Автор: Афанасьевъ А.Н.
Теги: русская литература художественная литература издательство москва миѳологія
Год: 1851
Текст
ВЪАУНЪИВЪДЬ|ІІІА.
і ;
ПЕЧАТАТЬ ПОЗПЛЛЯЕТСЛ
•ътймъ. ‘іг*іСі4 но г>гімі44тмйі ирг.дс.тамеікі 6мд« въ Цеияур«ыІі
Кияятетъ у 44<іі*іинпс ЧИГ-4Н іпе«шляривъ. Моги іа, Анрі.ля 3 дни,
1331 галАі
Цгмгл^і^ и Киіа.ігре П. СлгіиргяЕ.
ввдш а вэдш.
Много мимическихъ образовъ создалось народными
повѣрьями; плнпио псѣ они, не еыогрв на свой дцтро-
іій-ічіринамъ, бпдѣе или менѣе г.іпваіотся съ различны-
ми частями природы нео іуніеплепіюО , гь гтихіпмн
«гпл, гііітя, виды; всѣ они болѣе пли нгиі.с удалены
отъ человѣка. Не такъ представляетъ сеиі, пародъ
вѣдунл и вѣдьму. II тотъ и другая не лаллютса въ
исдоет тпниіі ііиііістліміііостіі; піііірнииъ, ігростодюдинъ
ц\ъ близко знаетъ и вмолніъ съ ніінн въ частыя спіл-
книвепіп; онъ даже укажетъ ид изоі-епіыл липа своей
деревни, какъ на вѣдуна и вѣдьму, и посопі.іустъ ихъ
осігреілін'іі. II ьМуѵъ и вѣдьма живутъ между людь-
ми и ничѣмъ І»с отличаю і г и оі ь обыкпивеініыкъ людей,
кромѣ небилыплго ъвистнкя. Всяко • село имѣетъ своего
сѢзіІІЛ; НЛ УСраІІМѢ ІіѣрЛТЪ, ЧТО НІ.ТІ. ДерСВНІІ, || 1. Г.й-
то[іоіі на было бі> цѣльны. 1; І«ъ иннъ прибѣгаютъ
въ бѣдѣ и просить інімлнчі и еоаі.тоеъ. Если имъ и
іі|гииксі.ізлніт и части злыя, вражлобныд дѣйствія,* то
во мпогиіъ случзвяъ вѣдунъ п вѣдьма хіа крегтьп-
іііні.і нсобъо.ііічы; иомліцъ нхъ впплиі удоалетлорнетъ
пониманію и трсбонліцвмъ нростлгп человѣка. І'.іні-ма-
трнидп ближе народны» вѣрованія . не л.эп це э,імѣ-
I ) П-ы»‘гтр, ч- 1< «лр. 115 г.иТкВ Дия. ІІщ «ікпа. (ЯН г. .1*
и» Іі сгр- Ш.
іпть. чтп въ данномъ случаѣ иражлсСнііііі характеръ
есть также результатъ поідігіііішлго вліянія, капъ эіи
злы I. чается II ОТНОПІТСЛМІП другихъ повѣрій. Въ язы-
чествѣ підупъ и вѣдьма имѣли благое чіггігл/е значеніе,
Ко горне п|ич.|і;ігііо раскрын-іется и Фи іалоі нчсгілімп
.іліміымп и многими остатками дреапійщихъ йЬропаіііи
пъ народномъ быту.
у/ Слова елиіуле и с/йига, вмісгЬ съ словами (пъЭпч*7ННга.
ИЛМІГН-ІЛЛП, «іМгмн.ГЙ, происходятъ ОТЪ ГЛЛГОДЛ гтМЛИЯЬ.
точно тліпч какъ гипопимпческія имъ гловд .тлолюрл и
знй.г.грг,іі происходитъ отъ глагола ;;иаіѵьл Отъ одного
ігирпл съ славянъ длддт происходитъ н сло<о
чіп особенно ни і*іо изъ сложныхъ но-в?ыктіл& п ПОЧМЪ*
гцегшл / имі.іищихъ іпжлссіисііішй значе-
ніе. Если сгниемъ разсматривать значеніе тѣхъ г.ишь,
і,н і орі.пі происходятъ у Сілеяпъ пп. кпрпя ш), <тлін
(«ммі \ К/1./Ц, тп удп.іииі.♦ что псѣ этн слова имѣютъ
бдпзі.^ѵи связь и что ибълепенір пяъ криетгп въ язіи-
четкихъ преданіяхъ парила.|/ Слона эти создались въ
эпоху яэычссі.-.тги развитія п послужи ли пгрітгигимі.-
пн ллзі пыражсіііл религіозныхъ представленій. Пъ
словахъ іглйать. л/мцлглл ^’<г/ъчпт^у, ел.ѵі' । іглролппе
г «браніе , судъ), с/ыцоа » яягцул» { нгмяГл
( пнгіл ,, агг/’Глм. , лргі^^гцаітз*- [ прелсклзыплть ),
»річ)ядэелміцпшь — заключаются поплгіп ’ І): предііѣл і.іііп
и іі|інрігііііпіи , сіісрхьестссгвеііпаічі лиапі?і свиболпой
Г 1 | У Ор-Лімл. п/4г*№ { «ЬшИІ )♦ е/вагтяім — импІ«!» . в/гшшвц и
4г/гіИПНГ' >•» — ѴІМ17 НЪ П Ъ0.І.іуіІ1Л. Въ ЛіьЛуаіЯІ». <-улТ». УуЯГУП-Г * Г ггАпіііі
еИі>^пгігн» — сііцСЬн асіевіілі ]иаігіа1с**. і Б/сД. О •гіпн, хр, ін Сіаѵ.
«□ । ір. 171—173. 173], Въ « МаІег тггЬотпт " «л.тшТы іігті&лх4і<д«і.іі
тліігіпіл; і агыитгц *- тліх-і, ргпріі^іл Дігіии«> ’ілісі. ліл© идетъ о
лврЬ вЬиілть по яп] шияілиъ гжмщп, *іті» вполнѣ согласно св- Мі1« -Ляпа
в 1‘іыи , наятіи играли у ряаныіъ іілгигмъ «і вѣглмшыл лівм ѵ ( Ді.і-
мйггкік* П|іеН<в изъ ІІрягр. Жур М. ІЪ Пр. 1вН г. Феиршь с^і.
5
поучительной рѣчи и суда. Слона яніцій нліиуя* ,
означающій іп. спиременномъ языкѣ ушглга, говорли-
ваго и пронпцатс дыіяги въ лрспиемь ЯВЫігк имѣли
преммупіееіпсішо значеніе ре ни іоэног , сверхъесте-
ственное. У Всесллва» рожденнаго отъ інглздодоіл и онрд-
ІНЗВІНаГПСН ІІЪ рДЛДИЧНЫХЪ ІКИПОТІІЫѴТ»—пп-щлл душа
бигля нъ тѣлѣ (!)♦ -Ипмінсецъ, разсказывая, что В
(Снять Олегъ былъ прознанъ ягощнлв » прибавляетъ :
ябііхѵ йо ліодіе ло/иг/к и яевлюдосм •• (2). Оба эпите-
та н мглаяый и левлммга сгарпііиыми іммятіміінінн уно-
треолялигь для означенія усегн языческаго . ііенрп-
•-1І[дцеиплгл ірнгі іапстпимъ. Ясно, что СЛОВО ЯЛіцін
пикто рмніішныП смыслъ. Этимъ япптетомъ надѣленъ
въ Словѣ о полгу Коліи.; пгрСпш его также на.іпапы
вѣщими (3). Вѣдуна народъ считаете гоголее г(Н’ііііыиъ
;год*)угду; гибііоаснѵяо и лллаьегям — значатъ вп.ішсбство»
колдовство; л-олі)уяьн пь лѣтописи и старинныхъ на-
мятникахъ ігазыпяніп’я я&щу.яи лепмяалн, гіогіодш куг)г«т-
іішѵмш и лг*г4алні чшрояямцилік {І)ъ/Гакіімъ обратомъ
понятіи вѣдунъ II вѣдьма (вѣдупъа) иніготъ пѣскольяа
спнонііиіічссиііхх выраженій. /ГуЛеант (Ь), пн пбмеко-
нію ІІ.імвы Гн'рынды— чароалмяві, проппходитъ отъ сюиа
Кукеса । ѵугі«4і — чудо, чудныіі и чудесный т: с: і.нні-
4^1. Я^.т/й— іптгЫІ. Чатому чг«> ііттріНтЪ <ЧіИл.іКь
іпаѵі. іа[>іілм4**і«іі*«ѣ уви& «іімр.* — гіі.іі.пмѵч иіиутНі іер«ій,
I і Г.лвй. « тыку Рус<, .1псгп« «ь ІІІ-« гтр. 2<н> «
СлѵѵітьмГ. М»ішрлѵ. | Ч, О. И и ,1р. { го іъ 3* -’І’ 7. стр* 27 \
|2 | II. С І\ Лт+ т. 1. (Пестръ) <і|і. IX
I «I < Смии о іиииу. и:іі^ ЛуЛ» ( І'ус* і.ц’Гоіі- Ч. III. ггр- 6, 1Г>,
2.П. 2И-’ ,< Тедорь «щлр-иіъ: мрііцг — лп.щрці , ггрлн- Серлиу ♦^гя*ь
юфллж-т ѵ
і 4] См. Стй«.ійяъ.| руяипѵгаі. ЪлйК'ЕІі лЪл; Отргам. Руя. ЭІузгуѵл
ггр. ЛЛі. 114 і’ріігтомір. сзоаатйЛкО». Иакарпіл '1. Н, 11. и Д. I1,
гадъ X ,1' 7» ст^. 2(11 ««ык&ля ойгъвемгаа г^м'іуінііа.
(И] П/Віф О вліяпг ір. ил Сд. двыі. гтр- №4. Арін*кг ни. Ііілі.
і-Гатъя і Дѣдушка — домовой ггр. 24*
6
стяеііныіі < непостижимый). Кукеса теперь означаютъ
свиточныя гаданья. игры, и особенные обрядъ. іірел-
етам-іліощііі остатокъ древняго жертвоприношенія пла-
ту, Ѵо/мдогав (I)—чара* члргімті. * члрѵнніиіі, нча-
рпмтеді.ный : всѣ ати слова указывать на емк.іелъ
рімигіоліііій4/9я//лдш въ народныхъ попірьяхъ обозна-
чаются оепбенпые таинственные обрллы, совориідемые
для игиі іі.іінл нечистой силы, іпиечеіия бімкінсіі, на-
пущеніи ІІЛ прлгл 6!>ЛСТІ)ІІІ II Т. І1./ѵ/і<’ідг}овп?р|ілкй теперь
НЯЭШМЮСЪ совершеніе чира и произнесеніе эшокшрй#*
^.т«-м><лркшг. гоже. 'Ии дечммцппібслідпііатс.іьііо ясс
іи, чго спстаялядо ггріінл.ілсжппстіі дрепнаго бщпг.іѵ-
женіп. ибо Чіірііі и детнйоры ііредставдліптъ остатки
лзычкч'шіѵі. жеріі.іиі|іііиишічіііі« очищеніи. мольбы. га-
даніи, врачеванія и нрсдсказаіііііЛКо;л,:д«.»^яа. Кйи^ои
сінял (і) нрінізѵііліп і, отъ славянскаго ыірпл г«ы< каД
іиг/й, и означаютъ сожженіе > жертіпіпргіііпшеше).
очищеніе > и таги « кто совершаетъ жертву и ірніщС'
ніе (3): чшдологіа здіісь внилні подтверждаетъ то
народное іннкігіе . кзкле составилось и щілдпііс і в|і.
Наконецъ. оетаеігк еще олпіи» важный синонимъ сло-
[ І I У НіІ!|і. Ііігріил утжп уПѴЯПѴІСТЕЯ ыітрп^цгцб ! Гусск. ДчГТПП
Ч, | ГГ|.- ПК I.
{ !2 ) Пі~ ЧфііДО^ ІниіМ. ІінИнг (иіілоіию, ); и Ми ідаіан
ли і । чічц»! — ВП-М5 м и шуроодіі ( ІЛім, И кіКин. лр Ііз । I. «ІІЫІІ,
гтр« І0-- Оті*<ь -1111- ' ыііи.ііііа ІВІЯ г- ѴЯ- гір 474 р
і',1) ГиІ. ->і^іц — щи щи, «іч«нп*ік. отсвмй еігЛііг — і*} дь л. Нуг.и
Л іліів^&р. па Сл, япыѵ. сгр, ІЗЛ । Пѵ Чгіпгв. «-^нп.гл — гуггиіі лы«і>
[ 4Г5>Г» — ЗДІІДІЪ АЛ(/і/іНн‘і —• ОЧИНИТЬ. ВЪ СсрЛсК, А’уйПІІІІІІ □.ігорпри-
ѵатъ; пп>' 1 *іі»мп — ііі'*іп<-ій,ія. Г|ііШшк. іи іога, індргаіііг'ь
Ю П'.4|И. ІИ, Хчргт, ІЫ]Ь АіМ <пг,.тамй— ІІ|ІІЯІІІІН 111 I. хігрТпі, &МАгРчн1НЯ|1
— ікреиъ > АП Нііипчі' V — .і.прт ж-гпііии |. I С.ргліНЫ и, О 44ФІЧ, П-ЛГОСД-
Лреіп. Сдіѵ гтр. 34І—00 ). Съ цаииіічжп іпмдвѵяй іі поллѵвгівл +и-
лолігвяісів скіаыыютгм кпінлНм суОи и очяніслИіі; очмііъснМ ірнЛюіл
ди м-голгпи ц илілп; <-і лъ Ім^мікН совершался о гнели и прті> иг • *лъ
ІЯММ II ВЪ ОТИПІі? ІІіНМ к.
7
іыит.^/ідуіп. и кулссгінгъ: зга— «іаллеа* слово, чагто
встрѣчаю иѵ’сс я но иремспнпк 1. НізстЪра (І)г у ном пня і*-
мпг до снхз. пора. іи. .губопшыхъ скаэкмъ и у цѣлѣе-
шсс въ нѣкоторыхъ прііаіііщіллі.ін.кг нарѣчіяхъ (2).
уЛолхеа—гб/Ло пгі- спгр- лсы/— ссі гііті. блігтащ, каі-ъ
слово жрсц* отъ жрміыі.. нфмгв. (Нгіпда видно* чти
слово яалхл* синонимъ слову " рсчь; но послѣднее
представляетъ Славянскую Форму , а первое есть имя
икдсм'Яроосйгклв , слі ию, дрпвиііішсс. Слово іѵолізд
указываетъ ім Ед. на поклоненіи гиі гѵ и іи ікортропрппо-
тенія. (3) Такимъ образомъ, млъ рпдпіотріщіп слогъ.
гиіІПНММПЧСіСКИІЪ ВІіупу ІІ ВІДЬІГІ.» ІНІХоЧІМТ. ЧТИ въ
словахъ 3111X1. ЛСЖЛ Г В. ІІПІНІI І?І Гріі.І г I ІіеННЫЛ. которыя
еіъ язычествѣ нмі.ііі смыслъ чисто рс пн іп.иміііі, именно
понятія: таинственнаго. сверхъеспч тіігіінліп знаніи,
пре ікѣдініл, предзЬцаиій. глддмій. хитрости п.іп ума,
красной и мудрой рѣчи, чарщівііт. жерімоіірішошеігііі.
очищеній, суда и прайсы, и плгонщіь іірлчеваінл, кп-
тпрпг СЛІГІЫЛШ’!. іи. ЛЛІ.ІЧГ* 1І5І1 < I. очііішчііэіми У Въ Во-
логодской губ„ деігдом'іѵде зпдчігті. лі клрстпп: пъ одной
гтлрппііпн и!, ги к ікепл . іірптг.прпсі. болиглю. ппені-
ластъ своего ыуииі: и Ты ни ін добывай —
Полли то сцрліпніытнь (1 Всѣ прнаедснпыл н.імн
( 1 і Несторъ ріатребжлегъ слім и де/міглт, вдгъ одміиыі-
□ш 1> ( см. р*і-гі;паі о сяерт« Л рргл .
| 2 ) Въ Пилогидсі. гуй »п>ххліяь — тад.ііпі п.іг^./іір • — ипрймгя ;
ь « >4.гв— кь.му«і., рілчяпъ, ирчірниліаль; ѵі Мя.іирис.
Пй^ММйіПім — ІИТрПТІ* ; НЪ Ііц.агиргіь » ",і4Ря! — П|ій|іШИ«Г □ъ ( Куел. О
Міви. Хр. мя С.і. ял. гі|г. 23. Сріммяск. Нлс.і. и лмыч. Лптслуж.
древ* Слд*. стр. 61, Мііиір«ц> ІІ|нн то«. с_іавотсиъ. Ч. О 11 Д. 1%
годъ 2. Лт 7. < ц*. 2і \
< 3 | ” вліяй- Тр- Г.г * мнъ । і|% 23.
( 4 } Древп, Гос. СТМіатв. сгр. 15. Оъ ІІсвикн ,і)л. доктвръ Н^ме-
лій ввівяігъ «ихтилъ I Спи. Рус- Нлр. Свир,-ів, т. 1. стр В. Черлаяп.)
Я^кічв въ свр. іру — говоригиг въ Ічсдътил. — слово. 4>гіЫгн?г —
я
нлэплігіп , самымъ значеніемъ свппнъ . указываютъ ш
служглпглск бо.жгглма; названія эти составились. какь
обозиачоніе тѣхъ или другихъ особенно наглядныхъ
признайивъ языческаго Гніічіглі жічііи :\<Ѵгуг>есяігігв и ча-
рогггшкв умазывай гь на тапнссагіліості., ссерѵьесте-
стіісшіую силу, тсарчсстію; косуль, яо./хчю н лгрсці—
пд служеніе Сожестмяъ свѣтя . жертвоприношеніе и
очищенія* іівкшіснъ сш.гіуіи и илггхи/™ обниііаюгъ собию
болѣе широкой кругъ понятіи . погону что въ корнѣ
ЭТИХЪ названіи дожить ваЖмиѴ, лнан/е^ Въ языческую
эпоху IIЛ родня ГО рйЛПІТІЛ Д/ыМ-ГПР нонпмалпсь. какъ
чудесный даръ божества; вс<ъ объемъ позипній согріэ~
датичпвалсл пь умѣньи понимать таинственный языкъ
обожестшеннсігі природы, іыблюдап- н испмьчівыиать
ел ліисиіл н примѣты. ѴВѣдІиіе эго было высшею
премудростію: оно тѣсно епедннлдп челоиЬкл съ елл-
Щ'ННІЫНІІ СТИХІЯМИ ПОЛЫ. ОГНИ. СПІІ гл. налъ кпторыіпз
гадали и предска.іыпл іи, кигнрымь поли.іпсь и іірпип-
сиди ий*рі лы • и силою которыхъ рдекгрышин правду
(судили । и совершали очиіцеіііл. Налъ попиты вѣдѣ-
нія падхолили игѣ релні іплп.іі! оГірады: ато ныло под*
иоо ипаніі* кэшчеек.ттп бнгііглу.игиііі и его значенія въ
разныхъ случаяхъ жіілиі.
фнд о логическія указанія не только інінлнѣ по^пгвер—
ждаютсл новѣ|іыіміі и ирсдвньлмн неродными, но въ
нихъ получаютъ еще Нолѣг опрс.і I литслыіостп и лсііп-
сти. Гіоігііркв и преданіи лрсдсгаадяютъ намъ пъ лап-
номъ случаѣ тлкіа ппгерггныа пііД|юімі'іітіі < цаторыл
жішо возсоздаютъ іиіиху лавпііпрошедшую , старину
пртлсчдлптсл.. врйДОЪ (К.мм, Г) ЫІЯ*. іріип м Сл* хіигж ст?»
17<Ь Наріілігпс и|іитвмяіг гемриваггся чргль зикілп^ім * мвшлпілы
опліл. Пъ мг>іліЫншс« креві, нигді яллмвтіп шЬлуМ. ВОДДуоыі » іі|і.
шутсрюіі сюю «.мілагвчвеіѵш рзгвоіилілмюстэ,. ПОЛЯІМЧСЬ ИОЙРІІІА
(М<ім — дгжгйкв п Ла&м — *ѵ^0же»иі-
9
іпамятную. « Влдеен п бабы гсудссілшы «иігпмср-
і и мшнкііПіцая волшебствуютъ » ппкіріп і. олна
іініппп рукопись. (I)уКолдупы» п1,дыіы* знахари и
ілркн ДО СИХЪ поръ СІЦС ЭЛПІПІПІОТСЛ пъ размытъ
гахъ обширной Руси очмн^л/д.ігн и арачгли*/д*іг.
одно и тожс.Шолідпь народомъ рдзгпдтрмБлстсл,
ь іпічпстал сила . потирая послѣ очищеній вилою
гнемъ» бякъ стихіями священными , свѣтлыми,
литъ уладиться. ѴНарндіпмз лсчеіііі! осинныииеіся
піынъ образомъ па * с{Гриліл<шлі и или
пильи и гіугнимяй . при темъ проплюслгеи пі бл-
н. адклдтіа. (2) і Колдуны и колдупыі толыгг» п
ггъ прогонять нечистую силу ; а потому иѵь при-
іии іі для унніиі кім;ііИ(ірі., чужого домоваго и
ым. враждебныхъ духовъ, ііиге.ліпиіи ксп въ ья-
інбп вэбІі.^ Они обмываютъ припиши отъ лп-
кДОКЪ « ОЛИ обіЛЖіТЮТЪ СЪ рііі ПІЧНоІМІІ опрпда-
ігиіц чтобы очистить ихъ пгъ і:глі.ихъ галъ н тш-
пн.ікъ ( 3 ).*« Колдуны и зіг'ічлрн іН'обкоднмы при
і*опытъ обрядятъ; пни эаіциидлюгі. кодплыхъ и
гга іебпый поѣздъ отъ нечастой силы и чаръ,
ігтая силл^ прліклсиіліл жизни» особенно гибельно
-твуетъ па молодую чету; ибо брасъ есть нстп'ь
. л.іл развитія новой жизни. Огъ того-іи молодыхъ
♦е ікего надобно беречь отъ нечистой силы;
гнеь огъ вілшл । они пере'Ьзжыогь черезъ
> ІЪііи Гуижни. ВІ/іі. Пікпи^. гтр^ 331,
Ап.іі.і'а, ІІвіь о гтіір, и псв, Лы?Ъ стр. 1:И — і:і<К <39,
- Ьіі.іЭ. рі і . 1Іар, Тг ‘2, гтр. 7-1—Вк. Мііл.ідьЫ еііія'Г і ил«ъ
ігийй4се« сила ипііійенія іасгарЬлыжъ Л>пйінгѵ. ІМіи -ійл|П*
>ги ііі мш.іяі , прійіівкъ впгругА ікні. ііі/іічтп. »Ы4Ш’|>ы ,
лммз ЛрлЪмагъ ідхоігил . ииѵѵгъ ііѴсиві- і Огрч. Зініси
ня №28 г. +1’ № Ч. Ы1ІѴ- гіГ. І74-Г7Я}. и
«нсруе, нір. дуыы и и и нй < ці- 99.
। Саир. Сила. Ру г* Нар, т. 2. стр. ѴЯ.
10
зожжеалой соломы, и такимъ образомъ очищаются отъ
игрго злато. враждебнаго; снаді.іио ыоло.іыѵи объѣзжа-
етъ копюшііі съ обцджсипымъ мечѵПі гл него первую
НОЧЬ. ІІІІ ЭТОГО кГЛЛО. При ПСЯЕОІІ СВЯДкбѢ 111*110101(1 »Пг
коллуні.. кіінірыіі бы гберегялі. молоды* і. отъ вгглюіі
порчи.>41 іі Пермсг.*аіі губерн. при меиЬггЬ всегда на-
ходится знахарка, а при женихѣ—знахарь. Знахарь
ѣдетъ впереди спалсбіідго поѣзда» гопровож іапнцягн
молодыхъ ъьіНліцу,— * і. озаГнміснпым і. лнцомъ, оэн-
рансь но сторонамъ н ііяішчп ыезя: но значить, чго
омь борется сл симю . потирая строитъ ко-
лодой четѣ киэіін. ( 1 )Икъ волхвамъ даже нриімо-чаи
дѣтей, и онн давали пмь языческій іім^ііі и иіллысл.ні
ладонки . амулеты (паузы;, которые служили предо-
храііптгльпым ь грг.и іі;ом і. противъ всякаго гглаз.і .
чаръ и п.ипіцд печиггой силы. Въ пцружоон Цлрсыііі
грамотѣ 16ѴЧ года екззвпп: «а ппиіе людн тѣхъ
» чародѣевъ и волхвовъ и богомгренпхъ бзбъ шдонъ
•і къ Себѣ прозываютъ и къ іюлымъ діиемъ . п т Іі
« ѴІМХПІ.І ІГДДІ. болнымп II налъ ЛІЛЛЛСІЩЫ ЧИНЯТЪ всо-
« кос Гіѣсовскос іиі.іѵіѵапіе. ь Въ слипѣ свг Кпрн.іа и
злыхъ лусіхъ проповѣдникъ ипзставтъ противъ іпгп
л.е обы'іил : «и мы ныпл • говпригъ ічіъ) ютл мало
л поболимъ, пли жена, и ш дѣти, ти истоімыпс Бога
а ищемъ Проклятыхъ бабъ ’ілродѣііці. . НауІОЯЪ 4 II
•• слоіп прелестныхъ слушаемъ « — блп.і « начнетъ на
« лілн нвузы класти, гм І.ріюити , іг.нгнищс на землю*
« ргкідг Льга ярмл\гіг«іігибв . . тяорптсл дѣти врачую-
п іце и {2) Вообще, во всі&ъ грудныхъ глуіалхі.
11 । Си. Скві. рук. Пвр. К (чг|н» ««' г гі^.. В6. ». 2(еаадъ-
&ы;і етр. 17. 107—V 0‘цірц- і>П, Псргііыѵѵіяѵ і гі’- Г1
|2; Ауіиііні. ІІЯ.1.1ЯІЛ стзгілИ Буелеря, Гір. 1—4. Оііпл. Аріяял
етір, лМѵ ІІ.іиѵ.. ст|>. 20е-ЗІМІ. Мммшт. 1НИ і .15 1 стр.
«41 - ».
11
з;н:піи, когда приключится бѣда* нападетъ ня «‘гр.шг
крѵчиііа . случится дома пропажа ( плгір. унрадутъ
корову или отгуляетъ .пиналъ и т, н.), угрожаетъ ли
НГІІД ЙІГСТПЫІІ ПрЯГЪ, - ЙО ІІСѢХЪ ЭТИХЪ ГЛУ’ГіТЛѴЪ ІфССТЬ-
шішіъ проситъ совѣта у коллуШі Ц лѢді.ііЫ, л ІІрІібІ-
глетъ къ ихъ помощи. і.І) Колдунъ и вѣдьма, но на-
родному убѣжденію, тотчасъ отг алывііютъ іюра и от-
крываешь потс|і?іііную вещь. И колдунъ и иѣдьма за-
нимаются гллаііілмп и предскажіпілміг. Кра лсд порска я
рукопись говоригг, что КублаГі сбиралъ чародѣевъ и
лівілріні, н тѣ ему гадали : достанется-ль иго вой-
скамъ побѣда или нѣтъ? В. Кн. Олегъ спрашивалъ у
Г-ПЛХІЮВЪ. ОТЪ чего ПІІІІ умретъ ? ОЛИНЪ ІІІІІѴВЪ отвѣ-
чалъ ь?му: Кпліь, ты )мрмшь отъ лігіГ»ц,млго і;>иіл, Рдз-
< ЦИІ.МИІИІ н Т<ЛІ Ь, І.акі. гбылогі. <ін ІЙ|..‘Р І.ЛІЛІИГ. ііі-»-
ппсецъ прибавляетъ: ее же липло есть, лко отъ вол-
ковйіііл сбываете» чародѣйствомъ. ь Топ. же двръ
прслітѣщлііія имѣли и леѣ другіе волхвы, о которыхъ
уномпндеіъ лѣпнинъ; осѣ енш ОрсдСкл лыгими буду-
щее (2).—Заговоры, эти пблаикн лл.і’ііткпхъ мо-
леній . главнымъ обраломъ пропдносятсл лыхартші и
знахарками. Въ заговорахъ дѣлается обращеніе къ
божествам ъ скіта: тотъ, кто проімшн нтѵ ихъ, унываеТ"-
си росою и стаіюоитгл на востокъ енлпііл краснаго. (3)
V Силпіо зиговорппъ аллхарн и знахарки уничтожаютъ
кручину, ІГргіГОНЯЮТЪ болѣзнь, ипіѣнлмігі. злобу на * 3
( 1 ; Сш. Гліяр. Гш, Гус- И*р. т* I ^Черниігіі.], II у І-«М-
(яръ |И.)|І И 11 ІІр. ІНИі г. Ігіг гтр ?’ІК .
(3] Крамл. в?СІН,ч ИРГ- Ьері», стр. 31 II, €* I*. ль»- т* I гг|ь
11$, (ІІа^ТйрЬ], м де- И1ВІИ,1|1Ы О ІѴЛІМѴЪ. Ііпигя > Нлв
городѣ, м« ІіЬ-ЮМврѢ. Ісдсдііѵу вадііь е*<-’ЛЛВйіЖлТі ІГЙ пуд«йСш
дЪвІВ ( Пѣстіь Глт- |Я*1 г* **1’ |Л сг1‘ ЗІО-ЗГ1 !.
( 1 | Ся. іи»й|іг». іадог. .1" І, (Кригияд ня Арііівь і. Ждлічш),
2
н
лнібнвь. умиряютъ пгсчагтнугл любовь * * ревность и
гпѣпъ. вызываютъ сочувствіе и нрач* (I ^/Колдуны и
иі.лкмы гіниірлютъ таинственныя чудодѣйныя травы
іі коренья. нрнготояляютіі цѣлебныя мпии и снадобья:
Юі. главкахъ пни являются влядѣтеллмн живай и
исртіюіі ііоді.і» копра-самолета, чудесныхъ коней. (2)
ІІі I» |ілзгк:і;ізііііыіі іыми преданія н двліі.рі.п очень
ясно указываютъ, чго нѣкогда колдуны н вѣдьмы, и
именно ін. язычествѣ, имѣли значеніе не только Ліанэ-
МЫР/МЮв, ПО II &НПС.ЩЖ*бН0Г . Т. Г. Гіп П|Н\ЛЛНІНМЪ и
ііиі; I |П.;|М |. — они являются служителями боговъ СІГІІТ-
ЛЫ\Іі. ЧНСіЫХЪ.
Кыіііг МЫ указали СВЯЗЬ НМіНП. вѢдѴНЛ И М.ДЬМЫ СЪ
словаин яляцлтиь . , лаяоодр штата« Такая
гпязь осномпіі.гм і. своимъ имѣетъ языческія религіоз-
ны;! убѣжденіи. нѣкогда жившія въ Сллилггпиѣ. Еого-
г.і) л.’гнім ••го гдавпаимъ образопъ выражалось въ моль-
61 м нрсдпМцліііль-ь. кпторыя сопровождали СпГніІІ Н
жертвіитршіапн'нія, и гаданія, и очищенія н пгриіца. (З'|
Осглікп :ігмхь старинныхъ молсвіГі іі предігЬщаппі
уцелѣли въ іміговоряхъ, алкдлгіпхъ. загадкахъ и нѣ-
когорычі. народныхъ обрлдопыч і- п+.сняхъ. Свищеін
ног значеніе рѣчи, обращенной къ божеству или повѣ-
л.інипси ііп ин бпжесгвл , іребомли пыр.іла'іііп тнр—
л.сстйічііыі а. г і рпігнлго; гъ дрѵгоіі стороны, псѣ пд-
ри,іы, па ііі’рйоіигкі.іьиыхъ младенческихъ ступеняхъ
своего радапііл. лоблтъ пѣсенный складъ рѣчи, ко-
нірыіі зпучнѣ'% прігігнГс ниюріігъ слуху и скпрГе ІІЙ-
печатлѣвлстся въ памяти» Нервад молитва у всякаго
/1, Си. лліодеры іъ Рус* иир. т. 1.
!2| Мгнвіі.е 1'11 Гг^1-*1 гт. І5Я ІІІ- М, < иггшртвл ДуГшшя. иартимы],
Кгмпіипііѵи м|ііитоиірч'іііис праляііил. галіні« пв Триипии-|
і ііи и і і ^цьи4 і л і ілш но ыі\ірсинсилпмі. уЙкпьІІ ѵвламі лв 1’в । •
• II . і Гі ||,* ||»М • пЬгіім II І»рпЧ,
13
парода была п первымъ иі.сіюоііііігмъ; гъ заторахъ я
іпігл пі іііѵг да пнъ поръ ілмѣчпстеіі ігіпрь іі ііпрэдпіія
рнема; тоже дімжші сказать и загадкахъ « пѣкато-
рміъ сглриіпіыхъ п«м*лоипіілхъ и поговоркахъ. (11 Нотъ
почему пѣсни получили дли іілрода свяпісппыи ха-
рактеръ; происхожденіе ихъ ирппнсапо божественной
сіыіа По мііігііін Украпнногъ , пѣспн не слагаются
народомъ: но когда аамгрсивій море. изъ его подъ выхо-
литъ морскіе духи и по югъ пѣсни ; люди приходить
къ берегамъ и учатся у питъ. Словаки поютъ:
Зоіжлииі.г, гдѣ СТГ €41 вы «алы,
Чи гтг .? л-йа паіілы, чи гте ряглм ли іаы ?
11 ь чкшенілі смрпітоіі пЬснк С.ГЙІГІІІ говоритъ
брату т
Дмбрпго ІІІМЦ4 м ІЯМИ ЛЮГІЛА’ІВ ,
Ніи!—*гп< «ллт ми |$1,
Іллкііисіингдл лѣтопись говоритъ о *ѵргцгъ Бигомплѣ,
что оігъ глжіаго^’ѵч/м ріп/ы яа/гіъчгмв Соловей (3)* Гоже
названіе солтьд Слово о полку Нгорсаѣ длитъ ііЬвцу
Нияну ' 4 । : < о Ііоаио , соловГю ешрдо врдленн / и
Боннъ налагалъ пл струны гнои іимціе горсты; ч они
же сама киитимі. слаяу рокоглху » ( э Боанъ былъ
пНі-ті и піиеиъ и музыкантъ : іи. >тп отдалсиноо
вредід пі.сііи и музыка еллшлгь ; и та и другая пза-
| I | Млліі|і я кр^нпр. яаркЛуиМ иігвп пту, |ІМ1, Св< мгші
* г. Слсіроід. доомвии у г. СмгиреЫь
1 . Ппгяяиг. ІНіб і. ,1' II і» IX К;нпми* Ицвіркі, собр. ІітдЪ-
нь.ам.і гтр. І.Ц. Гиднпгі:; О нарпл». вп и Гл«. пі/игиі гтр. 43.
|П ь.;л ( ги вер» Ъерів стр, .1—ГІ.
; 3 ; ІІстмр. І1МЯШЛЯ1 «. і сгр. ЭО.
| 4 і 4-аилп Г^ѵѵѵі щ. РлІМні. о 6г ѴИГЧіітъ <яігяа^«« /Ташіи» — П>-
шорптк | । Ч, О. 11 и Д, пи. Л *ДГ 0 стр. 3 (Іловатѵхклі.
Міявроід).
I В ) (1|й4О Н ПІІЛВД Пгрр, ОВД, Д^бгн. . Г}е. ІПГП1П, ч. 111,1
гтр. 10, 3*
2*
14
НМИП .ПНІП 4ПЛ іи ссбя II рііппг» бЫЛЙ ІіепбходИМГ.І при
языческимъ богослуженіи Інпіпъ былъ народный пѣ-
оі-іі іі — иузыкангъ» слагатель ііѣгііеіі. подобна тепе-
решнимъ бандуристамъ. кобзарямъ (у Малорпггіяпъ }
II ГДІ.ППИІ Ь - МуэЫКДІІТЛПЪ 1 у Сербомъ ) « КОТОрЫС
ходитъ по селеніямъ, и па играхъ, торжищахъ п мно-
голюдные ь собраніяхъ распѣваютъ народный думы,
наигрывая іп то же время на бандурѣ, кобзѣ и гу-
гллхв ' I )- О тлкоѵъ же пѣвцѣ готіритъ Слово о
полку . ініеііимнігаа о Святоеллвомни иЬгіігипнрп I.
гніорпш в^глглн, а ерлаедворгкал рукопись разск.тпы-
пая о Забои-. Забой былъ п пѣвецъ . и музыкантъ .
и :іиіцн г пикъ боговъ, и жортпоприносигллъ: пѣсни. Зя-
бни п< ипритъ и богахъ, Съ пѣснію соединялась не
олпд музыка. ІНІ и пляска. Хороводъ I КИЛО )_ ІІ ТО*
Пері. іыпониііаіоіпіи гвоею Формою, мѣстомъ н вре-
менемъ совершенія отдаленную языческую етлрппу .
соединяетъ и ъ себѣ н пляску п пѣніе вк олпп п тоже
гремя, Славяне вэдаппп слыли народомъг дкіГіміцнмъ
пѣсня и пляски— и но даримъ. Они Все поспѣваютъ:
и рождеиіѵ, п евдльбу * и похороны; всѣ игры пѵк
Непремѣнно СШірОйОМСДЛІОТСМ пѣснями II ПЛЯСКОІО, гптгъ
что составнлосъ выраженіе: ы/^іл?іс /ьъсип. | 2 Солэі»
ііі гіііі । ъ обрллдміі и играми прямо сшдѣтедъствустъ іа
ихъ родіи іозно-бгігоел ѵжебппс начало и значеніе, I] кепп
и иляскіі іѣмъ бпліебылн необходимы для лзыческлгн
богослуженія, что это пог.гѣлписе требовало пировъ,
и.। ікггирыхъ вкушали отъ жер і мміны \ і. яствъ п па-
питкопъ » тр^боиллп пгріицъ , которыми выражалось
зоржестви спѣтдоіі силы жпліп. Вотъ почему пъ ста- і
і I 1 іиідиосі: О изрь іісф-іііі Сіи. оися. стр. 10Лг 109. Мвлорсм. и
Нгрьіиііірус. н>|і. лумы іі ізЬсля. іНЗіі г. стр. ".
| 2) №ііі. гт|ь 21 — ±1
15
ришіыхъ пѣсняхъ за ключи лось такъ много языческихъ
преданій, ноче.ііу въ ппхъ іи’л природа лп.ілеіел *>ду-
піенлеіиіою, груститъ и радуется: мѣси и». , солнце и
Звѣзды* орлы, соколы и вороны, ДСрСВіЯ II пр.--------ІІГг
жилетъ подпою жизнпп і I )| IIѣспл, какъ и заговоръ,
ппдучндл у Слліідііпил чудесную» чародѣйную силу ♦
которою боги выаывяютсл на помощь и покровитель*
стяо. Въ Ниатьепекон лѣпишеіі разсказывается объ
одномъ губци, гііччпі котораго іпгѣ.ін такую же силу,
какъ зелье, Славяне приписывали пѣснямъ цѣлебное
СЛОІІСТІІГІ отъ исѣхъ болѣзней и душевныхъ нсдугоаі (2).
Музыка у мгѣхъ народовъ* іп. ихъ кмвршмгачалыіовпь
быту, считалась дзроэіь гиѣыыхъ божествъ: оіні н»
Научаютъ атому сладостному искусству - Л ужнмкос»
дщц/рціаасЬ — колдовать, уюмАлгаг— колдунъ, и Поль-
ское дыііа— колдовство сродны съ нанніыъ словомъ;
дош (3), Піоны, скоморохи шасылали милы и.г, при-
доносила заклятія и заговоры , дѣлали нрндеказамія»
Отъ того-то Колнъ, внукъ /Іслсси'іъл названъ олмцгміп,
гліысдмяыліг» ( 4 ). Такое значеніе пѣсни > музыки и
пляски объясняетъ, почему христіанство посмотрѣли па
нихъ токъ нгнріялнгиіні , нллшіло пхь— /пасоігг/гпліг.
дѣломъ, Въ пѣсняхъ* музыНі іі пляскѣ оно сирзпгд-
дівво нпділо остатки ігэьічести (5 . Ні. стихѣ о
5 I ] ІЫі1, стр, 140 - 1’Л.
| 3) Иікі, стр. 33. П, С. 1\ Л, *♦ 2- (ІІявтьея.} сір. 133, Пъ гыіа*
нил гоніритги о гусип* ь — с-в*п< ^лдвъ ыіг.ін ііі имвь □диграмм ъ л
Ті> иміпі» іѵн МХ СІІЛЛІЪ ^глгііллгигм МІ ъ ІМЛВШк
(3) !Лс.і, О вдімі. врг Сия«. ні, сгр. 10®, Пх Чепки. *у •
чяр*, —в^лггипгк •' С|>е«іи •> 0иіш:.»г др. ІДяН. гтр, <М> \
I 4 } Сіоас • иоиіг^, кід» ДуО» стр. 201. Отъ Боіал лош.и до жлгъ
нрмягътса: я « іыт|іу. іін торя.иу, ип ипіии» горанл^ гуда Киіаіа не
минута. •
( В ,1 Прогни, гус^гм, ііЪс^ііт., игръ м нлагоят. ноэгтлмпъ и Кігриллл
Тур^всмМі < Паи. слов, XII сг. стр, Ч.Т И Несторъ । г<р, 73 Д Сто
10
Страшномъ судѣ поетсяг что грішшикпмъ, осужден-
нымъ ПА вѣчную муку, будетъ скааапо: « вы къ гусли
— сопрѣли играли, скакали. плясали, все радо дыі-
пола,» Па луіимнпоіі картинѣ. изображающей скомо-
роха, вс грѣчаомъ зіглмендтедыіую надиись: «Багъ соз-
далъ — ігрся, а д I. я полъ — скомороха. л Сопоставленіе
скопороід гъ іереемъ Прямо указываетъ на Гнпоглу-
жебііое значеніе перваго во прсмл язычества ( I ).
Кеѣ разсмотрѣніи*! л ігдмн данныя приводятъ къ
тому заключенію, что у Славянъ были свои служи-
я тали боговъ —н мужчины и женщины, п вѣдуны и
вѣдуньи. Но какое онн имѣли значеніе среди едппліі-
гіаіхъ оГіщшіъ? согтаплллн-ль особенный классъ или
нѣтъ? Какой занимали мЬю въ совершеніи религіоз-
ныхъ обрядовъ? Къ какой тпокѣ, накинемъ. «зло от-
нести помпденіо лтихъ липъ — іи. исторіи Славянскаго
язычества м
^Отправленіе богослуженіи и приношеніе жертвъ
первоначилііно принадлежала главѣ рола или семьи .
сдѣдиіі. сюш/тмл». будутъ ли т мужчины или жен-
щины— все равно ( 2 Съ перенесеньиъ верховнаго
значенія ролонячалышк.) на кнлзей отправленіе богоелу-
главъ і Свілр. т. і гтр- 1Юі> — 111 |« вопТиіиі высшее луіі»впасімі.
{ Г.». <Нь Ру и. Мулруш.. стр. ПЗІ. Аіпг« Лр, Ни. т- I ^1’
М. 54П. т IV. Л ’ВЧ. 1 ы. * II г. 1, аГ ПЛЪі-с Арі-Сг. лілъ
стр_ 29И — М»
( I І1стор«"І4 п Стот. гборп. П. і стать* г. Сяиѵпрсті п иуік ирѵ, )
стр- ’І, О. И. Д- год* 3. *. I ’ а, сгр^ 307. Въ >1<мдмЫ и«і,тлу*ы
врй'мкігь г і. вліеьіяи и иі.аінми; «шн уьрыиі^ть сиси годоям
Ъапатііі азѣ ір*въ и ць1.и»ьѵ ипѵрыилглѣ. Дни* АКімап пилтлли *
Оролить па СГЛ11 4 СПИТЪ ІМХАЪ ||і.*|іяивп>авіа трмялляп, | Отсч. Звп.
ІЙЗД г. Сіииьппі. Л* ІЮ. ч. XXXIV, гтр, Иб — К. Гтітѣл Руссовъ)
[ і! ! Эта іюітігрзіл^' гсв зпічвоіемъ слава ьллль ( IIі’т. Сб. Вагпі-
ия. НЕ гтр. Н? — М)« По* СигТи ХолікаьсЕ. ) Мысли ябь Но. Ру и.
Сргйііевсв, ігуі. 1 іи — Е Крвлгд, р}м гимфВГ». чій в»р-
17
зденіл перешло нъ этимъ ікнгікдніпіъ. рязухі І.я богослу-
•кіміп1 общинное, пуб 1П4ІІПГ. Ролппачплыініш пгд І.лі.-
ПЫХЪ |Н»ЛОПЪ И ДЛЖГ ОТЦЫ СВМСЙСГПЪ уДГрЖІ'ІІіІ.ІІІ,
по прежнему, гіой свлнігпініе лначопій, по ти.іы.н ім.
кругу своего отділыіДГО рола и сеиыі. Ни верхов-
нымъ жрецомъ.. гіілиі<»ііног.іу;і;іітс.ісмі. для ці.іиіі об-
щины, СОСДІНІІІВІІП'ІІ съ егбіі ѵііоі ід І1Л<* МГІІЛ и рнды,
былъ князь, \отл онъ и облэлпі былъ рѣшатъ ог 1.
релиіозныі* оопрагы сообща г і. гілрнкамн. Оіснідд
обхягпліотсл слоид Нестора о сопіііцііпіп Владиміра
Великаго съ старцами и боярами относительно ивмѣ-
іігіііл вѣры, о нрпгліюрі гглрцгпъ брогиті. жребій іга
стропа и дѣлицу— для принесенія богамъ пъ жгріку,
Цм і.стіі съ постепеннымъ рл.іііи і іі*м і. общпііпаі іі быы
у Сливинъ. вмѣстѣ п утвержденіехп кнлжескаго уіірліі-
леп іл • необжод ина начни летъ рллвноапіся п публичный
Характеръ кіъ бпгпс іужепія. празднествъ и игрищъ
реліг юзныхъ, 11л пгрпща и ирад ііісічлл роды ндчина-
ни і. сіп.цітіггл ангжи гі*дыи и соие|цнли11 г пи. пчі.гі Ь:
божества, воп.ютипіпілсл въ образы чедипіі’іескід. иэн-
бражаются въ пстуклнлхъ (кумирахъ), которые ію-
сгалляштся на открытыхъ длл нпродпагп іпнміпісіип
мѣстахъ. Въ ати іі]ісігн становится іінобм* інмым ь .
чтобы выдкпі іінч. пзь іібщей млесы пароли іюли, «о-
ТорыйГЪ можно-бі' бы ні інгіріпі* надзорі іа ч и гна-
тою сліппешіыхъ ігЪстъ и охраненіе кумиронъ отъ
оігішінііжъ •►нзичссмн* і іпшіі'і. Сверхъ того, жъ кйі
лпІНІ языческаго рлліпгтпі. коі дл богпелѵжеціе іычн-
плетъ прнпѵилті. характеръ іібірсствслііистіі, пуб.іич-
мііль йогой 1. іглаіегнагі келлдеі о іі|ші»вссиііі < іьрріі.у ии^іы іи-
сіаялфгъ старца готавітть ініигь ѵъ сѵции»цяі>му лмсішіп. |1г Ь
шрежпцм» остатки ста|»аііиілъ ісі’рненим і ь «іВ|івзпіік і оирріляніггл
гсто/ркда.ии и
1«
ннспі — относитея начало затемнѣнія миѳовъ и обра-
зованіе таимстігешівго ролпгіозиіго языка. Прежде
иминъ былъ общедоступенъ. и языкъ, которымъ вы-
ражался его смыслъ и гго соотношеній съ яркими
миѳами,— дли велклго понятой ъ.Ѵ По когда божества
изъ простыхъ ямеиій природы облекаются въ чело-
вѣчеекіл Фирмы, Получаютъ субъективность и всѣ че-
ловѣческія страсти и ііобудхдиніл; тогда цноъ за-
темняется, н тѣ пг.іражепіл, которыя понятны въ прн-
даженіп къ простому ладонію природы, дѣлаются зага-
дочными въ отношеніи къ егп персопііФгншіін. Языкъ ре-
лыгіолпыГі принимаетъ характеръ таинственный: явлдст-
ея аешморв и лпоіЪгп. Зилгь смыслъ миѳовъ лііычггтви,
пипіікагь языкъ штопоровъ н запинкъ уже не могутъ
всѣ* а только нѣкоторые избранные, посвятившіе себя
атому священному знанГгсл\ДІіідп Номаду пу-
темъ чисто Фактическимъ , начинаютъ выдѣляться
изъ парада люлн. одаренные бб іьшпмн спнеобное глин,
н пользующіеся потому большимъ вліяніемъ. Дѣіістлун
боліе іын мснГс пилъ реднііознымъ увлеченіемъ •
ИНН яплиіотся народными учителями и предвѣщателя*
мн: пн і. тиіятсаъ смыслъ древнихъ миѳовъ и релн*
полнаго ялыкл, піш въ силахъ разгалшватъ н объ-
лсіілть всякія примѣты іг гаданій! они зпакггъ таин-
ственную силу ТрЛПЪ II ІІЧПЩСІНІЦ ОІІН могутъ со
исрлатіі все члродѣнпоіо силою заговора. Это — ггі-
дуны и лѣдуиыі . іш-іхіи.і нлн кудееннкм и куде-
сницы. Въ пародѣ раждлстся убѣжденіе, что они, какъ
близкіе къ божества.м г- и иопимаюіціе нѵі- .іиамсиія.
одарены даромъ о рсдыі іѣнін, знаютъ валю бтолк н
могутъ огкрыішть ПріВДу. ІП-ДѴНЪ СЛІіДОВ. есть тоги
кто болѣе знаетъ религіозныя тайны* ктп дарпвлиілмп
своими (умомъ, рѣчью < [іоатнчссппмъ даромъ) воз-
вышается падь всѣмн другими. Къ подобнымъ шімциліа-
19
.іюлямъ и начинаетъ прибѣгать пародъ въ нуждѣ для
испрошенія на мощи и сой.га. Помощь вѣдуна и вѣ-
дуны* состояла въ томъ, что они возносили богамъ
модіітиы и приносплп жертвы, ибо имъ извѣстна
была могучая сила мольбы І въ послѣдствія— засопи-
ропъ, нашептываніи и заклятій)* жсріпы (впогл Ѣдсгіпи
— чаръ ) и связанныхъ <:ь ниин очищеній. Вѣдуны ни-
сколькп нг мѣшали религіозно-богослужебному эпаче-
иію родиначальииковъ : тѣ и другіе не исключаютъ
взаимно себл, II одинаково пользуются народнымъ ува-
женіемъ. тѣмъ бодііг что перниначальцо иѣдуны пы-
дѣллютея изъ читая тѣхъ же старикомъ, начдлыпікпрь
родомъ и семей , п особеннаго іглвсс.і Не гнета-
плякпъ. За такое положеніе говорятъ даже сопреѵуіі
ныл представленіи колдуна п вѣдьмы и асѣ преданія
и иояѣрьл, имѣющія соотиоіпеіііл съ древнимъ язы-
ческимъ богнелужепіемъ. Въ народѣ даже суіпсстеуг гъ
убѣжденіе, что тайная паука водпіебсіпа храиитгл въ
семействахъ, передаваясь изъ роду пъ родъ, оі ь отца
къ сыну. ; 1) Первое извѣстіе о волхвахъ — кудесни-
кахъ находимъ въ літоііін іі, въ разсказѣ о княженіи
Олега; сдѣдов. появленіе волхвамъ совпадаетъ с ь из-
вѣстіемъ о кумирахъ. Наослідствііі изъ вадхшиіъ долж-
но было образоваться сословіе жргцовв, лъ томъ смы-
слѣ, клігъ мы теперь понимаемъ это слопп. Въ ста-
рпIIНинъ пашемъ языкѣ слово жрецв бы,III извѣстно.
Кириллъ Турппгі.ін говориіъ гъ одннмі. словѣ: п и«
окргщнпіа его запігстиніи аглрцні»; Іоякимовскак дѢтішіп і.
также уноннн.ші]. и жрсіыхъ (2); но капъ ін>нимлп.
эти мѣста? Жрецъ здѣсь—особенное названіе холхпа,
и ему принадлежала тоже значеніе, что и волхву. Прм-
(і ) Н-С|Н?>Пв»: Оісрм- А(І1ИІІ. Г)Л. сір. |Й7.
(2) ііймдтіі. слоя. XII *. ігрг ла. Татвіа. Нслир. чь I, сіу. 30.
20
писывать іідіпн м ъ Славянамъ отдѣльное с^сіовісікллсгі.'і
жрецовъ, какъ это было у другихъ пародовъ , пмѣн-
ІІІІІХЪ ІЛІ'І ІІІІ» развитую МИѲОЛОГІЮ» Не ПОЗВОЛЯЮТЪ всѣ
догтопірныя извѣстій о ихь бытѣ< Филологически
слова жрецъ и «оллть— тождественны; оба они укд-
зыпаютъ только на олну сторону языческаго богослу-
женій, НА служеніи ОПІЮ Н СОЖЖСНІС ЖіЗрТІГЪ і|), какъ
другія синонимическія названіи указываютъ па другія
стороны богослуженія. Впрочемъ« колдунъ также оз-
начаетъ жсртѵоприігосителм; а кудесамн называются:
л) кіыедл» праздникъ. въ которой совершалось эакла-
ні>* свшіыі, н Ь) жертва домовому* Съ бплыпимь рас-
питіемъ публичнаго характера нь лзычгскоѵіі бого-
служеніи Слипапъ волхвы могли бы усвоить себѣ ре-
діігіозпос значеніе псключіітслыіо и образовать отдѣль-
ное сословіе ! классъ і ; но такой переворотъ въ ре-
лигіи треіиміалі. медленнаго , долгаго процесса» Кото-
рый далеко па успѣлъ совершить?и , когда пияви-
лось на Руси христіанство* Вообще надо замѣтить,
что конечное разлитіе язычества у ласъ представляет-
ся ВЪ ТІХЪ ІІСѴСТЛІІОПІЕІ1ШПХСІІ Формахъ , которыя
прямо іііппраті. объ его переходномъ состояніи изъ
религіи отдѣльныхъ роловъ и пигмеиъ гі. редмііш пуб-
личную, общинную,
Колдуны до сихъ поръ нпладіуются въ народѣ боль-
інпнъ уваженіемъ; на пирахъ имъ іірнн.ідлелптгь ис|к
іпіе мѣсто; пхъ болѣе другихъ стараются угостить н
употчииатіі (2); народъ охотно прибѣгаетъ къ ихъ
ііомнщп іі совѣту. Гѣмъ не менѣе повѣрья о колду-
I I ; Вліяніе Епгеиял на ияридъ м его іцютпяод-Ьіггтиі ірисгіап
стяу гіодеы «ъ жлдшщгі» и иогтупаажя аолмаѵ ХК «т< | сіи
11га‘«мри
( ІІ ІИѵіи. Екр. ідвв г. /V .4 и I» С1|І. «I.
21
пахъ и колдуньяхъ въ теченіік многихъ столѣтіи дол-
жны были ли шіосомъ изм Ілніться , рраіиті. спою
прежнюю доступноетъ, и слиться со миопіми повѣрьями
позднѣйшаго образованія . искусствешіость которыхъ
обличаетъ охъ педа«пасть. Таісопо . напримѣръ « раз-
личіе вѣдьмъ па и { I ). 11г 1; при-
веденныя выше названія въ народѣ часто илиѢіілп.исл
одно другимъ ; но иногда и различаются : такъ увѣ-
ряютъ . что вѣдьма не то. что ворожея и члргпиціца.
Причина такого различенія заключается въ томъ, что
самое названіе вѣдьмы, я ршніо м колдуна . ноігрнло.
прежнюю ясное г і.; съ эпімъ именемъ для парода ше-
дііііп.іигь всѣ остатки языческихъ повѣрій и тотъ враж-
дебный характеръ, который приданъ имъ въ хрисійш-
скую эпоху; между тѣмъ бабы— ворожейки, бабы—
лечейки удержали за собою только общсдосгуінни?
благотворное значеніе вѣдьмы: онѣ врачуютъ. бол Ѣзніі
и отглдыплютт. скрытое, Поэтому самыя загадочныя
преданія и повѣрья соединены гъ придставлопіями
вѣдьмы н колдуна (вѣдуна); леѣ эти преданія и по-
вѣрья имѣютъ чисти мнопчег-кое зн.шч^мін и разсмат-
ривая ихъ—мы гщс болѣе убѣдимся м. слѣлаініыхі
ужо нами выводахъ.
Народныя невѣрья ирмиіісывліотъ вѣдьмамъ и кол-
дунамъ: 1} Л4ЫГЛШ ян Лысую >©ру. -,і сь/ыгНмлюе сіт/а-
глила н сісісюс корова п 3) ярелраецгнГл. Прежде, пеже»
ли етінемъ разсматривать эти повѣрья* укажемъ на іи.
какъ представляетъ себѣ іыриді. иГдуііовь н нѣдьмі.-
Вѣдумы представляются ггяаршкалм* підьмы н стару-
( 1 ] ІІ|ѵи^ач)пЫЛ деюьлм Мг іЪѵчхціглна _іліг*.жЛтіі 1-141; 011Ъ Тйікі.і» «гйіѵ^іт
•ЧЛ^ѴПСЛ «ЯВ» мгѵжпппй ГМЛМ. ПріфВАЛМ ГЬДЬЖІ » 11ММИ» Р<1ЛІІТ-
о, тотчасъ и*еТЪ .іггчтъ, тогда вотъ я*приркиі»і>* икіФіѴіі» учить-
га. ( Могкв. іМДа г. Д" 11 п 12 стр. ІЮ. Объ Увр» мар. прімаь<і
сіхбр. Куліша )♦
лгалш и лялодмлн. Старыхъ женщинъ часто ВЪ брани
пааывлкл и и іі з и мани* по въ народѣ ходитъ также гіиі-
здіііг и трехъ сестрахъ—» лѣвицахъ * которыя иоиѣд-
міыись і і'дкіллизд иѣлъиамы і и стали творити чуд-
ны л дѣла. Вообще, и ііѣдимѣ говорятъ , что сны или
старуха незапамятныхъ лѣтъ, пли молодая ирлсапн-
нд ( I і. Такое представленіе сдѣлается спнерііюнно
поиіііиынъ, если вслоынпмъ < что языческое богослу-
женіе н жсргионрііиоіііенім совсршлдпЕи старшими іи.
родѣ. стариками и старухами . и что Ы> всѣхъ рели-
гіозныхъ обрядахъ г)Л»аШ ЕірНІІНМЛДИ ЖІ1ПОС II ІІСПре-
лгі.німіг участіе. СпящЕчніоелужебноа значеніе старѣй-
шихъ вполнѣ объясияеггея родовымъ, патріархальнымъ
бытомъ Славянъ. я свящеипослужсбнае .ніачсніс дѣвъ
— самымъ характеромъ язычества. Моторое выше всего
поставляла творческую силу молодости . красоты м
плодородіи. н которое обожало крлеяую д/ммцу зорю
и симпе Солнце пер по начально представляло въ обратѣ
ніпоіі п прекрасна!} жеищнпы. Полнота дѣвственныхъ
сил ъ.обѣщвющихъ развитіе новой, юной жизни, не могла
не вызнать особеннаго уваженія и сочу йети іи. У зати-
ныхъ Славянъ были жрппы — старыя женщины н
зѣвы (2}. Что у н.ісьл і ыіі имѣли реліиІоямое осиище-
іііі' и участвовали въ богослуженіи . этп свндѣтсль-
сгпуетгй інгілпі игрищ.тмн и старинными обрядами: такъ
на красную горку лѣыіиы встрѣчаютъ сімнде св .глл.-
н і*.ч.ггг4.іім ( 3 ). 11І.-СИИ народный приписываюгъ
I | 4 Гдс- Нар т. II- гте- Ь2—Э, Ммн.і|н;ь.
1*5г Пр- ни- еір. 103—111
| 2 • Коі^иа ПршпсѵНі і іНО^п й діиіъ — Ьшлгвіиѵг, ? у І'і«иь
жгвшяны Г2ДЛ4ІГ предъ очігеяЪ ( С(іпалеі. о азы*. Сюгосл. А|тіи
Сиэя» гтр. 6п -61, 81 ).
| 3 I ВЬсіи. Гір- 1Ш Г. 44’ 3. сір. ІРЗ ч^шг- 5 4||]ГГІГ1Т> О«мы.
ді.вяпи совершіогъ інідо/імый же іхбрл.і*. 24 1»нін | Ж. М. II. І1|и
18к& г. Іги.ік, €?«гіл Г.роиѵца. 1><кіжиііс солиив у Сли*ч стр. 40].
23
дѣвицамъ члро.іТ ііігую силу: лпѣмлнгь пГитрлчивдтксл
и еоетлмляті таиівстиешвыл зсил. Особенна ліобнпьвтна
піенп атомъ. кикъ дЬвввцд составляла велде ; піенв
эта сохранилась по мігигчхь влріаніахъ . и подробно
передаетъ этилъ воіпіепнып обрядъ : ,
Какъ по крутику, па красному бережку ,
Что ИО желтому» сыпучему ппаічку .
Какъ іпиил, тугъ валяла красна дівпіш -
Ола рыла егбѣ кгірічіииііл, зелье лютое,
ІЬтпгппл оно порсіпдша къ моду , п, плтешѣ ;
ІІліъниа добра молодца до пілгід. Илві:
Брала стружки красна іЬьігнл ,
Ирлпіпі гірумин пл огонь клала.
Все имііі пепла, велье лііалд...
Капнула ипплд коню ип гриву .
У мини грома загорЬласа | I),
Въ краледворскоБ рукописи раіеігазіііалгігв : когда
я в идя съ книжна Любуша іи. блдон одеждѣ и сіідл ііл
отчемъ столѣ, среди собраннаго вѣча—
Вышли діѣ ^.тлі/лііілід «ІтлицМ
( г, мудрымц суйгйскіыги ртч<тлгм :
У одноіі гь рунахъ скркжвлм прітв<)л4,
У другой же лггм клрлтлл* кулисы ,
Ікрслъ ними клалг/йь лрініМміьгніпііА: т
А аа ними лгніи доммдоиъ
Въ ііоялиііннк I; : < інѵдагим л іні < льву чепѣ іггасни-
( I | Нь лругѵі> мрйаткіх р.і.п>д іш«.-и'*। мчер.ыгь ирвсам лѣянпл
каплла йвргцыц «іъ чіігте и* «тмі-п'і пь гцш»ііі «прЬ Іклп. ДтіыЪ-
суіим* нхг гтіе «1,1 Г} 1 1, <лп|ілЛ4 иглгіі іи ѵіплг«: іип I ічѢН
исил , ушл <иціа4я ‘ -ѵлЖ:і.і« ІІрдЛ 11ірі|ііл іирлпіе слѣды Ді^Ормпп
и нлілі віъ въ і»г<иі.»гч«і іи ночь, л г дли прито»л|ііѵшл иліп» жвррц
лрова <л. молмл^имич и і лі.домь рд-і тякі р । нс.|імоі < Пи пи
ви Ь іс*|ідис Дойриииап;
А іі Бсжъп крЪпю, вратіе — то діаио.
Іізллп ДаГфы.ііі! муиіп лстрлн вові4
<Сах>|і. Г.мдл Ртс. Л*|і. г. I сці, 2П, ЖЛ, 'ДНЬ Др. Иие. Стчі, сті»-
30.1, АЛ. Гореш, ч. Ѵ\ стр, 173, <ітгч. 11*11, 1МО і ,-1 ' 2. смі-гі» гтр, 27
21
йал® л (|); ялллдслмА (2) и «щсгибЛі (отъ вѣщать, вѣ-
щій)— слона, имѣвшія чисто религіозное значеніе. Псно.
что здѣсь говорится О дѢвАГЬ вѣдуньяхъ. Судъ въ
*поху языческую имѣлъ значеніе религіозное и совер-
шался въ г#в щей пыхъ мѣстахъ; судъ иидоіо и огнемъ,
и которомъ говоритъ и приведенное сейчасъ мѣсто
крллрдяорской рукописи* былъ суда Божій: огонь и вода
—стихіи священныя, обоготворенный. Жребій и рота,
употреблявшіеся вь древнемъ судѣ, были также обря-
ды религіозные. Служители божества, которымъ был.т
вѣдома сила священныхъ стихій, которые іпсіаліг и
предсказывали (3)* также открывали м правду и кривду,
Въ нашихъ памятникахъ также есть слѣды* что въ
старину судъ соиериііі.ісл въ мѣстахъ , освященныхъ
присутствіемъ божества* ( 4 } Самая княжна Любуіпл
гги‘дннлл.і въ рукахъ своихъ власть судебную н рели-
гіозную; бѣлая одежда гя указываетъ па сиащепиое
значеніе ' 5 }. Вѣдьмы, по нашимъ преданіямъ. ночью
появляются въ б/ммжв распущенныхъ сорочкахъ* * * 3 4
। 1 ; КрА-іігь ру»-, игръ Кпри ггр. І>3—Я-І. Сл>»п о иолжу, иал.Грдмлт.
гт|». 1С, 32. ДЬлм »тн сЫІярНлп > св*іяі'иции сосуды ГМ0С4-
(3) Павпмагн жъ лЬтаансл Ііастйрі «начать: пснарися Ьінепныс
ірвсгімстюмѵг
{ 3 ] ІІіэрааіб» галлія пдніиі лплтіл лЬдтлаяъ п оІиувсіЬ
(4) ІѴь іісяоаежоіі судоиВ гріиогі. читлеяъі іл авторы* похниіікъ
иойдетъ пеня /«чини да м тпЙ цплаиый на яяйастѵ на ногаста
цг^иагн ѵ ти.,, кіні> вадылиінія прочгсти на ппіасміл
нрсіН яа»і-’.«і* Я — а ігротніѴ ТОВ рллішцы на будетъ аи гслвьпй
«ИДггтм «* лія* ІЪ тІіжй річи іруіиіі—- Ики. лін<і •» удиая**л.-
иііго, что -іѵюьеі4гтаі>, ори іведнаікі хрнсііяасгах , тягъ жегна мисло
аі|і|іГ>|іЬсзр МЖН1Н2 ічдетіо «Ъ сулнйиыгъ аМяіъ. ( стц. В, 7 м др.
І|і«і ІПтеГнчсМгчъ *|іі«*іі СіД»«*п сіиди.ниь рлсуасддті. объ ойілнп-
мыеъ дідягъ ( Срсмибл. Аріигват, крвДОЛЪ а.іыч. Саля, ші> Чг. О. И.
і» Д. В- годъ 2. .Л" 3. гтр. 47 .
; 3 ) Иѵ Каісяім есть Прглаіс о аилинЪ ЛлібушА — вралакпівтдь-
шіиЬ Вудукіілчсі > Ндеяли?. 1НИ г. ІІ- стр. 121>—12Ю Коіоасн.
ііред,’ 1і«г«служебное эімчеігіѵ жепшопъ п лілъ шадтавраілякігь ію-
Оіііл і ороліпаѣ : ЛлгГлн ГОролпг, й»м*члі» / Лплчн 1 Г[кдм. Дкапчт. —
25
г . .^1
Но ночамъ вѣдьма обыкновенно ралсесмалет по
гмсчндів мой. яод/ьваемів гГгалум? рубашку* годится пер-
вомъ гы полило ('ол/гюго. і/т4атл, допаяф, кочс/і/^і, лею-
ду}> минірнкмтъ ІТ» іормкл іыъс И ОЛІЛГТЛПЬ €Ь ИМДОЛЛ '
ачиго уясігімпгл а® юру^у па рольной гмі-ть. Такъ от-
правллеіея ома партитъ молодцовъ и лѣвицъ. доити
чужихъ коропъ . гулитъ на Лысую гору. У вѣдьмы
всегда хранится чудодѣйственная ао4а. лскигичгляад
вмѣстѣ гп пеллолп оют» купадьскаю когтрд ; когда опа
захочетъ летѣть но воздуху. то обршлгаампа себя втию
водою и тотчасъ уносится » к)да эахочетъ і1 ). Но
главные полеты Нідьмъ бываютъ два раза въ году,
ма Лысу*> тру (или чсрглпсо і*7гргдмаги<г ,1. Нл Лысую гору
летаютъ пи однѣ вѣдьмы. но и колдуны (также на
номеддхъ. Мічлачъ, пиіатакъ) и баГп.і—лги (2) и
нечистая сила ( черти) ( 3). Если схватиться за вѣдьму,
когда он;і сбпраетсіі летѣть. то она вынесетъ вмѣстѣ
съ собою на мѣсто ихъ ейормщд. Полеты колдуновъ и
вѣдьмъ совпадаютъ си двумя главнѣйшими празднест-
вами язычества: гомядоі»» п ку палою. Зимній праздникъ
коляды пріуроченъ теперь ко времени отъ Рождества до
Крещенія, потону что прюі.іішк ь ооссім* есть продолже-
ніе коляды. Съ 26 Декабря, когда начинаются оптол-
скіл нсиялдо н лгчкстмс 0угм ппсѣіцлігпъ землю, вѣдьмы
лстаюгь наЛыгую гору, нл глігПГ/гіглъ и с4руж<гкітнся тал*
съ нечі/ггдгло » илг'Ю; 1 Января вѣдьмы лгілогіліпл га мечки-
тылш Лі/игл.ігл но’гмыаі ^рсі/улм/і (4) :і 3*10. еолмраіцалсб гь
гпра, ьплгиикя, пжптплчѵ , иалі ппсиъ пр. | 11і т. СПчіри. ч.
Х7Л4. ѴП стр. 41. І'^І —1. 5і>3 -7 стлпьаі Хсілшщгмго Ь
( | ) Нлжм трліь Гг 1- ( ІІЙГ1Л Лмл ) СГр> М&
| 3 ) П1Г»1 - -1ММГѴ ни •% «ТТВѣ» СЪ Р 1ІЛГЧІЛ Ч»
іимет|ь Т, І< СГ1*. Терепь ч. VII, гтр- 101.
! 3 } Се*, і- гКла-чм съ мчястою слло.і'1 егтъ резтллггъ тшвѣВпагсі
ірвегілигиягі» іллиій.
[ 4 ,і 1 Линяря н^мгіпііл с« іог лп иг/ііт.іі' «і /ій.кдлтк.
36
^лллм.злдаііллютъ корокъ; одѣлоиптімміо дѣятельность
нхъ главнымъ образомъ обкдружпваеѴсв на коладу и въ
ближайшее къ этому празднику тремя. 18 Января кѣдь-
ѵы уже грігряютс пллідть отв ілъшшнлде лгсслвд ; эго
ПОСЛѢДНІЙ ЛСІІІ! ЗИМНЯГО ГуЛГ.бцЩІ, Въ НОЧЬ па 2І Іюпл
колдуны іі вѣдьмы во мпожестпѣ собираю!сл н.і Лысую
гору; здѣсь они соагмцпдоглсл нл пагубу людей и до-
мшинахъ животныхъ ( 1 )♦ Такая связь полетавъ кол-
дуновъ и вѣдьмъ съ двумя главными и сходными по
значенію иразднпкаин—- яснкс всего говоритъ за рели-
гіозно — богослужебной смыслъ ЭТИХЪ шистовъ. Собра-
ніе колдуновъ іі вѣдьмъ, ихъ шабашь* есть мнопческое
представленіе дрсяішо языческаго богослуженія* ко-
торое совершалось еъ особеннымъ торжествомъ. Праз-
дники ко.ілды н купиы совпадаютъ с~і. поворотами
сплина. Н.і коляду . когда мѣсяцъ встрѣчается съ
ясною ллрені. когда пѣтухи рано запѣваютъ, привѣт-
ствуя вогхпдлщее сплнце. празднуется возвратъ этого
богкестш-'іішіго снѣтила (2); па коляду гадаютъ о бу-
дущемъ урожаѣ и будущей жизни , поютъ обрядовыя
пѣсни; ы- незапамятиуіо старину на коладу приноси-
ли въ жертву козла и свинью. !'3 АВъ Ивановъ дени
бываетъ тоже встрѣча солнца, которое, какъ невѣста
убранная п украшенная, иыі.іжаегь нл встрѣчу своего
жениха — м І.сяпп; это праздникъ полнаго р.ізпптія силъ
природы ♦ прпздпнкъ жертлінірніннпсігііі и очищеній,.
г |ніс,і»’гі« «ичу Іі — грл*г »>-іл уялтпія ( Г.вхтр. Сіш. Гус, Нор,
т 1. гтр. 44 — |І ),
I I ' и|». Гдс. нред. ч. 2. стр, ПСІ —III. Сікпр. Сжжі. Руе.
Нлр. т. 2 \ лппцц. ) ітр. Л, 4Г 7, ІІГ 70- Тгргіп. Быт+ Гуо» ІЩі. ч- V.
стр 75* 87. СмПф. Гуг. ІІрдеъ ираздп. ч. 111. сір. 8вч ч. IV. гтр-
33 — 34. Стлт. Дим: п рлѵмолгжлжііяные ли и і»|іяявдляікцгь аудеепіі-
шіиъ и іківѣстпал въ УярпвкЬ »сі|><іаиііілв мочь иосм*ш«* мЫимамъ «
| іі.імит|і. г г 1- еір. 231 )•
|*2 і Слп. <4 .11. рті:, Ні(і. Т, Ь | пЪоіи ) стр. 22 и 2Л.
। 'I ) ііміі. сгр, ІА. т. II. стр, 71). ТсрсіПг •«, VII. стр, 4, €і, 48, ІОІ и лр.
27
Піі зто іфгьги собираютъ тішікгосиііыж граны. глдлюті»
и поютъ эту :нпімгіілтслыгую пѣсню :
# Съ ТОІІ Мфвжі Я4111« уіІЗяІП .
I - - Одг|И> Е1И4О.
* Еѵ пзгрѣ с<л< бм* куіі4*<*лл
С* і^тл^лиі, гуііитклг.ии. / / 1
ПдЛі.ігоіі горѣ собираются ко.муны, иі іьмы и бабы-
ПІИ— ЛІ1ІІІІ, которымъ преданія ІіріІДДЛП ІНЧ‘ . ІІИН)- .
сиіииі»еся къ языческому богослуженію : ворожбу, га-
даніе, ИрЯ’ІРІЫПІг и ІІрГРІ, Кдбл — |іг:і, ПО гйі! 11. ТСЛЬСТІіу
народныхъ сказокъ , знаетъ будущее . предвѣщаетъ ♦
подастъ благіе совѣты* (й) Собраніе коддудмш^ цѣдимъ —
укііэыііііс гі на нооИлгиіс обінесгпенпі.іхъ прлз інггтпъ»
па когпрыѵ ь рады и племена соодиііядшъ пмі.ггі. н
гіюбіпа гові‘|Иіы.ін ргліі иііпіыи игрища* Тоже подтвер-
ждается гппрешшнышъ нрл.ідіійюінп’иъ коляды и м-
іііі.іііі. которое совершается ііі.лаю дгрсиепскою ибщп-
шло* Колдуны н вѣдьмы летлюті. на кигорэя лс-
жнп. у /і'г>«о, Інепъ былъ глвниый народъ нзг.і'П'1-гіы,
въ немъ жидъ іи'днніп инлл.. пъ пгнъ стояли кумиры;
лпнягіпі » ніічсіі) вКдьыѣ ііріідлется лінтетіл гнірпі)
/н>ЯГКоЛг | ;^|'Тиріг| у С.1ЛВЛІІ 1' — ЛЛЫЧІІПКНІІ і. бышепн-
іцепііылиі мѣеглнп жертзоиригплііеііні и игриіці. Ку-
миры Пг[іѵпа іі іругнх г. бш іціі і’іая.іи ни ѵа.імѵ ( ;
;ідігі. приписали жертвы <н огкпериигн нроиміи земля
Ругкл П ТО.Г.ИЛ птъ М Ві- Новгородѣ кумиры бы ІІІ 110-
сгяз.п*ны ікі.ііг ІІодхоъомЪг Гідні.іеиііыіі Христомъ чг-
I I | Тгргіц, Пмп Рус Нар. V* ст|Ъ КЗ.
ГІ) Миімр Ругс. прех. ч. 1. гтр. ОіІ — Л1> ч, Л, гтр. 17—
: ;і ; Смлук <;<». ічг.» Іівр. т. і* <**іпвор. у Глр. тп4 іі.
(4) |1и44ИвЦі-і-| іаослЬ арнпатіл цніс іі^игійд, и г іЪ,» ѵ пипп ігруікіп
по тк.ѵѵ яіктачъц гдѣ ггом.іц иумпрн < п^гтапя тграрчь Оаі илі на
ти-спл . вдЪ-<г Пгріиь... м.ііймі тиорлу інітргЛи килі.
ію.іье » Г II. Г- I», т. I. г^і. 11 і |іявіг« ГЛЫгѵн Г«р, 1МѴ г* Ч. СѴГ
Л’ 13. сги* 4і—
3
28
лонЪгь говоритъ* пъ словѣ Кирилла Туровскаго , жи-
дамъ і «чили на яысокыл лоллы іощвте >іл нонеі'пі .
ндѣ>м* ііг.і своя дѣти бѣсомъ э.і гс а лаете ?» (1) У дру-
гихъ Славянскихъ племспъ купальскіе и сойотскіе
огни рмяодлтсл по /орала (2). Ст«триіміы и іеогр.ъмі-
чеекія названія горь прекрасно подтверждаютъ нѣ-
когда— спліцсггнос ихъ .значеніе. ХодакошжоН при-
водитъ пятнадцать названіи а Лысая н?рам — въ Сла-
вянскихъ земляхъ ; почто у всѣхъ Славинъ есть сигш
священныя ігргиимл, русыя, чеумояябія, долучіл,
и нымомиыд горы. Существуютъ городища: лмееі^ь, ли-
ГІІ7НІМ , ДЛДОММ , ЛПГСЦОЛО ♦ /рглдчая /оря , лсяо
черло/оры . чаряодфла * лляніца юра и т, п, (3 Эти
Іілзданігі — знаменательны : Яраслал ( ясная , русая ,
черпавшая/) и чг/шдд ггірм говорятъ о поклоненіи бо-
жествдліъ свѣтлымъ п телныііъ; вводной пѣснѣ поется:
На кргдгіюк іорт.
На пг<чі высотѣ г
ІірССТНСЬ 11 ІЮЛІСЬ*
Земли кзаилііеа
До сихъ поръ на красныхъ горкахъ встрѣчается у
насъ весна и солнце съ хороводными пѣснями п прііііп-
шепіемъ хлѣбовь. Горы ірямучія , дігншца (Гу) гііидіі-
' 1 ; ІІіып СоПр. Т% .1. т, I. стр. 22, 34« Наняти. Оойг XII- ст. «,‘тр- С1,
2 ( Нъ гіі-і^зіи есть спі^тчслпи гі>|іа^ - Си. ЛІпсі.ииі- 1ЯН І-.Ѵ 'Л
еір. 222 ( и а1*рлуиьсѵ« Саов. |.
I 3 Нет. І’бор. Ногод. ч. ѴІЬ |Хпдапоіа, етжтыф стр. І2$» 193.
2.17—Н, .313. 334. Ъ рпііі. Ііитъ Рі Г- Нлр- Ч- V. егр. ІІк О лисиіі.
| ір«Ѵ I ІЛІВр. I- сгр. 41; 114 11. СиЦ4 Іірскй І^Л- |І|і»і 1*11. 1)|і.ЫЛП,.
•I. ІѴг СТрг 31 Нь I .11Нн>Ь. Г\Б. «Ч:«к СПЛІ и ЛыУМИ І4*|«Ь4 Л (111-СТМг
Е1||. ІЮОг. .4-’ 23. стр, 1Н*5 ]-
( 4 ; Ч. О. 11. л Др. і илъ -3. *Л ‘ 4, Сливотодя. 11 >> крива стр. Еі7.
Екпомнііш выраже-иіл : краги о? соліѵілкч , ѵраглал уорп. Ни чисаП
плиалигі і орадмшъ встрЪ'івпмъ : бмлыг, ѵерниг гиро^сп | І'югп. йоды <
лЪсл, стони и др.. — Хіі.іаиовси. Мстир. СОир. ч. I. стр. И. 15. 57 др«>*
I Мчиііл гири иімучилт сви« иля отъ Н^р)и*; еввзь огипиіиго
эяіч съ гѵров*— іивѣстив.
2Я
те.іьствуіотъ объ особенномъ поклоіыніи молніи. Труд-
іНи1 объяснить значеніе *Гысой горы* Есть выраженіе:
.Лггый йив. Лысый собственно значитъ открытый,
голый : лысая гора, т. е. такая , пплвышсігіюсті» ко-
торой открыта; нл пей пѣтъ ілі жилья, ни росгіиель-
плети; слѣдов. пн.і нрсдг сапдярт і. мѣсто, удобное для
ріЫЕІГІОЭМЫѴЬ игръ и обрядовъ. Вокругъ СВЯЩЕННЫХЪ
горъ росли заповѣдные лѣса; около Кіева, по извѣстію
ІІйсторя , кбѣ боръ великъ*» Вніімирг. , оъ чешской
пѣснѣ, гожнгалъ жертпу у горы, близь темной дубровы:
Эту гору похюбмлм Син и | I ).
По вершина горы необхолимо доли.па быть откры-
тою. Въ зілшиѵіъ народѣ существуетъ повѣрья:
шмклга щмюбиш юру , ши.и& не скоро поселятся
люди (2 |* Это повѣрье понятно. Гора, па которой
совершались релш лозныя игры и обряды, была сна-
щенная ; къ іесіі чувствовали особенное благоговѣ-
ніе . н она ннекпльки не назначалась къ заселенію*
Даже нь христіанскую эпоху къ такой гпрі-, сдѣлав-
шейся ясчмг/по/о , приближались со страхомъ* — Два
разя іи. году на горахъ совершались особеяко— іор-
жсствсниыс обряды жертвоприношеній ♦ очищеніи .
мольбы, игрищъ; и нотъ запомнилъ пародъ и облекъ
мхъ ііъ мяонческую Фирму*
і/ Колдуны и цѣльчы леяшкпнА нл колеллі, удагяшл п
и роя,, уносясь лг. і! и питію, гл Оьигиля. Вѣрованіе
пъ ііо.істы коилуновъ н вѣдьмъ—должно находиться,
къ тиной связи съ ихъ іірсіірощеніямп. Обращаясь пі.
1*1 ] Маир. Сіоміго.ік. ( Т О. II. Д- голѣ 3* *3~* 5. < ір* 157 Ь
Кріиеля. рун-* іир. Беріл. <тт^. 10 20* Гтмл.и п««пиь пракхнуигся
лЬміъ и
I * ) Маквр. Гусг »ірі*іхн. ч. 2- стр* ПО - ПІ. Г Гсрчліи«о« иіиья
летаѵіп* на Прокпепь о иримТнчріъ [ Сііег- п^аст. приди, і* III.
стр. Я«1" ].
3"
'ікэ ііоаоігог — еніп ѵитіэ 4*,*гг>| м -ипчЦ- ’ - )
• ііхз ч; ’л гі1тц чг'і । чіп» И | I
(>Н ЧІ.СіПѴИ ПІЮ ІІІѴІ'ИІПЮЧ * ПГІГПіЬэ II ПКіМОЗГ 1 ИIV14'
-ЛИОІІ * ІІИП ІікпііПЛ ♦ НКіисіИ 4 Гі-Э І’ИИІ!1‘| Г II Г'1|||ІШІГ,>М-
I I ІІІПІ'м!‘1Іі ЧІКѴЭОГОІ ПНІЧІІІГЗЙІ АіІЭІІІ Т.Э II '» МІНИІП.І
ВЮІІГО ЧП ’ І 1! 11 НГ.НІЗПИ Ч4.Н|, 1'ІІІІІІІ1Г,І‘1' ІНЧІГІ.Г
ІІНГ0 "ішЬііЗ ІІГІКІ ІГКІ-ІІІЬІЧІ ІіЗіЙІГШЫЫк ІІІЧОМ *|!1||Е’ЯП\
-1ЧІО ШІИ зД'І?И КІ.І 1*1'1 ГК 1И01І I і'-Ын I \ І'ГічгѴИгі "’ІЗЛ«К
-шіро ілі'гіімпга ппнаусмо схічі1мхозі!}іі нінлпііпіюа шіи
ІГ . КІІГГОН Л<і;і -|.|нм ЧЛІГЭ ОѴ ЭІИ1 ЗІІ'Р’ .нигуокніі ГЫХІІІ и
‘1-11’НіА ь![.Гі1КО11 ІУІІ ЧДОХ4ІОЛ ’1_ІНѴЕ![. шіѵіѴ^л и гчпАі'гом
Инги .іц ‘ііііііі-Нглі ни» и ( а’.ісы» шінауозо) гхиін.иііліг~]
- іііі повлеки імэ шіи ніѵігіглііо ингічіЪи інччо и *зркіь
-ѴІІі: ЧХІПГОІ.ІІ1Г<МІ сгЛИІЫ’ІГіГ ІХѴКѴПІ ’МІ ІІГІІІ'ЛГОМ Р/ПГ.И
І’ГІА^ЛІІІѴ ІШГ <рд ’ІЧ^Ц-КХ ’ІЬчПІ Ч іі 'ЫОІС-’КГЭ ОІОІѴІІ
-іи- іоіѵіміо) ш и о інізеьз ни икі’9‘ігпи і । ч’гпгп-і ічі
'і.гліііГіго *и.оиг<квѵС оіи : ншюго.і ігл ннсіанпсссі ’ іпгола
ігзхдп^імЬгссІ оіпліэьо.'і 1 ііінр^^ьеЕГа" гмшіѴтклі пгіп
Іг.іІйПГуОіЦоПг ’І ЛІ1Н1|І :(?) Агнэ ОІАІІГГ^ЯІЛІИѴ і ЧЛЗІГі'АгОи
піпі.|нмш * до/ігоі гіі мэілгмэХиічі оій чноіія ш ♦ гхаа
[іі йиіпокйГ <н к!аме чі тлшапіішіи іггиол :і ггіц ш>.ш
іен ігэйснгіангги ( '«.ппзпнрі ) і.когокілі : іріэаычкп іы
инінюіпігпа і’ііамѵэсіи Хноіои и ѵлч.о нидніпііі? алі
--- ЧЛЛМ1?» *0ШРІІОГ 'йШОвіГЛ •шЛиО.’Г *ОГ^М'4>// і'і) “АЧЦ.ЯОГ
-.и» ч ни л 1ні>ц ігигэж 'пхаі* аіпіэиьаи и чіииміі-ігні ісі:
Ап<<Іі «іи • п’(.і«« (іі'ііпып ю и ііаеімг а^Аііі чи іягиэ
ігоіиээя&эодар іглі інгЕіііігисгз .(оеп чазеіп]..»пп ’ПСЭіХп
’і лгіпнпіпііал >емііі: Міѵо^лі т.г іиі.ім озгіічгпіплі^хо іі.і
ѵііііаііівиа иіпэціуоол игг ’ііА» (|ічпііЭ4іаігпГэ —
•дкічг *и<о*ііііігснюіІи ч міэнігэ и смін![.<1ои ѵачіічінЬпоа
‘ііаоимюкеоа ’ідаі*ѵ імю іѵасьо олгішігног чілніммггви
-иДп ііскіігіпноэн цині *оі*іээ<в).>іпг«»о іні иоігіэі*
ОПГОйГ^.І І'1КЧГЬ|.І| || (ЧІІ^УГОДІ ^'кОІІІІ II КГіѴІОГ ’нголцз
ОЕ
31
Ііімлуху, псрглсі. ІИ. ИГГуіІ.П'НЛОІІ ПЛЯСКѢ П СЪ ДНКЕІМТ
крикомъ пргнмппая гмерп.. 3.» । І.иь нагая женщина
везетъ соху. которою проводится завѣтная черг.х
круні ; и сё тоже окружаютъ женщины п дііпііііі.і,
ОЛІГІІ несутъ ЗЯЖИССПІІЫН ЛуЧННЫ, лругіл СИ ІЬІІО ѵла-
рИЮГЪ въ лшиояіпь гі.чмпроЛгіГ» дшды и т. II. • I). Всѣ
участвующія іи. этомъ обрядѣ лвпгюгся въ однихъ
Агилихп соричкох* « съ косило (2). Та-
кимъ образомъ и всѣ другіе атрибуты кухни п даже
нѣкоторыя земледѣльческія орудія уиіітрсблилысь при
языческомъ богослуженія , которое ічц»* не успѣло
развиться ли того* чтобы создать, особенныя жертвен-
ныя п богослужебныя орудія (3). Все представлялось
еще ігъ Первобытной дѣтскті простотѣ. Только пред-
метами , составлпвішімп іпстолпіе и принадлежность
очанг .можно было прпгіііНі. нечистую салу смерти ;
черта, проведенная н -м.- кніі, . была неприступная ,
заповѣдная; только помеломъ можно было очмпяшги
извѣстное мі.гтоі Каждый годъ. заклиная различныхъ
гадъ, знахарки объѣзжаю і ь луга іі поля ня помелаѵь
сгинь палата на востокъ » мятая кнутомъ по воздуху»
ударяя имъ іи» земді. п нрои.ііпи-и заговоры (4). Для
истребленія хлоповъ и таракановъ объѣзжаютъ <и>лгругь
лом.і три раза, верхомъ на кочергѣ. Зои іпнлл .мышей»
пстробллющнхъ скирды н стога 4 знахарь беретъ ну-
I ) Скілр. Сг. Руг* ІІ&р. т< Л ст|«. 13. Терніи Г*ыт Гус. Нлр. *и VI»
і і|-. 4П—І2_ Слгч іціеья. Гуг.. простои, црал.і. ч. I сгр.201. 111. гтр. 13ГЬ
<?] Нл «бг.іиііии пкр^інпші йьвгг і. іі Ау^им талі; колвлЧитіг
Пми>гі. 'іЬсіні, г.д.>у*ІОТѴ иѵ Гіубіім, Сіьмігь іъ луіошяиі! ПараПлим ;
при іыпириіиіъ Косгровы еяа^іиім зЬіііиі бьегъ-гъ .’уіоин'о. |Сля|>.
Ск*»г Гу г. Нар. т. *. гтр. 00- Т^рсш. Пыт. Гус. Нор. ч. ГІІ. ст|і
ЭЭД, Чг. О, 11- в Д. 1». юл 1» *Д“ 2- стр. 19 ].
•! 3 ) /'п.ііігнім.ііе. галлііігъ.
( 1 ) Сн^-і Р.чч т. 2. стр. ѴЗ.
31
чокъ колосьевъ к сѣіга. кладетъ его пі. печь и мжк-
годна удгмлеллою кочергою (I ^Кочерга сліло». имѣла
тоже чудесное значеніе . что и помело; и причина —
пппятіы. Кочерга, какъ видно изъ обрядовъ заклип.і-
ніл мышей и еожжвніл баднлка, ныла необходимымъ
орудіемъ при жертвоприношеніи ичагу; великое и ча-
родѣйное значеніе жертвы перешло па кочергу» какъ
и нв помело. Что иЪ.іуиу и ц[ді.м1. принадлежало и
совершеніе жертвъ . ато (кромѣ выіпспрпвеленппги
обряда ваклипапів мышей ) подтверждается еще слѣ-
дующими положеніями: Міа Семги ь левъ знахари и зна-
харки гаситъ па очш I старый огонь н іюшкигвюп.
пожыіі» съ особенными обрядами (2): вѣдьмѣ, для ем
чіірь, необходимы яожт) . адкуро іг крочл , слѣдов. не-
обходимо все то» что ііриплдлежіггі. къ жертвенному
обряду (3). 7Гож* *> » которымъ совершалось закланіе
жертвы» получилъ то чдро іѣіЗстпѵнное значеніи, по ко-
торому онъ мвплса необходимымъ орудіемъ при обра-
щеніяхъ вѣдьмъ и при доеніи пни коронъ (4). ІПкѵрд
животныхъ служитъ для обереганьл отъ вліянія Не-
чистой силы; НЛ НСЙ гадаютъ { Ь )* Кровь жгртлічппін
имѣла великую цѣлебную силу; сю мйодлм лобъ. щеки
и подбородокъ. Еще Кириллъ Туровскій упоминаетъ объ
I ) ПіііІ. ггр> ѴК АалѣгЯь Запшт.и <і старь і* і*н«. рув^ АитІ. <ць
КЗ—Ь. Е'ер^кц. ч, Ѵ+стр. С 47—Я. .Млі и п^нЬѵтм аыпинтъ мв астрЬч^
мцЛіШМГЪ» '«.И іи жимз/гі.ч піи ѵи-іі^л, г-и гс>|міікнмк. мапп.іипнния н
•пдъпі іі і ягинь-, 1 Хбсмега СТ|І, ік—5, И| і, • - С*і«|і«імя ,
Ртг ІІгр' Т. 1. стр- ВЯ > объ <|ЛрялЬ жпрл.-л-ияил-
*2 | Тсрсиь І»ытъ К‘5с> IIдр, *і. V, стр. 14-3»
; 3 ) Іілиачттрмі. т. I. стр, 415»
| 4 ) См. іілм'.г. Ясня ыпапутк іоп, гъ ангара» то ип аіепрііміпііо
ражгг'яжстъ булушге- ІІіылвЬлиігг ллемяЬпікіп пйпл’ілній мыйи проіг>-
деио лоаЬрм» будто вѣ.ікііа Соптсп ініздіг, аоттиѵтѵтч пиль г»гр*пйіал
двгнт стала.
• ) Па Сааѵмя бысвитѵ га нииі пждъ нри.ийью, блатъ котаусіі рв-
СІІІ.ІЛМІЙ аолі>вк> Шатра-
33
лкрасмсиіи крснпм «оллпо. Когда у дітеІІ прорѣзываются
зубы, іо дли унятія боли мажутъ у нихъ десна лгроаію
черпаю иллпуха. Знахарь чтобы пріобрѣсти силу ііліілитк
зубную &МЬ ІіріІКОСПНІІгіІНЧІЪ руки. долженъ задушить
черпаю яротл двумя па.іьндпіі или «ымаэаті, сгнні
имины его кровію {Т/. Колдуны говерішпртъ кудесд
( т: с: закдлдютъ домовому пѣтуха ): они умѣютъ да-
прашнплть пмхрь о будущемъ урожаѣ и состояніи по-
годы. Допросъ этіііі. сппирпілетгя тагъ: колдунъ пты-
клстъ одною рукою въ кр);кііінііігл вихрь НОЖЪ. а
другою держитъ пѣтуха (і)1/(‘амос понірьа и поло-
такъ ВѣлЪМЪ И ИЛ4ТЛГ гв (Ьг.ИИЛП -Ш ЮГ"/'}/ ИрГНЦОШЛО ИЗЪ
псрепегсніл па нихъ мигущестьепипй силы жертвы.
Жертлп г ожигалась нд очаі I: дыіп. отъ нея жні.іеіалъ
чередъ трубу къ небу . пзнлчллыіому жилищу богоаі»
свѣтлыхъ: сила жертвы была такъ вгліікл, чти ряди ея
боги и? могли откіілдп. челог ;І;ческоП мольбѣ, роди ея
боги благосклонно выслушивали и испилил.іи чглопін
чеснід нросибы* Отъ того, апослѣлстаіи, жертва вмѣстѣ
съ заговоромъ ( молкбою ) получила значеніе чародѣй-
ной» Сіыя жрртиппрынпшгпія были перенесена ня г;»’-
ныхъ жертаопринпентслеЙ и выроилась н к особенномъ
ынеѣ о полетѣ вѣдуновъ п вѣдьмъ. Это особенно «ено изъ
того попѣрв.л, что вѣдміы> желпіі .ігтѣт*ч пкріліліингъ
себя водою, смѣкпонпокі съ пепломъ отъ зкгртпеінгапв
купальскаго коетрл. Ьмькп сила жертвснпыхъ при-
ношеній мыла придать мплі.б.імъ вѣдьмы и вѣдуна
мог ущестпкь только зтою сімоіп мольбы ихъ достигали
неба, и,іи гпопрл міюпчегкпнь язикомъ: гплькп агою
( I ) Зп4і»рь„ приступи ыъ врлчгіішмі палоні, тімзд нпоерехъ ебяі-»
<пв>пЛі въ нее гвоп імлмы >; Мждер и Чгритпуи думи гтр, И) — ІООЬ
(3) Пнисгг Сл<ів, XII. «. стр ОЛ. Тергіа. ч. Ѵ|. гтр, 34. т VII. іт>и
иЛЛШГГр. Т« I СГ|І. । ПТЫІЬЛ ГІѴІИ р
31
СИЛОЮ йѢ-ЛУПЫ и вѣдьмы МОГЛИ ЛСТЯТІ.Г [Іолъ трубою,
|Г|. котаруш уіІОСНИіІ ГчОЛДУПЫ и вѣдьмы, |ІС ІПЛ'.КПО
разумѣть только ѵірубу. въ ея обыкновенномъ смыслѣ.
Еще и теперь не па всѣхъ избахъ деревенскихъ пай*
детг трубы ; есть избы одрйыя ^крриліь—дымомъ};
тѣмъ боліе такое явленіе было обыъ'іюінчіііыиъ въ
отдалсішоіі древности, среди населенія бѣднаго п мало-
развитаго. Поль трубою въ дапномъ случаѣ пало
понимать пеикое отверстіе * въ которое могъ бы вы-
ходить дымъ; для этого служитъ во иіюіихъ избахъ
дверь н окно волоковое. Въ прости народномъ языкѣ
трубу называюі ь гіыдоішщго, а во.іокоаос окно и ь кур-
ныхъ избахъ— ды-ггасолакв (’с/мль — «ниочшпь ..' 11)+
Въ одномъ заговорѣ разсказанъ іакоіі религіозный
обрядъ : настану я нп благое ловясь , пойду яг пгрекрс-
сш/иь . ян іМерь.ігя, ям лмрошало, и гЫлнш.ігв окмолів ♦
да подвальнымъ бренномъ-.- побѣгу иъ томный лѣсъ,
на большое озерніцою (2): отсюда видно, что для боль-
шей силы мольбы , и ітірлилялсь еь священные лѣса
н къ священнымъ подамъ, лыходпдп изъ лому иногда
въ •• дымное окно», слѣдоіи і ѣмъ путей Ѣд который
і гн.урюіп Эьикиіг.. н потому свободенъ оіъ игнцаго іміл*
। иія нечпетип гиды и злыхъ чиръ-
Ѵ^Ьѣдьѵа уносится іп ірубу бімеч'і сорочял и г&
раепущвилылл косами : также въ однихъ бѣлыхъ со-
рочкахъ н распустивъ косы совершатъ женщины
ицяхнвяніе. Бѣлая ^іеждя и раскиданныя по плечлоі.
волосы были необходимы ллл гі хъ, которыя учдітио-
вдліі въ служвіііп божествамъ спѣта. Кл<льгЛ_ цвѣтъ * -
( 1 I Макаров- Сіовотол. Прост, | Ч. О. 11. и Д. Р. ,1*' голъ і.
сір- 21 X
і 2 ) Саир. Сш. І*ус, Нлр- т. I. ) с-цп 35. Слова; « йлд-
ілеллі^сь, иг пгрлкрсстпси и ясн» гпіорт о яэичсігвовп сммслЬ
рЛцждл.
35
цвѣтъ свѣтлыхъ божествъ, потому гаящешіыіі и бла-
готворный,, Распущенная коса— символъ лѣін-тпен-
пыхъ, полныхъ силъ. Въ христіанскую эпоху нросяо:»-
яолосге (непокрытая и распущенная коса) стадо раз-
сматриваться, какъ грѣхъ (I).
Что же дѣлаю іт-г по народнымъ повѣрьямъ, колдуны
п вѣділіы— на Лысой горѣ ? — Они собираются туда
дли сецммцоимі (2) іі общаго с/сслйд* ямрваееіяпа. И со-
вѣщанья и пиршества были необходимыми условіями
языческаго богослужепіл и игрищъ, Изъ преданій на-
родныхъ видно * что колдуны и вѣдьмы па Лысыхъ
горахъ аггеллтгл (гуляютъ } до безпамятства и с^рр-
жаюшея съ нечистою сплою. Эго, какъ нельзя болѣе,
соотвѣтствуетъ характеру языческихъ празднествъ, ко-
торыя сопровождались пѣснями , зцзыкоп, плясками,
публичнымъ совершеніемъ браковъ и очищеній. тре-
бовавшихъ полнлеп обнаженія і' ші ир. очищеніе кѵ-
паиьгмъ въ рѣкахъ !; сверхъ того, празднества этн
соединялись сь общественными пирами, на которыхъ
I ли жертвенныя яствы и ілілп жертвенные паннтки
' медъ .— до излишества. •уПоіионеіи* оплодотворяю-
щей енлі солнца и мплііи родило нецѣломудренный
іір.иінпі.ъ Призы. Лѣтописцы . проникнутые духомъ
христіанскаго ученія , смотрЬли на этп празднества ,
какъ на крайнее явленіе разврата и безнравственности.
Несторъ описывая религіозныя игры нѣкоторыхъ Сла-
вянскихъ племенъ, нл которыхъ совершалось обряди
і пс похищеніе женъ замѣчаетъ . что браку у этихъ
племенъ не было. Неизвѣстный лѣтописатель пере-
I ! ) іііі ’і. Зан. і. 40 | ггаты Ксбился ,і стр. 23і>. Ру-
СМІиі II ЛІІОрІДКИ пролстлшІШТСЛ И»|Н)Х«1ГК ІІрВСТОВЫМЫЯІЬ О хро-
стіл»і иі)»ъ іцнзі аво.дѣіктыіі сГѴрму возклспін но лер^мі»»» мейпиіАЪ ' X
р»гі«у щімійньи яЬеиіь Си., Терски ч «Т11 .гтрЛ9, Сііар. т.1. стр. 1>7Г 101.
| 2 ) Рус» пр«»ег« ирлхі. ч. Ь сгр. 173.
36
дастъ эго сказаніе Нестора въ боліе иодроиііыіъ+ но
тѣмъ но менѣе вѣрныхъ чертахъ: «Л Радимичи и Вп-
ятігні п Сѣвера... жмвукце въ лѣсахъ. и гралоемаіс и
< кееягмЭгиіе аалюйішд н прет)ь отцы и слохшш и ліа-
идіг/глн. м гі/шцн не возлдобкша; по игрища межи селъ
ни ту иегахуся, рищющв жа плясанія , и отъ плдса-
«ніа пинковыху, котороа жена или ліпина до младыхъ
*і ПОХотсіііе икать» и оп. очнаго воззрѣнія, и отъ пбііп-
кжеііііі мыши а... тажъ потомъ цсловлніа съ лобзаніемъ
«и плоти съ сердцемъ ражегшмея слагахусл.в Остатки
подобныхъ празднествъ н игръ жили въ паролѣ до
іюзднЬЗоілгп врсмини * о «чемъ свидѣтельствуетъ Сто-
славь, грііиіігэ царенлл 1648 г., посланіе Ік метла,
игумена Іг_і г аз л |и । п а монастыри, Псковскимъ пластамъ
и іідтріа|ниііі указъ Іоакима ( 1684 г.) По указаніямъ
.•тихъ паиятникопіі на коллду и нупялу, а въ мѣкптпрых і.
мѣстахъ и ігд троицынъ день и на исеспятское вага-
ВІЛііс* по городамъ и селамъ сходились «мужи п жены
и дѣвицы на почяоб гысщгіюкьс /'плескани—обряда.,
совершавшійся надъ водою п замѣнившій бракоеоче-
гаиіе (I) ) и на безчинной говоръ, и на ндясаиіе п на
скаклніе и на (шпімерскжя дѣля, іл егда иоіпь мима ѵн-
діп іг. тогда отходятъ къ ріцѣ съ великимъ крпчл-
ніемъ і лі:н біеніи умываются водніоь—•віибЬслтсп
«въ буЛіб4 и въ сопели и /уд«ш*елсв спіруямыль-.- и глд~
•< вэмн инплніеиъ,.. и хребтомъ ихъ вихлянія . и по-
и глм і. ихъ скаканіе и топтаніе л»— « и ходя пп подпліъ
* ; пл куполу ) шумы гіюрлгь всякими играми и пел-
о ілічіі сконраііп’стііы, и иѣсни,..» (2) По Волгаргцому
( I I Сж. * ЯЯ.111СЛЪСГ«О пира*-» .( Ы. І’ус. ДіКт, г, і, }
! 2) С^иркл. Рзгпні' гтр ЦІ'Л Сд»*|ь Ска*. Рдх. Ікр т, ]І-. 1Н,
1ВІ— 1, гь Л. Псп т. 1. ДГ 12, Овисяян] Лрімм^ стдр. Дѣлъ,
|І*л«ив4 гтр. 297. Цростия. ирвлди. Сисіирглі. «і. Е стр. 37—Ж
37
гіііііірыа. вѣдьмы холятъ лшгью Щі рдеадо. ралЬшілгі
і)о нага. и собираютъ отъ духовъ гсііііты, какъ іо пря-
тать человѣческія бѣды и несчастья (I). пивѣры? это
имѣетъ тождественное значеніе съ сиплѣтімьстмигі и
праздникахъ коляды и купялы. Такое < срамословіе
іі безстудство» мь эпоху христіанства нргдгтанля-
ЛОСЬ ДО ТОГО ІІСЧІІСГЫМЬ. ГрІХЛЯІІІіІІІЪ . ЧІІІ родилась
повѣрье инъ участіи въ этихъ праздпеетвахъ темныхъ,
злыхъ духовъ и и связяхъ ихъ съ вѣдьмами (2).
Мы выше говорили о свящеапом ь значеінн пѣгеііъ ,
музыки и плясокъ въ язычсстпѣ; теперь показали. что
ГірЛЭЛМйСТВа непремѣнна іребіНі.ІЛіі Н ИІІСЧ’НЪ* )і музыки»
іі плясокъ* которыми сопровождались и осѣ лрігіе
богослужебные обряды; такъ ііяир. аГірндъ опахніііИіія
Въ глубокой древности. у народа грубаго музыкальный
инструменты могли быть самые простые, пссовгр
шейные, и даже вмѣсто ихъ употрсбллднсь сковороды
и Заслонки» пъ которыя били и звонили, Мы имѣемъ
проданія о пѣсняхъ и пляскахъ ггѣдьмъ на Лысліі горѣ.
Здѣсь ОІІI» ІІЛДИіутъ «аьру/п чрріпопО шргбігиѵі (т. с.
вокругъ жертвенника), гь вгметоамдл. пш/іжтежполь и
совершая разные і аіінствгнііыс обрнды 3), Нллеім
— обыкновенное о любимое жніятіе вѣдьмъ* Если въ
лѣтнее время ппгелпне замѣтитъ пп луга .га зеленый
нло желтые К]?унг, пошілиммціеся пгіі. іепие егіегіиец-
ньіхъ Фігамческмхъ вліяній; то пни зак почлни ь. что хп*
злішъ этого поля, если онъ сиіаргікг», гамъ гіоагрстилсд
ев ьодг)увы мн впнглъ ^ру/алі, или елшршітд женщина пь
сгн семьѣ логсулгилось гл іггмЪ.лолиг, лп.чіп^г./д
( | > Ж- М. И. Пр. (НДС г. Дг..^- ітГ. *ой.
।‘1; При агамъ аѵЛьт «імчвикп ыечисіяЯ гиии, «вкъ гиЛт.лі.ііг.іі іі ф-
ц»яу гмі-ійлогасфС’Ші" . иояіаіміі галька нсцЪдемтдр-пкниВ жірві.іс|«ъ
язмчггкиіь оріадметги
( 3) Сіісгіі|і*ва просто». и|Н<іДи. ч 3. гір. ‘Я, ч. I. гір. 31.
38
на .ими Круги нлясяш каждую нота (I), Стало быть
пѣдьмы іі колдуны плясали вь круіу или іюдилзі л'о-
рояодгі [ килч). Круговая линія была священная. че-
резъ которую но иоглж переступить нечистая сила (і).
Принося жертвы на островѣ св. Григоріи, Русы про-
пилили стрѣлами кругъ; жсргвѵініые хлѣбы приготов-
лялись круглые; (3) вѣдьмы плясали «голгруіг- требищл.
Кругъ—образъ небесныхъ свѣтилъ и символъ содпеч-
наго оборота. — Покумиться съ вѣдьмами (I; значить
іолія. чти пи верстаться съ колдунами т. е. сдѣлаться
пі.дьмиіо пли іимлуипмь. прішяіь ил себя нм таин-
ственное званіе. Такое вступленіе въ колдуны и вѣдьмы
совершается при религіозныхъ круговыхъ пляскахъ
ігѣдуііовъ и іѵі.дьмъ : указаніе на то, что постепенви
ши ііих і. Ищихъ лицъ могло обрипонятьея и образо-
вались бы сословіе жреческое,.
І\ Сахаровъ наисчлгаль четыре иіісіпі, приписывае-
мыя вѣдьмамъ: одну онѣ поютъ при нолеш/ь на
гум? гору, другую не силой Лысой гордъ, двЬ—я<і гаи-
<йіш?ьг изъ нихъ одну — на ро/іооол® (?) шабашѣ. Объ
□тихъ пѣсняхъ существуетъ такое попѣрі.с, что оин.
ТЪМ/ЬГІЛЛЧ.’ ІніШІНі і-н^ігМгг, ДгыЗлДіаЛ.ігп и ллпхорддіь (5),
Пѣсня, ГіО’Орую пони і. на роковомъ шабашѣ, можетъ
о^отоіпшяа шокз, кто ес прояоегл&;д слово «абракадабра
• I ) Слілр. Сіііі-і. Ргс. ІЕпр. т. I ітр, ?іК.
| 2 і ЕІ|иг іхшчьзііііі аяи.ілтів пл прпі-олпп- Врутъ; сели» диЛыть
іілнірііЩіанх, іи но игрдлить гпби сругичі. отъ пепнгтом гіг.іи і Н»-
і »«г.г. і Ніи*, ч. I. іітр. 100—7 і. Коли — у Сербовъ іѵііаѵодъ, у
Не-сторп — і •> м)сО а у Л алурлсіЧпш. — і»|м\іл>і ъ около. Саояп Іч'Ыв
Г Л.іпідо ) -» столъ, пи спи. 6<ѵііг — *|іуі ь, г«р<икаиіѵ ^міид, улптреб*
-ілігтел іі въ іііяіпиііі олтври ( Бусл. О ілівн. «р- не Синя, нь ^гр. 113 ).
I 3 ) ІНі віілпа. ітрсг. ч. ІИ. стр. ЗУ.
| А і П-сдолвампь ігірядъ вумивствв, сиіершосмиіі ии «яисг м грпоиу.
I 5 I Одпв пЬсчя <імля РТпрытз лГрушмоя». Ъѵтѵркй <ы_іа ьЬакііою ,
ыо мис-лЬ исглпля зго состфяон*.
зо
наполняющее собою одну нагъ аѣдовскикъ лѣсспъ .
имѣетъ силу тдецяцгдюіь оп. лихорадки—
ягу болѣзнь) ( 1 )« Отправляясь па игрища о при
самомъ ихъ совсрнюііін, вѣдьмы ііГлц таинственныя
пѣсни « <41.1010 которыхъ НИСПОСЫЛАЛОСЬ НЯ ЧеЛОПІ.КА
здоровье и богатство. ІІѢспец подобно заговорамъ, ПрСД-ц
ставляди ВЪ ЯЗЫЧССТВІ МОЛСІіІЛ . и потому ІІО.ІѴШДИ
чудесное свойство вызывать Гілжсстга къ дл ро палію
вслкпхъ благъ. Къ сожалѣнію . языкъ :пнхъ пѣлов-
гііпхъ нігепь— непшілѵиіъ 2 ): между иричіпіп. пъ
нихъ часто слышатся звуки : да ! уу ! оо I ее! зпніь !
мяу I Подобныя восклицанія раздаются и при сопср-
іненім обряда оплхпваниь Что пѣсни эти понятны п
знакомы только колдунамъ и вѣдьмамъ : это повѣрье
знаменательно. Знахарямъ главнымъ образомъ извѣстны
и заговоры и шептанья, сое та оллюшіо ігхъ ша&лу ( 3 ).
Оімі хранятъ старинныя мольбы п заклинанія. Вѣдь-
мы даже имѣютъ свогі таинственный счетъ ( 4 },
V Трапы пъ яэычссіві', вмѣсті. съ кореньями и цвѣ-
тами, пользовались псобснпымъ уваженіемъ; инь при-
писывалась ціинилан п чудодІ»іігтпенила сила . а по-
тому онѣ были необходимы при религіозныхъ, очище-
ніяхъ и врачеваніяхъ; вѣнками гадали Травы п ці»і-
тъі символъ весны п а І.тп , знакъ иніоспі н полноты
жіпнп. Такое ніачоніе травъ и ниѣтпнъ родили рели-
гіозный обрядъ ихъ собиранія; обрл 11. «тотъ въ изы^
ческуш эпоху прпн.ід.і г къ числу богослужебныхъ.
ІІп параднымъ повѣрьямъ, ѵъ травахъ скрывается
таинственная сила, вѣдомая только чародѣямъ: трапы
і 1 ) Сахлр. Сянѵ. Гуп. Нир. т. 1. стр. 46 — 47.
( 2 1 Неужели звуки птпхъ кіЬсеиъ ііііч<го Гныѣп сс пре лст^пля»?тъ,
млігъ сЫИь етравііиъъ^ іьрйоіі-іншіѵ словъ ?
( 3 ] ХІйзар» Ч 1‘рппіміргП, рир лумы іі пЫпл стр- ЫО.
< I | Нллм ст|і. т, 1. етр. 4IX. ( сгйгжм Іа.іи
40
и цвѣты могутъ говорить . по понимать ихъ умѣютъ
только знахари» которымъ онѣ открываютъ, къ мему
бываютъ полезны » т. о. противъ какихъ болѣзней
должно мхъ у потреблять, ( 1 ) Колдуны и вѣдьмы со-
бираютъ грлвы. и потомъ употребляютъ ІІХЪ ДЛЯ Пра*
«іевапій, отогнаніи нечистой силы, открытія кладовъ,
совершенія чаръ, отвращенія бѣлъ и дался для пред-
вѣщаній* Вѣдьма по ночамъ варитъ въ горшкѣ таип-
ствсішыя снадобья и зелья, н ко/йа оям кшіятв—
‘ сама уносится къ трубу. ^Ілм совершеніи чярсьлѣдьмѣ
необходимы : шлд^вй, рута и яіерлмчв; послѣдили трава
обладаетъ сплою ирсо/шіцгю’й. Трава нрігкрыыв употре-
бляется знахарями ни свадьбахъ, для охраненія моло-
дыхъ; нлакуяв и яапоротяио смиряютъ нечистую силу;
послѣдняя грана служить также для добываніи кла-
довъ; еомв—шрава, положенная подъ подушку, до-
сылаетъ «іыцій сонъ, предсказывающій будущее ; всѣ
эти травы собираются п хранится колдунами и вѣдь-
мами + съ большою та и пст вено остію* 7’ралл—ог)о-
лнм одолѣваетъ всякое зло н всякую чару: въ одномъ
загопорі разсказывается , что эту трииу поливаютъ
дгыгкп ПрОСЛІИОДООДА, боЛі содокручки. т. с. вѣдьмы,]
О простоводогіи мы уже сдѣдып замѣчаніе выше ;
« гдмнкр) ’НІИ П — С.ІІІПП, г.ніорое объясняется пэі. об-
рила лмгы^шо піируг/ні . п чеяп» скажемъ пъ своемъ
мі.ггі., Вь заговорахъ дѣлаются заклятія прогниъ ста-
рухи (бабы) —иѣлупыі н дівіиі простоволосыя ' 2
Т Глапнос время собраніи чародѣйныхъ и таинственныхъ
травъ былъ н есть купальскій праздникъ, когда расти-
тельное г*, достигаетъ полнаго своего разлитія . когда
1 й Сііяр. Скхі. І'ус. Плр. т. I. гтр. <2. Масшіт. 1ИІЯ Г, .ДГ 11
и 12, гір_ 133. (іЪ’»ь Уирмии. іір^лли. ).
|2| Слір. Скід, Гуе, ІІяр. г 1. е»р. 12 — |і; ІН-'*3 | эигпі.р
41
папорпіликъ разцвѣта отъ отягялл/лгв цвѣтомъ « когда
сила жіннпц юности * хіорові>л вполнѣ переходитъ въ
травы и цвѣты. Пъ ивановскую доч*, въ которую со-
вершались самыя торжественные языческія игрища «
вѣдьмы собираютъ чудесныя травы яд Лмссні іарл; въ
тоже время и на тоіі же горѣ знахари срываютъ тропу
терлнчь і I ). Въ Петрозаводскомъ уѣздѣ существуетъ
повѣрье* что въ ивановскую ночь вііаілгы прилетаютъ
нзв Кіева на одинъ островъ Яггпяцоо. въ видѣ сорокъ,
и, епбр.іпіпи п.і пемъ чудесныя трапы, уипсятъ пхъ гъ
гобою въ Кіевъ (й). Нг- иимшіі праздникъ коіллы—
собранія трапъ не бываетъ. потому что зима убиваетъ
эту лѣтнюю р.ігтитімыіоеіі.. Существуетъ только одно
повѣрье. будто трава лечуй — юылгръ, которая прого-
няетъ бурю, собирается Ѵго ІІнвзря въ глухую под-
винь । 3 ).
Съ пѣдупаиж и вѣдьмами связываются преданія и
йойл/п іг.кя корона.
Ня но доля;но выпускать изъ хлѣвовъ
гіодиішлша скопи, чтобы сохранить его орла зяаднрен
и Л4ЧІН4ПО& сиды,—У люгярд НиОГЖЬГАІ янсімгы» піпврл-
щалсь га /уллплл 4 заламваюгі коровъ, для охраиг.
ніж которыхъ привязываютъ къ порпіпмъ свячу; пл
ісаііупѣ лрегцелім гъ тпю .ке ні.іікі пишутъ мѣломъ
кресглм на скотныхъ хлішахъ. — !іі- ленъ гп. Ллнсгд
{ 1 I і крпгі;іі ъ хдѣля, лошадей, рпглтыіі екоті.
п овенъ ; въ эго лреѵп { ни мэдо-
россійскому нпиірьн^ лракулокк р обратиіншнъ ігъ
( 1 | ІЬі<*. стр. 41, Гус» лрогт. ир»мв. Сиегрргрі ч. I. сгр. 7!І.
(3 | Дашѵи»». Оппг- Оэг>пві|. ГуВ* итр- Г>П- I рэкета «<у«»ы Па*
♦илі 15ОЗ г* гоаормтт. п с<і^ир«Іи тр^іаъ 4і веізяжіл ді*а»ніт нпргіікгэі,
—* кіпал/ (Д. «ъ Аі II. ». I» Идшпр т.І.гтр» 15Х
- ( З^Сатар. Енал. Р*с, Нлр. Т. С- <Т|>г М—11,
42
собакъ п черныхъ кошекъ ( I елеуіил лиідлял у/ г»о~
ропа. коінмв н душатъ лошадей и плводятъ ігл
рогаты ІЗ скотъ падежъ (2) — ІІл дярл Юрьвм йял
(23 Анр. ) лдоцгаріі и іѵ/ьг)ьийі иыхо.іятъ иъ поле» рл-
стндвіоти по роса холстъ; потомъ инмъ холстомъ на-
крываютъ корокъ, отъ чего гіпіі дѣлаются тоіфыш и
ш’гУо&кылш, Вз. этптъ же дгоъ знахари и ііідьиы, про
вращаясь въ собдкт, ношенъ и другихъ животныхъ ,
высаешдеюпчь } коровъ молоко; ігь карооыгхо егно&м#»
ВТЫКДИіТЪ оглллцсялую (ІИ/ЯГу п СЯіріЗГНІЯЫЯ сдачи въ
ТОМЬ уі’* Ь.іІДСІіІіі , ЧТО ЗІІІІІЪ ПЭГіШЯІОГСЛ ІГІІДЬИЫ II
нечистые духи» которые яорінлыв рогатый скотъ. Са-
мыя стойла окропляются едь шм)ию п окурппліотсп лл.іо-
номъ, дабы оборотип никакъ не могли укрыться въ
хлѣвахъ и замшахъ, — Въ день Атропины куцалышцы
собираютъ луавгкгу, іншіоеямкъ и другія кодянил растѣ-
ігія въ лучу. . чѣмъ замѣняется ютеміврв ) ; черезъ ату
Кучу скачутъ и переводить рогатый скотъ, чтобы пне-
претіпъ -імйьднміп . лашшиз, русалкала и хшл» с>у-
ЖЛЛИ доити у коровъ МОЛОКО, которое послѣ ИХЪ
лоеііііЯ иіігеыи:аегл&« іііі ночь рпзднлн іл. аіяіі, для пре-
дохраненія стадъ отъ нирчп ; потому что ігь нвнлоесл^кі
ночь підъміи и пу и кулики — особенно опасны для ко-
рня і. Они і игла посі щ.нотъ сянгныс загоны , высасы-
ваютъ \ коривъ молоко н порпітъ телятъ. Осторожные
хиллі'ііа итыкаютъ пп угламъ хлѣнопь ларнін лпсточь-
яги малка» іы дверяхъ иі.іг.дготъ умятую сороку или
н [ін пива ютъ ли іеркгтіч кугочЕМ ср/ыяелсігій аоснонг/и
н[ін вході ігь хлЬвъ кладутъ и дрели ну іи съ
корнемъ осяяу, д по стойламъ наяоротшіихв и .нтіучул/
? 1 | I) іііяш у -алк-лі ѵ и ііГі|і.пм<'аІгік7І и. и.а.і 1 псп I и п|,И.и% гѴ. Іпіл.іі.
2 | 1>|ы«і, Кыгг І»^г. Нмр. ч, VI пр. ЛЯ, і. ѴИ сте- 35Г Сявір.
Си.ід- ІЧе. Нлр, т. 2, гтр. 4.
43
( [ ), Телятъ ни эту ночь ігв «нд ѣ іиюгь отъ
коровъ; й лошадей запираютъ. чтобы відьмы не но-
льгаліі на пахъ къ Лысой горѣ.—>30 Іюля вѣдьмы
а/иім^4гглп&< олнаіннгг. і»<>рокыглв яолоколо; потому чти
долгъ столько, что лаЗдмваюпі® ксірппп до сшрти {2).
Игъ приведенныхъ повѣрій видно. что колдуны и
вѣдьмы далть корокъ въ продолженіи цѣлаго года;
по гллініни времд доенія совпадаетъ съ наиболѣе важ-
ными парадными нраздниісамнФ г ь коллдшп. кутілию.
ет> праздниками встрѣчи весны н при «одинъ лѣіл ( «ь
Апрѣлѣ п въ концѣ Іюля }♦ Къ II Февралю отнесено
«ЬаіШ' пи связи яшо повѣрья < ъ л|цги.мі. пи і.п і ори-,
ли Св, Власій считается Покровителей і. рогатаго скота ;
Тиже должно замѣтить и относительно Юрьева дня.
Итакъ врени л^ьічѵенпх ъ црвэлііссіль было вміегі. и
временемъ. въ которое колдуны и вѣдьмы доили ко-
роль: это іілжіги. Особенно же сильно іі чародѣіклнш*
но бываетъ доеніе па коляду и купалу« какъ нд гллп*
и ые иь гиду іірмдиш;и.
\ Что оіначат эти доеніе? Для объяснспіи этого, гъ
перваго влглллу» дошыыю « граннаго м іді л іичнліп пп-
вѣры» надобно прііііпіінііть народные рлэсклліі и скрд-
Йыпяліп нсЛелыд:» еллтгмь. 11л чреэлычаГню эіглнсііл-
гельиону біілглрекіиіѵ иоиѣрыи— игігггинці.і ' колду-
ны и сіільмы । л<і?у/тіл еннлыли г» ясб<і .іг^сяцп. л*очю-
рьгй огГраг^н^вігя іно/йп <іо коройі/; .іги/ггяігцы діМ «с н
нрпг<нпооллл>тг* ила лнмокв лисло для арачсааяГл мсиллячн-
{ 1 | > фаііЯ&йЪ * и НОЧЬ Я> 11ікетлмгь у Ыѣмгь ггріім праѵіѵнь
.4/ту-«*і-гк иопірмя собітріяігь пнуіетк іі уплсіггь <*П На
яысокум нн»к * НЬі гм. К»р, ІНТЯ г 13, гп«- V - 10 р
(2 | Терспь Т-ілтѵ Ртс Нір. ч. VI* гтр, 24 — 30, »і. Ѵ4 ггр, 73 -
73, 47* Миюі. 1В11 г« стр. VI. Сліяр^ Сл. Р/е. Ні^. і. 2. страп
41 , 40ц
4
и
МЫха рши II <)лл друнио чародѣинаіо улотрсбыгліл і ! ), [
По нашимъ преданіямъ: если случится луялов .шяикгмгіс
иди інучн пфажмданло ликроявіпв ліилца — тогда. зна-
читъ, віъгіьла украла сл неба ати свѣтило. Скрадываніе
мѣсяца и звѣздъ . составляющее обычное запятіе
вѣдьмъ. главнымъ образомъ производятся ими въ пралд-
мнКВ коляды іі кушоьи 26 Декабри и 1 Января
ПІ.И.МЫ леяреллало попинаютъ съ неба лшелц» и
деодды; въ Ивановскую ночь твиже нсг^сліадко вѣдьмы
Гі.рад ЫПЛЮТЬ .4вл>;і<4м И ІірЛѴуЛІЪ ІЫ'П ив ІГуЯШИЯД.ТЛ. №1
одрітбахг». (2). Извѣстно. что въ Индійской мпеоло-
I ІІІ . ВЪ которой . КЛІГЪ источникѣ Пі-рвоіілчадііііимті .
заключается гакь много данныхъ для объясненія пІ-~
рпванін другихъ народовъ. — въ Индійской иппологіи
божества свѣта были олнцетворопы пь образахъ ко-
ровъ. Подобное же іи іі гиль преніе встрѣчаемъ и но
МНОГИХЪ другихъ нииилоіілхъ; пъ греческой нппр.
Юпитеръ въ образѣ бынд похитилъ Европу. Основа*
днемъ таьому олицетворенію послужило то наивное
воззрѣніе младенческаго народа, но которому все пе-
бссіше оіп* представлялъ себѣ иъ образахъ простыхъ,
непосредственно его окружавшихъ. Для народа пасту-
иіссьаго скота значилъ бшашешвог инъ доставлялъ че-
лоиі.ігу и пропитаніе н одежду, онъ доставлялъ землѣ
ѵдибреніе ; шерсть - руно его сохраняетъ туже тв—
ПЛОГу. кмелл позбуждлетсл лучами си.іннл. Огь того
\ іігѣхъ народивъ богъ сліта бнілі. вмѣстѣ п бенъ
гьонгрн : 3 і. Изъ нашихъ и|іслапиі также ішііігі, что
( I ] Ж. М. ІЕ Ир- ІЙШ г» Дссаб. Сгянп КвяягСйаѵе» о Бімгаі’снліъ
ПйіІріИІЪ, ггр.
( 5 ) Сихвр СіЫЗ. Г^ГС, Н*р» т. стр. 3.70 (лввм- ). ртс простои.
н|ідлл- ч, 1. стр_ 173.
( 3 ; Ср0Ю. Г1 ЛОЫОПСИ. солнцу у д}). Смѵ. Г Ж. М И, Пр. 1МП і.
Іюль стри 30 Ь
45
боЖССТПД СІГІІТД были ЦпііДОЩсЦЫ нь образы , ног»ры-
жьги рг/молть, шерстью. Доміійоіі. иредствпмтелі* очень
імнцетоарсиъ згдлрііі.ігіімъ кхииніінылг. гмарпчімжп :
нпъ весь покрытъ ііігргтыо теплою и мягкою ( I і. У
Колгдръ мѣсяцъ обращается въ клрооу; у пасъ сіті
представляли лошг^лмн Породная загадка: и снвьгй кояь
(лирсічп, лгсргб'сцв^ черезъ порота .смотритъ ( черезъ
прясла глядитъ) и означаетъ — л^ѵгяас®. Загадки нд-
родныя состлпляютъ остатокъ стзрігігнлі іі миончеткаго
языка. и потому ш'нбмодііми ибращони і. іы себя вн«-
мяпіе: онѣ часто объясняютъ то. о чемъ мод чатъ осѣ
другія преданія. ѣРазсматрнвая мстаФ.ірнчі'скііі языкъ
імгадпкъ, мы нахпдіпн что ирелсыгпмсд_{Гы-
колі*г а лгічь черкаю корімол* « і}. Здігь необходимо
іісиомипгь п Тур» < о которомъ дошли до насъ очень
немногія преданія и місколши) і еоі р.іФіг-пткихъ нд-
зваоііі. ПІѵспи парадныя повторяютъ >гп пмд4 вмѣстѣ
съ друпікпі лаіііческпни именами; пъ одной мзд нихъ
поется, какъ крлсмлл дѣлица поборола иолн.іцл :
<№ Гу}»5, МЛЛ«М>пр ^:ІгМлЦ I
О ВЪ ИЗЪ ГГфОДВ Лолмнлгп
Кывывааъ ирасііу дѣамиу
Съ опвъ на іргішиі добороім'л
011 Ди^к-./ліДо, ппбарогтьел.
Оіі Тур» — г/иг)а-./ітіЬ (3).
ІІІ.гнл эта соединяетъ ими Тура съ именами ; Дидъ-
Лядо» которыя посюяиііо импііірімсііеп въ пѣсняхъ ,
( 1 ) Ач.«1і'>. ’.І»ппгіи «іпй|і. и ікій. |>)С, Вмѵі і-і|і. 144—5. ДішіМ
тіляг іціедталмггл* (Та<г>*т. VI* <ір. і±ч ).
(X] Тсргіц. Кыг. І'уг &ір. і. ѴІТ стр. 161. Слівр. т. 1 стр
ИЛ, — Оі«ДО і Лміга жиіівми, іѵпегі лтдімі.ііыгі * — нѵм - чгр-
іш горо«4 мѣіъ пойо^алі. > | Тергш. ч. VII стр, ІвЗ - 4 ].
| 3 }і II. М. Сімгяр«м Ргс. рпглімір. іі|нлди. ч. Г ггр, ІЪ ч- III.
ІІб. 124, 140 ч, IV. стр. І’Я
г
46
при иеадрлчл галица. Туръ — молодецъ удалой; салшсі
у западныхъ Славянъ прі'дгтлімлвтгл прекраснымъ
юппліем>« Слово Туръ части упоминается въ пазвл-
ніяхъ горъ рѣкъ . селеній . лѣсовъ н ир, Особенно
важны слѣдующія названіи <м^б, собранныя Ходахов*
скпмъ: /кио-інурв, Яолияьс, /ймног.г (ікп, 7уро<ю /'Ту—
рооеког Турь — озеро ; встрѣчаются еще названія :
Гурсіпъ рт. Туро-Лмо (отъ Лгть) . краенп-Туроію ,
Тчун-до.іп и другія: всѣ опп іівходятсл при гпродпщлхъ.
замки ля собою различныя імлідніл жертвенныхъ жи-
вотныхъ : зубра, норовы. тельца н т. п. ( I ) . Изъ
іі|ііііп'лепніііхъ нлми пивлііін видно, что слопп—«пург.
считается въ народѣ гіінонпѵнческииъ слову : аалп ♦ и
даже едина эти сопостаімлютел ни |.ег І> — точно тльм.і ,
какъ н другіе синонимы, напр.з путь-дорога, грусть*
тоска, н прочія любимыя нарплпыл выраженіи. Слнпі
буй-ЛО,<г. прямо СГМІТГі Ілг і пустъ слову гіу«г»явур& • какъ
тождсстіісніюе ему. Такиігъ образомъ озеро, эта сыьлиая
масса поды, заіиюченнлл въ нрумоА Фирмѣ, на мини-
геском і. мэыкѣ л.іычііпігп іірслсілплялосі. глазомъ Гури
( быял |. По ігтп .ннгъ Туръ?— Пода обожалась .гп.іч-
ППБЯМК. КЛІГЪ божество гаглгр.гнс Г І'П бы.Ні IIрИНИГЗНО
одипдковис значеній съ элементомъ св/ыла., Оплодо-
творлющій дождь, паддклціП съ іігба. ін» языческому
прсдстлвлсніін. нмсиосы.іадсл 3/одиесю ’ Перуномъ): роса
— ігііСНлдлда отъ Зорн ; е.іючи (студенцы , п<ъі)чіміі
названіе гролюлмжв , грелілчи.г&; пмъ даже прнііосіі-
I I ’і Сушпетвуъігь ниадяіп Тура. Турьи I ра-*э I. Турилъ | 3 |мл.і ).
Турье игцг-і Тури^ѵ. Туровпя 2 рая» . Турина Г 4рім }, Тур<івс<п.з
.іТ.гь. Турне * логи. С.і»ры« Туры, Турыі гори п *»н. <р. [ Діинт
Халак, — Пгт, С&ор, Ч, VII, нтрц М, У‘3, 11», УЛ, 3!«, М2-31Л:
Отгч, Зли, 1X1,1 г, ч, XV, Л ЭТ, итр, ІУІі лі'ргвв* Туръ— чл-
ГСІЙЯ).
*7
лмеъ жертвы, съ просьбами о ниспосланіи дожди (Г.
Ясно, чтл въ приведенныхъ ііпэаднілчъ озеръ лежатъ
языческое воплощеніе; нЬкоглл, иь глубокой древности
подобныя мвонческіл пыражгпіи были обіпелостѵпны
п многое говорили человѣческому уму . какъ были
доступны м тѣ выраженія, когорып йотомъ составили
вагадки. Луна представлялась коровою; солнце также
должно было имѣть .ітпті. образъ, нлп съ иэмѣигніемъ
пола — азііцетворитыя въ быка. Зи такси» положеніе
гоппрпгъ и названіе: буй-туръ (буй-шмъ иди вря-
туръ, встрѣчаемое пъ Словѣ о полку ИгоревI. ы въ
краледворской рукописи, і 2) Лрв, яркой, жаркой, дрл,
лриыбел. Ярило, яровое— прямо указываютъ па інліл-
тіа о свѣтѣ. огнѣ н те илотѣ ; дръ-туръ значитъ, ни
перионачи.іыіому смыслу „ ошямый бмкл ; позднѣйшій
СМЫСЛЪ — Храбрый, ІіргкрЛСІІЫІІ, СИДЬНЫІ* Вь КАКОМЪ
смыслѣ эти приавэпі? и придано кіглзю Всеволоду ( 3 I.
Подобнымъ іібрзэом і. явились и названіе крагяял сйь-
амца т. е. ісрдспвал I пре—крася ня ). Пн нгринвачалъ-
пому смыслу краслый—означаетъ; свѣтлый» огнен-
ный, жаркій, о пяаваіііе « красная дѢішц.і *> были зип-
I * ) Загадка нІНслъ а мимо — видѣлъ лн₽<> нптіггъ ваміглв
— о ДІѴИВІМ^О «лЛгрі СлѣДц гъ иіпіліігмк * шѣелиѣ соелжиагп » и
попптіп мйгя. 'Длгаіпл іраем г нЛпри лмрнішііл , мрмпаа дЪвмил п ь
ііериів киплв. * і^О^ииилв — »ѣ/ячъ увидѣитъ. гплшг гкрллл..
(Свч>р. I, сгр. 1'«н 101 . на аашегі. мамвѣ мілчмгш тл*-
иетшшівкв. — ВепвввЛ" ІіиПдыгр дпгги .V 7. сгр 8Я. О сливлжд
потятое- «Гйігтрми, «ле н л|ім 5 ивзммяиішяі ѵ на гвялі роды і.ъ
огвіги ь, *.*, Куглаева» О аліаід. ір. на нэммъ Сір. Н. І0г Аі>,
< 2 } О о ми о вімнг, и*д. 1,Лі?игл. ггр. !1М—*ѣ вралед. руміліыглі
•Тч ѴгаЦйЫіі йѣ Імг /яг( мосі» Сллв* ; А)Аииіі| «ъ вролвивъ
ВММѣ ^иотра&ллстгл въ гпыТ^Ѵ длрлшГй ( Ывлвроа» Сдовпт. — Ч- О,
II. м Д. Г- гвлъ 1. Л? •, ктр. 10 іі • рнладтъ яЬсто омол
іи р кая . ціиостъ.
(3 ] Ич 51* ІТ Ир- ІИ-12 г. Ов-габ- СіЬліл іліатумна ми Глоіѣ о <іп>л-
у. сг. Эрлмля*. стр 11, 32, 31
4Я
тотоігі. Зпрв, сестры Солнцевой. Изъ всего этого вид-
но, что іглэіюін: Гур»—о^срог Турило, Лгыовб* око —
надо попинать токъ, чти въ язычествѣ озеро почита-
лось глазомъ нсбсешно быка— солнца. Любопытно,
что слеши ылм означаетъ н яо<?у и румо (овечью
шерсть) I ). Припоминая теперь вышеприведенныя
З.ЭГЛДКП объ ОІ№ И імчн , мы нахолпмъ. что спѣтъ
днешгсиц солнечный на метафорическомъ языкѣ язы-
чества означался евмгилою , рыжію , ярою коровокі
(пли быкомъ), а ночь, тьма—коровто чфяою (2).
Что дІіін'гіипімыіг» русскіе Славяне имѣли религіоз-
ный пГірл.гъ Тура, зто лаквзыметсл слѣдующими ука-
занія ып: лѣтопись гпилѣ гсльстпустъ. что іи. XII пѣкѣ
извѣстно было мѣсто 7 уровни божницы; а въ Лыюв-
екпмъ ноычн.ліонЬ XVII и. }поминаются длычлекгя иг-
ршцл Туры (3;. В». Архангельскѣ прежде па зіасля-
нішу возили ни городу быка па огромныхъ санахъ .
за ни і пры ми слѣдовалъ ГюлыноО поѣздъ; га ни ати занрл-
Гядисі. ііь нѣсколько десятковъ лошадей і і )— Только
такимъ представленіемъ свѣтлыхъ йоговъ въ образѣ
быка или коровы объясняются тѣ счастливыя и благо-
творныя примѣты, ко'кірыя соединяются съ віеремыо»
,м/лхили и и ыяорош'юімдл піулуп олі«г Вы>0роче IIГІЫіі
» I ; Сзпап паип.гаг.< мп аіілчіі г ѵ пГ>|»'іг>ііі* । Груд.ОЯічі, ,1міЛцт.
Р. Сиав, «|. Л. гі|н а’ЛП ]. Нэриііт. .і . іей: И4>Х0сНіМ ( ППІІ1ІТ ) — « (ГуАЛ
рІЧГГА. М'игт* ИЛ ЛГ|іГГЪ- И
Г* ] Тереш, Ч. ѴП гтр. івЗ—ИЛ. і мгрть іпияптсл ио,ѵж вплелъ
чг}імі>А жвронн ‘ сѵ. оавгавів обржлл «нмхвіявіл Ъ
I 3 | И Г. Р- Іізрлчг, т. X прпиі’і, 7ВВ- Сщ-іир. |*уе«. Простойіірщд-
пріі.ія. ч. НИ стр. І ІЯ.
(Л;. Спеі нрЕкі Рус. прчіггоіир. П|іаі.і. Ч И, гтр, ІТІЬ Сіілр. Си. Гус.
Плр. т. 2 гтр. 73. — Роіа зтѣреік гиулпмн у прешлигсжъ юитестпі-ь
ір«ліівь; в.ііі іі. ілвіі.і іі -.і дпр^іл. въ руиѣ рліі ,* ртлл употр^Алллжсв
ЛЛй Млиніи. ( Срспи.: Ариіт. я.ъ ірдлавѵ Смш— Чт. О. II. Др.
і<иг 2 .1’ 3. стр. 32),
49
тулупъ. опілиа и соболи охрамлютъ молодыхъ, кото-
рыхъ всегда сажали па шерсти и обмахивала хм*
стами: тогда недѣіг •гінітслі.ііы исі противъ иигь на-
праіисііпыл дѣйствіи нечистой годы и алыхъ чаръ;
матъ невѣсты встріимдв молодыхъ п иіііпорочеиной
шубѣ; недавно гчнт.і ш необхіідпмымі. пластъ иоворож*
деннаго ребенка н.і тулукъ; ьь пѣснѣ поется:
Будь опію ДиЙрвггльхіЬ ,
Ялгл лолггулі 1ГССЛЛГСГП6ГГГІ4 ;
1 і_У II- ЭІППІ ОліГТігкмВ ,
Лѵа годгуті «олмтаянгЙ,
Существу? і । примѣта: если желаешь, чтобы иасілш»
вывела пыімлті. или всѣхъ наложенныхъ подъ іпіе
лицъ , то надобно класть подъ нее яГіи.і нзь чсГО-ми-
будь мохнатаго I ). Руло с дѣлся. было символомъ
гчистгл , бЪшйгиіда и іиы№родія< ІІ ь первую пичь
лголоч)ыхті ложе клади спсіт <тп овчормл яды сігошлам
іибл, (2).
\/ Зная „ что божества свѣта яиычніікдиіі прпдетавли-
лпег. иъ образѣ коровъ, зпэя богослужебное апаче*
иіс колдуновъ п вѣдьмъ н ормііомпя болгдрсхоо по-
Г1 ) Ся. о сыліАіііъ у Слир. ВЪ Си РуСл ІІлр- у Тергш. во 'У
ч. Ііытъ Гус. Ііар. АЛѵшігд гтр, II, ГИ>. Пнгггнл. <Ьнр_ 1'оп.. г. 2,
бі|«- 2Д — 2Т Ні-ггіі, Гвр. іЯЗОг.иІ* 4 7, стр- 147» О ачвпгдівмяіь ло*
ЧгнЫ • Лмтні прижіті- гм. Гереец. ч. ГІІ, стр. 134. Гн, въ Л« • т Ь
260 , С ІОМЪ, 11, 'К"У Діілкпл Пфпв^шныгв агуреіы* ніна —
114 ІЫ4 юроііг,
| 2 : Учли. .Ьп. Могг. Э пи». 1*3* г Л? XI. епр. 331 — 3“2; <тіти
Стра,и»». ШрітплтНс - ыів|і04еи«ып тузупи уоотр*Ш-л*ь л »
окціанлпіл се<м іггк ІИІЧЯГТОІІ гплы, и 4.«иер«іваосж глліимлъ вбрііпиъ
пі гилп/Гі праэЛаппъ колди и ви вреял прилмест» «ерТМт*
ЧтиДм іевВввнтъся чтъ лптари<5вѵ м*ірвжл»г.»си въ ви '.ричвплгия
ілвгье ( Тсрпш. Быкъ Рус, Нвр. Ч. VI* стр, 10 Г ВеЬ вгя двпыл
*пмі дѵмливімнъ. чтв Хяіе г. Плведвііа о впліеяія ікрервялвдвНі.
випгазлвііав Вігъ >1. Соврея, КІИ г. Д* Э » Юл ( вритокв |. »егіі|і4>
Н.ІЛ1І0.
50
кірі.е и лупіі-цнропі;, которую доятъ яіагегннііыліы при-
ходимъ къ пэму заключенію» чю вѣдьмы и колдуны, гш
нсрппнл'ілльнпму представленію, донлн корова лебееям-ть,
ъкоячсскнла. Преданія п дшянн коровъ обыкновенныхъ
раздались ил мігел о лосніи коривъ небесныхъ, го-
раздо поадіНц», при затемнѣніи иііропанаііій Самая от-
рывочности преданій и Турѣ гоиорптт о томъ . чю
смыслъ мноа былъ рано затерянъ народомъ. Мало то-
го. что пірпвапко отъ корояъ мпопчсскнхъ было пере-
несено къ обыкновеннымъ: къ числу ЖИООТПЫІЪ, ко*
торыхъ дпятъ или сосутъ оѣдьмы и вЬл)ііы. отнесены
и кобылы и лапы. Досііі*- коровъ небесныхъ» говна*
дйінпсс гі- і ііанымп языческими ироэдііесги-іно , на
мпшічвевамъ языкѣ означали священную силу мольбы
и жертаонрнношешп, которою пызыпаются и іодотсор-
ные лучи солнца и дождь, подающіе съ неба. ь..іцъ
даръ божестпъ свѣтлыхъ. Это пн.міжгніс іілхолпъ
гебі прямое нплміержленіе въ тонъ, что свѣтъ нгбгс*
пых и спКімлъ и теплота, рмлмваелілд си.іпе.чііыліп _іу-
нами, ни гізриііным і. ітві,рьянъ, представляются г/с-
бгглык*» дтолиісвліл іі пообще дігг/г)г.аг«гіЛі. Млгегііішы
лидт г- дѵну. и паъ ел люлокіэ приготовляютъ чудесное
лгігли. зг.ігмкал'г путь самимъ названіемъ гсиимі.. ін-
пгірніі н лрсіВіншъ вѣрованіи . которое подинсрждасг-
сл доселѣ сохрліиіошпмгл преданіемъ: млечный путь,
по народному пбълененііо, есть .іп.ио/л?й псвсосапное од-
номъ дитятею Р и роллилюг но Загдліы; «елпа чя*
іші .ігсіі лн ііс-гму гг-н- іѵ достан и мычіігтъ го /лг^г (I).
И ^ОЛГЙГ. , ВОІІЛТІя, ОI іМьЛСГТВЛГНПЫЯ ІИі лзычнеппхъ
піроіыиілхъ Сллелгііиіа, ііщііімолось какъ ^гіо/>;ппго^іѵое
и евдм^явол молоко 4 пролшиіоіцееся изъ согнавъ не*
г I ; II. М. СвЕГгціеви Гус. нъпі. ііослоі. ’Ь IV, сгр» И Слѵ|і- Смл
Г_5г. Пѵр. г. 2- сір, МП Г лвгадим
51
бесныхъ коровъ.і Связь мыпів м дождя гъ солнечнымъ
свѣтомъ» ихъ одинаковое плодотворное значеніе — іі.ѵ
млтіі пдроднаа запомнила по многихъ примѣтахъ; ресн,
но выраженію старинной породной загадки» іірмипает-
ся Зарею. И солнечные лучи, м дождь. и молнія . п
роса — всѣ яти явленія длить плодородіе, Звѣзды
и мѣсяцъ также илілготъ своммт яркомъ гвѣгомъ
на плодородіе всего, что родится и что ростілгъ ня
9С&ыѣ ( 1 }. — Язычники были убѣждены , что піъ
богослуженіе дѣистантелыго вызывали оплодотвори-
ніщѵні сіиѵ небеснаго свѣта и небесной іі.і.мц, Силннс
ежегодно ворочалось нл лѣто ; съ повои' весною
опггі. гремѣлъ гранъ, Гивсіѣл.і молнія, проливался
даждъ и нпсплдллл роса, Въ сугиірмом ь іиннинни пред-
ставленіи лаычііпка ф мольба пп іучнла гплѵ чародѣй-
ную . голу заговора. По народному повѣрыи . если
заговоръ произнести правильно, съ гиблюденіемъ вс ѣхъ
обрндоігъ — то онъ ясічрслглляо сбудетсп (2). Пласти-
чески сила языческихъ моленій и ихъ сооровождаинінхъ
жертвъ иыразнлась въ томъ, что вѣдуны н вѣдьмы —
сосутъ п доятъ пеисгныхъ Коропъ, КПТОрЫЛ ОЛОЖДЯ-
іоіі. и согрѣваюсь землю. и Шссм) дашп» іілолородіе,
Дойніс соиершллось глідов, тѣми лицами , которымъ
нрпилллсжало иь лнычосгпѣ главное отправленіе рели-
гіозныхъ пбрядолъ. По какъ, при эпгемпініи міюд, мѣсто
небесныхъ коровъ заняла коровы обыкііовенііыи. м какъ
доеніемъ этихъ послѣднихъ гдаииыыъ образомъ, завѣ-
ЛЫплніП. женщины . гп іюпі.рьг, разбираемое намік
| 1 } ЛеЫиііні небо 21 Дек. «ВВіомпь іи літэ оДіиІв гр«іб4»ъ. мл
Гйчместае е Ііогйнойеіе ааѴоы Я иЬежцъ ярвнчі *ілніеѵъ .рйЬкідшіт*
ТрожжДиыд инь | зіѣл^іи саітогъ» сиажвъ іі|н*ротж» ь -* іиолороаіг
апіят» и гречею (Тсреиь; Быть Гуі№ Нарид. Ч. VII . гтр,
за. м. «д
| 2 ПдЛМк’Тр (ОДЬ |. иі]і. 5Д<І.
52
и было прикрѣплено ігрспмущистііспііо къ вѣдьмамъ.
Впрочемъ, мы видѣли, что нѣкоторыя преданія приписы-
ваютъ лто запятіе и ксмдуилмъ. Что во пяулакп сосутъ ііо-
лоло— иѵългпсіііо эпгою вѣрованія кроется въ превраще-
нія яъ колдуна и вѣдьмы^яѵжестін.’Гіііое ♦ по языческому
пре ісглаленію, надо ко луны имѣетъ чвродѣЛп уіп силу
врачеванія: она даетъ и плодородіе и дОоровл.г. Вспо-
мнимъ, что рѣже чародѣйныя іі вмѣстѣ благотворныя
гіюйсгва соединены пародомъ съ росою. ключевою во-
дою, і ромовою стрѣлкокц первымъ весеннимъ дождемъ*
и съ дождемъ на Іілыініі день- По народнымъ сказка мь.
ко ідупы имѣютъ у себя живую, лер^іяуда и .иг^нлунд ви-
ду Мертеля вода грощаетъ рвэроанеціііыл части тѣла,
живая ожнітіпористъ тр)пъ, змѣпнлл даетъ бога-
тырскую силу ( I ), &тп чудесныя воды выражаютъ
лпіиіыя спойстии дождя к росы. Дождь, пролилъ
инпіпея при громѣ и молніи , названъ преданіями
іл/иньгль, пн тому что самая молніи и аііцстаорялась пъ
мимическомъ образѣ гпяюгяагн хикь/ь ІІл лрепп І.іііпаго
вѣрованія въ близость пѣдыаы къ божествамъ спѣти іі
плодородія —-возникло впослѣдствіи повѣрье, что жен-
щина . съ потираю имѣетъ сношеніе огненны.і змѣіі,
есть вѣдьма ( і). ।
I | Зниигг. АѵлЬ«н «СТѴр» и НМ. р>с, 6міЪ Сір, 13А, Нір.е»ц-
пн. (хіл. С-віар. пр-іпг.ь стр, СІ. Нирчі.іп, сМ п>д, 1»гоплі|Ы«а,
•і, I. стр. 25 іі VI. II к і.пиімъ пімігиі|іі читаемъ 1 ’ілр. т, I, пр.
2П что Кіпхі.ия нГлии по^ядплл пв К.Уяііт.—» остривъ іпронл.
сімъ в>>ренинъ сілршато, и прпыавл* ел> соипиъ аивгмп.ііімимѵ г-*ц-
Іййъ дПйЫТЪ ИЗЪ ПОЛЪ «ГЫСИІкІГП 1НІЛ ЫІПІЧЪ ОТЪ Т^рі'ііЛ СЪ 6іН*-
Ты|і-і ииі <Лр\і’Ні,
; 2 Гр, иі.ть 1- е»р- ЮЗ, етмтьл Лмл Оіткідж «>Си нтнммптл
ци і,імЬмпня по»! рыи пн ъЬдьми елшн ллтаміік яъ синапъ .ілібйинп-
імик — яь іклЬ огмепяыъи лмЪг». Ф04І лпимтъ св-ивхъ вбіедізооъ ,
віі і₽4 лаобоаъ гриппъ послЪлппіъ. ( Гус<« Нхр^ пр* ч> Я- гтр. 1<ІЗ и
_1*Л. ; Ср.іиип І*Ъ С«Ві1ІПЙ>п « Л 4 іНІІСМММК» ЛйИ..
53
Въ эпоху христіанскую колдунъ н пѣдьмд палу- V
чили хлраггоръ злобный . враждебный . что по
могло не отраэнтьси пн иннѣ доеніи коропъ , тѣмъ
боліе , что милъ этотъ іп. язычествѣ имѣлъ глу-
бокой смыслъ, Дпсріі' получило значеніе гибельное;
ОТЪ него высшія югъ у коровъ сосны и пропадаетъ.
Молоко, глмын короны дѣлаются тощими и вскорѣ
пздыхаюі ь- ВІільмы. иглли.іп і; ь доенію пли высасы-
ванію молока. которымъ упиваются до бсэилмлтстяа*
стали представляться ял.чло — ныог>в/илн. Въ лгу .нюху
— доеніе лупы мягесніігілип снѣпіДлось съ луннымъ
эаім І.піемъ, которое въ древнѣйшее прг.мп изычества
объяснялось нападеніемъ па свѣтило печи стой си-
лы ( 1 ), Самое названіе скумдмя.ымі сіііліг.іъ—гово-
ритъ о враждебномъ дѣйствіи. ѴКоллуны и вѣдьмы
призывали боговъ сойти въ ііоднсбесьи на помощь іг 00-
кропиіедьство людян ь; -іародѣіІІМЯ спл:і мидьбы первыхъ
была такъ велика, что боги іи* могли не исполниі ь
прошеніи: они должны бы іи аіпіті.еп п.і завъ. Слѣ-
ды этого вѣрованіи сохранились въ эагпппрлхъ , въ
которыхъ читаемъ: « мѣсяцъ ты красный > сойди
да лаю пилою.; солныиіип гы орппршіолі.иое, езоЛ-
г)м па лѵай д*п?рп ; лііЬлді.і вы ясныя . гл/ігіщгіг яд
чащу брдчпуіо. уймите отъ липа р.ібд глію го-го * ;
« сойди ты + мѣсяцъ, сягг.іггг мпіе зубную скорбь,
уяесн подъ о^лакл; гіыл сила іюгуча » :
» щголеьгяплсъ я ъиетьглш лаалда.ігм , гнГдгкаюсп л оо-
лдиоліп і» н др. '2). Вызовъ боговъ ЗіТіюяѣлнымь
(1 ] Болгѵрм во «режи аоглі.иііі Г*|і1_лдміі к ип руаѵй и ип-
стодетиіъ « ч-гибм ««ССрсйлТстѵо^аТш ы дпіні. лі® ггі іниі
I Ж М. ІІ4 11р. 1НІЛ г. Де», стр. ]. Критниі ям Арі г. Кдл*і.
і Си рея- Івйй г. .1 і
{2] Сакар. Слл>. Гус. Пар. т. 1« сср» IV—XI. [Загпаир. }
54
словомъ впосл Ьдстиіи получилъ значеніе скрадыва-
нія* Подобнымъ образомъ и полеты вѣдьмъ и кол-
дуновъ на Лысыя горы, подучили враждебный ха-
рактеръ. Вмѣсто помела м другихъ орудій очага ,
ПІІДІ.НЫ ста іи употреблять для своихъ поѣздокъ на
Лысую кіевскую гору лошадей кпторые отъ то-
го .гугііыотв. Мало того, вѣдьмы могутъ отправиться
па Лысую гору даже п.і думѣ спящаго человѣка. ко-
торый потому на другой день чувствуетъ себе ндяу-
чвкяыдсв и мплулі/утілпгліл ' I ). Въ христіанскую эпоху
прпітіиъ вѣдьмъ и колдуновъ были придуманы разныя
средства* чтобы ііі* допускать нхъ къ коровамъ. Сред-
ства ироніи і* вѣдьмъ п колдуновъ стали употреблять
тѣже. что н нротавь нечистой силы ; въ нихъ ие-
лэя не замѣтить позднѣйшаго вліянія. Ладонь, сіи
вида и,ш крещенская» кресты* еншцепнал верба,
страстная свѣча— нсс это прогоняетъ коллуіюві- м
вѣдьмъ, и по дастъ ігмъ дни и, м сосать у коровъ мо-
Локо. Съ этими священными предметами употребля-
ются сіпс, какъ предо? рлпительпыя средства отъ и Ь-
дущівь н вѣдьмъ: жгучія н колючія травы ( крапива,
НГІГ1ІО1ІНИКІІ и д|>. ), которып иногда эамѣіітогь купли*-
скій і;н<*н<рь, а ві'пт і. піим Іідпііі глучкплъ ддл очищеній;
у/Ьплйя соршгк , ст раины я дли вѣдьмъ» поіиму ••іи
нГіраэъ сороки — днмніміл* их і. обращеніе; нппсгрппгглргв
и осина , кпкі. самыя иадѵжпыя средства противъ не-
чистой сиды. IІ4плртпні;тм какъ іпиѣсппі, добывается
1 I | Москвпг. 1446 |в .1“ И Н І$- <1ф, I ПО, иритиж-і. Склею паръ
ц| ікѵіЫ МІНДІК ІфІІІЫМТ» к •» СгСіЬ ЖГНКДІЧІ, й-кн бц ІІІІѴ АЖ4С1Ч1 ЯП
ляі«м«ліч. Для Т4іій ©и 1і мрлгнй кшгоіі-ти иаргп*. и чллгя еял&лче
4ііг» ігнлмад*. ядгілп бмемргде лгтнтт- п^нэілніеѵиіі ( іЫіі ). Мяагля
ніъіьлі удаівлосѵ І^ллтъ иі человѣкъ, моторыіі велптх не •іпрвзъіру*
пк бѣли II свѣтъ; «іо ВЫК4.НІ і>|-іінѣрм, чю ливинцііі Лели вѣнъ сивъ
выѣліллъ іы іільиЬ | 11ллисту, ггр. 413 |4 ВсЬ »гн і|<квЬ]ікя прппад-
дежагъ покди^илНі вщіііі,
55
колдунами іі вѣдьмами; оснпл необходима для многихъ
обрЛДОВЪ I ПЛПр. ДЛИ прогнанія смерти ). Ясно. чти ті
орудія. ЖДКІЙ употребляются до сихъ поръ колдунами
и колдуньями прптнпъ навожденій нечистой гиды, были
при смѣшеніи вѣрованій употреблены противъ нихъ
самихъ. Обрядъ собиранія росы знахарями на порчу
домашняго скота получилъ такпіі враждебный смыслъ
также въ эпоху христіанскую, потому что роса, лиръ
Зари, въ язычествѣ считалась цѣлебною и собира-
лась па здоровье и плодородіе животныхъ: такое
значеніе роса сохранила въ гласныхъ чертахъ и до
сохъ поръ.
Любопытны и важны для нагъ народныя сказанія
о томъ» что вѣдьма можетъ доить даже оглдолглкыхъ
коровъ : стоитъ еп только выикиуяіг. мажа въ спху
ИДИ СТОЛбъ — ТГ ДНМПКп ігіггдгчИпті но ОПИ/ЮЮ ГГПЖ4 I ).
Слѣдов. по жъ . по.пчпишш тангтвеніпл! значеніе, какъ
орудіе жертвенное» п.пі лучше самая жертва — нпіво-
лила на землю молоко свѣта и дождя.
Такимъ образомт сплою молемііі и жертлапрнпп-
шеиій колдуны и цѣльны управляли дошлая и и бу-
рями» ведромъ И НСНГІГОЛОЮ» плодородіемъ И пеурпж.1-
имн. Въ язычествѣ дѣйстпіл ихъ были направлены нл
добро, нп урожай; иь христіане™I* іѣЙствін ли но-
лучили злой характеръ. Знахарь, говоритъ пародъ,
можетъ располагать дождемъ и градомъ, по жела-
нію: бывало. во срсмя жатвы надвинется вдругъ
туча; всѣ бросятся складывать снопы и сбираться дсн
моіі, а знахарю н нужды пѣгъ, ііс Судетъ дождя.
[1 ,і Нллюгтр (гтотігИ Дяіп] нмъ 1. гтр. 4ІЛ» Моеѵвіігдйі. 184Я г.
Л-’ 11 12. гтр, 1ЖГ 4.|нітпжи, Кпмл «Ьльиі лаетъ иораш> и ютіин
іні.ікдрвтлпгъ пе. тигдл аФді.ѵя цвещилпеп. ега силою мцдггіі стЫь
ня районъ ііЪггЬ ли Гнѣрі. пп&а мш молвили ъ. гну «гяіь
[ іІііЛгт ].
50
скажетъ оиі..— н туча прийдетъ мнми. рд^ь гдіил-
лде.іі страшная буря, всв неба почгрігЕло; по знахарь
объявилъ. что дожди не будетъ. Вдругъ. откуда пи влял-
ся. летитъ къ знахарю черный чо-ловіі.ъ на чгрдвдв
конѣ, Пусгп. говоритъ онъ.— Не пущу. огнііЧіісгь
знахарь. — Пусти, сдѣлай ммлоггь 1 — Не лущу: зачѣмь
было такъ много избирать? —Ъэдокъ уѣхалъ; тучи ноен-
зіии и нобѣлѣім: псѣ ожидали градуЛІесется къ знахарю
другой ѣздокъ весь /Гіммй и на бп.ні.а» копѣ. Пусти, про-
ситъ онт.—Іі» пущу.—Пусти, ради Коса!—Не лущу: за
чіінъ было набирать такъ много? *— пугтиі ни ныдгр-
жу>—Тогда знахарь разогнулся н сказалъ: ну, ступай!
только кг> той долипІі. что за мнвою. Ъздохъ мечеть,
п градъ зашумѣлъ въ долинѣ за пилою (I )< О вѣдьмахъ
ралегсігаыпіінп ь.чго <ліѣ грмдуяіа гг. лві?а дождл м росу, у но-
г я ніт иъ за плзапиошъ горшкѣ ндн мѣшкѣ, н к подла юта
/ршЬ н гн//но; ііп суевѣрному мнѣнію народи . вообще всс
обиліе н плодородіе находится по пллгги вѣдьмъ. Въ на-
родѣ ходитъ такой разсказъ: жнлн три брага и эашпіа-
ЛПСЬ звѣриною охотою п рыбною дои.іею; странно. ПО н
ловля н охота братьевъ пгеіда была счастливая: закн-
іі)гь ли сі.пі. а онѣ ужъ нсмны рыбою; ванны сами
бѣгутъ на иыстрѣды. Дѣло иь Томъ, что мать у нихъ
была ігідьма. Рать братья рѣшились со испытать;
пзімп танко.мі тенета и ружья, пошли на охоту за ваіі-
шіми а матери сказали, чти илу гь лиши ь рыбу. Чгіи-
жі- Т Раскинули телята — п вмѣсто зайцевъ палозлн иъ
оптъ окупи, караек н л нпн ! ( 2 ),
Мы показали уже. что пъ эпоху хрнстіапекую <іое-
КЙ лщросв яіідънамн получило ліпчепіе цраждебное .
( I | Стггья п ішИфЬяхъ УгріяпсЕіііТі , собр. Куапш«жъ. ВІосолт.
1Я*П г. Л‘г 11 31. егр. из —184.
(1) ЯІ0ГКЖ4ІТ. |(И<1 г. Л? ч » I?- пр- 18С —181. Крптл«а.
Л7
противъ котораго ппдо было прнііііиаті. прімотраніі-
тельныя икры. Мало того: онп- стало разсматриваться,
какъ сіпрашммй /рл.«, Въ стихахъ народны* і. поется,
нто душа грѣпміале обращался, къ саоему тѣлу, іопо*
ротъ: ПоГиу И
Въ жуку гк'іоую Феткоцгпиую,
1Н. муку вѣчную. иь горячи огвіи
— Почему-*къ ты, душа, гебж угадываешь ?
спрашиваетъ ті-ип»
— Потешу ж, тѣло бѣш*, ггОа угадываю
Что вагъ жіілі ііі.і бьип ц;і вшыіенъ свѣту—
Яля чумяот Л4М кореш молило аы4аклади ,
Л/іУ ил хГДіт>с7« ссмфмсшо жижолн^лли ,
И г ѵкдіиа ни въ имѣніи, ни аавт|и.*іі!к
Въ егмхѣ * о грѣшныхъ душахъ м находимъ тоже
гвіілѣтглъстии :
Чѣмъ ЖС дуіпи у Бога гпгргън^іыи ?
А оврваа душа ссіфіыміыа —
Лп рлгы лгмолгу дедо-мадл ,
Л<і тдгт-гн/іалгт» оіор*Г «млилктда.
**«•,«<* ••
Чствертаа душа сшртшіыгі ——
Лі чіігиііьит под* воропу дагдыглди ,
.Г пироаігИ ггніИЛШЛЛ ,
ГЫруЖ/ ЛГ-М-ГН] «ыдыаніДгд ,
Г’прляую ОСНК»/ зглТігл.ыд,
Гпрмсуя> сігику лдгуміыед.іа ( ! Д
ГІгіі сыі.і і.гімі.сгпд стнхоюъ — -іррапы-івГпю знаменатель-
ны» Сопоставленіе рядомъ: отнятія у воровъ молоко,
л у хлѣба сипрыныі — ещи боліе поясняетъ мігоъ до-
СИіД. Въ язычествѣ доеніе вызывало съ неба ллидотппр-
пы<! лучи и ЛО'КЛЫподъ вліліпсмъ христіанства іллі полу-
чило другой смыслъ : доенію приписали стремленіи
I < ? Чг, Об. II. и Д. Р. годъ 3. Л-* 0- стр* 210. (Ствіи.
собр. КпрМвек* )-
58
сокрыть цлодотворііое молоко іі сгубить обиліе . урп~
жай: вѣдьмы стали афабыдеіт» и свѣтила и дожди.
Отмять у хлѣба еиормяыо значитъ: отпить, уничто-
жити урожай и провзмсти голодъ. Такдо дѣйствіе
<ч*геггвеініо стало предстдвллтьса самымъ ужаснымъ
грѣхомъ, (Іа Украйнѣ до сихъ царь Вѣрятъ, что вѣдь*
яа можетъ задерживать даждн И производи г ь иеурапйиѣ
Какое нрпсграпство земли въ силахъ она оиилть сво-
ин к. ВЗОрОМЪ, МП РІН//ЛГ ЛОЖ^/ПП ЯНГЛашЬ ИМЛОП Г4 лмр*.
ко вшколго просв^нзлетел ложи» опмдглл у клровв ло-
локог сближеніе иногоэначмтелыіое ( I }!
іл. отнятіемъ у хлѣба спорыпі.н стихъ тѣсно спл-
зы идетъ преданіе о эплозга р.\,ти. Въ южной Россіи
передъ жатвою и&глш'иы сь насмялін отправляются іі ь
поле; одна изъ нихъ, взявши горсть яллосьсві. «а корт,
дщіиваетлн п.т уліолпь и іиретблеть тми млалшігасіпв
мхвЙ при чемъ іругія поютъ пі.гнго на завиваніе вѣн-
ковъ, Послѣ логи уже рука лиіомл и колдуна нѵ
.можгліа исиорпшшл лин.йі (2), Такой обрядъ нлзм-
вастсл: зігяігмияГг ил Хироны Полосу I Велесу , скотьему
богу і. Съ божествами свѣта, кт. жппрымь припад и* •
жаль и Волоі* і . соединялось прсдстаалоиіс всеобщаго
плодородія . разливаемаго и пд идрстаи рлстителі.Пііс
и пл Цдреіпо животное. Предъ началомъ жптвы пер-
вые созрѣвшіе колосья пеобходиио было посолгигь
ІЛІЖСІЧ 03 м I. , ІНІСІІП Г'ІВШІШЪ ИІІІІЫ ; н дѣйствнгслыю ,
при пѣніи обрядовыхъ пѣсенъ, { говори языкомъ пла-
стическимъ остапднли Полису на бороду—завитый
кустъ ржи. Къ згиму кусту нпкто пе свіѣегъ ирикос-
вунисд: къ нгдіу чувствуется благоговѣйный страхъ (3).
I I Чінкяяг, 1КІв г, II іі 12. стр. 1ВВ. Критмы.
(Э) Тереш.і ІІигь Гус Пяр. »і. VI. гтр-» ЗІЕ ОіІЗ|№ Сші. 14г.
Ня|к т. 1. гтр 11. Оп>о п ппіку < Листа Ч. 11 сгр ЭН.
I 3 I Кіо ирііносвЕТсп «ъ заиому, тога также сдер’гіггь. Ни. Гяслр.
Л9
II это благотворное* въ язычествѣ алшмпіе лможп .
«іхранающаго жатву отъ ВСЯКОЙ злой поруки . — въ
христіанскую эноху получило другой смыслъ—враж-
дебный: языческія приношенія не могли не представ-
литься христіанину дѣломъ самымъ грѣховнымъ. Съ
этой точки смотрятъ на хлѣбный заломъ (закрутъ, за-
пазку) п приведенные стихи; и і« нѣкоторыхъ мѣстахъ,
даже образовалась повѣрье. что заламъ дѣлается лян-
лчірелв изъ желаніи причинить хазаииу нмны зло. ги-
бель* Злой знахарь беретъ горсть хлѣбныхъ стеблей и.
произнося заклятіе . ломаетъ ихъ а* правую, л запру-
чіілзвтіі ва ллвг^ю сторицу. Нъ узлѣ залома всегда па-
холятъ немного золы, соль* лнмильную рагидрсп-
и ы н згрма, уіпль н дичдую скорлупу ( 1 ). Зола, силі..
земля н угімь — предметы* пепбхпднмые при гадані-
яхъ и различныхъ обрядахъ. приставляющихъ остатки
древнихъ нчпщенііі и жертвоприношеній, — Обрядъ
заламываніи и здкручивалія хлѣбныхъ ьплосьевъ. охра-
иявепІЙ въ глубокой древности плодородіе нолей, ло-
лучилъ іпог.і ѣдете ін значеніе совершенно превратное.
У козлиное нами измѣненіе въ характерѣ вѣрованіи,
снизанныхъ гъ вѣдуномъ н вѣдьмою, совершилось съ
первымъ утвержденіемъ христіанства н.і Гуси , кикъ
иѣіюяс па пѣддіпн госніистиу юиідго. Разумѣется , измѣ-
неніе эти совершилось но всецѣло. па на всѣхъ мѣст-
Сквв* Р<с. 2. стр* 12, 44. т 1. <ір. ЗЪ ІИ.гтч, Еір* ІЯ2Ч г.
.1* 3 и Си еди ІКЕ При эмидгйі чгріцѵв ийЛВМЫйЛІВГЬ триу — Ву-
длгъ. і* іилміетіі. гал> I- г*р- >
( I ) Заыр^ті. _іі.петгі«і мзгъ уіів<гпт4, лъ '»Ьыоиірыіъ ігѣетаіѵ, н>
ііаГѵВсЛь *сеі о свмеистшя п (нідеіт. Еѵліг ОО »г развестя * чт& яо-
жргв чдѣлггь талію іор-иаіія впляярк. т«> ги₽т» яялет'в, іолъ сгл|івт>
я ПрОЧ. Фге^ініф гкосмяіь шля гл^длш» /дгрутііі Если пекпмч
учивестп іа<рѵтл„ і«в<о оОжзгл&ввтъ. ( Свіір. т. І.ггр, 83. Ииліостр,
юлъ 1. сгр. 538 ). Нъ Ор.іпв. губ. іюлибніиіі двлояь ііазимпЛя жуг
.гош, СіяіП-іцгііо Я. М. Спгтпре вымх.
5
по
постахъ и ие относительно всѣхъ древнихъ вѣройаиііі
п обрядовъ, (Іо нѣкоторымъ остаткамъ и теперь еще
ощутителенъ характеръ языческой старины. Тѣмъ не
менѣе ІІОЫнѢАіПйв вліяніе не мпглп не произвести
перемѣнъ, Еще отъ XI вѣка донеслись до насъ яспыд
лѣтописныя свидѣтельства о томъ, что вѣрованія на-
родныя аіілчпседьмо измѣнились пъ эту отдаленную
эпоху. Такое явленіе тѣмт боліе ирсдстаолястсл есте-
ственнымъ , что съ точеіііемт времени пародъ поте-
рялъ прежнюю распознаваемость мяоовъ; языкъ рели-
гіозный сдѣлался для него тлппстпеппынт. Новыя вѣ-
рованія не отрицали вовсе зоэможаостм м бытія того, во
что вѣрилъ простодушный Сдаплпіінь іода во А ; они
только приписали >гп икроедниі началу алому, демон-
скому. Въ илродѣ продолжали еще жить прежнія убѣж-
денія ♦ по смыслъ ихъ Пыль истолкованъ пъ другую
сторону, Взглянемъ на лѣтописныя сказанія о «іолявадго.
Въ 1021 году, ГОПпріП ь л іпппіггііъ , возсіяли пъ
Суэлллп аозхвы, « нлбнпаху старую чаді, по дьдволю
« наученью и бѣгованыо, маюжце, яко см держагл**
». говвян. БѢ мятежъ великъ и голода по агей той пнрл-
к (Ідыиілвъ же Ярое лапъ... изымавъ волхвы, ряс-
іт точи, а другыя покаэнп. и ре къ сине; Ло/ь лаводото
п по грѣхомъ па куюждл землю мадиллі илы лоромъ
ч тмя морѵмъ , лы млою яазмью . и чслоягыіъ не пгм'піб
* лячтожс. и Подъ ІВ7І годомъ читаемъ подобное же
извѣстіе: и Гіыпшп По гдиною гкуиосяиі ігъ І’остовстѣй
об.ідеіл, астата два полхпа отъ Лрослаилл глаголю-
н ща, яки ігѣ гнѣвѣ ’ мы вѣдаемъ }, кіпо г»г?илы е)ср-
п лгеіпіб. II ноидоста но Вилзѣ. кді прпдутіі пъ поюстэ,
п туже ларицаху лучігп4 ( добрыя } жряы. іланмюцал
п яко сп жито держали, а гы жсд»я а ем р^гбьг, а си
п еьору. И прилѵжОіТу къ ян.ип гястрлі свая ♦ лгатсре и
* жслы сяя я : опа же іи ліечтл. прорзьзил-ш* да плдоелд
61
« емндаста любо хг/пю * любо рыбу м убіпташотд
< лло/ы жены. имѣнье пхъ отъимашста сабѣ. » Няцл-
иецъ волхвы пришли на Бѣлоозеро: зн ними сл+дава-
ло 300 человѣкъ. Въ зта время Ніи. сбиралъ па Бѣло-
озерѣ княжескую дань. < Поаѣдоша ему Бѣлозерки *
а яко два кудесника избила уже мпогы жемы «о Водъ-
а свѣ и по I Не пенѣ л Япъ потребовалъ отъ нихъ иы-
дачп волхвовъ; но Бѣлооверцы «сего не пОсдупиппі.вЯиъ
сталъ дѣйствовать противъ волхвовъ т себя, п» когда
они были схвачены^ то спросилъ: «что ради ппгуби-
« ста толико человѣкъ? Онѣма же ре пшена : лко пін
•і аержина огіімье; Ма пгцг тгабгеігл сялс — бусіггль /йбшка;
я ища ли хощеыш, та пергбп тобою вмніммміл жыта.
п ли рыбу, ли няо что. Янъ же речс : по игтипЬ лжа
«г то в ( I )♦ —Зл что и кого именно избивали іюдхвы?
— Лѣтопись отвѣчаетъ ясно: избивали сглормлъ и дуч-
шмхв ( т< е, старшихъ) дгетдолв—за то, что онѣ
скрадывали /обило н обгмы и производили /ологіе. /’о-
бнпо (обіыле іэзіілчдеі і. — плол^рп не. урожаи (’2). Мы
ііилкіп1 что старшимъ женщинамъ въ родахъ и семьяхъ
принадлежало иь лзычсствѣ Совершеніе богослужеб-
ныхъ обрядовъ » п что пмъ главнымъ обрзэомг , но-
ггѣрья приписываютъ богяіг т. е. низведеніе дождей и
спѣта и л зи или, Съ измѣненіемъ характера вѣропаній,
йодъ іілідініемь н<шші жизни ,— ві.имы г старшія и
зниющіл жічіщиііы, стали прсдгтавлятьЕД похищающи-
ми съ неба п свѣтила н дожди и рогу , а вмѣстѣ съ
тѣмъ п плодородіе (урожай). Вѣрованіе въ іниможность
и дѣВствмтелііііость подобныхъ явленій была такъ вели-
Ка въ X! ігѣкѣ, что родичи» безъ сожалѣнія, отдавало
ня побіеніе егілихъ матерей » женъ и дочерей. іКптс-
11) П, С. !»♦ Льь т« 1, гпк о». 73.
| 1 ) Н. г. г, 1. а. Л|ШІІІЧ. ІА.
5‘
02
ЛИ ІІС ТОЛЬКО ІІГ ХЛТІІЛ1І ВЫ.ІПІІЛТЬ ІІПЛХВОГЪ: НО глѣ-
ДОІЫ III ;іл ІІНМИ ПЪ ПГрОЯІНОй ІП.ІІіѢ. Обпиіісііій II ста-
рой •нідм » бъ произведеніи голода вполнѣ соотвѣт-
стіошмо і рубину іі поразвитому швглглу тогдашняго
чгловііга пл явленія природы. Игѣ внѣшнія пяленія онъ
гіб ЪЛСНПДЪ. какъ ДѢЙСТВІЯ свѣтлой или нечистой силы,
тікпііпіілыл мольбами или чарами* Пыли примѣры, что
народъ обвинялъ въ чисто — фитнчнгкнхъ лплсиіяхъ
духовныя лмня. Модгніс служителей божества, по ста-
риннымъ яѣроялніям і. . силою своею могло управлять
природою іі сн пліяніем і ; если ,ітл вліяніе станови-
лось пргдшаяп — значитъ моленіе было здоупотреб-
ляемо служиітлями божества, или, ради грѣховъ ихъ »
теряло гііош обычную силу. ( ( ) — Епіг пгдлііно пл
.Ѵі.раііиі пародъ вѣрилъ* что яѣдывы и колдуны мо-
гутъ скрывать огрпнные запасы хлі.бл, денегъ, и пр>
Іілъ пыіпспрппсдеіпілгп ііарпдппго разсказа о трехъ
братьяхъ— «ено. что вѣдьмамъ приписывается вліяніе
и пл обилія (плодородіе] рыбъ іі животныхъ. Еще не-
давно пѣ.іьми.м і. парилъ нрипіісыпалъ общественныя
бѣды: іпліііъ. вдеуху н и г ѵ рожай 4 Въ старику, по про-
даіііпм ь. при псякоіі повалыіоіі болѣзни (іігиір. прп м<ірп-
вив лзпЬ ) ;іпклпыііпли пъ землю ліног)ои^гьняг/а>
млрімг. въ ллыжв ^діыг.гил-^. Г. Дъіь упѣряггъ* что на
Укряшгіі с\щсстпустъ склзлпіг' наятое наъ судебныхъ
аніонъ, каиъ одна зтлп и пыіиая б»ба, поссорясь гь
гпиеіі госЬлкыі* обпіінплп ее въ скрабы»гяпчм росб/. Об-
йііііспііую при^пітли ііі-.іьмоіо и сожгли ( 2 ). Даже с.і-
і I ) Ноэгорчі.і. 1 ли -іЬтошг гтр іі; ПпМФрФлНЫ И|миирлі сяедго
ълл.іыѵ^ іа ти, что - іеіыо стоить лі>лс«к я
г2] Пличір, іолѵ 1. сці. Л11. Сгвіы Дала. Свир» Смя. Гус» ІГиг-
Т. ± гтр. 13. Сж. і|і4жпгу Ѵнівядв Оі’идйроіичв і> Ъабѣ — »л ііі^ммі
піпрлл іииіьтрпьлгть кнѣльѣ гь пііліхі кіпггтл .ііѵровог *і<попгтріе
; Аі. Ар Эмс. т. 111. »1‘ 1В7 )*
03
ыше зздхлри и вѣдьмы потеряли всякое пониманіе
старинныхъ обрядовъ и вѣрованій, Оіш ді.іігтіиітгл.нн
стали совершать залэмы и доеніе коровъ сі цѣлію
новредать гагіему заклятому подругу. Это лилію изъ
запііялніп ржи знахаремъ пи інруіТу лмдвй и игъ слогь
стиха объ обрядѣ доеніи: цѣльна эаіынкаотт корону,
доитъ гс, л шпинь лныокгі ллмипистл на ледгдіп о ,?«-
бываете ея гло ългпю огимовой коли * клігъ засохнетъ
осина, такъ ішеохлибъ у коровы сосцы ( I ). Враж-
дебная сила вѣдьмы распространилась ни всеф обѣщаю,
щее гыогН. рожденіе. Вѣдьмъ стали обвинять ігь томъ,
ню <іпІі портятъ беременныхъ женщинъ , крадутъ у
пахъ изъ утробы ділеіі: мидуиы тоже іптімлють у
жошцінгь п.іилиродіе < сушатъ пхъ и шіиупілмігъ мл
людей болѣзни ( 2).
Въ приігеденныхъ нами лѣтописныхъ еппдѣтольстаач і
объ избіеніи - старой ’іллп видно . иго уже тогда
былъ затірлніі сііысіъ главнѣйшихъ мннпиъ, Кудесті
ни* пояід.іннціс іюли» бопли, , обвиняютъ къ неурожаѣ
жепіцинъ. которыя будто бы скрывали лгл/ьбо. ры^у н
зал/ий ( 3 ). ОСпііненів это не было слѣдствіемъ толь-
ко хитрыхъ рзіісчстовъ со стираны ЦПДХППІТЪ: ппн соно
были убѣждены іи. тинъ, чти говорило, м дѣйство вали
подъ наитіемъ Фанатизма : лджо передъ смертію опн
не отрекались отъ синихъ словъ и не прпэіывали гсбл
неправыми. Въ родахъ и семьяхъ еще продолжило жить
( I 1 ОЪрѵль пгоіт. сходгиі. съ ііікіпориии члріміі.
I □ ; П мкнтр ГИДѢ и еі|і. 413, 1М_ Дйгіи < ірт 37. 74? г.-мдувѣГ
дѣлвшгь жиииіезх медѢВстачѵиаіВ*ѵ« . л > гъ|імряііігѣ аолі>-
воВ орглтіъ.
(3| Вирлямііе яви ксчгЬ л «зіг^іетѣ г<яд^мсОіМ>іміііѵо. <рл«нр;
ГѴ пи Виввіин въ поспи тѵтт-мЪі сѵипніас пп удтіл. иго
ловіаи. |івічв><ип СЬси е ( Пк (1 Г. Л. т. 1| пр. Ѵ2 Ь І1лггриі.і. ||гч
ше> эраше ліЬ бЪсовсвіа имгѵмЫж | Житіе Млтппа П|Н)>п|і,іпвіги »
04
остатки старыхъ вѣрованій; жснщииы продолжалъ со-
вершатъ дома тЬже обряды, что и прежде; вспои-
ішзіъ — оллхипаніс. Несторъ выражаетъ общее соире-
ігсппос иовзрѣніе на мссмшнну иъ слѣлующахт. словахъ,
въ которыхъ мысли и грѣхопаденіи присасдпнндасъ
къ прежнему значенію женщины і и паче же женами
бѣсопскав ііолъшадпыі бываютъ; искони бп бѣсъ жену
п ре лети, си же пуша; тако въ си роди много волвують
жены Ч'іродІ'ііепіом ь и «правою м іжѣми бісовьсісыми
козіи.ми. і> ( 1 } Слова этн сказаны Несторамъ тотчасъ
послѣ раэскаіа о волхвахъ, избивавшихъ женъ.
Кромѣ разобранныхъ чародѣйныхъ дѣйствій» наряд-
ный поиѣрыі прпгшсываіюі ъ колдунамъ и пі.дъмамъ еще
нрелроцемім. Колуны н вѣдьмы ищутъ и семи обра-
інвтьгя иъ различныхъ животныхъ, птицъ п даже не-
олушпиленные предметы: могутъ обращать въ няхъ и
другихъ людей. Вѣра въ оДрмрліл и оборотной— лссі.ма
дрПИіілп. т1го означаетъ агатъ мигъ? Рѣшеніе втоги во-
проса. надо признаться. эатрудпиігл.на . питому что
онъ тѣсни сивлаяъ со множествомъ другихъ вѣрова-
ніи и проданій ; мы представляемъ только попытку
объяснить итогъ мпоь.
Вмѣстѣ съ тѣнь, какъ ммоичаскіл вѣрованія стали те-
рять еипні р.ігполнавасміііті., псѣ обычныя выраженія
ігъ нзыиѣ , запечатлѣнныя языческимъ характеромъ ,
і] При іниилтѵ гк вяіііи і* вімгржі^ — «іінгкиям тл«же МОСИВМ-
тельвй, ияа । »’ ГП4Ч4ПИ і»гх»ми ( С*, гтдт*»” Гдмпгьгм въ Ч. О. И. Д,
грлъ 3. 0» стр. I— 5, я рліг^шдеиіг Ртлисм « ересяіх |‘««о-
лаіъ^ гт>и ІТ 1У . Поввлкп»п ««мхвюѵъ на сІвсрЬ Гуси ^слоілліАлгмь
оглл-*и*аі><і№ втиіт. оПлстей <ігь ІІІяві; глдімык к иГірмпігъ»
дг»гп*зг«н> трютішмво іія шмЪ, Ііамл^ «І4ИЪ аігь гЬверъ лпаічі
остамлгі теіврФсѵіііісяпкіяъ. ІГ|><і«Ь ТОГО, ялЪстют, что мміви
кѵллеъ ѵъ Кіе-вѣ ( Сак лѣт> питъ 1071 Г. ) Гпэн многое пояснятъ
намъ въ лѣтппнгліъ квролныя проламІяі пгто'іпнъъ втатъ — поття по-
грому тъ*
65
сдѣлались мстаФприческими оборотами для выраженія
сопершеішл иныхъ представленій. Пъ нашихъ народ-
ныхъ пѣсняхъ и старинныхъ памятникахъ письменности
находамъ множество выраженій метафорическихъ .
употребляемыхъ съ цѣлію надѣлить бигагырл какими—
либо своіістялмн того или другаго животнаго ; на пи-
слѣдовдтеліо необходимо помнить, что выраженіи .пи
гвіідѣтсльстлуготъ и нѣкогда сущгсі пивліппсмъ вѣро-
ванія ль обращенія. Іірнослінн. примѣры..
Въ Словѣ о полку разсказыидетед о кнлзі Весела*
нѣ. рожденномъ отъ «ммхомщл, что онъ рыскалъ ин-г
комъ* п такъ быстро , что опережалъ бѣгъ самаго
Солнца (Хорея); Кинзь Игорь екапалъ нірносіигмъ въ
трпецнкѣ н бѣлымъ гоголемъ у волы . бѣгалъ пол-
комъ* и леталъ соколомъ подъ мгла ми ( поди облака-
ми ) ѵ избивая на завтракъ. обѣдъ и ужнні. гусей и
лебедей; Ярославна говорила ві своей жалобно Гі пі.с-
яѣ: полечу я зегзицею ( кукушкою) ( 1 ), ’іпп.і.н язы-
ческою вЬрою ль обращенія можно объяснять п том-
ныя мѣста п Боннѣ : я Болмъ бо вѣщій, аще кому хо-
< тяше ПІ1СІН. творигн< то рвпялкіш^сд мыслію но
« Лрсиу, СЛрЫЛА ОЛКО.О НО ЗІ’АГ.ІИ, ГНЛЛ! ІГЛ ОрДОЛГВ ННД Іг
я облдкы ю; іи. друюмі. мѣгіі. : я и Боя не I лбы ты сіл
іі нлъкы ущекаталъ . салчаі славію ( соловьемъ } по
« МЫСЛіНіу древу. ДЙ1ЯДД умомъ ПОДЪ Ііб.ііікы, рілфі III.
« трону Трои ню чреть поля ня горы в ' - ) Глаголы :
гьата , лашнм , ркіфі — постоянно уиііірі’Гилютг и пі<
выраженіяхъ, указывающихъ па обиротнеВ ; •« растѣ-
квшеед мыслію по дрену » — выраженіе« гічепилио
тождественное съ выраагеніемъ: « скина слипіін по
ныслспну древу в т. с. порхая со.іапьемъ, ПО Аигслгм-
(1) Сло*о о полу, ѵэл. Дубояся^ (Гус. Діхт. Ч- 111. Стр. М.
11Ю-20<Е НО. 130-234 11. С. ЛЬт. т. І. егр, 07.
(1} Слвьо о полгу гір. С. ІІ, 2й.
06
ігплу дерену < Л/і.гслгмлмн — употреблено здѣсь ВЪ апаче*
пін: таинственный, свяпіежпъіГі, Самъ Боанъ называет-
ся ГЛІМСЛГІМЫЛ& — ВЯІ I СТО в/ЬЩШО, Подобно тому ІІІІІ-
ражепіе : « летать у,вола подъ облаками и—означаетъ :
лстдті вслѣдствіе особеннаго яаи>лягя , янтростм, Ві
сгарнмисю івѣгпі. о /Ьитд ІІсесл.тньеліічѣ умѣнье обо-
рачиваться прямо назолпо премудростію. Колнъ — пѣ-
вецъ , кудесникъ : а потому съ именемъ его преданіе
связало вѣрованіе въ превращенія. IIь ярледворскои
рукописи о музыкантѣ п пѣпцѣ Забоѣ говорится:
н вдругъ вскочилъ онъ п побѣжалъ олілелія, * [ 1 І Впро-
чемъ, въ Слипѣ о полку употреблено старинное выра-
женіе, но смыслъ ему приданъ ііоэлиііішііі ; выраже-
ніе .»ги, конечно, образовалось вслѣдствіе дреяпѣміпвги
вѣроплнія въ превращенія ; по писатель Слова хотѣлъ
указать ил другое: гіі.сиі. Калпа чародѣйственная; мнд
яи іннчміпо іинпненіея къ небу, сѣрымъ волкомъ песягь
пи земли и сизымъ орломъ пи иодпвбееыо; опа испол-
нена сладостной гармоніи « нажегъ граанпться только
съ пѣснію соловья, Потому и Бплнъ названъ головбелгй
стараго я/нлгсаш, Точно такъ сказаніе объ Игорѣ, бѣ-
жавшемъ ОТЪ Индоііцеіів^ имѣетъ пі виду уклзлгь ікі
удігвнтелѵптіо скпростъ* бысірогу гго бѣгства,
; 11 ь старимнімст. ллродныхъ ІІІСІІЛХЪ и еіЫЛІЫЬЪ Прі'-
д.ніні о превращеніяхъ лстрѣчінптся очень часто. Бога-
тырь Вішіі съ дѣтгтііа учился іремъ премудростямъ :
О' »)р.ГІІІВлГ<.Сіі ЯСНЫМЪ соколомъ, сѣрымъ водкамъ п Гів |.
лым । гурамъ—золотые рога; Впослѣдствіи, онъ оба-
рлчиввлея н гпрностасмі, и ііурзшкпіо. Царь АфромНі
іі«рескакііааль чистыя поля гнѣдымъ туромъ, темныя
лѣса соиолсыъ . л быстрыя рѣки исрс.іеіыиал ь соко-
( 1 I Крвиехэ. Г^гл. Ъеріа с<р. Зч
67
ЛОМЪ ( 1 ). ІэОГАТЫрк ІІПТОК1. ЭИПП.іѢлЪ ІІЛ ТПХМГЬ ЗА-
ВОДЯХЪ бѣлую лебедушку ;
Ом черезъ ог]М> была ѵся ладлгяя ,
А галопу аіка у уппппігл храглшлі іоликом»
П сѵнтмъім ъ дсглмуіолв усажена.
Выііпмаегъ онъ Потокъ
Іѣіъ иллупіня еосні тугоі* лунъ ,
ІІЛ. колчана вылпмллъ каиспу стрілу
— хочетъ стрѣлять пи лебеди.
Пра>1щптся ему лебедь білая
Не егркіпіі п«і мгііа іебгіъ білѵи".,.
Выпы ила іиіа ип крутой бгреяшаъ .
(Мермулас* душой ирсчоіі дѣеішгія.
Когда отпрлніі.ігл Потокъ—богатырь ъъ Кіевъ, крас-
ила дѣпииа । Авдотья Лііхоии^лгіоит ііо,іеі ѣда< за
иимі. бклою лебедушкой. Потокъ пл ней женился . и
когда жена его умерла, помт.іьел тѣло іодовою ш-
пемявш алшя. мослѣ чего сна тотчасъ ожила.
Пѣсня о ДпбріниЬ— богатырѣ разсказыидетъ : МО-
ЛОДАЯ Марина, любовница лля.я /’іірмячміци , обернула
девять богатырей быклмп ( турліілі ) ♦ а досятагп —
Добрышо— ГНІДЫМЪ туромъ — эоливые рога. Сама Мо-
рина похваллласіі :
А іі ііігь испі хыішржс, ліуа/тд.
По сыгнилася кумушлй н иохнгріе и щщудренЬе
ЛІпрішіі] ; ц л не хметаю « СКаіА.іл она . л хочетъ ли
пГи'рНу Т?бл сукою. Н Мітрнпя НОС1ГІ ИІИЛЛ пбсрііМЪГіі
і.лсагочкон . полетѣла пъ чистое поле іе осиротила
Добрмяю слои добрымъ мблолиемі. Пи сказанію на-
родной пѣсни чародіьАінх Млрііил Мнпиігкь овернулйсп
сорокою и улетѣла изъ царскихъ пади и. (2).
Г 1 ) Дрпвкг Гос. Стігі. стр. 47. ВО-М, 14І
(1) ЕЬісІет, сгр, 217 - НИ. 12.1-234 , ІМ-0'З, ШІ. €и сп»и о
Цпреівѣ — иягуиігФц а спым Секіонлк'Ъ; см. Нѣгтп. Квр. ІН21 т.
сіу. 1й4 — <03.; Рксг. Вісів. 1441 г. .А’* I. сгр. 37. Въ иди»и
68
Приведенныя нлмв свилітедьства Слова о полку и
старинныхъ пЬсснъ связываютъ превращенія именно
съ гімн лицами, которымъ пъ языческую эпоху при-
надлежало главное совершеніе религіозныхъ игръ и
обрядовъ: съ кпавьлміг и книги ними. пѣвцами, чаро-
дѣями и чародѣйками. Такъ Веселлпъ былъ рожденъ
отъ водховаиіл; Водхъ Всегда вьс пн чы именемъ свонагь,
указываетъ на пародійный смыслъ его подвиговъ:
когда ппъ родился. то аострлслося все царство Индій-
ское; Авдотья Лмхопвдьсііііа и .Марина обі ча родій кіі;
одна любовница огненнаго змѣя, другая сплою итога
зліѣк оживаетъ: Марина дѣлаетъ чары н произноситъ
заговоръ н.і любовь,
Откуда родилась вѣра въ гінрдщпніл ? —- Вопросъ
чрезвычанііп важный. Народныя преданія и повѣрья
4 іапягь въ близкое соо!ношеніе съ обращеніями по-
меленіе эгрнвецов*, Но Сербскому повѣрью ЛМртіяецы
выходяII. яя яочсі.іе- двъ могилъ и сікуиіь кровь у жи-
выхъ людей ( по время ихъ спа, отъ чего многіе уми-
ряютъ ( I }. Колдуны н вѣдьмы также встаютъ изъ
моыыь и бродятъ послѣ смерти; они также сосутъ
кровь изъ живыхъ людей; пгъ тоги Ихъ Смѣшиваютъ
съ уыфзц<м, вмѣстными іі;і Укрлйні и у Слллапъ
южныхъ { 2), Нѣкоторые увѣряютъ* что яородня слигршь
есть обпротшіь , которыіі ііриинмшт обраэь чвр/юй
коровы и гуляетъ «мѣстѣ съ стядлмп „ напуская на
пѣснѣ поется: • сік'рыѵсв в. преврлпгтеп в ГІЬлэіГ лебиыо в
Обычные ерлогіпя въ ігіевт съ заб^луинпа , гиаыиъ *с-
нимъ еинидишъ, <унушнон>, голуб;виниш,. О ІІлр- иалДг
<‘.ля». пл. стр. ЦЗ).
; 1 ) ІІЬС'ІІ. Еяр. ІЯ» г. 35* 24 стр. 2М-І5Х Нллнитр. гплъ 1.
стр. 413 4 спгтън Дал. Ж* >1. II. 11р. 1ВІВ г. ДаоФрЯ стр. 103 и
ди. {о имнмімвъ, мрѵоллміъ ндрллоплиитъ ).
I 2] Мжлирог. ОиЛрЬ С Тр, 0В, ДпібаТг Рос, Сл«І. )г ріЫр — *1рв-
ролпыЬ юллунъ, чглйнѣвъ СВ КОГТИплг>, стр. 32іЬ
69
пнхъ порчу п моръ. Плгопепъ, существуетъ повѣрье,
что обороіисль гспік г)шѵ?д, умершее мкрещекішмъ* іым
аюроотстуллияв , йуша лготорн/о ишйгь на пи?лгс одыя»
ічг прюгмлпктлсд- На сѣверѣ Россіи оборптнл называютъ
ігѵілсиорою; пъ другихъ мѣстахъ кикимора прпйпагтсіі
младенцемъ» похищеннымъ нечистою силою (I), Смерть і
для явычпііка на прекращала суішствопднія соосршси-
но; оіы только измѣняла тіто суіцсстпоплпіе, Славянинъ"—
язычникъ вѣрилъ, чій жртін’Шд продолжали жить, но
иною жизнію, загробною. Умершій дѣлался достояніемъ
смерти ( Морены ) ; трупъ сто обезображивался пред-
смертными страданіями и подлежалъ распаденію. Вотъ
почему мертвецы становятся преданіями въ двоякія
отношенія къ живымъ. Если они сь одной стороны и
по смерти, сочувствуютъ интересамъ своди семьи, своего
рила; то съ другоІІ вообще завидуютъ живымъ и ихъ
наслажденіямъ. стараются пугать людей н даже вре-
дить имъ. Души умершихъ ♦ но языческимъ прсдстаа-
ленілмъ, носились падь могалдмн бъ образѣ блуждаю-
щихъ огоньковъ, детали вмѣсі I; съ птицами пи деревь*
ямъ, (Й) іі вообще оставались ПЪ томъ же мірѣ, въ
какомъ жилъ и человѣкъ живой: такое неопредѣлен-
ное состояній луіпъ по смерти говоритъ О ТОПЪ, что у
нашихъ Славянъ іи. язычествѣ понятія а злгробииіі жпі-
пи еге успѣли еще установиться. Віюслѣдстиш, въ эпоху
христіанскую родилось попѣрье. чти только дупіп м.іл-
дснцсиъ , умершихъ безъ крещенія пли заспанныхъ
материшь также души выкмлышеІІ (3 I и вЬроотсгуи*
инковъ лишены по смерти прігсгапища п блуждаютъ
( 1 | Пллійсу|і. гадъ 1. сі|>* ’Д)0-
Г 2 | Сшр« Смлі, Рдг, Нар, Тш І> Г*р. 3'3 [ Ч^рп-ііім. > О МІЙЯл
1||. 114 Слл МЗЫІ4 егр. 71 —72а.
(3) Пі-дши — іыкімишъ, *щи ляобрі.шміаііВеіі «мламтк я ші-
тошу йролстінлялтев базъ цугъ я и<ИЪ* ІІрмяонілоіѢ СІІІ4! V 1'РОІІИ'ІЛ Ч
русілсзіл и лі«аіъ.
70
по міру. ІІрелснівліт души внѣ опредѣленныхъ ма-
теріальныхъ Формъ Славянинъ— ліычіпікъ не мнгі.. пи-
тону что Форма для его грубаго и ма л орла витаго со-
зерцанія была гллвнЬе всего : безъ Формы онъ не вь
сидахъ былъ ничего представить. Какіе же образы
долженъ былъ предай Сддічиіппъ умершимъ 7 Дру-
гихъ образовъ онъ ш* могь латъ кромѣ тѣхъ. какіе
Видѣлъ и зна.іг вг окружающей природѣ» Мертвецы ,
какъ достояніе темнпй силы смерти , продстап іяютгл
въ образахъ нсобыкп швеиныхъ, пугающихъ все живое:
при созданіи этихъ обрнзовъ Фантазія народная обра-
щалась къ природѣ ннѣіппсік Сверхъ шго, міръ
мертвецовъ сен. міръ гаингіііеииыіі , міръ темныхъ,
невидимыхъ силъ; все иъ немъ должно было иред-
стаялятьсл неопредѣленнымъ , нсустановивпнпіся. Отъ
того мертвецамъ стали прилипать самыя рвэііооб*
разныя Формы ; изъ одниіі Фирмы аіш могли пе-
реходитъ иъ другую, пзъ другой ІІІ. третью II
тпіп. далѣе Отсюда родилось ігЬргіваапв въ оборот-
ней , ііріііппіаннцнх 1. образы различныхъ ЖИВОТ-
НЫХЪ . п пъ переселеніе душъ. Оборотень, какъ
жилецъ другати міра, подвластнаго Счерти, счпгагі-
. ск недобрымъ духомъ, прели|.с пивкомъ бѣдъ. Онъ
не иначе впляется, какъ па бѣгу или па лету — мель-
комъ, СИ- кошачьимъ Крикомъ или воемъ, а иногда
подкатывается клубкомъ . клочкомъ сѣна и кимин і.
снѣга. ОГіорнпчіь мечется человѣку подъ ноги и пе-
ребѣгаетъ ему ллрогу : онъ іпмѣмлетъ нпдъ слой
н<> что вздумаетъ, пері’іамыелясі. въ кошку, собаку ,
сову, пѣтуха , ежа, камень, копну н нрич,; въ лі-су
встрѣчали его сіріішш.імь зпѣремъ или чулой ищемъ.
Днемъ его рѣдко удается нндіть: онъ любить прока-
зить ап сулгркіг н мочью; тогда иь глазахъ прохожаго
иііі. нерѣдко прниимлегъ нѣсколько разь то тотъ
71
образъ, то лругпіі ( I )* Очевидно . чго съ явлені-
емъ обиритпей и<> інічлмъ и въ сумерки, т. е. по ііре-
мл гидды честна генныхъ силъ, смііпилогь предстлп-
лепіе. оспоианііпе па д іііствнтсльномъ наблюденіи, Кто
не зпаегъ. что пъ полумракѣ п пъ темнотѣ вгѣ пред-
меты дли глаза принимаютъ рлзлнчпыл ФШіГЛСТНЧССИІіІ
Формы. который съ каждымъ шагомъ прохожаго пндо-
иэмѣііМЮТСЯе 11л Украинѣ народъ думаетъ, что чело-
пѣкъ можетъ быти поперемѣнно: муравьемъ ( насѣко*
иымъ). птицей, ввѣренъ, рыбою и снова челолѣ-
і;пмъ ( і ): видимый оста питъ огь древней ні.ры іи.
переселеніе душъ* Душа человѣка совершала кругъ ,
переколи всѣ Фирмы жилетнаго царства; пи она могла
также пери ходить и пъ растенія : пъ тополь. дворъ и
Лрг ( 3 V ^1ГР1 свободно могутъ ПЫЯОДЙТЬ ПЛі
снопъ могилъ и вредлтв живымъ. нанося ихъ хозяй-
ству рвэсгрпіісню пли пысисып.ні у спящихъ крпві..
Послѣднее повѣрье и въісасывлпіп крови мертвецами
; упырями } роли іось іиъ представленія» соединяемаго
съ Смертью: ьі «іно-піладііля онл ігеллнпдигь жизнь
н стремится пожирать п« е аинин-; похищай .іюлей
н денпотпыхЪ' Спертъ пстлвллі'гъ одігп холодные и Гн»з-
жизненные трупы; кронъ ихъ ни а пысасы поетъ, п атплгі
только насыщаетъ себя. Такое представленіе были
потомъ пергнесено и на меріоецопъ» Чтобы опіратпть
гибельное пділгне нергпеііопг. ирогі-імюлпны іннівлогъ
ннь между лапотокъ пъ спину огісапигый кодь { 4 }.
( I ) Пллжнгтр, голъ 1. сці. 2ДО.
(В1 ХІостг. ІМ4Я г. И и 12. стр. 142.
г *.І | Москв. 1830 г. СТ4ТЫ Іітсд.. Объ па* іаць >*пр. позли.
Мі Скпиш іѵ ляычеетоі «шіи* благой пиічгіПа, ДГ|Н‘“
во. иешкіиешіоп избитыя шмзин > .нігтьа еа ігггда .ірожать, и^-
ЗОГМѴІГСВ» ГЬА ^енг.іу I иЛіиЮ. ’ІІГк ІОГ» ЛГ>|и1іа Цтф П0ПІ>~
«ЛЛІКЬ <ігі>Л|*4«і»п гпвгягвлѵаыіпк Ыкітнаѣ ИѴЯМеііі ЫіЧЬ'ггЫі СИЛЫ Нэсл-
о«пі іі|кіг осиюгI, іі&ровимі сиертв, се упптреб.івютъ при аролопиъ
72
Главнымъ образомъ выходъ пзъ м<эгп.гь суевѣріе при-
писываетъ коллу намъ и вѣдьмамъ, которые и умираютъ
не такъ. какъ обыкновенные люди. Когда умираетъ
пѣльмл, то лея природа выражаетъ спою печаль: зем-
ля трясется» аиѣрп воютъ, скотъ па длоръ пейдегь .
отъ воронъ отбою пѣгъ» въ иібѣ нее— не па мѣстѣ.
Душа вѣдьмы и колдуна ( пли знахаря ) долго не хо-
чсі і- раститься съ тѣломъ; чтобы облегчить ея вы-
ходъ изъ тѣла—>разбираютъ уголъ крыши и пыііннл-
югъ иль потолка доску ( I ). Такое повѣрье объяс-
няется только тѣмъ иелнкнмъ жреческимъ значеніемъ,
какое имѣли вѣдуны и вѣдьмы; пи. здклннд піямъ.
были покорны самыя божества: они <Мнлн свѣтлыя бо-
жества и повелѣвали посредствомъ чаръ нечистою сплою
(2) .Въ пародѣ существуетъ любопытный разсказъ о томъ,
что три молодыя дѣвицы— сестры пгівѣдмплпсь. совер’
шали чудныя дѣла, и что по смерти, г)ую горятв мя
неоА яркнліп лліл)алгн ( 3 ). Души колдуновъ и вѣдьмъ,
и но смерти, должны были сохранить спос могущество.
По если прн смерти душа отдѣляется отъ тѣл.’і навсег-
да: то при жизни опа но мнѣнію народному можетъ отдѣ-
ляться <*гь нг-ги ни время: кромѣ глггряим существуетъ
ешс облшрояьв. Обмираньемъ назыпдіотъ припадокъ .
іізвѢсіныГі ноль именемъ летаргическаго сна. Пароль
і^нгишіі отъ ли&лмйякп а пдрдлічл ; апд кь дпыі СВВ|МПЪ ).
’.ж, ІЫ.ініг і р. I идъ 1. ггр4 ІіІЛХІ. I про пи |»ыт ъ Г^С. Нлр. ч. III. стр,
79. Ч V. <*|ь Я- VI- ітр- ЯОІ )- В% іржсгіангму ш *іиит
Миоічн.г, ЧТЛ ня <іі улМіМСЯ ІвгЗИ. іт ін’тпху п*п пЬчгмі колгблгтея.
і;іиіЛіппг веЬ дг.і*»пй чіж йддічіе »ют»Іе того прелім'тіі, іитариіі г ь ірп*
ггіавгкую »пиіу сдѣмаги иечпгтывх» л-алкпа считать ѣриѣиЕііиігь
сьвлЬзельстюжъ старііпы жзычссклй.
: 1 } Свілр. Г,и, |Че К. т. 2. етр- 4Ь — 4С. П3-*^лр, годъ І.стр-ііі,
Тлдмюо ьЪдьли вегутъ иулитьса <гь рдтілмаяп. (ТерИІВ- Ч> VI.
г»р.
I 2) Нвреимт. О-чгри Аріипг, гув. СТЦ- 1Я7*
( 1 ] Ск. Гус. Нар. Саіир. т» 3 стр. 51 — 53.
73
умаетъ, что юъ втомъ состолпіп душа улетаетъ «эгь ті*лл+
странствуетъ въ другомъ мірѣ. ««лить и рай и адъ. а по-
томъ снова возвращается въ прежнее тѣло, ( I), Обіш-
ряпье і давнымъ образамъ приписываетъ суепірів колду-
намъ и вѣдьмамъ; ихъ души, отдіілвясъ оп тѣла,
могутъ сообщаться съ таіінегіиміным ь міромъ, ожидаю-
щпмь человѣка по смерти . съ гяященными странами
бпгоіл. свѣтлыхъ іі темныхъ: тамі. лупы иѣдьмы или
Колдуна увилетъ все чудесное: и прошедшее, и будущее,
и полиі боговъ. и тайпы явычесяоіі религіи; тамъ она
получаетъ ларь вѣдѣнія и предгЬпхаиііі (2). 30 /юля.
по народному повѣрью . вѣдьмы обжироюіпв. опг/пг/імгл
лолвкгмгя ; слѣлов, обмиранье тѣсни саігзымется гъ
лпгіпгмі. іспросъ* Только при совершеніи религіозныхъ
обрядовъ, силою той же мольбы . кнгпраа вызываетъ
встоги о д отворяющую влагу < душа вѣдуна и вѣдьмы
можетъ псп'ілпип.ся дара прсдвЬлѣпія н предвѣща-
ній- При языческихъ игрищахъ іі жертіичпіыхъ ик-
рахъ вѣдунъ и вѣльма впадали въ состояніе иглу пл ем-
кое. въ которомъ иропзпосп.іи предсказанья и заговоры.
Это подтверждается самымъ характеромъ л п-іческіп>
нрзхіиссі ігі. н тѣмъ повѣрьемъ, что заклинатель, про-
износи зл говоръ. самъ ро.гглооЪйііств, ютсрясяг гіым '3).
(І ; ЛюГіиимтямі ал родный рнзежпъ а вбввріпмі см. въ ПЫгігв.
іаііі г- .<г II м IX гтр- І5!к |Прііляяь> соОрнь Кудішсиі]» Луша
•и ніѵіий, ткігиу*іпіаі<і иі цл муиЬ по другѣ, можетъ вывитъ къ ги-
ль д^іиу .іюбпжпа» кввъ Пи даилио оиі аходилса: 4уыя
«ѵмаіі» (Кігыак. ч. (. гтр. ЛХ МЫВ|юсс (**• им, Пѵ-И.ш.і
.! | ІІ-: П І’ІЯІГПЪ ВСТГПВ НПЬІ-|П.П П Іпиі ч« і иптй»п» ма
,ІЫг;ю МП гпдяуіш Ч/.ІПЛ.-ЛД и.
(3 I ЛІалк. іі Чгрвамир.гг. п-ар. » ііЬгші гіу -'3 — 100, Когда
вѣдь» <]6»р>апгЬ; то 4 о и» пн жечь <ів а*ты сімошокц тогда ѵпв 04—
(і«тга* Всшіжиявъ ипговоряу» а лупи въ. йжтжи ушдв, Соложу МВЛИ-Ѵ
жа въ честъ увЕршлъъ ( см, СтоглКв. ] Отопи очи таетъ отъ ъсикоа
вечіігтоіі сахи | съ’фія и Впдѣіпи/. Плікуіпв л жпашвпи —- нс-ііо^
ѵгнаич гох<#ігнітЖм в ягмЧ-аіКмм* «.^мчаніи млФгчха радеигв жгінвііі-
74
Душа . пгдѣлііпшапгл оп. тѣла , могла и должна
б:>і.іа прмгінліпіг. разнообразныя Форш.г Обь этппь на-
ходимъ положитеіьное свидѣтельство у Экзарха Бод-
ілргкаго: □ сс же есть первое: гліъло сеог вфеяіннь
•• лсрмно и лелпіетв орлопъ п ястребомъ и іюронпмъ и
и діітдемь< рыцуіль лютымъ авіремъ и венргмт. ди-
н кпмь, волкомъ, лемшюглв зміемъ, рыщутъ рысію и
медвѣдемъ * ( I ), Такимъ образомъ душа килдуна и
вѣдьмы могла принимать разнообразный Формы» При
дальнѣйшей ьразвитія вѣрованій» при ихъ затемп і.ніщ не
только душа колдуна могла принимать различные обра-
зы; ііп колдунъ и вѣдьма могли по нроивлпл) нэміиінть
гони видь и оборачиваться пъ различныхъ животныхъ
и различные предметы , не отдѣляя своей души отъ
тѣла» Крестьяне увѣряютъ, что не рѣдки случились—
снимай шкуру сь убитой пемчшіы или медвѣдицы —
находить надъ нею бабу иь сдрлФаікѣ !/2 }.
Ліяло того; но только иолдуны и вЬдьмы сами но-
гутъ пборачнм гьен: пни присвоили си іу оборачивать и
другихъ: липдпсь оборотни невольные, вслѣдствіе зло-
бы вМ.иіп п.іи віді.иы, Гаіил гшпв.ріл . очевидно.
ппздігЬііпіаго образы пан іл. Народъ иіригъ. чіп ыы-
.іуиъ, :шал имя ч<миііЬі;д . мсы-егь сдѣлать «то обо-
ротненъ. гі потому нмл данное при крещеніи. ІЫ-
ли скрыпаіі. , называясь другимъ. Часто, по зло-
бѣ , колдуны оборачивали синихъ опа кипы хъ пъ
разпыц іцнвотныіі; іы Украйнѣ такихъ обиротнеи
іі*го-р п нр*р>’мил»і о гпігь РоиЛслъ и СпѵріНгь сѵЬтаВрВстиліяін
С Пллі^гтр. голъ 1. гтрг 2ФЗ ).
I I і Энзврхъ Іммгарсс. стр- 2(1.
|3| АЬввегл стр. 80. 11-ілдетр, гоіъ 1г сгр. ЗіЗ. Сгдтьл Дялл.
ІІМъмл ліИіитъ йГірйіііагьгіі % аіроыу. Одягь ѵііро и ітіімхіъ тікую
юриаму »• Мяогтк. ііо син ямрмляс*. м уаег14% я ги ртмаіъ стярнщ
•♦сіллн-я »іисыя (Омжеаа. <ии«мшь гуЯг гтр, ІОС— М
Сжіч. Ддріщіяп Ь V
ІО
называютъ ѵаскулаки м и т, с. обращай пы и и въ пил-
ка » потому что всего чаще цѣльны п колдуны об-
ращаютъ пъ это жііиптіюе, <) ша иГдьма обрати іа пол-
комъ своего спсіда* который и послѣдствіи, когда лоз-
вратился въ прежнее состояніе. разсказывала*. что по-
дружился съ однимъ полкомъ и ХОДИЛЪ съ ігнмъ на
добычу, что хотя и чувствоналъ себя человѣкомъ, но
нылъ нп-іійлчьн* Человѣкъ, обращсшіыб колдуномъ
или вѣдьмою въ водка, приближаясь къ людямъ, 4ка-
лостлпио смотритъ ип нихъ: млеа, которое ему даютъ,
не ѣстъ» д кусокъ хлѣба пожираетъ гь жалио-
СТІю (1)4
Теперь необходіиіо обратить іпшхгаійіі пл двѣ сто-
роны даннаго вопроса: I | какими ерсскрппъим совер-
шается обращеніе и 2) какіе отрази іірспмуіцеспіѵл*
но избираютъ колдуны н вѣдьмы при своихъ обра-
щеніяхъ ?
|/ Для ТОГО, чтобы оберОЯІІГІВАГД, ІіѢліЛІГіІ упогребля-
нгп» чарог)лйнші лглин. приготовляемыя нлъ соиа травъ.
Силою првіірліцешП главнымъ образомъ обладаетъ тра-
ва піярлігчв, котпрол достается ігъ удѣлъ однимъ вѣдь-
мамъ и колдунамъ; изъ ятой травы пни выжимаютъ
гпкъ, н когда пожелаютъ пборотип га, тп гглтирлютъ
□ тинъ сокомъ у себя подъ иышкамп. Вмѣсто млзеіі н
сока тн|ыпч.і,—колдуны И вѣдьмы* жг.іая оборотиться,
удирнютсм а зелині или ит/аы/»гго/г»тгл черпзіь іололу и
черезъ тыл.кгнЛ^лн, дежей (-)• Чать-гырд-земли пода-
стъ силу всякому, кпі и иес ударится; ножъ — орт-
( 1 ) М(И«ВМТ. 1Я4Я Г, .Vе И ііі 15- <тр. 1*5-
(?) (*гжр- Гжяж І'ус. Няр. т- I- ггр. 4Л. іі-рпш. Нить В/г. 11 *р-
п. VI. стр. 30. 33 ІГме.стр. гі»іи 1. Стр. 204. 4ІЯ. П1.гт«. К*р. »№«
г. .*'Ѵ 5 н 0 стр. Э0. Тр. і>Г», Л. Рос. Сі м- X гтр. 4П См, дуГнтія.
СИ.Ж1ВМ4 о гѣромь ісіикЪ, <і іирь« іі.вииі и др. АІвгп*. 1НІІ1 г. 4 11
и 12. ст|>. 132-
б
76
лі₽ жертвепное. Отсюда піідііо , что пре сращенія со-
вершались силою тѣхъ тлннствелиыхъ чаръ . кото-
рыіи по характеру гвгнигу. прппадлеждлп къ лреаігіигь
лііычегкплі ъ обрядамъ . и имѣли значеніе сниііолііче-
сине. Въ народныхъ сказкахъ сохранялось ддаге спи-
лѣтсльстію. что при обращеніи ираизиоеклсл л&мноръ;
« схватила Марини Добрый ю да бѣлы рукп . бросала
* его сп» полу до печи, огь стѣны до болъшшо ума
я н яашдешгаам лал^і/яаіие ылпки? и оборачмлиа сго
« туромъ » ( I )♦
Главные абр&эы > пъ которые обращаются и кпд*
дуиы іі вѣдьмы: туръ и корова, соболь, собака, кош-
ка, полкъ и волчица. Ягдвѣль и Медвѣдица, вепрь и
। пи іи. н, гііп.і. лиѣіі. копна сіпз, клубивъ ііпюігъ, комъ
снѣга и камень; кромі іиго, колдуны обращаются еіце:
СНКОЛОМЪі ОіЛиВЪМПі. пѣтухомъ. орломъ* ястребомъ ,
злтломъ, норпнпмъ, оленемъ, горностаемъ, рысью и
др.: а вѣдьма: .тебелъю, ласточкою) кукушкою, соро-
кою н др> 1 -1. П 1-г ни. гк.імлі и лріпиіѣпііііе плмііг-
никіі, гонорл о превращеніяхъ, прибашілютъ чреааы-
чліию знаменательные інитоты : такъ папр, колдунъ
оборачирдстся: ьъ >шн)аю туря і или оленя) — лгмо*
Шііе рога, пъ гг!/'.іго полка . ягяаю сокола ' въ піе-
нліі. : л Г'ньтб жѵка соколп *). лолгягю/р^кг4і*о коня ;
іііді.мл оборачивается въ сороку іГплобояу, въ лебедъ
6^.4уМ> 11. .тгМі.'ЛгЛРЛм <]₽р|.?ІМН I ), ІІГ.І. ЛИ ЗПІЛГСТЫ
укаіміцінпъ нл тѣсную связь обращающихся лниъ съ
слузкенкі чъ божеегшіи ъ св/ытыгіМіг. . чнетьг.иъ+ Тоже
( 1 ] Нжр. екяіия . М4Г- Сдідрфіі. ^гр. М, 33 — ЗВ,
( и ] ЛбевЕги гѵф. ТВ- Г* г. п с«. нисл. Ч-. 3. стц. 34. Се г жкіяе
іірелылзгшіа егмли»
(3) Сднде л^іТиНа аэіичіпгь . евіъммый. тфмрпілімл
{Іггиг. О ід4ю. ір, иі Слеи. а>. егр. 33. 4к — 13 ]♦
77
полтлпрждаетсл и старинными преданіями о другихъ
жнпотпыхъ. въ образы которыхъ обращаются колду-
ны и вѣдьмы- Такъ— пѣтухъ птица, посвященпал
сялш<у іі о ««ну; вмѣстѣ съ лебедемъ* и ѣгухъ составлялъ
исабіпдн.ѵое свадебное кушанье; и Іщііі воронъ— при-
носитъ лпідіул» и .мертвую <обу; сова мѵсііггяк лочма; рысь
имѣетъ быстрое .іршие, д предъ можетъ саотрлтл ла ссі-
моі сомцс; листочка—пиша прадігіицаюідаж иску; ку-
кушка— нтпнл ващпд. іі/ісОскалмсшотцал будущее: змѣіі
(1 I, быкь іі корона—образы, въ которыхъ народна.! Фан-
тазія олицетворяла языческія божества; въ свадебныхъ
пѣсняхъ о невѣстѣ говорится* что она яиэош іи еооолмгв,
оевгьглмдо не Іхі. гішщальп (2)* Съ обращеніемъ въ ястре-
ба* си коля и колка соединяется понятіе быстроты и СВ-
лы. а съобрыцспіемъ въ рысь. сову, прлл п кукушку —
понятіе предппдѣнія и ііредгііщаліік Эта сида и быстро-
за принадлежала лаыческой народѣ іктвешиій мольбѣ,
которая быстро возносилась къ божествамъ и визы-
вадд ихъ на нигпосланіе даровъ; лтп цредппдѣиіг и
>іи іірсдпіііыиіл составляли одно нзь глаыііііппи ь
цнліиік* принадлежащихъ вѣдуномъ и вѣдьмамъ* При-
помнимъ* иі. какихъ обртхъ Слово о полку выра-
жаетъ чародѣйное значеній Баяновыхъ пѣсенъ.
Пог.ііл рлзгмот р Іи ы приданій о аревраіцеиіятъ
вііді иъ и кгмлуипі. і.. становится понятнымъ, почему
народъ нргдетавллвт ь нкн.ну съ хвисгоыъ. а колдуна
г г. рогами ГЗ) і зги признаки 4 усвоенные пііді.иіі н
і I } Гм. іиіііи о сяалі «Ьдимъ съ огиеіиіиігіі злѣла и,
[2) ^ІедѵѢ.іа мдатъ ди угміірліна дамоілсо; еоі’Д* імрні. аДшж-
патъ йогу иди ііоі*тъ аъ воду, сь пн п мремгин шачміаиртгв еееіік.
(иГіл-ага ді^гь '*пгатырмі кдуЛоиъ иоюриіі яіиаімаа«гц «тау иттв,
1.1] Тсраіп. Кытк Нусь Пір. ч. VI. • »р. 103- Иаиар- Гу- прел, ч.
2. гтр. КП ц дад. КЬ.таи* пг ис.лік скрыть свисго двое га во всѣѵъ
про врзпы'ніаъъ.
<г
колдуну. какъ признаки отличительные, заимствованы
народною Фантазіею птт г длвных ь обращеніи. Особен-
на важное обращеніе ві. образы тура и коровы огта-
щыо эгп предикаты колдунамъ и вѣдьмамъ. какъ
служителямъ языческихъ боговъ.
Въ христіанскую зпоху и колдуны н вѣдьмы под-
верглись сильному стѣсненію; МЭВІСТІШ нісколілсо при-
мѣровъ о сожженіи * вѣщихъ жонокъ» и кудесниковъ.
Противодѣйствіе колдунамъ п вѣдьмамъ тѣмъ болѣе
было необходимо* что они гами стали по враждебныя
отношенія къ новому ученію» открыто хулили христі-
апстпп н возбуждали народъ противъ духовенства ( I ).
Подъ вліяніемъ этихъ обстоятельствъ создалось въ на-
родѣ убѣжденіе <і враждебномъ н грѣховномъ знлче.
' ніи вѣду новъ и вѣдьмъ. п связи ихъ съ мс чистою си-
лою; а вмѣстѣ съ ті.мъ создались и новые обряды,
ігд пра плѣнные противъ ихъ элолре дна го вліянія. II ь
заговорахъ стали испрашивать ващиты отъ • бабьихъ
зазоръ, отъ хитраго чернпкііпжіінка, отъ загиворнагп
ку іегііііка , отъ праги волхва , оп» слѣпаго знахаря ,
отъ старухи вѣлуньи » отъ підыіы Кіевской н злой
сестры м Муромской л (2).
I 1 | Сл. и волгваіъ въ II I.. ЛЬг. т\ I.
( 3 | Сяівр. Сидл. Юе, ІІлц, т- 1. сгр. IV. Т» & ст|і- 4Я — Пл»
Лостр. іодъ 1. гтр. II3.
Ж. Айймпейгяъ.