КОЛИ ЗРОБЛЕНО УРОКИ
КИЇВ «РАДЯНСЬКА ШКОЛА» 1988

ББК 75.581
Т12
ТАБОРОВ Б. В. Основи зндшпиля.— К.:
Рад. шк., 1988.— 144 с.— (Когда сделанн уроки).
В книге рассматриваются преимущественно
простейшие теоретические шахматньїе окончания,
а также ряд практических примеров. Акценти-
руется внимание на основних ндеях и приемах,
используемьіх при разьігрьівании зндшпиля.
Рассчитана на учащихся среднего и старшего
школь ного возраста, широкий круг читателей.
Рецензенти: майстри спорту СРСР О. А, Ка-
лінін, О. І. Косіков, Ю. Ю. Сімкін.
т 4802000000—245„,, л ,поо © Видавництво
M2ї0(04)—88 -КУ-№ 9-56-1 У»» «Радянська школа», 1938.
ISBN 5—330—00132—3

ВІД АВТОРА
. Ендшпіль, тобто заключна частина шахової партії, має
ряд істотних особливостей. Якщо, наприклад, помилку,
зроблену на початку чи в середині гри, іноді вдається
виправити, то помилка в ендшпілі найчастіше набуває
вирішального значення.
В ендшпілі кількість фігур на дошці мінімальна, отож
кожною треба діяти особливо зважено, точно. А тому ряд
ендшпільних позицій просто необхідно добре знати, щоб
орієнтуватися на них при розрахунку варіантів.
Під час аналізу складних ситуацій з великою
кількістю фігур і пішаків не завжди вдається достатньо глибоко
відчути дію кожної бойової одиниці. Значно легше досягти
цього, коли їх менше. Отже, знову-таки —в ендшпілі. А
відтак знання його «секретів» —одна з передумов
підвищення майстерності й на інших стадіях партії; саме в
ендшпілі, як правило, найвиразніше помітна перевага
досвідчених шахістів, що виявляється в глибшому й точнішому
оцінюванні можливостей сторін.
Багато хто, певно, і з власного досвіду знає, як важко
іноді буває знайти правильне продовження у, здавалося б,
найпростішій ситуації. А проте, як правило, пізніше
з’ясовується: шлях подолання труднощів'уже описаний у
шаховій літературі.
Книжок, присвячених спеціально шаховим закінченням,
видано вже немало. Проте переважна більшість їх має
енциклопедичний або оглядовий характер і розрахована
здебільшого на шахістів високої кваліфікації. Водночас
книжок для початківців та шахістів молодшої кваліфікації,
в яких приклади були б дохідливо прокоментовані, явно
замало.
Нова, пропонована увазі юного читача книжка,—
спроба допомогти саме початківцям. Автор має надію, що
цей своєрідний посібник буде корисним для них досить
тривалий час —до досягнення рівня гри шахіста другого,
а то й навіть першого розряду.
З

Акцентуючи увагу на основних ідеях та прийомах,
характерних для ендшпілю, автор ішов від найпростішого до
більш складного.
Складніші приклади в книжці позначено зірочками. Якщо
при першому ознайомленні такі приклади будуть не до*
сить зрозумілими, вивчення їх можна відкласти —це не
позначиться на опануванні наступного матеріалу, бо
наведені в них поняття, які можуть викликати певні труднощі,
в подальших прикладах звичайної складності не
зустрічатимуться.
В основу композиційної побудови книжки покладено
принцип об’єднання прикладів у розділи здебільшого за
формальною ознакою матеріального співвідношення сил
на шахівниці, а в межах самих розділів —ще й за
лейтмотивами закінчень.
Об’єднання прикладів саме за таким принципом
видається авторові необхідним для того, щоб у разі потреби
читач міг легко визначити розділи книжки, в яких слід
шукати аналоги до закінчень, що зацікавили під час шахових
поєдинків.
Кожний шаховий термін, який, на думку автора, може
бути незрозумілий початківцю, пояснюється в тексті при
першому вживанні. Крім того, такі терміни подані в
невеликому тлумачному словничку, вміщеному наприкінці
книжки.

І. МАТУВАННЯ ОДИНОКОГО КОРОЛЯ
1. 	МАТУВАННЯ ВАЖКИМИ ФІГУРАМИ
Нагадаємо, мат — це ситуація, за якої король
опиняється під ударом і не може врятуватися. Мета шахового
поєдинку —оголосити мат королю суперника. При
записуванні шахової партії мат позначається знаком «х». Важкими
фігурами називають ферзя й туру.
Оголосити мат ферзем можна, відтіснивши короля
суперника на край шахівниці. Насамперед слід максимально
обмежити його рухливість, а потім відтісняти. Розглянемо
приклад (діагр. 1).
1. Навчальне закінчення 2. Навчальне закінчення
Хід білих Хід білих
1.Ф(ІЗ. Тепер чорному королю вже не вирватися з
прямокутника el —е2—h2—hi. l...Kpg2 2.ФеЗ, ще
більше обмежуючи короля. Хід l...Kpg2 виявився, як
бачимо, невигідним для чорних, оскільки білі дістали змогу
зайняти ферзем поле еЗ. Чорні так зіграли, бо була їхня
черга ходу й вони мусили залишити королем поле І2. Така
ситуація, коли будь-який хід погіршує становище,
називається цугцвангом. 2...Kpfl З.ФсІ2. Тепер чорний король
5

може пересуватись лише по першій горизонталі. 3...Kpgl
4.Фе2 Kphl 5.Кре6. Білий король вирушає на допомогу,
бо самотужки ферзь оголосити мат не може. Помилкою
було б продовження 5.ФЇ2, що вело до пата (патом називають
ситуацію, коли сторона, якій належить черга ходу, не має
жодного можливого за правилами ходу і її король не
атакований. В разі виникнення пата вважається, що партія
закінчилася внічию). 5...Kpgl 6.Kpf5 Kphl 7.Kpf4 Kpgl
8.Kpg3 Kphl 9.<l>g2x.
Аналогічно оголошується маттурою, але відтісняти
короля необхідно за допомогою короля сильнішої сторони
(сильнішою називають сторону, що має матеріальну
перевагу) (діагр. 2).
l.Td7. Після цього ходу чорний король вже не зможе
перетнути вертикаль «d». Надалі необхідна буде підтримка
з боку білого короля. 1...Кре5 2.КрЬ2 Креб 3.Tdl Кре5
4.КрсЗ Кре4 5.Td4+ (знак «+» означає шах —ситуацію,
за якої король потрапляє під удар, але може врятуватися)
5...КреЗ 6.Крс4. Чорні в цугцванзі. 6...Kpf3 7.Kpd3 Kpg3
8.Кре2 — хитрий хід, на який слід звернути особливу
увагу. Білі хочуть змусити чорного короля розташуватись
навпроти білого, після чого, давши шах турою, можна буде
ще більше відтіснити чорного короля. 8...Kph2. В разі
8...Kpg2 9.Tg4+ Kph3 10.Kpf3 білі здійснювали б свій
задум, але й після 8...Kph2 король чорних також
виявляється відрізаним на крайній вертикалі, де йому буде
оголошено мат. 9.Kpf2! («!» означає сильний хід) 9...Kph3 10.Те4
Kph2 11.Th4x.
2. 	МАТУВАННЯ ДВОМА СЛОНАМИ
Це також нескладне закінчення. Одинокий король
легко відтісняється злагодженими діями короля й слонів
сильнішої сторони спочатку на край шахівниці, а потім
і в кут, де йому оголошується мат (діагр. 3).
Король чорних не зможе перетнути позначену
хрестиками межу. Наступними ходами білі підтягують власного
короля й ще більше стискають кільце оточення. 1.Крс2
Креб 2.Kpb3 Kpd5 З.КрЬ4 Креб 4.Крс5 Кре7 5.Сс4.
Тепер чорного короля відрізано від центра шахівниці
по діагоналях al—h8 і а2—g8. 5...Kpd7 6.СЇ6 Крс7
7.Себ Kpb7 8.Cd8 Кра7 9.Креб Краб 10.Сс4+ Кра7
11.Крс7 Кра8 12.Се7. Білі переводять слона на діагональ
а7 —gl і відбирають у чорного короля поле а7. 12...Кра7
13.Сс5+ Кра8 !4.Cd5x.

3. Навчальне закінчення
4. Навчальне закінчення
Хід білих Хід білих
3. МАТУВАННЯ СЛОНОМ І КОНЕМ
Значно складніше оголосити мат слоном ї конем. У
цьому випадку доводиться налагоджувати взаємодію трьох
різних фігур: короля, слона та коня. Мат слоном та конем
оголошується лише в куті кольору слона. Спочатку
розглянемо приклади матування, коли король вже відтіснений
(ідіагр. 4).
І.Кеб. Кінь переводиться на сб. 1...Кра8 2.Kd8 Кра7
З.Кс6+ Кра8 4.СЬ7х.
У наступному прикладі король чорних почувається
дещо вільніше, проте ненадовго (діагр, 5).
5. 	Навчальне закінчення 6. Навчальне закінчення

1.СЬ5. І.Саб? («?» означає слабкий хід) або 1.СІ5? вели
до пата. 1...Крс8 2.Кеб. Цугцванг. 2...КрЬ8 З.Саб. Тепер
король має лише два поля. З...Кра8 4.Kd4 КрЬ8
5.Кс6+ Крав 6.СЬ7х.
У наведених вище двох прикладах слон та король білих
не випускали чорного короля з кута, а маневр коня
створював невідпорні матові загрози. Слід запам’ятати цей
розподіл ролей між білими фігурами.
Тепер нехай король перебуває поблизу кута
протилежного кольору (діагр. 6). У цьому випадку його все одно
потрібно змусити перейти в кут кольору слона. 1.Се4.
Цугцванг. l...Kpf8 2.СИ7 Кре8 З.Ке5 Kpd8. Чорні намагаються
прорватись королем у чорний кут аі. Пасивна гра дещо
спрощує завдання білих: 3...Kpf8 4.Kd7+ Кре8 б.Крєб
Kpd8 6.Kpd6 Кре8 7.Cg6+ Kpd8 8.Кс5. Витіснення
чорного короля з поля d8 відбувається так само, як і з поля
f8. Позиція після 8.Кс5 виникне й в основному варіанті
(основні варіанти в тексті виділені напівжирним шрифтом),
але після десятого ходу білих. Тож повернемося до
основного варіанту.
4.Кре6 Крс7 5.Kd7 Крсб 6.Cd3! Важливий хід. Король
чорних вже не може прорватись до поля аі крізь бар’єр
аб — Ь6 — Ь5 — с5 (діагр. 7).
7. Навчальне закінчення 8. Навчальне закінчення
Хід білих
Розглянемо докладніше, як білі легкі фігури (легкими
називають слона та коня) створили перепону чорному
королю. Кінь може контролювати лише ті поля, колір яких
8

протилежний кольору поля, на якому він сам
розташований. У даній позиції кінь, розташований на білому полі
d7, контролює чорні поля Ь6 і с5 на шляху чорного
короля. Білопольний же слон, взаємодіючи з конем, контролює
білі поля аб і Ь5. 6...Крс7 7.Се4. І знову на шляху чорного
короля бар’єр: Ь8 — Ь7 — Ь6 — сб. 7...Kpd8 8.Kpd6 Кре8
9.Cg6+ Kpd8 Ю.Кс5 Крс8 ll.Cf7 Kpd8 12.КЬ7+ Крс8
ІЗ.Крсб КрЬ8 14.Се6 Кра7 15.Крс7 Краб 1б.Сс4+ (не
пропускаючи короля на Ь5) 1б...Кра7 17.Kd8. Відрізавши
короля в потрібному куті, білі починають плести матову
сітку (відбирати вільні поля в короля). 17...Кра8 18.Са6
Кра7 19.Сс8 Кра8 20.СЬ7+ Кра7 21.Кс6х. Слід звернути
увагу на маневр білого коня Ке5 —d7 — с5 —Ь7, за
допомогою якого чорного короля було відтіснено в кут а8.
І, нарешті, розглянемо, як король відтісняється в кут
(діагр. 8). Короля спочатку можна відтіснити в кут будь-
якого кольору, а вже потім переганяти в потрібний (див.
коментар до діагр. 6). «Конвоювання» на край шахівниці
зручніше здійснювати переважно слоном і королем, лише
іноді залучаючи коня. Треба також пам’ятати, що при
матуванні необхідно вкластися в п’ятдесят ходів, бо інакше
за правилами визначається нічия (якщо протягом
п’ятдесяти ходів не відбулося жодного розміну і не було
зроблено жодного ходу пішаком, вважається, що партія
закінчилася внічию). 1.Кре2, наближаючись королем до короля
суперника. l...Kpd5 2.Kpd3 Кре5 3.Kf3+ Kpd5 4.СаЗ Креб.
Чорні відступають королем у кут білого кольору. Б.Крс4.
Злагодженими діями короля і слона білі ще далі
відтісняють короля чорних. 5...КрЬ6 6.Кеб. А тепер на допомогу
приходить кінь і відбирає поле сб. 6...КрЬ7 7.КрЬ5 Крс7
8.Се7. Слон і розташований через клітину від нього кінь
створили бар’єр d6 — d7 — d8, крізь який чорному королю
не прорватись праворуч. 8...Kpb7 9.Cd6 Кра8 10.Креб.
Спочатку білі відтіснили чорного короля в кут а8 білого
кольору. 10...Кра7 11.Кс4. А далі чорний король
переганяється з кута а8у чорний кут аі цілком аналогічно тому,
як з кута Ь8 у кут а8, коли слон білопольний. 11...Краб
12.КЬ6 Кра7 13.Сс7 Краб 14.СЬ8 Краб 15.Kd5 Кра4 Іб.Крсб
КрЬЗ 17.КЬ4 КрсЗ 18.Cf4! Створено бар’єр cl —с2 —d2—
d3. 18...КрЬЗ 19.Себ Кра4 20.Крс4 Краб 21.Сс7+ Кра4
22.Kd3 КраЗ 23.СЬ6 Кра4 24.Ю>2+ КраЗ 2б.КрсЗ Кра2
2б.Крс2 КраЗ 27.Ссб+ Кра2 28.Kd3 Краї 29.СЬ4 Кра2
ЗО.Кс1+ Краї ЗІ.СсЗх.
Щоб досягти вправності в розігруванні цього
закінчення, потрібна деяка практика. Корисно було б, наприклад,
9

кілька разів розіграти його з партнером, змінюючи
початкову позицію. Якщо заматувати короля менш, ніж за
п’ятдесят ходів з кількох спроб не вдається, то слід
ретельніше ще раз проаналізувати наведені приклади.
4. МАТУВАННЯ ДВОМА КІНЬМИ
Заматувати двома кіньми одинокого короля за
правильного захисту неможливо. Його можна лише запатувати.
Але якщо у слабкішої сторони є ще й пішак, то пата піс-
9. О. Троїцький
Хід білих
ля того, як король не
матиме жодного ходу, не виникає,
й іноді вдається (поки пішак
рухається у ферзі) його
заматувати (діагр. 9).
1.Кс4 аЗ 2.Ке5а2 3.Kg6+
Kph7 4.КЇ8+ Kph8 5.Ке7.
Після маневру коня Кс4 —
е5 — g6 — f8 чорний король
не має жодного ходу. Якби на
дошці не було пішака, то був
би пат. А так пішак робить
своєму королю «ведмежу
послугу», і білі встигають
оголосити мат маневром другого
коня. 5...а1Ф. Ферзь
з’являється надто пізно. 6.Keg6x.
II. 	ПРОВЕДЕННЯ ПІШАКА У ФЕРЗІ
1. 	ПРОВЕДЕННЯ ПІШАКА У ФЕРЗІ
ПРИ ПІДТРИМЦІ КОРОЛЯ В БОРОТЬБІ
З КОРОЛЕМ
Одним пішаком дати мат, звичайно, не можна. А от якщо
він досягне останньої горизонталі ворожого табору, то
зможе перетворитись на ферзя, а тоді, як ми вже знаємо, мат
ставиться легко. Отже, мета —досягти пішаком останньої
горизонталі. Але цьому буде намагатися перешкодити
король слабкішої сторони. Розглянемо спочатку найпростішу
ситуацію, коли король не може перешкодити пішакові
пройти у ферзі, навіть коли той рухається вперед без
підтримки власного короля (діагр. 10).
10

10. Навчальне закінчення
11. Навчальне закінчення
Хід білих — білі виграють Хід чорних — нічия
Білі грають l.g4, збираючись перетворити пішака
на ферзя на полі g8. Чорний король кидається навздогін,
але не встигає перехопити зухвалого пішака. 1... КрЬ4
2.g5 Крс5 3.g6 Kpd6 4.g7 і g8Ф з виграшем. Чорним не
вистачило для порятунку одного темпу, тобто одного ходу.
Щоб полегшити розрахунок позицій, в яких король
намагається наздогнати пішака, можна застосовувати так
зване «правило квадрата». Підрахуємо спочатку, скільки
ходів потрібно пішакові, щоб стати ферзем: g4 — g5 — g6—
g7 —g8 —п’ять. Відрахуємо ліворуч (у той бік, де
знаходиться чорний король) від пішака п’ять вертикалей
(стільки, скільки потрібно ходів) і побудуємо уявний квадрат,
як показано на діагр. 10. Якщо король вже внаходиться
в побудованому квадраті або вступає в нього при СЕоєму
ході, то пішак не може перетворитись на ферзя без
підтримки власного короля (або, перетворившись, відразу гине).
Якщо ж король слабкішої сторони не встигає вступити до
квадрата, то пішак самостійно проходить у ферзі. Отже,
в позиції на діагр. 10 білі, починаючи, виграють, як ми
вже переконались, а от при ході чорних продовження
1...КрЬ4 (або 1...КрЬЗ) дає нічию. Треба пам’ятати, що коли
пішак стоїть на початковій позиції, квадрат слід будувати
так, ніби пішак вже зробив хід вперед на одне поле
(діагр. 11), бо з початкової позиції пішак може піти відразу на
два поля вперед.
Тепер розглянемо ситуацію, коли король встигає на
боротьбу з пішаком. Щоб визначити результат партії і
11

правильно розіграти закінчення в цьому випадку, слід
передусім добре зрозуміти позицію, зображену на діагр. 12,
у якій жодній із сторін невигідно робити хід. І.Крсб (а
інакше просто втрачається пішак) веде до пата. Якщо ж
хід чорних, то вони змушені грати 1...КрЬ7, і після 2.Kpd7
з наступним с8Ф білі виграють. Це позиція взаємного
цугцвангу. Знаючи цю позицію, чорні можуть легко
захистити закінчення, показане на діагр. 13.
12. 	Навчальне закінчення 13. Навчальне закінчення
Хід білих—нічия Хід білих
Хід чорних — білі виграють
1.с6+ Крс7 2.Крс5 Крс8! Тільки так! Чорні намагаються
прийти після 3.Kpd6 Kpd8 4.с7+ Крс8 до вже відомої нам
позиції з ходом білих. А ось після 2...Kpd8? 3.Kpd6 Крс8
4.с7 чорні потрапляли б у цугцванг і програвали б.
Взагалі, забезпечити проведення пішака у ферзі, коли
цьому перешкоджає король слабкішої сторони, вдається
тоді, коли можна послідовно взяти під контроль всі поля,
які має пройти пішак до того, як перетвориться на ферзя
(діагр. 14).
1.Кре7!, і чорні беззахисні проти загрози d6 —d7 —
Й8Ф. Не випускає перемогу й І.Креб: l..:Kpd8 2.Kpd6
Крс8 З.Кре7. А от після l.d6? Kpd7 2.Креб Kpd8I —
нічия.
Якщо білий король стане на одне з помічених
хрестиками полів (діагр. 15), то виграш забезпечено.
При розміщенні короля на с7, d7 або е7 пішак легко
проходить у ферзі. Коли ж, наприклад, білий король розта-
12

14. Навчальне закінчення 15. Навчальне закінчення
Хід білих
шований на d6, а чорний — на d8, то виграє І.Креб Кре8
(1...Крс7 2.Кре7) 2.d6 Kpd8 3.гі7.Коли білий король — на еб,
а чорний — на d8, виграє l.Kpd6! (але не l.d6 Кре8 2.d7+
Kpd8 —нічия) 1...Кре8 2 Крс7.
Зсунемо тепер позицію на ряд униз (діагр. 16). У цьому
випадку лише захоплення одного з полів: сб, d6 або еб
гарантує білим виграш. Тоді гра зводиться до розглянутої
вище позиції (після просування пішака на один ряд уперед).
Якщо ж, наприклад, король білих розташований на d5,
а чорний — на d7, то якщо хід білих, їхній король не зможе
захопити жодне з ключових полів пішака d4 (ключовими
називають поля, захоплення яких королем сильнішої
сторони гарантує проведення пішака у ферзі): 1.Кре5Кре7!
(Але не 1...Крс7 2.Кре6 і d5 з виграшем). 2.d6. Білі не
мають іншого шляху посилення позиції. 2...Kpd7 8.d6 Kpd8! —
нічия.
А ось при ході чорних білі виграють, захоплюючи
внаслідок цугцвангу одне з ключових полів пішака! 1...Крс7
2.Кре6 або 1...Кре7 2.Крсб.
Можна сформулювати загальне правило: для пішаків,
розташованих на вертикалях від «Ь» до «g», захоплення
королем одного з полів через горизонталь перед пішаком на
трьох вертикалях: на вертикалі пішака та суміжних з нею
(див., наприклад, діагр. 16), дає виграш. А для пішаків,
що перейшли середину шахівниці —також і захоплення
одного з трьох полів, розташованих безпосередньо перед
пішаком (діагр. 15).
13

16. Навчальне закінчення 17. Навчальне закінчення
Хід білих
Просувати пішака вперед слід при підтримці короля,
весь час стежачи за тим, щоб король мав можливість зайняти
одне з ключових полів після кожного ходу пішака. Королю
сильнішої сторони найдоцільніше триматися дещо
попереду пішака ніби «відштовхуючи» ворожого короля за
допомогою цугцвангу (діагр. 17).
I.d3! Тепер чорний король змушений пропустити білого
короля на одне з ключових полів пішака d3 (с5, d5, е5).
1...Кре6 2.Крс5 Kpd7 3.Kpd5! (але не 3.d4? Крс7І з нічиєю).
3...Крс7 4.Кре6 Kpd8 5.d4 Кре8 6.d5 Kpd8 7.Kpd6! Kpe8
8.Kpc7, і пішак проходить у ферзі.
Розглянемо дещо складніший приклад (діагр. 18).
Чорні встигають захистити всі ключові поля пішка сЗ
(на діагр. 18 вони позначені хрестиками). Захоплення ж
королем поля безпосередньо перед пішаком, що не перейшов
середину шахівниці, веде до виграшу лише тоді, коли король
слабкішої сторони не встигає зайняти опозицію (тобто
розташуватися через одну клітину навпроти короля суперника)
і цим перешкодити дальшому наступові короля сильнішої
сторони. У наведеній позиції білі можуть зайняти королем
поля Ь4, с4, d4 за три ходи. А от чорним, щоб досягти
королем полів Ь6, сб, d6, треба відповідно чотири, три й два
ходи. Тому зайняти поле Ь6 король чорних вчасно не встигає,
і маневром короля на Ь4 білі виграють: 1.Крс2 Кре7 2.КрЬЗ
Kpd6 З.КрЬ4 Крсб 4.Крс4! Цугцванг. 4...Kpd6 5.КрЬ5
Крс7 6.Крс5 Kpd7 7.Kpb6 Крс8 8.с4 Kpd7 9.с5 Крс8
10. 	Крсб Kpd8 11.КрЬ7 з виграшем.
14

18. Ю. Авербах
19. Навчальне 'закінчення
Хід білих Хід білих — білі виграють
Хід чорних — нічия
Якщо пішак розташований на туровій вертикалі, то
можливості захисту значно зростають (діагр. 19).
Маючи чергу ходу, білі виграють після l.Kpg5 Kpd8
2.Kpg6 Кре8 3.Kpg7, оскільки немае захисту від наступу
пішака «h». g7 — ключове поле пішака «Ь». А якщо
починають чорні, то після l...Kpd8 2.Kpg5 Кре8 3.Kpg6 Kpf8
4.Kph7 (або 4.h3 Kpg8 5.h4 Kph8 6.h5 Kpg8 7.h6 Kph8
8.h7, і не цугцванг, як у подібних позиціях з нетуровим
пішаком, а пат —нічия) 4...Kpf7 5.h4 Kpf8 6.h5 Kpf7
білий король, який не має простору праворуч, мусить, щоб
звільнити дорогу пішакові, пропустити чорного короля
в кут, але це, як ми вже бачили, веде лише до нічиєї. Проте
й інший шлях — 7.h6 Kpf8 8.Kph8 Kpf7 9.h7 Kpf8 —
також веде до нічиєї внаслідок пата.
Отже, лише захоплення білим королем поля g7, коли
пішак разташований на вертикалі «Ь» (або — Ь7, коли
пішак на вертикалі «а») гарантує виграш. Аналогічно
захоплення полів g2 або Ь2 приносить перемогу чорним, коли
вони мають зайвого турового пішака.
2. 	ПРОВЕДЕННЯ ПІШАКА У ФЕРЗІ
ПРИ ПІДТРИМЦІ СЛОНА
Король, слон і нетуровий пішак легко виграють проти
одинокого короля (за рідкісним винятком),
використовуючи цугцванг (зрозуміло, слон має багато ходів). А от коли
15

пішак туровий і колір поля його перетворення
протилежний кольору слона, а король слабкішої сторони встигає
зайняти це поле, то виникає нічийна позиція (діагр. 20).
20. Теоретичне закінчення 21. За Ю. Авербахом
Хід чорних —нічия Хід білих —білі виграють
Хід білих — білі виграють Хід чорних — нічия
Маючи чергу ходу, чорні грають l...Kpg8! 2.h6 Kph8,
і білі не можуть взяти під контроль поле h8. 3.h7 або
3.Cd5 веде до пата. Білі можуть довести пішака до Ь7:
3.Kpg5 Kph7 4.Се4+ Kph8 5.h7, але після 5...Kpg7 далі
посилити позицію вони вже не можуть. З тилу фортецю чорних
захищає край шахівниці, а лобовою атакою її взяти
неможливо. Слід добре запам’ятати цю важливу позицію,
яка зустрічається досить часто. Коли б же був хід білих,
то вони вигравали б: l.Cd5!, відрізаючи чорного короля від
рятівного поля Ь8, після чого не було б захисту від
загрози h6 — h7 —Ь8Ф.
Нехай тепер слабкіша сторона має ще й коня. Коли її
король блокує рух пішака, а кінь має досить ходів, то
партія має закінчитися внічию. Коли ж маневреність коня
недостатня, буває можливий виграш (діагр. 21).
1.Се5! Якби був хід чорних, то вони б легко досягли
нічиєї після 1...Щ6 або l...Kg7, оскільки в білих не було б
ніякого реального плану гри на перемогу. А після 1.Се5
слон відібрав у коня всі поля (добре запам’ятайте цей
прийом), і чорні, потрапляючи у цугцванг, змушені будуть
залишити королем поле d7. 1...Крс8 2.Крс6 Kpd8 3.d6
Крс8 4.d7+ Kpd8 5.Сс7+ Кре7 6.сІ8Ф + з виграшем.
16

Розглянемо тепер ситуацію, коли король не блокує
рух пішака, а поле, через яке має пройти пішак, контролює
кінь. Якщо кінь при цьому розташований на полі кольору
слона, то, зрозуміло, можна відігнати коня слоном і цим
забезпечити рух пішака. Якщо ж кінь не може бути
атакований слоном, то слід діяти інакше. План боротьби за
перемогу полягає в тому, щоб атакувати коня королем, а
слоном заважати королю суперника захищати коня. Одна
з важливих відмінностей між слоном і конем полягає в
тому, що слон, роблячи ходи, може контролювати ряд тих
самих полів. А ось після ходу коня всі атаковані ним
поля змінюються. Тому сторона, що має коня, може
потрапити в цугцванг і буде змушена пропустити пішака вперед
(діагр. 22).
22. Навчальне закінчення 23. «Chess Players Chronicle»,
1856*
Хід білих Хід білих
1.СЬ2!, і чорні потрапляють у цугцванг. Король може
захищати коня лише з полів d5 і е5, але поле е5 у нього
відібрав останнім ходом слон. Кінь же не може рухатися,
бо пішак перетвориться на ферзя. Внаслідок цугцвангу
чорні програють. Якщо хід чорних, білі також легко
виграють: 1...Кре5 2.СЬ2+ Kpd5 З.СсЗ, і знову цугцванг.
Дещо складніше закінчення наведене на діагр. 23.
Чорні фігури займають більш активні позиції, ніж у
попередньому прикладі. Король атакує пішака й цим захищає
коня. Щоб виграти, білі мають захопити поле d4 слоном, коли
чорний король перебуватиме на Ь5, або d5, адже тоді чорні
потраплять у цугцванг. Якщо слон розташований на діаго-
17

налі al — h8, вони ходять королем по полях с5 і Ь6 і
завжди мають на Cd4+ відповідь КрЬ5 чи Kpd5: l.Cd4+
Kpd5 або І.Себ КрЬб (але не l...Kpb5 2.Cd4 з виграшем
білих) 2.Cd4+ КрЬ5, і білі змушені відступати слоном.
Лише перевівши слона на діагональ а7 — gl з темпом
(інакше Kf6+ порушить плани білих), можна відібрати
в чорного короля поля с5 і Ь6 і досягти виграшу. Це
вдається за допомогою тонкого маневру: І.СсЗ КрЬб. Якщо
1...КрЬ5 або l...Kpd5, то 2.Cd4 з виграшем. 2.Са5+ КрЬ5
(чи 2...Кр:а5 З.Кр:е8 КрЬб 4.Kpd7 і с7 —с8Ф) 3.Cd8
Крс5 4. Ch4 Kpb5 5.Cg5. Білі вичікують, поки чорний король
займе поле Ь6 або поле с5. Через цугцванг він змушений
буде зробити це. 5...Крс5. А ось тепер 6.СеЗ+ Kpd5
7.Cd4. Черговий цугцванг. 7...Kd6 8.с7 з виграшем.
Перейдемо до розгляду позицій, де слабкіша сторона
має слона. Якщо король, слон і пішак борються з королем
і слоном (слони однакового кольору) і король слабкішої
сторони зайняв поле на шляху пішака, не доступне слону, то
виграти неможливо. Слабкіша сторона має ходи слоном
і не потрапить у цугцванг. Коли ж рух пішака стримує
слон, то слід спробувати витіснити його з діагоналі, по якій
він перешкоджає рухові пішака, або перекрити її. Коли
слони різноколірні, то й витіснити слона, як правило,
надто важко, а перекрити діагональ, зрозуміло, неможливо.
Тому при різноколірних слонах шансів на виграш, за дуже
рідкісним винятком, немає. Розглянемо приклад (діагр.24).
24. Г. Лисиціін 25. Г. Лисицин
Хід білих Хід білих — білі виграють
Хід чорних — нічия
18

Король чорних не може перешкодити руху пішака.
З пішаком бореться лише слон. Коли б, наприклад, білий
король стояв на с5, а чорний — на d8, то була б очевидна
нічия. А в наведеній позиції білі маневром І.Саб і 2.Сс8
витісняють чорного слона й проводять пішака у ферзі. У
наступній позиції (діагр. 25) чорний король також не
перешкоджає рухові пішака, але займає вже дещо
активнішу позицію — атакує пішака знизу. Тому білі вже не
мають маневру Саб — с8 через втрату пішака після розміну
слонів. Але вони встигають витіснити чорного слона з
діагоналі с8 — h3, перевівши
власного слона на d7, а
згодом і перекрити
діагональ а4 — е8, на яку буде
змушений перейти чорний
слон. l.Cd7 Cdl 2.Сс8 Са4
З.СЬ7. Загроза 4.Сс6
забезпечує білим
вирішальну перевагу. З...Се8 4.Сс6
С:с6 5.Кр:с6 Креб 6.d7
Кре7 7.Крс7 з виграшем.
А ось починаючи, чорні
встигають взяти королем
під контроль поле сб і
досягають нічиєї: l...Kpd5
2.Cd7 Cdl З.Сс8 Са4 4.СЬ7+
Крс5, і немає ходу Ссб.
Якщо ж білі намагаються
витіснити чорного слона
з діагоналі а4 —е8 знову-таки переведенням власного слона
на d7, то при цьому вони заблокують пішака і чорний слон
встигне перейти на діагональ с8 —h3 : 5.Сс8 Cb5 6.Cd7 Се2
7.Се8 Cg4, і білі нічого не досягли. Виграш можливий,
коли одна з діагоналей, по яких слон перешкоджає руху
пішака, надто коротка (діагр. 26).
Ще в середині XIX ст. італійський шахіст Л. Ченту-
ріні сформулював таке правило: якщо на малій діагоналі
в чорного слона є два безпечних поля, то позиція буде
нічийною, а якщо менше двох —виграшною. Під малою
діагоналлю тут слід розуміти коротшу з двох діагоналей,
а під чорним слоном — слона слабкішої сторони. 1 .СЬ7
СЬ5 2.Саб Ссб 3.Cd3 СЬ7. Білі змусили чорного слона перейти
на малу діагональ (аб — с8). 4.СЬ5 Сс8 б.Ссб! З’ясовується,
що оскільки на діагоналі аб — с8 у чорного слона лише
одне безпечне поле (с8), то слон не може ходити по цій
діаго26. Ю. Авербах
Хід білих
19

налі. Зрозуміло, що коли б безпечних полів було два або
більше, то слон міг би спокійно ходити з одного поля на
інше, залишаючись на тій самій діагоналі. Водночас король
чорних не може зняти удар з пішака а5, бо тоді білі
зіграють СЬ7 і аб. Отже, після б.Ссб чорні, не маючи
задовільних ходів ні королем, ні слоном, потрапляють у цугцванг
і програють.
8. 	ПРОВЕДЕННЯ ПІШАКА У ФЕРЗІ
ПРИ ПІДТРИМЦІ КОНЯ
Король, кінь і пішак завжди легко виграють проти
одинокого короля (крім кількох виняткових позицій з
туровим пішаком). Кінь може витіснити короля s будь-якого
поля або ж передати чергу ходу. Деяка точність потрібна
лише при проведенні турового пішака (діагр. 27).
27. Навчальне закінчення 28. Ю. Авербах
Хід білих Хід білих
1.а4 Краб 2.КрЬЗ КрЬб З.КрЬ4 Краб 4.а5 Кра7 5.КрЬ5
КрЬ7. Чорні, зрозуміло, нічого не можуть вдіяти й
змушені вичікувати. 6.а6+ Кра7 7.Kd5. Помилкою було б,
наприклад, 7.Кра5 Кра8 8.КЬ5 КрЬ8 9.а7+? (Хід, що
втрачає перемогу. До виграшу тут веде 9.КрЬб Кра8 10.Кс7+
з наступним а7—а8Ф). 9...КрЬ7 10. КрЬ4 Кра8 П.Крсб
I<pb7 12.Kpd6 Кра8, і білі не можуть посилити позицію,
оскільки ходи конем ведуть до втрати пішака, а наступ
королем призводить до пата. 7...КрЬ8 8.КрЬб Кра8 9.Кс7+
КрЬ8 10.а7+ і 11.а8Ф з виграшем.
20

А от слон може успішно боротися з конем і пішаком.
Нерідко далекобійному слону вдається стримати пішака
навіть без втручання короля (діагр. 28).
Білим треба витіснити слона з діагоналі а4 — е8, щоб
забезпечити рух пішака. Але чорний слон має на зазначеній
діагоналі п’ять полів, а король і кінь можуть одночасно
атакувати лише чотири поля. Білі можуть витіснити
слона, лише перекривши спочатку діагональ, але при цьому
їм доведеться блокувати пішака й чорний слон встигне
перейти на ще довшу діагональ с8 — ЬЗ. Ось як далі може
скластися гра: І.Креб СЬ5 2.Кре7 Ссб 3.Kpd8 СЬ5 4.Крс7
Kpgl 5.Kd3 Kphl 6.Ке5 Се8 (загрожувало 7.Кеб і d7)
7.Kd7 Kpgl 8.Kpd8 Cg6 9.Kpe7 Cf5 (але не 9...Kphl ІО.Ксб
Cf5 11.Кеб і d7). 10.Кс5 Сс8, і білі нічого не змогли досягти.
Вони спроможні лише змусити слона перейти на діагональ
а4 — е8, але й це нічого не приносить: ll.Kd7 Kphl 12.Kpd8
Саб 13.Крс7 СЬ5, і нічия.
У тому випадку, коли одна з діагоналей, по яких слон
може стримувати пішака, має чотири й менше полів, а
король слабкішої сторони ще не встиг підійти на підтримку,
то з’являються шанси на перемогу (діагр. 29).
29. За Ю. Авербахом ЗО. 1. Майзеліс
Хід білих Хід білих
І.КаЗ, і після наступного Кс4 білі, атакуючи всі чотири
поля на діагоналі а5 — d8, витісняють з неї чорного слона.
Це дає змогу провести пішака у ферзі шляхом с7 — с8Ф.
Переважаючі сили білих долають опір самотнього слона,
якому не вистачає простору. Та коли б, наприклад, чорний
21

король був розташований на еЗ, то після І.КаЗ чорні могли б
ходом l...Kpd4 відбити загрозу 2.Кс4 і після наступного
Kpd5, атакуючи знизу білого пішака, легко досягти нічиєї.
Чим коротша одна з діагоналей, що має перетнути пішак,
тим важче слону боротись із ним (діагр. ЗО). 1.КИ5!
Створюючи загрозу 2.Kg7 і 3.Kpg8, білі намагаються змусити
слона перейти на коротшу діагональ h6 — f8, а потім легко
витіснити його звідти. Наприклад: l...Cd4 2.КЇ6 СеЗ
(інакше g6 і g7) 3.g6 Ch6 4.Kg4 з виграшем. Тому чорні
намагаються контратакувати королем пішака білих:
l...Kpd6 2.Kg7 Кре5 3.Kpg8 Kpf4, але після 4.Ке6+!
Kpf5 5.Kp:h8 Кр:е6 6.g6 білі все одно виграють.
Розглянемо тепер ситуацію, коли кінь з пішаком
борються проти коня (зрозуміло, присутні й королі). Якщо
король слабкішої сторони знаходиться на шляху пішака, а
кінь перешкоджає його витісненню, то партія, як правило,
закінчується внічию. Коли ж основний тягар боротьби
з пішаком лягає на плечі коня, то у сильнішої сторони
з’являються шанси на перемогу. Найчастіше в цій ситуації
ефективним прийомом є безпосередня атака коня, який
стриму® рух пішака. Нерідко сильніша сторона навіть
вдається до жертви власного коня, щоб відвернути коня
слабкішої сторони (діагр. 31).
31. Й. Клінг 32. Бенко — Бронштейн
Матч Будапешт — Москва, 1949
Хід білих Хід білих
Задум білих —атакувати чорного коня, що контролює
поле перетворення пішака. Це можна здійснити з полів
Ь6, с5, е5, f6, Ї8 (на КЬ8, що блокує пішака, чорні мають
22

Кс5 і К:Ь7 з нічиєю). Білий кінь прямує на f8. І.КЬ4
Крс5. Можливі й інші варіанти: 1...Кре7 2. Kd5+ Креб
З.КЬб Кеб 4.Кра8 (4.Ь8Ф КсбН нічия) 4...Кеб 5.Кс4,
і загроза 5.Ка5 невідпорна. Або 1...Крс7 2.Kd5+ Kpd6
3.КЬб з виграшем білих. Після 1...Креб виграє 2.Kd3
(загрожує З.Кс5+) 2...Kpd6 3.Kf4 з загрозою маневру
Kg6 — f8. 2.Kd3+. Кінь білих вирушає до поля І8 по вже
відомому маршруту d3 —f4 — g6. 2...Kpd5 3.Kf4+ Креб
4.Kg6 Kpd5. (Або 4...Kpc5 5.Kf8 Кеб 6.Kpa8 Кеб 7.Ke6+
i Kd8). 5.Kf8 Ke5 б.КрЬб Кеб. Після цього вимушеного
ходу чорний кінь знаходиться під ударом. 7.Крс7, не
допускаючи Kpd6. 7...КЬ4. Програє і 7...Крс5 через 8.Kd7+
Kpd5 9.Ке5! (під два удари!) 9...КЬ4 10.КрЬб. 8.Kd7 Кеб.
Не краще й 8...Ка6+ 9.КрЬб або 8...Крс4 9.Kpd6 Каб
Ю.Ксб КЬ8 11.Крс7. 9.Ке5! КЬ4 10.КрЬб з виграшем.
Але й наявність зайвого пішака далеко не завжди
приносить перемогу (діагр. 32).
1.Ке4. Єдиний хід. Загрожувало І...Ї2. l...Kg4 2.Kpd2
Ке5. Після 2...КЇ6 3.K:f6 f2 поява чорного ферзя неминуча,
але у білих є продовження 4.Kg4t ИФ 5.КеЗ+ з нічиєю.
Слід звернути увагу на цей типовий подвійний удар конем.
З.КреЗ Кс4+ 4.Kpd4 КаЗ 5.Kpd3 КЬ5 6.Kpd2 Kd4
7.Kpd3 Кеб. Загрожує Кс5+ або Kg5 8.КреЗ! Тепер на
8...Кс5 або 8...Kg5 є 9.Kf2. 8...Кс7 9.Kpd3 Kd5 Ю.Крс2
КеЗ+ 11.Kpd3 Kf5 12.Kpd2 Kg3 13.Kf6! f2. Або 13...Kpgl
14.Kg4 Kf5 (ззагрозою 15...КИ6 Іб.КреЗ Kpg2 17.Kf2 Kf5+)
15.Kpell Kpg2 (15...Kh6 16.Kf2) 16.Kf2, і чорні нічого не
досягають. 14.Kg4 ИФ 15.КеЗ+. Нічия.
4. ПРОВЕДЕННЯ ПІШАКА У ТУРОВОМУ
ЗАКІНЧЕННІ
У закінченнях з такими силами суперників план гри
на виграш, як правило, полягає в тому, щоб просувати
пішака вперед під наглядом короля, а турою захищатись від
можливого шахування та заважати ворожому монарху
зайняти позицію на шляху пішака. Зусилля фігур
сильнішої сторони мають бути спрямовані на те, щоб забезпечити
наступ хороброго пішака. План же захисту найчастіше
пов’язаний з відкиданням за допомогою шахування короля
сильнішої сторони від пішака. Якщо ж'сильніша сторона
використовує туру для захисту від шахування, то король
слабкішої сторони дістає змогу зайняти позицію на шляху
пішака.
23

У більшості випадків результат партії визначається тим,
чи встигає король перешкодити руху пішака. Слід також
відзначити, що для правильного розігрування подібних
закінчень необхідно добре знати найпростіші пішакові
закінчення, щоб мати змогу безпомилково оцінювати наслідки
розміну тур. Спочатку розглянемо елементарний приклад
(діагр. 33).
33. Навчальне закінчення 34. За А. Сальвіо
Хід білих Хід білих
l.f5 Tg8+. Пішаковий ендшпіль після 1...Тс8 2.Т:с8+
Кр:с8 3.f6 програшний для чорних. 2.Kph5 Tg2 (або 2...
Th8+ 3.Kpg6 Tg8+ 4.Kpf7 і f6) 3.f6 Tf2 4.Kpg6 Tg2+
5. 	Kpf7. Білі ховаються королем за пішаком, а турою
відрізають короля чорних. 5...ТЇ2 6.Kpg7. Загрожує 7.f7.
6...Tg2+ 7.Kpf8. Слід звернути увагу на маневр 6.Kpg7
і 7.Kpf8, за допомогою якого білі забезпечили просування
пішака. 7...Tf2 8.f7 Tg2 9.TelІ На негайне 9.Кре7 чорні
мають 9...Те2+. Тепер же білі захищаються від шаха по
вертикалі «е» і виграють туру за пішака після
невідпорного Кре7 і Ї8Ф.
З дуже важливим практичним прийомом, так званою
«побудовою моста», знайомить приклад, наведений на діагр.
34. 	Білий король намагається підтримати пішака, але
водночас і блокує його. Нічого не дає білим l.Kpf7Tf2+ 2.Kpg6
Tg2+ 3.Kpf6 Tf2+ 4.Kpe5 Tg2 або l.Tfl (готуючи 2.Kpf7)
1...Кре7. Білі виграють, забезпечуючи захист від атаки
тури маневром 1.Те4! («будують міст», по якому король
втече від шахування) l.,.Thl 2.Kpf7 Tfl+ 3.Kpg6 Tgl +
24

4.Kpf6 Tfl+. Загрожувало 5.Te5 1 Tg5. 5.Kpg5 Tgl +
6.Tg4! Ось у чому полягала ідея ходу 1.Те4. Тепер від
g8<I> чорні не мають захисту.
Якби в початковій позиції король чорних був
розташований на d6, то білі вигравали б після 1.Те4 Kpd5 (чорні
намагаються перешкодити «побудові моста», але тепер білі
дістають змогу негайно перевести туру на вертикаль «g»,
що при чорному королі на d7 або d6 нічого не давало через
Кре7, білий король не може стати на вертикаль «f») 2.Tg4
і далі 2...Thl 3.Kpf7 ТИ 4- 4.Kpg6 або 2...ТЇ2 3.Kph7 Th2+
4.Kpg6.
Розглянемо позицію, коли король слабкішої сторони
зумів розташуватись на шляху пішака (діагр. 35).
35. 	Ф. Філідор 36. Г. Лисицин
Хід білих Хід білих
1.е5 Таб! Найпростіший шлях захисту. Чорні вичікують,
доки пішак стане на еб, відібравши можливу схованку від
шахування у білого короля, і тоді відразу переводять туру
вниз, щоб вертикальним шахуванням відганяти короля від
пішака. Складніше захищатись після негайного 1...ТЬІ
2.Kpf6 (2.Кре6 ТЬ6+) 2...Те1 (загрожувало З.ТИ8+ і
4.е6+) З.Креб Kpf8 4.Th8+ Kpg7, що також веде до нічиєї.
2.е6. Іншого шляху посилення позиції немає. 2...Таї З.Кр?6
Tfl+ 4.Кре5 Tel+ 5.Kpd6Tdl+, і білі не можуть виграти.
Слабкішій стороні дуже важливо зайняти турою
активну позицію. Якщо тура займає пасивну позицію, то
навіть те, що король розташований на шляху пішака, часто
не^ рятує (діагр. 36). 1.Тс7. Білі збираються зіграти ТЬ7
(після попереднього Tg7+), f7 і Th8. Проти цього плану
25

чорні не мають задовільного захисту, адже їхня тура
змушена стерегти восьму горизонталь і не має змоги
контратакувати. 1...ТЬ8 2.Tg7+!, виграючи важливий темп.
2...Kpf8 (або 2...Kph8 3.Th7+ Kpg8 4.І7+ Kpf8 5.Th8+)
3.Th7 Kpg8 4.Г7+ Kpf8 5.ТИ8+.
Активність тури може стати запорукою порятунку і при
відсутності короля на шляху пішака (діагр. 37).
37. За М. Григор’евим, 1937 38. Теоретичне закінчення
Хід чорних Хід чорних
Вертикаль «е», на якій розташований пішак, ділить
шахівницю на дві нерівні частини: ліворуч —так званий довгий
бік (чотири вертикалі), праворуч — короткий бік (три
вертикалі). Вести флангову атаку турою, тобто застосовувати
горизонтальне шахування, слід з довгого боку. Атака може
бути успішною, якщо короля й туру розділяють не менш,
як три вертикалі. У наведеному прикладі короля й туру
розділяють саме три вертикалі і чорні досягають нічиєї:
1...Та8+ 2.Kpd7 Та7+ 3.Kpd6 Та6+ 4.Kpd5 Та5+
5.Крс6 Та6+. Погано 5...Те5 6.Kpd6 6.Kpd7 Та7+ 7.Кре6
Та6+. Щоб врятуватися від переслідування тури, білому
королю доводиться відійти від пішака, але тоді чорні
переводять туру на лінію «е» з нічиєю: 8.Кре5 Та5+ 9.Кре4
Та4+ ІО.КреЗ ТаЗ+ ll.Kpf2 Та2+ 12.Kpf3 ТаЗ+ 13.Kpg4
ТеЗ.Коли б у початковій позиції чорна тура була
розташована на Ь7, то їй не вистачило б простору для успішної
атаки (лише дві вертикалі розділяли б короля й туру): 1...ТЬ8+
2.Kpd7 ТЬ7+ 3.Kpd8 ТЬ8+ 4.Крс7. Ось у чому суть:
оскільки тура знаходиться надто близько, то королю
вдасться наблизитися до неї, зберігаючи водночас змогу
негай26

но підтримати пішака. Завдяки цьому виграється
вирішальний темп. 4...Та8 (4...Те8 5.Kpd7, виграючи туру за пішака)
5.Та4 Те8 (5...Т:а4 6.е8Ф з виграшем білих) 6.Kpd7 Kpf7
7.Tf4+ з виграшем. Не рятувало і 1...Та7 2.Тс41 (готуючи
захист від шахування) 2...Kpf6 З.Тсб+. Цей хід відкидав
чорного короля. 3...Kpg7 4.Kpd8 Та8+ 5.Тс8 Т:с8+
6.Кр:с8 Kpf7 7.Kpd8 і е8Ф.
Вивчивши попередні приклади, неважко знайти шлях
до порятунку в позиції, наведеній на діагр. 38. Загрожує
Та8 з матом. l...Kpg8! Саметак. Чорний король відступав
в короткий бік, залишаючи довгий бік вільним для
флангової атаки тури. Програє 1...Кре8 2.Та8+ Kpd7 З.ТЇ8І
Якщо 3.Kpg6, то З...Кре7, не даючи змоги пішаку
просунутися вперед. Тепер же пішак під захистом і загрожує
4.Kpg7 Кре7 (або 4...Tgl+ 5.Kpf7 і f6) 5.f6+. 3...Tgl.
Чорні не мають контргри. Нічого не дає 3...Tal 4.Kpf7,
і чорний король заважає своїй же турі шахувати. 4.Kpf7
Tf 1 5.f6 Tf2 6.Tg8 (звільняючи цол$ І8 для короля й
активізуючи туру). 6...Tfl 7.Tg2 Kpd6 8.Те2 (відрізаючи короля
по вертикалі «е») 8...Tf3 9.Kpg7 Tg3+ 10.Kpf8 Tf3 11.Ї7
Kpd7 12.Td2+! Kpc7 13.Td4 (див. діагр. 34). 2.Ta8+
Kph7 3.Tf8 (З.Креб Kpg7). 3...Tal! 4.Te8 Tfl! Ходом 4.Te8
білі підготували захист від горизонтального шахування,
але тепер чорні атакують пішака. Нічого не дає зараз
білим 5-Креб Kpg7. З’ясовується, що біла тура не може
водночас підтримувати пішака й захищати короля від
шахування. Точні активні дії чорної тури стримують наступ
армії білих. 5.Те7+ Kpg8 6.Та7 Tf2 7.Та8+ Kph7 8.Кре6
Kpg7. Білі не можуть посилити позицію. Отже,— нічия.
Розглянемо ще одне подібне закінчення, що часто
зустрічається на практиці (діагр. 39).
Починаючи, білі виграють після l.Kpf8! Таї. Не рятуєй
1...Та8+ 2.Те8 Та7 3.f7 Kpg6 4.Те6+ Kph7 5.Tf6 Та8+
6.Кре7 Та7+ 7.Кре6 Та6+ 8.Кре5 Та5+ 9.Kpd4, і,
наближаючись королем до тури, білі перемагають. 2.17 Та8+
З.Те8 Та7 4.Td8 ТЬ7 5.Кре8.
При своєму ж ході чорні встигають перешкодити
просуванню білого пішака: 1...Та8!, захищаючись від 2.Kpf8
і З.Ї7. 2.Те8. На 2.Тс6 можна грати 2...ТЬ8. 2...Ta7-f-.
Щоб захопити восьмий ряд для короля, білі змушені були
перевести туру з шостого ряду. Але після цього на 3.Kpf8
У чорних з’явилась відповідь 3...Kpg6 з виграшем пішака.
При турі білих на еб цей хід програвав через 4.f7+. Тепер
же після З.Те7 (або З.Креб Та6+) 3... Та8 білі не можуть
посилити позицію. Нічия.
27

39. М. Ботвинник
40. За А. Шероном
Хід білих — білі виграють Хід білих
Хід чорних — нічия
Далі розглянемо такий прийом захисту, як фронтальна
атака (вертикальне шахування), яка може бути вдалою, якщо
короля й туру розділяють знову ж таки не менше, як три
лінії (діагр. 40). Тура чорних заважає рухатись пішаку.
Тура білих відрізає чорного короля, тому білі намагаються
підтримати пішака королем. Та чорним вдається відбити
цю спробу. 1.КрЬ4. 1 .Тс 1 Kpd6 веде до нічиєї. 1... ТЬ8+.
Загрожувало 2.с5 2.Краб Тс8 З.КрЬб ТЬ8+ 4.Краб (або
4.Крсб Тс8+) 4...Тс8 5.Tcl (5.Kpb5 Tb8+) 5...Kpd6, і
нічия.
А от коли в попередньому прикладі пересунути короля
чорних і білу туру на вертикаль праворуч (діагр. 41), то
білі зможуть виграти завдяки тому, що король відрізаний
від пішака на вертикаль далі. 1.КрЬ4 ТЬ8+ 2.Кра5 Тс8
З.КрЬ5 ТЬ8+ 4.Краб. Як буде видно згодом, королю
важливо наблизитися до поля с8. 4...Тс8 5.Тс1 Креб 6.КрЬ7.
Цим ходом білі виграють вирішальний темп для
забезпечення просування пішака. Лише до нічиєї вело 6.с5 Kpd7
7.Kpb7 Тс7+. 6...Тс5 7.Kpb6 Тс8 (7...Kpd6 8.Tdl+) 8.с5
ТЬ8+ 9.Крс7, і білі виграють, бо чорні не можуть провести
флангову атаку з довгого боку.
Для швидкої оцінки аналогічних позицій (мається на
увазі захист за допомогою фронтального шахування) з
пішаком на вертикалях від «с» до «ї» можна користуватися
так званим «правилом п’яти», запропонованим
французьким теоретиком А. Шероном: якщо сума номера
горизонталі, на якій розташований пішак (рахуючи від табору силь-
28

'41. За А. Шероном
42. А. Шерон
Хід білих Хід білих
нішої сторони) і кількості вертикалей, на яку відрізано
короля слабкішої сторони, не більша п’яти, то позиція
нічийна. Інакше сильніша сторона виграє. У позиції на
діагр. 40 зазначена сума дорівнює п’яти. Отже,— нічия.
А от у наступній позиції — вона дорівнює шести і білі
виграють. Слід зауважити, що коли б на діагр. 40 чорний
король був розташований на е7, то, починаючи, білі
вигравали б: 1.КрЬ4 ТЬ8+ 2.Краб Тс8 З.КрЬб ТЬ8+ 4.Кра6
Тс8 5.Td4! (хід, що забезпечує перемогу) 5...Креб 6.КрЬ7
Тс5 7. КрЬб і с5. Цей варіант свідчить, що наведеним
правилом слід користуватися все ж обережно, зважаючи на
позицію короля. Король має перешкоджати турі сильнішої
сторони захистити пішака з флангу.
Виграшною для білих, як і має бути за правилом, є та*
кож позиція на діагр. 42. Але шлях до виграшу дещо
інший, ніж у попередніх прикладах: l.Kpd4 Td8+ 2.Крс5
Tc8-j- 3.Kpd5 Td8+ 4.Кре6. Ось у чому різниця. Лише до
нічиєї вело 4...Креб Те8 б.Теї Kpg7 6.Kpd7 Та8!, і чорні
мали б досить простору для здійснення вже відомої нам
флангової атаки. 4...Те8+ 5.Kpf6! Загроза мата дає білим
змогу виграти вирішальний темп для забезпечення
просування пішака. 5.-..Kph7 6.е5 з виграшем. Якщо король
відрізаний, атака з тилу, за допомогою якої слабкіша сторона
легко досягла нічиєї водному з раніше наведених прикладів
(діагр. 35), вже не досягає мети, бо король сильнішої
сторони може ховатись від шахування перед пішаком,
Еодночас підтримуючи його просування вперед. Довівши
пішака до передостаннього ряду, він зможе захиститися від
29

шахування й водночас відкрити шлях пішаку за
допомогою «побудови моста».
Якщо пішак туровий, то шанси на нічию зростають. Це
пов’язано з тим, що внаслідок наближення до краю
шахівниці зменшується маневреність короля, котрий підтримує
пішака (діагр. 43).
43. За Ю. Авербахом 44. Теоретичне закінчення
Хід білих Хід білих
Білий король не має простору праворуч і не може звільнити
шлях власному пішаку. І.Таї, намагаючись перевести
туру на вертикаль «g», щоб витіснити туру чорних, але тепер
дістає змогу наблизитися чорний король: l...Kpf7 2.Та8
Tgl 3.Tg8 Таї 4.Tg7+ Kpf6, і білому королю не вирватися
з кута (5.Kpg8? Та8х).
Лише коли король відрізаний від пішака аж на чотири
вертикалі, можливий виграш (діагр. 44). 1.Тс2. Тура
вирушає на вертикаль «Ь», щоб звільнити короля з в’язниці
в куті. 1...Кре7 2.Тс8 Kpd6! Після 2...Kpd7 білі легко
вигравали б: З.ТЬ8 Thl 4.КрЬ7 ТЬ1+ б.Краб Та1+ б.КрЬб
ТЬ1+ 7.Крс5. З.ТЬ8 Thl 4.КрЬ7 ТЬ1+ 5.Крс8 Тс1 +
6.Kpd8 Thl 7.ТЬ6+! Короля чорних необхідно відкинути.
Зрозуміло, не можна грати 7.а8Ф через 7.Th8x. 7...Крс5
8.Тс6+! Лише до нічиєї вело 8.Та6 Th8+ 9.Кре7 Th7+
10,Kpf8 Th8+ ll.Kpf7 Ta8 12.Kpe7 КрЬ5 ІЗ.Таї КрЬб
14.Kpd6 Т:а7 15.ТМ + Краб (15...Краб Іб.Крсбз виграшем)
Іб.Крсб Тс7+ або 8.ТЬ8 Th8+ 9.Кре7 Th7+ і Ю...Т:а7.
8...Kpd5. Погано 8...Кр:сб 9.а8Ф+- А на 8...КрЬ5 виграє
9.Тс8 Th8+ 10 Крс7 Th7+ 11.КрЬ8. 9.Та6. Нічого не
ЗО

дає 9.Тс8 Kpd6! 9...ТИ8+ Ю.Крс7 Та8 11.КрЬ7 з
виграшем.
Розглянемо ситуацію, коли жоден з королів не може
наблизитися до пішака (діагр. 45).
45. 3. Тарраш 46. Теоретичне закінчення*
Хід білих Хід білих
Король чорних не може наблизитися до пішака, бо на
1...Kpf7? буде 2.Th81 Т:а7 З.ТЬ7+ з виграшем тури, а на
1...Kpf6? —2.Tf8+ і 3.а8Ф. Але це йому й не потрібно.
Справа в тому, що як тільки король білих захистить
пішака, щоб звільнити туру від його захисту, чорна тура шахом
негайно відкине короля, а потім знову нападе на пішака,
сковуючи білу туру. Отже, чорні можуть спокійно тримати
короля на полях g7 і Ь7. Слід добре запам’ятати цей план
захисту. Ось як далі може скластися гра: І.КрЬб.
Загрожує 2.Тс8 і а8Ф. 1...ТЬ1 + 2.Краб Та1 + З.КрЬб ТЬ1 +
4.Крс5 Таї, відігнавши короля, тура знову атакує
пішака. Нічия.
Розглянемо дещо складніший приклад, в якому
слабкішій стороні доводиться змінювати систему захисту (діагр.
46). Після природного І.Таб Тс8 2.а7 Та8 3.Kpg3 Kpg6
4.ICpf4 Kpf6 5.Kpe4 Креб 6.Kpd4 Kpd6 7.Kpc4 Крсб
8.КрЬ4 КрЬб чорні встигають королем до пішака раніше
й роблять нічию. Тому білі грають 1.ТЬ8. Загрожує 2.а7
і а8Ф. 1...Та1 2.Та8. Якщо тепер чорні спробують
прямолінійно наблизити короля: 2...Kpg7 3.Kpg3 Kpf7 4.Kpf4
Kpe7, то програють після 5.а7. Пішака слід просунути саме
коли чорний король на вертикалі «е», бо коли б він був на
ЗІ

!7, чорні мали б відповідь 5...Kpg7, як при королі на d7 —
5...Крс7. Тепер же програє і 5...Креб б.Те8+, і 5...Kpf7
6.Th8 Т:а7 7.ТИ7+. Не можуть чорні також тримати туру
весь час позаду пішака: 2... Kpg7 3.Kpg3 Kph7 4.Kpf4
Ta5 5.Kpe4 Kpg7? (вирішальна помилка, як буде видно далі;
5...Tg5! ще давало нічию) 6.Kpd4Kpf7 (не рятує вже 6...Tf5
через 7.Та7+ Kpf6 8.Th7 Та5 9.а7 Креб Ю.Крс4 Kpd6
11.КрЬ4 Таї 12.КрЬ5, і білий король проривається на
підтримку пішака) 7.Крс4 Kpg7 8.Kpb4 Таї 9.Kpb5 Kpf7
10.КрЬб Kpg7 (загрожувало 11.а7 ТЬ1+ 12.Креб Таї
13.ТИ8). 11.Кра7 Kpf7 12.ТЬ8 Кре7 ІЗ.ТЬб. Білі
захистились від шахування, а король чорних не встигає. 13...Kpd7
14.КрЬ7 Тсі 15.а7 Тс7+ 16.Краб Тс8 17. ТЬ8 з виграшем.
Але все ж у чорних є шлях до порятунку —флангова
атака. Слід грати 2...Та5! 3.Kpg3 Tg5-f 4.Kpf4 Tg6 5.Kpe5
(після 5.а7 Таб відразу нічия) 5...Kpg7 6.Kpd5 Tf6 (можна
грати й 6...Kph7) 7.Крс5 Kph7 8.Kpb5 Tf5+! Як тільки
король намагається захистити пішака, щоб вивільнити туру,
чорна тура негайно оголошує шах і відкидає короля від
пішака. Якщо від вертикального шахування король міг
сховатись на а7, то від горизонтального вдалої схованки
немає. 9.Kpb6Tf6+ 10.Kpb7 Tf7+ 11.Креб Tf6+ 12.КрЬ5
Т!5+ 13.Kpb4 Tf6!, атакуючи пішака, 14.а7 Таб 15.КрЬ5
Таї. Нічия.
Б. ПРОВЕДЕННЯ ПІШАКА У ФЕРЗЕВОМУ
ЗАКІНЧЕННІ
З усіх фігур поодинці лише ферзь може вчинити
серйозний опір ферзю з пішаком. Саме таке матеріальне
співвідношення й розглянемо. Якщо король слабкішої сторони
розташований на шляху пішака, то найвірогідніший
результат партії—нічия. А от коли королю слабкішої
сторони не вдається перешкодити просуванню пішака, то
з’являються реальні шанси на виграш.
Почнемо з надзвичайно повчального закінчення, в
якому були застосовані важливі типові прийоми (діагр. 47).
Король чорних розташований надто далеко від пішака й,
очевидно, ніякої участі в боротьбі з ним взяти не зможе.
А в чому ж тоді полягають труднощі білих? З’ясовується,
що білому королю зовсім не просто сховатись від
шахування чорного ферзя на майже порожній шахівниці. І саме
проблему захисту від шахування білі розв’язують
оригінально. Для цього вони намагаються використати позицію
короля суперника. Лише після цієї партії такий прийом
32

47. Ботвинник — Минєв
Амстердам, 1954
48. Ю. Авербах
Хід білих Хід чорних
став загальновідомим. Це перша основна ідея закінчення.
1.ФЇ6 4>d5+ 2.ФЇ5 Фс18+ 3.Kph5 Фе8. Чорні намагаються
захищатися зв’язуванням пішака. Після З...ФИ8+ 4.Kpg4
вони не мали 4,..Od4+через 5.ФЇ4 з розміном ферзів. Тут
дається взнаки невдала позиція чорного короля, що й
використовують білі для захисту від шахування. А після
4,.^g7 5.Ф{7 ФсЗ 6.g7 Фс8+ 7.ФЇ5 можливості шахування
знову вичерпуються (7...Фс4+ 8.ФЇ4), і білі виграють,
як у позиції на діагр. 48. 4.ФЇ4+ Кра5? Білі намагаються
перевести ферзя в центр, що ставить перед чорними
серйозні проблеми. (Централізація ферзя —друга основна ідея
закінчення.) А ось чорні помиляються у виборі плану
захисту. Вони не тільки дають білим змогу з темпом
здійснити свій задум (централізувати ферзя), а й займають
королем невдалу позицію на одній горизонталі з білим королем,
що буде використано білими для захисту від шахування.
Слід зауважити, що коли король чорних розташований на
тій самій або суміжній горизонталі (загалом — і
вертикалі), що й білий король, то з’являється змога захищатися
від шаха одночасно з шахом у відповідь, що веде до
виграшу темпу, або зв’язуванням, що веде до розміну ферзів.
Саме так неодноразово білі й не дають змогу чорним
оголошувати шах. Чорним слід було б грати 4...КраЗ, після чого
для виграшу, якщо він взагалі був можливий, білим
довелося б подолати серйозні труднощі. 5.Фс12+ Кра4 6.Ф<14 +
Кра5. І тут сильніше було 6...КраЗ. 7.Kpg5 Фе7+ 8.Kpf5
ФЇ8+ 9.Кре4. Зараз не можна грати ні 9...Фа8+ 10.Фсі5+,
2 7-245
33

ні 9...Фе8+ 10.Фе5+. Через невдале розташування короля
на а5 білі швидко захистились від шахування, і
просування пішака при підтримці централізованого ферзя
забезпечене. 9...ФН6 10.Фе5+ Кра4 ll.g7 ФЬ1 + J2.Kpd4 Фй1 +
13.Крс5 Фс1 + 14.Kpd6 Фа2+ 15.Креб! Після Ї5.Ф(15 ФЬ4+
(але не 15...ФИ6+ І6.Крс5 ®:g7 17.Фа2х) 16.Креб Фg4-І-
чорні продовжували чинити опір. 15...Фа2+ Іб.ФсБ
Фе2+ 17.Kpd6 ФИ2+ 18.Крс5! Шахування скінчилося
(18...Фс7+ 19.Фс6+, 18...4»f2+ 19.Фгі4+, 18...Фс2+
19.Фс4+ КраЗ 20.g8C>), і від загрози 19^8Ф немає
задовільного захисту. Чорні здалися.
Слід відзначити, що позиції з коневим пішаком ще не
мають точної теоретичної оцінки. Проте встановлено, що
коли пішак досяг передостанньої горизонталі, а ферзь
слабкішої сторони займає пасивну позицію, то виграш, як
правило, можливий (діагр. 48). 1..лМ5-|-. Інакше білі
спочатку сховають короля в безпечне місце, а потім забезпечать
проведення пішака у ферзі, перевівши ферзя на f8. 2.Кре1.
Точний хід. Для захисту від шахування білі збираються
використати позицію чорного короля. Після 2.Кре2 ФЬ5+
3.Kpf2 ФЬ6+ 4-Kpg2 Фс6+ 5.КрЬ2 ФЬ6+ чорні
рятувалися за допомогою вічного шаха (нескінченного
шахування). Тепер же не можна грати 2...Фа5+ З.КрИ ФЬ5+
(або З...Фа6+) через 4.Фе2+ з розміном ферзів. Тому
чорні змушені грати 2...ФМ +, але після 3.Kpf2 ФИ2+
4.4>g2 білі на будь-який шах відступають королем з шахом
у відповідь і наступним ходом проводять ферзя. Наприклад,
4...ФЬ4+ 5.Kpgl+ Kpbl 6^8Ф з виграшем.
У позиції на діагр. 49 ферзь чорних, хоч і займає,
на перший погляд, активну позицію, проте не може
оголосити жодного шаха. А от білі намагаються
забезпечити проведення пішака (взявши з шахом під контроль
поле g8). Від цього чорні не мають захисту. Зрештою,
взаєморозташування королів зумовлює програш
чорних.
1...Ф0. На l..^g6 (I...®g52.®d3+ Краї З.ФП+ КрЬ2.
На З...Кра2 виграє 4.Фс4+ і 5.g8®. 4.ФЬ5+ з розміном
ферзів і виграшем) білі можуть перемогти подібно до того,
як в основному варіанті або й дещо швидше: 2.ФЬ4+ Краї
З.ФеІ+ Кра2 4.Фе2+ КрЬІ 5.ФЬ5+ Краї 6.Фе5+ Kpbl
7.ФЬ8+- Незважаючи на опір чорних, білий ферзь все-
таки зумів з шахом взяти під контроль поле перетворення
пішака. 7...Кра1. Тепер виграє 8.g8T! (але не 8^8Ф Фс6+
9.ФЬ5 Фс2+10ЛСра5 Фс7+ 11.ФЬ6 ФсЗ+ 12.Кра6 Фс4+
13.Ф:с4, пат), і білий король поступово рятується від ша-
34

49. Ю. Авербах
50. Ю. Авербах *
Хід чорних Хід білих — білі виграють
Хід чорних — нічия
хування, наприклад, на gl, Ще простіше 8.Фа8 (при ферзі
на g2 такої можливості не було б) 8...<B:g7 9.Kpb3+ Kpbl
Ю.Фа2+Крс1 11.Фс2х. 2.ФЬ6+. Поспішне 2.Фсі1+ КрЬ2
3.ФЬЗ+ Краї 4^8Ф патує чорного короля й дає чорним
змогу врятуватися за допомогою вічного шаха «скаженим»
ферзем («скаженою» називають фігуру, яка приносить себе
в жертву, але яку невигідно бити через пат). Після 4...Фа8+
5.КрЬ4 Фа5+ 6.Крс4 Фс5+ 7.Kpd3 ФеЗ+ білий король не
може позбутись переслідування, 2...Краї З.ФЇ6+ Kpbl
4.ФЇ5+ Краї 5.Фе5+ Kpbl. На 5...Кра2 білі мають 6.Феб+
і 7.g84>. 6.ФЬ8+ Краї 7.g8T! Після 7.g8® чорний король
стає запатованим, і чорні рятуються за допомогою вічного
шаха. Після ж 7.g8T чорні не мають вічного шаха (їхній
ферзь не є «скаженим»), білі виграють.
Заплутані ситуації виникають тоді, коли шахування
в слабкішої сторони вичерпується, але перетворення
пішака неможливе через зв’язування або через те, що король
сильнішої сторони блокує поле перетворення.Тоді
результат гри залежить від того, чи вдасться сильнішій стороні
досягти вирішального посилення позиції короля (діагр. 50).
Слід зазначити, що ця позиція досить складна як для
практичного розігрування,так і для аналізу. І наведені нижче
варіанти повністю не вичерпують її змісту, а тільки ілю-
струютьосновнімоменти боротьби. Проте детальне
засвоєння навіть наведених варіантів у недосвідченого шахіста
може викликати певні труднощі. Тому коли аналіз
позиції видасться йому надто складним, можна рекомендувати
2*
35

лише уважно ознайомитися з наведеними варіантами, щоб
дістати загальне уявлення про позицію, а більш детальне
вивчення дещо відкласти.
При своєму ході білим вдається домогтися вирішального
посилення, використовуючи для захисту від шахування
дислокацію чорного короля: l.Kpg6 Фс6+. Або l...<Dg4+
2.Kph6 ФЬ4+ (після 2...ФЬЗ+ З.ФИ5 ФеЗ+ 4.Kph7 Фе7
ферзь займає на е7 дуже невдалу позицію і білі легко
виграють: 5.Фс11+ Кра2 6^d5+ Kpbl 7.Kpg6 Фе8+ 8.Kpf6
і g8®. Не краще й 5...Kpb2 6.®d4+Kpbl 7.Kph8 з
загрозою 8.g80).3.0h5 Of4+4.КрЬ7Фс7 5.®dl+ Кра2 6,Od4,
і білі досягають виграшної позиції, цілком подібної до тієї,
що виникне після дев’ятого ходу в основному варіанті.
2.Kpg5 ♦g2-f- 3.Kpf6 Фс6+. Чорні не можуть грати
З...ФЇЗ+ через 4.<М5+» але тепер білі займають ферзем
дуже сильну позицію на еб, після чого їм вдається
сховатись королем від шахування і водночас не допустити чорного
ферзя на вигідне для горизонтального зв’язування поле d7
4.Феб ФсЗ+ 5.Kpg6 Ф^3+ 6.Kph7 ФИ2+. Зв’язувати
пішака з поля с7 краще, ніж з поля е7 (після б...ФЬ4+ 7.ФИ6
Фе7), але й зв’язування з поля с7 також не рятує. 7.ФИ6
Фс7 8.Фгі2 Краї. Чорні не мають ходів, що поліпшували б
їх становище. На с7 ферзь займає відносно кращу позицію.
9.Фд4+. Після централізації ферзя білим вдається
розв’язати пішака й потім сховатись королем від шахування.
Слід відзначити, що при пішаку на g7 поле d4, як правило,
є найкращою позицією для ферзя. Далі можливе,
наприклад, 9...Kpbl 10.Kpg6 ФgЗ+ ll.Kpf6 ФЇЗ+12.Кре5
ФИ5+ 13.Kpd6 ФЬ2+. 13..^g6+ 14.Крс5 Фс2+ 15.КрЬ4
Фg6 веде до основного варіанта (див. сімнадцятий хід).
Н.Крсб Фg2+ 15.КрЬ6 Фg64- 16.Кра5 ФЇ5+ 17.КрЬ4
Фg6. Поки що змоги шахувати в чорних немає, але й білим
нелегко далі посилити позицію, бо після зміни
розташування фігур шахування з боку чорних може відновитися 18.Фе5!
(Виняток з правила, яке стверджує, що ферзя найкраще
тримати на d4). З’ясовується, білі можуть сховатися від
шахування, наближаючись королем до пішака під
прикриттям розташованого на еб ферзя. 18...Фg2 (відразу
програє 18...ФЬ6+ 19.ФЬ5 Фg6 20.КрсЗ+ Крсі 21.ФЬ2+ Kpdl
22^d2x або 18...Фй4+ 19.Кра5, і, як у позиції на діагр. 49,
білий ферзь з шахом бере під контроль поле
перетворення пішака) 19.Крс5 Фс2+ 20.Kpd6 ФгіЗ+ 21.Кре7 ФаЗ+
22.Крї6 Фа6+- 23.Фе6 Фа1+ 24.Kpg6 з виграшем.
Якщо хід чорннх, вони грають 1...Кра2(, займаючи
королем безпечну позицію. З’ясовується, білим, мабуть,
36

не вдасться досягти вирішальної переваги: 2.Kpg6 Фg4^-
З.Крїб ФЇЗ+. Тепер чорні мають цей важливий шах, якого
не було б при розташуванні короля на Ь1 через 4.ФЇ5+*
Погане було З...ФЬ4+ 4.Kpf7 ФЇ2+ 5.Кре8, і шахування
вичерпалось. 4.ФЇ5 ФсЗ+ 5.Kpf7 Фс7+ 6.Kpg8 Фгі8+
7.ФЇ8 Фс14! Білий король сховався від шахування,
блокувавши пішака. І завдяки тому, що ферзь чорних займає
сильну позицію в центрі, з якої його не вдається витіснити,
білі не мають змоги так розташувати короля, щоб
забезпечити проведення пішака (король весь час потраплятиме під
шахування або пішак — під зв’язування). Отже,— нічия.
Не приносила б перемоги й спроба сховатися королем
на Ферзевому фланзі: 4.Кре7 ФЬ7+ 5.Kpd8 ФЬ6+ 6.Фс7
ФАІ+ 7.ФА7 ФЬ6+ (але не 7..-ФІ6+ 8.Крс8 ФсЗ+ 9.Фс7
ФЬЗ+ Ю.КрЬ8 ФЬЗ+ 11.ФЬ7 Og8+ 12.Кра7 з виграшем)
8.Крс8 Фс5+ (погано 8...Фа6-|- 9.КрЬ8 ФЬ6+ Ю.Кра8,
і шахування вичерпалося: Ю...Фа5+ П.Фа7) 9.КрЬ7
ФЬ4+ 10.Краб ФаЗ+ И.КрЬ5 ФЬЗ+ 12.Кра5 ФсЗ+,
і білому королю не вдається уникнути шахування.
Коли пішак розташований на одній з центральних або
слоновій вертикалях, то шанси на виграш різко зростають,
бо король сильнішої сторони дістає додатковий простір
для маневрів поблизу свого пішака, який водночас може
служити й для захисту від шахування (діагр. 51).
51. Г. Лисицин 52. Ю. Авербах
Хід білих Хід білих
l.Kph?! Після цього ходу чорний ферзь змушений
залишити свою сильну позицію в центрі й перейти на значно
37

гіршу —а2. При коневому пішаку білі не змогли б
змусити до цього. 1...ФЬ1+. Погано 1...Ф<і7 (1...0f3 2.Ф<І6+
і З.Ї8Ф) 2.Фе4+ Краб 3.Kpg8 і Ї8Ф або l...®d8 2.Фе4 +1
КраЗ (2...Краб 3.ФГ5—{—) З.ФЇЗ-{- і 4.{8Ф. 2.Kpg7 Фа1-(-
3.Kpg8 Фа2 4.Фс6. Несподівано чорні потрапляють у
цугцванг: король не може піти на вертикаль «а» або на ЬЗ
через розмін ферзів, а ферзь не має ні задовільних ходів по
діагоналі а2—g8 (4...ФЬЗ б.ФЬ6+), ні змоги оголосити
жоден шах (поля а8 і g2 під контролем білого ферзя).
Тому після 4.Фс6 білі негайно виграють.
При туровому пішаку слабкіша сторона має найкращі
шанси на нічию, але навіть і в цьому випадку при не зовсім
вдалому розташуванні фігур буває можливий програш
(діагр. 52). Використовуючи розташування чорного короля,
білі посилюють позицію ферзя: l^g4+ 1...Кра5. Після
I...КраЗ (l...Kpb3 2.®g8-f) 2.®g8 Фа1+ 3.Kpg2 ФЬ2+
4.КрЬЗ можливості шахування у чорних негайно
вичерпуються. 2^g8 ФаІ+ 3.Kpg2 ФЬ2+ 4.КрЬЗ ФсЗ+ 5.Kpg4
Фа4+ 6.Kph5 Фаі+ 7^g4 ФИ1+ 8.Kpg6 Фс6+ 9.Kpg5.
Програє зараз 9...Фе8 Ю.ФЬб! (знову використовуючи
позицію короля) Ю...ФЬ8 1 i.Kpg6+ і 12.Kpf.7 з
наступним проведенням пішака після ФЬб і ®g7. Тому відповідь
чорних, як,до речі, і всі попередні, вимушена: 9...Фс1 +
10.ФЇ4 Фgl+. Після Ю...ФсЗ 11.ФЇ6 ФgЗ+ 12.КрЬб
ФЬЗ-f 13.Kpg6 можливості шахування у чорних
вичерпувалися ще швидше (13... ®g3+ 14^g5+, 13...<bd3+ 14.4>f5+).
II.Kpf5 ФЬ1 + 12.Фе4 ФЇ1 + ІЗ.Креб ФаІ+ 14.Фгі4 Фе1 +
15.Kpd6 з виграшем (15...<l>g3+ 1б.Феб+). Ще раз
підкреслимо, що для захисту від шахування у цьому прикладі
білі застосували типовий прийом — використання позиції
короля слабкішої сторони. Якщо хід чорних, то вони,
використовуючи пасивну позицію білого ферзя, оголошують
вічний шах: 1...Фа1 + 2.КрЬ2 Фе5+ З.Ф^ЗФИ5+! 4.ФИЗ Фе5+.
Спроба білих поліпшити позицію ферзя не вдалася. Ця
позиція вже була після другого ходу. Тому тепер білі
випробують інший шлях: 5.Kpg2 ФЬ2+ 6.Kpg3 Фg7-f 7.Kpf4
Фгі4+ 8.Kpg5 Фg7-K Порятунку від шахування все одно
немає. Нічия.
III. 	БОРОТЬБА РІЗНИХ ФІГУР
1. 	ПІШАК ПРОТИ РІЗНИХ ФІГУР
Коли пішаку протистоїть лише легка фігура і його
вдається затримати, то партія, за рідкісним винятком,
закінчується внічию, оскільки легка фігура не здатна самотужки
38

заматувати короля після виграшу пішака. Інтерес же
становлять ті позиції, в яких спинити пішака не так просто.
Далекобійний слон затримує його без будь-яких ускладнень,
якщо тільки вдається взяти під контроль поле, яке має
пройти пішак. Тільки у виняткових випадках пішак
проривається у ферзі (діагр. 53).
53. Г. Отен 54. Р. Рей Ардід, 1926
(закінчення етюда)
Хід білих Хід чорних
На 1 .аб чорні мають 1...СеЗз нічиєю. Але після 1.Кре4
Ch4 2.Kpf3 з’ясовується, що чорний слон не може взяти
під контроль поле а7 і білий пішак проходить у ферзі. Проте
подібні позиції майже не зустрічаються.
А ось коневі набагато складніше впоратися з пішаком,
особливо коли пішак туровий (діагр. 54). Чорні не можуть
перешкодити проведенню пішака у ферзі. В боротьбі з
туровим пішаком кінь стає вельми незграбною фігурою.
Навіть коли пішак тільки готується до старту, коня
можуть чекати нелегкі випробування (діагр. 55).
1.а4 Kg5 2.Kpd6. Найнебезпечніше продовження.
Після 2.а5 Kf3 З.аб Kd4 білі не можуть зіграти негайно
4.а7 через 4...Ксб+. А на 4.Kpd7 чорні вже затримають
пішака ходом 4...КЬ5. З’ясовується, що король білих не може
відтіснити коня: 5.Крсб Ка7+ 6.Kpb7 Kb5 7.Kpb6 Kd6!,
і на 8.а7 чорні мають 8...Кс8+. Саме наявність цього
подвійного удару рятує їх.
Цей результат можна було передбачити, користуючись
правилом, що помітно полегшує розрахунок: кінь може без
допомоги короля затримати будь-якого пішака, крім
турового на передостанній горизонталі, якщо йому вдається
39

55. Р. Рей Ар дід, 1926 66. М. Григор’єв, 1932
(закінчення етюда)
Хід білих Хід білих
зайняти поле перед пішаком. У наведеному вище варіанті
білі не мають нічого кращого, як б.Крсб, і після 5...Ка7+
виконуються умови правила.
2...КЇЗ. Погано 2...Ке4+ (2...Kf7+ З.Крс7 Ке5 4.а5
Kd3 5.аб) З.Креб Kd2 4.а5 Кс4 5.аб з виграшем. 3.Kpd5
Kh4! Лише цей парадоксальний хід веде до нічиєї. Чорні
переводять коня на f5, звідки він загрожуватиме маневром
Kf5 — е7 — с8 або Kf5 — d4 — Ь5, в обох випадках
затримуючи пішака. Водночас перекрити обидва маршрути
білий король не може, а ось природне З...Ке1 програє через
4.а5 Kd3 5.Крс4 (5.аб КЬ4+) 5...Ке5+ 6.КрЬ5 Kf7 7.Крс51
Лише до нічиєї вело 7.а6 Kd6+ 8.КрЬ6 Кс8+. 7...Ке5
(7...Kd8 8.аб Кеб+ 9.Kpb6) 8.а6 Kd7+ 9.Kpb5 Kf8 Ю.а7
Кеб П.КрЬб. Цікаво, що деякі відомі теоретики не бачили
ходу 3...Kh4 й тому вважали, що чорні програють. 4.а5
Kf5 5.Крс6.Або 5.аб Ке7+ 6.Kpd6 Кс8+ 7.Крс7 Ка7 з
нічиєю. 5...Kd4+ б.КрЬб Kf5! Білі взяли під контроль поле
Ь5, але тепер чорний кінь прямує до поля с8. Білі не
встигають зіграти 7.аб Kd6 8.а7 через 8...Кс8+. А 7.Крс6
Kd4-f веде лише до повторення позиції. Нічия.
Коли ж кінь затримав пішака на передостанній
горизонталі, то результат партії залежить від того, чи встигне
підійти на допомогу король (діагр. 56). Очевидно, у білих є
лише дві можливості захисту: l.Kg3 і 1.КЇ2. Яку ж обрати?
Після 1.КЇ2 з’ясовується, що білий король не встигає на
допомогу: l...Kpd2 2-Kpd6 Кре2 (саме ним ходом чорні
виграють вирішальний темп) З.КЬІ. Або З.Ке4 Kpf3
40

4.Kd2+ Kpg2 з виграшем. 3...Kpf3 4.Kpd5 Kpg2. Якщо б
білий король стояв трохи ближче, наприклад, на е4, то
б.КреЗ Kp:hl 6.Kpf2 вело б до пата. Цю типову ідею
(порятунку за допомогою патування короля, що намагається
забезпечити проведення турового пішака) слід добре
запам’ятати. Але щоб ЇЇ здійснити, білим не вистачає одного
темпу, і після 5.Кре4 Kp:hl 6.Kpf3 Kpgl чорні
виграють. Правильним продовженням є l.Kg3. Тепер королю
чорних не так просто атакувати білого коня. На шляху
короля ніби виріс «бар’єр». Поля е2 і е4 атаковані конем,
а поля d2 та еЗ «заміновані»: їх зайняття еєдє до втрати
пішака після КН + . Ці чотири поля позначені на діагр. 56
хрестиками. l...Kpdl. Чорні все ж знаходять можливість
обійти «бар’єр», але втрачають надто багато часу, й білий
король встигає підійти на допомогу своєму коню. Не
вдавалась спроба атакувати білого коня так, щоб водночас не
підпускати короля: l...Kpd3 2.Kpd6, і оскільки чорні не
мають ходу 2...КреЗ через 3.Kfl+> то поля е2, еЗ, е4
становлять для чорного короля щільну перешкоду, крізь
яку йому не прорватись, а обходити також надто довго.
2.Kpd6 Kpel З.Кре5 Kpf2 4.Kpf4 з нічиєю.
А ось коли б у початковій позиції король чорних був
розташований на d4, то l.Kg3 вже програвало б через
маневр Kpd4 —е5 —f4, a 1.КІ2, після якого поля dl, d3,
еЗ, е4, е5, g4 ставали б недоступними для чорного короля,
навпаки, вело до нічиєї: 1.КЇ2 КрсЗ (1...КреЗ 2.Kg4+)
2.Kpd6 Kpd2 З.Кре5 Кре2 4.Khl Kpf3 5.Kpd4! Вже відома
нам ідея. 5...Kpg2 б.КреЗ Kp:hl 7.Kpf2, пат.
Залежно від того, де розташований кінь (на І2 чи на g3),
виникають різні «бар’єри» на шляху чорного короля.
Зрозуміло, що слід намагатися створювати той «бар’єр», який
королю подолати буде найскладніше: якщо король стоїть на
с2, то слід грати l.Kg3; коли ж на d4 — l.Kf2.
Якщо пішак не туровий, то кінь одержує більше
простору для маневрів, і можливості для захисту помітно
зростають. Нерідко навіть, на перший погляд, загрозливу позицію
вдається врятувати (діагр. 57).
Хоч з коневим пішаком боротися й легше, ніж з туровим,
при коневому пішаку коню також не вистачає лрсстору.
Коли б зсунути пішака, коня й короля чорних на вертикаль
праворуч (білі: Kph2, Кс5; чорні: Креб, п. с4), то позиція
білих була б абсолютно безпечною. Якщо ж пішак на сер-
тикалі «Ь», чорні загрожують ходом 1...Крсб відігнати
білого коня й провести пішака у ферзі. Водночас негайне
1...ЬЗ (наприклад, на l.Kpg2) еєдє до простої нічиєї після
41

57. М. Григор’ев, 1938* 58. О. Троїцький
(закінчення етюда)
Хід білих Хід білих
2.КісЗ+ або 2.КаЗ. Шпіак Ь4 відбирає в білого коня важливі
поля аЗ та сЗ, і тому не слід поспішати з його просуванням.
Слід спробувати спочатку відігнати коня. Взяти під
контроль поля Ь2 і ЬЗ білі, очевидно, не встигають. Але й як
взяти під контроль поле Ь1, також відразу не видно. Це
досягається неочікуваним маневром: 1.Кс7+ Крс4 2.Ке8!
Кінь відступає від пішака, щоб мати змогу наздогнати
його. Але хід 2.Ке8 можна пояснити. З поля с7 до поля Ь1
ведуть лише два «прямолінійні» (короткі) маршрути:
Кс7 — Ь5 — аЗ та Кс7 — d5 — сЗ. Але поля Ь5 і d5
перебувають під контролем чорного короля. З поля ж е8до
поля Ь1 починається набагато більше маршрутів (нехай
і дещо довших), і перекрити всі чорний король не може.
2...Крс5. Здається, виграє 2...b3 3.Kd6-f- КрсЗ, оскільки на
4.КЬ5+ чорні грають 4...КрЬ4 і Ь2, а на 4.Ке4Н
4...Крс2 і від Ь2 не видно захисту. Але в останньому
варіанті білі мають відповідь 5.Kd6 і на 5...Ь2—6.Кс4 ЬІФ
7.КаЗ+ з нічиєю. Тому чорні намагаються королем не
пропустити коня до пішака. 3.Kf6 Kpd4. На З...ЬЗ білі мають
4.К.Є4+ і 5.Kd2 з нічиєю. 4.Ке8 Кре5. Або 4...b3 5.Kd6
(але не 5.К.С7 Крс4) 5...Ь2 б.КЬ'5-f і 7.КаЗ з нічиєю.
5.Кс7 Kpd6 6.Ке8+. Саме так. Погано 6Kb5-f через
6...Крс5 7.Кс7 ЬЗ 8.Ке6+ Крс4 і Ь2 з виграшем чорних.
6...Крсб 7.КЇ6 Kpd4 8.Ке8.Ця позиція вже була після
четвертого ходу білих. Тоді чорні грали 4...Кре5, але далі ке
змогли посилити позицію. Тепер вони обирають інше
продовження, але теж не досягають успіху і 8...ЬЗ 9.Kd6 КрсЗ
42

10.Ке4+. Погано 10.КЬ5+КрЬ4. 10...Крс2. Тепер, як уже
зазначалося, до нічиєї веде 11. Kd6 Ь2 12.Кс4 ЬІФ 13.Ka3+.
А зараз розглянемо один з тих рідкісних випадків, коли
стороні, що має коня, вдається виграти (діагр. 58). l.Kpf3!
Саме так. Білі планують перевести коня на И, коли чорний
король стоятиме на hi, а власний —на 12. Тоді чорні
потраплять у цугцванг і змушені будуть зіграти Ь2, що приведе до
мата після Kg3. Кінь кожним ходом займає поле іншого
кольору; король чорних, затиснутий у куті, має лише два
ходи (Kph2 і .Kphl) і тому колір його поля розташування
також змінюється після кожного ходу. Отже, білі зможуть
зіграти Kfl при розташуванні короля на hi лише тоді, коли
чорний король після ходів білого коня займатиме поле
того ж кольору, що й кінь (адже поля И і hi одного
кольору). Після l.Kpf2 Kphl 2.КсЗ Kph2 білим вже не вдається
зіграти Kfl при розташуванні чорного короля на hi.
l.Kpf2 не веде до виграшу. l...Kphl 2.Kpf2 Kph2(2...h2
3.Kg3x) З.КсЗ Kphl 4.Ke4. Білий кінь прямує на И і
водночас не дає змоги чорним зіграти 4...h2 через 5.Kg3x.
4...Kph2 5.Kd2 Kphl 6.КП. Білі успішно здійснили свій
задум. Чорні у цугцвангу, і після вимушеного 6...Н2
білі оголошують мат ходом 7.Kg3x. Цим прикладом
завершимо розгляд боротьби легкої фігури з пішаком (закінчення
«тура прати пішака» детально розглянемо в розділі,
присвяченому туровим закінченням).
Перейдемо до розгляду позицій, де пішак намагається
боротися з ферзем.
Переважна більшість таких позицій виграшна для
сторони, що має ферзя. Слабкіша сторона може чинити
опір лише тоді, коли пішак, підтриманий королем, має
шанси перетворитися на ферзя. Але навіть коли пішак
стоїть за крок від перетворення, врятуватися вдається далеко
не завжди (діагр. 59).
Загрожує 1...е1Фз нічиєю. Але білий ферзь,
наблизившись до чорного пішака, примушує чорного короля
зайняти поле перед пішаком. Це дає білим змогу виграти темп
для підтягування короля. 1.ФЇ4+ Kpgl 2.ФеЗ+ Kpfl
З.ФЇЗ+ Креі. Не можна грати 3...Kpgl через 4.Ф:е2.
Проте після З...Кре1 білим нічого не загрожує, і вони
дістають змогу, граючи 4.КрЬ7, підійти королем до пішака
ближче. Аналогічний маневр застосовується доти, поки білий
король не підійде до пішака впритул. 4...Kpd2 5.ФЇ2 Kpdl
6^d4+ Крсі 7.ФеЗ+ Kpdl 8.ФсВ+ Kpel. І знову білі
одержали змогу підтягнути короля. 9.Крс6 Kpf2 Ю.Ф<Ї2
Kpfl 11.ФЇ4+ Kpg2 12.ФеЗ Kpfl ІЗ.ФГЗ+ Kpel 14.Kpd5
43

59. Навчальне закінчення
60. Навчальне закінчення
Хід білих Хід білих
Kpd2 15.ФЇ2 Kpdl 16^d4+ Крс2 17.ФеЗ Kpdl 18.ФгіЗ+
Kpel 19.Кре4 Kpf2 20.ФеЗ+ Kpfl 21.ФЇЗ+ Kpel 22.Kpd3
Kpdl 23.Ф:е2+ Крсі 24.Фс2х. Позиції з пішаками на
вертикалях «Ь», «d», «е», «g», як правило, виграшні для
сильнішої сторони. Нічия можлива лише тоді, коли пішак,
підтриманий королем, загрожує перетворенням, а ферзь
не має змоги оголосити шах або зв’язати пішака через
невдалу позицію власного короля.
Коли ж пішак розташований на туровій або слоновій
вертикалях, то з’являються додаткові можливості для
захисту, пов’язані з патовими ідеями (діагр. 60).
З’ясовується, що після l^g4+ Kphl 2.ФЬЗ+ Kpgl 3^g3+
чорні мають відповідь 3...Kphl, і 4.Ф:Ї2 веде до пата. А
після 4.Ф1іЗ+ Kpgl знову загрожує ИФ, і білі не можуть
посилити позицію.
Аналогічний мотив присутній тоді, коли пішак туровий
(діагр. 61).
I^g4+ Kpfl 2.ФЇЗ+ Kpgl 3^g3+ Kphl. Тепер
4.Kpb7 веде до пата, а якщо розпатувати чорного короля,
наприклад, ходом 4.ФЬЗ, то чорні грають 4...Kpgl,
загрожуючи провести ферзя. Нічия.
Але не всі позиції з туровим і слоновим пішаками
нічийні. Якщо король сильнішої сторони розташований досить
близько від пішака, то виграш буває можливий навіть тоді,
коли пішак встигає перетворитись на ферзя (діагр. 62).
Білі не можуть перешкодити перетворенню пішака на
ферзя, проте рішучий наступ короля все-таки веде до вигра-
44

61. Навчальне закінчення
62. За Г. Лисициним
Хід білих Хід білих
шу: 1.Крс4 СІФ+ 2.КрЬЗ! Несподівано з’ясовується, що
від З.Фа2х чорні не мають задовільного захисту, оскільки
їхній ферзь змушений захищати поле Ь2. Якщо в позиції
на діагр. 62 переставити пішака на а2 (білі: Kpd5, Фе2;
чорні: Kpbl, п.а2), то й тоді подібний маневр королем
приносить перемогу: 1.Крс4 аІФ 2.КрЬЗ, і від загроз
З.Фс2х або З.Фсіїх немає задовільного захисту. Знаючи
цю ідею (наступ королем на короля), неважко розрахувати
варіанти, що дають змогу оцінити ту чи іншу позицію з
туровим або слоновим пішаками проти ферзя.
2. 	ТУРА ПРОТИ ЛЕГКОЇ ФІГУРИ 1 ТУРА
З ПІШАКОМ ПРОТИ ЛЕГКО! ФІГУРИ
Тура, зрозуміло, сильніша за легку фігуру. Коли якась
сторона має туру проти легкої фігури, кажуть, що ця
сторона має зайву якість. При відсутності на шахівниці інших
фігур і пішаків (крім тури й легкої фігури) для перемоги цієї
переваги, як правило, не вистачає. Виграш буває можливий
лише тоді, коли фігури слабкішої сторони займають невдалі
позиції, найчастіше на краю шахівниці.
Маючи слона проти тури, слід насамперед пам’ятати,
коли відтіснення короля допускати можна, а коли —
небезпечно. Безпечним для короля є кут, колір якого
протилежний кольору слона. Нехай, наприклад, білим вдалося
навіть відтіснити чорного короля у кут на біле поле а8 (діагр.
63), але цей кут для нього безпечний, бо слон чорнополь-
ний. Отже, далі посилити позицію білі не можуть: І.КрЬб.
45

Загрожує 2.Та2+. Нічого не давало l.Tg8 Кра7. l...Ca7-f
2.Краб. Або 2.Крс6 СЬ8 З.Та2+ Са7 4.ТаЗ Kpb8 5.Tg3
Кра81, і білі нічого не досягли. 2...СЬ8 З.Та2 Са7 4.КрЬ5
Kpb7 5.Th2 Кра8. Нічия.
63. Теоретичне закінчення 64. Б. Горвіц і Й. Клінг, 1851
Хід білих Хід чорних
Якщо ж короля відтіснено до кута кольору слона, то
це веде до програшу (діагр. 64). При своєму ході білі
відразу виграли б ходом l.Td7 (щоб з темпом перекинути туру
на восьму горизонталь) 1...Сс5 2.Td8+ Cf8 З.Та8.
Цугцванг. 3...Kph8 4.T:f8x. Але хід чорних, і вони, граючи
1...Cgl, намагаються розташувати слона так, щоб не дати
змогу білим виграти темп для переводу тури на восьму
горизонталь. 2.ТЇ1. Білі намагаються прогнати слона
8 безпечних полів (тобто таких, де напад на слона не дає
змоги виграти потрібний темп). 2...Ch2 З.ТІ21, продовжуючи
переслідування. 3...Cg3 4.Tg2. Тепер не можна грати ні
4...СИ4 5.Kph5-f. ні 4...СІ4 5.Kpf5+, бо чорні в обох
випадках втрачають слона. Погано й 4...Се5 5.Те2 Cd6
6.Te8-f Cf8 7.Та8 Kph8 8.T:f8x. 4...Сс16. Найупертіший
захист. 5.Td2 Ce7. Чорні встигли захистити поле d8, а на
6.Те2 мають 6...Kpf8 з нічиєю. Але з’ясовується, що, коли
слон на е7, перемогу забезпечує переведення тури на еось-
му горизонталь і без виграшу темпу, наприклад, ходом
6.Тс2, оскільки чорні не встигають зіграти 6...КрГ8 через
втрату слона після 7.Tc8-f- Cd8 8.T:d8+. А на ходи
слоном все одно виграє 7.Тс8. Наприклад, 6...СЬ4 7.Тс8+ СІ8
8.Та8.
46

Тепер розглянемо ситуацію, коли сильніша сторона,
крім зайвої якості, має ще й зайвого пішака. Тура з пішаком
досить легко долають опір слона, коли король здатний
забезпечити підтримку пішака. Короля найкраще тримати
дещо попереду пішака. Тоді спільними зусиллями короля
й тури можна легко відтіснити короля слабкішої сторони,
забезпечуючи просування пішака. А ось коли королю важко
підтримувати пішака, то реалізація переваги викликає
труднощі. У ряді випадків партія закінчується внічию.
Проаналізуємо один з них, що добре ілюструє ідеї захисту
(діагр. 65).
65, За Е. дель Ріо, 1750 66. Ф. Амелунг
Хід білих Хід чорних
Білим слід було спочатку відтіснити короля чорних,
що вело до легкого виграшу: l.Kpf6 Кре8 2.Та8+ Kpd7
3.Kpg7 Сс4 4.f6, і від 5.f7 чорні не мають задовільного
захисту. Але білі необережно зробили природний хід 1Л6,
після чого несподівано виникла нічийна позиція,
проаналізована італійським шахістом Е. дель Ріо ще в XVIII ст.
1...Сс4. Чорні спокійно вичікують, що ж далі чинитимуть
білі. Поля еб та І7 під контролем слона, а на 2.Kpg6 з
загрозою 3.f7 є відповідь 2...Cd3+, і короля білих відкинуто.
2.Тс7 Са2. Можна грати й 2...Cd5, але не 2...Q»3 3.Kpg6I,
і немає ходу З...Сс2+. З.ТЬ7 Сс4. Чорні уважно
захищаються. На Kpg6 треба мати змогу дати шах слоном (4.Kpg6
Cd3+). 4.Th7. На негайне 4.f7 до нічиєї веде 4...Kpg7, після
чого білі не можуть посилити позицію (5І8Ф+ Kp:f8
6.Kpf6 Кре8 або 6...Kpg8), але не 4...C:f7 5.Kpf6 Се8
47

6.ТЬ8 з виграшем білих. 4...СЬЗ 5.f7. Іншого шляху
посилення позиції не видно. 5...Кре7! Єдиний хід, що веде до нічиєї.
Загрожувало б.Крїб. Програє за чорних 5...C:f7 6. Kpf6
Са2 (6...Cg8 7.Th8). 7.Тз7 Cd5 8.Td7 Ссб 9.Td8+ Ce8
10.Tb8. 6.Kpg6 Сс4. Ще один точний хід. Програє 6...Сс2+
через 7.Kpg7 і 8Л8Ф. 7Л8Ф+. Знову не видно іншого
шляху. Але після 7...Kp:f8 8.Kpf6 Кре8 (можна грати й
8...Kpg8) нічия все одно очевидна.
Зауважимо, що зовні подібна позиція, але з пішаком
«е» (білі: Kpf5, ТЬ7, п.еб; чорні: Кре8, СаЗ) виграшна для
білих. Різниця полягає в тому, що на діагоналі а2 — g8
слон мав сім полів, а на діагоналі аЗ— f8 — шість. Завдяки
цій, здавалося б, неістотній різниці, білим вдається
витіснити слона з важливої діагоналі аЗ — f8 і досягти виграшу:
1...Сс5. Загрожувало 2.Kpf6.2.Кре5 Kpf8. Погано й 2...Се7
З.ТЬ8+ Cd8 4.T:d8+ Kp:d8 5.Kpf6 Kpe8 6.e7
або 2...Kpd8 З.Крїб Cd4+ 4.Kpf7. Чорні не мають ходу,
аналогічного Са2 в попередньому прикладі. З.ТЬ5 Се7
(З...СеЗ 4,Kpd6, З...СаЗ 4.Kpf6) 4.ТЬ8+ Kpg7 5.Те8 СЬ4
6.Kpd5 СаЗ. Чорні не можуть наблизитися королем до
пішака. 7.Крс6 Cb4 8.Kpd7 Сс5 9.е7 з виграшем.
Маючи коня проти тури, захищатись дещо важче, ніж
маючи слона, але також досить просто, навіть коли короля
слабкішої сторони вдається відтіснити на останній ряд (але
не в куті). Потрібно лише досягти взаємодії короля й коня
(діагр. 66) 1...Крс8! Єдиний хід. До програшу вело l...Kpd8
2.Kpd6 і на 2...КЬ6 або 2...КЬ8 — 3.Tf8x. Чорним слід
уникати розташування коня й білого короля на одній лінії
(вертикалі чи горизонталі). Як буде видно згодом, конем
вигідно займати діагональну опозицію (тобто
розташовуватись через клітинку по діагоналі від білого короля).
Хід 1...Крс8! дає змогу це зробити. 2.Kpd6. Погано
2.Крс6 Ке5+. 2...КЬ8! Займаючи діагональну опозицію
(Ь8 — d6), чорний кінь не підпускає білого короля (тут
контролює поле сб) до власного короля та водночас
тримається поруч з ним. З.Тс7+ Kpd8 4.Тс1 Каб. Можна грати
й 4...Kd7. 5.Тс6 КЬ8. Погано 5...КЬ4 через б.ТЬб з
загрозами 7.Т:Ь4 і 7.ТЬ8х. 6.Тс7 Каб 7.Td7+ Крс8. Білі не
можуть посилити позицію. Нічия. А ось відтіснення сил
слабкішої сторони до кута, коли слабкіша сторона має коня, є
завжди небезпечним і часто веде до програшу (діагр. 67).
І.Теї КИ8+. Вимушений хід. 2.Kpf6 Kpg8 (2...Kg6
3.Thl+) З.Таї Kph7 (3...Kf7 4.Ta8+) 4.Tgl! Чорні
потрапляють у цугцванг І втрачають коня. Дається взнаки
невдале розташування сил чорних поблизу кута.
48

67. За А. Рабиновичем, 68. За Б. Горвіцем
1938 та И. Клінгом, 1851
Хід білих Хід білих
Але навіть відтіснення до кута не завжди веде до
програшу (діагр. 68). На відміну від попереднього прикладу,
кінь чорних розташований дещо краще — на Ї8 замість h8,
і це дає чорним змогу врятуватися. Наприклад; І.Крїб
Kh7+ 2. Kpg6 Kf8+ З.КрЬб Kph8 4.Tf7 Kpg8 5.Tg7+
Kph8 6.Tgl! Kd7! Тільки цей хід приносить чорним
порятунок. Погано було як 6...Кеб 7.Kpg6 Kf8+ (чорні не
мають 7...Kpg8 через 8.Kpf6+ з втратою коня, а на інші
ходи конем, наприклад, 7...Kf4+ білі грають 8.Kpf7 з
невідпорною загрозою Thl) 8.Kpf7 Kh7 9.Tg8x, так і 6...КИ7
7.Kpg6 Kpg8 8.Tg2! Kf8+ (8...Kph8 9.Th2 з виграшем
коня) 9.Kpf6+ Kph8 10.Kpf7 Kh7 ll.Tg8x. 7.Kpg6 Kpg8!
8.Tdl Kf8+ 9.Kpf6 Kh7+ 10.Kpg6 Kf8+ з нічиєю.
Кінь не є далекобійною фігурою й може бути спійманий
спільними зусиллями короля й тури. Тому серйозну
небезпеку для слабкішої сторони може становити й та ситуація,
коли кінь виявляється відрізаним від короля (діагр. 69).
У цьому випадку король і тура дістають добрі шанси
спочатку розправитися з конем, що лишився без підтримки,
а потім заматувати одинокого короля. 1...Те4 2.Kdl.
Відносно впертіший захист. Слабкіше 2.Kg2 або 2.Кс2, оскільки
тоді кінь займає діагональну опозицію щодо тури, а в цьому
випадку тура відбирає в коня максимально можливу
кількість полів. 2.Kg2 відразу програє через 2...Kpf6! Кінь не
має жодного ходу. На 3.Kpg8 буде 3...Tg4+ з виграшем
коня. На 2.Кс2 можливе 3...Kpd5 4.КаЗ (або 4.Kpf7 Крс5
б.Крїб Те2 б.КаЗ КрЬ4 7.КЬ1 ТЬ2) 4...Креб 5.Kpf7 (на
49

69. Нейман— Стейніц 70. Ем. Ласкер— Ед. Ласкер
Баден-Баден, 1870 Нью-Йорк, 1924
Хід чорних Хід чорних
5.КЬ1 виграє 5...КрЬ4 6.Kd2 Tf4+, з темпом займаючи
діагональну опозицію. 7.Кре7 КрсЗ 8.Kbl + Kpb2 9.Kd2
Крс2) 5...КрЬ4 б.КЬІ (6.Кс2+ КрЬЗ) 6...Те2 і 7...ТЬ2
з виграшем. 2...ТЇ4+! 3.Kpg7 Tf3. Вже відома нам
діагональна опозиція. 4.Kpg6. Спроба вирватись конем не
вдається: 4.КЬ2 Kpd5 5.Kpg6 (5.Ка4 ТЬЗ! 6.Kpg6 Kpd4 і 7.. .ТЬ4)
5...Kpd4. Важливо відібрати в коня поля сЗ і с5, після чого
можна буде ще більше активізувати туру. 6.Kpg5 ТИ І
з невідпорною загрозою ТЬІ і ТЬ4. Але й після 4.Kpg6
у партії мав місце аналогічний варіанті 4...Кре5 5.Kpg5
Kpd4 6.Kpg4 Tfl 7.КЬ2 Tbl 8.Ka4 ТЬ4з виграшем.
Тура з пішаком проти коня, як правило, виграють.
Але й тут через невдале розташування фігур сильнішої
сторони, коли не вдається забезпечити достатню підтримку
пішака, буває можливий нічийний результат (діагр. 70).
Тура чорних скута захистом пішака, а королю підійти до
пішака не вдається: 1...Кре4 2.Ка4 Kpd4 З.КЬ2 ТЇЗ 4. Ка4
ТеЗ 5.КЬ2 Кре4 6.Ка4 Kpf3. Чорний король прагне
прорватися до поля с2. Але, здійснюючи обхідний маневр, він
надто віддаляється від пішака. 7.КраЗ! З’ясовується, на
7...Кре2 білі мають 8.Кс5 Kpdl 9.КрЬ2І (але не 9.К:ЬЗ
Крс2) з виграшем пішака й нічиєю. Щоб захистити
пішака, чорним доводиться вертатися королем. 7... Кре4 8.КрЬ4
Kpd4. Подібна позиція, але з турою на g3 вже була після
другого ходу. 9.КЬ2. Єдиний, але цілком достатній хід.
Програвало 9.КраЗ Крс4. 9...Th3 Ю.Ка4 Kpd3. Посилити
позицію не можна. И.Кр:ЬЗ Kpd4-f. Нічия.
50

3. ФЕРЗЬ ПРОТИ РІЗНИХ ФІГУР
Ферзь без труднощів долає опір легкої фігури. План
виграшу нескладний. Король з ферзем створюють матову
сітку, а легка фігура не здатна цьому перешкодити (діагр.
71).
71. Навчальне закінчення 72. Навчальне закінчення
Хід білих Хід білих
l.Kpf3 Креб 2.Ф64 Kf6. Погано 2...Kpd6 З.Кре4. 3.Kpf4
Kd5+ 4.Kpg5 Kpd6 5.Kpf5 Крсб 6.Kpe5. Спільними
зусиллями король і ферзь впевнено відтісняють сили чорних.
6...КЬ6 7.ФсЗ+ Kpb5 8.Kpd4, збираючись відкинути
короля на крайню вертикаль ходом 9.Фс5+- 8...Kd7 9.Фс7
КЬ6 10.Фс5+ Краб П.ФЬ4 Кра7 12.Крс5 Kd7+ 13.Kpd6
КЬ8 14.ФЬ5. Але не 14.Крс7? Ка6+. 14...Каб 15.Kpd7
КЬ8+ 1б.Крс8 і 17.ФЬ7х.
Аналогічно виграє ферзь і проти слона (діагр. 72).
1.ФЬ5+ Креб 2.Кре4 Cd6 З.Фсб Кре7 4.Kpd5 Cg3 5.Феб+
Kpf8 6.ФсІ7. Можна було також виграти слона після
6. Ф[6+ Кре8 (6...Kpg8 7^g5+) 7^g6+ і 8.Ф^З. 6...Cel
7.Кре6 Kpg8 8.ФЇ7+ Kph8 9.Kpf6 Cc3+ 10.Kpg6 з виграшем.
Подолати опір тури дещо складніше. Розташована
поруч з королем тура перебуває під його захистом і водночас
перешкоджає наближенню короля сильнішої сторони. Але
й такий механізм захисту можна зруйнувати за допомогою
цугцвангу, внаслідок якого туру вдається змусити
віддалитись від короля (діагр. 73).
Припустимо, хід чорних. Не можна грати 1...Та7 2,Od8x
або 1...Крс8 2.Фа6 з виграшем тури. Отже, тура змушена
51

73. Ф. Філідор, 1777
74. Теоретичне
закінчення *
Хід білих Хід білих
віддалитись від короля. Але й у цьому випадку,
залишившись без захисту, вона потрапляє під подвійний удар, що
веде до форсованого програшу: 1...ТЬЗ. Або 1...ТЬ7 (1...Те7
2.<Dd8+, 1...ТЬ2 2.Фе5+, l...Tg7 2.Фе5+) 2.Фе5 + Кра8
3.Фа1+КрЬ8(З...Та7 4.ФЬ8х)4.ФЬ1+ і 5.Ф:1і7. 2.Фе5+
Кра8 З.ФЙ8+ Кра7 4.®g7+ Кра8. 4...Краб веде до мата
після 5.Фа1+. 5.®g8+ ТЬ8. А інакше 6.Ф:ЬЗ. 6.Фа2х.
Отже, при ході чорних позиція для них програшна. Але
хід білих. Було б помилкою прямолінійне 2.Фа6 Тс7-+-
З.КрЬб? через З...Тсб+І 4.Кр:с6, пат. Щоб виграти,
потрібно передати чергу ходу чорним. Це досягається
нескладним, але витонченим маневром (так званим «методом
трикутника»): 1.Фе5+ Кра8 2.Фа1+ КрЬ8 З.Фа5. Слід добре
запам’ятати, як виграється щойно наведена позиція, бо до
неї нерідко зводиться гра в закінченні «ферзь проти тури».
Тепер розглянемо, як проводиться відтіснення, коли
король і тура розташовані в центрі шахівниці (діагр. 74).
Білі планують спочатку відтіснити сили чорних на край
шахівниці, а потім за допомогою цугцвангу змусити туру
віддалитись від короля, що призведе до програшу чорних.
До передостаннього ряду відтіснення проходить досить
просто: 1.КрЬ2. Білі наближаються королем до короля
суперника. Тура не може завадити цьому, оскільки змушена
триматись поруч з власним королем. 1 ...ТГ4 2.КрсЗ Те4
3.Kpd3 Td4+ 4.КреЗ Td5 5.Ф§3-(-, Тепер спільними
зусиллями король і ферзь починають тіснити сили чорних.
52

5...Kpf5 6.ФЇ4+ Креб 7.Kpe4 Td6. Не вдається спроба
втриматися турою на п’ятій горизонталі, щоб перешкодити
наступу білого короля: 7...Тс58.ФЬ6+ Кре7 9.0g7 +Кре6
10.®g8+ Кре7 (10...Kpd6 11.0f7) H.Og6 ТЬ5 12.Фс6.
Ферзю зручніше атакувати короля з того флангу, де більше
простору (чотири вертикалі на ферзевому фланзі проти
трьох на королівському). 12...Tg5 13.Kpf4 Th5. Зараз
виграти туру за допомогою подвійного удару не вдається.
Але внаслідок цугцвангу їй доведеться залишити п’яту
горизонталь, після чого білі зможуть продовжити наступ
королем. Повчальним маневром черга ходу передається
чорним: 14.Фс7+ Креб 15.Фс8+ Кре7 Іб.Фсб Kpf7. Король
змушений відступати. 17.Фбб ТЬ2. Погано 17...ТЬ5 18^d7+
або 17...Та5 18.Фс7+. На 17...Kpg7 буде 18.Фе6. 18.®d5+.
Білі королем збираються стати на вертикаль «g» і беруть під
контроль поле g2, щоб захиститися від можливого шаха
турою. 18...Kpg6 19.Фсб+ Kpf7. Не краще й 19...Kph5
20.ФЇЗ+ Kph6 21.Kpf5. 20 Kpg5. Розрізнені сили чорних
вже не здатні протистояти наступу білих. На 20...Те2,
намагаючись повернутися турою до короля, білі грають
21.Фс4+ Теб 22.Kpf5. А на 20...Th8, щоб врятуватися від
подвійного удару,— 21.Ф67+ Kpf822. Фд8+ Kpg723^e7+
Kpg8 24.Kpg6. 8.ФЇ5+ Кре7 9.Кре5 Td7 10.ФЇ6+ Кре8
11 .ФН8Н-! Якщо ж король слабкішої сторони вже
знаходиться на останній лінії, слід бути особливо уважним. Лише
до нічиєї вело поспішне 11.Креб Td6-fl 12.Kp:d6, пат.
11 Kpf7. Або 11...Кре7 12.Фс8 (можна грати й 12. Фg8).
12.ФЬ7+. Найпростіше продовження. Білі розпочинають
маневр, внаслідок якого тура буде змушена негайно
віддалитись від короля. 12...Кре8 13^g8-f Кре7 14.Фс8.
Чорні в цугцвангу. 14...Tdl. Погано й 14...Td8 15.Феб+
Kpf8 Іб.Крїб або 14...Td2 15.Фс5+ Kpf7 1б.Фс4+Kpg7
(1б...Кре8 17.Фа4+ Kpd8 18.Фа5+) 17^g4+ Kph7
(17...Kph6 18.ФЇ4+) 18.ФИ5+ Kpg7 19.®g5+ і 20.0:d2.
15.Фс5+ Kpd8 16.Фа5+ Кре7 17^b4+Kpd8 18.Кре6.
Взявши під контроль поле еі, білі продовжують наступ
королем. 18...Крс7 19.ФЇ4+ Крс8 20.Фс4+ Kpd8. Не
можна йти на вертикаль«Ь» через 21.ФЬЗ+. 21.ФЬЗІ Те1 + . Або
21...Тої 22.ФЬ8+Тс8 23.0d6+ Кре8 24.0d7+. 22.Kpd6
Крс8. 22...Кре8 23.<E>g8x. 23.фс3+ і 24.Ф:е1.
Досягти нічиєї, маючи туру проти ферзя, вдається лише
у виняткових випадках. Розглянемо один з них (діагр. 75).
1...Th7+ 2.Kpg2 Tg7+ З.КрїЗ Tf7+ 4.Kpg4 Tg7+ 5.Kpf5
Tf7+. На вертикаль «е» білий король іти не може через Те7.
Здавалося б, можна врятуватися від шахування наступом
53

75. Д. Понціані, 1782 76. Навчальне закінчення
Хід чорних
короля на туру, але після 6.Kpg6 Tg7+ 7.Kph6 чорні все
одно мають 7...ТИ7+! і 8.Kp:h7 веде до пата. Отже,
нічия вічним шахом.
Проте, якщо слабкіша сторона має хоча б одного пішака,
шанси на порятунок є. Коли, наприклад, пішак здатний
забезпечити опорні пункти
для тури й водночас може
бути надійно захищений
власним королем, то
партія закінчується внічию
(діагр. 76). Чорні легко
досягають нічиєї,
маневруючи турою по полях f6 і
Ь6, де вона знаходиться
під надійним захистом
пішака g7, якого, в свою
чергу, захищає король.
Білий же король не може
перетнути шосту
горизонталь. Тому — нічия.
Відзначимо, що не змінює
результату і наявність білого пішака на вертикалі «Ьз>
(на полях від h2 до h5), наприклад, на h5 (білії Kpgl, Фе5,
п.Ь5; чорні: Kpg8, Th6, n.g7). Чорні досягають мирного
результату точно так, як і при відсутності пішака.
Іноді нічию може дати також наявність далеко
просунутого захищеного прохідного пішака (діагр. 77).
77. Навчальне закінчення
54

Білий король скутий блокадою пішака (тільки-но він
зрушить з місця, чорні негайно зіграють е2), а самотужки
витіснити туру з вертикалі «е» ферзь не може, бо тура
спирається на підтримку короля.
4. ТУРА І ЛЕГКА ФІГУРА ПРОТИ ТУРИ
Захищатись турою проти тури й коня, коли фігури
слабкішої сторони займають задовільні позиції, досить легко.
Розглянемо приклад (діагр. 78).
78. Л. Центуріні, 1889 79. Ф. Філідор, 1749»
Хід білих Хід білих
Король чорних займає дещо небезпечну позицію на
останній горизонталі, зате тура активна. Вона зв’язує білого коня
(точніше, кінь намагається захистити активного короля
білих від шахування, але при цьому сам потрапляє під
зв’язування), що є типовим прийомом захисту. Тура ж
білих відрізає чорного короля по вертикалі «с», і якщо білі
намагаються посилити позицію тури, то король чорних
встигає вислизнути через згадану вертикаль. Тому,
незважаючи навіть на не зовсім вдалу позицію чорного короля,
білі не можуть досягти вирішальної переваги. Ось як далі
може скластися гра: І.Крсб. Або l.Tdl Крс8 2.Крсб Тс4+
3.КрЬб ТЬ4 4.Крс5 ТЬ2, і білі не досягли нічого реального.
1...ТЬ2! Від чорних потрібна деяка точність. З другої
горизонталі турі буде зручно атакувати короля. Погано було
грати 1...Крс8 2.Kd6-f Kpb8 (2...Kpd8 З.Теї, і загрозу
4.Те8х без втрат не відвернути) 3.Thl, і оскільки чорна
тура не може дати шах по вертикалі «с», що порушувало б
55

наміри білих, чорні програють: загрожує 4.ТИ8+ Кра7
4.КЬ5+ Краб б.Та8х. А на З...Кра7 буде 4.Kb5-f Краб
5.Та1+ Та4 6.Т:а4х. 2.Kd6. Нічого не дає 2.Tdl Крс8
3.Kd6+ КрЬ8 4.Те1 Тс2+. Змога вертикального
шахування рятує чорних. 5.КрЬб ТЬ2+б.КЬ5 Крс8 7.Tdl ТЬ4І
(але не 7...ТЬЗ 8.Креб! з виграшем, бо немає вертикального
шаха на сЗ. Маневрувати турою слід так, щоб можна було
шахуванням перешкодити намірам сильнішої сторони).
Після ТЬ4 білі не зможуть посилити позицію. 2...ТЬЗ З.Тс2
Tbl 4.Кс4 Thl, щоб мати змогу застосовувати й
горизонтальне шахування. 5.Tg2 Th6+ 6.Kd6 Кра7 з нічиєю.
Захищатися ж турою проти тури й слона набагато
складніше. Відтіснення на край шахівниці може призвести до
програшу (діагр. 79). Загрожує l...Td7-f 2.Креб (2.Кре6
Те7+) 2...Тс7+, відкидаючи шахуванням білого короля.
Помилковим є І.Себ через l...Td7+! Тому білі спочатку
захоплюють турою сьому горизонталь: l.Tf8+ Те8 2.Tf7
Те2. Загрожувало З.Та7 і Та8. Тепер на З.Та7 чорні мають
3...Тс2 4.Та8+ Тс8. їм поки що вдається втримувати
позицію, атакуючи білого короля знизу. Причому на другій
горизонталі тура займає найвигіднішу позицію. Зокрема,
вона може оголосити шах по вертикалі «d» з чорного поля d2.
А ось коли тура розташована на першій або третій
горизонталях, то поля dl і d3, звідки оголошується шах, можуть
бути взяті під контроль білим слоном. Після 3.Tg7! чорні
потрапляють у цугцванг і змушені залишити турою другу
горизонталь (погано З...Крс8 4.Tg8+). З...Те1. З...ТеЗ
4.ТЬ7 ТсЗ 5.Td7+ ще швидше веде до виграшної для білих
позиції, що виникає після восьмого ходу в основному
варіанті. 4.ТЬ7 Тсі. 4...Крс8 5.Та7 Tbl 6.Tg7 Kpb8 7.Tg8+
Кра7 8.Та8+ КрЬб 9.ТЬ8+ веде до програшу тури. 5.СЬЗ,
беручи під контроль поле dl. 5...ТсЗ. Чорні намагаються
захищатися оголошенням шаха на d3. Програє 5...Крс8
6.ТЬ4 Kpd8 (загрожувало 7.Ce6-f Kpd8 8.ТЬ8+) 7.Tf4
Tel (7...Крс8 8.Cd5 КрЬ8 9.Та4, 7...Кре8 8. Са4+) 8.Са4!
Крс8 9.Ссб Tdl-f- 10.Cd5Kpb8 11.Та4 з невідпорною
загрозою Та8х. б.Себ Td3+ 7.Cd5 ТсЗ. Чорні не мають нічого
кращого. Погано грати 7...Крс8 через 8.Та7, і чорна тура не
має поля ЬЗ. З’ясовується, білі перевели слона з ЬЗ на d5
з темпом (тобто, у порівнянні з позицією перед шостим
ходом білих, слон перемістився з ЬЗ на d5, і черга ходу
збереглася за білими). 8.Td7-f! Початок завершального
форсованого маневру, в результаті якого біла тура з темпом
займає поле Ь4 і забезпечує хід Сс4. 8...Крс8. Погано грати
8...Кре8, бо після 9.Tg7 немає ходу 9...ТЇЗ, щоб піти
66

10...ТЇ8 на 10.Tg8+. Дається взнаки невдале розташування
тури на третій горизонталі. 9.ТЇ7 КрЬ8 10.ТЬ7+ Крс8
11.ТЬ4 Kpd8. Єдиний хід. Погано грати й ll...Td3 12.Та4:
від загрози ІЗ.Тавх немає задовільного захисту. 12.Сс4
Крс8. Загрожувало 13.ТЬ8х. 13.Се6+ Kpd8 14.ТЬ8+ Тс8
15.Ttc8x.
Однак у більшості позицій при правильному захисті все
ж вдається досягти нічийного результату. Підкреслимо, що
слабкішій стороні слід уникати вертикальної або
горизонтальної опозиції королів, а також відтіснення короля в кут.
Наприклад, вважається теоретично нічийною позиція,
наведена на діагр. 80.
80. Г. Шен 81. Капабланка — Тарраш
Петербург, 1914
Хід білих Хід чорних
Становище чорних здається вельми небезпечним, але
вирішального посилення позиції білим досягти не вдається:
1.ТЬ8+Тс8 2.ТЬ7Тс2 3.ТЬ7. Або 3.Cd6 Те2+ 4.Kpd5 Тс2,
відвертаючи загрози білих. З...Крс8!, і чорні успішно
захищаються.
Тура, слон і пішак майже завжди легко виграють проти
тури. Деякі труднощі можуть виникнути лише, коли пішак
туровий і колір його поля перетворення протилежний
кольору слона (діагр. 81). 1...Крс5! План виграшу полягає у
створенні загрози мата на а2 переведенням короля на ЬЗ,
тури — на другу горизонталь, а слона — на d3. При
здійсненні цього плану можуть виникнути патові мотиви, що
дають білим невеликі практичні шанси на захист. Водночас
прямолінійне 1..а2 відбирало в чорної тури поле а2 й
67

ускладнювало перемогу. 2.Tcl + Сс4 3.Tgl Th2 4.Tg5+.
Не краще й 4.Tdl (намагаючись взяти під контроль поле
d3) 4...КрЬ4 5.КрЬ1 СЬЗІ Чорні відкидають туру й
переводять слона на d3 через с2. б.ТсІ Td2 7.Кра1. Погано
грати 7.Тс8 Сс4 8.ТЬ8+ КрсЗ. 7...Сс2, й гра зводиться до
основного варіанта (позиція після восьмого ходу). 4...КрЬ4
5.Tgl Та2+ 6.Kpbl Td2. Тут білі здалися. Було можливе
7.Краї (7.Те1 КрЬЗ 8.ТеЗ+ Cd3+) 7...Cd3 8.Тс1 Сс2!
Певно, призводить до нічиєї 8...КрЬЗ? 9.ТсЗ+! КрЬ4
ІО.ТЬЗ+1 Кра4 11.Т:аЗ+. В останньому варіанті погано
грати 10.Т:аЗ до шаха на ЬЗ, бо тоді чорні форсовано
виграють після 10...Сс4І ll.Tg3 Cd3 (загрожує 12...КрЬЗ)
12.Tg8 КрсЗ 13.Тс8+. На 13.ТЬ8 чорні мають 13...Tdl +
14.Кра2 Сс4+ Іб.КраЗ Таїх. 13...Сс4 14.ТЬ8 Td5! 15.ТЬ2
(від загрози І5...Та5+ з наступним 16...Cd3+ і 17...Та1 +
задовільного захисту все одно немає) 15...Та5+ Іб.КрЬІ
Cd3+ 17.Kpcl Tal+ 18.ТЬ1 Т:Ь1х. 9.Tgl. Або 9.Кра2
Кра4І Цугцванг. 10.Краї (lD.Tgl Cd3+ 11.Краї КрЬЗ
з загрозою Та2х) 10...КрЬЗ. Знову цугцванг. ll.Tgl Cd3.
9...КрЬЗ lO.Td (10.Tg3+ Cd3) 10...Te2! Черговий
цугцванг. ll.Tgl Cd3 з виграшем.
IV. 	ПІШАКОВІ ЗАКІНЧЕННЯ
1. ПРОХІДНІ ПІШАКИ
Прохідним називають такого пішака, перед яким немає
пішаків супротивника на вертикалі, де він розташований,
і на суміжних. Щоб виграти партію, яка перейшла в
пішакове закінчення, треба мати прохідного пішака й забезпечити
його проведення у ферзі. Для утворення такого пішака,
як правило, потрібно мати більше пішаків на якійсь
ділянці шахівниці. Розглянемо найпростіший приклад
(діагр. 82).
l.Kpfl. Передусім білі активізують короля. l...Kpf8
2.Кре2 Кре7 3.Kpd3 Kpd7. Або 3...Kpd6 4.Kpd4. 4.Крс4
Крсб 5.Ь4. Тепер, коли король наблизився, білі починають
пішаковий наступ. Чорні нічого не можуть протиставити
йому, бо двом білим пішакам на вертикалях «а» і «Ь»
протистоїть лише один чорний, тоді як чорні не мають пішакової
переваги на жодній ділянці. 5...аб 6.а4 Kpd6 7.b5 ab+
8.аЬ. Можна грати й 8.Кр:Ь5. 8...Крс7 9.Крс5 КрЬ7
Ю.Ьб Kpb8 ll.Kpd6. Чорний король перешкоджає
проведенню пішака «Ь» у ферзі, але в білих є змога, жертвуючи
68

82. Навчальне закінчення
83. Ломбарді — Фішер
Нью-Йорк, 1960
Хід білих
Хід чорних
його, прорватись королем до чорних пішаків королівського
флангу. Вони стали беззахисними після того, як король
чорних змушений був піти на боротьбу з прохідним пішаком.
Слід добре зрозуміти й запам’ятати цей план, який
надзвичайно часто використовується в ендшпілі — відвернення
короля прохідним пішаком з наступною атакою пішаків, що
залишились без захисту. От і зараз король білих починає
атакувати беззахисних пішаків і знищує їх. 11...КрЬ7 12.Кре7
f5 13.Н4 Kp:b6 14.Kpf7 g6 15.Kpg7 Креб 16.Kp:h7 з
виграшем, бо після втрати пішаків чорні не зможуть
перешкодити появі нового білого ферзя.
У попередньому прикладі на боці білих була матеріальна
перевага. Але часто й за матеріальної рівноваги віддалений
(від того флангу, де розташована більшість пішаків)
прохідний пішак може забезпечити перемогу (діагр. 83).
l...Kpd5! Насамперед потрібно зайняти якнайвигіднішу
позицію королем і лише потім утворювати прохідного
пішака. 2.Kpd2 Крс4 З.Н5 Ь6. За рахунок переваги на
вертикалях «а» і «Ь» чорні утворюють віддаленого прохідного
пішака. 4.Крс2 g5. Передбачаючи подальший розвиток подій
(виграш королем пішаків королівського флангу білих),
чорні наближають пішака до поля перетворення. 5.Н6 f4
6.g4a5 7.ba ba 8.Kpb2 а4 9.КраЗ Кр:сЗ Ю.Кр:а4 Kpd4.
Чорні виграють пішака «ї» і неминуче проводять у ферзі
власного. Білі здалися.
69

Крім віддаленого прохідного пішака, вирішальну
перевагу може дати й захищений власним пішаком прохідний
пішак (як правило, у шаховій літературі його називають
просто захищеним прохідним пішаком). Типовий приклад
наводиться на діагр. 84.
84. Навчальне закінчення 85. Х.-Р. Капабланка
Хід білих Хід білих
Незважаючи на зайвого пішака, позиція чорних
програшна, тому що їхній король не може ані виграти пішака,
ані віддалитись від нього. Водночас білий король без
перешкод виграє беззахисних чорних пішаків на вертикалі«Ь»,
а потім вирушає на королівський фланг. Ось як далі може
скластися гра: l.Kpd2 Kpd5 2.Крс2 Kpd6 З.КрЬЗ Kpd5.
Не можна грати З...Крс5 через 4.g6, і пішак проходить у
ферзі. 4.Кр:Ь4 Креб 5.Кр:Ь5 Kpd5 6.КрЬ4 Креб 7.Крс5
Кре7 8.Kpd5 Kpf7 9.Кре5 Kpg6 10.Креб з виграшем.
Коли всі пішаки розташовані на одному фланзі, то при
утворенні прохідного слід заздалегідь подбати про те,
щоб забезпечити його проведення у ферзі, оскільки
жертвування заради відвертання короля слабкішої сторони від
захисту пішаків неефективне. Для ефективної підтримки
пішаків у пішакових закінченнях короля найчастіше слід
тримати попереду них. Розглянемо класичне закінчення
(діагр. 85). Як зазначав у своїх коментарях
Х.-Р.Капабланка, план виграшу можна розбити на три етапи: 1)захопити
королем поле ЬЗ, 2) просунути пішака «Ь» до Ь4,3) залежно
від розташування білого короля зробити хід пішаком «g»
на одну чи дві клітини так, щоб, коли пішак дійде до g2,
білі потрапили в цугцванг. l.Kpg3 КреЗ 2.Kpg2. Після
60

2.Kpg4 Kpf2 3.h4 g6l 4.Kpf4 Kpg2 5.Kpg4 Kph2 6.Kp!4
Kph3 7.h5 g5+l (7...gh? 8.Kpf3 з нічиєю) 8.Kpf5 g4 чорні
також виграють. 2...Kpf4 3.Kpf2 Kpg4! Нічого не дає
прямолінійне 3... g5 4.Kpg2 h5 5.Kpf2 g4 6.Kpg2 h4 7.Kpf2
g3+ 8.hg+ hg+ 9.Kpg2 з нічиєю. Чорні, згідно з планом,
захоплюють королем поле ЬЗ. 4.Kpg2 Kph4 5.Kphl. Після
5.h3 білі втрачають пішака «Ь»: 5...Kpg56.Kpg3 Kpf5
(чорний король вирушає у флангову атаку) 7. Kpf3 g6 (за
допомогою зайвого пішака можна також передавати й чергу
ходу). 8.КреЗ Креб 9.Kpf3 (або 9.Ь4 Kpf5 10-Kpf3 h5!
ll.Kpg3 Kpe4 12.Kph3 Kpf3 13. Kph2 Kpg4 з виграшем)
9...Ь5 Ю.КреЗ g5 ll.Kpf3 Kpd4 12.Kpf2 Kpe4 13.Kpe2
Kpf4 14.Kpf2 Ь4 15.Kpg2 КреЗ 16.Kph2Kpf2 17.Kphl Kpg3.
5...КрЬЗ. Перший етап плану виконано. Тепер слід
просунути пішака «Ь». 6.Kpgl h5 7.Kphl h4 8.Kpgl. A от зараз,
щоб знайти правильне продовження, чорним потрібно
точно розрахувати варіанти. Після 8... g5? 9. Kpbl g4
lO.Kpgl g3 11.hg hg 12.КрЬ1білі досягають нічиєї. Тому
слід грати 8...g6! 9.Kphl g5 lO.Kpgl g411.Kphl g3 12.hghg
13.Kpgl g2 з виграшем. А ось коли б у початковій позиції
пішак чорних стояв на g6 замість g7, то виграшу не було
6. Розташування власного пішака на початковій позиції
на туровій вертикалі є найсприятливішим для слабкішої
сторони, оскільки з’являються ресурси захисту, пов’язані
з патовими ідеями, а також зменшується маневреність
короля сильнішої сторони. Так, наприклад, позиція, наведена
на діагр. 86, коли починають чорні, як відомо, нічийна:
1...g3 2.hg hg З.КрЬІ. Але якщо зсунути її на вертикаль
ліворуч (білі: Kpfl, n.g2; чорні: Kpg3, nn.f4, g4), то чорні
легко виграють після 1... Kph2 2.Kpf2 g3+ 3.Kpf3 Kpgl.
Виграшна для чорних позиція і на діагр. 87. l...Kpd5
2.Kpd3 2...Ї4! Важливий моменті Першим, як правило, слід
просувати пішака, перед яким немає ворожого. Після
2...g4? 3.g3 Креб 4.КреЗ—нічия. 3.Kpd2 Кре4 4.Кре2
g4 5.Kpf2 Kpd3 б.КреІ. Або 6.g3 f3! 7.Кр!1 f2! 8.Kp:f2
Kpd2 9.Kpg2 Kpe2 з виграшем (докладніше див. у
коментарі до діагр. 92). 6...КреЗ 7.Kpfl Kpd2 8.Kpf2 g3 + 9.Kpfl
Kpdl lO.Kpgl Kpel. Коли б зсунути позицію на вертикаль
праворуч, то був би пат. А так чорним вдається
забезпечити проведення пішака у ферзі після ll.Kphl f3! 12.gf Kpf2
13.f4 g2+ 14.Kph2 gl«+.
Інколи можна створити прохідного пішака, й не маючи
матеріальної переваги. При цьому у суперника також
утворюється прохідний пішак (або декілька), й перевага буде на
боці тієї сторони, чиї пішаки просунуті далі (діагр. 88).

86. Навчальне закінчення
87. За Х.-Р. Канабланкою
Хід чорних
88. Теоретичне закінчення
Хід чорних
89. Кузнецов — Зелінськмх
(за листуванням, 1971)
Шл
Хід чорних Хід чорних
Чорні необережно зіграли l...Kpd4? Слід було спочатку
зіграти 1..^6Плише після цього прямувати королем до
пішаків, що давало чорним вирішальну перевагу. Тепер же
після 2.g6! несподівано виграють білі: 2...fg. Або 2...hg
3.f6! gf 4.h6. 3.h6! gh 4.f6, і пішак «f» проходить у ферзі.
Відчайдушною атакою білі пішаки взяли, здавалося б,
неприступну фортецю чорних.
Передумови для прориву може створювати також
зіпсована пішакова структура (здвоєні пішаки). Приклад
наводиться на діагр. 89. Чорні зіграли l...g4!, і з’ясувалося,
62

що від загрози утворення прохідного пішака по вертикалі
«е» немає задовільного захисту. З розрізненими прохідними
пішаками білий король впоратись не може. Білі ж прохідні
пішаки, просунуті надто мало. Далі було зіграно 2.Кр:ЬЗ
h4! 3.gh (загрожувало З...ИЗ) 3...g3 4.fg еЗ 5.Крс2 е2
6.Kpd2 а4. Білі здалися. Це закінчення ілюструє силу
розрізнених прохідних пішаків. А от коли б чорні зробили
природний хід 1...а4, то білі, пожертвувавши пішака після
2.g4l hg 3.g3, запобігли б прориву й зробили б нічию,
оскільки у варіанті З...КрЬ6 4.КрЬ2 Крс5 б.КрсЗ жодна із
сторін не може посилити свою позицію. Не дало б виграшу
й2...1і4 З.КрЬ2, бо чорні не встигали б зіграти З...КрЬ4
через 4.Ь6.
Щоб легше розрахувати, чи можуть розрізнені прохідні
пішаки пройти у ферзі без допомоги короля, радимо
користуватися так званим правилом Шерона: нехай пішаки
розташовані на одній горизонталі. Тоді, якщо сума номера
горизонталі (рахуючи від табору пішаків) і кількості
вертикалей між пішаками, більша або дорівнює семи, то, починаючи,
один з пішаків проходить у ферзі. Якщо пішаки
розташовані на початкових позиціях, то сума зменшується на
одиницю, оскільки є змога зробити хід відразу на дві
клітини. На діагр. 90 наводиться ілюстрація цього правила.
90. В. Созін, 1931 91. Р. Реті, 1922
Хід чорних Хід білих
Пішаки чорних розташовані на третій (рахуючи від
власного табору) горизонталі, і їх розділяють три вертикалі.
Отже, сума дорівнює лише шести. Тому спроба пройти у
ферзі зазнає невдачі: l...h5. Після 1... d5 2.Kpe5h5 (2...Крс4
63

З.аб) 3.Kp:d5 h4 4.Кре4 чорні програють. 2.Kpg5d5 3.Kp:
h5 d4 4.Kpg4 d3 5.Kpf3, і тепер лише рейд короля на
підтримку пішака рятує чорних: 5...Кр:Ь4 б.аб КрсЗ! (але не
6...d2 7.Кре2 КрсЗ 8.Kpdl з виграшем білих) 7.а7 d2 8.Кре2
Крс2 9.а8Ф d^+ з нічиєю. Простіше було грати 1...Кра6
з нічиєю після 2.Kpf4 Kpb5 3.Kpf5 Краб, тому що білі, в
свою чергу, не встигали виграти пішаків: 2.Кре6 (замість
2.Kpf4) 2...h5 3.Kp:d6 h4 4.Kpc6 h3 5.b5+ Kp:a5 6.b6
h2 7.b7 Ь1Ф+ з виграшем чорних.
А от коли у початковій позиції переставити чорних
пішаків на п’яту (четверту, рахуючи від табору чорних)
горизонталь (білі: Kpf5, пп.аб, Ь4, чорні: КрЬ5, пп. d5,h5), то
сума дорівнюватиме семи і, згідно з правилом, пішаки
пройдуть у ферзі без підтримки короля: l...h4 (можна грати
й l...d4) 2.Kpg4 d4 3.Kp:h4 d3 з виграшем. He мають
білі порятунку й тоді, коли їм належить черга першого
ходу: l.Kpg5d4a6o l.Kpf4 d4, і один з пішаків проходить
у ферзі.
Проте суто механічне застосування правил розрахунку
(«правила квадрата», правила Шерона) небезпечне,
оскільки навіть у здавалося б найпростіших позиціях можуть бути
свої тонкощі. Позиція на діагр. 91 здається абсолютно
безнадійною для білих. Але гра продовжується: I.Kpg7 h4.
Не зовсім зрозуміло, на що сподіваються білі. 2.Kpf6. А ось
тепер з’явилася перша загроза чорним: білі збираються
підтримати пішака «с». Якщо зараз 2...h3, то З.Кре7 Ь2 4.с7
Kpb7 5.Kpd7 з нічиєю. Тому 2...КрЬ6 З.Кре5!
Вимальовується задум білих: тепер водночас загрожують 4.Kpd6,
забезпечуючи проведення пішака «с», та 4.Kpf4,
наздоганяючи пішака «h». Обидві загрози чорним не відвернути.
Далі можливе 3...h3 (або З...Кр:с6 4.Kpf4, наздоганяючи
пішака «Ь») 4.Kpd6h2 5.с7 Kpb7 6.Kpd7 з нічиєю.
Слід звернути увагу на своєрідну «геометрію» шахівниці.
Щоб, наприклад, потрапити королем з Ь8 на Ь2 за
маршрутами h8 — g7 — f6 — е5 — f4 — g3 — Ь2 і h8 — h7 —
h6 — h5 — h4 — h3 — h2, потрібна однакова кількість
ходів. Отже, як бачимо, в шахах, на відміну від геометрії,
ламана може бути й не довшою від прямої.У розглянутому
прикладі білі й змогли наздоганяти пішака не по прямій,
а по ламаній, щоб мати ще й змогу водночас загрожувати
підтримкою пішака «с». Білий' король погнався за двома
зайцями і, всупереч відомій приказці, зумів спіймати
одного з них.
64

2. АКТИВНІСТЬ КОРОЛЯ
Поряд з утворенням та проведенням прохідного пішака,
другим найважливішим моментом у розігруванні пішакових
закінчень є активізація короля. Найчастіше це робиться
для того, щоб атакувати ворожих пішаків або забезпечити
проведення власного пішака у ферзі. Зрозуміло, король
суперника буде намагатися перешкодити цьому, або й сам
виявлятиме активність. Нехай він уже й встиг захистити
якийсь важливий пункт. Уже навіть здається, що коли
немає фігури, яка могла б атакувати короля, то змусити його
відступити неможливо. Але, як побачимо згодом, цього все-
таки нерідко можна досягти за допомогою цугцвангу.
Розглянемо повчальний приклад (діагр. 92).
92. За К. Сальвіолі 93. За Х.-Р. Капабланкою
Хід білих Хід чорних
На перший погляд, чорним нічого не загрожує, але білі
грають 1.Кре7, і чорні, потрапляючи в цугцванг, змушені
спочатку відступити королем від власного пішака, а згодом
і допустити проведення білого пішака у ферзі. Далі можлике
1...КрН7. Або l...Kpg8 2.Kpf6 Kph7 3.Kpf7 звиграшем
аналогічно основному варіанту. 2.Kpf7 Kph8 3.Kp:g6 Kpg8
4.Kpf6 Kpf8 5.g6 Kpg8 6.g7 Kph7 7.Kpf7 з виграшем.
Нехай тепер королі перебувають в опозиції й пішаки
вичерпали ходи (діагр. 93). Тоді, зрозуміло, той король,
чия черга ходу, мусить відступити, звільняючи шлях
королю суперника. Про сторону, король якої може
продовжити наступ, кажуть, що вона захоплює опозицію (чи
володіє нею). На діагр. 93 хід чорних. Тому опозицію захоплю-
8 7-245
65

ють білі. Чорні змушені грати l...Kpg6 (або 1...Креб
2.Kpg5), пропускаючи білого короля вперед, після чого
втрачається пішак «Ь»: 2.Кре5 Kpg7 3.Kpd5 з виграшем
білих.
Якщо королів, розташованих на одній горизонталі (чи
вертикалі) розділяє більше, ніж одна клітина, опозиція
називається дальньою. Слід запам’ятати, що коли при цьому
королів розділяє парна кількість полів, то опозицію
захоплює та сторона, чия черга ходу. Коли ж кількість полів
непарна,— сторона, що ходила останньою. Знання цього
правила дуже полегшує розрахунок варіантів і оцінку
позиції (діагр. 94).
94. Х.-Р. Капабланка 95. Г. Нейштадль
Хід білих Хід білих
Пішаки вичерпали ходи. Королі розташовані на одній
вертикалі на однаковій відстані від пішаків (як від своїх,
так і від чужих). Королів розділяє парна кількість полів.
Тому якщо хід білих, їм, як ми вже знаємо, вдається
захопити опозицію, а відтак і одержати достатню для виграшу
перевагу. 1.Кре2 —початок наступу. 1...Kpd8! —чорні
намагаються заплутати білих. Після 1...Кре7 2.КреЗ
володіння опозицією дає білим змогу продовжити-наступ королем.
А тепер у варіантах 2.Kpd3 Kpd7 або 2.КреЗ Кре7 чорні
захоплюють опозицію й не пропускають білого короля
у свій табір. Оскільки білий король просунутий далі, то
чорні досягають лише нічиєї. Та білі грають 2.Kpf3!, і
чорний король не встигає зайняти поле f7, з якого він міг
би захопити опозицію. Отже, коли король слабкішої
сторони (в цьому прикладі—тієї, що не володіє опозицією)
ро66

бить вичікувальний хід, намагаючись уникнути невигідного
протистояння на одній лінії, то наступати слід так {за
рекомендацією Капабланки), щоб королів розділяла
вертикаль. Тоді король слабкішої сторони не встигне зайняти
потрібне поле на вертикалі, по якій веде наступ король
суперника. 2...Кре7. Вже загрожувало 3.Kpf4 і 4.Kpg5.
3.КреЗ!, знову ззхоплюючи опозицію. З*• • Креб. Або 3.. *Kpf7
4.Kpd4 з виграшем пішака «Ь». 4.Кре4 Kpf6 5.Kpf4! Азараз
потрібен уже й розрахунок варіантів, який свідчить, що
після 5.Kpd5 Kpf5 б.Крсб Kpg4 1 Kp:b5 Kp:h4 8.Крс5
Kpg4 9.b5 h4 пішаки проходять у ферзі одночасно й партія
закінчується внічию. Після ж 5.Kpf4! виникає
розглянута в попередньому прикладі виграшна для білих
позиція.
Розраховуючи можливості захоплення опозиції, слід
зважати на пішакову структуру (діагр. 95). Здається,
чорному королю не прорватись і після 1 .Kpfl, і після
1.Kphl. Але 1 .Kpfl погане через l...Kpd2 2.Kpf2 Kpd3,
і оскільки поле ІЗ блоковане власним пішаком, білі
втрачають опозицію, програють. Наприклад: 3. Kpg2 Кре2
4.Kpg3 Kpfl 5.Kpg4 Kpf2 6.Kp:g5 Kp:f3 з виграшем
чорних. Білим слід грати l.Kphl, захоплюючи дальню
опозицію, після чого чорному королю не прорватись,і,
незважаючи на зайвого пішака, виграшу не буде: l...Kpd2. I..g4
2.Kpg2! Kpd2 3.fg e4 4.g5 також веде до нічиєї. 2.Kph2
КреЗ 3.Kpg3 з нічиєю.
Іноді відшукати правильне продовження в пішаковому
закінченні можна знаходженням так званих полів
відповідності (діагр. 96). Білі можуть загрожувати проведенням
пішака «с» або виграшем чорного пішака «а». Проте на
негайне l.Kpd6 чорні мають l...Kpd8, і нічого не дає
2,с7+ Крс8, а на 1.Крсб чорні грають 1...Крс7, захищаючи
поле Ь6 від вторгнення білого короля. Помічаємо, що коли
білий король розташований на d6, чорний має займати
поле d8, а якщо білий — на сб, то чорний повинен стояти
на с7 (черга ходу—за білими). Позначимо знайдені дві
пари полів цифрами 1 і 2 (цифра в кружечку — поле для
чорного короля). Білий король може зайняти поля 1 і 2
з поля d5, чорний — поля 1 і 2 (в кружечках) з поля с8.
Отже, d5 і с8 —третя пара полів відповідності.
Позначимо її цифрами 3. Тепер, нарешті, приходимо до
найважливішого моменту. Поки що для кожного розташування
білого короля знаходилось таке розташування чорного,
при якому можна було відвертати загрози білих. А ось
поля 2 й 3 білий король може зайняти з полів с4 і d4,
8*
67

96. ФарнІ — Алапін І, Майзеліо
Хід білих Хід білих
розташованих поруч. Для чорного ж короля не існує
пари розташованих поруч полів, з яких він міг би
атакувати поля 2 й 3 (в кружечках). Тому вичікувальний
хід білого короля з поля с4 на d4 (або, навпаки, з d4 на с4),
коли чорний король стоїть на Ь8, або d8, веде до цугцвангу,
оскільки чорний король змушений буде залишити поле,
з якого можна водночас атакувати поля 2 й 3 (в кружечках),
а загроза вторгнення білого короля на поля 2 і 3
зберігається. Отже, білі грають l.Kpd4. Чорні мають відповісти
1...КрЬ8 (або l...Kpd8). Відразу програє 1...Крс7 З.Креб.
Але після 2.Крс4! вони потрапляють у цугцванг і
програють: 2...Крс8. Або 2...Крс7 З.Креб. 3.Kpd5! Kpd8 4.Kpd0
Крс8 5.с7 з виграшем.
Повчально здобувають білі перемогу в позиції,
зображеній на діагр. 97. Як грати білим? Адже прямолінійне
1.Кре7 КрсЗ 2.Kpd7 Kpd4 З.Крс7 Kpd5. 4.Kpb7 Kpd6
веде лише до нічиєї. Але, як ми вже знаємо (згадаймо
коментар до діагр. 91), в шахах пряма не завжди е найкоротшим
шляхом до мети. А чи не можуть білі й у наведеній вище
позиції наблизити короля до пішака «а» так, щоб водночас
заступити чорному королю шлях до рятівного поля с7?
Можуть: треба грати 1.Креб! КрсЗ 2.Kpd5! КрЬ4 З.Креб,
і чорний король вже не має змоги вчасно наблизитися до
поля с7. А білому королю на просування до пішака а7 за
маршрутами е7 — d7 — с7 — Ь7 і еб — d5 — сб — Ь7
потрібка однакова кількість ходів. Далі можливе З...Крс4
68

4.Kpb7 Kpd5 5.Кр:а7 Креб 6.КрЬ8 з виграшем.
Застосований білими прийом носить назву «відштовхування плечем»*
Розглянемо ще одне важливе теоретичне закінчення, де
краща позиція короля й пішаків приносить
перемогу,незважаючи на обмеженість сил на шахівниці і, здавалося б,
відсутність слабких пунктів (діагр. 98).
l.Kpd5. Білий король збирається атакувати чорних
пішаків. Конкретна загроза — перевести короля на е7 і
зіграти f5, коли чорний король розташований на g7. Ось
варіант, що ілюструє цей задум: l...Kph72.Kpd6Kpg8 З.Кре7
Kpg7 4.f5 gf 5.gf f6 6.Креб
Kpg8 7.Kp:f6 Kpf8 8.Kpe6
Kpe8 9.f6 Kpf8 10.f7 3
виграшем. l...Kpf8. Чорний
король намагається
перешкодити здійсненню
планів білих. Програє 1...
КрЬб 2.Kpd6 Kpg7 (або 2...
Kph7 3.Kpd7I Нічого не
дає З.Кре7 Kpg8! 3...Kpg7
4.Кре8 Kpf6 5.Kpf8 Креб
6.Kpg7 Кре7 7.f5l Слід
орієнтуватись на цю
позицію. При розташуванні
королів на е7 і g7,
незалежно від того, який король
на якому полі, хід f5 при- Хід білих
носить білим перемогу.
Активний пішак «f» відбирає в чорного короля простір для
маневрів. 7...g5 8.Kpg8 Kpf6 9.Kpf8 з виграшем). 3.Kpd71
Kph8 4.f5! gf 5.gf Kpg7 6.Kpe7 Kpg8 7.f6 з виграшем.
2.Kpd6 Kpe8 3.f5 g5 4.Kpc7! Лише до нічиєї вело 4.f6?
Kpd8! 5.Kpe5 Kpd7 6.Kpf5 Kpd6 6.Kp:g5 Креб. 4...Kpe7
5.Kpc8 Kpf6 6.Kpd8 Kpe5 7.Kpe7 f6 8.Kpf7 Kpf4 9.Kp:f6
Kp:g4 Ю.Кре5 з виграшем.
V. 	ТУРОВІ ЗАКІНЧЕННЯ
1. 	ТУРА ПРОТИ ПІШАКІВ
Почнемо з найпростішого прикладу (діагр. 99).
Зрозуміло, що білий король повинен взяти під контроль поле fl,
інакше чорні проведуть ферзя й досягнуть нічиєї (білі будуть
змушені віддати за ферзя туру). Коли ж пішака вдасться
98. М. Ботвинник, 1952*

затримати, то незабаром він загине і король з турою без
ускладнень заматують одинокого чорного короля. Та чи
встигнуть білі? Розрахунок варіантів можна полегшити,
користуючись так званим правилом «подовженого
квадрата».
99. За М. Ейве, 1934 100. Г. Лисицин
Хід білих Хід чорних
На діагр. 99 звичайний квадрат пішака окреслений
пунктиром, а подовжений — суцільною лінією. Щоб одержати
«подовжений квадрат», слід сторону звичайного квадрата
подовжити на стільки клітинок, скільки потрібно королю
слабкішої сторони ходів, щоб узяти під контроль поле
перетворення. У наведеній позиції чорним потрібно два ходи:
Kpg3 — g2. Отже, сторона квадрата подовжується на дві
клітинки. Починаючи, білі вступають королем у
«подовжений квадрат» і за правилом (аналогічно правилу
звичайного квадрата) мають виграти. Дійсно, після І.Креб f3
2.Кре5 Kpg3 З.Кре4 Kpg2 4.КреЗ 12 5. Кре2 білі встигають
підійти королем хід у хід і виграють.
'Але слід запам’ятати, що цим правилом треба
користуватись обережно, оскільки іноді король слабкішої сторони
може перешкодити королю сильнішої сторони вчасно взяти
під контроль поле перетворення (діагр. 100). 1...Кре4!
Король білих встигає вступити до подовженого квадрата, але
все одно не може вчасно взяти під контроль поле gl, бо йому
перешкоджає чорний король. 2.Tg7 Kpf3 3.Kpd4 g3 4.Kpd3
g2 5.Kpd2 Kpf2 6.Tf7+ Kpg3 з нічиєю.
Отже, важливим прийомом боротьби з пішаком є обхід
королем сил слабкішої сторони (діагр. 101).
70

101. M. Ейве, 1934 102. Ж. Барб’е,
Ф. Сааведра, 1895
Хід білих Хід білих
l.Kpd6. Обхід зліва. Виграє й 1/П8+ Кре4 2.Kpf6 або
1 .Tg8 g4 2.Kpf7, збираючись обійти сили чорних з
протилежного боку. I...g4 2.Kpd5 Kpf4 3.Kpd4 Kpf3 4.Kpd3
Kpf2. Або 4...g3 5.Tf8+ Kpg2 6.Kpe2 Kpgl 7.Kpf3g2 8.Kpg3
(виграє також 8.Tg8 Kphl 9.Kpf2l) 8...Kphl 9.Th8+ Kpgl
10.Th2 з виграшем. 5.ТЇ8+ Kpg2 6.Kpe2 g3 7.Tg8 Kph2
8.Kpf3 з виграшем.
Пішак може бути сильнішим лише у виняткових
ситуаціях (діагр. 102). 1.с7 Td6+ 2.Kpb5. 2.Kpc5Tdll 3.с8Ф
Tcl+. 2...Td5+ З.КрЬ4 Td4+ 4.Kpb3 Td3-f 5.Крс2.
Шахування вичерпалось. 5...Td4 6.с8Т! Але не 6.с8Ф? Тс4+
7.Ф:с4, пат. Тепер же несподівано чорні не мають
задовільного захисту від мата. 6...Та4. Єдиний хід. 7.КрЬЗ!
з подвійною загрозою 8.Кр:а4 і 8.Тс1х. Білі
виграють.
Тепер перейдемо до розгляду позицій, де тура бореться
з кількома пішаками. Спочатку простежимо боротьбу
проти зв’язаних пішаків. Коли король сторони, що має туру,
знаходиться на шляху пішаків, то це, як правило,
гарантує легкий виграш (діагр. 103).
1.Та8! Найефективніший у цій ситуації напад на
пішаків турою з тилу. Нічого не дає 1.Та4+ Kpg5 2.Tal Kpg4!
(З.Кре2 h2) l...Kpg4 2.Th8. Цугцванг. 2...h2 3.Kpg2 Kpf4
4.ТИЗ з виграшем.
Розігрування подібних позицій не викликає труднощів.
Тому будемо розглядати такі, де король віддалений від пі-
71

103. Навчальне закінчення
104. І. Моравець
Хід білих Хід білих
шаків. Тоді сторона, що має туру, нерідко змушена навіть
боротися за нічию (коли, звичайно, немає змоги знешкодити
пішаків турою).
Позиція на діагр. 104 здається безнадійною для білих.
Адже обидва, пішаки вже досягли сьомої (рахуючи від
табору сторони, що має пішаків) горизонталі (а слід пам’ятати,
що зв’язані прохідні пішаки, які досягли навіть шостої
горизонталі, проходять у ферзі в боротьбі з турою без
допомоги короля), і неминуче з’явиться чорний ферзь. Але
білі досягають нічиєї, використовуючи невдалу позицію
чорного короля: 1 .Таї-І- Kpb8 2.Tbl-f- Kpc8 3.Tal Kpd8 4.Kpd6.
Загрожує мат. 4...Кре8 б.Креб Kpf8 б.Крїб Kpg8 7.Та8+
Kph7 8.Ta7+Kph6 9.Та8 Kph5 10.Крї5.Білі переслідують
короля, відрізаного на крайній вертикалі, цілком аналогічно
тому, як переслідували його на останній горизонталі.
10... Kph4 ll.Kpf4 Kph5. Погано 11...КрЬЗ 12.Th8x.
12.Kpf5. Чорні не можуть врятуватись від переслідування.
Нічия.
Коли король займаєнетаку невдалу, як у попередньому
прикладі, позицію, а підтримує рух пішаків, то при захисті
слід намагатись атакувати турою пішака, просунутого далі
(головного), а королем — відсталого (діагр. 105).
1...ТГЗ! Тільки так! Після природного l...Kpd4 2.Kpg7!
головним згодом стає пішак «f», а до пішака «g» чорні
королем не встигають. Це призводить до поразки: 2...Кре5
З.Ї6 Креб 4.f7. 2.Кре5 Або 2.g7 Tg3 3.Kpf7 Kpd4 4.{б Kpe5
з нічиєю. 2...Tg3 ЗЛб Tg5+ (але не 3...T:g6 4.f7) 4.Kpe4
T:g6 З нічиєю.
72

105. М. Копаев, 1958
106. Г. Лаза, 1843 *
Хід чорних Хід білих
Наявність третього пішака, зрозуміло, підвищує шанси
сторони, що має пішаків. Повчальна позиція наведена на
діагр. 106. Коли пішаки, підтримані королем,
розташовані по діагоналі і головний пішак вже досяг шостої (рахуючи
від свого табору) горизонталі, а тура не може атакувати
пішаків з тилу, то партія має закінчитись внічию, якщо
навіть король сильнішої сторони розташований на шляху
пішаків. Саме таку ситуацію й ілюструє наведений
приклад. Далі можливе 1.ТЇ2 Kpg6 2.Та2 Kpf6 З.Та8 Kpg7!
Білі загрожували атакою з тилу. Погано було грати 4...Kpg6
через 5.Tf8 Kpg5 6.Tg8+ Kpf6 7.Kpf4 Kpf7 8.Tg5 з
виграшем. 4.Kpf4 Kpf7 5.Ta6 Kpg7 б.ТЬб Kpf7! Програє 6...Kph7?
через 7.Kpg5 Kpg7 (7...h2 8.Th6-f) 8.Tg6+Kpf7 9.Th6
Kpg7 10.Th5 і Kp:f5.7.Th6Kpg7 8.Th5(8.Kpg5f4!) 8...Kpg6
9.Tg5+ Kph6 10.Tg8. Загрожувало 10...h2. 10...Kph7
ll.Ta8 Kpg7! Після ll...Kpg7 білі не можуть посилити
позицію. Нічия.
Коли ж вдається затримати пішаків далі від полів
перетворення на одну горизонталь, то це забезпечує виграш
(діагр. 107).
І.Теї. Цугцванг. 1...Крї7 2.Кре5 Кре7 З.Таї Kpf7 4.Та7+
з виграшем.
У позиції на діагр. 108 пішаки розташовані досить
далеко від полів перетворення, та відразу не видно, як їх
можна виграти. Коли спробувати перевести короля на d5,
то чорні можуть встигнути побудувати пішаковий ланцюг
е5 —f4 — g3, що дасть їм змогу досягти нічиєї, як у позиції
73

107. За А. Шероном
108. Навчальне закінчення
Хід білих Хід білих
на діагр. 106. Та в білих є змога виграти досить простої
використовуючи цугцванг. І.Таб Kpf7 2.ТЬ6 (цугцванг)
2...Кре7. У всіх варіантах білі змушують пішаків рухатися
в сприятливій ситуації,
після чого можна буде
атакувати їх королем.
Наприклад: 2...g4+ 3.Kpg3 з
наступним маневром Kph4 —
g5. На 2...е4+ білі грають
аналогічно: З.КреЗ з
наступним Kpd4 — е5. І
нарешті, на 2...Kpg7 виграє
З.Теб е4+ 4.КреЗ. 3.Tg6
g4 + 4.Kpg3 Kpf7 5. Таб
з невідпорною загрозою
маневру Kph4 —g5. Білі
виграють.
А ось коли змістити
позицію на вертикаль
праворуч (білі: Kpg3, Tbl;
чорні: Kph7, nn.f5, g5, h5),
то вона буде вірогідно вже
нічийною, бо білий король не зможе обійти з правого
боку, а при його спробі зробити це зліва (що потребує більше
часу) чорні встигають забезпечити достатню контргру.
Розрізнені пішаки найбільш небезпечні, коли
розташовані не дуже далеко один від одного, то тоді король може
загрожувати підтримкою обох пішаків. Ілюстрацію цього
109. А. Мандельбаум,
1881
Хід білих
74

положення можна знайти в коментарі до діагр. 132. Коли ж
пішаки з королем пройшли не досить далеко, то в сторони,
що має туру, з’являються шанси на перемогу, навіть
якщо король не стоїть на шляху пішаків (діагр. 109).
l.Tf8! Тура бореться з далі просунутим пішаком. Після
1.Т:Ь7 чорні досягали нічиєї: l...Kpd5 (король іде на
підтримку пішака та водночас не підпускає білого короля)
2.Tf7 Кре4 З.Крс5 f3 4.Крс4 КреЗ 5-КрсЗ І2 6.Крс2Кре2
7.Те7+ КрГЗзнічиєю. 1...Кре5 2.Крс5! —білі намагаються
якнайшвидше прорватись королем до пішака «f». 2... Кре4.
Програвали б чорні й після 2...h5 З.Те8+ Kpf5 4.Kpd4 h4
5.Tf8+Kpg4 6.Kpe4 h3 7.Tg8+. З.Крс4 КреЗ 4.Kpc3f3
5.Te8+ Kpf2 6.Kpd2 h5 7.Th8 Kpg2 8.T:h5 f2 9.Tg5+!
(типовий прийом: шах, щоб виграти темп) 9...Kpf3 10.ТЇ5+
Kpg2 11. Кре2 з виграшем.
2. 	ТУРА З ДВОМА ПІШАКАМИ ПРОТИ ТУРИ
ТА ПРОТИ ТУРИ З ПІШАКОМ
Тура й два зв’язані прохідні пішаки, як правило, легко
виграють проти тури. Пішаків треба просувати при
підтримці короля й тури, не допускаючи можливості блокування та
водночас захищаючись ними від шахування тури
слабкішої сторони. Розглянемо приклад (діагр. 110).
110. Блекберн — Ласкер 111. Тарраш — Чигорін
Петербург, 1914 Матч, 1893
Хід чорних Хід чорних
1...И6. Чорні готують наступ короля під прикриттям
пішака «g» на випадок шахування з флангу. 2.Тс6 Kph7
8.Kpg2 h5 4.Ta6g6 5.Та4 Kph6 6.Тс4 Tb5, щоб білі не мали
75

змоги дати шах турою після Kpg5. Передчасним було б
азартне 6...g5?, що розкривало б короля й давало білим
змогу, відкинувши його шахуванням від пішаків, негайно
атакувати їх: 7.Тс6+ Kpg7 8.Тс5 Kpf6 9.Тс6+ Кре5
10.Тс5+ Kpf4 11.Тс4+ КреЗ 12.Тс5 з нічиєю. Чорні могли
грати й 6...ТЬ6, готуючи7...g5, наприклад, 8. Та4 g5 9.Kpg3
Tb3+! 10.Kpg2 h4 з подальшим наступом пішаків. Слід
звернути увагу на хід 9...ТЬЗ+, що відкинув білого короля.
Погано було грати 9...И4+, що давало змогу королю
вклинитися між пішаків після 10.Kpg4! Далі було можливе
10...Tf6 11.ТЬ4 Kpg6 12.Та4 Tfl 13.Та6+ Tf6 14.Та4
з нічиєю, оскільки чорні не можуть посилити позицію.
Якщо цю позицію зсунути на горизонталь униз (білі: Kpg3,
ТаЗ; чорні: Kpg5, Tf5, nn.g4, h3), то все одно буде нічия:
14...ТЬ5 (намагаючись дещо поліпшити позицію короля)
Іб.ТсЗ Kpf5 Іб.ТаЗ ТЬІ 17.Та5+ Кре4 18.Та2! — єдиний,
але достатній для нічиєї хід: білі захищають другу
горизонталь. Програвало як 18.Kp:g4 h2, так і 18.Tg5 Tgl +
19.Kph2 Kpf4! (але не 19...Tg2+ 20.Kphl Kpf4 21.Tf5+!
з нічиєю через «скажену» туру). 18...Tgl-f 19.Kph2 Tel
20.Kpg3 з нічиєю. А ось коли змістити ту саму позицію не
вниз, а на вертикаль ліворуч, лишаючи білу туру на місці
(білі: Kpf4, Та4; чорні: Крїб, Теб, пп. f5, g4), то чорні
виграють після 14...Те4+15.Т:е4 fe, оскільки немає
порятунку ні після 1б.Кр:е4 Kpg5, ні після 16.Kp:g4 Креб.
Отже, коли всі пішаки не турові, практичних шансів на
нічию ще менше. 7.Kpg3 Kpg5 8.ТсЗ h4+ 9.Kph3 Kph5
10.Tc4 Tb3+ ll.Kph2 g5 !2.Ta4. Дещо впертіше
продовження 12.Тс5, на яке можна грати 12..h3 13.Тс8 (13.Тс4 g4
14.Тс8 Tb2+ 15.Kpg3 Tg2+ 16.Kpf4 h2 17.ТИ8+ Kpg6,
і після g3TaTgl пішак проходить у ферзі) 13...Kph4 14.Th8+
Kpg4 15.Ta8 Tb2+ 16.Kpgl Kph4 17.Ta3 g4 з виграшем
аналогічно продовженню в партії (в основному варіанті).
12...ТЬ2+. Цей хід відкидає короля на першу горизонталь.
Тепер не можна грати 13.КрЬЗ через 13... g4+ 14. T:g4
ТЬЗ+. ІЗ.КрИІ ЬЗ 14.Тс4 g4 15.Kpgl g3 (але не 15...h2+
16.Kphl g3 17.Th4+! Kpg5 18.Tg4+ Kp:g4, пат) 16.Tc5+
Kpg6 17.Tc6-f Kpf5 18.Tcl Td2. Чорні готують захист від
шахування з флангу. Нічого не давало 18..Кре4 19.Та1
Kpf3 (19...Td2l) через 20.ТаЗ+, з відкиданням короля
(20...Кре2? 21.T:g3). 19.Tel Kpf4 20.Та1 КреЗ 21.ТаЗ+
(або 21.Tel+ Kpd3 22.Kphl Крс2 і 23...Tdl з виграшним
пішаковим закінченням) 21...Td3 22.Таї Кре2. Від загрози
розміну тур з переходом у виграшний для чорних
пішаковий ендшпіль немає захисту. Білі здалися.
76

Коли в слабкішої сторони е прохідний пішак, то
результат партії залежить від того, наскільки він обмежить
активність фігур сильнішої сторони. Якщо турі сильнішої
сторони вдається водночас підтримувати рух своїх пішаків та
атакувати прохідного пішака суперника, а фігури слабкішої
сторони займають не досить вдалі позиції, то нерідко
можливий виграш (діагр. 111). 1...Та2? —фатальна помилка.
До нічиєї вело 1...а2І, бо залишало чорним можливості для
шахування з флангу. Наприклад: 2.h5+ Kpf6 3.Kph4
(3.g4 Тс5! 4.Т:а2 Kpg5 вело до нічийної позиції,
аналогічної розглянутій у попередньому прикладі) З...ТИ2+ 4.Kpg4
Tb2 5.Та6+ Kpg7 6.Kpg5 Tb5+ 7.Kph4 ТЬ2 8.g4 Kpf7!
На 9.h6 чорні збираються зіграти 9...ТЬ6І з нічиєю. Нічого
не дає й 9.Kpg5 ТЬ5+,бо не можна грати ІО.КрЬб через 10...
ТЬ6+- А після 9. g5 чорні шахуванням з флангу відкидають
білого короля від пішаків і негайно атакують їх: 10...ТЬ4+
ll.Kpg3 Tb3+ 12.Kpf4 ТЬ4+ 13.КреЗ ТЬЗ+ 14.Kpd4
ТЬ5 з нічиєю. Не приносить виграшу й 9.Та7+ Kpf6!
10.g5+ Kpf5 ll.h6 Th2+ 12.Kpg3 Thl 13.T:a2 Kp:g5.
2.Kpg4. Був і інший цікавий варіант, що також вів до
перемоги,—2.g4 Таї 3.Kpg2, який детальніше розглянемо в
наступному прикладі. 2...Таї. Якби в цій позиції був хід
чорних, то вони б досягали нічиєї після 2...а2! З.И5+ Kpg7.
Тепер 4.Kpg5 відразу веде до нічиєї після 4...Tgl! 6.h6+
Kph8 6.Та8+ Kph7 7.Та7+ Kph8 8.Т:а2 T:g3+. Але
й більш підступне продовження 4.ТаЗ при точному захисті
також нічого не дає: 4...Kph7. Чорним погано грати 4...КрЬб
через 5.Та7І (цугцванг) 5...Tbl б.Таб+І (так званий
проміжний хід) 6...Kph7 7.Т:а2, 1 білі виграють. 5.Та8 Kpg7
6.Та7+ КрЬб. Тепер уже білі потрапляють у цугцванг і
змушені випустити короля а пастки: 7.Ta6-f Kph7 8.ТаЗ
Kpg7 9.Kpg5. Іншого шляху посилення позиції немає.
9...Tgl! 10.h6+ Kph8 ll.T:a2T:g3+, і нічия. Алевпартії
був хід білих, і пішак, що відставав, встиг стати під захист
короля. З.Таб-f Kpg7 4.Kpg5 а2 6.g4. Після цього ходу
перемога білих забезпечена: коли обидва пішаки досягли
четвертої горизонталі, то позиція виграшна. У варіанті
5 ..Kph7 6.Ta7+Kpg8 7.h5 Kpf8 8.h6 Kpg8 хід 9.Kpg6
створює матову загрозу 1 не залишає чорним часу на 9.. .Tgl.
З п’ятої горизонталі король здатний за один хід створити
матову загрозу, і якщо пішаки встигли стати під його
захист, то дальший їх рух забезпечено, виграш не викликає
сумніву. В партії ще було зіграно 5...Kpf7 6.Та7 + Кре8
7.h5 Kpf8 8.h6 Thl 9.Т:а2, і з двома зайвими пішаками
білі легко перемогли.
7Т

У наступному прикладі (діагр. 112) білі не встигають
стати обома пішаками на четверту горизонталь при
підтримці короля, розташованого попереду: І.КрЬЗ Ь2 2.Kpg4
Kpf6, і виникає нічийна позиція, аналогічна розглянутій
у попередньому прикладі. Те, що чорний пішак
розташований на вертикалі «Ь», а не «а», немає істотного значення. Але
білі виграють просуванням пішаків при підтримці лише
тури, тримаючи власного короля на другій горизонталі
і цим не даючи змоги чорній турі атакувати пішаків з тилу
(цей же план міг бути здійснений і в попередньому прикладі).
I.g4 Ь2 2.ТЬ6+ Kpg7 3.h5 Kph7 4.Kph2! (щоб мати змогу
забезпечити наступ пішака «g» турою з поля g2) 4...Kpg7
5.g5 Tel. Програє 5...Kph7 6.Tb7+ Kpg8 7.h6 Tel
(загрожувало 8. g6) 8.T:b2 Tc5 9.Tg2 Kph7 10.g6-f (не
допускаючи 10...Kpg6 —ось для чого був потрібний хід 4.Kph2).
6.Т:Ь2 Тс5 7.Tg2 з легким виграшем. А ось коли в
початковій позиції зсунути королів і білих пішаків на дві
вертикалі ліворуч (білі: Кре2, ТЬ5, пп. еЗ, f4; чорні: Креб, ТЬІ,
п.ЬЗ), то наведений план виграшу нездійсненний, тому що
вже не можна буде спокійно тримати короля на е2, або Ї2,
заважаючи турі атакувати з тилу. Адже після Ь2 з’являється
загроза Thl. Наприклад: 1.е4 Ь2 2.ТЬ6+ Кре7 З.е5?
Thl! 4.Т:Ь2 Th2+, і виграють уже чорні. Тому зсунута
позиція нічийна.
112. JI. Портіш, В. Шаркозі 113. Р. Файн, 1941
Хід білих Хід чорних
Коли зв’язані пішаки не є прохідними, тобто їм
протистоїть ворожий пішак, виграшу досягти найчастіше не вдає-
78

ться. Проте Інколи атака спільними зусиллями короля,
тури й пішаків може бути вдалою, якщо тура слабкішої
сторони не може перешкодити королю підтримувати
пішаків (діагр. 113). Білі пішаки наступають при підтримці
короля й тури. Вони пройшли досить далеко й здатні
захистити від шахування власного короля, який має намір
атакувати резиденцію чорного колеги. Починаючи, білі легко
виграли б після l.Kpf6 ТЬ6+ 2.е6 (загрожує мат) 2...ТЬ8
3.T:f7+. Але й коли хід чорних, також немає порятунку:
1...ТЬ6. Програє і l...Kpg7 (намагаючись перешкодити
2.Kpf6) 2.е6 Tf8 З.Ї6+І (необхідно бути точним до кінця;
після поспішного З.е7? f6+! з подальшим 4.Kpg4 Те8 і
5...Kpf7 чорні досягали б нічиєї) 3...Kpg8 4.е7 ТЬ8
5.Td7 і Td8. 2.Та8+. Білі намагаються витіснити короля
чорних і виграти пішака f7, після чого білий пішак «Ь,
підтриманий королем, забезпечить їм перемогу. 2...Кре7.
Якщо 2...Kpg7, то 3.f6+ Kph7 4.Та7 Kpg8 5.Kph6 Tb8
6.еб! fe 7.Kpg6 е5. Тепер білі виграють уже відомим нам
способом: 8.Tg7+ Kph8 9.Th7+ Kpg8 10.f7+ Kpf811 .Th8+.
3.f6+ Креб. 3...Kpd7 4.ТЇ8 Креб 5.Te8-f, і далі — як у
основному варіанті. 4.Те8+ Kpd5 5.Kph6. Білі збираються
королем виграти пішака «Ь. Пішаковий ендшпіль після
5...Теб б.Т:еб Кр:еб 7.Kpg7 програшний для чорних.
5...Tbl 6.Kpg7 ТЬ7 7.Те7 з виграшем.
З двома зайвими розрізненими пішаками виграти дещо
важче, ніж зі зв’язаними, але в більшості випадків також
досить просто. Найпростіший план виграшу часто полягає
в тому, щоб, жертвуючи одного з пішаків, відвернути
короля слабкішої сторони від іншого пішака й досягти
відомої виграшної позиції з одним пішаком (діагр. 114).
1.Та8. Найрішучіший хід. Проте виграє й надійне І.КреЗ
Td5 (загрожувало 2.Та5+ і З.Кре4) 2.Та8 з невідпорною
загрозою 3.Tf8+ і 4.Кре4. l...Kp:f4 2.ТЇ8+ Kpg5 З.Кре4
Те6+ 4.Kpd5 Tel 5.Kpd6 Tdl 6.d5. При підтримці короля
пішак «d» проходить у ферзі.
Можна також виграти, просуваючи вперед обох
пішаків (діагр. 115). 1.ТЇ4+ Kpd5 2.g4 Крс5 3.Kpd3 Kpd5
4.с4+ Кре5 5.Те4+! Повчальний моменті Білі хочуть
примусити чорного короля зробити вибір. По вертикалі «е»
тура відріже його від одного з білих пішаків, і тоді білий
король вирушить на підтримку цього пішака. 5...Kpd6.
Або 5...Kpf6 б.сбі, і при підтримці короля пішак «с»
проходить у ферзі. б.КреЗ. Чорна тура одна не може стримати
пішака «g», підтриманого королем. 6...Kpc6 7.Kpf4 Tf8+
8.Kpg5 Tg8+ 9.Kpf6 Tf8+ 10.Kpg7 Tfl 11.g5 з виграшем.
79

114. Е. дель Ріо, 1750
115. Р. Файн, 1941
Хід білих Хід білих
Шанси на нічию може дати невдале розташування сил
сильнішої сторони. Зокрема, на практиці досить часто
трапляються закінчення з пішаками на вертикалях «ї»
і «Ь» (або «а» й «с»). Тоді королю сильнішої сторони не
вистачає простору, щоб ефективно підтримати турового
пішака. Другий же пішак розташований досить близько—лише
через одну вертикаль. Внаслідок цього король слабкішої
сторони нерідко встигає, вигравши перед тим турового
пішака, повернутися для боротьби із слоновим пішаком.
Тому, коли фігури слабкішої сторони займають вдалі
позиції, закінчення з парою зайвих пішаків на слоновій і
туровій вертикалях при точному захисті, як правило, нічийне.
Спочатку розглянемо кілька важливих позицій, знання яких
дасть нам змогу краще орієнтуватися в такому закінченні.
Слід насамперед згадати позицію, наведену на діагр. 39,
і запам’ятати наступну (діагр. 116).
Біла тура не може водночас захистити пішака «h» 1
забезпечити активізацію білого короля, відбивши
шахування чорної тури. l...Tg2. Можна грати й l..?Tal 2.Kpg5
Tgl + 3.Kpf6 ТИ! (Чорні не допускають 4.Kpf7 і 5.f6. Так,
наприклад, програвало б природне 3...Kp:h6 через
4.Кре7+ Kph7 5.f6 Таї 6.Kpf8 —див. коментар до діагр. 39.)
4.Те8. Білі загрожують просунути пішака після б.Креб і
16. 	4...Tall Чорним погано грати 4...Тс1 через б.Креб
Kp:h6 6.f6 Tel+ 7.Kpf7 Таї 8.Kpf8 Kpg6 9.f7 Kpf6 10.ТЬ8
Таб (загрожувало 11.ТЬ6+ ) H.Kpg8 з виграшем. Не можна
продовжувати й 4...Kp:h6 через 5.Th8x. Ходом 4...ТаїІ
чорні готують флангову атаку на випадок б.Креб. Тепер
80

116. Бондаревський — 117.1. Майзеліс, 1939 *
Керес *
Москва — Ленінград, 1939
Хід чорних Хід чорних
6.Креб Kp:h6 6.f6 Та6+ 7.Kpf7 Та7+ 8.Те7 Та81 веде
лише до нічиєї (знову знання позиції, поданої на діагр.
39, стає в нагоді). Білі не можуть посилити позицію. 2.Кре5
Та2 3.Kpd6. 3.Kpf6 Та5! З...Та5! 4.f6 Kpg6. Можна було
грати й 4...Kp:h6 5.Кре7 Та8! 6.Td6 Kpg6 7.f7+ Kpg7 з
нічиєю. 5.Те8 Та6+ 6.Кре7 T:f6 7.Tg8-f Kph7 8.Tg7+ Kph8
9.Kp:f6, пат.
Коли б король білих зумів потрапити на І7, то вони б
здобували перемогу (діагр. 117). 1...Та8 2.Те8! 2.f6? Kp:h6
вело до нічиєї. 2...Та7+ 3.Kpf8 Kp:h6 4.Те6+І
(важливий хід, за допомогою якого білі відкидають короля) 4. ..Kpg5
5Л6 Kpf5 6.Td6 Kpg6 (або б...Кре5 7.ТЬ6 Та8+ 8.Kpg7
і Ї7) 7Л7+ Kph7 8.Кре8 з виграшем.
Виграшними є також переважна більшість позицій,
в яких король слабкішої сторони відрізаний на останній
горизонталі. Тоді він не встигає вчасно атакувати пішака «іі>'
(або «а»). Розглянемо приклад (діагр. 118).
Якщо черга ходу за білими, то відразу виграє 1.И7+
КрЬ8 2Л7. Якщо ж починають чорні, то вони намагаються
шахуванням відкинути білого короля від пішаків:
l...Tgl+ 2.Kpf5 Tfl+ З.Креб Tel-f 4.Kpd6! (Але не 4.Kpd7?
Kpf7!) 4...Tdl+ 5.Kpe7 Tel+ 6.Kpd8 Tfl. Програє 6...Tdl +
7.Kpe8 Tel+ 8.Te7 Tfl 9.f7+ Kph8 Ю.Те2! (але не 10.
Ї8Ф+? T:f8+ ll.Kp:f8, пат). Або 6...Thl 7.h7+ Kph8
8.f7 Tfl 9.Kpe8 Tel-f 10.Te7 Tfl 11.Те2! з виграшем.
4 7-245
81

118. С. Белавенець, 1939* 119. Глигорич —
Смислов *
Москва, 1947
Хід чорних Хід білих
7.И7+ Kph8 8.Кре7 Tel+(8...Kp:h7 9.Kpf8+ і 10.Ї7 з
виграшем). 9.Kpf7I (Але не 9.Kpf8? Те8! з нічиєю.) 9...Таї
Ю.ТЬ8+ Kp:h7 U.Kpf8 Kpg6 12.f7 Kph7. Загрожувало
13.Kpg8. 13.Kpe8 з виграшем.
Тепер розглянемо складніший приклад, що вважається
взірцем захисту (діагр. 119). l.Tg6+ Kpf7! Саме так!
Програє l...Kph7 через 2.f5 Tbl 3.Kpg5 Таї 4.Те6 Tgl+
5.Kpf6 Tfl 6.Те8 Tf2 7.Креб Те2+ 8.Kpf7 Tf2 9.f6. На
відміну від нічийної позиції, поданої на діагр. 116, тут
білий пішак розташований на h5, і чорний король не
встигає його виграти. Лише коли пішак стане на h6, слід
зайняти королем поле h7. 2.Tg5. 2.f5 Tbl! з нападом турою
знизу, від якої білий король вже не матиме схованки на f5.
2...Tbl З.Тсб. Найнебезпечнішим було З.Ьб, після чого
програє як 3...Thl 4.Th5 Tgl+ 5.Kpf5 Tg8 (5...Kpg8
6.Tg5+) 6.h7 Th8 7,Kpg5 Kpg7 8.f5, так і 3...Tgl+ 4.Kpf5
Thl 5.Tg7+ (короля відрізано на останній горизонталі.
А це, як ми вже знаємо, найчастіше веде до програшу).
5...Kpf8 6.Kpg6 Tgl + 7.Kph7 (7.Kpf6 Tfl 8.f5 Thl 9.Tg6?
веде до теоретично нічийної позиції) 7...Tfl 8.Та7! T:f4
9.Kpg6 Tg4+ (9...Th4 10.Ta8+ Kpe7 ll.h7) 10.Kpf6! Tf4-f
ll.Kpg5 Tfl 12.Ta8+ Kpe7 13.h7. До нічиєї веде
вичікувальне З...Та1! 4.ТИ5 (після 4.h7 Tgl+ 5.Kpf5 Thl білі
вже не мають 6.Tg7+ і втрачають пішака «h») 4...Kpg8l
5.h7+ Kph8 6.f5 Ta6 7.Kpg5 ТЬб!, і після 8.f6 T:f6! 9.Кр:
f6 чорним пат. А, крім просування пішака «Ь при підтримці
82

короля, інших шляхів посилення позиції немає. З...Крі6
4.Тс6+ Kpg7I Точний хід. Програвало 4...Kpf7 через
5.Kpg5 Tgl+ (загрожувало 6.Тс7+) б.Крїб Thl (6...Kpg7
7.Tg6-(-) 7.Тс7+, і чорний король відтісняється на восьму
горизонталь. Дослідник закінчень І. Майзеліс зазначав,
що короля слід тримати на g7, доки не з’явиться
небезпека його відтіснення на останню горизонталь. Тоді він
мусить перейти на f7, а коли пішак стане на h6, то найкраще
короля тримати на h7. 5.Kpg5 Tgl+ 6.Kpf5 Tal 7.Tc7-f
(7.Tg6+ Kpf7) 7...Kph6 8.Te7 Tbl 9.Te8 Kpg7 10.Te5 Tal.
Чорні дотримуються вичікувальної тактики, сподіваючись
при нагоді виграти турового пішака. ll.TdS Tfl 12.Td4
Tal lS.Tde Ta5+ 14.Kpg4 Tal. Можна було грати й
14...Tb5. За чотирнадцять ходів білі не змогли посилити
свою позицію. Іб.Теб Tgl+ Іб.Крїб Tal 17.h6+. До нічиєї
вело l7,Te7+ Kph6 18.Kpf6 Kp:h5 19.f5 Kph6 20.Kpf7
Ta8 21.f6 Kph7. 17...Kph7. Виникла позиція, аналогічна
наведеній на діагр. 116, але навіть дещо вигідніша для
чорних — слоновий ґіішак розташований на f4, а не на f5.
Чорні легко відбивають усі загрози: 18.Td6 Та2 19.Kpg5
Tg2+ 20.Kpf6 Kp:h6 21.Kpe7+ Kph7 22.f5 Te2+ 23.Te6
Ta2 24.f6 Та8 25.Kpf7, і виникла вже добре знайома нам
нічийна позиція. В партії ще було зіграно 25...КрЬв 26.Те1
Та7+ 27.Те7 Та8 28.Td7 Kph7 29.Tdl Та7+ ЗО. Креб Та6+
31.Td6 Та8 32.Td4 Kpg8 33.Tg4-f Kpf8, і тут, нарешті,
суперники погодилися на нічию.
Коли ж слабкіша сторона проти двох розрізнених
пішаків має свого прохідного пішака, то партія найчастіше
закінчується внічию. Лише іноді сильніша сторона
одержує шанси на перемогу. Правильний план захисту
найчастіше полягає в тому, щоб розташувати свого короля
перед пішаком, якого підтримує король сильнішої
сторони, а турою атакувати іншого, намагаючись водночас не
давати змоги активізуватися королю сильнішої сторони.
Тура також нерідко водночас підтримує свого пішака,
що має сковувати короля або туру сильнішої сторони.
Якщо слабкішій стороні вдається розміняти свого
пішака на пішака сильнішої, віддаленого від короля, то
виникає нічийна позиція, бо король слабкішої залишається
на шляху останнього пішака. Розглянемо приклад
успішного здійснення наведеного плану (діагр. 120).
1 .Kpf2. Король стримує пішака «g», а тура атакує
пішака «с», водночас відрізаючи чорного короля по п’ятій
горизонталі. 1...ТЇЗ+ 2.Kpg2 Td3 3.Kph2 Kpf6 4.Kpg2
Креб 5.Kph2 Kpd6 6.Kpg2 Td2-f 7.Kpg3 c2 8.Kph4! Про-
4*
83

120. Шпільман —
Капабланка
Москва, 1925
121. Ботвинник —
Смислов
Гаага — Москва, 1948
Хід білих Хід білих
грає 8.Kp:g4? через 8...T:d4+ 1 9...Кр:с5. 8...Tg2
9.Kpg5! Не можна ходити турою, бо тоді чорний король
зуміє прорватися на підтримку пішака «с». 9...Tgl (або 9...
g3 10.Kpg4) 10.Т:с2 Kpd5 ll.Kpf4 Kp:d4 12.Td2+.
Нічия.
Активне розташування сил дає змогу слабкішій стороні
врятуватись і в наступній позиції (діагр. 121). Король
чорних бореться з пішаком «g», якого підтримує білий король,
а тура атакує іншого пішака. Далі було зіграно l.g4 |-
Kpg6 2.ТЬ6+ (2.g5 Kpf5! 3.Tg4 Kpg6, і білі нічого недося-
гають). 2...Kpf7 З.ТЬ7+ Kpg6 4.ТЬ4 Крїб 5.ТЬ6+ Крї7
6.ТЬ7+ Kpg6 7.Та7. Білі намагаються дістати шанси на
виграш, просуваючи пішака «а» якомога далі, але тоді
їхня тура опиняється на пасивній позиції. 7...е4 8.Та6 Ь
Kpf7 9.g5 еЗ 10.Kpg3 е2 ll.Kpf2 ТеЗ 12.Kpel Kpg7 13.а5
(або ІЗ.ТЬб ТаЗ 14.ТЬ4 Та2 з нічиєю) 13...Те5. Чорна тура
атакує віддаленого прохідного пішака суперника та
водночас захищає власного пішака. 14.Та7+ Kpg6 15.Та8
Kpg7 16.g6 Kp:g6. До нічиєї вело навіть 16...Те7 17.аб
Теб 18.а7 Таб 19.Кр:е2, оскільки білі не мають ходів
турою, що не призводять до втрати пішака «а», й не можуть
захистити його королем. 17.аб Kpg7 18.Та7+ Kpg6 (програє
18...Kpg8 через 19.ТЬ7 і а7) 19.ТЬ7 Та5 20.ТЬ6+ Kpf7
21.Кр:е2 Кре7. Нічия.
84

3. БАГАТО ПІШАКОВІ ТУРОВІ ЗАКІНЧЕННЯ
Ознайомимося спочатку з деякими загальними
закономірностями, що властиві не лише багатопішаковим туровим
закінченням, а й переважній більшості ендшпільних
позицій взагалі. На відміну від багатофігурних позицій на
початку чи в середині партії, де загальні чи інтуїтивні
міркування нерідко бувають єдино можливим способом
знаходження шляху гри, в позиціях з невеликою кількістю фігур
(а це характерно саме для ендшпілю) слід точно уявляти,
що конкретно має робити та чи інша фігура. Необхідно
намагатися знайти й зайняти фігурами такі позиції, на
яких вони зможуть успішно виконати свої завдання. Щоб
досягнути успіху, фігури мають діяти ефективно та
узгоджено. Найчастіше в закінченнях, зокрема турових, фігури
мають нападати на ворожих чи захищати власних пішаків,
а також забезпечувати просування вперед своїх прохідних
пішаків чи перешкоджати просуванню прохідних суперника.
Пішаки, як правило, намагаються прорватись у ферзі або
заважають зробити це супернику. Оскільки
король—фігура відносно тихохідна, то визначати завдання та вибирати
позицію треба передусім саме для нього. Матеріальна
перевага важлива не сама по собі, а тоді, коли створює передумови
для активних дій фігур чи вигідних розмінів.
Розглянемо приклад (діагр. 122).
122. Альохін — 123. Г. Левенфіш
Капабланка
Матч на першість світу, 1927

1.Та4! Зайвий прохідний пішак, підтриманий турою,
змушує чорну туру триматися пасивно. І така могутня
фігура задовольняється досить скромною роллю. Матеріальна
перевага білих тут вельми відчутна. Особливу увагу слід
звернути на розташування тури білих: вона підтримує
пішака ззаду. Це, як правило, найбільш вигідний спосіб
підтримки пішака турою. Блокуюча фігура (в цьому разі
чорна тура) практично не може рухатись, інакше пішак
просунеться ще далі. А чим далі розташований пішак, тим
більше простору має тура, що його підтримує, і, навпаки,
тим менше ходів має блокуюча фігура. У цьому випадку
чорні можуть стримати пішака, але боротьба з ним сковує
їх сили на ферзевому фланзі, й вони не встигають
захистити с?ій ''о^о^іг.ський фланг, коли білі змінюють напрям
атаки. Треба запам’ятати цей дуже важливий
стратегічний прийом—зміну напряму атаки, коли в суперника є
кілька вразливих місць, але йому вдалося захистити
атаковані в даний момент. Коли змінюється напрям наступу, то
фігури, що захищалися, часто не встигають
перегрупуватися, щоб відбити атаку з іншого боку. І...Крїв 2.Kpf3.
Обидва королі вирушають до пішака «а». Білий —щсб
підтримати, чорний — для боротьби з ним. 2...Кре5 З.КреЗ
Иб. Тепер білі дістають поле g5 для короля. Але й після
3...Kpd5 4.h5! Креб (на 4...gh виграє 5.ТИ4 Креб 6.T:h5+
fS 7.g4) 5.hg fg білі послабили б королівський фланг і
вигравали б, наприклад, у варіанті 6.Та2 КрЬ5 7.Кре4 Крс5
(7...Те6+ 8.Kpd5, 1 чорні не встигають зіграти 8...Краб —
даться взнаки відсутність пішака f7) 8 Кре5 Kpb5 9.14
Ь5 (інакше можливе створення прохідного пішака білих по
вертикалі tf» після 10.g4 і f5) 10.f5 gf ll.Kp:f5 (туровий
пішак чорних беззахисний). 4.Kpd3 Kpd5 5.КрсЗ Крс5
6.Та2! Внаслідок пасивної позиції тури чорні
потрапляють у цугцванг 1 змушені пропустити короля білих на
королівський фланг або до прохідного пішака. 6..КрЬ5.
6...Та8 7.а6+ КрЬб 8.КрсІ4, і пішаковий ендшпіль після
8...Т:а6 9.Т:а6+ Кр:а6 Ю.Креб, зрозуміло, програшний
для чорних. Чорні намагаються звільнити туру,
заблокувавши пішака королем. Але й активність тури не рятув
чорних. 7.Kpd4 Td6+ 8.Кре5 Те6+ 9.Kpf4 Краб IO.Kpj.5l
Король проривається до пішаків. Ю...Те8+ ll.Kph6 Tf5
12Л4. Швидше вигравало 12.Kpg7, сковуючи туру чорних
захистом пішака. Далі було можливе 12...Tf3 13.Kpg8
Tf6 14.f4 Tf5 15.Kpg7, і чорні—в цугцвангу. 12...Тс5
ІЗ.ТаЗ! (загрожувало 13...Tc3) 18...Тс7 14.Kpg7 Td7 15Л5.
Повчальїшй момент. Чорні зуміли захистити пішака f7,
«•

але білі створюють нові об’єкти атаки. З тим же наміром
дещо точніше було 15.Kpf6 Тс7 16.f5gf (16...Тсб+ 17.Kp:f7
gf 18.Tf3 з виграшем) 17.Kp:f5 Тс5+ 18.Kpf6 Тс7 19.Tf3
Кр:а5 20.Tf5+, виграючи. 15...gf Іб.КрЬб f4 17.gf Td5
18.Kpg7 Tf5 19.Ta4 Kpb5 20.Te4 Краб. Після 20...Kp:a5
21.Te5+ Т:е5 22.fe і 23.Kp:f7 чорні програють. 21.КрИ6
Т:а5. Дещо впертіше було 21...КрЬ7, але й тут білі
вигравали після 22.Те5 T:f4 23.Kpg5 Tfl 24.Kp:h5 f5 25. Kpg5
f4 26.Tf5 f3 27.Kpg4. 22.Te5 Tal 23.Kp:h5 Tgl 24.Tg5 Thl
25.Tf5 Kpb6 26.Tsf7 Крсб 27.Te7. Короля відрізано, і
чорні змушені здатися.
А тепер розглянемо зовні подібну позицію, але з тією
вельми істотною різницею, що тура слабкішої сторони атакує
прохідного пішака з тилу (діагр. 123). Тура чорних
розташована набагато вигідніше, ніж у попередньому прикладі,
бо має змогу атакувати й прохідного пішака, і пішаків
королівського флангу. Без підтримки короля пішак «а»
пройти у ферзі не зможе, бо біла тура блокує його поле
перетворення. Коли ж король вирушить на підтримку
пішака, то чорна тура встигне виграти хоча б одного пішака
на королівському фланзі і чорні зможуть, в свою чергу,
утворити прохідного пішака, що дасть їм достатні
контршанси. Ось як може далі розвиватися гра: l.Kpf3 h5 2.h4
Kpf6 З.КреЗ Kpf5 4.f3. Або 4.Tf8 Kpf6! 4...Ta3+ 5.Kpd4
T:f3 6.Tf8 Ta3 7.T:f7+ Kpg4 8.Tf6 Kp:g3 9.T:g6+ Kp:h4
10.Kpc5 Kph3 П.КрЬб h4 з нічиєю.
Коли ж прохідний пішак при аналогічному
розташуванні тур перебуває на вертикалі «Ь», то з’являються реальні
шанси на виграш, бо королю сильнішої сторони потрібно
менше часу, щоб прийти на допомогу пішаку, а потім
повернутися назад на королівський фланг (діагр. 124).
l...Kph6. Чорні намагаються дістати контршанси,
активізуючи своїх пішаків на королівському фланзі. Веде до
поразки спроба виграти пішака f2 або відігнати короля:
1...ТЬЗ+ 2.Кре4 ТЬ2 З.КреЗ Tb3+ 4.Kpd4! Tf3 5.b5
T:f2 6.Те7! (Дуже сильний хід. Білі збираються
розташувати туру позаду пішака маневром ТеЗ — ЬЗ.) 6...ТЬ2
7.Крс4 Kpf6 8.ТеЗ Kpf5 9.ТЬЗ Тс2+ 10.Kpd5 Kpg4 П.Ьб
Тс8 12.Ь7 ТЬ8 ІЗ.КребІ ^Найпростіше. Тепер контргра
чорних на королівському фланзі явно недостатня, і
завдяки великій різниці в активності тур білі виграють)
13...f5 14.Kpf6f4 15.gf Kp:h4 16.Kp:g6 Kpg4 17.f5 h4 18.f6
h3 19.f7 h2 20.Tbl T:b7 (20...Kpg3 21.Kpg7) 21.Т:Ь7 ЬІФ
22.ТЬ4+! КрЬЗ 23І8Ф Фg2+ 24.Kph7 Фс2+ 25.Kph8
ФсЗ+ 26.Kpg8 ФйЗ-!- 27.Ф&7, і шахування закінчується.
87

124. Портіш —
Петросян *
Пальма-де-Мальорка, 1974
125. Хаунін —
Фрідман
Ленінград, 1962
Хід чорних Хід чорних
2.КреЗ. Неточність. Певно, вело до виграшу 2.b5! f6 З.Ьб
g5 4.ТЬ8 gh 5.gh Kpg6 6.Кре4, не допускаючи активізації
чорного короля. Зіграти 6...T:f2 чорні не встигають через
7.b7 Tb2 8.Tg8+. 2..Л6 З.ТЬб Kpg7 4.ТЬ7+. Білі
повторюють позицію, щоб виграти час на обміркування ходів.
4...КрЬб 5.ТЬ8 g5 б.Ь5 gh 7.gh Kpg6 8.b6 Kpf5. Чорні
встигли активізувати короля. 9.Kpd4 T:f2. До нічиєї
вело 9...Kpg4! Ю.Та8 ТЬ2 11.Крс5 Тс2+ 12.Kpd4 ТЬ2
13.Та5+ Креб? І зараз 13...Kpg41 вело до нічиєї після,
наприклад, 14.Та4 Kph3!_(14...T:b6? 15.Крс5+) 15.Крс5 Ї5
16.ТЬ4 T:b4 17.Кр:Ь4 f4 18.b7 f3 19.Ь8Ф f2 20.0f4 Kpg2
21.Фе4+ Kpgl 22.ФеЗ Kphl! 23.ФЛ2 (23.ФЬЗ+Kpgl),
пат. Після 13...Креб? король не зможе ні підійти до пішака
«Ь», ні створити контргру на королівському фланзі. 14.Крс5
Тс2+. На 14...Kpd7 виграє точний хід 15.Та8!, що не дає
змоги королю чорних підійти до пішака «Ь». Внаслідок цього
пішак сковує туру чорних, що й вирішує результат партії.
Наприклад: 14...Tbl 15.Th8 f5 16.T:h5 Креб 17.ТИ8! f4
(17...Kpe7 18.b7!) 18.ТЇ8 Kpe5 19.h5 Tcl+ 20.Kpb5 Tbl +
21.Креб Tcl+ 22.Kpd7 Tdl+ 23.Крс8 Tcl+ 24.Kpb8 Thl
25.b7 T:h5 26.Крс8 з виграшем. 15.Kpb5 Kpd6 16.Краб
Креб 17.Та1! (Білі готують шах по вертикалі «с».) 17...Тс4
18.b7 Tb4 19.Tcl+ Kpd7 20.Тс8. Чорні здалися.
' Шанси на проведення у ферзі пішака, атакованого
турою знизу, при підтримці лише тури може дати невдала
по68

зиція короля слабкішої сторони. Зайняти таку невдалу
позицію може змусити короля ще один прохідний пішак.
Наведемо приклад (діагр. 125). 1 ...hg 2.Kp:g3l Сам з
такі У партії було зіграно 2.bg g4+! 3.fg Kph7 4.g5 Kpg7,
і виникла нічийна позиція, оскільки прохідний пішак «g>
не може змусити чорного короля стати на вертикаль «і».
Чорні тримають його на g7, туру—на вертикалі «с».І коли
білий король наближається до пішака «с», то відганяють
його шахуванням. А ось утворення прохідного пішака по
вертикалі «f», як буде видно в наведеному далі варіанті,
дає білим вирішальну перезагу: 2...Kph7 3.h4! (Заради
майбутнього прохідного пішака білі не спиняються перед
жертвуванням. А чорний пішак «Ь» не становитиме ніякої
небезпеки для білих.) 3...gh+ 4.КрЬЗ Kpg7 5.f4 Tel (5...Ті
f4 6.Td8) 6.f5 Tc2 7.f6+ Kpf7 (програє 7...Kp:f6 8.Tf8+
або 7,..Kph7 8.f7) 8.Th8. Типовий тактичний прийом.
8...T:c7 9.Th7+ і 10.Т:с7 з виграшем.
Коли ж тура захищає атакованого прохідного пішака
збоку, то непогані шанси на перемогу з’являються, як
правило, втому випадку, коли вона водночас захищає й решту
пішаків, бо тоді король сильнішої сторони дістає свободу
дій (діагр. 126).
126. Авербах — Ейве 127. Ласкер — Рубінштейн
Цюріх, 1953 Петербург, 1914
Хід чорних Хід білих
Чорні необережно зіграли l...Tg3? Атим часом 1...Та2+
2.Kpf3 ТаЗ+ З.Кре4 Та2 давало всі шанси на нічию. 2.Tg5!
Тепер білі значно поліпшують позицію своєї тури, яка,
крім того, що захищає пішаковий ланцюг на королівському
89

фланзі (а невдовзі і пішака «а»), ще й атакує чорного пї-
щака «g». 2...ТаЗ З.а5 Kpf7 4.Kpd2 Кре7 5.Крс2. Білим не
кає рації обмінювати пішака аб на пішака g6. Вони
прямують королем до пішака «а». 5...Kpd6 6.Kpb2 Та4 7.g3
Креб 8.КрЬЗ Таї 9.КрЬ4 ТЬ1+ 10.КрсЗ Таї И.КрЬЗ.
Чорні в цугцванзі. Після ll...Kpd6 12.КрЬ4 ТЬ1 +
(12...Креб 13.T:g6) 13.Крс4 Таї 14.КрЬ5король білих
захищає пішака «а» й пішак g6 втрачається без будь-якої
компенсації (щоправда, вигравало і ll.T:g6). Чорні
здалися.
Розташування тури позаду власного прохідного
пішака, що є, як правило, найвигіднішим, може бути достатнім
для перемоги і за відсутності матеріальної переваги (діагр.
127). Позиційна перевага білих полягає в тому, що вони
мають віддаленого прохідного пішака, підтриманого турою
ззаду. Як ми вже знаємо, коли король вирушає на боротьбу
з віддаленим прохідним пішаком, то без захисту
залишаються його власні пішаки. Тому основний тягар боротьби
з пішаком «f» у даній позиції лягає на плечі тури, яка
змушена займати пасивну позицію, блокуючи пішака. Як
тільки вона зрушить з місця, пішак зможе просунутися далі.
Біла ж тура має багато ходів. В партії було зіграно 1.ТЇ4
з загрозою 2.Ь4+ і 3.Kpd4. 1...Ь4. Активніше l...d4 не
рятувало через 2.Кре4 Tf8 (2...Крс4 З.Креб) 3.Tf3! (після
3.f6 Крс4 чорні діставали б контргру) З...Крс4 (З...Те8+
4.Kpd3 і 5.f6) 4.ЬЗ+ Креб 5.f6 з виграшем. 2.b3 Tf7 3.f6.
Чорні в цугцванзі й змушені пропустити білого короля.
3...Kpd6 4.Kpd4 Креб 5.Tf2 Kpd6 6.Та2! Після переведення
на шосту горизонталь тура відрізатиме чорного короля від
пішаків, водночас захищаючи власного пішака «Ь. Був і
інший шлях до перемоги, коли тура залишалась ззаду
пішака: 6.ТП Креб 7.Креб Tc7-f 8.Кр:Ь4 Kpf7 9.Краб,
і білі виграють завдяки пішаку «Ь». 6...Тс7. Зрозуміло,
програє 6...T:f6 7.Та6+ Кре7 8.T:f6 Kp:f6 9.Kp:d5.
7.Та6+Kpd7 8.ТЬ6! Чорні здалися. 8...ТсЗ 9.Т:Ь4 Tf3
Ю.КребІ для них абсолютно безнадійне.
Важливо зайняти вигідну позицію не лише турою,
а й королем. Активна позиція фігур часто буває важливіша
за матеріальну перевагу. Розглянемо яскраве закінчення
(діагрМ28).
Здається, справи чорних зовсім не погані. Король, хоч
і займає дещо невдалу позицію, але стримує прохідного
пішака білих. А ось тура вже створила загрозу. Проте
у білих знаходиться можливість різко активізувати короля,
перекинувши його на тану позицію, де він не тільки актив-
90

128. Капабланка — 129. Таль — Глигорич
Тартаковер
Нью-Йорк, 1924 Белград, 1968
Хід білих Хід білих
но підтримуватиме пішака «g», а й створюватиме матові
загрози чорному королю. Буває й так, що король, який
бореться з прохідним пішаком, наражається на матові
загрози з боку фігур, що підтримують пішака. l.Kpg3!
Т: сЗ+2.Kph4 Tf3. Після 2...Tel 3.Kph5 Thl+ 4.Kpg6
виникала б позиція, аналогічна тій, що сталася в партії,
але білі ще зберігали б пішака f4. 3.g6 Т:!4+ 4.Kpg5Te4
5.Kpf6. Власний пішак f6 заважає чорним шахуванням
відганяти білого короля. Фігури чорних скуті пішаком «g».
Білі не лише підтримують пішака «g», а й встигають,
скориставшись з пасивності чорних фігур, виграти кілька пішаків.
5...Kpg8 6.Tg7+, щоб погіршити позицію чорного короля.
6...Kph8 7.Т:с7 Те8 8.Kp:f5 Те4 9.Kpf6 Tf4+. Чорні не
встигають виграти пішака d4. 10.Кре5 Tg4 ll.g7+ Kpg8
12.Т:а7 Tgl 13.Kp:d5 Tel 14.Kpd6 Tc2 15.d5 Tel 16. Tc7
Tal 17.Kpe6 T:a4 18.d6. Чорні здалися.
І в наступному випадку добре підтриманий прохідний
пішак дає вирішальну перевагу (діагр. 129). Білі не
встигають королем до чорного прохідного пішака й змушені будуть
віддати за нього туру, після чого король і тура чорних легко
розправляться з білими пішаками. Надто пасивне
розташування короля й пішаків не дає білим змоги дістати'
реальну контргру. У партії було зіграно l.Kpg3 с4 2.Kpf4 сЗ
З.е4+ Крс4 4.Таб. Не рятувало 4.КреЗ через 4...КрЬ5!
з загрозою 5...с2. 4...с2 б.Таї Kpd3. Білі здалися. Після
91

б.ТсІ Kpd2 7.Т:с2+ Т:с2 король чорних встигає
затримати пішака «е».
Розглянемо закінчення, де чорним вдалося перемогти
завдяки ефективній підтримці королем зв’язаних прохідних
пішаків, коли білі не подбали про своєчасне введення
короля в гру (діагр. 130).
130. Ботвинник— 131. Каспаров—
Копилов * Карпов *
Москва, 1951 Матч на першість світу, 1984
Хід білих Хід білих
1.ТЬ7Те8 2.Т:а7? Чорні пішаки «е» і «f», підтримані
королем, будуть набагато небезпечнішими від білих
розрізнених пішаків «а» і «с». Слід було грати 2.Kpd2! Kpf3
З.Креї Тс8 4.Т:е7 Т:с2 5.Т:а7 T:f2 6.T:h7 Т:а2 7.И4
Кр:еЗ 8.Те7+ Kpf3 9.Те6 з нічиєю. 2...Kpf3 З.а4.
Сильнішим здається З.с4 Кр : f2 4.ТаЗ е5 5.ТсЗ, але й тут шанси
чорних кращі. Наприклад: 5...g5! 6.с5 f4 7.gf gf 8.е4 (8.ef
е41, і пішака «е» не спинити) 8...ІЗ 9.с6Кре2 10.c7f2з
виграшем: дається взнаки велика різниця в активності королів.
Чорний король б’ється на чолі свого війська, а білий лише
спостерігає поразку. 3...Kp:f2 4.а5 g5 5.а6 Кр:еЗ 6.ТЬ7
е5 7.а7 Та8 8.Т:И7. Сильніше було 8.ТЬ5 е4 9.T:f5 Т:а7
10.T:g5 Кре2 11.с4еЗ 12.Крс2 Креї 13.с5 (білі намагаються
дістати контргру за допомогою пішака «с»). Та й у цьому
варіанті після точного 13...Та5І (але не 13...е2 14.сб Tf7
15.Те5 Kpfl 16.Kpd2Tf6 17.c7Td6+ 18.Крс2Тс6+ 19.Kpd2
Т : с7 20.Tf5+ з нічиєю) 14.Ь4 е2І (після природного
14...h6 білі встигали утворити прохідного пішака на
королівському фланзі і досягали нічиєї: 15.Tf5 е2 16.g4 Та2 +
92

17.Kpc3 Td2 18.g5 Kpdl 19.Te5) Іб.сб Kpf2! 16.T:a5 еіФ
17.с7 Фе4+ чорні виграють. 8...f4 9.gf gf 10.Kpdl f3 11,c4
(або ll.Kpel Tg8! 12.Kpdl Td8+ з виграшем) ll...Td8+
12.Kpc2 f2 13.ТЇ7 Ta8. Пішак «а» гине. Білі здалися.
У наступному прикладі {діагр. 131) активніший король
і віддалений прохідний пішак зумовлюють перевагу чорних.
Та чи достатня вона для перемоги? 1.ТН5. Білі вважають за
корисне викликати хід Ьб, щоб при нагоді прискорити
зіткнення пішаків на королівському фланзі, де вони мають
зайвого пішака. Певно, не рятувало й негайне І.Теб. У деяких
варіантах білі встигали виграти обох чорних пішаків
королівського флангу, але чорні, в свою чергу, встигали
виграти туру за прохідного пішака і вчасно повернутися
королем на боротьбу з білими пішаками. Наприклад: 1...Та8
2.Теб+ (щоб мати згодом змогу перевести туру на першу
горизонталь після шаху по сьомій горизонталі) 2...Креб
3.Те7 аб 4.Т:g7 а4 б. Т:Ь7 аЗ 6.Тс7+ (цей шах став
можливим завдяки другому ходу білих) 6...Kpd4 7.Тс1 а2 8.Таї
КреЗ 9.Ь4 КрЬ2 Ю.Тт2 + Т:а2 ІІ.Ьб (або ll.Kpg2Kpc3
12.Kpf3Kpd4 13.Ьб Креб 14.h6Ta 3+ з виграшем) 11...КрсЗ
12.g4 Kpd4 13.g5 Креб 14.И6 Крїб 16.f4. Якщо білий король
стояв би біля пішака f4, то виникала б уже відома нічийна
позиція. Але король стоїть на gl, і чорні легко виграють
ходом 1б...Та4. 1...И6 2.Те5Та8 3.Та5. Програвало З.Теб+
Крсб 4.Tg6 аб 5.T:g7 а4 6.Тс7+ КрЬ4 7.ТЬ7+ Краб 8.g4
аЗ 9.Tbl а2 10.Таї КрЬ4 11.14 КрЬЗ 12.Kpf2 КрЬ213.Т:а2+
Т:а2 14.КреЗ КреЗ 1б.Ь4 ТЬ2 Іб.Ьб Th4 17.g5 T:h5 18.g6
Th4 19.f5 Tg4. 3...Kpb6 4.Ta2 a5 5.Kpfl a4. Непоганим
здається і б...Те8 6.Таї Те4 7.13 ТеЗ 8.Kpf2 ТЬЗ, але 5...а4
звужує можливості білих. 6.Кре2 Креб 7.Kpd2 аЗ 8.Крс1.
Король прямує замінити туру. 8...Kpd4 9.f4. На 9.Kpbl
можливе 9...ТЬ8+ Ю.КрсІ (10.Краї ТЬ2!) 10...ТЬЗ. 9...
Кре4 Ю.КрЬі ТЬ8+ 11.Краї ТЬ2 12.Т:аЗ Т:Ь2 ІЗ.КрЬІ
Td2!, відрізаючи короля й створюючи загрозу 14...Td3.
14.Та6 Kpf5 15.Та7 g5 Іб.Таб g4! Найрішучіше
продовження. Підтриманий королем пішак «g» забезпечує чорним
перемогу. Пішак «f» не дає білим достатньої контргри. Після
1б...ТЬ2 17.Kpcl Kpg4 18.Tg6! чорні змушені були
допустити активізацію білого короля: 18...ТЬб 19.Kpd2 Kp:g3
20.КреЗ g4 21.Кре4 з добрими шансами на нічию. 17.Т:Ьв
Tg2 18.Th5+ (або 18.Kpcl T:g3 19.Kpd2 Tf3 20-Кре2
Kp:f4 21.ТІ6+ Kpg3 з виграшем) 18...Кре4 19.f5 Tf2!
20.Kpcl Kpf3 21.Kpdl. До цікавіших варіантів вело 21.f6.
Тепер після 21...Kp:g3 22.ТЬ6 Kpg2 23.Kpdl g3 24.Tg6
чорні змушені випустити білого короля: 24...Tf5(нічогоне
93

дає24...Kph225.Кре 1) 25.Кре2Те5+ 26.Kpd3Kpf3 27.Kpd4,
але все ж виграють ходом 27...ТИ5! На 28.П (а нічого
кращого білі не мають) виграє 28...Tf5 29.Tg7 g2 з цугцвангом,
оскільки на ЗО.Крс4 буде 30...Kpf2 (білі вже не мають ходу
31.Кре4 з проривом до пішака «f»), a Ha30.Kpd3 —30...ТЇ4
(варіант вказаний С. Долматовим). 21...Kp:g3 22.Kpel
Kpg2 23.Tg5 g3 24.Th5 Tf4, щоб шахом відкинути короля.
25.Кре2 Те4+ 26.Kpd3 Kpf3 27.Thl g2 28.Th3+ Kpg4
29.ТИ8 Tf4 30.Kpe2 T:f5. Погано грати 30...gl0 через
31.Tg8+. Тепер же білі здалися.
132. Ласкер — 133. Бернштейн —
Левенфіш Форгач
Москва, 1925 Кобург, 1904
Хід білих Хід білих
Наступна позиція (діагр. 132) здається абсолютно
безнадійною для білих. Проте активна позиція короля та
асиметричне розташування пішаків давали білим змогу ут
ворити підтриманого королем прохідного пішака й здобути
достатню для нічиєї контргру (цього не можна було б
досягти, коли б білий пішак стояв на вертикалі «g» замість «Ь»).
Слід було грати 1.Ї5! ef. Після l...gf 2.h5 пішак «Ь» надто
небезпечний. 2.е6 fe 3.Kp:g6 Kpb5 4.Tal f4. У варіанті
4...а4 5.Ь5 аЗ б.Ьб Kpb4 7.h7 Та8 8.Kpg7Kpb3 9.И8Ф Т:Ь8
Ю.Кр:Ь8 а2 програє ll.Tfl (здавалося б, туру слід
тримати навпроти далі просунутого прохідного пішака,
але в цьому випадку це не так) через 11...е5! 12.Kpg7 е4
ІЗ.Крїб еЗ 14.Kp:f5 е2 15.Те1 (інакше 15...КрЬ2) 15...КрсЗ
16.Кре4 Kpd2 з виграшем. Справа в тому, що пішак «е»
небезпечніший для білих, оскільки король чорних може
зді04

йснити ефективну підтримку пішаків «а»та «е», а пішаків «а»
та «ї»—ні. Тому слід грати 11.Tell f4. Нічого не дає
11...КрЬ2 12.Те2+ КрЬЗ ІЗ.Теї або U...e5 12.Kpg7 е4
13.Kpf6, і немае ходу 13...е3 (ось де виявляється сила
продовження ll.Tel), а на 13 f4 білі мають 14.Кр«б з
нічиєю. 12.Kpg7 f3 ІЗ.Крїв !2 14.ТИ. Нічия, бо король
чорних не може стати на другу горизонталь: 14...КрсЗ 15.Кр:
еб Kpd3 (загрожує 16...Кре2) 16.Tall, і немае 16...Кре2
через 17.Т:а2+, а на 16...КрсЗ білі мають 17.ТШ б.1іб е5.
Або 5...f3 6.Tfl а4 7.T:f3 аЗ 8.Tfl а2 9.Та1 Крс4 Ю.Ьб
КрЬЗ 11.Ь7 Та8 12.Tell Білі рятуються, бо нічого не дає
12...КрЬ2 13.Те2+ КрЬЗ 14.те1. б.Теї Крс4. До нічиєї
веде продовження 6...а4 7.Т:е5+Крс6 8.Те4 аЗ 9.Tif4 а2
10.Tfl. 7.Т:е5 Kpd3 8.И6 f3 9.h7 T:h7 10.Kp:h7 f2 ll.Tf5
КреЗ 12.ТЇ8. Треба відкинути короля або примусити його
блокувати пішака. Можна було грати і 12.Те5+ Kpf4
ІЗ.Тев а4 14.ТЇ8+. 12...а4 13.Те8+ Kpf3 14.Tf8+ Kpg2
15.Tg8+ КрЬЗ 16.ТЇ8. Нічия. У партії білі також
здійснили прорив, але на хід пізніше. Втрата темпу стала
вирішальною. Було зіграно І.Крїб? КрЬ5 2.Таї а4 3.f5 ef 4.е6
fe 5.Kp:g6 f4 (вигравало й 5...а4) 6.h5 f3 7.h6 e5 8.Tel
(8.h7 T:h7 9.Kp:h7 e4 lO.Tfl аЗ ll.Kpg6 a2 12.Kpf5 e3
13.Kpe4 e2 з виграшем) 8...аЗ 9.Т:е5+ Крс4 ІО.Теї а2
11.h7Ta8I 12.Kpg7f2 ІЗ.Таї КрЬЗ 14.ТП аІФ Іб.ТіаІ
Т:а1 16.И8Ф Tgl + . Білі здалися.
У позиції, зображеній на діагр. 133, чорні зуміли
захистити слабкі пункти на шостій горизонталі. І білим знайти
шлях до перемоги, незважаючи на явну позиційну
перевагу, нелегко. У партії було зіграно І.Теї, щоб перевести
rvpy на вертикаль «а». 1...ТГ81 2.g5 (2.Таї Кре7+ 3.Kpg6
Т>4 4.Та7+ Kpf8 5.Та8+ Кре7 6.Kp:g7 T:g4+ 7.Кр : h6
Kpf6 з нічиєю) 2...Kpg8+ 3.Kpg4 hg 4.Kp:g5 Tf21 5.Te6
Tc2 6.T:d6 T:c4, і нічия. А тим часом білі могли досягти
перемоги, створивши новий напрямок атаки: розкривши
гру на королівському фланзі, після чого у білої тури
з’являється багато простору для маневру, тоді як чорна тура
вмушена захищати пішака d6 і не встигає відбити всі
вагрози. I.g5! hg 2.Kp:g5 Td7 3.h6 gh+ 4.T:h6 Kpg7
8.Tg6+ Kpf7 e.KpfS Ta7! Єдиний, проте недостатній контр-
шанс. Але погано було й 6...Td8 7.Th6! (загрожує 8.Th74)
7...Kpg7 8.Tf6l Td7 9.Креб Td8 10.Tf7+ Kpg8 ll.Td7
з виграшем білих. 7.Th6 Kpg7. Або 7...Ta4 8.Th7 + KpgS
9.Tc7 T:c4 10.Креб Te4+ H.Kp:d6 c4 12.Kpc6 сЗ 13.(15
c2 14.Kpd7 Te2 15.Kpd8. У цьому варіанті білі виграють
вавдяки активності короля, тоді як чорний король не бере.
У5

по суті, ніякої участі в грі. 8.T:d6 Та4 9.Td7+ Kpf8
10.Kpe6 T:c411.Td8+ Kpg712.d6, і за пішака чорні будуть
змушені віддати туру.
Коли ж усі пішаки розташовані на одному фланзі і
жодна із сторін не має серйозної позиційної переваги, то партія
при правильній грі має закінчитися внічию. Зайвий пішак
також, як правило, не приносить перемоги. Розглянемо
приклад, що є ілюстрацію грамотного захисту {діагр.134).
Шанси білих пов’язані з просуванням пішаків задля
утворення прохідного пішака та стиснення позиції чорних.
Але при правильному
захисті наступ призведе
лише до подальших
пішакових розмінів. Позиція
носить нічийний характер,
але від чорних
вимагається деяка точність. 1...Н5!
Важливий для захисту хід.
Тепер білі зможуть зіграти
g4 лише з розміном
пішаків, а зменшення
матеріалу полегшує захист. 2.Тс2
Kpg7 3.Kpg2 Tb5 4.Kpf3
Kpf6 5.Н4. Білі заздалегідь
відводять пішака з h2 на
випадок можливої атаки
чорної тури. Як
зазначалося раніше, 5.h3ig4 вело
лише до подальших
розмінів і полегшувало чорним захист. 5...ТЇ5+ 6.Kpg2 Та5
7.Kph3 Та4 8.Td2 Кре5 9.ТЬ2 Kpf6 10.ТЬ5 Та2 ll.Kpg2
Та4 12.Kpf3 ТаЗ 13.Kpf4 Та2 14.f3 Те2 15.е4. Зробивши
серію вичікувальних ходів, білі вдаються до просування
пішака «е». Це цілком логічний план, оскільки на
вертикалі «е» немає чорного пішака. Проте чорним вдається
забезпечити достатню контргру, атакуючи турою
пішака g3. Цією атакою чорні або сковують білого короля
захистом пішака g3, або ж примушують білих погодитися
на розмін пішаків після g4. 15...Tel 16.ТЬ6+ Kpg7 17.Та6
Tbl 18.Тсб Tgl. Саме цим ходом і здійснюється атака, про
яку йшлося в коментарях після п’ятнадцятого ходу білих.
19.Тс2 Kpf6 20.Та2 Kpg7. Зайнявши турою активну
позицію, чорні можуть спокійно робити вичікувальні ходи
королем. 21.Те2 Kpf6 22.ТеЗ Kpg7 23.е5 Kpf8 24.g4. Іншого
шляху посилення позиції не видно. 24...hg 25.fg Kpg7
134. Петросян— Керес
Москва, 1951
Хід чорних
96

26.Kpg5Tfl 27.Te4 Tf328.h5gh29.gh. Білі, нарешті,
створили прохідного пішака «Ь», але забезпечити його підтримку
не можуть. Чорні встигають розміняти пішака 17 на пішака
е5 і досягають нічиєї, переводячи короля до білого пішака
«h».29...f6+ 30.Kpg4 Tfl 31.h6+. Остання пастка. Погане
для білих було б негайне 31. еб через 31..J5+ звтратоютури.
31...Kpg6! Чорні обминають пастку. Не можна було грати
31...Кр:Ьб через 32.еб! (а от з включенням ходів 31.h6+
Kp:h6 продовження 31.еб на користь білих) 32...f5+
ЗЗ.КрЬЗІ (33.Kpg3? fe 34.е7 Tgl + і Tg8 з виграшем чорних)
33...fe 34.е7 з виграшем, оскільки пішака «е»не затримати.
Після ж 31...Kpg6 білі не можуть жертвувати туру у
варіанті 31.еб f5+, бо пішака «е» наздожене чорний король.
Через де вони змушені погодитися на розмін пішаків,
що призводить до нічийної позиції. Тому в партії
суперники й погодилися на нічию.
VI. 	БАГАТОПІШАКОВІ ЛЕГКОФІГУРНІ
ЗАКІНЧЕННЯ (КРІМ ЗАКІНЧЕНЬ
З РІЗНОКОЛІРНИМИ СЛОНАМИ)
1. 	РЕАЛІЗАЦІЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ПЕРЕВАГИ
Для реалізації зайвого пішака в легкофігурних
закінченнях, як правило, успішно застосовується типовий план:
створення прохідного пішака після попереднього
максимального посилення позиції фігур з метою скувати дії
короля слабкішої сторони. Це дасть змогу королю сильнішої
сторони провести успішну атаку пішаків суперника.
Розглянемо приклад (діагр. 135).
l.Kpfl. Спочатку білі активізують короля. Він вирушає
на с4, звідки зможе загрожувати як проривом до пішаків
королівського флангу, так і підтримкою прохідного пішака,
що може бути утворений внаслідок пішакової переваги
білих на ферзевому фланзі. l...Kpf8 2.Кре2 Кре8 3.Kpd3
Kpd7 4.Крс4 Креб 5.СсЗ g6 6.Ь4. Посиливши позицію фігур,
білі переходять до створення прохідного пішака. 6...СЬ6
7.f3 Сс7 8.а4 Cb6 9.Cd4 Сс7. Чорні не можуть щось
протиставити плану білих. Зрозуміло, пішакове закінчення
програшне для чорних. 10.b5+ ab+ ll.ab+ КрЬ7. Чорні
змушені блокувати прохідного пішака королем. Лише слоном
його не затримати (або ж доведеться віддати слона):
ll...Kpd7 12.b6 Cg3 13.Kpd5 Cf4 14.Се5 СеЗ 15.Ь7 Са7
97

135. Ю. Авербах, 1954 136. Німцович —
За Р. Файном, 1941 Яновський
Карлсбад, 1907
Хід білих Хід білих
16.Ь8Ф з виграшем. l2.Kpd5 СЬ8 ІЗ.Ьб СЬ2 14.Се5.
Жертвуючи прохідного пішака,' білі прориваються королем до
пішаків. 14...Cgl 15.Kpd6 Кр:Ь6 16.Кре7 Крс5 17.Kp:f7
Kpd5 18.Cg7 h5 19.Kp:g6 з виграшем.
У наступній позиції (діагр. 136) білі вже мають
прохідного пішака, проте він надійно блокований конем. Король
чорних поки що надійно захищає королівський фланг.
Тому спочатку білі створюють загрозу підтримати пішака «Ь»
королем і цим змушують чорного короля залишити королів»
ський фланг. l.Kpf3 Кре7 2.КреЗ f6 3.Kpd4 Kpd6 4.Cdl.
На великій діагоналі (а8—hi) слон зможе водночас
атакувати пішаків королівського флангу чорних і підтримувати
власного пішака «Ь». 4...КЬ6 5.Cf3 Кс8 6.h4. Білі планують
атаку королівського флангу, тому пішака корисно
просунути вперед. 6...Ке7. Чорні беруть під контроль поле f5,
але допускають просування прохідного пішака. Проте і)
6...КЬ6 програвало після 7.h5. Цей хід послаблює поле f5,
через яке білий король загрожуватиме проривом на
королівський фланг. Далі можливе, наприклад, 7...gh (або 7...g5
8.fg fg 9.Кре4 Креб 10.Cg4+ Kpf6 ll.Kpd4 Ka4 12.Cdl
KbB ІЗ.Крсб Kd7+ 14.Kpd6 Kb6 15.Крсб Кс4 Іб.Ьб з
виграшем) 8.C:h5 Кс8 9.Cf3 КЬб Ю.Кре4 Креб ll.Cdll ЇБ-Ь
(загрожувало 12.СЬЗ+ і 13.Kpf5) 12.Kpd4 Kpd6 ІЗ.СсЗ
Креб 14.Крс5 з виграшем. 7.Се4 g5 8.fg fg 9. hghg 10.b6 g4
11.b7 Kpc7 12.Креб g3 13.Kpf4 Kg8 14.Kp:g3 Kf615.Cf3Kd7
!B.Kpf4 Kpd6 17.Kpf5 Kpe7 18.Cc6 Kb8 19.СЬ5. Чорні здалися.
УЙ

Вважається, що в коневих закінченнях реалізація
зайвого пішака майже така ж проста, як і у пішакових (діагр.
137).
137. Ю. Авербах, 1955 138. Файн —
Решевський *
Земмерінг-Баден, 1937
Хід білих Хід білих
1 - Kpfl - Перед утворенням прохідного пішака слід
активізувати фігури. 1...Кре7 2.Кре2 Kpd6 3.Kpd3 Крс5
4.Кс2 Kd5 5.g3 а5 б.ЬЗ f5 7.аЗ g6 8.b4+ ab 9.ab+ Kpd6.
Чорним не вдалося перешкодити утворенню прохідного
пішака, бо пішакове закінчення після 9...К:Ь4+ 10.К:
Ь4 Kp:b4 ll.Kpd4 КрЬЗ 12.f4 для них програшне.
10.Kpd4 Кс7 11.f4 КЬ5+ 12.Крс4 Кс7 ІЗ.КеЗ. Можна грати
й 13.Ь5, але після 13...К:Ь5 14.Кр:Ь5 Kpd5 чорні дістають
деякі шанси загострити гру. Активізація коня (ІЗ.КеЗ)
надійніша. 13...Креб 14.Kpd4 Kpd6 15.Кс4+ Креб. Або
15...Креб 1б.Ке5 Kpd6 17.КЇ7+ Кре7 18.Kg5!
(спричиняючи послаблення пішакового розташування) 18...И6
19.Kf3 Kpf6 (19...Kpd6 20.Kh4) 20.Kpc5 Кеб+ 21.Kpd6
g5 22.b5 з виграшем. 16.Kpe5 Kpb5 17.КеЗ Каб (17...Кр:
Ь4 18.Kd5+) 18.Kpf6. Можна грати й 18.Kd5 з
наступним нападом на пішаків королівського флангу конем.
18...К:Ь4 19.Kpg7 Кеб 20.Kp:h7 Ке7 21.Kpg7 Креб 22.Kpf6
Kpd7 23.Кс4 і 24.Ке5 з виграшем.
Відзначимо, що в відкритій позиції слон може боротися
з віддаленим прохідним пішаком (при співвідношенні кінь
проти слона) успішніше від коня, але й у цьому випадку
слабкішій стороні доводиться вести нелегкий захист (діагр. 138).
99

Далекобійний слон водночас стримує прохідного пішака
й атакує пішака f2. Та все ж у білих є змога поступово
посилювати позицію. 1.КЬ4. Самотужки кінь не адатний
забезпечити достатню підтримку пішака в боротьбі s коро*
лем і слоном. Білий король скутий захистом пішака і2
(розмін же пішаків «е» та Ф може полегшити захист чорних).
Тому білі переводять коня ближче до свого табору, де він
зможе атакувати чорних пішаків, якщо король чорних
віддалиться від них, і вахищати власного пішака f2. 1 ...Kpf7
2.Kd5 Cd4 3.Kpfl Кр«в 4.Ke3 Cc5 5.Kpe2 h5. Чорні
намагаються поліпшити позицію пішаків. На вичікувальне
5...Креб було можливе 6.Кс2 Kpd6 7.Ь4 Cf8 8.Ь5 Сс5 (або
8...Креб 9.КреЗ Кр:Ьб Ю.Кр:е4 Креб 11.Креб Kpd7
12.Kpf6 Кре8 ІЗ.КеЗ. Після невідпорного Kg4 в чорного
слона не вистачатиме полів на діагоналі f8 — йб і внаслідок
цугцвангу білий король прорветься до пішаків) 9.КеЗ+
Kpd4 10.h4 СЬб ll.Kg4 Крс4 12.Kf6 Kp:b5 13.K:h7 Cd8
14.g3 Kpc4 15.Kf8 g6 16.h5 з виграшем (варіант P. Файна).
6.Kc2 g5 7.b4 Cd6 8.g3 Креб 9.b5 Ссб Ю.КеЗ Kpd4 ll.Kf5+
Креб. 11...Крс4 веде до програшу після 12.Kg7 Kp:b5
13.K:h5 Крс4 14.Kf6 Kpd4 16.f3 ef+ 16.Kp:f3 Ce7 17.Kg8
Cd8 18.Kh6 Cf6 19.Kpg4 Kpd6 20.Kf7 (P. Файн). l2.Kg7
Ii4 13.g4 Cb6 14.Kf5 Ссб 15-КеЗ Kpd4 16.f3. Останній хід
рекомендує Ю. Авербах. В партії було 16.Kf5+, що після
16...Крс4 (певно, надійніше 16...Креб) 17.Kh6 Кр:Ь5
18.Kf7 Крс4 19.K:g5 Kpd6 20.f3 ef+ 21.K:f3 Kpe4!
(непередбачений білими маневр, вони розраховували, певно,
легко виграти після природного 21...Се7 22.КреЗ! а
наступним Kpf4, g5 і виграшем пішака «Ь») 22.K:h4 Kpf4 23.Kf5
СЬб несподівано призвело до нічиєї, оскільки, незважаючи
на матеріальну перевагу, білі не можуть посилити позицію.
Наприклад: 24.Kpd3 (білі намагаються підійти до пішаків
королем згори. Нічого не дає 24.Kpfl Kpf3I 25.g5 Cd8 26.g6
Cf6 27.g7 C:g7 28.K:g7 Kpg3 з нічиєю) 24...Cd8 25.Kpd4
Cf6+ 26.Kpd5 Ch8 27.Kpd6 Ce6+ 28.Kpe6 Cal 29.Kpe7
Cb2 30.Kpf7 Kpg5l Чорні не пропускають білого короля.
Нічия. 1в...СЬв 17.Kfl ef+ 18.Kp:f3 Kpd3f Але не 18...Крс4
19.Кре4 Кр:Ьб 20.Kpf6 Cd8 21.Kd2 і 22.Kf3 з виграшем.
Сам по собі затриманий слоном пішак особливої небезпеки
не становить. Важливо не допустити активізацію білих
фігур. 19.КИ2.3 наміром зіграти 20.Kpg2 і 21.Kf3. 19...Cd8!
Цей хід заздалегідь захищає пішака g5. 20.Kpg2 Крс4
21.Kpf3. 21.Kf3 Кр:Ьб з нічиєю. 21...Kpd3! 22.Kfl СЬб!,
не допускаючи 23.Ke3. Нічия.
Реалізація зайвого пішака може виявитись неможливою
100

1 тоді, коли слабкіша сторона спроможна водночас надійно
затримати прохідного пішака й гарантувати безпеку своїх
пішаків (діагр. 139).
1...16! Повчальний момент. Чорні розташовують пішаків
на чорних полях, щоб мати змогу захищати підступи до них
білопольний слоном. Білі не можуть ані забезпечити
ефективну підтримку пішака «е» (поле розташування блокуючого
чорного короля недосяжне для білого слона, а змога ходити
слоном гарантує чорних від цугцвангу), ані прорватись
королем до пішаків королівського флангу. 2.Крс5 Cd7
3.Cg8 h6 4.Kpd5'Ca4 5.Kpd4 Cd7 6.Cc4 Ca4. Чорні спокійно
дотримуються вичікувальної тактики. 7.Cd3 Се8 8.h4 g5
з нічиєю.
А от у позиціях з подібною пішаковою структурою, але
з кіньми замість слонів, сильніша сторона має реальні
шанси на виграш, тому що кінь спроможний відкинути блокуючі
фігури (діагр. 140). 1.е4. План білих полягаєв утворенні
прохідного пішака по вертикалі «е». Цей пішак, підтриманий
королем і конем, дає вирішальну перевагу. Чорним важко
щось протиставити цьому плану. 1...Ке7 2.КМ! Розмінявши
пару пішаків ходом g6, чорні могли б дещо полегшити собі
захист. Але білі перешкоджають цьому, поліпшуючи
водночас позицію коня. 2... Кеб 3.Kg6 Креб 4.f4 Kd4 5.Kpf2
Kpf7 6.КИ4! Після 6.КреЗ Кс2+ 7.Kpd3 Kel+ 8.Kpd4
Kf3+ 9.Kpd5 чорні мали б відповідь 9...КИ2, атакуючи
139. Штальберг— Файн
Кемері, 1937
140. Портіш — Івков
Сараєво, 1962
Хід чорних
Хід білих
101

пішака g4. А тепер поле !3 під контролем. До того ж білі
готують переведення коня на f5, звідки він зможе
ефективніше підтримувати прохідного пішака, що незабаром буде
утворений. 6...Кс2 7.Кре2 Креб 8.Kpd2 КЬ4. Зовсім погане для
чорних 8...Kd4 9.КЇ5 Kf3+ Ю.КреЗ Kh2 ll.K:g7+ Kpf7
12.Kf5 K:g4+ 13.Kpf3 Kh2+ 14.Kpg2 Kg4 15.Kpg3, і кінь
втрачається. 9.КрсЗ Ка2+ 10.Kpd4 Kcl 11.Kf5 Kpf7
12.e5! Активізувавши свої фігури, білі утворюють
прохідного пішака. 12...fe 13.fe Ке2+ 14.Kpd5 КсЗ+ 15.Kpd6
Ке4+ 16.Kpd7! На Іб.Крсб чорні мали відповідь 16...Креб!
17.K:g7+ Кр:е5 18.Kf5 Kpf6 19.K:h6 Kf2 20.Kpd6Kpg5
21.КЇ7+ Kpf6 з нічиєю, але не 16...Kg5 (16...g6 17.Kd6+)
17.Kpd7 або 16...Kpf8 17.e6. 16...Kc5+ 17.Kpc6. Тепер
не можна грати 17...Ке4 через 18.Kd6+, тому чорний кінь
змушений залишити білого короля в спокої. 17...Кеб
18.Kpd6 Kf4 19.Ке7! Коли прохідний пішак скував дії
чорних фігур, саме час знову перевести коня на g6. Крім
того, білі запобігають ходу g6 з розміном пари пішаків,
який був на користь чорних, бо після нього для досягнення
нічиєї чорним було б досить обміняти коня й пішака на двох
білих пішаків. 19...Кеб 20.Kg6 Kg5 21.Kpd7. Типовий
цугцванг. Кінь не має жодного ходу, що залишав би під
контролем поле еб. А грати 21...Кеб не можна через
22.Kh8+. Тому чорні змушені пропустити білого пішака
далі. 21...Ке4 22.е6+ Kpg8 23.е7 Kf6+ 24.Kpd8 Kpf7
25.Ке5+. Чорні здалися. Після 25..Креб 26.Kd7! пішак «е»
проходить у ферзі.
2. 	РЕАЛІЗАЦІЯ ПОЗИЦІЙНОЇ ПЕРЕВАГИ
Спочатку розглянемо боротьбу коня із слоном. У
відкритій позиції слон, як правило, сильніший від коня.
Якщо вдається налагодити взаємодію слона з активним
королем, то ця перевага може виявитись вирішальною
(діагр. 141).
Після 1.Сс8 несподівано чорні через кілька ходів
потрапляють у цугцванг, оскільки король змушений захищати
поле d6, а кінь — пішака Ь7 (якщо зіграти Ь6, то замість
пішака Ь7 кінь буде змушений захищати послаблене ходом Ь6
поле сб від вторгнення білого короля). Білі мають більшу
кількість ходів пішаками. Отже, чорні змушені будуть
пропустити короля в свій табір. Слід звернути увагу на
типовий механізм взаємодії слона й короля: король
загрожує вторгненням, а слон сковує дії короля й коня
суперника, ставлячи їх у цугцванг. Тут сильніша сторона вико-
102

141. Навчальне закінчення
142. Чеховер — Ласкер
Москва, 1935
Хід білих Хід чорних
ристовує згадувану раніше ваду коня; після кожного свого
ходу він контролює зовсім інші поля.
Ось як може розвиватися далі гра в наведеній позиції:
1...Ь6. Нічого кращого немає. 2.Ь4. Білі планують виграш
пішака на ферзевому фланзі, тому доцільно просувати
пішаки, щоб мати змогу утворити прохідного якнайшвидше.
2..Л6. Чорні намічають маневр Kf7 —d6. З.а4 Kf7. Погано
грати З...Кре8 через 4.Kpd6. 4.Креб Kd6 5.Cg4! Білі
переводять слона на діагональ hi —а8, де він зможе ефективно
підтримувати майбутнього прохідного пішака. 5...Ке4
6.Cf3. Білі можуть дозволити собі здійснювати намічений
план, не звертаючи увагу на тимчасову втрату пішака.
6...K:f2 7.Kpb7 Kd3. Або 7...Kpd6 (погане 7...а5 8.Ь5 з
наступним Кр:Ь6 і Кр.*а5) 8.Кр:а7 Крс7 9.Ь5І Kd3 10.а5
з виграшем білих. 8.Кр:а7 К:Ь4 9.Кр:Ь6. Бачимо ще одну
ваду коня: на краю шахівниці його маневреність відчутно
падає, і тому йому дуже важко боротися з прохідним
пішаком на туровій вертикалі. До того ж, дії коня в цій позиції
обмежує далекобійний слон. 9...Kpd6. Або 9...Kpd8 Ю.а5
Крс8 П.КрЬб Ка2 12.а6 КсЗ+ ІЗ.КрЬб Ка4+ 14.Кра5
і 15.а7. Ю.а5 g5 И.КрЬ5 Ка2 12.а6 КсЗ+ 13.Кра5 Крс7
14.а7 з виграшем.
Розглянемо ще один подібний приклад, де королю при
підтримці слона вдається прорив (діагр. 142). 1.Kpfl Ь5!
Точний хід, ідея якого виявиться пізніше. 2.Kpel СЬ2 З.а4
ba 4.Ьа. Після вимушеного розміну пішаків послабилось
103

поле с4 —ось у чому полягала ідея ходу 1...Ь5. 4...Креб!
Чорні не встигали відразу виграти пішака «а»: 4...КрЬб
5.Kpd2 Кра5 6.Крс2 Се5 7.f4 Cd6 8.Kpb3. 6.Kpd2 Крс5
6.КсЗ. Не рятує й 6.Крс2 Cd4 7.f3 (після 7.K:d4 Кр:ь4
8.f3 Крс4 чорні легко перемагають у пішаковому
закінченні) 7...Крс4!, і чорні виграють пішака «а». Наприклад:
8.Кс1 Се5 9.h3 Kpb4. 6...Kpb4 7.КЬ5 а5 8.Kd6 Кр:а4
9.Крс2. Погано грати й 9.K:f7 через 9...КрЬЗ 10.Kd8 ?.4
11.К:еб аЗ 12.Кс5+ Крс4 з виграшем. 9...Се5 10.K:F7
C:h2 11.Kd8 еб 12.Ксб Cgl ІЗЛЗ Сс5 14.КЬ8 КрЬ5. Чорний
король готується вирушити до білих пішаків
королівського флангу. Білий же скований чорним пішаком «а».
Тому наступними ходами білі намагаються дістати якусь
контргру на королівському фланзі. 15.g4 Се7 16.g5 fg 17.Kd7
Cd6 18.Kf6 Kpc4. Білі здалися, бо після 19.K:h7 Се7 кінь
потрапляє в пастку й гине.
У позиціях закритого типу кінь може виявитися
сильнішим від слона, особливо коли пішаки сторони, що має
слона, розташовані на полях його кольору. В таких випадках
пішаки не тільки обмежують рухливість слона, а й
залишають без захисту поля, недоступні слону (діагр. 143).
143. Авербах— Ліліенталь 144. Смислов — Керес
Москва, 1949 Москва, 1951
Хід білих Хід чорних
1.g5! Білі послабляють поле еб. l...fg. Чорні намагаються
хоча б зменшити кількість матеріалу. На l...f6 можливе
2.Kf3 Се8 З.Кеб Kpd8 4.Kpf3 Кре7 б.КреЗ Креб 6.Крсі4
Кре7 7.Kd3 Креб 8.КЬ4! а5 9.Kd3 Cd7 Ю.а4 Се8 11.Ь4 (стає
зрозумілою ідея ходу КЬ4 —викликати аб, щоб дістати
104

змогу утворити прохідного пішака) 11.. .ab 12.К:Ь4, і пішак
«а» приносить білим перемогу (варіант Ю. Авербаха).
2.fg Сс8. Чорні поля повністю підвладні білим. Чорні
пішаки, блоковані на білих полях, не можуть захистити
чорні поля й самі є зручними об’єктами атаки. Слон не може
захистити підступи до них. 3.Kpf4. Тут партію було
відкладено. Чорні здалися без догравання. Далі було можливе
З...а5. Або 3...Cd7 4.Кре5 Cg4 (4...Kpd8 5.Kpf6 Се8 б.Креб
Крс7 7.Кре7 Cd7 8.Kpf7 з виграшем пішака «g»). 5.Kpf6
Ch5 6.Кре7 Cg4 7.Ь4 (цугцванг) 7...Cd7 8.Kpf7. 3...а5дещо
впертіше, але також не рятує. 4.Кре5 Cg4. Як ми вже
бачили, на е8 слон надто пасивний. 5.Kpf6 Ch5 6.Кре7 із
загрозою відкинути чорного короля після 7.Ке6+ 6...Cg4 7.аЗ!
Чорний слон змушений контролювати поля еб і Ь5 (для
захисту пішака g6 на випадок атаки королем). Король чорних
скутий захистом поля d6. Чорні потрапляють у цугцванг.
Отже, сторона, що має слона, може потрапити в цугцванг,
якщо слону доводиться водночас контролювати поля на
різних діагоналях (значно рідше слону не вистачає полів
на одній діагоналі). 7...Cdl 8.Ке6+ Крс8 (або 8...КрЬ7
9.Kpd6 C:b3 10.Kd8+) 9.Kpd6 С:ЬЗ 10.Кр:с6 Сс4
11.Kpd6. Позиція чорних безнадійна, оскільки король
пасивний, а пішаки затримані на білих полях, тобто фігури
чорних, ніскільки не взаємодіють. 11...СЬ5 12.сб. Білих
не цікавить пішак. 12...Kpb8 13.с7+ Крс8 14.КЇ4 d4 15.K:g6
Cd7 16.Ке7+ Kpb7 17.Kp:d7 з виграшем.
У слонових закінченнях також, як правило, невигідно
розташовувати пішаків на полях кольору слона. Це
зумовлено вже згаданими причинами — пішаки обмежують
рухливість власного слона, та не контролюють поля,
недоступні слону. До того ж, коли слони одноколірні, затримані
на полях кольору слона пішаки можуть стати зручним
об’єктом атаки для ворожого слона. У наступному прикладі
саме ці фактори зумовлюють очевидну перевагу чорних
(діагр. 144).
Затримані на білих полях пішаки ферзевого флангу
білих можуть бути атаковані слоном. Пішакове
розташування білих у центрі також дещо послаблене — нєможлиео
захистити поле е4 пішаком. Коли розміняти пішака еЗ, то
послабиться й поле d4. Крім того, чорним вдається раніше
активізувати короля. Все це дає змогу намітити досить
чіткий план боротьби за перемогу, на який білим важко
чимось відповісти. Спочатку треба, загрожуючи атакою
пішаків ферзевого флангу, примусити слона білих зайняти
пасивну позицію. Потім, активізувавши короля, розкрити
105

гру в центрі й на королівському фланзі з метою іце більше
активізувати короля. Через те, що слон білих буде змушений
контролювати надто коротку діагональ, білі потраплять
у цугцванг і будуть змушені допустити вирішальний
прорив чорного короля.
Простежимо, як чітко й цілеспрямовано здійснили
чорні цей план у партії: 1...СЬ1! —чорні послаблюють пішака
ЬЗ, який буде об’єктом атаки. 2.аЗ а5! Повчальний момент.
Перш, ніж атакувати слабких пішаків, треба позбавити
їх рухливості. Інакше всі маневри, спрямовані на атаку,
будуть марною витратою дорогоцінного часу, коли,
наприклад, слабкий пішак, розташований на якомусь полі,
може врятуватися, зробивши хід. Коли б чорні відразу
зіграли 2...Сс2, то білі мали б відповідь З.Ь4. Після З.Ь4
у білих, щоправда, також залишався б слабкий затриманий
пішак с4, але різниця полягає у тому, що білі могли б
захистити його слоном, зайнявши досить довгу діагональ,
наприклад, а2 —g8.
У відповідь на 2...а5, щоб захиститися від загрози З...Сс2,
білі були змушені зіграти 3.Cdl, після чого їхній слон не
має ходів (зрозуміло, таких, які не ведуть до втрати пішака
ЬЗ). 3...Kpg6. Тепер в атаку вирушає король. 4.Kpg2. Значно
впертіший опір могли чинити білі після 4.g4 Kpf7 5.h4l,
намагаючись поліпшити пішакове розташування на
королівському фланзі (позбутися слабкого пішака h3), хоч і це,
певно, не врятувало б. 4...Kpf5 5.Kpf3 Кре5 6.а4. Білі
намагаються запобігти плану з Cd3 та а4, хоча зовсім не
зрозуміло, чи становить цей план серйозну небезпеку.
Заслуговувало на увагу 6.h4.6...g67.Kpe2 Cf5. Можна було й відразу
грати 7..лб. Але в слонових закінченнях вигідно
затримувати ворожого пішака на полі кольору слона. Тепер неможна
грати 8.И4, бо пішакове закінчення після 8...Cg4+ 9.КреІ
C:dl 10.Kp:dl Кре4 легко виграється чорними: 11.hg hg
(добре й ll...fg 12.Кре2 h5 також з виграшем) 12.Кре2 g4
(цугцванг) 13.Kpf2 Kpd3 (13.Kpd2 Kpf3) з виграшем. 8.g4
Cbl 9.Kpf3 f5 10.gf. Після 10.Kpf2 f4 ll.Kpf3 fe 12.Kp:e3
Ce4 білі в цугцванзі. Крім того, загрожує ще й 13..Cg2.
Але й після lO.gf необхідність захисту пішака h3 сковує
білого короля. А спроба розміняти пішаків ходом h4 дає
чорним віддаленого прохідного пішака і тому не полегшує
становища білих. 10...Kp:f5 11.Kpf2 Се4. Ідеальна позиція
для слона. 12.Kpg3 Kpg6 13.Kpf2. Після 13.h4 h5 14.Kph3
Cd3 15.Kpg3 Cf5 білі потрапляють у цугцванг і змушені
грати 16.hg Kp:g5, але тут віддалений прохідний пішак
«Ь» сковує їх короля, і це приносить чорним перемогу.
Наше

приклад: 17.Kph2 Ь4. Тепер білий король не у.сже підійти
до пішака, а чорний дістає повну свободу дій. 18.Kpg2
Kpf6 19.Kph2 Креб 20.Kpg2 Cbl (20...Kpe4 21.Cc2+)
21.КрЬЗ Kpe4, і чорний король проривається до пішаків
ферзевого флангу. 13...h5 14.Kpg3 h4+ 15.Kpf2 Cf5
16.Kpg2 Kpf6. Фігури білих скуті захистом слабких
пішаків, і активність чорного короля забезпечує перемогу.
17.КрИ2 Креб! Після 18.Kpg2 Креббілі потрапляють у
цугцванг (ось у чому полягала ідея ходу 17...Креб. Коли б у
позиції після 18...Креб був хід чорних, то на Cg6 білі б
мали Kpf2, анаСеб —Cf3, продовжуючи чинити опір) і
змушені пропустити чорного короля: 19.Kph2 Cbl 20.Kpg2
(пізно) 20...Кре4 21.Kpf2 Kpd3 22.Kpf3 Kpd2 23.Ce2 Kpel
(черговий цугцванг) 24.е4 С:е4+ 25.Кр:е4 Кр:е2 26.Kpf5
Kpf3 27.Kp:g5 ^Kpg3 з виграшем. Тому після 17...Креб!
білі здалися.
У позиції, зображеній на діагр. 145, перевагу, цього
разу білих, зумовлює краще пішакове розташування.
145. Сергєєв — Гершман* 146. Ройзман — Слива
Київ, 1986 Краків, 1958
Хід білих Хід чорних
Найдошкульнішою слабкістю в таборі чорних е пішан
аб. Проте й інші пішаки чорних можуть стати об’єктами
атаки. Але поки що чорні фігури захищають підступи до
пішаків. Чи вдасться білим скористатися зі своєї переваги?
l.Kph4. Наступ на королівському фланзі нічого не дає, і
білий король вирушає в центр, звідки він буде загрожувати
атакою пішака Ь4 та проривом до пішака Ьб (за
маршрутом е4 — f5 — g6). l...Kpf8 2.Kpg3 Кре7 3.Kpf2 Cb5 4.КреЗ
і»

Kpd6 5.Kpe4 Kpc7 б.Себ Kpd6 7.Kpf5 Кре7 8.Cd5! Тим
часом загрожувало 8...Cd3x. 8...Cd3+ 9.Се4 Се2. Пішакове
закінчення після 9...С:е4+ Ю.Кр:е4 Креб 1 l.f5-fl (але не
ll.Kpd4 f5!) програшне для чорних внаслідок послаблення
їх пішакового розташування. Наприлад: ll...Kpd6 12.Kpd4
ЬЗ 13.Крс4 Крсб 14.Kpb4 Kpd5 15.Кр:ЬЗ Кре4 Іб.КрсЗ
Kpf4 17.Ь4 Kp:g4 18.Ь5 з виграшем білих. 10.Kpg6 C:g4
11. 	Cd3! Дуже сильний і несподіваний хід. Після
природного 11.Кр:Ь6 Се2! чорні зберігали всі шанси на нічию.
А тепер слон чорних змушений захищати пішака аб з полів
Ь7 і с8, і білий король дістає змогу захопити поле с4,
атакуючи пішака Ь4. 11...Сс8. Il...h5 12.С:аб Cf3 13.Сс8
Kpd8 14.СИЗ Кре7 15.а6 завдяки більш активній позиції
короля також на користь білих. 12.Кр:Ь6. Пішак g4 був
об’єктом атаки для чорного слона. Чорні згодні були
обміняти свого слабкого пішака аб на пішака g4 (коли білий
король розташований в центрі). А от обмін його на пішака
h6 явно на користь білих. До того ж, і чорний слон зайняв
пасивну позицію. Чорні фігури, скуті захистом пішаків
(слон — пішака аб, король — пішака f6), не встигають
перешкодити білому королю атакувати пішака Ь4. 12...Kpf7
13.Сс4+ Kpf8 14.Kpg6 Кре7 15.Cd3! Цугцванг, внаслідок
якого чорні змушені пропустити короля на f5. 15...СЬ7
16. 	Kpf5 Kpf7 17.Се2 Кре7 18.Сс4! Ще один цугцванг. Тепер
білий король захоплює поле е4. 18...Сс8+ 19.Кре4 Kpd6
20.Kpd4 Cb7 21.Cd3 Сс8 22.Крс4. Можна було спочатку
зіграти 22.Се4, не допускаючи Kpd5 (22...ЬЗ 23.Kd5,
22...Себ 23.СЬ7). 22...ЬЗ 23.Kp:b3 Kpd5 24.КрсЗ Крс5. Не
рятує й 24...СЬ7 через 25.Cfl Сс8 (25...Кре4 26.Cg2-f-)
26.Cg2+. 25.Сс4 СЬ7 26.b4+Kpd6 27.Kpd4 Сс8, і зараз
найпростіше виграє 28.Ь5 (в партії білі виграли після
переведення короля на королівський фланг), наприклад: 28...ab
29.С:Ь5 СЬ7 ЗО.аб Са8 31.Cd3 Крс7 32.Се4 С:е4 ЗЗ.Кр:е4
КрЬб 34.Kpf5.
Розглянемо приклад використання віддаленого
прохідного пішака (діагр. 146). І.СеЗ? Дуже невдалий хід, після
якого чорні, утворюючи віддаленого прохідного пішака,
легко досягають виграшного становища. Можливо, білі
десь прорахувались. Слід було грати 1.Сс71,
перешкоджаючи ходу а5 і водночас загрожуючи просуванням пішака
«d». Після вимушеного l...Kpf8 (погано грати 1...СсЗ 2.d6
Се5 3.f4 Cf6 4.d7) 2.Са5І (перешкоджаючи СсЗ й а5) 2...Кре7
З.СЬ4+ Kpd7 4.Kpg2 білі зберігали деякі шанси на нічию,
хоч і в цій позиції перспективи чорних значно кращі.
Наприклад: 4...Се5 5.Kpf2 Cd6 б.СсЗ g6 7.КреЗ Сс7 8.Kpd4
108

Cb6+ 9.Креб аб Ю.Крїб Kpd6 (10..,а4 ll.ba ba 12.СЬ4І)
ll.Kp:f7 а4 12.ba ba 13.СЬ2 Kp:d5 14.Kpg8 Крс4І Чорні
встигають витіснити білого слона. 15.Кр:Ь7 КрЬЗ Іб.Себ
(або Іб.СсІ Cd4 17.Kp:g6 СЬ2, і пішак «а» проходить у
ферзі) 16...аЗ 17.Kp.g6 Саб 18.Ї4 СсЗ 19.С:сЗ Кр:сЗ 20.f5 а2
21.Ї6 аІФ 22.Ї7 ФаЗ! 23.Kpg7 Фе7 24.h4 Kpd4 25.Kpg8 Феб
а виграшем чорних. 1...а5 2.Сс5 f5! Після 3.d6 а4 4.ba Ьа
5.d7 Cf6 білі не можуть грати б.СЬб аЗ 7.d8®+ C:d8 8.0
d8 через 8...а2 й тому пішак «d» стає здобиччю чорного
короля. Водночас чорний прохідний пішак розташований
далеко від білого короля. В цьому також перевага
віддаленого прохідного пішака. 3.Kpg2 а4 4.ba Ьа Б.СаЗ. Якщо
5.Kpf2, то 5...Cb2 6.d6 (загрожувало 6...аЗ) 6...Kpf7 7.d7
Cf6I, і пішак «d» втрачається. 5...Kpf7 6.Kpf2 Cf6 7.КреЗ
Ce7 8.d6. Погане й 8.Сс1 аЗ 9.Kpd3 а2 Ю.СЬ2 Cf6. 8...СЇ6!,
але не 8...СЇ8? 9.d71 з виграшем білих. 9.Kpf4 Креб 10.d7
Се7 11.Н4 Kp:d7 з виграшем чорних.
Розглянемо приклади реалізації позиційної переваги
в коневих закінченнях.
Кінь не є далекобійною фігурою, погано бореться
з віддаленими прохідними пішаками. Маючи пасивного коня,
можна легко потрапити в цугцванг. Тому вважається, що
коневі закінчення подібні до пішакових. Хоч кінь дещо
ускладнює гру: він має змогу шахувати короля та атакувати
пішаків. І в пішакових закінченнях, і в коневих, віддалений
прохідний пішак може забезпечити вирішальну перевагу
(діагр. 147).
147. Ласкер — Німцович 148. Каспаров — Хюбнер
Цюріх, 1934 Гамбург, 1985
Хід чорних Хід білих
109

1...Ь6! Точний хід. Чорні збираються відкинути білого
короля з активної позиції на d4 після Ь5 (відбираючи поле
с4) і Кс6+. Але в разі негайного I...b5 2.Kf4 Ксб+З.КрсЗ
Крс5 білі мають змогу ходом 4.Кеб+ відкинути чорного
короля. Нічого не дає чорним 4...Kpd6 5.Kf4 Кре5 6.Kg6+
і 7.K:h4. Тому чорні намагаються зіграти Кс6+ і Креб,
коли білий кінь стоїть на h3. 2.Kf4 Ь5! Віддалений
прохідний пішак сковує дії недалекобійних короля і коня —
ось чому білі потрапляють у цугцванг. З.КИЗ. Не рятує
й З.КрсЗ Kg6! (З...Крс5 4.Ке6+) 4.Kh3 (4.K:g6 ЬЗ б.е5+
Крс7 б.еб h2 7.е7 Kpd7) 4...Крс5 5.Kpd3 Ь4 6.аЬ+ Кр:Ь4
7.Крс2 Крс4 8.Kpbl Kpd4 0.Кра2 Кр:е4 Ю.КраЗ Kf4
ll.Kg5+ Kpf5 12.Kf3 h3 13.Kp:a4 Kpg4 14.Kh2+ Kpg3
15.Kfl+ Kpf2 16.Kh2 Kpg2 17.Kg4 Kd6 18.b4 Kpg3, і чорні
забезпечують проведення пішака. З...Кс6+ 4.КреЗ Крс5
5.Kpd3 Ь4. Щоб прорватися королем у табір білих, чорні
змушені погодитися на зменшення кількості матеріалу,
проте їхня перевага залишається достатньою для виграшу
6.аЬ+. Загрожував хід б...Кеб+, відкидаючи короля.
6...Кр:Ь4 7.Крс2 Kd4+ 8.Kpbl. Погане й 8.Kpd3 Кеб
9.КреЗ КрЬЗ 10.КЇ4 Кр:Ь2! 11.К:е6 аЗ—білі
неспроможні перешкодити проведенню пішака «а» у ферзі. 8...Кеб
9.Кра2. Білі залишають короля на ферзевому фланзі. Проте
чорні дістають змогу забезпечити проведення пішака «И»
у ферзі, прориваючись королем до коня. 9...Крс4 Ю.КраЗ
Kpd4 И.Кр:а4 Кр:е4. Чорний пішак небезпечніший.
Білим для порятунку не вистачає лише одного темпу: 12.Ь4
Kpf3 13.Ь5 Kpg2. Білі здалися, оскільки після 14.Kg5
(14.b6 Kp:h3 15.b7 Кс5+) 14...K:g5 15.Ь6 Кеб Іб.КрЬб
(16.Ь7 Кс5+) 16...Kd8 чорні встигають затримати пішака.
У наступній позиції (діагр. 148) білі захопили більший
простір, що робить їх фігури маневренішими. До того ж,
у таборі чорних послаблені білі поля. Все це зумовлює
значну перевагу білих. Але виграти не так просто. Чорні
встигають захистити пункт f5 конем, а король вчасно
перешкоджає вторгненню білого короля на ферзевому фланзі. Та все-
таки, майстерно комбінуючи загрози на двох флангах,
білі досягають вирішальної переваги. Ось як розвивались
події в партії: І.КсЗ. Білі переводять коня на еЗ, звідки він
буде загрожувати стрибком на їб, одночасно атакуючи
пішаків d6 і Ьб. Та чорні встигають відбити цю загрозу,
переводячи коня на g7. 1...Кс7 2.Kdl Ке8 З.КеЗ Kg7 4.Кре2.
Після 4.Kf5+ K:f5 5.ef обидві сторони змушені були б
стерегти захищених прохідннх пішаків, і жодна сторона не
змогла б посилити позицію. Тому білі вирушають королем
110

на ферзевий фланг, залишаючи загрозу Kf5 про запас.
4...Kpd7 5.Kpd3 Крс7. Чорні збираються захищати
ферзевий фланг королем. 6.Крс2 Крс8. Чорний король не може
надто віддалятись від вертикалі «ї», бо повинен мати змогу
затримати прохідного пішака білих, який може утворитися
після розміну коней на f5. 7.Ь4! Тонкий хід, що забезпечує
перемогу. Цим ходом білі завойовують поле а5 (після
розміну пішаків, розташованих на вертикалі «Ь») для короля.
Маневреність білого короля зростає, і йому вдається за
допомогою цугцвангу відтіснити менш рухливого чорного
короля. 7...Крс7. Після 7... cb 8.КрЬЗ КрЬ7 9.Кр:Ь4
Крс7 10.Kpb5 Kpb7 ll.Kf5 К:і5 12.ef Крс7(12...е4 13.Kpb4
веде до втрати пішака «е») 13.f6 Kpd7 14.Кр:Ьб е4 15.с5!
(дається взнаки відсутність пішака с5) 15...еЗ (15...dc 16.f7
Кре7 17.d6+ Kp:f7 18.d7 Kpe7 19.Kpc7 з виграшем)
1 б.сб—(— Кре8 17.с7 Kpd7 18.КрЬ7 білі також виграють.
8. 	КрЬЗ КрЬ7 9.Кра4 КрЬ8 10.bc Ьс. Пішакове закінчення
після 10...dc ll.Kf5 K:f5 12.ef легко виграється білими:
12...Крс7 ІЗ.КрЬЗ Kpd7 Н.КрсЗ е4 (або 14...Kpd6 15.Kpd3
Кре7 1б.Кре4 Kpd6 17.f6 Kpd7 18.Кр:е5 з виграшем білих)
15.Kpd2 Kpd6 (загрожувало КреЗ і Кр:е4) Іб.їб
(цугцванг) 16...Kpd7 17.КреЗ Kpd6 18.Кр:е4 з виграшем.
П.Кра5! Ось де бачимо ідею ходу 7.Ь4. Після розміну
пішаків білий король одержав поле а5, а чорний не може
зайняти відповідне поле а7, бо надто віддаляється від
вертикалі «f»: 11...Кра7 12.Kf5 K:f5 13.gf g4. І хоча чорні
також встигають провести ферзя, закінчення виграшне для
білих (внаслідок активної позиції короля): 14.Ї6 g3 15.Ї7
g2 16.f80 glO 17.Фе7+ Kpa8 18.КрЬ6 ФЬ1+ 19.Крс6
з перемогою. Тому після П.Кра.5 чорні потрапляють у
цугцванг і змушені допустити подальший наступ білого
короля. 11...КрЬ7 12.КрЬ5 Крс7 ІЗ.Краб Крс8 14.КрЬ6
Kpd7 15.КрЬ7 Ке8. Після 15...Кре7 Іб.Крсб чорні знову
в цугцванзі й зазнають матеріальних втрат. 16.Kf5 Kf6
17.K:h6 К:е4 18.Kf5. Намагаючись нейтралізувати
активність короля, чорні були змушені допустити утворення
віддаленого прохідного пішака «И». Перевага білих
трансформувалась, тобто набула іншої форми. 18...КЇ6 19.И6 е4.
Загрожував маневр Kg3—е4. 20.КрЬб. Король вирушає на
боротьбу з пішаком «е». 20...КИ7 21.КрЬ5. На негайне
21.Kg3 чорні мають відповідь 21...еЗ. Але білі спочатку
переводять короля до пішака «е» (наприклад, на е2), після
чого виникає загроза Kg3:e4. Вигравши пішака, можна
буде знову вирушити королем на ферзевий фланг, після
чого чорні опиняться в цугцванзі. У цій позиції (після
111

21.КрЬ5) король чорних скутий захистом пішака d6, кінь
бореться з пішаком «Ь» і чорні не мають абсолютно ніякої
контргри проти плану білих. Тому чорні здалися.
VII. 	РІЗНОКОЛІРНІ слони
1. 	РЕАЛІЗАЦІЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ПЕРЕВАГИ
ПРИ РОЗРІЗНЕНИХ ПРОХІДНИХ ПІШАКАХ
У закінченнях з різноколірними слонами можна надійно
затримати прохідного пішака (або навіть декілька пішаків),
взявши під контроль поле на його шляху, яке недоступне
слону суперника. Можна також захистити пішаків від
атаки короля одним слоном, розташувавши їх на полях
кольору слона. Тому такі переваги, як наявність віддаленого
прохідного пішака, активність короля, зайвий пішак (або
інколи навіть і кілька), що, як правило, забезпечують
перемогу в інших закінченнях, дуже часто самі по собі будуть
недостатніми для перемоги в закінченнях з різноколірними
слонами. Розглянемо характерний приклад (діагр. 149).
139. Ю. Авербах, 1954 150. Навчальне закінчення
Хід білих
l.Kpfl. Спочатку білі активізують короля, збираючись
згодом утворити прохідного пішака на ферзевому фланзі.
1...Крї8 2.Кре2 Кре8 3.Kpd3 Себ 4.ЬЗ Kpd7 5.СЬ4 g6.
Загрожувало 6.Cf8 з виграшем пішака. б.КрсЗ Креб 7.а4 КрЬб
8.СЇ8 h5 9.Ь4 Cd5 10.g3 Себ, з’ясовується, білі фігури не
можуть взяти під достатній контроль поле Ь5 і забезпечити
112

утворення прохідного пішака. Але ж чорний король
віддалений від пішаків королівського флангу... Може, білим
вдасться досягти виграшу, перекинувши власного короля на
королівський фланг? ll.Kpd4 СЬЗ. Вигідно примусити білих
зіграти а5, щоб захопити пункт Ь5. 12.а5+ КрЬ5 13.Кре5
Себ 14.Kpf6 Креб 15.Kpg5. Білий король не може виграти
пішаків без підтримки слона. А слон, на жаль, не того
кольору... 15...КрЬ5 16.И4 Креб 17.f3 Cd5! Точний хід.
Білі загрожували утворенням прохідного пішака по
вертикалі «Ь» після g4. Цей пішак, підтриманий королем, міг
би принести їм перемогу. Наприклад: 17...КрЬ5? 18.g4
hg 19.fg СЬЗ 20.Kpf6 Кра4 21.h5 gh 22.gh Kpb5 23.h6 Cc2
24.Kp:f7 з наступним Kpg7 і h7. 18.Kpf4. Після 18.f4 Ce6!
білі пішаки не можуть наступати. Але в разі 18.Kpf4 білий
король скутий захистом пішака f3 і чорні на продовження
g4 просто не реагують. 18...Kpb5 19.g4 Креб 20.gh gh
21.Kpg3 КрЬ5. Білі не можуть посилити позицію. Нічия.
Абсолютно нічийна й наступна позиція (діагр.150), де
білі мають зайвого віддаленого прохідного пішака. Отже,
перевага, що забезпечується наявністю одного зайвого
пішака, нехай навіть прохідного, найчастіше недостатня для
виграшу закінчення з різноколірними слонами.
Щоб одержати шанси на виграш, потрібно мати ще
одного прохідного пішака. Розглянемо приклад (діагр. 151).
151. К. Сальвіолі, 1877 152. К. Сальвіолі, 1877
Хід білих Хід білих
І.СЇЗ. Слон захищає пішака сб, а король вирушає на
підтримку пішака «Ь. З’ясовується, чорний король не може
стримувати водночас обох пішаків. Після l...Kpd8 2.Креб
5 7-245
113

Cb4 3.f6 Са5 4.f7 Cb4 5.Kpf6 СсЗ+ 6.Kpg6 СЬ4 7.Kpg7 чорні
змушені віддати за пішака «f» слона.
А ось коли б пішаків розділяла лише одна вертикаль
(діагр. 152), то чорні досягали б нічиєї, оскільки король
Зміг би водночас стримувати обох пішаків: І.Креб СЬ4
2.Се4 Kpd8 3.Kpf7 СаЗ 4.е6 СЬ4. Білі не можуть посилити
позицію. Нічия.
Розглянемо повчальне закінчення (діагр. 153).
153. Котов— 154. Тайманов —
Ботвинник * Мекінг
Москва, 1955 Пальма-де-Мальорка, 1970
Хід чорних Хід чорних
Здається, перед нами типова нічийна позиція —білий
король надійно стримує прохідного пішака ЬЗ, а власні
пішаки перебувають під захистом слона. Та чорні
знаходять змогу утворити ще одного прохідного пішака по
вертикалі «h», що забезпечує перемогу: l...g5! Мета цього
ходу — перекрити діагональ d8 — h4, після чого слон не
вможе захистити пішака Ь4. Слід звернути увагу на те, що
прохідний пішак «g», який не має підтримки з боку білих
фігур, не становить для чорних ніякої небезпеки, бо
легко стримується далекобійним слоном. 2.fg. Відразу
програє 2.hg h4 3.f5 (без цього пожертвування не взяти під
контроль поле h2) 3...C:f5 4.Кр:ЬЗ h3 5.Cd6Kp:e3, і один
з чорних пішаків неминуче проходить у ферзі. 2...d4+!
А за допомогою цієї жертви чорні захищають пішака ЬЗ.
Другий прохідний пішак білих також не становитиме для
них ніякої небезпеки. 3.ed. Програє й 3.C:d4 Kpg3 4.g6
(4.Kpd2 Kp:h4 5.Kpe2 Kp:g5 веде до позиції, аналогічної
114

тій, що виникла в партії) 4...Kp:h4 5.Kpd2 КрЬЗ (5...Kpg3
6.Се5+ Kpg2 7.Cf6, не допускаючи h4) 6.Cf6 h4 7.Kpe2 Kpg2
з наступним просуванням пішака «h». 3...Kpg3! Але не
3...Kpg4? 4.d5 C:d5 5.Cf2 з нічиєю. 4.СаЗ. Якщо з пішаком
«Ь» боротиметься слон, то слона доведеться за нього віддати.
Тому білі намагаються перекинути короля для боротьби
з пішаком «h», а пішака «Ь» стримувати слоном. 4...Кр:Ь4
5.Kpd3 Kp:g5 6.Кре4 h4 7.Kpf3. Після 7.d5 C:d5+
8.Kp:d5 h3 слон неспроможний затримати обох пішаків.
7...Cd5+! Чорні відкидають короля. Білі здалися. Далі
було можливе 8.Kpf2 Kpg4 9.Kpgl (9.Ccl h3 lO.Kpgl Kpg3
і h2) 9...Kpf3 10.Kph2 Ce6 ll.d5 Cd7! (ll...C:d5 12.Kph3
з нічиєю). Далекобійний слон може захистити власного
пішака «Ь» і стримати пішака «d». А за пішака «Ь» білим
доведеться віддати слона.
Цей же план (утворення двох розрізнених прохідних
пішаків) може бути ефективно застосований для
реалізації матеріальної переваги —двох зайвих пішаків (діагр.
154). I...h51 Цим ходом чорні розмінюють пішака g4, який
контролює поле f5 (його збирається зайняти чорний король),
та знешкоджують принагідну контргру, пов’язану з
переведенням слона на f8, 2.gh Cf3 3.h6. Білі розривають
пішаковий ланцюг чорних, але це не може істотно вплинути на
хід партії. 3...gh 4.Kpg3 Cdl 5.f4. При пасивному захисті
чорні посилювали позицію шляхом е5, Креб з подальшим
просуванням пішаків «е» та «f». 5...Kpg6 6.Kpf2 Kpf5
7.КреЗ h5. Вигідний хід. Маючи стійку перевагу, чорні не
поспішають, намагаючись максимально посилити позицію.
Після негайного 7...е5 8.fe fe 9.Cd2 Креб Ю.СЬ4 Kpd5
(10...h5!) 11.h5 C:h5 12.СЇ8 білі розмінювали пішаків на
вертикалі «Ь> і полегшували собі захист. 8.СЬ2 Са4 9.СсЗ
е5. З’являється перший прохідний пішак. Поки що він]
надійно блокований, але ж чорні мають змогу утворити ще
одного. lO.fe fe 11.СЬ4 креб 12.СІ8 Kpd5 13.Cg7 Cdl 14.Cf6
e4 15.Cg5 Cf3. Після того, як прохідний пішак «е» став під
захист слона, чорний король може вирушити на ферзевий
фланг, де підтримає наступ пішаків. Білі вперто
захищаються, але не можуть нічого протиставити чіткій грі
суперника. 16.Kpd2 Крс4. Звичайно, не можна допустити
17.КрсЗ. 17.СЇ4 КрЬЗ 18.СЬ8. На 18.Cd6 чорні просто
просували б пішаки на ферзевому фланзі, утворюючи ще
одного прохідного. 18...Кр:аЗ 19. С:а7 Ь5 20.Сс5+ КрЬЗ
21.Cf8 Ь4 22.Сс7 Cg4. В разі негайного 22...еЗ+ (з метою
відвернення білого короля від поля сЗ) 23.Kp:e3 слон на (З
потрапляв під удар. 23.Сс5 Cf5! Після 23...Крс4 (немає
5*
115

рації грати 23...КраЗ, бо пішак буде зв’язаний) 24.Се7 ЬЗ
25.Cf6 КрЬ4 26.СЬ2І білі не пропускали б чорного короля
на підтримку пішака «Ь». Але після 23...Cfo! вони
потрапляють у цугцванг. На ходи королем виграє КреЗ і ЬЗ,
на ходи слоном по діагоналі а7 —gl —Кра2 і ЬЗ, а коли
слон робить хід по діагоналі аЗ — f8, то чорні жертвують
пішака ходом еЗ+, відвертаючи білого короля. Ми знову
стикаємося з тією ситуацією, коли сторона, що має слона,
потрапляє в цугцванг, якщо слону доводиться
контролювати поля на різних діагоналях.
Слід відзначити, що при відсутності пішаків на
вертикалі «Ь» позиція була б нічийною (на відміну від зовні
подібної позиції на діагр. 148). Пожертвування пішака «е» задля
відвертання короля білих вже не має сили, а через те, що
пішак «Ь» розташований близько до краю шахівниці,
чорному королю не вистачає простору, щоб забезпечити його
підтримку обхідним маневром.
Ось як закінчилася партія: 24.Cf8 еЗ+ 25.Крс1. Після
25.Кр:еЗ КреЗ 26.Cg7+ Крс2 чорні вигравали за пішака
«Ь» слона. 25...е2 26.Kpd2 Cg4! Треба бути уважним до
кінця партії. В разі негайного 26...ЄІФ+ 27.Кр:е1 КреЗ
28.Kpdl ЬЗ 29.Cg7+ білі робили б нічию. 27.Се7 е1Ф+
28. 	Кр:е1 КреЗ. А тепер білий король не має поля dl,
а на 29.Cf6-f чорні відповідають 29...Крс2, і за пішака «Ь»
доведеться віддати слона. Тому білі здалися.
Коли слон слабкішої сторони нездатний забезпечити
захист пішаків, то активність короля може виявитися
достатньою для перемоги й при одному зайвому пішаку
(діагр. 155).
l...Cd6. Білий король скутий пішаком «h», а слон
нездатний забезпечити захист пішаків ферзевого флангу,
і чорні збираються атакувати їх королем. Проте, перш
ніж приступити до здійснення цього плану, чорні
поліпшують становище своїх фігур. Вони переводять слона на с5
і водночас перешкоджають руху білих пішаків. 2.Сс2
Кре5 3.Cd3 а5! Пішак «а» е вірогідним кандидатом у
прохідні пішаки. Тому хід З...а5 вигідний. 4.Kpg2 Сс5 5.6:2
f4 6.Cg6. Не краще й 6.а4 Kpd4 7.Cdl Kpd3. 6...Kpd4
7.Cf5 КреЗ 8.Cc8 Kpb2. Білі здалися. Після 9.С:Ь7 (або
9.a4 Кр:ЬЗ Ю.С:Ь7 Кр:а4 11.С:с6+ КрЬЗ й а4 з
виграшем) 9...Кр:а2 10.С:сб Кр:ЬЗ пішак «а» забезпечуе
перемогу.
Розглянемо ще один, складніший приклад — напад
короля на пішаків, яких елон не може надійно захистити
(діагр. 156).
116

155. Ейве — Файн
Амстердам, 1938
156. Німцович— Тарраш *
Карлсбад, 1928
Хід чорних Хід білих
l.Kph2. Природно, білі збираються атакувати королем
пішаків королівського флангу чорних. 1...С4? Помилка.
Після цього ходу слон не зможе забезпечити захист пішаків.
А от атакуючи пішака g2 після 1...СЬ5! 2. Kpg3 (або 2.g4
fg 3.hg Се2 4.Kpg3 Cf3 5.Kpf4 Креб 6.g5 Kpb7 7.Kpe5 Креб
8.Kpf6 Ch5 9.Kpg7 Cg6) 2...Cfl, чорні могли не допустити
активізації білого короля у вигідній для білих ситуації.
У варіанті 3.h4 h5 4.Kpf4 C:g2 5.Kp:f5 чорний слон
забезпечував би захист пішаків е4 та {5, а король
нейтралізував би пішакову більшість білих на ферзевому фланзі.
Тому виникала б нічийна позиція. 2.Kpg3 Крс8 3.Kpf4
Kpd7 4.СЬ4 Креб 5.СсЗ. Важливо відібрати в чорного
короля поля на діагоналі al —h8. 5...Cd7. Чорні збираються
слоном захищати пішака f5 і стримувати пішакову
більшість білих на ферзевому фланзі, а королем захищати
пішака Н7. При цьому чорний король буде змушений зайняти
надто пасивну позицію. Проте захистити розірваний
пішаковий ланцюг самотужки чорний слон (якщо король
боровся б проти пішакової більшості) не зміг би: 5...Cg6 6.Kpg5
Kpd5 7.g3 (вигідний хід; на всякий випадок білі беруть під
контроль поле f4 і відводять пішака звідти, де його міг би
атакувати слон) 7...b5 8.h4 Крс5. 9.аЗ! (Найпростіше
продовження. В разі 9.ЬЗ Ь4 чорні могли вчинити впертіший
опір) 9...Kpd5 Ю.ЬЗ Крс5 11.СЬ4+ Креб (не давало
достатньої контргри й 11...Kpd4 12.а4 Ьа 13.Ьа еЗ I4.fe+ Кр:еЗ
15.а5 Kpf3 16.Cd6 Кре4 17.а6 Се8 18.а7 Ссб 19.КрЬб з
ви117

грашем) 12.а4 cb ІЗ.еЬ СІ7 (або 13...Ьа 14.Ьа КрЬб 15.аб+
КрЬ5 Іб.СсЗ Краб 17.Ь5 Се8 18.Kp:f5 С:Ь5 19.Кр:е4,
і розрізнені прохідні пішаки забезпечують білим перемогу)
14.Kp:f5 С:ЬЗ Іб.абі Тепер, утворюючи ще одного
прохідного пішака на королівському фланзі, білі легко
перемагають. Наприклад! 15...Kpd5 (спроба дістати контргру)
16.g4 Крс4 17.Се7 Ь4 18.а6 Са4 І9.а7 Ссб 20.g5 ЬЗ 2Ш8
з наступним Ьб і g6. 6.g3 Ь5 7.Kpg5 Kpf7. Вимушений хід
Загрожувало 8.КрЬб з виграшем пішака «Ь». 8.И4!,
знешкоджуючи можливий хід [4. 8...Сс8 9.Kph6 Kpg8 Ю.ЬЗ
cb ll.cb Cd7 12.Се5! Тепер після ходу слоном по діагоналі
а4 —е8 пішак f5 залишиться без захисту. Завдяки цьому
білі виграють вирішальний гемгі для переведення короля
на ферзевий фланг: 12...Се8 13.Kpg5 Cd7 (чорні не встигли
зіграти 13...Kpf7) 14.Kpf6 Kpf8 15.Cd6+ Kpg8 (1б...Кре8
16.ICpg7 h5 17.Kpg6) 16.Kpe7 Cc8 (17...Cc6 18.Kpe6!,
виграючи ще одного пішака) 17.з4 Ьа 18.Ьа, і за пішака «а»
чорним доведеться віддати слона. А на хід слоном по
діагоналі с8 —ЬЗ білі грають а4, утворюючи прохідного пішака.
Через кілька ходів чорним все одно доведеться залишити
пішака f5 без захисту, й білі виграють цілком аналогічно
розглянутому вище варіанту: 12...Сс8 13.а4 ba 14.ba Cd7
15.а5 Сс8 16.034 (цугцванг!) 16...Са6 17.Kpg5 Сс8 (17...Cd3
18.Kp:f5 еЗ+ 19.Креб е2 20.СсЗ) І8.Крі6 Крі8 19.Сс5+
Kpg8 20.Кре7. Тому після 12.Себ! чорні потрапляють у
цугцванг і програють. У партії після 12.Се51 вони здалися.
2. 	РЕАЛІЗАЦІЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ПЕРЕВАГИ
ПРИ ЗВ’ЯЗАНИХ ПРОХІДНИХ ПІШАКАХ
Наявність зв’язаних прохідних пішаків не завжди
гарантує виграш у закінченнях з різноколірними- слонами.
Якщо стороні, що захищається, вдається взяти під надійний
контроль поля на шляху пішаків (в той момент, коли пішаки
розташовані по діагоналі на полях кольору власного
слона), го вони можуть і не бути особливо небезпечним.
Розглянемо найпростіший приклад (діагр. 157).
Білі пішаки розташовані на полях кольору власного
слона, а чорним фігурам вдалося взяти під надійний
контроль поля сб і d5 на шляху пішаків. Білий король без
підтримки слона не може ні забезпечити їх рух, ні створити
реальну загрозу пішаку g4. А слон білих неспроможний
допомогти королю, бо основні події розгортаються на
недоступних для нього білих полях. Тому позиція нічийна.
Ось як далі може скластися гра: l...Cg2 2.Kpd2 Cf3 З.КреЗ
118

157. Навчальне закінчення
158. Теоретичне закінчення
Хід чорних Хід чорних
Cg2 4.Kpf4 Cf3 5.Kpg5 Kpd5, і білим не вдається посилити
позицію. Отже, зв’язаних прохідних пішаків слід
просувати так, щоб при діагональному розташуванні вони
опинялися на полях, колір яких протилежний кольору слона,
що їх підтримує. Коли пішаки й слон розташовані на полях
протилежного кольору, вони гармонійно взаємодіють:
пішаки контролюють поля того кольору, що й поля, на яких
вони розташовані, а слон — клітини протилежного кольо-
РУ-
Повернемось до діагр. 157. Припустимо, що останній
хід білих був 1.с5. Він помилковий. Повернемо пішака
с5 на с4 (білі: КрсЗ, Cgl, пп. с4, d4, g3; чорні: Крсб, Cf3,
п. g4). А ось тепер, правильно просуваючи пішаків, білі
легко виграють: l.d5+. Пішаки й слон розташовуються на
полях протилежного кольору. 1... Kpd6. Поле с5 вже не
контролюється пішаком, але воно під обстрілом слона й
недоступне для чорного короля. 2. Kpd4 Kpd7 З.с5 Cg2
4.СеЗ Cf3 5.с6+ Kpd6 6.Cf4+ Kpe7 7. Крсб Kpd8 8.d6 Cg2
9.Cg5+ Kpe8 10.d7+ і ll.d84> з виграшем.
У наведеному вище прикладі пожертвування слона за
двох пішаків ходом l...C:d5 вело до програшу внаслідок
наявності пішаків на вертикалі «g». А ось коли на
шахівниці залишаються лише зв’язані пішаки (крім слонів і
королів), то таке пожертвування забезпечує нічию (діагр.
158).
Загрожує 2.еб+ з подальшим просуванням -пішаків.
Цю загрозу можна відбити ходами 1...СЬЗ або l...Cd7. Який
же шлях обрати? Якщо 1...СЬЗ, то білі, перевівши короля
11У

на d6, все одно зуміють забезпечити еб: 2.Крс5 Са2 3.Kpd6
СЬЗ 4.еб+ Кре8 5.f6 і f7 з виграшем. Правильним же
продовженням є l...Cd7!, бо чорний слон не тільки
перешкоджатиме ходу еб, а й атакуватиме пішака f5, сковуюючи
дії білого короля. Якщо білі зіграють f6, щоб вивільнити
короля, то пішаки будуть надійно затримані чорними
фігурами. Але й коли король скутий захистом пішака f5,
посилити позицію не можна. Отже,— нічия. Ось
орієнтовний варіант: 2.Кре4 Сс8! Чорні ходять слоном по полях
с8 і d7. 3.Kpf4 Cd7 4.СЇ2 Сс8 5.е6+ С:е6 з нічиєю.
Розглянемо цікавий приклад (діагр. 159). На перший
погляд, позиція чорних здається безнадійною: просуваючи
прохідних пішаків, не допускаючи їх блокади, білі нібито
мають легко виграти. Але, вивчивши позицію уважніше,
можна помітити, що коли чорним вдасться віддати слона
за прохідних пішаків, вони досягнуть нічиєї, бо білі не
зможуть забезпечити проведення пішака «Ь» у ферзі за
допомогою білопольного слона. Та чорний король ще не на
шляху пішаків. Чи встигне він? У партії було зіграно
1.а4 Крс7 2.b4 Kpb8 З.а5 Кра7 4.Крс4 Cg3 5.b5 Cf2 (до
нічиєї вело 5...Сс7) 6.Се2 СеЗ 7.КрЬЗ (на 7.Kpd5 з
загрозою Креб і Ь6 чорні мають 7...Cd2l 8.b6-J- КрЬ7 з нічиєю)
7...Cd2 (простіше 7...Cf2) 8.Ь6+ КрЬ7 9.Кра4 Креб
Ю.СЬ5+ Крс5. Нічия. Після 11.Ь7 Cf4 12.аб КрЬб білі
пішаки надійно затримані. І все-таки, як довів швейцарський
шахіст Фонтана, виграш у білих був. Треба було грати
1.Ь4!, намагаючись якомога швидше зайняти пішаком поле
Ь6 та не допускаючи жертвування слона за двох пішаків.
Після Ь6 білі не давали змоги чорному королю зайняти
важливе поле а7, а самі встигали окупувати королем поле
аб, після чого просування пішака «а» забезпечувало
перемогу. Чорні не могли перешкодити здійсненню цього
плану: 1...Крс7 2.Кра5 КрЬ8 З.Ь5 СаЗ, намагаючись блокувати
пішака «а». 4.Ь6 Крс8 5.Краб Kpb8 6.Cg2! Чорні
потрапляють у цугцванг і змушені відмовитися від блокади пішака
«а»: 6...Сс5. Або 6...Крс8 7.Кра7 Ссб 8.а4 і а5. 7.а4 Cd4
8.а5 Сс5 9.КрЬ5 СеЗ ІО.аб. Від а7 і а8Ф немає захисту.
Досі ми розглядали лише приклади, де зв’язані
прохідні пішаки вже були на шахівниці. А як же їх
утворювати? Для цього, зрозуміло, треба мати пішакову більшість
на якійсь ділянці шахівниці. Іноді заради їх утворення
можна навіть піти на матеріальні жертви (діагр. 160).
I.g4 hg 2.Kp:g4. Принциповий момент. Можливо, 2.fg
з наступним утворенням ще одного прохідного пішака по
вертикалі «h» також вело до виграшу білих завдяки двом
120

159. Вальтер — Фішер 160. Смислов — Штечн
Цюріх. 1959 Москва, 1969
Хід білих Хід білих
розрізненим прохідним пішакам та змозі короля вторгнутися
на ферзевий фланг по чорних полях. Але білі обирають
надійніший план використання матеріальної переваги,
пов’язаний зі створенням зв’язаних прохідних пішаків. Вони
збираються зіграти h5, відвертаючи пішака g6, після чого
пішаки «е» і «f» стануть зв’язаними прохідними. 2...Cdl.
На перший погляд здається, що чорні перешкоджають
ходу Ь5, контратакуючи пішака f3. Проте через кілька
ходів білі все-таки проводять Ь5, не зупиняючись перед
втратою пішака (але «Ь», а не «f»I): 3.Kpf4 Kpf7 4.Cd4 Kpf8
5.КреЗ. Король звільняє шлях пішаку «f». 5...Kpf7 6.Се5
Креб 7.Cg3 Kpf6 8.Cf4. На негайне 8.h5 чорні грають 8...g5,
не допускаючи утворення зв’язаних прохідних пішаків.
Щоправда, й тоді після 9.h6l Kpg6 10.Ї4 gf-f (10...Kp:h6
11.f5) ll.C:f4 білі зберігають всі шанси на перемогу.
8...Креб. На 8...СЬЗ найпростіше 9.Cg5+ Креб Ю.Ь5.
9.h5! gh 10.Cg3! Слон звільняє дорогу пішакові «Ь і
водночас стримує пішака «Ь». Після 10.Cg3, незважаючи на
матеріальну рівновагу, чорні здалися: вони неспроможні
ані підтримати пішака «И», ані використати пішакову
перевагу на ферзевому фланзі. А ось за зв’язаних прохідних
пішаків білих їм доведеться віддати слона, і тоді опір
марний. Ось як могла б розвиватись далі гра: 10...Kpf6 11Л4
Kpg6 12.Ch4! На негайне 12Л5+ е 12...Kpg5. 12...Cg4
13Л5+ Kpf7 (або 13...C:f5 14ef+ Kp:f5 15.Kpd4 Kpg4
16.Ce7 h4 17.Kpc5 h3 18.Cd6 і КрЬб з виграшем). 14.Kpf4
121

Cdl 15.e5 СЬЗ 16.е6+ С:е6 (слона все-таки доводиться
віддавати) 17.fe+ Кр:е6 18.Кре4 Kpd6 19.Kpd4 Kpd7
20. Крсб Крс8 21.Kpb6 Kpb8 22.Cf2 Крс8 23.Cg3, і внаслідок
цугцвангу чорні програють.
3. 	РЕАЛІЗАЦІЯ ПОЗИЦІЙНОЇ ПЕРЕВАГИ
Можливості захисту в закінченнях з різноколірними
слонами набагато більші, ніж в закінченнях інших типів.
І ті види позиційної переваги (активний король, віддалений
прохідний пішак тощо), які часто забезпечують виграш
у закінченнях, при різноколірних слонах, як правило,
недостатні для перемоги. Проте позиційна перевага може дати
реальні практичні шанси на виграш, бо в разі гіршого
розташування фігур складніше знаходити задовільні
продовження. До того ж, різноколірні слони можуть приспати
пильність одного з партнерів (діагр. 161).
161. Фукс — Холмов 162. Кураїца — Карпов *
Дрезден, 1956 Скоп’є, 1976
Хід чорних Хід чорних
Позиційна перевага чорних очевидна: активніший король,
е перспектива утворення віддаленого прохідного пішака на
ферзевому фланзі. Але слон білих може самотужки
забезпечити захист пішаків від атаки чорного короля. А прохідного
пішака може надійно затримати білий король. Певно,
білим і на думку не спадало, що партія може закінчитись не
нічиєю. Так, позиція справді нічийна. Але від білих
потрібна ще деяка точність. Справа в тому, що чорні
загрожують утворенням небезпечного прохідного пішака по
вер122

тикалі «Ь». В партії було 1...Ї6 2.Kpd2 Kpf5 3.Cf4?
Природний останній хід білих несподівано — вирішальна
помилка. Слід було грати З.СЬб! g5 4.Cg7, і чорні не
встигали б після 4...gh 5.gh зіграти 5...Kpg4, оскільки король
був би скутий захистом пішака f6. Якщо ж пішак Ї6
зрушить з місця, то білі захистять пішака h4 слоном по
діагоналі d8 — h4. Після З.СЬб! білі дійсно легко досягали
нічиєї. А ось після 3.Cf4? чорним вдається здійснити свій
план утворення прохідного пішака по вертикалі «Ь»:
3...g5 4.Сс7. Або 4.hg fg 5.Сс7 h4 4...Kpg4 5.Cd8 gh 6.gh
Kp:h4 7.C:f6+ Kpg4 8.Kpe3 Cd5 9.Ce7 Ь5. Відбити загрози
на двох флангах білі не можуть. Тому після 9...Ь5 вони
здалися. Далі було можливе 10.Cd8 (перешкоджаючи
10...а5) 10...И4 11.Сс7 (ll.f3+ Kpg3 і ЬЗ, але не ll...C:f3?
12.С:Ь41 з нічиєю) ll...hS 12.Кре2 а5! ІЗ.КреЗ Ь4 14.ab ab
15.Кре2 ЬЗ 16.Kpd2 Kpf3 17.Cg3 Kpg2 і h2 з виграшем.
У наступній позиції (діагр. 162) перевага чорних також
незаперечна. Вони мають віддаленого прохідного пішака,
що сковує дії білого слона. Білі ж не мають змоги створити
прохідного пішака. Але пішак «а» надійно затриманий,
а король чорних не може прорватися на підтримку.
Здвоєний пішак d3, який, на перший погляд, не приносить ніякої
користі, виконує важливу захисну функцію: прикриває
поле с4 від вторгнення чорного короля. Щоб одержати
шанси на виграш, чорним все-таки необхідно прорватися
королем у табір білих. Але на ферзевому фланзі та в центрі
зробити це неможливо. Тому чорні збираються розкрити гру на
королівському фланзі і з цією метою розпочинають
пішаковий наступ. I...h4 2.g3. Не зовсім вдалий хід, точніше,
план. Граючи 2.g4!, білі могли б збудувати неприступну
фортецю. Чорним не вдавалося б скористатися з
розташування пішаків королівського флангу на білих полях. А чорно-
польний слон білих міг би вдало взаємодіяти з
розташованими на білих полях пішаками (спільними зусиллями вони
взяли б під контроль поля на королівському фланзі й не
допустили б вторгнення чорного короля без розміну
пішаків). Наприклад: 2...Kpf7 (або 2...hg+ 3.hg g5 4.g4! Kpf7
5.Cb2 Kpg6 6.Ccl f5 7.gf+ Kp:f5 8.Kpe2 з нічиєю). З.ЬЗ
Kpg6 4.Cb2 f5 5.Ca3 Kpg5 6.Ccl+, і чорні не мають
ніяких шансів прорватися. 2...Kpf7 З.КреЗ. Невигідно грати
3.gh через 3...Kpg6 4.СЬ2 Kph5, і білі втрачають одного з
пішаків —«Ь», або d3. Але й зараз 3.g4! вело до нічиєї.
3..Л5 4.Kpf4 Kpge б.КреЗ. Нічию обіцяло 6.gh Kph5 б.Кра
!5 C:f3 7.d5 C:d5 8.СЬ2, але не 7.СЬ2 (з загрозою 8.d5 і Сі
g7) 7...Cd5 8.Ccl Kp:h4 (8...Cf7 9.Cb2Kp:h4 10.d5! з
ні123

чиєю) 9.Kpg6 Kph3 10.Kp:g7 Kp:h2 ll.Kpf6 Kpg3 12.Kpe7
Kpf3 13.Kpd8 Kpe2 14.Kp:c7 Kpdl 15.СаЗ Kpc2 Іб.КрЬб
КрЬЗ 17.Ccl аЗ з виграшем чорних. 5...Kph5 6.СЬ4 g5
7.Kpf2! На 7.СаЗ чорні мали відповідь 7..І4+ (але не зразу
7...g4? через 8.Ї4І) 8.gf (8.Kpf2 fg+ 9.hg h3!) 8...g4 9.fg
Kp:g4, прориваючись королем. Після 10.Kpf2 Kp:f4
ll.Ccl-f- Kpg4 12.Ca3 Kph3 13.Kpgl Cb3 14.Ccl Cc2 чорні
виграють аналогічно продовженню в партії. 7...Са2. Через
кілька ходів чорні приходять до висновку, що пішака d3
краще атакувати по діагоналі аб—fl. 8.СаЗ СЬІ 9.Кре2
Са2 ІО.СсІ Себ U.Kpf2 Сс8 12.d5? Не слід було віддавати
пішака. До нічиєї вело 12.Кре2 Саб ІЗ.КреЗ Ї4+ (єдиний
шанс на виграш) 14.gf g4 15.f5I g3 16.hg hg 17.f4 g2 18.Kpf2
C:d3 19.Kp:g2 12...cd 13.d4 f4 14.gf. Після 14.g4+ білий
король був би скутий захистом пішаків королівського
флангу, а чорний король вторгнувся б на ферзевий фланг
через послаблене невиправданим пожертвуванням пішака
поле с4. 14...g4! Слід знищити саме пішака f3, що захищає
важливі поля е4 і g4. 15.Kpg2 Cf5 16.Kpf2 gf 17.Kp:f3
Ce4+ 18.Kpf2 Kpg4. Цугцванг. Після 19.Kpgl Kpf3
20.Kpfl Cd3+ чорні або виграють пішака «h», або
прориваються королем на ферзевий фланг. Тому доводиться
віддавати пішака f4. 19.СЬ2 Kp:f4 20.Ccl + Kpg4 21.СЬ2 св
22.Ccl Kph3 23.Kpgl Cg6 24.Kphl. Після 24.СЬ2 чорні
встигають захопити королем поле е4, що забезпечує їм
виграш: 24...Kpg4 25.Kpf2 Kpf4! (ходом 24.СЬ2 контроль з
поля f4 було знято) 26.Кре2 Кре4 27.Kpd2 (або 27.Kpf2
Kpd3) 27...Kpf3 і Kpg2 з виграшем. 24...Ch5 25.Kpgl Cdl!
Білі знову в цугцванзі. Після 26.Kphl Kpg4 27.Kpg2
Kpf5l вони не встигають захистити поле е4 (переведенням
слона на діагональ dl — h5 чорні відібрали в білого
короля поле f3). Не краще й 26.СЬ2 Kpg4 27.Kpg2 Cf3+ 28.Kpf2
Kpf4 і Kpe4. Тому після 25...Cdll білі здалися.
VIII. 	БАГАТОПІШАКОВІ ФЕРЗЕВІ ЗАКІНЧЕННЯ
1. 	РЕАЛІЗАЦІЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ПЕРЕВАГИ
Істотна особливість ферзевих закінчень полягає в
тому, що ферзь здатний самостійно забезпечити проведення
пішака в боротьбі з ферзем. Тому коли сильнішій стороні
вдається надійно захистити від шахування власного короля,
а король слабкішої не може взяти участі в боротьбі з
прохідним пішаком, то виграш досягається легко (діагр. 163).
124

163, Г. Лисицин 164. Мароці — Боголюбов
Дрезден, 1936
Хід білих Хід білих
1.Фс7! З цього поля ферзь надійно захищає короля від
шахування й забезпечує підтримку пішака «Ь». Крім того,
створює загрозу пішаку f7. l...Kpg7 2.Ь6, і пішак «Ь»
проходить у ферзі.
Проте відразу забезпечити надійну схованку для короля
вдається далеко не завжди й буває так, що король
змушений мандрувати по шахівниці у пошуках безпечного
сховища. Нерідко трапляється, що це сховище він знаходить
у таборі суперника (діагр. 164). Білі мають пішакову
перевагу на ферзевому фланзі, що дає їм змогу утворити дуже
небезпечного прохідного пішака: I.b5! cb 2.с6 Фс2 З.ФсІБ.
Можна було грати З.с7 відразу. Напевно, білі спочатку
збиралися відіграти пішака за допомогою подвійного удару
(після З.Фсіб опинилися під загрозою пішаки Ь5 і Ї7), але
потім помітили, що наявність пішака Ь5 може навіть стати
їм у нагоді. 3...Kph6 4.Фгіб! Згодом стане зрозумілим, чому
не 4.Ф:Ь5. 4...Фс4. Чорні беруть під контроль поле f4,
звідки можна буде дати шах, коли ферзь білих залишить
діагональ Ь8 — h2, щоб підтримати пішака «с». Після
4...Ь4 (намагаючись відвернути білого ферзя) 5.с7 Kpg7
(загрожувало 6.ФЇ8+ і 7.с8Ф) 6.Фс18 білі Естигали провести
другого ферзя. Б.с7 Kph7 6.ФсІ7. Інакше проведення пішака
не забезпечити. Тепер, щоправда, чорні дістають змогу
шахувати, але білий король досить легко знаходить
схованку. 6...ФЇ4+ 7.Kpgl Фс1+8.Крї2 Фс5+ 9.Кре2 Фс2+
10.КреЗ Фс5+ 11.Кре4 Фс4+ 12.Кре5 ФсЗ+ 13.Kpd5
Фс4+ 14.Kpd6 Ф64+ 15.Креб ФсЗ+ 1б.КрЬ7. Стає
зро125

зумілим, чому наявність пішака «Ь» на користь білих. За
цим пішаком білий король ховається від шахування. Після
16.КрЬ7 воно вичерпується, й пішак «с» проходить у ферзі.
165. Соколов — 166. Альохін —
Юсупов * Решевський
Монпельє, 1985 Амстердам, 1938
Хід чорних Хід білих
У наступному прикладі (діагр. 165) перемогу приносить
рейд короля в табір суперника. 1...Kpd6! Чорний король
збирається здійснити маневр на королівський фланг у табір
білих, де пішаки (і свої, й чужі) будуть захищати його від
шахування. Не слід також забувати й про можливий напад
на білих пішаків. 2.Фа6+. На 2.ФеЗ, намагаючись
перешкодити активізації короля, чорні мали 2...ФИ+ 3. Крс2
Фс4+ 4.Kpdl d4 5^g3+ Крс5 6.Фо7+ КрЬ4 7.ФЬ6+ КрсЗ
8.Фа5-Н Kpb2 9^d2+ КрЬЗ з виграшем. 2...Кре5 З.Ф:
h6. Матеріальну рівновагу відновлено, під загрозою пішак
g5. Здається, білі близькі до нічиєї. Проте вдалим
маневром чорні нейтралізують активність білого ферзя й
домагаються вирішального пооилення позиції 3... ФН+ 4.Kpd2
ФЇ6 5.ФИ7. Після 5.Ф:Ї6+ Kp:f6 чорний пішак g5 стримує
двох білих, і завдяки цьому пішаковий ендшпіль легко
виграють чорні, бо практично вони мають зайвого
прохідного пішака. 5...Kpf4 6.Kpd3. Тепер на негайне 6...Kpg3
білі мають сильну відповідь: 7.ФЇ5. Але чорні знаходять
змогу попередньо поліпшити позицію ферзя й лише потім
зіграти Kpg3. На дещо пасивне 6.<bd3 чорні мали б
відповідь 6...Фе5І з загрозою d4 і ФеЗ. Достатньої контргри за
білих не видно, оскільки після 7.ФИ+ Kpg3 8.ФЇ5 чорні
126

грають 8...0f4+ 9.Kpd3 d4, і білі не мають Ю.ФМ
через 10...gf 11.g5 f3 12.g6 f2 13.Kpe2 Kpg2. 6...Фа6+.
Чорні намагаються з шахом перекинути ферзя на еЗ.
7.Kpd2 Фа2+ 8.Кре1. Або 8.КрсЗ Фс4+ 9.Kpd2 ФсІ4-г
Ю.КрсІ (Ю.Крс2 Фе4+) Ю...ФеЗ+. 8...Фа1 + 9.Кре2 ФЬ2+
Ю.КрН Фс1+И.Кре2ФеЗ+ 12.Kpdl Kpg3. Чорні фігури
вахопили домінуючі позиції. Незважаючи на матеріальну
рівновагу, білі не мають шансів на порятунок. ІЗ.ФЬб d4.
Просуванню пішака «d» білі нічого не можуть протиставити.
14.ФН7 d3 15.Фс7+ Kpg2! Поступово вигравало й 15...Крі
ЬЗ 16.ФИ7+ Kp:g4, але 15...Kpg2—найпростіше
продовження, бо пішакове закінчення після 16.ФЬ7+ ФЙ4-
17.Ф^З+ Kp:f3 18.Kpd2 Kpg3 19.Kp:d3 Kp:h3. 20.Kpe2
Kp:g4 21.Kpf2 Kph3 програшне для білих. Задовільного
еахисту від загрози 15..'.Фе2+ немае (на Іб.ФсЗ
можливе 15...Фе2+ Іб.КрсІ Фс2-И 17.Ф:с2 do з виграшним
пішаковим закінченням). Тому після 15...Kpg2 білі
здалися.
Коли ж король не знаходить надійного сховища, то й
використати перевагу часто не вдається (діагр. 166). 1.Фа2
Kpg8, щоб звільнити ферзя від захисту пішака Ї7. 2.а4 Фсб
3.а5 Фаб! Білі довели пішака аж до п’ятої горизонталі,
чорні не мають жодного шаху, проте далі посилити позицію
неможливої Це пов’язане з відсутністю надійного сховища
у короля. Тільки-но ферзь спробує підтримати пішака,
чорні почнуть атакувати білого короля. Знайти еховище
поблизу пішака «а» королю також не вдається. 4.g4. Або
4.Фгі5 Фе2+ 5.Kph3 Kpg7. Білі намагаються посилити
свою позицію на королівському фланзі, але безуспішно.
4...g5! 5.Kpf2 Фгіб 6.Kpfl Фаб+ 7.Kpg2 Kpg7 8.ФЬ2+
Kpg8 9.ФЬ8+ Kpg7 10.Фе5+ Kpg8 U.Kpf2 Фа7+ 12.Kpe2
Фаб+ 13.Kpd2 Фс4!, перешкоджаючи наближенню білого
короля. 14.ФЇ5 Фd4+ 15.Кре2 ФЬ2+ 16.Kpd3 ФЬЗ+
17.Кре2 ФЬ2+. Нічия.
Маневрувати королем у пошуках сховища слід
обережно, уважно стежачи за тим, щоб не опинитися в матовій
сітці (діагр. 167).
l.Kpg4? Слід було грати l.Kph2 або l.Kph4, що вело
до нічиєї. 1..Л5-И 2.gf. 2.Kph4 ФЬІх. 2...Ф!б-(- 3.Kph4
Ф1і5х. Витончена кінцівка.
Звести нанівець матеріальну перевагу, навіть велику,
може також підтриманий ферзем прохідний пішак (діагр.
468). Після І.аб через загрозу а7 і а8Ф чорні, незважаючи
на наявність трьох зайвих пішаків, не мають нічого кращого,
ніж оголосити вічний шах.
127

"167. Борисенко— Симагін 168. Навчальне закінчення
Москва, 1955
Хід білих Хід білих
2. 	РЕАЛІЗАЦІЯ ПОЗИЦІЙНОЇ ПЕРЕВАГИ
Позиційну перевагу у ферзевих закінченнях найчастіше
зумовлюють наявність небезпечного прохідного пішака (або
перспективи його створення) та більш активне
розташування фігур. У наступній позиції (діагр. 169) білі мають
далеко просунутого прохідного пішака «а», підтриманого ферзем.
Це зумовлює їх перевагу. Чорні не встигають скористатися
зі своєї пішакової переваги в центрі й на королівському
фланзі. Незважаючи на наявність навіть зайвого пішака,
вони програють партію. І.аб! ФаЗ. Не рятує й 1...Фа2 2.а7
е4 З.ФЬ7 еЗ 4.а8Ф Ф:Ї2+ 5.КрЬЗ ФП+ (5...ФЇ5+ 6.КрЬ2
ФЇ2+ 7.®g2). 6. Kph2! Від білих потрібна точність.
Природне 6.0g2? е2! з наступним еІФ вело до вирішальної
переваги чорних. 6...е2 7.ФЬ2+ f6 8.Фа7+ КрЬб 9.ФеЗ+ і
Фе:е2 з виграшем. 2.а7 е4 З.ФЬ8 ФЇЗ+ 4. Kpgl Ф<11+.
На 4...еЗ можна грати 5.а8Ф. Наприклад: 5...Ф:Ї2+
б.КрЬІ ФИ + 7. Kph2 ФЇ2+ 8.Ф§2, і шахування
скінчилося. 5.КрЬ2 Фе2 6.Фе5+! Тепер після 6...Ї6 7.Фс7+
КрЬб 8.ФІ4+ білі з темпом захищають пішака Ї2 й
встигають зіграти 9.а8Ф, а на 6...Kph7 буде 7.Ф f6! Фа2 8.Ф:ї7+
КрЬб 9.ФЇ8+ Kph7 Ю.а8Ф. Тому після б.Фе5+ чорні
здалися.
Коли обидві сторони мають прохідних пішаків, то
розташований ближче до поля перетворення підтриманий фер-
вем прохідний пішак може дати вирішальну перевагу
128

169. Ейве —
Решевський
Ноттінгем, 1936
170. Боголюбов —
Штальберг *
Кемері, 1937
Хід білих Хід білих
(діагр. 170). 1.Фс2! Білий прохідний пішак сб набагато
небезпечніший від чорного аб. До того ж, невдалу позицію
займає чорний король, який у кількох варіантах потрапляє
під дуже неприємне шахування. Білі вміло використовують
свою перевагу. Загроза просування пішака «о> змушує
чорного ферзя через кілька ходів зайняти пасивну позицію.
1...Ф:Й5. На 1...Фс7 можливе 2.Kpg21 (профілактика на
випадок шахування з Ь6 чи f7. Після 2.Фс4 а4 З.Ф:а4 ФЇ7+
чорні діставали деяку контргру, хоч, певно, і недостатню для
порятунку) 2...Kpg8 З.ФЬЗ+ Kpf8 4.ФЬ7 Фе5 5.с7 Фе2+
6.Kpgl Фе1+ (після 6...Ф(і1+ 7.Kpf2 Фй2+ 8.Kpf3
білий король рятується від шахування, прямуючи під захист
ферзя. Наприклад: 8...ФсіЗ+ 9.Kpf4 Ф(14+ 10.Kpf5 Фс5+
11.Креб ФеЗ+ 12.Kpd7 Ф№+ ІЗ.Крсб Фс4+ 14.КрЬ6
Фгі4+ Іб.Краб Фс4+ 16.Кра7 Фсб+ 17.Кра8) 7.Kph2
Фе2+ 8.®g2 Фаб (8...Ф:Ь5+ 9.Kpgl Фе8 10.ФП + Kpg8
11.Фс4+ і с8Ф) 9.ФЬ2І Kpf7 (загрожувало Ю.ФЬ8+)
ІО.Феб Фс8 (захищаючись від 11.ФГ5+ ) 11.Ф:аб з
виграшем. 2.Фс4! З поля с4 ферзю вдається забезпечувати
підтримку пішака й захищати короля від шахування. Грубою
помилкою було б негайне 2.с7? через 2...ФЬ2+. 2...ФЇ5+.
Або 2...ФЬ2+ 3.Kpf3 ФІ1І+ 4.Kpf4 g5+ б.Креб з виграшем.
3.Kpg2 Фс8 4.Kph2. Можна було й відразу грати 4.с7.
4...Фс7. Не краще й 4...а4 (жертвування пішака з метою
деякої активізації ферзя) 5.Ф:а4 Феб 6.Фс2! Фгіб 7.с7
ФЬб+ 8.Kpgl, і шахування скінчилося. 5.Kpg2 Фс8. На
129

5...Kph7 виграє 6.0d3+ Kph8 7.ФА7 ФЬ6 8.с7 ФЬ7-+*
9.Kph2 ФЬ2+ 10.КрЬЗ. 6.с7 а4. Єдиний контршанс, але
чорні не встигають домогтися розміну прохідних пішакіи.
7.Фс6! (7.Ф:а4? Ф:с7)7...аЗ 8.Фd6 ФЬ7+. Знову невигідна
для чорних 8...Kph7 через 9.Фс13+ g6 Ю.Фгі8 ФЬ7-Ь
U.Kph2 ФЬ2+ 12.Kph3. 9.Kph2 а2 10.ФЇ8+ Kph7 11.ФЇ5+.
На ll...Kph8 (11... g6 12.Фа7+ і 13.с8Ф+) буде 12.С8Ф+.
Чорні здалися.
Прохідний пішак небезпечний тоді, коли існує реальні
перспектива його проведення у ферзі. Коли ж пішака
надійно затримано, то він сам
171. Лисицин —
Касабланка *
Москва, 1935
Ж ж ж
може перетворитися на
об’єкт атаки. Саме слабкі
пішаки білих, один з яких в
прохідним, зумовлюють
відчутну перевагу чорних у
наступній позиції (діагр.
171).
Реальної загрози
виграшу одного з слабких
пішаків (Ь5 чи d4) поки що
немае. Але для їх захисту
білий ферзь змушений
зайняти пасивну позицію. Це
розв’язує чорним руки для
спроб дальшого посилення
свого становища. Важко
з певністю стверджувати,
чи достатня їхня перевага
для виграшу при точному
захисті. Можливо, й ні. Проте захищатися білими нелегко.
1...Крев. План чорних полягає в активізації пішакової
більшості на королівському фланзі. 2.h4 16 З.КреЗ Фс4 4.g3.
Заслуговували на увагу 4.ФЬ1 (рекомендація І. Бонда-
ревського), щоб перешкодити планам чорних. Щоправда,
чорні діставали змогу виграти пішака у варіанті 4...ФсЗ+
5.Кре2 (пішакове закінчення після б.ФбЗ Ф:гіЗ+ б.Кр:
d3 Kpd5 програшне для білих. Наприклад: 7.КреЗ g5 8.g3
g4 9.Kpd3 f5 10.КреЗ Kpc4 ll.Kpf4 Kp:d4 12.Kp:f5
КреЗ 13.Kpg6 КріЗ 14.Kp:h5 Kp:g3 15.Kpg6 Kpf3
16.И5 g3, і чорні проводять ферзя з шахом, що
забезпечуй їм виграш) Ь...Ф:й4 б.Ф^б Фе5+ 7.Kpf3 Ф:Ь5, але
після 8^g8 + білі діставали достатню контргру, оскіль-
ци чорному королю важко вховатноя від шахування.
До того ж, коли він віддалиться від королівського
Хід чорних
130

флангу, білі матимуть хід g4, утворюючи прохідного
пішака (невигідно грати негайно 8.g4 через 8...Of 1+ 9.КреЗ
Ogl + 10.Kpf3 0:g4+ H.O:g4 hg+ 12.Kp:g4 Ь5 з
виграшем чорних). 4...g5 5.hg fg 6.ФИ2. Цей природний
хід—вирішальна помилка. Можна зрозуміти білих.
Вони хотіли запобігти ходу 6...И4. Але тепер активізація ферзя
забезпечує чорним перемогу. Краще було грати 6.Кре4.
Наприклад: 6...0d5+ 7.КреЗ h4 8.gh gh 9.ФЬ2 ФЬЗ+
Ю.Кре4 Og3 11.Фа2+ Крїб 12.Фа7 з шансами на порятунок.
6...ФЬЗ+ 7.Кре4 g4! Несподівано король білих потрапляє
в матову сітку. Загрожує 8...®f3x. 8.Фе2. Після 8.ФЇ2
чорні можуть зіграти 8...Ф:Ь5, і на 9.ФЇ8 перейти у
виграшне пішакове закінчення: 9...Ф<І5+ Ю.КреЗ ФЇЗ+ 11.Ф:fЗ
gf. 8...Ф^З 9.Фс4+ Кре7 Ю.Фс8. Останній хід дає
чорним змогу форсувати розмін ферзів, але задовільного
продовження за білих не видно. 10...ФЇЗ+ 11.Кре5 Фїб-Ь
12.Kpd5 d6+. На 13.Крс4 або 13.Кре4 чорні мають 13...
Фе6+ з розміном ферзів, тому білі здалися.
IX. 	ТИПОВІ БАГАТОФІГУРНІ ЗАКІНЧЕННЯ
У цьому розділі ми розглянемо кілька багатофігурних
закінчень із типовим матеріальним співвідношенням, а
саме: слон проти коня при турах, а також дЬа слони проти
двох коней.
Ми вже ознайомилися з прикладами, де слон бореться
з конем, тура з турою. А от як розгортається боротьба,
коли турі зі слоном протистоять тура з конем? Як оцінити
таку позицію? Виявляється, є досить багато спільного
з розглянутими раніше закінченнями. Як правило, тура зі
слоном мають перевагу, коли гра розгортається на двох
флангах (оскільки слон, як ми вже знаємо, легко може
обстрілювати поля на двох флангах, а коню цедається
набагато важче) і є змога атакувати ворожих пішаків,
змушуючи цим фігури суперника зайняти пасивні позиції. Коли ж
позиція носить закритий характер, шанси сторони, що має
коня, не гірші, а то й навіть кращі, якщо кінь має добрі
опорні пункти та об’єкти атаки. Спочатку розглянемо
приклади, де перевага на боні слона (діагр. 172).
131

172. ФІшер — Тайманов 173. Спаський — ПортІш
Ванкувер, 1971 Будапешт, 1961
Хід білих Хід чорних
Тура білих під ударом коня, і вона рятується, атакуючи
водночас пішака: І.Теб Ь6. Інакше втрачається пішак.
2.Cf 1. Білий слон має набір атакувати пішака f7. До того ж,
після вимушеного 2...аб послаблюється поле Ь5, через яке
білий король матиме можливість вторгнутись у табір чорних.
3.Сс4 Tf8 4.Kpg2. Вдалим маневром білопольний слон
викликав послаблення ферзевого флангу чорних і змусив
туру зайняти пасивну позицію для захисту пішака f7.
Активне ж розташування білих фігур робить їх перевагу
незаперечною. Але як втілити ЇЇ в щось реальне? Найперше
білі наближають короля до центра. 4...Kpd6 6.Kpf3 Kd7
б.ТеЗ Kb8 7.Td3+ Крс7 8.сЗ. Корисний профілактичний
хід, на який слід звернути увагу. Білі відбирають у чорного
коня поля Ь4 і d4 на випадок Кеб. 8...Кеб 9.ТеЗ Kpd6 10.а4
Ке7 11.ИЗ. Білі можуть не поспішати 11...Кеб 12.И4 h5.
Загрожуючи пішаковим наступом на королівському
фланзі, білі намагаються викликати ходи чорних пішаків,
що приведе до відчутного послаблення позиції чорних.
Але чи справді цей наступ становив серйозну небезпеку?
Розглянемо, як приблизно могла розвиватися гра, коли б
чорні дотримались суто вичікувальної тактики,
відмовившись від 12...Ь5. 12...Ке7 (замість 12...h5) 13.g4 Кеб 14.h5
Ке7 15.g5, і білим вдається добитися розкриття гри на
королівському фланзі, після чого їх перевага стає особливо
відчутною, оскільки біла тура, вільна від будь-яких
захисних обов’язків, дістає простір для атаки. Вона вдало
взаємо132

діє зі слоном, велика активність якого заважає чорним
організувати надійну оборону. Далі можливо 15...Кеб
16.gh gh 17.Tel. Білі загрожують після 18.Tgl і 19.Tg7
виграти пішака, що дасть їм вирішальну перевагу. 17...Ке7.
Чорні намагаються захистити поле g6, щоб мати
можливість зіграти f5 та Tf6, захищаючи пішака h6. Та на
них чекає неприємний сюрприз: 18.Tgl f5 19.Tg6+!
Після 19.Tg7 Tf6 чорні ще трималися, хоч і тут їм не
позаздриш. Тепер же з’ясовується, що не можна грати 19...K:g6
20.hg, і від загрози g7 та g80 немає задовільного захисту.
Чорні за пішака «g» мають віддати туру. В цьому варіанті
бачимо, що слон білих вдало взаємодіє не тільки з турою,
а й навіть з пішаком. Отже, грати 19... K:g6 не можна,
і чорні втрачають пішака h6 без будь-якої компенсації,
що, зрозуміло, веде до безнадійної позиції. Отже,
приходимо до висновку, що дотримуватися пасивної тактики було
для чорних досить небезпечно, і тому хід 12...Ь5
виправданий.
13.Td3+ Крс7 14.Td5 f5.
На перший погляд, обачливіше було грати 14...g6,
уникаючи послаблення поля еб, оскільки білі не могли б
негайно грати 15.f5 через 15...Ке7 з подвійним нападом на туру
й пішака. Проте білі могли б зіграти 1б.СЬ5І, роблячи
загрозу 17.Ї5 реальною, оскільки при слоні на Ь5 чорні
не мають Ке7 через Td7+ з виграшем коня. Ця загроза
(f5) дуже небезпечна для чорних, тому що продовження f5
може привести не тільки до утворення слабкого пішака g6
(після fg), а й до того, що білий король дістане змогу
активізуватися після Kpf4 — g5, тоді як його чорний колега,
розташований на ферзевому фланзі, ніякої участі в грі не
бере. Переважаючі сили білих легко прорвалися б на
королівському фланзі. Отже, щоб відбити загрозу f5, чорні
все одно мали самі зіграти 16...Ї5 на 16.СЬ5І, і події
розгорталися б аналогічно до партії.
15.Td2 Tf6 1б.Те2 Kpd7 17.ТеЗ g6 18.СЬ5 Td6 19.Кре2
Kpd8? Певно, вирішальна помилка. Справа в тому, що
після розміну тур білий король дістане можливість
вторгнутись у табір чорних. Треба було уникати цього розміну
і продовжувати, наприклад, 19...Крс7. Після можливого
20,Td3 Те6+ 21.Kpd2Te8 чорні зберігали б цілком
обороноздатну позицію. 20.Td3! Білі користаються з помилки
чорних.
20...Крс7 21.T:d6 Kp:d6 22.Kpd3 Ке7. Білі загрожували
переходом у виграшний пішаковий ендшпіль після 23.С:
сб. Наприклад: 22....Крс7 23.С:с6 Кр:с6 24.Крс4 Kpd6
133

(погано для чорних грати й 24...Крс7 25.Kpd5 Kpd7 2б.с4)
25.КрЬ5 Крс7 26.Краб Крсб 27.с4 Крс7 28.Кра7 Крсб
29.Kpb8 Kpd6 ЗО.КрЬ7 з виграшем білих.
23.Се8. Тепер кінь чорних скутий захистом пішака g6.
23...Kpd5 24.Cf7+. Слон може водночас атакувати і пішака,
і короля. 24...Kpd6 25.Крс4 Крсб 2б.Се8+. І знову слон
відкидає короля. 26...КрЬ7 27.КрЬ5 Кс8! З’ясовується,
чорний кінь може на мить залишити свій сторожовий
пост, щоб контратакувати короля білих. Тепер не можна
грати 28.C:g6 через 28...Kd6x. На 27...Кра7 (замість 27...
Кс8!) білі вигравали б після 28.Сс6 Кс8 29.Cd5
(загрожує ЗО.Крсб) 29...Ке7 30.Cg2 (цугцванг) ЗО...Кс8 31.Крсб
з наступною атакою на пішаків королівського флангу.
28.Сс6+ Крс7 29.Cd5 Ке7 30.Cf7 КрЬ7 ЗІ.СЬЗ! Переводячи
слона на діагональ а8 — hi, білі примушують чорного
короля залишити поле Ь7, після чого білий король дістане змогу
продовжити наступ. 31...Кра7 32.Cdl Kpb7 33.Cf3+ Крс7.
Поганим було ЗЗ...Кра7 через 34. Cg2, бо чорні потрапили
б у цугцванг. 34.Краб Kg8. Здається, далі посилити позицію
білі не можуть. Адже король чорних, що розташований
на полі с7, недоступному для білого слона, перешкоджає
наступу білого короля. А кінь захищає пішака g6. Проте
в білих знаходиться ще один сильнодіючий засіб —
цугцванг.
35.Cd5 Ке7 36.Сс4 Крсб 37.Cf7 Крс7 38.Се8! Звідси
слон атакує пішака g6 і відбирає в чорного короля поле
сб. Чорні потрапляють у цугцванг. 38..,Kpd8. Тепер на
мить без захисту залишається пішак g6, і білі користа-
ються з цього. 39.C:g6!
Елегантне жертвування слона дає вирішальну
перевагу, оскільки фігури чорних надто пасивні й не встигають
створити контргру. 39...K:g6 40.Кр:Ь6 Kpd7 41.Кр:с5
Ке7 42.Ь4 ab 43.cb Кс8 44.а5 Kd6 45.Ь5 Ке4+ 46.КрЬ6
Крс8. Після 46...K:g3 пішак «а» проходив у ферзі: 46.аб
Крс8 47. а7 і а8Ф. 47. Крсб КрЬ8 48.Ьб. Чорні здалися.
У позиції на діагр. 173 білі також володіють
ініціативою. їхня тура увірвалась на сьому горизонталь, слон
атакує пішака g7, король готовий до маршу в табір суперника.
Особливу увагу слід звернути на вдалу позицію слона:
він захищає власного пішака Ь2 від чорної тури та водночас
атакує пішака g7. Чорним вдається відбити першу хвилю
атаки, але все одно їх позиція залишається пасивною.
1...Tf3+l, відкидаючи білого короля на другу горизонталь,
оскільки не можна грати 2. Кре4 через 2...ТеЗ+ з виграшем
тури. 2.крс2 Tf7 З.Те8+ Kph7.
134

Чорні не могли грати 3...Tf8, оскільки закінчення після
3...Tf8 4.T:f8+ Kp:f8 5.Kpd3 для них програшне.
Наприклад! 5...КЙ+ б.КреЗ Kdl+7.Кре4 К:сЗ+ 8.bc Kpf7
(контргра на королівському фланзі — єдиний контршанс
чорних) 9.Kpd5 Kpf6 Ю.Кр:с5 Kpf5 ll.Kpd6 Kpg4 12.c5!
Kp:g3 13.Kpc7 Kp:h4 14.Kp:b7 g5 15.сб, і пішак «с»
проходить у ферзі раніше, або 5...Kpf7 (пішакове
закінчення після 5...КЇ6 6.С;!6 gf 7.Кре4 Кре7 8.Kpf5 Kpf7
9.h5 Ьб 10.аЗ аб 11.а4 а5 12.b3 Kpg7 13.Креб також
безнадійне для чорних) 6.Кре4 Kf6+ 7.Креб Кре7 (не можна
дозволити білому королю прорватися до пішаків ферзевого
флангу) 8.Kpf5 Ке8 (білі загрожували переходом у
виграшний пішаковий ендшпіль) 9.Kpg6 Kpf8 Ю.СебІ (тепер слон
контролює всі поля, на які міг би стати кінь) 10...Kpg8
1 l.g4 Kpf8 12.g5 hg 13.hg Kpg8 14.b3 a6 15.a4 Kpf8 16.a5
Kpg8 17.Cb8 Kpf8 18.Ca7 з виграшем (варіанти вказані
Г. Барца).
Після 3...Kph7 чорним ніби нічого не загрожує, але тура
з королем повинні захищати пішака g7, тому вони
займають пасивні позиції. Білі ж можуть без перешкод
активізувати короля. 4.Kpb3 Kf6 б.Теб Kd7 6.Td5 Те7 7.а4!
Насування пішака «а» сприятливе для білих. Пішак
атакуватиме поле Ьб (після а5) і буде розташований близько до
поля перетворення, що зробить втрату пішаків на
ферзевому фланзі особливо дошкульною для чорних.
7...Kpg6 8.h5+ Kpf7 9.g4 Kpe8 Ю.аб аб. Чорні
побоюються ходу аб з боку білих, але ж після 10...аб вони вже не
матимуть ходу Ьб із захистом пішака с5 пішаком через ab,
і кінь остаточно стає скутим захистом пішака. Не дивно,
що через кілька ходів чорні фігури, зайняті захистом
пішаків, не зможуть перешкодити наступу білого короля.
Il.g5! Після вимушеного розміну пішаків біла тура
дістане в своє розпорядження поле g5, звідки вона зможе
водночас атакувати пішаків с5 і g7. II...gh 12.T:g5 Kpf8
13.Kpc2. Білий король починає наступ через центр, що
визначає результат поєдинку.
13...ТЇ7 14.Kpd3 Tf3+. На 14...Те7 білі могли зіграти
15.Kpd2!, і через цугцванг чорні змушені були б пропустити
короля: 15...Tf7 Іб.КреЗ Те7+ 17.Kpd3 Tf7 18.Кре4.
1б.Кре4 Tf7 16.Tg6. На негайне 16.Kpd5 білим,
можливо, не сподобалось 16...КЇ6+ 17.C:f6 gf 18.Tf5 Кре7
19.Кр:с5 Креб 20.ТИ f5 з деякими шансами дістати контр-
гру у туровому закінченні. Тому білі роблять
вичікувальний хід турою, що ставить чорних у цугцванг.
135

16... КЬ8 (не краще було й 1б...Те7+ 17.Kpd5Tf7 18.Kpd6
із загрозою 19.T:g7) 17.Kpd5 Kd7 19.Кре6, беручи під
контроль поле f6, білі не надають чорним і щонайменших
контршансів (ще можна було помилитися: 18.Kpd6 К$ 19.h6?
Ке4+ 20.Креб Те7+ і gh, рятуючись) 18...КЬ8 19.Кр d6.
Тепер погано грати 19...Kd7 через 20.T:g7! T:g7 21.C:g7+
Kp:g7 22.Kp:d7. Отже, пішак c5 втрачається без будь-
якої компенсації. Білі залишаються з зайвим пішаком,
зберігаючи велику позиційну перевагу. Тому після 19.Kpd6
чорні вдалися.
174. Маршалл — Капабланка 176. Альохін — Ейве
Нью-Йорк, 1918 Лондон, 1922
Хід білих Хід білих
У наступному прикладі (діагр. 174) у білих зайвий
пішак. Проте завдяки активності тури на другій горизонталі
та наявності далекобійного слона шанси чорних не гірші.
Білим слід було погодитися на нічию у варіанті 1.Ке7+
Kpf8 2.Тс7 Те8! (варіант 2...С:е4 3.f3! Сс2 на користь білих,
оскільки чорний слон займає невдалу позицію. Наприклад:
4.Кеб Те8. Загрожувало 5.Тее7 Cg6 6.Ке5. 5.Т:е8+
Кр:е8 6.Te7-f Kpf8 7.Т:а7 з непоганими шансами на
виграш). З.Т:Ь7 Т:е7 4.ТЬ8+ Те8 5.Т:е8+ Кр:е8 з нічиєю,
оскільки активність чорної тури компенсує відсутність
пішака. Але білі, переоцінюючи свої шанси і безпідставно
намагаючись зберегти зайвого пішака без спрощення гри,
необачливо розташовують туру дуже пасивно: 1 .Tbl?
Те8! 2.е5. Після цього ходу слон чорних дістає змогу
загрожувати пункту g2 (якщо кінь відступить з поля сб).
136

Але як втримати пішака е4? На 2.ЇЗ чорні мають досить
неприємну відповідь 2...Ї5. Дається взнаки надто пасивне
розташування тури на bl. 2...g5! Тепер білі не можуть
захистити пішака е5 ходом f4. 3.h4.
Білі прагнуть відвернути пішака g5, щоб все ж дістати
змогу зіграти f4. Проте тепер (після h4) чорні дістають
змогу атакувати турою по вертикалі «g». До того ж і пішак «Ь»
може стати небезпечним. Звичайно, хід З.Ь4 можна
критикувати, але заради справедливості слід зазначити, що знайти
для білих задовільне продовження важко.
3... gh 4.Те1 Теб! Точний хід. Після природного 4...Т:
Ь2 білі мали б відповідь 5.Kd4! з наміром зіграти Kf5, що
давало їм шанси дістати контргру. 5.Тесі Kpg7, готуючи
хід Tg6. На негайне 6...Tg6 є 7.Ке7+. 6.Ь4. Білі поки що
відводять пішаків ферзевого флангу з другої горизонталі,
а також створюють загрозу Ь5, підкріплюючи коня. 6...Ь5І
Звичайно, ходу Ь5 чорні не допускають. (Погано було грати
6...Т:а2 через 7.Kd8 Те7 8.Тс7 з перевагою білих.) 7.аЗ
Tg6 8. Kpfl Та2. Білі у цугцванзі — ось до чого призводить
пасивне розташування фігур!
Далі відносно краще було 9.е6, але й тоді не було
порятунку. Чорним, певно, найпростіше грати 9...Tf6
(викликаючи послаблення другої горизонталі) 10.f3 Т:е6 ll.Kd8
Тее2 12.К:Ь7 Tf2+1 (щоб взяти пішака g2 з темпом).
ІЗ.Креї T:g2 14.Kpfl ЬЗ, і від загрози h2 немає
задовільного захисту.
9.Kpgl h3 10.g3 аб П.еб. Після П.Тсб чорні могли й не
брати пішака аЗ, а продовжувати наступ, граючи 11...Ь5
з загрозою h4. 11...Т:еб. З’ясовується, не можна грати
12.Kd8 через 12...h2+ 13.Kp:h2 Th6+ 14.Kpgl Thlx.
12.g4 Th6 13.f3 Td6. Чорні збираються здвоїти тури по
другій горизонталі. 14.Ке7 T6d2 15.Kf5-f Kpf6 16.КИ4
Kpg5 17.Kf5 Tg2+ 18.Kpfl. 18.Kphl вело до мата після
18...Th2+ 19.Kpgl Tag2+ 20.Kpfl Thlx. 18... h2. Від
загроз 19....Ь1Фх та 19...Thlx немає задовільного захисту.
19Л4+ Kp:f4. Білі здалися.
, У позиції, зображеній на діагр. 175, на відміну від
попередніх, пішакові частоколи паралізують дії слона. Для
коня ж вони не становлять особливої перешкоди. До того ж,
пішаки чорних на вертикалі «е» здвоєні і є потенціальним
об’єктом атаки. Все це зумовлює помітну перевагу коня над
слоном. l.Tfdl. Білі займають турою відкриту лінію і
готують переведення короля в центр. Розмін всіх тур, як
з’ясуємо далі, на користь білих. l...Kpf8 2.Kpfl. Білі не
спокушаються можливістю виграти пішака після 2.Kg5,
ос137

кільки після 2...Кре7 3.K:h7 Ch6! 4.h4 (загрожувало
4...Th8 з виграшем коня) 4...е4! чорним вдавалося відіграти
пішака і водночас розміняти свого пасивного слона.
Наприклад: 5.Kpfl Th8 6.Kg5 C:g5 7.hg Th5 і T:g5. 2...Kpe7
3. 	c4! Чорні загрожували ходом З...с4 (що раніше було
погано через Kd6). Після ж З.с4! чорні пішаки ферзевого
флангу фіксуються на чорних полях, а тура втрачає змогу
зайняти поле d5. 3...h6 4.Кре2 T:dl 5.T:dl ТЬ8.
Принциповий момент. А чи не могли чорні запропонувати розмін
тур після 5...Td8? З’ясовується, ні.
Після 6.T:d8 Kp:d8 О. Альохін вказав такий чіткий
план досягнення виграшу: 1) довести пішака «g» до g5,
фіксуючи слабкого пішака g6 (перед тим, як атакувати слабкого
пішака, його слід зафіксувати, тобто позбавити
можливості рухатись), 2) зіграти ЬЗ, після чого переведенням
короля на е4, а коня на d3 з нападом на пішака е5 змусити
чорного короля зайняти поле d6, 3) зіграти f4 і після
вимушеного ef відповісти K:f4 з виграшем пішака g6.
Наведемо орієнтовний варіант реалізації цього плану:
7.h4 Кре7 8.g4 Cf8 (чорні не мають активної контргри) 9.g5
Cg7 10.Kpd3 Cf8 ІІ.ЬЗ Cg7 12.Kc3 h5 13.Kpe4 Kpd7 14.Kdl
(кінь прямує на d3) 14...Кре7 15.КЬ2 Kpd7 16.Kd3 Kpd6
17.f4 ef 18.K:f4 і K:g6 з виграшем.
6.Td3. Вторгнутись у табір чорних по вертикалі «d» не
вдається. Білі намагаються посилити позицію тури. Після
6.Td3 з’являється можливість маневрувати турою по третій
горизонталі. 6...Ch8? А це вже серйозна помилка. Чорним
слід було зіграти 6...Cf8, щоб спромогтися захистити
пішака с5. Білим було б тоді зовсім не так просто знайти чіткий
шлях посилення позиції. Зате після 6...Ch8 їм вдається
атака на ферзевому фланзі. 7.а4! Тс8. На 7...а5 білі мали б
8.ТЬЗ з загрозою К:с5. Наприклад: 8...Cg7 9.f3 (білі
можуть не поспішати) 9...Cf8 10.К:с5 (інакше 10...Kpd7)
10...Тс8 ll.Kd3 Т:с4 12.К:е5 Т:а4 13.K:g6+ Kpf714.K:
f8 Kp:f8 15.Т:Ь6 з виграшем. 8.Tb3Kpd7 9.а5 Креб. Погано
9...Ьа через Ю.ТЬ5 з атакою на пішаків. lO.ab ab П.ТаЗ
Cg7 12.Та7 Тс7 13.Та8.
Тура білих значно активніша від чорної, тому вони
відмовляються від розміну, хоч, певно, розмін тур також вів
до перемоги (взагалі слід уникати розмінів активних фігур
на пасивніші, якщо після спрощення гри не видно простого
шляху до виграшу).
13...Те7 14.Тс8+ Kpd7 15.Tg8 Креб. Становище чорних
фігур жалюгідне. Слон не має ходів, тура скута його
захистом, а король не може їм допомогти. Білі, не поспішаючи,
138

максимально посилюють позицію. 16.h4 Крс7 17.g4 Креб
18.Kpd3 Td7+ 19.КрсЗ Tf7 20.1)3 Крс7 21.Kpd3 Td7+
22. 	Кре2 Tf7 23. КсЗ! Кінь переводиться на Ь5, а король —
на його місце, на е4. 23...Те7 24.g5 hg 25.hg Креб 26.Kpd3
Td7+ 27.Kpe4 Tc7 28.КЬ5 Те7 29.f3 Kpd7. Погано 29..КрЬ7
через 30.Kd6+ і Ке8 з виграшем слона. ЗО.ТЬ8 Креб 31. Тс8+
Kpd7 32.Тс7+ Kpd8 ЗЗ.Тсб. І чорні нездатні захистити всії
слабких пішаків. 33„.ТЬ7 34.Т:еб. Чорні здалися.
Тепер розглянемо при-
176. Флор — Ботвинник
Москва, 1936
Хід білих
клад боротьби двох слонів
проти двох коней (діагр.
476). Чорні коні не мають
добрих опорних пунктів,
і перспективи білих,
безперечно, кращі. Але
конкретних об’єктів атаки поки що
не видно. Надзвичайно
повчально простежити затим,
як, використовуючи
малопомітні неточності
сильного суперника, білі
поступово розхитують оборону
чорних. l.Kpf2. Типова для
ендшпілю активізація
короля. 1...Кре7. Чорні
відповідають аналогічним
маневром. 2.СеЗ Kpd8 З.Креї
Крс7 4.Kpd2 Кс5 5.Ь4
Kcd7. Певно, краще було 5...Ка4 і Ь5, не допускаючи
просування білого пішака «а» до а5, а також беручи під
контроль поля а4 і с4, де принагідно могли б з’являтися
чорні коні.
6.g3. Тонкий хід. На діагоналі аб — fl білий слон не
мав особливих перспектив, тому готується його
переведення на діагональ с8 — ЬЗ, де він не тільки не буде обмежений
пішаками (як пішаком аб на діагоналі аб — f 1), але й сам
у багатьох варіантах створюватиме загрозу Сс8 з атакою
пішака Ь7. До того ж, хід g3 корисний для підготовки
продовження f4 (звичайно, в той момент, коли пішак е4 буде
під надійним захистом), щоб дістати змогу на ef бити gf,
контролюючи поле еб. Але все ж, мабуть, точніше було
негайне 6.Крс2, щоб встигнути зіграти КрЬЗ і а4 — аб і лише
потім грати g3.
6...КЬ6 7.Крс2 Kbd7? М. Ботвинник вважає, що тут
необхідно було продовжувати 7...Ка4 8.КрЬЗ Ь5. 8,а4 КЬ6
139

9.а5. Тепер пішак Ь7 може стати об’єктом атаки, а якщо він
рушить уперед, то вразливим стане пішак аб. 9...Kbd7
10.СсІ. Слон звільняє для короля поле еЗ, а сам переходить
на діагональ al — h8. Цим маневром білі готують продов-
ження f4
10...Kpd8 11.СЬ2 Ке8 12.Kpd2 Кс7 ІЗ.КреЗ Кре7 14.
Cfl КЬ5 15. И4. Перед тим, як зіграти СЬЗ, білі
активізують пішака «h». 15...Кс7 16.СЬЗ. Теперь кінь на d7He може
рухатися через Сс8. 16...Ке8 17Л4 Ї6. Чорні намагаються
втримати пішака е5, але тепер послаблюється поле еб.
18.Cf5! Білі змушують чорних робити ходи пішаками
королівського флангу, що веде до відчутного послаблення
позиції. У чорних з’являються вразливі місця на двох
флангах (на ферзевому — пішак Ь7), а це дуже небезпечно, бо
наступ, що відбувається на двох напрямках, часто відбити
неможливо.
18... g6. Не краще було і 18...И6, що вело до
послаблення поля g6, через яке білий король міг би вдертись у табір
чорних. 19.Ch3 Ь6. Неясно, чи був останній хід вимушений.
Але, певно, чорні побоювались варіанта 19...Кс7 20.f5
(з загрозою 21.fg hg 22.g4 з подальшим створенням
віддаленого прохідного пішака на вертикалі «Ь» після h5) 20...g5
21.hg fg 22.f6-f K:f6 23.Cc8 h5 24.C:b7. 20.Ccl. Ціною
послаблення позиції чорним вдалося втримати пішака е5,
тому білий слон залишає діагональ аі — Ь8 і переходить
на діагональ cl — h6. 20...Kg7. Неточність. На g7 кінь
не має перспектив. Краще було 20...Кс7. 21 .fe! Вчасний
розмін. Тепер погано грати 21...К:е5 через 22.Cc8.He краще
й 21...fe через 22.Kpf3! h5 23.Cg5+ Кре8 (23...Kf6 24.Сс8)
24.Ch6! з виграшем коня. В останньому варіанті
далекобійні білі слони розправляються з незграбними чорними
кіньми. Тому відповідь чорних 21...de вимушена. Але після
цього у чорних з’являються й нові клопоти — з захистом
поля с5.
22.Kpf3 h5. Продовження 22...g5 вело до вирішального
послаблення поля f5. Далі можливим був варіант: 23.hg
hg 24.СеЗ Ке8 25.Сс5+ Kpd8 (після 25...К:с5 26.be Kpd8
27.d6 Kg7 28.Cg4 Ke8 29.КреЗ чорні беззахисні проти
загрози Kpd3 — с4 — d5 і сб. Програвали б чорні і
в разі 25...Kd6 26.C:d6+ Kp:d6 27.C:d7 Kp:d7 28.Kpg4
Kpe7 29.Kpf5 Kpf7 30.d6) 26.C:d7 Kp:d7 27.Kpg4 Kg7
28.Cf8 Ke8 29.Kpf5. Чорні потрапляють у цугцванг і
програють.
23.Ce3 Kpd6, захищаючись від 24.Сс5+. 24.Ch6 Ке8
25.g4. Розмін пішака h5, який контролює поле g4 і блокує
140

пішака h4, на користь білих. 25...hg—I- 26.C:g4 Кс7. М.Бот-
винник вважає, що тут було сильніше 26...Кре7. 27.СеЗ
КЬ5 28.Кре2! На негайне 28.Себ чорні мали б відповідь
28...Kd4+. Тому король прямує на d3, щоб взяти під
контроль поле d4 і відбити контргру чорних. 28...Кс7.
В разі 28...КсЗ+ 29.Kpd3 чорні не мали б 29...К:е4 через
30.C:d7.
29.Kpd3. Чорні опинились у цугцванзі. Тепер погано
грати 29...КЬ5 через ЗО.Себ (загрожує 31.СЇ7) ЗО...Кре7
31 .Cc5-f- К:с5 32.bc Kd4 ЗЗ.Ссв КЬЗ 34.Крс4 К:а5+ 35. КрЬ4.
А на 29...Кре7 дуже неприємна відповідь ЗО.Сс5+, хоч,
можливо, цей варіант був і не набагато гірший за
продовження в партії, де білі дістали прохідного пішака «Ь».
29..Л5 30.ef gf 31.C:f5 Ksd5 32.Cd2. Загрожує 33.h5.
32...K7f6 ЗЗ.Крс4 Креб 34.Cg6 Ь5+. Навряд чи рятувало
і 34...Kf4. Далі — 35.C:f4 ef 36.Kpd4 (жартівливе
прислів’я стверджує, що сила двох слонів полягає в тому, що
одного з них завжди можна вигідно розміняти).
36 ...f3 37.Kpe3 Kg4+! (найвпертіший захист; після
37...Kpb5 білим виграти легше: 38.Kp:f3 Kp:b4 39.Kpf4
Креб 40.Kpf5 Kg8 41.СЇ7 Ке7 42.h5, і пішак «Ь» прямує у
ферзі без затримки). 38.Kpf4 (не можна, зрозуміло, грати
38.Kp:f3 через 38...Ке5+ з виграшем слона) 38...f2 39.Cd3
Kf6 40.Kpf3 Kpd541.Kp:f2 Kpd4 42.Се2І (беручи під
контроль поле h5) 42...КрсЗ 43.Kpf3 Kp:b4 44.Kpf4 Кр:а5
45.Kpf5 Kd5 46.h5, і кінь нездатний затримати крайнього
пішака. 35.Kpd3 Ке736.Се4+ Ked5 37.Cg5 КИ5. На 37...Kpd6
білі могли зіграти 38.C:f6 K:f6 39.СЬ7, виграючи пішака
аб. 38.Cf3 Kg3 39.Cd2! Але не зразу 39.Ь5 через 39...K:h5!
40.C:h5 К:Ь4+ з шансами на нічию. 39...Kpd6 40.Cg4!
Точність до кінця. І зараз 40.Ь5 було б передчасним через
40...е4+! 41.С:е4 K:h5 з нічиєю. 40...Kf6 41.Сс8 Креб
42.Се1. 42.С:аб теж вело до виграшу, але білі хочуть
відкинути коня g3 на гіршу позицію, поки слон з с8 відбирає
у коня поле f5. 42...e4-f 43Kpd4 Kgh5 44.Cf3. І тут можна
було грати 44.С:а6, але білі віддають перевагу атаці на
пішака е4. 44...Kpd6 45.Cd2. Чорні здалися. У варіанті
45...Kg7 4б.С:е4 Кеб+47.Kpd3 К:е4 48.Кр:е4 Kg7 49.СсЗ
Kh5 50.Kpf5 у них не залишається шансів на порятунок.
141

СЛОВНИЧОК ШАХОВИХ ТЕРМІНІВ
Опозиція — під опозицією найчастіше розуміють
розташування королів на одній вертикалі чи горизонталі через клітину один
від одного. Зрозуміло, що коли ходи іншими фігурами або
пішаками неможливі чи невигідні, то король сторони, якій належить
черга ходу, мусить відступити, звільняючи шлях королю суперника.
Про останнього короля (або сторону, якій він належить) кажуть,
що він захоплює опозицію, тобто має змогу продовжити наступ,
Нерідко вживаються також терміни:
опозиція дальня — розташування королів на одній вертцкалі,
горизонталі чи діагоналі через непарну кількість клітин (але
більшу від одиниці);
опозиція діагональна — розташування королів на одній
діагоналі через клітину;
опозиція конева — таке взаємне розташування королів (а іноді
цей термін вживається і для позначення взаємного розташування
інших фігур), коли з поля, де розташований перший король, можна
потрапити на поле, де розташований другий король, ходом коня.
Мат — ситуація, коли король знаходиться під ударом і не
може захиститись. Вважається, що сторона, яка створила
невідпорну загрозу королю, виграла партію. При записуванні партії мат
позначається знаком «х».
Пат — нічийна шахова позиція, коли шах королю не
оголошено, але й черговий хід гравець не може зробити, не поставивши
короля під удар. В разі виникнення пата вважається, що партія
закінчилася внічию. При записуванні партії пат не має спеціального
позначення.
Прохідний пішак — пішак, перед яким немає ворожих пішаків
на його вертикалі і на суміжних.
«Скажена фігура» — фігура (тура чи ферзь), що оголошує
шах з битих полів, але брати її невигідно через пат. Коли королю
не вдається врятуватись від переслідування «скаженої фігури», то
партія закінчується внічию внаслідок вічного шаха.
Темп — звичайно означає просто хід. Коли ж кажуть, що хід
зроблено з темпом, або сторона виграла темп, то під цим найчастіше
розуміють таку ситуацію, коли робиться хід (а то й здійснюється
цілий маневр), на який суперник змушений відповісти пасивним
захисним ходом. З точки зору активної сторони в цьому випадку
просто втрачається хід, тобто темп.
Цугцванг — ситуація, коли будь-який хід погіршує
становище. Але ж за правилами ходити треба, тому цугцванг веде до
погіршення позиції.
Шах —- ситуація, коли король знаходиться під ударом, але
може врятуватись. При записуванні партії позначається знаком
«-(-». '
Шах вічний — нескінченне шахування. В цьому разі партія
закінчується внічию.
«!» — сильний хід (вживається для коментування).
«?» — слабкий хід (вживається для коментування).

ЗМІСТ
Від автора З
І. Матування одинокого короля 5
1. Матування важкими фігурами 5
2. Матування двома слонами 6
3. Матування слоном і конем 7
4. Матування двома кіньми Ю
II. Проведення пішака у ферзі Ю
1. Проведення пішака у ферзі при підтримці
короля в боротьбі з королем 10
2. Проведення пішака у ферзі при підтримці
слона 15
3. Проведення пішака у ферзі при підтримці
коня 20
4. Проведення пішака у туровому закінченні 23
5. Проведення пішака у ферзевому закінченні 32
III. Боротьба різних фігур 38
1. Пішак проти різних фігур 38
2. Тура проти легкої фігури і тура з пішаком
проти легкої фігури 45
3. Ферзь проти різних фігур 51
4. Тура і легка фігура проти тури .... 55
IV. Пішакові закінчення 58
1. Прохідні пішаки 58
2. Активність короля 65
V. Турові закінчення 69
1. Тура проти пішаків 69
2. Тура з двома пішаками проти тури та
проти тури з пішаком 75
3. Багатопішакові турові закінчення ... 85
VI. Багатопішакові легкофігурні закінчення
(крім закінчень з різноколірними слонами) . 97
1, Реалізація матеріальної переваги ... 97
2. Реалізація позиційної переваги 102
VII. Різноколірні слони 112
1. Реалізація матеріально! переваги при
розрізнених прохідних пішаках 112
2. Реалізація матеріальної переваги при
зв’язаних прохідних пішаках ........ П8
3. Реалізація позиційної переваги 122
VIII. Багатопішакові ферзеві закінчення . .124
1. Реалізація матеріальної переваги . . ,124
2. Реалізація позиційної переваги 128
IX. Типові багатофігурні закінчення . . , *131
Словничок шахових термінів 142

Научно-популярноа издание
КОГДА СДЕЛАНЬІ УРОКИ
Таборов Борис Владимирович
Основи 8НДШПИЛЯ
На украинском язьіке
Киев, «Радянська школа»
Завідуючий редакцією військово-патріотичного 1 фізичного виховання £« П. Сайко.
Редактоп А. А. Бартко. Спеціальний редактор П. В. Марусвнко. Художник
обкладинки С. В. Дядик. Художній редактор В. С. Пулвр. Технічний редактор
А, Г. Фрідман. Коректори /, М. Ситниченко, Г. А. Зацерковна,
ИБ № 6257
Здано до набору 21.04.87. Підписано до друку 08і02.88. ВФ 05049. Формат 84ХЮ8/3*,
Папір № 2, друк. Гарнітура літературна. Друк високий. Умовн. друк. арк. 7,56,
Умови, фарбо-відб. 7,86. Обл.-вид. арк. 7,61. Тираж 50 000 пр. Вид. JA 32058.
Замовлення № 7-245. Ціна ЗО к.
Видавництво «Радянська школа», 252053, Київ, Ю. Коцюбинського, 5.
Книжкова фабрика імепі М. В. Фрунзе, 310057, Харк1в-57. вул. Донець-Захаржев-
ського, 6/8.
Таборов Б. В.
(Г12 Основи ендшпілю.— К- : Рад. шк., 1988.—144 с.—
(Коли зроблено уроки).
ISBN 5—330—00132—3.
У книзі розглядаються здебільшого найпростіші теоретичні
шахові закінчення, а також ряд практичних прикладів.
Акцентується увага на основних ідеях та прийомах, що використовуються
при розігруванні ендшпілю.
Розрахована на учнів середнього й старшого шкільного віку,
широке коло читачів.
бвк и