жда.
УБЕРКЫ«0І15 1 * мж
САМЫРДДУЗАНИЯ. 1


г
/

дѳкл/ѵн
ІІОДіфСЬКОІ ГУБЕРНІЯ
Н4РОДНБОІ УШ’ЛБ
, СЕМСМУ
ТИГРОВОМУ ЗіБРЛІ
Ь БЕРШЯЛЬНОІ ИЛ РОД
РАДИ.
•.................. -	=1
............г.......,.,,..,...
і ' / '1
' кпм'яйёць-пйіжьк (
Чрукаряр СеУГр. Братта І;
1918 5Г<‘ I
»
< .

— 5 -
-М№ докла- дів.		Якого	
Загаль- ний.	По від- ділові.	відділу.	3 м і с т д о к л а д і в.
56	2	Сільсысо-гос- подарськэго.	0 пособіи Гуменской практической школѣ садоводства и сельскаго хозяйства.
57	3	Народпьоі' освіти.	Про организацію губорніяльноі' (межнаціо- нально!) й украі'псько! губорпіяльпоі' Рад освіти та іх управ.
58 59	4 5	п 99	Про рѳорганізацію відділу народпьоі' ос«іти при Губерській Управі. кава-•| Про організацію відділу позашкілыюі оѵвіте при Губерській Управі.
60	6	99	Про штата відділу позашкільпоі' освітп і про инші впдатки по оргапізаці'і освітп.
61	7	п	Про організацію вндавнпчого підвідділу при віцділі Народпьоі освітп ГуберніяльноТ На- родньоТ Управп..
ЗС/С2	22/8	Оціночно-ста- тистичного.	Про производство работъ по статистикѣ на- родной) образованія въ 1918 году.
63	9	Народпьоі’ освітп.	Объ организаціи снабженія школъ и проч. просвѣтительныхъ учрежденій Подольской губер- ніи книгами, учебными п наглядными пособіями.
64	10	»	Объ организаціи института книгоношъ.
65	11		Объ изготовленіи наглядныхъ пособій и пред- метовъ оборудованія школъ.
66	12	»	Про организацію й розвпток справ дошкіль- поі’ освіти.
докла- дів.		Якого відділу.		  1 Зміст докладів.
Загаль- ний.	По від- ДІ.ІОВІ.		
67	13	Народпьоі освітп.	Про асспгпуваппя коштів на виданпя на- родный газети „Село".
68	14	»	Про організацію літніх курсів для учптолів народніх шкіл.
69 \ И 1	15	«	Про оргавізашю па Поділлю дірігентських курсів для иідготовки регонтів украТнськпх хорів.
	'16	99	Про організацію курсів по украінозпавству для учнтелів вііщих вочаткових пікіл.
71	17	99	Про перетворення Віннпцькоі церковпо-учи- тельськоТ школи в Учнтельську Семинарію і асіг- ііуванвя іі 10.800 карб. па удоржаппя.
72	18	99 1	Про прпдбанвя ліпших способів переізду.
73	19	99	Про то, що вавідувапня вищпмп початконп- мн школами Поділля слід падалі залшппти шкільному відділові Губ. Управн.
74	20	99	Про асігнування одного міліону карб. на Дер- жавшій украінський універсптет у Кам‘янці- Подільському.
75	21	»	Про асігнування 100.000 карб. на засну- вання народпього украТнсысого университету у Віішиці.
76	22	99	ро впдачу допомоги Кам‘янець-Подільській та Віннпцькій „Просвітам". I
— 7 —
Кі№ докла- дѣ.		Якого 1 відділу.	♦ Зміст докладів.
Загаль- впй.	По від- ділові.		
77	23	Народный’ освіти.	Про впцатки ГуборськоТ Ради в 1918 ропі по ст. 1, 3, 4 и 7 § V роспису вндатків на пародню освіту.
78	24	п	Про стінондіТ в учительськпх ссмипаріях.
79	25	п	Про впдаткп ГуборськоТ Ради на допомоги в 1918 році.
80	26	99	Про стінондіТ для дітой гооргіевскпх кава- лерів.
81	27	п	Про асігпуваппя 1500 карб. для продбання меблів для ІІодільськаго областного музой) у го- роді Віиппці Под. губ.
82	5	Техпично-бу- дівпичого бю- ро.	0 возбужденіи ходатайства о постройкѣ воеп- по-дорожнымъ вѣдомствомъ въ Подольской гу- берніи узкоколейной желѣзной дороги, протяже- ніемъ до 100 верстъ.
83	17	Роспорядчого.	Про передачу продовольчпхъ операц’й гу- берніТ Народпим та Мійським самоврядувапням.
84	18	•>	Про ввдачу одпочаспоі допомоги служачим Управи Козельскому та Каліновичу.
85	19	99	Про асігнування коштів па курсп по украТно- знавству для служачих ПодільськоТ ГуборськоТ ЫародпьоТ Управи.
86	20		3 приводу прозьби Союзу служачих Управи про збільшеикя утримапня служачим.
87	3	Сільсысо-гос- подарсысого.	Доклад гласпого 1. П. Рижія про відкриття шкіл сільського господарства в губерніТ.
— 8 —
докпа- ДІв,		Якого відлілу.	Зміст докладів.
Загаль- нпй.	По від- ділові.		
88	28	Народньоі’ освітп.	Доклад гпаевого С, Іванпцького про пообхід цість державно!’ мопополіі на горілку.
89	1	Бухгалтерсь- кого.	Объ ассигнованіяхъ по § 2 земской смѣты 1918 года.
90	7	Ветѳріиарного бюро.	0 дѣятельности ветерннарно бактеріологиче- ской лабораторіи и постройкѣ зданія для лабо- раторіи.
91	6	Техпично-бу- дівппчого бю- ро.	По вопросу о принятіи въ вѣдѣніе Губерн- скаго Народнаго Управленія мостовъ въ с.с. Маньковкѣ, Боризкахъ и Шумиловѣ.
Загальн. № 8.
1918 р.“
КаЗ.
Страхов.
Про де які зміни правил та тарпфів по добро-
вільному страхуванню.
Зіідно § 108 істиуючпх правил по добровільпому страхуваппю,
„Губерській Управі на випадок ігевідкаадпоі до того необхідностп
дано право виоравлятп помнлкі, котрі можуть впявитись у правилах,
доповнюватп, та змінюпатп пастояіці правила, докладугочи про це
найблиіцому Земському Зібрапнйі".
Керуючись зазначеншім §, Губерська Управа журпальпими по-
становами від 29 квітня мпцулого року за № 310, 17-го травня за
№ 2682 і 28 жовтня за № 813, зробпла слідуючі зміші і доповнення
істпуючих правил і тарпфів по добровільпому стріхувавшо.
1) Згідно § 39 існструкцй агептам по добровільпому страху-
ваппю при зміиі оцінкі страховой суми рпзпки страхування робиться
по повим документам. Згідпо зазпаченному § пеобхідно скластп нові
документа, коли здіймаються з рпзпки де які будпнкп. Врпймаючи
на увагу, що в останпім вппадку для скорочепня роботи можно об-
межитись тілыш отміткою про це на полісі про змепьшення оціігоч-
ноі і страховоі сумп рпзпки, Губерська Управа ухвалила: доповнпти
§ 39 інструкціі по добровільпому страхуваппю слідуючим пунктом:
„В тпх випадках, коли при пойовлепю страхування здіймаються
з рпзпки де які будипки, поновленя страхування може бути зроблено
в звичайиому порядку, ало при умові, іцобн обовязково був прнслан
до Управи поліс для зазначепня в пьому про змепьшення оціночноі
і страховоі сумп“.	।
И. Згідно нині істпуючим тарпфам по добровільпому страху-
ванню тарифні ставки городського тарифу па камянні будпнкп, крйті
неміцно, були:
по 1	кл.	1	розр	30 к.	по	2	кл.	1 розр.	40	к.
» »	»	2	„	35 ,,	„	„	,,	2	„	40	„
і»	•	3	„	40 „	„	„	„	3	„	4 о	,,
В порівпапі з поппжсиними ставками городського тарифу на
будивкі камяппі, крйті міцно, істпуючі нпні ставки для цпх камя-
пих будипків, атс крптих неміцно, западто високі, іцо не ві цювідае
дійсній небезпепі іцо до вогшо останпіх будпишв, за для чего понГ
жѳння вііщезазначсиних ставок, як маючи-х на увазі подати білып
вигодні умовп страхування, Губерська Управа ухвалнла понизити та
рифні ставки городського тарифу для камяншіх будинків, крптих
пеміцно:
по 1 кл. 1 розр. до 25 к. 2 кл. 1 розр. 35 к.
2	30
и	п	»	«	я	я
п	п	п	»	ъ	п
III. На з'ізді земеькпх страховпх агентів 23 і 24 жовтня 1917 р.
року обговорювалпся біжучі пнтання страховоі політикі по добровіль-
пому страхуваншо в ввязку з аграрпимп безпорядками, погромами і
близкістю до театра війпіі.
Після детальпого впясненя всіх обставин моменту з‘ізд вирішив
тимчасово змінитп істнуючі умовп прийому ризпки по добровільпому
страхувапню і підняти тарифпі ставки.
1)	Зовсім пришінпти прпйом новпх рпзик по страхувапню кор-
мовпх трав, соломп и полови в тих господарствахъ страхувателів, в
котрих сільско-господарські продукта страхувалися до цього часу в
народнім страхуванию.
2)	Залишити право ноновлепя страхування кормових трав, со-
ломп і полови въ тих господарствах, в котрих вже були застрзхо-
вані в народньому страхуванию зернові продукта в соломі без права
побілыпення оціпочноі і страховоі суми.
3)	Залишити право забсзпечення сказанних продуктів за всімп
тпми страхувателямн, котрі взагалі страхувалп сільско-господарські
продукта в народнім страхуванию до цеі пори.
4)	Установити конечну страхову суму для ново!’ ризпки соломп
полови і кормових трав в 3.000 карб.
5)	Пришінпти по всім тарифам, крім городського прпйом новпх
рпзик нерухомого і рухомого майна та товарів на всій теріторіі
губерній
С)	Залишити прпйом новпх рпзик оцпоі тільки нерухомостп в
тих місцях, де істнуе гороцській тариф.
7)	Поновляти всі старі ризпки, які лежнт в портфелі народпього
страхування, коли для поновлсння цих чи пншпх рпзик не буде та-
ких препоп на місцях, котрі предбачаються істнуючпми правилами і
і нстру кціямп.
8)	11 о страхованням майна, котре належить другпм громадсышм
організаціям, прпйом нових рпзик робпти тільки з дозволу Управп.
9)	Но страхованшо майна котре наложить самоврядувапням, ні-
якіх обмежень не робпти.
я —
10)	Побільшнти тарифні ставки по страхуванням сільско-госпо-
дарсьчих продуктів, а також соломп, сіпа, кормових трав на 80% по
всім усадібпим і сільским ризикам перухомостп, рухомости товарів
на 50% по горя іам і фабрикам па 30%.
11)	Портовий збор отримувати в двойпім розмірі.
12)	Обовязковэ переглянуги всі рпзпкі, котрі потерпіли пе тільки
від пожарів, ало і ві і погромів і скласти акти окремо на втратп від
пожару і окремо на втратп від погрому та безтадя.
13)	Коли пс-шкоджеие майпо пе втратило свого призначсння і
може залппіптпсь на іумку агента, на ризнці народнього страхованпя
в зменыиепій страховій сумі до 25% і білып, то про такі страху-
вання повинні бути складені нові документа по старій розцінці, в
порядку нового застраху вання.
14)	Всі рпзпкп, котрі після розгрому втратили свое призпачепня,
а також котрі втратили 25% і більіп 25% своеі ціпностп і котрі зо-
ставлені без всякого догляду, повинні бути зпяти з ризики парод-
пього страхувавня.
Губерпіяльна Управа, познайомившись з вищозазначенними по-
становами з.ізду страхових агентів і признаваючи, що всі ці поста-
нови ведуть до захисту інтерссів зсмського страхувания і самих стра-
хуватслів і на погляд Управи всі ці питапня впрішені иравільпо. Гу-
берніяльна Управа на постапові § 108 істпуіочпх правил ухвалпла,
затвердити вищезазпачепі постанови з‘ізду страхових агентів.
Докллдаючи про шпцеоодане Земському Зібранпю, Губерська
Управа прохае зроблепі Управою зміші і доповііеппя правил по до-
бровольному страхуваннто затвердити.
Орігінал за палежппмн иідписямп.
— 4
Загаяьн. Хе 9.
1918 рГ
Хв 4.
Страх.
Про побідыиення норм обовязкового і додаткового
страхування.
Губерське Зсмське зібрання в засіданпю свям 3 борезіля 1917 р.
знайшло, що істнуючі норми забезпечення двора в середнім до 225
карб. в звязку з загальною дорожнечею, як матеріалу, так і робітии-
чпх рук не можуть доспть забезпечеты жптові потреби селяньства,
через що і висловило побажанпя побілыпатп норми забезиеки до я/і
цінности ножного будинку.
З‘ізд земськпх страхових агснтів в засіданню своім 15 травня
1917 р., разглядуючи цс пптаішя, випестаку постанову: Позаяк істпу-
ючі норми забезиеки по обовязковому страхуваппю далеко не впявля-
ют дійспоі ціігностп погорівших будипків і що крэщітм спосібом за-
безпечения громадян, підлягаючпк обовязковому страхуваппю, може
бути забезпека в 3Д його цінности. 3‘ізд просить Управу про пегайне
введевя новпх норм забезпски по обовязковому страхуванню па ви-
іцепокйзанних підставах.
Губерська Земська Управа в засіданпю С квітпя 1917 р., обмір-
кувавши побажаня з‘ізда страхових агептів, признала необхіднпм вве-
сти нові норми страховоі забезиеки в життя з травня місяця 1917 р.
па підставі побажань висловлешшх Губерськпм семським зібрашгям.
До 1917 року обовязкові норми, пижче котрпх не повпнен бути
забезпечеп будппок, впявлялпеь в такпх цифрах:
Дім ....		камяп.		дерввяп.	
	• - .	120	карб.	100	карб.
Шопа, хлів, ставя .		50		50	
Комора та шпіклір		60		60	И
Кузня ....	«...	25		15	п
Клуня ....	«...	100		75	п
Млин ....	• • • •	100		60	п
Льох ....	• • • 	30	п	15	п
Баня ....		25		25	п
Новітка (павѣс)	•	15	п	15	
Саж ....	• •	5	м	5	..
Такі норма забезпсчеиня Губ. Управа лічігть псвідповідаюіцлмп
дісній цінности будинка і ввела в жпття з 1-го травпя 1917 р. сліту-
ючі нормп забезпеки по обовязковому страхувшпю без ріжппці в ма-
теріялах стін та даху.
Дім......................................... .	. 500 карб.
Шопа, хлів, станя, комора, шпітлір і ііпші . . . 1С0	„
Клуня............................................ 240	„
Льох, повітка, кош і саж...........................40	„
Ц( порми вживаються при добровільні заяві участнпків обовяз-
іѵяіого страхування, як при страхуванию новпх бу іппків, так і істну-
ючих вже в страховці, а також при черговій нерсоціпці. Старі порми
забезпеки мусят бути зостпвлеиі там, де людність, або де які окремі
громадяне самохітпо не заявлять про свое бажаипя піднятп забезнеку
своіх будинків до суми забезпечення по новим нормам.
При страхуванию будинків по новим нормам кожппй будинок
забезпечуеться в 3Л своі цінности, однако, в кожнім окремім випадку
не білыпе вищепокаэаншіх норм. \
Будипкп увілыіенпі від плати страховоі нреміі за свою огнетрі-
валість увільняються від плати тільки но забезнеці старих норм, при
забезпечениго цпх будинків по новим нормам премія платиться за рі-
жницю обезпеки меж новимп, та старимн нормами. В звязку з по
більшенням норм по обовязковому страхуванию Управа найшла мож-
ливим побільипіти також нормп і по додатковому страхуванию в та-
кім розмірі:
Дім................................................. 1000	карб.
Шопа,	хлів,	станя,	комора, щпіклір . . . .	300	„
Клуня............................................... 400	„
Льох, повігка,	кош	і	саж........................... Юо	„
До додаткового страхування пропонуеться агентам звертатися,
коли нові корми цілком не задовольпяють участнпків обовязкового
страхування.
Загальні переміни в додатковом страхуванию по бажанню пла-
тілыцеків можливо буде зробити з 1918 р.
В решті пропонуеться користуватися правилами і тепер істпую-
чоі іпструкціі.
Про це Губерська Управа докладуе Губерському Земському зіб
ранню, та прохае затвердити запропонованпі порми по обовязковому
та додатковому страхуванию.
Орігінал за належвими підписями.
6)	В кандидати страхових агентів можуть допускатпся з боку
особи, котрі вдали іспити по знаніе страхового ділу та з освітннм
церзом не меньше шости іслясів гпмнізіі. Явішачок до екзамепу в
кандидати страхових агентів иожуть допускатпся особи і без уста-
новдснного освітиього цензу, але безумовно інтелігентні особи, які про-
служили скілька років в капцеляріі Губероькоі Народпьоі Управи і
рекомепдовані Управі Правлінням Союзу страхових агентів та фахо-
виків страхового відділу.
7)	Іспити на кандидата в страхові агенти робляться управою при
уч стіі двох членів Правління Союзу Срахових Агентів та фаховпків
страхового відділу по установленій управою програыі.
8)	Заявлена па підстдві п. п. 3—6 кандидатура осіб обговоруеться
в Правтінню Союзу, котре встаповляе відпові іиіеть кандидатурн на ту
чіг другу посаду і передае свою думку Губерській Управі, яка в ко-
легійпім засіданю своім остаточпо вирішае иптапня про принятія на
носаду ііропоновапного капди іата.
9)	Увільпепня завідуючого страховпм відділом, страхових інспек-
торів та агентів, а також і капдидатів у страхові агенти можуть ро
битися: а) по власному бажанпю служачого, прй цьоыу повинна бути
подана зіява, б) по іниціативі Губерськоі Управи, в) по проханшо Прав-
ління Союзу.
10)	Коли иниціатива впходить від Губерськоі Управи, то остання
Доводе про це до відому Правління Союзу з виложенними в ппсапній
формі мотивами увілыіення. Одержавши таке предложенпя упріви,
Правління Союзу повинно затребувати поясненіи від особи, яку мают
увільннти і вннести постанову чи згідно вопо з думкею управи. При
незгоді Правління з іюстановою управи пигання ковішно бути пе-
редано на розгляд Земського Зібрання.
11)	В тих випадктх, юли іннціатпва увільпенпя особи зо служ-
бп впходить від Правління Союзу, котре подае мотпви що до увіль-
нення, Губерська Управа моясе згоднтися з думкою Правління Союзу
і винести постанову про увільнення чп признати мотпви незадоволь-
няючими і передати по свому обміркувіпню діло на новий розгляд
Правління Союзу, чи доложити пайближчому Земському Зібрапю.
12)	При переході служачого па посаду з впещнм окладом пе-
рсодичноі прибавки вилічуються вже по новому склчду.
13)	Кожний члеп Союзу маэ право па іцорічнпй міеячний від-
пуск отрнмнпиям сіивна всього жалованпя.
14)	Цожиий члеп Союзу па випадок яког > нпбудь пеіцаетя з ппм
самим, чи з йоги сімьою, ме право на одііор зову іопомогу від зем-
ства, котра вид еться ІІравліпиям Союзу з сум, які кожппй рііг пере-
водиться в распорядження Союзу з асігпованнпх Земським Зібранням
на допомогу при хоруваннях, несчасшіх випадках и др. в розмірі 5%
окладу, який отримуеться.
В засідані 31 серпвя 1917 року Губерська Управа, розглянувшп
журнал Союзу Страхових Агеятів та фаховпків страхового відділу,
ухвалила приняти умови відносин Управп з Союзом.
Докладаючп про впще зязначенне, Губерська Управа просить По-
дільске Губерське Земське Зібрання:
1) Затвердити умови згоди уврави з союзом страхових агентів та
фаховпків страхового відділу.
2) До зміни, чп до ск сування цеі згоди умов признати обовяз-
ковпми, як для Губерськоі Управи, так і для Союза Стр ховпх Аген-
тів та фаховпків Страхового відд'лу.
Орігінал за пялежними підписямп.
9
Загальн. № 11.	№ 6.
18	Страх.
Про згоду Губерськоі Управи приняти кругову поруку това-
риства страхових агентів та фаховиків страхового відділу.
Правління Спілкі страхових агентів та фаховиків страхо-
вого відділу Губерськоі Управи листом від 25 травня 1917 р.
за № 33, просило У праву приняти грошову кругову поруку
страхових агентів зах ісць істнуючоі в сей час особистоі гро-
шовоі відповідальности кожного агента, забезпеченноі залогом
в 500 карб.
3 статута Товариства страхових агентів видно, що кру-
гова порука агентів складаеться з обовязковоі один за другого
грошовоі відповідальности агентів в розмірі залогів всіх чле-
нів товариства.
Розгляпувши по журналу від 22 червня 1917 р. статут
товариства, Губерська Управа признала, що інтереси народньоі
Каси будут більш забезпечені Товариством круговоі поруки,
чим особистими залогам окремих агентів і ухвалила; приняти
кругову поруку товариства страхових агентів на умовахъ ста-
тута товариства.
Докладаючи про вищезазначенне, Губерська управа про-
сить Подільску народню раду: 1) приняти кругову поруку то-
вариства страхових агентів на умовах статута і 2) признати
дійсним ділові- відношення управи з товариством з 22 червня
1917 року.
Орігінал за палежними підписяіми.
10 —
№ 12.	№ 1-
19]	§ г	.По Оцѣночно Ста
тистич. Отдѣленію
Проектъ смѣты на производство работъ по оцѣночной, общеэко-
номической и текущей сельско - озяйственной статистики въ
1918 году.
При составленіи смѣты по Ог.ѣночно-Статпстическому Отдѣленію съ
состоящими при помъ отдѣлами а) текущей сельско-хозяйственной стати-
стики и б) статистики справочныхъ цѣпъ, Управа руководствовалась слѣ-
дующими соображеніями:
Въ текущемъ 1918 году слѣдуетъ воздержаться отъ постановки на
очередь какихъ-либо новыхъ основныхъ экспедиціонныхъ статистическихъ
изслѣдованій, во первыхъ, вслѣдствіе отсутствія благопріятныхъ условій
для производства такихъ изслѣдованій, ибо всякаго рода сплошныя пере-
писи могутъ давать благопріятныя результаты, т. о. цѣнный и вполнѣ до-
стовѣрпый матеріалъ только въ нормальныхъ условіяхъ жизни народныхъ
массъ п при полномъ общественномъ спокойствіи; во вторыхъ, вслѣдствіе
наличности громадной массы неразработанныхъ матеріаловъ сельско-хозяй-
ственныхъ переписей 1910 п 1917 г. г., на каковую разработку н слѣ-
дуетъ направить всю эпоріію статпстіг оскаго отдѣленія п, въ третьихъ
финансовое состояніе земства безусловно нодопускаотъ возможности крупныхъ
затратъ неизбѣжныхъ при производствѣ капитальныхъ экспедиціонныхъ ста-
тистическихъ изс іѣдованій.
По изложеннымъ соображеніямъ, Губернская Управа полагаетъ необ-
ходимымъ оіраипчпть дѣятельность отдѣленія тѣми работами, которі я при
всякихъ условіяхъ являются совершенно необходимыми и неотложными. Къ
числу такихъ работъ относятся:
1.	Собираніе, разработка и опубликованіе текущихъ свѣдѣній по сель-
скому хозяйству, какъ, напримѣръ: условія производства сельскохозяйствен-
ныхъ работъ и обсѣмененія полой, измѣненія въ площади посѣвовъ, состо-
яніе посѣвовъ и иродъ причиняемый имъ погодой и разными вредителями,
виды па урожай за каждыя двѣ подѣли вегетаціоннаго періода, предвари-
тельныя п окончательныя данныя объ урожаѣ хлѣбовъ и травъ, цѣны на
сѣмена и продукты полеводства, луговодства, животноводства и вообще
11
сельскаго хозяйства, цѣпы іи рабочія руки, арендныя цѣны па землю и
условія аренды, время замерзанія и вскрытія рѣкъ, погода по мѣсяцамъ и
временамъ года и т. п.
2.	Собираніе, разработка и опубликованіе ежемѣсячныхъ данныхъ о
справочныхъ цѣпахъ, каковая работа входитъ въ кругъ закономъ установ-
ленныхъ обязанностей Земства.
3.	Выполненіе разныхъ работъ по вопросамъ, выдвигаемымъ па оче-
редь текущими событіями, какъ напримѣръ, учетъ валового п чистаго уро-
жая продовольстві ппыхъ іі кормовыхъ хлѣбовъ, учетъ .продовольственныхъ
м кормовыхъ потребностей мѣстпіго населенія п мѣстной перерабатываемой
промышленности п опредѣленія избытковъ и исдостаткщгь хлѣбовъ въ раз
пыхъ уѣздахъ губерніи, а также выполненіе разныхъ запросовъ н поруче-
ній центральныхъ госу арствошіыхъ органовъ по всевозможнымъ вопросамъ
статистики и экономики.
4.	Разработка обширныхъ матеріаловъ сельско-хозяйственной переписи
1916 года, сельско-хозяйственной поземельной переписи 1917 года и го-
родской переписи 1917 года въ наиболѣе неотложной части.
Кромѣ того, Губернская Управа полагаетъ необходимымъ продолжить
почвенныя изслѣдованія согласно плану утвержденному Губернскими Зем-
скими Собраніями, II, III и IV очередныхъ сессій, а также считаетъ крайне
желательнымъ, въ интересахъ изученія экономики губерніи, продолжить
прерванную за отсутствіемъ средствъ, разработку матеріаловъ се.іьско-хо-
зяйствоіпюй, поземельной и городской переписей 1917 года въ полномъ
объемѣ.
(Іо этимъ послѣднимъ вопросамъ Управа нредставл тъ Губернскому
Земскому Собранію особые доклады.
Суммы, потребныя для выполненія всѣхъ работъ, норечнелоныхъ въ
пунктахъ 1, 3, 4 исчислены въ нижеслѣдующихъ смѣтахъ.
I Содержаніе отдѣла оцѣночной и общеэкономической статистики.
(§ II ст. 5-а смѣты).
I.	Вознагражденіе личнаго состава Оцѣночно-Статистическаго Отдѣла:
а)	завѣдующему (по 500 р. въ мѣсяцъ)..................... 6000 р.
б)	дѣлопроизводителю (по 335 р. въ мѣсяцъ) .... 4020 „
12 —
в) счетоводу (по 250 руб. въ мѣсяцъ)		 3000	„
г) канцеляристу (по 225 руб. въ мѣсяцъ)		 2700	.,
д) машинисткѣ (по 225 руб. въ мѣс.)		 2700	„
е) чѳртежнику-лптографу (по 225 руб. въ	мѣс.) .... 2700 „
ж) 2-мъ статистикамъ (1-му по 350 р. и	1-му но 300 р.
въ мѣсяцъ) 			 7800
з) 5-ти счетчикамъ (1-му 240 руб, 1-му	225 руб., 1 му
200 р. и 2-мъ по 180 р. въ мѣс.)		 12300	р.
н) курьеру (по 160 руб. въ мѣсяцъ) .		 1920	„
Итого	14 лицамъ . . 43140 р.
2.	Пособія и наградныя всѣмь служащимъ кромѣ завѣдующаго:
(10 °/о отъ суммы вознагражденія 37140 р.) . . . . 3714 „
Итого съ наградпыіі .	. 46854 р.
3.	Путевыя и суточныя по командировкамъ—Завѣдующему и
другимъ служащимъ............................................... 1000	„
4.	Типографскіе расходы (20 печатныхъ листовъ по 600 р.) . 12000 „
5.	Канцелярскія принадлежности (по 10 р. въ мѣсяцъ па ра-
ботника) ....................................................... 1560	„
6.	Паемъ помѣщенія (отъ суммы годовой арендной платы по
контракту съ г-жей Марциіікевпчъ—2400 р. относится про
порціоналыю площаді пола на содержаніе Оцѣночно-Стати-
стическаго Отдѣленія 35 °/о и па содержаніе Естественно-
Историческаго и культурно-историческаго Музеевъ Губернскаго
Земства—65 %).................................................... 840	„
7.	Отопленіе помѣщенія ио разсчету 250 вуд. дровъ въ годъ
па одну печку, а всего на 4 почки 1000 пуд. по 1 руб.
за пудъ)........................................................ 1000	„
8.	Освѣщеніе (по расчету) 1/<і пуда керосина въ день пли 50
пудовъ въ годъ на 7 осенію зимнихъ мѣсяцевъ, по 10 руб.
за пудъ)......................................................... 500	„
9.	Разные хозяйственные и непрѳдвидѣнныо расходы ....	546 „
Итого по ст. 5-а § 11 смѣты . 64300 р.
На 1917 г. ассигновано было по этоіі смѣтѣ 30000 рублей. Иывѣ
испрашивается болѣе противъ указанной суммы па 34300 руб. Увеличеніе
— 13 —
смѣты обусловлено, главнымъ образомъ, возросшей, вслѣдствіе дороговизны
жизни, расцѣнкой труда. Поэтому пункту смѣта увеличивается на 21750,0,
рубля или 87 % (испрашивается 46854 р. противъ 25103 р. 40 коп.
въ 1917 г.) несмотря на сокращеніе числа служащихъ съ 17 до 14 че-
ловѣкъ, вслѣдствіе проектируемаго иеровода 3-хъ лицъ въ отдѣлъ стати-
стики Народнаго Образованія, и одного курьера въ отдѣлъ текущей сель-
ско-хозяйственной статистики. Остальная же часть повышенія смѣты 12549,4
рубля вызывается ростомъ цѣнъ на типографскія работы, канцелярскія при-
надлежности, матеріалы отопленія п освѣщенія и т. п.
Содержаніе отдѣла текущей сельско хозяйственной статистики.
(§ 11, ст. 3-а смѣты).
1.	Вознагражденіе личнаго состава канцеляріи:
а)	отвѣтственному статистику руководителю (по 350 р.) . . 4200 р.
б)	канцеляристу (по 180 р. въ мѣс.)....................2160	„
в)	5-ти счетчикамъ (одному—240 *р.. одному 225 р. 2-мъ
по 200 р. и одному 180 р.)	....... . 12540 „
г)	курьору (по 160 р. въ мѣс.)........................ 1920	„
Птого 8 лицамъ . . 20820 р.
Пособія и наградныя:
(10 °/о оть суммы вознагражденія)................... 2082	„
Итого съ наградными . . 22902 р.
2.	Организація полученія свѣдѣній:	ѵ-
а)	жалованье 3 мъ разъѣзднымъ агентамъ по	200	р.	.	.	7200	„
б)	суточныя имъ же (за 150 дней кажд. по	6 р.	въ	день)	2700	„
в)	разъѣздныя имъ же (по 600 р. въ годъ)............ 1800	„
г)	пособія и наградныя имъ (10 °/о отъ жалованья)	.	.	720	„
д)	Вознагражденіе 175-ти волостныхъ агѳитовъ-корреспон-
дептовъ по 120 рублей въ годъ ........ 21000 „
Итого. . . . . 33420 р.
3.	Типографскіе расходы.................................. 2500	„
а)	печатаніе 50 тыс. опросныхъ карточекъ по 50 р. за 1
тысячу.............................................. 2500	»
б)	печатаніе матеріаловъ 20 печатныхъ листовъ по 600 р. . 12000 „
— 14
4.	Канцелярскія принадлежности (ио 10 руб. па 1 работника
въ мѣсяцъ).................................................... 1200	„
5.	Почтовые расходы....................•....................... 200	„
6.	Мелкіе и непредвидѣнныѳ расходы............................. 278	„
Итого по ст. 3-а § 11 смѣты . 72500 р.
На 1917 годъ ассигновано было по этой смѣтѣ 14000 руб. Нынѣ
испрашивается болѣе противъ указанной суммы на ‘58500 руб. Увеличе-
ніе смѣты обусловлено, во-первыхъ, возросшей, вслѣдствіе дороговизны жиз-
ни, расцѣпкою труда. На этотъ предметъ смѣта увеличена на 13149 руб.
или 135 % (испрашивается 22902 руб. противъ 9752 руб. 40 коп. въ
1917 году) при томъ же числѣ служащихъ канцеляріи, по съ перечисле-
ніемъ жалованья одному курьеру изъ ст. 5-а, въ ст. 3-а, т. ѳ. изъ смѣты
оцѣночной) отдѣла въ смѣту отдѣла текущей статистики.
Главнымъ же образомъ смѣта увеличивается вслѣдствіе измѣненія си-
стемы собиранія свѣдѣній о текущихъ явленіяхъ сѣльско-хозяйствениой жизни
согласію постановленіямъ съѣзда статистиковъ при секретарствѣ земельныхъ
дѣлъ въ декабрѣ 1917 года. Согласно этпмъ постановленіямъ корреспон-
дентская система замѣняется агентской, что увеличиваетъ смѣту на 31420
руб. (испрашивается 33420 руб. противъ 2000 руб. въ 1917 году). II,
наконецъ, остальная часть повышенія смѣты—13930,4 рубля, вызывается
ростомъ цѣнъ па типографскія работы и канцелярскія принадлежности.
Такпмъ образомъ для исполненія всѣхъ намѣченныхъ работъ [кромѣ
расходовъ по производству почвенныхъ изслѣдон іпііі и по разработкѣ ма-
теріаловъ сельско-хоз. поземельной и городской переписей 1917 года]
испрашивается:
а)	по отдѣлу оцѣночной и общеэкономической статистики
11 ст. 3-а).........................................64300	руб.
б)	по отдѣлу тѳкупей сельско-хозяйственной статистики
(§ 11 ст. 3-а)........................................ 72500	„
По изложеннымъ вь настоящемъ докладѣ основаніямъ, Губернская
Управа полагаетъ’.
1. Утвердить приведенную выше смѣту расходовъ по
производству статистическихъ работъ оцѣпочного и
общеэкономическаго характера п внести по ст. 5-а
й 11 расходной смѣты на 1918 годъ .	. (і-ІЗоо руб
— 15 —
2. Утвердить приведенную выше смѣту расходовъ па-
производство работъ ио отдѣлу текущей сельско-хо-
зяйственной статистики и внести по ст. 3-а § 11
расходной смѣты па 1918 годъ .... 72500 „
Подлинный за надлежащими подписями.
і
I
— 16 —
№ 4.
Розпорядч. від.
Загаи. № 21.
1918 р.
По прозбі МогіліЕськаго Поеітоеого Зібрання про
приняття на губерсьні кошти отримання Барсь-
кого арештного дому.
Чергове Могілівське Повітове Земське Зібраннн при розгляд-
роспису видатків на утримання арештних домів в біжучім році зворі
нуло увагу на те що в Барськім арештнім домі, котрий находиться
на гранипях Лятичевського та Літинського повітів, утримуеться ба-
гато особ з зазначених повітів, а видаткі на утримання того дому не-
се тілько Могілевське Земство зважаючи на то Зібрання постановило
клопотатися перед Губерським Земством аби з 1 січня 1918 р. бу-
ли приняті видатки но утриманню Барського арештного дому на кош-
ти губерського земства, або асігнована Могілівському земству вистар-
чаюча сума на утримання того дому.
Уіримання Барського арештного дома на і918 р. визначено в
такі сумі.
Платні смотрителеві............................ 1200	кар.
Ному ж добавкі за вислугу літ................... 36О	„
Пому ж процентноі прибавки на дорожнечу .	1140 „
Утримання 2 сторожів............................36ОО	„
На паливо..................................... 2700	л
На освітлення................................... 540	ѵ
Страховка дому................................... 20	„ 72 к.
Хозяйственні видатки............................ 690	„
Ремонт будинків................................ 1350	„
Денний харч арештоваііних...................... 1500	„
Плата за телефон.................................137	”
Канцелярскі видатки..............................г20	„
Всього .... і2б07 „ 72 и.
Сповіщяя про вище писане Повітова Народня Управа просит
внести зазначене питання на впріінення Зібрання Губерськоі Ради.
— 17 —
Гіодаючи клопотанчя Могілівського Земського Зібрання на роз-
гляд Нородньоі Ради, Губерська Управа докладуе, що позаяк в
Барським арештнім домі утримуються арештовані особи тілько трох
повітів, а не з цілоі губерніі, то вона з свого боку вважала бы клопо-
тання Могілівського Иовітового Зібрання про принятія на кошти Гу-
берського Земства утримання Барського арештного дома відхилити, а
пропонувати Могілівській Повітовій Народній Управи ввійтн в сто-
сунки з Повітовими Управами Лятичевського та Літинського про гро-
шову допомогу Могіпівському Земству на отримування
арештного дома.
Барського
• -ереоблжоц  і
'ЭЯ р, '
— 18 —
№ 5
Розпорядч. від.
Загал. Ке 22.
1918 р.
Про одмову Голови Управи П. М. Олексан-
дрова від евоі посади.
Голова Подільськоі губерніяльноі земськоі управи П. М. Оле-
ксандров 19 березоля 1918 року подав до Губерніяльноі Управи
лист про те, що він не міг з огляду на хворобу повернутися
з дозволенного йому отпуска раньше 19 березоля. До листа
Олександров додав лікарське свідоцтво від 14 березоля 1918
року, з котрого видно, що у Олександрова дійсно е хвороба,
котра не позволяла йому повернутись на службу раньше й не
позволяе на майбутній час продовжати службу. Разом з тим
голова Управи Олександров сповіщае Управу, що вин не при-
ступаючі до виконання обов‘язків голови Управи просить Упра-
ву до увільнення його Губерніяльним зібранням від посади Го-
лови Управи дозволити йому отпуск без залишення за ним
на той час платні.
Губерніяльна Управа по постанові від 19 березоля 1918 р.
дозволила Олександров; до увільнення його зібранням від по-
сади Голови Управи, отпуск без залишення за ним на той час
платні.
Докладуючи про вище писане Губерніяльному зібранню, Гу-
берніяльна Управа просить зібрання увільнити П. М. Олексан-
дрова від посади голови Подільськоі Губерніяльноі Земськоі
Управи, згідно його проханню.
3 орігіналом згідно;
19 --
Загал. № 23.	Ме 6.
1918 р.	Распорядч. від.
I
Про визначеннл числа членів Губерськоі Управи й призначѳння
платні Голові та членам Управи.
На підставі п. 1 ст. 62 полож. про губерські та Повітові
земські установи, губерській Народній Раді належить визначити
число членів губерськоі Управи й нризначити платню голові
та членам управи.
3 огляду на що, губерська управа просить Народню Раду
1) визначити число членів губерськоі управи 2) призначити
платню голові та членам управи й 3) вибрати голову та членів
управи на термин до 1 січня 1919 року.
— 20 —
Общ. № 24.	___№ 7._________
1918 года.	Распоряд. отт.
По вопросу о передачѣ продовольственнаго дѣла
въ вѣдѣніе мѣстныхъ народныхъ самоуправленій.
Винницкая уѣздная Народная Управа препроводила въ
Губернскую Управу, для доклада Губернскому Собранію слѣ-
дующую выписку изъ протокола засѣданія VII очередного Вин-
ницкаго уѣзднаго Земского Собранія отъ 18 декабря 1918 года.
ВЫПИСКА.
изъ протокола засѣданія УІІ очередного Винницкаго Уѣзднаго
Земскаго Собранія отъ 18 декабря 1817 года.
С Л У Ш А л И:
Обсужденіе вопроса о продовольствіи.
Предложенія:
а) Дѣло продовольствія должно быть немедленно пере-
дано въ руки мѣстныхъ самооуправленій.
0) Дѣло продовольствія должно быть переданію въ руки
мѣстныхъ самоуправленій при наступленіи повой сельско-хо-
зяйственной кампаніи.
Вносится предложеніе о добавленіи къ резолюціи словъ;
Дто продовольственное дѣло ведется во вредъ народнымъ
интересамъ". Поправка эта отклоняется.
Постановлено:
Въ виду того что продовольственное дѣло ведется не
УДОВЛ^ТВТОРИТѲЛЬІІО И ЧТО паяѵтплютѢ ттгѴ’ птлч» --—-
— 21 —
вольственныхъ Управъ можетъ возникнуть голодъ, Земское
Собраніе постановляетъ, чтобы продовольственное дѣло было
передано вмѣстѣ со всѣми отпускаемыми кредитами въ вѣ-
дѣніе мѣстныхъ земскихъ самоуправленій, о чемъ и возбу-
дить ходатайство передъ Генеральнымъ Секретаріатомъ.
Постановленіе принимается всѣми при трехъ воздержав-
шихся.
Объ изложенномъ Губернская Управа докладываетъ На-
родной Радѣ.
Подлинный за надлежащими подписями.
____№8______
Гозпорядч. від.
Загал. № 25.
1918 года.
Про видатки Земства въ 1918 р. по § I ст. 9 роспису на пен-
сіі урядовцям котрі отримували жаловання від Земства.
У! чегровим Губерським Земським Зібранням було асіг-
новано по § 1 ст. 9 губерського земського роспису на 1917 р.
на видачу пенсіи урядовцям, котрі утримували жаловання
від земства—38.936 кар.
Потім XII Падзвичайне Губерське Земьске Зібрання. згідно
постанові бувшого Тимчасового Правительства (Вѣстникъ
Временнаго Правительства № 31/77. і з огляду па надзвичай-
ну дорожнечу життя постановило видавати процентову над-
бавку особам котри отримують пенсію з губерського збору, в
такім самім розмірі, як і тим хто дістае пенсію від казни.
На пепсіі въ 1918 р. треба видати, як ее видно зо спи-
ску, який прикладаеться до сього—36489 кар., окрім того на
процентову добавку згідно віще зазначепоі постанови Тимча-
сового правительства 18244 кар. 90 к., а всього 54.734 кар.
70 коп.
По істпующим правилам, роспорядження відповідним
скарбницям щоб вони видавали пепсіі з земських цодатків
тих губерній, в котрих ведено земство, в тім чисіі й в По-
дільркій губ., робляться фінапсовою скарбницею.
Часта переміпа в складі особ, котрі отримують пеней від
земства міптоять і необхідну суму па видачу ім пенсій та над-
бавок, через що впрішити зараз спражию суму необхідну на
згадапу потребу неможлнво.
Недостаюча сума повинна бути віднесеиа на запасну суму
роспису 1918 р.
Докладаіочи про вище писапе, Губерьска Управа просить
Народите Раду асігнувати по § 1 ст. 9 земського роспису
1918 р. на видачу пенса й надбавокъ урядовцям, котрі отри-
мували жаловапня від земства, пятьдесятъ чотирп тисячі
сімьсот тридціть пять карбовапців.
23
Загал. № 26.
1918 р.
№ 9.
Роспорядч.
Про обрання членів повірочноі Ради Подільськоі гу-
берськоі каси дрібиоі позички.
На підставі ст. 75 статута Подільськоі губерськоі земськоі
каси црібноі позички, губерська управа просить Народню Раду
вибрати членів повірочноі Ради губерськоі каси дрібноі позички.
Згідно тій же ст. статуту повірочна Гада складаеться не
меньш як з трьох членів.
Загал. № 27.
1918 р.
№ 10.
Распорядч.
— 2-1 —
3 докладом 6. губерського земського гласного И. і. Лозікського
УІ черговому губерському зібранню з проектом организаціі Ре-
візійноі комиссіи й інструкціі для ньоі.
Згідно проханню бувшого губерсьиого земського гласного
нині голови Винницькоі повітовоі народньоі Управи И. I. Ло-
зінського, губерська управа приставляе на розгляд народньоі
Ради доклад И. I Лозінського УІ черговому Подільському гу-
берському земському зібранню з проектом організаціі ревізий-
ноі комісіі й інструкціею для ньоі.
На,
191с
мува.
сімьсо
— 25 —
^)бщ. № 28.	№ ||.
1918 г.	Гасіюрядот. отд.
О выдачѣ пособія служащимъ Губернскаго Зем-
ства по случаю обратной эвакуаціи.
Въ виду окончанія переіода эвакуаціи г. Каменца, всѣ
вывезенныя изъ Каменца учрежденія возращаются обратно.
Служащимъ Правительственныхъ учрежденій въ силу закона
(особый журналъ Совѣта Министровъ утвержд. 29 ноября
1916 г.) при обратной эвакуаціи выдается пособіе въ размѣ-
рѣ мѣсячнаго оклада содержанія. Хотя служащіе Губернской
Управы въ силу закона 29 декабря 1915 г. подлежатъ выво-
зу наравнѣ со служащими правительственныхъ учрежденій од-
нако, казна принимая на себя расходы по вывозу, пе прини-
маетъ на себя лишь расходовъ по выдачѣ пособій въ видѣ
двухмѣсячныхъ окладовъ (для холостыхъ мѣсячныхъ) при
вывозѣ и мѣсячныхъ при возвращеніи. При бывшихъ эвакуаці-
яхъ служащихъ Управы были выдаваемы всѣ виды довольствія,
какія полагаються для правительственныхъ чиновниковъ, въ
томъ числѣ и вышеупомятутыя пособія, расходъ на выдачу како
выхъ былъ отнесенъ на Губернскій земскій сборъ, не выдано бы-
ло лишь пособіе віэ видѣ мѣсячнаго оклада при возвращеніи Уп-
равы въ Каменецъ въ 1916 году, тогда какъ служащимъ прави-
тельственныхъ учрежденій это пособіе было выдано. Прини-
мая во вниманіе, что по распоряженію администраціи канце-
лярія Губернской Управы вывозится обратно въ Каменецъ,
Губернская Управа считала бы необходимымъ выдать служа-
щимъ пособія на выѣздъ, какія выдаются правительственнымъ
чиновникамъ. При этомъ Управа считала бы справедливымъ,
принимая во вниманіе весьма бѣдственное положеніе служа-
щихъ и необходимость для нихъ сразу по пріѣздѣ въ Каме-
26 —
ту и возстановленію дамашняго инвентаря, въ громадномъ
большинствѣ случаевъ разгромленнаго и уничтоженнаго, вы-
дать служащимъ пособіе въ размѣрѣ двухмѣсячнаго оклада со-
держанія, возмѣстивъ такимъ образомъ и невыданныя въ 1916 г.
пособія при обратномъ переѣздѣ служащихъ изъ Винницы въ г.
Каменецъ. Въ виду трудного фипансового положенія Земства
Губернская Управа считала бы возможнымъ выдать немедлен-
но лишь мѣсячный окладъ жалованья, отложивъ выдачу вто-
рого оклада до улучшенія фипансового положенія.
По изложеннымъ соображеніямъ. Губернская Управа по-
лага бы: выдать всѣмъ служащимъ Губернскаго Земства вы-
везеннымъ по эвакуаціи въ г. Винницу и возвращаемымъ
нынѣ въ Камепецъ-Подольскъ пособія въ размѣрѣ двухмѣсяч-
ныхъ окладовъ содержанія, отнеся расходъ на эту надобность
въ суммѣ 51.000 р. па суммы губернскаго земскаго сбора и
35.620 руб. на суммы страхового капитала обязательного стра-
хованія. Выдачу перваго оклада произвести немедленно, вто-
роі же окладъ выдать по улучшеніи фипансового положенія
Губернскаго Земства.
Подлинный за надлежащими подписями.
— 27 —
. № 29.	Л; I.
Общ. 1918 г.	Техн.-Строи. Б.
Объ ассигнованіи кредита на строительныя ра-
боты въ усадьбѣ Каменецкой Губернской Зем-
ской больницы и Жмеринской Гинекологической
больницы.
На обычный ежегодный ремопіъ зданій Губернской боль-
ницы, какъ то: на побѣлку стѣнъ, исправленіе и переустрой-
ство печей, исправленіе дверей и окопъ и т. п. мелкія рабо-
ты потребуется въ текущемъ году примѣнительно къ факти-
ческому расходу 1917 г.—не менѣе 800о руб. (въ 1917 году
израсходовано 7.624 руб. 25 к.); па ремонтъ механическихъ
частей машиннаго отдѣленія, принимая во вниманіе, что та-
ковые въ минувшемъ году почти пе ремонтировались и потому
состояніе ихъ значительно ухудшилось, нужно не менѣе 4000 р.;
На строительныя нужды Губернской больницы потребуется
на 1918 г. 28.705 руб. 63 коп. по слѣдующему расчету: а) па
Покраску желѣзныхъ крышъ и деревянныхъ половъ зданій
Губернской больницы, согласно технической смѣтѣ - 9500 р.
6) на ремонтъ мостовой противъ усадьбы той-же больницы
Но Петроградской улицѣ и Пушкинской и па планировку и
счистку двора и улицъ отъ мусора, согласно технической
смѣтѣ—5.900 руб., в) на замѣну износившихся дымогарныхъ
трубъ въ вертикальномъ котлѣ механической прачешной—
1.200 руб., г) на ремонтъ трубъ и смѣну клапановъ въ арте-
зіанскомъ колодцѣ—1.500 руб. д) на содержаніе десятника
5ля наблюденія за всѣми ремонтными работами въ больницѣ—
1.780 руб., е) на перечисленіе въ соотвѣтствующій кредитъ
зтдѣпа сельского строительства въ уплату за покрасочные ма-
теріалы, взятые въ 1917 г. изъ Балтскаго склада для нуждъ
іольнкцы—720 руб. 73 коп. и ж) па уплату, согласно поста-
____________ 'Г’.т/Тл.чтт.пглпі-п ЧіиіРЬ’ЯГЛ СІГ.бПЯ ПІЯ.
— 28 —
наслѣдницѣ Быховскаго С. К: шотовской, присужденныхъ
Одесской Судебной Палатой за постройку больничныхъ зданій—
6.103 р. 90 копеекъ.
За симъ, на ремонтъ зданій Жмеринской Гинекологиче-
ской больницы по предварительной технической сметѣ исчи-
сленію 2.895 руб. и осталось невыполненныхъ работъ отъ
прошлогодней смѣты на сумму около 600 руб., а всего на
этотъ предметъ расхода нужна сумма въ 3.500 руб. на
устройство біологической очистки канализаціонныхъ водъ и
полей орошенія при Жмеринской Гинекологиской больницѣ
необходимо 13.090 руб. Послѣдній кредитъ былъ уже ассиг-
нованъ по смѣтѣ 1917 года но въ связи съ событіями 1917 г.
исполнить намѣченныя работы не представлялось возмож-
ности.
Представляя изложенное Губернскому Земскому Собранію,
Губернская Управа проситъ: 1) ассигновать по § УІІ ст. 7 на
ремонтныя работы въ усадьбѣ Ііаменѳцкой Губернской Зем-
Больницы 40.705 руб. 63 коп. и 2) ассигновать па ремонтъ
Жмеринской Гинекологической Больницы—3.500 руб. и на
устройство біологической очистки канализаціонныхъ водъ и
полей орошенія въ усадьбѣ той-же больницы 13.090 руб.. а
всего за округленіемъ—57.300 рублей.

— 29 —
___& 30.____ № 2.
Общ. 1918 г.	Т7Стр.Бюро.
Объ ассигнованіи кредита на ремонтъ собствен-
ныхъ зданій Губернской Управы.
По расходной смѣтѣ Губернскаго Земства на 1917 г. имѣ-
лось кредита па ремонтныя работы въ усадьбѣ Губернской
Управы—5.304 руб. 22 коп.
Изъ этого кредита въ 1917 г. израсходовано: на ремонтъ
зданій Управы—214 руб. 80 коп., на ремонтъ тротуаровъ во-
кругъ усадьбы Управы—273 руб. и на ремонтъ гаража 109 р.
17 коп. итого—596 руб. 97 коп., остальную же главную часть
намѣченныхъ расходовъ, нельзя было выполнить, вслѣдствіе
эвакуаціи Управы въ г. Винницу.'
Въ настоящемъ году, въ виду того, что зданія Управы
были заняты войсковыми частями, сильно загрязнившими всѣ
помѣщенія, а также въ виду дороговизны матеріаловъ и ра-
бочихъ рукъ, на ремонтъ означенныхъ помѣщеній, а также
на ремонтъ мостовой около усадьбы Управы, по приблизи-
тельному исчисленію Завѣд. Техп.-Строит. Бюро, необходимо
будетъ израсходовать не менѣе 4000 руб.
Докладывая объ изложенномъ Губернскому Земскому
Собранію, Губернская Управа проситъ: ассигновать на ремонт-
ныя работы въ усадьбѣ Губернской Земской Управы въ г.
Каменцѣ по § XI ст. 2-й смѣты расходовъ Губернскаго Зем-
ства на 1918 г,—ЧЕТЫРЕ ТЫСЯЧИ (4000) рублей.
— 30 —
№ 31.	3.____
Общ. 1918 г.	‘	Техн. строит.
Проектъ смѣты прихода и расхода суммъ губернскаго
дорожнаго капитала на 1918 г.
Представляя проектъ смѣты прихода и расхода суммъ
губернскаго дорожнаго капитала на 1918 г, губернская упра-
ва поясняетъ, что согласно правиламъ составленія смѣты и
расходованія суммъ этого капитала въ первую часть приход-
ной смѣты внесены всѣ кредиты, состоящіе на отчетѣ уѣзд-
ныхъ земствъ, въ общемъ на сумму 334501 руб. 03 к., объ
израсходованіи которыхъ не имѣется свѣдѣній.
Во вторую часть приходной смѣты вошли: неиспользован-
ныя части долей по смѣтѣ 1917 г. въ суммѣ 524.932 руб
12 коп. и кредитъ па опредѣленные пути и сооруженія, не-
израсходованные губернской управой и не переведенные уѣзд-
нымъ земствамъ, всего па сумму 366.830 р. 78 к.
Третья часть приходной смѣты состоитъ изъ 278003 руб.
обязательнаго отчисленія изъ суммы губернскаго земскаго
сбора на составленіе губернскаго дорожнаго капитала и
14.450 р. 04 к, неиспользованной запасной суммы по смѣтѣ
1917 г.
Такимъ образомъ общій итогъ приходной смѣты состав-
ляетъ сумму 1.518.716 руб. 97 коп.
Засимъ, въ первую часть расходной смѣты внесены пе-
реассигнованія на дорожныя сооруженія и ремонты въ сум-
махъ, состоящихъ на отчетѣ уѣздныхъ земствъ и неизрасхо-
дованныхъ губернской управой, а также въ суммахъ непере-
веденныхъ еще уѣзднымъ земствамъ на тѣ же сооруженія
за непредставленіемъ необходимыхъ свѣдѣній относительно
способа и порядка производства работъ.
— 31
вой части и лит. В второй части приходной смѣты, состав-
ляя въ общемъ 701,331 р. 81 коп.
По второй части расходной смѣты показано 802.912 руб.
51 коп. предназначенныхъ на новыя работы, каковая сумма
составляется изъ 524.932 руб. 12 коп., значащихся подъ лит.
В второй части приходной смѣты неиспользованныхъ долей
уѣздовъ по смѣтѣ 1917 г., подлежащихъ причисленію къ до-
лямъ тѣхъ же уѣздовъ, по коимъ остатки эти образовались
и 274.980 р. 39 коп. изъ суммы, показанной по третьей части
приходной смѣты.
Означенные 274.980 руб. 39 коп. подлежатъ разверсткѣ
па доли уѣздовъ, соотвѣтств іно процентному отношенію сто-
имости окладныхъ имущество каждаго уѣзда къ общей сум-
мѣ стоимости ихъ въ губерніи, по такъ какъ до настоящаго
времени объекты обложенія еще певыяснены, то распредѣле-
ніе этой суммы между уѣздами произведено Губернской Уп-
равой въ точномъ соотвѣтствіи съ прошлогоднимъ распредѣ-
леніемъ. Подробный разсчетъ причитающихся каждому уѣзду
суммъ на новыя работы показанъ въ приложенной къ сему
таблицѣ.
Въ третью часть расходной смѣты внесена запасная сум-
ма предназначенная на непредвидѣпныя надобности въ раз-
мѣрѣ 14.472 руб. 65 коп., составляющихъ 5°/о отъ суммы,
исчисленной на новыя работы.
Весь итогъ расходной смѣты выражается суммою 1.518716 р.
97 коп. и соотвѣтствуетъ итогу приходной части смѣты.
За непредставленіемъ Уѣздными Земствами ко времени
составленія смѣты техническихъ проектовъ и смѣтъ на новыя
дорожныя работы, причитающіяся отдѣльнымъ уѣздамъ на
эти работы суммы полностью подлежатъ причисленію къ до-
лямъ тѣхъ-же уѣздовъ по смѣтѣ 1919 года.
Докладыя объ изложенномъ Губернскому Земскому Собра-
нію, Губернская Управа проситъ: 1) утвердить_цщщшшццща.
— 82 —
мый проектъ смѣты прихода и расхода суммъ Губернскаго
Дорожнаго капитала на 1918 г. и 2) по примѣру прошлыхъ
лѣтъ уполномочить 1'убернскую Управу на отпускъ изъ сво-
бодныхъ долей уѣздовъ необходимыхъ кредитовъ на тѣ со-
оруженія, на которыя въ ближайшее время будутъ представ-
лены техническіе проекты и смѣты.
№ 31.____	№ 3.
Общій глч г,	Техп. Стр. Бюро
Проектъ смѣты прихода п расхода суммъ Губерн-
скаго дорожнаго капитала на 1918 г.
Представляя проектъ смѣты прихода и расхода суммъ
Губернскаго дорожнаго капитала на 1918 г.. Губернская Упра-
ва поясняетъ, тіо согласно правиламъ составленія смѣты и
расходованія суммъ этого капитала въ первую часть приход-
ной смѣты внесены всѣ кредиты, состоящіе па отчетѣ Уѣзд-
ныхъ Земствъ, въ общемъ на сумму 334.501 руб. 03 кои., объ
израсходованіи которыхъ не имѣется свѣдѣній.
Во вторую часть приходной смѣты вошли: неиспользо-
ванныя части долей по смѣтѣ 1917 г. въ суммѣ 524.932 руб.
12 коп. и кредиты на опредѣленные пуги и сооруженія, не-
израсходованные Губернской Управой и не переведеппы'е Уѣзд-
нымъ Земствамъ, всего па сумму 366.830 руб. 78 коп.
Третья часть приходной смѣты состоитъ іізь 278.003 руб.
обязательнаго отчисленія изъ суммъ Губернскаго Зсм- каго
сбора на составленіе Губернскаго дорожнаго капитала и
14.450 руб. 04 коп. неиспользованной запасной суммы по
смѣтѣ 1917 г.
Такимъ образомъ общій итогъ приходной смѣты состав-
ляетъ сумму 1.518.716 руб. 97 коп.
За симъ, въ первую часть расходной смѣты, внесены пе
реассигновапія на дорожныя сооруженія и ремонты въ сум-
махъ, состоящихъ на отчетѣ Уѣздныхъ Земствъ и неизрасхо-
дованныхъ Губернской Управой, а также въ суммахъ пе пе-
реведенныхъ еще Уѣзднымъ Земствамъ па тѣ же сооруженія
за непредставленіемъ необходимыхъ свѣдѣній относительно
способа и порядка производства работъ.
Переассигнованіе это соотвѣтствуетъ общей суммѣ первой
части и ,лит. В второй части приходной смѣты, составляя въ
общемъ 701.331 руб. 81 коп.
По второй части расходной смѣты показано 802.912 руб.
51 коп., предназначенныхъ на новыя работы, каковая сумма
составляется изъ 524.932 руб. 12 коп., значащихся подъ лпт. И
второй части приходной смѣты, неиспользованныхъ долей
уѣздовъ по смѣтѣ 1917 г., подлежащихь причисленію къ до-
лям'ъ тѣхъ-же уѣздовъ, по коимъ остатки эти образовались
и 274 980 руб. 39 к., изъ суммы, показанной по третьей части
стоимости окладныхъ имуществъ каждаго уѣзда къ обще!)
суммѣ стоимости ихъ въ губерніи, но такъ какъ до настоя
щаго времени объекты облоясенія еще не выяснены, то рас-
предѣленіе этой суммы между уѣздами произведено Губерн-
ской Управой вь точномъ соотвѣтствіи съ пропілогодвимь
распрсдѣлепіемъ. Подробный расчетъ причі гающихся каждо-
му уѣзду суммъ па новыя работы показанъ въ приложенной
къ сему таблицѣ.
Въ третью часть расходной смѣты внесена запасная сум-
ма, предназначенная на пепредвпдѣппыя надобности, въ раз-
мѣрѣ 11.472 руб. 65 к<»п., составляющихъ 5°/о отъ суммы,
исчисленной на новыя работы.
Весь итогъ расходной смѣты выражается суммою
1.518.716 руб. 97 коп. п соотвѣтствуетъ итогу приходной
части смѣты.
За непредставленіемъ Уѣздными Земствами ко времени
составленія смѣты техническихъ проектовъ и смѣтъ па новыя
дорожныя работы, причитающіяся отдѣлыіым'ь уѣздамъ на
эти работы суммы полностью подлежать причисленію къ до-
лямъ тѣхъ-же уѣздовъ по смѣтѣ. 1919 года.
Докладывая объ изложеііпомт. Губернскому Земскому Со-
бранію, Губернская Управа проситъ: 1) утвердить представ-
ляемый проектъ смѣты прихода и расхода суммъ Губернска-
го дорожнаю капитала па 1918 г. и 2) по примѣру прошлыхъ
лѣтъ уполномочить Губернскую Управу па отпускъ изъ свв-
бодпых'ь долей уѣздовъ необходимыхъ кредитовъ па тѣі со-
оруженія, па которыя въ ближайшее время будутъ представ-
лены техническіе проекты и смѣты.
Подлинный за надлежащими подписями.
ПРОЕКТЪ смъты
прихода и расхода
суммъ губернскаго
дорожнаго капитала.
На 1918 годъ.
я
— 34 —
ПРИХОДЪ.
Часть I.
Дорожно-строительные кредиты по смѣтамъ предыдущихъ лѣтъ,
состоящіе на отчетѣ уѣздныхъ земствъ.
§ 1.	Балтскій уѣздъ.
1.	Постройка моста въ с, Бѳрпзкахъ черезъ ріку Кодыму . Д1015р. 53 к.
2.	Капитальный ремонтъ уч. „Кодыма-Грабово" пути „Паш-
ковъ Кодыма" ........ 9036 „ 36 „
3.	Тоже уч. „Кодыма“-—того-же путп .	.	.	.	561 „ 68 „
4.	Замощеніе пути „Богополь-Голосков/1 въ с. Великой Мѳ-
чѳтнѣ .	.	.	.	.	.	,	.	10 , 72 „
5.	Замощеніе участка пути къ земскому мосту въ Крив.
Озерѣ.................................................381	„ 97 „
6.	Замощеніе участка ИБ тополь-Голосково“ .	.	. 11386 „ — „
7.	На постройку желѣзо-бетоннаго моста въ с. Козацкомъ и
на сооруженіе въ томъ-жѳ селѣ моста п дамбы .	. 11275 „ 89 „
Итого	. 43668 р. 15 к.
§ II	Брацлавскій уѣздъ.
1.	Ремонтъ путевыхъ мостовъ, постройка новыхъ и замѣна
старыхъ переѣздныхь мостиковъ и деревянныхъ тумбъ на
„Тульчвнъ-Журавлевскомъ" пути ....	1549	р.	78 к.
2.	Постройка моста въ близи ст. „Фѳрдппапдовка" .	.	396	,,	84	„
3.	На замощеніе 10 и 11 в. тракта „Брацлавъ-Тульчинъ" .	4191	„	52	„
4.	На сооруженіе моста у с. Шендерово ....	909	„	55	„
5.	На замощеніе уч. дороги при с. Даньковкѣ .	.	. цэе п 29
6.	На устройство бетонныхъ трубъ на 3-й верстѣ тракта
„Вороновица-Винница" ......	207 „ 55
7.	Частичное замощеніе 1, 2, 3 и 4 верстъ уч. дороги „Туль-
чинъ-Аннополь-Кирнасовка" ..... 19908 „ 05 „
8.	На ностройку деревяннаго моста на сваяхъ черезъ р. Спль-
ницу въ с. Клебани ....... 4235 „ 23
9.	На продолженіе замощенія въ с. Монастырскомъ .	. 3219 „ 80 „
Итого . 35814 р. 61 к.
— 35 —
§ IV. Гайсинскій уѣздъ.
1.	Устр, йство лѣтняго пути „Тепликъ-Кубличъ"
2.	Замсщѳніе дамбы и 2-хъ подъемовъ и устройство желѣзо-
бетонной трубы па пути „Гайсипъ-Ладыжипъ" между
Купой и Бубновкой .......
3.	Устройство таком-же трубы и вампценіѳ дамбы и двухъ
подъемовъ вблі’Зп с. Дмитренокъ.
4.	Урегулированіе дамбы і постройка мостовъ, засыпка овра-
га и устройство подпорной стѣны въ с. Могильномъ
5.	Зімопіепіе дамбы и постройка желѣзо-бетоннаго моста
ври с. Іѵірабеловкѣ .......
6.	Замощеніе дамбы и 2-хъ подъемовъ и постройка желѣзо-
бетоннаго моста въ с. Михайловкѣ ....
7.	Д’полниіельпыіі капитальный ремонтъ подпорной стѣны
и ледорѣзовъ при р. Собъ въ г. Гайсинѣ
8	Дополнительныя работы по дренажнымъ сооруженіямъ въ
с. Нижней Крапивкѣ	......
9.	Капитальный ремонтъ 3-хъ уч. пути „Гайсппъ-Зятковцы"
и дамбы въ с. Кунѣ	......
10.	Постройка моста и днмбы въ с. Бубповкѣ .
11.	Капитальный ремонтъ пути „Ладыжипъ-Ладыжинъ"
12.	Сооруженіе желѣзо бетонной трубы и замощеніе насыпи
на пуги „Тѳаликъ-Торнопка" .....
13.	Урегули[ ова ііѳ и іачощепіе подъемовъ на томъ-же пути
14.	Капитальный рѳкотъ дамбы и плотины въ м. Кпбличѣ
15.	Сооруженіе дамбы въ Серебріи па пути„Тсрновка-Тенлакъ“
16.	Замощеніе плотины въ с. Высшемъ Танглы чѣ
17.	На окончаніе работъ по сооруженію деревяннаго моста че-
резъ р. Собъ и замощеніе плотины на пути „Ладыжинъ-
Губникъ" ........
18.	На замощеніе и устройство моста на каменныхъ устояхъ
ВЪ'С. Карабѳловкѣ
19.	Замощеніе участка подъѣзднаго пути п устройство камен-
наго моста на пути „Гіійсинъ-Квслякъ-Гунча“ въ 6 в. отъ
Гайсина
20.	Замощеніе участка подъѣздного пуги „Гаисннъ-Кибличъ-
Тепликъ" въ с. Огіевкѣ ......
21.	Замощеніе дамбы и ложбины съ устройствомъ моста от-
верстіемъ 1,50 пог. саж. и желѣзо-бетонной трубы въ
с Огіевкѣ .......
4194 р. 28 к.
768 „ 54 „
240 „ 49 „
68 „ 77 „
167 „ 50 „
516 „ 32 „
898 „ 92 „
388 „ 41 „
588 „ 09 „
158 „ 42 „
516 , 82 „
705 „ 34 „
129 „ 18 „
СИ „ 74 „
520 ,, 4о ,>
542 „ 92 „
4186 „ 11 „
13 „ 23 „
124 „ 44 “
50 „ 54 „
98 „ 95 ,,
— 36
22. Устройство желѣзо-бетонной трубы и замощеніе участка
пути „Гайсинъ-Грановъ"—въ 5 верстахъ отъ Гайсина .	20 „ 63 „
23. Замощеніе улицы въ м. Хащевато	747 „ 87 „
Итого .	16252 р. 86 к.
§ V. Каменецкій уѣздъ.	
1. На постройку соединительнаго участка между Иудловѳц-	
кимъ уч. и мостовой на пути „Каменецъ-Голосково"	10201 р. — к.
2. На капитальный ремонтъ шоссе 1-й и 2-й в. пути Каме-	
нецъ-Нѣгинъ“ ........	11173 „ 75 „
3. Капитальный ремонтъ участка шоссе „Пудловцы** .	3914 „ 87 „
Итого		25289 р. 62 к.
	§ VI. Летичевскій уѣздъ.	
1.	На улучшеніе плотины на р. Бугѣ въ с. Копыстипѣ на до- рогѣ изъ с. Голосково черезъ Ппроговцы	813 р. 22 к.
2.	Замощеніѳ.участіга дороги „Деражпя Каричинцы" (Волоскіе)	681 „ 81 „
3.	Замощепіо участка дороги въ д. Тарловкѣ, протяженіемъ 500 и. с. ........	7069 „ 21 „
	Итого	8564 р. 24 к.
1.	§ VII. Литинскій уѣздъ. Сооруженіе 3-хъ уч. пути „Кожуховъ-Хмѣльчикъ" .	121 р. 52 к.
2.	Устройство у частка пути ,ІѴ>жуховъ-Хмѣльникъ‘ прот. 1 вер.	5271 „ 82 „
3.	Зимоіцевіѳ 3-хъ уч. пути „Кожуховъ-Хмѣльвикъ" прот. 1693,30 иог. саж. .......	15139 „ 39 „
	Итого	20532 р. 73 к.
1.	§ VIII. Могилевскій уѣздъ. Урѳгулировапіѳ крутого подъема, соединяющаго г. Моги левъ съ уч. „Шаргородская Гора" ....	15 р. 66 к.
2.	Упорядочѳніѳ и замощеніе 3-хъ пепроѣзжихъ мѣстъ по до- рогѣ „Острова"	.......	984 „ 92 „
3.	Замощеніе дороги въ м. 'К>пайгородѣ и урегулированіе до- роги между К іпайгородомъ и Верлядкой	392 „ 14 „
4.	Замощеніе двухъ участковъ д>рогп между м. Копапгоро- домъ и ст. Копайгородъ у с. Шиппнокъ	2785 „ 01 „
5.	Замощеніе участка дороги въ с. Лучинчпкѣ .	2046 „ 88 „
— 37 —
6. Упорядоченіе и замощеніе части дороги на Вроппнцкой горѣ 3079 „ — „
7. Па замощеніе дороги между Іѵ’пайгородомъ и Ми ха йл овца ми 49 „ 60 „
8. На замощеніе дороги между м. КопаИгорадомъ и ст. Ко-
пайг. родъ ........ 10190 „ 15
Итого . 19513 р. 36 к.
§ IX. Ольгопольскій уѣздъ.
1.	Замощепіѳ части пути „ Крыжололь-Жабокричъ въ сторону
отъ м. Жабокрича ...... 2965 р. 17 к.
2.	3 мощеніе подъѣздного пути „Ялапецъ"	.	.	.	229 „ 36 „
3.	Замощеніе К'<нца Ріукуляпскаго пути ....	869 „ (59 „
4.	Замощеніе пути „Кодыма-Попова-Гребля'	.	.	. 15074 , 73 „
5.	Замощеніе пути отъ ст. „Понелюхи" до с. Чарпомива . 13986 „ 95 „
6.	Замощеніе дороги черезъ желѣзно-дорожный переѣздъ въ
	м. Крыжополѣ		 7923	„ 76 ,,
7.	Замощеніе участка но дорогѣ	изъ м. Крыжоиоля въ с. По-	
	пелюхп ....		 2851	„ Яэ „
8.	Замощеніе подъѣздного пути	„Войгонка Плотина" .	. 6986	„ 07 „
9.	Замощеніе подъѣздного пути	„Пѳсчанка-Студензя .	.11748	„ и „
Итого . 62635 р. 69 к.
§ X. Проскуровскій уѣздъ.
1.	Устройство жѳлі зо-бет.'пнаго м «ста, 3-хъ бетонныхъ трубъ
отв. 0,30 саж., 8 такихъ же трубъ отв. 0,35 саж. и 18
дренажныхъ трубъ, съ заиощ ніемъ .... 10001 р. 07 к.
2.	Замощеніе пути „Сатановъ-Тарпоруда-Волочискъ" .	. 1187 „ 02 „
3.	На замощеніе плотины и) пути „Бубповка-Паркевччи" .	154 „ 66 ,
.	Итого . 11342 р. 75 к.
§ XI.	Ушицкій уѣздъ.
1.	Замощеніе дороги въ Могилѳвкѣ .... 6578 р. 74 к.
2.	Замощеніе нути „Повая-Ушица-Старая-Ушица" "отъ уч.
„Филяяовка" ........ 2090 „ 75 „
3.	Замощеніе мостовой и устройство желѣзо-бетонной трубы
на дорогѣ „Жва ,чпкъ-і\Іииъковцы“ .... 1817 „ 82 „
4.	Устройство мостовой въ м. Жвапчикѣ по дорогѣ „Соколецъ-
Нефедовцы" ........ 11002 ,. -15 „
5.	Продолженіе замощенія дороги „С'окоіецъ-Нефедовцы" . 16260 „’04 „
Итого
. 37749 р. 80 к.
— 38
§ XII.	Ямпольскій уѣздъ-
1.	Замощеніе уч. пути „Мурафд-ст. Ярошѳпка" въ с. Ефимовкѣ	6412	р.	64	к.
2.	Замощеніе у. дороги „Ярошенка-Красноѳ" .	.	-	965	„	83	„
3.	Постройка будки на Джурпяъ-Рахпянскомъ пути .	.	350	„	—	„
4.	Поотройва моста на каменныхъ устояхъ въ с. Бабчипцахъ
черезъ рѣку Букшу ......	6356	„	62	,
5.	На капитальный ремонтъ 8 и 9 верстъ па IV уч. пути
„Руссава-Томашиоль-Ваинярка“ .....	8298 „ 92 „
б.	Капитальный ремонтъ шоссе 2-го участка „Джуринъ-Рах-
нннскаго“ пути ....... 12789 „ 53 „
7.	Постройка моста п съѣздовъ въ Дз дговомъ-Бродѣ по до-
рогѣ „Ямполь Дзыговка" ...... 12722 „ — „
8.	Сооруженіе моста черезъ р. Тростянецъ по дорогѣ „Ямполь-
Дзыговъ-Бродь“—м. Дзыговка .....	5811 „ 68 „
Итого	. 53107 р. 22 к.
II Т О Г О но первой части .	. 334501 р. 03 к.
Часть II.
А. Возвращенные въ дорожный капиталъ остатки кредитовъ
по законченнымъ построкой сооруженіямъ и путямъ.
Б. Неиспользованныя части долей по смѣтѣ 1917 года.
§ I. Балтскій уѣздъ	. 237314 р. 89 к.
§ III. Винницкій уѣздъ	. 91244 „ 46 „
§ V. Каменецкій уѣздъ	. 23743 „ 15 „
§ VII. Литинскій уѣздъ	. 17722 „ 26 ,
§ VIII. Могилевскій уѣздъ	. 18738 „ 09 „
§ IX. Ольгопольскій уѣздъ	. 8460!) „ 43 „
§ X. Проскуровскій уѣздъ	7591 , 40 „
§ XI. Ушицкій уѣздъ	. 15361 „ 12 „
§ XII. Ямпольскій уѣздъ	. 28607 „ 32 „
Итого по лит. Б.	. 524932 р. 12 к.
В. Кредиты на опредѣленные пути и сооруженія неизрасходо-
ванные Губернской Управой и непереведенные Уѣзднымъ зем-
ствамъ.
§ I.	Балтскій уѣздъ.
I.	Нѣ обслѣдованіе грунтовыхъ дорогъ .... 2000 р. — г.
I
— 39 —
2.	Дополнительное ассигиовіпіѳ по капитадьн* му ремонту
пути „Кодыма-Грабово“ ...... 6139 „ 97
Итого . 8139 р. 97 к.
§ II.	Брацлавскій уѣздъ.
1.	Доассигнованіе па окончаніе работъ по частичному замоще-
нію 1—4 верстъ трактъ „ТулБЧинъ-Липоволь“ .	. 1933 р. —к.
2.	На устройство бетонной трубы па 7 версгЬ тракта „Воро-
повпца-Впвнвца" .......	1613	„	68	„
3.	На устройство бетоппой трубы по пути „Нечара-Шппковъ"	1276	„	04	„
4.	На частичное замощеніе тракта Тульчипъ-Аппополь" .	10346	„	65	„
5.	Замощеніе горъ п устройство моста у с. Монастырскаго
по дорогѣ—„Брацлавъ—Б ртпичъ"	. 19489 „ 89 „
Ито	г 0 . 34659 р. 26 К.
§ III. Винницкій уѣздъ, а	
1. На окончаніе расчетовъ съ подрядчикомъ за работы	по за-
мощенію дороги „Жиери.ікя-Носковцы .	. 103 р. 53 К.
2. Тоже по замощепію дороги въ Стачиславчпкѣ	. 654 „ 55 „
3. Тоже по замощенію въ Лелякахъ	. 1031	40 „
х
Итого . 1789 р. 48 к.
§ IV. Гайсинскій уѣздъ.
1.	Замощеніе улицы въ Кущппцахъ около церкви .	. 3797 р. 27 к.
2.	На замощеніе плотины и устройство деревяннаго моста
дл. по настилу 7,60 пог. саж. въ с. Марковкѣ .	. 7672 „ 46 „
3.	Замощеніе дамбы п устройство моста па каменныяь усто-
яхъ съ желѣзо-бетоннымъ перекрытіемъ отв/ 1,50 пог.
саж въ с. Мощеномъ ...... 4588 „ 69 „
4.	На капитальный ремонть м чцевпыхъ и шоссированныхъ
путей ......... 6621 „ 06 „
5.	На капитальный ремонтъ пути „Гайсинъ -Гунча - Да-
шѳвъ“ въ 1917 г. .....	•	516 „ 52 „
6.	Тоже 3-хъ уч. пути „ Кузьма пцы-Ладыжинъ-Гайсппъ-Ла-
дыжпнъ и м. Лацыжинъ-ст. Ладыжинъ" въ 1917 г. . 3028 „ 01 „
7.	Тоже подъ’зтного пути „Гайсипъ-Брацлавъ" у г. Гайси-
ва и ва 6, 7, 9, 11, и 21 верстахъ ....	858 „ 23 „
8.	Тоже 2-хъ мощеныхъ уч. улицы въ м. Райгородѣ и ,
лоооги на Ильппцы .......	337 „ 84 „
— 40 —
9.	Тоже вамощепіе трехъ уч. пути „Гайсинъ-Умань“ и въ
с. Михайловкѣ .	.	.	.	.	.	471 „ 27 „
10.	Тоже пяти уч. ,,Гайсинъ-Зятковцы*’ и дамбы между Ку-
ной и Марьяновной .	.	.	.	..	.	. 1410 „ 21 „
11.	Тоже пути уч. „Гайсинъ-Кузьмипцы-Сокольцы-Степашки“ 500 ,, 75 „
12.	Тоже мощеныхъ уч. пути „Гайсипъ-Кублвчъ-Тепликъ-
Терновка“ с. Тырловка, с. Могпльпо, и. Хащевато и с.
Струньковскій Ташлыкъ ...... 7551 „ 93 „
13.	На устройство желѣзо-бетонной трубы, діаметромъ 0,23
п. с. и замощеніе насыпи и выемки въ ложбинѣ передъ
м. Кибличъ пути „Гайсинъ-Кибличъ" .... 2761 „ 63 „
14.	На капитальный ремоніъ шоссированнаго пути „М. Теп-
лякъ ст. 'Кубличъ" ....... 34774 „ 73 „
Итого . 74890 р. 60 к-
§ VI. Лѳтичѳвскій уѣздъ.
1.	Замощеніе канавъ въ с. Голозковова пути „Меджибожъ-
Деражня" ........ 1443 р. 14 к.
2,	Замощеніе уч. дороги между с. с. Вуцневой и В. Каричпп-
цами, протяженіемъ 654,00 пог. саж. по дорогѣ изъ м.
Деражни па г. Баръ ...... 12590 ч 11 „
3.	Замощеніе 2-хъ уч. §: 1) дл. 185 п. с. н 2) дл. 281,00
п. с. между с. с. Ревухой и Снитовкой, всего дл. 185,00+
281,00—466,00 пог. саж. на дорогѣ изъ Лѳтичева въ м.
Дѳражню......... 4925 „ 54 „
4.	Замощеніе уч. дороги въ с. Вирникѣ, прот. 300,00 п. с. на
дорогѣ ивъ Летичева въ Вкдковинпы .	.	.	. 4135 „ 34 „
5.	На замощеніе 2-хъ отд. уч. §: 1) дл. 405 п. с. и 2) дл.
120 п. с. на земской дор гѣ м, Дѳражня —граница Уідпц-
ваго уѣзда................................... 5334	„ 19 ,.
Итого . 28428 р. 32 к.
§ VII.	Литинскій уѣздъ.
1.	Капитальный ремонтъ 1-го уч. пути „Литинь-Винница" . 29087 р. 08 к.
2.	Замощеніе подъѣздного пути „Межпровская Слободка—ст.
Сербиновцы'1.................................27117	„ 40 „
3.	Дополнительное асагпозаніе на сооруженіе 3 хъ уч. пути
„Кожуховъ-Хмѣлыіикъ“ ...... 8627 „ 96
4.	Замощеніе 2-хъ уч. дороги въ с. Иов й-Синявѣ .	. 2292 р. 50 к.
Итого . 62124 р. 94 к.
— 41 —
§ VIII.	Могилевскій уѣздъ.
1	Замощеніе двухъ уч. дороги между ы. Конаіігородъ и ст.
Копаіігородъ* у Шиппнокъ ,	...	.	729 р. 9+ к.
2.	Замощеніе участка дороги по Броипцкоіі горѣ .	. 3611 „ 10 „
3.	Улучшеніе уч. дороги „Шаргородъ-Копайгородъ11 около
Иваіпковецкаго пруда .	.	.	.	.	.	560 „ 57 „
4.	Пріобрѣтете между с. с. Обуховымъ и Берлипцамп-Лѣсо-
выми Ѵй дес. земли для устройства объѣздпг іі дороги . 668 „ 98 „
5. Капитальный ремонтъ уч. мостовой „Шаргородская Гора" 1326 „ — „
6. На замощеніе уч. дороги „.Іучинчпкъ-Немерчо" отъ пи-
кета № 244-рІО саж. до переѣзда .... 13908 „ 78 „
7. На замощеяіэ уч. дороги между Лучинчпкомъ и м. Лучин-
номъ прот. 350 пог. саж. ...... 4298 „ .80 „
Итого . 25007 р. 17 к.
1.
§ IX. Ольгопольскій уѣздъ.
Замощеніе конца Кукуляпскаго пути
м.
. 1892 „		31 „	
. 1892	Р-	31	к.
. 2226 р.		62	к.
. 1779	••	20	
1425	»	15	«
. 1829	л	12	
. 2981		49	п
. 1895		12	п
43.8		40	п
. 2201	>?	58	п
. 1736	уу	—	
.’ 3030	п	10	»
. 3961	п	18	п
. 2814	п	14	л
. 2761	п	20	1»
. 11719	V	13	»
Итого
§ X.	Проскуровскій уѣздъ.
1.	Шосспровкі спуска въ м. СаташчікЬ пути „Сатановъ-Са-
тановка" .......
2.	Шоссировка соединительнаго уч, въ. м. Сатановѣ
3.	Замощоиіо пути „Сатаповъ-Тарпоруда Волочискъ"
4.	ЗаМ' щеніѳ уч. пути ст. „Ч^ршдй-Осгровъ-Рѣдкодубы"
5.	Замощепіе 2-хъ уч. пути „ІІроскуровт.-'Релыпгіі:іъ“
6.	З..мощ»ніе уч. пути „Проскуровъ-Фол^штпнъ подъ
„Фелыптипомъ" .;....
7.	Продолженіе замощенія мостовой въ с. Хмѣлев ѣ .
8.	Замощеніе пути (участка) въ Кчзиыіркѣ
9.	Замощеніе топкаго мѣста на пути ст. ,.Воптовцы-Тарпо-
руда“ въ Кривачивцахъ .....
Замощеніе плотины въ Баламутовкѣ ...
Перемощеніе мостовой н і пути „Ч рноостровъ вокзалъ'1
(на плотиніі)
12.	Устройство деревяннаго моста черезъ р. Волкъ въ с.
Рулсйчапкѣ ........
13.	Ремонтъ мостовой па уч. „Дубово" ...
14	Перемощеніе мостовой на пути „ Кузьминъ Сатановъ въ
м. ..Сатановѣ"
10.
11
— 42
15.	Постройка деревяннаго моста черезъ р. Смотричъ въ с.
Бедриковцахъ по дорогѣ „'Кузьминъ Городокъ" .	. 5398 „ 83 „
Итого	. 46197 р. 26 к.
§ XI.	Ушицкій уѣздъ.
На устройство мостовой въ с. Подлѣсномъ Мукаровѣ во
дорогѣ Мііньеовцы-ст. Дупаевцы ..... 30291 р. 97 в.
Итого . 30291 р. 97 к.
§ XII, Ямпольскій уѣздъ.
1. Сооруженіе моста черезъ р. Тростянѳцъ по дорогѣ „Ям-
поль-Дзыговь-Бродъ"	.	.	.	5114 р. 77 к.
2) Замощеніе переѣзда отъ мостовой въ Цаповкѣ до желѣзно-
дорожнаго переѣзда по дорогѣ въ Тсмяшовку .	. 1555	42 ,
3. Замощеніе дороги „Игнатково-Томашполъ" у колодца . 6288 „77 „
4. На окончаніе капитальнаго ремонта IV уч. Руссава-То-
мншполь-Ваппярскаго" пути .	... 4633 „ 61 „
5. На замощеніе въѣзда въ м. Томашноль со стороны ГІг-
наткова дл. 2 версты	...... 25157 „ 02 „
6. Замощеніе 2-хъ уч. дорог. ст. „Ярошенка-Красноѳ" прот.
135+175 саж.	....... 5106 „ 61 „
7. На капитальный ремонтъ моста черезъ р. Мурафу при с.
Бѣпой	 4697	„ 10 „
Итого . 52553 р. 30 к«
§ XIII. Губернское Земство.
II
Замощеніе уч. „Филяновка" Дуі аевцы-Котюжанскаго
пути ................................................. 766	р. 20 к.
Итого п > лпт. В. . 366830 р. 78 К.
Итого по П-ой части . 891762 р. 90 к.
ЧАСТИ III.
1. Отчисленіе изъ суммъ Губернскаго земскаго сбора
на оставленіе губернскаго дорожнаго капитала .	. 278003 р. —к.
2. Остатокъ запасной суммы по смѣтѣ 1917 года .	.	14450 „ о 4 ,
ВСЕГО по смѣтѣ .
. 1518716 р. 97 к.
— 43 —
Час т ь I.
Переассигнованіе кредитовъ на производство работъ по дорож-
нымъ сооруженіямъ.
§ I. Балтскій уѣздъ.
1. Постройка моста въ с. Берпзкахъ черезъ р. ‘Кодыму . 11015 р. 53 к.
2. Капитальный ремонтъ уч. чКодыма-Грабово“ пути „Раш-
ковъ-Кодыма ........ 15176 „ 33 „
3. Тоже уч. , Кодыма-Кодыма" того-же пути .	.	.	561 „ 68‘ ,
4. Зам іцепіе уч. пути „Богополь Голоск'во" въ с. В.:Мѳ-
ЧСТНѢ .	.	.	.	.	•	•		10 „ 72 „
5. Замощеніе уч. пути къ земскому мосту въ Кривомъ-ОзерЬ 381 „ 97 „
6. На обслѣдованье грунтовыхъ дорогъ .	...	. 2000 „ — „
7. Замощеніе* уч. „Богополь-Голосково" .... 11386 „ —-
Я. На постройку желѣзо-бетоннаго моста въ с. Казацкомъ и
на сооруженіе въ томъ-жѳ селѣ моста и дамбы .	. 11275 „ 89 „
Итого . 51808 р. 12 к.
§ II. Брацлавскій уѣздъ.
1.	Ремонтъ путевыхъ мостовъ, постройка новыхъ и замѣна
старыхъ переѣздныхъ мостсковъ и деревянныхъ тумбъ
на Тульчинъ-Журавлевскомъ пути .	.	.	.
2.	Постройка моста вблизи ст. Фердпнапдовка .
3.	На замощеніе 10 и 11 верстъ тракта „Брац іавъ-Туль-
чинъ“ .........
4.	На сооруженіе моста у с. ПІспдорово .	.	.	.
5.	На замощеніе уч. дороги при с. Дяпьковкѣ .
6.	На устройство бетонныхъ трубъ па 5-й верстѣ тракта
„Вороновиця-Винница" ......
7.	Частичное замощеніе 1—4 верстъ уч. дороги „Тульчииъ-
Аннополь-Кирнасовка"	......
8.	На постройку деревяннаго моста па спаяхъ черезъ рѣку
Сильницу въ Клебани	......
9.	На продолженіе замощенія въ с. Монастырскомъ .
10.	На устройство бетонной трубы на 7 верстѣ тракта „Во-
роновица-Вивница” .......
11.	На ѵстиойство бѳтонпой трубы по пути „Печара-Швпковъ"
1549/р. 78 к.
396 „ 84 „
4191 „ 52 .
909 „ 55 „
1196 „ 29 „
20? „ 55 „
21841 „ 05 „
4235 „ 23 „
3219 „ 80 „
1613 „ 68
1276 „ 04 „
_ 44 --
12.	Частичное замощеніе пути „Тульчинъ-Апнополь" (кре-
дитъ 1917 г.)................’	.	. 10346 „ 65 „
13.	Замощеніе горы и устройство моста у с. Монастырскаго
по дорогѣ „Брацлавъ-Вортнпвъ" .... 19489 „ 89 „
Итого . 70473 р. <87 к.
§ III. Винницкій уѣздъ.
1.	На окончаніе расчетовъ съ подрядчиками за работу по
замощенію дороги „Жмѳринка-Носковцы" .	.	. 103 р. 53 к.
2.	Тоже по замощенію дорогп въ Ставиславчикѣ .	. 654 „ 55 „
3.	Тоже по замощенію въ Долинахъ ..... 1031 „ 40 „
Итого . 1789 р. 48 к.
§ IV. Гайсинскій уѣздъ.
1.	Устройство лѣтняго пути „Тепликъ-Кублпчъ'*
2.	Замощеніе дамбы и 2-хъ подъемовъ и устройство желѣзо-
бетонной трубы на пути „Гайсинъ-Ладыжинъ“ между Ку-
ной и Бубновкой .......
3.	Устройство такой-же трубы и замощеніе дамбы и двухъ
подъемовъ вблизи Дмитрѳнокъ .....
4	Урегулированіе дамбы и.постройка моста, засыпка оврага
п устройство подпорной стЬны въ с. Могильной
5.	3'мощеніе дамбы и постройка жолѣзо-бѳ гоннаго моста
при с. Карабеловкѣ ......
6.	Замощеніе дамбы и 2-хъ подъемовъ и постройка желѣзо-
бетоннаго моста въ с. Михайловкѣ .	.	.	.
7.	Дополнительный капитальный ремонтъ поіпорной стѣны
и ледорѣзовъ при р. Собъ въ г. Гайсппѣ
8.	Дополнительныя работы по дренажнымъ сооруженіямъ въ
с. Н.-Крапивпѣ .......
9.	капитальный ремоніъ 3-хъ уч. пути „Гайсина -Зятковцы"
и дамбы въ Кунѣ .......
10.	Постройка моста и дамбы въ с. Бубновкѣ
11.	Капитальный ремонтъ пути „Ладыжи і. .Іадыжинъ"
12.	Соо^уж“ніѳ желѣзо-бетонной трубы и замощеніе насыпи
на пути „Тенпикъ Терп вка“ .	.	.	.
13.	У| егулироваиіе и ?ам щѳніе подъемовъ на томъ-же пути
14.	Капитальный ремонтъ дамбы на плотинѣ въ м. Кублпчѣ
15.	Сооруженіе дамбы въ с. Серѳбріи на пути „Терновка-
Теиликъ" ....
4194 р. 28 к.
768 „ 54 „
240 „ 49 „
68 „ 77 „
167 „ 50 .
516 „ 32 „
898 „ 92 „
388 „ 41 „
588 „ 09 „
158 „ 42 „
516 „ 82 „
705 „ 34 „
129	18 „
6И „ 74 „
520 „ 45 „
— 45 —
1С. Замощеніе плотинъ въ с. Высшемъ-Ташдыкѣ	542	„ 92 „
17. На окончаніе работъ по сооруженію деревяннаго моста черезъ р. Собъ и замощеніе плотпны на п}тп „Ладыжипъ- Губникъ" ........	4186	V 11 ,,
18. На замощеніе и устройство моста на каменныхъ устояхъ въ с. Карабеловкѣ .......	13	» 23 „
19. Замощеніе участка и устройство каменнаго моста на пути—„Гаіісипъ-Кпсля съ-Гупча“ въ 6 верстахъ отъ Гай- сина .........	124	44 » »
20. Замощеніе уч. подъѣздного путп „Гайсинъ-Кублпчъ Теп- линъ" въ с. Огіевкѣ	......	909	» •>
21. Замощеніе дамбы и ложб. чы съ устройствомъ моста отверстіемъ 1,50 пог. саж. г желѣзо-бетонной трубы въ с. Огіевкѣ ........	93	„ 95 ,.
22. Устройство желѣзо-бетонной трубы п замощеніе участка пути „Гайсивъ-Гранов въ 5 верстахъ отъ Гайсина .	20	» оЗ „
23. Замощеніе улицы въ Хащевато	....	747	ч 87 ..
24. Замощеніе плотины, устройство деревяннаго моста дли- ною по настилу 7,60 пог. с.іж. въ с. Марковкѣ .	7672	„ 46 „
25. Замощеніе дамбы п устройство моста на каменныхъ устояхъ съ желѣзо-бѳтонвымь перекрытіемъ отвер. 1,50 пог. саж. въ с. Мощеномъ	.....	4588	„ 69 „
26. На капитальный ремонтъ мощеныхъ п шоссированныхъ путей	6621	„ 06 ,
27. Замощеніе улицы въ К\щипцахъ около церкви .	3797	„ 27 „
28. .Капитальный ремонтъ пути „Гайсппъ-Гунча-Дашевъ" въ 1917 г. .......	.	516	» 52 „
29. Тоже 3-хъ уч. нуги „Куаьминцы-Ладыжипъ-Гайспнъ-Ла- дыжинъ и м. Ладыжипъ-ст. Ладыжинъ въ 1917 г.	3028	„ оі „
30. Тоже подъѣздного пути „Гайсинъ-Брацлавъ" у г. Гай- сина и на 6, 7, 9, 11 и 21 верстахъ.	858	„ 23 ,
31. Тоже 2-хъ мощеныхъ уч. улицы въ м. Райгородѣ и до- роги на Ильницы .......	337	„ 84 ,
32. Тоже замощенія трехъ участковъ пути „ГайсппЪ-Умапь* и въ с. Михайловкѣ	...	471	,, 27 „
33. Тоже пяти участковъ ,Гайсивъ-Зятковцы“ и дамбы меж'іу Куной и Марьяповкой .....	1410	„ 21 „
34. Тоже пяти участковъ „Гайсинъ-Кузьминцы-Сокольцы- Степашки ........	500	» * »
35. Тоже мощеныхъ уч. пути „Гг'йсинъ-Кублпчг-Теплпкъ- Теряовка" с Тырловка, с. Могильпо, м. Хащевато п с. Струньковск. Ташл.	,	....	7 551	„ 93 „
— 46 —
36. На устройство желѣзо-бетонной трубы діам. 0,23 и. с. п замощеніе насыпи и выемки въ ложбинѣ передъ ы. Куб- лпчъ пути „Гайсинъ-Кубличъ"	.	. ’ .	. 2761 ,, 37. На капитальный ремонтъ шоссированнаго пути „М. Те- пликъ-ст. Кублпчъ"	...... 34774 „ Итого .91143 р. § V. Каменецкій уѣздъ.	63 „ / 3 „ 46 к.
1. На постройку соединительнаго участка шоссе между Пуд- ловецкимъ уч. и мост>вой на пуги „Камѳнець-Голосково" 10201 р.	-- к.
2. На капитальный ремонтъ шоссе 1 и 2 версты пути „Каменецъ-Вѣгинъ" .	.	.	.	.	.	. 11173 „	75 „
3. Капитальный ремонтъ уч. шоссе „Пудловцы“	.	. 3914 „	87 „
Итого . 25289 р.	62 к.
§ VI Летичевскій уѣздъ. 1. На улучшеніе нлоіипы на р. Бугѣ въ с. Копыстппѣ на дорогѣ изъ с. Голссково черезъ Пироговцы .	.	.	813 р.	22 И.
2. Замощеніе участка дороги „Деражня-Каричипцы.	.	681 „	81 „
3. Замощеніе капавъ въ Голосковѣ на пути „Меджибожъ-Де- ражня" ......... 1443 „	14 „
4. Замощеніе участка дороги въ д. Тарловкѣ прот. 500 пог. саж.	......... 7069 „	21 „
5. Замощеніе уч. дороги между с.с. Буцневой и В. Кари- чинцамп прот. 654,00 пог. саж. по дорогѣ ивъ м. Дераж- нп на г. Баръ ........ 12590 ,,	И „
6. Замощеніе 2-хъ уч.: 1) дл. 185 пог. саж. и 2) дл. 281,00 пог. саж. между с.с. Рѳвухой и Снитовкоіі, всего длиною 185,00|281,00 пог. саж. на дорогѣ изъ Летичева въ м. Деражню ......... 4925 „	₽4 „
7. Замощеніе уч. дороги въ с. Варникѣ, прот. 300 ног. саж. на дорогѣ изъ Летичева въ В ілковинцы	.	.	. 4135 „	34 ..
8. На замощеніе 2-хъ отдѣльныхъ уч.: 1) дл. 405 пог. саж. и 2) дл. 120 пог. саж. въ с. Шелиховѣ, всего длиною 405^120 пог. саж. на земской дорогѣ м. Дѳражня-граница Ушицкаго уѣзда	 5334	„	19 „
Итого . 36992 р.	. 56 к.
§ VII. Литинскій уѣздъ. 1. Сооруженіе 3-хъ уч. пути „ Кожуховъ-Хмѣльнпкъ	.	121 р.	52 к.
2. Устройство уч. пути „Кожуховъ-Хмѣльнпкъ*1 прчт. 1 вер. 5271 „	82
— 47 —
3,	Замощеніе 3-хъ уч. пути „Кожуховъ-Хмѣльпикъ" прот.
1С93, 30 п. с.................................. 18767	„ 35 „
4.	Капитальный ремонтъ 1-го уч. пути „Литипъ-Випница" . 29087 „ 08 „
5.	Замощеніе подъѣздного пути „Можпровская Слободка-ст.
С'ербпновцы" ........ 27117 „ 40 „
6.	Замощеніе 2-хъ уч. дороги въ с. Повой Слшівѣ .	. 2292 „ 50 „
Итого . 82657 р. 67 к.
§ VIII. Могилевскій уѣздъ.
1.	Урегулированіе крутого подъема, соединяющаго г. Моги-
левъ съ участкомъ „Шаргородская гора" ...	15
2.	Упорядоченіе п замощеніе 3-хъ непроѣзжихъ мѣстъ по
дорогѣ „Острова" .......	984
3.	Замощеніе дороги въ м, .Копніігородѣ и урегулированіе
дороги между Копайгороюмъ и Берлядкой .	.	.	392
4.	Замощеніе двухъ уч. дороги между м. Копайгородомъ и
ст. Копайгородъ у о. Шпппнокъ .	.	.	.3514
5.	Замощеніе участка въ с, Лучипчпкѣ .... 2046
6. Замощеніе уч. дороги иа Броницкой горѣ .	.	. 3514
7.	Улучшеніе участка дороги „Шаргортдъ-Копайгородъ"
около Ивашновѳцкаго пруда .....	560
8.	Пріобрѣтеніе между с.с. Обуховымъ и Берлинцами Лѣсо-
выми Ѵз дѳс. земли для объѣздной дороги .	.	.	668
9.	Капитальный ремонтъ уч. мостовой „Шаргородская Гора" 1326
10.	Упорядоченіе и замощеніе часги дороги на Броницкой
горѣ ......... 3076
11.	На замощеніе дороги между и. Копайгородомъ п Ми-
хайловцами ........	49
12.	На замощеніе дороги между м. Копайгородомъ и ст. Ко-
пайгородъ ........ 10190
13.	На замощеніе уч. дороги .Лучинчпкъ Пѳмерче" отъ
пикета № 244+10 саж. до переѣзда, всего протяженіемъ
687, 50 пог. саж.	13908
14.	На замощеніе уч. дороги между Лучпнчикомъ и м. Лу-
чинцомъ, протяженіемъ 350 пог. саж. .... 4298
„ ь 6 „
92 ,,
п 14 „
>» >>
„ 88 „
» Ю „
» 57 „
98 „
» »
» п
„ 80 „
> 1 »»
г
» 78 „
„ 80 „
Итого . 44550 р. 53 к.
§. IX. Ольгопольскій уѣздъ.
1.	Замощ ініе части пути „Крыжополь-Жабокричъ** въ сто-
рону м. Жаблкрича ....... 2Й65 р. 17 к.
2.	Замощеніе подъѣздного пути „Ялаиецъ" .	.	.	229 „ 36 „
— 48 —
Г
3.	Замощеніе конца Кувулянскаго пути .	...	. 2852 „ — „
4.	Замощеніе пути „Кодыма-Попова-Гребля" .	.	. 15074 „ 73 „
5.	Замощеніе	чуги отъ ст. „Попелюхи" до с. Чарпомина .	13986	„	95	„
6.	Замощеніе	дороги черезъ желѣзно-бородный переѣздъ въ
м. Крыжополѣ	.......	7923	„	76	„
7.	Замощеніе	уч. по дорогѣ пзъ м. Крыжоноля въ с. Пополюхи	2851	„	85	„
8.	Замощеніе	подъѣздного пути „Войтовка-Плотина" . .	6986	„	07	„
9.	Замощеніе	подъѣздного пути „Песчанка-Студеная"	11748	„	11	„
Итого .	64618	р.	—	к-
§ X.	Проскуровскій уѣздъ.
1.	Устройство желѣзо-бетопнаго моста, 3 бетонныхъ трубъ,
отв. 0,30 саж., 8 такихъ же трубъ, отв. 0,3о саж. и 18
дренажныхъ трубъ съ замощеніемъ
. 10001 р. 07 к.
2.	Шоссировка спуска въ м. Сатановѣ путп „Сатановъ-Са-
новка"	2226 „
3,	Шоссировка соединительнаго уч. въ м. Сатановѣ .	. 1779
4.	Замощеніе уч. „Сатановъ-Тарноруда-Волочискъ" .	. 2612 „
5.	Замощеніе уч. пути „Ст. Черный-Островъ Рѣдкодубы" 1829 „
6. Замощеніе 2. уч. пугп „Проскуровъ-Фельштинъ“ . 2981 „
7. Замощеніе уч. пути „Проскуоовъ-Фелыптпнъ" подъ м.
Фельштиномъ . '	,	,	.	.	.	. 1895 „
8.	Продолженіе замощенія мостовой въ Хмѣлевкѣ .	.	438 „
9.	Замощеніе участка пути въ Казиміркѣ .	.	. 2201 „
10.	Замощеніе топкаго мѣста па пути ст. Войтовцы-Тарнору-
да“—въ с. Кривачипцахъ .	.	.	,	. 1736 „
11.	Замощеніе плотины въ Баламутовкѣ .... 3030 „
12. На замощеніе плотины но пути „Бубновка Шркевичіг' .	154 „
13.	Перемощеніе мостовой на пути „Черно "стровъ-вокзалъ"
(на плотинѣ).......................................... 3961	„
14.	Устройство деревяннаго моста черезъ р. Волкъ въ с. Ружи-
чанкѣ..................................................2814	„
15.	Ремонтъ мостовой на уч. „Дубово" .... 2761 „
16.	Перемощеніе мостовой на пути „Кузьминъ-Сатановъ" въ
м. Сатановѣ ........ 11719 „
17.	Постройка деревяннаг.) моста черезъ р. Смотричъ въ
с. Бедриковцахъ по дорогѣ „Кузьминъ-Городокъ" .	. 5398 „
62
20
17
12
49
12
40
58
10
66
18
14
20
13
83
»
п
п
п
п
я
|>
Я
п
п
п
я
п
я
Итого . 57540 р. 01 к.
§ XI.	Ушицкій уѣздъ.
1.	Замощеніе дороги въ с. Могилевкѣ .... 6578 „ 74
2.	Замощеніе пути „Новая Ушйца-Старая Ушица" отъ уч.
„Филяновка" ........ 2090	75
•	* я п
— 49 —
3.	Замощеніе мостовой и устройство желѣзо-бетонной трубы
< на дорогѣ „Лівапчикъ-Мивьковцы" .... 1817 „ 82 „
4. Устройство мостовой въ м. Жванчикѣ но дорогѣ „Соколецъ-
Нефедовцы" ........ 11002 „ 45 „
5. Продолженіе замѣщенія дороги „Соколецъ-Нефедовцы" . 10260 .. 04 „
6. Па устройство мостовой въ с. Подлѣсномъ Мукаровѣ по
дорогѣ „Мнньковцы-ст. Дудаевцы" .... 30291 „ 97 „
Итого . 68041 р. 77 к.
§ XII.	Ямпольскій уѣздъ.
1.	Замощеніе участкі пути „Мурафа-ст. Ярошенка" въ с.
Ефимовнѣ .*•
2.	Заѵощѳніо уч. д-'роги „Ярошенка- Красное"
3.	II- стройка будка на Джуі-иііъ-І’ахняпскомъ пути
4.	По тройка моста па каменныхъ устояхъ въ с. Бабчпн-
цахъ черезъ рѣту Букшу .....
5.	Па капитальный ремонтъ 8 и 9 верстъ на IV уч. „Рус-
саева-Томашполь" В ишярскаго пути .	.	.	.
6.	Капитальный ремонтъ шоссе 2-хъ уч. Джурнвъ-Рахнян-
скаго н.и, ........
7	Постройка моста и съѣздовъ въ Дзыгономъ Вродѣ по
дорогѣ „Ямполь-Дзыговка" .....
8.	Сооруженіе моста черезъ р. Тростннеіуь по дорогѣ „Ям-
поль-Дзыговъ-Бродъ“ м. Дзыговка
9.	Замовіепіс переѣзда отъ мостовой въ Циновкѣ до же-
лѣвнодорожііаго переѣзда по дорогѣ въ Тпмапювку
10.	Замощеніе дороги „Пгнаткоио-Томашполь" у колодца.
11.	На окончаніе капитальнаго ремонта IV уч. „Руссава-
Темашполь-Ваппярскаго" пуги
12.	На замощеніе въѣзда въ м. Тоиашполь со стороны Иг-
паткова дл. 2 версты	......
13.	Замощеніе 2-хъ уч. дороги ст. „Ярошспка-Красное",
прот. 135+175 саж.	......
14.	Капитальный ремонтъ моста черезъ р. Муртфу при с.
Бѣлой ........
6412 р. 64 к.
965	83 „
350 „	„
6350 „ 62 „
8298 „ 92 „
12189 „ 53 ,,
12722	—
10926 ., 45 „
1555 „ 42 „
6288 ., 77
4633 .. 61 „
25157	02 „
5106 } 61 „
4697 „ 10 „
Итого . 105660 р. 52 к.
§ XIII.	Губернское Земство.
Замощеніе участкі „'1>пляновка“ Дупаевцы- Котюжапскаг.і п. 766 р. 20 „
Итого .	766 р. 20 к.
И т о г о по 1-й части . 701331 р. 81 к.
оО —
Часть II.
НОВЫЯ РАБОТЫ.
За непредставленіемъ техническихъ смѣтъ на новыя сооруженія подлежатъ
причисленію къ долямъ отдѣльныхъ уѣздовъ на 1918 годъ:
§ I. Балтскііі уіздъ .	. 283676 р. 58 к.
§ II. Бр: цлавскій уѣздъ	.	20279 „ 80 „
§ III. Винницкій уѣздъ .	. 116625 „ 15 „
§ IV. Гайспнскій уѣздъ.	.	24495 „ 25 „
§ V. Каменецкій уѣздъ .	47523 „ 45 „
§ VI. Летичевскіи уѣздъ	.	13735 „ 26 ,,
§ VII. Литинскій уѣздъ .	35472 „ 25 „
§ VIII. Могилевскій уѣздъ	.	37505 „ 50 ,,
§ IX. Ольгонольскій уѣздъ	. 113089 „ 15 „
§ X. Проскуровскій уѣздъ	25071	91 „
§ XI. Ушицкій уѣздъ	30746 „ 28 „
§ XII. Ямпольскій уѣздъ	51691 „ 93 „
§ XIII. Губернское земство	3000 „ — „
Итого по второй части	. 802912 р. 51 к
Ч а с т ь III.
Запаснтя сумма ....	14472 „ 65
АВС Е Г О по смѣтѣ .
. 1518716 р. 97 к.
— 51 —
Общ. 32.	№ 4.
1918 г.	Отд. Тех.-Стропт.
О расходахъ по § IV смѣты Губернскаго земскаго сбора на
1918 годъ.
По § IV губернской земской смѣты на 1918 г. губернской
управой внесено кредитовъ всего па сумму 332130 р. 50 к.
Изъ нихъ по 1 статьѣ—278003 р. составляютъ обязатель-
ное бъ силу п. 1 прим. къ ст. 124 (Прилоік. 2) уст. о зсмск.
повинностяхъ ежегодное отчисленіе на образованіе губернскаго
дорожнаго капитала; по 2 статьѣ—4 6103 р. 87 к. исчислен-
ныхъ согласно предварительной технической смѣтѣ па ре-
монтъ состоящей въ вѣдѣніи губернскаго земства части мо-
стовой въ г. Каменцѣ, отъ зданія Семинаріи до Новаго моста
и по ст. 3—15043 р. 63 к., исчисленныхъ по двумъ такимъ-
же смѣтамъ на ремонтъ земскихъ Новаго и Турецкаго мостовъ
въ Каменцѣ.
По ст. 5 § IV—на содержаніе завѣд. Техническо-Строи-
тельнымъ Бюро, губернская управа испрашиваетъ кредитъ въ
размѣрѣ 6000 р. техника—5280 р., одного десятника и одного
чертежника—7560 р. по 3780 р. каждому; на разъѣзды инже-
неровъ—1500 р„ на .наградныя технику и десятникамъ—
2140 р. и на выписку канцелярскихъ и чертежныхъ принад-
лежностей и па техническую библіотеку—500 руб.
Докладывая объ изложенномъ, Губернскому Земскому
Собранію, Губернская Управа проситъ утвердить предположен-
ныя ею по § IV смѣты расходовъ Губернскаго Земства па
1918 г. ассигнованія въ суммѣ 332.130 руб. 50 коп.
— 52 —
Загал. № 33.
1918 р.
№ 12.
Распоря іч. від.
Про збільшення норм добовых служачим Гу-
берського Земства.
Шостиы черговпм Подільськпм Губсрським зомськнм зібравням затвер-		
жені такі норми добових .... для	служачпх Губерського земства:	
	Денні	при командировках:
	•г-Н	.-~4	.	о о и о
	и а;	Сі	Л	/
	м я	3	5 Я о
Посади:	р: сЗ	•-Ч	ь—.	г***	ЕЭ О	~
	й со	ѴО	гтГ Вэ	СЗ с Й д	?
1. Голова й члени губерськоі Управи	Р2 и	
й члени губерського земського зібрання 2. Члени Подільського відділа кресть- янскаго поземельнаго банку, члени разнпх	10 р.	50 к.	22 р. 50 к.
устапов по вибору земського зібрання . 3. Сѳкротар, бухгалтер управи, завіду- гочпй Бюро, інжѳпери, агрономи, лікарі, веторінари, провпзори й страховий інспек-	10 „	50	22	50
тор	 4. Діловоди, страхові агента й ііішп служачи в канцоляріі управи й устаповах	7 „	оО п	15 м	и
губерського земства	 5. Фершала, акушерки, состри мило-	6 „	—	9 »	п	»
сердія й десятники		3 „	4 Л	71 »	п
6. Нищі служнтелі й кур‘ери . . .	1 „	50 „	3 „ — „
Ці норми в нппішиий час при загалыіі дорожнѳчі життя, по даютъ
піякоі можливостп комапдіруемнм служачим покрпватп своі дорожні впдаткіі
щоб можливо було іздіітіі в комавдіровки без додатків з власпнх коштів,
Губерська управа вважала бн назначити служачим такі добовн:
— 53 —
Посада.	І й |
й
О ’ч
1.	Голова і члени губерськоі народпьоі
Ради........................20	р. — к.
2.	Члени разнпх устаион со вибору
губерськоі Ради..................................20
3.	Сскротар. бухгалтѳр управи, заві-
дуючій Бюро, іпженери, агропомп, лікарі,
вотерінаріі, провпзорп іі страховки інспектор 15 „
35 „
4.	Діловодн, страхові агенти іі инші
служачі в канцоляріі управи й установах
губерського земства............................12	„ — „
35 р. — к.
25
20
5.	Форшала акушерки, состри мило-
сердія й десятинки..........................7	„ 50
1 5 П п
0. Нищі служителі іі кур'ѳри
10 „ —
Докладуючи про вищо писано Губорськой Народньой Раді, Губерська
Управа просить Раду: установити в прпводенних впщѳ пормах розмір до-
бовпх служачим Подільського Губерського Самоврядуванпя при командпров-
ках іх по службовим справам.
— 54 —
Загал. № 34.	К? 13.
1918 г.	Розпорядч. від.
Тіо нитанню нризначсння пенсіі Голові Поділь-
ськоі Губерськоі Народньоі Управы II. М. Олек-
сандрову.
Тринадцяте надзвичайне Подільське Губерське Земське
Зібрання 13 жовтпя 1917 року пріймило па рахунок губерсь-
ких земських податків Подільськоі губерніі таку частину ви-
датків на пенсію Голові Губерськоі Управи ГІ. М. Олександро
ву яка буде по рахунку йому належати за час служби його
па посаді Голови б. Подільськоі Губерськоі Управи по справах
земського господарства та Губерськоі 'Земськоі Управи.
Потім XIV надзвичайне Зібрання Губерськоі Народньоі
Ради доручило Губерській Управі внести в чергове Зібрання
проект перегляду питапня про пенсію Олексапдрову.
Ознайомивпіись з істнующими зараз законами про приз-
наченпя пенсіі й розсясніппям по тому же питаппю, Губерсь-
ка Народня Управа вважае, що Губерська Народна Рада не
мае ніякоі можливости відказаться від принятія частини ви-
датків па пенсію Олексапдрову, яка йому буде належати за
час служби його в земстві.
Про що Губерська Управа й докладае Народный Раді.
— 55
Загал. № 35.
іэі8*г7“
Роспорядч. віт.
Про заснування Украінського Народнього Союзу.
ІІодільською Губерського ІІародпьою Управою отримапо від Кпівськоі
Губерськоі Народпьоі Управи листа такого змісту. В Ѵас великоі перебу-
дови зѳылі наіпоі відбулась і неребудова оргапів місцѳвого самоврядувапня
— Народних І’ад (Земствъ) які обираються тепер на иідставі демократичной)
рівпоі’о, прямого загального й тайіюго виюрчого права.
Въ межах Украінськоі Народпьоі Республікп на ІІародні Ради лягаѳ
велика іі тяжка робота—в дні авархіі та безладдя створити підвллини на-
родпього добробуту, зміцниті нови основп державною ладу на Украіні.
Ця великт робота вямагаѳ великих засобів, велпких сил і здіснення
іі можливо тилькп при спільвих зуспллях всіх творчях сил Украіни. Тому
для плапомірного перѳведѳння цього будівнпцтва Народнього Господарства,
для коордінаціі в творчій будівпочііі роботі всіх живих сил Украіпи, необ-
хідпо утворѳння Союзу Зѳмств на Украіпі „Украінського Народнього (Зѳм-
ского) Союзу" який об'еднае всі губерські та повітові Народні Ради
Украінськоі зѳмлі.
Ініціативу в утнорепню цього Союзу взяла па себе Киівська Губерська
Народня Управа в тіспому контакті й порозоміпню з Генеральним Сѳкре-
таріатом Украінськоі Народпьоі Рѳспублікп.
Сучаспі подіі в звязку з дѳмобілізаціею та зміною фіначсовоі полити-
ки Народпього Господарства, вимагають ирискорспня заснування цього Со-
юзу. Перед очпма вашими стоіть придлэд спілыюі праці Зѳмств в тяжкиЙ
час війві, коли лише планомірнѳ о,танізовані „Всероссійській Земський і
Городскій Союзи“ могли, налагодпти тяжку роботу по постачапню фронта
всім потрібним.
Огжѳ Киівська Губерська Народня Управа прохае ІІодільську Народню
Управу негайно вияснити свое відношенуя до ідѳі утворѳння „Украінського
Народнього Союзу", спивістивши про те, не пізнпш 10 січня 1918 року
спеціально засповано при Кпівськоі Народпьоі Управи Бюро для земськ >і
реформп. Не залежно, від пього необхідно, абп на першому зібранню По-
дольска Шродня Рада вивесла з приводу цього свою иостапову.
Киівська Губѳі ська Народпя Управа прохае Подільську Управу мати
------------- ь-„:—Пшпл пг> чемській ВвФормІ, На-
— 56
діславшп до Бюро свою відиовідь. а такояс всі маіеріали, що торкаются ре-
форми місцевого бамоврядувапня та утворення „Украіиського Иароднього
Союзу “, з свого боку про хід робота по підготовці організаціі Союзу Бюро
для земскоі реф.эрмп буде завчасно повідомляти.
Губерська Упрйва прохзе в пѳрілу чергу відповісти па таки запнтаи-
ня: 1) чн ІІодільська Управа вя;ѳ реформована, 2) чи ипзпаѳ потрібнпм
прилучитпсь до Союзу, 3) коли буде внесено докчад па зборп Подільськоі
Народвьоі Ради та буде обрано дедегатів до Союзу па 1918 р. 4) які на
погляд Иодільськоі Управи мусять бути завданпя у майбутьного Союзу.
Відповідь просимо надіііслати не пізнііп 10 січня 1918 р.
На цѳп лист ІІодільська Губерська Управа сповістила Іінівськей Уп-
рэві: 1) що Подольска Управа щѳ не реформовапа, 2) що пинішня Управа
визпае потрібпим ирплучиіись до Союзу, 3) доклад про прилучевпя до Со-
юзу та обритія дѳлегачів до Союзу на 1918 р. буде внесено майбуіьньому
черговому Губерчіяльному Зібріпню Иародпьоі Ради и 4) Головві завдап-
ня маіібутьпього Снизу поки що уязвяються так: а) коордіпація земськпх
сил Украіни для творчоі будівничоі роботи, б| об'едпапня земськпх діячів
за для прискорепня Украіни пеі земськоі справа згідно автопомпнм завдан"
іям У крайни и в| Добирапня всіх можлпвпх слособів д> полегиіапня тяж-
кого фіпапсового становища земства.
Окрім того Губерська Управа отрицала іце і листа від ІІолтавськоі
Губерськоі Зеыськоі Управи такого змісту: В ;вязку з зміною політичних
умов на Украіпі впнпка важлпве яитанвя про утвореп «я Всеукраіпськоі
Сиілки Земства.
Головною кетою цеі організаціі, з'явиться як пртдовжѳішя діяльности
усганов Всероссійскою Земського Союзу а на далі іх ліквідація так і інши
справи які треба просадити па білыи зорганьовапо особливо въ звязку з
майбутьпьою дѳмобілізаніеіо віііска.
3 приводу цього пптапня, Полтавська Губервіяльна Земська Управа
спілыю з Губерпіяльним Комитетом В. 3. Союзу, вннесла постанову: звер-
нутисп до Украінськоі Центрально! Ради, абп було скликано, з‘ізд уновно-
важенпих від Губерніяльних Зѳмств Украіни, на якому була обміркована
справа про утворення Всеукраінськоі спілки Земств.
Разом з цею постановою Губерніяльне Земство ппслало свого прѳд-
ставнмка до Ц-птралыюі Ради підтримувати зазначену постанову.
Саовіщаіочи про це, Губервіяльна Управа звертаѳтся до Вас з про-
хаппям: 1) Висловитись а приводу пропозідіі Полтавського Губерпіялыюго
Земства, 2у Погайно увііітц в відповідні відносинп з Ііоптпп-.-- т>-
коли Ваше З'МСТВО поді-іяе думку Полтапського. 3) Внести цю справу на
обговорѳішя до В.иіых Земських Зіорів 4) Негаппо іпдісла ги до нас Вашу
відповідь.
На цей лпст Губѳрьська Управа сповістша Ноітавську Управу, що
опа ноділяе іумку впс.ювлену Полтавською Губѳрніялыіою Управою що до
утверженпя Всеукраіпськоі Земськоі сиілкн і вжпваѳ відпонідппх заходів.
Докладаючи про ввщѳ писано Губерсыгій Народпьій Раці, Губерська
Управа вважала б: 1) впзпачпти пеобхі шим утвореппя Украіиського 11а-
родпього Союзу і 21 впбрати делегатів до тою же Союзу па 1918 рік.
•- 58 —
№ 37.	№ 3.
1918 г.	Оці.п. Стат. Отдѣл.
Проектъ смѣты на производство • почвенныхъ
изслѣдованій въ 1918 году.
(§' II, ст. 5-6 смѣты).
На основаніи постановленія 3-го очередного Губернскаго Земска-
го собранія, Губернскою Управою предирпнят) было весною и лѣтомъ
1914 года почвенное пзлѣдованіе губерніи по плану, выработанному
профессоромъ Новороссійскаго университета А. И. Набокихъ, разсмо-
трѣнному и утвержденному особымъ совѣщаніемъ при Губернской
Земской Управѣ 19 и 20 апрѣля 1914 г. Руководство изслѣдованіемъ
поручено было нроф. А. II. Набокихъ.
Согласно отмѣченному выше плану, въ цѣляхъ составленія поч-
венной карты з хъ верстнаго масштаба, принята была предложенная
проф. А. И. Набокихъ трехфазная почвенная съемка, съ 3-хъ крат-
нымъ перекрестнымъ объѣз іом ь всей территоріи губерніи въ теченіи
лѣтнихъ сезоновъ 1914, 1915 и 1916 г.г. и съ производствомъ анали-
зовъ почвенныхъ образцовъ и разработкою матеріаловъ собранныхъ
почвенными экспедиціями въ теченіи 3-хъ зимнихъ сезоновъ и пос-
лѣдующихъ 2-хъ годовъ, съ тѣмъ, чтобы результаты первыхъ 2-хъ
съемокъ были использованы для составленія и изданія предваритель-
ныхъ почвенныхъ картъ меньшаго масштаба.
Въ виду неожп іанно вспыхнувшей войны, почвенныя изслѣдо-
ванія пришлось прервать вь первыхъ числахъ августа 1914 года, при
чемъ первая фаза пзслѣ іованія не была доведена до конца, а именно
не достаточно полно осуществлены были начѣченны маршруты .Чи-
тинскаго, Летичевскіго и Ушпцкаго уѣздовъ и совсѣмъ мало изслѣ-
дованы уѣзды: Каменецкій и Проскуровскій. Не смотря на нѣкоторую
незаконченность 1 й фазы изслѣдованія, все же почвенной экспедиціи
1914 года удалось взять въ губерніи д.> 500<> образцовъ пахатнаго
слоя и выкопано 300- 4<>о ямокъ, глубиною око іо 2 аршинъ для Изу-
ченія морфологическихъ свойствъ почвы съ выемкою изъ нихъ пробъ
почвогруптовъ и нѣкоторое количество ямъ до 2—з саженъ глубиною,
изъ которыхъ вынуты монолитные образцы почво-грунтовъ и пробы
для послойныхъ валовыхъ анализовъ. Общее число образцовъ подпоч-
венныя ь горизонтовъ, взятыхъ изъ ямъ и ямокъ достигаетъ 1000 и,
кремѣ того, сдѣланы описанія геологическаго строенія многихъ ба-
локъ и овраговъ.
— 59 —
/ Въ результатѣ детальнаго лабораторнаго изученія всѣхъ собрав-
шихъ образцовъ въ отношеніи пхъ цвѣта, степени песчанистости, ки-
слотности, содержанія перегноя, послойнаго распредѣленія перегноя,
карбонатовъ и фосфорной кислоты и, наконецъ, валового химическаго
составі типическихъ горизонтовъ, наряду съ изученіемъ данныхъ
морфологическихъ наблюденій въ ямахъ и была составлена схемати-
ческая почвенная карта Подольской губерніи въ масштабѣ 13. 6 вер-
сты въ дюймѣ съ обясвнтелыіымь текстомъ къ ней. „Нѣсколько за-
мѣчаній къ схематической почвенной картѣ Подольской губерніи"
(39 страницъ) и цвѣтнымъ изображеніемъ—таблицей разрѣзовъ основ-
ныхъ подольскихъ лѣсовыхъ почвъ-грунтовъ изъ 1916 г., а также
„1-й томъ матеріаловъ по изслѣдованію почвъ и груптовъ Подоль-
ской губерніи (268 стр.) изд. 1916 г.,“ въ которомъ содержатся всѣ
маршруты почвенной экспедиціи съ точнымъ обозначеніемъ и харак-
теристикой мѣста выемки образцовъ пахатпаго горизонта, пхъ цвѣта.
% гумуса іг степени песчанистости и столь же по іробпыя іаипыя
наблюденій надъ вертикальными разрѣзами подольскихъ иочвогруп-
товъ, а также сводныя таблицы статистическихъ и дсчетовъ.
Такимъ образомъ, затраченныя въ 1914 -16 годахъ земскія сред-
ства на почвенныя изслѣдованія плодотворно оправданы и въ тоже
время дѣлу детальнаго почвеннаго обслѣдованія губерніи, столь необ-
ходимому для правильнаго осуществленія агрономическихъ мѣро-
пріятій въ цѣляхъ вида того обстоятельства, что вся его творческая
дѣятельность по организаціи народнаго хозяйства, поднятію доход-
ности сельско-хозяйственнаго производства, устройству путей сообще-
нія, улучшенію природы сграны и т. п., только тогда будетъ успѣш-
на и выполнена съ минимальной затратой средствъ, когда она будетъ
б зироваться па прочныхъ данныхъ научнаго естественно-историчес-
каго изученія всей территоріи губерніи, а потому оно должно смѣло
и увѣренно итти по пути приведенія въ извѣстность всѣхъ факто-
ровъ сельско-хозяйственнаго производства и промышленной дѣятель-
ности населенія Подоліи.
Смѣта на почвенное обслѣдованіе Подольской губерніи въ 1918 г.
представляется въ слѣдующемъ видѣ.
1.	Жалованье руководителю .....	4500 руб.
2.	Разъѣзды руководителя (суточныя) за 80 дней
экскурсіи по 25 р. въ сутки ......	2000 „
3.	Жалованье 5 экскурсантамъ за лѣтнія пзслѣдова-
Г.ІГТ т.г.отглѵ.лг О ѴГ-Ь <гпп пл Л ЛЛ П П'С. мѢлЯПТ.	6000
60 —
4.	Разъѣзды 5 акскурсантовъ, каждаго въ теченіе іоо
дней по 20 р. въ сутки ....... 1О000 „
5.	Коллекціонированіе (10000 мѣшочковъ по 25 к.
1500 ямокъ по 1 р.; 10 глубокихъ шурфовъ по 150 р.; 125 ящиковъ
по 4 р.; упаковка и доставка коллекцій, а также переписка
телеграммы, вознагражденіе служителя и пр. 1000 р.)	.	7000 „
6.	Химическіе анализы (гумусъ 8000 р., валовые ана-
лизы 9000 р., механическіе анализы 3000 р.) .	.	. 20000 „
7.	Счетчику при составленіи отчета, чертежнику за
изготовленіе картъ и копій ......	3000 „
8.	Печатаніе отчета съ 10-тн верстной картой за
1917 годъ .......................................... 5000 „
Итого по ст. 5-6 § И смѣты .	. 57500 руб.
По изложеннымъ въ настоящемъ докладѣ основаніямъ, Губерн-
ская Управа полагаетъ:
Утвердить приведенную выше смѣту расходовъ по
производству почвеннаго изслѣдованія и внести по ст. 5-6
§11 расходной смѣты на 1918 годъ .... 57500 руб.
Подлинный за надлежащими подписями.
— 61
№ 38.
1918 года.
№4,______
По Оц.-Ст. отд.
Проектъ смѣты на окончаніе сельскохозяйственной
поземельной и городской переписей 1917 года и на
разработку матеріаловъ эти^ъ переписей.
Лѣтомъ 1917 года по распоряженію временнаго Петро-
градскаго Правительства предпринята была, въ цѣляхъ подго-
товки матеріаловъ для земельной реформы, Всероссійская
сельско-хозяйственная и поземельная перепись всего сельскаго
населенія и одновременна, по особой программѣ, перепись
городского и мѣстечковаго населенія черезъ посредство Гу-
бернскихъ Земскихъ Управъ.
Сельско-хозяйственная іоземельная перепись въ предѣ-
лахъ Подольской губерніи натолкнулась на рѣзко-выраженное
песочу вствіе, а порою и па полное противодѣйствіе населенія,
вслѣдствіе чего перепись прошла не вездѣ одинаково успѣш-
но и въ нѣкоторыхъ случаяхъ отдѣльныя села и волости, а
въ отношеніи Каменецкаго уѣзда и весь уѣздъ остались не
описанными. Изъ общаго количества 12 уѣздовъ, 1'72 волостей,
2277 селеній и 700000 хозяйствъ описанными оказались 11
уѣздовъ, 154 волости, 1902 селенія и 593000 хозяйствъ, от-
таказались отъ переписи 1 уѣздъ (Каменецкій), .18 волостей,
301 селеніе и 84800 хозяйствъ (въ томъ числѣ по Каменец-
кому уѣзду—15 волостей, 228 селеній и 54300 хозяйствъ и
по Валтскому уѣзду—Мошнягская, Романовская и Саражин-
ская волости). Кромѣ того положеніе переписи по 74 селені-
ямъ съ 22200 хозяйствъ до сихъ поръ не удалось выяснить.
Возможно, что эти села и описаны, но матеріалы по нимъ пе
сданы регистраторами за неуплатою имъ вознагражденія.
Такимъ образомъ, не описано и остается подъ сомнѣні-
емъ 375 селеній и 107000, т. е. 15% хозяйствъ.
— 62
По городской переписи описаны всѣ города и мѣстечки,
кромѣ мѣстечекъ Каменецкаго уѣзда и небольшой части гор.
Каменца.
Изъ общаго количества 69000 городскихъ и мѣстечковыхъ
владѣній и 136000 квартиръ, остались не описанными приб-
лизительно 3500 владѣній и 7500, т. е. 5,5°/о квартиръ.
Что касается разработки матеріаловъ указанныхъ выше
переписей, то таковая организована была въ началѣ октября
1917 г. п гола довольно быстрымъ темпомъ до 20-хъ чиселъ
ноября мѣсяца, когда была пріостановлена за полнымъ исто-
щеніемъ средствъ вслѣдствіе больгоевптскаго переворота и
до сихъ поръ не возобновлена, такъ какъ обѣщанныхъ цент-
ральной властью средствъ па разработку переписей Губерн-
ская управа не получила.
За этотъ срокъ временно приглашенные счетчики, въ ко-
личествѣ свыше 200 человѣкъ, подъ руководствомъ 10-ти ин-
структоровъ подсчитали по сельско-хозяйственной переписи
около 141500 хозяйствъ, т. е. свыше 1/5 части всего числа
хозяйствъ въ той части программы, какая была признана под-
лежащей разработкѣ въ первую очередь, какъ матеріалъ для
земельной реформы.
По городской переписи подсчитано, также въ отношеніи
первоочередныхъ програмиыхъ предположеній. 31000 квартиръ,
или почти 1/4 часть ихъ.
Нынѣ стоитъ на очереди вопросъ о продолженіи разра-
ботки матеріаловъ сельско-хозяйственной поземельной и го-
родской переписей 1917 года и объ изысканіи средствъ на
эту разработку.
Вездѣ и всюду, во всѣхъ культурныхъ странахъ, органы
мѣстнаго самоуправленія, стремясь придать своей работѣ въ
различныхъ отрасляхъ мѣстнаго хозяйства вполнѣ планомѣр-
ный характерь, обосновываютъ ее па прочномъ фундаментѣ
сплошныхъ статистическихъ обслѣдованій. По атому пути шли
— 63 —
и наши старый Земства, производя сплошныя подворно-эконо-
мическія переписи, какъ въ цѣляхъ оцѣночныхъ, такъ и въ
цѣляхъ правильной организаціи агрономической помощи на-
селенію,' а равно и въ цѣляхъ опредѣленія курса общей экономи-
ческой политики земства. Есть земства, какъ напримѣръ Пол-
тавское гдѣ такія переписи производились повторно нѣсколь-
ко разъ и гдѣ матеріалы этихъ переписей, разработанные и
опубликованные приносятъ громадную пользу Земству вт> его
разносторонней дѣятельности, показывая въ тоже время и тѣ
измѣненія въ народномъ хозяйствѣ, которыя произошли за
время отъ одной до другой переписи.
Подольская губернія, гдѣ земство введено только вь
1912 году, не принадлежитъ къ числу такихъ счастливыхъ
губерній. Здѣсь не было еще пи одной земской снлопікой
подворной сельско-хозяйственной и экономической переписи,
а слѣдовательно нѣтъ и никакихъ статистическихъ матері-
аловъ, па которыхъ земство могло-бы базироваться въ своей
дѣятельности.
Однако въ 1916 и 1917 годахъ были предприняты три
Всероссійскаго масштаба переписи, а именно въ 1916 году
производилась Всероссійская сельско-хозяйственная перепись,
главнымъ образомъ въ цѣляхъ продовольствія арміи и насе-
ленія; въ 1917 году Всероссійская сельско-хозяйственная и
поземельная перепись главнѣйшимъ образомъ въ цѣляхъ
подготовки матеріала для аграрной реформы и наконецъ то-
же въ 1917 году перепись городского и мѣстечковаго насе-
ленія. Свѣдѣнія объ условіяхъ производства й результатахъ
двухъ послѣднихъ переписей приведены были выше. Пере-
пись 1916 года прошла болѣе успѣшно, хотя также были
случаи противодѣйствія производству переписи со стороны
населенія, вслѣдствіе чего остались неописанными двѣ во-
лости Балтскаго уѣзда (Даниловская и Романовская). Сельско-
хозяйственная перепись 1916 года много уступаетъ по объ-
— 64 —-
ему своей программы и по техникѣ построенія опросныхъ
карточекъ сельско-хозяйственной поземельной переписи 1917
года и потому матеріалы даваемыя ото хотя и весьма обшир-
ны однако же не столь цѣнны какъ матеріалы переписи 1917
года и не даютъ отвѣта на многіе вопросы сельсчко - хозяй-
ственной экономики. При всемъ томъ и эта перепись вслѣд-
ствіе отсутствія средствъ разработана далеко не въ полной
мѣрѣ, а то что разработано въ большей своей части не из-
дано, чѣмъ и затрудняется широкое пользованіе этими мате-
ріалами.
Къ изложенному остается добавить, что на производство
переписей 1917 года (сельско-хозяйственной и городской) за-
трачены столь значительныя средства, а именно до 422 ты-
сячъ рублей, не считая труда постояннаго персонала отдѣле-
нія, что оставленіе сопранныхъ матерітловъ не разработанны-
ми равнялось бы отказу отъ продуктивнаго использованія
столь дорого стоившаго статистическаго матеріала, при пол-
номъ почти отсутствіи другихъ достовѣрныхъ статистиче-
скихъ массовыхъ свѣдѣній и при крайней необходимости въ
нихъ.
.1 »
Вслѣдствіе изложеннаго губернская управа считаетъ по-
ложительно необходимымъ, во первыхъ пополнить тѣ пробѣ-
лы въ сельско-хозяйственной и городской переписяхъ, о ко-
торыхъ упоминалось выше, путемъ организаціи соотвѣтству-
ющей экспедиціи изслѣдователей и, во вторыхъ, подвергнуть
матеріалы сельско-хозяйственной и городской переписей пол-
ной и исчерпывающей разработкѣ въ двѣ очереди, а именно
въ первую очередь подсчитать матеріалы переписи въ пре-
дѣлахъ той минимальной программы, которая установлена
была временнымъ правительствомъ для всей имперіи и под-
счетъ, по которой уже выполненъ и на ’/з часть и во вторую
очередь разработать матеріалы по всѣмъ остальнымъ пунк-
тамъ опросныхъ программъ.
— 65 —
Для выполненія перечисленныхъ выше работъ потребны
суммы исчисленныя въ ниже слѣдующемъ проектѣ смѣты.
1. Смѣта на окончаніе сельско-хозяйственной поземельной пере-
писи 1917 г. и на разработку матеріаловъ этой переписи.
Ь. производство сельско-хозяйственной поземельной переписи въ
Каменецкомъ уѣздѣ и въ отдѣльныхъ волостяхъ и селахъ дру-
гихъ уѣздовъ, отказавшихся отъ переписи въ 1917 году.
1.	Опйсано 107000 хозяйствъ считая по 75 к.
на 1 хозяйство................................... 80250	р.
2.	Составленіе 1000 поселенныхъ описаній счи-
тая ло 10 руб. на каждое..........................10000	р.
3.	Непредвиденные расходы ....	750 р.
Итого .	.	. 91000 р.
По смѣтѣ наперепись 1917 года исчислено было по 47 коп.
на 1 хозяйство; фактическій расходъ оказался выше на 28°/о,
а именно 60 коп. на хозяйство. Нынѣ въ смѣту вносится по
75 коп, на хозяйство, т. е. норма предстоящаго расхода уве-
личена приблизительно на 25°/о въ виду разбросанности остав-
шихся не описанными волостей и селъ, что неизбѣжно вызо-
ветъ усиленный расходъ на разъѣзды.
Б. Продолженіе разработки сельско-хозяйственной поземельной пе-
реписи 1917 г. въ предѣлахъ уже выполняемой программы.
1.	Подсчетъ 700000 похозяйствеппыхъ карто-
чекъ по 14 копѣекъ съ карточки ....	98000 р.
2.	Составленіе таблицъ—5280 страницъ по 2 р.
съ страницы .	.	,......................... 10560	р
3.	Опубликованіе матеріаловъ переписи, счи-
тая по 27,5 печатныхъ листовъ по 600 р. съ листа . 198000 р.
4.	Печатаніе подсчетныхъ лентъ и другихъ
вспомогательныхъ бланковъ..........................2500	р.
— 66 —
5.	Разработка и провѣрка матеріаловъ получен-
ныхъ съ мѣстъ и другіе расходы ....	940 р.
Итого'. .	. 310000 р.
Въ счетъ этой суммы затрачено уже ранѣе на
провѣрку и разработку матеріаловъ переписи и на
печатеніе счетныхъ лентъ около ....	17000 р.
За исключеніемъ произведенныхъ расходовъ
требуется еще на разработку сельско-хозяйственной
поземельной переписи ...... 293000 р.
Главную статью расхода по этой смѣтѣ составляетъ рас-
ходъ на опубликованіе матеріаловъ при существующихъ неи-
мовѣрно высокихъ цѣнахъ на типографскія работы, а именно
198000 рублей, самая же разработка матеріаловъ требуетъ ас-
сигнованія 95000 рублей. Поэтому въ текущемъ году можно
было бы произвести намѣченную разработку и опубликовать
лишь поуѣздные поволостные итоги переписи (около 25 пе-
чатныхъ листовъ) на что потребуется не свыше 15000 руб.
опубликованіе же поселенныхъ и погрупповыхъ итоговъ мож-
но было бы отложить до того времени, когда цѣны на типограф-
скія работы будутъ болѣе пріемлемыми.
Б. Разработка матеріаловъ сельско-хозяйственной поземельной
переписи второй очереди по отдѣлу демографіи (возрастной, на-
ціональный и вѣроисповѣдный составъ населенія промыслы
населенія, продажа и наемъ рабочей силы и т. п.).
I
1.	Подсчетъ 700000 нехозяйственныхъ карто-
чекъ по 7 коп. съ карточки....................49000 р.
2.	Составленіе таблицъ—2640 страницъ по 2 р. )
съ страницы.................................  .	5280 р.
3.	Опубликованіе матеріаловъ подворной пере-
писи—165 печатныхъ листовъ по 600 руб. съ листа 99000 р.
67
4.	Разработка 2277 поселеленныхъ бланковъ
по 10 руб. сь каждаго....................... 22770	р.
5.	Опубликованіе матеріаловъ поселенныхъ опи-
саній около 75 печати, листовъ по 600 р. съ листа 45000 р.
6.	Печатаніе подсчетныхъ лентъ и другихъ
вспомогательныхъ бланковъ .....	1950 р.
Итого. .	. 223000 р.
Итого по смѣтѣ на окончаніе сельско-хозяй-
ственной поземельной переписи и на ея разработку
требуется ........ 607000 р.
II. Смѣта на окончаніе городской и мѣстечковой переписи 1917 г.
и на разработку матеріаловъ этой -переписи.
А. Производство переписи въ мѣстечкахъ Каменецкаго уѣзда и
въ части гор. Каменца
1.	Описаніе 7500 квартиръ, считая по 65 коп.
съ квартиры.................................... 4875 р.
2.	Непредвиденные расходы ....	125 р.
Итого .	.	5000 р.
По смѣтѣ на перепись 1917 года исчислено было по
40.5 к. на каждую квартиру; фактическій расходъ оказался
выше на 28%, а именно 52 коп. Нынѣ вносится въ смѣту
по 65 коп. на квартиру, т. е. норма предстоящаго расхода
увеличивается приблизительно на 25% въ виду вздорожанія
труда регистраторовъ.
Б. Разработка матеріаловъ городской и мѣстечковой переписи
въ полномъ объемѣ, включая и отдѣлъ демографіи.
1.	Подсчетъ 136000 квартирныхъ карточекъ—по 7 коп.
съ капточки ........	9520 р.
68 —
2.	Составленіе таблицъ 384 страницы по 2 руб.
съ страницы................................... 768 р.
3.	Опубликованіе матеріаловъ переписи около
36 печатныхъ листовъ по 600 руб. съ листа .	. 21600 р.
4.	Печатаніе счетныхъ лентъ и другихъ вспо-
могательныхъ бланковъ.........................1112 р.
Итого .	.	. 33000 р.
Въ счетъ этой суммы затрачено уже ранѣе
около 1000 руб.. за исключеніемъ произведенныхъ
расходовъ требуется еще на разработку городской
и мѣстечковой переписи........................ 32000 р.
Главную статью расхода и въ этой смѣтѣ составляетъ
расходъ на опубликованіе матеріаловъ по причинамъ указан-
нымъ выше. Поэтому и матеріалы городской и мѣстечковой
переписи слѣдуетъ опубликовать лишь въ итогахъ по уѣз-
дамъ и отдѣльнымъ городамъ и мѣстечкамъ, отложивши пу-
бкикацію по отдѣльнымъ кварталамъ и частямъ до болѣе
благопріятнаго времени, а на такую сокращенную публикацію
(около 2 печатныхъ листовъ) потребуется примѣрно 1200 р.
Всего на окончаніе городской и мѣстечковой переписи и на
разработку матеріаловъ этой переписи потребно 37000 руб.,
а вмѣстѣ съ сельско-хозяйственной поземельной переписью—
644000 рублей. Кромѣ того необходимы еще 50000 рублей на
оплату работъ по производству переписей 1917 года испол-
ненныхъ въ 1917 году и до сихъ поръ не оплаченныхъ за
отсутствіемъ средствъ, а всего вообще слѣдовательно 694000
рублей.
Въ виду финансовой невозможности выполнить всѣ пе-
речисленныя въ докладѣ работы въ текущемъ году Губерн-
ская Управа считаетъ необходимымъ какъ минимумъ выпол-
нить въ 1918 году слѣдующія работы:
— 69 —
1.	Произвести сельско-хозяйственную поземель-
ную перепись въ тѣхъ сельскихъ мѣстностяхъ,
гдѣ населеніе нелопустило ея производства въ 1917
году, для чего необходима затрата
2.	Произвести разработку сельско-хоз. поземель-
ной переписи по программѣ первой очереди (безъ
подробной разработки отдѣла демографіи) для чего
необходимы расходы въ .
3.	Опубликовать разработанные матеріалы
сельско-хоз. поземельной переписи въ поуѣздныхъ
и поволостныхъ итогахъ для чого необходимо
4.	Произвести перепись населенія въ мѣстеч-
кахъ Каменецкаго уѣзда и въ неописанной части
гор. Каменца для чего требуется .	.	.	,
5.	Произвести полную разработку матеріаловъ
городской и мѣстечковой переписи для чего необ-
ходимо израсходовать ......
6.	Опубликовать разработанные матеріалы го-
родской и мѣстечковой переписи въ итогахъ по
уѣздамъ, городамъ и мѣстечкамъ, для чего необ-
ходимо .........
Такимъ образомъ, на выполненіе намѣченныхъ
на 1918 г. работъ требуется ...
По изложеннымъ въ настоящемъ докладѣ осно-
ваніямъ Губернская Управа полагаетъ:
1.	Утвердить приведенную выше смѣту расхо-
довъ на производство работъ по окончаніи сельско-
хозяйственной поземельной и городской переписей
и возбудить передъ Министерствомъ Земледѣлія
ходатайство объ ассигнованіи на этотъ предметъ .
2.	Признать необходимымъ оплатить выпол-
ненныя въ 1917 году работы по производству ука-
91000
95000
15000
5000
10400
1200
217600
217600
— 70 —
занныхъ выше переписей и внести для этой цѣли
по ст 5—в. § II расходной смѣты на 1918 годъ . 50000 р.
3.	Возбудить передъ Министерствомъ Земледѣлія хода-
тайство о возмѣщеніи—этой послѣдней суммы въ виду общего
сударственнаго значенія переписей производимыхъ по распо-
ряженію центральной власти.
4.	Возбудить передъ Министерствомъ Земле-
дѣлія ходатайство о возмѣщеніи ранѣе произве-
денныхъ расходовъ изъ собственныхъ средствъ Зем-
ства на оплату счетовъ по переппсямъ 1917 года
въ размѣрѣ............................... 55000 р.
Подлинный за надлежащими подписями.
— 71
Загальн. Яв 39.
1918 р.
№ I.
Сіл. будів,
О виключенню з рахунків нездатних материялів по земським
черепичним майстерням та складам.
В земських черепичних майстѳрнях та складах даховях материялів на
1 січня 1917 р, лічиться ноздатвих материялів на сумму 952 карб. 67 к.
(підмоклий цементъ, проржавлена бляха, побиті цвмонтові вироби, витекша
фарба та олій і т. і.) Материялі ці хоч і не здатні на продаж, або іх
зовсім нѳмае—однак лічаться но книжка» і по сей день і не списані щѳ
з відповідних рахунків.
Цо докладам № 33—1913 року 3-му чѳрговому Губорському Земсь-
кому Зібранню № 7—1914 року 5-му надзвнчайному земському зібранвю
по 1914 р. включно—списано нездатних материялів на сумму 433 карб.
27 кои. Четнертѳ-ж чертово земське зібрання з приводу виключоння з ра-
хунків иѳздатного майна та материялів (доклад № 33) ухвалило: „на далі
материяли списуе Губерніяльна Управа в ро мірі, призначеннім при ціну-
ванню виробів (на биття дахівок не білып 27%, а в других випадках
материяли списуються по постанові Губѳрвіяльного Земського Зібрання.
Материяли належитъ списати з рахунків по такимъ складам та майстерням:
СКЛАДЫ:
1) Немирівський, Браплавськ. пов. олію 2% ф. па .	. 50 карб. —		К,
2) Тульчинський склад, тогож пов. олію 271/з ф. на	. 5	„ 48	V
3) Барський склад, Могилівськ. пов.			
мідянки—грунту 10 ф.	. 2	„ 28	99
суріку	Ю ф.	. 1	п 44	
4) Проскурівський склад, Проскурівськ. повіту:			
пишоходних плит 127 шт. .	. 24	„ 13	99
мідянки фарби 26% ф.	. 11	„ 36	Ю
мідянки-грунту бЧг ф.	1	„ 46	
цінкових затрпмок 50 шг. .	• 1	„ 50	99
5) Ушпцький склад Ушицьк. пов. олію 10 ф.	. 1	„ 99	99
— 72 —
6) Деражняньський складЛятичпвськ. пов. олію бѴг ф. 1 „ 7) Впннпцькпй склад, Впнницьк. пов. цементових	30 „ 29 „
фарб 6 п. 35 ф	44	„	
8) Соболівський склад, Гайспнськ. пов. олію 1 п, 05 ф. 7 „	90 ,,
9) Літинськнй склад, Літпнськ. пов. дахового желіза	
10 ф. 1 сорту 12 п. .	.	.	.	. 31 „	68 ,,
мідянки грунту 20 ф. .	.	.	.	. 4 „	65 „
В С Ь 0 Г 0 списано	
по складам. .	.138 карб. 86 к.	
1) Ладижинська майстерня Літппськ. вовіту цементу	
3 чуди .	.	•	.	.	.	.	1 „	56 „
2) Котюжаньська—Могплівськ. пов. цементу 3 пуди . 1 „	38 „
олію 30 ф.	.	.	.	.	.	. 1 „	05 „
3) Бершадська—Ольгопільськ. пов. нафтн 1 п. 30 ф. 1 „	92 „
4) Ружичняньська— ІТроскурівськ. пов. нафти 2 п. 22 ф. 2 „	06 „
5) Томашпільська—Яыиільськ. пов. дров 15 п.	. 2 „	17 „
піску 1 куб	;	. 10 „	
6) Савраньська—Балтськ. пов. дахівок цемент. 426 шт. 19 „	16 „
колодязних кругів 4 шт. .	.	.	. 20 „	п
7) Велпко-Мечетняньська—Балтск. пов. дахівок цемен-	
товпх 499 шт	  .	22 „	45 „
колодязних кругів 12 шт	60	„	99
8) Зяньковецька— Кам'янепьк. пов. дахівок цементових.	
4310 шт	193	„	96 „
(з них 1440 шт. 2°/о биття.)	
дахівок цементових (наріжників) 616 шт. . .59 „	40 к.
(з них 140 шт. 2°/о биття).
9)	Ольгопільська—Ольгопільськ, пов. дахівок цементових
1680 іпт. ....... 67
диыарів Зшт.. .	.	.	.	.7
20
50

— 73 —
10)	Джуліньська—Гайсппськ. пов. дахівок цѳыентовпх
933 шт. биття і 6567 шт. на .	.	. 275 к. 81 к,
недоліку.......................................39	„ 19 „
(завдяки хибному провадженню обрахунків но
майстерні) колодязних кругів 2 шт.	.	.	9 „ — „
11)	Могилівська—Могилівськ. вовіту, дпмарів 10 шт. 20 „ — „
В С Ь О Г О списано
по майсторням . .813 карб. 81 к.
РАЗОМ . 952 карб. 67 к.
Докладуючп впщѳ пазвапнему Губерніяльному Земському Вібранню,
Губѳрніяльна Управа покладае.* нездатні материяли по земським
складам та майстерням на суму девятьсот п‘ядесять сімь кар-
бованців 32 и. (957 карб. 32 к.) виключити з відповідних ра-
хунків.
— 74 —
Загал. № 40.
1918 Г.
№ 2.
Сіл. будів.
О приняттю на рахунок страхових капіталів додатково
вияененоі розтрати бувш. Страхового агента I. Смере-
чинеького.
3 приводу розтрати, вчиненоі бувш. Страховим агентом 1. Сме-
речинським 3 надзвичайне Губерніяльне Земське Зібрання (доклад
№ 271—48—1913 р.) ухвалило: „дозволити Губерніяльні Управі і на-
далі списувати з відповідшіх рахунків по належнім. виясненню,
пред'явлені борговниками земства домогання, котрі е наслідок злов-
живаннь Смеречипського, з тою, однак умовою, щоб о таких подіях
Губерська Управа повідомляла земське зібрання".
За час з 1913 по 1917 р.р. включно Губерська Управа одержала
чиыало нових скарг з приводу тоі-ж розтрати Сыеречинського. По
належнім виясненню ціх скарг уявилось, що необхідно приняти на
рахунок страхових капіталів списавши з відповідшіх рахунків зем-
ських довжників суму 3534 карб. 49 коп., як додатково вияснену роз-
трату Смеречинського. Гроші ці по журналу Управи від 12 лютого
1918 р. за № 161 спйсані з відповідних рахунків, об чому Губерська
Управа і повідомляе земське зібрання.
— 75
Общ № 41.
1918 г.
№ 3. __
Се.льск. строит.
Объяснительная записка к проекту смѣты на 1913
год по отдѣлу сельскаго строительства.
В области противопожарныхъ мѣропріятій Подольское Земство главно
и, можно сказать, исключительное вниманіе удѣлило распространенію огнѳ-
стойких кровельних матеріаловъ. В началѣ главныя ассигнованія земства
. упадали на кровельное желѣзо и лишь впослѣдствіи, когда населеніе убѣ-
дилось в преямуществах других кровельних матеріаловъ (цем -пес. черепицы
п этернита) ассигнованія на кровельное желѣзо стали постепенно сокращаться
за счет увеличенія операцій по снабженію населенія этернитом и цем.-песоч.
черепицей.
Болѣе подробныя данныя о дѣятельности земства в области сельскаго
строительства представлены в „краткой обзорѣ противопожарных мѣропріятіи
Под. земства" здѣсь же представлены главный образом результаты работ за
весь періодъ (1918—1916 г.г.) в цыфровых данпых.
1.	Снабженіе населенія кровельнымъ желѣзом началось в 1908 году.
Операпіп по отпуску желѣза с каждым годом разроста.тнсь и лишь в
1914 г. появленіе на складах этернита пріостановило дальнѣйшій рост
операцій. Для характеристики хода операцій укажем первоначальную и ко-
нечную пыфру отпуска желѣза, а именно—в 1908 г. отпущено было всего
19630 п„ в 1914 г.—цифра эта поднялась до 1452.16 п., за время же
с 1908 по 1916 г.г. включительно из 28 земекпх складов отпущепно
739962 пуд. кровельнаго желѣза. Чѳрез кассу мелкаго кредита отпущено
в 1914 г.—15830 п.
2.	С 1913 г. земство начало снабжать населеніе искусственный
кровельным шифѳром (этернитоы). Превосходныя качества этого новаго кро-
вельнаго матеріала быстро завоевали симпатіи населенія и сейчас с увѣ-
ренностью можно сказать, что в будущей этернит в Подольской губерніи
вытѣснит всѣ другіе виды огпестойких матѳріалов. К сожалѣнію война по-
мѣшала развитію и распространенію операцій по снабженію этернитом и зем-
ству невольно пришлось ограничиться лишь отпуском той наличности, какая
была на складах до начала войны. За три года (1913—1916 г.г.) насѳ-
76 —
левію отпущено 1230370 шт. этернита, что конечно далеко не соотвѣт-
ствует тому огромному спросу на этернит, который во много раз превы-
шает отпущенное со складов количество; через кассу мелкаго кредита в
1914 г. отпущено 99000 шт. этернита.
3.	Цементно-песочная черепица до открытія земскпх мастерских отпу-
скалась населенію главный образом из частных мастеркпх. Слѣдствіем этого
было покрытіе губерніи густой сѣтью кустарных мастерскнх. Осуществить
техническій надзор за производством издѣлій в частных мастерскнх не
представлялось возможный т. к. для этого требовался громадный штат тех-
нпков и крупныя ассигнованія на содержаніе их. Отсутствіе же надлежа-
щаго надзора кустарей, неподготовленность кустарей, а въ нѣкоторыхъ слу-
чаях и недобросовѣстность их—привели земство к организаціи своих зем-
скпх мастерскнх. В первое время населеніе но особенно охотно пріобрѣ-
тало цем.-песоч. издѣлія из земскпх мастерскнх, что было слѣдствіемъ с
одной стороны отсутствія свѣдѣній у населенія об этих издѣліях, а с дру-
гой—тѣх неудачных опытов, какіе пмѣлп мѣсто на первых порах в нѣко-
торых даже земскпх мастерских. не говоря уже о кустарных. Но мѣрѣ
улучшенія технической постановки дѣла спрос на издѣлія увеличивался с
кажіым годом, а вмѣстѣ с тѣм расширялось и самое производство издѣлій.
Достаточно сказать, что к началу 1914 г. губернія насчитывала 32 впол-
нѣ оборудованных земскпх мастерских, причем в ппх черепица изготовля-
лась болѣе чѣм на 140 черѳпичнпх станках. Подробныя свѣдѣнія о всѣх
земских мастерских помѣщены в упомянутой выше „краткой обзорѣ". Опе-
раціи земских мастерских за время с 1908 по 1916 г.г. включ. вырази-
лись в отпускѣ населенію 4543000 шт. скатной чсрепийы. Из других
цем.—песочн. издѣлій—земскія мастерскія изготовляли и отпускали насе-
ленію главный образом колодезные цилиндры п дымовыя трубы. За тот же
період отпущено мастерскими колодезных цилиндров 27957 шт. и дымо-
вых труб 1506 шт.
Идя па встрѣчу населенію въ дѣлѣ болѣе широкаго снабженія его
цементно-песочными издѣліями—земство съ 1909 г. открываетъ почти во
всѣхъ уѣздахъ склады цемента (въ 1913 г. функціонировало 23 скла-
да) для снабженія имъ чаевыхъ и кустарныхъ мастерскихъ. За время съ
1909 по 1916 г.г. включительно из складов отпущено было цемента
217312 пуд, (241 ваг.), а принимая во вниманіе что в средней вагон
цемента даает 20000 шт. черепицы—операціи по отпуску цемента дали
возможность снабдить населеніе 4820000 шт. черепицы. Кустарныя мастер-
скія тоже въ значительной степени содѣйствовали дѣлу огнестойкаго строи-
тельства. Земство всѣми способами боролось с выпуском на рынок недобро-
качественных издѣлій из частных мастерских и хотя розультатом этой борь-
бы было закрытіе многих частных мастерских, но за то в концѣ концов
достигнуты были желанные результаты. Населеніе даже за наличныя деньги
пріобрѣтало издѣлія лишь из тѣх частных мастерских, какія выпускали
доброкачественныя издѣлія и были под непосредственный надзором техни-
ческаго персонала. За время с 1909 по 1916 г.г. из частных мастерскпх
отпущено было в ссуду и за наличный расчѳт 7797150 шт. черепицы.
Помимо снабженія населенія огнестойкимъ кровельнымъ матеріаломъ—
земство снабжало населеніе лѣсными матеріалами, пожарными насосами, ма-
теріально поддерживало существующія в губерніи пожарныя дружины, забо-
тилось объ улучшеніи водоснабженія, наконецъ устраивало праздники дре-
вонасажденія. Расходы на этп мѣропріятія 1908—1916 г.г. выразились в
слѣдующихъ цифрахъ:
Отпущено на сумму:
1.	Лѣсн. матеріал. .... 11855 р.
2.	Пособій пож. общ. .	.	.	. 2195 р.
3.	На водоснабжѳн.	.... 10942 р.
4.	На древонасажденіе .... 1033 р.
Выражая результаты дѣятелъности земства в области противопожар-
иѣхъ мѣропріятій цифрами можно сказать, что благодаря участію Земства
населеніе губерніи за 9 лѣтъ покрыло огнестойкими матеріалами 34.895
среднихъ крестьянскихъ строеній.
Предположенія на 1918 годъ.
Къ концу 1917 г. дѣятельность отдѣла Сѳльского строительства на
мѣстахъ (снабженіе кров. матеріаломъ) совершенно сократилась; вслѣдствіе
непоступленія желѣза, красокъ этернита и цемента операціи по складамъ и
мастерскимъ послѣ ликвидаціи остатковъ—прекратились. Къ началу 1918 г.
на складахъ и мастерскихъ кромѣ инвентаря нѣтъ ни кровѳльных матеріа-
ловъ, ни цем.-песоч. издѣлій. Непоступленіе ссудъ, выданныхъ изъ страхо-
вого капитала кровельными матеріалами и отсутствіе страховыхъ суммъ ли-
— 78 —
шаетъ возможности Управу въ 1918 г. пріобрѣтать кровельные матеріалы
и содержать черепичныя мастерскія. Помимо отсутствія средствъ для опе-
рацій нужно учитывать еще и то обстоятельство, что въ 1918 г. трудно
расчитывать на поступленіе кровельныхъ матеріаловъ по причинѣ полнаго
разстройства желѣзныхъ дорогъ.
Въ виду изложеннаго—по ст. ст. 1, 2, 3, 4 и 5 смѣты 1018 г.
ассигнованія не спрашивается, а операціи по выпискѣ желѣза и др. мате-
ріаловъ, если-бы была возможность таковые получить, передаются Губерн-
ской Кассѣ мелкого кредита. По ст. 6 и 7 кредитъ не испрашивается
вовсе вь виду того, что работы лабораторіи тѣсно связаны главнымъ обра-
зомъ съ цементнымъ производствомъ въ губерніи. По ст. 8, 9 и 10 кре-
дитъ испрашивается лишь на содержаніе Завѣдующаго Отдѣломъ, его по-
мощника и 2 десятниковъ. Сокращеніе штата техническаго персонала вызы-
вается тѣмъ обстоятельствомъ, что въ 1918 г. нельзя еще разчитывать на
широкое развитіе операцій. По складамъ и мастерскимъ въ виду невозмож-
ности регулярнаго снабженія мастерскихъ и складовъ цементомъ и кровель-
ными матеріалами. Въ случаѣ же поступленія незначительныхъ партій кро-
вельныхъ матеріаловъ въ какіе либо пункты губерніи, населеніе этихъ пунк-
товъ можетъ обслуживаться откомандированнымъ туда техническимъ персо-
наломъ. По ст. 11 и 12 кредитъ испрашивается лишь на наемъ помѣ-
щеній подъ инвентарь мастерскихъ и складовъ и на охрану этого инвен-
таря. Если-бы при поступленіи па какой-либо изъ складовъ—матеріаловъ
понадобились расходы по содержанію Завѣдующихъ, то таковые могутъ
быть включены въ заготовительную стоимость отпускаемыхъ матеріаловъ.
По ст. 13 кредитъ испрашивается на содержаніе лишь 9 человѣкъ (вмѣсто
14 по смѣтѣ 1917 г.). Штатъ канцеляріи принятъ минимальный, а саыо-
сокращеніе вызывается передачей операцій по снабженію населенія кров.
ыатер.—Кассѣ мелкаго кредита. Проектируемый штатъ канцеляріи долженъ
вести учетъ ссудъ, выданныхъ изъ страхового капитала, каковыхъ на 1-е
января 1918 г. числится свыше 1.000000 руб. при 36.000 отдѣльныхъ
заемщиковъ. Составленіе ежегодныхъ списковъ на взысканіе ссудъ, начисле-
ніе процентовъ по ссудамъ, провѣрка отчетности Волостныхъ Правленій и
Казначействъ, учетъ инвентаря складовъ и мастерскихъ. Это та главная
работа, какую должна выполнять канцелярія Отдѣла въ 1918 г. По ст.
15 кредитъ не Испрашивается въ виду сокращенія штата техническаго пер-
сонала. По ст. 18 испрашивается кредитъ въ большемъ поотивъ смѣты
— 79 —
1917 г. размѣрѣ въ виду звачптельпаго повышенія цѣпъ на бумагу и ти-
пографскія работы. По ст. 21 кредитъ увеличенъ въ виду повышенія та-
рифа. По ст. 25 и 26 кредитъ не испрашивается вовсе въ виду прекра-
щенія функцій ремесленной учебной мастерской и отсутствія средствъ.
Въ 1918 г. изъ всѣхъ матеріаловъ, могущихъ поступить на земскіе
склады съ наибольшей вѣроятностью можно расчитывать на цементъ какъ
въ виду близости къ Подольской губерніи цементныхъ заводовъ (Здолбуново,
Одесса, Кіевъ) такъ и въ виду прекращенія военныхъ заказовъ на це-
ментъ. При отсутсвіп пли-же незначительномъ поступленіи желѣза п .этер-
нита—главнымъ кровельнымъ матеріаломъ въ первое время явптся очевидно
цементно-песочная черепица. Организація цементно-песочнаго производства
при наличности возвратившихся и возвращающихся съ войны мастеровъ прп
наличности земскаго йнтептаря на 30 мастерскихъ, а также техническаго
персонала можетъ быть быстро налажена въ губерніи. При продажѣ издѣ-
лій исключительно за наличный расчетъ средства на пріобрѣтеніе цемента и
организацію производства могутъ быть позаимствованы въ 'Кассѣ мелкаго
кредита или въ кооперативахъ, да, наконецъ и самое производство и от-
пускъ издѣлій вести на кооперативныхъ началахъ. Надзора за производ-
ствомъ издѣлій и техническая помощь населенію будутъ осуществляться
остающимся на 1918 г, штатомъ техническаго персонала.

Приходная смѣта
1918 годъ.
82 —
№№ ста- тей.	Предметы доходов.	Поступило по смѣтѣ 1916 г. РУБЛИ. | К.		Назначено по смѣтѣ 1917 г. РУБЛИ. | К.		Предполо- жено Упра- воП ПОСТУП- АНІЙ I) 1918 году. РУБЛИ. | К.	
	Пособіе из страхового ка- питала	....	—	—	—	—	73600	—
	ИТОГО. .	—	—	. —	—	73000	1
— 83 —
Основанія исчисленій и расчетов.	Опредѣлено Гу- бернской Зем- екпм Собра- піѳм на	Примѣчаніе.
	ГУБЛІІ. коп.	

Расходная смѣта
1918 годъ.
— 86 —
о
Е-
сЗ
О
Предметы
расходовъ.
і
На пріобрѣтеніе кровельнаго желѣза и покрасочных
матеріалов для выдачи в ссуду и продажи за наличный ра-
счет. ..........
2
На пріобрѣтеніе искусственнаго кровельнаго шифера
з
4
5
6
7
8
На цементно-песочное производство (содержаніе суще-
ствующих мастерских и расширеніе их. Выдача ссуд стан-
ками и цементом кустарям. Выдача ссуд черепицей и ды-
мовыми трубами, производство колодезных цилиндров.)
На выдачу ссуд гончарной черепицей.
На пріобрѣтеніе деревянныя матеріалов в склады для
выдачи их в ссуду населенію при возведеніи крыш. .
На оборудованіе и содержаніе центральной лабораторіи
для испытанія огнестойких строителъных матеріалов. .
На содержаніе лаборанта при центральной лабораторіи
Содержаніе завѣдующаго противопожарными мѣропрі-
ятіями и его помощника. .......
% прибавки и суточныя двум лицам, состоящим на
службѣ ..........
— 87 —
Израсхо - цовано в 1916 г.		Ассигно- вано по смѣтѣ на 1917 г.		Предполо- жено на 1918 г.		Основанія исчисле- нія и разсчетов.	। Опредѣле- но Губ. 3. | Собраніеи । на 1918 г.	
руб-	К.	РУ6-	Ік.	РУб-			руб-	
5938 2564 8800	59 83	135000 130000 220000 5000 5000 9200 2060	1	1	1	1	!	1 1	1	1	і	II 13200	—-	Ассигнованія пепс- прашива-тся. Въ случаѣ поступ- ленія кровельныхъ ма- теріаловъ так< вые бу- дуть отпускаться на- селенію черезъ кассу ме ікаго кредита. Ассигнованія не ис- пр шивается. С »кращаются дол- жности 2 инструкто- ровъ, взамѣнъ коихь будетъ одинъ помощи, завѣдующаго (Содер. завѣд. 7200 р. и его помощи.—6000 р.).		
Примѣчаніе.
№№ статей.
Предметы расходовъ.
Содержаніе 14 десятнпков по противопожарный мѣро-
пріятіям ..........
10
11
°/о прибавки и суточныя ......
Разъѣзды п суточное довольствіе завѣдующаго проти-
вопожарными мѣропріятіями, инструкторов, десятнпков и
канцелярскпх служащчх .......
Содержаніе завѣдуюіцих складами кровсльных матеріа-
лов п черепичными мастерскими, а также старших масте-
ров для помощи Завѣдующпм, для обученія ученпков п
для покрытія крыш ........
12 Иа разъѣзды завѣдующим мастерскими и складами и
мастерам. под отчет ........
13 Содержаніе канцеляріи ......
% прибавки и суточныя .
— 89 —
Израсхо- довано в 1916 г.		Ассигно- вано по смѣтѣ па 1917 г.		Предполо- жено па 1918 г.		Основанія исчисле- нія и разсчетов.	Опредѣле- но Губ. 3. Собраніем на 1918 г.		Примѣчаніе.
руб.	|к.	руб.	|к.	руб.	к.		руб.	|к.	
5920	—	12600	—	7200	—	Сокращается 12 должностей десятни- ков—остается 2 де- сятника по 3600 руб. в год			
—	—	9450	—	—					
2803	40	7 000	—	6000	—	Ассигнованіе умень- піаѳгся в виду сокра- щенія штата техниче- скаго персонала.	1		
690	—	17500	—	6000	—	В ниду передачи операціи по отпуску населенію кровельн. ыатеріал. въ кассу м. кредита испрашивает- ся ассигнованіе лишь на охрану инвентаря в мастерских и скла- дах			
—	—	1500	- -	—	—				
12540	—	11640		~	28800	—	Дѣло произв од птелю 4200 р., его помощ- нику 3600 р., 6 сче- товодов по 3000 р.— 18000 р. и 1 маши- нистка 3000 р.			
—	—	8730	—	—	-—				
— 90 —
»№ статей.	• Предметы расходовъ.

13а	На сдѣльныя канцелярскія работы ....
13<5	Содержаніе служащій канцеляріи, призванный по слу- чаю войны па дѣйствительную службу в Государственное ополченіе. .........
14 15	10% на наградныя и пособія служащимъ канцеляріи . На канцелярскіе расходы инструкторам по сельскому строительству, в безотчетное распоряженіе пнструкторов
16	На печатаніе и выписку бцопіюр и афиш по противо- пожарный мѣропріятіям и выпи ку книг, журналов и разных пособій, псреплет книг и проч.	.....
17	На разъѣзды и суточныя Предсѣдателю и Членам Гу- бернской Управы ........
18	На печатаніе бланковъ, вѣдомостей, отчетов и канце- лярскіе расходы ........
19	На наем помѣщенія .......
20	Отопленіе и освѣщеніе ......
21	Почтовые расходы .......
22	Покупка мебели и содержаніе телефона
— 91
Израсхо- довано в 1916 г. руб- |к.	Ассигно- вано по смѣтѣ на 1917 г. руб. |к.	Предполо- жено на 1918 г. руб. | к.	Основанія исчисле- нія и разсчетов.	-з Опрѳпѣлѳ- по 15’0. 3, • Собравіѳм я на 1918 г.
Примѣчаніе.
185	27	1200	—	3000	—	
						
1320	—	1320	—	—	—	Не испрашивается.
1254	—	1164	—	2880	—•	Обычное ассигнова- віе.
400 —
500	—	500	—
500	—!	500	—
1000	—	1000	—
1250	—	12^0	—
400	—	400	—
250	—	250	—
200	——	200	—
Не попрашивается
въ виду сокращенія
должностей Инструк-
торовъ.
—	—	Не испрашивается.			
—	—	Не пспрашив ется.			
2000	—	Асспг. ованіе увели- чено і.ъ виду вздоро- жанія бумаги и типог- рафскихъ работъ.			
—	—	Расходы относятся на с*іетъ страхового			
		отдѣла.			
500	—	Увеличено въ виду повышенія тарифа.			
——	—	Не испрашивается.			
— 92 —
статей.
Предметы
расходовъ.
Содержаніе курьеров
23
23а
24
25
26
°/о прибавки ........
Содержаніе курьеров, призванных на дѣйствительную,
службу ..........
На непредвидѣнныя надобности .	.	.	.
Субсидіи на содержаніе гончарно-черепичнаго отдѣла
при художественно-ремесленной учебной мастерской въ г.
Каменцѣ ..........
В возврат ссуд, полученных от Главнаго Управленія
Землеустройства и Земледѣлія ......
В том числѣ из сум Министерства Земледѣлія .
— 93 —
Израсхо- довано в 1916 г.		Асснгно- ванно по смѣтѣ на 1917 г.		Предполо- жено на 1918 г.		Основанія исчисле- нія и разсчетов.	Опреді яв- но Губ. 3. Собраніе»; на 1918 г.		Примѣчаніе.
руб.	к.	руб-	к.	руб.	1..		руб-	к.	
780		480		1920		Содержаніе одного			
						курьера.			
—	—	324	—	—	—				
370	—	370	—	—	—	Не испрашивается.			
—	—	250	—	350	—				
1500		1500					Не испрашивается за			
						отсутствіемъ средствъ.			
10333	—	21198	—	—	—				
590990	09	606986	—	68000					
—	—	25000	—	—	—				
	За	округле	ніе	мъ					
59099	09	—	—	73000	—				
—	—	—	—	9000	—				
— 04 —
Общ. № 42.	№ I.
1918 г.	Вет. Бюро.
Объ организаціи ветеринаріи въ Подоль
ской губерніи.
Цѣль настоящаго доклада—освѣтить въ общихъ чертахъ ту систему
организаціи дѣла въ губерніи, которая является в; йболѣе цѣлесообразной н
плодотворной въ удовлетвореніи ветеринарныхъ нуждъ населенія. Для того,
чтобы дать отвѣть по затронутому вопросу необходимо начертать ту схему
организаціи, которая могла бы насъ наиболѣе удовлетворить въ первый пе-
ріодъ послѣ войны. Исторія общественной ввтѳрина] іи особо <по въ тѣхъ
земствахъ которыя исчисляютъ за собой полъ вѣка существованія, дала
памъ яркую иллюстрацію того, какпиъ путемъ должны мы идти, чтобы
создать благопріятныя условія для развитія дѣла въ реформированномъ
земствѣ. ‘Какъ всѣмъ извѣстно, вначалѣ, въ періодъ возникновенія обще-
ственной ветеринаріи, таковая носила погубернскій характеръ. Такого рода
организація была вызвана къ жизни опустошительнымъ распространеніемъ
чумы, и только для ликвидаціи этой болѣзни создавалась ветеринарная по-
мощь. Узость задачи, а какъ слѣдствіе этого непониманіе населеніемъ зна-
ченія первоначальной ветеринарной организаціи, повели къ тому, что какъ
только чумная эпизоотія въ земскихъ губерніяхъ была ликвидирована, мно-
гія земства не только сократили штаты ветеринарныхъ работниковъ, а
прямо признали дальнѣйшее существованіе организаціи ненужнымъ. Но
жизнь текла по своему руслу и вскорѣ, ветеринарія снова занимаетъ хотя
и скромное, мѣсто въ рядахъ другихъ отраслей земскаго хозяйства. Но
развитіе ея идетъ очень медленно, съ большими потугами. Объясненія
эіому тѣ же, что и прежнія, такъ какъ главное вниманіе ветеринаріи было
сосредоточено на борьбѣ съ заразными болѣзнями животныхъ, на прове-
деніи тѣхъ или иныхъ мѣръ вѳтеринарно-санятарпаго характера. И такъ
какъ мѣры борьбы съ эпизоотіями, какъ и проведеніе ветеринарно-сани-
тарныхъ мѣръ вообще носили характеръ принудительный (карантинъ, за-1
— 95
прещеніе купли, продажи и Т. и.) убой вввотныхъ при сапѣ, повальномъ
воспаленіи легкихъ, встрѣтить сочувствіе симпатіи у населенія они не
могли и нѣтъ ничего удивительнаго, что ветеринарное дѣло весьма долго
находилось въ зачатоівомъ состоянія. Этотъ первоначальный шагъ въ
созданіи общественной ветеринаріи и ходъ ея дальнѣйшаго существованія
наглядно показываетъ, что населеніе не поняло, не оцѣнило значенія пред-
ставителей втой спеціальности въ своей хозяйсгвеи юй жизни. Ооъясненія
ятому весьча не с ожаы: малокультурность, яалос-знаіельиость населенія
и др. съ одной стороны н отчужденность, отсутствіе тѣсной связи вѳтери-
н.іри:<го персонала съ населеніемъ съ другой. Только условія способствую-
щія познать спеціалиста, дающія вовможность населенію обращаться къ
интелнгѳнтному работнику въ деревнѣ по различнымъ от,яслямъ спеціаль-
ности, создаютъ ту базу, па которой должна строиться н глубоко сознаться
населеніемъ польза люб.й спеціальности. Такой базой, такимъ моментомъ
въ прочности созданія ветеринаріи былъ естественный переходъ къ орга-
низаціи лечебпаго дѣла. Только ежедневная встрѣча врача съ населеніемъ
удовлетвореніе нуждъ послѣдняго при ежедневной подачѣ помощи въ спора-
дическихъ заболѣваніяхъ животныхъ, воздавали тѣ благопріятныя условія,
при которыхъ можно было расчитывать на сочувствіе населенія къ созда-
нію разнообразной ветеринарной помощи, къ проведенію безболѣзненно въ
жизнь мѣръ ветеринарно-санитарнаго характера. Но если со стороны на-
селенія, съ точки врѣнія каждого отдѣльнаго гражданину, лечѳбвая ветери-
нарная помощь является наиболѣе экономически понятной, для спеціали-
стовъ было ясно, что главное назначеніе ветеринаріи, должно лежать въ
другой плоскости, въ стремленіи предупреждать всякого рода заболѣванія
животныхъ, отчего бы оон не происходили. Такимъ образомъ, желая съ
одной стороны дать населенію возможно больше надлежитъ выработать ту
схему организаціи ветеринарнаго дѣла въ губерніи при которой лечѳбвая
дѣятельность, какъ наиболѣе понятная, была бы поставлена на должную
высоту и тѣмъ создавала авторитетъ нашимъ спеціалистамъ, и съ другой
стороны, пользуясь втныъ авторитетомъ ветеринарные врачи могли бы вы-
— 96 —
полнятъ свою главную задачу, именно предохранять животныхъ отъ забо-
лѣваній повальнаго характера и способствовать разведенію пайболѣѳ цѣп-
ныхъ породъ. Исходя изъ этихъ предпосылокъ и принимая во вниманіе,
малую подготовку волостныхъ вемствъ для широкихъ общественныхъ ра-
ботъ, Управа и думаетъ, что и при демократизаціи земства ветеринарное
дѣло должно носить тотъ характеръ, который цризпапъ всероссійскимъ
съѣздомъ врачей наиболѣе соверпі'нвымъ, т. е. губерпско-уѣздпый. Данныя
для такого заключенія слѣдующія: Если передать теперь же созданіе
ветеринаріи въ йолосгныя земства, есть рискъ остаться совсѣмъ безъ пред-
ставителей этой спеціальности во вновь созданномъ земствѣ, такъ какъ
ни средства, ни сознательность па еленія пе могутъ быть порукой для
оптимистическихъ заключеній. Но если даже предполсжить что ю остьыя
земства были бы въ состояніи и пожелали создавать у себя ветеринарную
помощь, то надо ожидать, что это будутъ ветеринарно-фельдшерскіе пункты
плохо оборудованные, бѣдные инструментаріемъ и медикаментами. Можно
допустить даже, что нѣкоторыя волости создали бы ветеринарно-врачебные
участки. Выгодно ли это было бы для ветеринарнаго дѣла. По мнѣнію
Управы нѣтъ, потому что на созданіе сразу 176 участковъ губ. по числу
волостей расчитывать нельзя; предполагать же, что сосѣднія волости сразу
будутъ организоваться въ коллективы и создавать ветеринарную помощь
общими усиліями, нѣтъ никакихъ данныхъ; слѣдовательно, остается вѣр-
нымъ положеніе, что ветеринарное цѣло будетъ или совершенно въ за-
бросѣ, или распылится ио губерніи и будетъ подвергнуто большой доли
случайности. Ни то, ни другое удовлетворить не можетъ. Далѣе, для
успѣха дѣла, для развитія его, вовсе не достаточно одного голого положе-
нія, что въ основѣ ветеринарной организаціи должно быть лечѳбное дѣло;
не меньшее значеніе, если не рѣшающее, имѣетъ и то, какъ это дѣло бу-
детъ поставлено. Касаясь въ этомъ отношеніи Подольской губ., приходится
констаитировать довольно печальную картину. Чуть ли не на всю губернію
имѣется 5 собственныхъ земскихъ амбулаторій, а остальвыя расположены
въ случайно нанятыхъ помѣщеніяхъ, абсолютно пѳ приспособленныхъ для
— 97 —
работъ. Н* атомъ вопросѣ нуясно особенно остановиться. Если цензовое
земство, какъ представитель кларса эксолоатнрующихъ и соблюдающихъ
только своп интересы, стремилось къ созданію ветеринарной помощи исклю-
чительно для себя и пользовалось этой помощью, въ большинствѣ случаевъ
вызывая ветеринарный персоналъ въ свои усадьбы, масса населенія но мо-
гла пользоваться широко услугами ветерипарпаго персонала при такой си-
стемѣ такъ какъ выѣздъ къ каждому больпому животному являлся и явля-
ется физически невозможнымъ, а пріемъ въ мѣстѣ жительства ветеринар-
наго персонала иоцчасъ такъ плохо обставленъ, что не внушалъ довѣрія
даже малосознательному человѣку. Эта варгппа такъ ясна и понятна, не
только спеціалистамъ, а большинству общественныхъ работниковъ, что нѣтъ
пужаы рисовать здѣсь ее ярко. Въ созданіи нормальныхъ условій лечебной
дѣятельности заинтересовано не только населеніе, но и ветеринарный пер-
соналъ и какъ кадръ опредѣленной профессіи онъ заявилъ па всѣхъ съѣз-
дахъ, совѣщаніяхъ открыто, что работать и дальше въ условіяхъ коновала
онъ и не можетъ и не желаетъ и не только потому, что такая обстановка
дискредитируетъ самую профессію, но работа при такихъ условіяхъ являет-
ся мало продуктивной, подъ часъ невозможной. Такимъ образомъ мало ска-
зать, что основной постановки ветеринаріи въ губерніи является лечебное
дѣло, необходимо заявить, что только поставленное въ хорошія условія су-
ществованія, организованное въ хорошемъ масштабѣ, при непремѣнномъ
условіи созданія хорошо оборудованныхъ собственныхъ земскихъ лечебпицъ,
оно можетъ дать тѣ результаты, на которые мы вправѣ расчитывать. Если
высказанное положеніе является неоспоримымъ, а съ точки зрѣнія Управы
такэвое является нѳприложной истиной, можно ли расчитывать на то, что-
бы къ строительству этого дѣла могло приступить вновь сформированное
волостное земство съ своими ограниченными средствами, если Уѣздныя Зем-
ства, за очень рѣдкими исключеніями, не могли осуществить этихъ давнихъ
вопросовъ и требовавіи земской ветеринаріи. Моментомъ для передачи ве-
тѳринарно-лечебнаго дѣла въ волости надо считать тотъ, когда уѣздное зем-
ство, какъ болѣе культурное п богатое, съумѣетъ создать и поставить ле-
— 98 —
чебноѳ дѣло на такую прочную почву, чтобы при передачѣ въ во постное
земство оно не подвергалось разрушенію илп сокращенію. II такъ какъ та-
ковой моментъ еще не наступилъ надлежитъ оставаться на прежней пози-
ціи и продолжать развитіе ветервнарно-лѳчебнаго дѣла въ уѣздахъ. За гу-
/
берніей же слѣдуетъ оставить ветеринарно-санитарное строительство вообще
и протвво-энизоотическую борьбу въ частности, и вотъ почему: успѣхъ
борьбы съ такими эпизоотіями гакъ повальное воспаленіе легкихъ, чума
крупнаго рогатаго скота, сапъ лошадей, требуютъ не только погубернскихъ
мѣропріятій, но общегосударственныхъ, такъ какъ проведеніе этихъ мѣро-
пріятій въ жизнь требуетъ огромныхъ расходовъ, иной разъ въ нѣсколько
десятковъ тысячъ рублеіі немедленно, а главное однородныхъ солидарныхъ
мѣръ, объединенныхъ общимъ принципомъ, одними по всей губерніи обяза-
тельными постановленіями. Безспорно, что проводниками въ жизнь всѣхъ
тѣхъ задачъ, которыя будутъ возложены па Губернское Земство, долженъ
явиться не только спеціальный кадръ агентовъ Губернскаго Земства, но я
участковый персоналъ, по объединяющій и регулирующій органъ долженъ
остаться въ вѣдѣніи Губернскаго Земства. Губернское Земство должно рас-
полагать своимъ ветеринарнымъ персоналомъ въ такихъ размѣрахъ, чтобы
въ любой критическій моментъ имѣло возможность сосредоточить цѣлый
кадръ спеціалистовъ сильного развитія эпизоотій. Эти соображенія приво-
дятъ Управу къ выводу, что какъ ветеринарное бюро при Губернской Упра-
вѣ, такъ и институтъ впивоотическихъ врачей должны быть сохранены, но
функціи пхъ, а главное взаимоотношенія съ участковыми врачами должны
быть пересмотрѣны. Сейчасъ нѣтъ данныхъ конкретизировать эти отноше-
нія, во въ общихъ чертахъ взаимоотношенія этп должны вылиться въ та-
кую форму; а) Завѣдывающій ветеринарнымъ Бюро является консультан-
томъ при Губернской Управѣ, составляетъ проекты къ созданію въ широ-
комъ масштабѣ ветеринарнаго дѣла въ губерніи, т. е. приводитъ въ жизнь
мѣры чисто ветерипарпо санптарнаго характера, освѣщаетъ объективно, на
основаніи статистическаго матеріала поуѣздпую постановку ветеринарнаго
дѣла и, объединяя па мѣстахъ спеціалистовъ, способствуетъ развитію вете
— 99 —
ринарнаго дѣла на мѣстахъ; б) институтъ эпизоотическихъ врачей, преобра-
зованный въ ветеринарно-санитарный, является въ каждомъ уѣздѣ провод-
никомъ губернскихъ начинаній, какъ напримѣръ, слѣдить за ветеринарно-
санитарнымъ состояніемъ уѣзда, наблюдаетъ за заведеніями, занимающи-
мися обработкой сырыхъ животныхъ продуктовъ за бойнями; какъ лицо,
независвмое ьъ своихъ отношеніяхъ къ Уѣздному Земству, освѣщаетъ
передъ пнмп всѣ недочеты въ постановкѣ ветеринарнаго дѣла и входитъ,
черезъ мѣстные уѣздные ветеринарные совѣты, въ Уѣздныя Собранія, съ
соотвѣтствующими докладами. При введеніи въ губерніи страхованія жи-
вотныхъ зоотехническихъ мѣропріятій, боевскаго дѣла названный институтъ
до момента созданія кадра особыхъ спеціалистовъ, всѣ порученія Губерн-
ской Управы (обслѣдованіе, собираніе статистическаго матеріала и т. д.),
занимается діагностикой болѣзней при бактеріологическомъ кабинетѣ, соз-
данномъ для зтой цѣли.
Такъ какъ работа этого представителя можетъ быть продуктивной
только при нормальныхъ взаимоотношеніяхъ съ участковымъ персоналомъ,
выборъ такого кандидата хотя и происходитъ на Губернскомъ ветеринар-
номъ совѣщаніи, во уѣздная коллегія ветеринарныхъ врачей имѣетъ право
обращенія въ Губернскій Ветеринарный Совѣтъ съ просьбой о замѣнѣ дру-
гимъ лицомъ, если опо не удовлетворяетъ требованіямъ и запросамъ дѣла.
Такой путь явится наиболѣе жизненнымъ и будетъ нормировать ветеринар-
ную жизнь на мѣстахъ. Ветеринарная организація въ губерніи, какъ было
иллюстрировано выше, не пользовалась вниманіемъ прежняго земства и по-
тому сильно отстала отъ другихъ отраслей земской жизни. Въ настоящій
моментъ, когда отъ того или другого экономическаго состоянія государства
зависитъ его будущность, когда во главѣ дѣла встали демократическіе силы
населенія ясно сознающіе значеніе ветеринарной помощи въ повседневной
Жизни своего хозяйства, особенно при наличіи въ большинствѣ случаевъ
высоко продуктивныхъ и цѣпныхъ породъ, постановка ветеринаріи въ гу-
берніи должна обратить на себя вниманіе Губернскаго Земскаго Собранія
Ѵ™„,„лг>;л ткопіЧіЛппплтпо---ПИ-Л птпт. ГСТ. лбПГЛТППИІт ТГПСРЛАПІЯ1 а вмѣстѣ
— 100 —
съ тѣмъ и страны. Развѣ можно спокойно заниматься любой отраслью жи-
вотноводства н при наличіи въ губерніи массы эпизоотіи при малочислен-
ности ветеринарнаго персонала. Конечно, нѣтъ ибо появленіе повальнаго
воспаленія легкихъ крупнаго рогатаго скота, сильное развитіе инфекціон-
ныхъ заболѣваній среди свиней, массовое заболѣваніе лошадей сапомъ—
безпрестанно угрожаютъ животноводству въ его развитіи, а иной разъ
уничтожаютъ всѣ ростки въ области этихъ мѣропріятій, жизнь же государ-
ственная необходимость требуетъ вступить на путь улучшенія животновод-
ства и возможно широкаго и быстраго его развитія. Чтобы не задерживать
этого развитія, необходимо немедленно приступить къ широкому ветеринар-
ному строительству и въ первую голову въ уѣздахъ увеличить число участ-
ковыхъ ветеринарныхъ врачей, въ губерніи санитарныхъ и эпизоотиче-
скихъ. Необходимо создать въ губерніи тотъ крупний, научный центръ гдѣ
бы изготовлялись препараты для предупрежденія и леченія заразныхъ бо-
лѣзней животныхъ, для пхъ изученія, для своевременной и вѣрной діагно-
стики. До настоящаго момента это по силѣ возможности и спроса выпол-
няетъ ветеринарпо - бактеріологическая лабораторія, созданная еще въ
1913 году. Но теперь когда наука, пѳ смотря па войну, выдвинула не мало
новыхъ практическихъ методовъ въ борьбѣ съ заразными болѣзнями, когда
безъ бактеріологическихъ препаратовъ и изслѣдованій нельзя пресѣчь бо-
лѣзни (чумы свиней) или поставить вѣрнаго діагноза (сапъ), Лабораторія
должна быть расширена, для дѣятельности ея необходимо собственное зда-
ніе вполнѣ оборудованное и благоустроенное, хотя бы въ такомъ масштабѣ
какъ это сдѣлали всѣ земства Украины, эа исключеніемъ Волыни. Если
при спорадическихъ случаяхъ заболѣванія животныхъ нужны медикаменты,
на которые тратятся Земствомъ довольно большія средства, то для созда-
нія фабрики бактеріологическихъ препаратовъ (каковой является Лабора-
торія), которые одни въ силахъ прервать или предупредить нѣкоторые,
весьма распространенныя инфекціонныя заболѣванія, нельзя ограничивать
средствъ. Но ветеринарія обязана не только лѳчить или бороться съ по
явившимися уже болѣзнями, а искать пути, чтобы предупредить развитіе
— 101 —
болѣзней какъ среди животныхъ, такъ и людей и создавать такія органи-
заціи, которыя компенсировали бы населенію убытки отъ падежа живот-
ныхъ. Въ первомъ случаѣ созданіе общественныхъ боѳпь сіі правильно обо-
рудованнымъ ветеринарнымъ наблюденіемъ ва животными передъ убоемъ и
осмотромъ тушъ, гарантировало бы населенію вполнѣ здоровые продукты для
питанія (по статистическимъ даннымъ 25,7%) убиваемыхъ па бойняхъ жи-
вотныхъ оказались больными той или другой болѣзнью), а надзоръ 8а пра-
вильной уборк и всѣхъ отбросовъ убоя, цѣлесообразнымъ использованіемъ
продуктовъ убоя, за цѣлесообразнымъ использованіемъ продуктовъ убоя га-
рантировали бы, въ большомъ масштабѣ, ветеринарно-санитарное благополу-
чіе губерніи. На ряду съ организаціей общественныхъ боенъ, кстати сказать
предпріятія очень выгоднаго, необходимо было бы создать и широко поста-
вить холодильное дѣло, ибо сосѣднія западныя государство, зная нашу ве-
тѳриварно-сапитарную отсталость и неблагополучіе, всегда препятствовали
и будутъ препятствовать правильной транспортировкѣ животныхъ (устанав-
ливая карантины), а кромѣ того, доставка мяса въ битомъ видѣ является
болѣе выгодной экономически для государства. Для компенсированія расхо-
довъ, связанныхъ съ потерей животныхъ, есть единственный путь—страхо-
ваніе животныхъ. Чтобы поставить его на правильный путь, не итти слѣпо
въ ставкахъ по предѣльной оцѣнкѣ, во вниманіи страхового процента и
т. д, какъ случилось это съ многими земствами, необходимо поручить дѣло
спеціальному агенту, который базируясь на статистическихъ данныхъ, па
практикѣ не только нашихъ земствъ, а и заграничныхъ общественныхъ
страховыхъ ячеекъ, могъ бы дать черезъ извѣстный промежутокъ времени
такой матеріалъ, базируясь на которомъ земство съумѣло бы безъ риска
ввести страхованіе животныхъ въ губерніи. Создавая такого рода спеціа-
листовъ въ областй ветеринарйаго строительства Управа и полагала бы, что
при Губернской Управѣ должно быть создано „Ветеринарное отдѣленіе*
подъ наблюденіемъ особаго члена Управы. Въ составъ этого отдѣленія
должны войти:
1.	Ветеринарно-санитарное бюро съ навѣдывающимъ и его помощникомъ.
— 102 —
2.	Ветеринарно-бактеріологическая лабораторія.
3.	Зоотехническое бюро.
4.	Бюро по организаціи кооперативнаго страхованія животныхъ.
5.	Бюро по организацій боепскаго дѣла.
Всѣ представители этихъ бюро составляютъ изъ себя мѣстный вете-
ринарный комитетъ и является коллегіальнымъ органомъ при Губернской
Управѣ. Ветеринарный Комитетъ является высшимъ органомъ по своей
ціальносіи при Губернской Управѣ и безъ его санкціи ни одно основное
I
Положеніе не можетъ быть проведено каждымъ отдѣльнымъ завѣдываю-
щимъ бюро въ жизнь. Здѣсь взята схема ветеринарной организаціи въ до-
вольно широкомъ масштабѣ для того, чтобы яснѣе учесть всю ту работу,
которая жизнью диктуется и указывается ветеринарному персоналу. Будетъ
что-то недоговоренное, если здѣсь не упомянуть, что вся работа спеціали-
стовъ должна базироваться па рѣшеніяхъ и постановленіяхъ съѣздовъ со-
вѣщаній и безъ санкціи таковыхъ должна быть осуществляемая. Принципъ
выборности при замѣщеніи какой - либо изъ должностей въ ветеринарной
организаціи есть символъ вѣры исповѣдуемый спеціалистомъ со школьной
скамьи и нѣтъ никакихъ данныхъ, чтобы не реализовать его теперь же.
Внѣ всякаго сомнѣнія, что осуществить полностью псѣ высказанныя выше
положенія возможно только при непосредственномъ п ближайшемъ участіи
краевого ветеринарнаго органа, каковымъ должно явиться Ветеринарное
Управленіе при Министерствѣ Земельныхъ Справъ. Въ чемъ же можетъ
выразиться эта помощь. По мнѣнію Управы въ слѣдующемъ: 1) Внѣ зави-
симости отъ той или другой структуры государства, должны быть изданы
общегосударственные законы по борьбѣ съ сапомъ лошадей, повальнымъ
воспаленіемъ легкихъ и чумой крупнаго рогатаго скота. Но такъ какъ про-
веденіи такихъ законовъ въ жизнь требуетъ огромныхъ затратъ. Ветери-
нарное отдѣленіе республики должно выработать какъ схему матеріальной
помощи органовъ мѣстнаго управленія на борьбу съ указанными болѣзнями,
такъ и узаконить тѣ методы діагноза по сапу, которые являлись бы однород-
ными и обязательными для всего государства. Проектъ закона и взаимоотно-
— 103 —
шепія, на которыхъ опь долженъ быть реалпзпровапъ органами мѣстнаго
самоуправленія должны быть внесены па разсмотрѣніе Украинскаго съѣзда
ветеринарныхъ врачей. 2) Такъ какъ ветерпнарно-лечѳбпая дѣятельность
въ губерпіп довольно сильно отстала и расчитывать па развитіе ея безъ
матеріальной помощи со стороны государства мы не можемъ, мы вправѣ
надѣяться на содѣйствіе ветеринарнаго Управленія въ полученіи матеріаль-
ной на это строительство поддержки, хотя бы па первое время, пока насе-
леніе самэ не созпаетъ пользы въ этомъ. Планомѣрное и скорое развитіе
на мѣстахъ ветерннлрпо-лечебпаго дѣла безусловно имѣетъ государственное
значеніе, такъ к.кь внѣ всякаго сомнѣнія основной ячейкой ветеринарнаго
строительства явиться ветеринарный участокъ. 3) Боннское дѣло въ госу-
дарствѣ и особенно въ земствѣ находится въ зачаточномъ состояніи и здѣсь
краевое Управленіе должно принять ближайшее участіе въ изданіи закона
о бойняхъ, такъ и въ организаціи курсивъ для боенскихъ практикантовъ.
4) Значеніе зоотехніи въ скотоводствѣ Украины не вызываетъ никакого со-
мнѣнія и въ то же время до сихъ поръ мы не имѣемъ пи на Украинѣ, ни
даже въ Россіи спеціальныхъ курсовъ для подготовки та”ихъ спеціали-
стовъ. Задача Ветеринарнаго Управленія, какъ органа наиболѣе заинтере-
сованнаго въ созданіи возможно болѣе продуктивнаго и цѣннаго скота въ
государствѣ, создать эти курсы и возможно скорѣе. Не меньшее значеніе
для государства, для поддѳржапія экономической жизни населенія, является
созданіе курсовъ по коопераціи страхованія животныхъ. Способъ страхова-
нія кооперативнаго характера въ Россіи новый, но въ то же время и на-
иболѣе жизненный, а потому прежде чѣмъ, строить эти кооперативы нужны
опытные руководители и въ довольно большомъ количествѣ. Изученіе за-
разныхъ болѣзней, на Украинѣ въ частности свинныхъ, безусловно побуж-
даетъ къ тому, чтобы говорить о необходимости устройства Института экс-
периментальной ветеринаріи въ столицѣ Республики Кіевѣ и практической
при пей лабораторіи.
Докладывая изложенное на разсмотрѣніе Губернскаго Земскаго Со-
бранія Управа предполагаетъ:
— 104 —
1)	Существующую въ губерніи губернско-уѣздную организацію вітеря-
парной помощи оставить на будущее время, впредь до того момента, когда
организація эта встанетъ на прочныя ноги, а волостныя земства ьъ силахъ
будутъ взять функціи лечебнаго характера въ свои руки.
2)	Отмѣтить малое число ветеринарно-врачебныхъ участковъ въ уѣя-
дахъ, и плохое ихъ въ большинствѣ случаевъ оборудованіе.
3)	Поручить Управѣ изыскать средства на выдачу ссудъ ва постройку
ветеринарныхъ лечебницъ и амбулаторій тѣмъ уѣзднымъ земствамъ, кото-
рыя лишены возможности въ силу финансовыхъ затрудненій, приступись
къ постройкѣ таковыхъ въ ближайшемъ будущемъ.
4)	Преобразовать существующій въ губерніи институтъ эпизоотиче-
скихъ врачей въ ветеринарно-санитарный, возложивъ на него всѣ функціи
губернскаго характера.
5)	Просить Министерство Земельныхъ Справъ удовлетворить запросы
Земства вь области созданія и подготовки кадра ветеринаровъ зоотехниковъ,
спеціалистовъ но боепскому дѣлу, по кооперативному страхованію жи-
вотныхъ.
6. Просить Министерство Земельныхъ Справъ установить выдачу
ссудъ и пособііі Губернскому Земству на строительныя, ветеринарнаго ха-
рактера, нужды (амбулаторіи, лѳчебнацы, бойни, лабораторіи) и
7) Созвать съѣздъ ветеринарныхъ врачей губерніи въ 1918 году для
разработки мѣръ проведенія въ жизнь тѣхъ положеній, когорыя выдвинути
въ настоящемъ докладѣ (боннское дѣло, коопераціи по страхованію живот-
ныхъ и т. д.) съ каковой цѣлью внести въ смѣту 1918 года на расходы
по организаціи съѣзда и печатаніе его трудовъ 8000 рублей.
Подлинный за надлежащими подписями.
— 105 —
Общ. № 43.
1918 г.
№ 2.
Ветерин. Бюро.
О преобразованіи института эпизоотическихъ врачей въ Ветери-
нарно-Санитарный и опредѣленіи дѣятельности ихъ.
Третьимъ очереднымъ Губернскимъ Земскимъ Собраніемъ 15 декабря
1913 года былъ принятъ докладъ Губернской Земской Управы объ учре-
лсдепіи въ губерніи за счетъ Губернскаго Земства института эпизоотиче-
скихъ врачей по одному па уѣздъ (за исключеньи Балтскаго уѣзда, ку-
да постановлепо пригласить 2 эпизоотическихъ врачей).
Дѣятельность этихъ врачей, согласно докладу У нравы должна была
сводиться главнымъ образомъ къ борьбѣ съ заразными болѣзнями на до-
машнихъ с.-х. животныхъ. Практика земской ветеринаріи установила, од-
нако, что главнымъ факторомъ въ установленіи ппфѳкціоннныхъ заболѣва-
ній является земская ветеринарная амбуматорія, имѣющая тѣсную и непо-
средственную связь съ населеніемъ и что при помощи ея можно, какъ лу-
чемъ прожектора освѣщать санитарное состояніе того района, на который
простирается дѣятельность амбулаторіи; за предѣлами же нормальнаго ве-
теринарнаго участка, санитарное состояніе с.-х. домашнихъ животныхъ не-
извѣстно п рисуется обыкновенно весьма благополучнымъ. На самомъ же
дѣлѣ тамъ обычно имѣютъ мѣсто разнообразныя и многочисленныя очаги
заразныхъ болѣзней и открываются они лишь тогда, когда амбулаторія
приближается къ иимъ. Такимъ образомъ только нормальная сѣть ветери-
нарно-врачебныхъ участковъ съ радіусомъ въ 10 верстъ дастъ возможность
внать ветерипарно-саннтарпоѳ состояніе уѣзда и принимать мѣры для борь-
бы оъ заразными болѣзнями. Отсюда ясно, что эпизэотическій врачъ само-
стоятельно не можетъ вести борьбу съ эпизоотіями, принимать мѣры про-
тивъ ихъ развитія и способствовать ихъ прекращенію. Будучи одинъ на
ѵѣвдъ» оторванный отъ населенія* онъ можетъ быть /лишь простымъ помощ-
— 106 —
никомъ участковаго ветеринарнаго врача, которыіі прибѣгаетъ къ содѣй
ствію эпизоотическаго врача въ тѣхъ случаяхъ когда самъ онъ не можетъ
принять соотвѣтствующихъ мѣръ безь ущерба для своеіі текущей работы.
Губернское Земство приглашая эпизоотическихъ врачей, не имѣло, однако,
въ виду сдѣлать эпизоотическихъ врачей простыми помощниками участко-
выхъ ветеринарныхъ врачей въ дѣлѣ борьбы съ эпизоотіями. Нѣтъ, оно
предполагало, конечно, видѣть въ лицѣ ихъ спеціалистовъ, могущихъ дѣй-
ствительно быть въ курсѣ ветеринарно-санитарнаго состоянія уѣздовъ и
имѣющихъ возможность создать дѣйствительное ветѳринарно-сачптарное
благополучіе, а не кажущееся только. Вып ілпить таковую задачу эпизооти-
ческій врачъ Губернскаго Земства сможетъ только тогда, когда фупкціи его
будутъ значительно расширены, когда вопросъ о борьбѣ съ заразными бо-
лѣзнями онъ будетъ имѣть возможность поставить па почву широкихъ вс-
теринарно санитарьыхъ мѣропріятій. Дѣятельность такового врача прежіе
всѳгз должна быть организаціоннаго характера. Правильная постановка ве-
теринарнаго дѣла въ уѣздѣ является необходимымъ условіемъ благополу-
чія уѣзда въ ветеринарно-санитарномъ отношеніи и ветеринарный врачъ
Губернскаго Земства долженъ вромѣрно содѣйствовать цѣлесообразной ор-
ганизаціи ветеринарной помощи населенію, входя въ этихъ цѣляхъ въ кон-
тактъ, какъ съ представителями населенія въ липѣ земскихъ учрежденій.
На основаніи матеріаловъ, поступающихъ къ ному изъ ветеринарныхъ лс-
чебяицъ и амбулаторій, теоретическихъ сообрая;еній и литературы и пр.
онъ дотженъ разрабатывать вопросъ ветеринарно-санитарнаго строительства
Ветеринарный врачъ Губернскаго Земства долженъ быть консультантомъ
при Уѣздной Земской Управѣ по всѣмъ ветеринарнымъ вопросамъ, опь
долженъ участвовать въ организаціи встерпнарно-сапптарныхъ мѣропріятіи
при ноянлекіи э іизоотій совмѣстно съ участковыми ветеринарными врачами,
и въ случаѣ надобности производить необходимый діагностическія изслѣдо-
ванія. Такимъ образомъ лдчпо ветеринарный врѵтъ Гу'ѳр.скаго Земства
пе ведетъ борьбы съ эпизоотіями. Эго была бы совершенно не производи-
тельная работа, ибо одинъ человѣкъ на уѣздъ ничего не смогъ бы сдѣлать
— 107 —
въ указанномъ отношеніи и предоставить ветеринарному врачу Губернска-
го Земства вести борьбу съ эпиз'отіямп значило бы вернуться къ началь-
ной стадіи развитія въ Россіи ветеринаріи. Самое названіе поэтому вете-
ринарнаго вра'а Губернскаго Земства эпизоотическимъ не соотвѣтствуетъ
тЬмъ функціямъ, которыя долженъ нести ветеринарный врачъ/ представи-
тель Губернскаго Земства. Такой врачъ долженъ быть названъ ветеринар-
но-санитарнымъ и дѣятельность его должна быть направлена на изученіе
ветериварно санитарнаго состоянія уѣзда и на проведеніе въ жизнь требо-
ваній ветеринарной санитаріи, зоогигіены, зоотехніи онъ является объеди-
няющимъ звеномъ между уѣздомъ и губерніей вь ветеринарно-санитарномъ
отношеніи п опъ же объединяетъ дѣятельность участковаго ветеринарнаго
персонала.
Къ ветеринарно-санитарному врачу Губернскаго Земства должны быть
предъявлены по этому извѣстныя требованія, опъ долженъ обладать тѣми
данными, которыя соотвѣтствуютъ поставленнымъ задачамъ.
Прежде всего ветеринарно-санитарный врачъ долженъ быть организа-
торомъ и общественнымъ работникомъ, ему необходимо быть знакомымъ съ
Г
методомъ ветеринарно-статистическаго изслѣдованія, онъ долженъ обладать
достаточными познаніями въ бактѳріапогіи, зоогигіенѣ и зоотехвіи.
Болѣе детальное опредѣленіе дѣятельности ветеринарно-санитарныхъ
врачей регламентируется слѣдующей инструкціей.
Проектъ инструкціи ветеринарно-санитарнымъ врачамъ Подольскаго
Губернскаго Земства.
§ 1.	Ветеринарно-санитарные врачи обязаны имѣть общее наблюденіе
за санитарно-ветеринарнымъ состояніемъ всего уѣзда и объединять, со-
гласно указаніямъ Губернской Управы, дѣятельность всего участковаго .
персонала въ уѣздѣ по борьбѣ и предупрежденію повально-заразительныхъ
заболѣваній.
§ 2.	Находясь въ распоряженіи Уѣздной Управы ветеринарно-санитар-
ный врачъ состоитъ попсулыавтомъ этой Уѣздной Управы по всѣмъ во-
просамъ санитарнаго и ветеринарнаго организаціоннаго характера, и въ
— 108 —
видахъ наиболѣе успѣшнаго проведенія въ жизнь всѣхъ ветеринарныхъ
мѣропріятій, обязанъ вести спеціальное дѣлопроизводство, а также произ-
водить группировку при Уѣздной Управѣ всѣхъ матеріаловъ, рисующихъ
положеніе ветеринарнаго дѣла въ уѣздѣ.
§ 3.	Ветеринарно-санитарный врачъ имѣетъ мѣсто жительства въ
въ уѣздномъ городѣ и завѣдуѳтъ химико-бактеріологичеекимь кабинетомъ.
§ 4.	Во всѣхъ случаяхъ, когда, при возникновеніи въ уѣздѣ поваль-
но-заразчыхъ болѣзней, у участковаго ветеринарнаго персонала возникаютъ
кчкія либо сомнѣнія, или встрѣчаются затрудненія при проведеніи мѣро-
пріятій, ветеринарно-санитарный врачъ выѣзжаетъ въ пунктъ эпизоотіи для
совмѣстнаго съ участковыми врачами рѣшенія в 'просовъ.
§ 5.	Въ виду того, что зоотехническія мѣропріятія въ Подольской гу-
берніи проводятся при посредствѣ ветеринарнаго п агрономическаго пер-
сонала, ветѳринарно-санитарный врачъ принимаетъ участіе въ мѣропрі-
ятіяхъ по улучшенію животноводства въ уѣздѣ.
§ 6.	Ветеринарно-санитарные врачи ежегодно имѣютъ право пользо-
ваться съ разрѣшенія Губернской Управы, мѣсячными отпусками для от-
дыха. Отпуски до 10 дней разрѣшаются Уѣздной Управой.
§ 7.	Приглашаются на службу и увольняются встеринарно-сапптар-
ныѳ врачи Губернской Земской Управой черезъ ветеринарно-санитарный
совѣтъ.
Подлинный за надлежащими подписями
— 109 —
Общ. № 44.
1018 ~
№ 3.
Ветерии. Бюро.
По вопросу объ увеличеніи размѣра вознагражденія за убивае-
мыхъ сапныхъ лошадей.
II
Борьба съ сапомъ до того момента, пока наука но дала намъ падожнѣй-
піпхъ средствъ для лечепія животныхъ, а больше того, для предохраненія
отъ зараженія, велась и будетъ вестись во всей Европѣ способомъ убиванія
больныхъ животныхъ Мѣра эта вполнѣ себя оправдала и тѣ государства,
которыя не пожалѣли средствъ по указанному мѣропріятію на борьбу съ
болѣзнью, распространеніе ея приняло весьма ограниченные размѣры. Сов-
сѣмъ другое наблюдается въ Россіи вообще, вь частности па Украинѣ.
Санная эпизоотія, несмотря на огромныя затраты, не только не уменьшает-
ся а изъ года въ годъ увеличивается.
Объясненія для такого рода явленія весьма несложны. Западныя Го-
сударства. но смотря на большую культурность широкихъ массъ, вполнѣ пра-
вильно учли психологію отдѣльнаго хозяина животнаго, который долженъ
потерять лошадь при обнаруженіи у нея сапа, и установили выдачу возна-
гражденія за лошадь но только по дѣйствительной стоимости, но и выше,
если солбюдопы всѣ условія въ обезпеченіи своевременности заявленія о по-
явленіи болѣзни. Пе удивительно, что при такихъ условіяхъ населеніе но
скрывало болѣзни и вело животныхъ на осмотръ къ спеціалистамъ при ма-
лѣйшемъ подозрѣніи на заболѣваніи сапомъ. Другое дѣло въ нашей дѣй-
ствительности. Учитывая, что вознагражденіе за каждую сапную лошадь въ
нѣкоторыхъ губерніяхъ достигало только 25 рублей и при томъ во всѣхъ
случаяхъ не свыше 2/з стоимости животнаго, населеніе, не сознавая всей
опасности, прятало больныхъ животныхъ н всячески старалось увести ло-
шадь отъ ветеринарнаго осмотра. Это вело къ тому, что больное животное
въ теченіе долгаго періода распространяло инфекцію и попадало къ врачу
лишь тогда, кога стоимость его. какъ рабочей силы, исчислялась тля ппа_
— 110-
дѣльной суммой, которая устанавливалась, какъ ] плата за отчуждаемыхъ
сапныхъ лошадей. Еще большее противодѣйствіе и стремленіе скрыть сап-
ное животное вызывалось тѣмъ, что почти въ каждомъ хозяйствѣ на ряду
съ сапными встрѣчались и такъ называемыя одозрительпыя животныя, по
виду совсѣмъ здоровыя, но въ то жо время носящія въ собѣ инфекцію.
Отчужденіе этихъ послѣднихъ животныхъ производилось на основаніи мал-
леиновой реакціи, мало понятной но только некультурному человѣку, но и
болѣе сознательному. Въ экономическихъ вопросахъ, какъ часто намъ при-
ходится убѣждаться, долгъ, обязанность часто расходятся съ психологіей
человѣка, защищающаго свои личные интересы, свой карманъ. Тѣмъ болѣе
это рѣзко должно выступить, когда у землепашца хотятъ отнять, по виду
здоровую, рабочую силу, да еще въ ѣтрадный періодъ и при томъ за та-
кую расцѣнку, которая абсолютно не можетъ компенсировать потери. Ре-
зультатъ—рабочая сила эксплоатируется до того момента, пока но въ си-
лахъ уже держаться на ногахъ и потомъ выводится на рынокъ—на про-
дажу. А сколько въ теченіе этого періода она перезаразила другихъ жи-
вотныхъ. Въ мелкихъ хозяйствахъ десятки, а въ крупныхъ—сотни. Исхо-
дя изъ указанныхъ соображеній, какъ отдѣльные спеціалисты—ветеринар-
ные врачи, такъ и съѣзды ихъ выносили и выносятъ опредѣленное рѣше-
ніе: искоренить сапъ въ государствѣ представится возможнымъ только то-
гда, когда оплата вознагражденія за отчуждаемыхъ сапныхъ лошадей бу-
детъ равна дѣйствительной стоимости животнаго. А такъ какъ расходы,
вызванные такого рода мѣрой не подъ силу органамъ общественнаго поряд-
ка, необходимо привлечь къ борьбѣ съ сапомъ, какъ силы, такъ и сред-
ства государства. Силы эти могутъ быть направлены па изданіе общеукра-
инскаго закона по борьбѣ съ сапомъ, а сродства должны выдаваться об-
щественнымъ организаціямъ на проведеніе закона въ жизнь, на уплату за
убиваемыхъ животныхъ, на организацію соотвѣтствующихъ лабораторіи.
Вполнѣ раздѣляя высказанную точку зрѣнія, и принимая во вниманіе, что
немедленно приступить къ выполненію мѣропріятій Губернское Земство, за
отсутствіемъ соотвѣтствующихъ средствъ, но можетъ, Управа предлагаетъ,
-111 —
какъ палліативъ, па 1918 г.: 1) Увеличить выдачу вознагражденія
за отчуждаемыхъ при сатъ животныхъ до 120 руб. 2) Возбу-
дить предъ Совѣтомъ Народныхъ Министровъ ходатайство объ
изданіи общереспубликанскаго закона по борьбѣ съ сапомъ и о вы-
дачѣ Подольскому Губернскому Земству въ текущемъ году 50000
руб. на борьбу съ болѣзнью.
Подлинный за надлежащими подписями.
— 112 —
Общ. № 45.	№ 4.
1918 г.	Бегерин Бюро.
Объ организаціи ветеринарно-санитарнаго совѣта при Подольской
Губернской Народной Управѣ.
Стремленіе спеціалистовъ вести работу колективнымъ
путемъ, при помощи организованныхъ ячеекъ, являлось по-
стояннымъ и настойчивымъ. Если просмотрѣть исторію хода-
тайствъ, заявленій спеціалистовъ въ различныя учрежденія
общественнаго порядка, ясно будетъ, па сколько стремленія
эти были существенны. Въ самомъ дѣлѣ, если весь строй
страны базируется на принципѣ выборности и коллегіально-
сти, неудивительно, что люди интеллигентные, давно стре-
мившіеся къ обезпеченію за собой возможно широкихъ правъ
для продуктивной работы среди населенія, выявили эти же-
ланія еще при прежнемъ правительствѣ, при цензовомъ строѣ
земской жизни. Нѣкоторыя наиболѣе демократическія земства,
понимали эти желанія они пе стремились увидѣть здѣсь по-
кушеніе на прероготивы власти Управъ и Собраній, а пони-
мали весь смыслъ коллективной общественной работы. Дѣй-
ствительность показала, что довѣріе, оказанное спеціалистамъ,
вполнѣ оправдалось, —мы видимъ, что тамъ, гдѣ въ основу
работъ былъ положенъ принципъ кол ісгіальностп (Московская,
Костромская, Харьковская, Херсонская губ.) строительство той
или другой области земскаго хозяйсі за быстро прогрессиро-
вало и развивалось нормально. Да это такъ и понятно. Мало
быть исполнителемъ живого общественнаго дѣла, мало выяв-
лять свои спеціальныя познанія, интеллигентному работнику
необходимо сознаніе, что трудъ его использованъ дѣйстви-
тельно продуктивно, пе односторонне, важна моральная под-
— 113 —
Держка всего общества среди котораго опъ служитъ, необхо-
димо, чтобы широкія массы на каждомъ шагу опознавали
пользу того или другого спеціалиста. Кто-же, какъ не колле-
гія этихъ спеціалистовъ можетъ болѣе ярко и реально освѣ-
тить всѣ нужды и запросы населенія въ той или другой спе-
ціальной области. Вотъ исходя изъ какихъ положеній, спеціа-
листы всегда стремились и будутъ стремиться къ извѣстной
коллективной работѣ, къ охраненію нѣкоторыхъ изь тѣхъ
своихъ правъ, которыя даютъ возможность вложить въ дѣло
больше продуктивности, а слѣдовательно и пользы для насе-
ленія. Среди другихъ вопросовъ, столь часто встрѣчавшихъ
оппозицію въ цензовомъ земствѣ, былъ вопросъ о выборности
какъ наиболѣе существенный для жизни каждой профессіо-
нальной коллегіи, а проще говоря, подборъ лицъ одинаково
мыслящихъ и смотрящихъ на свои цѣли и задачи. II если
раньше цензовое земство боялось передать власть и всѣ права
въ этомъ вопросѣ корпоративнымъ ячейкамъ, изъ боязни по-
терять престижъ, свой авторитетъ безусловно ложный, то въ
Демократическомъ земствѣ работа котораго только и мыслима
па принципѣ сотрудничества и довѣрія, такого рода опасенія
не только должны быть отброшены, но имъ совершенно не
Должно быть мѣста. Безспорно этимъ еще не исчерпывается
сущность вопроса, такъ какъ могутъ быть такія положенія,
когда у той или другой корпораціи произойдутъ расхожденія
во взглядахъ насущность вопроса съ представителями земствъ,
то-есть съ Управами, или съ отдѣльными членами этой кол-
легіи. Но и тогда путь къ устраненію высказаннаго положенія
Не долженъ итти черезъ похоронное бюро коллективныхъ ор-
гановъ. Ставъ на точку зрѣнія, что какъ коллективъ Управы,
такъ и профессіи въ одинаковой степени можетъ ошибаться,
заблуждаться, не говоря уже объ ошибкахъ отдѣльныхъ лицъ,
— 114 —
неясный вопросъ долженъ быть разрѣшенъ Губернскимъ Зем-
скимъ Собраніемъ. Кромѣ двухъ указанныхъ вопросовъ, ко-
торыя ранѣе вызывали сомнѣнія въ необходимости и цѣле-
сообразности учрежденія при Управахъ совѣтовъ спеціали-
стовъ, цензовое земство не видѣло препятствій къ сотрудни-
честву выборнаго элемента съ спеціалистами и потому оста-
навливаться далѣе на доводахъ пользы такихъ совѣтовъ не
слѣдуетъ, а надлежитъ прямо приступить къ выясненію
тѣхъ задачъ, которыя долженъ выполнять будущій совѣтъ
и кь установленію его состава. Но прежде чѣмъ подойтй
къ этому вопросу необходимо указать что и временное
положеніе о земскихъ учрежденіяхъ, а именно: ст. 105 и
56 временнаго положенія о волостномъ земскомъ Управ-
леніи предусматриваютъ и легализируютъ у іреждепіе этихъ
совѣтовъ. Такъ по ст. 105 этого положенія „для ближай-
шаго завѣдыванія отдѣльными отраслями земскаго само-
управленія, въ помощь земскимъ управамъ подлежащими
земскими собраніями могутъ быть избираемы особыя лица, а
въ случаѣ необходимости и особыя исполнительныя комиссіи
(совѣты). Тѣ и другіе дѣйствуютъ па основаніи инструкцій
земскаго собранія". При этомъ очень важно именно то, что
по силѣ только что цитированной статьи, эти совѣты, „дѣй-
ствующіе па основаніи инструкцій земскихъ собраній", уже
являются не только совѣщательными, по вмѣстѣ съ тѣмъ и
исполнительными органами Земскихъ У правь, а стало быть,
и вполнѣ правомочными совмѣстно сь послѣдними завѣды-
вать соотвѣтственными отраслями земскаго хозяйства. Исходя
изъ практическихъ построеній, а также принимая во вниманіе
рамки закона, необходимо теперь приступить къ проэктирова-
нію инструкцій для Губернскаго Ветеринарнаго совѣта.
— 115 —
1.	Губернскій Ветеринарный Совѣтъ есть коллегіально-ис-
полнительный органъ Губернской Земской Управы по завѣды-
ванію и управленію земской ветеринаріей Подольской губ.
2.	Въ составъ ого въ качествѣ полноправныхъ и непре-
мѣнныхъ членовъ входятъ: Предсѣдатель и Члены Губерн-
ской Управы, Предсѣдатель Каменецкой Городской Управы и
одинъ изъ городскихъ ветеринарныхъ врачей, по одному
представителю отъ каждой Уѣздной Земской Управы и вете-
ринарному врачу отъ каждаго уѣзда по выбору уѣзд-
ныхъ ветеринарныхъ совѣтовъ, всѣ ветеринарно-санитарные
врачи Губернскаго Земства, два ветеринарныхъ фельдшера по
выбору коллегіи фельдшеровъ губерніи, завѣдывающій Ветери-
нарнымъ бюро Губернской Управы и его помощникъ, завѣ-
Дывагощій ветерипарно-бактеріологической лабораторіей, лабо-
рантъ и губернскіе земскіе: зоотехникъ, завѣдывающій отдѣ-
ломъ страхованія животныхъ, боенъ, санитарнымъ, агрономи-
ческимъ и статистическимъ бюро.
3.	Предсѣдатель Ветеринарнаго Совѣта избирается въ
первомь засѣданіи совѣта па одинъ годъ, секретаремъ изби-
рается врачъ изъ состава бюро.
4.	Засѣданія ветеринарнаго совѣта бываютъ очередныя
не менѣе двухъ разъ въ году, изъ которыхъ одно назначается
обязательно передъ созывомъ Очереднаго Губернскаго Зем-
скаго Собранія, и экстренныя, созываемыя по мѣрѣ надоб-
ности.
5.	Засѣданіе совѣта считается состоявшимся, когда въ
немъ присутствуетъ пе менѣе половины земскихъ ветеринар-
ныхъ врачей отъ уѣздныхъ ветеринарныхъ совѣтовъ.
6.	О вопросахъ, подлежащихъ обсужденію въ засѣданіи,
всѣ члены совѣта извѣщаются заблаговременно предсѣдате-
I
—116 —
I
лемъ особыми повѣстками съ изложеніемъ въ нихъ програм-
мы предстоящаго засѣданія.
7.	Всѣ вопросы, обсуждаемыя въ совѣтѣ, разрѣшаются
простымъ большинствомъ голосовъ,
8.	Засѣданіямъ совѣта ведутся протоколы.
9.	На обязанности Губернскаго Ветеринарнаго Совѣта воз-
лагается:
а)	Обсужденіе всѣхъ текущихъ вопросовъ и мѣропріятій
въ области земской ветеринаріи и ихъ практическомъ примѣ-
неніи къ данному времени и всѣмъ мѣстнымъ условіямъ въ
предѣлахъ обязательныхъ земскихъ постановленій, спеціаль-
ныхъ узаконеній, утвержденныхъ Губернскимъ Земскимъ Со-
браніемъ постановленій губернскихъ ветеринарныхъ съѣздовъ
самая иниціатива по созыву съѣздовъ ветеринарныхъ врачей.
б)	Разрѣшеніе всѣхъ вопросовъ, возникающихъ при прак-
тическомъ примѣненіи мѣръ борьбы съ повально-заразитель-
ными болѣзнями, въ предѣлахъ обязательныхъ постановленій
губернскаго земства, инструкцій губернской управы по стра-
хованію скота и обсужденіе вопросовъ о зоотехническихъ мѣ-
ропріятіяхъ.
в)	Обсужденіе вопросовъ и докладовъ, вносимыхъ на раз-
рѣшеніе Губернскихъ Земскихъ Собраній и губернскихъ съѣз-
довъ ветеринарныхъ врачей и представителей земствъ, а
равно и смѣтъ па содержаніе ветеринарной части.
г)	Разсмотрѣніе и утвержденіе ветеринарныхъ отчетовъ,
составляемыхъ ветеринарнымъ бюро.
д)	Обсужденіе плана работъ ветеринарнаго бюро.
е)	Наблюденіе за исполненіемъ въ губерніи обязатель-
ныхъ постановленій и инструкцій; за дѣятельностью ветери-
нарнаго персонала, за состояніемъ бактеріологической лабо-
раторіи и ветеринарныхъ учрежденій губернскаго земства въ
ветевиняпилллпс -----—
! ’ ~„7_
I
ж)	Разсмотрѣніе ходатайствъ и постановленій по ветери-
нарной части уѣздныхъ земскихъ управъ, собраній и вете-
ринарныхъ совѣтовъ.
з)	Обсужденіе претензій на дѣйствія ветеринарнаго пер-
сонала, какъ со стороны земскихъ управъ, такъ и админи-
страціи и частныхъ лицъ, а равно и служебныхъ недоразу-
мѣній между лицами земскаго ветеринарнаго персонала.
и)	Избраніе па постоянную службу лицъ ветеринарнаго
персонала губернскаго земства, а равно дача заключеній Гу-
бернской Управѣ объ увольненіи и перемѣщеніи этихъ лицъ.
к)	Избраніе ветеринарныхъ врачей-делегатовъ въ губерн-
скіе санитарный и сельско-хозяйственный совѣты, па всерос-
сійскіе ветеринарные съѣзды и совѣщанія, а равно и съѣзды
спеціалистовъ и общественныхъ дѣятелей, имѣющіе отношеніе
къ ветеринаріи и животноводству.
10.	О всѣхъ постановленіяхъ и дѣятельности ветеринар-
наго совѣта Губернская Земская Управа со своимъ заключе-
ніемъ докладываетъ ближайшему очередному, а въ случаѣ
надобности, и экстренному Губернскому Земскому Собранію.
11.	Всѣ постановленія Губернскаго Ветеринарнаго Совѣта
не требующія предварительнаго разрѣшенія Губернскаго Зем-
скаго Собранія, не противорѣчащія основнымъ постановлені-
ямъ Губернскаго Собранія по ветеринарной части, немедленно
приводятся въ исполненіе.
12.	Если Губернская Управа несогласится съ какимъ либо
постановленіемъ Губернскаго Ветеринарнаго Совѣта, таковое не
приводится въ исполненіе и весь вопросъ объ этомъ передается
на разрѣшеніе ближайшаго Губернскаго Земскаго Собранія.
I
Подлинный за надлежащими подписями.
I
I
I
Общ. № 46.	№ 5.
1918 г.	Нзт. Бюро
По вопросу о выдачѣ денежнаго вознагражденія за скотъ пав-
шій отъ предохранительныхъ прививокъ сибиреязвенной вак-
цины.
Въ теченіе 1917 года въ Управу поступили акты о павшихъ отъ
прививки второй сибиреязвенной вікцниы домашнихъ животныхъ, по кото-
рымъ павшій скотъ оцѣненъ вь суммѣ 3870 руб , а именно; 4 лошади,
принадлежавшихъ землевладѣлицѣ Лстіічевскаго уѣзда Маріи Евстафьевнѣ
Брапицкой въ 1300 руб., 6 лошадей, ирипа (лежавшихъ Александровскому
Товариществу сахарныхъ заводовъ—1350 руб., корова—владѣльцу имѣнія
с. Хомпнецъ, Проскуровскаго уѣзда I. М, Старорыпинскому—500 рублей,
телка—селянину с. Бокіевкп Проскуровскаго уѣзда Калилѣ Лесько—120
руб., 2 коровы принадлежавшихъ селянамъ того же села Митрофану Фи-
липпову—300 руб. и Маріи Борковской—300 руб. Прививки на скотѣ
перечисленныхъ лицъ были произведены по пхъ иниціативѣ и имѣли харак-
теръ предохранительный, въ виду существованія въ ближайшихъ районахъ
сибирской язвы. Имѣя въ виду, что согласно § 3 обязательнаго постанов-
ленія Губернскаго Земства, по ветеринарной части, изданнаго б. Подоль-
скимъ Губернаторомъ 23 іюня 1915 года, вознагражденіе за животныхъ,
павшихъ постѣ предохранительныхъ прививокъ противъ сибирской язвы, вы-
дается въ размѣрѣ, опредѣленномъ Губернскимъ Зомскимъ Собраніемъ что,
размѣръ этотъ до сего времени Губернскимъ Земскимъ Собраніемъ не уста-
новленъ; Губернская Управа ваздержалась отъ выдачи денежнаго вознагра-
жденія перечисленнымъ выше лицамъ.
Докладывая о вышеизложенномъ п принимая во вниманіе, что актовъ
вскрытія о причинахъ смерти вышеуказанныхъ животныхъ ио представлено,
всѣ ходатайства о выдачѣ вознагражденія подлежали бы отклоненію.
— 119 —
Имѣя, однако, въ виду, что хозяйства Лссько, Филиппова и Борков-
ской принадлежатъ къ числу мелкихъ селянскихъ, и падежъ единственныхъ
коровъ въ ихъ хозяйствахъ является для нихъ безусловно разорительнымъ,
Губернская Управа съ своей стороны полагала бы: 1) Выдать изъ кре-
дита по § ѴШ спг. 5-а смѣты 1918 г: семьсотъ двадцать руб.
селянамъ с. Бокіевки П[ оскуровскаго уѣзда Лесько, Филиппову и
Борковской за павшій отъ сибиреязвенныхъ прививокъ рогатый
скотъ'. 2) Па будущее же время пункты б и в § 3-го обязатель-
ныхъ постановленій объ условіяхъ выдачи вознагражденія за жи-
вотныхъ, павшихъ послѣ предохранительныхъ и вынужденныхъ при-
вивокъ, согласно заключенію Совѣщанія ветеринарныхъ врачей, из-
мѣнить такимъ образомъ', вознагражденіе за животныхъ, павшихъ
послѣ предохранительныхъ и вынужденныхъ прививокъ сибиреяз-
венной вакцины, выдается въ размѣрахъ оцѣнки Комиссіи', но не
свыше 300 руб. за лошадей и крупный рогатый скотъ и 15 руб.
за овецъ, при чемъ вознагражденіе выдается только при условіи
представленія ветеринарнаго акта вскрытія трупа животнаго,
павшаго послѣ прививокъ, если при томъ падежъ отъ сибирской
язвы послѣдовалъ черезъ 30 дней послѣ первой прививки или че-
резъ 14 дней послѣ комбинаціонной.
Подлинный за надлежащими подписями.
— 120 —
Общ. № 47.	6-
----І918Т	Вет- БюР°-
О расходахъ Земства въ 1918 г. на ветеринарную часть по
§ VIII смѣты.
По смѣтѣ Губернскаго Земства на 1918 годъ Губернская Управа
проситъ Земское Собраніе ассигновать по § ѴШ на ветеринарную часть
341220 рублей ва слѣдующія потребности:
1)	Ьа содержаніе Завѣдующаго Ветеринарнымъ Бюро Управы
(ст. 3-а смѣты) —6000 рублей.
Въ должности Завѣдующаго ветеринарнымъ бюро состоитъ съ 1912 г.
ветеринарный врачъ Э. Г. Конецкій, призванный по мобилизаціи въ воен-
ную службу въ 1914 году п освобожденный отъ таковой 25 октября 1917
по ходатайству Управы Э. Г. Конецкій ко дню составленія доклада (26
января 1918 года) отъ военной службы фактически не освобожденъ непо-
средственнымъ начальствомъ. Всѣ завѣдующіе-спеціалисты получаютъ со-
гласно постановленію Земскаго Собранія 14 октября 1917 года по 500 р.
въ мѣсяцъ, по въ виду возрастающей дороговизны жизни Управа предпо-
ложила повысить содержаніе до 600 руб., а потому вноситъ въ смѣту па
содержаніе завѣдующаго вѳтер. бюро 7200 рублей.
2)	На содержаніе Помогцника Завѣдующаго Бюро (ст. З-б смѣ-
ты)—6000 рублей.
По постановленію тринадцатаго Чрезвычайнаго Губернскаго Земскаго
Собранія принята въ вѣдѣніе Губернскаго Земства вся Правительственная
ветеринарія и одобрѣпо предположеніе Управы о прикомандированіи одного
изъ бывшихъ правительственныхъ врачей для веденія отчетности по °/о°/о
сбору съ промышленнаго скота, для статистическихъ работъ по передвиже-
нію промышленнаго скота и перевозки сырыхъ продуктовъ животныхъ и
прочихъ обязанностей, связанныхъ съ переходомъ Правительственной вете-
ринаріи въ вѣдѣніе Ветеринарнаго Бюро Губернскаго Земства. Въ насто-
ящее время Управа проситъ эту временную должность превратить въ по-
— 121 —
стояиную и принимая во вниманіе, что эта должность возникла въ связи съ
передачей въ Губернское Земство правительственной ветеринаріи возбудить
передъ Совѣтомъ Народныхъ Министровъ 'ходатайство объ отнесеніи расхо-
да на счетъ Правительства.
3)	На разъѣзды Завѣдующаго Бюро и его Помощника подъ
отчетъ (ст. 3-в смѣты)—2000 рублей.
По смѣтѣ 1917 года было ассигповапо 200 руб., каковая сумма
осталась по израсходованной. Внесено въ смѣту на 1918 годъ 2000 р. по
приблизительному разсчету имѣя въ виду разъѣзды 2 лицъ по 1000 руб.
на каждаго.
4)	Ба расходы, по созыву Губернскаго Ветеринарнаго Съѣзда
(ст. 3-д смѣты)—3000 рублей.
5)	На борьбу съ эпизоотіями (выдача вознагражденія за убитыхъ
сапныхъ лошадей, павшій отъ прививокъ и убитый съ цѣлью прекращенія
эпизоотіи рогатый скотъ, возмѣщеніе стоимости уничтожаемыхъ предметовъ
съ цѣлью прекращенія эпизоотіи, выі/иска маллеина, туберкулина и другихъ
медикаментовъ—инструментовъ для эпизоотическихъ врачей)—90000 руб.
По смѣтѣ 1917 года было ассигновано 17000 руб., израсходовано
же 24568 р. 73 к. До іюня 1917 года Управа уплачивала за уничтожа-
емыя кожи павшихъ и убитыхъ по дѣйствительной оцѣнкѣ, ио не свыше
15 руб., въ виду же сильно поднявшихся цѣпъ на сырыя кожи, Управа,
основываясь на § 3 обязательнаго постановленія по ветеринарной части из-
даннаго 23 іюня 1915 года признала необходимымъ увеличить размѣръ
вознагражденія за уничтожаемыя кожи съ выдачей такового по оцѣнкѣ, по
не свыше 50 руб. Въ связи съ демобилизаціей арміи, Управа, предпола-
гая увеличеніе числа сапныхъ лошадей и выдачу за таковыхъ вознагражде-
нія въ увеличенномъ размѣрѣ по докладу № 44, а также имѣя въ виду
увеличеніе размѣра вознагражденія за уничтожаемыя кожи, внести въ смѣту
по ст. 5-а § ѴШ-—80000 рублей, отнеся изъ таковыхъ 50000 руб. за
счетъ казны на борьбу съ сапомъ, 10000 руб. внести па приглашеніе вре-
— 122 —
мениаго эпизоотическаго персонала по разсчету: 5 студентовъ въ теченіи
4 мѣсяцевъ по 500 рублей въ мѣсяцъ каждому съ разъѣздными. Расхо-
ды по повальному воспаленію легкихъ рогатаго скота, согласно существую-
щимъ законоположеніямъ всецѣло относятся за счетъ казны.
6)	На содержаніе ветеринарно-бактеріологической лаборато-
ріи Подольскаго Губернскаго Земства въ городѣ Вгіннгщѣ (ст. 5 б
смѣты)—55000 рублей.
Лабораторія открыта въ 1913 году. По смѣтѣ 1917 года было ас-
сигновано 14840 руб. Подробная смѣта расходовъ на 1913 годъ прило-
жена къ настоящему докладу. При 7 крупныхъ животныхъ отъ которыхъ
лабораторія получаетъ въ настоящее время лечебныя сыворотки можно въ
годъ имѣть около 400 литровъ сыворотки. Вакцинное отдѣленіе можетъ
приготовить 200 и даже въ два раза больше различнаго рода вакцинъ.
Если, при существующей дороговизнѣ цѣнъ на препараты считать литръ сы-
воротки въ 150 р., а вакцины въ 120 р. годовая стоимость препаратовъ,
изготовляемыхъ лабораторіей въ суммѣ 84000 руб. При наличности сильно
развитого сапа и другихъ инфекціонныхъ заболѣваній діагпозтнческое отдѣ-
леніе должно будетъ выполнить отъ 4000 до 6000 только ссрдіагнозтпче-
скихъ реакцій, которыя въ частныхъ лабораторіяхъ исчисляются не менѣе
20—25 р. реакція, ясно, что учитывается та сумма работы которую будутъ
нести спеціалисты въ качествѣ консультантовъ по различнымъ вопросамъ
земской ветеринаріи.
7]	На содержаніе 13 ветеринарно санитарныхъ врачей По-
дольскаго Губернскаго Земства (ст. 5-г смѣты)—150300 руб.
Кредитъ испрашивается по слѣдующему расчету:
Жалованье 13 врачамъ по 4800 руб. п квартирныхъ по
1200 руб. въ годъ	\............................. 78000	руб.
Разъѣздныхъ считая по 600 руб. на 1 врача .	. 7800 „
Суточныя при разъѣздахъ, считая 100 сутокъ на 1 врача
въ годъ по 15 руб. въ сутки. ..... 19500 „
Институтъ эпизоотическихъ врачей въ числѣ 13 учрежденъ Подоль.
— из-
ложенъ къ преобразованію въ веторинарпо-санптарпый по докладу № 43.
Въ первой половинѣ 1914 г. было замѣщено 5, въ 1915—1, въ 1916
—2 и въ 1917—1 должность, изъ которыхъ 4 призваны въ 1914 году
по мобилизаціи въ военную службу А. П. Цибульскій, II. II. Клишевскій.
В. О. Звипогродскій и Н. И. Барцсвпчъ. Въ настоящее время состоятъ
эпизоотическими врачами: II. А. Хабовскій по Гайсинскому уѣзду, А. И.
Липинскій—Винницкому и Литинскому, I. Б. Малиновскій—Брацлавскому,
Г. Б. Кентъ—Могилевскому и Ушицкому и В. II. Кехманъ—Ольгополь-
скому и Ямпольскому. Послѣдній временно прикомандировавъ при ветери-
нарномъ Бюро Управы для работъ по правительственной ветеринаріи и
°/о°/о сбору. Наличные эпизоотическіе врачи обслуживаютъ по возможности
всѣ уѣзды губерніи. Въ виду начавшейся демобилизаціи арміи, Управа,
разсчитывая на возвратъ і зъ военной службы призванныхъ эпизоотическихъ
врачей и крайнюю необходимость замѣщенія остальныхъ 4 должностей въ
виду распространяющихся эинзоотій вносить въ смѣту 1918 г. кредитъ въ
суммѣ 1053000 руб. полностью.
8)	Па содержаніе бывшаго правительственнаго пунктового ве-
теринарнаго персонала, перегиедшаго въ вѣдѣніе Губернскаго Зем-
ства (ст. 5-г смѣты)—73920 рублей.
Кредитъ испрашивается по слѣдующему разсчету: и предполагается
къ поступленію полностью изъ средствъ казны.
Жалованье 7 врачамъ но 4800 руб. въ годъ	.	.	33600	р.
Квартирныя врачамъ по 1200 р. въ годъ .	.	.	8400	„
Жалованье 6 фельдшерамъ по 1920 р. въ годъ	11520 „
Разъѣзды врачей по 600 р. въ годъ каждому	,	.	4200	„
Разъѣзды фельдшеровъ по 200 р. въ годъ каждому . 1200 „
Суточныя при разъѣздахъ, считая въ среднемъ по 100 су-
токъ какъ на 1 врача по 15 р.въ сутки, такъ и па 1 фельдшера 1
но 7 р. 50 к. въ сутки, всего 7 врачей и 6 фельдшеровъ . 15000 „
ИТОГО 341220 І
Въ томъ числѣ изъ средствъ казны .... 129920 р.
При этомъ Управа проситъ Собраніе дать ей уполномочіе возбудить
ходатайство предъ Правительствомъ объ отпускѣ По польскому Гѵбепнскомѵ
— 124 —
Земству въ 1918 году 129920 руб. считая: 50000 руб. па борьбу съ
сапомъ, 6000 р. на содержаніе помощника завѣдующаго ветеринарнымъ
бюро и 73920 руб. на содержаніе бышаго Правительственнаго пунктового
ветеринарнаго персонала, перешедшаго въ вѣдѣніе Губернскаго Земства.
Подлинный за надлежащими подписями.
— 125 —
'ПРОЕКТЪ
смѣты ветеринарно - бактеріологической лабораторіи Подольскаго
Губернскаго Земства на 1918 годъ.
§ 1. Содержаніе лабораторныхъ животныхъ:
А. ЛОШАДИ (шесть лошадей, одинъ жеребенокъ).
Каждой лошади по 12 фуп. овса, 15 фун. сѣча, 7 фун. соломы. Въ
годъ одной лошади ПО пуд. овса, 140 п. сѣна и 64 п. соломы. Жеребенку
въ половинномъ размѣрѣ, а всего 6 лошадямъ и 1 жеребенку—715 п. овса.
910 п. сѣна и 416 и. соломы.
Считая 1 н. овса по 7 руб., 1 получимъ ст имость:	и. сѣна- 4 р. и 1 п. соломы	1 р. 50 к.
715 пуд. овса		5005 р.
910 „ сѣна		3640 „
416 „ со омы .		624 „
	Итого	9269 р.
(Содержаніе одной лошади въ	годъ	....	1426 р.)
Б. Б Ы К И (два).
Каждому волу въ день по одному пуду сѣна, а въ годъ 365 пуд?,
двумъ же воламъ 730 пуд. сѣна, считая 1 пудъ сѣна 4 руб. получимъ
стоимость:
730 пуд. сѣна ........	2920 р.
(Содержаніе 1 вола въ годъ 1460 руб.).
В. О В Ц Ы (днѣ овцы).
Каждой овцѣ въ день по 5 фуп. сѣна, а въ годъ 45 пуд. 25 фун.,
для двухъ же овецъ въ годъ 91 пуд. 10 фун., считая 1 пудъ сѣна въ 4 р.
получимъ стоимость:
91 пудъ 10 фув. сѣна .......	365 р.
- 126 —
Г. СОДЕРЖАНІЕ МЕЛКИХЪ ЛАБОРАТОРНЫХЪ ЖИВОТНЫХЪ.
50 пуд. овса по 7 руб.
350 р.
200 пуд. кормовой свеклы по 2 руб. ....	400	п
20 пуд. проса по 8 руб. ......	160	?>
365 бут. молока для мышей по 40 коп. ....	146	і
	1056	р-
Всего же расходъ по содержанію животныхъ	13610	р-
§ 2. Пріобрѣтеніе опытныхъ животныхъ:		
Волкъ .........	500	р-
Морскихъ свппокъ 40 шт. ......	200	
Голубей 100 шт.	.......	50	»
Кошекъ штукъ .......	20	
Всего расходовъ по пріобрѣтенію животныхъ	770	р-
§ 3. Ковка 6 лошадей .......	300	»
§ 4. Ремонтъ упряжи, телегь, сапѳй, пріобрѣтеніе новой		
упряжи ..........	500	»
§ 5. Пріобрѣтеніе хозяйственныхъ вещей: цѣпей для жи-		
нотныхъ, веревокъ, скребницъ, щетокъ, лопатъ, вилъ, ведеръ и		
граблей ..........	200	н
§ 6. Культурныя колбы, обыкновенныя плоскодонныя колбы,		
измѣрительныя цилиндры, стеклянная посуда, чашки и фарфоро-		
вая посуда .........	350	п
§ 7. Флаконы для разливанія сыворотокъ и вакцинъ.	700	п
§ 8. Пробки деревянныя и резиновыя, трубки резиновыя.		
галоши ..........	450	м
§ 9. Пополненіе инструментами и аі,иаратами	2000	»
8 Ю. Бумага оберточная 5 пуд. .....	100	п
„ фильтрованная	.....	150	п
„ пергаментная ......	90	п
„ реактивная ......	15	
— 127 —
§ 11.	Вата гидроскопическая, 3 пуда .	.	.	. 180 р.
§ 12.	Марля мытая по 50 коп. арпт.—200 арш.	.	. 100 „
§ 13.	Нитки разныя и шелкъ .	.	.	.	.	45 „
§ 14.	Глицеринъ 5 пуд. по 60 р. пудъ ....	300 „
§ 15.	Нептопъ 10 кило по 40 руб. кило .	.	.	400 „
§ 16.	Медикаменты и рѳкативы: карболовая кислота, сули-
ма, лизолъ, іодъ, разныя кислоты, дибаховскій экстрактъ пт. д.,
мыло зеленое, туалетное, клей парафинъ, формалинъ .	.	600 „
§ 17.	Книги и журналы ......	500 р.
§18.	Канцелярскіе расходы: книги, бланки, бумага, кон-
верты, перся, чернила, карандаши п проч. ....	250 „
§ 19.	Почтовые, телеграфные и желѣзнодорожныя расходы	550 „
§ 20.	Керосинъ и спички, керосинъ 100 пуд. по 12 руб.
пудъ и спичекъ на 25 руб. .......	1225 „
§ 21,	Спиртъ 96% и динатурированный .	.	.	360 „
§ 22.	Бѣлье и мытье его ......	500	„
§ 23.	Мясо и куры для бульона, агаръ и желатинь	.	.	1000	„
§ 24.	Страхованіе имущества Лабораторіи .	.	.	150	„
§ 25.	Городской, квартирный а вемскій налоги	.	.	200	„
§ 26.	Очистка выгребныхъ ямъ .	.	.	.	180 „
§ 27.	Упаковочный матеріалъ: 600 ящ. по 1 руб. ящикъ,
упаковочная вата, лигнинъ, гвозди, шпагатъ ....	1000 „
§ 28.	За пользованіе телефономъ .....	120 „
§ 29.	Отопленіе вданія Лабораторіи и живущихъ при ней
10 саж. дровъ по 100 руб. сажень .	.	.	.	1000 „
§ 30.	Мелкій ремонтъ въ зданіяхъ Лабораторіи, конюшнѣ
и Квартирахъ .........	350 „
§ 31.	Поденщицамъ .......	300 „
§ 32.	Электрическое освѣщеніе зданій и расходы на элек-
трическую энергію для вентиляторовъ и центрофуги .	.	400 „
§ 33.	На разъѣзды навѣдывающаго и его помощника по дѣ-
ламъ службы .........	900 „
§ 34.	Научныя командировки персонала Лабораторіи .	900 „
§ 35.	Жалованье служащимъ Лабораторіи:
а) Завѣдывающему Лабораторіей ....	6000 „
61 Лабооаптѵ	.	яппи
— 128 —
в)	Препаратору первому (квартира натурой) г)	Препаратору второму	.... д)	Тремъ служителямъ по 1800 руб. каждому . е) На паямъ квартиры для трехъ служителей .	3300 р. .	2700 „ .	5400 „ 600 „
Итого ячлованья служащ.	. 24000 р.
§ 36. Поддержаніе чистоты въ Лабораторіи § 37. Непредвиденныя мелкія расходы	150 „ 105 „
Всего’.	. 55000 р.
— 129 —
Объяснительная записка
Къ смѣтѣ по содержаніи ветеринарно-бактеріологической лабо-
раторіи Подольскаго Губернскаго Земства въ 1918 году.
Увеличеніе смѣты Лабораторіи въ четыре раза по должно особенно
Удивлять собраніе, ибо вызв по исключительно поднятіемъ пѣнъ на про-
дукты первѣйшей необходимости и на препараты, реактивы, медикаменты
и посуду, рыночная стоимость которыхъ въ періодъ войны, поднялась на
<00 и болѣе процентовъ. Для ясности высказаннаго положенія Управа счи-
таетъ нужнымъ представить сравнительную таблицу увеличенія ло каж-
рму параграфу, какъ въ абсолютныхъ цифрахъ такъ и въ процентахъ:
Наименованіе расходовъ.	Было ассигно- вано на 1417 г.	ІІредпо ложей > ПО см. 1918 г.	Больше противт смѣты 1917 г.	•°/о°/о ч-а
1. Содержаніе лабораторныхъ животныхъ	2359	13610	11251	577
2. Пріобрѣтевіе животныхъ .	325	770	445	236
3. Ковка лошадей	....	)	300		
4. Ремонтъ упряжи, телѣгъ, саней, пріо- брѣтеніе новой упряжи .	}	297 1	500	503	269
5. Пріобрѣтеніе хозяйственныхъ вещей: цѣпей для животныхъ, веревокъ, скребницъ, щетокъ,лопатъ, вилъ, ве- деръ, граблей	....	Ассигно- вано было	200	200	—
6, Культурныя колбы, обыкновенныя пло- скодонныя колбы, измѣрительные ци- линдры, стеклянная посуда, чашки и фарфоровая посуда	225	350	825	466
7. Флаконы для разливки сыворотокъ и вакцинъ .....		700		
3. Пробни деревянныя и резиновыя, труб- ки резиновыя и галоша .	100	450	350	450
— 130 —
Ноименованіе расходовъ.	Было ассигно- вано на 1917 г.	Предпо- ложено но см. 1918 г.	Бслыпе противъ смъты 1917 г.	О с о о сэ
9. Пополненіе инструментами и аппара- тами ......	100	2000	1900	2000
10. Бумага (оберточная, фпльтров. перга- ментная) .....	40	355	315	887
11. Вата гигроскопическая 3 пуда .	।	180		
12. Марля мытая по 50 к. арш. 200 арш.	}	90	100	235	360
13. Нитки разныя и шелкъ . 34. Глицеринъ 5 пудовъ по 60 р. пудъ .	1 1 Были включены въ § 10	45 300	—	—
15. Пентонъ 10 кило по 40 руб. кило	—	400	—	—
16. Медикаменты и реактивы: карболовая кислота, сулема, лизолъ, іодъ, разныя кислоты, либиховскій экстрактъ и т. д., мыло зеленое, туа етовое, клей, па- рафинъ, формалинъ 17. Книги и лсірналы ....	60 I 50	500	1240 600 450	2166 1000
18. Канцелярскіе расходы: книги, бланки, бумага, конверты, перья, чернила, карандаши и пр. .... 19. Почтовые расходы, телеграфные, же- лѣзнодорожные ....	250	250 550	550	320
20. Керосинъ и спички. Керосину ІоО п. но 12 р. пудъ и спичекъ па 25 р. 21. Сііпріъ 96°/о и денатурированный	200 пе было ассигнов.	1225 360	1025	614
22. Бѣлье и мытье его ....	75	500	425	666
23. Мясо и куры для бульона, агаръ и желатинъ ..... 24. Страхованіе имуществ' Лабораторіи .	100 не было асспгнов.	1000 150	900	100
25. Городской, квартирный и земскій на- логи ......	50	200	150	400
-- 131 —
Наименованіе расходовъ. 1	Было ассигно- вано на 1917 г.	Предио ложено по см. 1918 г.	Больше противт смѣты 1917 г.	О % о ►л со
26. Очистка выгребныхъ ямъ	75	180	105	240
27. Упаковочный матеріалъ: 600 ящиковъ по 1 руб. ящикъ, упаковочная вата, лигинъ, гвоздя шпагатъ	не было ассигвов	г 100	—	— •
28. За пользованіе телефономъ	60	120	60	20
29. Отопленіе зданія лабораторіи и служа- щихъ, живущихъ при пей: 10 саж. дровъ по 100 р. сажень	500	1000	500	200
40. Мелкій ремонтъ въ зданіяхъ лабора- торіи, конюшняхъ н квартирахъ	100	350	250	350
31. Поденщицамъ	....	50	300	250	600
 4'2. Электрическое освѣщеніе зданій и рас- ходы на электрическую энергію для вентиляторовъ и ц пт. .	•« 150	400	250	266
33. На разъѣзды завѣдующаго и его по- мощника по дѣламъ службы .		900	—	—.
рі. Научныя командировки персонала ла- бораторіи .....	ассигн. не было	900	—	1
•^5. }К 'лованье служащимъ лабораторіи .	8384	24000	15626	279
46. Поддержаніе чистоты въ лабораторіи .	[ ассигн.	180	—	—
’17. Непредвидѣнвые мелкіе расходы	не было	105	—	—
Итого.	—	55000		380
Из приведенной таблицы вндн<', что возстановлены кредиты по §§ 5. 21,
“Ч 27, 33, 34, 36 и 37 всего на с,мму 3765, Управа говоритъ о возста-
11Г)вленіи кредитовъ потому, что въ смѣтахъ 1914 и 1915 г, таковыя ассиг-
нованія значиться и яскіючены они были изъ смѣты чисто по обстоятель-
— 132 —
большинство изъ нихъ вызвано требованіями жизни. Изъ старыхъ ассигно-
ваній наибольшее увеличеніе падаетъ на §§ 14, 15, 16—медикаменты и ре-
активы для лабораторной работы, на которые, по смѣтѣ 1917 года, было
ассигновано всего 60 руб., что абсолютно не отвѣчало даже самымъ скром-
нымъ требованіямъ въ работахъ лабораторіи и носитъ кэкой-то случайный
характеръ. § 9 увеличенъ до 2000 по той причинѣ, что расширяя функціи
лабораторіи, въ смыслѣ усиленнаго выпуска изготовляемыхъ ею препара
товъ необходимо пріобрѳсти и новые аппараты въ родѣ термостатовъ и
автоклава, каковыя на рынкѣ, благодаря повышеннымъ цѣпамъ на мѣдь и
вообще металлы, страшно высоки. Слѣдующее по висходящѳй ступени за-
мѣтное увеличеніе (на 1000%) падаетъ на §§ Іи 23. Первый предусматри-
ваетъ пріобрѣтеніе кнлгь и журналовъ, а § 23—мяса, куръ для питатель-
ныхъ средствъ. Въ періодъ войны, т. е. въ теченіе почти 4 лѣтъ лабора-
торія не пріобрѣла ни одной новой книги и ограничивалась выпиской толь-
ко журналовъ, наука же хотя и медленно, но прогрессировала, а потому
для спеціалистовъ, стоящихъ во главѣ дѣла, абсолютно не возможно вести
работу пр'дуктивно не имѣя подъ руками новой литературы, и тѣхъ книгъ,
которыя появипись на рынкѣ вь періодъ і|рйпы, вотъ почему ассигнованіе
по § 17 увеличено довольно на большую сумму. Увеличеніе по § 23 выз-
вано соотвѣтствующимъ вздорожаніемъ цѣнъ на мясо, куръ, агаръ и жела-
тинъ. Увеличеніе по другимъ параграфамъ вызвано обстоятельствами мо-
мента, ибо жизнь вздорожала въ среднемъ па 500—600%. Въ абсолютныхъ
цифрахъ такое увеличеніе рѣзко бросается въ глаза по § 1 смѣты (содер-
жаніе животныхъ), вмѣсто прежнихъ 2359 руб.—13610 руб., т. ѳ. почти та
сумма, которая въ 1917 г. вносила на содержаніе всей лабораторіи. Нѣіъ
сомнѣнія, что какъ разъ по етому параграфу надо ждать и наибольшихъ
остатковъ, если цѣны па продукты кормленія животныхъ пойдутъ на пони-
жете. П<> § 10—расходы по пріобрѣтеніи бумаги—увслечились на 88°/о%
въ соотвѣтствіи съ повышеніемъ цѣнъ па втотъ предметъ на рынкѣ. Тоже
самое приходится сказать и про увеличеніе смѣты по остальнымъ парагра-
фамъ, такъ какъ произошло оно въ силу подорожанія всѣхъ предметовъ,
нужныхъ для работъ лабораторіи. Увеличеніе по § 35 на 279% вызвано
слѣдующими положѳвіями: въ смѣтѣ на 1917 г. жалованье служащимъ, за
исключеніемъ препаратора, начислялось изъ окладовъ мирнаго времени,
безъ дополнительныхъ, суточныхъ денегъ па дороговизну и т. д., въ на-
стоящее время Управа внесла въ смѣту содержаніе персоналу лабораторіи
—133 —-
Полностью и въ размѣрахъ, которые установлены для такого рода спеціали-
стовъ въ другихъ губерніяхъ, а именно: Завѣдующему Лабораторіей 6000 р.
л Лаборанту 6000 руб. До 1918 года, согласно постановленію 13 чрезвы-
чайнаго Губернскаго Земскаго Собранія завѣдывающііі лабораторіей полу-
чалъ 5580 руб., а лаборантъ 4920 руб. Завѣдывающимъ другими отдѣлами
Управы вносптся по 6000 р. и пѣтъ никакпхъ сомнѣній лишать такого же
содержанія завѣдывающаго лабораторіей. Лаборантъ несъ тѣ же обязанно-
сти, что и завѣдывающій и потому дѣлать разницу въ ихъ содержаніи пѣтъ
никакихъ данныхъ. По смѣтѣ 1917 г. содержаніе служителей было исчи-
слено на 2-хъ и при томъ изъ оклада въ 630 руб. въ мѣсяцъ. Въ виду
того, что дѣятельность лабораторіи возобновилась въ полномъ объемѣ Уп-
рава везстанавливаеть прежній штатъ служителей (1914 г.), т.е. изъ трехъ
человѣіъ и съ окладомъ установленнымъ для курьеровъ Управы, т. е. по
150 руб. вь мѣсяцъ при готовой квартирѣ. Совершенно вовоѳ ассигнованіе
по § 35 п вообще по смѣтѣ лабораторіи—это жалованье па приглашеніе
2-го препаратора въ суммѣ 2700 руб.
Принимая во вниманіе огромное развитіе въ губерніи заразныхъ бо-
лѣзной и особенно сапа, исчисляя, что діагнозтика по сапу займетъ первое
мѣсто среди работъ лабораторіи п при томъ такую работу, которая ранѣе
не учитывалась, ибо этотъ методъ выдвинутъ и признанъ научно-обосно-
ваннымъ въ періодъ войны, для Управы, а особенно врачей-спеціалистовъ
лабораторіи, ясно, что одинъ препараторъ абсолютно не въ силахъ спра-
виться съ той массой ежедневной подготовительной работы, которая необ-
ходима для выполненія сѳродіагнозтичеекихъ реакцій. Больше того, Управа
опасается, и не безъ основаній, что п даннаго персонала Лабораторіи въ
ближайшемъ будущемъ будетъ не достаточио, ибо жизнь, не смотря на вой-
ну, прогрессивно увеличивала свои требованія на лабораторную рнботу, ко-
торая при мирной обстановкѣ должна достигнуть коллосальвыхъ размѣ-
ровъ.

— 135 —
Общ. № 48.	34° 15.
1918	Распоряд. отд.
По вопросу о назначеніи содержанія волостнымъ сборщикамъ.
Согласно § 48 отд. ІІІ правалъ о волостномъ земскомъ обложеніи,
волостныхъ смѣтахъ и раскладкахъ и о волостномъ сборщикѣ, окладъ со-
держанія волостнымъ сборщикамъ и суммы потребныя на нхь разъѣзды въ
размѣрахъ опредѣляемыхъ Губернскою Радою, относятся на средства Гу-
бернскаго самоуправленія.
XIV* чрезвычайное Собраніе Подольской Губернской Народной Рады
принимая во вниманіе, что въ губерніи имѣется 176 волостей, что раз-
мѣръ годового содержанія волостного сборщика съ разъѣздами вѣроятно оп-
редѣлится въ суммѣ не менѣе 2000 руб. и, такимъ образомъ, Земская
Касса будетъ обременена новымъ огромнымъ расходомъ и что въ текущемъ
году всѣ земства переживаютъ тягчайшій финансовый кризисъ, а многія изъ
ипхъ стоятъ на краю гибели, постановило институтъ сборщиковъ по новому
закону въ настоящемъ году въ Подольской губерніи но вводить, а порядокъ
пріема и взысканія сборовъ оставить прежній.
Нынѣ Губернской Управой получены по этому вопросу нижеслѣдую-
щія отношенія: 1) Подольской Казенной Палаты отъ 6 апрѣля 1918 года
за № 405 „Согласно распоряженію Министерства Финансовъ надлежитъ
въ срочномъ порядкѣ избрать, а въ случаѣ неизбранія назначить волост-
ныхъ сборщиковъ податей". Дѣло это однако встрѣчаетъ затрудненіе слѣд-
ствіе псустановлонія до сего времени размѣровъ вознагражденія означенпнмъ
сборщикамъ.
Бъ виду сего Казенная Палата проситъ Управу предложить ближай-
шему Земскому Собранію опредѣлить оклады содержанія и др. виды до-
вольствія волостнымъ сборщикамъ податей по Подольской губерніи" и 2)
Винницкой Уѣздной Народной Управы отъ 13 апрѣля 1918 г. за № 1222
„Податной Инспекторъ Винницкаго уѣзда словесно заявилъ Управѣ, что
имъ полѵчена копія телеграммы Директора Д-та Окладныхъ сборовъ о не-
— 136 —
медленномъ назначеніи по соглашенію съ Уѣздной Земской Управой, а вѣ
случаѣ недостиженія такого согласія—собственной властью волостныхъ сбор-
щиковъ.
Въ виду того, что по этому вопросу состоялось въ отрицательномъ
смыслѣ постановленіе Подольскаго Губернскаго Земскаго Собранія XIV сес-
сіи, Уѣздная Народная Управа проектъ Губернскую Управу вторично вне-
сти »тотъ вопросъ на обсужденіе XV Очередного Земскаго Собранія.
Изложенное Губернская Управа представляетъ па усмотрѣніе Губерн-
ской Народной Рады.
Подлинный зтг надлежащими подписями.
— 137 —
Загал. № 49.
1918 р.
№ 16.
Распорядч. від.
По проханням ріжних особ про видачу ім грсловоі допомоги.
Губерська Пародпя Управ приставляя на розгляд Губѳрськоі Народ-
ньоі Ради нище псрсчисіоні прохаиня ріжних особ про видачу ім грошовоі
допомоги з своіми думками по кѵжиому з нпх:
1.	Бувшій смотритель Лятичевського арсштпого дому Іваи Казпмі-
рович Кухарів подав в 1912 р. прохашія про назначсння пому пенсіі за
службу його на зазначенііій посади білып 30 років. 3 1912 р. чергові
Губерські Земські Зібрання що року иазпачали Кухаріву но 300 карб.
допомогп.
Губерська Управа вважала б: назначити Кухаріву й в цім року до-
помегу в сумі 450 кар. яку суму Управа внесла в проект роспису вп-
датків на 1918 р. но § II ст. 6.
2.	Бувшій зѳмській форшэл Ямпільського повіту Дмптро Чорній по-
дав в 1913 р. прохання про назначоппя йому пеней за службу його в
зазпачені посаді більш 16 літ.
III Чергово Губерське Земське Зібрання зазначпло Чернію допомоги въ сумі
150 кар. і доручнло Губерські Управі робптн докладп про допомогу Чер-
нію кожному черговому Зібранню.
Черній вмер в 1915 р. і піеля нього липіилпся круглі сироти: Ма-
рія 18 л., Ксенія 16 л. и Евдокія 9 л.
Опісля смерти ЧЕернія, Губерське Земське Зібрання зазначвли доно-
могу зазпаченним сиротам в сумі 112 кар. 50 коп. кожнорічно.
Губерська Управа вважала б! назначити сиротам Чернія Маріи, Ксе-
ніи та Евдокіі допомогу в сумі 168 кар. 75 коп. яку суму Управа й вне-
сла в проект роснису впдатків на 1918 р по § II ст, 6.
— 138 —
3.	Бувшпм Подільськпм Губерськпм Комітетом по ділам земського хо-
зяйства з 1906 р. до 1012 р. і Губерськпм Земськпм Зібраиням «1912
р. до сього часу що рік назпачалася допомога сім‘і фершала Осоцького в
сумі 75 кар.
Губѳрська Управа вважала б: назначити сім,і фершала Осоцького и
в біжучім році допомогу в розмірі 112 кар. 50 коп. яку суму Управа
внпсла в проект росппсу впдатків па 1918 р. по § VI ст. 6.
Баба сиріт. лишівшнхся після смерти фершала Кушніра подала в
1910 г. прохання про збілыпення пепсіі спротам.
Бувшій Подільській Губерській Комитот по ділам земського хозяйства
пазпачив пяти спротам фершала Кушпіра до дійдоння ними новнпх, літ, або
вихода за між, окрім отримусмоі нпми пеней, що року допомогу по 16 кар.
кожні. Потім такаж допомога назпачалася і Губерським Земським Зіб-
ранням.
Сироти Кушніра зараз дійшли до такого зросту: Глафира 10 р., На-
стасья 16 р., Олена 14 р. и Титьяна 10 р.
Губѳрська Управа вважала б: назначити спротам фершала Кушніра
допомогу в сумі 96 кар. яку суму Управа внесла в проект роспису ви-
датків на 1918 р. по § VI ст. 6-6.
5. Вдова служителя Кам‘янецькоі Губѳрнськоі Земськоі болышці Ма-
рія Черномизова подала в 1914 р. до Губерськоі Управи прохання про
впдачу іі допомогі за службу чоловіка іі в больниці білып 31 року.
3 того часу Чорпомнзова з огляду на іі старисть і не спосібность до
роботн, Губерське Земське Зібрания що року назначало .допомогу в сумі
60 кар. Зараз Черномизова також подала до Управи проханпя про назна-
чеішя іі допомоги.
Губерська Управа вважала б: назначити Чѳрномпзовой дономогу в су-
мі 90 кар. яку суму Управа й внесла в проект роспису впдатків на 1918
рік по § VI ст. 6-а.
— 139 —
Вдова бувшого форшала Ганна Хміліовська подала в 1912 р. про-
хапня про назначенію іі допомогп за службу іі чоловіка.
3 того часу Губорсько Земське Зібрання що року назначало Хміліов-
ській дономогу в сумі 75 кар.
Г)берська Управа вважала б: назначити Хміліовськой в цім році до-
помогу в розмірі 112 кар. 50 коп. яку суму Управа іі внесла в проект
роспнсу вндатків на 1918 р. по § VI ст. 6-д.
Маючи на увазі що з 1917 р. всім ненсіонерам котрі отримують
пенсіі як з казні так і з земськпх податків збільшено пенсіі па 5О°/о по
заяк ті понсіі котрі вони отрпмувалп до того часу но даютъ при пиніш-
ніх умовах ніякоі можлпвостп жііття на пнх, що всі внщс зазначопі допо-
моги назначалися прохачам що року іі носят характер пенсій, Губерська Уп-
рава побільшила іх також на 50%.
7,	Служачій відділа сільського будівннцтва Григорій Семеновичъ Ку-
нпцкііі подав до Губерськоі Управи прохаппя про выдачу йому одночасиоі
допомогі на коруванпя тяжко хвороі жінкі Його.
Виконавчій Комнтѳт служачих Губерського Земства з огляду на дужѳ
тяжко матѳріяльпс становище Кунпцького просить видати йому допомоги
300 кар.
Кунпцькій служнт в Земстві з 1907 р. і ніші отрпмуо платні 200 кар.
в міеяц.
Губерська Управа з свого боку вважала б: видати Куницькоыу три-
ста кар. одночаспоі допомоги и коруванпя жінкі його, яку суму і права
внесла в проект роспнсу впдатків на 1918 р. по § II ст. 6.
8.	Діловод Вѳтерінарного оро Управы ІІоснп Антоновпч Бржосні-
овськііі просить Губерську Управу видати йому допомогп па навченпя ді-
тей в 1918 році
Вржосніовській служнт в земстві з 1905 р. і платя.’ отримуѳ 345 р.
в міеяц, сім‘я його складагться з жінкі й шости душ дітѳй з котрих 4
РИПТТ.СЯ.
140 —
Тринадцяте надзвпчайне Губерське Земське Зібраппя по докладі Уп-
равп про видачу Бржосніовському допомогп на навчення дітеіі згідно його
проханню зробило асігновкі з тим, щоби сума допомогп була вирушепа вн-
конавчпм Комитетом спілки служачпх Унрави разом з Губсрською Упра-
вою по не білып 1000 кар.
Комітет і Управа вирішнли дати Бржосніовському 500 кар. яка сума
йому і видана.
По нишшньому проханню Бржоспіовського Викопавчій комТтет з ог-
ляду на недавно отримання Бржосиіовськпм допомогп в розмірі 400 кар.
ввііжас видати полу допомогп 200 кар.
Губерська Управа маючи на увазі дужѳ тяжке матеріально становище
Бржоспіовського, довгорічну. й користну службу його в Земстві з свого бо-
ку вважала б: видати Бржосніовському допомогп на навчення дітей 400 кар.
яку суму Управа й внесла в проект росппсу впдатків на 1918 р. по
§ II ст. 6.
9.	Бувшій старшій ІІоміщпик Головного Бухгалтера Яків Касперо-
впч Вольпик, нросит Губерську Управу рахувати його увільнеішим від по-
сади з 22 грудня 1917 р. і видати заштатне отримання.
Волышк служпв в Земстві 9 літ й увільнено його від посади з 1
листопада 1917 р. зато, що віи впдмовнвея явиться на службу в Випппцю.
Внконавчій Комітет снілкі служачпх Губерського Земства по прохан-
ню Вольника вважао увілыіити Вольника від службы з 22 грудня 1917 р.
й видати йому награду в розмірі міеячпоі платні й заштатпі які будут
установлені Земським Зібравпям, або відповідню допомогу за довголітпю и
користну службу його.
Губерська Управа питания про рахувапня Вольника увільненпым з 22
грудня 1917 р. й про видачу наградних й зашгатнпх Губерська Управа
видхилила, Щож торкается питания про допомогу, то його Управа передае
на розгляд Народньоі Ради, при чім додае що з свого боку У праса вва-
жала б: прохання Вольника про доиомогу — відхплитп.
Орігінал за належнимп нідпіісамв.
— 141 —
Загал. № 50.	№ 7.
1918 г.	Ограхов.
Короткой огляд розвитку взаемного Земського Страхування на
Поділлю.
До введенію Земського самовряцуваппя на Поділлю страховъ діло па-
ходилося до 1905 р. в Прпсутгтвіі по крестьянським справамъ, котрѳ на
місцях вело діло чѳрез волосні Правліппя. 3 1905 р. страховѳ діло переда-
но до Губерськоі Управи по ділам земського господарства. За час поряд-
кувапня Крестьянсъкого Присутствія страхування на Поділлю треба зазна-
чити, що справа ішла не дулсе гарно. По обовязковому стр< хуванню істпу-
в>лп однакові норма для ножного двора, не дивяячпсь на тѳ, іцо будппкі
бути ріл'ноі цінностп та кількості. Нормп були дулсе малі. Наприклад цілий
двір страхувався в 30 карб. а через де якпй час ця норма була побільшена
/
до 60 карб. па двір. Ніякпх протввожарппх заходів Присутствіе не прова-
лило і виличезний запасний вапітал лежав даремно.
3 пѳрѳходом страхування до Земства почалося побілгаѳння діла па
користь пасѳлепря. Страхування цілих дворів змінило па страховку окрѳ-
мих будппкін, що дало молсливість побільтити населеншо плату від пояса р-
них втрат. Побільпіенпя забезиѳчѳння окрѳмих будппків провадилося Зѳм-
ством по змозі з тѳхпичними умовами переоціноіс і т. и. Взагалі діло по-
казало, що для страхування будппків по дійсвпм цінам і поліпшѳння лікві-
даціі нолсарних втрат пеобхіцно мати постійну організщію страховоі аген-
тура. іьстітут страховоі агѳнтури введен Земством в 1907 р. і з цего часу
починаоться проводптися Управою справа, по рѳоргавізаціі всього діла вза-
емнаго земського страхування.
Губѳрська Управа установила страхові норма для ісожного розряду бу-
динків і впробила таріфи для страховки па оспові статпстичних даннпх го
пімости страхового карбованца.
142 -
По обовязковому страхуванию зроблспа но всііі губерпіі перѳопінка
дворів по кожному будпнку окреыо. Установлена щорічпа рѳгістрація новпх
будинків, а також робиться скасовапня страхо ікн за будинкі знесѳві, чп
продані для того, щоб населенна не платило лпшні гроіпі за такі будинкі
до ковоі пѳреоцінкі, коли ці змінп самі по собі зарігістріруготься.
8а час ведснпя діла Зѳмством стрэхове забезнечення одного двора по-
більшило в середній з СО карб. до 225 карб., страхова сума по губѳрніі
ьиросла з 35 мплліонів до 100 мплліовів. Запаснпй капітал побільшпвся
па І’/а милліона карб. Разом з обовязковпм страхувлпвем Земство зверпу-
ло валежиу увагу па страхугання добровільнс, котре було прппятѳ Зем-
сівом від Присутствія в дужѳ иогапім стаю впщі. Добровільпе страхувавпя
не грало в губерніі ніякм'і ролі, бо вопо но мало ні оргаиізаціі, ні невних
тарпфів та нолісппх умов, а також мало дуле ыалі пормп, котрі пѳ могли
вабезпечуватп цінні ризпки. Чергз такѳ ста'овнщэ вгубѳрськпм добровіль-
пім страхуваппю буди самі погаві, малоці ні разики, кількість котрих но
перевисювала 100 р зпк па рік.
Губѳрсі.п добровільнс страхуваппѳ не могло робпти вплива па акціо-
пернѳ страхування, позпяк було дужѳ слабе і прппмало такі ризпки, котри-
ми акціонери не цікявплііся.
В добровільнім страхуванию Земство невинно було угворити такі умо-
ви страховки і тарпфів, щоб зацікавити населенна і крім того разом вести
б ротьбу з акціоперпими стр іхува нями та його організаціею. Розвнток до-
бровільного страхувапня не міг зразу ширитися, Н' дивлячись на ліипй
умови земськоі страховки. Агенш акціонерпих Товарпств всіми засобами
робили дсрѳпікоди Земству. Населепню пускались б, ихлпви чуткі, що Зеы-
ська страховка не нѳвна, що Земство не мае канігапів, а також, що при
ліквідаціі пожарипх втрат Земство буде творити всііякі перешкоди, абп не
заплатити грошей. Земсьпі страхові агептп вели б)р тьбу за цпмп накле-
пами і поволі стали розвчвчти діло. Через де який час Земство знов вне-
сло в діло добровільиого страхування иоліншспня умов сіраховки, змень-
іиило тарифа і вступило в перестрах-вочну спілку з другими Земствами.
— 143 —
Населенію знерпуло належку увагу на земське страхувапня і діло почало
ширитися. Лкціо-српі Товариства мусіли значпо тшменьшити своі тарпфв,
що) утримати у свмх нортфелях старих страхователів. Ііаіібільшого роз-
витку добровільиѳ страхуваппя достігло в 1917 році, коли Подільськѳ Зем-
ство по р 'змірам страхових операцій заіімало трете місце серѳд старнх
Земств. Під кіиѳць 1917 року добровільне страхувавня в значлі мірі пере-
жило крізіс через без'аідя і великі пожари. Топѳр страхуваппя зменыпп-
лося і знов не скоро стало в бувшѳ становище.
г/
При приниттю Земством добровольно страхованію число рпзик було
не більше 150, страхове зібезнѳчення іх рівнялося до 350.000 карб. і Стра-
хова премія 3—4 тдсячі карб. В 1917 році рпзик було 5600, страхове за-
безпечепня іх перевишало 53 милліона, а страхова премія склацалася в
300.000 карб.
Крім обовязкового і добровілыюго страхування Земство вело в широ-
кій розмірі на коіптп запасного капіталу протипожарпі заходи, та сільське
будивництво. Через повігові У права та стріхових агентів населенна брало
в борг бляху і череиицю на дахи, а сільські Общества пожарпі струменты,
а також гр ші на ставя, кврниці і т. и. По протипо'карвпм заходам ІІо-
діль ьке Земство вело пайшпрші операціі. Ця діяльвість Земства з початку
війни приппнилась бо неможпыво було доставити бляху, та цѳмепт па чо-
репицю. Більше шпрокип огляд діяльпости Земства в ціі справі даѳ відділ
сільського будивництва.
Орігіпал за належними піцпиеами.
— 144 —
Загал. № 51
1918 гГ
№ 8.
Страхов.
3 росписей прибутків і видатків з страхового капіталу на
1918 рік.
Губѳрнські Народні Раді иеобхідио роздивитиея роспис прибутків і
видатків на 1918 р. з страхового капитала па:
1)	видачу погорільцям втрат від пожарів
2)	утримания страхового управлінпя,
3)	протівопожарні заходи.
На підставі вказівокъ поясняіочоі записки до росписів, а також зроб-
лѳних в самих росписах поясненъ, Губорська Управа просить Губерську
Народпю Раду, затвердити роспис прибутків і видатків на 1918 р.
Орігінал за належними підппсами.
— 145 —
Поясняюча записка до росписів прибутків і видатків на 1918 р»
з страхового капіталу.
Прибытіи впй росппс Л. по обовязковому страхуванпю вичеслено Упра-
вою на	білыпе, як в 1917 р. Збільшеппя роспнсу очікуеть-
ся по окладному страхуванию нн 10.000 кар. і додатковому па 7000 кар-
бованців. Побільшеніія прпбутку преміі невилика, бо пе буде в 1918 р. пѳ-
реоцінки будипків, що не дче можливости забезпечитп іх по більглим нор-
мам. П< ступления нрдоімяи показано в 250.000 карб. Така велика сума не-
доімкн на црй рік виподкова, бо в мипулім році взагалі мало від кого по-
ступили податкові вноски. Зпачна частина цеі педоімкп підѳ на поповнення
страхові го капіталу, з котрого в 1917 р. утрдмовалося страхування. 3 рос-
пису добровільного страхування перечисляется побільшена сумма черѳз
збільшеппя па утрпмаипп управліпня.
Видатковпй росппс А. по обовязковому страхуванию збільшено в по-
рівпані з минулнм роком на	. Не дивлячись на значне
скорочѳння штатів, видаткі і со такі збілылеві чѳрез ріжницто в угриманаю
Управліпня. Скороченпя в робітниках Управліпня зроблено на підставі
постановиНародньоі Радино діііенііі потребі для правильною ведення діла.
По роспису зроблено скороченпя штатів посад: Завідуютого статистикою,
та його помішнпка, іпспоктора страхування, 16 страхових агѳптів і 10 ра-
хівников. Другі выдатки білып менып мало зміпплися.
Прибутковпй роспис Б по добровільному страхуванию вменьшено в
порівнанні з 1917 р. бо зпнщепвя поыіщицышх садиб змѳпьшпло кількіеть
рпзик.
Видатковий роспис Б по добровільному страхуванию змѳпьшено на
вкдатки втрат від пожару і % нагорождепня страховый агѳнтам, також як і
ч
прі бутки. На угрпмані’я Управліпня впдатки побілыпѳві, а па інші по-
требі видаткі мало змінени. Взагалі видатковпй роспис меньше ми ну лого року.
Прибутиовий і видатковпй росписи Б на протипожарні заходи вно-
ситься взагалі без зміпи.

РОСПИС ПРИБУТКІВ
ПО ОБОВЯЗКОВОМУ СТРАХУВАННЮ.
&Са 1918 рік.
— 148 —
№№ статій.
Річі прибутків.	Поступило по росипсі в1916 р.		Визвачѳно по росипсі 1917 р.		ІІалічено на 1918 р.		
	Карб.	к.	Карб.	К.	Карб.	К.	
Ожпдаоться до поступленпя стра- ховых зборів:							
а) по окладному страхувапню	—	—	315000	—	325000	—	
б) по додатковому страхувапню в) подоімка страхових плато-	II ’	—	28000	—	35000	—	
жів .... Наложиться до зачисленія з сум добровільного страхувапня по роспису В. на утримапня стра- ховоі статистики, 6 страхових агонтів, 1 кандидата в страхові агоптй. інспектора страхувапня,			20000		250000		
та вечатавня бланків, полісів і т. и.	1	—	—=	29100	—	45400	1	
— 149 —
Гяхунки і пояснення з вказівками на підстави підрахунків.	Постановле- но 11 іродв. (Земськпм.) Зібравням.		УВАГИ.
	Карб.	К.	
По статистпчпим дапппм прирост бу- динків, а в звязку з цим і страховоі пре- міі кожнпіі рік иовигпасться на 3°/о, щѵ повинно дати прсміі па 10000 карб. біль- ше, як в 1917 р. Крім повпшоішя роста будинків страхову премію могли би побіль- шити нові страхові порміі забезнсчсппя, ко в 1918 р. переоцінка по буде робитпся, бо що по наступив спокін соред селяп.			
Додаткове страхувапня но будс шири- тися, бо нові нормп обовязкового страху- вапня забезпечують значку кількість насо- ленпя. Премія по додатковому страхуваіппо побілыпиться па тішяч сім карбовапців чѳ- рез побільшенпя страхових порм.			4Г
Звпчайпо педоімка страхових зборів була невилпка, бо насслспня завшѳ пла- тило страховку. На 1-ѳ січня 1918 р. в педоімці за населенпям числиться 266000 карб. Таку велпку нсдоімку треба считати вппадковою черѳз то, що паселеипя иія- кпх податків не давало. Губерська Управа гадае, що недоімка за 1917 р. поступпт вся і лишится тількп звпчайна недоімка.			
Пояснення цього нрпбутку треба ло- витися в роеппе видатків В. по добровіль- ному страхуваппю но § 5, 6, 7, 8, 9 і 11.			

РОСПИС ПРИБУТКІВ
ПО ДОБРОВІЛЬНОМУ СТРАХУВАПНЮ.
<Жз 1513 рік.
— 152 —
1 №№ статій. |	Річі прибутків.		Поступите по росііисі в 1916 р.		ІЗизпачепо' На.тічепо				
					по ропчрсі в ’ 917 р.		прибутків в 1918 р.		
			Карб.	К.	Карб.	К.	Карб.	к.	
	Ожидаѳтт.ся до страховоі плати по страхуванню	поступлепня добровілыюму	270541	85	350000	—	200000	—	
2	°/о по вупопам маг ,	процѳнтных бу	7646	56	16371		20448	—	
3	Портовоі плати		2907	96	5000	—	4000	—	
		Всього .	281096	37	371371		224448		
153 —
	Рахунки і пояснення з вказівками на підстави підрахупьів.	Призпачепо Губ. Народи. (Земськияъ) Зібраннямъ.		УВАГІІ.
		'Карб.	К.	
Приимаючп па увагу сучаспий момент,
колп зруйповалі садиби поміщпків і тим
сампм значно вменыпепо страхове поле, а
також, що в звязку з цим в мииулому році
була отримапа на 50000 карб. страхова
плата мепшѳ чим оредбачалась, пе прихо-
диться зараз розлічуватп па збільшення
встуну стрлховоі плати, а павпаки треба
предбачпти значпѳ іі зменыпення, котрѳ
всеж такі в ввязку з побілыленням тарифу
нѳ повинно привнсити 150.000 карб. Та-
ким чином можно сподіватпсь, що в 1918
році буде отримано 200.000 карбовапціч;
4°/о держанноі ренты па 12.000 карб.
(°/о°/о 456 карб.). 41/2°/о закладн. лпстів
державн. Двор. Зѳм. Банку на 118.000 кчрб.
(°/о°/о 5044 карб. 50 к.). 41/з°/о закладних
листів сѳлянського 1Г( земельною Банку
21.000 карб. (°/о°/о 897 карб. 75 к.). бѴг0/©
воонноіи позычьи 1916 року на 255.450
карб. (%°/о 14.049 карб. 75 к.).
В звязну з зменьшеив м вступу стра-
ховоі плати повинна змѳньіпптпся і пор-
това плата, алп нриймаючи на увагу, що
нортова плата з окремоі ривики зараз
збілылѳна вдноі, а також, що в мииулому
році іі отримано було 3.796 карб., можна
надіятися, що в 1918 році портовоі плати
буде отримано не меньше чим 4.000 кар.
бованців.

РОСПИС ВИДАТКІВ
на утримання страхового управління і выдачу
пожарних втрат по обовязковому страхуванню.
На 1918 рік.
— 156 —						
зИ |	РІчівидатків. 2	Поступил > по росписі в 1916 р.		Визначено по росписі в 1917 р.		Налічено па 1918 р.	
	Карб.	К.	Карб.	К.	Карб.	К.
1	Пожарпі нтр.ггн	.	*	 2	а) На утримання члена Управы, завідуючого страховим відділом б) РоУіздні харчові голові, та члѳнам Управи при поіздках по ділаы страхування	.	.	.	.	1.36635* 4000 1000	06*	1 103800 4000 1000	—	196000 7200 1000	—
Всього по 2 ст. . 3	а) На утримання завідуючого страховим відділом б) Нідбавка за вислугу літ заві- дуючому відділом в) 1О°/о нагороди в день Пасхп і Гіздва Христова, а також підмог в нещастних випадках	5000 3600	—	5000 3600	—	8200 6000 900 690	—
Всього по 3 ст. . 1	Роз'іздніи і харчові завідуючому страховим відділом, а також другим особам кавцѳляріі страхового вівділу командіруѳмим по діпам страхування >	Утриманпа завідуючого страхо- вою статистикою .	.	.	,	3600 1811 1669	70 95	3600 1500 2400	—	7590 3000	
— 157 —
	Рахупки і пояснення з вказівками па підстави підрахунків.	Постанова Народи. (Земськид Зібранняі ,Карб,	эпо О I. К.	УМОВИ.
1	ІІожарві играти впчеслѳні по 4-хлітні совокупности в 1914 р. сума пожарних втрат складяла 48% одержансі прѳміі, в 1915 р.—61%, в 1916 р.—47% і в 1917 ропі—67%. Се| едпя за чотирѳ роки 56%—195.346 карб. По дійспій потребі (вноситься умовно). По дііісній потребі. По дійспій потребі. 11» дійспій потребі. По дійсній потребі. По дійспій потребі. Посади завідую'іого статистикою і його помішпйка заряз вільні і Управа на цѳй рік пе думае заміщати ці посади, че- рез що не проспт чродіга.			
— 158 —
№Ла статій.
Річі видатків.
Поступило по росписі в 1917 р.	Визпачено по росписі в 1917 р.	Налічено на 1918 р.
Карб. К.	Карб. К.	Карб. К.
в	Утримапня помішпика завідуючого страховою статистикою	—		1800		—	
	К						
7	Утримапня канцѳляріі страхового відділа:						
	а) 1 діловодство (загальпе)	1320	—	3720	—	—	—
	б) И діловодство (статистика) .	6480	—	42С0	—	12840	—
1	в) ІИ діловодство (бухгалтерія і регіетратура) .	4200	—	4800	—	26200	
							
1	г) IV діловодство прийом на ри- зику та видача пожарних втрат во обовязковому страхувапню	8220	—	8000	—	22920	.—
	Всього	20220	—	20720	—	61960	
8	Підбавка за вислугу літ служачим канцѳляріі	.	.	.	.	—		—	—	1000	—
9	10% нагороди служачпм канцѳляріі страхового відділу в день Пасхи і Різдиа Христова, а також відмог в нѳщастних вииадках	2022		2072		6076		
1С	На роботу за окрѳму плату	—		3000		8000	—-
11	а) Утримания 2-х іпепдктлпіп						
— 159—
	Рахупки і пояснення з вказівками па підсіави підрахунків.	Постановлено Народи. (Земськпм) Зібрапням.		УМОВІІ.
		Карб.	К.	
	Пожарно-страхова статистика мае ор- ганізуватися при департаыіпті Міністер- ства Впутрешніх Справ де буде провади- тпся во всі широті. При страховім же від- ділі необхідыо лишити лиш оргаиізацію статистики по здобудкам матеріялів, які будут псредаватпси до Міпістѳрства. Для здобутків статистичних матеріялін в 1918 р. псобхідио матп: діловод—4200 карб. і три рахівнпка по 2880 карб. кож- ному, а всього 8640 карб. Для утрпманпя бухгальтеріі і регістра- турп веобхідно мати; бухгальтсра—4800 к., його помішпика—4200 к., 4 рахівників по 2880 к. —11520 к., [ ѳгістратора—2880 к. і машиністку—2880 карб. Для утримання діловодства пеобхідно маіи діловода—4200 к., ідпого иомішника по діловодству—ЗС00 к., другого помішни- ка по пожарним втратам—3600 к. і 4 рі- хіввиків по 2880 к.—11520 карб. По дійспій потребі. По дійспій потребі, на підставі ста- рих років. По дійспій потребі.			
1
— 160 —
статій. 1	Річі видатків.	Поступило по роснисі в 1917 р.		Визначепо по росписі в 1917 р.		Налічено на 1918 р.		
5№Х		Карб.	К.	Карб.	К.	Карб.	к.	
1	б) Підбавка за вислугу літ ін- споктор.ш ....	—	—	—	—	1040	—	
	в) 10°/о нагороди інспекторам в день Пасхи і Різдва Христова, а також підмог и нещастних випадках ....	—	—	—	—	1140	—	
1	Всього по 11 ст. .	4933	49	9000	—	13580	—	
12	Роз'іздві і харчові інспекторам стра- хування .....	1291	49	3000	—	4000	—	• 
13	Утримапня страховоі агѳлтури в кіль кості 25 чоловік:	II						
	а) Жалованья	32436	14	52000	—	93000	—	
	б) Підбавка за вислугу літ агеп- там .....	—	—	—	—	7000	—	
	в) 5% на підм у в несчастпих вивадках і т. и. .	—	—	—	—	5000	—	
	г) Канцелярскій	22360	35	24600	—	15000	—	
1	д) РозДздні .	.	.	. 1	16071	42	16400	—	15000	—	
	Всього по ст. 13 .	70817	91	93000	—	135000	—	
14	Утримания 4 кандидатів в страхові агента:							
	а) жаловання.	.	.	.	3377	53	3600	—	12000		
	б) роз'іздні і харчові	7010	14	4000		4000	—	
	в) 5°/о нагороди кандидатам в день Пасхи і Різдва Христова, а також підмог в нещасгннх					1		
—161 —
				
	Рахупки і пояснення з вказівками па підстави підрахунків.	Постаиовлеін Народн. (Земським) Зібранням.		> УМОВИ.
		Карб.	К.	
	Но дійсній потребі. По дійсній потребі. Без зміпи по дійсній потребі. По дійсній потребі на утримання 25 чолопік агептів по 3600 к. кожному. По дійсній потребі на иідставі поста- нови Зѳмського Зібраніія. Без зміпи. Без зміпи. По дійсній потребі. По дійсній потребі. ТТл пітілтгій ЛПТііА/н.			
№№ статій.	Річі видатків.	Поступило по росписі в 1917 р.		Впзначепо по росппсі в 1917 р.		Налічено на 1918 р.	
		Карб.	к.	Карб.	к.	Карб.	к.
15	Печатня блапків, відоиостеіі, відчо- тін та діаграм по страховки спра- вки, а також канцелярські прина- лежности .....	10000		10000		10000	
16	На ноштові і ж.-Д. росходп по впсил- ці бланків, книг, пожарних втрат 1 т. и. .	589	75	1500		3000		—
17	Росходп по скляда п ю списків плат- ників страховсй иреыіі	1371	10	3000		6000	—-
18	°/о°/о нагорода страховим агенгам і Волосним Управам за додатковс страховаяня	....	—	—	1000	—	1000	—
19	На нредбаі.ня і поправку меблі, те- лефоніи, та ел'ктрцчних дзвінків .	34	—	400	—	1000	
'20	Непрѳдбачені потреби .		—	500	—	500	—
21	Найманя помвшканя	2500	—	2250	—	2500	
22	а) пэлыво .	.	.	.	600	—	900	—	1800	
	б) ОСВІТЛѲІІНЯ .	.	.	.	300	--	300	—	1000	— —
23	а) Утрѳмапвя 2 х нурьерів	1680	—	1440	—	3840	— —
	б) 10% нагороди куръерам	168		108	—	385	
24	На роз'іад страхових агснтік .	150	—	1500		3000	
25	На телефона пра каицеяяріях стра- хоних агентів .	.	.	.	1 606 25		3000			3000	—
26	На переплату журналів, спіціяльнпх книг і виданъ по сірвховим спра- вам для поіреб Губ. Управп, стра- хових агентів, а також пичатання книжок по страховому від іілу	65	20	500		1000	——
	Всъого .	276653	—	342890			494030	—
	Запасна сум (50° о)	—		—		24701	50
	Свободний лишок	—		— -		136668	50
	Всъого .	—		— -		655400	
— 163 —
	Рахунки і пояснення з вказівками па підстави підрахунків.	Постановлено Народи. (Земським.) Зібрапням.		УМОВИ.
		Ліірб.	к.	
	і Без зміпи. Росхід побільшуеться через те, що слулібові папері пересилаються за гроші. Росхід вяесѳн по дійсній потребі. Без змі"И. Кі'ѳдіт побілыпсп через вруйпованля меблі большевиками. Без зміпи. По дійсній потребі. По дійсній потребі. По дійсній потребі. По дійсній і отребі. По дійсній потребі. По дійсній потребі. Бев зміпп через змѳньшѳння участків страхових агептів. По дійсній Ні трѳбі. В 1917 році не отрпмані отрахоні пла- тежі і рсспис виконувався з коштів за- пасного капиталу. Тепер цеіі лиіпок піде на повернѳння позички з капиталу.			•

РОСПИС ВИДАТКІВ
на протипожарні заходи з °|0°[0 на загальний
капітал обовязкового страхування.
п
—166 -
статій. 1	Річі видатків.	Втрачено в 1916 р.		Призначѳ- но по ро- ОИСІ 1917 р.		Налічено па 1918 р.		
		Карб.	К.	Карб. ।	К.	К'рб.	к.	
' 1 2	На оборудовання по селам ГІо- діль1 ъкоі губерніі иожарпих обезів . На будввлго ножарних шоп і т. и. а)	па підмогу . б)	на позичку . На нридбэння рукавів для бев- платноі роздачі сельськвм громадны замісць Т2Х, що прпйюли до пегод-	—	—	15000 10000	—	15000 10000	—	
3 , 4 1 5 С	ностп і на ремопт иожарпих машин На улаштувапня кпрнпць та сіа- вів в селах в цілях иожарогашення: а)	на позичку . 6)	па підмогу . На видаток нагороди пожарним старостам, дружинам, командны і окрѳмим особам за ширу діяльпість при г нгвю вожарів, а також з і дба- лпй догляд за пожарнпми машинами На впдаток Коаимському ѳнреіі- ському Об-ву відм-іги па утримання водопроводу	.	.	.	. Відділу сільського булінппцтва	635 II 280 200	20	3000 2000 2000 2000 200	—	3000 2000 2000 2000 200	—	
	допоыоги на уіримання персонала .	—		73000	—	73000	—	
	Итого .	1115	20	107200	—	107200		
— 167 —
	
	ЦрпзначенО
	.	Губ. Мародн.
	Рахунки і пояснення з вказівками зеяськ.
	Зібранням.	УВАГИ.
	на підстави підрахунків.
	Карб. К.
	Бѳз зміии.
	
	\ і
	Бѳз зміии.
	Бѳз зміии.
	•
	Бѳз зміии.
	Бѳз зміии, иричім видачу зробити
	дісля обслідув-шня на місці.
	
	На дійспій потреби.

— 169 —
Общій № 52.	№ I.
1918 г.	Врач.-сан. оюро.
Характеръ предстоящей дѣятельности Губернскаго Земства въ
области народнаго здравоохраненія.
Подольская губернія, получившая почти наканунѣ самой войны цен-
зовое земство, пзуродоаачпоѳ ко всему еще п принципомъ національныхъ
курій, могла сдѣлать очень немного во вгѣхъ областяхъ своей жизни, а
особенно въ области народной медицины, требующей большихъ матеріаль-
ныхъ затратъ и значительнаго срока, для осуществленія опредѣленныхъ за-
даній. Кромѣ того, предыдущая работа пе всегда велась но строго выдер-
жанному плану, и нерѣдко одна часть ея развивалась ьъ ущербъ другой.
Тѣмь не менѣе справедлвв сть заставляетъ признать, что, не взирая па
цѣлый । ядъ внутреннихъ п внѣшнихъ препятствій, намѣчены были новые
пути въ дѣлѣ оказанія медицинской помощи, ц ес.чп не все удалось осу-
ществить, то въ этомъ, главнымъ образомъ, повгпепъ тотъ страшный кри-
зисъ, въ кот ромъ очутилась страна съ момента нтчалт военныхъ дѣйствій.
Теперь, коіъа, надо думать, черезъ самый короткій промежутокъ времени,
уы начнемъ гост пешіо, медлспн-, но неуклонно строить свою обществен-
ную жпз іь па давно жданныхъ основахъ, теперь именно важно представить
себе, въ цѣломъ и по частямъ, в<ю картину будущей дѣятельности Губ.
Земства. Въ этомъ смыслѣ задача настоящаго доклада опредѣлена его за-
головкомъ.
Земская медицина, совершивъ довольно сложную эволюцію въ своемъ
развитіи, пришла къ твердо обсснованнычъ выводамт, которые молено фор-
мулировать слѣдующимъ образомъ: 1) врачебная помощь должна быть без-
платной дія всѣхъ, т. е. средства на нее черпаются изъ общественныхъ
источниковъ; 2) медицинская по ощь должна быть доступной іс'му насе-
ленію и к чщевтр и роняться вокругъ участковой б'ль'ицы, пакъ основной
своей ячейки и 3) направляться рачебная п»мощь должна коллегіальными
— 170 —
общественно-сзнитарнымп органами, руководствующимися данными, добы-
тыми на основаніи с'іпптарно-стагнстпческихъ изслѣдованій. Новыя формы
нашей общественной жизни, несомнѣнно, выдвинутъ новыя рѣшенія пробле-
мы народнаго здравоохраненія (государственное страхованіе), і о ближайшее
будущее принадлежитъ земской медицинѣ, конечно поднятой и улучшена й
;	І
въ мѣру матеріальныхъ в >зыожностей. Поэтому в основу предстоящей ра-
боты мы полагаемъ тѣ же принципы, раздвигая ихъ содержаніе до предѣ-
ловъ наибольшаго удовлетворенія народныхъ массъ въ дѣлѣ охраны его
физическаго благосостоянія.
Теоретическая и практическая стороны медико-санитарной помощи на-
селенію распадаются на двѣ, одна другую дополняющихъ и одна изъ дру-
гой вытекающихъ части: на медицину лѳчебную и медицину предупреди-
тельную. Медицина лечебиая занята леченіеыъ тѣхъ больныхъ, которые
имѣются па лицо, располагая для этого научно-добытымъ матеріалом. Она
стремится путемъ лекарствъ и различнаго рода физико-механическихъ спо-
собовъ вырвать больной организмъ изъ власти заразнаго начала или тяже-
лаго травматическаго пораженія, строго индивидуализируя каждый случай.
Предупредительная медицина ставитъ своей задачей такое устройство обще-
ственной жизни, при которой исключена была бы самая возможность сколь-
ко-нибудь ширюкаго распространенія болѣзней вообще, а заразныхъ болѣз-
ней въ особенности и даже полнаго ихъ исчезновенія, если и не всѣхъ, то
во всякомъ случаѣ многих. Изучая тѣ ус.овія, которыя благопріятствуютъ
развитію болѣзней, предупредительная медицина старается поставить чело-
вѣка въ такую обстановку, когда исключена была бы угрожающая ему опас-
ность заболѣть той илп ип ’й болѣзнью. Взаимоотношенія между лѳчебной
и предупредительной медициной можно также опредѣлить еще такимъ
сравненіемъ, что первая лечить человѣка, попавшаго в машину, а вторая
указываетъ, какія нужны приспособленія подлѣ машины, чтобы не быть ею
ияуродованнымъ.
Изъ этого ясно, что предупредительной медицинѣ принадлежитъ очень
— 171 —
полному физическому возрожденію и остановитъ тотъ процессъ вырожденія,
который угрожаетъ сейчасъ цѣлымъ народамъ. На одномъ изъ примѣровъ
имѣющихъ особенное значеніе для нашей губерніи, можно показать, какими
путями идетъ предупредительная медицина и какихъ результатовъ она до-
стигаетъ. Вь Тунисѣ (Африка) издавна свирѣпствовалъ сыпной тифъ,
борьба съ которымъ долгое время не приводила къ сколько-нибудь жела-
тельнымъ послѣдствіямъ, такъ какъ направлялась, главнымъ образомъ, на
леченіе заболѣвшихъ. Франпузскій врачъ Николь, послѣ тщательныхъ на-
блюденій нашелъ, что сыпной тифь распространяется вшами, живущими па
тѣлѣ и въ платьѣ человѣка. Зная, что вши размножаются тамъ, гдѣ люди
живутъ грязно и что вши больше всего бсятся чистоты, Нпколь сталъ бо-
роться съ ними, застав яя жителей Туниса примѣнять мыло и воду для
мытья своего тѣла, и возможно чаще мѣнять бѣлье. Результаты получились
слѣдующіе: въ 1909 г. вь Тунисѣ заболѣло 836 человѣ ъ сыпнымъ тифомъ,
въ 1911 г.—148, въ 1912 г.—22, въ 1913 г,--6, въ 1914 г.—3, и тѣ не
мѣстнаго происхожденія, а привезенные изъ другихъ пунктовъ. Если бы
точно такой же способъ мы примѣняли бы н шпроких вредѣпах у нас, то
населеніе осталось бы въ большемъ выигрышѣ. Въ теченіе послѣднихъ 5
лѣтъ (съ 1913 но 1917 г. въ Подольской губерніи пер-. б?лѣло сыпнымъ ти-
фомъ 50.000 человѣкъ. Если считать, что каждый больной пе могъ рабо-
тать 40 дней, а каждый рабочій день оцѣвил лишь въ 1 рубль, то ока-
жется, что населеніе Подоліи, благодаря заболѣваніямъ сыпнымъ тифомъ,
потеряло 2,000.000 рублей только въ теченіе послѣднихъ 5 лѣтъ. Изъ зтихъ
50.000 заболѣвшихъ умерло не мевѣѳ 5.000, чго также является для обще-
ства прямымъ убыткомъ, потому, что это уменьшаетъ количество р бочихъ
рукъ, а кромѣ того ведетъ къ глубокимъ экономическимъ потрясеніямъ,
разоряя цѣлыя хозяйства. Слѣдоватѳлг но, предупредительная медицина сбе-
регаетъ не только физическія, но и матеріальныя силы ірода.
Научно-практическое осуще твлѳн’е задачъ предупредительной меди-
цины возлагается на спеціальныхъ, такъ называемыхъ, санитарныхъ вра-
чей. Они изучаютъ условія, въ которыхъ живетъ на еленіе, опредѣляютъ
тѣ стороны ихъ, съ которыми надо бороться и указываюсь пути правиль-
наго разрѣшенія требованій личной и общественной гигіены. Санитарные
врачи руководятъ борьбой съ эпидемическими Забол’вапіоми, приеимаюіъ
самое близкое участіе въ устройствѣ всякаго рода санитарно-общественныхъ
сооруженіяхъ (колодцы, бани, школы, больнипы и ир.), читаютъ популяр-
ныя лекціп но гигіенѣ, устраиваютъ передвижныя санитарныя выставки,
организуютъ санитарныя попечительства, въ жизни которыхъ участвуетъ
главнымъ образомъ само населеніе и кромѣ того консультируютъ но всѣмь
медицинскимъ вопросамъ съ уѣздными земскими управами. Кругъ дѣятель-
ности санитарныхъ врачей болѣэ точно опредѣляется санитарными совѣ
т.чми, практическія и научныя заданія котораго ведутся также пі. центрѣ,
въ такъ называемомъ санитарномъ бюро, которое прежде всего дѣлаетъ
сводку всѣмъ санит рпо-статистическнмъ изслѣдованіямъ и даннымъ но гу-
бернія и вообще объединяетъ дѣятельность уѣздовъ по медико-санитарнымъ
вопросамъ. Санитарное бюро разрабатываетъ обязательныя постановленія
но охранѣ воздуха, почвы и ир., для всей губерніи, издаетъ научные мате-
ріалы, популярныя изданія, и вѣдтеті, всѣми спеціальными общѳгуГернс аго
характера учрежденіями (психіатрическія и всякія другія спеціальныя ле--
чѳбницы). Въ тѣсномъ контактѣ съ санитарнымъ бюро должно работать ги-
дротехническое бюр >, которое своей цѣлью ставитъ улу іш ніе п устрой-
ство источниковъ водоснабженія, постройку бань, общественныхъ клозетовъ
и пр. Центральное значеніе для всей губерніи имѣетъ также б<?ктѳрілогп-
чѳскій институтъ, который, помимо центральной бактеріологической лабора-
торіи, ведущей научную и практическую работу, заключаетъ въ сеЧ» отдѣ-
ленія для приготовленія лѣчебныхъ сыворотокъ п вакцинъ, находящихъ
себѣ столь широкое примѣненіе при діфтвріігѣ, оспѣ, брюшномъ тифѣ и
холерѣ.
Многія изъ перечисленныхъ мѣропріятіи, могущія быть осущ стелен-
ными ност.пенио, такъ какъ па нихъ требуются большія средства, иреслѣ-
дуютъ цѣпи протупредительпоп медипипы. По до тѣхъ поръ, пока Подоль-
ская губернія івіяется очагомъ самыхъ различныхъ заразпыхъ болѣзней,
приходится еъ ппмн вести самую упорную борьбу путемъ лсчепія уже за-
болѣвшихъ. Для этого имѣются особые эпидемическіе врачи, которыя ко-
мандируются санитарпымь бюро вь тѣ пункты, гдѣ эпидеміи особенно раз-
рослись п гдѣ съ ппмн пе можетъ справиться переспалъ участковыхъ боль-
вицл. Эпидемическимъ врачамъ въ помощь даются фельдшера и сестры ми-
лосердія, составляющіе вмѣстѣ отдѣльные отряды, которые снабжаются ба-
рачнымъ оборудованіемъ, медикаментами и дезинфекціонными средствами.
Опытъ доказалъ, что пайтп достаточное количествл постоянныхъ эпидеми-
ческихъ врачей, которые, благодаря тяжести работы, согласились-бы нести
своп обязанности болѣе пли менѣе долгій срокъ очень трудно. Поработавъ
нѣкоторое время, эпидемическій врачъ стремиться запять мѣсто участковаго
или санитарнаго врач1. Поэтому гораздо выгоднѣе для дѣла имѣть при са-
нитарномъ бюро 3—4 эпидемическихъ врачей для командировокъ, которые
по первому требованію выѣ.чжпли-бы въ заразные очаги и, обладая навы-
комъ, бы-тро открынали-бы бараки, .звбиралп-бы въ пихь больныхъ, устраи-
вали дезіпфекцію п т. д. Къ моменту, когда все было бы уже налажено
долженъ пробыть временный, эпидемическій врачъ, которому врачъ-органи-
заторъ и передаетъ все дѣло, а сам направляется ьъ другой пунктъ, если
въ этомъ есть надобность.
Четырех.лѣтняя войпомимо глубокихъ экономическихъ потрясеній
принесла съ собой также и не менѣе серьезное ухудшеніе физическаго со-
стоянія иаселен я. Въ этомь смыслѣ прежде всего падо имѣть въ виду ко-
лоссальное количеств > калѣкъ, возвратившихся съ фронта. Забота о пихъ
должна цѣликомъ ложиться па < бществеипо - госудаі ствѳнпыя учрежденія,
і
такъ какъ число инвалидовъ очепъ велико и по даннымъ Копенгагенскаго
обв4ества изученія иослѣд твііі нынѣшней в ліны, для Россіи не менѣе
2.000.000. Если вычисли>ь количество инвалидовъ въ процентномъ отноше-
ніи, то для Подольской губерніи ихъ должно быть около 3000—4000. Но
I
— 174 -
всѳ это цифры гадательныя, а потому слѣдуетъ произвести тонную перепись
всѣмъ инвалидамъ губерніи, взять каждаго инвалида иа учетъ и составить
ясное представленіе о томъ, какія же формы помощи должны быть оказаны
физически пострадавшимъ жертвамъ войны. Но уже и сейчас надо сказать,
зать, что помощь инвалидамъ войны не должна посить благотворительнаго,
богадѣльнпческаго характера, при которомъ люди считаютъ себя какъ бы
вычеркнутыми изъ трудовой жизни, а по возможности приближаться къ
прежнимъ условіямъ труда лицъ, искалѣченныхъ войной, либо, что будотъ
чаще, создавать новыя профессіи тѣмъ липамъ, которые, какъ, напр., земле-
дѣльцы лишены будутъ возможности вѳр уться къ прежнимъ формамъ до-
быванія себѣ куши хлѣба. •Кромѣ того, инвалидность человѣка является
не всегда состояніемъ стойкимъ и нерѣдко понижаетси подъ вліяніемъ ме-
хано-теранѳвтическаго лечѳпія, а потому необходимо устройство спеціаль-
ныхъ лечебныхъ учрежденій гдѣ былп-бы примѣнены всѣ способы механо-
терапіи съ одновременнымъ обученіемъ инвалидовъ опредѣленнымъ реме-
сламъ, допускаемымъ въ каждомъ отдѣльномъ случаѣ характеромъ исключи-
те іьности даннвго паціента и съ выдачей каждому инвалиду соотвѣтствующаго
протеза. Для инвалидовъ в полномъ смыслѣ этого слова, т. е. для лицъ со-
вершенно не способныхъ къ физическому труду, а также для лицъ, кото-
рые будутъ нуждаться въ медицинскомъ наблюденіи и по тяжести своего
состоянія явлнтотся въ тягость окружающимъ—должны быть примѣнены се-
мейный патронажъ и спеціальные пріюты. Параллельно съ этимъ слѣдуетъ
разрѣшить острый вопросъ о п мощи хроничѳскимъ^больнымъ, для кото-
рыхъ закрыты двери лечебныхъ заведеній и которые вынуждены прибывать
иногда въ невывосимо тяжких ь условіяхъ. Война дала также значительш е
количество психически больныхъ, помощь которымъ необходимо тѣсно свя-
зать съ правильной постановкой психіатрической помощи всему поселенію,
что также потребуетъ статистическихъ изслѣдованій о количествѣ и соста-
вѣ психически больныхъ людей.
Каждая война приноситъ для физическаго благосостоянія участвовав-
шихъ въ пей пародовъ два глубоко отрицательныхъ явленія: большое ко-
— 175 —
личѳство увѣчныхъ, о чемъ рѣчь шла выше и громадное распространеніе
венерическихъ бо ѣзней, гаавнымъ образомъ, сифилиса.
По если вся тяжесть инвалидности массъ падаетъ* на то поколѣніе, ко-
тэрое вело и самую войну и ограничивается опредѣленнымъ кругомъ лицъ,
то сифилисъ расшатываетъ здоровье народа на два-три пок лѣнія, такъ какъ
онъ передается по наслѣд тву, что дѣлаеть борьбу съ нимъ особенно важ-
ной. Разумѣется, нынѣшняя война, втянувшая въ свои механизмъ чуть-ли
не всѣ народы земного шара, увеличитъ до крайности размѣры обоихъ
указанныхъ явленій. Уже и сейчасъ извѣстно, что въ Подольской губерніи,
особенно въ ея прифронтовой части, имѣются села почти сплошь заражен-
ныя сифилисомъ и, благодаря некультурности нашего населенія, сифилисъ
распространяется не только половымъ, но и внѣноловымъ путемъ, такъ что
нерѣдко на амбулаторный пріемъ к врачамъ является мать со своимп дѣть-
ми, которыхъ опа заразила своею грудью, свопыи поцѣлуями или же бла-
годаря пользованію одними и тѣми же ложками, посудой. Увеличеніе чи-
сла больныхъ сифилисомъ не ограничится размѣрами, намѣчаемыми сейчасъ,
оно пойдетъ дальше, и самое смѣлое предвидѣніе, когда событія развер-
нутся аъ полной мѣрѣ, покажется ошпмостачнымъ по сравненію съ дѣй-
ствительнымъ положеніемъ вещей. Надвинувшесси на насъ страшное зло
надо встрѣтить во всеоружіи, примѣняя какъ широкую лѳчебпую помощь,
такъ в распространяя среди насѳлсні > научный знанія путемъ лекцій, ли-
тературы, передвижныхъ выставокъ о мѣрахъ борьбы съ сифилисомъ. Само
собой разумѣется, что оказаніе помощи инвалидамъ и борьба съ сифили-
сомъ должны вестись въ обще-губернскомъ масштабѣ Губернскимъ Зем-
ствомъ, грезъ санитарное бюро, на средства, отпускаемыя государствомъ.
На первыхъ же порахъ въ дѣлѣ оказанія помощи инвалидамъ необходимо
держаться программы, изложенной въ докладѣ VI очередному Губернскому
Земскому Собранію № 31, а въ вопросѣ о борьбѣ съ сифилисомъ, ограни-
читься выдачей въ видѣ безвозвратнаго пособія уѣзднымъ земствамъ поло-
вины дѣйствительно израсходованныхъ пми Средствъ па борьбу съ сифи-
лисомъ. Детальный же, точно разработанный планъ помощи больнымъ си-
— 170 —
филисомъ, по ьоторому, кромѣ центральныхъ сифилитическихъ лрчебницъ,
каждая участковая больница имѣла-бы отдѣленіе для сифилитиковъ,—мо-
жетъ быть разработанъ то ько тогда, когда уѣздная медицина организуется
и ея коллективный органъ—санитарный совѣтъ—начнетъ жить нормально,
отзываясь на всѣ мѣстныя медико-санитарныя нужды.
Подлинный за надлежащими под исямп.
— 177 —
Общ. № 53.	№ 2.
1918 г.	Врач.-Сап. бюро.
Объяснительная записка
къ проекту смѣты по Врачебно-Санитарной части
на 1918 годъ.
Настоящій, въ общихъ портахъ набросанный планъ меднко санитарна-
го дѣла, можетъ быть осуществленъ въ точенія значительнаго промежутка
времени, такъ какъ финансовое положеніе земства можетъ улучшиться только съ
годами. Ближайшее будущее надо будетъ признать благополучнымъ, если
удастся сохранить земскія учрежденія и организаціи, существовавшія до войны
и во время войны. Подъ такимъ угломъ зрѣнія ниже приводится проектъ
смѣты расходовъ по врачебно-санитарной части на 1018 г. съ соотвѣт-
ствующими по каждому пункту поясненіями.
§ V	ст. 1 б. Содержаніе Каменецъ-Под. фельдшерско-акушерской
школы.
Въ проектъ смѣты внесено 40.745 р.', болѣе въ сравненіи предыду-
щаго года на 14.543 р. Изъ отдѣльныхъ статей частной смѣты па содер-
жаніе школы значительно повышенъ кредитъ па выдачу стипендій, согласно
постановленію Губернскаго Врачебно-Санитарнаго Совѣщанія отъ 15 апрѣля
с. г., а именно: стипендіи повышены съ 30 до 60 р. въ мѣсяцъ.
§ VI	ст. 1. Содержаніе земской богадѣльни въ с. Новой-Соколов-
кѣ. См. объяснительную записку къ проекту смѣты на 1918 г.
§ VII	ст. 3 лит. а. Губернская Земская больница психіатрическое
отдѣленіе при ней и патронажъ дня душевно-больныхъ.
Кредитъ вносится въ размѣрѣ 609.066 р., изъ коихъ 9.066 р па
содержаніе патронажа. Увеличеніе въ сравненіи съ предыдущимъ готомъ на
- _	тъ	-------Л —	«л плчілпп ГГЛГЛ'Е ТЛЯРПЛТ'К НТО бОЛЫПШі!
— 178 —
при сокращеніи до 120 соматическихъ коекъ и 150 для психическихъ
больныхъ потребуетъ ежемѣсячнаго расхода въ 50.000 руб. Такую сумму
на ея содержаніе опредѣлилъ больничный совѣтъ н при докладѣ постанов-
ленія совѣта делегатомъ послѣдняго д-ра Заленскаго Губ. Врачебно-Сани-
тарному Совѣщанію въ засѣданіи 15 апр. с. г. послѣднее по заслушаніи
объясненіи докладчика, постановило оставить въ 1918 году въ Губ. боль-
ницѣ 120 соматическихъ коекъ и 150 коекъ для душевно-больныхъ, съ
ассигнованіемъ на ея содержаніе 50.000 руб. въ мѣсяцъ плп 600,000 р-
въ годъ.
Въ засѣданіи Совѣта Губернской больницы апрѣля с. г., съ уча-
стіемъ представителей г. Каменца п Каменецкаго земства, прп обсужденіи,
по предложенію Губернской Управы отъ 22 марта с. г. вопроса о даль-
нѣйшей судьбѣ Губернской больницы, представители города заявили, что съ
цѣлью сохранить больницу Камопоцкое Городское Общественное Управленіе
будетъ платить за больныхъ жителей города ежемѣсячно 6,333 руб. пли
75.996 р. въ годъ, а представители Каменецкаго Земства въ томъ же за-
сѣданіи заявили, что земство будетъ вносить ежемѣсячно на содержаніе
больницы 7.300 р. плп 87.600 р. въ годъ. Съ 1-го марта с, г., кромѣ
того, введена плата за .теченіе, при чемъ норма] за стаціонарнаго больного
5 руб. въ сутки и за амбулаторный пріемъ 1 руб. и какъ показалъ хотя
и кратковременный опытъ, плата эта составитъ 12.000 руб. въ мѣсяцъ
пли 144.000 руб. въ годъ. Такимъ образомъ, на губернскій земскій сборъ
падаетъ расходъ по содержанію убѳрнской больницы въ суммѣ 25.122 р.
ежемѣсячно пли 301.470 р. въ годъ.
Губернское врачебно-санитарное совѣщаніе заслушавъ 15 апрѣля с. г.
прпведеипый д-ромъ Заленскимъ такой расчетъ, приняло его, но прп этомъ
подчеркнуло, что опо противъ какого бы то ни было выхожденія изъ ра-
мокъ приведеннаго расчета. Совѣщаніе высказалось также, чтобы вносимыя
па содержаніе Губернской больницы Каменецкимъ Городскимъ Самоуправ-
леніемъ и Каменецкимъ Земствомъ, а также плата за лечоніе больныхъ
приходовалась по пішхопипй лмйтѣ Ппп	ПлгЛ™.»;» —-і---------
— 179 —
немедленную отмѣну платы за лечоніе, какъ только явится малѣйшая воз-
можность отказаться отъ этого источника дохода.
Ст. Злит. 6. Содержаніе Жмеринской Гинекологической больницы.
На содержаніе больницы увеличеніе въ сравненіи съ прошлымъ годомъ
на 79.977 руб. новыхъ кредитовъ не вносится, а кредиты виссоны по при-
мѣру прошлаго года, но съ увеличеніями, которыя вызваны дороговизной.
Ст. 3 лит. в. Содержаніе душевно-больныхъ въ Винницкой Окруж-
ной психіатрической лечебницѣ.
По этой статьѣ увеличеніе па 145.142 р. Мѣста I и II класса въ
лечебницѣ сведены къ одному ІП-му классу. Расчетъ построенъ на 250
коекъ по 2 р. въ сутки за каждую.
Ст. 3 лит. г. Содержаніе сифилитическаго барака при Жмерин-
ской участко ой больницѣ.
По этой статьѣ внесенъ кредитъ 36.068 руб. Баракъ расчнтанъ на
200 больныхъ. Обслуживаетъ ого персоналъ участковой больницы съ при-
платой врачу по 125 руб. и'фельдшеру но 100 руб. въ мѣсяцъ. Крупные
статьи расхода на довольствіе больныхъ 10.950 руб., отопленіе 3.000 р.
и па пріобрѣтеніе сальварсана 10.500 руб.
Ст. 4. Содержаніе центральнаго склада медикаментовъ и пред-
метовъ оборудованія заразныхъ бараковъ.
Необходимость срочно снабжать уѣзды медикаментами н барачнымъ ин-
вентаремъ заставила Управу устроить центральный складъ въ Жмеринкѣ.
Опытъ трехъ лѣтъ войны показалъ, что въ существованіи такого склада
имѣется крайняя нужда. Съ переходомъ лабораторіи изъ Жмеринки въ Вин-
ницу туда же будетъ перенесенъ складъ который работалъ подъ руковод-
ствомъ врача, завѣдывавшаго лабораторіей. Наемъ помѣщенія подъ складъ
и небольшую канцелярію, отопленіе ея п освѣщеніе 3.000 руб. Жалованье
помощнику завѣдующаго складомъ 1.800 руб. Жалованье 2-мъ служите-
— 180 —
лямъ 1.200 руб.. ночному сторожу 600 р. Канцелярскіе расходы 500 р.
НэпредвидЬнные и мелкіе расходы 1.000 руб.
Ст. 5 а. Предполагается главнымъ образомъ издавать популярную ли-
тературу, такъ какъ на украинскомъ, польскомъ п еврейскомъ языкахъ го-
товой популярной литературы почти нѣтъ. Приблизительно указанная цифра
(12.000 р.) расходовалась въ прежніе годы Управой на пріобрѣтеніе ли-
тературы отъ Пироговскаго Общества.
б. Содержаніе завѣдываюіцому санитарнымъ бюро ц его помощнику по
4.800 руб. и квартирныхъ по 1.200 руб, па научныя командировки и
съѣзды обоимъ 2.000 руб. На суточныя и разъѣздныя обоимъ 3.000 руб.
и на пріобрѣтеніе книгъ для бюро 1,000 руб.
в. „Хроника" является журналомъ, въ которомъ разрабатываются всѣ
вопросы научно-практическаго характера и даются свѣдѣнія о заболѣваемо-
сти населенія 50 печатныхъ листовъ (въ количествѣ 400 ;мзем.) по 240 р.
за листъ. Чтеніе корректуры ЗОО руб.
Г. Ежегодныя научныя командировки для пополненія научныхъ знаній:
2 командировки по 1.000 р. па врачей Каменецкой Губ. больницы. Жме-
ринской гинекологической и друг. лечебныхъ учрежденій Губернскаго Зем-
ства и 2 командировки для санитарной организаціи.
Д. Если матеріальныя условія помѣшаютъ функціонированію выставокъ,
такъ какъ необходимы крупныя суммы на содержаніе врачей лекторовъ, пе-
редвиженіе инвентаря и т. п,, то весьма желательно пріобрѣсти два ком-
плекта выставочныхъ предметовъ отъ Пироговскаго Общества.
6. Благодаря вздорожанію бумаги и типографскихъ работъ въ 10 — 15
разъ цифра расхода поднялась съ 8.500 р. до 50.000 руб.
Ж. Число санитарныхъ врачей и фельдшеровъ опредѣлено въ 26 че-
ловѣкъ: по 2 врача и по 2 фельдшера въ Балтскій уѣздъ и по 1 врачу
и 1 фельдшеру въ остальные. Содержаніе одного врача 6.000 р. въ годъ
(жалованья 4.800 р. и 1.200 р. квартирныхъ); 1.500 р. (подотчетно), су-
— 181 —
точныхъ (по 15 р. въ суткп) п разъѣздныхъ (по 1 классу) и 200 руб. на
канцелярскіе расходы. 13X6.000—78.000 р.; 13X1-500—19.500 р.
и 13X200=2.600 руб. Содержаніе 1 фельдшера 3.000 руб. (2.400 р.
жалованья и 600 р. квартирныхъ), суточныхъ (7 р. 50 к. въ суткп) и
разъѣздныхъ (по 2 классу) 750 руб.; 3.000X13=39.000 руб. и
750X13=9.750 руб.
3. Для санптарпо-бактеріологпчсскихъ изслѣдованій необходимо въ губер-
ніи имѣть по крайней мѣрѣ двѣ лабораторіи: одна въ Каменцѣ (см. смѣту
Каменсцк. Губ. больницы), которая будетъ обслуживать западную часть гу-
берніи. а другая въ Винницѣ для обслуживанія восточной части губерніи.
Смѣта па Винницкую лабораторію:
1) Наемъ помѣщенія, отопленіе п освѣщеніе	3000 ’р.
2) Жалованье врачу бактеріологу .	6000 „
3)	„	„ препаратору .	2400 „
4)	„	„ служителю	600 „
. 5) Содержаніе лабораторныхъ животныхъ .	500 „
6) Посуда и реактивы ....	1000 „
7) Канцелярскіе расходы	300 „
8) Мелкіе расходы ....	500 ,
Итого.	14300 р.
Лабораторія будетъ принимать также и частные анализы, а прп гро- -
мадномъ развитіи сифилиса одна Вассермановская реакція дастъ солидную
сумму дохода, которая пойдетъ на улучшеніе лабораторіи, въ расчетѣ па
что и составлена смѣта расходовъ весьма скромно.
И. Товарищество по закупкѣ медикаментовъ продпологалось организо-
вать во Всероссійскомъ масштабѣ еще до государственнаго переворота. Въ
связи съ измѣнившимися обстоятельствами возможно организовапіѳ Всеук-
рапнскаго товарищества, такъ какъ массовое пріобрѣтеніе медикаментовъ яв-
ляется крайне выгоднымъ, а потому желательно оставленіе 18300 руб. въ
смѣтѣ,
— 182 —
Ст. 6-а. Кіевскій бактеріологическій институтъ готовитъ сыворотки и
вакцины, которыя продаетъ земствамъ, ого субсидирующимъ, съ извѣстной
скидкой. Кромѣ того институтъ ведетъ прививки противъ бѣшенства.
6. 4 эпидемическихъ врача, считая содержаніе каждому 3600 руб.,
1200 р. квартирныхъ, 4500 р. суточных (300 сутокъ по 15 р.) н разъ-
ѣздныхъ 4800x4=19200 р,; 4500 р.Х4=18000 р. 4 эпидемическихъ
фельдшера, считая содержаніе каждому 1200 р., 600 р. квартирныхъ н
2250 р. суточныхъ (300 сутокъ по 7 р, 50 к.) п разъѣздныхъ 1800 р. X
4=7200 р. и 2250X4=9000 р.
В. Содержаніе 10 временныхъ эпидемическихъ врачей
(400 р. жалованья и 90 р. суточныхъ) .	58800 р.
Содержаніе 15 фельдшеровъ (150 р. жалованья и 50 р.
суточныхъ) ......... 33000 „
Содержаніе 100 эпидем коекъ (10 отрядовъ по 10 коекъ
каждый) 365 дней, считая по 4 р. на койку въ день) .	.146000 „
Содержаніе 15 ротн. фельдшеровъ или сестеръ милосердія
(125 руб. жалованья и 50 руб. суточныхъ) .... 27000 „
Улучшеніе источниковъ водоснабженія въ мѣстахъ наиболь-
шаго развитія заболѣваній брюшнымъ тифомъ, холерой и пр) 200
колодцевъ по 300 руб. каждый) ...... 60000 „
Устройство временныхъ бань, считая 20 бань по 500 р.
каждая—10000 руб. и содержаніе ихъ въ теченіе 8 мѣсяцевъ,
считая на каждую баню: 2 служителя по 75 руб. въ мѣсяцъ
(150 р.), дрова, вода, освѣщеніе 300 р. въ мѣсяцъ (48000 р.) 8к;000 „
Медикаменты н дезинфѳкфіонныя средства, считая по 1000 р.
на 10 отрядовъ................................................. 10000	„
Лѣчебныя сыворотки и вакцины .	.	,	.	. 75000
Итого 494800 р.
— 183 —
Г. Согласно установленнымъ Губернскимъ Земскимъ Собраніемъ пра-
виламъ вь случаѣ смерти врача его семьѣ выдается 5000 руб,, студопта-
медика 3000 р., школьнаго фельдшера 2000 р., ротнаго фельдшера и се-
стры милосердія 1000 р. п служительскаго персонала 500 р. Указанная
въ смѣтѣ сумма 20000 р. есть средняя расхода за три года.
Д. Въ возвратъ расходовъ Уѣзднымъ Земствамъ, произведенныхъ на
борьбу съ эпидеміями по присланнымъ счетамъ причитается возвратить Балт-
скому земству за 1916 г,—5251 р. 04 к., Лптппскому за 194 6 г.—
2976 р. 78 к. и за 1917 г.—1421 р. 73 к., Летичевскому за 1917 г.—
2007 р. 27 к. и Ямпольскому за 1916 г. -14021 р. 94 к., а всего
25678 р. 76 к.
е. На пріобрѣтеніе сальварсана длч разсылки ого въ уѣзды, считая
по 5000 р. па уѣздъ (1000 дозъ по 5 р. каждая).
Ст. 7. См. докладъ о ремонтныхъ работахъ въ больницѣ.
§ XII СТ. 2-а. Указанная въ проектѣ смѣты цифра (50000 руб.),
виосится съ 1915 г., на основаніи соотвѣтствующаго доклада Губернскому
Земскому Собранію.
§ XII ст. 2-в. Тоже съ 1916 года.
Подлинный за надлежащими подписями.
I
— 184 —
Общ. № 54.	№ 3.
1918 г.	Вр.-Сан. Б.
Объяснительная записна къ проент" смѣты расходовъ Подоль-
ской губернской народной богадѣльни на 1918 годъ.
На содержаніе Губернской Земской богадѣлыіи въ 1918 г.
испрашивается кредитъ въ суммѣ 54132 руб. болѣе противъ
смѣтнаго назначенія 1917 г. на 22358 руб.
Увеличеніе предполагается по слѣдующимъ статьямъ рас- ,
хода:
Ст. 1. По этой статьѣ увеличеніе въ сравненіи съ прош-
лымъ годомъ на 2542 руб. 50 коп.; штатъ тотъ же, что и въ
прошломъ году: увеличеніе объясняется повышеніемъ жало-
ванья,
Ст. 2. Увеличеніе на 50 руб. объясняется повышеніемъ
цѣнъ на изданія.
Ст. 3. Увеличеніе на 50 руб,, такъ какъ вздорожали кан-
целярскія принадлежности.
Ст. 4. На медикаменты вносится ассигнованіе въ размѣрѣ
прошлаго гола въ 300 руб.
Ст. 5. Наемъ прислуги при томъ же штатѣ, что и въ
предыдущемъ году, дастъ увеличеніе ассигнованія па 5020 р.
жалованье установлено по мѣстной рыночной цѣнѣ на рабо-
чія руки.
Ст.сг. 6, 7 и 8. Пищевое довольствіе въ сравненіе съ пре-
дыдущимъ годомъ увеличено на 7665 р. въ соотвѣтствіи съ
увеличеніемъ суточной стоимости съ 30 до 45 коп. По тѣмъ
— 185 —
же соображеніямъ увеличено по ст. 7 на 112 р. 50 к, и ст. 8
на 1040 руб. 25 коп.
Ст. 9. На одежду, бѣлье и постельныя принадлежности
ассигнованіе повышено на 19 р. Стоимость каждой изъ пред-
полагаемыхъ къ пріобрѣтенію вещей не указана, за невомож-
ностью установить цѣну.
Ст. 10. По этой статьѣ увеличеніе на 1267 р. Необходимо
пріобрѣсти нѣкоторые предметы взамѣнъ пришедшихъ въ не-
годность.
Ст. 11. На отопленіе ассигнованіе въ сравненіи съ прош-
лымъ годомъ при томъ же количествѣ дровъ повышается на
2600 р. Цѣна на дрова повысилась съ 30 до 50 к, за пудъ.
Ст. 12. Повышеніе въ сравненіи съ прошлымъ годомъ на
250 р. объясняется тѣмъ же повышеніемъ цѣнъ на керосинъ,
лампы.
Ст. 13. Ассигнованіе на очистку выгребныхъ ямъ повы-
шено па 100 руб.; объясняется повышеніемъ платы рабочим
обоза.
Ст. 14. На погребеніе - умершихъ ассигнованіе увеличено
на 40 руб. объясняется повышеніемъ цѣн на рабочія руки и
вздорожаніемъ древесныхъ матеріаловъ.
Ст. 15. На содержаніе 2-хъ паръ лошадей ассигнованіе
повышено на 400 руб.; повышеніе объясняется вздорожаніемъ
корма и ковки лошадей.
Ст. 16. На ремонтъ зданій и сграды ассигнованіе увели-
чено на 500 руб. объясняется вздорожаніемъ строительныхъ
матеріаловъ и рабочихъ рукъ.
Ст. 17. Ассигнованіе повышено на 26 о. 08 к., вслѣдствіе
повышенія страховаго тарифа.
ПРОЕКТЪ
смѣты расходовъ на содержаніе Подольской Губернской Зем-
ской богадѣльни, въ с. Новой-Соколовкѣ, Проскуровскаго уѣз-
да, на 1918 годъ. (§ VI ст. 1 см. 1918 г.).
— 188 —
ПРЕДМЕТЫ РАСХОДОВЪ.
2
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Содержаніе личнаго состава. ......
Библіотека .........
Кавцелярскіѳ расходы .......
Медикаменты ..................................................
Наемъ прислуги
Пищевое довольствіе призрѣваемыхъ по расчету на 140 человѣкъ,
считая по 45 коп. въ сутки .	.	.	.	.
Пищевое довольствіе хозяйки и сестры милосердія, считая по
45 кои. въ сутки .......
Пищевое довольствіе прислуги по расчету на 17 человѣкъ, счи-
тая по 45 коп. нъ сутки .....
Одежда, бѣлье и постельныя принадлежности .	.	.	.
Пріобрѣтеніе хозяйственныхъ предметовъ	.	.	.	.
Отопленіе по расчету на 30 голландскихъ печей, 2-хъ русскихъ
и 5 очаговъ—потребуется 13.000 пудовъ дровъ, считая
по 50 коп. пудъ съ доставкой ....
Освѣщеніе по расчету па 45 лампъ потребуется 90 пуд. керо-
сину, а также свѣчи, спички, стекла и фитили
— 189 —
	Назначено на 1917 г.		Испраши- вается на 1918 г.		Болѣе.		Менѣе.		Примѣчаніе,
	Руб.	К.	Руб.	К.	Руб.	К.	Руб.	к.	
	3277	50	5820	—	2542	50	—	—	Прилож. 1-е.
	500	—	100		—	50	—	—	—	
	50	—	100	—	50	—	——	— —	
	300	—	300	—	—	—	—	—	
	2396	—	7416	—	5020	—	—	—	Прилож. 2-ѳ.
	15330	—	22995	—	7665	—	.—	—	45X140X365=22995.
	216	—	328	50	112	50	—	—	45X2X365=328 руб. . 50 коп.
	1752	—	2792	25	1040	25	—	—	45X17X365=2792.
	1981	—	2000	-—	19	—	—	—	Прплож. 3-е.
	233	— "	1500	—	1267	—	—	—	Прилож. 4-е. О
	3900	—	6500	—	2600	— '	— 	—	50X13000=6500 р.
	450		700		250	—	—	—	
— 190 —
]Ч»№ статей.	ПРЕДМЕТЫ РАСХОДОВЪ.	
: 18 , 14 ; 15 16 17 18 19 20 <в , !	Вывозка нечистотъ и очистка дымовыхъ трубъ Погребеніе умершихъ	....... Содержаніе 2-хъ паръ лошадей и обоза .... Ремонтъ зданій и ограды ....... Страхованіе зданій ........ II Мелкіе непредвидѣнные расходы ...... Луженіе мѣдной кухонной посуды и ремонтъ домашняго скарба . Покупка мыла для стирки бѣлья и бани по расчету потребуется 28 пуд. ......... ИТОГО 1	1 1
— 191 —
1
	Назначено на 1917 р.		Испраши- шиваѳтся па 1918 р.		Болѣе.		Менѣе.		Примѣчаніе.
	Руб.	К.	Руб.	К.	Руб.	К.	Руб.	к.	
	200	—	300	—	100			—	
	160	—	200	—	40	—,	—	—	
	400		800	—	400	—		—*	
	500		1000	—•	500	—	—	—	
	53	75	79	83	26	08	—	—	
	200		500	—	300	—	—	—	
	100	—	300	—	200	—.		—	
	224	-	400	—	176	—		—	
	31773	25	54131	58	22358	33		 1	
<к
— 192 —
Приложеніе 1,
Приложенія къ проекту смѣты расходовъ Губернской Земской
Богадѣльни на 1918 г.
	Д и ч	н	ы й	С	о с т	а	 ъ.
№	Наименованіе дол- жностей.	[1ІСЛ0.	гг	• Назначено на 1917 г.’		Испраши- вается на 1918 г.		Примѣчаніе.
			Руб.	к.	Руб. |	к.	
1	Надзиратель бога-						
	дѣлыіи .	1	1537	50	2400	—	
2	Его помощница	1	360		1200		’	
3	Врачъ.	1	300	—	300	—	
4	Сестра милосердія	1	360	—	1200	—	
5	Священникъ.	1	300	—	300	—	
6	Ксендзъ	1	зоо1	—	300	—	
7	Псаломщикъ.	1	120	—	120		
	Итого .	7	3277 50		5820	—	
							Приложеніе 2.
		п	р И <	: г	1 у Г <	а.	
1	Палатные служителя	3	432	-—	1440		480 р.Х 3—1440 р.
2	сидѣлки .	3	360	—	1152	—	384р.ХЗ—1152 р.
3	„ прачки .	3	360	—	1152				384р.Х3=1152 р.
4	Дворппкъ . . .	1	180	—	480	1	
5	Поваръ ....	1	240	—	600	—	
6	Его помощникъ	1	108		384		
7	Кучеръ ....	1	180	1	480	•I-	і
8	Рабочій ....	1	120		48С	1	
9	Хлѣбопекарни .	2	216		768	1		384 р. X 2—768 р.
10	ІІочпой сторожъ .	1	180	—	48С	) —	
	Итого.	17	| 2376		7410	>г-	
— 193 —
Приложеніе 3,
Одежда. бѣлье и постельныя принадлежности.
1	"і	Наименованіе предметовъ.	Количе- ство.		Примѣчаніе.
1 2 3 4 1 2 ; з : 4 і 5 : 6 ! 7 8 9 10 11 12 13 14 15	Брюки парусиновые . Простынь .... Туфель кожаныхъ . Носки .... На сумму 2000 р. Хозяйственны* Тазы эмалированные Плевательницы эмалиров. Ведеръ эмалированныхъ . Балія .... Ушатовъ .... Ряжекъ деревянныхъ Кастрюль эмалированныхъ Щетокъ половыхъ . „ мазильныхъ Чашекъ чайныхъ эмалир. Чайниковъ Лампъ стекляныхъ 5—8 Замковъ висячихъ . Шарабанъ. Упряжь на пару лошадей	20 шт. 100 „ 140 „ 140 пар. г пред/и 10 шт. 30 „ 6 1 » 5 „ 20 „ 2 „ 10 „ 20 „ 50 » 3 „ 20 „ 5 : 1 » 1 „		Приложеніе 4. еты.
16	Хозяйственная мелочь На сумму 1500 р.			сю	1
— 194 —
Историческая справка о земской медицинѣ въ Подольской
губерніи.
Бывш. Управленіе по дѣламъ земскаго хозяйства по По-
ло®. 3 апрѣля 1903 года съ момента своего возникновенія
удѣляло достаточно, но тогдашнимъ временамъ, вниманія
сельской медицинѣ: участковую сѣть съ 26 врачебн. участ-
ковъ довело до 80-ти.
Эти участки съ больницами существуютъ и донынѣ, какъ
основныя единицы помощи населенію.
Губернская больница съ 1903 г. по 1912 г. со 120 коекъ
доведена была до 300 коекъ, изъ коихъ 120 для психиче-
скихъ больныхъ.
Такимъ образомъ Управленіе по дѣл. земск. хозяйства по
Полож. 3 апр. 1903 года передало новому Земству до 80-ти
участковъ съ больницамп, Губернскую больницу на 300 ко-
екъ, фельдшерско-акушерскую школу на 80 учащихся. Конецъ
1911 г. и 1912 г. прошли безъ ощутительныхъ результатовъ
для земской медицины. Не было врачебно-санитарнаго бюро,
не было Губернскихъ совѣщаній и въ этотъ переходной пе-
ріодъ земская медицина по инерціи двигалась въ рамкахъ,
очерченныхъ б. Управленіемъ. Борьба съ эпидеміями своди-
лась къ простому приглашенію персонала и командированію
его въ села безъ опредѣленнаго плана.
Въ концѣ 1912 г. и весь 1913 г. работало уже врачебно-
санитарное бюро и на 1914 г. медицинскій бюджетъ Губерн-
скаго и Уѣздныхъ Земствъ выразился суммой въ 1877498 р.
при общемъ бюджетѣ въ 11183068 р.. что составляло 16,8°/о.
2-е очередное Губернское Земское Собраніе 15-го декабря
1912 г. вводитъ эпидеміологическую организацію изъ 13 вра-
чей И 13 тпкольтт. Ар.’іьттгпрплпт^ и пгіЧтійгйот7. пя тттлѵт. тяѵт, жй
— 195 —
эпидемическія функціи, снабжаются врачи походными ла-
бораторіями.
18 декабря 1912 г. 2-е очередное Губернское Земское Со-
браніе постановило:
1. Число коекъ для соматическихъ больныхъ въ Губерн-
ской больницѣ установить 120 съ 1914 г., а въ 1913 г. со-
держать 180.
2. Для разрѣженія психически больныхъ Губернской боль-
ницы оставить въ ней 120 психическихъ больныхь, приспосо-
бивъ для нихъ, кромѣ занятыхъ ими помѣщеній, также по-
мѣщенія въ нижнемъ этажѣ.
6. Признать Каменецкую больницу районной, обслужива-
ющую лишь западную часть губерніи, въ соотвѣтствіи съ чѣмъ
содержать ее на общегубернскія средства. Расходъ въ суммѣ
24000 руб. возложить по прежнему на іКаменецкое земство.
7. Существующій главный корпусъ Губернской больницы
постепенно обратить въ лечебницу исключительно для ост-
рыхъ умалишенныхъ, но вопросъ поставить вь зависимость,
дастъ-ли Каменецкое Городское Общественное Управленіе для
постройки	соматической	больницы у	частокъ земли возлѣ
больницы.	Участка земли	Управленіе	не дало; вопросъ за-
глохъ.			
	Число коекъ	въ Губернской	болъницѣ,
Въ 1912 г.	соматач. 180	психич. 120	
« 1913 „	180	120	
„ 1914 „	„	120	200	
„ 1915 „	200	(50 лаз.) 350	
„ 1916 „	150	350	40 патрон.
	50 лаз.		
	200 сомат.		
„ 1917 „	„	130 венер. 350		40 патрон.
— 197 —
Такимъ путемъ позаимствовано до настоящаго времени
ссудами изъ общегубернскаго фонда уѣздными земствами
350000 руб.
Фондъ образованъ изъ капитала Общественнаго Приз-
рѣнія. который къ 1-му января 1917 г. равнялся 589930 руб.
57 коп.
<р