/
Теги: історія поділля
Год: 1918
Текст
оз-'
3 53
„ЗЕМЛЯ*.
В I С ТII и к
Лоділъского Туберніалького Земелъного Хомішету.
Передплат.т до кіппя року
с пересылкою—2 карб 25 И.
Ціиа окречого номера 75 И.
- Яі 1, -
25 бсрезня 1918 р.
Контора редакпіі—м. Віпшппя,
Р. Мпколаіпського пр. і вул.
Г>. Хмглыі. д. О Стукаловоі.
В журиа.11 містлться, крім офіціялыіпх розпоряд.-кепь Уряду Вкраіпськоі На-
родный Республікп та ціркулярів Губеріііялыюго Зсчелыюго Комітету, також і статті
наукоііЮ змісту по земельному шіташію.
Офіціялыіа частина друкуеться па вкраіпськііі мові, а пеофіціллвна—во
нкраінськііі або па російськііі.
В журиалі зіведепо освідомітельни < відділ, де друковатвчуться відповіді
на пптанпя, іцо мають загалыіе значішія.
Ліурнал влхоіе диічі па міеяць і впсплабті.ся безплатно всіч земельпны уста-
иовам Подо.ііі, опопісткп нід Зсиелыіпх іпрчв і Комісііі прпіімаютьсл безплатно.
Всі статті та доішси, одобрепі Редакціипою Коміссісю і приняті до журналу,
Оіілачуються.
Доставлсні в Редакцію статті повшші бут п за повнпм підіінскіі автора і ’за-
зяачеввям ііого адросн.
Статті призиапі пепілходяівимн для журналу, зберігаються п Рсдакціі не
більпі як иісяць і иотім знпіцуються.
Рукописи в разі потреби вкорочуються і впправляються.
Редакція пі в яку переписку з приводу непрпиятих статей не вступае.
Всю почтову та Громову коросвопдепцію наложить ііаденлатя до Ковторн
Рсдакціі часопнсу «Земля» па ім'я секретаря.
ЖУЙ
Енд Губершяльноі Земельно! Ѵправи.
„Земля"—от святе слово, з котрим наш рідний селянин ніколи
не розстрявався.
Чи поіхав він на «Зелений клин», щоб знайти свого гіркого
лиха, чи иомандрував він молодий та дужий на заробітки до Америки—
скрізь і всю ди він не забував про землю.
Недостатки та злидві—от життя нашого селянина,а суміж палаці,
безмежні маетки магнатів немов дратували можливостю мати хоч
маленький клаптик землі.
Нарешті віковічні кайдани зкинені. Всюди радіене, голосне: Вся
земля повинна належати трудящому люду і тілько йому.
Правда, наш езлянин.темний, затурканий, не міг обробити свою
землю -Так, як його сусіда—поміщик.
•5 '-^ ’г З”*3*601*™ ><В р ' Г: ) 4 иаі
А тспер багацько кажуть: „Зперва народу дайте школу, а потін
землю". Ми кажемо: Це треба зробитн одночасно.
Кожен агроном скаже: „при теперішньому селянському ма.< -
земеллі ие уожна вести справжнього хазяйства".
Але як наділити землею безобідно й добре, це питаня велико
та сі ладпе, через що і Центральна Рада і губерніяльпий Селянеький
3‘ізд по земельному питаіно—Центральна Рада видала, а 3‘ізд висло-
вився, щоб наділення землею було зараз тимчасове.
Але при жодпих умовах паши селяне повпнні бути „з землею".
Тілько тепер брат не вірить брату і сумно на душі, але ми сдо-
діваемось, що настануть яспі дні вільпого еднапня, а зараз ми кли-
чемо всіх до пашоі буденноі роботи, що дня, кожен час пехай всі
пам'ятають, що тілько праця дасть гарні наслідкп.
Можливо,що ще не раз нас нереможуть,але й ми навчимось пере-
магати. Життя може ще не раз нас покарае, але остаточно ми ли-
шимось переможцямп.
Для того, щоб перебудовати наше життя на нових підвалинах
треба багато працювати і одним з головних завдань е питання пр»
наді іення землею—земельпе питання.
До цього діла, крім вищпх устансв, призначені також і Земель-
ні Комітети.
Бережіть своі Земельні Комітети і вибірайте до шіх тілько са-
мих луччих людей, щоб вони могли розібратіісь в усьому.
Але це тілько початок роботи: треба багато вчитпсь і працювати,
щоб наше хазяйство могло порівнятись з бувшим поміщицьким.
Ми всіх закликаемо до того, щоб по школах і дома діти, доро-
слі, чоловіки й жіпкп—всі навчались. Тілько тоді, коли кожен зро-
зуміе, що в школі вся наша будучина, тоді тілько ми станемо пере-
можцями в життьовій боротьбі:
Бережіть, шануйте школу. Не заоувайте, як навчав незабутній
Тарас Шевченко:
„Учітеся, брати моі!
Думайте, читайте,
I чужому научайтесь,
И свого не чурайтесь".
Будьмо ковалями новоі ясноі долі пашого вільпого краю I на
землі, политій кров'ю та недолею наших батьків—ми збудуемо нашу
вільну «Землю»' і с '
А) ОФФИЦІАЛЬНА ЧАСТИНА.
Від редакціі.
Периши і другий Універсали Украінсъкоі Централъноі Ради
після видання третъого та четвертаго Універсалів маютъ
власне історічне значіння і через те в журналі не поміщені.
Третій Уиіверсал Унраінсьноі Центрально! Рэдн.
Народе Унраінсьний і всі
народи Унраіни!
Тяжка і трудна година впала
на землю республіки Російськоі.
На півночі в столицях іде межи-
усобна і крівава боротьба. Цепт-
рального Правительства нема, і
по державі шириться безвластя,
безлац і руіна.
Наш край так само в небезпе-
ці. Без власти, дужоі, единоі, на-
родньоі Вкраіна теж може впасти
в безодню усобиці, різні, занепа-
ду-
Народе украінський. Ти разом
з братніми народами Унраіни по-
ставив нас берегти права, здобуті
боротьбою. творити лад і будѵва-
ти все життя на нашій землі. I
ми, Украінська Центральна Рада,
твоею волею, во ім‘я творення
ладу в нашій краіиі, во ім‘я ра-
тування всеі Россіі, оповіщаемо:
Однині Украіна стае Украін-
ською народньою Республикою.
Не одділяючись від республіки
Россійськоі і сберігаючи едність
іі, ми твердо станемо па нашій
землі, щоб силами нашими помог-
ти всій Росіі, щоб уся республіна
°осійська стала федераціею рівпих
і вільних народів.
До Установчих Зборів Украіни
вся власть творити лад на зем-
лях н:.ших', даватп закони і пра-
вити належить нам, Украінській
Центральній Раді/ і нашому пра-
Народъ Украинскій и всѣ
народы Украины!
Тяжелое и трудное время пере-
живаетъ Россійская республика.
На сѣверѣ въ столицахъ идетъ
междоусобная и кровавая борьба.
Центральной власти нѣтъ. И по
всему государству растетъ безвла-
стіе, анархія и разруха.
Нашъ край также въ опасности.
Безъ власти сильной, единой, на-
родной Украина также будетъ по-
вергнута въ бездну кровавой меж-
доусобицы и полнаго упадка.
Народъ Украинскій, ты вмѣстѣ
съ братскими пародами Украины
поставилъ насъ блюсти права, до-
бытыя борьбою, творить порядокъ
и созидать лучшее будущее на
нашей землѣ. И мы, Украинская
Центральная Рада, творя твою
волю, во имя установленія порядка
въ нашемъ краѣ, во имя спасенія
всей Россіи объявляемъ:
Отпьп Ь Украина будетъ Укра-
инской Народной Республикой.
Не отдѣляясь отъ Республики
Россійской и сохраняя единство
ея, мы твердо станемъ на нашей
землѣ, чтобы силами нашими ока-к
вать помощь всей Россіи, чтобы7
вся Россійская Республика стала
федераціею равныхъ и вольныхъ
пародовъ.
До созыва Украинскаго Учреди-
тельнаго Собранія вся власть, тво-
рить порядокъ на землѣ нашей,
издавать законы и править, при-
надлежитъ намъ, Украинской Цен-
4
тральной Радѣ, и правительству
нашему—Генеральному Секрета-
ріату Украины.
Въ сознаніи силы своей и вла-
сти на родной землѣ мы станемъ
на стражѣ права и революціи не
только у себя, но во вссіі Россіи.
И потому объявляемъ:
Къ территоріи Украинской На-
родной Республики принад іежаіъ
, земли, заселенныя въ большпн-
: ствѣ украинцами: Кіевщина, По-
• долія, Волынь, Черниговщина,
• Полтавщина, Хапьковіціпкі, Ека-
теринославщина, ХерС нінѵш і.Тав-
Оста-іі’ "г ~~ »'*--' ...—
вительству—Генеральному Секре-
тари ятові Украіни.
Маючи силу і власть на ріднііі
землі, ми тою силою і властю
станемо на сторожі прав і рево-
люцій не тільки нашоі землі, але
і всеі Росіі.
Отож, оновіщаемо:
До територіі народньоі Украіп-
сі.коі республікн належать земли,
заселені у білыпости украіипями:
Кнівщина, Поділля, Волинь, Чер-
пигівщина, Полтавщина. Харків-
іцина, Катерннославщина, Херсон-|
шина, Таврія (без Крнму). С. ...
точне визначення границъ Украін-'
ськоі народньоі республікн, як
що до прилучення частнн Кур
щини, Холмщини, Вороніжчинн,
так і сумежних губерній і обла-
стей, де більшисть населенна
Украінське, мае бути встаповлено
по згоді организовати волі наро-
пів.
Всіх же громадян сих земель
опоі іщаемо:
Однині на територіі Украінськоі
народньоі ресиублікі іствуючс
право власности на землі помі-
щицькі та ин .іі землі нетрудових
хазяйств сільсько-господарського
значіння, а також на уліпьні, ма-
настнрські, кабинетьські та цер-
ковні землі касуеться.
Признаючи, що землі ті
власність всього трудового народу,
і мають порейти до нього без ви-
купу, краінська Центральна Ра
да доручас Генеральному Секре-
тарству по Земелышм Справам
негайно виробити закон про те,
як порядку вати земелышм коми
тетам, обраним народом, тими
землями до Украінських Установ- ми народомъ,
чих Зборів. ѵ
Праця робітництва в Укпаін
ській народні і республіці мае бу-
ти негайно упорядкована. а зараз
оновіщаемо:
есть
рія (безъ Крыма) Окопчате п.иое
установленіе г,ѵ ницъ Украинской
Народной Ре п 6.ЧІДП, кань отно-
сительно нр е<»ед піеніл населен-
ныхъ въ больш і-ствѣ украинцами
частей Курщііны, ВоронежччіЫ,
Холмщины, такъ и другихъ «.меж-
ныхъ губерній, должно послѣдо-
вать въ соглашеніи съ организо-
ванною волею народовъ.
Всѣмъ гражданамъ этихъ терри-
торій объявляемъ:
Отнынѣ существующее на терри-
торіи Украинской Народной Рес-
публики право собственности на
земли помѣщичьи и на иныя зем-
। ли нетрудовыхъ хозяйствъ сель-
. сно-хозяйственнаго значеніи, а так-
же на земли удѣльныя, монастыр-
скія, кабинетскія и церковныя,
уничтожается. Признавая,что з.мли •
эти принадлежатъ всему трудовому
народу и должны перейти і: ь нему
безъ выкупа.УкраинскаяЦеін, а іь-
ная Рада поручаетъ Гепега пятому
Секрета} іату по земельнымъ дѣ-
ламъ немедленно выработать за-
конъ о порядкѣ распоряженія зе-
мельными комитетами, нзбранчы-
, этими землями до
| Украинскаго Учредительнаго Со-
бранія.
Трудъ рабочихъ въ Украинской
народной республикѣ имѣетъ быть
немедленно урегулированъ. Теперь
же объявляемъ:
На территоріи Народной Украин-
ской Республики съ настоящаго
дня устанавливается во всѣхъ
На територіі народньоі респуб-
лики Украіни з сього дня уста-
о
Поклясться по всіх нідпрпемствах
вісім годпп праці.
Тяжкий і грізнпй час, який пе-
ребунае вся Росія, а з ней і паша
Украіна, вимагае доброю упоряд-
кованпя виробнпцгиа, рівномірного
роспрепілення продукіів спожп-
ванпя і кращоі організаціі праці
I через те припнсуемо Генерально-
му Секретарству Праці від сього
Вня, раиом з представпицтвом від
робітцццтва, всгановнтн державцу
Контролю над продукціей на Ук-
Ряіні. ппльнѵючи інтересів як
Украіни, так і цілоі Росіі.
Четвертый рік па фронтах
Яъеться кров іі гинуть марію сн-
?и всіх народів свііу. Волею і
1'іенем Украінсъкоі республики
Мі», Украінська Центральна Рада,
Стаііемо твердо на тому, щоб мнр
руло встановлепо як ііаіпнвпдче
Для тою мі вжпвемо рішучих
за.ходів, щоб через Централыіе
Правительство приму сити і спіль-
пиків і вороіів негайно роспбчатн
Мирні переговорп.
Так само б^демо дбати, щоб на
Мирному копгресі права пароду
Ѵкраінського в Росіі і по за Ро-
с>еіі не було в зампренню пору-
иіепо. Але до миру кожей гро-
Мадянин республіки Украіни, ра-
3°м з громодянами усих пародіи
Россійськоі республики повппен
стояти твердо па своіх нозіціях
як на фронті, так і в тилу
Останніми часами ясні здобудки
ревбліоціі було затемненію віднов-
менною карою на смерть. Онс-
яііцаемо:
Одцині на землі республіки
Украінсъкоі смертна кара касу
сться.
Всім увяз’яненим і затриманним
За політичні вистѵпи, зроблені
сього дня, як уже засуджен-
Яим, так і везасулженним, а та-
і тим, хто ще до відіювідаль-
Мости не потягпений, дэеться
предпріятіяхъ восьмичасовой ра-
бочій день.
Тяжелый п грозный часъ, какой
переживаетъ вся Россія, а съ ней
и наша Украина требуетъ упоря-
доченія производства, равномѣр-
наго распредѣленія продуктовъ
продовольствія и лучшей органи-
зація тру іа. Поэтому предписыва-
емъ Генеральному Секретаріату
труда съ настоящаго дня вмѣстѣ
съ представителями отъ рабочихъ
установить государственный кон-
троль надъ производствомъ на
Украинѣ, соблюдая интересы какъ
Украины, такъ и цЬлой Россіи.
Четвертый годъ на фронтахъ
льется кровь и напрасно тратятся
силы всѣхъ народовъ міра. Волею
и именемъ Украинской Народной
Республики Мы, Украинская Цент-
ральная Рада, станемъ твердо на
томъ, чтобы возможно скорѣе былъ
заключенъ миръ Для этого мы
предпримемъ рѣшительныя мѣры,
чтобы черезъ Центральное Прави-
тельство заставить п союзниковъ
и враговъ немедленно начать пе-
реговоры о мирѣ.
Точно также будемъ заботиться
чтобы на мирномъ конгрессѣ нрава
Украинскаго парода въ Россіи и
внѣ Россіи не были нарушены при
заключеніи мира. Но до заключе-
нія мира каждый гражданинъ
республики Украины долженъ вмѣ-
стѣ съ гражданами всѣхъ наро-
довъ Россійской республики сто-
ять твердо па своихъ позиціяхъ,
какъ на фронтѣ, такъ и въ тылу.
Въ послѣднее, время свѣтлыя
пріобрѣтенія революціи были за-
темнены возстановленіемъ смерт-
ной казни. Объявляемъ:
Отнынѣ на землѣ Украинской
республики смертная к>знь уни-
чтожается.
Всѣмъ заключеннымъ и аресто-
ваннымъ за политическія выступ-
ленія, совершенныя до настоящаго
дня, какъ уже осужденнымъ, такъ
и неосужденнымъ, а также и тѣмъ,
кто еще не привлеченъ къ отвѣт-
повна амністія. Про це пегайно
буде виданий закон.
Суд на Украіні повинен бутж
справедливий, відповідний духові
народу.
3 тою метою прііішсуемо Гене-
ральному Секретарству Судовых
Справ зробити всі заходе унсряд-
кувати судівництво і привести до
згоди з правними понятіями
народу.
Генеральному Секретарству Вну-
тріпініх Справ ириписуемо:
Вжити всих захпдів до закріп-
лення і поширення прав місцевого
самоврядування, що являются
органами внщоі админістративноі
клади на місиях, і до встанов-
леиня найтіснінюго звявку і
співробітництва його з органами
революційноі цемократіі, шо мас
бути найкращою основою вілыіо-
го демократичнсго житія.
Так само в Украінській народній
республіці мае бути забезнечено
всі свобопи, здобуті всеросіііською
революціею: свободу слова, друку-
віри, зібран’в, союзів, страйків,
педоторванностп особи і меш-
кання, право і можливість у жи-
ва ння місцевих мов в зносинах
з усіма установами.
Украіпський народ, який сам
довгі літа боровся за свою націо-
пальну волю, і вині іі здобувши,
буде твердо охроняти волю націо-
напьного розвитку всіх народ-
ностей на Украіні сущих. Тому
оповіщаемо: що народам велико-
руському, еврейскому, польскому
та иншим на Украіні признаемо
національно-персонапьну автоно-
мію для забезпечення ім права
і свободи самоврядування в спра-
ва! іх національной) життя. Та
поручаемо напіоиу Генераль-
ному Секретарству Національних
Справ подати нам в найближчому
часі законопроект про національно-
персоналу автономію.
ственности, дается полное помило-
ваніе. Объ этомъ будетъ немедлен-
но изданъ законъ.
Судъ на Украинѣ долженъ быть
с праведли вый, соотвѣтству юідій
духу парода. Съ этой цѣлью пред-
писываемъ Генеральному Секрета-
ріату по судебнымъ дѣламъ при-
нять всѣ мѣры къ упорядоченію
судопроизводства и къ приведенію
его вь соотвѣтствіе съ народными
понятіями о правѣ.
Генеральному Секретаріату внут-
реннихъ дѣлъ предписываемъ при-
нять всѣ мѣры къ закрѣпленію и
расширенію правъ мѣснтаго само-
управленія, которое является ор-
ганомъ высшей административной
власти на мѣстахъ, къ установле-
нію связи и сотрудничества его
съ органами революціонной демо-
кратіи, что и будетъ наилучшей
основой свободной демократиче-
ской жизни.
Точно также въ Украинской На-
родной Республикѣ будутъ сохра-
нены всѣ свободы, добытыя все-
россійской революціей: свобода
слова, п ечатп, вѣры, собраній, со-
юзовъ стачекъ. неприкосновен-
ность личности и жилища, право
и возможность употребленія мѣст-
ныхъ языковъ въ сношеніяхъ со
всѣми учрежденіями.
Украинскій народъ, самъ дол-
гіе годы боровшійся за свою на-
ціональную свободу и теперь ее
получившій, будетъ твердо охра-
нять свободу національнаго разви-
тія всѣхъ народностей, живущихъ
на Украинѣ,а потому объявляемъ.
Что за народами великорус-
скимъ, еврейскимъ, польскимъ и
другими на Украинѣ признаемъ
право на національно-персональ-
ную автономію для обезпеченія
имъ права и свободы самоупра-
вленія въ дѣлахъ ихъ національ-
ной жизни.
Поручаемъ нашему Генерально-
му Секретарству межнаціональныхъ
дѣлъ представить намъ въ ближай-
шемъ времени законопроектъ наці-
ей ально-персональной автономіи.
7
Справа продонольча с корінь дер-
жавноі сили в сей тяжкий і від-
повіпальний час, Украінська на-
родна республіка повинна напру-
жити всі сили і ратувати як себе,
так і фронт. і ті частини Росій-
ськоі ре публіки, які потрібують
нашоі допомоги.
Громадяне! Іменем Народньоі
Украіпськоі Республики в Феяера-
тивній Россіі ми, Украінська Цен-
тральна Рада, кличемо всіх до
рішучоі боротьби з усяким безляд-
дям і руінництвом та до дружнього
великого будівнпцтва новнх дер-
жавних форм, які дадутъ великій
і знеможеній республиці Рсгіі
здоровья, силу і нову будучність.
Виробленпя тих форм мае бути
перевецене на Украіпських і Все-
російських Установчих Зборах.
Дней виборів до Украіпських
Установчих Зборів призначаемо
27 грудня (декабря) 1917 року, а
двем скликання іх—9 січня (ян-
варя) 1918 року.
Про порялок скликаннь Украін-
ських Установчих Зборів буде
негайно видано закон.
У Киіві, 7 листопада 1917 року.
Дѣло продовольствія—корень го-
сударственной силы въ этотъ тя-
желый и отвѣтственный часъ.
Украинская Народная республи-
ка должна напречь всѣ свои силы
и спасать какъ себя, такъ и фронтъ
и тѣ части Россійской Республики
которыя потребуютъ нашей помощи.
Граждане! Именемъ Народной
Украинской Республики въ Феде-
ративной Россіи мы, Украинская
Центральная Рада, призываемъ
всѣхъ къ рѣшительной борьбѣ со
всякими безпорядкамъ и разруше-
ніями и въ дружному великому
строительству новыхъ государ-
ственныхъ формъ, которыя дадутъ
великой и обезсиленной республи-
кѣ Россіи здоровье, силу п новую
мощь. Выработка этихъ формъ
имѣетъ быть совершена на Укра-
инскомъ и Всероссійскомъ Учре-
дительныхъ Собраніяхъ.
Днемъ выборовъ въ Украинское
Учредительное Собраніе назнача-
емъ 27 декабря 1917 года, а днемъ
созыва Учредительнаго Собранія—
6 января 1918 г.
О порядкѣ созыва Украинскаго
Учредительнаго Собранія немед-
ленно будетъ изданъ законъ.
Кіевъ, 7 ноября 1917 года.
Пояснення до третього Універсалу.
Від Генеральпого Секретаріату.
(Офіціялыю).
До Генерального Секретаріату
надходять запитання про те, як
треба розуміти ті або инші дум-
ки останнього Універсала Укра-
іньской Центрально! Ради. Особ-
ливо численні прохання про по-
яснення де-яких думок Універ-
сэла про земельну справу. Гене
ральний Секретаріат, щоб не бу-
ло допущено неточного тлумачен-
ня, вважае конечно потрібним да-
ти пояснення насамперед про
цю справу, найбільш іптересну
для людности.
В справі земельній, як в ин-
Отъ Генеральнаго Секретаріата.
(Оффиціально).
Въ Генеральный Секретаріатъ
поступаютъ запросы о томъ, какъ
надлежитъ пониміть тѣ пли иныя
положенія послѣдняго Уніперсала
Украинской Центральной Рады.
Особенно многочисленны хода-
тайства о разъясненіи нѣкоторыхъ
положеній Универсала, касающих-
ся вопроса земельнаго.
Генеральный Секретаріатъ, во
избѣжаніе неправильныхъ толко-
ваній, находитъ необходимымъ
дать разъясненія прежде всего но
этому наиболѣе интересующему на-
селеніе вопросу.
8
ших, Упіверсал тілыш проголошуе
загальні підвалпчп що повнниі
лягти в основу відповіцнпх зако-
нів, які Центральна Рада доручи-
ла Генеральному Секретаріатоьі
виробптп в порядку иегайностп.
Такими загальнпми підвалпнаміі,
зазначеннпми в Універсаиі в спра-
ві земслыіій, е скаеування права
власности „а згадапі в Універ-
салі землі, та нерехід тпх земель
до трудового пароду без впкупу.
Шо до скаеування права влас-
ностп па ці землі, то його треба
розуміти так, що право власно
стп переходить до пароду Укра-
інськоі Рссііубліки. а значить від
дня оглошенпя Універсалу доте-
перішпім власнпкам забороннегь-
ся землю продавити, кунуватп,
заставляй!, даруиати чи переда-
вати кому пебудь у власніеть яки-
ми будь способами, бо ці землі
Украінська Центральна Рада вва
жае власністыо не оьремпх осіб
чи устаиов, а всього народу, при
чому не скаеування власности, як
і весь земелыіпй лад на Украіні,
мають підтвердптп і остаточно
возстановити Украіііські Устаповчі
Зборн.
До установчих же Зборів ці.
землі иередаютьея в завідуваиня
вибрапнпх народом земелыіих ко-
мітетів, які ті будуть порядкува-
ти ними, як-то зазначепо в Уні
версалі, на осноні спеціальнаго
закону, що генеральне секретар-
ство земелыіих справ мае негаіі-
но ввробити, а Центральна Рапа
розглянути і затвердити.
Через це, оберііаючи всенарод-
не хозяйство: машини, ліеи.будин-
кн, коней, худобу і иные, дбаючн
про порядок на Украіні, Упівер-
сал не дозволяе ніяких самоноль-
них захоплень земель і всякого
добра, порубок ліеів то-що, бо та-
кі захоплення і порубки неми-
ну че зруйнують відтецер уже на-
родно багацтва та викличуть раз-
Какъ по вопросу земельному,
такъ и по другимъ, Универсаломъ
провозглашены лишь тѣ основныя
положенія, которыя должны лечь
въ основу соотвѣтствующихъ зако-
повъ, разр богка которыхъ въ
спѣшномъ порядкѣ поручена Ра-
дой Генеральному Секретаріату.
Въ вопросѣ земельномъ такими
основными принципами, указан-
ными въ Универсалѣ, являются
уничтоженіе правъ собственности
на указанныя въ Универсалѣ зем-
ли и переходъ этихъ земель къ
трудовому народу безъ выкупа.
Уничтоженіе права собственности
па эти земли должно быть прини-
маемо въ томъ смыслѣ, что право
собственности переходитъ къ наро-
ду украинской республики, и,
нанятъ, со дня опубликованія
Универсала бывшимъ донынѣ вла-
дѣльцамъ запрещается землю про-
давать, покупать, закладывать, да-
рить или передавать кому бы то
ни было въ собственность какимъ
нибудь способомъ, такъ какъ земли
эти признаются Украинской Цент-
ральной Радой принадлежащими не
отдѣльнымъ лицамъ пли установле-
ніямъ, а всему трудовому народу,
при чемъ отмѣну собственности,
какъ и весь земельный строй на
Украинѣ, должно' подтвердить и
окончательно установить Украин-
ское Учредительное Собраніе.
До Учредительнаго же Собранія
земли эти передаются въ вѣдѣніе
выбранныхъ народомъ земельныхъ
комитетовъ, ко горне и будутъ рас-
поряжаться ими. какъ то указа-
но въ Универсалѣ въ порядкѣ за-
кона, который Генеральное Секре-
тарство по земельнымъ дѣламъ
имѣетъ экстренно разработать, а
Центральная Рада—разсмотрѣть и
утвердить.
Поэтому, сберегая все народное
хозяйство: машины, лѣса, построй-
ки, лошадей, скоіъ и т. и., забо-
тясь о поряднѣ па Украинѣ, Уни-
версалъ не позволяетъ никакихъ
самовольныхъ захватовъ земель и
иного имущества, порубки лѣсовъ
и т. п., такъ какъ такіе захваты
9
рухи і сварки в краю і серед се-
лянства.
Разом з тим Генералыіпіі Секре-
таріат мае па оці подбити про за-
безпечепня інтересів сдужаіпих і
рабочпх. що працюють по екопо-
ъіях і підприемствах сільско-гос-
подарського характеру.
ІІ
Так само, іцо до оплати боргип,
які лежать па землі та сельски-
господарскькпх маетках, а також
питання про форму і розмір гро-
мчдськоі лопомоги ТИМ, хто понс
се тяжкі втратп через зсмельну
реформу, все це мае бути роз-
глянуто і впрішепо на Установ-
чнх Зборах; через то в Ишисрса-
лі нічого про це и не говориться.
Цілком впразно в Упіверсалі
зазначено шо право власностп ска-
совусться тілььи на землі нетру-
дових господарств, які б вопи не
булп: чи то селянеькі, чи козачі
(на Чернігівщіні та Полтавщппі).
чи які пііші, остаюті.ея у опасно-
сти теперішніх хазяів.
Так само вираз.чо зазначено в
Універсалі, що право власти ка-
суеться на землі сельско-госно-
дарського зпачіпня.
Одже право опасности па землі,
які належать містам, містечкам і
селам, або находиться иід дача-
ми, садпбами, огородами, садами,
під спробними полями і станціями,
а також під копальнями, завода-
ми, фабриками і таке пвше,—Уиі-
версалом не кссуеться.
За лісами Генеральний Секре-
таріат визнае особливе значіпня
і в скором часі бу'іут видані тим-
часорі постанови про расноряпжен-
ня цим народнім доброй до того
часу, пики питання про них буде
остаточно розвязано Установчими
Зборами. Теперь же рубати ліси
без позволу Повітових Земельних
Комітетів піхто не мае права.
и порубки неминуемо уже теперь
уничтожатъ народное богатство и
вызовутъ разруху и споры въ
краѣ и среди крестьянства.
Вмѣстѣ сь тѣмъ Генеральный
Секрета। іатъ пмѣетт въ виду по-
заботиться объ обезпеченіи инте-
ресовъ служащихъ и рабочихъ,
работающихъ въ экономіяхъ и
предііріяіі-іхъ сельски хозяйствен-
наго характера. Что же касает-
ся вопріса объ уплатѣ долговъ,
когорые лежатъ па землѣ и сель-
ско-хозяйственныхъ имѣніяхъ, а
также о формѣ и размѣрѣ обще-
ственной помощи тѣмъ, кто поне-
сетъ значительныя потери вслѣд-
ствіе земельной реформы—все это
бу. етъ разсмотрѣно п разрѣшено
на Учредительномъ Собраніи. По-
этому въ Универсалѣ ничего объ
эгомъ не говс.риіся.
Съ полной опредѣленностью въ
Универсалѣ указано, что право
собственности отмѣняется лишь на
земли нетрудовыхъ хозяйствъ; по-
этому земли всѣхъ безъ изъятія
трудовыхъ хозяйствъ—будутъ ли
эти хозяйства крестьянскія, ка-
зачьи (въ Черниговской и Полтав-
ской губ.) пли какія либо иныя—
остаются въ собственности преж-
нихъ владѣльцевъ.
Также опредѣленно указано въ
Универсалѣ, что право собствен-
ности отмѣняется на земли сель-
ско-хозяйсгвеннаго значенія. Слѣ-
довательно, право собственности
на земпи, принадлежащія горо-
дами, мѣстечкамъ и селеніямъ,
земли, находящіяся подъ дачами,
усадьбами, огородами, садами, да-
чами, а также опытными полями,
станціями, заводами, фабриками и
т п , Универсаломъ не отмѣняется.
Лѣсамъ Генеральный Секретаріатъ
придаетъ особенное значеніе и въ
скоромъ времени будутъ изданы
временныя правила о распоряже-
ніи этимъ народнымъ достояніемъ
до того временп, пока вопросъ о
них будетъ окончательно разрѣ-
шенъ Учредителянымъ Собраніемъ.
Теперь же рубить лѣса безъ разрѣ-
шенія уѣздныхъ земельныхъ ко-
10 —
Взагалі Універсал не тількп не
дав права самовольно рзспоряжа-
тжсь землями або сельско-госпо-
дарськиы реманентом, кіньми, ско-
том і т. и., а, прнзнаючи його
доброй всенароднім, перепае все
піц догляд і в роспорядікення пові-
тових та губерських земельних
комітетів при допомозі комітетіж
волостних.
Підпісали: Голова Генерального
Секретаріату В. Вижничепко.
За генерального секретаря в
еправах земельних Б. Мартое.
Ствердив? Генералыіий Писарь
О. Лотонькцй.
мптетовъ никто не имѣетъ права.
Вообще, Универсалъ не только
не даетъ права самовольно распо-
ряжаться землями или сельско-
хожяйственнымъ инвентаремъ, ло-
шадьми, скотомъ и т. под., но,
признавая его достояніемъ все-
народнымъ, передаетъ все подъ
надзоръ въ распоряженіе уѣзд-
ныхъ и губернскихъ земельныхъ
комитетовъ при помощи комите-
товъ волостныхъ.
Подписали: Предсѣдатель Гене-
ральнаго Секретаріата
В. Винниченко.
За Генеральнаго Секретаря по
земельнымъ справамъ Б. Мартовъ.
Скрѣпилъ: Генеральный писарь
О. Лотоцкіп.
Четведтий Унівврсап Уир івсыві Центра ыіоі Ради.
Народе Украіни! Твоего силою,
волею, словом, стала и а землі
Украінській В1ЛЫІА НАРОДЫ Н
РЕС11УБЛИКА; справдилась колиш-
ня давня мрія батьків Гвоіх, борців
за вольности і права трудящих.
Але в тяжку годину відродилась
воля Украіни: чотири роки лютоі
війни знесилили наш край і люд-
яіеть; фабрики товарів не впробля-
ють, заводи сниняються. залізниці
росхитані, гроші в ціні пада-
ютъ, хліба зменыпуеться— пасувае
голод, по краю росплодились горби
грабіжників. злодіів, особливо коли
з фронту посунул військо, зчио-
нивши кріваву різню. заколот і руі-
ну на нашій землі. Через все се
не могли відбутися вибори в Укра
інські Установчі Збори в приии-
саний нашим попереднім Універса
лом час і сі збори, призначені па
нинішрий день, не могли зібратися.
щоб прийняти з наших рук на-
шу, тимчасову найвищу револю-
ційну владу над Украіною. уставити
лад пародній Республиці нашій і
організувати новѳ Правительство, а
тим часом Петроградське Прави-
тельство Народних Комісарів, щоб
жривернути під свою власть вільну
Народъ Украины! Твоею властью,
повелѣніемъ, словомъ утвердилась
на землѣ Украинской Свободная
Народная Республика, осуществи-
лась стародавняя мечта отц.-въ Тво-
ихъ, борцовъ за свободы и права
трудящихся. Но въ тяжелое время
возродилась свобода Украины: че-
тыре года тяжелой войны истощили
нашу страну и населеніе, фабрики
товаровъ не производятъ, заводы
останавливаются, желѣзныя дороги
разстроены, деньги въ цѣнѣ пада-
ютъ, хлѣбъ уменьшается—наступа-
етъ голодъ, въ странѣ размножи-
лись толпы грабителей, злодѣевъ,
особенно, когда съ фронта двину-
лось войско, производя кровавую
рѣзню, возмущеніе и разрушеніе на
нашей землѣ. Черезъ все это не
могли произойти выборы въ Укра-
инское Учредительное Собраніе въ
предписанный нашимъ предшеству-
ющимъ Универсаломъ срокъ и ѳто
Собраніе, предназначенное на се-
годняшній день, не могло собраться,
дабы принять изъ нашихъ рукъ
вашу, временную верховную рево-
люціонную власть надъ Украиной,
установить порядокъ въ народной
Республикѣ нашей ипорганизовать
— 11 —
Украінсысу Республику, оповістп-
ло війну Украіні і насилае на наші
землі своіх красногвардейців--
большевиків, які грабують хліб у
наших селян і безо всякоі плати
вивозять його в Росію, не жаліючи
навіть зерна, наготовленого на
засів, вбиваютъ неповиних людей і
сіють скрізь безладдя, злодіяцство,
безчинство. Ми, Украінська Цен-
тральна Рада, зробили всі заходи,
іцоб не допустити сеі братовбивчоі
війни двох сусідних народів, але
Петроградське Правительство не пі
шло нам на зустріч і веде далі
кріваву боротьбу з нашим наро хом
і Республикою; крім того, те саме
Петроградське Правительство ІІа-
родних Комісарів починае затягати
мир і кличе на иову війну, нази-
ваючи іі до того ще й „священою“;
знов польеться кров, знов несчасний
трудовий народ повинеи класти
свое життя. Ми, Украінська Цен-
тральна Рада, обрана з'іздами селян,
робітників і салдатів Украіни, на то
пристати ніяк не можемо. Ніяких
війн піддержувати не будемо, бо
Украінсысій народ хоче миру і мир
демократпчний повинеи бути як
найшвидче, але для того, щоб ні
руське Правительство, ні инче не
ставали Украіні на перешкод,
встановити так бажаний мир, для
того, іцоб вести свій край до ладу
до творчоі роботи, до скріплепня
революціі та волі нашоі, ми—Укра-
інська Центральна Рада—оповіща-
емо всіх громадян Украіни—эднині
Украінська Народна Республіна стае
самастійнаю, ні внд нога не за-
лежною, вільною, сувереною Держа-
вою Украінського Народу. 3 усіми
сусіднимп державами, як то Росія,
Польша, Австрія, Руминія, Туре-
чпна та инші, ми хочемо жити в
згоді і приязні, але ні одна із них
не може втручатися в життя само
стійноі Украінськоі Республики,
власть у неі буде належати тільки
народові Украіни, именем якого,
покп зберуться Украінські Установ-
чі Збори, будемо правити ми—
Украінська Центральна Рада—пред-
ставниця всього робучого народу,
новое Правительство, а тѣмъ вре-
менемъ Петроградское Правитель-
ство Народныхъ Комиссаровъ, чтобы
подчинить подъ свою власть сво-
бодную Украинскую Республику,
объявило войну Украинѣ и посы-
лаетъ на наши земли своихъ крас-
ноі вардейцевъ-болыпевиковъ, кото-
рые грабятъ хлѣбъ у нашихъ кре-
стьянъ и безъ всякой платы выво-
зятъ его въ Россію, не жалѣя даже
зерна, заготовленнаго на поснвъ,
убиваютъ невинныхъ людей и рас-
пространяютъ вездѣ безпорядки,зло-
дѣйсіва, насилія. Мы, Украинская
Центральная Ради, испробовали всѣ
способы, чтобы не допустить этой
братоубійственной войны двухъ со-
сѣднихъ народовъ, но Петроград-
ское Правительство не пошло намъ
навстрѣчу и ведетъ дальше крова-
вую борьбу съ нашимъ народомъ
и Республикой; кромѣ того, то са-
мое Петроградское Правительство
Народныхъ Комиссаровъ начинаетъ
затягивать миръ и призываетъ къ
новой войнѣ, называя ее къ тому
же еще и «священной»; снова
польется кровь, снова несчастный
трудовой народъ долженъ будетъ
жертвовать своею жизнью. Мы,
Украинская Центральная Рада, из-
бранная съѣздами крестьянъ, рабо-
чихъ и солдатъ Украины, на это
согласиться ни въ коемъ случаѣ
не можемъ Никакихъ войнъ под-
держивать не будемъ, ибо Украин-
скій Народъ хочетъ мира и миръ
демократическій долженъ быть какъ
можно скорѣе, но для того, дабы
ни Русское Правительство, пи дру-
гое не становились Украины на до
рогѣ установить такъ желанный
миръ, для того, чтобы вести свою
страну къ порядку, къ творческой
работѣ, къ укрѣпленію революціи
и свободы нашей, мы, Украинская
Центральная Рада. объявляемъ
всѣмъ гражданамъ Украины отны-
нѣ Украинская Народная Респуб-
лика становится самостоятелі ной,
пи отъ кого независимой, свобод-
ной. суверенной Державой Укра-
инскаго Народа. Со всѣми сосѣд-
ними державами, какъ то: Россія.
— 12 —
селян, робітників і салдатів, наш
виконавчий орган, якпй однііні
матиме назву Ради Народних Міні
стрів. Отож нас мперед прпписуемо
Правительству Республики наіпоі
Раді Народних Міиістрів від сього
дня вести р ісиочаті уже нею пе-
реговори про мир з централыпімп
державами цілком самостійно і до-
вести іх до кінця, не зважаючп ні
на які перешкоди з боку яких ие-
будь пнших частин бувшоі Росій-
ськоі імперіі та установити мир, щоб
край наш роспочав свое госпо-
дарсысе життя в спокою і згоді;
щож до так званпх большовпків та
пнших напаснпків. що нищать та
руйнують наш край, то прппнсуемо
Правительству > краінськоі ІІарод
ноі Республики твердо і рішуче
взятнся до боротьбп з ними, а всіх
громадян нашоі Республики за
клпкаемо, не жаліючи життя, бо
ронити добробут і свободу нашого
народу. Народня Украіпська Держа-
ва повинна бути впчпщспа від
насланих з Петрограду найманпх
насильників, які топчут права
Украінськоі Республики. Незмірно
тяжка війна, роспочата буржуазни-
ми правительствами, тяжко змучп
ла наш народ. знищпла нага край,
розбила господарство, теііер тому
мусить бути кінець; з тим. як армія
буде демобілізуватись, прішисуемо
одпускати вояків: після підтвер
джепня мпрнпх вереговорів роспу-
ститп армію зовсім, а потім замісто
постійноі арміі завести народню мі-
ліцію, щоб військо напіе служило
охороною робочого народу за помі-
ч‘ю і заходом нашого дсржавного
скарбу, а не бажанням пануючих
верст. Зруйповані війною і демобі-
лізаціею місцевости мають бути від-
новлені. Коли вояки наші повер-
нуться до Дому, народы ради, во-
лосы, новітові та городські думи
мають бути перевибрані в час, який
буде приписано, щоб і вояки
наші Мали в них і олос, а тим ча-
сом аби встановити на місцях таку
власть, до якоі мали б довір'я і яка
б стиралась на всі революційно-
демократичні верстви народу, Пра-
Полыпа, Австрія, Румынія, Турція
и пр. мы желаемъ жить въ согла-
сіи и въ дружбѣ, но не одна изъ
нихъ не можетъ вмѣшиваться въ
жизнь самостоятельной Украинской
Республики, власть у нея будетъ
при над іежать только народу Укра-
ины. именемъ котораго, пока собе-
рется Украинское Учредительное
Собраніе, будемъ управлять мы—
Украинская Центральная Рада —
представительница всего рабочаго
народа, крестьянъ, рабочихъ и сол-
датъ, нашъ исполнительный органъ
который отнынѣ будетъ имѣть на-
званіе Совѣта Народныхъ Мини-
стровъ. Итакъ, прежде всего, пред-
писываемъ 11 равптельству Республи-
ки нашей Совѣту Народныхъ Мини-
стровъ съ этого дня вести начатые
уже имъ переговоры относительно
мира съ центральными державами
совершенно самостоятельно и до-
вести ихъ до конца не обращая
вниманія ни па какія препятствія
со стороны какихъ нпбудь другихъ
частей бывшей Россійской имперіи
п установить миръ, дабы страна
наша начала свою хозяйственную
жизнь въ спокойствіи и согласіи;
что же касается такъ называемыхъ
большевиковъ и дрѵгихъ насиль-
никовъ, что уничтожаютъ и <пу-
с ошаютъ нашу страну, то пред-
писываемъ Правительству Украин-
ской Народной Республики твердо
и рѣшительно взяться за борьбу
съ ними, а всѣхъ гражданъ нашей
Республики призываемъ, не жалѣя
жизни, оборонять благосостояніе и
свободу нашего народа. Народная
Украинская Держава должна быть
очищена отъ присланныхъ изъ Пе-
трограда наемныхъ насильниковъ,
которые топчутъ права Украинской
Республики. Неизмѣримо тяжелая
война, начатая буржуазными пра-
вительствами, тяжело измучила
нашъ народъ, опустошила нашу
страну, разстроила народное хо-
зяйство, теперь этому долженъ быть
конецъ; по мѣрѣ того какъ армія
будетъ демобилизоваться, предпи-
сываемъ отпускать воиновъ; послѣ
утвержденія мирныхъ переговоровъ
13
вительство повинно закликати до
співробітнпцтва з місцевпми само-
врялуваннями Ради селянських, ро-
бітннчпх і солдатськпх депугатів,
впбрапих з місцевоі людности. В
справі земельній Комісія, впбрана на
останній сесіі нашій, уже впро-
била закон про передачу землі тру-
довому народові без викупа, нрий-
нявши за основу скасування вла
сности і соціалізацію землі. згідно
з пашою постановою. На еьомій се-
сіі закон сей було розглянено за
кілька день в повній Централыіі
Раді і Рада Народних Міністрів
вживе всіх заходів, щоб передача
землі в руки трудящпх ще до
початку веспяних робот через Зе-
мельні Комітети неодмінно відбу-
лась. Лісп, води і всі богацтва иід-
земпі, яко добро украінсыюго тру-
дящого народу, переходятъ в поряд-
кувапня уряду Народноі Украін-
ськоі Республики. Війна також ві-
добрала на себе всі трудові зароб-
ницькі сили нашоі краіни: біль-
шість заводів, фабрик, майстерень
виробляли тількп те, що було по-
трібно для війни і народ зостався
зовсім без товарів; тепер війні кі-
нець, отож приписуемо Раді Народ-
них Міністрів негайно приступити
до переведеня всіх заводів і фаб-
рик на мирний стан, на вироблен-
ня продуктів, потрібних насамперед
трудящим масам. Та сама війва на
плодила сотні, тисячі безробітних,
а також інвалідів. В самостійній
Народній Республиці Украіні не
повинен терпіти ні один трудящий
чоловік. Правительство Республі
ки мае підняти промисловість дер-
жави, мае роспочати творчу роботу
У всіх галузях, де всі безробітні
могли-б знайти працю і прикласти
своі сили і вжити всіх заходів до
забезпечення скалічених та потер-
півших од війни. За старого ладу
торговці та ріжні посередники на-
живали на бідвих пригноблених
класах величезні капитали; однині
Народня Украінська Республика бе
ре в своі руки найважніщі галузі
торговлі і всі доходи з неі повер
татиме на користь народу; торг то-
распустить армію совсѣмъ, а по-
томъ вмѣсто постоянной арміи за-
вести народную милицію, дабы
войско напіе служило охраной ра-
бочаго народа при помощи и мѣ-
рами нашей государственной казны,
а не желаніямъ господствующихъ
классовъ.
Опустошенныя войн но и демо-
билизаціей мѣстности имѣютъ быть
возстановлены. Когда воины паши
возвратятся домой, то народные со-
»вѣты волостные, уѣздные и город-
скія думы должны быть переизбраны
въ срокъ, который будетъ предпи-
санъ, чтобы и воины наши имѣли
вь инхъ г> л сь. а чѣмъ време-
немъ лишь возстановить на мѣ
стахъ такую власть, которая поль-
зовалась бы довѣріемъ и коті рая
бы опиралась на всѣ революціон-
но-демократическіе круги народа.
Правительство должно призвать къ
сотрудничеству съ мѣстными само-
управленіями совѣты крестьян-
скихъ, рабочихъ и солдатскихъ
депутатовъ, избранныхъ изъ мѣст-
наго населенія. Въ земельномъ
вопросѣ Комиссія, избранная на
послѣдней сессіи нашей, уже из-
готовила законъ о передачѣ земли
трудовому народу безъ выкупа,
принявъ за основаніе уничтоженіе
собственности и соціализацію земли
согласно съ нашимъ постановлені-
емъ. На седьмой сессіи законъ
этотъ будетъ разсмотрѣнъ за нѣ-
сколько дней въ полномъ составѣ
Центральной Рады, и Совѣтъ На-
родныхъ Министровъ употребитъ
всѣ способы, дабы передача земли
въ руки трудящихся еще до начала
весеннихъ работъ при посредствѣ
земельныхъ комитетовъ непремѣнно
совершилась Лѣса, воды и всѣ бо-
гатства ископаемыя, какъ добро
украинскаго трудящагося народа,
переходятъ въ распоряженіе Пра-
вительства Народной Украинской
Республики. Война также оттянула
къ себѣ всѣ трудовыя рабочія силы
нашей страны: большинство заво-
довъ, фабрикъ, мастерскихъ изго-
товляли только то, что было нужно
для войны, и народъ оставался со-
14
всѣмъ безъ товаровъ, теперь войнѣ
конецъ, поэтому предписываемъ
Совѣту Народныхъ Министровъ не-
медленно приступить къ переводу
всѣхъ заводовъ и фабрикъ на мир-
ное положеніе, на и и'отовленіе
продуктовъ, нужныхъ прежде всего
трудящимся массамъ. Та самая
война народила сотни, тысячи бе<-
работныхъ, а также инвалидовъ. Въ
самостоятельной Народной Респуб-
ликѣ Украины не долженъ терпѣть
ни одинъ трудящійся человѣкъ. Пра-
вительство Республики имѣетъ
поднять промышленность государ-
ства, имѣетъ начать творческую
работу во всѣхъ областяхъ, гдѣ всѣ
безработные м< глн бы найти трудъ
и приложить свои силы, и употре-
бить всѣ способы для обезпеченія
искалѣченныхъ и потерпѣвшихъ
отъ войны. При старомъ порядкѣ
торговцы и разные посредники на-
живали на бѣдныхъ угнетенныхъ
классахъ громадные капиталы; от-
нынѣ Народная Украинская Респуб-
лика беретъ въ свои руки важнѣй-
шія отрасли торговли и всѣ доходы
отъ нея будетъ возвращать на поль-
зу народа; торговлю товарами, ко-
торые будутъ привозиться изъ за-
границы и вывозиться за границу,
будетъ вести само государство наше,
чтобы не было такой дороговизны,
какую терпятъ бѣднѣйшіе классы
отъ спекулянтовъ. Правительству
Республики для исполненія этого
предписываемъ изготовить и пред-
ставить на утвержденіе законъ объ
этомъ, а также на монополію же-
лѣза, угля, кожи, табаку и другихъ
продуктовъ п товаровъ, съ кото
, рыхъ больше всего взпмалося при-
, были съ рабочихъ классовъ въ поль-
зу нетрудящпхея. Точно также пред-
писываемъ установить государ-
ственно-народный контроль надъ
всѣми банками, которые кредитами,
ссудами нетрудовымъ массамъ по-
могали эксплоатировать классы тру-
довые; отнынѣ ссудная помощь
банковъ имѣетъ даваться главнымъ
образомъ для поддержки трудового
населенія и для развитія народна-
го хозяйства Украинской Народной
варами, які будуть привозитись з і
закордону і вивозитись за кордон, і
буде вести сама держава наша, <
щоб не було такоі дорожнечі, яку ;
терплять найбідніщі класи через :
спекулянтів. Правительству Респуб- ’
лики на виконня сього приписуемо
зробити і приставити на затверд- 1
женвя закона про це, а також про
монополію заліза, вугля, шкури,
тютюну і инших продуктів і това-
рів, з яких найбілыпе бралося при-
бутків з робочих класів на користь*
нетрудящихся. Так само припи-
суемо установити державно-народ-
ний контроль над всіма банками,
які кредітами, позичками нетрудо-
вим массам допомогали визискувати
класи трудові; однині позпчкова по-
міч банків мае даватися головнии
чином на піддержку трудовому на-
селенню та на розвиток народнього
господарства Украінськоі Народньоі
Республики, а не на спекуляціі
та ріжну банкову эксплоатацію, ви-
зиск. На грунті безладдя, неспокою
в жпттю та недостачі продуктів
роете невдоволевня серед де яких
частин людности. Тим невдоволен-
пям користуються ріжні темні си ли
і іпдбивають несвідомих людей до
старпх порядків; сі темні сили хо-
чуть знову підвернути всі вілыіі
народи під едине ярмо цеіж Росіі.
Рада Народних Міністрів повинна
. рішучо боротися зо всіма контр-ре-
волюційвимд силами, а всякого, хто
кликатнме до повстанца: протж
самостійности Украінськоі Народ-
ньоі Республики, до повороту старо-
го ладу, того карати, як на держав-
ку зраду. Всі демократйчні свобо-
ди, проголошені третій універсалом,
У краінська Народня Республика
підтверджус і, з окрема, проголо-
шуе: в Самостійній Народній- Украін-
ській Республиці всі націі корнету-
ватимуться правой національно-пер-
совальноі автономіі, признаним за
ними законом девятаго січня. Все,
що вичислено в сім Універсалі, і що
не встигнемо зробити ми, Цен-
тральнаРада,—в найблизчих тижнях
певно довершать, справлять і до
останпього порядку приведутъ У кра-
— 15 —
інські Установчі Збори. Ми нака-
зуемо всім громадяням нашим про-
валити вибори до ннх як найпиль-
ніше, вжити всіх захоідв. щоб під-
рахунок голосів закончено як най-
скоріще, щоб за кілька тнжнів зіб-
ралися наші Установчі Збори, най-
вищий господар, впорядчик землі
нашоі, і закріпили свободу, добро-
бут і конституцію нашоі Незалеж-
ноі Украінсъкоі Народньоі Респуб-
лики на добро всього трудящого
народу, вільноі тепер і на будуче.
Цьому ж найвищому нашому орга-
нові належатиме рішити про феде-
ративний звязок з Народними Рес-
публиками бувшоі Россійськоі Дер-
жави, до тогож часу всіх грома-
дян Самостійноі Украінсъкоі На-
родньоі Республики клпчемо недо-
сипно стояти па сторожі добутоі
волі та прав нашого народу і всіма
силами боронити свою долю відусіх
ворогів Селянсько-Робітничоі Само-
стійноі Республики Украінсъкоі.
12 Січня 1918 року
м. Киів.
девятаго января. Все, что перечислено въ этомъ Универсалѣ, не успѣ-
емъ исполнить мы. Центральная Рада, ближайшими недѣлями, вѣ-
Республики, а не для спекуляціи и
всякой банковской эксплуатаціи,
угнетенія. На почвѣ безпорядка,
безпокойства въ жизни и недо-
статка продуктовъ растетъ не-
довольство среди нѣкоторыхъ ча-
стей населенія. Этимъ недоволь-
ствомъ пользуются разныя темныя
силы и подстрекаютъ несознатель-
ныхъ людей къ старымъ порядкамъ;
эти темныя силы хотятъ снова под-
чинить всѣ свободные народы подъ
единое пго той же Россіи. Совѣтъ
Народныхъ Министровъ долженъ
рѣшительно бороться со всѣми
контръ-революціонными силами, а
всякаго, кто будетъ призывать къ
возстанію противъ самостоятельно-
сти Украинской Народной Респуб-
лики, къ возвращенію стараго по-
рядка, того наказывать, какъ за
государственную измѣну. Всѣ де-
мократическія свободы, провозгла-
шенныя третьимъ Универсаломъ,
Украинская Народная Республика
подтверждаетъ и особо провозгла-
шаетъ: въ Самостоятельной Народ-
ной Украинской Республикѣ всѣ
націи будутъ Ш'льзоваться правомъ
національно-персональной автоно-
міи, признаннымъ за ними закономъ
роятно, докончитъ, исправитъ, и къ окончательному порядку приведетъ
Украинское Учредительное Собраніе. ЛІы приказываемъ в-ѣмъ граж-
данамъ нашимъ проводить выборы въ него самымъ внимательнымъ
образомъ, употребить всѣ способы, чтобы подсчетъ голосовъ былъ за-
конченъ какъ можно скорѣе, чтобы за нѣсколько недѣль собралось на-
ше Учредительное Собраніе—наивысшій х< зяинъ, распорядитель
земли нашей, и закрѣпило свободу, благоденствіе и конституцію нашей
Независимой Украинской Народной Республики на благо всего тру-
дящагося народа, свободно теперь и на будущее. Этому же наивыс-
шему нашему органу предстоитъ рѣшить относительно федератив-
наго соединенія съ Народными Республиками бывшей Россійской
Имперіи, до тою же времени всѣхъ гражданъ Самостоятельной Укра-
инской Народной Республики призываемъ неусыпно стоять на стра-
жѣ добытой свободы и правъ нашего народа и всѣми силами обо-
ронять свою судьбу отъ всѣхъ враговъ Крестьянско-Рабочей Незави-
симой Республики Украинской.
12 января 1918 года,
г. Кіевъ.
16 —
СКЛАД
Под. Губерн. Земел. Управи.
ГоловаКомітету і Унравп С а ш о ме и ко, Алексій Митрофанович,
вибраний 8 червня 1917 р. Завідуе відділами розпорядчнм і юрп-
сконсульским.
Товариш Головн Комітету і Управи Вахліовський, Стефап
Теофиловпч, вибраний членом 20 серпня, а товаршном 1 грудня 1917 р.
Завідуе відділом кнлговодства.
Члени Комітету і Управи:
Андрусенко, Іван Семепович, вибраний 8 червня 1917 р.
Завідуе відділами землемірним і лісовим.
Ф р о л о в, Всеволод Івановнч,. вибраний 1 грудня 1917 р. Заві іуе
статистичним відділом.
Чередеев, Володимир Михайлович, вибраний 1 грудня 1917 р.
Завідуе відділами сіпьско-господарськпм і редакційно-видавничим.
Писар Управи Мельниченко, Симон Семенович.
Відділи Губ. Земельн. Управи.
1) РОЗПОРЯДЧИЙ.
Писар Канцеляріи С. С. Мельниченко.
Діловод У. М. Антонецъ.
2) КНИГОВОДСТВО.
В. об. головного книговода I. С. Цвіркун.
ІІомічник книговода Н. В. С т о т е ч н и к.
3) СТАТИСТИЧИИЙ.
В. об. Завідуючого Г. А. Коврига.
Діловод П и с н у ч е в с ь к и й.
4) ЗЕМЛЕМІРІШЙ.
В. об. Завідуючого I. Л. Соколов.
Діловод П. I. Волков.
5) ЛІСОВИЙ.
Завідуючий О. М. О б я з о в.
Помічник Ормнкин.
6) СІЛЬСКО-ГОСПОДАРСЬКИЙ.
Завідуючий С. Д. Чернявський.
Діловод Д. Н. К о м м о к.
— 17
7) ІОРНСКОПСУЛЬТСЬКПП.
Юрискоизульт Л. П. Лозевич,
Діловод В. И. 3 а м у р и е н к о.
8) РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ «ЗЕМЛЯ».
Вістн. Подільск. Губерн. Зсмельпого Комитету.
Редакційна Комісія;
і
Секретарь редакціі
С. А. А й з е и б е р г.
Б. П. Б а г і п с ь к и й.
Л. П. Лозенп ч.
В. М Ч е р е д е с в.
П. М. Б у т и р с ь к и й.
С К А А Д
Повітових Земелыіих Управ Подільськоі губ.
На 1 береза я 1918 року.
1. Брацлавсышіі повіт.
Голова Управи Лиспй, Никифор Афанасіевич; вибраний
10 грудня 1917 року.
Члени Управи:
1) Рачпнськіій, Олександер Федорович, вибраний 10
грудня 1917 року.
2)3мерзлий, Леонтий Карпович, вибраний 10 грудня
1917 року.
3) Буруцькпй, Вссволод Дмитрович, вибраний 17 липня
1917 року.
2. Балтськиіі повіт.
Голова Управи Бевз, Юстин Іванович, вибраний 18 червня
1917 року.
Члени Управи:
1) Мату ля к, Макар Іванович, вибраний 18 червня 1917 р.
2) Чайковський, Самуіл Захарович, вибраний 1 жовтня
1917 року.
3) Вишинськпй, Данило Сазонович.
4) Лелюк, Павло Володимірович.
Писар Ступницькпй, Евсегній Яковлевич.
3. Вшпицький повіт.
Голова Управи і К-ту Литвпцький, Микола Олексіевич
вибраний 31 травня 1917 року.
Члени Управи і К-ту:
1)Груняк, Севастіан Сильвестрович, вибраний 31 травня,
1917 року.
18 -
2) Жоглюк, Авксептій Клементіевич.
3) Лавренчук, Федір Григоровпч.
Писар Управи Устименко, ІІосип Кузьмич.
4. Гаіісппьськиіі повіт.
Голова Управи Ксендзюк, Петр Григорович, вибраний 17
жовтня 1917 року.
Товариш голови Цимбалюк, Кирило Павлович, вибраний
20 листопаду 1917 року.
Члени Управи:
1) Черня вський, Микола Сергіів, вибраний 13 січня,
1918 року.
2) Кметик, Олекса Захаровпч, вибраний 13 січия 1918 р.
Б) К о р е н ев с ь к и й. Андрій Федорович, вибраний 13 січня
1918 року.
Писар К р е й д а, Терентій Ігнатович.
5. Камяпецькиіі повіт:
Предсідатель Управи і К-ту Золотов, Валентин Петровнч,
вибраний 29 січня 1918 року.
Члени Управи:
1) А. В. Квіт, вибраний 29 січня 1918 року.
2) Монастпрськи й. Н. Ѳ.
3) В е р е з о в с ь к и Й, 1. П.
4) С у л к о в с ь к і Й, М. У.
6. Літппськпіі новіт.
Голова Управи і К-ту 0 щ а н о в с ь к и й, Василь Івапович, вибра
ний 30 листопаду 1917 року.
Члени Управи:
1) Коровецький, Олекса Степанів, вибраний 30 листо-
паду 1917 року.
2) Р о м а в о в, Остап Несторович, вибраний 30 листопаду
1917 року.
Писар Березовський, Данило Павлвович.
7. Лстичівськпй повіт.
Голова Управи і К-ту Уткін, вибраний 1 лютого 1918 року.
Члени Управи:
1) В о й т о в.
2) Хилнцький.
3) Гарбиренко, Я. А.
— 19 —
8. Могилівський повіт.
Голова Управи Дяденюк, Прокіп Авакумович, вибраний 23
липня 1917 року.
Члени Управп:
1) Гіу т-К о ва л ів, Володимир Трифонович, вибраний 23
липня 1917 року.
2) Божок, Григор Івановнч, вибраний 23 липня 1917 року.
Писарь Пустовойт, Йосип Семепович.
9. Ольгопільскіш попіт.
Голова К-ту Б о ндар, Яків Петрович, вибраний 30 червня 1917 р.
Голова Управи Шумські'й, Петр Василевпч, вибраний
25 червня 1917 р.
Товарпш голови: Чепурняк, Степан Андреевпч.
Член Управп—писар С а у л я к, Кіндрат Василевпч, вибра-
ний 17 грудня 1917 р.
10. Проенурівеышй поніт.
Голова Управи II о л о з о в, Сергій Миколаевич, вибраний
1 червця 1917 р.
Члени Управи:
1) Ящук, Фплігп Василевпч, вибраний 1 червня 1917 р.
2) К а ч а н, Роман Проколович, вибраний 1 червня 1917 р.
3) М и ц ю к, Іван Ісидорович, вибраний 1 червня 1917 р.
Писар Д ер аж не р Самійло.
11. Ушицький повіт.
Голова Комітету: Богатчук, Г. С., выбраний 16 грудня 1917 р.
Голова Управи Г о р д з і е в с ь к и й В. I., вибраннй 16 грудня
1917 р.
Члени Управи:
1) Богатчук Г. С., вибраний 16 грудня 1917 р.
2) Гавришенко Д. А., вибраний 16 грудня 1917 р.
3) Сороковенко Г. Е., вибраний 16 грудня 1917 р.
4) Мельнпк Е. Н, вибраний 16 грудня 1917 р.
б) Ящук I. Е., вибраний 16 грудня 1917 р.
12. Ямпільськіи повіт.
Голова Управи Олійник Сильвестр, вибран. 11 червня 1917 р.
Товариш головы Будима Іван, вибраний 2 червня 1917 р.
Член Упрари Л е в і ц ь к и й Сергій, вибран. 2 червня 1917 р.
Писар Стефанський Йосип вибраний 11 червня 1917 р.
- 20 —
Тепеграма Генерального Секретаря Внутрііпніх Справ з роз‘-
ясненнями до 3-го Універсалу.
Губериіалі.ному Земельному Комітету
Передаю для нсгаііпого ] осповсюждення і залежного впкопавпя
одержанпй мною такиіі ціркуляр.
«Генеральный Секретаріат Украіни. Гевералыіе Секретарство
Внутрііпніх Справ. Отділ Ацміиістративно-Політичн. № 2682 Листо-
пада 1917 року м. Киів. Ціркулярно. П. п. Губервіялышм Комі-
сарам. 3-м Універсалом Украіпськоі Центрально! Ради проголошено:
«Одниіз1 на тсріторіі Украіпськоі Пародіи і Республіки іствуюче
право власпостп на землі поміщицькоі та пшпі землі нетрудових
хозяйств сільско-госпоцарського значпння, а також на удільні,
монастирські, кэбипетські та церковпі землі касусться». Проголо-
шу точи про се, Центральна Рада вказуе, іцо всі землі е власність
всенародня. Яко ѵласністыо народньою, землями мають право роз-
поряджатися Ильки повітові та губерніяльні Земельні Комітети, а
ніяк не які небудь ннші інстітупіі, або окремі громадяне. Волосні
Комітети повишіі допомагатп повітовим, виясняючи потребу в землі
серед населення, эаймати ж землю для роапреділсння іі між грома-'
нянэми вони права не мають. Всі незасіяпі або незаорапі на весну
землі Земельні Комітети мають нсгайно взяти на учот. Ім також
належитъ взяти на учот весь сельско-госнодарсььий іпвентар всіх
нетрудових хозяйств, якому повинна бути зроблена зараз же пе-
репись. Всі, хто з трудувнків біля землі мае потребу в землі чи
в інвснтарі, мусить звертатись до земельного комітету. Ніякпх
самочинних захватів земель і інвентаря не повинно допускатися.
Всі, хто позволяе собі порушу і^ати встановлеиннй порядок, іцо до
учоту і розгределіпня землі, або хто сам без дозволу комітету спо-
кутиться па добро, яке належитъ всьому народу, будутъ покарані,
як грабіжпмки всенародньоі власности, по всій строгості законів.
Ліей, як і сама земля, також е власність всього народу. Державні
і удільві лісп I ёнеральне Секретарство Земельних Справ бере по
свого розпоряджения. Всі инші лісп переходятъ до розпорядження
повітових і губерпіяльних Земельних Комітетів, які повкнні негайно
завести до порядкувапня сіею справою особливі ліеові відділп. Зе-
мелыіим Комітетам будутъ дани і.іетрукпіі Генеральный Секретар-
ством. Захоплювати, самочинно рубати іх і вивозити значить гра-
буватп народне добро. Самочннне і бездоладне внрубливанне ліеів
тягне за собою велике нещастя. Богаті лісамн иовііп і губерніі
будутъ попад міру забезпечені, а безліепі місцевосці, а також
— 21 —
всі міста зостэнуться зовсім без лісшіх матеріалів і дров. Ніяким
чпном не може також допускатпся і самочинный захват всякпх
лісових матеріалів. На випувэтих в сьому треба дивитися, як на
звпчайних грабіжпиків, і тягнутп іх до судовоі віпповідальности. Для
схорони лісів н^лежить внкликатп військову силу. Забезпечення
населенпя дровами лягае на Продовольчи Комітетіі. Закона про
користуваіше землею і про Земелыіі Комітетіі псгайно буде видано
Центральною Радою. ГІ. п. Комісари повинні стежити за неукосни-
.телыіим виконанвям впшспоказанпнх положенъ і ставати на допо-
могу Земелышм Комітетам.
Ціркуляр сей негайпо довести до відомости всіх установі
органів місцевого самоврядування, земелыіих і продовольчпх комі-
тетів, а також і всього громадянства.
Підписав Генеральний Секретар Справ Внутришннх Винниченко.
Затвердив днректор Адміиістрати ліо-Полігичпого відділу Абрамович.
Діловод Кірічок». 2173. Гуком Степура.
Губерським, Повітовим та Волосним Земсльним
Комітетам.
Унівсрсалом Уьраіііськоі Центрально! Ради впд 7-го ноября
1917 року оголошсно скаеування нрава власности на землі помі-
щицькі та инші жемлі нетрудових хазяйств сільско-господар-
ського зпачіння, а також на уділыіі, манастирські, кабннетські та
церковні землі.
Право власности на усі ліси, як поыіішшькі, так і иныиі, що
або належать до цпх земель нетрудових хозяйсів, або ж склада-
ють з себе зовсім окрсмі лігові хозяйства, через те що вони не
мають характеру трудовнх хазяйств, теж мае бути скасоване. Ліси
мають загалыіо-державне значіння для Украінськоі Республіки і
вони без викупу повинні перейти в загально-народіпо власність
Республіки. В цьому напрямі Секретаріат мае шіробитп і подати на
розгляд і затверждепня Украінськпх Установчпх Зборів закон.
А до того Секретаріатом будутъ розроблені для внесення на затверп-
жевня Центрально! Ради тпмчасові постанови, в яких буде всіа-
новлено:
а) Категоріі лісів, на які скасовусться право власности, і які
підлягають передачі у роспоряджепня Земелыіих Комітетів.
б) Порядок передачі лісів.
в) Організація Лісових Відділів Земелыіих Комітетів.
г) Порядок охоронп лісів і ліеоуправліиня.
д) Призначсння грошей, що виручатимуться за ліс.
А тимчасом всім Земельним Комітетам доручаеться:
а) Довести до відома всього населенна зміет приложено! тут
видозви до людности Украіни.
б) Пам'ятаючи, що ліси, як і земля, е загально-нэродня влас-
ність, як наііпилыіійшу увагу ввернути на охорону всіх лісів дів
— 22 —
самоправпих порубів і всяклх зэшкоджень. В разі потреби звер-
татись до комісарів, яким дана інсгрукція вживатп озброепу силу.
в) Особливо подбати про те, щоб не рубались ліси, які мають-
захнстпе значінпя, затримуючи піски, скріпляючн яри, береги рі-
чок, то-що.
г) Подбатп, щоб ліси не впрубувались над міру, для чего по-
віряти рубки по планах господарства, и коли планы не складепі,
то подбати, щоб рубки погоджувались з вказівкамп „правилъ для
составленія упрощенныхъ плановъ 1903 г.“).
д) Стежпти за тим, щоб ліеп пе вирубѵвалнеь без певноі по-
треби (державпоі чи громадськоі).
е) Подбати про те, щоб безбороппо правадплпсь ті рубки ліеу
і заготовки матеріалів і дров, що робляться для задоволеппя дер-
жавнпх потреб, потреб промпеловости, що пращее па оборонѵ, та
населенны. Вшити всіх засобів, щоб заготовлепі маіеріали і дрова
не розграбувались.
ж) Подбати про недопущення спекуляціі з ліеовпми матеріа-
лами та дровами і в .порозумінню з Продовольчими Комітетами
виробптн епрэведливі тверді цінп па ліс.
з) Взяти на учот всі ліси (окрім державпих та удільнпх),
установивши, на скільки можливо точно, іх плопіі, назначивши рік,-
коли був затверджений плап господарства і розмір іпорічноі рубки.
і) Взяти па учот всі промпелові заклали в лісах, як ліеопілкн,
смолокуриі то-що, зазначивши іх прпналежніеть.
к) Вшиты засобів, щоб пе булс самоправиого зміщення ліео-
впх служащих і сторошів.
В зазначенпх межах робота Волоснпх Земельнпх Комітетів
повинна провадитись в порозумінню і у повпііі згоді з Повітовпми
Комітетами, яким і належитъ право одмінятп чи затверпжуватп
всяку постанову Волосппх Комітетів. Повітові Комітети про всі
своі постанови негайно повідомляіоть Губерськпй Комггет.
Товариш Генералыюго Секретаря Земельнпх Справ Б. Мартос.
Діректор Лігового Відділу Б. Іваппцькии.
Постанова Генерального Секретарства Земельних Справ про
агрономічну допомогу селянству.
До Губерніяльних та Повітових Земських Управ
Украіни.
Циркуляр № 1.
Настаютъ паси чергових Земських Зборів нового народнього
Земства. Нові гласні з'іпуться обговорювати своі сучасні справи і
серед них справам агрономічпоі допомогп повинно бути уділено ни-
мало часу.
Агрономічна допомога селянству е одним з найбільших завдань
Земств, бо в більшости від землі беруться ті засоби, на які іетну-
— 23 —
ють всі земські установи і на які провалиться вся земська робота.
Віц розвитку агрономічноі допомогн населенню та побрсі іі поста-
новки заложить добробут людности, багатство Украіни та розвнток
іі торговельного балансу.
До цього часу агрономічпа допомога селянству на Украіні до-
сягла великого розвитку і стояла значно впіце, як в иншпх місццх
Россіі. Наслідки роботи агрономічннх сил по Земствзх та па до-
свіднпх станпіях і полях переп очпма всіх. Тепер паселення обслу-
говуется агрономічною організаціею, мае добре насінпя, получило
плуг, сільсько-госиодарську машину та зпарядля, случні скотські
та кінсысі пунктп і таке пнше.
В справі агрономічноі допомогн старо Земство зробпло нимало
і нове Земство не впконало б свого завдашія. якби вопо залишн-
ло агрономічну допомогу в тім стані, як вона е. і не взялось за
дальшпй розвнток іі і, дпвлячпсь на скрутні матеріялыіі обстано-
вн, не поширяло б агрономічноі допомогн і не сприяло б іі розвит-
ку не корпсть селянству.
В часи, коли, в звязку з земельною реформою, мае збілыші-
тись скілььість дрібнпх господарств, коли мають перейти до рук
селянства велпкі культурні маеткп, врожаі в якпх булп значно
більші ніж на седяпських землях, особливо треба дбати про те,
щоб ірожаі з цих земель не підупалп, бо змеишенпя врожаів за-
грожуе великою небезпекою Украіні.
Ось через що на поппірення і поліпшення агрономічноі допо-
могп селянству Земські Збори мусять звернути найпильнішу увагу
і Генеральне Секретарство Земелыых Справ пропонуе Земській
Управі впнести се на обговорювання чергогих Земських Зборів.
Поширення агрономічноі допомогн селянству звичапно потребуе
багато коштів і бюпжети де-яких Земств стоятпмуть тому па перешкоді.
Генеральне Секретарство Земельних Справ зоставляючп цілком на
своему обовязку ту грошову допомогу, яку одержувалп Земства від
Міністерства Рільннптвя, окрім того на поширення агрономічноі допо-
моги прийые на свій кошт половину внтрат Земств на ці потреби.
Генеральне Секретарство Земелышх Справ гадае, що його за-
клик буде почуто па Земських Зборэх і справа розвитку агроно-
мічноі допомогн на Украіні в новому Земстві буде поставлено так,
що сприятнме роботі агропомічшіх сил, і прпнесе Украіні той
розпвіг хліборобськоі культури, якни впнесе Украіну паперед всіх
хліборобських краів.
Всі доклади Земств в справі агрономічноі допомоги і протоколи
Земських Зборів просимо негайпо паи переслати і опночасно пові-
домити Віпділ Агрономічноі Допомоги, що на підставі цього листа
буде зроблено.
Киів. Листапада 1 ) дня, 1917 р. № 1621.
Товариш Генерального Секретаря Земельних Справ К. Мацісвпч.
Завідуючий ВІдділом Агрономічноі Допомогн (?. Архипенко.
— 24 —
От Генерального Секретарства земельних справ.
3 моменту проголошення Унівсрсалу Украінско! НародпоІ
Республіки всякі безпосередні зноспіпі урядових чи громадських
інстітуцій на Украіні з відповідниші Російськими Міністерствами
логично прппиняються.
I тому всі урядові і громадсікі інстітуцій на Украіні, що під-
лягали Російскому Міністерсіву Хлпборобства, в тнх справах,
в яких ці інстітуцій; зверталнсь до впщезгаданного Росінського
Міністерстра Хліборобства, мають звертатись до відповідіінх відділів
і інстітуцій Генерального Секретарства Земелыіих Справ.
Товариш Генерального Секретаря Земелыіих Справ Б. Мартос.
Діректор Макаренко.
Киів 11 Листопаду 1917 р.
Губерніяльним, волосним та повітовим земельним комітетам.
3 приводу Універсалу Украінськоі Центрально! Ради від
7 Листопада (ноября) 1917 р. доручаеться всім земелышм комите-
таы:
а) довести до відома всього населенна зміет приложено! тут
відозви до людности Украіни,
б) взяти на учот землі всіх маетків нетрудових господарств,
в) впяснити хазяйства державного значити—селекційні, пле-
менного скотарства та иншнх, які будутъ передаю цілимп Секре-
тарству, або громадськпм оргаиізаціям,
г) обережно поводиться з серединою землевласністю, доля
яко! буде розвязана остаточно на Установчих Зборах,
д) зробити деталыінй опис іпвентаря по всіх нетрудових го-
сподарствах, по змозі в присутностп влаеннкіз і за Іх підпнеом,
пояснюіочи влаенпкам, що коли Установи! Збори вирішать перехід
інвентаря, то Ім буде заплачено по тпм описай,
е) приложити всі спли, іцобц нічого не було зруйновано. В
разі потреби звертатися до комісарів, яким дана інструкція вжнватд
озброено! сили,
ж) уложити обрахунок на три міеяці вперсд на утримання
Земелыіих Комітетів і прислати пегайно його в Секретарство,
з) до видання закону, назначено™ в Універсалі про перехід
разпорядження землями до рук Земелыіих Комітетів, всі господар-
ства проваляться, як і раніш, але під доглядом Земелыіих Комітетів:
служачі повинні зоставатись на міецях, одержуючи належну Ім
платню, і оберігати господарство від руіни.
15 Листопаду 1917 р.
Товариш Генерального Секретаря Земелыіих Справ: Б. Мартос.
Діректор відділу Сучасних Земелыіих Справ: О. Мицюк.
Діловод: О. Чубук.
— 25 —
Постанова Генеральной) Секретарства земельних справ про
служачих бувших економій.
До всіх Губерніяльних, Повітових та Волосних Земель-
них Комітетів.
Ц і р к у л я р н о.
В звязку з проведенням земелыюі рсформи, а також і з пере-
ходом до розпорядження Земельних Комітетів бувших приватиих
економій, Земельним Комітетам потрібні будутъ в великій кількости
іптеліге.чтпі робітники і спеціялістп всіх галузів сільськпх госпо-
дарств, яких в сучаснпй момент дуже мало. 3 огляду па се, Гене-
ральче Секретарство Земельних Справ, в розвиток ціркуляру Сек-
ретарства від 15 листопада 1917 р. за № 1. п. 3, пропонуе Вам:
а) Скористуватн по змозі всіх служачих бувших приватиих
економій, які впеловлять свое бажання працювать на користь на-
родно).
б) Всіх служачих, яких Земсльні Комітети впзпають потрібннм
залишити в маетках, лічить як служачих Земелышх Комітетів і па-
лежну ім гілатию внплачувати з депозиту Земельнпх Комітетів, по-
вертаючи цей розход з тих сум, які будутъ поступити в депозит з
економій.
в) Тим з служачих, які побажзлн-б працювать, але по яким
небудь обставила» не мають змячі залиілатпея в тій міспевостп, де
вони служили досі,—по можлнвости давать роботу, відповідну іх
знанпям і опнту, в райоііах других Земельнпх Комітетів.
г) Служачих, які залишаться на своіх міецях і яким Повітові
Земсльні Комітети не найдутъ можлнвим дать яку небудь роботу,—
увільнять без задержки, подэючи іх списки до відомости Губерні-
яльним Комітетам.
д) Служачим, котрі будутъ увітьнятися Земельними Комігетаміі,
залишнть до весни, колп вони сього побажають, ті помешкання
жилі, якими вони досі користувалися.
Товариш Генералыіого Секретаря Земельних Справ Б. Мартое.
Директор Відділу Сучасних Земельних Справ: О. Мяцюк.
— 26 —
Постанова Секретарства Земельних Справ про точне викону-
вання розпоряджень і ціркулярів в земельних справах.
Всім Губерніяльним Повітовиіи та Волосним Земель*
Ноглітетам Украіни.
Ц і р к у л я р п о.
Генеральне Секретарство Земельних Справ сим поводить до за-
гального іідома, що деякі Земелыіі Комітети, відступаючп від за-
коннпх і ціркулярних розпоряджень Генеральпого Секретарства Зе-
мельних Справ під вплпвом самочпннпх і нсвідповідалыніх орга-
низацій, виносять і проводятъ в житія постанови, певідповіппі дер-
жавним іитересам краю.
За своі вчипки вказані Комітети буліі віке в окремпх вппадках
притягнені до Суду і понесли нікілыіу та карпу відповідальпість.
Генералыіиіі Секретаріят доиомогтп ім нічпм не зміг, бо не
можпа робитп насильеіва над совістіо сулдів.
Доподючп про сс до відома всіх Земельнпх Комітетів Украіни,
Генеральне Секретарство Земельних Справ прнписуе и будучін своін
діяльностп нильио додержунатися тнх заковів, ціркулярів. розно
ряджепь та вказівов. коірі ідуіь від Генеральпого Секретарства Зе-
мельних Справ. Тількп впконуючн іх, голови та члени Уппав мо-
жуть бучи спокійними, іцо вони пе будутъ потягнхті до граждан-
ськоі та уголовноі відповідалын стн.
Коли Комітет пе знае, як поступити в тому чп питому разі, або
коли яке-небудь розпорядження здаеіься неясяпм—-требазвертатпея
за вказівкамп до Генеральною Секретарства.
Товарппі Генеральпого Секретаря Земельних Справ Б. Мартос.
Днректор Відділу Сучаснпх Земельних Справ О. Мпцюк.
19 Грудня 1917 року.
Іі
Постанова Секретарства Земельних Справ про депозита
Повітових Земельних Комітетів.
Повітовим й Губерніяльиим Земельним Комітетам.
Ціркулярно.
Генеральне Секретарство Земельних Справ прппнеуе вам пові-
домлять його, а в копіі і губерніяльпий Земельним Комітет про
ті кошти, які поступили і поступаю муть в депозит Повітових Зе-
мельних Комітетів па 1 та 1Б число ножного міеяця. 3 цих депозпт-
них грошей Повіюві Земелыіі Комітети під контролем Губерніяльних
можуть робить видатки: а) на удержання Комітетів в рамцях за-
тверджених сміт, б) виплат грошей служачим тих маетків, що за
— 27 —
силою III Універсалу персіііпли в розпорядження Земелыіих Комі-
тетів, в) на робота по пріему маетків. Вищезгадапа відомість муснть
представлять собою баланс прпбутків да видатків з самого початку,
від коли стали п< ступать гровіі в депознт Комітетів.
Товарпш Генерального Секретаря 3 мельнпх Справ Б. Мартое.
Тов. Директора Відпілу Сучаснпх Земелыіих Справ О. Мицюк.
19 Грудня 1917 року.
Постанова Секретарства Продовольчих Справ про реквізицію
і вивіз продовольчих продуктів.
Губерніяльним, повітовим і волосним земельним комі-
тетам та губерніяльним і повітовим продовольчим
комітетам.
- Ціркулярно.
Арміі й людности, не тількп міет, а й сія. по деяких місцях
Украіни, за браком хліба та пншпх продуктів, загрожуе голод. Не-
обхідна негайна допомога. Але разом з сим треба подбати про те,
щоб ся допомога була проведена пляномірно і щоб процовольчі про-
дукта, де вони е, розпреділялися правильно, щоб іх вистачпло на
найбілыпий час. 3 огляду па се, Генералыіе Секретарство Земельнпх
Справ пропонуе Вам до внкоианпя:
а) не задержувати хліб та інші продукта, які булп реквізовані
відповідиим продовольчим комітетом.
б) напалі не заборонити продовольчим комітетом реквізувати
хліб і шіші продовольчі продукта: па місцях повинна бути оставлена
необхіцна ьількіеть продуктів для продовольчоі потреби міецевого
паселення, а також насіния для веспяного засіву;
в) стожити, іцобп без краііпьоі потреби робоча худоба і скотина
не продавалась на убій.
г) гроші за хліб і інші продовольчі продукта вноситп в депозит
Повітових Земельнпх Комітетів.
19 Грудня 1917 р. № 6.
Товарпш Генерального Секретаря Земелыіих Справ Б. Мартое.
Дпректор Відділу Сучасних Земельнпх Справ О. Мицюк.
— 28 —
Ціркуляр Міністерства Земельних Справ від 21 грудня 1917 р.
Повітовим і Волосним Земельним Комітетам і Сільским
Виконавчим Комітетам поо опис нетрудових хозяйств
і про іх учот.
На оспові 3 Уніве.рсалу Украіпськоі Центрально! Ради з 7
листопада с. р. всі маегки нетрудового характера з нлощыо від
50 дес. в цілі збережеипя іх в нормалыпм впгляді для передачі
трудовому пародові Украінськими Установчпми Зборами, повинні
були взяться під опис Земельних Комітетів і то в найкоротшім часі.
Тому Поділіский Губсрніялыіий Земельний Комітет злацив план
такого оппсу і пряготовлюе вііповііний відціл робітппків, котриіі в
короткія часі бѵде командировали]! Губерніялышм Комітетом па
місця в розпорнджеипя Повіт. Земель». Комітетів, якпх представпп-
ками будутъ пі піцготовлепі робігнпки при оппсі маеіків.
Такиіі опис буде докопуватпся Комісіею, іцо буде складатиѵя:
з представпика Повігового Земелыюго Комігету, представпика
Волосного Земельпого Комігету, де.ох пре.ісгавппків того сільского
Виконавчого Комігету, в райопі котрого находиться маеток. а також
власпика маегку, або його представпика (Обовязкова постанова Под.
Губерніяльногл Земсльн. Коя. п. 5). Для пього щобіі перевести опис
маетків в паі'коротіиіп часі, буде у творено в кожпііі волости к льна
Комісій. В ласліюк чего Волосні Земельні Комітети обовязанівнбрати
3—4 представнпків по одному в кожпу Комісію, а кожиий сільекпй-
викопавчпй комітет повпнеп внбраги двох своіх преіетавнііків.
Вибори ці перевести пегайпо по отрпмаіппо цього обіжнпка і доки-
дати виізду на місця представнпків Повігового Земельного Комі егу,
по якпх ирнбутпо будуть образована Копіей, котрі в інтересах
трудового селянства повинні папружнтп всі сили по скорого і доклад-
ного оппсу всіх сільско-госнодарськнх нетрудових маетків піеля
плану і програми, вироблеппоі Губ. Земсльн. Комітетом. Повітові
Земельні Комітети повинні нагличати за иегайинм виконанням цього
обіжника Волосиими Земелыіимп Комітетамн, а осташіі повинні
зробпть те саме в вілноіпеипю до Сііьских Викопавчих Комітетів.
Крім цього, Повітові і Волосні Земельні Комітети, а також Сільскі
Виконавчі Комітети всімп способами повинні причинювэтнеь до
забезпечення уепшіноі роботи по спису маетків ввщеподацими
Комісіямп. Відппсь цього обіліника розіелать од себе Волосним Земель-
пим і Сельский Виконавчим Комітетам.
Обіжник Генеральной) Секретаріату Земельних Справа грудня
Г9І7 р. № 8.
До Губерпіяльних і Повітових Земельних Комітетів.
Щобн викопати ту велико! ваги роботу, яка доручёна в звязку
з проведепням земельноі рефбрми Земельним Комітетам, вони по-
— 29 —
випні бути в великій псшані у того населення, між яким ім прихо-
диться працюватп. Само собою рэзуміетгся, шо такою пошаиою не
будутъ корнстуватися Комітетіі, коли в іх складі по тим чи ишлим
обставпнам будуть непевні люде. 3 огляду на се, Генеральне Сек-
ретарство Земелыіих Справ пропонѵе:
а) кожному Земельному Комітету в самому пайблпзчому часі
провірнтп особистий склад шіх подлеглпх ім Земелыіих Комітетів
і Управ пизчоі іпстаиціі;
6} коли по повірні в складі якого небудь з Комітетів або Управ
виявляться люде з «уголовнымъ прошлымъ», або люде, які належа-
ли до «охранного отдѣленія», таких негайно увілыпіти;
в) ти-же з пих, які зараз находиться під судом або слідством
за уголовні вчинки, негайпо ухилитп (одстрапить) од посади, зэ-
лишпвши завими право повернутися паевое міеце, коли вони огііеля
судом будутъ оправдані;
На будучс на підставі сього ціркуляра Земельні Комітети хай
самі пилььують про відповідний з сього бону' склад своеі корпо-
раціі.
Генералыіий Секретар Земельнпх Справ Б. Зарудппй.
Директор Відлілу Сучаснпх Земельнпх Сцрав О. Мицюк.
Діловод Чубук.
Про діяльніеть Земельних Комітетів.
Генеральне Секретарство Земельних Справ передне на місцях
переводити земельную реформу, згідпо з 3-м Універсалом Украінськоі
Централыіоі Ради—Земельним Комітетам: волостипм, повітовим, гу-
беріііяльнпм. Але Земельні Комітети, як можна повинні пплыіуватн
іптересів сільського господарства, й у всьому ппльно додержувати-
ся інструкцій та вказівок од вищих Земельних Комітетів та од Зе-
мельнаго Секретарства. Тільки за такого ладу буде закономірно і
розумно переводитися земельна реформа.
В тпх випадках, як Земельні Комітети не мають нінких ін-
струкцій та правил, вони повинні негайно звертатися до Земельнаго
Секретарства в Киів і іхні справи буде роз'яснено спеціялістами.
В богатьох місцях в попередні чэси самі Земельні Комітети
виробляли обовязкові постанови та правила. Такі вказівкп де вони
есть, Секретарство просить прислать ному для оцінки або попра-
вок. Як межна всім тріба еднатпея до центру, котрпіі згуртовуе
творчі енліі Укриінп, Со тіліки в цы му забезпека, що народові
украінському внасться закріпити за собою право на землю і обмину-
ти руіни в сільському' господарствѣ
Інформаційне Бюро при Секретарстгі Земельнпх Справ.
— 30
Постанова Секретарства Земельних Справ про особистий
склад Земельних Комітетів.
До Губерніяльних і повітових Земельних Комітетів.
‘Ціркулярно.
Щобп впконати ту велпкоі ваги роботу, яка поручена в звязку
з проведенням земельноі реформп Земельним Комігетам, вони
повинні бути в великій пошані у того населенію, між яким ім
приходиться працювати. Само собою розуміеться, що такою пошаною
не будутъ користуватись Комігетп, коли в іх складі по тим чи
иншим обставинам будутъ непевві люде. 3 огляну на це, Генеральне
Секретарство Земельних Справ пропопуе:
а) кожному Земельному Комігетові в самому найблпзчому часі
провіритп особистий еклад всіх підлеглпх ім Земельнпх Комітетів
і Управ низчоі інстапціі.
б) коли по провірці в складі яксго небудь з Комітетів або
Управ виявляться люде з «уголовнымъ прошлымъ», або люде, які
належали до «охранного отдѣленія», таких пегаііно увільнптп.
в) твх же з них, які зараз находиться під судом або слідством
за уголовні вчипки, негаііно ухилпти од посади, залишивши за
ними право поверпутися на свое міеце, коли вони опіеля судом
будутъ оправдані.
На будуче на підставі сього ціркуляра Земелыіі Комітети хай
самі пильнують про відповідпиіі з сього боку склад своеі корпо-
рацій
Геперальний Секретарь
Земельних Справ Б. Зарудпиіі.
Діректор Відділу Сучаспих
Земельних Справ О. Мпцюк.
Постанови Секретарства Земельних справ про піддержку
Земельними Комітетами діяльности Продовольчих Управ і
заготовку палива для цукроварень.
Губерніяльним та повітовим Земельним
Комітетам Унраіни.
Ціркулярно.
I.
3 огляду на скрутне становище продовольчоі справи в краіні
і на те, що де-які Земельні Комітети стаютъ на перешкоді в робо-
ті Продовольчих Управ, а саме: забороняють вивознти хліб, худо-
бу т. и., і іакмм чипом ще білып руіінують продовольчу справу
— 31 —
—Генеральне Секретарство Земелышх Спрлс іірііпнсуе Земельним
Комітетам вжити всіх заходів, абп Продовольчі Управи мали змсгу
безуппнно та планомірно проводити свою праціо.
Гроші, котрі мають поступати за продукта з господарств, взя-
тих на учот, мусять бути впесеними в депозіт Повітовпх Земемель-
нпх Комітетів.
II.
До Генеиального Секретарства Земельних Справ дііішли відо-
мости про те, що Земельні Комітети не тількп не сприяють заго-
товкой полива для цукровпх заводів, а пноді павіть перешкоджа-
ють тому, через що може змеишптпея виробка цукру, котрпіі явля-
еться так пеобхідпим для населенна Украіни, а також е майже
головним промисловим богацгвом нашоі краінп.
Через те Генеральне Секрета! ство Земельних Справ прнписуе
всім Земельним Комітетам Украінп поклопотаться, щоб цукрова
промпеловіеть не спинила своеі нродукціі через недостачу налива
і з'окрема не мішать вивозити дров для цукроварепь у необхідній
кілвнести.
Генералыінй Секретарь
Земельних Справ Б. О. Зарудппіі.
Діректор Віпділу Сучасиих
Земельнпх Справ О. Мпцюк.
Про відчити Земельних Комітетів за 1917 р.
Генеральне Секретарство Земельних Справ, дбаючи про органі-
зоване пересепевня земельно! реформп і захпет нашого народнього
господарства од руіпи, запрошуе всі Земельні Комітети продати до
його своі відчити за 1917 рік і на далі регулярно, не менш як
двічі на міеяць, лагати повні відомости про роботу на міецях.
Нсзабэром весна,—треба напружити всі сили, щоб анархія не
змела всіх здобутків революціи А це можпа пробити тількп друж-
ною, організованою працею і иовною ціеціпліиою всіх Земельних
Комітетів, одностапністю іхньою з Земельним Секретарством Украін-
ськоі Народньоі Республіки.
Інтереси нашого хліборобського народу щпро внмагають спо-
кійноі, свідомоі праці в ділі переведення земельно! реформп. Секре-
тарство закликае всіх з‘еднатися на одному: треба передати землю
всю трудящому народові, але щоб кхльтурніеть сільського госпо-
дарства не занепала і продукція хліборобегва не пропала. Во інак-
Ше край паш зубожіе і не поправиться піеля ціеі війни та скрути.
Так ус.і хлібороби украінські, Земельні Комітети, кооперативы
— 32 —
спілки—всі сповіщайте про своі справп в Секретарство Хліборобства
в Киів і прилучайте своі сплп до сільского діла. Це тільки й виру-
чить нас під пей скрутний час.
Інформаційне Бюро при Секретарстві Земельних Справ.
Пояснення Г енерального Секретарства Земельних Справ.
Береження ладу I порядку в коно іскованих нетрудо-
вих господарствах.
Бережіть усі народпе добро на Украіні. Не давайте розграбо-
вувати, палити, брати шссь народне, яке переходить зараз, через
Земельві Комітети, од нетрудових господарств трудящому селян-
ству.
Секретарство Земельних Справ Украіпськоі Народньоі Республи-
ки мае иідомостп, шо по багатьох міспях Украіни Земелыіі Коміте-
ти щвро поставилнся до дорученого ім діла. Вони добре пилыіують
всенародне добро і не дають рости самоправству та колотнечі.
3 Киівпиши оповіщають, що велпкі смілянСькі маѳтки Бобрин-
ських—цілі і пе розграбовані, землі і інвентар часово будуть ви-
користані місцевими хліборобамн; кожна десятина буде засіяна;
дукроварні бураками будуть забезпечепі. Були спроби й тут де що
розграбуватп, але Земельним Комітетам допомогло вільне козацтво
і спинмло анархію.
Коли такий лал збережеться на довіппй час, то хвала буде
місцевим Комітетам, слава вілыіому козацтву. Так і слід робитп сві-
домим сипам Украіпськоі Народньоі Республікн і нехай инші братп-
Украінці так само поводиться, а про своі справп нехай частіш спо-
віщають Земельне Секретарство у Кніві.
Інформаційне Бюро при Секретарстві Земельних Справ.
—
Ціркуляр Міністерстра Земельних Справ від 4 січня
1918 р. № 6.
Повітовим Земельним Комігетам, Подільскоі губерніі.
Про оста ілення млинів промислового значіння за
власниками.
Загальнвми зборами Губерпіяльного Земельного Комітету 19—20
грудня 1917 р. ухвалено, що млнни, котрі мають характер сільско-
господарського значіння, в цілях іх охорони еід розгрому, повинні
бути взяті на учот Повітовпми Земелыіими Комітетами, але з забез-
пекою іх продукціі достаточиимп оборотными коиітами і иши.
Повідомляючи о вищезазкаченім Повітові Земельві Комітети
для належного руководження і викопування, Губерніяльна Земельна
— 33 —
Управа додзе, що млнііи, котрі мають промпслово-фабричне значіння,
повинні оставатися в користуванні тепсрешнііх іх власників, тому
що такі млппи потребуютъ багато оборотнпх коштів, котрих Земельні
Комітети не мають.
Постанова Генерального Секретарства Земельних Справ про
депозіти Повітових Земельних Комітетів.
. До Губерніяльних та повітових земельних комітетів.
Ц і р к у л я р и о.
1. Всі грошові суми, які переходятъ через Волостниіі Земель-
нпй Комітет звязку з експлоатаціею або ліквілаціею конфіскованпх
маетків, не можуть без згоди на те Повітового Земельнаго Коміте-
ту, витрачэтись, а мусять негайпо впоснтпсъ в депозіт Повітових
Земельних Комітетів.
2. Ті гроші, що поступили від експлоатаціі конфіскованпх
маетків Повітовим Земельннм Комітетам, як що вопи внесеві на
біжучий рахунок треба негайно переписать з біжучого рахунку в
депозіт. Генеральне Секретарство Фінансів уже розпорядилося Ка-
зенный Палатам, щоб в кожвім, як Гу берніяльпім. так і Повітовім
Казначействах, був одкрптнй депозіт Земельннм Комітетам.
3. В кожному Повіговому Комітетові треба одкрпти особпсті
рахунки бувшпх власників конфіскованпх маетків.
4. 3 депсзітів Земелыіих Комітетів слід вноспти всі державні,
земські та мійсы.і податкп, та недоімки, які лежали на землях
бувших власників нетрудових господарств.
Киів дня 3 Січня 1918 року. № 10.
Генералыіий Секретарь Земельних Справ Б. О. Зарудпиіі.
Директор Адміністративного Відділу Земелыюго
Департаменту О. Мицюк.
Постанова Генерального Контрольора про призначення
контрольо рів до Губерніяльних Земельних Комітетів.
До всіх Контрольних Палат.
О б і ж н и к.
Прошу Ковтрольні Палати негайно призначити до Губерніяль-
них Земельних Комітетів по одному представішку Контролю. При-
значеним ревізорам доручаеться нагляд за збором гроший та вико-
нанням видаттків, участь в ревізіях повітових та волостпих земель-
них комітетів, нагляд за правильности) ведепня рахунків та повно-
— 34 —
тою іввентарпзаціі маегків та майна, що переходить цо керузаніш
в Земельних Комітетах.
Представшій Контролю мае право огляну усіх книг та доку-
ментів, факгпчноі повірки кас, інвсптаря, майна та служачих по
всіх комітетах губерніялыіпх, повіговпх та по окремих маетках.
В нарадах Комітетів та Управ представши; контролю мае як
завшс лише порадчпй голое. Осібпі думки згомоніені нпм мусять
розглядаіися в Контролыіій Раді пачати.
Про всі непорядки чп зловжііваппя треба складатч акти, які
теж надсплатн до Контрольні Ради.
Про викопанпя сього обіжннка прошу повідомпти, назначивши,
хто самс 8 рсвізорів буде призпачений.
3 Січня 1918 року, № 24. м. Киів.
За Геверального Коптрольора Д. Симонов.
Циркуляръ министра внутреннихъ дѣлъ Украинской Народ-
ной Республики").
«Въ послѣднее время очень часто замѣчаются случаи разграбленія
отдѣльными лицами живого и мертваго инвентаря изъ имѣніи. Пс-
сходя изъ того, что, на основаніи земельнаго закона, всѣ имѣнія, а
также живой и мертвый инвентарь являются собственностью па-
рода, чго за цѣлость этого имущества отвѣчаютъ земельные комите-
ты, предлагается г.г. комиссарамъ разъяснить земельнымъ комите-
тамъ, чтобы они не допускали такого злодѣйства, памятуя, что за
это они понесутъ кару, какъ за нерадивость по охранѣ народнаго
имущества. Г.г. комиссарамъ надлежитъ принять всѣ мѣры къ воз-
вращенію разграбленнаго инвентаря на слѣдующихъ основахъ:
1. а) Предметы продовольствія и фуража сдаются подъ распи-
ски въ мѣсто и срокъ, указанные уѣздными продовольственными
управами, б) Живой инвентарь сдается въ то хозяйство, откуда онъ
былъ похищенъ, въ томъ случаѣ, если это хозяйство въ достаточной
степени обезпечено кормомъ и помѣщеніемъ, въ противномъ случаѣ
остается у держателей на сохраненіи съ отобраніемъ у нихъ под-
лежащей подписки, в) Мертвый инвентарь и части разрушенныхъ
строеній возвращаются въ тѣ хозяйства, изъ которыхъ они были
похищены, подъ присмотромъ за исполненіемъ этого уѣздныхъ
земельныхъ управъ, въ распоряженіе которыхъ, согласно законѵ,
перешелъ живой и мертвый инвентарь, г) Лѣсъ и дрова возвра-
щаются въ хозяйства и свозятся въ указанныя земельными управа-
*) Въ виду срочнаго характера циркуляра, не полученнаго еще въ оффиціаль-
номъ порядкѣ Подольской Губернской Земельной Управой, таковой позаимствованъ
изъ газеты «К. М.»—16—III 1918 г.
— 35
ми мѣста, д) Лѣсные матеріалы свозятся въ склады, откуда они
были взяты, и возвращаются ихъ собственникамъ по принадлежно-
сти. е) Мебель, посуда и другія вещи домашнаго обихода возвращаются
ихъ собственникамъ пли довѣреннымъ, ж) Вещи, изъятыя съ другихъ,
указанныхъ въ п. 1-мъ мѣстъ, надлежитъ возвращать въ имѣста,
откуда они взяты.
Примѣчаніе. Требованіе п.и. д, е, ж—должно быть исполне-
но въ трехдневпыіі срокъ.
2. Лица, товарищества и организаціи, сбывшія уже разграблен-
ныя вешп, должны сдать полученныя за нихъ деньги въ ближайшія
казначейства въ депозитъ губернскаго земельнаго комитета. Все
имущество, которое по закону оставляется собственникамъ, возвра-
щается имъ. Объ этомъ циркулярѣ широко оповѣстить населеніе и
о сдѣланныхъ распоряженіяхъ немедленно увѣдомить мпнисгер
-ство.
Народный министръ внутреннихъ дѣлъ
П. Хриетюкъ.
Директоръ административно-политическаго департамента
ІО. Гасвекііі.
Обіжник Под. Губерніяльного Земельною Комітету з дня 5
грудня 1917 р. за № 65 з поясненням Обовязковоі Поста-
нови з 30 листопаду 1917 р.
Повітовим і Волоспим Земелышм Управам Подільекоі губерпіі.
В пояспеішя видаиоі Поцільским Губерніялыіим Земелышм
Комітетом дня 30 листопада с. р. обовязковоі постанови, Губериі-
яльна Земельна Управа вважае копечннм представити Повітовим і
Волосшім Земелышм Управам слідуючі вказівкн:
По 1 п у и к т і постанови:
При описі лісів Земельні Комітети повинні мати на увазі, що
ліси казенні і уділыіі, згідно з обіжнпком Генерального Секрета-
ріату з листопада за № 2682, остаються в безпосереднім розпоряд-
жешно Геп. Секретаріату і для того не належуть під опис.
По 2-му п у и к ті;
При описі запасів плодів як сільско-господзрських, так і ма-
тер. лісових належитъ мати на увазі потреби цих промислових ін-
стітуцій (фабрик, заводів), які находиться на територіі даного маетку,
ц також потреби других промислових заведенъ, які по контракіі об-
слугуються плодами і паливом, а також ліеовими матеріалами дапо-
го господарства.
— 36 —
3 а м і т к а до 2 пункту:
1) 3 запасів екопоміі власнпки маетків, члени його сім'і і осо-
би, обслугуючі власника і його сімю, обезпечуються харчами і кормо-
вими плодами, а також і плодами скотоводства по харчовим нор-
мам, а в відношснню продуктів, иепредвиджеппх харчовими норма-
ми, по нормам установленіи! Повітовнми Земслыінмп Комітетами.
Власникам даеться право на користування гіпьми в скількости
по прпзнанню Повітових Земельнпх Комітетів, а також дійнпмп ко-
ровами або місто них молочпими продуктами’по нормам, установлю-
ваппм Повігсвпми Земслыінмп Комітетами;
Дотично власників, котрі змушепі покинути свое господарство,
даеться право Повітовим Земелышм Комітетам видаватп та кнм влас-
никам всі ні продукта, а також коні та коровп, коли ці власппкіі
пороблять в тій справі заходи.
Дані’власникам коні і коровп остаються в оппсі Повітових Зе-
мельних Комітетів з відповідпою заміткоіо.де відступлені коні і норо-
ви находиться, без права продажі і заміпи іх.
2) Під опис належусь тако і; будипки, обслугуючі- промпелові
заведепня, які находиться на територіі дано го господарства, однак
без опису іх впутрішного уладження. Згадані будипки хоч беруться
в опис в цілі іх збереження, еднак, з огляду браку оборотних гро-
шевих средств для експлоатаг.іі заводів, вопи остаються в безпосе-'
редіім розпорядженпю попередпих власників, без права втручуван-
пя Комісара Господарства і пнших агентів Земельнпх Комітетів в
господарсьні діда ціх пйпріемст-в. Належать також під опис і ці
з мешкалышх будпнків, які займае власпик і члени його сім'і, од-
нак, знова без опису впутрішного уладження і находячпхея в пнх
господарських приналежпостеп, і ці будипки і находячеся в них
уладження і господарські прпналсжностн остаються в безпос.ереднім
розпорядженпю власника або особи ппм уповноваженоі, при чім
ніхго не мае права втручуватись в внутрічше розпоряджувапня до-
тично ведення домашнього господарства.
До опису належать також всі перевозові средства, однак, сред-
ства перевозу необслугуючі сільско-господарських робот і ріжпого
рода карети і инші старинні повозки, старнння упряж, а також
легкі самоходи, мотоцпклі, велосипеда остаються в повнім розпо-
рядженню власників аж до будучих розпоряджень, при чім продаж
вичислених перевозових средств може буги докопана лшп за дозво-
лом Повітових Земельнпх Комітетів.
По 3-му п у н кті:
Контракта, заключепі для забезпечення потрібним сприм матері-
ялом промислових заведень, як: цукровпх заводів, пасінних іррм,
военних інстітуцій, а також за іізноцорожнпх ріжнпх заво’Дк. ШШ
продукціі смъско-госаодаѵлькжк-і вдт адшш.
— 37 —
бажанпм е зберегти, а па випадок конечности іх розвязанпя поро-
дити всі захотп для обезпеченна {вичислених контрагентів потріб-
ними матеріалами, щобп не остановити господарського життя краю
і цілоі вітчвнп (страны). В тих випадках, коли розвязаня контрэк-
тів могло-би допровадиіи до фінапсових трудностей в розумінню
обезпеченна виповнення, контрактовпх забовязань, Повітові Земель-
ні Комітети можуть прнтягати контрагентів до співучасги в випов-
ненніо з'обовязапь контрактових на условіях, впробленпх Повіг. Зе-
мель ими Комігетами при участи контрагентів, під контролею Пов.
Земельних Комітетів.
По 4-му п у и к ті:
Негайно повинні бути занесепі лпш ці умови на купно лісу,
які носять виразний спекуляцій пни характер.
По 5-му пункті:
Утвореппя Комісіі е обовязком Повітовпх Земельних Комітетів
за посереднпцтвом іх члепів або уповноваженпх до цього іх агентів,
під нредсідательством особи, якій буде припоручепо утворенья Ко-
мки. В тих волостях, де волосні Земельні Комітети ще не зоргані-
зовані, вмісто представнпків від ннх, назначу ються представппкп від
Волоспоі Земськоі Управи.
По 6-му п у п к т і:
По впконаппю опиеу маетків, списки негайно псредаються в
Повіт. Земельні Управи, які, розглянувпш іх, виготовліоють відппсі
в скількостп предвпджепііі в п. 6 і розсплають, де наложить.
По 7-му п у н к т і:
По доконанню оппсу маетків Повіт. Земельним Управам реко-
мендусться о скілько можлпво старатися затрпмати попередню ад-
мініетрапію, щобп не нарушити правильною ходу господарського
життя маетку. Усунення адмініетраціі допускаеться юді, коли во-
на нровадпть господарство під зглядом техпічішм неправильно, або
коли е достаточні причини сумніватпся в іі здібностп даваги собі
раду з лежачими на ній задачами зэвідуваиня в звязку з зміною за-
гальпнх услівій.
11 о 9-му пункті.
Відповідалыіість Комісара і ііого обовязкп належпть брати в тім
розумінню, шо Комісар обовязаций провірюваіи роботу адмівіетра-
ціі дотично розходування грошиіі і матеріялыіпх средств, пступаючи
в ргзі потреби в зпошення з інстанціямп вказанимн в заінтці по 9 п.
П о 11-м у л у и к ті.
Відповідалыіість Сільских Виконавчих Комітетів або Контроль-
нпх Комітетів належпть брати в розумінню зовнішноі охоропп ма-
етку від погромів, розграблювання і самовідыіого рубання лісу і инш.
— 38 —
На випадок, коли маеток лежитъ в сусідстві кількох сіл і Ко-
місар являеться представником від кількох сіл, тогди мо?ке бути
утвореиа осібна Контрольна Комиссія по впборі з всіх цпх сіл, яка
можс перійодично навіцуватп маеток і провірюватп діялыіість Комі-
сара дотично завідувапіія маетком.
По 13 му п у п к т і.
3 средств берсжних в депозптах Повіт. Земельних Комітетів,.
часть, якоі впеота мае бути означена па пайблпзшпхъ загалышх
зборах Комітету, переходить в депозит послідного для утвореиня
загалыіогуберніялыіого фонду, конечного для урегульовання пра-
нильиого ходу сільско-господарськоі продуішіі в губерпіі
О стапі депозптовпх рахупьів Повіт. Земелыіих Комітетів Зе-
мелыіі Управи обовязаііі доставляй щоміеячно віцомости в Губерн.
Земелыіу Управу.
Правила провадження рахупковости в пооципокнх маетках, а
також в Повіт. Земельнпх Управах будуть впроблспі і додатков»
подаяі довідомости.
По 15 му пункті.
Коміеар Господарства затверджуе лніп загальні авапсові рахуи-
ки, предкладаиі адмініетраціею маетків.
На випадок велпких розхопів по завідуванню маетку чи потреби
продажі з лиішшх продуктів господарства, або непрпгідного ін-
вентару як живого так і мертвого, адміпіетраія маетку повинна ма-
ти на це писемиий дозвіл Комісара Господарства.
По 16 м у п у и кт і.
Вибір Комісара доконустіся, як по розпорядженню Повіт. Зе-
мельних Управ, так і по власнин ініціятиві міецевого населеппя, при
чім Коміеар уважаеться законно вибрапим по затверлженню ііого в
порядку вказанім в п. 16.
О впборі Комісара міецевпм населеиням належитъ иегайпо
повідомити Волосы і Повітові Земельні Управи.
П о 17-м у п у п кт і.
Волосиимп Еомісарами, при педостачі осіб з спеціяльним обра-
зованням иожуть бути иазначені особи в достаточпим загальним
образсванням і практичиим опитом по провадженпю господарства.
П о 18-м у пункті.
06‘еднану діялыіість Волосного Комісара належпть брати в ро-
зумінпю иайбільшого викорпстувэння средств сільско-господарькоі
продукші (робочого скота, знаряддів; насііших матеріялів і інш.) в
гослодарствах дапоі волости, а також однородное© інструктовання, в
адмівіетраціі по ведеіппо робот в пооднноких маетках.
— 39 —
Обіжник Подільского Губерніяльного Земельного Комітету
з 3-го Січня 1918 року за № 4 відносно деяких додатків до
постанови Губерніяльного Земельного Комітету з 30 Листо-
паду 1917 року.
Повітовим Земелышм Комітетам, Подільекоі губерпіі.
Віділ Сіл.-Господар.
Подільскпй Губерпіяльнпй Земелыпій Комітет в загальнім зіб-
рапні 19 і 20 грудня м. р., перегляпувшп впроваджену в життя
Губерніяльного Земельною Управою Обовязкову Постанову Коміте-
ту з дня 30 листопада м. р. і в наслідок деякпх неясностей в цій
постанові, які повстали по прпчппі поспішною іі впдання, знай-
шов завідповідпе поробити до згадапоі постанови слідугочі додаткп:
До 1-го пункту в кінці додати: «обсяг справ, відпосячихся до
діяэтьностп Волоснпх Земольппх Комітетів установлюеться Повітовп-
ми Земелыіпмп Комітетами»
До 2-го пункту, в кіпці додати: „в депозпти Поііговпх Земель-
них Комітетів повинні поступали лпш гроші з тпх сільско-госпо-
дарських опе] ацііі хлібом і проч., котрі заключеиі і:ісля 30 листо-
пада м. р.“.
До 3-го пункту в кінці додати: «Волосппм Земелышм Коміте-
там даеться право уділяти Повітовим Земельним Комітетам своі зак-
лючення по причпні зннщення арепднпх договорів».
До 4-го пункту в кінці додати: «торговцям ліеом повинні бути
повернсиі лпш суми видані ними на приготовленію дров і другі ви-
датки подібного роду, а не инші впдаткп. Перед вдоволенпям тор-
говые ліеом грішми за прнготовлення дров і пнших матеріялів, на-
лежитъ поповнити ті авансі, які торговці ліеом отримали від ріж-
нпх інстітуцій і осіб на дровяні зэказп, а остаток видаватп торгов-
цям ліеом».
До 7-го пункту в кіпці додати: «в згоді з Волосппм Зсмель-
ним Комітетом».
До 8-го пункту в кіпці додати: «через Волосві Земельві Комі-
тети».
До 9-го пункту в кіпці додати:' «через Волосні Земелыіі Комі-
тети».
В 12-ім пункті перед словой «Установчі» додати «Укррінські».
До 13-го пункту в кінці додати: «приходи з експлоатаціі мЭ-
етків і ліеів вноситься в депозити Повітових Земельнпх Комітетів
перед 1-им кождого міеяця, або по пагромадженпю грошнй до 1000
карб.
— 40 —
Дстично видатків по веденіпо господарства маетків, то они
повинні полагоджуватпся не з приходів з експлоатаціі господарств,
а з видавапих на це осібнпх авапсів.
В 17-ім пункті і слідуючих треба змінити слово: „Волосннй
Комісар" на „Волоснпіі Агроном Земельпого Комітету".
До 18-го пункту в кінці додати: „Волоснпіі Агроном Земель-
ного Комітету докоиуе свою роботу в коптакті з Волосним Земельним
Комітетом".
Висшенаведене Губерніяльпа Земельна Управа передае Повіто-
вим Земельним Комітетам для точпого і постійпого виконувэння.
Одни справлений відпомдію примірник постанови прилучаеться.
Товарпш Головп Управи С. Вахліовеькпіі.
Члсн Управи 11. Чередіев. Писар С. Мельниченко.
Обіжник Подільского Губерніяльного Земельного Комітету
о переході нетрудових господарств в роспорядження Земель-
них Комітетів з 24 січня 1917 р. № 21.
Пыйтовпм Земельним Комітетам па Поділлі.
В наслідок переходу нетрудових господарств в роспорядження
Земельних Комітетів. остатпі повинні приняти самі діяльпі заходи,
щобп вся земля, котра, по сівообороту, повинна бути засіяпою
весною 1918 р., не облогувала, а також гцоби були засіяні сахар-
пнми бураками всі ті лани, котрі для цсго приготовлені.
На підставі зазначепоп і маючи на увазі те, що Земельні
Комітети повинні працюватп, непок.лэдаіочп рук, щоби охоропптп
насглення від голоду і щобп зовсім не впала цукрова промисловість,
котра е саме впщс бсгатцгво Украіпськоі Народный. Республіки,
Губерніяльпа Земельна Управа поручае Повітовпм Земельним Комі-
тетам губерніі, без паіімспьшого одтягапня, зібрагь параду з пред-
ставників сахарних заводіз, Волосних Земельних Комітетів і булоб
бажанно представнпків сільских обіцсств і пнш. осіб, на котрі! вн-
яснить: чи можуть селяне власнпм ремопентом, а також адміні-
страціі тпх маетків, котрі щ • не зруііповапі, ремопентом цнх маетків
обсіятн всі ті попя, котрі прнзначені під яровіпі засів, і як тількп
не можуть, скількп потребуеться для цього ремонепту і пасінпя
окрім всякого сорту зерна
Відноспо забезисчсііпя цукровпх заводів спрпм матеріялом
належпть вияспптн, ь якпх маетках цукроіі заводи мають приго-
товлену землю для засіву буряків і кількість іі. як найкраще про-
вадить засів цнх земель весною 1918 року, а також яким способом,
по Дчмці наради, треба буде оброблюваіи плянтаціі въ тпх мастках,
— 41 —
котрі заставлені власниками і служачпми іх по пръчпні зруйно-
вапня і захвату землі селянами, і взагалі пк притягнути сільске
населенна до культури цукрових буряків в широкпх розмірах.
Необхідно такогк розглянути справу про обезпечення населенна
насіпням цукрових бураків і штучппм погноеы, а також справу
забезпечення сахарнихъ заводів паливом на період 1918—1919 р.
Викэзані парадою погляди з приводу вищеподанного Губерніяль-
на Земельна Управа прохае надіслать іі не пізпіще 10 лютого с. р.
для справоздання загалызому зібрэннюГубземелькома при виробленпіѳ
ім належноі Обовязковоі Постанови.
Товаригп Головп Управи С. Вахліовськпіі.
Член Управи Чередісв.
Діловод Кошмак.
Обіжник Подільського Губерніяльного Земельного Комітету
26 січня 1918 року за № 28 видносно увільнення служачих
маетків.
Повітовим Земсльпим Комітетам на Поділлі.
Губерніяльпою Земельною Управою огріыуються відомостп, що
де в яких понітах губерпіі прпзпачуеться до увідьнеипя служачі
маетків, згітио з обіжииком Генерального Секретарства за № 4.
В складі увіпьняючихся служачих е спеціялисги, як: помічннки
маиіивіетів, ковалі, екопоми і ищи. В падсплаемих спнсках увіль-
няючпхся служачих не поясняються причини увільнення, а
також в якому вапрямку Новітові Комітети думаютъ орга-
нізовати і провалить господарство в таких маетках, котрі, без належ-
них спепіялышх сил, пе можуть іетпуватп.
В иаслідок чего, Губерніяльна Земельна Управа прохае Повігові
Земельні Управи, при представленіи спискін служачих економііі,
котрпх необхідно увілыппи, поясияти всі зазначені недостагочі відо-
мосгп, а також які пороблені заходи до забезпекч звичаііного прова-
жеиия господарства в маетках і уві іьняемих служачих в матеріаль-
ному іх відпошенню.
Член Управи Чередіев.
Завід. відділом Чернявеыгпіі.
Діловод Кошмак.
— 42
Обіжник Псдільского Губерніяльного Земельного Комітету
з 19-го лютого 1918 р. за № 37 о буду чій передачі весною
цего року нетрудових земель до рук безземельного и мало-
земельного населення забезпечення сахарноі промисловости.
Повітовим Земелышм Комітетам Полільекоі губ.
Поді.іьскпй Губерпіяльнпй Ссляпськвй 3‘ізд, засідавшнй в
м. Вннпвці 11 —14 лютого с. р.. розгляпувшп і обговоривши, 30
всіх боків, питання по проведенню в життя земельпоі рсформн в
губерпіі взагалі, і особливо, питання о буцучііі передачі ве
спою с. р. нетрудових земель до рук безземельного і малоземельно-
го населення, прпз:іав, що будуча велика праця впмагае: а) спіль-
ного обговорення на міецях всіх сторіп і детэлів будучи! роботи і
ознэйомлення з нею оргавів земельпоі реформи і безпосереднпх
участків цеі велико! важности справп і б) поклпкапня па службу
в Земелыіі Управи іптелегептипх робітппків, блпзько зиайомнх з
сільскпм господарством і селом,—агрономіи.
Окрім цього, для участі в рсботах Сільских Земельнпх КомісШ
по виясненню кількости землі, впробленню сшісьів осіб, котрим
буде наділятись земля, а також для виконапня пншпх відпозідаль-
них робот в цім папрямку, по висловленій 3‘іздом думці, повинні
бути поклпкані інтелегентпі спли (п. 11 § 3 резол. до докл. № 3)
як з міецевого населення, так і з боку.
Повідомляючп о зазначепім в додаток до обіжника з дня 8/21-го
лютого с. р. за № 2, Губеріялыіа Земельна Управа проуае, без
наііменыпого одгягапня, повідомить іі, що зроблено вже в цім на-
прямку Повітовішп Земельнпми Управами і які взагалі вжнті за-
ходи до наіінращого переведенія в жнття земельпоі рсформн, засі-
ву иолів і забезпечення цукровоі промисловости взагалі, а особливо
на коли прпзначеі’і при Земельних Управах ііаради для обзнапом-
ленпя інстітуцій і осіб, праціоючпх по переведенпіо в жнття земель-
но! реформи, а також і селяп, з постановами Селянського 3‘ізду і
вияснепня всіх сторіп і деталів земельного питання.
До зазначеного Губерпіялыіа Земельна Управа додае що, на
випадок, коли в повітах не напдеться поста гочного числа осіб для
обняття посад агрономіз, а також канцелярських робітішкіз, Упра-
ва може взяти на себе оргавізацію тэких сил і розсилку іх на
міеця. Для цього Повітові чп Волосні Земельві Комітети повинні по-
відомити Губервіяльну Земелыіу Управу, поясняючп, на які посади
потрібпі робітпики і службові іх умоив. По отриманню таких ли*
— 43 —
стів будуть, по можлпвості, посітлатіісь в повітн чи волості робіпш-
ки з достаточною г ідготовкою до праці і знаиням в зсмельнім пи-
та ни і
Товарпш Головп Управи С. Вахліовськпіі.
Ч іен Управи Черсдіе.в.
Завід. відділом. Черняврькпй.
Діловод Кошмак.
Обіжник Подільського Губерніяльного Земельного Комітету
о порядкові користування нетрудовими маеткамп, отъ 7 грудня
1917 р. за № 66.
Псвітовпм Земелышм Управам Подільеыгоі губерпіі.
В де-яких повігах губерпіі пасслення самочинно захоппло землю,
всяке насіпня, жпвпй і мертвнй інвентарь, млпнп і инше міецевпх
землевлаеппьів.
3 Упіверсалом Украінськоі Цеитральиоі Ради, а також вида-
ішми до його } 03‘яепеннямп зазпаченцй порядок користування
нетрудовими маегкамп, а також лісамп,—всі пструдові маеткп, ліси
і инше повинні перейти під учот Земельнпх Комітетів, котрі вже
від себе роблять дальше ротпоряпжуваппя.
Самочинпі захвати маетків, лісів, млипіз і инш. взагалі шкодяг
Украінській Республнці і не тілько що нарушаютъ власне право
осіб па майна, котрі пи пізходят під розуміпня нетрудових маетків,
но і не даютъ можливости проводить в порядку господарство, а
таксж даватп паливо па ріжві заводи, котрі вир'бляють цукор і
инше для арміі і населенію, достарчати хэрчі для арміі і мійського
населенна і инше.
В иаслідок чиго, Губсріияльпа Земельна Управа прохае Пові-
тогі Земельні Управи повітомпть Волоспі Земельні Комітети, щоби
вони томно руководжнлись зазначеинм Упіверсалом і впданпми до
його пояспеннями і де тількп иаселенпя не буде підлягати постано-
вам Цеитральиоі Ради і Секретаріату, то для полагоджепня справ,
звертатпсь до Повітових Коз ісарів за збройною силою.
Товарпш Голова Управи С. Т. Вахліовеькпй.
За ппсара Д. Кошмак.
— 44 —
ОБЯЗАТЕЛЬНОЕ ПОСТАНОВЛЕНІЕ
Подольскаго Губернскаго Земельнаго Комитета.
На оснопі і для виконання волі
8 Уніиерсалѵ Уки. Ц. Р. з 7 листо-
пада 1917 р. Ііодільскпіі Губер
ніялі н ій Земельной омітет поста-
нови 30 листопада 1917 ц нид іТП
іи слідѵючу обов'янкову постанову.
1.
1) Всі землі поміщипькі і впші
землі нетрудових господарств, т. е.
уділыіі, маиастпрські, кабінетські
1 церковні, а також лісп, іпвен-
тар жіівиіі і мертвий, обсівппй
матеріял і сіл. господар прина-
лежностн, обезпечуючи правилыіпй
хід господарського життя екопо-
мііі, переходятъ під пагляд і роз
поряджепня Повітових і Гѵберп -
ялыюго Земельних Комітетів.
2) Всі запаси зерна, корму і
инших плодів нетрудового юспо-
дарства, а також ліс і дрова пере-
ходятъ в роспорядження Пові-
тових і Губерпіяльного Земель-
ппх Комітетів, а падвишка плодів
передаеться по твердім цінам хар-
човим органам.
Замітка. Під опис нале-
жать також мешкалыіі, бу-
дппкп, заняті влаеппком і
членами ііого сім'і, які оста-
ються в розпоряджепню вла-
енпьів.
3) Від дня виданпя цеі обовяз-
ковоі постанови в і права влаепп-
ків з договорів па аренду землі
пегайно переходятъ па Повітові
Земельні Комітети, яким дасться
право розвязання коптраьтів по
іхньому переконаипю.
4) Всі умови на купно лісу касу-
ються з днем виданпя цеі обо-
вязковоі постанови, при чім Пові-
ювим Земельним Комітетам ста-
На основаніи и во исполненіе
ноли Греіьяго Универсала Укра-
пискни Центральной Ра іы отъ 7
ноября 1917 і. Подольскій Гу-
бер11(-кіи Земельный Комитетъ по;
счановнлъ 30 ноябпя 1917 г пз-
чать слГ.дѵіоіпее обязательное по-
стя новлі ніе.
Г
1) Всѣ земли помѣщичьи и дру-
гія земли нетрудовыхъ хозяйствъ,
т. е. удѣльныя, монастырскія, ка-
бинетскія и церковныя, а также
лѣса, инвентарь живой и мерт-
вый, посѣвной матеріалъ и сел.-
хоз. обзаведеніе, обезпечивающее
нормальный ходъ хозяйственной
жизни экономій, переходятз> въ
вѣдѣніе и распоряженіе Уѣздныхъ
н Губернскаго Земельныхъ Коми-
тетовъ.
2) ВсЬ запасы зерна, фуража и
другихъ продуктовъ нетрудового
хозяйства, а также лѣсъ и дрова
переходятъ въ распоряженіе
уѣздныхъ и Губернскаго Земель-
ныхъ Комитетовъ, а излишки про-
дуктовъ передаются по твердымъ
цѣпамъ продовольственнымъ ор-
ганамъ.
П р и м ѣ ч а н і е: Учету
подлежатъ также жилыя по-
стройки, которыя остаются
въ распоряженіи владѣль-
цевъ, запятыя ими и пхъ
семьями.
3) Со дня изданія настоящаго
обязательнаго постановленія всѣ
права владѣльцевъ по договорамъ
на аренду земли немедленно пе-
реходятъ къ Уѣзднымъ Земель-
нымъ Комитетамъ, которымъ пре-
доставляется право расторженія
контрактовъ по своему усмотрѣ-
нію.
4) Всѣ договоры на куплю лѣ-
са отмѣняются со дня изданія на-
стоящаго обязательнаго постано-
вленія, причемъ Уѣзднымъ Землье-
— 45 —
виться обов'язком стсяти на сторо-
жі іпте] есів державпих громап-
ських інстітуцій і населення оскіль-
ко ііде річ про забезпечення іх
налпвом і обезпечення звороту
витрачени вже пііми на це коштів,
коли е така можність.
5) Для зробленпя опису госпо-
дарства у переведепня його обра-
хунку складаеться Комісія: з одно-
го представника Повітоного Зе-
мельного Комітету, одногонредстав-
ника Волосного Земельного Комі-
тету, двох представнпків Сіль-
сьного Викопавчого Комітету і
власника або його представнпка.
6) Одна відппсь опису видаеться
бувшому власпикові, одна оста-
еті ся при господарстві, о па в
Волос-нім Земельнім Комітеті, одна
в Повітсвім Земельнім Комітеті,
а первовзір передаеться Губерні-
ялыюму Земельному Комігстові.
II.
7) Після зробленого опису, заві-
дуванпя господарством може ли-
шиться, по думі По; ітовоі Земель-
но! Управп, з руках попередньоі
адміністраціі.
8) Полншена на міецях адміні
страпія в своіх всіх чпппостях в
справі управпіпня господарства
підлягас ГІовітовому Земельному
Комітеюві.
9) Для постійноі фактпчноі копт-
ролі і нагляду за збереженням
взятого в розпорядження госпо-
дарства міецеве населення впбірае
Комісара Господарства, якого обо-
вязком е відповідати за збережен-
ня відповідно до описі, за пра-
вильно розходовання продуктів в
самім господарстві, згідно з потре-
бою адміністраціі, За правильно
відпущення продуктів по ордерам
Вовітового Земельного Комігегу.
Замітка. В справі ве.тенпя
господарства Комісар не мініа-
еться; в випадку, коли Комі
сар Господарства знаходить ве-
дення неправильннм, він пові-
нымъ Комитетамъ вмѣняется въ
обязанность стоять па стражѣ
интересовъ государственныхъ и
общественныхъ учрежденій, а
также населенія въ смыслѣ снаб-
женія ихъ топливомъ и обезпече-
нія возврата затраченныхъ уже
имп на эго средствъ, если есть
таковая возможность.
5) Для производства описи хо-
зяйства и пріема его па учеть
составляется Комиссія изъ одного
представителя Уѣзднаго Земель-
на! о Комитета, одного представи-
теля Волостного Земельнаго Ко-
митета, двухъ представителей
Сельскаго Исполнительнаго Коми-
тета и владѣльца плп его пред-
сттвигеля.
6) Олна копія описи выдается
бывшему владѣльцу, одна остает-
ся при хозяйствѣ, одна въ Воло-
стномъ Земельномъ Комитетѣ, огна
вь Уѣздномъ Земельномъ Комите-
тѣ, а подлинникъ передается Гу-
бернскому Земельному Комитету.
II.
7) По принятіи хозяйствъ на
учетъ, управленіе хозяйствомъ мо-
жетъ остаться, по усмотрѣнію
Уѣздной Земельной Управы, въ
рукахъ прежней администраціи.
8) Оставленная на мѣстахъ ад-
министрація во всѣхъ своихъ дѣй-
ствіяхъ по управлегію хозяйст-
вомъ подчиняется Уѣздному Зе-
мельному Комит ету.
9) Для постояннаго фактическа-
го контр» ля п наблюденія за со-
хранностью принятаго на учетъ
хозяйства мѣстнымъ населеніемъ,
избирается Комиссаръ Хозяйства,
па обязанности котораго лежитъ
отвѣтственность за сохранность по
описи, за правильное расходова-
ніе продуктовъ въ самомъ хозяй-
ствѣ, сообразно требованію адми-
нистраціи, за правильный отпускъ
продуктовъ по ордерамъ Уѣзднаго
Земельнаго Комитета.
П р п м ѣ ч а н і е. Въ дѣла
веденія хозяйства Комиссаръ
не вмѣшивается, вь случаѣ,
если Комиссаръ Хозяйства на-
ходитъ веденіе дѣла непра-
— 46 —
домляе не Сільскип Вико-
навчиіі Комітет і Болосний Зе-
мельний Комітет.
10) При прнсутности в блпзькім
сусідсті і кідькох гссподарств ца-
гляд над ними може вести одни
Коміеар Господарства.
11) Відпоіідальність за збере-
жепия господарства і правилыіин
хід господарського життя пакла-
дасться на Сільскпіі Винонавчий
Комітет цього села, яке впбрэло
Комісара чи Коптролыіу Комісію,
зложену з предсіавпііьів Сільского
Впконавчого Ко.мітету ьількох сіт
в числі 8—5 членів.
12)3 огляду на це, що вся земля
і сільске господарське маііпо об‘-
являеться загалыіонародпим доб-
рой, якнм остаточно розпорядяться
Устаповчі Збі ри, нсдопустимі пі-
які самочинпі розділп, розграб-
лювання і загарбуваппя.
13) Всі гпоші отрнмувані в го-
сподарстві з експлоатацііі його і
приватнпх лісів вноситься в дено-
зит Повітових Земельн іх Комітетів,
які і розпоряджуюіься пнмн, від
заг алыіодержавною Коптролею і
Контролею Земелыіих Комітетів
висших інстанцііі.
III.
14) Коміеар Господарства вхо-
дить, якрівнопрэвігий член, в Конт-
ролыіу Комісію або в Сільскпіі
Винонавчий Комітет при розглядані
питанъ. відпосяо даіюго гоепоі
дарства.
15) Всі видатки як грошені, так
і матеріальна внконуються обо-
вязково також за иідписыо Комі-
сара Господарства.
16) Вибраний населепням Комі-
сар господарства представляеться
Волосною Земельною Управою на
затвердження в Повітову Земельну
Управу, в такім самім порядку
проводиться усування Комісарів
Господарства.
17) Для упргвління всіми госпо-
дарствами волости кожному Во-
вилыіымъ, онъ сообщаетъ
Сельскому Исполнительному я
Волостному Земельному Ко-
митетамъ.
10) При наличности въ близкомъ
сосѣдствѣ нѣсколькихъ хозяйствъ
наблюденіе за ними можетъ вести
одинъ Комиссаръ Хозяйства.
11) Отвѣтственность за сохран-
ность хо яйства и нормальный ходъ
хозяйственной ?кп иіи возлагается
па Се іьскііі Исполнительный Ко-
митетъ того села, которое выбрало
Комиссара или Контрольную Ко-
миссію, составленную изъ предста-
вителей Сельскихъ Исполнитель-
ныхъ Комитетовъ вѣско іысихъ селъ
въ количествѣ 3 — ’> человѣкъ.
12) Въ виду того, что вся зем-
ля и сельско-хозяйственное иму-
щество объявляется общенарод-
нымъ достояніемъ окончательно ра-
спорядится которыйь Учредитель-
ное Собраніе, никакіе самочинные
раздѣлы, расхищенія и захваты
недопустимы.
13) Всѣ деньги получаемыя въ
хозяйствѣ отъ эксплоатаціи тако-
вого и владѣльческихъ лѣсовъ,
вносятся въ депозитъ УѣздпыХЪ
Земельныхъ Комитетовъ, которые
н распоряжаются ими, подъ обще'
государственнымъ контролемъ И
контролемъ Земельныхъ Комите-
товъ высшихъ инстанціи.
III.
14) Комиссаръ Хозяйства вхо-
дитъ, какъ равноправный членъ
въ Контрольную Комиссію пли
Сельскій Исполнительный Коми-
тетъ при разсмотрѣнія вопросовъ,
касающихся даннаго хозяйства.
15) Всѣ расходы какъ денежные,
такъ и матеріальные проходятъ обя-
зательно также н за подписью
Комиссара Хозяйства.
16) Избираемый населеніемъ Ко-
миссаръ Хозяйства представляется
Волостной Земельной Управою на
утвержденіе Уѣздной Земельной
Управы, въ такомъ же порядкѣ
производится устраненіе Комисса-
ровъ Хозяйства.
17) Для управленія всѣми хо-
зяйствами волости при
— 47 —
лоспому Земельному Комітстові
призпачаеться Повітовою Земель-
ною Управою Волоснпіі Комісар з
спеціялыпім підготовленням.
18) Волоснпіі Комісар дае па-
Нрям і об’сдпуе діяльність адмі-
вістраціі господарства, регулюе
відношенпя між адміпістраціею и
Комісарамп Господарств.
19) Роз'іздп осіб викопуючих
Обовязкп по ділам Земельних Ко-
мітегів виконуеться кіньми, взя-
тими на рахунок екоііомій, тому
повинен Повітовий Земслышй Ко-
ыітет зробити відповідне розмі-
Щення коней і повозок для виіз-
Дів, згідпо з потребою діловпх
маршрутів, а також мати достаточ-
но число підвод при повітових
-Земельних Комітетах.
20) Корпстуванпя кіньми, вка-
занпми в п. 19, до розетки
Головпим Земельним Комітетом
відповідппх одцрнтпх лисіів, по-
винно впконуваіься на оспові
відгошепь Губерпіяльного, Повіто-
впх і Болоснпх Земельних Комі-
тетів, а також Комісарів Госпо-
дарства.
21) Роз‘ізди регіструються Комі-
сарамн Господарства по предло-
женням, а піеля по талонам від-
критих лпстів.
22) Особи, винні в парушенні
цеі (бовязковоі постанови, будутъ
відповідати по ст. 29 Уст. о карах.
накладнпх Мировимп Судіями.
Т. В. об. Голови Комітету То-
Зарииі С. Вахліовский.
В. об. Писара С. Мельниченко.
Земельномъ Комитетъ прикоманди-
ровывается Уѣздною Земельною
Управою Волостной Комиссаръ
со спеціальною почі отовкою.
18) Волостной Комиссаръ на-
правляетъ и объединяетъ дѣятель-
ность администраціи хозяйства въ
предѣлахъ волости и регулируетъ
отношенія между администраціей
и Комиссарами Хозяйства.
19) Разъѣзды должностныхъ лицъ
по дѣламь Земельныхъ Комигетов ъ
осуществтяются па лошадяхъ взя-
тыхъ на учетъ экономій, почему
Уѣздпымь Земельнымъ Комитетамъ
надлежитъ сдѣлать соотвѣтствую
щее передвиженіе выѣздныхъ ло-
шадей и экипажей сообразно дѣ-
ловымъ маршрутамъ, а также со-
средоточить достаточное количе-
выѣздовъ приУѣздныхъЗемельныхъ
Комитетахъ.
2 ) Пользованіе указанными въ
п. 19 лошадьми, впредь до раз-
сылки Губернскимъ Земельнымъ
Комитетомъ соотвѣтствующихъ от-
крытыхъ листовъ, должно произ-
водиться па основаніи отношеній
Губернскаго, Уѣзднаго и Волост-
ныхъ Земельныхъ Комитетовъ, а
также Комиссаровъ Хозяйства.
21) Разъѣзды регистрируются
Комиссарами Хозяйства по пред-
ложеніямъ, а въ послѣдствіи по
талонамъ открытыхъ листовъ.
22) Лица виновныя въ наруше-
ніи настоящаго обязательнаго по-
становленія, будутъ привлекаться
къ отвѣтственности по ст. 29 Уст.
о наказ., налагаемыхъ Мировыми
Судьями.
Исн. об. Предсѣдателя Комитета.
Товарищъ его С. Вахліовскііі.
И. д.С екретаря С. Мельниченко.
— 48 —
Земельный закон,
затвержений Украінською Радою 16 січня 1916 року.
Р О 3 Д І Л I.
ЗАГАЛЬШ ЗАСАДИ.
1. Право власности на всі землі з іх водами, надземными й під-
земными багацтвами в мешах Украінськоі Народньоі Республікн від-
нпні касуеться.
2. Всі ці землі з іх водами, надземнпмп і іх підземними при-
родними багацтвами стаюіь доброй народу Украіпськоі Народньоі
Республікн.
3. Па корнстування цим добром маюгь право всі громадяне-
Украінськоі Народньоі Республікн без ріжнпці полу, вірп і наці-
ональности, з додержанням правнл цього закону.
4. а) Верховное цорядкуванпя всіма землями з іх водами, над-
земнпмп й підземними багацтвами належить, до склпканпя Украін-
ськоі Усгановчоі Ради, Украіпській Центральній Раді.
б) Порядкувэпня в межах цього закопу палежшь землями
мійського корнстування—згідпо з §§ 6 і 7—органам мійського са-
моуврядунапня; иншпмн—сельським громадэм, волосппм, повітовим
і губерніяльним земельним комітетам, в межах іх компетенцій
5. На верховнпй і міецеві органи порядкуванні землею покла-
дай ься:
а) забезпечення громадянам іх прав па корнстування землею
б) охороііа прпродних багацтв землі від виснаження і вживан-
пя заходів до зросту цих багацтв.
Р о з д і л II.
ОСНОВНІ ЗАСАДИ КОРНСТУВАННЯ ПОВЕРХНЕЮ ЗЕМЛІ.
6. Корнстування певерхнею землі дозволяется:
а) для загалыю-громадського господарства, коли органи дер-
жавно! влади, органи мійського самоврядування, або земелыіі ко-
мітети організовують і ведуть ріжні корисні підпрпсмства загального
або міецевого громадського значіння;
б) для приватно трудового господарства, яке ведеться власною
працею окремимп особами, сім'ями або спііыю товариствами.
П р и м і т к а: Тимчасово в виключенпх вппадках наймана
праця може вжпватись зі’ідно з правилами які встаповлюють
земелыіі комітети;
в) під оселі й будівлі окремнм особам, товариствам або гро-
мадським установэм для мешкапня, або для торговельних і промп-
словііх прідриемств.
— 49 —
7) Оргэнам державноі впади, органам міпського самоврядуван-
ня і іх союзам та земельижм комітетам надаеться право повертати
призначати потрібні плсщі земель для громадського користування
з метою:
а) охорони природнпх багацтв землі від впснаження і для білын
раціональнаго іх впкористуваиня;
б) визискуваппя багацтв землі і поверпення прнбутків з нпх па
загально-громядські потреби;
в) зэведеппя досвідпкх і зразковнх полів, розсаднпьів, питом-
ників и селекиійвих станцій, а тікож для сзнітарних, благодіиних,
оевітнпх та ннших загально-користних установ;
г) будування залівниць і ннших шляхів.
8. Землі нарізуються земелыіими комітетамн в приватно-трудове
користѵвання сільским громадам та добровілыю складеним товари-
ствам, які встановлюють правила порядкування одведеиими ім зем-
лями з додержапням вимог цього закону.
9. Нормою наділення для приватно-трудових господарств по-
винна бути така кількість землі, на якій сім‘я або товарнство, про-
вадячи господарство звичайним для своеі ьісцевости способом, Ма-
ли б користь, потрібну як для задоволення своіх спожнвчих потреб,
так і для підтрпмання свого господарства; ця норма не повинна пе-
ревишуватитакоі кількости землі, яка може бути оброблена власною
працею сім'і або товаржства.
10. Встановлення піеі пормп й урівнепня в корпстуванпю зем-
лею проводиться земельніми комігетамп і сітьскимп громадами під
керуванням і з затвердження центрального органу державно! впади.
11. Саднбпі участки під ріжнібудівлі й підприсмства нарізуються
згідно з правилами, встановлсниими державнимн органами, органами
міпського самоврядованпя і земельными комітетамн.
12. Ніякоі платні за користування землею не повинно бути.
Примітка: Оподаткуваиню ^підлягають тількп лишки
землі поверх постановленноі нормп або падзвнчайні доходи,
які залежать від природнпх якостей участка, його близости до
торговельнпх центрів і шляхів та ннших соціалыіо-економічних
умов пезалежних від праці господарів хозяйства.
13. Строки користування і землею встаповлюються сільскими
громадами й товариствами па підставі правил, встановлених земель-
ними комітетамн зіідно з цим законом.
Примітка: Право користування може переходити
в спадщину.
14. Передача права па користування участком землі можлива
лише з дозволу громад і земельних комітетів.
— 50 —
15. Участки приватно трудового корнстування. на котрих зо-
всім припнняеться господарство, або заводиться нетрудове, перехо-
дятъ в порядкування громад і земельних комітетів.
16. При зміпі господарів участків землі всі заведені попереД-
нім господарем 1 не використані земелыіі поліпшепня й меліораціі
оплачуються йому новим господаром.
17. Сільскі громади іі товариства хліборобів за порядкованнл
землею відповідають перед земелышми комітетами.
18. Для переведенпя заходів до охорони й розвитку багацтв
землі закладастся Державнпй Меліоративный фонд.
19. Для допомогп нормальному розвпткови сільского господарства,
державою організуеться сільско-гссподарський кредіт.
Р о з д і л III.
Переходові міри.
20. Вивласнення всіх земель з іх водами, надземнпмп прироД-
ііиыи багацтвами в межах Украінськоі Народньоі Республікн пере-
водиться без викупу.
21. За попередніми власникамн й орендарями (окремими осо-
бами, сім'ямн, товариствами й громадами) по іх бажанню і з по-
станови волоеннх земельних комітетів залпшаються в користуванню.
участки землі з садами, виноградниками, хмільшіками й т. и. в
кількости, яку вони власною працею і працею свосі сім‘і можуть
обробити.
П р и м і т ка: Трудові сади, виноградники, хмільники і
т. п. залпшаються в користуванпі бувших власників не
врізуються.
22. Всі землі, які до видаппя цього закону булп в разпоряд-
женіпо оргавів міецевого самоврядування і ріжних громадських та
наукових устаіюв, в порядку ст. 7-в. (основпих засад) залпшаються
в іх користуванню з постанов повіговнх земельних комітетів.
23. Садибні участки землі під осенями і ріжннми госпоцарськнми,
торговельними й промисловими підприемствами залпшаються в корн-
стуваиню власників у кількости, яка встановляеться земельнимй
комітетами чи органами мійського самоврядування по приналежности
(ст. 4).
24. Всі инші землі, не завначені в §§ 21, 22 і 23, переходятъ
до порядкування земельних комітетів.
25. Одночасно з ціми землями від власників переходятъ до
роспорядження земельних комітетів живий і мертвий сільсько-юспо-
дарський інвентарь і будівлі, за винятком тіеі кількости іх, котра
конче потрібна ім для життя й ведення приватно-трудового госпо-
дарства чи торгових і промислових підприемств, згіднос з т. 28.
— ІІ —
26. Зазначені в § 25 землі поділяються земелышын комітетами
на дві частини.
а) на землі для загально-громадського господарства згідно зет.
6 и 7 і
а) на землі для прпватно-трудового корпстуванпя.
27. 3 земель, призначепих для приватно-трудового користу-
вання, в першу чергу задовольняються потреби міепевоі малоземель-
ноі та безземельноі хліборобськоі людности і в другу—потреби міеце-
воі не хліборобськоі й не міецевоі людности.
Примітка: Малоземельними вважаються такі хлібороби,
площа землі котрих не задовольняе споживчих потреб іхніх
сімей, при веденпю господарства звичайннм для своеі місцевости
способом.
28 Наділення провадиться по нормі, встановленій в порядку
ст. 9 і 10 (осповних засад).
29. Урівнювания в користувапню землею провадиться шляхом:
а) оподаткування лишків землі поверх встановленоі порми від-
повідно чистого доходу з них;
б) оподаткування надзвичайних доходів з землі, які залежать
від природних якостей участка, його близости до тарговельних
центрів і инших соціялыю-економічнпх умов, незалежних від праці
господарів ціх хозяйств;
в) розселення і переселення або зміни меж учэстків і іх роз-
мірів.
30. Землі, які залишаються піеия наділення міецевоі людности
по установлених нормах, доки буде впроблено центральними орга-
нами земельноі реформп плап розселення й переселення, можуть дава-
тись в користування міецевій людності поверх ціх норм на умовах,
встановленпх земельними комітетами.
31. Земля для засіву буряків і инших рослин, за якими буде
визнано особливе значіння, нарізуеться в приватно-трудове корп-
стування з умовою, не зменшувати посівноі площі ціх культур.
32. Впсококультурні господарства передаються Ц’лими в кори-
стувзння товариствам або сельский громадам, котрі будутъ вести
господарство спільно, по планах затвержених земельними коміте-
тамн. На таких самих умовах без поділу передаються в користу-
ванвя сади, хмільники, виноградники й таке инше.
33. Племенні розсадники і питомники, селекшйні та досвідні
поля й станціі переходятъ цілими в порядкуванпя земельних комі-
тетів, котрі або самі ведутъ на них хозяйнування, або передаютъ іх
органам міецевого самоврядування та науковим закладам.
СПРАВОЗДАННЯ
Губерніяльноі Земельно!’ Управи про іі ди
яльність.
На засіданню 8 жовтня с. р. Губериіялыпій Земельпий Комітет
ухвалнв ряд постанов для втпхомпрення земелыіих розрухів, Ш'*
повстали з приводу* переходу війск з фронту, а також в спрая’
поліпшеиня земельних відносин і дотпчно відкриття 12 листопада с. р-
курсів при Комітеті для підготовлення інструкторів но роз‘яспенню и»'
селенню питанъ, звязапних з підготовленням земельно! реформи.
Виконуючи ці постанови, Губерніяльпа Земельна Управа послала
телеірами Міністрові Хозяйства і У. Ц. 1’аді про пегайне виланн1’
закопів о переході в роспоряджешія Земелыіих Комітетів земель
сільско-господарського значіння. а також видано Обовязудоче Поста-
новлевня о землях арендной) фонду.
Згадане постановленпя переведено в життя коло 2 місяців томУ
назад і ніким не було обжаловано. Прппоручепі місцевому відділоВ1
ліги земельних реформ і статистіічно-економіічііому відділові Губ. Зе'1-
Управи не могли відбуться за; браком средств на іх утримапня і
причиві зміни аграрпоі політики.
Бопьшевицький рух, якпй іючався з кінцем місяця жовтнЯ*
відбився некорисно па діяльности Губ. Земельно! Управи, через піп°’
рваныя і! спл усунеппям Голови Комітету А. Самошенко, котрнй, Я1*
помічпик Губерніяльного Комісара, приймаючи участь в подавленій0
вистуі'лення болыпевпків, був змуптений з огляду на витворені обста-
вини виіхати в першпх днях з м. Виннпці, при чім з огляду на по*
спіх і строгу тайну впізду А. М. Самошенко не мав змоги моліишК1'
Управі які небудь відомости о своім впізді.
Тимчасом земельне пнтання, в звязку з болыиевицьким рухоУ1
дуже загострилося і впмагало від Земельного Комітету надто обе'
режноі і напружено! роботи. Розповсюджені по селах декрета ЛенііР
про землю викликали хвилю аграрного руху в губерніі, яка об'явплас^
в нищеншо і розграблюваншо приватно власнпх і заводських маетіД6'
Згідно з постановою Ради Головного Земельного Комітетѵ, Губерій'
яльна Земельна Управа 10 сього листопада доручила повітовим і В0'
лосним Земелышм Комітетам вжигли всіх заходів в] цілі поясненій
населенню незаконности Ленінських декретів і оскілько можна бор0'
тися з анархіею, що обхоппла цілу губернію.
Універсал У. Ц. Ради про знесення права власности на нетрудо^1
землі сільско-господарського значіння, а також обіжники, видані Гч
неральним Секретаріятом і розіслані Губ. Земельною Управою ПоВ1
товим і Волосппм Комітетам, внесли мало втихомпрепня в масѵ
селення. 3 огляду на це Губ. Земельна Управа скликала 14 сьо!°
53 —
листопада спільну параду з Губерніяльного і Винницького Повіто-
вого Комісарів, представннків I уберніяльноі і ВинницькоІ Повііовоі
Харчових Управ. Губерніяльного і Винницького Повітового Земельних
Комітетів, однак з огляду на тенденцію харчових органів
взяти в своі руки івіціятиву робот і переводить 1’х влас-
ними силами, а Земельним Комітетам з причини недостачі у них
робочих сил полптііть ролю «відців», не рахуючись зовсім з збіж-
ником Генеральпого Секретаріату, в котрім заподано докладно, що
такі роботи повинні бути довершувані безпосередпо Земельными Ко-
митетами, Губ. Земельна Управа _була змушена приступити негайно
до організаційноі роботи, тому шо Управа бачила, що і треба зійти
з того грунту, по якому зібрались йти продовольчі органи в цій справі
і стати в своіх обміркуванях земельпоі политики па інчпй шлях
3 огляду нате, що скликана 15 листопада Рада Губ. Земельного
Комітету не відбулася за бракам уставом предписано! скількости чле-
нів (кворум) явпвшіся на засіданвя два члени Губ. Земельно! Управи,
один член Комітету і Ра іи і представшій М. X. відбули параду і по-
становили з огляду на брак вѣдомостей о місці перебування Голови
Комітету і потребности вислати одного члена Управи в Киів для
участи в роботах Комісіі при Ген. Секретаріяті для підготовання зе-
мельного закону, а також з огляду надмірноі складности прппору-
чепих Земелышм Комитета* робот, просити члена Комітету і Ради
В. 1. Фролова взяти на себе обовязки члена Управи аж до вибору
такого на найблизшім засіданню Комітету і негайно приступити до
організаціі робіт в справі сппсу майна вытворивши для цього осібну
Комісію під предсідательством В. I. Фролова і при співучастп упра-
вителя екон. стат. відділом Губ. Земельпоі Управи і спеціялістів агро-
номіи.
Утворена Комісія негайно приступила до праці і виробпла фор-
муляр 1 для сносу маетків, а також уложила кошторис розходів по
цій роботі, в сумі коло 120,000 карб. Генеральний Секретаріят на те-
леграфпчне запитання, чи можна приступити до друковання бланків
і спису маетків, а також чн будуть передані в розпорядження Зе-
мельних Комитетів технічні силн Комітетів по охороні лісу, повідомив
28 сього листопада, що Земельні Комітети можуть приступити до спису
маетків по своій програмі і що технічні сили Комітетів по охороні
лісу передаються в роспорядженпя Земельних Комитетів. Скликана
в наслідок негайности і важности переданих • Земельному Комітетові
робот, Рада Губ. Земельного Комитету 22 цього листопада, вислухавши
справоздання Члена Комітету і Ради В. И. Панева об організаціі робот
в справі спису маетків по мислі обіжпика Генер. Секретаріату, по-
становила передати це справоздання під розгляд назначено! на 24 цього
листопада осібноі наради з представниками Укр. Центр Ради, Гу-
берніяльного, Повітових Земельних Комитетів, а також Губерніяльного
і Повітових Харчових Комитетів і просити згадану параду ухвалити
конкретпу постанову по змісту цього справоздання.
— 54
Вислухавши згадане справоздання, представник Укр. Ц. Ради
заявив, що справоздання буде передано на роспорядження Краевого
Земельного Комітету.
3 огляду на таку заяву в. об. Голови Комітету вніс додатково
до справоздання слідуючі пропозіиіі: 1) можливо поОілышіти мас-
штаб кошту на утрпмання земельних Комітетів в звязку з цокли-
канням до праці спеціялістів. 2) Негайно передати справу у нота мает-
ків тілько Земельним Комитетам, які ухоронятъ край від анархіі-
3) Умови на рубку лісів і експлоатацпо Іх касуються. 4) СкасуватН
лісохранительні Комітети, а техничніій персоиал його передати Гу-
берніяльному Земельному Комітетові, з якого формуеться лісіпіЙ
відділ. 5) Негайно заснувати лісві відділп в Повітових Земельні^
Комітетах, які по своі ініціатпві набираютъ цей техпичипй персонал-
6) Представити право Земельному Комітетові впкористувати техиичний
персонал Харчових Комітетів, якпй з приводу скасовання Іх—не по-
трібний (лісний, агрономичппй та межовий). 7) Дати змогу Комітетові-
в разі потреби, ужинати військову силу за згодою Губерніяльиого
Комісара. 8) Негайно вивести з ГІОділля неукраінське війско, яке
руйнуе край. 9) Негайно заснуватп вільне козацтво, або побілышітИ
на Поділлю кількість украінсышм певним військом; бажання заснУ'
вати вільне козацтво з місцевого елементу. 10) Заснувати комісДО
по охороні порядку на Поділлю по прикладу комісіі заспованоі пр11
Генер. Секретаріятові. 11) Право відізватп з військавсіх покликан*
них до праці в Земельних Комітетах, як спеціялистів, так і вибр»'
них осіб.
Ці пропозіціі разом зі згаданим справозданням В. Я-
Панева забрані Представниками У. Ц. Р. для передачі Іх іКраев-
Земельн. Комітетові.
Зараз Губервіяльна Земельна Управа приступила до вдробленв^
приладжених вже формулярів для спису маетків I до уложеиня Іф
тсрукцП I ці роботи будутъ покіичені около 10—12 грудня. I Повіто^
I Волосні Земельні Комітети зможуть приступить до робот біля спі(
су маетків на підставах, подано х в справозданню члена Комітету Я-
Н. Панева, I це справоздання буде негайно представлене Зборам.
Оце в головних рисах та робота, яку проводила Управа і якУ
могла зробити при так складепих обставинах.
На засіданні 30 листопада і 1 грудня Губерн. Земельний КоИ*
тет ухвалив видати на підставі 3 універсалу У. Ц. Р. обовязкой
постанову про перехід в розпорядження і під охорону Земельні
Комітетів означено! в універсалі землі, лісів і інвентаря, а тако;І
одобрив зміст докладу члена Комітету В. Н. Панева в части Д°
тично організаціі робот по опису маетків і скріплення ГуберніяльноР
і Повітових Земельних Комітетів через принятая в свій склад члей*'
Земельних Комітетів низших інстанцій.
— 35 —
Виконуючп ці постанови, Губерніялыіа Земельна Управа провела
в життя через Повітові Земельні Комітети обовязкову постанову про
перехід в розпорядження Земельнпх Комітетів і під іх охоронуозна-
ченпх в універсалі земель, лісів і інвентаря, а також видала в пояснення
цеі постанови обіжник і поробила всі заходи до найскоршого при-
ступу до робот по опису маетків, як це буде сказано в справозданні
члена Управи В. I. Фроліва, завідуючого статистичнпм відділом.
Для скріплення Повіт. Земельн. Коміт., Управа пропопувала ім
збілыпити предсталипцтво падавши права члени? ГІовіт^в. Земельн.
Комітетів Головам Волоснпх Земельнпх Комітетів, а також збілыпити
число члевів Повіт. Земельнпх Управ там, це вопи зложені з мен-
шого числа чим з Голови та 3-х членів.
Далі, Губернія льна Земельна Управа представила в Генерал.
Секрет. Земельн. Справ, через члена Земельного Комітету і Управи
Е. 1. Фроліва, котрий посплався Управою 9 сього грудня на стати-
стпчнпй з'ізд, уложений обрахунок на утрпмання Губерніяльного,
Повітових і Волоснпх Земельних Комітетів в грудій с. р, в січпі і
лютім міс. 1918 р., який обрахунок представляй слідуюче. на
утримання Губерніяльного Земельного Комітету взагалі з спеціяльнпми
відділами в 71.650 карб. на місяць, на утрпмання кожного Повітового
Комітету в 17500 карб. і на утримання Волосного Комітету в 700 к.
на місяць, а взагалі па Губерніяльний, 12 Повітових і 173 Волоснпх
Комітет. 210.205 карб. на місяць. „Генеральне Секрет., принявши цей
обрахунок, відповів В. I. Фролов, що обрахунок певно буде змен-
шений, а гроші пришлютъ на іден місяць в кінпі сього грудня».
3 приводу цього, Губерніяльна Земельна Управа не мае змоги пере-
вести які небудь гроші в повіти на утрпмання повітовпх і Волоснпх
Комітетів, але думай, що ці Комітети будуть матп змогу запозпчити
гроші на утрпмання в цім місяці з депозітнпх сум, які в них повинні
бути в звязку з переходом в іх розпорядження маетків- „Виконуючи
дальше постанови Губерн. Земельн. Комітету в справі -прохання
агрономічноі організаціі лолуднево-західного фронту про принятая іх
до спільвоі праці в Земельних Комітетах на Поділлі, Управа запро-
понувала Повітовим Земельн. Комітетам дати право Волосним Земель-
иим Комітетам запрохувати відділи вказаноі організаціі до охорони
маетків і ріжних в них с.-госп. робот і пнших обовязків, а також
запросила Земельні Комітети на Поділлі і Волпнськиіі Губерн. Земел.
Коміт. о характері діяльностп всеі організаціі. Вѣдомостей де вже
запрохані до робот відділи цеі організаціі, а також про характер робот
відділів, Управ і до сього часу не отримала.
Другі постанови Комітету, як поручення Управі зробити заходи
про перехід лісоохоронного Комітету в розпорядження Управп, а
також вияснити питання про закон Тимчасового Уряду 12 липня
с. р. дотично куплі-продажі землі, не могли бути цілком виповнені,
позаяк тимчасово завідуючий ділами лісоохоронного Комітету. I. Я.
— 56 —
Зморовський заявив, що крім телеграми Гепер. Секрст. о переході
лісоохоронпого Комітету в розноряджеыня Губерн. Земельн. Управи
він не одержав більше піяких іштрукцій, які-би поясшовали порядок
такого переходу, навнакп віи одержав обіжнпк Лісного Міністерства
з Петрограду, в котр?м вказуеться лиіи порядок стичпоі робота Лісо-
охоронпого Комітету з Земельн. Комітет., а також о передачі ім де-
котрих діл.
Про се докладніщс буде сказано в справозд. присутного тут тнм.
завідугочого діламп лісоохоронпого комітету. Що торкаеться ноши-
репня питання про закон Тимчасового Уряду 12 лнпня с. р. дотично
куплі і продажі землі с. г. означіння, то Управа не мала змогі ноши
рнти це питання, позаяк іце не затвержеиий Укр. Центр. Рад. Тим-
часовий Земельний Закон. Згідпо з нроектом цього закону такі
«сделкі» на в.сяку ьемлю забороняються.
Зараз, як видно із часописей, цей закон роздпвляеться Малою
Радою і певно буде переглянутпй в осібпій Коміс., позаяк на думку
с. р. він не може бути пристосовапий до жііття украін. народу
розвязатп аграрного питання на Украіні, що може, на іх погляд,про-
бити лига соціализація землі. Про згадаппй проект докладніще буде
сказано в снравозданні Члена Губ. Земельн. Коміт. і Управи I. С.
Андрусенка, котрий приймав участь в Комісіі при Ген. Секр. в справі
впробленпя т. Зем. Зак.
В якому наирямку разришиться Земельн. Закон і як скоро—неві-.
домо, а тнм часом жпття не жде, і вимога от Земельн. Комітетів
постійноі практично! роботп. 3 приводу сього, аби у никнути при
надході весни стіхійного руху до гуртового захвату земель, Губ. Зе-
мельна Управа вважае своім обовязком виробить тнмчасові форми ко-
ристування землею, а також умови привільного оброблтовання землі,
котрі гарантували би як інтереси Украіни, так і населенна від знп-
щепня сільско-госнодарськоі культурп.
Доводячи проце до відома зібрання, Губерніяльна Земельна
Управа прохае присутннх членів висловити свій погляд на це питання,
аби освітити той іплях, на якпй повинна стати робота як Губерніяльн..
так і Повітов. Земельн. Управ в справі розвязання аграрного питання
на Украіні.
При цім Управа вважае своім обовязком доложити зібрашпо, що
зараз вона пращое в складі трьох членів і Товарища Голови, позаяк
Голова Комітету А. М. Самошенко, котрий як помічник Губ. Комі-
сара, приймаючи участь в подавленню впступлення болыпевиків, був
змушений з огляду на утворенні обставини, виіхати з м. Винниці і
тому, що віи не вернувся до сього часу до виконування своіх обовязків,
то Управа внесла в порядок денний нпнііпнього засідання питання
про вибори Голови Комітету.
— 57 —
Ж у р н а л
засідання Подільскою Губерніяльного Земельного Ко-
мітету 30 листопада і 1 грудня 1917 р.
Участь в засіцанні брали з правой рішучого голосу:
1) Т. в- об. Голови Губерніяльноі Земельно! Управи, Член
Управи і Комітету С. Т. В ахліовсь кий, Член Комітету
і Управи В. I. Фролов.
2) Представпики від Повітових Земельних Комітетів: Брацлавсь-
кого—В. Н. П а в і в, Впнницького—С. С. Груня к, Гайсинського
—іі. П. Ціімб ал ю к, Проскурівського—Р. П. Коча н, Камінецьког®
С. Т. Витковсь к и й.
3) Представшій від Экономічшіх відділів Губгрніяльноі Земськоі
Управи Л. Н. Городецький.
4) Представшій від Окружного Суду А. К. Петалас.
5) Представпики від місцевого відділу ліги аграрних реформ
С. Д. Чернявськнй, С. Л. Айзенберг.
I
3 правой дорадчого голосу:
Губерпіялышй Землемір И. Л. Соколів.
Агент Губ. Продов. Управи I. Боровський.
Писар Впн. Пов. Зем. Управи I. Іі. Устименко.
•В. об. Писара Комітету 0. С. М е л ь и и ч с п к о.
Исршіш деш. засідаппл 30 листопада:
Засідання відкрпто т. в. об. Голови Управи, Членом Комітету
і Управи С. Т. Вахліовським в семій годпні вечеру, котрнй
запропонував обрати голову зборів. а також ‘ уповажнити Члена
Камінецького Повітового Земельного Комітету С. Т. Вітковського
взяти участь в зібранні з правой рішучого голосу, тому що пред-
ставши; вгаданого Комітету не прибув на зібрапня.
Відкритям голосуваннем впбіраеться Головою зборів представ-
шій від Брацлавського Повітового Земельного Комітету В. Н. Панів,
Писарем лишаеться писар Губерніяльноі Земельно! Управи С. С.
Мельниченко. Вітковському надаеться право рішучого голосу в
зібранні.
Головою зборів від іменні Управи пропонуеться приняти слі-
дуючий порядок денний:
1) Оголошення III Універсала Укр. Центр. Ради з 7 листопада
с. р.
2) Справоздання Губерніяльноі Земельно! Управи про іі діяль-
ність.
— 58 —
3) Справоздання Члена Губерніяльного Земельного Комітету
і Ради В. Н. Панева в справі аграрноі політикі на Поцілллі в звязку
з Універсалом і організаційпих робот по опису нетрудових маетків
згідно з обіжником Генерал. Секр. по земельному питаннто.
4) Справоздання Губерпіяльноі Земельпоі Управи в справі ви-
дання Обовязковоі Постанови Губерніяльного Земельного Комітету
про перехід в завідувапня і під охорону Земельних Комітетів озпа-
чевоі в універсалі землі і інвентаря.
5) Справоздання Подільскоі Губерпіяльноі Земельноі Управи
в справі організаціі лісових відділів Земсльнпхъ Комітетів в звязку
з обіжником Генер. Секр. з дня 1С листопада с. р. № 449.
6) Справоздання Губерніяльноі Земельноі Управи про закон Тим-
часового Уряду 12 липня с. р.
7) Вибори 2-х членів Губерпіяльноі Земельпоі Управи.
8) Справоздання Губерніяльноі Земельноі Управи про уложенпй
обрахунок на три місяці виеред на утримання Земельнпх Комітетів
згідно з обіжником Генер. Секр. земельн. справ.
9) Біжучі справи. Цей порядок дня затверждуеться.
Згідно з порядком денним на першім місці об'явлено Універсал
Украінськоі Центалыюі Ради. 3 цей нагоди прпйшло до оміну думок
присутніх членів дотично змісту універсалу.
Перший висказався С. Д. Ч е р н я в с ь к п й, що Універсалом
на Земельн. Комітети накладаються тяжкі нові завдавня по взяттю
під опис нетрудових маетків і по викорпстаншо в повній мірі про-
дукціі переходячих в разпоряцження Земельнпх Комітетів земель і
для того конечно йегайно впробпти інструкцію для руководження
Земельнпх Комітетів.
В. И. II а н і в ставляе питання, як відносптпся до землі чужо
сторонннх підданих.
II
А. К. П е т а л а с думае, що землі чужосторонних підданих не-
нридвиджені універсалом і тому Комітети не повинні торкатись та-
ких земель аж до вияснення цього питання.
. И. Городецький думае, що законодавецъ зовсім не думав
жри виданню закону о ріжниці земель і тому Комітети моглц-бп роз-
глядати це питання зі сторони винагороцження власників.
В. Н. П а н і в думае, що таке відношення може витворити лпщ
казуістику для чужосторонних піддаыих, які будуть домагатися
винагороджепня далеко білыпого, чим дііісна вартість маетку.
С. Д. Чернявський висказуе, що власність на такі землі
певне касуеться тому, що в державних цілях держава мае право
зносити приватну власність без ріжниці кому вона належитъ.
59 —
С. А. Айзенберг думае, що це не справа Земельних Коміте-
тів, а політпки. Неред Земельнпми Комітетамн стоіть завдання взяти
мід охорону нетрудові маеткп і для нього незрозуміле, чим викликане
де пнтання.
В. Н. Панів пояснюе, що Губ. Земельна Управа внесе під
розгляд Комітету пнтання про видання Обовязковоі Постанови про пере-
хід в завідування і під охорону Зем. Коміт. означенпх в упіверсалі
маетків і тому булоб бажаним вияспити справу о земля! чужосторон-
імх підданих, або зажадати пояснена від Генер. Секретаріату.
С. Т. В а х л і о в с ь к и й пояснюе, що, прпіхавті в Винпиціо
представпики Укр. Центральпоі Ради заявили, що вопи не управпені
порітувать пнтання повсталі в звязку з виданням универсалу,
а можуть лиш всі такі пнтання предложити на порітення Ген. Секре-
тарства Земельних Справ та що ім передано ряд такпх питанъ.
А. II. Г о р о д е ц ь к и й вносить предложення зажадати по-
ясненъ цеі справи від Генер. Секр., а покп обмежитись па ціх
роз‘ясненнях.
Предложення принято і Комітет ухвалив слідугочу резолюцію:
„Видати оголошеішя Народноі Украінськоі Республіки і признати
Укр. Цептральну Раду і іі виконавчиіі орган—Генеральнпй Секре-
таріят единою найвисшою владою Народноі Укр. Республіки".
Далі зібраншо представлено Т. в. об. Голови Комітету С. Т.
В а х л і о в с ь к и м прилучене при цім справоздання Губерніяльноі.
Земельно! Управи про іі діяльність від часу оставноі сесіі з 8 жовтпя с. р
Згадане справоздаипя в своій части дотпчно органпзаціі вільного
козацтва викликало обмія думок.
В. Н. Панів впсловлюется проти органпзаціі вільного козацтва
тому, що були випадки, коли такі вільні козакп перемінялися в банди,
непрпзнагочі ніякоі влади.
С. В. Вітковський потвержуе такі випадки, однак, він
думае, що можпа буде оминути це в той спосіб, коли вільне козацтво
буде оргапізоваться з чесвнх людпй.
С. Т. Вахліовськлй пояснюе, що таких випадків не треба
бояться, коли вільне козацтво буде образоване з місцевого населенны.
Проча часть справоздання не виклпкуе ріжниці думок і прий-
маеться вповні до відомостп.
Дальше згідно з порядком дня слідуе прилучене при цім спра-
воздання Члена Комітету В. Н. П а н е в а затверджене на засіданню
Ради Губерн. Земелыі. Комітету 23 листопада с. р. в справі аграрноі
політики на Поділлі в звязку з Упіверсалом і організаційних робот
во опису нетрудових маетків.
— 60
Справоздання це викликуе обмін думок і так:
С. А. Айзенберг висловлюеться о цій части справоздання,
в якій згадуеться про средства для організаціі робот по оппсу, маетків,
а також о самій організаціі робіт в тім напрямку, іцо не можна покла-
дати великих надій па постійні средства з експлоатаціі маетків тому,
що вопи будуть потрібні для тих же маетків і іцо падвишка буде дуже
незначна і тому прийдеться шукати коштів в центральпих органах
або мати инші місцеві кошти. Далі конечно переводити ідею
безінтересоианпости означених осіб в тпх чи инших маетках. Дотично
передапня в поміч Земельним Комітетам земського агрономичного
персоналу, то надіі на це дуже слабі тому, що всі працюють в харчовпх
органах. Ла кажпий випадок Земельні Комітети повинні скріпити себе
технічниыи силами з агропомів, землемірів. а також приняти до робіт
відпоручииків від віск. відділів, по приміру харчовпх оргап. і инш.
тому, що теперішний склад Земельних Комітетів, як робочий апарат—
фикція. Скриплюючи себе технічним псрсопалом, Комітети повинні
дбати рівно часно з цім старатися про средства.
С. Т. Вахліовський е тоі думки, що експлоатація взятих
під опис маетків, а також лісів дасть доволі средств як на потреби
ціх маетків так і на видатки по организаціі робіт іх опису і годиться
з думкою справоздання В. И. Панева про організаці, робот, о жерелах
средств на це, а що дотичпть притягнення до таких робот делегатів
від війсысових відділів, по приміру харчовпх органів, то цього не слід
робити тому, що замітпі були випадки вношування в справу такими
делегатами заворушепня.
В. Н. ІІанів пояснюе, що це ноодинокі випадки і що ізза цьо-
го не слідуе нехтувати услугами таких осіб.
В. I. Фролов нояснюе, що при зладжепшо проекту оргапізацій-
них робот по опису маетків, справоздавець В. Н. Панів чпслився з
фактичною стороною. Не спіраючись па сільскі Викопавчі Комітети,
Земельні Комітети не мали-би можности працювати тому, що иасе-
лення вівносилось би до них з педовіррям, уважаючи іх, як адміні-
страцію поміщиків.
Дотичпо завідування па чолі взятих під опис маетків конечно
треба поставити особу, вибрану самим населенням. Ця особа буде
являтися агентом даного маетку і буде вонтролювати чинности адмі-
ністраціі не залежно від коптролі Повітових і Волоснпх Земельних
Комітетів.
Справоздавець В. Н. Панів вносить предложення, щоби бссід-
ники прптримувались основнпх засад с правой даппя.
С. В. Вітковський вносить предложення розбіратн сцравоз-
дання по пунктам.
— 61
С. Д. Чернявський підтримуе предложення Вітковського.
Предложення приймаеться.
При ровгляді пункту о Комісарах господарства С. А. Айзенберг
ставляе пропозіцію використати працюючих в харчових органах ін-
спекторів дрібного кредиту, які могли-би інструктовати Волосні Земель-
ні Управп. Дальше бесіднпк знова висказуеться протпв запровадже-
мого справоздавцем прііщппу заінтересовання означеного населення
в цім чи другим маеткові. I в решті в справоздапню не говориться,
як будуть Земельві Комітети веста господарство в шренятпх мает-
ках, коли будуть самі проводити господарство, і тогді яка потреба >
Комісарі.
Крім цього в справозданпю ничого не говориться про адміпістрацію.
В. Н. Панів пояснюе, що він зовсім не думав о прлвах заін-
тересованного населення. Земельні Комітети повинні будуть роз'яс-
нювати паселенню, що всі взяті під опис маетки і ліси е загально-
народпе добро, а не кождого села 3‘осібна. Кр?м цього справоздавець
боронить свою точк)' погляду, щоб в коптролі і управлінню взятого
під опис маетку брало участь місцеве населення тому, що це вбагатьох
випадках спасе маеток від зруйноваішя.
Дальше справоздавець думае, що маеток збережеться в приня-
тіи впгляді і з попередньою адміністрзціею, яка буде вже підлегла
не власиикові, а Комітетові, а Комісар Господарства буде відпові
дальною особо» за збереженпя цього, що описано, буде відпускати про-
дукти ио розпорядженпям Земельних Комітетів і для того такий
чоловік, находячпсь під Контролею Земельних Комітетів і будучи тісно
звязаний з населепням, збереже маеток від зруйновання. Що відно-
ситься коштів, то справоздавець думае, що пе треба дожидати
асигиовань, а приступать до робот, коіпти же осягнуться при від-
повідпій енергіі самими Комітетами з експлоатаціі взятих під опис
маетків, а також лісів, котрі переходятъ в розпорядження Земельнпх
Комітетів.
Дальше справоздавець ставляе пропозицію домагаться, щоб
Центральним оргапом було дане право самостійно! діяльностп місце-
вих оргапів для викопання задач переданих ім універсалом. Стара-
тися всіми силами притягнути до роботи інтелігентні силп в взятих
під опис маетках, зробпвшп нідлеглимп ці силп Земельним Комітетам.
С. В. Вітковськпй ставляе питання, що робитиз розграб-
леними маетками, як іх братп під опис.
В. Н. Панів пояснюе, що передовсім конечно відшукати роз-
граблені річи, а випуватих потягти до відповідальности.
А. С. А й з е п б ерг радпть доручити Губерніяльпій Земельній Уп-
раві утворитп Комісію з агрономів і представників харчових органів,
— 62 —
яка виробила-би подрібний проект задоволення Земельних Комітетів
средствами і о этичности в роботі по опису маетків з харчовпми
рганами.
В. Н. Панів висказуеться протпв такоі Комісіі, яка не осягнв
ділі.
С. Т. Вахліовський прилучаеться до думки В. Н. Папева.
С. А. Айзенберг здоймае свою пропозицію, і ставляе внесення
припоручити Губерн. Земелыіій Управі представити справоздання
коштах, технічнім персоыалі і взагалі, як вопа думае вести роботу
по опису маетків; це внесення здіймае також С. А. Айзенберг, нісля
роз'яснення йому В. В. Папевпм, що всі ці пнтання будуть вичер-
пані обовязковою ностановою, якоі проект буде псредаппіі в порядку
дня на розгляд Комітету.
Опісля з огляпу пізного часу голова вносить пропозицію зачи-
нити засідання до 11 год. слідуючого дня.
Пропозицію принято і засідання зачиняеться в ііЪ'з год. в ночі.
Другиіі день засідання 1 грудня.
Голова зборів В. Н. Панів відкривае засідання о 12 год. дня
в попереднім складі і предклаіае зборам допустити до участи в
засідапню з правой дорадчого голосу агента Губ Харчовоі Управи
I. Боровсысого, делегата арміі Пів. Захід-Фронту. Пропозицію при-
нято і Боровськпй допускаеться до участи в засіданшо з правой до-
радчого голосу. I. Боровськпй представпв зібранню про разграблення
маетку при с. Федорівці і просить поробпть заходи для пришшеыня
безпорядків і пособить находячомуся при тім селі млпнові Собан-
ського вииовнпти замовлення по доставці в армію муки, тому, що зга-
даний млнн в иаслідок безпорядків позабавленпй пер. средств і ро-
бітників і не мае змоги зараз працюватн.
В. Н. Панів пояснюе, що Губ. Земельним Комітетомъ роб-
ляться всі заходи для прппинення безпорядків в губерніи, для
охорони маетків користуючись всімп даними в розпорядження Зе-
мельних Комітетів правами, а білыпе радикальних сиособів для бо-
ротьби з безпорядками належить дожидатися від Генер. Секретаріату.
Приступивши відтак до разгляду справ згідно з порядком денним,
збори вислухали справоздання Губ. Зем. Управи о потребі видання
Губерніяльним Земельним Комітетом в звязку з Універсалом Укр.
Центральноі Ради обовязковоі постанови о переході в разпорядження
і під охорону Земельних Комітетів означенних в Універсалі земель,
лісів і інвентаря і приступили до розгляду предложенного В. Н. П а-
невим проекту обовязковоі постанови.
------------------------------------
-63-
Проект розглядаеться по пунктам і викликуе обмін думок.
По 1-му пункті впсказуется С. Д. Чернявський, котрий ду-
мае, -що конечно вияснити чи все в маетках належпть під опис, а
також означити трудову норму.
I. Боровський вважае конечним вияснпть питання про вдо-
врлепня продуктами сімей власників взятих під опис маетків.
А. К. Петалас думае, шо потрібно вказати в обовязковій
постанові, що властиво не належпть під опис в маетках, вказавшк
все подрібно і означити норму обезпечення продуктами власників
взятих під опис маетків.
С. А. Айзенберге того перекопання, що в маетках повинно
бути все взяте під опис. Далі свважае потрібним залучити по 1
і 2 тому, що вони говорятъ про одне і те саме і для нього незрозумі-
ло, чому пасінннй матеріял вказаний в I пункті відділяеться від
запасів зерна, о якпх говориться в 2-ім пункті. Крім того, потрібно
викпнути з 2-го пункту справу о винагородженню власникам за за-
паси нродуктів тому, що це справа будуччини.
В. I. Фролів думае. що справу будучого винагородження
власників можна оставить на боці, однак продукти, потрібні для
ведепня господарства, треба разглянутп осібно від запасів продуктів
і для того п. 1 і 2 належпть оставити віддільнимп.
Далі впсказуеться С. Д. Чернявський, котрий думае, що
розпорядження Земельних Комітетів переходить весь інвентарь і
запаси продуктів які забезпечують нормальнпй хід господарства, а
надвпшкп продуктів, після забезпечеиня так даного господарства як
і других господарств, повинні перейти в розпорядження харчовпх
органів, які конечно треба повідомляти о таких надвишках а надто
думае, що 1 і 2 пунктп, як тісно звязані з собою, належпть злучити.
9
В. II. Панів думае, що всі продукти повинні остаться в роз-
поряджеппю Земельних Комітетів.
С. Д. Чернявський пояснюе, що харчові органи лпш роз-
Ділюють надвишки продуктів, за осмотруючи ними населення і
армію.
С. А. Айзенберг годиться з думкою С. Д. Черпявського і
также домагаеться злукп пунктів 1 і 2.
В. Н. Панів думае, що зайвим е говорити о таких операціях,
тому що Земельні Комітети будутъ передавати надвпшкп харчовим
органам, а що дотичпть злучення 1 і 2 пунктів, то він думае, що
пунктів 1 і 2 не належитъ лучити тому, що в 1-шім пункті гово-
риться о господарстві і невіддільних приналежностях господарства,
а в 2 пункті і тім всім, що творить надвишку продуктів.
В. I. Фролів висказуеться за розділом и. 1 і 2 відокремивши,
•скілько це можливо, справу про впнагородження вартости продуктів
бувпшм власникам в осібний пупкт.
К. П. Цимбалюк думае, що справу впнагородження треба вд-
винути тому, що це доведе лига до розграблюванпя господарства.
В. II. Панів обстоюе за розділомъ иунктів і прпзнае можли-
иим викинення справп про впнагородження.
С. Т. В а х л і о в с ь ки й вноспт пропозицію взяти під опис б)'-
дпнки не сільско-господарського призначеиня, з поданням лиш, чиы
мае право розпоряджуватись власвик.
В. I. Фролів впсловляеться, що треба взяти під опис Оудннкь
заняті власпиком і членами йою сім‘і, з зазііачепням. іцо гзяті піД
опис остаються в розпорядженню власників, а також, що вопи мають
нраво розпоряджатися всім, що находиться в домі.
В. II. Панів годиться з поясненняыи В. I. Фроліва і дома-
гасться, щоб це подано в замітці до 2-го пункту, котрий остаеться
самостійним не сполучаючись з 1-им пупктом.
3 предложепням В. Н. Панева засідаішя годиться і пункта 1 і %
а також замітка до 2-го пункту приймаються в слідуючій редакцій
„1) всі землі поміщицькі і инші землі нетрудових господарств, т. е-
удільиі, монастирські, кабінетські і церковні, а також ліси, іпвептарь
живий і мертвий, обсівний матеріял і сіл.-господар. приналежностИ
обезпечуючі правильний хід госнодарського життя економій, перехо-
дятъ під нагляд і розпорядження Повітових і Губерніяльного Зе-
мельних Комітетів. 2) Всі запаси зерна, корму і пнших плодів не-
трудового господарства, а також ліс і дрова переходять в розпоряд-
жешія Повітових і Губервіяльцрго Земельних Комітетів, а надвитка
плодів передаеться по твердим цівам харчовпм органам“.
При обговорюванніо 3 пункту проекту иостановлеітя висловлю-
сться С. А. Айзенберг, котрий думае, що конечно впключити за-
мітку до того пункту, згідно з котрим умови на аренду землі з цуК-
ровими заводами приймаються лиш, як обовязок для Повітових і
Губерніяльного Земельного Комітету, засіяти підготовлену під бурякі
землю буряками для даного заводу, висказуючи при цім свое пере*
конання, що з переходом арендних договорів на Земельні Комітети
бстанні станутъ вже контрагентами і будуть обовязані звернутй
всю свою увагу на використання цукрових плантацій в переданпХ
ім маетках, а що до малих аренд (іо дес.), то там Земельні
Комітети будуть безсильні тому, що такі аренди лежять поза обсягоМ
впливу Земельних Комітетів і в таких випадках Комітети можуть
— 65 —
лпш впсловлювати своі бажапня про використання після прпзначення
приготовлено) під бураки землі.
В. И. Панів думае, що треба помістить в зам’тці, що земля
приготовлена під цукрові бураки, повппиа бути конечно впкориста-
на після прпзначення.
С. Д. Чернявський думае, що треба опісля розвинутп цю
замітку шляхом відозви до населення з роз'ясненнями важности цу-
кровоі продукцій
А. I?. Петалас вваягае конечшім вказати иаселенню, що при-
готовлена під цукрові бурякп земля повинна бути обовязково за-
сіяна буряками.
Вітковськпй думае, що можлнвою булоб річчю з обо-
вязатп населення засіваги знану плоту цукровимп буряками.
В. I. Фролів радпть прпймати умову обовязкового впкори-
стання після призпаченпя приготовленоі під цукрові бурякп землі
в такій редакцій «Повітові Земельні Комітети повинні поробитп всі
заходи в тім напрямі, щобп землі, приготовлені під цукр. бурякп,
були викорнстанні но прпзвачепшо на основі умов, вирооленпх
Комітетамн'
С. А. Айзенберг думае, що в постанову не слід
вносить умову ебовязкового використання по назначепшо приготов-
лено! під цукр. бурякп земли тому, що це можна зробити шляхом
видання осібшіх вказівок, інструкціі і т. п.
Обговоріоіочп дальше справу про право Земельнпх Комітетів
уневажнювати контракта, В. I. Фролів думае, що Повітові
Земельні Комітеті повинні мати право знпщевня арепдипх умов в
тих вппадках, коли це вони знайдуть відповідппм прпм. _брак. арен-
датора, руйнуюча аренда і инш., одиак часто не стрінеться потреба в
такім зпищенню, коли обовяжеться арендатора вести господарство.
С. А. Айзенберг прилучуьться до думки В. I. Фроліва.
В. Н. Панів пояснюе, що з змійДю власности зміняються
господарі, які повппііі переглянути і, як треба, змінити умсви.
В. I. Фролів думае, що належпть відділптп в осібнпй пункт
справу і розвязуванпю лісових умов, а пункт о розвязуванню аренд-
шіх умов на землю прийнятп в такій редакцій „3) від дня видання
цеі обовязковоі постанови всі права власників з договорів на аренду
землі негайно переходятъ на Повітові Земельні Комітети, яішм даеться
право розвязапия контрактів по іхньому переконанню."
В. II. Панів ставляе па голосованпя пропозицію- В. I. Фролова
яка приймаеться 7-ма голосами прота 4-ох.
— 66 —
Справа по уневаження договорів па купно лісу сирнчпнплася рів-
нождо обміну думок.
В. I. Фролів думае, що зміна всіх умов на купно лісу по-
ставила-бп мешканців' міст і інституцій в безвпхідн^ положення
тому уневаження коптрактів допустимо лига в тпх вппадках, коли
Земельні Комітети самі виповнять ті коитракти.
В. Н. Панів пояспюе, що з упеважненням можуть потерпітп
де які особи, що дали авапси торговцям землі, які не ввернуть іх.
1. К. Устименко звергае увагу зборів на це. що знпщевням
лісових умов з торговцами лісу, інстітуціі і населенна може опи-
ниться в критпчнім становпці тому, що Земельні Комітети не будутъ
в можности своімп силами забезпечптп іх топлпвом.
В. I. Фролів думае, що Повітові Земельні Комітети в своіх
вчинках будутъ стояти на сторояп інтересів як населенна, так і
іпстітуцій в відноіиеппіо до иороблеинвх ними на топливо видатків
й забезпеченпя іх топлпвом, пропонуе прнйпятк пункт 4 обовязковоі
постанови в слідуючій редакціи .,Всі умови па купно лісу касуються
з днем нидання цеі обовязковоі постанови, при чім Повітовпм Зе-
мельним Комітетам ставиться обовязком стояти на сторожі інтересів
державнпх, громадськпх іпстітуцій і нассленпя о скілько ходить о
забезпечення іх палпвом і обезпечення звороту витрачешіх вже
ними па це средств, коли е така можпість".
Пропозицію прпймаеться при однім стрпмавшімся.
4-пй пункт о землях чужосторопнпх підданпх вігкревлюется і
пуктом 4 стае пункт 5, якпй не викликуе ріжниці думок і прий-
маеться в слідуючій редакціі справоздання: „5) для зроблеппя опису
господарства і переведейня його обрахупку складаеться Комісія: а
одного представнпка Повітового Земелыюго Комітету, одного пред-
ставника Волосного Земелі.пого Комітету, двох представнпкіь Сіль-
ского Виконавчого Комітету и власника або його представпика*'.
Вичеркуеться також пункт 6-пй в проекті о нетрудових госпо-
дарствах і тнм пунктом стае 7-ий, котрий, як, 6-пй, не викликуе обмі-
пу думок і прпймаеться в слідуючій редакціі спраноздавця: „одна
відпись оппсу видаеться бувшому власнпкові, одна остаеться при
господарстві, одна в Волоснім Земельні м Комітеті, одна в ПовітовіМ
Земельвім Комітеті, а первовзір передаеться Губерніяльному Земель-
ному Комітетові*'.
По 8-му пункті, котрий е 7-м, висказуеться С. А. Айзенберг
котрий думае, що конечним иомістпти, що по переході господарств
під опіс, завідування господарством може остатися. по думці Земель-
них Комітетів, в руках попередньоі адміністраціі; при чім полишен^
на місцях адміністрація у всіх своіх чпнностях повинна бути підлег-
ісою Повітовим Земельним Комітетам.
— 67 —
В. Н. Панів радпть прпймпти поправку С. А. Айзенберга
при чім справа поряді у підлеглостп оставленоі на міецях адміністра-
ціі відокреметп в осібшій пункт і зредагувати пункт 7-пй постанови
так ,,після зроблепого опису, завідувапня господарством може ли-
шиться, по думці ІІовітовоі Земельноі Управи, в руках попередпьоі адмі-
ністраціі", а пункт 8-й так: , полишепа на міецях адмініетрація в
•своіх чипностях в справі уиравліпня господарства підлягас Повіто-
вому Земельному Комітетові.
Пропозиція одноголосно прий іаеться.
В редакціі справоздавця В. Н. Панева принятій! одного юсно
9й пупкт: „для постіноі фактичноі контролі і нагляду за збережен-
пям взятого в розпоряджешія господарства, міецеве населення вибірае
Комісара Господарства, якого обзвязком е відиовідатп за збереженпя
відповідно до оппсі, за правильно розходовання продуктів в самім
господарстві, згідно з потребою адміністраціі. за правітльне відпущення
продуктів по ордерам Повітового Земельного Комитету-1.
3 а м і т к а: в справі ведення господарства Комісар не
мішаеться; в вппадку, коли Коміссар Господарства знахо-
дпть ведення неправильная, він повідомляе о ці.м Сільскпй
Виконавчпй Ііомігст і Волосппй Земельнпй Комітет.
10-й пункт: ,,Прп присутностіт в близкія сусідстві кількох
господарств пагляд над ними може вести одни Комісар Господарства".
11-й пупкт: „Відповідальні ть за сбережеиня господарства і пра-
впльнпй хід господарського життя накпадаеться па Сільскпй Ви-
конавчий Комітет цього села, яке вибрало Комісара, чи Контрольну
Комісііо, зложену з представпиків Сільского Впкопавчого Комітету
кількох сіл в чпелі 3—5 членів".
12-й пункт: .,3 огляду на це, що вся земля і сільське-господарське
майпо об'являеться загальпопародпим доброй, яким остаточно розпоря-
дяться Установчі Зборп, псдопустпмп ніякі самочпшп розділи, роз-
граблювання і загарбування".
13-й пункт: „Всі гроші, отримуванні в господарстві з експлоата-
ціі його і приватиих ліеів, вносяться в депозит Повітових Земельнпх
Комітетів, які і розпоряджуються ними, під загальцо-державноіо кон-
тролею і контролею Земельних Комітетів висшпх інстянцій".
14-й пункт: о Комісарах Господарства, а також замітка до цього
пункту цілком переноситься в пункт 9-й, при тім в замітку внесена
В. I Фроловим поправка, що на вппадок, коли Комісар находить
провадження справп неправильной він повідомляе негайно Впконав-
чий і Волоснпй Земельнпй Комітет, і ця поправка одноголосно прий-
маеться в слідуючій редакціі: „Комісар Господарства входить як рівно-
правний член, в Контрольну Коміссію або в Сільскпй Виконавчпй
Комітет при розгляді питанъ, відпосячпхся до даного господарства.
— 68 —
Слідуючпй пункт 15 прпймаеться в рсдакціі: «Всі впдатки як
грошеві, так і матеріяльні виконуються обовязково також за підшісом
Комісара Господарства ».
16-й пункт принято в рсдакціі справоздавця: «Вибраний паселен-
пям Коміеар Господарства представляеться Волосною Земельною Ь1 пра-
вою на затве.ржеиня в Повітову Земельку Управу, в таким самім
порядку проводиться усувшня Комісарів Господарства».
Ь 17 пункті пнтання о тім, що всі запаси находиться у Комісара
Господарства, креслуеть вися том^ шо о цім говориться в попереднім
пункті, а решта 17 пункту лпшаеться в такій редакцій <Д-ія управління
всіми господарствами волости, кожному Волосному Земельному Комі-
тетові призначаеться Повітового Земельною Управою Волоснпй Коміеар
з спеціальшій підготовлецпям».
Далі приймаються в редакціі справоздавця:
18-й пункт: «Волоснпй Компсар дае напрям і об‘еднуе діяльніеть
адмініетраціі господарства, рег^люе ві щоіпенпя ыіж адмініетраціею
і Комісарами Господарства».
19-й пупкт: «Роз'ізди осіб впкопуючих обовязкп по ділам земель-
нпх Комітетів виконуються кіньмп, взатими на рахунок економій,
тому повинеи ІІовітовий Земсльнпй Комітет зробити відповідне розмі-
щення коней і повозок для впіздів, згідпо з потребою діловнх маріП'
рутів, а також мати досгаточне число підвід при Повітових Земель-
них Комітетах».
При обговоренню пункта 20 об обовязках Волосних Комісарів
С. А. Айзенберг уважае конечшім впкпнути вказівкп про іх сбовязоК
іпструктувати но рахупковости, діловодстві і инш і думае що це можіЯ
буде означити інструкціею.
Приймаються також в редакціі справоздавця В. ТІ. Паніва
пупкт 20: «користування кіньмп вкаіанимп в п. 19 до розсілкп Голов-
ним Земельним Комітетом відповідпих відкрптпх листів повинно
докопуваться на основі відношень Губерніяльного, Повітових і Волос-
них Земельнпх Комітетів, а також Комісарів Господарства».
21 пункт: «Ро.ч'іздп регіструються Комис.трами Господарства по
предложенням, а після по талонам відкрптпх лііетив».
22 пункт: «Особи впнні в нарушеніи цеі обовязковоі постановѣ
будуть відповідати по ст. 29 Уст. о карах, пакладаемпх МировпмЗ
Суддямп».
По обговоренню проекту і приняттю обовязковоі постанови головЯ
ставляе пропозицію зробити перерву до 6 год. вечеру. Про
позиція прпймаеться і засідання зачшія ться о годпни 4 для.
Засідання відчипяеться Головою Зборів В. И. Панівим о семі?
годпни вечеру в попереднім складі.
— 69 —
Згідно з порядком дня, зібрання слухае справоздання Губерн.
Земельн. Управи в справі організаціі лісових відділів земельних
Комітетів, а також обіжник Генеральною Секретаріату з дня 16 ли-
стопаду с. р. № 449 по лісовнм справам.
Справоздання і обіжник впклпкують обмін думок, так: I. К.
Устименко думае, що Губерніяльиа Земельна Управа повинна зробити
заходи про одкомандіровання ліеного технпчного персоналу Повітових
Харчовпх Управ в розпорядження Повітових Земельних Комітетів, а
також негайно прислати ім вѣдомости дотично ліеного хозяйства. А.
Н. Г о р о д е ц ь к и й протестуе протів жадання від Повіговпх Хар-
чових Управ таких вѣдомостей.
С. А. А й з е н б е р г пропонуе прпйнять до вѣдомости справоздання
Управи і обіжник по ліеовим справам і откритп ліеовпй відділ при
Губериіяльні Земельні Управі, пршюручив ій виробпти план лісових
робот, якій належпть представити на найблизше засідання Комітету.
В. Н. Панів пропонуе приняти резолюцію по цьому пптаннго
в такій редакцій I) прппоручптп Губерніяльній Земельні Управі зро-
бити найскорші заходи про пегайнпй перехід лісоохоронпого Комі-
тету в розпорядження Подільск. Губерн. Земсльн. Управи и 2) припору-
чити Губерн. Земельн. Управі впробпти до слідуючого загального
зібрання плап робот по ліеному відділу.
Резолюція в цій редакціі одноголосно прпймаеться. Далі зібрання
слухае справоздання Губерніяльноі Земельно! Управи про закон
Тпмчасового Уряду 12 лппня с. р. дотично куплі—продажѣ землі
сільско-господарського значіния. По цьому пптапню виоловлюеться
С. А. Айзепберг, котрий находить необхідним прппоручптп
Управі зробити все залежне в ціі справі.
I. К. У с т и м е н к о пропонуе, позаяк скасована власність
па землю, вс прохання дотично куплѣ—продажі землі сільско-господ.
значіния оставити без розгляду.
В. Н. Панів згоджуеться з думкою I. К. Устименко.
А. Н. Городецький пропонуе в де якпх вішадках розрішати
старі „сделкі“, а „сделкі", які будуть зараз поступити відказувати.
В. I. Фролів думае, позаяк ще неозначена трудова норма,
веобхідно відказувати в розрушенню „сделок“ як на нетрудові, так
і на малі господарства.
Голова зборів В. Н. Панів пропонуе приняти резолюцію по цій
справі в такій редакціі: „дозвіл сделок" на доконування кріпосних
актів па перехід власностп, а також застав земель придержати і при-
поручпти Управі поширпти і вияснпти це питання до слідуючого
загального зібрання Комітету.
Далі зібрання винесло постанову змінпть порядок денний і пере-
нести питання про виборп 2 членів Губерніяльноі Земельно! Управи
— 70 —
ва кіпець засідання і приступило до розглянення уложеного Губ.
Земельною Управою обрахунку на 3 місяці вперед на утримання Губ.
Земельного Комітету.
Цей обрахунок впкликуе обмін думок, так:
А. Н. Г о р о д е ц ь к и й думае, що необхідпо побільшпти сіль-
кісіь переписувачів в відділах Управи, а також побілыпптп утримання
книговода до 700 карб. в місяць і утворптп в Управі посаду дорадпнка
правного з утрпмання до ООО карб. в місяць.
С. А. Айзенберг пропопуе побільптптп утримання агропомові
до 600 карб. в місяць, а також прпзначнтп йому 2-х помічпиків
з утриманням 500 карб. в місяць кожному.
I. Л. Соколів пропопуе затвердити утрпмання старшому земле-
мірові 450 карб., а молодшому 400 карб. в місяць кожному і іо карб.
деннпх при командировках, а також утвердити посаду помічнпкам
з утриманням 250 карб. в місяць.
Голова зборів пропопуе прпймптп такий обрахунок: Голові Комі-
тету 750 карб., Товарпшові Головп 650 кар., Членам 3-м 600 кождому
в місяць, Дорадппкові Нравному до 600 карб. в місяць, Ппсарові Управп
500 карб., 5-м Діловодам 400 карб. кожному, 5-м помічнпкам 300 карб.
кожному, Кпиговод 700 кар., Старшій! помічнпк кпиговода 500 карб.,*
5-м рахівнпкам 400 карб. кожному, 2-м журналистам 250 карб. кожному,
5-м машпністкам 250 кар. кожиій, 5-м капцелярськім служачим250 карб.
кожному, 2-м кур'ерам 125 карб. кожному в місяць. Управ пяючому
Лісовим Відділом 600 карб. 2-м лісовпм техпикам 400 карб. кождому,
Агропомові 600 карб., 2-м помічнпкам 500 карб., кожпому, Управляю-
чому Статпст. Відділом 500 кар., Статистику 400 карб., 6-и поміч-
никам рахівнпків 250 карб., Управляючому Землемірнпм Відділом
300 карб., помічнпку 225 карб., 10 старшпх землемірі 450 карб.,
30-п землемірам 400 карб. кожному і ю карб. деннпх при комапдпровці-
Впнагородження Членам за засідання 4000 карб. в місяць, Членам
Управи за службові виіздп 1500 карб. в місяць, Спеціялистам 8000 карб-
в місяць на слѵжбові віиздп, наем мешкаппя з топлпвом і освітленгіям
1500 карб. в місяць, каицелярські розходп 1500 карб. в місяць, Дру-
карскі розходи 10000 карб , на оборудовання каіщеляріі 10000 карб.
Пропозицію принято і цей обрахунок затверджуеться.
Далі зібрання слухае прохйппя агрономичпоі організаціі Пів.
Захід. Фронту о принятію іх до спільноі праці в Земельних Коміте-
тах на Поділлі, а також справоздання представника від цеі організаціі
д. Дворжицького про діяльпість відділів організаціі в згоді з Земель-
нимп Комітетами на Волипі і в де яких повітах Поділля в прпфроп-
товій полосі.
Далі д. .Дворжицькпм були поставлені слідуючі питання: 1) чи
найде Земельнпй Комітет нотрібвим оставити відділи в тпх маеткаХ
в яких вопи до тепср находиться 2) як мае поступити агроном в тпх
— 71
вппадках, коли Волосні Земельні Комітети пропопують агрономові
взяти маеток в завідувапня? 3) як належитъ поступити з іпвентарем
в маетках, де адміпістрація уступила, а інвентар розграблюеться маючи
на увазі, що не маеться права на розпорядженпя в цім напрямі?
4) Видання іпструкціі в цілі охорони маетків, як пародпього добра?
5) використання відділу для сільско-господарськпх рсбот, особливо
в будуччпні в прпфронтовій полосі Подільскоі губ. 6) чи будуть вико-
нані роботи в прпфронтовій полосі для оказанпя помочі населенно».
Після обміну думок ирисутпих члеиів дотпчно можн стп впкори-
стуваняя відділів то! органпзаціі Земельнпмп Комітетамн па Поділлю,
як робочоі спли н економіях, по організаціі в ппх господарств і вико-
нуванню в нпх ріжних сільско-господарськпх робот, зібрання ухвалило:
<<В прпфронтовій полосі і в ціх повітах, де були аграрій заворушення,
і які спричпнилпся до ро.зграбльовапя маетків і прпглгишя адміпістраціі,
даеться право Волоснпм Земельним Комітетам при конечпій згоді з
Повітовими Земельнпмп Комітетамн і за згодою місцевого населення
запрохуватп відділп агропомпчнпх організацій Пів.-Захід. фронту
до охорони маетків і до користування в них ріжних сільско-госпо-
дарськпх робот, а також до організаціі адміпістраціі маеткамн в згод
з виданною Подільским Губерніяльним Земелышм Комітетом Обовяз-
ковою Постаповою на основі і для развппення 3 Універсалу Укр
Центр. Ради. При цім накладаеться обовязок Повітовим Земельним
Комітетам входпти в фінапсову сторону діла, наміраючн до цього,
щоби робочі силп відділів агрономичноі органпзаціі були викорнстанні
можлпво продуктивно і в ціх цілях конечно організуватп в згаданпх
выще маетках роботи сільско-господарського лісового і транспортового
характеру; 2) запитати Повітові і Волосні Земельні Комітети ІІоділь-
ск і губ. і Волписькиіі губ. Земельипй Комітет о характера діялыюсти
відділів агрономичноі організаціі Пів.-Захід. фронту*.
Далі зібрання приступило до виборів 2-х членів. Губ. Земельно!
Управи і Товарища Голови Управи. Тайним голосуванням через подачу
записок впбрані членами Управи одноголосно при 1 у стрпмавгпомуся—
член Комітету В. М. Чередіев (7 голосами),! В. I. Фролів (7 голосами),
а Товаришом Голови Управи і Комітету білышістью голосів—С. Т. Вах-
ліовськнй (6 голосів заі 1 протпв).
В кінці засідання було заслухапо справоздання Губ. Земельно!
Управи о необхідпостп підвишення приізджагочіш в Випницю на
засідання членам Комітету дешшх грошей з приводу крайньоі дорож-
нечі в Винниці.
Після обміпу думок Комітет ухвалпв підвисшити денні членам
Комітету, прпізджаючим на засідання, до 15 каре, в день.
О 1Р/2 годпни почі Головою зборп оголошеині закінченпми.
Первовзір за належнпмп підішсами.
— —
Б) НЕОФФИЦІАЛЬНАЯ ЧАСТЬ.
Къ Подольскому Губернскому Селянско-
му Съѣзду въ г. Винницѣ.
По почину Подольской губернской земельной управи 11-го
февраля (стар. стиля) 1918 года быль созванъ ръ гор. Винницѣ об-
щегубернскій крестьянскій Съѣздъ по земельному' вопросу, который
закончился 14 февраля. Этому Съѣзду предшествовала подготови-
тельная работа агрономическаго совѣщанія, которое было организо-
вано при Подольскомъ губернскомъ земельномъ комитетѣ и па ко-
торомъ былъ сдѣланъ спеціалистами цѣлый рядъ докладовъ по агро-
номіи, лѣсному' дѣлу, земельной статистикѣ и другимъ отраслямъ,
относящимся къ земельному вопросу. Въ результатѣ докладовъ и
преніи на агрономическомъ совѣщаніи были выработаны основныя
положенія, которыми и рѣшено было руководствоваться при соста-
вленіи докладовъ для крестьянскаго Съѣзда.
Работа крестьянскаго Съѣзда была чрезвычайно плодотворна,
хотя Съѣздъ происходилъ въ весьма нервной внѣшней обстановкѣ;
Винница въ то время находилась во власти большевиковъ, но Съѣздъ
до самаго копца держался строго дѣлового направленія и въ ре-
зультатѣ своихъ работъ принялъ подавляющимъ большинствомъ го-
лосовъ 15 резолюцій. Эти резолюціи, которыя относятся ко всѣмъ
сторонамъ земельнаго вопроса, печатаются ниже. Является вопросъ,
насколько эти резолюціи обязательны, т. е. должны ли онѣ быть
проведены въ жизнь, хотя бы и противорѣчіи!!! тѣмъ законамъ о
землѣ, которые дѣйствуютъ въ Украинской Народной Республикѣ.-
Отвѣтъ можетъ быть только одинъ: при всемъ своемъ громад-
номъ значеніи, революціи могутъ бытъ проводимы въ жизнь постоль-
ку, поскольку онѣ ие противорѣчатъ закопу, а такимъ зако-
номъ въ данное время является временный земельный законъ, при-
нятый Центральной Украинской Радой. Всякое другое толкованіе
значенія п обязательности этихъ резолюцій было бы не только про-
тивозаконно, но и повело бы къ усиленію земельной разрухи, такъ
какъ каждому ясно, что если одна губернія начнетъ издавать свои
законы, а другая свои законы, то это поведетъ къ безпорядку и
затруднитъ надѣленіе землей трудового народа.
Хотя, какъ видно изъ изложеннаго, резолюціи Съѣзда не имѣ-
ютъ той обязательной силы, которую имѣетъ законъ, но значеніе
— 73 —
ихъ громадно, въ нихъ л ы услышали непосредственный голосъ де-
ревни, стремленія и желанія труженика-селяішиа и, конечно, весь
этотъ матеріалъ будетъ принятъ во вниманіе всѣмч земельными
комитетами, начиная съ губернскаго, въ ихъ дальнѣйшей работѣ на
пользу трудового народа.
Земельные комитеты, являясь избранными органами народной
воли, считаютъ, что ихъ святая обязанность состоятъ въ томъ, что-
бы земельная реформа (соціализація земли) прошла бы возможно
скорѣе н возможно безболѣзненнѣе, такъ.чтобы та земля—кормилица,
которой ждетъ уже давно народъ, не была бы полита его кровью.
Народъ давно уже орошаетъ землю свои ъ трудовымъ потомъ,
она его по праву, такъ пусть же опь, свободный и счастливый, и
владѣетъ ею, земельные же коміітеуы весь свой трудъ потожатъ
на святое дѣло этой рефор іы.
Резолюціи СЧѢзда:
- Про заснування сільських земельних комісій.
1. Дія.пністъ СілЪсысих Земельних Комісій:
1. Розділяють по між безземельнпми та мапоземельнпмп селянами
ту площу землі, яка буде творити земельнпй фонд даного села,
встановтяюгь правила поряцкуваніія одведенігмп селу землями згідно
правилам, .принятая Подільским Губерніяльнпм Селяпським 3‘іздом
і затвсрджени.м Подільским Губерніяльнпм Земельним Комітетом, а
також виконують розпорядження повітових і волоснпх земельних
комітетів, як ці розпорядження не проявляться постановам Губерні-
яльного Селянського З‘ізду і котрі обовязкові для сільських земель-
них комісій.
2. Стежуть і приймають всі засобп, щоб прпзначепа для иосіву
площа землі була обовязково обсіменена.
3. Виконують агрономпчні роботи як то: організують товариства
для спільного корнстування сільско-господарськпми машинами і зна-
ряддям, засновують майстерні для направп машин згідно з постано-
вами земельних комітетів впсщих інстанцій.
.4 . Виясняють ріжного роду в'домости, як то присутність посів-
ного матеріялу і т. и.
5. Стежуть, щоб всі постанови волоснпх, повітових тгі Губерні-
яльного Земельного Комитету впконувілпсь в точности.
6. Охороняюгь ліс від самовольно! рубки, стежуть за тим, щоб
ліс рубався тільки з дозволу повітового земельного комітету, заго- ,
товляють дрова для налива, виясняють потребу в строевому матерія-
лові і видаютъ кожному погребу ючо му відповідпе посвідчення.
II. Склад Сільських Земельних Комісій:
7. В склад сільських земельних комісій входятъ до 5 члепів і
Два кандідати, вибраних сільскпм громадянством.
Члени Комісіі впбіраються закрптпм голосуванням.
— 74 —
Примітка 1: Постанова сільськоі громадп об виборі
членів сільськоі земельно! комісіі представляеться волосному
і повітовому земельному комітетові.
Прнмітка 2: Одзпвае певідповіднпх членів сіль-
ськоі земельпоі комісіі сама громада. В місце. відозвапоі
особи внбірасться друга.
8. В засідавпях сільськоі земельно! комісіі .мають право прпймать
участь представники волосппх, повітових і Подільского Губерніяльного
Земельного Комітету з правой рішаючого голосу.
9. Зі складу впбранпх громадою членів сільскоі земельно!
комісіі віібіраеться громадою голова земельпоі комісіі на одни рік*
III. Порядок всдепня справ Сілъсъкими Земельними Помісіями:
10. Засіданігя сільськпх земельних коміеій нрнзначуються н°
потребі але в жадпім ] азі пе менше одного разу на тпждень.
11. Всі питання. які розглядаюгься па засіданпі сільськпх зе-
мельппх коміеій, вппсуюгься в книгу протоколів і віи пека з пиХ
обовязково посплаеться повітовому і волосному земельному комітетові-
Сільська земельна коміеія находиться при сі іьському шіконавчоМУ
комітетові. Діловодство доручасться писареві впконавчого комитету>
а у разі потреби поклпкуеться до цього окремого писаря.
Утворена таким чппом сільска земельна коміеія являтпмеьсЯ
органом відповідэльнпм в своій діяльностп перед земельними коміт®'
тами, а це в свою чергу заставить комісію виконувать своі обовязкЧ
серіозно і завжди стояти на сторожі інтересів трудового селянства.
12. Повітовпм і волоеппм земельним комітетам даеться право кон-
тролю над діяльностыо сільськпх коміеій і в разі заміченоі бездіялЬ'
ностп членів комісіі. мають право звергатпсь до громадп з вказівкаМ1*
причіш про іх усупення.
13. Жалування члеиам сільськоі земельной комісіі прпзпачуетьсЯ
самою громадою.
14. Члеп коміеій, який не явпвея на засіданвя компсіі три раЗа
без важних причіін, повинен бути перевпбрашій.
15. Комисія мае право приклпкатп на своі засіданпя з правой
дорадчого голосу спеціяіістів агрономів, землемірів і др.
16. Постанови сільськоі земельно! комісіі обовязкові.
Объ урегулированіи взаимоотношеній между отдѣльными св'
леніями при распредѣленіи земельнаго фонда.
1) Всѣ села имѣютъ одинаковое право па землю по уравнитель'
ному началу.
2) Рѣшеніе вопроса о правѣ на землю различныхъ селъ можешь
быть произведено лишь послѣ всесторонняго выясненія на мѣсТ'^
и взвѣшиванія слѣдующихъ условій: а) близости, смежности п череЗ'
полоспости подлежащаго распредѣленію хозяйства къ надѣльный
и купленнымъ крестьянскимъ землямъ того или другого заинтерес0'
вапнаго въ полученіи земли селенія; б) свѣдѣній о наличномъ количе-
ствѣ малоземельныхъ и безземельныхъ домохозяевъ тѣхъ селъ, ко-
торые желаютъ получить землю.
3) Смежныя села имѣютъ право па полученіе земли изъ состава
ближайшаго помѣщичьяго имѣнія, независимо отъ границъ волости
и уѣзда.
4) Доля участія каждаго села устанавливается комиссіями изъ
крестьянъ сосѣднихъ селъ.
5) Всѣ деньги, вырученныя отъ продажи лѣса, хлѣба, живого
и мертваго инвентаря и мельницъ, обязательно вносятся въ казначей-
ство па счетъ земельныхъ комптет >въ для оплаты всѣхъ работъ по
земельной реформѣ.
О нормахъ напѣленія землей.
1) Въ уравнительный раздѣлъ должны поступить земли всѣхъ
безъ исключенія хозяйствъ, какъ нетрудовыхъ, такъ и трудовыхъ кре-
стьянскихъ; земля должна быть подѣлена по душамъ, безъ различія
пола, возраста и народности (національности).
2) Надѣлъ земли производится по потребительной нормѣ, т. е.
приблизительно по 1 дес. на душу.
3) Отсутствующіе селяне, семьи которыхъ находятся въ селѣ,
надѣляются участками земли независимо отъ того, гдѣ опп въ настоящее
время находятся, если имѣются свѣдѣнія, что они живы.
4) Крестьянскія земли должны быть оставлены въ прежнихъ гра-
ницахъ и только тѣмъ изъ домохозяевъ, у которыхъ земли имѣется
меньше нормы, должно дорѣзать до полной нормы, :ку ког*» больше
нормы, отъ тѣхъ отрѣзать излишекъ.
5) При раздѣлѣ земли наименьшій надѣлъ долженъ быть не менѣе
трехъ десятинъ, независимо отъ чпла дуть въ семьѣ.
И) Усадьбы въ размѣрѣ не больше одной десятины при раздѣлѣ
земель остается неприкосновенными; излишки сверхъ одной десятины
зачисляются въ счетъ полевого надѣла, причитающагося хозяину.
7) Въ каждомъ селѣ образуется усадебный земельный фондъ (спеці-
альны!! участокъ) для надѣленія усадьбами безусадебпыхъ селянъ въ
размѣрѣ, опредѣляемомъ сельскою громадою: изъ усадебныхъ бывшихъ
нетрудовыхъ (помѣщичьихъ и др.) земель; въ случаѣ же недостаточ-
ности усадебныхъ земель указанной выше категоріи,—изъ полевой
пахатной земли.
8) Полученное въ надѣлъ количество усадебной земли должно
идти въ зачетъ того общаго количества удобной земли (независимо
отъ рода угодій), которое причитается въ надѣлъ данному домохозяину.
— 76 —
9) Неудобныя и малоудойныя земли (пески, глины, каменистыя
мѣста и т. и.) не подлежатъ раздѣлу между отдѣльными домохо-
зяевами, а оставляются въ общественномъ пользованіи.
10) Земля должна быть нарѣзана безъ выкупа.
11) Раздѣлъ считать временными впредь до выработки земельнаго
закона въ окончательной формъ Украинскимъ Учредительнымъ Собра-
ніемъ.
О мѣрахъ по осуществленію технической стороны раздѣла
земель нетрудовыхъ хозяйствъ.
1) Пеібходчмо немедленно организовать во всѣхъ селахъ земель-
ныя Комиссіи изъ свѣдущихъ лицъ, пользующихся общимъ довѣріемъ
для выполненія неотложныхъ подготовительныхъ работъ по распре-
дѣленію земельнаго фонда между трудовыми хозяйствами.
2) Необходимо, чтобы эти Комиссіи позаботились приглашеніемъ
въ помощь себѣ представителей мѣстныхъ интеллигентныхъ силъ
для исполненія разныхъ техническихъ заданій.
3) Вмѣнить въ обязанность Комиссіямъ немедленно приступить
къ составленію списковъ домохозяевъ по правиламъ, изложеннымъ
въ докладѣ.
4) Утвердить правила и форму (приложенную къ докладу) для
составленія этихъ списковъ и признать правила и форму обязатель-
ными.
5) Составленные списки, послѣ одобренія ихъ сельскимъ сходомъ,
необходимо представлять на утвержденіе волостного земельнаго
Комитета; одинъ изъ этихъ списковъ остается при дѣлахъ волостного
земельнаго Комитета, а другой возвращается къ исполненію въ сель-
скую земельную Комиссію.
6) Утвержденные волостнымъ земельнымъ Комитетомъ списки
передаются въ уѣздный земельный Комитетъ, который производитъ
подсчеть по уѣзду и опредѣляетъ количество земли, въ которомъ
нуждается каждое село, придерживаясь уравнительнаго нач нга.
Собранныя уѣздными земельными Комитетами свѣдѣнія обязательно
разсылаются во всѣ села уѣзда для руководства.
Примѣчаніе: Для ускоренія разсмотрѣнія списковъ
сельскія земельныя Комиссіи должны посылать ихъ одно"
временно и непосредственно—одинъ экземпляръ въ уѣздный
земельный Комитетъ, а другой—-въ волостной.
7) Просить Губернскій Земельный Комитетъ принять мѣры къ
незамедлительному ирпглашенію-вемлемѣровъ и топографовъ въ числѣ
не менѣе одного землемѣра на волость—на средства уѣздныхъ «
волостныхъ земельныхъ Комитетовъ.
8) Просить Губернскій Земельный Комитетъ озаботиться изыска-
ніемъ необходимаго количества землемѣрныхъ инструментовъ, при-
боровъ и пособій.
9) Воинскія части должны непосредственно передавать земельнымъ
Комитетамъ всѣ инструменты, пригодные для измѣренія земли.
10) Признать, что землемѣрная и вообще техническая помощь
можетъ быть оказана земельными Комитетами только тѣмъ селамъ,
исполнительные Комитеты которыхъ внесутъ и будутъ вносить впредь
въ депозиты земельныхъ Комитетовъ денежныя средства, поступившія
и могущія впредь поступить отъ продажи лѣса и ликвидаціи инвен-
таря и запасовъ частновладѣльческихъ хозяйствъ.
11) Для производства работъ по разверстанію земель въ натурѣ
сельскія земельныя Комиссіи приглашаютъ въ помощь себѣ подходя-
щихъ сотрудниковъ изъ членовъ сельскаго общества и изъ посторон-
нихъ свѣдующихъ п опытныхъ людей, составляя изъ нихъ партіи
мѣрщиковъ, которыя работаютъ при участіи понятыхъ и заинтере-
сованныхъ домохозяевъ по инструкціямъ, составленнымъ землемѣрами
и по возможности при ихъ участіи.
12) Просить Губернскій Земельный Комитетъ созвать комиссію
землемѣровъ для выработки инструкцій сельскимъ земельнымъ Комис-
сіямъ и партіи мѣрщиковъ по упрощенному разверстанію земли.
13) Считать предстоящее весеннее распредѣленіе земель времен-
нымъ.
О необходимости и важности устраненія чрезполосицы и
длинноземелья на земляхъ, передаваемыхъ въ пользованіе
трудовыхъ хозяйствъ.
I) Земельные Комитетъ}, при раздѣлѣ нетрудовыхъ хозяйствъ
между нуждающимся безземельнымъ и малоземельнымъ населеніемъ,
должны исходить изъ того принципа, чтобы каждому двору надѣлял-
ся участокъ полевой земли въ одномъ кускѣ и по возможности по-
ближе къ усадьбѣ.
2) Прежде чѣмъ приступить къ надѣлу земельныхъ участковъ,
земельная Комиссія должна составить планъ дорогъ па тѣхъ площадяхъ
земли, которыя подлежатъ раздѣлу между трудовымъ пародомъ.
3) При теперешнемъ раздѣлѣ земель сельскія земельныя Комиссіи
землю раздѣляютъ согласно условіямъ данной мѣстности и добро-
воліному соглашенію громадянъ тѣхъ селъ, между которыми произ-
водится раздѣлъ.
4) Съѣздъ рекомендуетъ гражданамъ, получившимъ землю,
воздержаться отъ возведенія па ней построекъ, такъ какъ надѣлъ
является временнымъ (до изданія основного земельнаго закона
— 78 —
Украинскимъ Учредительнымъ Собраніемъ). При раздѣлѣ земель
между селянами сельскія Комиссіи, по соглашенію съ сельскими
громадами, выдѣляютъ усадебный земельный фондъ вблизи села дтя
надѣленія неимущихъ селянъ усадебной землей.
О порядкѣ и условіяхъ хозяйственнаго использованія раз-
личныхъ угодій и культуръ.
1. Сады и виноградники переходятъ подѣленными вь распоря-
женіе сельскаго исполнительнаго Комитета, который сдаетъ ихъ въ
аренду или используетъ другими способами. Доходъ отъ этихъ уго-
дій поступаетъ въ пользу сельскаго общества.
2. Огороды передаются вь распоряженіе сельскихъ земельныхъ
КомпссЙ, которыя распоряжаются ими по своему усмотрѣнію, руко-
водствуясь при этомъ постановленіями Губернскаго Селянскаго Съѣзда.
3. Луга и выгоны находятся въ распоряженіи сельскихъ земель-
ныхъ Комиссій, и по ихъ постановленіямъ могутъ быть оставлены въ
обществеппомъ пользованіи или раздѣлены между отдѣльными хозя-
евами.
4. Па озимыхъ поляхъ отводятся участки тѣмъ безземельнымъ
и малоземельнымъ хозяевамъ, которые лишены возможности произ-
вести посѣвъ за отсутствіемъ мертваго и живого инвентаря.
5. На клеверныхъ поляхъ отводятся участки въ первую оче-
редь той группѣ хозяевъ, которая упомянута въ предыдущемъ пунк-
тѣ; при отсутствіи въ этой группѣ достаточнаго числа хозяевъ, же-
лающихъ воспользоваться клеверными посѣвами, они распредѣляются
среди прочихъ хозяевъ—преимущественно имѣющихъ скотъ. Отъ
всѣхъ хозяевъ, получившихъ клеверные участки, отбирается обяза-
тельство снять одинъ укосъ клевера на сѣмена.
6. Вспаханной пашней желательно удовлетворять въ первую
очередь хозяйства, не располагающія достаточнымъ количествомъ
мертваго и живого инвентаря.
7. Сельскія земельныя Комиссіи должны принять всѣ завися-
щія отъ нихъ мѣры для посѣва сахарной свеклы и посадки свекло-
вичныхъ высадковъ на земляхъ, приготовленныхъ для этой цѣлй
бывшими владѣльцами. Порядокъ обсѣмененія и обработки полей
устанавливается сельскими Комиссіями.
8. Засѣяпная или обработанная пашня передается населенію безъ
всякой платы.
— 79 —
О категоріяхъ лицъ, имѣющихъ право на полученіе земли.
1) Земля передается изъ земельнаго фонда во временное поль-
зованіе населенія съ соблюденіемъ слѣдующихъ очередей:
I. Мѣстное населеніе:
а) безземельныя хозяйства,
б) малоземельныя хозяйства.
И. Пришлое населеніе.
Примѣчаній 1. Семьямъ, члены которыхъ пострадали
на войнѣ или находятся въ рядахъ арміи, отдается преимуще-
ство по сравненію съ другими.
П р и м ѣ ч ан і е 2. Къ мѣстному безземельному населенію
причисляются также бывшіе экономическіе служащіе.
П р и м ѣ ч а н і е 3. Среди пришлаго населенія преимуще-
ствомъ пользуются тѣ, которые раньше занимались земледѣльче-
скимъ трудомъ, и спеціалисты по различными отраслямъ сель-
скаго хозяйства.
I I
2) Селяне, пріобрѣвпііе землю черезъ посредство крестьянскаго
поземельнаго банка, имѣютъ одинаковыя съ прочими селянами права
и обязанности въ отношеніи земельнаго надѣльнаго фонда.
Порядокъ использованія живого и мертваго инвентаря
нетрудовыхъ хозяйствъ.
1) Весь паличный живой и мертвый инвентарь, а также молоч-
ный и племенной скотъ подлежатъ описи по формамъ іі правиламъ,
установленнымъ Губернской Земельной Управой.
Примѣчаніе 1. Сельскимъ земельнымъ Комиссіямъ
вмѣняется въ обязанность выяснить вопросъ о самовольно
присвоенномъ инвентарѣ. Если таковой распредѣленъ пра-
вильно, то Комиссіи утверждаютъ распредѣленіе; въ против-
номъ случаѣ, свѣдѣнія о лицахъ, присвоившихъ инвентарь,
сообщаются центральной власти, а инвентарь распредѣли
ется въ соотвѣтствіи съ постановленіями селянскаго Съѣзда.
П р и м ѣ ч а н і е 2. Губернскій селянскій Съѣздъ уполно-
мачиваетъ Губернскій Земельный Комитетъ издать обяза-
тельное постановленіе относительно конфискаціи и возвраще-
нія по принадлежности всего инвентаря, проданнаго лицами,
самовольно его присвоившими.
Примѣчаніе 3. Сельскія Земельныя Комиссіи имѣ-
ютъ право реквизировать для живого инвентаря корма
забранные селянами изъ бывшихъ помѣщичьихъ имѣній,
къ таковой реквизиціи Комиссіи должны приступить не-
замедлительно.
— 80
2) Живой инвентарь распредѣляется мѣстнымъ земельнымъ
органомъ между безъинвентарнымъ населеніемъ п->дъ росписки и сЪ
особымъ обязательствомъ не продавать его изъ хозяйства.
3) ГІлсмепиы? разсадники крупнаго рогатаго скота, свиней и овецъ
а также конскіе заводы передаются въ вѣдѣніе общественныхъ органи-
зацій, земельныхъ Комитетовъ пли земствъ.
4) Пользовательный скотъ передается преимущественно въ поль-
зованіе мѣстныхъ кооперативовъ; въ случаѣ же отсутствія коопера-
тивовъ—въ распоряженіе частныхъ лицъ, ::о съ условіемъ пеотчужден1-4
его изъ хозяйства.
5) Въ случаѣ-же разграбленія молочнаго и племенного скота,
а также конскихъ заводовъ, послѣдніе, должны быть водворены
прежнее мѣсто и распредѣлены соотвѣтственно указаніямъ Губерй'
скаго Съѣзда.
С) Орудія и машины, могущія быть полностью использованный11
въ крестьянскихъ хозяйствахъ, подлежатъ распредѣленію мѣстный”
Комитетами среди безъинвентарнаго населенія, при условіи выда411
обязательствъ сохраненія ихъ въ хозяйствѣ и предоставленія
пользованія нуждающимся безплатно.
Примѣчаніе: Мертвый инвентарь ремонтируете51
за счетъ лицъ имъ пользующихся.
7) Изъ машинъ и орудій большой производительности, машіН^
уборочныхъ, молотильныхъ гарнитуровъ и машинъ спеціальнаго Н3'
значенія, устраиваются прокатные пункты.
8) Использовать для ремонта сельско-хозяйственныхъ маши111’
и орудій имѣющіяся экономическія кузницы п ремонтныя мастерскі51’
которыя переходятъ въ пользованіе и завѣдываніе сельскихъ земеЛ1*'
ныхъ Комиссій.
9) Просить Губернскую Земельную Управу разработать п сообщи1’1’
на мѣста инструкцію для общественнаго использованія живого
мертваго сельско-хозяйственнаго инвентаря.
О необходимости сохраненія при временномъ использованій
нетрудового земельнаго фонда народно-хозяйственныхъ
культурныхъ цѣнностей.
1) Всѣ паличныя сельско-хозяйственныя культурныя учреждена
селекціонныя станціи, сельско хозяйственныя училища, опытныя и п°1і11
зательныя ноля и другія учрежденія, организованныя въ цѣляхъ улУ*1
шить іі поднять сельско-хозяйственный промыселъ, необходимо сохр11
нить въ цѣлости при предстоящей земельной реформѣ.
2) Рѣшеніе вопроса о порядкѣ использованія высококультурны
частновладѣльческихъ хозяйствъ должно предоставить уѣзднымъ 36
— 81 —
мелыіымъ Комитетамъ, которые имѣютъ возможность въ каждомъ
частномъ случаѣ правильно оцѣпить и рѣшить вопросъ, какое изъ
имѣніи имѣетъ народно-хозяйственную и культурную цѣнность и не
можетъ подлежать дробленію на отдѣльныя части.
Объ обезпеченіи сахарныхъ заводовъ посѣвами сахарной
свеклы.
1) Въ цѣляхъ сохраненія и развитія дальнѣйшей дѣятельности
сахарныхъ заводовъ необходимо создать самую тѣсную связь между
интересами завода и интересами мѣстнаго населенія. Для наблюденія
за дѣятельностью завода необходимо назначить особаго Комиссара.
2) Всѣ свеклосахарные заводы должны оберегаться самимъ на-
родомъ отъ порчи и разгрома.
3) Признать необходимымъ организацію при Губернской Земель-
ной Управѣ Особаго Отдѣла, въ вѣдѣніи котораго паходплось-бы ре-
гулированіе и разрѣшеніе всѣхъ вопросовъ, связанныхъ съ свекло-
сахарной промышленностью.
4) Признать необходимымъ принять мі ры къ сосредоточенію
на заводахъ сѣмянъ свеклы и минеральныхъ удобреній, для снаб-
женія населенія за наличный расчетъ и на ссудныхъ началахъ. За-
готовка означенныхъ матеріаловъ должна бьпь произведена за счетъ
заводовъ.
5) Признать необходимымъ, чтобы заводы, въ случаѣ поступленія
требованій, выдавали денежные авансы лицамъ, желающимъ доста-
влять свеклу.
6) Свекловичные остатки (жомъ, патока) должны быть полностью
возвращаемы поставщикамъ свеклы. Продажа же остатковъ, имѣю-
щихся на заводахъ въ настоящее время, должна происходить подъ
строгимъ контролемъ заводского Комиссара и по удостовѣреніямъ
сельскихъ земельныхъ комиссій.
7) Необходимо, чтобы заводы производили снабженіе высадоч-
нымъ матеріаломъ лицъ, кои пожелаютъ вести культуру свеклы на
сѣмена.
8) Для привлеченія населенія къ культурѣ сахарной свеклы
и свекловичныхъ высадковъ, земельные комитеты, совмѣстно съ пред-
ставителями заводовъ, должны въ возможно непродолжительномъ вре-
мени выработать цѣну на свеклу и свекловичныя сѣмена и опубли-
ковать для свѣдѣнія населенія, а также оповѣстить населеніе, что вся
произведенная свекла и сѣмена, полученныя отъ заводскихъ высад-
ковъ будутъ приняты заводами. Цѣпы устанавливаются земельными
комиссіями и передаются па утвержденіе Уѣздныхъ и Губернскаго
Земельныхъ Комитетовъ.
— 82 —
9) Признать необходимымъ, чтобы заводы имѣли спеціалистовъ
по культурѣ сахарной свеклы, которые должны инструктировать на-
селеніе безплатно.
10) Принять мѣры къ широкой пропагандѣ среди населенія не-
обходимости культуры сахарной свеклы въ интересахъ Государства,
а также въ виду экономической и технической выгодности этой куль-
туры для сельскаго хозяйства.
11) Земельные комитеты должны принять всѣ зависящія отъ нихъ
мѣры къ правильному снабженію сахарныхъ заводовъ какъ мине-
ральнымъ, такъ и дровяными топливомъ. Дрова для сахарныхъ заво-
довъ, въ случаѣ отсутствія другого топлива, должны выдаваться без
препятствепно по удостовѣреніямъ уѣздныхъ земельныхъ управъ.
12) Съѣздъ выражаетъ свое осужденіе тѣмъ селянамъ, которй6
принимали участіе въ разгромѣ и поджогЬ сахарныхъ заводовъ и на-
стаиваетъ па привлеченіи виновныхъ къ строгой законной отвѣт-
ственности.
О мѣрахъ къ обезпеченію населенія губерніи посѣвнымъ
матеріаломъ.
1. Въ цѣляхъ обезпеченія населенія посѣвнымъ матеріаломъ
Губернская Продовольственная Управа должна приступить немедленъ0
къ заготовкѣ сѣмянъ въ сосѣднихъ губерніяхъ; для пріемки и п°'
грузки сѣмянъ Земельными Управами командируются спеціальны6
агенты по соглашенію съ Губернской Продовольственной Управой-
Направляющіеся въ губернію сѣменные грузы сопровождаются воорУ'
женпой охраной, которая выставляется тѣми волостными Комитетами
въ адресъ коихъ направляется сѣменной грузъ.
2. Посѣвной матеріалъ, который уже распредѣленъ среди насе*
ленія изъ экономическихъ запасовъ, долженъ быть обязательно вЫ'
сѣянъ тѣми хозяевами, которые его получили.
3. Всѣ наличные запасы ярового зерна должны быть исполізо-
ваны для посѣва; продажа ихъ въ частныя руки можетъ произво-
диться лишь съ разрѣшенія сельскихъ земельныхъ Комиссій, причемъ
необходимо учитывать потребность въ кормѣ домашнихъ животныхъ-
4. Сельскія Комиссіи имѣютъ право реквизиціи посѣвного мат6'
ріала по цѣнамъ, устанавливаемымъ сельскою громадою (закрытымъ
голосованіемъ), у всѣхъ тѣхъ хозяевъ и скупщиковъ, которые отка'
жутся добровольно продать излишки посѣвного матеріала.
5. Для сокращенія количества посѣвныхъ сѣмяпъ, потребныхъ
для весенняго обсѣмененія, Съѣздъ рекомендуетъ производить посѣвѣ
рядовыми сѣялками.
6. Въ случаѣ избытка въ какомъ либо изъ селъ посЬвного М»'
теріала, таковой долженъ безпрепятственно передаваться въ друг»в
— 83
село, нуждающееся въ сѣменахъ, по соглашенію заинтересованныхъ
земельныхъ Комиссій.
7. Сельскія земельныя комиссіи должны немедленно собрать
свѣдѣнія о количествѣ земли, подлежащей обсѣмененію, о количествѣ
имѣющагося на лицо и недостающаго посѣвного матеріала и сооб-
щить эти свѣдѣнія Волостному и Уѣздному Земельнымъ Комитетамъ.
О необходимости оказанія населенію агрономической помощи,
въ связи съ земельной реформой.
1) Просить Губернскую Земельную Управу, на которую возложена
обязанность руководить всѣми работами по проведенію земельной ре-
формы въ губерніи, обратиться къ уѣзднымъ земельнымъ упра
вамъ съ предложеніемъ приступить къ организаціи агрономиче-
ской помощи населенію на мѣстахъ; въ этихъ цѣляхъ уѣздными
и волостными управами долженъ быть приглашенъ на службу агро-
номическій персоналъ.
2) Поставить на обсужденіе Губернскаго Агрономическаго Совѣ-
щанія вопросъ о координированіи дѣятельности всѣхъ учрежденій,
работающихъ въ области содѣйствія сельскому хозяйству (земельныхъ,
земскихъ и продовольственныхъ органовъ).
3) Признавая, что развитіе и процвѣтаніе сельскаго хозяйства
безъ спеціальной научной подготовки невозможно, Съѣздъ высказы-
вается за необходимость организаціи въ Подольской губерніи выс-
шаго сельско-хозяйственнаго училища и поручаетъ Губернской Зе-
мельной Управѣ представить къ слѣдующему Съѣзду разработанный
докладъ по этому вопросу.
4) Просить Губернскую Земельную Управу принять мѣры къ орга-
низаціи въ губерніи сѣти ветеринарныхъ и случныхъ пунктовъ.
5) Просить Губернскую Земельную Управу принять мѣры къ воз-
становленію разрушенныхъ хозяйствъ въ прифронтовой полосѣ.
Форма лѣсовладѣнія и организація лѣсного хозяйства въ
ближайшее время.
1. Единственно цѣлесообразной и правильно обезпечивающей
общенародное благосостояніе формой лѣсовладѣнія нужно признать
націонализацію лѣсовъ, т. е. передачу ихъ въ руки всего государства.
2. До того момента, пока аграрная реформа не будетъ проведена
въ полной мѣрѣ, всѣ лѣса безъ исключенія, находящіеся въ Подоль-
ской губерніи, переходятъ въ вѣдѣніе земельныхъ Комитетовъ.
3. Уѣздные земельные Комитеты и сельскія земельныя Комиссій
въ ближайшемъ времени должны:
а) выяснить плошадь и характеръ лѣсовъ въ своемъ раіонѣ.
— 84
б) опредѣлить площадь образовавшихся отъ самовольныхъ по-
рубокъ пустырей и
в) составить планы лѣсного хозяйства въ отдѣльныхъ лѣсныхъ
дачахъ.
О снабженіи населенія топливомъ и строевымъ матеріаломъ
и о прекращеніи самовольныхъ порубокъ въ лѣсахъ Подоль-
ской губерніи.
1. Въ виду малой лѣсистости Подольской губерніи, вывозъ лѣса
изъ ея предѣловъ долженъ быть регулированъ земельными органами.
2. Заводы и разныя предпріятія Подольской губерніи должны
использовать всѣ средства къ доставкѣ угля и лишь въ крайнемъ
случаѣ прибѣгать къ дровяному топливу, пріобрѣтая дѣлянки не-
посредственно отъ земельныхъ Комитетовъ.
3. Для обезпеченія топливомъ городовъ и мѣстечекъ земельные
Комитеты организовываютъ хозяйственную заготовку дровъ въ воз-
можно большемъ размѣрѣ.
4. Для удовлетворенія въ топливѣ сельскаго населенія земель-
ные Комитеты используютъ лѣсной матеріалъ отъ очистки лѣса, &
также отводятъ дѣлянки по представленіи списковъ нуждающихся.
5. Отпускъ лѣса производится земельными Комитетами по уста-
новленнымъ твердымъ цѣнамъ; инвалидамъ, калѣкамъ, женамъ уби-
тыхъ на войнѣ солдатъ и погорѣльцамъ за половину таксы, а наи-
болѣе бѣдному населенію п безплатно. Сельскимъ земельнымъ Комис-
сіямъ предоставляется право устанавливать категоріи лицъ,имѣющихъ
право на безплатное полученіе лѣсныхъ матеріаловъ. Таксы на лѣс-
ные матеріалы и- дрова устанавливаются уѣздными земельными Коми-
тетами на основаніи свѣдѣній, доставляемыхъ сельскими земельными
Комиссіями.
б. Деньги за лѣсъ вносятся въ казначейство па счетъ земель-
ныхъ Комитетовъ.
7. Для прекращенія самовольныхъ порубокъ земельные Комите-
ты должны:
а) наладить административный аппаратъ въ каждомъ лѣсни-
чествѣ, •
б) увелпчпть число стражи до максимальныхъ размѣровъ и
в) всецѣло распоряжаться лѣсной администраціей, которая іШ
въ коемъ случаѣ не можетъ смѣняться безъ вѣдома земельныхъ
Комитетовъ.
8. На сельскіе исполнительные Комитеты возлагается борьба съ
самовольными порубками и опустошеніями, причиняющими ущербъ
лѣсному хозяйству.
85 —
Земельный фондъ Подольской губерніи и
возможныя нормы надѣленія безземель-
ныхъ и малоземельныхъ селянъ землею.
Въ различныхъ проектахъ надѣленія селянъ землею выдвигаются обычно три
вида нормъ надѣленія, а именно: харчевая, потребительная и трудовая.
Подъ харчевой нормой разумѣется такое количество земли, съ котораго при
среднемъ урожаѣ возможно получить достаточное количество продуктовъ для соб-
ственныхъ надобностей средняго крестьянскаго хозяйства, т.-е. для пропитанія
семьи и для прокорма скота, по пе для продажи на сторону.
Подъ потребительной нормой под> азумѣваетсн такое количество земли, про-
дуктовъ съ которой хватило бы не только для надобностей собственнаго хозяйства,
но и для обмѣна этихъ продуктовъ па тѣ предметы, пе производимые въ собствен-
номъ хозяйствѣ, которые необходимы для удовлетворенія обычныхъ нормальныхъ
потребностей семьи и хозяйства, а также па покрытіе различныхъ государствен-
ныхъ л общественныхъ платежей и повинностей.
Трудовой нормой считается то количество земли, которое среднихъ размѣровъ
и средней трудоспособности семья или хозяйство можетъ обработать своими сила-
ми, не прибѣгая къ наемному трупу.
Величина харчевой равно какъ и потребительной нормы зависитъ отъ степени
плодородія земли. Въ мѣстностяхъ съ высокой урожайностью хлѣбовъ требуется
меньшая площадь для прокормленія семьи, чѣмъ въ мѣстностяхъ съ низкой уро-
жайностью.
Въ условіяхъ Подольской губерніи для удовлетворенія харчевыхъ потребностей
собственнаго хозяйства требуется надѣлить по 2/3 десятины на душу населенія безъ
различія пола п возраста или по 3’/3 десятины на хозяйство изъ 5-ти душъ.
Продовольственную норму установить чрезвычайно трудно, не имѣя данныхъ
о нормальныхъ жизненныхъ потребностяхъ и о бюджетѣ средняго крестьянскаго
хозяйства. Можно лишь предположительно установить, что потребительная норма
вдвое выше харчевой при условіи преимущественнаго веденія полевого хозяйства и
при слабомъ развитіи животноводства; при значительномъ же развитіи скотовод-
ства (которое поглощаетъ массу труда и даетъ дополнительныя выгоды), какъ то
имѣетъ мѣсто въ Подольской губерніи, норма эта можетъ быть приравнена къ по-
луторному размѣру харчевой нормы, п въ такомъ случаѣ составляетъ около 1 де-
сятины па душу пли около 5 десятинъ на хозяйство изъ 5-ти душъ.
Что касается трудовой нормы землепользованія, то данныя, относящ яся къ
губерніямъ, находящимся въ аналогичныхъ условіяхъ съ Подольской губерніей, пока
вываютъ, что среднее трудовое хозяйство изъ 7-ыи почти душъ обрабатываютъ
въ среднемъ около 12,5 десят., т. е. на каждую душу приходится 1,8 десят., ано-
этому среднее хозяйство Подольской губерніи изъ 5-ти душъ можетъ обработать,
не прибѣгая къ наемному труду, 9 десятипъ. Въ виду нѣкоторой спорности во
— 86 —
проса о трудовоЯ нормѣ, послѣднюю можно было бы считать равной 2 десят- на
душу обоего пола и всѣхъ возрастовъ илп 10 десятинъ на хозяйство изъ 5-ти
душъ.
Трудовая норма землепользованія можетъ колебаться въ зависимости отъ
свойствъ почвы, системы полеводства, техники обработки пашни и степени рас-
пространенности усовершенствованныхъ сельско-хозяйственныхъ машинъ и орудій,
отъ количества рабочихъ силъ въ хозяйствѣ и оть многихъ другихъ причинъ.
Въ самомъ дѣлѣ, хозяйство одинаковаго рабочаго состава можеть большую пло-
щадь обработать прп легкихъ (супесчаныхъ) почвахъ, чѣмъ при тяжелыхъ (су-
глинистыхъ). Тотъ же результатъ получается при переходѣ отъ примитивныхъ
сельско-хоз. орудій къ болѣе у совершенствованнымъ или при увеличеніи въ семьѣ
числа работниковъ. Наоборотъ, повышенное число вспашекъ, бороповокъ и. т. и.
вызываетъ усиленную затрату труда и ведетъ къ уменьшенію трудовой кормы зем-
лепользованія, то же явленіе неизбѣжно должно проявиться при введеніи въ сѣво-
оборотъ всякаго рода трудоемкихъ культуръ, какъ, напримѣръ, пропашныя, баштап-
ныя и т. и., а также при усиленіи въ хозяйствѣ такихъ отраслей, какъ садовод-
ство, огородничество, пчеловодство, птицеводство, скотоводство, молочное хозяй-
ство и т. п., такъ капъ всѣ эти отрасли, требуя весьма значительной затраты
труда, отвлекаютъ этотъ трудъ отъ полеводства, и тѣмъ самымъ понижаютъ тру-
довую норму полевого хозяйства.
Прп отсутствіи слишкомъ рѣзкихъ различій въ почвахъ Подольской губерніи,
а также и въ техникѣ обработки земли селянами, наибольшее значеніе при уста-
новленія трудовой нормы пріобрѣтаетъ та пли другая степень интенсификаціи и тру-
доемкости хозяйства въ цѣломъ, т. с. во всѣхъ его отрасляхъ. Имѣющіяся наблю-
денія показываютъ, что наиболѣе экстенсивно отстало ведется селянское хозяйство въ
наиболѣе обезпеченномъ землею Балтикомъ уѣздѣ и, наоборотъ, наиболѣе интен-
сивно (упорядоченно) въ Могилевскомъ, Проскуровскомъ п друг. малообезпеченныхъ
землею уѣздахъ, т. е. самое малоземелье и сопряженные съ ппмъ; а) недостатокъ
производимыхъ въ хозяйствѣ продуктовъ и б) избытокъ рабочихъ рукъ, являются
отчасти стимуломъ побудительной причины къ интенсификаціи хозяйства п къ
стремленію такъ илп'иначе продуктивно использовать избытокъ рабочихъ рукъ.
Въ силу сказаннаго трудовыя нормы по отдѣльнымъ уѣздамъ представляется
цѣлесообразнымъ установить въ соотвѣтствіи съ общимъ земельнымъ запасомъ
каждаго даннаго уѣзда.
Такимъ образомъ въ среднихъ выводахъ для Подольской губ. можно было-бы
признать, что харчевая норма равна Зх/з дес., потребительная—5 десят. и тру-
довая—10 десят.
По отдѣльнымъ уѣздамъ эти нормы могутъ нѣсколько колебаться, но объ
этомъ будемъ говорить потомъ.
Теперь возникаетъ вопросъ, какой же нормы слѣдуетъ держаться при надѣленіи
землею селяпъ Подольской губ., харчевой, потребительной илп же трудовой.
Пикто не будетъ спорить, что наиболѣе желательнымъ было-бы произвести
парѣзку земли всѣмъ селянамъ цо трудовой нормѣ, но выборъ той или другой нормы
— 87 —
зависитъ пс столько даже отъ общаго желанія, сколько отъ наличности свободнаго
земельнаго фонда, такъ какъ нельзя дать больше того, что въ натурѣ имѣется.
Обращаясь къ вопросу о земельномъ фондѣ, мы приведемъ слѣдующія данныя:
веей удобной земли, имѣется въ Подольской губ. 3,626,583 десят., изъ которыхъ
2,153,699 десят. числилось по окладнымъ книгамъ за крестьянами (изъ нихъ
1,731,579 десят. надѣльной и 422І2О десят. купленію і), 1,194.722 десят.—за
частными владѣльцами и 278,162 дес. за разнаго рода учрежденіями. Такимъ обра-
зомъ крестьянамъ принадлежало до настоящаго времени удобной земли болѣе поло-
вины, а именно 59°/о или 8/а части, владѣльцамъ— 33С/О или 1/з часть и учрежде-
ніямъ—8°/0 или 1/і-2 часть. При этомъ изъ общаго количества удобной земли
состоитъ подъ лѣсами 420,32.3 десят. или около 12°/с.
Всего крестьянскихъ хозяйствъ, имѣющихъ землю, и безземельныхъ числится
въ губерніи по сельско-хозяііственпой переписи 1916 года 593612, а душъ населе-
нія обоего пола (исчислено приблизительно) на 1 января 1918 года 3,156,671. Въ
среднемъ па одно хозяйство приходится, слѣдовательно, 5*/з (5,32) душъ населенія.
Если мы вето принадлежащую крестьянамъ (надѣльную и купленную) землю
раздѣлимъ па число хозяйствъ и на число душъ паселі нія, то увидимъ, что на 1
хозяйство приходится въ среднемъ 3я 5 (3,62) десят., а на одну душу—2/з (0,68)
десятины, то есть какъ разъ то. количество земли, которое соотвѣтствуетъ указанной
выше харчевой нормѣ.
Если же раздѣлить на число хозяйствъ и душъ всю вообще удобную землю
(какъ крестьянскую, такъ и пс крестьянскую), то получимъ па одно хозяйство 61/в
(6,13) десятины, а па одну душу Р/т (1,15) десятины. Земельное обезпеченіе
крестьянъ возрастетъ такимъ образомъ па 69П/О. При этомъ необходимо, однако, имѣть
въ виду, что сюда же входитъ п площадь, запятая лѣсомъ, который не подлежитъ
передачѣ отдѣлінымъ домохозяевамъ, а также земли городовъ п усадебныя земли
частныхъ владѣльцевъ, которыя, по законо іателыіымъ предположеніямъ, въ нѣкото-
рой части могутъ остаться за прежними владѣльцами; необходимо также принять
въ расчетъ потребности въ землѣ общественныхъ учрежденій и промышленныхъ
предпріятій.
Гели на всѣ указанныя потребности отчислить примѣрно часть (2О°/о)
удобной земли, то приведенныя величины земельнаго обезпеченія понизятся до 4,9
десят. на одно хозяйство и до 0‘9‘2 дес. па одну душу населенія, то есть будутъ
приблизительно равняться потребительной нормѣ надѣленія, при чемъ крестьянское
землевладѣніе увеличится все же па 35°/0.
Изъ сказаннаго совершенно ясно, что при наличномъ земельномъ фондѣ въ
губерніи надѣленіе безземельныхъ п малоземельныхъ хозяйствъ по трудовой нормѣ
совершенно неосуществимо, такъ какъ и всей то удобной земли вмѣстѣ съ лѣсомъ,
приходится по б’/в десят., а за исключеніемъ лѣса, городскихъ земель и пр.—49/10
десятины на одно хозяйство въ среднемъ по губерніи, а для нѣкоторыхъ уѣздовъ
вѣсколько ниже и этой послі дней цифры.
Если же при распредѣленіи земель будетъ примѣняться установленный земель-
нымъ закопомъ трудовой принципъ, въ силу котораго полутрудовымъ крестьянскимъ
хозяйствамъ, обезпеченнымъ землею сверхъ трудовой нормы, будітъ оставляться въ
— 88 —
пользованіи то количество земли, которое они въ состояніи обработать собственными
силами (безъ наемныхъ рабочихъ), т. с. по трудовой нормѣ, съ обращеніемъ лишь
излишковъ въ общій фондъ, то земельный фондъ иля надѣленія безземельныхъ и
малоземельныхъ хозяйствъ еще болѣе понизится п будетъ близокъ къ харчевой
нормѣ, пе превышая, вѣроятно, для большинства уѣздовъ 4 десят. па 1 хозяйство.
При разрѣшеніи вопроса о томъ, слѣдуетъ ли теперь же всю землю, какъ не
крестьянскую, такъ и крестьянскую распредѣлить па уравнительныхъ началахъ
между всѣмъ земледѣльческимъ населеніемъ или же допустить нѣкоторую неравно-
мѣрность, оставляя въ пользованіи отдѣльныхъ домохозяевъ то количество земли,
которымъ они владѣли и ранѣе, если ото количество не превышаетъ трудовой порми
и отрѣзая лишь излишки сверхъ этой нормы. необходимо имѣть въ виду, что
предстоящее распредѣленіе земли должно быть произведено спѣшно до начала весен-
няго сѣва, что эта спѣшность и краткость оставшагося срока не допускаютъ воз-
можности вполнѣ точнаго и безусловно равномѣрнаго раздѣла, что размежеваніе земель
въ такой краткій срокъ немыслимо, а потому распредѣленіе но необходимости будетъ
только временнымъ и приблизительнымъ, что самый земельный закопъ носитъ
временный характеръ, выработанъ па спѣхъ и пе даетъ вполнѣ точныхъ, опредѣлен-
ныхъ и подробныхъ правилъ для распредѣленія земель. Сверхъ того и, съ точки
зрѣнія общенароднаго хозяііетва, полное, немедленное уравненіе земли могло бы ока-
зать неблагопріятное вліяніе па результаты хозяйства.. Земля, взятая отъ вполнѣ
трудоспособныхъ и обезпеченныхъ живымъ и мертвымъ инвентаремъ хозяйствъ н
переданная въ слишкомъ большомъ количествѣ хозяйствамъ, еще не приспособив-
шимся къ производству полевыхъ работъ и пепмѣющимъ рабочаго скота п иавен- '
таря, можетъ вч, копцѣ концовъ оказаться незасѣянной.
Допущенную временно (впредь до окончательнаго совершенно справедливаго и
точнаго размежеванія) неизбѣжную неравномѣрность можно было бы уравнвть
прогрессивнымъ обложеніемъ верховъ въ пользу общества, то есть за первую излиш-
нюю сверхъ продовольственной нормы десятину возможно установить плату по пре-
вышающую, примѣрно, обычныхъ арендныхъ цѣнъ, за 2-ю десятину плата можетъ
быть повышена примѣрно па 2О°/о, 3-ю—еще прибавляется 2О°/о и такъ да-
лѣе, такъ что плата заб-ю излишнюю десятину будетъ вдвое выше чѣмъ за первую.
Заканчивая па этомъ свои соображенія о временныхъ нормахъ надѣленія, въ
среднихъ по губерніи выводахъ, далѣе мы приведемъ нѣкоторыя свѣдѣнія и сооб-
раженія по отдѣльнымъ уѣздамъ.
Средній семейный составь крестьянскихъ хозяйствъ въ большинствѣ уѣздовъ
близокъ къ 5 душамъ.
(Могилевскій у.—1,91 д., Ушицкііі у,-—4.99 д., Летичевекій у.—5,03 д.,
Каменецкій у —5,07 ц., Литппскііі у.—5,12 д., Ольгопольскій у.—5,25 д., Вин-
ницкій у.—5,31 д., Ямпольскій у.—5,33 д ,) и только въ нѣкоторыхъ уѣздахъ
величина семьи доходитъ до 5,56 душъ (Гаіісипскій у.—5,50 д., Балтскііі у.—
5.53 д., Брацлавскій у.—5,61 д., Проскуровскіи у.—6,01 д.) Во всѣхъ сѣверо-
западныхъ уѣздахъ, кромѣ Проскуровскаго, величина семьи нѣсколько меньше, чѣмъ
въ юго-восточныхъ уѣздахъ. Средняя величина семьи по губерніи—5,32 души.
— 89 —
На 1 хозяйство въ 5-ть душъ приходится собственной удобной земли (надѣль-
ной и купленной) въ 4-хъ уѣздахъ менѣе 3-хъ десятинъ, въ семи уѣздахъ отъ 3
до 4 десят. п въ 1-мъ уѣздѣ около 5-ти десятинъ. Уѣзды по степени обезпечен-
ности землею располагаются въ слѣдующемъ порядкѣ: Могилевскій (2,65), Проску-
ровскій (2,85) Ямпольскій (2,90), Олыопольскій (2.95), Винницкій (3,10), Ка-
менецкій (3,15), Гайсинскііі (3,20), Ушпцкій (3,20), Брацлавскій (3,40), Литпн-
скій (3,65), Лстіічсвскін (3.90), и Балтскій (4,95). По губерніи—3,40 дес.
Общее земельное обезпеченіе крестьянской и пекрсстьянскоіі удобной землей, не
исключая и лѣса, составляетъ па одно хозяйство въ двухъ уѣздахъ немного менѣе
5-тп десятинъ, въ семи уѣздахъ отъ 5 до 6-ти десятинъ, въ двухъ уѣздахъ свыше
6-тп досятппъ и въ одномъ уѣздѣ около 8 дес.
Уѣзды располагаются въ нѣсколько измѣнившейся послѣдовательности: Проску-
ровскій (4,75), Брацлавскій (1,90), Могилевскій (5,10), Ямпольскій (5,10), Гай-
сипскій (5,35), Каменецкій (5.35), Ушпцкій (5,45), Олыопольскій (5,60), Вин-
ницкій (5,65), Ллтиискій (6,25), Летпчевск іі (6,50) и Балтскій (7,80). По гу-
берніи—5,75 дес.
Трудовая норма въ каждомъ изъ уѣздовъ могла бы быть найдена путемъ
перемноженія только что приведенныхъ поуѣздныхъ величинъ общаго земельнаго
обезпеченія па коэффиціентъ, равный 1,75, т. е. увеличина въ одинъ и три чет-
верти раза или на 75°/о. Прп этомъ въ виду малаго различія въ найденныхъ
цифрахъ уѣзды можно было бы объединить въ слѣдующія группы:
1 ГРУППА УѢЗДОВЪ: Проскуровскій (8,25), Брацлавскій (8,50), Могилевскій
(8,85) и Ямпольскій (8,85) съ трудовою нормою 8,5 десятинъ на хозяйство или
1,7 дес. на 1 душу населенія.
II ГРУППА УѢЗДОВЪ: Гансипскій (9,30), Каменецкій (9.30), Ушпцкій (9,50),
Олыопольскій (9,75) и Винницкій (9,85) съ трудовою нормою 9,5 десят. па хозяй-
ство или 1,9 десят. на одну душу населенія.
Ш ГРУППА УѢЗДОВЪ: Литпнскій (10,85) и Летпчевскій (11, 30) съ тру-
довою нормою 11 десят. на хозяйство или 2,2 десят. па одну душу населенія.
IV ГРУППА УѢЗДОВЪ: Балтскій уѣздъ съ трудовою нормою 13,5 (13,55)
дес. на хозяйство или 2,7 десят. па 1 душу населенія.
Въ отпошен п харчевыхъ нормъ уѣзды также могутъ быть разгруппированы
слѣдующимъ образомъ:
I ГРУППА УѢЗІОВЪ: Випппцкііі (3,05), Гаіісипскій (3,10), Брацлавскій (3,15),
Олыопольскій (3,20), Проскуровскій (3,25) и Литпнскій (3,25) съ харчевою нор-
мою 8.25 десят. на хозяйство или 0,65 десят. па 1 душу населенія.
II ГРУППА X >ЗДОБЪ: Летпчевск і (3,40), Ушпцкій (3,45), Могилевскій (3,50),
Каменецкій (3.55), Ямпольскій (3,60) п Балтскій (3,65) съ харчевою нормою
3,5 десят. на хозяйство или 0,7 десят. на 1 душу населенія.
— 90 —
Что касается потребительныхъ порчъ надѣленія, то таковыя могутъ быть
случены путемъ увеличенія вышеприведенныхъ харчевыхъ нормъ въ 1г/г раза
(на, 5Оп/о).
Все вышеизложенное можно резюмировать въ слѣдующихъ положеніяхъ.
1) Сельскія Земельныя Комиссіи обязаны въ первую очередь выяснить коли-
чество и площадь нетрудовыхъ хозяйствъ, земли которыхъ подлежатъ передачѣ въ
ользованіе трудового населенія, пользуясь для этого какъ мѣстными источниками,
такъ и матеріалами земельныхъ комитетовъ и окладными книгами Уѣздныхъ Зем-
скихъ Управъ.
2) Отъ тѣхъ крестьянскихъ хозяйствъ, въ которыхъ площадь земли превы-
шаетъ трудовую норму, должны быть отрѣзаны въ общій земельный фондъ излишки
сверхъ трудовой нормы и оставлена въ пользованіе ихъ площадь, не превышающая
трудовой нормы, указанной ниже въ пунктѣ 6-мъ, при чемъ Сельскимъ Земельнымъ
Комиссіямъ предоставляется право повышать или понижать эту норму въ соотвѣтствіи
съ величиной мѣстнаго земельнаго фонда.
3) Крестьянскія земли, хотя и превышающія но площади средній размѣръ
обезпеченія, но непревышающія трудовой нормы, должны быть оставлены въ поль-
зованіи прежнихъ владѣльцевъ неприкосновенными.
4) Безземельныя и малоземельныя хозяйства должны быть надѣлены, гдѣ
есть къ тому возможность, по потребительной нормѣ, т. е. примѣрно по 5 дес-
на хозяйство.
5) Въ тѣхъ мѣстахъ гдѣ Земельный фондъ недостаточенъ, необходимо стре-
миться къ обезпеченію безземельныхъ и малоземельныхъ хотя бы харчевой нормой,
не спускаясь ниже этой послѣдней, т. с. надѣляя примѣрно не ниже Зг/3 дес. на
хозяйство.
6) Трудовая, потребительная и харчевая норма, въ виду незначительности
поуѣздныхъ различій, для псѣхъ уѣздовъ, кромѣ Балтскаго, могутъ быть при-
няты въ погубернскихъ среднихъ величинахъ, а именно:
Трудовая—2 дес. на душу пли 10 дес. па хозяйство нзъ 5 душъ; ‘потре-
бительная— 1 дсс. па душу илп 5 дсс. на хозяйство изъ 5 душъ и харчевая—2/з
дес. па душу или З1.^ дес. па хозяйство изъ 5 душъ.
Для Балтскаго уѣзда трудовая норма можетъ быть опредѣлена въ 2Т/]О (2,7)
дес. па дупіу пли 13,5 дсс. на хозяйство изъ 5 душъ; потребительная и хар-
чевыя нормы остаются тѣже, что и для другихъ уѣздовъ.
В. Фроловъ.
- 91 -
„Къ аграрному вопросу
Часть I.
Вопросы о земельномъ строѣ, говоритъ А. II. Чупровъ, имѣютъ
ервоьлассное значеніе еъ народной экономіи; отъ способа пхъ
рѣшенія зависитъ судьба многихъ милліоновъ человѣческихъ су-
ществъ. Какъ ші гращіозенъ происшедшій въ XIX в. расцвѣтъ
промышленности, какъ не величественны перемѣны, совершившіяся
въ способахъ перевозки, въ формахъ внутренней и международной
торговли, но сельское хозяйство съ его разнообразными отраслями
составляетъ до сихъ поръ, за исключеніемъ 2—в странъ въ мірѣ
(Бельгія), господствующее запятіе большинства людей. Въ частности,
въ нашемъ отечествѣ не менѣе 3/4 населенія извлекаютъ себѣ
средства къ жизни изъ земли, не г >воря уже о томъ, что судьба и
прочихъ промысловъ зависитъ отъ процвѣтанія или упадка земле-
дѣлія. „Земледѣліе" (Фондеръ Гольцъ) представляетъ собой, какъ съ
хозяйственной такъ и съ общественной и политической точекъ зрѣнія
самую существенную отрасль производства благъ. Продуктами его
удовлетворяются потребности человѣка въ питаніи и одеждѣ, оно
доставляетъ сырье для самыхъ разнообразныхъ продуктовъ промыш-
ленности.
,,Сельско-хозяйственное производство (Чупрова) въ современной
экономіи народовъ существуетъ въ двухъ главныхъ формахъ: въ видѣ
мелкаго и крупнаго хозяйства".
Пе лишне будетъ отмѣтить, что понятіе ..мелкое хозяйство " это
есть такое, въ которомъ предприниматель (хозяинъ или арендаторъ)
самостоятельно со своей семьей исполняетъ всѣ основныя работы. И
вотъ, въ нашей стрэпѣ, странѣ исключительно земледѣльческой, ибо
наша промышленность находится на самой невысокой ступени раз-
витія, вопросъ о землѣ занимаетъ центральное мѣсто. Такъ смотрятъ
на дѣло и селяне, у которыхъ этотъ взглядъ сложился,, какъ результатъ
непосредственнаго наблюденія, „курицу некуда выгнать", „съ сохой
негдѣ повернуться". Къ тому же выводу приходила всякій разъ и
общественная мысль (Радищевъ, Герцель, Пестель, Черновъ, Пѣше-
ходовъ, Герценштейнъ); крестьянское малоземелье есть одинъ изъ
самыхъ кардинальныхъ пунктовъ аграрнаго вопроса въ Россіи. II,
безусловно, эго малоземелье всегда препятствовало многомилліонному
русскому народу прочно утвердиться и стать на ноги". Вмѣстѣ съ
тѣмъ Россія одна изъ странъ, въ коихъ громадныя имѣнія разнаго
рода частныхъ владѣльцевъ съ ихъ грандіозными дворцами-замками
всегда будили желаніе въ душѣ селянина распредѣлить эти громад-
ные земельные запасы между трудящимися, и иногда таки этп земли
92 —
попадали, то съ помощью банковъ, а то и безъ него, въ руки кресть-
янъ.
Здѣсь пс лишнимъ будетъ коснуться эпохи великихъ реформъ,
именно величайшей изъ всѣхъ реформъ XIX вѣка—освобожденія
крестьянъ.
Помимо всякихъ моральныхъ обоснованій, земельная реформа
61 года была поставлена, какъ полити ко-финансовая задача, постав
ленпая военнымъ пораженіемъ въ крымской войнѣ.
Иллюзія политическаго могущества Россіи была разсѣяна, с; еД-
ства ея были подорваны и старый крѣпостной строй обнаружилъ вс»
свою непригодность для того, чтобы вернуть ей утраченное мѣсто в*
ряду великихъ державъ: правительство нуждалось въ огромны**
финансовыхъ рессурсахъ, по крѣпостная Россія не могла открЫт*
государству широкихъ финансовыхъ перспективъ для развитія про*
мышленпости; былъ нуженъ свободный трудъ.
По, призывая свободный трудъ къ земледѣлію и промышленности
правительство не думало призвать еі о въ то-же время въ содѣйствіе
къ устроенію страны, а заранѣе предназначило ему роль податнз*
го сословія. Г.ъ сословно-бюрократическимъ порядкомъ правительство
не считало возможнымъ покончить, а лишь старалось приспособите
его къ новымъ условіямъ.
Поэтому крѣпостная реформа страдала всѣми недостатками коМ'
промисса назрѣвшихъ новыхъ потребностей и отжившимъ свой вѣК"*
строемъ, при чемъ интересы крестьянъ были принесены въ жертвУ
интересамъ частныхъ владѣльцевъ, вопреки даже интересамъ г«’сУ'
дарства. Компромиссъ 61 г., не обезпечившій хозяйственнаго положе-
нія крестьянской массѣ, непрерывная милптарная политика прави-
тельства, преслѣдовавшая прежде всего военное могущество, полицей'
скій гнетъ, лишеніе страны политической свободы и участія в1’
государственномъ управленіи, неизбѣжно должно было привести
страну къ политическому и экономическому кризису и къ аграрному
конфликту въ самой острой формѣ, которая является лишь епмй'
томомъ роста самосознанія народныхъ массъ, не находящихъ закон-
ныхъ средствъ для выхода изъ своего тяжелаго, экономическаго 11
тц авового положенія.
II теперь имѣется не мало политиковъ, которые утверждаютъ,
что аграрный вопросъ возникъ вслѣдствіе попустительства властей,
разнузданности мужика и является прежде всего дѣломъ пропагандѣ
революціонеровъ, а потому и аграрная политика, по ихъ мнѣній»
должна заключаться въ безпощадной карѣ подстрекателей, и участни-
ковъ аграрныхъ безпорядковъ.. Такая политика проста, но и безпо-
лезна. Безпорядки весной 1905 г. (г.г. Орловъ, Курскъ и Черниговъ)
показали, что крутая расправа съ участниками такихъ безпорядковъ
— 93 —
въ сосѣднихъ—Полтавской и Харьковской губерніяхъ, имѣвшія мѣсто
въ 1902 году, не остановила движенія и даже не ослабила сго.
Чтобы двинуть спокойную и малоподвижную массу въ различ-
ныхъ концахъ Россіи на захватъ частновладѣльческихъ земель и па
разгромъ усадебъ, недостаточно пропаганды: необходимо, чтобы условія
крестьянскаго быта вполнѣ соотвѣтствовали успѣху такой пропаганды.
Государственный порядокъ долженъ покоиться на широкомъ
базисѣ согласованія противорѣчивыхъ классовыхъ интересовъ съ
высшими государственными интересами, и только такая политика
можетъ привести къ плодотворнымъ результатамъ.
Для раз /Ьпіенія аграрнаго вопроса нынѣ требуется коренная
реформа, но вмѣстѣ сь тѣмъ не слѣдуетъ упускать изъ виду, что
практическая политика прежде всего должна пмѣіь въ виду мѣры,
осуществимыя сейчасъ пемегленно, а потому вынуждены считаться
не только съ идеальнымъ рѣшеніемъ вопроса, но и со всѣмъ комплек-
томъ наличныхъ условій—съ гос>дарств нпымъ порядкомъ, право-
выми воззрѣніями, исторически сложившимися понятіями и при-
вычками населенія, противорѣчивыми классовыми интересами, съ
состояніемъ промышленности и другими экономическими факторами,
лежащими внѣ сферы аграрныхъ отношеній.
Чтобы измѣнить сложившуюся вѣками народную жизнь, недоста-
точно взмаха меча, а необходима долгая предварительная работа
мысли, широкое распространеніе образованія и соотвѣтственныхъ
понятій, перемѣна политическаго и соціальнаго соотношенія классовъ,
радикальное измѣненіе взглядовъ на задачи государства, и на роль
государственной власти.
Разрѣшеніе аграрнаго вопроса, обыкновенно, всѣ группы въ
силу особыхъ условій начинаютъ съ разрѣшенія земельнаго вопроса
или вѣрнѣе съ крестьянскаго малоземелья.
Теперь этотъ вопросъ о перераспредѣленіи земли между населе-
ніемъ во всей его необъятой величинѣ сталъ на очередь и вотъ мы
то до нѣкоторой степени обязаны помочь правильно всѣмъ разобраться
въ этомъ вопросѣ.
Вопросъ о необходимости перераспредѣленія громадныхъ земель-
ныхъ запасовъ, скопившихся въ рукахъ одного лица, меледу трудя-
щимися не вызываетъ сейчасъ уже никакихъ разговоровъ.
«Это духъ времени и отъ него никуда не уйти».
«Вся земля трудящемуся народу»—лозунгъ даннаго момента. И
если въ чемъ возникаетъ вопросъ, то это лишь въ томъ, что съ
переходомъ земли въ руки трудящихся массъ необходимо создать
образцовыя сельско-хозяйственныя имѣнія—школы, оставить нераз-
рушенными и нераздробленными образцовыя хозяйственно поставленныя
имѣнія путемъ созданія сельско-хозяйственныхъ кооперативовъ или
94 —
обществъ, сохранить сады и цѣнныя культурныя хозяйства, а равв»
и лѣса.
Разработать наплучшіе планы, возможныя практически осуще-
ствить, а равно охранить все цѣнное и существующее отъ расхищенія
и разрушенія и въ подготовкѣ условія для поднятія сельско-хозяй-
ственной культуры, вотъ одна изъ самыхъ большихъ и существен-
ныхъ задачъ Земельныхъ Комитетовъ.
Нѣкоторые противники передачи земли трудовому крестьянству
говорятъ, что понизится іѳльско-хозяйствеиная культура, которая в*
большихъ хозяйствахъ была выше крестьянской.
Цифры говорятъ слѣдующее:
«Частновладѣльческіе посѣвы составляютъ всего 11°/0 обшс^
посѣвшй площади Европейской Россіи даже сокращеніе ихъ вдв°е
даетъ пониженіе общаго національнаго урожая всего па 5°,0.
Несомнѣнно, что подъемъ агрономической техники,—а въ сво-
бодной странѣ, распространеніе знаній и культуры будетъ обезпечено-
быстро покроетъ этотъ дефицитъ».
Но что безусловно это отразится па пашемъ товарообм І-нѣ
торговомъ балансѣ, такъ какъ изъ поступающаго на заграничн^"
рынокъ русскаго хлѣба 4о%—помѣщичьяго—частновладѣльческаго.
Однако,безусловно принятіемъ необходимыхъ мѣропріятій путе^
усиленнаго животноводства, въ особенности мелкаго, а равно путО11’
цѣлаго ряда другихъ государственныхъ мѣропріятій и это явлеНіе
не носитъ характера сколько пи будь опаснаго.
„Сельско хозяйственная перепись 1916 года указываетъ на»іФ’
что въ 44 губерніяхъ Европейской Россіи изъ каждыхъ 100 десяти11'1’
посѣва 89 было крестьянскихъ и только 11 помѣщичьихъ, отъ
ждыхъ 100 лошадей, работавшихъ въ сельскомъ хозяйствѣ, 93 бК^
крестьянскихъ и только 7 помѣщичьихъ (свѣдѣнія Подольской
берніи).
Несмотря на это. мы все таки считаемъ земельную рефери
первымъ и важнѣйшимъ шагомъ нашей аграрной реформы, ибо еі‘Л''
количественное число передаваемой крестьянамъ земли пичтозкН0*5’
то ихъ значеніе моральное—неизмѣримо. Въ глазахъ крестьяне?®^
съ частновладѣльческими землями связано такъ много воспоминай1'
крѣпостной зависимости, что моральное значеніе каждой бар(5Іі°^
десятины во много разъ превосходитъ ея государственное значен16’
Поэтому вопросъ о землѣ есть вопросъ неотложный и произв0^
ство земельной реформы есть ваша первая хозяйственная неоо^**
димость.
Однако, начиная земельной реформой, мы должны отчетЛ*1^
помнить, что она является только предисловіемъ къ нашимъ трудна**
95 —
и многолѣтнимъ работамъ по устроенію сельскаго хозяйства; чрезпо-
лосные надѣлы С1 года, безконечная дробимость земли при общин-
ныхъ передѣлахъ, безсистемные выдѣли хуторовъ и отрубовъ, серви-
туты, значительное количество формъ аренды сь переходами отъ
краткосрочной къ долголѣтней, земли т. н. четвертныхъ правъ въ
средней Россіи, чиншевыя, столыпинское землеустроительное укрѣп-
леніе земли—все это создало въ нашемъ сельскомъ быту неизмѣри-
мый хаосъ.
Правильное размежеваніе, окруіленіе границъ, уничтоженіе
чрезполосицы и мелкоиОлосицы въ общинѣ дастъ нашему крестьян-
ству не меньше, чѣмъ передача въ его руки частновладѣльческихъ
земель.
А въ соединеніи съ этой послѣдней она создастъ величайшую
эпоху нашей аграрной исторіи.
-Это земельное устройство будетъ полнымъ только тогда, когда
оно соединится съ широкими меліоративными работами по осушенію
и орошенію неудобныхъ земель и съ переселеніемъ земельнаго изъ
малоземельнаго районовъ въ многоземельныя.
Этимъ будетъ закопчена организація одного изъ условій при-
ложенія народнаго труда къ землѣ—самой земельной площади".
(А. Чаяновъ. Что такое аграрный вопросъ).
А. М. С.
(Продолженіе слѣдуетъ).
Зеленый змій.
Пьяный человѣкъ—не человѣкъ, ибо онъ потерялъ
то. что отличаетъ человѣка отъ скотины—раз мъ.
Т. Нанъ.
Зпжсте-лп, что пьетъ человѣкъ изъ стакана, дрожа-
щаго въ его трясущейся отъ пьянства рукѣ? Оиъ
пьетъ сле»ы, кровь, жпань своей жены и своихъ
дѣтяй.
Г. Л а и е и е.
Когда магометанек'й проповѣдникъ, убѣждавшій Кіевскаго Кия-
зя Владимира принять исламизмъ, упомянулъ, между прочимъ, что
кораномъ возбраняется употребпеніе спиртныхъ напитковъ, то Вла-
димиръ, хранившій до того благодушное хладнокровіе, рѣшительно,
будто бы, прервалъ эту никчемную, по его глубокому убѣжденію,
бесѣду краткой фразой: „Руси есть веселіе пити". А если такъ, ю
нечего, десьать, объ этомъ и разговаривать: пили, пьемъ и будемъ
.пить
— 96
Такъ-ли разговаривалъ съ магометанами Князь Владимиръ въ
X столѣтіи илп иначе—это особаго значенія имѣть не можетъ.
Важно и несомнѣнно только одно, что со временъ сѣдой древности
пагубная страсть къ „зеленому змію" глубоко внѣдрилась въ приро-
ду славянина. Настолько глубоко, что Великій Князь Владимиръ
не могъ іг мыслить своихъ подданныхъ свободными отъ этого поро-
ка, что самое пьянство трактовалось у насъ не какъ зло, съ кото-
рымъ нужно бороться, а какъ лучшій и единственный факторъ «ве-
селія» славянской души и народнаго счастья, какъ насущная потреб-
ность, безъ котсрой славянинъ „не можетъ быти".
Наблюдая народную жизнь въ ея повседневныхъ проявленіяхъ,
съ глубокой грустью приходится констатировать, что русскій па-
родъ въ массѣ съ незапамятныхъ временъ дѣйствительно „пьегъ горь-
кую" и что ядовитое жало „зеленаго змія" глубоко впилось въ исто-
щенный народный организмъ.
Да екп, разумѣется, отъ полнаго воздержанія въ этомъ отно-
шеніи н другіе пароды, но справедливость заставляетъ, однако, от-
мѣтить, чго друі іе народы пьютъ, но не пьянствуютъ. Мало того, въ нѣ-
которыхъ странахъ Западной Европы количество ежегодно потре-
бляемаго алкоголя, причитающееся въ среднемъ на каждую душу
населенія, выражается, быть можетъ, даже большей величиной,
чѣмъ у насъ, но тамъ пьютъ иначе, тамъ п въ этомъ отношеніи,
если угодно, есть нѣкоторая система и выдержка и, я сказалъ бы,
—нѣкоторая опрятность.
Русскій народъ, особенно крестьянскія и рабочія массы, пьстъ
мерзко, безъ мѣры, на всякомъ мѣстѣ и во всякое время дня и но-
чи. Онъ пьетъ съ горя и радости, въ праздники и въ будни, у себя
дома и въ гостяхъ, въ кабакѣ и возлѣ кабака па навозной кучѣ,
на ярмаркахъ и базарахъ, на кладбищахъ и церковныхъ погостахъ,
при продажѣ и покупкѣ, и, кажется, нельзя придумать житейскаго
случая, въ которомъ русскій человѣкъ не могъ бы найти подходя-
щаго повода для основательной выпивки до потери сознанія.
Трудно съ увѣренностью сказать, кто больше и безобразнѣе
пьянствуетъ—великороссы пли украинцы? Однако, по многимъ при-
знакамъ можно, повидимому, придти къ заключенію не въ пользу
украинцевъ и пальму первенства въ отношеніи сердечной преданно-
сти Бахусу вручить именно имъ.
Въ Великороссіи пьютъ по преимуществу мужчины, и только въ
самыхъ исключительныхъ случаяхъ—женщины. Малѣйшее уклоненіе
послѣднихъ отъ умѣренности считается весьма предосудительнымъ.
Систематически пьянствующая женщина становится тамъ «притчей
во языцѣхъ», мишенью для постоянныхъ злыхъ насмѣшекъ п общаго
презрѣнія. Не говоря уже о дѣтяхъ, но и пьянство подростковъ
въ центральной Россіи—явленіе крайне рѣдкое, и родители ни за
что не наказываютъ своихъ дѣтей такъ жестоко, какъ за пьянство.
97 —
Совершенно иначе «пьяный вопросъ» стоитъ на Украинѣ и въ
частности—въ Подоліи. Здѣсь одинаково пьянствуютъ п мужчины,
и женщины, и даже дѣти, которыхъ сами родители угощаютъ вод-
кой, чтобы подчеркнуть свое расположеніе къ нимъ. Смоченный вод-
кой свертокъ тряпицы матери сують въ роть груднымъ младенцамъ,
чтобы они лучше спали, чторы съ дѣтства, изволите-лп видѣть, привы-
кали къ одуряющему напитку. Способностью вмѣстить въ свою ут-
робу неимовѣрное количество вотки бравируютъ, кичатся ею, и
каждый старается «переяпть» другого, чтобы не уронить собствен-
наго достоинства въ глазахъ собутыльниковъ, кощунственно истол-
ковывающихъ примѣнительно кь пьянству евангельскій текстъ: «Мо-
гій вмѣстити—да вмѣститъ».
Въ Великороссіи всякое праздничное пли семейное торжество,
каковы свадьба, крестины, похороны и нр., стараются обезпечить,
наряду съ хмѣльными напитками, достаточнымъ количествомъ луч-
шаго качества яствъ, тогда какъ здѣсь самой необходимой принад-
лежностью такихъ пиршествъ служитъ водка, а все остальное ото-
двигается на десятый планъ.. Можетъ совсѣмъ не быть никакихъ
кушаній, кромѣ хлѣба, но водки и пива непремѣнно Должно быть
вволю, если «господинъ пира» не желаетъ обрекать себя на всеоб-
щее жестокое осужденіе. Какъ это ни странно, какъ ни дико, но не
разъ приходилось слышать самые лестные отзывы, самыя восторжен-
ныя воспоминанія о тѣхъ бѣшеныхъ пирушкахъ, которыя кончались
дракой либо сь серьезными физическими поврежденіями, либо со
смертельнымъ исходомъ для кого-нибудь изъ вдребезги перепив-
шихся людей: вотъ, дескать, былъ пиръ—такъ дѣйствительно пнръ,
котораго долго не забудешь!
Но и этого мало. Расплата водкой со служителями алтаря за
исполненіе тѣхъ либо другихъ духовныхъ требз, относится въ
Подоліи къ числу обычныхъ, самыхъ заурядныхъ явленій. Во многихъ
приходахъ на этотъ счетъ установлены вполнѣ опредѣленныя таксы:
столько-то рублей и одна бутылка водки, столько-то рублей и двѣ
б тылки и т. д., смотря по требамъ, причемъ амплитуда колебаній
настолько эластична, что позволяетъ обѣимъ сторонамъ упорно
торговаться изъ-за количества вояки. По окончаніи торга часть вод-
ки обычно тутъ же распивается пастыремъ и пасомымъ во имя доб-
рыхъ взаимныхъ отношеній, а остатокъ своеобразной платы натурой
поступаетъ въ неизсякаемые запасы пастыря, который «душу свою
полагаетъ за овцы».
И такъ вотъ пзъ столѣтія въ столѣтіе, изъ года въ годъ мы
пили и пьемъ, не взирая на безчисленныя бѣды и несчастья, пере-
носимыя нами изъ-за болѣзненнаго пристрастія къ «зеленому змію».
Сколько никому ненужныхъ тяжелыхъ жертвъ приносится пья-
ному богу Бахусу? Тутъ и безобразныя драки и дикія убійства,
совершаемыя опьяненными до одурѣнія людьми; опустошительные
— 98
пожары, возникающіе изъ-за пьяной неосторожности невмѣняемыхъ
собутыльниковъ; горькія слезы, проливаемыя семьями закоренѣлыхъ
пьяипць, издѣвающихся надъ несчастными -женами и дѣтьми и про-
пивающихъ все, что попадется подъ руку; обнищаніе и гибель ис-
правныхъ дотолѣ хозяйствъ и т. д. А сколько жалкихъ калѣкъ и
нищихъ, которые да всѣхъ перекресткахъ протягиваютъ трясущіясЯ
отъ пьянства руки и тусклыми, безжизненными глазами выража-
ютъ одно завѣтное желаніе—вымолить поскорѣе столько подаяній,
сколько требуется па покупку по крайней мѣрѣ хоть одного «мер|
завчпка»? Сколько несчастныхъ пьяницъ преждевременно сходи1*
въ могилу, то заболѣвая пепзлечпмымп болѣзнями, то сразу смер-
тельно отравляясь алкоголемъ, то вь .зимнюю стужу замерзая гД'Ь-
нибудь на дорогѣ, либо у кабака подъ заборомъ? Нельзя и пере-
честь нсѣхъ золь, возникающихъ на почвѣ повальнаго пьянства.
И сознаніе всего »гого было бы пе такъ тягостно, если бы
карающая пьяпіщъ десница всей своей тяжестью обрушивалась г*6'
посредственно только на нихъ самихъ. Но, къ сожалѣнію, вѣчные,
неумолимые закопы природы дѣйствуютъ иначе, и за грѣхи отцов'1’
частенько страдаютъ дѣти. Почти поголовное народное пьянствѣ
въ особенности пьянство женщинъ, неизбѣжно ведетъ націю къ
рожденію. Потомство пьяницъ съ момента появленія па свѣтъ Уя'е
носитъ въ себѣ разрушительныя начала наслѣдственнаго алкого-
лизма. Достаточно поговорить съ любымъ земскимъ врачемъ, чтобы
убѣдиться въ наличіи первыхъ симптомовъ вырождаемости, каковЫ»
напримѣръ, рахитизмъ, общее истощеніе организма, прсдраспол*1'
женіе къ туберкулезу, зачатки идіотизма и т. д. и т. ц. Ужасны6
типъ деіенерага получаетъ у насъ все большее и оольшее распростри
неніе, и мы пе имѣемъ нравственнаго права оставаться равноду16'
ными къ столь страшному для судебъ родины злу.
Вопросъ о борьбѣ съ пьянствомъ ^возникалъ еще въ царскоИ*
правительствѣ, во дальше пустыхъ, фальшивыхъ разговоровъ дѣ,я^
тогда не пошло, и, вмѣсто дѣйствительныхъ мѣропріятій въ это^*
направленіи, вь жизнь была проведена винная монополія, котораб’
внося сомнительнаго свойства улучшеніе въ государственный
жетъ, отнюдь не служила разумнымъ средствомъ борьбы съ пьЯ11'
ствомъ, ибо, вмѣсто разныхъ «смирновокъ», «поповокъ» и т. п.,
родъ сталъ пить «казенное столовое вино».
аконедъ, въ первые дни міровой войны продажа спиртвЫ^1’
напитковъ была совершенно воспрещена. Винныя лавки постепен^
ликвидировались. Казалось, что вопросъ объ отрезвленіи Россіи
лучилъ, наконецъ, надлежащее разрѣшеніе. Пьяный угаръ разсѣяЛ6*'
Прояснилось сознаніе усердныхъ служителей Бахуса. Несчастны6’
грязные, оборванные, босые алкоголики, оправившись отъ застар'6"
лаго недуга, вновь пріобрѣли человѣческій обликъ и приняли6"
за^повседневную работу, постепенно приводя въ порядокъ разори
— 99
пыя хозяйства. Жены и дѣти горькихъ пьяницъ со вздохомъ облег-
ченія и въ радостной надеждѣ на свѣтлое будущее отерли глаза
отъ слезъ. Отрезвленная деревня встрепенулась и стала неузна-
ваемой. Въ періодическихъ органахъ печати замелькали востор-
женные диѳирамбы въ честь отрезвленія страны, отовсюду посыпа-
лись пожеланія, чтобы запрещеніе свободной продажи спиртныхъ
напитковъ носило пе временный характеръ, а осталось навсегда.
Но, къ великому сожалѣнію, радужное настроеніе, въ связи
съ прекращеніемъ пьянства, продолжалось очень недолго. Исконная
наслѣдственная страсть, какъ вторая природа человѣка съ крайне
ослабленной волей, настоятельно требовала удовлетворенія. Отра-
вленный организмъ, по жиламъ котораго циркулировала смѣсь
крови и спиртныхъ паровъ, не устоялъ противъ пагубнаго влеченія,
и больные люди принялись за изысканіе опьяняющихъ суррогатовъ,
которые могли бы замѣнить «казенку». Стали попивать сначала по-
литуру, затѣмъ денатуратъ, наконецъ, додумались до пресловутой
«самогонки».
И вотъ теперь нѣтъ, кажется, села, нѣтъ хаты въ Подоліи
безъ самогоночнаго аппарата. Тѣ села, гдѣ кустари-самогонщики
не довели своего ремесла до возможнаго совершенства, избираютъ
особыхъ уполномоченныхъ и на общественный счетъ посылаютъ ихъ,
такъ сказать, на курсы въ сосѣднія села, въ другіе уѣзды для прак-
тическаго изученія винокуренія. Бѣшеная волна «самогонки» захлест-
нула теперь губернію, и жутко подумать, къ чему приведетъ насъ
въ концѣ концовъ это ужасное кустарное производство, получающее
все большее и большее распространеніе. Снова города и села кишмя-
кишатъ пьяными людьми съ отупѣлыми лицами, съ мутными, бе-
зумными глазами. Снова предъ нами прежняя безобразная картина
повальнаго пьянства и даже хуже, мрачнѣе прежней, ибо «само-
гонка», какъ продуктъ домашняго производства, гораздо доступнѣе
казеннаго вина и, какъ суррогатъ водки, не очищенный отъ примѣси
ядовитыхъ сивушныхъ маселъ, — «самогонка» несравненно быстрѣе
разрушаетъ организмъ и гораздо страшнѣе для народа въ смыслѣ
его вырожденія.
Неужели и теперь, когда во многихъ мѣстахъ наши сограждане,
не имѣя хлѣба, жестоко страдаютъ отъ голода, мы попрежнему бу-
демъ перерабатывать въ «самогонку» тѣ хлѣбные остатки, которые
могли бы спасти многихъ страдальцевъ отъ преждевременной голод-
ной смерти?
Неужели и впредь, когда на обломкахъ разрушеннаго госу-
дарственнаго зданія предстоитъ строить новое, когда требуется
крайнее напряженіе всѣхъ живыхъ творческихъ силъ для спасенія
страны отъ страшнаго краха,—неужели и эту отвѣтственную предъ
— 100 —
исторіей и потомствомъ работу мы будемъ производить въ атмосферѣ
хмѣльного, «самогоночнаго» угара, подъ апакомъ «зеленаго змія»?
Нѣтъ, граждане, предъ нами стоить слишкомъ сложная и
отвѣтственна задача, н пора, давно пора одуматься, пора положить
предѣлъ вѣковѣчному пьянству, пора изгнать «самогонку» изъ п°“
вседневнаго обихода и не позорить больше выеокаю званія—свобод-
наго гражданина, пора отрезвиться и со <п іть свою величайшую
отвѣтственность за судьбы родины передъ грядущими поколѣніями!
А. Вѣтнинснііі.
4 марта, Винница.
Думки і замітки по анкеті Вінницько'і Пси
вітовоі Земельпоі Управи по Земельному
питанью.
і.
Діялыіість Земельних Комітетів, утворенннх па підставі по-
станови Россійского Тнмчасового Уряду від 21 квігнп 1917 р., про-
текала в самих пенормалышх умовах:
Положеніе о Земельних Комітетах вмінялэ ім пілиіі ряд обоь‘-
язків, а права іх вкладувало в одну формулу: „Въ предѣлах дѣй-
ствующихъ заі^оноложевій ипостаповленійВременнаго Правительства “•
Міністерство Хліборобства, котрому постановою віі 21-го кгіт
ня 1917 р. издавалось право „вжпвати других засобів з мстоЮ
урегулювапня земетьнпх і звязанннх э ними господзрськпх віД'
носіін", в силу політичнпх обставпн, фактнчно не змогло провести
ні жадноі постанови, ні жадноі інструкпіі і, т кпм чпном, земель'
ні Комітети лишились самотними серед бурхливого моря жнття, без ком'
пасу для регуліования земельних відносин поміж крупинми землС'
власнинами з одного боку і селяпством—з другого.
Являючись тількп посреднпком між двоыа борющимися сплз'
ми—крушшм землевлаенвком і селяпством, Земельні Комітети впа-
дали в дуже ложне для себе становище.
Селянство, поставпв собі завданням взяти у поміщика в ареялУ
той чи инший участок землі, нзетирливо домогалось, щоб земель'
ний Комитет задовольнив його бажшня ізробпв відповідпу поста'
нову; землевласник-же, опнраючнеь на «кодексъ» іетнуючнх законіі’’
не уступав ні жадноі пяді_семлі.
— 101 —
Строго законний шлях силою вещей штовхав Земельні Комите-
ты ставать на сторону землевласника, а дійснісгь заставляла Комі-
тетн задовольнятп бажаппя селянства.
Боротьба двох початків: «життя» і «закона» чгрвоиою ниткою
проходить через всю діялыіість Земелыіих Комітетів і приходиться
констатувати, що життя брало верх над законом і тут на місцях,
без жадних руководящих вказівок з Центра утворювались тимчасо-
ві правила урегулювапня земельнпх відпосин.
Але такий ирпмитивннй спосіб законодавства лншав після себе
не дуже бажапі наслідкп і це цілком зрозуміло бо, впробляючи ті чи
инші правила, творці іх руководились не требовэпіем розуму, а
настріем селянства.
Крім цього, такі правила були половинчатою политикою Зе-
мелыіих Комітетів і не розвязували в повному об'емові пнтання про
землю, до якоі з жадністыо протягпулись руки селянства. Таке не-
нормально становище Комітетів могло істнуватн до большовицького
перевороту, після котрого діялыіість іх вступила в фазу нового роз-
витку.
Совіт Народних Коміссарів, на підставі знаменитаго декрета,
передав всю землю в руки крестьяиськпх Комітетів, але мало цього
він благословив самовільвпй, ніким і нічим необмеженний захват.
Декрег про землю поставнв перед Земельнпмп Комітетамн ді-
Лемму: чи строіть свою политику в плоскости стихійпого захвату
землі, чи самим рішучнм робом бороться з стіхіею, надаючи земель-
ному рухові органітованність і планомірність, спасаючи культурні
иародно-хозяйствениі цінпості.
Не визпаючп впади большевиків, і цілком одкідаючи анархіч-
ііий спосіб розвязанпя земельного пнтання, Земельні Комітети в
основу своій діяльности положили оргаііізованність і планомірність.
Така політика легко воспрінімалась інстинктом здорового розу-
му і цілком одкідалась більшістыо населення, для котрого більш
привадливо було все экономично майно, живий і мертвий рема-
Дент, зерно і т. д. поділить поміж собою.
Ѵоіепз поіепз Земельні Колітети з своімн постановами, постро-
енішми па организованности I планомірпости, лишились в повітрі,
не опираючивь в своій діяльности на народ, всіх агентів Земельних
Комітетів населення не хтіло вислухувати і саместрашне, по моему,—
Комітетам був видап патент на званіе: «буржуазнаго учрежденія».
<3емельне пнтання» вирішалось Сільскими Ісполнительнимп
Комітетамн, котрі уявляли собою «законодавчі органи», а Земельні
Комітети являлись простями іх виконавцями.
Перебуваючи такий іменно стан, Члени Земелыіих Комітетів
іе раз шднімали питання про те, щоб лишити своі місця і предо-
сіавить іх тпм, хто більш сйрняе настрію ссляи.
102
Але наряду з тим було кожному ясно, шо населення, кпнув'
шисьв бік большевізма, нстрітпло там не плаиомірпу організован?
роботу, а роботу, напрэвлену в бік руйногання всього напіоге
складного політичпого і саме головне, економічіюго життя.
I от коли селянство, згубивши всякі звязкі з Цснтром, не п Л'
лячаючп не чиім роспоряжеппяѵі, а просто пптуігивно робило элемен-
тарний поціл всіх наличппх запасів, а також основного капітзлу
господарства—живий і мертвпйінвентарь; коли зннщувалпсь будів11-
все те, шо носило на собі огпечаток культурп і ізящества книжки»
художпі картипп, піанино і т. пнш., Земельні Комітети булп тілы;11
звичайпими свідкамн і пе Мали в своему роспоряджеппю ні мораль-
ноі, ні фізичпоі сили, щоб припннить анархію; не було змсгн 110
щирости побалакати з селянами, бо повідомлсппя, шо <<тн представ-
ник Земельного Комітету» робило відповідпе вражіння і промовПя
лишали слова.
Вінницька Повітова Земельна Управа, пережнваючи так11
іменно скрутні часн, рішилась нарешті вийтй із утворенного тупнк3
і намітилэ ті средства, при допомозі котрнх можлнво було б перс'
кинуть мостик поміж собою і селяпством.
Було визпано, шо одно із таких средств являлась розснль’3
анкети з цілим рядоы запитаннь по всім тим питанням, які біль^
всього хвилюють і громадянство, і державу і на які народ, під чЯ.с
революційного життя, не дав належноі відповіді.
Для Земельного Комітету, та і взагалі для громади і дер}КаП11
народ був нерш усього анархіет, котрий перестав думать і розу'1’1^
реагіровать на ті чи инші з‘явища в житті.
Роскрить тайники народньоі луші, почуть його просте слов°’
пе оброблене тими чи иншимп політичшіми партіями, от та меТ3’
яку собі поставила Вінницька Повітова Земельна Управа, розс11'
лаіочи анкету по селам.
Аналіз результатів анкети покаже, паскількіі Управа доСЯгД*'
своеі метп і який іменно народ представ пред очнма і Управи,
громади—народ—анархіет, чщ народ, будуючпй свое жнття з доДе'’
жанням певні’х принцппів державностн.
II.
Анкета розроблена агрономом Віпницькоі Повітовоі ЗемеЛ*
ноі Управи Іваном Іваповичем Дамбергом.
Всього розіелаио но селам Вінницького повіту 166 анкет, *.
яаповненеми відповідями па запнтання вернулось 70 шт., або 42°/е, я*’
і можливо було обробити.
Я не стану окремо переказувати зміету анкети, а буду всі
питання Земельноі Управи ставити рядом з одержаними відповіД^
а них. —
103
1) Як гадаютъ селяне
поступить з озімою, посі-
янною на бувших помі-
щицьких землях мпнулоі
осени?
Одержані вілповіді можливо росполо-
жить так:
1) 36 сіл стоять за те, шоб озиминою
повинні бути задоволсні в першу черту
беззсмельпі і малоземельні. Кожний се-
лянин, одержавшій! озимину, повппен
внести в Скарбнвцгво стоімость вмсі-
япного насінияі произведепних робот.
Ця стоімосгь встаповлюется Волосним Земельним Комітетом.
Останні 34 села цілком приеднуются до тіеі думки, то озімп-
ною повинні бути задоволені безземельпі і малоземельві але від-
носно плати 1 село впзнало необхідним платить гроші, але не до
Скарбництва, а в Банк; 2 села пропонують платити тількп Земськп
яодатки, 1 село висловлюется, щоб платити тількп за насіння шо до
плати 8а озіѵіпнену.
Із вишенаведепного стане ясно, шо значна більшість селянства
стоіть за те, щоб кожний получившій! озімину виплачував встанов-
лену плату.
II. На яких підставах
гадають селяне ділнть по-
ля, запахані під зябль
і які лишились не вспа-
ханнимп, включая сюди
і толоку?
55 сел полагаютъ, шо спахану з осе-
ни землю треба булоб передати най-
меньш забезпеченним землею, а не вспа-
ханною задовольнить білып забезпечен-
ним.
5 сел пропонуютьяк спаханну, так і неспэхаву землю ділить
номіж громадинами по рівній частині, при цьому мотпвують це так:
«Треба дать і зябль, і неспаханиоі, а то буде спірка і распрі».
Решта сел прямоі відповіді на поставленне запитання не далп.
Прпемно зазначити, шо більшість сел в своій діяльности руко-
водиться принцнпом справедливости.
3. Як думаютъ селяне посту-
пить з землею, яка предназ-
начена тля сахарно! свеклн,
щоб не зменшилась плоша бу-
рякових посівів в біжучому
ропі?
Питання про необхідніеть забез-
иеченпя цукрових заводів пеобхід-
ною площою землі для засіва іх
бураками является одпим із карди-
нальних питанъ нашого сучасно-
го цпя.
Особливоі ваги це питання набірае для нашоі молодоі Украін-
съкоі Народньоі Ресівблікп, добробут котроі в значній частині зало-
жить від нормалыюго розвитку сахарноі промисловостп.
Треба напружити всі громадськи сили, щоб необхідна площа
землі під засів буряками ні в яким разі не зменшилась, а цим самим
забезпечить нормальний ход робот цукрових заводів.
Зараз, коли на підставі Земельного закону, ухвалениого Цент-
ральною Украінською Радою 18 Січня 1918 р. вся земля передается
в руки трудового селянства, всі взори направлені в сторону селя-
104
пина з бажанпсм одержати гідповідь, як же він поставиться до
сахарпсі яромисловостп і чи памірсп він шо пебудь робпть, шоб
необхідпа площа землі під бураки була засіяла.
54 села цілком погожуються а тпм, що сахарна промисловість
утворюе собою основпе богацтво Украіни; считаютъ докопче потріб-
ним вжити всіх заходів, іцоб площа землі під засів буряками не
змепшувалась.
Відиовіді вишезазлаченпих сел ьітносно способа оброблення
землі під засів буряками представляються в такому виді:
28 сел полагаютъ землю подібпого рода не треба ділить, а обро-
бить іі на эртільних началах.
10 сел пропоиують, щоб земля під бурякп засівалась і обробля-
лась тиміі, кому вона достанеться.
При пьому в одному випэдкові вказувалось, що між цукровіімн
заводами і сслянивом-плаптатором бажапо було б мати за посе-
редника Кредігове товариство.
16 сел вказують плошу землі, яку одпускэють під засів буряками»
але не вказують способа оброблення іі.
Решта сел ніякпх відповідів не дала,позаякв районі іх земля
під буряки не засівастся.
IV. Не найшлиб селя-
не вигіднпм оброблять на
артілыніх началах всю
землю, яка нереходе до
них від бувшого помі-
щика?
Ставлючи це запптання, Земельна
Управа, опираючпсь на данні коопера-
тивного діла Поділля, препбачала отри*
цэтелыіу відповідь на пього, але все Ж
таки рішпла ще раз провірить, на скіль-
ки глибоко в думці селянина лежнть
ідея коллективно™ оброблення землі.
57 сел внслоі’илось за те, щоб земля оброблялась не артілью»
а кожним домохозяіном окремо. Прп цьому в одному випадков*
мотивом, шо до індівідуальпого оброблення землі, приводиться
слідуюче: „Наша думка, шо земля, яка поступае в користування
хлібонашця повинна лишатись іх повною власністыо, іпаче кожним
із нас буде небрежно оброблять іі, не удобрять і т. инш. і сільске
господарство причде в упадок“.
В відповідях селян (дивись внще 3 запитань) помічается разно-
гласіе; там 28 сіл згожуются оброблять землю па артільних начэ-
лах., а тут думка про це цілком селянством відхиляется. Оппт коопе-
ративноі діяльности ирпводе нас до висновку, що ідея про колеК*
тивне оброблення землі мае прих’льнпків самнй незначний процені-
Для Поділля це аксіома для ножного агронома! кооператора. Коли
ж ми, не дпвлячись на ворожість до колективного оброблення землі
все таки маемо 28 сел, які приеднуются до ціеі думки, то поясню*
егся це тпм, що селянство ріпіпло вжити всіх заходів, аби плопі3
— 105 —
зеылі під засів бурдніз в біжучому році не зѵіеншнлась, поділ землі
займе зараз деякніі час і може зле відбнтнсь на сахарній проми-
словісті, а через те і органи земельноі реформа—Земелыіі Комітети
і вкупізннмп 28 сел впзнаюгь за самий крайній способ засіву необ-
.хіцноі площі під бурякп оброблепня іі на артільинх началах.
V. Чи нема на бувшій поміщнць-
кій землі кагатів з буряковими вн-
садкамп і шо зроблепо Вами для
зберел.енпя висадків.
Певио кожнпй із нас раху
вав себе правки, коли б ска-
ззв: «звіспо, шозробили—роз-
грабпли».
Я не ісключаю вппадків, коли діііспо бурякові внсадки були
цілком розібрані і від них в селі лишились тільки одпі спогэди, ало
для мене стае ясшім, що обобщать ці випадки і возводить іх в
загальннй факт, шо до долі бурякових висадків, було б дуже смі-
лпвим.
Шо в цьому я не дуже далекпй від дііісности, можуть свідчпть
відповіді із сел.
Вперш сього треба зазпачпти, шо не по всіх селах маються нагати
з буряковими висадками. Із одержаннпх анкетів від 70 сел тільки
11 селами зазначуеться присутність кагат з буряковими висадками.
Тая, де нагати з буряковими висадками е, селяне вживають всі
заходи, щоб іх охоропити (Люліпці, Пепьковка, Студнппі, Немірепці,
Юрковиі, Кривошеінськи Хутора, Б. Кхтнщі, Комаро, Селище,
Глинське). Село Могилевка повідомляе, шо внсадки розібрані селянами
с. Ровець. Лишки, які удалось зберегти, охороняются Могплевськиын
селянами.
Вінницька Повітова Земельна Управа мае в свому роспоряд-
женні відомостп, шо в цілому ряді сел Віпницького повіту бурякові
внсадки розібрані місцевими селянами.
Значить, факт розібрапня селянами бурякових висадків встанов-
лен, але паралельно з цім встановлеп і др. факт охоронп селянами
бурякових висадків.
VI. Як думаете Вп ор-
ганізувати культуру бу-
рякових висадків в бі-
жучому році?
26 сел цілком слушно звертають ува-
гу, що неможливість забезпечення бу-
ряковим насіняы зле відіб'ется па доб-
робуті селянства, позаяк за них при-
дется платить великі гроші закордон-
ним (заграничним) производителям на-
сіння.
При цьому 19 сел пропонують организовать культуру буряко-
вого насінпя на артільшіх началах і нросять Земельку Управу
прийти ім на допомогу, а 7 сел полагаютъ, шо треба предоставить
кожному домохозяіну право озаботиться забезпеченням себе буря-
ковими насінням на будучий 1919 рік.
106 —
с. Лслякп новідомяяе, шо сход постановив завести свою план-
тацію; 3 села відповілп, г-.о іх громадные не бэжають організову
вать культури бурякового пэсіішя.
Тут треба зазпачити, шо і в области організаціі культури бу-
рякового насіння ідея кооператпзаціі більшіегыо селянства зустрі-
чэется радушно.
VII. Чи пе думаети Ви орга-
нізувать тоі арштво для спіль-
ного користування сільсько-гос-
нодарськими машинами і ору-
діями і відкрить майстерню для
ремонту машип. Чи не потрібпа
Вам допомога Повітовоі Земель-
но! Управи?
Від 20 сел одержані відповіль
в яких підкреслепа необхідніеть
організаціі товарпств для спіль-
ного користування сільсько-гос-
подарськими машинами і зпа-
ряддямп і просятъ Повітову Зе-
мелыіу Управу допомогти ім в
цій справі. С. Людавкэ предпо-
лагае організовать прока гну
станцію.
Два села висловилнеь проти
решта ж сел лишила це пнтання
організаціі полібппх товарпств;
тимчасово открптим.
Пять сел згожуютьсп заснувати майстерні для ремонту машвн
і просять Зсмсльну Управу в пьому ім допомогти.
ѴШ. Як думаете Ви викори-
стувать бувші поміщицькі сади-
би і будівлі, чи не намірени Ви
предоставить іх для шкіл, на-
родних цомів, просвітніх това-
риств і т. инш?
45 Ссл'висловлюются за те, шоб
садпби і будівлі, в залежностн
від іх пригодности, булп предо’
ставлені для шкіл, нэродних Д0'
мів, просвітних товарпств, ко
оператів і т. инш.
с. Янів просить в замкові був. Холоневського устроіть ману'
фактурний завод.
Два села бажають будинки, сади і садиби лишити під догляДОЫ
Сільських Виконавчих Комітетів; с. Лісогорка бажае садпбу і бу*
динкп одвести під сільско-господарську школу; с. Писарівка, ГаС‘
ришівськоі волости, думае всі будинки знестиі матеріял роспріділп-
ти по рівпій частпні поміж громадянством; с. Б. Кутиіці предпола-
гас садибу розділити поміж нуждающимися.
1з вишенаведенного ми бачим, шо инстпикт здорового розумУ
бере верх над проявами анархічних подій як напр., с. Писарівка.
IX. Чи не намірені Ви одіфить
у Вашему селі сільсько-госпо-
дарську школу, досвідне, або
зразкове поле і скільки землі
зможете одвести для пих?
Крестьянству Поділя пер*11
ставиться пнтання про відкрпття
у своему селі сільсъко-господар'
ськоі школи і тому, звичайно»
мусить бути в и лика цікавіеть
до того, шо ж селянин відповіп-
19 сел відповіло, шо відкривать сільсько-господарську шкоЛУ
вони доки що не наміреппі, мотивуючи малоземеллям і малосостоЯ-
тельпіетью. Лишаютъ землю: с. Ступник 12 дес., Могилівка 10 дес-»
е. Ровенъ 5 д. під зразкові поля; с. Кривошеінці Г)-дес. під ого-
107
рол, сад і пасіку; с. Вітава під зразковс поле одводять поміщецьку
адпбу. Просятъ негайпо відкрнть сільсько-господарські школи і обво-
дятъ необхіцпу плоіцу землі—10—50 дес. слідуючі села: м. Янів,
Щіткі, Тененъки і Глннське, при цьому громадяпе с. Глпнська ви-
словпіоють сумпів, щоб все це можливо було виноватъ при тепе-
решній розр\сі.
с. с. Погорілка, Хіжепці, Мізяківсыш Хутора і Люлінці вн-
словлюють шире бажапня матн у своіх селах сільсько-господарсг.кп
школи, але здійсппти пього вопи не можуть за відсутпістыо в них
зайвоі землі.
Селянство прагне до освітп і особливо сільсько-госпоцарь-
ськоі, воно инстиктнвно почувае потребу раціоналізаціі сільскього
господарства і паш обов'язок вя итп всіх заходів, шо до поширення
будинивннцтва сільсько-господарських швіл по селам.
X. Як гадаютъ селяне
поступить з крестьянами
тих сел, у яких пема
поміщицьких земель і
які теж бажають полу-
чить землю?
Зачеплѳно дуже щекотливе питання—
власність ножного села. Питанпю про
урегулювання взаімних відносин поміж
окремпми селами в спеціальной летера-
турі по земельному питанпю завжди
одводпться багато місця.
Подівімся ж, як не питання предполагаютъ розвязуватм селяне.
44 сел додержуються тіі думки, шо землею необхідно задовольнпти
також сеяяи сміжішх сел, які не мають поміщсцьких земель, або
мають іх в невелпкому розмірі. Земля повинна предоставляться ім
на підставі урівненного корнстування.
4 села зазначують, що земля данпого села повинна ділитися
тількп поміж своім громадянством; 4 села згожуються задовольнн-
ти потребу сел немаючих поміщицьких земель, але тількп в тім ра-
зі, коли будутъ лишки землі після задоволыіення потреб свого села.
Зпову ми маем змогу констатуватп отрадной факт, що більшість
селянства розумно розвязуе питання про урегулювання земельних
відноспн поміж окремими селами.
XI. Чи считаютъ селяне мож-
ливим предоставить землю та-
кож другим особам, шо прожп-
вают в районі села, але не на-
лежатъ до сільськоі громадп і
вмісті з тим бажають вести хо-
зяйство власним трудом?
В процесі розвитку гро-
мадського життя, завдяки ріж-
ні-іми соціальними обставинамп,
совершалось пересілення насе-
лепня з одпоі місцевости в дру-
ге.
До револгоціі істнуванпе такого факта рахувалось нормалыпш
з'явищем, але під час революціі селяпстводо нього віднеслось інак-
ше. Кожний із нас знае багато фактів виселепня громадян з’того
чи другого села тількп через те, що від переселився з другого по-
віту, губсрніі нагіть села; подібпого рода з‘явища приходиться
наблюдать і зараз.
108
Як же населення Віпницького повігу реагус па впшезазпзчене
питання.
34 сел признаютъ, то особая, які зараз проживаютъ в райопі
села, але до даипого общества не належать, предоставить землю пэ-
рівні з громадинами свого села.
При цьому потребуютъ наличности слідуючих признаніе: 1) про-
житія де кілька років; 2) відсутпісгь землі в міеці по.ісредньеі при-
писки і 3) щоб односельці, які находиться позамежамп даипого села,
користувались одпаковимп правилами; 3 села визнають псобхідппм
таких оссб наділить землею, але тільки в тім разі, коли піеля за-
доволения пужд свого паселепня зостануться липши.
17 сел зовсім одмовляються наділятп землею тих, хто до дэн-
ного села не прпписаиппй, мотпвуючіі свій отказ: 1) тим шо кож-
ниіі повинен добраться до свосі
і 2) недостатком землі у даипого
двох селах, а іменно Дзялові і
лею учителів;
краінп і там требовать собі землю
села. Характерно за значити, шо в
Олсксіевці обіцяють ііаділпти зем-
XII. Яка, на думку сслян, най-
меньша площа землі у одного селяни-
на повинна лишптись його недоторкан-
ною власністыо?
Питання це Земель-
на Управа ставила піеля
того, як ім вже було ві-
домо відпошення пред-
ставпинів селянства в Централыіій Украіпеькій Раді до 40 дес.,
які повинні були лишптись недоторканнпми в руках попередніх
зсмлевласників. Не вважаючи па все те, Земельна Управа все я*
таки рішила спитать селянство і одержала такі ві іомості:
8 сел стоіть за те, щоб всю землю і поміщецьку, і селянську,
поділити по душам;
7 сел додержуються тіеі думки, шо треба не торкатись саднбноі
землі від 1—х/2 дес.
11 сел зовсім не бажають власкостп і мотпвують це тим, шо в бу-
дучому прийдется робить нову революцію, позаяк земля перейце Д°
рук дужчих. 2 села пропонують лишити недоторкапною 10 дес.»
2 села—6 дес., одно село 5 дес., а одно село 20 десятни.
3 відповідями решти сел не приходиться рахуватись через то,
шо селяне зазначують не норму землі, яка повинна лишптись Б
руках попередпього землсвласника педоторканвою, а норми, по якнЯ
земля повинна наділятись.
XIII. Як полагаютъ се-
ляне поступить з бувши-
ми економичними слу-
жачими?
К моменту революпіі антагонізм і°т'
нував не тільки поміж селянством
поміщиком, а поміж селянством і ско-
помичеськими робітниками.
Економичний робітник, в силу того, що він служив поміщЖУ»
мусить виконувать волю останнього і частенько ішов проти сслян
сіва. __
— 109 —
1 от коли селянство стало господарем, воио почало за кожнпм
екопомичппм робітником шукать г{ ішьів в мппулім і тпх, хго зле
відноспвся до ппх, увілыіялп.
I з полученимх відповідів 20 селами зазііеч^еться, щослужачі,
наперед всьсго пролетаріі, іх обов'язково треба прийнятп до гро-
мадп і наділпти землею. При цьому ім ставлять таки правила: 1)
відсутпість землі в міеиі іх постіііного перебуванпя і 2) коли оброб-
лення землі для них является едипшім джеролом (іеточішком) іет-
нуванпя, 13 сел пропонуе всім екопомпчнпм служачим повернуться
в опій район постіііного міененеребуванпя.
Нам лишилось підвести ітог всьому сказанному више і зробить
ті чп пнші висновки.
Простежуючи відповілі селянства на всі запптаішя Вінішцькоі
ИовітовоіЗемельноі Управи, ми констатуем, що селянство в зпачній
більшости дуже се] іозно ставиться до розвязання земелыюго пи-
тання.
Ми недавно пережили період сіихійпого аграрного руху і че-
рез те до відповідів подібпого рода відносимся скептично, але треба
не забувать, що стіхія явилась результатом безсовістноі агітаціі
крайніх лівих партій і тоі не рішучоі земельноі політики, якоі до-
держувалось Тимчасове Правительство.
Земельна Управа, розсилаючи анкету по селам, була чужою
інстнтуціею для міецевого селянства, але селянство в своіх відпові-
дях звертаеться до пеі з проханням допомогти ііому ввйтп із утво-
рпвшогося тупика і вказать ііому справжній шлях будівннцтва зе-
мельпоі реформп.
Відповілі селянства розкривають перед нами, громадськпми ро-
бітппкамп, двері для широкоі творчоі роботи.
«Селянпн алархіет» стоіть перед нами з умоляющими очпма і про-
сить всіх, хто мае зпання, прийти і допомогти йому.
Ми не повинні пройти мимо цього заклпка, ми повинні утво-
ритп з селяпством епілыіу семью і, напруживши всі своі сили, поча-
ти будувати нове життя, повинні сказать хай «прагне і р<зум і
сердце великоі праці такоі, щоб і віками тим, що будутъ, зосталась
вона дорогою, шоб і потомки далекі добра зазиавалм від пеі».
Іос. Устименко.
1918 р. 6/19 Берееня.
м. Винниця.
— 110 —
Два закона.
«Земля есть торжественный даръ, который
природа сдѣлала человѣку; рожденіе каждаг*
есть право на владѣніе. Право ато такъ же есте-
ственно, какъ право ребенка на грудь своги ма-
тери».
Л'. 3/аулжоимс.<*.
1.
Однимъ изъ самыхъ важныхъ вопросовъ, которые были поставлены
иа очередь во время настоящей революціи является аграрный (земельный)
вопросъ. ВполнЬ естественно, что земельный вопросъ, въ разрѣшеніи
котораго была непосредственно заинтересована большая часть населе-
нія Россіи, какъ занимающаяся обработкой земли, подлежалъ разрѣ-
шенію однимъ изъ первыхъ. Всѣ отлично помнятъ, что лозунгъ «Земля»,
который былъ боевымъ для партіи соціалистовъ-революціоперовъ, ока-
зался вдругъ въ числѣ другихъ партійныхъ лозунговъ партіи соціалъ-
демократовъ большевиковъ. Какимъ же образомъ могло слу чпться,
что партія, которая всегда являлась исключительно рабочей партіей
и которая въ лицѣ своихъ вождей (Ленина, Троцкаго и др.) кресть-
янство называла не иначе, какъ мелкой буржуазіей, вдругъ иа своихъ
знаменахъ начертываетъ чуждый своей программѣ лозунгъ. Дѣлалось
это исключительно изъ демагогическихъ побужденій, такъ какъ боль- *
шевики такимъ образомъ разсчитывали привлечь на свою сторону
крестьянство, которое въ Россіи являлось весьма внушительной силой.
Что тѣ обѣщанія, которыя большевики давали пароду насчетъ
земли, которыхъ кстати они не сдержали, были не вполнѣ искренни,
показываетъ отвѣтъ Ленина на обращенный къ нему вопросъ по по-
воду такого рѣшительнаго расхожденія большевистскихъ дѣятелей но
вопросу о землѣ со своей же собственной соціалъ-демократической
программой. Ленинъ отвѣтилъ, что обѣщать можно все, но будетъ лй
обѣщанное проведено въ жизнь,—это еще вопросъ. 51 позволилъ себѣ
это небольшое отступленіе, которое по первому вгляду такъ не вя-
жется съ заглавіемъ статьи, для того, чтобы читателю стало ясно,
какимъ образомъ большевистское правительство могло опубликовать
эсеровскій законъ о землѣ.
Этотъ большевистскій законъ о землѣ былъ изданъ 4-го декабря
1917 г. подъ слѣдующимъ названіемъ: «Положеніе о земельныхъ ко-
митетахъ и инструкція земельныхъ комитетовъ". Въ дальнѣйшемъ
мы отмѣтимъ достоинства и недостатки этого закона, пока же необ-
ходимо пояснить, что это положеніе о земельныхъ комитетахъ не яв-
ляется результатомъ законодательной работы большевистской власти,
а попросту буквально ими списано съ законодательнаго проекта В.
М. Чернова, который былъ разработанъ въ то время, когда онъ былъ
министромъ земледѣлія. —
Нѣсколько позже, 18-го Января 1918 года, Центральная Рада Ук-
раинской народной республики принимаетъ временный земельный
законъ. Законъ этотъ былъ принятъ въ то время, когда большевики
захватили почти всю территорію Украины. Принятію этого закона
предшествовала партійная борьба какъ въ генеральномъ секретаріатѣ,
такъ и въ Центральной Радѣ между двумя теченіями—эсдековскимъ
и эсеровскимъ, причемъ сначала побѣдило первое теченіе, и мини-
стерство г-па Винниченко внесло въ Раду законопроектъ, составлен-
ный въ духѣ программы соціалъ-демократической партіи. Между
прочимъ, и третій •Универсалъ стоитъ на этой же точкѣ зрѣнія, такъ
какъ въ немъ говорится вполнѣ опредѣленно объ оставленіи права
собственности на землю за мелкими собственниками. Центральная
Рада, въ которой было достаточно крестьянъ и с.-р. украинскихъ и
россійскихъ, подвергло законопроектъ г-на Винниченко рѣзкой кри-
тикѣ и его отвергли, предложивъ въ срочномъ порядкѣ выработать
новый закопъ, согласно тѣхъ положеній, которыя были приняты
Радой и которыя болѣе соотвѣтствовали эсеровскому направленію,
министерство Винниченко ушло въ отставку, и новый временный за-
конъ довольно поспѣшно, почти безъ всякаго обсужденія, былъ
принятъ. Я постараюсь вь дальнѣйшемъ дать оцѣнку этихъ двухъ
закоповъ Украинскаго п правительства народныхъ комиссаровъ.
II.
Общія положенія и содержаніе новаго права на землю. Наемный
трудъ.
Основнымъ положеніемъ Врем. земельн. закона (украинскаго)
является отмѣна права собственности на всѣ земли съ ихъ водами,
надземными и подземными богатствами въ предѣлахъ Украинской
народной республики (ст. I). Подобнымъ же образомъ редактирована
и ст. I проекта основного закона о землѣ, который былъ принятъ 23
декабря 1917 г. на 4-й сессіи Главн. [Земельн. Комитета. Что же
касается до Полож. о зем. ком. и инструкцій! имъ_ (земельн. законъ
правит. народи, комис.) ,то въ немъ мы нигдѣ не находимъ положенія,
которымъ совершенно отмѣнялось бы право собственности на землю,
а ст. 1 инструкціи говоритъ лишь о томъ, что всѣ земли сельско-
хоз. пользованія, лѣсныя, водныя и промысловыя угодья являются
общенароднымъ земельнымъ фондомъ и поступаютъ въ вѣдѣніе и
распоряженіе земельныхъ комитетовъ. Но дальнѣйшее разсмотрѣніе
этой инструкціи приводитъ насъ къ выводу, что ограниченія права
собственности настолько велики, что самое право какъ бы перестаетъ
существовать. Единственной льготой, которую законъ предоставляетъ
собственнику земли это право его получать изъ доходовъ своего бывша-
го имѣнія ежемѣсячный прожиточный минимумъ (доходъ, дающій воз-
можность просуществовать). Прожиточный минимумъ владѣлецъ
можетъ получать только въ томъ случаѣ, если онъ неспособенъ къ
труду и не имѣетъ другихъ источниковъ дохода, опредѣленіе этого
112 —
минимума принадлежитъ губернскому земельному комитету (ст. 44
инструкціи). Подобіи-е правило составляетъ преимущество больше-,
впсгскаю закона передъ нашимъ, такъ какъ оно отвѣчаетъ идеѣ
справедливости. Въ переходное революціонное время земельная рефор-
ма, которая, создавая благо большинства, несомнѣнно нарушаетъ инте-
ресы меньшинства, н государство должно дать возможность этоііу
меньшинству приспособиться къ новымъ соціальнымъ (общественнымъ)
условіямъ. Въ эіомъ правилѣ заключается не только идея справед-
ливости, но и государственная мудрость, такъ какъ государство
заинтересовано въ созданіи возможно меньшаго числа недовольны*ь
реформой.
Право собственности по нашимъ гражданскимъ законамъ опре-
дѣлялось слѣдующимъ образомъ: это есть «власть въ порядкѣ, граж-
данскими законами установленномъ, исключительно и независима
отъ лица посторонняго владѣть, пользоваться и распоряжаться нмУ‘
іцествомъ вѣчно и потомственно», (ст. 420, 1 ч., X т.).
Земельная собственность по нашему гражданскому праву была
построена на чисто капиталистическихъ основаніяхъ. Земля могла
быть пріобрѣтена покупкой, наслѣдованіемъ, дареніемъ, давностью-
но завѣщанію и высочайшимъ пожалованіемъ. Новое революціонное
право совершенно разрываетъ со старой традиціей и уничтожаетъ
вообще земельную собственность.
Изъ изложеннаго мы должны сдѣлать выводъ, что всѣ тѣ нрава*
которыя вытекали изъ права собственности на землю, отнынѣ не суШе'
ствуютъ. Землей нельзя распоряжаться, т. е. ее нельзя дарить, прода-
вать, закладывать, передавать по наслѣдству и т. и., нельзя ею 11
владѣть, такъ какъ уничтоженіе собственности уничтожаетъ и край0
владѣнія, но было бы совершенно нелѣпо, если бы законодатель
уничтожилъ и право пользоваться землей, и вотъ это единственное
право и устанавливается новыми земельными закопами, причемъ ДД*1
того, чтобы осуществлять право пользованія землей, нужно удовле-
творять извѣстнымъ условіямъ. На разборѣ права пользованія зем лей
или вообще права на землю мы и остановимся.
Въ основу новаго права на землю положенъ трудовой принципѣ
(основаніе). Вся земля согласно украинскаго и закопа народи, комис-
саровъ объявляется достояніемъ всего народа (ст. 2 Украпнск. зсм-
зак. и ст. 1 Ленинскаго закопа). Трудовое начало нѣсколько различи0
проведено въ обоихъ законахъ: согласно Украинскаго закона (ст. 6 и .6)
пользованіе поверхностью земяи дозволяется частнымъ трудовыМѢ
хозяйствамъ, которыя ведутся: отдѣльными людьми, семьями или
товариществами (община). Законъ правительства народныхъ комис-
саровъ (ст. 19 п. 1) землю передаетъ во временное уравнительно0
пользованіе трудовому населенію въ слѣдующей постепенности: сЯ»'
чала удовлетворяется мѣстное населеніе, а затѣмъ пришлое,
мъ населеніи порядокъ удовлетворенія таковъ:
— 113 —
а) артели безземельныхъ и малоземельныхъ хозяйствъ, произ-
водительно трудовыя товарищества (община);
б) малоземельныя хозяйства;
в) безземельныя хозяйства;
г) сельско-хозяйственыые рабочіе.
Украинскимъ закономъ тоже установлена очередь надѣленія
землей, причемъ въ первую очередь поставлено удовлетвореніе мѣст-
наго населенія, занимающагося хлѣбопашествомъ—малоземельнаго и
безземельнаго и во вторую очередь—мѣстнаго, не занимавшагося
ранѣе хлѣбопашествомъ населенія и, наконецъ, немѣстнаго населенія.
Такимъ образомъ видно, что какъ украинскій, такъ и больше-
вистскій законы устанавливаютъ только одно право: право пользо-
ваться поверхностью земли, это право предоставляется только трудя-
щимся, т. е. тѣмъ, кто самъ со своей семьей обрабатываетъ землю,
не пользуясь при этомъ наемнымъ трудомъ.
Кромѣ использованія трудящимися земли для сельско-хозяй-
ственпой культуры, украинскій законъ устанавливаетъ еще слѣдую-
щіе виды пользованія землею: а) организацію государствомъ, орга-
нами мѣстнаго самоуправленія или земельными комитетами разнаго
рода предпріятій и б) устройство на поверхности земли строеніи для
жилья, торговыхъ и промышленныхъ предпріятій.
Относительно срока, въ теченіе котораго можно пользоваться
земельнымъ участкомъ, въ Украинскомъ законѣ сказано, что таковые
устанавливаются соотвѣтствующимъ сельскимъ обществомъ, согласно
съ правилами, установленными Земельными Комитетами,
кромѣ того, установлена передача права пользоваться землею по на-
слѣдству. Въ законѣ Совѣта Народныхъ Комиссаровъ подобныхъ по-
ложеній нѣтъ. Относительно разработки нѣдръ земли въ Украинскомъ
законѣ содержатся весьма не точныя опредѣленія, а именно: органамъ
государственнымъ, мѣстнаго самоуправленія и союзамъ этихъ орга-
новъ (союзы городовъ и т. под.) и земельнымъ комитетамъ дается
право признавать необходимую площадь земли для общественнаго
пользованія, для добычи земельныхъ богатствъ п обращенія доходовъ
съ нихъ на общественныя надобности (ст. 7 п. б). Такимъ образомъ
нужно полагать, что эти органы только лишь и имѣютъ право на раз-
работку земельныхъ нѣдръ (добыча изъ земли золота, серебра, мѣди,
желѣза, каменнаго угля и т. п ), такъ какъ трудящимся предоста-
влено право только на поверхность земли. Въ этихъ положеніяхъ
закона обращаетъ вниманіе то обстоятельство, что право на нѣдра
и ѣетъ цѣлый рядъ органовъ государственныхъ и общественныхъ,
и не дано никакихъ указаній, какіе органы имѣютъ преимущественное
право, кто изъ органовъ является распорядительнымъ органомъ въ от-
ношеніи земельныхъ нѣдръ, все это несомнѣнно поведетъ только лишь
къ путаницѣ и никоимъ образомъ не будетъ способствовать раз.
витію горной промышленности на Украинѣ
— 114 —
Въ законѣ правительства Народныхъ Комиссаровъ о горномъ
правѣ ничего не говорится, видимо, потому, что итогъ закопъ вообще
регулируетъ только земельныя правоотношенія исключительно на зем-
ляхъ сельско-хозяйственнаго пользованія. Не могу не отмѣтить, что
вопросъ о нѣдрахъ очень совершенно разработанъ въ проектѣ земель-
наго закона, принятаго Главн. Зем. Ком. въ 1-й его сессіи 23 декабря
1917 г. Въ этомъ закопѣ содержится раздѣленіе внутреннихъ богатствъ
земли на горударствеппо-цѣнныя и общественно-цЬнныя. установлена
вполнѣ опредѣленная сфера компетенціи (предѣла власти) органовъ
государственныхъ и самоуправленія и. наконецъ, учрежденъ цен-
тральный органъ, вѣдающій нѣдрами земли, въ лицѣ горнаго упра-
вленія.
Относительно примѣненія наемнаго труда въ обработкѣ земли
въ Украинскомъ законѣ содержится и примѣчаніе къ ст 6, кото-
рое разрѣшаетъ въ исключительныхъ случаяхъ пользованіе
наемнымъ трудомъ, согласно правилъ, установленныхъ земельными
комитетами. Необходимо [признать, что па первыхъ порахъ прове
денія земельной реформы совершенно избѣгнуть примѣненія наемнаго
труда врядъ ли будетъ возможно, и это обстоятельство учитывается
другимъ закономъ (Совѣтъ Народи. Ком.), который устанавливаетъ
примѣненіе наемнаго труда по рѣшенію волостного комитета и съ утвер-
жденія уѣзднаго въ тѣхъ мелкихъ хозяйствахъ, гдѣ не хватаетъ ра-
бочей силы по болѣзни, инвалидности, призыва въ армію, а также
и сиротамъ (прпм. къ ст 17).
Говоря о мелкихъ хозяйствахъ,законъ, очевидно, считаетъ, что
въ крупныхъ хозяйствахъ придется примѣнять наемный трудъ и объ
этомъ есть даяге указаніе въ ст. іо. Эти крупныя хозяйства не бу-
дутъ, конечно, капиталистическими, и въ законѣ дѣйствительно содер-
жится указаніе на возможность веденія такихъ крупныхъ хозяйствъ;
это хозяйства, производящія спеціальныя культуры (сады, питом-
ники, сѣменныя хозяйства, донскіе заводы, свекловичныя плантаціи,
табачныя, виноградныя и т. и.). Въ такихъ хозяйствахъ рекомен-
дуется уѣзднымъ и губернскимъ земельнымъ комитетамъ организо-
вывать производство па общественныхъ началахъ. Я считаю нуж-
нымъ подчеркнуть въ обоихъ законахъ ощу характерную черту, ко-
торая на каждый изъ нихъ накладываетъ опредѣленный отпечатокъ-
Украинскій земельный .законъ, говоря о правѣ на землю, въ первую
голову ставитъ лицо, семью, а потомъ уже общину; законъ Совѣта
Народи. Комиссаровъ (Черновскій) въ первую очередь ставитъ об-
щину, а потомъ уже отдѣльныхъ дпцъ; не і ходящихъ въ общвну-
Тутъ сказались тѣ особенности въ землепользованіи, которыя всегда
раздѣляли Великороссію отъ Украины: тогда какъ въ'Великороссіи
преимущественнымъ видомъ владѣнія землей было общественное (об-
щинное), на Украинѣ господствующимъ видомъ владѣнія землею было
подворное. Складъ селянпна-украинца нѣсколько собственническій’
ему трудно отрѣшиться отъ привычнаго для него земельнаго уклада
115
когда опредѣленный участокъ земли находился въ его исключитель-
номъ распоряженіи и, не подвергаясь никакимъ передѣламъ (свалка,
павозка), переходить по наслѣдству. Эта дань собственническимъ
тенденціямъ (стремленіямъ) украинскаго селянина выразилась въ уста-
новленіи наслѣдственнаго права въ пользованіи землей, чего нѣтъ
ни въ законѣ правительства Народныхъ Комиссаровъ, ни въ проектѣ
земельнаго закона, принятаго 4-й сессіей Главнаго Земельнаго Комитета.
III.
Нормы надѣленія землей и оставленія земельныхъ участковъ
за прежними владѣльцами. Городскія земли. Аренда. Спеціальныя
культуры. Выкупъ.
Вопросъ о нормахъ надѣленія землей является самымъ важнымъ
й‘ наиболѣе труднымъ въ числѣ прочихъ, вызываемыхъ аграрной
реформой. Дѣйствительно, какъ сдѣлать, чтобы земельный фондъ
(запасъ) былъ бы распредѣленъ такимъ образомъ, чтобы съ одной
стороны, всѣ потребности трудяіцагося на землѣ удовлетворялись
доходами съ этой земли, а съ другой—земли хватило бы для надѣленія
всѣхъ желающихъ на ней трудиться. Еще давно партіей соц.-рев.
и другими дѣятелями, работающими по аграрному вопросу, выдвига-
лись но этому поводу два принципа (положенія): трудовой и потреби-
тельскій, и вотъ, исходя изъ этихъ принциповъ, были разработаны двѣ
нормы надѣленія землей—т рудовая, т. е. наибольшее количество
земли, которое, при обычныхъ условіяхъ обработки, можетъ быть
обработано силами земледѣльческой семьи безъ найма посторонняго
труда, и потребительская, т. е. то количество (наименьшее) земли,
которое даетъ, при обычныхъ условіяхъ обработки, доходъ, необходимый
для удовлетворенія нормальныхъ потребностей работника и его семьи,
необезпеченныхъ обычными промысловыми его работниками (въ то
время, когда онъ не работаетъ на землѣ, обычно зим ^й). Эти нормы
для различныхъ мѣстностей будутъ конечно различны, что будетъ
зависѣть отъ цѣлаго ряда условій: качества земли, дороговизны
жизни, густоты населенія, близости желѣзныхъ дорогъ и наличія
кустарныхъ и другихъ промысловъ. Вполнѣ понятно, что надѣлить
всѣхъ по трудовой нормѣ невозможно—земли не хватитъ, значитъ,
придется надѣлять по потребительской. Если мы теперь обратимся
къ разбираемымъ законамъ, то увидимъ, что относительно нормъ
надѣленія украинскій земельный законъ говоритъ слѣдующее: „нормой
надѣленія для частно-трудовыхъ хозяйствъ должно быть такое коли-
чество земли, па которомъ семья, или товарищество, проводя хозяй-
ство обыкновеннымъ для своей мѣстности способомъ, имѣли бы
доходъ, необходимый какъ для удовлетворенія своихъ жизненныхъ
потребностей, такъ и для поддержанія своего хозяйства (потребитель-
ская норма), эта норма не должна превышать такого количества
земли, которое можетъ быть обработано совмѣстными трудами семьи,
или товарищества (трудовая норма)- (ст. 9 Вр. зем. зак.).
— 116 —
Въ законѣ правит. народныхъ комиссаровъ ничего не говорится
о нормахъ надѣленія землей, только въ одномъ мѣстѣ, а именно
въ гл. Л объ учетѣ земель, есть требованіе о взятіи на учетъ земель,
находящихся въ общественномъ и частномъ владѣніи и не превышаю-
щихъ мѣстныхъ трудовыхъ нормъ (ст. 6 п. б.), въ другомъ же мѣстѣ
говорится, что за прежними владѣльцами эти участки могутъ быть
оставляемы при условіи использованія всей площади хозяйства лич-
нымъ трудомъ, безъ найма рабочихъ. Такимъ образомъ мы можемъ
сдѣлать тотъ выводъ, что и по этому закону предѣльной нормой
надѣленія является—трудовая. Разница только та, что украинскій
законъ опредѣляетъ нормы описательнымъ путемъ, а Ленинскій—счи-
таетъ эти опредѣленія, очевидно, общеизвѣстными.
Является теперь вопросъ, должны ли всѣ земли поступить
въ раздѣлъ, или же не всѣ и за тѣми лицами, которыя ведутъ чисто-
трудовое хозяйство, ихъ участки земли должны быть оставлены.
Несомнѣнно при революціонномъ строительствѣ, когда пересматри-
ваются тѣ основанія, на которыхъ было построено пагае поземельное
право и когда въ основу новыхъ земельныхъ отношеній кладется прин-
ципъ соціализаціи (обобществленія) земли, права прежнихъ крупныхъ
землевладѣльцевъ, удѣловъ, царской фамиліи, монастырей и другихъ
собственниковъ нетрудовыхъ хозяйствъ должны быть ликвидированы
(уничтожены). Совсѣмъ иначе обстоитъ дѣло съ трудовыми
правами ни землю со стороны общинъ, деревень, товариществъ
и отдѣльныхъ лицъ. Это право па тѣ земли, которыя ими обрабаты-
вались собственнымъ трудомъ, такихъ правъ нарушать нельзя, такъ
какъ за этими правами стоитъ сила уваженія народнаго къ затра-
ченному труду и фактическая сила народныхъ массъ, обладающихъ
этими правами. Нарушить эти права было бы не только несправедливо,
такъ какъ онѣ покоятся на трудовомъ началѣ, но и политически
ошибочно, такъл какъ это повело бы къ созданію громаднаго кадра
недовольныхъ; одно дѣло уничтоженіе права собственности на землю, (
она должна быть уничтожена, по право пользованія должно остаться
за владѣльцами трудовыхъ хозяйствъ. Эготъ вопросъ въ такомъ духѣ
разрѣшается обоими законами (ст. 21 Украин. зак. и 17 Ленинск. зак.).
Кромѣ этого рода земель, оставляются въ пользованіи бывшихъ
владѣльцевъ, согласно Украинскаго закона, слѣдующія категоріи
земель: всѣ земли, принадлежащія органамъ мѣстнаго самоуправленія,
общественнымъ и научнымъ установленіямъ и усадебные участки
подъ домами и разнаго рода предпріятіями (се. 22 и 23).
Всѣ остальныя земли согласно вр. зем. зак., переходятъ въ распо-
ряженіе земельныхъ комитетовъ (ст. 24 врем. зем. зак.). Въ Ленин-
скомъ законѣ подобныхъ положеній не содержится, но такъ какъ
въ распоряженіе земельныхъ комитетовъ переходятъ только земли
вельско-хозяйственнаго значенія, то нужно думать, что на городскія
семли это положеніе не распространяется. Нѣсколько иначе обстоитъ
117
дѣло съ городскими землями у насъ на Украинѣ. Нашъ законъ
(Врем. зем. зак.) для городскихъ земель, кромѣ перечисленныхъ,
не дѣлаетъ никакихъ исключеній, а поэтому надлежитъ признать,
что всѣ городскія земли, принадлежащія частнымъ лицамъ, не заня-
тыя постройками и составляющія принадлежности усадьбы, должны
перейти въ распоряженіе земельныхъ комитетовъ на общемъ основа-
ніи, всѣ же прочія городскія земли должны быть взяты земельными
комитетами на учетъ и зачислены въ пользованіе за соотвѣтствующими
юридическими (городъ, общества) или физическими лицами по по-
становленію земельныхъ комитетовъ (уѣздныхъ). Величина угадео-
ныхь участковъ у частныхъ лицъ опредѣляется тоже постановле-
ніями земельныхъ комитетовъ (ст. 22 и 23 Врем. зем. зак.). Всякія
разъясненія другого характера >удутъ протнворѣчпть нашему земель-
ному закопу и составлять отмѣну такового.
Долженъ добавить, что право собственности на городскія земли
(всѣ безъ исключенія) тоже отмѣнено (ст. 1 Врем. зем. зак.) почему
никакія земельныя сдѣлки на нихъ совершаемы быть не могутъ.
Это послѣдовательное проведеніе соціализаціи земли на Украинѣ
можно только привѣтствовать и изъ него слѣдуетъ только сдѣлать
окончательный выводъ, т. е. уменьшить квартирную плату въ городахъ
на ту сумму, которая является прибылью на капиталъ, затраченный
на землю. Разъ собственность на землю отмѣнена, то никто не имѣетъ
права извлекать изъ земли никакого другого дохода, какъ только отъ
обработки ея личнымъ трудомъ, и ставить домовладѣльца въ привил-
легированное положеніе и давать ему возможность извлекать доходъ
съ той земли, которая ему у же больше не принадлежитъ, совершенно
нелѣпо, достаточно, что онъ построилъ на этой землѣ домъ капита-
листическаго назначенія. Это положеніе обязаны провести въ жизнь
„демократическія" городскія Думы. Какъ это отразится на квартиро-
нанимателяхъ, поясню цифровымъ примѣромъ: допустимъ, домъ въ
30 комнатъ стоитъ 1000СО руб., участокъ подъ домомъ въ центрѣ
города 40000 руб., вся усадьба, слѣдовательно, стоитъ 141)000 руб.;
домовладѣлецъ получаетъ доходы въ 10 проц., т. е. 14,000 руб.,
слѣдовательно, за комнату (въ среднемъ) приходится платить 4б7 р.
въ годъ: разъ уничтожена земельная собственность,до, слѣдовательно
съ земли домовладѣлецъ никакого дохода извлекать не долженъ.
Такимъ образомъ 10 проц. онъ долженъ получать только со 100,000
руб., т. е. 10000 руб. и такимъ образомъ плата за одну комнату въ
годъ будетъ составлять 3-34 руб., слѣдовательно, меньше на цѣлыхъ
133 руб.
Относительно арендаторовъ въ Украинскомъ законѣ никакихъ
особыхъ положеній не содержится, такимъ образомъ надлежитъ при-
знать, что съ арендуемыми землями, поступается на общемъ осно-
ваніи. Ленинскій законъ содержитъ указаніе на то, что земли, со-
стоявшія въ аренлномъ пользованіи селянъ другихъ волостей, оста-
— 118 —
ются у нихъ въ пользованіи, въ установленныхъ для данной мѣстности
нормахъ.
Какъ Украинскій, такъ равно и Ленинскій закопъ принимаютъ
мѣры къ охранѣ спеціальныхъ культуръ и высококультурныхъ хо-
зяйствъ.
«
Такъ, законъ Народныхъ Комиссаровъ устанавливаетъ охрану
имѣній отъ обезцѣненія путемъ назначенія туда особыхъ Комисса-
ровъ (мѣра довольно слабая) и путемъ организаціи тамъ хозяйства
на общественныхъ началахъ (ст. 10, 36 и 37).
Врем. земельн. законъ въ этомъ отношеніи болѣе деталенъ.
Согласно его положеній, тѣ земли, которыя засѣвались бураками
и другими злаками особаго значенія, пмп и должны засѣваться
(ст. 31)
Высококультурныя хозяйства—сады, хмѣльники, виноградники и
др.—должны въ цѣломъ передаваться для пользованія товариществамъ
или же сельскимъ обществамъ, и хозяйство тамъ должно вестись по
плану, утвержденному земельными комитетами (ст. 32).
Племенные разсадники, питомники, сѣменныя станціи, опытныя
поля ведутся либо земельными комитетами, либо органами мѣстнаго
самоуправленія, пли научными обществами.
IV.
Выкупная плата за земно. Инвентарь. Запашка 1918 года. Но
использованныя въ трудовыхъ хозяйствахъ земли. Плата за поль-
зованіе землей. Уравнительное начало въ распредѣленіи земель-
наго фонда. Переходъ земли къ другимъ лицамъ. Вознагражденіе
при переходѣ.
Основной принципъ, который всегда выдвигается народомъ при
борьбѣ его за землю,это тотъ: что земля ,,не только должна. быть
предоставлена трудящимся, но она должна перейти въ общенарод-
ное пользоаавіе безъ всякаго выкупа11. Это положеніе, что
земля должна быть отчуждена отъ собственниковъ ея безъ всякаго
выкупа, содержится и въ программѣ партіи соціалпстовъ-револіоці-
онеровъ. При проведеніи этого положенія всходить пзъ того, что
земля своимъ собственникамъ дала такія матеріальныя выгоды, ко
торыя не были ими извлечены своимъ трудомъ, налагать на землю,
переходящую къ народу, новые налоги для покрытія выкупа бу-
детъ несправедливо, тѣмъ болѣе, что многія земли были пріобрѣ-
тены безъ всякой затраты труда с»» стороны ихъ настоящихъ соб-
ственниковъ (переходъ по наслѣдству, высочайшее пожалованіе
спекулятивная скупка земель и т. под.).
На этой точкѣ зрѣнія стоитъ и временный земельный законъ
Центральной Рады; ст. 20 говоритъ, что отчужденіе всѣхъ земель въ
— 119 —
редѣлахъ Укпапнской Народной Республики происходитъ безъ вы-
купа. Въ инструкціи народныхъ комиссаровъ объ этомъ ничего не
говорится, но по духу ея ясно, что и тамъ выкупа не будетъ. На
той же точкѣ зрѣнія, т. е., что земли должны быть отчуждены безъ
выкупа, стоитъ п проектъ земельнаго закопа (IV сессія главн. зе-
мельн. комитета) въ ст. 2
На землѣ, переходящей къ народу въ его трудовое пользованіе,
имѣются разнаго рода жилыя и хозяйственныя постройки, ведется
то или другое хозяйство: молочное, птичпое, лошадиное, имѣются
въ имѣніяхъ п экономіяхъ сельско-хозяйственныя машины, однимъ
словомъ, имѣется такъ называемый живой и мертвый инвентарь.
Какъ же съ нимъ быть? Должны ли бывшіе собственники получить
за него вознагражденіе, илп онъ тоже долженъ пс[сйтп къ народу
безъ выкупа? Относительно здаі іи и инвентаря во Врем. земельн.
закопѣ (Украин.) содержится слѣдующее положеіі*: отъ владѣль-
цевъ въ распоряженіе земельныхъ комитетовъ переходитъ живой и
мертвый с е л ь с к о - х о з я й с т в е и н ы й инвентарь н зданія, за
исключеніемъ тЬхъ, которыя необходимы для жпгья, веденія частно-
трудового хозяйства, торговыхъ и промышленныхъ предпріятій (ст.
25). Относительно выкупа за инвентарь и здачія вь закопѣ ника-
кихъ прямыхъ указаній не содерікится, по, принимая во вниманіе,
что въ ст. 20 законъ говоритъ вполнѣ ясно о томъ, что земли съ
ихъ природными богатствами переходятъ къ народу безъ выкупа
и что въ этой статьѣ ничего не сказано объ инвентарѣ и зданіяхъ
и послѣдніе никакъ пе могутъ быть отнесены къ естественнымъ бо-
гатствамъ земли, нужно думать, что по отношенію зданій и инвен-
таря законъ стоитъ на точкѣ зрѣнія вознагражденія за нихъ быв-
шихъ владѣльцевъ. Видимо, недомолвка по этому поводу объясняет-
ся желаніемъ отложить окончательное разрѣшеніе этого вопроса до
Учредительнаго Собранія.
Въ инструкціи СовЬта Народныхъ Комиссаровъ содержится
лишь указаніе, что живой и мертвый инвентарь поступаетъ въ вѣ-
дѣніе и распоряженіе земельныхъ комитетовъ (ст. 1) и что ему дол-
жна быть составлена опись, одинъ экземпляръ которой выдаётся
владѣльцу имѣнія (ст. 11 прнмѣч.).
Въ числѣ земель, которыя перейлуіъ въ силу времен. закона
отъ бывшихъ владѣльцевъ нетрудовыхъ хозяйствъ, будутъ и такія
земли, которыя подготовлены уже для посѣва на 1918 годъ; на об-
работку этихъ земель затраченъ извѣстный трѵдъ и было бы вполнѣ
справедливо этотъ трудъ тѣмъ лицамъ, къ которымъ эти земли пе-
рейдутъ, вознаградить; этимъ достигнется, кромѣ того, и уравненіе по
отношенію тѣхъ трудящихся, которые получатъ не воздѣланныя
земли. Въ Украинскомъ законѣ подобный случай не предусмотрѣнъ,
законъ же правит. народныхъ комиссаровъ въ прнмѣч. къ ст. 22
говоритъ, что эти земли подлежатъ распредѣленію на общихъ осію-
— 120 —
ваніяхъ, но лица, получившія ихъ, обязаны возмѣстить расходы жо
обработкѣ и деньги внести въ депозитъ земельныхъ комитетовъ. Это
несомнѣнно является преимуществомъ послѣдняго закона. Оба за-
кона предусматриваютъ тотъ случай, когда земля пе вполнѣ ис-
пользована, такъ Врем. земельный законъ въ ст. 15 гласитъ, что
участки частно-трудового пользованія, па которыхъ прекращается
хозяйство, переходятъ въ распоряженіе обществъ и земельныхъ ко-
митетовъ. Въ Ленинскомъ законѣ содержится правило, что за хо-
зяйствами, не вполнѣ использовавшими находящіеся въ ихъ владѣ-
ніи или пользованіи земли, остается лишь то количество земли,
которое было ими обработано и засѣяно, (ст. 23).
Платы за пользованіе землей, по общему правилу, согласно
временнаго земельнаго закона, пе устанавливается никакой (ст. 12).
Законъ народныхъ комиссаровъ устанавливаетъ особый подесятинный
налогъ, опредѣляемый губернскимъ съѣздомъ волостныхъ земельныхъ
комитетовъ. Эгн поступленія идутъ на содержаніе и работы земель-
ныхъ комитетовъ п образованіе особаго фонда улучшенія земель
(ст. 47).
Многіе думаютъ, что соціализація земли требуетъ, чтобы всѣ
земли были отобраны у прежнихъ владѣльцевъ и раздѣлены
поровну между желающими, они предполагаютъ, что долженъ быть
произведенъ такъ называем ли черный передѣлъ, во время котораго
уничтожатся разомъ всѣ грани, проведенныя на землѣ естествен-
ными и хозяйственными условіями, будутъ стерты всѣ теперешнія
границы осѣдлости людей, разрушенъ ихъ привычный укладъ, и
все будетъ смѣшано въ одну общую кучу лѣса.-нолей и воды,
однимъ словомъ, страна превратится въ огромную открытую для
всѣхъ площадь, па которую затѣмъ придетъ населеніе и подобно
водѣ, растекающейся по равнинѣ во время наводненія, равномѣрно
разселится по этой земельной площади и начнетъ новую культур-
ную зру. Ничего подобнаго, конечно, законъ о соціализаціи земли
не предполагаетъ вводить, но одного начала онъ несомнѣнно при-
держивается, это начала справедливости при надѣленіи трудящихся
земле , Эта справедливость выражается въ такъ называемомъ урав-
нительномъ землепользованіи. Дѣло въ томъ, что, благодаря раз-
нымъ условіямъ, густотѣ населенія, лучшему качеству земли, бли-
зости желѣзнымъ дорогъ и пру г., жители различныхъ мѣстностей
находятся въ разныхъ условіяхъ, вотъ эту то несправедливость и
желаетъ устранить новый законъ. Уравнительность въ землепользо-
ваніи по Врем. земельн. закопу (Укр.) достигается слѣдующими мѣ-
рами: а) обложеніемъ излишка земли сверхъ установленной нормы по
отношенію чистаго дохода, получаемаго съ этого излишка, б) обло-
женіемъ особыхъ доходовъ съ земли, которые получаются вслѣд-
ствіе природныхъ особенностей участка, его близости къ торговымъ
центрамъ,дорогамъ,или отъ другихъсоціалыіо-ѳкономическихъ условій,
— 121 —
не зависящихъ отъ труда пользователей этихъ хозяйствъ, и в) раз-
селеніемъ и переселеніемъ, или перемѣной границъ участковъ и ихъ
размѣровъ (ст. 29). Въ законѣ народныхъ комиссаровъ нѣтъ ника-
кихъ опредѣленій понятія уравнительнаго землепользованія и
мѣръ этого уравненія, по слово это въ закопѣ упоминается нѣсколь-
ко разъ п даже глава IV инструкціи озаглавлена: «Уравнительное
распредѣленіе земли". Очевидно, закопъ способы и мѣры уравненія
предоставляетъ устанавливать самимъ земельнымъ комитетамъ. Счи-
таю не лишнимъ упомянуть, что Врем. зем. законъ (Укранн.) въ
п. б., говоря объ обложеніи особо выгодныхъ и доходныхъ участковъ,
облагаетъ такъ называемую земельную ренту, т. е. тот-ь доходъ, ко-
торый приносится даннымъ участкомъ земли независимо отъ затра-
чиваемаго на него труда, а вслѣдствіе особо благопріятныхъ усло-
вій, какъ, напримѣръ, блпзо ть ' оргоно-промышленныхъ центровъ,
желѣзныхъ дорогъ и т. под. Эго обложеніе является вполнѣ спра-
ведливымъ, ровно какъ и обложеніе излишковъ земли сверхъ при-
нятой нормы и не варупіае ъ общаго принципа (положенія) о томъ,
что пользованіе землей безвозмездно. Какъ Врем. земсльн. законъ
(Укранн.) въ ст. 14, такъ равно и правпт. народи, комиссаровъ (прим.
1 къ ст. 19) содержатъ цравило, что передача земли можетъ про-
исходить ті лько лишь съ дозволенія земельныхъ комитетовъ. При
передачѣ земель, согласно Врем. зем. закона, подлежатъ оплатѣ быв-
шему владѣльцу всѣ постройки, неиспользованные земельные посѣвы
и меліоративныя улучшенія (ст. 16). Въ законѣ правительства народ-
ныхъ комиссаровъ это положеніе упущено.
V.
Функціи земельныхъ Комитетовъ.
Временный земельный законъ (Украинскій) не устанавливаетъ
особаго положенія о земельныхъ комитетахъ. Въ разныхъ мѣстахъ
этого закона содержатся указанія на тѣ плп другія функціи (отправ-
ленія) земельныхъ Комитетовъ, а ст. 4 п. б содержитъ прямое ука-
заніе, что въ предѣлахъ земельнаго закона распоряженіе землями
принадлежитъ волостнымъ, уѣзднымъ и губернскимъ Земельнымъ
Комитетамъ.Отсюда можно сдѣлать выводъ,что Земельные Комитеты на
Украинѣ должны въ езоемъ составѣ, дѣятельности и предѣлахъ ком-
петенціи руководствоваться «Положеніемъ о Земельныхъ Комитетахъ»,
которое учреждено Временнымъ Правительствомъ 21 апрѣля 1917
года (см. Извѣст. Главн. Земельн. Комит. № 1 отъ 15 іюля 1917 г.),
такъ какъ это положеніе правительствомъ Украинской народной рес-
публики отмѣнено не было.
Обращаясь снова къ земельному закону, мы видимъ, что Земель-
ные Комитеты несутъ слѣдующія обязанности: а) являются распоря-
дительными земельными органами по распредѣленію земель и сельско-
хоз. инвентаря и наблюденіи за веденіемъ на нихъ хозяйства товары-
— 122 —
ществамн п сельскими обществами и ведутъ учетъ всѣмъ землямъ и
сельско-хоз. инвентарю; б) могутъ организовывать разныя предпріятія
государственнаго и общественнаго значенія; в) въ исключительныхъ
случаяхъ разрѣшаютъ пользованіе наемнымъ трудомъ (временно);
г) охраняютъ природныя богатства земли; д) изыскиваютъ земель-
ныя богатства изъ ея нѣдръ.
Положеніе о земельныхъ комитетахъ Совѣта народныхъ комис-
саровъ содержитъ въ себѣ подробное указаніе па порядокъ образо-
ванія Земельныхъ Комитетовъ, кругъ ихъ обязанностей и инстанці-
онную зависимость. Функціи комитетовъ почти такія же. какъ и по
Украинскому закопу.
VI.
Временный характеръ обоичъ законовъ. Опредѣленіе права на
землю Нѣкоторыя мысли и выводы по поводу земельныхъ зако-
новъ.
Законъ Совѣта народныхъ комиссаровъ носитъ временный ха-
рактеръ, это видно н по заголовку, согласно котораго это даже не
законъ, а инструкція, и по тексту, гдѣ говорится о временномъ рас-
предѣленіи земель (ст. 19). Такъ какъ правительство большевиковъ
отрицаетъ идею Учредительнаго Собранія н таковое въ г. Петрогра-
дѣ имъ разогнано, то органомъ, который у нихъ долженъ судить зе-
мельный законъ въ окончательной формѣ, является Всероссійскій
Съѣздъ Совѣтовъ. Нашъ украинскій законъ носитъ тоже временный
характеръ, онъ такъ и озаглавленъ: «Временный земельный законъ'*.
Постоянный же земеліный законъ, который окончательно закрѣ-
питъ новые земельные порядки, долженъ быть изданъ Украинскимъ
Учредительнымъ Собраніемъ, о чемъ и говорится въ земельномъ за-
конѣ (ст. 4 п. а).
Іослѣ подробнаго разбора обоихъ законовъ остается опредѣ-
лить право на землю, какъ оно установлено согласно Украинскаго за-
кона: право на землю—есть право пользованія поверхностью земли
для обработки ея личнымъ трудомъ семьи въ предѣлахъ, лежащихъ
между трудовой и потребительской нормой. Это право можетъ пе-
редаваться по наслѣдству.
Мы разобрали оба закона, сравнили сходныя ихъ положенія,
произвели оцѣнку ихъ. Слѣдуетъ признать, что законъ народныхъ
комиссаровъ въ его цѣломъ болѣе ясенъ и подробенъ, нежели нашъ
законъ. Конечно, въ этомъ небольшая заслуга народныхъ комиссаровъ,
которые попросту списали Черновскій законъ, ввели въ него нѣкото-
рыя демагогическія поправки относительно состава комитетовъ и
функцій съѣздовъ. Но между этими двумя законами при всемъ
ихъ кажущемся сходствѣ, есть и большое различіе и его я счи-
таю нужнымъ еще лишній разъ подчеркнуть. Духъ закона народныхъ
123 —
комиссаровъ (Чериовскій) построенъ на стремленіи создать общин-
ное землепользованіе, наоборотъ, нашь Украинскій законъ идетъ въ
этомъ отношеніи па нѣкоторыя уступки характеру землепользованія
на Украинѣ —подворнаго—и устанавливаетъ даже наслѣдственную
передачу земельныхъ правъ, что во всякомъ случаѣ является нару-
шеніемъ принципа соціализаціи земли въ его чистомъ видѣ. Противъ
общины можно спорить. Она обладаетъ многими недостатками, по
именно общинная форма владѣнія и землепользованія вселила въ
правовое сознаніе русскаго, а отчасти и украинскаго крестьянства
ту точку зрѣнія, что земля пе можетъ быть личной собственностью,
а является общенароднымъ достояніемъ.
Укрѣпленію этой точки зрѣнія особенно помогали передѣлы
земли, которые существовали вь общинѣ и, благодаря которымъ, на
землю никакъ пе могъ укрѣпиться взглядъ, какъ па вещь, которая
можетъ принадлежать пицу па правѣ собственности.
Земельные закопы, въ которыхъ нашелъ воплощеніе принципъ
«соціализація земли», представляютъ величайшее завоеваніе револю-
ціи. За землю такъ долго боролись украинское и русское крестьян-
ство и идущіе съ нимъ представители трудовой интеллигенціи, такъ
много было пролито крови, что я вѣрю—эту землю уже не вырвутъ
никакія силы изъ трудящихся рукъ народа, а если попытаются вы-
рвать, то горе имъ,—въ копцѣ концовъ они погибнуть въ неравной
борьбѣ, такъ какъ на сторонѣ народа право на землю и сила, кото-
рая рано или поздно скажется. Будемъ же ждать скораго и оконча-
тельнаго утвержденія земельнаго закона Украинскимъ Учредитель-
нымъ Собраніемъ.
г. Винница, 21 марта 1918 г. Леонидъ Лозевичъ.
Дѣтская Трудовая Колонія.
Въ этомъ № нашего журнала помѣщено воззваніе Вин-
ницкаго Союза Женщинъ, который ставитъ себѣ въ ближайшую
очередь прекрасную, возвышенную и глубокую по замыслу
задачу—созданіе въ Подоліи Трудовой Колоніи для безпріют-
ныхъ дѣтей. Насколько высока и почтенна намѣченная Союзомъ
цѣль, настолько же трудно ея осуществленіе безъ самой ши-
рокой общественной поддержки.
Но честь и слава Союзу, который въ своемъ филантро-
пическомъ порывѣ пе останавливается пи передъ какими труд-
ностями, ни передъ какими препонами, лежащими на его
пути служенія ближнему, и который слѣдуетъ въ этомъ отно-
шеніи непреложной евангельской истинѣ: „I щите,—и обря-
щетс; толцпте,—и отверзется вамъ“.
II мы вѣримъ, что чѣмъ сложнѣе и отвѣтственнѣе задача,
тѣмъ съ большимъ рвеніемъ Союзъ будетъ стремиться къ ея
— 124 —
разрѣшенію, пи па минуту пе теряя надежды на общее горячее
сочувствіе дѣлу спасенія и воспитанія обездоленныхъ дѣтей—
сиротъ, которымъ безъ широкой общественной помощп въ
той или шюй формѣ грозитъ неминуемая гибель.
Нѣтъ ни малѣйшаго сомнѣнія, что поставленное Союзомъ
заданіе, какъ нельзя болѣе, отвѣчаетъ насущнымъ требованіямъ
момента, и пикто не станетъ отрицать неотложности устройства
Трудовой—и и ме и и о т р у д ов о й—Колоніи для безпріютныхъ
дѣтей, которыхъ въ настоя щее’время, послѣ міровой кровавой
бойни, особенно много п которые теперь больше, чѣмъ когда
бы то пи было, заслуживаютъ всяческаго вниманія къ себѣ со
стороны всѣхъ слоевъ и классовъ насоленія.
Дѣти, это—будущіе граждане, опора и надежда государства.
Но, чтобы стать честными, дѣятельными и полезными гражда-
нами, а пе тяжкимъ бременемъ для родины, эти дѣти должны
быть любовно, бережно и заботливо воспитаны.
Вдвойнѣ отрадно, что блестящая мысль объ устройствѣ
дѣтской Трудовой Колоніи возникла у женщины, ибо чье от-
зывчивое сердце, какъ не сердце женщины, проникнуто чувствомъ
святой материнской любви кі дѣтямъ? Кому, какъ не женщинѣ,
присущи безкорыстные, чистые, благороднѣйшіе порывы че-
ловѣколюбія, милосердія и состраданія? Кто, кромѣ женщины,
скорѣе п ярче зажжетъ сердца людей чувствомъ любви и ми-
лосердія къ несчастнымъ, безпріютнымъ дѣтямъ—сиротамъ, ну-
ждающимся въ моральной п матеріальной общественной под-
держкѣ?
Искренно привѣтствуя благое начинаніе Союза Женщинъ,
мы ни па минуту по сомнѣваемся, что его голосъ, нѣжно зо-
вущій пасъ па путь спасенія безпріютныхъ дѣтей, глубоко
проникнетъ въ сердца людей всѣхъ классовъ и положеній.
Ыы твердо вѣримъ, что самые широкіе общественные круги
охотно протянутъ руку помощп и своими пожертвованіями по-
могуть Союзу въ организаціи Трудовой Колоніи.
„Съ міра по ниткѣ—голому рубашка", и размѣръ пожер-
твованій, поэтому, никого не долженъ смущать и останавливать,
ибо всякая жертва, какъ бы мала опа ни была, несомнѣнно
будетъ принята съ глубокой благодарностью.
I спомпішъ же, граждане, бѣдную евангельскую вдову,
стяжавшую великую заслугу передъ Богомъ ничтожной жер-
твой въ одну лепту, и, поступивъ сообразно съ вѣчными за-
вѣтами христіанской любви и милосердія, по мѣрѣ своихъ силъ
и средствъ поможемъ Винницкому Союзу Женщинъ успѣшнѣе
осуществить возложенную имъ на себя святую, но крайне
трудную, задачу.
А. Вѣтвинскіп.
— 125 —
Письмо въ редакцію.
Г. РЕДАКТОРЪ.
Не откажите помѣстить на страницахъ Вашего журнала нѣ-
сколько строчекъ слѣдующаго содержанія:
Болѣе 10 мѣсяцевъ тому назадъ при Подольской Губернской
Продовольственной Управѣ изъ армейскихъ представителей, знако-
мыхъ со всѣми сторонами войны и военной обстановкой, былъ обра-
зованъ Организаціонно-Агитаціонный Отдѣлъ. Я не буду говорить
о тѣхъ результатахъ организаціонной работрі, которые въ продол-
женіе всего эгого времени были у всѣхъ па виду7 и хорошо из-
вѣстны учрежденіямъ, ппичастнымъ къ продовольственному дѣлу.
Я, какъ нынѣшній предсѣдатель военной организаціи, считаю не
лишнимъ сказать, что, помимо чисто агитаціонной работы по про-
довольственному дѣлу, члены организаціи знакомили деревню рѣши-
тельно со всѣми вопросами протекавшей жизни и нерѣдко являлись
смирителями самыхъ грубыхъ нравовъ и страстей. Мноіпмъ изъ ар-
мейскихъ представителей и до того деревенская жизнь не была чу-
ждой, а поработавъ нѣсколько мѣсяцевъ по продовольствію, они въ
полномъ смыслѣ слова усовершенствовались, изучивъ нр івы, обы-
чаи, хозяйственный бытъ и взгляды на всѣ острые вопросы деревни
въ настоящее время. Жизнь проходила подъ разными давленіями,
прп разнообразныхъ условіяхъ, но пріобрѣтенныя симпатіи деревни
Къ членамъ армейской организаціи до <пхъ поръ еще существуютъ,
и нерѣдко па дѣлЬ, вмѣсто посылки реальной вооруженной силы,
одному представителю удавалось найти выходъ изъ положенія и
предотвращать нежелательныя явленія.
Въ настоящее время названная организація ликвидируется по
нѣсколькимъ причинамъ и главнымъ образомъ потому, что тЬ воен-
ныя организаціи, отъ которыхъ были посланы представители, уже не
существуютъ.
Будучи хорошо знакомы съ деревней раньше, проработавъ, какъ
члены организаціи болѣэ 10 мѣсяцевъ, въ деревняхъ Подольской
губерніи и учитывая жизнь въ будущемъ, мнѣ кажется, что нѣкото-
рые изъ членовъ организаціи моглп-бы оказать очень цѣнную услугу
Губернскимъ Земельнымъ Управамъ, которымъ предстоитъ съ насту-
пленіемъ весенняго времени налаживать и разоренныя имѣнія и
незасѣянныя поля и уже наполовину вырубленные лѣса.
Г. Винница. 1918 г. Марта 20-го дня.
В. Соборпицкііі.
126 —
ХРОНИКА.
Селяпськни з‘ізд.
В Винипці відбувся Губсрпіялыіпй Селянсі кий Зчзд 11-14
лютого, котрий постановив. негапно приступити до розділа
бувшоі поміщицькоі землі і з приводу того, що для справжпі.о-
го постійпого розділу потрібио зпачпо часу, людей, що могли б
розібраться в цііі справі.—землемірів, то З‘ізд і постановив
приступити до розділа землі тпмчасово, щоб на ій можна бу-
ло засіяти ярину.
Багато людей, особливо з тпх, хто знае селян кажусь:
«селяне, як почнутъ ділпти самоправпо землю, то битпмутьея
між собою...» >
Кожен селянин повипен пам'ятати, що землю він собі
придбае, але тим часом всі мусятъ иідтримувать по селах лад
і, борони Боже, почивати сварку та бійку за землю, тим біль-
иіе, що земля зараз наділяеться тпмчасово.
Крім того, кожен селянин иовинен зѵ.ати, що як, на його
думку, при \\ад\л\ -аечлі мото скѵинд^еѵю. то тлн му ситъ зѵ.ер
нутпсъ з вказівками до Волосного Земельного Комітету аб'
ГІовітового, котрі стоять на сторожі іптерссів всіх селяп, я
бідніипіх, так і заможпіитих.
Закриття підприемств.
За час з 1-го березоля 1917 року по 1-ше серпня ^9'
р. остановлено роботу 568 підприемств з загальною кіл
кістью робітників в 104372. Підприемства ці по категорі$
розділяються так: по метальовим виробам 91 підприемстЕ
бововняних виробів—49, споживчих і смакових речів—-19
Офіціяльні мотиви остановки виробництва: в 286—відсу
ністъ сирцю і матеріялу; в 3—відсутніеть харчування; в 17
уход робітників на польові роботи; в 49—черезмірні треб
вання робітників; в 8—непорозуміння робітників і підпр
емців; в 22—убиточність і фінансові труднощі; в 4—приз
власників до війска.
По часові остановка роботи в підприемствах поділяеть
так. в березолі закрыто 74 підприемстйа; в квітні—55;
травні—108; в червні—125 і в липні—206.
137 —
Папірова ^вропа.
Одни Швсйцарськпй бапк вирахував збілыпешія выпуску
папіровпх грошей в воюючпх державах. Оказалося, що в Гер-
мапіі кі.зькість обращающихся па рпнкові папіровпх грошей
за три роки війни збільшплась в пять раз, у Фрапціі білып
як в три рази, в Апгліі мапже в сім раз, а в Росіі ще біль-
•ше. Відпошеппя золотого запасу до бумажок таке: в Германіі
19 відсотків, у Фрапціі—18 відсотків, в Апгліі—42 відс., а в
Россіі менче як 14 відсотків. 3 кінця лппня становище знат-
но погіршапо, особливо в Росіі. Росінське білетпе відпошеппя
збільшплось з 11,9 міліярдів до 17,29 міліярд. руб. Покрпт-
тя золотой, маючимся в Россіі. змепчилося до 7,5 відсотків.
А бумажки все печатаються та печатаються.
Трати иа війну.
Росія витрачала на війну щодспно:
в 1914 року від 9 до 14 мілліопов карб.
в 1915 „ * „ 19 „ 25
в 1916 „ „ 35 „ 50
в 1917 „ „ 50 „ 60
Впвоз і ввоз товарів.
До війни Росія вывозила товарів заграппцю більше, як х
ввозила із за граіпщі. Ппревпщспня вывоза над ввозом раху-
валось для 1911 року в 429 міліопів карб., для 1912 року—
347 міліопів карб., для 1913 року—146 міліопів карб. 3 по-
чатком війни, наша впвозна торговля впала, мп почали більше
ввозить із заграппці, як впвовить заграппщо, власпе кажучи—
із кредіторів другпх держав мп повернулись в іх вшювольців.
Перевищепня ввоза над вивозом було для 1914 року—142 мі-
ліонів карб., 1915 року—737 міліопів карб,, а для' 1916 року
аж більше мілліярда карб. (1240 м. к.); 1917 рік дасть ще
більше перевищепня: в 1917 року долги Росіі у заграпичппх
підрпемців досягли ще білыппх розѵірів. Неприсмно то для
Росіі, що вопа пемае чпм вин.іачувать ці із року в рік наро-
стаючі долги: у всім, що раніщ було у Росіі в доволі, що
можна було вывозити в обміп на заграпіічпі товары (хліб, ліе,
шкуры олія, нафта і таке инше)—у всім цім Росія сама мае
велику недостачу. Правительство бажав зменчити по можли-
востп ввоз із-заграпиці, алеж всяке скорочепня можлпве лише
до иевпоі міры. Росія иримушепа ввозити не тілько речі
військового озброспня, бойові припаси, автомобілі і т. ін., але
і речі спожпвання (в цьому року на суму но мепче як пів-
мілліопа карб.) Сюдц належать: чай (па суму 100 т. к.), сахар
(па суму 96 т. к.), рис, оселедці, суха риба, колопіалыіі то-
вары і т. ин.
128
Метальовиіі голод.
Згідпо данштм головноуповіюважепого по постачаншо ме-
талів в лпппі, серппі і вересні місяцях 1917 року, вѣдомствами
заявлена потреба в прокатпім чорнім металі в 31009190 пуд.,
в чагуні—6143720 пуд.. В тім же місяці думаться постачпть
прокатшіх вііробів—16103000 пуд., чагу ну (па липсііь місяць)—
3966000 п.
Впроб Сахару за 1914—1917 р. р.
Почпнаючп па протязі сахарнаго впробу 1914—1915 р.,
впроб сахару в Россіі, в звязку з війного, все більпі та більш
змепчуеться В протязі 1914—1915 р. р. робпло 265 сахарппх
заводів (у Росіі іпа Украіні); загалыпій розмір впробу заводів,
разом з перейшовтпим від попереднього протягу лишками, було
122^43958 пуд. па ринок для спожпвання своім насс.іепсм
посДупйло 93950162 пуд.. В протяеі 1915—1916 р. р. робпло
235 заводів; загальне предложенія сахару було 116649022 и.;
на ринок поступило 102929359 п. В цьому ж протязі (1916—
1917 р. р.) робпло 234 заводи. Загалыіе предложення сахару
для біжучого протягу на 1 квітня цього року було 80328319 п.
В 1917 році педосів сахарнпх буряків досягпув 20—
30000 десятая.
До відома пасічпиків
Міпістсрство продовольчих справ ціркуляром ІЮВІДОМІГЛО
областпий продовольчнй комітет, що в біжучому протязі цук-
роробства міпістерствамн хліборобства і продовольчих справ
часто відпускався в роспорядження місцевих продовольчих
оргапів цукор для гудованпя бджіл. В цьому ж протязі цук-
роробства масться на увазі о стільке значне скорочення виро-
бу цукру на своіх заводах, що стас неможлпвпм відпускати
цукор для другпх цілей, крім задоволеппя цукрових потрѳб безпо-
середньо наслення Тому міпіетерство продовольчих справ про-
сить областпий комітет повідомити місцевих пасічпиків, що
па весні вопи не матимуті» особлпвого одпуску цукру для
гудівдя бджіл.
Вппуск Украіпських грошей.
Випущепі в обращѳнпя гроші Украіпськоі Народньоі
Республіки в формі кредптових білетів. Кредітові білетп вп-
пущепі в 3, 10, 100 і 1С00 карбовапців. Лицьова сторіпка
білета мас такий вигляд: №... Украінська Народпя Республі-
ка. Державшій кредитовпй білет. Карбованці рівняються ро-
сійским рублям. (1 карбованецъ—Ѵіб золото! пятнадцятируб-
левоі монета і містить 17,424 долі золота). Деректор держав-
1'29 —
ного банку Украінськоі Народньоі Республики (підпис). Скарб-
бвичий (підпис) 1917 року. Серія. №... На другій сторінці
«верху по руськп і но польськи, а в нпзу по еврейсъки по-
казуется сума крпдітового білета в карбованцях (карбованецъ
составляе 1 рубель). Середина другоі сторінки списана таким
текстом: «Державні кредітови білети Украінськоі Народньоі
Рѳспѵбліки забезпечуються всім Державины майном Украінсь-
коі Народньоі Республікн, як то: землями, лісами. залізнпця-
ми, державпими доходами, монополіею цукру і пншимн моно-
поліями і всяким иншпм майном Республікн. Державні креді-
тові білети Украінськоі Народньоі Республікп ходятъ нарівні з
• золотою монетою. За фальшовання доржавних кредітових бі-
летів впнуваті караються позбавленням прав і каторгою».
Закоп про заведенію на Украіпі численпя часу по новому стилю
і персвод годипників на <*среднс европейский час, ухвалеппй Цент-
ральною Радою 12 лютою 1918 року.
Украінська Центральна Рада у хвалила. 1) Завести в Украіпській
Народній Рсспублиці нове (Григоріяпське) численна часу з 16 (іиіс-
надцятого числа місяця Лютого рахувати иеріпим числом місяця Бе-
резоля (марта). 2) Одночасно з сім в Украіпській Народній Респуб-
лиці вводиться середній европейськнй час: 12 годип дня ист; оградського
меридіану з 1-го березоля нового стилю рахувати за 10 годип 52 хви-
лини ранку і згідно з сим у всій Украіпській Республиці перевести
стрілки годипників. 3) Всякого роду обовязаппя, котрі застае цей закоп,
продовжуються з 1-го березоля па тринадцать день. 4) Всі питання,
звязапі з переводом годипників і чйслеппя чагу, мають вирішуватися
кожним міністерством по нриналсжпостп.
Составъ пищевыхъ продуктовъ по даннымъ Кенига, Атва-
тера и Готье.
Воловье мясо, содержащее среднее количество жира, со-
стоитъ изъ 20,96% 5,41"/о жира, количество углеводовъ незна-
чительно и въ разсчетъ не можетъ быть принято.
По количеству содержащагося бѣлка—1 пуду мяса соот-
вѣтствуютъ: Горохъ 36 ф. 61 зол , чечевица 33 ф. 31 зол., бобы
33 ф. 11 зол., каша гречневая 1 пудъ 34 фун., каша пшеничная
1 пудъ 29 фун., каша ячневая 2 пуда 16 фун., картофель 9
пуд. 30 фун., хлѣбъ ржаной 2 пуда 32 фун., капуста 11 пуд.,
молоко 7 пуд., селедки соленные 1 пудъ 4 ф., треска соле-
ная и сушеная 10 фун. 29 зол.
Одному пуду мяса соотвѣтствуютъ по содержанію жира:
Горохъ 2 пуда 34 фун., чечевица 2 пуда 32 фун., гречне-
вая каша 2 нуда, хлѣбъ ржаной 12 пуд., картофель 27 пуд.,
селедка 17 фун. 48 зол.
130 —
Животные жиры: сало и коровье масло могутъ быть замѣ-
нены только растительнымъ масломъ, подсолнечнымъ и дру-
гимъ, такъ какъ наиболѣе богатые жиромъ растительные про-
дукты, какъ напримѣръ гречневая каши, соотвѣтствуетъ коли-
честву 32 пуд. 1 пуду коровьяго масла.
Очередный номеръ «Извѣстій» Подольскаго Губпродкома.
1 Марта вышелъ очередной шестой № журнала «Извѣстія
Подольскаго Губернскаго Продовольственнаго Комитета». Ре-
дакція вспомнила афоризмы великихъ мыслителей
какъ нельзя болѣе подходящіе къ текущему моменту. На об-
ложкѣ, очень изящно изданнаго журнала, напечатаны афоризмы
Фр. Гентца и Ш. Талейрана: «Совершенство свободы природ-
ной состоитъ въ ея безпредѣльности, совершенство же свободы
гражданской—въ ея ограниченности», и «На іптыкъ можно опе-
реться, а сѣсть нельзя». Въ журналѣ помѣщены статьи: Б. П.
Багинскаго (В. В.) «Перспективы», П. М. Бутырскаго (Р. В.)—
«Почему намъ нужны твердыя цѣны на хлѣбъ», Н. Я. Бриля—
«На продовольственныя темы», А. Г. Вѣтвинскаго— На съѣз-
дѣ», И. С. Люткевпча—«Вражіния селянського з‘ізду», записка
о положеніи промышленности, торговли и сел.-хоз. на Укра-
инѣ, поданная Совѣту Народныхъ Министровъ и мн. др.
Періодическій органъ Подоліи.
Въ г. Винницѣ группой общественныхъ дѣятелей будетъ
издаваться на русскомъ языкѣ ежедневная большая прогрессив-
ная политическая газета, которая, по мысли иниціаторовъ
должна обслуживать нужды не одного города Винницы, но и всей
Подоліи, которая, съ 3-хъ милліоннымъ населеніемъ, не имѣетъ
своего губернскаго органа, поэтому и надо привѣтствовать вся-
кое начинаніе въ смыслѣ изданія такого органа. Редакторомъ
приглашенъ В. Н. Сведерскій. Въ газетѣ будутъ печататься
телеграммы, передаваемыя изъ г. Кіева по прямому проводу и
по радіо. Редакціонный Комитетъ въ настоящее время озабо-
ченъ по дысканіемъ опытныхъ постоянныхъ корреспондентовъ
въ городахъ и мѣстечкахъ губерніи.
— 131 —
Обзоръ журналовъ и газетъ.
Редакція, по обстоятельствамъ переживаемаго временя—въ связи съ неправильныя*
функціонированіемъ почты, лишена возможности дать обзоръ послѣднихъ журналовъ.
Несмотря па втотъ певольпый пробѣлъ, все же необходимо остановиться на рядѣ ста-
тей ж замѣтокъ, пе потерявшихъ интереса и въ даииый моментъ.
Такъ, въ первую очередь, слѣдуетъ отмѣтить интересную статью въ «Кооперативномъ
Мірѣ», принадлежащую перу талантливаго англійскаго кооператора И Беллока—«Мѣсто
крестьянства въ современной цивилизаціи».
Что такое крестьянство—задаетъ вопросъ авторъ, отвѣчая, что на протяженіи всей
исторіи мы встрѣчаемъ извѣстный типъ общества, отнюдь по повсемѣстный, повидимому,
постоянно прикрѣпленный къ точно опредѣленной территоріи. Рядъ цпвплпзацій не знали
крестьянства, капъ типа общества, тамъ, гдѣ воздѣлываніе земли производилось трудомъ рабовъ,
другія—въ сплу географическихъ условій, напримѣръ, Венеція. Были п такія цивилизаціи, гдѣ
крестьянинъ пе могъ существовать, въ сплу отсутствія всякихъ земледѣльческихъ интересовъ.
Тремя отличительными признаками отличается крестьянство: политической свободой,
прикрѣплсивостью къ мѣсту и большой, прямой заинтересованностью къ землѣ.
Въ проявленіяхъ соціальной жпзпи въ крестьянствѣ есть нѣчто неизмѣняемое, постояж-
жое ж если бы запретить крестьянству выражать себя свонмъ особымъ путемъ—оно погибнетъ.
Выводомъ изъ даппой характеристики крестьянства является и отношеніе его къ коопераціи,
такъ какъ безъ нея постоянная привязанность крестьянъ къ опредѣленному мѣсту и ихъ сво-
бодная дѣятельность должны были бы погибнуть.
Крестьянинъ всегда былъ и будетъ собственникомъ, читаемъ дальше, н крестьяі-
«тво, какъ общество собственниковъ, старается своимъ обычаямъ придать святость, огра-
дить ихъ отъ всякихъ перемѣнъ. Страстно защищая свои обычаи и ихъ святость, какъ сим-
волъ вѣры, крестьянинъ часто приходитъ въ столкновеніе съ воззрѣніями всѣхъ другихъ людей,
организованныхъ на иныхъ началахъ, чѣмъ его собстсвепныя.
Консерватизмъ крестьянства долженъ считаться непреложнымъ, и благодаря нему
крестьянинъ враждебно относится къ новымъ формамъ знанія. Крестьянство, живя у самихъ
•ротъ города, упрямо желаетъ оставаться невѣжественнымъ.
Подробно анализируя положительныя и отрицательныя стороны крестьянскаго консер-
ватизма, авторъ еще разъ возвращается къ крестьянской коопераціи, высказывая мысль,
что идея коопераціи включаетъ въ себѣ идею собственности, хотя свободное распоряженіе
собственностью ограничивается кооперативными соглашеніями, но въ то же время коопера-
тивное соглашеніе служитъ для сохраненія и защиты собствепносія.
Подходя затѣмъ къ рѣшенію вопроса, можетъ лп крестьянство существовать въ совре-
менномъ государствѣ, авторъ говоритъ, что скорѣе слѣдуетъ принять силу крестьянства въ
данномъ государствѣ, нежели существующія въ иемъ вкопомпчсскія тенденціи, поясняя сво»
мысль слѣдующей метафорой: «Жизнь крестьянства въ современномъ государствѣ, отчасти
•дѣлавшемся даже промышленнымъ, можетъ быть сравнена съ ростомъ естественнаго лѣса
среди другихъ насажденій, культивируемыхъ въ какомъ ннбудь помѣстьѣ непосредственной
холей человѣка. Вы можете срубить природный лѣсъ, прекратить силой его •уществованіе
точно такъ же, вань Вы можете перенести изъ одного мѣста въ другое крестьянство. Вы мо-
жете истребить даже сѣмепа етихъ деревьевъ, но Вы не можете убить ихъ простымъ соперни-
чествомъ новой и болѣе искусственной организаціи, до тѣхъ поръ, пока ихъ сильный ростъ
соотвѣтствуетъ силѣ почвы. Но, если естественный ростъ начинаетъ падать по какимъ либ»
причинамъ прежде, чѣмъ началось новое земледѣліе кругомъ или еелл вта группа оказыва-
ется по числу города меньше своего соперника, тогда понятно, что сосѣдняя искусствеиая
•ревизованная культура можетъ запять ея мѣсто или задушить ее до полнаго уничтоженія».
* *
*
132 —
«Вѣстникъ Кодпсрктіівпып. Союзовъ» печатаетъ интересную статью—«Мысли V И-
Чупрма о земелькой реформѣ».
Хотя взгляды маститаго профессора были высказаны въ 190(> г., но до оптъ поръ ‘-і ь
вилъ вѣетъ свѣжестью и съ первыхъ же строкъ видно, что въ данный моментъ, въ разгаръ
аграрной реформы, по такъ ужъ мы далеки отъ высказанныхъ А. И. Чупровымъ мыслей.
«Надѣленіе но продовольственной нормѣ есть предѣлъ дальше котораго не можетъ птти
принудительное отчужденіе», такъ начинается статья н невольно вспоминается резолюція
•еляпскаго земельнаго съѣзда, но вопросу о нормахъ надѣла землей.
«Нельзя преувеличивать значенія аграрной реформы, которая' .можетъ обезпечить
крестьянину минимумъ жизненныхъ силъ, по сама по себѣ опа пс способна привести народъ
къ желанному благосостоянію, оставляя безъ улучшенія тѣ хозяйства, которыя превышаютъ
потребительную норму, и, кромѣ того, оставляя пспрпложсипов массу рабочихъ силъ.
Говоря же о всей странѣ въ цѣломъ, аграрная реформа не рѣшаетъ вопроса о судьоі
будувгаго прироста населенія».
По мнѣнію автора, рѣшить перечисленныя проблемы можетъ только поднятіе
производительности земледѣльческаго труда.
«У нашего крестьянскаго земледѣлія все впереди: у него есть или будетъ земля
имѣются въ избыткѣ рабочія силы; ему нужны только знанія н средства, и на ихъ то доста-
вленіе должны быть направлены всѣ усилія возрождающейся Россіи».
Этимъ призывомъ закапчивается первая глава.
Да, скажемъ мы, нужны только «знанія я средства», по знанія отвергаетъ отл, себя
ссю, безконечно увѣренное въ своей силѣ, легкомысленное какъ дитя, обольщенное и полѣп-
ленное безотвѣтственной агитаціей, причинившей ему столько вреда.
• Среди крестьянъ довольно популярна мысль объ экспропріаціи частновладѣльческой
земли безъ выкупа», такъ начинается слѣдующая глава н, анализируя эту «популярную»
мысль, А. И. Чупровъ указываетъ, что захватъ чужой собственности неминуемо оттолкнетъ
отъ крестьянскаго хозяйства капиталы, лишитъ его псѣхъ видовъ кредита, поясняя, что тамъ,
гдѣ возможно насильственное отобраніе земли, тамъ возможно и отобраніе капитала—«если
отобрать землю, то кто поручится, что въ будущемъ не отберутъ и капиталъ».
Въ послѣднее время сложилось мнѣніе, что село богато деньгами. Указываюсь па
переполненіе наличностью кредитныхъ кооперативовъ, что они ужо перестали приппмать
вклады и несутъ убытки отъ избытка средствъ.
Дѣйствительно, все это вѣрно, по бргатство ото—явленіе временное, мимолетное, со-
зданное рядомъ условій, связанныхъ съ военнымъ временемъ.
11 уже близко то время, быть мсдіетъ оно уже наступило, когда село потребуетъ ши
рокихъ кредитовъ, и предостереженіе, высказанное II. Чупровымъ весьма основательно.
Къ вопросу о кредитѣ нельзя отиосптсп хладнокровно, такъ какъ у крестьянъ нѣтъ запасныхъ
средствъ, а средства, помѣщенныя въ кредитные кооперативы явились главнымъ образомъ,
какъ слѣдствіе сокращенія хозяйства, даже какъ результатъ частичной ихъ ликвидаціи.
«У насъ боятся, что выкупъ за вознагражденіе разоритъ крестьянство. Это невѣрно.
Земля достанется крестьянству въ среднемъ гораздо дешевле того, что оно сейчасъ за пса
платитъ при арендѣ» и, развивая высказанную мысль рядомъ доказательствъ, указывая па
перспективы ближайшихъ работъ въ связи ст, ликвидаціей крупныхъ хозяйствъ, иа методъ
улучшенія Земледѣльческой техники, закапчивается статья слѣдующими знаменательными сло-
вами, которыя приводимъ «гѣянкомъ: «Совершенно иное—при насильственномъ захватѣ земли
Тѣ жалкіе урожаи, которые получаются теперь съ аредуемыхъ земель, пе только не подни-
мутся, а скорѣе понизятся, потому что увѣренности въ томъ, что земля и иа слѣдующій годъ
останется въ рукахъ воздѣлывающаго, будетъ еще меньше, нежели при погодномъ съемѣ.
Многимъ крестьянамъ, мы въ томъ увѣрены, будетъ казаться, что и заеѣвать-то землю в»
— 133 -
стонъ, когда каждую минуту ее могутъ потребовать обратно. Достаточно какой-пкбудь пя-
токъ лѣтъ протянуться подобной сумятицѣ, и недочеты ні. сборѣ значительно превысятъ
выкупную стоимость прирѣзываемыхъ десятинъ. Пусть-ка крестьяне прикинутъ то и другое
и тогда они не могутъ не придти къ заключенію, что получить нужную землю за правильно
высчитанный выкупъ не только справедливѣе, но и много выгоднѣе. Земля у пасъ, слава
Богу, еще пока девгева, а способовъ поднятія ея доходности въ будущемъ такъ много, что
затѣвать изъ-за ея захвата кровопролитную войну, которая можетъ протянуться па дохгі
годы, было бы верхомъ безразсудства».
Бъ «Кіевской Мысли» читаемъ отчетъ о многолюдномъ совѣщапіп Общества есльскаг*
хозяйства, состоявшемся 19 марта и посвященномъ аграрному вопросу. Приводимъ рядъ мнѣ-
ній, высказанныхъ па этомъ совѣщаніи.
г ТЦН МТг
С. Л. Франкфуртъ заканчиваетъ свой докладъ слѣдующимъ: «государство должно за-
брать всю землю, заплатить за нее собственникамъ долгосрочными обязательствами, а затѣмъ
распродать землю крестьянамъ. При атомъ способѣ можно будетъ выкачать тѣ милліарды бу-
мажныхъ рублей, которые скопились въ дер внѣ и которые ведутъ къ полному обезцѣненіи
рубля—независимо отъ того, печатается ли этотъ рубль въ экспедиціи заготовленія госуд.
бумагъ въ Петроградѣ или въ типографіи Кульжепко въ Кіевѣ».
\. И. Яроінеііичъ полагаетъ, что сейчасъ «задача пе въ томь, чтобы говорить о пла-
номѣрныхъ приспособленіяхъ, а въ томъ, чтобы спасать то, что можно спасти. Но раньш»
чѣмъ начать ото спасеніе, мы должны выразить нашъ ужасъ передъ той зіяющей раной,
которую нанесъ себѣ наросъ, п высказать наше осужденіе тѣмъ, которые думаютъ, что такимъ
путемъ опп разрѣшаютъ какіе оы то пн было вопросы. Ничего не разрѣшаютъ оип, кромѣ
возврата къ низшимъ стадіямъ культуры п всеобщему обѣдненію. Все законодательное аграр-
ное творчество на Украинѣ лишено всякой подготовки п носитъ скороспѣлый характеръ.
Аграрные законы писались въ тайпѣ, въ неизвѣстныхъ сферахъ, безъ участія заинтересован-
ныхъ сторонъ, и исторія съ осужденіемъ отнесется къ этимъ экспериментамъ, ведущимъ къ
разрушенію культуры».
По мнѣнію профессора Л. 11. Ясионольскаго, имѣется одинъ выходъ изъ создавшагося
тяжелаго положенія: «необходимо возстановить и укрѣпить частную собственность на землю
и начать государственную ицодажу помѣщичьихъ земель крестьянамъ. Цѣпы, условія, поря-
докъ продажи—это вопросы ипые, но важно остановиться на принципѣ государственной про-
дажи земли. Для этого необходима наличность государственной власти, которая прежде всего
должна быть здоровой».
( овѣіцаніе почти единогласно приняло резолюціи,, предложенную Г. II. Логачевымъ:
«Признавая необходимость широкой аграрной реформы, Общее собраніе кіевскаго общества
сельскаго хозяйства считаетъ, что таковая должна быть произведена па принципѣ признанія
права собственности па землю, а потому необходима немедленная отмѣна изданнаго централь-
ной радой закопа о соціализаціи земли. Для того, чтобы спастп сельское хозяйство и свекло-
сахарную промышленность отъ пе.мпжуемаго развала и гпбели, необходимо принять всѣ мѣры
къ водворенію въ деревняхъ порядка п прекращенію анархіи, поддерживаемой политикой
насильственнаго насажденія началъ соціализаціи земли. Необходимо немедленное возвращеніе
по принадлежности ихъ собстш шіикамъ всего захваченнаго и расхищеннаго •имущества».
В. в.
— 134 —
БИБЛІОГРАФІЯ.
' I
Что читать крестьянамъ о землѣ.
I.
П. Вихляевъ. „Какъ уравнять пользованіе землей11. Ц. 30 коп.
Это маленькая книжка въ 32 страницы, написанная довольно попятнымъ тыкомъ.
На первыхъ трехъ страницахъ разбирается вопросъ о происхожденіи права собственности
иа землю, почему оно должно быть отмѣнено и замѣнено равнымъ н общимъ для всѣхъ
правомъ па землю. Дальше па 14 страницахъ подсобно разсматривается потребительская
трудовая нормы надѣленія землей и какъ зтп пормы установить, объ устройствѣ безземель-
ныхъ я малоземельныхъ семей п т. п. Па остальныхъ 15-тн страницахъ даются общія указанія
иа практическое проведеніе уравнительнаго землепользованія при условіяхъ общиннаго и
подворпо-наслѣдственпаго владѣнія землей, о наслѣдственномъ правѣ и т. п.
Книжку зту можно рекомендовать всѣмъ сслипамъ, интересующимся аграрнымъ вопро-
сомъ, такъ какъ въ ней опп найдутъ для ссбя много цѣннаго и интереснаго, ибо она по
своеиу изложенію вполнѣ доступна для пониманія. С. А.
И.
Г. Новоторжскій. „Соціализація земли". Ц. 15 коп.
Всѣмъ интересующимся вопросомъ о соціализаціи земли можно рекомендовать указан-
ную псболыпую книжку въ 32 страницы. Паппсапа опа языкомъ попятнымъ для широкаго
круга читателей. На II страницахъ довольно подробно разсматриваются разные впды націо-
нализаціи земли п между ипмп соціализація ея. Дальше на 10 страницахъ также довольн»
подробно изложены всѣ тѣ выгоды, которыя получатъ крестьяне н городскіе рабочіе отъ
передачи всей земли трудовому народу. Па послѣднихъ 10 страницахъ разсматриваются
вопросы о томъ, хватптъ-лп земли для надѣленія всѣхъ желающихъ, какъ быть съ уплатой
денегъ за отпираемую у помѣщиковъ землю и объ устройствѣ хозяйствъ безземельныхъ и
малоземельныхъ. - С. д.
III.
В. И. Фроловъ. „Характеристика крестьянскаго хозяйства и земель-
ный фондъ Подольской губерніи".
Для всякаго интересующагося Земельнымъ вопросомъ въ Подольской губ. указанная
книжка представляетъ исключительный интересъ, такъ какъ въ ней имѣется очень цѣпный
цифровый матеріалъ, рисующій современное состояніе крестьянскаго хозяйства въ Подоп-
екой губ. и фондъ земель для надѣленія. Подробно разбирается вопросъ о возможности
надѣленія крестьянъ землею по потребительской п трудовой нормамъ, имѣются интересныя
данныя о задолженности землевладѣнія въ Подольской губ. и рядъ интересныхъ цифръ о
процентномъ распредѣленіи полевыхъ культуръ, урожайности хлѣбовъ, цѣнъ на хлѣбъ и проч.
Наппсапа книжка языкомъ попятнымъ для широкаго круга читателей, по размѣру пе велика—
20 страницъ и безусловно пужи і каждому, кто интересуется и работаетъ по земельному
вопросу въ Под. губ. Издана она Под. Губ. Земствомъ. С. А.
135 —
IV.
Что таное аграрный вопросъ.
А. Ч а я н ( з ъ. Лига аграрныхъ реформъ —Москва, 4-й Сыромят-
ническій п_, I; 63 страницы. Цѣна 40 к.
«Мы должны погнать.—пишетъ авторъ указанной книжки, вводя читателя въ курсъ
вопроса, основные законы экономическаго развитія и познавъ ихъ. построить въ соотвѣт-
ствіи съ ними паши человѣческіе государственные законы, стремясь будущее хозяйствен-
ное развитіе Россіи приблизить къ нашимъ соціальнымъ идеаламъ*. II далѣе <Въ нашей
странѣ три четверти населенія прилагаютъ спой трудъ іб. землѣ. Сельское хозяйство
является основой всего народнаго хозяйства нашей родины». Такимъ образомъ, давая
иашему сельскому хозяйству демократическое и прочное устройство, мы тѣмъ самымъ
строимъ фундаментъ всему нашему народному хозяйству н всей нашей государственности
Согласію основной мысли А. Чаянова, псѣ наши старыя аграрныя программы
должны быть пересмотрѣны н .самын аграрный вопросъ долженъ быть поставленъ
заново- Крестьянское хозяйство 1917 г. не то, какимъ было крестьянское хозяйство
1905 г... Иначе обрабатываются ноля, иначе содержится скотъ, креетьшіе больше
продаютъ, больше покупаютъ, кооперація покрыла деревню и переродила еа, сталъ
развитѣе крестьянинъ. Столыпинское земл устройство запутало земельныя отношенія,
крестьянство купило въ частную собственность многіе милліоны десятинъ земля»-
Съ другой стороны, разница формъ землепользованіи обусловливается естествен-
ными, природными условіями. «Въ то время, какъ ві Азіатской Россіи мы встрѣчаемся
еще съ пастбищнымъ хозяйствомъ, а иа юго-востокѣ хозяйничаютъ, не зная навознаго
удобренія, и забрасываютъ землю па отдыхъ въ многолѣтнюю залежь, въ центральной
Россіи быстро развивается молочное скотоводство и посѣвы кормовыхъ травъ .
Уже изъ сказаннаго явствуетъ, насколько вообще сложна новая постановка аграр-
наго устройства пашей огромной страны и какъ много труда и времени потребуется
затратить прежде чѣмъ будетъ ясенъ копкректпый, дѣйствительный путь разрѣшенія
аграрнаго вопроса. А пока что можно (и должно) всѣмъ согласиться лишь съ главнѣйшей
остовой вопроса: трудовое крестьянское хозяйство должно пользоваться землею страны.
«Передача эта должна совершиться па основѣ государственнаго плана земельнаго
устройства, разработаннаго при учегпѣ бытовыхъ н экономическихъ особенностей отдѣль-
ныхъ районовъ нашего отечества и планомѣрно и организовано осуществляемаго безъ
нарушенія производственнаго напряйіееніп, нашею иародииго ачгзяйсніва'.
Приведенныя соображенія являются вѣхами, по линіи направленія которыхъ А.
Чаяновъ разрабатываетъ дета ли, подробности сложнаго аграрнаго вопроса, въ понятіе кото-
раго земельный вопросъ („земля—трудовому народу') пходигь собственно лишь составною
хотя и существенной, частью-
По нашему мнѣнію, настоящая книжка, написанная съ глубокимъ знаніемъ вопроса
и присущей автору вдумчивостью, болѣе или менѣе полно и равносторонне освѣіцающая-
иасуіцпый для нашего времени вопросъ, должна быть подъ руками у всякаго дере-
венскаго интеллигентнаго человѣка (учителя, фельдшера, священника, члена комитета
п т. п.). Книжка эта, быть можетъ, будетъ пе совсѣмъ понятна въ нѣкоторыхъ своихъ,
частяхъ простому деревенскому жителю,—да авторъ ея, повидимому, п пс претендовать
па самую широкую аудиторію,—однако, лапр., для деревенскаго лектора пли вообще для
лица, поставившаго себѣ задачей выяснить крестьянамъ сущность аграрнаго вопроса, она
принесетъ большую пользу, какъ одно изъ немногихъ обстоятельно н популярно написан-
ныхъ руководствъ, вводящихъ читателя въ самую суть вопроса.
Відповідалыіпм Рсдактором являеться Родакціііна Коміеія:
<’. А. Айзевберг, Б. П. Багивеький,
Л. П. Лозелич і В. М. Черсдссв.
Вндапня Подільськоі Губерпіялыюі Зеыельноі Управи.
ОБЪЯВЛЕНІЕ.
Отъ Подольскаго Губернскаго Земельнаго
Комитета.
Для разрѣшеніи вопросовъ. связанныхъ съ обезпеченіемъ сахарныхъ заво-
довъ топливомъ, землей подъ плантаціи свеклы, сѣменами, удобрительными тужа-
ив, машинами и сельско-хозяйственными орудіями, необходимыми при обсѣмененіи
нолей, а также въ цѣляхъ разработки и установки цѣны иа свеклу и свеклович-
ныя сѣмена и условій сдачи ихъ на заводы, созывается Губернской Земельной
Управой на 28—30 марта н. ст. въ 11 часовъ утра въ гор. Ви.ницѣ, въ помѣ-
щеніи Губернской Земельной Управы Съѣздъ представителей отъ всѣхъ Уѣхд-
мыхъ Земельныхъ Управъ и всѣхъ сахарныхъ заводовъ Подольской губер-
ніи.
Необходимо, чтобы прибывающіе представители привезли съ собой иа со-
вѣщаніе свѣдѣнія но указаннымъ ниже вопросамъ, намѣченнымъ для обсужденія
на совѣщаніи.
ПРОГРАММА СОВѢЩАНІЯ:
1. Не подвергся ли заводь порчѣ или разгромленію въ послѣднее время
и въ чемъ таковая порча выразилась.
2. Общая потребность топлива, необходимаго для будувден кампаніи и
какого именно (дровъ или угля).
3. Какое количество топлива находится па территоріи завода въ распо-
ряженіи администраціи завода.
4. Какое количество дровъ заготовлено заводомі. пъ лѣсахъ, на какомъ
разстояніи отъ завода, какой способъ доставки дровъ па заводъ и какія имѣ-
ются препятствія въ полученіи отого топлива.
5. Сколько еще необходимо заготовить дровъ па предстоящую кампанію
я гдѣ заводъ предполагаетъ заготовить пе устающее количество.
6. Какое количество дровъ можетъ быть доставлено на заводъ мѣстны-
ми силами до начала кампаніи и по какой цѣпѣ съ версты и пуда.
7. Предполагаетъ ли заводъ получить уголь и если такъ, то откуда пмен"
но, въ какомъ количествѣ и какія нужно принять мѣры для полученія его.
8. Сколько берковцевъ свеклы переработалъ заводъ въ каждый изъ по-
слѣднихъ трехъ лѣтъ.
9. Откуда И въ какомъ количествѣ получалась заводомі. свекла (изъ
собственныхъ плантацій, арендаторскихъ и крестьянскихъ).
10. Сколько берковцевъ свеклы потребуется заводу для обезпеченія нор-
мальной кампаніи текущаго «•ода.
11. Сколько десятинъ земли было заготовлено подъ свеклу на кампанію
текущаго года па земляхъ: а) заводскихъ, б) арендаторскихъ, в) крестьянскихъ.
12. На какихъ условіяхъ окрестные селяне согласны сѣять свеклу и кх-
кія мѣры желательно было-бы Припять въ цѣляхъ расширенія культуры свеклы
между селянами.
13. Какія и въ какомъ количествъ имѣются на заводѣ сѣялки и другія
еельско-хозяйетвсппыя орудія, которыя могли-бы быть использованы для обсѣме-
ненія свекловичныхъ плантацій у селянъ.
11. Желательность и возможность возвращенія полностью свекловичныхъ
остатковъ поставщикамъ свеклы.
15. Разработка и установленіе цѣнъ на свеклу въ 1918 году и способъ
сдачи ея па заводъ.
16. Необходимость выдачи авансовъ подъ посѣвъ свеклы.
17. Какое количество сѣмянъ требуется для обсѣмененія необходимаго
количества плантацій для завода въ текущемъ году, для выдачи жхъ плантато-
рамъ за наличный расчетъ или па ссудныхъ началахъ.
18. Какое количество посѣвныхъ сѣмянъ находится въ распоряженіи ад-
министраціи завода п гдѣ таковыя находятся.
19. Какія мѣры надо предпринять въ цѣляхъ обезпеченія завода сѣме-
нами въ настоящемъ и будущемъ году.
20. Ведется ли при заводѣ сѣчеіиюо хозяйство и на какой площади.
21. Сколько пудовъ сѣмянъ получено заводомъ съ одной десятины ждя
морги въ каждый изъ послѣднихъ трехъ дѣть.
22. Сохранился ли высадочный матеріалъ к въ какомъ количествѣ.
23. Сколько десятинъ или моргъ можно засадить этимъ матеріаломъ.
21. Есть ли при заводѣ пли въ окрестностяхъ селекціонная станція ж
названіе мѣстности, жъ которой находится
25. На какихъ условіяхъ заводъ предполагаетъ вести сѣменное хозяйство.
26. Обсужденіе и разработка цѣпъ на сѣмена, воздѣлываемыя селянами, и
способъ сдачи нхъ заводу.
27. Необходимость и желательность приглашенія заводами спеціалистовъ
для безплатнаго инструктированія поселянъ.
28. Необходимость и желательность назначенія Земельными Комитетами
комиссаровъ на сахарные заводы: пхь права я обязанности п взаимоотношенія
съ администраціей заводовъ.
Членъ Управы В. Чередѣежъ.
Заві дывающііі Отдѣломъ С. Чернявскій
Исп. об. Завѣдывающаго свеклосахарнымъ иодъотдѣломъ I. Секельнкцній.
За Дѣлопроимодитсля Н. Кмерксъ.
/
VI й ГОДЪ ИЗДАНІЯ.
ОТКРЫТА ПОДПИСКА НА 1918 ГОДЪ НА
Лжіыв Івшраторъ”
двухнедѣльный журналъ, издающійся въ осуществленіе постановленія
третьяго областного Одесскаго Съѣзда представителей кооперативныхъ
учрежденій мелкаго кредита 1912 г., Кооперативнымъ Комитетомъ при
Обществѣ Сельскаго Хозяйства южной Россіи.
„Южный Кооператоръ'1 пміетъ цѣлью посильное выясненіе условіи
дѣятельности и нуждъ главнымъ образомъ южной коопераціи. По мѣрѣ
возможности журналъ будетъ удѣлять вниманіе н общимъ вопросамъ
коопераціи, въ связи съ тѣмъ или инымъ значеніемъ пхъ для .южной
коопераціи, а также вопросамъ сольско хозяйственной техники, чрезвы-
чайно важнымъ для огромнаго большинства нашихъ, по преимуществу
сельскихъ кооперативовъ.
Въ „Южномъ Кооператорѣ", помимо общихъ статей по коопера-
ціи, будутъ отдѣлы: „Кооперативная Хроника", „Спросъ и Предло-
женіе", статьи по сельскому хозяйству и отраслямъ съ нимъ связан-
нымъ, „Вопросы и отвѣты" объявленія и „Потребительская Коопе-
рація".
Одесскій Совѣтъ Кооперативныхъ Съѣздовъ приметъ всѣ мѣры,
чтобы журналъ сдѣлать еженедѣльнымъ.
Подписная цѣна съ доставкой и пересыпкой!
На 1 годъ—10 руб., па полгода—5 руб., на 3 мѣсяца—3 руб,
Отдѣльный померъ 50 к. (еженедѣльныя номера по 30 к.).
Объявленія принимаются за плату:
за строку одинъ разъ—1 р., за ід страп.—10 р., за »/3 стр.—
12 р., за і/2 стр.—20 р., за одну стр.—35 р.
при повтореніи дѣлается скидка съ указанныхъ цѣнъ
Пріемъ по дѣламъ редакціи ежедневно отъі—3 ч.д.(Тел.№ 29/49.)
Редакція и Контора помѣщаются въ зданіи 0- >а сельскаго
хозяйства Южной Россіи: Одесса, Дѳрибасовсная улица
(Городской садъ).
Подписка принимается и въ Одескомъ Союзѣ Кр. и Сс. Сб.
Т-въ. Дерибасовсная, 12.
. Редакторъ А. К. Нижнцкій.
О
Не забудьте застраховать вашу жизнь
въ Государственныхъ Сберегатель-
ныхъ Кассахъ.
СТРАХОВАНІЕ ДОХОДОВЪ И КАПИТАЛОВЪ
въ Государственныхъ Сберегательныхъ Кассахъ
но закопу 10 іюня 1914 года.
Государственныя Сберегательныя Кассы заключаютъ:
I) Страхованія капиталовъ на случаи смер-
ти (прост. и смѣшан.) на суммы 500 — 10000 руб.
2) Страхованія народныя на случай смерти (на
сумму до 1500 р.) на особо льготныхъ условіяхъ.
3) Страхованіе на дожитіе (приданое, стипен-
діи и проч ).
4) Страхованіе доходовъ (пенсіи и проч..)
У НОВЫЙ ЗАКОНЪ 0 СТРАХОВАНІИ ЖИЗНИ
)| въ Государственныхъ Сберегательныхъ Кассахъ. I
в (Законъ 10 іюня 1914 года о страхованіи доходовъ и капи-
таловъ въ Государственныхъ Сберегательныхъ Кассахъ).
11) По этому закону Государственныя сберегательныя
кассы принимаютъ
Всевозможныя страхованя жизни на
льготныхъ условіяхъ и по доступнымъ та-
рифамъ.
2) По заключеннымъ па основаніи сего ЗАКОНА
А страхованіямъ жизни Госу і. сберег. кассы несутъ а
Немедленную отвѣтственность по смерт- С
7 иымъ случаямъ. '
I Раньше отвѣтственность кассъ наступала черезъ нѣ-
сколько лѣтъ послѣ начала страхованія.
3) Государственныя сберегательныя кассы уплачива-
ютъ полностью застрахованные капиталы даже въ случаѣ 1
смерти застрахованнаго на театрѣ военныхъ дѣйствій, если С
страхованіе находилось въ силѣ не менѣе 3-хъ лѣтъ.
Подробныя свѣдѣнія о страхованіи можно полу-
чить въ Редакціи ,.Извѣстій Подольскаго Губернскаго
Продовольственнаго Комитета" (г. Винница, уг. Николаев- 'я
скаго пр. и ул. Богдана Хмѣльипцкаго, д. б. Стукаловой)
у Б. П БАКИНСКАГО.
Самое лучшее и выгодное помѣщеніе
напитала—страхованіе жизни въ Госу-
дарствен. Сберегательныхъ Кассахъ.
»
и
та] - -— ... : -=^ВІ
ОТКРЫТА ПОДПИСКА НА 1918 ГОДЪ
НА ЕЖЕНЕДѢЛЬНЫЙ ЖУРНАЛЪ
„ПРОДОВОЛЬСТВЕННОЕ ДІМ“,
• изданіе Московскаго Продовольственнаго Комитета. - .
Въ журналѣ печатаются всѣ распоряженія, обя-
зательныя постановленія и объявленія о продажѣ и I I
цѣнахъ на предметы продовольствія и первой необхо-
димости, а также статьи и замѣтки, близко каса- I
ющіяся продовольственнаго дѣла, матеріалы о дѣятель-
ности Всероссійскаго Совѣта Продовольственныхъ
Съѣздовъ, сообщенія съ мѣстъ и проч. III
Редакція и контора журнала:
Москва, Воскресенская площадь, д. Лкбачева, помѣщеніе бывшей Боль-
шой Московской гостинницы, 4-й этажъ. Телефонъ № 4-44-17.
ПОДПИСНАЯ Ц Т> іі А:
на годъ 15 р., на Ѵ2 года-—8 р., на 3 м-ца—4 р. Цѣна К» въ продажѣ 20 к.
Подписныя деньги адресовать па имя Продовольственнаго Комитета по
вышеуказанному адресу. 1
& — - ===0В
ПРОДОЛЖАЕТСЯ ПОДПИСКА ПА 1918 ГОДЪ
па еженедѣльный сел .-хоз. и кооперативный журналъ
ХлиОойсОъ-Коопврйторъ
изд. Харьк. О-ва Селоск. Хоз. и Харьк. Кредитнаго
Союза Кооперативовъ; Объединенный журналъ вмѣсто
«Хлибороба» и «Кооперативнаго Союза», выходитъ
книжками не менѣе 32 стран. каждая.
Подписная цѣна:
на 1 годъ 10 р., на полгода 6 р., на меньшіе сроки
подписка не принимается.
Редакція и контора изданія: Харьковъ, Московская, 10.
Пробные номера высылаются безплатно.
СГ.О'1 'О! 1: а й і и I _г Э
льм, п ч ’ррэг’ 7 и > сггчдохісіа
Г ("У Т
Продовжуеться передплата
О7БМО^ЭЭѴІ О*’БМО<ІПОДОГІ
на тижневик
„С Е Л 0“
. .•,, ,».• м•. и»’ іі ’•:' ,‘і йім»м«иЯ. П .8
видання Подіаьскоі Губерніяльноі
Народньоі Управи.
л э
Передплата па рік — 1 карб. 20 коп.
я* (г 4 «.4» лМ .Я ,і •’ <• •'змі.-) и.»иіж*г'
Адреса редакціі: м. Віппиця, ІІодільська Губ.
Народия Управа (Мури).
Ф .5 ' < ’
Редакційпий Іваницъкий.
Комітет I Р)' К. Приходько.
..<<401 -<ЫН 4 .ТШ0» КТР4,.. ДЙІІА»
4 4. д , 1 ІМ.Ѵ.И ’ ‘«Я ' '*• !',Г
вляэ4іі /Д*»*1* Ж
|-Е^а]| II1^®^!^=®=) || с=Ѳ^][^Ѳ=Д.|[^^]ІЕ^]
Ст» 1 ноября 1917 года
выходитъ ежемѣсячный журналъ
Извѣстія
Подольскаго Губернскаго
Яройобольстбекпаго Комитета.
Въ первыхъ шести ЛЖ жури, (свыше 40 печати, лист.), въ нсоффиці-
альной части, номѣщ. слѣд. статьи: С. Айзенбергъ—«Краткій обзоръ и про-
ектъ дальнѣйшихъ работъ по оказанію помощи сельскому хозяйству Подо-
ліи»; <'Къ учету урожая потребленія, избытковъ п недостатковъ продоволь-
ственныхъ и кормовыхъ хлѣбовъ Подольской губерніи въ 1917—18г.г?>:
Б. П. Багинсній (В. В )—«Ораготъ»; (Продовольственныя Управы и
Кооперативы»; «Безработные»; «Перспективы»; «Метепіо тогі»
Н. Я.Бриль —«Напродовольств. темы»; П. М. Бутырскій (Р. В.)—«Съѣздъ
Делсгаткома въ Винницѣ»; «Армейскія реквизнціои. Комиссіи въ Подоліи»;
«Почему намъ нужны твердыя цѣны па хлѣбъ»; А. Г. Вѣтіинсній—
«Къ свободнымъ гражданамъ Подоліи»; «Перевыборы»; «Къ вопросу
объ охранѣ имѣній и борьбѣ съ анархіей»; I. С. Люткевичъ—
«Продовольственныя замѣтки»; «Вражіпня від наряди», «Як це сталося»,
«Вражіпня від Селяпського 3‘ізду»; Я. Ковальчукъ—«Надія»;
П. Н. Лобастовъ—«Ведущіе и ведомые»; В. I . Гржибовскій—«Объ обсѣ-
мененіи пустующихъ земель»; ІИ. Погребнюкъ—«Очеркъ организаціи
продовольственнаго дѣла въ Подольской губерніи»; В. Н. Шпаковнчъ
(Зритель)—«Картинки Уѣздной жизни Подоліи»; В. Ф. Соборннцній—
«Разруха ли это?»; «За что?» И. Папижъ—«Кое о чемъ» и др.
Къ журналу приложены три Сборника всѣхъ прави-
тельственныхъ распоряженій, касающихся продовольствія,
(около 30 печ. листовъ).
Цѣна шести номеровъ съЗ-мя приложеніями—ІО руб.,
отдѣльнаго № журнала—75 ноп.
Редакція—г. Винница, уголъ ІІжколаевскаго пр. ул. Богдана
Імѣльницкато, д. быв. Стукаловой.
№ 7 журнала выйдетъ въ концѣ апрѣля мѣсяца.
втфріыі.
1. Від Губерніяльноі’ Земельно! Управи..................... 1—2
А. Офіціяльна частина.
2. Третій Універсал Украі’нськоІ Центрально! Ради ... 3—7
3. Пояснення до третього Універсалу...................... 7—10
4. Четвертий Універсал Украіпськоі Центрально! Ради . 10—16
5. Склад Под. Губ. Земельно! Управи......................16—17
6. Склад Повітових Земельн. Управ Под. губ................17—19
7. Розпорядження Правительства Украі’нськоІ’ Народньо!
Республіки:
а) Телеграма Генесекр. Внутр. Справ з роз'яснення
до 3-го Універс.; б) Постанова Генесекр. Зем. Справ
про агрономічну допомогу селянству; в) про служа-
чпх бувших економій; г) про точне виконування роз-
поряджень і ціркулярів в земельн. справах; д) про де-
позіти Пов. Земельн. Ком.; е) про реквизицію і вивіз
продовольчих продукты ж) про опись нетрудових хо-
зяйств і про Іх учот; з) про діяльність Земельн. Ко-
мітетів; и) про особистий склад Земельп. Комітетів;
і) про піддержку Земельними Комітетами діяльностн
Продовольчих Управ; к) про відчит Земемельних Ко-
мітетів за 1917 р.; л) береженая ладу і порядку у кон-
фіскованих нетрудових господарствах; м) про оста-
влення млинів промислового значіния за власниками;
и) про депозітп Пов. Земельн. Коміт.; о) про призна-
чення контрольорів до Губ. Земельн. Коміт.; і п) о при-
нятіи комиссарами мѣръ къ возвращенію разграблен-
наго инвентаря....................................20
8. Обіжникі Под. Губ. Земельного Комітету:
а) обіжник з дня 5 грудня 1917 р. за № 66; б) обіж-
мик з 3-го січня 1911 р. за № 4; в) обіжник з 24 січня
1917 р. за № 21; обіжник з 26 січня 1918 р. за № 28;
д) обіжник з 19 лютого 1918 р. за № 87; і е) обіж-
кик з 7 грудня 1917 р. за № 66.....................86—48
Сторіякі.
$. Обовязкова постанова П. Г. Зем. Ком.............44—47
10. Земельнпй Закон, затвер. Ц. Радою 18 січня 1918 р. . 48—51
11. Справоздання Губерніяльноі’ Зем. Управи........52—56
12. Журнал засідання П.Г.Зем. Комітету 30 листопада 1917 р. 57—71
Б. Неофиціальна частина.
13. Къ Подольскому Губернскому Селянскому Съѣзду
въ г. Винницѣ......................................72—84
14. В. Фроловъ—«Земельный фондъ Подольской губерніи
и возможныя нормы надѣленія безземельныхъ и мало-
земельныхъ селянъ землею»..........................85—90
15. А. М. С.—«Къ аграрному вопросу»................91—95
16. А. Вѣтвинскій—«Зеленый змій»...................95—100
17. Іос. Устименко—(Думки і замітки по анкеті Виннпцькоі
Повітовоі’ Земельноі Управп по земельному питаплю» . 100—109
18. Л. Лозевичъ—«Два закона».......................110—123
19. А. Вѣтвинскій—«Дѣтская трудовая колонія........123—124
20. В. Соборницкш—Письмо въ редакцію...............125
21. Хроника........................................126—130
22. В. В.—«Обзоръ журналовъ и газетъ» .............131—133
23. Библіографія...................................134—із5 ‘
24. Объявленія.........................»...........136—142
Ч
1 < ' "Ф <•» . ’.І *:.<«, . .11. . іо. -;І1 (Ж
•ікрі «и » ; 'іч»« ' г < ли ШІФН*
’ •П'і .іі) ’іГ< . «і'І'і’М ’» ІІ’рИіЭ) ІН • • • • -К
а» 01 . ...................... . . . . . , ; „ни; (1ІП«
1 ... .0 ( , :лг । м
> ' I
' ‘ і ' г • л-.. і. «а'
л| ' г 1 ...
99
Лодільского Туберніального Земельного Комітету.
№ 2
Передмата до кінця року
* перссплкэю—15 карб.— к.
Ціип окрсмоіо
помора ... I карб. 50 к.
15 кбітня 1918 р.
Контора редакціі—м. Влипшія,
Р. -ЧпКО.І.ІІВСЬКЫ’О пр. і вул.
І>. Хмслыі., д. б. Стукаловоі.
В журнглі иістлться, крім офіціялышт рознортжень Уряду Вкраінськоі 11а-
родньоі Республікп та ціркулярів Губерніяльного Земельного Ііомітоту, також і статті
маукого зністу по земельному пнтаппю.
Офіціялыіа частина друкустьсн на вкраінськііі мові, а всофініялвиа—на
вкраінськііі або па російсыаіі.
В журналі заведено ос ідоі ітельнні відділ, де лруковатимуться відновиі
па нитаинп, іцо мають заталыіо значіння.
Журнал вялою двічі на міеяць і впснлнсться безплатно всім земельппм уста-
повам Подоліі: оновіетки від Земельнпх Управ і Ііомісін приймаються безплатно.
Всі стіітті тл доннеп. одобрені Ретакцініюні Коміесісю і приннті до журналу,
ондачуються.
Доставлепі в Редакцію статті повинні буіп за поянпл підіінекп автора і ‘за-
зкачепппм іюго адреси.
Статті прлзііапі иеіплходянпшн дли журналу, зберіганпься в Рсдакціі не
білып як міеяці. і потім знніцуютьел.
Руконпсп в разі потреби вкррочуються і внправляються.
Редакція пі в яку переписку з прппоіу нспршнітпх статей не вступай.
Всю почтову та гронюпу короснондеііцііо наложить надсп.іати до Коиторп
Ред.ікніі часопнеу «Зешя» на іч'я секретаря редакціі.
А) ОФФІЦІЯЛЬНА ЧАСТИНА.
І^УРИ-'
Новий склад Управи
вибранноі на засідашо
Голова Комітету
Комітету 31 березіля 1916 року.
Митрофанович Самошенко.
Теофилович В а х л і о в с ь к п й.
Олекса
Товарпш Голови Стефан
I>олодимер Михайлович Ч е р е д і і в, Трофим
Тимофіевич Козуля, «Редір Калеиикович Слободянюк.
Члени Управи:
9
Закон про восьпигодинний робочм день.
11ринятий і ухвалгиый Украі нською Центральною Радою 2 ~> січня Л)1ч року.
(В иідміиу та поііріпкѵ гт.п. 64,
65, 68—70 72—75, та‘193—201
устава о иргіиыііигииои трудѣ).
1) Цей закон росповсюджущься
на всі підпрпемства, в якпх прп-
кладаеться наемна праця, неза-
лежно як від розміру ціх під-
лрпемств. так і від того, кому
вони палежать.
Під підпрііемством розуміються:
будинки, кватирі і будівля, або
загорожен' місця, в якпх або в
безпосередньому господарському
звязку з якими наемні робітнпки,
при участи хазяіна, чи піл над-
зором відповідних осіб, ім постав-
ленних працюють над: а) добуван-
ням сировпх матеріялів; б) виро-
блюванпям якях небудь річей або
продуктів, в) переробкою, кон-
струюванням, укладкою чи отділ-
кою річей на продаж, або в
звязку з продажей; г) праннем,
отділкоюі чисткою одежі. білпзни
та матери.
2) Робітничпм часом або чп-
слом робочих годин на добу
вважаеться той час, в який згідно
умові найму (ст. ст. 48, 60, 96, 98
і 103 уст. о промышленной трудѣ)
робітник повинен бути в проми-
словім підприемстві і в роспоряд-
женню завідуючого ним для
внкопанпя роботи.
Пр и м і т к а 1. В роботах
підземних час, потрібнпй на
спуск та повернення з шахти,
вважаеться за час праці.
Прпмітка 2. Робочий час
робітників, які командіруються
для виконання робот по за
межами промислового підпри-
емства, встановлюеться по
особливій згоді з ціми робіт-
никами.
(Ві. отмѣну в поправку ст. ст. 64,
65, 68—70, 72—75. п 193 -201
устава о промышленномъ трудѣ).
1) Этотъ законъ распространяется
на всѣ предпріятія, въ которыхъ
примѣняется наемный трудъ, неза-
висимо какъ отъ размѣра этихъ
предпріятій, такъ и отъ того, кому
они принадлежатъ.
Подъ предпріятіемъ понимаются:
дома, квартиры и строенія пли
огороженныя мѣста, въ которыхъ
или вънепосредственной хозяйствен-
ной связи съ которыми наемные
рабочіе, при участіи хозяина пли
подъ надзоромъ соотвѣтствующихъ
лицъ, имъ поставленныхъ, работа-
ютъ надъ: а) добычей сырыхъ ма-
теріаловъ; б) изготовленіемъ какихъ
нпбудъ вещей или продуктовъ; в)
переработкой, конструированіемъ,
укладкой или отдѣлкой вещей для
продажи, пли въ связи съ прода-
жей; г) мойкой, отдѣлкой п чист-
кой одежды, бѣлья и матерій.
2) Рабочимъ временемъ пли чи-
сломъ рабочихъ часовъ въ сутки
считается то время, въ которое, со-
гласно условіямъ найма (ст. ст. 48,
60, 96. 98 и 103 Уст. о Пром. Тру-
дѣ) рабочій долженъ быть въ про-
мышленномъ предпріятіи и въ рас-
поряженіи завѣдующаго имъ для
исполненія работы.
Примѣчаніе 1. Въ работахъ
подземныхъ время, потребное на
спускъ и подъемъ изъ шахты,
считается за рабочее время.
Примѣчаніе 2. Рабочее вре-
мя рабочихъ, командированныхъ
для исполненія работъ за'предѣ
лами промышленнагр ^фе^п^я-
тія, устанавливается по о^обо/іу
соглашенію съ этими, рабочими-
3
3) Робочий час, який встано-
влюеться нормами внутрішнього
роспорядку підприемств (п. 1 ст.
103 Уст. о Промышл. Трудѣ) нор-
мальний робітничий час не пови-
неа буте више 8 годин на добу
та 48 годин на тиждень, рахуючи
сюди і час, потрібнпй на чистку
машин та на наведенпя порядку
в робітничому помешкапніо.Перед
Різдвом (24 Грудня) та перед
Тройцею праця закінчуеться в 12
годин дня.
4) Не далі. як через шість
годин з початку роботи повинна
бути зроблена вільна перерва
на одпочянок для і’жі Ня перерва
не повинна бути коротіпою від
одно]’ годпни. Вільнимп пере
рвами в роботах звуться такі,
котрі впзначеш в нормах впу-
4 трішнього роспорядку: під час
таких перерв робітник вільний в
своему часі і може вийти за межі
підприемства. Під час вільнпх
перерв машпнп, приводи та
станки повинні бути зупинечпми.
Виняток з цеі постанови дозво-
ляеться тілько для праці зверх-
строчноі. яка ведеться згідно
ст ст. 18—22 сього закону, а
також для тих машин і приводів.
які встановлені для вентиляціи
водоотливу, освітлення і т. и.;
крім того, роботи не можуть бути
припинені в тих виробництвах,
де прппинення е неможливим
по умовам техничнпм (напрпкл.,
нёскінчена одливка, нескіпчена
обділка).
П р и м і т к а 1. Підприем-
ства, в яких робота в законо-
давчому порядку, або 1олов-
ною Радою Праці визнана і
безперерпвною та ведеться на ;
три зміни робітників на добу,
нормі про перерив не підляга-
ють, але вони повинні дати
робітникові право принятія
і’жі під час роботи.
Основи организацій Головно'і
Ради Праці будуть видані окремо
поруч з виданням закону про
інспекцію праці. До організаціі’
3) Рабочее время устанавлива-
і ется нормами внутренняго распо-
рядка предпріятія (п. 1 ст. 103 уст.
о Промышл. Трудѣ). Нормальный
рабочій день не долженъ быть вы-
ше 8 часовъ въ сутки и 48 часовъ
въ недѣлю, считая сюда и время,
। необходимое на чистку машинъ и
на приведеніе въ порядокъ рабоча-
го помѣщенія. Передъ Рождествомъ
(24-го Декабря) и передъ Троицей
работа оканчивается въ 12 часовъ
дня.
4) Не дальше, какъ черезъ шесть
часовъ отъ начала работы: долженъ
быть сдѣланъ перерывъ на отдыхъ
и для принятія пищи. Этотъ пере-
рывъ не долженъ быть короче од-
ного часа. Свободными перерыва-
| ми ръ работахъ называются такіе,
которые означены въ нормахъ
внутренняго распорядка; во время
такихъ перерывовъ рабочій свобо-
денъ въ своемъ времени и можетъ
выйти за предѣлы предпріятія. Во
время свободныхъ перерывовъ ма-
шины, приводы и станки должны
быть остановлены. Исключеніе изъ
этого постановленія допускается
только для работы сверхурочной,
которая ведется согласно ст. ст. 18
—22 этого закона, а также для тѣхъ
машинъ и приводовъ, которые уста-
новлены для вентиляціи, водоотли-
ва, освѣщенія и т. д.; кромѣ того,
работы не могутъ быть остановле-
ны въ тѣхъ производствахъ, гдѣ
остановка является невозможной
по техническимъ условіямъ (напри-
мѣръ—неоконченная отливка, не-
оконченная отбѣлка).
Примѣчаніе 1. Предпріятія,
въ коихъ работа признается въ
законодательномъ порядкѣ или
Главнымъ Совѣтомъ Труда (Го-
ловною Радою Праці) безпрерыв-
ною и ведется на три смѣны ра-
бочихъ въ сутки, нормѣ о пере-
рывѣ не подлежатъ, но они дол-
жны дать рабочему право'приня-
тія пищи во время работы.
Основы организаціи Главнаго Со-
вѣта Труда будутъ изданы особо па-
раллельно съ изданіемъ закона объ
инспекціи труда. До организаціи
4
Головноі Ради праці іі майбутш
фанкціі виконуе Головые При-
сутствіе по фабричних та гірно-
заводських справах в м. Кпіві,
складене на підставах істнуючих
законів.
Примітка 2. Коли робіт-
нпк по умовам своеі праці не
може залшппти для принятая
Іжі місця праці, то йому при-
значаеться для цього по мож-
ливости місце або помешкання.
Прпзначення особливого по-
мешкання на зазначену мету
обов'язково для тих робітників,
які в роботах торкаються мате-
ріялів, визначенпх Головною
Радою Праці як шкодлпві здо-
ровью робітників (олово, ртуть
і таке инше).
5) Загальна продьвженість пор-
мальпого робітнпчого дня, раху
ючи сюдп і вільні иерерві. не
повинна бути вище десяти годны.
6) Ночним часом вважаеться
час від 9 годпп вечора до 6-ти
годны ранку.
7) В пічний час забороняетьея
користуватись працею робіників
жінок та мужчин до 18-ти років.
8) Для підприемств, ирацюючих
двома комплектами на дві зміни,
ночной час рахуеться від 9-тп
годин вечора до 5-ти цодин ранку,
а вільні перерви можуть бути
скорочені для кожноі зміни до
пів годпни-
9) В тих випадках, коли по ба-
жаніпо робітників (наир., в цегля-
пім виробннцтві) або в умовах
кліматпчних Сажана устаиова
білып значноі иродовженности
полуденних вільних перерв, Го-
ловною Радою Праці можуть бути
дозволені відповідні відступлення
од норм. ст. 4—6 і 8 цього закону.
10) При наймаипі малолітніх
осіб до 18-ти років, крім вцще
позначених, прикладаються слі-
дуючи норми:
А) У всіх підпривмствах,пока-
заніи в ст. I цього закопу мало-
літні до 14-ти років до праці но
найму не допускаються.
Б) Робітничий час для осіб до
Главнаго Совѣта Труда его буду-
щія функціи исполняетъ Главное
Присутствіе по фабричнымъ и гор-
но-заводскимъ дѣламъ въ городѣ
Кіевѣ, составленное на основѣ су-
ществующихъ закоповъ.
Примѣчаніе 2. Если рабо-
чій по условіямъ своей работы
не можетъ оставить для приня-
тія пищи мѣста работы, то ему
предназначается для этого по
возможности мѣсто или помѣще-
ніе. Предназначеніе особаго по-
мѣщенія для указанной цѣли
обязательно для тѣхъ рабочихъ,
которые въ работѣ соприкасаются
съ матеріалами, признанными
Главнымъ Совѣтомъ Труда, какъ
вредные для здоровья.
5) Общая продолжительность нор-
мальнаго рабочаго дня, считая сю-
да и свободные перерывы, не дол-
жна быть больше десяти часовъ.
(>) Ночнымъ временемъ считается
время отъ 9 часовъ вечера до &
часовъ утра.
7) Въ ночное время запрещается
пользоваться работой рабочихъ:
женщинъ и мужчинъ до 18 лѣтъ.
8) Для предпріятій, работающихъ
двумя комплектами на двѣ смѣны,
ночное время исчисляется отъ 9 ч.
вечера до 5 час. утра, а свободные
перерывы могутъ быть сокращены
для каждой смѣны до получаса.
9) Въ тѣхъ случаяхъ, когда, по
желанію рабочихъ (напрчм. въ кир-
пичномъ производствѣ) пли по
условіямъ климатическимъ, жела-
тельно установленіе болѣе значи-
тельной продолжительности полу-
денныхъ свободныхъ перерывовъ—
Главнымъ Совѣтомъ Труда могутъ
быть допущены соотвѣтствующія
отступленія отъ нормъ (ст. 4 — 6 И
8 сего закона).
Ю) При наймѣ малолѣтнихъ лицъ
до 18-ти лѣтъ, кромѣ вышеуказан-
ныхъ, примѣняются слѣдующія
нормы:
а) Во всѣхъ предпріятіяхъ, ука-
занныхъ въ ст. 1 сего закона мало-
лѣтніе до 14 лѣтъ къ работѣ по
найму не допускаются.
б) Рабочее время для лицъ Д°
5
18-ти років не повинен бутпбілып
6“-ти годин на добу.
В) Малолітві до 15-ти років не
можуть брати участи в роботах,
визііанпх Головною Радою Праці
шкодливими як спеціально для
малолітних, так і для робітників
всіх віків (ст. 13).
11) В число свят, коли працю-
вати не належпть (и. 2 ст. 103
Уст. о Пром. Трудѣ), зарахову-
тоться обов'язково всі неділі та
слідуючі святочні дпі: 1-го Січня,
6-го Січня. 27-го Лютаго, 25 го
Березня, 1 го Травпя, 15-го Серп-
ня, 14-го Вересня, 25 го і 26-го
Грудня, пьятниця і субота стра
сного тижня, понеділок і вівторок
Великодних Свят. день Тройііі.
крім цього Національно Державне
Свято 3 і 4 Універсалу. (7 листо-
паду і 9 січня).
11 р и м і т к а 1. Для робітни-
ків не хрістіянскоі віри дозво-
ляеться зараховувати другі
Свята за мість неділі, згідно
закону іх віри; з остапніх свят
в цій ст. показанію для нпх
обов‘язково занесення тих, які
не показані в слідуючій при-
мітці.
П р п м і т к а 2. По бажанню
білыпости робітників иромнсло-
вого підприемства, або якого
побудь його відділу, Святочні
дні 26-го і 6-го Січня, 15-ГО
Серпня, 14-го Березпя, 26-го
Грудня, субота страсного тижня
та понеділок Великодних Свят
можуть бути замінені иншими
вильними днями.
12) При денній роботі па одну
зміну наймепыла продовженість
одпочипку недільного і святоч-
ного рахуеться 42 години. При
роботі двома змінами на два
комплекти робітників, трьома
змінами на 3 комплекти най-
меньша продовженість недільно-
го і святочного одпочпйку для
кожпого робітника опредѣлять-
ся в 30 годин.
18 лѣтъ не должно бить свыше б
часовъ въ сутки; *
в) Малолѣтніе до 15 лѣтъ не мо-
гутъ принимать участія въ рабо-
тахъ, признанныхъ Главнымъ Со-
вѣтомъ Труда вредными какъ спе-
ціально для малолѣтнихъ, такъ и
для рабочихъ всѣхъ возрастовъ
(ст. 13).
11) Въ число праздниковъ, когда
производить работъ не слѣдуетъ
(п. 2 ст. 103 Уст. о Пром. Трудѣ),
засчитываются обязательно " всѣ
воскресные п слѣдующіе празднич-
ные дни: 1-го января, 6-го января,
27-го февраля, 25-го марта, 1 мая.
15-го августа, 14-го сентября, 25 и
26 декабря, пятница и суббота стра-
। стной седмицы, понедѣльникъ и
вторникъ Пасхальной недѣли, день
Вознесенія и второй день Троицы,
кромѣ того, Національно-Государ-
ственные праздники 3 и 4 Универ-
сала (7 го ноября и 9-го января).
Примѣчаніе 1. Для рабо-
чихъ нехристіанскаго вѣроиспо-
вѣданія разрѣшается засчиты-
вать иные праздники вмѣсто
воскресныхъ дней, согласно по-
ложенію ихъ вѣроученія; изъ
послѣднихъ праздниковъ указан-
ныхъ въ сей статьѣ, для нихъ
обязателенъ зачетъ тѣхъ, кото-
рые не упомянуты въ слѣдую-
щемъ примѣчаніи.
II р и м ѣ ч а н і е 2. По желанію
большинства рабочихъ промыш-
леннаго предпріятія пли иного
какого-либо его отдѣленія, празд-
ничные дни 1 го и 6-го января,
15-го августа, 14-го сентября, 26
декабря, суббота Страстной Сед-
мицы и понедѣльнихъ Пасхаль-
ной недѣли могутъ быть замѣ-
нены иными свободными днями.
12) При дневной работѣ на одну
смѣну наименьшая продолжитель-
ность отдыха воскреснаго и празд-
ничнаго считается въ 42 часа. При
работѣ на двѣ смѣны на два ком-
плекта рабочихъ, тремя смѣнами
на 3 комплекта—наименьшая про-
должительность воскреснаго и праз-
дничнаго отдыха для каждаго ра-
бочаго опредѣляется въ 30 часовъ
6
В роботах, визнаних Головною
Радою Праці по умовам технич-
ним безпереривиимп, дозволя-
еться як одступлення від цих
норм установлення згідно з ро-
бітниками в свято і в неділю
роб ти на дні зміни з 12-ти го-
динною продовженностью робо
ти для кожноі зміни, так і з
дозволенням 3 і зміни вільного
одпочинку В 24 години.
На випадок внеску в норми
внутрішнього роспорядку під-
приемства такого порядку свя-
точноі і недільноі роботи для
всіх майстерень і для де яких
відділів, кожен робітник таких
відділів повинен користуватись
недільним відпочинком не мень-
ше одного разу на тижні.
П р и м і т к а. Робітники кот-
рі в святочні і недільні дні
повинні з'являтись на корот-
косрочні але по умовам тех-
ничним на необхідні роботи
(напрпкл. перелопаченя соло-
ду, годівля робочоі скотпни)не
можуть бути зайняті такими
роботами більш двох годин з
тою умовою, що на другий
піеля свята день оцержують
право з‘явитись на роботу
пізпійше початку роботи на 2
години по завальному поряд-
ку.
13) По взаемній згоді завіду-
ючого підприемством з робітни-
ками, останні можуть бути від-
ступаючи від порядку святкуван-
ня днів показанних в ст. 11 і
становитись ва роботу в святоч-
ний день эаміеть буденпого.
Про зроблену згоду повинно
бути доведено до відома вщпо-
відних урядових осіб, якім дові-
рено надзор за зиконанням цього
закону.
14) Головній Раді Праці на
лежитъ видати постанови, які б
дозволяли по мірі дійсноі необ-
хідпости відступати від норм,по
казаних в ст. ст. , 5 і 8, для
тих інстітуцій. які по своему ха-
рактеру за для задоволення гро- |
Въ производствахъ, признанныхъ
Главнымъ Совѣтомъ • Труда по
условіямъ техническимъ безпре-
рывными—допускается, какъ отсту-
пленіе отъ этихъ нормъ, установ-
леніе по соглашенію съ рабочими
въ праздникъ и въ воскресенья
работать на двѣ смѣны съ 12-ти
часовою продолжительностью рабо-
ты для каждой смѣны и съ допу-
щеніемъ 3-ей смѣнѣ свободнаго
отдыха въ 24 часа.
На случай внесенія въ нормы
внутренняго распорядка предпріятія
такого порядка праздничной и
воскресной работы для всѣхъ ма-
стерскихъ и для нѣкоторыхъ отдѣ-
ловъ, каждый рабочій этихъ отдѣ-
ловъ долженъ пользоваться вос-
креснымъ отдыхомъ не меньше од-
ного раза въ три недѣли.
11 р и м ѣ ч а н і е Рабочіе, ко-
торые въ праздничные и воскре-
сные дни должны являться на
краткосрочныя по условіямъ
техническимъ, необходимыя ра-
боты (папр. перелопачиваніе со-
лода, кормъ рабочаго скота) не
могутъ быть заняты такими рабо-
тами болѣе двухъ часовъ съ тѣмъ
условіемъ, что на второй день
послѣ праздника имѣютъ право
явиться на работу позже начала
работы на 2 часа по общему по-
рядку.
13) По взаимному соглашенію за-
вѣшивающаго предпріятіемъ и ра-
бочими, послѣдніе могутъ допу-
стить отступленіе отъ порядка
празднованія дней, указанныхъ въ
ст. 11 и ставать на работу въ
праздничный день вмѣсто будняго
ДНЯ.
О достигнутомъ соглашеніи дол-
жно быть доведено до свѣдѣнія
соотвѣтствующихъ правительствен-
ныхъ лицъ, коимъ довѣренъ над-
зоръ за исполненіемъ сего закона.
14) Главному Совѣту надлежитъ
издать постановленія, і оторыя бы
разрѣшили по мѣрѣ дѣйствитель-
ной необходимости отступать отъ
нормъ, указанныхъ въ ст. ст. 3, 5
и 8 для тѣхъ учрежденій, кото-
рыя по своему характеру для удо-
мадських справ повинні впкону-
вати роботу в почини час, або
працювати пе рівномірно в ріжні
паси рока (наприкл., робота по
освітленню або по водопостачан-
ню міст).
15) В особливо шкідливих ви-
робництвах та роботах, в якпх
робітники находиться в умовах
професійних отрут (наприкл., ро-
бота в сушарвях не звичайно
внсокоі температуря, аоо на за-
водах ртутних і білильних) ро-
бітнпчий час, показаний в ст.
5 і 8. може бути скороченпй.
Список таких робот та виробництв
з зазначенням для кожноі окре-
моі роббти продовжепности ро
бітничого часу, а також других
умов роботи укладаеться Голов-
ною Радою Праці.
16) В роботах иідземнпх жін-
ки та підлітки, як хлопці, так і
дівчата до 18-ти років, не допу-
скаються.
17) Відступлення від постапов,
показаних в ст. 3—5 і 8—12, до-
пускаються по згоді з робітни-
ками і по ухваленню фабричноі
інспекціі, або інспекторів праці
відносно робітників запятих пра-
цею допомочною, себ то: біжу-
чим ремоптом. уходом за котла-
ми, рушателямп, приводами, за
фабрпчним опаленням, водопо-
стачанням та о світленням будпн-
ків, вартовноі і пожарноі служби
та взагалі такими роботами, без
попереднього виконання яких
пр •мислова інституція не може
бути в той час приведена в рух,
та і такими котрі повинні бути
виконані по необхідности лісля
того, як інстітуція стане.
Такі відступлення допускають-
ся постільки, постільки це дійсно
пеобхідно і у всякім разі з ви
копаппям при наймі слідуючих I
цравил: а) загальне число рабо
чих годин за дві доби підряд
гіе повинно перевиіцувати для
кожлого робітника 20 годин, за
дві доби коли бувае ломка зміни
влетворенія общественныхъ нуждъ
должны исполнять работу въ ноч-
ное время, пли работать неравно-
мѣрно въ разное время года (на-
примѣръ, работа по освѣщенію или
водоснабженію городовъ).
. 15) Въ особо вредныхъ для здо-
ровья рабочихъ производствахъ и
работахъ, или въ условіяхъ про
фессіональнаго отравленія (напри-
мѣръ, работы въ сушилкахъ чрез-
вычайно высокой температуры или
на заводахъ ртутныхъ и бѣлиль-
ныхъ) рабочее время указанное въ
ст. 3, 5 и 8 можетъ быть сокра-
щено. Списокъ такихъ работъ и
производство съ обозначеніемъ
для каждой отдѣльной работы про-
должительности рабочаго времени,
а также и другихъ условій труда,
составляется Главнымъ Совѣтомъ
Труда.
Ю) Въ работахъ подземныхъ жен-
щины и подростки, какъ мужчины
такъ и женщины до 18 лѣтъ не
допускаются.
17) Отступленія отъ постановленій,
указанныхъ въ ст. 3 и 8—12 допу-
скаются по соглашенію съ рабо-
чими и по утверясденію фабричной
инспекціей или инспекторами труда
относительно рабочихъ, занятыхъ
трудомъ вспомогательнымъ какъ-то:
текущій ремонтъ, уходъ за котлами,
двигательными проводами, за фаб-
ричнымъ отопленіемъ, водоснабже-
ніемъ и освѣщеніемъ помѣщеній,
сторожевой и пожарной слуягбы,
и вообще такими работами безъ
предшествующаго исполненія кото-
рыхъ промышленное учрежденіе не
можетъ быть во время пущено въ
ходъ, а равно и такими, которыя
должны 'быть исполнены по необхо-
димости послѣ остановки пред-
пріятія.
Такія отступленія допускаются
постольку, поскольку это безусловно
необходимо, и во всякомъ случаѣ
съ исполненіемъ при наймѣ слѣдую-
щихъ правилъ: а) общее число рабо-
чихъ часовъ за двое сутокъ под-
рядъ пе должно превышать для
каждаго рабочаго 20-ТИ часовъ, а
за двое сутокъ когда бывает ъ ломка
8
24 годи ни; б) кожен робітник,
занятой показанный в цій ст.
роботами, повпнсп бути увільне-
ний від праці на 24 годпни під-
ряд не меньше 4-х разів у мі-
сяць.
18) Робота, яка виконуеться в
час незвичайнпй, вважаеться за
зверхстрочну. Звсрхстрочна ро-
бота дозволяеться тілыш при
умовах показанихв ст. ст. 19—22
сього закону, і оплачуеться по-
двійно.
19) Всі жінки та мужчини до
18-тп років на зверхстрочну ро-
боту не допускаються. Робітникп
мужчини по ухваленню фабрич-
ноі інспекціі або інспекторів цра-
ці допускаються тількн в слі-
^уючих випадках: а) коли зверх-
строчпа робота викликается не-
обхідністю скінчити ночату зви-
смѣпы—24 часа; б) каждый рабо-
чій, занятый указанными въ этой
статьѣ работами, долженъ быть
свободнымъ отъ работы на 24 часа
подрядъ не меньше 4-хъ разъ въ
мѣсяцъ.
18) Работа, которая исполняется
вь необычное время, считается за
сверхурочную. Сверхурочная работа
допускается только при условіяхъ,
указанныхъ въ ст. ст. 19—22 сего
закона и оплачивается вдвое.
19) Всѣ женщины и мужчины
до 18 лѣтъ на сверхурочныя работы
не допускаются. Рабочіе мужчины
по утвержденію фабричной инспек-
ціи или инспекторовъ труда, допу-
скаются только въ слѣдующихъ
случаяхъ: а) когда сверхурочная
работа вызывается необходимость»
окончить начатую обычную работу.
чайпу роботу, яка через вппад- которая черезъ случайную задержку
кову затримку по механічним по техническимъ условіямъ ироиз-
умовам виробництва не могла
бути зроблена в нормальная ро-
бітничпй час і коли ирпнпиення
ціеі роботи в ночі виклпкало би
зіпсувня (порчу) матеріалів та
механізма (до такоі серіі робот
можна віднести хемічні процеси,
бідливку і т. и.) при виконанню
аоботи, необхідиоі для знищення
вебезпеки, загрожуючоі життю
людей та майнові, а також для
знищення всякнх випадків, які
б могли порушити умови тех
нично. потрібпі для нормального
водопчстачнння, освітлення, ка-
налізаціі або строчних грома
дянськпх комуиікацій, в) в ро-
ботах по необхідному ремонтові,
на випадок зшсування котлів.
рушателів, прпводпв, та взагалі
непередбаченпх порушеннях в
механізмах, варстатах. або бу-
дпнках ідомах, греблях и буро-
вих скважинахъ які б могли прп
пинити роботу по всій інститу-
ціі або окремому іх відділу;
г) при Викопанню робот тимча-
сових в якому нобудь ВІДДІЛІ
цілоі інстітуціів таких випадках,
коли через Ііожар, через ПОЛОМ-
КИ, або иебезпечені обставини
водства не могла быть произведена
въ нормальное рабочее время и
когда пріостановка этой работы
ночью вызвала бы порчу матеріа-
ловъ и механизмовъ (къ этой серіи
работъ можно отнести химическіе
процессы, отливку и т. и.); б) при
исполненіи работы необходимой для
уничтоженія опасности угрожаю-
щей жизни людей и имуществу, а
также для уничтоженія всякихъ
случаевъ, которые могли бы нару-
шить условія техническія, необхо-
димыя для нормальнаго водоснаб-
женія, освѣщенія, канализаціи или
срочныхъ общественныхъ сообще-
ній; в) въ работахъ по необходи-
мому ремонту на случай порчи
котловъ, двигателей, приводовъ, и
вообще неиредусмотрѣнныхъ порчъ
въ механизмахъ, станкахъ илп по-
стройкахъ (домахъ плотинахъ, бу-
ровыхъ скважинахъ) которые могли
бы пріостановить работу во всемъ
предпріятіи, или въ отдѣльномъ его
отдѣленіи; г) при исполненіи ра-
ботѣ временныхъ въ какомъ ни-
будь отдѣленіи цѣлаго предпріятія
въ такихъ случаяхъ, когда черезъ
пожарь, черезъ поломку, или опас-
ныя обстоятельства работа того или
робота того чи пшпого відділу
могла б на де якнй час бути
припинена або зовсім стала, або
тоді як вона пеобхідна для пов
ного ходу других відділів ціеі
інстітуціі
20) В вішадку визначенному в
поиередньому пункті (2 ст. 19).
за роботи зверхстрочпі повинно
бути спеціально дозволення від
комісара праці, або фабричного
іпспектора, де показусться ден-
на продовженість роботи та строк
іі виконапня. Про сверхстрочні
роботи не зазначепі в пункті б і
в ст. 19, інспекторам подаеться
проста заява.
21) Всі роботи сверхстрочні
заноситься в книжки по розщо-
там робітників особливо з визна-
ченням належноі платпі за ро-
боту. крім того, зверхстрочним
роботам ведеться реестр для нож-
ного робітника по контрольній
книжці.
22) Робота зверхстрочна но
умовам, визначеним в ст. ст.
19—21, допускаетсься не білып
5 день на рік для ножного від-
д лу, хоча б навіть в сей день
в ньому був занятой лиш один
робітник.
23) Продовженність зверхстроч-
ноі робо і и ножного робітника не
повинна в жаднім разі за дві
доби перевіпцувати чотирі го-
дпнп.
24) Постанови обмежуючі про-
довженність зверхстрочних робот
(ст. 19-23) і вільних перерв в
них (ст. 4—6) можуть ье прим;-
нятись по згоді як з організа
ціями робітників, так і з окре-
мими робітниками.
25) Закон цей вступае в силу
негайно піеля його оголошення.
Впнний в порушѳнню цього
закону відповідае перед судом.
иного отдѣленія, могла бы на нѣко-
торое время быть пріостановлена
пли совсѣмъ остановлена, тогда
какъ она необходима для полнаго
хода иныхъ отдѣленій всего пред-
пріятія.
20) Въ случаѣ, означенномъ въ
предыдущемъ пунктѣ (2, ст. 19),
на работы сверхурочныя должно
быть спеціальное разрѣшеніе отъ
комиссара труда или фабричнаго
испектора. гдѣ указывается днев-
ная продолжительность работы и
срокъ ея исполненія. О сверху-
рочныхъ работахъ, не означенныхъ
въ пунктахъ б и в ст 19 инспекто-
рамъ труда пли фабричнымъ ин-
спекторамъ подается простое заяв-
леніе.
21) Всѣ работы сверхурочныя за-
носятся въ книжки по расчетамъ
рабочихъ особенно сь обозначе-
ніемъ причитающейся платы за
работу, кромѣ того, сверхурочнымъ
работамъ ведется реестръ для каж-
даго рабочаго но контрольной
книгѣ.
22) Работа сверхурочная по усло-
віямъ,указаннымъ въ ст. ст.19—21,
допускается не больше 50 дней въ
годъ для каждаго отдѣленія. Кро-
мѣ того, засчитывается каждый
день сверхурочной работы отдѣле-
нія хотя-бы въ этотъ день въ немъ
былъ занятъ только одинъ рабо-
чій.
23) Длительность сверхурочной
работы каждаго рабочаго не дол-
жна во всякомъ случаѣ за двое
сутокъ превышать четыре часа.
24) Постановленія, ограничиваю-
щія продолжительность сверхуроч-
ныхъ работъ (ст. 19—22) и сво-
бодныхъ перерывовъ въ нихъ
(ст 4 6) могутъ не примѣняться
по соглашенію Какъ съ организа-
ціями рабочихъ, такъ и съ отдѣль-
ными рабочими.
25) Этотъ законъ вступаетъ въ
силу немедленно послѣ его опуб-
ликованія.
Виновный въ нарушеніи сего за-
кона отвѣчаетъ по суду.
10
Ухвалено Украінською Цен-
тральною Радою 25 січня 1918 ро-
ку, м. Киів.
В додаток і розвнток сього за-
кону в найблізчім будучім Цен-
тральною Радою мають бути ви-
дані додаткові положення.
Утверждено Украинской Централь-
ной Радой 2» января 1918 «., і. Кіевъ.
Въ дополненіе и развитіе сего
закона въ ближайшее время Цен-
тральной Радой имѣютъ быть при-
няты дополнительныя положенія.
Обіжники міністерства земельних справ.
№11.
До всіх Губерніяльних та, Повітових Земельних Комітетів.
I.
Центральний Комітет Всероссійсысоі Професійноі Спілки працю-
ючих в цукровій промисловості висловлюеться за участь іх представ-
ників в Земельних Комітетах.
Позаяк цукрова промисловість е одна з найважнійших галузів
господарства на Вкраіні і працюючі в ній зацікавлені в й охороні
ми сім пропонуемо Губерніяльнпм, Повітовим та Волосним Комітетам,
в районі яких е цукроварпі, ввести в свій склад і Представнпків від
тпх, що врацюють в цукровій промисловости, але не більш одного на
кожний комітет.
II.
Секретарство Продовольчих Справ оповіщае, що з діевоі арміі
будуть переводитись в тил для годівлі і продажи селянам коні, які
дуже охудли і не здатні для роботи в арміі.
Позаяк зараз великйй брак худоби у селяп і се може бути ве-
ликою перешкодою в справі засіву землі весною сього року, ми про-
понуемо Земельним Комітетам всімп засобамп допомогти Продоволь-
чим Управам організувати пункти по годівлі коней, а де треба—роз-
продажу іх, пильнуючи, щоб підчас продажу означенпй живпй ін-
вентар попадав не в руки спекулянтів, а трудовому народу, котрий
в ньому нуждасться.
енеральний Секретар Земельних Справ Л. О. ЗаруЬний.
Директор Віділу О. Мнцюкъ.
5 січня 1918 року.
і
I
11
№ 12.
Губерніяльним, Повітовим і Голосним Земельним та Продоволь-
чим Комітетам.
В додаток та роз'яснення обіжника Міністерства Земельних
Справ від 19 грудня 1917 року за № 6, Народній Мпнпстер Земель-
нпх Справ в згоді з міністром Продовольчих Справ поставовляе такі
правила рощота за продовольчі продукти, обовязкові для всіх Земель-
нпх Комітетів та продовольчих органів:
1) за продовольчі продукти, які були прпйняті продовольчпми
органами з нетрудових господарств піеля 7 листопада 1917 року, і за
які до сього часу не заплачено, гроши мусять бути внесені в На-
родпе Мініетерство Земельнпх Справ.
II р и м і т к а: Оприділення характера трудового та нетрудо-
вого господарства будуть робпти Повітові Земельні Комітети.
2) Платня, котра була не заплачена власникам продовольчпми
органами піеля одержання ними розпорядження, аби гроші вносити
в депозіт Земельних Комітетів, недійсна, а заплачені суми повинні
бути поверн^ііі особами, які впдавали платню.
3) Земельні Комітети повинні допомагатп продовольчпм орга-
нам, коли треба буде вивозити продовольчі продукти з нетрудових
государств.
4) Земельні Комітети не мусять вимагати від продовольчих ор-
ганів негайноі платні грошей за продовольчі продукти, позаяк така
платня повинна робитися лише піеля одержання продуктів в поряд-
ку, який указаний нижче в п. 5.
5) Розрахунок за продукти, які були одержані як Повітовими,
так і Губерніяльними Продовольчпми органами із нетрудового госпо-
дарства, робиться Губерніяльними Продовольчпми Органами таким
способом: губервіяльні продовольчі органи нЗдсилають Повітовим Зе-
мельнпм Комітетам рахункп на одержані продукти, а суму, котру
треба заплатити, надсилають в Народне Мініетерство Земельних
Справ, додаючи вказівку Земельного Комітету та мастку, від якого
одержані продукти; Народне Мініетерство Земельних Справ з наді-
сланих сум одкривае кредіти Земельним Комітетам на іх потреби,
згідно представленим іми обрахунків.
6) Особи, котрі перешкоджують впвозу продовольчих продуктів,
роблять злочинство перед 3 краінською Народпьою Республікою і на-
лежать відповідальпости.
Народний Міністр Земельних Справ />. О. Зарудним.
Народнпй Міністер Продовольчих Справ М. Ковалъсъкѵі. __
17 січня 1918 р.
12 —
№ 13.
Всім Повітовим Земельним Комітетам копія Губѳрніяльним
Земельним Комітетам.
Всім Повітовим Земельним Комітетам. в копіях Губерніяльннм
Земельним Комітетам був розіеланий до виконання ціркуляр Гене-
ралыюго Секретарства Земельних Справ від 19 грудня 1917 реку
№ 5, ягсмм між ііншпм вимагалося, щобп на кожду 1 і 15 дату мі-
сяця присіілалися відомостп про депозітні суми.
Отже до сего часу не всі Земельні Комітети сей ціркуляр вп-
конувалп.
Пришісуемо негайпо дати відомостп Народньому Міністерству
Земельних Справ і відповіднпм Губерніяльннм Земельним Комітетам
про ті коштп, які поступили в депо пт Повітових Земельних Коміте-
тів і пагадуемо, іцо Управи Земельнпх Комітетів, які не представля-
тпмуть окуратно тих відомоегів, будуть потягнуті Міністерством до
законноі відповідальности.
'Директор Відділу О.
Завідуючпй Відділом Малчгчко.
9 березня 1918 року.
Обовязкова постанова.
На основі п. 4 гл. VIII Положеныя о Земельних Комітетах
і ст. 25 Тимч. Земельного Закону, Поділчский Губерніяль-
ний Земельный Комітет постановив 31 березня 1918 р. видати
слідуючу обовязкову постанову.
1. Сільскі Земельні Комісіі, де такі утворилися. а де іх нема,
го Волосні Земельні Комітети обовязані точно вияснити, в яких не-
трудовпх господарствах і який властиво живий і мертвпй інвентарь
і запаси самовольно захоплені приватними особами і установами.
Цей оппс повинеи бути доконанний під наглядом Повітових
Земельних Комітетів. Відомостп про все самовільно захоплене уста-
новами (війсковими частями, органігаціями і инш.) з вказанням іх,
повинні бути уложеиі осібно і висдані шляхом інстанцій в Губерпі-
яльний Земельиий Комітет.
2. Всі приватні особи, котрі самовільно захоппли в нетрудових
господарствах, находячихся в завідуванню і розпорядженню відпо-
відиих Земельних Комітетів, який небудь живий і мертвпй інвен-
13 —
таръ, запаси зерна, фураж, инші продукти і лісові матеріала—о всьо-
му взятому ними повинні дати докладні відомости в Сільскі Зе-
мельні Комісіі, а де таких пема—в Волосні Земельні Комітети.
Ці відомости повинні бути дані в двонеділыіім рсчипці (срокѣ)
від дня отримэішя цеі постанови в Волоснпх Земельних Комітетах.
3. Всі самовольно захоплеві в нетрудових господарствах, остаю-
чпх в завідуванпю і розпорядгкенню Земелыпіх Комітетів, приват-
ними особами і установами предметы, як-пе: живпй і мертвпй ін-
вентарь, запаси зерна, фуражу і инших прсдметів і т. и. в двоне-
ділыіім речинці від дня стримапня цеі обовязковоі постанови в
відповідвих Волоснпх Земельних Комітетах, повертаються на місця
по пказівкам Повітових Земельних Комітетів.
Прнмітка: Породистий (племенной) рогагий скот, поро-
дистой матеріял віньских заводів, і свпнейі овець повертаеться,
при присутпости догідннх умов для його прокормлепня і
утримапня, в противнім вппадку він тнмчасово осіаеться в
охороні осіб, що його захоппли.
Комітети повинні пегайно зайнятиея оргавізапіеіо принятія і
витворепням для всі догіднпх умов.
4. Від всіх осіб, у котрих полишені в тимчасовому корпстуван-
ніо або під охороною ягі небудь прсдметн, береться розписка, в
котрій повіпна бути подана назва, кількість і якість предмету, з
обовязанням о непозбувэнню і неушкодженному утримуванню і о зво-
роіі його в разі жацання Комітету.
Всі видаткп нэ утримапня. направку і зворот захоплепних
предметів ідуть «а рахупок осіб, що іх захоппли.
5. Организацію по принняттю і віданнго всего захоплеппого на-
кладаеться на Повітові Земельні Комітети і вони означуготь місця
ириняття і передачі. На принятія предметів впдаеться кнітанція.
6. Всі суми, котрі були отримані приватными особами і уста-
новами (виконавчнми органами) з продажі безправно захоплеппого
в нетрудових господарствах маетку, а також з маетку, переданого
міспевими Земельними органами в тимчасове користування чи охо-
рону.- повинні бути пегайно відані в депозітп Повітових Земель-
пих Комітетів.
Всі особи, які продали які небудь зэхоплеііі ними в нетрудо-
вих господарствах предмети, повинні о цім повідомпть Волосні Зе-
мельні Комітети з вказаннпям проданних предметів, купців і отрп-
манпоі суми.
7. На Волосні Земельні Комітети за посередшщтвом Земельних
Коміеій, під контролею Повітових Земельних Комітетів, лередаеться
обовязок виявлення всіх тих осіб і уотанов, котрі доконали захоп-
— 14 —
леннп майна і ухилилися від заяви о цім, в означенному часі, а
також провірення правильности заяв.
8. Особи, котрі ухиляються від звороту захопленпого майна, а
також від заяв о захопленню, будуть пригягненні до карноі відпо
відалыюсти.
Голова Комітету’ і Управи О. Самошенко.
Член Управи Черсдеев. Писар С. Мельниченко.
Обовязкова постанова Губерніяльноі Земельноі Управи.
На основі п. 4 гл. УІІІ Положення о Земельних Комітетах,
Подільскій Губерніяльний Земельний Комітет постановив
31-го березня 1918 р. видати слідуючу обовязкову постанову
о посіві ярого хліба і буряків.
1. Всі землі петрудовпх господарств, що цереходять до трудо-
вого населення губерніі, на основі Тнмчас. Земельного Закону Укра
інськоі Центрально! Ради, повинні бути засіяні в тій частині іх, котра
е призначена під ярий посів, весною 1918 року.
2. Иовітові і Волосні Земельні Комітети обовязані наглядатп за
повним засівом земель, прпзначенних під яру сійбу- і поробить в цій
справі всі належні заходи.
При теперішньому тимчасовому розділі земель нетрудових госпо-
дарств між безземельним і малоземельним населенням, Иовітові і Волосні
Земельні Комітети і Сільскі Земельні Коміссіі повинні давати пайки
землі лиш тим особам, котрі берутъ да себе обовязок обсіяти ті пай-
ки весною 1918 року’.
3. Иовітові Земельні Управи, по отриманшо цього, негайно озна-
’іують по районам повіту і для поодинокйх хлібів строки покінчення
посівів.
Примітка: Остаточиі строки обсіву земель поодиноки-
ми хлібами в ріжних районах повітів назначуеться з таким ра-
хунком, щоби не минув час ярого посіву, на випадок необхід-
ности нового розділу незасіяноі землі тпми особами, котрим вона
була уділеня при першому розділі.
4. 1 о упливі назначенпх Повітовим Земельним Комітетом стро-
ків необсіяні пайки землі, на підставі розпорядження Земельних
Комітетів, передаеться тим особам, котрі дадутъ зобовязання засіяти
наділені ім пайки незалежно від простору передано! перед тим в іх
корнстування землі. Необсіяні в строк землі в даноыу селі мо-
— 15
жуть бути передай! в користування селянам других сіл. або обсіяні
средствами і на розпорядження Земельних органів
5. Всі землі приготовлені з осени під посів буряків обовязково
повинні бути засіяпі буряками.
Пояснення: Ст. 31 Тимчас. Земельного Закону поста-
новляе: земля для посіву буряків і лншпх рослин, за якими
буде назначено особливе значіння, одводиться в приватно-тру-
дове користування з умовою не зменшувати посівну площу ціх
культур.
6. Особи, що отримали землю призначену для весняного обсіву,
і з якоі небудь причини не обсіяли отриманого пайку, крім віді-
брання від них наділеноі землі, несутъ грошеву відповідальність
за убутки, спричинепі Державі невпкористанням під посів земель,
котрі дістали в користування.
і 7. Ця обовязкова постанова вступае в правку силу зхвилею
отримання іі в Волоснпх Земельнпх Комітетах.
Голова Комітету і Управи О. М. Самошенко.
Члени Управи: С. Т. Вахліовекііі, В. М. Чередіев, т. т. Козуля
і С. К, Слободяшок.
Писар С. Мельниченко.
Обіжникі Подільськоі Губеріняльноі Земельно! Управи.
По відділу сільсько-господарсьному.
5 березня 1918 р.
Відносно до охорони сапків, пітомників і виноградників і до
того щоб ці культури були належно оброблені, щоб не
понизилась іх продуктивність і щоб вони не були принесені
в жертву шкідників знищенню, ушкоджуванню людьми і
худобою.
В багатьох економіях приватного володіння, котрі перейшли
в завідування Земельних Комітетів, е фруктові сади, займаючі не
малі площі, котрі давали не мало доходу власнпкам. В тих же ма-
етках часто находяться срганізовапг питомники плодових дерев, із
котрих получався посадочний матерьял, призначуваний як в продаж
на бік, так и для поповнення садових насаджень в маетках, а та-
кож для поширення площі садків і для замши старих дерев моло-
дыми екземплярами.
— 16 —
Окрім того, в полудпевих повітах губерніі в приватиих гоепо-
дарствах істнують великі площі землі, занято! виноградниками,
являючимнся високоиінною культурою, потребуючою велпкпх гро-
шових затрат на роботи по організаціі і цоглядові. а також знання
від осіб, доглядаючих за виноградником.
В біжучий час, при переході землі до трудового населення,
постановлено, що сади, питомники плодових дерев і виноградники
повинні тпмчасово остатнсь в громадському корпстованпю того села,
де вони находиться. Однако, по прпчпні бувших подій, багато эко-
номій було розгромлено, власнпкп же і служачі маетків примушені
були облишить господарство, в насліцок чого впще вказаві дорого-
коштовні культури, потребуючі для правільного ведення іх знання
і досвіду, зостались без всякого надзору.
Між тим іде весна і наступас час робот в садах і виноградни-
ках по боротьсі з шкідниками, котрі можуть знпщитп не тілько бу-
дучий урожай, по і при силыіім іх рпдвитку самі насадження, по
оброблепню землі, занято! садками, питомниками і випоградниклмн,
а також по підчистиі плодових дерев і виноградьп'пв, потребу ючнх
для правильного іх внкопанн'я спеціальной) знання.
Що Сільш складві роботи ожипаються в плодових питомнпках,
де треба виховатн здорові молоді деревня, дати ім правільні форми,
забезпечуючі устойчивость іх нроти недобрих умов дальшого росту
і можливість правільного догляду за ними і ннш.
В наслідок впще поданого і маючи на увазі, що роботи в сад-
ках і вііиоградпиках повинні початись в иайблизшім часі, Повітовим
і Вопосниы Земельним Комітетам належитъ негайно поробить всі
заходи до охоронп садків, питомпнвів і впноградпжків і до того щоб
ці культури були налслспо оброблсві, іцоб пе понизилась іх про-
дуктпвпіетъ і щоб вопи пе були принесеві в жертву шкідників
зииіцешію, уші;од;куваиню людьми і худобою.
Для практичного виповпепня садових робот там, де це потре?
буеться обставинамп. належить покликать на посаду практичних са-
дівників по можливості із числа тих осіб, котрп раніш обслугс—
вуваліі ті садки.
18 березня 1918 р. за № 48.
Про принятія на учот механичних і инших майстерень.
При переході земель нетрудовцх господарств до рук трудо-
вого населення, е немало вииадків, що в таких господарствах ли-
шаються мехапичні майстерні себ то: кузні, слюсарні, стельмашні
і т. и., котрі по ріжним причииам в де-котрих випадках зоставлені
робітниками і припннили свою діяльніеть; в другнх продовжують
іетнування.
— 17 —
Звертаючи увагу на те, що зазначепі механичні і інш. майстер-
ні мають величезне значіння при попрэвці не тілько мертвого
інвентару нетрудових маетків, котрнй цілком повинеи бути викори-
стуванний для провадження господарства, но і для інвентару тру-
дових господарств селянства, де нема таких майстерень, Губерні-
яльна Земельна Управа прохае Повітові Земельні Управи негайно
зібрати відомостп о тім, в яких маетках е више подані май-
стерські, припилили вопи чи ні свое істнування, а також де і
які майстерні можливо булоб заснувати наново. Окрім цього, поро-
бить всі можливі заходи до того, щоби ті майстерні, котрі припи-
нили свою діяльність, негайно знову відкрили свое істнування.
При розгляді пнтання о майстернях звернути увагу на те, чп
неможливо булоб з робітнитів на майстернях, як то ковалів, меха-
никіз і інш., заснувати коопсратпвн, котрі могли-б взяти в своі
руки, па звіснях умовах, хоч бы за низьку платню за прокат
інструмеитів, провадження діяльности майстерень. Як тільки що
неможл шо заснувати кооперагивів. то чи не було б цілесообразно
відати майстерні :..ісцевим Земельним Комітетам, чи Земельним
Комісіям з тим. шеб для всіх робот була установлена такса, із
котроі задовольнялись би робітники маіістерень, а палвиіпка гро-
шей повинна йти на улучшенію майстерень через куплю потріб-
них для іх інструментів, иеобхідпого для роботи мзтерьялу і інш.
' При встановленню такого порядку істнування майстерень
Губерніяльпий і Повітові Земельні Комітети мають право регулю-
вати установлені на робоіу ціни і зовсімм прпкорочуватп істнування
йооперативів.
(Въ иаслідок поданого Губерніяльна Земельна Управа прохае
іегайио приступить до організаціі поправочних майстерень в не-
рудових господарствах па кооперативпих основах чп бсзпосередно
Йс силами і коштоми місцевих земелыіих органів.
При понстанню кооперативів на основі означеиних догоноріп,
котрих виробленням повинні займптись Повітові Земельні Комітети,
таким кооператнвам належать передати по описові весь інвентарь і
ч |знаряддя майстерень
пою, і
ному вйгляді майстерню і іі знаряддя передати майстерпю
Земельному Комітетові по упливі умовленого часу.
Повітова Земельна Управа оставляе за собою нагляд над
, чи кузнів в тимчасове ужнвання, за іх зг8-
при зобовязанню з сторони кооперативу утримувати в справ-
• ::-------- __ -----) пазад
( ці.іо-
стю майна майстерні, а в випадку спостереження неправиль-
ностей, як це: установлення кооперативами надто високих оплат за
неправу інвентару і інш. установлювати максимальні такси і розвя-
зувать умову з кооперативами.
— 18 —
18 березня 1918 р. за № 49.
Відносно приняття самих рішучих заходів про втручання
в харчове ліло.
Губсрніялыюю Земельною Управою від в. об. Міністра Хар-
чових Справ Порша отримана така депеша за № 1125: „Місцев. Ради
вояцьких, робітгінчих та селянськіх депутатів, земельні комітети,
залізничі комітети і інши громапянські організаціі нерідко грисвоюють
йена лежаче іи по законові право розпорядження харчовііми та фу-
ражнпми запасами і грузами і самочпнним втручепням в харчове
діло, виявляючим навіть через осібиих своіх кодіисарів, заносить до
нього погибельиу анархію, порушуючи урядові пляші постачання
населення. Нагадуючи що усе харчове діло в Украінській нароцній
республиці підлежнть виключному завідуванню харчовпх органів,
заснованих по законові 25 березня 1917 року, прохаю невідкладаючі
принять самі рішучі заходи про неприлучку чиііого б то не було
втручання в харчове діло окрім вище зазначепих харчовпх управ.
№ 1125. В. о. Міністра Харчовпх Справ М. Порш“.
О зазньченім Губерніяльпа Земельна Управа повідомляе Пові-
тові і Волосні Земельні Комітети для точного виконання.
19 березня 1918 р. за № 51.
Про обрахунок зроблених засівів.
В наслідок предстоячого в найблиачім часі переходу землі
до нетрудового населення і можливості перероспреділення землі
трудовоі частили населенна, при чім в розпреділення поступаютъ
також землі, заняті вже посівамп ярих хлібів многолітніх трав,
виорані під буряки і на зяблю, представляеться. необхідним негайно
приступить до вияснення коштовности культур і зробченого обробітку
і инш., иепредрішаючи питання о платнім, чи безплатнім до населення
площів, оброблених і обсіяних.
Такпм видом песбхідно опреділити коштовність слідуючих
культур до часу іх переходу в руки трудового населення: озимоі
пшениці, жита, зимового рипаку, конюшими, люцерни, еспарцету,
тнмофіевки і др.
При рахункові коштовности засівів необхідно учитувати:
1) арендну плату 1917 р., 2) коштовність паровоі оброботки,
3) коштовність удобрення, 4) оброботок перед посівом, 5) насіння,
6) коштовність робот по засіву і инш.
Вираховуючи коштовність культур многолітніх трав, необхідно
мати на увазі рік користування, вичислюючи із загальноі стоімости
культури коштовність урожаів раньшіх років.
— 19 —
При обшоті коштовности пороблених оранок під буряки і на
зяблю, наложить мати на увазі глибину оранки, коштовність робо-
чих рук по времені проізводства роботи і стоімости робітників по
собістоимості робочого дня для господаря, а не по рпночній стоі-
мости .
Всі відомости, як по стоімости окремпх робот так і загальну
коштовність культур, наложить сістематізіровать в таблиціо по формі
при цім прилученій.
По розгляді Повітовими Земельними Управами данних оцінок
вищеподаних культур і обробітку, іх належпть пегайно представить
в Губерніяльнцй Земельнпй Комітет.
Средні данні по оцінці культур озимих хлібів, многолітних трав
і обробленню землі під бураки на зяблю і инш.
повіті,
По..
Культур.
І’окона арсндпа
Назва культур и
3 а м і т х а
плата за 1 дес.
оброблюиань
землі
Зиыов. лшеииіія
Зимоп. жито .
Зимой, рапс. .
Кппюшина . .
Тимофеевкя .
Люцерна - .
Еспарцета . .
Горянка під бурака .
Горянка па зяблю під
ярові посіяй . . .
Відносно недохваткі насіння
19 березня 1918 р., № 52.
ярого хліба в повітах губерні.
В біжучий час в Подольскій губ. внявляеться велика недохватка
насіння ярого хліба, особисто в бувших прифронтових повітах.
Підвозити насінний матерьял із других губерній, як то: Кате-
ринославськоі, Херсонськоі, Таврійськоі и др. тепер не е можли-
вим в наслідок перериву залізнодорожних зносин по причині
военних подій з большевиками.
Губерніяльпа Продовольча Управа і Губерніяльний Земель-
ний Комітет роблять всі заходи для доставки населення в губернію
— 20 —
і, як тілько знову возстаповляться правилыіі зносини з сусідніми
губерніями, негайно буде преступлено до ввозу насіння в Подільську
губ.
Маючн на увазі неопреділенне положення пнтання о ввозі на-
сіння, блкзышй час посіву і державну необхідність засіяти
ярі поля без остатку, Губерніяльна Земельна Управа, на підставі
зазначеного, а також згідно з винесеною Губерніяльннм З‘іздом
11—14 лютого с. р. резолюціею по докладові № 13, кропонуе По-
вітовим і Волосним Земельним Комітетам:
1) приняти самі рішучі міри, іцоб посівннй матерьял, котрий
вже роспреділений серед населення із економнчных запасів, був обо-
вязково висіяний тими господарями, котрі його розібралн. Для
чого поробить списки такіх хозяів, по котрим слідить за виконанням
ними цього розпорядження.
2) Всі запаси насіння, які е у селянства, повинні буть викори-
стоваві для засіву і не дозволять продажи іх въ приватні руки без
особистого на це доволу.
3) Сельскі Земельні Комисіі повинні без наймевьшого оттягаппя
поробить списки своіх селян і инш., живучих в селі осіб, в цілях
вияснення маючоіся у них лишки насінпого матерьялу, і спискі ці
передати через Волосні Земельні Комітети місцевим продовольчим
органам.
4) Для того, щоб було висіяно меньше насіння, посів робить
рядковими сіялками, для чого впкористувати всі сіялкп, які тілько
найдуться на місцях.
5) На випадок, коли де в яких селах буде лишка насіння,
котрого не успіе Продовольча Управа перевезти в друге місце гу-
берні, Сельскі Земельні Комісіі повинні його сами передавати дру-
гім меясуючим Земельним Комісіям, лиш би в пору робпвся посів
і 6) Волосні Земельні Кэмітети повинні надсилати Повітовим
Земельним Комітетам вѣдомости о ході засіву ярих полів на 1 і 15
число ножного місяця, доки не закончиться посів, а Повітові Зе-
мельні Комітети, в свою чергу, повинні такі ж відомостп прислать
Губземельному.
19 Березня 1918 р. за ЛЬ 53.
Відносно переходу приватновласних земель в руки трудового
населення.
3 огляду на перехід приватновласних земель в руки трудово-
го населення і з огляду на конечпу державну потребу поробить
всі заходи для правильно! роботи цукрових заводів, Губерніяльна
Земельна Управа прохае Вас, всіми доступними для Вас способами,
_притягати малі селянські господарства до управи цукрового буря-
— 21 —
«у, як через видачу грошевихъ предплат (авэнсів), так і через за-
безпечення позичковим способом насінням і штучнпми погонями і
під обезпеченна булучим урожаем буряку.
3 другоі сторони в інтересі притягнеиня до управи буряку
широких кругів населення, заводська адміпістрэція повинна негайно
разом з Повітовими Земельними Комітетами виробить ціни на бу-
ряк і умоми відбору його па заводи, згідно з постановами Селян-
ського 3‘ізду в цій справі і подати іх до відомості населення.
Надто Управа думае, що на будучий час ініціатива логично
управп насінпя цукрового бураку повинна належати до цукрових
заводів, котрі заінтересовані в іх отрпманню і котрі розпоряджа-
ють і силами, і средствами для посадки відповідноі якости буряків,
що являеться недоступннм для населення.
Тому конечною річчю, щоби заводи зараз притягали населення
до культури буряку на насіння, обезпечивши приом іх на заводи
по цінам і на умовн, котрі також треба виробить разом з Пові-
товими Земельними Управами.
Для пропаганди конечности управи буряку і для технічних
вказівок населенню практичного способу культури його, бажано,
щоби заводи розпоряджали надежно підготовленими інструкторами.
Звертаючись до адміністраціі цукрових заводів, Губерпіяльна
Земельна Управа думае, що заводи, з своеі сторона, підуть на
стрічу згідно з бажанням Управи і в контакті з місцевими аемель-
ними органами пороблять всі заходи до підтримання цукровоі про-
мисловости на напежній зиеоті.
19 Березня 1918 р. за№ 54.
Відносно необхідності збереження при тимчасовім викори-
стуванню нетрудового земельного фонду, народно-господар-
ських і культурних цінностей.
Губерпіяльним Селяпськнм З‘іздом 11—14 лютого с. р., по роз-
гляді докладу о необхідності збереження при тимчасовім внкори-
стувапшо нетрудового земельного фонду, народно-гоенодарських і
культурних цінностей, принята така резолюція:
1) Всі істнуючі сільсько-господарські культурні інстітуціі: се-
лекційні станціі, сільсько-господарські школи, опитні і показатель-
ні поля і инші інституціі, організовані в цілях полипшення і під-
няття сільско-господароького промислу. необхідно зберегти в ціло-
сті при майбутній земельній реформі і 2) Порішення питання о по-
рядкові використування висококультурних приватною володіння
господарств, треба передати Повітовим Земельним Комітетам, котрі
тиають могнливість, в кожнім поодинокім вппадкові, правильно оці«
— 2*2 —
иити і рішити питання, котрий із маетків мае народно-господарську
і культурну цінність і не може підлягатп дробленню на окремі ча-
сти ни, а котрий ні.
Вивнаючи, з своііого боку, шо виповнення впщеподаного поста-
новлення Губерніяльного Селянського 3‘ізду необхідно в інтсресах
державних і всього населення, Губерніяльпа Земельна Управа про-
хае Повітові і Волосні Земельні Управи поробить всі належні від
них заходи до переведенію зазначених резолюцій 3‘ізду в життя.
Для вияснення маючихся в межах повіту сільско-господар-
ських культурних установленъ, зазначених в п. I резолюціі (сіль-
ско-господарські школи, опитні показательні поля і инш.) належпть
запитать місцеву Земську Управу і ыісцевого Земського Агронома,
що ж торкаеться питання о виділснню висококультурнпх госпо-
дарств приватного володінпя, въ ціпях недроблення іх на окремі
участки, чи оставлення недробленими лиш частин маетків, то нале-
житъ, до обговорення цього складного питання покликать місцевий
агрономичпий персонал, представників земств і др. громадсъких
інституцій.
19 березня 1918 р. за № 55.
Відносно привлечення дрібних селянських господарств до цук-
ровоі культури через видачу грошових авансів, а також
насіння і инш.
Губерніяльна Земельна Управа црп нім пересилае для відо-
мости примірник відношенпя Управи за № 58 до цукрових заводів
губерні в справі привлечення дрібних селянських господарств до
цукровоі культури через видачу грошових авансів, а також насіння
і инш.
19 Березня 1918 р. за № 58.
Відносно зобовязання для селян про засів буряків і ско-
шення на насіння конюшини.
Губерніяльпа Земельна Управа при цім пересилае для належ-
иого руководження по примірникові зобовязання для селян про
засів буряків і скошення на насіння конюшини.
о пересланим формам обовязково зобовязання од тих осіб,
котрим буде наділятись призначена під буряки земля і конюшинові
моля, щобп підтримати цукрову промисловість і мати свое конюши-
нове насіння і щоби не прийшлось його привозить з закордону.
__ 23'_
По видділу лісовому.
3 5 Січня 1918 р. за № 8.
На имя Повітових Земельних Комітетів Подільскоі гу-
берніі,—о платні за ліс землевласниками нетрудових маетків.
Загальпнми зборамп Губерніяльного Земельного Комітету 19—20
Грудня 1917 р.ухвалено, що ліс для палива повинеи віцпускатись зем-
левласникам нетрудових маетків лиш за платою на рівні з селянами.
О вищезазначенім Губерніяльна Земельна Управа повідомляе
Повітові Земельні Комітети для належного виконування і роспоряд-
жеиня.
3 8 Січня 1918 р. № 11.
На имя Повітових Земельних Коь ’тет’в Подільскоі губер-
ніі відносно порядку розрішення рубок лісу і контроля за
ціми рубками.
Загальними Зборамп Губерніяльного Земельного Комітету 1’Ѵ-20
Грѵдня 1917 р- постановлено, що дозвіл на рубку лісу повинні
видати Повітові Земельні Комітети і о кожн'м поодиноким ’ випадку
видання дозволу по такім ділам негайно доносити Губерніяль-
ному Земельному Комітетові, в обовязку котрого лежить надзор
і провірка провадження лісового господарства в губерніі. згідпо з
істнуючими планами о веденню лісових господарств, котрі то плани
находиться в роспорядженню Губерніяльного Земельного Комітету.
Нагляд і провірка конечні в цілях збереження лісів пра-
вільноі, планозгідноі відповідноі до часу і продуктивноі іх експло-
атаціі, а також перестерігаючп закони лісового уставу, в своім часі
привнаніх розпорядженнями Украінськоі Центрально! Ради.
О такій постанові Губерніяльна Земельна Управа повідомляе По-
вітові Земельні Комітети для належного винокувіання і розпорядження.
3 12 Січня 1918 року за № 16
На имя Повітових Земельних Ком'тетів Подільскоі губерніі
о переході Подільскаго лісоохоронного комітету въ роспоряд-
ження Губерніяльноі Земельноі Управи.
В доповнення до обіжника, з 8 Січня с. р. за № 11, Губер-
ніяльна Земельна Управа повідомляе, що постановлю Губерніяльного
Комітету з 19—20 Грудня і телеграми Генерального Секретаря
Мартоса, за № 2112, бувший Подільский Лісоохоронний Комітет з
цілим діловодством, капіталами і майном находиться в роспоряд-
женніс Губерніяльноі Управи.
Повідомляючи об цім Повітові Земельні Комітети, Губерніяльна
Управа просить в будучім у всіх справах і питанях, котрі перед
— 24
цім відпосилися до функцій і компетенціі бувшого Лісоохоронного
Комітету, звертатися безпосередно в Губерніяльну Управу по лісо-
вим справам. Незалежно від цього повідомити об цім населення
повіту для відомости як заінтересовані особи, так і взагалі громадян.
22 березня 1918 р. за № 23.
Відносно одноманітності ведення лісового господарства в
повітах.
3 поступаючих в Губерніяльну Земельпу Управу відомостей
видно, що в богатьсх випадках декотрі Повітові Земельні Управи
уживають неоднакові способи ; як по управі і охороні лісив, так і
по розпоряджеиню тим загальним доброй, а особливо дотично
відпусканпя лісових матеріялів і топлива для народно! і загально-
державноі потреби, а також впдання дозволів на рубку лісу і
нагляду за виконанням самих рубок.
Такі вчинри в дійсности в богатьох напрямах відступають від
всіх основпих задач і тоі спільноі ідеі, яка переводиться в життя
розпоряцженнями Украінськоі Центрально! Ради і робота-
ми Губерніяльноі Земельноі Управи по лісовому питанню і
не угровтовуються ні на істнуючих законах і постановах (збир.
зак. т. ѴШ, ч. 1), ні на правилах о лісових господарствах. Така
неорганізованість, незгіцність і ріжносторонність розпоряджень на
міецях вносить розруху в загальне діпо управління лісами, котрі
перейшли в завідування і розпорядження Земельних Комітетів, і
відбиваеться шкодливо на інтересах населення цілого краю, на
промисловості, і побільшують економичний нелад, а також під-
ривають всяку можлиніеть вивести отчизну з того тяжкого і надзви-
чайно пебезпечного становища, в котрім вона находиться в теперишній
час.
Повітові Земельні Управи не дивлячись на обіжні розпоряд-
ження Губерпіяльноі Земельноі Управп по лісовому питанню,
особливо о крайній необхідності бути постійно в курсі лісових робот
на міецях, в більшій чазті випадків не виявляють ціх даних, через
ще енричинюють великі затруднення в загальні справі лісамі
губерніі.
На підстэві висшесказапнаго Губерніяльна Земельна Управа
поновно звертае увагу Повітових Земельних Управ на запримічені
нарушення і невиповнення до цього часу декотрпми Управами вида-
них розпоряджень но лісовому питанню.
У іитересі праці і в цілі усунення на будуче подібних явищ,
а також для збереження ліеів, правільноі, планомірноі і відпові-
дальноі до часу іх експлоатаціі, перестрігаючи постанови ліеовог»
закону, які в свойому часі признані Украінеькою Централь-
ною Радою і до впдання нових законіз, по виробленню по-
— 25 —
дрібноі інструкціі що до управління і розпоряджування лісами, з
углядненням законів лісового уставу, котра інструкція в короткій
часі буде розіслана Повітовим Земель іим Управам для руководження
і переведення в життя.
Згіцно з постановою Губерніяльного Селянського 3‘ізду з
И—14 Лютого ц. р.,—Губерніяльна Земельна Управа з своеісторони
пропонуе: 1) Повітовим Земельним Комітетам, котрі еще не устроіли
лісових відділів при Повітових Управах, подбатп негайно зоргані-
зувати ці відділп, з достаточнпм числом лісових спеніялістів і
техничпого персоналу; 2) поручити ліеовим відділам передовсім
увійти в порозуміння у всіх справах з ліеовим відпілом, зоргані-
зованпм від 1 Січня ц. р. при Губервіяльній Земельній Управі, в
розпорядження котрого перейшов б. Лісоохоронний Комітет з всім
псрсоналом служачих, майном, капіталами, картами, планами лісових
господарств на бувші приватні ліси і з другими техничними доку-
ментами і діловодством (обіжники Губерніяльноі Земельно! Управи
з 8 і 12 Січня ц. р. за №№ 11 і 16); 3) при помочи лісових спеці-
яліетив виявитиі в можливо короткій часі представити Губервіяльній
Земельно! Управі своі погляди, заключення і дані, зібрані на місцях,
в справі о степені організованності і о хэрактері лісових дач, для
установлсння адмініетративного апарату на місцях; 4) вказати, на
сьількі лісницств треба розділпти ліси повігу, відповідно до іх площі,
руководячись менче—більше нормами, істнуючими в бувшпх лержав-
них і удільних, зараз загально-народних, лісах; 5) який район дач
по близкости охорони, в звязку з міецѳвими умовами, буде можливо
зробить підлеглпм найблизшому надзорові ножного об'іздчика і
охороні ліеовоі сторожі; 6) всі инші погдядп (соображенія) в справі
ліеовоі організаціі, які Повітові Управи знайдуть відповідними з
свого боку; 7) пояснить, які ліси треба приймити в число культур-
них лісових господарств (обіжник уберніяльноі Земельиоі Управи
з 24 Січня ц. р. за № 27); 8) незалежио від цього, Земельна Управа
поручае мати на увазі і виповнить постанови Губерніяльного
Селянського 3‘ізду, з 11—14 Лютого ц. р., на поглядові за цім,
щеб гроші за ліс в своій часі, були внесені в Скарбницю (Казна-
чейство) в депозіт Земельних Комітетів; 9) на основі закону (від. XX,
об установ. Земел. Коміт.) звернутися до Повітових Комісарів і
Комепдантів о негэйним виповненпю підлеглпмм службовими особами
розіеланноі Комісарам при обіжним розпорядженню Губерніяльного
Секретаріата за № 449 інструкціі, в справі уділювання помочі для
охорои лісів від самовольного рубання і опустошень, які приносятъ
шкоду ліеовому господарствові; 10) дбкладно оціннти на місцях
пнтання: а) о забезпеченні топливом заводів, ріжних предприемств,
міет, міетечок і населення, б) об вдоволненню потреб інвалідів,
калік, жінок убитих на війні, погорільців і бідних і 11) мати на
увазі і руководиться тим. що Подільска губернія належитъ до
категоріі малолісистих міспевостей і тому, всі випадки вивозу дров
— 20 —
поаамежі губерніі будутъ регулюватпся і дозволюватись за посе-
редництвом Губерніяльного Комітету, а заводи і ріжні предприемства
Подільскоі губерніі повинні, з огляду на цю постанову, корпсту-
ваться місцевиы дровяним паливом, лиш в крайній потребі при
неможливостп доставлення вугілля.
На решті Губерніяльпа Земельна Управа вважае своім
обовязком зверпутп увагу Повітових Земельних Управ на важність
цього обіжиого розпорядження для переведення його в життя.
Первовзір підписали: Товарищ Голови Управи С. Вахліовськии,
Член Управи I. Андрусенко, Т. В. о. Завідуючого Лісового Відділа
Арсшкші, Діловод Джога.
з 26 Січня 1918 року за 74 29.
На імя Повітових і Волосних Земельних Управ Подільскоі
губерніі відносно забезпечення цукроварень паливом.
Генеральне Секретарство Земельних Справ обіжнпком з дня
29 Грудня м. р. за № 9 пршшсуе Земельним Комітетам Украіни
поклопотаться, щоб сахарна промисловість не спинила своеі про-
дукціі через недостачу палпва.
Цей обіжник був розіеланпй Губерпіялыюю Земельною Управою
Повітовим Земельним Комітетам при падпнсі з дня 6 сього січня
X 9, для точного і докладного виповнення, а також для безпосеред-
нього подання до відома Волосних Земельних Комітетів.
Між тнм, Губерніяльпа Земельна Управа мае відомості, що
Волосні Земельні Комітети деяких повітів пе тільки не сприяють
заготовкам палива для цукрових заводів, а навпаки мішають виво-
зить заготовлені для цукроварень дрова , і продаютъ ці дрова насе-
ленпю. Подібні перешкодп в цій справі роблять також і Сідьскі
Виконавчі Комітети. 3 цім Повітові Земельні Комітети повинні
боротись самим рішучим способом, позаяк виробка пукру е маііже
головне промислове богацтво нашоі краіни.
3 приводу цього, Губерніяльпа Земельна Управа прохае Повітові
і Волосні Земельні Комітети пильно додержуватись тих обіжних
розпоряджень і вказівок як Геперал. Секрет., так і Губерн. Земел.
Управи, які були виданпі іми в справі забезпечення цукроварень
дровами,! самим рішучим способом боротись з Сільскимп Виконавч.
Коміт., які під впливогі ріжних самочинпих і невідповідальних
організаціі перепікоджаютъ тому, памятаючи, що за невикористування
всіх маючих в іх розпорядженню способів для полагоджепня цеі
справи Земельні Комітети, а також Сільскі Викон. Коміт., як
інстігуціі, котрі повинні стояти на охороні державних інтересів,
будутъ притягнепі до суду і понесутъ кэрну відповідальніеть.
Первовзір підписали: Товарищ Голови Управи С. Вахліовсыгиіі,
Писар Мельниченко, Діловод Джога.
— 27
По відділу стат.-економичн.
3 27 лютого і 12 березня 1918 р. за № 43.
О зібраню відомостей на приватні землеволодіння розміром в
50 дес. и висше.
Губерніялыіа Земельна Управа пересилае при цім. .
картой, кожна в 2-х экземплярах, на приватні землеволодіння роз-
мірОхМ в 50 десятин і висше, а також картки на землі ріжних
інституцій і установленъ.
При чім Управа, маючп на увазі при впрішенню земельного
питання необхідність відомостей о землях приватиих земпевласни-
ків і землях ріжних установленъ і іх відсутність на міецях, про-
сить Волосний Земельнпй Комітет лишить у себе один экземпляр а
надсилаемих карток, а другий негайно з гонцем розіелать під-
лежним Сільскнм Земельним Коміссіям.
Надсилаемі картки виявляють собою виборки з окладних і
інвентарних книг Повітових Земських Управ, впконанних в 1917 р.
Оціночно-Статистичним відділом Подільскоі Губерсыгоі Земськоі
Управи. Що ж торкасться повноти цих карток, то Земельна Управа
не мас можливости посвідчувать іі, позаяк вона сама отримала іх
з чужих рук.
При чім Управа повідомляе, що в пэйскоршім часі будуть
надіелані матеріяли о кількости землі в кожнім селі. Останні
матеріяли теж виявляють собою виборки з окладних і інвентарних
Повітових Земських Управ.
3 14 березня 1918(р. за № 46.
О негайнім пересланю списків всіх сільских земельних
комісій, заснованних на підставі постановлення Селянского
3‘ізду з 11—14 лютого с. р.
Губерніяльна Земельна Управа прохае прислать негайяо списки
всіх сільских земельних Комісій Вашоі волости, засновэних на під-
ставі постанови Селяпського З'ізду, відбувшогося з 11—14 лютого
с. р. в м. Виинпці.
О всіх же тих сільских Земельних Комісіях, які будуть за-
сновуватись, також негайно повідомляйте Управу, зараз по іх за-
снуванню.
В списках необхідио пазпачувати:
1) назву села, 2) час початку діяльности Комісіі і 3) почтову
адресѵ, по якій вона отримуе кореспонденцію.
- 28 —
Справоздання Подільськоі Губерніяльноі
Зем.ельноі Управи про іі діяльність.
3 часу останньоі сесіі Губерніяльного Земельною Комітету
минуло уже три місяці; такий довгий протяг між сесіями залежав
від переживаних подій.
Призначені на 15 січня і 14 лютого с. р. засіданпя Комітету
не віпбулись з приводу большевицького руху на Поділлі. Тому
Управі приходилось цей час працювати без того грунту, який дае
ій Комітет своіми постановами.
Між тим умови для праці були дуже тяжкі. Не встиг роз‘іхатись
Комітет після своеі сесіі 19—20 грудня м. р., утворивши ряд постанов
на підставі котрих Управа мала змогу розвить па місцях широку
житьову працю, як з де яких повітів стали поступити вістп, що
населення під впливом большевицького виступу зовсім не рахуеться
з розпорядженням Земельних Комітетів і не допускае іх по учоту
нетрудових маетків, а поручае це сільскім Виконавчим Комітетам,
котрі, не маючи технпчних сил, залишають інвентарь без опису і
нагляду, а це повело до того, іцо темні элементи села кинулись
на нетрудові господарства і стали нищити іх. Крім цього, де які
Повітові Земельні Комітети не мали змоги приступить до учоту мает-
ків з причини відсутности кредиту, позаяк ці маетки булп знищені
і віяких доходів з іх експлоатаціі не могло бути. В розпорядясенню
Губерніяльноі Земельпоі Управи також не було ніяких коштів для
цього. Утворений же згідно з постановою Губерніяльного Земельно-
го Комітету 19—20 грудня м. р. Губерніяльний операційпо-грошовий
фонд для допомоги таким повітам зостався фондом на папері з при-
воду того, що ті Повітові Земельні Управи, котрі мали гпоші від
експлоатапій нетрудових господарств, не рахувались з вказаною по-
становою Комітету і пе робшш віцчислінь в Губерніяльний опе-
раційно-грошовий фонд.
Допомогти Повітовпм та Волосним Земельним Комітетам і в
других випадках Губерніяльпа Земельна Управа не завжди могла, не
маючи твердого грунту законности, на якому можна було-би стояти
в боротьбі з цім безладдям.
Видані Генеральним Секретарством обіжники в пояснення III
Унівсрсалу не давали того грунту там, де був необхідний закон
виникаючий з соціяльних і економічних умов життя. Цей закон
був виданий Украінською Центральною Радою доперва 18 січня ц.
р. і получений Губерніялыюю Земельною Управою приватним шляхом
в перших числа.х лютого, коли анархія цілком запанувала в
губерніі.
права відношенням і терміновимп телеграмами зверталась до
I енерального Секретарства, рисувала картину того невиразного
— 29 —
становища, в яке попали Земельні Комітети, завдякп відсутности закону,
твердо! влади і браку кредітів, но ніяких відомостей не одержала.
Працювала Управа в пей час в складі відділів: розпорядчого,
сільско-господар., лісового, землемірнсго, статистпчного, а в останій
час були утворені юрісконзультський і редакційно-впдавничий відділи,
а та коя? при сіл.-господар. бурячно-цукрово-промисловий відділ.
В звязку з переживаними подіями найбільш приходилось працю-
вати спеціяльним відділам, як: сільско-господар., статистичвий,
ліеовпй і инш.
Сільско-господарський відділ, який був відкритий згідно 3 по-
становою Губерніяльного Земельного Комітету 20 серпня с. р., не
> міг довгпй час з'організуватись в иаслідок браку кредіту, а почав
більше-менче пращовати з часу впбору 1 Грудня 1917 року, членом
Управи агронома В. М. Чередіева. 3 поілиренням кредіту Управа
мала уже змогу покликати завідуючого відділом, а також утворити
бурачпо-цукрово-промисловпй підвідділ і покликати другі відповідні
для пеі праці особи.
Приступивши до праці, сіл.-господар. відділ в першу чергу
зажадав з міець належні відомостп о кількостп .^апасів насіння .в
нетрудових господарствах, принятих на учот Земельнпмп Комітета-
ми, а також про кількіеть насіння, потрібного для веспяноі сійби як
в нетрудових, так і трудових маетках, з свого-ж боку відділ поро-
бив всі належні заходи як перед Губерн. Продозольчою Управою,
так і перед Міністерством хліборобства про забезпечення населення
насінпми матеріалами.
Далі пороблені належні заходи про зае в буряками всіх тих
полів, котрі для цього прпготовлені, а також в цілі скликанню для
сбговорення цього пнтання, наради від цукроварень з присутностю
представників від цукрових зэводів.
Для обговорення же сучасних агрономичних питанъ склика-
лась 31 січня с. р. агрономична наряда, по івціатіві котроі був
зізванігй Губерпіялышй Селянський З‘ізд по земельному питаішю,
що відбувся 11 — 14 лютого с. р.
Відділом пороблені уже заходи до проведення де-якпх резо-
люцій 3‘ізду в життя, як то: про з‘ оргапізовання на місцях
кооперативів з був. служачих нетрудов. маетків для завідування
майстерськпми цих маетків, про падапня для Повітових та Волоснпх
Земельних Комітетів інтелегентних робітників, себ-то, агрономів і
инш.
Вироблена і розіслана на місцях належна інструкція про засну-
вання прокатних сіл.- господар. пунктів із знарэдня б. нетрудових
маетків.
— 30 —
Далі видано належне розпорядження і вказівкі про користу-
вання садками і виноградниками б. нетрудових маетків і про охо-
рону іх від знищення.
В цілі означення коштовности озпмих посівів оранки полів і
инш. в нетрудових маетках, котрих землі розділюіоться між селянами,
також зроблено належне розпорядження Повітовим Земельним Комі-
тетам, а також зажадапо від них в цій справі відомостей.
Пороблені також Повітовими та Волоснпмн Земельними Коміте-
тами розпорядження і дані вказівкн до охоронн і збереженпя в
цілости народно-господарськпх і культурних ціностеіі, як це: селск-
ційних станцій, опитних і зразкових полів, сіи.-гос. шкіл і ппш.
Врешті, в цілі забезпечення роботи цукроварень пороблеаі
належпі заходи для посіву всеі площі землі призначеноі під бурякп.
а для основного полагодження цеі справи скликана при Губсрні-
яльній Земельній Управі на 28 сього березня наряда з представ-
ників цукроварень.
Лісовий відділ був утворений при Управі піеля переходу в іі
розпорядження, згідно з пост^новою Губерніяльного Земельного Комі-
тету з дня 19—20 грудня м. р., Лісоохоронного Комітету разом з
діловодством, капіталами і майном. Об утворенню цього відділу були
повідомлені Повітові Земелыіі Комітети з пропозіціею по всім
справам і питанням, котрі перед цім вндносились до функцій і
компетенцій лісоохоронного Комітету, звертались безпосерсдно до
ліеового відділу Управи.
Далі на основі постанов Губерніяльного Зэмелыісго К»мітету
19—20 грудня 1917 р Лісовим Відділом зроблені такі розпорядження:
щоб землевласиикам нетрудових маетків паливо відпускалося лиш
ва платню нарівні з селянами, що дозвіл на рубну ліеу по-
винні видаватп Повітові Земельні Комітети і про кожен поодінокий вп-
падок видання дозволу по таким ділам негайно доносити Губерніяль-
ному Земельному Комітетові, в обовязку котрого лежитъ нацзор і
провірка провадження ліеового господарства губерпіі, згідно
з іетнуючими планами о веденню лісових господарств, котрі плана
находиться въ роспорядженпю ліеового відділу Управи (о переході
був. Подільского Лісоохоронного Комітету в роспорядження Гу-
берніяльного Земельного Комітету, з діловодством, капіталами і
майном), о забезпеченню паливом цукрових заводів пору-
чено: Повітовим Земельним Комітетам, котрі ще’ие устроілп лісо-
вих відділів при Повітових Управах, подбати негайно зорганізувати
ці відділи, з достаточним числом лісових спеціялістів і техничного
персоналу; при помочі] лісових спеціялістів виявить і в можливо
короткій часі представити Губерніяльні Земельні Управі своі погляди,
заключення і дані, зібрані на міецях, в справі о степені організо-
ванності і о характері лісових дач, для установлення адмініетра-
— 31 —
тивного апарату на місцях; вказати, на скічьки лісництв треба
розділити ліси повіту, віцповідно до іх площі, руководячись менче
більше нормами, істнуючими в бувших державцих і удільннх, зараз
загапьно-народнпх, лісах, який район дач по близости охорони, в
звязку э місцевими умовами, буде можливо зробить підлеглим пай-
близшому надзорові кожного об‘ іздчика і охорони ліеовоі сторожі,
всі погляди (соображенія) в справі ліеовоі організаціі, які Пові-
тові Управи анайдуть відповідними з свого боку, пояснить, які ліси
треба приймити в число культурних лісових господарств, мати на
увазі і виповнить постанови Губерніяльного Селянського 3‘ізду з
11—14 лютого ц. р., на поглядові за цім, щоб гроші за ліс в своім
часі були внесепі в Скарбницю (Казначейство) в депозіт Земельнпх
Комітетів, на основі закону (від. XX об установ. Земельн. Комітет),
звернутися до Повітових Комісарів і Комендантів о негайнім випов-
ненню підлеглпми службовими особами розіеланоі Комісарам при
обіжним розпорядженню Генерального Секретарства за № 449 ін-
струкціі в справі уділювання помочі для охорони лісів від само-
вольного рубання і опустошенъ, які приносить шкоду міеовому гос-
подарству, докладно оцінпти на місцях пнтання: а) о забезпеченню
паливом заводів, ріжних піцприемств, міет, міетечок, і населення; б)
об вдоволенню потреб інваліців калік, жінок убитих в війні, пого-
рільців і бідних; мати на увазі і руководитись тим, що ІІодільска
губернія належитъ до категоріі малолісистих місцевостей і тому всі
випадки вивозу дров поза межі губерніі будуть регуліроватись і
дозволюватись за посередніштвом Губерніяльного Земельного Ко-
мітету, а заводи і ріжні предприемства Подільскоі губерніі повинні,
з огляду на цю обстановку, користувэться міецевим дровянпм па-
ливом, лиш в крайній потребі, при неможлпвости доставлення ву-
гілля.
В иншім становищі іетнував статистично-економічнпй відділ,
заснований згідно з постановою Губерніяльного Земельного Комітету
19—20 серпня 1917 р. раніш других відділів, що відбилося па його
інтенсивности в роботах.
3 20 грудня 1917 року по 25 березня с. р. статистично-еконо-
мичний відділ виконував роботу по виясненню земельного фонду по
тим же даним, т. е. даним з окладних і інвентарних книг Повітових
Земських Управ, переданних Комітетові Губерніяльним Земством.
Взагалі по цій роботі—по 11 Повітам губерніі—зроблено 76°/0
роботи, а осталось ще зробити 24%.
Загальний нарис, по якому провалилась робота по виясненню
земельного фонду, можна зазначити в такій картині.
Позаяк матеріял з окладних, інвентарних кнпг був отриманий
від Губерніяльного Земства, то ст.-скон. відділ перш усього мусів
провірить матеріял для того, щоб вияснить, скілько його немае.
— 32 —
Потім провадилась розбірка і розмітка цього матеріалу, згідно в
програмою, яка була вироблена Управою. I коли скінчилась роз-
мітка і розбірка матеріалу, було приступлено до обрахунку по
селам, волостям і повітам.
Вище зазпачеві роботи по учоту земельного фонду виконува-
лись головяим чнном силами відділу (весь штат відділу 10 чоловік)
і частинно задільнимн робітниками в іалькости 6 чоловік.
Останніми був зроблений попередній підрахунок по 15994
карткам, з маючоіся в відділі загальноі суми 58000 картой, і роз-
бірка і розмітка картой по Ямвільскому і Ольгопільскому повітам.
Окрім ціх 6 задільних робітників, працювало ще два чоловіка
по узисканню даних о кількости господарств (дворов) в губервй з
матеріалу с.-госп. переписи 1916 року.
Виконання таких данних не доведено до кінця за віцсутністю
необхідних відомостей в оціночно-ст. від. Губерн. Земства.
В далылій своій діяльности ст.-екон. від., звертаючи велику
увагу на незакінченність робот по виясненню земельного фонду і
іх необхідність на м’сцях відомостей о кількости землі в нетру-
дових господарствах і ріжних інституціях. виконав впборку і
копіровку картой па землі приватпих землевласвиків, починаючи
з 5 дес., і на землі церковні, мопастирсьні і ріжних установленъ.
Скопировано було всего 3350 картой. Картки копіровалпсь в
трьохэкз. Два экземпляри ціх картой вже надіслані Волосним Зем.
Комітетам для того, щоб вони один екземппяр розіслалп по селам
своіх округів, а другпй залишпли у себе. Третій екземпляр картой
востався при відділі для відомости, позаяк можливо що падэиий
Земством матеріял буде одібраний пазад.
Стат.-екон. відділом, крім провадження вщцезазпачених робот
но виясненню фонду взагалі, провалились ще роботи по опису
нетрудових маетків, так наприклад: надсилалпсь бланки формулярів
для опису маетків, інструкціі до них; назначались іпструктори,
інформувались і командіровалпсь по повітам. Не від річн буде
згадатп, що статист. від. була видана інструкція місцевим органзы
земельпоі реформи по тим часовому розділові земель нетрудових
господарств в Подільскій губ. весною 1918 р.
Що ж торкаеться офіціяльних розпоряджень, які видавались
стат.-екон. відділом, то іх можна поділити так:
1) Ціркуляр за № 550 від 17/11 на імення Повітових і Волос-
них Зем. Комітетів, торкаючийея тільки робот по виконанню доку-
ментальних данних, т. е. недостаючих картой по окладним і інвен-
тарним книгам Повіт. Земських Управ.
На доконання таких данних статистичний відділ мусів звер-
нуть особливу увагу через те, що вони являлися одиноким вірним
— 33 —
I доклада»» джерелом для статистики при виясненню земельного
фонду.
2) На ціркулярн, цілком торкаючіся питанъ по земельній
реформі, які були вироблені Управою в формі анкети і розіслані по
губерніі 11/1 за № 13. Тут треба зупинитися на тому, що ся анкета
вміщувала в собі всі ті питання, які були і е необхідні для розрі-
шення земельноі реформи, чого і мають велике значіння. Но ті,
коірим вопи були розіслані, мабуть і не звернули па них такоі
велпкоі уваги, позаяк до сього часу вопи ще не отримані відділом,
за виключенпям двох волостей.
3) Ціркулярн за №№ 143 від 12/1; 380 від 30/1 і 38 від 23/11,
торкаючіся цілком опису нетрудових маетків.
В них зазначувались, які маеткі братп під опис і які не брати;
нуди надсилати вппсвнсний матеріял і докладувати о ході
робот и т. и.
4) Ціркуляр за № 43 від 27/11, при которому були надіслані
Волосним Зем. Комітетам карткп, -? котрих я раніш зазначѵвав,
з прохапням негайно розіслати іх по селам для руководження.
5) Ціркуляр за № 46 27/11 з прохапням до Волоснпх Зем.
Комітетів потідомить Губ. Управу об організованню Сільских Зе-
мельнпх Комисііі, які повинни бути засновані на підставі селянського
Зізду.
і 6) Ціркулярп за /О? 56 і 57, при котрих були надіслані
Повітовим і Волосним Комітетам взірці списків домохозяів, вироб-
лені по формі, яка принята і ухвалена Селянськпм З‘іздо.м. з за-
значенням провалити техничную роботу для роздіпу земель тілько
по піп формі.
От-це всі головні розпорядження, які були внданні стат.-екон.
зідділом на протязі часу з 20/ХІІ 1917 р. по 25/ПІ с. р.
Постановою Подільскоі Губерніяльноі Земельноі Управи з 4-го
березня м. р. було предложено приступити до уложеішя карта По-
дільской губерпіі в маспітабі 1 вер. в дюймі, з вказапням на ній
границъ всіх володінь і угодій.
Для можливости приступити нотой роботи явплася необхідність
привести з Камінця оставлеві там при евакуаціи чертежні столи,
в той саме час: 1) був впяснепнй і представленяй Управі кошторис
необхідних видатків як на поповнення обстановкі чертежноі
з огляду на побільшення землемірного персоналу, так і на набуття
конечнііх канцелярійнрх і чертежних прпналежностей; 2) пороблено
заходи об одкомапдірованню находячихся на службі в Земельнім
Комігеті землемірів з організаціі военного часу і з военноі служба
і 3) зроблена публікація о покликаншо на службу нових~осіб.
— 34 —
Чертежна разом з архівом і інструментами тпмчасово була по-
ыішена в будинку вищепочаткових шкіл, в одпій комнаті, в котрій
для доконуванвя робот можна було помістити не більше двох столів.
Однак, приступити до роботи навіть в такім обмеженім розмірі не було
можливости з огляду на домагапня освобождепия комнатп для иід-
готовлсиня іі для шкільних запять, як направа печей і инш.
Брак свобіапоі комнати, в котрій могла би бути поміщена чер-
тежпа в цеитралыгій частипі города, визвав конечніеть перевозу чер-
тежноі в кіиці міеяця жовтня на край города па дачу Маргуліса,
котра своіми розмірами і неприспособленністю зовсім не відпові-
дала домаганням, пе говоря чи вже об тім, то брак палива (часто
не в своім часі отримування дров), о чім постійно заявлялося Управі,
ставляв землемірів в цілковпту неможливіеть працювати.
Почавшеся в грудні міеяці інструктіровання землемірів по пере-
писі приватновласних земель цілковитс застановило доконування
каме.ральних рсбот до міеяця січня.
В лютім чертежна знов була перенесена в будинок вищепочат-
кових шкіл, де находиться зараз, занмаючи хоч і перехідну, однак,
ясну і пригідну для чертежних робот комнату, і по міецеві нахо-
ждення свойого більше відповідну чим попередне, узглндняючи при
тім можливіеть на випадок оставлення Губернського Земельного
Комітету в м.Віпниці, по від'ізді Губерніяльного Правління Камі-
нець, займати і инші велпкі комнати нпжпього ловеоху того будинку.
Триразовнй перевіз чертежпоі, а також нолітичні подіі, які
мали міеце в м. Винниці в жовтні і січні, не могли причипятися
до уснішности робот.
\
Вже при такпх пенормальних умовах і браку цоегаточноі
кількости канцелярських і чертежних матеріялів цілковито покін-
чено, олівцем (карандашей) уложення карти одноі волости і по уло-
женню карт 16 волостей зроблепо більше чим на половину роботи.
Крім вказаних камеральних робот, в кінці грудня 1917 року
і в початку січня 19}8 року 15 землемірів були відкомандировані
Губерніяльного Земельною Управою в Повітові Земельні Комітети
в характері інструкторів по уложенню опису нетрудових господарств,
а в березні міеяці 23 землеміри командировані по повітам для до-
конування робот по тимчасовому розділу земель між трудовим на-
селенпям.
Списки: 1) землемірів, находячихся на службі в Земельних
Комітетах Подільскоі губерніі, з вкэзанвям часу зачислення іх на
службу; 2) командірованних для інструовання по уложенню опису
нетрудових господарств і 3) командированних для виконання робот
по тимчасовому розділові вемлі між трудовим населенням при цім
приложуеться.
— 35 —
Юрисконсультский відділ, крім праці по своій спеціальности,
приймае також участь в утвореннім редакційно-видавнічним відді-
лові. котрий зараз видае журиал „Вістиик Подільського Губерніяль-
ного Комітету" „Земля". Цей журнал на думку Управи зараз д}же
необхідшій в цілі ознайомлення паселепня Подільскоі губерніі з май-
бутньою земельною реформою і освітленням діяльностп Земельних
Комітетів в цім папрямку.
В Найгіріпим становшці зараз перебувае бухгалтерсышК відділ
Управи. Довгий час Управа з браку кредітів не могла покликати
для завідуваиня цім відділом відповідну особу; з поширенням же
кредітів був покликапий в кінці січня міеяця с. р. на посаду бух-
галтера-інструктора, бухгалтер Впннпцькоі ІІовітовоі Ыародньоі
Управи, по він на великий жаль оказался не здатний до такоі
посади і Управа лмуиіена була усунути його. Тимчасом маючи на
увазі необхідніеть одномонітности в веденню книговодства в Пові-
тових Земельних Управах, Губерніяльпа Зем. Управа запросила на
здліьпу врапю головного бухгалтера Губерніяльноі Продовольчоі
Управи, для вироблення зразків і іиструкцій по ккиговодству, які
це зразкі і інструкціі уже внроблені Повітовпм та Волосним Зе-
мельним Унравам.
Крім цього бухгалтсрським відділом був утворений кошторис
на утримапня Губерн., Пов товнх та Волосних Земельних Коміте-
тів в Березні—Червні міс. який це кошторис уже представленіи! в
Міпістсрство Хліборобст^а.
До цього часу білыпу кількіеть роботи по бухгалтерскому
відділсві, доводилось провалить рознорядчовому відділові, таким
чином розпорядчому відділові крім своеі прямо! праці по нолагод-
ткенню ріжних біжучих непорозумінь викликуемпх ріжними прово-
каційними слухами та приказами, як це був випадок в м. Рибпіці,
відділові приходилось працювати в цр. напрямку, що шкодливо
віабивалось на його ирямііі праці
Опе в головних рисах вся та робота ику могли провалить від-
діли Управи при виіцезгаданних обставипах.
— 86 —
Б> ЧАСТЬ НЕОФФИЦІАЛЬНАЯ.
Ч/і'агі ) замѣнить хлѣбъ.
Продовольственная катастрофа, вызываемая міровой войной,
скораго конца которой пока не предвидится, развиваясь въ центрѣ
Западной Европы и захватывая все большіе районы, докатилась
въ своемъ неудержимомъ движеніи и до насъ и вотъ мы наканунѣ
появленія самаго страшнаго, неумолимаго и безпощаднаго врага-
голода. Хвагитъ-ли намъ продовольственныхъ продуктовъ до августа—
сентября текущаго года, это еще вопросъ, какъ говорятъ, «вилами
на водѣ писанный». Допустимъ, что съ грѣхомъ по-поламъ—хватитъ,
но, что касается дальнѣйшаго времени, то если мы теперь же не на-
пряжемъ всѣхъ нашихъ силъ, если не засѣемъ и не засадимъ всѣхъ
свободныхъ и пустопорожнихъ участковъ земли, гдѣ бы они не были,
и не будемъ усердно ухаживать въ продолженіе весны и лѣта за
культурами, то голодъ со всѣми его ужасами и неисчислимыми
жертвами неминуемъ.
I
Весьма важнымъ подспорьемъ въ питаніи нашемъ, пожалуй,
даже главенствующую роль должны при современномъ положеніи
дѣла, когда обсѣмененіе полевыхъ площадей хлѣбными злаковыми
растеніями идетъ довольно туго, сыграть продукты огородовъ
и садовъ.
Если мы ст умѣемъ произвести достаточное количество овощей
и сберечь предстоящій урожай ягодъ и плодовъ (послѣднихъ пред-
видится обиліе), являющихся во многихъ случаяхъ фундаментальной
пищей, и обезпечить себя ими до августа будущаго 1919 г., то мы
и наши семьи будемъ болѣе—менѣе съ легкостью переносить недоста-
токъ питанія хлѣбными продуктами, которыхъ безусловно намъ не бу-
детъ хватать въ достаточномъ количествѣ уже къ копцу текущаго
года или началу 1919 года.
Для своего питанія вамъ, между прочимъ, необходимо вводить
въ свой организмъ ежедневно извѣстное количество бѣлковыхъ
и крахмалистыхъ (углеводовъ) веществъ, которыя въ Достаточной
мѣрѣ заключаются въ злаковыхъ растеніяхъ, т. е. шиеплцѣ, ржи,
ячменѣ и проч. Эти же вещества, такъ необходимыя человѣку для
его существованія, находятся также въ растеніяхъ, разводныхъ
па огородахъ—картофелѣ, фасоли, горохѣ, свеклѣ, моркови, петрушкѣ
и проч., также въ снѣлыхь сладкихъ ягодахъ и фруктахъ. Такимъ обра-
зомъ» нетрудно сообразить, что недостатокъ «хлѣба», какъ такового
можетъ быть въ большей пли меньшей степени возмѣщенъ обиліемъ
овощей, ягодъ и плодовъ. Итакъ, мы должны теперь же, не тратя
ни одного дня, ни одного часа, провозгласить лозунгъ:
- 37 —
«Если хочешь быть живымъ и сытымъ—разводи огородъ, ухаживай за
нимъ, а также за урожаемъ ягодъ и плодовг, въ садахъ и съумѣіі заготовить
все это впрокъ иа осень—зиму —весну 1918—1919 года»
Въ виду «шкурности» настоящаго вопроса, а также имѣя въ виду,
что въ успѣшности разведенія огородовъ и содержанія предстоящаго
урожая какъ овощей, такъ ягодъ и фруктовъ (плодовъ) весьма
важную роль играетъ своевременность производства тѣхъ или иныхъ
культурныхъ работъ, а также знакомство съ простѣйшими пріемами
производства таковыхъ, мы признали необходимымъ въ нашемъ жур-
налѣ напечатать рядъ статей, въ которыхъ въ строго-послѣдователь-
номъ порядкѣ будетъ заблаговременно указываться, что необходимо
дѣлать на огородахъ и въ садахъ въ ближайшій двухнедѣльный
періодъ времени.
Такъ какъ весьма важно знать, въ какомъ же количествѣ надо
разводить иа огородахъ тѣ или иные овощи, имѣя въ виду впослѣд-
ствіи замѣнить ими хлѣбъ и кашу, то необходимо пояснить, что
огородныя овощи должны быть разводимы въ слѣдующихъ соотно-
шеніяхъ:
Картофель...........на х/2 всей отводимой подъ огородъ площади.
Фасоль, бобы, горохъ . » 1/і * » * » »
Свекла (бураки) ...» 2/8 » » » * »
Лукъ,. морковь, пет-
рушка, капуста,
помидоры, огур-
цы и проч.. . . » Ѵ8 » » » » »
Кукуруза.............должна сѣяться по краямъ грядокъ и по
линіи дорожекъ.
Тыква (гарбузъ) . . . между картофелемъ, свеклой, а также на
всѣхъ участкахъ, достаточно солнечныхъ,
но негодныхъ для огорода по тѣмъ или
инымъ причинамъ.
Затѣмъ напоминаемъ, что подъ огороды годны также и сады,
почва которыхъ достаточно освѣщается солнцемъ, т. е., гдѣ деревья
не срослись еще своими кропами и не сильно оттѣняютъ подъ
собою землю.
Текущая весна запоздала на двѣ недѣли, что даетъ возмож-
ность своевременно выполнить всѣ необходимыя срочныя работы какъ
по садоводству, такъ и огородничеству.
Конечно, условія военнаго времени, а также происходящая раз-
руха не позволяютъ въ полной мѣрѣ использовать всѣ извѣстные
въ < довой и огородной техникѣ культурные пріемы по уходу за расте-
ніями. въ особенности по борьбѣ съ вредителями, но мы, помня
пословицу: «по одежкѣ протягивай ножки» и зная, съ чѣмъ и съ кѣмъ
намъ придется имѣть дѣло, постараемся поставить наши огородныя
— 38 —
и садовыя культуры въ наилучшія условія существованія всѣми
доступными намъ теперь мѣрами и средствами.
Приступая къ заложенію огорода, необходимо твердо помнить,
что для полученія хорошаго урожая овощей мы должны:
а) по возможности не садить и не сѣять тѣхъ же овощей на
тѣхъ же мѣстахъ, гдѣ они росли въ прошломъ году,
б) по возможности хорошо удобрить землю, хотя бы даже свѣ-
жимъ навозомъ (если нѣтъ перегорѣлаго),
в) сѣять только хорошія всхожыя сѣмена и разсаживать здоро-
вую разсаду и клубни,
г) тщательно и глубоко обработать почву, поддерживая ее всегда
въ разрыхленномъ состояніи и очищая оть сорныхъ травъ, и
д) не опаздывать съ производствомъ срочныхъ, текущихъ сезон-
ныхъ работъ.
Такимъ образомъ съ 1-ю по /5-г апрѣля необходимо произвести
нижеслѣдующія работы:
А. На огородахъ:
Разбить площадь, отводимую подъ культуры, на 4 участка, изъ
которыхъ сильно удобрить 1 участокъ (по 1—2 п. навоза на 1 квадр.
саж.), затѣмъ 2-мъ участкамъ дать половинное противъ перваго
удобреніе, а послѣдній 4-й участокъ оставить безъ удобренія. Дѣлается
это потому, что не всѣ овощи нуждаются въ одинаково сильномъ
удобреніи. Какъ только просохла земля настолько, что не липнетъ
къ лопатѣ, сейчасъ же надо вспахать или перекопать всю площадь
и мелко ее заборонить бороною или заграбить граблями.
Еще раньше слѣдуетъ озаботиться подготовкою разсадъ такихъ
растеній, которыя не могутъ быть прямо посѣяны въ грунтъ и тре-
буютъ для успѣшнаго своего развитія пересадки и болѣе—менѣе теплой
погоды. Сюда относятся: помидоры, лукъ, сельдерей и перецъ.
Для этихъ растеній надо устроить около жилья теплые разсад-
ники или парники при помощи горячаго конскаго навоза пли же
просто посѣять сѣмена въ ящики, въ которыхъ насыпано на х/4 аршина
хорошей рыхлой питательной земли.
Теплые парники устраиваются на солнечной сторонѣ, т. е. на югъ,
такимъ образомъ: выкопавъ длинную канавку вершковъ 12 глубины,
а шириною по размѣру имѣющихся у каждаго хозяина зимнихъ
вторыхъ оконныхъ рамъ, которыя ко времени заложенія парниковъ
уже свободно могутъ быть вынуты изъ оконъ, въ канавки эти кла-
дутъ плотно горячій конскій навозъ. Затѣмъ навозъ этотъ хорошенько
утаптывается, а изъ имѣющихся подъ рукою досокъ устраивается
коробка по размѣру оконныхъ рамъ, которую устанавливаютъ на на-
возъ, а черезъ 8—4 дня насыпаютъ слой рыхлой питательной земли
— 39 —
въ 4 вершка толщиною, накрывая теперь уже коробку рамами для
нагрѣва земли.
Еще черезъ з—4 дня перелопачиваютъ въ парникѣ землю, чтобы
спустить вредные навозные пары, выравниваютъ поверхность земли
и сѣютъ нужныя разсады, поступая такъ же, какъ и при посѣвѣ сѣмянъ
капусты, т. е. сѣютъ рядочками съ такимъ расчетомъ, чтобы слой
земли, покрывающій сѣмена, въ 3—4 раза превосходилъ толщину
сѣмянъ. Конечно, надо потомъ слѣ щть, чтобы взошедшимъ расте-
ніямъ не было очень жарко въ парникѣ, для чего давать имъ свѣ-
жаго воздуха, подымая рамы и подкладывая подъ нихъ деревянные
бруски тѣмъ толще, чѣмъ болѣе воздуха надо дать растеніямъ, кото-
рыя слѣдуетъ стараться пріучать къ свѣжему воздуху. Если держать
растенія днемъ очень тепло, то они станутъ вытягиваться и не дадутъ
хорошей разсады. На ночь и въ очень холодные дни парники плотно
закрываются отъ холода; точно также парники накрываются плотно
и послѣ посѣва сѣмянъ въ нихъ. Полезно бываетъ при этомъ даже
совсѣмъ закрыть стекла въ рамахъ рогожами, досками и проч.. такъ
какъ для всходовъ сѣменамъ воздухъ и свѣтъ не нужны, а только—
тепло и влага.
Пока подготовляется парникъ и до момента посѣва въ него
сѣмянъ пройдетъ дней 7—8. Это время слѣдуетъ употребить на
испытаніе всхожести сѣмянъ, чтобы знать, какъ густо ихъ сѣять.
Достигается это проращиваніемъ сѣмянъ, для чего ихъ отсчитываютъ
100 штукъ, заворачиваютъ въ мокрую тряпку и держатъ въ тепломъ
мѣстѣ, наблюдая, чтобы тряпка была все время влажная. Если сѣмена
хорошія, то на 3—5 день они начнутъ давать ростки, а черезъ 7—8
дней можно будетъ сдѣлать подсчетъ всѣхъ давшпхъ ростки сѣмянъ.
Такимъ образомъ, если послѣднихъ окажется 50 шт., т. е. 5О°/о, то,
значитъ, сѣмена надо сѣять вдвое гуще, чѣмъ обыкновенно, если
75 шт., то немного гуще, если же наоборотъ—всхожихъ сѣмянъ ока-
жется только 10—15 шт., то надо сѣять въ 10 разъ гуше и т. д.
Когда сѣмена будутъ сѣяться не въ парникѣ, а вь ящикѣ, то,
конечно, ящикъ надо держать въ тепломъ мѣстѣ, т. е. въ комнатѣ,
поближе къ окну, и слѣдить, чтобы земля въ ящикѣ пе просыхала.
Для этого ящикъ съ посѣянными сѣменами до момента всходовъ
лучше накрыть дощечками, но не прижимая земли, иначе всходамъ
трудно будетъ правильно взойти.
Въ первой половинѣ апрѣля надо иозаоотиться также заготовкой
кольевъ и тычинъ въ достаточномъ количествѣ для будущихъ куль-
туръ помидоровъ, фасоли и гороха. Пе мѣшаетъ также заготовить
нѣкоторое количество соломенныхъ матовъ, которые могутъ понадо-
биться для прикрытія парниковъ и грядокъ съ капустною разсацою
на случай холодныхъ дней и ночей.
Затѣмъ хорошо гутъ же запяться испытаніемъ всхожести сѣ-
мянъ грунтовыхъ овощей, какъ-то: моркови, петрушки, бураковъ,
40 —
кукурузы, огурцовъ, рѣдьки, фасоли, гороха и тыквы, посѣвъ кото-
рыхъ будетъ слѣдовать послѣ 15 апрѣля другъ за другомъ. Кромѣ
того, хорошо перебрать и отсортировать сѣмена картофеля, памятуя,
что для посѣва нужны лишь клубни средней величины и вполнѣ
здоровые, т. е. пе гнилые. Гнилой картофель часто получается отъ
особой грибной болѣзни и если садить его, то онъ заражаетъ почву
и передаетъ заразу здоровымъ клубнямъ.
Слѣдуетъ еще не упускать изъ виду, что въ парничкахъ могутъ
появиться мыши, которыя попортятъ всходы, почему противъ нихъ
тоже надо принять мѣры, постановкой ловушекъ и т. д. Также надо
внимательно просматривать землю, насыпаемую въ парники и ящики,
чтобы въ ней не было никакихъ червей, куколокъ пли яичекъ вред-
ныхъ насѣкомыхъ.
Б. Въ садахъ и ягодникахъ.
Прежде всего удалить изъ кронъ плодовыхъ деревьевъ сухія
и отмершія вѣтви, а у малины обрѣзать при самой землѣ прошло-
годніе сухіе побѣги, которые не дадутъ уже ягодъ, оставивъ лишь
перезимовавшіе молодые. При этомъ въ каждомъ кустѣ оставляются
лишь сильные побѣги по 8--10 штукъ, а вся мелочь и лишніе сверхъ
этого количества тоже удаляются. Затѣмъ необходимо обрѣзать ма-
кушку каждаго оставленнаго побѣга такъ, чтобы онъ былъ не выше
роста человѣка, если же побѣги вообще слабы, то ихъ надо въ ка-
ждомъ кустѣ оставить меньшее число и укоротить у оставленныхъ
только самую вершинку на^і—2 вершка. Сильно укорачивать малину
нельзя, такъ какъ отъ этого запаздываетъ поспѣваніе ягодъ, ихъ
становится меньше и онѣ дѣлаются кислыми.
Также надо удалить сушь и старые 7—8 лѣтніе побѣги на ку-
стахъ смородины и крыжовника, если они черезчуръ густы и если
старые побѣги лишены плодухъ. Изъ молодыхъ побѣговъ удаляются
всѣ слабые, а сильные немного укорачиваются.
Срѣзы, образовавшіеся на деревьяхъ отъ удаленія вѣтвей, слѣ-
дуетъ замазать смолой, известью, глиной и тому подобнымъ, что
окажется подъ руками.
Далѣе необходимо удалить съ деревьевъ и затѣмъТжечь всѣ
болтающіеся на паутинкахъ сухіе прошлогодніе листья, которые
пр ‘дставляютъ изъ себя ничто иное, какъ зимнія гнѣзда бича садовъ—
боярышницы, а иногда п златогузки.
Съ наступленіемъ теплыхъ весеннихъ дней изъ этихъ гнѣздъ
полезутъ цѣлыя полчища гусеницъ, которыя объѣдятъ молодые листья
на деревьяхъ, а дерево безъ листьевъ все равно, что человѣкъ безъ
легкихъ и желудка. Обыкновенно иа такихъ объѣденныхъ деревьяхъ
завязавшіеся плоды пе удерживаются и обсыпается.
Кромѣ «боярышницы», страшнымъ врагомъ и истребителемъ
урожаевъ плодовъ является маленькій сѣрый жучокъ-долгоносикъ,
— 41 —
называемый «яблоневый цвѣтоѣдъ’. Самки этого жучка, какъ только
настанутъ первые теплые весенніе дни. выползаютъ изъ своихъ зим-
нихъ убѣжищъ, взбираются на вѣтви яблоней и груіпъ и отклады-
ваютъ въ набухающія цвѣточныя почки яички, изъ которыхъ черезъ
недѣлю выводятся червячки личинки, поѣдающіе внутренность цвѣтка.
Понятно, что отъ такого испорченнаго цвѣтка плода ждать не при-
ходится.
Яблоневый цвѣтоѣдъ способенъ уничтожить сплошь урожай пло-
довъ на цѣлыхъ сотняхъ десятинъ плодовыхъ насажденій, поражая
почти всѣ цвѣточные бутоны.
Бороться съ нимъ надо частымъ отряхиваніемъ жучковъ съ де-
ревьевъ на подостланныя рядна и наложеніемъ на стволы деревьевъ
ловчихъ колецъ, шириною до полуаршина, сдѣланныхъ хотя бы изъ
жгутовъ соломы, причемъ, для того, чтобы жучки не могли проползать
въ неровностяхъ коры, всѣ проходы подъ кольцами затыкаются клочья-
ми (паклей) ит. п. Каждые 3—4 дня ловчія кольца осматриваются,
забравшіеся подъ нихъ жучки уничтожаются, а кольца укрѣпляются
обратно. Равнымъ образомъ уничтожаются упавшіе на рядно жучки.
Отряхиваніе надо производить какъ можно чаще, вплоть до полнаго
расцвѣтанія деревьевъ.
Далѣе необходимо почистить кору на старыхъ деревьяхъ такъ,
чтобы стволы сдѣлались гладкими, не обнажая, однако, молодой коры,
находящейся подъ старой. ‘Счищается только верхняя старая зако-
рузлая оболочка, служащая пристанищемъ разныхъ вредныхъ для
плодовыхъ деревьевъ насѣкомыхъ.
ПослЬ этого стволы деревьевъ какъ старыхъ, такъ и молодыхъ
дезинфицируются побѣлкою свѣже погашенной известью, такъ назы-
ваемымъ известковымъ молокомъ, въ которое для большей липкости
добавляется немного свѣжаго коровьяго кала безъ соломы.
Если въ хозяйствѣ имѣется достаточно навоза и онъ остается
неиспользованнымъ для огорода, то хорошо унавозить имъ малиновые,
смородиновые, а также клубничные и земляничные кусты, при чемъ
для послѣдней лучше взять старый перепрѣвшій навозъ.
Перекопку почвы въ саду йодъ деревьями и ягодными кустами
производятъ какъ можно раньше, чтобы, удержать почвенную влагу;
конечно, послѣ перекопки земля размельчается сапами и разравни-
вается граблями.
Подъ большими деревьями, если въ саду пе устроенъ огородъ,
землю надо перекапывать кругами такой величины, какъ кончается
крона,—ото называется: «по окружности кронъ»—дабы воздухъ могъ
проникнуть къ мелкимъ корешкамъ, питающимъ дерево.
Во время перекопки тщательно выкорчевываются всѣ корневые
отпрыски и дички, растущіе отъ корней деревьеѣъ'Ъли отъ самосѣва
/
— 42 —
сѣмянъ изъ плодовъ, упавшихъ съ деревьевъ. Эта крайне важно,
такъ какъ отпрыски :-ги отнимаютъ часть питательныхъ соковъ, нуж-
ныхъ деревьямъ для ихъ питанія.
У кого найдется запасъ извести, лишній навозъ—все это хорошо
внести въ почву при перекопкѣ земли подъ деревьями, но опять
таки вносить это удобреніе надо «по окружности кронъ», г не около
самыхъ стволовъ (штамбовъ) деревьевъ, какъ это дѣлается сплошь
и рядомъ.
Въ первой половинѣ апрѣля необходимо также произвести по-
садку молодыхъ деревьевъ, ягодныхъ кустарниковъ, земляничныхъ
и клубничныхъ кустовъ и чѣмъ раньше эта работа будетъ испол-
нена, тѣмъ лучше для успѣшнаго роста посаженныхъ растеній въ бу-
дущемъ.
По поводу посадки укажемъ на наиболѣе существенныя стороны
и пріемы этой работы, а именно:
а) Посадка должна быть сдѣлана въ обработанную ямами почву,
при чемъ глубина ямъ должна быть 1 аршинъ, а ширина 2 аршина.
При засыпкѣ ямъ верхняя половина вынутой изъ нихъ земли сбра-
сывается на дно ямъ, а нижняя половина, наоборотъ, насыпается
въ верхнюю часть ямъ. Землю необходимо притаптывать, иначе она
будетъ сильно осѣдать и потянетъ за собою внизъ посаженное де-
рево-—щепу. При засыпкѣ ямъ слѣдуетъ смѣшивать съ землею пере-
прѣлое удобреніе.
б) Надо твердо помнить, что корни деревьевъ очень боятся вѣтра,
солнца и воздуха и быстро гибнутъ оть высыханія. Это обстоятель-
ство заставляетъ держать корни выкопанныхъ деревьевъ всегда влаж-
ными, т. е. печаще ііоливать ихъ водою и хорошенько затѣмъ чѣмъ
нпбудь укрывать.
в) Для правильной посадки щепы необходимо, чтобы щепа на-
ходилась съ сѣверной стороны кола, чтобы корни свободно распола-
гались въ ямкѣ (которая выкапывается посрединѣ большой и засы-
панной до верху посадной ямы), чтобы корневая шейка, т. е. то мѣ-
сто, отъ котораю книзу идетъ коренъ, а кверху начинается стволъ,—
штамбъ, была на 7 вершокъ выше поверхности ямы. Щепа послѣ посадки
и поливки водою обыкновенно немного осѣдаетъ и корневая шейка
придется тогда какъ разъ на томъ же уровнѣ земли, какъ щепа
сидѣла въ школкѣ—питомникѣ, а это весьма важно для будущей
хорошей урожайности дерева.
г) При засыпкѣ корней во время посадки, земля должна быть
мелкая и рыхлая и заполнить всѣ промежутки между корнями такъ,
чтобы не оставалось пустотъ, самые же корни должны равномѣрно
распредѣляться по ямкѣрчками такъ, чтобы они нигдѣ не загибались
и не прижимались другъ къ другу.
— 43
д) Послѣ посадки каждую щепу надо полить двумя ведрами води,
причемъ лить воду надо осторожно, не размывая корней. Когда вода
уйдетъ вся въ землю, щепа подвязывается слегка къ колу моча-
лой—лыкомъ, чтобы ее не раскачало ввтромъ и чтобы она могла
свободно осѣсть. Затѣмъ ямка подъ щепою заравнивается и засы-
пается сверху сухой землею или прикрывается навозомъ.
е) Послѣ посадки слѣдуетъ немного укоротить вѣтки щепъ, при-
близительно удаляя одну третью часть ихъ длины.
Весьма также полезно приготовить навозную жижу—изъ коровьяго
кала, земли и воды—густотой хорошей сметаны и обмакивать въ нее
корни щепъ передъ посадкой ихъ. Это предохраняетъ корни отъ
высыханія и даетъ сразу пищу "молодымъ появляющимся корешкамъ.
Конечно, передъ обмакиваніемъ острымъ ножомъ гладко отрѣзаются
до здороваго мѣста всѣ обломанные, ободранные и вообще поврежден-
ные корни такъ, чтобы всѣ срѣзы были обращены внизъ, т. е. чтобы
не видно было ни одного срѣза, если дерево опустить корнями въ
носадную яму.
Сажая ягодные кустарники—малину, смородину, крыжовникъ,
съ высотой посадки не считаются, а сажаютъ ихъ на 1— 1Л'., вершка
глубже, чѣмъ они находились въ землѣ раньше. Исключеніе пред-
ставляетъ клубника и земляника, не выносящія неправильной посадки:
ихъ надо сажать очень тщательно въ уровень съ землею и ші въ
коемъ случаѣ не засыпать „сердечка", т. е. срединной почки растенія.
Л. Станкевичъ.
О возмѣщеніи населенію убытковъ, при-
чиненныхъ войной.
Война, всегда являясь стихійнымъ бѣдствіемъ, влечетъ съ со-
бою не только разрушеніе, а въ лучшемъ случаѣ существенное на-
рушеніе почти всѣхъ сторонъ жизни страны, но она приноситъ іро-
мадные убытки и отдѣльнымъ гражданамъ, нерѣдко приводя ихъ къ
полному разоренію. Особенно тягостна война для поданныхъ той
страны, территорія которой служитъ театромъ военныхъ дѣйствій.
Эта истинна каждому изъ насъ хорошо извѣстна, такъ какъ въ те-
ченіе почти всего періода безпримѣрной въ исторіи войны боевыя
дѣйствія развивались па территоріи б. Россійскаго Государства. По-
страдали не только приграничныя губерніи, но цѣлыя области и при
томъ самыя промышленныя п самыя богатыя въ экономическомъ от-
ношеніи. Милліоны гражданъ, разбросанные чуть ли не по всѣмъ
границамъ европейскихъ и азіатскихъ владѣній Россіи, по необхо-
димости, а иногда по капризу «начальства», прикрывающагося высши-
ми соображеніями, покидали насиженныя мѣста, свой кровъ и иму-
щество и, израсходовавъ въ теченіе нѣсколькихъ дпей захваченные
— 44 —
съ собою запасы продовольствія и денегъ, оставались нищими. Я не
буду останавливаться на тѣхъ ужасныхъ бѣдствіяхъ, какія приходи
лось претерпѣвать эіимъ несчастнымъ какъ въ пути, такъ и но
прибытіи на мъста, заранѣе назначенныя „благодѣтельными началь-
никами", ибо этотъ вопросъ въ свое время достаточно подробно освѣ-
щенъ какъ въ общей, такъ и спеціальной прессѣ.
Не избѣгло ужасовъ войны и населеніе нашей благодатной По-
доліи. Вь общей массѣ, долгое время не испытывая непосредствен-
но на себѣ всѣхъ тяжестей постигшаго Европу бѣдствія и отдѣ-
лываясь три года только «страхами» отъ ожидаемаго нашествія вра-
га, жители западныхъ уѣздовъ, благодаря событіямъ второй полови-
ны минувшаго года, перенесли всѣ тяготы военныхъ событій.
Справедливость требуетъ отмѣтить, что матеріальный ущербъ
принесенъ населенію не столько разыгравшимися на границѣ губер-
ніи боевыми дѣйствіями, сколько стихійно начавшейся демобилиза-
ціей фронта. Съ ноября мѣсяца прошлаго года солдаты группами, а
затѣмъ цѣлыми воинскими частями стали бросать позиціи и напра-
вляться въ тылъ. По пути отхода войскъ населеніе лишалось значи-
' тельной части продовольствія, такъ какъ волею — неволею должно бы-
ло кормить проходившихъ. Хозяйственныя постройки во время сто-
янокъ нерѣдко разрушались солдатами на топливо для огрѣванія и
приготовленія пищи, имущество населенія расхищалось.
Начавшаяся затѣмъ волна погромовъ частновладѣльческихъ имѣ-
ній съ захватомъ инвентаря и хлѣбовъ изъ неприкосновенныхъ за-
пасовъ, самовольныя порубки лѣсныхъ угодій, хищенія съ заводовъ
готоваго сахара и т. п. произошли главнымъ образомъ при подстре-
кательствѣ и ближайшемъ участіи самовольно оставившихъ позиціи
солдатъ и цѣлыхъ воинскихъ частей.
Убытки, причиненные населенію Подольской губерніи вслѣд
ствіе указанныхъ выше обстоятельствъ военнаго времени и демоби-
лизаціи, чрезвычайно велики. Къ сожалѣнію, на основаніи дѣйству-
ющихъ узаконеній на этотъ предметъ, въ настоящее время возмѣще-
нію подлежатъ не всѣ вообще убытки, а только нѣкоторые изъ нихъ.
За время текущей войны порядокъ разсмотрѣнія и удовлетво-
ренія претензій за убытки, причиненные населенію военными дѣй-
ствіями и въ связи съ ними, неоднократно подвергался измѣненіямъ.
Въ началѣ войны Совѣтъ Министровъ (особ. журналъ Сов. Мин.
отъ 14 октября 1914 г.), придерживаясь мнѣнія Государственнаго Со-
вѣта (журналъ Соедин. Деп. Гражд. и Дух. дѣлъ. Зак и Госуд.
Экон. зо января 1906 г. № 5), считавшаго, что „разореніе отъ вой-
ны не можетъ создавать права на возмѣщеніе изъ казны, въ пол-
ной мѣрѣ или частью, того ущерба, который отдѣльныя лица потер-
пѣли; что тѣмъ не менѣе въ общей заботливости о благосостояніи
—своихъ подданныхъ Государство можетъ облегчить имъ тяжести вой-
— 45 —
ны іі прійти на помощь наиболѣе пострадавшимъ, что при такой
основной точкѣ зрѣнія слѣдуетъ признать, что «претензіи со стороны
потерпѣвшихъ являются обращеннымъ къ Государству призывомъ къ
милосердію, а со стороны Государства актомъ благотворенія*, призналъ
однако, своевременнымъ ,,теперь же во время войны, производить, по
мѣрѣ возможности, обслѣдованіе и такихъ убытковъ на случай при-
знанія правительствомъ возможности хотя бы частичнаго возмѣщенія-
ихъ въ будущемъ, такъ какъ обслѣдованіе убытковъ впослѣдствіи
представитъ большія трудности". Этимъ постановленіемъ Совѣта Ми-
нистровъ нисколько не предрѣшалось право на полученіе потерпѣв-
шими вознагражденія.
Въ лучшемъ положенія находились лица, имущество которыхъ
было уничтожено для военныхъ надобностей по стратегическимъ
соображеніямъ вслѣдствіе распоряженія русскихъ военныхъ властей.
Право населенія на возмѣщеніе такихъ убытковъ ясно п опредѣлен-
но устанавливается ст. II Правилъ о мѣстностяхъ, объявленныхъ
состоящими па военномъ положеніи, и примѣчаніемъ къ этой статьѣ.
Неполнота и несовершенство существовавшихъ законовъ и пра-
вилъ о порядкѣ возмѣщенія населенію всякаго рода убытковъ, вы-
званныхъ обстоятельствами войны, выдвинули необходимость созданія
однороднаго порядка разсмотрѣнія претензій и спеціальныхъ для этого
учрежденій. Такой порядокъ уставфленъ, и спеціальные органы соз-
даны закономъ в-го октября 1916 года (Собр. Узакон. и Раснор. Пра
вптельства 1916 г. .\» 331 ст. 2675, тоже приказъ по Воен. Вѣдомству
№ 558).
Вознагражденію .ш счетъ казны въ порядкѣ правилъ 6-го октября
подлежатъ производимые въ районѣ театра военныхъ дѣйствій:
а) реквизиціи предметовъ въ военныхъ цѣляхъ военными на-
чальниками или гражданскими чинами, уполномоченными на то под-
лежащими властями, въ тѣхъ случаяхъ, когда .реквизированное иму-
щество перешло во владѣніе казны;
б) наряды жителей по распоряженію властей, указанныхъ въ
предшествующемъ пунктѣ, для производства работъ, вызываемыхъ
военными обстоятельствами;
в) уничтоженіе хлѣбныхъ и иныхъ посѣвовъ и травъ (на корню
-- въ стопахъ, копнахъ, стогахъ, скирдахъ и въ обмолоченномъ видѣ)
по общему или спеціальному распоряженію военныхъ властей, при
чемъ до окончательнаго опредѣленія стоимости посѣва путемъ обслѣ-
дованія на мѣстѣ выдается 25% предварительной оцѣнки, а въ крѣ-
постныхъ районахъ 5ѣ°/0 ея, п
г) уничтоженіе другихъ видовъ имущества, произведенное ко
спеціальному распоряженію военныхъ властей, при чемъ до оконча-
тельнаго опредѣленія путемъ обслѣдованія на мѣстѣ стоимости пму-
— 46 —
іцества, находящагося вь занятыхъ непріятелемъ районахъ, выдается
25% предварительной оцѣнки этого имущества.
Для разрѣшенія перечисленныхъ дѣлъ учреждены: а) Главный
Комитетъ по дѣламъ о расчетахъ за реквизованпое или уничтожен-
ное по распоряженію властей имущество; б) Ликвидаціонныя Комис-
сіи; в) Оцѣночныя Комиссіи и г) Реквизиціонныя Комиссіи. Незави-
симо сего для разсмотрѣнія претензій, подлежа іци.п, возмѣщенію изъ
хозяйстссннылгъ суммъ войсковыхъ частей, учреждены Войсковыя Комис-
сій *). Послѣднія учрежденія созданы для удовлетворенія просьбъ
о возмѣщеніи убытковъ, причиненныхъ исключительно неправильными
дѣйствіями воинскихъ частей.
Изъ приведенныхъ данныхъ видно, что правила С-го октября
не исчерпываютъ въ полной мѣрѣ всѣхъ убытковъ, которые терпитъ
населеніе отъ войны и въ связи съ войной. Такъ, въ порядкѣ пра-
вилъ С октября не можетъ быть возмѣщенъ матеріальный ущербъ
за имущество, уничтоженное непріятельскими войсками: за имуще-
ство, уничтоженное или поврежденное отъ обстрѣла, передвиженія
войскъ и проч; за землю, занятую подъ окопы и другія оборони-
тельныя сооруженія и т. п. Всѣ такого рода претензіи, основанныя
на отобраніи у населенія или уничтоженіи имущества, согласно ст.
5 правилъ, могутъ быть удовлетворены впослѣдствіи, въ качествѣ
вызванныхъ войною убытковъ, тѣмь порядкомъ и въ той мѣрѣ го
сударственной возможности, которые будутъ опредѣлены спеціальны-
ми законами о вознагражденіи за военные убытки.
Изданіе правилъ 6-го октября является поворотнымъ пунктомъ
въ разрѣшеніи дореволюціоннымъ правительствомъ вопроса о порядкѣ
вознагражденья потерпѣвшихъ отъ войны. Согласно этимъ правиламъ,
какъ выше сказано, возможно черезъ Войсковыя Комиссіи получить
вознагражденіе и за убытки, причиненные неправильными дѣйствіями
войскъ. Подъ эту категорію подходятъ вей убытки, причиненные
населенію разгромомъ, расхищеніемъ и уничтоженіемъ войсками иму-
щества какъ въ періодъ военныхъ операцій, такъ и во время
демобилизаціи. Оцѣнка всѣхъ такихъ убытковъ лежитъ на обязан-
ности Оцѣночной Комиссіи.
Такимъ образомъ вознагражденіе потерпѣвшихъ за цѣлую кате-
горію убытковъ отъ войны становится уже не „актомъ благотворенія",
а въ нѣкоторомъ родѣ обязательствомъ, различаясь только въ источни-
кѣ полученія денегъ, и военное вѣдомство, внося, въ силу стихій-
наго бѣдствія войны, разрушеніе въ мирную жизнь населенія, полу-
шло въ то же время въ правилахъ 6 октября благородную задачу
оказать этому же населенію первую помощь—путемъ 25% выдачъ,
*) Для удовлетворенія претензій населенія Подольской губ. учреждены Подольская
Ликвидаціонная Комиссія (г. Винница) и Подольская Войсковая Комиссія (г. Жмеринка)
Оцѣночныя Комиссіи сформированы во всѣхъ уѣздныхъ городахъ Подоліи.
— 47
ликвидировать денежные расчеты за принудительно отнятое имуще-
ство и безпристрастно опредѣлить дѣйствительные его убытки.
Позднѣе, а именно въ докладѣ Военнаго Министра Временному
Правительству въ іюнѣ мѣсяцѣ 1917 года принципъ обязательности
для Государства возмѣщенія военныхъ убытковъ нашелъ себѣ ясное
выраженіе. Въ этомъ докладѣ указывается на необходимость пору-
чить Главному Комитету безотлагательно разработать и представить
на усмотрѣніе Временнаго Правительства законопроектъ о возмѣще-
ніи изъ средствт> Государственнаго Казначейства убытковъ, причи-
ненныхъ возникшей въ 1914 году войной, положивъ въ основаніе
этого законопроекта принципъ обязательности для Государства возмѣ-
щенія при посредствѣ особой кредитной операціи тѣі.ъ прямыхъ
убытковъ, которые послѣдовали: отъ утраты, уничтоженія илп по-
врежденія движимаго пли недвижимаго имущества, находившагося
въ мѣстностяхъ, пострадавшихъ отъ военныхъ дѣйствій, или въ свя-
зи съ таковыми, а также отъ прохода и проѣзда войсковыхъ частей,
артиллеріи, транспортовъ, обозовъ или гуртовъ скота, предназначен-
ныхъ военному вѣдомству и отъ утраты пли поврежденіи имущества
вслѣдствіе дѣйствій бѣженцевъ прп массовомъ ихъ передвиженіи.
По указанному выше докладу не предполагалось выдавать за счетъ
Государства вознагражденіе: а) за ущербъ отъ утраты пли поврежде-
ній имуществъ, которыя для потерпѣвшаго будутъ признаны предме-
тами роскоши и б) за ущербъ отъ утраты наличныхъ денегъ, а также
процентныхъ и иныхъ цѣнныхъ бумагъ. При этомъ претензіи по
дѣламъ о вознагражденіи за убытки, причиненные неправильными
дѣйствіями войсковыхъ частей, должны быть подчинены общему
порядку расмотрѣпія, т. е. въ Ликвидаціонныхъ Комиссіяхъ. Предпо-
лагавшееся уменьшеніе числа видовъ Комиссій вполнѣ цѣлесообразно
ибо дѣйствительно многочисленность учрежденій, вѣдающихъ дѣла-
ми о расчетахъ за реквизированное или уничтоженное имущество
(Ликвидаціонная, Оцѣночная, Реквизиціонная, Войсковая) запутываетъ
не только обывателя, обслуживать интересы котораго онѣ призваны,
но и должностныхъ лицъ, которымъ приходится, при опредѣленіи по-
рядка направленія дѣлъ разбираться среди очень туманныхъ и услов-
ныхъ понятій. Вѣдь потерпѣвшему важна лишь наличность причи-
неннаго ему ущерба и совершенно безразлично, какъ этотъ убытокъ
причиненъ „правильными" или „неправильными" дѣйствіями.
Представленіе Военнаго Министра, къ сожалѣнію, въ жизнь не
воплотилось, такъ какъ октябрскій переворотъ помѣшалъ придать
этому жизненному проекту силу закона..
Принципъ обязательности для государства возмѣщенія за убыт-
ки, причиненные войной, раздѣляетъ и Центральная Рада, прово»гла-
сившая въ четвертомъ Универсалѣ, что <всі зруйновані війною н
демобіліааціею місцевости мають бути відновлені».
— 48 —
Надо надѣяться, что это принципіальное признаніе Рады въ не-
далекомъ будущемъ получитъ детальную разработку и выразится въ
спеціальномъ законѣ, котораго но праву ждетъ изстрадавшееся насе-
леніе западной части Украины.
В. Павенскій.
Виноградарство въ Подольской губерніи.
Культура винограда въ Подольской губерніи сравнительно молодая отрасль
сельскаго хозяйства Получивъ начало въ 20-хъ годахъ прошлаго столѣтія, отрасль
эта долгое, время развивалась крайне слабо и являлась принадлежностью почти
исключительно крупныхъ хозяйствъ, и только съ 80-хъ годовъ развитіе ея за счетъ
увеличенія площади у мелкихъ хозяевъ, преимущественно крестьянъ, пошло очень
замѣтно. Въ 1883 году, по даннымъ Одесской Филлоьтерпой Комиссіи собран-
нымъ при разслѣдованіи виноградниковъ, въ 5-ти уѣздахъ, Балтскомъ, Ольгополь-
скомъ, Ямпольскомъ, Могилевскомъ и Ушицкомъ въ 50-ти пунктахъ виноградники
занимали площадь1 въ 373 дес. 1361 кв. еаж. Въ тѣхъ же уѣздахъ въ 1904 г.
виноградники имѣлись въ 68 пунктахъ на площади въ 18 >7 дес. ~'п). Произво-
дившееся Подольскимъ Губернскимъ Комитетомъ виноградарства и винодѣлія въ
Юіз и 1914 г. г. обслѣдованіе виноградниковъ на мѣстахъ даетъ слѣдующія
числа въ характеристику развитія виноградарства въ губерніи:
Число пупктоіл.. Число хозяевъ. І< л о щ а д ь.
Въ Баптскомъ уѣздѣ 83 1667 1012 дес. 2100 кв. саж.
» О.ІЫОІІОЛЬСКОМЪ » 25 1002 632 » 950 э »
» Ямпольскомъ » 40 1345 954 » 1750 > »
> Могилевскомъ » 51 256 171 500 » »
» Ушицкомъ я Каме- нецкомъ уѣздахъ Ч 55 28 3> 2050 » » (ованіе іі
» Брацлавскомъ и Гаіі- спнекомъ уѣздахъ 33 83 8 » 1422 о
Всего зарегистрировано въ 247 пункт 4408 вин. 2008 дес. 1572 кв. сйж.
Гакое быстрое увеличеніе площади виноградной культуры, требующей при
закладкѣ немалыхъ затратъ средствъ и труда, исключительно обязано тѣмъ хорошимъ
результатамъ, какіе здѣсь дали насажденія винограда, не смотря на то, что весьма
мало считались съ подборомъ сортовъ при устройствѣ ихъ и правильностью ухода
въ дальнѣйшемъ. Хозяева обрѣли въ этой отрасли значительное подспорье, тѣмъ
болѣе цѣнное, что подъ нее можно использовать мало удобныя или совершенно
) Отчетъ Фпллокссрной Комиссіи при Обществѣ сельскаго хозяйства юж. Россіи
но изслѣдованію виноградниковъ въ 1883 г., стр. 1Ц.
**) 'Груды Комитета виноградарства и винодѣлія при Дспарт. Зсмл. Т. I, стр. 372.
19 -
л^удобпыя для другихъ культуръ земли, какихъ много въ Подольской губерніи.
Весь высокій крутой лѣвый берегъ Днѣстра, обращенный своими склонами большею
частью па югъ и юго-западъ, высокіе склоны овраговъ, но которымъ нротекаютъ
многочисленные его притоки, затѣмъ южные и юго-западные защищенные съ сѣвера
и востока склоны пересѣкающей губернію возвышенности, составляющей Буго-
Дпѣстровскій водораздѣлъ,— всѣ они самой природой созданы и предназначены для
культуры винограда. Почвенныя условія этихъ мѣстностей весьма благопріятны
‘ГД-ія этой культуры. Условія для виноградарства здѣсь гораздо лучше, чѣмъ въ
прилегающей части Бессарабіи, продуктъ здѣсь всегда получается болѣе высокаго
качества и дороже расцѣнивается, что обезпечиваетъ доходность и при малыхъ
урожаяхъ, Послѣдніе, въ зависимости отъ атмосферныхъ условій года, сорта лозы
и ухода, до самыхъ послѣднихъ лѣтъ колебались между 100 и 400 пудовъ съ де-
сятины, что. при цѣпѣ винограда па мѣстѣ, прп вполнѣ обезпеченномъ сбытѣ, отъ
1 р. 50 к. до 3 |». и дороже ('сорта лѣчебные) за пудъ, всегда превышало самые
большіе расходы по уходу за виноградникомъ и давало въ среднемъ (послѣ еже-
іоднаго частичнаго погашенія единовременныхъ расходовъ па закладку насажденій)
до 200 руб. и болѣе чистаго дохода съ десятины. ).
Вообще виноградарство всегда было одной изъ самыхъ доходныхъ отраслей
сельскаго хозяйства, таковой является эта культура и теперь, если только поста-
влена и ведется па разумныхъ началахъ, если при закладкѣ виноградника и даль-
нѣйшемъ за нимъ уходѣ учтены и принимаются во вниманіе всѣ мѣстныя условія
— климатическія, почвенныя и экономическія.
Вь послѣдніе годы виноградарство во всѣхъ странахъ и у пасъ сдѣлалось
нѣсколько болѣе сложною отраслью хозяйства. Большое распространеніе вредителя
виноградной лозы изъ міра насѣкомыхъ филлоксеры заставило хозяевъ прибѣгнуть
къ культурѣ привитыхъ лозъ (нодвойпоіі культурѣ), т. е. замѣнить изстари прак-
тиковавшійся способъ разведенія виноградниковъ помощью насажденія ооыкновеи-
иыхъ черепковъ епропейскпхъ сортовъ винограда, илп ихъ вкорененныхъ саженцевъ,
культурой лозъ, надземной частью (привоемъ) которыхъ являются паши европей-
скіе сорта, а подвоемъ, т. с. корнями, американскія разновидности виноградной ло-
зы іі ихъ гибриды, неуязвимые для вредителя. Этотъ способъ хотя и удорожаетъ
и усложняетъ разведеніе виноградника, по имѣетъ, помимо обезпеченія отъ филлок-
серы, еще п другія преимущества предъ культурой обыкновенныхъ лозъ. Привитыя
лозы какъ показалъ болѣе аО-лѣтній опытъ заграницей и у пасъ, гораздо раньше
начинаютъ плодоносить п даютъ большіе урожаи, плоды ихъ качествомъ лучше и
созрѣваютъ на нѣкоторый промежутокъ времени (5—10 дней} раньше. Послѣднее
обстоятельство особенно важно для Подольской губерніи, лежащей почти у сѣвер-
ной границы промышленнаго виноградарства..
Подвойной культурѣ винограда въ Подольской губерніи имѣемъ въ виду
посвятить отдѣльную статью, въ настоящей же мы намѣрены дать руководящія
указанія по производству текущихъ работъ по уходу за существующими уже
виноградниками.
ІЗь 1916 юдѵ цѣна винограда дошла до И р- и въ 191 до 30- 40 руб. за пулъ
... мѣстѣ въ виноградникахъ, что дало возможность хозяевамъ по рыть ѵве явившіеся, гь
связи с? общимъ вздорожаніемъ рабочихъ рунъ., расходы по уходу и подучить ту-же
прибыль.
— 50 —
Виноградная лоза, предоставленная сала себѣ, разростастся, принимаетъ
громадные размѣры, дичаетъ. Сначала она приносить и много плодовъ, но крайне
мелкихъ, плохо созрѣвающихъ, низкаго качества, но постепенно количество ихъ
уменьшается. Уходъ за лозой имѣетъ въ виду путемъ примѣненія различныхъ
культурныхъ работъ—удаленія части вѣтвей, укорачиванія остающихся и при-
дачи имъ извѣстнаго направленія и положенія и измѣненіемъ свойствъ почвы
упорядочить, въ ущербъ росту кустовъ, ихъ плодоношеніе, сдѣлать его изъ
года въ годъ болѣе пли менѣе равномѣрнымъ, обезпечить созрѣваніе плодовъ и
удержать кусты въ размѣрахъ и формѣ, болѣе соотвѣтствующихъ условіямъ климата,
и почвы виноградника п облегчающихъ производство работъ. Особенное значеніе
при этомъ имѣетъ своевременность производства работъ. Какъ бы правильно рабо-
ты не были исполнены, если только ихъ не пріурочили къ надлежащему времени
онѣ могутъ оказаться безполезными, а часто и вредными по своимъ послѣдствіямъ.
Особенно важна своевременность, когда работами принимаютъ мѣры къ преду-
прежденію или прекращенію развитія какихъ либо вредителей; борьба-же съ рас-
пространяющимися вредителями, различныя предупредительныя противъ нихъ мѣры
должны быть обязательны въ кругѣ работъ но уходу за внпоградтями насажденіями.
Однимъ календарнымъ временемъ, при распредѣленіи работъ или опредѣленіи
промежутка времени для исполненія ихъ. руководствоваться нельзя, такъ какъ
раннее или позднее наступленіе весны и всякія отклоненія въ условіяхъ погоды
приближаютъ пли отодвигаютъ пробужденіе къ жизни растенія, ускоряютъ или
удлиняютъ періоды состоянія его въ тоіі пли другой стадія развитія, .что такъ
или иначе мѣняетъ и время, когда исполненіе данной работы наиболѣе полезно и
производительно. Поэтому гораздо удобнѣе и цѣлесообразнѣе пользоваться, какъ
указателемъ при распредѣленіи работъ, состояніемъ винограднаго растенія въ той
или другой стадіи (фазѣ) развитія.
Всѣ работы по уходу за виноградникомъ, соотвѣтственно стадіямъ развитіи
растенія, или періодамъ, въ теченіе которыхъ растеніе пребываетъ въ разныхъ
стадіяхъ, могутъ быть распредѣлены въ слѣдующія 4 группы: 1) работы, про-
изводимыя въ первый періодъ—періодъ отдыха растенія, отъ опаданія листа д»
распусканія почекъ, 2) работы, имѣющія мѣсто въ періодъ отъ распусканія,
почекъ до цвѣтенія, 3) работы въ періодъ отъ цвѣтенія до созрѣванія плодовъ и
4) въ періодъ созрѣванія винограда.
і.Къ первой группѣ относятся слѣдующія работы,—зимняя подрѣзка вино-
града съ удаленіемъ поверхностныхъ корней, перекопка или глубокое, разрыхленіе
аемлн, закрываніе кустовъ на зиму, раскрываніе кустовъ и подвязка оставленныхъ
ври подрѣзкѣ кустовъ лозъ. Сюда же относятся внесеніе удобреній, борьба съ
нѣкоторыми вредителями и заготовленіе костровъ па случай заморозковъ во время
в послѣ распусканія почекъ.
Разсмотримъ работы, производимыя на виноградникахъ весной до наступленія
распусканія почекъ, въ послѣдовательности ихъ исполненія.
Раскрываніе кустовъ производится рано весной, какъ только обсох-
нетъ земля. Работу эту не слѣдуетъ очень откладывать, такъ какъ большихъ моро-
зовъ въ то время уже обыкновенно не бываетъ, между тѣмъ какъ почки подъ
— 51 —
влажной землей легко загниваютъ, выпрѣваютъ п отваливаются. При болѣе рая-
немъ раскрываніи кустовъ легко заблаговременно справиться и съ другими работа-
ли, обязательными въ этотъ періодъ. Рыскрываніе производятъ, просовывая подъ
вѣтки куста сапку или колъ и, поднимая послѣдній слегка кверху, нѣсколько
•разъ встряхиваютъ для освобожденія лозъ отъ земли. Землю тогда оттягиваютъ отъ
кустовъ и собираютъ въ междурядія.
Зимняя подрѣзка является самой важной изъ рабртъ по уходу за вино-
граднымъ растеніемъ. Отъ нея зависитъ плодоношеніе въ текущемъ году и въ
послѣдующіе, а также сила и долговѣчность куста. Очевидно, она должна вы-
полняться умѣлымъ и соображающимъ работникомъ. Подрѣзка производится осеиы»
мослѣ опаданія листа или весной до распусканія почекъ. Волѣс правильно и
цѣлесообразно производить ее весной, такъ какъ этимъ самымъ нѣсколько от-
даляется развитіе глазковъ и уменьшается возможность гибели ихъ при распуска-
ніи отъ весеннихъ заморозковъ. Кромѣ того, во время закрыванія и раскрыванія
кустовъ, какъ бы осторожно эти работы не производились, всегда почти оказываются,
сломанные вѣтви и побѣги, которые послѣ осенней подрѣзки залѣпить печѣмъ.
да и подрѣзанныя и укороченныя вѣтки труднѣе пригибать къ землѣ для про-
изводства закопки и ихъ больше ломаютъ. Часто также кусты, послѣ раскрыванія,
оказываются съ вѣтками отмерзшими и побѣги съ выпрѣвшими глазками, ихъ
приходится замѣнять другими, что только возможно при весенней подрѣзкѣ. Только
боязнью не успѣть весной кончить подрѣзку до сокодвиженія (,.плача" винограда)
можно объяснить то, что многіе хозяева продолжаютъ ее. производить осенью.
Чтобы избѣжать рѣзки во время плача, слѣдуетъ ее дѣлать раньше—воспой; если
же опасаются оставлять кусты раскрытыми, можно ихъ слегка прикрыть землей
или даже только хорошо окучить. Если тѣмъ не менѣе экономическія условія
заставляютъ производить подрѣзку осенью, рекомендуемъ ограничиться тогда лишь
удаленіемъ тѣхъ частей куста, которыя обязательно этому подлежатъ, п только, а
весною ее исполнить въ окончательномъ видѣ.
Зимняя подрѣзка имѣетъ цѣлью образованіе плодовыхъ лозъ, обезпеченіе
плодоношенія и выведеніе п поддержаніе опредѣленной формы кустовъ.
Плодовыми у винограднаго растенія будутъ однолѣтнія вѣтки или лозы,
сидящія на двулѣтнихъ, или прошлогоднихъ вѣтвяхъ куста: только пзъ сидящихъ
на такихъ лозахъ почекъ въ текущемъ году разовьются побѣги съ плодами (пло-
доносные побѣги). Лозы же, сидящія па болѣе старыхъ частяхъ куста, весьма
рѣдко даютъ плоды (замѣчается это лишь у нѣкоторыхъ сортовъ, какъ Гама,
Ипно-гри, Рислингъ). Если на кустахъ оставить много плодовыхъ лозъ п па пихъ
всѣ почки, т. е. не производить обрѣзки, получится очень много побѣговъ съ
плодами, по послѣдніе будутъ плохого качества. Для того же, чтобы получить
лучшіе плоды, необходимо при зимней подрѣзкѣ часть лозъ совсѣмъ удалить, а
остающіяся для плодоношенія укоротить болѣе, или мепѣе, въ зависимости отъ
силы куста и свойствъ сорта. У болѣе сильныхъ і^етовъ оставляютъ больше
озъ у слабыхъ—меньше. Нѣкоторые сорта даютъ плодоносные побѣги пзъ почекъ,
расположенныхъ при основаніи плодовыхъ лозъ, другіе пзъ почекъ, болѣе удален-
ныхъ отъ основанія лозъ. Первыя рѣжутъ короче (1—4 глазка), вторыя длиннѣе
(5—8 и болѣе глазковъ); отсюда и пазвапія—короткая и длинная подрѣзка. Изъ
разводимыхъ въ Подольской губерніи сортовъ короткую обрѣзку даютъ слѣдующимъ
ІПассла доре, ІПассла розовый, ІПассла мускатный, Рислингъ, Гамэ, Педро Химе-
несъ, Алиготэ, болѣе длинную сортамъ—Пино, Плавай, Батута, Растрепа, Порту-
гальскій синій. Разумѣется, было бы ошибочно думать, что одинъ сортъ слѣдуетъ
и при различныхъ почвенныхъ условіяхъ рѣзать одинаково. Послѣднія въ значи-
тельной степени вліяютъ па ростъ кустовъ, и съ этимъ нужно считаться іри под-
рѣзкѣ и па тощихъ, сухихъ почвахъ рѣзать короче, на плодородныхъ, влажныхъ—
длиннѣе.
Приступая къ обрѣзкѣ, необходимо обращать большое вниманіе на выборъ
оставляемыхъ для плодоношенія лозъ. Онѣ должны быть вполнѣ здоровы, не пора-
жены грибными болѣзнями, вполнѣ вызрѣвшія и средней толщины. Толстыя лозы
часто безплодны, тонкія даютъ весьма слабые, побѣги. Въ отношеніи расположенія
лозъ весьма важво, чтобы онѣ по возможности составляли проюлженіе главныхъ
вѣтвей куста, и сидѣли бы ближе къ двухгодовалой древесинѣ, слѣдуетъ по воз-
можности избѣгать чрезмѣрнаго удлиппевіи вѣтвей, ведущаго къ ослабленію плодо-
выхъ лозъ, сидящихъ на ихъ концахъ, а иногда и полному отмиранію. При
большомъ удлиненіи вѣтви необходимо понизить подрѣзку и обновить часть куста.
Для этого пользуются какимъ інібудь побѣгомъ, расположеннымъ на той же части
куста ближе къ осповичію, и подрѣзываютъ его коротко, на сучекъ съ одной
или двумя почками („сучекъ для замѣщенія*1 или „нодстаі а”), изъ него об-
разуютъ новую вѣтвь, а часть вѣтви, лежащую выше этого сучка, удаляютъ. Если
подходящаго побѣга нѣть, стараются ег» вызвать болѣе короткой подрѣзкой плодо-
выхъ лозъ на копцахъ вѣтвей. Пониженіе подрѣзки стараются производить не на
всѣхъ вѣтвяхъ сразу, а постепенно, начиная съ той вѣтви, которая больше раз-
рослась.
При длинной подрѣзкѣ приходится чаще Прибѣгать къ подрѣзкѣ на сучекъ
для замѣщенія, чѣмъ при короткой, такъ какъ при вей побѣги бываютъ нерѣдко
такъ слабы, что совершенно не годятся для замѣщенія прошлогоднихъ плодовыхъ
лозъ.
Избравъ на кустѣ лозы, которыя желаю! і. оставить на плоды и для замѣще-
нія, удаляютъ всѣ остальныя, дѣлая но возможпос-іп гладкіе срѣзы при самомъ
основаніи удаляемыхъ частей. Остающіяся па плодоношеніе лозы подрѣзаютъ
коротко (1—Ѣ почки) пли д гипно
сорта, силы куста н формы, юзы па
одной или двумя н чкамп, ш считая
(і—8 или больше), въ зависимости отъ
замѣщеніе всегда коротко па сучекъ съ
угловой. Срѣзы па нихъ, возможно короткіе.
дѣлаютъ обыкновенно посрединѣ мещдоуэл п, нѣсколько выше послѣдняго оставляема-
го глазка, наискось въ противоположи) ю отъ глазка сторону; при такихъ срѣзахъ
вода не задерживается и уменьшается возможность загниваніи сердцевины. Если
с о « пя коротки, срѣзы дѣлаюі г. выпи па узлѣ, располож* гіпоьъ непосредствен-
но надъ верхнимъ сохраняемымъ глазкомъ, при чемъ глазки па такихъ узлахъ,
разумѣется, удаляются. Такоіі пріемъ имѣетъ особенное значеніе при производствѣ
подрѣзки во время «плача» винограда.
Инструментами для подрѣзки служатъ серповидный ношъ или садовыя, вино
градныя, ножницы (секаторъ) и виноградная пилка.
— 53 —
Съ зимней подрѣзкой соединяютъ-другую работу, такъ называемую каторовку,
состоящую въ удаленіи у кустовъ всѣхъ поверхностныхъ корней, расположенныхъ
на корневищѣ до 3—4 вершковъ глубины Практика эта здѣсь имѣетъ большое
значеніе, такъ какъ удаленіемъ верхнихъ, легко страдающихъ отъ морозовъ и за-
сухъ, вызываютъ лучшее развитіе болѣе глубоко сидящихъ корней, вѣрнѣе обезпе-
чивающихъ жизнь кустовъ. При подвоііііои культурѣ удаленіе верхнихъ корней
(съ привоя) имѣетъ еще и то значеніе, что усиливаетъ корни подвоя, необходимые
какъ защита отъ филлоксеры. Для производства этой работы обнажаютъ верхнюю
часть корневища, срѣзаютъ гладко всѣ корешки и снова засыпаютъ землей.
Выше было сказано, что подрѣзка имѣетъ цѣлью также выведеніе и поддер-
жаніе формы кустовъ. Пе касаясь выведенія формы, такъ какъ здѣсь мы имѣемъ
въ виду уходъ за существующими уже виноградниками съ такъ или иначе сфор-
мированными кустами, пояснимъ лишь, что въ Подольской губерніи, какъ болѣе
холодной виноградной мѣстности, гдѣ больше опасности заморозковъ, пораженія
грибными вредителями и загниванія ягодъ, плодовыя лозы у кустовъ должны быть
приподняты отъ земли, т. е. кусты слудуетъ выводить не въ низкой, а нѣсколько
болѣе высокой формѣ и притомъ открытой—въ видѣ шпалеръ, при которой лозы не
собраны въ пучекъ, а размѣщены каждая отдѣльно и больше используютъ свѣтъ,
тепло и воздухъ. При такой формѣ значительно легче вести борьбу съ грибными
болѣзнями и насѣкомыми, облегчается и производство различныхъ другихъ работъ.
Описанію выведенія формъ кустовъ для Подольской губерніи мы дадимъ мѣсто въ
статьѣ о подвойпой культурѣ.
Подвязка винограда. Виноградные кусты, въ какой бы формѣ мы
ихъ не выводили, нуждаются для поддержки развѣтвленій и побѣговъ и сохраненія
формы въ какихъ либо приспособленіяхъ. Везъ нихъ форма теряется, и лозы съ
плодами разстилаются по землѣ, что крайне нежелательно, въ особенное™ въ влаж-
ныхъ мѣстахъ, гдѣ это влечетъ за собой сильное развитіе грибныхъ болѣзней, по-
дозрѣваніе и гніеніе плодовъ. Болѣе или менѣе правильно подвязанные кусты зна-
чительно облегчаютъ весь уходъ за ппчн и обработку почвы; они пользуются также
значительно больше свѣтомъ, тепломъ и воздухомъ. При подвязкѣ мы имѣемъ воз-
можность дать лозамъ и побѣгамъ, нуждающимся въ большемъ или меньшемъ раз-
витіи, то пли другое направленіе, считаясь съ тѣмъ, что, чѣмъ больше мы выво-
димъ лозу изъ горизонтальнаго положенія и приближаемъ къ вертикальному, тѣмъ
«ильпѣс даемъ развиться побѣгамъ, вырастающимъ изъ ея почекъ, въ особенности
на верхнемъ копцѣ ея, и наоборотъ, при опусканіи лозы внизъ, побѣги на ней
развиваются слабѣе, въ особенности выходящіе изъ верхнихъ глазковъ.
Приспособленіями для поддержки лозъ являются колья, установленныя возлѣ
кустовъ, или системы проволокъ, протянутыхъ въ ржахъ кустовъ.
Матеріаломъ для подвязки служатъ ивовые прутья, мочала, рафія п въ нѣ-
которыхъ мѣстностяхъ ржаная солома.
Первую подвязку дѣлаютъ весной, сейчасъ же вслѣдъ за подрѣзкой, (если
подрѣзка произведена осенью, то послѣ раскрыванія кустовъ и удаленія поломан-
лыхъ и испорченныхъ вѣтокъ); прп этомъ прикрѣпляютъ вѣтви и плодовыя лозы,
распредѣляя ихъ равномѣрно по кольямъ или проволокамъ такь, чтобы, при раз-
растаніи. онѣ но возможности меньше закрывали другъ друга.
— 54 —
Обработкой почвы въ виноградникахъ имѣютъ въ виду: накопить и
сохранить въ ней побольше атмосферной влаги, повысить ея плодородіе усиленіемъ
процессовъ. дѣлающихъ питательныя вещества, усвояемыми, облегчить доступъ
воздуха къ корнямъ, которымъ онъ необходимъ для дыханія, и очистить почвы отъ
сорной растительности. Все это достигается однимъ глубокимъ разрыхленіемъ земли,
производимымъ въ періодъ отдыха растенія и нѣсколькими болѣе мелкими въ тече
ніс лѣта. Глубокую обработку (на 4- 5 вершковъ) и мелкія (па 1—2 вершка)
дѣлаютъ въ ручную—лопатами, заступами, сапками или упряжкой силой—вспашкой
спеціальными виноградными плужками пропашниками и культиваторами. Гдѣ только
представляется возможнымъ, слѣдуетъ примѣнить коппую обработку почвы, которая,
помимо дешевизны, имѣетъ за собой преимущество быстраго и своевременнаго вы-
жолнеиія. Глубокое разрыхленіе почвы мы горячо рекомендуемъ производить осенью,
когда въ большей стапснп достигается главная цѣль этой работы—накопить въ
землѣ побольше влаги, тогда какъ весною легко, наоборотъ, землю высушить, дай
притомъ съ этой работой часто запаздываютъ. Если но какимъ либо причинамъ
приходится дѣлать весной, слѣдуетъ ограничиться болѣе мелкимъ разрыхленіемъ,
причемъ тщательно измельчить и разрыхлить комки земли.
Удобренія в и и о г р а д и и к о в ъ у насъ почти не примѣняютъ, между тѣмъ
въ другихъ странахъ оно практикуется широко и окупается увеличеніемъ урожаевъ
и улучшеніемъ качества плодовъ. При культурѣ винограда почва ежегодно теряетъ
массу питательныхъ веществъ, представлялось-бы поэтому весьма желателтпымь ак-
томъ или иномъ видѣ эти вещества возмѣстить почвѣ, въ особенности, если замѣ-
чается пониженіе урожайности, измѣльченіе плодовъ и слабый ростъ побѣговъ.
Удобренія могутъ быть внесены въ видѣ навоза (конскаго и коровьяго), лучше
всего перепрѣвшаго, и виноградныхъ выжимокъ. Полезно навозъ съ выжимками
смѣшивать, прибавляя для быстраго разложенія нѣкоторое количество извести. На-
возъ примѣняется но расчету отъ 900 до 2000 пуд. на десятину, выжимки отъ
900 до 1200 пудовъ. Изъ минеральныхъ удобреній примѣняютъ чилійскую се-
литру—для усиленія роста въ количествѣ 10—15 пуд. па десятину, суперфосфатъ
(20—25 пудовъ) или томасовъ шлакъ (30—40 пудовъ), благопріятно вл'яющіе па
увеличеніе урожаевъ и повышеніе, сахарпостн плодовъ, а также на ускореніе со-
зрѣванія древесины и плодовъ; калійныя удобренія въ видѣ каинита (25—40 пуд. на
десятину, очищенной калійной соли (10—15 пуд ;, кромѣ тою улучшаютъ каче-
ство вина.
Фосфорно-кислыя (суперфосфатъ и томапілакъ) и калійныя удобренія вносятся
въ землю предпочтительно осенью предъ перекопкой, но можно и ранней воспой,
азотистыя (селитра)—весною. Навозъ и выжимки лучше всего осенью равномѣрно-
разбросать по винограднику и весной задѣлать неглубоко въ землю.
На нѣкоторыхъ виноградникахъ при закрываніи кустовъ примѣняютъ солому,
которая послѣ раскрыванія остается па мѣстѣ и при перекопкѣ земли, постепенно
перемѣшиваясь съ ней, является очень хорошимъ удобреніемъ п, кромѣ того, улуч-
шаетъ физическія свойства почвы.
Весною, обязательно до распусканія почекъ, производятъ лѣченіе противъ
грибной болѣзни антракноза, обмазкой помощью кисти стволовъ и вѣтвей вино-
— 55 —
градныхъ кустовъ крѣпкимъ растворенъ желѣзнаго купороса съ примѣсью сѣрной
кислоты. Растворъ этотъ готовятъ такъ: въ 3 или 4 ведрахъ горячей воды рас-
пускаютъ одинъ нудь желѣзнаго купороса и впиваютъ полфунта сѣрной кислоты.
Въ этотъ же періодъ принимаютъ .мѣры для предохраненія почекъ во время
ихъ распусканія, а затѣмъ, и молодыхъ побѣговъ отъ заморозковъ. Заготовляютъ
жъ разныхъ мѣстахъ виноградника съ подвѣтренной стороны кучи старой соломы,
нѣсколько влажной, или навоза (костры), которые ночью, когда можно опасаться
наступленія заморозка, зажигаютъ. Образующійся дымъ, разстилаясь надъ землей,
уменьшаетъ охлажденіе ея и замедляетъ оттаиваніе прп восходѣ солнца. Такимъ
•бразомъ удается въ значительной мѣрѣ предохранить виноградинки, а слѣдователь-
но и урожай, отъ пагубнаго дѣйствія утренниковъ.
(Продолженіе слѣдуетъ)
С. Г. Моргеп нітерпъ.
О пчеловодствѣ въ Галиціи и Буковинѣ.
„Иди ко пчелѣ и у мравія поучись*':
(Библейское нарѣченіе).
Еслибы каждый человѣкъ сознавалъ, какую важную роль
играетъ пчела въ вопросѣ изобилія плодовъ земныхъ, то для всѣхъ
пчела, съ ея жилищемъ-ульемъ, считалась бы „святая святыхъ'4 и
вѣроятно, никогда бы не прикоснулась къ ней нечестивая рука зло-
дѣя; недаромъ въ Америкѣ есть одна маленькая республика, гдѣ
законы сберегаютъ пчелъ не хуже чѣмъ жизнь человѣка.
Еслибы не было пчелы, не производилось бы опыленія цвѣ-
товъ и растеній и п • родились бы ни фрукты, ни ягоды, не было бы
плодовъ огородныхъ, ни многихъ хлѣбныхъ злаковъ (греча и друг.).
Пчела, собирая съ цвѣтовъ растеній нектаръ, опыляетъ цвѣты и
только вслѣдствіе этого появляются плоды; не совершись опыленія,
ничего и не уродится Къ великому несчастью, приходится наблю-
дать печальное явленіе—приходитъ злодѣй на пасѣку, чтобы украсть
Ю фунтовъ меду, раскрываетъ ульи и тѣмъ губитъ сотни тысячъ
пчелъ, уменьшая этимъ на тысячи пудовъ урожай плодовъ, столь
необходимыхъ для питанія всего живущаго иа землѣ.
Пчелу законъ не ограничиваетъ собственностью владѣній для
собиранія меда, ей свободенъ доступъ во всѣ поля, сады и огороды,
независимо отъ того, принадлежатъ ли они хозяину или сосѣду.
Улей пчелъ подъ руководствомъ хорошаго хозяина (пчеловода)
будетъ работать цѣлое лѣто и соберетъ меду такое количество, что
хватитъ на прокормленіе 10 ульевъ. Такого трудолюбиваго, неуто-
мимаго, честнаго работника, какъ пчела, не приходится наблюдать
ни среди людей, ни среди другихъ животныхъ (кромѣ муравья).
Пчела цѣлаго лѣта не переживаетъ, она, изнашивая .свои крылья,
гибнетъ на работѣ подъ тяжестью своей поши.
— 56 —
Пчелы, живя коммуною, въ полномъ смыслѣ этого слова, мо-
гутъ быть примѣромъ для людей любой республиканской страны,
стремящейся къ соціализму; у пчелъ полная соціализація всего,—у
нихъ не только нѣтъ частной собственности, но нѣтъ и собственнаго
„я“—все принадлежитъ коммунѣ. А какъ онѣ защищаются отъ
враговъ! При приближеніи или встрѣчѣ ,,врага" всѣ, какъ одна, не
разсуждая и не дожидаясь приказаній старшаго, бросаются въ бой
и, несмотря на видимую преобладающую силу врага, наносятъ ему
удары и въ то же время каждая, отъ силы нанесеннаго удара, уми-
раетъ на мѣстѣ, Какъ нп много у пчелъ враговъ и какъ ни сильны
ихъ враги, но общины пчелъ не оставляютъ фронтовъ, не склады-
ваютъ оружія и не братаются сь врагами затѣмъ, чтобы призвать
ихъ варяжііть у себя.
Событія войны, принудившія насъ быть въ Галиціи и Буковинѣ,
дали возможность заинтересоваться пчеловодствомъ этого края.
Нами осмотрѣны насѣки въ окрестностяхъ городовъ и мѣстечекъ:
Ржешува, Кросно, Рпманува, Санока, Устрпжнкъ, Хырова, Самбора,
Рудни, Городка, Стрыя, Коломыя и Черновпцы. Всего мы осмотрѣли
свыше ста пасѣкъ, въ общемъ 'свыше 3000 ульевъ. Первоначальная
встрѣча насъ на каждой пасѣкѣ была крайне недружелюбна, но
какъ только выяснялась цѣль нашего посѣщенія, сейчасъ же душа
пчеловода раскрывалась и бесѣда переходила въ самый задушев-
ный тонъ и каждый хозяинъ считалъ своимъ долгомъ угостить насъ
медомъ (характерная черта славянина). Намъ всюду предоставляли
возможность осматривать ульи, если, понятно, позволяла погода, и
охотно посвящали во всѣ детали пчеловодства. Все звучало искрен-
ностью, простотою и правдивостью. \
Пчеловодствомъ занимаются въ Галиціи преимущественно
крестьяне. Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ—мелкіе помѣщики, учителя,
священники и монахи. Пчеловоды—крестьяне научнаго пчеловодства
не знаютъ и ведется оно у нихъ неважно, только учителя, священ-
ники и монахи практически дѣло ведутъ хорошо.
II
Повсюду рамочные ульи представляютъ собою смѣшеніе разныхъ
системъ; на крестьянскихъ пасѣкахъ много ульевъ дуплянокъ.
Литературы по пчеловодству нѣтъ, если не считать мелкихъ брошю-
рокъ на польскомъ языкѣ. Руководства извѣстнаго американскаго
пчеловода Лангстрота намъ нигдѣ не удалось видѣть.
Въ Буковинѣ встрѣчались пасѣки павильонной системы, полное
убожество, сами пчеловоды говорятъ, что эга система много хуже
ульевой, но выгоднѣе тѣмъ, что меньше занимаетъ мѣста и легче
окараулпвать пасѣку отъ злодѣевъ. Въ горахъ (Буковина), у
гуцуловъ, приходилось видѣть пчеловодство „дикое", пчелы живутъ
въ расщелинахъ скалъ и ульяхъ—корзинахъ, забитыхъ въ расщели-
— 57
нахъ скалъ илп просто засыпанныхъ землею и мусоромъ. Гуцулы
говорятъ, что линія пчелы имъ даютъ больше чѣмъ ульевыя; и это
понятно, потому что если прикоснется къ улью пи къ чемѵ не
умѣлая рука гуцула, то улей этотъ обязательно загубитъ. Не надо
забывать, что первѣйшій врагъ пчелъ это пчеловодъ—невѣжда.
Недурно, видимо, велось пчеловодство у помѣщиковъ Галицій-
скихъ и Буковинскихъ, но такъ-какъ всѣ они, съ отходомъ австрій-
скихъ войскъ, выѣхали изъ имѣній, то ихъ пасѣки сдѣлались
жертвой хищенія, не скажемъ, чтобы однихъ нашихъ солдатъ, но и
мѣстнаго населенія, всегда и всюду враждебно настроеннаго къ
панамъ (помѣщики въ Буковинѣ большею частью нѣмцы).
Галиція и Буковина—очень благопріятныя для пчеловодства
страны; всюду встрѣчаешь фруктовые сады; шоссейныя и проселоч-
ныя дороги и тѣ обсажены фруктовыми деревьями, масса ягодныхъ
кустарниковъ, бѣлая акація, каштанъ, липа и др.,—все это лучшіе
медоносцы; много гречихи, фацеліи и эспарцета.
Улья всюду зимуютъ на точкѣ, есть мѣста, гдѣ зима стоитъ съ
морозами до 30-ти градусовъ, но улья не убираются въ хлѣвы.
Летъ пчелъ начинается въ осмотрѣнныхъ нами мѣстахъ различно,
самый ранній—15 февраля и самый поздній 1-го апрѣля, въ зависи-
мости отъ климата.
I
Роеніе всюду естественное, но многіе пчеловоды хорошо вла-
дѣютъ методомъ не давать роиться ульямъ, когда эго для пчело-
вода не нужно. Секціоннаго меду въ Галиціи и Буковинѣ мы видѣли
очень мало и его не умѣютъ приготовлять.
Мѣста нами осмотрѣнныя находятся по сѣверному и сѣверо-
восточному склонамъ Карпатъ, гдѣ климатъ и растительность весьма
разнообразны; есть мѣста, гдѣ растительность на одной верстѣ съ
каштана, бѣлой акаціи и грецкаго орѣха,—переходить къ ели, соснѣ
березѣ, а травы папоминаютъ флору сѣверныхъ губерній Велико-
россіи.
Общее наше впечатлѣніе таково: Галиція п Буковина по климату
и свойству растеній для пчеловодства благопріятны, но пчеловод-
ство сравнительно съ нѣкоторыми мѣстами Россіи не густо и нуждается
къ научной постановкѣ.
Г. Винница, 31 марта 1918 г. Г. Голубевъ.
— —
Земельные комитеты на Украинѣ, ихъ
роль и задачи.
Проведеніе земельной реформы является вопросомъ настолько
важнымъ и самостоятельнымъ, что для осуществленія его въ жизнь
необходимо созданіе особыхъ органовъ. Такіе органы и были созданы
въ первые же дни революціи подъ названіемъ земельныхъ комитетовъ.
Положеніе о земельныхъ комитетахъ содержится въ постановленіи
Времсн. Правит. отъ 21 апрѣля 1917 г. и этотъ законъ до сихъ поръ
дѣйствуетъ на территоріи Украинской народной республики. Земель-
ные комитеты по этому закону распадаются па двѣ категоріи: глав-
ный земельный комитетъ въ г. Петроградѣ и мѣстные (губернскіе,
уѣздные и волостные). Всѣ эти земельные комитеты состоятъ въ вѣ-
дѣніи министерства земледѣлія, но, такъ какъ теперь Украина составля-
етъ самостоятельное государство, то земельные комитеты ея не под-
лежатъ компетенціи (вѣдѣнію) І’лавнаго комитета, между тѣмъ, па
послѣдній возлагаются чрезвычайно важныя задачи, а именно: а) общее
руководство собираніемъ, разработкой необходимыхъ для земельной
реформы свѣдѣній и подготовительными къ ней дѣйствіями и
б) составленіе общаго проекта земельной реформы на основаніи
собранныхъ данныхъ и всѣхъ соображеній, какія будутъ представ-
лены мѣстными земельными комитетами. Такимъ образомъ возника-
етъ чрезвычайно важный вопросъ о скорѣйшемъ созданіи на Украинѣ,
своего главнаго земельнаго комитета (Всеукраинскаго). Созданіе та-
кого органа необходимо не только для объединенія подготовитель-
ныхъ работъ для проведенія земельной реформы, но уже и для фак-
тическаго руководства въ этой области, такъ какъ временный земель-
ный законъ отъ 18 января 1918 г. осуществилъ соціализацію земли.
Созданіе, и возможно скорѣйшее, Всеукраинскаго Главнаго земельнаго
комитета увѣнчаетъ зданіе, такъ какъ теперь на Украинѣ есть только
мѣстная организація, въ лицѣ губернскихъ, уѣздныхъ и волостныхъ
комитетовъ, а нѣтъ объединяющаго центра, признать же таковымъ
въ дѣлѣ реформы исключительно министерство земельныхъ справъ
нельзя.
Ріели мы попытиемся опредѣлить характеръ земельныхъ комите-
товъ, то мы увидимъ, что они несомнѣнно являются органами госу-
дарственной власти, но вмѣстѣ съ тѣмъ они и общественные органы,
ибо при организаціи ихъ примѣняется выборное начало и, кромѣ
того, ихъ задачи таковы, что комитеты эти привлекаютъ въ свою
среду общественныхъ работниковъ; но есть еще одна черта, которую
я считаю необходимымъ подчеркнуть: комитеты родились въ самый
революціонный періодъ и прп томъ въ періодъ общаго ликованія,
нор за и надеждъ, ихъ цѣль провести самую грандіозную реформу,
какую только знаетъ міровая исторія; мало того, ®та реформа песо-
59 —
мнѣнію многимъ не по нутру, въ ея провалѣ заинтересованы состо-
ятельные классы (буржуазія), вотъ почему на всевозможныхъ совѣ-
щаніяхъ крупныхъ землевладѣльцевъ (бывшихъ), сахарозаводчиковъ,
на совѣщаніи кіевскаго общества сельскаго хозяйства (недавно было-
вь Кіевѣ) п другихъ раздаются такія нападки на комитеты. Господа
представители крупной буржуазіи и сочувствующіе имъ кадетству-
ющіе и иные профессора въ чемъ только комитеты не обвиняютъ—
и въ безграмотности, невѣжествѣ, отсутствіи сознанія государствен-
ныхъ интересовъ, чуть ли даже не въ покровительствѣ погромамъ,
почему же этн господа вмѣсто того, чтобы критиковать и притомъ
несправедливо, не придутъ своими знаніями па помощь земельнымъ
комитетамъ, да очень просто — земельная реформа въ томъ видѣ
какъ она происходитъ (соціализація земли), имъ ненавистна и про-
валъ реформы есть ихъ побѣда и пораженіе демократіи. Вотъ эті:
цѣли и задачи комитетовъ дѣлаютъ ихъ цитаделью главнаго завое-
ванія революціи—«Земля» и, конечно, въ комитеты идейно работать
идутъ только тѣ люди, которымъ этотъ лозунгъ дорогъ, котірые его
выносили въ сердцѣ своемъ. Благодаря ятому революціонному
оттѣнку дѣятельности земельныхъ комитетовъ, опп въ періодъ реакціи
будутъ тѣми крѣпостями демократіи, гдѣ произойдетъ рѣшительная,
борьба, по тѣ, которые думаютъ, что легко отнять у парода землю,
жестоко ошибутся, можетъ быть, временно это и удастся, по подобная
попытка мира не принесетъ, а при первомъ удобномъ случаѣ вы-
зоветъ новую жестокую революціонную вспышку. Никакой возвратъ
къ возстановленію земельной собственности, хотя бы и мелкой, невоз-
моженъ и нужно скорѣе проводить соціализацію земли, какъ бы это
временно тяжко не отражалось иа народномъ хозяйствѣ. Лучше сразу*
переболѣть, чѣмъ, стра іая хроническимъ недугомъ, отъ него погиб-
нуть.
Задачи, которыя должны исполнить земельные комитеты на
5 краппѣ двоякаго рода, это не только подготовительная работа для
оудущаго осуществленія аграрной реформы и для внесенія земельна-
го законопроекта въ 5 претительное Собраніе, какъ было предусмот-
рѣло положеніемъ о комитетахъ, но и проведеніе въ жизнь Времен-
наго земельнаго закона 18 января 1918 г., который сейчасъ до Укра-
инскаго Учредительнаго Собранія передаетъ всю землю въ руки тру-
дового народа, хотя, какъ въ законѣ сказано временно; но несмот-
ря на то, что распредѣленіе земли носитъ временный характеръ, ѳто
распредѣленіе должно быть проведено такъ, чтобы йогомъ, когда
Украинское Учредительное Собраніе окончательно закрѣпитъ землю
за пародомъ, было какъ можно меньше новой ломки, и вотъ, благо-
даря тому, что па Украинѣ уже осуществляется соціализація земли,
жизнь для проведеніи ея создала новый органъ, который закономъ
не предусмотрѣнъ. Это—сельскія земельныя комиссіи. Даже волостные
комитеты оказались черезчуръ далеки отъ населенія дли того,
чтобы заниматься непосредственной разверсткой земли? Эти сельскіж
— 60 —
земельныя комиссіи, созданныя самой жизнью, являются исполни-
тельными органами сельскихъ громадъ, участіе которыхъ въ дѣлѣ
распредѣленія земель предусмотрѣно земельнымъ закономъ въ цѣ-
ломъ рядѣ статей, и такимъ образомъ существованіе ихъ вполнѣ за-
конно. Еще одна важная задача выдвигается на очередь передъ ко-
митетами Украины. Дѣло въ томъ, что соціализація земли, по всей
вѣроятности, будетъ проводится и въ Россіи. Въ Россіи, а также въ
Сибири проживаетъ много украинцевъ, переселившихся туда еще до
войны и намъ извѣстно, что имѣли мѣсто случаи принудительнаго
выселенія ихъ съ насиженныхъ мѣстъ, земельные комитеты па Укра-
инѣ должны взять на себя ихъ защиту и это должно быть сдѣлано
путемъ сношеній съ Главнымъ земельнымъ комитетомъ Россіи. Эта
связь между главными земельными комитетами Украины и Россіи
необходима еще и потому, что осуществленіе такой величайшей ре-
формы въ двухъ сосѣднихъ странахъ, интересы которыхъ тѣсно свя-
заны, должно происходить въ нѣкоторомъ согласіи. Это согласіе мо-
жетъ выразиться въ обмѣнѣ предположеніями и разнаго рода науч-
ными трудами, а также возможно и во взаимномъ делегированіи сво-
ихъ представителей въ главные земельные комитеты для непосред-
ственнаго живого обмѣна мыслями.
Земельные комитеты для того, чтобы работа шла успѣшно,
должны привлечь къ себѣ возможно больше интеллигентныхъ работ-
никовъ (агрономовъ, землемѣровъ, лѣсоводовъ, статистиковъ, юри-
стовъ и т. под.). Работники эти должны быть изъ числа лицъ, распо-
ложенныхъ въ пользу реформы, потому что только тѣ люди, которые
идейно заинтересованы вь дѣлѣ, сумѣютъ хорошо его провести. Не-
обходима тѣсная связь и обмѣнъ мнѣній между комитетами всѣхъ
родовъ и это должно выразиться, во первыхъ, въ періодическихъ съѣз-
дахъ комитетовъ и ихъ работниковъ—губернскихъ и всеукраинскихъ,
во вторыхъ, въ обмѣнѣ своими трудами (протоколами, постановле-
ніями и т. под.) и, наконецъ, въ третьихъ, въ изданіи журнала при
каждомъ губернскомъ земельномъ комитетѣ. Журналъ этотъ долженъ
содержать, кромѣ оффиціальной части, также и статьи относящіяся
къ аграрной реформѣ. Дѣйствія всѣхъ комитетовъ въ губерніи дол-
жны быть согласованы и проходить подъ контролемъ губернскаго
комитета. Работа же всѣхъ комитетовъ на Украинѣ равнымъ обра-
зомъ должна происходить согласовано и подъ контролемъ Всеукра-
инскаго Главнаго земельнаго комитета.
Этотъ главный земельный комитетъ, кромѣ періодическихъ со-
браній, долженъ выдѣлить изъ себя постоянный органъ (совѣтъ),
при которомъ должны быть об) азованы разнаго рода комиссіи изъ
числа спеціалистовъ (комиссія основныхъ принциповъ реформы, ста-
тистическо-экономическая, юридическая, сельско-хозяйственная, лѣс-
ная, по нѣдрамъ, водная, распорядительная, а также и другія, если
томь встрѣтится надобность). Въ комиссіяхъ должна происходить
— 61 —
подготовительная работа, которая потомъ должна переноситься въ со-
вѣтъ п комитетъ. Кромѣ того, главному совѣту и комитету по отно-
шенію губернскихъ и продмхъ (земельныхъ комитетовъ должна быть
предоставлена извѣстная власть но надзору за ихъ дѣятельностью,
право преподанія указаній, окончательное разрѣшеніе разнаго рода
вопросовъ и т. и.
Такимъ образомъ, какъ видно изъ предыдущаго, центромъ, руко-
водящимъ дЬломъ земельной реформы, какъ въ періодѣ осущест-
вленія временнаго земельнаго закопа, такъ равно и по подготовкѣ
работъ для Украинскаго Упредительнаго Собранія, долженъ явиться
Всеукраинскій Главный Земельный Комитетъ, министерство же должно
содѣйствовать его работѣ, но возможности, меньше въ нее. вмѣши-
ваясь и слѣдя только за законностью дѣйствій комитета. Прп глав-
номъ земельномъ комитетѣ необходимо изданіе журнала, который
помѣшалъ бы научныя статьи, относящіяся къ дѣлу аірарпой ре-
формы Икромѣ того, „Извѣстій главнаго земельнаго комитета", кото-
рыя помѣшали бы оффиціальныя распоряженія правительства, цир-
куляры главн. зем. ком., его работы л т. под. Такія „Извѣстія" должны
выходить возможно чаще, не меньше 1 раза въ недѣлю. Только при
созданіи такихъ условій и при объединеніи вокругъ реформы всѣхъ
живыхъ силъ страны, сочувствующихъ ей, можно быть увѣреннымъ,
что земельный вопросъ '"удстъ разрѣшенъ правильно и съ наимень-
шими потрясеніями для государства.
Леонидъ . Іозсішчь.
Очередная задача.
Въ первые дни великой россійской революціи по соображеніямъ
партійно политическаго свойства былъ издайь пресловутый приказъ
№ 1, положившій начало разложенію русской арміи и приведшій
в'Ь копцѣ концовъ къ полной ликвидаціи государственной вооружен-
ной енлы, которая могла бы быть противопоставлена захватнымъ
стремленіямъ сосѣднихъ имперіалистическихъ державъ. Въ резуль-
татѣ этой роковой ошибки беззащитная Россія раздирается на части.
Отъ мощной государственной единицы остаются ничтожные осколки,
какія-то періодическія дроби, и опозоренная страна надолго выхо-
дить изъ концерта великихъ европейскихъ державъ, которыя от-
нынѣ» едва-ли будутъ щадить ее и несомнѣнно пе станутъ считаться
съ ея интересами при разрѣшеніи международныхъ вопросовъ до
той поры, пока она не оправится отъ величайшихъ потрясеній и вновь
не окрѣпнетъ.
Во имя такихъ же партійно-тактическихъ ходовъ своевременно
не было принято рѣшительныхъ мѣръ къ предотвращенію больше-
вистской опасности, которая совершенно опредѣленно— вырисовы-
62 —
валась на политическомъ горизонтѣ страны еще вь половинѣ про-
шлаго года. Благодаря этому, ничтожная шайка отъявленныхъ аван-
тюристовъ съ Ульяновымъ—Ленинымъ и Бронштейномъ—Троцкимъ
во главѣ, швыряя въ нѣдра народныхъ массъ утопическіе лозунги,
взбудоражила малосознательную народную среду п, очертя голову,
•окончательно добиваетъ измученную родину, надъ которой даже
дикіе народы, приходившіе нѣкогда изъ Азіи, пе надругались такъ
нагло и жестоко, какъ надругаются надъ ней теперь ея же соб-
ственные сыны въ лицѣ озвѣрѣвшихъ большевистскихъ бандъ, раз
сгрѣливающихъ своихъ согражданъ, разрушающихъ родные города
и села, оскверняющихъ національныя святыни, уничтожающихъ исто-
рическіе памятники, произведенія искусства и т. д. и т. д.
Въ силу соображеній того же порядка непрерывно издаются
декреты и закопы, ломающіе до основанія вѣковой укладъ госу-
дарственной живи, но не создающіе па мѣстѣ разрушенія исторически
сложившихся основъ нашего бытія ничего прочнаго и стойкаго, что
могло бы служить надежной опорой для строительства государствен
пой жизни на новыхъ демократическихъ началахъ гражданской
свободы и правопорядка. Страшная анархія охватила всю страну,
широкіе народные круги окончательно сбились съ толку, заблуди-
лись среди крикливыхъ лозунговъ, часто противорѣчащихъ другъ
другу, безъ руля и безъ вѣтрилъ плывутъ по бурному теченію общей
анархіи, не будучи въ состояніи разобраться, гдѣ кончается законъ
н начинается беззаконіе, кто враги революціи и новаго строя, кто
ихъ друзья, не различая патріотическаго подвига отъ тяжкаго го-
сударственнаго преступленія.
И вотъ теперь, по соображеніямъ такого же приолизптельно
характера и въ силу общей неразберихи во многихъ мѣстахъ задер-
живается обсѣмененіе земель, перешедшихъ отъ прежнихъ вла-
дѣльцевъ нетрудовыхъ хозяйствъ въ распоряженіе Земельныхъ Ко-
митетовъ. Земледѣльцы воздерживаются отъ обсѣмененія этихъ земель
изъ опасенія, чтобы урожай текущаго года не былъ принудительно
отчужденъ въ пользу иностранныхъ государствъ. Враги молодой
республики, беззастѣнчиво облекшіеся въ тогу друзей народа, не
стѣсняются въ выборѣ средствъ и съ пѣной у рта пропагандируютъ
зту идею въ малосознательной средѣ, вооружая ее противъ Пра-
вительства Украинской Республики и сознательно толкая страну на
путь гибели. О возможности привлеченія прежнихъ владѣльцевъ къ
обсѣмененію указанныхъ земель и говорить серьезно едва-ли можно,
ибо при теперешнихъ условіяхъ взбаламученной жизни, при от-
сутствіи твердой авторитетной власти съ налаженнымъ администра-
тивнымъ механизмомъ, у нихъ не можетъ быть никакой увѣрен-
ности, что урожай попадетъ въ ихъ руки и что крупныя затраты по
обсѣмененію земель и уборкѣ урожая такъ пли иначе имъ будутъ воз*
мѣщены. Создается, такимъ образомъ, глубоко трагическое положеніе.
— 63 —
Если въ прошломъ году процентъ пустовавшихъ земель билъ
незначителенъ и если тѣмъ не менѣе въ текущемъ году во многихъ
мѣстностяхъ населеніе голодаетъ, живетъ подъ страхомъ голодной
смерти, то легко себѣ представить, что ожидаетъ насъ и нашу ро-
дину въ ближайшемъ будущемъ? Если населеніе не проникнется
сознаніемъ своей отвѣтственности за судьбы родины, если значи-
тельная площадь земли останется безъ обсѣмененія, то страшный
голодъ со всѣми его ужасами станетъ явленіемъ повсемѣстнымъ и
приведетъ молодую, неокрѣпшую Республику къ неизбѣжной ги-
бели.
Намъ думается, поэтому, что насталь отвѣтственный моментъ,
когда во имя спасенія родины, во имя нашего будущаго и будущаго
грядущихъ поколѣній мы должны, наконецъ, сознать весь ужасъ,
весь трагизмъ положенія, въ которомъ мы очутимся, если призраки
голода не будутъ разсѣяны. Пора, давно пора бросить партійныя
распри, освободиться отъ узко-нартійно-тактпчеекпхъ хитросплетеній,
внимательно разобраться въ лозунгахъ, которыми насъ отовсюду за-
бросали въ періодъ революціоннаго опьяненія, забыть и отбросить
тѣ изъ нихъ, которые явно утопичны и практически неосуществимы.
Пора перейти отъ красиво построенныхъ, но пустозвонныхъ митин-
говыхъ фразъ къ друясной творческой работѣ, къ строительству по-
вой свободной государственной жизни, къ укрѣпленію основъ даль-
нѣйшаго существованія возрожденной на обломкахъ стараго строя
молодой Украинской Народной Республики. Всѣмъ необходимо объ-
единиться вокругъ одно го знамени, на которомъ огненными буквами
долженъ быть начертанъ единственный общій лозунгъ: «Родина на
краю гибели. имя ея спасенія всѣ на борьбу съ грядущимъ го-
лодомъ и растлѣвающей анархіей».
II ближайшая отвѣтственная задача, передъ которой мы сейчасъ
стоимъ, сводится именно къ тому, чтобы предохранить страну оть
ужасовъ голода, чтобы всѣ земли непремѣнно были воздѣланы и об-
сѣменены, чтобы ни одного клочка земли не пропало даромъ, не оста-
лось безъ обсѣмененія, ъ этому мы должны теперь стремиться всѣми
силами, въ этомъ наше спасеніе и залогъ будущаго благополучія
родины. Мы обязаны всемѣрно поддерживать правительственные и об-
щественные органы въ ихъ напряженной ц отвѣтственной работѣ,
направленной къ разрѣшенію этой сложной задачи момента, ни на
минуту не забывая неоспоримаго положенія, что ничто не можетъ
устоять противъ голода. д. ВѢтнипекііі.
10 апрѣля 1918 г.
64 —
Шестая сессія Подольскаго губернскаго
земельнаго комитета.
Послѣ значительнаго перерыва*) 27-го марта (по нов. ст) 1918 года
состоялась 6-я сессія Подольскаго губернскаго земельнаго комитета,
продолжавшаяся до 1-го апрѣля. Сессія эта была весьма продуктивна
по своей работѣ, п на ней былъ разрѣшенъ цѣлый рядъ важныхъ
вопросовъ п произведены перевыборы управы. На это засѣданіе ко-
митета прибыли предсѣдатели всѣхъ уѣздныхъ земельныхъ комите-
товъ и, кромѣ того, представители отъ каждаго уѣзднаго комитета.
На засѣданіи присутствовала въ полномъ составѣ губернская земель-
ная управа и состоящіе прп ней спеціалисты (агрономъ, лѣсоводъ,
статистикъ и юрисконсультъ). Всего съ правомъ рѣшающаго голоса,
присутствовало 27 членовъ, такъ что засѣданіе настоящаго комитета
по своей многолюдности нужно признать исключительнымъ.
Засѣданіе комитета открылось вступительной рѣчью предсѣда-
теля комитета А. М. Самошенко, подчеркнувшаго въ своей рѣчи
чрезвычайную важность настоящей сессіи, такъ какъ сравнительно
недавно происходилъ селянскій съѣздъ, послѣ котораго не было за-
сѣданій комитета, и указавшаго па тѣ причины, которыя помѣшали
регулярной работѣ комитета. Пожелавъ комитету плодотворной работы.
А. М. Самошенко предложилъ избрать предсѣдателя для веденіи
засѣданій комитета и секретаря; предсѣдательствовать комитетъ про-
силъ его самого, а секретаремъ избрали С. С. М е л ь н и ч е н к о.
Послѣ прочтенія и утвержденія протокола предыдущаго засѣда-
нія, комитетомъ былъ заслушанъ докладъ о дѣятельности губернской
земельной управы. Изъ доклада видно, что управой былъ образованъ
рядъ новыхъ отдѣловъ и приглашены для организаціи таковыхъ
спеціалисты. Такъ, вновь были открыты отдѣлы: лѣсной и юридпче
скій и подотдѣлы: сахарной промышленности и редакціонно-издатель-
скій. вь прочіе отдѣлы были приглашены спеціалисты. Дѣятельность
управы, несмотря на чрезвычайно трудныя внѣшнія условія и от-
сутствіе указаній сверху, носила весьма интенсивный характеръ (см.
отчетъ о дѣятельности управы). Съ рѣзкой критикой дѣятельности
управы выступилъ Н. А. Лптвпцкій (предсѣд. Винницкаго Ком.),
но его выступленіе пе встрѣтило сочувствія и поддержки со стороны
членовъ комитета, и послѣдній, но предложенію Золотова (предсѣд.
Камепецкаго Ком.), выразилъ благодарность управѣ за ея работу.
’) Примѣчаніе: Послѣдняя не состоявшаяся сессія была 15 февраля, но въ
виду обстрѣла большевиками того зданія, гдѣ она происходила, се пришлось пре-
рвать. Передъ этимъ была сессія 15 января 1918 года, которая тоже пе состоялась
въ виду захвата Винницы большевиками, такъ что послѣдняя дѣйствительная сессія
была 19—20 декабря 1917 года.
— 65 —
Затѣмъ комитетомъ былъ'заслушанъ докладъ управы по резолю-
ціямъ губернскаго селянскаго съѣзда. Доклады дѣлались соотвѣтству-
ющими спеціалистами. Комитетъ раздѣлилъ точку зрѣпія управы и
принялъ резолюцію, согласно которой постановленія селянскаго съѣзда
могутъ быть проводимы въ жизнь постольку, поскольку оііѣ не проти-
ворѣчатъ Времеппому Земельному Закопу отъ 18 января 1918 г.
Далѣе комитету былъ сдѣланъ цѣлый рядъ докладовъ. Такъ
В. II. Фроловъ, членъ управы (завѣд. статистпч. отд.), докладывалъ
комитету выработанную образованной при управѣ комиссіей инструкцію
по временному упрощенному разверстанію земель нетрудовыхъ хо-
зяйствъ Подольской губерніи весною ГИ8 г. Инструкція эта была при-
нята комитетомъ къ свѣдѣнію и управѣ было поручено провести
ее въ жизнь съ тѣмъ, чтобы съ мѣстъ о ней даны были отзывы.
Тѣмъ же докладчикомъ былъ сдѣлапѣ докладъ объ агрономической
помощи населенію, въ связи съ переходомъ въ распоряженіе земель-
ныхъ комитетовъ нетрудовыхъ хозяйствъ.
Членъ управы, агрономъ 13. М. Чередѣевъ, сдѣлалъ коми-
тету докладъ о взаимоотношеніях ъ земельныхъ и продовольственныхъ
органовъ по вопросу обезпеченія населенія сѣменами и о планѣ
дѣятельности земельныхъ комитетовъ въ этой области. Въ серединѣ
комитетской сессіи состоялось совмѣстное засѣданіе комитета съ пред-
ставителями свекло-сахарной промышленности для разрѣшенія цѣлаго
ряда вопросовъ, связанныхъ съ сахарной промышленностью, и для
выработки мѣропріятій къ поддержанію таковой. Это совмѣстное совѣ-
щаніе носило очень интересный характеръ и, несмотря на желаніе
предсѣдателя все время вести засѣданіе въ спокойномъ дѣловомъ
тонѣ, страсти временами разгорались^ и тогда выяснялась та про-
тивоположность интересовъ представителей капитала и трудового
народа, которая такъ грудію прпмирима. Интересно отмѣтить отноше-
ніе представителей сахарныхъ заводовъ къ земельному комитету.
При всей внѣшней корректности и кажущемся намѣреніи итти на-
встрѣчу пожеланіямъ комитета, у представителей сахарной промыш-
ленности проглядывало скептическое отношеніе къ комитету: „по-
смотримъ, какъ вы справитесь, а мы умываемъ руки", и это умы-
ванье рукъ, нежеланіе брать на себя отвѣтственности и стремленіе
всю тяжесть работы и даже денежную часть переложить на плечи
земельныхъ комитетовъ скрывалось во всѣхъ выступленіяхъ г-дъ
представителей сахарной промышленности, а особенно ихъ лидера
(вождя) г-на Когана. По словамъ представителей заводовъ, выхо-
дитъ такъ: земельные комитеты и свеклу сѣй, п авансы дай, а мы
денежки въ карманъ положимъ. Въ результатѣ продолжительнаго
обмѣна мнѣній и по выслушаніи доклада В. М. Чередѣева о не-
обходимыхъ способахъ для охраны и развитія сахарной промыш-
ленности въ губерніи, комитетъ принялъ цѣлый рядъ положеній.
Въ частности, рѣшено было обязать селянъ засѣять свеклой всѣ
— вс —
тѣ плошадп, которыя были ею засѣяны въ прошедшемъ году,
сѣмена должны дать заводы, они же должны дать селя намъ и авансы.
Послѣ совмѣстнаго засѣданія съ представителями сахарныхъ
заводовъ М. А. Обязовымъ (ученый лѣсоводъ) былъ сдѣланъ весьма
обстоятельный докладъ относительно организаціи лѣсного хозяйства
въ губерніи. Юрисконсультомъ комитета Л. П. Лозевичемъ было
сдѣлано два доклада: одинъ—относительно изданія обязательнаго
постановленія о возвратѣ самовольно захваченнаго въ нетрудовыхъ
хозяйствахъ инвентаря. Предложенный проектъ обязательнаго поста-
новленія и былъ принятъ комитетомъ съ незначительными поправками.
Другой докладъ касался изданія инструкціи для установленія порядка
разбирательства комитетами земельныхъ споровъ. Эту инструкцію
комитетъ предложилъ разослать для ознакомленія и заключенія въ
уѣздные земельные комитеты. Членъ управы 13. П. Фроловъ сдѣлалъ
докладъ относительно взятія на учета земель, принадлежащихъ
духовенству. Послѣ перечисленныхъ докладовъ комитетъ заслушалъ
и принялъ новую смѣту па періодъ мартъ—іюнь.
Послѣ доклада предсѣдателя комитета А. М. Самошенко
относительно изданія журнала „Земля", комитетъ одобрилъ иниціати-
ву Управы въ этомъ отношеніи и выразилъ пожеланіе, чтобы кромѣ,
•журнала, при немъ издавалась популярная листовка, выходящая
раза два вь недѣлю. Далѣе прошелъ цѣлый рядъ мелкихъ текущихъ
дѣлъ. Были произведены перевыборы управы, которая сложила свои
полномочія. Въ выборахъ принимало участье 23 члена комитета.
Въ составъ управы избраны слѣдующія лица: предсѣдателемъ ко-
митета и управы А. М. Самошенко (21 гол.), товарищемъ пред-
сѣдателя С. Ф Вахліовскій (20 гол.), членами управы В. М.
Чередѣсвъ (22 гол.), Т. Т. Козуля (19 гол.) и Ф. К. Слобо-
денюкъ (12 гол.).
Послѣ весьма продолжительной и плодотворной работы сессія
комитета закончилась въ 2 ч. дня 1-го апрѣля.
Л. Л.
Розмова „соціаліста“ з „буржусм".
Цю розмову довелось чути в «кулуарах» (корідорах) міеькогэ
театру під час Губерніяльного Селянського 3‘Ізду.
Буржуй. АІабуть завжди бувае на З‘і’здах, особливо таких, як
наш Селянський «про землю», що ідпо говориться за для «так
годиться» і зовсім инше маеться на думці.
Соціа ліс т. Як се так: зовсів инше на думці? Щож, по вашому,
тут пема щприх людей?
Буржуй. Та ні, бачте, горба-—завжди горба, як би там не пази-
ватп ріжні збори та 3‘і’зди, і завжди підлягае немов «законам» горби.
Настріем Іі опановують найбілыпе гасла зрозумілі «більшости», а біль-
шість—це менш свідома, менш розумово-розвипена частина юрби
і. щоб опанувати думками «більшости», треба мати на увазі не
<верхі» себ то біліш розумпіших людей і навіть не «середину», а «низіь.
Соціаліст. Ну, це ви, як бачу, начитались папських кнпжок,
то вже й балакаете по «вченому . А ви от що скаікіть, щож і на далі
буде нами коверзувати польське панство на ІІоділлю?
Буржуй. Стрівайте, я доведу свою думку до кінця, а потім
•скажу і про «щщсіво». Так от, як вам треба прикладу до попередньоі
мое! думкп, то зверніть увагу на постанови 3‘ізду «О порядкѣ и усло-
віяхъ хозяйственнаго использованія разлпчныхь угодій и культуръ».
Там в п. 8 останньому, чорнпм по білому написано: «Засѣянная или
обработанная пашня передастся населенію безъ всякой платы».
А між тим па 3‘і'зді промовці навіть з тих же селян впеловлю-
валпсь, що за оброблену або засіяну землю треба заплатити, тількі
не поміщпкам, а в державну казну, бо встановленпх податків на
землю ніѵто з селян не хочс платити, а державца БкраІнська казна
зара-з в скрутпому становищі, без копітів, так хоч таким чнном при-
кусити платити. Але на такі «буржуйні* промови з залі почулися
вигуки: не треба платити! і 3‘1‘зд б'лыпіетю» голосів прііняв по-
станову, що... «без плати».
С- о Ц і а л і с т. .А чп не папськіг вигадки, ота плата? У сякими
правдами й неправдами, як бувае, добЧоться пани справедливаго
вознагражденія» за землю, от тоді й повернуть «оту плату» до своіх
кишень!
Буржуй. Вовків лякатпсь, в ліс не ходить. Не змішуйте всього
до купи, цеж плата одноразова.
Соціаліст. Прп соціалізаціі пе повинно бути ніякого впкупа,
а ота плата за оброблену або засіяну землю нагадуе той внкуп, от
чого селяне протп плати.
Буржуй. 3 вапюі соціалізаціі, на мою думку, «вийде коваль-
ський пшик»! Тут, до речі, я відповім і на ваш закид про коверзу-
вапня польского панства на Поділлю. Звісно, лпшати старих поряд-
ків пе можна, коли .землю скуповувалп скількі завгодно, повинна ж
бути якась норма, і в цю справу мусить втрутпться наша БкраІнська
держава. А про і.анство.. то хоч третій універсал, па мою думку,
иоспішпвся з отіею соціалізаціею, та мабуть і огологаепа вона білып
із за політшѵН віж із за іійсних потреб.
Соціаліст. Як то так, через полігнку?
Г,уржуй. А ви забулп коверзування? Щоб покластп край
польським лаппрундіям, та заразой і нашпм Кочубеівським та Гала-
ганськпм, ог на що проголошено було соціалізацію. Землю не ділить
треба «на души», а, після затвердження земельного Закону Установ-
— 68 —
чою Радою, роспочати продай; па льготнпх умовах селяпам. Держава
проголошуе землі тимчасово державною власністго, встановляс корми
кількости десятни, що можуть бути придбаиі в одни рукі. і гроніі
за землю поступаютъ в державпу казну.
Соціаліст. То „буржуі" знову роскуплять всю землю?
Буржуй. Пеосвіченпм людям, а освічеішм демагогам здаеться,
що вони „одкрпвають Америку", заводями „соціалізацію" себ то без-
ладдя. Треба придивитпсь, як розрішаеться земельно питання по
иншим сторонам, як от, наприклад, в ІрландіТ або АвстраліІ.
В [рланцн біднпй люд здавна арендуй землю у велпких земле-
власників, лордів. Вони зловживалн своім правом па землю: прпму-
шувули арендаторів до тяжкпх арендних умов, підвищували, як хо-
тілп, арендну плату, а то й зовсім ломали арендні договори. ІИляхом
парламенськоі боротьби арендатори добились впдания закоиів, забез-
печуючих Іх право на аренду. Землевласник не мае там права підвп-
щувати плату за землю білыие ніж встановлеп» законом; арендатор
мае право продовжуватп арендну умову без обмеження, так що право
арендп майікѳ сполучаеться з правом власностп і т. п.
Соціаліст. Англичане відомі „буржуі".
Ьуржуй. Впбачайте. А чи відомо вам, за що була розігнаиа
перша дума? Іі значній мірі до того спрпчинпвся земельшій проект
кадетів, складепий на зразок Австралійського земельного закоиодав-
ства. По тому проекту з земель відчуждених прпмусово щ» „справсДг
ливой оцѣнкѣ" від иоміщпків засновувався державшій земельшій
фонд, з'котрого наділялнеь безземельні та малоземсіьні. А щоб для
них іюлегшпть виплату за землю, то засновувався ще й грошовий
державшій фонд. Проект встаиовляв для землевласиків дві норми.
перша—облакадалас» податками звпчайппми і друга________особлпвпми.
з якпх і засновувався той фонд. Але для цареького правительства
та велпких иоміщпків такпй проект здавався „посягательство.'! на
священное право собственности", а для крайпіх лівих партій —„непрі-
емлемой полумѣрой". Во соціалістн вже й тоді безиадійно мариліг
про „соціалізацію". Уряд, дивлячись, що опозіція роскололась,—
роспустив Луму-
Може, як бп тоді полагодилп земелыіу справу, то не довелось би
селянам палити паііськпх економій. а вкраінській демократі’і запро-
иіуватп „непроханпх гостей".
Соціаліст. Але селяне стоять за соціалізацію!
Буржуй. За соціалізацію? „Соціалізацію" селяне сам на сам
уявляють собі приблизно так: нехай там „соціалізація" чіі як завгодно
зазивають Ті оті панки, що пе тямлять як і за косу взятись.
а нам, хліборобам, аби тілько кріико осістпся на землі, а вже *годі
зась!.. I скажіть, який же дурень дбатиме про кращий обробиток
— 69 —
•свого поля,. коли його пива, полита потом, може дістатнсь кому
иншому при переділі, можливо якомусь ледачому. I вже така люд-
кька вда^а: па якому небудь 3‘Ізді той сампй селянин, що ні.тк
собі не може уявптп, як це громада порядкуватпме його землею,
та ше й заборонятпме йому паймати робочих в хозяйстві. напевно
голосуватиме за „соціалізацію" і наділсння землею того, хто обробляе
Ті власшімп руками. Коли голосувати не за „соціалізацію", значить
„буржуй", контр революціонер!
На сьому розмова й скінчплась. Зазвонпв звонок гслови 3‘Тзду
і „буржуй" з соціалістом розішлпсь по своі'м місцям.
Записав 1.’ Ліоткевич.
Стаи озимих посівів перед уходом під сміг в 1917 році.
(По данним біжучоі сільсько-госиодар. статпст.
Подільськоі Народпоі Управи).
Настоящій! бюллетень пі і пазвою „Осень 1917 року" торканться
десять важшіх в сільськім господарстві питанъ, асаме; про час засіва
озіі'мпх хлібів, стаи іх до ухода пі і сніг, якість и коштов’ність пасіппя.
Нптаня про час засіва озпмих посівів розділено на три частнніі: 1) поча-
гок засіва. 2) розгар засіва і 3) кінець засіва Сводка відомостей по гу-
берніТ дао можливість установити середній строк для колшоі з ціх
стадій. 3 203 кореспопдентів про „початок засіва1* озпмпни в серпні
(августі) місяці говорить 181 кореспондент. Сампй ранній термін, на
якпй вказують корсспопдептп, являеться I серпня (Балтськпй, Брац-
лавсышй, Винппцылій і Олыопільський ш'вітп), а сампй найпізніщий
термін, коли почався засів,—2о жовтня (октября) (Ольгой, пов.) „Розгар
засіва" відноситься як до 5 серпня (Брацлавск. пов), так і до 30 жовтня
(Балтський і Олыопільський повітп). „Кінець засіва" колнваеться між
12 серпнем і 25 листопадом. Що торкаеться середиіх термінів засіва
озпмих посівів, то про начало засіва вказують на 16 серпня, розгар—
1 вересня і кінець—27 вересня.
На запптанпя про те, „ранни чи пізпіщс звпчайно провадпвея
засів озпмих посівів", дало одповідь 198 кореспопдентів. 3 ціх отпо-
відей видно, шо про засів в звпчайнпй час говорить найбілыпий
відсоток вказівок(68,7°,о), про запізненя говорить 18,2%, а про засів
раніш звпчайного 13,1°/,. На запптапня, що заставило сільських
хозяТв спізнптися з засівом, 51% всіх вказівок вказують на засуху.
Додругпх прпчил,—несприявших своечаспому засіву, ві цюсяться
недостача і дорожпеча робочих рук (17,4%), насіння, робочого товару
і сильсько-госнод. машпн. Засів озпмих спізнпвся в деяких місце-
восгях по причппі несвоечаспоі уборки сахарних буряків і ярових
хлібів. До причин, які сприялп засіву озпмих раніш звпчайного,
кореснондентп відносять. дощі (61,8%), хорошу погоду, боязнь засухи
і рання уборка ярових хлібів.
— 70 —
На запптання: ,чп сприяла погода засіву, сходу і росту озн-
іііінн“ 89,8% кореспондептів дало позітивну отповідь, прп чому ці
вказівки про сприяючу погоду росклалися так: в час засіва озпмини
про сприяючу погоду говорятъ 91,8°/О вказівок, при сході —90,4°/,,,
а в час роста—87,2°/0. Таким чином тількн иезначний відсоток
(коло 9°/0) говорить про несприяючі улови иазваішх стадій, а саме:
як засіву, сходу так росту озимих посівів бракувало дощів. До не-
сприяючпх умов для росту можно віднести вппаси скотиною посівів-
у иоміщііцькпх господарств (9,8°.'о). Це з'явшце сностерега.тось в Вин-
пицькім, Летпчевськім і Літппськім иовітах. Спостерегались ще не-
велички фактп, котрі незнанію пошкодпли посіви. як то: морозя,
хробаки, миші, ржавчина і т. пн.
Ие дивлючнсь на деяки несприяючи умови, стаи озимих посівів
перед уходом під сніг віпався вищесередпім—3,89 себ то наблпжаю-
щимся до хорошого. В найкраіцім становищу опипплпся слідуіочі
повітн: Летичевський (4,44) і Могилівський (4,36). В відносно „гіршім"
стані находиться Ольгопільський (3,44) і Ямпільський (3,31) повітн.
3 ціх чисел впдко, іцо озимі посіви в першім сезоні свого*
істпувапя видалися гарними. Наймепчпм середаім балом, який харак-
терпзуе стан озимини, являеться—3,31, і як і па далі, особливо на.
весні.кліматпчні і атмосферичпі умови будуть так спріяти, то Подділя—
на передодні урожайного року.
На запптання, „в яку землю був зроблений посів озимих", дало-
отповідь 246 коресиондентів, з котрих 174 говорятъ, що зерно було
засіяно в вохку землю. Тіж самі кореспонденти показують, що озимина
раннього засіва показуеться кращого, ніж пізпього засіва.
На запптання, „чи вистачило населенню насіння", впяспилося, що-
в осени 1917 року насіня не стало 18% господаря м. В порівнашо*
з торіпгнім 1.916 роком сьогорішня недостача більша па 1О°/о. Цю не-
достачу кореспонденти поясняютъ головнпм чином неврожаем попе-
редніх років, а також-—малоземеллям,реквізіщіей, запізнилпм обмолотом
сьогорішнього урожаю і крадіжкою насіння.
Въ тім разі. коли господарям пе вистачало власного насіння. вони
ііого купували (78,7(І/0 всіх вказівок), позичалиу сусідів, брали в хлібо-
заиаснім магазині чи Іродовольчпх Управах. Якість засіяного насіння
вищесереднього (3,66). Краще всього насіння свое власне (3,70).
Таким же балом оцінюеться насіння, взяте в хлібозапаспім магазині
і Продовольчих Управах. Якість насіння позиченого була трохи гірша.
Середня по губерніи коштоввість озимого насіння в осени 1917 року
була слідуюча: пшепиці озим.—6 к. 72 коп. за пуд, жита оз.—5 к. 41 кои.,,
ячміня—а к. 44 коп. і рапса 10 к. 18 коп.
Нпжчеприведені таблиці подрібно поясняютъ стан озимих посівів-
в осенній еезоп.
В. • Іомакоші.
1 в.
Назва повітів В яку землю ѵув зроблен по- СІР цглпш С Т А II О .3 II М 11 X 11 О С И’, I 1! І’апіпііінго еіпа ~ 5 + = » “ = Піздіпщаго =5.= 5 еіі;а “•
И г и и о пи и ю
(' X О Д І В 11 0 р С .1 X 0 I II м в і т с п і г
о; о( 'о / 1'18 ніпГ . і 1 1 1 II пн I 8/0, 1 /И ! ГрІ 1 ПІІП\ и пи
Ду-.і.е хореи Хороши іі < ’ере іііііі ііижчічері П.іохіііі Всього ика зівок Середній *0 п -ІІІЛ1. 1 МИНОГИXI >пііѴ,нк мои -І' ІІГ ,110'Г ПІЕ.оГ іИІПП 01. ІИ іпій'.иі, іичіііх '0 я ’ІН чі; ппіііігих)
с, »
1 Балтський . . . 9 34 11 । 13 12 4 2 42 3,64 21 13 14 1 I11 5 ) 44 3,75 +25 38 5
2 Брацлавський . . 7 21 2 17 6 — 25 3,84 +28 6 12 3 2 — 23 3,9ь + 32 22 6
3 Впнппцькіпі , . 2 18 3 12 5 - 1 20 3,90 '30 2 14 4 — 20 3.90 зо 16 2
4 Гайсинський . . 2 12 7 3 5 1 15 4,13 -5 38 3 6 6 1 — 3.69 33 12 1
5 Камянсцький . . 2 6 2 5 — 1 — 8 4,оо 33 2 6 ,— — 8 4.25 41 6 2
6 Лстнчсвський . . — 10 3 4 1 1 — 9 4,оо +33 4 5 1 ~ — — 9 4,44 48 6 1
7 Літпнський. . . 1 12 2 6 2 — —. 10 4,оо ' 33 2 7 2 — — 11 4,оо +'33 9 1
8 Мѵгі.іівсііпГі . . 2 13 4 9 1 — 1 14 4,21 40 6 7 1 — 14 4.36 і 44 9 6
9 Олы’опільсілаііі . 5 15 —— 6 9 2 —-л 17 3,24 + 8 2 6 8 2 — 18 3.44 + 14 12 6
10 Проскурівськіій . 3 10 3 6 2 — — 11 4,09 ' 36 2 8 1 — - — 11 4,09 +36 10 2
11 Ушнцкий . . . 4 13 7 6 2 - 1 16 4,13 38 7 7 1 — 1 16 4,19 39 13 4
12 Ямпі.іьськпп , . 5 10 1 7 1 3 1 13 З.зі + 10 1 7 2 1 2 13 З.зі +10 8 4
Но губерніі . . 42 174 45 94 46 11 4 200 З.эз ,+28 50 99 39 11 4 І203 3,09, 29 161 40
19,4 80. .22.5(47,0 23,о 5.5 2.о 100 24,6 48/ ,19,2 54 2,о 1100 80,і 19,9
ЦІНИ 03ИМ0Г0 НАСІННЯ В ОСЕНИ 1917 РОКУ Л ВЗАГАЛІ
Жита оэимого Ячміня озимое* Рапса
й .. Пшенмці озимоі
» Нззва ппвітів
яра 1 ‘11,313 Ссредші ціна Кілыбсті. вказівпк Ссредіія ціна 1 Міпіт. й Махіт. Ё Кі.іькііті. вказівок Середпп ціна Міпіт. ІІ Махіт. іе
= II (» — гіѵгь ІЮК иіл іп. ~ ігп. = поливай. 1 •72 П 2 Пплпвап.
Міпіт. Ё Ё .=
№14 Кілы ііказі ( ере, ціл.і Міп Мчх Кілы вк.ізі МсІХ Кілы вказі Сере, ціна Мни Мах
1 Балтсь'кпіі .... Г 41 564 320 800 40 458 200 600 13 453 300 1 500 2 850 800 900 96 511 200 900
2 Брац.іав ч.кпй 23 620 320 1100 23 482 250 700 7 469 230 625 2 700 4С0 1000 55 546 230 1100
Зі Влппиці.кіій .... 19 660 335 1000 19 529 225 750 4 502 460 1 550 — — 42 586 225 1000
4 Гайсши-ькіиі .... 15 629 340 1 800 14 512 300 600 3 447 300 540 I 1200 1200 । 1200 33 кЯб 300 1200
5 КаѵяпецькнГі . . . 8 1112 600 2200 7 1000 500 1600 1 1400 1.400 1400 — — — — 16 1081 500 2200
6 .Гртпчевсі.кіш . . . 9 739 400 1000 8 600 300 800 4 475 200 600 — — — — 21 657 200 1000
7 .Іітппськніі .... 11 657 400 ( 1000 11 554 350 600 2 490 480 503 1 1200 1200 1200 25 620 350 1203
8 АГогілівськпй , . . 12 576 320 700 II 488 285 600 3 1 483 303 600 1 1500 1500 1.500 27 564 285 1500.
9 Ольгппільемііі . . . 18 592 200 650 17 503 280 618 7 465 375 500' — — — _ 42 .535 200 1150
10 ІГроскурівсьппіі . . 10 755 500 12?0 10 621 400 900 3 1 562 460 625 — — — — 23 672 400 1200
11 • Улпщькпіі 15 981 320 1600' 16 713 260 1200 8 862 600 1000 3 1067 1СС0 1200 42 863 260 1600
12 Ямиільськпй .... 12 604 420 (50 13 521 400 600 4 500 500 500 1 1000 100'3 1000 30 567 400 1000
По тубсрніі .... 193 672 200 2000 189 544 200 1600 59 544 200 1400 11 1018 400 1500 452 610 200 2200
В %% — — — — — і — — — — — — — ’ 1 ” — — —
Вінницький Повітовий Земельний Комітет.
17—18 Березня нов. ст. одбулась VII сессія Віпннцького Но-
вітового Земельного Комітету, па якій розглянено ціла низка пптапь,
-звязанннх з ходом робот по подіту поміщицькпх земель і іх засіву,
про ліса і т. д.
Перпіпм пптанпям було розглянено пнтання про хід робот по
засіву всіеі землі у Внннпцькому повіті. Справоздання з міець по
цьому пнтанніо намаливали слідуючу картину:
Вся земля, предназначена під бурякп, буде обовязково засіяна
тількн буряками, а не якими небудь иишими зерповпмн хлібамп, або
культурами.
Щоб досягнуть постановлено! мети, Волосні Земельні Комітети
в своіх розмовах з селянством, иідкреслюіочп велпке значіння для
Украіни розвнток цукровбі иромпеловпети, зазначуготь, що та громада,
котра буде землю, предназначену під бурякп, засівать зеріювпми хлі-
бамп і т. д., бере на себе велику відновідалыііеть і буде покарана
по закону, ало більт цього—від такоі громади земля буде взята і
передана тпм, хто обов'яжеться засіяти іі тількн буряками.
Помічаеться недостача бурякового насіння, але Волосними Земель-
пими Комітетамн, вкупі з агрономами Впнницькоі Повітовоі Земельно!
Управи, вживаються всі можливі заходи, щоб громадяпе були все-
часно задоволені цеобхідннм чнелом насіння.
В де яких волостях в допомогу селянства приходить цукрові
заводи, так, напр.. Гніванський сахарний завод взяв на себе загальне
руководження і іпструктіровапня населення по засіву землі буряками;
очистку насіння і роспріділеппя іх поміж селянством. Браіловськпй
сахарний завод забезиечив насілення буряконпп насіпням.
Вся земля, предназначена під бурякіи майже у всіх волостях
Віншщького повіту, буде обробляться на артільних началах.
Земля, предназначена пі і ярові. посіви, буде обов’язково засіяна,
а коли яка небудь площа землі і лишиться не засіяна, то: 1) із-за
недостачи посівного матеріалу, особливо вівса і ячменя, і 2) завдяки
польский легіопам, які своіми подіями террорізірують міецейе пасе-
.лення, а також почасти і австро-германським частям, котри рекви-
зують насіння ,предпазііачене для засіву полей.
Предметом ссобливого обговорення було шігання про хід робот
по розділу земель поміж трудовим селянством.
Подільський Губерпіялыіпй СелянськпЙ З'ізд по земельному
пнтанніо 11—14 Лютого 1918 р. постановив, шо вся земля, як помі-
іцпцька, так і селянська — поступае в уравнітельний розділ; земля
новинла бути поділена по душам.
Для кожного, більш менып знайомого з становіицем селяа-
ського землеволодіпня було ясно, що так званіій чорний переділ. який
— 74 —
власно З‘ізд і ухвалив прнведе до небажанііх наслідків і замісць
успішного хода робот по розвязанню питання з поділом поміщицькоі
землі, ми будем наживать цілу низку ворогів реформи із крестян
і тим сампм збілышімо силп „Союза земельних власників”, поста-
вившаго собі мету — повернути назад забрану від них селянами
землю.
Як же в решті рсшт, питання про поділ поміщицькоі і се-
лянськоі землі вирішается па міецях?
8 Волоснпх Земельних Комітетів вкуиі, з представниками від
Сельских Земельних Комісій, постановили в розділ пустить тільки
полііщииьку землю; селянську ж землю зачіпагь в тім разі, коли
в роспорядженні окремого господарства маеться білыпе 10 дес.
Браіловськпй, Люлінецькпй і Стапіславчикський Волоспі Зе-
мелыіі Комітети постановили в уравніте.іьний розділ пустить як
селянську, так і поміщицьку землі.
Особливого інтересу набірають доклади з міець, шо до діяль-
ности волоснпх агрономів. Агроном, взагалі, до сього часу не ко-
ристувався симпатіею у міецевого населенна. Цьому було багато
ирнчин і головна з них—умовп праці при старому режпмові, коли
між агрономом з одного боку і населенням з другого—була зроблена
перегородка.
Зараз, коли ця перегородка зппщена, відпошенпя иаселеиня до
волоснпх агрономів слідуюче:
Представшій Станіславч иксъ кого Волосного Земельного
Комитету зазпачив: діялыііетью агронома Волоышй Земельной Комітет
цілком не задоволеи, позаягс віп не вживае піяких заходів, що до
нереведення в життя иостапов Украінськоі Центрально! Ради но
земельному питанню і Земельних Комітетів; проводиться також зовсім
не усіпшно підготовча праця по засіву землі;
Представпик Л юл і п ець ко г о Комітету внеловлюе щнру подяку
Земельній Управі за агронома, праця котрого іде па кори сть трудя щого
народу;
Представпик Гнівапського Комітету. волосний агроном—
щирий народній працьовннк і, завдяки його заходам, в Гніванськіі
волості успішпо провалиться підготовча праця по розділу землі, а
також засіву землі і організаціі прокатних пупктів:
Представшій Стрижавського Комітету: міецеве населення
задоволено працею агронома, позаяк на всі своі запитання одержують
пеобхідні відповіді.
Представпик К а л и и і в с ь к о г о Комітету: агроном дуже працьовита
людина і вжпва всіх заходів, щоб указать народові розумний шлях
розвязання земельного питання.
Представшій Юзвпнсь кого Комітету: сказать шо небудь злег
або гарне про агронома не може, нозаяк він сам ще не давно крацюе
у Комітетові.
Представник Оетрожецько г о Комітету: агроном корпстуеться
сімпатіею місцевого населення і працьовпта ліодина;
Представник Т и в р і в с ько г о Комітету: агроном вжива всі
заходи, шоб поділ землі відбувся безболізненно, а також, шоб вся
земля була засіяна.
Представник Браіловського Комітету: агроном являеться
щприм пароднім працьовником і напружуе всі своі спли і знання,
шоб допомогти малограмотному. а в більшости і безграмотному
селянинові;
1 Іредставнпк II я к і в с ь к о г о А'омітету: волоснпй агроном
оргапізхе населення Пиківськоі волості і яіляется керовнпком робот
по иереведепню земельного пнтання в життя.
Представник Г а в р и іп і в с ь к о г о Комітету: діяльністю агронома
Комітет задоволен, нозаяк він бажае принести корпсть трудовому
пародові.
Відповідно докдадам з міець про діяльніеть волоенпх агрономіи
Земельним Комітетом впнссена слідуюча революція:
1) Висловить ширу подяку всім тпм робігшікам, які не за страх,
а за совість працюють на корпсть трудового народу, і побажать ім
поспіху в дальшій іх роботі по організаціі села і агрономичноі допо-
моги селянству. 2) Предоставить Земелыпй Управі право переводити
в життя всі ті побажання агрономів, які ідуть иа корпсть трудового
наро іу, а також 1 другпх пптань, маючих агрономічне значіння.
Далі були заслухані докладп:
I) Завідуючого Статистпчним Відділом при ІІовітовій Земельній
Управі 1. К. Вологодцева, по якому впнесена така постанова: впзнать
пеобхіднпм зібрать і розробнть такі статистичні данні:
а) Учот населення (кількіеть душ населення чоловічого і
жіночого пола з виділепням трудоснособного населення).
б) Учот землі з поділом па падільиу, чпнпіеву, куплену і
по угодіям.
в) Учот живого реманенту.
г) Учот підприемств сільско-господарськоі промпсловостпг
маючих в^піке значіння для края (еадів, хмільпиків, винограднпків
і т. инш.).
Предоставлено Земельній Управі право првглапіатн роз'іздних
агептів для впконання праці по доповпенню і впправлепю сппсків.
домохозяів, які зараз составляються (’ільекпми Земельрими Ь’омісіями
— 76
на підставі постанови Подільского Губерніяльного Селянського 3‘ізду
по земельному питанню 11—14 Лютого 1914 р. і які впзнано необ-
хіднпм впкористать для встаповления точно! площі сслянського
землеволодіння.
II) Доклад завідуючого Лісним Відділом при Повітовій Земельній
Управі Н. II. Смпрнитського про організацію уиравління лісамп, по
.якому зроблена така постанова:
Всі ліса, крім державнпх, об'еднатп в 7 лісничествах: 1) Стри-
жавському: 2) Яновському; 3) Уладівському: 4) Ііятшічансько-Якугаі-
нсцькому; 5) Тпврівському; б) Гнівапському і 7) Браіловсько-Стапі
•славчикському з иоділом кожного лісннчества на об'ізди від ІоООдес.
і бітыпе і обходи від 200 дес. і білыне.
Кожпс ліснпчество повинно бути доручено для завідування
одному ліснпчему. котрий з допомогою помічпиків і ліево! стражі
здійснюе догляд за ліеом.
Коордінуе діялыііеть ліеппчйх і дао загалыіі дірективи, тло до
-організаціі ліеного господарства па правпльних научно-обосновашіпх
цоложеннях лісоводства повітовпй ліеничнй.
Були заслухапі також доклади з міець про хід землемірник
робот у Впшшцькому повіті.
ІІ
При кожному Волосному Земельному Комітетові маеться одни
-землемір.
Землемірами на міецях вже підготовлені партіі мірщнків, про-
валяться нідготовчі праці по розділу поміщицькоі землі, робптьея
групіровка сел, а в деяких міецях, як, напр., Гпіванська волость
земля ділпться поміж окремимп селами.
Крім всього впшезазиачепного, Земельним Комітотом постановлено:
1) Зробпть ревізію по всім Волосним Земельним Комітетам, а
також тих сільских виконавчпх Комітетів, юридичнпх комісій і г. д.,
які під час анархіі роспоряжалпсь економпчним майном.
2) 06‘еднать при Виннпцькій Повітовій Земельній Управі закупку
папіру, ріжного рода книжок, бланків, канцелярськпх приналеж
ностів і т. д. для постачання Волоснпх Земельнпх Комітетів і агентів
Повітовоі Земельноі Управп.
3) Ассігновать із денбзітнпх грошей, до снеціального ассііно-
вання Міністсрством Земельних Справ, Ю.ооо карбов. на впдання
Подільским Губерпіялышм Земельним Комітетом газети з метою
освітленпя перед широкими колами громадяпства земельного
питання.
19і8 р. ч/1\’. м. Біикицв. етпмеико.
По огородничеству. *)
Вь предыдущей нашей бесѣдѣ мы указывали на возможность
замѣны «хлѣба» овощами, теперь пояснимъ, что главными суррога-
тами такового должны быть—картофель, капъ содержащій въ себѣ
много крахмалистыхъ .веществъ (углеводовт), сюда же относится
свекла-буракъ; затѣмъ фасоль—бобы, горохъ, чечевица, какъ содер-
жащіе много бѣлковыхъ веществъ (бѣлковъ). Остальные овощи съ
содержаніемъ тѣхъ же веществъ въ небольшихъ количествахъ 1’/..°/0—
3°;о весьма полезны въ другихъ отношеніяхъ, какъ кровоочисти-
тельные, мочегонные, дизспфскцвруюшіе кишечникъ и т. п., наир.,
морковь, петрушка, лукъ, чеснокъ. Кромѣ того, такіе овощи, какъ
помидоры, сельдерей, перецъ, соленые огурцы, вызываютъ аппетитъ и
могутъ этимъ уподобляться даже мяснымъ продуктамъ.
Такимъ образомъ, имѣя въ достаточномъ количествѣ разные
овощи, мы можемъ, если не вполнѣ, то по крайней мѣрѣ па поло-
вину замѣнить ими употребленіе «хлѣба», не только не ухудшая
своего здоровья, а, наоборотъ, поддерживая, а въ нѣкоторыхъ слу-
чаяхъ даже улучшая его.
Для иллюстраціи укажемъ иа приготовленіе замѣчательно
вкусныхъ и питательныхъ блиновъ, какъ въ горячемъ, такъ и въ хо-
лодномъ видахъ. приготовляемыхъ замѣчательно легко и скоро изъ
сырого картефзля.
Дія этого надо сырой, очищенный отъ шелухи картофель про-
терсть черезъ терку и на 4 стакана полученной массы добавить.- 1
стаканъ хорошо высушенной муки, 2 куриныхъ яйца, стаканъ моло-
ка и немного очищенной соды. Все это хорошенько вымѣсить, чюбы
образовалась однородная масса, дать 72 часа подойти и затѣмъ
жарить, какъ обыкновенные блины, на сковородахъ на пост-
номъ маслѣ. Зтѣсь важно замѣтить, что на приготовленіе этого ку-
шанья годны всѣ сорта картофеля, даже не особенно вкусные въ ва-
ренномъ видѣ.
Упомянемъ еще объ общеизвѣстной тоже весьма важной н не
• менѣе питательной ѣдѣ, приготовляемой изъ фасоли—бобовъ, из-
вѣстной подъ названіемъ «цимесъ піъ фасоли».
Конечно, существуетъ еще много всякихъ превосходныхъ блюдъ
изъ овощей и плодовъ, изготовляемыхъ въ разныхъ комбинаціяхъ
другъ съ другомъ, но приводимыхъ нами примѣровъ достаточно
вполнѣ, чтобы напомнить, какъ доступно и удобоисполнимо для
каждаго гражданина питаніе овощами.
Теперь перейдемъ къ очереднымъ работамъ на огородахъ.
Имѣя уже приготовленную, т. е. хорошо унавоженную, перепа-
ханную и размельченную землю и испытавъ, какъ было нами ранѣе
указано, паши сѣмена, намѣчаемъ гряд л шириною 1’/в~2 арш. для
( м. Л 1.
— 7Н —
неотлагательнаго посѣва сѣмянъ тѣхъ растеній, которыя не боятся
холодной весенней погоды, требуютъ для своего проростанія весен-
ней влаги и болѣе продолжительнаго лежанія въ землѣ.
Такимъ образомъ съ 15 эпрѣля(*) мы должны уже посѣять
морковь, петрушку, пастернакъ, затѣмъ свекту-буракъ, горохъ, са-
латъ. Также приступаемъ къ посадкѣ картофеля, зубковъ чеснока
и высѣваемъ въ грунтъ сѣмена цитгаусскаго лука, который при
раннемъ посѣвѣ даетъ великолѣпные результаты, т. е. къ осени по-
лучаемъ головки по 1 , и \'2 ф. штука. Необходимо одновременно
приступить къ высадкѣ арбажейкн, т. е. луковой разсады (мелкихъ
луковичекъ) обыкновеннаго лука. Здѣсь слѣдуетъ указать’, что на
лессовыхъ почвахъ во время продолжительной засухи лучше по-
временить съ посѣвомъ овошей сѣменами, т. к. посѣянныя въ сухую
землю они съ трудомъ прорастаютъ, а затѣмъ если пойдутъ дож-
ди и, какъ говорится, „забьютъ “ землю, то посѣвъ не можетъ про-
биться наружу вслѣдствіе клейкости и сильнаго уплотненія земли.
Нечего опасаться иа такихъ почвахъ опозданія посѣва, т. к.
опытомъ доказано, что болѣе поздніе посѣвы, сейчасъ же послѣ
выпаденія весеннихъ дождей, па лессовыхъ почвахъ давали блестя-
щіе результаты.
Дороговизна рабочихъ рукъ въ текущую весну заставляетъ
пасъ озаботиться продуктивностью труда и облегченіемъ работы
по уходу за овощами и обезпеченіемъ себѣ въ то же время полу-
ченія лучшихъ овощей.
Этому въ большой степени будутъ способствовать, во первыхъ,
посѣвъ рядами, а ве въ разбросъ, а во вторыхъ—разстояніе междѵ
рядами.
Такимъ образомъ морковь петрушку и пастсрпаьь посѣемъ
рядами на низенькихъ грядахъ 2-хъ аршинной ширины на разсто-
яній С верш, рядъ отъ ряда; циттауссгій лукъ па 5 вершковъ, раз-
саду лука (арбажейку на 4—5 вершковъ. Безъ грядъ посѣемъ го-
рохъ іі свеклу на 7-8 вершковъ рядъ отъ ряда, картофель на 12-16
вершковъ. Однимъ словомъ будемъ избѣгать густого посѣ.ва пли
посадки.
Какъ ранѣе было нами указано, огородъ долженъ быть раз-
итъ на 3 участка, изъ которыхъ одиіп/участокъ получаетъ сильное
удобреніе второй—половинное, третій остается безъ удобренія. Въ
соотвѣтствіи съ этимъ на первомъ участкѣ будемь культивировать
руппу овощей, любящихъ навозъ, а именно: капусту., свеклу, по-
мидоры, лукъ поррей, сельдерей, салатъ.
На второмъ участкѣ—группу, требующую меньше навоза, въ
которую вход5ітъ: морковь, петрушка, пастернакъ, лукъ, рѣпа,
рѣдька, тыква, огурцы, редисъ.
) Можно, конечно, н ранѣе, смотря по погодѣ.
79 —
На третьемъ участкѣ—группу, обходящуюся безъ тіавоза—го-
рохъ, фасоль, чеснокъ, кукурузу. Что касается картофеля, то его
можно разводить па всѣхъ трехъ участкахъ, гдѣ только остается
свободное мѣсто.
При посѣвѣ овощей, сѣмена которыхъ мелки, какъ, напр., пет-
рушка, морковь и т. и , ихъ лучше смѣшивать съ пескомъ или
очень мелко просѣянной землей. Этотъ пріемъ способствуетъ болѣе
правильному и ровному укладыванію сѣмянъ въ посѣвные бо-
роздки.
Во второй половинѣ апрѣля необходимо приготовить на теплой
солнечной сторонѣ разсадннчки подъ посѣвъ сѣмянъ капусты,
затѣмъ грядки для пикировки разсады лука, помидоровъ и пр., по-
сѣянныхъ нами въ парникъ. Какъ разсадннчки, такъ и грядки
лучше устраивать на высокомъ мѣстѣ, обставивъ ихъ досками такъ,
чтобы въ холодные дни и ночи можно было сверху накрывать
досками, матами и т. п. Хорошо устраивать для этой цѣпи паро-
выя грядки, для чего сначала выкапываються неглубокія канавки
плотно наполняемыя па 5—8 вершковъ горячимъ навозомъ, поверхъ
котораго на арш. насыпается рыхлая питательная земля, затѣмъ
грядки обставляются досками, съ наружной стороны въ свою очередь
обкладываемыя для удержанія теплоты навозомъ.
Въ разсадннчки эти теперь же слѣдуетъ высѣять сѣмена ка-
пусты, притрусивъ пхъ слегка мелкимъ перепрѣвшимъ навозомъ и
слѣдить, чтобы послѣ выхода растеній, таковыхъ не попортили
„земляныя блохи", большія лакомки до этого блюда. Нападеніе,
„блохи" предупреждается во первыхъ тѣмъ, что разсадннчки дѣла-
ются на бо іѣе возвышенномъ мѣстѣ, а затѣмъ, если «блоха» все
таки появилась, всходы опыляются мелко просѣянной золой (попе-
ломъ) или порошкомъ махорки.
Если мы заглянемъ въ устроенные и засѣянные нами въ нача-
лѣ апрѣля парники, за которыми мы ухаживали, какъ было ска-
зано, то увидимъ, что тамъ уже появились молодыя растенія. Теперь
надо слишкомъ густые посѣвы прорѣдить такъ, чтобы растеніе отъ
растенія было на разстояніи 4 вершка ), затѣмъ, если земля про-
сохла, слегка поливать ихъ по утрамъ лѣтнею водою и, наконецъ,
пріучать къ воздуху, приподымая па подпорки стеклянныя рамы и
тѣмъ выше, чѣмъ теплѣе день. Впослѣдствіи, когда растенія достиг-
нутъ уже 1 2—3 4 вершка высоты, рамы можно будетъ въ ясный
теплый день совершенно снимать, не забывая къ вечеру спять на-
крыть ими парникъ.
) Хдпяелыя растенія мокни разсаживать въ иеооіьшіе шцички. вь которыхъ
ыіліпа питательная земля слоемъ въ 1 вернюкь. ЯпиГки на днѣ имѣютъ дырки діа
ока во(ы. Сохранить пхъ слѣдуетъ въ тепломъ свѣтломъ мѣстѣ, поливая теплою нодот
іеми отъ временя. Растенія эти тоже дадутъ со временемъ разсаду.
— 80 —
Въ предупрежденіе появленія въ парникахъ вредныхъ насѣко-
мыхъ, папр., тли, полезно окуривать растенія табачнымъ дымомъ,
для чего и а время класть въ парникъ на черепкѣ илп жестя-
ночкѣ горячіе уголья, посыпая ихъ махоркой и плотію закрывая
раму, чтобы табачный дымъ хорошо окуталъ растенія. Конечно, ми-
нуть черезъ 13—20 дымъ надо выпустить изъ парника поднятіемъ
рамы.
Если замѣтимъ, что стебельки у растеній начинаютъ болѣть (чер-
нѣть), это показываетъ, что въ парникѣ завелась грибная болѣзнь.
Тогда необходимо землю между растеніями посыпать порошкомъ
свѣжо-погашенной извести, а растенія, "которыя уже не стоятъ па
своихъ стебелькахъ, вынуть и сжечь. Чтобы не допустить появленія
грибныхъ болѣзней, надо парникъ аентеллировать, какъ было выше
замѣчено, и не держать слишкомъ сыро землю подъ растеніями.
Къ концу апрѣля, а глядя но погодѣ и ранѣе, когда растенія
въ парникахъ и разсадникахъ достаточно выросли и окрѣпли, и\ь
надо пикировать, т. с. пересадить, по пе па постоянное мѣсто ихъ
будущей жизни, а пли въ тотъ же парникъ, или, что лучше, на
приготовленныя заранѣе паровыя или теплыя грядки. Этимъ до-
стигается укрѣпленіе корневой системы растеній, а также и ихъ
самихъ. Пикируются растенія на разстояніи 1 вершка другъ оть
друга, прп чемъ послѣ пикировки растенія слѣдуетъ хорошо полить
тепловатою водою, а на день затѣнять отъ солнца, прикрывая,
конечно, ихъ сверху матами илп досками и на ночь, т. е. предо-
славляя имъ возможно болѣе тепла. Когда растенія оправятся, они
требуютъ немного ухода, коюрый заключается въ смѣренной по-
ливкѣ лѣтней водой, легкомъ рыхленіи почвы и содержаніи въ
возможно болѣе теплыхъ условіяхъ, т. е. днемъ давать какъ можно
болѣе солнца, а на ночь и въ холодную погоду закрывать, какъ
было уже сказано.
Надо сщ^ упомяну іь, что произведенные посѣвы овощей въ
грунтъ со второй половины апрѣля п позднѣе будутъ подвергаться
нападеніямъ разныхъ вредителей: а) живущихъ въ землѣ, къ кото-
рымъ относятся личинки жука щелкуна (проволочный червь),
медвѣдки, личинки майскаго хруіца, личинки огородной совки и
б) живущихъ на поверхостп почвы улитки и земляной блохи.
Первыхъ мы постараемся выловить, зарывая въ землю между
посѣвами на глубину 2—3 вершковъ куски разрѣзанной моркови,
картофеля, свеклы и раздавленные грецкіе орѣхи и обозначая па-
лочками поставленныя «ловушки». Обыкновенно вредители собира-
ются сюда въ большомъ количествѣ и ихъ легко выловить, про-
сматривая поставленныя «ловушки» время отъ времени.
Улитокъ и земляныхъ блохъ удаляемъ посыпаніемъ грядокъ
золою или порошкомъ сеѣже погашенной извести.
— 81
Съ медвѣдками дѣло обстоитъ сложнѣе и весною нхъ пои
ходптся уничтожать отравленными мышьякомъ зернами кукурузы
Хмыхі.'"“Ы’ І*“Я“гаымм,ш'" “г земельныхъ ходахъ этихъ „а
Напомнимъ, что въ виду особенно засушливой веепы посѣвы
огородныхъ овощей, сѣмена которыхъ мелки, слѣдуетъ оолнна™
ручнымъ способомъ изъ поливалокъ—леекъ.
По садоводству. *)
Продолжаемъ работы указанныя ранѣе, особенно отряхиваніе
жучковъ цвѣтоѣдовъ. Затѣмъ заканчиваемъ перекопку почвы подъ
деревьями и ягодными.’ кустарниками, а также рыхленіе землянич-
ныхъ и клубничныхъ плантаціи. Послѣднія слѣдуетъ удобрить ста-
рымъ перепрѣвшимъ навозомъ, который хорошенько смѣшать Съ
землею во время рыхленія.
Далѣе въ виду возможности зацвѣтанія деревьевъ во второй
половинѣ апрѣля и совпаденія съ таковымъ заморозковъ слѣдуетъ
озаботиться заготовкой матеріала для «дымленія», т. е. окутыванія
дымовой завѣсой цвѣтущихъ деревьевъ.
Извѣстно, чю цвѣты плодовыхъ деревьевъ могутъ вынести безъ
вреда морозъ до 2—3 градусовъ,если только дать имъ возможность по-
степенно опаять, т. е. не подвергнуться сразу дѣйствію лучей солн-
ца, которое обыкновенно появляется на безоблачномъ утреннемъ
небѣ во время заморозковъ л очень быстро согрѣваетъ какъ воэ
духъ, такъ и землю. Вотъ эта быстрота измѣненія температуры и
отражается губительно па цвѣтахъ. Поэтому, чтобы защитить за-
стывшіе цвѣты, необходимо окутать ихъ дымомъ еще съ ночи, закры-
вая ихъ съ одной стороны отъ солнца, а съ другой согрѣвая
въ саду воздухъ для постепеннаго оттаиванія цвѣтовъ.
Достигается это весьма просто. Въ саду между рядами деревь-
евъ (болѣе съ подвѣтренной стороны) раскладываются кучки полу-
сухого навоза, хвороста, прошлогодняго листа, попугрѣлой про-
шлогодней травы, навоза и проч. такого, что можетъ горѣть и да-
вать массу дыма. Часа за два-три до восхода солнца слѣдуетъ
кучки эти зажечь такъ, чтобы онѣ сильно дымили и дымъ плавно
застилалъ садъ, медленно подымаясь кверху, и поддерживать горѣ-
ніе кученъ подбрасываніемъ свѣжаго топлива часовъ до 7-8 утра
т. е. до тѣхъ поръ, пока въ воздухѣ не будетъ уже мороза. Ко-
нечно, горючій матеріалъ надо приготовить заранѣе вь достаточ-
номъ количествѣ, такъ какъ заморозки могутъ повториться двѣ-три но-
чи подрядъ- Обыкновенно вовремя заморозковъ погода бываетъ безвѣт-
ренная п очень тихая, такъ что дымъ стоитъ на одномъ почти мѣ-
стѣ и лишь слегка относится въ сторону вѣтромъ.
*) І'м. № 1.
82 -
Упомянемъ еще, что почва подъ деревьями въ садахъ должна
быть очищена отъ прошлогоднихъ сухихъ листьевъ, а также долж-
ны быть сняты съ деревьевъ всѣ сухіе, почернѣвшіе прошлогодніе
плоды. Все это необходимо сжечь такъ или иначе во избѣжаніе за-
раженія грибными заболѣваніями плодовъ новаго урожая Дѣло въ
томъ, что прошлогодніе сухіе листья и плоды служатъ пріютимъ и
гпѣзднлшцемъ для сѣмянъ грибныхъ болѣзней растеніи н какъ
только появятся молодые листья и плоды, сѣмена эти, разносимыя
вѣтромъ, прилипаютъ къ послѣднимъ, даютъ растки и т. д., портя и
урОдѵя этимъ д рожай плодовъ, а подчасъ и совсѣмъ его уничтожая.
Какъ окуриваніемъ цвѣтущаго сада во время заморозковъ,
такъ и уничтоженіемъ прошлогоднихъ листьевъ и плодовъ, остаю-
щихся въ садахъ, пренебрегать ни въ коемъ случаѣ не слѣдуетъ,
если -желаемъ имѣть и сберечь урожай плодовъ.
Библіографія.
і) іладиміръ Василенко. «Земля трудовому народу'.
Петроградъ 1918 г. ц. 35 к. Небольшая, изящно пздашьія брошюра В. Васіі.іі'іи;<>.
состоящая изъ нѣсколькихъ коротенькихъ Ілавъ. читается съ у іоволье гніемъ, благодаря удач-
ной систематизаціи матеріала.
Такъ, въ первой главѣ освѣщены лозунги іН!.тик<>іі французской революціи, а въ слѣ-
дующей проведена аналогія съ возстаніемъ декабристовъ.
Указавъ па время пародоправія іі крѣпостную зависимость и ііоспупппіеіі вопроса объ
„освобожденіи11 крестънпь и земельныхъ реформъ, авторъ въ главѣ ..Іірикъ землѣ и волѣ'1
говоритъ о распредѣленіи земельныхъ богатствъ ві. Россіи, заканчивая мысль символическимъ
разсказомъ о трехъ деревахъ. >(
..На пііЧііѢ, которую взрыхлила Великая Французская Революціи, выросло три дерева.
< уді.ііы лтпхъ деревьевъ изумительно различны. Ііі рврензь ппхъ — мили гарпзчт. Оно погаяаію
еще Наііолі опомь. Обильно орошаемое человѣческой ідіовыо, оно разрослись і*і. громадно,
густолиственное дерево, грозящее заслонить собою сіНіть Божій. Второе дерево—конститу-
ціонализмъ. Дерево эго насажено буржуазіей. Па первыхъ порахъ оно дало пышный цвѣтъ.
По плоды его оказались ірпблымп, приторными и для демократическаго желудка ааііѢдоч»
неудобоваримыми. Говорятъ пс безъ оси ваиіи, что паип. вѣкъ увидитъ ото дерево оконча-
тельно срубленнымъ пли увядшимъ. Третье ісрсво—соціализмъ, Оіы раеготь со сі;а:ючнліі
быстротой и скоро Принесетъ здоровые І.-П'ІНЫС ПЛОДЫ".
ікапчііііцепті ороннора глиюіі о соціализаціи земли и о значеніи Учредительнаго
Собраніи въ дѣлѣ рѣшенія аграріи го вопроса.
II) Проф. К. Г. Воблый. ,,Земельный вопросъ въ программахъ различныхъ партій-.
11,1 па 30 кои. Па. і.піыгііомі, рынкѣ, къ солгалѣнііо; пмІ< <н не много хорошо издан-
ныхъ и ре (актированныхъ брошюръ. Обыкновеніи, популярный изданіи и ігоіпв.іпютсіі па
спѣхъ, преслѣдуя больше коммерчески іііиергеы, чѣмъ дѣйстііигелыісіе предоставленіе на-
роду нужныхъ знаній, доступно и іложсиныхъ.
Пріятно отмѣтить, что паши профессора, какъ эі<> видимъ на примѣрѣ проф
Іі.. Г Воблато, но отказываются отъ пупулярплчцпі і воііхъ лекцій, н -го брошюра о .,3емс.н
Ііомі вопросѣ ІІЪ программахъ ралличиыхі партій1 кратко п іп. д сгуинон формѣ отвѣчаетъ
иа заданный іа»прйсі », япляясі» отличнымъ коіп пактомъ партійныхъ программъ.
III) Проф. К. Г. Воблый. ,,Къ аграрному вопросу въ Россіи11.
(Мысли п цифры), П.ц.ніі, щирое, ш річ моТрЬііное и дополненное. Цѣна ВО кои.
Книжку »ту можно рекомендовать. п какъ-попу іярную брошюру, а какъ неиолівіое ц> со-
ніе дли изученія аграрнаго вопроса какъ введеніе въ область аграрныхъ реформъ.
— М —
('іщ.ііо шітересіп. сгруіпіпровииныхъ цифропыхь данныхъ даютъ в<>зм<-жпосіт. читателю,
не только іілпаьт.мпться <-ъ мыслями автора, но и наводятъ его самого иа уммакдючепія.
ІУ) Владиміръ Бошк о. .,0 томъ, сколько можетъ м какъ долженъ получить
крестьянинъ землю*1
Цѣна 40 коп. ііевъ 191/ г. Къ рѣшенію поставленнаго вопроса авторъ подходить
Двумя путями: со стороны іікопомпчоской и со стороны юридической. Ііъ свиап ст. зтимъ и
книжка раздѣлиекя на двѣ части.
Ие касаясь части первой, Гдѣ авторъ приводись рядъ обычно ііпвторэіощпхси статистиче-
скихъ данныхъ, выясняя, сколько земли можетъ получить крестьянинъ, остановимся нѣсколько
подробнѣе на выводахъ автора во второй части, прп рѣшеніи юридической стороны попроси.
...Хозяйство можетъ процвѣтать тогда, если въ распоряженіи его пѣтъ для хозяина
ограниченій, иными словами, если »цо принадлежитъ крестьянину па нравѣ частной счб-
ітііеппостіг*.—таковъ исходный пунктъ .мысли штора при рѣшеніи аграрнаго вопроса.
3 праздпяя частную собственность па землю возникаетъ трудно разрѣшимый вопросъ
о затратѣ капитала на обработку зечлп—„что можетъ побудить крестьянина затрачивать
свой трудъ и капиталъ па удобреніе и обработку отведеннаго <-.чу участка .’.емлп, когда онъ
знаетъ, чго эта земля черезъ нѣкоторое время должна будетъ нерентп въ другій руки".
Анализируя и развивая свою мысль о собственности, какъ таковой, авторъ пекг.іь.іь
укалываетъ на примѣръ распредѣленія земли вь Новой Зеландіи.
Въ виду частыхъ ссылокъ въ литературѣ по аграрному вопросу па Новую Зеландію,
позволю себѣ цѣликомъ привести выдержку по этому вопросу.
«Недаромъ даже въ такой свободной странѣ, какъ Новая Зеландія, на которую у
насъ такъ часто ссылаются, какъ па примѣръ свободнаго аграрнаго строя, гаже тамъ мелкая
земельная собственность вовсе пе уничтожена, и се можетъ имѣть всякій, кто дѣйствительно
воздѣлываетъ землю: государственныя земли здѣсь продаются и въ частную собственность,
но только прп томъ условіи, если земледѣлецъ вь теченіе первыхъ семи лѣтъ произведетъ
цѣлый рядъ земельныхъ улучшеніи (устроить колодцы и дренажи, проведетъ дороги, осушить
болота, посадитъ деревья и прочее]). Только тогда слѣдуетъ утвержденіе но владѣніи. Злимъ
достигается та цѣль, чтобы земля пріобрѣталась дѣйствительно для обработки, а не для па-
лаівы и спекуляціи. Примѣръ, по истинѣ, достойный подражанія;.
По мысли автора, только право собственности можетъ обезпечить паплучшую помель-
ную обработку, главнѣйшую основу земельной реформы. Ту же цѣль можно достигнуть и при
арендѣ. Развивая операціи мелкаго кредита и устанавливая наибольшую норму землевладѣ-
нія предотвращается возможность скупки и спекуляціи. Трудно перейти къ соціализму, чи-
таема дальше; когда Европа пережпваеть каііиталистпчекій строй, развитіе котораго поко-
ится па правѣ собстнеппосгп. Нельзя персіітп къ соціализму раньше, чѣмъ изживетъ себя
капитализмъ. Путь къ соціализму идетъ черезъ ппдинпдуалпзмі, стало быть, черезъ право
собственности, п пока настоящій строй созрѣетъ для перехода къ строю соціадпетичег кому,
пройдеті пе мало времени, а цопытка перешагнуть черезъ дущеетвующій строй. упраздняя
частную земельную собственность, ооречепа па неудачу и грозить потрясеніями. отмѣтивъ
затѣмъ, что чувство собственности глубоко присуще пашп.мъ крестьянамъ, авторъ приходить
къ заключенію, что «пѣтъ въ мірѣ топ сплы, которая бы заставила крестьянъ отказаться отъ
овоеіі земельной собсгвспповтп».
Право собственности, авѣоръ понимаетъ отнюдь не какъ орудіе господства , однихъ и
средство порабощенія другихъ, а наоборотъ полагаетъ, что необходимо упразднить крупныя
помѣегныи владі пія, основанныя па ік-дпеволыіомі, трудѣ крестьянства. распредѣлявъ ихъ между
махозсчельнымп ьрестышамп, конечно, на правахъ собственности, еще, разъ подчеркивая зііа-
іеиіе дешеваго кредита и поднятія культурнаго уровня крестьянства, какъ средствъ для до-
стиженія полноты успѣха аграрной реформы.
Заключительныя страницы брошюры посвящены разработкѣ вопросу, опъ отчужденіи
чэстповладѣ.гьчеекпхі іемсль для допо.іпптелыыго надѣленія крестьянъ и приводятъ автора
іъ заключенію, чго частновладѣльческія земли свыше опредѣленнаго размѣра ип въ коочі
( іѵчаѣ вс могутъ быть отняты безвозмездно, -опѣ должны быть чепремѣнпо выкуплены по
той пли иной «цѣнкѣ. В. В.
— Ч —
ХРОНИКА.
Безлошадный плугъ.
Недавно въ Америкѣ изобрѣтенъ безлошадный плугъ
Паркера, могущій имѣть въ Россіи паилучшее примѣненіе въ
виду его прочности п экономичности. Плугъ приводится въ
дѣйствіе при помощи небольшого бензиноваго пли спиртоваго
двигателя съ воздушнымъ охлажденіемъ. Расходъ топлива
около 3 галлоновъ въ день (0,9 ведра).
Главныя достоинства плуга /Паркера нижеслѣдующія
управляетъ имъ одинъ человѣкъ; по своей мощности плугъ
замѣняетъ 2—3 лошадей; послѣ пахоты опъ боронитъ землю,
коситъ траву и хлѣбъ; имѣетъ приводный шкивъ, па который
можетъ быть надѣть ремень зернодробилокъ, соломорѣзки и для
другихъ цѣлей. Вѣсъ этого плуга 12,5 пудовъ: цѣна въ Аме-
рикѣ 350 долларовъ; при перевозкѣ въ Россію стоимость его
будетъ около 1800 рублей. Описанный плугъ, но мнѣнію
., Земледѣльческой Газеты' , самый легкій и совершенный пзъ
всѣхъ подобнаго рода моторныхъ плуговъ, когда либо выпу-
щенныхъ на рынокъ.
Законъ о гражданствѣ.
Министръ вн. дѣлъ П. Хрпстюкъ разослалъ -уѣзднымъ
и губернскимъ комиссарамъ циркуляръ съ предложеніемъ
немедленно увѣдомить гражданъ про имѣющую быть регистра-
цію гражданъ и что лица, которыя условіямъ § 1 закопа
о гражданствѣ не отвѣчаютъ, въ случаѣ ихъ желанія принять
гражданство, должны обращаться съ прошеніями къ мѣстной
власти (губерн. или уѣздн. комиссарамъ) по мѣсту своего жи-
тельства. Въ ближайшіе дни законъ о гражданствѣ будетъ
измѣненъ.
Возстановленіе разрушенныхъ хозяйствъ.
Волынское земство командировало въ Кіевъ для возбу-
жденія ряда ходатайствъ делегацію во главѣ съ предсѣдателемъ
вол. губ. управы В. Э. Кандыбой.
85 —
Представители вол. земства посѣтили рядъ министровъ,
и возбудили ходатайство объ ассигнованіи средствъ на содер-
жаніе огнестойкаго отдѣла, къ которому перешли громадныя
функціи и обязанности по возстановленію разрушенныхъ
хозяйствъ.
Представители губ. вол. земства указали, что на возстановле-
ніе разрушенныхъ хозяйствъ на Волыни, не считая козель-
скаго и владпміръ-волыискаго уѣздовъ, откуда еще нѣтъ точ-
ныхъ данныхъ, необходимо 50 милліоновъ, считая по 1.500 руб.
па каждое хозяйство.
Возстановленіе хозяйствъ по плану должно быть произ-
ведено въ дубснскомъ, луцкомъ, кремспецкомъ и ровепекомъ
уѣздахъ.
Въ отвѣтъ на это ходатайство, а также на просьбу объ
отпускѣ аванса, делегаціи былъ данъ отвѣта,, что совѣтъ на-
родныхъ министровъ серьезно занять этимъ вопросомъ, при-
чемъ при отдѣ.лѣ по дѣламъ бѣженцевъ будетъ образованъ
такъ называемый отдѣлъ „ликвидаціи войныкоторый бу
детч, выдавать ссуды на возстановленіе разрушенныхъ хо-
зяйства., пособія пострадавшему населенію и т. и.
Делегаціей, кромѣ того, были возбуждены ходатайства:
объ отпускѣ лѣса по таксовой стоимости, объ ассигнованіи
средствъ па агрономическія мѣропріятія и на помощь по оо-
сѣмененііо прифронтовой полосы, на оказаніе помощи безра-
ботнымъ въ прифронтовой полосѣ и о передачѣ военнаго
имущества, оставшагося па Волыни, губернскому земству.
Представителями земства было указано, что министерства
держатся того взгляда, что па новыя мѣропріятія они могутъ
выдать 75%, а на старыя 50"/о просимыхъ суммъ.
- м»
ПОЛЕЗНЫЕ СОВ'ЬТЫ.
Польза березовыхъ почекъ.
Собранныя весною березовыя ночки настаиваютъ на водѣ пли
на водкѣ для внутренняго употребленія при катаррѣ желудка, сла-
бости пищеваренія, длительномъ мокротномъ кашлѣ и ревматизмѣ;
снаружи—для втиранія при ломотѣ и для ваннъ ври затяжныхъ
сыпяхъ.
Какъ уничтожить въ пруду лягушекъ.
Радпкачыіимъ средствомъ уничтоженія лягушекъ служатъ угни.
Трудно повѣрить, какое количество лягушекъ могутъ уничтожить эгн
прожорливыя птицы, особенно весной, когда происходитъ расплодъ
лягушекъ, и страстные самцы-лягушки, въ погонѣ за самками, со-
вершенно забываютъ объ опасности, которой грозитъ сосѣдство
утокъ.
Но мы должны предостеречь, что именно самой ранней весной,
когда утки несутся, ихъ нельзя выпускать на пруді пли болото,
гдѣ много лягушекъ. Дѣло въ томъ, что въ эго время, пожирая ля-
гушекъ, утки легко жирѣютъ, кладутъ жировыя яйца п неохотно
садятся на яйца.
Когда выведутся утята и нѣсколько подрастутъ, вотъ тогда
смѣло пускайте все стадо на прудъ, и утки вамъ \ живо уберутъ
лягушекъ,
Какъ сообщить деревянному но.іу непроницаемое іь.
Деревянный полъ отличается очень большимъ недостаткомъ:
способностью быстро загрязняться различнаго рода органическими
жидкостями, мокротами и проч., что особенно въ многолюдныхъ
помѣщеніяхъ—казармахъ, больницахъ и т. п.—служитъ нерѣдко
источникомъ распространенія пе только зловоній, по и заразныхъ
началъ.
Въ Дрезденѣ, въ одной изъ казармъ солдаты стали болѣть
брюшнымъ тифомъ; подняли доски пола и въ смазкѣ обнаружилось
цтлсе болото грязи, съ милліардами бациллъ брюшного тифа; когда всю
подпольную грязь удалили и смазка была тщательно вычищена,
болѣзнь прекратилась. Въ настоящее время извѣстно уже много
аналогичныхъ фантовъ, единогласно свидѣтельствующихъ о томъ,
какую важпую роль съ гигіенической точки зрѣнія играетъ чистота
подполья.
Обычно практикуемая дезинфекція пе достигаетъ въ этихъ слу-
чаяхъ никакой серьезной цѣли;. еще менѣе полезно мытье половъ:
оно усиливаетъ лишь гніеніе веществъ, находящихся между досками
пола пли проникшихъ въ подпольную смазку. Тутъ главныя задачи
вь томъ, чтобы устранить проникновеніе въ подполье разнаго рода
— 87
разлагающихся органическихъ жидкостей, а это можетъ быть
достигнуто только однимъ путемъ: сообщеніемъ деревянному полу
непроницаемости.
По заявленію французскаго доктора Ревене, лучшій способъ
для достиженія такой непроницаемости слѣдующій: полъ предвари-
тельно соскабливается, чтобы удалить всѣ въѣвшіяся въ дерево
нечистоты, затѣмъ, ради большей предосторожности, его вымываютъ
дезинфекціонной жидкостью и даютъ ему просохнуть, послѣ чего
доски покрываютъ топкимъ слоемъ жидкой смолы. Сптстя двое
сутокъ наносятся второй такой же слой, а дня черезъ два пли
три—третій, послѣдній.
Засмоленный такимъ образомъ полъ вполнѣ гарантируетъ,
вслѣдствіе своей непроницаемости, чистоту подполья. Что же каса-
ется лицевой стороны такого попа, то для поддержанія ея въ над-
лежащей чистотѣ совершенна достаточно вытирать полъ .мокрой
тряпкой. а по высыханіи чистить волосяной или шерстяной щеткой:
получается настоящій паркетъ, прочный п дешевый.
О смоляномъ запахѣ заботиться нечего,—дня черезъ три этотъ
задахъ совсѣмъ изчезаетъ. Насколько дѣйствителенъ приводимый
способъ обработки половъ видно изъ того, что онъ принятъ въ на-
стоящее время во впогпхъ казармахъ и военныхъ больницахъ Фран-
ціи. Остается замѣтить, что смолою полезно пропитывать не толь-
ко полы, но и нижнія части стѣнъ зданія, отъ этого поверхность
ихъ вмѣсто неровной и грязной становится ровной и чистой.
Какъ размягчить замерзшую землю.
Для этого рекомендуется нѣкоторыми практиками слѣдующее
недорогое средство: па томъ мѣстѣ, которое подлежитъ разработкѣ,
съ вечера, наканунѣ работы, раскидываютъ снѣгъ п между слоями
его посыпаютъ довольно обильно погашенную пзвѣсть. Известь,
соединяясь съ водой (растаявшимъ снѣгомъ), развиваетъ такое коли-
чество тепла и такъ сильно нагрѣваетъ землю, что послѣдняя
оттаиваетъ ц разня г чтется даже при 2Л градусахъ мороза.
По іьза крапивы..
Обыкновенная жгучая крапива является очень драгоцѣнной зе
леныо. Изъ нея приготовляютъ салатъ и зеленыя щи.
У сѣверныхъ народовъ, особенно шведовъ, а также во многихъ
нашихъ губерніяхъ, напримѣръ, въ ’олыпекой, простой с^иъ изъ кра-
пивы (зеленыя щи) считается превосходнымъ средствомъ при лѣче-
ніи малокровія; зимою же вольные пьютъ огваръ изъ сушеной кра-
пивы, которую для этой цѣли заготовляютъ съ лѣта.
Всѣмъ извѣстно, кромѣ того, что скотина съ жадностію по-
ѣдаетъ крапиву, и что коровы увеличиваютъ удой молока. Крапива,
мелко изрубленная и смѣшанная съ мукой, идетъ въ кормъ лота-
дямъ и для откармливанія свиней. Наконецъ, изъ крапивы выіѣльг
ваютъ самую тонкую пряжу, такъ называемый, батистъ.
88 —
Опытомъ дознано, «го если вѣсъ горшка увеличился на дйа ло*
та. то слой, по которому протекаетъ ключевая вода, лежитъ на глу-
бинѣ 75 футовъ отъ поверхности, при увеличеніи вѣса па 4 лота—
па глубинѣ 50 футовъ, при увеличеніи па 6 лотовъ ЗТ’/’ч футовъ,
ври увеличеніи на 8 лотовъ—25 футовъ и при увеличеніи па 10 го-
товъ вода находится па глубинѣ 121/2 футовъ.
Такимъ образомъ, перемѣщая горшокъ съ мѣста па мѣсто пли
пользаясь одновременно нѣсколькими горшками въ различныхъ
пунктахъ, можно безъ особаго труда узнать, гдѣ есть подземные
ключи и иа какомъ разстояніи отъ поверхности.
Приготовленіе дешевой п прочной краски для деревянныхъ построекъ.
Иа одно ведро воды берется два фунта желѣзнаго купороса,
семь фунтовъ желтой или красной охры и до одного съ четвертью
фунта ржаной муки.
Распустивъ купоросъ въ водѣ, прибавляютъ, размѣшивая охру,
предварительно истолченную и растертую въ порошокъ, послѣ чего
смѣсь подвергаютъ умѣренному кипяченію. Смѣсь держатъ па огнѣ
въ теченіе часа, во время котораго исподволь прибавляютъ, постоян-
но размѣшивая вышеозначенное количество ржаной муки. Затѣмъ
краску снимаютъ съ опія, даютъ остыть, и опа вполнѣ уже готова
къ чпотребленію.
Если вмѣсто желтой и красной краски желаютъ имѣть зеленую
то, взамѣнъ охры, берутъ такое же количество самаго дешеваго сор-
та ярь-мѣдяпкп. При своей дешевизнѣ и прочности, приготовленная
по указанному здѣсь несложному способу краска—одна изъ лучшихъ
для деревянныхъ построекъ.
Какъ опредѣлить, имѣются ли въ дат омъ мѣстѣ подъ землею во-
дяные ключи и на какомъ разстояніи отъ поверхности земли.
Слѣдующія полезныя указанія находимъ мы объ этомъ въ
«Домостроѣ»: берутъ (утъ 12 до 15 золотниковъ) погашенную
известь, сѣру, ярь-мѣдянку и бѣлаго ладана. Все стираютъ хоро-
шенько въ мелі.ііі порошокъ, тщательно между собой перемѣшиваютъ,
высыпаютъ въ м^ равпеіпіы і глиняный горшокъ, накладываютъ свер-
ху немного овечьей шерсти и плотно закрываютъ горшокъ глиняной
крышкой, тоже му равленпой.Чтобы узнать, находится ли въ данномъ
мѣстѣ ьлю ь и на какомъ разстояніи оть поверхности земли, по-
ступаютъ слѣдующимъ образомъ: выкапываютъ на томъ мѣстѣ, гдѣ
хотятъ нроіззсстп испытаніе, яму, глубиной ьъ одинъ футъ, и ста-
вятъ въ нее горшокъ, опредѣливъ предварительно вѣсъ его со смѣсью.
По истеченіи сутокъ горшокъ вынимаютъ изъ ямы и вновь
вывѣшиваютъ. Если вѣсъ горшка не измѣнился, значитъ въ данномъ
мѣстѣ пѣтъ подземныхъ ключей, если ;кс вѣсъ увеившися, то это
благопріятный признакъ,—вода ссіь въ землѣ.