізу дебютних
позицій. А з Ботвинником у якийсь момент і посварились,
коли Тайманов в одному з чемпіонатів СРСР відмовив
патріарху в нічиїй.
Найцікавіший випадок у Тайманова був під час гастролей
з сеансами одночасної гри. В один із днів його запросив на

190
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
обід шеф ... сицилшської мафії (а Марко вважався першим
лицарем сицилійського захисту-там навіть є його варіант!).
Шеф виявився великим любителем шахів і весь час
розпитував про останні турніри та про великих шахістів, з якими
Тайманов грав у своїй кар’єрі.
Ціїсаво, що казахи вважають його своїм, бо у них є герой
національного етносу Жахія Тайманов!
Осип Бернштейн
Гросмейстер Осип Бернштейн - одна з найціїсавіших і най-
загадковіших фігур у шахах XX сторіччя. Народився в Житомирі
в багатій сім’ї торговців і навчився грати в шахи в
житомирській гімназії. Згодом вони переїхали до Москви, коли для
багачів не було проблем з межею осідлості.
Широка шахова публіка не знає, що, наприклад, великий
Акіба Рубінштейн для участі у Петербурзьких супертурнірів
1909 і 1914 років мав отримувати у поліції спеціальний дозвіл
на приїзд до Петербурга, до того ж 1914 року йому цей дозвіл
дали буквально в день від’їзду! І то після того, як втрутилися
впливові члени оргкомітету.
Бернштейн був дуже відомим адвокатом, фахівцем із
промислового і фіїтнсового права, навчався у Німеччині, часу
для шахів у нього просто не було. І тому не міг розвивати свій
талант, особливо не було часу на роботу над дебютом. До
того ж, у той же час всі, крім Рубіїшітейна, розігрували дебют
невимушено. Тартаковер, високо оцінюючи Бернштейна,
називав його природженим тактиком.
Бернштейн почав навчатися в знаменитому університеті
Гейдельберга на юридичному факультеті 1901 року, який за-
кінчив 1906. За цей час брав участь у турнірах німецького
шахового союзу, успіїпно грав сеанси. Відомий його рекордний
сеанс у Берліні 1903 року на 80 дошках! (виграв 70,4 нічиї і 6

Розділ VII. Історичні фігури
191
програв). Майстерський титул отримав 1902 року, зіграв
внічию матч із віденським маестро Вольфом. Цікаво, що той був
одним із працівників віденського шахово-карткового клубу під
керуванням самого барона Ротшільда!
Найбільшим успіхом Бернштейна була перемога разом із
Рубіншейном 1907 року в Остендському супертурнірі-мара-
фоні. Це давало йому на той час місце в першій п’ятірці! Та
він був любителем, а таких в елітних шахах XX сторіччя було
двоє - він і Мілан Відмар. За своєю силою і успіхами вони
деколи входили до першої п’ятірки і довший час були в
десятці кращих. Є цікавий сайт CHESSMETRICS, який
визначає ЕЛО і положення кожного шахіста у будь-який час його
кар’єри. Так Бернштейн мав би нині рейтинг 2688 і десь 2006
року впевнено був би в десятці сильніших.
У 1911 року грав у супертурнірі в Сан-Себастьяні і впутав-
ся в дурну історію. Перед початком турніру він разом з Німцо-
вичем став протестувати проти участі Капабланки, мотивуючи
це відсутністю відповідних успіхів для участі в супертурнірі,
хоча той переконливо виграв матч у самого Маршала.
(Бернштейн і Німцович дружили, тому що були з одного соціального
розряду. Німцович був вихідцем із сім’ї багатих торговців
лісом). Капа у першому турі так розгромив Бернштейна, що
отримав приз за красу - 500 франків. А з Німцовичем став
грати бліц і бив його так, що під кінець турніру давав йому
фору. І Німцович просто залишився без грошей.
У Петербурзі 1914 року Бернштейн грав невдало, та
переміг самого Ласкера. Виграв він і одну з партій, які вони з
чемпіоном світу зіграли в Москві.
Ем. Ласкер - Бернштейн
Москва, 1914
l.d4 d5 2.Kf3c6 3.e3Cf5 4.Cd3e6 5.0-0 Kd7 6.Cxf5exf5
7.c4 dxc4.

192 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Простіше було 7.. .Kgf6 - розвиток завжди правильний.
8. 	Dc2 g6.
Та дуже вже нерозвинуті чорні після 8...Ке7 9.Kbd2 Ь5
Ю.ЬЗ.
9. 	Kbd2 Kgf6 10.е4!
Явно краще, ніж позиційне 10.Кхс4 КЬ6 11.Ксе5 Cd6.
10.. 	.fxe4 11.Кхе4Се7 12.Ch6Kg4.
13.Nd6+. Може, варто попробувати віддати слона- 13.Del.
13.. 	.Cxd6 14.De4+De7 15.Dxg4 0-0-0 16.d5? Краще було
16.Tfelf5 17.Dh3 Df7 18.Kg5Dd5 19.Cg7The8 20.Dxh7 Cb4
21.Txe8 Txe8 22.Dxg6 Dg8 23.Dh5Te7 24.Ce5Kxe5 25.dxe5
Txe5 26.h4 з незрозумілою грою.
16...f5! 17.Dxc4Ke5 18.Kxe5Dxe5 19.f4Dxd5 20.Dxd5cxd5.
Тепер слід реалізувати зайвого пішака, досить непроста.
21.Tfdl Сс7 22.Cg5Td6 23.Tel h6 24.Се7 Тсб 25.g3 Те8
2б.СаЗ Те4 27.Kpg2Тс2+ 28.Kph3 Kpd7. Продовження 28.. .g5
було енергійніше.
29.Тас1 Тхсі ЗО.ТхсІ Cd6. Можна було не змінювати
пустого слона білих - ЗО.. .d4.
31.Cxd6Kpxd6 32.Тс2 Тс4 33.Td2a5 34.Kpg2a4 35.Kpf2
Ь5 Зб.КреЗ Ь4 37.Kpd3 Крс5 38,Tg2 аЗ! Сворюючи
вирішальну слабкість на сЗ.
39.b3 ТсЗ+ 40.Kpd2 Ь5 41.Те2 ТО 42.Те8 Ь4 43.Кре2
ТсЗ. Білі здались.
Згодом на банкеті, коли Ласкер був у гостях у московських
шахістів, Бернштейн сказав дуже добру фразу:
- До Ласкера шахи любили, а тепер їх поважають!
Краще не скажеш про роль чемпіона світу! І промову
Бернштейн виголошував на чудовій німецькій.
У Росії останній раз відзначився 1918 року, зіграв показову
партію з Альохіним у Москві. А далі загадки. Правдоподібно,
обидва кинулись через всю Україну, з Києва до Одеси, щоб

193
Розділ VII. Історичні фігури
зіскочити у Франції. Та надходили червоні, і Одеса впала.
І закрилась. Чи вони там були одночасно, чи в різний час.
А влітку там звіріло ЧК на чолі з молодою жінкою, Дорою
Любарською. І буржуїв, і аристократів розтрілювали
натовпами, та перед цим дуже знущались. Здирали шкіру, відрізали
кінцівки - загалом, типовий садизм червоних у виконанні
молодої жінки.
Про Бернштейна розповідають, що його вивели на
розстріл, та начальнику здалось знайоме його ім’я. І він запитав,
чи він не шахіст. Той відповів ствердно. Начальник вимагав
зіграти партію в шахи, щоб переконатися у правдивості його
слів. І, програвши, Бернштейна відпустив.
А ось думка відомого одеського етюдиста та історика шахів
Сергія Ткаченко.
“Працюючи з архівом, вивчаючи газети того часу, я не
зустрічав доказів того, що Бернштейн із сім’єю приїхав до Одеси
разом і Альохіним. Одеські репортери відзначили лише приїзд
одного Альохіна. Можливо, фігура Бернштейна трохи блідла
на фоні його зіркового друга. Та й в переліку глядачів багато-
численних сеансів Альохіна 1919 року я також не зустрічав
прізвища Осипа Бернштейна. Знаю, що Юрій Миколаєвич
Шабуров також намагався знайти документальне
підтвердження факту спільного приїзду з Києва до Одеси Альохіна і
сім’ї Бернштейна, та...
Нема й документальних підтверджень, що Осип і
Олександр сиділи в один і той же час у тюрмі ЧК на Екатеринінській
площі. У будь-якому випадку, звільнити юриста, ким був Осип,
було куди простіше, ніж дворянина! Та й в квітні місяці звірства
ЧК ще не прийняли такого кровавого масштабу. На жаль,
майже всі документи ЧК і ревтрибуналу того часу були знищені
вогнем під час відступу червоних. А невеликий залишок архіву
1941 року вивезли до Румунії, і доля його невідома...

194 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Ви, звичайно, знайомі із статею Едуарда Ласкера
“Останній із тієї плеяди”, яка присвячена Осипу Бернштейну. Та
фрагмент про перебування Бернштейна в тюрмі, описаний у статті,
м’яко кажучи, не відповідає істині. Красива казка, що “якийсь
начальник” грав з Бернштейном у шахи перед розстрілом...
Щось подібне писали і про Альохіна, що, ніби Троцький
відвідав тюрму і зіграв пару партій з полоненим Альохіним.
Дурниця, звичайно!”
Альохін поїхав назад до Москви, а Бернштейн залишився і
навіть вів якісь справи місцевих промисловців, які втекли з
Москви. Далі прийшли знову білі. І Бернштейн відплив.
Стамбул їх не прийняв, опинився він у Белграді. Там шахісти
допомогли йому швидко перебратися до Франції.
Між війнами він майже не грав - дуже багато роботи було
на новому місці. Дуже часто їздив до Штатів, на роботі з
американцями і розбагатів. Зате Бернштейн із задоволенням
відвідував усі супертурніри. Так, на турнірі в Земмерінзі 1927 року
встановив приз за красу і особисто його вручав.
У Франції виступав за російський клуб імені Потьомкіна,
відомого організатора, друга Альохіна і делегата на першому
Конгресі ФІДЕ 1924 року. Зіграв у невеликому турнірі в Ле
Понт 1930 року, де був другим, далі в Цюріху і Берні. І багато
партій у клубних змаганнях. Плюс 1933 року тренувальний
матч із чемпіоном світу Олександром Альохіним. Рахунок був
2:2. Кожний виграв по партії за двох нічиїх.
У легких партіях Бернштейн постійно бив Альохіна в 30-ті
роки - так згадують очевидці (в турнірних партіях ситуація
була протилежною - Альохін грав дуже потужно). Вони часто
змагались у Бернштейна вдома. А ця партія, яку грали в
Парижі в штормовому 1940 році.
Стосунки з Альохіним у нього були дружні. Вони входили
до однієї масонської ложі Великого Сходу. Наскільки я
пам’ятаю, там були одні емігранти з Росії - адже уряд лютневоїре-

195
Розділ VII. Історичні фігури
волюції був суто масонським, це відомо з історії. Цікавий факт
- у 1916-1917 роках Бернштейн під час перевірки фінансових
державних документів виявив мільйонну крадіжку в Комісії із
закупівель. Та фінансовий міністр Тимчасового уряду
Терещенко закрив справу, щоб не наносити шкоди іміджу Росії за
кордоном. Як тут не згадати гірку констатацію Карамзіна щодо
положення справ на батьківщині: “Крадуть!”.
Видатна письменниця Ніна Берберова у своїй книжці про
російських масонів пише, що Бернштейн був одним із
засновників ложі Астрея. Це він, напевно, і втягнув Альохіна в члени,
та невідомо, що було з ложею після Другої світової війни,
оскільки відомо, що німці розігнали всі масонські ложі (як і Совіти).
Берберова неточно пише, що Бернштейн 25 мешкав у
Америці - насправді, він бував там багаторазово у справах. Навіть
його перша справа у Франції 1918 року вимагала вийду до
США. І він думав, що ніяк не зможе швидко отримати візу, та
й тут шахи допомогли - в американському посольстві в Парижі
його відразу ж упізнали і видали візу одразу.
У Росії в Осипа залишилась сестра. І до 1950-го року він
нічого про неї не знав. У роки Сталіна мати родичів за
кордоном було небезпечно, це могло привести до сумних наслідків.
Знову шахісти допомогли налагодити стосунки. І Бернштейн
навіть приїхав на Олімпіаду 1956 року до Москви. Та зіграти
не довелось, зліг з інфарктом. Вийшовши з лікарні, Бернштейн
виступив з лекцією у Будинку журналістів Москви. Згадував
про Альохіна, про неприкаянність того, що привело великого
шахіста до алкоголізму. Після війни Бернштейн осуджував
Альохіна за його статтю у паризькій німецькій газеті, та коли
перезахоронювали прах Альохіна з Португалії у Парижі, то
він став членом оргкомітету із його захоронения на цвинтарі
Монпарнас.
А перший інфаркт у нього стався під час переходу через
Піренеї, коли він тікав від німців. Згодом він із сім’єю знай-

196 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
шов притулок у іспанських шахістів. Син потрапив до
німецького табору, а після війни, завдяки знанню всіх
європейських мов, став особистим перекладачем самого президента
США Дуайта Ейзенхауера.
Після війни Бернштейн вийшов на пенсію і став набагато
більше грати. Його занесло навіть в Уругвай, де в Монтевідео
він торжествував свою останню турнірну перемогу, обігравши
і випередивши Мігеля Найдорфа, що знаходився у разквіті сил.
У наступній партії майбутній молодий чемпіон світу виграв
у ветерана. І тоді, як розповідав сам Василь Васильович,
ветеран застосував гумористичний прийом старих майстрів
- став розмовляти з суперником, жалітися на старість і на свої
зівки... Насправді, після війни бувало, що він під час турнірних
партій просто засинав! Та не на цей раз.
Бернштейн - Смислов
Гронінген, 1946
Смислов вигравав партію просто - 59.. .Ке4 60.ТМ+ Kd5
61 .Txf4 ТЫ 62.ТМ Ь2. Та він вирішив перемогти відразу.
59.. 	.Ь2.1 тут ветеран оживився...
60.Txb2! І тут лише Смислов зрозумів - 60...Th2 61.Kf3!
ТхЬ2. Пат!
Бернштейн і сам відзначився на етюдному фронті.
Здається, ідеї йому приходили під час легких партій.

197
Розділ VII. Історичні фігури
Крім шахів, він обожнював класичну музику. Едуард
Ласкер писав у своїх мемуарах, що вони обидва відвідували всі
важливі концерти у Німеччині. Дуже любив мистецтво
загалом. Берберова ще повідомляє, що одним із зацікавлень
Бернштейна був переклад англійською мовою Толстого і Чехова.
І дружив з великим Шагалом, а під час війни заховав у себе
частину колекції великого майстра.
Бернштейна поважали всі. І наприкінці 1920-х ФІДЕ
запросила його, як досвідченого юриста, для напрацювання
нових правил чемпіонату світу на підставі Лондонського
протоколу. Та, на жаль, результати його роботи невідомі.
Історія життя чудової людини і шахіста викликає подив,
хоча в Голівуці фільм знімай! Мені видається, що його кращою
роллю могла б стати функція президента ФІДЕ!

198
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ VIII.
НЕ ЛИШЕ СПОРТ
Політика або шахи - пат чи мат
Політика віддавна зв’язана із шахами до такої степені, що
навіть частково перейняла у них термінологію. Ось цитата з
люблянської газети “Delo” від 23 липня 2002 року “Триглав -
пат чи мат?” Назва однієї з основних книжок великого
політолога Збігнева Бжезинського “The grand Chessboard”.
А ось оцінка ситуації в парламенті країни майбутнього
Президента України Віктора Ющенка: “Ми граємо в шахи, а
наші противники - в Чапаева” (російський варіант
“хокейних” шахів, коли обидва суперники щигликами збивають
фігури суперника). Із великих шахістів прямий стосунок до
політики мав лише грузинський дипломат X. Р. Капабланка, що
носив титул “Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary General
from the Goverment of Cuba”. Лише у XXI сторіччі словацький
міжнародний майстер Ян Баняс став консулом у Хорватії. А
консул Німеччини в Києві був шахістом рівня майстра,
“перевіряв” у бліцу гросмейстерів, які приходили до Посольства за
візами.
Шахи прийшли зі Сходу, насамперед, у палаци, і тому їх
спочатку не без підстав вважали королівською грою. У
багатьох країнах аристократи просто зобов’язані були вивчати
шахи, оскільки цього вимагали правила двору. Як каже
прислів’я, англійський король Вільям Завойовник настільки
захоплювався шахами, що після однієї з партій із членом
французької королівської сім’ї розбив шахову дошку об голову
суперника! Це дало привід для появи англійського прислів’я:

Розділ VIII. Не лише спорт
199
“Можна збити з ніг противника шаховою дошкою, та це
зовсім не означатиме, що ви сильніший гравець”. Іспанський
король Філіп II настільки любив шахи, що 1575 року в
Мадриді організував перший міжнародний турнір за участі Руї
Лопеса, Альфонсо Серона та італійських майстрів Джованні
Леонардо і Паоло Бої. Шведський король Карл XII не
розставався з шахами навіть у найдраматичніші моменти своїх
битв. Він вважав, що полководець у бою мав бути в самій
гущавині сутички, тому і в шахи грав так само - з перших
ходів уперед королем! А його головний суперник,
російський цар Петро І, навчився грати в шахи ще в юності, а згодом
усіх придворних заставив грати на палацових Асамблеях та
грав з ними по черзі!
Для повноти картини варто привести і точку зору
арабського письменника XII сторіччя Ібн ал-Хабара, який
підходив до питання з іншого боку. Хабар журив європейців за
те, що вони “легковажно і необережно” перейменували ферзя
(візиря) в королеву. “Це привело до того, - стверджував
письменник, - що королеви у них набули перебільшену уяву про
свою роль, стали пихатими і гламурними й почали брати все
більшу участь у придворних інтригах”. Через те згадується, як
давня бірманська хроніка розповідає, що король Нерат, який
вступив на престол Бірми 1247 року, щодня грав у шахи зі
своєю дружиною і, отримавши три мати поспіль, постійно
стверджував, що не йому, а його мудрій дружині треба було б
володіти короною.
Великий Бонапарт ще молодим артилерійським офіцером
став відвідувачем знаменитого паризького шахового кафе
“Режанс”. Цю любов він проніс крізь усе життя, грав у
перервах між військовими діями і у вигнанні на острові Святої
Єлени. Російський цар Іван Грозний був таким фанатиком
шахів, що до кінця життя не міг з ними розлучитися і помер за
шаховою дошкою!

200 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Інший любитель шахів (грав з Вольтером за листуванням)
король Пруссії Фрідріх II сказав: “Шахи виховують нахил до
самостійного мислення, а тому їх не слід заохочувати!”
Кафе “Режанс” було центром шахового світу XVII-XIX
сторіччя. З політиків, крім Бонапарта, там проводили час
американець Бенджамін Франклін, який написав есе “Моральні
цінності шахів”, Вольтер. Заходили Робесп’єр і Марат, які
запропонували революційну заміну фігури Короля на фігуру
Свободи. У Відні таким шаховим кафе було “Централь”. За
матеріалами австрійського історика Міхаеля Ена “Лев Троцький
був фанатично захопливим шаховим гравцем, який під час
перебування у Відні 1907-1914 рр. ночі підряд грав у кафе
“Централь” у шахи”. А коли в Росії сталася революція, то
Прем’єр Австрії здивувався: “Невже таку аферу провернув гер
Бронштейн з кафе “Централь”.
Фанатиком шахів був і Ленін, він грав за листуванням,
розв’язував етюди, а картина “Ленін грає в шахи” та його
фотографії за шахами прикрашали чимало шахових клубів у
Радянському Союзі. До того ж Леніну приписують класичну
фразу: “Шахи - гімнастика розуму”. Самовідданим гравцем був
один з англійських прем’єрів Бонар Ло, але він у
парламентських баталіях програвав серу Вотсону Розердорфу, який
отримував уроки від самого Амоса Берна! Сер Джон Симон, один
з міністрів того кабінету, грав самовіддано і багато, але погано.
Йому належить чудова фраза: “Chess is a cold bath for the mind”
(“Шахи - холодний душ для розуму”). Це він сказав: “Шахи -
золотий засіб для мовчання”.
Перший політолог Макіавеллі наприкінці життя проводив
дозвілля лише за шаховою дошкою. Про захоплення шахами
Карла Великого згадується у відомій поемі “Пісня про
Роланда”. Сильним шахістом був іспанський король Альфонс X
Мудрий, який жив у XIII ст. Чудовий гравець, він постійно
запрошував до палацу арабських шахістів і, до того ж, видав 1283

Розділ VIII. Не лише спорт
201
року одну з перших шахових книжок! Великий монгольський
завойовник Тамерлан (XIV ст.) вважав, що у воїна мають бути
дві пристрасті - полювання і шахи. Під час однієї з його
переможних партій у нього народився син і він тут же дав
йому ім’я Шахрух (мат турою) і назвав нове місто на честь
перемоги Шахрух.
Могутній халіф Гарун аль Рашид (763-809) не лише грав
сам, а й навчив синів майбутніх халіфів Аль-Аміна і Аль-Ма-
муна, і був великим патроном шахістів, встановлював їм призи
за красиві партії.
А ось англійський король Едуард IV (1442-1483) вважав
шахи, напевно, дуже “гострою стравою”, заборонивши їх 1464
року разом з “ножицями і бритвами”... У статуті середньові-
кового рицарського ордена тамплієрів шахи були названі
“восьмим смертним гріхом”.
І сучасні політики використовують шахи для
інтелектуального проведення часу. Уже 10 років проводять регулярні
турніри в українському Парламенті. Парламентарії навіть
займають високі шахові пости! Великий Черчіль був деякий час віце-
президентом Англійської федерації шахів, а його батько навіть
був президентом федерації. Сам Черчіль брав до себе на роботу
людей, які вміли грати в шахи. Польський Президент Пілсуц-
ський був почесним Президентом Польської шахової федерацій
а Генрі Кіссинджер - одним з керівників Американської
шахової федерації. Азербайджанська гросмейстер Айнур Софієва
та латишська Дана Рейзнієке стали депутатами своїх
парламентів.
Цікава історія трапилася 2001 року. Американський консул
у Будапешті не видавав Олександру Бєлявському візу, і сам
Генрі Кісинджер взявся залагоджувати справу!
Але сильним політиком - шахістом був, напевно,
колишній Президент Литви Вітаутас Лансбергіс - кандидат у
майстри, він входив до першої десятки на чемпіонатах Литви в

202 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
1950-х роках. Поряд з ним сильніший з політиків був,
напевно, член Британського Парламенту Уайвілл, який на
Першому міжнародному шаховому турнірі в Лондоні 1851 року посів
друге місце після Андерсена. Кандидат у майстри міністр
національностей РосіїВ’ячеслав Михайлов навіть очолював як
представник радянську молодіжну збірну на чемпіонатах світу
серед молоді.
А першого віце-прем’єра Росії Олександра Жукова було
обрано Президентом Російської шахової федерації.
Колишній німецький президент Ріхард Вайцзекер і міністр
внутрішніх справ Отто Шілі беруть участь у традиційних VIP-
турнірах у Німеччині. Президент Чехії Вацлав Гавел завжди із
задоволенням грав (і непогано!) в шахи, а останнім часом
сприяв великим шаховим змаганням і форумам у Празі, а
наступний президент Вацлав Клаус грає у шахи ще
активніше й відвідує всі шахові події в Празі. Видатний
американський політолог Волтер Ліпман на запитання, якими якостями
мав би володіти Президент СІЛА, сказав: “Він має бути добрим
шахістом. З таким Президентом ми найменше б ризикували
бути втягнуті у військову авантюру”.
Ще декілька прикладів позитивного ставлення до шахів.
Чеський король Іржі Подебрадський (1420-1471)
настільки захоплювався шахами, що забував про державні справи.
Олександр Каннінгем - посол Великої Британії в
Венеціанській республіці (XVIII ст.) вибрав свій варіант у королівському
гамбіті! Король Португалії Себастьян (1554—1578) запрошував
Паоло Бої і Леонардо грати з ним у дворі і брав у них уроки.
Матео Корвін (1440-1490) - король угорський регулярно
грав у замку в Егер із чеським королем Владиславом.
Із керівників держав - сучасніших - дуже полюбляли грати
Президент Югославії Иосиф Броз Тіто і Президент Єгипту Га-
маль Абдель Насер, який навіть зображений на марці Омана
за шаховою дошкою. Керівник Компартії Угорщини Янош

Розділ VIII. Не лише спорт
203
Кадар настільки любив шахи, що відвідував усі турніри, які
проходили у Будапешті, а свої візити до Радянського Союзу
старався сумістити з відвідинами чемпіонатів СРСР. Він
навчився грати в шахи у школі разом зі своїм однокласником,
згодом гросмейстером, Андре Лілієнталем. Із сучасних
гросмейстерів у політику пішов колишній Президент ФІДЕ Фрідерик
Олафссон, який деякий час був Головою Ісландського
парламенту, а гросмейстер Божідар Іванович довший час був
міністром спорту Чорногорії. А моя учениця Аліса Маріч стала
міністром спорту Сербії 2012 року.
Колишній президент Південної Африки Табо Мбекі увесь
вільний час проводить, граючи у комп’ютерні шахи. Так само
і сучасний президент Зума. Великими любителями і
покровителями шахів зарекомендували себе керівники Кубинської
революції Фідель Кастро і Ернесто Че Гевара. Під час Всесвітньої
олімпіади в Гавані 1966 року обидва грали в грандіозному
сеансі з членами радянської збірної. Партія Петросян-Кастро
закінчилась внічию, після чого зраділий Кастро сказав: “Ви
не лише великий шахіст, а й великий дипломат!” Че Гевара
свою партію Корчному програв, і великий Віктор так
прокоментував гру суперника: “Він дуже погано розбирається в
каталонському початку! ”
Релігія і шахи
Дехто вважає шахи містичною грою, і впродовж багатьох
віків стосунки релігії і шахів були далеко не мирні. Досить
згадати 80-і роки XX ст., коли духовний вождь Ірану аятолла
Хомейні заборонив шахи, як азартну гру, і лише 10 років
згодом, після його смерті цю заборону було знято. Ще в VII—VIII
ст. багато арабських теологів негативно відгукувались про
шахи, посилаючись на те, що вони “відволікають правовірних
від молитви”, а також тому, що вони не згадуються в Корані
як рекомендовані способи проведення дозвілля. Правда, деякі

204 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
релігійні авторитети робили винятки для періоду війни,
оскільки вважалось, що шахи здатні розвивати бойову кмітливість.
Німецький теолог XVII ст. К. Баррак у своїй книжці
“Пастки диявола”, що вийшла з друку 1725 року, писав: “Щоразу,
коли дияволу вдається посадити священика за шахову дошку,
він радісно регоче”.
У Візантії церковники ще на межі VI-VII ст. виразили своє
негативне ставлення до шахів (поставивши їх у один ряд з
грою в кості й інші “диявольські ігрища”, які прийшли зі Сходу)
у збірнику канонічних правил, який уклав патріарх Фотій.
Заклятим ворогом шахів виявив себе Іоан Зонара, що змінив на
початку XII ст. мундир начальника імператорської гвардії на
монашу рясу. Він добився накладення заборони на цю гру (під
страхом відлучення від церкви) спочатку для осіб духовного
звання, а далі й для всіх смертних. Згодом Собор у Вальсамоні
підтвердив заборону. В результаті у всіх церковних постановах
шахам була уготована анафема. Так, у “Святительському вченні
новопоставленому священику” кінця XIII ст., включеному до
Новгородської кормчої книжки, гра в шахи прирівнювалась
до читання заборонених книжок, ворожби й інших смертних
гріхів.
Не жалували батьки російської церкви шахи і в пізніший
період. У багатьох церковних посланнях і настановах XVI ст.
ця гра осуджувалась поряд зі співом, танцями, музикою. У
“Требніці” (друга половина XVI ст.) священику приписували
задавати тих православним, хто приходив на сповідь, і таке
запитання: “Чи не грав ти у шахи?”
В авангарді боротьби з “шаховою єрессю” йшли
митрополит Даніїл (помер 1547 року) і протопіп Сильвестр (помер
десь 1566 року). Останній у своєму “Домострої” запевняв
любителів шахів, що вони “просто всі вкупі будуть у пеклі, де
прокляті”.

Розділ VIII. Не лише спорт
205
Стоглавий собор 1551 року, який скликали у Москві з
великих церковних сановників і бояр, зачислив шахи до числа
“ігрищ еллінського (грецького) бісування” і наложив на них
чергову заборону, яка, однак, поширювалася лише на
простолюдинів; цар та його наближені продовжували охоче
проводити час за “бісовою грою”.
Затятим суперником шахів був і великий чеський
реформатор Ян Гус, а вердикти про заборону шахів видали
польський король Казімєж Другий, французький Людовік Дев’ятий
і англійський Едвард Четвертий, який, до речі, забороняв і
футбол.
Одним з перших російських друкованих видань, де
згадувались шахи, був “Лицевий буквар” монаха московського
Чудова монастиря Каріона Істомина, що видавався 1694 і 1696
роках. У ньому кожну літеру зображали в “особах” (звідси й
назва) і супроводжували одним чи декількома рисунками з
короткими коментаріями до них. У числі коментарів до літери
“Ш” була зображена шахова дошка з написом “шахи”. До речі,
віддаючи дань популярності гри, благочестивий автор
(повного мірою з церковною традицією) застерігав читачів проти
надзвичайного захоплення нею і закликав присвятити свій
вільний час більше богоугодним заняттям.
У грі шахів не вельми старайся.
Без того можна мати забаву.
Токмо все твори на Божу славу.
Словом, у той час, коли на російському престолі сидів
пристрасний любитель шахів Петро І, гра почала набувати
прихильників і серед духовенства.
І на Заході за відсутності повної єдності поглядів на це
запитання “батьки церкви” все ж частіше дивилися на шахи без
особливої доброзичливості.
У статуті середньовікового рицарського ордену тамплієрів
шахи були названі “восьмим смертним гріхом”.

206 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
У 50-х роках XI ст. кардинал Петро Даміані в донесенні
тодішньому Папі Римському повідомив, що застав єпископа
Флоренції Джерардо за партією в шахи, “почервонів від
сорому під час споглядання настільки обурливої фривольності”,
після чого наклав на “тих, хто провинився” низку суворих
стягнень. Далі суворвий кардинал писав, що “пагубна
пристрасть” єпископа Флоренції спонукає його, Даміані, відчувати
глибоку тривогу за майбутнє цього священослужителя.
Як свідчить одне з джерел, - “Прогноз цей прозвучав
досить двозначно, оскільки єпископ Флоренції став...
наступним Папою Римським”.
У 1240 році Синод англійського графства Вустер, а 1255
року провінціальна церковна рада у французькому місті Ва-
з’єре видали однакові постанови, за якими особи, помічені у
грів шахи, мають піддаватися публічному церковному
покаянню.
Під час дискусії на тему “Церква і шахи”, яка розгорнулася
на шпальтах лондонської “Тайме” 1981 року, деякі читачі
зазначали, що ставлення високопоставлених служителів культу
не завжди носило такий однозначно негативний характер.
Вони посилались на те, що серед глав католицької церкви були
і шахові меценати і навіть шахові композитори (наприклад,
глава Ватикана Іван Павло II, який помер 2005 року),
висловили припущення, що і свята Тереза розумілася на шахах.
Зазначалось також, що в Англії за ініціативи монашого ордену
“Уайт фрайєрс” (“білі брати”) щорічно проводиться командний
чемпіонат “Богоугодні заклади”... із шахів. ‘Хрестовим
походом преподобних” жартівливо називають британські історики
чемпіонат шахової асоціації графств Англії 1872 року, що
проходив у місті Малверні.
У Польщі й нині щорічно проводиться чемпіонат серед свя-
щенослужителів!

Розділ VIII. Не лише спорт
207
Мій дідусь - священик, був фанатиком шахів, і завдяки йому
я став грати в шахи. До речі, дідусь - священик був і в Бориса
Спаського, а Юхим Боголюбов походив із сім’ї потомків свя-
щенослужителів. Серед шахістів лише американський
гросмейстер Вільям Ломбарді був католицьким священиком, але
за деякий час скинув сутану і став страховим агентом.
Видатним шахістом із священиків був іспанець Рюї Лопес - його
іменем названа іспанська партія. Чеський священик Карл
Тракслер також розробляв свій дебют - його іменем названий
варіант у захисті двох коней. А іспанець Фернандо Сааведра
- монах із Дубліна не був сильним шахістом, але дуже любив
шахи і якось зробив велике шахове відкриття. Коли 1895 року
він побачив цікавий етюд Джорджа Барл’єре в “Weekly Citizen
Glasgow”, то знайшов фантастичну ідею, що стала відтоді
класичним маневром у закінченнях.
Розв’язок такий:
1.с7 Td6+ 2.Kpb5 Td5+ З.КрЬ4 Td4+ 4.Kpb3 Td3+
5.Крс2 Td4! і на 5.c8D Тс4! з матом. Саме тут вирішує маневр
Сааведри 5.с8Т! Та4 б.КрЬЗ і 7.Тс1#.
Італійський священик з СиціліїП’єтро Каррера (1571-1647)
написав величезний (556 сторінок) трактат про шахи і
запропонував новий варіант шахів 8x10 з двома новими фігурами
campione (з властивостями тури і коня) і centaur (з властивос-

208 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
тями тури іслона). Йозеф Черітті (1738-1792) єзуїт з П’ємонта
написав поему “Шахи”, у якій проводив аналогіїміж шахами і
війною.
Якоб Цессоліс, монах ордена домініканців (1286-1322),
написав моралітет із шаховим змістом, який користувався
величезною популярністю в середні віки, і його перевидавали
багато разів у різних країнах. Інший домініканець Франческо
Колонна (1433-1527) дав найстаріший опис партії живих
шахів. Коломбо Мішель (1747-1838), італійський преор,
перекладав на італійську мову перші шахові підручники з англійської
мови. Французький священик Філіп Дюран (1799-1880)
написав дві книжки про дебюти і закінчення та відкрив відоме
правило квадрата в пішакових закінченнях. Езра Абен (1090-
1167) - знаменитий равин із Толедо написав на
давньоєврейській мові поему про шахи. Магнус Олаус (1490-1557) був
архиепископом в Упсалі (Швеція) і написав про старий
шведський звичай “виграшу” нареченим нареченої грою в шахи з
її батьком.
Французький домініканець Жан Феррон у XIV ст.
перекладав на французьку мову манускрипт Цессоліса.
Відомий чеський реформатор релігії Ян Гус дуже нервово
грав у шахи, і його партії завжди закінчувались скандалами.
Італійський монах із Ломбардії Микола де Ніколай був автором
першого збірника шахових композицій у XIII ст., виданому
під іменем Бонус Соціус.
Папа Римський Інокентій III (1160-1216) у своєму
мораліте порівняв життя і смерть, прибії'аючи до аналогій із
шахами. Після цього моралітету атаки на шахи з боку релії’ійних
діячів припинились.
Любили шахи Леон X і Леон XIII, останній навіть
зображений на картині Ф. Дитріха, що грає в шахи. Дуже сильно
грав у шахи й Урбан III (1568-1644).

Розділ VIII. Не лише спорт 209
Иоганн Кох (1754 -1833), пастор із Магдебурга, написав
перший німецький підручник шахової гри, другий - пастор
Отто Кох - займався історією шахів і композицій і навіть помер
під час створення чергового завдання.
Доктор теології Вернер Лаутербах написав шаховий
підручник і турнірний збірник Маннгейм, 1914. Відомий борець
за громадянські права афроамериканець у СІЛА Мартін
Лютер Кінг (1929-1968) обожнював грати в шахи імав комплект
срібних шахів.
Пастор Чарльз Ранкен (1828-1905) був редактором
шахового журналу, написав підручник, разом із батьком В.
Черчилля організував шаховий клуб в Оксфорді. Його іменем названо
варіант у захисті чотирьох коней. При церквах у Польщі та
Бельгії бувають організовані шахові клуби для дітей.
Мухаммед ібн Ахмад Шукейкер, ісламський духівник із
Алеппо в XVI ст. написав трактат про шахи і трик-трак.
Іспанська монахиня-кармелітка свята Тереса Авільська
(1515-1582) у дитинстві любила грати в шахи і, розмірковуючи
згодом у своїх листах про етику і віру, використовувала шахові
метафори. На шахових марках Іспанії є зображення Тереси
Авільської, визнаною святою покровителькою Іспанії. Тому її
вважають покровителькою шахів.
Фізики і шахи
Як колишній фізик (закінчив фізичний факультет
Львівського державного університету імені Івана Франка), мене
завжди цікавило, хто з сучасних і колишніх гросмейстерів займався
фізикою, і хто з великих фізиків займався шахами. Фізика
близька до математики, і тому дивно, що в середовищі математиків
шахи поширені більше, ніж у фізиків. Можливо, тут більше
значення мала сама будова шахової дошки, як магічного
квадрата, і змога різних математичних комбінацій на шаховій дошці.

210 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Великий Леонард Ейлер математично розв’язав задачу обходу
конем всієї шахової дошки за умови, що кінь на кожне поле
ступає лише раз. Математичні терміни досить широко
використовуються для ілюстрації шахових понять і задач. Є
математичний підхід до сили фігур, створюються комп’ютерні
шахові програми, хоча великий Лейбніц казав, що шахову гру
неможливо формалізувати. Великий фізик-теоретик Лев
Ландау вважав, що математика проникла у всі професії і що:
“.. .Шахи - це також математика. Я в математиці сильніший
від Самуїпа Осовця, відповідно, Осовець слабший від мене в
шахах”. Але програвши йому пару партій, Ландау заявив із
усмішкою: “Все зрозумів - шахи не математика. АСамуїп
Осовець, доктор фізики і видатний фахівець у галузі теорії плазми
був чемпіоном Харкова в 20-х роках XX ст. і навчався у
великого етюдиста Олексія Селезньова і брата великого Альохіна.
Сам Осовець був великим любителем музики і якось затягнув
Ландау на концерт великого скрипаля Хейфеця. Після першої
сонати та аплодисментів глядачів Ландау заявив: “Я зрозумів:
мене не цікавлять звукові коливання, а лише електромагнет-
ні”, і залишив залу. Нічого дивного, але в шаховому світі
математиків більше, ніж фізиків.
Математики-англійці - міжнародні гросмейстери Джон
Нанн, Джон Спілмен і Джонатан Местел. Міжнародний
майстер Джон Літтлвуц також математик, а його брат слабше грає
в шахи, зате є одним з найвідоміших фізиків сучасності.
Математики серед гросмейстерів - чех Ян Смейкал, німці Райне
Кнаак і Буркхард Маліх, американець Кен Рогофф, канадієць
Дункан Саттлз. Міжнародний майстер Мирослав Катетов
став відомим математиком, ректором Карлового
університету в Празі.
Та повернімося до фізиків - із сучасних гросмейстерів, крім
автора, фізиками є росіянин Володимир Малахов і Сергій
Шипов, а також чемпіон Європи поляк Бартломей Мацєя. Викла¬

Розділ VIII. Не лише спорт
211
дачами фізики були видатні угорський гросмейстер Гедеон
Барца, німецький гросмейстер Лутц Еспіг, хорватський
гросмейстер Юрій Ніколац, а також шахові композитори - українець
Валерій Власенко і француз Клод Гумонді. Малахов є чи не
єдиним непрофесіоналом у світовій верхівці. Працює в
лабораторії І категорії ядерних досліджень у Дубні.
Відомий словацький гросмейстер Любомир Фтачник
захистив докторську дисертацію з фізики твердого тіла, а інший
словацький гросмейстер Ян Плахетка працював декілька років
в Інституті атомної енергетики у Празі.
Тренер збірної України Володимир Тукмаков рік навчався
на теплофізиці в Одеському політеху, а згодом перейшов на
економіку.
Геофізиком є український шаховий композитор Сергій
Шедей, а фізичною хемією займався хорватський
міжнародний майстер Андрій Фуцерер. Фізик - росіянка Лора
Яковлева - чемпіонка світу за листуванням, докторами фізики стали
чемпіон світу за листуванням американець Віктор Пальцаускас
і грузинський шаховий композитор Иосиф Кріхелі. Міжнародні
майстри естонець Іво Ней і нідерландець Франціск Куйперс
- також фізики. Великий словенський гросмейстер доктор
Мілан Відмар був одним із видатних у світі фахівців із
трансформаторів, ректором Люблянського університету, навчався в
Будапешті у великого шахового композитора Отто Блатни,
одного з основоположників виробництва трансформаторів.
У Росії з 2002 року проходять Меморіали академіка Н.
Доллежаля, великого конструктора реакторів і любителя шахів.
Серед учасників були гросмейстер - фізик Андрій Нікітін і
міжнародні майстри А. Лоскутов і А. Кирилов. У наступних
меморіалах грали команди Франції і Бельгії. Великий фізик Петро
Капиця все життя обожнював шахи, був навіть чемпіоном
Кембриджа. Граючи в шахи самовід дано, зустрічався і грав з
екс-чемпіонами світу Смисловим і Ботвинником, із англійсь¬

212 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
кими майстрами, і не без успіху. Академік П. Лукирський в 20-
ті роки у себе на квартирі в Петербурзі організував шаховий
клуб, активним членом якого був П. Капиця.
Легендарний лавреат Нобелівської премії Річард Фейнман,
щоб пояснити студентам теорію частинок, використовував
шахову термінологію, особливо роль різнокольорових слонів.
Два генії - Альберт Айнштайн і Емануїл Ласкер - часто
зустрічались не лише приватно, а й на наукових семінарах,
де, правда, були в різних таборах - Ласкер належав до групи,
яка заперечувала сталу швидкість світла. Айнштайн високо
цінив інтелектуальний потенціал Ласкера і порівняв його зі
Спінозою, у тому розумінні, що Ласкер заробляв на життя
шахами, а головним його інтересом була філософія (він був
математиком і мав титул доктора філософії). Айнштайн
написав 1952 року передмову до книжки Ж. Ханнака “Ема-
нуїіі Ласкер. Біографія чемпіона світу”. Айнштайн сам любив
шахи, і ось його партія з іншим великим фізиком.
А. Айнштайн - Р. Оппенгаймер
1.е4 е5 2.КО Кеб З.СЬ5 аб 4.Са4 Ь5 5.СЬЗ Kf6 6.0-0
Кхе4 7.Те1 d5 8.а4 Ь4 9.d3 Кс5 Ю.Кхе5 Ке7 ll.Df3 f6?
Оппенгаймер проглядає типовий маневр.
12.Dh5 g6 13.Kxg6! hxg6 14.Dxh8 КхЬЗ 15.cxb3 Dd6
16.Ch6 Kpd7 17.Cxf8 Cb7 18.Dg7Te8 18.Kd2c5 20.Tadl a5
21.Kc4! dxc4 22.dxc4 Dxdl 23.Txdl Kpc8 24.Cxe7.
Чорні здались.
Академіки А. Ішлинський та І. Тамм часто грали з
майстром і доктором наук І. Погребиським легкі партії, часто грали
вдвох проти Василя Смислова, дача якого була недалеко від
них. У Ішлинського запитали, чи варто вкладати в шахи
стільки праці. Той відповів:
- Варто, тому що шахи дають людині більше, ніж він
витрачає на них.

Розділ VIII. Не лише спорт
213
Одним із центрів шахового життя стало наукове містечко
фізиків у Дубні. Почалось все з великої любові до шахів
академіків Б. Понтекорво і М. Мещерякова. У 1970-му році відкрили
шаховий клуб “Від пішака до ферзя”. У Дубні проходило
декілька міжнародних шахових турнірів під патронатом
академіка Флерова.
Видатний італійський математик і фізик Джіроламо
Кардано (1501-1576) досліджував теорію ігор, і один із томів
присвятив шахам, але він не зберігся. У своїй автобіографії він
описує драматичні епізоди, пов’язані з шахами, насамперед,
з князем Франческо Сфорцо. Він схвалив систему друкування
шахових діаграм.
У найталановитішого шахіста нового покоління
Олександра Гршцука вся сім’я - мати, батько і бабуся - фізики, а дідусь
- перший віце-Президент Російської академії наук. Мати
Василя Іванчука - учитель фізики.
Ось краща партія мого викладача з фізики Львівського
державного університету Богдана Дмитровича Воробця,
кандидата в майстри, соратника і друга Леоніда Штейна.
Воробець - Полугаєвський
Ялта, 1962
Першість ДСО “Буревісник”
Примітки С. Фурмана.
I.d4 Kf6 2.с4 g6 З.КсЗ Cg7 4.е4 d6 5.13 0-0 б.СеЗ Kbd7.
Чорні уникають спрощення позиції, що виникала після
6...е5 7.dxe5 dxe5 8.Dxd8Txd8 9.Kd5. Крім того, вони
зберігають за собою змога вибирати план, зв’язаний з ходом с7-с5.
7.КЬЗ.
Мені здається, що природніше звичайно 7.Dd2 або 7.Kge2.
7...е5 8.d5 КС5 9.g4.

214
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
На 9.К£2 могло бути 9.. .Kh5 з подальшим f7-£5. Тепер, щоб
здійснити просування f7-f5, чорний кінь має відступити на
менш активну позицію.
9.. 	.с6.
Оскільки в план білих входить рокіровка у довший бік, треба
відкрити лінію “с”.
10.Kf2cxd5 ll.cxd5 Ке8 12.Dd2 f5 13.gxf5.
Білі також відкривають лінію, готуючись до операцій на
королівському фланзі.
13.. 	.gxf5 14.0-0-0 Da5 15.КрЫ.
Захищаючи спочатку пішака а2, і при нагоді, створюючи
загрозу, КсЗ-Ь5.
15.. 	.Ка4.
Після 15...14 16.Схс5 Dxc5 17.Ch3 білі отримали
позиційну перевагу.
16.Кха4 Dxa4 17.Ch6.
Загрожувало 17...f4. На 17.Dc2 могло бути 17...Dxc2
18.Крхс2 6се4 19.fite4 Cf6 20.h4 Cd8, далі Cb6 з непоганими
перспективами у чорних.
17.. 	.fxe4 18.Cxg7 Kxg7?
ДосіПолугаєвський грав послідовно. Зараз йому треба було
брати слона не відразу, а після проміжного 18... еЗ!. У цьому
випадку білі не встигали зайняти конем поле е4, оскільки він
має захищати туру dl, а на 19.Dxe3 Kxg7 20.Cd3 могло бути
20.. 	.Df4 з повноправною грою.
19. 	Кхе4 Тх£3.
Напевно, Полугаєвський проглянув 21 -й хід білих, та після
кращого 19...Cf5 20.Cd3 чорні стояли гірше.
20. 	Kxd6Tf2. ^(1)
21. 	СЬ5!
Відразу з’ясував ситуацію. Тепер білі міцно оволоділи
ініціативою.

Розділ VIII. Не лише спорт
215
хтт тщ
■І 11 ї ц
тт щ т
ж Ш Ш Ш
4 к ЩР
jitJ® • ірі
ш ЇЙ Щ Ш
"Ш Ш? ' ' ' іщр
РР A PPft РР щр
&т АЩ АЩ їй
■фИіШ±Я1
О) (2)
21...Dh4 22.Dc3 Cg4 23.Tdel аб 24.Cc4b5 25.Cb3Txh2
26.Thgl Tf8 27.Dxe5 Dh5.
Фігури білих зайняли ідеальні атакуючі позиції, тому чорні
шукають спасіння в закінченні. На 27.. .Тй2 прийшло б 28.Кра1
з неминучими загрозами.
28.Dg3 Dg6 29.Kpal Те2 ЗО.Тхе2 Схе2 31.Dxg6 hxg6
32.  КЬ7 Kpf7. (2)
Форсовано програють. Більше шансів на спасіння
залишало 32... Сс4.
33. 	TelCf3 34.d6Kpf6 35.ТП. Чорні здались.
Я сам закінчив фізичний факультет Львівського
університету імені Івана Франка і не з чуток знаю про любов фізиків
до шахів. А лавреат Нобелівської премії Петро Капиця, до речі,
грав за збірну Кембриджа! Є відома фотографія, яка зафіксувала
його самовіддану гру з іншим титаном фізики Полем Діраком.
У мене також на рідному факультеті була група любителів шахів
на чолі з майбутнім ректором Львівського національного
університету Іваном Вакарчуком. Київський майстер Владислав
Шияновський грав у чемпіонатах СРСР, був секундантом
Віктора Корчного, а в 1970-х роках став менше грати, захистив
докторську дисертацію з фізики, став професором Київського
університету, а згодом і деканом фізичного факультету. Ство¬

216 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
рив велику сім’ю - у нього четверо дітей і в похилому віці він
із задоволенням грає в київських турнірах. Його батько був
українським націоналістом, асам Шияновський довго боровся,
щоб змінити в паспорті національність - на “русский”.
Одну із важливих партій я провів з ним у турнірі першості
“Авангарда”, де переміг з майстерським результатом,
випередивши самого Олега Романишина, вперше вийшов у
півфінал першості СРСР. Так почалась моя серйозна кар’єра в
дорослих шахах.
Михальчишин — Шияновський
Київ, 1973
l.d4 Kf6 2.с4 g6 З.КсЗ Cg7 4.е4 d6 5.f4 !
Дебюти молодості нашої! Я грав атаку чотирьох пішаків
у юнацькі роки з великим успіхом, набирав багато очків, та
програвши Тимошенкові у Челябінську 1975 року, перестав
її використовувати. Але невдовзі мене почали мучити думки
про “повернення до джерел”, і на чемпіонаті Європи 1999
року проти Кирила Георгієва я знову зіграв мій улюблений
варіант.
0-0 6.КВ с5
Тепер модно 6.. .Каб, але тоді я б із цього просто сміявся!
7.d5 еб 8.Се2 exd5 9.cxd5 Ь5!?
Тоді це продовження було модним. Так грав Спаський
проти Кереса.
Мені менше подобався 9.. .Cg4.
10.е5
Якось я грав проти Романишина 10.СхЬ5 Кхе4 11.Кхе4
Da5+ 12.Кр£2 Dxb5 13.Kxd6, але нічого особливого не
досягнув.
10...dxe5 ll.fxe5 Kg4 12.Cf4
Тоді я ще не знав, що великий любитель варіанта чотирьох
пішаків і легенда литовських шахів Владас Мікенас (близькі

Розділ VIII. Не лише спорт
217
любяче називали його Мікі) грав проти Шияновського на
чемпіонаті СРСР
12. 	Cg5Db6 13.0-0 Кхе5 14.Се7 Те8 15.d6 Себ 16.Kd5
Cxd5 17.Dxd5 с4+ 18.Kphl Dc6 19.Dd2 Kbd7 і чорні
отримали непогану гру.
12.. 	.Ь4
Спаськийграв 12...Kd7 ІЗ.еб! з перевагою білих.
13. 	Ке4 Kd7 14.0-0 Db6
Після 14...Kdxe5 15.Кхе5 Кхе5 16.Кхс5 Db6 17.СеЗ у
білих неприємна загроза 17.Dd2.
15. 	е6
Нині я більше б подумав про 15.Тс 1.
15.. 	.с4+
Якщо я не забув, то на 15...fice6 я збирався грати 16.Kfg5.
16. 	КрЬІ Кс5 17.Kfg5
На 17.е7 у мого суперника було 17... Кхе4;
Дуже цікаво було 17.Kd6!?
17.. 	.Кхе4 18.Кхе4 КеЗ 19.СхеЗ Dxe3 20.Kd6 fxe6
21.Схс4
“Порозумнілий Михальчишин” нині зіграв би 21 .Txf8+!?
Cxf8 22.Кхс4 з перевагою.
21.. 	.е5 22.Кхс8?
Чому не 22.Txf8+!?, і лише тому 23. Кс8?
22.. 	.Тахс8 23.d6+Kph8 24.d7Txfl+ 25.Dxfl Td8 26.Df7
Нині я б зіграв 26.Tdl з перевагою.
26.. 	.Df4! Ось що пройшло повз мою увагу!
27.Dd5?
Краще 27.De8+ Df8 28.СЬ5, а тоді Tfl.
27.. 	.Dd4! 28.Tdl Dxd5 29.Txd5 Cf6 30.Kpgl Kpg7
31.Kpf2 Kpf8 32.Kpe3 Kpe7 ЗЗ.СЬ5 Kpe6 34.Kpe4 Tb8
35.Ca4?
Хто навчив мене слоном ходити на такі поля? Піти просто
35.ЬЗ, тоді перевести туру на а5.

218 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Але наступний хід був чудовим!
35.. 	.ЬЗ! Зб.СхЬЗ?
Цейтнот. Краще Зб.аЗ.
36.. 	.ТЬ4+ 37.Td4+ ТхЬЗ 38.d8K+ Cxd8 39.Txd8 Tb4+
40.Kpf3 Txb2
Ось і перейшов я на закінчення без пішака - добре, що
після цейтнота, знайшлась нічия.
41.Те8+ Kpf6 42.Tf8+ Кре7
A6o42...Kpg7 43.Те8Тха2 44.Тхе5 з теоретичною нічиєю.
43.Th8 Тха2 44.Txh7+Kpf6 45.h4!
Треба терміново створити прохідну!
45.. 	.а5 46.Та7а4 47.Таб+Кре7
A6o47...Kpf7 48.Та7+ KpfS 49.Та5 з нічиєю.
48.Tg6 аЗ 49.Та6 Таї 50.Kpg4! Нічия.
У Берліні після Першої світової війни фізики та інтелектуали
збирались у кафе “Кеніг”. Чемпіон світу Емануель Ласкер для
гумору грав з Максом Планком, який був дуже напружений і
сконцентрований, бо грав з чемпіоном світу. А. Айнштайн
заліз під стіл і зв’язав докупи високі черевики Планка. Виліз,
дав знак Ласкеру, а той почав грати найгірші ходи. За 5 хвилин
він здався, і Планк від радості виграшу у чемпіона світу з
ідіотським окриком спробував вискочити з-за стола, та черевики
потягнули його донизу, й він покотився під громовий сміх
фізиків.
Шахова топономіка всерйоз і не дуже
Шахи глибоко увійшли в життя людства, шахові терміни
використовують у щоденному житті й, особливо, в політиці.
Мене зацікавило інша присутність шахів - у мові.
Серед географічних назв у Польщі на кордоні з Білоруссю є
село Шахи. Таку саму назву має село на межі Словаччина і
Угорщина. Відоме дачне місце під Петербургом Шахматово,

Розділ VIII. Не лише спорт
219
де, до речі, народився великий російський поет Олександр
Блок. У Німеччині широко відоме в шаховому світі село Штре-
бек, де всі мешканці традиційно грають у шахи! Емануїл Ласкер
мав літній будинок у маленькому містечку Тиров під Берліном,
і після війни одна з вулиць носить назву Emanuel-Lasker strasse.
У його рідному містечку Барлінек у Польщі є його площа.
У Тель-Авіві є кафе-клуб Lasker, недавно назвали вулицю.
А Пауль Керес досягнув небаченої для шахіста честі - його
портрет прикрашає п’ятикронову естонську асигнацію. Цієї
честі досягнув і Капабланка, чий профіль увіковічнений на
кубинських монетах, були видані монети із зображенням
Петросяна у Вірменії та Чигоріна і Ботвинника у Росії. Тім Краббе
мені сказав, що стояв у іспанській Гранаді на Plaza Campo manes
(площі Кампоманес), але не впевнений, що вона названа на
честь екс-президента ФІДЕ. Крім того, в ісландському місті
Рейк’явіку є вулиця, названа на честь чемпіона світу Роберта
Фішера, а у вірменському місті Апаран є вулиця Тиграна
Петросяна, а в Єревані - площа.
Серед шахістів є декілька по-справжньому “шахових”
прізвищ, які виражають шахові і шашкові терміни. Такі, як Шахович,
Матанович, Матулович, Матвеева, Блокер, Туров, Дамський,
Корольов, Король, Матлак. Шахове ім’я Шахріяр має
азербайджанський гросмейстер Мамедьяров.
У чеському мультфільмі “Aje to?” є персонажі Пат і Мат. На
їхню честь у Чехії є коктейль з цим іменем.
На честь шахістів називають і вулиці у багатьох містах світу.
Насамперед варто назвати площу Кереса з пам’ятником у його
рідному місті Пярну, а також вулицю у місті Нарва. Була відома
компанія Chessrecords, недавно в новому районі Таллінна було
названо нову вулицю ім’ям Кереса. Вулиця та пам’ятник
югославського гросмейстера Бори Костіча є в його рідному місті
Вршац, а знаменитого фахівця із трансформаторів і гросмей-
стра Мілана Відмара - в Любляні, де є й інститут його імені.

220
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Ілля Еренбург казав: “Я жив у часи, коли життя людини
нагадувало не шахову партію, а лотерею”. Крім того, вулиці Відмаре
є в Краню і Постойні. У тій же Польщі у Варшаві є вулиця
Шахова, а також є декілька сіл, які мають шахові назви: Піонки
(пішаки), Івкова, Барца. їдучи по Угорщині, минаєш шахові
містечка Polgar, Hort, Szekely, Tura. У столиці Словенії Любля-
ні є вулиця Parmova, названа не на честь відомого словенського
гросмейстра, а його дідуся, відомого композитора. Так само є
вулиця Камроманеса в Манілі, названа не на честь президента
ФІДЕ, а його батька-політика. В Ізраїлі є вулиця Елізи Ласкер,
дружини рідного брата чемпіона світу. А недавно з’явилася і
вулиця Емануїла Ласкера.
Іменем великого румунського письменника Міхая Садо-
в’яну - довгорічний голова Федерації шахів Румунії'- названа
вулиця в його рідному місті Ясси і в ще декількох містах
Румунії. Пам ’ятники Михайлові Талю і Тиграну Петросяну
відкрили в Ризі та Єревані. Пам’яті Таля буде названий
житловий комплекс у Ризі. У Тбілісі є вулиця Нони Гапріндашвілі. У
Відні є вулиця Карла Шлехтера та міст Вільгельма Стейнща.
Нещодавно відкрили площу гросмейстера Шпільмана. В
Амстердамі у самому центрі є площа 5-го чемпіона світу Макса
Ейве, головним відомим місцем, яким є величезна дошка і
шахи, довкола яких завжди багато глядачів. У п’ятдесяти
метрах знаходиться міст, названий іменем другого гросмейстра
Яна-Хейна Доннера. Як я був здивований, коли в одному з
районів Утрехта наткнувся на цілий шаховий квартал. Мій
готель розміїцався на вулиці Стаунтона, поряд була площа
Макса Ейве і вулиці на честь шахових фігур і термінів: Rokaden-
straat, Paardstraat, Pionstraat, Loperstraat, Damenstraat, Grootmes-
terplein. У Роттердамі недавно з’явилася Avenue Dr. Max Euwe,
що робить останнього шахіста з найбільшою повагою на своїй
Батьківщині й в світі. Вулиці Ейве є ще в нідерландських містах
Зандвоорт і Росмаллен. Вулиця Доннера є в Гаазі. Вулиця

Розділ VIII. Не лише спорт
221
Стаунтона є в бельгійському Лімбурзі, і, як не дивно, в Гонконзі.
У Лондоні є готель Стаунтон, та й найзнаменитіший тип
шахових фігур носить його ім’я. Дивно, що в Іспанії іменем
Карпова названі дві площі - одна - в Валенсії, друга - Лас-Пальмасі.
У Росії вулиці великого Михайла Чигорина нема, а в Києві є
така вулиця з 1953 року, і на ній була розташована редакція
шахового додатку до спортивної газети.
У Хорватії, в маленькому містечку Вировитиця є вулиця
Sahovska (Chess street), а в Елісті - квартал, побудований до
Олімпіади, так і називається - Chess-City. Найцікавіше, що в
столиці світових шахів Петербурзі є гора Шахова. Шахова
площа є у місті Кордоба (Аргентина), а Шахова вулиця в
канадському Ванкувері. У маленькому нідерландському містечку Кла-
зінаверт є Лопперстраат (вулиця слона).
В Угорщині в місті Пакс побудували шаховий пам’ятник на
честь перемоги збірної Угорщини на Всесвітній шаховій
олімпіаді 1978 року. В Будапешті є вулиця Otto Blathy, великого
шахового композитора й одного із засновників виробництва
трансформаторів. У місті Кечкемет вулиця названа іменем
відомого шахового діяча Ласло Тота, а в місті Сегед, де мешкає
Петер Леко, одна з площ носить ім’я великого Тези Мароці.
В американському місті Тоні є МакКетчен Лейн! Цікаво, що
там же понад тисячі людей носять горде прізвище Chess!
A Chessmen було прізвище одного з найбільших кримінальних
авторитетів Америки.
Що казати про вулиці - іменем великого Олександра Альо-
хіна 1977 року була названа планета, правда, не дуже близька
і невелика - в діаметрі 10 км, але тим не менше. Великий
румунський шаховий композитор Вольфганг Паулі був відомим
астрономом, і його іменем також була названа комета 1929
року, яку він відкрив у свої 22 роки!
Голландський гросмейстер Я. Доннер переїхав на вулицю
Reestraat в Амстердамі й допитувався, чому назвали її ім’ям

222 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
його конкурента гросмейстра Ханса Pi. Насправді Ree з
голландської- олень!
Велике почуття гумору показав відомий малазійський
шаховий меценат Дато Хан - у нього є ціла конюшня бігових
коней, і всіх їх він назвав іменами великих шахістів, починаючи
від Стейниця, навіть для Гуфельда знайшовся кінь! Треба
сказати, що на іподромах Англії зафіксовані коні Капабланка і
Ласкер.
Операція німців у Боснії 1944 року із боротьби з
партизанами Tito Springerzug - хід коня, операція з боротьби з мафією
в Італії2004 року “Шах-мат”.
Прізвища шахістів у різних країнах пишуть по-різному, і,
внаслідок цього трапляються досить забавні казуси.
Прізвище автора на першість світу серед молоді в Мексиці 1980 року
написали китайською MichalChi Shin, також багато разів
представляли прізвище відомого радянського майстра і автора
книжок Li Si Сіп (Лісіцин), а корейською писали прізвище
нідерландського гросмейстра So Son Ко (Сосонко).
Шахові назви дають і різним продуктам, наприклад, у
Радянському Союзі у часи Брежнєва було дуже популярне
печиво “Шахове”, але найцікавіший продукт-це нідерландські
кондоми “Chess”! Із запахом суниці і, що найдивніше, що у
нідерландському Олімпійському центрі Papendal вони
користуються таким попитом, що в автоматах вони закінчуються
вже до полудня!
У Радянському Союзі випускали сигарети “е2-е4”, а до
турніру в Єревані 1965 року було випущено сигарети “Шахові”.
У Альохіна був навіть улюблений кіт по імені Chess! Так само
кличуть і песика великого тренера Аршака Петросяна. В Італії
є graappa di Scacchi (шахова).
Автобусні фірми Topalov, Ponziani, Leko - всі прізвища
великих шахістів!
Л. Костенко написала вірш “Гамбіт Стейніца”.

223
Розділ VIII. Не лише спорт
Роман відомого російського письменника Акуніна -
Турецький гамбіт, а великий політолог 3. Бжезінський написав:
“Велика шахова дошка”. Українська письменниця Таня Маляр-
чук написала “Ендшпіль Адольфо”.
Шахісти і банкіри
Шахи нерозривною ниткою пов’язані з щоденним життям,
і в шахи люблять грати всі, зокрема й банкіри. Одним з
великих любителів шахів минулого був відомий банкір фон
Ротшильд, “за сумісництвом” Президент Віденського шахового
клубу у 1880-1911 роках. Альберт фон Ротшильд (1844-1911)
був одним з найбагатших людей свого часу з
найрізноманітнішими зацікавленнями і дуже любив вечорами в клубі
аналізувати і грати консультаційні партії з корифеями клубу Марко і
Перлисом. Він організував серйозні турніри 1872,1882,1898
роках, особливо любив встановлювати свої призи в різних
турнірах. Дуже любив задачі - одержав газету з шаховим
куточком, не заспокоювався, поки не розв’язував останню
позицію. При ньому клуб досягнув свого розквіту, займаючи велику
будівлю у центрі столиці Австро-Угорщини. Його відвідували
видатні люди того часу.
Іншим сильним шахістом із банкірів був також австрієць
Макс Вейс (1857-1927), один із найсильніших шахістів
Австрії кінця XIX сторіччя, що зайняв перші місця на міжнародних
турнірах у Нью-Йорку 1889 року і Відня 1890 року. Написав
декілька книжок-підручників із шахів, які перекладено різними
мовами.
У Бреславлі в 40-х роках XIX ст. шаховий клуб збирався в
кафе Хойзлера, і одним із його стовпів був банкір Ейхгорн,
який зіграв нескінченну кількість партій у клубі з некоронова-
ним чемпіоном світу Адольфом Андерсеном.

224 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Коли Вільгельм Стейніц навчався у Віденському
університеті й грав у шахи в кафе “Централь”, то його постійним
партнером був банкір Епштейн. Той був дуже нетерпеливий, і якщо
його суперник задумувався над ходом, він починав
нетерпеливо посвистувати. Граючи із Стейницем, він сам часто
попадав у важке положення і надовго задумувався, і тут Стейниц
став посвистувати в стилі свого суперника. Обурений
Епштейн підскочив:
- Юначе! Ви не забули, з ким граєте?
На що Стейниц відповів:
- Звичайно, знаю! Ви Епштейн на біржі, а я - в шахах!
У той час одним із найсильніших шахістів світу був
угорський банкір Ігнац фон Коліні. Через зайнятість він рідко брав
участь у змаганнях, але коли грав, завжди добивався великого
успіху. Після перемоги на великому міжнародному турнірі в
Парижі 1867 року, він відійшов від практичних шахів і лише
фінансував великі турніри, такі як Баден-Баден, 1870 року, і
Відень, 1882 року. Він впевнено входив до п’ятірки
найсильніших у світі до 1890 року, коли з’явилось нове покоління
Ласкера і Чигорина. Коліні володів банком у Відні і керував банком
у Парижі. Після його смерті банки спонсорували декілька
меморіалів Коліша.
Його співвітчизник гросмейстер Ласло Сабо працював до
Другої світової війни в банку British-HimgarianAG у Будапешті.
Ця будівля була зруйнована під час війни, а з ним і банківська
кар’єра гросмейстера! Чемпіон Литви на початку 1930-х років
А. Махтас був директором Каунаського банку.
Винятково великий внесок у розвиток шахів 80-90-х років
XX ст. зробили два відомі банкіри - доктор Вільям Вірт -
Президент Credit Suisse (Швейцарський Кредит) і сер Джеремі
Морс - голова правління Loyds Bank (Лойде Банк). Обидва
організували в Швейцарії і Лондоні турніри високого рівня і
особисто підтримували розвиток молодих талантів у своїх

Розділ VIII. Не лише спорт
225
країнах. Обидва постійні відвідувачі великих турнірів, великі
любителі шахів, а сер Люрс ще й відомий шаховий
композитор. Любителем шахів був і Президент San Gottardo Bank д-р
Фернандо Гарсом, організатор найкращого в історії шахів опен-
турніра в Лугано наприкінці 1980-х років. Доктор В. Вірт
допомагав організувати Більські фестивалі, a Hoflmann Bank
(Хофман Банк) спонсорував сильні турніри в Бадені в 1980-1990-х
роках, до того ж Credit Suisse допомагав становленню молодих
швейцарських шахістів, один з яких Лукас Бруннер став
гросмейстером, а тоді взагалі почав працювати в Credit Suisse!
Загалом у Швейцарії банки сприяли проведенню всіх
головних шахових змагань - San Gothardo - спонсорував Лугано,
Credit Suisse - Біль і Хорген, Volksbank - чудові турніри в Берні
- в 90-х роках XX ст.
У вісімдесятих роках минулого сторіччя американець,
міжнародний майстер, Норман Вайнштейн зробив
карколомну кар’єру. Його здібності в торгівлі цінними паперами і
валютою привели керівництво “Банк Америки” до думки, що
ці якості присутні всім шахістам, і вони оголосили конкурс на
пошук шахістів високого рівня, які бажали б працювати у них.
Гросмейстер де Фірміан деякий час працював за цією
програмою. Американський гросмейстер Кен Рогофф є одним
із провідних експертів Міжнародного Банку. Американський
гросмейстер Рон Хенлі працює біржовим брокером, а син
Ольги Капабланки - директор чилійського банку в Майямі. Із
сучасних гросмейстрів успішно працюють у американських
банках Анна Ахшарумова і Макс Длугі. Чемпіонка СІЛА 2003
року. Анна Хан працює в “Інвестмент Сакс Банк”. А в Люб-
лянському Банку (Словенія) - міжнародний майстер Ян Барле
і Богдан Подлесник.
Найвагомішим представником банкірів у шахах нині
безумовно є Мілан Кнежевич - директор “Кмечка Банка” і
довгорічний голова югославської і словенської федерації. На його

226 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
“рахунку” організація Шахових олімпіад у Нові-Саді 1990 року;
і Бледі 2002 року. Традиційні італійські турніри в Реджіо
Емілія - заслуга банку St. Prospero Giminiano і його директора
С. Марані. АлЬвізе Зікікі й Серджіо Маріотті працювали в
“Banko di Roma”. Цей банк у 1970-х роках проводив дуже
сильні турніри, і автору цих рядків 1977 року вдалось розділити
в одному із них 1-2 місця з Рафаелем Ваганяном.
Дуже серйозно підтримували банки шаховий руху
колишній Югославії-“Інвестбанк” проводив у 1980-хроках один із
найсильніших у світі супертурнірів. Белградський ЛК-банк
загалом мав свою шахову команду, багаторазового чемпіона
Югославії 1990-х роках і проводив цикл турнірів Гран-Прі. В
керівництві банку працював майстер ФІДЕ Мілан Мілічевич.
Він був також директором турнірів “Інвестбанк”. “Стокарбанк”
із міста Сасак також мав свою шахову команду, чемпіона і
володаря Кубка Югославії 2000 року. Команда із Подгоріци
“Монтенегробанк” довший час грала у вищій лізі чемпіонату
Югославії, а 2000 року стала чемпіоном. Німецький банк
“Sparkassen” проводить супер-турніри в Дортмунді і разом з
Braingames - організувала турнір претендентів на першість
світу. Цей же банк має спеціальну дитячу програму “Schach
fur Dortmund”. Російський “Альфа-банк” організував 2001 року
в Москві бліц-матч між Крамником і Каспаровим. Не можна
не згадати і про югославського “Scandic Bank” і його
президента Єздимира Василевича, який організував ностальгічний
матч Спаський- Фішер 1992 року. Латишський банк “Латвія”
організував 1997 року Меморіал свого великого земляка
Михайла Таля. Команда з Казані “Татарсбербанк” 1997 року
виграла Кубок Європи серед клубних команд. Бельгійський банк
“Свіфт” в часи, коли ним керував великий любитель шахіст
Бессель Кок, був головним спонсором фантастичних турнірів
на Кубок світу.

Розділ VIII. Не лише спорт
227
Дуже серйозно втягнутий у банківський бізнес екс-чемпіон
світу Анатолій Карпов. Він є членом Ради директорів
Федерального промислового Банку Росії.
Тема шахів є і на грошових знаках! На 5-ти кроновій
естонській банкноті - портрет Пауля Кереса. У 1988 році на Кубі
виготовили дві монети з портретом Капабланки вартістю в
1 песо. До Всесвітньої шахової олімпіади в Дубаї було
випущено нікелеву монету вартістю в 1 дирхем. До олімпіади в
Салониках 1988 року греки випустили срібну і нікелеву
монети. Олімпіаду в Нові-Сад (Югославія) супроводжували
випуском двох монет - срібної і золотої вартістю 100 і 150
динар. Срібна і нікелева монети випущено до Олімпіади в Манілі
(Філіппіни), срібну монету випустили і до Олімпіади в
Стамбулі 2000 року. До Олімпіади в Єревані (1996) було
випущено олімпійську монету вартістю 100 драм. Монети
срібна вартістю 2500 сіт і золота вартістю 20000 сіт були
випущені до Олімпіади у Бледі (Словенія).
До того ж, у Вірменії випущено срібну монету з
портретом Т играна Петросяна, а в Росії до 150-річчя від дня
народження Михайла Чигорина випущено срібну монету вартістю 5
рублів. У Німеччині на початку 20-х років XX ст. під час
фінансової кризи кожна земля випускала свої грошові знаки, і
на багатьох виявились шахові мотиви - на одній з асигнацій
є портрет великого Адольфа Андерсена.
Але особливо часто банки використовують шахи в своїй
рекламі. Головними слоганами є - “Виберіть правильний
хід!” або “Гросмейстерське рішення”. Голландський
гросмейстер Маргейр Петурсон є керівником банку “Львів” в
Україні.

228 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Шахи і музика - загальна гармонія
Сьомий чемпіон світу із шахів і співак Василь Смислов на
запитання чому музиканти люблять шахи більше, ніж
математики, відповів:
- У шахах і музиці спільна гармонія.
І, справді, кількість музикантів-шахістів і шахістів-музи-
кантів дивовижна! У якому ще виді творчості, як не шахах,
можливий будь-який, навіть найскладніший твір,
зашифрувати умовними знаками, а тоді знову відтворити у тому
вигляді, в якому його задумав автор? У музиці, нотний запис
якоюсь мірою нагадує запис шахової партії. Тільки в музиці
сім нот, а в шахах - вісім. Так що за рівнем абстрактності до
Полігімнії ближче всього Каїса. Те ж саме можна сказати про
силу емоціональної взаємодії. Великий Андре Філідор став
відомим у Франції насамперед завдяки своїм музичним
творам. Він був майстром класичної опери, написав 25 опер, і
його бюст встановлений у Паризькій Гранд-Опері. У шахах
він за силою гри і глибини розуміння шахів переважає своїх
сучасників на 50-70 років. Його головна праця “Аналіз
шахової гри” містила фундаментальні ідеї, які стали згодом
однієї з основ теорії Вільгельма Стейніца. Фанатиками шахів
були великі Міша Ельман, Леопольд Годовський. Великий
тенор Енріко Карузо брав уроки шахів у Борі Костіча і самого
Капабланки. Геніальний скрипаль Давид Ойстрах і
композитор Сергій Прокофьев свій вільний час віддавали шахам
і навіть зіграли офіційний матч у Центральному будинку
працівників мистецтв. Переміг Давид Ойстрах, який був
присутній на багатьох міжнародних змаганнях і матчах на
першість світу 1930-1960-х років. Композитор Олександр Долу-
ханян (його прізвище деколи пишуть по-бакинськи із
закінченням - ов), у той же період захоплювався складанням
шахових етюдів і в 1930-х роках входив до світової десятки.

Розділ VIII. Не лише спорт
229
Процитую лист ще одного пристрасного любителя шахів:
“Шахами захоплююсь дуже давно і страшно люблю цю гру: в
них поєднуються мистецтво і наука. Вони дають мені
відпочинок і натхнення. Загалом моє життя можна описати так -
коректура партитур, твір другої симфонії, гра в шахи”. Автор
- композитор Дмитро Шостакович, адресат - піаніст Лев
Оборін. Інший друг Шостаковича композитор Дмитро Каба-
левський постійно брав участь у різних турнірах і грав у силу
кандидата в майстри. Мало хто в шаховому світі знає, що Се-
муель Решевський творив релігійну музику, а Найджел Шорт
і Андрій Соколов були солістами в любительських рок-групах.
Марка Тайманова зі своєю першою дружиною Любою Брук
вважали одним із найкращих фортепіанних дуетів у
Радянському Союзі, вони записали декілька платівок, які користувалися
успіхом.
Смислов і Портіш, тенор і баритон, співають на
професійному рівні, і хто знає, ким би вони стали, якби вибрали
вокальну кар’єру. Ізраїльський гросмейстер Еміль Суговський
брав уроки оперного співу і нерідко виступав на закритті
шахових турнірах з аріями. Потріш видав 2010 року CD з
піснями Шуберта.
Московський майстер Володимир Тарасевич був
контрабасистом оркестру Московської консерваторії.
Олександр Соловцов - професор Московської
консерваторії і чемпіон Москви із шахів кінця XIX ст., грав матч із
самим Чигориним. Ленінградський майстер Андрій Батуєв
закінчив консерваторію по класу вокалу, шахові композитори
Олексій Бєлєнький і Віталій Чеховер були піаністами.
Піаністами були і московський майстер Олександр Чистяков,
майстер Олександр Шацкес, автор чудової книжки “Англійське
начало”. Катя Иованович - учитель музики. Відомий
польський тенор -Ян Кєпура настільки любив шахи, що навіть нині
у польському місті Сосновєц є шаховий клуб його імені.

230 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Відомий віолончеліст Георгій П’ятигорський разом із своєю
дружиною Жаклін, сильною шахісткою, організували в Лос-
Анджелесі два супертурніри у 1963 і 1966 роках, а також матч
Фішер-Решевський. Чемпіон Швейцарії з шахів Ганс Іонер
також був музикантом.
Американський міжнародний майстер Кальвін Блокер -
успішний концертний піаніст, а шведський міжнародний
майстер Стефан Віденкеллер - один із найуспішніших
молодих шведських композиторів, створив “Шахову
баладу”—симфонічну баладу для хору та оркестра. У цьому творі
використані шахові сюжети, запозичені з пісень і саг давніх
скандинавів.
Англійський композитор Артур Блісс написав лібрето і
музику балету Checkmate, прем’єра якого відбулася у Парижі 1937
року, а восени повторили її в Лондоні. Зміст балету в боротьбі
любові (червоні) і смерті (чорні). Балет багато років йшов у
театрі Co vent Garden; 1964 року його поставили в Польщі
(м. Вроцлав). Англійський композитор Джон Кейдж разом з
великим художником Марселем Дюшамом створили
виконаний у Торонто 1968 року Chess Concert (Шаховий концерт), в
якому пересуванню шахових фігур відповідали звуки
електронної музики. Він також створив гуаш “Шахові фігури”, в якій
поєднав шахову дошку з нотами. Він найкраще висловив думку
Смислова, що шахи і музика має одну й ту ж гармонію. Ернест
Ірвінг казав про аналогічну пам’ять у шахістів і музикантів,
пов’язану із запам’ятовуванням складних музикальних рядів і
ланцюжків шахових ходів. Великим любителем шахів є
знаменитий французький шансон’є Шарль Азнавур.
Автор гімну Угорщини Ференц Еркель заснував Пештсь-
кий шаховий клуб 1859 року і до своєї смерті 1893 року був
його президентом! Один із найсильніших польських шахістів
Ян Клещинський був піаністом і композитором. Клінг Йозеф
- німецький шаховий композитор був і професором музики.

Розділ VIII Не лише спорт
231
Чемпіоном Кракова 1946 року був професор консерваторії
піаніст Тадеуш Сієйка. 12-кратний чемпіон Швейцарії Ганс
Іонер був відомим музикантом. А блискучий скрипаль Ієгуца
Менухін якось давав інтерв’ю після концерту, граючи в шахи
в одному з паризьких кафе.
Багаторазова чемпіонка Англії з шахів Ейлін Тренмер
упродовж двох із половиною десятиріч виконувала партію
кларнета в оркестрі балетної трупи “Седлерс Уельс”.
Екс-чемпіон світу із шахів Тигран Петросян, за словами
тих, хто його добре знав, відчував особливу пристрасть до
музики Вагнера. Під час аналізу відкладених позицій він
зазвичай прослуховував музикальні записи, до того ж із
вибору репертуару деколи можна було визначити, як оцінює
Петросян ту чи іншу позицію. У виграшному положенні
гросмейстер віддавав перевагу вступу до 3-го акту “Лоенгріна”, в
складному і незрозумілому - ставили хор паломників із
“Тангейзера”, а у важкому - шукав спасіння під марш із “Загибелі
богів”.
Автор “Карнавала” Роберт Шуман також належав до
числа прихильників Каїси. У 1845 році на сторінках
“Музикального журналу”, який він видавав, композитор писав: “Хоча
ферзь із його могутньою силою, можливо, символізує
мелодію, головну роль все ж відіграє король, що втілює гармонію”.
Іспанський композитор Тома Бретон (1850-1923), автор
дев’яти опер, майже сорока оперет, концерту для скрипки з
оркестром і низки камерних творів, належав до числа найси-
льніших шахістів своєї країни. Він був президентом першого
шахового журналу “Рюї Лопес”. Бретон любив повторювати,
що в шахах, як і в музиці, він вважає себе “учнем чародія”,
маючи на увазі Філідора.
Швейцарський шахіст Харрі Краатц, багаторазовий
чемпіон Женеви і музикант, поклав шахову партію на музику.
Він зробив це з партією Ботвинник-Сабо, Гронінген, 1946.

232 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Висоту звуку, що в Німеччині позначають літерами алфавіту,
він прийняв за вертикалі дошки, а горизонталі вказували на
звуковий інтервал. Ритм задає дебют. Віденська партія
розігрувалась у ритмі вальсу, будапештський гамбіт - у стилі
чардаша, а італійська - тарантелли. Композитор встановив
гармонію і фактуру.
Один із музикальних критиків порівняв стиль великих
шахістів і музикантів. Пауля Кереса він порівняв із Шопеном -
така ж легкість, елегантність, блискуча обробка деталей.
Василь Смислов - це шаховий Гайдн, а Михайло Ботвинник
часто ближче до Бетговена -- така його глибина дії на
шахового глядача. Таля порівняв із Моцартом, з його емоційністю,
рвучкістю, чарівністю і ранимістю. Ейве порівнював Таля із
Гершвіном, Спаського - з Чайковським, Ларсена — з Проко-
ф’євим, а Фішера — із синтезатором. Прославлений
віолончеліст Мстислав Ростропович казав: “Я захоплююсь шахами
дуже серйозно, вони мені навіть сняться.” Його близькими
друзями були гросмейстери Володимир Алаторцев і Віктор
Корчной. Ростропович був настільки захоплений перемогою
Корчного в 4-й партії матчу із Полугаєвським, що назвав її
“Етюд по чорних клавішах”, що нагадувало великий твір
Шопена. Останній також був великим любителем шахів, що
зафіксовано навіть на картинах.
- Шахи - це музика мозку, - так казав знаменитий піаніст
Морітц Розенталь.
Відомий майстер Едуард Ласкер грав у США із багатьма
артистами і музикантами і, з його погляду, сильнішим був
саме Морітц Розенталь, останній учень великого Ліста. Його
шаховий фанатизм був дивовижним, грав він ночі без
перерви, і на Нью-Йорському турнірі 1924 рову спостерігав за грою
із першого ряду всі парти від початку до кінця і жахливо
вболівав за Ласкера. Після його перемоги сказав:

Розділ VIII. Не лише спорт
233
- Це абсурд, коли кажуть, що артист у 50 років уже
вичерпався!
Чоловік поп-зірки Мадонни Гай Річі є великим
любителем шахів, а вона сама брала лекції у чемпіона Шотландії
Аллана Морріса. Інша поп-зірка- Стінг просто не може уявити
собі дозвілля без шахів і брав участь у шаховому шоу разом із
своїм приятелем - самим Гарі Каспаровим. Рок-опера “Chess”,
яку написав Тім Вебер, з успіхом йшла у всьому світі, зокрема
й на Бродвеї. Сюжет запозичений із протистояння Карпова і
Корчного в розпалі холодної війни. Знаменитий
югославський співак Мікі Євремович - кандидат у майстри і часто брав
участь у турнірах.
Ще 1836 року на сцені Лондонського королівського театру
Ковент Гарден була поставлена музикальна комедія “Острів
шахів”. Один із найбільших німецьких композиторів XX ст.
Ріхард Штраус (автор симфонічних поем “Дон-Хуан”, “Тіль
Уленшпігель”, “Дон-Кіхот”, опер “Саломея”, “Кавалер роз” й
ін.) був упродовж багатьох років постійним членом
Віденського шахового клубу. В архівах клубу навіть збереглась партія,
яку він виграв 1906 року у самого Цукерторта. До слова,
батько Ріхарда, валторніст Генріх Штраус, мав навіть звання
майстра і на Віденському турнірі 1882 року розділив 2-3 місця із
відомим австрійським майстром Максом Вейсом.
Сергій Прокоф’єв на запитання про те, чи може
наступити такий момент у розвитку музики, коли вичерпаються всі
мелодії, всі співочі обриси нот, відповів, що в музиці, як і в
шахах, існує безмежна змога комбінацій, і це забезпечує двом
мистецтвам нев’янути й підніматися до нових вершин. Те,
що з погляду музики, розмови про швидку смерть шахів у наш
комп’ютерний вік трохи перебільшені.
Гросмейстер Свєтозар Глігоріч на старості почав писати
музику і 2011 року видав CD зі своїми піснями! Знаменитий

234
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
диригент Борис Хайкін так любив шахи, що казав своєму
другові, гросмейстерові Марку Тайманову:
- Марку, як би я вмів грати так добре, як ти, то хіба б я
тратив час на музику?
Львівський композитор Мирослав Скорик теж великий
любитель шахів, він був президентом шахового клубу “Коник”
у Сіднеї.
Шахи і спорт
Шахи в одних країнах вважаються спортом, а в інших - ні,
хоча чисто елемент змагання в шахах значно яскравіше
виражено, ніж, скажімо, у гольфі.
Як не дивно, шахи є енергоємнісним заняттям - за час
партії шахіст витрачає стільки ж енергії, скільки бігун на 1500
метрів. Самі шахісти пов’язані зі спортом, як, загалом, і багато
спортсменів із шахами.
Найсильніше чомусь шахи пов’язані з тенісом - від самого
початку XX ст. шахісти використовували теніс для фізпідго-
товки і релаксації. Сильно й активно грали великі
Капабланка, Керес, Сабо і Левенфіш. До речі, Капабланка грав ще
й у бейсбольній команді Колумбійського університету. Із
сучасних прихильників тенісу назвемо Карпова, Бєлявського,
Крамника, Андерссона і, насамперед, звичайно, Бориса Спа-
ського. Почав він грати в теніс перед матчем із Фішером.
Деколи на тур він приходив у тенісній формі з ракетками, і після
підписання нічиєї тут же їхав на корт. Найсильнішим гравцем
у теніс був, безумовно, радянський майстер Михайло Голь-
денов, що був у 1950-х роках чемпіоном України із шахів та з
тенісу. Чемпіон Англії сер Джордж Томас був настільки
сильним тенісистом, що грав у чвертьфіналі У імблдона! Крім
того, він був неодноразовим чемпіоном Англії із бадмінтону.
Батько великого тенісиста Івана Лендла також був найсиль-

235
Розділ VIII. Не лише спорт
ним тенісистом і шахістом, учасником фіналів першості Чехо-
словаччини із обох видів спорту! Під час підготовки до
змагань у шахи грали Борис Беккер і Бйорн Борг. Борис Бекер
тренує Новака Джоковича, і їх часто можна побачити за
шаховою дошкою. Знаменитий французький мушкетер Жан
Боротра сказав, що на пенсії грає в шахи частіше, ніж у теніс.
Каліфорнійський тренер тенісу Дірк Шін включив шахи як
обов’язкове додаткове заняття для своїх тенісистів.
На запитання одного з репортерів, які хотіли дізнатися, що
спільного між шахами і тенісом, Борг відповів:
- Загальні риси, звичайно є, але характерними є
відмінності. У тенісі можна допустити десятки грубих помилок і все
ж урешті-решт виграти матч. Тоді як у шахах одна, на перший
погляд, малозначна помилка деколи тягне за собою непопра-
вимі наслідки. У цьому відношенні шахи найближче до авто-
перегонів: на секунду загавився - і катастрофа неминуча.
А ось думка чемпіона світу Р. Фішера на цю тему:
- Шахи чимось подібні до баскетболу. Деколи
доводиться довго крутитися біля кошика, перш, ніж вдасться вийти
на зручну позицію для кидання.
І, до речі, у зірки НБА Дірка Новицького два хобі - гітара і
шахи.
У Львові якийсь час існував шахово-тенісний клуб, його
Президентом був мер міста Володимир Пєхота- великий
любитель обох видів спорту. Правилом було грати парами шахи
і в теніс, і в кожній парі було по сильному шахісту і по сильному
тенісисту. В одному матчі проти пари з чемпіоном України з
тенісу я стояв на сітці, очікуючи м’яча від суперників. М’яч
був дуже легкий, і було зрозуміло, що я його “вб’ю”, і мій
партнер на задній лінії розслабився. У мене удар вийшов настільки
дивним, що м’яч полетів у інший бік і попав в око моєму
партнеру на задній лінії. Тримаючись за око, він сказав:
-Граючи з пацером, ніколи не розслабляйся!

236
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Гросмейстери початку XX ст. мало захоплювались
спортом. Крім Капабланки, можна відзначити лише фанатика
боротьби німецького гросмейстера Ріхарда Тейхмана і
американського гроса Ніколо Россолімо, який володів
коричневим поясом у дзюдо.
Різні шахісти використовували різні види спорту -
Ботвинник, Смислов і Петросян катались на лижах для
підготовки до матчів на першість світу, Каспаров грав у футбол і
плавав. Він організував декілька матчів збірної радянських
шахістів з ветеранами футбольної збірної і з журналістами. На
один із матчів були запрошені грати автор цих строк й інший
львів’янин Йосиф Дорфман, але через участь у якомусь турнірі
нам не вдалося зіграти в команді Каспарова. У футболі,
безумовно, найсильніший з шахістів - норвезький гросмейстер
Симен Агдестейн, який зіграв пару матчів за національну
збірну Норвегії з футболу. Він дебютував у матчі проти Італії в
Пескарі 10 жовтня 1989 року. Його кар’єру перервала травма
коліна.
Торкил Нільсен, чемпіон Фарерських островів із шахів і член
національної збірної з футболу в 1990 року в кваліфікації
першості Європи забив єдиний гол у сенсаційній перемозі над
збірною Австрії. Великий тренер міланського “Інтера” 1960-х
років Еленіо Еррера заставив футболістів вивчати англійську
мову і шахи для осмислених дій на футбольному полі.
Повторив подібну вправу в збірній Англії тренер Свен-Горан
Ерікссон перед першістю світу 2002 року. Кращим шахістом
тоді у збірній був захисник Рей Фердинанд. Великим
прихильником шахів є відомий німецький футболіст і екс-тренер
мюнхенської “Баварії” Феліїсс Магат, однак як партнер він надає
перевагу Fritz. Після завоювання титулу чемпіона світу
Володимир Крамник брав участь у німецькій спортивній передачі
разом із тренером клубу бундесліїп “Шальке-04”. Наприкінці
передачі учасники мали попасти футбольним м’ячем у певні

Розділ VIII. Не лише спорт
237
цілі. Крамник виграв 2:0! Після цього увесь тиждень колеги-
тренери допікали переможеному, як він міг програти шахістові!
Гравець “Інтера” Едгар Давідс дуже часто грає шахи.
Дивовижний факт: екс-чемпіон світу Макс Ейве
залишився на другий рік у середній школі через надзвичайне
захоплення футболом. Його шаховий послідовник Люк ван Велі грає
напівзахисником у любительській футбольній команді.
Цікаво, що у дружних стосунках був Давид Бронштейн з
великим воротарем і любителем шахів Львом Яшином.
Бронштейн роками мешкав на тренувальній базі московського
“Динамо” у Новогорську. Лев Яшин був уже безнадійно
хворий, і я пам’ятаю як збірна СРСР із шахів взяла його з собою
на лікування до Ізраїлю 1989 року, коли перший радянський
літак полетів прямим рейсом до Ізраїлю.
Фанатами шахів є відомі футбольні тренер Бора Мілутіно-
віч та Івіца Осім.
Шаховий майстер із ФРН П. Трегер, який мав вищий
ступінь доктора філософії і належав до числа найпопулярніших
спортивних журналістів своєїкраїни, написав спеціальне
дослідження на тему: “Шахи і футбол” під назвою “Шахи на дошці
і на траві”, у якому приводив численні паралелі між двома
іграми. На думку Трегера, шахи і футбол характеризуються
спільністю стратегічних концепцій (головна з яких полягає в
стремлінні отримати вирішальну перевагу на вирішальній
ділянці бою), подібністю історичної еволюції (від
“романтичного” періоду нестримної атаки через кризовий період
переваги оборонних концепцій до сучасної універсалізацій
збалансування наступального та оборонного аспектів гри),
аналогічними перспективами (поєднання удосконаленоїтехніки;
доброї фізичної і теоретичної підготовки, здатності до
граничної концентрації'за зростаючого значення чинника
імпровізації- і фантазії).

238 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Порівнювали шахістів з футболом: Таль - Гаррінча,
Каспаров - Марадона, Карпов - Кройф, Спаський - Пеле,
Петросян - Беккенбауер.
Щодо моделювання шахів, то великий американський
гросмейстер Ройбен Файн вважає, що модель шахів ближче до
моделі баскетболу чи пінг-понгу. Він мав на увазі, що кожний
кидок чи удар можна порівняти із окремим ходом.
Як висловлювання, рівною мірою актуального для
сучасних шахів і футболу, Трегер приводить слова Ем. Ласкера,
які відносять до 1895 року: “Суть захисту полягає не лише в
тому, аби перешкодити атаці. Існує принцип, який перетворює
задачу захисника із негативного і руйнувального у
споглядальну і творчу”.
У чемпіонаті світу із футболу 1978 року в Аргентині з
кращого боку показав себе півзахисник збірної Аргентини Осва-
льдо Ардилес. За високої техніки його вирізняла також
дивовижна швидкість думання на полі. Згодом, виступаючи за
англійський клуб “Тоттенгем”, Арділес став відвідувачем одного
з лондонських шахових клубів і декілька разів перемагав у
швидких турнірах, які там проводили.
- Футбол і швидкі шахи, - казав Арділес, - мають багато
спільного. В обох випадках головне полягає в тому, щоб
миттєво вловити суть того, що відбувається на полі чи дошці й
прийняти відповідне рішення; останнє, як кажуть, - справа
техніки.
Під час того ж чемпіонату другий тренер (а згодом і
старший тренер) національної збірної Нідерландів Ян Шварткруїс,
який ніс відповідальність за психологічну підготовку гравців,
під час змагань проводив серед своїх вихованців шахові
турніри.
- Я помітив, що чим успішніше виступає людина за
шаховою дошкою, тим впевненіше вона відчуває себе на
футбольному полі, - сказав Шварткруїс репортерам.

Розділ VIII. Не лише спорт
239
Французький журнал “Сьянс е ві” (“Наука і життя”)
притримується думки, що шахи і футбол не позбавлені подібності
в тактичному плані (мається на увазі, що і в футболі, і в шахах
недостатньо досягти територіальної переваги, треба і вразити
ворота).
Є практика, коли футбольні клуби допомагають шаховим
клубам - наприклад, шаховий клуб FC Bayer Munchen
(футбольний клуб “Баварія”, Мюнхен) був багаторазовим чемпіоном
Німеччини та Європи (цікаво, що у той час, коли футбольний
клуб перебував у кризі). Нині також є два футбольно-шахові
клуби FC Werder Bremen (“Вердер”, Бремен) і FC Boavista
(“Боавишта” з Португалії). У Словенії на початку 1990-х років
президентом футбольного клубу “Caissa-Aluminij” (“Каїса-
Амоніній”) був міжнародний майстер Данило Полайжер, який
у юності сам грав у футбол в австрійській третій лізі. У Львові
була футбольно-шахова команда “Карпати-Галичина”.
Відомий футболіст Лукас Подольскі каже: “Футбол - це ті
ж шахи, тільки без кубика!” Jupp Derwall, тренер збірної
Німеччини, казав: “Баккенбауер в центрі гри, як король на
шахівниці”.
Тренера збірної Вірменії', дворазового Олімпійського
чемпіона, Аршак Петросяна планували призначити тренером
футбольної збірної країни! Керліїїг рекламують як шахи на льоду!
Щоб краще іїггелекгуально підготуватися до боїв, чемпіон
світу із боксу Ленокс Льюїс брав участь у декількох турнірах із
активних шахів. Серед боксерів, як не дивно, було чимало
активних шахістів, наприклад, радянський олімпійський
чемпіон Валерш Попенченко, а Борис Лагутін був кандидатом
у майстри. Ленокс Льюїс вважає, що шахи чудово релаксують
після напруженого тренування, і грав у шахи майже чотири
години надень. Тренери не висловлювали задоволення з
приводу такого захоплення шахами в тренувальному таборі і
вважали, що вони знижують швидку реакціїо Льюїса! Також не-

240
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
погано грають у шахи й українські боксери брати Кличко. А
Смислов брав уроки боксу в свого приятеля, професійного
тренера, Євгенія Огуренкова. Останнім часом серед шахістів
модним стало карате, і серед успішного застосування його в
житті можна назвати польських гросмейстрів Камінського і
Кемпінського, а також югославських майстрів Максимовича і
Смоловича. Боротьбою в юності захоплювався київський
майстер Юрій Ніколаєвський.
Чемпіон світу із снукеру (більярд) Стів Девіс настільки
любив шахи, що якийсь час був Президентом англійської шахової
федерації. Самі шахісти мають тенденцію і до екстремальних
видів спорту - Люк ван Велі здійснив стрибок із парашута, а
Олександр Білявський відправлявся на Північний полюс із
військовими пілотами. На острові Нова Земля під час поїздки
на снігових санях він дуже обморозив вухо! Михайло Таль і
Олександр Білявський брали участь у кориді, виходячи на
арену проти биків! І залишились живі, хоча в обох залишились
травми від рогів бика, як шрами на долонях.
28-річний американський фахівець із підводного плавання
Джім Стівенс 1980 року встановив новий світовий рекорд
тривалості перебування під водою - 144 години 7 хвилин.
На запитання одного з репортерів, які враження він виніс із
цього побуту, Стівенс, який пристрасно захоплювався шахами
і впродовж шести днів своєї підводної епопеї розігрував в
голові нескінченні партії, відповів:
- Чорним дуже важко захищатися і в іспанській партії, і в
прийнятому ферзевому гамбіті.
Із сучасних спортсменів великими любителями шахів є
знамениті чеські хокеїсти Гашек і Мартинец. Останній виграв
в Інтернеті у гросмейстера Павла Блатного, а знаменитий
воротар Домінік Гашек - з прізвиськом “Термінатор” - навіть
грав у фестивалі в Пардубіце 2002 року. У 1950-х роках за збірну
Румунії по футболу грав міжнародний майстер Бела Шоош.

Розділ VIII. Не лише спорт
241
Талановитий австрійський маестро Юліус Перлис(1880-
1913) ділив свою прив’язаність між шахами і альпінізмом.
- Коли піднімаєшся на гору в туманний ранок, - казав він,
- відчуваєш почуття загадкової невідомості, подібно до того,
що деколи виникає у головоломній шаховій позиції.
Загинув Перлис під час сходження на гірську вершину в
умовах повного туману. Післявоєнний чемпіон Чехословач-
чини із шахів Ченек Коттнауер був гравцем національної
збірної із водного поло.
Знамениті сестри Полгар, як додатковий вид спорту,
вибрали пінг-понг і досягнули в ньому високої майстерності.
Великими любителями і майстрами пінг-понга були Таль і
Петросян.
На підставі свого великого досвіду Анатолій Карпов нині
вважає, що шахістам футбол і теніс не дуже підходять через
свій рваний ритм. Він вважає, що для шахістів найкраще
підходять плавання, біг і ходьба. А ось протилежну думку має
гросмейстер Олег Романишин, який вважає, що під час
підготовки до змагань для шахістів кориснішим є година гри в
теніс, ніж шість годин занять шахами!
Гросмейстери, поліція і пригоди
Тема неочікувана, адже шахісти переважно тихі й законо-
послушні люди. Найчастіше їх поліція переслідує через свою
дурість. Почалось це ще від найпершого чемпіона світу.
Вільгельм Стейніц грав матч по телеграфу 1890 року з Нью-
Йорка із самим Михайлом Чигориним, ходи передавались
шифром, там американська поліція прийняла Стейница за
російського шпигуна. Довго довелось пояснювати правила гри
поліції.
Американці відзначились і зі своїм єдиним чемпіоном
Робертом Фіш ером. Його 1978 року прийняли за грабіжника

242 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
банку і тримали декілька днів у тюрмі. Вийшовши, Фіш ер
написав книжку про знущання поліції. Згодом його
звинувачували в порушенні санкцій ООН проти Югославії, відізвали
паспорт і японці протримали його майже рік у тюрмі, поки
Ісландія не запропонувала Фіш еру своє громадянство.
На Олімпіаді в Кальвії 2004 року на закритті змагань віце-
президент ФІДЕ Зураб Азмайпарашвілі спробував піднятися
на сцену до президента Кірсана Ілюмжинова, та іспанська
поліція стала його грубо затримувати. Гоноровий Зураб пішов
головою вперед, наніс поліцейському травми, а тоді в тюрмі
його поліцейські добре побили. Суд виправдав його без
особливих проблем.
Американський гросмейстер Макс Длугі, екс-чемпіон
світу серед юніорів, займався бізнесом у Росії, а 2005 року його
заарештували в аеропорту Шереметьево, звинувативши у
спробі вкрасти 9 мільйонів доларів із Пензенського заводу, але
суд виправдав гросмейстера.
Сиділи гросмейстри і за політику - великий теоретик
шахів чех Людек Пахман брав дуже активну участь у Празькій
весні 1969 року і одержав декілька років тюрми. Перед
арештом його відвідав гарний приятель - гросмейстер Пауль Ке-
рес і Пахман запитав його, що той думає про його ситуацію.
Відповідь Кересабула алегорична: “Людек, ти граєш без ферзя!”
Німецький гросмейстер Петра Фейстель і
угорсько-американський гросмейстер Пал Бенко було заарештовано НДРівсь-
кими прикордонниками при спробі втечі на Захід і вони
провели в тюрмах немало часу.
Покійний югославський гросмейстер Драгутин Шахович
грав турнір у Львові 1984 року і в ресторані втягнувся в
політичну дискусію з директором заводу з Харкова. У результаті
Шаховича заарештувало КГБ, і коштувало чимало зусиль його
звідти витягти.

Розділ VIII. Не лише спорт
243
Трагічно закінчилось з цією організацією у латишського
гросмейстера Володимира Петрова. Критика країни Рад
закінчилась його смертю у радянській тюрмі 1943 року, і могила
його невідома.
З попередницею цієї організації - ОПТУ стикався і
чемпіон світу Олександр Альохін. Його заарештували в Одесі 1919
року і від розстрілу його врятувало лише те, що втрутився сам
лідер революції Лев Троцький (за легендами 1910 року він
грав у шахи у знаменитому Віденському кафе Централь із
самим Адольфом Гітлером!). Згодом сам Альохін деякий час
працював у міліції Москви слідчим!
У поліції (податковій) працювали грузинський гросмейстер
Гія Георгадзе і литовський Відмантас Малішаускас, міліцейські
погони носив і білоруський гросмейстер Віктор Купрейчик.
А легендарний президент німецької федерації Альфред Кін-
цель був генералом поліції!
Членом міліцейського клубу “Динамо” був легендарний
Давид Бронштейн, і на його матчі на першість світу з
Ботвинником 1951 року в ложі гостей було присутнє все керівництво
радянської міліції на чолі з міністром Абакумовим. Сам грізний
Берія у злі роки в Тбілісі викликав ночами майстра Миколу
Сорокіна для нескінченних бліців.
Невдовзі після цього довгі роки радянськими шахістами
керував колишній генерал КГБ Іван Серов, далі керівництво
перейшло до полковника юстиціїВіктора Батуринського, який
починав свою кар’єру у першого керівника радянської
Федерації шахів Миколи Криленка, кривавого сталінського наркома
юстиції.
А майстер Гоглідзе, засновник грузинської шахової школи,
був братом грізного заступника начальника радянського МВД
Лаврентія Берія. Брат також грав у шахи...
До речі й легендарний організатор Дортмундських
супертурнірів Юрген Граштат все життя працював поліцейським
інспектором!

244 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
... 1937 рік НКВД розглядало змову шахістів і військових!
Шеф радянських шахів В. Криленко був у дружніх стосунках з
маршалом Блюхером і вислав кількох шахових майстрів на
Далекий Схід, щоб сховатися від репресій. Польський
гросмейстер Адам Кулічовскі був зареєстрований за фінансові
афери.
Проблеми із правоохоронними органами мав не один
гросмейстер -досить згадати знамените кабаре “Тро писана” в
Гавані, де “гуляли” під час Олімпіади 1966 року Таль із Корч-
ним. Після декількох чарок Талю прийшло в голову
потанцювати з однією дівчиною, що дуже не сподобалось негру, який
її супроводжував, закінчилося ударом пляшки по голові для
екс-чемпіона світу. Скандал страшний - Фідель Кастро
розпорядився розібратися з нападником - за свідченням
легендарного голови Кубинської федерації Баррераса, того ніхто
більше не бачив. Таль відійшов, грав з перев’язаною головою і
показав кращий результат Олімпіади. Це дало привід Тиграну
Петросяну пожартувати, що лише “залізне” здоров’я Таля
могло перенести таке.
Аналогічний випадок був із гросмейстером Володимиром
Савоном і Олександром Панченком у Дніїїропетровську 1981
року- по голові отримав Савон, але його кар’єра відтоді піїи-
ла донизу.
У радянських шахах у 1950-1960-і роки були дещо інші
звичаї і проведення вільного часу часто зводилось до карт та
випивки. Витяг із одного міліцейського протоколу в Москві:
“При вході в готель було затримано двох громадян, один ніс
іншого на плечах. Під час перевірки документів встановлено
імена: одного - гросмейстер Анатолії! Лугіков, а іїшюго -
гросмейстер Михайло Таль!”
За аналогічні “гріхи” мілщія тоді затримувала багатьох грос-
мейстрів, насамперед легендарного Леоніда Штейна. Із
сучасних гросмейстерів на “екскурсіях по непорозумінню” в по-

245
Розділ VIII. Не лише спорт
ліцейських відділках деяких країн “брали участь” Яан Ельвест
і Ерік Лоброн.
Грузинського гросмейстера Ігоря Єфімова, що мешкає тепер
в Італії, якось поліція заарештувала під час турніру поблизу
бази НАТО - у ті часи радянським громадянам було
заборонено перебувати поблизу цих баз!
Словенський майстер Иоже Шишка був членом таємних служб
і особистим охоронцем маршала Тіто в середині 1940-х років. До
цього, 1941 року, як член групи партизанів, він особисто
пограбував у Любляні італійський банк і гроші пішли на
визвольний рух.
Гросмейстери не особливо охоче брали участь у
військових діях і тому лише декілька з них по непорозумінню
потрапили у полон. Ратмир Холмов побував у японському полоні
1944 року, декілька років провів у радянському полоні
угорський гросмейстер Ласло Сабо, і під час югославської війни у
сербському полоні опинився хорватський гросмейстер Зденко
Кожуль. Для всіх полон закінчився без особливих наслідків,
крім Ласло Сабо, що вийшов звідти з вагою 46 кг! Тоді як
Ратмир Холмов довго не міг забути японську кухню!
Угорські гросмейстери Гедеон Барца і Янош Флеш
недолюблювали один одного, і Флеш за образу якось подав до
суду на Барца. Суд присудив Барці вибачитися або два місяці
тюрми. Барца зібрав речі і сказав:
- Вибачитися перед Флешем? Ніколи!
Президент румунської шахової федерації гросмейстер Алекс
Крисан попав до тюрми через проблеми зі сплатою податків.
Але найсмішніший випадок трапився далеко за північ на
довгому мості через Москва-ріку в середині 1990-х років. Два
майбутніх чемпіони світу, загулявши, вирішили збільшити
кількість рідини в ріці. Цей процес викликав велике зацікавлення
патрульної машини, що проїжджала поруч. Ця історія
коштувала гросмейстерам по 200 доларів!

246
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
У тюрмах йде своє шахове життя - один американський
шахіст грав із тюрми за листуванням й досягнув одного з
найкращих рейтингів серед американських дописувачів.
Проведення сеансів у тюрмах також звична річ, і навіть сам
Анатолій Карпов відвідав із сеансами декілька російських тюрем.
Американські майстри Норман Вайтекер і Рей Вайнштайн
отримали великі терміни, до того ж другий - за вбивство.
Югославський гросмейстер Мілан Матулович наїхав
машиною на жінку і відсидів 9 місяців.
Латвійсько-польсько-американський гросмейстер Алекс
Войткевич сидів через відмову служити в Радянській армії.
Але всім далеко до легендарного Дешапеля, який брав участь
у повстанні проти французького короля 1832 року. Із тюрми
йому довелось писати прохання:
- Я дуже старий і хворий для тюрми.
А вже про гросмейстерські боксерські поєдинки ще більше
є що сказати. Граючи на юнацькій Спартакіаді України 1969
року, команда Львова зустрічалась із командою Києва. У
боротьбі за перше місце Саша Бєлявський сидів між мною і Ро-
манишиним і здобув величезну перевагу. У дитинстві у нього
була звичка у виграшній позиції тримати з півхвилини руку
над фігурою, якою він збирався ходити. Це вивело з себе
майстра Вовочку Пересипкіна (на жаль, його невдовзі вбили
у Київському парку) і він зі всієї сили вдарив по руці суперника.
Остовпілий Бєлявський тут же наніс удар у чоло Пересипкіну
- той же вилетів із крісла. І почалася бійка. Ми з Романишиним
і киянами ледве заспокоїли “півнів”. Старший тренер збірної
Києва і України хотів дискваліфікувати Бєлявського, але згодом
зрозумів, що зробить проблеми собі. А партія “перших півнів”
закінчилась внічию.
Найзнаменитіша бійка на вищому рівні була між Семуелем
Решевським і Мітелем Найдорфом в Амстердамі 1950 року.
Між Петросяном і Корчним в Одесі 1974 року під час матчу

Розділ VIII. Не лише спорт
247
претендентів відбулася бійка ногами, під столом. Петросян
матч здав, а відтоді під столом ставлять перегородку, щоб
уникнути подібних “футбольних матчів”.
Дуже відомий кулачний бій гросмейстерів Наума Рашков-
ського і Євгенія Свешнікова у 1970-х роках. Розлючений Раш-
ковський наніс нокаутний удар, але ... зламав не щелепу
супернику, а свою руку. Свешнікова після цього прозвали
“залізною щелепою”. На Олімпіаді в Бледі 2002 року перед
останнім туром була “Bermuda-party” і деякі учасники, які не
планували грати наступного дня, добре випили. Напився й капітан
датчан і проспав здачу заявок із складом. Довелось піднімати
на гру смертельно п’яних, і тут пішов потужний бій, в якому
постраждав капітан.
Ця “бермуца” пам’ятна всім і нападом на Василя Іванчука,
після чого він довго лікував щелепу. А в останньому турі
першості Франції 1987 року була величезна бійка між майстрами
Андруе і Сере. Перший був сином відомого гонщика
“Формули- 1 ” і за пару років його знайшли вбитим у Сені.
Та що казати, ще 1867 року на турнірі у Лондоні Парселл
підбив око самому Блекберну!
Із гросмейстерських бійок ще можна згадати “бій” Спась-
кого і Гіпслиса на командній першості світу серед студентів
наприкінці 1950-х.
Київського гросмейстера Ігоря Платонова було вбито 1993
року під час пограбування його квартири - у нього була
величезна колекція марок.
Гросмейстер Володимир Маланюк служив у Військово-
морському флоті в чині капітана третього рангу. Граючи в
Кубку чемпіонів за ЦСКА 1988 року, він дуже багато, на думку
керівництва, спілкувався з опальним Корчним, за що одержав,
повернувшись додому, в Севастополь, 10 діб гауптвахти.
Великі друзі гросмейстери Едвін Кеньгіс і Алоїз Квейніс
завжди на бундеслігу до Німеччини їздили машиною, і, якось,

248 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
1994 року на них, на території Польщі напала білоруська
мафія. Гросмейстерів відвезли до лісу, забрали машину,
роздягнули і забрали документи. Була зима, ніч. Можна уявити собі,
як була здивована польська поліція, виявивши замерзлих
гросмейстерів! До її честі треба сказати, що вони зробили
неможливе - спіймали ґанстерів.
Міністром внутрішніх справ Словенії був Мар’ян Бандль,
першорозрядник, член клубу ЛШК (Любляна).
Є багато поліцейських шахових клубів, особливо в
Німеччині та Австрії. Був у Белграді і знаменитий полщейський
шаховий клуб імені гросмейстера Трифуновича, який був його
багаторічним членом.

Розділ IX. Епізоди шахових баталій
249
РОЗДІЛ IX.
ЕПІЗОДИ ШАХОВИХ БАТАЛІЙ
Наш єдиний етюд
Багато сильних шахістів любили складати етюди на
підставі своїх практичних партій. Серед чемпіонів світу - це і
Стейніц, і Ботвинник, і Смислов, який надрукував недавно
збірник 40 етюдів. Із сучасних гросмейстерів лише Джон Нанн
і особливо Ян Тімман намагались щось зробити в цій галузі.
Нам 1992 року зустрілась одна ідея, яку, здавалось,
непогано було б виразити в етюді.
Білявський - Михальчишин
1992
1. 	g5.
Перехід у пішакове закінчення 1 .Сс5 Схс5 2.Крхс5 Kpd7
3. 	Kpd5 Кре7 4.Крс6 Кре8 5.Kpd6 Kpd8 б.Креб Кре8
приводив лише до нічиєї.
1.. 	.hxg5.
У випадку l...fxg5 2.Cxg7 g4 З.е5 виграш простий.
2. 	Cxf6!!
Неочікувана жертва фігури - після 2...gxf6 3.h6 Kpf7
4. 	Kpxd6 g4 5.е5 g3 б.еб білі виграють відразу.
2.. 	.Kpxf6 3.Kpxd6g4 4.e5Kpxf5.
Після4...Кр17 5.е6Кре8 6.f6gxf6 7.h6 білі легко виграють.
5.е6 g3 6.е7 g2 7.e8D glD 8.De5 Kpg4 9.Dg7, і білі
виграють.
Здавалося б все просто, але коли ми показали цей етюд
міжнародному майстру Желяндінову, той сказав:
- Шахи - це не шашки - бити не обов’язково!

250
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
І він показав
1.. 	.CF4!!
Доводиться грати 2.Сс5 Kpf7 3.g6 Kpg8. Можна й З,..
Кре8, і чорні просто стоять на місці. Єдиний шанс полягає в
2.gxf6 gxf6 3.Kpd5 Kpf7 4.Kpc4!, намагаючись зіграти
Kpd3 і СеЗ, розмінюючи слонів.
4.. 	.Сс1 5.Kpd3Kpg7 6.Cc5Cf4 7.СеЗ Се5 8.Крс4!, а
тепер назад на еб, слон на d6, і після е4-е5 білі виграють.
Якщо чорні грають 4.. .Cd6, намагаючись встановити слона
на f8, то після 5.СеЗ Cf8 6.Kpd5 Cg7 7.Сс5 Ch8 8.СаЗ!
виграючи темп. 8...Cg7 9.Cd6Ch8 10.e5 Cg7 (після 10... fxe5
11 .Cxe5 Cxe5 12.Крхе5 Кре7 13.f6 виходить класичний
виграний для білих пішаковий ендшпіль) 11.еб Кре8 12.Крс6
СЬ8 (або 12.. .Kpd8 13.е7Кре8 14.Kpd5Kpd7 15.e8DKpxe8
Іб.Креб).
13.Cf8!! Kpxf8 14.Kpd7, і білі виграють.
Ух! Аналітичний етюд врятували, але до складання етюдів
повернемося на старості.
Мої учні
Ніколи не думав у молоді роки, що мені доведеться стати
професіональним тренером. Коли я вступив на фізичний
факультет Львівського університету, шахове відділення
функціонувало лише в Московському інституті фізкультури, а мені дуже
подобалась фізика, і я не бачив себе шаховим професіоналом.
На першому курсі університету я зайшов до рідної школи, і
учитель фізкультури попросив мене провести декілька занять
із початківцями. Займався я півроку, деяким дрібничкам
навчився.
У 1975 році Олег Романишин запропонував мені
співпрацю і поїздку з ним як секундант на чемпіонат СРСР 1975 року.
(Згодом я був його секундантом на чемпіонаті СРСР 1976 року,

Розділ IX. Епізоди шахових баталій
251
в міжнальному турнірі 1978, і на ленінградському супер-турнірі
1977, де Олег переміг разом з Талем, ми розмовляли по
телефону перед партією і після по годині!)
Співпраця з Олегом дала мені неймовірно багато - я
навчився правильно аналізувати, побачив, як грають і
аналізують супергроси, як вони готуються до партій. До речі, я
завжди перед чемпіонатами СРСР серед молодих майстрів
радився з Олегом - він докладно міг розповісти про мої
слабкості й проблеми.
Ще однією моєю ученицею стала Майя Чибурданідзе. Мій
друг Тамаз Георгадзе запропонував потренувати її до матчу
на першість світу 1978 року з Ноной Гапріндашвілі.
Попрацювали ми добре, а наприкінці матчу Тамаз посварився з
батьком Майї (кажуть, дійшло до бійки), і його вигнали з групи
тренерів. Уже в 1980 році старший тренер А. Карпова
гросмейстер Ігор Зайцев запропонував мені працювати з ними і
до 1985 року я працював у групі. У цей період мені довелось
відмовитися від двох заманливих пропозицій попрацювати
під час претендентських матчів із Білявським і Смисловим.
У 1986 році разом з Иосифом Дорфманом ми відкрили
школу у Львові - серед учнів були гросмейстери Віталій Голод і
Андрій Максименко, які самі тепер стали маститими
тренерами.
У 1989 році в Будапешті я познайомився з симпатичним
швейцарцем, міжнародним майстром Лукасом Бруннером і
мені запропонували зробити з нього гросмейстера. Лукас був
мот найулюбленішим учнем, добрим виконавцем, він міг
працювати в стилі Білявського - 8-10 годин. Однак його не
підтримала дружина, щоб продовжувати кар’єру шахового
професіонала. Він одружився (друга спроба) на чудовій дівчині з
Елісти, в них ростуть троє синів - двоє від першого шлюбу й
один - від другого. Він працює у швейцарському банку
CREDIT SYISSE, який був головним спонсором швейцарсь¬

252 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
ких шахів в особі дивовижно відданого любителя шахів
доктора Вільяма Вірта. Лукас має у ФІДЕ посаду головного
аудитора, він трохи тренував нову зірку швейцарських шахів Ян-
ника Пелет’є. Лукасу я допомагав на незабутніх Більському
міжзональному 1993, матчах із КсіЖун 1994, з Віктором Корч-
ним 1996.
Тоді я почав працювати з незрівнянною Алісою Марич,
уже претенденткою на звання чемпіонки світу. Вона була
членом клубної команди мого знаменитого “Агроуніверзалу”. Ми
багато працювали разом на олімпіадах, турнірах
претенденток, у цей період роботи з нею 1994—1999 рр. - один із
найплодотворніших у моїй кар’єрі. Та був час і на інші
виклики, я став тренувати талановитого польського юніора
Матеуша Бартеля, він став дворазовим чемпіоном Європи
серед юнаків до 18 років.
Тоді ж я став працювати з голландською збірною юніорів і
жіночою командою. Жаокін Пенг і Tea Ланчава стали віце-
чемпіонами Європи-2004 і 2006, а талановиті юніори Ерік ван
дер Дул і Денніс де Фройгт - гросмейстерами.
Збори з командою Польщі мені завжди приносять
задоволення працювати з такими класними шахістами як Міша
Красенков і Бартек Мачея, якого я тренував особисто. А мій
улюблений учень Матеуш Бартель став найсильнішим
польським шахістом.
Тренував багато дивовижних команд - збірну СРСР 1989
року, що це були за особистості - Полугаєвський, Салов, Бі-
лявський, Гуревич, Іванчук, Гельфанд! Далі “Агроуніверзал” з
Крамником, Анандом, Шортом, Гельфандом, збірні жіночі
Словенії і Нідерландів на олімпіадах і першості Європи.
Саша Білявський - зовсім інша історія, він мій
найближчий друг, і ми багато годин провели, працюючи разом.
Допомога™ йому на міжзональних турнірах і першостях світу було
честю для мене. Найбільше запам’ятався випадок на міжзо¬

Розділ IX. Епізоди шахових баталій
253
нальному в Сіраці 1987, Саша захворів важким ренітом,
температура - 40, антибіотики. Пропустив 2 партії, але після 10-го
туру був лідером, використав усі ресурси організму. І ось
наступні - дві білими підряд з переслідувачами Портишем і
Садовим. Прошу зробити дві нічиї, адже голова після хвороби
не буде працювати, та й з погляду турнірної тактики кращого
не придумаєш. Я побачив на собі погляд зверху донизу і почув:
-Я- Білявський, я на нічию не граю!
Партії він програв, у матчі претендентів не попав, але
залишився Білявським.
Далі я перейшов тренером збірної Туреччини, де Бетуль
Ілдіз та Кубре Озтурк стали чемпіонками Європи світу серед
юніорів.

254
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ X.
ШКОЛА ВОЛОДИМИРА ГРАБІНСЬКОГО
Михайло Олексієнко
Маленький Михайло зачісував волосся догори вверх. Він
пояснював, що хоче бути ближчим до Всесвіту і легше
приймати звідти сигнали. Коли треба було порахувати варіанти -
піднімав очі догору. До стелі. Тому, що дошка заважає. На ній
не дають змоги під час турніру пересувати фігури для аналізу.
А в уяві легко можна робити ходи. Домашнє завдання
переважно розв’язував дорогою додому в трамваї. Просто їхати
сумно, а почнеш думати над позиціями і час у дорозі летить
непомітно.
Попри яскраві здібності, майстерність Михайлика росла не
надто швидко. Його ровесники вже виконували
гросмейстерські бали, а він досі був першорозрядником. У нього абсолютно
не було інстинкту хижака. Якщо отримував важку позицію,
тоді червоніли вуха, з’являлась концентрація і природній
оптимізм плюс фантазія знаходили неймовірні порятунки. А ось
перевага після дебюту чи навіть виграшна позиція часто-густо
закінчувались серією помилок. Виграні позиції його
розслабляли і недбалою грою перетворювались у нуль в турнірній
таблиці. За своїм характером Михайло абсолютно
безконфліктна людина, його не приваблювала боротьба характерів у
шахах. Йому цікавіше був творчий елемент. Він як митець
малював картину, як математик розплутував головоломки. Треба
було чекати, поки маленький блондин із кучерявим волоссям
подорослішає. Стане серйознішим.
Пройшов час. Михайло захистив кандидатську дисертацію
з математики. Став сильним гросмейстером. У нього
народились двоє синочків. Його запрошують працювати тренером

255
Розділ X. Школа Володимира Грабінського
різні національні збірні. Він є справді добрим тренером.
Завжди життєрадісний, готовий поділитись знаннями, вміє
пояснити складні речі й має для цього широкі знання та хорошу
пам’ять. Перший з гросмейстерів, хто приходив на партію як
на свято у вишиванці. Гарно знає англійську і коментує турніри
високого рівня для глядачів, розказуючи нюанси зіграних
партій. Записує навчальнівідео для бажаючих вдосконалюватись
у шахах. Тренерські та батьківські обов’язки приносять багато
приємних клопотів і менше залишається часу позайматись
самому та зіграти у змаганнях. Він міг бути успішним у різних
галузях. Але йому надто подобається доводити свої шахові
гіпотези та теореми.
Олексієнко Михайло (2552) — Гупта, Абхіджит (2590)
[С06]
9th Parsvnath Open New Delhi IND (7), 12.01.2011
[Олексієнко Михайло]
1.е4 [Несподіванка! Мій суперник грав французьку партію
всього кілька разів у житті. Я відчував, що він підготував якийсь
варіант під мене, але вирішив поки що не відхилятися від
свого репертуару.]
1.. 	.е6 2.d4d5 3.Kd2 Kf6 4.е5 Kfd7 5.Cd3 с5 б.сЗ Кеб
7.Ке2 cxd4 8.cxd4 f6 9.exf6 Kxf6 10.KG Dc7 11.0-0 Cd6
[Тут я зрозумів, де мій суперник мене “чекає”. До цього я
завжди тут ходив 12.g3. Відповідно я вирішив зіграти якийсь
інший варіант. Я завершую розвиток, і ми просто граємо в
шахи без домашньої підготовки.]
12.Cg5 0-0 ІЗ.ТсІ Cd7 14.Ch4 [У більшості позицій з
такою пішаковою структурою білі хотіли б розміняти чорно-
польного слона навіть ціною у 2 темпи!]
14.. 	.Kh5 [Чорні не допускають вигідного білим розміну
типовим маневром коня, відкриваючи вертикаль для тури.
Водночас вони створили типову “загрозу” позиційної жертви
якості, яку я, деякий час подумавши, вирішив допустити.]

256
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
15.СМ TxG!? 16.gxG Cxh2+ 17.Kpg2 [Зазвичай після такої
жертви якості білий король опиняється під атакою, а в цій
позиції я можу використати відкриту вертикаль “h” і розпочати
атаку сам!]
17...Kf4+ [17 Cf4! Комп’ютер не боїться віддавати чор-
нопольного слона за коня і сміливо ставить його на f4.6 18.ТсЗ
Tf8 19.ТЫ g6 20.Cg3]
18.Kxf4 Cxf4
Тепер у мене дуже легка гра: я просто веду всі фігури в
напрямку лінії “h” і короля суперника.]
19. 	ТЫ! [Жертвуючи якість за атаку!] 19...g6 [19...Схс1
20.Dxcl! Якщо чесно, то я навіть не рахував цей варіант -
просто оцінив, що у білих має бути вирішальна атака. У
чорних жодна фігура не захищає короля, а усі чотири фігури
білих беруть участь в атаці! 20...g6 (20...h6 21.Dc2) 21.Cxg6
hxg6 22.Dh6 3 матовою атакою]
20. 	Cg3 Cxg3 21.fxg3 [Тепер мій король захищений, ау
чорних лише 1 пішак за якість. У білих велика перевага. Мій
суперник намагається відіграти матеріал, але потрапляє під
пряму атаку та отримує мат!]
21.. 	.Db6 22.Dd2 Kxd4 [У цей момент я порахував варіант,
який стався у партії, до самого кінця, хоча комп’ютер
стверджує, що сильніше було зробити тихий хід на кшталт 23.ЬЗ, а
вже тоді завершувати атаку]

Розділ X Школа Володимира Грабінського
257
23. 	ТИ4 е5 [23.. .К£5 24.Cxf5 exf5 за білих виграє буць-який
логічний хід (25. Dxd5, 25. ТЬ4, 25. Tel)]
24. 	Dh6 Dxb2+ 25.Kphl! [Саме у цьому полягала ідея ходу
23.ТЬ4 - звільнити поле hi для короля!]
25...Ке2 26.Dxh7+Kpf8 27.Dh8+Kpe7 28.Th7+Kpe6
29.Cf5+!! [Після цього ходу мій суперник здався. До речі,
цей хід не тільки гарний, а й абсолютно єдиний шлях до
перемоги.]
[Далі могло бути 29.Cf5-H! 14 29...Kpxf5 (29...gxf5
30.Th6+Kpf7 31.Df6+Kpg8 32.Th8#) 30.Tf7+Kpe6 (30...Kpg5
31 .Dh4#) 31 .Df6#]
1-0.
Мартин Кравців
Мартин почав грати в турнірах зовсім маленьким. Він
бавився в шахи і посміхався. Посміхався, коли знаходив
правильний хід, коли мав виграну позицію. Та це було геть інше,
ніж глузування над суперником. Він просто насолоджувався
процесом гри. Віктор Карт казав, що в цього малого блищать
очі від щастя під час гри і саме це є талант. Мартин назбирав
величезну колекцію медалей в юнацьких чемпіонатах
України. Три золотих і багато срібла з бронзою. Найбільше серед

258
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
усіх львівських хлопців. Його стиль у шахах це розрахунок.
Мінімум тактичних помилок. Недарма один із сайтів,
підрахувавши кількість ходів у різних шахістів, що співпадали з
першою лінією комп’ютера, визнав Мартина одним із лідерів
у світі. Це не добре і не погано. Просто шаховий чіп був
вмонтований у його голову під час народження. Львівські
гросмейстери, збираючись на бліц-турніри, вже давно
знають, що виграти може кожний, але найбільше турнірних
перемог у бліці у Мартина. Це не випадковість. Так само як і те,
що свою першу велику перемогу в кар’єрі він здобув саме в
блискавичній грі на Всесвітніх інтелектуальних іграх у Китаї.
У бліці немає часу на глибокі стратегічні ідеї, важливіше не
помилятись та забирати підставлене суперниками. Наявний
добрий тактичний зір, ніколи Мартина не підводив.
Навіть зараз, будучи гросмейстером, під час партій він
думає і посміхається. Йде турнір. Боротьба за призи, рейтинг.
Тиша. Всі довкола важко працюють, зосереджено рахують
варіанти. Довкола атмосфера важкої розумовоїроботи. Таце не
про Мартина. Він є натуршпілер у доброму значенні цього
виразу. Грає так само легко, як дихає. На інстинктах. Коли збоку
дивитись на пересування сороканіжки, то це здається
складною механікою. А насправді все простіше. Так і у шахах. Хтось
шукає новинки. Хтось знаходить незручні дебюти для стиля
суперника. А Мартин просто переграє суперників хід за ходом.
Перераховує. Не роблячи великого акценту на дебюті. До того
ж його класичний дебютний репертуар не дуже пасує до
тактичного таланту. Іспанка, ферзевий гамбіт. Це йде з дитинства.
Мартин знайшов свою мелодію і не хоче себе ламати. Йому
так зручніше. Це дає суперникам змогу вгадати під час
підготовки. Деколи слабші за рейтингом завдяки цьому засушують
нічейки білим кольором проти гросмейстера Кравціва. Але, з
іншого боку, ці солідні дебюти майже неможливо підірвати
дебютною бомбою на будь-якому рівні. Тому, якщо проаналі¬

Розділ X. Школа Володимира Грабінського
259
зувати статистику результатів Мартина, можна виявити
великий відсоток нічиїх і дуже рідкісні поразки. Стабільна нервова
система - це плюс Мартина.
Комусь важко грати дві партії в день, дехто дуже чутливий
до побутових умов. Мартина ціїсавить гра. Решта дрібниці.
Він не дуже перебірливий, тому і частиле за інших грає в
турнірах. У нього більше партій у мегабазі, ніж в його ровесників.
Досвідчені тренери відразу випишуть шаблонні рецепти, що
треба прискіїїливіше планувати графік змагань, краще
відновлюватись від турнірів. Хоча подібні загальні поради не
враховують індивідуальності спортсмена. Бо хіба легко відмовитись
від турніру, якщо саме шахи викликають усмішку. А можливо і
сам спортсмен зміниться з досвідом. Побачимо...
Кравців Мартин (2621) - Федорчук Сергій (2633) [В32]
Львів, 07.12.2015
[Кравців Мартин]
[Партія з останнього чемпіонату України. До цього туру в
мене була лише одна перемога, тому на партіїо проти
гросмейстера з Вінниці я виходив у бойовому настрої.]
1.е4 с5 2.Kf3 Кеб 3.d4 cxd4 4.Kxd4 Db6!? [Невеликий
сюрприз від Федорчука. Раніше віїї цей варіант не грав.]
5.КЬЗ Kf6 б.КсЗ еб 7.Cd3 d6 8.СеЗ Dc7 9.f4 аб 10.Df3
[У попередніх партіях я робив у ЦІЙ ПОЗИЦІЇ коротку
рокіровку. 10.0-0 Се7 1 l.Df3 0-0 12.Tael Ъ5]
10...Се7 11.0-0-0 Kb4 12.g4 Ь5 ІЗ.КрМ Kd7!? [Юнь
наперед відходить назад і прикриває поле Ь6. Тепер після Kxd3
cd Ь4 білий кінь уже не зможе відійти на а4.]
[13...Kxd3 14.cxd3b4 15.Ka4Kd7 Іб.ТсІ з перевагою]
14.Thfl [Неточність, яка дає змогу чорним отримати
комфортну позиціїо.]
[14.Се2! Сильніїие було зберегти білопольного слона.
14...Кхс2? 15.Тс1! КхеЗ 16.КхЬ5+-]

260
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
14.. 	.Kxd3 15.cxd3b4 16.Ке2 [16.Ka4?Dc6p]
16.. 	.а5 17.Tcl Db7 18.Kd2 0-0 19.g5 Da6 20.Cgl a4
21.h4 Cd8 ? [Федорчук недооцінює атаку білих і втрачає час.
Краще було одразу відповісти контрударом у центрі або
створити свою атаку.]
[21...d5 22.exd5Cb7 23.Тс6Схс6 24.dxc6 з компенсацією]
22.Ь5 е5? [Ослаблює білі поля с4 і d5] 23.Кс4 exf4?! [Другий
невдалий хід поспіль і позиція стає близька до програної.]
24.Kxf4 Cxg5
25. 	Kd5!± [Навіть не треба рахувати варіанти, щоб оцінити
позицію після цієї жертви якості. Ферзь на аб поза грою, а білі
коні повністю контролюють весь центр.]
25.. 	.Ке5 [25...Cxcl 26.Txcl Ке5 27.Кхе5 dxe5 28.Тс6!+-
з наступним Ь6]
26. 	Dg3 Схсі [26...Ь6 27.Кс7+-]
27. 	Тхс1 Себ [27...f6!? Єдина нагода не програти одразу.
28.Кс7 Db7 29.Kxd6 Db8 30.Cd4±]
28. 	h6 [Подумавши декілька хвилин, я знайшов форсований
виграш.]
28.. 	.g6 29.Dg5!f6[29...f5 30.De7Tf7 31.Dxe6+-]
30.Kxf6+ Kph8 ЗІ.Кхеб Cxa2+ [Суперник вирішив дати
декілька шахів наостанок.]
32. 	Крха2 Ь3+ [32...аЗ ЗЗ.ЬЗ+-]
33. 	КраЗ dxe5 34.Dxe5 Txfb 35.Cd4Taf8 36.De7.1-0.

Розділ X. Школа Володимира Грабінського
261
Андрій Волокітін
Тренер ходив по класах й агітував на заняття до шахового
гуртка. Приповідав, що шахи є цікавою грою, і просив дітей,
які хочуть займатись, підняти руки. Бажаючих вистачало, але
на перше тренування з цієї школи дійшло тільки двоє хлопців.
Одному з них було вже вісім років, а він не знав, як ходять
деякі фігури. За сучасними стандартами дебют Андрія Волокі-
тіна був досить запізнілий. Проте далі його шаховий прогрес
відбувався надзвичайно динамічно. Всі розряди, зокрема й
перший, були здобуті лише за рік і з першої спроби. Кожний
новий турнір закінчувався підвищенням кваліфікації. Одразу
було очевидно, що шахи для малого Андрія це набагато більше
ніж просто гра. Його бажання грати та займатись
зашкалювало. Він жив вивченням нових дебютів, цікавився довкола
шаховими історіями, розчинявся від щастя в нових книжках,
з азартом розв ’язував домашнє завдання. Під час турніру
другого розряду мама давала йому заспокійливе. Андрій настільки.
хвилювався і переживав, ніби кожен тур грав свою партію
життя.
Уже за чотири роки занять доріс до першої нагороди на
чемпіонаті світу до 12. Далі срібло до 14. Ну а в п’ятнадцять
років прийшов перший дорослий тріумф. На чемпіонаті
Європи серед чоловіків вдалось виконати гросмейстерську норму
і кваліфікуватись на чемпіонат світу. Після цього результату на
Андрія звернули увагу. Тодішній чемпіон світу Володимир
Крамник зазначив в інтерв’ю, що Андрій має величезний
потенціал. На підтвердження авансів у 18 років Андрій виграв
у блискучому стилі чемпіонат України і зробив великий внесок
у першу в історії перемогу національної збірної України на
шаховій Олімпіаді. Потрапив у світові топ-20 за рейтингом і
став найрейтинговішим юніором у світі. Позаду були Раджа-
бов, Мамедьяров, Накамура, Аронян та інші зіркові гравці.

262 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Павло Єльянов тоді писав, що “Андрій багато працює, всі партії
проводить з великим завзяттям та підходом до гри нагадує
самого Гаррі Каспарова”. Олексій Широв зазначав, що крім
“якісного розрахунку варіантів, Волокітін дуже часто відшукує
несподівані ходи для своїх суперників”. Левон Аронян казав,
що навчився в Андрія розігрувати дебют з надзвичайною
швидкістю, а відтак тиснути на психіку суперника своїми
знаннями та домашніми аналізами. І справді, дебютна підготовка
Андрія вражала великою кількістю новинок, гарними
розробками, динамічним підходом. Ось, наприклад, що писав
знаменитий Ян Тімман, який присвятив партіям Андрія цілий розділ
у своїй книжці “Атака”, яку було надруковано 2006 року.
“Волокітін ще дуже далекий до свого повного розквіту як
шахіст. Він звернув увагу на себе під час Олімпіади 2004 року в
Іспанії, де грав напрочуц продуктивно. Його внесок був
фундаментом для перемоги української збірної. Він завжди шукає
динаміку в своїй грі і цим нагадує мені молодого Веліміровича.
Дуже мотивований гравець з приємним обличчям та
сповнений шалених шахових ідей. Справді буде цікаво продовжити
спостерігати за його кар’єрою. Я думаю, він має
надзвичайний потенціал, хоча йому ще бракує досвіду”.
Отже, тоді всі були абсолютно переконані, що
вісімнадцятирічний юнак з жагою до шахового аналізу, сповнений енергії
і мотивації незабаром стане претендентом на звання чемпіона
світу. Проте, як часто буває, наші недоліки - це продовження
наших чеснот. Максималізм у пошуку ходів часто веде до цейт-
нотів. Бажання проаналізувати дебют якнайглибше
закінчується недостатньою увагою в тренуванні міттельшпілю та
ендшпілю. Велика мотивація та надбажання перемоги стає
причиною, що нервова система не витримує напруження у
вирішальних партіях. У кожного спортсмена бувають
перемоги в турнірах, так і прикрі невдачі. Варто згадати приємне.
Чотири сухих перемоги над Магнусом Карлсеном і декілька

263
Розділ X Школа Володимира Грабінського
нічиїх - однозначно найкращий баланс у світі. Завойована
красива колекція нагород на чемпіонатах України серед чоловіків:
два чемпіонства, срібло та бронза. Є срібло на чемпіонаті Евро-
пи по рапіду. Проте, знаючи характер Андрія, можна не
сумніватись, що він прагне більшого і готовий для цього
докладати всі зусилля. Та й працювати Волокітіну неважко, бо він
справді любить шахи.
Наступна партія Андрія Волокітіна отримала визнання
багатьох гросмейстерів. За неї проголосувала більшість як за
партію року та навіть назвали безсмертною. Ось, наприклад,
відгук семісотніка Євгена Томашевського. Волокітін - Маме-
дьяров - партія, яка справила на мене найбільше враження
2012 року. Яскрава демонстрація можливостей сучасних шахів:
битва в гострому теоретичному варіанті відбувається “на межі
добра та зла”, де красива атака з жертвами приводить до
лаконічної кінцевої позиції, в якій торжествує дух над матерією.
Деякі неточності лише ще більше закручують інтригу для
глядачів і додають шарму цьому поєдинку. Переглядаючи партію,
ми маємо справу зі справжнім мистецтвом на різних етапах -
починаючи від домашнього аналізу до останнього ходу в
ендшпілі, який розставляє всі акценти.
Волокітін, Андрій (2724)- Мамедьяров, Шахріяр (2748)
[В96]
EU-Cup 28th Eilat (1.2), 11.10.2012
1.е4 с5 2.Kf3 d6 3.d4 cxd4 4.Kxd4 Kf6 5.КсЗ аб б.СеЗ
Kg4 7.Ccl Kf6 8.Cg5 Kbd7 9.De2e6 10.0-0-0 Dc7 Il.f4b5
12. 	f5 Ь4?! [Іншою альтернативою було обережне 12 е5!
13. 	Kd5 Kxd5 14.exd5, але можливо, це не дуже пасувало до
войовничого характеру Шахріяра]
13.fxe6 ЬхсЗ 14.exd7+ Kxd7 [Після 14...Cxd7 15.Dc4!
схЬ2+ Іб.КрЬІ Dxc4 17.Схс4Се7 18.TheII білі отримували
кращий ендшпіль]

264 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
15.Dc4! схЬ2+ Іб.КрЬІ Кс5 17.е5 [Поспішність. Андрій
пам’ятав, що варіант веде до переваги білих, але підзабув
деталі, що найкращим ходом є 17.Се2!]
17...ТЬ8! 18.exd6Cxd6 19.Tel+Kpf8 20.Cd3 h6??
Вирішальна помилка, яку навіть комп’ютер припускається в своєму
аналізі Єдиним ходом, який тримав позицію чорних, є
дивовижне 20...ТМ! з метою 21.Dxb4Kxd3 22.Dd2Kxel 23.Txel h6]
21.Cd8!! [Ян Тімман, комментуючи партію для New in Chess,
назвав 21-й хід білих “безсумнівно, найвражаючим за останні
декілька років. Білі жертвують цілу фігуру лише заради виграшу
темпу”.]
21.. 	.Dxd8 22.Thfl Tb7 [22...f6 23.Кс6+-] 23.Cg6 f6
24.Dd5? [Помилка, за яку глядачам варто порадіти.]
[Якби Андрій знайшов сдвоєння тур з 24.ТеЗ!+-, ми не
мали би насолоди побачити чудову кінцівку партії]
24.. 	.Те7™ 25.Кс6 СЬ7 [Цей хід разом із попереднім і є
тим захистом, який проґавив Андрій]
26.Dxc5 Схс5 27.Kxd8 Cd5 28.Tdl Се4! 29.Kf7 Txf7??
[Саме зараз Шахріяр програв партію. Він випустив з уваги
наступний хід білих. Абсолютно потрібним було 29...Cxg6!
30.Kxh8 Се8! 31 .Td8 Те4! з добрими шансами на нічию]
30.Tfel! Схс2+ 31.Крхс2 Kpg8 32.Td8+ Tf8 33.Txf8+
Cxf8 34.g4!

Розділ X. Школа Володимира Грабінського
265
Тихий останній хід спрямований на обмеження чорноїтури
та позиція тотальної домінації білих в ендшпілі без двох пішаків
робить цю партію справжнім шедевром.]
1-0.
Юрій Криворучко
Юрій Криворучко не був шаховим вундеркіндом. Важко
повірити, коли це кажуть про шахіста такого рівня. Проте, це
правда. У Львові, мабуть, знайдеться не одна людина, яка,
почувши про черговий успіх учасника національної збірної
гросмейстера Криворучка, розкаже своїм дітям, що колись
тато випередив майбутнього гросмейстера в турнірі третього
чи другого розряду. А коли син наївно спитає, чи тато також
би міг бути гросмейстером, доведеться серйозно задуматись.
Ностальгічно зітхнути. А чому б і ні, - якби не кинув тоді шахи.
Ось реальний приклад.
Юра зміг! І став не пересічним гросмейстером, які їздять
по регіональних любительських швейцарках Франції чи
Польщі в надії зачепити приз. Юрій спромігся стати одним з
найсильніших гросмейстерів в Україні, а його найкращий
рейтинг у кар’єрі - 2717 дав змогу піднятись на почесне 34
місце в світовому списку найсильніших шахістів.

266
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Деколи нетерплячі батьки, побачивши, що дитина не
одразу здобуває титули і хтось з ровесників грає краще, роблять
висновок про відсутність великих перспектив. Починають
шукати нових занять для реалізації дитини. Проте таланти в
шахах розкриваються по різному! Хтось починає сяяти в
зовсім юному вщі. Такий талант неможливо не помітити. Проте
трапляється, що юним зірочкам не вистачає наполегливості
та енергії на довгий спортивний шлях. їхня кар’єра схожа на
метеор, піїс минає так само стршко, як і сходження на
вершину. Звичайно, й надалі вони продовжують грати, проте
крива успіхів демонструє, що ці хлопці вже “повертаються з
ярмарки”.
Інший тип - це спортсмени, які розкриваються повіль-
ніїне, проте їхній талант глибший. Вони, переважно, багато
працюють над шахами, вміїоть досягнути доброго
коефіцієнта корисної дії від тренувального процесу, тому
демонструють високі результати навіть у зрілому вщі. Як приклади
згадуються Лайош Портіш, Лев Полугаєвський, Олександр
Білявський, Борис Гельфанд. Маю відчуття, що ця історія саме
про Юру.
Його характер проілюструють декілька історій. Вперше
Юріїо вдалось кваліфікуватись з юнацького чемпіонату України
на Європу аж у вісімнадцятирічному віці. Тренера поселили
в одному номері зі спортсменом. Хтось іїшшй, поїхавши за
кордон, де є змога поспілкуватись з ровесниками, міг би
захопитись цим, деякі навіть на змаганні не можуть вирватись із
мережі Інтернет. Проте досі пам’ятаю, що десь близько десяти
вечора юнак просив вимикати світло та лягати відпочивати,
бо завтра тур. У результаті бронзова медаль.
Друга ситуація, яку виразно охарактеризував Юрій, сталась
коли я поїхав працювати в Емірати. Домовились, що буду е-
мейлом присилати підбірки з вправами. Також рекомендував

267
Розділ X. Школа Володимира Грабінського
якісні книжки з колекціями задач для самостійного розв’язання
молодим львівським гросмейстерам. На мій погляд, навіть
шахісти високого рівня, мають постійно підтримувати мозок
у тонусі, періодично розв’язуючи етюди, складні комбінації,
різноманітні підібрані позиції, що дають змогу не втрачати
здатності до якісного розрахунку варіантів. Дехто висилав
відповіді з невеликими затримками, були й ті, хто не
відкривали мій е-майл.
Відповідь від Юрія завжди приходила пунктуально та
розв’язки традиційно були якісними. Він відносився до шахів
не як до тобі. Для нього це була праця. Раз взявся, то не
можна робити абияк.
Одна з властивостей його характеру - спортивна затятість,
яка допомагає у важких позиціях і ситуаціях. Можна
нарахувати багатенько гірших ендшпілів, врятованих завдяки
спортивної впертості та хорошої техніки. Це робить його добрим
командним гравцем, особливо на високій дошці, бо золоте
правило каже: “Нічиїми матч не програється.”
Має вміння грати вирішальні партії. В двох поспіль
чемпіонатах Європи Юрій видав серію перемог “на замовлення”.
Шахісти так кажуть про партії, коли вибору нема, й тут “або
пан або пропав”. І це показник сили нервової системи!
Більшість спортсменів ламаються. Не витримують. Не вірять. Юрій
на двох успішних для себе чемпіонатах Європи “накатував
на фініш” у шаленому темпі. У 2008 році в останніх партіях
набрав 3,5 з чотирьох можливих, а 2013 року фінішним
спуртом назбирав аж 4,5 із 5. Вигравав і білими, і чорними. Зайве
казати, що означає перемоги поспіль у подібній ситуації над
шахістами калібру Каруани, Сміріна, Жигалко, Л’Амі та ін.
Здатність перемагати у ключових партіях - показник
справжнього спортсмена. Це дає великі сподівання на майбутнє...

268 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Криворучко Юрій (2697) - Гранда Цуніга Хуліо (2697)
[С54]
ESP-chTCECLUB Honor, 16.08.2015
[Криворучко Юрій]
1.е4 е5 2.К13 Кеб З.Сс4 Сс5 4.сЗ Kf6 5.d3 0-0 6.0-0 d6
7.Kbd2a6 8.Cb3 Ca7 9.h3Ke7?! [Схожі позиції виникають в
антиберліні й там план з переведенням коня на g6
вважається чи не найкращим, проте при слоні на ЬЗ він вже не такий
вдалий.]
ІО.Теї Kg6 ll.Kfl Себ [Можна було перевести коня на f4
після 11...Kh5!? 12.d4 Khf4 13.Kg3 h6 (Після 13...Df6? у
білих є нагода тактичної можливості 14.КЬ5!±, яка приводить
до великої переваги 14...Kxh5? 15.Cg5+-) 14.СеЗ Df6
15.Сс2І, але й тут завдяки контролю над центром і пунктом
f5 білі зберігають перевагу]
12.Kg3 h6 13.d4Dd7 14.Сс2!? [У білих трохи більше
простору, тому є сенс зберегти якомога більше фігур] [14.СеЗ СхЬЗ
15.Dxb3 Tfe8]
14...с6 15.СеЗ Tfd8 16.Dd2 De8!? [У мене є чіткий план
Tadl, Del, Kf5 з загрозою Ch6, тому чорні тримають ферзя
ближче до королівського флангу, щоб мати змогу захистити
пішака з поля f8]
17.Tadl Cb6

Розділ X. Школа Володимира Грабінського
269
18. 	с4!! [Завдяки тактичним можливостям білі захоплюють
ще більше простору і центральних полів].
[Після 18.Kf5 Df8 19.Dcl Сс7І білі зберігають невелику
перевагу].
18.. 	.Схс4? [Вирішальна помилка. Після 18.. .Сс7 19.d5 Cd7
20.КІ5І чорні зберігали міцну, хоч і дещо пасивну позицію].
19. 	Dc3! [Мій опонент розраховував лише на 19.Db4?Cb5
20. 	а4 (20.dxe5 с5! у цьому і мінус ферзя на полі ЬА) 20.. .с5
21. 	dxc5 Схс5].
19.. 	.exd4 [Не рятувало й 19...Сха2 20.dxe5 СхеЗ 21.exf6
Cf4 22.Kh5+-].
20. 	Kxd4 d5 [20.. .Cxa2 21.b3d5 22.Db2+-] 21.exd5Cxd5
[21...Cxa2 22.dxc6bxc6 23.Cxh6+-].
22. 	Cxh6 [Я достатньо довго рахував 22.Kdf5, але тут
перевага білих зменшується 22... СхеЗ 23.Txe3Df8 24.Kxh6+Kph8
25.Kg4] 22...Df8 [22...Ce6 23.Cxg7 Kpxg7 24.Kxe6+ &e6
25.Kh5-H—].
23. 	Kdf5 Dc5 [23.. ,gxh6 24.Dxf6+- У чорних надто слабий
король].
24. 	Dxc5 Схс5 25.Cxg7 Ке8 26.СсЗ Kf4 27.Ке4 Схе4
28.Txe4Txdl+ 29.Cxdl Kd5 30.Tg4+Kph7 31.Се5 [Точніше
було 31.Вс2 з форсованим матом 31...Kxc3 32.Kd6+ Kh6
33.Kxf7+ Kph5 34.Cg6#, але й хід у партії достатній для
перемоги].
1-0.
Вовк Юрій та Андрій
У шахах якось історично не складається з династіями. Важко
пояснити чому шахові здібності та любов до гри надзвичайно
рідко передається від батьків, які досягнули високих
результатів, до дітей. Дивним є факт, що в історії можна перелічити
на одній руці приклади, коли в сім’ї, де тато чи мама стали

270
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
гросмейстером, народжується дитина, яка теж досягає
найвищого шахового звання. Чомусь частіше буває, коли сестрички
грають на високому рівні. Усім відомі приклади сестер Полгар,
Музичук або Косінцевих. Випадків братів-гросмейстерів як
не дивно менше. Тому хотілось би розповісти про Андрія та
Юрія Вовків. Цікаво, що брати абсолютно різні за характером.
Попри приблизно однаковий рейтинг та рівень гри, кожен із
братів йшов до цього своєю дорогою. Юрій старший на три
роки і звісно, довгий час опікувався Андрієм. З дитинства
згадується історія, як Андрій загубив дорогий мобільний
телефон. Уже за двадцять хвилин він забув про втрату і зовсім
цим не переймався! Проте Юра ще довго переживав і не міг
заспокоїтись. І справді, за характером Юра значно
емоційніший, вибуховий, можливо тому в його кар’єрі частіше
трапляються дуже потужні злети, наприклад, перемога в Каппель-
ля-Гран чи прекрасний виступ у чемпіонаті Європи. Та й коли
він кваліфікувався на Кубок Світу відзначився гарними
партіями та перемогою в матчі над Робсоном і боротьбою на
рівних з китайським вундеркіндом Вей І. Можна також згадати
його феєричний виступ на чемпіонаті світу з бліцу. В одному
змаганні Юра зробив нічиї з Карлсеном, Свідлером, Леко,
Гельфандом та обіграв Ароняна, Малахова, Мовсесяна, Войта-
шека, Вашье-Лаграва та показав елітний перфоманс 2827.
Андрій Вовк спокійніший і його результати стабільніші, без
різких перепадів. Відрізняється і шаховий стиль братів. Юра
майстер створення хаосу на дошці. Чим заплутаніше
ситуація, тим комфортніше для нього! Йому вистачає енергетики
та впевненості підкручувати гру, створювати шторм на дошці,
коли ціна кожного ходу чи помилки максимальна. Він
любить дивувати суперників з вибором дебюту і частенько
знаходить несподівані ідеї в різних варіантах. Тут варто згадати
як на тренуванні під час лекції Юрій запропонував новинку,
яку невдовзі успішно використовували в своїх партіях Іванчук

271
Розділ X. Школа Володимира Грабінського
та інші елітні шахісти. Заплутувати суперників у грі,
експериментувати з новими дебютами, філософствувати з простих
питань - це його стиль гри та життя. Андрій більше
намагається переграти суперників завдяки доброго позиційного чуття.
Різні вони і поза шаховою дошкою. Юра з успіхом захистив
кандидатську, пише гарні вірші на різних мовах. З
задоволенням описує свої шахові поїздки, роблячи це талановито. Він
знаходить час і самому організовувати турніри. Андрій любить
спорт, добре грає у футбол. Дає шахові уроки і має тренерські
успіхи. Юра має широкі знання, проте Андрій вміє виокремити
головне. Цікаво слідкувати, як кожен з них йде до успіху своїм
шляхом. Такі різні два брати, два гросмейстера.
Robson, Ray (2680) - Vovk, Yuri (2628) [СИ]
FIDE World Cup Baku (1.1), 11.09.2015
[Вовк Юрій]
[Цю партію було зіграно 2015 року проти молодого
американського гросмейстера Рея Робсона - однієї з найбільших
надій американських шахів. Зазначений поєдинок вважаю
найкращим серед моїх творчих здобутків за шахівницею на
сьогодні. Найприємнішим для мене є те, що вдалося провести
насправді повчальну партію, переграти суперника не лише
тактично, а передусім стратегічно.]
1.е4 еб 2.d4 d5 З.КсЗ Kf6 4.е5 Kfd7 5.f4 с5 6.KG Кеб
7.СеЗ cxd4 8.Kxd4 Сс5 9.Dd2 0-0 10.0-0-0 аб И.КЬЗ СЬ4
12.Cd3b5 13.Kd4?l [Розіграно популярний варіант
французького захисту, котрий я ретельно (як мені тоді видавалося)
підготував перед Кубком Світу. Ретельність моєї загальної
підготовки була поставлена під сумнів болісною поразкою від
китайського гросмейстера Вей ї у наступному колі змагань. З
іншого боку, ту партію я програв у іншому розгалуженні цього
варіанту -11 ,D£2, що все ще дає підстави довіряти своєму ана-

272
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
лізу у лінії П.КЬЗ. Якби там не було, зроблений Робсоном
тринадцятий хід білих я вже не аналізував. Та про це аніскі-
лечки не шкодую, адже 13.Kd4 відверто невдалий хід - білі
надто захопилися ідеєю звільнення від надокучливої зв’язки
коня сЗ без ослаблення ферзевого флангу ходом аЗ. Зі
статичного погляду ідея виглядає непогано, однак з динамічного
боку зрозуміло, що стільки разів ходити однією фії'урою в дебюті
не можна.]
13.. 	.СЬ7 14.Кхс6Схс6 15.Cd4 [Мрія білих врешті
здійснилась. Однак за неї довелося більше заплатити, ніж надбати:
кінь білих, зробивши третину з усіх ходів своєї армії, далеко
не тріумфально покинув дошку, а, отже, його темпи фактично
згоріли. Звичайно, у білих все ще не гірша позиція, але про
дебютну перевагу вже варто забути.]
15.. 	.Кс5 16.Df2 Kxd3+ 17.Txd3 Се7 [Попри візуальну
привабливість позиції білих, з огляду на потужний
блокадний пункт d4, у них немає жодних суттєвих приводів для
гордості, адже після неминучого проведення чорними ходу Ь4,
поганий білопольний французький слон остаточно оживає.
Після цього у чорних достатньо простору, немає слабкостей і
поганих фії'ур, а, отже, й значних підстав для занепокоєння.]
18.Kdl Ь4 19.ТЬЗ

Розділ X. Школа Володимира Грабінського
273
Робсон продовжує грати амбіційно, концентруючи сили
на королівському фланзі. План білих надзвичайно
небезпечний: поставити коня на еЗ і провести ф5, після чого або кінь
потрапляє на чуцову клітинку ф5, або ж білі проводять вбивче
фб. Як я вже згадував, у чорних добра гра, але вони
потребують рішучих і точних дій.]
19.. 	.Тс8! [Цікавий і тонкий хід, власним алгоритмом
пошуку котрого я відверто пишаюся. Отже, я зрозумів усю
небезпеку плану білих, побічно усвідомивши надзвичайно
важливу річ, що мої потенційні проблеми на королівському фланзі
передусім спричинені недостатньою кількістю сил на цій
ділянці дошки. І лише білопольному слону під силу стати
захисником власного короля. І саме типове французьке
переведення слона на g6 через е8 є правильним шляхом, і ось чому
зіграно корисне 19...Тс8!?замість шаблонного 19...СЬ5?, дебі-
лопольний слон просто б контролював порожню і непотрібну
діагональ. ]
20.КеЗ f5! 21.g4? [Легковажне і помилкове рішення.
Суперник прагнув заманити мене в пастку на двадцять другому
ході, однак, вказана пастка не є дуже складною, а, отже, її
легко оминути. Надмірне захоплення тактичними можливостями
і нехтування принципом гармонійного розташування фігур
дорого коштує білим: чорні переходять у стрімку контратаку. ]
[21.De2! Точний хід ціль котрого, звичайно ж, не у нападі
на пішака аб (виграти такого пішака в цій позиції одначає лише
надбати проблем на голову свого ж короля), а у правильній
підготовці g4, де білі фігури займають найкращі атакувальні
позиції. Водночас, у чорних є аж декілька гідних
можливостей протистояти грі суперника.]
21.. 	.fxg4 22.Kxg4

274
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
22.. 	.Се8! [Мій суперник, мабуть, сподівався лише на
22...Txf4?! 23.Dxf4 Cg5 24.Kf6+ Dxf6! (24...gxf6? 25.Tgl±)
25.exf6 Cxf4+ 26.Kpdl]
23. 	Kf6+ [Хід - прозріння, котрий свідчить, що білі вже
зрозуміли усі небезпеки власної позиції, адже взяття коня пішаком
веде до форсованої нічиєї.]
23.. 	.Cxf6! [23...gxf6? 24.Tgl+Cg6 25.Txh7!Kpxh7 26.Dh4+
Kpg7 27.Txg6+ Kpxg6 28.Dg4+Kph7 29.Dh5+Kpg7 30.Dg4+
Kpf7 31.Dh5+ Kpg7 32.Dg4+= однак річ у тому, що чорним
уже не потрібна нічия!]
24. 	exf6 Cg6! 25.fxg7 Т£7 [Класичний приклад сутності
позицій такого типу! Якщо у ендшпілі різнопольні слони
зазвичай засвідчують неминучість нічийного результату, то у
гострих позиціях з ферзями і турами усе навпаки - лише
загострюють позицію і підсилюють можливості атакувальної
сторони. Власне, з огляду на це, у білих уже безнадійна позиція.]
26.Се5
26.. 	.Dg5!! [Ефектний і дуже сильний хід, котрий наробив
багато шуму у шаховому світі: відомий німецький
гросмейстер Я. Густафсон, передусім завдяки саме цьому ходу (хоч і
не відкидаймо загалом добру гру чорних у цій партії), назвав
цю партію партією ігрового дня на Кубку Світу. Не менш
відомий іспанський гросмейстер Ф. Вальєхо на своїй сторінці

275
Розділ X. Школа Володимира Грабінського
в одній із соціальних мереж зосередився виключно на самому
ході, назвавши його ходом ігрового дня на Кубку Світу.]
27.ТеЗ [27.fxg5 Txf2 28.сЗ Те2 29.Cd4 е5-+]
27.. 	.Схс2 28.Kpd2Cg6 29.Tcl Тхсі ЗО.КрхсІ Df5 [Попри
розмін однієї пари тур, білим не стало легше. Король білих
гине під натиском активних чорних фігур.]
31.De2 d4 32.Tb3 [32.Cxd4 Тс7+-+; 32.Tg3 d3 33.Dd2
Td7 34.a3 De4-+]
32.. 	.Dbl+ 33,Kpd2Dc2+ 34.Kpel d3 35.Ddl Td7 36.Txb4
d2+ 37.Kpe2 Dxdl+ [І білі здалися, адже після взяття ферзя
вони отримують мат у три ходи]
0-1.
Грабінська Мирослава
У дитинстві Мирося мріяла стати співачкою. Батько
привів дитину до палацу культури. Зайшли в гурток співу.
Вчителька в залі гаркнула: “Падаждітє! ” І тут семирічна дівчинка різко
змінила життєві пріоритети - співачкою їй бути вмить
розхотілось. Позадкувала в коридор, а навпроти двері з вивіскою
“Шахи”. Батько, який сам трошки грав, вмовив доньку
спробувати. Так випадковість, що тривала лише мить, вирішила всю
подальшу долю.

276
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
їй дуже пощастило з першим тренером. Філатов був
справжнім аматором і свою любов до шахів передавав дітям.
Маленьку ученицю називав чемпіонкою. Проте успіхи прийшли
не одразу. Два рази займала останнє місце у фіналі України
у своєму віці. Перейшовши в групу майбутнього чоловіка, у
14 років зробили акцент на комбінаційні шахи, фантазію.
Це більше відповідало характеру дівчини. У командному
чемпіонаті України Мирославі вдалося поставити натуральний
мат у сицилійському гамбіті Григорію Тимошенку. Гросмейстер
з колегою Шнейдером після аналізу винесли вердикт -
“дівчинка грає в бісову силу”.
Під час вступу до університету, виходила з логіки, що
шахісти багато подорожують, тому обрала лінгвістику. Знання
англійської стало в нагоді, коли отримала пропозицію
тренувати дівчат у Дубаї. За чотири роки натренувала дівчаток від
початкового рівня до медалей на чемпіонатах ОАЕ з шатранжу
(так в арабських кра'інах досі називають шахи). І повернулась
до рідного Львова.
Hrabinska, Myroslava (2225) - Fierro Baquero,Martha
Lorena (2273) [B15]
Breizh Masters (Women) 4th Guingamp (2), 27.02.2006
[Hrabinska Myroslava]
Суперниця Марта Фієрро Бакеро, багато років найсильніша
шахістка Еквадору, а тепер ще й входить у жіночу комісію ФІДЕ
і засновник міжнародної шахової академії в Італії].
1.е4 g6 2.d4 Cg7 З.КсЗ сб 4.f4 d5 5.е5 Db6 6.Ка4 Dc7
7.Ce3Kh6 8.Kf3Cg4 9.Ce2Kd7 [Я вирішила не чекати, поки
чорні почнуть підривати центр f6 або с5 і почала свій активний
план].
10.с4?! [ризикованастратегія] 10...dxc4 ll.Kg5 [Самеце
я готувала, роблячи попередній хід].

Розділ X. Школа Володимира Грабінського
277
11...Схе2 12.Dxe2 еб [Насамперед, Марта зробила цей
хід відштовхуючись, що я не можу побити на с4. Чорним
варто було спробувати втримати зайвого пішака 12... Ь5! ?].
13.Dxc4! [Неможливе є можливим!] 13...Ь5
14.Кхе6!! [Мені подобалось робити цей хід. Деколи ми всі
хочемо відчувати себе трошки “Талем”].
14...fxe6 15.Dxe6+ Kpd8 [не було кращим і 15...Kpf8
через 16.d5! відкриваючи слона 16...bxa4 (16...cxd5 17.Тс1)
17.dxc6]
16.Кс5 Те8? Цей природній хід є помилкою.]
17. 	f5!! [Створюючи загрозу Cg5].
17...Тхе6 [17...Кхс5 18.Cg5+].
18. 	Кхе6+Крс8 19.Кхс7Крхс7 20.f6 і білі не без пригод
перемогли. 1-0.

278 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Віта Чулівська
У м. Городку (Львівська область) не було ніяких шахових
традицій. Абсолютно жодних. Декілька літніх
першорозрядників, ось і все. Відсутній шаховий клуб чи навіть гурток, де
могли би збиратись аматори або займатись діти. Годі знайти
навіть шахового годинника.
Проте не сталося б щастя, та нещастя допомогло. У важких
дев’яностих, зіткнувшись з проблемою опалювання басейну
в дитячому садочку, тренер з плавання Микола Матвієнко
опинився перед дилемою. Чим займатись з дітьми? Він був
фаховим ватерполістом і любив роботу з малечею. Вирішив
навчати дошкільнят грати у шахи, які не потребують дорогого
обладнання. Не будучи професійним шахістом, Микола
Іванович вміє зацікавити дітей, замотивувати батьків та створити
потрібну атмосферу. Тому не дивно, що дуже швидко багато
його вихованців доросли до другого-третього розряду. Діти
не дуже зациклювались на зубрінні дебютів чи інших
тонкощах, але запалились від тренера завзяттям до гри та
по-справжньому полюбили шахи.
Матвієнко запросив Грабінського тренувати тричі на
тиждень у Городку, знайшов приміщення, та як він каже, “жебрав
у спонсорів”, щоб возити дітей на змагання.
На його місцеві дитячі турніри спеціально прилітали у
Городок команди з Москви, Азербайджану, Польщі, Білорусі,
Молдови, не кажучи про українців з усіх регіонів. Як
результат за двадцять років у Городку налічується десяток кандидатів
у майстри. Андрій Грех і Володимир Ветошко доросли до
звання міжнародних майстрів, а Володимир Мелешко став
майстром ФІДЕ і дипломованим шаховим тренером.
Вражає шаховий бум, який запустив Микола Матвієнко. Аж
троє городківчан вигравали чемпіонати України в своїх
вікових категоріях. Можна тільки уявити, який потенціал прихо¬

279
Розділ X. Школа Володимира Грабінського
ваний у містах мільйонниках, якщо подібне вдалось у
районному містечку з 17-ти тисячами жителів.
Одна з дівчаток, яка спочатку ходила на шахи під
мотивацією допуску до плавання, була Віта Чулівська. Саме вона
стала першим городоцьким гросмейстером. Ще маленькою
демонструвала справжній спортивний характер і проявляла
дива витримки, переграючи старших опонентів у довгих
партіях. У своїй віковій групі їй постійно доводилось змагатись з
Катериною Лагно, Анною Музичук, й ці партії навчили не
боятись та вірити в перемогу з будь-яким суперником.
Почавши свій шаховий шлях у маленькому містечку в пер-
шостях дитячого садочка “Барвінок”, Віта завдяки шахам
відкрила світ, побувавши на змаганнях у СІЛА, Еміратах,
об’їздила по турнірах всю Європу. Разом з Юрієм Криворучком
створила гросмейстерську сім’ю і вже сама тренує іноземців
по Інтернету.
Наталія Букса
Перше покоління учнів найуспішніше! Саме це мені
пояснював батько Андрія Волокітіна. Я був юнаком, який ось-ось
закінчив Інститут фізкультури, а він тренував збірну Украшу
по боротьбі. Він знав, про що каже. І мабуть був правий:
енергія молодості важливіша, ніж досвід. Но мене досі мотивує
бажання спростувати цей постулат! Тому я був радий, коли
мама Наталії Букси (на той момент юної чемпіонки України
до 10), порозмовлявши з іншими батьками, зібрала групу дітей
1-2 розряду і запропонувала мені їх тренувати. Тричі на
тиждень я займався з малюками, а відразу після них на тренування
приходили молоді гросмейстери. Діти виходили з кімнати, а
входили професіонали. Шість-сім гросмейстерів в одній
кімнаті: Юрій Криворучко, Міша Олексієнко, Юра Вовк, Андрій
Вовк, Мартин Кравців, Славік Жеребух і дівчата Мирослава

280
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
та Катя. Подібна група - мрія любого тренера. Будь-який
конкурс проходив на ура. Молоді шахісти намагалися випередити
один одного усюди, мотивація зашкалювала. Атмосфера -
запорука успіху! За півтора роки я запропонував Наталії Буксі
залишатися на вечірнє тренування. Першорозрядниця
займалась серед гросмейстерів. У неї відчувався потенціал.
Незабаром надійшло запрошення тренувати юнацьку збірну
ОАЕ. Там було все по вищому розряду. Я провод ив тренування
в розкішних шахових палацах Дубая, Шаржі в Абу-Дабі, замість
неопалювального взимку львівського шахового клубу. Коли
мої учні вигравали арабські чемпіонати серед юнаків та дівчат,
це було святом. Подібних святкувань я не пам’ятаю за 20
років роботи в Україні.
Стежив за успіхами молодих львівських гросмейстерів.
Тішився. Чітко розумів, що 99 % того, чого міг їх навчити, вже
зроблено до від’їзду. Єдине, мене гнітило розуміння того, що
в молодшій групі теж були четверо-п’ятеро малюків, які за
потенціалом могли стати гросмейстерами...
Пропрацювавши неповних три роки, попросив тамтешню
федерацію відпустити мене додому. В Еміратах все зрозуміли
і навіть не взяли штраф за розрив контракту. Дубай справді
чудове місто, але я народився у Львові. У нас немає співаючих
фонтанів і 163-поверхового Бурдж Халіфа - найвищої будівлі
в світі. Стиль навпаки. У Львові на центральній площі
забороняли робити ширину будівлі більше, ніж у три вікна; за більшу
їхню кількість стягувалася окрема плата. У Львові немає
жодного хмарочоса, сучасного метро, немає розкоші. Але як каже
мій товариш Андреас, у будь-якої маленької церкви більше
історії, ніж у всій архітектурі Дубая. Повернення було питанням
життєвих пріоритетів. Головна причина від’їзду в тому, що
хотів поміняти всю красу життя і сервісу в Еміратах на роботу,
де учні будуть знову надихати своїми успіхами.

Розділ X. Школа Володимира Грабінського
281
Удома почалася війна. Вона проходила далеко від Львова,
але які тут можуть бути шахи? Рік не хотів і не міг працювати.
Щоранку прокидаєшся і замість кави зі страхом вмикаєш Інтер-
нет. Що сталося за ніч і скільки загиблих? Удень оновлюєш
стрічку новин і лише одне бажання - щоб не було ніяких
новин. Нічого доброго на війні статися не може. Тренер має
надихати учнів. А від того, що відбувається хотілося або тупо
мовчати, або голосно кричати.
Наталія Букса навчалась в університеті й кваліфікувалась
на чемпіонат світу до 20. Навчання на юридичному факультеті
займало багато часу. Ситуація була як у фільмі: спортсменка,
відмінниця й загалом красива дівчина. Важка конкуренція для
шахів. Але Наталя сама сказала, що хоче добре підготуватися
до першого в житті чемпіонату світу. Часу було небагато.
Вирішили обновити дебютний репертуар, і на чемпіонаті світу
більшість варіантів гралось уперше. Розв’язала багато завдань.
Свіжі книжки Огарда і Красенкова стали дуже доречними.
Рекомендую! Загалом, підчас підготовки нічого суперреволю-
ціонного не було. Так буває. Працюєш двадцять років, хлопці
виграють купу турнірів, але чемпіонат світу ніяк не виходить.
А у цьому випадку, мабуть, хтось зверху вирішив натякнути
Наталі, що шахи варті її уваги. Дали знак!
Думаю, про турнір і біографію НаталІЇ буде цікавіше
запитати саму чемпіонку.
Розкажи про батьків і перші кроки у шахах.
Мама закінчила інститут фізкультури, вона займалася
лижним спортом. Тато дуже недовго ходив у шахову секцію, але
продовжує любити шахи досі, й не випадково, що саме він
познайомив мене з грою, коли мені було п’ять років. У сім
років я вже стала першорозрядницею, а першими титулами
були виграш срібла на чемпіонаті України до 8-ми років і
чемпіонство до 10-ти. Згодом я поїхала на чемпіонат Європи, і
там була катастрофа. Батьки були засмучені результатом.

282 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Декілька місяців по тому мій тренер Юрій Привалов помер.
Почалася друга зміна в школі, й півтора роки я не ходила на
тренування. Загалом вся моя шахова кар’єра проходить
стрибками - то успіх, то перерва.
Знаю, що за результатами незалежного тестування після
закінчення школи ти набрала 198 балів із 200, і це дало тобі
змогу вибрати університет та спеціальності. Як вийшов
такий високий результат, загалом нехарактерний для
спортсменки, і чому обрала саме юридичний факультет?
У 2013-му я серйозно перехворіла, і у мене рік вилетів у
навчанні. Я багато пропустила в школі, тому довелося
серйозно попрацювати наступного року, увесь тиждень був
розписаний з репетиторами. Довелося забути навіть про шахи.
Добрий бал за тестами дав шанс вибирати. Я розглядала
можливість юридичного факультету, комп’ютерних технологій,
архітектурний, економічний, можливо, навіть інститут
фізкультури. Мої батьки дуже допомогли прийняти рішення,
організувавши для мене зустріч з успішними людьми з кожного фаху.
Мене найбільше вразив юрист, і зараз я не шкодую про свій
вибір. Зовсім не хочеться пропускати заняття, університет став
другою сім’єю.
Гросмейстери Адріан Михальчишин іМаргейр Петурссон
частенько збирають провідних львівських шахістів, щоб
пограти в бліц, поспілкуватися. Завдяки цьому ти отримала
неодноразову нагоду перевірити себе в партіях проти
сильних гросмейстерів. Чи допоміг цей досвід на чемпіонаті світу?
Ці турніри значно зміцнили мою психологію. Коли я
вперше виграла у гросмейстера (ним був Михайло Олексієнко) і
зробила нічию з Андрієм Волокитіним, то для мене це був
фурор. Я приходжу додому і з задоволенням аналізую ці бліц-
партії. Після подібних турнірів переконуєшся, що можна грати
навіть проти дуже сильних суперників.

Розділ X. Школа Володимира Грабінського 283
Що запам ’яталося на чемпіонаті? Розкажи про самі
емоційні моменти.
Насамперед розповім про те, що мене поселили з рейтинг-
фавориткою нашого турніру, дуже життєрадісною і
позитивною дівчиною з Індонезії. Коли я в один хід програла Жансаї
Абдумалік, то Аулі Медіна Варда мене дуже щиро
заспокоювала, навіть при тому, що ми продовжували залишатися
конкурентками. Попри те, що мешкали на різних континентах,
сповідували різну релігію, ми знайшли спільні жіночі теми -
про друзів, турніри, одяг, і мені з нею було дуже цікаво.
У мене було кілька ключових партій. Переломним
моментом була зустріч у другому турі з однією з фавориток Анастасією
Зезюлькіною. Під час підготовки мене вражали її результати,
але під час гри я відчула, що цілком можна боротися, і з цим
настроєм провела весь турнір. Правда, була сумна партія проти
Абдумалік, моя єдина поразка в чемпіонаті. Я відставала на
пів-очка, налаштовувалася на перемогу, обґрунтовано
пожертвувала фігуру, але почалися проблеми з часом, і я не побачила
її захист. А партію з ще однією сильною шахісткою з
Казахстану Дінарою Садуакассовой я прокоментувала для читачів
ChessPro
Id4d5 2.с4е6 З.КсЗ аб
До партії проти Дінари був підготовлений варіант Янов-
ського в ферзевому гамбіті. 4.КВ ?! Дивний з першого погляду
хід крайнім пішаком випробував 1899 року Давид Яновський
на турнірі у Лондоні. Цікаво, як реагували його суперники на
новинку. Досвідчений Стейніц передбачив загрозу взяття на
с4 з подальшим Ь5 і попередив її скромним еЗ. Партія все одно
вийшла весела, і перший чемпіон світу її програв. Шлехтер
пробував швидко вдарити по центру, використовуючи те, що
хід аб виглядає як затримка розвитку. Але якраз 4.е4, як не
дивно, є зовсім безпечним. Після 4 ... dxe4 5.Кхе4 CM +
6.Cd2 (б.ЛсЗ с5 =) 6 ... Bxd4 7.Cxb4 Dxe4+ виходить позиція,

284 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
схожа на слов’янський гамбіт, але становище пішака на аб
явно краще, ніж якби пішак с7 був на сб. Поле d6 не
ослаблено, можна розвинути коня на сб з темпом, і тут у чорних
немає приводу для хвилювань. Найпрозорливішим виявився
Емануїл Ласкер, скромно побив 4.cxd5 !? exd5 і перейшов до
розмінного варіанту із долученням ходу аб, що хоч і не зовсім
марно для чорних у карлсбадскій структурі, але все ж обмежує
їх можливості. І через сто з гаком років ця ідея є найпроб-
лемнішою для нечисленних любителів варіанту Яновського.
Хоча імена, хто грав його чорними: Альохін, Ейве, Полугаєв-
ский, Пономарьов, Морозевич - кажуть, що під суперника і
під ситуацію варіант цілком можливий. 4 ... dxc4 . У цьому
взятті головна ідея третього ходу чорних. Вони приймають
жертву пішака, і тепер перехід до каталону для білих вже не
дуже вигідний, а забрати награбоване назад не так просто з
огляду на підготовлене Ь5. 5.а4 Кеб. Підкреслюючи недоліки
ходу а4. б.еЗ Ка5 7.Ке5 с5 8.Kxc4Kf6 9.Кха5 Dxa5 10.Се2.
Білі повернули своці пішака, але про боротьбу за перевагу білих
мова вже не йде. Дінара була не знайома з дореволюційної
ідеєю і випустила шанси на четвертому ході. Чорними грати
навіть комфортніше. 10 ... Се7. Точніше 10 ... Cd7 з метою
швидше вирішити проблему білопольного слона. 11 .Cf3 Dc7
12.0-0 Cd6 ІЗ.ЬЗСсб ll.dxc5 Схс5 12.Cd2 Cb4 13.0-0 0-0
14.Qc2 Bd7 15.Bf3 Rab8 16.Rfdl Rfd8 17.Bel Всб. Хід з
претензією на боротьбу. Чорні готові добровільно погіршити свою
пішакову структуру, але отримати взамін напіввідкриту лінію
для тури і центральний форпост для коня. 18.De2h6 19.Схс6
Ьхсб 20.Tdcl Kd5. На думку комп’ютера, сильнішим є інший
маневр конем - 20 ... Kd7 !? 21.h3 Кс5 21.Dc4 с5 22.De2
Tdc8 23.Kxd5 ?! exd5 24.СсЗ Cxc3 25.bxc3 c4. Фіксуючи
слабкість на c3. 26.Dd2 ТЬЗ 27.Tdl ?! Dxc3 28.Dxd5 Tbb8.
Точніше було 28 ... Df6 (придивляючись до пішака £2) 29.Tacl

Розділ X. Школа Володимира Грабінського 285
ТЬ2 29.Tacl Db3 З0.а5 сЗ ЗО ... ТЬ5 !? 31.Dd7 Tbc5 32.ТЫ
Da2 31.Dxb3 ТхЬЗ 32.Тс2 ТаЗ ЗЗ.КрП Тха5 34.Tdcl Тас5
35.Кре2 Kpf8 36.Kpd3 Кре7 37.Та1 Т5с6 38.ТаЗ Креб З9.е4
g5 40i3f5 41.g3fte4+ 42.Крхе4 Т8с7 43.f4gxf4 44.Kpxf4
Тс4 + 45.КреЗ Т7с6 46.h3 Т4с5 47.Кре4 а5 48.g4 Kpf6 49.h4
Тс4 + 50.Kpf3? Комп’ютер каже, що це вирішальна помилка.
Але побачити єдину ідею, яка втримує позицію, надзвичайно
складно. Треба бузо жертвувати пішака: 50.Kpd3! Txg4 51 .Тха5
Txh4 52.Tf2 + !! (Несподівана активізація) 52 ... Креб (52 ...
Kpg6 53.Tg2 + Kpf7 54.Т£2+) 53.Te2 + Kpd6 54.Крс2 Tb4.
Погодьтеся, що оцінити цю позицію як нічийну, здалеку
вирахувавши весь варіант - нелюдськи складно. 50 ... а4 51.g5
+ Кре5Н Ключовий хід. Автоматичний розмін пішаків все б
зіпсував. 52.gxh6 Kpd4 53.Кре2 Txh6 54.Kpdl Txh4 55.Tg2
с2 + 0-1.
Що ще хотілося б додати. Наталія має справжній
спортивний характер. Боєць. Поїхавши на турнір лише майстром ФІДЕ
і маючи 23-й рейтинг серед 48 учасниць, вона витримала 13
турів важкої боротьби на перших дошках. Хтось скаже -
випадковість. Тільки як пояснити, чому перед поїздкою Наталя
пішла купувати нову вишиванку для закриття турніру? Це така
українська шахова традиція! Марічка Музичук теж “випадково”
прихопила нову сукню для церемонії закриття чемпіонату світу
серед жінок.
Тепер у маленькому Львові живуть і королева, і принцеса
шахів. Містика, скажете? А я додам, що раніше чемпіонати
світу “до 20” уже вигравали троє львів’ян: Олександр Біляв-
ський, Анна Музичук, Олександр Іпатов. Шахісти з одного
міста, де проходитиме матч за звання чемпіонки світу серед
жінок, де цього року ввели програму “шахи в школі” і де вже
немає шахового клубу...

286 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Катерина Арещенко
Міцний кандидат у майстри Роман Мацейко, як
пристрасний любитель шахів, своїх дітей Катрусю і Максима також
записав до гуртка до свого колишнього тренера - Є. Лисенка.
Євгеній Іванович зумів зачарувати дітей грою. Навчив грати
ініціативно, з видумкою. Катерина вигравала нагороди на пер-
шостях області, навіть кваліфікувалась у 15 років у фінал
України серед дівчат до 18-ти. Проте там чекало розчарування
0 очків з 11 партій. Веселий характер Катерини не дозволив
довго переживати за такі дрібниці. Коли переходила в групу
Грабінського, то тренер поставив умову, що дівчина обіцяє
працювати і не лінуватись, як траплялось раніше. Наступного
року бажання Катерини до реваншу дало змогу виграти
змагання, в якому ще минулого року вона була аутсайдером.
Подібне перевтілення в стилі Катерини. Коли в неї є бойовий
настрій, то ця дівчина може звернути гори. Грала в чемпіонаті
Європи та світу серед дівчат, згодом у чоловічих змагання
виконала норматив жіночого гросмейстера.
У Каті є дуже багато захоплень у житті. Вона працювала
журналістом, займалась спортивною медициною, тренувала.
Гра в шахи в якийсь момент уступила першість у шкалі
пріоритетів. Та все ж для львівських шахів вона зробила чималий
внесок, заманивши своєю чарівністю до міста Лева свого
чоловіка- одного з найсильніших гросмейстерів України
Олександра Арещенка.
Ярослав Жеребух
Першим тренером маленького Славіка була Ірина Бібо. Вона
вміє знайти особливий підхід до маленьких діток. Працює
навіть з три-чотирирічними малюками. Головний принцип
роботи: добре все, що цкаво для дітей.

287
Розділ X. Школа Володимира Грабінського
Дев’ятирічним перейшов до Грабінського. Спочатку ходив
у молодшу групу, а дуже швидко своїй прогресом переконав
тренера, що варто дати талановитому хлопчику змогу
займатись у групі серед майстрів. Це був неабиякий поштовх для
прогресу. Славік скористався шансом, і перші успіхи приходили
стрімко - тричі ставав чемпіоном України у своєму віці. У 15
років отримав звання гросмейстера. Переміг у знаменитому
опен-турнірі Каппель-ля-Гран. Справжнім фурором став
виступ Ярослава Жеребуха на Кубку світу 2011 року. Він пройшов
аж у четверть фінал, обігравши у матчах топ-суперників Маме-
дьярова та Ельянова. Славіку на той час було лише 18 років.
Здавалося, недосяжний клуб шахової еліти видав навіть не
квиток для вступу молодому українському шахісту, а
абонемент.
Проте дилема, яка стоїть перед батьками юних спортсменів,
що вступають у доросле життя, мучила і Славіка. Важкий
вибір —шахи чи “серйозна” професія? Нечасто ставлять всі ставки
тільки на спорт, попри навіть величезний талант. Так зробили
у сім’ї Андрія Волокітіна, який і в школі, і в університеті мав
вільну форму відвідування. Більшість намагається поєднувати
спорт з освітою, щоб мати “запасний аеродром”. У львівських
шахах ще пам’ятають маленького Максима Аронова, зірка якого
так яскраво загорілась. Вражав не лише результат - чемпіон
України до 10-ти років серед дуже сильних суперників, а й
глибокий, позиційний стиль гри. Багато могла досягнути й
Наталя Григоренко, проте вибрала роботу програміста. На
українському рівні всі пам’ятають талановитого Юрія Дроз-
довського, який раптом перестав виступати - з’ясувалось,
просто пішов на дохіднішу роботу, пов’язану з букмекерством.
Цікавий приклад Гати Камського - шахового вундеркінда,
який дійшов до фінального матчу на звання чемпіона світу, й
раптом залишив шахи. Спочатку вступив до медичного
факультету, згодом перейшов на юридичний. Та за 10 років таки
не витримав і повернувся в шахи.

288 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Ярослав довго вагався і врешті вирішив, що вища освіта
потрібна. Спробував юридичну академію у Харкові, а згодом
поїхав до СІЛА. Техаський університет відкрив свої двері
молодим шахістам зі званнями з усього світу. Час від часу
Славік грає, та вже не так інтенсивно. Яким буде вирішальний
вибір львівського вундеркінда покаже час...

Розділ XL Новітня Львівська шахова школа
289
РОЗДІЛ XI.
НОВІТНЯ ЛЬВІВСЬКА ШАХОВА ШКОЛА
Школа Дорфмана-Михальчишина
Разом з Йосипом Дорфманом ми багато грали в різних
турнірах, працювали над дебютом, дружили сім’ями до його
від’їзду до Франції 1990 року.
Ми працювали в 1984-1985 роках в одних місцях. На
матчах Карпов-Каспаров ми допомагали різним суперникам.
Я - Карпову, він - Каспарову.
Ось там і домовились, що пора у Львові, в нашому рідному
товаристві “Авангард” відкривати школу, бо чомусь почалась
проблема з талановитою зміною. Працювали ми тричі на
тиждень по три години.
Підібралась дуже цікава група юнаків. Тут були майбутні
гросмейстери Максименко, Грицак, Голод, Казаков, Сулипа,
видатний тренер, що згодом виїхав до Німеччини, Роман Ві-
доняк. З дівчат була лише дуже талановита Юлія Драбкіна.
Вона виїхала до Ізраїлю, почала вивчати математику в
Єрусалимському університеті, і, на жаль, покинула шахи.
Школа працювала до 1990 року, і з від’їздом Дорфмана
до Франції припинила своє існування.
Ірина Чолушкіна
Ірина приїхала до Львова 17-річною дівчиною з Херсона у
званні чемпіонки України серед дівчат для вступу до Інституту
фізкультури далекого 1977 року.
У Херсоні була чудова шахова школа майстрів Тельмана і
Буцовича.

290 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Звідти вийшли ще олімпійська чемпіонка Інна Гапоненко
та нині ізраїльський гросмейстер Анжела Борсук, яка, до речі,
наприкінці 1980-их років теж навчалась у Львівському інституті
фізкультури.
Ірина стала чемпіонкою СРСР 1989 року, чемпіонкою
України 1982 і 1985 роках. Виступала від самого початку за
збірну України, коли команда виграла срібні медалі на Олімпіаді
в Манілі 1992 року та золото на чемпіонаті Європи цього ж
року.
За кілька років одружилася з югославським шахістом і
переїхала до Белграду. Народила доньку, стала п’ятиразовою
чемпіонкою країни (під різними назвами), безліч разів
виступала за збірну країни на Олімпіадах та чемпіонатах Європи.
Останнім часом тренує молодих талановитих шахісток.
Ярослав Сроковський
Львів завжди славився потужними тренерами - ніде в світі
не виростили стільки висококласних фахівців, як у нас.
І ось після Карта його естафетну паличку перейняв
міжнародний майстер Ярослав Сроковський, один з найкращих
випускників Інституту фізкультури.
Він дуже успішно тренував Марту Літинську, Світлану Мат-
вієву та кількох інших талановитих шахістів Інституту
фізкультури.
Одружився з гросмейстером Катею Борулею, виїхали разом
до Кельна, у них народилися син і донька.
Працював у різних клубах, написав чудову книжку для
середнього рівня. Ярослав завжди любив паралельно займатись
бізнесом, ще з часів роботи в Югославії.
Згодом вони переїхали до Баден-Бадена, відкрили
фізіотерапевтичний практикум всією сім’єю, і шахи відійшли на
другий план.

Розділ XI. Новітня Львівська шахова школа
291
Юхим та Аркадій Ротштейни
Вони обидва є рідкісним випадком, коли батько і син стали
сильними шахістами.
Юхим - післявоєнний талановитий юнак, займався у
Рафаїла Горенштейна, був приятелем Бориса Каталимова.
Закінчив Станіславський інститут нафти й газу,
повернувся до Львова.
Кілька разів виступав у чемпіонатах України без
особливого блиску.
Працював на ювелірній фабриці інженером. Виїхав разом
із сином до Кельна.
Продовжує непогано виступати в німецьких ветеранських
турнірах.
Неодноразовий чемпіон Німеччини серед ветеранів.
Син Аркадій займався то в батька, то у Віктора Карта.
Подавав надії, щоправда до виїзду з України майстром не
став. Уже в Німеччині виконав гросмейстерські нормативи і
виграв кілька менших турнірів.
Тренерської кар’єри не зробив.
Фелікс Лсвін
Один з великих талантів школи Карта. Йому не вдалося
досягнути найвищих результатів через свою психологічну
нестабільність.
Фелікс народився в родині архітектора, що переїхала до
Львова наприкінці 1950-их років. Він виділявся подібністю
до самого Роберта Фішера.
Закінчив Інститут фізкультури, почав активно займатись
тренерською роботою, співпрацюючи з самим Василем
Іванчуком.
Одружився у Львові, й на початку 1990-их з двома
донечками виїхав до німецького Шверіна. Продовжує багато
виступати, але тренерських результатів не показав жодних.

292
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Орест Грицак
Орест прийшов до шахів, як і більшість молоді Львова, у
1970-1980-их роках через ДЮСШ-2, де викладали спочатку
Віктор Карт та Геннадій Лєвіков.
Крім того, у школі ще була легка атлетика, теніс та вільна
боротьба. І фантастично закохані в свою справу директори...
Орест займався у нашій з Дорфманом школі, далі закінчив
Інститут фізкультури. В очній грі у нього були великі успіхи
- він став чемпіоном України 1993 року, виграв кілька
міжнародних турнірів.
Та його справжнім лицем було місце шефа тренерської
групи Василя Іванчука. Він Василя тренує від 2002 року, далі
дуже успішно брав участь у тренуваннях збірної України.
Олександр Іпатов
Вихованець львівської шахової школи “Дебют”, вигравав
юнацькі чемпіонати України у всіх категоріях.
Батько навчив його грати в 4 роки, а в 6 Олександр уже
займався в школі. У 16 років почав грати за клуб в Іспанії, і
перейшов під її прапор.
З 2012 року став членом турецької федерації', працював з
тренером Єфстратіосом Грівасом. І цього ж року величезний
успіх - титул чемпіона світу до 20-ти років, а наступного
підтвердив свій високий клас срібною медаллю.
Виступав за збірну країни на чемпіонатах Європи та
Олімпіадах, у 2014 та 2015 роках став чемпіоном Туреччини.
Дуже різнобічно розвинутий юнак, чудово грає в футбол і
є душею всіх міжнародних шахових товариств.
Закінчив Харківську юридичну академію, планує
продовжувати навчання в Сент-Луісі. Виступає за кілька клубів із
різних країн.

Розділ XI. Новітня Львівська шахова школа
293
Олександр Сулипа
Олександр Сулипа належить до тих гросмейстерів, які ніби
з початку своєї ігрової кар’єри готувались до тренерства.
Після нашоїз Дорфманом школи, він закінчив Інститут
фізкультури і відразу почав тренерську кар’єру, спочатку
суміщаючи її з грою в французькому клубі LeMans. А президентом
цього клубу був незабутній Жак Ламбер - організатор турніру
в Сент Жані 1973 року, де я переміг разом з Джоном Нанном.
Олександр у 1990-их почав тренувати Василя Іванчука,
часто супроводжував його на елітних турнірах.
Став тренером і капітаном збірної України, виграв багато
олімпійських медалей разом зі збірною. Але на початку
нульових перейшов на тренерську роботу зі збірною
Туреччини, а згодом і Польщі.
Та все ж 2012 року він повернувся до керма збірної України
і добивався з нею багатьох успіхів.
Михайло Казаков
Маленький Михайлик так захопився шахами, що притягнув
батька Рустама Михайловича до функціонерства, і той 15 років
був директором Львівської шахової федерації.
Займався в нашій з Йосифом Дорфманом школі та успішно
виступав в юнацьких змаганнях.
Згодом закінчив Інститут фізкультури і разом з О. Сулипою
подався до Франції на шахово-тренерські заробітки. Грав і
тренував у кількох клубах, з його вихованців відомим став
польський гросмейстер Бартек Хеберля.
Якийсь час навіть працював тренером в Абу-Дабі. А так,
ділить свій час між Корсикою, де тренує, і Львовом, де працює
в шаховій школі та виховує трійко веселих діточок.

294 ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Львівська шахова мафія в Ізраїлі
Дуже багато львівських шахістів емігрували до Ізраїлю, деякі
приїздять у гості до Львова, деколи і львів’яни їздять туди.
Ось і у мене з’явилась потреба в березні 2015 року відвідати
Єрусалим. На початку були дуже неприємні перевірки під час
посадки у літак компанії Ел-Алу Відні. Відряджають для цих
процедур дуже неприємних молодих людей.
Мешкали в Західному Єрусалимі, центрі перебування
хасидів. Враження - ніби повернулись у галіційське містечко
XIX сторіччя. Був і в типовому медітеранському Тель-Авіві,
де прочитав лекцію в Будинку вчених для емігрантів з СРСР.
Мертве море не зробило враження - брудна калабаня.
Дивовижний візит до Єрусалиму, де я був рівно 25 років перед
тим. І Хресна дорога...
Та головне - були зустрічі з нашими шахістами. Професор
геронтології Вадим Фрейфельд мешкає в Беершеві, професор
фізики Борис Яблов - в Єрусалимі. Наш тренер з Будинку
зв’язку Марк “Горинич” Берман в свої 80 і тренує, і активно
зміцнює здоров’я, плаваючи увесь рік у морі.
Міша Лагун кандидував на мера Хайфи, а нині працює в
державній електрокомпанії. Аркадій Тур’ян — бізнесмен. Г єна
Гольдштейн - теж.
На жаль, не змогли приїхати назустріч гросмейстер Віталій
Голод, Ірина Розенцвайг - перша учениця нашого тренера
Віктора Карта і вчитель математики Алік Штейнбок.
Михайло Кенігштейн мешкає на Західному березі, працює
соціологом.
Олександр Поляков, що працює тренером, теж не зміг
долучитися до нас.

Розділ XI Новітня Львівська шахова школа
295
Зоя Лельчук
Одна з найталановитіших шахісток України в історії, яка,
на жаль, заради різних пертурбацій в особистому житті не
змогла долучитись до боротьби за першість світу.
Вона фактично остання учениця самого Віктора Карта.
Закінчила академію фізичного виховання і показала чудовий
результат - зайняла перше місце в чемпіонаті України 1986
року. Багато разів непогано виступала у чемпіонатах СРСР.
Згодом, на жаль, особисті справи змусили її переїхати до
Луганська, а далі - до Німеччини. їй не довелось грати за
збірну України з невідомих зараз причин.
У Німеччині адаптація була непростою, але вона
вернулась до шахів, ввійшла в збірну країни і багато разів
представляла її на Олімпіадах і чемпіонатах Європи.
Віталій Голод
Віталія у Львові вважали вундеркіндом - він став
першорозрядником, був найкращим учнем нашого забутого чудового
тренера Володимира Білинського.
Володимир народився в Дрогобичі, закінчив Львівське
культурно-освітнє училище, став майстром спорту і повністю
присвятив себе роботі з дітьми.
Йому навіть вдалося “вибити” підвальне приміщення в
одному з ЖЕКів для чудового дитячого клубу.
Цей неймовірний ентузіаст виховав сотні молодих шахістів,
та через одиноке і неорганізоване життя дуже рано помер.
Віталій згодом перейшов до нашої школи й одночасно
займався у знаменитого тренера Віктора Желяндинова.
Став чемпіоном України 1991 року. Емігрував за пару років
до Ізраїлю, виступав за збірну країни, а 2010 року став
чемпіоном Ізраїлю.
Та його основним заняттям стало тренерство - багато
років він успішно керував жіночою збірною Ізраїлю.

296
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Андрій Максименко
Андрій Максименко - другий після Йосифа Дорфмана
шахіст, що переселився до Львова. Андрій з Чернігівщини,
успішно виступав в юнацькій збірній України, вступив до
Львівського інституту фізкультури.
З дитинства був різнобічним спортсменом, фізично дуже
потужний, мав шанс зробити непогану кар’єру в футболі. Але
вибрав шахову дорогу у Львові, тут одружився, виховав сина.
Був гравцем дуже цікавого контратакувального плану, на
мою думку, найперспективнішим з усіх юнаків нашої школи.
Завжди був готовий перейти на тренерську роботу. Десь
2004 року отримав пропозицію постійної роботи з
польськими юнаками.
Досягнув чудових результатів, його учні вигравали багато
національних чемпіонатів, та й привозили медалі з
європейських та світових турнірів.
Останнім часом дуже успішно почав паралельно тренувати
чоловічу збірну Фінляндії.
Та все ж є відчуття, що не дограв, міг досягнути набагато
більшого.
Назар Фірман
Назар розпочинав свою шахову кар'єру під керівництвом
майстра Юрія Привалова, потім займався у гросмейстера
Михальчишина. Був одним з найбільших талантів серед
українськи юніорів-дварази вигравав чемпіонати України до
18 і 20 років. Потім чомусь загальмував. Вчився в ЛНУ
ім. Франка. Потім закінчив Юридичну Академію в Харкові.
Виграв кілька сильних Оупенів-Меморіал Геллера 2011,
Істчімія 2015,Ізмір 2013. Став чемпіоном Іллінойсу в 2013
році!

Розділ XI. Новітня Львівська шахова школа
297
Багато та успішно виступав у Бундеслізі, але дуже швидко
захопився тренерською та організаційною роботою. Став віце-
президентом Львівської Федерацій шахів, тренує в школах.
Тренував Андрія Волокитіна.
Став одним з головних організаторів матчу на Першість
Світу Хоу їфан - Музичук.
Тетяна Морозова
Молодий інженер приїхала до Львова наприкінці 1960-их
з Вільнюса. Працювала на заводі Кінескопів, де була дуже
сильна шахова команда, що постійно боролась за золото в
чемпіонатах країни серед колективів. Там грали працівники Борис
Коган, Юрій Сімкін, Марк Берман та Тетяна й варяги Ро-
манишин і Михальчишин. Вдало виступала в чемпіонатах
України та СРСР, була чемпіонкою ВЦРПС. Виступала
успішно за збірні Львова та “Авангарду”.
Згодом переїхала до Одеси. Написала кілька чудових
шахових книжок.

298
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
ПРО АВТОРА
Михальчишин Адріан Богданович народився 18 грудня
1954 року.
Майстром спорту СРСР став 1973 року, міжнародним
гросмейстером 1978 року. Виступав за збірні України у 1969-1972
роках, в складі якої був переможцем і призером Спартакіад
народів СРСР у 1975 і 1979 роках. Багаторазовий переможець
Спартакіад України.
Переможець і призер Кубку СРСР у складі команди
“Авангард” 1978,1980,1982,1984 роках. Чемпіон світу серед молоді
в складі збірної СРСР 1978, 1980 роках, переможець Кубка
Європи 1984 року, чемпіон СРСР серед молоді 1977 року,
переможець багатьох міжнародних турнірів.
Тренерською роботою почав займатися, тренуючи у 1980-
1985 роках чемпіона світу Анатолія Карпова. У 1989 році був
тренером збірної СРСР, що перемогла на чемпіонаті Європи
та чемпіонаті світу, за що був нагороджений званням
“Заслужений тренер України”. Тренував багато національних
збірних таких як Словенія, Польща, Нідерланди та Туреччина, а
також знаменитих сестер Полгар.
У Львові з 1985 року очолював разом із Й. Дорфманом
“Школу гросмейстерів”, з якої вийшло багато перспективних
шахістів.

Про автора
299
Багатогранна суспільно-шахова діяльність А. Михальчи-
шина. У 1984—1990 роках очолював “Університет шахової
культури”, та організував фонд “Шахову корону Україні”.
Від 1990 року - віце-президент шахової федерації
Львівщини, у 1994-1998 роках - президент.
У 1998-2002 роках - віце-президент шахової федерації
України.
Вів шахову передачу на Львівському телебаченні у 1984—
1987 роках.
Автор багатьох публікацій та книжок на шахову тематику,
виданих в Україні та Європі, був одним з авторів книжок
“Шахи в Україні” та “Розповіді шахіста з Америки”.
Організатор багатьох шахових змагань високого рівня у
Львові, таких як Меморіал Л. Штейна 2001 року та трьох
Меморіалів проф. Попеля.
Від 2009 року очолює Тренерську Раду ФІДЕ, від 2014
року - член Правління Європейської Федерації.

300
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
ЗМІСТ
ВСТУП з
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ 5
Золотий вік шахів - друга половина XX сторіччя 5
РОЗДІЛІ.
ПОЧАТКИ ВЕЛИКОЇ ШАХОВОЇ ІСТОРІЇ 13
Початки великої шахової історії старовинного міста 13
Львівські шахи після війни 14
Українські майстри 22
Шахи в Україні 25
Нова еміграційна хвиля українських шахів 27
РОЗДІЛИ.
ЛЬВІВСЬКА ШАХОВА ШКОЛА 38
Засновник Львівської шахової школи 38
Молодий Леонід Штейн 44
Віктор Карт 52
Борис Каталимов 58
Борис Коган 68
Йосиф Дорфман 71
Наш Савельїч 76
Марта Літинська 80
Олег Романишин 83
Олександр Білявський 85
Михайло Михальчишин (1933-2002) у пам’яті 88
Василь Іванчук 90
Аліса Г алямова 91
Дві дівчинки зі Львова 93
Марія Музичук, чемпіонка світу та міс-тактика 96
Люберецький - майстер, львівський тренер 101
ЮрійСімкін 107

Зміст
ЗОЇ
РОЗДІЛ ІП.
КИЇВСЬКА ШАХОВА ШКОЛА 109
Давид Бронштейн .....109
Володя Пересипкін (Гулаков) 111
Юрій Сахаров - пан Інспектор
або таємниці покаліченої долі 113
Едуард Гуфельд 120
РОЗДІЛ IV.
ОДЕСЬКА ШАХОВА ШКОЛА 123
Юхим Геллер 123
Капітан усіх капітанів 126
Спростування голландської - Костянтин Лернер 128
Одесити - всюди одесити 131
В’ячеслав Ейнгорн 132
Лев Альбурт 135
Семен Палатник і одеська школа 136
РОЗДІЛУ.
ХАРКІВСЬКА ШАХОВА ШКОЛА 139
Один із легендарних чемпіонів СРСР, гросмейстер
Володимир Савон- засновник харківської школи 139
Анатолій Мачульський - універсальний гравець 141
Олександр Чернін 144
Міша “Гурон” - великий практик 147
АннаУшеніна 148
РОЗДІЛ VI.
ІНШІ ШАХОВІ ШКОЛИ 149
Микола Ко паев - великий фахівець турових закінчень.... 149
Володя Маланюк - морський вовк 151
Гена Кузьмін - самородок, винахідник, тренер 155
Петро Слободян, Олександр Онищук
і втрати української шахової школи 157

302
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ vn.
ІСТОРИЧНІ ФІГУРИ 159
Найсильніший таксист в історії шахів -
Ніїсолас Россолімо 159
Дисиденти і шахи. Лев Квачевський 163
Віїстор Корчной 165
Сестри Полгар 171
Невідомий Юхим Боголюбов 174
Юрій Семенко 186
Марк Тайманов 188
Осип Бернштейн 190
РОЗДІЛ vin.
HE ЛИШЕ СПОРТ 198
Політика або шахи - пат чи мат 198
Релігія і шахи 203
Фізики і шахи 209
Шахова топономіїса всерйоз і не дуже 218
Шахісти і банкіри 223
Шахи і музика - загальна гармонія 228
Шахи і спорт 234
Гросмейстери, поліція і пригоди 241
РОЗДІЛ IX.
ЕПІЗОДИ ШАХОВИХ БАТАЛІЙ 249
Наш єдиний етюд 249
Мої учні 250

Зміст
303
РОЗДІЛ X.
ШКОЛА ВОЛОДИМИРА ГРАБІНСЬКОГО 254
Михайло Олексієнко 254
Мартин Кравців 257
Андрій Волокти 261
Юрій Криворучко 265
Вовк Юрій та Андрій 269
Грабінська Мирослава 275
Віта Чупівська 278
Наталія Букса 279
Катерина Арещенко 286
Ярослав Жеребух 286
РОЗДІЛ XI.
НОВІТНЯ ЛЬВІВСЬКА ШАХОВА ШКОЛА 289
Школа Дорфмана-Михальчишина 289
Ірина Чолушкіна 289
Ярослав Сроковський 290
Юхим та Аркадій Ротштейни 291
Фелікс Лєвін 291
Орест Грицак 292
Олександр Іпатов 292
Олександр Сулипа 293
Михайло Казаков 293
Львівська шахова мафія в Ізраїлі 294
Зоя Лельчук 295
Віталій Голод 295
Андрій Максименко 296
Назар Фірман 296
Тетяна Морозова 297
ПРО АВТОРА 298

СПОРТИВНЕ ВИДАННЯ
Адріан Михальчишин
ЛЬВІВ - ШАХОВА СТОЛИЦЯ ШАХІВ
Головний редактор Галина Шопа
Художній редактор Володимир Гавло
Адріан Михальчишин. Львів — шахова столиця шахів.
-Львів: Євросвіт, 2016. -304 с.: іл.
ISBN 978-966-8364-92-1
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції
серія ДК № 1185 від 29.12.2002 р.
Здано в набір 24.08.2015. Підписано до друку 26.02.2016. Формат 60x90/16.
Папір офсетний. Гарнітура Тайме. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 18,24
Умови, фарбовідб. 18,48. Зам. 03. Наклад 500 прим.
СП „Євросвіт”
79005 м. Львів, а/с 6700
phworld@franko. lviv.ua

"І ISBN 978-966-8364-92-1
789668і
364921і
Шахи - це гімнастика для розуму
Блез Паскаль