а.л. хавін • самовчитель шахової гри
а.л. хавін
само вчитель шахової гри
* * ...

А. Л. ХАВІН
Самовчитель шахової гри
ВИДАВНИЦТВО «ЗДОРОВ’Я» КИЇВ —1964
Мільйони людей віддають своє дозвілля шахам, грі, яку В. І. Ленін назвав «гімнастикою розуму». Хто навчив їх грати в шахи? Батько, товариш, брат? А чи можна стати шахістом без сторонньої допомоги? І не тільки вивчити правила, але й навчитися розуміти закони шахової боротьби і вміло ними користуватися? Звісно, можна. І в цьому вам добрим порадником та наставником буде ця книга.
6—9—4
149-65
ВСТУП
У Радянському Союзі в шахи грають мільйони людей. Любителів стародавньої гри можна зустріти на будь-якому заводі, фабриці, будові, у колгоспі і радгоспі, в навчальних закладах і установах. Шахам віддають години дозвілля льотчики-кос-монавти і полярники-зимівники, чабани, які пасуть свої отари на високогірних пасовищах, геологи-розвідники у тривалих експедиціях. Команди кораблів, що перебувають далеко від рідних берегів, десь в Індійському чи Атлантичному океанах, беруть участь у шахових радіотурнірах. У залі, де відбуваються змагання на першість СРСР, за грою відомих майстрів уважно стежать академік і школяр, робітник і композитор, студент і офіцер Радянської Армії. Люди різного віку, різних професій захоплюються шахами.
Чим же пояснюється така любов до цієї гри, її справді всенародна популярність?
Ми цінуємо шахи за ті корисні якості, що їх вони розвивають у кожній людині. Видатний державний діяч, один з легендарних бійців ленінської гвардії більшовиків М. В. Криленко, який між іншим багато років очолював шахову організацію СРСР, писав: «Шахи є тим виключним витвором людського генія, який сполучає в собі ряд елементів, що притаманні цілій низці галузей культури. Вони вимагають передусім послідовності і методичності в мисленні, що ріднить їх з наукою. Вони включають в себе найбагатші елементи художньої творчості, що зближує їх з мистецтвом. Вони в той же час — безпосередня боротьба і боротьба, напружена, котра вимагає гігантської витривалості і залізної волі, що ріднить їх не тільки з спортом, але —- що значно важливіше —- з суспільною творчістю, з політичною діяльністю. І як знаряддя культури, і як могутній засіб виховання найкращих якостей людини, і як засіб розвитку естетичних, інтелектуальних, художніх і вольових якостей
з
в людині,— шахи являють собою такий могутній засіб саме культурного виховання і перевиховання людей, що зневажати їх і недооцінювати їх можуть тільки невігласи чи обмежені люди, не здатні зрозуміти ні всієї багатоманітності життя, ні, зокрема, багатоманітності людської творчості».
Щоб навчитися грати в шахи, потрібно насамперед бажання. Правила цієї гри нескладні, і їх можна вивчити протягом короткого часу навіть без сторонньої допомоги. Нашу книгу й розраховано на тих, хто хоче самостійно засвоїти правила і основні закони шахової гри. Той, хто вивчить книгу, може змагатися з шахістами третього чи навіть другого розрядів. Працюючи над самовчителем, намагайтеся додержувати таких правил:
1.	Не поспішайте при вивченні матеріалу: дуже добре, якщо ви матимете можливість присвятити шахам по дві-три години двічі на тиждень.
2.	Не починайте вивчення нового розділу, не переконавшись у тому, що добре засвоїли матеріал попереднього.
3.	Читаючи книгу, треба завжди мати перед собою комплект шахів. Якщо вам не вдасться розв’язати вправу за діаграмою, розставте позицію на шахівниці. Пересуваючи фігури, ви полегшите собі розв’язання.
4.	Кожний навчальний приклад опрацьовуйте не менше двох разів. Це допоможе вам краще засвоїти матеріал.
Отже, в дорогу! Наша мандрівка веде у велику країну шахів, і ви маєте стати її повноправним, активним громадянином.
Розділ 1
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ШАХОВОЇ ГРИ
ШАХІВНИЦЯ І ФІГУРИ
Вам, звичайно, знайома шахівниця. Вона має форму квадрата і поділена на 64 однакові за розмірами клітки світлого і темного кольору. Світлі клітки називають білими полями, темні — чорними.
Перше правило, що його слід запам’ятати, стосується положення шахівниці перед початком гри. Кутове поле з правої сторони повинно бути білим.
Перед початком гри партнери мають по 16 фігур: одного короля, одного ферзя, дві ту
ри, двох слонів, двох коней і вісім пішаків. На діаграмах шахові фігури зображають такими умовними позначками:
Королі Ферзі Тури Слони Коні Пішаки
Чорні
Білі
Перед початком гри фігури розставляють ца шахівниці у такому порядку:
Як бачимо, білі пішаки займають увесь другий ряд, а чорні —
5
сьомий. На кутові поля ставлять тури, поряд з ними — коней, далі — слонів, а посередині — короля і ферзя. Щоб не переплутати місце короля і ферзя, слід одразу запам’ятати: в початковому положенні білий ферзь займає біле поле, а чорний — чорне; королі стоять на полях протилежних кольорів: білий король — па чорному полі, чорний король — на білому.
Контрольні завдання
1.	На скільки полів поділено шахівницю?
2.	Як треба покласти шахівницю перед початком гри?
3.	Скільки фігур має кожен а партнерів перед початком гри?
4.	Назвіть всі білі фігури.
5.	Не дивлячись на шахівницю, розкажіть, як розташовані чорні фігури у початковій позиції.
ПОЗНАЧЕННЯ ПОЛІВ ШАХІВНИЦІ. ЗАПИС ОКРЕМИХ ПОЗИЦІЙ
Подивіться на шахівницю. Ви вже знаєте, що вона поділена на 64 поля. Тепер зверніть увагу на те, що ці поля утворюють вісім горизонтальних і вісім вертикальних рядів, або ліній.
Всі горизонтальні лінії позначають цифрами від 1 до 8 (ра
6
хунок завжди ведуть з боку білих), а всі вертикальні — першими вісьмома літерами латинського алфавіту: а, Ь, с, (і, е, £, £, й. Вимовляють їх так: а, бе, це, де, є, еф, же, аш. Кожна клітка шахівниці лежить на схрещенні горизонтальної і вертикальної ліній. Це дає можливість позначати будь-яке поле літерою і цифрою залежно від того, на схрещуванні яких ліній воно знаходиться. Звичайно у продажу є шахівниці з такими позначками. У разі потреби ви можете їх зробити самі. Надалі це добре прислужиться вам. Отже, шахівниця має такий вигляд:
а ь с а е І д п
Тепер кожне поле одержало свою точну адресу. Якщо позначати всі поля літерами і цифрами, шахівниця матиме такий вигляд:
4
З боку білих
З боку чорних
Шахіст повинен добре знати шахівницю, так добре, щоб, не дивлячись на неї, відповісти, який колір має те чи інше поле. Для цього, ясна річ, слід трохи потренуватися. Зате згодом це дуже полегшить вам знайомство з правилами гри і з основами теорії. Вміючи позначати поля, можна записати положення будь-якої фігури на шахівниці. Для цього спочатку записують познач
ку відповідної фігури, потім — поле, на якому вона стоїть.
У шаховій літературі назви фігур позначають скорочено, а саме: король — Кр, ферзь — Ф, тура — Т, слон — С, кінь — К, пішак — п.
Тепер запишемо положення фігур перед початком гри (див. діаграму № 2).
Білі: Креї, ФЛ, Таї, ТЬІ, Ссі, С£1, КМ, К£І, пп: а2, Ь2, с2, (12, е2, £2, &2, Ь2 (16). Чорні: Кре8, Ф(18, Та8, ТЬ8, Сс8, С£8, КЬ8, К^8, пп: а7, Ь7, с7, (17, е7, £7, ^7, Ь7 (16). Цифри у дужках вказують кількість фігур.
При записі позиції завжди додержують такого порядку: попервах вказують положення короля, потім — ферзя, тур, слонів, коней і нарешті — пішаків. Якщо треба записати дві однакові фігури, то першою зазначають ту з них, що стоїть ліворуч (коли дивитися на
7
шахівницю з боку білих). Ви, звичайно, звернули увагу й на те, що при позначенні поля спочатку пишуть букву, а потім цифру.
Ось який вигляд матиме у записі положення фігур на діаграмі № 6: білі — Кр&1, Фйб, Те4, Ссб, Кс4, пп: ^4, Ь4 (7); чорні — Кр£3, Сс2, КЬІ, Кеб, пЬ5 (5). Знаючи, як позначати кожне поле, ми можемо записати не тільки будь-яку позицію, але й усю партію. Про це ви дізнаєтесь після того, як вивчите ходи фігур і основні правила шахової гри.
Контрольні завдання
1.	Назвіть поля, позначені на діаграмі № 7 хрестиками. Майте на увазі при цьому, що на діаграмах білі завжди розташовані внизу.
2.	Поверніть діаграму № 7 на 180° і з боку чорних назвіть поля, позначені крапками.
8
3.	Назвіть, не дивлячись на шахівницю, всі поля, що лежать на діагоналі аЗ — £8.
4.	Не дивлячись на шахівницю, назвіть колір полів с4, еЗ, £7, §5, 118.
МЕТА І ПОРЯДОК ГРИ
Мета гри полягає в тому, щоб знищити короля суперника — оголосити йому мат. Часто партія закінчується до оголошення мата. Це буває, наприклад, у тих випадках, коли один з партнерів добивається значної переваги, а його суперник розуміє, що не має шансів уникнути поразки. Якщо виникла позиція, де жодна з сторін не може розраховувати на перемогу, партія закінчується внічию. Гру завжди починають білі. Потім партнери по черзі роблять ходи, переставляючи свої фігури з одного поля на інше. При цьому жодна з фігур не повинна «перестрибнути» через іншу фігуру. З цього правила є один виняток—для коня. Протягом одного ходу дозволяється переставити тільки одну фігуру. Але й тут маємо виняток — так звану рокіровку — подвійний хід королем і турою, виконуваний водночас. Правила шахової гри не дозволяють ставити фігуру на поле, зайняте іншою своєю фігурою чи пішаком. Зате можна її поставити на поле, зайняте фі
гурою чи пішаком партнера. При цьому останню знімають з шахівниці, і вона вже не бере участі у грі. Брати фігуру суперника необов’язково. Це залежить від бажання шахіста, який має робити черговий хід. Фігури можуть пересуватися на шахівниці у будь-якому напрямку — вперед, назад і вбік. Пішаки ходять тільки вперед.
Перш ніж почати гру, з’ясовують, хто з партнерів гратиме білими фігурами, а хто—чорними. У турнірах для цього користуються спеціальними таблицями, а у звичайних, так званих «легких» партіях, колір фігур, якими ви гратимете, визначають жеребкуванням. Один з шахістів ховає в кулаках білий і чорний пішаки і пропонує суперникові назвати руку (ліву чи праву). Під час гри забороняється міняти хід навіть у тому разі, якщо ним ви припустилися грубої помилки. А коли зроблено неможливий хід, тобто такий, що взагалі суперечить правилам, помилку слід негайно виправити. Не зараховується результат партії, в якій перед початком гри було неправильно розставлено фігури.
Хід вважають зробленим, коли шахіст переставив фігуру з одного поля на інше і забрав від неї руку. Поки рука тримає фігуру, можна нею піти на будь-яке інше поле.
Якщо шахіст торкнувся своєї
фігури, він зобов’язаний зробити нею хід; якщо торкнувся чужої фігури, котра перебувала під ударом, він зобов’язаний взяти її. Це правило коротко формулюють так: «торкнувся — ходи!» Часом такий вимушений хід веде до поразки або значних матеріальних втрат. Але правило є правилом, і порушувати його не можна. Коли шахіст хоче виправити положення фігури, він, щоб уникнути непорозумінь, повинен сказати «виправляю» і тільки після цього доторкнутися до неї.
ЯК ХОДЯТЬ ШАХОВІ ФІГУРИ
Тура
Тура ходить по вертикальних і горизонтальних лініях в усі сторони на будь-яку відстань.
На діаграмі № 8 хрестиками позначено поля, на які може піти біла тура. Кінь, що стоїть на її шляху, перешкоджає турі попасти на поля а5 і Ь5.
9
Отже, фігури, що перебувають на лініях руху інших фігур, обмежують їхню маневреність. Чорний пішак також обмежує рух тури, заважаючи їй попасти на поле е8. Але білі можуть зняти його, а натомість поставити туру.
Контрольні завдання
1. Назвіть усі поля, на які може піти біла тура на діаграмі № 8.
2. У цій самій позиції поставте два білих пішаки на такі поля, щоб удвічі скоротити рухливість тури. Вкажіть не менше двох способів розв’язання цього завдання.
Слон
Слон ходить по діагоналях у будь-яку сторону і на будь-яку відстань.
На діаграмі № 9 хрестиками позначено поля, на які може піти білий слон, і крапками —
поля пересування чорного слона. Як бачимо, ця фігура ходить тільки по полях одного кольору. Залежно від того, по яких полях вони ходять, слонів називають білопольними або чорнопольними. На діаграмі № 9 білі мають чорнопольного слона, чорні — білопольного. Знаючи правила руху і взяття фігур, ви легко зрозумієте, що білий слон може зняти чорну туру, а чорний слон — білого пішака.
Контрольні завдання
1.	На яких полях слон найбільш рухливий і на яких —- найменш?
2.	За діаграмою № 9 визначте, скільки ходів потрібно білому слону, щоб побувати на полях аЗ, е7, 114 і повернутися на початкову позицію (е5).
3.	У тій же позиції слон може піти на 12 полів. Куди треба поставити двох чорних пішаків, щоб удвічі скоротити рухливість чорного слона?
Ферзь
Ферзь — найсильніша фігура. Він ходить в усі сторони — по вертикалі, горизонталі і діагоналі, поєднуючи в собі властивості тури і слона. Однак ферзь набагато сильніший від тури і слона, разом узятих, бо може ходити і по білих, і по чорних діагоналях, тобто значно більш рухливий.
10
Ферзь, що стоїть у центрі шахівниці (див. діаграму № 10), обстрілює 27 полів.
Чи можна розмістити на шахівниці вісім ферзів так, щоб жоден з них не нападав на іншого? На перший погляд, це завдання здається нездійсненним. Тимча-сом ще сто років тому відомий російський майстер К. Яніш довів, що існує понад 90 способів такої розстановки. Один з них ви бачите на діаграмі № 11.
Контрольне завдання
1. Знайдіть ще два-три способи такої розстановки ферзів, щоб вони не нападали один на одного.
Кінь
Хід цієї фігури своєрідний: спочатку вона пересувається через одно поле по горизонталі чи вертикалі, потім — під прямим кутом на одно поле вбік. Стрибок коня нагадує букву Г. Зверніть увагу на те, що при кожному ході кінь попадає на поле іншого кольору — протилежного тому, на якому стояв допіру.
На діаграмі № 12 хрестиками позначено поля, на які може піти кінь. Якщо тура, слон і ферзь є далекобійними фігурами і можуть з одного кінця шахівниці обстрілювати протилежну сторону, то радіус дії коня більш обмежений. На діаграмі № 12, займаючи найвигіднішу позицію
11
у центрі шахівниці, кінь тримає під ударом лише вісім полів. Чим ближче він стоїть до краю шахівниці, тим меншою є його ударна сила.
На діаграмі № 13 білий кінь с7 обстрілює шість полів, другий білий кінь — чотири, а чорний кінь аі — тільки два поля.
Зате ця фігура наділена правом, якого не має жоден інший шаховий персонаж: кінь може перестрибувати через свої і чужі фігури. Наприклад, з позиції, де починається партія (див. діаграму № 2), можливі такі ходи: білого коня з Ь1 на аЗ або сЗ, а чорного коня — з §8 на їб або Ь6.
У наведеній позиції (діаграма № 14) білий кінь може попасти па поля с2, ЇЗ, £2.
Здатність тримати під обстрілом одночасно кілька полів (до восьми), залишаючись недосяжним для супротивних фігур, що стоять тут, і висока маневреність надають коню особливої цінності під час атаки і оборони.
Контрольні завдання
1.	Пройдіть за шість ходів конем з поля Ь1 на а8. Пройдіть той же самий шлях трьома-чо-тирма іншими способами. Спробуйте це зробити в думці, дивлячись на шахівницю, але не пересуваючи коня.
2.	За скільки ходів білий кінь, що стоїть на полі Ь1, може зняти чорного пішака на полі 17?
3.	Спробуйте обійти конем усі поля шахівниці, не стаючи на жодне поле двічі.
4.	Скільки коней можна розставити на шахівниці так, щоб вони не нападали один на одного?
Король
Король, як і ферзь, ходить у будь-яку сторону’— по вертикалі, горизонталі і діагоналі, але тільки на сусіднє поле.
Особливість короля полягає в тому, що його не можна ставити на поле, атаковане фігурою суперника. Звідси випливає й інше правило: король не має права брати захищену фігуру.
12
У позиції на діаграмі № 15 білий король може піти на будь-яке з восьми сусідніх полів (вони позначені хрестиками). Інше становище в чорного короля. У його розпорядженні тільки два поля: йі і (12. Правда, на полі (12 стоїть білий слон, але він не захищений іншою білою фігурою, і король може його взяти. Зате туру захищає кінь, а коня — слон, і тому король не являє загрози для цих фігур. Не може король
піти і на поля (13, еЗ, Г2, И, бо вони перебувають під обстрілом білих.
Контрольне завдання
У позиції на діаграмі № 16 визначте, куди можуть піти білий і чорний королі.
Пішак.
Пішак — найслабшаз фігур, бо вона найменш рухлива. Справ-ді-бо: пішак ходить тільки на одне поле вперед по вертикалі. З цього правила є виняток: у початковій позиції (див. діаграму № 2), за бажанням шахіста, пішак може піти вперед не на одне, а відразу на два поля, наприклад, з е2 на е4 за білих або з (17 на (15 за чорних. Однак надалі пішаки з кожним ходом можуть просуватися вперед тільки на одне поле.
Ви вже знаєте, що всі фігури знімають фігури суперника за ходом свого руху. А от пішак бере фігуру суперника не так, як ходить. Він може бити лише навскоси вперед на сусіднє поле того ж самого кольору, що й те, на якому стоїть сам. При цьому пішак стає на поле, яке займала збита ним фігура. По вертикалі він знімати фігури не може.
У позиції на діаграмі № 17 білий пішак с4 нападає на дві чорних фігури. Такий одночасний напад називають «вилкою». Наступним ходом пішак може
13
зняти чорну туру або чорного коня і зайняти відповідне місце. Чорному коневі £3 білий пішак £2 не загрожує, оскільки він б’є тільки по діагоналі. Чорний пішак 17 при своєму ході може піти на два поля вперед і напасти водночас на обох білих коней.
З ходами пішаків пов’язані ще два дуже важливих правила. Одне з них говорить: якщо пішак іде відразу на два поля вперед і при цьому опиняється поряд (по горизонталі) з пішаком суперника, то останній може своїм наступним ходом зняти пішака, так само як у тому разі, коли він пішов би вперед тільки на одне поле. Це називається «взяттям на проході» і дозволяється тільки безпосередньо після ходу пішака на два поля. Якщо шахіст ходом у відповідь не скористався цією можливістю, він надалі втрачає право взяти пішака «на проході». Друге правило пов’язане з про
суванням пішака до крайньої горизонталі (восьмої — для білих, першої — для чорних). Суть цього правила така: пішак, що досягнув крайньої горизонталі, за вибором шахіста має перетворитися в будь-яку фігуру свого кольору (крім короля). Отже, в ході гри на шахівниці з кожної сторони можуть опинитися по кілька ферзів (теоретично—до дев’яти), тур, слонів, коней. З цього правила випливає важливий висновок: у міру наближення пішака до крайньої горизонталі його сила зростає. Є чимало партій, в яких шахіст жертвує 1—2 фігури, аби звільнити шлях своєму пішакові до крайньої горизонталі, де найслаб-ша фігура нараз може перетворитися у грізного ферзя, що зрештою матиме вирішальне значення.
Однак не завжди треба перетворювати пішака в ферзя. Іноді його вигідніше перетворити у менш сильну фігуру. Один з таких випадків показано на діаграмі № 18, що ілюструє два вищенаведені правила.
Зверніть увагу, як на практиці здійснюється «взяття на проході». Білі йдуть пішаком (12 на два поля вперед — на (14. Чорні своїм ходом у відповідь можуть зняти його пішаком с4 так, ніби білий пішак пішов на (13. При цьому чорний пішак стає на поле (13.
14
Якщо білі зіграють на два доля вперед пішаком Ь2, то чорні матимуть вибір: вони можуть зняти його «на проході» пішаками а4 або с4.
Тепер розглянемо на прикладі цієї самої позиції друге правило — про перетворення пішака, який дійшов до крайньої горизонталі, в будь-яку фігуру.
Білі можуть просунути свого пішака е7 на поле е8 і замість нього поставити ферзя. Чи вигідно це їм? Виявляється, у даній позиції — невигідно. Річ у тому, що чорні загрожують зняти ферзем під захистом свого пішака ЬЗ білого пішака §2, і тоді білий король опиниться у безвихідному становищі. Білі можуть зіграти інакше: зняти пішаком е7 чорного коня і після цього перетворити пішака у ферзя. В цьому варіанті чорний ферзь не встигне зняти пішака £2, тому що білий ферзь нападе на чорного короля. Але чорні матимуть іншу можли
вість. Вони знімуть своїм ферзем білого ферзя і здобудуть вирішальну матеріальну перевагу.
В арсеналі білих є ще одне, найсильніше продовження. Вони ставлять пішака на е8, але перетворюють його не в ферзя, а в коня. Той нападає одночасно на короля і ферзя чорних. Рятуючись від цієї атаки, чорні змушені зробити хід королем. Після цього білі знімають конем ферзя і, маючи зайву туру, легко виграють. Радимо вам дуже уважно розібрати всі три можливості перетворення білого пішака.
На закінчення зазначимо, що пішаки розрізняють за назвами фігур, перед якими вони стоять у початковій позиції (див. діаграму № 2), незалежно від того як далеко вони просунулися у ході гри. Пішаки, що стоять на вертикалі «е», називаються королівськими, на вертикалі «(Ь> — ферзевими, на вертикалях «а» і «Ь» — туровими, «Ь» і «£» — коневими, «с» і «Ь> — слоновими. У позиції, наведеній на діаграмі № 18, до сьомої горизонталі дійшов королівський пішак білих. Турові пішаки чорних стоять на а4 і ЬЗ, а коневі пішаки білих — на Ь2 і £2.
Контрольні завдання
1.	Не дивлячись на шахівницю, підрахуйте, за скільки хо
15
дів пішак з початкової позиції може дійти до крайньої горизонталі.
2.	Чи може у ході гри білий туровий пішак «а» опинитися на вертикалі «І»?
3.	Чи може у ході гри створитися таке становище у партії, коли білі пішаки стоятимуть на полях а2, аЗ, Ь2?
4.	Проаналізуйте позицію на діаграмі № 19 і дайте відповідь на такі запитання: а) на якому полі білим при їхньому ході вигідніше перетворити пішака Ї7 у ферзя?; б) на якому полі чорним при їхньому ході вигідніше перетворити пішака а2 в ферзя?; в) як би ви зняли «на проході» білого пішака, що просунувся з 12 на Ї4?
РОКІРОВКА
Під час гри король і одна з тур його табору мають право зробити спільний хід, що називається рокіровкою. Рокіровку
16
роблять так: короля переставляють на два поля у напрямку до однієї з тур, після чого остання переходить через короля і стає на сусіднє з ним поле. Рокіровка у бік королівського флангу зветься короткою, у бік ферзевого — довгою. Рокіровку можна зробити тільки один раз протягом партії.
На діаграмі № 20 ви бачите положення короля і тур перед рокіровкою, на діаграмі № 21
білі зробили коротку рокіровку, чорні — довгу.
Рокіровка можлива, коли до-держано ряд умов, а саме:
1.	Король і тура займають свої вихідні позиції і досі не зробили жодного ходу.
2.	Між королем і турою немає інших фігур.
3.	Король не перебуває під ударом супротивної фігури і після рокіровки не потрапляє під удар.
4.	Поле, через яке під час рокіровки проходить король, не перебуває під обстрілом супротивної фігури.
Якщо під ударом перебував не король, а тура або якщо остання має пройти атаковане поле, то це не перешкоджає
рокіровці.
На діаграмі № 22 білі при своєму ході можуть рокірувати в будь-яку сторону, незважаючи на те, що туру Ь1 атаковано чорним ферзем, а тура аі про
ходить атаковане чорним слоном поле Ь1. А чорні не можуть рокірувати у жодну сторону. При короткій рокіровці їхній король має пройти атаковане білим ферзем поле Ї8. Довга рокіровка неможлива, тому що білий слон тримає під обстрілом поле с8, а за правилами шахової гри король не може ставати на поле, що перебуває під ударом.
На діаграмі № 23 показано ще два випадки, коли не можна зробити рокіровку. Білі не мають права рокірувати, тому що між їхнім королем і турами стоять фігури, а чорні — тому, що їхній король перебуває під ударом білого коня.
В разі коли один з партнерів під час гри зробив рокіровку, порушивши бодай одне із вище-наведених правил, він зобов’язаний поставити короля і туру на вихідні позиції і зробити будь-який хід королем. Якщо
2 593
17
хід королем неможливий, то за неправильно виконану рокіровку шахіст не зазнає покарання і може піти будь-якою іншою фігурою.
Початківець не повинен недооцінювати значення рокіровки, яка дає можливість у разі потреби відвести короля в безпечне місце і одночасно активізувати свою туру. Недосвідчені шахісти, намагаючись якнайшвидше полонити короля суперника, кидають в атаку всі фігури, забуваючи часом про безпеку свого ж таки короля, а це може спричинитися до сумних наслідків. З іншого боку, часто буває вигідно перешкодити рокіровці суперника. Король, який втратив право на рокіровку, нерідко стає зручним об’єктом для атаки.
Контрольні завдання
Вкажіть, у яку сторону можуть рокірувати білі і чорні в позиції, наведеній на діаграмі № 24.
ШАХ І МАТ
Коли супротивна фігура нападає на короля і створює загрозу зняти його своїм наступним ходом, то це означає, що королю оголошено шах. На діаграмі № 23 білий кінь оголошує шах чорному королю.
Є три способи захисту від шаха: 1) відвести короля з атакованого поля — «піти від шаха»; 2) зняти фігуру, що оголосила шах; 3) закритися від шаха, поставивши між королем і атакуючою фігурою будь-яку свою фігуру чи пішака.
У позиції на діаграмі № 25 (зліва) можна застосувати всі три способи захисту від шаха.
Біла тура нападає на чорного короля — оголошує йому шах. Чорні можуть відвести свого короля на одне з сусідніх полів, наприклад, на с8; можуть конем зняти білу фігуру, що оголосила шах, і нарешті, за
18
критися від шаха конем, поставивши його на поле Ь7.
Якщо шах оголошує кінь (позиція праворуч), то третій спосіб захисту не може бути застосований. Тут треба або відступити королем, або зняти коня.
Існує також подвійний шах, від якого можна врятуватися, лише відступивши королем. Подвійний шах оголошують тоді, коли на короля нападають дві фігури воднораз. У початкую-чого шахіста може виникнути питання: адже сказано, що в разі, коли короля атакує супротивна фігура, треба негайно вжити заходів до захисту від шаха. То як, мовляв, може виникнути положення, коли шах оголошують відразу дві фігури? Тимчасом у такій ситуації немає нічого незвичайного. Ви зараз самі переконаєтесь у цьому, розставивши на шахівниці
позицію, яку бачите на діаграмі № 26.
Якщо тепер мають зробити хід білі, вони можуть піти турою на с8 або £4, оголосивши шах чорному королю одночасно і турою і слоном. При ході чорних вони також можуть оголосити подвійний шах, зробивши хід конем на сі або на сЗ. У цьому разі на білого короля одночасно нападають тура і кінь. Зрозуміло, що при подвійному шаху ні закритися від загрози, ні зняти атакуючу фігуру не можна. Залишається один вихід: відступити королем.
Якщо при нападі на короля він не може захиститися від шаха, то це означає, що королю оголошено мат. На цьому партія закінчується, і шахістові, король якого дістав мат, зараховують поразку. Як ми вже зазначали, більшість партій закінчують, не доводячи їх до мата. На діаграмах № 27—37 наведено ряд типових позицій, де король перебуває в положенні мата. Уважно вивчіть їх. Згодом ви не раз зустрінетесь з ними (для економії місця кожну позицію зображено на нормальної діаграми).
Контрольні завдання
У позиціях на діаграмах №№ 38—51 білі починають і дають мат за один хід. Знайдіть цей мат.
19
38
43
ПАТ. ВІЧНИЙ ШАХ. ІНШІ ВИПАДКИ НІЧИЄЇ
У партії може виникнути положення, де шахіст, який має зробити черговий хід, позбавлений можливості піти будь-якою фігурою, не порушивши правил гри. Це трапляється
жодного ходу. При цьому король не перебуває під шахом. Таке положення називають патом. Партію, в якій виникнув пат, вважають закінченою внічию.
Ось кілька типових випадків пата. В позиціях №№ 52—54. хід чорних, у № 55 хід білих
52
тоді, коли його король, усі фігури і пішаки, що залишилися на шахівниці, не мають
Зверніть увагу на те, що в па-тове положення найчастіше потрапляє сторона, котра зазнала
23
матеріальних втрат. Пат допомагає їй уникнути поразки. Нічию зараховують і у тих випадках, коли одна з сторін оголошує вічний шах. Уже сама назва показує, у чому суть такого шаха. Попавши під вічних шах, король позбавлений можливості уникнути нападу супротивної фігури і змушений повторювати ходи.
У позиції на діаграмі № 57 чорні йдуть ферзем на еі і оголошують шах. У білих єдиний
хід — королем на Ь2. Однак у цьому разі ферзь оголошує шах з поля 114. Білий король змушений повернутися на чорний ферзь знову йде на еі і т. д.
На діаграмі № 58 показано ще один випадок вічного шаха. Білий кінь оголошує шах з поля &6. Чорний король змушений піти на й7. Тоді білі грають конем на £8 — шах. У короля знову єдиний хід — на поле й8. Чорний кінь повертається на поле £б — шах і т. д. Чорні не можуть уникнути вічного шаха.
До цього засобу вдається сторона, яка шукає порятунку від програшу. У позиції на діаграмі № 57 білі мають зайву туру. Крім того, чорним загрожує мат. Уникнути капітуляції їм дає можливість вічний шах. На діаграмі № 58 ми бачимо позицію, де безнадійним здається становище білих. Чорні за
24
грожують піти ферзем на Ь2 і оголосити мат. Однак білих рятує вічний шах.
Крім пата і вічного шаха, партія може закінчитися внічию також у ряді інших випадків. Наприклад, після довгої і впертої боротьби жодному з партнерів не вдалося добитися переваги, причому в позиції, що виникла на шахівниці, ніхто з них не має шансів на виграш. У цьому разі суперники можуть дійти згоди про мирне закінчення партії.
Нічиєю закінчується гра і тоді, коли в розпорядженні обох шахістів — сили, явно недостатні для того, щоб оголосити мат. Наприклад, на полі бою залишились тільки два королі або король і слон (чи кінь) проти короля.
Нічийний результат може бути зафіксований також на вимогу одного з партнерів, коли тричі повторилася, хоч і не підряд, та ж сама позиція і щоразу повторюваний хід робить той самий партнер. При цьому хід, що призводить до потрійного повторення позиції, не слід робити на шахівниці, інакше-бо правило втрачає свою силу. Треба запросити суддю і обгрунтувати перед ним свою вимогу.
Нічию фіксують і тоді, коли один з партнерів встановить, що протягом останніх п’ятдесяти ходів не було знято жодної фігури і жодний з пішаків не зробив ходу.
Два останніх випадки можливі тільки за умови, коли шахісти записують кожний свій хід і, отже, з абсолютною певністю визначено обгрунтованість вимоги одного з партнерів. І в тому, і в іншому разі суддя перевіряє правильність вимоги про зарахування нічийного результату.
Контрольні завдання
1.	У позиції на діаграмі № 40 переставте чорного короля на таке поле, де він опинився б у положенні пата.
2.	Чи можуть білі у позиції на діаграмі № 59 оголосити вічний шах?
3.	Повторіть, у яких випадках партію вважають такою, що закінчилася внічию.
ПОРІВНЯЛЬНА СИЛА ФІГУР
Кожний шахіст повинен добре знати силу фігур. Інакше він не зможе визначити, чи вигідно
25
йому, скажімо, обміняти ферзя на туру і слона або туру на коня. Як же визначають силу фігур? Ви вже знаєте, що їхня маневреність, рухливість неодинако-ва. Наприклад, ферзь, що стоїть у центрі дошки, обстрілює одночасно 27 полів, тура — 14, кінь — 8. Зрозуміло, що більш рухлива фігура являє собою і більшу силу. Для визначення порівняльної цінності фігур існує своєрідна одиниця виміру — пішак. Багаторічний досвід серйозних шахових змагань показує, що звичайно слон або кінь за силою дорівнюють 3 пішакам, тура — 4—5 пішакам, ферзь —- 8 пішакам. Ці порівняльні оцінки, ясна річ, мають умовний характер, бо, як ми побачимо далі, сила фігур може змінюватися залежно від конкретних обставин. Трапляються позиції, де кінь сильніший за ферзя, а тура слабша за пішака.
Повернімося до діаграми № 18. Ви, мабуть, пам’ятаєте, що в наведеній позиції білим вигідніше перетворити свого пішака в коня, а не у ферзя. Крім того, на практиці не було випадку, щоб ферзю довелося боронитися проти восьми пішаків. Однак у рівному положенні ці порівняльні оцінки дають більш-менш правильне уявлення про силу фігур.
Знаючи, якій кількості пішаків дорівнює та чи інша фігура,
26
неважко визначити, що слон і кінь однакові за силою, тура сильніша за слона чи коня на 1—2 пішаків, ферзь примірко дорівнює 2 турам або турі, слону (чи коню) і 1 — 2 пішакам.
Порівняльну силу короля не вимірюють в якихось одиницях, бо він є головною фігурою, без якої гру взагалі не можна продовжувати.
Залежно від їхньої сили слонів і коней називають легкими фігурами, тур і ферзів — важкими. Різницю у силі між турою і слоном (або конем) називають якістю. Виграти якість означає розміняти свого слона (чи коня) на туру партнера. У шаховій літературі ви можете зустріти такий вираз: «Програв якість за пішака». Це означає, що одна з сторін віддала туру за слона (чи коня) і пішака. Ясно, що той, хто в ході гри спромігся обміняти свої фігури на сильніші фігури суперника, здобуває перевагу. Досвідченому шахістові досить навіть невеликої переваги в силах, щоб виграти партію.
ЗАПИС ПАРТІЇ.
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
На початку цього розділу ви ознайомилися з тим, як позначають поля шахівниці, як можна записати позицію. Тепер вам треба навчитися хід за ходом за
писувати всю партію. Це необхідно кожному, хто хоче підвищувати клас своєї гри. Записану партію можна згодом проаналізувати, у спокійній обстановці знайти свої помилки. Крім того, ви зможете відтворити партії М. Ботвинника, Т. Петросяна, В. Смислова, М. Таля, Б. Спаського, П. Ке-реса, В. Корчного і багатьох інших гросмейстерів, стати ніби співучасниками їхньої віртуозної гри, яка є взірцем для мільйонів любителів шахів.
Щоб записати партію, треба добре знати «адреси» всіх полів шахівниці, скорочені найменування фігур, а також умовні позначення:
— хід без взяття фігури;
і хід з взяттям фігури;
0—0 коротка рокіровка;
0—0—0 довга рокіровка; + шах;
+ + подвійний шах;
X мат.
Коментуючи партію, вдаються до таких позначень:
! добрий хід;
!! дуже добрий, блискучий хід;
? слабкий, помилковий хід;
?? дуже поганий хід, груба помилка;
!? ризикований, обопільно-гострий хід, наслідки якого важко передбачити;
~ будь-який хід.
Щоб оцінити становище сторін, у шаховій літературі користуються такими позначеннями:
= рівна позиція;
± перевага на боці білих;
Ч3 перевага на боці чорних.
Систему умовних позначень полів на шахівниці, фігур, а також розташування і пересування цих фігур називають шаховою нотацією. Знаючи нотацію, можна легко записати або відтворити на шахівниці будь-яку партію. Ось який вигляд матиме такий запис: спочатку ставлять номер ходу (1, 2, З і т. д.), потім скорочене позначення білої фігури, котра робить хід (якщо це пішак, то позначення його не пишуть), назву поля, де стоїть фігура, тире (знак того, що зроблено хід) і назву поля, на яке перемістилася фігура. Якщо зроблено хід із взяттям, то замість тире ставлять двокрапку. Поряд у такому самому порядку (але без нумерації ходу) записують хід чорних у відповідь. Хід білих і відповідь чорних вважаються одним ходом.
Після цього ставлять номер чергового ходу і з допомогою шахової нотації записують лі-
27
воруч хід білих, праворуч —
і чорних 1 Білі:	т. д.	, наприклад: Чорні:
Шевченко		Макаров
1. е2 -	е4	е7 —- е5
2. Сії -	с4	С£8 — с5
3. Ф31 -	13	К£8 - йб?
4.	сі 2 -	34!	Сс5 : (14
5. Ссі :	Ь6	§7 : Ь6
6. Ф£3 : £7 X
Партію можна записати не лише стовпчиком, але й в рядок. Наведений вище запис мав би тоді такий вигляд:
Білі:	Шевченко, чорні:
Макаров. 1. е2 — е4 е7 — е5 2. С£1 - с4 С£8 — с5 3. Фйі -£3 К£8 - 116? 4. (12 - <14! Сс5 : (14 5. Ссі : Ь6 £І : Ь6 6. Ф£3 : £7х.
Часом користуються також скороченою нотацією. У цьому разі не вказують, на якому полі стояла та чи інша фігура, а зазначають лише поле, на яке вона пішла. При взятті пішаком вказують тільки буквенні позначення вертикалей. Ось який вигляд матиме запис вищена-веденої партії у скороченій нотації:
Білі: Шевченко, ч о р н і: Макаров. 1. е4 е5 2. Сс4 Сс5 3. Ф£3 КЬ6? 4. і4! С : Й4 5. С : Ь6 £Іі б. Ф : £7х.
В окремих випадках при скороченій нотації позначають літерою або цифрою поле, на якому стояла фігура. Це роблять тоді, коли на одне й те
ж саме поле можуть піти дві однакові фігури. Наприклад, білі тури стоять на аі іЬІ. Білі хочуть піти турою аі на сі. У цьому разі хід треба записати так: Тасі. Або, наприклад, білі тури стоять на аі і а7. Зроблено хід турою а7 на а5. Запис матиме такий вигляд: Т7а5. У шаховій літературі, як правило, запис партій супроводжується коментарями. При записі в рядок або за скороченою нотацією коментарі ставлять у дужки. При повному записі стовпчиком, якщо коментар йде після ходу білих, замість ходу чорних ставлять три крапки, а хід білих після комептаря також позначають трьома крапками.
Ось який вигляд матиме партія Шевченко — Макаров у повному записі з короткими коментарями:
Білі:	Чорні:
Шевченко	Макаров
1.	е2 — е4	е7 — е5
Своїм першим ходом білі і чорні відкривають дорогу слону і ферзю.
2.	С£1 - с4 С£8 - с5
3.	Фсіі —• £3
Вивівши слона і ферзя, білі створили загрозу мата чорному королю (напад на пункт £7). Однак подібні ходи ферзем на початку партії здебільшого невигідні.
3.	. . .	К§8 - Ь6?
28
Невдалий захист від матової загрози. Найкращим захистом було 6 3. ... К&8 — £6. Кінь на Ь6 розташований невдало, і білі дістають можливість добитися вирішальної переваги.
4.	аг - а4!
Сильний хід, після якого чорні не можуть уникнути матеріальних втрат. Білі відкрили шлях своєму чорнопольному слону для нападу на коня Ь6. Якби білі пішли 4. а2 — аЗ (з тою ж самою загрозою), то чорні встигли б захистити пункт £7, зігравши, наприклад, 4. . . . Фа8 — е7. А тепер чорні не встигають піти ферзем, бо білі, як кажуть у таких випадках, «з темпом» відкрили шлях своєму слону, напавши одночасно пішаком на чорного слона.
4.	... Сс5 : а4
5.	Ссі : йб &7 : Ь6 Замість цього ходу чорні могли б захистити пункт £7. Але тоді білі відступили б своїм слоном, зберігши зайву фігуру, а цього звичайно буває досить для перемоги.
6.	Ф£3 : £7х.
Наводимо кілька коротких партій. Уважно розгляньте їх. Зверніть увагу на помилкові ходи, щоб не повторювати їх у своїх партіях.
№ 1
1. £2 - £4 е7 — еб
2. 82 - В4??
Груба помилка, яка веде до негайної поразки:
2. . . .	Ф38 - Ь4Х
№ 2
1.	е2 — е4 е7 — е5
2.	С£1 - с4 КЬ8 - сб
3.	Ф31 - Ь5 Кв8 - £6??
Чорні не помічають загрози мата. Щоб уникнути таких помилок, початкуючий шахіст після кожного ходу суперника повинен у думці ставити собі запитання: «Чим це загрожує мені?»
Зараз чорні мали б зіграти 3. ... §7 — £б або 3. . . . Ф38 — е7, захистивши пункт £7, а потім 4. . . . Кв8 — £6, відкинувши білого ферзя.
4.	ФЬ5 : £7х
№ З
1.	е2	—	е4	е7	—	е5
2.	К£1	-	£3	Кв8	-	£6
3.	К£3	:	е5	К£6	:	е4?
Слід було	б зіграти	3.	. . .
<17 — 36 і лише після відступу коня зняти пішака.
4.	Ф(11 - е2 Ке4 - £6??
А це вже груба помилка, що призводить до великих матеріальних втрат.
5.	Ке5 - с6+
Так званий розкритий шах. Білий ферзь нападає на короля, а білий кінь одночасно атакує
29
чорного ферзя. Хоч як би тепер чорні відповіли, вони втрачають ферзя і повинні програти.
№ 4
1.	£2 - £4 е7 - е5
Чорні жертвують пішака, намагаючись якнайшвидше ввести у гру свої фігури. Початок партії, де одна з сторін жертвує пішака або фігуру, називається гамбітом.
2.	£4 : е5	А7 - (16
3.	е5 : (16	С£8 : (16
4.	КЬІ - сЗ?? . . .
Білі не бачать загрози. Треба було зіграти 4. К&1 — £3 або 4. е2 — &3.
4.	...	Ф38 — її 4+
5.	&2 — §3 ФЬ4 : §3+1
До такого ж результату вело й 5. . . . С36 : Є3+.
6.	Ь2 : еЗ С36 : еЗх
№ 5
1.	е2 — е4
2.	К£І - £3
3.	32 - 34
4.	КІЗ : 34
5.	К34 - 15
6.	КЇ5 - 36 х Чорним оголошено «спертий мат».
№ 6
1.	е2 — е4
2.	К^і - 13
с7 — с5
КЬ8 — сб с5 : 34 е7 — е5
К&8 - е7??
так званий
е7 — е5
КЬ8 - сб
3.	С11	—	с4	37 —	36
4.	КЬІ	—	сЗ	Сс8 —	«4
5.	0	—	0	Кеб -	34
6.	КІЗ : е5!	....
Здавалось би, цей хід поганий, тому що білі втрачають ферзя. Насправді це не так.
6.	...	С?4 і 31??
Чорні потрапляють у пастку і дістають мат. їм слід було грати: 6. . . . 36 : е5 7. Ф31 : §4 К34 : с2.
7.	Сс4 : 17+ Кре8 - е7 8. КсЗ - 35 X
Як бачимо, незважаючи на велику матеріальну перевагу, чорні програли партію. На цій підставі можна зробити висновок, що у шахах матеріальна перевага далеко не завжди відіграє вирішальну роль. Згодом ви не раз матимете нагоду переконатися в цьому.
№ 7
1.	е2 —	е4	е7	—	е5
2.	С11 -	с4	К§8	-	16
3.	32 -	34	КЇ6	:	е4
4.	34 :	е5	с7	—	сб
5.	К&1 -	е2	Ке4	:	12
Чорні жертвують коня, вважаючи, що одразу відіграють фігуру. Наприклад, 6. Креї : 12 Ф38 — Ь4+ з одночасним нападом на короля і слона. Однак чорним підготовлено неприємний сюрприз.
зо
6.	О - О!!	К£2 : аі
7.	Сс4 : І7+ Кре8 - е7
8.	Ссі — £5х
№ 8
1.	е2	— е4	е7	— е5
2.	К?1	- ІЗ	КЬ8	— сб
3.	(12	- 34	е5	: 34
4.	КЇЗ	: 34	КЄ8	- е7
5.	КЬІ	- сЗ	§7	— §6?
6.	Ссі	— &5!	С£8	-?7
7.	КсЗ	- 35!		
Своїм останнім ходом білі розставили пастку, в яку одразу потрапили чорні. Та позиція останніх однаково була дуже важка. Білі загрожують виграти коня ходом 8. Ка4 : сб, а потім 9. С^5 : е7. Чорні не можуть піти. 7. . . . Кеб : (14 через 8. 0*5 : е7 з виграшем ферзя.
7.	...	0*7 : Й4?
8.	ФЛ : а4И . . .
Красива жертва ферзя, що веде до виграшу білих.
8.	... Кеб : (14
9.	К(15 - £6+ Кре8 - £8
10.	0*5 — ЬбХ
Короткі результативні партії зустрічаються не тільки у звичайних турнірах, але й у великих змаганнях, де грають досвідчені гросмейстери і майстри. Ясна річ, шахісти такого високого класу можуть швидко програти, лише потрапивши у доб
ре замасковану пастку. Наводимо кілька коротких партій, зіграних відомими шахістами.
№ 9
1.	Й2-Л К^8 — £б
2.	КЬІ - (12	е7 — е5
3.	(14 : е5	К£6 - £4
4.	Ь2 — ІіЗ?
Білі вважали, що чорні знімуть конем пішака е5, але не чекали неприємного сюрпризу
4.	...	К£4 — еЗ!І
Білі здалися, бо втрачають ферзя. Якщо білі знімуть коня, то дістануть мат: 5. £2 : еЗ Ф(18 — Ь4+ 6. £2 — £3 ФЬ4 : £3х. Цю партію було зіграно в одному з чемпіонатів Франції (1924 р).
№ 10
1.	е2	—	е4	с7	—	сб
2.	КЬІ	-	сЗ	Й7	-	(15
3.	К£І	-	£3	(15	:	е4
4.	КсЗ	:	е4	КЬ8	-	(17
5.	Фаі - е2 ...
Білі розставляють пастку. Якби чорні зрозуміли, чим їм загрожує останній хід білих, вони зіграли 6 5.... е7 — еб.
5.	...	К£8 - £6??
6.	Ке4 - авх
Чорні не можуть зняти коня, бо їхній пішак е7 зв’язаний білим ферзем. Тепер стає зрозумілим, до чого прагнули білі своїм п’ятим ходом.
Зі
Цю партію було зіграно 1950 року на міжнародному турнірі в польському місті Щавно-Здруй. Білими грав гросмейстер Ке-рес, чорними — польський майстер Арламовський.
№ 11
1.	е2	—	е4	с7 — сб
2.	(12	-	(14	(17 - (15
3.	КЬІ	-	сЗ	(15 : е4
4.	КсЗ	:	е4	К£8 - £6
5.	Ф(И	-	ІЗ	е7 - е5?
Треба було грати 5. . . . К£6 : е4 6. ФаЗ : е4 КЬ8 — а7, а потім 7. . . . М7 - £6.
6.	а4 : е5 Фа8 - а5+
7.	СсІ - а2 Фа5 : е5
8.	0 - 0 - 0 К£6 : е4??
Чорні бачили, що вони не можуть продовжувати 8. . . .
Фе5 : е4 через 9. Таї — еі, з виграшем ферзя. Але й зроблений ними хід веде до катастрофи.
9.	Фаз - а8+!! . . .
Жертва ферзя, як грім серед ясного неба. Мета її — заманити короля під подвійний шах.
9. ... Кре8 : Й8
10. са2 - £54-+Кра8 - с7 Або 10. ... КРа8 - е8 и. таї - а8х.
її. С&5 — а8х
Ця партія, зіграна у 1910 р. гросмейстерами Р. Реті (білі) і
С. Тартаковером, свого часу обійшла всю світову шахову пресу.
Історія шахових змагань знав чимало коротких поєдинків. 1956 року у Варшаві вийшла книга Т. Чарнецького «Шахові пастки», в якій опубліковано 600 таких партій. Однак більшість турнірних зустрічей проходить у дуже напруженій, впертій боротьбі, причому кожна партія триває 30—40 і більше ходів. Відомо чимало турнірних партій, результат яких визначався після 100 ходів.
Контрольні завдання
1. Запишіть скороченою нотацією таку партію: 1. е2 — е4 е7 - е5 2. К£1 - £3 КЬ8 - сб 3. С£1 - с4 К^8 - е7 4. (12 -Д4 (17 - Й6 5. Й4 : е5 Кеб : е5 6. К£3 : е5 ав : е5 7. Сс4 : £7 + Кре8 : £7 8. Фаі : а8, і білі виграють.
2. У вищенаведеній партії вкажіть, до яких ходів чорних слід поставити знак запитання. Поясніть, чому.
ВІДПОВІДІ НА КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАН-НЯ І РОЗДІЛУ
Шахівниця і фігури. 1. На 64 поля. 2. Цраве кутове поле повинно бути білим. 3. По 16 фігур. 4. Король, ферзь, дві тури, два слони, два коня і вісім пішаків. 5. Кутові поля займають тури, поряд з ними стоять коні, далі слони. Чорний король за
32
ймає біле поле п ряд з слоном, що стоїть на чорному полі, а чорний ферзь стає на чорне поле між королем і білопольним слоном. Перед цими фігурами в один ряд вишикувано пішаки.
Позначення полів н ашахівниці. Запис окремих позицій
1.	Хрестиками позначено поля с2, (14, еб, &3, Ь5.
2.	Крапками позначено поля аЗ, Ь6, с8, е8, ці.
3.	На цій діагоналі лежать поля аЗ, Ь4, с5, йб, е7, Ї8.
4.	Біле. Чорне. Біле. Чорне. Чорне.
Як ходять шахові фігури
Тура. 1. Тура може піти на поля сі5, Ї5, &5, Ь5, еі, е2, еЗ, е4, еб і е7.
2. Тура має десять полів. Щоб залишити їй п’ять полів, досить поставити білі пішаки на поля еЗ і &5, еб і £5, е4 і Ь5 і т. д. С л о н. 1. Найбільш рухливими слони бувають у центрі, займаючи поля (14, (15, е4, е5. З кожного зазначеного поля вони обстрілюють 13 кліток. Найменш рухливі слони, що займають позиції скраю шахівниці, — на вертикалях а і її та горизонталях 1 і 8. Звідси вони обстрілюють по 7 полів.
2. Слон може обійти ці поля за шість ходів. Один з можливих
маршрутів:	е5 — Ь2 — аЗ —
е7 — Ь4 — £3 — е5.
3. Це завдання може бути розв’язане кількома способами. Ось два з них. Пішаки ставлять на е4 і Ї7 або на сб і ЇЗ.
Ферзь. 1. Ферзів можна розставити на таких полях: а) аЗ, Ь5, с2, (18, еі, £7, £4, Ь6; б) аб, Ь4, с7, аі, е8, £2, £5, ЬЗ, в) а5, ЬЗ, сі, (17, е2, (8, £5, Ь4.
Кінь. 1. Наводимо чотири маршрути коня з Ь1 на а8: Ь1 — £2 — аз — с5 — аб — с7 — а8; Ь1 — £3 — е2 — а4 — Ь5 — с7 - а8; Ь1 — £2 — НЗ — £4 — (15 - Ь6 - а8; Ь1 - £3-И-еЗ — а5 — с7 — а8.
2.	За чотири ходи. Ось один з можливих маршрутів: Ь1 — а2 - с4 - аб - Ї7.
3.	Це завдання розв’язується багатьма способами. Ось один з маршрутів, запропонований К. Янішем. Цифри показують послідовність ходів коня.
60
4.	32 коня. На всі білі або на всі чорні поля.
і
33
Король. У білого короля два ходи: він може піти на Ь5 або зняти чорного коня. Чорний король теж може піти на два поля — на а4 або, знявши білого пішака,— па сЗ.
Пішак. 1. За п’ять ходів. Наприклад, білий пішак е2 пересувається за таким маршрутом: е2 — е4 —е5 — еб — е7 — е8.
2.	Білий пішак може попасти з вертикалі «а» на вертикаль «£». Це станеться в разі, якщо він рухатиметься по діагоналі, при кожному ході збиваючи якусь чорну фігуру. Наприклад, пішак а2 знімає чорні пішаки на ЬЗ, с4, Й5, далі — чорного коня на еб і знову пішака на £7.
3.	Така пішакова позиція неможлива. Білий пішак міг би попасти на аЗ лише з поля Ь2, знявши на аЗ якусь чорну фігуру. Оскільки ж на Ь2 стоїть білий пішак, то це означає, що на аЗ іншому білому пішакові нема звідки попасти.
4.	а) На поле £8. Якби білі зняли коня пішаком, перетворивши його в ферзя, то чорний слон зняв би останнього, б) Чорним також невигідно знімати пішаком білу фігуру на Ь1, бо це поле перебуває під обстрілом білого коня. Чорним треба зіграти пішаком з а2 на аі і перетворити його в ферзя, в) Пішака £4 чорні можуть взяти «на проході» лише пішаком &4. Іншим пішаком чорні не мають права
34
бити «на проході», бо їхній король опинився б під ударом білого слона. А нам уже відомо, що за правилами шахової гри не можна ставити свого короля під удар супротивної фігури.
Рокіровка
Чорні можуть зробити тільки довгу рокіровку. Білі не можуть рокірувати в жодну сторону.
Шах і мат
Мат за один хід оголошують у такий спосіб: № 38. Тура йде на поле е8; № 39. Кінь — на поле Ь6; № 40. Ферзь — на поле с8; № 41. Білий пішак знімає коня і перетворюється в слона або ферзя; № 42. Тура — на поле 118; № 43. Ферзь — на поле сЗ; № 44. Кінь — на поле Ь5; № 45. Кінь — на поле Ь.3, відкриваючи білого ферзя; № 46. Король — на поле £7; № 47. Кінь — на поле £5; № 48. Пішак — на поле с4; № 49. Ферзь — на поле с5 або Ь6 (це стає можливим, тому що чорний кінь зв’язаний турою і не може зняти білого ферзя, бо відкриє свого короля); № 50. Білі роблять довгу рокіровку; № 51. Слон — на поле с4, і чорні не можуть зняти його ні пішаком, ні ферзем, бо ці останні зв’язані фігурами білих.
Пат. Вічний шах.
Інші випадки нічиєї
1.	Короля треба переставити на поле НІ.
2.	Білі можуть оголосити вічний шах. Спочатку вони йдуть ферзем на поле с8, оголошуючи шах. Чорний король змушений відступити на Ь7 (спроба чорних закритися від шаха ферзем призвела б їх до поразки, бо білі виграють ферзя, а потім і слона). Своїм другим ходом білі оголошують шах ферзем з поля £5. Якщо король відступить на восьму горизонталь, білі знову оголосять шах, повернувшись ферзем на с8. Чорні можуть закритися від шаха з поля £5, просунувши свого пішака з &7 на &6. Але в цьому разі ферзь зніме пішака £7 і оголосить вічний шах, нападаючи на короля з полів £7 і £8.
Зверніть увагу на точний вибір поля, звідки ферзь оголосив перший шах (с8). Тільки з поля с8 він міг попасти на поле £5. Якби білі зіграли інакше, вічного шаха не було б. Наприклад, білі оголошують шах ферзем з поля (18. Чорний король йде на 117. Тепер ферзь може оголосити шах тільки з поля ЙЗ, але після того як чорні закриються пішаком, вічного шаха не буде.
3.	Партія вважається закінченою внічию:
а)	коли створилася патова позиція;
б)	коли один з партнерів оголосив вічний шах;
в)	при взаємній згоді;
г)	коли в обох партнерів залишилися сили, недостатні для оголошення мата;
д)	при потрійному повторенні позиції під час чергового ходу одного й того ж самого партнера;
е)	якщо сильніша сторона протягом 50 ходів не змогла добитися перемоги, причому за цей час не було взято жодної фігури і жоден пішак не зробив ходу.
Запис партії.
Умовні позначення
а)	1. е4 е5 2. К£3 Кеб 3. Сс4 К&е7 (оскільки на поле е7 можуть піти обидва чорних коня, необхідно вказати, який саме зробив хід) 4. (14 (16 5. йе К : е5 6. К : е5 йе 7. С : £7+ Кр : £7 8. Ф : Й8, і білі виграють.
б)	Знаки запитання слід поставити до четвертого, п’ятого і шостого ходів чорних. Четвертий хід чорних поганий, бо спричинявся до втрат. Після 5. йе чорним треба було відповісти 5. ... йе, і тоді вони програли б тільки пішака. Наприклад, 6. Ф : Й8+ К : Й8 7. К : е5 або 6. . . . Кр : Й8 7. С : £7. Шостий хід чорних заслуговує двох знаків запитання, бо після 6. . . . йе вони втратили ферзя.
З*
35
Розділ II
НАЙПРОСТІШІ ЗАКІНЧЕННЯ ПАРТІЙ
Отже, ви познайомилися з основними правилами шахової гри. Ви, ясна річ, хочете якнайшвидше застосувати свої знання на практиці, але вже після перших ходів почуваєте себе ніби на благенькому човнику, що наважився вийти в океан. Воно й зрозуміло. Адже ви не знаєте ще найпростіших законів шахової гри. Після кожного ходу у вас виникатиме сила-силенна питань, і на більшість з них ви не зможете відповісти.
Отож перш ніж вирушити у плавання по неоглядному океану цієї гри, необхідно ознайомитися з основами шахової теорії. Кожна партія звичайно має три стадії. Перша з них — дебют (початок гри), коли обидві сторони прагнуть до якнайшвидшого розвитку своїх фігур, найвигідніше розташовуючи їх для боротьби. Міттельшпіль (середина гри) — наступна за дебютом стадія, де розв’язуються основні стратегічні і тактичні завдання (у міт-тельшпілі королі, як правило, відіграють пасивну роль). Ендшпіль (закінчення гри) — за
36
ключна стадія партії; виникав найчастіше тоді, коли на дошці залишилось мало фігур і король стає більш активним. В ендшпілі значно зростає цінність кожної фігури, зокрема пішаків.
Здавалось би, вивчення шахової теорії слід почати з дебюту, бо сама ж гра починається з цієї стадії. Та ні, такий метод навчання був би неправильний. Адже нікому не спало б на думку дати складну книгу в руки людині, котра тільки-но вивчила азбуку. Спочатку її вчать читати по складах, потім вона читає окремі слова, далі — фрази і лише після цього — книги, що мають закінчений сюжет. Так само і початкуючий шахіст має спочатку вивчити окремі елементи партії, найпростіші закінчення, типові комбінації, повинен скласти собі уявлення про стратегію і тактику шахової гри, і лише потім він може перейти до вивчення дебюту, партії в цілому. Саме для цього ми хочемо ознайомити вас у другому розділі з деякими найпростішими правилами гри в ендшпілі.
МАТ ОДИНОКОМУ КОРОЛЮ
Досить легко переконатися в тому, що однією фігурою, хай це навіть буде ферзь, неможливо оголосити мат королю. Інша річ, якщо їй на допомогу приходить свій король. Але й у цьому разі перемогу можна здобути тільки тоді, коли спільно з королем діє ферзь чи тура.
Король і слон чи король і кінь не спроможні створити матової позиції. Зате співдружність короля з двома легкими фігурами знов-таки може забезпечити перемогу. Щоправда, і тут не обходиться без винятку: король і два коні оголошують мат тільки в тому разі, коли супротивна сторона робить погані ходи. Якщо правильно грати, то мат при такому співвідношенні сил не можна оголосити.
На діаграмі № 61 зображено найбільш сприятливу для білих позицію. їм вдалося відтіснити в куток чорного короля. Але
навіть тепер білі можуть скористатися з своєї переваги тільки в разі помилки чорних. Наприклад, білі зіграють 1. Ке7 — с6+. Якщо чорні відступлять королем на поле а8, то білі оголосять мат: 2. Кеб — с7 х. Якщо ж чорні зіграють правильно (1. ... КрЬ8 — с8), білі нічого не зможуть вдіяти. А тепер подивимось, як дають мат одинокому королю з допомогою різних фігур.
Мат ферзем
Неважко переконатися в тому, що король і ферзь не можуть заматувати супротивного короля посередині дошки. Перевірте це самі, і ви побачите, що в будь-якому випадку король матиме не менше двох полів для відступу.
Тепер згадайте позицію на діаграмі № 29, і ви легко складете план гри. Він полягатиме в тому, щоб спільними зусиллями короля і ферзя відтіснити су-
37
противного короля на одну з крайніх ліній, бо тільки тут йому можна дати мат.
1.	Креї — е2 Кре5 — е4
Чорний король хоче залишитися в центрі. Якби він відступив, наприклад, на еб, білі продовжували б просувати свого короля (2. Кре2 — еЗ).
2.	Феї — с5 ...
Білі максимально обмежують рухливість чорного короля, починаючи відтісняти його на вертикаль «й».
2.	. . . Кре4 - £4
3.	Фс5 - (15 Кр£4 - £4
Запитання №1. Як ви зіграли б, в разі коли чорні відступили б королем на £3?
Відповідаючи на це і всі наступні запитання, перевіряйте себе тільки після того, як ви дійшли якогось певного висновку. Намагайтеся обдумати відповідь, не пересуваючи фігур на шахівниці.
4.	ФД5 - е5 Кр£4 - ЬЗ Запитання №2. Якби чорні зіграли 4. . . . Кр£4 — й4, білі дали б мат за два ходи. Як саме?
5.	Кре2 - £3 КрйЗ - Й4
6.	Фе5 — £7	...
Запитання № 3. Чи могли б білі грати 6. Фе5 — £5?
6.	... Крй4 - Й5
7.	Кр£3 - £4 Крй5 - Й4 8. ф£7 — £4х
Мат можна було дати на один хід раніше, якби білі зіграли на четвертому ході інакше, а саме:
4.	Кре2 — еЗ Кр£4 — £3 Якщо 4. . . . Кр£4 — Й4, то 5. КреЗ — £3, і мат наступним ходом.
5.	ФД5 - £5+ Кр£3 - ЙЗ
6.	КреЗ - £3 КрйЗ - Й2 7. ф£5 — £2х
Зверніть увагу на те, що білі жодного разу без потреби не оголосили шах, а весь час намагалися робити найраціональні-ші ходи своїм королем і ферзем, відтісняючи чорного короля.
Початківці часто переоцінюють значення шаха і намагаються оголосити його на першій—ліпшій нагоді. Запам’ятайте, що шах треба оголошувати тільки тоді, коли це дає певну користь. Готуючи мат королем і ферзем, стежте за тим, щоб не виникла патова позиція.
Мат турою
У цьому разі також треба спочатку відтіснити короля на одну з крайніх ліній. Оскільки тура менш сильна фігура, ніж ферзь, то для досягнення мети доводиться витратити більшу кількість ходів.
38
1.	Таї - а4 ...
Цим ходом білі віднімають у короля половину шахівниці.
1.	. . . Кр£5 - е5
Як і у попередньому прикладі, чорні намагаються втриматися королем у центрі.
2.	Кр£2 - еЗ Кре5 - £5
3.	Та4 — е4
Тепер рухливість короля ще більш обмежена.
3.	. . . Кр£5 - £6 Запитання №4. Як треба було б грати в разі, коли чорні відступили б королем на £5?
4.	КреЗ - £4 Кр£6 - £б
5.	Те4 — е64- Кр£б — Ь7 Запитання №5. Як продовжували б білі в разі, коли чорні відповіли б 5. . . . Кр£б - Ь5?
Білі здійснили першу частину свого плану, відкинувши короля на крайню лінію. Тепер треба створити матову позицію.
8.	Кр£5 - £6 Кр£8 - £8
9.	Кр£6 - £б Кр£8 - £8
Якщо 9. . . . Кр£8 — Ь8, то 10. Те7 — е8х.
10.	Те7 - е2
Білі роблять очікувальний хід
10. . . .	Кр£8 - £8
11. Те2 — е8х
Мат двома турами
Дві тури без допомоги свого короля легко заганяють супротивного короля на одну з крайніх ліній і дають йому мат.
1.	Т£1 - £4 +
2.	ТЕЗ - Ь5 +
3.	Т£4 - £6+
4.	Т£б - Ь6
Крс4 - (15 КрД5 - еб Креб - £7 Кр£7 - £7
6. Кр£5 - £5 КрЬ7 - £7
7. Теб - е7+ Кр£7 - £8
Запитання №6. За скільки ходів білі дали б мат, якби
39
чорні пішли королем на е7?
5.	ТИ5 - а5 Кр£7 - І7
6.	Та5 - а7+ Кр£7 - е8
7.	ТЬ6 - Ь8х
Мат двома слонами
Мат двома слонами можна дати тільки на кутовому полі. План гри тут такий самий, як і в попередніх прикладах. Спочатку короля відтісняють на край шахівниці, а потім — на кутове поле.
1.	Ссі — Ь2
Зверніть увагу на взаємодію слонів. Стоячи на суміжних діагоналях, вони створюють перешкоду для короля. Така позиція найбільш вигідна для того, щоб методично відтіснити його. Зараз чорний король перебуває у трикутнику а2—а8—£8, який поступово зменшуватиметься.
1.	. . .	КрД5 - с4
2.	СЬ2 - £6 Крс4 - (15 3. Сс2 - Ь3+ Кр<15 - (16
Запитання №	7. Як
мають грати білі, коли король відступить на с5?
4.	КреЗ - (14 Краб - сб
5.	С£6 — е7
Трикутник скорочується.
5.	... Крсб - а7
6.	Се7 - Ь4 КРа7 - сб
7.	СЬЗ - а4+ Крсб - Ь6
8.	КРа4 - а5 КрЬб - аб
Якщо 8. . . . КрЬб — Ь7, то 9. СЬ4 - а5.
9.	КРа5 — сб Краб — а7 10. Крсб — с7 Кра7 — аб 11. сь4 - аг ...
Білі роблять очікувальний хід.
11. . . . Краб - а7 12. Са4 - Ь5 Кра7 - а8
Чорний король у кутку. Тепер треба створити матову позицію, із. сь5 — аз
Знову очікувальний хід.
13. . . .	Кра8 - а7
14. Са2 - еЗ+ Кра7 - а8 15. саз - е4х
Мат слоном і конем
Щоб дати мат у цьому разі, необхідно загнати короля у куток шахівниці, який може бути атакований слоном. Добитися цього значно важче, ніж двома слонами.
Передусім треба створити позицію, де слон і кінь, взаємодіючи з своїм королем і один з од-
40
ним, не дозволяють супротивному королеві прорватися. Приклад такої позиції ви бачите на діаграмі № 66. Білі грають 1. СЬ7 — е4. Тепер слон і кінь тримають під ударом поля (15, е5, £5, а білий король контролює поля с7, сб, с5. Король чорних змушений відступити. Тоді насувається білий король, відтісняючи короля чорних до краю шахівниці.
1.	. . .	Краб - еб
2.	КрЬб - сб Креб - £6
3.	Креб - аб Кр£6 - £5
4.	Краб - еб Кр&5 - йб
У цій позиції король може дістати мат лише на полях а8 або НІ (кутові поля, що їх спроможний обстріляти білий слон). Тому чорні намагаються відвести свого короля в куток протилежного кольору. Якби чорні зіграли 4. .. . Кр&5 — &4, то далі могло б бути: 5. Креб — £6 Крз4 - ^3	6. Кп£6 - £5
КриЗ - Ь2 7. Кри5 - и4
Крй2 - пі 8. Кри4 - иЗ Криї - її 9. Се4 - ІЗ Кр£1 -£1 10. С£3 — е2 Кр£І-Ь1, і білі досягли своєї мети, загнавши короля на поле Ь1.
Запитання № 8. За скільки ходів білі можуть оголосити мат у цій позиції?
5.	Креб - £6 Крйб - Ь5 6. КаЗ - е5 Крй5 - Ь6 7. Ке5 - £44- Крйб - Ь5 8 Кр£6 - £5 Крй5 - Ь4 9. Кр£5 - £4 КрЬ4 - Й5
10. Се4 - с2 ...
Очікувальний хід.
10.	... Крй5 - Ь4
11.	Сс2 - £б Крй4 - ЬЗ
12.	Ки4 - еЗ КрйЗ - Ь4
Чорні максимально ускладнюють завдання білих. Якщо чорні зіграють 12. ... КрйЗ — Ь2, то після цього буде 13. С^б— £5 Крй2 - £1 14. Кр£4 - ^3, і білі дають мат за три ходи.
Запитання №9. Як білі оголошують мат?
13.	КеЗ - £2+ Крй4 - ЬЗ
14.	Кр£4 - £3 КрйЗ - Ь2
14.	Сиб - £5	КрЬ2 - £1
16.	Ки2 - еЗ	Кр£1 - Ь2
17.	Кр£3 - £2 Крй2 - Ь1
18.	С£5 - ^4	...
Знову очікувальний хід.
18.	. . .	КрЬІ - Ь2
19.	КеЗ - £14- Крй2 -М
20.	Си4 - £3х
41
Контрольні запитання
1.	Дайте мат чорному королю не більше ніж за три ходи у такій позиції: білі — Крс4, ФЇЗ (2); чорні - КрЬІ (1). Переставте білого ферзя на &3. За скільки ходів можуть білі оголосити мат тепер?
2.	Дайте мат чорному королю за три ходи у такій позиції: білі — КрсЗ, Тс4 (2); чорні Крсі (1).
3.	За скільки ходів білі можуть оголосити мат у такій позиції: білі — КрЬб, Саб, Са5 (3); чорні - КрЬ8 (1)?
4.	Знайдіть найкоротший шлях до мата у такій позиції: білі — Крс7, СйЗ, Кс5 (3); чорні — Кра8 (1).
ПІШАКОВІ ЗАКІНЧЕННЯ
Король і пішак проти короля
У випадках, коли пішак не може бути підтриманий своїм королем, виграш залежить від того, чи встигне король суперника затримати пішака раніше, ніж той дістанеться до крайньої горизонталі, де перетвориться у ферзя.
Як же завчасно встановити, чи доганяє король пішака, чи ні? Для цього існує «правило квадрата». Суть його така: якщо король при своєму ході вступає в квадрат, стороною якого є шлях пішака від місця, де він стояв, до поля його перетворення, то пішака буде затримано.
Якби ви не знали правила квадрата, то, граючи чорними, міркували б так: «Піду королем на с4. Білі посунуть пішака на £5. Тоді я зіграю королем на <15. Білі підуть пішаком на дб» і т. д. Правило квадрата полегшує подібні розрахунки. Чорні при своєму ході вступають у квадрат — отже, вони затримують пішака. Якби у цій позиції хід мали робити білі, вони легко виграли б, провівши пішака у ферзі.
42
Розглянемо тепер, як має розвиватися гра у тих випадках, коли король підтримує свого пішака. Якщо пішак перебуває на туровій вертикалі, причому шлях його перепиняє супротивний король, партія повинна закінчитися внічию (див. діаграму № 68).
1.	Ь5 - Ь6	Кр1і7 — Ь8
2.	Кр£5 - £б	Крй8 - &8
3.	Ь6-Ь7+ Крз8 - Ь8
4.	Кр£б — йб — пат.
У цій позиції білі при своєму ході виграють, бо їм вдається закрити чорному королю доступ до поля 118. Білі грають 1. Кр&6 — &7, а після цього легко проводять пішака у ферзі.
При ході чорних партія закінчилася б унічию, незважаючи на те що їхній король не може попасти на поле Ь8. Річ у тому, що їм вдається примусити білого короля зайняти невдалу
позицію перед своїм пішаком. Ось як проходила б гра за такої умови:
1.	. . .	Кре7 - 18
2.	Кр£б - Й7 ...
Вимушена відповідь, інакше-бо чорні зіграють 2. . . . Крі8 — &8, і їм буде відкрито шлях на поле 118.
2.	. . . Крі8 - І7
3.	114 - 115 Крі7 - 18
4.	115 - 116
Якщо 4. КрЬ7 — &6, то 4. . . . Кр18 — &8, і нічия.
4.	... Крі8 - 17
Чорні ходять королем по полях 17 і £8, не випускаючи білого короля.
5.	Крй7 - Ь8 Крі7 - 18
6.	йб - 117 Крі8 - І7 пат.
Складніші варіанти виникають у тих випадках, коли пішак, підтриманий королем, стоїть не
43
на крайній вертикалі. Розглянемо спочатку найпростіший приклад (див. діагр. № 70).
Таке протистояння королів називають опозицією. Вона звичайно буває невигідною тій стороні, яка має робити хід. Якщо у цьому разі хід чорних, то вони програють; якщо хід білих, то партія закінчується внічию.
1.	. . .	Кре8 - 68
2.	66 - 67 Кр68 - с7
3.	Креб — е7, і білий пішак проходить у ферзі.
1.	66 — 67 + Кре8 —(18
2. Креб — аб пат.
З цього прикладу можна зробити такий висновок: щоб добитися нічиєї, чорні повинні прагнути зайняти опозицію. Якщо білий пішак дістався до шостої горизонталі і чорним не вдалося зайняти опозицію, то їхня партія програна.
У наведеній нами позиції білі могли спробувати добитися перемоги, маневруючи королем. Однак за умови правильної гри чорних партія має закінчитися внічию.
1.	Креб - е5 Кре8 - 67
2.	Кре5 - а5 КРа7 - 68!
Єдиний правильний хід. Тільки з поля 68 король може зайняти опозицію, якщо білі підуть королем на сб або еб. При інших відповідях чорні програють. Наприклад, 2. . . . КрсІ7 — с8
44
3.	Крс15 — сб (виграш дає і 3. Кр65 - еб) 3.. . . Крс8 - 68 4. (16 — (17 і т. д.
Якщо білий пішак не дійшов до шостої горизонталі, втрата опозиції не веде до програшу чорних, бо, маневруючи, вони встигають зайняти її через 2— З ходи. При цьому треба стежити щоб білий король не опинився попереду пішака, зайнявши одночасно опозицію.
1. КреЗ - е4 ...
Білі зайняли опозицію, але при правильній грі чорні добиваються нічиєї.
1. . . .	Креб -66
2. 64 - 65 Крбб - 67 3. Кре4 - е5 Кр67 - е7
Чорні досягли своєї мети, і тепер білі не можуть виграти. У позиції, наведеній на діаграмі №71, пересуньте пішака на поле 63. На перший погляд, це нічого особливого не дає. Тимча-
сом у цьому положенні чорні програють.
1.	КреЗ — е4! ...
Тільки цей хід веде до перемоги.
1.	. . .	Креб — (16
2.	Кре4 - (14 ...
Білі зберігають опозицію, причому їхній король стоїть попереду пішака. За подібної ситуації чорні не можуть вдатися до такого маневрування, як у попередньому прикладі.
2.	. . .	Кр(16 - еб
3.	Кр(14 - с5 Креб - Л7 4. Крс5 - (15 Крй7 - с7 5. Кр(15 — еб ...
Запитання № 10. Як закінчиться партія в разі, коли білі зіграють 5. (13 — (14?
5. . . . Крс7 — (18
Якщо 5. . . . Крс7 — сб, то 6. аз - а4.
в. аз - а4 кРа8 - е8
У цьому положенні опозиція нічого не дає чорним, тому що білі мають у запасі ходи пішаком. Отже, чорні змушені будуть порушити опозицію.
7.	а4 — а5 кРе8 — а8
8.	Креб — аб! ...
Поспішний хід 8. а5 — аб? призвів би до нічиєї після 8. . . . Кра8 - е8.
8.	. . . Кра8 — с8
9.	Краб — е7, після чого пішак проходить у ферзі.
Опозицією називають і таке протистояння королів, коли їх розділяє не тільки одне, але й три чи п’ять полів. Це так звана дальня опозиція.
Ми вже знаємо, що чорні повинні маневрувати так, аби мати можливість зайняти опозицію. У положенні, наведеному на діаграмі № 72, чорні при своєму ході займають дальню опозицію і завдяки цьому добиваються нічиєї.
1. . . . Кр£8 — е8.1
Єдиний хід, що веде до нічиєї. Всі інші відповіді програють. Наприклад, 1. . . . Кр£8 — е7 2. Кре4 — е5! і т. д. Або 1. . . . Кр£8 - І7 2. Кре4 - (15 Кр£7 — е7 3. КрД5 — сб Кре7 — (18 4. Креб — (16 і т. д.
2. Кре4 - <15 Кре8 -Й7, і нічия.
45
Якби у початковій позиції білий пішак стояв на аЗ, чорні повинні були б програти, бо хід цим пішаком змусив би їх поступитися опозицією. Розраховуючи варіанти, слід завжди мати на увазі цю обставину.
Ось як проходила.б у такому разі гра.
1. . . .	Крї8 - е8
2. Кре4 - (15 Кре8 - (17 з. аз - а4! кРа7 - е7 4. КРа5 — сб і т. д.
У цій позиції білі при своєму ході виграють. Але перш ніж ми вам вкажемо шлях до їхньої перемоги, спробуйте проаналізувати положення. Чорний король перебуває у квадраті, і тому білий пішак не може самостійно пройти у ферзі. Отже, білий король повинен поспішати йому на допомогу. До чого ж це призведе?
1. Краї - с2 Крї8 - е7
2. Крс2 — сЗ Кре7 — аб 3. КрсЗ — с4 Краб — сб
і білі нічого не добилися, бо чорні встигли зайняти опозицію.
Однак білі могли наблизитися королем до пішака по діагоналі. При цьому вони одночасно віддалялися від чорного короля і таким чином перешкодили б йому зайняти опозицію.
1.	Краї - с2 Кр£8 - е7
2.	Крс2 — ЬЗ! Кре7 - аб
3.	КрЬЗ - а4 Крав - сб 4. Кра4 — а5 ...
Король стоїть попереду пішака, і тому білі виграють. На 4. . .. Креб — Ь7 відповідь буде 5. Кра5 — Ь5, а на 4. . . . Креб — с7 5. Кра5 — аб.
Король і два пішаки проти короля
На діаграмі № 74 два зв’язані білі пішаки взаємно захищають один одного. Чорний король не може зняти білого пішака £3, бо в такому разі не дожене пішака &4.
46
Чорні пішаки ізольовані, але білі позбавлені можливості виграти їх, бо вони так само взаємно захищають один одного. Наприклад, білі грають: 1. КрЬЗ — с4. Чорні повинні негайно відповісти 1. ... а5 — а4, і, якщо король знімає пішака с5, він не попадає у квадрат другого чорного пішака.
Подивимось, як могла б розвиватися гра далі:
2.	Крс4 - сЗ Кр£4 - &5 Якщо чорні посунуть одного з своїх пішаків, вони негайно програють його. Наприклад, 2. . . . а4 — аЗ 3. КрсЗ — ЬЗ с5 — с4+ 4. КрЬЗ : аЗ (але не 4. КрЬЗ : с4??, бо після 4. . . . аЗ — а2 чорні виграють).
3.	КрсЗ - Ь2 с5 - с4!
Знову єдиний хід. Якби чорні зіграли інакше, пішаки не встигли б взаємно захистити один одного: 3. . . . Кр&5 — £4?? 4. КрЬ2 — аЗ, а потім 5. КраЗ : а4.
4.	КрЬ2 - аЗ с4 - сЗ!
І знову чорний пішак залишається недоторканним. Уважно вивчіть позицію, що виникла. Тепер білі повинні вже грати обачливо, бо якщо обидва чорні пішаки опиняться на третій горизонталі, білі програють партію.
5.	КраЗ - а2 Кр^5 - £4 6. Кра2 — аЗ! ...
Тільки так! Всі інші ходи програють. Наприклад, 6. Кра2 — Ь1 а4 - аЗ 7. КрЬІ - сі аЗ -а2 і т. д.
Білі мають двох зайвих пішаків, але виграти тут нелегко. Річ у тому, що чорного короля не можна витіснити з поля Ь8. Тільки-но білий король піде на Ь6, £6 чи £8, чорні матимуть пат. Та можна створити позицію, знайому нам з діаграми № 70. Для цього необхідно пожертвувати пішака.
1. Кр§5 — Ь5 КрЬ8-^7 2. Ь7 - Ь8Ф+ Кр&7 :Ь8 3. КрЬ5 — Ь6, і білі виграють.
Інші види пішакових закінчень
При першому погляді на діаграму № 76 становище білих здається сумним. їхнього короля відрізано, а чорний король ось-ось підійде до білих пішаків і виграє їх. Однак при своєму хо
47
ді білі виграють, здійснивши цікавий пішаковий прорив.
1.	Ь5 — Ь6	а7 : Ь6
2.	с5 — сб!	Ь7 : сб
3.	а5 — аб, і білий пішак проходить у ферзі.
1.	. . . с7 : Ь6
2.	а5 — аб! Ь7 : аб
3.	с5 — сб, і білі виграють.
У цій позиції виграє той, хто має право наступного ходу.
1. Краб - е7!
Лише цей хід веде до бажаної мети. Якщо білі підуть 1. КрДб — еб, то вони програють після 1. . . . Крй5 — £5. Білі змушені будуть відступити і втратять пішака.
1. ... КрЬ5 — £5 Вимушена відповідь, бо треба захищати пішака £6.
2. Кре7—еб, і білі виграють.
Запитання 11. Як виграли б чорні при своєму ході? Ознайомтесь ще з одною повчальною позицією.
Матеріально сили сторін рівні, але чорні програють незалежно від того, чий хід. Для них фатальним є те, що білі мають віддаленого прохідного пішака Ь4. Його просування примусить чорного короля залишити без захисту свої пішаки, котрі стануть здобиччю білого короля.
1.	Ь4 — Ь5 £7 — £6
2.	Крй4 — е4 Кріб — еб
48
Якщо 2. . . . Кр(16 — с5, то 3. Кре4 — £5 і т. д.
3.	Ь5 - Ь6 Креб - аб
4.	Кре4 — £5, і білі виграють.
Білі виграють, здійснивши пішаковий прорив у центрі.
і.	аз - а4! е5 : а4
Не рятує чорних і 1. . . . КрЬ4 : с4 2. а4 : е5 Крс4 - с5 3. КрЬ2 — сЗ, і чорні потрапляють у цугцванг. Цугцвангом у шахах називають положення, коли будь-який хід веде до погіршання позиції. У нашому випадку чорні змушені піти королем з вертикалі «с», після чого білий пішак безперешкодно проходить у ферзі.
2.	е4 — е5 КрЬ4 — с5
3.	КрЬ2 — с2, і чорні знову програють через цугцванг.
Контрольні завдання
1. Чи доганяє чорний король пішака у позиції: білі — Крй7,
па2 (2); чорні — Крй2 (1)? 2. Чи можуть білі виграти у такій позиції: білі — Крс4, пД2 (2); чорні — Креб (1)?
3.	Знайдіть нічию за білих у такій позиції: білі — КрЬІ, пе4 (2); чорні — Крс5, паб (2). 4. Знайдіть виграш за білих у позиції: білі — Крї7, паб (2); чорні — КрЬ2, па7 (2).
ІНШІ ЗАКІНЧЕННЯ
У цій главі ви ознайомитесь ще з деякими типовими закінченнями шахової партії.
Нерідко трапляється, що в обох партнерів залишається по пішаку. Одного з них вдається перетворити у ферзя раніше за іншого. Так виникає позиція, де король і ферзь борються проти короля і пішака. Як у подібних випадках досягають виграшу? Це видно з такого при-
кладу.
Білим передусім треба продумати план дій. Абсолютно ясно,
4 533
49
що за допомогою самого лише ферзя вони не зможуть виграти, їм необхідно включити у боротьбу свого короля, підвести його впритул до фігур супротивника. Але як цього досягти? Адже чорні загрожують перетворити пішака в ферзя. Білі повинні, кілька раз оголосивши шах, примусити чорного короля зайняти поле аі, і тоді зможе наблизитися білий король. Практично здійснення цього плану має такий вигляд:
1. Ф&8 — с4+ Крс2 — Ь2 2. Фс4 - аЗ КрЬ2 - сі з. Фаз - сЗ+ Крсі - аі Білі досягли своєї мети. Тепер вони можуть зробити хід королем.
4.	КрЬ8 — £7 Краї - е2 Якби чорні зіграли 4. . . . Краї — еі, їхній пішак був би зв’язаний, і білі могли б знову піти королем.
5.	ФсЗ — с2 Кре2 — еі Запитання № 12. Якою була б відповідь на 5. . . . Кре2 - еЗ?
6.	Фс2 - е4+ Креї - І2
7.	Фе4 - аЗ Кр£2 - еі 8. ФаЗ - еЗ+ Креї - аі 9. Кр&7 — £6 і т. д.
Повторюючи цей прийом, білі підводять короля на поле сЗ або еЗ і легко виграють.
Однак є позиції, де ферзь не виграє проти пішака. Це може
статися тоді, коли він бореться проти турового чи слонового пішака.
Позиція майже не відрізняється від попередньої, але виграша у білих немає. Переконайтеся у цьому самі.
1. Ф&8 - Ь3+ КрЬІ - аі! Ось у чому «секрет» цієї позиції. Білі не можуть виграти пішака через пат, а інші ходи ферзем нічого не дають. Наприклад, 2. ФЬЗ — сЗ+ Краї — Ь1 з. ФсЗ - аз Крьі - Ь2 4. Фаз -а4+ КрЬ2 - Ь1 Запитання № 13. Що було б після 4. . . . КрЬ2 — ЬЗ? 5 Фа4 — Ь4+ КрЬІ — а2 6. Фа4 - сЗ Кра2 - Ь1
7. ФсЗ — Ь3+ КрЬІ - аі, і в білих нема виграшу.
Тут білі так само не можуть виграти (див. діаграму № 82).
1. Ф£8 — Ь4+ КрЬ2 - с2
2. ФЬ4 — аЗ Крс2 - Ь1 3. ФаЗ — ЬЗ +КрЬ1 -аі,
50
і знову через загрозу пата білі позбавлені можливості наблизити свого короля.
Однак у тих випадках, коли білий король перебуває недалеко від чорних фігур, білим вдається створити виграшну позицію.
1. Фе4 — е2 КрЬ2 -Ь1
Запитання № 14. Як мають грати білі після 1. . . . КрЬ2 - ЬЗ?
2. Кр(15 - с4! с2 - сІФ + 3. Крс4—ЬЗ, і, незважаю
чи на однакові сили, чорні програють через невдалу позицію своїх фігур. Білі загрожують оголосити мат (4. Фе2 — а2х), і чорні не мають достатнього захисту від цього.
Часом зустрічаються закінчення, де ферзь бореться проти тури. Сильніша сторона може тут виграти, якщо примусить туру відійти від свого короля. Після цього ферзь може здійснити так званий подвійний удар — одночасний напад на короля і туру.
Подібні закінчення досить складні. Вони вимагають вміння розраховувати на кілька ходів уперед і певного досвіду. Тому рекомендуємо дуже уважно розібрати такий приклад.
Якби зараз був хід чорних, вони змушені були б піти турою від короля, бо відразу програє 1. . . . ТЬ7 — а7 2. Фа5 -(18 X або 1. . . . КрЬ8 — с8 2. Фа5 — аб з виграшем тури.
4*
51
Перша частина плану білих полягає ось в чому: маневруючи, створити таку ж позицію, з тим, щоб черговий хід мали робити чорні. Цього вони досягають за три ходи.
1. Фа5 — е5+	. . .
Приваблює 1. Фа5 — аб, але в такому разі чорні відповіли б 1. . . . ТЬ7 - с7 + 2. Креб -Ь6? Тс7 - сб+ 3. КрЬб : сб -пат. Або 2. Креб — сів Тс7 — <17+, і білі не можуть зняти туру через пат.
1.	... КрЬ8 - а8
Ясна річ, не можна грати 1. . . . КрЬ8 — с8 через 2. Фе5 — е8 X.
2.	Фе5 - а1+ Кра8 - Ь8 Після 2. . . . ТЬ7 — а7 чорні програють: 3. Фаі — Ь8х.
3.	Фаі — а5 ...
Білі досягли своєї мети. Тепер тура змушена піти.
3.	... ТЬ7 - ЬЗ
Кращий хід, але й він не врятовує чорних.
Запитання № 15. Як виграють білі, коли тура відступає а) на Ь2 чи %7?; б) на е7? Якби чорні зіграли 3. . . . ТЬ7 — Ь1, то білі виграли б так: 4. Фа5 — е5+ КрЬ8 — а7 5. Фе5 — <14+ Кра7 — а8 (або 5. . . . Кра7 - аб 6. Фй4 -ДЗ+) 6. Фй4 - Ь8+ Кра8 - а7 (якби б. . . . ТЬІ — Ь8, то 7. ФЬ8 - аіх) 7. ФЬ8 - Ь7+, і втрачається тура.
Запитання № 16. Знайдіть виграш за білих при а) 3. . . . ТЬ7 — £7 і б) 3. . . . ТЬ7 - Ь7
4.	Фа5 - е5+ КрЬ8 - а8
5.	Фе5 - Ь8+ Кра8 - а7
6.	ФЬ8 — &7+ Кра7 — а8
7.	Ф^7 - £8+ ТЬЗ - Ь8
8.	ф£8 — а2х
Аналіз цієї позиції дав у 1777 році видатний французький шахіст А. Філідор.
Часто трапляється закінчення, де тура бореться проти тури і пішака. Якщо королю слабшої сторони вдається стати перед пішаком на шляху його просування до крайньої горизонталі, гра має закінчитися внічию.
У цій позиції чорні повинні ходити турою по шостій горизонталі доти, поки пішак не стане на еб. Тільки-но цей хід буде зроблено, чорна тура повинна піти на першу горизонталь,
52
щоб звідти нападати на білого короля. Коли пішак стоїть на шостій горизонталі, білий король не може сховатися за нього від шаха.
1.	е4 — е5	ТЬб — £б
2.	е5 — еб	Т^б — £І
Тепер залишатися на шостій горизонталі не можна було через загрозу 3. Крй5 — аб, і білі виграють.
3.	Кр<15 - аб Т£І - аі+, і нічия.
Чорні оголошуватимуть шах турою доти, поки білий король не відійде від пішака на два поля, а тоді чорні нападуть на пішака і виграють його.
Якби чорні захищалися інакше, вони програли б. Події могли б тоді розвиватися так:
1.	е4-е5 Тйб-Ьб
2.	е5 - еб ТЬб - Ь5+ з. кРа5 - аб ть5 - ьб+
4.	Краб - е5 ТЬб - Ь5+?
Ще й тут чорні добивалися нічиєї, зігравши 4. . . . ТЬб — Ь1. А тепер їх поразка неминуча.
5.	Кре5 - £6 ТЬ5 - Ь8 Захищаючись від мата (6. Та7 — а8+).
Запитання № 17. Що буде після 5. . . . Кре8 — а8?
6.	Та7 - Ь7 Кре8 - а8 Знову загрожував мат: 7. ТЬ7 — Ь8Х.
7.	ТИ7 - Ь8+ Кра8 - с7
8.	ТИ8 : Ь8 Крс7 : Ь8
9.	еб — е7, і білі виграють.
Як можуть білі виграти у цій позиції? Якщо вони підуть королем, чорна тура шахуватиме, пересуваючись по другій горизонталі, доти, поки король не повернеться на поле е8 або настільки віддалиться від пішака, що чорні зможуть його виграти, атакуючи турою з тилу. Виграш досягають за допомогою типового для подібних позицій маневру турою
1.	Т£1 - £4!
2.	Кре8 - £7
3.	Кр£7 - еб
4.	Креб - £6
5.	Кр£6 — е5
6.	Т^4 — е4, грають, бо їх пішак ферзі.
та2 - (11 таї - £1+ Т£1 - е1 + Теї - £1 + Т£1 - е1 + і білі ви-проходить у
Якби у вихідній позиції чорна тура стояла на іншій вертикалі,
53
то білі могли б виграти і простішим способом. Наприклад, при положенні чорної тури на а2 може бути:
1. Т£І - еі! КрЬ7 - §7
же, у подібних закінченнях слід прагнути зберегти слона, який пересувається по полях того самого кольору, що й поле перетворення турового пішака.
Якщо 1. . . . Та2 — (12, то 2. Кре8 - І7 Т(І2 - 12+.
3. Кр£7 — еб, і пішак проходить у ферзі.
2. Кре8 - Л7 Та2 -а7+
На 2. . . . Та2 — (12+ відповідь була б. 3. Кр(17 — еб.
3. Кр(17 - сб Та7 - аб+
4. Креб — Ь7, і білі виграють.
У цій позиції, незважаючи на матеріальну перевагу, білі не можуть перемогти, вони позбавлені можливості витіснити чорного короля З ПОЛЯ 118 (можете переконатися в цьому самі, розігравши закінчення). Але якби у білих був чорнопольний слон, вони легко виграли б. От
У цій позиції білі також не мають виграшу, незважаючи на три зайвих пішаки. Чорних рятує наявність різнопольних слонів. Слон білих діє тільки в межах чорних полів, тому він не може допомогти своїм пішакам перейти поля, що їх обстрілює чорний слон ЬЗ. Незважаючи на матеріальну перевагу білих, гра повинна закінчитися внічию.
1.	Кр(15 — сб КрГ7 - е8
2.	Креб - с7 СЬЗ - еб
Чорні можуть перейти своїм пішаком діагональ с8 — ЬЗ, лише пожертвувавши одного з пішаків. Але це не вплине на результат боротьби.
1. е5 - еб+ СЬЗ : еб + 2. КрД5 - е5 Себ - Й7
54
3.	£4 - £5 С(17 - с8
4.	£5 — £6
Інакше король буде зв’язаний захистом цього пішака.
4.	. . .	Сс8—йЗ
5.	Кре5—(15	СйЗ—(17
6.	Крс15—с5	Кр£7—е8—
нічия.
В ендшпілі наявність різно-польних слонів значно збільшує шанси слабшої сторони на порятунок. Часом трапляється, що один з партнерів жертвує одного-двох пішаків, аби перейти у закінчення з різнополь-ними слонами і в такий спосіб уникнути поразки.
У цій главі ми ознайомилися тільки з деякими типовими ендшпілями. Згодом, у міру зростання вашої майстерності, ви почнете вивчати спеціальну літературу, присвячену закінченням партій, і побачите, скільки тонкощів криються в дуже простих, на перший погляд, позиціях.
Контрольні завдання
1.	Чи можуть білі при своєму ході виграти у такій позиції: білі — Кра7, ФЬ8 (2); чорні — Краї, па2 (2)?
2.	Вкажіть найкоротший шлях до виграшу білих у такій позиції: білі — Кр^б, Тс7, п£6 (3); чорні — Кр^8, ТЬ8 (2).
3.	Як повинна закінчитися гра у такій позиції: білі — Кр£6,
С^2, пЬ6 (3); чорні — Крс8, пЬ7 (2)?
4.	Проаналізуйте таку позицію: білі — КрЬ8, К^І (2); чорні — КреЗ, щ?2 (2). Чи можуть чорні виграти?
5.	Як при ході білих повинна закінчитися гра в такій позиції: білі — Крс2, Ка4 (2); чорні — Краї, паЗ (2)?
Відповіді на запитання до II розділу
№ 1. Білі зіграли б 4. Ф(15 — &5+, примушуючи короля одразу відступити на вертикаль «й». № 2. До мату у два ходи вело: 5. Кре2 - £3 Крй4 - ЙЗ 6. Фе5 — й5х або 6. Фе5— &3х. № 3. Не могли через пат. № 4. 4. Те4 — £4, залишаючи королю чорних тільки вісім полів.
№ 5. Дали б мат за два ходи: 6. Теб — йб (чи будь-який інший хід турою по 6-й горизонталі від £6 до аб; це був би очікувальний хід, що примушує чорних піти на невигідне для них поле). 6. . . . Крй5 — Й4 7. ТЬб — йбх.
№6. За два ходи: 5. Тй5 — Й7+ і 6. ТЬб — Ь8х.
№ 7. 3. . . . С£6 — е7+, продовжуючи відтісняти чорного короля у куток.
№ 8. За три ходи: 11. КсІЗ — £4 Крйі - £1 12. К£4 - ЙЗ-Ь Кр£І — йі 13. Се2 — £3х.
№ 9. 14. . . . Кр£І - Й1
55
15. Кр§3 - І2 КрЬІ - Ь2 16. КеЗ - £1 + КрЬ2 - НІ 17. С£5 —е4х.
Відповіді на контрольні завдання до глави «Мат одинокому королю». 1. Білі дають мат за три ходи, причому різними способами. Наприклад. 1. Крс4 — ЬЗ КрЬІ - сі 2. Ф£3 - е2 Крсі - Ь1 3. Фе2 —Ь2х абої. Крс4 - сЗ КрЬІ - а2 2. Ф£3 — е2+ Кра2 — аЗ 3. Фе2 — аб X. При положенні білого ферзя на £3 мат оголошують за два ходи: 1. Крс4 — ЬЗ КрЬІ — сі 2. Ф^З — еі X .
2. 1. Тс4 — с7 (чи будь-який інший очікувальний хід турою) 1. . . . Крсі - аі 2. Тс7 - е7 Краї - сі 3. Те7 - еі X або 1. . . . Крсі - Ь1 2. Тс7 - а7 КрЬІ - сі 3. Та7 — аі X.
3. За три ходи: 1. Са5 — а2 КрЬ8 — а8 2. Саб - Ь7+ Кра8 — Ь8 3. Са2 —£4х. 4. За чотири ходи: 1. Крс7 —Ь6 Кра8 — Ь8 2. СаЗ - аб КрЬ8 -а8 3. Саб — Ь7 + Кра8 — Ь8 4. Кс5 — аб X .
Відповіді на запитання (продовження). № 10. Внічию: 5. . . . Крс7 — а7 (займаючи опозицію) 6. Кра5 - е5 Кра7 - е7 7. а4 - аь кРе7 - а7 8. аь -аб кРа7 - а8 9. кРе5 - еб КРа8 — е8 і т. д.
№ 11. Чорні здійснили б ту саму ідею, що й білі: 1. . . .
КрЬ5 - £4	2. Краб - еб
Кр£4 — £5 і т. д.
Відповіді на контрольні зав
56
дання до глави «Пішакові закінчення». 1. Ні, не наздоганяє. Після 1. . . . КрЬ2 — £3 білі грають 2. а2 — а4, і чорний король не попадає в квадрат.
2.	Білі виграють: 1. Крс4 — 64 Креб — аб 2. аг — аз, і чорні втрачають опозицію.
3.	До нічиєї веде таке продовження: 1. е4 — е5! (при будь-якому іншому ході чорні виграють білого пішака, причому їхній король стоятиме попереду свого пішака, що призведе до поразки білих) 1. . . . аб : е5 2. КрЬІ — сі! (дальня опозиція) 2. . . . Крс5 — а5 (якщо 2. . . . Крс5 - а4, тоЗ. Крсі — а2, займаючи опозицію) 3. Крсі — аі! (білі повинні грати дуже точно; програє 3. Крсі - аг кРа5 - а4 4. Краг — е2 кРа4 — е4 і т. д.) 3. . . . Кра5 — е4 4. Краі-е2, і білі добиваються нічиєї.
4.	1. Кр£7 - еб Краг — сЗ 2. Креб — а5! (2. Креб — аб вело тільки до нічиєї: 2. . . . КреЗ — а4 з. Краб - с7 кРа4 - е5 4. Крс7 - Ь7 Кре5 - аб 5. КрЬ7 : а7 Крбб — с7. Зігравши 2. Креб — а5, білі не тільки наближаються до чорного пішака, але одночасно віднімають у чорного короля поле а4) 2. ... Крез - аз з. кРа5 — сб Краз - е4 4. Креб - Ь7 Кре4 - а5 5. КрЬ7 : а7 Кр65 — сб 6. Кра7 — Ь8, і білі виграють.
Відповіді на запитання (продовження)
№. 12. Білі зіграли б 6. Фс2 — аі, а потім безперешкодно привели б свого короля.
№ 13. 5. Ф(14 — аі, а потім 6. Фаі — сі, після чого білі приводять свого короля.
Яо 14. 2. Фе2 — (12 КрЬЗ — Ь2 3. Кр<15 — с4 КрЬ2 - Ь1 4. Крс4 — ЬЗ с2 — сІФ 5. Ф(12 — а2 X •
№ 15. а) 4. Фа5 — е5 б) 4. Фа5 — (18+, і білі виграють ту-РУ-
№ 16. а) 4. Фа5 -е5+КрЬ8-а7 (4. . . . КрЬ8 - а8 5. Фе5-е8+) 5. Фе5 - еЗ+ Кра7 - а8 (5. . . . Кра7 - аб 6. ФеЗ-аЗх)6. ФеЗ — е8+;б) 4. Фа5— е5+ КрЬ8 — а8 5. Фе5 — а1 + Кра8 — Ь8 (5. . . . ТЬ7 — а7 6. Фаі — Ь8х) 6. Фаі — Ь1 + , і білі виграють.
№ 17. 6. Та7 — а8+ КрД8 — е7 7. еб — е7, і пішак проходить У ферзі.
Відповіді на контрольні завдання до глави «Інші закінчення»
1.	Білі виграють: 1. Кра7 — Ь6! (розпатувавши чорних, білі мають можливість наблизити свого короля) 1. . . . Краї — Ь1 2. КрЬ5 — а5+ КрЬІ - с2 (якби чорний король відступив
на аі, білі повторили б свій маневр королем) 3. ФЬ8 — е5 Крс2 - Ь1 4. Фе5 - е1 + КрЬІ — Ь2 5. Феї — а2+ КрЬ2 — Ь1 6. Кра5 — а4 а2 -а1Ф+ 7. Кра4 — ЬЗ, і білі виграють.
2.	Найкоротший шлях до перемоги такий: 1. Тс7 — £7+ Кр£8 — 18 (якщо 1. . . . Кр£8 — Ь8, то 2. Т£7 — Ь7+ КрЬ8 -£8 3. 16-17+ Кр£8 - 18 4. ТЬ7 — Ь.8+, і білі виграють) 2. Т^7 - Ь7 Кр18 - е8 3. ТЬ7 -Ь8+ або 2. . . . Кр18 — £8 3. 16 — 17 + і т. д.
3.	При правильній грі чорні добиваються нічиєї: 1. Кріб — е7 Крс8 — Ь8 2. Кре7 — (18 КрЬ8 — а8. 3. С^2 — сб (білі не могли грати 3. Крс18 — с7 (с8) через пат) 3. . . . Кра8 — Ь8! з нічиєю. Слона не можна було брати: 3. . . . Ь7 : сб? 4. Кр(18 — с8 сб — с5 5. Ь6 — Ь7Я----з виграшем.
4.	Виграшу в чорних нема, бо кінь весь час триматиме під ударом поле £І : 1. ... КреЗ —12 2. К£І - Ь3+ Кр12 - £3 3. КЬЗ - £1 КР£3 - Ь2 4. К£І -е2 і т. д.
5.	Білі дають мат за чотири ходи: 1. Ка4 — с5 Краї — а2 (якщо 1. . . . аЗ — а2, то 2. Кс5 — ЬЗ X) 2. Кс5 — аЗ Кра2 — аі 3. КаЗ — сі аЗ —а2 (вимушена відповідь) 4. Ксі — ЬЗ X.
57
Роз діл III
ОСНОВИ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ
Гра у шахи має свою стратегію і тактику. Стратегія — це загальний план гри, що грунтується на глибокій оцінці позиції. Засоби здійснення цього плану, розв’язання окремих конкретних завдань, що витікають з нього, — це тактика шахової гри.
Пригадайте приклад з попереднього розділу, де король і два слони матують одинокого короля (діаграма № 65). Стратегічний план полягав у тому, щоб відтіснити чорного короля у куток, де йому можна дати мат. Завдання розв’язувалось за допомогою таких тактичних прийомів: спочатку білі створили «трикутник», що поступово звужувався, а це примусило чорного короля відступити в куток. Щоб звузити «трикутник», білі використали очікувальні ходи слонами і наближення свого короля.
А ось інший приклад (див. діаграму № 89).
На перший погляд, білі не мають виграшу. Якщо король
58
зніме чорних пішаків, то виник не вже знайома вам нічийна позиція (див. діаграму № 87). Але спробуйте глибше оцінити становище. Кінець кінцем ви дійдете правильного висновку: треба примусити чорних піти пішаком — §4. Тоді білі зіграють ЬЗ : &4 і легко доб’ються перемоги.
Чорні будуть змушені піти пішаком лише в тому разі, якщо не матимуть іншого ходу. Так виникає стратегічний план: поставити чорного короля в положення пата і примусити чорних посунути пішака «£». Тактично
цей план здійснюється шляхом координованих маневрів білого короля і слона.
1.	Кр£5 — £6 КрЬ7 — 116
Відразу програє 1. . . . КрЬ7 — Ь8 через 2. Кр£6 — £б, і чорні змушені грати 2. ... £5 — £4.
2.	Сс4 - аЗ КрЬб - Ь5 3. СаЗ — £5 КрЬ5 — Ь6 4. С£5 — £б
Білі здійснили свій план. Неважко передбачити наступні дії.
4.	. . .	£5 — £4
5.	ЬЗ : £4 Ь4 - ЬЗ
6.	£4 — £5 х
Кожний шахіст повинен навчитися складати стратегічний план, що випливає з характеру позиції і визначає основні шляхи розвитку партії. Чи можна, наприклад, наступати, а чи слід перейти до оборони? Коли є передумови для наступу (у вас краще розвинуті фігури, ви контролюєте важливі лінії, у позиції суперника є слабкі місця тощо), слід вирішити, на якому фланзі найраціональніше атакувати, як швидко мобілізувати всі сили для наступу тощо. Якщо ж прийнято рішення оборонятися, треба скласти план захисту, передбачивши основні загрози суперника. Ви складете більш повну уяву про те, як розробляють і здійснюють стратегічні плани, коли вивчите наведені далі партії відомих шахістів.
А у цьому розділі ми насамперед познайомимо вас з тактичними прийомами шахової боротьби і покажемо на ряді прикладів, що маневри і комбінації, котрі ведуть до виграшу, можливі, як правило, тільки тоді, коли досягнуто позиційної переваги.
МАНЕВР, ЩО ВЕДЕ ДО ВИГРАШУ
У позиції, наведеній на діаграмі № 90, виграє той, хто має право наступного ходу. Білі при своєму ході грають. 1. ТсЗ — £3, зв'язуючи слона. У чорних єдиний захист: 1. . . . Ь7 — Ь6. Але після 2. Ь2 — Ь4 білі виграють фігуру, а з нею й партію.
Якби в цій позиції був хід чорних, вони могли б виграти туру, використавши зв’язування по діагоналі: 1. . . .	С£5 — £6
2. Краї — Ь2 Ь5 - Ь4 і т. д. (див. діаграму № 91)
Тут білі виграють за допомогою подвійного удару. Вони грають 1. Фе2 — е4, одночасно нападаючи на поле Ь7 (загроза ма-
59
та) і на туру а8. Одночасно відбити обидві загрози неможливо.
Скориставшись невдалою позицією чорних фігур, білі виграють туру: 1. ТЬб — Ь8+ Кре8 —17 2. ТЬ8 —Ь7 +.
У цьому становищі білі необачливо зняли пішака (14, і за це поплатилися фігурою: 1. КІЗ : а4 с7 - с5. 2. КД4 - 15 (відступ коня на інше поле не рятує становища) 2. . . . Ь7 — Ь5 3. Са4 — ЬЗ с5 — с4 з виграшем коня.
Це типовий приклад замикання фігури
Тут ви ознайомитесь з маневром, що має на меті відрізати поля. Білі грають 1. СЬ8 — 46+ Крї8 - Ї7 2. С(16 - Ь4. Тепер у чорного коня відрізано всі поля. Білий король підходить і виграє його.
У такій самій пастці може опинитися і слон, як це видно з діаграми № 95.
(див. діаграму № 96).
Після 1. . . . Ка2 — сЗ несподівано з’ясовується, що білий ферзь не має полів для відступу. Далі чорні зіграють 2. . . . Т48 — Д6 або 2. . . . Себ — 47, і білі втрачають ферзя.
60
«Найпростіші закінчення» ви майже у кожному прикладі зустрічалися з цугцвангом. Наприклад, у позиції на діаграмі № 70 чорні програли тому, що змушені були втратити опозицію. У положенні, зображеному на діаграмі № 84, після третього ходу білих чорні попадають у цугцванг. Вимушений відхід тури від короля призводить до її втрати.
Часом маневр, що веде до виграшу, ставить суперника у становище цугцвангу. Подібний приклад наведено на діаграмі № 97.
Чорні мають матеріальну перевагу, але після ходу білих 1. Сй2 — е5 попадають у цугцванг. Вони змушені відступити слоном і залишити без захисту пункт §7, а це призводить до мата (2. Се5 : &7х).
Положення цугцвангу дуже часто виникає під час гри. В главі
КОМБІНАЦІЇ
Комбінацією називають форсований варіант, пов’язаний з жертвою пішаків чи фігур, що здійснюється з певною метою. Комбінація є могутньою тактичною зброєю. За її допомогою можна добитися вирішальної матеріальної чи позиційної переваги або врятувати партію, що мала б закінчитися поразкою.
Початкуючий шахіст повинен обов’язково навчитися комбі
61
нувати Це збагатить його творчість, привчить до сміливої, енергійної гри. Новачок часто боїться порушити у своїй партії матеріальну рівновагу. Але ж боязнь втрат заважає йому вдатися до комбінаційної боротьби Кожний шахіст повинен добре засвоїти таке: матеріальна перевага далеко не завжди гарантує перемогу. Є позиції, де кінь чи пішак сильніші за ферзя, а добрий розвиток фігур, як правило, достатньою мірою компенсує пожертвуваного пішака.
У цьому розділі ви на прикладах з партій гросмейстерів і майстрів ознайомитесь з деякими типовими комбінаціями і побачите, як вони здійснюються на практиці.
Почнемо з найпростіших матових комбінацій.
1. Ке5 - £7+ Крй8 - £8 (якщо 1. .. . Т£8 : £7, то 2. Фс15 : а8+) 2. К£7-Ь6 + + Кр£8 -
118 3. Ф(15 — £8+!! Т£8 : £8 4. Кйб — £7 х. Це ще один випадок «спертого мата» (див. також партію № 5 у І розділі).
1. К£5 — е7+ КР£8 - Ь8 2. Фе4 : Й7+!! Кр£8 : Ь7 3. Теї -Мх.
1. К£4 - £б-М Ь7 : £б 2. Фе4 -И4х.
(див. діагр. № 101).
1. ФИ4 : Ь7 + КР£8 : Ь7 2. Тсі - Ь1+ КрЬ7 - £8 3. ТЬІ — Ь8х.
62
№ 103—110 знайдіть комбінації, з допомогою яких білі починають і дають мат за два ходи. Рекомендуємо,розставивши кожну з цих позицій на шахівниці, спробувати знайти розв’язання, не пересуваючи фігур. Якщо вам не вдасться протягом 10—15 хвилин знайти мат, полегшіть собі розрахунок варіантів, пересуваючи фігури, і лише потім звірте свою відповідь.
Тут ви побачите складнішу комбінацію, але після попередніх прикладів вона буде для вас зрозумілою. 1. Фс5 : Ї8+!! (усуваючи фігуру, що захищає поле йб; зараз стане ясно, для чого білим потрібно це поле). 1. . . . Те8 : 18 2. Ке5 - 17++ Кр1і8 -&8 3. КП - ЬбХ.
Контрольні завдання
У позиціях на діаграмах
63
64
Ці дві позиції дають уявлення про комбінації з використанням зв'язування. У позиції на діаграмі № 111 білі можуть розміняти на полі Ь6 обидві фігури, і, хоч у них залишиться зайвий пішак, партія закінчиться внічию. Однак білі можуть зіграти інакше: 1. ТЬ2 : Ь6ТЬ8 : Ь6 2. а4-а5!, а потім 3. а5 : Ь6 і т. д.
Діаграма № 112 показує більш
складний приклад комбінації на зв’язування. Вона поєднується з іншою тактичною ідеєю — заманюванням фігури на неви
гідне для неї поле. Білі грають: 1. Сс2 — а4! ФЬ5 : а4. Вимушена відповідь. Але тепер буде 2. Кс4 — Ь6 + , і чорні втрачають ферзя.
1.	. . .	Т£4 - £2+
2.	Теї - е2
Запитання № 17. Чому білим невигідно відступати королем?
2.	. . . Фа5 - еі!!
Красивий хід, що став можливий через зв’язування білої тури. Тепер білі зазнають матеріальних втрат.
3.	Те2 : £2 Феї : е8, і чорні легко виграють.
(див. діаграму № 114).
У цьому етюді білі виграють, дотепно використовуючи зв’язування чорних фігур.
1.	ф(14 - £6+
2.	Ф£6 — £5+
3.	С£2 — еЗ+
4.	Ф£2 - £5+
Крйб — Ь5
Крй5 - йб Крйб — & Кр£7 - £8
5 593
65
Етюд О. Троїцького
На 4. . . . Кр&7 — Ь8 вирішальним буде 5. СеЗ — Й4+
5.	СеЗ - с5+ Сс7 - аб
6.	Ф&5 — е5!
Красиве застосування зв’язування. Білі виграють слона, зберігаючи атаку.
6.	. . . Кр£8 - §8
7.	Сс5 : аб ФЬ8 - а8
Запитання № 18. Що буде, коли ферзь піде на інше поле?
8.	Фе5 - §3+ Кр§8 — 118
9.	Саб — е5+ і7 - £6 10. Ф§3 - §5!
Знову комбінація з використанням зв’язування. Тепер чорні дістають мат або втрачають ферзя.
Часто зустрічаються комбінації на тему подвійного удару,
66
У цих двох позиціях використовують значну ударну силу коня. На діаграмі 115 білі виграють коня, шляхом 1. ФЬ2 : £6+ Кре7 : £6 2. Ка2-е4+. На діаграмі 116 виграють чорні: і. ... фь5 : аз+ 2. кРа2: аз с2 - с1К+
(див. діаграму № 117).
Ця позиція виникла в партії Альохін — Флор (1931 р.). Білі зіграли 1. Тс5 — с8! і чорні здалися. Як бачите, у Флора під
ударом ферзь і тура. Одночасно захистити обидві фігури чорні не можуть. Якщо вони зіграють 1. . . . ФЬ6 : еЗ, то далі буде: 2. Тс8 : (18+ (так званий «проміжний» хід, на який шахіст завжди повинен зважати), а потім 3. £2 : еЗ, і білі матимуть зайву туру. Якщо чорні першим ходом знімуть туру, то після 2. ФеЗ : Ь6 білі так само матимуть велику матеріальну перевагу.
Таке положення склалося в одній з партій всесоюзного турніру школярів (1965 р.). Білі зіграли 1. Т(11 — (17 із загрозою мата: 2. Ф&5:&7х. Чорні мають дві можливості для захисту: 1. . . . Т£8 — &8 або 1. . . . Сс2 — &6. Вони обрали перше продовження і. . . здали партію після відповіді білих 2. КЬ5 — (16! Хід конем створює дві загрози: 3. К(16 — £7 X і 3. Ф§5 : а5. Легко зрозуміти, що одночасно захиститися від цих двох загроз чорні не можуть.
Позиція, що виникла у партії X. Капабланка — Д. Томас (Гастінгс, 1919 р.). Після 1. Фаб — а8 чорні здалися, помилково вважаючи, що не мають захисту. Білі атакують чорну туру е8, однак чорні не можуть мінятися, бо після 1. . . . Те8 : Ь8 2. ТЬІ : Ь8 вони втрачають ферзя і дістають мат.
Тимчасом чорні мали порятунок: 1. . . . Тс2 : а2!
67
Запитання № 19. Як тривала б гра після 2. Фа8 : а2 або 2. ТЬ8 : е8?
І все-таки Капабланка міг виграти, здійснивши у наведеній позиції подвійний удар: 1. ТЬ8 : е8 ФЇ8 : е8 2. Фаб — а4!! Тепер у чорних під ударом ферзь і тура, але брати ферзя вони не можуть через мат (3. ТЬІ — Ь8х). Що мають робити білі, коли чорні зіграють 2. . . . Тс2 — с1+? Це хитрий хід. Якщо білі знімуть туру, то чорні зможуть зняти ферзя. Але білі мають більш сильне продовження: 3. Кр£І — £2, після чого уникнути матеріальних втрат чорні вже не можуть. Комбінація білих, зв’язана з подвійним ударом, стала можлива через послаблення восьмої горизонталі. Цей мотив часто використовують і при інших комбінаційних ударах.
Ось як М. Ботвинник чорними виграв у В. Гоглідзе (1935 р.).
1.	. . . Фе2 : Н+! Жертва ферзя веде до мата.
2.	Кр£І : її ТЬ8 - Ь1 +
3.	КрИ - е2 Тс8 - с2х
Позиція з партії, зіграної на спартакіаді профспілок РРФСР (1965 р.). Білі виграли красивим ходом 1. Феб — £7! Чорні не можуть зняти ні ферзя, ні туру. Якщо вони зіграють 1. . . . СЬ8 — а7, захищаючи туру £8, то наступною комбінацією буде: 2. Ке7 — &64~!, а потім 3. ФЇ7 : &7х.
68
У партії Суетін — Керес на XXXIII чемпіонаті СРСР (Тал-лін, 1965 р.) чорні своїм останнім ходом зняли на 62 білого коня. Здавалося, білі можуть негайно відновити матеріальну рівновагу, зігравши 1. Т61 : 62 Тс2 : 62 2. КЇ1 : 62, і чорним невигідно продовжувати 2. . . . Та2 : 62 через 3. ФИ7 — Й6+ (подвійний удар) і 4. Фйб : 62. Але Суетін не зняв слона на 62, залишився без фігури і через кілька ходів здався.
Що ж сталося? Виявляється, у цьому варіанті білі діставали мат: 2. . . . Та2 — а1+ (замість 2. . . . Та2: 62?) 3. К62 — И Таї : И-Н 4. Кр£І : її Ф64-6ІХ.
Часто зустрічаються і такі тактичні прийоми, як заманювання або відвернення фігури. Ось дві позиції, що дають уявлення про подібні комбінації.
У зображеній на діаграмі № 123 позиції, що є закінченням зна
менитого епода Л. Куббеля, білі жертвують ферзя, заманюючи на поле аЗ короля: 1. ФЬ2 — аЗ+! КрЬ4 : аЗ (чорні змушені прийняти жертву, бо відступ короля призводить до втрати ферзя) 2. КеЗ — с2х.
У позиції на діаграмі № 124 вирішальною є жертва, що має на меті відвернення. 1. ТЕЗ — И8+ Кр&8: Ь8 2. Фс4 : £7, і білі виграють. Але якщо у цій позиції додати білого пішака на Ь2, то комбінація була б нездійсненною через 2. . . . Те8 — еі X .
69
Ця позиція виникла у партії Авербах — Корчной на міжнародному турнірі в Єревані (1965 р.). У чорних прохідний пішак ЬЗ, але якщо вони посунуть його вперед, то наступним ходом буде 2. ТЬ2 — Ь1. Чорні знайшли комбінацію на перекриття. Її суть полягає у заманюванні білої фігури на першу горизонталь, щоб не дозволити турі затримати пішака. Далі було: 1. . . . Та4 — с4+. Куди б не відступив білий король, чорні зіграють 2. . . .
Тс4 - сі!!
Білі знімуть туру королем чи конем, але в такому разі чорні у відповідь зіграють 3. . . . ЬЗ — Ь2 і перетворять пішака у ферзя.
А ось позиція у партії між Л. Портішем (Угорщина) і О. Матановичем (Югославія) на турнірі в Загребі (1965 р.).
Далі було: 1. еб — е7 + (подвійний удар: ферзь нападає на короля, а пішак на туру, але
чорні мають захист) 1. . . . Т£8 — П 2. ТЙ7 - <18 Ф^б - сб (єдина можливість захистити короля) 3. Фс4 — е4!!, примушуючи ферзя залишити коня без захисту. На 3. . . . Фсб : е4 відповідь буде 4. Т(18 : е8+ (проміжний хід), а потім 5. Теї : е4. Запитання № 20. Як виграють білі, в разі коли чорні зіграють 3. . . . Фсб — Ь5?
На спартакіаді ВЦРПС (1965 р.) Л. Штейн (чорні) виграв партію в Г. Установа за допомогою красивої жертви відвернення. Після 1. ... Т&7 — 47!! білі здалися. Відповіддю на 2. Фсіб : (17 був би новий комбінаційний удар: 2. . . . КЬ6 — &3+ 3. Ь2 : §3 Ф§5 - Ь5 X. Своїм першим ходом чорні змусили ферзя залишити без захисту пункт &3. Одна з типових комбінацій відома під назвою «млина». Походження назви і сама сутність комбінації стануть зрозумілі з такого прикладу.
70
Білого ферзя, атакованого конем, здавалось би, програно, і без компенсації. Та білим допомагає «млин».
1.	С&3 — е5! К£б : е7 (якщо 1. . . . К£8 — еб, то 2. Т&2 : £б, і пункт £7 не можна захистити) 2. Т^2 : £7+ Кр£8 — Ь8 3. Т&7 : е7+ Крй8 - £8 4. Те7 — £7 + Кр£8 — Ь8 5. Т^7 : Й7+ КрЬ8 — £8 6. Тй7 - &7+ КрЄ8 - 118 7. Т§7 : с7+ КрЬ8 -£8 8. Тс7 - £7 + Кр£8 - Ь8 9. Т§7 : Ь7+ КрЬ8 - £8 10. ТЬ7— §7+ Кр£8 - 1і8 11. Т£7 : а7+ Крй8 - £8 12. Та7 : а8, і білі виграють.
А тепер познайомтесь з «млином», через який програв екс-чемпіон світу Е. Ласкер у московському міжнародному турнірі 1925 року (діаграма № 129). Суперник Е. Ласкера молодий мексіканський майстер К. Тор-ре несподівано зіграв 1. С&5 — £61! Чорні змушені були прийняти жертву: 1. ... Ф^5 : Ь5, після чого вступив у дію «млин»:
2.	Т^З : §7+ Кре8 - Ь8 3. Т&7 : Ї7+ КрЬ8 - £8 4. Т£7 -£7+ Кр£8 - Ь8 5. Т£7 : Ь7 + КрЬ8 - £8	6. ТЬ7 -
£7 + КР£8 - 118 7. Т£7 - £5+ Запитання №21. Чому білі відмовилися од виграшу пішака а7?
7.	. . . КрЬ8 - 117 8. Т£5 : Ь5 Крй7 — £б 9.ТИ5-Й4 Кр£б: £6 10. ТЙ4 : 116+, і три зайвих пішаки забезпечили білим легкий виграш.
71
Наводимо ще кілька типових комбінацій, з допомогою яких одна з сторін завершила атаку на супротивного короля.
Позиція з партії Ю. Сахаров — Р. Холмов (XXXII чемпіонат СРСР, 1965 р.). Білі мають зайвого слона, крім того, вони загрожують дати мат (1. Тс8 — Ь8х), але зараз хід чорних, і вони завдають красивого комбінаційного удару:
1.	. . . Т£2 - Ь2+! 2. ФЬ8: Ь2. Запитання № 22. Як вигравали чорні після 2. КрЬІ : Ь2?
2.	. . . Ф£7 — £3+, і мат наступним ходом.
На цьому ж турнірі В. Корчной красиво провів атаку в партії з А. Петерсоном.
Далі було: 1. Ссі : Ь6! (жертвуючи слона, білі руйнують пішакове прикриття чорного короля) 1. . . . £7 : Ь6 2. Т£3 - £3+ Кр£8 - £7 (на 2. . . . Кр£8 -Ь7 відповідь була б, як і в пар
тії, 3. Фе2 — £4, і чорні не мають достатнього захисту від загрози 4. Ф£4 — £7 X) 3. Фе2 — £4 Те8 — <18 (намагаючись відвести короля через поле е8 у безпечну зону; але білі передбачили цю відповідь) 4. Ф£4 — £7+ Кр£7 - е8 5. Ф£7 : е7 + !! Красива комбінація! Чорні здалися, бо дістають мат за два ходи: 5. . . . Кре8 : е7 6. Т£3 - £7+ Кре7 - е8 7, Ке4 - £6х.
132
У цій позиції Т. Петросян (чорні) на міжнародному турнірі в Єревані (1965 р.) приголомшив свого суперника М. Філіпа (Че-хословаччина) несподіваною жертвою ферзя: 1. . . . ФЬ6 : Ь2-Н! 2. КрМ : Ь2 Т£6 - Ь6 + 3. С^2 — ЬЗ (білі могли зіграти 3. К&3 — Ь5, що так само вело до їхнього програшу після 3. ... ТЬб : Ь5+ 4. КрЬ2 - £3 Те8 - £8 5. £3 - £4 К^5 -Ь3+ 6. Кр^З - £3 С17 - £4 + 7. Кр£3 — е4 КЬЗ : £2х)3. . . .
72
К§5 : ЬЗ 4. К^З — £5 (білі могли продовжити опір, лише відразу повернувши ферзя: 4. Крй2 — £2, а тепер настає швидка розв’язка) 4. . . . С<і7 : £5.
Запитання № 23. Чому чорні не зняли конем ферзя? 5. Ф£2 - £1 КЬЗ - £4+ 6. 6. КрЬ2 - £3 Те8 - £8+ 7. Кр£3 - £2 К£4 - ЬЗ+ . Білі здалися. Після 8. Кр£2 — е2 Т£8 : £І чорні виграють ферзя.
Дуже красиву комбінацію провів М. Тайманов (білі) у партії, зіграній у сеансі одночасної гри (1965 р.). 1. Се2 — с4! (комбінація на заманювання; бити конем на с4 чорні не можуть через 2. ТЬ7 : £7+ Кр£8 - Ь8 3. Т£1 — £7, і білі виграють) 1. . . . Ф15 : с4 2. ТЬ7 : £7+! Кр£8 — Ь8 (якщо 2. . . . Кр£§ : £7, то 3. СеЗ : е5+, а потім 4. Фс2 : с4. Ось для чого білим потрібно було заманити ферзя на с4) 3. СеЗ : е5! (нова ефектна жертва; цього разу білі
віддають ферзя) 3. ... Фс4 : с2 4. Т£1 — £8+! (комбінація на відвернення. Жертвуючи туру, білі відвертають чорну туру, яка тримала під загрозою слона) 4. . . . Те8 : £8 5. Т£ 7 : £б+, і мат наступним ходом.
Київський майстер І. Липниць-кий блискуче провів атаку на позицію чорного короля проти С. Котлермана в чемпіонаті України 1950 р. Далі було: 1. Се2 — с4! (білі, прагнучи якнайшвидше перевести свого ферзя на королівський фланг, жертвують слона. Однак прийняття цього «подарунка» дорого коштувало б чорним: 1. ... с5 : <14 2. Ф(і2 — £2, і пункт £7 не можна захистити. Красивий мат дістали б чорні, якби зіграли 1. . . . Крй8 : Ь7. Далі було б: 2. Ф12 - £2 Т£8 - £8. 3. ф£2 - £6+!! £7 : £б 4. Ь5 : £бх).	1.... Т£8 — 18 2.
Т£І : £7! с5 : 14.
Запитання № 24. Що
73
було б у відповідь на 2. . . . КрЬ8 : &7?
3.	ТЬІ - £1 Се7 - £8.
Запитання № 25. Як вигравали білі після 3. . . . Сс8 — Ь7?
4.	ФсІ2 — Ь6. Чорні здалися, бо мат був неминучий.
Ознайомтеся тепер з кількома комбінаціями, що допомогли слабшій стороні уникнути поразки.
Позиція з магчу претендентів В Смислов — Ю. Геллер (Москва, 1965 р.). Білі, передчуваючи перемогу, зіграли 1. С£4 — с7 (у чорних важке становище; після 1. . . . Тс5 і с7 2. КЬ5 : с7 ФЙ8 : с7 3. Т(И і (15 вони програють якість; не можна грати 1. . . . Ф(18 — е7 через 2. Сс7 - аб).
Запитання № 26. Яка відповідь була б на 1. . . . Фа8 - с8?
Однак Ю. Геллер знайшов цікаву комбінацію, яка дозволила йому уникнути поразки за до
помогою вічного шаха. Чорні зіграли: 1. . . . Ка7 — е5! 2. Сс7 : а8 Ке5 - £3+ 3. Кр£І — £1 (якщо 3. Кр£І — §2 або 3. Кр£І - М, то 3. . . . К£3 — а4+, відіграючи ферзя) 3. . . . К£3 — Ь2+. Нічия, бо на 4. Кр£1 — £І відповідь знову буде 4. .. . КИ2 - £3+.
Фінал партії Б. Спаський — П. Керес, зіграної на XXIX чемпіонаті СРСР (Баку, 1961 р.). У білих зайвий пішак. Чорні не можуть зняти його через загрозу мата (Ф&6 — &3х), але Керес знайшов іншу можливість уникнути поразки. Далі було: 1. . . . Фаі — Ь1+ 2. КрЬ2 : НІ — пат.
Завдяки пату врятувався від поразки і американський шахіст І. Горовиць (білі) у партії, зіграній на одному з чемпіонатів США (див. діаграму № 137). Чорні мають значну матеріальну перевагу. Прагнучи прискорити перемогу, вони здійснили
74
комбінацію, котру несподівано було спростовано: 1. . . . Ф£4 : £3+ 2. Фе2 : £3 Таї - аЗ. Здавалося б, це вирішує результат боротьби: 3. Ф£3 : аЗ Ь4 : аЗ, і пішак проходить у ферзі. Не врятовує білих і 3. КрЬЗ — £3 ТаЗ : £3+ 4. Кр£3 : £3 Ь4 — ЬЗ, і білий король не попадає у квадрат пішака. Але чорні не передбачили ще одного захисту білих. Горовиць зіграв: 3. КрЬЗ — Ь4!, і партія закінчилася внічию: 3. . . . ТаЗ : £3 — пат.
Випадки, коли комбінації спростовуються контркомбінаціями, зустрічаються нерідко. Як і в нашому прикладі, це означає, іцо одна з сторін не до кінця розрахувала всі варіанти, які виникають після жертви, не передбачила контрудару суперника.
Ця позиція склалася в партії В. Корчной — В. Чеховер у півфіналі XIX чемпіонату СРСР
(1951 р.). Чорні пожертвували туру 1. . . . Т&2 : Ь2, розрахувавши такий варіант: 2. Крсі : Ь2 Т£б — £2+, і, щоб уникнути мата, білі повинні піти 3. ФЬ7 — с2. Однак білі оцінили позицію більш глибоко, провівши контркомбінацію, що примусила чорних скласти зброю: 2. ТЛ — (18+! (цієї жертви чорні не передбачали) 2. . . . Крс8 — Ь7 (якщо 2. .. . Крс8 : (18, то 3. Т£7 - £8+, і білі виграють) 3. Т£7 : с7 +
75
Фсб : с7 4. Т38 — 37, і т. д. (див. діаграму № 139).
Несподіваним був фінал партії М. Тайманов — С. Жуховиць-кий, зіграної в одному з чемпіонатів Ленінграда. Білі, зробивши хід конем на еб, вважали, що вони виграють. Зараз загрожує не тільки 1. Кеб : с7, але й 1. Т(1 1 — (18+, і чорні змушені будуть віддати ферзя за туру. У наведеній позиції чорні можуть зіграти 1. . . . КеЗ : (11 із загрозою 2. . . . К(11 — 12 X. Але білі передбачили й це. Після 2. Т£І : (11 Фс7 — Ь6 3. таї - а8+ ФЬб : а8 4. Кеб : а8 вони мають зайвого коня. І все-таки білі не врахували всіх можливостей суперника. Далі було: 1. . . . КеЗ — £4! Цей хід створює подвійну загрозу мата (2. ... К^4 — £2х і 2. . .. Фс7:Ь2х) 2. £2 —£3 (єдиний захист) 2. . . . Фс7 — сб+ 3. Т£І - £2 К£4 - £2+ 4. КрМ - £1 К£2 : 31. Білі здалися.
Позиція з партії О. Котов — В. Смислов (Будапешт, 1950 р.). Фігури білих розташовані досить активно. При правильній грі Котов мав би виграти. Однак, намагаючись форсувати події, він розпочав комбінацію, яку чорні дуже цікаво спростували: 1. ТЬ5 : Ь7+ К£8 : Ь7 2. Фе2 — Ь5 Фе8 — £8 3. К£5 — е7 (як тепер повинні грати чорні? Після 3. . . . Ф£8 — £7 білі легко виграють: 4. Ке7: £б+ £7 : £б 5. СЬІ : £б і т. д. Однак Смислов підготував контрком-бінацію, що змінила весь хід наступної боротьби) 3. . . . Т£б : £2+ 4. Кр£2 — £3 (якщо тепер чорні підуть ферзем, вони дістануть мат за два ходи. Запитання № 27. Як саме?) 4. . . . Т£2 — £2+!! (цієї контржертви білі не передбачили). 5. Кр£3 : £2 ТЬ4 — Ь2+. Відступ короля призводить до мата. Котов зіграв 6. ФЬ5 — е2 і здався, не очікуючи ходу чорних.
Розглядаючи приклади, наведені у цій главі, ви, напевне, звернули увагу на те, що здебільшого комбінація стає можливою тоді, коли досягнуто позиційної переваги. Ця перевага може виявлятися у вигляді кращого розвитку фігур, контролювання відкритих ліній, по яких фігури загрожують вдертися в розташування суперника; у вигляді слабких місць в його таборі (відкрита позиція короля, розбиті пішакові цепи,
76
невдале розташування фігур тощо). Три нижченаведені приклади дають чітке уявлення про позиційну перевагу.
не мають захисту від 7. ТИ7 — Ь8х) 4. Т^7 : Ь7 Кр£8 - £8 (загрожувало 5. ТЬ7 — к8 X) 5. Та7 — £7 + і т. д.
Сили сторін матеріально рівні, однак позиція чорних стратегічно програна, тому що білі володіють єдиною відкритою лінією і можуть здвоїти свої тури по сьомій горизонталі, а це дасть їм вирішальну перевагу. Далі гра може розвиватися так: 1. Тс7 — а 7 (загрожуючи здвоїти тури і одночасно нападаючи на пішака) 1. . . . Т£8 — (18. Запитання №28. Як зіграли б білі у відповідь на 1. . . . Т£8 - £7?
Запитання № 29. Що бу-було б у відповідь на 1. . . . Кр£8 - Ь8 2. Тсі - с7 Т£8 -£8?
2. Тсі - с7 (15 - (14 3. Те7 : §7+ Кр£8 — £8 (якщо 3. . . . Кр§8 — Ь8, то 4. Т&7 : Ь7-{-Крй8 - £8	5. Та7 - £7+
Кр£8 - й 6. Ь5 — Ь6, і чорні
Тут так само, незважаючи на матеріальну рівновагу, у чорних програна позиція. їхні пішаки а4, сб,еб, Ь5 послаблені і потребують захисту. Чорний слон не має жодних перспектив: власні пішаки заважають його пересуванню. Зате білі фігури досить активні. Кінь займе один з сильних опорних пунктів с5 або е5. Біла тура може через поля сі — с5 — а5 вдертися в табір чорних. Крім того, білі мають сильного прохідного пішака на £5. Всі ці обставини дають Їм змогу швидко добитися матеріальної переваги. Наприклад, після 1. Т£І — сі чорні втрачають пішака: 1. . . . Те8 - с8 2. К(13 - е5 С£7 - е8 3. Тсі — с5. Зверніть увагу на цей хід. Перш ніж піти Ь4 — Ь5, білі блокують чорного пішака.
77
Якби вони одразу зіграли 3. Ь4 — Ь5, то далі було б 3. . . . сб — с5, а це ускладнило б завдання білих.
У чорних розбито королівський фланг, і білі можуть одразу відіграти пішака. Але після 1. Ф : Ь7+ Кр£8 і далі 2. . . . Кре7 білим було б нелегко використати свою перевагу. Вони обрали сильніше продовження: 1. Фйб! (тепер загрожує типова для таких позицій атака: 2. С : И7+ КрЬ8 3. С£б + Кр&8 4. ФЬ7 + Кр£8 5. Ф : £7х. Тому чорні повинні захистити пункт 17) 1. ... Фс7 (якщо 1. . . . Те7?, то 2. Ф : Ь7+ і 3 . ФЬ8х) 2. Тасі (щоб посилити атаку на короля, білі повинні перевести на королівський фланг свою туру. Подивіться, як вони добиваються цієї мети). 2. . . . с4 (вимушена відповідь. Якщо 2. . . . СЬ5, то 3. Т : с5!, і чорні не можуть зняти туру через мат за чотири ходи) 3. Тс<11! (примусив
ши просунути пішака, білі дістали можливість зайняти турою поле (14) 3. . . . Те5 (нічого кращого чорні не мають) 4. С : й7+ КрЬ8 5. Т<14 і потім 6. ТИ4 з легким виграшем.
Тепер розглянемо два приклади комбінаційної гри в безпосередньому зв’язку з особливостями позиції.
Позиція з партії Т. Петросян — В. Корчной, зіграної на турнірі претендентів 1962 року. Білі закінчили розвиток своїх фігур, а чорні тимчасом не встигли рокірувати і їхній король застряв у центрі, де його можуть атакувати супротивні фігури. У чорних не введено в гру тур і біло-польного слона. Ферзь займає у центрі шахівниці невдалу позицію: його можуть атакувати білі фігури. Позиційна перевага білих очевидна, і Т. Петросян швидко довів партію до логічного закінчення.
Далі було: 1. £2 — £4! Фе5 — Ь8 (небезпечно було приймати
78
жертву пішака: 1. . . . Фе5 : еЗ+ 2. Кр£І — 111, а потім 3. ТИ — еі, розвиваючи сильну атаку по відкритій лінії) 2. Сс4 : £74-! (жертва слона — найко-ротший шлях до перемоги; вона стала можлива завдяки великій позиційній перевазі білих) 2. . . . Кре8 : £7 3. Ф(И - Ь3+ Кр£7 - е8.
Запитання № ЗО. Як продовжували б білі атаку, в разі коли король відступив би на £7? 4. КеЗ — (15 Се7 - аб (захищаючи поле с7) 5. Ка4 — еб Ь7 — Ь5 (чорні прагнуть розвинути ферзевий фланг, але це їм не вдається) 6. Ка5 — с7 + Кре8 — е7 7. Кеб — <14! (вирішальний маневр; тепер загрожує 8. КД4 — сб+ і 8. ФЬЗ — еб+) 7. . . . Кре7 - £8 8. Кс7 : а8. Чорні здалися.
У цій позиції з партії О. Константинопольський — Р.Холмов (1950 р.) позиційна перевага білих також не викликає сумніву.
Кінь на а5 стоїть невдало. Чорний ферзь перебуває на одній лінії з білою турою. Це дає можливість білим комбінаційним шляхом активізувати свої фігури: 1. КеЗ — <15! Ссб : (15 (не кращі й інші продовження; наприклад, 1. . . . еб : (15 2. с4 : (15, і білі відіграють фігуру, здобувши можливість розвинути сильний тиск по відкритих лініях.
Запитання № 31. Вкажіть найкраще продовження за білих на 1. ... Фс8 — Ь7?). 2. с4 : (15 Фс8 - Л7 3. С^2 —ЬЗ (білі вміло атакують слабкі пункти, що утворилися в таборі чорних; тепер загрожує 4. К£3 — (14 або 4. К£3 — £5 з виграшем пішака еб. Якщо чорні зіграють 3. . . . Т(18 — е8, то далі буде 4. (15 : еб £7 : еб 5. е4 - е5, і матеріальні втрати для чорних неминучі. Наприклад, 5. . . . К£6 - (15 6. Ф(12 : <15! і т. д.) 3. . . . Ь7 — Ь5 (чорні хочуть зіграти 4. . . . К£6 — £4, але хід, зроблений ними, спричинився до послаблення королівського флангу) 4. (15 : еб £7 : еб 5. Ф(12 - £5! Ка5 - сб 6. Ф&5 — £б (звільняючи поле для коня) 6. . . . ТЙ8 — с8 (якщо білі зараз зіграють, як збирались, 7. К£3 — £5, то чорні у відповідь підуть 7. . . . Кеб — (18, і кінь захистить слабкі пункти еб і £7. Щоб не допустити цього, білі жертвують якість)
79
7. Тсі : сб! Тс8 : сб 8. К£3 - £5 сіб — <15 (порятунку чорні вже не мали; на 8. ... Ф17 — е8 вирішальним було 3. СйЗ : еб-{-Кр£8 — Ь8 10. Себ — £7, а потім 11. СЬ2 : £6, форсуючи мат) 9. Ф£б — £7+ Кр£8 — Ь8 10. СЬ2 : £6. Чорні здалися. Якщо 10. . . . Се7 : £6, то 11. Ф£7 : 17, а якщо 10. ... £7 : £6, то 11. Ф£7 - Ь7Х.
Білі виграють
Контрольні завдання
На діаграмах №№ 146—165 наведено позиції з різних турнірних партій. В кожній з цих позицій знайдіть комбінацію. Не поспішайте зазирати у відповіді Якщо ви самостійно знайдете бодай половину комбінацій, можете вважати, що добилися чималих успіхів.
Білі виграють
Чорні виграють
Чорні виграють
80
Чорні роблять НІЧИЮ
Білі виграють
Чорні виграють
Чорні виграють
Чорні виграють
Білі виграють
6 (93
Білі виграють
Чорні виграють
Чорні виграють
Білі виграють
Чорні роблять нічию
Білі виграють
Білі виграють
Білі виграють
Білі роблять нічию
ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ ДО III РОЗДІЛУ
Відповіді на контрольні завдання
№ 103. 1. Ф£4 - Ь6+! §7 і 116
2. Се7 — £6х.
№ 104. 1. ФЬ6 — £84-! Т£7 : £8
2. £6 — £7х.
№ 105. 1. ФЛ — И5+! КрЬб і
Ь5 2. Т37 : І17Х.
№ 106. 1. Фс2 — с5Ч-1 Кр<16 і
с5 2. Сд7 — £8Х.
Білі виграють
№ 107. 1. Ф£3 : 16+1 §7 : £6 (або 1. . . . С£8 — е7 2. Ф£6 : е7х) 2. Теї — е8х.
№ 108. 1. Фе4 : £б+! 117 : §6 (пішак £7 зв’язаний) 2. ТЬІ — Ь8х.
№ 109. 1. Ф117 - §8+1 Кр£7 :
§8 2. £6 - £7Х.
№ 110. 1.Т31 : аб+!Крй7 : 36 2. Ф&8 — 35 X або 1.	. . .
Фс7 : 36 2. Ф§8 — с8 X.
83
6*
Відповіді на запитання
№ 17. Відступивши королем, білі дістають мат за два ходи. Наприклад, 2. КрЬ2 — Ь1 Фа5 і а2+ ІЗ. ... Фа2 — аі X або 2. КрЬ2 — сі Фа5 — сЗ+, і мат наступним ходом.
№ 18. Чорні повинні були захистити поле £5. Інакше одразу вирішувало 8. Фе5 — £5+ Кр£8 - Ь8 9. Саб - е5+.
№ 19. У першому випадку чорні відповіли 6 2. ... Те8 : Ь8, у другому — 2. ... Та2 : а8 3. Те8 : £8+ Та8 : £8.
№ 20. Далі буде 4. а2 — а4, і чорний ферзь змушений піти з діагоналі а4 — а8.
№ 21. Тому що згодом у білих опинився б під ударом пішак а2. № 22. Мат досягається так: 2. . . . Ф£7 : а2+ 3. КрЬ2 — Ь1 Фа2 — £2х.
№ 23. Білі відповіли б 5. К£5 і Ь6, зберігаючи матеріальну перевагу.
№ 24. 3. ТЬІ - £1+ Кр£7 : Ь7 4. Фс12 — £2, і білі не мають захисту від мата.
№ 25. Білі давали мат за три ходи: 4. Т£7 — £8+ Тй8 : £8 5. Ь7 : £8Ф+ ТЬ8 : £8 6. ФД2 — ЬбХ.
№ 26. 1. КЬ5 - Й6 Фс8 : с7 2. Каб : е8, виграючи якість. № 27. 4. . . . Ф£8 - £7 5. ФЬ5 : Ь7 + Ф£7 : Ь7 6. ТЬ4: Ь7 X. № 28. 2. Тсі - с8+ Т£7 - £8 3. Тс8 — с7, і білі досягли своєї мети.
№ 29. Білі зіграли б 3. Ь5 — Ь6 із загрозою 4. Ь6 : £7 + . Якщо 3. .. . £7 : Ь6, то 4. Тс7 і Ь7х.
№ ЗО. 4. К34 - еб+ КР£7 -Ь6 5. Т£1 — £3 із загрозою 6. Т£3 — ЬЗх. Якщо 4. . . . КР£7 - £7, то 5. Кеб - £5+ + Кр£7 - е8 6. ФЬЗ - £7+ Кре8-а8 7. К£5-еб+.
№ 31. Білі виграють фігуру шляхом 2. Ка5 : £6+ Се7 : £6 3. СЬ2 : £6 £7 : £6 4. ЬЗ - Ь4, і кінь у пастці.
Відповіді на контрольні завдання
№ 146. 1. ... Таї - аі! 2. Та2 : аі Феї : £2+, і мат наступним ходом.
№ 147. 1. Теї : е5! Фе8 : е5 2. К£4 — £б!! Фе5 : Ь2 3. Ка5 -е7х або 2. . . . Фе5 : а5 3. К£б - е7+ і 4. Ке7 : а5.
№ 148. і. Фаз : а7+і тав : а7 2. Теї— е8+ Та7 — 38 3. Те8 і а8х.
№ 149.	1. . . . ТЬб : Ь2+
2. КрЬІ : Ь2 .Феб — Ь6+ 3. КрЬ2 - £1 СЬб : а4+ і 4. . . . ФЬ6 : аб.
№ 150. 4. . . . Та7 - а1+ 2. Кр£І — Ь2 Таї - М + ! 3. КрЬ2 : Ь1 Ке4 - £3+ 4. £2 : £3 Фс2 : £2+! 5. КрЬІ : £2 — пат. № 151. 1. Ф£4 — Ь5+!! £б : Ь5 2. К£3 - £5х.
№ 152. 1. . . . таз - аі + ! 2. КсЗ : аі еЗ — е2, і пішак перетворюється у ферзя.
84
№ 153. 1. . . . §5 - £4! 2. ФсЗ : <12 £4 : ЬЗ 3. Кр£І - £1 (загрожував мат: 3. . . . Ф£3 — £2х) 3. . . . ЬЗ — 112, а потім 4. Ь2 — МФ+. Або 1. . . . КЬЗ — £4 2. Ф£3 : £2+, і мат наступним ходом.
№ 154. 1. ... Та8 : аЗ!!, і чорні виграють: 2. Ь2 : аЗ Фе5 : а1+; 2. ФЛЗ : аЗ Фе5 — е1+; 2. ФаЗ - аі ТаЗ : аі 3. Фаі : аі Фе5 — е1+.
№ 155. 1. Сс5 - £8+! Та8 : £8 (якщо 1. . . . КрЬб — 115, то 2. та? : Ь7х) 2. та? - аз, і чорні не мають захисту від з. таз — ЬЗх.
№ 156. 1. К£4 - еб!! Ф£6 : е5 2. Т£3 - 113+ Фе5 - Ь5 3. §4 — §5х або 1. . . . Ф£6 : еб 2. Т£3 - ЬЗх. Після 1. £7 : еб 2. Т£3 : £6 К®8 : £6	3. §4 —
&5+ білі виграють.
№	157. 1. . . .	Т£8 : §2+1
2. Кр£І : £2 ТЬ8 - §8+ 3. КР£2 - £2 е4 - еЗ+! 4. Фа4 : еЗ Фе7 — Ь4+ або 4. Кр£2 — еі Фе7 — 114+.
№ 158. 1. . . . Ке5 - §4! 2. £3 : £4 Фаб - Ь2+!! 3. Кр£І .
Ь2 4. СЬ4 - £2+.
№ 159. 1. ФЬ4 : Ь6+ С&7 : Ь6 2. ТЬІ : 116+ КрЬ8 - £7 3. ТЬб - 117 + Кр£7 : £6 4. Т68 : £8 х
№ ГбО. 1. . . . Т£4 : £4! 2. £3 : £4 Ф£б - £7!! 3. Фс4 : £7 - пат. № 161. 1. Таї : а5+ сб : а5 2. К£4 — 63+ е4 : аЗ 3. £2 — £4х. № 162. 1. СЬб — £8+ С£4 — Ь5 2. ФЬ4 : Ь5+! £б : Ь5 3. тав — Ьбх.
№ 163. 1. Ф£5 : Ь7+!! Кр£8 : 117 2. Т£3 - 113+ КрЬ7 - £8 3. Ке5 — £б, і чорні не мають захисту від 4. ТЬЗ — Ь8 х.
№ 164. 1. Тсі : с5+! Та5 : с5 2. Фе8 — е7+ Крс7 — с8 (програє 2. . . . Крс7 — Ь8 3. Фе7 — а8+ Тс5 — с8 4. Ф68 : Ьбх або 3. . . . КрЬ8 — а7 4. Фа8 — а8х) 3. Фе7 — е8+, і білі дають вічний шах.
№ 165. 1. е5 - еб Т67 : аб 2. Ф£3 — £7+ КР£8 - Ь8 3. еб -е7! Сс4 : £7 4. £б : £7, і два пішаки виявляються сильнішими за двох тур. Або 3. . . . Таб — а2+ 4. КрЬ2 - £3 Та8 - £8 5. Ф£7 : с4 і т. д.
Роз діл IV
ДЕБЮТ
Ви вже знаєте, що початок шахової партії називають дебютом. Звичайно він триває 8—15 ходів. Протягом цього часу обидві сторони намагаються з максимальною користю для себе розвинути фігури, зайняти ними найвигідніші позиції, підготуватися до активних дій.
Існує ряд принципів, на основі яких слід розігрувати дебют. Головні з них — боротьба за центр і швидкий розвиток фігур.
Центром називають поля (14, е4, (15, е5. Той, хто володіє центром, має перевагу, бо радіус дії
фігур, що стоять тут, значно більший, ніж фігур, розташованих на фланзі. Крім того, володіючи центром, ви можете відтіснити фігури суперника, порушити їх координацію.
Легко зрозуміти й інший принцип — швидкий розвиток фігур. Якщо ви у дебюті маневруватимете одною фігурою, то суперник тимчасом мобілізує кілька своїх фігур і зможе першим почати наступ. Своєчасна мобілізація сил настільки важлива, що часом шахіст у дебюті жертвує одного — двох пішаків та навіть фігуру, прагнучи захопити ініціативу і якнайшвидше перейти в атаку. Є й винятки з цих правил. Наприклад, у захисті Альохіна чорні, здавалося б, порушують обидва принципи: вони роблять підряд кілька ходів конем і поступаються центром білим. Але все це в виявом глибокої ідеї (з нею ви познайомитеся нижче). Загалом же, повторюємо, в основу дебютної стратегії покладено ці два принципи.
86
Грунтуючись на них, початківець може зробити для себе ряд дуже важливих висновків:
1.	Фігури й пішаки слід розвивати так, щоб вони обстрілювали центральні поля. Той, хто засвоїв це правило, ніколи не почне партію ходами 1. КЬІ — аЗ або 1. Ь2 — Ь4.
2.	У дебюті треба кожним наступним ходом вводити в гру нову фігуру, намагаючись зайняти нею найвигіднішу позицію.
3.	На початку партії невигідно виводити ферзя, бо суперник, нападаючи на нього своїми легкими фігурами, випередить вас у розвитку.
Починаючи гру, треба кожний хід підпорядковувати певній меті. Непродумані ходи, як правило, призводять до втрати темпу, ініціативи, погіршення позиції. Отже, з перших дебютних ходів намагайтеся скласти план дій і водночас розгадувати задуми суперника, з тим щоб перешкодити їх здійсненню. Зважте і на таку обставину: ходити пішаками слід тільки в разі справжньої потреби, бо вони ж рухаються тільки вперед, і нерозважливе їх просування створює у власному таборі ряд слабких пунктів.
А тепер розглянемо початок шахової партії згідно з вищенаве-деними правилами.
Початкова позиція надає у розпорядження білих 20 варіантів
першого ходу (16 — пішаками і 4 — кіньми). Однак на практиці зустрічаються, в основному, 5 з них, а саме: 1. е2 — е4; 1. <12 — <14; 1. с2 — с4; 1. К^І — £3; 1. £2 — £4. Іноді можна побачити ще такі ходи: 1. е2 — еЗ; 1. %2 — &3; 1. Ь2 — ЬЗ; 1. Ь2 -Ь4; 1. (12 — (13. Але вони менш активні у боротьбі за центр. Решта варіантів першого ходу суперечить принципам розігрування дебюту.
Розглянемо партію між двома молодими шахістами. Вона розпочалася ходом:
1. е2 — е4	...
Зробивши цей хід, білі взяли під обстріл поля (15 і £5 і одночасно відкрили вихід своєму білопольному слону. Чорні відповідають таким самим ходом:
1. . . . е7 - е5
2. К£І - £3
Білі виводять коня, нападаючи одночасно на чорного пішака (у подібних випадках кажуть, що шахіст вивів коня «з темпом»). Як повинні тепер чорні захищати атакованого пішака? В їх розпорядженні — ряд ходів, та не всі вони рівноцінні.
а)	2. . . . С(16? (тут і далі ми часто користуватимемось скороченою нотацією, коли вказується тільки поле, на яке пішла фігура). На перший погляд, непоганий хід. Але він має істотну ваду. Слон, ставши
87
перед пішаком (17, надовго загальмував його просування вперед. Це ускладнить для чорних розвиток слона с8 і тури а8, і вони відстануть у мобілізації своїх сил.
б)	2. . . . Фе7? або 1. . . . Ф£6? Так само погані ходи. У першому випадку ферзь закриває вихід чорнопольному слону, у другому — займає поле, на яке звичайно виводять коня. Крім того, ви вже знаєте, що ферзя не слід розвивати на початку гри. Білі можуть зіграти 3. КсЗ, загрожуючи в разі 4. К(15 напасти на ферзя.
в)	2. ... £6? Цей хід послаблює королівський фланг. Білі можуть зіграти 3. К : е5, і, якг що чорні приймуть жертву, вони швидко програють. Наприклад, 3. ... £е 4. ФЬ5+ Кре7 (якщо 4. . . . £б, то 5. Ф : е5+ і 6. Ф : Ь8) 5. Ф : е5+ Кр£7 6. Сс4+ Кр£б 7. Ф£5 + КрЬб 8. (14+ £5 9. Ь4, і білі виграють.
г)	2. . . . йб. Кращий хід, ніж попередні. Він має ту ваду, що пішак (16 стає на шляху чор-нопольного слона.
д)	2. ... К£6. Також непоганий хід. Замість того щоб захищати свого пішака, чорні атакують пішака білих.
е)	2. . . . Кеб. Добре продовження. Воно зустрічається найчастіше. Чорні виводять коня і одночасно захищають пішака. Саме так було зіграно в цій партії.
2.	. . . КЬ8 — сб
3.	Ссі — с4 ...
Білі вводять у гру ще одну фігуру» одночасно підготовлюючи коротку рокіровку. На с4 слон займає добру позицію. Він тримає під ударом центральне поле (15 і бере під обстріл найелабкі-ше місце в таборі чорних — пункт £7, захищений самим лише королем.
3.	. . .	С£8 — с5
4.	КЬІ — сЗ К§8 — е7?
Слабкий хід, що дає можливість білим захопити ініціативу і добитися матеріальної переваги. Правильна відповідь була 4. . . . К£6.
5.	К£3 — £5 0 — 0??
Серйозна помилка, що веде до поразки чорних. їм треба було змиритися з втратою пішака, зігравши 5. . . . (15 6. ей Ка5. А от тепер білі дістають невідпорну атаку на позицію чорного короля.
6.	Ф(11 - Ь5
Якби чорний кінь стояв на £6, білі не мали б цього ходу. Раніше ми зазначали, що ферзем невигідно ходити на початку партії. Але в цьому випадку маневр ферзем пов’язаний з конкретним розрахунком. Цей хід, як ви зараз переконаєтесь, створює невідпорні загрози.
88
6.	. . . Ь7 — Ь6
Інакше не можна було захищати пункт Ь7.
7.	К£5 : І7 ФД8 - е8
Позиція чорних програна. Віддавши якість (туру за коня), вони могли б ще якийсь час продовжити опір. А тепер білі дають мат за три ходи.
Запитання № 32. Знайдіть цей мат.
Чорні програли тому, що неправильно розіграли дебют (4. . . . Ке7) і недооцінили загроз суперника (6. ФЬ5). Радимо вам повернутися до коротких партій, вміщених у І розділі, і ще раз уважно проаналізувати їх, визначивши, які дебютні помилки призвели до програшу.
Щоб правильно розігрувати початок партії, необхідно вивчати теорію дебютів, де узагальнюється багаторічний досвід най-сильніших шахістів світу. Ця теорія постійно перевіряється у найрізноманітніших змаганнях, внаслідок чого деякі варіанти відкидаються як такі, що не виправдали себе, інші, несправедливо забуті чи «спростовані», знову беруться на озброєння, збагачені новітніми творчими ідеями. Цей процес відбувається безперервно. Тому кожен шахіст, вивчаючи теорію дебютів, повинен критично ставитися до варіантів, що він їх розбирає.
Початківець повинен у першу чергу зрозуміти ідею того чи іншого дебюту і основних варіантів, але ні в якому разі не «зазубрювати» їх. Той, хто механічно запам’ятовує силу варіантів, ніколи добре не гратиме, бо перший-лінший нетеоре-тичний (хай навіть гірший) хід суперника поставить його у скрутне становище.
Великий російський шахіст, засновник вітчизняної школи шахового мистецтва М. І. Чигорін учив, що треба творчо підходити до оцінки кожної позиції, зокрема, до дебюту. «В кожному дебюті, — писав Чигорін, — можна уникнути шаблонних, книжних варіантів, досягаючи при цьому, ясна річ, не гір ших, якщо не кращих результатів».
Але не можна впадати й в іншу крайність — нехтувати теорію дебютів. Шахістові немає потреби щоразу «відкривати Америку» під час гри, коли він може взяти на озброєння досягнення теорії. Існують дебютні варіанти, розроблені на багато ходів уперед. Це результат тривалої, наполегливої праці багатьох теоретиків і, ясна річ, під час гри, обмежений часом, навіть найталановитіший шахіст не зможе знайти найсильніші ходи.
У цьому розділі ви ознайомитесь з основними ідеями дебютів, дізнаєтесь про походження
89
їх назв, матимете змогу розібрати один-два варіанти, що найчастіше зустрічаються.
Всі дебюти поділяють на три групи: відкриті, напіввідкриті і закриті. Відкритими називають дебюти, що починаються ходом 1. е2 — е4 е7 — е5. Якщо чорні першим ходом не просувають королівського пішака на два поля вперед, а грають якось інакше (1. ... еб, 1. . . . сб;
1. . . . с5; 1. . . . К£6 і т. д.), то виникав один з напіввідкри-тих дебютів. Усі інші дебюти (1. (14; 1. с4; 1. К£3 і т. д.) називаються закритими.
ВІДКРИТІ ДЕБЮТИ
У партіях, де розіграно відкриті дебюти, звичайно досить швидко розпочинається комбінаційна боротьба. Тому новачкам рекомендуємо в першу чергу вивчити ці дебюти і застосовувати їх на практиці.
Російська партія
1. е4 е5 2. КЇЗ КЇ6
Це старовинна система розвитку, назву якій дали відомі російські шахісти О. Петров і К. Яніш, котрі вивчили її на початку XIX ст.
Ідея дебюту полягає в прагненні чорних здійснювати активний захист, контратакуючи пішака е4.
У російській партії часто зуст
річаємося з таким варіантом: 3. К : е5 (16 (погано 3. ... К і е4 через 4. Фе2 КЇ6?? 5. Ксб+ з виграшем ферзя. Або 4. . . . Фе7 5. Ф : е4авб. Й4 16 7. КеЗ ае 8. ка5 Фаб 9. ае £е ю. см з перевагою на боці білих). 4. К£ЗК : е4 5. а4а5 6. СаЗ Се7 7. 0 — 0 0 — 0 8. Теї Кїб (це сильніше, ніж 8. . . . £5 9. с4 сб 10. ФЬЗ з ініціативою в білих) 9. С£5 С£4 10. КЬа2 КМ7. Обидві сторони в основному закінчили розвиток. У чорних трохи утруднена, але досить міцна позиція.
Останнім часом російська партія зустрічається в турнірах рідко, в основному через те, що білі можуть застосувати симетричний варіант розвитку, при якому чорним важко добитися активної позиції. Ось цей варіант: 3. К : е5 аб 4. К£3 К : е4 5. Фе2 Фе7 6. аЗ К£6 7. С&5 Ф : е2+ (погано 7. . . . С^4, бо 8. С : £6, і чорні змушені здвоїти пішаки, тому що не проходить 8. . . . С : £3 з-за 9. Ф : е7+ С : е7 10. С : е7, і чорні втрачають фігуру. Д. Бронштейн рекомендував грати 7. ... КЬа7, що дає чорним шанси вирівняти гру) 8. С : 62 Се7 9. КеЗ з дещо кращим становищем у білих.
Італійська партія
1. е4 е5 2. КЇЗ Кеб 3. Сс4 Сс5 Цей початок зустрічається в італійських рукописах XV ст.
90
Звідси його назва. Італійська партія ретельно досліджена шаховими теоретиками. Багато варіантів проаналізовано на 15— 20 ходів. При правильному захисті чорні досить швидко вирівнюють гру. Але вони повинні виявляти певну обережність. Досить їм зробити неточний хід, і білі одержують грізну атаку.
Про те, якою небезпечною для чорних може бути італійська партія, свідчить такий варіант: 4. сЗ (найактивніше продовження; білі загрожують з допомогою 5. (14 добитися переваги у центрі) К£6 5. (14 ей 6. ссі СЬ4+ 7. КсЗ (гамбітний варіант: для якнайшвидшого розвитку фігур білі жертвують пішака) К : е4 8. 0 — 0 К : сЗ 9. Ьс С : сЗ? (слід було грати 9. . . . (15! 10. сЬ йс 11. Ь5, Ке7, і чорним нема чого побоюватися) 10. ФЬЗ! С : аі? (і зараз заслуговувало на увагу 10. . . . (15; після взяття тури проти чорних розвивається дуже сильна атака) 11. С : £7+ Кр£8 12. С&5 Ке7 13. Ке5! С : (14 14. С&6 (незабаром стане зрозуміло, чому треба було відступити слоном на £б, а не на Ь5) Й5 15. Ф£3+ С£5 16. С : £5 С : е5 17. Се6+ С£6 18. С : £6, і білі виграють.
У вищенаведеному варіанті чорні могли зіграти сильніше на 8-му ході, а саме: 8. . . . С : сЗ. Тепер білим невигідно 9. Ьс : (15 з перевагою в чорних. Деякий
час вважали, що 8. . . . С : сЗ мало не спростовує варіант. Але згодом теоретики знайшли посилення за білих: 9. (15! Цей хід пов’язаний з цікавою спробою перешкодити чорним грати 9. . . . (15, використавши одночасно невдалу позицію їхніх фігур і те, що чорний король не встиг рокірувати. Однак чорні за умови правильного захисту дістають добру гру: 9. . . . С£6 10. Теї (10. йс Ьс і потім 11. ... (15 на користь чорних) Ке7 11. Т : е4 0-0 12. Й6 (білі перешкоджають 12. . . . 66 і утруднюють розвиток фер-зьового флангу чорних) сб 13. Ф : (16 К£5 14. Фй5 Ке7 15. Фйб К£5, добиваючись нічиєї повторенням ходів. Чорні можуть спробувати зіграти на виграш: 16. Ф65 66, і тепер можливий такий варіант: 17. К^5 КЬ6. (Запитання № 33. Чи могли чорні виграти фігуру на £5?) 18. Ь4 С£5 з складною боротьбою.
Гамбіт Еванса
1. е4 е5 2. КІЗ Кеб 3. Сс4 Сс5 4. Ь4
Розроблений англійським моряком капітаном Девісом Евансом 1824 року. Ідея гамбіту полягає у виграші одного чи двох темпів для швидкого розвитку і зайняття центра. Чорним найкраще прийняти жертву, але у слушний момент повернути її. Поки білі відіграватимуть по
91
жертву ваний матеріал, чорні встигнуть закінчити розвиток і, таким чином, доб’ються зрівняння. Ці загальні міркування, визначають план гри сторони, що захищається, майже в усіх гамбітах, у тому числі й у гамбіті Еванса.
І. 4. . . . С : Ь4 5. сЗ Са5 6. о - о аб 7. а4 сьб 8. ае ае 9. ф : а8+ К : а8 10. К : е5 Себ з рівною грою.
II. 4. . . . С : Ь4 5. сЗ Са5 6. <14 (енергійніше продовження, ніж 6. 0 — 0; але й у цьому варіанті чорним при правильній грі нема чого побоюватися) 6. . . . аб 7. ФЬЗ Фа7! (краща відповідь; на 7. . . . Фе7 буде 8. а5, а потім 9. Фа4+) 8. ае ае 9. о-о сьб ю. таї Фе7 н. СаЗ Ф£6, а потім 12. . . . К^е7 і при нагоді 13. ... Себ, добиваючись рівноправної гри.
Угорський захист
1. е4 е5 2. КІЗ Кеб 3. Сс4 Се7 Цей дебют було застосовано у партії, зіграній за листуванням між Парижем і Будапештом у 1842—1845 рр. (перемогли угорські шахісти; звідси й назва). Хід 3. . . . Се7 менш активний, ніж 3. . . . Сс5 або 3. . . . К£6 і тому рідко застосовується. Ідея угорської партії — забезпечити чорним спокійний захист, не боючись випаду К£3 — §5. На 4. й4 чорні грають 4. . . . аб. 5. сіе сіє 6. Ф : й8+ С : (18 7. СеЗ Се7 з рівною грою.
92
Захист двох коней
1. е4 е5 2. КЇЗ Кеб 3. Сс4 КЇ6 Це також один з старовинних дебютів. Перший аналіз його було опубліковано ще в XVI ст. У захисті двох коней боротьба звичайно набирає напруженого характеру. Найчастіше зустрічається варіант, де чорні жертвують пішака, добиваючись швидкого розвитку своїх фігур. 4. К&5 (15 5. есі Ка5 (погано для чорних 5. . . . К : (15, бо вони потрапляють під сильну атаку: 6. Й4! ей 7. 0-0 Се7 8. К : £7! Кр : І7 9. Ф£3+ Креб 10. КсЗ! Нова жертва, що дозволяє білим мобілізувати всі сили для вирішального штурму: 10. . . . ас 11. Те1+ Ке5 12. С£4 Сїб 13. С : е5 С : е5 14. Т : е5+! і чорні дістають мат) 6. СЬ5-|-сб 7. ас Ьс 8. Се2 Ь6 9. КЇЗ е4 (чорні виграють кілька темпів для розвитку своїх фігур і примушують білих пеоейти до захисту) 10. Ке5 СабЧі. £4 е£ 12. К : £3 0 - 0 13. 0 - 0 с5 або 13. ... Те8, і чорні мають активну позицію, що є достатньою компенсацією за пожертвуваного пішака.
Часто зустрічається й такий варіант: 4. а4 еа 5. 0 — 0 (намагаючись якнайшвидше мобілізувати свої сили, білі йдуть на жертви; але чорні й тут добиваються повноправної гри) К : е4! 6. Теї а5 7. С : а5! (білі відіграють пожертвуваних пі
шаків, але чорні тимчасом встигають закінчити свій розвиток) Ф : (15 8. КеЗ Фа5 9. К : е4 Себ 10. Ке£5 0 - 0 - 0 11. К : еб £е 12. Т : еб Ссіб з примірно рівною позицією.
Дебют двох коней охоче застосовують багато радянських майстрів.
Дебют чотирьох коней
1. е4 е5 2. КЇЗ Кеб 3. КеЗ Кїб Початківці, бажаючи уникнути симетричного розвитку фігур, часом грають 3. . . . Сс5, що дозволяє білим негайно захопити ініціативу шляхом 4. К : е5, після чого можливі два варіанти:
1. 4. . . . К : е5 5. (14 С(16 6. ае С : е5 7. £4 С : сЗ+ 8. Ьс аб 9. Фа4, і білі мають прекрасну позицію.
II. 4. . . . С : £2+ 5. Кр : £2 К : е5 6. а4 Ф£6+ 7. Кр£І К^4 8. Фа2!
Запитання № 34. Чому білі не знімають коня?
Далі можливе: 8. . . . аб 9. ЬЗ Кйб 10. Сс4, а потім 11. Крй2 і 12. Т£1 з великою перевагою в білих.
А тепер розглянемо два варіанти дебюту 4-х коней.
І. 4. СЬ5 СЬ4 5. 0 — 0 0 — 0 6. аЗ аб 7. С^5 С : сЗ (продовжувати симетричні ходи було вже небезпечно для чорних: 7. . . . С£48. Ка5Ка49. К : Ь4 К : Ь5 10. Ка5 Ка4 11. С : £6 С : £3 12. Фа21, і білі виграють.
Наприклад, 12. ... £Ї 13. ФЬ6 Ке2+ 14. КрЬІ С : £2+ 15. Кр : £2 К£4+ 16. К : £4 е£ 17. КрЬІ КрЬ8 18. Т£І Т£8 19. Т : £8+ Ф : £8 20. Т£І) 8. Ьс Фе7 (з тим, щоб перевести коня з сб через а8 на еб) 9. Теї кав 10. а4 Кеб 11. Ссі, готуючись перевести слона на діагональ аЗ — £8. Гра примірно рівна.
II. 4. СЬ5 Ка4. Варіант А. Ру-бінштейна. Мета цього ходу — якнайшвидше розміняти активного білого коня £3. Невигідне для білих продовження 5. К : е5 Фе7 6. £4 К : Ь5 7. К : Ь5 аб 8. К£3 Ф : е4+ 9. Кр£2 К£4+ 10. Кр£3 ф£б! з сильною атакою. Сильніше за білих 5. Са4. Білі можуть і спростити позицію: 5. К : а4 еа 6. е5 ас 7. е£ Ф : £6 (7. . . . са+ 8. С : а2 Ф: £6 9. 0 — 0 Се7 10. СсЗ дає білим атаку) 8. ас Фе5+ 9. Фе2.
Часто грають і 5. Са4 К : £3-|-в. ф : £3 сб 7. аз аб 8. 0 - 0 Се7 з рівними шансами.
Іспанська партія
1. е4 е5 2. КЇЗ Кеб 3. СЬ5 Найпопулярніший відкритий дебют. Він часто зустрічається у сучасних турнірах. Його ідея полягає в тому, що білі створюють тиск на пішака е5. Щоправда, відразу вони не загрожують виграти його (4. С : сб ас 5. К : е5 Фа4, і пішака відіграно), але за кілька ходів чорні вже повинні будуть зважати на таку можливість.
93
В іспанській партії звичайно зав’язується активна боротьба за центр. Білі намагаються підготувати с2 — сЗ і (12 — (14, чорні в свою чергу всіляко зміцнюють пункт е5.
Іспанська партія надає широкі можливості шахістам будь-якого стилю. Одні варіанти ведуть до гострої комбінаційної боротьби, інші — до складного позиційного маневрування, треті — до спрощень і швидкого переходу в ендшпіль.
Назва дебюту виникла з непорозуміння. Іспанський священик Руї Лопес, який 400 років тому перший проаналізував хід 3. СЬ5, вважав його поганим і рекомендував не робити його. За часів Лопеса до цього початку майже не вдавалися.
Своєю широкою популярністю дебют зобов’язаний майстрам минулого сторіччя, котрі докладно розробили багато варіантів іспанської партії. Величезний внесок у теорію цього дебюту зробили радянські шахісти. Розглянемо кілька варіантів цього цікавого початку.
І. 3. . . . (16 (захист Стейніца) 4. Д4 СН7 5. КсЗ К£6 6. 0 — 0 Се7 7. Теї ей (чорні змушені поступитися центром, тому що білі вже загрожували виграти пішака: наприклад: 7. .. .0—0 8. С : сб С: сб 9. Де Де 10. Ф : Д8 Та : Д8 11. К : е5 С : е4 12. К : е4 К : е4 13. КДЗ £5 14. £3 Сс5+ 15. К : с5 К : с5
94
16. С$5 ТД5 17. Се7 Те8 18. с4, і білі добиваються матеріальної переваги) 8. К : (14 0 — 0. Позиція білих краща. їхні фігури добре розташовані і незабаром зможуть розпочати активні операції у центрі і на флангах. Білі можуть далі грати: 9. С і сб Ьс (9. . . . С : сб 10. К£5) 10. С^5 Те8 11. ФДЗ і далі 12. ТаДІ, посилюючи тиск у центрі. II. 3. ... аб 4. Са4 <16 (поліпшений захист Стейніца, який дає чорним можливість дістати повноправну гру; річ у тому, що білим тепер невигідно відразу грати 5. (14 через 5. . . . Ь5 6. СЬЗ К : Д4 7. К : Д4 еД і, якщо 8. Ф : (14?, то 8. . . . с5 9. ФД5 Себ 10. Фс6+ СД7 11. ФД5 с4, виграючи фігуру. Щоправда, білі могли на 8-му ході зіграти інакше: 8. СД5 ТЬ8 9. Ф : (14 К£6, але позиція чорних не гірша. Тому білі повинні підготувати (12 — Д4, а чорні тим-часом встигнуть зміцнити пункт е5) 5. сЗ К£6 6. Д4 СД7 7. КЬД2 Се7 8. 0 — 0 0 — 0 9. Теї Те8 10. К£1 С£8 11. К^З £б 12. ЬЗ С§7. У чорних міцна позиція. Гра примірно рівна.
III. 3. ... аб 4. Са4 К£6 5. 0-0 К : е4 (так званий відкритий варіант, що звичайно веде до гострої комбінаційної гри) 6. (14 Ь5(чорні повинні грати точно; наприклад, на 6. . . . еД відповідь може бути 7. Теї Д5 8. К і Д4 із загрозами 9. К : сб і 9. £3) 7. СЬЗ Д5 8. Де Себ 9. Фе2 (з тим.
щоб шляхом 10. Таї і 11. с4 посилити натиск на пішака (15) 9. . . . Се7 10. Таї Кс5 11. с4 К : ЬЗ 12. аЬ 0 — 0 13. КсЗ КЬ4 14. СеЗ сб з примірно рівною грою.
IV. 3. . . . аб 4. Са4 К£6 5. 0-0 Се7 6. Теї Ь5 7. СЬЗ аб 8. сЗ (білі готують а2- а4 і одночасно вживають заходів проти можливого розміну свого білополь-ного слона) 8. ... 0 — 0 9. ЬЗ (невигідно відразу грати 9. а4 через 9. ... С&4) 9. ... Ка5 10. Сс2 с5 11. а4 Фс7 12. КЬа2. Цей варіант названо ім’ям М. І. Чигоріна, який розробив усю систему захисту за чорних. Турнірна практика доводить, що захист Чигоріна дуже надійний. Чорні можуть так продовжувати свій розвиток: 12. . . . СЬ7 та 13. ... Тас8. Якщо білі закриють центр ходом а4 — а5, чорні дістають можливість підготувати £7 — £5. Найраціональніший план гри за білих у цьому варіанті полягає в переведенні коня з Ь1 через (12 і £1 на еЗ (або £3), звідки він загрожує вдертися на (15 і £5. Варіант Чигоріна майже завжди спричиняється до цікавої, обопільногострої боротьби. Тому він дуже популярний серед радянських шахістів.
Королівський гамбіт
1. е4 е5 2. £4
Один з найстаріших дебютів, відомий вже на початку XVI ст.
Великим знавцем його був М. І. Чигорін. 1903 року у Відні відбувся міжнародний турнір, організатори якого поставили перед учасниками умову: всі партії повинні починатися королівським гамбітом. Перше місце блискуче зайняв Чигорін. В останні десятиріччя королівський гамбіт рідко зустрічається в турнірах, бо теоретики знайшли для чорних добрі системи захисту. Однак радянські шахісти збагатили цей дебют новими ідеями і тепер часом застосовують його у відповідальних змаганнях.
Наводимо один з варіантів королівського гамбіту. 2. . . . е£ 3. К£3 К£6 4. е5 (у відповідь на 4. КсЗ буде 4. . . . (15) КЬ5 5. (14 (або 5. Се2 §5 6. 0 — 0 Т^8 7. (14(15 8. ФаЗ Т£б 9. КЬ4 ТЬб, і чорні мають цілком обороноздатну позицію) 5. . . . а5 6. с4 Кеб 7. са Ф : а5 8. КсЗ СЬ4 з рівноправною грою.
Віденська партія
1. е4 е5 2. КсЗ
Дебют був досліджений в середині XIX ст. групою віденських майстрів. Ідея його полягає в тому, щоб підготувати £2 — £4, захистивши спочатку пішака е4. Багато варіантів віденської партії схожі на варіанти королівського гамбіту. Контрударом а7 — а5 чорні звичайно вирівнюють гру. Наприклад: 2. . . . К£6 3. £4 а5 4. £е К : е4 5. К£3
95
Се7 6. (14 0 - 0 7. саз Ї5 8. еї С : £6! 9. О — 0 Кеб. Гра рівна.
Центральний дебют
1. е4 е5 2. Й4 ед 3. Ф : Й4
Цей ранній вихід ферзя суперечить основним принципам розігрування дебюту і тому чорні, як правило, швидко добиваються доброї позиції. Найкраще для них таке продовження: 3. ... Кеб 4. ФеЗ Кїб 5. КеЗ сь4 6. саг 0 — 0 7. 0 — 0 — 0 Те8, щоб у слушний момент зіграти а 7 — й5, атакуючи центрального пішака білих.
Цікавий варіант може виникнути, якщо білі зіграють 5. е5. На перший погляд, це дуже неприємний для чорних хід, але вони мають добрий захист: 5. . . . К&4 6. Фе4 <І5! (ясна річ, не 6. . . . К : е5 7. £4) 7. еД + Себ 8. (іс Фйі+! 9. Кр : аі К : Ї2+ і 10. . . . К : е4, а потім чорні відіграють пішака с7.
Північний гамбіт
1. е4е5 2. а4е(13. сЗ (1с 4. Сс4 сЬ 5. С : Ь2
Дебют запроваджено у турнірну практику датськими й шведськими майстрами. Ціною двох пішаків білі намагаються дістати атаку. При необачливій грі чорних це їм вдається. Та чорні мають цілком надійний захист: 5. . . . а5! 6. С : а5 Кїб 7. С : І7+ Кр : І7 8. Ф : а8 СЬ4+ 9. Фа2 С : а2+ 10. К : а2 с5, і шанси чорних не гірші.
96
Шотландська партія
1. е4 е5 2. КЇЗ Кеб 3. <14 Дебют став популярний у XIX ст., після матчу за листуванням Едінбург — Лондон (1824 р.). Чорні можуть досить швидко підготувати контрудар (17 — (15, дістаючи рівну гру. Наводимо один з основних варіантів цього дебюту: 3. . . . ей 4. К : а4 Кїб 5. КеЗ СЬ4 6. К : сб Ьс 7. СаЗ а5 8. еа (у відповідь на 8. е5 буде 8. . . . К&4 9. 0 — 0 Сс5 із загрозою 10. . . . ФЬ4) 8. . . . са 9. 0 - 0 0-0 10. С§5 сб 11. ФЇЗ Се7 з рівною грою.
Захист Філідора
1. е4 е5 2. КЇЗ ав
Дебют названо ім’ям знаменитого французького шахіста XVIII ст. А. Філідора. Хід 2. . . . аб слабший за 2. . . . Кеб, бо приречує чорних на пасивний захист. Далі гра може розвиватися так: 3. а4 Ка7 4. Сс4 сб. Запитання № 35. Що було б після 4. ... К^їб? 5. 0 - 0 Се7 6. КеЗ К£Ї6 7. а4 (перешкоджаючи Ь7 — Ь5), і в білих більш вільна гра.
Латиський гамбіт
1. е4 е5 2. КІЗ Ї5
Цей дебют відомий з давніх часів. Однак теоретично його вперше дослідили на початку нашого сторіччя ризькі шахісти.
Білі мають у своєму розпорядженні кілька варіантів продовження, що дають їм перевагу. Ось один з них: 3. К : е5 Ф£6 (вимушено з огляду на загрозу 4. Ф115+) 4. Кс4 £е 5. КсЗ Ф^б 6.	(13, значно випереджаючи
чорних у розвитку. Погано тепер 6. . . . еД 7. С : ДЗ Ф : £2 8. Ф115+ і 9. Се4. На 6. . . . СЬ4 білим найкраще відповісти 7. СД2 С : сЗ 8. С : сЗ К£6 9. Де К : е4 10. СаЗ! 0 -011. 0 - 0, і в чорних важка позиція.
Дебют Понціані
1. е4 е5 2. КЇЗ Кеб 3. сЗ Дебют названо на честь італійського шахіста Л. Понціані, який у XVIII ст. дослідив варіанти цього старовинного початку. Білі готують негайне просування (12 — (14. Однак чорні можуть легко вирівняти гру ходом 3. . . . К£6. Наприклад, 4. (14 К : е4 5. Д5 (5. Де Д5 з доброю грою в чорних) КЬ8 6. К : е5 Сс5 7. КДЗ (7. Ф^4 0 - 0! 8. Ф : е4 Д6 9. СДЗ £5 10. Фс4 Ь5! 11. Ф : Ь5 Фе7 12. 0 — 0 Де з перевагою на боці чорних ) 7. ... СЬб 8. Се2 з рівною грою. Тепер дебют Понціані в турнірах майже не зустрічається.
Н АПІВВІДКРИТІ ДЕБЮТИ
У напіввідкритих дебютах чорні дають можливість білим створити пішаковий центр, а по
тім атакують його. Тут білі на початку партії звичайно дістають більш вільну позицію, але оскільки гра має закритий характер, то використати цю перевагу важко, і чорним поступово вдається вирівняти гру. Напіввідкриті дебюти ведуть до цікавої боротьби з обопільними шансами і тому часто зустрічаються в турнірах.
Французький захист 1. е4 еб 2. Д4 Д5 У французькому захисті чорні звичайно зазнають труднощів з розвитком слона с8, бо вихід у центр йому перепиняє пішак еб. Білі, у міру можливості, намагаються скористатися з цього. Вони прагнуть почати активну гру в центрі і на королівському фланзі, тимчасом як чорні планують атаку пішакового центра білих шляхом с7—с5. Білі можуть зараз зіграти 3. еД (так званий розмінний варіант), але в цьому разі чорні не зазнають ніяких ускладнень. Після того як сторони закінчують розвиток, починається боротьба за оволодіння єдиною відкритою лінією «е». Але оскільки при правильній грі жодна з сторін не може захопити її, то звичайно на цій вертикалі відбувається розмін важких фігур і гра набуває нічийного характеру. Зважаючи на те, що 3. еД не дає білим переваги, частіше застосовують 3. е5, 3. КсЗ або
7 593
97
3. К(12. Розглянемо ці варіанти. 1. 3. е5 с5 (чорні негайно атакують пішаковий центр білих) 4. сЗ ФЬ6 (найкращий хід; посилюючи натиск на пункти Ь2 і (14, чорні заважають білим у розвитку фігур ферзевого флангу) 5. КЇЗ Кеб 6. Се2 (білі не мають нічого кращого; на 7. СйЗ буде 7. . . . ей 8. с<1, і тепер не 8. . . . К : (14? 9. К : Й4 Ф : (14?? 10. СЬ5+, і білі виграють, а 8. ... С(17, і через загрозу 9. . . . К : (14білополь-ний слон білих змушений відступити. Погано для білих і 6. ЬЗ са 7. саСЬ4+ 8. СД2 К : а4. Сприяє чорним і 6. ас С : с5 7. Фс2 £6! 8. СаЗ їе 9. С : Ь7 е4, і чорні цілком оволоділи центром) 6. . . . са 7. са К£е7 (із загрозою виграти пішака після 8. ... К£5) 8. ЬЗК£5 9.СЬ2 СЬ4+ 10. Кр£1 (при будь-якому іншому ході втрачається пішак (14) 10. ... Ь5 (характерний для такої позиції хід. Його зроблено для того, щоб білі не могли прогнати чорного коня шляхом %2 — §4. Позиція чорних відчутно краща. Вони закінчують розвиток, продовжуючи 11. . . . Са7 і 12. . . . Тс8, а згодом здвоюють тури по лінії «с».
II. 3. КсЗ (найкраще для білих продовження, при якому вони зберігають напруження в центрі) 3. . . . СЬ4 4. е5 с5 5. аЗ С : сЗ+ 6. Ьс Ке7 (готуючи рокіровку; тут часто трають і 6. . . . Фс7, щоб на 7. Ф§4 від
98
повісти 7. . . . £5) 7. а4 (на 7. Ф^4 було 6 7.... К£5 8. саз Ь5 9. фьз са ю. са фій, примушуючи до розміну ферзів, бо на 11. С : £5 відповідь буде 11. . . . Ф : а4) 7. . . . Кеб 8. К£ЗСа7 9. Се2(9. СаЗ са 10. са Фа5+, і після розміну ферзів чорним нема чого побоюватись) 9. . . . Фа5 10. Са2 с4 14. 0 — 0 0 — 0 — 0, з обопільногострою грою, в якій шанси чорних аж ніяк не гірші.
III. 3. Ка2 (цей хід зроблено з тою самою метою, що й 3. КсЗ, і крім того, чорні не можуть зв’язати коня слоном) 3. . . . с5 4. еа еа 5. СЬ5+ Кеб 6. КЇЗ саб 7. ас С : с5 8. 0 - 0 К§е7 з примірно рівною грою, бо білим важко скористатися з слабкості пішака а5.
Дебют Чигоріна
1. е4 еб 2. Фе2
На перший погляд здається, що це один з варіантів французького захисту. Тимчасом розроблена Чигоріним система не має нічого спільного з характерними для французького захисту варіантами. Ферзь на е2 перешкоджає чорним здійснити просування (17 — (15 (2. ... (15 3. ей, і чорні змушені брати на (15 ферзем, після чого білі з темпом розвивають коня на сЗ). Далі Чигорін зміцнював пішака е4, граючи (13 і КсЗ, розвивав білопольного слона на %2 і після короткої рокіровки готував
пішаковий штурм королівського флангу чорних. Партії, в яких застосовано дебют Чигорі-на, звичайно проходять у складній боротьбі. Ось початок одної з партій, зіграних самим М. І. Чигоріним: 1. е4 еб 2. Фе2 с5 3. £3 Кеб 4. С^2 Се7 5. КсЗ Фс7 6. КЬЗ аб 7. К14 КД4 8. ФЛ К16 9. аЗ Ь5 10. 0 - 0 СЬ7 11. СеЗ Тс8 12. а4 Ь4 13. КЬІ е5 14. Ка5 з перевагою в білих.
Захист Каро — Канн 1. е4 сб
Дебют уперше досліджено 1886 року берлінським шахістом Г. Каро і віденським майстром М. Канном. Ідея його та ж сама, що й у французькій партії: чорні готують а7 — а5. Перевага ходу 1. . . . сб полягає в тому, що не замикається білопольний слон чорних і в ряді варіантів його виводять на 15 або £4. Однак хід 1. . . . сб має й свої вади. Він позбавляє коня Ь8 зручного поля. Крім того, іноді чорні змушені, втрачаючи темп, грати сб — с5.
Захист Каро—Канн дає чорним міцну позицію, хоч і приречує їх на тривалу оборону. Цьому дебюту віддають перевагу шахісти позиційного стилю.
І. 2. (14 (15 3. КсЗ йе 4. К : е4 С15 5. К£3 С£б 6. КІЗ КЙ7 (щоб не допустити білого коня на е5. Якщо 6. . . . Кїб, то 7. Ь4 Ь6 8. Ке5 СЬ7 9. Сс4 з прекрасною грою) 7. Ь4 Ь6 8. СаЗ С : аЗ
9. Ф : аЗФс7 10.Са2еб.
Н. 0 — 0 — 0 0-0—0. Гра приблизно рівна.
п. 2. а4 а5 3. е5 сі5 4. саз С : аЗ 5. Ф : аЗ еб (виникла позиція, схожа з французьким захистом, але істотна різниця полягає в тому, що в чорних нема замкнутого на с8 слона) 6. £4 ФЬ6 7. КІЗ с5 8. сЗ Кеб 9.0 — 0 КЬб і потім 10. . . . К15 з активною грою.
ш. 2. а4 а5 з. еа са 4. с4 (система, розроблена радянським майстром В. Пановим; нічого не дає білим 4. СаЗ, бо вони не можуть перешкодити розвиткові білопольного слона чорних. Наприклад, 4. . . . Кеб 5. сЗ Кїб 6. С14 С£4 7. КІЗ еб 8. 0-0 Саб з рівною грою) 4. . . . К16 5. КсЗ еб 6. КІЗ Се7 7. са (до гострої гри веде 7. с5 Ь6 8. Ь4 0-09. С£5 Ке4!) 7. . . . К : а5 8. Сс4 0 - 0 9. 0 - 0 Кеб. Чорв і встигають закінчити розвиток своїх фігур. Гра рівна.
Сіцілійська партія
1. е4 с5
Найпопулярніший напіввід-критий початок. У XVI— XVIII ст. його залюбки застосовували майстри з острова Сі-цілії (звідси назва дебюту). Над теоретичною розробкою основних варіантів багато і плідно працювали радянські шахісти. Своїм першим ходом чорні беруть під контроль поле (14. Згодом боротьба в основному то
7*
99
читься за оволодіння пунктами (14 і (15. Білим, як правило, вдається досягти переваги на королівському фланзі, чорним — на ферзевому. В ряді варіантів суперники рокірують у різні сторони, що надає грі більшої гостроти.
і. 2. кіз аб з. а4 са 4. к : а4 Кїб 5. КеЗ £б (так званий варіант дракона; цю назву він дістав тому, що пішаковий цеп чорних аб, е7, Ї7, £б, Ь7 нібито нагадує обриси міфічного дракона) 6. СеЗ С&7.
Запитання № 36. Чи можуть чорні грати 6. . . . К&4? 7. Се2 (у цій позиції часто грають 7. ІЗ, зміцнюючи центр, щоб потім підготувати рокіровку у довгу сторону і почати штурм пішаками «£» і «її»; в цьому разі гра розвивається так: 7. . . . 0 - 0 8. Фа2 Кеб 9. Сс4, перешкоджаючи ходу 9. ... (15) 7. ... 0 - 0 8. 0 - 0 Кеб 9. КЬЗ (щоб підготувати І2 — £4; якщо відразу 9. £4, то 9. . . . ФЬб із загрозами 10. . . . Ф : Ь2 і 10. . . . К: е4) 9. . . . Себ 10. £4. Характерна для варіанта дракона позиція. Білі готують пішаковий штурм на королівському фланзі, а чорні намагаються дістати контргру на ферзевому фланзі шляхом Тс8, Ка5 і Кс4. Попереду складна боротьба.
п. 2. кїз аб з. а4 са 4. к : а4 Кїб 5. КеЗ еб (так звана схе-
100
венінгенська система. Назва походить від голландського міста Схевенінгена, де у 1923 р. цей варіант уперше було застосовано. Вади його очевидні. Чорні мають дещо утруднену позицію, їхні слони скуті власними пішаками. Однак схевенінгенський варіант має й свої переваги: чорні контролюють пункт а5 мають більше шансів, ніж у варіанті дракона, підготувати просування (16 — (15) 6. Се2 Кеб 7. 0 - 0 Се7 8. СеЗ 0 - 0 9. Ї4 аб 10. СЇЗ Фс7. Далі гра розвивається приблизно так: білі переводять ферзя через еї на £3, створюючи загрози на королівському фланзі. Чорні ведуть активну гру на ферзевому фланзі шляхом С(17, Ка5, і т. д.
III. 2. КеЗ Кеб 3. £3 £б 4. С£2 С£7 5. (13 еб (так звана закрита система; ідея її полягає в тому, що білі, не відкриваючи гри у центрі, поступово збирають сили для наступу на королівському фланзі. Чорні, в свою чергу, ведуть активні операції у центрі і на ферзевому фланзі) 6. СеЗ Фа5 7. Ке2 КД4 8. 0 - 0 Ке7. Шанси сторін рівні.
Захист Уфімцева
1. е4 <16
Одна з порівняно нових дебютних систем. Її розробив у 30-х роках радянський майстер А. Уфімцев. Чорні добиваються позиції, характерної для старо
індійського захисту (див. главу «Закриті дебюти»).
Захист Уфімцева відзначається складною, обоюдогострою боротьбою. Ось один з його варіантів: 2. (14 К£6 3. КсЗ £б 4. С&5 С&7 5. КЇЗ 0 - 0 6. Се2 Ь6 7. СЬ4 сб з примірно рівними шансами.
Захист Альохіна
1. е4 Кїб
Уперше застосований в міжнародних змаганнях О. Альохі-ним. Ідея дебюту дуже оригінальна. Чорні дозволяють білим зайняти центр дошки пішаками, щоб потім атакувати його. При правильній грі білим вдається зберегти деяку позиційну перевагу. Тому захист Альохіна останнім часом зустрічається рідко. Наводимо один з його варіантів: 1. е4 Кїб 2. е5 К<15 3. с4 КЬб 4. (14 аб 5. £4 Де 6. їе Кеб 7. СеЗ (7. КЇЗ С&4) СЇ5 8. КсЗ еб 9. Се2 Се7 10. КЇЗ, і в білих добра позиція.
Скандінавська партія
1. е4
Раніше цей початок називали «дебютом ферзевого пішака проти королівського» і застосовували дуже рідко, тому що білі виграють важливий темп і випереджають чорних у розвиткові. На початку нашого сторіччя завдяки аналізу скандінавських шахістів цей дебют почали досить часто застосову
вати в турнірах. Однак згодом було знайдено більш вигідні продовження для білих, і скандінавська партія тепер знову рідкий гість у змаганнях. 1. е4 (15 2. еа Ф : а5 3. КсЗ Фа5 4. КЇЗ Кїб 5. а4 С^4 6. ЬЗ СЬ5 (сильніше 6. . . . С : ІЗ 7. Ф : ІЗ сб) 7. §4 С^б 8. Ке5 сб 9. Ь4 з перевагою на боці білих.
Початок Німцовича
1. е4 Кеб
Дебют, запроваджений в турнірну практику гросмейстером А. Німцовичем. Він занадто вигадливий і тому дуже рідко зустрічається в турнірах. Боротьба за центр у цьому дебюті звичайно закінчується на користь білих. Наприклад: 2. а4 а5 3. КсЗ ае 4. а5 Ке5 5. СЇ4 К&6 6. С&3 Ї5 (тут краще грати 6. . . . аб 7. Сс4 Кїб) 7. Ь4 £4 8. Ь5! Ї£ 9. Ь£ £Ї+ 10. Кр : Ї2 Ь6 11. К : е4 К£6 (11. ... С£5 12. СЬ5+) 12. К : £6+ е£ 13. СЬ5+ Са7 14. Фе2+ Се7 17. Теї з перевагою в білих.
ЗАКРИТІ ДЕБЮТИ
У більшості закритих дебютів розгортання сил відбувається значно повільніше, ніж у відкритих. Позиція тут звичайно має замкнутий характер, і тому втрата темпу часто не має такого істотного значення, як у відкритих дебютах. В основу закритого початку покладено ті
101
ж самі стратегічні ідеї, що й в інших дебютах, а саме: боротьбу за центр, швидкий розвиток фігур, створення слабких місць у позиції суперника.
Закриті дебюти спричиняються до складної боротьби з обопільними шансами, і тому їх залюбки застосовують шахісти, схильні до позиційного маневрування.
Ферзевий гамбіт 1. <14 <15 2. с4 Ця назва не зовсім точна, бо тут гамбіту по суті немає. Після 2. ... <іс 3. Фа4+ білі негайно повертають собі пішака. Між ферзевим і, скажімо, королівським гамбітом є й інші істотні відмінності. В королівському гамбіті пішак е4 нічим не захищений і чорні можуть відразу його атакувати, тимчасом пішак (14 у ферзевому гамбіті не потребує захисту. В королівському гамбіті білі, граючи £2 — £4, розкривають свій королівський фланг, що в деяких варіантах призводить до неприємних для них наслідків. Просування пішака «с» у ферзевому гамбіті не створює для білих ніяких труднощів. Все це свідчить на користь ферзевого гамбіту, який міцно завоював собі місце в усіх змаганнях.
Після вищезазначених ходів виникає ряд складних варіантів, що їх звичайно розглядають як самостійні дебюти.
102
1.	Прийнятий ферзевий гамбіт
2.	... ас
3.	еЗ (найпростіше продовження. Часто грають 3. К£3, і спроби чорних утримати пішака приречені на невдачу. Наприклад: 3. . . . Ь5 4. а4 сб 5. еЗ ФЬб 6. аЬ сЬ 7. Ке5 СЬ7 8. ЬЗ сЬ 9. Ф : ЬЗ, і білі відіграють пішака, зберігаючи кращу позицію) 3. . . . е5 (погано для чорних 3. . . . Ь5 4. а4 сб 5. аЬ сЬ 6. Ф£3 з виграшем фігури) 4. С : с4 (4. сіе Ф : Л+ 5. Кр : (11 Себ вигідно чорним) 4. . . . ей 5. есі Кеб 6. К£3 С£4 7. 0 - 0!, і чорні повинні зважити на загрози 8. Те1+ і 8. ФЬЗ.
У розпорядженні чорних є й інше продовження, що дає їм приблизно рівну гру: 2. . . . йс 3. еЗ К£6 4. С : с4 еб 5. К£3 Се7 6. 0 - 0 аб 7. а4 с5, а потім 8. . . . 0 — 0 і 9. . . . Кеб.
2. Ортодоксальний захист
2. .. . еб 3. КсЗ К£6
Цю систему німецький гросмейстер 3. Тарраш жартома назвав «ортодоксальною» (від грецького слова «ортодокс» — правовірний), бо вона є найстарішим способом захисту у ферзевому гамбіті і, незважаючи на невтішні результати в турнірах кінця XIX ст., все-таки часто застосовувалася в різних змаганнях. Під цією жартівливою назвою захист і ввійшов у
шахову літературу. У наш час ортодоксальну систему визнано цілком достатньою для зрівняння гри. Ось один з її варіантів:
4. С&5 КЬй7 5. еЗ (грубою помилкою була б спроба білих виграти пішака, скориставшись зв’язуванням коня: 5. сй ей 6. К : Й5?? К : <15! 7. С : а8 СЬ4+, і чорні залишаються із зайвою фігурою) 5. . . . сб 6. КЇЗ (у цій позиції часто грають 6. . . . Фа5 7. КЙ2 СЬ4 8. Фс2 ас 9. С : £6 К : £6 10. К : с4 Фс7 11. аЗ Се7. Це так звана кембрідж-спрінгська система, що дає чорним задовільну гру. Вперше її застосував Г. Піль-сбері 1904 року на міжнародному турнірі в Кембрідж-Спрінгсі у США) 6. . . . Се7 7. Теї 0 — 0 8. СаЗ ас 9. С : с4 Ка5 10. С : е7 Ф : е711.0 - 0К : сЗ 12. Т : сЗ е5 з рівною грою.
З, Слов’янский або чеський за-хист
2. ... сб
Над цією системою захисту багато працювали чеські шахісти Дурас, Трейбал і Громадка; крім того, її досліджували російські майстри Аланін, Чиго-рін і Альохін.
У чеському захисті чорні зміцнюють центр, не закриваючи виходу своєму білопольному слону. Однак порівняно з ортодоксальним захистом ця система має ту ваду, що тут контрудар с7 —
с5 чорні можуть здійснити лише з втратою темпу.
Наводимо один з варіантів чеського захисту: 3. КЇЗ Кїб 4. КеЗ йс (після 4.......еб 5. С^5!
йс 6. е4 Ь5 7. е5 Ь6 виникає система Ботвинника, що звичайно спричиняється до гострої заплутаної гри. Широко відомий і моравський варіант слов’янського захисту: 4. . . . еб 5. еЗКЬй7 6. СйЗ йс 7. С : с4 Ь5 8. СйЗ аб 9. е4 с5 10. е5 сй. Цей варіант був застосований 1924 року гросмейстером А. Рубінштейном на міжнародному турнірі в італійському курортному місті Ме-рано) 5. а4 (можливо й 5. еЗ Ь5 6. а4 Ь4 7. Ка2 еб 8. Сс4. Ходом 5. а4 білі перешкоджають 5. . . . Ь5) 5. . . . СЇ5 6. еЗ еб 7. С : с4 СЬ4 8. 0 — 0 0 — 0 9. Фе2 із загрозою 10. е4. Позиція білих краща.
4. Захист Чигоріна
2. ... Кеб
Ідея цього захисту полягає у створенні фігурного тиску на центр білих. При нагоді чорні здійснюють «визвольний» маневр е7 — е5. 3. КЇЗ (слабше 3. сй Ф : Й5 4. КЇЗ С£4 5. КеЗ Фй5, а потім 6. . . . 0 — 0 — 0 з гострою грою) 3. ... С&4 4. Фа4 С : ЇЗ 5. еї еб 6. КеЗ Ке7 7. СеЗ £б 8. сй ей 9. СЬ5 С^7 10. 0 — 00 — 0. Позиція рівна. Або 3. КеЗ Кїб (невигідно 3. . . . йс 4. Й5 Ка5 5. СЇ4)
103
4. КЇЗ СЇ5 5. сй К : 35 6. ФЬЗ з позиційною перевагою в білих.
5. Захист Тарраша
2. ... еб 3. КсЗ с5
Чорні звичайно дістають важку позицію, тому цей захист застосовують досить рідко.
4. са еа 5. КЇЗ Кеб 6. еЗ Кїб 7. С&2 Се7 8. 0 — 0 0 — 0 9. Зс С : с5 10. Ка4 Се7 11. СеЗ і, оволодівши пунктом 34, білі добиваються позиційної переваги До того ж пішак 35 потребуватиме захисту.
6. Захист Рагозіна
2. ... еб 3. КсЗ Кїб 4. КЇЗ СЬ4 Оригінальна система, розроблена радянським гросмейстером. Її ідея полягає в підготовці «визвольного» маневру еб — е5. У ряді варіантів ферзевий кінь чорних розвивається на сб, звідки веде активну боротьбу за центральні поля. Наприклад: 5. Фа4+ Кеб 6. Ке5 С37 7. К : 37 Ф : 37 8. еЗ е5 9. аЗ еЗ!
10. аЬ Зс 11. Ьс 0 — 0 12. Се2 Зс 13. 0 - 0 (13. С : с4 Ф^4 14. СЇ1 Ке5 з доброю грою в чорних) 13. ... аб 14. Фс2 Феб з перевагою в чорних.
7. Контргамбіт Альбіна
2. ... е5 3. Зе 34
Автор цього контргамбіту — австрійський майстер А. Аль-бін. При правильній грі білі добиваються переваги, однак вони повинні додержувати пев
104
ної обережності, бо контргамбіт ховає в собі ряд пасток: 4. КІЗ (помилково 4. еЗ? СЬ4+ 5. С32 Зе! 6. С : Ь4? еї+ 7. Кре2 Ї^К + і не можна грати 8. Т : §1 через С^4+) 4. ... Кеб 5. §3, і білі дістають перевагу, продовжуючи С§2, КЬ32, 0 - 0 і КЬЗ.
Дебют ферзевих пішаків
Після 1. 34 35, якщо білі не грають 2. с4, виникає дебют ферзевих пішаків. Він становить для чорних значно менше труднощів, ніж ферзевий гамбіт, оскільки білі на початку партії звичайно не створюють ніяких загроз, а в основному розв’язують проблему розвитку своїх фігур.
Найчастіше в турнірній практиці зустрічається система гри, розроблена бельгійцем Е. Кол-лем. Ідея її полягає в підготовці прориву в центрі еЗ — е4. Ось як звичайно проходить гра: 1. 34 35 2. КЇЗ Кїб 3. еЗ еб 4. СЗЗ с5 5. сЗ Кеб 6. КЬ32 С36 7. 0 - 00 - 08. Зс С :с5 9. е4! Фс7 10. Фе2 С36 11. Теї К&4 12. ЬЗ К£е5 з примірно рівними шансами.
Захист Німцовича
1. 34 Кїб 2. с4 еб 3. КсЗ СЬ4 Вже перший хід чорних розкриває їхній задум: перешкодити білим створити пішаковий центр шляхом е2 — е4. Наступні ходи чорних також спрямовані до цієї мети. Тимчасом білі
всіляко намагаються підготувати просування свого королівського пішака. Навколо цього зав’язується активна боротьба. Цей захист, названий так на ім’я його автора гросмейстера А. Німцовича, — один з най-популярніших закритих дебютів.
Наводимо два варіанти захисту Німцовича.
І. 4. Фс2 (продовжуючи готувати 5. е4) с!5 5. са еа 6. С^5 Ь6 7. С : їб (слабше 7. СИ4 з огляду на 7. . . . с5 8. еЗ Кеб) Ф : 16 8. аЗС : сЗ+ 9. Ф : сЗ сб 10. еЗ 0 — 0 11. КІЗ Те8. Далі білі намагаються атакувати на ферзевому фланзі, підготувавши просування пішаків «а» і «Ь», чорні прагнуть оволодіти ініціативою на королівському фланзі.
II. 4. еЗ (білі тимчасово відмовляються від е2 — е4, щоб спочатку закінчити розвиток своїх фігур; чорні мають у своєму розпорядженні досить надійні засоби захисту) 4. . . . с5 5. саз а5 6. кіз кеб 7. о - о 0 - 0 8. аЗ С : сЗ 9. Ьс ас 10. С: с4 Фс7, готуючи 11. . . . е5. Шанси сторін рівні.
Новоіндійський захист
1. а4 КЇ6 2. с4 еб 3. КІЗ Ь6 Чорні намагаються взяти під контроль центральні поля а5 і е4. Така основна ідея цього дебюту. Новоіндійський захист звичайно спричиняється до спо
кійної маневреної боротьби. Білим у цьому початку важко добитися переваги. 4. &3 СЬ7 5. С£2 СЬ4+ 6. Са2 Фе7 7.0-0 С : а2 8. Ф : 620 — 09. КсЗ аб, готуючи 10. ... е5 і звільняючи поле Й7 для коня Ь8. Гра рівна.
Староіндійський захист
Дебют був запроваджений в турнірну практику М. І. Чиго-ріним, і важко зрозуміти, чому згодом цей початок дістав свою нинішню назву, бо ні до Індії, ані до індійських шахів він ніколи не мав прямого відношення (так само, як і новоіндійський захист).
У тому вигляді, в якому тепер відомий староіндійський захист, він є витвором радянських теоретиків, котрі детально розробили всі основні варіанти.
Староіндійський захист — один з найскладніших дебютів, він вимагає від обох сторін точної гри. Партії, в яких зустрічається цей початок, звичайно проходять у складній боротьбі. Це пояснюється тим, що тут довше, ніж у багатьох інших дебютах, не розмінюються фігури. В багатьох варіантах шахісти рокірують в різні сторони, з тим щоб кинути всі сили в атаку на позицію рокіровки суперника. Партії, в яких розіграно староіндійський захист, звичайно відзначаються цікавими комбінаціями, що надають боротьбі більшої гостроти.
105
На відміну від інших дебютів, староіндійський захист визначається не першими 3—5 ходами, а дебютною побудовою. Розглянемо два варіанти цього захисту.
І. 1. (14 Кїб 2. с4 £б 3. КеЗ С&7 4. е4 аб 5. ЇЗ 0 - 0 6. СеЗ е5 7. а5 (якщо білі не замкнуть центр, а зіграють 7. К£е2, то чорні дістануть можливість шляхом 7. . . . еа 8. К : а4 сб підготувати аб — а5, руйнуючи центр білих) 7. . . . КЙ5 (найактивніший план контргри: чорні готують Ї7 — Ї5) 8. Фа2 Ї5 9. еї £Ї 10. 0 — 0 — 0 Каб (кінь прагне на с5. Можливий хід 10. ... Ка7 невигідний з огляду на 11. £4)11. СаЗ Кс5 12. Сс2 а5 13. К£е2 ФЬ4 (спричиняючи хід Ь2 — ЬЗ, що послаблює позицію чорного короля) 14. ЬЗ Фе7. Складне становище. Досвід показує, що білим вдається швидше створити серйозні загрози позиції супротивного короля.
II. 1. а4 Кїб 2. с4 £б 3. КеЗ С§7 4. £3 0 - 0 5. С£2 аб 6. КЇЗ КЬа7 7. 0 - 0 е5 8. ЬЗ сб 9. ае ае 10. СеЗ Фе7 11. Феї (активніше 12. Фа2 і 13. Тааі) Те8 12. Таї Кс5 13. КрЬ2 а5 14. Ка2 Кеб 15. Ка4 Ка7 16. с5 Ї5, добиваючись ініціативи на королівському фланзі.
Захист Грюнфельда
1.	а4 Кїб 2. с4 £б 3. КеЗ а5 За своєю ідеєю дебют нагадує
захист Альохіна. Чорні дають змогу білим створити пішаковий центр, а потім атакують його. Винайшов цей захист австрійський гросмейстер Е. Грюн-фельд, але широкої популярності він набув лише завдяки дослідженням радянських шахістів.
І. 4. са К : а5 5. е4 К : сЗ 6. Ьс с5 7. Сс4 (білі мають на меті розвиток коня на е2, а не на ЇЗ, тому вони спочатку виводять слона. На користь чорних 7. КЇЗ С£7 8. СеЗ Фа5 9. Фа2 С£4 10. Се2 Кеб, а потім 11. Та8, атакуючи пішаковий центр білих. При позиції коня на е2 білим не страшний хід Сс8 — £4)7. . . .С£7 8. Ке2 0 —0 9.0-0 Ка7 10. СеЗ Фс7 11. Феї (найсильніше продовження. Білі побічно захищають слона с4, готують СеЗ — Ь6 і звільняють поле аі для тури) 11. ... Ь6 12. КЇ4 еб 13. 45 Ке5 14. Се2 с4 з обопільногострою грою.
II.	4. С£5 Ке4 5. са К : £5 6. Ь4 Ке4 (але не 6. ... Кеб 7. ае С : еб 8. а5 Сс8 9. Фа4 з великою перевагою у білих) 7. К : е4 Ф : а5 8. КеЗ Фа8 з примірно рівною грою.
III.	4. КЇЗ С£7 5. ФЬЗ ас 6. Ф : с4 0 — 0 7. е4 С£4 8. СеЗ Кїа7 9. ФЬЗ КЬб 10. а4 а5 11. а5 С : ЇЗ 12. £Ї Фаб з активною контргрою у чорних. Тепер у цьому варіанті найчастіше грають 10. 0 — 0 — 0! Це дає білим кращі шанси.
106
Голландський захист
1. (14 еб 2. с4 Ї5
Ідея дебюту, вперше дослідженого в 1789 році голландським шахістом Е. Стейном, — боротьба за пункти е4 і (15. Багато теоретиків вважали, що голландська партія не дає чорним рівної гри. Однак радянські шахісти поставили під сумнів цю думку.
Шахіст, який застосовує голландський захист, повинен завжди бути готовий грати французький захист, бо білі на другому ході можуть обрати 2. е4.
Якщо чорні відразу зіграють 1. . . . Ї5, то може виникнути так званий гамбіт Стаунтона, що дає білим добрі шанси на атаку (Говард Стаунтон — відомий англійський шахіст першої половини XIX ст.): 2. е4 їе 3. КсЗ Кїб 4. С^5 сб (погано 4. ... (15 з огляду на 5. С : 16 еї 6. ФЬ5+ §6 7. Ф : Й5) 5. ЇЗ еї 6. К : ЇЗ, і білі, значно випередивши чорних у розвитку, дістають добрі шанси на атаку. 3. КсЗ Кїб 4. КЇЗ Се7 5. £3 0-0 6. С^2 (15 7. 0 — 0 сб (цей варіант має назву «стону-ол»; вона походить від англійського слова, що означає «кам’яна стіна»: так своєрідно шикуються пішаки чорних. Позиція чорних у центрі досить міцна. Хиба стонуола полягає в тому, що чорним важко активі
зувати слона с8. Вони мають та кож уникати розміну свого чор-нопольного слона, тому що без нього стане дуже відчутною слабкість чорних полів) 8. ЬЗ Фе8 9. СЇ4 ФЬ5 з складною боротьбою. Чорні намагатимуться атакувати білих на королівському фланзі, а білі — на ферзевому і в центрі.
Будапештський гамбіт
1. (14 Кїб 2. с4 е5
Гамбіт винайдений будапештськими шахістами на початку XX ст. Застосовується рідко, бо білі, повертаючи пожертвуваного їм пішака, добиваються прекрасної позиції: 3. (1е К&4 4. е4! К : е5 5. Ї4 Кесб 6. СеЗ (щоб не віддати важливу діагональ) 6. ... Кав 7. КЇЗ Сс5 8. Ф(12 (16 9. КсЗ з доброю грою в білих.
Дебют Реті
1. КЇЗ (15 2. с4
Цей початок розробив і запровадив у турнірну практику відомий чехословацький гросмейстер Ріхард Реті. Основна ідея полягає в тому, що білі тримають центр під обстрілом фігур, не розкриваючи до певного часу своїх планів. Дебют Реті часто переходить в один з варіантів ферзевого гамбіту, дебюту ферзевих пішаків, старо-індійського захисту або голландської партії. Ось один з варіантів цього своєрідного по
107
чатку: 2. . . . сб 3. ЬЗ СЇ5 4. СЬ2 еб 5. §3 Кїб 6. С&2 КЬй7 7. О — О Ь6 8. аз Се7 9. кьаг 0 — 0 з рівною грою. Дебют Реті часто переходить і у каталонський початок, що може також виникнути як варіант ферзевого гамбіту, коли білі розів’ють слона на £2. Вихідна позиція каталонського початку виникає після ходів: 1. КЇЗ Кїб 2. с4 еб 3. £3 а5 4. С£2 Се7 5. а4. Тут чорні можуть грати 5. .. . ас 6. Фа4+Са7 7. Ф :с4 Себ, добиваючись рівної гри.
Англійський початок
1. с4
Білі з першого ж ходу зав’язують боротьбу за пункт а5. Далі вони можуть грати 2. КсЗ 3. £3 4. С£2, посилюючи натиск на центральні поля.
При відповіді чорних 1. ... е5 виникає сіцілійський захист із зміною кольору. Англійський початок часто переходить у ферзевий гамбіт, в один з індійських захистів чи голландську партію. Наводимо один з варіантів англійського початку: 1. . . . Кїб 2. КсЗ с5 3. КЇЗ а5 4. са К : а5 5. £3 Кеб 6. С£2 Кс7 7.0-0 е5 8. ЬЗ Се7 9. СЬ2 0 - 0 10. Теї їб. Зміцнивши центр, чорні добиваються позиційної переваги. Тому білим на 5-му ході слід обрати активніше продовження: 5. е4 КЬ4 6. Сс4 КаЗ+ 7. Кре2 К : с1+ 8. Т . с15 і білі прово
дять а2 — а4. Після розкриття гри у центрі позначиться їхня перевага у розвитку фігур.
Дебют Берда
1. Ї4
Дебют, названий на ім’я англійського майстра XIX ст. Г. Берда. Тут білі звичайно намагаються захопити контроль над пунктами е5 і а4, але чорні можуть перешкодити цьому, розвинувши свого слона на £7. 1. . . . (15 2. КЇЗ КЇ6 3. еЗ £б 4. аЗ С£7 5. Се2 0 — 0 6. 0 — 0 с5 7. Феї Кеб, і в чорних добра гра.
Чорні можуть на першому ході обрати гамбітне продовження 1. ... е5, але при правильній грі білих воно не досягає мети: 2. їе аб з. еа с і аб 4. кїз £5 (чорні намагаються створити атаку на королівському фланзі. Загрожує 5. ... £4 і 6. . . . ФЬ4+) 5. а4 £4 6. Ке5 С : е5 (6. ... Ї6 7. КаЗ і потім 8. СЇ4, ліквідуючи всі загрози чорних) 7. ае Ф : аі+ 8. Кр : аі Кеб 9. КсЗ Себ (якщо 9. ... К : е5, то 10. Ка5) 10. СЇ4 0 - 0 - 0 11. Креї К£е7. Шанси рівні.
Дебют Сокольського
1. Ь4
Цей початок відомий також під назвою «дебюту орангутанга». Історія її така. Під час міжнародного турніру в Нью-Йорку (1924 р.) гросмейстер С. Тарта-
108
ковер зробив хід 1. Ь4, заявивши, що присвячує його мавпі, яка дуже сподобалась йому під час відвідання зоопарку. Відтоді у ряді шахових підручників, виданих на Заході, зустрічається назва «дебют орангутанга». Однак ще в 1903 р. в російському журналі «Шахмат-ное обозрение» було опубліковано аналіз цього початку, зроблений професором математики Московського університету М. Бугаєвим. Своєрідний дебют детально дослідив радянський майстер О. Сокольський.
Білі прагнуть здобути перевагу у просторі на ферзевому фланзі. Одночасно звільняється поле Ь2 для слона, який почне обстрілювати поля 44 і е5. 1. ... еб 2. СЬ2 Кїб 3. Ь5 аб 4. а4 аЬ 5. аЬ Т : аі 6. С : аі Й5 7. еЗ с5
8. кїз кьа7 9. с4 саб ю. аз ас 11. ас Фе7 12. КсЗ о - о 13. СаЗ з доброю грою в білих.
ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ ДО IV РОЗДІЛУ
№ 32. 8. К : И6++ Крй8 9. КЇ7 + + Кр£8 10. ФЬ8Х. № 33. Ні, не можуть: 17. . . . С : £5 18. С : £5 Ф : &5? 19. Ф : Ї7+, і мат наступним ходом. № 34. 8. Ф : £4?? Ф : а4+.
№ 35. Білі добилися б переваги, зігравши 5.ае К : е5 (5. . . . ае 6. К&5, і пункт Ї7 не можна захистити. Погано й 5. . . . К : е4 6 Фа5) 6. К : е5 ае 7. С : Ї7+ Кр : Ї7 8. Ф : а8 СЬ4+ 9. Фа2 С : аг+ 10. К : аг.
№ 36. Не можуть: 7. СЬ5+, і чорні зазнають матеріальних втрат, бо на 7. ... Са7 відповідь буде 8. Ф : ^4.
Розділ V
ШЛЯХ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ШАХІСТА
Кожний шахіст повинен прагнути до вдосконалення своєї гри, тобто майстерності. Добитися цього можна різними способами. Велике значення має практична гра. Але грати можна по-різному. Ніякої користі не дасть новачкові партія, що триває 10—20 хвилин. При такому темпі неможливо правильно оцінити позицію, побачити всі цікаві варіанти. Швидка гра породжує верхоглядство, поверховість і тому її слід уникати. Початкуючий шахіст повинен вчитися грати не кваплячись, вдумливо, намагаючись якнайглибше оцінити позицію, скласти правильний план дій, знайти найкращий хід. Це стосується не тільки турнірів, але й так званих легких партій.
Той, хто соромиться програвати (є й такі шахісти) і тому віддає перевагу зустрічам з слабкими суперниками, ніколи не доб’ється великих успіхів. Програвши партію більш досвідченому партнерові, постарайтеся з його допомогою з’ясувати, де ви при
110
пустили помилку, як слід було правильно грати. До такого аналізу по «гарячих слідах» вдаються навіть майстри і гросмейстери. Відразу після закінчення партії вони розбирають її, намагаючись спільно визначити, який хід (чи варіант) призвів до поразки, в який момент можна було зіграти сильніше і т. д.
Щоб глибше проаналізувати свої помилки, записуйте в спеціальний зошит усі турнірні, а при можливості — і «легкі», партії. Згодом ви зможете уважно й самокритично розібрати їх. Зважте, що одна вдумливо проведена, а потім глибоко проаналізована партія дає більше користі, ніж десятки «блискавичних» поєдинків.
Аналізуючи свою гру, старайтеся бути максимально об’єктивними. Шахіст, здобувши перемогу, часом не помічає того, що припустився у партії ряду промахів і виграв лише завдяки грубій помилці суперника. Буває й так, що той, хто програв,
вдається в амбіцію і, не бажаючи чесно визнати свою слабку гру, починає сперечатися з суперником. За таких обставин годі говорити про якусь об’єктивну оцінку партії. До того ж подібна поведінка суперечить елементарним етичним нормам, не кажучи вже про норми радянського спорту.
Розглядаючи партію, передусім намагайтесь з’ясувати, де було допущено помилки і як слід було грати, щоб уникнути їх. Цьому сприяє коментування своїх партій. Звичайно, спочатку такі коментарі будуть поверховими, але в міру того як зростатиме клас вашої гри, зауваження щодо окремих ходів ставатимуть дедалі глибшими. Крім аналізу помилок, треба критично розібрати початок партії, аби дійти ясного висновку щодо того, наскільки правильно був розіграний дебют. Адже й надалі цей дебют, мабуть, не раз застосовуватиметься вами в інших зустрічах, і тому варто якнайкраще вивчити його. Розбираючи наступні стадії партії, слід поставити перед собою такі запитання: «Чи обрав я правильний план гри? Чи вдалося його здійснити? Якщо ні, то чому? У чому полягав план суперника? Які ходи партнера не були мною передбачені? Які помилки було припущено в міттельшпілі і в ендшпілі? Як можна було їх уникнути?»
Початківець повинен з самого початку і назавжди засвоїти таке: кожний його хід має бути цілеспрямований, у шахах неприпустимі безцільні ходи, всю гру необхідно розвивати за планом. Не біда, якщо він попервах буде помилковий. З часом ви навчитеся складати правильні плани. Значно гірше, якщо початківець звикне грати взагалі без плану.
Велику допомогу в підвищенні класу гри надає шахова література. У Радянському Союзі видається чимало спеціальних підручників, збірників найкращих турнірних партій, монографій, присвячених різним питанням шахової теорії і практики, виходять журнали «Шах-матьі в СССР», «Шахматньш бюллетень», «Шахматьі». Під час великих турнірів і матчів видаються спеціальні бюлетені, де друкують партії цих змагань. Уся ця багатюща література дає можливість глибоко вивчати шахову теорію, знайомитися з творчістю видатних гросмейстерів і майстрів.
Однак робота над такими виданнями вимагає певних навичок. Передусім запам’ятайте, що нічого не слід зазубрювати. Вивчаючи теорію дебютів, різні види комбінацій або типові закінчення партій, ви насамперед повинні добре засвоїти їхню ідею, сенс, а не механічно запа-
111
м’ятовувати те, що бачите на шахівниці.
Часто буває так: шахіст запам’ятав дебютний варіант, що сподобався йому, і при першій нагоді застосував його в турнірній партії. Деякий час гра розвивається так, як рекомендує теорія, але ось суперник зробив інший, слабший хід. Здавалося б, це має тільки збільшити перевагу того, хто розіграв теоретичний варіант. Насправді ж часом буває інакше. «Теоретик» губиться, не знаходить правильного шляху і не тільки не використовує вигоди своєї позиції, але й сам потрапляє у важке становище.
У чому річ? Шахіст механічно вивчив варіант, але не втямив ідеї дебюту і тому не міг правильно оцінити позицію, коли суперник збив його з уторованої стежки.
Початківцеві не слід хапатися одразу за вивчення багатьох дебютів. Найкраще обрати 3—4 початки: скажімо, один—два — за білих і один—два — за чорних у відповідь на 1. е2 — е4 і 1. (12 — (14, а вже згодом поступово збагачувати свій дебютний репертуар.
Знайомлячись з тим чи іншим дебютом, доберіть з книг та журналів партії, в яких його було розіграно. Завжди корисніше вивчати дебют за партіями, щоб побачити, до яких типових для цього початку позицій міт-
112
тельшпіля, а потім і ендшпіля зводиться гра. Помиляються ті шахісти, які вважають, що найголовніше завдання — вивчення дебюту. Не менш важливі й інші стадії партії: їх треба знати однаково добре. Той, хто, захопившись теорією дебюту, не вивчає міттельшпіль і ендшпіль, дуже скоро матиме нагоду переконатися, що подібна однобічна підготовка таїть у собі неприємні наслідки. Добре розігравши початок партії, такий шахіст не зможе у міттельшпілі й ендшпілі скористатися з вигідної позиції і змушений буде боротися за нічию.
Як найраціональніше вивчати партії гросмейстерів і майстрів? Можна розіграти наведену в книзі партію, одночасно читаючи коментарі до неї. Звичайно, і в цьому разі шахіст почерпне чимало корисного. Але ту ж саму партію можна вивчити з більшою користю для себе.
Припустімо, ви розглядаєте її за білих. Після того як на шахівниці розіграно дебютну стадію, візьміть аркуш паперу і закрийте ходи білих. Зробивши черговий хід за чорних, поставте собі запитання: «Як я зіграв би тепер на місці білих?» Прийнявши якесь рішення, пересуньте аркуш так, щоб можна було побачити, як зіграли білі. Не журіться, якщо ваш хід не збігся з тим, що був зроблений у партії. Спробуйте у такому
разі з’ясувати, чому хід у партії кращий, ніж запропонований вами. У такий спосіб, хід за ходом, розіграйте всю партію.
У міру того, як зростатиме клас вашої гри, ви дедалі частіше правильно «розгадуватимете» задуми майстрів.
Коментарі до партії не слід беззастережно приймати на віру. Добре продумайте їх. Не виключена можливість, що через деякий час вам удасться в якійсь партії знайти сильніше продовження, ніж вказане майстром. Журнал «Шахматьі в СССР» регулярно друкує листи читачів-шахістів порівняно невисоких розрядів, які роблять справедливі критичні зауваження з приводу тих чи інших коментарів — майстрів і гросмейстерів. Заслужений майстер спорту П. А. Романовський, який виховав чимало відомих радянських майстрів, в одній з своїх статей спростував сумніви початківців з приводу того, чи можуть вони з користю для себе вивчати й критикувати партії майстрів: «У деяких листах малодосвідче-ні любителі ділилися зі мною у цьому зв’язку своїми побоюваннями. «Годі нам,— писав один з них, — намагатися розібратись у хитромудрих планах Ботвинника чи Смислова, коли ми й себе самих не завжди розуміємо». Для такої песимістичної оцінки своїх можливостей немає ніяких підстав.
Дійсність довела, що навіть початкуючі любителі можуть розібратися у творчих задумах будь-якого майстра. Треба лише позбавитися поверховості при аналізі і прагнути глибоко дослідити позицію, для чого, щоправда, доведеться грунтовно попрацювати».
Заслуговує на увагу і такий спосіб поглибленого вивчення партій майстрів. Попросіть свого товариша переписати з книги чи журналу без будь-яких коментарів партію, що зацікавила вас. А потім самі прокоментуйте її: Після цього порівняйте свої зауваження з поясненнями, поданими в книзі. Вам зразу стане зрозуміло, наскільки правильно ви оцінили ту чи інші позицію, чи вірні ваші варіанти.
П. А. Романовський надавав дуже великого значення самостійному коментуванню партій, вважаючи його неодмінною передумовою творчого зростання шахістів. У статті «Про самостійну роботу» цей визначний шаховий педагог рекомендував перед тим як приступити до коментування, кілька разів розібрати відповідну партію з різних точок зору. Спочатку — для того щоб дістати загальне враження про хід боротьби; потім для того щоб намітити вузлові переломні моменти тощо.
«Практика довела,— писав П. А. Романовський, — що при п’яти- чи шестиразовому роз
8 593
113
гляді партії і поступово деталізованому аналізі шахісти, маючи навіть порівняно невисоку кваліфікацію, можуть без істотних помилок розкрити суть боротьби, що точилася».
У підвищенні майстерності неабияку роль може відіграти шахова композиція, котру часом недооцінюють любителі практичної гри. Розв’язання задач і етюдів розвиває в шахіста тактичні здібності, показує йому, які тонкощі приховані у простих, на перший погляд, позиціях (див. главу «Про шахову композицію»).
Дуже корисні для підвищення класу гри консультаційні партії і гра за листуванням. Це прекрасна школа аналізу. Консультаційну партію ведуть дві групи шахістів (звичайно по 2— З чоловіки з кожної сторони). Вони розташовуються у сусідніх приміщеннях і передають одна одній ходи з допомогою «зв’язкових». Кожна група має по дві шахівниці. Одна — контрольна, на якій роблять ходи, друга — для аналізу. Перш ніж зробити черговий хід, група аналізує позицію (під час аналізу дозволяється пересувати фігури), оцінює варіанти, що виникають на шахівниці. Така колективна творчість допомагає краще розібратися в позитивних і негативних сторонах того чи іншого ходу, обрати правильний план гри.
114
Часом при обговоренні ходу вносяться кілька пропозицій. У цьому разі питання можна вирішити голосуванням, але краще не вдаватися до нього, а постаратися ще раз глибоко оцінити позицію і наслідки всіх запропонованих ходів, щоб кінець кінцем віддати перевагу одному з них.
Ще більш корисною є гра за листуванням. Вона вчить шахіста глибоко аналізувати позицію, збагачує його теоретичні знання, допомагає завоювати спортивний розряд.
М. Чигорін, О. Альохін і багато інших видатних шахістів охоче грали в турнірах за листуванням і не раз говорили, що ці змагання відіграли неабияку роль в їхніх наступних успіхах.
В СРСР тисячі шахістів грають у заочних турнірах, регулярно проводяться першості країни і союзних республік за листуванням. У них беруть участь майстри, кандидати в майстри і найсильніші першорозрядники. У турнірі за листуванням слід грати одночасно 10—20 і більше партій. Малодосвідченому шахістові це часом не під силу. Попервах він може вести гру у 2—4-х партіях з своїм товаришем, який живе в іншому місті чи селі. На один хід можна витратити 2—3 дні (про це треба заздалегідь домовитися). Отже, одержавши листівку з черго
вим ходом суперника, шахіст має досить часу, щоб уважно розглянути всі варіанти і знайти найкращу відповідь. Набувши деякого досвіду, можна взяти участь у турнірі за листуванням. З цією метою слід звернутися листовно до Центрального шахового клубу СРСР (Москва, Гоголівський бульвар, 14) або до Шахової федерації УРСР (Київ, Володимирська, 56), які організують подібні змагання для шахістів усіх розрядів.
І остання, дуже важлива порада. Важко стати сильним шахістом, не вивчаючи шахової історії, надбань шахової культури. Щоб краще зрозуміти сучасне, слід добре знати минуле. Так само стоїть справа і в музиці, і в живопису, і в інших видах мистецтва.
Історія шахової творчості розширює кругозір шахіста-прак-тика, збагачує його. Аналізуючи партії видатних майстрів минулого, він бачить, як за шахівницею стикалися різні точки зору, різні погляди на шляхи розвитку теорії і практики цієї гри, як у впертій боротьбі перемагали більш прогресивні ідеї. Нерідко можна зустріти шахіста, який, маючи досить високий спортивний розряд, разом з тим ніколи не чув імен Л. Лабурдо-
не і А. Філідора, Г. Стаунтона і І. Цукерторта, А. Рубінштей-на і А. Німцовича, багатьох інших видатних майстрів. Сподіваємось, що читачі «Самовчителя» не допустять цієї помилки. Радимо ознайомитися з такою літературою: И.Майзелис, Шахмати, Детиздат, 1960; Я. Нейштадт, Шахмати до Стейница, вид-во «Физкуль-тура и спорт», 1961; И. Г р е-к о в, 120 избранних партий М. И. Чигорина, вид-во «Физ-культура и спорт», 1952; В. З а к, Ласкер, вид-во «Физ-культура и спорт»,1963; В. П а -н о в, Капабланка, вид-во «Физ-культура и спорт», 1959; В. П а -н о в (автор-упорядник), 300 избранних партий Алехина, 1954; В. Батуринский (упорядник), Шахматное твор-чество Ботвинника, збірник, т. І і II, вид-во «Физкультура и спорт», 1965—1966.
Вдумливе вивчення шахової літератури в поєднанні з практичною грою дає змогу шахістові швидко вдосконалювати свою майстерність. Кожен шахіст, незалежно від своїх здібностей, може за порівняно короткий час здобути перший чи другий спортивний розряд. Звичайно, тільки за тієї умови, якщо він систематично поапюватиме над собою.
8*
115
Розділ VI
КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ШАХІВ
Шахи — стародавня гра. Точну дату її виникнення ніхто не знає, однак добре відомо, що вже півтора тисячоліття тому шахи були поширені в Індії. Тому цю країну і вважають їхньою батьківщиною.
Існує багато легенд, пов’язаних з цією грою В одній з них йдеться про те, буцімто шахи винайшов якийсь індійський мудрець, котрий хотів з їх допомогою довести деспотові-царю, що той володарює тільки завдяки підтримці своїх підданих, що без них він нічого не вартий. У шахах король сильний тільки тоді, коли його захищають всі інші фігури. Коли їх немає, король приречений на загибель. Сам він не може відстояти себе перед натиском ворожої армії. Індійський цар не звернув уваги на алегоричну суть цієї гри. Він був у захваті і, вирішивши щедро винагородити мудреця, запропонував, щоб той сам обрав собі нагороду. Цар був несказанно здивований, коли мудрець замість золота і діа
мантів попросив зерна пшениці, обумовивши одне дрібне, здавалось би, прохання: за першу клітку він просив одну зернину, за другу — дві, за третю — чотири, за четверту — вісім і так за всі клітки, щоразу збільшуючи вдвоє попередню кількість зерен.
Цар посміявся з такого скромного прохання і звелів видати мудрецю те, що той просив. Однак, підрахувавши потрібну кількість зерна, царські чиновники жахнулися. Мудрецю належало 18 446 744 073 709 551 615 зерен. Щоб зібрати врожай такої кількості пшениці, ДОВЄч лось би засіяти площу, яка в кілька разів перевищувала б територію всієї земної суші...
З Індії шахи перекочували в ряд країн Східної і Центральної Азії, потім вони поширилися в Малій Азії, а через арабів проникли у Західну Європу.
В Росії ця гра стала відома значно раніше, ніж на Заході,— в IX, а за деякими відомостями — у VIII ст., в період жва
116
вих культурних і торговельних зв’язків слов’ян з Індією і державами Середньої Азії.
Під час археологічних розкопок у Києві, Чернігові та Новгороді вчені виявили шахові фігури, майстерно виточені з кості. Вони були виготовлені місцевими ремісниками вХ—XI ст. і свідчать про популярність шахів на Русі.
Це неодноразово відзначали іноземні дипломати і купці, які відвідували Росію.
З цього погляду характерне висловлювання англійського історика Уїльяма Кокса, який подорожував по нашій країні у 1772 році. Він писав у своїх спогадах: «Шахи так поширені в Росії, що під час нашого перебування в Москві мені майже не доводилось бачити товариства, де гості не були б зайняті цією розвагою. І навіть ідучи вулицею, я часто спостерігав торговців і простих людей за цією грою перед дверима їхніх крамничок і будинків. Росіяни мають славу мастаків у шахах».
Дуже любив шахи Іван Грозний. Переказували, що він і помер за шахівницею. Багато часу віддавав цій грі Петро І. Подорожуючи або вирушаючи у військовий похід, він завжди брав з собою шахи. Тепер вони експонуються в Оружейній палаті у Кремлі. Придворні Петра І, зокрема його улюбленець князь Меншиков, так само за
любки присвячували своє дозвілля шахам.
Але не тільки царі та царедворці віддавали данину шахам. Серед простих людей також було чимало любителів цієї захоплюючої гри. В Росії, писав один іноземець, у шахи грає «багато хто з дуже незнатних росіян».
Пізніше з числа цих «незнатних росіян» вийшло чимало талантів, які високо піднесли вітчизняне шахове мистецтво» Незважаючи на давнє походження шахів, ті правила, за якими тепер грають, з’явилися приблизно у XVI—XVII ст. Раніше, наприклад, не існувало рокіровки, пішак пересувався лише на одне поле вперед, а, дійшовши до крайньої горизонталі, міг бути перетворений тільки в ферзя. Ферзь ходив на одне поле навскоси і тому був чи не найслабшою фігурою тощо. Нововведення докорінно змінили характер гри, зробили її більш динамічною і змістовною. Після того як нові правила здобули загальне визнання, кількість любителів шахів почала швидко зростати в усіх країнах. Цьому значно сприяв розвиток книгодрукування. З’явилися перші шахові посібники, що поклали початок вивчення теорії гри. Великий вклад у її розвиток зробив знаменитий французький шахіст XVIII ст. Фран-суа Андре Філідор, який пер
117
ший почав глибоко вивчати дебюти і запровадив ряд правил позиційної гри.
На початку XIX ст. стають широко відомі імена Луї Лабурдо-не (Франція), Говарда Стаунто-на (Англія), Адольфа Андерсе-на (Німеччина), Пауля Морфі (США). Перше місце серед них, безперечно, належало Морфі — блискучому майстрові атаки. Його заслуга полягає в тому, що він був основоположником стратегії гри у відкритих позиціях. Своїми партіями Морфі переконливо показав, яку роль відіграє у шаховій боротьбі оволодіння центром і швидка мобілізація сил. На жаль, творчий шлях цього видатного майстра був дуже коротким і закінчився трагічно.
У 20-літньому віці Морфі став переможцем турніру на першість США, а через рік здійснив поїздку по Західній Європі, пе-ремігши у матчах найвидатні-ших майстрів Англії, Франції і Німеччини, в тому числі й Ан-дерсена, якого вважали най-сильнішим шахістом світу. Величезний натовп зустрічав Морфі в Нью-Йоркському порту, коли він повернувся на батьківщину. Однак незабаром його ім’я зникло з сторінок газет. Комерсанти, біржовики, промисловці та інші бізнесмени з презирством ставились до тих, хто приділяв багато уваги шахам. За таких умов талановитий
118
американець був позбавлений можливості присвятити своє життя улюбленій грі. Адвокат за фахом, він вирішив відкрити юридичну контору. Але справи тут були погані, і невдовзі її довелося закрити. До того ж наречена Морфі відмовилася піти за нього, якщо він не доб’ється вигідної адвокатської практики. Всі ці життєві знегоди спричинилися до психічного захворювання, в результаті якого Морфі й довелося розлучитися з шахами. Так американське буржуазне суспільство згубило талант видатного діяча шахової культури.
На жаль, ні Морфі, ні Андерсе-ну, ні іншим найсильнішим шахістам Заходу не довелося помірятися силами з російськими майстрами. Тимчасом вже тоді російські шахові теоретики багато в чому випередили теоретиків Заходу.
Партії видатного російського майстра О. Д. Петрова (1794— 1867 рр.) свідчать про його велике обдаровання. Він зокрема є автором дебюту, відомого під назвою «російська партія» (див. главу «Дебют»)
Виданий Петровим 1824 року підручник став настільною книгою кількох поколінь російських шахістів. У цій книзі було обгрунтовано ряд принципів позиційної гри, що їх лише через багато років почали розробляти майстри Заходу.
«Шахова гра,— писав Петров, — за великими міркуваннями і розрахунками, яких вона вимагає, може з усією справедливістю називатися вченою, глибокодумною і дуже принадною». Далі він радить «всім молодим людям вчитися оної». О. Д. Петров по праву вважався найсильнішим російським шахістом першої половини минулого сторіччя. Ім’я його стало відомим за кордоном, і він дістав запрошення на Лондонський міжнародний турнір 1851 р., однак не міг поїхати через несприятливі обставини.
Сучасниками О. Д. Петрова були відомі російські майстри К. А. Яніш, С. С. Урусов, І. С. Шумов. Професор механіки Петербурзького інституту шляхів сполучення Карл Андрійович Яніш (1813—1872 рр.) уславився як талановитий теоретик. Його двотомна праця «Новий аналіз начал шахової гри» здобула визнання спеціалістів усіх країн і відіграла велику роль у розвитку теорії дебютів, двічі її було перекладено англійською мовою. Журнал «Шахматньїй листок» писав у 1859 р., що «з появою цієї книги шахова теорія остаточно набула властивої їй наукової аналітичної форми».
Під час поїздки за кордон К. А. Яніш успішно грав з багатьма європейськими майстрами. Стаунтон, один з найсильні-
ших на той час шахістів світу, високо оцінював його гру. Коментуючи партію, яку він програв К. А. Янішу, Стаунтон писав з приводу тонкого ходу російського майстра: «Цей удар блискучий і гідний великого гравця».
Один з організаторів Петербурзького шахового клубу, К. А. Яніш створив перший в Росії «Статут шахової гри». Згодом цей статут було прийнято за основу ряду іноземних шахових кодексів.
Одним з найсильніших шахістів Росії 50—60-х рр. XIX ст. був герой Севастопольської оборони С. С. Урусов, який виграв матчі в усіх російських майстрів за винятком О. Петрова. З І. Ко-лішем, переможцем Паризького міжнародного турніру 1867 р., С. Урусов зіграв унічию.
Як і більшість інших російських майстрів, С. Урусов був великим знавцем теорії, палким прихильником активної гри, і вважав, що навіть обороняючись, треба завжди думати про перехід у контрнаступ. Свої теоретичні дослідження він виклав у «Посібнику до вивчення шахової гри», де висловив чимало думок, характерних для російської школи шахового мистецтва, що зароджувалася у ті роки.
Першим представником Росії у міжнародних турнірах був Си-мон Вінавер з Варшави (1838—
119
1919). У Паризькому міжнародному турнірі 1867 р. він зайняв друге місце, випередивши В. Стейніца і ще кількох відомих західноєвропейських майстрів. Згодом С. Вінавер добився прекрасних результатів і в інших значних міжнародних змаганнях. Наприклад, у Паризькому міжнародному турнірі 1878 р. він поділив 1—2 місця з Цукертортом, а у Віденському міжнародному турнірі 1882 р.— з Стейніцом.
У другій половині минулого сторіччя в Росії з’явився геніальний шахіст, який набагато випередив свій час,— основоположник вітчизняної школи шахового мистецтва Михайло Іванович Чигорін (1850—1908 рр.). Він підніс на небувалу височінь шаховий авторитет Росії, своїми блискучими успіхами перевершив усіх сучасників, своїми чудовими партіями розкрив багатство і глибину шахової творчості.
Чемпіони світу Стейніц і Лас-кер, чемпіони США Пільсбері, Мекензі і Маршалл, чемпіони Німеччини Паульсен і Тарраш, чемпіон Англії Блекберн та інші пайсильніші шахісти Заходу неодноразово програвали «російському шаховому богатирю» (так назвав Чигоріна один французький журнал). І те, що цей великий майстер не став чемпіоном світу, можна пояснити тільки важкими умовами, в яких він
120
жив і творив у царській Росії, полишений сам на себе, завжди терплячи матеріальну скруту, не маючи можливості відпочити і підготуватися до змагань.
У ті часи, коли розквітнув і сформувався яскравий самобутній талант Чигоріна, чемпіоном світу був уродженець Праги Вільгельм Стейніц (1836 — 1900 рр.). Це перший шахіст, якому офіціально було надано почесне звання. Творчо розвиваючи ідеї своїх попередників (А. Філідора, О. Петрова, П. Морфі та ін.), Стейніц розробив струнке вчення про позиційну гру, що справило величезний вплив на розвиток шахового мистецтва. Багато положень теорії Стейніца зберегли своє значення до наших днів. Але ця теорія мала і свої вади. Вважаючи, що будь-яку позицію можна оцінити, виходячи з розроблених ним правил, Стейніц применшував творче начало у шахах, роль фантазії та інтуїції. Високо цінуючи теорію першого чемпіона світу, Чигорін в той же час різко виступав проти її догматизму і неодноразово переконливо доводив свою правоту.
Після ряду блискучих турнірних перемог Чигоріна Стейніц сам викликав його на матч. Великий російський шахіст волів, щоб змагання відбулося у Петербурзі, але для цього потрібні були великі кошти.
Уряд царської Росії не підтримав Чигоріна, і він змушений був прийняти умови Стейніца. Матч відбувся 1889 року в Гавані. На грі російського майстра позначилась цілковита відсутність тренування. І все-таки він виграв ряд прекрасних партій. Після семи зустрічей рахунок був 4 : 3 на користь Чигоріна, але потім він не витримав спортивного напруження і програв матч.
Молодий майстер Еммануїл Ласкер (майбутній чемпіон світу), який уважно стежив за цим напруженим змаганням, згодом писав про Чигоріна: «В розумінні правильності, сили й краси у шаховому мистецтві він значно перевершував Стейніца».
У матчі з особливою силою виявилися принципові розходження суперників у питаннях шахової творчості. Після зустрічі в Гавані Чигорін і Стейніц вирішили перевірити в матчі з двох партій правильність своїх поглядів на шахове мистецтво. Щоб уникнути будь-яких випадковостей, вони домовилися грати матч по телеграфу, аби мати досить часу для обдумування ходів. Обидві партії виграв Чигорін.
Через два роки знов-таки у Гавані відбувся матч-реванш. Російські любителі шахів від усього серця зичили успіху своєму чемпіонові. Л. М. Толстой гово
рив: «Я не можу подолати в собі шаховий патріотизм і не бажати, щоб першим шахістом став росіянин».
Початок матчу складався на користь Чигоріна. Після 10-ї і 12-ї партії він мав перевагу на два очка. Ніколи ще Стейніцу не загрожувала така небезпека поразки, як у цьому поєдинку. Але знову позначилася втома Чигоріна, і чемпіонові світу вдалося зрівняти рахунок, а потім випередити свого суперника на одно очко. Остання партія матчу закінчилася для Чигоріна трагічно. Він блискуче провів її, виграв фігуру, зберігаючи сильну атаку. Здавалося, ще кілька ходів — і Стейніцу доведеться скласти зброю, але сталося щось незбагненне: Чигорін припустився грубої помилки і дістав мат за два ходи.
Захоплюючись грою Чигоріна, який у багатьох партіях матчу мав перевагу, більшість шахістів вважали його моральним переможцем. Французький шаховий журнал «Стратежі» писав: «Чигоріна переможено, але незважаючи на це, він тепер стоїть ще вище в очах справжніх цінителів шахового мистецтва: його сміливий, агресивний стиль безроздільно привертає до нього симпатії всіх. Його глибокі комбінації можуть бути зрозумілі правильно і оцінені тільки після ретельного аналізу позиції,
121
а несподівані і красиві атаки надають стільки чарівності його партіям, що їх завжди з насолодою розглядають і вивчають. Партії цього матчу позначені печаттю могутньої сили Чигоріна...»
У 1894 р. чемпіоном світу став 25-річний Еммануїл Ласкер з Німеччини. Петербурзьке шахове товариство вирішило організувати його матч з Чигоріним, однак Ласкер, добре розуміючи, з яким небезпечним суперником йому доведеться мати справу, відхилив цю пропозицію.
Через рік на міжнародному турнірі в Гастінгсі (Англія), де грали всі найсильніші шахісти Європи і Америки, новий чемпіон світу вперше зустрівся з Чигоріним. Інтерес до цієї партії був такий великий, що подивитися на неї приїхали шахісти з ряду країн.
Чигорін провів партію у своєму найкращому стилі і на 58-му ході примусив Ласкера здатися. У цьому турнірі великий російський шахіст зайняв друге місце, випередивши Ласкера, Стейніца, Тарраша та інших видатних майстрів.
В останній період свого життя Чигорін неодноразово займав перші місця у великих міжнародних змаганнях (Будапешт, 1896 р.; Відень, 1903 р.), але нестатки і хвороба підірвали здоров’я геніального шахіста, що не могло не позначитися на
122
його виступах. Помер він 25 січня 1908 року.
Дуже багато зробив Чигорін для популяризації шахів у Росії. Він редагував шаховий журнал і шахові відділи в газетах і журналах, виступав у різних містах країни з лекціями, охоче передавав свої знання молоді. З його ініціативи почали проводити всеросійські турніри, які висунули ряд обдарованих молодих майстрів.
Величезний вклад зробив Чигорін у шахову теорію. Важко знайти дебют, в якому він не запропонував би цікаву ідею, новий оригінальний план. Ряд дебютів і теоретичних варіантів названо його ім’ям. З російських майстрів — сучасників М. І. Чигоріна — слід назвати відомого теоретика С. Алапіна, С. Левітського і одного з най-популярніших вітчизняних шахістів другої половини минулого сторіччя Е. Шіфферса, який також провадив велику роботу по пропаганді шахів у нашій країні.
Титул чемпіона світу протягом 27 років належав Е. Ласкеру. Послідовник «нової» школи В. Стейніца, він в той же час узяв на озброєння багато ідей М. Чигоріна. Досвідчений і сильний практик, Ласкер був великим майстром активного захисту. Людина великої волі і витримки,він тонко враховував психологічні особливості
своїх суперників і вміло використовував їх для досягнення перемоги.
Ласкер шість разів захищав у матчах своє звання. З великою перевагою він виграв у старого Стейніца матч-реванш. На жаль, тоді не існувало ніяких правил щодо порядку розиграшу звання чемпіона світу. Чемпіон сам обирав собі суперника і визначав строк змагання. Це дало змогу Е. Ласкеру ухилитися не тільки від зустрічі з М. Чигорі-ним, але згодом і з А. Рубін-штейном (Росія), якого перед першою світовою війною вважали одним з найбільш гідних претендентів на звання чемпіона світу.
У 1921 р. 53-літній Ласкер у Гавані зазнав поразки від кубинця X. Капабланки. Новий чемпіон був видатним шахістом. Він поєднував у собі глибоке позиційне чуття і виключно високу техніку гри в простих позиціях. Протягом багатьох років ніхто не міг зрівнятися з ним у вмінні швидко і точно реалізувати найменшу перевагу. Капабланка дістав назву «непереможного кубинця», а гру його порівнювали з роботою годинникового механізму. Творчість Капабланки справляла і продовжує справляти великий вплив на багатьох відомих шахістів нашого часу.
Здобувши звання чемпіона світу, кубинець почав уникати
гострої боротьби, прагнув до спрощень, в усьому поклада-ючись на свою техніку. Це не могло не позначитися на його грі.
Продовжуючи виступати в турнірах, Капабланка однак не квапився зустрітися у матчі з кимось із претендентів на звання чемпіона світу. Він навіть не зіграв матч-реваншу з Ласке-ром, який неодноразово доводив, що є небезпечним суперником для Капабланки. Так, екс-чемпіон випередив його в Нью-Йоркському міжнародному турнірі 1924 року і в Московському міжнародному турнірі 1925 року.
Перший матч, в якому Капабланка захищав своє звання, закінчився його програшем. Чемпіоном світу в 1927 році став О. О. Альохін, який за силою і яскравістю таланту перевершив усіх своїх попередників. Учень і послідовник Чигоріна, він мав надзвичайні комбінаційні здібності, вмів, як ніхто інший, глибоко проникати в психологію шахової боротьби і відзначався величезною витримкою та волею до перемоги.
В політичному відношенні Альохін виявився безпринципною людиною, що й привело його в табір емігрантів. Прагнучи будь-що стати чемпіоном світу і побоюючись, що йому, як представникові молодої Радянської
123
республіки, шахові організації Заходу стануть на перешкоді, Альохін у 1921 р. поїхав з Росії на міжнародний турнір і залишився за кордоном. Згодом він щиро розкаювався в цьому і сподівався, що йому вдасться повернутися на батьківщину, спокутувати свою провину. 1935 року Альохін надіслав листа до шахової газети «64». «Не тільки як багаторічний шаховий працівник,— писав він,— але й як людина, котра зрозуміла величезне значення того, що досягнуто в СРСР в усіх галузях культурного життя, — шлю щирий привіт шахістам СРСР з нагоди 18-ої річниці Жовтневої революції».
В іншому листі Альохін писав: «Близько двадцяти років я маю прізвисько «білого росіянина», що дуже боляче для мене, бо це робило неможливим для мене зв’язок з моєю Батьківщиною, хоч я ніколи не переставав любити її і захоплюватись нею».
Ведучи в 1938—-1939 рр. переговори з Ботвинником про матч на першість світу, Альохін підкреслював, що він хоче грати тільки в Москві, з умовою, що йому дозволять приїхати в СРСР за три місяці до матчу.
Життя на чужині не могло не позначитися на творчості великого майстра, на його спортивній формі. Останні роки він
124
грав слабше, хоч і продовжував перемагати всіх найсильні-ших шахістів Заходу. Щоправда, у 1935 р. Альохін програв матч голландському чемпіонові М. Ейве. Але це був випадковий програш. За своїм класом геніальний російський шахіст значно перевершував голландця. Альохін не готувався до матчу, вважаючи, що він легко доб’ється перемоги, і був жорстоко покараний. Але через два роки він з великою перевагою виграв матч-реванш і повернув собі звання чемпіона світу.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції центр світового шахового життя перемістився в нашу країну. Збулася мрія Чигоріна, здійсненню якої він присвятив своє життя. Зневірившись у тому, що в умовах царизму шахи можуть набути широкої популярності в Росії, Чигорін з жалем писав: «За існуючих умов важко щось зробити для нашого мистецтва. Хай вже я особисто не зміг досягнути мети своїх устремлінь, то хоч би мені вдалося залишити по собі з десяток—два по-справжньому захоплених нашим мистецтвом — від них підуть сотні й тисячі...» Не тисячі, як мріяв Чигорін, а сотні тисяч, мільйони радянських людей грають нині в шахи.
Радянська держава з перших днів свого існування включила шахи у загальну систему куль
турного виховання трудящих. Назавжди пішли в минуле ті часи, коли організація турніру цілком залежала від примхи якогось мецената. Нині спортивні і профспілкові організації виділяють значні кошти, проводячи велику навчально-методичну і тренувальну роботу з шахістами, організуючи різні змагання у містах і селах, областях і республіках, а також у всесоюзному масштабі. Великими тиражами виходить спеціальна література. Протягом порівняно короткого часу шаховий рух у Радянському Союзі набув такого розмаху, якого не знала і не могла знати жодна інша країна.
Швидкими темпами відзначалося якісне зростання в нашій країні шахового руху. Весь світ знає нині імена уславлених радянських гросмейстерів М. Ботвинника, Т. Петросяна, В. Смислова, М. Таля, Д. Брон-штейна, Б. Спаського, В. Корч-ного, Л. Штейна, Ю. Геллера, П. Кереса, Л. Полугаєвсько-го, М. Тайманова та багатьох інших.
Особливо великі заслуги має Михайло Мойсейович Ботвин-ник, який перший серед радянських шахістів почав перемагати найсильніших майстрів Заходу.Багаторазовий чемпіон СРСР, Ботвинник добився блискучих успіхів у ряді найбільших змагань нашого часу. В 1935 ро
ці він разом з С. Флором (тоді громадянином Чехосло-ваччини) став переможцем Московського міжнародного турніру, випередивши Ласкера і Ка-пабланку. Через рік Ботвинник поділив 1—2-ге місця з Капа-бланкою на міжнародному турнірі в Ноттінгемі (Англія), залишивши позад себе Альохіна, Ейве і Ласкера. Переконливою перемогою Ботвинника закінчилися перший після війни великий міжнародний турнір у голландському місті Гронін-гені (1946 р.) і турнір найсильніших шахістів слов’янських країн пам’яті М. І. Чигоріна (1947 г.).
Ботвинник є одним з основоположників найбільш передової у світі радянської шахової школи, що сформувалася на славних традиціях Чигоріна. Говорячи про характерні риси цієї школи, Ботвинник насамперед відзначає науковий підхід до шахів. «Радянські майстри,— писав він,— розглядають шахи як частину людської культури, і це спричиняє серйозне, вдумливе ставлення до шахів і критичне ставлення до своєї роботи. Тому радянські майстри безнастанно шукають нового, прокладаючи нові шляхи в галузі теорії і практики шахів».
Наші майстри по суті заново переглянули всю шахову теорію, збагатили її численними оригінальними ідеями, вироби
125
ли глибоко творчий стиль гри, стиль новаторства і дерзання, вперше в історії шахів розробили струнку систему підготовки до змагань. Теоретичні новинки радянських шахістів, їхні методи підготовки здобули нині загальне визнання. Іноземні майстри уважно стежать за спеціальною літературою, що виходить у Радянському Союзі, вчаться в наших шахістів, завжди прагнуть зустрітися з ними, щоб краще ознайомитися з їхнім стилем гри.
Ще перед війною Альохін називав Ботвинника гідним претендентом на звання чемпіона світу. Під час офіціальних переговорів про організацію такого матчу Радянський уряд подавав Ботвиннику всіляку допомогу, взявши на себе всі витрати, пов’язані з проведенням змагання. М. Ботвинник писав з цього приводу: «Михайло Іванович Чигорін змушений був двічі перепливати Атлантичний океан, бо в умовах царської Росії не можна було забезпечити проведення матчів на батьківщині. А мені, ще зовсім молодій людині, рідна соціалістична Вітчизна виявляла виключне довір’я». Друга світова війна перешкодила організації цього матчу. По війні переговори відновилися. Альохін підтвердив свою згоду на зустріч з Ботвинником, але раптово помер у 1946 р. Тоді конгрес Міжнародної шахової
126
федерації (ФІДЕ) організував матч-турнір найсильніших шахістів світу. Ботвинник блискуче провів це відповідальне змагання. Він виграв матчі у всіх суперників і ще за три тури до кінця забезпечив собі перше місце і звання чемпіона світу. Друге місце зайняв наймолодший учасник матчу В. Смислов, З—4-е місця поділили П. Керес і С. Решевський, 5-е зайняв М. Ейве. Це був справжній тріумф радянської шахової школи.
Незабаром після закінчення матч-турніру ФІДЕ на черговому конгресі з ініціативи радянської шахової організації прийняла правила про те, як надалі повинен захищати своє звання чемпіон світу. Вперше в історії шахів було розроблено і затверджено струнку систему змагань, які мають визначити найбільш гідного претендента на цей найвищий титул. Ці змагання проводять у кілька етапів. Усі країни, що входять у ФІДЕ, поділені на кілька зон. Переможці зональних турнірів зустрічаються у міжзональному змаганні. Майстри, які зайняли перші місця у міжзональному турнірі, здобувають право грати в турнірі претендентів. Переможець цього змагання зустрічається у матчі 8 чемпіоном світу, який зобов’язаний один раз на три роки захищати своє звання.
З 1948 року вісім разів відбувалися матчі на першість світу. І щоразу право претендувати на шахову корону завойовував радянський шахіст. У 1951 р. противником М. Ботвинника був 27-річний Д. Бронштейн. Матч закінчився внічию, і Бот-винник зберіг шахову корону. Через три роки чемпіон схрестив зброю з В. Смисловим. Знову нічия.
У 1957 р. Смислов виграв у Ботвинника і був увінчаний лавровим вінком чемпіона світу. Однак через рік новий чемпіон зазнав поразки у матчі-реванші.
1960 року новим чемпіоном світу став 24-річний Михайло Таль. Але ненадовго. Матч-реванш знову закінчився перемогою Ботвинника. У 1963 р. Бот-винник зазнав поразки у матчі з Т. Петросяном. Незадовго перед їхнім поєдинком ФІДЕ скасувала матчі-реванші, і тому Т. Петросян захищав своє звання навесні 1966 року. Його суперником був 29-річний Борис Спаський. Напружений матч закінчився перемогою Пе-тросяна.
Починаючи з 1952 року, збірна СРСР незмінно виходить переможцем у командних змаганнях на першість світу, що їх раз у два роки проводить ФІДЕ. Звання чемпіонки світу також належить радянській шахістці — Ноні Гапріндашвілі. Вза
галі більшість міжнародних турнірів закінчується перемогою представників СРСР. За думкою багатьох зарубіжних спеціалістів, у Радянському Союзі тепер є стільки шахових «зірок», що вони могли б скласти команду, котра з успіхом виступила б проти збірної світу. Досвід радянської шахової організації переймають наші друзі в країнах соціалізму. Тут, як і в Радянському Союзі, розвитком і популяризацією шахів займаються державні і громадські органи. Невипадково команди Югославії та Угорщини систематично посідають призові місця на олімпіадах ФІДЕ, а гросмейстери С. Глігорич, Б. Івков (Югославія), Л. Пор-тіш (Угорщина), В. Ульман (НДР), В. Горт (Чехословач-чина) є одними з найсильніших у світі. Великих успіхів за останні роки добилися майстри Румунії, Болгарії, Польщі, Монгольської Народної Республіки.
Зовсім інакше стоїть справа в країнах Заходу. Тут шахи — спорт обраних. Уряди США, Англії, Франції, Італії не відпускають коштів на розвиток шахів. Спортивна доля невеликої кількості майстрів, що є у цих країнах, часто залежить від примх багатіїв, від їхніх подачок. Національні шахові федерації постійно зазнають великих фінансових труднощів.
127
Через це, наприклад, в Англії закрився шаховий клуб, який проіснував сто років.
Звичайно, й на Заході є дуже сильні шахісти. Широко відомі імена багаторазових чемпіонів США С. Решевського та Р. Фі-шера, датчанина Б. Ларсена, аргентінця М. Найдорфа, ісландця Ф. Олафссона, але й ці
поодинокі гросмейстери лише подекуди складають конкуренцію нашим провідним шахістам.
Радянські майстри не зупиняються на досягнутому. Вони систематично вдосконалюють свої знання, техніку гри, збагачують теорію, примножують успіхи найбільш передової у світі школи шахового мистецтва.
Раз діл VII
ПАРТІЇ
У цьому розділі наведено ряд партій, зіграних видатними шахістами. Більшість цих поєдинків проходила у комбінаційній боротьбі. Аналізуючи партії, побачите, як на практиці реалізуються деякі ідеї і правила, з котрими ви ознайомилися у попередніх розділах.
Італійська партія
В. КНОРРЕ М. ЧИГОРІН
Зіграна 1900 р.
1.	е2 — е4	е7	—	е5
2	Киї - 13	КЬ8	-	сб
3.	С£1 — с4	С£8	с5
4.	0 — 0	Л7	—	аб
5.	аг-аз Ки8 - £6
Іноді початківці, побоюючись зв’язування коня, грають спочатку 5. . . . йб. Тимчасом хід 5. . . . йб є втратою темпу і, отже, порушує одне з основних правил розігрування дебюту, а саме — принцип найшвидшого розвитку фігур. Згадайте також правило про те, що пішаків слід просувати тільки тоді, коли це необхідно.
6.	Ссі - £5 Ь7 — Ь6 Зараз цей хід корисний. Він примушує білих визначити положення свого слона. Як тепер мають грати білі? Взяти на £6? Але ж це означало б втрату темпу. Відступити слоном? Та куди? Білим слід було визнати, що їх шостий хід невдалий, і відступити слоном на еЗ. Кнорре, проте, не враховує особливостей позиції і обирає слабше продовження.
7.	С^5 - Ь4 £7 - £5 Тепер цей хід набуває великої сили. Якби білі ще не зробили коротку рокіровку, пішаковий наступ чорних ні до чого не призвів би, тому що білі могли відвести свого короля на ферзевий фланг. А зараз чорні оволодівають ініціативою. Хід 7. ... £5 визначає весь наступний план їхньої гри — це штурм позиції супротивного короля. Енергійними тактичними ударами М. Чигорін швидко вирішує результат партії на свою користь.
8.	014 - £3 йб - Ь5!
£ 593
129
Незабаром ви переконаєтесь, що великий російський шахіст далеко наперед розрахував наслідки цього ходу.
9.	К£3 : £5
Чорні загрожували виграти слона. Відповіддю на 9. ЬЗ було б 9. . . . Ь410. СИ2 £4, і руйнується позиція білого короля. Якщо 9. Ь4, то 9. . . . С£4 10. сЗ Ф(І7, і після довгої рокіровки чорні зіграли б Т(18 — £8, посилюючи атаку на позицію білого короля. Відповіддю на 10. Ь.£ могло б бути 10. ... Ь4 11. СИ2 КИ7 і далі К : £5. Погано для білих 11. £І Й£, а потім 12. . . . Ф : £6 з невідпорною атакою. Враховуючи все це, білі вирішили перейти в контратаку, напавши на пункт £7. Чорні, ясна річ, повинні були передбачити цей хід.
9.	. . . Й5 - Ь4
10.	К£5 і £7
Запитання № 37. Чому білі не зіграли 10. С : £7 +?
10.	. .. Ь4 : £3!!
Блискуча жертва ферзя, що грунтується на правильній оцінці позиції. Чорні випередили білих у розвитку. Королівський фланг білих перебуває під обстрілом. Жертвуючи ферзя, М. Чигорін, окрім загальних міркувань, спирався на конкретні варіанти, що дають чорним можливість добитися вирішальної переваги.
11.	К£7 : (18
На 11. К : Ь8 відповіддю було б 11. . . . Фе7 із загрозою 12. . .. ФИ7. Якщо 12. К£7, то 12. . . . <15 13. ей.
Запитання № 38. Як мають грати чорні на 13. С : а5? 13. . . . Ф : £7 14. ас ФИ7 15. Ь.£ К£4 16. Теї К : £2, і чорні виграють.
11.	... Сс8 - £4!
Чорні енергійно атакують, вводячи в бій нові резерви. Взяття коня означало б втрату важливого темпу.
12.	Фаі - аг Кеб - а4!
Тепер загрожує 13. ... Ке2+ 14. КрЬІ Т : Ь2 X.
Запитання № 39. Що було б у відповідь на 13. ЬЗ?
13.	КЬІ - сЗ
Білі захищають поле е2. Але тепер здійснюється заключна комбінація.
130
13. . . . Ка4 - £3+!
14. £2 : £3 Са4 : £3
Білі здалися, бо не мали захисту від мата. Якщо 15. Ь4, то 15. . . . Т : Ь4 і 16. ... ТИ X або 15. Т£сі£іі+ 16. КрИМФх. Ця коротка партія, блискуче проведена Чигоріним, показує, до чого може призвести навіть малопомітна помилка в дебюті.
Захист Чигоріна
Г. ПІЛЬСБЕРІ М. ЧИГОРІН Матч-турнір у Петербурзі, 1895— 1896 рр.
1.	Д2	-	(І4	а7	-	(15
2.	с2	-	с4	КЬ8	-	сб
3.	К^І	—	£3	Сс8	-	&4
4.	с4	:	(15
Більш енергійним продовженням вважають 4. Фа4.
4.	. . .	С&4 : £3
5.	(15 : сб . . .
Після цього ходу чорним нема чого побоюватись. Слід було грати 5. &£ Ф : (15 6. еЗ і потім 7. КсЗ.
5.	.	. .	С£3	:	сб
6.	КЬІ	-	сЗ	е7	-	еб
7.	е2	-	е4	С£8	-	Ь4
8.	£2	-	£3	£7	—	£5!
Чигорін послідовно здійснює свій стратегічний план. Білі не можуть утримати пункт е4, бо відповіддю на 9. ФйЗ буде 9. ... С : сЗ + 10. Ьс £е 11. £е ФЬ4 + і 12. . . . Ф : е4. Тому їм слід
було пожертвувати пішака за ініціативу шляхом 9. Сс4 або 9. С£4.
9.	е4 — е5?	...
Тепер поле (15 є прекрасним форпостом для чорних фігур. З цього моменту позиційна перевага Чигоріна швидко зростає.
9. . . .	К&8 — е7
10. а2 — аЗ ...
Безкорисний хід, бо з а5 слон при нагоді піде на Ь6, атакуючи центрального пішака білих.
10.	... СЬ4 - а5 11. С£1 — с4 Себ - (15 12. Ф(11 — а4+	. . .
Сильніше було 12. ФЬЗ. Але і в цьому разі чорні зберігали ініціативу, продовжуючи 12. . . . С : с4 13. Ф : с4 Ф(17.
12.	. . .	с7 - сб
із.	Сс4 — аз
Білі вже зазнають труднощів. Загрожувало 13. ... Ь5, а після із. с : а5 к : а5 14. саг Ь5! 15. Фс2 ФЬ4+ чорні вигравали пішака.
13.	. . . Фа8 - Ь6!
Над позицією білих збираються хмари. Тепер загрожує 14. ... СЬЗ з виграшем ферзя. Білий ферзь не може відступити через 14. ... Ф : а4. Цей самий хід був би відповіддю на 14. Ь4.
14.	саз - с2
9*
131
14.	... ФЬб - аб!
Прекрасний хід! Позбавивши білих можливості рокірувати, чорні одночасно загрожують виграти ферзя ходом 15. ... Ь5. Якщо 15. Ь4, то 15. ... Фс4 16. С62 СЬ6, і білим не уникнути втрат. Відповідь білих вимушена.
15.	Сс2 — 61 С65 — с4
16.	13 — 14
Не врятувало і 16. Ь4 СЬ6 17. Ф : аб С : аб 18. СеЗ 14 19. С : 14 (або 19. С12 К15 і т. д.) С : 64 20. ТсІС : сЗ + 21. Т : сЗ К65, виграючи якість.
16.	. . .	0-0-0
17.	Ссі - еЗ Ке7 - 65 18. СеЗ - 62 К65 - Ь6
Тепер чорні виграють пішака, зберігаючи велику позиційну перевагу. Результат партії не залишає сумнівів.
19.	Фа4 — с2 Т68 : 64
20.	Таї - сі
Прискорює поразку, але тут вже важко знайти для білих задовільний захист.
20.	... Сс4 - 63
21.	Фс2 - ЬЗ КЬб - с4
22.	Креї - 12
Загрожувало 22. ... К : 62 23. Кр : 62 Сс44-
22.	... Кс4 : 62
23.	ФЬЗ : еб+Крс8- Ь8
24.	С61 - 13
25.	Кр12 - £3
26.	§2	:	13
27.	Феб і 15
28.	Ь2 : сЗ
Фаб — Ь6
К62 : 13
С63 — с4
Са5 : сЗ Т64 - 62, і
через кілька ходів білі здалися. У попередній партії ми бачили взірець блискучої комбінаційної гри М. Чигоріна. А у зустрічі з Г. Пільсбері він продемонстрував тонке розуміння законів позиційної гри.
Ферзевий гамбіт
І. ЦУКЕРТОРТ В. СТЕЙНІЦ
19-та партія матчу 1886 р.
1.	62 - 64 67 - 65
2.	с2	—	с4	е7	—	еб
3.	КЬІ	-	сЗ	К88	-	16
4.	Ссі	-	£5	С18	-	е7
5.	К£І	—	13	0-0
Якби 5. . . . 6с, то 6. е4, а потім 7. С : с4.
6.	с4 — с5 ...
Передчасний хід. Його мета — утруднити гру чорних, але
132
останні здобувають можливість одразу атакувати цього пішака.
6.	. . . Ь7 - Ь6!
7.	Ь2 - Ь4
Білі послідовно реалізують свій план. Після 7. ... сЬ 8. аЬ відкрилась би вертикаль для тури і, крім того, чорні згодом могли б зіграти с7 — с5, атакуючи пішаковий центр білих.
7.	. . . Ь6 : с5
8.	(14 : с5
На 8. Ьс чорні відповіли 6 8. ... Саб, і білі починають зазнавати труднощів з розвитком королівського флангу, тому що відповіддю на 9. еЗ був би розмін слонів, після чого білі втрачають право на рокіровку. Але й зроблений ними хід не кращий, бо чорні можуть тепер захопити центр своїми пішаками. Все це результат поквапливого 6-го ходу білих.
8.	... а7 — а5
Типовий для таких позицій хід. Білі не можуть зіграти 9. Ь5 через втрату пішака с5. Погано і 9. Ьа С : с5, після чого чорні виграють пішака а5.
9.	а2 — аЗ (15 — <14!
Чорні відтісняють коня на гіршу позицію.
Запитання № 40. Чому білим невигідно брати на (14?
10.	С§5 : £6 ^7 : £6
Якщо 10. ... С : £6, то 11. Ке4.
А тепер на 11. Ке4 буде 11. . .. £5 12. К^З С£6.
Запитання №41. Чому не можна грати 11. КЬ5?
11.	КеЗ — а4 еб — е5
Ще сильніше було 11. ... аЬ 12. аЬ Кеб 13 Ь5 КЬ4, побічно захищаючи пішака (14, бо не можна грати 14. К : (14 через 14. . . .Ф : (1415. Ф :а4Кс2+.
12.	Ь4 — Ь5 Сс8 - еб?
Поквапливий хід. Слід було грати 12.	... Ф(15, атакуючи
пішака с5 і перешкоджаючи 13. сб.
13.	£2 - £3?
Білі не скористалися з слушної нагоди. Після 13. сб! чорний кінь не мав жодного ходу. Разом з ним була замкнута і тура. Щоправда чорні могли б виграти пішака, зігравши 13. . . . Ф(15 14. еЗ Де 15. Ф : а5 е£+ (проміжний шах) 16. Кр : £2 С : а5, але це не компенсувало чорних за закупорку їхнього ферзевого флангу.
13. ... с7 — сб
14. Ь5 : сб
Запитання № 42. Чому білі не зіграли 14. Ь6?
14.	... КЬ8 : сб
15.	С£1 - §2 Та8 - Ь8
16.	Фаі - сі
Загрожувало 16. ... СЬЗ з виграшем фігури.
133
16.	...	(14 - азі
17.	е2 - еЗ
Після 17. Де Ф : (13 білі не могли б рокірувати.
17.	. . . е5 — е4
18.	кіз - аг 16 - 15
Чорні повністю оволоділи центром. їхні пішаки контролюють ряд важливих пунктів. Фігури білих розрізнені, порушено їхню координацію.
19.	0 - 0	Т£8 - е8!
Хід, що свідчить про глибоке розуміння позиції. Добиваючись контргри, білі повинні будуть спробувати розбити пішаковий центр чорних. Стейніц заздалегідь вживає заходів до того, щоб зміцнити центр, і одночасно готує комбінаційний удар.
20.	£2 - £3
20.	... Кеб - а4!
З двома загрозами: 21.	. . .
Ке2+ і 21. ... Кс2, а потім
22. . . . К : еЗ. Тому білі змушені прийняти жертву.
21.	еЗ : а4 Фа8 : а4+
22.	Кр£І — Ь1 е4 — еЗ!
Це значно сильніше, ніж 22. ... Ф : а4 23. £е £е 24. С : е4, і у білих активна гра.
23.	Ка4 - сЗ Се7 - £6
Знову дуже сильний хід. Чорні намагаються відіграти фігуру в найвигіднішій для себе ситуації.
24.	каг — ьі аз — аг
25.	Феї - с2 Себ - ЬЗ
26.	Фс2 : £5
Нічого кращого в білих не було.
26.	... аг - аіФ
27.	КсЗ : аі СЬЗ : аі
28.	КЬІ - сЗ еЗ - е2
Якщо 28. . . . Ф : сЗ, то 29. Т£ : аі.
29.	Таї : аі
Або 29. Т£ : аі еа Ф+ ЗО. Т : аі Ф : сЗ
29.	... Фа4 : сЗ
Білі здалися.
Іспанська партія
X. КАПАБЛАНКА Д. ЯПОНСЬКИЙ
Турнір у Петербурзі, 1914 р.
1.	е2	—	е4	е7	—	е5
2.	К&1	-	£3	КЬ8	-	сб
3.	С£1	-	Ь5	а7	—	аб
4.	СЬ5	:	сб
134
У шаховій грі завжди слід враховувати психологічні моменти. Д. Яновський був великим майстром комбінаційної гри. Тому Капабланка обрав варіант, де чорним важко перехопити ініціативу і вони змушені вести тривалу маневрову боротьбу.
4.	. . .	(17 : сб
5.	КЬІ - сЗ С£8 - с5
Хід не в дусі дебюту. Слону на цій діагоналі нема чого робить. Теорія рекомендує тут 5. . . . £6.
6.	(12 - аз
Звичайно, не 6. К : е5? Фа4, з виграшем фігури.
6.	. . . Сс8 — §4
7.	Ссі - еЗ Сс5 : еЗ?
А це вже позиційна помилка. Тепер у білих створюється сильний пішаковий центр. Крім того, відкривається вертикаль «£», на якій білі тури зможуть створити сильний тиск.
8.	£2 : еЗ	Фа8 - е7
9.	0-0	0-0-0
Позиція з рокіровками у різні сторони звичайно веде до гострої боротьби. Саме до цього прагнув Д. Яновський. Але він не врахував, що білі зможуть першими почати атаку.
10.	Фаі - еї К&8 - Ь6
Чорні ще не здогадуються про небезпеку. Інакше-бо вони зіграли б 10. . . . К£6, щоб в ра
зі необхідності використати коня для захисту ферзевого флангу.
11.	Таї - Ь1!
Цей хід розкриває план білих, котрі готують енергійний пішаковий наступ на ферзевому флангу.
11.	. . . П - £6
12.	Ь2 - Ь4 КЬб - £7
13.	а2 - а4 С&4 : £3 14. Т£1 : £3 Ь7 - Ь6
Більше шансів на успішний захист давало 14. . . . Ь5, а потім 15. . . . КрЬ7 і 16. . . . Та8. Тепер білі захоплюють конем дуже важливий форпост у центрі, що по суті й вирішує результат боротьби.
15.	Ь4 - Ь5! сб : Ь5 16. а4 : Ь5 аб — а5 17. КсЗ - (15 Фе7 - с5 18. с2 — с4! . . .
Чорні не мають ніякої контргри, вони змушені пасивно очікувати, поки білі перегрупують
135
свої сили і підготують вирішальний прорив.
18.	. . .	К£7 - §5
19.	Т£3 - І2 К£5 - еб
20.	Феї - сЗ Тй8 - й7
21.	ТЬІ - аі ...
Запитання № 43. Чому не 21. ТЙ2?
21. . . . Крс8 - Ь7 Через кілька ходів з’ясується, що король тут стоїть невдало. Краще було 21. ... КрЬ8.
22. (13 — (14
Білі починають вирішальний штурм і, незважаючи на всі вжиті чорними заходи, позиція останніх швидко руйнується.
22.	. . . Фс5 - аб
23.	Т£2 - с2 е5 : а4
Від 24. с5 вже не було достатнього захисту.
24.	еЗ : а4 Кеб - 14
Тепер чорні програють фігуру, але їхня позиція все одно була погана.
25.	с4 - с5	К£4 : а5
26.	е4 : а5	Фаб : а5
27.	с5 — сб+, і через кілька ходів чорні здалися.
Французький захист
О. АЛЬОХІН А, НІМЦОВИЧ Міжнародний турнір у Бледі, 1931 р.
1.	е2 — е4	е7 — еб
2.	аг - а4	а7 - а5
3.	КЬІ - сЗ С£8 - Ь4
4.	К£І - е2 а5 : е4
5.	а2 — аЗ СЬ4 : сЗ +
Після 5. . . . Се7 6. К : е4 позиція була б приблизно рівною. Однак Німцович вирішив «покарати» суперника, зберігши зайвого пішака.
6.	Ке2 : сЗ £7 - £5?
Послідовно, але погано. Ось що писав з приводу цього ходу Альохін: «Зіграно всупереч усім принципам розумної дебютної стратегії, оскільки чорні поля в розташуванні чорних стануть дуже слабкими, особливо після розміну чорнопольного слона». Після 6. . . . Кеб гра була б рівною.
7.	£2 - £3 е4 : £3
8.	ФЛ : £3 ФД8 : (14
Чорні виграють другого пішака, але відстають з розвитком фігур і попадають під атаку, проведену Альохіним з властивим йому блиском.
9.	Ф£3 - &3!	...
Тонкий хід, що створює загрози 10. КЬ5 або 10. С£4, а потім 11. Се5. Тільки тепер Німцович побачив, у яке скрутне становище він потрапив. Якщо 9. . .
Ке7, то 10. СеЗ Ф£6 11.0 — 0 —0, посилюючи натиск на позицію чорних. Враховуючи це, Німцович вирішує повернути одного пішака.
136
9.	. . .	К&8 — Ї6
10.	Ф^З : ?7 ФД4 — е5+?
Цей хід призводить до остаточної поразки чорних, тому що білі виграють важливий темп. На думку Альохіна, чорним слід було повернути й другого пішака, зігравши 10. ... Т§8 11. Ф : с7 Кеб.
11.	СЇ1 - е2 ТЇ8 - $8 12. Ф§7 - йб Т§8 - £б 13. ФЬб — Ь4 Сс8 — й7
Запитання № 44. Чому чорні не брали на §2?
14.	Ссі - §5 СД7 - сб 15. 0 - 0 - 0 ...
У той час, коли білі закінчили мобілізацію своїх сил, у чорних ще не розвинутий ферзевий фланг, їхній король застряв у центрі, де попадає під удари білих фігур. І все це за одного пішака. Небагата компенсація.
15.	... Себ : %2
У цій позиції вже важко вказати гарний хід. Підготувати рокіровку чорні не встигали, бо відповіддю на 15. . . . КЬД7 було б 16. ТЬеІ із загрозою 17. СЬ5.
16.	ТЬІ — еї С&2 — е4 17. Се2 - Ь5 №6 : Ь5 18. таї - а8+ . . .
Важливий проміжний хід.
18.	. . . Кре8 - І7
19.	ФЬ4 : Ь5, і чорні здалися.
Рішення чорних абсолютно правильне, бо у них немає жодного задовільного ходу. Всі їхні фігури, крім ферзя, зв’язані. Загрожує 20. Ф : Ь7+.
Запитання №45. Чому не можна грати 19. ... Кр§7?
Гамбіт Блюменфельда
3. ТАРРАШ	О. АЛЬОХІН
Міжнародний турнір у Пестьені, 1922 р.
і.	аг	-	а4	К£8	- іб
2.	К&1	-	ЇЗ	е7	— еб
3.	с2	—	с4	с7	— с5
4.	а4	-	а5	Ь7	- Ь5
На цій жертві пішака грунтується ідея гамбіту, запропонованого радянським майстром Блюменфельдом. Згодом теоретики довели, що білим не слід приймати гамбіт. Зігравши 5. С&5 Ьс 6. е4, вони дістають добру гру.
5.	(15 : еб	Ї7 : еб
6.	с4 : Ь5
137
Отже, білі прийняли виклик. Тепер чорні дістають сильний центр, що з лихвою компенсує відсутність пішака.
6.	. . . Й7 - Й5
7.	е2 — еЗ ...
Чорні загрожували відіграти пішака: 7. . . . Фа5+ 8. КсЗ? й4 і т. д.
7.	. . .
8.	КЬІ - сЗ
9.	С£1 - е2
10.	Ь2 - ЬЗ
11.	Ссі - Ь2
С£8 - аб
0-0
Сс8 - Ь7
КЬ8 - а7
Фа8 - е7
Закінчивши розвиток, чорні готують просування пішака «е». Будь-який сучасний майстер віддав би перевагу позиції чорних.
12.	0 - 0 Та8 - а8
Останній підготовчий хід.
13.	Фаі - с2 еб - е5
14.	Т£1 - еі
Відчуваючи загрозу е5 — е4 з наступною атакою пункта Ь2, білі хочуть перевести коня на £1 і завчасно звільняють це поле.
14.	...
15.	К£3 - аг їв. КсЗ - аі
17.	Се2 : £4
е5 — е4
Ка7 - е5
Кїб - £4
Цей розмін вимушений, бо відповіддю на 17. К£1 могла бути жертва фігури. 17. ... К£34~! 18. £Ї е£ 19. СаЗ ФЬ4, і пункт Ь2 не можна захистити. Однак
після розміну слона в таборі білих будуть послаблені білі поля.
17.	... Ке5 : £4
18.	Ка2 - £1 Фе7 - £5!
Початок глибокого стратегічного плану. Білі встигли захистити пункти Ь2 і £2. Тому чорні спрямовують свій удар на £2. Альохін має намір перевести коня за маршрутом £4 — Ь6— £5 — Ь4 і послабити білі пішаки на королівському фланзі. Після цього прорив у центрі (й5 — а4) значно виграє в силі.
19.	Ь2 - ЬЗ К£4 - Ь6
20.	Кр£І - М ...
Білі зрозуміли задум суперника і готуються захистити турою пункт £2.
20.	. . . КЬб - £5 21. К£1 - Ь2 Й5 - Й4!
Чорні користуються тим, що білі не можуть брати на (14. Запитання № 46. Чому білим невигідно грати 22. ей?
22.	СЬ2 - сі 34 — (13
23.	Фс2 - с4+ Кр£8 - Ь8 24. Ссі — Ь2
(див. діаграму № 172)
24.	...	К£5 - £3+1
Новий комбінаційний удар. Взяття коня призводить до негайного програшу білих.
Запитання № 47. Як у такому разі зіграли б чорні?
25.	КрЬІ - £1 СЬ7 - й5
Чорні могли виграти якість хо-
138
дом 25. ... с!2. Однак Альохін домагається більшого. Для цього він має всі підстави.
26.	Фс4 — а4 ...
Єдиний хід. На 26. ФсЗ або 26. Феї вирішальним було 26. . . . Ке2+.
26.	. . . КеЗ - е2+
27.	Кр£І - Ь1 ТЇ8 - Ї7
Іноді шахіст, захоплений атакою на одному фланзі, забуває про другий. Чорні захищають пішака а7, не даючи білим ніякої контргри.
28.	Фе4 - аб Ь7 — Ь5!
Хід, необхідний для задуманої чорними жертви слона.
29.	Ь5 - Ь6 Ке2 - £3+!
Якщо 29. . . . аЬ, то ЗО. Т : е2 (іе 31. Ф : е2, і білі можуть оборонятися. Альохін позбавляє суперника й цього шансу.
ЗО.	КрЬІ - §1 а7 : Ь6 зі. Фаб : ьб аз - аг
Тепер це просування є вирішальним.
32.	Теї - її К£3 : її
33.	КЬ2 : її Са5 - еб!
Готуючи давно задуману жертву слона на ЬЗ.
34.	Кр£І - Ь1 Себ : ЬЗ!
35.	е2 : ЬЗ ТЇ7 - ЇЗ
36.	КЇ1 - еЗ Ь5 — Ь4
Тепер зрозуміло, чому чорні зіграли на 28-му ході Ь7 — Ь5. Вже тоді вони передбачали цю позицію.
37.	СЬ2 - Ї6
Тарраш відчайдушно захищається. Слона не можна брати ні пішаком, ні турою через 38. Ф : а8+.
37.	... Фе5 : Ї6
38. КеЗ : е4 ТїЗ : Ь3+, і біли здалися.
Запитання № 48. Як виграють чорні після відступу короля на е2 або на еї?
Захист Німцовича
М. БОТВИННИК X. КАПАБЛАНКА
Амстердамський турнір, 1938 р.
1.	(12	-	(14	Ке8	-	Ї6
2.	с2	—	с4	е7	—	еб
3.	КЬІ	-	сЗ	СЇ8	-	Ь4
4.	е2	-	еЗ	(17	-	(15
5.	а2	-	аЗ	СЬ4	:	сЗ+
Цей розмін вигідний білим. Звичайно тут грають 5. . . . Се7. При цьому втрата темпу врів
139
новажується тим, що чорно-польний слон білих замкнутий своїми пішаками. Надалі можливе таке продовження: 6. ШЗ о - о 7. саз аб 8. о - о с5 9. са еа ю. ас Ьс її. е4 ае 12. К : е4 Саб! з рівною грою.
6.	Ь2 : сЗ с7 — с5
План гри за білих полягає у підготовці просування еЗ — е4, що дало б їм змогу посилити свою позицію у центрі і розкрити лінії для фігур. Завдання чорних — перешкодити здійсненню цього плану. Саме це має на меті хід 6. . . . с5. Чим активніше чорні атакуватимуть пункт а4, тим важче білим провести еЗ — е4.
7.	с4 : а5 еб : а5
8.	С£і — аз 0-0
9.	К£І - е2	...
Кінь прагне попасти на £3, щоб підтримати просування пішака еЗ. Всі найближчі ходи білих спрямовані до цієї мети.
9.	. . . Ь7 — Ь6 Чорні хочуть розміняти слона аз.
10.	0 — 0 Сс8 - аб
11.	СаЗ : аб ...
Спроба уникнути розміну була б марною, бо після 11. Сс2 чорний слон аб контролює дуже важливу діагональ. Тепер же кінь на аб займатиме пасивну позицію.
11. ... КЬ8 : аб
12. Ссі — Ь2 ...
140
Білі хочуть примусити чорних зіграти с5 — с4, щоб потім підготувати прорив у центрі шляхом Фаі — с2, Ке2 — §3, Таї — еі Ї2 — ЇЗ і нарешті еЗ — е4. Якщо чорні не зіграють с5 — с4, білі самі проведуть сЗ — с4, відкриють лінію для свого слона, що дасть їм можливість створити ряд загроз королівському флангові чорних.
12.	... Фа8 - а7
13.	аЗ - а4 ТЇ8 - е8
Чорні посилюють натиск на пункт е4. Тимчасом вони могли б зіграти сильніше: 13. ... ссі 14. ей Тїс8 з рівною грою.
14.	Ф(И — аЗ с5 - с4
Цей природний хід виявляється помилковим. Ботвинник у своїй книзі «Вибрані партії» так оцінює його: «Це вже серйозний позиційний промах. Чорні, мабуть, вважали, що білі не зможуть згодом просунути пішака «е», а на ферзевому фланзі виявиться перевага чорних; X. Капабланка мав на увазі маневр Каб — Ь8 — сб — а5 — ЬЗ, після чого пішака а4 важко захищати.
Однак перевага чорних на ферзевому фланзі якраз не має великого значення, а прорив е4 виявляється неминучим. Слід було вдовольнитися скромним захистом 14. ... ФЬ7».
15.	ФаЗ - с2 Каб - Ь8 16. Таї - еі КЬ8 - сб
17.	Ке2 - £3 Кеб - а5
18.	І2 - ІЗ Ка5 - ЬЗ
Обидві сторони виконали намічений ними план. Білі тепер втрачають пішака а4, але вони підготували прорив у центрі, їхні фігури готові до операцій у центрі і на королівському фланзі. Вже через кілька ходів з’ясовується, що стратегія Бот-винника була більш правильною.
19.	еЗ — е4 Ф(17 : а4
20.	е4 — е5 №6 - Л7
21.	Фс2 — £2
Одразу грати 21. £4 було б погано з огляду на тонку відповідь чорних 21. ... Кс5. Після розміну ферзів у білих зменшились би шанси на атаку, а в разі відступу ферзя, чорні продовжили б 22. ... КДЗ.
21.	. . .	£7 - £б
Необхідний хід, зважаючи на загрозу 22. К£5 і 23. Ф^З.
22.	£3 - £4 £7 - £5
Капабланка майстерно захищається. Якби чорні зіграли якось інакше, білі після 23. £5 дістали б дуже сильну атаку.
23.	е5 : £6 Ка7 : £6
24.	£4 - £5 Те8 : еї
25.	Т£1 : еї Та8 - е8
26.	Теї — еб! ...
Найбільш енергійне продовження атаки.
26.	. . . Те8 : еб
Нічого кращого у розпорядженні чорних немає. Відповіддю на 26. ... Кр&7 була б жертва якості: 27. Т : £6 Кр : £6 28. £§ + Кр : £б (не рятує і 28. . . . Кре7 з огляду на 29. Ф£7+ Крй8 ЗО. £7) 29. Ф£5 + Кр£7 ЗО. КЬ5+ Крйб 31. Ь4 Т^8 32. £4 Фсб 33. СаЗ.
27.	£5 : еб
Тепер у білих є грізний прохідний пішак, що має вирішити результат боротьби на їхню користь.
27.	... Кр£8 - £7 28. Ф£2 - £4! Фа4 - е8
Ферзь поспішає на захист королівського флангу (загрожувало 29. К£5+ &£ ЗО. Ф^5+, і чорні дістають мат за кілька ходів). А втім, у чорних вже все одно немає порятунку.
29.	Ф£4 - е5 Фе8 - е7
Як тепер повинні продовжувати атаку білі? При пасивній грі чорні встигнуть підтягнути другого коня для захисту королівського флангу і тоді зайвий їхній пішак дасться взнаки. Але Ботвинник не хоче дати суперникові передишку. Він здійснює блискучу комбінацію з жертвою двох фігур, і білий пішак еб, що здавалося б, надійно заблокований, проходить у ферзі.
141
ЗО.	СЬ2 - аЗ!! Фе7 : аЗ
Запитання № 49. Як грали б білі в разі, коли чорні не прийняли б жертву?
31.	К^З — И5+! £б : Ь5 32. Фе5 - £5+ Кр£7 - 18 33. Ф^5 : 16+ Кр£8 - £8
Після 33. ... Кре8 чорні діставали мат за два ходи.
34. еб - е7
Деякі учасники шахової вікторини «Известий» (1965 г.) знайшли, що тут вигравало і 34. Ф17+ КрЬ8 35. &3!, і чорний король переховується від шахів на ЬЗ, в той час як у чорних немає задовільного захисту від еб — е7. Шлях, обраний Бот-винником, також веде до перемоги.
Чорні шукають порятунку у вічному шаху, але даремно.
34. . . . ФаЗ - сі + 35. Кр£І — і2 Феї — с2 + 36. Крі2 —£3 Фс2 — аз +
37. Кр£3 — Ь4 ФДЗ —е4 + 38. КрЬ4 : Ь5 Фе4 - е2+ 39. КрЬ5 —Ь4 Фе2 — е4+ 40.	£2 — £4 Фе4 — еї 4-
41. КрЬ4 —Ь5, і чорні здалися.
Ферзевий гамбіт
Т. ПЕТРОСЯН Г. БАУМЕЙСТЕР XVI олімпіада ФІДЕ, 1964 р.
1.	с2	—	с4	с7	— с5
2.	К£І	—	£3	КЬ8	— сб
3.	КЬІ	-	сЗ	К£8	— £6
4.	е2	—	еЗ	е7	— еб
5.	аг	-	а4	а7	- а5
З перестановкою ходів виникла позиція захисту Тарраша.
6.	с4 : а 5	еб : а5
Після цього ходу в чорних створюється ізольований пішак а5. Уникнути цього вони могли, зігравши 6. . . . К : а5. Однак багато шахістів (до них, мабуть, належить і голландець Г. Бау-мейстер) вважають, що слабкість пішака а5 з лихвою окупається тим, що чорні контролюють центральне поле е4.
7.	С£1 - е2 С£8 - аб 8. (14 : с5 Саб : с5 9. а2 — аЗ ...
Білі хочуть зіграти Ь2 — Ь4, а потім розвинути слона на Ь2. Чорні могли перешкодити цьому плану шляхом а 7 — а5, але тоді білі оволоділи б пунктом Ь5.
142
9.	...	0-0
10.	Ь2 - Ь4 Сс5 - Ь6
11.	КсЗ — а4 ...
Якщо відразу 11. СЬ2, то 11. . . . (14, і чорні розмінюють ізольованого пішака.
11.	. . . СЬ6 - с7
12.	Ссі — Ь2 ...
Білі оволоділи полем (14.
12.	...	ФД8 - е7
13.	0-0 Т£8 - (18 14. Таї - сі Сс7 - аб
Запитання № 50. Чим викликаний цей хід?
15.	ТИ - еі Сс8 - еб
16.	Ка4 - с5 а7 - а5?
Помилка, якою негайно скористався Т. Петросян. Слід було грати 16. ... Ке4.
17.	СЬ2 : 16 §7 : 16
Нічого не вдієш, доводиться бити пішаком. Якщо 17.	...
Ф : £6, то 18. К : Ь7, і чорні стоять перед загрозою нових втрат.
18.	Се2 - Ь5 Кеб - е5
Захищаючись від 18. К : Ь7 Ф : Ь7 20. С : сб.
19.	КІЗ - а4 а5 : Ь4 20. аЗ : Ь4 Ке5 — £б 21. СЬ5 - аз! . . .
Прекрасний позиційний хід. Білі оволодівають важливим пунктом £5.
21.	. . . Саб : с5
Розмін слона позбавляє чорних надії захопити ініціативу на королівському фланзі, і білі можуть безперешкодно посилювати натиск на слабкі пункти в таборі чорних.
22.	Теї : с5 Та8 - с8
23.	Тс5 : с8-{- Себ : с8
Чорні мають рацію, залишаючи свою туру на вертикалі «а». Крім того, їм слід було зважати на загрозу І2 — £4 — £5
24.	Ь4 - Ь5 Фе7 - Ь4
25.	Теї - £1
Щоб звільнити ферзя від необхідності захищати туру.
25.	... ФЬ4 - сЗ
26. Фаі - Ь1!	...
Петросян майстерно маневрує. Він не дає чорним ніяких шансів на ферзевому фланзі, готується відкинути чорного ферзя, оволодівши вертикаллю «с», і посилює тиск на королівський фланг.
143
26.	... Сс8 - а7
27.	саз - Ї5 са7 - е8
Після розміну слонів білий кінь зайняв би на Ї5 дуже сильну позицію.
28.	ТИ — сі ФсЗ — а5
29.	Ь2 — ЬЗ ...
Запобігаючи можливим неприємностям на першій горизонталі.
29.	... Фа5 — Ь6
ЗО.	ФЬІ — с2 ФЬ6 — а5
Запитання №51. Чому чорні не могли виграти пішака Ь5?
31.	Фс2 — с5 Фа5 — а2
Треба захищати пішака й5.
32.	Фс5 — аб Фа2 — Ь2
Якщо 32. ... Кр§7, то 33. Тс7, посилюючи натиск на позицію чорних.
33.	Тої - Ь1 Та8 - аі
34.	ТЬІ : аі ФЬ2 : а1 +
35.	Кр£І - Й2 Кр§8 - §7
Чорні зазнають дедалі більших труднощів. На 35. . . . Фа2 вирішувало 36. Фа8 Крї8 37. са7.
36.	СЇ5 : £б! Й7 : §6
Запитання № 52. Що було б у відповідь на 36. . . . Ї£ або 36. . . . Кр : £б?
37.	Фаб - е7 Фаі — а8
38.	Ка4 — е6+Кр§7 — й7
Решта ходів веде до мата: 38. . . . Крйб 39. ФЇ8+ Крй5 40. Фй8х або 38. ... Кр§8 39. ФЇ8+ і 40. Ф§7х.
39.	Кеб - с7 Фа8 - Ь8
40.	Ь5 — Ь6, і чорні здалися.
Якщо 40. ... Себ, то 41. Ф : Ї7+ і 42. Ф : £6. У цій партії не було ніяких ефектних комбінацій, і в той же час стратегія Т. Петросяна справляє сильне враження.
Сіцілійський захист
М. ТАЛЬ	І. БІЛЕК
Міжнародний турнір в Амстердамі 1964 р.
1.	е2 — е4 с7 —- с5
2.	К£1 - ЇЗ а7 - аб
3.	а2 - а4 с5 : а4
4.	КЇЗ : а4 К&8 - Ї6
5.	КЬІ - сЗ а7 - аб
6.	Ссі - §5 КЬ8 - а7
Щоб не допустити здвоєння пішаків після 7. С : Ї6. Тут частіше грають 6. .. . еб, не побоюючись того, що кінь буде зв’язаний.
7.	СЇ1 - с4 Ь7 - Ь6
Це вже зайвий хід. Намагаючись примусити білих розміняти слона, чорні втрачають темп. Крім того, 7. . . . йб веде до послаблення королівського флангу, що позначиться згодом.
8.	С^5 : їб Ка7 : Ї6
9.	Фаі - е2 ...
144
Стає ясним план білих. Після довгої рокіровки вони зіграють {2 — £4 із загрозою е4 — е5.
О	р7 ~ рА
10* 0-0-0 Фа8 - с7
Стояти на одній лінії з турою небезпечно. Загрожувало 11. е5 йе? 12. К : еб.
11.	І2 - £4 еб - е5
Чорні вже зазнають труднощів. Наприклад, у відповідь на 11. . . . Се7 могло б бути 12. е5 Де 13. £е Кй7 14. К : еб! £е 15. ФЬ5 + з сильною атакою (якби чорний пішак стояв на Ь7, хід 15. ФЬ5+ нічого не давав би білим; зверніть на це особливу увагу). Хід, зроблений Білеком, дістає красиве спростування.
12.	КсЗ - <15! К£6 : (15
13.	е4 : (15 С£8 - е7?
Вирішальна помилка. Після 13. . . . £б білим було б нелегко добратися до чорного короля.
14.	£4 : е5 (16 : е5
15.	К(14 - еб!! Фс7 - (16
Чорні не наважились прийняти жертву. Якщо 15. . . . £е, то 16. ФЬ5 + (знову дається взнаки хід Ь7 — Ь6) 16. ... Кр(17 17. Ф&4, і чорний король попадає під матову атаку. Не рятує чорних і 16. . . . Кр£8 через 17. (1е С&5+ (загрожував мат на £7) 18. КрЬІ Фе7 19. Т68+Е і білі виграють.
Запитання № 53. Як мають грати білі після 18. . . . С£6?
16.	Кеб : £7 + Кре8 - £8
17.	К^7 - е6+! Кр£8 —е8 Запитання № 54. Як ви продовжували б на 17. ... £е?
18.	ТМ - £1 Се7 - £5 + 19. Креї - Ь1 Ь7 - Ь5 20. Фе2 - Ь5 С^5 - £4
Загрожувало не тільки 21. Ф : £7х, але й 21. К : £5.
21.	Сс4 - ЬЗ а7 - а5
Якщо 21. . . . Та7, то 22. £3 СеЗ 23. Т(13 СЬ6 24. Тй£3.
22.	Кеб - с7 + !
Заключна комбінація. Тепер чорні змушені взяти коня.
22.	. . . Фаб : с7
23.	а5 — аб, і чорні здалися.
Чи не зарано капітулювали чорні? Аж ніяк. На 23. ... Ф(17 вирішує 24. Т : £4 е£ 25. Фе5+ Кра8 26. Ф£6+, і мат наступним ходом.
145
Староіндійський захист
Б. СПАСЬКИЙ
Л. ЕВАНС
XV олімпіада ФІДЕ, 1962 р.				
1.	<12	- <14	К&8	— їб
2.	с2	— с4	&	— §6
3.	КЬІ	- сЗ	СЇ8	— £7
4.	е2	— е4	<17	— аб
5.	і2	- ЇЗ	с7	— сб
6.	Ссі	— еЗ	а7	— аб
7.	ФЛ	- а2	Ь7	- Ь5
Американський гросмейстер Л. Еванс (до винахідника гамбіту Д. Еванса він не має відношення) застосував варіант з фланговим розвитком пішаків. Чорні хочуть зіграти 8. . . . Ьс 9. С : с4 Й5, атакуючи пішаковий центр білих.
8.	0 — 0 — 0!
Сміливе рішення, що грунтується на правильній оцінці позиції. Здавалось би, чорні тепер перші почнуть атаку на короля, але Спаський виявився більш прозорливим.
8.	. . . Ь5 : с4
9.	СЇ1 : с4 0-0
Чорні непослідовні. їм треба було продовжувати виконувати свій план, не поспішаючи з рокіровкою.
10.	Ь2 — Ь4 ...
У позиціях з різносторонніми рокіровками не можна баритися. Часто втрата одного темпу буває фатальною. Тому Спась-
кии відразу починає штурм позиції чорного короля.
10.	. . .	(16 - <15
З приводу виниклої позиції Т. Петросян писав: «Чорним здається, що вони грають за всіма правилами. Адже одне з ключових положень шахової стратегії говорить: у відповідь на ранній штурм на фланзі ти маєш протидіяти у центрі шахівниці, Американський гросмейстер випустив з уваги, що в даному разі саме перевага у центрі, в поєднанні з перевагою у розвитку, зробила наступ білих правомірним, таким, що цілком відповідає вимогам позиції. Звідси й до кінця партії важко вказати, де чорні могли протиставити достатні контршанси атаці білих».
11.	Сс4 - ЬЗ (15 : е4
12.	Ь4 - Ь5! е4 : ЇЗ
Погано для чорних 12. . . . К : Ь5 13. £4 К£6 14. СЬ6 із загрозою 15. С : £7 Кр : £7 16. ФЬ6~Н Кр£8 17. Ке4, і пункт Ь7 не можна захистити.
13.	Ь5 : £б Ь7 : £б 14. СеЗ - Ь6 ІЗ : £2 15. ТМ - Ь4 ...
Якби 15. С : £7, то 15. . . . £ЬФ
15.	...	К£6 - £4
Запитання № 55. Чи могли чорні грати 15. ... КЬ5?
146
16.	СЬ6 : £7 Кр£8 : £7 17. ФД2 : £2 К£4 - Ь6
У чорних два зайвих пішаки, але їхній ферзевий фланг не розвинутий, а королю загрожує небезпека. Правда, Еванс вважав, що йому вдасться відбити наступ білих, але, як з’ясується через кілька ходів, він недооцінював загроз суперника. Чорні навряд чи могли десь зіграти сильніше. Якщо 17. ... КеЗ, то 18. ФЬ2, загрожуючи матом за кілька ходів, а якщо 17. . . . ТЬ8, то 18. Т : £4 С : £4 19. Ф : £4.
18.	К£І - ЇЗ КЬ6 - £5 19. ТЬ4 — Ь2 Ф(18 - аб
Не можна було грати 19. . . . КеЗ через 20. Ф£5. Погано й 19. . . . ТЬ8 20. С : £7 Т : Ь2 21. Ф : £б+, а потім 22. К : Ь2, або 20. ... Кр : £7 21. Ке5+ і 22. Ф : £б + .
20. КЇЗ - е5 КЬ8 - Л7 21. КсЗ — е4 Фаб - с7 22. таї - М ...
Наближається розв’язка. Зверніть увагу на те, що всі білі фігури націлені на позицію чорного короля.
22.	...	Т£8 - £8
(див. діаграму № 176)
Чорні намагаються втекти королем на ферзевий фланг.
23. ТЬ2 — Ь7+ Кр£7 —£8 24. ТЬ7 : £7+ Кр£8 - е8 25. ф£2 : £б!	...
До виграшу вело й 25. Т : £5, але Спаський вирішив ефектно закінчити партію.
25. ... Ка7 : е5
26. Т£7 - £84- +, і чорні здалися.
26.	. . . Кр : £8 27. Ф : £8х або
26.	. . . Кра7 27. Фебх.
Сіцілійський захист
Л. ШТЕЙН	Л. ПОРТІШ
Міжзональний турнір у Стокгольмі, 1961 р.
1 е2 — е4 с7 — с5 2. К£І - £3 е7 — еб 3. а2 — а4 с5 : а4 4. КЇЗ : 34 а7 — аб 5. С£і — аз ...
У цьому варіанті чорні захищають центрального пішака е4, щоб після рокіровки зіграти £2 - £4.
5.	...	К£8 - £6
6.	0-0	Фа8 - с7
7.	КЬІ - аг
10 + */4 93
147
Кінь переводиться на £3, де він займатиме активнішу позицію, ніж на сЗ.
7.	. . . КЬ8 - сб
8.	К(14 : сб Ь7 : сб
9.	£2 - £4 С£8 - с5+
Слід було зіграти 9. ... (15 10. Фе2 Се7. Тоді слон міг би взяти участь в обороні королівського флангу. На с5 слон опинився «без діла».
10.	Кр£І - М Й7 - ав
11.	К(І2 - £3 еб - е5
Чорні прагнуть не допустити 12. е5, після чого слон на (13 відігравав би активну роль в атаці на короля.
12.	£4 : е5 аб : е5
Чорні добилися своєї мети. Але ж якою ціною? Відкрилася лінія «£», білі одержують зручні поля для вторгнення своїх фігур, їхня атака швидко розвиватиметься. Все це — наслідок неправильного плану гри.
13.	К£3 — й4 0-0
14.	КИ4 - £5 Сс8 - еб 15. Фаі — е2 аб — а5 16. СаЗ - с4! ...
Тонкий маневр. Білі не тільки активізують свого слона, але й заважають чорним змінити позицію короля шляхом 16. . . . Ка7 і 17. . . . £6.
16. . . . Кр£8 — Ь8
17. Ссі - £5	...
Звичайно, не 17. С : еб £е, і кінь мав би залишити свою активну позицію. Для білих значно важливіше мати коня на £5, ніж здвоїти чорні пішаки.
17. ...	К£6 - а7
18. Таї - аі ...
Знайома з попередніх партій картина. Білі закінчують мобілізацію своїх сил, готуючись до вирішального штурму.
18. . . . ка7 - Ь6?
Продовжити опір можна було шляхом 18. . . . С : с4 19. Ф : с4 £6. Але угорський гросмейстер недооцінив атакуючих можливостей білих і дозволив Л. Штейну завершити боротьбу ефектною комбінацією.
19. К£5 : £7!! Себ : с4
148
Запитання № 56. Чому чорні не могли брати коня?
20. С§5 -16!
Саме в цьому суть! Загрожує мат за два ходи: 21. КЇ5+ Кре8 22. КЬбХ. Програє 20. . . . Кр§8 21. Ф§4 або 20. ... К67 21. Т : <17 і т. д.
20.	... Сс5 - е7
21. Фе2 — ЇЗ, і чорні здалися.
ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДО VII РОЗДІЛУ
№ 37. Після 10. . . . Крї8 білі втрачали фігуру.
№ 38. 13. . . . К : 65 14. еб С : 12+ 15. КрЬІ (якщо 15. Т : 12, то 15.. . . 8Ї+ 16. Кр : 12 Ф : 17+, або 16. КрЬІ Ф : 17 17. Зс І1Ф+, або 16. Крїі К34, зберігаючи зайву фігуру. Наприклад, 17. ФЬ5 Ф : 17, 18. Ф : е5+ Фе7 19. Ф : 34? Феї X або 17. КЬ8 ФЬ7 і т. д.) 15. . . . Ф : 1716. Зс ФЬ7 17. ЬЗ С : ЬЗ, і чорні виграють.
№ 39. 13. . . . Ке2+ 14. КрЬІ Т : Ь3+! 15. §Ь СЇЗХ.
№ 40. Якщо 10. Ф : 34, то 10. . . . Ф : 34 11. К : 34 аЬ, і не можна грати 12. аЬ з огляду на втрату тури. Погано й 10. К : 34 аЬ 11. аЬ Т : аі 12. Ф : аі Ф : 34 з виграшем фігури.
№ 41. Чорні відповіли б 11. . . . е5, після чого загрожувало 12. . . . сб.
№ 42. Через втрату пішака після 14. . . . Ф35 і 15. . . . Каб. № 43. Було б 21. ... Т : 35 22. еЗ Ф : еЗ+ і 23. . . . Кс5, і чорні створюють неприступну позицію.
№ 44. Через 14. С14 Ф34 15. Т31 і т. д.
№ 45. Через втрату ферзя після 20. К : е4 їе 21. СЬ6+. № 46. Чорні зіграли б 22. . . . еЗ! 23. Теї Ф§3! 24. КИ (24. ЇЄ К : еЗх) 24. . . . Ф : Ь3+ або 22. К : еЗ К : еЗ 23. іе Ф§3 24. КЇ1 Ф : Ь3+.
№ 47. 25. їе Ф : §3 26. КЇ1 Т : 11+ і 27. . . . ФЬ2Х.
№ 48. 39. Креї СЬ2+, виграючи ферзя; 39. Кре2 ФЇЗ+ 40. КрН ТЬІХ.
№ 49. На 30. ... Фе8 відповідь була б 31. Фс7+ Кре8 32. Се7 Ке4 33. Ф37 ФЬ8 34. С36 Фа8 35. ФЇ7+ КрЬ8 36. е7.
№ 50. Загрожувало 15. С : 16 Ф : 16 16. Ь5 з виграшем фігури. Або 15. ... їе, і позицію чорного короля важко буде захистити.
№ 51. Через втрату фігури: 30. . . . С : Ь5? 31. ТЬІ Та5 32. С67 і т. д.
№ 52. Якщо 36. . . . їе, т0 37. Фе7+ СЇ7 38. Ке6+, виграючи фігуру, бо не можна грати 38. ... Кре8 39. Ф18 X. На 36. . . . Кр : еб білі оголошували мат за три ходи: 37. ФеЗ+ КрЬб 38. КЇ5+КрЬ5 39. Фе4 X.
ю +
149
№ 53. Вирішує 19. Т<37! (комбінація на тему перекриття) 19. . . . С : Л7 20. ФҐ7х.
№ 54. До виграшу вело: 18. ТкИ + Кр£8 (якщо 18. ... Кре8, то 19. ФИ5+ і 20 (іе) 19. ФИ5 ТЬ7 20. Фе8+ С18 21. сіє Фе7 22. Т ; 18+ Ф : £8
23. е7+ і т. д.
№ 55. Ні, не могли: 15. . . . КИ5 16. Т : Ь5 16. Ф§5 з неминучим матом.
№ 56. Через 20. С16+ Кр£8 21. Фй5 з неминучим матом. Наприклад, 21. ... Т£с8 22. ФЬ6 СЇ8 23. Ф^5 + ,
Розділ VIII
ПРО ШАХОВУ КОМПОЗИЦІЮ
Ви, мабуть, не раз бачили опубліковані в газетах і журналах шахові задачі та етюди. Це штучно складені позиції. Задачі вимагають дати мат за певну кількість ходів, етюди — знайти виграш або добитися нічиєї. Задачі і етюди — дуже своєрідна галузь шахової творчості — так звана шахова композиція. Вона в яскравій формі розкриває красу шахового мистецтва, його багатоманітність і глибину.
Заслужений майстер спорту СРСР П. А. Романовський писав: «Чи корисно масам радянських любителів шахів займатися композицією? Відповідь на це запитання може бути лише одна — безумовно, так!.. Серйозні заняття композицією можуть значно підвищити загальну культуру шахіста і навчити його насамперед бачити у шахах їх ідейний зміст, а не обмежуватися скупим вивченням теоретичних варіантів і загальними міркуваннями про користь того чи іншого ходу».
Композиція, особливо етюдна,
якнайтісніше пов’язана з практичною грою. Проблемісти нерідко черпають теми, ідеї своїх творів з турнірних партій, а шахісти-практики з допомогою композиції розвивають свої комбінаційні здібності, вчаться більш глибоко оцінювати позицію, знаходити несподівані, замасковані продовження, якими можна добитися мети.
Невипадково багато відомих шахістів у тій чи іншій мірі займаються композицією. Наприклад, гросмейстер П. Керес — автор понад 300 задач і етюдів, більшість яких було відзначено на конкурсах. А майстер спорту Г. Каспарян є одночасно майстром з композиції. Його виключно тонкі і красиві етюди також неодноразово діставали високу оцінку на конкурсах.
Не тільки складання задач і етюдів, але й розв’язання їх збагачує знання шахістів-прак-тиків, сприяє підвищенню класу їхньої гри. Розв’язуючи задачу або етюд, шахіст починає розуміти глибокий задум автора, ідею композиції, і що дуже
151
важливо, вчиться аналізувати позицію, розраховувати варіанти, передбачаючи найкращі ходи з обох сторін.
Що ж являють собою шахові задачі і етюди? Адже далеко не кожна позиція, в якій треба дати мат, знайти виграш або нічию, має відношення до шахової композиції. Пригадайте, наприклад, вміщену у попередній главі партію Спаський — Еванс. Своїм 26-м ходом білі дали мат за два ходи. Чи можна взяти фінальну позицію цієї партії, зазначити «мат за два ходи» і вважати, що це задача? Ні, не можна, бо шахова композиція має свої закони і правила. З основними ми вас познайомимо.
По-перше, про задачі. При їх складанні можна використовувати тільки ті фігури, що беруть участь у грі на початку партії. Отже, кількість фігур з кожної сторони не повинна перевищувати 16, на шахівниці не може бути двох білих ферзів, трьох чорних тур тощо.
Положення фігур повинно бути теоретичено можливим. Не можна, наприклад, щоб при наявності білого пішака на %2 білий слон стояв на Ь1.
Перший хід розв’язання повинен бути єдиним. Якщо до мата за вказану чи навіть меншу кількість ходів веде також інший перший хід, то це означає, що задача має побічне розв’я-
152
зання. Правилами шахової композиції це не дозволяється. Іноді задачі мають часткове побічне розв’язання, або, як його називають проблемісти, д у а л ь. Суть дуалі полягає в тому, що після першого ходу білих виникають різні варіанти. На кожний хід чорних білі повинні мати єдине продовження, що веде до мата. В разі, коли виявиться, що вони мають два чи більше таких продовжень, то це й буде дуаль. Дуалі знижують цінність задачі і в основних варіантах не допускаються. Не рекомендується також на першому ході оголошувати шах чи знімати чорну фігуру. У задачі не повинно бути жодної зайвої фігури чи пішака, що їх можна зняти з шахівниці без будь-якої шкоди для правильного розв’язання.
Щоб ускладнити розв’язання, проблеміст часто створює в задачі фальшиві сліди. Фальшивий слід — це уявний шлях до розв’язання, який при більш глибокому вивченні позиції не веде до мети через яку-небудь тонкозамасковану відповідь чорних. Фальшиві сліди прикрашають задачу і збільшують її цінність.
Усі задачі розв’язуються шляхом використання загрози або цугцвангу. Загрозою називають такий перший хід білих, після якого вони могли б дати чорним мат за певну кількість ходів, в
разі коли б ті залишалися бездіяльними. Варіанти розв’язання виникають при спробі чорних відвести загрозу. Захищаючись від загрози мата в одному місці, чорні змушені послабити свою позицію на іншій ділянці і в результаті дістають мат. Розглянемо подібний приклад.
Є. ЛОПАТИНСЬКИЙ
Мат за два ходи
Перший хід розв’язання цієї задачі добре замасковано: 1. Фаі! із загрозою 2. КЬ4х. Як можуть чорні захищатися від такої загрози? Напрошується взяття коня, котрий загрожує матом. Однак на 1. . . . Кр : сб відповідь буде 2. Фа8х, а якщо 1. . . . С : сб, то 2. с4х. Чорні мають також інші можливості для захисту, але всі вони спростовуються. Наприклад, 1.	... еЗ 2. ФЬІ X,
1. . . . Сеі 2. Ке7х.
У задачах, побудованих на цугцванзі, білі своїм першим ходом не створюють ніякої загрози. Якби їм надали можливість зробити після цього ще один хід, вони не могли б дати мат за обумовлену кількість ходів. Але оскільки ходити мають чорні, то вони змушені зробити хід, що істотно послаблює їхню позицію, і це дає змогу білим оголосити мат.
О. ГАЛИЦЬКИЙ
Мат за два ходи
Чорні перебувають у положенні цугцвангу. Якби зараз був їхній хід, вони дістали б мат, хоч якою фігурою пішли б. Наприклад, 1.	... К : с5 2. Ь4Х;
1. . . . Кс8 2. КЬ7х; 1. . . . СЬ5 2. Фс7х; 1. . . . Се2 2. К : ЬЗх; 1. . . . Са5 2. Фабх.
Але ж перший хід повинні зробити білі. Отже, їм слід зіграти так, щоб зберегти в чорних положення цугцвангу. Напро
153
шується хід королем, але куди? Якщо 1. Кр£2, то чорні мають відповідь 1. ... Ке4+, і мат на другому ході не можна дати. На 1. КрМ або 1. . . . Кр^2 відповідь буде 1. С(15 + . Єдиним полем, де на короля не можуть напасти чорні фігури, є 112. Розв’язується задача ходом 1. Крй2!
А ось ще одна задача на цугцванг (вона теж належить О. Галицькому). Її позицію ви бачили на початку книги (діаграма № 6). До мата за два ходи веде несподіваний маневр білого слона 1. Са4! Як бачите, білі цим ходом нічим не загрожують. Більш того, вони залишають під ударом свою туру. І все-таки це єдиний хід, що веде до мети.
Запитання № 57. В який спосіб білі дають мат в разі, коли чорні знімуть туру або слона?
Тепер розглянемо особливості етюдів.
Етюдом називають таку штучну позицію на шахівниці, де білі залежно від умов повинні довести гру до теоретично виграшного або нічийного положення. Принципи етюдної композиції в основному ті ж самі, що й в задачах (максимальна економія матеріалу, розв’язання повинно бути єдино можливим, уникають взяття на першому ході чорних фугур тощо). Однак між ними є істотна різниця.
154
Якщо в задачі мат необхідно дати за певну кількість ходів, то в етюді зазначають тільки мету (виграш або нічия), а кількість ходів, що веде до цієї мети, не обумовлюється. Етюд припускає оголошення шаха на першому ході.
У більшості задач положення мало чим нагадує позицію з практичної партії. Звичайно білі мають велику матеріальну перевагу, та й саме розташування фігур таке, що в практичній грі, воно навряд чи зустрінеться.
Інша річ етюд. Тут початкове положення має бути природним, ніби взятим з реально зіграної партії. В етюдах може бути втілено значно більше тактичних і стратегічних ідей, ніж у задачі. Саме тому їх важче розв’язувати. Зате близькість до практичної гри надає етюдам особливої цінності.
ВИДАТНІ ШАХОВІ КОМПОЗИТОРИ
У цій главі ми ознайомимо вас з деякими творами класиків шахової композиції.
І. С. Шумов (1819-1881 рр.). Ілля Степанович Шумов завоював популярність ще в 50-х роках минулого сторіччя. До появи на шаховій арені М. Чигоріна і Е. Шіфферса він вважався одним з найсильніших російських майстрів. Разом з тим І. Шумов був одним із зачинателів шахової композиції в Ро
сії. Особливо уславився він своїми зображальними задачами.
Білі змінюють позицію одної з фігур і примушують чорних відмовитись від перемоги
Цю оригінальну, жартівливу задачу автор присвятив М. Чи-горіну. Як бачите, фігури розташовані у вигляді букви Ч. Розв’язується задача так: переставте білого короля на еЗ, а потім зіграйте с5 — сб. Хоч якою буде відповідь, білі опиняються у положенні пата (див. діаграму № 181)
У цій задачі І. Шумов зобразив один з епізодів російсько-турецької війни 1877—1878 рр. З одного боку обложені у фортеці — турки (чорні фігури), з іншого— російські війська, що готуються до штурму. Вони захоплюють підступи до фортеці і виграють битву: 1. КЬ4 М5 2. Кеб КсЗ 3. С : сЗ і 4. С : е5х.
«ВЗЯТТЯ КАРСА»
Мат за чотири ходи
Запитання № 58. Як повинні грати білі у відповідь на 1. ... С£8 або 1. . . . Т : 83?
О. В. Галицький (1863—1921 рр.). Олександру Васильовичу Галицькому по праву належить перше місце серед дореволюційних російських проблемістів. Скромний сільський лікар, він створив близько 3000 задач, більша частина яких була опублікована і дістала високу оцінку любителів шахової композиції. Особливо цікаві його задачі з легкими фігурами і пішаками, а також мініатюри. Для цих творів характерна витонченість форми, легка красива побудова, економічність конструкції, тонкий, добре замаскований перший хід.
Ми вже ознайомили вас з двома задачами Галицького. Ось ще дві його композиції.
155
Мат за два ходи
1. Т(12! Тільки цей хід, що ставить чорних у положення цугцвангу, дає можливість оголосити мат на другому ході: 1. . . . С : а2 2. ФИх; 1. . . . Крї4 2. ТЇ2х.
Мат за три ходи
Насамперед зверніть увагу на те, що чорним невигідно брати білого слона: 1. ... С : Ь1 2. Фаі! Кра2 (єдиний хід)
3. Фа4х. Здавалось би, тепер неважко знайти правильний перший хід, але на шляху до розв’язання проблеміст розставив кілька пасток. До мети веде тільки 1. Феї! С — будь-який хід (крім 1. . . . С: Ь1)2. Сс2-{-і 3. Фа5х.
Запитання № 59. Чому не розв’язує задачу 1. Кр62? або 1. Фаі?
Л. І. Куббель (1891-1942 рр.). Леоніда Івановича Куббеля називали чемпіоном світу з шахової композиції. Історія шахів не знає іншого проблеміста, який добився б таких величезних успіхів. Йому минуло тільки 13 років, коли було опубліковано його першу задачу. Протягом чотирьох десятиліть Л. Куббель склав майже 3000 композицій, у тому числі до 500 етюдів, брав участь у багатьох вітчизняних і міжнародних конкурсах, де завоював понад 500 призів.
Особливого розквіту набув талант цього проблеміста після Великої Жовтневої соціалістичної революції. У цей період він склав найбільшу кількість своїх чудових творів, що відзначаються оригінальністю задуму і технічною досконалістю. Л. Куббель вмер 1942 року в обложеному фашистами Ленінграді. Свою останню задачу він склав, не дивлячись на шахівницю, за кілька годин перед смертю.
156
Мат за два ходи
1. Ксі! із загрозою 2. Ф111Х;
1. . . . ЬсФ 2. Ф£ЗХ; 1. . . . ЬсК 2. КсЗх.
Мат за два ходи
1. К14! із загрозою 2. Кй5х;
1. . . . Кр : &72.сІ8Фх; 1. . . . К : £4 2. ФсЗх; 1. . . . Те8+ 2. аеКх.
(див. діаграму № 186) Здавалось би, прохідного пішака чорних білі ніяк не можуть затримати. Але з перших ходів
Виграш
починаються «чудеса». 1. Кеб! Кр : сб (необхідно, зважаючи на загрозу 2. КЬ4+) 2. С£6 Кр65 (на перший погляд білі нічого не добилися) 3. (13 (хіба цей хід чимось загрожує?) 3. . . . а2 4. с4+! (і досі незрозуміло, що задумали білі. Брати на проході чорним невигідно: 4. . . . (1с 5. С : сЗ, і пішака затримано. Але вони можуть відступити) 4. . . . Крс5 5. КрЬ7! Аж тепер стає зрозумілий глибокий задум білих. Вони загрожують дати мат: 6. Се7 X. Уникнути мата чорні можуть, тільки відступивши королем, але тоді буде 6. С : 64, і білі виграють.
О. О. Троїцький (1866— 1942 рр.). Олексій Олексійович Троїцький — основоположник сучасного етюдного мистецтва і водночас один з найталанови-тіших його художників. Етюди О. Троїцького вражають глиби-
157
пою і оригінальністю задуму красою ідеї і досконалістю форми.
Працюючи лісничим, він майже все своє життя провів далеко від великих міст, але в нього вчилися шахові композитори Москви і Ленінграда, Парижа і Лондона, Нью-Йорка і Рима. Своїми блискучими творами О. Троїцький справив величезний вплив на розвиток вітчизняного етюда. Уряд РРФСР, відзначаючи його великі заслуги в галузі шахової композиції, надав О. Троїцькому звання заслуженого діяча мистецтв. Уперше в світі шахового композитора було удостоєно такого високого звання.
О. Троїцькому належить честь створення та розвитку майже всіх основних тем і ідей у сучасному етюді, розробка його теорії.
187
Нічия
1. СЬ4+КрЬЗ! (найкращий відступ).
158
Запитання № 60. Чому чорним невигідно зняти слона? 2. К : £3!! її Ф+ 3. Сеі (що тепер робити чорним? Брати пішака е2 вони не можуть з огляду на 4. К(14+. Залишається спроба ввести ферзя в ігру через поле £2) 3. . . . Ф^2 4. С^З КрсЗ (загрожуючи тепер зіграти 5. . . . Ф : е2) 5. Кр<11, і чорні не можуть посилити свою позицію. Наприклад, 5. . . . ФН + 6. Се1+ КрЬЗ 3. Кр<12, і ферзь не може вирватися з оточення.
Виграш
1. ФЬ2! (цей скромний, на перший погляд, хід створює сильну загрозу: 2. (і4 і далі 3. ФЬ2х. Захиститися ходом 2. ... ФДб чорні не зможуть через 3. К£5+)1. . . . £4 2.(14. Все-таки! Несподівано з’ясовується, що в чорного ферзя немає задовільного відступу. Якщо 2. . . . ФДб (Фе7), то 3. КЇ5+, а після 2. . . . Ф£5 чорні за
кривають вихід королю і дістають мат: 3. ФЬ2х.
Виграш
Білі можуть відразу створити прохідного пішака, зігравши 1. а4, але тоді вони програють: 1. . . . Ьа 2. Ьа Кр^З 3. а4 Ь5 4. а5 114 і т. д. Після 1. Кр : £2 у чорних є порятунок: 1. . . . Кр§5 2. а4 Ьа 3. Ьа Крїб 4. а4 Кре7 5. а5 КрД8 6. аб Крс8, і пішака затримано.
Для виграшу білі створюють перепони на шляху чорного короля: 1. £6! &£ 2. Кр : %2 Кр^4 (тепер король не встигає попасти на с8, чорні намагаються інакше затримати прохідного пішака білих) 3. а4 Ьа 4. Ьа Кр£5 5. а4 Кре5 (чорні мають намір зняти пішака (15 і попасти на поле Ь7, але білі ставлять на шляху чорного короля новий бар’єр) 6. (16! сй 7. сб (1с 8. а5, і білий пішак проходить у ферзі.
В. М. Платов (1881-1952). За
служений лікар РРФСР, кандидат медичних наук Василь Миколайович Платов завоював всесвітню популярність своїми етюдами, що відзначаються красою ідей і вишуканістю форм. Як і О. Троїцький, В. Платов був одним з основоположників сучасного шахового етюда. Більшість композицій він склав у співавторстві з своїм братом М. М. Платовим.
Виграш
1. Сїб (14 2. Ке2! (здається дещо вигадливим: адже простіше було зіграти 2. КЇЗ, якщо білі мають намір виграти ферзя за дві легкі фігури). 2. . . . аІФ 3. Кс!!! (блискучий, абсолютно несподіваний хід! Загрожує мат: 4. С^5х. Якщо 3. . . . Ф : сі, то 4. С&5+, і чорні втрачають ферзя. Відповіддю на 3. . . . Ь6 буде 4. Се5 із загрозою 5. С£4х, а 3. ... Кр(12 програє після 4. КЬЗ+) 3. . . . Фа5 (єдиний захист) 4. С : Й4+
159
Кр : (14 (КрД2) 5. КЬЗ+, і білі виграють.
Запитання №61. Як закінчилась би гра після 3. С : Й4+ Ф : (14 4. К : (14 Кр : Й4?
Етюд братів Платових високо оцінив В. І. Ленін. У листі до свого брата Д. Ульянова він писав: «А ось у «Речи» побачив сьогодні етюд, який розв’язав не одразу і який мені дуже сподобався... Гарна штучка!»
Е. Ласкер писав про твір В. і М. Платових: «Кожний шахіст дістане величезне задоволення від цієї гри. Чому? Чи тому, що виграш досягають, додержуючи якнайсуворішої економії засобів? Чи тому, що фігури чорних, які відзначаються великою рухливістю і опірністю, при всіх спробах, немов якимись чарами, стають жертвами слабких фігур білих? Або тому, що білі будь-що прагнуть уникнути нічиєї? Можливо, але
Нічия
по суті радує нас те, що банальне, звичайне перемагається тут силою мислі».
(див. діаграму № 191)
1. СсІЗ! (щоб відвернути чорного коня з поля с2. Програє 1. КрсЗ через 1. . . . К(13!) 1. . . . К : аЗ 2. Крс2 Ксі (загрожувало 3. Та8х) 3. Т : Ь2 еІФ 4. ТЬ1+ Кра2 5. Таї +! Кр : аі — пат.
Нічия
1. Те8 аЗ 2. Кре4! (несподіваний маневр) 2. . . . еі Ф+ 3. Кр15 (тепер загрожує 4. Т1і8х, наступний хід чорних вимушений) 3. . . . Ф : е8 — пат.
С. Лойд (1841—1911). Відомий американський проблеміст Се-мюель Лойд уславився своїми дотепними задачами. Характерна особливість його композицій полягала в складності і несподіваності розв’язання. Деякі свої задачі проблеміст пов’язував з різними історіями. Ось одна з них.
160
Мат за п’ять ходів
Мат за два ходи
З приводу цієї задачі Лойд розповідав, що в нього був знайомий, котрий твердив, буцімто може проаналізувати будь-яке положення і вказати, яка фігура оголосить мат. Щоб провчити його, Лойд склав цю задачу і запропонував назвати фігуру, яка не зможе дати мат. Знайомий одразу вказав на пішака Ь2. Справді, важко уявити, що саме цей пішак дасть мат королю, який стоїть на Ь1.
Розв’язання: 1. Ь4 Тс5+ (захищаючись від 2. Т£5 Тс5 3. Ьс і 4. ТИ X) 2. Ьс а2 (загрожувало 3. ТЬІХ) 3. сб Сс7 (білі мали намір зіграти 4. Тй5 або 4. Т£5 із загрозою мата. Але чорні парирували ці загрози. Відповіддю на 4. Т£5 буде 4. . . . С£4, а на 4. Т(15 — 4. . . . С : &3, і мат на шостому ході) 4. сЬ і потім 5. ЬаФ (С)Х.
(див. діаграму № 194)
1. Фаі! із загрозою 2. Феїх.
Несподіваний хід білих надає чорному королю ще три поля. 1. . . . Крй2 (е2, 12) 2. Т^2х; 1. . . . Кре4 2. Фа4х.
Мат за два ходи
1. Таб! із загрозою 2. ФИХ;
1. . . . К : £5	2.	С£5х;
1. . . . Кр : £5 2. Т£6х; 1. . . . Т : £5 2. Т : а4х (цей варіант пояснює перший хід білих); 1. . . . Таї 2. Фе4х.
161
ЗАДАЧІ
О. ГУЛЯЄВ
На діаграмах №№ 196—215 вміщено задачі для самостійного розв’язання. В усіх позиціях білі починають і дають мат за два ходи. Спробуйте знайти шлях до мата, не пересуваючи фігур.
Л. КУББЕЛЬ
Л. КУББЕЛЬ
162
В. ШИНКМАН
Б. АВШАРОВ
ф. ПАЛИЧ
М. КОНОНОВ
В. КАЛИНА
Д. БРОНШТЕЙН
163
П. РОМАНОВСЬКИЙ
В. МАЧС
Г. ЗАХ0ДЯК1Н
О. ЯРОСЛАВЦЕВ
С. ПУГАЧОВ
Л, КУББЕЛЬ
164
О. ГАЛИЦЬКИЙ
ЕТЮДИ
На діаграмах №№ 216—225 ви ознайомитесь з етюдами. Приступаючи до їх розв’язання, постарайтеся спочатку проаналізувати позицію і знайти план гри за білих.
О. ТРОЇЦЬКИЙ
Е. ЛІВШИЦЬ
Виграш
О, ТРОЇЦЬКИЙ
В. РУДЕНКО
Виграш
І! 593
165
В. і М. ПЛАТОВИ
Л. КУББЕЛЬ
Нічия
Нічия
Г. КАСПАРЯН
Т. ГОРГІЄВ
Виграш
Виграш
і 66
М БОТВИННИК
П. КЕРЕС
Виграш
Виграш
П. БОНДАРЕНКО
Л ЗАХОДЯКІН
Нічия
Нічия
11*
167
ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДО VIII РОЗДІЛУ
№ 57. 1. . . . Кр : е4 2. СсбХ;
1. . . . С : а4 2. ФбЗх.
№ 58. 2. С : е5+ Кр : е5 3. ФЬ2Х.
№ 59. У першому випадку чорні грають: 1. . . . С33 2. Сс2+ СЇ1, у другому 1.	... Сс2
2. С : с2 Кра2, і ферзь не може попасти на а4.
№ 60. Далі буде: 2. КаЗ+ КрсЗ 3. К : 12 їе 4. Ке4+ КрбЗ 5. КЇ24- КреЗ 6. К§4-{- і чорні повинні або віддати пішака е2, або, захищаючи його, погодитися на вічний шах.
№ 61. Внічию: 5. Кр&4 Кр : 63 6. Кр§5 Кре4 7. КрЬб Крї5 8. Кр : Ь7 Кріб і т. д.
РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ І ЕТЮДІВ
№ 196.1. ФЬІ! Цугцванг. 1. . . .
15 2. КїЗх;1. ...Кре5 2. С§3х;
1. ... Кр?5 (Кр§4) 2. ФЬ4х. № 197. 1. Фі5!Т : 15 2. ТЬ8Х;
1. . . . С : 15 2. ТЬ4х.
№ 198. 1. КрЬІ! Цугцванг.
1. . . . Ф§2 2. ТЬ4х; 1. . . . ф£І+ 2. ТеїX; 1. ... ФЬ64-2. ТЬ4х.
№ 199. 1. Т§4! Цугцванг.
1. . . . С : §4 2. ФЬІХ; 1. . . . Крсі 2. Тс4х; 1. . . . КрЬЗ 2. Ф : ЛХ; 1. . . . КрбЗ 2.
Фе4х.
№ 200. 1. Кр15! Цугцванг.
1. . . . Кр : а52.ФЛХ;1. . . . Крб7 2. Кре5х.
№ 201.	1. ТЛІ Кр : аі
2. Фе2Х; 1. . . . СЬ2 2. Фа4Х;
1. . . . С — будь-який інший хід 2. ФЬІ X .
№ 202. 1. Тс5! із загрозою 2. Фе5 X; 1.	... Кр : с5
2. Ф64х; 1. . . . еб 2. Ф18х;
1. . . . е5 2. Ф : е5х; 1. . . . К65 2. Тсбх.
№ 203. 1. Теї із загрозою 2. Фбіх; 1.	... Кр : еї
2. СсЗХ; 1. . . . Крс2 2. Ф61Х;
1. . . . КрйЗ 2. Фе2х.
№ 204. 1. ТЬ4! із загрозою 2. ФЬбХ; 1. . . . Кр : Ь4 2. ФЬ6х;1. . . . С§6 2. Ф68Х;
1. . . . 14 2. ТЬ5х.
№ 205. 1. Сеі. Цугцванг. 1. ... Кр : ЬЗ 2. Ф&3х; 1.
С : ЬЗ 2. КріЗХ; 1. ... С§2 2. Кр : &2х; 1. . . . §5. 2. ФЬ8х.
№ 206. 1. е4! Цугцванг. 1. . . . Кр : е4 2. ФЗЗх; 1. . . . Крс5 2. ФЬбХ; 1. . . . їе 2. Фс4х.
№ 207. 1. Кїб! із загрозою 2. ТЬ5х; 1. . . . §Ь 2. К : §6х;
1. . . . К§5 2. Т14х; 1. . . . К : 15 2. КІЗХ.
№ 208. 1. ФЬ8! Цугцванг.
1. . . . Ь6 2. Ф : с8Х; 1. • • • Ка7 2. Кс7х; 1.... КЬб 2. Кс5х.
№ 209. 1. Феї! сб 2. Фа5х;
1. . . . еб 2. ФЬ4Х.
№ 210. 1. ФЬ4 із загрозою 2. КсЗх; 1. ... ЬаФ+ 2.
168
КЬ64Х; 1. . . . ЬаК 2. КЬсІх; 1. . . . ЬІК 2. Кесіх.
№ 211. 1. Ф&4! із загрозою 2. Фе2х;1. . . . Фа5+2. <15X;
1. . . . Фе5+ 2. 6еХ; 1. . . . Фс5+ 2. (1сX.
№ 212. 1. Ф£2 із загрозою 2. Ф£5х; 1. . . . С : 63+ 2. Ф£5 X (слон зв’язаний); 1. . . . Кр : а5 2. Фс5х; 1. . . . К -будь-який хід 2. ФЬб X .
№ 213. 1. К£6. Цугцванг. 1.
. . . Кр : £6 2. Ф&7Х; 1. . . . К : £6 2. £4х; 1.	. . . <13
2. ФЬ2х;1. ... К£3 2. К&4Х. № 214. 1. Фаі	із	загрозою
2. Ф : а5х; 1.	.	. .	С : Ь4 2.
2. ФабХ;	1.	.	. .	С : Ь6
2. Фа4х;	1.	.	. .	Кр : Ь4
2. ФЬ2х.
№ 215. 1. С£2! Цугцванг.
1. . . . К§5 — будь-який хід 2. Ф : ЬЗХ; 1. . . . К : £3 2. Себх; 1. . . . Кр : £3 2. Се2Х; 1. . . . Ь2 2. Ф&2х. № 216. 1. К64+ КрЬІ 2. КЬ5 а2 3. КаЗ+ КрЬ2 4. С£6+! Кр : аЗ 5. Саі! Ь5+ 6. КрсЗ Ь4+ 7. Крс4 ЬЗ 8. КрсЗ Ь2 9. С : Ь2Х.
№ 217. 1. Ь7 Тс2+! 2. Кр : с2 §2 3. К62+ КреЗ 4. Ь8С! (якщо 4. Ь8Ф, то чорні рятуються шляхом 4. . . . §1Ф 5. ФЬ6+ Кре2!
6. Ф : §1 — пат!) 4. . . . Кр£ 2 5. Са7+ і білі виграють.
№ 218. 1. С£3 Тс4 2. С65! С : <15 (вимушена відповідь. Якщо 2. . . . Т§4-ЬтоЗ. Кр£8! С : <15
4. 67 Т&8+ 5. Кре7, Т§7+ 6. Крбб або 2. Тс5 3. Себ Та5 4. Кр£6! Та7 5. Сс8 і 6. Креб з нічиєю) 3. 67 Тс7 4. КрЬ8! Т : 67 — пат.
№ 219. 1. еб Та7 2. е7! Се4! (загрожуючи матом у разі 3. е8Ф? ТЬ7 X. Брати пішака не можна через пат: 2. . . . Т : е7 3. К£5+ С : £5 - пат) 3. К£3+! Кр§4 4. Ке5+ Кр£4 (сподіваючись таким чином уникнути вічного шаха і зберігаючи загрозу мата на Ь7) 5. К§6+! С : §6 6. е8Ф С : е8 — пат.
№ 220. 1. Тс8 + К68! (необхідно загальмувати рух пішака 67. Якщо 1. . . . КрЬ7, то 2. К : £7 Т : 67 3. ТЬ8х) 2. Т : 68+ КрЬ7 3. К£7! Т : £7 4. Те8! Т : 67 5. еб! і чорні з зайвою турою програють. Якщо 4. Тс8?, то 4. ... Т : 67 5. еб Т68! з нічиєю.
№ 221. 1. ТЬЗ+ ТЬб! 2. Т : Ь6+ Крс7 3.	С68+ (якщо
З.Теб?, то 3. ... Кр67 з нічиєю) 3. . . . Кр : 68 4. ТЬ8+ Кре7 5. Кр§6, і чорні змушені віддати слона.
№ 222. 1. Є4+ КрЬ4 2. СЬб! Ф : Ь6 (інакше 3. ФЬ2 X) 3. ФЬ2+ Кр§5 4. Ф62+ К£4 5. Ф68Х.
№ 223. 1. КЬЗ! Кр : с4 2. К62+ КрсЗ! (якщо 2. ... КрбЗ, то 3. К : е4 Кр : е4 4. а5 і т. д.) 3. К : е4+ КрЬЗ 4. Ссі! Кр : а4 5. Крс7 Каб+ 6. КрЬб КЬ4 (або 6. . . . КЬ8 7. К£6 і 8.
169
№ 224. 1. Та6+! Ьа 2. Сс2+ Кра5 3. Кс6 + ! йс 4. СЬІ! Кра4 (зняти слона не можна через пат) 5. Сс2+ Кра5 6. СЬІ, і нічия.
КрЬ7, виграючи коня) 7. Кс5х. № 225. 1. &7+ К : &7 (якщо 1. . . . Кр£8, то 2. К§4, напа
даючи на пішака і загрожуючи 3. КЇ6+) 2. Ш7+ КР£8 3. Сс5! Ї1Ф 4. К116+ Крй8 5. Саб!! з нічиєю. Чорні не можуть виграти ні слона, ні пішака через КЇ7 + . Піти конем так само не можна через Се5 + , і слон на полі е5 неприступний.
Р о а д і а IX
ЯК ЗДОБУТИ СПОРТИВНИЙ РОЗРЯД
У Радянському Союзі діє єдина спортивна класифікація, згідно з якою всі організовані шахісти залежно від сили їхньої гри поділені на розряди. Найнижчий — четвертий, далі йдуть третій, другий, перший і розряд кандидатів у майстри.
Крім того, встановлено два найвищих шахових звання: «майстер спорту СРСР» і «гросмейстер СРСР». У міру того, як зростає майстерність шахіста, він може завоювати більш високий розряд, набравши в класифікаційному змаганні необхідну кількість очок.
Класифікаційним є будь-який шаховий турнір, учасники якого зіграли не менше, ніж по десять партій. Таким чином, при грі в одне коло у класифікаційному турнірі повинні брати участь не менше 11 — 12 чоловік, при грі в два кола — не менше 6—7. Виняток роблять лише для командних змагань. Якщо по круговій системі грають вісім команд, то за результатами зустрічі на кожній дошці складається турнірна таблиця, на підставі якої може бути наданий спортивний розряд.
Як організувати класифікаційний турнір? По-перше, записують всіх бажаючих. Не рекомендується залучати велику кількість учасників, бо такий турнір може виявитися занадто тривалим. Якщо записалося більш ніж 22 шахісти, змагання слід проводити в два етапи. Спочатку грають дві півфінальні групи — по 11—14 чоловік, а у фіналі — від кожної групи по 6—7 переможців.
У призначений день відбувається відкриття турніру. Всі змагання проводять за правилами, викладеними в шаховому кодексі СРСР, причому під час гри ніхто з учасників не має права посилатися на незнання його. Тому рекомендується на відкритті турніру зачитати основні статті кодексу. Під час гри найчастіше виникають непорозуміння внаслідок помилкового тлумачення правил (момент здійснення ходу, рокіровка, перетворення пішаків, умови, за яких фіксується нічия, тощо). Всі вони викладені в І розділі «Самовчителя». Про деякі правила, пов’язані з проведенням змагань, ми розкажемо нижче.
171
№№ пп.	Прізвища учасників	1	2	3	4	5
1	Іванов	X				
2	Некрасов		X			
3	Маркевич			X		
4	Сидоренко				X	
5	Карно в					X
6	Максимчук					
7	Шевченко					
3	Шаповалов					
9	Петров				0	
10	Голиков			1		
11	Мороз		*/.			
12	Кулик	1				
6	7	8	9	10	11	12	Кількість очків	Місце
						0		
					’/«			
—		*/а	1	0	—		—	
X	0							
1	X	X	X					—
		—	—	X	X	X	—	—
в якому беруть участь 12 чоловік. Той, чий номер стоїть першим, грає білими.
Якщо немає такої таблиці, то дізнатися, хто яким кольором грає, можна в інший спосіб. Для цього складають номери учасників. Якщо сума парна, той, у кого більший номер, грає білими; якщо непарна,— білими грає той, у кого номер менший. У турнірі, таблицю якого ми навели, Іванов грає білими з Некрасовим і чорними з Шевченком. Петров гратиме чорними з Максимчуком і Ша-поваловим і т. д.
10, 4-9,	5 — 8,	6 — 7
5, 10 — 4, 11—3,	1-2
11, 5 — 10, 6-9,	7 — 8
6,	11—5,	1—4,	2-3
1,	6 — 11, 7 — 10, 8 — 9
7,	1—6,	2 — 5,	3	—	4
2,	7 — 1,	8 — 11, 9 — 10
8,	2-7,	3 — 6,	4	—	5
З, 8 — 2,	9 — 1, 10 — 11
9,	3-8,	4 — 7,	5 — 6
4,	9 — 3, 10 — 2, 11—1
Це правило не поширюється на учасника, прізвище якого стоїть останнім в турнірній таблиці, в разі, коли він має парний номер. Він гратиме чорними з усіма шахістами, прізвища яких зазначені у верхній половині таблиці і білими — з тими, хто записаний в нижній половині. Якщо ніхто з учасників не мав спортивного розряду, всім, хто набрав не менше 60% очок, надається IV спортивний розряд. У турнірі, де грають шахісти
На відкритті турніру визначають дні і години гри. Змагання новачків не слід проводити частіше ніж 2—3 рази на тиждень. Тур може тривати 2—3 години. Після того як розв’язано всі організаційні питання, проводять жеребкування. Від нього залежить, хто з ким в якому турі зустрічається і фігурами якого кольору грає. Відповідно до витягнутих номерків записують прізвища учасників у турнірну таблицю, де відзначають результат кожної партії (виграш — 1, програш — 0, нічия — 1І^. Ось зразок турнірної
І тур	1 — 12, 2 — 11, 3-
II тур	12 — 7	8 — 6, 9 —
ПІ тур 2-12, 3 — 1,	4 —
IV тур 12-8,	9-7, 10 —
V тур 3-12, 4-2,	5 —
VI тур 12 — 9, 10-8, 11 — VII тур 4 — 12, 5 — 3,	6 —
VIII тур 12 —10, 11 —9,	1 —
IX тур 5-12, 6-4,	7 —
X тур 12 — 11, 1-10, 2 — XI тур 6 — 12, 7 — 5,	8 —
таблиці з результатами гри у першому турі (див. стор. 172). З цієї таблиці видно, що Кулик виграв у Іванова, Голиков — у Маркевича, Шевченко — уМак-симчука, Сидоренко — у Петрова, а партії Карпов — Шапова-лов і Некрасов — Мороз закінчилися внічию.
Щоб визначити, хто з ким, в якому турі і фігурами якого кольору грає, користуються спеціальними таблицями. Наводимо зразок такої таблиці для турніру,
173
IV розряду, для одержання III розряду треба набрати 75% очок або зайняти перше місце. Такий самий порядок одержання II і І розрядів.
Якщо у змаганні беруть участь шахісти різних розрядів, то спочатку визначають коефіцієнт турніру, а потім за спеціальними класифікаційними таблицями встановлюють норму очок для одержання того чи іншого розряду.
Коефіцієнт турніру виводять так. Множать показник розряду на кількість учасників, що мають цей розряд, потім складають здобутки і одержану цифру ділять на загальну кількість учасників. Якщо в турнірі грають шахісти, котрі не мають розряду, їх показником вважають цифру 5.
Припустімо, в турнірі беруть участь два шахісти II розряду, чотири — III, п’ять — IV і троє
Класифікаційна таблиця
не мають розряду. Множимо, як зазначено вище: 2x2 = 4; 4 X 3 = 12;	5 X 4 = 20;
З X 5 = 15. Складаємо одержані цифри: 4 + 12 + 20 + 15 = — 51. Ділимо на загальну кількість учасників — 51 : 14 = = 3,64. При діленні після коми до уваги беруться два знаки; якщо третій знак дорівнює 5 або більшому числу, то до другого знаку додається одиниця.
Встановивши коефіцієнт, ви зможете визначити за класифікаційною таблицею, що в цьому турнірі для одержання II розряду необхідно набрати 68% очок, а для III розряду — 44%. Примітка. При коефіцієнтах турніру від 2,00 до 3,00 або 3,00 до 4,00 слід у першому розділі знайти рядок з відповідним числом після коми. Тоді у другому і третьому стовпчиках визначаються норми відповідно для II і III або для III і IV розрядів.
Розділ перший			Розділ другий	
Коефіцієнт турніру	Розряди		Коефіцієнт турніру	Розряд IV (В %)
	І (в %)	II,III (В %)		
1,00	50	ЗО	4,00	50
1,01 — 1,10	53	32	4,01 — 4,10	51
1,11 — 1,20	55	34	4,11 - 4,20	52
1,21 - 1,30	58	36	4,21 — 4,30	53
1,31 — 1,40	60	38	4,31 — 4,40	54
1,41 - 1,50	63	40	4,41 — 4,50	55
1,51 - 1,60	65	42	4,51 — 4,60	56
1,61 — 1,70	68	44	4,61 — 4,70	57
1,71 — 1,80	70	46	4,71 — 4,80	58
1,81 — 1,90	73	48	4,81—4,90	59
1,91—2,00	75	50	4,91 — 5,00	60
174
Спортивний розряд можуть одержати і переможці конкурсів на розв’язання шахових задач та етюдів. III розряд надається за розв’язання всіх завдань в обласних і міських конкурсах (за умови, що в них представлено не менше 10 композицій) або не менше 80% завдань у всесоюзних і республіканських конкурсах. IV розряд надається за розв’язання не менше 80% композицій в обласних і міських або 60% — у всесоюзних і республіканських конкурсах. Завоювавши у конкурсі розряд, шахіст може включитися у змагання за шахівницею.
На закінчення ознайомимо вас з деякими правилами змагань. Чимало цих правил пов’язано з шаховим годинником. Він має два механізми, з’єднаних так, що вони йдуть поперемінно. Шахіст, зробивши хід, натискує кнопку, його годинник негайно зупиняється, і починає працювати годинник суперника. Такий роздільний контроль дає змогу з цілковитою точністю визначити, як шахісти витрачають свій час для обдумування ходів.
Обом суперникам надається однаковий час. Звичайно це 21/2 години на 40 ходів або 2 год. на 32 чи на 36 ходів і далі відповідно 16 чи 18 ходів на годину з нагромадженням часу. Шахіст може обдумувати один хід цілу
годину, але він зобов’язаний укластися в контрольний час. Якщо він не встигне зробити всіх ходів, йому буде зараховано поразку. На кожному циферблаті шахового годинника над цифрою 12 висить контрольний прапорець. Коли він падає, суддя за записом партії перевіряє, чи зроблено обов’язкову кількість ходів, і якщо один з партнерів прострочив час, зараховує йому програш. Шаховий кодекс СРСР передбачає ряд правил турнірної гри з годинником. Але оскільки турніри по-чаткуючих шахістів звичайно проводять без годинників, ми цих правил не торкатимемось. Якщо час, відведений для гри, минув, а партію не закінчено, її слід відкласти. На лицьовій стороні конверта записують прізвища партнерів і позицію у момент, коли партію відкладено. Потім один з шахістів записує повного нотацією свій «секретний» хід і запечатує його в конверті, що зберігається в судді. В день догравання відкладених партій конверт розкривають у присутності обох суперників, і партія триває далі. У турнірі, де немає контрольного годинника, хтось з учасників, не бажаючи здавати партію, іноді починає зволікати час, подовгу обдумуючи очевидний хід. Суддя має право зробити попередження такому шахістові і, якщо воно не допомо
175
же — зарахувати йому поразку чи навіть позбавити права надалі виступати в цьому турнірі. Якщо шахіст вибув із змагання, зігравши не менше половини партій, учасникам, з якими він не встиг зустрітися, зараховують перемоги, але в таблиці замість одиниць і нулів ставлять плюси чи мінуси. Якщо учасник вибув, зігравши менше половини всіх партій, його результати анулюються і відповідну графу у турнірній таблиці викреслюють. Незакінчені партії учасника, що вибув, входять у число зіграних. У цьому разі результат присуджують на підставі відкладеної позиції. Під час змагань учасникам забороняється радитися з приводу виниклої позиції, зазирати у книги або шахові записи, вказувати або чіпати поля дошки, щоб полегшити собі розрахунки варіанта, заважати суперникові обдумувати ходи.
Порушникові цих правил суддя може зарахувати поразку.
Кожний шахіст зобов’язаний доводити турнір до кінця і підкорятися рішенням судді. Пам’ятайте, що турнір є основним видом шахових змагань. Тут ви перевіряєте свої знання, тут формується стиль гри, виховуються якості спортсмена — витримка, сила волі, кмітливість.
* *
*
Ця книжка дасть вам можливість зробити тільки перші кроки у вивченні шахів. Згодом ви ознайомитесь з іншими книгами, присвяченими різним питанням шахової теорії і практики, і кожна з них відкриватиме перед вами нові горизонти, красу і невичерпну мудрість цієї стародавньої і вічно молодої гри, сприятиме підвищенню вашої майстерності.
Бажаємо вам успіху на цьому шляху!
СЛОВНИК ШАХОВИХ ТЕРМІНІВ
Тут коротко розтлумачено деякі терміни, що зустрічаються в шаховій літературі.
Альтернативний сеанс — сеанс одночасної гри, що його проводять два чи більше шахістів, котрі роблять ходи по черзі, не радячись між собою, що значно ускладнює завдання сеансерів і полегшує гру їхнім суперникам.
Аналіз — розбір позиції, який дає можливість оцінити положення, що склалися.
«Близнята» — шахові задачі, що зовні дуже схожі одна на одну, але відрізняються за змістом.
Блискавична гра — спосіб гри, при якому обидві сторони зобов’язуються робити ходи майже моментально. Блискавична партія, що її грають з годинником, триває звичайно 10 хвилин, незалежно від кількості ходів.
Блокада пішака — гальмування пішака супротивника пішаком чи фігурою. Варіант — ряд ходів, логічно пов’язаних між собою.
«Вилка» — одночасний напад пішака на дві фігури.
Висяче положення — нетривке положення, коли все наче «висить на волосинці». Цей вираз застосований не тільки щодо позиції в цілому, але й до окремих фігур.
Відсталий пішак — пішак, що знаходиться позаду інших пішаків того ж самого кольору, розташованих на суміжних вертикалях. Такий пішак звичайно потребує захисту і тому часто є об’єктом атаки.
Гра «всліпу» — спосіб гри, коли шахіст веде партію по пам’яті, не вдаючись до фігур і шахівниці. Гра «всліпу» не вносить у зміст шахової боротьби ніякого нового творчого моменту і в той же час пов’язана з великим нервовим напруженням, що дуже негативно відбивається на здоров’ї. Саме тому в нашій країні її заборонено.
Демаркаційна лінія — лінія між 4-ю і 5-ю горизонталями.
Діаграма — друковане чи рукописне зображення якоїсь позиції.
Етюдист — автор шахових етюдів.
Композитор — автор шахових задач і етюдів.
Коректний — правильний в усіх варіантах. Цей термін застосовують як щодо комбінацій, дебютів, так і окремих ходів.
177
Маневр — ряд ходів, спрямованих на посилення позиції або досягнення матеріальної переваги шляхом переведення фігур на кращі місця.
Матова сітка — дуже невигідна позиція короля на невеликій атакованій і незахшценій ділянці шахівниці, з якої він не може вийти.
Мініатюра — шахова задача (етюд), у початковій позиції якої кількість фігур не перевищує семи.
Олімпійська система — система, при якій той, хто програв, вибуває з дальшого розиграшу. Звичайно застосовується у командних змаганнях.
Поля відповідності — поля, що їх повинен займати король тієї сторони, котра захищається (залежно від того, на яке поле йде король суперника). Поля відповідності відіграють велику роль у пішакових закінченнях з нерухомими або такими пішаками, що їх невигідно просувати.
Проблеміст — автор шахових задач.
Проміжний хід — випад, що його роблять у проміжку між ходами якоїсь комбінації для посилення свого становища. Проміжний хід може мати на меті і атаку, і захист.
Прохідний пішак — пішак, перед яким ні на тій вертикалі, де він розташований, ні на обох сусідніх немає супротивних пішаків.
Спертий мат — один з видів мата, при якому свої ж фігури позбавляють короля всіх полів для відступу.
Темп — одиниця шахового часу, що дорівнює одному ходу. Виграти темп означає — зробити за однакову кількість ходів на один корисний хід більше, ніж зроблено суперником. Втратити темп означає — зробити безцільний хід. Фіанкетто — фланговий розвиток слона на &2 або на Ь2 за білих і відповідно &7 чи Ь7 за чорних.
ФІДЕ — Міжнародна шахова федерація. Членами ФІДЕ є шахові організації багатьох країн. Шахова організація СРСР вступила до ФІДЕ у 1947 році. Фора — гра без пішака чи якоїсь фігури з метою встановлення відносної рівності сил при зустрічі шахістів різної кваліфікації. Прийняття фори мало сприяє творчому зростанню шахіста.
Форсувати — змусити. Під «форсованим продовженням» мають на увазі варіант, в якому одна з сторін робить вимушені ходи.
Цейтнот — брак часу для обдумування ходів (коли гра проводиться з годинником). Трапляється у тих випадках, коли один з партнерів, (чи обидва) витратили багато часу на обдумування.
178
ЗМ І с т
8 8?
Вступ........................................... З
Розділ І. Основні правила шахової гри........... 5
Розділ II. Найпростіші закінчення партій
Розділ III. Основи стратегії і тактики
Розділ IV. Дебют............................... 86
Розділ V. Шлях до вдосконалення шахіста ... 110
Розділ VI. Короткий нарис історії шахів .... 116
Розділ VII. Партії.............................129
Розділ VIII. Про шахову композицію.............151
Розділ IX. Як здобути спортивний розряд ... 171
Словник шахових термінів ......................177
179
А Л ХАВИН
Самоучитель шахматной игрьі
(на украинском язнке)
Редактор Ю. М. Л а з а р е в. Редактор видавництва П. Воробйов. Техредактор І. О. Є рь о м і на. Художник В. М. Ф л а к с. Коректор О. О. Мельниченко.
БФ 08502. Замовлення № 593. Тираж 32000. Підписано до друку 8ДУ—1968 р. Формат 60х84'/іб. Обл.-видави. арк 9,29. Папір № 2., друк. арк. 11,25, умови, друк. арк. 10,25.
Ціна 28 коп.
Віддруковано з матриць Київської книжкової фабрики № 1 вул. Довженка, 5 в Білоцерківській книжковій друкарні Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР, вул К Маркса, 4. Зам. 315.