ШТУРМ
КОРОЛІВСЬКОЇ
ФОРТЕЦІ
Б. Ф. БАРАНОВ
ШТУРМ
КОРОЛІВСЬКОЇ
ФОРТЕЦІ
КИЇВ
«РАДЯНСЬКАШКОЛАї
1982
75.581
Б24
Перекладено за виданням: Б. Ф. Баранов. Штурм королевской кре-
пости. (Библиотечка шахматиста). 2-е издание, исправленное и дополнен-
ное. М., Физкультура и спорт, 1981.
Переклала з російської О. /. Шевченко.
БАРАНОВ Б. Ф. Штурм королевской крепости. — К.: Рад. школа,
1982. —63 с. — 25 к. 155000 зкз. 4202000000.
Атака на короля — наиболее действенньїй и в то же время наиболее
ответственньїй вид атаки. Чтобьі добиться цели, приходится подчас бросать
в бой все сильї, не считаясь с потерями, — ведь успех в конечном итоге
оправдьівает любьіе жертвьі.
В брошюре рассказьівается о методах атаки в разньїх ста днях шахматной
партии. Особое внимание уделяется атаке в середине игрьі.
Дополнения к новому изданию сделал мастер Я. И. Нейштадт.
Рассчитана на широкий круг любителей шахмат.
- 4202000000— 381
М210(04) — 82
354 — 82
©Издательство «Физкульту-
ра и спорт>. 1981; переклад
©на українську мову «Ра-
дянська школа>, 1982.
ФУНДАМЕНТ АТАКИ
Стрімкі атаки, ефектні комбі-
нації прикрашають партію. Проте
атака не виникає сама по собі.
Для її успішного проведення не-
обхідна тривала, кропітка, часом
«нудна» підготовча робота. І лише
надійний позиційний фундамент
може забезпечити успіх.
Ще В. Стейніц говорив, що
рівні позиції мають однакові мож-
ливості, і коли з обох боків ве-
деться точна гра, знову виника-
ють положення рівноваги. Отже,
зрозуміло: перш ніж переходити
у вирішальний наступ, потрібно
досягти якихось переваг. Необ-
грунтована, передчасна атака при-
речена на провал.
У чому полягають ці переваги?
Насамперед у кращому розвитку
бойових сил, в оволодінні просто-
ром і відкритими лініями, у пере-
вазі в силах на головній ділянці
бойових дій, у створенні послаб-
лень у таборі суперника.
Сильний шахіст ніколи не роз-
почне атаки, якщо не може побу-
дувати її на міцній позиційній
основі. А підготовка, вибір на-
пряму атаки вимагає часом біль-
шого мистецтва, ніж проведення
самого штурму. Тому досить чіт-
кий колись поділ шахістів на по-
зиційних і комбінаційних став
дуже умовним. Досягти вищого
рівня може лише той, хто воло-
діє всім арсеналом сучасних спо-
собів ведення шахового бою.
Інакше кажучи, сильний шахіст
повинен бути універсалом.
Розвиток сил
Одне з основних завдань, яке
має ставити перед собою шахіст,—
це найшвидший розвиток фігур.
Проте розвиток не повинен бути
самоціллю, розміщення фігур слід
підкорити задуманому плану.
Обираючи поля для фігур, треба
прагнути до максимальної актив-
ності, гармонійної взаємодії всіх
сил. Той з партнерів, кому вда-
сться випередити другого в роз-
витку, захоплює ініціативу, ство-
рює необхідні передумови для
організації наступу.
Порушення принципів гармо-
нійного розвитку, скажімо, не-
одноразові пересування тієї самої
фігури в дебюті в погоні за ма-
теріальними надбаннями у той
час, коли суперник увів у бій
кілька фігур, як правило, при-
зводить до сумних наслідків.
Таких прикладів можна навести
безліч.
Почнемо з найгрубішого пору-
шення принципу розвитку, вна-
слідок якого прийшла справед-
лива відплата.
Захист Каро-Канн
Новацький	Сулик
Гданськ, 1956
1. е2—е4 с7—сб 2. КЬІ—сЗ
(17—(15 3. Кбі—ЇЗ Сс8—£4. 4.
Ь2—ВЗ С£4: ЇЗ 5. <М1: ЇЗ е7—еб
6. (12—(14 (15:е4 7. КсЗ : е4
Ф(18: (14 8. СП—йЗ К£8—16
9. Ссі—еЗ Фй4:Ь2 10. 0—0
КЇ6:е4 11. СйЗ:е4.
Забравши два пішаки, чорні
втратили кілька темпів. У грі вони
мають тепер тільки ферзя (якому
ще треба повернутися до свого
табору), решта фігур — на первіс-
них позиціях.
11. . .ФЬ2—Ї6 12. ФЇЗ—£3
КЬ8—аб (дещо настирніше
12. . .КЙ7) 13. Таї—Ь1 ФЇ6—е7
14. ТЇ1— аі £7—£б (погано, як
З
з рештою, і все інше) 15. СеЗ—$5
17—16 16. Ф§3—ІЗ! Кре8—17.
Якщо 16. . то 17. Т :Ь7І
17. С§5 : 16! Фе7 : 16	18.
Таї—67 + СЇ8—е7 19. Т67: е7 + !
Чорні здалися. На 19...Кр:е7
іде 20. Т :і>7+, забираючи потім
ферзя. Чорні безнадійно відстали
в розвитку і, по суті справи, не
виявили ніякого опору.
Прийнятий ферзевий гамбіт
Яновський	Шалопп
Нюрнберг, 1896
1. 62—64 67—65 2. с2—с4
65:с4 3. К§1—ІЗ с7—с5 4.
е2—еЗ с5:64 5. еЗ:64 Сс8—£4
6. СН:с4 е7—еб 7. Ф61—а4+
КЬ8-с6.
8. КІЗ—е5! Ф68:64 9.
Ке5:с6 Ф64—е4+ 10. Ссі—еЗ
Ь7: сб.
Чорні помітно затримались із
розвитком. Не гаючи часу на
захист пішака §2 (11. 0—0), білі
здійснюють тактичний удар на
тему перекриття.
11. КЬІ—сЗ	Фе4 : §2.
12. Сс4—65! (відкриває доступ
до пункту сб) 12. . .е6:65 13.
Фа4:с6+ Кре8—68 14. Фсб :
а8+	Кр68—67 15. Фа8—Ь7 +
Кр67—еб 16. ФЬ7—с6+ С18—66
17. СеЗ—14!
Змушує капітулювати, бо на
17. . ,Ф : Ь1+ 18. Кр62 Ф : аі
іде 19. Ф : 66+, 20. Фе5+ і
21. Ф§5х.
Захист Каро-Канн
Ботвинник	Шпільман
Москва, 1935
1. е2—е4 с7—сб 2. с2—с4
67—65 3. е4: 65 сб : 65 4. 62—64
К§8—16 5. КЬІ—сЗ КЬ8—сб
6. Ссі—§5 Ф68—Ь6 7. с4 : 65
ФЬ6:Ь2 8. Таї—сі! Кеб—Ь4
9. КсЗ—а4 ФЬ2: а2 10. СЇ1 — с4
Сс8—§4 11. К§1—ІЗ. Чорні зда-
лися. Після 11. . ,С : 13 12. §1 ФаЗ
13. ТсЗ вони мають великі втрати.
Чорні зробили три ходи фер-
зем, білі одночасно майже за
КОЖНИМ ХОДОїМ уводили в гру нову
фігуру. До чого це призвело, ви
бачили.
4
Ферзевий гамбіт
Бейлін
Липницький
Рига, 1950
1. <12—<14 К£8—Г6 2. К£1-ЇЗ
е7—еб 3. с2—с4 <17—<15 4.
Ссі—§5 Ь7—Ь6 5. С§5: Ї6 <М8: Ї6
6. КЬІ—сЗ СЇ8—Ь4 7. <М1—а4+
КЬ8—сб 8. КІЗ—е5 Сс8—<17
9. Ке5:с6
На 9. К: <17? у розпоряджен-
ні чорних був сильний проміжний
хід 9. . .Ф: 141 з нападом на пункт
сЗ. Після 10. Фс2 Ф:с4 кінь 17
втрачався, і білі залишалися без
двох пішаків.
9. . .СЬ4:сЗ+ 10. Ь2:сЗ
С<17: сб 11. Фа4—ЬЗ <15:с4 12.
ФЬЗ:с4 0—0 13. 12—ЇЗ еб—е5
14. <14—<15 Сс8—<17 15. Фс4:с7.
Дебют склався на користь чор-
них, які досягли певної переваги
в розвитку. Забравши пішака, білі
припустилися великої помилки,
після якої тура а8 ефективно
вступає до гри.
15. . .е5—е4! 16. Таї—сі
Та8—с8! 17. Фс7 : 17.
17. . .е4—еЗ!
Просування центрального пі-
шака паралізувало весь королів-
ський фланг білих. Загрожує
18. . .Ф<141
18. Ф<17—а4.
На 18. Ф:Ь7 Т:сЗ 19. Ф Ь2
І. Липницький підготував
19. . .Тіс8 20. Т:сЗ Т:сЗ із
страшною загрозою 21. . .ТЬЗІІ
18. . .Тс8 : сЗ 19. Тсі— <11
ТГ8—с8 20. 22—£3 Тс8—сі
21. СЇ1—ЬЗ Тсі: <11+ 22. Фа4:<11
ФЇ6—сЗ+ 23. Креї— її ФсЗ—<12
24. КрП—Є2.
Лише тепер білі звільнили
туру. Але це вже не допомагає.
Після 24. . .Тс8—сії їм довелося
здатися (25. Ф:с1 Ф:е2+ 26.
Кр£І Ф12х; 25. Ф:<12 еф.
Чорні, після пожертвування
слона <17, мали перевагу в силах
на вирішальній ділянці бою.
Завершуючи розмову про зна-
чення швидкого розвитку, що є
однією з прописних істин шахо-
вої стратегії, наведемо один де-
бютний варіант, у якому погоня
за матеріальними надбаннями
зашкодила розвитку і була на-
лежно покарана.
Цей варіант був проаналізо-
ваний ще в XVII столітті італій-
цем Д. Греко і ввійшов до всіх
підручників: 1. е2—е4 е7—е5
2. К£1— ІЗ КЬ8-с6 3. СЇ1—с4
СЇ8—с5 4. с2—сЗ К§8—Ї6 5.
<12—<14 е5:<14 6. сЗ: <14 Сс5—Ь4 +
7. КЬІ—сЗ КЇ6: е4 8. 0-0
Ке4: сЗ 9. Ь2: сЗ СЬ4: сЗ? (пра-
вильно 9. . .<15) 10. Ф<11— ЬЗ
СсЗ: аі?
Нині кожний шахіст, обізна-
ний з основами дебютної теорії,
знає, що чорним слід грати:
10. . .<15 і на 11. С:<15 — рокіру-
ватися.
11. Сс4:Т7+ Кре8—Ї8 12.
Ссі—£5 Кеб—е7.
(Див. діаграму 5).
13. КЇЗ-е5 Саі :<14	14.
СЇ7—£б <17—<15 15. ФЬЗ—13+
Сс8—Ї5 16. С£б:І5 С<14:е5 17.
СЇ5—е6+ Се5—16 18. С§5:Ї6
87: Ї6 19. ФЇЗ:Ї6+ Крї8—е8
20. ФЇ6-Ї7Х,
5
Центр
Центром прийнято вважати
район шахівниці, що охоплює
поля е4—е5—д5—с!4. Інколи
говорять про так званий роз-
ширений центр — квадрат, обме-
жений полями сЗ—ІЗ—16—сб.
Цілком зрозуміло, що фігура,
яка знаходиться на центральному
полі, може розвинути більшу ак-
тивність, ніж та, що стоїть на
краю шахівниці. Тому боротьба
за центр — першочергове і ва-
жливе завдання.
Залежно відрозміщення піша-
ків на центральних полях роз-
різняють види пішакового центру.
Відкритий центр
Коли пішаків у центрі немає,
виникає фігурна гра, причому, як
правило, вона набуває стрімкого
характеру. Боротьба за центральні
поля поєднується із своєчасною
перестановкою основних сил на
важливішу чи вразливішу ділянку.
Розглянемо такий приклад, взя-
тий з партії Гуфельд — Балитинов
(напівфінал першості СРСР, 1963).
Наочно сцену боротьби за
центр показують попередні ходи:
1. е4 е5 2. КІЗ Кеб 3. СЬ5 Сс5
4. сЗ КЇ6 5. (14 ей 6. е5 Ке4
7. 0—0 (15 8. есі 0—0 9. (1с Ф: с7
10. сй Т(18 11. Фс2! К: (14 12.
К : (14 Т : (14.
6
Як бачите, білі не досягли
переваги в розвитку. Мета їх була
інша — заманити ворожі фігури
на невдалі позиції і, вчинивши
напад на ці фігури, дістати тем-
пи, необхідні для завершення
розвитку, а потім створити загрози
королю.
13.	Ссі—еЗ	Т(14—Ь4
14.	СЬ5—(13	Фс7—е5
Очевидно, єдина можливість
врятувати обидві атаковані фігури.
15.	С<13 : е4 Сс5:еЗ
Знову не видно іншої відпо-
віді.
16.	КЬІ-сЗ!
Важливий момент. Білі не по-
спішають з виграшем пішака Ь7,
а, розвиваючи фігури, нарощують
свою силу наступу.
16.	...	СеЗ—(14
17.	ТІЇ—еі!
Головне — максимальна актив-
ність фігур!
17.	...	Фе5—а5
18.	Фс2—(13	Сс8—еб
Не	годилось	18.	. .С ; сЗ	з
огляду	на 19. С : Ь7+	і 20. Те8х
або 20. Фсібх.
19.	а2—аЗ ТЬ4—с4
Досі білі додержували прин-
ципу: загроза сильніша її вико-
нання. Вони зручно розмістили
всі фігури, заманили чорну туру
на невдалу позицію і тепер заби-
рають пішака, а потім знищують
єдиного захисника безталанної
тури.
20.	Се4 : И7+	Кр£8—Ь8
21.	Теї : еб! 17 : еб
На 21. . ,Т : сЗ достатньо 22.
Ьс С: сЗ (22. . .Ф : сЗ? 23. Тееі)
23. ФЬЗ їе 24. С§6+ Кр§8 25.
Ф : еб+ КрЬ8 26. Теї.
22.	ФОЗ : с4 С04 : сЗ
23.	сь7—азі . . .
Цілком можливо, що вигра-
вало і 23. Ф : сЗ Ф : сЗ 24. Ьс,
але білі прагнуть зберегти атаку.
Різнокольорові слони лише сприя-
Білі не поспішають — вони
ють наступу.
23.	...	СсЗ : Ь2
24.	Таї—Ь1	СЬ2—16
25.	Фс4 : еб	Фа5—Ь5
Загрожувало 26. ФЬЗ+ і 27.
Сс4+ з матом.
26.	ТЬІ—Ь5
Можливо, ще простіше 26.
Т:Ь7.
26.	... ФЬ5—014-
27.	СОЗ—11 Та8—18
28.	ТЬ5—15 КрЬ8—Ь7
29.	£2—§3 ТЇ8—08
ЗО.	Кр£1— §2 КрЬ7—£б
31.	Т15—Ь5 Ф01—07
32.	Феб—е44- Крйб—Ь6
Якщо 32. . .Крї7, то 33.
Сс44- Кр18 34. ТЬ5.
33.	ТЬ5—Н54-.
Чорні здалися в зв’язку з не-
минучим матом.
Рухливий центр
Рухливим називають такий
центр, коли центральні пішаки
(два чи один) не зустрічають на
своєму шляху перешкод і можуть,
просуваючись, створити перед-
умови для вирішального наступу.
Керес — Файн (Остенде, 1937).
Білі мають у центрі два пішаки
проти одного, що дає їм у потріб-
ний момент можливість ходом
е4—е5 або 04—05 розпочати
атаку.
14. ТИ—еї
закріплюють пішака в центрі,
збільшуючи цим свої потенціальні
можливості. Перед тим як пере-
йти до активних операцій, треба
максимально зміцнити позиції
фігур.
14.	...
15.	Сс4—ЬЗ
16.	Ф02—14
17.	Ф14—Ь4
18.	Теї—еЗ
Та8—с8
К07—16
Ф08—с7
ТЇ8—08
Важливий момент. Цей план
зрештою привів до мети завдяки
помилці чорних. Але чи потрібно
зволікати? Рішуче 18. е5! вело
до очевидної переваги.
Після звичайного 18. . .К05
білі ходами 19. К§5 Ь6 20. Ке4
КсЗ (загрожувало 21. К06 і 21.
ТОЗ) 21. К16 4-здобували дуже
сильну атаку.
Не годилося 18. . .С : 13, зва-
жаючи на 19. еї С : 01 20. Ф§5
Крї8 21. Ф: §7+ Кре8 22. Т: е64-,
а на випадок 18. . .К07 19. К§5
КГ8 20. Ке4 (можливо і 20. ТеЗ)
20. . .С : е4 21. Ф : е4 білі збе-
рігали позиційну перевагу.
Тепер чорні використовують
повільність суперника і почина-
ють зустрічний пішаковий наступ,
одночасно забезпечуючи ферзю
важливе поле Ь6.
18.	...	Ь6—Ь5!
19.	ТОЇ—еї	а7—а5
Неточність. Сильніше було
19. . .Ь6, і якщо 20. §4, то
7
20.	. ,Ф14. Нічого не давало і 20.
(15 з огляду на 20. . .е<121. е5 Ке4.
Білим, очевидно, довелося б по-
вернутися до плану з 20. е5, але
це вже не так добре, як раніше:
20. . .К(15 21. Те4 Фе7, і чорні
повинні відбити атаку, зберігши
позиційну перевагу.
20.	а2—а4	Ь5—Ь4?
Звичайно, створити прохідного
пішака під захистом спокусливо.
Проте позиція вимагала іншого
розв’язку — у першу чергу потріб-
но було забезпечити себе від
прориву в центрі і наважитися
на 20. . .Ьа 21. С:а4 Ь6 з дея-
кою перевагою чорних. Очевидно,
чорні не хотіли ослабляти пози-
цію короля, інакше не пояснити,
чому Р. Файн уперто не зважав
на хід Ь7—116.
21.	(14— <15!	еб : (15
22.	е4—е5!
І лише відібравши в чорних
фігур поле (15, білі здійснюють
свою основну загрозу і перехо-
дять до атаки. Не годиться тепер
22. . .Ке4 з огляду на 23. еб Те
24. Т : е4 (іе 25. К§5, і на 25...ФсЗ
білі могли продовжувати наступ
ходами 26. С : е6+ Кр18 27. ТІЇ.
22.	...	К16-(17
23.	КІЗ-й5	К(17—18
Настирніше 23. . .Ь6, хоч
атака білих після 24. еб Ь§ 25.
еї+ Кр : 17 26. Те7+ дуже не-
безпечна.
24.	Кбб : Ь7	К18 : Ь7
25.	ТеЗ—ЬЗ	Фс7—сі
Дотепно, але недостатньо.
Наступ білих розвивається швид-
ше.
26.	ФЬ4 : Ь7+ Кр§8-18
27.	ТЬЗ—еЗ д5—(14
28.	ФЬ7—Ь8+ Крї8—е7
29.	ФЬ8 : й7 Тс18—18
ЗО.	Ф§7—16+ Кре7—е8
31. е5—еб!
Чорні здалися.
Цікавий приклад, що демон-
струє силу рухливих пішаків у
центрі і одночасно показує, як
важливо вміло вибирати момент
для їх просування.
Мойсєєв — Лучинкін (чемпіо-
нат Москви, 1979). Може склас-
тися враження, що королівський
фланг чорних у безпеці. Але це
не так.
17.	12—13
Білі відкривають вертикаль «1»
(слон націлений на 17!). Одно-
часно вони активізують пішака
«е», який відтісняє захисників
королівського флангу.
17.	. . .	е4 : 13
18.	Фе2 : 13	К(17—16
Невеличкий тактичний нюанс:
чорні не могли грати 18. . .Ф: еЗ+
з огляду на 19. Ф:еЗ Т : еЗ 20.
Т : 17 КрЬ8 21. СЬ5.
19.	еЗ—е4	Сс8—£4
Слон поспішає на захист.
20.	ФІЗ-бЗ	С£4—Ь5
21.	е4—е5	КТ6—гі7
22.	КЙ2—е4
Під прикриттям сильного
рухливого центру білі здійснили
вигідний маневр. Кінь візьме те-
пер активну участь в атаці.
22.	...	С55—£б
23.	Ке4—£5	Те8—18
24.	е5—еб!	. . .
Не маючи перешкод на своєму
шляху, пішак «е» теж іде в на-
ступ.
24.	...	Кс17—е5
Тактичним ходом чорні праг-
нуть захистити пункт 17. Якщо
зараз 25. <іе, то 25. . .Фс5+ і
26. . .Ф:с4.
25.	еб:І7+	Кеб :17
26.	Таї—еі	. . .
У районі атаки білі мають
вирішальну перевагу в силах.
26.	...	Фе7—(17
27.	Ф£3—54	. . .
Ударом на 17 білі загрожують
відволікти слона, який захищає
пункт 57. Задовільного захисту
вже немає.
27.	...	ТЬ8—е8
Чорні сподівалися, що удар
на 17 тепер знешкоджений...
28.	ТИ : 17!	Т18 : 17
Якщо 28. . .Т : е1-*-, то 29. ТП-Н
29.	Сс4:ї7+ С£б : 17
ЗО.	Ф54: Ь7+ Кр£8—18
31.	Теї—її.
Чорні здалися.
Закритий центр
Закритим центр називають то-
ді, коли центральні пішаки обох
суперників застопорені. Гра пере-
носиться на фланги.
Спаський — Арутюнян (Спар-
такіада ВЦРПС, 1965). Як бачите,
центр міцно запертий, проте іні-
ціатива білих на королівському
фланзі віщує їм більше, ніж су-
пернику контргра на ферзевому.
Однак позиція чорних досить міц-
на, і щоб її зруйнувати, потрібне
«хірургічне втручання».
28.	Та2 : а5!	...
Цілком несподіваний розв’я-
зок— білі ніби збираються ата-
кувати на королівському фланзі,
а жертвують на ферзевому! Проте
мета цієї жертви незабаром з’ясо-
вується: білі відволікають одну з
фігур суперника від захисту ко-
роля і створюють перевагу в силах
на головній ділянці бою.
28.	.. . .	С(18 : а5
29.	Таї : а5!	Та8 : а5
ЗО.	СеЗ : 56!	КЇ8—57
Жертву слона чорні прийняти
не могли — на ЗО. . .§5 ішло 31.
Ф16. Ось для чого був знищений
слон <18.
31.	К55 : §7	17—15
32.	е4 : 15	Кр§8—58
33.	Кб7—55	Тс8—§8
34.	15—16.
Чорні здалися.
9
Ми розглянули три види піша-
кового центру. Можливий і так
званий зафіксований центр, коли,
скажімо, пішаку е4 протистоїть
пішак е5, і боротьба ведеться за
оволодіння пунктами <15 і (14.
Дуже часто зустрічається центр,
який ще не визначився (напри-
клад, білим пішакам сІЗ і е4 про-
тистоять чорні на <16 і еб). Тоді
кожна сторона прагне сформу-
лювати вигідне для себе розмі-
щення пішаків.
Щоб застерегти читачів від
догматичних уявлень про центр,
про необхідність будь-що його
захопити, зазначимо, що в деяких
конкретних ситуаціях буває ви-
гідно віддати центр супернику,
коли є зручна можливість його
атакувати. Цей принцип покла-
дений в основу деяких дебютів,
наприклад дебюту Реті, захисту
Грюнфельда, захисту Альохіна.
Відкрита лінія
Володіти відкритою лінією —
значить мати певні і очевидні пе-
реваги. Вони полягають у тому,
що важкі фігури, захопивши таку
лінію, готові вчинити напад на
суперника. Оволодіння 7-ю (2-ю)
горизонталлю в таборі суперника,
як правило, забезпечує вирішаль-
ну перевагу, а оволодіння цент-
ральною вертикаллю ускладнює
фігурам суперника маневрування
і дає змогу переміщати сили на
важливіші ділянки боротьби.
Розглянемо приклад з партії
Стейнер — Флор (матч СРСР —
СІНА, 1946), що став класичним.
Основна перевага чорних —
у контролі над єдиною відкритою
лінією «д». Щоправда, білі мають
намір ходом Теї—(11 позбавити
суперника цієї переваги. Цього
допустити не можна.
24.	...	Фс5—с7
25.	КрЬ2—Ь1	а7—а5
26.	ФеЗ—ЇЗ	Ь7—Ь6
27.	Теї— е4	Тсі4 : е4
Повчальний момент. Володіти
вертикаллю «б» за допомогою
двох тур вже недоцільно, бо після
розміну на е4 реальним досягнен-
ням стає вторгнення на 2-гу го-
ризонталь, яке при чотирьох ту-
рах не обіцяло особливих вигод.
Наприклад: 27. . .Тсі2 28. Те2,
і чорні все одно змушені міняти
одну пару тур, втрачаючи при
цьому час.
28.	ФЇЗ : е4	Тд8—СІ2
29.	а2—а4	Фс7—сб!
Тонкий хід. Чорні готові до
подальших спрощень, бо після
розміну ферзів білі неспроможні
захистити обидва слабких місця
— пішаків ЬЗ і е5.
ЗО.	Фе4—§4	Тсі2—сіЗ
31.	Ф§4—Ь5	ТдЗ : ЬЗ
Чорних не лякає вторгнення
на 17, оскільки знищення пішака
ЬЗ відкриває доступ до інших
вразливих місць, і це важливіше.
Тепер обидва королі потрап-
ляють під обстріл важких фігур.
І обом суперникам вдається уник-
нути безпосередньої небезпеки,
проте тільки чорні виходять з цієї
сутички без втрат.
32.	ФЬ5 : Ї74- Кр£8-Ь7
33.	КрЬІ—Ь2
Загрожувало не лише 33. . .
Ф : с4, а й 33. . .Т : Ь3+.
10
33. ... Фсв : с4
34. ТП—Ї6
Партія стала на шлях тактич-
них ускладнень, вигідних чорним.
На 34. ТЇ5 ішло б 34. . ,ФЬ4.
34.	...	Фс4—аз
35.	ТЇ6—ЇЗ	Фаз—(15
36.	ТЇЗ : ЬЗ	...
Веде до програшного енд-
шпілю. Проте 36. ТЇ5 Ф62 37.
Ф : еб ТЬ2 лише прискорювало
загибель.
36.	. .Фа5 : ЬЗ 37. ФІ7—(17
ФЬЗ—с4 38. Фа7—аб КрЬ7—§6
39. КрЬ2—§1 Фс4—65 40.
Фав—с7 Фа5—а4+ 4і. краї-
ні, і білі здалися, бо після 41. . .
Ф : а4 42. Ф : Ь7 Фа1+ 43. КрЬ2
Ф : е5+ вони втрачали другого
пішака.
Ми не будемо тут спинятися
на всіх видах позиційних досяг-
нень, які забезпечують успіх
атаки. Ми з ними зустрінемось
ще не раз пізніше і зможемо
впевнитись у справедливості
основної формули переможного
наступу — атака не виникає сама
по собі, вона базується на
міцному стратегічному фунда-
менті.
А поки що згадаємо деякі
досить важливі моменти шахової
стратегії.
Не секрет, що штурм ослаб-
леної позиції короля ефективні-
ший, ніж атака міцних оборон-
них укріплень. Тому потрібно
викликати ці послаблення. Стій-
кість і міцність позиції супер-
ника ускладнює атаку, але не
виключає її можливості. Адже
існують інші позиційні вигоди:
у першу чергу краще розміщення
фігур і перевага в силах на го-
ловній ділянці боротьби. Розгля-
даючи наступні приклади, ви
незабаром переконаєтесь у цьому.
ЗАСОБИ АТАКИ
Крім планомірного нарощуван-
ня сили наступу, існують і інші,
енергійніші дії для створення ви-
рішального перелому під час бо-
ротьби. Це в першу чергу жертви
і комбінації.
Більшість атак на короля за-
вершується комбінацією. Трап-
ляється і так, що комбінація ли-
шається за кулісами, будучи роз-
гаданою і знешкодженою супер-
ником. Проте і такі комбінації
можуть вирішально впливати на
результат поєдинку. Отже, зна-
чення комбінації велике, і тому
ми розглянемо окремі види ком-
бінацій, їх мотиви та ідеї.
Часто тактичні операції і ком-
бінації засновані на подвійному
ударі. (Див. діаграмуІЗ).
1. Ф(И—а4	Ь7—Ь6
2. Фа4—е4.
У зв’язку з одночасним нападом
на пункт Ь7 і слона е7 чорні
програють.
Це елементарний приклад по-
двійного удару. Як правило, все
буває складнішим, і в комбінації
використовується не одна, а кіль-
ка ідей.
Для прикладу розглянемо за-
кінчення партії Слонім —• Рюмін
(Москва, 1931).
11
1. . .СЬ4—аЗ 2. КсЗ—а4.
На випадок 2. Ф : е7 чорні
завершують партію кількома від-
критими шахами, забираючи одно-
часно матеріал: 2. . .С : Ь2+ 3.
КрЬІ С:сЗ+ 4. Крої СЬ2-Ь 5.
КрЬІ СаЗ+ 6. Краї С : е7.
2. . .СаЗ : Ь2+ 3. Ка4: Ь2
Фе7—аЗ.
Зв’язування коня вельми не-
приємне, але позбутися його
неможливо. Тому білі захищають
нещасливий пункт Ь2. Але тоді
чорні використовують допоміж-
ний мотив — відволікання ферзя
з діагоналі аі—Ь8.
4.	Фе2—е5	ТЇ8—е8 5.
Фе5—(14 сб—сб 6. Ф(14—сЗ.
Ферзь все ж таки утримався
на великій діагоналі, проте опи-
нився на сЗ, куди його заманили,
і заблокував дорогу пішакові с2.
Тепер уже можна розв’язати коня
заради іншої мети — атаки на ко-
роля.
6. . .ФаЗ: а2 7.	С(12—еі
Те8—е2!
При цьому використовуємо
для здійснення вирішального
удару звільнення поля е4 від
слона, якого відволікаємо, та по-
двійний удар по пунктах сЗ і <12.
8. С(13: е2 КЇ6—е4. Білі зда-
лися.
Як бачите, для успішного
завершення комбінації послідовно
використано кілька ідей: зв’язу-
вання, відволікання, блокування,
12
знову відволікання і, нарешті,
подвійний удар!
1. ФсІЗ—(18+ Кре8:с18 2.
С(12-б5++.
Подвійний шах! Тепер на
2. . .Кре8 іде З.Т<18х, а на ви-
падок 2. . .Крс7—3. С68 х (Реті—
Тартаковер, Відень, 1910).
У набагато складнішому
оформленні ця ідея зустрілась
у партії Бонч—Осмоловський—Ба-
ранов (Москва, 1954).
Тут чорні зіграли 1...Тс8:сЗ,
розраховуючи після 2.Ьс К:а2+ 3.
Крб2 К : сЗ 4. Кр : сЗ СЬ4+
5. Кр : Ь4 Фс4+ досягти нічиєї.
Проте далі йшло 2. Ф§5—(18+1
Кре8: (18	3. Кй4:еб+ +
Кр(18-е7.
Чорні одержували мат і на
випадок 3. . .Крс8 (або 3. . .Кре8
4. К : §7+ С : §7 5. С§5+).
4. СеЗ—£5+	17—16	5.
Кеб—(18+. Чорні здалися.
Мотиви відкритого і подвій-
ного шаху в поєднанні з ідеєю
заманювання наочно представлені
в позиції, що виникла в партії
Утюганов—Конова лов (Красно-
дар, 1950).
1. . .ФЇЗ—§2+ (заманювання,
короля на поле §2) 2. Кр§1 : £2
КЙ5—М + +	3. Крб2—£1
К<4—ЬЗх.
1. ФЬ4—Ї8+.
Жертвується ферзь заради од-
нієї мети — заманити короля на
поле 18. Тепер на взяття коро-
лем буде 2. ТЬ8 х, а на випа-
док І. . .Т : 18—2.Ке7х.
Часто ідея комбінації заснова-
на на використанні зв’язування.
Барле — Йєлен (Порторож,
1979). Пішов відкритий шах
1. . .КІЗ—е1 + , що перекрив дію
тури аі, і на 2. Крйі—§1 жерт-
ва ферзя — 2. . .Ф45—ВІН-!!
Після 3. КрЄІ : Ь1 ТЇ8—ЇЦ-
білі здалися через 4. Ф§1 Сс64-
5. Т§2 С : §2 X.
Білий слон на еЗ зв’язаний,
тому чорні не чекають від нього
ніяких неприємностей. А оскільки
до того ж і білий ферзь під уда-
ром, треба діяти рішуче...
1. таї : <174-1
Якщо діагональне зв’язуван-
ня (1 .С§5) неможливе, білі здійс-
нюють горизонтальне. Тут най-
краще було 1. . .Ф :й7 2. С§5+
Крс8 3. Себ Ф : е6+.
1. . .Крав : (17 2. СЬЗ—еб-ь
Кр<17—<18 3. СеЗ—§5 (знову
зв’язування) 3. . .ТЬ8—е8.
Або 3. . .Сс5 4. С:е7+
С : е7 5. ФЇЗ і 6. Фсб.
4. С§5 : е7+ Те8 : е7 5.
ФЇ7—£8+ Те7—е8 6. Ф£8—§5+
Те8—е7 7. Фб5—(І5+, і білі
виграють.
Звернемо увагу читачів та-
кож на взаємні зв’язування.
(Див. діаграму 21).
Попередній хід білих 1.
Крйі—12? виявився фатальною
помилкою (треба було грати
1. КрП — ніби різниця неістотна,
але саме вона вирішально впли-
нула на результат поєдинку).
13
Ішло 1. . .Те8—Ї8 (білі,зрозу-
міло, враховували цей хід)
2. Тсіб—с18. У відповідь на зв’я-
зування йде контрзв’язування,
проте...
2. . .Ф§4—И4+.
Використання ще одного зв’я-
зування (при 1. КрП цієї мож-
ливості не було б), цього разу
останнього (Макогонов—Чехо-
вер, Тбілісі, 1937).
Шамаєв—Уфімцев (Ленінград,
1949). У розміщенні білих най-
більш уразливий пункт Ь2. Проте
для досягнення успіху слід усу-
нути коня дЗ. Чи достатньо най-
простішого способу 1. . .Т : дЗ,
адже після 2. ссі до захисту
пункту Ь2 підключається ферзь?
Виявляється, достатньо. Піс-
ля 1. . .Т<18 : <13 2. с2 : (13 усу-
нуто коня (13, а ферзя, що під-
ключився до оборони, відволікає
2. . .С25.
Усунення захисту — мотив,
який зустрічається майже в кож-
ній партії.
І, нарешті, про тему блоку-
вання.
На діаграмі позиція з партії
Зотов—Глєбов (Москва, 1975).
Черга ходу за білими.
У чорних за ферзя — тура і
дві легкі фігури, і може створи-
тися враження, що всі підступи
до їхнього короля під захистом.
Але лише один «тихий хід»
1. ФЬ6—с7!!, і партію закінчено.
Від блокованої жертви ферзя —
2. ФЬ8+І Л :Ь8 і 3. Кс7х за-
хисту немає.
Проаналізуємо тепер фінал
зустрічі	Вестерінен—Разуваєв
(Вільнюс, 1969).
Як полонити білого короля?
Спочатку заманити його під від-
критий подвійний шах.
1. ...	М2—П +
2. КрЬ2—61
14
А тепер — увести до дії ти-
повий матовий механізм.
2. . . . К Ї2 : Ь3+ +
3. КрйІ-ЬІ
У відповідь на 3. . .КЇ2+
король має одне вільне поле §1.
/Кертва ферзя змушує білих його
забарикадувати.
3. ... ФеЗ—61-Н
4. Ке2 : 61 КЬЗ—12 X
А тепер — класичний приклад.
Оцініть позицію із сеансової
партії О. Альохіна, який грав бі-
лими. Впадає в очі, що атака білих
була б вирішальною, якби чорні
не мали виходу королем на поле 17.
Чи не можна примусити супер-
ника зайняти це поле будь-якою
фігурою і позбавити короля єди-
ної схованки?
1.	КІЗ—е5
Відбираючи поле 17 і загро-
жуючи поставити мат. Одразу
1. бб нічого не давало через
1. . .Ф : бб 2. Фс4+ <15!, тому
треба спочатку усунути можли-
вість ходу 66—65.
1............... 66	: е5
Після 1. . .Ф : е5 мета дося-
галася ще простіше: 2. Ф : е5 6е 3.
бб, і поле 17 відібрано!
2.	65—бб!	Феб : бб
Ферзя відволікли з діагоналі
а2—§8.
3.	<М4—с4+	. . .
Чорним доводиться заблоку-
вати поле Ї7, і після цього зав-
дання білих розв’язане.
Читач, певно, звернув увагу,
що до кожної комбінації вхо-
дить жертва. Але жертва не лише
необхідний елемент комбінації.
Часто вона застосовується, щоб
різко підвищити активність фігур.
У рівних позиціях за допомогою
жертви виграється час, у дебюті
досягається перевага в розвит-
ку. Перевага в розвитку завдя-
ки жертві в одних випадках пере-
ростає в невідпорну атаку, в ін-
ших— у стійку позиційну пере-
вагу.
Гросмейстер Р. Шпільман у
своїй книжці «Теорія жертви», що
цілком присвячена цій темі, дав
чітку характеристику типів жертв,
поділивши їх на уявні та реальні.
У чому полягає істотна від-
мінність між ними?
Уявна жертва — це жертва на
досить визначений час, кінцева
мета її очевидна. Реальна жертва
приноситься на невизначений час,
гравець не може точно врахувати
до кінця всі її наслідки. Він
спроможний лише оцінити їх,
побачити тільки попередню мету.
Цілком зрозуміло, що при реаль-
них жертвах різко зростає еле-
мент риску.
Різні операції, пов’язані з
жертвами, можливі вже з перших
ходів. Візьмемо для порівняння
два дебюти: ферзевий гамбіт і
королівський. У першому з них
жертва уявна, тому що пішак
швидко відіграється, у другому
дебюті білі, як правило, навіть
не намагаються його відіграти.
Усунувши з центру чорного пі-
шака, вони прагнуть випередити
суперника в розвитку, відкрити
лінії для фігур.
Проте і розрахунок уявних
жертв не завжди буває простим.
15
Наступна позиція виникла
в партії Таль—Суетін (Тбілісі,
1969/70).
1. ФЬ5 :е5!
Жертва ферзя, що усуває за-
хисника пункту 17.
1. . .<16 : е5 2. еб : 17+. Чор-
ні здалися.
На 2. . .Кр18 іде 3. СЬбх,
а якщо 2. . .Крс17 (2. . .Крс18
3. І8Ф+), то 3. СІ5++ Крсб
4. Се4+, з лихвою відіграється
пожертвуваний матеріал.
А ось приклад складніший.
Рагозін—Вересов (Москва,
1945). Жертвою якості, а потім
і тури білі форсують перемогу.
1. Т§4 : £6+
Білі усувають слона, що за-
хищав пункти 17 і Ь7.
1.	. . .	17 : §6
На випадок 1. . .Кр : §6 роз-
в’язує 2. Ф§3+ КрЬб 3. Ф14+
Кр§7 4. Ф : 17+ КрЬ8 5. К16.
2.	ТИ—17+1
Необхідне доповнення до по-
передньої жертви. Білі переслі-
дують чорного короля і змушують
його опинитися в центрі.
2.	. . .	Крй7 :17
3.	ФЬ4 : Ь7+	Кр17—еб
Або 3. . .Кр18 4. К14 Тес8
5. К : £б+ Кре8 6. Фе8х.
4.	ФЬ7 : £6+	Креб—е5
5.	Ф§6—§7+	Кре5 : е4
6.	К<15—16+	е7 : 16
7.	Ф§7 : <17.
Чорні здалися.
Тут розрахунок варіантів на-
багато складніший, однак ця
жертва уявна, хоча б за такими
ознаками: гра має форсований
характер і, приступаючи до жер-
товних операцій, білі ясно бачи-
ли їх кінцеву мету.
А тепер звернемо увагу ще
на одну жертву, яка також часто
зустрічається на практиці.
Така позиція виникла в пар-
тії Лисицин—Рагозін (Ленін-
град, 1934).
і. саз—Ь7+і
Слон жертвується заради од-
нієї мети — заманити короля на
поле Ь7. Саме це допомагає бі-
лим провести цікаву атаку з жер-
твою двох фігур.
І.	...	Кр§8 : Ь7
Якщо 1. . .Крй8; то все одно
2. К&51, і прийняття жертви коня
веде до мата: 2. . .Ь£ 3. ФЬ5.
2.	КІЗ—£5+	КрЬ7—£8
16
І тут прийняття жертви веде
до фатальних наслідків: 2. . .Ь§
3. ФН5+ Кр§8 4. Ф : !7+ КрЬ8
5. ФЬ5+ Кр§8 6. Ке7 7. ФІ7+
КрЬ8 8. Крї2.
3.	КЄ5 : 17	Ф48—Ь8
4.	Ю7 : Ь6+	§7 : Ь6
5.	Ф41—£4+	Кр£8—Ь8
6.	Тії—17. Чорні здалися.
Тут також складні варіанти,
проте вони піддаються вичерп-
ному розрахунку. І цю жертву
слід вважати уявною.
Найчастіше зустрічаються в
партіях жертви, мета яких —
загальмувати розвиток фігур,
перешкодити якомусь ходові, що
звільняє поле.
Ось характерна жертва, що
гальмує, в дебюті: 1. е4 КЇ6
2. КсЗ 45 3. е5 КЇ47 4. еб. Те-
пер після 4. . .їе. 5. 44 Кіб
6. КЇЗ закриті виходи в централь-
них напрямах обом слонам чор-
них. Через це замість 5. . .КЇ6
краще повернути пішака на 5.. .е5
і не потрапляти в скрутне стано-
вище.
Звернемось до прикладів ре-
альних жертв.
До цієї позиції прийшла зу-
стріч Таль—Велимирович (матч
СРСР—Югославія, 1979). Остан-
нім ходом (Ф47—15) югославсь-
кий гросмейстер атакував коня.
Куди йому відступати, не видно.
Зайвий пішак білих 45 прирече-
ний (1. КЬ5 Ке : 45). Що ж заду
мав Таль?
1. К$5 : 171
Жертва, оцінити всі наслідки
якої в умовах практичної гри
неможливо. Розрахунок показує,
що чорний король змушений ру-
хатися до центру. Після цього
білі мають у своєму розпоря-
дженні чудові перспективи атаки.
1.	... Кре8 : 17
2.	12—13!
Білі відкривають вертикаль
«і», на яку заманили ворожого
короля.
2.	. . .	Ке7 : 45
На 2. . .еї з великою силою
йшло 3. е4!
3.	13 : е4 К45 : сЗ
4.	СЬ2 : сЗ Ф15 : е4
5.	Ф41—Ь5+	Крї7—еб
Доводиться йти вперед, оскіль-
ки на 5. . ,Кр§8 ішло 6. С: 16
§1 7. Т : 16. Захистити пункт 17
можна ходом 7. . .Фе7 або
7. . .Фе8, але тоді завершує
8. Ф45+ Кр§7 9. Ф§5х.
6.	ФЬ5—Ь3+
До цієї позиції жертва коня
легко піддавалася розрахунку.
Але тепер (в разі відступу коро-
ля на 17 чи 46) вирішальна роль на-
лежить інтуїції. Відчуття позиції
підказало Талю: чорний король
у великій небезпеці, становище бі-
лих варте пожертвуваної фігури.
6. ...	Креб—46
2
17
На випадок 6. . .КрГ7 білі
мали відповісти 7. Т15.
7. ЬЗ—Ь4!
Не досягало мети прямоліній-
не 7. С : 16 §1 8. Т : Ї6+- Після
8. . .Крс7 9. ТЇ7+ Се7 чорні
відбивали натиск.
7.	. . .	Крбб—с7
8.	Таї—сі	Та8—с8
9.	ТІЇ—15	Фе4—£4
10.	СЬ2—е5+	Крс7—<47
11.	ФЬЗ—її	Ф£4—е4
Завдання білих ускладнював
хід 11. . ,с4.
12.	Тсі—с4	Фе4—сб
13.	ФЇ1— ЬЗ	Фсб—еб
14.	Се5 : 16	§7 : 16
Тепер, щоб оголосити смер-
тельний відкритий шах, треба
відволікти ферзя з поля еб.
15.	Тс4—е4І	Феб : а2
Якщо 15. . .Ф : е4, то, зви-
чайно, 16. Те5+.
16. Т15 : с5-}-. Чорні здалися.
Ця позиція виникла в партії
Ю. Гусєв—Ауербах (Москва,
1946). Передбачити наступний
розвиток подій саме тепер було
дуже важко.
1. К65 : 16	...
Перша жертва, щоправда
уявна: на 1. . .еї іде 2. Ф : с!6-|-
Фе7 3. Ф : е5, і негайно відіграє-
ться фігура.
1.	...	Кд8 : 16
2.	§5 : їб	Се7 : 16
3.	СеЗ—Ьб+	Крї8—§8
4.	ТИ : 16!	...
Друга жертва. Слона 16, що
прикриває найвразливіші пункти
в розміщенні чорного короля,
слід усунути.
4.	. . .	е7 : 16
5.	Ф61 : 66 Тс8—сб
Тепер, після втрати пішака
еб, чорний король матиме вихід
на 17 і тура Ь8 стане до бою.
Проте...
6.	Ф66 : е5!	...
Нова жертва — на цей раз
ферзя. Чорні змушені прийняти
її, бо на 6. . .Т : еб іде 7. Сс4І
1е 8. Тії і потім 9. С : еб+.
6.	. . .	16 : е5
Тепер прикриття короля чор-
них остаточно зруйноване, сам
він потрапляє до клітки, вибра-
тися з якої ніяк не вдається.
7.	Таї—11	Тсб—с8
8.	Се2—61	Тс8—с4
Єдина можливість продовжу-
вати боротьбу. Якщо 8. . .Ф : еб,
то 9. СЬЗ Ф: ЬЗ 10. аЬ, і білі,
користуючись повною скутістю
суперника, переводять короля
на ферзевий фланг і легко ви-
грають. При 8. . .Тс7 9. СЬЗ
Те7 10. С65 Ф68 вирішує 11. Т17
Фе8 12. Т :е7 Ф : е7 13. Ь4, і
чорні врешті змушені будуть
зняти блокаду з пішака еб.
9.	С61—ЬЗ	Ь6—Ь5
10.	СЬЗ : с4	Ь5:с4
18
Білі мають за пожертвуваного
ферзя тільки слона, але чорні
змушені топтатися ферзем по 8-й
лінії.
11.	Ь2—ЬЗ	а7—а5
12.	ЬЗ : с4	. . .
Не годиться 12. Ь4 з огляду
на 12. . .аЬ 13. сЬ сЗ, і вигра-
ють... чорні.
12.	...	Ф<18—е7
13.	Кр£1—£2	Фе7—аЗ
14.	ТИ—12	ФаЗ—е7
15.	ТЇ2—И	£б—£5
Чорні розуміють, що білі не
будуть повторювати ходи і від-
ведуть короля від можливих ша-
хів, а потім вторгнуться турою.
Це пішакове просунення нічого
не змінює.
16.	с4—с5!
Вирішальний марш. Брати пі-
шака не можна, хоч би через те,
що 17. ТЇ7 ФаЗ 18. Кр£ЗФ:сЗ+
19. Кр§4 ФаЗ 20. Тсі7.
16.	...	Фе7—<38
17.	с5—сб	Ф<18—е7
18.	сб—с7. Чорні здалися.
Наступна партія вельми по-
вчальна і великою кількістю
реальних жертв і надзвичайно
міцною та красивою атакою.
Сіцилійський захист
Равинський
Москва, 1934
1. е2—е4 с7—с5 2. К£І — ЇЗ
е7—еб 3. (12—(14 с5 : (14 4. ЮЗ:(14
К£8—16 5. КЬІ-сЗ <37—<36 6.
§2-§3 КЬ8—сб 7. С11—£2
Сс8—<37 8. 0—0 а7—аб.
Чорні не потурбувалися про
розвиток королівського флангу.
Контратака, що почалася цим
ходом, передчасна.
9.	Ссі—еЗ	Та8—с8
10.	Ф(11— е2	Ь7—Ь5
11. а2—аЗ
Дозволити Ь5—Ь4 не хочеть-
ся. Але тепер після неминучого
переведення чорного коня на с4
під ударом опиниться пішак аЗ
в зв’язку з можливим Тс8 : сЗ.
Усе це білі мали передбачити.
Більше того, вони зобов’язані під-
готувати у відповідь рішуче за-
перечення, інакше не план чор-
них виявлявся помилковим, а їх
власне шикування мало б серйоз-
ні вади.
11.	...	Кеб-е5
12.	Таї— (11	Ке5—с4
13.	СеЗ—сі
Ось і виникла позиція, на яку
залюбки йшли обидві сторони.
Чорні приймають виклик, і да-
ремно. Розсудливіше тепер було
13. . .Се7, і якщо 14. ЬЗ, то не
14. . .К : аЗ 15. Ка2 е5 (15.. .Фа5
16. сЗ) 16. С : аЗ е<3 17. СЬ2 з
явною перевагою білих, а 14. . .
КЬ6.
13.	...	Кс4 : аЗ
Жертва білими пішака пере-
слідувала не одну мету, а кілька:
виграш часу — адже кінь все
одно повернеться на с4 — і під-
готовку нових жертв, щоб затри-
Панов
мати чорного короля.		
14.	е4—е5	<16: е5
15.	Кс14-с6	<М8—с7
16.	Кеб : е5	Ка5—с4
17.	Ке5 : <17	К16: (17
18.	КсЗ—<15	Фс7—а7
19.	К<15—14	...
Тепер постійно нависають за-
грози над пунктом еб. Найкраще
було 19. . .ФЬ6, хоч після 20. ЬЗ
Ксе5 21. СЬ2 білі зберігають
сильний тиск.
19.	... Кс4—е5
(Див. діаграму 33).
20.	Т(11 : (17! Ке5 : (17
Якщо 20. . .Ф : с17, то 21.
Ф : е5 Т : с2 22. СеЗ.
21.	КИ: еб! ...
2*
19
Нова жертва логічно пов’я-
зана з попередньою,— білі руй-
нують пішакове прикриття воро-
жого короля.
21.	. . .	17 : еб
22.	Фе2 : еб+	С18—е7
Або 22. . .Крб8 23. С§5+
Крс7 (23. . .КЇ6 24. Т<11+) 24.
Фе6+ КрЬ8 25. С14+ Тс7 26.
С : с7 + Ф : с7 27. Фа8 х.
23.	ТИ—еї	Фа7—с5
Доводиться. На 23. . .КЬ6 мог-
ло йти 24. С§5 Тс7 25. Сс6+
Крї8 26. ТеЗ.
24.	Ь2—Ь4!	К(17—18?
Критична позиція для оцінки
правильності атаки білих, а отже,
і коректності всіх жертв. Після
ходу в партії чорні програють,
хоч, далеко не очевидним спосо-
бом.
Слід розглянути прийняття
ще однієї жертви: 24. . ,Ф: Ь4,
хоч цей хід і дозволяє випад
слоном на §5, заради якого білі
грали 24. Ь4. Ось головний ва-
ріант: 25. С§5 Ф : еі + і 26. Ф :е1
КГ6 27. Феб Т:с2 28. Сс6+
Крі8. Тепер білі можуть виграти
кілька пішаків або якість, проте
чорні ще здатні чинити опір.
Наприклад: 29. Фс8+ КрІ7 ЗО.
Ф : Ь8 Т: сб 31. С : 16 С : 16 32.
Ф: Ь7 Тс4. Перевага на боці
білих, але попереду ще складна
боротьба. Це зайвий раз підкрес-
лює, що жертви, заплановані
білими, були зовсім не уявними,
а, за прийнятою нами класифі-
кацією, найреальнішими.
25.	Феб—§4!	Фс5—сЗ
І на випадок 25. . ,Фс7 іде
та сама жертва тури: 26. Т : е7+
Ф : е7 27. Ф : с8+ Крї7 28. Сс15+
Кріб 29. ФсЗ+1
26.	Теї : е7-Н	Кре8:е7
27.	Ссі— £5+	Кре7—сіб
Не врятовувало 27. . .Кре8
через 28. Фе2+ Крї7 29. С65+
Кр§6 ЗО. Фе4+ Кр : §5 31. Ф14+
КрЬ5 32. СІ7+ §6 33. ФЬ4х.
28.	Ф£4—СІ1Ч-!
Найточніше. Не так вдало
28. ФІ4+ Феб 29. Се7+ Креб
ЗО. 0)3+ КрсІ5.
28. ... Крсіб—с7
29. С§5—14+ Крс7—Ь6
ЗО. ФЛ—<16+ КрЬб—а7
31. Ф46—е7+ Тс8—с7
32. С14 : с7	...
Маленька неточність, яка ні-
чого не змінює. 32. СеЗ+ вело
до мата за 3 ходи.
32.	... ФсЗ—а! +
На 32. . .Кбб ішло 33.
СЬбН—1~.
33.	С§2—її КЇ8—26
34.	Фе7—с5+ Кра7—Ь7
35.	Сс7—а5 ТЙ8—18
Або 35. . .Тс8 36. ФЬ6+
Кра8 37. Ф : а6+ КрЬ8 38.Сс7+.
36.	Фс5—Ь6+.
Чорні здалися.
21)
РОЗГРОМ У ДЕБЮТІ
Атака вже в дебюті? Чи не
вступаємо ми в суперечність з
викладеним раніше принципом —
атака можлива лише після сум-
лінної та планомірної підготов-
ки?
Не вступаємо. Якщо один із
суперників уже в дебюті грубо
порушив закони шахової бороть-
би, він має бути відразу покара-
ний.
Звернемось до прикладів.
Насамперед — про порушення
принципів найшвидшого розвитку,
про ходіння кілька разів тією
самою фігурою.
Захист Філідора
Родзинський	Альохін
Париж, 1913
1. е2—е4 е7—е5 2. К§1 — ЇЗ
(17—(16 3. СЇ1 — с4 КЬ8—сб 4.
с2—сЗ Сс8—§4 5. Фсіі—ЬЗ?
Білі постійно атакують пункт
17 — найвразливіше місце в роз-
міщенні чорних. Проте згадаємо
свої перші кроки в шахах. Хто
з нас не оголошував своєму ще
менш досвідченому супернику
так званого кіндермата на пунк-
ті Ї7? Але згодом, зіткнувшись
з правильним захистом, ми вже
не повторювали такої поспішної
атаки, бо впевнились: коли пра-
вильний захист, вона нічого не
дає.
Нічого не дає прямолінійна
атака і в цій партії. Подвійний
удар по пішакам Ї7 і Ь7 — загроза
уявна.
5. ...	<М8—(17
Пункт 17 під захистом, а після
6. Ф: Ь7 ТЬ8 чорні здобули за
пішака велику перевагу в роз-
витку.
6. КЇЗ—§5
Настирливість, що межує з
упертістю.
6.	. . .	К£8-Ь6
7.	Сс4 : Ї7+	КЬ6 : 17
8.	К§5 : 17	Ф(17 : 17
9.	ФЬЗ :	Ь7	Кре8—(17
10.	ФЬ7 :	а8	...
Білі виграли якість і два пі-
шаки, але безнадійно відстали
в розвитку, їхній король застряв
у центрі. Проте і чорний король
залишився в центрі. Та відмін-
ність в їх розміщенні велика:
чорному може загрожувати тіль-
ки ферзь, білого ж атакують
переважаючі сили. Це і визначає
перемогу.
10.	...	ФЇ7—с4!
11.	12—ТЗ	С§4 : 13
12.	£2 : 13	Кеб—(14!
Чорні атакують малими си-
лами. Але кількість захисників
ще менша! На випадок 13. сд
Ф:с1+ і 14. . .Ф:Ь1 загрози
чорних невідпорні. Білі намагаю-
ться ввести до бою підкріплення,
та вже пізно.
13.	(12—(13	Фс4 : (13
14.	сЗ : (14 СЇ8-е7
Подвійна загроза.
15.	Фа8:Ь8	Се7—Ь4х
Зневага до гармонійного роз-
витку сил, погоня за матеріаль-
ними придбаннями на шкоду
21
швидкій мобілізації фігур при-
вели чорних до загибелі.
Атака білих на пункт Ї7 за-
вершилася сумно. Проте цей пункт
потребує постійних турбот.
Сіцилійський захист
Фішер	Решевський
США, 1958
1. е2—е4 с7—с5 2. К£І — е2
КЬ8—сб 3. КЬІ— сЗ £7—£б 4.
(12—сї4 с5 : <34 5. Ке2 : (14
СЇ8—£7 6. Ссі—еЗ К£8—Ї6 7.
СЇ1—с4 0—0	8. Сс4—ЬЗ
Кеб—а5?
Не завершивши розвитку, чор-
ні приступають до контратаки.
Треба було 8. . .66, щоб не до-
пустити просування е4—е5 і вве-
сти до гри слона с8.
9. е4—е5!
Білі негайно користуються
нагодою.
9. . . .	КЇ6—е8
Втрата пильності. Чорні не здо-
гадуються про задум суперника,
інакше вони змирилися б з ва-
ріантом 9. . .К :ЬЗ 10. еї К : аі
Н. Ї£ К :с2+ 12. Ф :с2.
10. СЬЗ : 17+1
Небезпека чекала чорних там,
де вони найменше на неї споді-
валися: адже пункт Ї7 атакова-
ний один раз, а захист має по-
двійний. Уся справа в тому, що
із знищенням пішака Ї7 (усуван*
ня захисту) послаблюється пункт
еб. Тепер на випадок 10. . .Т:Ї7
11. Кеб! втрачається ферзь, а
якщо 10. . .Кр:ї7, то 11. Кеб!
Кр: еб 12. Ф65+ Крї5 13. £4+
Кр: £4 14. Т£1+, і мат немину-
чий.
Усе, що говорилося відносно
пункту Ї7, так само стосується
пункту Ї2.
З великою обережністю по-
трібно ставитися до просування
пішаків від позиції рокіровки.
До яких наслідків це може при-
звести, показує наступний при-
клад.
Голландський захист
Грюнфельд	Торре
Баден-Баден, 1925
1. (12—<34 е7—еб 2. К£1-ЇЗ
Ї7—15 3. £2—^3 К£8—Ї6 4.
Сії — £2 67—<35 5. 0—0 СЇ8—66
6. с2—с4 с7—сб 7. Ф61—с2 0—0
8. Ь2—ЬЗ К16—е4 9. Ссі—Ь2.
Заслуговує уваги 9. СаЗ, що
розмінює слонів і забезпечує конт-
роль над пунктом е5.
9.	. . .	КЬ8—67
10.	КІЗ—е5	Ф68—Ї6
Досі суперники виводили фі-
гури, поєднуючи розвиток з бо-
ротьбою за центральні поля.
Чорні щонайменше вирівняли гру,
і білим слід бути обережними.
Вони, проте, вирішили негайно
вигнати чорного короля і знева-
жили послабленням позиції свого
короля.
11.	Ї2—ЇЗ?
(Див. діаграму 37).
11.	...	К67: е5
12.	64 : е5	...
На 12. їе розв’язує 12. . .К£4
13. е5 ФЬб 14. ЬЗ КеЗ 15. Ф62
К : її, і чорні виграють якість.
22
12.	...	С66—с54-
13.	Креї—Ь1 Ке4 : 63+
Білі одержують мат.
11.	...
12.	Ь2—§3
13.	КеЗ—§2
14.	Ф61—е2
С66 : §3!
ФЬ4 : £3+
Себ—113
Дебют Понціані
Естрін	Спаський
Рига, 1951
1.	е2—е4 е7—е5 2. К^І — Й
КЬ8—сб 3. с2—сЗ 17—15 4.
62—64 15 : е4 5.КІЗ : е5 Ф68—16
6. Кеб—с4.
Інше продовження — 6. К§4
не дає змоги чорним зміцнити
пішака е4 ходом 67—65 (6. . .Ф§6
7. 65).
6.	. . .	67—65
7.	Кс4—еЗ	Сс8—еб
8.	СП—Ь5	С18—66
9.	0—0	К§8—Ь6
10.	12—13
Білі розраховували, що, зне-
силюючи пішака е4, вони забез-
печують собі прекрасну гру.
Перспективними продовженням
було 10. с4!
10. ...	Ф68—Ь4
11. §2-§3
Звичайно, Я. Естрін бачив,
що суперник може пожертвувати
слона, але жертва здавалася без-
печною— адже білі фігури від-
разу приходять на допомогу своє-
му королю. Б. Спаський, проте,
глибше оцінив позицію: білі від-
водять лише кілька найближчих
загроз, а атаки не відбивають.
Мата не видно, але чорні під-
тягують резерви.
14.	...	0—0
15.	Фе2—12	Ф§3—§6
16.	СЬб—е2	ТЇ8—16
17.	13—14	КЬ6—15
18.	Кр§1—Ь2
Загрожувало 18. . .КЬ4.
18. ...	Ф§6—Ь6
19. ТИ—Ь1 СЬЗ: §24-
Білі здалися: на 20. Кр: §2
йде 20. . .Т664-.
А ось до яких наслідків може
привести невиправдана активність
у дебюті.
Скандінавський захист
Равинський
Бебчук
Москва, 1964
1.	е2—е4	(17—(15
2.	е4 : (15	<М8 : (15
3.	КЬІ— сЗ	<М5—(18
Краще 3. . .Фа5. Білі, проте,
повинні діяти енергійно, а то їм
не вдасться використати втрату
чорними двох темпів.
4.	(12—(14	§7—§6
5.	Ссі—Ї4	СЇ8—27
6.	К£1 — ЇЗ	Сс8—£4
Чорні створюють тиск на пункт
д4. Але вони згаяли час на від-
23
ступ ферзем, а білі зробили кіль-
ка корисних ходів. Правильно
було через це 6. . .КЇ6, і потім
коротка рокіровка, що виводить
короля з центру.
7.	СП—с4	е7—еб
Уже доводиться відводити
загрозу 8. С : 17+ Кр : 17 9.
К65+.
8.	Ь2—ЬЗ С§4 : 13
9.	Ф41 : <3	КЬ8—сб
10.	0—0—0	Кд8—е7
На 10. . .К: <14 ішло 11. Ф:Ь7,
а на випадок 10. . .С : 44 стає
вирішальним 11. КЬ5.
11.	<14—<15!
Білі прекрасно розвинуті, че-
рез те прорив у центрі своєчас-
ний.
11.	. . .	еб : <15
12.	КсЗ : <15 Ке7 : <15
13.	ТЬІ—е1 + Кре8—18
Якщо 13. . .Ксе7, то 14. С :45.
14.	ТЛ : 45	Ф48—16
15.	ФЇЗ—аЗ+ Крї8—§8
16.	СЇ4—§5	ФЇ6 : 12
17.	Теї—11.
Чорні здалися. Після 17.. .Ф:§2
18. Т42 вони втрачають ферзя.
Часто трапляється і так: міцна
на перший погляд позиція рокі-
ровки раптом опиняється під за-
грозою вже на початку партії.
У чому справа? Здебільшого
причина цього полягає в пере-
оцінці власної безпеки.
Захист Пірца—Уфімцева
Макаров
Шміт
Рига, 1964
1. 42—44 27—66 2. КЬІ—сЗ
С18—27 3. е2—е4 47—46 4.
12-14 К28-Ї6 5. К2І-13 0-0
6. е4—е5 КЇ6—е8.
Активніше 6. . .К147, потім
с7—с5, прагнучи зруйнувати
центр білих.
7.	Ссі— еЗ с7—сб
8.	СЯ— 43	КЬ8—47
9.	Ь2—Ь4
Користуючись скрутністю чор-
них фігур, білі сміливо йдуть в
атаку на короля.
9.	. . .	К47—Ь6
10.	Ь4—Ь5	Ке8—с7
Чорні не відчувають небезпе-
ки, що насувається, і виводять
коня від захисту королівського
флангу. Але вони надто довго
маневрували фігурами в глибоко-
му тилу, і час було вжити захо-
дів для оборони. Настирніше було
10. . .С24.
11.	Ь5 : 26	Ь7 : 26
12.	КІЗ—25	46 : е5
13.	44 : е5 Сс8—15
14.	Ф41—13	Ф48—с8
Загрожувало 15. С : 15 і 16.
ФЬЗ. На 15. . .С : 43 також ішло
б 16. ФЬЗ. А втім, і хід у партії
не рятує від атаки по лінії «Ь».
15.	С43 : 15	Фс8 : 15
16.	22—64	Ф15 : с2
24
На цей хід чорні покладали
свої надії. Тепер на 17. ФЬЗ є
відповідь 17. . .ТИ8, що звільняє
королю поле 18, але білі ліквідо-
вують таку можливість.
17.	ТЬІ—Ь84-!
Чорні здалися. Від мата не
втекти: на будь-яке взяття тури
іде 18. ФЬЗ.
ПО ЦЕНТРАЛЬНИХ МАГІСТРАЛЯХ
Провести чітку межу між ата-
кою в дебюті і атакою на коро-
ля, що застряв у центрі, не зав-
жди вдається. Відомо, що король
у більшій безпеці знаходиться на
флангах, тому цілком зрозуміле
прагнення до рокіровки. Крім
того, рокіровка допомагає набли-
зити тури до центральних вер-
тикалей.
Проте здійснити рокіровку
не завжди вдається. Звичайно,
необов’язково король, що не ро-
кірувався, потрапляє під атаку:
наприклад, при закритому ста-
більному пішаковому центрі ста-
новище короля саме на централь-
них вертикалях може інколи ви-
явитися найнебезпечнішим.
Але, повторюємо, інколи. Як
правило, король у центрі нара-
жається на серйозну небезпеку,
особливо в тих випадках, коли
відкриваються лінії, і один із
суперників може зручно розташу-
вати по них свої тури.
Розглянемо кілька прикладів
і звернемо особливу увагу на
причини, що забезпечили успіх
атаки.
Сіціліанський захист
Гусєв	Крутихін
Москва, 1963
1. е2—е4 с7—с5 2. К£1 —ЇЗ
КЬ8—сб 3. (12—(14 с5: (14 4.
КЇЗ : (14 К£8—їб 5. КЬ1~сЗ
е7—еб 6. Ссі—Ї4 СЇ8—Ь4 7.
К<14 : сб Ь7:сб 8. СЇ1— (13
(17—(15.
Тепер рокіровка ускладниться-
Була інша можливість 8. . .Фа5
або 8. . Л6.
9.	е4—е5	КЇ6—(17
10.	Ф(11— £4	СЬ4—18
Зрозуміло, що чорним надов-
го, якщо не назавжди, доведеть-
ся примиритися з думкою, що їх
король залишиться в центрі.
11.	0—0	Ь7—Ь5
Помилкове рішення. Чорні
відбирають у білих фігур одні
поля, а поступаються іншими, і
одночасно компрометують свою
позицію. Кращим методом у та-
ких позиціях є зустрічна гра на
другому фланзі, з тим щоб від-
тягти туди сили суперника. Треба
було подумати про 11. . .Кс5,
а потім про Ф(18—Ь6 або Та8—Ь8.
12.	ФЬ4—ЬЗ	£7—£5?
Виявлення активності зовсім
невчасне. Чорні зрозуміли, що
головне — знищити пішака е5.
Але вони не помічають комбіна-
ційного удару.
13.	ФЬЗ : еб+! Ї7 : еб
14.	С(13—£б+ Кре8—е7
25
15.	СЇ4 : §5+ Кд7-Ї6
16.	С£5 : Г6+,
і білі перемогли.
Атака білих розвивалася стрім-
ко внаслідок різкого послаблення
чорними власної позиції. Здебіль-
шого все буває складніше: щоб
затримати ворожого короля в
центрі, потрібна точна гра, інколи
героїчні зусилля, пов’язані з чи-
малими жертвуваннями.
Розглянемо позицію, що ви-
никла в партії Стейніц—Барделе-
бен (Гастінгс, 1895).
Дебют майже завершений,
чорним залишилося тільки рокі-
руватися. В. Стейніц має певний
план — будь-що затримати короля
суперника в центрі. Сам по собі
план не становить нічого оригі-
нального, багато цікавіше його
виконання.
11.	Сс4: (15!	...
На перший погляд цей хід не
сумісний із загальними уявлен-
нями про атаку — будь-який розмін
послаблює наступ. Проте кон-
кретна обстановка диктує саме
такий розв’язок.
11.	...	Себ : (15
На випадок 11. . .С : §5 12.
С : еб Те 13. ФЬЗ чорним важко
захищати пішака еб.
12.	КсЗ : (15	Ф(18 . (15
13.	С£5 : е7	Кс6:е7
14.	ТИ—еі
Тепер стає зрозумілим зна-
чення розмінів. Зв’язування по
лінії «е» не дає змоги рокірува-
тися. Не допомагає і 14. . .Фдб,
бо 15. Фе2, а якщо 14. . .Т68
(з ідеєю грати Т68—сі7), то крім
15. Фа4+ з виграшем пішака
годиться і 15. Фе2 Тсі7 16. Ке5.
На 16. . .Тсіб білі мають можли-
вість 17. К§6 Теб 18. КЇ4 Т : е2
19. К : <15.
14.	...	17—16
Втративши надію здійснити
звичайну рокіровку, чорні праг-
нуть зробити її штучно і відкри-
вають дорогу королю.
15.	Ф(11— е2	Ф(15—(17
16.	Таї—сі с7—сб
Чому чорні відмовились від
16. . .Крї7? Певно, вони думали,
що цей хід від них все одно не
втече, і вирішили убезпечити себе
від можливих неприємностей по
лінії «с». Інша версія: їм не по-
добався ендшпіль після 17.
Ф:е7+ Ф:е7 18. Т : е7+
Кр : е7 19. Т : с7+. Щоправда,
цей ендшпіль не зовсім зрозумі-
лий. Напевно К. Барделебен осте-
рігався атаки, пов’язаної з випа-
дом коня. Наприклад: 17. К§5+
Ш 18. ФЇЗ+ Кре8 (18. . .Кр§6
19. Т :с7І або 18. . .Кр§8 19.
Ф : Ь7 з загрозою 20. ФЬЗ+)
19. Тс5І
17.	(14—<35!
Роздмухує вогонь, хоч атака,
здається, вже затихає. Жертву
пішака чорні мусять прийняти,
бо інакше після 18. де вони ма-
тимуть погану позицію при мате-
ріальній рівності.
17.	. . .	сб : (15
18.	КЇЗ—(14
Кінь тут розміщений чудово —
вже загрожує ніщивне 19. КЇ5.
18.	...	Кре8—Ї7
19.	К(14—еб ТЬ8—с8
Відбиваючи загрозу 20. Тс7.
20.	Фе2—£4
21.	Кеб—§5+	Крї7—еЗ
26
Ферзь і кінь білих під уда-
ром. Настав момент, коли для
вирішального перелому потрібні
вже сильно діючі засоби. Слід
зазначити, що добрий шахіст оці-
нює такі ситуації не тоді, коли
вони виникають, а заздалегідь
передбачає їх.
22.	Теї : е7+І
Саме цю блискучу комбінацію
мали на увазі білі, коли йшли на
всі ускладнення. Зрозуміло, що
взяття тури веде до неминучої
загибелі: 22. . .Ф : е7 23. Т :с8+
або 22. . .Кр : е7 23. Те1 + Краб
24. ФЬ4+ Крс7 (24. . ,Тс5 25.
Те6+) 25. Ке6+ КрЬ8 26. ФЇ4+
Тс7 27. К : с7. Але чорні знахо-
дять несподівану відповідь, яка
ставить перед суперником нові
проблеми.
22. ...	Кре8—Ї8!
Коня чорним не вистачає,
проте всі білі фігури під уда-
ром!
23. Те7—17+1
Гарної Брати туру знову не
можна, тому що 24. Т : с8+.
23.	... Крї8—б8
24.	Т17—б7-Н	. . .
Усе ті самі мотиви, не можна
тепер відступати королем на 18
через 25. К : Ь7+.
24.,	. . .	Кр£8—Ь8
25.	Т§7: Й7+ КрЬ8-§8
26.	ТЬ7—§7+
Тура повторює свій танець,
рухаючись у зворотний бік. Пі-
шак Ь7 знищено, і тепер білі
мають можливість дати шах по
лінії, що відкрилася. Це врешті
змушує прийняти жертву тури.
26. . .Кр£8—Н8 27. Ф§4—Ь4+
КрЬ8 :^7 28. ФЬ4—Ь7+ Кр£7—18
29. ФЬ7—Ь8+ Крї8—е7 ЗО.
ФН8—§7+ Кре7—е8 31.
£8+ Кре8—е7 32.
ф£8—17+ Кре7—-<18 33. ФЇ7—І8+
Ф37—е8 34. К£5—17+, і мат
наступним ходом.
Французький захист
Таль	Барца
XV Олімпіада, Золоті Піски, 1962
1. е2—е4 е7—еб 2. а2—<14
а7—а5 з. кьі—сз Кд8—16 4.
Ссі—£5 а5 : е4 5. КсЗ : е4 КЬ8—Й7
6. Ке4 : 16+ Ка7 : 16 7. К£1-13
СЇ8—е7 8. СН—аЗ с7—с5 9.
Фаі—е2.
Не розраховуючи здобути пе-
ревагу в спокійному варіанті 9.
бс Фа5+ 10. сЗ Ф: с5 11. Ф62 С67,
Таль жертвує пішака.
9.	. . .	с5 : 64
Після цього чорні відстають
у розвитку. Краще 9. . .Фа5+
10.	0—0—0	а7—аб
У дебюті належить рокірува-
тися. Але тепер на 10. . .0—0
небезпечним видається 11. Ь4 із
загрозою 12. С : 16 і 13. С:Ь7+.
А якщо 11. . .К65, то 12. Фе4
з явною перевагою білих. Усе-
таки рокіровка була меншим злом.
Продовжуючи на 11.	Ь4—
11.	. .Фа5, чорні зберігали ре-
сурси захисту.
11. ТЬІ—еї!	Сс8—67
На 11. . .К65 білі реагували
б рішучішим 12. С: е7 Ф : е7 13.
Фе51 Проте і тепер можливо було
11. . .0-0.
27
12. ЮЗ : <14
А чому не рокіруватися те-
пер?— запитає читач.
Тому що білі у відповідь пі-
дуть 13. К15 і на 13. . .СЬ4 по-
жертвують коня — 14. К : £7!
Кр : §7 15. Фе5І С:е1 16. Т:е1.
У чорних зайва тура, але задо-
вільного захисту від смертельної
загрози 17. ТеЗ немає. На випа-
док 16. . .Ь6 вирішальною стає
жертва ще однієї фігури: 17.
С : Ь6+ Кр : Ь6 18. Ф14+ Кр§7
19. Ф§5+ КрЬ8 20. ФЬ6+ і 21.
І 2. ...	Фс18—а5
13.	К<14—15!	Й7—Ь6
На 13. . .Ф : а2 дуже сильно
14. Фе51
Але як тепер продовжувати
білим? Після 14. К:§7+ Крї8
15. С : 16 С : 16 під ударом кінь
і пішак а2. На 16. КЬ5 чорні
дадуть відповідь 16. . .Ф : а2І
17. К : 16 Фа1+ 18. Кр<12 Фа5-|-
і 19. . .Ф&5-Н відновлюючи ма-
теріальну рівновагу.
14.	КЬ5 : £7+ Кре8—18
15.	Сй5 : 16 Се7 : 16
(Див. діаграму 45).
16.	СсіЗ—с4!
Відступати конем білі не зобо-
в’язанії Головний варіант:
16. . .ФЬ6 (16. . .С : §7 17. Т:<17
без зусиль закінчувало боротьбу)
17. сЗ Са4. Атаковано коня і туру,
але білі першими завдають уда-
ру—18. К : еб+І їе 19. ФЇЗ.
16.	... Фа5—§5+
17.	Крсі-Ьі Сс17—Ь5
18.	Сс4 : Ь5 Ф£5 : §7
Коли б угорський гросмей-
стер передбачив відповідь супер-
ника, він, можливо, віддав би
перевагу 18. . .Кр : §7, хоч і в
цьому випадку зайвий пішак 1
атака забезпечували білим пере-
вагу.
19.	СЬ5—а4
На 19. Сс4 чорні мали відпо-
відь 19. . .С : Ь2. Тепер же на
19. . .С : Ь2 іде 20. Фе4! із за-
грозою 21. ФЬ4+, а на відступ
слона — 21. Ф : Ь7, і чорній турі
немає порятунку.
19.	...	Ь7—Ь5
20.	Са4—ЬЗ СЇ6 : Ь2
21.	Фе2—е4 Та8—е8
22.	Фе4—Ь4+ Кр18—Є8
23.	Теї— еЗ Кро8—Ь7
24.	ТеЗ—§3	Ф§7—е5
25.	12—14 Фе5—е2
26.	КрЬІ : Ь2 аб—а5
Брати туру не можна з огляду
на мат.
27.	Т<11— (17!
Чорні здалися. Забавний мат
виходить після 27. . ,Те(8
(27. . .аЬ 28. Т:17х) 28. ФН4
е5 29. С : 171 еб ЗО. С§8хІ
Одним з поширених способів
утримання короля в центрі є
жертва коня на 65.
Наступна позиція виникла
в партії Лєпьошкін—Юрков (Мо-
сква, 1963).
28
Чорним для завершення роз-
витку лишилося зіграти С18—е7
і 0—0. Але центр не запертий,
і їм догодиться зважати на про-
сування е4—е5 та 14—15.
10. ТИ—еі	. . .
Перешкоджаючи ходу 10. . .
Се7, на що йде 11. е5, і чорні
не мають відповіді 11. . .К65.
10.	... Кй7—Ь6
11.	а2—а4!
Перш ніж почати вирішальні
дії в центрі, корисно ослабити
пішаків суперника на фланзі.
11.	...	Ь5—Ь4
12.	КсЗ—(15!
Типова жертва фігури з ме-
тою відкрити вертикаль «е».
12.	. . .	еб : (15
13.	е4 : (15+ Кре8—(17
Погано 13. . .Се7, тому що
14. К15 Кс8 15. К : §7+ Крї8
16. К15, і білі, здобувши друго-
го пішака, зберігали атаку.
14.	КЙ4—сб	СЬ7 : сб
Інакше кінь гальмував розви-
ток усіх фігур.
15.	('5 : сб+	Кр(17—с7
16.	а4—а5!
От і згодився хід 11. а4,
який, здавалося б, зовсім не за-
грожував чорному королю.
16	...	КЬб—с8
17.	с2—с4	С18—е7
Розвивати фігури необхідно.
Та чи зручне поле е7 для слона?
Навряд. Краще було поступитися
ще одним пішаком, граючи
17. . .бб. Після 18. СеЗ Осіб (по-
гано 18. . .де через 19. СЬ6+
К :Ь6 20. аЬ+ Кр : Ь6 21. с7)
19. сб Те8 у чорних більше мож-
ливостей організувати захист, бо
пішаки білих позбавлені рухливо-
сті, а до оборони підключена тура.
18.	14—15	67-йб
Напрошувалось 18. . .Те8,
але тепер це вже не так добре: білі
грали б 19. СЇ4 СЇ8 20. Ф64, і в
зв’язку із загрозою с4—с5 ста-
новище чорних небезпечне.
19.	Ф(11 —64	ТН8—е8
Фігури білих націлені на ко-
роля. Можна поліпшити ще пози-
ції слона й тури, але на це,
по-перще, треба мати час; по-
друге, невідомо, де вони будуть
потрібні. Тому білі відразу пере-
ходять до атаки, відкриваючи
лінії.
20.	с4—с5!	(16 : с5
21.	Теї : е7+1
Можливо, чорні розраховува-
ли на 21. С14+ С16 і не враху-
вали жертви якості.
21.	...	Ф(І8 : е7
22.	Ссі—14+	Кс8—(16
23.	Ф(14 : с5	Те8—Ь8
24.	Таї—(11	К16—е8
(Див. діаграму 48).
25.	Фс5—12
Хід, що заслуговує особливої
примітки. Ферзь на с5 і тура на
сії ніби розміщені ідеально. Але
що потім? Пункт 66 чорні надійно
прикрили, тури контролюють всі
29
поля вторгнення на ферзевому
фланзі.
Звідси висновок, який часто
приходить під час атаки: змі-
нена ситуація вимагає нових пере-
групувань фігур. Сторона, що
захищається, відвела одні загро-
зи, та при цьому з’явилися нові
послаблення, відкрилися інші
прориви. У даному випадку за-
хист вимагав виходу тури з цент-
ру, а отже, саме в центрі і з’яви-
лась можливість нового удару.
Хід 25. Ф12 якраз і готує вторг-
нення білої тури по лінії «е».
25.	. . .	£6 : 15
26.	Т(11 — еї	Фе7—(18
Якщо 26. . .Ф16, то 27. Т :е8
Т : е8 28. ФЬ6+.
27.	ФЇ2—<34
Ферзь виконав свою місію на
полі І2 і повертається до центру.
27.	...	Ке8—16
28.	Теї— (11	КЇ6—е8
29.	Т(11 —еї
Чи то білі вигравали час, по-
вторюючи ходи, чи то вони не ба-
чили правильного розв’язку. Хоч
чорні вже не повертаються конем
на 16 з огляду на ЗО. Ф : (16+
Ф : сіб 31. Те7+ Крсі8 32. С : <16,
це нічого не змінює.
29.	. .Фс18—16 ЗО. Ф(14 : 16
Ке8 : 16 31. Теї—е7+ Крс7-с8
32. СЇ4 : (16 ТЬ8—Ь5 33. Те7 : 17,
і білі легко виграли.
А ось ще один приклад,
у якому типова жертва коня на
(15 хоч і не була прийнята, але
дала змогу білим перевести фігу-
ру на зручніше поле.
Ця позиція не раз зустріча-
лась у турнірній практиці. Роз-
глянемо хід подій на прикладі
партії Петросян—Берток (між-
зональний турнір, 1962).
15. КсЗ—(15!
Знову той самий спосіб, мета
якого—затримати короля супер-
ника в центрі. Як правило, такі
жертви вельми проблематичні.
Але вони ставлять перед чорними
дуже нелегке завдання — знайти
спростування за шахівницею, і до
того ж мало не єдиними ходами.
Отже, такі жертви практично
цілком виправдані і ведуть до
гострих ситуацій.
Ця партія є винятком з пра-
вила — жертва тут, по суті, уявна,
бо прийняття її веде до краху
чорних. Наприклад: 15. . .ей 16.
«1+ Кр18 17. <16 Те8 (17. . .С : <16
18. Тасії) 18. Се7+ Кр§8 19.
С : 17+ Кр : 17 20. К§5+ Крбб
21. Ф : §4.
15.	... ФЬ6—а5
Краще 15. . .С : <15 16. есі е5
17. СЬ4 0—0, і чорні, хоч і сто-
ять гірше, можуть захищатися.
16.	Таї—П	Та8—с8
Рокіруватися не можна в
зв’язку з 17. Ке7+ С : е7 18.
С : е7 КЄе5 19. К : е5 К : е5 20.
С : 18 К : (13 21. С : §7.
ЗО
17.	КЙ5-Ї4	К§4-е5
18.	КІЗ : е5	КН7 : е5
19.	ТгіЗ—ЬЗ	Ке5—с4
Рокіруватися під вогонь всіх
білих фігур, звичайно, небезпеч-
но. Наприклад: 20. К : еб Ге 21.
С : е6+ КГ7 22. Ф§4, загрожуючи
23. СЇ6 або 23. ФЬ4.
20.	ТЇ1—сії	Фа5—Ь6
21.	КЇ4—Ь5	ТЬ8—£8
22.	тьз—аз	Кс4—с!6
23.	е4—е5	кав—е4
24.	С§5—еЗ	• . .
Цей хід білих свідчить про
гнучкість їхнього плану. Позба-
вивши чорних рокіровки, вони пе-
рейшли до активної гри в центрі.
Можливо було і 24. Тс18+ Т :<18
25. Т : 88+ Ф : <18 26. С : <18
Кр : <18, але в цьому випадку
виникали технічні ускладнення.
Зараз білі відвели загрози від
пішака 12 і переходять до рішу-
чого наступу.
24.	...	Сс5 : еЗ
25.	Т<13 : еЗ	ФЬ6—сб
26.	Фе2—§4	Кре8—е7
27.	таї—еі	Ї7—Ї5
Не можна було 27. . .Кс5 з
огляду на 28. Ф§5+ Крї8 29.
Таї Фс7 ЗО. ТеЗ.
28.	е5 : Г6+	£7 : Ї6
29.	Ф§4—ЬЗ	16—Ї5
На 29. . .К§5 Т. Петросян
підготував таке спростування:
ЗО. Т : е6+ Крї8 31. Т : 16+
Ф : 16 32. Ф : с8+ С : с8 33.
Те8+ К : е8 34. К : І6+ Крі7
35. К : §8.
ЗО.	Ї2—13	Ке4—§5
31.	ФЬЗ: Ї5	Тс8—18
Або 31. . .К : 13+ 32. Т : ЇЗ.
32.	ТеЗ : еб+	К§5 : еб
33.	Теї : еб+ Кре7—а8
34.	ФТ5—аз+.
Чорні зазнали поразки.
Досить часто атака в центрі
поєднується з ударами на флангах.
Ця позиція виникла в партії
Спасський—Тайманов (Москва,
1965). Останній хід чорних був
14. . .§5. Розрахунок їх простий:
у зв’язку з тим, що коню немає
куди відступати, ніби треба грати
15. ФЬ5+, але просте 15. . .ФЇ7
відводить загрози.
А чи не можна використати
шах на Ь5 для досягнення більш
реальних вигод?
15.	КсЗ : Ь5!	...
Жертвується і другий кінь.
Мета — всіма можливими засобами
відволікти туру від захисту поля
68, тоді шах на Ь5 стає загрозливим.
15.	. . .	аб : Ь5
Доводиться. На випадок
15. . .Тс8 білі здійснюють ту ж
ідею відволікання, але не такою
дорогою ціною: 16. ФЬ5+ ФЇ7
17. Тд8+ Т : <18 18. К : с7+
і т. д.
16.	ФЇЗ—Ь5+	Феб—І7
Якщо 16. . .К§6, то 17.
Т : а8+ С : а8 18. К : §6 ФЇ7
19. Ф§4.
17.	Таї : а8+ СЬ7 : а8
18. таї—<18+ кре8 : <18
19. ФЬ5 : 17	§5 : Ь4
Чорні за ферзя мають достат-
ню матеріальну компенсацію.
Проте позиція їх тріщить по всіх
швах.
Наважуючись на жертви, білі
повинні були оцінити свої мож-
ливості в цій ситуації, точно
передбачити всі наслідки.
31
12—13 Ь4—ЬЗ 22. §2—§3
Крб8—е8 23. Фіб : е5 Тд8—§6
24. Фе5: Ь5+ Са8—сб 25.
ФЬ5—Ь8+ Кре8—17 26. ФЬ8 : с7,
і білі реалізували перевагу.
Часто укріплення суперника
настільки міцні, що повільний нас-
туп не дає позитивних результатів.
У таких випадках атакуючому до-
водиться звертатися до жертв, щоб
досягти утворення проривів в
обороні.
На діаграмі позиція з партії
Лутиков—Сахаров (Алма-Ата,
1969).
16. 14—15!
Типовий для таких позицій
пішаковий прорив — сигнал до
рішучого наступу.
16.	...	ббИ5
Напевно, обидва партнери
передбачили подальші комбіна-
ційні ускладнення, але оцінювали
їх по-різному. Інакше чорні обо-
в’язково відповіли б 16. . .КЬ4.
На це в білих був такий спосіб
розвитку ініціативи: 17. ї§ Сс5+
(погано 17. . ,Ь§ через 18. Т: 17
Сс5+ 19. С ; с5 Ф : с5+ 20. Т12)
18. С :с5 Ф :с5+ 19. КрЬІ Ь§
20. аЗ (якщо 20. Т : 17 К : <13 21.
Ф:Є6, то21...К:е5) 2О...К:63
21. сб, і, хоч перевага в білих,
уся гра ще попереду.
17.	Ф§3—§7	ТЬ8—18
18.	С63 : 15	65—<14
Зрозуміло, брати на 15 не
можна, зважаючи на 19. К : <15
із страшною загрозою 20. Кс7+.
На випадок 19. . .Ссі8 20. С: 68
на взяття ферзем іде 21. ТасІІ
з подальшим 22. КЇ6+, а при
20. . .К : <18 достатньо 21. К16+
Кре7 22. Ф£5.
19.	С15: Ь7
Усунення захисту пункту §6.
19.	. . .	<14 : сЗ
20.	ТИ : 17 ТЇ8 : 17
21.	СЬ7—§6	Кс6:е5
22.	Ф§7 : е5	...
Найпростіше. Після 22. С: 17+
К : 17 23. Ф§8+ С18 24. Тії
Кре7 25. Т:17+ Крсіб король
вислизнув з матової небезпеки,
та доля його все одно нещасли-
ва—26. Ф§3+ Крсб 27. С12
зберігало за білими небезпечну
атаку.
22.	...	Фс8—с4
23.	Сйб : 17+ Крб8 : 17
24.	Таї—11+ Кр17—еб
25. СЬб—<14 Фс4:И +
Або 25. . ,Т§8 26. Фе4+.
26. Кр§1 : П Та8—18+ 27.
КрИ—еі сЗ:Ь2 28. С(14: Ь2
ТЇ8—Є8 29. Фе5—с7 Те8—68
ЗО. Фс7—еЗ+ Креб—15 31.
ФеЗ—е5. Чорні здалися.
Контратака — найкращий за-
хист, але для того, хто оборо-
няється, передчасна активність
при незавершеному розвитку і від-
критому центрі дуже небезпечна.
У таких випадках краще розмі-
щення сил стає вирішальним
фактором.
Французький захист
Таль	Зайцев
Москва, 1969
1. е2—е4 е7—еб 2. 62—64
67—65	3. КЬІ—62 с7—с5 4.
Кеі—ІЗ КЬ8—сб 5. е4 : 65
еб: 65 6. СП—Ь5 Ф68—е7.+
32
Видно, що ферзь тут стоїть
погано, але затримуватися на цьо-
му полі він не збирається — адже
білі повинні або погодитись на
розмін ферзів, або закритися сло-
ном, а отже, час не згаяний.
7.	СЬ5—е2	Фе7—с7
8.	0—0	сб : 44
9.	К42—ЬЗ	С18—46
Природно, активно і . . . по-
гано. Існують позиції, в яких
найперше треба думати про без-
пеку, а вже потім про створення
зустрічних загроз.
В чому вади позиції слона на
46? В тому, що зростає сила ви-
паду білого коня на Ь5, а лінія
«е» не перекрита. Заслуговувало
уваги 9. . .КЇ6 і потім 10. . .Се7.
10.	КЬЗ : 44	а7-а6
11.	с2—с4!	• • • „
Білі краще розвинуті, чорний
король застряв у центрі, через
те розкриття гри доцільне і своє-
часне.
Не можна зараз 11. . .4с з
огляду на 12. С : с4 К§е7 13.
К : сб Ф : сб 14. ФЬЗ, і якщо
14. . .0—0, то 15. К§5, і пункт
17 під загрозою. Погано також
негайне 11. . .К§е7 через 12. с4
К:45 (або 12. . .КЬ4 13. Фа4+
С47 14. КЬ5 ФЬ8 15. К: 46+
Ф : 46 16. ФЬЗ з очевидною пере-
вагою білих). 13. Сс4, і чорні
опинилися перед серйозними
неприємностями, бо підготувати
рокіровку нелегко. Наприклад:
13. . .Ксе7 14. Фа4+ або
13. . .К4е7 14. ФЬЗ із загрозою
пункту 17. І все-таки хід
11. . .К§е7 був кращим шансом.
11.	...	К£8- Ї6
12.	Ссі — 65
Це сильніше, ніж 12. с4.
12.	...	КЇ6—е4
13.	с4 : 45	Кеб : 44
14.	Ф41 : 44	Ке4 : §5
15.	Ф44 : 27	...
Можливість таких жертв Таль
ніколи не пропускає. Про рокі-
ровку в коротку сторону чорним
доводиться забути, і зараз постає
питання, як швидко білі постав-
лять туру на лінію «е».
15.	...	К§5 : 13+
16.	Се2 : 13	ТЬ8—18
17.	Таї—сі	С46:Ь2+
18.	Кр£1—Ь1	Фс7—46
19.	§2-бЗ	СЬ2 : 23
20.	12 : 23	Сс8—15
21.	ТИ—е1 + .
Чорні здалися. На 21. ..Кр48
іде 22. Ф§5+, а при відступі
короля на 47 можливий форсо-
ваний варіант: 22. Ф£5 С§6 23.
Те7+ Ф : е7 24. Тс7+ Кр : с7
25. Ф:е7+ КрЬб 26. Ф46+
Краб (26. . .Кра7 27. Фс5+)
27. Фс5+ Ь5 28. Фс7+ з матом.
Повчальна партія.
ВІЧ-НА-ВІЧ
Атаку в дебюті і атаку на
короля в центрі можна вважати
порівняно простими, хоч це зов-
сім не означає, що в їх прове-
денні немає складних елементів.
Просто в першому випадку атака
не потребує особливої підготовки
і розвивається після однієї-двох
З 2-76
33
порівняно грубих помилок супер-
ника. У другому випадку най-
вразливіший основний об’єкт на-
ступу— король, оскільки фронт
атаки досить широкий. Отже, в
обох випадках підготовка не ви-
магає тих зусиль, які цілком
потрібні при міцному і забезпе-
ченому положенні короля на
фланзі.
Штурм позиції рокіровки
складніший і має свої особливості,
пов’язані з розміщенням короля,
що атакує. Розглянемо спочатку
атаку при королях, що рокірува-
лися в одну сторону. Спинимось
коротко на секретах підготовчої
фази боротьби.
Найсильніші шахісти часом
роблять прорахунки у виборі
стратегічного плану, вважаючи,
що при міцному пішаковому за-
слоні навколо короля вони гаран-
товані від неприємностей і можуть
здійснювати активні операції на
інших ділянках бою.
Проте успішна атака цілком
можлива і проти укріпленої по-
зиції рокіровки, якщо вдається
знайти вразливі пункти на близь-
ких підступах до неї і надати
своїм бойовим силам більшої ма-
невреності порівняно з фігурами
суперника. Така перевага в силі
рівних за своїм потенціалом фігур
досягається найчастіше перемогою
в боротьбі за центр. Мобільність
фігур і забезпечує необхідну
умову успіху — можливість у по-
трібний момент ввести до бою
більше сил, ніж суперник.
Малюнок боротьби при коро-
лях, що стоять віч-на-віч на од-
ному фланзі, може бути зовсім
різним, і вибір його диктується
завжди конкретними обстави-
нами.
Оскільки кожний рух пішака,
що прикриває короля, підвищує
загрозливу небезпеку, особливої
ролі набуває фігурна атака. Це
перший вид штурму позиції рокі-
ровки.
Проте завершити боротьбу
лише фігурною атакою можливо
далеко не завжди. Тому за тара-
на, що пробиває прориви, вико-
ристовується один з пішаків —
при коротких рокіровках найчас-
тіше пішак «ї» або «И». Це інший
вид нападу.
І, нарешті, у закритих пози-
ціях, коли центр стабільний, у
наступ вдається послати два чи
навіть три пішаки і організувати
пішаково-фігурну атаку. Це тре-
тій вид.
Розглянемо тепер послідовно
всі ці форми атаки і спинимося
на їх особливостях.
Іспанська партія
Кловський	Кловач
Паланга, 1969
1. е2—е4 е7—е5 2. К£1—ЇЗ
КЬ8—сб 3. СЇ1—Ь5 а7-аб 4.
СЬ5—а4 К§8—Ї6 5. <І2—с14 е5 : (14
6. 0-0 СЇ8—е7 7. Тїі-еі
Ь7—Ь5 8. е4—е5 Кеб : е5 9.
Теї : е5 сі7—<36 10. Те5—еі.
Привабливе 10. . .Т : е7+
нічого не давало через 10.. .Ф :е7
11. СЬЗ с5, і якщо 12. с4, то
12. . .д5! Траплялось продов-
ження 10. Т§5, але особливих лав-
рів білим воно не принесло.
10.	. . .	Ь5 : а4
11.	КІЗ: (14	Фс18—(17
Помилкове рішення. Треба
було грати 11. . .Сд7, і не боя-
тись відповіді 12. Фе2, на що
могло йти 12. . .с5 13. КІЗ С§4
із зручною грою. Після ходу в
партії ферзь розміщений невдало,
і чорні мають значні труднощі.
12.	Ф(І1— ЇЗ (16—(15
34
13.	Ссі—§5	0—0
Чорним вдалося рокіруватися,
але ціною ослаблення в центрі.
Це відкриває перед білими нові
можливості створити тиск. Втім,
і розміщення короля в центрі
не обіцяло чорним нічого доб-
рого.
14.	КЬІ—сЗ	Сс8—Ь7
Виводити слона від королів-
ського флангу не хочеться, але
що робити? 14. . .сб не годиться
через 15. К:с6, а загрожувало
15. Т : е7 Ф : е7 16. К : <15.
Тепер у розпорядження білих
переходить пункт 15.
15.	Ксі4-Ї5	Се7—с!8
16.	С£5—Ь6	СЬ7—с8
Слон не вразливий з огляду
на	17.	ФбЗ-Н	але	вже тепер
зрозуміло, що слабкість пункту
§7	невиліковна,	хоч	відразу	17.
К : §7 нічого не дає через 17. . .
Ф§4.
17.	Теї—еб	Т18—е8
18.	Таї—еї
Білі могли виграти пішака
ходом 18. С : §7, але це їм зда-
лося — і справедливо — надто
незначним досягненням. Після
18. . .Т : е5 19. Ф§3 Ф : 15 20.
С:Ї6+ Ф§6	21. С:е5 Ф : §3
22. Ь£ аЗ 23. К : <15 аЬ 24. С:Ь2
у чорних залишались шанси на
порятунок.
18.	... Те8 : е5
19.	Теї : е5	£7—§6
Нарешті пішак вийшов з-під
удару! Але тепер з’явилися нові
мотиви для атаки.
(Див. діаграму 53).
20.	КсЗ : <15!	§6 : 15
Взяття конем на (15 програ-
вало після 21. Т : <15 Фе8 22.
Фе4! (відволікання). 22. . .Себ
23. Ф64 16 24. К§7, а якщо
20. . ,СЬ7, то 21. К1е7+ С: е7
22. Ф : 16 СЇ8 23. Ке7+. Доводить-
ся приймати жертву коня, але
слабкість 8-ї горизонталі дає змо-
гу провести комбінацію на ту саму
тему відволікання. Атака невід-
порна.
21.	ФЇЗ : 15! Кр£8—Ь8 22.
ФЇ5-р5 КЇ6—Ь5 23. Ф§5 : Ь5
Сс8—Ь7 24. Те5— §5 Фгі7—еб
25. СЬ6—§7+ КрЬ8—§8 26.
К<15—16+ С(18 : 16 27. С§7 : 16+
Крй8—18 28. ФЬ5—Ь6+ Крї8
—е8 29. Т§5—е5. Чорні здалися.
Звичайно, легше досягти ус-
піху, атакуючи ослаблену пози-
цію короля, ніж штурмувати
надійні укріплення. Разом з тим
ми вже знаємо, що і міцні ба-
стіони можна взяти, якщо здо-
буто певні позиційні вигоди.
У наступній партії білі також
провели фігурну атаку без допо-
моги пішаків.
Королівський гамбіт
Баранов Бонч-Осмоловський
Москва, 1952
1.	е2—е4	е7—еб
2.	12—14	е5 : 14
3.	СП—с4	К§8—е7
Тепер цей хід зовсім вийшов
з моди. Чорні, щоправда, захи-
щають гамбітного пішака і пере-
водять коня на §6, але втрачають
при цьому час. До того ж кінь
на §6 розміщений не так активно,
як на 16, бо не створює тиску на
центр білих.
З*
35
4.	КЬІ—сЗ	с7—сб
5.	62—с!4	Ке7—£б
6.	Кді— ІЗ	СГ8—е7
7.	0—0	0—0
8.	КІЗ—е5!
Таким чином, білі відіграють
пішака, зберігаючи кращу пози-
цію.
8.	. . .	Кдб : е5
9.	(14 : е5	67—66
10.	Ссі : 14	66 : е5
11.	СЇ4 : е5	Ф68—Ь6+
Початок помилкового плану,
побудованого на вірі у міцність
позиції свого короля. Звичайно,
примиритися з гіршою позицією
не кожному до душі, але інколи
доводиться.
Правильно було 11. . .Ф: 61
12. Та : <11 К67.
12.	Кр§1—Ь1	ФЬ6—с5
Чорні трохи затримались з
розвитком ферзевого флангу, але
це ніби не страшно, бо вони не
мають відчутних слабкостей.
Однак проаналізуємо позицію
глибше.
Маневри ферзем потребують
часу, і це мало насторожити
чорних — адже білі краще розви-
нуті. Вони відкрили лінію «Ь>,
і критичний пункт 17 вимагає
турбот. Правда, він двічі атако-
ваний, двічі був захищений, і,
здається, поки підстав для зане-
покоєння немає. Та білі швидше
можуть підключити до атаки нові
сили, ніж чорні підтягнуть ре-
зерви.
Якби чорні зважили свої мож-
ливості, вони, певно, не покла-
дали б надії на продовження
13. Ф(і4 Ф : (14 14. С : <14, а роз-
міняли б ферзів ще на 11-му
ході.
13.	ТИ : 17!	...
Все ж таки!
13.	...	Т18 : 17
Зрозуміло, жодного із слонів
брати не можна: на 13. . .Ф : еб
іде відкритий шах— 14. Т : е7+,
а на випадок 13. . .Ф : с4 вирі-
шує 14. Т: §7-{-(комбінація, відома
під назвою «млин»).
14.	Сс4 : 17+ Кр§8 : 17
15.	ФЗ1—115+ Крї7—18
У відповідь на 15. . .§6 ви-
рішує 16. Ф:Ь7+ Креб 17. С14,
а якщо 15. .Крб8, то 16. Фе8 +
СГ8 17. Ф : с8 Ф : е5 18. Ф : Ь7
С<16 19. §3.
16.	Таї—11+	Се7—16
17.	КсЗ—65!	. . .
Знайомий нам спосіб пере-
криття— тепер розв’язаний ферзь
білих, до того ж вони загро-
жують взяттям на 16.
17.	...	КЬ8—(17
На випадок 17. . .ссі вигра-
вало 18. С : 16 61 19. Т : 16+
Кре7 20. Т17+ Кр<16 (якщо
20. . .Креб, то 21. ФЇ5+ Кр66
22. е5+ Крсб 23. Ф : с8+ КрЬ5
24. Т : Ь7+ Крс4 25. Тс7) 21.
ФН6+ Себ 22. е5+ Крсб 23.
Ф : еб+ КрЬ5 24. Т : Ь7+ Крс4
25. Ф§4+.
18.	Ь2—Ь4.
Остаточний удар—ферзь від-
волікається з діагоналі аЗ—18,
після чого завершує шах слоном
з поля 66. Чорні через це зда-
лися.
Проте одними фігурними діями
пробити оборону суперника вда-
ється далеко не завжди. Якщо
86
центр не запертий, то найчастіше,
як ми згадували, на допомогу
фігурам іде один з пішаків, що
прикриває власного короля.
Сіцілійський захист
Холмов	Банник
Мінськ, 1962
1. е2—е4 с7—с5 2. К£1—13
47—463. (12—(14 с5 : (14 4. КІЗ : (14
К§8—16 5. КЬІ—сЗ а7—аб.
6. СЇ1—е2 §7—еб 7. 0—0 СЇ8-§7
8. 12—14 КЬ8—47.
Такий розвиток коня в цьому
варіанті виглядає еластичним,
але має і свої недоліки: насам-
перед не атакований кінь на 44,
і це розв’язує білим руки для
активних операцій.
9.	Кр§1—НІ 0—0
10.	Ссі—еЗ	Ф48—с7
11.	а2—а4
Ускладнюється контргра чор-
них з Ь7—Ь5, яка була можлива
на випадок 11. Феї Ь5 12. аЗ
СЬ7.
11.	...	Ь7—Ь6
Чорні не відступають від свого
плану, вперто його здійснюють
і потрапляють незабаром у скрут-
не становище. Зараз не варто
було давати білим повну волю
в центрі. Сильніше було 11. . ,е5.
12.	КсЗ—(15	К16 : (15
13.	е4 : (15	Сс8—Ь7
14.	с2—с4!
На завершення білі володіють
просторовою перевагою і перед
ними відкриті можливості гри на
обох флангах, зокрема на ферзе-
вому (ходом Ь2—Ь4 та а4—а5).
Тому чорні, поступаючись полем
Ь5, забезпечують своєму коню
пункт с5. Але це створює в їх-
ньому таборі нові послаблення.
14.	• , в	аб—а5
15,	К44—Ь5	Фс7—с8
16.	Ф41—42	К47-с5
17.	Таї—аЗ
Тура, не відмовляючись від
своїх «обов’язків» на ферзевому
фланзі, готова перейти на проти-
лежну ділянку шахівниці.
17.	...	СЬ7—аб
18.	КЬ5—44
Білі справедливо вважають,
що їх кінь сильніший за слона
аб і згодиться для атаки. Проте
і при 18. (5 білі зберігали пере-
вагу. Все це внаслідок того, що
чорні дуже безтурботно постави-
лись у дебюті до боротьби за
центр.
18.	...	Т18—е8?
А це вже серйозна стратегічна
помилка. Зрозуміло, що білі одна-
ково будуть рухати пішака «і»
і критичний пункт (7 стане пред-
метом «творчої дискусії».
Чорні мали останню надію —
ходом 18. . .еб включитися до
боротьби за центр.
19.	14—15!	Кс5—е4
20.	Ф42—с2	Ке4—16
21.	ТаЗ—сЗ
Обходячи пастку 21. . ,К : 45.
21.	...	К16—47
Поле е5 (після 14—15) опини-
лось під владою чорних, але білі
не дають утвердитись на ньому
коню, бо це серйозно загальмува-
ло б атаку.
22.	15 : §6 Й7 : §6
23.	Се2—64	С§7—16
37
Доводиться зважати на загро-
зу 24. Т: 17.
24.	С§4—еб!
Усунення захисту пішака §6:
на 24. . .Ге вирішує 25. Ф : §6-|-
С§7 26. К : еб. Одночасно загро-
жує 25. Ф : §64-.
24.	...	Кр§8—§7
Ніби чорні стабілізували по-
зицію. Однак тепер іде красива
атака, заснована на кращій мо-
більності фігур і перевазі в си-
лах на королівському фланзі.
25.	СеЗ—Ьбф-! Кр§7 : Ь6
26.	К64—Ї54-	§6 : 15
Доводиться приймати і цю
жертву. На 26. . .КрЬ7 ефектно
вигравало 27. ТЬ34- Кр§8 28.
К : е74- Т : е7 29. Ф : §64- Крі8
ЗО. ТЬ84- С:Ь8 31. Т : 174-
Кре8 32. ТЇ84- Кр : 18 33. Ф§8х.
27.	Фс2—<Ї24- СЇ6—85
28.	ТеЗ—Ь34- Кріїб—86
29.	Себ : 154-:
Чорні здалися.
А ось коротка сучасна партія
на ту саму тему.
Захист Пірца-Уфімцева
Беллін	Пршібил
Голландія, 1978
1.	е2—е4 87—§6 2. 62—<14
СЇ8—87 3. КЬІ—сЗ 67—66 4.
12—14 К88-Ї6 5. К81— 13 0-0
6. СП—63 КЬ8—86 7. 0—0
с7-с5	8. 64-65 Каб—с7 9.
а2—а4 Ь7—Ь6 10. Ф61—еї.
Контргра чорних, пов’язана
з перегрупуванням сил на ферзе-
вому фланзі, запізнилася. Білі
переводять ферзя на королівський
фланг і починають наступ.
10.	...	а7—аб
11.	Феї—Ь4	Сс8—67
12. 14—15!
Отже, білі, по-перше, розхи-
тують пішакове прикриття воро-
жого короля, по-друге, залуча-
ють до гри чорнопільного слона.
Вони мають завдання — розміняти
слона §7.
12.	...	Ь6—Ь5
13.	Ссі— Ь6	с5—с4
14.	С63—е2	£б : 15
Загрожувало 15. К§5 з на-
ступним 15 :§6, СЬ6: §7 і ТП : 16.
Але тепер на вертикаль «8», що
відкрилася, білі переводять туру.
15.	КІЗ—85	е7—еб
16.	ТИ—13	еб : 65
17. СЬ6:87
18. ТЇЗ—83
Кр88 : 87
Кр§7—Ь8
38
19. ФЬЗ—116!
Чорні зазнали поразки. За-
грожує 20. К : Ь7 з матом на §7.
На 19. . .14 вирішує 20. К: Ь7
їб 21. К:16х.
І в цій, і в попередній пар-
тії тараном, який допоміг білим
фігурам увірватися до фортеці,
був пішак «І».
Часто з тією самою метою
використовується крайній пішак.
Ферзевий гамбіт
Полугаєвський	Таль
Москва, 1969
1. с2—с4 К£8—16 2. КЬІ—сЗ
е7—еб 3. К§1—13 47—45 4.
42—44 с7—с5 5. с4 : 45 КЇ6: (15
6. е2—е4 К45 : сЗ 7. Ь2 : сЗ
с5 : 44 8. сЗ : <14 СЇ8—Ь4+ 9.
Ссі-<12 СЬ4 : <12+ 10. Ф<11 : (12
0-0 11. СИ-с4 КЬ8—сб 12.
0—0 Ь7—Ь6 13. Таї— 41.
Вибір правильного розміщення
тур — завдання нелегке. Так, у
матчі проти М. Ейве О. Альохін
грав 13. Т141, і це було визнано
найдоцільнішим. Та пройшло
немало часу, практика турнірної
боротьби збагатила теорію цього
варіанта, і майстри прийшли до
висновку, що для наступу в цент-
рі найзручніше розміщення тур
на еі і 41.
13.	...	Сс8—Ь7
14.	ТИ—еі	Кеб—а5
У білих рухливий пішаковий
центр. Певна річ, вони покла-
дають надії на прорив 44—45.
Т. Петросян у матчі проти
Б. Спаського (1969) грав 14. . .
Тс8, але після 15. 45 е4 16. С:45
одержав погану позицію.
Розглядувана партія цікава
тим, що суперники заздалегідь під-
готувалися до творчої суперечки,
і тому вона набула принципового
характеру.
15.	Сс4—ЬЗ	Та8—с8
16.	44—45	. . .
Тут доречно нагадати партію
Керес—Файн (див. с. 7). Там
такий самий прорив був здійсне-
ний з метою позбавити коня поля
45, тут він обмежує дію слона
Ь7. А головне, білий кінь вихо-
дить на командний пост—поле
44. Чорні зобов’язані прийняти
жертву пішака, бо інакше після
16. . .Кс4 17. С : с4 Т : с4 18. 4е
Ф : 42 19. еї+ Т : 17 20. Т : 42
Т:е4 21. Т:е4 С: е4 22. К§5
вони зазнають поразки, а на ви-
падок 16. . .Фе 7 17. Ф14 пере-
вага білих також не викликає
сумніву.
16.	« . .	еб : 45
17.	е4—е5	Ка5—с4
18.	Ф42—14	Кс4—Ь2
Погано було 18. . .Тсб з огля-
ду на 19. К§5 Ь6 20. СЬ7+!
КрЬ8 21. К : 17+. Відразу 18...
Ь6 катастрофічно послаблювало
королівський фланг.
Білі, зрозуміло, враховували
можливість ходу 18. . .КЬ2 і
зобов’язані були заздалегідь під-
готувати рішуче заперечення, бо
після розміну слона 43 їх ата-
куючі можливості різко падають.
19.	С43 : Ь7+1 Кр§8 : Ь7
20.	КІЗ—йб+ КрЬ7—йб
Вимушена «активність», бо на
20. . .Кр§8 негайно вигравало
21. ФЬ4 (21. . .Те8 22. ФЬ7+
39
КрТ8 23. ФЬ8+ Кре7 24. Ф: §7
і т. д.).
21. И2—Ь4!
До атаки включається пішак.
Загрози білих дуже неприємні.
Насамперед загрожує 22. Ь5+
Кр : Ь5 23. §4+ Кр§6 24. Ф15+
КрЬб 25. ФЬ7+. Кр : §5 26. ФЬ5+
Крї4 27. Ф15х. Якщо 21...Фсі7,
то 22. 841
З гіршого найкращим є 21...
15, але на це дуже сильно 22.
Т(І4 з тією самою загрозою 23.
Ь5+. Таль вирішив зберегти фі-
гуру, хоч не і пов’язано з небез-
пекою.
21.	... Тс8—с4
22.	Ь4—Ь5+ Креб—Ь6
23.	К§5 : 17++ Кріїб—Ь7
24.	ФЇ4—15+ Крй7—£8
25.	е5—еб!	Феї 8—16
Інакше важко відбити обидві
загрози — 26. е7 і 26. Ь6.
26.	ФЇ5 : 16	§7 : 16
27.	таї—аг . . .
До таких ходів, що уповіль-
нюють темп атаки, слід ставитись
обережно, хоч інколи вони необ-
хідні. У даному випадку чорні
мають відпочинок і навіть шанси
на порятунок. Енергійніше було
27. КабІ Якщо тоді 27. . .Тсб,
то 28. Т:б5 Тс7 29. К:Ь7Т:Ь7
ЗО. Т67 ТЬЬ8 31. ТеЗ. При
27. . .К : аі 28. е7 білі також
зберігали шанси на перемогу.
27.	...	Тс4—сб
28.	Та2 : Ь2	ТЇ8—е8
Кращим захистом було 28...
Сс8. Тепер чорним кепсько.
29.	К17-116+ Крй8—Ь7
ЗО.	Кй6—15	Те8 : еб
31.	Теї : еб	Тсб : еб
32.	ТЬ2—с2 Теб—сб
33.	Тс2—е2 СЬ7—с8
34.	Те2—е7+ КрЬ7—Ь8
35.	К15-114!	16—15
Загрожувало 36. К§6+ і 37.
Ь6.
36.	КЬ4—26+ КрЬ8—88
37.	Те7 : а7. Чорні здалися.
Розглянемо приклад пішаково-
фігурного штурму позиції корот-
кої рокіровки.
Підгаєць—Клован (Алма-Ата,
1969). Поки бурі не передбача-
ється. Королі у відносній безпе-
ці, позицію в центрі нелегко
відкрити. Щоб зважити шанси
суперників, треба оцінити рухли-
вість фігур, їх готовність стати
до активної боротьби на коро-
лівському фланзі.
Це порівняння на користь
білих, у яких ферзь, обидва ко-
ні і слон можуть одразу взяти
участь у операціях на цій ді-
лянці. Чорні до захисту можуть
підключити обох СЛОНІВ, коня
і туру. Перевагу мають білі, але
не дуже переконливу, і виникає
думка звернутися за допомогою
40
до пішаків, тим більше, що це
не пов’язано з порушенням без-
пеки власного короля, бо чорні
не можуть і мріяти про атаку.
16.	Ь2—Ь4	СЬ5—§6
17.	С§2—ЬЗ Ь7—Ь6
Рано чи пізно цього ослаблен-
ня не уникнути—білі вже виз-
начили маневр КеЗ—§2—14. Проте
становище пішака на Ь6 дає під-
стави покликати незабаром на
допомогу штурмуючій групі пі-
шака «§».
18.	КеЗ—§2	КЙ7—18
19.	К£2—14	С£б—Ь7
20.	Кр§1—Ь1	сб—с5
Прагнення створити контргру
природне, проте вона запізню-
ється.
21.	Теї—21	с5—с4
22.	23-24!
Зрозуміло, що при розміщенні
пішака на Ь7, цей хід не мав би
тієї сили, якої він набув тепер.
Щоправда, і тепер відкрити лі-
нії зовсім не просто.
22.	. . . С4 : аз
23.	с2 : аз Каб—Ь4
Після 23. . .Ф : ЬЗ атака бі-
лих швидше набувала загрозли-
вого характеру.
24.	24—65	Ь6—Ь5
Пішак Ь5 поки що невразливий
завдяки удару на аЗ, але настає
ефектний прорив.
25.	25—бб! СЬ7 : 26
26.	КІЗ—а4
Відкриває дорогу ферзеві до
пункту Ь5, крім того, у деяких
варіантах важливий зайвий удар
на еб. Чорні у вигляді компенса-
ції за свої невдачі вирішили взяти
хоча б пішака.
26.	...	Се7 : Ь4
27.	К14 : 26	17 : 26
28.	Т2І : 26!
Новий удар, який руйнує
прикриття короля. Брати туру
чорні не можуть, зважаючи на
29. С : еб+ і ЗО. Ф : Ь5.
28.	...	Тав—е8
29.	Т2б : 27+!
Невгамовна тура знову прино-
сить себе в жертву. Тепер її
доводиться взяти, але функцію
загиблої фігури зразу ж бере
на себе інша тура.
29.	. . . ' Кр28 :27
ЗО.	Таї—21+ Кр27—Ь8
31.	Фе2 : Ь5+ КЇ8—Ь7
32.	ФЬ5 : Ь4 ...
Можна підвести підсумки. У
білих не вистачає тільки якості
за пішака, але вони мають оче-
видну перевагу в силах на коро-
лівському фланзі. Навіть слон
Ь2, поки перебуває статистом,
після падіння пішака еб завдасть
вирішального удару.
32.	. .Те8—28 33. СЬЗ : еб
Т28 : 21+ 34. КрЬІ : 21 ФЬ6—с7
35. Себ—15 Та8—28+ 36.
Кр21—П Т28-27 37. Кс14—еб
Фс7—е7 38. ФЬ4—Ь6 Т27—17
39. Кеб—25 Фе7 : 25 40. е5—еб +
ТЇ7-27 41. ФЬб: Ь7х.
Лобова атака позиції рокі-
ровки, цілком зрозуміло, не зав-
жди можлива. Чи означає це,
що від штурму треба відмови-
тись взагалі? Зовсім ні. Але по-
чекати доводиться. Треба вести
боротьбу в тому районі шахівниці,
де є для цього необхідні перед-
умови. Зібрати сили, створити
41
сприятливі умови, і лише тоді
різко змінювати курс.
Найчастіші випадки переходу
від гой в центрі до атаки на фланзі.
Подивимось, як це відбува-
ється на практиці.
Яната — Бойкович (Врнячка-
Баня, 1963). Хід чорних.
Загроза е4—е5 легко відво-
диться ходом 14. . .СаЗ. Саме
так і потрібно продовжувати чор-
ним, хоч їх позиція і залишалася
стиснутою. Вони, проте, вирішили
не поступатися і п’яддю в центрі,
і цілком закономірно зіткнулися
із серйозними труднощами.
14.	...	еб—е5
Через відсутність білопіль-
ного слона пункт 15 тепер буде
важко захищати, а хід §7—§6
серйозно скомпрометував би по-
зицію короля.
15.	КІЗ—Іі4	Ссіб—аЗ
16.	КЬ4—15	Фе7—с5
17.	Тсії— Й2
Можна було зберегти слонів
ходом 17. Саі, але після їх роз-
міну слабкість поля <16 стане ще
відчутнішою.
17.	...	а5—а4
18.	ТИ—<11 а4 : ЬЗ
19.	а2 : ЬЗ	Кй7—Ь6
20.	Тс12—(16	КЇ6—е8
Доводиться захищатися від
загрози взяття на 16, після чого
пункт Ь6 у небезпеці.
21.	тав—аз	СаЗ : Ь2
Чорні, напевно, боялися, що
повернення коня на 16 може при-
мусити білих змінити план гри:
відмовитися від розміну слонів
(22. Саі) і, користуючись можли-
вістю перевести туру на королів-
ський фланг, почати там атаку.
22.	Фс2 : Ь2 Та8—Ь8
У цьому ході не було потре-
би. Становище чорних ускладню-
ється.
23.	С§2—ЬЗ!	17—16
Треба, нарешті, розв’язати
руки ферзю, прикутому до захисту
пішака е5, але нові послаблення—
нові турботи. Тепер доводиться
думати і про контроль поля еб.
24.	ФЬ2—а2! Ке8—с7
Відбиваємо загрозу взяття на
Ь6, але накликаємо на себе нові
неприємності.
25.	таз—<16	Кс7—е8
26.	КЇ5—е7+!
Комбінаційна атака — природ-
ний фінал. У результаті підго-
товчих операцій становище короля
чорних стало не таким міцним,
фігури їх роз’єднані, а білими
створено перевагу в силах на
головній ділянці бою.
26.	...	Кр§8—17
Або 26. . .КрЬ7 27. С15+ і
потім 28. К§6+.
27.	тав—а7!	КЬ6 : а7
28.	Фа2 : а7.
Чорні здалися. Брати на е7
не можна, зважаючи на мат:
28. . .Ф:е7 29. Ф: е7+ Кр:е7
ЗО. ТФ7х.
42
На завершення — приклад ата-
ки, яку проведено суто позицій-
ними засобами.
Французький захист
Нейштадт	У усі
Москва, 1956
1. е2—е4 е7—еб 2. (12—(14
(17—(15 3. КЬІ—(12 КЬ8—сб 4.
КЄІ—13 К£8—16 5. е4—е5
КЇ6—(17 6. К(12—ЬЗ СЇ8—е7 7.
СЇ1—Ь5 0—0 8. 0—0 Кеб—Ь8.
Чорні відмовляються від 17—16
і готують традиційний підрив
ворожого центру за допомогою
г»7 г>
9.	Ссі—14	Ь7—Ь6
10.	с2—сЗ	с7—с5
11.	КЬЗ—сі	. . .
Кінь переводиться на коро-
лівський фланг для участі в на-
ступі.
11. ...	Сс8—аб
12. СЬ5 : аб	КЬ8 : аб
13. Ксі—е2	Каб—с7
14. Ф(11—(12	Та8—с8
15.	ТИ—еі	ТЇ8—е8
16.	СЇ4—£5!	Се7 : §5
Позиційно помилковий розмін.
Треба було продовжувати 16...16.
17.	КІЗ : §5	К<17-18
У таких ситуаціях з форпос-
том на еб важливу роль у атаці
відіграє білопільний слон, якого
чорні передбачливо розміняли
(Сс8—аб). Однак загроза наступу
не минула.
18.	12—14	17—15
19.	е5 : 16	£7 : 16
20.	Кб5—13	Те8—е7
21.	Ке2—£3	16—15
Інакше 22. 15. Але тепер
«вічно слабими» стають пішак еб
і поле е5.
22.	Ф(І2—еЗ	с5 : (14
Загрожувало як 23. <іс, так
і 23. К : 15.
23.	КІЗ : (14	Те7—е8
24.	К(14—сб	Ф(І8—(16
25.	Кеб—е5	Те8—е7
26.	К£3—115	Ф(І6—с5
Чорні розмінюють ферзів, але
тиск не послаблюється.
27. Кр£І-Ь1
Фігури чорних скуті захистом
слабкостей. Першочергове завдан-
ня білих — відкрити вертикаль
«§», після чого на королівському
фланзі вони матимуть вирішальну
перевагу.
27.	...	Фс5 : еЗ
28.	Теї : еЗ	Кс7—е8
29.	£2—£4!	15 : §4
ЗО.	Таї—£1	Ке8—£7
31.	Т£1 : £4	Крб8—И8
32.	КЬ5—16!	Тс8—с7
33.	ТеЗ—ЬЗ . • .
Від мата немає захисту. Загро-
жує 34. Т : Ь7+ К: Ь7 35. К§6х
або 34. К§6+ К : §6 35. Т : Ь7х.
33. ...	Ь7—Ь5
34. ТЬЗ : Ь5-Ь
Чорні зазнали поразки.
НА РІЗНИХ ФЛАНГАХ
При королях, що протистоять
один одному, кожний пішаковий
рух не тільки створює загрози,
а й таїть у собі серйозні наслідки
для власної безпеки. Тому такий
дійовий вид штурму, яким є пі-
43
шаковий штурм, найчастіше ви-
користовувався не повністю або
зовсім не застосовувався.
На випадок рокіровок у різні
сторони роль пішаків в атаці
незмірно зростає, хоч, як ми по-
бачимо далі, і тут пішаковий
штурм не є обов’язковою умовою.
Ширше використання пішаків
призводить до швидкого від-
криття вертикалей, а розміщення
королів на різних флангах збіль-
шує фронт бойових дій і робить
гру динамічнішою, гострішою.
Особливого значення набуває
фактор часу, боротьба за ініціа-
тиву.
Водночас зберігають вагомість
основні принципи позиційної гри,
і в першу чергу захоплення цент-
ру, кращий розвиток і створення
переваги в силах на головному
напрямі.
Розглянемо найтиповіші види
атаки при королях, що розмісти-
лися на різних флангах.
Староіндійський захист
Спаський	Еванс
XV Олімпіада, 1962
1. (12—44 К§8—16 2. с2—с4
67—£6 3. КЬІ—сЗ С18—67 4.
е2—е4 47—<16 5. 12—13 с7—сб
6. Ссі—еЗ а7—аб.
Зрозуміло, що білі атакува-
тимуть на королівському фланзі,
бо коротка рокіровка для чорних
неминуча,—про можливість зна-
йти притулок у центрі не може
бути й мови. Тому намір чорних
діяти на другому фланзі цілком
логічний. Проте практика пока-
зує, що така гра більш обгрун-
тована після з’ясування ситуації
в центрі.
7. Ф41—42	Ь7 —Ь5
8. 0-0-0
Правильно. Без взяття на с4
чорним навряд чи обійтися, тому
непотрібно поки що витрачати
час на розвиток слона П.
8.	. . .	Ь5 : с4
А чорні даремно поспішають
з цим розміном. У дусі вибра-
ного ними плану було 8. .. Фа5
9. КрЬ 1 КЬ47, потім Та8—Ь8,
і лише за сприятливіших умов
варто було подумати про взяття
на с4.
9.	Сї 1: с4	0—0
10.	Ь2—Ь4	(16—<15
Контрудар у центрі у відпо-
відь на флангову атаку—реакція
природна і цілком зрозуміла. Про-
те краще було зачекати з цим
просуненням і зважитись на ос-
лаблення позиції ходом 10 ... Ь5,
зате притримати поки що піша-
ковий наступ на королівському
фланзі.
11.	Сс4—ЬЗ с!5 : е4
Тепер 11. . .Ь5 вже не годи-
лося— з’явилась відповідь 12. е5,
що після 12. . .Ке8 13. §4
14. Ь5 вело до згубного для чор-
них відкриття ліній.
12.	Ь4—Ь5!	е4 : ІЗ
Погано 12. . .К:Ь5 з огляду
на 13. §4 КІ6 14. Сйб. Білі за-
ради своїх намірів не шкодують
пішаків. Чорні не мають вели-
кого вибору і тому у вигляді
компенсації за приготовану їм
роль тієї сторони, що захищає-
44
ться, прагнуть мати якомога біль-
ше матеріальних благ.
13.	Ь5 : £б	Ь7 : £б
14.	СеЗ—Ь6	13 : £2
15.	ТЬІ—В4
Загроза взяття на §7 стала
реальною. Не допомагає 15. . .КЬ5
з огляду на 16. Т : Ь5 і 17. Ф§5.
Пункт Ь6, зрозуміло, не можна
віддавати без бою, але після
зробленого чорними ходу кінь
також розміщений ненадійно.
15.	...	К16—£4
16.	СЬб : £7	Кр£8:£7
17.	<М2 : £2	К£4—И6
Л. Еванс не хоче визнати
крах своїх надій —інакше він
примирився б із втратою двох
фігур за туру після 17. . .Фйб,
хоч це не рятувало його від по-
разки.
Не можна було 17. . .КеЗ
через 18. ФЬ2 ТЬ8 19. Т: Ь8
Ф : Ь8 20. Фе5+, а 17. . .15 не
рятувало від неприємностей по
лінії «Ь». Наприклад: 18. КІЗ
ТЬ8 (інакше 19. Тйііі) 19. Т:Ь8
Ф: Ь8 20. ТЬІ.
18.	КЄ1—ЇЗ	КЬ6—15
19.	ТМ—112	Фгі8—(16
Знову виникають приблизно
ті самі мотиви, що і при коні на
24: якщо 19. . .КеЗ, то 20. Ф£5
і на 19. . .ТИ8—20. С : 171
20.	КІЗ—е5	КЬ8—сі7
21.	КеЗ—е4	Фсіб—с7
22.	Таї— Ь1	Т18—£8
Крім 23. ТИ7+, загрожувало
і 23. С : 17.
23.	ТЬ2—И7+ Кр£7—18
24.	ТИ7 : 17-Ь Крі8—е8
25.	Ф£2 : £б Ка7 : е5
26.	Т17—18 + + .
Чорні здалися.
Складна, цікава і характерна
для атаки при різносторонніх
рокіровках партія. Щоправда, ба-
гато захоплюючих варіантів ли-
шилося за кулісами.
Та й чи можливо точно роз-
рахувати всі варіанти під час гри?
Часом таке не під силу навіть
найкращим шахістам. Це зовеш
не означає, що вони проводять
атаку наосліп. Але часто від-
повідальні рішення гросмейстер
приймає інтуїтивно, керуючись
лише так званими загальними
міркуваннями, іншими словами,
глибоким знанням законів шахо-
вої боротьби.
Так і в цій партії Борис Спа-
ський навряд чи розрахував всі
варіанти, але він добре розумів,
що володіння відкритими лініями
і перевага в силах на королів-
ському фланзі за будь-якої від-
повіді чорних дасть змогу йому
знайти правильне розв’язання.
Ще більше покладається на
свою інтуїцію Михайло Таль.
Його гра має надзвичайно вели-
кий елемент риску, але Таль ві-
рить у своє тактичне мистецтво,
сподівається перевершити супер-
ника у неоглядних ускладненнях,
що виникають. Це означає вмін-
ня створити такі позиції, у яких
атакувати легше, ніж захищатися.
Саме такий підхід до шахів є
одним з компонентів найвищих
спортивних успіхів Таля. Нехай
часом і знаходили в його атаках
«дірки», але критикам влучну
відповідь дав покійний югослав-
ський гросмейстер Б. Костич;
45
«Таль порушує проблеми, які
потрібно розв’язувати сьогодні.
Завтра вже буде пізно».
е5,_ і в зв’язку із загрозою 29.
С§5 змушені залишити його.
29. СЇ4—85	17—16
Ця позиція виникла в партії
останнього туру першості СРСР
за 1957 рік Таль — Толуш. Пере-
мога забезпечувала Талю звання
чемпіона.
23.	ЇЗ-Ї4!?
Гострий, але дуже ризикова-
ний підрив. Мета його — підклю-
чити до подальшої атаки слона
Ь1 коня сЗ. Чорні, зважаючи на
загрози 14—15, змушені взяти на
14 (це, між іншим, і вигідно для
них, бо вони здобувають пункт
е5).
23.	. . .	е5 : 14
24.	Фс12 : 14	Фс7—<18
Не годилося 24. . .Ке5 з ог-
ляду на 25. Ф16.
25.	Ь5 : £б	...
Це сильніше, ніж 25. Ф : <16,
з огляду на 25. . .Те5 із загро-
зою ТЬ8—Ь6.
25. ...	КЇ8 : §6
26. ФЇ4—Ь2
Але не 26. Ф : <16 К§е5 із заг-
розою 27. . .ТЬ6.
26. ...	К(17—е5
27. СЬ6—14
Краще 27. СеЗ.
27. ...	Кбб-18
Настирніше 27. . .К : 14, зни-
щуючи небезпечного слона.
28. ФЬ2—Ь6	Ке5—йб
Чорні так і не здобули реа-
льних вигод, володіючи пунктом
ЗО.	е4—е5!
Стратегія білих торжествує—
тепер до атаки йде слон Ь1 і кінь
сЗ, а звідси створюється потріб-
на для успіху перевага в силах
на королівському фланзі. План,
розпочатий ходом 23. 14, був ри-
зикованим, але завдяки далеко-
му розрахунку, оцінці зустрічних
можливостей чорних, що вини-
кали в зв’язку з володінням ними
важливим пунктом е5, білі прак-
тично правильно оцінили нас-
лідки.
Тепер чорні не мають захисту.
ЗО.	...	Те8 : е5
Якщо ЗО. . .16, то 31. С : §6
Ь§ 32. ФЬ8+ Крї7 33. ТЬ7+.
31.	СЬІ : §6	ТЬ8—Ь7
32.	КеЗ—е4 16 : §5
33.	Тбі—її	Те5 : е4
Загрожувало 34. КЇ6+.
34.	Себ : е4 ТЬ7—§7	35.
ТИ—Ї6 Сс8 : £4 36. ТЬІ—її
КЇ8—(17 37. ТЇ6: (16 Ф(18—е7
38. Т(І6: аб Кр£8—Ь8 39. Се4: Ь7
К(17—Ь8 40. СЬ7—15+ КрЬ8—§8
41. СЇ5—е6+ С§4: еб 42. Таб: еб.
Чорні здалися.
Александрія — Коноплева
(Ашхабад, 1968). Позиція харак-
терна для сіцілійського захисту
з різносторонніми рокіровками
і взаємними атаками короля. У
таких ситуаціях велике значення
46
має фактор часу — хто перший
створить реальні загрози, той і
дістане шанси на успіх. Тому
маневрені операції тут недоречні,
потрібні лише енергійні дії, від-
криття ліній за будь-яку ціну.
12.	Ь2—Ь4	Кеб—е5
Кидається в очі відмінність
У характері атак. Білі пішако-
вим наступом намагаються розхи-
тати прикриття короля, чорні не
можуть вести таку гру і кличуть
на допомогу фігури. Крім того,
останній хід чорних перешкоджає
рухові пішака «§».
13.	Крсі—Ь1	Ке5—с4
14.	СЬЗ : с4 Тс8 : с4
15.	К<і4—ЬЗ	Фа5—аб
16.	е4—е5	. . .
Ця позиція не раз зустрічалась
на практиці і викликала жваву
дискусію. Врешті теоретики при-
йшли до висновку, що на пішако-
вий випад у центрі чорним най-
краще реагувати ходом 16. . Ле
17. Кс5 Фдб з гострою грою.
16.	...	КЇ6—е8
17.	Ь4—Ь5
Більш принциповим є запро-
поноване теорією 17. Кс15 С : е5
18. К : е7+ Кр18 19. КН5 з ціка-
вими ускладненнями, які найча-
стіше утворювались на користь
білих.
17.	...	Та8-с8
18.	Ь5 : £6	Ь7 : §6?
Типова помилка. Відкривати
лінію «Ь», яка може бути вико-
ристана тільки білими, не пот-
рібно було. Після 18. . .12! білим,
можливо, довелося б пошкодува-
ти про передчасну активність. В
усякому разі, вони не мали б і
найменшої переваги. Тепер же
Н. Александрія отримала грізну
атаку.
19.	СеЗ—Н6	С§7 : е5
20.	КсЗ—<15	Се5—16
21.	СИ6—£5!
Пройшло лише три ходи піс-
ля помилкового розкриття гри
чорними, а вони вже не мають
захисту. Контратака ходом
21. . .Т : с2 запізнюється 22.
С : 16! К : 16 23. К : 16+ еі 24.
ФЬ6 Т:Ь2+ 25. Кр : Ь2 Тс2 +
26. Кр : с2 Ф : а2+ 27. КрсЗ, і
білий король тікає від шахів,
а мат чорному королю стає не-
минучим. Щоб уникнути ще біль-
ших неприємностей, чорні від-
дадуть якість, але це не врято-
вує.
21. . .С16—§7 22. Кй5 : е7+
Кр£8—18 23. Ке7 : с8 СН7—15
24. Т<11—сі Тс4—а4 25. С£5—Ь6
СЇ5 : с8 26. СК6 : §7+ Кр<8 : &
27. Фс12—сЗ + . Чорні зазнали
поразки.
Штурмуючи позицію рокіров-
ки, треба з особливою обереж-
ністю ставитись до просування
власних пішаків. На відміну від
фігур, пішаків не можна повер-
47
нути назад, тому передчасне
просування може інколи позбави-
ти того, хто атакує, важливих
пунктів.
Нейштадт — Сейлер (за листу-
ванням, 1963/64). Напрошується
хід 10. Ь5 (щоб розхитати прик-
риття чорного короля). Але піс-
ля цього ходу білі не могли б
підключити до атаки інших пі-
шаків, а їм, як з’ясовується піз-
ніше, дуже важливо зберегти
пункт 115 для фігур. Тому:
10. Ссі—£5!
Виявляється, можна добитися
послаблення і фігурним натиском,
скориставшись відсутністю в чор-
них чорнопільного слона.
10. ...	<М8—а5
11. Креї—<12!
При міцному пішаковому
центрі такі ходи виправдані —
стоянка короля тут найбільш
надійна. Адже щоб дістатися до
нього, потрібно завдати удару по
пункту <44, а сил для цього чор-
ним не вистачає.
11.	... КЬ8—(17
Від розвитку коня на сб до-
водиться відмовитися, зважаючи
на 12. СЇ6. Якщо 11. . .Ь6, то
не 12. С14 Кеб, а 12. ФЬ5, і як-
що 12. . .Ьб, то 13. Ьб—ось
чому не можна було рухати пі-
шака «Ь» далі.
12.	С§5—16	Кр§8—Ь8
13.	Ф§4—Ь5!
Знову володіння полем Ь5 дає
змогу створити загрози. Станови-
ще пішака на Ь4 не дає чорним
можливості взяти на 16: 13. . .§1
14. К§5! 16 15. Ьб Ьб 16. 84.
Погано і 13. . .Ьб через взяття
слоном на §7. Наприклад: 14.
С : §7+ Кр : §7 15. 64 Ке7 16. 65
КГ5. 17. Т81 ТЬ8 18. 6Ь + + Крі8
19. Ь7 ФсІ8 20. СЬЗ із загрозою 21.
С : 15 22. Т68 і 23. ФЬ6+. Щоб
не сталося гірше, чорним дово-
диться взяти небезпечного слона
конем.
13.	... Кй7 : 16
14.	е5 : 16	67~бб
На 14. . . пішло б 15. К§5.
15.	ФЬ5—§5	Фа5—<18
16.	§2-64
Знову. 16. Ь5 було передчас-
ним: 16. . ,Крб8 17. 64 К<16, і
виникає загроза пішаку 16 після
Кдб—е4 або КН6—е8.
16.	...	К15—(16
17.	Таї—еі
Відводиться загроза
17. . .Ке4+ ходами 18. Т : е4
сіє 19. ФЬ6 Т68 20. К§5.
17. ...	К(16—е8
Тепер пішак 16 гине, але білі
підтягли свіжі сили для атаки
і створюють нові загрози.
18.	Ф§5—Ьб	Ке8 : 16
19.	КІЗ—65	Ф(І8—е7
20.	ТЬІ—ЬЗ	ТЇ8—§8
21.	ТЬЗ—ІЗ	Т§8—§7
Чорні прикрили всі вразливі
пункти, загрожують ходом
48
22.	. .К : §4. Проте білі все це
передбачили і проводять вирі-
шальну комбінацію.
22. ТЇЗ : 16!	Сс8—с17
Брати на 16 не можна з ог-
ляду на 23. К : Ь7. Чорні в ре-
зультаті залишилися без фігури
і незабаром програли.
У всіх розглянутих прикладах
вирішальну роль у створенні по-
слаблень у позиції рокіровки бу-
ло відведено пішакам. Це, однак,
не означає, що тільки таким
способом можна розхитати обо-
ронні лінії при королях, розмі-
щених на різних флангах. Інколи
атака ведеться одними фігурами,
а пішаки виконують допоміжні
функції, створюючи для них
опорні пункти.
Позиція з партії Полугаєв-
ський—Оснсс (Алма-Ата, 1969). Її
особливості характерні для кіль-
кох варіантів сіцілійського захи-
сту. План білих — насамперед до-
сягти переваги в центрі і лише
потім розпочати активні операції
проти короля. Чорні тримають обо-
рону в центрі і поступово готують
контргру на ферзевому фланзі. Для
цього використовують напіввід-
криту лінію «с» і готують просу-
вання пішака «Ь».
Зразу 12. . .Ь5 погано, зва-
жаючи на 13. еб!» тому треба
спочатку зіграти 12. . .ТЙ8. Хід,
зроблений В. Осносом, невдалий,
бо послаблює захист пункту еб
і збільшує шанси білих на атаку.
12. ...	СгІ7—сб
13. ТМ—11
Оскільки е4—е5 нічого реаль-
ного білим не обіцяє, вони готу-
ють просування 14—15 з тим, щоб
після еб—е5 оволодіти полем <45.
13.	...	Ь7—Ь5
14.	С§5 :Ї6! Се7 : 16
На випадок 14. . .£1 хід 15.
15 вигравав у силі.
15.	<М4 : (16 СЇ6 : сЗ
16.	Фйб : сб	Та8—с8
17.	Феб—(17	ТЇ8—Й8?
А це вже серйозна помилка,
яка веде до поразки. Як побачи-
мо пізніше, поле (18 повинна була
зайняти тура с8.
18.	Ф(17—е7 СсЗ—(12+
Або 18. . .СЇ6 19. ФЬ7, і білі
залишаються із зайвим пішаком.
19.	Крсі—Ь1 С(12 : 14
Використовуючи тактичні мож-
ливості, чорні відіграли пішака.
Але різнокольорові слони збіль-
шують шанси білих на атаку.
20.	Тсії : (18+ Тс8 : <48
Тепер зрозуміло, чому краще
було 17. . ,Тсб8. Якби тура сто-
яла на 18, чорні могли б грати
20. . .Ф : <18 21. Ф:а7 С:Ь2, бо
пункт 17 був би під захистом.
21.	е4—е5!
Порушуючи координацію дій
чорних фігур, яка могла налаго-
дитись на випадок помилкового
21. £3 Фс7!
21.	...	Фа5—(12
22.	а2—аЗ	Т(18—18
(Див. діаграму 75).
23.	СЬЗ : еб!
Після цієї жертви білі у всіх
варіантах досягають матеріальної
переваги. Якщо 23. . .їе, то 24.
Ф : еб+ КрЬ8 25. £3.
23. . . .	£7—£5
23. £2—£3	17 : еб
4 2-76
49
Не рятувало і 24. . .Фе2 з
огляду на 25. Т : 14! 81 26. Ф§5 +
КрЬ8 27. ФЬ6! Т§8 (27. . .Кр§8
28. СЇ5) 28. ФЇ6+ Т§7 29. С : 17.
Загроза мата по 8-й лінії забез-
печує можливість просування пі-
шакові «е».
25.	Фе7: е6+ Кр§8—67
26.	83 : 14 Фд2—82
Ферзевий ендшпіль після
26. . ,Т : 14 27. Т : Ї4 Ф : 14 28.
Фгі7+ Кр§6 29. Ф : Ь5 Ф : Ь2 ЗО.
Фс6+ КрЬ5 31. Фе4 також не
тішить чорних.
27.	ТИ-(11	85 : М
28.	Феб—(17+	ТЇ8—17
29.	е5—еб. Чорні здалися.
На завершення огляду атак
при королях, що знаходяться на
різних флангах, необхідно торкну-
тися ще одного питання — про ви-
бір позиції для власного короля.
Наприклад, пішаковий штурм
— справа вже вирішена. Але чи
обов’язково при цьому тримати
короля на протилежному фланзі?
Не завжди. Інколи на краю ша-
хівниці король може бути у біль-
шій небезпеці, ніж у центрі.
Староіндійський захист
Авербах	Панно
Буенос-Айрес, 1954
1. (12—(14 К88—16 2. с2—с4
§7-86 3. КЬІ-сЗ С18-87 4.
е2—е4 (17—66 5. СЇ1—е2 0-0 6.
Ссі—85 с7—с5 7. (14—(15 а7—аб
8. а2—а4 Ф68—а5 9. Сб5—62!
Перешкоджаючи 9. . .Ь5, що
могло йти на 9. Ф62.
9.	...	е7—е5
Серйозна помилка. Тепер у бі-
лих розв’язані руки для атаки
на короля. Закривати центр ні
в якому разі не треба було: тоді
наступ білих пішаків на королів-
ському фланзі став би ризикова-
ним, через те що їх власний ко-
роль міг опинитися в небезпеці.
Краще 9. . .еб 10. КІЗ еб 11.
еб С§4.
10.	82—64!	К16—е8
11.	112—Ь4	17—15
Надмірною активністю чорні
тільки погіршують своє становище.
Ще можливо було організувати
оборону ходом 11. . .Фс18.
12.	Ь4—Ь5	Ї5—Ї4
Доводиться, зважаючи на заг-
рози 13.	14. £ї з розкрит-
тям позиції.
13.	й4—§5	ТГ8—Ї7
14.	Се2—§4
Цей розмін корисний — слон
чорних сильніший, до того ж
тепер пункт еб послаблюється ще
більше.
14.	...	Фа5—(18
15.	Сб4 : с8	<М8 : с8
16.	Кбі—ЇЗ	Се7—18
17.	Креї—е2
Центр закритий, тому король
найкраще почуває себе саме тут.
50
17.	...	Т17-й7
18.	ТЬІ—к4	КЬ8—(17
19.	Ь5 : еб Ь7 : §6
20.	ФсІІ—Ь1	СЇ8—е7
21.	ТЬ4—Ь8+	Кр§8—17
22.	ФЬІ-Ьб	Кс17—18
Відводити загрози стає все
важче. Якщо 22. . .С18, то 23.
КЬ4, і тепер як 23. . .Т§8 24.
ТЬ7+, так і 23. . ,ТЬ8 24. КЇ5
Т&8 25. ТЬ7 + не тішить чорних.
23. Таї—Ь1	. . .
Тепер бездіяльний досі слон
(12 загрожує принести себе в
жертву на поле 14.
23. ... Та8—Ь8
24. С(12 :14 Фс8—с7
Брати слона не можна було
з огляду на е4—е5, але загрожу-
вало 25. С : е5 (якщо 24. . ,Кс!7,
то 25. ФЬЗ КЬ6 26. С : е5!)
25.	ФЬб—Ь2	КЇ8-СІ7
26.	ФЬ2—ЬЗ	К(17—18
27.	ТЬ8 : Ї8Н-!	...
Знищуючи головного захисни-
ка поля еб.
27.	... Кр17 : 18
28.	ФЬЗ—еб Т§7—§8
29.	КІЗ—Ь4 Се7—(18
ЗО.	КЬ4 : £6+ Крї8—§7
31.	Кеб : е5. Чорні здалися.
Ми розглянули лише атаку
на позицію короткої рокіровки.
І цілком свідомо. Справа в тому,
що прийоми боротьби нічим особ-
ливим не відрізняються під час
штурму позиції довгої рокіровки,
але дії атакуючої сторони по-
легшуються в зв’язку з досить
розтягнутим фронтом оборони.
Тому шахіст, який добре засвоїв
методи боротьби проти позиції
короткої рокіровки, зможе так
само успішно атакувати королів-
ську фортецю на ферзевому фланзі.
МАЛИМИ СИЛАМИ
Розглянемо тепер атаку на
короля в ендшпілі. У зв’язку з
тим, що кордон між серединою
гри і ендшпілем чітко провести
вдається далеко не завжди, звер-
немо увагу лише на позиції, у
яких з кожної сторони залиша-
ється по дві-три фігури.
Відомо, що з розмінами фігур
зменшується небезпека для короля
і його роль у активній боротьбі
зростає. Для успіху атаки в енд-
шпілі треба надати максимальної
активності кожній фігурі, вико-
ристати всі її можливості. Тільки
тоді виникають необхідні перед-
умови для успішного завершен-
ня боротьби. Одночасно треба
пильно стежити за тим, щоб
власний король не потрапив до
пастки.
Здебільшого в атаках на ко-
роля беруть участь важкі фігури.
До цієї позиції прийшла одна
з партій Д. Бронштейна (Москва,
І'
51
1962), що грав білими. У нього
зайвий пішак, проте наявність
на шахівниці тільки важких фігур
ускладнює виграш.
35.	ФеЗ—Ь6!	тав—£12?
Треба було додержувати так-
тики пасивної оборони, граючи
35. . .Тс8. Активність губить чор-
них, і вони несподівано самі по-
трапляють під атаку.
36.	ФЬ6—Ь8+ Крй8—Ь7
37.	Теї—ев	Ф17 : 13
38.	Те8—Ь8+ КрЬ7—£б
Стаючи на шлях контратаки,
чорні, очевидно, розраховували
тільки на 39. Фе8+ ФЇ7 (але
не 39. . .Кр§5 з огляду на 40.
ФЬ5+) 40. Фе4+ Кр§5 41. ФеЗ+
ФЇ4+. Проте в розпорядженні
білих є вирішальна жертва.
39.	ТЬ8 : Ь6+!	. . .
Тепер чорні втрачають ферзя:
39. . ,6Ь 40. Ф£8+ або 39. . .Кр:Ь6
40. ФЬ8+ Кр§6 41. ФИ5+ Крїб
42. 65+. До мата веде 39. . ,Кр17
40. Фс7+ Кр§8 41. Фс8 +
Крї7 42. Феб-}-. Через те чорні
здалися.
Приклад наочно показує мо-
гутню силу наступу об’єднаних
зусиль тури і ферзя під час атаки.
У цій позиції з партії Кень-
гіз — Мікенас (Вільнюс, 1979) бі-
лим, щоб завершити боротьбу, по-
трібен був тільки один хід—1.
Кеб—§5-|-!, після якого чорні
здалися. Якщо 1.. .Нб, то 2. із
загрозою мата на Ь6; на 2. . .ТЬЗ
іде 3. §64-.
Тайманов — Ларсен (Гавана,
1967). Хід чорних.
Білим, як бачимо, ніщо не
передвіщає лиха, навіть навпаки,
під атаку можуть потрапити чор-
ні, чи не так? І якби білі були
обережнішими, небезпека б їх
обминула...
31.	' ...	е5—е4 +
32.	КрїЗ—14
Не можна 32. Кр : е4, зважа-
ючи на 32. . .Кс5+.
32.	...	Кеб—е7
33.	СсЗ—а5	. . .
Інакше втрачається пішак с4.
33.	. . .	Ь7—Ь6
34.	Са4 : (17 Ь6 : а5
35.	СЙ7—а4 Ке7—§6 +
36.	Крї4—15 Тс7—с5 +
37.	Крї5—16
Це ще, звичайно, не програє,
але створює мотив для атаки.
37. ... К£б—е5!
38. Са4—ЬЗ?	. . .
Білі не відчувають небезпеки
і несподівано потрапляють під
матову атаку в таборі... супер-
ника. Після 38. СНІ партія за-
кінчилася б внічию.
38. ...	Кр<18—е8!
Загрожує 39. . .Крї8 і потім
мат конем з §4 або (17. Тому бі-
лий король «мужньо» йде ще
далі.
52
89. Крїб—§7	Ке5—§4!
40.	Тій— аі
Захисту вже не було.
40.	. '. .	Тс5—§5 +
41.	Крб7—Ь8 К§4—Ї6
42.	СЬЗ—а4+ Кре8—е7
Білі здалися.
У позиції, до якої прийшла
одна з партій гросмейстера
О. Бернштейна (1909), ніщо, зда-
валося б, не передвіщало матового
фіналу. Проте після 1. с4—с5!!
з’ясувалося, що від мата чорному
королю не втекти.
1. . . .	Ь6—Ь5
Якщо 1. . .Ьс, то 2. Кс4 +
КрЬ5 3. а4х. Подібний мат іде
і на випадок 1. . .Кеб 2. КЬ7+
КрЬ5 3. а4х.
2. а2—аЗ!
Після цього «тихого» ходу чор-
ні в цугцванзі — будь-який їх хід
веде до мата.
Такого максимального наван-
таження незначним силам, що
лишились на шахівниці, вдається
надати в етюдах. Атака в них ма-
лими засобами повчальна і харак-
терна для ендшпіля.
Познайомимося з двома етю-
дами М. Либуркіна. В обох білі
виграють.
(Див. діаграму 82).
Позицію ніби взято з практич-
ної партії, та й гра в ній нага-
дує турнірну зустріч.
1.	Ка2—сі!
Забезпечується просування пі-
шаків. Загрожує 2. КЬЗ+, що
піде і на 1. . .КрЬі.
Тут можливі два основних
варіанти:
1)	1. . .Тс5 : Ь5 2. с6-с7
ТЬ5—с15+ 3. Ксі—аЗ! Тб5:бЗ+
4. КрсІІ—с2 ТбЗ—64!
Кращий захист. Тепер на 5.
с8Ф? піде 5. . .Тс4+! 6. Ф:с4 —
пат.
5. с7—с8Т!
Загрожує мат на а8, а після
5. . .Та4 білі атакують туру хо-
дом 6. КрЬЗ і одночасно загро-
жують матом з другого боку.
2)	1. . .Тс5—65+.
Зараз 2. К63 вже не годиться з
огляду на 2... Т: 63+3. Крс2 Т65.
2.	Крбі—с2 Т65—с5+ 3.
Крс2—63!
Обережно! Не можна 3. Кр62
з огляду на 3. . .Т : Ь5 4. с7 ТЬ2+
5. Крбі Тс2 6. Кр : с2 — пат.
3.	. .Тс5: Ь5 4. сб—с7 ТЬ5—Ь8
5. с7 : Ь8С!
Після перетворення пішака на
важку фігуру знову пат!
І ще один етюд, початкова
позиція якого дає можливість пе-
редбачити все що завгодно, тіль-
ки не матовий фінал.
(Див. діаграму 83).
1. Та8—а2.
Чорні не можуть зберегти
фігуру, і, здавалося б, гра скін-
чилася. Проте боротьба тільки по-
чинається.
53
1. . . .СЬ2-£І!
Якщо 1. . .КЇ1, то 2. Креі.
2. Та2—§2 Кре4—ЇЗ!	3.
Т§2 : £1 КрїЗ—Ї2 4. Т£1 — еі.
Білі виграли фігуру, але не-
сподівано їх турі стало тісно, і
не видно як їй вибратись на волю.
4. ...е5—е4 5. К§7—е6е4—еЗ.
Загрожує 6. . .е2-}~ і 7. . .КЇ1.
На перший погляд, білим най-
простіше відвести цю загрозу
ходом 6. К64, але тоді все одно
йде 6. . .е2+ 7. К:е2КП1 і піс-
ля відступу конем—КЇ1 — еЗ —
П+ з нічиєю.
6. Кеб—с5! еЗ—е2+ 7.
Краї —СІ2 К£3-її + 8. КрН2—сі!
КрГ2 : еі (8. . . КреЗ 9. Крс2)
9. Кс5—азх.
ЗУСТРІЧНИЙ НАСТУП
У процесі ведення атаки до-
водиться не тільки ламати обо-
ронні укріплення, а й постійно
рахуватися з контргрою суперни-
ка. І насамперед з контратакою.
Звичайно,контратака—це тема,що
належить до захисту, але все-та-
ки присвятимо їй кілька сторінок.
У яких же випадках з’явля-
ється можливість зустрічного на-
ступу? Причин тут можна назва-
ти чимало. Нерішучість під час
ведення атаки, зволікання, про-
сто будь-який прорахунок, а най-
частіше контрудар суперника.
Усе це — закономірний наслідок
недостатньої підготовки наступу.
Розглянемо приклад, коли ата-
ка проводилась під час незабез-
печеного положення в центрі.
Неєргард — Симагін (за лис-
туванням, 1964).
Давайте оцінимо позицію. Білі
залишили короля в центрі і роз-
почали пішаковий штурм. Чи були
для цього важливі підстави? Якщо
оцінювати поверхово, то були.
Адже ми вже аналізували подібні
ситуації і зробили висновок, що
при міцному пішаковому центрі
саме тут король розміщений най-
зручніше.
Та чи пішаковий центр на-
справді такий міцний? На не пи-
тання партнери, можна думати,
відповідали по-різному. Оцінка
чорних виявилась глибшою. Вза-
галі гросмейстер В. Симагін був
неперевершеним фахівцем завда-
вати несподівані удари.
16. ...	Ь7—Ь5!
Цілком зрозуміло, що гра
чорних пов’язана з підривом
бб—65, але відразу він неможли-
вий, тому Симагін забезпечує
його проведення ударом з флангу.
17. с4 : Ь5	...
Доводиться частково знімати
контроль з поля 65, інакше після
Ьб : с4 катастрофічно послаблю-
вався пункт с4.
54
17.	...	ав—<15
18.	е4 : а5	е5—е4!
Жертва третього пішака оста-
точно розчищає дорогу для чор-
них фігур. Якщо зараз 19. Ге, то
19. . .Ке5.
19.	Фаз : е4 Себ : §4
20.	Фе4—14	. . .
І на випадок 20. Ф : §4 Т : еЗ
21. Кр12 Сс5 атака чорних дуже
небезпечна. Тепер білі гинуть
під натиском переважаючих сил
суперника.
20.	. . .С£4-Ь5 21. Креї—12
Ка7—е5 22. СЇ1—£2 СЇ8—ав 23.
ФЇ4—а4 Тав—с8 24. таї—а2
Фав-їб 25. СеЗ—£5 ФЇ6—15 26.
Ке2—14 СЬ5 : 13 27. С£2—ЬЗ.
Або 27. С : 13 Сс5+ 28. Кр§3
К : 13 29. Кр : 13 ТеЗ+.
27. . .СЇЗ—£4 28. Крі2—£2
Тс8—с2! Білі здалися.
Бернштейн — Німцович (Пе-
тербург, 1914). Білі переважають
двома слонами, ще й володіють
вертикаллю «а». Для досягнення
зустрічної гри Німцович жертвує
пішака.
26.	...	15—14
27.	еЗ : 14	Ке5-£б
28.	Се2—13	К£б : 14
29.	Са4 : £7	...
Тепер ферзь і слон білих па-
нують по великій діагоналі. Що
ж задумали чорні?
29.	... Фав—£5!
Виявляється, що взяти пішака
с7 білі не можуть з огляду на
ЗО. . .КЬЗ+ 31. КрЬІ ФеЗІ Те
саме піде і на випадок відступу
слона на сЗ.
ЗО.	С£7—Ь8
Єдина можливість—загрозою
мата на §7 обмежити діяльність
чорного ферзя.
зо. ... кі4-аз
31. Ь2—Ь4
Проганяємо ферзя і одночасно
захищаємось від мата (31.. ,ФеЗ-|-).
31.	...	Ф£5— £3
32.	Та7—ав	Са7—с8
33.	СЇЗ—е4	. . .
Слон недоторканий: його взят-
тя веде до мата за два ходи.
33.	...	Ф£3—Ї2+
34.	Кр£1—Ь2 ФЇ2:Ь4+
35.	КрЬ2—£1 КаЗ—е5
36.	СЬ8 : е5 ФЬЗ—е4
37.	Се5—Ь8
У результаті ускладнень чор-
ні відіграли пожертвуваного пі-
шака. Проте загроза мата не дає
змоги їм активізувати ферзя.
37.	... Фе4—еЗ+
38.	Кр£І— Ь2 ФеЗ—14+
39.	КрЬ2—£1 ФЇ4—£3
40.	СЬ8—сЗ
і зустріч закінчилася внічию.
(Див. діаграму 87).
Хенкін — Нейштадт (Москва,
1963). Білі, не чекаючи, коли
буде споруджений бар’єр по чор-
них полях (К16—Ь7, Сдб—е7
і т. д.), розпочали стрімку атаку.
55
20. §4-§5!
За будь-яку ціну відкрити вер-
тикаль «§» і атакувати пункт
§7!
20.	. . .	Ь6 : §5
21.	ТИ—§1	Кіб—Ь7
22.	Ь2—Ь4	§5 : Ь4
23.	Т§1—§4	С66—е7
24.	Ф61 — §1	Се7—16
25.	Ф§1—§2	Кр§8—118
Загрожувало 26. Т : §7 і 27. Т§1.
26.	Таї—§1	Те8—§8
Пункт §7 чорні захистили, але
білі знаходять нові ресурси.
27.	03—14 е5 : 14
31. 15—16!
Здавалося б, вирішальним бу-
ло ЗІ. Т§4. Але тоді йде 31. . .§5
і на 32. ї§+ Т : §6 33. Т : Ь4+
зустрічна жертва — 33. . .Ф : Ь4!
34. Ф : Ь4+ ТЬ6 із зайвою які-
стю і пішаком у чорних. Ходом
у партії білі намагаються пере-
крити «діагональ життя».
31. ...	§7—§5
32. е4—е5
Зараз загрожує атака по бі-
лих полях. Відповідь змушена.
Пропустити коня на Ь5 — оз-
начає самогубство.
28.	Т§4 : Ь4 ...
Смисл жертви коня—підклю-
чити до атаки слона Ь2. Зараз
взяття тури неможливе з огляду
на 29. С : §7+, а на 28. . .С: Ь2
піде 29. Т : Ь7+ Кр : Ь7 ЗО. ФЬ2 х.
Але можливості захисту не вичер-
пані!
28.	... Фс7—ав!
Заслон по діагоналі 68—Ь4.
29.	ТЬ4 : Ь7+ КрЬ8 : Ь7
ЗО.	Ф§2—ЬЗ С16—Ь4
32. ...	ка7 : 16
33. е5 : 16	. . .
Тепер чорні відводять загрози.
Єдиною можливістю підтримати
наступ був хід 33. Ке4.
33.	...	Ф68 : 62
34.	ФЬЗ—§4	Т§8—§6
35.	СЇЗ—е4	Ф62—еЗ
36.	Се4 : §6+	. - -
З останньою надією на 36.. .Г§?
37.	Ф67+ з матом.
36.	... КрЬ7 : §6
37.	СЬ2—сі	ФеЗ—е4+
38.	Т§1—§2 СЬ4—§3
Білі здалися.
ПОСТІЙНО І
ТИМЧАСОВО
Слабкості позиції — великий
і надзвичайно важливий розділ
шахової теорії. Не будемо за-
глиблюватись у всі тонкощі. Спи-
нимось лише на деяких моментах,
безпосередньо пов’язаних з ата-
кою на короля. Отже, про слаб-
кості постійні і тимчасові.
Якщо в позиції суперника є
постійні слабкості, це значно по-
легшує ведення штурму. Втім,
виходячи з конкретної ситуації,
що виникла на шахівниці, слід
враховувати можливість при-
криття цих слабкостей суперни-
ком.
56
Складнішою стає ситуація, ко-
ли слабкості тимчасові і можуть
бути швидко ліквідовані. Тут уже
величезного, а часом і вирішаль-
ного значення набуває фактор
часу.
Звернемось до прикладів.
Керес — Ботвинник (Москва,
1941). Хід чорних.
Оцінимо дану позицію, зна-
йдемо взаємні слабкості. Позиція
чорних ослаблена ходом Ь7—Ьб,
їх центральні пішаки можуть ста-
ти об’єктом атаки, король затри-
мався в центрі. Легко побачити,
що під час свого ходу білі від-
разу б використали названі вади
в розміщенні суперника.
Але і позиція білих, яка зда-
ється благополучною, має сер-
йозні недоліки. Білі відстали
в розвитку фігур королівського
флангу, хоч це і не так істотно.
Набагато важливіше те, що їх
король не може бути спокійним
після неминучого відкриття лінії
«с». Крім того, взяття на (14 дає
чорним темп для введення в бій
нових сил. Отже...
9.	. . .	£7-£5!
Чорні наважуються на нове
ослаблення позиції. Заради чого?
Вони оберігають від розміну
коня 16.
10.	СЬ4—£3 с5 : <14
11.	ФсЗ : <14	КЬ8—сб
12.	Фс!4—а4	Сс8—Ї5
Важлива ланка в плані чорних.
Вони не дають змоги королю ви-
слизнути на аі, після чого, втра-
тивши можливість наступу, їм
довелося б захищати власні слаб-
кості.
13.	е2—еЗ	Та8—с8
14.	СИ—дЗ	<М8—(17!
Хід, що переслідує подвійну
мету. Крім загрози відкритого
шаху, яку можна без труднощів
відвести, чорні намагаються збе-
регти за собою панування над
діагоналлю Ь1—Ь7.
15.	Крсі —Ь1 СЇ5 : (13+
16.	Тсії : ЙЗ	Фд7—Ї5
Король білих зробив крок
у бажаному напрямі, але білих
долає зненацьке зв’язування. Щоб
звільнитися, доводиться віддати
пішака. Боротьба завершується
на користь чорних, які, крім ма-
теріальної переваги, зберегли й
атаку.
17.	еЗ—е4	КЇ6 : е4
18.	КрЬІ—аі	0—0
Поновлюючи загрозу Ке4—с5,
яка поки що відводилась ходом
ТдЗ—еЗ+.
19.	таз—(11	Ь7—Ь5
20.	Фа4 : Ь5	Кеб—д4
21.	ФЬ5-аз	Ка4-с2+
22.	Краї—Ь1	Кс2—Ь4
Білі здалися. Після відступу
ферзя вирішальним стає відкри-
тий шах.
57
У даному випадку білих згу-
била слабкість позиції короля.
Щоб визначити спрямування бо-
ротьби, потрібно зробити точний
розрахунок і, головне, — мати
сміливість.
Ботвинник — Відмар (Ноттін-
гем, 1936). Хід білих.
Давайте скористаємося тим
самим способом для оцінки по-
зиції— знайдемо слабкості.
Перше враження—король чор-
них перебуває в повній безпеці,
їх фігури, щоправда, розміщені
пасивніше, але досить надійно.
І все ж таки Ботвинник зумів
побачити вади в розміщенні чор-
них.
20.	Ке5 : 17!	...
Трапляється й таке! Пункт 17,
здається, надійно захищений, про-
те саме тут Ботвинник відшукав
головну слабкість позиції чорних.
Справа в тому, що коли взяття
здійснюється королем, виникає
неприємне зв’язування. В іншому
варіанті без захисту опиняється
тура с8.
Звичайно, таку непомітну тим-
часову слабкість виявити нелегко.
20.	...	ТЇ8 : 17
На випадок 20. . .Кр : 17 ви-
гравало 21. С : Й5+.
21.	€>£5:16 Се7 : 16
Або 21. . .К : 16 22. Т : 16
і 23. Ф : с8+.
22.	ТЇ5 : аб Фсіб-сб
23.	ТЙ5-СІ6!
Не потрапляючи до пастки
23. Тс5 С : (І4+.
23. ... Фсб—е8
24. Тгіб—Й7. Чорні здалися.
А тепер подумаємо над пози-
цією, що виникла під час зуст-
річі Реті — Альохін (Баден-Баден,
1925).
Хід чорних. їм треба щось
цридумати на противагу чіткій
грі білих на ферзевому фланзі.
Але що? Де найвразливіші місця
в шикуванні білих?
Альохін знаходить слабкість
там, де найменше на неї споді-
ваємось, — він готується вчинити
напад на пункт §3, який надійно
прикритий пішаком 12. І ось як.
24.	...	Фс8—с7
25.	Ь4—Ь5 аб : Ь5
26.	а4 : Ь5	Те8—еЗ!
Чорні починають комбінаційну
атаку проти короля, користую-
чись віддаленістю основних сил
білих від королівської фортеці.
58
Не можна тепер 27. їе, зважа-
ючи на 27. . .Ф§3+ 28. С§2
К :еЗ.
27.	К64-ЇЗ
Більше шансів відбити атаку
залишало 27. СЇЗ.
27.	. . .	сб : Ь5
28.	Фс4:Ь5 Кб5-сЗ
Удари звідусіль. Враховуючи,
що тура еЗ поки недоторкана,
чорні приступають до облоги
пункту е2. Якщо зараз 29. Фс4,
то 29. . .Ь5!
29.	ФЬ5 : Ь7 Фс7 : Ь7
ЗО.	Кс5 : Ь7 КеЗ : е2+
31.	Крйі- Ь2
Прикриваючи слабкість. На
випадок 31. Крїі ішло б
Зі. . .К:§3+.
31.	...	кїб—е4!
(Див. діаграму 94).
Не зважаючи на розмін фер-
зів, натиск чорних не зменшу-
ється. Погано тепер 32. їе з ог-
ляду на 32. . ,К : 62.
32.	Теї—с4	Ке4 : Ї2!
Не годилося 32. . .к : 62 че-
рез 33. К:62, а на випадок
32. ...С : ЇЗ визначало 33. Т : е41
33.	СМ— 62	С§4—еб
Звільняючи поле 64 для коня.
34.	Тс4—с2 КЇ2—§4+
35.	КрЬ2—ЬЗ Кб4—е5+
36.	КрИЗ-Ь2 ТеЗ : ЇЗ
37.	Т62 : е2 Ке5—£4+
38.	Кр62—ЬЗ
Королю постійно доводиться
відступати під відкриті шахи, бо
відхід на 1-шу горизонталь не-
можливий з огляду на шах ту-
рою з аі.
38.	... Кб4—еЗ+
39.	КрНЗ—И2 КеЗ : с2
40.	С§2 : ЇЗ Кс2—64
Білі здалися. Після 41. ТеЗ
К : ЇЗ+ 42. Т : ІЗ С65 вони мають
великі матеріальні втрати.
Ми обмежимось тільки трьо-
ма цими прикладами, які вчать
нас боротися проти тимчасових
слабкостей у таборі суперника.
ВИСНОВОК
Лишається підвести підсумки
і дати любителям шахів кілька
порад.
Тепер ми вже знаємо, що
атака можлива аж ніяк не в кож-
ній позиції. Наступ потрібно сум-
лінно готувати. Насамперед швид-
ко і доцільно розвинути фігури,
намагатися захопити центр або
хоч би забезпечити контроль над
ним. Виконання цих двох пунктів
програми забезпечує вам воло-
діння простором і дає змогу ва-
шим фігурам бути активнішими,
ніж у суперника. Внаслідок цьо-
го положення суперника стис-
нуто, а кожна стиснута позиція
таїть у собі небезпеку поразки.
Прийшов час накреслити ге-
неральний план наступу, визна-
чити, з яких пунктів ваші фігури
можуть учинити найсильніший
тиск на позицію короля, і зро-
бити все, щоб захопити ці пункти.
При кожній зручній нагоді треба
намагатися послабити позицію су-
перника—ми вже спостерігали, що
атака тоді зустріне менший опір.
Ініціативу взято, перевага
на вашому боці. Пам’ятайте: маю-
59
чи перевагу, ви зобов’язані атаку-
вати, інакше втратите цю пере-
вагу.
Чи не надто суворо? Ні. Адже
коли створено всі умови для на-
ступу, бойові сили приведено до
повної готовності, а ви зволіка-
єте, це дає супернику час на
перешикування своїх рядів та
утворення оборонних ліній, і при
нагоді здійснити контрудар, який
може докорінно змінити ситуацію
на шахівниці.
Тепер про вибір плану, на-
пряму, в якому має розвиватися
наступ. Тут все залежить від
всебічної і об’єктивної оцінки
конкретної позиції.
Не кожну перевагу можна
використати для атаки на короля.
Здебільшого найвразливішим ви-
явиться якийсь інший об’єкт. Усі
ці міркування мають, зрозуміло,
схематичний характер, але за
окремими віхами можна знайти
найбільш правильну і найкоротшу
дорогу до мети.
Повернемось до засобів ве-
дення атаки. Ми вже говорили,
що кожна позиція таїть у собі
особливості, які в разі правиль-
ної їх оцінки диктують вибір
правильного плану. Це може
бути і повільна облога, і вибу-
хової сили комбінаційний наступ.
Причому, як ми вже бачили,
вирішальна комбінація можлива
тоді, коли позицію суперника ос-
лаблено або взаємодію ворожих
фігур порушено. Як же набути
необхідних навичок, як збагатити
свої знання? Це досягається
уважним вивченням теорії шахів
і, звичайно, участю в турнірах.
А способів тренування думки,
вміння правильно оцінювати по-
зицію існує багато. Підкажемо
найпростіший рецепт.
Вивчаючи шахову книгу, звер-
тайте увагу на діаграми. Вду-
майтесь у позицію, намагайтесь
виявити переваги і недоліки в
розміщенні обох армій. Не роз-
ставляючи на шахівниці шахів,
знайдіть правильний, на ваш по-
гляд, план гри, розрахуйте варі-
анти. Тільки після цього поглянь-
те на хід боротьби в партії, що
вас цікавить. Перед вами відкри-
ється правда позиції.
Завдання
№ 95—97. У всіх позиціях
перемога досягається прямою ата-
кою на короля.
№ 98. Білого короля приму-
сово вивели на прогулянку. Але
як його переслідувати? Помірку-
вавши, шахіст, що грав чорними,
форсував нічию вічним шахом —
1. . .Т£4+ 2. КрЬ2 ТИ4+ і т. д.
А як би зробили ви?
60
№ 99. Оцініть наслідки ком-
бінації, що починається ходом
1. . .С: Ь2+.
Хв 100. Завершіть атаку!
№ 101. Щоб розкрити лінію
«Ь», чорні пожертвували коня.
У позиції на діаграмі вони зі-
грали 1. . .КГ4, на це пішло 2.
Ф : §4. Як би ви на це відповіли?
№ 102. Останній хід білих
був Тс8—Ь8. Чи можна взяти
пішака ЬЗ?
№ ЮЗ. На 1. К§5 чорні від-
повіли 1. . ,СГ6. Як продовжу-
вати атаку?
61
Відповіді на завдання
№ 95. Банник — Атаманов
(Київ, 1964): 12.К65! Фс18 (програє
і 12. . .ссі з огляду на 13. СЬ5+
Кр68 14. С:с5 §4 15. Т: 65+)
13. ФЇ5 Кеб (або 13. . .16 14.
Ф§6+) 14. КЬб. Чорні здалися.
№ 96. Таль — Авербах (Мо-
сква, 1961): 23. С:с5! Т: 61
(або 23. . .Ф : с5 24. Т : 68+
К : 68 25. Ф : 16) 24. Т : 61! (не
годилося 24. С : е7 Т : е 1 + 25.
КрЬ2 з огляду на 25. . .С : §5)
24. . .Ф: с5 25. Ф : 16 Ь§ 26.
СЬЗ! (цей хід треба було перед-
бачити) 26. . .ТЬ7 27. Ф : §6+
Кр18 28. ФЬ6+. Чорні здалися.
Не можна 28. . ,Кр§8 з огляду
на 29. Т66, а якщо 28. . .Кре7,
то 29. Т65! ФЬ6 ЗО. Т66 Тс7 31.
Ф16+ Кре8 32. Т68+.
№ 97. Васюков — Парма (матч
СРСР — Югославія, 1963): 23.
К16+! (цікава жертва пішака,
що переслідує мету розкрити 2-у
лінію на королівському фланзі)
23. . .К : 16 24. §1 Ф: 16 (на
24. . .С : 16 пішов би комбінацій-
ний удар: 25. ФЬ2. Ь5 26. Ф:Ь5
Те8 27. Т : 26+! 1§ 28. ФЬ7+
Крї8 29. СЬ6+) 25. Сй5 Ф: 13
26. ФЬ2 ФЬ5 (на випадок
26. . .115 виграє хід 26. К62) 27.
ФЇ2 СЬЗ 28. ФеЗ Ь6 29. К62.
Чорні здалися.
№ 98. Чорні втратили пере-
могу, що досягалася таким спо-
собом; 1. . .ТЬЗ+ 2. Крї4
Т13+! (змушуючи білого ферзя за-
блокувати поле 13) 3. Ф: ІЗ Фе5 х.
99. Комбінація не проходить.
Після 1. . .С : Ь2+ 2. Кр : Ь2
ФЬ4+ 3. Кр£І ТЬ8 в розпоря-
дженні білих є жертва ферзя для
заманювання, яка різко змінює хід
бою — 4. Ф§7+! На 4. . .Кр:§7
іде 5. К : 15+ і 6. К : Ь4. Перема-
гають білі і після 4. . .Кре7 5.
Фе5+ Кр67 (іншого поля для
короля немає — з шахом береться
тура Ь8) 6. Ф66+І
№ ЮО. 1. Ф: <15+! еб 2.
СЬ6+ аЬ 3. Те8х.
№ 101. Бьом — Ернандес (Ам-
стердам, 1979). Пішла жертва,
що відволікає 2. . .Ф : §5!, і білі
здалися (3. Ф : §5 — 3. . .Ке2х).
№ 102. Ні. На 1. . .Т : ЬЗ?
в партії Сюер — Кокінос (Афіни,
1978) пішло 2. ТЬ18!, і в зв’язку
із загрозою 3. ТЬб8 X чорним
довелося здатися (2. . .Ь6 або
2. . ,Ь5—3. §Ьх).
Замість 1. . .Т : ЬЗ чорним
треба було залишити турою 7-му
горизонталь— 1. . .Та1+ і на 2.
Кр§2 відповісти 2. . .Кр(7.
№ ЮЗ. Після 2. КЬб!! чорні
здали партію (Таль — Портиш,
міжзональний турнір, Біль, 1976).
Загрожує спертий мат: 3. Ф£8+
Т : §8 4. К17 х. Не відводить
загрози 2. . .Те7 через 3. Ф : е7І
С:е7 (3. . .С:§5 — 4. Ь§) 4.
К§17х.
ЗМІСТ
Фундамент атаки ... ...........................З
Засоби атаки...............  .	. .............11
Розгром у дебюті.........................  ....	21
По центральних магістралях ....................25
Віч-на-віч.....................................33
На різних флангах ............................«43
Малими силами................................  51
Зустрічний наступ............................  54
Постійно і тимчасово...........................56
Висновок.......................................59
Борис Федорович Баранов
ШТУРМ КОРОЛЕВСКОЙ КРЕПОСТИ
(на украинском язьіке)
Издательство «Радянська школа»,
252053, Киев, ІО. Коцюсинского, 5.
Зав. редакцією фізики В, П. Йора
Редактор А. Н. Карнаух
Художній редактор Г. І. Грабова
Обкладинка художника Н. К. Личак,
Технічний редактор Н. М. Горбу нова
Коректор С. Л. Фурман
Інформ. бланк № 3860
Здано до набору 28.01.82. Підписано до друку 27 07.82. Фор-
мат 60х90’/ів. Папір № 3 друкарськ Гарнітура літерат Спосіб
друку високий. Умови, арк. 4. Обл.-видавн арк 3,85 Тираж
155 000. Видави. № 28136. Зам № 2-76. Ціна 25 к. Видавництво
«Радянська школа>, 252053, Київ, Ю. Коцюбинського, 5.
Книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе, 310057,
Харків, Донець-Захаржевська, 6/8.
Баранов Б. Ф.
Б24 Штурм королівської фортеці. Пер. з рос.— К.: Рад.
школа, 1982.— 63 с., іл.
В опр.: 25 к. 155 000 пр.
Атака на короля — найбільш дійовий і водночас найбільш відповідальний
вид атаки. Щоб добитися мети, доводиться іноді кидати в бій усі сили, не
рахуючись з втратами,—адже успіх зрештою виправдовує будь-які жертви.
У брошурі розповідається про методи атаки в різних стадіях шахової партії.
Особливу увагу приділено атаці в середині гри.
Розрахована на широке коло любителів шахів.
4202000000—381
М210(04)—82
354—82
75.581