Повний атлас лікарських рослин - Алексєєв І.С.

Автор: Алексєєв І.С.

Теги: видавництво глорія трейд цілющі трави лікувальні властивості методика застосування лікарські рослини рецепти зборів лікарських трав рослинна косметика

Год: 2013

Похожие

Сучасний іврит для початківців

Новітній повний довідник школяра. 5-12 Класи

Тарас Шевченко. Повна збірка творів Т.1. Поезії

Текст

Цілющі трави. Лікувальні властивості
й методика застосування.
Опис 360 лікарських рослин.
Близько 100 рецептів зборів лікарських трав
і засобів рослинної косметики.

ТАБЛЦЦЯ ПРОТИПОКАЗАНЬ ПРИ ВИКОРИСТАННІ
НАЙПОШИРЕНІШИХ лікарських рослин
Назва лікарської
рослини

Протипоказання

Адоніс весняний

Ця рослина є отруйною, тому при її використанні слід
дотримуватися точного дозування.

Алое

Протипоказано при захворюваннях печінки, жовчного міхура. Застосування алое
викликає приплив крові до органів малого таза, тому його в жодному разі
не можна застосовувати при маткових кровотечах, циститі, геморої, вагітності.

Арніка гірська

При застосуванні арніки необхідно дотримуватись точного дозування,
рослина отруйна.

Багно болотне

Застосування цієї рослини вимагає великої обережності, передозування
викликає запалення шлунково-кишкового тракту.

Безсмертник

3 особливою обережністю варто застосовувати безсмертник при гіпертонії,
оскільки ця рослина підвищує кров’яний тиск.

Береза бородавчаста

Березові бруньки не можна використовувати при недостатності функції
нирок.

Берізка польова

Використовується для зовнішнього лікування. Рослина отруйна.

Блекота чорна

Дуже отруйна рослина, застосовувати з особливою обережністю.

Бузок звичайний

Рослина отруйна. Приймати внутрішньо з особливою обережністю.

Буркун лікарський

Не рекомендується вживання цієї трави протягом тривалого строку, оскільки
існує небезпека ураження печінки й центральної нервової системи.
Буркун може викликати запаморочення, нудоту, блювоту, головні болі.

Буряк звичайний

Щойно відтиснутий сік буряка не можна застосовувати окремо, тому що це може
викликати спазм кровоносних судин. Щоб зменшити шкідливий вплив соку, йому
необхідно дати відстоятися протягом 2-3 годин, а також приймати розведеним,
наприклад, з морквяним соком у пропорції 1:1.

Валеріана

Корінь валеріани не можна застосовувати протягом тривалого часу через
пригноблюючу дію на організм. При застосуванні протягом тривалого
часу, а також у великих кількостях можливі порушення в роботі органів
травлення, серця, головний біль, нудота, загальна слабість, неуважність.

Гірчак (перцевий,
почечуйний, пташиний)

Не застосовувати при тромбофлебіті, оскільки рослина має кровозгортаючі
властивості.

Горіх волоський,
горіх лісовий (фундук)

Надмірне захоплення горіхами може викликати головні болі
за рахунок звуження судин головного мозку.

Гранат

Сік граната подразнює шлунок і емаль зубів. Кора граната може викликати
запаморочення, судороги, слабість.

Грицики

Не рекомендується застосовувати людям, які мають підвищену здатність крові
до згортання.

Деревій

Отруйна рослина. Застосування деревію протягом тривалого строку
може викликати запаморочення, висипку.

Дурман звичайний

Отруйна рослина, застосовується тільки зовнішньо.

Ефедра двоколоскова

Не застосовувати при гіпертонії, атеросклерозі, захворюваннях серця, безсонні.

Женьшень

Тривале застосування кореня цієї рослини може викликати головні болі,
безсоння, прискорене серцебиття, болі в серці.

Жимолость

Із особливою обережністю застосовувати внутрішньо, оскільки жимолость
є отруйною рослиною.

Жостір ламкий

Кора жостеру є отруйною. Викликає отруєння, нудоту, блювоту.

Звіробій продірявлений

Тривале застосування звіробою може викликати підвищення кров’яного
тиску, звуження судин.

Золота різка

Отруйна рослина.

Квасениця звичайна

Отруйна рослина. При застосуванні дотримуватись дозування.

Конвалія

Протипоказана при захворюванні серця й судин. Рослина є отруйною.

Котячі лапки

Не застосовувати при тромбофлебітах, тому що рослина викликає підвищене
згортання крові. При тривалому прийомі може викликати
*
підвищення кров’яного тиску.

Кропива

Кропива протипоказана хворим на гіпертонією, атеросклероз, людям,
які мають поліпи.

Кукурудзяні приймочки

Не можна застосовувати при підвищеному згортанні крові, оскільки кукурудзяні
приймочки сприяють згортанню крові.

Левзея сафлороподібна
(мараловий корінь)

Не застосовувати при підвищеному кров’яному тиску.

Лепеха звичайна

Корінь рослини протипоказаний при підвищеній секреції шлункового соку.

Лимонник китайський

Протипоказаний при безсонні, підвищеному тиску, захворюваннях серця.

Малина

Протипоказана при хворобах нирок і подагрі. При застосуванні у великих
кількостях може викликати алергійну реакцію.

Маренка запашна

Отруйна рослина. При тривалому застосуванні або застосуванні у великих
кількостях може викликати блювоту, головний біль.

Материнка звичайна

Материнка суворо протипоказана вагітним жінкам, тому що може викликати
мимовільний викидень.

Молочай

Отруйна рослина.

Морква

Частини коренеплодів зеленого кольору негативно впливають на діяльність
серця, тому їхнє застосування небажано.

Морська капуста
(ламінарія)

Не застосовувати при туберкульозі, хворобах нирок, діабеті, кропивниці,
вагітності (якщо є протипоказання для застосування препаратів йоду).

М'ята польова

Внутрішнє застосування м’яти може призвести до безплідності. Це твердження
стосується тільки польової й лісової м’яти.

Наперстянка пурпурова

Отруйна рослина. Застосування вимагає особливої обережності й дотримання
точного дозування.

Нетреба

Отруйна рослина.

Нирковий чай

Чай має сечогінну дію, тому при його застосуванні можливе
зневоднювання організму. Необхідно збільшити споживання води.

Омела біла

Отруйна рослина. Застосування вимагає особливої обережності й дотримання
точного дозування.

Папороть чоловіча

Сильно отруйна рослина. Не можна застосовувати папороть при хворобах серця,
нирок, печінки, виразці шлунка, вагітності, туберкульозі.

Пижмо звичайне

При застосуванні дотримуватись точного дозування. Рослина отруйна.

Півонія, що ухиляється

Рослина дуже отруйна.

Полинь гірка

Отруйна рослина. При тривалому застосуванні може викликати судороги,
галюцинації, психічні розлади. Не можна застосовувати при вагітності.

Сон-трава лугова

Дуже отруйна рослина.

Суниця

Ягоди суниці у деяких людей викликають алергійну реакцію.

Редька

Протипоказана при захворюваннях серця й нирок.

Ріжки

Рослина дуже отруйна.

Родіола рожева
(золотий корінь)

Застосування родіоли рожевої у великих кількостях може викликати безсоння,
головні болі, серцебиття, дратівливість. Протипоказана при
гіпертонії.

Рута запашна

Отруйна рослина.

Татарник колючий

Не можна застосовувати при підвищеному кров’яному тиску.

Термопсис ланцетний

Рослина отруйна. Протипоказаний прийом при кровохарканні.

Фіалка триколірна

Передозування при прийманні цієї рослини викликає блювоту, понос, сверблячку.

Хвощ польовий

Протипоказаний при захворюваннях нирок. Рослина отруйна.

Хміль

Отруйна рослина.

Цибуля ріпчаста

Настойку цибулі не можна застосовувати при захворюваннях серця й печінки.

Часник

Не можна застосовувати при епілепсії й вагітності.

Червоний стручковий
перець

При внутрішньому застосуванні викликає важкі шлунково-кишкові розлади.

Черемша

Сильно отруйна рослина.

Черемшина звичайна

Застосування кори й листя черемшини внутрішньо вимагає дотримання точного
дозування, тому що вони отруйні.

Чистотіл

Застосування чистотілу (особливо коріння) внутрішньо вимагає дотримання
точного дозування, тому що ця рослина отруйна.

Чорнокорінь

Отруйна рослина.

Шипшина

Кислота, що міститься в настої шипшини, руйнує зубну емаль.

Щавель кислий

Не застосовувати при ревматизмі, подагрі, захворюваннях кишечника й туберкульозі.

Яловець

Не застосовувати при захворюваннях нирок у гострій фазі.
Дотримуватися точного дозування.

Ясен звичайний

Отруйна рослина.

Ця книжка

від кого

Природа —
^Гнайкращий лікар
~

повний
АТЛАС

ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН

УДК 663.88
ББКР282.11
П493

Укладач:
І. С. Алексєєв

Повний атлас лікарських рослин / укладач І. С. Алексєєв. П493

Донецьк: ТОВ «Глорія Трейд», 2013. — 400 с.
І5ВК 978-617-536-326-3
Люди давно помітили, що баг ато рослин мають цілющі властивості.
Є трави, які лікують не тільки хворобу, а й справляють благотворний
вплив на весь організм у цілому. Давно перевірені лікарські трави мо¬
жуть бути як досить ефективними, так і завдати значної шкоди здо¬
ров’ю при невмілому використанні. Тільки лікар може правильно
поставити діагноз, встановити характер хвороби й намітити способи її
лікування з урахуванням всіх особливостей організму хворого.
Застосовувати самостійно допустимо тільки загальновживані, не¬
шкідливі трави, які продаються в аптеках, а також звичайні плодовоягідні й овочеві рослини.
У даній книзі представлено 360 лікарських рослин. Особливу увагу
приділено медичному аспекту.
УДК 663.88
ББК Р282.11

ІЗВИ 978-617-536-326-3

ВСТУП
На найбільш ранніх стадіях розвитку людства рослини були не тільки джерелом харчування людей, вони
допомагали людині позбутися від хвороб. Найдревніший із медичних трактатів, який дійшов до нас, — це таб¬
личка, знайдена при розкопках шумерського міста (III тисячоліття до н.е.). У 145 рядках шумерською мовою
дано прописи 15 рецептів. Із них випливає, що лікарі древнього Шумера використовували в основному такі
рослини, як гірчиця, ялиця, сосна, чебрець, плоди сливи, груші, фіги (інжир), вербу та ін.
Культуру й знання древніх шумерів успадкували вавилонці, які застосовували з лікувальною метою корінь
солодки, дурман, блекоту, лляне насіння тощо. Вавилонці помітили, що сонячне світло негативно впливає на
цілющі властивості деяких рослин, тому сушили їх у тіні, а деякі трави навіть збирали вночі. Широко засто¬
совувалися рослини в Китаї, Індії, Тибеті.
Китайська медицина використовувала понад 1500 рослин. Найчастіше застосовували солодку, примулу,
женьшень, лимонник китайський, шоломницю, цибулю, часник, спаржу, астрагал, корицю, імбир, шкірку ман¬
дарина, кизил.
Давньоіндійська медицина, викладена в «Аюрведі» (І ст. до н.е.), використовувала близько 800 рослин,
які застосовуються й нині. З III ст. н.е. в Індії почалося вирощування лікарських рослин.
Тибетська медицина виникла на базі індійської, і в трактаті з тибетської медицини «Чжуд ши» є великий
розділ, присвячений використанню лікарських рослин. Тибетська медицина тривалий час була оточена місти¬
кою, але в 1898 році відомий лікар Петро Бадмаєв переклав «Чжуд ши» російською мовою, створив кабінет
тибетської медицини в Петербурзі й дуже успішно лікував жителів Петербурга східними травами, які йому
привозили з Монголії.
У книзі Авіценни «Канон лікарської науки» описано близько 900 рослин і способи їхнього застосування.
З появою лікарів і аптекарів знання про лікарські рослини були формалізовані. Відомості про лікарські
рослини й вимоги до лікарської сировини стали викладати у фармакопеях.
Класифікація лікарських рослин:
Офіцінальні лікарські рослини — рослини, сировина яких дозволена для виробництва лікарських засобів
у країні.
Фармакопейні лікарські рослини — офіцінальні рослини, вимоги до якості лікарської рослинної сировини
яких викладені у відповідній статті Державної Фармакопеї або міжнародних фармакопей. Лікарські рослини
й лікарська рослинна сировина вивчає один з напрямів фармацевтичної науки Фармакогнозія.
Лікарські рослини народної медицини — найбільш широка категорія, більшість рослин у ній відносно
погано описані, і відомості про ефективність їхнього застосування не пройшли необхідної перевірки засобами
сучасної фармакології. Проте багато рослин цієї групи активно використовуються в країнах, де медична до¬
помога недоступна або занадто дорога.
У лікарських травах міститься мінімум одна речовина, що має лікувальні властивості. Ця речовина або
речовини найчастіше нерівномірно розподілені у тканинах і частинах рослини. Тому під час збирання лікарських
трав треба знати, де зосереджено корисні елементи та у який період розвитку рослини їхня концентрація мак¬
симальна.
Основні способи застосування сировини лікарських рослин: виробництво лікарських засобів для внутріш¬
нього й зовнішнього застосування.
Внутрішньо застосовують водні витяги: настій, відвар, водно-спиртові, масляні витяги (настойка, екс¬
тракти) з лікарської рослинної сировини або зборів. Із соковитих свіжих частин офіцінальних рослин одер¬
жують сік. Рідше застосовують у медицині порошок із висушеної лікарської рослинної сировини.
Для зовнішнього застосування використовують: трав’яну ванну, обгортання, примочки, компрес.
З офіцінальних рослин одержують різні морфологічні групи лікарської рослинної сировини: траву, квітки,
листя, кореневища, коріння, плоди, насіння, кору, бруньки та ін.

Увага! Застосування будь-якої лікарської рослини тільки за призначенням і під конт¬
ролем лікаря. Дана книга є довідковим виданням, а не посібником із самолікування.

Повний атлас лікарських рослин

(АКМЕПІАСА УУЬСАКІЗ ЬАМ), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - К05АСЕАЕ
е велике дерево заввишки від

рекомендують уживати для лі¬

З до 17 метрів із кроною не¬

кування закрепів.

правильної форми. Стовбур сірий,
гілки голі, листя велике. Цвіте рано

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

навесні, плодоносить у липні-серпні.

М’якоть свіжих абрикосів містить

Плоди — жовтогарячі, з рум’янцем,

від 4,7 до 27 % цукру (у стиглих

ароматні, соковиті, з овальною кіс¬

плодах переважає сахароза), неве¬

точкою, що легко відділяється від

лику кількість декстрину, інуліну й

м’якоті. Батьківщина абрикоса —

крохмалю. Вміст клітковини —

Китай, де ця культура була відома за

0,8 %, органічних кислот — 1,3 %.

2—3 тис. років до н.е. Абрикос

У плодах є лимонна, яблучна, винна

культивують у Середній Азії, в Ук¬

кислоти та трохи саліцилової. Віта¬

раїні,

міну С у свіжих абрикосах небагато

Краснодарському краї,

у Криму й на Кавказі, на Далекому

(10 мг%), є вітаміни Р, В| і РР, але

Сході.

найбільше каротину (провітаміну
А) — до 16 мг%.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою збирають в

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

основному плоди абрикоса. Сушать

Хвороби

у гарячих печах або на сонці.

хвороба, лікування закрепів та

Можна сушити абрикоси як з кіс¬

атонії кишечника.

нирок,

гіпертонічна

точками, так і без них. Зберігати
краще в скляному посуді в прохо¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

лодному сухому місці. Строк збері¬

Цукровий діабет, ожиріння.

гання — 1 рік.
Плоди, сік, джем, компоти, ва¬
рення з абрикосів поліпшують
загальний стан хворих атеро¬
склерозом — виводять із орга¬
нізму холестерин.
Добре допомагають абрикоси
людям із хворими нирками, з гі¬

ЗАСТОСУВАННЯ
Вітамінна суміш: 0,5 кг абрико¬
сів нарізати тонкими шматочками.
Приготувати сироп з 100 г цукру
та 100 г води й ваніліну і у гаря¬
чому стані залити фрукти. Поста¬

Уживання в їжу сухих абри¬

вити на 2 години в холодильник.

косів — древня й розумна

Вітамінна суміш: взяти 2 кг сві¬

традиція: у плодах зберіга¬

жих абрикосів, 4 великих апельсини,

ється дуже багато каротину,

1 лимон. Цитрусові попередньо за¬

який в організмі перетво¬

лити окропом, почекати, доки вода

рюється на вітамін А, і солей

повністю охолоне.

калію, необхідних для під¬

пертонічною хворобою. Учені

Пропустити все крізь м’ясо¬

тримання кислотно-лужного

вважають, що довголіття окре¬

рубку,

балансу та стимулювання ро¬

добре перемішати. Поставити на

засипати

кг цукру,

мих представників народів Се¬

боти серцевого м’яза. Сухий

редньої Азії й близького Сходу

добу в холодне місце до розчи¬

абрикос із кісточкою — це

пов’язане із уживанням великої

нення цукру. Потім розкласти в

урюк, без кісточки — кайса.

кількості

Розділений на половинки,

пропарені скляні банки, зака¬

абрикосів.

Плоди

мають легку проносну дію і їх

він зветься курагою.

тати. Зберігати вітамінну суміш
у холодному місці.

Рослини від А до Я

(РЕК5ЕА АМЕКІСА^), РОДИНА «ЛАВРОВІ» - ЬЛУКАСЕАЕ
видкоростуче дерево, що

Мідь — 0,19 мг. Калорійність —

досягає у висоту 18 метрів.

118 ккал.

Стовбур зазвичай прямий, сильно

За концентрацією вітаміну
(Р) олія авокадо в 3 рази пе

завдовжки до 20 см. Обпадає цілий

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

отже,

рік. Квіти непоказні, дрібні, зелену¬

Захворювання шлунково - кишко -

рення, виводить із організму
радіонукліди,

розгалужується. Листя еліптичне,

ревершує риб’ячий жир, а
поліпшує

кровотво¬

ваті, двостатеві, знаходяться у пазухах

вого тракту. Анемія.

листя. Плід авокадо грушоподібний,

Цукровий діабет. Атеросклероз. Гі¬

важкі метали. Вона насичена

овальний або кулястий, завдовжки

пертонічна хвороба. Підвищений

так званим вітаміном моло¬

5—10 см, важить 0,05—1,8 кг. Шкі¬

вміст холестерину. Сухість і в’ялість

дості (Е) в 5 разів більше,

рочка плода тверда, у нестиглих пло¬

шкіри. Ентерит. Плоди авокадо

ніж маслинова олія.

дів — темно-зелена, через якийсь час

«очищають» стінки судин від холес¬

після дозрівання чорніє. М’якоть

теринових бляшок, підвищують 'їхню

стиглого плода зеленого або жовто-

пружність.

тить багато жиру. У центрі плода
знаходиться велика насінина.
Ареал розташування: авокадо ви¬
рощують у багатьох тропічних і суб¬
тропічних

районах

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Індивідуальна нестерпність олії
авокадо.

/
прийому їжі 3 рази на день. Курс
лікування

зеленого кольору, масляниста, міс¬

токсини

—

2—3 тижні

(при

ентероколіті, що супроводжується
поносами, хронічному коліті, ди¬
зентерії).
1 ч. ложку насіння залити 1 У2
склянки води, варити 7—8 хвилин,

(США,
ЗАСТОСУВАННЯ

настоювати 2 години, процідити.

1 ст. ложку з гіркою листя залити

Приймати за ЗО хвилин до прийому

Бразилія, Африка, Ізраїль).

1 * 1/2 склянки води, варити 7—8 їжі 3 рази на день по х / 2 склянки.
Курс лікування — 2—3 тижні. Для

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

хвилин, настоювати 2 години, про¬

Плоди авокадо є одними із най¬

цідити. Приймати в теплому виді

тих же захворювань, що й у першому

більш жиромістких фруктів, усту¬

по

рецепті.

паючи

пальму

першості

лише

кокосу, причому левова частина
жирів, що входять до їх складу, на¬
лежить корисним та легко засвою¬
ваним мононенасиченим жирним
кислотам. Тому, незважаючи на ви¬
соку калорійність, цей фрукт є ко¬
рисним дієтичним продуктом.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
Жири — до ЗО г. Білок — 1,6 г. Віта¬
мін К — 14,6 мг. Дієтичні волокна —
3,65 мг. Калій — 437,27 мг. Солі фо¬
лієвої кислоти — 45,19 мкг. Вітамін
В^ — 0,2 мг. Вітамін С — 5,77 мг.

х/2

склянки за ЗО хвилин до

Повний атлас лікарських рослин

(СКАТІОІЛ ОРРІСЖАІЛЗ Ь.), РОДИНА «РАННИКОВІ» - ЗСКОРНУЬАКІАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рослина
заввишки до 60 см. Корене¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

вище горизонтальне, буре. Стебло

Це досить активний, але токсич¬

прямостояче, угорі чотиригранне.

ний лікарський засіб. Застосову¬

Листя сидяче, супротивне. Квітки

ють

одиночні, жовтувато-білі, на довгих

захворюваннях печінки, серця,

при

водянці,

лихоманці,

квітконіжках. Плід — яйцеподібна

при глистових інвазіях, як про¬

коробочка із численним насінням.

носний засіб при закрепах. Із

Цвіте авран лікарський протягом

соку свіжої трави готують мазь,

усього літа, плоди дозрівають у

якою лікують екзему й коросту.

серпні. Насіння довгасте, бурого
або коричневого кольору, сітчастозморшкувате, дрібне. Рослина
отруйна! Авран розповсюджений
у європейській частині СНД, на
Кавказі, у Сибіру й Казахстані.
Росте у сирих лощинах, болотах, на
берегах рік, заливних лугах і сирих
пісках.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Оскільки всі частини рослини от¬
руйні, її потрібно застосовувати з
великою обережністю та під на¬
глядом

лікаря,

строго

дотри¬

муючи дозування. Великі дози
препаратів аврану викликають
понос і судороги.

Настій:[/2 ч. ложки трави аврану
залити 1 склянкою окропу, кип’¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Цілющі властивості аврану добре
відомі ще із часів середньовіччя.
З лікувальною метою збирають
надземну частину рослини. Су¬
шать звичайним способом. Го¬
това сировина має бути зеленою
і гіркою на смак. Зберігають си¬
ровину в полотняних мішечках.
Строк зберігання — 3 роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У траві аврану лікарського вияв¬
лені жирні й органічні (бетулінова,
граціолінова, дубильна, яблучна)
кислоти, смолисті речовини, сапо¬
ніни, 0,3 % глікозидів (градтолін,
граціотоксин, градіозій, градіолін), алкалоїди (0,2 %), іридоїд,
каталпол.

ЗАСТОСУВАННЯ

ятити на водяній бані 15 хвилин.
Авран не належить до за-

ї|

гальновідомих рослин, і у не- |
багатьох

травників

його |

знайдеш, інакше не уникнути |
6

значних

неприємностей

при його застосуванні, ос¬
кільки ця рослина дуже от¬
руйна. Сильна проносна й
сечогінна дія, часом неза¬
мінна при черевній водянці,
а також сильних набряках,
викликаних серцевою недос¬
татністю, іноді й при ексуда¬
тивному плевриті при раку
легенів. Цінність аврану по¬
лягає в тім, що він не кумулює, тобто не накопичується
в організмі.

Потім остудити при кімнатній тем¬
пературі протягом 45 хвилин, про¬
цідити й довести до вихідного
об’єму. Зберігати в холодильнику.
Приймати по 1 ст. ложці 3 рази на
день після їди при захворюваннях
серця й печінки.
Настій: взяти по

х/2

ч. ложки

трави аврану й квітів пижма, за¬
лити 1 склянкою окропу. Кип’я¬
тити на водяній бані ЗО хвилин,
процідити й довести до вихідного
об’єму. Приймати по 1 ч. ложці
через 15—20 хвилин до видужання
при глистах.
Порошок трави аврану приймати
по 0,2 г 3 рази на день.
Вища одноразова доза — 1,0 г,
добова — 3,0 г. Для послаблення.

Рослини від А до Я

Агава американська
А

(АСАУЕ Ь.), РОДИНА «АГАВОВІ» - АСАУАСЕАЕ
агаторічна рослина із прикоре¬

протизапальну дію. Рослина справ¬

невими соковитими товстими

ляє заспокійливий вплив, сприяє

зеленим або зелено-строкатим, ве¬
ликим, твердим, лінійно-ланцет¬
ним, звуженим до верхівки листям.
Краї у листя з гострими шипами,
верхівка закінчується твердою го¬
строю колючкою. Агава амери¬
канська є листовим сукулентом,
тобто зберігає вологу в тканинах
свого товстого листя.
Квіти, зеленувато-жовті, непоказні,

Найбільш відомі два види
агави — А. американська
(А§ауе атегісапа) і А. сисальська (А§ауе віваїапа),
які застосовуються в меди¬
цині. У листі обох видів
містяться стероїдні сапо¬
ніни, які використовуються

швидкому

лікуванню

невралгії.

Препарати агави застосовуються
як проносний засіб. Агава поліп¬
шує процес обміну речовин, сприяє
видаленню з організму зайвої рі¬
дини, швидкому загоєнню подраз¬
нень різних тканин.

для синтезу стероїдних гор¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

мональних препаратів.

Не слід застосовувати препарати

розташовуються у великій кількості

агави хворим із захворюваннями

на високому квітконосі. Квітне один

печінки й жовчного міхура. У разі

раз у житті приблизно в 15-літньому

зіущення й затвердіння із соку

зовнішнього застосування агави в

віці. Розмножується насінням і па-

листя одержують при розтиранні

деяких людей, схильних до алергій,

ростками, ЩО утворюються В ОСНОВІ
материнської рослини. Батьківщина

ж0вто_зелений порошок зі своєрідним запахом і гірким смаком.

може трохи запалитися ділянка,

агави — Південна Америка.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
д0 склаДу а^и входять алоїни, що

З лікувальною метою використову-

являкль со6ою суміі1іі аншглюко-

ЄТЬСЯ ЛИСТЯ

(старше 3 років) і

СВІ-

жий Сік. Шляхом випарювання,

зиди,

які при розщепленні утворюють

е_тодин (Триоксиметоланграхинон)

куди прикладали рослину.
ЗАСТОСУВАННЯ
Сік з листя агави — 15 г змішати зі
100 г смальцю свинячого або гу¬
сячого;

масло

вершкове

(несо¬

лоне) — 100 г, мед бджолиний

і цукор — арабінозу. Крім

(чистий)

того,

також

смаку) — 50 г. Уживати вранці

смола, ефірна олія та деякі

натщесерце й увечері перед сном по

містяться

інші речовини.

100 г,

—

какао

(для

1 ст. ложці на склянку гарячого мо¬
лока

при

туберкульозі

легенів,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

а також при тривалому бронхіті, не¬

Приготовані'

болях.

листів

вралгії, радикуліті, ішіасі, головних

агави препарати викори¬

Настойка свіжого листя: подріб¬

стовують для лікування

нене листя заливають 40-70°

радикуліту

ішіасу.

спиртом або горілкою в співвідно¬

Агава допомагає і у разі

шенні 1:10. Щільно закривають і

захворювань внутрішніх

витримують при кімнатній темпе¬

органів (легенів, печінки,

ратурі 7 діб. Потім проціджують і

шлунка тощо). Вона має

виливають

болезаспокійливу,

жа¬

кольору. П’ють по 20 крапель

знезара¬

З рази на день після їди при остео¬

рознижуючу,

жуючу, відхаркувальну й

пляшку

хондрозі й спондильозі.

темного

Повний атлас лікарських рослин

(КІВЕ5 иУА-СКІЗРАЬ.), РОДИНА «АҐРУСОВІ» - СКОЗЗУІЛНІАСЕАЕ
агарник (60—120 см) з галуз¬

обмін речовин. Аґрус і його пре¬

ками, покритими голчастими

парати з лікувальною метою за¬

У дієтичному й лікувальному

шипами і простими або трирозділь¬

стосовуються

ними шипами біля основи листя.

обміну речовин; при хворобах ди¬

Листя округле, дрібне, три-, п’яти -

хальної, серцево-судинної, трав¬

лопасне. Квітки зеленуваті або чер¬

ної

вонуваті. Чашолистків і пелюстків

онкологічних хворобах; захворю¬

флебітах, атеросклерозі, при

віночка — по п’ять, тичинок — п’ять,

ваннях шкіри; для очищення орга¬

захворюваннях нирок і сечового

маточка — із двох зрослих плодолис-

систем;

при

порушенні

жіночих

та

харчуванні аґрус рекомендують
при захворюваннях серця, гі¬
пертонічній хворобі, тромбо¬

нізму, при порушенні ендокринної

міхура, ожирінні й анемії. При

зав’яззю.

системи, кровотечах; як вітамінний

лікуванні ожиріння аґрус реко¬

Плоди — зелені, жовті або червоні

і загальнозміцнювальний засіб; для

мендується використовувати як

ягоди, гладкі або волосисті. Насіння

догляду за волоссям.

точків

нижньою

численне, із зовнішньою драглистою

основний продукт для розван¬
тажувального дня.

оболонкою. Час цвітіння — травень-

ПРОТИПОКАЗАННЯ

червень. Як дикоросла рослина він

Через високий вміст клітковини

розповсюджений в Україні, на Кав¬

аґрус протипоказаний при вираз¬

казі, у Закавказзі. Культивується в

ковій хворобі шлунка й дванадця¬

Залити 1 ст. ложку подрібненого

Україні та у всіх країнах СНД.

типалої кишки в стадії загострення,

листя аґрусу 1 склянкою окропу, на¬

ентеритах і колітах зі схильністю до

стоювати 1 годину, процідити. При¬

поносів.

ймати по Vз склянки 3 рази на день.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

При туберкульозі легенів.

З лікувальною метою використо¬

ЗАСТОСУВАННЯ

Залити 1 склянкою окропу 1 ст.
ложку ягід, кип’ятити на слабкому

вуються ягоди й листя аґрусу.

Залити 1 ст. ложку ягід аґрусу

Ягоди збирають у липні-серпні

й уживають або свіжими, або

протягом 10 хвилин. Приймати

дити. Приймати по 1 склянці від¬

у вигляді соків, компотів та ін.

настій по У4 склянки 4 рази на

вару 4 рази на день, додавши 1 ч.

день замість звичайного чаю.

ложку меду. При хворобах шлун¬

Хороший тонізуючий засіб.

ково-кишкового тракту.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Ягоди містять глюкозу, органічні
кислоти (лимонну, яблучну, виннокам’яту), пектинові, мінеральні та
інші речовини. Багаті вони й вітамі¬
нами: С, В9 (фолієва кислота), Р,
а також каротином (провітаміном
А). Також міститься багато солей
калію й особливо міді.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Аґрус звичайний володіє загальнозміцнювальною,
жовчогінною,

сечогінною,

легкою

пронос¬

ною, протитуберкульозною і зне¬
болюючою

дією,

нормалізує

склянкою окропу, кип’ятити

вогні

хвилин, остудити, проці¬

Рослини від А до Я

(АОСЖІ5 УЕ^АЬІЗ Ь.), РОДИНА «ЖОВТЕЦЕВІ» - КАІЧиМСУЕАСЕАЕ
кип’ятити 5 хвилин, настоювати

агаторічна трав’яниста гладка
рослина

заввишки

15—40

Рослина була добре відома

1 годину, процідити. Приймати

(60) см з товстим коротким коре¬

ще стародавнім грекам, які

по 1 ст. ложці (максимум) і не

невищем, кількома прямостоячими

назвали її на честь фінікій¬

частіше 3 разів на день при сер¬

стеблами, що відходять від нього і

ського й ассірійського бога

цевих хворобах,

покритими біля основи бурим лис¬

Сонця Адона, який щороку

дянці, гострому запаленні нирок,

тям у вигляді луски. Стеблове

помирав і знову воскресав

задишці, набряку ніг, інфекцій¬

листя сидяче, багаторазово паль-

навесні.

них захворюваннях.

часторозділене на вузькі частки.

культури

Квітки правильні, великі (4—5 см
у

діаметрі),

жовтого

кольору,

нирковій во¬

Навіть

в умовах

адоніс

весняний

Збір: горицвіт (трава) — 4 г,

квітне на 3—4 рік, а в при¬

мучниця (листя) — 5 г, березові

роді — на 6—7 рік.

бруньки — З г, хвощ польовий

плоди — сім’янки, зібрані в голов¬

(трава) — 2 г. Суміш залити

часті супліддя. Квітне в травні.

300 мл окропу, кип’ятити 5—10 хви¬

Поширений на півдні європейської

лин, настоювати 2 години, проці¬

частини Росії, в Україні, на Пів¬

ПОКАЗАННЯ

денному Уралі, у Північному Ка¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

1 ст. ложці; при цьому признача¬

захстані, Західному Сибіру.

Препарати мають заспокійливу й

ється молочна, безсольова дієта,

сечогінну дію та здатність трохи

постільний режим і через день —

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

підвищувати кров’яний тиск. Ви¬

ванна.

Лікарською сировиною адонісу є вся

формах хронічної недостатності

користовують

дити. Приймати щогодини по

при

неважких

надземна частина, зібрана в період

кровообігу. Із цієї рослини роб¬

від цвітіння до плодоносіння рос¬

лять таблетки

лини. Сушать сировину на горищах

тракту — адоніс-бром, таблетки

або під навісами з гарною вентиля¬

Бехтерєва та ін. Препарати із

цією, розстеляючи тонким шаром

трави адонісу застосовують при

(3—5 см) на тканині або папері,

пороках серця, захворюваннях

і часто перемішуючи. Зберігають

серцевого м’яза, при водянці, ем¬

у сухих, темних, добре провітрюва¬

фіземі

них приміщеннях.

Строк збері¬

гання — до двох років.

легенів,

із сухого екс¬

як

сечогінний

засіб при хворобах нирок, іноді і
як знеболюючий засіб при деяких
хворобах очей (глаукома).

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У траві адонісу виявлено 0,13—

ПРОТИПОКАЗАННЯ

0,83 % серцевих глікозидів. Най¬

Виразкова хвороба, гастрит і ентеро¬

більша кількість їх міститься в листі

коліт у стадії загострення. Передо¬

та зелених плодах. Усього адоніс вес¬

зування небезпечне.

няний містить 25 індивідуальних
серцевих глікозидів. У надземній

ЗАСТОСУВАННЯ

частині рослини виявлено К-стро-

Настій: 1 ст. ложку адонісу вес¬

фантин-бета й цимарин, у коренях —

няного (порізаної рослини) за¬

К-строфантин-бета.

лити

склянками

окропу,

Повний атлас лікарських рослин

(СЇТЮІЧІА ОВЬОІМСА), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ
стиглості, коли вони ще не зовсім

користовують як жовчогінний та

достигли. Так їх найкраще вико¬

сечогінний засіб. Насіння застосо¬

ристовувати для тривалого збері¬

вують внутрішньо як проносний,

гання. Айву зберігають так само,

обволікаючий, відхаркувальний та

як і інші зерняткові.

пом’якшувальний засіб. Плоди айви
корисно вживати при лікуванні жов¬

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

тяниці, сечоводів, матки, для полег¬
шення запальних процесів у шлунку,

Насіння містить слиз (до 20 %), глі¬

при гіпертонії та інших серцево-су¬

козид амігдалін (0,53 %), крохмаль,

динних захворюваннях.

дубильні речовини, фермент емуль¬
син, жирну олію (8,15 %), що міс¬
тить гліцериди

миристинової та

ізолеїнової кислот. У стиглих плодах
міститься фруктоза (до 6 % ) та інші
цукри, дубильні речовини, ефірна
олія й органічні кислоти (яблучна,
лимонна). У шкірочці плодів знай¬
дені енанто - етиловий і пелларгоновоетиловий ефіри, що надають плодам

ерево айви до 3 м у висоту (час-

рпо зустрічається й у чагарнико¬

вій формі), з віддаленими гілками й
сіроповстяним опушеним листям.
Квітки схожі на квітки яблуні, чер¬
вонясто-білі, іноді крупніші. Плоди
грушоподібної форми. Зустрічається
в дикому виді у лісах Криму, Дагес¬

специфічний запах.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Лікарські препарати айви мають
загальнозміцнювальну, сечогінну,
в’яжучу, противиразкову і проти¬
бактеріальну дію. Свіжі плоди ви-

Культивується в Україні, Середній

;
\
Китайські лікарі признана- |

Азії й на Кавказі.

ють айву при м’язових спаз¬

тану, Азербайджану, Грузії, Абхазії.

. . .....
”

мах, для нормалізації роботи

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Збирають плоди айви в суху по¬
году вранці, коли зійде роса, або
після обіду, коли спаде спека, по¬
чинаючи з нижніх ярусів, при
цьому намагаються не порушити
восковий наліт. Збирають плоди
при настанні так званої знімної

шлунка, при поносах і навіть
холері. Але найцікавіше, що
нею лікують артрози, тяж¬
кість у попереку и колінах,
подагру. Процес лікування
простий: потрібно з’їдати в
будь-якому виді 10 г плодів
на добу.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Варені й сирі плоди айви викликають
запори через великий вміст дубиль¬
них речовин. Якщо матері, які году¬
ють дітей груддю, вживали айву,
вони передають дубильні речовини
дитині через грудне молоко. У ре¬
зультаті цього у малюків виникає
здуття живота й запори.

ЗАСТОСУВАННЯ
Відвар насіння: заварити 1 склян¬
кою

окропу

неповну

столову

ложку насіння, нагрівати на ма¬
лому вогні або на водяній бані
20 хвилин, настоювати 15 хвилин,
процідити. Приймати по Уз склян¬
ки 3 рази на день. При виготов¬
ленні відвару не слід подрібнювати
насіння, оскільки воно містить от¬
руйний глікозид амігдалин.
Слизові відвари: залити 1 склян¬
кою окропу 1 ст. ложку подрібне¬
них сушених плодів, нагрівати
5 — 15

хвилин,

настоювати

ЗО

хвилин, процідити. Приймати по
1 ст. ложці 3 рази на день перед
їдою.
Айвовий сироп використовувати
при недокрів’ї.

Рослини від А до Я

ушш

Айстра альпійська

(А5ТЕК АЕРШУЗ), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

цилін¬

Використовують суцвіття й траву.

У квітах айстри міститься

дричне, косе, від якого відходить

Заготовлюють всю рослину під час

велика кількість антиокси¬

багато тонких довгих корінців.

цвітіння.

дантів, які борються з пух¬

лина.

Кореневище

линами. Якщо регулярно

Над землею піднімаються квіт¬
коносні прямостоячі стебла зав¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

вживати ці квіти в їжу, вва¬

вишки 10~25 см, густо опушені

З лікувальною метою використо¬

жають китайські цілителі,

білими волосками. Листя чер¬

вується трава (стебло, листя,

можна призупинити про¬

гове,

цеси старіння. Для цього

зворотнояйцепо-

квітки). Трава містить алкалоїди,

дібне або подовжено-ланцетне,

флавоноїди (кверцетин, ізорам-

1 ст. ложку пелюстків айстри

опушене. Суцвіття — одиночні

нетин, рутин), сапоніни. У коре¬

додають в овочеві й фруктові

кошики. Квітки розміщені у ве¬

нях виявлено кумарини у вигляді

салати. У Китаї айстри сим¬

ликих кошиках на верхівках сте¬

тритерпенових і стероїдних гліко¬

волізують красу, точність,

бел, крайові квітки — сині з

зидів.

елегантність,

цільне,

фіолетовим

відливом,

сере¬

конічні сім’янки із чубчиком з

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

білих волосків.

Трав’яний настій добре себе зареко¬

Цвіте в липні-серпні. Айстра аль¬

мендував при лікуванні туберкульозу

динні — жовті. Плоди — плоскі,

зачарування

^ЙОфОШШЬ^

пійська поширена на кам’янистих

легенів, туберкульозних лімфаденітах,

схилах Криму, у степовій зоні Ук¬

а також туберкульозі шкіри — золо¬

раїни, на альпійських схилах гір

тусі. Препарати айстри альпійської

Європи, на Кавказі й у Захід¬

застосовують при різних розладах

ному Сибіру.

шлунково - кишкового тракту, екземі,

кашлі й ломоті в кістках. Використо¬
вують цю рослину й для лікування
діатезу. Альпійська айстра справляє
жарознижуючу дію при різних інфек¬
ційних захворюваннях.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Рослина отруйна! Застосову¬
вати строго за рецептом.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ст. ложки порошку рос¬
лини айстри 2/з л окропу, потім на¬
стоювати ЗО хвилин на водяній бані,
після остигання процідити. При¬
ймати по У2 склянки 4 рази на день
при шкірних хворобах, діатезі, гас¬
триті, хворобах сухожиль і як жаро¬
знижуючий засіб.
Залити 1 склянкою окропу 1 ч. або
дес. ложку квітів або листя айстри,
настоювати до остигання, процідити.
Приймати

настій

айстри

через

20 хвилин після прийому їжі. Засто¬
совувати при захворюваннях пе¬
чінки, нирок, для зняття болю.

Повний атлас лікарських рослин

(КОВІІЧІА Р5ЕІЮОАСАСІА), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ
еликі дерева заввишки 20 м і

складні ефіри саліцилової кис¬

більше з діаметром стовбура

лоти й таніни. У листі — флаво¬

до 1 м. Крона ажурна, розкидиста,

ноїди та їх глікозиди (акацетин,

широко циліндрична. Листя ясно-

акаціїн, менше — робинін); у корі

зелене зі сріблистим відтінком,

молодих пагонів і деревині — ро¬

чергове, непарноперисте завдов¬

бинін, таніни, жирні олії, фіто¬

жки 10 — 25 (до 45) см. Суцвіття

стерин і стигмастерин. Ефірна

акації — багатоквіткова поникла

олія являє собою напіврідку масу

китиця (5~15 квіток) завдовжки

ясно-жовтого кольору із приєм¬

10—25 см. Квітки сидять на опу¬

ним сильним запахом квіток ака¬

шених квітконіжках завдовжки

ції.

6—12 мм. Цвітіння акації відбува¬
ється в травні-червні або липні.
Плоди — довгасто-лінійні, плоскі

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

коричневі стручки. Насіння дов¬

Квітки акації застосовують як

гасто-ниркоподібне

в’яжучий, протизапальний, від¬

або

вузьке

ниркоподібне, дозріває до кінця

харкувальний, жарознижуючий

вересня. Батьківщиною акації є

та протиспазматичний засіб, їх

Північна Америка. Широко куль¬

використовують при лікуванні хво¬

тивується в Україні, на Півдні

роб шлунково-кишкового тракту,

Росії, Північному Кавказі й Дале¬

нирок і сечового міхура, нирко¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

кому Сході.

вокам’яної і сечокам’яної хвороб,

Біла акація містить токсичні речо¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою заготовлюють
квіти, листя й кору молодих пагонів.
Квіти заготовлюють під час цвітіння.
Збирають їх у напіврозквітлому

тромбофлебіті, радикуліті, міо¬

вини в різних частинах рослини,

зиті, остеохондрозі, ревматизмі,

особливо алкалоїд робинін, тому за¬

невралгії, застуді, ранах. Кору

стосовувати її треба обережно,

молодих гілок рекомендують при

строго дотримуючи дозування й ре¬

підвищеній кислотності шлунко¬

комендацій

вого соку.

препаратів.

стані. Сушать у добре провітрюва¬
ному приміщенні при температурі

У культурі рослиназ 1601 р.

40-50 °С. ~

(Північна Америка), у Ро¬

Кору й листя акації збирають

сії — з початку XVIII ст. Мед

протягом усього періоду вегетації.

належить до кращих сортів,

Сировину зберігають у сухому,

свіжий акацієвий мед прозо¬

прохолодному

рий, з тонким ароматом,

провітрюваному

довго

місці.

не

кристалізується.

Одне дерево дає до 15 кг

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У квітах — глікозиди (робинін,
акаціїн, апігенін, роблениг та ін.),
ефірна олія,

метилантранилат,

меду. Насіння й квітки міс¬
тять до 12 % ефірної олії, що
використовується в парфу¬
мерії.

щодо

приготування

ЗАСТОСУВАННЯ
Настоювати протягом ЗО хвилин 1 ч.
ложку квіток акації в

л окропу й

процідити. Приймати по 1 ст. ложці
тричі на день при захворюваннях
верхніх дихальних шляхів, грипі та як
відхаркувальний і проносний засіб.
Настоювати в V2 склянки го¬
рілки або спирту 2 ч. ложки кві¬
ток акації протягом

днів,

процідити. Приймати по 15—20
крапель із водою двічі на день
при кислій відрижці.

Рослини від А до Я

(АШЕ АКВОКЕ$СЕ^ Ь.), РОДИНА «АСФОДЕЛОВІ» - А5РНСЮЕЕАСЕАЕ

лое деревоподібне — низьке

маленький надріз. Зрізують в алое

деревце

що

нижнє й середнє листя, що досягло

Алое араби вважають сим-

сильно гілкується, 2—5 м заввишки,

15 см у довжину. Збирають листя

волом терпіння (сабур “ так |

з мочкуватим, сильно розгалуженим

кілька разів на рік. Переробляється

називають

коренем. Стебло прямостояче, гіл¬

листя у свіжому виді протягом доби

алое) за його стійкість до І

лясте, стовбур завтовшки до ЗО см.

після збору.

або

чагарник,

Листя блакитнувато-зеленого або

згущений

сік 1

спеки й посухи. Сабур вхо-

див у стародавній еліксир І

зеленувато-сизого кольору, гладке,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

довгого життя. М’ясистим

матове, соковите, лінійно-ланцетне із

У листі і соку рослини містяться

листям алое, як говорять ле-

шипувато-гострозубчастим краєм,

ферменти, вітаміни, фітонциди,

генди, користувалася цариця

утворює густі розетки діаметром до

алоїн, наталоїн, рабарберон, го-

Клеопатра для освіження

80 см. Квітки великі, блідо-жовто¬

монаталаїн, емодин, смолисті ре¬

шкіри й надання шовковис-

гарячі або червоні, дзвоникові, труб¬

човини та сліди ефірних олій.

часті. Плід алое — тупотригранна,
сіння численне, сірувато- чорне.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Батьківщина алое — Південна Аф¬

Свіжий сік (внутрішньо) — при

рика. Широко культивується як лі¬

хронічних гастритах, для поліп¬

карська рослина в Україні та країнах

шення апетиту, для підвищення

майже циліндрична коробочка. На¬

снд.

імунітету проти інфекційних за¬
хворювань.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ранах, опіках, остеомієліті, тро¬

Лікарською сировиною є свіже листя

фічних виразках, для полоскання

й одержуваний з нього сік — сабур.

рота і ясен.

Щоб уникнути втрати соку листя

Сік (компреси) — при туберку¬

варто відокремлювати від рослини

льозі шкіри, вовчкові, екземі,

разом з піхвами, роблячи біля основи

променевому дерматиті голови.

Сік (зовнішньо) — при гнійних

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Проносні препарати з алое не можна
застосовувати при гемороїдальних,
маткових кровотечах і менструаціях,
оскільки вони можуть провокувати
кровотечі, а також при великих стро¬
ках вагітності. Не застосовувати при
захворюваннях печінки, нирок і се¬
чового міхура, при серцево - судинних
захворюваннях, гіпертонії й людям
старше 40 років.

ЗАСТОСУВАННЯ
ЗО г листя алое змішати в міксері з
3/^ склянки води, настоювати про¬
тягом години, потім прокип’ятити
З хвилини й процідити крізь марлю.
Полоскати горло 3 рази на день. За¬
стосовувати при ангіні.
Змішати 300 г подрібненого листя
алое, 3 склянки червоного вина й 550 г
травневого меду і поставити суміш у
прохолодне місце на 5 днів. При¬
ймати по 1 столовій ложці 3 рази на
день за годину до їди. Курс ліку¬
вання — 20—45 днів. Застосовувати
при хворобливих менструаціях.

Повний атлас лікарських рослин

(АЬТНАЕА ОРРІСЖАІЛ5 Ь.), РОДИНА «МАЛЬВОВІ» - МАЬУАСЕАЕ

агаторічна опушена рослина,
досягає півтораметрової ви¬
соти. Листя із черешками, чер¬
гове, з характерним білуватим
повстяним опушенням, трьох,
п’ятилопатеве, нерівномірно го¬
родчасте. У пазухах листя на ко¬
ротких квітконіжках сидять білі
або рожевуваті великі квітки.
Цвіте алтей лікарський із червня
по серпень. Плід — плоска, дис¬
коподібна багатонасінина. На¬
сіння гладке, темно-сіре або
темно-буре, ниркоподібне. Роз¬
повсюджена рослина в Україні,
у Білорусі, на Кавказі, у По¬
волжі, Середній Азії, Східному й
Західному Сибіру.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Улітку збирають квіти й листя.
Кореневища й корінь дворічних
рослин заготовлюють рано на¬
весні або восени після засихання
стебла. Корінь звільняють від
землі, видаляють стебло, головчасті
частини кореневищ і стрижневий де¬
рев’янистий корінь. Промивають,
підв’ялюють, ріжуть на шматки зав¬
довжки 30—35 см, товсті роз¬
щеплюють уздовж, викладають
на сітки, сушать у провітрюваних
приміщеннях або сушарках при
45—50 °С. Строк придатності
сировини — 3 роки.

від 2 до 19,8 % аспарагіну і до
4 % бетаїну. За кількістю й вміс¬
том активних речовин корінь
алтея майже рівноцінний насінню
льону.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати алтея лікарського по¬
легшують регенерацію тканин,
зменшують запальний процес,
пом’якшують запальний наліт, во¬
лодіють відхаркувальною дією.
Коріння
має
відхаркувальні,
протизапальні властивості; засто¬
совують при запаленні дихальних
шляхів і гортані, що супроводжу¬
ються важким відкашлюванням
мокротиння, при запаленні мигда¬
лин і м’якого піднебіння, трахеїту,
їх застосовують при захворюван¬
нях шлунка: виразці, гастриті, ко¬
літах. Квітки застосовують при
захворюваннях нирок і сечового
міхура. Застосовується як зов¬
нішнє (примочки, полоскання —
при запаленнях, пухлинах, опіках,
лишаях).
Корінь алтея їдять у сирому
й вареному виді, з нього готу¬
ють каші, киселі. У розмеле¬
ному виді додають у хліб.
Квітки й трава містять піг¬
мент мальвидин, який засто¬
совують

для

фарбування

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

вовни в червоний колір; із со¬

У корені рослини виявлено крох¬
маль (до 37 %), слизові речовини

лями заліза він дає чорнувато-

(до 35 %), пектин (11—16 %),
цукри (8 %), каротин, лецитин,
фітостерин, мінеральні солі й
жирні ОЛІЇ (1—1,5 %). Вони міс¬
тять незамінні для людського ор¬
ганізму амінокислоти, зокрема

солями алюмінію — сірий або

синє або сіре забарвлення, із
сірувато-фіолетовий

колір,

а із солями олова — темнофіолетовий.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Використання алтея лікарського
не викликає побоювань. По¬
трібно тільки уважно стежити,
щоб не потрапила цвіла сиро¬
вина.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 /2 склянки води кімнат¬
ної температури 1 ст. ложку кореня
алтея лікарського, настоювати 1 го¬
дину, процідити. Приймати по
1 ст. ложці через кожні 2 години.
Застосовувати при простатиті.
Залити У 2а холодної води 15 г ко¬
реня алтея лікарського й настоювати
протягом 1 доби. Приймати по 1 дес.
ложці 4—5 разів на день. Застосову¬
вати для лікування запалення верхніх
дихальних шляхів як відхаркувальне
та засіб, що знімає запалення.

Рослини від А до Я

(АЬРШІА ОРПСШАКУМ), РОДИНА «ІМБИРНІ» - 2ІІЧСІВЕКАСЕАЕ
рав’янистий

багатолітник,

пряним

запахом,

що

нагадує

досягає у висоту 1,5 м. Листя

запах кардамону й мирту, речо¬

Альпінія є чудовою припра

розташоване у два ряди, вузько-

вини з гострим смаком (галан-

вою,

ланцетне, до ЗО см у довжину й дуже

гол),

Сході, особливо в індійській

рідко перевищуюче 2 см завширшки.

евгенол.

гіркі похідні флавонів і

Батьківщина альпінії — острів Хайнань і півострів Лейчжо-Убаньдао

на

і індонезійській кухнях. Гї до¬
дають у соуси, м ясні, овочеві

Білі квітки зібрані в 10-сантимет¬
рове гроно на верхівці стебла.

розповсюдженою

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

й рибні трави. її смак близь¬

Альпінія має сильну протиза¬

власний відтінок, який можна

кий до смаку імбиру, але має

(Китай). Там вирощують цю рос¬

пальну, знеболюючу і антиокси¬

позначити як гостро гіркий.

лину для одержання аптекарської

дантну дію. Антибактеріальна дія

Також популярні в кулінарії

сировини.

поширюється на патогенні бакте¬

свіжі пагони альпінії з листям

рії, такі як стрептококи, стафіло¬

і квітами. Використовують

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

коки

бактерії.

рослину и при виготовленні

Кореневище застосовують при

ароматичних оцгів та гірких

Кореневище альпінії, що гори¬

хронічному ентериті (запаленні

зонтально

простирається

колиподібні

шлункових лікерів.

під

тонкої кишки), при розладі трав¬

землею й рясно гілкується, вико¬

лення, болях в ділянці шлунка,

ЗАСТОСУВАННЯ

пують уже в дорослої, приблизно

воно сприяє відходженню газів,

Залити У4 л окропу 5—1 ч. ложку

-річної рослини. Його наріза¬

запобігає рецидивам при хроніч¬

порошку сушеного кореневища

ють на 5~8,

10-сантиметрові

шматки й у такому виді сушать.

них захворюваннях внутрішніх ор¬

альпінії. Настоювати 5—10 хви¬

ганів, стимулює слиновиділення,

лин, профільтрувати. Приймати по

підвищує функціональну актив¬

У4 склянки настою за ЗО хвилин

ність шлунка. Застосовують для

до обіду й вечері. Застосовувати

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

лікування імпотенції. Кореневище

внутрішньо при порушеннях трав¬

Свіже кореневище містить ефірну

також використовують при висна¬

лення, відсутності апетиту.

олію (0,6—1 %) з камфорним,

женні, відсутності апетиту, голов¬

Залити У 2 л горілки 3/ 4 склянки

них болях, що супроводжуються

кореневищ і настоювати

тиждень.

непритомностями, при іпохондрії

Розм’якшений корінь альпінії вий¬

й морській хворобі, при хворобли¬

няти з настойки, порізати на дрібні

вому стані зубів і ясен. Викорис¬

частини, засипати в настойку й ви¬

товують для зниження надлишку

тримати ще два тижні в сухому

мокротиння, викликаного алер¬

темному місці.

гіями. У Східній медицині насіння

Застосування настойки може бути

альпінії рекомендують при малярії,

різним, наприклад, для зупинки

печії, зубному болю.

крові й для лікування шлунковокишкового тракту, печінки, легенів,

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Побічні дії альпінії лікарської не¬
відомі. При застосуванні як ліки
варто дотримуватися рекомендо¬
ваних доз.

горла. Також настойку альпінії вико¬
ристовують як протимікробний засіб,
її часто застосовують при тріщинах
шкіри, екземі, що мокне, опіках, за¬
пальних процесах, геморої й грибках.

Повний атлас лікарських рослин

(АММІМАІУ5 Ь), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕШРЕКАЕ

е однорічна або дворічна

ших кількостях. Найбільшу цін¬

трав’яниста рослина родини

ність

для

медицини

являють

Ще в Древньому Єгипті

зонтичних. Корінь аммі великий,

собою фурокумарини бергаптен,

хворі

білуватий, стрижневий, слабкогалу-

ксантотоксин і ізопімпінелін, по¬

приймали внутрішньо по¬

зевий. Стебло гіллясте, малооблис-

єднання яких є препаратом аммі-

товчене

фурин.

потім піддавали шкіру со¬
лікувальні властивості аммі

складні, двічі, тричі перисторозсі-

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

чені, частки лиска широкі або

Амміфурин призначають хворим

вузькі, на краях гострозубчасті.

для відновлення пігментації шкіри

твене, пряме, округле, порожнє, з

насіння

аммі

нячному опроміненню. Про

борознистою поверхнею. Листки
перші 3—4 прості, наступні чергові

«білими плямами»

великої було відомо в XIII
столітті.

Суцвіття — густа складна пара¬

при вітиліго разом з дозованим

2 години до опромінення, змазують

солька

см.

ультрафіолетовим опроміненням.

за 1 годину до опромінення. Перше

Квітки дрібні, білі. Плід — яйце¬

Препарат аммі використовують

опромінення повинно тривати 1 хви¬

подібна гола гладка двонасінина,

також при гніздовому й тоталь¬

лину, а потім сеанс подовжують що¬

що розпадається на два напів-

ному облисінні, псоріазі, нейродер¬

разу на 1 хвилину, максимально — до

плоди. Цвіте в червні-липні; плоди

міті, червоному плоскому лишаї.

12 хвилин. Відстань від джерела уль¬

дозрівають у липні-серпні. Аммі в

При обмежених шкірних уражен¬

трафіолетового випромінювання —

дикому виді росте на Південному

нях змазують висипання розчином

100 см. Курс лікування — 100 ути¬

березі Криму, у Північній Африці

амміфурину з наступним опромі¬

рань із такою ж кількістю сеансів оп¬

й на узбережжя Середземного

ненням, при великих дифузійних

ромінення й відповідна кількість

моря. Культивується на Кубані, у

процесах призначають: прийом ам¬

таблеток.

Криму, Молдавії й на півдні Ук¬

міфурину внутрішньо, змазування

раїни.

й опромінення.

діаметром

10—15

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

До збирання приступають у момент

Амміфурин і ультрафіолетова те¬

масового дозрівання плодів у цен¬

рапія протипоказані при туберку¬

тральних парасольках. Насіння збе¬

льозі

шкіри,

захворюваннях

рігають у подвійних мішечках із

крові, печінки, нирок, централь¬

тканини, у сухих провітрюваних

ної нервової системи, при гіпер¬

приміщеннях. Строк придатності —

тонічній

2—3 роки, при гарному зберіганні

діабеті, тиреотоксикозі, множин¬

якість його не втрачається 8—10

них пігментних невусах, доброя¬

років.

кісних і злоякісних пухлинах, при

хворобі,

цукровому

вагітності й у періоді лактації.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Аммі велика містить суміш фуро¬

ЗАСТОСУВАННЯ

кумаринів (у траві — до 1,37 % і

Терапія включає 3—5 курсів (по 21—

плодах — до 3,45 %). В інших

28 процедур у кожному), загальна

органах рослини знайдені ті ж

тривалість лікування —до року. Таб¬

фурокумарини, але в значно мен¬

летки приймають внутрішньо за

Рослини від А до Я

Анемона лісова
і.:Л:

ч \>

ч', - • •■.

НІШІМ

~ "■ О ^

(АNЕМОNЕ ЗУЬУЕЗТКІЗ), РОДИНА «ЖОВТЕЦЕВІ» - КАМШСІЛАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рослина
родини жовтецевих заввишки

30-45 см з коротким кореневи¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У тибетській медицині рос

У народній медицині застосову¬

лину застосовують при ослаб¬

щем, біля основи стебла розташо¬

ють як зовнішній засіб при ради¬

вано 2~5 прикореневих, зібраних у

кулітах,

ішіасі,

ленні зору.

невралгічних

розетку листів на довгих черешках

болях, забитих місцях, поліар¬

більш сильному отруєнні може на¬

пальчасто- трьох-, п’ятироздільних

триті та в інших випадках. При

стати смерть.

з ромбічними надрізанозубчастими

цьому

частками. Під квітками розвинене

свіжу траву — сушіння або навіть

покривало із трьох тричі розсічених

підв’ялювання її призводить до

кільчасто розташованих листків із

втрати активності.

використовують

тільки

розведену горілкою або спиртом,

лінійними частками. Квітки оди¬
ночні, великі, білі. Плоди анемони

ЗАСТОСУВАННЯ
Кашку, отриману із трав’яної маси,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

обережно, не розтираючи, а лише
злегка змазуючи, нанести на хворі

горішкоподібні, сплюснені, біло-по¬

Рослина отруйна і високоток¬

встяні, з коротким носиком. Поши¬

сична! Отруєння — аж до леталь¬

місця й, нічим не прикриваючи, за¬

рена в Україні, Білорусі, Молдові, у

ного результату. Категорично не

лишити на 15—20 хвилин (до виси¬

європейській частині Росії, у Захід¬

можна рослину застосовувати внут¬

хання), потім чистою ганчірочкою

ному Сибіру.

рішньо. У разі потрапляння на

видалити часточки трави, що при¬

шкіру рук або інші місця сік рослини

стали до шкіри. Подібну процедуру

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

викликає сильні опіки, аж до утво¬

не можна робити після прийому га¬

рення пухирів; при цьому обпалені

рячої ванни. Накладати компрес у

Для тривалого зберігання щойно

місця дуже повільно гояться. На¬

жодному разі не можна — це при¬

зібрану траву слід розмолоти на

віть звичайне вдихання пару при

зведе до важкого опіку. Підготов¬

м’ясорубці прямо на місці збору, на

розмелюванні анемони лісової при¬

лену

вітрі (прикриваючи ніс і рот ватно-

зводить до важких отруєнь — го¬

протягом півгодини процідити крізь

масу

після

відстоювання

марлевою пов’язкою, а очі захи¬

ловного

запаморочення,

марлю і віджати. Отриману рідину

щаючи окулярами-консервами; руки

нудоти, блювоти, болю в ділянці пе¬

можна використовувати для нати¬

при цьому також захищають гумо¬

чінки й селезінки, безсоння. При

рань, не побоюючись опіку.

вими рукавичками). Завжди варто
пам’ятати про високу токсичність
рослини _ у разі потрапляння на
слизові оболонки соку трави з’явля¬
ються сильна печія, біль у носоглотці,
в очах, сльозотеча. Розмелену масу
трави консервувати спиртом: 1 час¬
тина спирту на 4 частини трави —
і щільно закрити.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Трава анемони лісової містить са¬
поніни, флавоноїди, протоанемо¬
нін, органічні кислоти й вітамін С.

болю,

Повний атлас лікарських рослин

(РІМРШЕЬЬА АМІЗУМ Ь.), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕШРЕКАЕ
днолітня трав’яниста рос¬
лина заввишки 30—60 см.

Стебло

рослини

—

гіллясте,

кругле, трав’янисте, покрите ко¬
ротким пушком. Нижнє й се¬
реднє листя з довгим черешком
і великими зубцями по краях; се¬
редні — трійчасті, верхні — си¬
дячі, три- або п’ятироздільні, без
черешка. Квітки білі, дрібні, зіб¬
рані в складні парасольки. Плоди

люші. Препарати анісу поліпшують
З давніх часів відомо чудо

вий вплив анісу на жіноче
здоров’я. Насгій анісу поліп¬
шує якісно й кількісно вироб¬
лення молока. Аніс допомагає
при важких і хворобливих
менструаціях, при запальних
процесах у жіночих статевих
органах.

продуктів запалення слизової обо¬
лонки з дихальних шляхів, справля¬
ють бактерицидну дію. Водні настої
анісу використовують при шлун¬
ково-кишкових захворюваннях, що
супроводжуються порушенням трав¬
лення, спазмами шлунка й кишеч¬
ника,

анісу яйцеподібні, трохи сплюс¬

нені з боків двонасінини. Цвіте в

вання, коли плоди перших пара¬

червні-серпні, плодоносить у сер¬

сольок побуріли, а плоди інших

пні. Розповсюджений в Україні,

парасольок ще зелені. Зрізані

Північному Кавказі та у Серед¬

рослини зв’язують у снопики й

ній Азії. Культивується в Росії.

сушать під навісами. Після су¬
шіння їх обмолочують і на віялках

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

відокремлюють плоди від домі¬

Використовуються плоди анісу,

шок. Зберігають у подвійних мі¬

їх заготовлюють під час дозрі-

шечках

із

відхаркування мокротиння, приско¬
рюють евакуацію мокротиння й

тканини

погіршенням

шлункової,

печіночної й панкреатичної секреції.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
При передозуванні може виник¬
нути алергійна реакція (відзнача¬
лося рідко). Не варто приймати
препарати з анісу при атонії ки¬
шечника (товстого).

сухому
ЗАСТОСУВАННЯ

провітрюваному приміщенні.

Залити 1 склянкою окропу 1 ч.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ложку плодів анісу, закрити криш¬

Аніс

містить:

кою і нагрівати на киплячій водяній

жирну олію, ефірну олію, до

бані 15 хвилин, охолоджувати при

складу якої входять анетол,

кімнатній температурі протягом

звичайний

метилхавікол, ганусовий аль¬

45 хвилин, процідити, віджати си¬

дегід, ацетальдегід, ганусовий

ровину, долити кип’яченою водою

кетон, ганусовий спирт і гану¬

до 1 склянки. Настій зберігати в

сова кислота.

прохолодному місці не більше двох
діб. Приймати настій по У2 склянки

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Найбільш висока терапевтична

3—4 рази на день за ЗО хвилин до їди
як відхаркувальний і проносний
засіб.

ефективність препаратів із пло¬

Запарити 1 ч. ложку дрібно роз¬

дів анісу спостерігається при за¬

тертого насіння анісу 1 склянкою

хворюваннях органів дихання,

киплячої

води

настоювати

ускладнених різною бактеріаль¬

10 хвилин. Приймати чай треба

ною флорою, ларингітах, трахеї¬

до 5 разів на добу обов’язково

тах, бронхітах, бронхопневмонії,

разом з ложечкою меду. Засто¬

бронхоектатичній хворобі, кок¬

совувати як засіб від кашлю.

Рослини від А до Я

(АКАІЛЛ МАМЬЗНСШСА), РОДИНА «АРАЛІЄВІ» - АНАНАСЕ АР.

осягає у висоту 15 м, з вели¬

і С (глікозиди олеанолової кис¬

ким листям, що росте на дов-

лоти). У гілках і листі є вугле¬

гих черешках безпосередньо від

води, ефірна олія, флавоноїди,

верхньої частини стовбура. Листки

алкалоїди, тритерпеноїди, орга¬

аралії маньчжурської тричі перис-

нічні кислоти й антоціани.

часток першого порядку, кожна з
яких

складається

із

п’яти

—

товлення тонізуючих напоїв.

дев’яти яйцеподібних або овальних

Настойкою з кореня аралії ліку¬

листочків.

Рослина має багато

ють невротичні, астенічні стани,

шипів. Квітки дрібні, жовтувато -

хронічні неврологічні захворю¬

білі, зібрані в суцвіття з декількох

вання, депресії, розумову й фі¬

складних парасольок і мають ви¬

зичну

гляд мітелки, довжина якої досягає

імпотенцію, застосовують для лі¬

см.

Плоди

гіпотонію,

синьо-чорні

кування посттравматичних ста¬

п’ятигніздові кістянки — дозріва¬

нів. Настойку використовують як

ють у вересні-жовтні. Поширена

засіб, що регулює й тонізує фун¬

на Далекому Сході, у Примор¬

кції центральної нервової системи,

ському краї, на Сахаліні й Куриль-

при склерозі головного мозку, ши¬

ських островах.

зофренії, цукровому діабеті, ате¬

—

росклерозі.

Настойка'

аралії

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

поліпшує апетит і сон, зменшує

Сировиною є коріння, кора й

болі в ділянці серця, головні болі,

листя аралії. Корені заготовлю¬

підвищує працездатність.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Придатне коріння завтовшки 1—

Лікування

З см. Корені сушать у суху по¬

маньчжурської протипоказано:

году,

повітрі.

при гіперкінезах, підвищеній

Строк придатності сировини —

нервовій збудливості, епілеп¬

відкритому

аралії

2 роки. Кору збирають у ті ж

сії, гіпертонії, безсонні. Не

строки, що й корені,

рекомендується

ЛИСТЯ

— під

приймати

час і після цвітіння в суху сонячну

перед сном. При передозу¬

погоду. Кору й листя сушать при

ванні препаратами з аралії

температурі 50—55 °С.

можливі: втрата свідомості,
порушення дихання, кровото¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

чивість.

У коренях аралії містяться білки,
крохмаль, вуглеводи, ефірна олія,
мінеральні

сполуки,

реному й смаженому виді.

вання, застуду, діабет, запалення
ротової

порожнини,

захворю¬

вання печінки й нирок (як сечо¬
гінний

засіб);

використовують

також
як

відвар

загально-

зміцнювальний засіб і при енурезі.
Відвар: залити 1 склянкою окропу
20 г подрібненого кореня аралії й
кип’ятити в закритому емальованому
посуді на водяній бані ЗО хвилин, ос¬
тудити, процідити, відтиснути й до¬
дати кип’ячену воду до вихідного
дильнику не більше трьох діб. При¬

й навесні до розпускання листя.

на

Молоде листя йде в їжу у ва¬

об’єму (1 склянка). Зберігати в холо¬

ють восени, починаючи з вересня
препаратами

жуть використовуватися як
аралії придатний для виго¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

перевтому,

В офіційній медицині пре¬
парати з кореня аралії мо¬
замінник женьшеню. Корінь

тороздільні, мають по 2—4 пари

ЗАСТОСУВАННЯ

незначна

У народній медицині відва¬

кількість алкалоїдів, тритерпе¬

ром з кореня аралії лікують

нові сапоніни — аралозиди А, В

шлунково-кишкові захворю-

ймати по 1 ст. ложці 3 рази на день до
їди. Курс лікування — 2—3 тижні.

Повний атлас лікарських рослин

(АИЧІСА МО>ГГАІЧА Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста коре¬

оскільки кошики при цьому роз¬

нева рослина заввишки 40—

сипаються. Зберігають сировину

Д авньогрецький лікар Діоско

протягом 2 років.

рид назвав цю рослину ріаг-

60 см, із прямими опушеними
стеблами й прикореневим дов¬

тіса, що по-грецьки означає

гасто-яйцеподібним листям у ви¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

«чхальний». Квітки й коріння

гляді розетки.

Квіти арніки містять сліди ефірної

широко використовуються в

Стеблове листя супротивне, лан¬

олії (0,1 %), у яку входять азулен,

хіміко-фармацевтичній про¬

цетне,

знизу

що має подразнювальну дію, а

мисловості. Квітки застосову¬

світле, голе. Квіткові кошики ве¬

зелене,

також лютеїн, жир, смоли, віск, ка¬

ються в лікеро-горілчаному

ликі, оранжево-жовті. Цвіте в черв¬

медь, органічні кислоти (фумарова,

виробництві.

ні-липні.

циліндрична

яблучна й молочна), вітамін С,

загострена сім’янка. Арніка гірська

фруктозу, декстрозу, білки, жовтий

поширена на високогірних лугах

пігмент, дубильні та ін. речовини.

Пдід

опушене,

—

Карпат, суходільних лугах Прибал¬
тики та в Українському Поліссі.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Настойку й настої застосовують

Заготовлюють квіткові кошики

при стенокардії, міокардитах, гі¬

під час цвітіння в другій-третій

пертонічній хворобі, кардіоскле¬

декаді

червня

липня,

починаючи

на

початку

розі. їх же застосовують при

із

другого

лихоманці, паралічах, судорогах,

року життя рослини. Квіткові ко¬

при виразковій хворобі шлунка;

шики зрізують біля самої основи

як в’яжучий засіб при шлунково-

без квітконіжок. Сушать у тем¬

кишкових розладах, як протиза¬

них провітрюваних приміщеннях

пальний засіб при гінекологічних

або в тіні на свіжому повітрі про¬

хворобах; при бронхіті й грипі,

тягом 7—10 днів. Під час су¬

при епілепсії й струсі мозку, при

шіння сировину не перевертають,

хворобах серця.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

шшйФ

Препарати арніки гірської мають
деяку токсичність і застосову¬
ються тільки за призначенням і
під контролем лікаря. При пере¬
дозуванні

препаратів

можуть

спостерігатися озноб, задишка,
нудота, пітливість, болі в животі,
понос або запор, блювота. Іноді
бувають порушення функції сер¬
цево-судинної системи.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 склянкою окропу 3 ст.
ложки квіток арніки, закрити криш¬
кою й поставити склянку на киплячу
водяну баню.

Тримати

на парі

15 хвилин, настоювати 45 хвилин,
процідити. Приймати по 1 ст. ложці
З рази на день після іди з молоком.
Застосовувати при холециститі.
Змішати в рівних частинах арніку
гірську й кору ліщини. Запарити
У 2 л окропу 3 ст. ложки суміші, на¬
стоювати протягом ночі в термосі.
Приймати настій по

склянки

З рази на день до іди.
Сприяє зміцненню стінок крово¬
носних судин. Допомагає при
розширенні вен.

Рослини від А до Я

(АКОІЧІА МЕЬАІЧОС АКРА), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ
агаторічний гіллястий листо¬

мідь, марганець, молібден. За¬

падний чагарник заввишки до

гальна кислотність плодів у пере¬

2,5 м. Листя чергове зворотнояйце-

рахунку на яблучну кислоту не

подібне або еліптичне з пильчастим

перевищує 1,3 %. Вони містять

краєм. Квітки білі, рідше — рожеві,

також пектинові й дубильні речо¬

зібрані в щільні щитоподібні суц¬

вини й глікозид амігдалин.

віття. Плоди ягодоподібні, округлої
або кулястої форми, з 8 темно-ко¬
ричневими насінинами, чорного або

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

чорно-пурпурного кольору, з лег¬

Плоди аронії призначають при

ким восковим нальотом, зібрані в

різних патологічних порушеннях

грона. Цвіте аронія в червні-липні,

у системі згортання крові, насам¬

плоди дозрівають у серпні-вересні.

перед при геморагічних діатезах,

Батьківщина аронії чорноплідної —

капіляротоксикозах, кровотечах

східна частина Північної Америки.

різного походження, гіпертоніч¬

Зараз аронія вирощується в Ук¬

ній хворобі, ревматизмі, атеро¬

раїні, Росії, Білорусії, в місцях з по¬

склерозі,

мірним кліматом.

променевих ураженнях, алергій-

цукровому

діабеті,

них станах, гломерулонефритах,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

при порушеннях, пов’язаних із

Збір плодів аронії проводять у ве¬

застосуванням антикоагулянтів.

ресні — першій половині жовтня.

а також людям, схильним до тром¬
бозів, тромбофлебітів і при підви¬
щеному протромбіновому індексі
крові.

Плоди забирають руками, зрізують

ПРОТИПОКАЗАННЯ

секаторами й складають у кошики

Сік аронії чорноплідної не рекомен¬

Сік аронії приймають протягом 10—

та ящики. Зберігають у прохолод¬

дується приймати при виразковій

ЗО днів по 3 рази на день за ЗО хви¬

ному місці не більше 3 днів (при

хворобі шлунка й дванадцятипалої

лин до їди по 30—50 мл. Зберігати

температурі не вище 5 °С можна

кишки, при гіперацидних гастритах,

сік потрібно в місці, захищеному від

зберігати

протягом

ЗАСТОСУВАННЯ

місяців).

світла, при температурі 3—5 °С. За¬

Плоди сушать, розсипаючи тонким
шаром, або в сушарках при темпе¬

Через високий вміст вітаміну

ратурі не вище 60 °С.

Р і його сполучення з аскорбі¬
новою кислотою аронія змен¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

шує ламкість капілярів, бере

Плоди містять до 10 % цукрів

участь в окислювально-від¬

(в основному глюкозу й фрук¬

новних процесах. Аронія є

тозу) і циклічний спирт сорбіт;

харчовим барвником. Спир¬

багаті вітаміном Р. З інших віта¬

тові соки аронії й горобини

мінів у аронії містяться каротин,

звичайної (3:1) можуть бути

вітаміни С, Е, РР, а також віта¬

використані для приготування

міни групи В. Аронія має вели¬

безалкогольних

кий набір мікроелементів: бор,

метою підвищення їхньої фі¬

фтор, йодисті сполуки, залізо,

зіологічної цінності.

напоїв

стосовувати при гіпертонії.
Змішати нарівно ягоди горобини
з медом і варити як варення.
Приймають внутрішньо по 1 ст.
ложці 3 рази на день, за ЗО хви¬
лин до їди. Застосовувати при
геморої.
Залити 2Дл окропу 2 ч. ложки
ягід, настоювати протягом 1 го¬
дини, додати трохи цукру. Ви¬
пити настій протягом дня в 3—4
прийоми. Застосовувати при ви¬
снаженні організму, недокрів’ї
і як сечогінний засіб.

Повний атлас лікарських рослин

(А5ТКАСА1Л15 ОАЗУАІЧТНШ), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рудувата

зиди), флавоноїди (кемпферол,

опушена рослина зі стрижневим

кверцетин, ізорамнетин і астрага-

багатоголовим коренем. Стебла чис¬

лозид), дубильні речовини, кумарини

ленні, що піднімаються на висоту

й оксикумарини, амінокислоти, віта¬

30—40 см. Листя чергове, складне,

міни, токоферол (переважно а-то-

непарноперисте, складається з 12—

коферол,

що

має

Е-вітамінну

14 пар ланцетних або ланцетодовгас-

активність). Астрагал належить

тих листочків. Суцвіття — щільні

до рослин, що накопичують селен.

головчасті китиці з 10—20 метелико¬

Астрагал збільшує тривалість
дії снотворних препаратів і
наркотиків, поліпшує мозковий
кровообіг,
мозку.

дихання

Містить

тканин

унікальний

природний комплекс токофе¬
ролів і селен, необхідний для
м’язової діяльності.

тий, яйцеподібний або овальний біб

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

завдовжки 10—12 мм із носиком.

Застосовують у початковій стадії

Не бажано застосовувати астрагал

вих жовтих квіток. Плід — волосис¬

Цвіте в травні-червні. Плоди дозрі¬

гіпертонічної хвороби й при хро¬

при гострих і хронічних захворю¬

вають у липні. Астрагал зростає в

нічній серцево-судинній недостат¬

ваннях нирок, що супроводжу¬

Південній Україні, Молдавії, Перед-

ності зі схильністю до спазму

ються набряками.

кавказзі та у Південних районах Єв¬

коронарних судин, а також при

ропейської частини Росії, також

гострих і хронічних нефритах.

ЗАСТОСУВАННЯ

зустрічається на Балканському пів¬

Відвар трави астрагалу застосову¬

Залити 1 склянкою гарячої води

острові. Належить до зникаючих

ється як відхаркувальний, сечо¬

4 ст. ложки подрібненої трави ас¬

видів і занесений в Червону книгу

гінний засіб, при астенії, хворобах

трагала шерстистоквіткового, до¬

нирок, опіках, суглобному ревма¬

вести до кипіння й кип’ятити

тизмі, нервових хворобах.

5 хвилин, настоювати протягом

України.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

З-4 годин і процідити. При¬

Заготовлюють траву астрагала на¬

день під час їди. Застосовувати

прикінці травня — на початку червня,

при всіх стадіях гіпертонічної

ймати по 1—2 ст. ложки 3 рази на

у період масового цвітіння до утво¬

хвороби як додатковий засіб; для

рення плодів. Рослини зрізують сер¬

зниження

пами або ножами на висоті 5—7 см

зняття головного болю, запамо¬

від землі. Сировину розкладають

рочення й болю в ділянці серця.

тонким шаром, приблизно 3—5 см на

Залити 1 склянкою гарячої води

папері або тканині під навісами в

6 г подрібненого кореня астрагала

добре провітрюваних приміщеннях,

шерстистоквіткового, кип’ятити на

під час сушіння періодично перевер¬

водяній бані в закритому посуді

кров’яного

тиску,

тають. Сушіння закінчують, коли

ЗО хвилин, остудити, процідити й

стебла й черешки листя стають лам¬

долити кип’яченою водою до ви¬

кими (близько 5—7 днів). Зберіга¬

хідного об’єму. Приймати по 2 ст.

ють у мішечках у сухому місці 1 рік.

ложки 3 рази на день до їди. Від¬
вар кореня застосовують як від¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

харкувальний і сечогінний засіб,

У траві астрагала виявлено три¬

при загальній слабості й розладі

терпенові глікозиди (дазианто-

серцевої діяльності.

Рослини від А до Я

(АТКАСЕ^ 5ІВІКІСА Ь.), РОДИНА «ЖОВТЕЦЕВІ» евелика чагарникова ліана ро¬

закритій дерев’яній тарі або мі¬

дини лютикових заввишки

шечках 1 рік. Треба бути обереж¬

КАІ^ШССЕАСЕАЕ
Настій квіток у тибетській

ним — рослина отруйна!

медицині рекомендують при

тричі трійчасті, з довгастими, шиль¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

інших захворюваннях легенів,

частими, опушеними листочками.

Містить тритерпенові сапоніни,

Цвіте на початку літа. Квітки ве¬

протоанемонін,

ликі, жовтувато-білі, розташовані

флавоноли (глікозиди, кверцетин

поодиноко в пазухах листя. Плід —

і кемпферол), кавову й хінну кис¬

багатогорішок, плодики широко-

лоти, цукри, алкалоїди, серцеві

клиновидні. Квітки з’являються в

глікозиди, вітамін С, мікроеле¬

червні, плоди дозрівають напри¬

менти (алюміній, марганець, на¬

кінці липня. Росте в тайгових і під-

трій,

тайгових лісах, у гірничо-лісовому

кобальт і кремній). Установлено

поясі Західного,

високий зміст фітонцидів. У пло¬

0,5—3 м, здатна обвиватися на¬

кровохарканні,

вколо опори. Листя один раз або

Середнього й

магній,

полісахариди,

нікель,

залізо,

абсцесі

та

при запальних процесах пе¬
чінки, наривах і як засіб, що
добре загоює рани.
рюваннях, при порушенні обміну ре¬
човин, як загальнозміцнювальний
засіб, д ля поліпшення зору. Атрагена
сибірська діє омолоджуюче на пе¬
чінку — регенерує тканини. Зовніш¬
ньо атрагена застосовується при

Східного Сибіру.

дах виявлено жирну олію.

лікуванні ран і виразок, що супро¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

тканин, так само при паралічах і суг¬

З лікувальною метою використо¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

вуються стебло, листя, квітки.

Препарати

Заготовлюють їх у період цві¬

мають стимулюючу, загальнозміц-

атрагени

сибірської

тіння й часткового плодоносіння

нювальну, бактерицидну й протиза¬

рослини, зрізуючи верхні незде-

пальну дію, підсилюють роботу

рев’янілі

серця. Атрагена застосовується при

частини.

Сировину

воджуються гнильним розпадом
лобних болях, ревматизмі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати тільки за призна¬
ченням і під контролем лікаря.
Рослина отруйна! Неприпус¬

підв’ялюють на сонці й досушу¬

серцевій слабості, головному болю,

тиме застосування щойно зібра¬

ють у теплом, добре провітрюва¬

запамороченні, туберкульозі легенів,

ної трави.

ному приміщенні або в тіні на

набряках, грипі, застуді, бронхіті, по¬

відкритому повітрі. Зберігають у

носах, дисбактеріозі, жіночих захво-

ЗАСТОСУВАННЯ
Заповнити пухко У3 пляшки з тем¬
ного скла сухою подрібненою травою
атрагени й доверху залити горілкою,
настоювати в темному місці 15 днів.
Пити по 30—40 крапель із водою
З рази на день. Курс лікування — не
менше місяця. При важких захво¬
рюваннях (пухлини, рак) — не менше
трьох місяців.
Залити 1 ч. ложку сухої подрібненої
трави

склянками окропу, настою¬

вати 1 годину, процідити. Приймати
по 1 ст. ложці 3 рази на день. Засто¬
совувати при неоперабельних рако¬
вих пухлинах.

Повний атлас лікарських рослин

(ЬЕОУМ РАШ5ТКЕ У), РОДИНА «ВЕРЕСОВІ» - ЕКІСАСЕАЕ
із

Строк придатності сировини —

сильним ароматним запахом.

2~3 роки. При заготівлі, сушінні

Корінь тонкий. Стебла багна з

й упаковуванні багна слід дотри¬

галузками сірувато-іржавого ко¬

муватися обережності, оскільки

льору. Листя чергове, вузьке,

рослина отруйна і має сильний

шкірясте, зверху темно-зелене,

запах, що викликає нудоту, запа¬

знизу — рудувато-повстяне, зі

морочення й головний біль. Після

злегка

роботи з рослиною слід ретельно

ічнозелений

чагарник

загорненими

краями.

Квітки дрібні, білувато-палевого

вимити руки з милом.

Плід — коробочка, що повисає,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

із численним дрібним насінням.

Пагони багна болотного містять

Цвіте в травні-червні, насіння

від 1,5 до 7 % ефірної олії, у якій

дозріває у липні-серпні. Багно

до 70 % сесквитерпенових спир¬

широко розповсюджене в тун¬

тів, головними з яких є ледол і

дровій і лісовій зонах Європей¬

палюстрол, а також цимол, гера-

ської частини Росії, у Сибіру, на

нилацетат та інші леткі речовини,

Далекому Сході.

що мають гірко-пекучий смаком

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

явлені арбутин, дубильні речо¬

Заготовлюють тільки молоді об-

вини, флавоноїди.

і бальзамічним запах. Також ви¬

листнені пагони, що не заде¬
рев’яніли, до 10 см завдовжки.

ПОКАЗАННЯ

Збирають сировину із серпня до

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

кінця вересня, у період плодоно¬

Багно болотне застосовують як

сіння. Насіння багна збирають у

протикашльовий і відхаркуваль¬

міру дозрівання. Сушать багно під

ний засіб при гострих і хронічних

навісом, розсипавши шаром завтов¬

бронхітах із бронхоспастичним

шки близько 10 см 10—14 днів.

компонентом, бронхіальній астмі
й коклюші. Препарати
багна болотного поперед¬
жають небажані зміни в
системі кровообігу (під¬
вищення тиску в ма¬
колі

багно,

можна

легко викурити із садового бу¬
диночка комарів та мошку.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Багно — отруйна рослина! Засто¬
совувати препарати багна можна
тільки за призначенням лікаря,
оскільки передозування препаратів

кольору, зібрані в густе суцвіття.

лому

Спалюючи

кровообігу,

підвищення периферич¬
ного венозного тиску і
т.д.), усувають безсоння,
головний біль.
Також застосовують як

багна може викликати серйозні по¬
бічні явища — збудження, а у важ¬
ких

випадках

—

пригнічення

центральної нервової системи. Дітей
до 14—16 років препаратами багна
не лікувати.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити в емальованому посуді
1 склянкою гарячої кип’яченої води
2 ст. ложки подрібненої трави багна
болотного і нагрівати на водяній бані
15 хвилин, потім поставити охоло¬
джуватися на 45 хвилин, процідити.
Сировину, що залишилася, віджати.
Довести кип’яченою водою об’єм
отриманого настою до 1 склянки.
Приготовлений настій зберігати не
більше двох діб у прохолодному
місці. Приймати в теплому виді по
У 4 склянки 2—3 рази на день після
‘іди. Застосовувати настій багна як
відхаркувальний і бактерицидний
засіб при хронічному бронхіті та
інших захворюваннях легенів, що
супроводжуються кашлем.
Залити 1 склянкою окропу 1 ст.
ложку суміші трави багна та листя
мати-й-мачухи (1:1), кип’ятити
5 хвилин, потім процідити. При¬
ймати відвар по 1 ст. ложці через
кожні 2 години. Застосовувати

сечогінний, дезінфікуючий

як потогінний засіб при лихоман¬
ках; при малярії, уретритах, цис¬

та антисептичний засіб.

титах.

Рослини від А до Я

(ВЕКСЕГЧІА СКА55ІГОЕІА Ь.), РОДИНА «ЛОМИКАМЕНЕВІ» - 5АХІЕКАСАСЕАЕ

агаторічна трав’яниста рос¬

човин, що належать в основному до

лина.

групи галлотанінів, вміст таніну в

У Тибеті відвар кореневищ

Прикореневе

листя

яких коливається від 8 до 10 %.

вважається цілющим при

краво-червоне, утворює велику

Вміст арбутину в листі досягає

туберкульозі, запаленнях ле¬

розетку. Стебло, або ніжка суц¬

22 %, за вмістом арбутину бадан є

генів,

щільне,

блискуче,

восени яс¬

віття, безлисте, голе, удвічі довше

найбагашіим рослинним джерелом,

за листя з їхніми черешками.

а вільного гідрохінону — 4 %, при¬

Цвіте ранньої весни, ще до того,

сутня також галлова кислота. Коре¬

як у нього розпускається листя.

невища містять бергенин.

Квітки гарні, яскраво-червоні, зіб¬

коклюші,

головних

болях, лихоманці.

гів, при кровотечах після перери¬
вання

вагітності.

Застосовують

бадан також у стоматологічній

рані в волотисто -щиткоподібне

ПОКАЗАННЯ

суцвіття. Особливо ж примітним є

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

хронічних запальних процесах у ро¬

кореневище: м’ясисте, завтовшки

Водні

товій порожнині. Компреси з настоєм

від половини пальця руки до тон¬

листя застосовують при колітах, ту¬

або відваром бадану використовують

кого жіночого зап’ястя. Ледь по¬

беркульозі, гострих і хронічних

для загоєння ран, виразок і забитих

крите землею, воно стелиться,

пневмоніях, легеневих кровотечах,

місць.

сильно розгалужується, має ба¬

гострих респіраторних, грипозних

гато кореневих мичок і закінчу¬

і деяких інших інфекціях, ларингі¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ється

що

тах, головних болях, лихоманках,

Не рекомендується призначати

заглиблюється в землю. Бадан має

суглобному ревматизмі, шлунково-

препарати бадану при схильності

південносибірський

що

кишкових захворюваннях. їх засто¬

до запорів і при підвищеному ри¬

охоплює гори Алтаю, Кузнець-

совують у гінекологічній практиці

зику тромбоутворення.

кого Алатау, Західні й Східні

при рясних кровотечах, після поло-

потужним

коренем,
ареал,

Саяни, Прибайкалля й Забай¬
калля. В Україні вирощується в
ботанічних садах.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Лікарською сировиною є корене¬
вища, які заготовлюють протягом
усього літа, до кінця вегетаційного
періоду. Корінь промивають, ріжуть
на довгі шматки й сушать. Щойно
зібране коріння підв’ялюють, потім
досушують у сушарках при темпе¬
ратурі не вище 60 °С. Тривалість
сушіння — близько трьох тижнів.
Строк придатності сировини — чо¬
тири роки.

екстракти кореневища й

практиці для змазування ясен при

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити в емальованому посуді 1 ст.
ложку кореневищ бадану 1 склянкою
окропу, нагрівати на киплячій водяній
бані протягом ЗО хвилин, потім осту¬
дити протягом 10 хвилин і процідити.
Траву, що залишилася, віджати в на¬
стій, довести кип’яченою водою до
первинного об’єму. Приймати по 1—
2 ст. ложки перед їдою тричі на день
у якості в’яжучого, кровоспинного й
протизапального засобу при хворо¬
бах шлунково-кишкового тракту.
Залити 1 склянкою окропу 8 г по¬
дрібнених кореневищ (або листя)
бадану, настоювати ЗО хвилин і про¬
цідити. Приймати по 1 ст. ложці З—

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

4 рази на день. Настій придатний

У кореневищах міститься 15—27 %,

також для зовнішнього застосу¬

а у листі — 13—23 % дубильних ре¬

вання.

Повний атлас лікарських рослин

(ВЕКВЕКІ5 УІТСАКІЗ Ь.), РОДИНА «БАРБАРИСОВІ» - ВЕКВЕКЮАСЕАЕ
агаторічний гіллястий чагар-

приймають при захворюваннях

ник із родини барбарисових,

печінки, жовчних проток і жовч¬

В ассірійській бібліотеці, у на¬

ного міхура, при різних формах

писах на глиняних дощечках,

Гілки тонкі, ребристі, колючі.

гепатиту, настій листя — при

зроблених за 650 років до н.е.,

Листя

дрібноколючозубчасте,

жовтяниці, відвар кори — при

плоди барбарису згадуються як

яйцеподібне, розташоване пуч¬

хронічному запаленні підшлунко¬

ками. Квітки жовті. Плід - до¬

вої залози. Відвар листя, сухих

вгаста криваво-червона ягода,

плодів рекомендують вагітним

яку можна їсти. Цвіте наприкінці

при блювоті. Відвар і настойку

Залити 1 склянкою води 1 ст.

весни. Плоди дозрівають у ве¬

листя приймають при розладі

ложку

ресні-жовтні. Росте в Україні й

травлення, запальних процесах у

листя барбарису, довести до ки¬

країнах СНД.

шлунково-кишковому

тракті,

піння й кип’ятити 1 хвилину, на¬

спазмах,

стоювати ЗО хвилин, процідити.

сягає до трьох метрів висоти.

хронічних

поносах,

засіб, що «очищає кров».
ЗАСТОСУВАННЯ
подрібненої

кори

або

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

шлунково-кишкових кровотечах,

Приймати настій по 1 ст. ложці

З лікувальною метою використо¬

виразці шлунка, дизентерії.

щогодини до їди при поносах.
Залити 1—2 ст. ложки кореня барба¬

вуються листя, плоди, кора й ко¬
ріння рослини. Строк придатності —

ПРОТИПОКАЗАННЯ

рису У2 л В°ДИ> кип’ятити 1 хвилину,

2 роки. Плоди збирають у період

Протипоказаний при клімактерич¬

настоювати 1 годину, процідити. За¬

повного дозрівання, зелені плоди

них і післяпологових кровотечах, не

стосовувати зовнішньо.

отруйні. Сушать під навісом або

рекомендують використання настою

Настоювати 1 ст. ложку кореня бар¬

в сушарках при 50 °С. Зберіга¬

барбарису при жовчнокам’яній хво¬

барису на 1 склянці 40 % спирту, на¬

ють у паперових, полотняних міш¬

робі, при цирозі печінки, при склад¬

стоювати 1 тиждень у темному місці,

ках, ящиках у сухому приміщенні.

ній формі гепатиту, індивідуальному

процідити, приймати по 20—30 кра¬

Строк зберігання — до 3 років.

неперенесенні, а також дітям до

пель із водою тричі на день до іди

12 років.

при кровотечах.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Плоди барбарису містять цукри,
органічні кислоти — яблучну, ли¬
монну, виннокам’яну, холиноподібні речовини, мінеральні солі,
вітаміни С та Е. Підземна час¬
тина барбарису містить 11 алка¬
лоїдів, один із яких — берберин.
У листі у період плодоносіння ви¬
явлено ефірну олію.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Відвар коріння поліпшує відтік
жовчі, знімає біль і запалення;
застосовують

при

жовчно-

кам’яній хворобі. Відвар листя

Рослини від А до Я

(УШСА М^ОК Ь.), РОДИНА «КУТРОВІ» - АРОСVNАСЕАЕ
напівчагарник

мах судин головного мозку, мігрені,

заввишки 20—35 см з тонким

авітамінозі, висипці, при діабеті, по¬

ічнозелений

“л

З барвінку роблять такі пре¬

кореневищем.

носах, коліті, туберкульозі, емфіземі

парати, як вінкапан, вінкад-

вертикально розташовані

легень, легеневих, кишкових, матко¬

рекс, вінкатон, девінкан та ін.

горизонтальним
Має

;

вих, носових кровотечах. Відвар бар¬

їх призначають при невро-

стебла. Листя барвінку супро¬

вінку застосовують при безплідності,

генній тахікардії, головних

тивне, квітки — пазушні, оди¬

білях, а також для полоскання рото¬

болях

плодоносні

безплідні

сланкі

різного

походження

ночні, сині, на довгих ніжках

вої порожнини при зубному болю,

(підвищенні внутрічерепного

суцвіття. Плід — дволистівка, що

запаленні слизової, при неприєм¬

тиску, атеросклерозі, остеохон¬

утворюється дуже рідко. Цвіте із

ному запаху із рота; рослина володіє

дрозі, депресивних станах, що

квітня по вересень. Розповсю¬

протипухлинними

властивостями.

розвиваються при шизофренії,

Відваром промивають гнійні рани та

органічних захворюваннях го¬

джений по всій території України.

ЗБІР І ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використову¬
ють листя, зібране під час цвітіння.
Збирають надземну частину —
траву, зрізуючи її на висоті 3—5 см

рани, що кровоточать, а при екземі
роблять примочки. Для надання
еластичності

шкірі

обличчя

і її

м’якості можна вмиватися відваром
барвінку.

ловного мозку).

^■

15 хвилин, остудити, процідити, від¬
жати сировину, що залишилася.
Приймати настій протягом дня по
Vз склянки 3 рази на день. Засто¬

від землі. Сушать у відкритих місцях,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

совувати при гіпертонічній хворобі.

у погану погоду — під навісом або в

Отруйна рослина! Тому необ¬

Залити горілкою У 2 л ємність, за¬

сушарках при температурі 40—

хідно строго дотримувати реко¬

повнену на Уз травою барвінку,

50 °С. Зберігають 2 роки. Сировина

мендацій лікаря.

закрити щільно кришкою й на¬
стоювати в темному й теплому

барвінку отруйна, тому при зборі, су¬
шінні та упакуванні слід дотримува¬
тися заходів обережності.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Міститься понад 20 алкалоїдів,
близьких за природою до резер¬
піну, у тому числі мінорин, вінін,
пубісцин, вінкамін, ізовінкамін, вінкамінорпін, ізомайдин, акуамицин,
девінкан. Містить також урсолову
кислоту, флавоноїди, гіркі й ду¬
бильні речовини, сапоніни, цукри,
вітаміни: С (993 мг/%), каротин
(близько

%), рутин.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Барвінок застосовують (відвар) при
гіпертонії І і II ступеня, порушенні
серцевої діяльності (аритмії), спаз¬

ЗАСТОСУВАННЯ

місці 9 днів, потім процідити.

Залити 1 склянкою окропу 1 ст.

Приймати по 7 крапель, розба¬

ложку подрібненого листя барвінку,

вивши в У 4 склянки води, вранці

кип’ятити на водяній бані протягом

та ввечері до їди при лейкозі.

Повний атлас лікарських рослин

(РІМРШЕЬЬА 5АХІРКАСА і..), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕШРЕКАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

надземну частину — під час цвітіння

лина 20~50 см заввишки.

рослини, насіння — у міру дозрі¬

Бедринець згадується у всіх

Корінь бедринцю ломикамене¬

вання. Строк придатності — 3 роки.

травниках XV ст. як лікар¬

вого стрижневий.

ський засіб при епідемії чуми й

Стебло по¬

рожнє, борознисте, голе, лише в

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

холери. Застосування кореня

нижній

Коріння містить ефірну олію, ку¬

описане у фармакопеях Нор¬

частині

облистнене.

Листя стеблове, сидить на піхвах

марини, пимпинеллін, умбелліфе-

вегії, Швейцарії та інших

з вузькими кінцевими часточ¬

рон,

країн Західної Європи.

ками; листочки прикореневого

речовини, смолу, цукри, сапоніни,

листя яйцеподібно-довгасті, по

пектини, фурокумарини, камедь.

краях зубчасті. Квітки білі, іноді

Ефірна олія золотаво-жовтого

рожевуваті, зібрані в 5—12-проме-

кольору з неприємним запахом.

неві парасольки.

У листі під час цвітіння виявлено

Цвіте в травні-червні, плодоно¬

каротин і аскорбінову кислоту

сить у липні-серпні. Плоди дрібні,

(до 0,07 %). У надземній час¬

майже чорні. Розповсюджений на

тині рослини міститься до 11 %

Кавказі, Сибіру, у Південно-За¬

білка, 2,6 % жиру, 32 % клітко¬

хідній Азії, Казахстані.

вини, 8,5 % золи, значна кіль¬

зобергаптен,

дубильні

кість солей калію та кальцію.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використову¬
ються

кореневища

корінням,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

стебла, листя, квітки й насіння.

Застосовують як відхаркувальний,

Коріння викопують навесні (бере-

сечогінний засіб, при болях у жи¬

зень-квітень) і восени (вересень-

воті, а також як засіб, що регулює

жовтень), після закінчення цвітіння;

функціональну діяльність шлун¬
ково-кишкового тракту, при
кашлі; заспокоює нервову
систему. У народі його за¬
стосовують при коклюші —
як відхаркувальний, боле¬
заспокійливий і заспокійли¬
вий засіб, при водянці — як
сечогінний; при запорі й по¬
ганому перетравлюванні їжі
нормалізує функціональну
діяльність шлунка. Дуже
ефективно

застосовувати

при захриплості: додають
15 крапель настойки до по¬
тогінного відвару липового
цвіту.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Рослина може викликати фотодерматит і контактний дерматит.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1,5 склянками окропу
15 г подрібнених кореневищ бед¬
ринцю.

Поставити

кип’ятити

протягом 10 хвилин, настоювати
в закритому посуді 8 годин, про¬
цідити й додати 1 ст. ложку си¬
ропу або меду. Приймати по 1 ст.
ложці через 2—3 години. Засто¬
совувати при ангіні, катарі верх¬
ніх дихальних шляхів.
10 г кореня і кореневищ бедринцю
настоювати 8 годин в 1 склянці
охолодженої

кип’яченої

води,

потім процідити. Масу, що зали¬
шилася, залити 1 склянкою ок¬
ропу і відставити на 15 хвилин,
потім процідити й змішати з на¬
стоєм, додати за смаком цукор
або мед. Приймати по х/2 склян¬
ки 4 рази на день перед їдою.
Застосовувати при бронхітах, за¬
паленні легенів.
Приготувати настойку бедринцю
на 40 % спирті у співвідношенні
1:5. Настоювати 10 днів. При¬
ймати по ЗО крапель 4—5 разів
на день після їди. Застосовувати
при набряках.

Рослини від А до Я

(НЕЬІСНКУЗУМ АМ^АКШМ С), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ

агаторічна трав’яниста білувато-

тим

повстяна рослина з дерев’янис¬
темно-бурим

Листя

кореневищем.

безсмертника

довгасте.

холецистоангіохолітах,

жовчно-

кам’яній хворобі й гепатитах. Підси¬
люючи

секрецію

справляючи

жовчі

Свою

назву

безсмертник

та

одержав за здатність довго

виражену спазмолі¬

зберігатися в зірваному виг¬

Квітки дрібні, зібрані в суцвіття ли¬

тичну дію, препарати безсмертника

ляді. Минають тижні, а він не

монно-жовтого або жовтогарячого

сприяють вимиванню піску й дрібних

змінюється, його квіти все так

кольору. Цвіте із травня по вересень,

каменів (діаметром 1—2 мм) при

само прямо тримаються на

плоди дозрівають у серпні-вересні.

хронічному калькульозному холе¬

ніжках і приємно пахнуть.

Широко розповсюджений в Україні,

циститі. Крім того, підсилюючи виді¬

Безсмертник

країнах СНД.

лення жовчі, препарате безсмертника

складу різних трав’яних збо¬

перешкоджають застою жовчі, по¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

рів, таких як: шлунковий

ліпшують метаболічну функцію пе¬

збір, жовчогінний збір, ти¬

Використовують

ко¬

чінки, зменшують в’язкість жовчі й

бетський збір.

шики, які заготовлюють у період

відносну її щільність, знижують кон¬

початку цвітіння. Збір проводять

центрацію в ній білірубіну й холесте¬

у суху погоду, коли зійде роса.

рину.

Зібрані суцвіття з ніжками суц¬

седативний засіб, а також поліпшую¬

гіпертонічною хворобою перед

віття завдовжки до 1 см пухко

чий обмін речовин засіб при атерос¬

прийомом препаратів безсмерт¬

складають у кошики. Щоб уник¬

клерозі.

ника варто порадитися з лікарем,

квіткові

Застосовують як слабкий

входить

до

_
застійні явища в печінці. Хворим

нути псування сировини, їх як¬

оскільки

найшвидше доставляють до місця

ПРОТИПОКАЗАННЯ

кров’яний тиск. Протипоказан¬

вони

підвищують

сушіння. Строк придатності —

Препарати безсмертника мало¬

ням є обтураторна жовтяниця.

З роки. Висушені суцвіття зберіга¬

токсичні, однак при тривалому

ють у темному місці.

застосуванні можуть викликати

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку квіток безсмерт¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ника 2 склянками окропу й настою¬

Суцвіття безсмертника піщаного

вати в термосі 1 годину. Приймати

містять ефірні олії, флавоноїдні глі¬

настій пох / 2 склянки 3 рази на день

козиди (саліпурпозид, кемпферол та

за ЗО хвилин до їди. Курс прийому —

ізосалипурпозид), наринген, апігенін

20—25 днів. Застосовувати при

та інші речовини фенольного харак¬

сечокам’яній хворобі, запаленні се¬

теру, вітаміни (аскорбінову кислоту,

чового міхура.

вітамін К), фталіди, високомолеку-

Залити 1 ст. ложку подрібнених кві¬

лярні спирти, стероїдні сполуки, ду¬

ток безсмертника 2 склянками води

жирні

й у закритому посуді нагрівати на во¬

кислоти, мінеральні солі, мікроеле¬

дяній бані 10 хвилин, потім настою¬

менти тощо.

вати ще ЗО хвилин і процідити.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ЗО хвилин до їди 3_4 рази на день

Застосовують у вигляді відвару, на¬

при холециститі, жовчнокам’яній

стою й екстракту при холециститах,

хворобі, жовтяниці, хворобі шлунка.

бильні

речовини,

цукри,

Приймати теплим по У 2 склянки за
протягом 10—15 днів. Застосовувати

зо

Повний атлас лікарських рослин

(ХЕКАШНЕМУМ АТОЛЛИ Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ

днолітник, покритий притис¬

нутими волосками заввишки

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

На Кавказі настій квіток або

15-60 см. Стебла прямі, ребристі,

Безсмертники (сухоцвіт однолітній)

квітучої трави застосовується

голі, білі, від основи розгалужені.

мають жовчогінні, кровоспинні та за¬

при хворобах серця, зниженій

Корінь — стрижневий, мало розга¬

спокійливі властивості, сприяють під¬

кислотності шлунка, нервових

лужений, слаборозвинений. Лис¬

вищенню

секреції.

хворобах і холециститі. Раніше

тя — чергове, довгасте, вузьке.

Рослину використовують при шлун¬

настій рослини використову¬

Суцвіття рослини — одиночні ко¬

кових захворюваннях. У народній ме¬

вали при укусах скажених

шики. Обгортка суцвіть із плівчас¬

дицині застосовується (як окремо, так

тварин.

тих листочків; зовнішні — бліді,

1 в комплексі з іншими лікарськими

шлункової

яйцеподібні, внутрішні — лінійно-

рослинами) при серцевих, шлункових

ланцетні, рожеві або рожево-фіоле¬

та нервових захворюваннях, при зни¬

тові,

женій кислотності шлунка, набряках

удвічі

довші

зовнішніх.

Кореневі квітки безплідні, середні —

ніг серцевого походження, холецис¬

плодючі, трубчасті, численні. Цвіте

титі, зубному болю, маткових крово¬

із червня по серпень. Плоди —

течах, хворобливих менструаціях.

сім’янки із чубчиком, визрівають у
липні-вересні. Безсмертники (сухоц¬
віт однолітній) розповсюджені у сте¬
пових районах України, у Криму.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Лікарською сировиною є вся
рослина, яку заготовлюють під
час цвітіння і виривають разом із
корінням. Сушать на горищі тон¬
ким (5 — 7 см) шаром на папері
або тканині, періодично перемі¬
шуючи.

Зберігають

сухих,

добре провітрюваних приміщен¬
нях. Строк зберігання — 3 роки.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
Безсмертники (сухоцвіт одноліт¬
ній) містять флавоноїди (гіперозид), тритерпеноїди, жирні кислоти
(пальмітинову), полісахариди, ба¬
гатий комплекс амінокислот: метіо¬
нін, лізин, треонін, гістидін, аргінін,
лейцин, ізолейцин, валін, фенилаланін, триптофан.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Індивідуальна нестерпність.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 15 г квіток безсмертників
(сухоцвіту однолітнього) V2 л
окропу,

настоювати

протягом

2 годин, процідити. Приймати по
Vз склянки 3 рази на день. За¬
стосовувати

як

кровоспинний

засіб при маткових кровотечах.

————

Змішати 10 г трави хвоща та 15 г
квіток безсмертників (сухоцвіту
однолітнього), залити 1 л окропу,
настоювати протягом 1 години,
процідити. Приймати 3 рази на
день по ]/4 склянки. Застосову¬
вати при хворобливих місячних.
Змішати по 20 г подрібненої трави
звіробою, деревію, золототисячнику,
безсмертників (сухоцвіту одноліт¬
нього), подорожника великого з ко¬
рінням і 10—15 г трави хвоща
польового. Залити 3 ст. ложки су¬
міші 1 л киплячої води, настоювати в
теплому місці V2 години. Приймати
настій по V2 склянки 3 рази на день.
Застосовувати при виразці шлунка
й кишечника.

Рослини від А до Я

Беладона звичайна
'V і.-'-- V ■

: .

(АТКОРАВЕЬІАОО^А), РОДИНА «ПАСЛЬОНОВІ» - ЗОЦУЧАСЕАЕ
агаторічна рослина з дуже дов¬

насіння рослину скошують на висоті

гим головним коренем, від якого

10 см від землі. Після останнього

щорічно відростають численні прямі,

скошування восени викопують ко¬

тупогранні, сильно розгалужені па¬

рінь,

гони, що досягають 1,5 м у висоту.

шматки 10—20 см завдовжки,

Листя розташовується у верхній

часто розщеплюючи їх уздовж, і

частині пагона парами (одне велике і

сушать. Строк придатності сухої

одне дрібне) супротивно. Між лис¬

сировини — 2 роки.

промивають,

ріжуть

на

тям на довгих квітконіжках сидять
одиночні пониклі квітки, зовні ко¬

Всі частини рослини містять алка¬

брудно-жовтого кольору із пур¬

лоїди: атропін, беларадин, гіосциа-

пурно-червоними жилками. Стиглі

мін, гіосцин, скополамін, тропін,

плоди — глянсувато-чорні соковиті

хеларадин та ін. У листі виявлено

ягоди завбільшки з вишню. Цвіте із

бета-ситостерин, хлорогенову кис¬

червня по серпень. Поширена в

лоту, флавоноїди, аліфатичні вугле¬

Карпатах та їх відрогах, у Західній

водні, аліфатичні спирти та інші

Україні,

сполуки; у корінні — кумарини (ско¬

Криму.

полетин, умбеліферон).

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Як лікарську сировину викорис¬

Препарати беладони звичайної за¬

4 рази за літо. На початку цві¬

літика

тіння обривають нижнє листя до

дванадцятипалої кишки, хронічних

розгалуження стебла, наприкінці

гіперацидних гастритах, панкреати¬

цвітіння — з підрослих галузок і,

тах, при хронічних колітах з болючим

нарешті, на початку утворення

синдромом, бронхіальній астмі, хо¬

при

виразці

речовинами, а також грибами.

що

супроводжують

жовчнокам’яну хворобу, при нирко¬
вих кольках, при функціональних
розладах вегетативної нервової сис¬
теми, алергійних захворюваннях,
безсонні, підвищеному збудженні,
неврогенному порушенні менструа¬
ції, при туберкульозі легенів, геморої,
хворобі Паркінсона.

звичайної тільки за призначенням

стосовують у якості стійкого спазмо¬

2—

ном, прозерином та іншими

Приймати препарати з беладони

стебла.

збирають

ліном, мускарином, пілокарпі¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

товують листя, траву, корінь і
Листя

отруєннях морфіном, карбохо-

лециститах,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ричнювато-фіолетові, а усередині —

гірничо-лісових районах

Агрсшін часто застосовується як
протиотрута при різноманітних

шлунка

лікаря. Беладона — смертельно
отруйна рослина! Протипоказано
вживати вагітним, матерям, які го¬
дують немовлят, при глаукомі та
хворобах серцево-судинної сис¬
теми.
ЗАСТОСУВАННЯ
Змішати ЗО г подрібненого сухого
кореня беладони з 100 г активова¬
ного вугілля, залити 3 склянками су¬
хого

білого

вина,

хвилин

кип’ятити на слабкому вогні, відвар
процідити. Приймати 3 рази на день
до 'іди, по 1 ч. ложці, через 3 години
після прийому з’їсти на кінчику ножа
подрібнений мускатний горіх або по¬
жувати корінь лепехи. Лікування
продовжувати 3 дні підряд. Засто¬
совувати для лікування хвороби
Паркінсона.

Повний атлас лікарських рослин

(ВЕТтАРЕ^ІІЬА), РОДИНА «БЕРЕЗОВІ» - ВЕТІЛ_АСЕАЕ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Спиртова витяжка із бруньок

Кора гладка, біла, у старих дерев

Березовий дьоготь, що входить до

сприяє росту волосся. Відва¬

71 ерево
2

до ЗО м заввишки з

Ьгустою крислатою кроною.

біля основи стовбура з глибокими

складу мазі Вишневського, застосо¬

ром з листя миють голову для

тріщинами. Бруньки загострені,

вується як ранозагоювальний засіб,

поліпшення росту волосся.

клейкі, покриті черепично розта¬

а той, що міститься у мазі Вількін-

Відвар бруньок застосовують

шованими лусочками. Листки на

сона, використовується при ліку¬

довгих черешках, чергові, три¬

ванні корости й лускатого лишаю.

для припинення запальних

кутні або ромбічні із клиноподіб¬

Весняний березовий сік вживають

ною основою, зверху яскраво-,

при золотусі, цинзі, каменях у нирках

знизу — ясно-зелені. Тичинкові

і сечовому міхурі, при подагрі, захво¬

сережки по 2~3 на кінцях гілок,

рюваннях суглобів. Березовий гриб

маточкові одиночні на вкорочених

(іубка) використовують при запа¬

бічних гілочках. Плід берези —

ленні слизових шлунково-кишкового

дрібний горіх із крильми. Цвіте у

тракту, при лікуванні хронічного гас¬

квітні-травні, плоди дозрівають

триту, поліпозів шлунка й кишеч¬

наприкінці літа. Поширена в Ук¬

ника, при виразковій хворобі шлунка
й дванадцятипалої кишки, злоякіс¬

раїні, країнах СНД.

них пухлинах шлунково-кишкового

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

тракту — губка сповільнює розвиток

Використовують бруньки, листя,

ворення.

пухлини на початкових стадіях її ут¬

зовнішню частину кори, сік, бе¬
резовий гриб (губка).
Бруньки берези повислої заго¬
товлюють у січні-березні, до їх¬
нього розпускання, сушать на
відкритому повітрі. Строк збері¬
гання сировини — 2 роки. Листя
збирають у травні-червні й також
сушать. Сік — рано навесні.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати з берези не можна
приймати при лікуванні пеніцилі¬
ном, при внутрішньовенному вве¬
денні глюкози, жінкам — у період
вагітності. Березові бруньки не
можна використовувати при не¬
достатності функції нирок. Бере¬
зова губка протипоказана при
хронічній дизентерії.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 10 г сухих березових бру¬
ньок 1 склянкою води й кип’ятити
протягом 15 хвилин, остудити,
процідити й довести окропом до
вихідного об’єму. Приймати по
1 ст. ложці 3—4 рази на день. За¬
стосовувати при захворюваннях

У березових бруньках містяться:
(3,5—5,3

при вуграх.

серцево-судинної системи (ІХС,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
ефірна олія

процесів, сверблячки при по¬
дразненні шкіри обличчя й

%),

до

складу якого входять сесквітерпе¬
новий спирт бетулол (41—7 %),
складний ефір бетулолу з оцтовою
кислотою (30—45 %), бетулен;
дубильні речовини; 5-окси-7, діметоксифлавон (0,3 %). У корі
містяться бетулин; глікозиди — бетулозид і гаултерин; алкалоїди; ду¬
бильні речовини;суберин.

серцеві набряки).
Залити 20 г березових бруньок
У2 склянки 70° спирту. Настою¬
вати 3 тижні. Потім віджати й про¬
цідити, зберігати в темній посудині
в прохолодному місці без доступу
світла. Приймають настій 3 рази
на день по 15—20 крапель на 1 ст.
ложку кип’яченої води. Допомагає
проти дрібних глистів (гостриці,
аскариди).

Рослини від А до Я

(ЕІЮІЧУМШ УЕНКУСОЗУЗ), РОДИНА «БЕРЕСКЛЕТОВІ» - СЕЬАЗТКАСЕАЕ
легко знімається. Сушать на по¬

застосовують при серцево-су¬

вітрі або в сушарках при темпера¬

динній недостатності.

турі 40—50 °С. Зберігають у сухому
місці 2 роки.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

клета, як отруйної рослини, ви¬

Насіння бересклета містить вуг¬

магає обережності й тільки під

леводи, вітамін С, антрагліко-

наглядом лікаря. Відвари кори й

Внутрішнє застосування берес¬

вляє собою чагарник до 2 м

зиди, жирну олію (52— 55 %).

плодів протипоказані при діареї,

Листя бересклета містить гутту,

колітах і ентероколітах. Не при¬

алкалоїди, вітамін С, 1,5—3,16 %

значають бересклет при гіпотонії,

флавоноїдів (астрагалин, рутин,

нудоті. Його препарати протипо¬

кемпферол, кемпферитрин). Кора

казані при вагітності. Прийом ве¬

коріння містить стерини, вугле¬

ликих

води (сахарозу, пектин), циклитоли

викликає

(дулишт), органічні кислоти, віта¬

кишки й гемороїдальну крово¬

мін С, антраглікозиди, дубильні

течу.

відвару

плодів

запалення

тонкої

речовини.

у висоту, рідше зустріча¬

ється деревце до 5~6 м. Яскраво-

доз

ЗАСТОСУВАННЯ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Залити

обсипані чорно-бурими бородав¬

Бересклет має протимікробну,

стоювати 2 години, процідити.

ками. Цвіте в травні-червні, квітки

протиглисну, інсектицидну, сечо¬

Приймати по 1 ст. ложці 2—3 ра¬

коричнюваті. Плоди дозрівають у

гінну, відхаркувальну і протипа-

зи на день протягом 3 тижнів.

серпні-вересні.

зелені пагони і гілки бересклета

Плоди

х/2

ч. ложки плодів бе¬

ресклета 2 склянками окропу, на¬

(коро¬

разитарну дію. Застосовується

Застосовувати при імпотенції.

бочки) рожеві, принасінники —

внутрішньо при малярії, при су¬

Залити подрібнену кору берес¬

цегляно-червоні, з яких визирає

хому кашлі з важко відокремлю¬

клета 70° спиртом у співвідно¬

блискуче насіння. Бересклет від¬

ваним мокротинням, набряках і

шенні 1:10. Настоювати протягом

різняється повільним ростом, ті¬

запальних

пе¬

тижня, процідити. Зберігати на¬

ньовитривалий. Розповсюджений

чінки, закрепах, імпотенції, зов¬

стойку в темному прохолодному

в Україні, країнах СНД.

нішньо при корості й від вошей,

місці. Приймати по 6—8 крапель

при грибковому ураженні шкіри,

З рази на день, запиваючи водою,

при дерматомікозах, екземі, го¬

протягом 2 тижнів. Застосовувати

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Як лікарська сировина викорис¬

захворюваннях

нореї. Плоди мають блювотну й

при гіпертонічній хворобі першої й

сильну проносну дію. Насіння

другої стадії.

товуються кора, коріння, листя й

Залити 1 ст. ложку подрібнених

плоди бересклета. Листя й гілки

гілок

заготовлюють під час цвітіння в
травні-червні, насіння — у серпнівересні. Листя й плоди сушать на
повітрі під навісами, розкладаючи
шаром 3~5 см. Кору звичайно
заготовлюють навесні, під час
руху соку, оскільки в цей час вона

склянками

води

У Древній Греції й Римі бе¬

кип’ятити 5 хвилин, потім на¬

ресклет вважався лікарською

стоювати 2 години, процідити.

рослиною. Його використо¬
вували при шлунково-киш¬
кових захворюваннях.

Приймати по 1 ст. ложці 3 рази
на день протягом 2 тижнів. За¬
стосовувати при неврозах, голов¬
ному болі.

Повний атлас лікарських рослин

(СОІЧІУОІ_УУЬУ5 АКУЕ^ІЗ У), РОДИНА «БЕРЕЗКОВІ» - СОІЧУОЕУІІЕАСЕАЕ
зах. Відвар, настій із квіток —
при непритомності, гострих рес¬
піраторних інфекціях. Відвар, на¬
стій з насіння берізки польової —
як проносний, потогінний засіб.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Через отруйність рослини при
внутрішньому використанні слід
дотримуватися обережності й за¬
стосовувати тільки під контролем
лікаря. Протипоказане застосу¬
вання насіння вагітними. Не реко¬

мендується застосування великих
агаторічна трав’яниста рослина

ченні із прополюванням посівів.

родини березкових, з довгим

Строк придатності —

рік.

доз і призначення тривалого курсу
лікування для ослаблених хворих.

стрижневим коренем, що проникає

ЗАСТОСУВАННЯ

в ґрунт на глибину до 3 м. Стебла

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

сланкі, голі, до

см завдовжки;

У кореневищах і коріннях містяться

відходять від кореневої шийки й ут¬

смоли, холиномиметичні сполуки,

ворюють густі розетки. Листя на

дубильні речовини, у листі — аскор¬

довгих черешках, зі списоподібною

бінова кислота, вітамін А, флаво¬

основою, цільнокрайнє. Квітки ве¬

ноїди; у насінні — алкалоїди й

ликі, дзвіночкоподібні або ворон¬

жирна олія.

коподібні,

120

рожеві

або

білі,

розташовані по 1—3 на пазушних
ніжках суцвіття. Плід ~ округло¬
яйцеподібна коробочка. Насіння
коричнювате або темно-сіре, злегка
горбкувате. Цвіте із червня до
осені, плоди дозрівають у серпнівересні. Розмножується насінням
та вегетативно (кореневими парост¬
ками). Широко розповсюджена
в Україні, країнах СНД.

зелені

берізки,

залити

однією

склянкою теплої кип’яченої води.
Приймати по V4 склянки 3—4 ра¬
зи на день за півгодини до прий¬
няття

їжі.

Застосовувати

при

запаленні печінки й селезінки.
Залити 1 ст. ложку трави берізки

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У народній медицині відвар, на¬
стій, порошок, чай з кореня за¬
стосовується

Віджати 2 ст. ложки соку зі свіжої

як

проносний,

також як седативний засіб при
неврозах, як знеболюючий засіб
при ранах, забитих місцях, жіно¬

склянкою окропу, настоювати

протягом

години й процідити.

Застосовувати по

склянки

З рази на день. Лікування прово¬
дять із травня й до пізньої осені.
Застосовувати при бронхіальній
астмі.

чих хворобах, зубному болю; при
лихоманках, гастритах, ентероко¬

мку-^
Ще Авіценна знав про ліку-

літах; як діуретичний та проти¬

вальні властивості берізки й |

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

пухлинний засіб.

Свіжий сік,

Лікарською сировиною є трава й

мазь використовують зовнішньо

коріння, рідше — квітки й на¬

як анестезуючий засіб при дер¬

сіння берізки польової. Сушать

матитах і дерматомікозах. Листя

на повітрі в тіні, у добре провіт¬

застосовують зовнішньо при фу¬

рюваних приміщеннях або в су¬

рункульозі та для детоксикації

шарках при температурі 45 °С.

при укусах отруйних змій. Відвар ~

Часто збір проводять у сполу¬

при жіночих хворобах, дермато¬

радив приймати її при захво¬
рюваннях легенів, печінки й
селезінки. Згадку про цю рос¬
лину можна знайти й у Плінія
Старшого у «Природній істо¬
рії».

Рослини від А до Я

(РЕТА5ГГЕ5 НУВКГОУ5 Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬
лина; висота — від ЗО до 70 см.

У Середні століття за допо¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

могою білокопитнику лікува¬

Білокопитник

лися від чуми (звідси назва

при лікуванні гастритів, виразок,

основи із серцеподібною виїмкою

«чумна трава», «чумний ко¬

ран, а також як потогінний і се¬

між лопатями, їхня ширина й до¬

рінь» і аналогічні в російській

чогінний засіб.

вжина звичайно однакові й ста¬

та українській мові). Оскільки

Настій білокопитнику гібридного

листя рослини містить дезін-

відомий

досягає довжини 120 см. Нижня

фікуючі сполуки, чумні бу¬

засіб, що з успіхом заміняє суп-

частина листя — сірувато-опу-

бони насправді зменшувалися

шена.

червонуваті,

в розмірах, але вилікуватися

брудно-рожеві. Кошики в коло¬

від цієї хвороби за допомогою

Прикореневе листя зазвичай ве¬
лике, опукло-ниркоподібне, біля

новлять

см;

15~70

Квітки

соподібному

або

черешок

волотистому

суцвітті, з’являються рано на¬
весні,

до

розпускання

листя.

рослини, звичайно, було не
можна.

як

використовують

протиалергійний

растин і тавегіл.

Припарки з

листя білокопитнику застосову¬
ють для розкриття й лікування
наривів.
Свіже або сухе листя білокопит¬
нику обварюють окропом, загор¬

Суцвіття спочатку щільне, потім

тають у марлю й у вигляді гарячої

витягається

подушечки прикладають до місць

довгу

китицю.

Ніжка суцвіття й густо покри¬
ваюче її лусковидне листя зеле¬
нувато-бурякового кольору. Цвіте
у квітні-травні. Розповсюджений
в Україні, Європейській частині
Росії, на Кавказі.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Листя білокопитнику збирають у
липні-серпні, до появи на них ко¬
ричнюватих плям. Листя розкла¬
дають в один шар і сушать у тіні
на відкритому повітрі або в при¬
міщеннях з гарною вентиляцією.
Строк зберігання — 2 роки. Ко¬
реневища й коріння викопують
пізньої осені, у вересні-жовтні.
Строк зберігання — 3 роки.

речовини, тритерпенові сапоніни,
сліди алкалоїдів, ефірну олію, смо¬
листі речовини, флавоноїди, пета¬
зин, петазол, холін, інулін, слизи,
гіркі речовини, таніни, стеарин,
велику кількість марганцю й ор¬
ганічні кислоти. Листя містить ті
ж компоненти, але в меншій кіль¬
кості. Однак флавоноїдів у на¬
дземній частині, і особливо в
майже

Рослина отруйна, тому її внут¬
рішнє застосування припустиме
тільки за призначенням і під на¬
глядом лікаря.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 склянкою окропу 2 ч.
настоювати 1 годину, процідити.

У кореневищах виявлено дубильні

більше, ніж у коренях.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ложки подрібненого сухого листя,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

суцвіттях,

ревматичних і подагричних болів,
до набряків.

рази

Приймати по 1 ст. ложці 3~4 рази
на день. Застосовувати при кашлі,
бронхіті, ларинготрахеїті, подагрі,
ревматизмі, ядусі.
Залити 2 ч. ложки подрібненого
сухого кореня 1 склянкою відвару
ячної або перлової крупи, кип’¬
ятити в закритій емальованій кас¬
трулі на слабкому вогні 10 хвилин,
процідити, додати 1 ч. ложку меду.
Приймати по 1 ст. ложці 3 рази на
день. Застосовувати при кашлі, ла¬
ринготрахеїті, бронхіті.

Повний атлас лікарських рослин

(5ТКУСНІЧ05ІЧУХ-УОМІСА Ь.), РОДИНА «ЛОГАНІЄВІ» - ЮСАМІАСЕАЕ
ропічне листопадне дерево
заввишки до 15 м. Листя

супротивне, овальне, блискуче,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Стрихнін украй небезпечний

у дозах, що викликають отру¬

медицині

використовують

шкірясте. Квітки дрібні, зелену¬

азотнокислу сіль — стрихніну

вато-білі, п’ятичленні, із трубчастим

нітрат, а також галенові препа¬

віночком, утворюють напівзонтико-

рати. Стрихніну нітрат викорис¬

подібні суцвіття в пазухах листя.

товують як тонізуючий засіб при

Плід — ягодоподібний, кулястий,

загальному зниженні процесів

яскраво оранжево-червоний, вели¬

обміну, явищах загальної м’язової

кий, із твердою шкіркою, з між-

слабості, швидкій стомлюваності,

плідниками у вигляді безбарвної

статевій слабості, гіпотонічній хво¬

драглистої м’якоті, у якій знахо¬

робі, ослабленні серцевої діяль¬

диться від 2 до 6 дископодібних,

ності на ґрунті інтоксикацій та

рогоподібних насінин жовтувато-

інфекцій, при деяких функціо¬

сірого кольору, поверхня покрита

нальних порушеннях зорового

численними притиснутими волос¬

апарата (амбліопія, амавроз та

ками. В Україні не росте. Вирос¬

ін.); при парезах і паралічах (зок¬

тає в тропічних лісах Південної

рема, дифтерійного походження

Азії. Препарати блювотного го¬

у дітей), при атонії шлунково-

ріха можна придбати в аптеках.

кишкового тракту і т.п.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Лікарською сировиною є насіння

Препарати блювотного горіха вико¬

блювотного горіха.

ристовують строго під контролем

Збирають у жовтні-листопаді

лікаря. Насіння отруйне! Проти¬

стиглі плоди, розсікають їх і ви¬

показання при застосуванні стрих¬

бирають насіння, видаляючи не¬

ніну

дорозвинене і те, що загнило.

гіпертонічна хвороба, бронхіальна

Сушать блювотний горіх на сонці

астма, стенокардія, атеросклероз,

або в печі при температурі 50—
60 °С.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Насіння блювотного горіха міс¬
тить індолові алкалоїди, з яких
трохи менше половини припадає
на стрихнін і майже стільки ж —
на бруцин; ще відомі чотири ал¬
калоїди — воміцин, псевдострихнін, О-колубрин, (3 - колубрин, які
практичного значення не мають;
хлорогенову кислоту,

глікозид

логанін, тритерпеноїд циклоарсенал, стигмастерин.

та

галенових

препаратів:

єння, у дуже малих кількостях
ця отрута виявилася стиму¬
люючими ліками для всього
організму.
гострий і хронічний нефрит, гепа¬
тити, схильність до судорожних ре¬
акцій, вагітність, базедова хвороба.
ЗАСТОСУВАННЯ

Настойка блювотного горіха.
Прозора рідина бурого кольору,
гірка на смак. Готується з розра¬
хунку 16 г екстракту блювотного
горіха сухого на 1 л 70 % ета¬
нолу. Призначають внутрішньо
по 3—10 крапель на прийом.
Вищі дози для дорослих: разова
0,3

мл

(15

крапель),

добова

0,6 мл (30 крапель). Дітям до
2 років не призначають, старшим
2 років дають по 1—3 краплі на
прийом залежно від віку. Засто¬
совують як загальнотонізуючий
засіб і як гіркоту для підвищення
апетиту.

Рослини від А до Я

(МЕІЧУАІМТНЕ5 ТКІРОІЛАТА Ь.), РОДИНА «БОБІВНИКОВІ» - МЕІЧУАІЧТНАСЕАЕ

агаторічна трав’яниста рос-

ні. Заготовлюють розвинене лис¬

лина з довгим гіллястим тов¬

тя, обриваючи його з коротким (не

Кореневища бобівника за*

довше 3 см) залишком черешка.

стосовуються в тибетській

стим

членистим

повзучим
числі

Молоде й верхівкове листя заго¬

медицині

двох, рідше — трьох, довгоче-

тівлі не підлягає, оскільки воно

гастроентериті, у нанайців —

решкові, синьо-зелені, трійчасті,

чорніє при сушінні. Щоб листя за¬

при простудних захворю¬

зі зворотнояйцеподібними лис¬

лишилося зеленим, його сушать на
повітрі в тіні, а до кондиції дово¬

ваннях і туберкульозі леге¬

точками. Квітки біло-рожеві, во¬
ронкоподібні; усередині опушені,

дять у сушарці (при 45~50 °С)

надрізані на п’ять ланцетних за¬

або в добре провітрюваних примі¬

гострених часток. Тичинок п’ять,

щеннях. Листя при сушінні періо¬

маточка із дволопатним рильцем

дично

і верхньою зав’яззю. Квітки зіб¬

спочатку. Строк придатності —

рані в довгасту густу китицю.

кореневищем.

Листя

перевертають,

особливо

роки.

Плід — куляста багатонасіннева

хронічному

нів, у Комі-Перм’яцькому
автономному окрузі корінь
використовують при респі¬
раторних

інфекціях,

на

Кавказі — при гіпосекреції
шлунка.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

коробочка. Висота —15—30 см.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Час цвітіння бобівника — тра-

У листі бобівника виявлено фла¬

вень-липень. Рослина поширена

воноїди (гіперазид і рутин), гіркі

в Україні, країнах СНД.

глікозиди, вітамін С, дубильні
речовини, алкалоїд генцианін, ас¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

при

корбінову кислоту, жирну олію,

З лікувальною метою в основному

каротин та інші речовини, у під¬

використовується листя, яке зби¬

земних частинах — сапоніни, ду¬

рають після цвітіння, у липні-серп¬

бильні речовини, сліди алкалоїдів,
інулін, бетулинову кислоту та
інші речовини.

Препарати бобівника протипока
зані хворим з підвищеною чутли
вістю до йоду.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 10 г бобівника 1 склянкою
окропу, нагрівати на водяній бані
15 хвилин, остудити при кімнатній
температурі,

процідити.

Сиро¬

вину, що залишилася, віджати,
довести кип’яченою водою об’єм
настою до 1 склянки. Приймати

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Використовується

для

по Vз-1/2 склянки 3 рази на день
за ЗО хвилин до їди. Застосову¬
підви¬

вати як гіркоту для підвищення

щення апетиту, посилення тонусу,

апетиту. При хронічних закрепах

поліпшення виділення шлункового

застосовувати настій на ніч по

соку й перистальтики шлунково-

60 мл на мікроклізму, розводячи

кишкового тракту, при недостат¬

кип’яченою водою в співвідно¬

ній кислотності шлункового соку,

шенні 1:2.

а також при лікуванні хвороб печінки

Залити 1 ч. ложку подрібненого

й жовчного міхура, при туберкульозі,

ЛИСТЯ

малярії, для збудження функції

вести до кипіння й дати покипіти

залоз, заспокоєння нервів і при

близько

недокрів’ї.

остудити до теплого стану. Чай

Відваром

листя

промивають

У4 л холодної води, до¬
1

хвилини, процідити й

не треба підсолоджувати. Пити

рани, що погано гояться. Ванни

маленькими ковтками за півго¬

3 відвару іноді призначають при

дини до їди. Застосовувати у разі

діатезі (золотусі).

відсутності апетиту.

Повний атлас лікарських рослин

Боконія серцелиста

(ВОССОNIА СОІТОАТА), РОДИНА «МАКОВІ» - РАРАУЕКАСЕАЕ
агаторічна рослина до 2 м

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

заввишки, що утворює по¬

Сировиною

тужні, компактні кущі. Листя сер¬

надземна

маса

(трава), що забирається у фазі

черешкове,

бутонізації — початку цвітіння.

зверху сизо-зелене й білувате

До цього часу хоча й відбува¬

знизу, розташоване в черговому

ється деяке зниження вмісту ал¬

порядку, зберігає декоративність

калоїдів у рослині, але зате за

до осені; нижнє — до 25 см у по¬

рахунок зростання маси забезпе¬

перечнику, верхнє — більш дрібне.

чується найбільший збір діючої

Всі зелені частини рослини по¬

речовини (сангвиритрину) з оди¬

цевидно-лопатеве,

Квітки

ниці площі. Всі органи боконії от¬

дрібні, білі, кремові, рожевуваті,

руйні, тому при роботі з нею слід

з великою кількістю тичинок (ві¬

дотримуватися відповідних пра¬

ночок відсутній, чашолистки швидко

вил безпеки.

криті сизим нальотом.

обпадають), зібрані в ажурні пірамі¬

У Китаї і Японії боконія
"

давно була відома місцевим
жителям як лікарська рос¬
лина. Жовтогарячий молоч¬
ний сік використовувався як
гарний дезінфікуючий засіб
при укусах комах та в інших
випадках.

трави змочують рани, із нього
роблять компреси.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

дальні, волотисті суцвіття до 40 см

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Препарат сангвиритрин при внут¬

завдовжки. Цвіте в липні-серпні

Надземна частина боконії міс¬

рішньому застосуванні протипока¬

ЗО—35

днів.

Не

плодоносить.

тить до 2 %, а кореневище — до

заний при епілепсії, гіперкінезах,

Китай,

4 % алкалоїдів. Основні алка¬

бронхіальній астмі, стенокардії,

Японія. Культивується в Криму,

лоїди — сангвинарин, хелерит¬

хворобах печінки й нирок.

Краснодарському краї.

рин, протопін та алокриптопін.

Батьківщина боконії —

ЗАСТОСУВАННЯ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

При ангіні, гострому фарингіті,
хронічному тонзиліті використо¬

Сукупність алкалоїдів, що міс¬

вують настій трави для полос¬

тяться в надземній частині боко¬

кань.

нії, зокрема, близьких за будовою

При отиті у вуха вводять ватяні

сангвинарину

тампони,

хелеритрину,

являє собою лікарський препарат

змочені

настоєм

із

трави, або 0,2 % розчином, або

сангвиритрин. Цей препарат має

0,05 — 0,1 % водяним розчином

активність щодо грампозитивних і

сангвиритрину на 10—15 хвилин

грамнегативних бактерій, а також

2—3 рази на добу. Курс ліку¬

дріжджеподібних грибків і трихо¬

вання — близько 2 тижнів, за¬

монад. Його застосовують при лі¬

лежно від ступеня захворювання.

куванні

шкірних

захворювань

При

хронічному

середньому

(дерматитів, кандидозів, грибко¬

отиті більш ефективний спирто¬

вих уражень тощо), стоматитів

вий розчин.

різної етіології, парадонтозу, оти¬

Спиртову настойку наносити пі¬

тів. У хірургічних хворих препарат

петкою краплями або ватяним

застосовують при гнійних ранах

тампоном на уражені ділянки

м’яких тканин, що довго не за¬

шкіри, рани, виразки, висипання.

гоюються, переломах, гнійно-за¬

Проводити обробку уражених ді¬

пальних

лянок 2 рази на день, укрити

процесах,

опіках

трофічних виразках. Настоєм із

фланеллю (не бинтувати!).

Рослини від А до Я

(СОГМШМ МАСУІАШМ і..), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕШРЕКАЕ
ворічна трав’яниста рослина
родини зонтичних, з гілляс-

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

тим борознистим стеблом, покри-

У плодах болиголова міститься

Ліки з болиголова викори¬

тим

червонясто-бурими

значна кількість отруйних алка-

стовуються як седативний та

плямами. У перший рік розвива-

лоідів (до 2 %), найпоширеніші

ється пучок прикореневого листя,

з яких: кониїн, метилкониін, кон-

протисудорожний засіб, а в

а на другий рік — стебло зав-

гидрін і псевдоконгидрін, жирні

вишки 70-150 см. Нижнє листя

ОЛІЇ,

черешкове, потрійно перисте, до

ротин, вітамін С та інші, мікро-

унизу

дубильні речовини, бета-ка-

60 см завдовжки; середнє й верх-

й макроелементи та інші біоло-

нє

гічно активні речовини. У листі

—

більш

дрібне

менш

стародавності греки й перси
лікували з його допомогою
артрит.

кування червоного вовчка, гемо¬

складне, майже сидяче. Квітки

рослини

алкалоїди

рою, аденоми передміхурової за¬

білі, дрібні, зібрані в численні

(0,1 %), ефірна олія (0,08 %)

лози. Для лікування доброякісних

складні парасольки, що утворю-

і кавова кислота. У квітках

і злоякісних утворень у гінекології

ють щиткоподібно-волотисте суц-

кверцетин і кемпферол,

містяться

(прийом настойки за схемою +
тампони).

віття. Плоди плямисті — подвійні
напівплоди. Цвіте в червні-липні,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

насіння дозріває у липні-вересні.

Болиголов застосовують при го-

Розповсюджений повсюдно.

ловному болю й тривалому запа¬
ленні очей, статевому безсиллі,

через алкалоїди, що містяться в

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

носовому поліпі, захворюваннях

З лікувальною метою використо-

кісток, як заспокійливий, проти-

необхідно проводити під обов’яз¬

вується трава болиголова (стебло,

судорожний і болезаспокійливий

листя, квітки), що заготовлюють

засіб, при мігрені. При подагрі,

у період цвітіння й початку утво-

деформуючому артрозі, поліар-

насінини, що розпадаються на два

рення насіння. Всі частини рос-

триті; при схильності до розвитку

лини отруйні, тому при заготівлі

ракових пухлин. При туберкульозі

необхідно суворо дотримуватись

й раку легенів. Як тонізуючий засіб

правил безпеки.

після грипу. Застосовують для лі-

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Всі частини болиголова отруйні
них. Тому лікування рослиною
ковим лікарським контролем.
ЗАСТОСУВАННЯ
Траву болиголова розпарюють у
гарячій воді або варять у молоці,
загортають у марлю. Подушечки
прикладають до твердих пухлин,
хворих суглобів при подагрі, до
кісткових наростів, а також засто¬
совують для розсмоктування на¬
бряків, при «слоновій» хворобі.
Залити 1 частину подрібненої
щойно зірваної трави болиголова
З частинами 70 % спирту й по¬
ставити настоюватися в темному
місці протягом 7 днів. Застосо¬
вувати як знеболюючий засіб і
для лікування нігтьового грибка.
Для цього змочити ватку настой¬
кою болиголова, злегка її віджати й
прикласти на 2—3 хвилини (не біль¬
ше) до відповідного місця.

Повний атлас лікарських рослин

аконіт) північний
•

•

(АСОІЧГШМ 5ЕРТЕІЧТКІ(Ж АЬЕ), РОДИНА «ЖОВТЕЦЕВІЇ» - КАМШСУЕАСЕАЕ

по 1 ст. ложці настойки втирати у

агаторічна рослина заввишки
до 2 м. Стебло високе, реб¬

ристе; листя велике, роздільне.
Суцвіття — кінцева пухка ки¬
тиця. Квітки брудно- або сіру¬
вато-фіолетові, шолом негусто
опушений, із носиком, що сильно
видається вперед. Нігтик нек¬
тарника у верхній частині слабко

У монгольській медицині бо¬
рець (по-монгольському «ве¬
ликий, могутній, цар ліків»)
має широке застосування:
корені, викопані пізно восени
та навесні, є універсальними
ліками.

або

спіраллю.

Насіння

триг¬

лусочками. Цвіте в червні-серпні. Зростає в Сибіру й у горах

квітках — флавоноїди, у насін¬
ні — жирну олію.

Середньої Азії.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Борець північний застосовується

Як лікарську сировину викорис¬
товують висушені бульби дико¬
ростучих рослин і їхнє листя.
Бульби

заготовлюють

восени,

з 15 серпня по 1 жовтня. Підда¬
ють швидкому сушінню при тем¬
пературі

50—70

°С

та

гарній

вентиляції. Із 4 кг свіжих бульб
одержують 1 кг сухої речовини.

при лікуванні злоякісних новоут¬
ворень. Як протизапальний за¬
сіб — при гострих інфекціях,
сепсисі, дифтерії, скарлатині, при
шлунково-кишкових, а також печіночних і ниркових захворюван¬
нях, цукровому діабеті, плевриті,
невралгіях, сифілісі, паралічі, по¬
ліартриті.

Сировина після сушіння повинна
залишатися темно-зеленою. Збе¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

рігати сировину аконіту необхідно

Борець північний смертельно

окремо від неотруйних трав, з

отруйна рослина! «Мати — ко¬

«От¬

ролева отрут» — називали аконіт

рута!», у недоступному для дітей

у стародавні часи. Застосовувати

місці. Строк зберігання в мішеч¬

тільки зовнішньо! Поводитися з

ках або закритій тарі — 2 роки.

ним потрібно з великою обереж¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

з рослиною може проникнути на¬

У підземній частині рослини вияв¬

віть крізь шкіру.

обов’язковою етикеткою

руки й ноги, слід дотримуватися
черговості втирань: 1-й день —
утирання настойки в праву руку;
2- й день — утирання в ліву руку;
3- й день — утирання в праву
ногу; 4-й день — утирання в ліву
ногу і т.д. Для осіб із серцево-су¬
динними захворюваннями реко¬

зігнутий, шпорка завита кільцем
ранне, усаджене перетинчастими

хворі місця. Якщо болять обидві

ністю, оскільки отрута при зіткненні

лено органічні кислоти, алкалоїди.
Максимум алкалоїдів відзначають

ЗАСТОСУВАННЯ

у період плодоносіння. Надземна

Залити 100 г кореня борця 1 л

частина рослини містить проазу¬

горілки або 1 л 60 % аптекар¬

лени, алкалоїди, а також кума¬

ського спирту й поставити в

рини й флавоноїди. У стеблі

тепле місце на 3 дні. Застосову¬

рослини знайдено алколоїди, у

вати при лікуванні ревматизму —

мендується використовувати для
втирань не більше 1 ч. ложки на¬
стойки. Настойку варто втирати
досуха, місце втирання обов’яз¬
ково обгорнути фланеллю, а по¬
верх неї — вовняною тканиною.
Утирання краще робити на ніч,
вранці пов’язку слід зняти. Через
2 години після цього варто намо¬
чити ганчірку в холодній воді й,
міцно відтиснувши, обтерти нею
місця, де робилося втирання. Ви¬
конувати це треба швидко. Від¬
разу після втирань обов’язково
слід вимити руки з милом за до¬
помогою щітки.

Рослини від А до Я

її во- або багаторічна трав’яниста
У ^рослина родини зонтичних.

шують від землі, видаляють над¬
земну частину рослини й сто¬

У сонячну погоду не дотор¬

ронні домішки, миють у холодній

кайтеся до борщівника. Особ¬

нами, заввишки до 2 метрів. Ко¬

воді й сушать у добре вентильо¬

ливо

рені потовщені. Листя потрійне

ваних приміщеннях, у тіні на по¬

рослини з вологою шкірою.

або перисторозсічене. Квітки білі

вітрі. Листя збирають у період

Сік потрібно відразу промок¬

або злегка червонуваті, зібрані у

цвітіння, насіння — у міру дозрі¬

нути, обпалене місце сховати

великі складні багатопроменеві па¬

вання й сушать звичайним спосо¬

від

расольки. Цвіте із червня до ве¬

бом. Не плутати з болиголовом!

пов’язки і терміново зверну¬

Стебло товсте, з глибокими бороз¬

ресня. Плід — подвійна насінина,
зворотнояйцеподібна, при дозрі¬
ванні розпадається на два пло¬
дики. У стінці плода проходять
поздовжні канали,

що містять

у собі ефірні олії, від яких зале¬
жить запах плода. Розповсюдже¬
ний повсюдно.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Заготовлюють коріння, листя й
насіння. Коріння викопують рано
навесні або пізно восени, обтру¬

небезпечне

сонця

за

зіткнення

допомогою

тися до лікаря.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Рослина містить вуглеводи (умбеліфероза, сахароза), поліацетиленові сполуки, ефірні олії (у їх
складі — мирцен, альфа-пінен,
цинеол, карвакрол, борнеол, деканол, октанол), кумарини (умбеліерон, скополетин, пимпинелін,
бергаптен, ксантотоксин, ізопімпінелін, ізобергаптен, фелоптерин, оросерол, псорален, сфондин,
ангелицин), антоциани. У плодах
виявлено
З

ефірну

олію

(0,3—

%), кумарини, флавоноїди,

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не застосовують при геморої й
тріщинах прямої кишки, провокованих закрепами. Під час ліку¬
вання

вищі аліфатичні спирти, жирну
ОЛІЮ

(23,9 %).

контроль

за

знижує статеву активність. При
тривалому застосуванні призво¬
дить до безплідності. Борщівник
небажано використовувати при
гастриті з підвищеною кислот¬
ністю.

кверцетин, 3-рутинозид кверце¬
тину, вищі аліфатичні вуглеводні,

потрібен

артеріальним тиском. Борщівник

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 сг. ложку листя борщівника
1

склянкою окропу, настоювати 2 го¬

дини, процідити. Приймати кожні
2 години по 1 ст. ложці. Застосову¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

вати при кольках у животі.

У народній медицині борщівник

щівника V4 л води, кип’ятити,

рекомендується до застосування у

поки не залишиться води у два

Залити 1 ст. ложку кореня бор¬

випадках різних поносів, які суп¬

рази менше, остудити, проці¬

роводжуються газами. Використо¬

дити. Приймати по 1 ст. ложці

вується і як засіб від кашлю, але

4—5 разів на день. Застосову¬

при цьому можлива алергія — лу¬

вати при епілепсії.

говий дерматит (особливо від сві¬

Залити ч. ложку насіння борщів¬

жого листя). Корінь борщівника

ника

включається до складу сумішей,

на слабкому вогні 7—8 хвилин,

які застосовуються у випадках

потім зняти й поставити настою¬

жовчнокам’яної хвороби й захво¬

ватися 1 годину. Приймати по

рювань нирок.

V4 склянки 4 рази на день до їди.

склянкою води, кип’ятити

Повний атлас лікарських рослин

(ВКА5ЕІЧІА 5СНКЕВЕКІ), РОДИНА «КАБОМБОВІ» - САВОМВАСЕАЕ
разенія Шребера є водяною

шести до дев’яти годин ранку,

трав’янистою багаторічною

потім ідуть під воду. Цвіте в дру¬

рослиною, кореневище водне, що

гій половині літа й на початку

розгалужується в донному осаді.

осені. Релікт третинного періоду.

Бразенія

тонкі

Поширена тільки на Далекому

довгі стебла, які вертикально роз¬

Сході Росії. Включена в Червону

галужуються, поверхня рослини,

книгу Росії.

Шребера

має

що перебуває під водою, має по¬

У китайській медицині рос¬
лина використовується при
лікуванні раку. На Далекому
Сході народна медицина за¬
стосовує настій або відвар
листя і пагонів як тонізуючий,
в’яжучий, шлунковий і слизо¬

криття із клейкого слизу. Листя

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

довгочерешкове, невеликого роз¬

З лікувальною метою використо¬

вий засіб, при захворюванні

міру, чергове, досягає 11 см зав¬

вуються листя, пагони.

органів дихання. Настій листя
ефективний при дифтерії. Як

довжки та до 6 см завширшки,
має округлу щитоподібну форму,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

плаває на поверхні води. Зов¬

У листі, листових черешках вияв¬

вають кореневища, у Японії —

нішня поверхня листя яскраво-

лено полісахарид кислий. Коре¬

листя.

зеленого кольору, з нижнього

невища дають неясну позитивну

боку темно-червоного або кашта¬

реакцію на алкалоїди, листя ба¬

нового кольору. Квітки дрібні,

гате слизами.

1—1,2 см завширшки, мають ма¬
ловиразні пелюстки, тичинки яс¬
кравого

пурпурно-червоного

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

харчовий засіб у Китаї вжи¬

палення, абсцеси, гнійники; при
гострому нефриті; багатьох рако¬
вих захворюваннях, особливо ра¬
кові стравоходу, шлунка, злоякісної

кольору з кінчиками білого ко¬

У народній медицині рослина ви¬

пухлини печінки й жовчного мі¬

льору. Чашолистків і пелюстків

користовується при хронічному

по 3; лінійно-ланцетні. Тичи¬

хура.

гастриті, виразці шлунка й інших

нок — 12—18, маточок — 4—18.

захворювань шлунка; первинній

Плід — листівка 4—8 мм завдов¬

гіпертонії; при шкірних інфек¬

жки. Квітки розкриваються із

ціях, як, наприклад, бешихове за¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ
При рідкому випорожненні. Не
можна вживати бразенію під час
менструації, вагітним, породіл¬
лям.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібненого
листя бразенії 1 склянкою ок¬
ропу, настоювати 2 години, про¬
цідити. Приймати по 2—3 ст.
ложки 3—4 рази на день. Засто¬
совувати при поносах.
Залити 3 ст. ложки подрібненого

листя і пагонівх / 2а води, кип’ятити
на слабкому вогні 3—4 хвилини, на¬
стоювати 1 годину, процідити. При¬

ймати по У 2 склянки 3 рази на
день. Застосовувати для профілак¬
тики грипу.

Рослини від А до Я

(МЕЬАМРУКУМ ^МОКОЗУМ), РОДИНА «РАННИКОВІ» - ЗСКОРНУЬАКІАСЕАЕ

рав’яниста, однолітня рос¬
лина заввишки 15_50 см.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

На корінні рослини є присоски,

Рослина брат-і-сестра володіє

які прикріплюються до коріння

місцевою подразнюючою, інсек¬

інших рослин і підгодовуються

тицидною, наркотичною, проти¬

від них соком. Стебло перестрічу

запальною дією, добре загоює

дібровного — гіллясте, пряме,

рани.

опушене білястими волосками,

У народній медицині цю рослину

опущеними вниз.

застосовують як засіб, що заспо¬

Листя яйцевидно-ланцетне, су¬

коює серцебиття, болі в шлунку,

противне, цільнокрайнє, довго-

а також при порушеннях обміну ре¬

загострене.

човин. Відвар трави застосовують

Квітки

пониклі,

сидять по одному на коротких

при гіпертонічній хворобі, запамо¬

квітконіжках у пазухах верхнього

роченні, хворобах серця, неврал¬

листя, повернені в один бік, гру¬

гіях,

пуючись у пухку китицю.

шлунка й органів шлунково-киш¬

епілепсії,

захворюваннях

Квітки із приквітковими листками

кового тракту; застосовують зовніш¬

фіолетового, яскраво-лілового, ма¬

ньо (ванни, обмивання, припарки) —

линового або синього кольору, за¬

при

барвлення їх інтенсивніше біля

шкіри, корості, діатезах, екземах,

верхівки. Віночок яскраво-жов¬

висипці, захворюваннях органів

тий, чашечка довгоопушена. Плід
перестрічу — коробочка у формі
яйця; розкриваючись, ділиться на¬
двоє. Цвіте рослина починаючи з
кінця весни й до осені. Поширена
в Україні, європейській частині
Росії, у Сибіру, на Кавказі.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою застосову¬
ють траву (квітки, стебла, листя)

скрофульозі,

туберкульозі

Свої цілющі сили зірвана
трава брат-і-сестра зберігає
дуже недовго. Зібравши її на¬
передодні дня Купали (коли
вона дозріває), нею повно¬
цінно користуються не більше
повного місячного місяця. А в
засушеному виді вона з кож¬
ним місячним місяцем втрачає
близько 10 % своїх цілющих
властивостей, хоча хімічний
склад її залишається незмін¬
ним. За старих часів траву,
зірвану напередодні Івана Ку¬
пали, обов’язково вставляли у
віник для лазні, щоб перед
святом попаритися й змити із
себе все, що заважає здоров’ю
й красі.
грудної

частину — у травні-вересні. Зрі¬
зують верхню частину трави. Су¬
шать у пучках у тіні, під навісом,
зберігають не більше 10 місяців
окремо від інших рослин.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

туберкульозі

ків, ревматизмі і як засіб, що добре
загоює рани.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати тільки за призна¬
ченням і під контролем лікаря.
При отруєнні насінням спостері¬
гається слабість, сонливість, по¬
слаблюється серцева діяльність.

і плоди. Плоди рослини збира¬
ють у липні-вересні, надземну

клітини,

шкіри, при попрілостях у груднич-

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 3 ст. ложки трави 1 л ок¬
ропу,

поставити настоюватися

2 години, процідити. Застосову¬
вати для обмивань і місцевих
ванн при захворюваннях шкіри.
Залити 1 ст. ложки трави брат-ісестра 1 склянкою окропу, на¬
стоювати протягом ЗО хвилин,

х/2

До складу рослини входять глікозид

Процідити. Пити

дульцит, алкалоїди, у насінні знай¬

2 рази на день. Застосовувати

дено отруйний глікозид аукубин.

при епілепсії.

ПО

склянки

Повний атлас лікарських рослин

(УіоьАТкісотк ь.>, родина «фіалкові» - уіоьасеае
днолітня або дволітня трав’я¬

ниста рослина заввишки

—

см, з декількома стеблами.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Стародавні

У медичній практиці трава фі¬

братки, щоб стримувати емоції
й викликати сон. Вінок із цієї

Стебло просте або гіллясте, з ко¬

алки у вигляді настою й зборів

роткими волосками (як і листя),

застосовується як відхаркувальний

лежаче, висхідне або пряме. Стеб¬

засіб при катарах верхніх дихаль¬

лове листя чергове, просте, голе,

них шляхів, бронхітах. У народній

прикореневе майже серцеподібне,

медицині препарати фіалки вико¬

на довгих черешках. Прилистки

ристовуються як засіб від бага¬

великі, по

тьох хвороб: золотухи, сухотки,

у кожного листка.

греки

носили

рослини рятував від головного
болю, сприяв загоєнню ран.

У римській міфології братки

згадуються як «квітка Юпі¬
тера».

Квітки братків великі, двобічно¬

кашлю, грижі, зубного болю, ди¬

симетричні, зі шпоркою; частини

тячої екземи, діатезу. Відвари й

екземах. У період епідемії грипу

віночка

настої трави застосовують при

для підвищення опірності орга¬
нізму рекомендується приймати

строкато

забарвлені:
біч¬

застуді, кровотечах, шкірних за¬

них — білувато-жовті, звернені до

хворюваннях, жіночих хворобах,

по V4 ч. ложки порошку, виго¬

верхніх пелюсток і прикривають

як сечогінний засіб; у них купа¬

товленого з висушеної трави фі¬

ють дітей і роблять примочки при

алки.

верхніх пелюстки фіолетові,

їхні нижні краї.

Цвіте фіалка

в червні-липні. Плід — тристул¬
кова коробочка. Фіалка трико¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

лірна

Застосування братків небажано

широко

розповсюджена

в усій Україні.

під час вагітності, при гепатиті,
гострому гломерулонефриті й ви¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

сокій чутливості до рослини.

З лікувальною метою використо¬

ЗАСТОСУВАННЯ

вують траву (облистнені ніжки

Залити 1 ст. ложку сухої трави

суцвіття з листям та квітками)

братків

братків. її забирають під час цві¬

вести до кипіння на водяній бані

тіння, у червні-липні, зрізуючи

й кип’ятити на слабкому вогні

склянкою окропу, до¬

рослини на висоті 3~5 см від по¬

15 хвилин, процідити. Приймати

верхні

З рази на день після 'іди по У2 склян¬

ґрунту.

Сушать

траву

в тіні на листі паперу шаром 5 —

ки. Застосовувати при простудних

7 см, періодично перемішуючи.

захворюваннях.

Зберігає свої цілющі властивості

Залити 1 ст. ложку сухої трави

протягом

братків

років.

склянкою окропу, на¬

стоювати ЗО хвилин, процідити.

х / 2 склянки 2 рази

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Приймати по

У пагонах братків виявлено фла¬

на день. Застосовувати як від¬

вонові й антоціанові глікозиди,

харкувальний

сапоніни, інсулін, каротиноїди,

засіб при гострих запальних за¬

ефірні олії, полісахариди, таніни.

хворюваннях верхніх дихальних

зм’якшуючий

У корінні фіалки міститься алка¬

шляхів, при трахеїтах, бронхітах,

лоїд віолаеметин.

бронхопневмоніях, коклюші.

Рослини від А до Я

(УАССІІЧШМ УІТІ5ГОАЕА С), РОДИНА «ВЕРЕСОВІ» - ЕКІСАСЕАЕ
евеликий вічнозелений чагар¬

(провітамін А), вітамін С, цукри.

ник, досягає висоти 20—25 см,

Листя містить гідрохінон, арбутин,

У плодах брусниці міститься

листя чергове, товсте, шкірясте, зи¬

органічні кислоти, флавоноїди, ду¬

багато

муюче, еліптичне, з короткими че¬

бильні речовини, аскорбінову кис¬

Особливо багато в плодах

решками,

лоту.

солей

верхнього

боку

—

темно-зелене, з нижнього — ясно-зе¬

мінеральних
марганцю,

солей.

а також

хрому й міді. А відсутність або

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

являється в організмі людини

ніжно-білі, дзвоникоподібні, зібрані у

Відвар і настій листя приймають

верхівкові грона, зі слабким приєм¬

при ішемічній хворобі серця.

як сечогінний засіб при захворю¬

ним запахом. Плоди — кулясті, яс¬

ваннях нирок, уживають при по¬

краво-червоні, блискучі ягоди, до

носах, для полоскання горла при

лене з бурими крапками. Квітки
дрібні, витончені, біло-рожеві або

нестача цих елементів ви¬

"'Ч***і

мм у діаметрі, соковиті, кисло-со¬

ангінах, використовують при ви¬

лодкі. Цвіте в червні, плоди дозріва¬

паданні волосся, лупи, сверб¬

ють у серпні — на початку вересня.

лячці голови, при подразненні й

Небажано вживати брусницю

Дуже поширена в Україні, країнах

запаленні шкіри. Плоди й листя

при холециститі, при уратних ка¬

брусниці застосовуються при гі¬

менях, при гіперчутливості. При

сад

ПРОТИПОКАЗАННЯ

пертонічній хворобі, стенокардії,

виразці шлунка й дванадцятипа¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ревматизмі, гастриті зі зниженою

лої кишки протипоказані ягоди

кислотністю, каменях у жовч¬

у свіжому виді. Гіпотоніки по¬

Заготовлюють ягоду брусниці й

ному міхурі, поносах, розумовій

винні обережно підходити до ліку¬

листя, які збирають навесні до

перевтомі, нічному нетриманні

вання брусницею, оскільки вона

цвітіння, поки немає бутонів, і

сечі, для зниження цукру в крові

швидко знижує тиск.

восени при повному дозріванні

при цукровому діабеті.

ягід. Збір ягід здійснюється в

ЗАСТОСУВАННЯ

серпні — на початку вересня.

Залити жменю листя брусниці

Ягоди брусниці заготовлюють

склянками

звичайно різнорідні за забар¬

хвилин, настоювати протягом

вленням, від рожевого до черво¬

ЗО хвилин, відцідити. Приймати

ного кольору, але не білі й не

по 1 склянці 3 рази на день. За¬

зелені. Заготовлені ягоди збері¬

стосовувати при жовчнокам’яній

гають у чистих бочках, що не

хворобі.

мають сторонніх запахів. Сухе

Змішати У4 склянки соку брус¬

зберігання здійснюється в примі¬

ниці З

щеннях з температурою не вище

кип’яченої води, додати цукор

+ 3-5 °С.

або мед за смаком.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

склянки 3—4 рази на день після

Ягоди містять глікозиди, кароти¬

їди. Застосовувати при загальній

3/4

води,

кип’ятити

склянки охолодженої

Пити вітамінний напій по

х/2

ноїди, антоцианові сполуки, ду¬

слабості, застуді, закрепах, го¬

бильні

ловному болю, грипі, гіпертоніч¬

речовини,

органічні

кислоти (бензойну, лимонну, яб¬
лучну, оцтову, хінну, піровиног¬
радну

та

інші),

каротин

ній хворобі.

Повний атлас лікарських рослин

(СЬЕСНОМА НЕЬЕКАСЕА Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ІАМІАСЕАЕ
прийому щоб уникнути токсичної

агаторічна трава з повзучим
голим або з короткими во¬

лосками стеблом завдовжки

—

50 см, із численними пагонами,
що вкорінюються. Листя нирко¬

У Болгарії будра застосо¬
вується при захворюваннях
дихальних органів, запа¬
ленні легенів, бронхіті у

довша за верхню.

вигляді відвару: 3 г дрібно
нарізаної трави залити 250 г
окропу. Настоювати, проці¬
дити. Випити протягом дня.
У Білорусі будру прий¬
мають у вигляді відвару при
захворюваннях горла, зобі,
втраті слуху, катарі верхніх
дихальних шляхів. Зов¬

Цвітіння — в першій половині

нішньо — у вигляді ком¬

літа. Плід — бурий яйцеподібний

пресу з розпареної трави на
область шиї.

подібне або опукло-ниркоподібні.
Ніжки суцвіття піднімаються.
Квітки маленькі, трубчасті, дво¬
губі, фіолетові або синювато-лі¬
лові,

зібрані

пучками

по

3—4 штуки в пазухах середніх і
верхніх

листків.

Нижня

горішок завдовжки до

губа

мм.

Плоди дозрівають у серпні. Рос¬
лина дуже запашна. Поширена
в Україні, європейській частині

снд.

відхаркувальний, протизапальний

будри, яку заготовлюють у пе¬
ріод цвітіння рослини, зрізуючи
стебла на висоті 5—10 см від
землі. Підв’ялюють і сушать на
відкритому повітрі в тіні, розкла¬
даючи тонким

шаром.

придатності сировини —

Строк
1

рік.

При повільному сушінні якість
сировини знижується.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
Надземна частина рослини міс¬
тить дубильні речовини, гіркоти,
холін, каротин, аскорбінову кис¬
лоту, смоли, вільні амінокислоти,
камеді, сапоніни, ефірну олію, мі¬
кроелементи.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
бронхітах, запаленнях легенів (як

Лікарською сировиною є трава

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку трави 1 склян¬
кою води. Поставити на слабкий
вогонь, кип’ятити 15—20 хвилин.
Застосовувати при фурункулах і
наривах,

компреси

сприяють більш

відвару

швидкому їх

«дозріванню» і потім очищенню
від гною та загоєнню.
Залити 1 ч. ложку свіжої трави
будри У4 л окропу, настоювати
1 годину, процідити. Приймати
по У4 склянки теплого настою
2—4 рази на день. Застосову¬

Застосовують будру при трахеїтах,

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

дії, особливо внутрішньо.

і засіб, що загоює рани); а також
при хворобах шлунка, кишечника,
печінки й жовчного міхура, нирок
і сечового міхура — вона регулює
діяльність цих органів; при злоя¬
кісних пухлинах печінки й інших
органів; при післяпологових болях;
як болезаспокійливий при нирко¬
вокам’яній хворобі і як засіб, що
сприяє видаленню піску; при судо¬
рогах кінцівок. Зовнішньо будру
використовують при виразках,
наривах, різних захворюваннях
шкіри.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Приймати тільки за призначен¬
ням лікаря. Рослина вважається
отруйною, приймати з обереж¬
ністю, не слід перевищувати дози

вати при простудних захворю¬
ваннях, кашлі, астмі, хронічному
нежитю, болях у сечовому міхурі,
нирковокам’яній хворобі, жовтя¬
ниці, подагрі, недокрів’ї.

Рослини від А до Я

Будяк звичайний (осот звичайний)
„

....-'

;

ч*-чЖч -

^ '

(СІК5ШМ УУЬСАКЕ), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
ворічна рослина. У перший
рік утворює розетку листя,

на другий — розгалужене стебло
висотою до 1,5 м, прямостояче,
опушене, злегка ребристе. Ко¬
рінь вузький, стрижневий, вере¬
теноподібний.
ланцетне,

Листя

чергове,

виїмчасто-пір’ясто-

роздільне, з колючками по краях.
Нижнє завдовжки до 15— 25 см,
верхнє дрібніше. Листова плас¬
тинка зверху покрита дрібними

>с. І
Рослина — гарний медонос
Раніше пучки пуху й рос
лини, що відцвітають, вико¬
ристовувалися як матеріал
для набивання опудал тва¬
рин. Використовується у ве¬
теринарії як протизапальний
кровоспинний та ранозагою¬
вальний засіб (застосову¬
ється тільки зовнішньо).

великі (до 5 см) опукло-яйцепо¬
дібні кошики, розташовані по¬
одиноко на верхівках стебел. Біля
основи має кулясту обгортку з
вузьких листочків, що покрива¬
ють, з колючками на кінцях.
Квітки

рожеві

або

малинові,

трубчасті, двостатеві, всі однако¬
вої форми. Цвіте рослина з липня
по вересень. Плоди — довгасті,
завдовжки 4~5 мм, сім’янки із
чубчиком з білих пір’ястих волос¬
ків. Дозрівають у липні-листопаді,
розносяться вітром. Розповсюд¬
жений повсюдно.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою застосову¬
ються коріння й трава рослини.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Хімічний склад рослини ще не
вивчений.

в народній медицині, але їхній хі¬
мічний склад не вивчений. Тому
офіційна медицина не застосовує
препарати рослини і не рекомен¬
дує використовувати її для ліку¬
вання.
У народній медицині корінь бу¬
дяка звичайного у формі відварів
використовують як спазмолітич¬
ний засіб та засіб, що знеболює
при спастичних кишкових, нирко¬
вих і печіночних болях. Відвари
приймають і як потогінний засіб
при

простудних

захворюваннях.

Зовнішньо свіже подрібнене коріння
прикладають як протизапальний
бактерицидний і ранозагоювальний
засіб до ран, синців, пухлин, абсце¬
сів, фурункулів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Рослина отруйна! При внутріш¬
ньому застосуванні потрібна обе¬
режність.

ЗАСТОСУВАННЯ
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

дяка

Більшість

води, кип’ятити 10 хвилин на

із

найпоширеніших

ЗО хвилин до їди. Застосовувати
при різних кольках (кишкових,
ниркових, печіночних) і як пото¬
гінний засіб.
Залити 12 г сухої подрібненої

трави будяка звичайного ]/з л
окропу, настоювати в теплому
місці 2 години, процідити. При¬
ймати по V2 склянки 3—4 рази
на день до їди як загальнозміцнювальний,

потогінний

засіб.

Також водний настій трави за¬

притиснутими шипиками, знизу
шерстисто-опушена. Суцвіття —

1 ст. ложці 3—4 рази на день за

Залити 2 ч. ложки коріння бу¬
звичайного

склянкою

видів будяка мають лікувальні

слабкому вогні, настоювати 2 го¬

властивості й використовуються

дини, процідити. Приймати по

стосовують як зовнішній засіб
при

шкірних

захворюваннях,

особливо на волосистих ділянках
тіла, і для припарок при утво¬
ренні гемороїдальних шишок.

Повний атлас лікарських рослин

лШ.

Бузина чорна

(ЗАМБУСУЗІЧІСКА Ь.), РОДИНА «АДОКСОВІ» - АООХАСЕАЕ
агарник, що досягає у ви¬

ПОКАЗАННЯ

соту 4~6 метрів (рідше —

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У стародавні часи бузину

до 10 метрів). Листя — супро¬

Квітки застосовують у вигляді

тивне, непарноперисте, 10—30 см

відвару або настою як потогінний

завдовжки. Стебло має тонку де¬

засіб, а також при хронічних брон¬

рев’янисту оболонку й пористу

хітах, бронхоектазах, емфіземі ле¬

м’яку серцевину. Квітки — жовту¬

генів, коклюші, бронхіальній астмі,

вато-білого кольору (окремі квітки

грипі, ангіні, ревматизмі, поліар¬

білі), діаметром 5—8 мм, п’ятипе¬

триті; як діуретичний засіб — при

люсткові, зібрані у великі суцвіття

серцево-судинних захворюван¬

чній Греції її вирощували

10—25 см у діаметрі. Плід — ягода

нях і захворюваннях нирок, міо¬

спеціально. Гіппократ і Плі-

темно-фіолетового кольору, 5—7

кардиті й пороках серця; при

ній використовували бузину

мм у діаметрі. Поширена в Україні,

хворобах, що протікають із ос¬

для лікування простудних

у Білорусії, на південному заході

лабленням капілярних судин і

захворювань.

Росії, на півдні Сибіру.

підвищенням їхньої проникності;

ЗБИРАННЯ

рового діабету, клімаксі. Відвар

ТА ЗБЕРІГАННЯ

на меді — при шлункових коль¬

Лікарською сировиною є квітки

ках. Кору у вигляді відвару — як

і ягоди, рідше — кора. Квітки зби¬

діуретичний

рають під час цвітіння, ягоди —

засіб, а також при захворюван¬

восени, кору — влітку. Зберіга¬

нях нирок, шкіри; ванни — при

при комплексному лікуванні цук¬

ють

щільно

закритій

тарі.

та

вважали священним дере¬
вом, і ягоди її застосовували
як засіб, що сприяє довго¬
літтю, підвищує тонус орга¬
нізму, очищає кров, збуджує
гормональні залози. В анти¬

поліартриті, ревматизмі; у склад¬
ному зборі (густий екстракт) міс¬
цево — при екземах.

гіпотензивний
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати бузини чорної не реко¬
мендуються приймати при неспе¬

Строк зберігання — 3 роки. Кору

цифічному

збирають у період руху соку,

хворобі Крона й нецукровому

листя — у період цвітіння, сушать

діабеті. Варто враховувати, що

у тіні. Ягоди заготовлюють під

стебла бузини чорної містять ціа¬

час повної стиглості. Грона зрізу¬

нід

ють і складають у кошики. Су¬

З обережністю приймати при ва¬

шать,

гітності.

зв’язуючи

пучки

виразковому

можуть

бути

коліті,

токсичні.

підвішуючи. Зберігають у мішеч¬
ках у провітрюваному примі¬

ЗАСТОСУВАННЯ

щенні, періодично просушуючи.

Залити 1 ст. ложку квіток бузини
1 склянкою гарячої води, кип’я¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

тити на слабкому вогні 15 хвилин,

Залежать від частини рослини.

остудити при кімнатній темпера¬

Квітки містять глікозиди, ефірні

турі, процідити, залишки віджати.

олії, вітамін С, таніни, органічні

Приймати по Vз-1/2 склянки 2~

кислоти й цукри. У свіжому листі

З рази на день до їди в теплому

виявлено каротин і вітамін С.

виді. Застосовувати настій при

У корі є ефірні олії, фітостерини,

хворобах нирок, ревматизмі й по¬

холін. У плодах знайдено дубильні

дагрі.

речовини, каротиноїди, слиз, кар¬
бонові й амінокислоти.

Рослини від А до Я

(8УШІЧСА УУЬСАЮЗ Ь.), РОДИНА «МАСЛИНОВІ» - ОЬЕАСЕАЕ
агатостовбурний листопадний

ПОКАЗАННЯ

чагарник заввишки 6—7 м,

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Ефірна олія, яку одержують

рідше — невисокий. Кора сіра, у мо¬

Листя й квітки бузку викорис¬

ІЗ КВІТОК,

лодих рослин — гладка. Листя зе¬

товують як потогінний, жаро¬

парфумерній промисловості 1

лене, супротивне, голе, яйцеподібне,

знижуючий,

протималярійний, заспокійливий,

(за своїми якостями вона пе¬

біля основи більш-менш серцепо¬
дібне, на верхівці довго-загострене,

протисудорожний, знеболюючий,

цільнокрайнє. Квітки бузкові, іноді

відхаркувальний

білі, у густих пірамідальних мітелках,

засіб. У народній медицині препа¬

розташованих звичайно попарно; ча¬

рати бузку застосовують при лі¬

шечка в багато разів коротша трубки

куванні

віночка, на верхівці коротко чотири-

малярії, застуди, бронхіту, пнев¬

зубчаста,

вузькоци-

монії, катару верхніх дихальних

ліндричною трубкою і 4 овальними,

шляхів, туберкульозу легенів, за¬

віночок

протизапальний,

цукрового

сечогінний

діабету,

використовується

ревершує трояндову олію).
Квітки виділяють багато не¬
ктару й пилка, однак нектар
доступний для бджіл тільки в
сприятливу погоду, коли квіт¬
кова лійка заповнюється ним

майже наполовину.

заокругленими частками. Цвіте бузок

палення сечового міхура. Вони

у травні. Плід — довгаста, злегка

сприяють виведенню піску й ка¬

Бруньки бузку застосовуються

сплюснена суха коробочка, що роз¬

менів при сечокам’яній хворобі.

при

кривається двома стулками. Культи¬

Зовнішньо бузок застосовують

сприяє дозріванню наривів і очи¬

вується по всій Україні. Дикий бузок

для компресів при лікуванні вира¬

щенню їх від гною. Бузок входить

зустрічається в Карпатах і в Криму.

зок, гнійних ран, забитих місць,

до складу зборів, які вживають при

ревматизму, радикуліту. Чай з

туберкульозі легенів.

ЗБИРАННЯ

листя допомагає при малярії, по¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

носі, виразці шлунка, кашлі й

З лікувальною метою використо¬

коклюші, а заварений з висуше-

них квіток бузку — при епілепсії.
лікуванні

діабету.

Листя

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати бузку приймати тільки

вують бруньки, листя й квітки.

за призначенням і під контролем

Бруньки бузку збирають рано

лікаря. Під час лікування дотриму¬

навесні під час набрякання.

вати обережності, оскільки при пе¬

Квітки заготовлюють у травні,

редозуванні може бути отруєння.

у фазі бутонізації. Гілки із суцвіт¬

Рослина отруйна!

тями зрізують, зв’язують у пучки
й, підвісивши, сушать на повітрі.

ЗАСТОСУВАННЯ

по липень і сушать у тіні на по¬

Залити 1 склянку квіток х/2 л го¬
рілки, настоювати 2 тижні, періо¬

Листя бузку збирають із травня
вітрі або в сушарках при темпе¬

дично

ратурі 40—60 °С, розсипавши

залишок віджати. Використовувати

тонким шаром. Строк зберігання

зовнішньо у вигляді компресів при

струшуючи,

процідити,

відкладенні солей і ревматизмі.

сировини — 2 роки.

Залити 1 ст. ложку квіток 1 склян¬
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

кою окропу, настоювати ЗО хви¬

Квітки бузку містять фенолгліко-

лин, процідити. Приймати по 1 ст.

зид

ложці 3—4 рази на день. Застосо¬

сирінгін,

сирінгопікрин,
кора,

вувати при виразці шлунка, поносі,

гілки й листя — сирінгін, гіркий

застуді, кашлі, коклюші, задишці,

глікозид.

від каменів у нирках.

ефірну олію,

фарнезол;

'#ї

ШШ

Повний атлас лікарських рослин

(ВЕТОІЧІСА ОРРІСШАЬІЗ Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - І.АМІАСЕАЕ
агаторічна рослина, що дося¬

засіб, що зміцнює нервову сис¬

гає 30—60 см у висоту, має

тему, при епілепсії, запаморочен¬

прямостояче грубоволосисте чо¬

нях

сушують до ламкості, перети¬

тиригранне стебло. Супротивно

радикуліті й ішіасі. Буквиця зни¬

рають

розташоване листя яйцеподібної

жує артеріальний тиск при гіпер¬

використовують як нюхаль¬

або ланцетоподібної форми, біля

тонії й активізує обмін речовин.

ний тютюн

основи серцеподібне. Пурпурно-

Хороший засіб при бронхітах,

болях, а також при хроніч¬

червоні квітки утворюють коло¬

коклюші, пневмоніях, бронхіаль¬

ному риніті.

соподібне суцвіття з помилкових

ній астмі, при хронічному кашлі

колотівок. Цвіте в липні-серпні.

курців, сприяє розрідженню й

Поширена в Україні, європей¬

відхаркуванню мокротиння. За¬

ській частині СНД.

стосовується також при хворобах

головному

болю,

при

шлунка й печінки. Має проносну
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

дію. Як діуретичний та протиза¬

З лікувальною метою використо¬

пальний засіб використовується

вуються трава, коріння й корене¬

при захворюваннях нирок і сечо¬

вище.

вого міхура. Трава буквиці реко¬

період цвітіння, зрізуючи її на до¬

мендується народною медициною

лоню вище землі, нещільно укла¬

при лікуванні ревматизму, подагри

дають у мішки. Сушать у добре

й різних новотворів. Іноді вжива¬

провітрюваному

ється як зовнішній засіб для ком¬

Траву заготовлюють

затемненому

приміщенні, розсипавши тонким
шаром, на повітрі в тіні або в су¬
шарці при температурі 40—50°С.
Строк придатності — 2 роки.
Корінь і кореневище заготовлю¬
ють восени або навесні, строк їх¬
ньої придатності — 3 роки.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Хімічний склад рослини вивче¬
ний мало, виявлені гіркі й ду¬
бильні

речовини,

алкалоїди,

смоли й деякі органічні кислоти,
стахидрин (бетаїн), якому при¬
писують

кровоспинну власти¬

вість.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Застосовується в народній меди¬
цині при нервових хворобах, як

пресів і примочок.

~гл

Листя буквиці лікарської ви¬
на

порошок
при

головних

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Виражена гіпотонія, гастрит з
нульовою кислотністю у фазі за¬
гострення,

гострий

тромбоз

судин. Буквиця протипоказана
при вагітності, оскільки сприяє
підвищенню тонусу матки.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку трави або
листя буквиці лікарської 1 склян¬
кою окропу, настоювати 2 го¬
дини, процідити. Приймати по
1—2 ст. ложки 4 рази на день до
їди. Застосовувати як заспокій¬
ливий, відхаркувальний та засіб,
що знижує кров’яний тиск.
Залити V 2 ст. ложки листя і
У2 ст. ложки кореня буквиці лі¬
карської 1 склянкою окропу, на¬
стоювати 2 години, процідити.
Приймати по 1 ст. ложці З—
4 рази на день. Застосовувати як
жовчогінний і сечогінний засіб.
Залити 1 ст. ложку подрібнених
квіток буквиці 1,5 склянками ок¬
ропу, настоювати в термосі 1 го¬
дину, процідити. Закапувати в
ніс кілька разів на день. Засто¬
совувати як засіб від застарілого
гаймориту.

Рослини від А до Я

(МЕНШТУЗ ОРРІС^АИЗ Ь.), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ
ПОКАЗАННЯ

71 ворічна рослина заввишки
У Сдп 2 м, із запахом кумарину.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Стебло (частіше одне) пряме,

У народній медицині надземна

В Індії буркун лікарський

гіллясте, голе, у верхній частині

частина застосовується як пронос¬

віддавна

слабоопушене. Листя чергове,

ний засіб, входить у м’якшильні

м’якшильний, гемостатичний

трійчасте із двома ланцетоподіб¬

збори; при гінекологічних захво¬

засіб; при метеоризмі. У ки¬

ними прилистками, на довгих че¬

рюваннях. Настій і відвар трави —

решках. Квітки буркуну жовті,

при метеоризмі, захворюваннях

тайській медицині в зборах —

дрібні, метеликові, на коротких

верхніх дихальних шляхів і легенів,

квітконіжках, зібрані в багато¬

гіпертонічній хворобі, атероскле¬

квіткові пазушні китиці (з ЗО—70

розі; як відхаркувальний, седативний,

квітками, що никнугь). Плід —

діуретичний, антибактеріальний, гі¬

однонасінний, яйцеподібний біб, з

потензивний, антиспазматичний, бо¬

поперечними зморщечками. На¬

лезаспокійливий засіб. Зовнішньо

сіння

зелено-жовте,

застосовують мазь зі свіжих кві¬

дрібно-горбкувате.

ток для прискорення дозрівання

овальне,

гладке

або

застосовують

як

для лікування епідемічного
енцефаліту.

або дільничного лікаря. При три¬
валому вживанні й передозуванні
можуть

виникнути

запаморо¬

чення, головні болі, нудота, блю¬
вота, сонливий стан, іноді —

фурункулів і карбункулів.

ураження печінки, крововиливи

осені. Широко розповсюджений в

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Україні, середній смузі Росії, Си¬

Застосування

гани) і навіть параліч центральної

біру, Кавказі.

ського можливе лише за призна¬

Цвіте із червня по вересень, плоди
дозрівають із липня до пізньої

буркуну

(під шкіру, у м’язи, внутрішні ор¬
лікар¬

ченням і під контролем лікуючого
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

нервової системи. Не можна за¬
стосовувати його при вагітності,
внутрішніх кровотечах, зниже¬
ному згортанні крові.

Лікарською сировиною є трава,
її заготовлюють під час цвітіння,

ЗАСТОСУВАННЯ

зрізуючи верхівки й бічні пагони

Приготувати мазь із 50—60 г

завдовжки до ЗО см. Сировину

подрібнених свіжих квіток бур¬

заготовлюють

куну лікарського. Для цього ре¬

суху

погоду,

коли зійде роса — волога трава

тельно

швидко зігрівається й темніє.

ложками

розітріть

ЇХ

вершкового

ст.

масла.

Сировину негайно сушать у при¬

Мазь наносити на місце появи

міщеннях з гарною вентиляцією

фурункула або карбункула для

або під навісами, розклавши тон¬

прискорення їхнього дозрівання.

ким шаром (до 5—7 см) на па¬

Залити 2 ст. ложки сухої подріб¬

пері

неної трави буркуну в термосі

або

тканині,

періодично

перевертаючи. Не можна пересу¬

У 2 л окропу, настоювати 1—2 го¬

шувати сировину — тоді майже

дини, процідити.

все листя обсипається. Строк

Приймати настій по Уз-1/2 склян¬

придатності сировини — 2 роки.

ки 2—З рази на день. Застосову¬
вати при підвищеній збудливості,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

клімактеричному неврозі, мелан¬

Трава буркуну містить кумарин,

холії,

кумарову кислоту, дикумарол,

болях, що супроводжують гіпер¬

мелілотин, ефірну олію, слиз.

тонічну хворобу й мігрень.

неврастенії,

головних

Повний атлас лікарських рослин

(ВЕТА УУЬСАКІЗ Ь.), РОДИНА «АМАРАНТОВІ» - АМАКАІЧТНАСЕАЕ
ворічна

рос¬

Збирають буряк, як тільки його

лина. У перший рік розвиває

трав’яниста

листя пожовкне і засохне — з

розетку великих довгочерешко-

кінця серпня до середини ве¬

Народні перекази говорять,

вих листків і м’ясистий корінь

ресня. При збиранні бадилля зрі¬

що широке вживання буряка

різної форми, розмірів і забарв¬

зують. До закладки на зберігання

звичайного в їжу народами

лення — коренеплід. На другий

коренеплоди підсушують, пере¬

Балкан і східної Європи запо¬

рік розвиваються високі, гіллясті,

бирають, видаляють ушкоджені.

бігало розвитку середньовіч¬

облиствлені стебла, що несуть на

Зберігають, пересипавши піском

них епідемій чуми на сході

галузках численні квітки, які си¬

або ошурками, при невисокій во¬

дять пучками по 2—5.

логості й температурі від 1 до

Квітки непоказні, зелені або бі¬

З °С.

луваті, п’ятичленні, із простою

токсикозом, атеросклерозом. Сік

оцвітиною. Плоди — однонасінні

АКТИВНІ

застосовують при лікуванні захво¬

горішки, при дозріванні зроста¬

РЕЧОВИНИ

рювань легенів, анемії, клімаксі, ан¬

ються по 2—6 між собою та з оц¬

У коренеплодах і листі буряка

гіні, ранах і опіках. Свіжий сік,

вітинами,

містяться

змішаний із бджолиним медом, —

що

залишаються,

і приквітками, утворюючи су¬

цукри,

білок,

жир,

кислоти

при гіпертонії й простудних захво¬

пліддя — клубочки. Цвіте буряк

(яблучна, лимонна та ін.), міне¬

рюваннях; при важких закрепах —

у червні-серпні. Плоди дозріва¬

ральні

ють у серпні-вересні. Широко

калій, залізо, йод та ін.), бар¬

культивується в Україні.

вники, вітаміни С, В|, В2, Р, РР

Кашку з коренеплодів і подріб¬

і фолієва кислота.

нене листя застосовують при зов¬

клітковина,
солі

органічні
(магній,

кальцій,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

нішніх пухлинах і виразках.

Лікувальне застосування мають

ПОКАЗАННЯ

коренеплоди

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

листя

буряка.

варений буряк, при сильному не¬
житю — варений сік.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Буряк володіє сечогінною,

Варений буряк протипоказаний

легкою проносною, проти¬

при цукровому діабеті, гастриті з

цинготною, протизапаль¬

підвищеною кислотністю, поносі,

ною й знеболюючою дією.

каменях у нирках, при лужній

Сприяє виведенню радіо¬

сечі, особам, які страждають гі¬

нуклідів з організму; поліп¬

пертиреозом.

шує жировий обмін; знижує
кров’яний тиск; допомагає

ЗАСТОСУВАННЯ

призупинити ріст пухлин;

Натерти 1 склянку сирого буряка,

піднімає гемоглобін і очищає

додати 1 ст. ложку оцту, суміш на¬

кров. Буряк рекомендують

стоювати протягом 5—6 годин,

хворим,

віджати. Полоскати горло. Засто¬

які

страждають

ожирінням, із захворюван¬

совувати при ангіні.

нями печінки й нирок, запо¬

Очистити буряк, нарізати шматоч¬

рами, гіпертонією, хворобами

ками, залити водою й варити, поки

серця. Буряк застосовують

відвар не загустіє (стане як сироп).

для лікування спастичних

Приймати по У4 склянки 3 рази на

колітів, він показаний осо¬

день до їди. Застосовувати при хо¬

бам, що страждають тирео-

лециститі.

Рослини від А до Я

(УАЬЕКШЧА 0РРІСЖА1Л5 С), РОДИНА «ВАЛЕРІАНОВІ» - ХЛЕЕКІАІЧАСЕАЕ
ореневище коротке, товсте,

ПОКАЗАННЯ

усередині порожнє, зі шну-

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У тибетській медицині вале*

У медичній практиці валеріану

ріану застосовують при тубер¬

Стебло пряме, борознисте, по¬

застосовують

кульозі

рожнє, у верхній частині розга¬

функціональних розладах цен¬

бронхітах,

лужене. Листя непарноперисте,

тральної нервової системи, істе¬

неврастенії,

у монгольській — як жарозни¬

роподібним

довгим

корінням.

при

хронічних

легенів,

пневмонії,

кровохарканні,
гнійних ранах;

супротивне цільне або крупно¬

рії, судорогах, при порушеннях

зубчасте з 5—11 парами листоч¬

коронарного кровообігу, для ліку¬

жуючий

ків, нижнє — черешкове, верхнє —

вання й профілактики стенокардії,

засіб; у корейській — при зуб¬

сидяче. Квітки дрібні, блідо-рожеві,

пороків серця, хвороб органів

ному болю, для зміцнення ясен,
видалення ластовиння й піг¬

запашні, зібрані в щитовидну мі¬

шлунково-кишкового

телку. Плід — яйцеподібна сім’янка,

пов’язаних із порушенням секре¬

тракту,

із чубчиком. Цвіте із травня по сер¬

торної функції та ендокринних

пень, плоди дозрівають у липні-ве¬

залоз, при гіперфункції щитовид¬

ресні. Дуже поширена в Україні,

ної залози, нецукровому сечовому

країнах СНД.

виснаженні, клімактеричних роз¬
ладах, авітамінозах; позитивно

ЗБИРАННЯ

впливає на статеву активність;

ТА ЗБЕРІГАННЯ

застосовується зовнішньо при лі¬

З лікувальною метою використо¬

куванні

вується в основному кореневище

лишаю, у косметиці, для змен¬

з корінням. Кращий час збору —

шення виділення поту.

осінь, можна збирати і ранньої
весни. Після промивання товсті
кореневища розрізають на 2—4
частини,

потім

розкладають

шаром завтовшки 15 см і залиша¬
ють на 1—2 дні для підв’ялю¬
вання на повітрі. Температура
сушіння не повинна перевищу¬
вати 35 °С. Строк придатності —
З роки.

червоного

плоского

та

анельгезуючий

ментних плям.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

При хронічному ентероколіті вале¬
ріана лікарська може викликати за¬
гострення.

Більше

півтора-двох

місяців без перерви валеріану при¬
ймати не слід, оскільки можуть ви¬
никнути

відчуття

дискомфорту,

головні болі, занепокоєння, пору¬
шення з боку шлунково-кишкового
тракту.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку сухого подріб¬
неного

кореневища

валеріани

1 склянкою холодної кип’яченої
води, настоювати в закритому по¬
суді 12 годин і процідити. При¬
ймати по 1 ст. ложці 3~4 рази на
день до їди. Застосовувати при
тифі, скарлатині, мігрені.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Залити 10 г подрібненого коре¬

Містить ефірну олію, головну

невища 1,5 склянками води кім¬

частину якої становить складний

натної температури, кип’ятити

ефір борнеола й ізовалеріанової

15 хвилин, остудити.

кислоти, вільну валеріанову кис¬

Приймати настій валеріани лі¬

лоту та інші органічні кислоти,

карської по

борнеол, алкалоїди (валерін і ха¬

день. Застосовувати при гіперто¬

тинін), дубильні речовини, цукри

нічній хворобі першої стадії як

й інші речовини.

прояв загального неврозу.

х / 2 склянки 3 рази на

Повний атлас лікарських рослин

(ОСІМУМ ВАЗіиСУМ Ь), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ

днолітня трав’яниста рос¬

лина.

галузиться,

зиди, сапоніни, мінеральні речо¬

розташований поверхово. Стебло

вини, аскорбінову кислоту, цукри,

вують для приготування аро¬

пряме, чотиригранне, дуже галу¬

клітковину, білки, вітамін Р, прові¬

матичних ванн, полоскань і як

зиться, заввишки 50—70 см, добре

тамін А, камфору. Ефірна олія,

пом’якшуючий засіб (ефірна

облистнене. Листя короткочерен-

що знаходиться

кове, довгасто-яйцеподібне, рідко-

суцвіттях рослини, містить евге¬

олія, що міститься у василь¬

зубчасте. Стебло, листя й чашечки

нол — основний компонент ефір¬

покриті волосками. Квітки дво¬

ної олії (до 70 %), метилхавікол,

губі, білі, блідо-рожеві, рідше —

цинеол,

фіолетові, виростають із пазух

оц мен. У насінні міститься 12—

верхівкового листя і приквіток у

% жирної олії; у листі —

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити У4 л окропу 1—2 ч.

неправильних кільцях. Плід скла¬

0,003—0,009 % каротину, до

ложки з горою трави васильків,

дається із чотирьох темно-бурих

0,15 % рутину.

дати настоятися протягом

Корінь

% дубильних речовин, гліко¬

переважно

ліналоол,

1000 насінин становить 0,5—0,8 г.
Насіння зберігає схожість 4—5
років. У дикому виді зростає в
Ірані, Індії, Китаї. Культивується
повсюдно.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Урожай забирають у період масо¬
вого цвітіння в суху погоду. Зрізу¬
ють рослини по лінії облиствлення.
Зелену масу сушать у тіні. Після
першого укосу рослина швидко
відростає й до початку осінніх за¬
морозків дає другий укіс, тому
після першого укосу проводять
підгодівлю, культивацію й розпу¬
шування в рядках. Сировину збе¬
рігають у провітрюваному сухому
приміщенні. При зберіганні без

ках, чудово пом’якшує й тоні¬
зує шкіру).

камфору,

горішків, які після дозрівання від¬
діляються один від іншого. Маса

Часто васильки використо¬

—

15 хвилин, процідити. Пити на¬
стій щодня 2 рази по чашці. Курс

ПОКАЗАННЯ

лікування — протягом

ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Настій трави застосовують при
гастриті, коліті, пієлиті, як противокашльовий засіб при кок¬
люші, при неврозах, головному
болю,
астмі,

епілепсії,

бронхіальній

кишкових і

печінкових

кольках, метеоризмі, відсутності
апетиту, при зниженому кров’яному
тиску, при запаленні нирок і сечо¬
вого міхура, застуді й нежитю,
а також як лактогінний засіб для
жінок, які годують. Приготовле¬
ний настій з листя васильків ви¬
користовують

зовнішньо

для

полоскань при ангіні, стоматитах;
застосовується внутрішньо — як
засіб проти гарячки.

доступу повітря й вологи листя
зберігає колір і ароматичні влас¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

тивості до нового врожаю. На¬

У великих дозах рослина діє по¬

сіння перед зніманням повинні
побуріти.

дразнююче на різні органи. Пре¬
парати васильків протипоказані
при ішемічній хворобі серця, ін¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

фаркті міокарда, цукровому діа¬

Надземна частина рослини міс¬

беті, тромбофлебіті, гіпертонічній

тить до 1—1,5 % ефірної олії, до

хворобі.

днів,

потім зробити перерву на 14 днів
і знову пити

днів. Застосову¬

вати при захворюваннях шлунка
й кишечника.
Залити 1 склянкою окропу 15 г
насіння або подрібненої надзем¬
ної частини рослини, настоювати
на киплячій водяній бані ЗО хви¬
лин, остудити протягом
лин, процідити.
20—30

хви¬

Приймати за

ХВИЛИН ДО ЇДИ ПО

ки 2—3 рази на день.

Уз склян¬

Рослини від А до Я

(А5СЕЕРІА5 5ІКІАСА Ь.), РОДИНА «БАРВІНКОВІ» - АРОСЇЧЧАСЕАЕ
агаторічна рослина до 150 см

ляє з ваточника енгистол — про¬

заввишки.

тизапальний,

Стебло

прямо-

антивірусний

та

Цілющі властивості ваточ

стояче, облистнене. Листя довгасто-

імуномодулюючий засіб. У малих

еліптичне завдовжки 10— 15 см і

дозах лікарські форми з ваточ¬

нини.

завширшки 5~7 см. У ваточника

ника справляють послаблюючу

латинська

сірійського воно темно-зелене, шкі¬

дію, а в більших — блювотну,

рясте,

Нижнє

тому вони ефективні в боротьбі з

дана за іменем давньогре¬

листя в середині літа дуже часто об¬

отруєннями. Пов’язки, припарки

падає. Квітки до 1 см у діаметрі,

й компреси з водним екстрактом

знизу повстяне.

часточки віночка відігнуті вниз,

насіння ваточника застосовують

ясно-рожеві, запашні, зібрані у ве¬

для загоєння ран, зняття запа¬

ликі зонтикоподібні суцвіття. Цвіте

лень, лікування шкірних захво¬

в липні 30—35 днів. Плід, роздута

рювань.

серпоподібна зелена коробочка з

застосовують при серцебитті й

гофрованою поверхнею завдовжки

підвищеному тиску крові, як про¬

Кореневище

рослини

ника сірійського відомі з дав¬
Про

це

свідчить

назва

рослини,

цького бога медицини й ліку¬
вання Асклепія.

Згідно з

легендою, цією рослиною лі¬
кував людей Ескулап. Ваточ¬
ник

ч.

має

бактерицидну

протизапальну дію.

10—12 см, при дозріванні розкри¬

носний (якщо в порошку доза

народної медицини, потрібно до¬

вається з боків. Численне темно-

становить менше 0,2 г), сечогін¬

тримувати обережності й при¬

коричневе

насіння

довгі

ний, потогінний та регулюючий

ймати препарати ваточника тільки

білосніжні

шовковисті

волоски

менструацію засіб, а також вико¬

під контролем лікаря.

має

(звідси й назва — ваточник). Бать¬
ківщина ваточника —

ристовується при лихоманці.

Північна

Америка. Зростає в Україні, При¬
балтиці, на Кавказі.

ЗАСТОСУВАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ
У молочному соку ваточника міс¬

Залити 1 ч. ложку квіток ваточ¬

титься дуже отруйний для людей

ника 1 склянкою окропу, настою¬

ЗБИРАННЯ

глікозид асклепідіан, здатний ви¬

вати

ТА ЗБЕРІГАННЯ

кликати смертельне отруєння.

процідити. Використовувати як

З лікувальною метою заготовлю¬

Тому, користуючись рецептами

засіб для промивання ран і об-

ють суцвіття під час повного роз¬
пускання;

насіння

—

після

їхнього повного дозрівання й во¬
сени — кореневище з корінням.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Ефірна олія міститься у всій рослині.
Олія в суцвіттях перебуває в гліко¬
зидній формі. Листя й стебло містять
білий латекс, аскорбінову кислоту,
глікозид асклеггіадин з дією строфан¬
тину. Насіння містить олію, що напіввисихає (понад 20 %).
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Німецька фармацевтика вироб¬

протягом

ЗО

хвилин,

Повний атлас лікарських рослин

(ЗАЬІХ АЬВА Ь.), РОДИНА «ВЕРБОВІ» - 5АИСАСЕАЕ

елике дерево заввишки до 25 м

або липні. У цей час кора добре

з великою кроною. Кора темно-

відшаровується

від

деревини.

сіра. Старі гілки голі, прямі, молоді —

Сушать на горищах або в добре

Потогінну, болезаспокійливу й

опушені. Листя просте, з одного

провітрюваних

приміщеннях.

сечогінну дію кори верби білої

боку — сріблясто-шовковисте, з

Зберігають кору в картонній тарі

використовують у чайних су¬

другого боку — гладке, зелене.

протягом чотирьох років. Чоло¬

мішах. Чай з вербової кори за¬

Квітки дрібні, зібрані в китиці-

вічі суцвіття (сережки) зривають

стосовують у разі пропасниці,

сережки. Плід має вигляд коро¬

у пору цвітіння.

бочки.

Насіння

насамперед коли є головні болі.

волосисте,

дрібне, летуче. Цвіте до появи

Дають його й при шлунковокишкових захворюваннях.

листя, у квітні-травні, насіння

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Основні діючі речовини — спо¬

дозріває у травні-червні. Дуже

луки саліцилової кислоти. Поряд

ної кори засипають в У4 л хо¬

поширена в Україні, по всій тери¬

з ними зустрічаються глікозиди,

торії СНД.

флавоноїди й дубильні речовини.

ЗБИРАННЯ

ПОКАЗАННЯ

ТА ЗБЕРІГАННЯ
У медицині застосовується кора

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

верби. Збирають її в травні, червні

ється екстракт кори верби білої,

Рецепт: 1 ч. ложку подрібне¬
лодної

води,

доводять

до

кипіння на слабкому вогні й
знімають. Дозування: 2 чашки
чаю на день.

У сучасній фітотерапії застосову¬
який

призначають

при

різних запальних проце¬
сах, включаючи ревматизм
і артрит, як жарознижую¬
чий, знеболюючий, кро¬
воспинний

засіб

протипоказані в тому випадку,
якщо в лікуванні використовують
антациди, аспірин, засоби від
кашлю й застуди, амінокислоти й
вітаміни.

при

шлункових, кишкових і

ЗАСТОСУВАННЯ

гемороїдальних кровоте¬

Залити 1 ст. ложку сухої подріб¬

чах; як слабка гіркота —

неної кори верби 2 склянками

при гастроентериті й по¬

води, кип’ятити 20 хвилин, про¬

носах.

цідити, віджати, довести об’єм

У народній медицині кора

відвару до вихідного. Приймати

верби використовується як

по 1_2 ст. ложки 4~5 разів на

в'яжучий,

жарознижую¬

день. Застосовувати при поно¬

протиревматичний,

сах. Таким же складом користу¬

жовчогінний, заспокійли¬

ються зовнішньо для ножних

вий засіб; сприяє загою¬

ванн при пітливості ніг.

ванню ран.

Залити 1 ст. ложку подрібненої

чий,

кори верби 1 склянкою води,
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Приймають

препарати

кип’ятити ЗО хвилин, процідити.
Приймати по 1 ст. ложці 3—4

верби за вказівкою і під на¬

рази на день до їди.

глядом лікаря. Не можна

Застосовувати при дизентерії,

приймати при вагітності.

гастриті, ентероколіті, кровоте¬

Препарати з верби білої

чах шлунково-кишкового тракту.

Рослини від А до Я

на лікарська
■

(УЕКВЕ^ ОРРІС^АІЛЗ Ь.), РОДИНА «ВЕРБЕНОВІ» - УЕКВЕ^СЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

вітрі або в сушарках при темпе¬

лина. Корінь вербени лікар¬

ратурі не вище ЗО °С.

ської потужний. Стебло пряме,

Надземну частину рослини зби¬

гіллясте, по гранях покрите при¬

рають під час цвітіння, плоди —

тиснутими волосками. Листя яйце¬

у міру дозрівання.

подібне або довгасте, біля основи
клиновидно-звужене, сидяче; се¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

реднє листя крупнозубчасте з ту¬

Всі частини рослини містять іри-

пуватими

—

доїди (вербенолін, аукубін, хас-

довгасте,

зубцями,

верхнє

цільнокрайнє.

У китайській, корейській
і тибетській медицині вер¬
бена застосовується як про¬
типухлинний

засіб

при

пухлинах статевих органів,
як потогінний, при виразках,
екземах. В Індії препарати
вербени використовують як

Квітки

татозид), стероїди (ситостерин),

численні, зібрані в довгі колосопо¬

тритерпеноїди (лупеол, урсолова

контрацептивний засіб, що

дібні пазушні суцвіття типу мі¬

кислота), флавоноїди (артеме-

підтверджено в експери¬

телки.

тин), ефірну олію, вітаміни, мі¬

менті.

Віночок

світло-ліловий.

Плоди вербени — довгасто-лінійні,

кроелементи. У листі вербени

двогранно-опуклі,

міститься вітамін С.

зморшкуваті,

бурі або коричнюваті горішки.
Цвіте в червні-липні, плодоносить

ПОКАЗАННЯ

у серпні-вересні. Батьківщина вер¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

бени — Європа. Поширена по¬

Препарати вербени приймають

всюдно біля житла, на пустирях, на

при виснаженні, недокрів’ї, при

пагорбах, біля доріг.

хворобі печінки, при млявості, по¬
рушенні менструального циклу,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

при жовтяниці, бронхітах, захво¬

пертонії, дітям до 14 років, під
час вагітності й у період лактації,
а також у разі індивідуального
неперенесення кожного з компо¬
нентів. Тривале вживання препа¬
ратів вербени може призвести до
подразнення

слизової

кишеч¬

ника.

Лікарською сировиною є листя,

рюванні селезінки, порушеннях

квітки, коріння, рідше — насіння.

травлення, для очищення крові,

ЗАСТОСУВАННЯ

Корені збирають навесні або во¬

при атеросклерозі, фурункулах,

Залити 1 ст. ложку сухої трави

сени, сушать на відкритому по¬

тромбозі судин, а також при виси¬

вербени У4 л окропу, настоювати

паннях на шкірі. Відвар викорис¬

2 години, процідити. Приймають

товують при кон’юнктивітах, а в

по

суміші з іншими лікарськими рос¬

Застосовувати при фізичній утомі,

х/2

склянки 2—3 рази на день.

линами використовують у вигляді

виснаженні, млявості. Крім того,

примочок, застосовують при золо¬

застосовують для полоскань при

тушних струпах. Як зовнішній

запаленнях порожнини рота й

засіб вербену застосовують для

горла, для освіження порожнини

ванн, можна купати маленьких

рота, а також у вигляді компресів

дітей при виснаженні. Сік з листя

або ванн при шкірних висипаннях,

вербени у свіжому виді приймають

опіках, при ранах, що важко го¬

при корості.

яться.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ропу, дати настоятися протягом

Перед застосуванням необхідно

ЗО хвилин, процідити.

проконсультуватися з лікарем.

Приймати: по 1 ст. ложці через

Лікування препаратами вербени

годину. Застосовувати при ліку¬

лікарської протипоказано при гі¬

ванні артеріосклерозу, тромбозів.

Залити 12 г трави 1 склянкою ок¬

Повний атлас лікарських рослин

Вербозілля

(ЬУЗІМАСНІА РІЛЧСТАТА Ь.), РОДИНА «ПЕРВОЦВІТНІ» - РКІМУЕАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рослина

висока (до

мостоячим

ниці, слабості, судорогах. При
простудних захворюваннях, фу¬

Ось як про цю рослину писав

м заввишки) із пря¬

рункулах, карбункулах, опіках

АдамЛоницер (1563): «Вер¬

гіллястим

родини первоцвітних, досить
стеблом.

вербозілля використовують у ви¬

бозілля — дуже корисна трава

прямостояче,

гляді компресів. При запальних

для свіжих ран, від болів у

слабко розгалужене, облистнене.

процесах у шкірі й суглобах,

грудях і легенях. Листя й

Стебло у вербозілля чотиригранне,

м’язовому й суглобному ревма¬

листя супротивне або в кільцях по

тизмі — у вигляді припарок.

квітки, накладені розтертими,

3~4, довгасто-ланцетне, загос¬

Настій трави вживають для усу¬

трене, знизу блідо-зелене, слаб-

нення неприємного запаху з рота,

коопушене.

має

при стоматиті, цинзі, молочниці,

ясно-коричневе, довге кореневище

діареї, судорозі, загальній сла¬

завтовшки 0,3—0,5 см, на кінці

бості, жовтяниці, кровохарканні,

воно розгалужується, утворюючи

кровотечах, рясних менструаціях,

колотівку з 4~6 підземних пагонів,

а також при інших жіночих хво¬

кожний з яких наростає за літо на

робах. В онкології застосову¬

5—10 см. Квітки жовті, дзвонико¬

ється

подібні, дрібні, зібрані в мітелку на

кровохарканні.

Стебло

опушене,

Вербозілля

при

пухлині

печінки

верхівці стебла. Пелюстки квіток
вербозілля звичайного засіяні за¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

лозками, чашолистки по краях чер¬

Не відомі.

воно-бурі.

Плід

—

коробочка.

Цвіте наприкінці червня — на по¬

ЗАСТОСУВАННЯ

чатку липня протягом 30—35 днів.

Залити 1 ст. ложки трави вербо¬

Розповсюджене в Україні, Росії,

зілля У4 л окропу, поставити на-

Білорусії.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Лікарське значення має

над¬

земна частина рослини. Заготов¬
люють

траву

сік

під

час

цвітіння.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Трава містить аскорбінову кис¬
лоту (вітамін С), дубильні речо¬
вини, сапоніни, аргінін, фермент
примверазу.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Вербозілля справляє лікувальну
дію при кровотечах, цинзі, поно¬
сах, рясних менструаціях, жовтя¬

сушать і відтягують всі на\

риви».
і ■) «імтаяр ііі^теїя’мяи її їй її ідмімі ті

стоюватися 2—3 години, проці¬
дити. Приймати по 1—2 ст. ложки
3—4 рази на день. Застосовувати
при поносі, загальній слабості. Ви¬
користовувати настій вербозілля у
вигляді полоскань для освіження
порожнини рота, а також при мо¬
лочниці та стоматиті.
Обдати окропом 3—4 ст. ложки
подрібненої трави вербозілля, за¬
горнути її в марлю і прикладати
до хворого місця. Застосовувати
при забитих місцях, пухлинах,
артритах різного походження.

Рослини від А до Я

(САІХІ^А УІЛХІАШ5 Ь), РОДИНА «ВЕРЕСОВІ» - ЕКІСАСЕАЕ
евеликий вічнозелений ча¬

техіни, тритерпеноїди, сапоніни й

гарник родини вересових, до

лейкоантоціаніди.

нясто-бурою корою, сильно гіл¬
лясте. Листя зимуюче, сидяче,

У Шотландії з листя вересу

1 м заввишки. Стебло із черво¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

дуже дрібне, майже тригранне.

Верес звичайний має сечогінну,

Розташоване супротивно в чотири

потогінну,

протизапальну,

робили жовтий барвник для
знаменитої шотландки, з якої
шили пледи й кілти — національний одяг шотландців.

ряди. Квітки відхилені або такі, що

в’яжучу, злегка снотворну й за¬

Використовувався верес і у ви¬

никнуть, утворюють багатоквіткове,

спокійливу нервову систему дію.

робництві верескового елю ~

майже однобічне китицеподібне су¬

У практичній медицині настій з

традиційного шотландського

цвіття.

вересу

міцного пива.

Чашечка

лілово-рожева,

звичайного

застосову¬

рідше — біла, лискуча, чашолистки

ється при запаленні ниркових

тверді. Віночок дзвіночкоподібний,

мисок і сечового міхура, при нир¬

при туберкульозі легенів, набряку

блідо-ліловий, рідше — білий, на¬

ковокам’яній хворобі як антисеп¬

половину надрізаний. Плід — чо-

тичний, протизапальний засіб;

ніг, при серцевих і ниркових захво¬

тиригніздна опукло-чотиригранна,

при поносах, ентероколітах як

рюваннях. Настоєм трави промива¬

пухната коробочка, із дрібним на¬

в’яжучий;

ють рани, що погано загоюються.

сінням.

дженнях як заспокійливий, сно¬

Іноді рани, опіки та інші шкірні за¬

творний,

хворювання присипають порош¬

Цвіте

липні-серпні,

плоди дозрівають у вересні. Роз¬

при
як

нервових збу¬

відхаркувальний,

повсюджений в Україні, європей¬

при гастритах з підвищеною кис¬

ком із трави. Відвар з вересу

ській частині Росії.

лотністю, при ревматизмі, по¬

звичайного використовується для

дагрі. Настойку використовують

ванн при ревматизмі.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Лікарською сировиною є трава

При внутрішньому застосуванні

вересу, яку заготовлюють у пе¬

вересу необхідна консультація лі¬

ріод цвітіння рослини, зрізуючи

каря. Верес звичайний не реко¬

гілки. Зрізати треба верхівкові

мендується застосовувати при

частини, не ушкоджуючи коре¬

захворюваннях шлунка зі зниже¬

неву систему.

ною

Сушать на відкритому повітрі в

соку.

кислотністю

шлункового

тіні або в добре провітрюваних
приміщеннях, розстеляючи тон¬

ЗАСТОСУВАННЯ

ким шаром. Строк придатності —

Залити 1 ст. ложку трави вересу

2 роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

1,5 склянками окропу, настою¬
вати не менш 2 годин, процідити.
Приймати по Vз склянки 3~4 рази

Різні частини вересу звичайного

на день. Застосовувати при по¬

містять органічні кислоти (ли¬

носі.

монну й фумарову), алкалоїди,

Залити 20 г трави 2—3 склян¬

феноли та їхні похідні, дубильні

ками окропу, настоювати 2 го¬

речовини, флавоноїди, фенолкар¬

дини, процідити. Приймати по

бонові кислоти (кавову, ферулову,

1 — 2 ст. ложки через 2 години

ванілінову та ін.), кумарини, ка¬

при нирковокам’яній хворобі.

Повний атлас лікарських рослин

(УЕКОМСА ОПРЇСИЧАШ Ь), РОДИНА «ПОДОРОЖНИКОВІ» - РЬАМАСЕЧАСЕАЕ

агаторічна трав’яниста рос¬
лина заввишки до 50 см. Ко¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У болгарській народній ме¬

представлена

Має болезаспокійливу, протиза¬

тонким, повзучим, звивистим ко¬

пальну, протизасіудну, антисептичну,

реневищем із дрібними корінцями.

антитоксичну, протигрибкову, кро¬

Стебло в нижній частині повзуче,

воспинну, відхаркувальну і раноза¬

вкорінюється, з пагонами, що під¬

гоювальну дію. Настій надземної

(ангіна, астма та ін.), при

німається, густо покрите корот¬

частини застосовують для підви¬

шкірних висипках, подагрі й

кими волосками. Листя вероніки

щення апетиту, як в’яжучий засіб

ревматизмі,

супротивне, зворотнояйцеподібне,

при гастриті зі зниженою кислот¬

засіб, при каменях і піску в

по краях зубчасто-пильчасте, на

ністю шлункового соку й ентероко¬

нирках і сечовому міхурі.

коротких черешках. Квітки з ко¬

літі, як відхаркувальний і засіб, що

роткою трубкою, блакитнувато-лі¬

розріджує мокротиння, при брон¬

ренева

система

лові, сидять по одному в пазухах

хіті та бронхіальній астмі.

приквіток і зібрані в довгі багато¬

У народній медицині — при за¬

квіткові гроноподібні суцвіття, що

хворюваннях печінки,

виходять із пазухи одного із супро¬

шлунка, болях у животі, поносах,

тивних листків. Плід — багатонасін-

головному болю, підвищеній нер¬

нєва двогніздна, залозисто-опушена

вовій збудливості, безсонні, за¬

коробочка. Цвіте в червні-серпні,

студі, бронхіальній астмі, клімаксі,

плоди дозрівають із липня. Поши¬

виснаженні; зовнішньо — при зо-

рена в Україні, європейській час¬
тині Росії, на Кавказі.

ками, які збирають на початку
цвітіння. Сушать при темпера¬
турі 35—40 °С, намагаючись не
допустити зміни забарвлення пе¬
люстків і їхнього опадання. У сві¬
без

запаху,

з’являється

після

слабкий

приємний запах. Строк придат¬
ності сировини — 2 роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Рослина містить дубильні речо¬
вини, гіркі речовини, флавоноїди,
ефірну олію, глікозиди, аукубин,
вероніцин, сапоніни, сліди алка¬
лоїдів, вітаміни.

як

сечогінний

лотусі, екземі, грибкових захво¬
рюваннях шкіри; для полоскання
горла, промивання ран (як засіб,
що загоює рани); у вигляді ком¬
пресів і примочок — при забитих
місцях; у вигляді ванн — при за¬
хворюваннях шкіри в дітей. У ви¬
гляді

чаю

застосовують

при

грижі. Сік — при захворюваннях

при захворюваннях шкіри й при

Використовують облистнені вер¬

виді

рюваннях дихальних шляхів

терті, свіжі) застосовують місцево

хівки рослини з листям і квіт¬

сушіння

із трави вероніки при захво¬

нирок, подагрі. Листя, квітки (роз¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

жому

виразці

дицині застосовується відвар

пітливості ніг.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказань до застосування
немає.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ч. ложки сухої трави
2 склянками окропу, настоювати
2 години, процідити. Приймати по
V 2 ст. ложки 4 рази на день через
1 годину після їди. Застосовувати
при бронхіті.
2 ч. ложки соку, вичавленого з ве¬
роніки лікарської, змішати з 2 ч.
ложками козячого молока. При¬
ймати щодня вранці натще при
захворюванні нирок.

Рослини від А до Я

(МАІАШПЕМУМ ВІРОЬШМ Ь), РОДИНА «РУСКУСОВІ» - КУ5САСЕАЕ

евелика багаторічна трав’я¬
ниста рослина з тонким і

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

довгим горизонтальним гілляс¬

Настій листя застосовують при

тим кореневищем.

грипі й простудних захворюван¬
просте,

нях з високою температурою, як

ребристе, тільки вгорі слабко

жарознижуючий засіб. Дають

опушене, у верхній частині об¬

дітям при закрепах та інших

листвлене,

шлунково-кишкових

Стебло

прямостояче,

8—20

см заввишки.

захворю¬

Листя в кількості 2—3, збли¬

ваннях. Рослину у вигляді припа¬

жене, чергове, подовжено серце¬

рок використовують зовнішньо

подібне,

при забитих місцях і абсцесах.

гостре,

з виїмкою в

основі, черешкове, цільнокрайнє,

Очі при запаленні промивають

покрите по жилках і по краях во¬

розведеним настоєм. Відвар ко¬

лосками.

ріння веснівки використовують

Квітки зібрані в пухке верхівкове

при нестійкості менструального

суцвіття — довгасте колосся, на

циклу, маткових кровотечах, кро¬

довгих квітконіжках, білі, за¬

вотечах з носа.

овальними частками. Плід — ку¬
з темно-червоними цяточками,
а стигла — пурпурно-рожева або
вишнево-червона. Цвіте веснівка
дволиста у травні-червні. Плоди
дозрівають наприкінці серпня.
Широко розповсюджена в Ук¬
раїні, у Росії.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

м’якшильних клістирів».

загальнозміцнювальний
20

г сухої веснівки,

100

засіб.

г сухих пло¬

дів шипшини, 50 г цукрового піску,
1 л води. Веснівку залити У 2 л води,
довести до кипіння. Сухі плоди шип¬
шини

подрібнити

кип’ятити

ступці

У2 л води 10 хвилин.

пісок і перемішати.
Приготувати настойку із сухої

Ягоди веснівки дволистої от¬

у співвідношенні 1:10. Приймати

руйні! Викликають у людини

по 20—25 крапель із водою як

сильне серцебиття, задишку.

жарознижуючий засіб.

ЗАСТОСУВАННЯ
тельно
сухої

подрібненої
трави

веснівки

склянкою

окропу,

кип’ятити 5 хвилин, на¬

Листя веснівки збирають під час

стоювати

цвітіння, зрізуючи окреме листя

цідити. Приймати по У 4

годину, про¬

щоб не ушкодити

склянки 3—4 рази на

стебло, і сушать у закритому

день. Застосовувати при

приміщенні, розкладаючи шаром

застуді.

3—4 см. Іноді заготовляють ко¬

Змішати 1 склянку жу¬

реневища й плоди.

равлинного соку,
ки

відвару

склян¬

із

сухої

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

трави веснівки,

Веснівка дволиста містить сер¬

цукрового

цеві глікозиди, лактон гомосе-

кип’яченої води. Усе змі¬

рину,

шати, настоювати

кислоту, органічні кислоти.

різі очей, від пухлини й для

подрібненої трави на 40 % спирті

ють листя й траву.

аскорбінову

теїда, від слабості в ногах, від

ченням і під контролем лікаря.

сапоніни,

дволистої вживали «від ніг-

Застосовувати тільки за призна¬

З лікувальною метою застосову¬

ножицями,

дується, що зілля з веснівки

дити, з’єднати, додати цукровий

Залити 1 ст. ложку ре¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

\і

Обидва відвари остудити, проці¬

пашні, з 4 яйцеподібними або
ляста ягода, спочатку жовтувата,

У стародавніх травниках зга¬і-

піску,

г
л

го¬

дини, остудити. Пити як

Повний атлас лікарських рослин

(УІТІ5 УІІЧІРЕКА Ь.), РОДИНА «ВИНОГРАДОВІ» - УІТАСЕАЕ
у тіні, у добре провітрюваному при¬

нення, при функціональних не¬

міщенні. Ягоди (родзинки) необ¬

врозах, шлунково-кишкових за¬

хідно сушити в сушарках, у печі

хворюваннях;

або на свіжому повітрі. Ягоди ви¬

спастичних закрепах, як пронос¬

при атонічних і

користовують і з лікувальною

ний засіб, при геморої, захворю¬

метою у свіжому виді.

ваннях

печінки,

сечокам’яній

хворобі та нефритах, як сечогінний

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

застосовують для лікування не¬

Сік з ягід винограду містить у собі

докрів’я, хронічних бронхітів, ви¬

цукор, солі калію, залізо, органічні

снаження нервової системи, для

і потогінний засіб. Також виноград

кислоти (яблучну, бурштинову,

поліпшення апетиту й при емфі¬

винну, лимонну, а також мура¬

земі легенів. Використовують на

шину й щавлеву). Кальцій, фер¬

первісному етапі туберкульозу

менти,

легенів — як загальнозміцню-

магній,

пектинові

дубильні речовини, а також віта¬

учерявий багаторічний кущ

із родини виноградових. Ви¬

сота досягає до 150—400 см, має
стеблового походження вусики.
Листя в рослини чергове, зеле¬
ного кольору, крупнозубчасте,

вальний засіб.

міни — А, В|, В6 та вітамін С.

Препарати з винограду поліпшу¬

У листі містяться інозид, ду¬

ють кровообіг і знижують арте¬

бильні речовини, бетаїн, калій,

ріальний

фосфор, цукор та ін.

гнійних ран прикладають подріб¬

тиск.

До

виразок

нене листя винограду.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Сік або ягоди винограду вико¬

Лікування виноградом протипо¬

ристовують як засіб для схуд-

казано при цукровому діабеті,

має приємний аромат. Квіточки

ожирінні, виразковій хворобі, ко¬

невеликі, є віночок з п’ятьома пе¬

літі, що супроводжується поно¬
Деякі інгредієнти виногра

сом.

ду мають омолоджувальний

ентероколіті, гострому плевриті,

вплив, зокрема для шкіри.

стоматиті, гінгівіті, глоситі, гос¬

дозрівають наприкінці літа — на

Інші відновлюють печінку і

трій стадії туберкульозу та ін.

початку

(серпень-вере-

є першокласними антиокси¬

сень). Цвіте наприкінці весни —

дантами. Треті благотворно

ЗАСТОСУВАННЯ

на початку літа. Дикий виноград

впливають на серце. Однак

В 3-літрову ємність помістити

росте на півдні України, у Рос¬

якщо у вас цукровий діабет,

300 свіжих листків, залити холод¬

товській області Росії, у Карпа¬

то будьте обережні із цією

ною водою й поставити настоюва¬

тах. Культивується повсюдно.

ягодою.

люстками й зародкова чашечка.
Ягоди в рослини соковиті, темночервоного або зеленого кольору,
осені

Бажано ніколи не очищати

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ягоди

З лікувальною метою заготовлюють

більш корисною для здоров’я

листя і ягоди винограду (листя —
у травні, ягоди — у серпні-вересні).
Сушать листя на свіжому повітрі,

винограду від шкі¬

рочки, адже вона і є най¬
людини частиною.

тися

Також

дні,

при

потім

ентериті

процідити.

Приймати по У 2 склянки настою
З рази на день. Застосовувати при
болях у суглобах.
При суглобних і м’язових болях
призначають по 1—2 ч. ложки
виноградного оцту на добу перед
їдою.

Рослини від А до Я

(РКШУ5 СЕКА5У5 Ь.), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ
час збору достиглих плодів. Пло¬

спрагу при підвищеній темпера¬

доніжки промивають у холодній

турі. Водні настої плодів мають

воді, відокремлюють від них за¬

заспокійливу й протисудорожну

сохлі плоди й листя, а потім су¬

дію. Свіжі або у вигляді настоїв

шать у сушарках при температурі

плоди вишні використовуються

60—70 °С. Сировину розстеля¬

при запаленнях дихальних шля¬

ють шаром 0,5—1 см на папері

хів, для зменшення бродіння в

або тканині. Зберігають сиро¬

кишечнику, при анемії і як про¬

вину в сухих, добре провітрюва¬

носний

них приміщеннях.

Плоди в сполученні з молоком

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

тритів.

засіб

при

закрепах.

застосовують при лікуванні ар¬
Листя й плодоніжки містять таніни,

кислоти (лимонну і яблучну), дек¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

строзу, сахарозу, кверцетин, кума¬

Не можна приймати при вираз¬

рини та ін.; плоди — інвертний

ковій хворобі шлунка й дванад¬

цукор, азотні сполуки, таніни, вільні

цятипалої

кислоти, барвник, сахарозу, фер¬

колітах, гострих ентеритах. Не

мент оксидазу та ін.; кісточки —

можна вживати кісточки й насіння

кишки,

гастритах,

ерево або чагарник заввишки

ефірну олію, ціановодень; кора —

вишні, оскільки в них міститься

3—7 м, що нерідко дає коре¬

дубильні речовини, глікозиди, ли¬

отруйний глікозид амігдалин. Ви¬

неві відгалуження. Кора стовбура

монну кислоту. До складу камеді

падкове передозування препа¬

бура, відшаровується, з великими

входить велика кількість арабину,

рату або помилкове прийняття

поперечними сочевичками. Пагони

метилпентозани, невелика кількість

його замість інших ліків може ви¬

довгі, голі, спочатку зелені, потім

ксилану.

кликати отруєння з ознаками, ха¬

червоно-бурі. Листя чергове, че¬

рактерними для дії синильної

решкове, еліптичне, городчасто-

ПОКАЗАННЯ

зубчасте,

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

зверху

темно-зелене,

кислоти.

знизу — більш світле, 7—12 см зав¬

Плодоніжки

довжки, загострене. Прилистки

при сечокам’яній хворобі, захво¬

використовують

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ст. ложки подрібнених

опадаючі, лінійні. Квітки білі, на

рюваннях суглобів, при набряках

ПЛОДОНІЖОК

довгих квітконіжках, зібрані по 2—

і поносах. Плоди мають відхар¬

кип’ятити 10 хвилин, після ости¬

4 у парасольки. Плід — куляста

кувальну, проносну, сечогінну й

гання процідити. Приймають по

кістянка, світло- або темно-чер¬

антисептичну дію, поліпшують

У 4 л 4 рази на день до ‘іди. Засто¬

вона, із соковитою м’якоттю. Цвіте

апетит і травлення, утамовують

совувати при утрудненому сечови¬

у квітні-травні, до появи листя.

V 2 л води,

пусканні, статевому безсиллі.

Плодоносить у червні-липні. Куль¬
Кісточки вишні і її насіння мі¬

тивується повсюдно.

ВИШНІ

стять у собі глікозид амігдалин,

Залити 10 г подрібненого коріння
вишні 1 склянкою води, кип’ятити
5 хвилин, настоювати 1 годину,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

що у кишечнику під впливом

процідити.

З лікувальною метою використо¬

гнильних бактерій розклада¬

ЗО

вуються плоди, плодоніжки, мо¬

ється, утворюючи синильну

3—4 рази на день. Застосовувати

лоді

кислоту, яка може викликати

при виразці шлунка й дванадцяти¬

пагони,

корінь

листя.

Заготовляють плодоніжки під

важке отруєння.

Приймати

ХВИЛИН ДО

палої кишки.

за

20—

'Іди У4“Уз склянки

Повний атлас лікарських рослин

(САКЬ^А АСАІЛЛ5), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ

агаторічна рослина з товстим

рінь заготовлюють пізно восени.

кореневищем і дуже корот¬

Промивають від ґрунту, наріза¬

“
X
Болгарська народна меди¬

Листя утворює

ють поперек невеликими шма¬

цина використовує корінь у

густу прикореневу розетку, по¬

точками 3_4 см завтовшки й

вигляді відвару при застуді,

криту шерстистими ворсинками,

сушать у спеціальних сушарках

водянці, геморої, лишаях на

подовжене,

при температурі 60 °С або під

шкірі, при нервовому висна¬

навісом на відкритому повітрі.

женні, припадках і занепаді

ким

стеблом.

перисто-роздільне

або перисто-розсічене, з гарними
жилками, що чітко проступають,

сил, від глистів і ціп’яка. Від¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

касник входить до складу відо¬

завдовжки

Основними активними елемен¬

мого

близько ЗО см. Із середини лис¬

тами є дубильні речовини, та¬

тової розетки виходить усього

ніни, інсулін, смоли, а також

комбінованого препарату рос¬

одне суцвіття — кошик діаметром

ефірна олія, що міститься в ко¬

нерівномірно
(нагадує

6-12

см.

остисте,

будяк),

Цвіте

із

щільне

середини

рені.

линного

ській частині Росії, Білорусі.

Бітгнера,

походження,

складається

із

що

екстрактів

24 видів рослин.

липня до кінця жовтня. Розпов¬
сюджений в Україні, європей¬

бальзаму

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Відкасник безстебловий володіє

Протипоказань до застосування

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

м’якою сечогінною, потогінною,

не виявлено. При передозуванні

З лікувальною метою використо¬

спазмолітичною,

протизапаль¬

препаратів відкасника можуть

вують корінь і надземну частину

ною, жарознижуючою, вітрогін¬

спостерігатися нудота й блювота.

відкасника безстеблового. Ко¬

ною дією.
У великих дозах лі¬

ЗАСТОСУВАННЯ

карську рослину за¬

Залити 2 ст. ложки подрібненого

як

коріння відкасника 1 склянкою

проносний або блю¬

окропу, кип’ятити на слабкому

вотний засіб. Сприяє

вогні ЗО хвилин в емальованому

стосовують

виділенню

легень

посуді під кришкою на водяній

мокротиння при брон¬

бані, остудити при кімнатній тем¬

хіті. Зовнішньо допо¬

пературі 10 хвилин, процідити,

магає при ранах, чиряках

віджати, довести об’єм відвару

та шкірних захворюван¬

кип’яченою водою до 1 склянки.

нях.

Зберігати

У народній медицині

більше двох діб. Застосовувати у

в холодильнику не

п’ють чай з відвару від¬

вигляді примочок, обмивань при

касника при хронічних

дерматозі і як засіб, що добре за¬

бронхітах, затримці сечі.

гоює рани.

Зовнішньо застосову¬

Залити 15 г подрібненого коріння

ють при дерматозах,

х /2

вугровій висипці, екземі і

процідити. Пити

як засіб, що добре за¬

помірно

гоює рани, оскільки від¬

ковтками 1—3 рази на день, за

вар кореня — хороший

смаком додаючи мед. Застосову¬

антисептик.

вати при катарі бронхів.

л окропу, настоювати 1 годину,
ПО У2 СКЛЯНКИ

теплим,

маленькими

Рослини від А до Я

Вільха чорна (клейка)

(АИЧУЗ СШГІІЧ05А Ь.), РОДИНА «БЕРЕЗОВІ» - ВЕТУЬАСЕАЕ
вляє собою листопадне де¬
рево до ЗО метрів заввишки.

З кори чорної вільхи одер¬

ний настій із шишок вільхи вико¬
ристовують зовнішньо при запа¬

корою,

жували барвники для сукна,

ленні шкіри й опіках, для зміцнення

кора молодих гілок — червоно-

шовку та шкіри, якими фар¬

ясен, для полоскання порожнини

бура.

бували в чорний, червоний

рота й

і жовтий кольори.

вільхи включені до складу збору

Покрита

темно-бурою

На ній розташовуються

слабкоопушені, клейкі, білуваті чечевички. Листя округле або зворотнояйцеподібне, тупе або виїмчасте
на вершині. Молоде листя воло¬
систе або голе, блискуче й клейке,
доросле — голе, знизу ясно-зелене,
зверху темно-зелене, з неопушеними черешками й жилками, що
видаються. Чоловічі квітки групу¬
ються в темно-коричневі сережки,
жіночі квітки — зелені. Плід де¬
рева — горіх з вузьким крилом,
формується у пазухах лусочок се¬
режок. Цвітіння вільхи чорної
спостерігається у квітні. Плоди
визрівають у травні на наступний
рік. Поширена в Україні, Росії, Бі¬
лорусі.

З лікувальною метою застосову¬
ють достиглі супліддя вільхи чор¬
ної.

Здеревілі шишки повинні

бути діаметром до 1,3 см, завдов¬
жки до 3 см, з розкритими лусоч¬
ками. Гілочка, на якій кріпиться
шишка, — близько 1,5 см. Сушать
сировину, розстеливши тонким
шаром, під навісом у провітрюва¬
ному місці. Зібрана суха сировина
не втрачає своїх властивостей до
З років.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Супліддя чорної вільхи містять
стероїди, тритерпеноїди, дубильні
речовини,

фенолкарбонові кис¬

лоти, елагову кислоту, жирну олію,
флавоноїди,

вищі

аліфатичні

Шишки чорної

для лікування шлунка.
спирти и вищі жирні кислоти.
З листя чорної вільхи виділено
кверцетин і гіперозид, протокатехинову, хлорогенову й кавову кис¬
лоти. У корі дерева знайдено вітамін
РР, тритерпеноїди, дубильні речо¬
вини. У бруньках — флавоноїди й
тритерпеноїди.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
У науковій медицині спиртову на¬
стойку й водний настій «шишок»,
настій кори вживають при гострих
і хронічних ентеритах та колітах.
Настойку також застосовують для

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

горла.

лікування дизентерії.
Відвар кори, відвар «шишок» і на¬
стій листя використовують при суг¬
лобному ревматизмі, подагрі, малярії
й простудних захворюваннях. Вод¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Підвищена чутливість пацієнтів
до даних засобів, що може про¬
являтися у вигляді алергійних ре¬
акцій.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 50 г шишок вільхи 1 л води,
довести до кипіння, кип’ятити на
слабкому вогні 7 хвилин, настою¬
вати 40 хвилин, процідити. При¬
ймати по 1 ст. ложці 4 рази на день.
Застосовувати при хронічних енте¬
ритах і гастроентеритах з поносами.
Залити 1 ч. ложки шишок вільхи
чорної1/4 л окропу, настоювати
1 годину, процідити. Приймати
настій по У4 склянки при хроніч¬
ному коліті й по

склянці при ди¬

зентерії 4 рази на день. Пити
настій гарячим.

Повний атлас лікарських рослин

(БАРЕЖЕ МЕ2ЕКЕІІМ Ь.), РОДИНА «ВОВЧНИКОВІ» - ТНУМЕЬАЕАСЕАЕ
овче лико звичайне (вовчі
ягоди) — листопадний, не

гуле гіллястий, невисокий (60—

120

см) чагарник, що росте у ви¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
звичайного

застосовується

відволікаючий засіб при ревмато¬

стовбуром і гілками, безлистими в

їдних процесах, подагрі, при не¬

нижній частині. Листя чергове,

вралгіях, паралічах, зовнішньо

темно-зелене,

у вигляді настойки або мазей.

лискуче

зверху й сизувате знизу, по краях

При укусах змій, собак рекомен¬

війчасте. Квітки двостатеві, зде¬

дується застосовувати настойку

більшого рожеві, рідше білі та

зовнішньо для локалізації ура¬

інших відтінків, запашні, медо¬

ження. У стоматології використо¬

носні, звичайно сидять пучками

вується

або поодинці на голих пагонах у

захворюваннях горла, ангінах за¬

пазухах торішнього листя; цвіте

стосовують полоскання. Зовніш¬

рано навесні (квітень — початок

ньо застосовується при шкірних

травня) до розпускання листя

дерматозах, тромбофлебітах, гриб¬

(або одночасно з ним). Плоди —

кових захворюваннях шкіри. На¬

червоні овальні соковиті кістянки

стойки

з кулястими блискучими насіни¬

захворюваннях шлунка, гастритах.

нами.

Плодоносить

наприкінці

липня — у серпні. Поширене в Ук¬
раїні, європейській частині Росії,
Сибіру, на Кавказі.

кори.

використовують

(часто дітьми), жуванні кори,
а також при контакті шкіри з
вологою корою або при по¬
траплянні на неї соку рослин
(дерматити). Вдихання пилу
з кори викликає подразнення
слизових гортані й дихальних
шляхів, потрапляння в очі по¬

при

Кору молодих галузок заготовлю¬
ють навесні, до цвітіння рослини

V—-

У мікроскопічних дозах настойки
плодів рекомендують приймати
при онкологічних захворюваннях
горла, лейкемії, раку шлунка. Свіжу
ягоду вовчого лика звичайного вико¬
ристовують при лікуванні паралічу
м’язів язика.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ПЛОДИ

руйна рослина! Тому застосову¬
вати

препарати

необхідно

особливою обережністю, під по¬
стійним контролем лікаря.

—

у червні-липні. Сушать у тіні на
повітрі або в добре провітрюва¬
ному приміщенні. При сушінні
кору слід розкладати внутріш¬
ньою поверхнею вгору, в один
шар. При заготівлі й сушінні слід
дотримуватися обережності, ос¬
кільки рослина дуже отруйна.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Кора вовчого лика звичайного
містить глюкозид дафнін і жовтобуру смолу мезереїн; плоди —
кок-когнін, сліди ефірної олії та
інші речовини.

дразнює кон’юнктиву.

При

Вовче лико звичайне дуже от¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

(березень-квітень),

настойка

єння настає при вживанні ягід

як

гляді маленького деревця з міцним

вузьке,

Вся рослина отруйна. Отру¬

Настойка з кори вовчого лика

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ч. ложку подрібненого
листя вовчого лика звичайного
V 2 л окропу, настоювати при
кімнатній температурі протягом
2 годин, процідити. Приймати

рази на день по

ст. ложці.

Приймати як проносний засіб.
Залити 1 г подрібнених плодів вов¬
чого лика звичайного У 4 л дистильо¬
ваної води, настоювати при кімнатній
температурі

протягом

годин.

Приймати 3—4 рази на день після
'іди по 5—7 крапель на чарку води.
Для лікування раку шлунка.

Рослини від А до Я

(СОМАКУМ РАЬУЗТКЕ Ь.), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ
агаторічний напівчагарник з

землі й дрібного коріння, мохів,

довгим повзучим дерев’янис-

обрізають стебла, промивають і

Вовче тіло є наймогутнішим

тим кореневищем і стеблом, що

підв’ялюють на сонці. Сировину

імуностимулятором, успішно

піднімається, дерев’яніє у вузлах,

сушать у провітрюваних теплих

застосовується в лікуванні ба¬

вкорінюється, у нижній частині

приміщеннях або в сушарках при

гатьох захворювань, які вва¬

голе, вгорі опушене короткими

40—50 °С.

жаються невиліковними, не

простими й залозистими волос¬

заподіюючи при цьому шкоди

ками. Листя рослини непарнопе¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ристе, трійчасте, зверху зелене,

Листя й трава містять дубильні

знизу сизувате. Квітки в щито¬

речовини; сапоніни; аскорбінову

видних пухких суцвіттях на вер¬

кислоту; каротин; фенолкарбо¬

—~--Х
кровотечах. Відвар кореневищ —

здоровим органам, обновляє
всі клітини організму.

хівці стебла, всі частини квітки

нові кислоти та їхні похідні: ку¬

темно-пурпурові. Плоди — нечис¬

марову,

ферулову,

при дизентерії, поносах, різних

ленні, сухі, голі, сплюснені го¬

елагову, кемпферол і кверцетин;

кровотечах, болях у шлунку, ки¬

синапову,

рішки. Цвіте в червні-липні. Вовче

органічні кислоти: ізоолійну, ізо¬

шечнику, раку шлунка й молочної

тіло розповсюджене в Україні.

валеріанову; ефірну олію; трохи

залози, при простудних захворю¬

слизів, камедей і смол. У стеб¬

ваннях і грипі.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

лах — дубильні речовини; госи-

З лікувальною метою використо¬

петрин.

вують траву, кореневища з корін¬

дубильні речовини, вільну галову

Гіпотоніки погано переносять на¬

ням.

кислоту; катехіни; ефірну олію;

стойку коріння рослини, також

сапоніни.

вовче тіло протипоказане при

Заготовлюють

траву

період цвітіння, зрізуючи облист¬

Кореневище

містить

влену частину рослини разом з

ПРОТИПОКАЗАННЯ

брадикардії. Настойку не реко¬
мендується вживати дітям, вагіт¬

Кореневища викопують рано на¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

весні або восени, очищають від

Препарати вовчого тіла мають

годують немовлят.

нижніми листками й квітками.

протизапальну

ним

жінкам

та

матерям,

які

власти¬

вість і стимулюючу дію на

ЗАСТОСУВАННЯ

серцево-судинну систему,

Залити в термосі 1 ст. ложку ви¬

органи дихання й трав¬

сушеної подрібненої трави або

лення, на гладку мускула¬

листя вовчого тіла 1 склянкою

туру

матки,

очищенню

сприяють

окропу, настоювати 1,5—2 го¬

загоєнню

дини, процідити. Приймати по

ран, зупиняють кровотечі,

1/4

виконують болезаспокій¬

1 годину до їди. Застосовувати

ливу

при болях у шлунку.

протисверблячу

склянки 3 рази на день за

дію. Приймають відвар

Залити 3 ст. ложки свіжого або

листя

висушеного листя окропом на 5—

при туберкульозі

легенів,

венеричних за¬

6 хвилин, потім листя помістити

хворюваннях, жовтяниці,

в марлевий мішечок. У гарячому

болях при невралгіях та

виді подушечки використовувати

при невритах, тромбофле¬

для припарок. Застосовувати як

бітах, артеріальній гіпото¬

знеболюючий і протизапальний

нії,

засіб.

подагрі,

маткових

Повний атлас лікарських рослин

І»
Д

(0ШІЧІ5 АКУЕ^ІЗ Ь.), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Давньогрецький натураліст

із залозистим опушенням. Стебло

Коріння вовчуга польового воло¬
діє кровоспинною, сечогінною і

Теофраст у IV ст. до н.е. пові¬

вовчуга прямостояче, розгалу¬
жене; листя на черешках трій¬

регулюючою функції кишечника

часте, верхнє цільне; прилистки

дією. В офіційній медицині відвар

стеблообгортні, зрослі із череш¬

і настойку кореня застосовують

ком, клейкі. Квітки на маленьких

внутрішньо при геморої, тріщинах

квітконіжках, зібрані попарно в

прямої кишки, постдизентерійних

пазухах листків, рожеві або біло-

і проктогенних закрепах, також як

рожеві, більший верхній пелюсток

сечогінний засіб при сечокислому

широкоеліптичний

( « прапор » ),

діатезі, подагрі, запальних захво¬

два бічних пелюстки («крила»)

рюваннях нирок і сечового міхура.

овголітня трав’яниста рос¬
лина до 30—50 см заввишки

довгасті, два нижніх пелюстки

Настойка (внутрішньо) — при

(«човник») рівні бічним. Віночок

тромбофлебітах, варикозних фле-

п’ятилисний, метеликовий, роже¬

ботромбозах, варикозних розши¬

вий або білуватий. Плід вов¬

реннях

чуга — біб, насіннячко кулясте.

зовнішньо — при запаленні гемо¬

Цвіте в червні-серпні, насіннячко

роїдальних вузлів, при трофічних

дозріває у липні-вересні. Ши¬

виразках гомілки. У народній ме¬

роко розповсюджений у степовій

дицині відвар, настій, порошок

і лісостеповій зонах України.

(внутрішньо) — як потогінний і

вують корінь і кореневища вов¬
Забирають

корінь у вересні-жовтні, підко¬
пуючи на глибину до ЗО см.
Відібране коріння обтрушують,
видаляють

надземну

частину,

миють у проточній воді, підв’ялю¬
ють під навісами, на стелажах

доби, потім сушать при темпе¬

ратурі 40—45 °С. Строк придат¬
ності сировини —

роки.

тить флавонові глікозиди, ононін,
онон, тритерпеповий спирт оно¬
й

вив припущення, що вовчуг
подрібнює камені в сечі.

сечогінний засіб при водянці, ка¬
менях у нирках і сечовому міхурі,
при подагрі й ревматизмі. Відвар,
настій (внутрішньо) — при хроніч¬
них шкірних захворюваннях у якості
«кровоочисного засобу», при го¬
ловному болю.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
вовчуга

польового

жирну

смоли та інші речовини.

застосуванні

мають

послаб¬

люючу дію.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 15 г подрібненого кореня
вовчуга 2 л води, випарити до У 2 по¬
чаткового об’єму рідини, настоювати
2 години, процідити. Приймати по
У4 склянки 3 рази на день перед
їдою протягом 3 тижнів. Застосову¬
вати при геморої.
Сушений корінь вовчуга за допо¬
електричного

кавового

млинка подрібнити на порошок.

Корінь вовчуга польового міс¬

ефірну

Гален, повідомляючи про по¬
силене виділення сечі, висло¬

могою

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

церин,

кінцівок;

Римський військовий лікар

малотоксичні, але при постійному

З лікувальною метою використо¬
польового.

нижніх

реня вовчуга проти каменів
у сечовому міхурі й нирках.

Препарати

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

чуга

вен

домляв про застосування ко¬

олії,

Приймати порошок по 0,3—0,5 г
3 рази на день, запиваючи теплою
водою. Застосовувати при подагрі,
сечокам’яній хворобі, нефритах,
циститах, закрепах, геморої, тріщи¬
нах прямої кишки.

Рослини від А до Я

Воловик лікарський

(АМСНУ5А ОЕЕІСЖА1Л5), РОДИНА «ШОРСТКОЛИСТІ» - ВОКАСШАСЕАЕ
агаторічна

жорстковолоса

рослина заввишки до

м.

Препарат алатоїн, що добу¬

по

х/2 склянки 3—4 рази на день.

Застосовувати при бронхіті, за¬

Стебло прямостояче, просте або

вається з воловика лікарсь¬

гіллясте.

лінійно-лан¬

кого, у науковій медицині

нах; той же настій у вигляді

цетне, цільнокрайнє. Квітки се¬

застосовують у вигляді воло¬

примочок, обмивань і компресів

редньої

гих пов’язок або мазей при

використовувати для лікування

бла¬

повільному загоєнні виразок

ран, порізів.

китні, зібрані у волотисто-довгі

і ран та при септичних про¬

Залити 3 ст. ложки сухої подріб¬

завитки. Чашечка до середини

цесах.

неної трави

розділена на 5 ланцетних гострих

Коріння є джерелом червоної

вести до кипіння й кип’ятити на

часточок. Віночок колосоподіб¬

фарби для приготування рум’¬

слабкому вогні 3—4 хвилини, відста¬

ний, з бархатистими лусочками у

ян, фарбування вовни. Квггки—

вити настоюватися

джерел зеленої фарби

дити. Приймати по У з-1/2 склянки

Листя

величини,

червоно-фіолетові,

спочатку
потім

зіві. Плід — яйцеподібний горі¬
шок. Цвіте в травні-серпні. Роз¬
повсюджений в Україні, Білорусі,

для

вовни, лаків, олій.

у європейській частині Росії, на
Кавказі.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують траву й корінь. Збирають
верхівкові суцвіття й листя під
час цвітіння. Сушать по можли¬
вості швидко в тіні, у добре про¬
вітрюваному місці, стежачи, щоб
квітки не почорніли.

калоїди, органічні кислоти, віта¬
мін Е, каротин. У коріннях і
стеблі знайдено алантоїн. У пло¬
дах виявлено жирну олію.

ваннях легенів рекомендується при¬

ймати по 1 ст. ложці 4 рази на день.

годину

сильний потогінний засіб. Настій

Застосовувати при астмі, туберку¬

листя має сечогінні властивості. У

льозі, бронхіті, плевриті. Настій

невеликих дозах застосовують на¬

трави й кореня також застосову¬

стій трави воловика для лікування

ють зовнішньо при ранах, що

пневмонії, бронхіту, а також інших

важко загоюються, а також при

хвороб дихальних органів, що ви¬

зубному болю.

скажених тварин. Для лікування
дизентерії найбільш ефективний
відвар трави.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

гає великої обережності, оскільки
він токсичний і його застосування
може погано позначитися на пе¬

що має сечогінні, протизапальні,

чінці.

відхаркувальні, м’якшильні, анти¬
ЗАСТОСУВАННЯ

антигормональні

властивості, для загоювання ран.

Залити 3 ст. ложки подрібненої

Виготовлені з воловика лікарського

сухої трави

медичні препарати використовують

настоювати

для лікування ожиріння та онколо¬

Приймати настій у теплому виді

З рази на день до їди. Застосову¬
вати при дизентерії.

ймати настій квітів воловика як

Внутрішнє застосування препа¬

Лі

годину, проці¬

У4 л окропу, настоювати

Воловик використовують як засіб,

бактеріальні,

в теплому місці, процідити. При¬

ратів воловика лікарського вима¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

склянками води, до¬

гічних захворювань. При захворю¬

кого загоєння ран, при укусах

Містить циклітоли, сапоніни, ал¬

Залити 1 ч. ложку трави воловика

кликають кашель і ядуху, для швид¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

паленнях легенів, гарячкових ста¬

■тт

■*&*&£*

2
2

склянками окропу,
години, процідити.

Повний атлас лікарських рослин

(СЕІЧТАІЖЕА СТАІЧУЗ Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
днолітня, дворічна трав’я¬
ниста лугова рослина. Має пря¬

мостояче стебло до 60 см заввишки.
Листя волошки тонкоповстяне, чер¬
гове, цільне, анцетнолінійне. Сині

Волошка синя за цукрозни¬
жувальною активністю пере¬
вершує

препарат

бутамід,

рекомендований для комп¬

ного настою до 1 склянки. Збері¬
гати в прохолодному місці не
більше двох діб. Приймати в теп¬
лому виді по 1 ст. ложці 3 рази на
день. Застосовувати як сечогін¬

квітки зібрані в одиночні кошики,

лексного лікування цукрового

розташовані на кінцях галузок і

діабету; настій квіток справляє

робний засіб.

стебел.

в червні-липні.

антигіпоксичну дію. Анти¬

Залити 3 ст. ложки подрібнених

Плід — сім’янка з коротким чуб¬

оксидантними властивостями

квіток волошки

чиком, дозріває в серпні. Розпов¬

володіє спиртовий екстракт

стоювати протягом 20“25 хви¬

сюджена в Україні, європейській

надземних

лин, процідити й додати 2 ст.

частині

квітки.

Цвіте

снд.

частин:

листя,

ний, жовчогінний та протимік¬

^ /2 л окропу й на¬

ложки щойно віджатого картопля¬
ного соку. Додати 0,01 л спиртової

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

рушенням сутінкового зору, при

Лікарською сировиною є сині
крайові квітки волошки синьої.

ангіні,

сечокам’яній

хворобі, респіраторних захворю¬

Заготовлюють квітки, що роз¬

ваннях,

пустилися. Для цього зрізують

болю.

квіткові кошики, вискубують із

ларингіті,

лихоманці,

головному

них крайові воронкоподібні сині

ПРОТИПОКАЗАННЯ

квітки, намагаючись не захопити

Через вміст у рослині дуже ак¬

внутрішніх трубчастих. Зібрану

тивних сполук із ціановим компо¬

сировину сушать при температурі
40—50 °С. Строк придатності
сировини — 2 роки.

нентом (настої й відвари
волошки синьої слабко от¬
руйні) необхідно бути обе¬
режним у її застосуванні.
Категорично забороняється

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У квітках міститься флавоновий
глікозид центауреїн, синій антоціановий глікозид ціанін, ефірна
олія, гіркі, дубильні речовини, са¬
поніни, мінеральні солі та інші
речовини.

вживати вагітним і при за¬
хворюваннях жіночої статевої
сфери, що супроводжуються
матковими кровотечами.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку квіток
волошки в емальованому

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

посуді 1 склянкою гарячої

У народній медицині квітки за¬
стосовують при захворюваннях
нирок і сечовивідних шляхів, що
супроводжуються затримкою ви¬
ділення сечі з організму, при лі¬

кип’яченої води, закрити
кришкою й нагрівати на
водяній бані 15 хвилин, ос¬
тудити при кімнатній темпе¬
ратурі, процідити, віджати

—

сировину, довести кип’яче¬

захворювання, пов’язаного з по-

ною водою об’єм отрима¬

куванні

курячої

СЛІПОТИ

настойки звіробою, усе змішати.
Полоскати горло 7—8 разів на
день кожну годину. Застосову¬
вати при ангіні.
1 ч. ложку волошки синьої залити
1 склянкою киплячої води, на¬
стоювати 30 хвилин, процідити.
Приготовленим настоєм проми¬
вати запалені очі.

Рослини від А до Я

(РАКІ5 дУАОШГОЬІА Ь.), РОДИНА «МЕЛАНТІЄВІ»
агаторічна рослина заввишки

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

10_40 см. Кореневище гори¬

Збирають всю рослину під час

зонтальне, довге. Стебло прямо¬

цвітіння і свіжою настоюють на

стояче,

(як і всі

спирті. Спиртову настойку воро¬

частини рослини). Листя широко-

нячого ока зберігають у посуді із

елиптичне, із клинчастою основою

темного скла 2—3 роки.

без опушення

й загостреним кінчиком. Квітка во¬

МЕЦУМТНІАСЕАЕ

Китайська медицина успішно
застосовує при онкологічних
захворюваннях настойку або
відвар

кореневища

воро¬

нячого ока. Настойку при¬
ймають, починаючи з двох

ронячого ока одиночна, знахо¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

диться на верхівці стебла. Оцвітина

Вороняче око містить вітамін С,

дворядна: 4 зовнішні листочки лан¬

флавоноїди, кумарин, органічні

цетної форми, зеленого кольору та

кислоти (лимонну кислоту, яб¬

зеленим чаєм з медом. Ти¬

4 внутрішніх (більш дрібні, вузько-

лучну кислоту), пектинові речо¬

бетська медицина траву воро¬

лінійні, жовтувато-зелені). Тичи¬

вини, глікозид паридин.

нячого ока використовує для
зрощення переломів.

нок вісім, знаходяться біля основи

У кореневищах, листі й плодах

листочків оцвітини. Стовпчиків чо¬

рослини міститься отруйний са¬

тири, що зрослися біля основи.

понін — паристифін.

Цвіте вороняче око у липні-серпні.
ягода, діаметром близько 1 см,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

блискуча, чорна, із сизуватим на¬

У традиційній медицині не засто¬

льотом. Дозріває в серпні. Вся над¬

совується. У народній медицині

Плід —

куляста чотиригніздна

земна частина рослини при перших

траву воронячого ока застосову¬

заморозках відмирає, залишається

ють у вигляді відварів при лихо¬

підземне кореневище. Розповсюд¬

манці, водянці.

жене в Україні, європейській час¬

Відварами знімають спазми при

тині Росії, Білорусі, Сибіру, на

нервових розладах. Також засто¬

Кавказі.

совується при підвищеній пітли-

крапель, поступово довівши
до 10. Запивають молоком або

вості, головних болях, бронхіті,
ракових пухлинах.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Вороняче око — отруйна рос¬
лина, тому застосовувати її необ¬
хідно з особливою обережністю і
тільки за рекомендацією й під
контролем лікаря.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку сухої трави во¬
ронячого ока 1,5 склянками окропу,
довести до кипіння й кип’ятити
5 хвилин, потім настоювати 20 хви¬
лин, процідити. Приймати по 1 ст.
ложці 3 рази на день. Приймати
при порушенні обміну речовин, не¬
вралгії, підвищеній пітливості й го¬
ловному болю.
Залити 10 г трави свіжої рослини
воронячого ока У2 л 96 ° спирту,
поставити

настоюватися

на

20 діб, процідити. Приймати по
2—5 крапель 2 рази на день.
Приймати при порушенні обміну
речовин,

невралгії,

запаморо¬

ченні, мігренях, при туберкульозі
легенів.

Повний атлас лікарських рослин

(РЕСАІЧСІМ НАКМАЬА), РОДИНА «ПАРОЛИСТОВІ» - 2УСОРНУЕЬАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

криватися. їх зрізують ножами

лина заввишки

або траву скошують косами та

Завдяки алкалоїду гармололу

від 25

до

60 см. Корінь — потужний, тов¬

зв’язують у снопи. Коробочки й

з рослини одержують яскраво-

стий, до 2~3 м завдовшки, що вер¬

траву сушать під навісом чи під

червону фарбу. У Туреччині

тикально йде

дахом

нею фарбували фески — на¬

в землю.

Листя

вентиляцією

або

на

чергове, сидяче, на коротких че¬

сонці. Сировину впаковують у

ціональний

решках, глибоко розсічене на лі¬

мішки. Строк придатності сиро¬

тому гармала одержала назву

нійно-ланцетні часточки. Квітки

вини — 2 роки.

«турецька фарба».

головний

убір,

одиночні, великі, білого або блідо жовтого кольору на довгих квітко¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ніжках. Плід — куляста ясно-жовта

Всі частини рослини містять ал¬

нії, епілепсії, а у вигляді полоскань

тригранна коробочка з безліччю

калоїд пеганін.

уживають

темно-бурих насінин.

із

знаходяться алкалоїди: гармін,

У традиційній медицині препарати

травня по серпень, плодоносить із

гармалін, гармалол; сапоніни, а в

з гармали призначають при захво¬

червня по вересень. Поширена в

надземній частині містяться ал¬

рюваннях центральної нервової

Україні,

калоїди; органічні кислоти, сапо¬

системи, для лікування «тремтю¬

ніни; у насінні — великий набір

чого» паралічу, наслідків епідеміч¬

алкалоїдів і жирна олія, у її складі

ного енцефаліту та інших проявів

кислоти; каротиноїди; стероїди.

паркінсонізму. Виділений із гар¬

Цвіте

європейській

частині

Росії, Сибіру, на Кавказі.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

У кореневищі

тони, квітки. Надземну частину

ПОКАЗАННЯ

трави

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

заготовлюють

хворобах

ясен.

мали алкалоїд пеганін має жовчо¬

Заготовлюють траву, листя, бу¬
гармали

при

гінну й проносну дію.
ПРОТИПОКАЗАННЯ

рано навесні (у квітні й першій

Як настої й відвари застосовується

декаді травня), під час бутоніза¬

внутрішньо при застуді, малярії,

Препарати гармали отруйні,

ції й початку цвітіння, без здере¬

лихоманці, сифілісі, а ванни із

тому застосовувати їх потрібно

вілих нижніх частин.

тільки за призначенням лікаря.

Насіння

трави — при ревматизмі, а також

заготовляють під час дозрівання,

при корості й нашкірних хворобах.

коли коробочки починають роз¬

Відвар трави п’ють при неврасте¬

ЗАСТОСУВАННЯ
Заварити 1 склянкою окропу 1 ст.
ложку трави гармали, настою¬
вати ЗО хвилин, процідити. Пити
по 1 ст. ложці 2—3 рази на день.
Застосовувати при простудних
захворюваннях і малярії.
Кип’ятити 100 г трави гармали в 10 л
води в закритому посуді 15—20 хви¬
лин, настоювати протягом 2 годин,
процідити й додати у ванну темпе¬
ратурою 30—40 °С. Ванни при¬
ймати по 10—15 хвилин 1 раз на
2 дні (курс лікування — 10 ванн).
Застосовувати при ревматизмі й
шкірних захворюваннях, пов’язаних
3 порушенням обміну речовин.

Рослини від А до Я

(ОІАІЧТНУ5 СНПЧЕ^ІЗ), РОДИНА «ГВОЗДИКОВІ» - САКУОРНУЬІ_АСЕАЕ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

агаторічна трав’яниста рос¬
лина заввишки 40—45 см.

Стебло голе, гіллясте, листя лан¬
цетоподібне, 5 см завдовжки, 5—
7 мм завширшки, яскраво-зелене,
гостре, горизонтально відстовбур¬
чене або відхилене вниз, біля ос¬
нови спаяне в піхву 1—3 мм
завдовжки. Квітки на кінці стебла
й гілок, одиночні або в триквіткових дихозіях, чашечка трубчаста
з

ланцетоподібними

по

краю,

Гвоздика — дуже символічна
квітка, вона відома з давніх
часів. Греки називали її квіт¬
кою Зевса, їй віддавали пере¬
вагу британські й французькі
королі, її красою захоплюва¬
лися Шекспір і Ґете, у Ні¬
меччині вважали гвоздику
символом вірності, а в Іта¬
лії — любові.

Рослина отруйна! При внутріш¬
ньому застосуванні слід дотри¬
муватися обережності та вживати
тільки під контролем лікаря.
ЗАСТОСУВАННЯ
Сільські лікарі застосовують на¬
стій трави при поносах, при різ¬
них внутрішніх, у тому числі й
маткових і гемороїдальних, кро¬
вотечах.
Для цього 15 г трави потрібно за¬

плівковими, загостреними зуб¬
цями; приквіткові лусочки в кіль¬

кового, в’яжучого, кровоспинного,

лити 1 склянкою окропу, настою¬

кості 4, яйцеподібні, відразу або

тонізуючого й протиглисного за¬

вати, процідити. Приймати по

поступово загострені, що прикри¬

собу, при геморої. Кореневища

1 ст. ложці 3 рази на день при

вають звичайно половину трубки

вживають при шлунково-кишкових

післяпологових маткових і гемо¬

або досягають основи зубців ча¬

захворюваннях, лікуванні злоя¬

роїдальних кровотечах.

шечки, щільно притиснуті або ж

кісних і доброякісних пухлин.

У Китаї відвар з 3—9 г трави гвоз¬

відстовбурчені. Пелюстки рожево-

Відвар із трави допомагає при шкір¬

дики амурської п’ють при інфек¬

пурпурні, рідко — білі. Пластинка

ній екземі, аменореї, недостатньому

ційному зараженні сечостатевої

'їх з верхнього боку з борідкою волос¬

сечовипусканні, інфекційних захво¬

системи, недостатньому сечови¬

ків, біля основи з темними плямами,

рюваннях

пусканні, появі крові в сечі, аменореї,

на кінці глибоко нерівнозубчаста.

крові в сечі.

У дикому виді росте на Далекому
Сході.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують корінь і надземну частину
рослини.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У траві знайдено

флавоноїди

й кумарини, у корені — сапоніни,
у квітках — ефірну олію.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Рослина має протизапальну й се¬
чогінну дію. Траву застосовують у
якості серцевого, сечогінного, мат-

сечостатевої

системи,

шкірній екземі.

Повний атлас лікарських рослин

(ОІАІЧТНУ5 ОЕЕГОЮЕ5), РОДИНА «ГВОЗДИКОВІ» - САКУОРНУЕЬАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

болюючими властивостями. Відвар

лина, що утворює пухкі дер¬

трави застосовується в народній

При лікуванні гвоздикою І

нинки до 15 см заввишки. Корінь

медицині як кровоспинний засіб

використовують олію й для |

стрижневий. Стебла вегетативні

при маткових і гемороїдальних

заправлення аромолампи. ]

й генеративні, висхідні. Листя ве¬

кровотечах, неблагополучних по¬

Уважається,

гетативних пагонів тупе, а листя

логах, шлункових захворюваннях,

гвоздики знімає нервову на-

генеративних — гостре лінійне до

болях в ділянці серця, хворобах

1,5_2 см завдовжки. Квітки по

пруїу та сприятливо діє при

нирок і сечового міхура, геморої й

одному на кінцях пагонів. Ча¬

скрофульозі. Зовнішньо — при¬

фізичному

що

аромат

психічному

виснаженні.

шечка 12—15 мм завдовжки із

парки при флегмонах і промивання

двома приквітковими лусочками.

настоєм ран і виразок. У період

Віночки близько 1—1,5 см у діа¬

цвітіння й плодоносіння — у ви-

Взяти 1 ст. ложку трави на 200 мл

метрі, із рожево-червоними по

гляді чаю при кашлі та ядусі.

води, кип’ятити на слабкому вогні

ПРОТИПОКАЗАННЯ

дину, процідити. Приймати по 1—

краях гострозубчастими пелюст¬
ками. У культурі є форми з бі¬
лими,

карміново-червоними

.ч/
2—3 хвилини, настоювати 1 го-

Рослина отруйна. При внутріш-

2 ст. ложки 3—4 рази на день при

пурпурно-червоними пелюстками.

ньому застосуванні слід дотриму-

кровотечах, циститі, гастриті й ге-

Цвіте в червні-липні, плоди дозрі¬

ватися обережності й застосовувати

морої.

вають у липні-серпні. Поширена

тільки під контролем лікаря.

Взяти 3 ст. ложки з верхом трави

в Євразії. Широко культиву¬
ється.

із квітками на 1 л окропу, наЗАСТОСУВАННЯ
Відвар

усієї

рослини

гвоздики

стоювати 1 годину, процідити.
Приймати по 1 склянці в теплому

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

трав’янки (1:10) застосовується при

виді

З лікувальною метою використо¬

хворобах серця, при серцебитті,

кашлі та ядусі,

вують

траву

повільно,

ковтками

при

листя,

болях в ділянці серця, а також при

Запарену

квітки) гвоздики трав’янки, яку

виникненні болючих відчуттів в ді-

у вигляді компресів до хворих

заготовлюють у період цвітіння.

лянці шлунково-кишкового тракту.

суглобів, при флегмонах.

(стебла,

Сушать на повітрі в тіні, у добре
провітрюваних приміщеннях.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Рослина містить сапоніни тритер¬
пенові (диантозиди А, В та С), ві¬
тамін С, флавоноїди (лютеолін,
хризоериол, 4-О-Д-глюкопіранозид лютеоліну, 4 - О - Д - глюкопіра нозид хризоериолу, неоаврозид,
ізонеоаврозид), вуглеводи та спо¬
ріднені сполуки.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Гвоздика трав’янка володіє гемо¬
статичними, протизапальними і зне¬

траву

прикладають

Рослини від А до Я

(НЕиОТКОРШМ ЕШОРАЕІІМ Ь.), РОДИНА «ШОРСТКОЛИСТІ» - ВОІШЖАСЕАЕ

днолітня опушена трав’я-

ПОКАЗАННЯ

ниста

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Чернець Одо з монастиря Мін,

20—30 см, із черговими довгасто-

Використовують у вигляді вод¬

автор популярної поеми про лі¬

еліптичним листям. Квітки білу¬

ного настою при нирковокам’яній

карські трави «Про властивості

ваті, запашні, дрібні, зібрані в густі

хворобі і як протиглисний засіб.

трав» (XI століття), так пише

верхівкові

Відвар з листя застосовують для

про геліотроп при лікуванні жі¬

труб¬

обтирань і ванн при лишаях. По¬

ночих хвороб: «Він зміцнює

тичинок

дрібнене листя прикладають до

живіт, від укусів і отрути захист.

п’ять, маточка з верхньою чоти-

бородавок для їхнього видалення,
а також до доброякісних пухлин

З миррою разом трава очищає

ригніздовою зав’яззю. Плід — чо¬
тири горішки. Час цвітіння —

для їх розсмоктування. Свіжу

червень-серпень. Росте в півден¬

квітучу рослину в народі заварю¬

ній смузі європейської частини

ють і п’ють при раку. Відвар

Росії, на Кавказі й у Середній

листя уживають для ванн і обми¬

рослина

завитки.

п’ятироздільна,

заввишки

Чашечка

віночок

часто-колесоподібний,

Азії.

вань при лишаях.
У народній медицині Франції в

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Середні століття використову¬

течію у жінок.
Якщо ж випита так, і усередині
зціляє страждання».

лені квіти

виганяють нечисту

силу з дому.

Як лікарську сировину викорис¬

вали потовчене листя геліотропа,

товують траву (стебла, листя,

уводячи його у піхву, для того

квітки). Траву заготовлюють під

щоб викликати місячні.

Внутрішнє застосування геліо¬

час цвітіння й сушать на повітрі в

Геліотроп широко використову¬

тропа європейського, як отруйної

тіні.

ється в окультних науках. Існував

рослини, вимагає великої обе¬

посібник зі збору й застосування

режності.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

трав для захисту людей від злих

Застосовувати препарати геліо¬

У корінні і насінні рослини міс¬

сил. У ньому вказувалося, що

тропа європейського слід тільки

тяться алкалоїди циноглосин, єв¬

рослина геліотропа захищає від

за призначенням лікаря.

ропій, лазнокарпін, геліодрин, а у

злодіїв, а зірвані під час повного

квітках — запашна ефірна олія.

Місяця, висушені, а потім спа-

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ст. ложки трави геліо¬
тропа V2 л води, довести до ки¬
піння й кип’ятити 15 хвилин,
потім поставити настоюватися
протягом 1 години. Застосову¬
вати у вигляді ванн і промивань
при лишаях.
Залити 1 ч. ложку трави геліо¬

х/^

а окропу, настоювати

1 годину.

Приймати по 1 ст.

тропа

ложці 3 рази на день. Застосову¬
вати при нирковокам’яній хво¬
робі і як протиглисний засіб.
Геліотроп також використову¬
ється в лікувальних мішечках із
сухими травами.

Повний атлас лікарських рослин

(СЕКАІМЮМ РКАТЕ^Е), РОДИНА «ГЕРАНІЄВІ» - СЕКАІЧІАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

знайдені:

вуглеводи,

глюкоза,

лина з коротким скісним, тов¬

фруктоза,

рафіноза,

сапоніни,

Препарати герані мають ан¬

стим кореневищем з кореневими

алкалоїди, вітаміни С та К, каро¬

мичками, що відходять від нього,

тин, дубильні речовини, флаво¬

титоксичну дію відносно змії¬

і прямостоячим, сильно гіллястим

ноїди, антоціани й лейкоантоціани,

ної отрути, що підтверджує

стеблом заввишки 30—80 см.

мінеральні речовини: залізо, мар¬

застосування їх китайськими

Прикореневе й нижнє стеблове

ганець, нікель, цинк та ін.

лікарями при укусах змій.

листя

довгочерешкове.

Квітки

правильні, синьо-фіолетові, яс¬

ПОКАЗАННЯ

краві, по кілька в щиткоподібних

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

наривів, ревматичних болях у

суцвіттях з п’ятилистковою чашеч¬

Застосовують внутрішньо при

суглобах, анальних і генітальних

кою і пя’ятипелюстковим віночком.

лікуванні злоякісних новотворів,

свищах, ангіні, запаленні слизо¬

Плоди сухі, дробові, розпадаються

при переломах кісток, епілепсії,

вої оболонки порожнини рота й

на однонасінні частини, мають ос-

захворюваннях верхніх дихаль¬

горла, при білях, випаданні во¬

тьоподібні дугоподібні придатки.

них шляхів, лихоманці, гастритах,

лосся.

Цвіте з кінця червня до початку ве¬

ентеритах, харчових отруєннях,

ресня, плоди дозрівають у липні-

дизентерії, рясних і довго три¬

вересні Дуже поширена в Україні

ваючих менструаціях і геморої¬

Істотних протипоказань у застосу¬

й Росії.

дальних кровотечах, сечокам’яній

ванні герані лугової немає. При

хворобі,

ревматизмі,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

подагрі,

підвищеній в’язкості крові, тром¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

хворобах серця, зовнішньо — при

бозах, тромбофлебітах, а також

Лікарською сировиною слугує над¬

лікуванні гнійних ран, виразок,

при атонії кишечника й старечих

земна частина рослини, іноді —

запорах, гастритах з високою кис¬

корінь. Траву збирають під час

лотністю застосовувати за призна¬

цвітіння,

ченням і під контролем лікаря.

сушать

під

навісом,

у теплих провітрюваних примі¬
щеннях або в сушарці при темпе¬
ратурі 40—45 °С.
Зберігають

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ч. ложки сухого подріб¬

або

неного кореня 1 склянкою води,

скляній тарі 1 рік. Заготовляють

дерев’яній

довести до кипіння й на слабкому

також кореневище з корінням —

вогні кип’ятити 10 хвилин, на¬

їх викопують восени, швидко

стоювати

промивають, видаляють стебла й

кип’яченої води до первісного

висушують на повітрі або в теп¬

об’єму. Приймати по 2 ст. ложки

годину,

долити

лих провітрюваних приміщеннях,

4—5 разів на день до їди. Засто¬

попередньо пров’яливши.

совувати при нирковокам’яній
хворобі, цей засіб не виштовхує,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

а розчиняє камені.

У корінні рослини

міститься:

Залити 5 ст. ложок сухої трави ге¬

крохмаль та інші вуглеводи, три¬

рані лугової 1,6 склянками окропу,

терпенові сапоніни, дубильні ре¬

настоювати 2—3 години, проці¬

човини, фенолкарбонові кислоти,

дити. Приймати по 1—2 ст. ложки

катехіни, флавоноїди, вітамін С

4—5 разів на день до 'іди. Застосо¬

та каротин. У надземній частині

вувати при стенокардії.

Рослини від А до Я

ний чагарник або деревце в

дає гарні результати при ліку¬
ванні таких захворювань, як ди¬

Квітки

зентерія,

кровотечі,

у рецептуру багатьох оригі¬

яскраво-зеленого кольору, зуб¬

геморої, гострі запалення шкіри,

нальних зборів традиційної

часте по краю, до 15 см, чергове,

ураження шкіри грибком. Рос¬

китайської медицини. На¬

черешкове,

або

лину можна застосовувати для

овальне, голе, блискуче. Квітки

лікування захворювань нирок і

приклад, склад ТОї Ниа ви¬

одиночні, великі, до 15 см у діа¬

сечового міхура. Пелюстки за¬

природі заввишки до 5 м. Листя

яйцеподібне

кишкові

метрі, воронкоподібні, тичинки, що

гоюють гнійні рани, опіки, зніма¬

зрослися у своєрідну трубочку,

ють сверблячку при алергіях.

стирчать із центра квітки. Пелюст¬

Кашка тільки із квіток ефективна

ки китайської троянди ніжні, то¬

при карбункулах, фістулах, ви¬

ненькі,

гофрований

разках злоякісного походження

цигарковий папір. Квітка гібіскусу

та іншої природи. Водні екс¬

цвіте день-два, після чого віночки

тракти

обпадають. Природний час цві¬

шкіри, подразнення, лущення.

нагадують

усувають

гібіскусу

входять

користовують для лікування
дизентерії, діареї, шлункових
запалень, геморою, крово¬
харкання, фурункульозу, ек¬

ш тіт тт

е вічнозелений деревоподіб¬

~іиршщщщиц«ротт

(НІВІ5СУ5 Ь.), РОДИНА «МАЛЬВОВІ» - МАІЛАСЕАЕ

земи, шкірних висипань, для
боротьби з кишковими пара¬
зитами.

запалення
дину після прийому їжі 3—4 рази
протягом доби. Застосовувати

тіння — зима, але в культурі може
цвісти майже цілий рік. Батьків¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

при атеросклерозі, холециститі,

щина — Південно-Східна Азія

Істотних протипоказань застосу¬

панкреатиті.

(Південний Китай), північна Індія.

вання з лікувальною метою у лі¬

Змішати в рівних кількостях по¬

Культивується в Україні як кім¬

тературі не вказується.

дрібнені пелюстки квіток китайської

натна рослина.

ЗАСТОСУВАННЯ

троянди й листя малини. Залити
1 ст. ложку суміші]/2 л окропу, по¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Залити 2 ч. ложки подрібнених кві¬

ставити настоюватися 1 годину,

З лікувальною метою використо¬

ток гібіскусу китайського 2 склян¬

потім

вуються листя й квітки, плоди,

ками окропу, настояти до кімнатної

V4 склянки настою 3—4 рази про¬

кору й корінь рослини.

температури, процідити й віджати

тягом доби за ЗО хвилин до іди або

пелюстки. Приймати по У2 склян¬

через 1 годину після прийому їжі.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ки підігрітого настою з медом за

Застосовувати при надмірних мен¬

До складу листя гібіскусу входять

ЗО хвилин до їди або через 1 го¬

струальних кровотечах.

протеїн, жири, загальні вуглеводи,
кальцій і фосфор. Плоди містять
протеїн, жири, вуглеводи, кальцій,
фосфор, залізо, тіамін, рибофла¬
він, ніацин та аскорбінову кислоту.
У рожевих пелюстках міститься
вітамін С, каротин, вітаміни групи
В, вітамін К.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
При захворюваннях шлунковокишкового тракту використову¬
ють корінь, квіти й кору. Гібіскус

процідити.

Приймати по

Повний атлас лікарських рослин

(ЗАУЗЗУКЕА), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

трави або листя дають пити при

лина заввишки 15—60 см.

глаукомі, легеневих захворюван¬

У тибетській медицині відвар

Вся рослина сизувата, шорстка,

нях, при гастритах, колітах, шлун¬

трави й листи застосовують при

рідше

Стебло

ково-кишковій кольці, поносах, як

лікуванні інфекційних захво¬

пряме, яснобороздчасте, у вер¬

кровоспинний засіб при внутріш¬

рювань і злоякісних новотворів,

хній частині гіллясте, іноді про¬

ніх кровотечах.

а також як жарознижуючий,

сте.

—

гладенька.

Листя

варіюється

за

гемостатичний засіб при інфек-

формою. Прикореневі й нижнє

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ційно-алергійному поліартриті.

стеблове листя з довгим череш¬

Протипоказаннями до викорис¬

ком, еліптичне; Стеблове листя

тання гіркого кореня служать

У Сибіру відвар кореня п’ють

короткочерешкове або сидяче.

кишкові захворювання із запо¬

Кошики дзвіночкоподібні, утво¬

рами (закрепами). Обережно за¬

рюють щільні щитковидно-воло¬

стосовувати

тисті суцвіття. Квітки рожеві,

згортанні крові (рослина володіє

рідко білі. Сім’янка гладка, без

гемостатичними властивостями).

при

підвищеному

коронки. Цвіте в липні-вересні.

Небажано довго користуватися

Поширений в Україні, в основ¬

при гіпертонії.

при жіночих хворобах, у За¬
байкаллі — при діареї, лихо¬
манці, епілепсії.

стосовувати при туберкульозі ле¬
генів.
Залити 1 ст. ложку сухої подрібне¬

ному в Дніпровському районі.
ЗАСТОСУВАННЯ

ної трави гіркого кореня 1 склян¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Залити 1 ст. ложку подрібненого

кою води, кип’ятити в закритому

З лікувальною метою використо¬

гіркого кореня 1 склянкою води,

посуді 7_8 хвилин, настоювати

вується трава (стебла, листя,

довести до кипіння й кип’ятити

1 годину, процідити. Приймати по

квітки), листя й корінь гіркого

на слабкому вогні 5 хвилин, на¬

1—2 ст. ложки 3~4 рази на день

кореня.

стоювати 2 години, процідити.

до їди. Застосовувати при інфек-

Приймати по 2 ст. ложки 3 рази

ційно-алергійному ревматоїдному

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

на день незалежно від їжі. За¬

поліартриті.

Гіркий корінь містить моносаха¬
риди, сахарозу, каучук, кардено¬
ліди, алкалоїди, дубильні речовини,
кумарини, антраглікозиди, сесквитерпеноїд цинаропікрин. У суцвіт¬
тях виявлено алкалоїди, дубильні
речовини, флавоноїди.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати гіркого кореня володі¬
ють протипухлинними, антибак¬
теріальними,

бактерицидними,

туберкулостатичними й антипротозійними властивостями. Гіркий
корінь застосовується в народній
медицині при лікуванні ревматоїд¬
них артритів, поліартритів. Настій

Рослини від А до Я

рчак перцевий

(РОЕТСОІЧУМ НУОКОРІРЕК Ь.), РОДИНА «ГРЕЧКОВІ» - РОЬУССЖАСЕАЕ
днолітня рослина, заввишки

нові похідні — рамнозин, рутин,

30— 90 см. Стебло прямо¬

ізорамнетин, кверцитрин, кверце¬

стояче або висхідне, зазвичай гіл¬

тин, гіперозид, кемпферол. У ко¬

лясте, голе, червонувате. Листя

рінні містяться антраглікозиди й

ланцетне 3,0—9,0 см завдовжки

дубильні речовини.

сидяче, гостре, гладке. Квітки
сидять на кінцях пагонів по 1—
З у пазухах розтрубів, зібрані у
вузькі, пухкі колосоподібні ки¬
тиці. Оцвітина 3,0—4,5 мм зав¬
довжки, рожева або біла, зовні
густо покрита жовтими втисне¬
ними залозками. Плід — дво¬
гранний,

плоско-опуклий

або

майже тригранний, чорно-бурий,
з тьмяною поверхнею горішок
2,2—3,0 мм завдовжки. Цвіте в
червні-вересні. Плоди дозріва¬
ють у серпні-жовтні. Розпов¬
сюджений в Україні,

по всій

території СНД.
ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують траву гірчака перцевого,
яку заготовлюють у період цві¬
тіння рослини, зрізуючи на висоті
10—15 см від ґрунту. Сушать у
тіні на повітрі. Сушіння вважа¬
ється закінченим, якщо сировина
при згинанні ламається. Строк
придатності сировини — 2 роки.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Надземна

частина

містить

ефірну олію, глікозид полігопиперин, рутин, каротин, аскорбінову
кислоту, ергостерин, токоферол,
нафтохінон, фітостерин, дубильні
речовини, органічні кислоти, аце¬
тилхолін, залізо, цукри, флаво¬

указував на гірчак як на зов¬
нішній подразнюючий засіб,
який застосовували подібно

і 0,7—2,0 см завширшки, нижнє
з короткими черешками, верхнє

У XVI столітті Парацельс

гірчичникам, а також як бо¬
ПОКАЗАННЯ

лезаспокійливий .

ДО ЗАСТОСУВАННЯ
У народній медицині застосовують
як засіб, що розсмоктує затвер¬

ЗАСТОСУВАННЯ

діння, уважається протипухлинною

Залити в емальованому посуді 2 ст.

рослиною. Крім того, застосовують

ложки трави гірчаку 1 склянкою

як протипроносний засіб. Зовніш¬

гарячої кип’яченої води й нагрівати

ньо гірчак застосовують у якості

в киплячій воді (на водяній бані)

болезаспокійливого при ранах, аб¬

15 хвилин, остудити до кімнатної

сцесах, хворобливих висипках, а

температури, процідити, віджати

також як засіб, що очищає рани.

залишки, кип’яченою водою до¬
вести об’єм настою до 1 склянки.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Приймати по [/з склянки 3—4 ра¬

Рослина

зи на день до їди. Застосовувати

підвищує

швидкість

згортання крові, тому хворим

як кровоспинний засіб.

тромбофлебітом приймати її не

Залити 1 ч. ложку з гіркою трави

треба. Протипоказане застосу¬

У4Л окропу, настоювати 10 хвилин,

вання при запаленнях нирок і се¬

процідити. Приймати 1—2 чашки

чового міхура. Застосовувати під

чаю на день. Застосовувати чай при

наглядом лікаря.

вивихах і забитих місцях.

Повний атлас лікарських рослин

Гірч

‘Ш

(РОЕУСО>ШМ АУІСУЬАКЕ Ь.), РОДИНА «ГРЕЧКОВІ» - РОЬУСХЖАСЕАЕ
днолітня трав’яниста рос¬

жається

лина з декількома лежа-

стебла стають ламкими. Зберіга¬

підготовленою,

коли
Висушений із квіткамиI ів тіні,

ними стеблами, довжина яких не

ють у мішечках з тканини або па¬

гірчак

перевищує 40 см. У верхній час¬

перу 3 роки.

чають від багатьох хвороб:

тині стебла злегка піднімаються.

пташиний

призна¬

В Алжирі — від лихоманки.

Дрібне сірувато-зелене листя має

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

довгасто-ланцетну або еліптичну

Трава гірчака пташиного містить

форму. Біля основи воно звужу¬

флавоноїд авікулярин і кверце¬

ється в короткий черешок. Із

тин, аскорбінову кислоту, віта¬

червня до середини вересня в па¬

міни: К, Е, каротин, кремнієву

зухах листя розпускаються дрібні

кислоту та багато її розчинних

В Австрії — при нервовому
виснаженні й слабості.
У Середній Азії порошок із
трави палять при утомі.

зеленуваті квітки з білуватою або

сполук,

слиз,

талізацію мінеральних солей у се¬

червонуватою облямівкою. Ши¬

жири, вуглеводи, дубильні речо¬

човивідних шляхах. Зовнішньо

роко розповсюджений в Україні,

вини й сліди ефірної олії.

гірчак застосовують при різних

ПОКАЗАННЯ

для лікування ран, виразок і заби¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

тих місць.

Лікарською сировиною слугує

Препарати рослини мають в’яжучі

смоли,

гіркоту,

шкірних захворюваннях, а також

по всій території СНД.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

вся надземна частина рослини. її

властивості, викликають скоро¬

збирають у суху погоду в період

чення матки, підвищують швид¬

Рослину не рекомендують засто¬

цвітіння майже все літо, зрізуючи

кість

мають

совувати при гострих захворю¬

на довжину 40 см. Траву відокрем¬

протизапальну, антимікробну, про¬

ваннях нирок і сечового міхура.

люють від домішок і укладають

тигнильну й сечогінну властивості,

Протипоказана при вагітності.

у мішки. Сушать у провітрюваному

зменшують кровоточивість слизо¬

приміщенні, на горищі з гарною

вих оболонок, помірно знижують

ЗАСТОСУВАННЯ

вентиляцією, на відкритому по¬

кров’яний тиск, прискорюють за¬

Залити 3—4 ст. ложки гірчака

згортання

крові,

вітрі, у тіні або в сушарці при

гоєння ран, підвищують імунітет,

Х/2а окропу,

температурі 50—60 °С, перевер¬

збільшують виведення з організму

4 години. Приймати пох/2 склянки

таючи 2—3 рази. Сировина вва¬

натрію й хлору, зменшують крис-

настоювати в термосі

4 рази на день за 20—30 хвилин
до їди. Застосовувати при гіне¬
кологічних хворобах запального
характеру, при хирлявості й ожи¬
рінні (нормалізує обмін речо¬
вин),

для

зміцнення

сили

людей літнього віку та після хво¬
роб, при нервовому виснаженні й
слабості.
Залити 20 г трави гірчака 1 склян¬
кою води, нагрівати 15—20 хвилин
на водяній бані, настоювати 45 хви¬
лин, віджати, процідити. При¬
ймати по 2 ст. ложки 3—4 рази на
день до їди. Застосовувати при
безплідді.

Рослини від А до Я

(ВКАЗЗІСАДІІЧСЕА і..), РОДИНА «КАПУСТЯНІ» - ВКА55ІСАСЕАЕ
днолітня трав’яниста рос¬

тинова, лінолева й діоксистеари¬

лина родини капустяних, із

нова кислоти. Насіння містить

прямим, розгалуженим у верхній

глікозид синигрин і фермент ми-

частині стеблом з гіллястими від¬

розин. Листя містить каротин,

ростками, з кулястим внизу й дов¬

аскорбінову кислоту, кальцій і за¬

гастим вгорі листям. У висоту

лізо.

Єгипті й Древній Греції за |
кілька століть до нашої ери.
Увижалося,

може досягати 1,5 м. Цвіте в

що

;

«...гірчиця

сприяє роботі кишечника й

травні-червні дрібними яскраво-

ПОКАЗАННЯ

жовтими квітками, зібраними в

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

китиці. Після цвітіння форму¬

Насіння гірчиці викликає апетит,

ються плоди — стручки, що роз¬

підсилює виділення шлункового

криваються,

шилоподібним

соку, має протизапальні й анти¬

із

Як лікарську рослину гірчицю

використовували в Древньому £

відділенню сечі...». Гірчицю з
медом уживали внутрішньо
при грудних хворобах і як відхаркувальний засіб при хро-

І
І

нічному кашлі.

носиком завдовжки до 3—5 см,

септичні властивості. Його ужи¬

у яких знаходиться кругле на¬

вають при запорі й отруєнні

сіння. Вирощується в Україні,

опіумом (у якості блювотного й

стимуляції

Росії, на Кавказі.

проносного). Місцево гірчичний

(при гіпертонічних кризах, за¬

порошок

функції

кровообігу

ванни,

грозі інсульту, стенокардії) гір¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

компреси, розтирання гірчичним

чичники прикладають на груди,

З лікувальною метою використо¬

спиртом) застосовується при про¬

потилицю, литкові м’язи, на ді¬

вують насіння й траву гірчиці са-

студних захворюваннях, бронхітах,

лянку серця і т.п.

рептської. Насіння заготовлюють

плевритах,

при дозріванні нижніх стручків до

гірчичники прикладають до хво¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

стадії воскової стиглості. Після ви¬

робливих ділянок при невралгіях

Уживання насіння гірчиці сарепт-

сушування їх обмолочують, очи¬

і радикуліті. Для рефлекторної

(гірчичники,

бронхопневмоніях;

ської протипоказане при запа¬

щають і поміщають у полотняні

ленні

мішки. Зберігають у сухому, про¬

легенів.

нирок

туберкульозі

вітрюваному приміщенні протягом
1 року. Насіння гірчиці також ви¬

ЗАСТОСУВАННЯ

користовують для одержання гір¬

Насипати

чичної олії. Макуху (шрот), що

шкарпетки й ходити так кілька

порошок

гірчиці

містить велику кількість корисних

годин або лягти спати у шкарпет¬

речовин, піддають подальшій об¬

ках з гірчицею. Через кілька

робці й одержують гірчичний по¬

годин гірчицю змити, витерти на¬

рошок.

сухо ноги й надягти чисті шкар¬
петки. Добре допомагають від

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

застуди й гірчичні ванни.

Насіння містить ефірну олію,

Взяти 10 мл спирту, додати по 50 г

у складі якої алілгірчична й кро-

порошку гірчиці, камфори і 1 сирий

тонілгірчична олії, а також сліди

яєчний білок, перемішати. Мазь

сірковуглецю

нанести на хворе місце (не вти¬

фиду;

диметилсуль-

високоякісна

гірчична

рати!), через ЗО хвилин мазь зняти

жирна олія, у складі якої ерукова,

мокрою чистою тканиною. Засто¬

олеїнова, ліноленова, арахісова,

совувати мазь при лікуванні суглоб¬

лагноцеринова, бегенова, пальмі¬

ного ревматизму.

Повний атлас

(НУЗЗОРУЗ ОРРІСШАЬІЗ У), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ

іллястий напівчагарник зав-

ВИШКИ

20-80

см.

Корінь

(діосмин, гісопин, гесперидин),
дубильні й гіркі речовини, смоли,

стрижневий, дерев’янистий. Стебла

камедь,

гісопу численні, чотиригранні, біля

(урсолова й олеанолова) та інші

основи здерев’янілі, коротко опу¬

речовини. Гісоп лікарський бага¬

шені або майже голі. Листя супро¬

тий

тивне, майже сидяче, ланцетне, зі

Ефірна олія гісопу — рідина зе¬

злегка загорненими на нижній бік

ленувато-жовтого

краями, верхівкове більш дрібне.

сильним скипидарно-камфорним

Суцвіття довгасті, колосовидні,

запахом,

нерідко однобокі, складаються із

пинен,

зібраного у пазухах листя 3—7 по¬

альдегіди, вуглеводні й спирти.

милкових
шечка

напівколотівок.

ясно-зелена,

тритерпенові

аскорбіновою

її

кислоти

кислотою.
кольору

із

склад

входять

пинекамфеол,

камфен,

Ча¬

зазвичай

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

двогубий,

фіолетовий,

У народній медицині листя й кві¬

рідше — рожевий або білий. Чо¬

тучі верхівки гісопу застосову¬

тири тичинки помітно видаються з

вали як відхаркувальний засіб

віночка. Плід складається із чоти¬

при хронічних катарах верхніх

рьох

дихальних

тригранно-яйцеподібних

шляхів

(бронхітах,

темно-коричневих горішків. Цвіте

трахеїтах, ларингітах), при брон¬

в липні-вересні. Плоди дозрівають

хіальній астмі, неврозах, стено¬

у серпні. Розповсюджений в Ук¬

кардії,

раїні, європейській частині Росії,
Білорусі.

крат. Гісоп лікарський включе¬
ний у фармакопеї Румунії,
Франції, Німеччини, Порту¬
галії й Швеції.

ревматизмі, хронічних колітах,

пітливості,

чогінний і легкий тонізуючий
засіб.

Доведено антимікробну

дію ефірної олії гісопу, її прийма¬
ють у суміші з жировою основою
(мазь) як лікарський засіб при
гнійних

захворюваннях

шкіри

стафілококового походження.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Трава гісопу вважається слабко от¬
руйною. Застосовувати з обереж¬
ністю.

ЗБИРАННЯ

Ефірна олія гісопу при

лептичноподібні припадки, збу¬

З лікувальною метою використо¬
вують квітучу траву. При заго¬
зрізують

давньогрецький лікар Гіппо¬

значній концентрації викликає епі-

ТА ЗБЕРІГАННЯ

тівлі

надмірній

користувався ще знаменитий

метеоризмі; як протиглисний, се¬

ПОКАЗАННЯ

з одного боку фіолетова. Віночок
синій,

Гісоп належить до найдавні¬
ших лікарських рослин, якими

тільки

верхні,

більш ніжні частини пагонів. їх
зв’язують у пучки й розвішують
для просушування в провітрюва¬
ному місці, можна сушити в су¬
шарках при температурі не вище
40 °С. Зберігати в герметичній
тарі в сухому провітрюваному
приміщенні. Строк зберігання —
2 роки.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У квітучій надземній частині міс¬
тяться ефірна олія, флавоноїди

джує центральну нервову систему,
особливо при нейропатії.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку сухої трави гі¬
сопу лікарського 2 склянками води,
настоювати 1—2 години, проці¬
дити. Приймати по У2 склянки
4 рази на день. Застосовувати при
бронхіті, бронхіальній астмі, хро¬
нічному коліті.
Залити 100 г квіток гісопу й 160 г
цукру 1 л окропу, прокип’ятити 2—
З хвилини, настоювати 30 хвилин,
процідити. Приймати по У2 склян¬
ки 2—З рази на день. Застосову¬
вати при бронхітах.

Рослини від А до Я

(ІМУРНАК ШТЕА Ь.), РОДИНА «ЛАТАТТЄВІ» - ^МРНЕАСЕАЕ
агаторічна водяна рослина.

лику кількість крохмалю, метара-

Кореневище м’ясисте, довге;

бинову кислоту, квітки, глікозид.

листя двоякого роду — занурене з
напівпрозорою хвилястою плас¬

ПОКАЗАННЯ

тинкою на досить коротких че¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

решках і плаваюче з овальною

Корінь і кореневище глечиків

шкірястою пластинкою 20—25 см

мають

завдовжки, із серцеподібно вирі¬

Гілки й кореневище глечиків
жовтих використовуються як

знеболюючу,

ефективний коригуючий засіб
протиза¬

пальну, в’яжучу, сечогінну, жов¬

на статеву активність людини.
При застосуванні препаратів
необхідна

обережність:

не

заною основою, на довгих череш¬

чогінну дію. Квітки справляють

можна збільшувати встанов¬

ках. Квітки 4—6 см у діаметрі,

знеболюючу, плоди — заспокій¬

лену дозу, оскільки можуть

плавають на поверхні води, з

ливу й снотворну дію. Корене¬

з’явитися блювота, понос і сон¬

жовтими

чашолис¬

вище входить до складу мікстури

ливість, а у разі значного пере¬

тками; пелюстки жовті, численні,

для лікування папіломатозу сечо¬

зворотнояйцеподібні, з медяною

дозування — параліч нервової

вого міхура й анацидних гастри¬

ямкою біля основи; тичинки й

тів.

системи й смерть.

товстими

плодолисточки численні.

Препарат

із

глечиків

Плід

«Лютенурин» (алкалоїд) знахо¬

ягідоподібний, глечикоподібний,

дить застосування при гострих і

гладкий. Цвіте із червня по вере¬

хронічних трихомонадних захво¬

сень. Поширені в Україні, у євро¬

рюваннях і як протизаплідний

пейській частині Росії, у Сибіру, на

засіб. У народній медицині засто¬

Кавказі, у Середній Азії.

совують у невеликих дозах відвар
кореневищ і коріння при тубер¬

вих шляхів. Водний настій свіжих
квіток глечиків жовтих уживають
як снотворний засіб.

ЗБИРАННЯ

кульозі легенів, запаленні нирок,

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Глечики жовті — отруйна рос¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

запаленні сечового міхура й сечо-

лина, тому приймати її внутріш¬

З лікувальною метою застосову¬

ньо треба тільки за призначенням

ють кореневища глечиків, квітки

і під контролем лікаря. Протипо¬

й плоди. У неглибоких водоймах

казані при виразковій хворобі

корінці підрізають знизу гострим

шлунково-кишкового тракту, при

ножиком, у глибоких — відрива¬

будь-якій відкритій рані (при

ють кореневище сильним ривком

зовнішньому використанні), аку¬

і витягають за допомогою особ¬

ратно приймати при епілепсії.

ливих

пристосувань.

вище

відмивають

Корене¬
від

мулу,

ЗАСТОСУВАННЯ

чистять від коренів, черешків, рі¬

Залити 2 ст. ложки сухих квіток

жуть на шматочки завширшки

глечиків 1 л окропу, кип’ятити

1—1,5 см і сушать при темпера¬

10 хвилин, настоювати ЗО хви¬

турі не вище 50—60 °С. Квітки

лин. Застосовувати для обми¬

сушать у сушарці в день збору за

вань як знеболюючий засіб.

такої ж температури. Строк при¬

Помістити в марлевий мішечок

датності сировини — 2 роки.

2—3 ст. ложки сухих або свіжих
квіток, опустити в окріп. Гарячі

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

подушечки прикладати до хво¬

Глечики жовті містять алкалоїд

робливої ділянки тіла. Застосо¬

нуфарин, дубильні речовини, ве¬

вувати при невралгії, міалгії.

Повний атлас лікарських рослин

(СКАТАЕСШ ЗАІЧСУ^ЕА), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - К05АСЕАЕ
ущ або невелике дерево ро¬

сапоніни, глікозиди й каротин.

дини розоцвітих заввишки

У квітках виявлено кавову та

до 5 метрів. Пагони пурпурнокоричневі,

блискучі,

усаджені

твердими колючками. Листя в
глоду чергове, черешкове, зворотнояйцеподібне. Глід цвіте в
травні-червні. Квітки дрібні, білі,
у густих щитовидних суцвіттях,
зі слабким специфічним запахом.
Плід глоду криваво-червоний,
рідше — буруватий, кисло-солод¬
кий, з борошнистою м’якоттю.
Дозріває глід наприкінці серпня.
Широко розповсюджений в Ук¬
раїні, країнах СНД.

книзі

хлорогенову кислоти, гіперозид,

давньо¬

кверцетин, ацетилхолін, холін і

грецького філософа Феофраста

ст.

до

н.е.

Пізніше, в І ст. н.е., Діоскорид

радив

застосовувати

плоди глоду при захворю¬
ваннях шлунково-кишко¬
вого

тракту,

кровотечах

ожирінні,
порушенні

функції нирок.

квітки,

плоди й листя глоду. Квітки заго¬
товлюють на початку цвітіння.
Не слід збирати їх після роси й
дощу. Сушать не пізніше ніж
через 1—2 години після збору.
Зберігають сировину в закритих

або кошики. Строк зберігання
— до 2 років,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Застосовується як седативний,
знижуючий збудливість нервової
системи

поліпшуючий

сон

засіб. Глід знижує артеріальний
вообіг, використовується при гі¬

ящиках або скляній тарі. Плоди

КВІТОК

триметиламін.

тиск і поліпшує коронарний кро¬

^--п.-^1---

до заморозків, збирають у мішки

ТА ЗБЕРІГАННЯ
У якості лікарської рослинної си¬
заготовлюють

заготовлюють із кінця вересня й

ЗБИРАННЯ

ровини

Перші відомості про глід було
наведено

ПЛОДІВ

— до

8 років.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Плоди глоду криваво-червоного
містять цукор, яблучну, лимонну,
виннокам’яну, аскорбінову, олеа¬
нову, урсолову й кратегову кислоти,
дубильні речовини, фітостерини,

пертонічній хворобі, стенокардії,
міокардитах, серцево-судинній не¬
достатності І—II ступеня, у клімак¬
теричному періоді. Квітки й плоди
рослини

знижують

проникність

судин і капілярів. Квітки діють силь¬
ніше плодів.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати глоду варто приймати
за призначенням і під контролем
лікаря, оскільки їхнє передозу¬
вання діє негативно на організм.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 5 г квіток глоду 1 склян¬
кою окропу, закрити кришкою й
нагрівати на водяній бані 15 хви¬
лин, остудити, процідити, від¬
жати залишок і довести об’єм
рідини до 1 склянки. Приймати
настій по У 2 склянки 2—3 рази
на день за ЗО хвилин до їди при
миготливій аритмії. Змішати сік
зі свіжих квіток глоду з подвій¬
ною кількістю 90 % спирту, по¬
ставити настоюватися на 15 днів,
процідити. Приймати по 40 кра¬
пель 3 рази на день. Застосову¬
вати при клімаксі.

Рослини від А до Я

(ЬАМІУМ АЬВІІМ Ь.>, РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

ноїди (ізокверцитрин, кверцетин,

лина. Кореневище повзуче,

кемпферол, астрагалін, кверциме-

горизонтальне. Стебла чотири¬

ритрин), хлорогенову й галову

гранне, прямостояче, до 60 см

кислоти,

заввишки.

холін, гістамін і тирамін, кавову,

Листя

супротивне.

Листові пластинки яйцеподібні

аскорбінову

кислоту,

р-кумарову й ферулову кислоти.

або серцеподібні, зморшкуваті,
ПОКАЗАННЯ

ротко опушена. Квітки сидячі,

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

розташовані в пазухах верхніх

Препарати глухої кропиви в на¬

листків, у помилкових кільцях.

родній

Чашечка дзвоникова, з п’ятьома

внутрішньо у вигляді настою кві¬

зубцями. Зів скісний. Віночки

ток, трави або чистого соку при

білі, на нижній губі — зеленуваті

захворюваннях сечового міхура

приймають

(спазмах сечового міхура, мієлі¬

дібна, зігнута під прямим кутом.

тах, уретритах, циститах, нефритах),

Нижня губа зворотнониркопо-

геморої, бронхітах, пневмонії, катарі

дібна. Цвіте майже весь період

дихальних шляхів, захворюванні

вегетації — із квітня до жовтня.

селезінки, недокрів’ї, при білях,

Плід — темно-сірий яйцеподіб¬

хворобливих менструаціях, леге¬

ний горішок з виростами, дозрі¬

невих,

ває в червні-жовтні. Широко

інших кровотечах,

розповсюджена в Україні.

малярії, безсонні, при діатезах у

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують надземну частину квітучої
рослини й віночки квіток. Збира¬
ють повністю розвинені квітки,
тільки з білими незів’ялими ві¬

стосовують внутрішньо при
хворобах сечового міхура й
сечових

нячного світла. У цей же час за¬
готовлюють

листя

також

сушать під навісом. Зберігають у
добре

закритих

посудинах.

Строк зберігання готової сиро¬
вини — 1 рік.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Квітки й листя глухої кропиви міс¬
тять багато дубильних речовин,
слиз, сапоніни, ефірну олію в знач¬
ній кількості, алкалоїди, флаво¬

хворобах

носових

та

жовтяниці,

зентерії, хворобливих мен¬
струаціях, маткових та інших
внутрішніх кровотечах, без¬
сонні, нервовому збудженні.

дітей, кропивниці, золотусі, ек¬
земі, фурункульозі, забитих міс¬
цях,

неврастенії,

неврозах,

поносах. Припарки із трави глу¬
хої кропиви використовуються
при пухлинах та грижі, іноді як
кровоспинний засіб.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати глухої кропиви не
можна застосовувати при вагіт¬
ності. Небажано довго приймати
глуху кропиву при підвищеному
згортанні крові, атонічних закре¬
пах, при гіпотонії.

ночками. їх обережно висушують
у тіні, за відсутності прямого со¬

шляхів,

захворюваннях, поносах, ди¬

плями. Верхня губа шоломопо¬

маткових,

цині настій глухої кропиви за¬

нирок, шлунково-кишкових

гостропильчасті. Вся рослина ко¬

медицині

У німецькій народній меди¬

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку сухих квіток
або 2 ст. ложки листя 1 склянкою
окропу, настоювати 1 годину, про¬
цідити. Приймати по]/2 склянки
між прийомами їжі. Застосовують
при кашлі, бронхіальній астмі,
бронхіті, захворюваннях дихаль¬
них шляхів.
До їди й на ніч випивати по 1 ст.
ложці свіжого соку. Застосову¬
вати

при

депресії,

нервовому

збудженні, безсонні, для поліп¬
шення апетиту.

Повний атлас лікарських рослин

аУСЦШЗ КЕСІА Ь.), РОДИНА «ГОРІХОВІ» - ІУСЬАХОАСЕАЕ
днодомна рослина, потужне

стосовують при суглобних болях

Таджицький лікар XVIII ст.

ревматичного походження, по¬

з розкидистою кроною й товстим

Мухаммад-Хусейн ібн Мухам-

дагрі.

гіллястим стовбуром. Кора ясно-

мад ал-Окілі у своєму трактаті

дерево заввишки 10—35 м

сіра, зморшкувата, у довгастих

«Скарбниці ліків» так писав

тріщинах. Листя велике, чергове,

про цілющі властивості горіха:

непарноперисте, з 3—5 парами

«Волоський горіх зм'якшує ор¬

застосовувати при алергії на горіхи,

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Волоський горіх і його препарати не

подовжених, загострених, зверху

ганізм, розсмоктує щільні мате¬

голих, знизу волосистих по кутах

колітах і ентероколітах, екземі, ней¬

рії, корисний при нетравленні

прожилок листків. Квіти одно¬

родерміті, псоріазі й деяких інших

шлунка, зміцнює чільні ор¬

шкірних захворюваннях.

статеві, зібрані по 2—3. Плід —
несправжня кістянка. Цвіте у квітнітравні, плоди дозрівають у ве¬
ресні. Розповсюджений в Україні
(південні регіони).

гани — мозок, серце й печінку
загострює почутій».

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібнених

ПОКАЗАННЯ

сухих або свіжих оплоднів горіха

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

1 склянкою води, кип’ятити 2 хви¬

Настій оплоднів та листя застосо¬

лини, настоювати ЗО хвилин, про¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

вують при поносі, атеросклерозі,

цідити. Приймати по

З лікувальною метою використо¬

катарі кишечника, подагрі, цинзі,

З рази на день до їди. Застосову¬

вують листя, зелені оплодні та

зубному болю, цукровому діабеті,

вати при гіпертонії, атеросклерозі,

зелені неспілі плоди. Листя заго¬

^ склянки

діабетичному пародонтозі, хворо¬

виснаженні, зобі, недокрів’ї, пух¬

товлюють у суху погоду й відразу

бах нирок, авітаминозах. Шкар-

линних процесах, кровотечах, пору¬

висушують, щоб не почорніло.

лупу плодів застосовують для

шеннях менструального циклу.

Оплодні збирають при заготівлі

лікування атеросклерозу, гіперто¬

Залити ЗО подрібнених ядер горіха

плодів, висушують. Недостиглі

нії, захворювань серця. Настойку

1 л 40° горілки, настоювати 2 тижні

плоди збирають у період мо¬

перегородок (лакун) використову¬

на сонці, процідити. Приймати по

лочно-воскової спілості.

ють при ендемічному й токсич¬

1 ст. ложці 3 рази на день до їди.

ному зобі. Спиртовий настій листя

Застосовувати як зміцнювальний

у вигляді розтирань і примочок за¬

засіб; також знижує цукор.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Листя й оплодні горіха воло¬
ського містять флавоноїди, ду¬
бильні
каротин,

речовини,
вітамін

алкалоїди,
С,

барвник

юглон, вітамін Е. У ядрах плодів
виявлено

жирну

олію,

білок,

у тому числі у вигляді вільних
амінокислот (аспарагін, цистин,
глутамін, серин, гістидин, валін,
фенилаланін). Ядро багате віта¬
мінами Е, С, К, Р, групи В,
а також містить мінеральні речо¬
вини (кальцій, залізо, кобальт,
йод та ін.). В оболонці насіння —
Р-ситостерол.

Рослини від А до Я

(АІУСА КЕРТА^), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

лина з волохатим прямим чо¬

У період цвітіння з лікувальною

тиригранним стеблом і довгими

метою збирають надземну час¬

пагонами, що вкорінюються, зав¬

тину рослини, зрізуючи її ножем

вишки 10—34 см. Листя горлянки

або

овальне,

горлянку тільки в народній меди¬

зворотнояйцеподібне,

прикореневе листя довгочереш-

серпом.

Використовують

цині.

У болгарській народній меди¬
цині рослину радять як шлун¬
ковий і поліпшуючий обмін
речовин засіб, також при на¬
копиченні піску в жовчному
міхурі, призначаючи у вигляді

кове, з розставленими зубцями,

жаркого настою: 1 ст. ложку

стеблове — сидяче, виїмчасто-зуб¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

часте, приквіткове — здебільшого

Хімічний склад вивчено мало.

цільне, цільнокрайнє. Квітки од¬

Про горлянку повзучу відомо,

ногубі, сині або блакитні, зрідка —

що вона містить сліди алкалоїдів,

білі або рожеві, зібрані в помил¬

дубильні речовини, не містить ас¬

кові колотівки, що утворюють на

корбінової кислоти.

подрібненої травички залити
склянкою киплячої води, після
остигання процідити й при¬
ймати по 1 ст. ложці 4—5 разів
на день.

кінці стебла більш-менш щільне ко¬
лосоподібне суцвіття. Плід склада¬

ПОКАЗАННЯ

ється із чотирьох зморшкуватих,

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

вживають для змазування мозо¬

злегка волосистих горішків. Цвіте

Горлянка володіє протизапаль¬

лів, ластовиння, висипаннях при

горлянка в травні-червні. Поши¬

ними, антисептичними, потогін¬

молочниці у дітей, при укусах

рена в Україні, європейській час¬

ними, сечогінними, в’яжучими

бджіл, опіках. Подрібнене свіже

тині Росії, на Кавказі.

властивостями, сприяє загоєнню

листя прикладають до гнійних

ран, поліпшує обмін речовин.

ран, порізів, виразок.

гінгівітах та ангінах. Сік трави

Народна медицина реко¬

Настій з листя або трави засто¬

мендує настій трави для

совують для посилення росту во¬

лікування малярії (1 ст.

лосся (миють голову).

ложка на 1 склянку ок¬
ропу);

при простому й

кривавому

поносі,

гас¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Індивідуальна нестерпність.

триті, виразках шлунка,
дванадцятипалої кишки,

ЗАСТОСУВАННЯ

жовчнокам’яній хворобі,

2 ст. ложки подрібненої трави гор¬

туберкульозі легенів, кро¬

лянки повзучої залити 1 склянкою

вохарканні, запаленні жі¬

киплячої води, настоювати протя¬

ночих статевих органів,

гом 2 годин, процідити. Признача¬

ревматизмі та як потогін¬

ють настій внутрішньо по 1 ст.

ний засіб при простудних

ложці 3—4 рази на день.

захворюваннях. Зовніш¬

5 ст. ложок травички залити 1 л

ньо настій трави застосо¬

киплячої води, настоювати про¬

вують у вигляді примочок

тягом 4 годин, процідити. При¬

і обмивань при ранах, ви¬

значають зовні для обмивань

разках, опіках, а у вигляді

ран, виразок, миття голови.

полоскань — при запаль¬

Щойно відтиснутий сік або по¬

них процесах і виразках

дрібнене листя використовувати

слизової порожнини рота,

зовнішньо.

Повний атлас лікарських рослин

(ЗОКВШ АиСУРАКІА Ь.), РОДИНА «РОЗОиВІТІ» - КОЗАСЕАЕ
истопадне дерево заввишки,

гілочки,

в основному, 4—6 м, рідше

плоди, сушать у сушарках при

У Польщі плоди горобини за¬

чагарник з поверхневою корене¬

60—80 °С або на відкритому по¬

стосовують також при діабеті,

вою системою. Кора сіра, гладка,

вітрі під навісами, тонким шаром

у Болгарії — при ревматизмі

молоді галузки пухнаті. Листя

на папері, тканині й періодично

й нефролітіазі, в Угорщині

чергове, непарноперисте, дов¬

перемішуючи. Зберігають у міш¬

й Австрії нею лікують дизен¬

гасте

довгасто-ланцетне.

ках із тканини. Строк придат¬

Молоде листя знизу опушене,

ності листя і квіток — 1 рік,

пізнє голе. Квітки білі або роже¬

ПЛОДІВ

або

листочки,

зіпсовані

— 2 роки.

вуваті, зібрані в густе щіткопо¬
дібне

суцвіття

мітелку,

—

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

діаметром до 10 см. Плоди — ку¬

Плоди містять цукор, яблучну,

лясті, яскраво-червоні або оран¬

лимонну, винну й бурштинову

жево-червоні, соковиті. Насіння

кислоти, дубильні й пектинові

червонувате, серпоподібно ви¬

речовини, сорбіт і сорбозу, аміно¬

гнуте. Цвіте горобина в травні-

кислоти, вітаміни Р і С, каротин,

червні,

ефірні олії, солі калію, кальцію,

плоди

дозрівають

вересні-жовтні. Широко культи¬

магнію, натрію.

морої, хворобах нирок, печінки,
атеросклерозі, кровотечах; відвар
(внутрішньо) — при гіповітаміно¬
зах, загальній слабості. Сік — при
недокрів’ї, астенії, подагрі, геморої,
злоякісних пухлинах, гастриті, гі¬
пертонії, вітамінній недостатності,
глаукомі, коклюші, дисменореях,
циті, атеросклерозі. Сироп — при

ПОКАЗАННЯ
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

З лікувальною метою використо¬

Горобина володіє протизапальною,

вують листя, квітки й плоди го¬

кровоспинною,

робини.

квітки

вальною, вітамінною, в’яжучою,

заготовлюють на початку цві¬

легкою проносною, потогінною, се¬

тіння, сушать у тіні, у добре про¬

чогінною дією, знижує кров’яний

вітрюваних місцях. Стиглі плоди

тиск, підвищує згортання крові.

кислотністю шлункового соку, ге¬

при хворобах печінки, нирок, ас¬

вується в Україні.

Листя

терію.

капілярозміцню-

збирають у вересні-жовтні, очи¬

Настій горобини приймають внут¬

щають, видаляючи плодоніжки,

рішньо при гастритах зі зниженою

ревматизмі, каменях у нирках, се¬
човому міхурі.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
При схильності до підвищеного
згортання крові вживати плоди
горобини протипоказано.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ч. ложку сухих квіток
горобини

склянкою окропу,

кип’ятити 1 хвилину, настоювати
1 годину, процідити. Приймати
настій теплим по х ^ склянки З—
4 рази на день. Застосовувати
при зобі, цукровому діабеті, за¬
студі, клімаксі.
Залити 1 ст. ложку сухих подрібне¬
них плодів горобини Уз л В°ДИ>
кип’ятити 10 хвилин, настоювати в
теплому місці 1 годину, процідити.
Приймати 3 рази на день до їди.
Застосовувати при авітамінозі, не¬
докрів’ї, клімаксі, зобі, цукровому
діабеті.

Рослини від А до Я

Горох
(РІ5УМ Ь.), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ

днолітня трава зі слабким

присутні волокна, що знижують

лазячим стеблом. Листя пе¬

вміст холестерину в крові. Горох

ристе і закінчується гіллястими

допомагає контролювати діабет,

вусами, за допомогою яких воно

адже вуглеводи, що містяться в

чіпляється за інші рослини. При¬

ньому, складаються із глюкози й

листки

фруктози.

незвичайно

великі.

Поліпшує

нирок і печінки. Горох застосову¬

вого типу. Родовою відмітною

ють

профілактики

слизу й газу, допомагає при
кашлі, задишці, геморої, онов¬

роботу

Квітки — з віночком метелико¬

для

У тибетській медицині вва¬
жають, що горох очищає від

лює кров, жовч. У нас за ста¬
рих

недо¬

ознакою квітки є триребровий

крів’я. Для регулювання процесів

стовпчик з жолобком унизу й

травлення, особливо при ожи¬

пучком волосків угорі. Вирощу¬

рінні, рекомендуються в щоден¬

ється з найдавніших часів.

ному раціоні страви з гороху.

ЗБИРАННЯ

лимонну й щавлеву кислоту, його
застосовують

Збір починають наприкінці черв¬

піску й дрібних каменів.

для

зелений

лущильних
горошок

сортів

на

плодів

шньо горох рекомендували
при нагромадженні й затримці
шкідливих

для

організму

речовин, захворюванні пе¬
чінки, серця, ревматизмі, по¬

виведення

дагрі,

розладах кровообігу,

кольках сечового міхура, за¬

ня — на початку липня. Зби¬
рання

м’якоть

для загоєння ран, а внутрі¬

Оскільки листя гороху містить
ТА ЗБЕРІГАННЯ

часів

використовували зовнішньо

хворюванні кісткової системи.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

починають,

Протипоказано вживати сухий

коли зерна в стручку досягнуть

горох при подагрі, гострих не¬

максимальної величини та сфор¬

фритах, гострих запальних про¬

ЗАСТОСУВАННЯ

муються соковиті й зелені стулки,

цесах у шлунку й кишечнику, при

Змішати по 3 ст. ложки сушеного

без ознак сітки на поверхні — оз¬

хронічній недостатності крово¬

гороху, рису, пшона, перемолоти

наки того, що горошок перестиг.

обігу.

в кавомолці, присмажити на ско¬
вороді з товстим дном протягом

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

3—4

хвилин,
Потім

постійно

помі¬

залити

суміш

Білки, що входять до складу го¬

шуючи.

рошин, за вмістом ряду незамін¬

них амінокислот (цистин, лізин,

7 хвилин. Остудити, перекласти

склянкою окропу й варити

метіоцин та ін.) подібні з білками

суміш у банку й зберігати в холо¬

м’яса. Крім того, у горосі багато

дильнику. Приймати по 2 ст.

крохмалю й жиру, клітковини,

ложки суміші вранці натщесерце

ферментів, вітамінів А, С, Вр

протягом 14 днів. Застосовувати

В2, РР, а також солей калію,

при наривах і фурункульозі.

кальцію, фосфору й заліза. До¬

Одночасно із прийомом суміші

сить багато в горосі фолієвої кис¬

перед сном робити на запалене

лоти.

місце припарки з горохового бо¬
рошна. Для цього горохове бо¬

ПОКАЗАННЯ

рошно потрібно розвести гарячою

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

водою до консистенції рідкого

Уживання гороху впливає на сер¬

тіста, зробити наліпку на шкіру,

цево-судинну систему, оскільки

прикріпивши її пластиром. По¬

в ньому міститься мало жирів,

вторювати цю процедуру по¬

немає холестерину й натрію, але

трібно до зникнення наривів.

Повний атлас лікарських рослин

(СЕІЛУЇ КІУАЬЕ Ь.), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - К05АСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬
лина заввишки 25~75 см.

Стебло потужне, пряме, розгалу¬
жене, поросле волосками. Корене¬
вище розташоване на невеликій
глибині. Прикореневе листя довгочерешкове, середнє — короткочерешкове,

трироздільне

великими прилистками. Верхнє
листя просте. Цвіте в травні-червні. Квітки великі, пониклі, нерозгорнуті,

складаються

п’яти

пурпурових чашолистків і п’яти

разково-некротичному стоматиті
Гравілат здавна був однією із
найбільш шанованих трав на
Русі. Його називали «одолень-травою», приписуючи
велику цілющу силу. Із вису¬
шеного кореня гравілату ро¬
били амулети, що захищали
від нещасть і хвороб. Листя
їстівне, придатне для приго¬
тування салатів, супів і пюре.
Кореневища використовують

й ларингіті.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Небажане тривале застосування
гравілату при

тромбофлебіті

схильності до тромбозів. З обе¬
режністю приймати людям з дуже
низькими показниками кров’яного
тиску й при тривалих закрепах, до¬
тримувати дозування.

жовтих пелюстків із червоними

для запаху в лікерному й пи¬

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ст. ложки кореневищ

жилками. Плід — сім’янка, за¬

воварному виробництві.

гравілату 1 л окропу, кип’ятити

кінчується гачком. Широко розпов¬
сюджений в Україні, європейській

ІРИН

частині СНД.

якої входить в основному евгенол;

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

кислоту й каротин; насіння —

молоде листя містить аскорбінову

Лікарською сировиною є корене¬
вища й трава гравілату річкового.
Кореневища заготовлюють во¬
сени або навесні, траву — на по¬
чатку цвітіння. Траву сушать на
повітрі під навісами, у добре про¬
вітрюваних приміщеннях або в су¬
шарках.

Викопані

кореневища

відразу промивають

холодною

водою, добре пров’ялюють на
протязі й швидко сушать у сушар¬
ках при температурі 40—50 °С,
часто перемішуючи, щоб сировина
не

втратила

аромат гвоздики.

Строк придатності сировини —
1 рік. Зберігають у щільно заку¬
пореному посуді.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Коріння містить дубильні речо¬
вини пирогалолового ряду, фла¬
воноїди, фенолкарбонові кислоти
та їх похідні, алкалоїди, червоний
барвник, ефірну олію, до складу

жирну олію.

захворюваннях

—

у вигляді ванн, для полоскання
порожнини рота коли кровото¬
Залити 2 ч. ложки подрібненого

ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Кореневища гравілату річкового
використовують при запаленні
нирок, жовчного й сечового міху¬
рів, як додатковий засіб при ліку¬
ванні туберкульозу, бронхіальної
астми й кашлю. Застосовують
при запаленні слизової оболонки
шлунка з підвищеною кислот¬
ністю, спастичних станах товстої
кишки і закрепах, надлишковому
виділенні газів і блювоті. Препа¬
рати гравілату ефективні при нев¬
підвищують

суглобних

чать ясна, і ангінах.

ПОКАЗАННЯ

розах,

7—8 хвилин, процідити. Засто¬
совувати при вивихах, м’язових і

потенцію,

знімають головні болі, усувають
безсоння, знижують спастичну
дію хлористого барію. Порошком
присипають гнійні рани й ви¬
разки. У стоматологічній практиці
застосовують надземну частину
цієї рослини при пародонтозі, ви¬

кореня V2 склянки окропу, на¬
стоювати 1 годину в закритому
посуді, процідити. Приймати по
1 ст. ложці 3—4 рази на день
перед їдою при імпотенції.

Рослини від А до Я

(РШІСАСКА^ТІЛУІ Ь), РОДИНА «ПЛАКУНОВІ» - ЬУТНКАСЕАЕ
стовбуром.

руйних алкалоїдів. Квітки міс¬

Пагони кутасті, часто ко¬

тять яскраво-червоний пігмент

лючі. Листя супротивне, шкі¬

антоціан пуніцин. Сік граната

ерево

з гіллястим

рясте, еліптичне або ланцетне,

містить лимонну, яблучну, щав¬

завдовжки 2—8 см і завширшки

леву та інші кислоти,

1—2 см, з короткими черешками.

танін, значну кількість антоціа¬

Квітки одиночні на верхівках па¬

нів. Насіння містить жирну олію,

гонів і по 2~5 у пазухах листя,

з якої виділена пуникова кислота.

цукор,

великі (2—5 см), з яскраво-черво¬
ними (рідко — білими) пелюст¬

ПОКАЗАННЯ

ками.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Плоди

—

червоні

або

коричнюваті кулясті до 18 см із

Сік показаний при лікуванні шлун¬

численним насінням із соковитим

кових захворювань як в’яжучий

зовнішнім шаром. Цвіте з весни

засіб, а також при атеросклерозі,

до осені. Плоди дозрівають у

бронхіальній астмі, цинзі, ангіні,

серпні-жовтні. З давніх часів ви¬

колітах, малярії. Насіння граната

рощується в Криму, Середній

використовуються при опіках,

Азії, на Кавказі.

набряках, жовтяниці і як засіб,
що збуджує апетит; підсмажене

ЗБИРАННЯ

насіння в суміші з насінням опій¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

ного маку — при дизентерії. Роз¬

Лікарською сировиною слугують

веденим соком насіння полощуть

квітки, плоди та їхня шкірка, ко¬

горло при ангіні. Відвар шкірки

ріння й кора граната. Шкірку заго¬

застосовують при ентероколіті,

товлюють після дозрівання, кору —

як протикашльовий та антигель-

у період руху соку, корінь — во¬

Із усього різноманіття лі¬
карських властивостей гра¬
ната,

мабуть,

найбільше

значення має його глистогінна
дія. Ще лікарі древньої Греції,
Рима, Індії, Вірменії знали
про цю властивість кори гра¬
натового дерева.

шшяяяшт
мінтний засіб — проти стрічкових
глистів. Квітки використовують
у припарках для розсмоктування
запальних інфільтратів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Приймати за призначенням лі¬
каря. При вживанні препаратів
з кори граната слід дотримува¬
тися обережності, оскільки пере¬
дозування їх може викликати
запаморочення, слабість, погір¬
шення зору, судороги.

сени. Сировину сушать під навісом
або в сушарці при температурі не

ЗАСТОСУВАННЯ

вище 60 °С. Зберігають у мішках

Залити 2 ч. ложки подрібненого оп¬

із тканини 2 роки. Цілі фрукти

лодня (шкірки граната) 1 склянкою

зберігають у прохолодному, сухому

води, кип’ятити 15 хвилин, настою¬

місці протягом 1—2 місяців. Зерна

вати 1 годину. Приймати настій по

граната можна заморозити, але без

1/3 склянки перед їдою. Застосо¬

шкірки й плівочок, так вони мо¬

вувати при поносах, дизентерії, гас¬

жуть зберігатися 1 рік.

тритах, колітах.
Залити 50 г кори граната 2 склян¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ками холодної води, настоювати

Кора граната містить алкалоїди,

6 годин, потім кип’ятити на слаб¬

шкірка — дубильні речовини, ур¬

кому вогні, упарюючи рідину в

солову кислоту, сік плодів —

2 рази, процідити. Пити рівними

цукри, органічні кислоти, вітамін

порціями протягом 1 години натще¬

С й таніни. У шкірці плодів і

серце, через ЗО хвилин прийняти

листі міститься урсолова кислота.

сольове проносне. Застосовувати

У шкірці міститься до 0,5 % от¬

для вигнання бичачого ціп’яка.

Повний атлас лікарських рослин

(СІТКУ5 РАКАОІ5І), РОДИНА «РУТОВІ» - КУТАСЕАЕ
лодове дерево з невеликими

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

колючками

сірувато -

До складу плодів входять цукри,

коричневою гладкою корою, зав¬

органічні кислоти, мінеральні солі,

вишки до 12 м. Листя чергове,

пектинові речовини й різноманітні

певняють: якщо з’їдати тре¬

велике, овальне, шкірясте, блис¬

вітаміни: А, В, О, Р (попереджує

тину

куче, із ширококрилатими че¬

крововиливи)іС.

а соком з однієї часточки цього

решками. Квітки білі, одиночні або

Діетологи й косметологи за¬
грейпфрута

вранці,

фрукта протирати перед уми¬

в гронах, запашні. Плоди великі,

ПОКАЗАННЯ

ванням обличчя, то можна не

округлі,

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

тільки погарнішати, але й без

приплющені,

ясно-

жовтою або темно-жовтою тов¬

Плоди грейпфрута застосовують

стою

своєрідним

у медицині як вітаміновмісний

запахом. Колір м’якоті плодів

харчовий продукт, придатний для

може бути від ясно-жовтого до

профілактики й лікування гіпо- та

яскраво-червоного.

м’якоті

авітаминозів. Плоди грейпфрута

знаходиться біле насіння, у дея¬

мають високі дієтичні якості: ви¬

шкіркою,

зі

ких сортах грейпфрута воно від¬

кликають апетит, нормалізують

сутнє. Цвіте в травні. Плоди

травлення. Грейпфрут викорис¬

грейпфрута дозрівають у грудні.

товується для лікування печінки,

Культивується в районах Захід¬

жовчного міхура, атеросклерозу,

ної Грузії й на Чорноморському

підвищеного тиску крові. Поліп¬

узбережжі Кавказу.

шує стан хворих цукровим діабе¬
том, підсилюючи дію інсуліну.

ЗБИРАННЯ

Корисний

ТА ЗБЕРІГАННЯ

нирок: його використовують як

сік

при

хворобах

З лікувальною метою використову¬

сечогінний засіб.

ють плоди. Грейпфрути зберігають

зайвих зусиль скинути зайві
кілограми. У косметиці вико¬
ристовують

сік,

м’якоть

і шкірку плодів грейпфрута.
Сік уважається ефективним
і найбільш щадним засобом
для відбілювання шкіри, а
м’якоть грейпфрута з дода¬
ванням кислого молока добре
живить будь-яку шкіру.

ч.

ня натщесерце по 1—2 грейпфрути
середньої величини.
Клінічні випробування показали, що
сік грейпфрута підсилює дію інсуліну

при відносно високій температурі:

ПРОТИПОКАЗАННЯ

жовті — при температурі 3—4 °С

Грейпфрут протипоказаний при

і відносній вологості повітря 85—

виразці шлунка й дванадцятипа¬

— при 7—10 °С

лої кишки, при високій кислот¬

ратися з пігментними плямами й

і відносній вологості повітря 82—

ності шлункового соку, ентериті,

ластовинням. Для цього шкіру

85 %.

гепатиті, гострому нефриті й ко¬

протирають соком вранці та вве¬

літі. Не можна його

чері. Якщо шкіра суха, то сік

вживати при вираже¬

розводять кип’яченою водою 1:1.

90 %,

ЯСНО-ЖОВТІ

при діабеті.
Сік грейпфрута допомагає впо¬

ній гіпотонії. Якщо ви

При

застосовуєте ліки, по¬

можна протирати обличчя ски¬

радьтеся з лікарем, чи

бочкою грейпфрута.

можна вам під час їх¬

Залити подрібнену шкірку грейп¬

нього прийому пити сік
грейпфрута.
ЗАСТОСУВАННЯ
Для попередження ате¬
росклерозу з’їдати щод-

жирній

пористій

шкірі

фрута 1 л окропу, настоювати 1 го¬
дину, процідити, додати 2 краплі
ефірної олії чайного дерева. Спо¬
ліскувати волосся настоєм після
миття. Застосовувати для зміц¬
нення й росту волосся.

Рослини від А до Я

Грицики

(САР5ЕІЛА), РОДИНА «КАПУСТЯНІ» - ВКА55ІСАСЕАЕ
скорочення м’язів матки й звужує

днолітня рослина зі слабкогіллястим стрижневим коре¬

нем. Стебло одне, розгалужене,
заввишки 20—60 см. Прикоре¬
неве листя, що утворює розетку,
перистороздільне, із трикутними,
зубчастими або виїмчасто-зубчас¬
тими лопатями. Стеблове листя

ґ.
У тибетській медицині гри¬
цики вважаються кращим за¬
собом для зупинки гикавки, їх
застосовують і як протиблювотний засіб.
У монгольській медицині — як

чергове, сидяче, напівстеблооб-

седативний при нервово-пси¬

гортне, виїмчасто-зубчасте або

хічних захворюваннях і як

цільне, зменшується до верхівки.

засіб, що добре загоює рани.

периферичні кровоносні судини. У
народній медицині відвари із грици¬
ків застосовують при лікуванні ди¬
зентерії,

гастриту,

кровотечі,

туберкульозу легенів, малярії, за¬
хворювань серця й печінки, гінеко¬
логічних

венеричних

хвороб,

блювоти, порушення обміну речо¬
вин; використовують при лікуванні
гнійних ран і виразок. Настій засто¬
совують при гіпертонічній хворобі й

Дрібні білі квітки зібрані в кити¬
цях на верхівках стебла й розгалу¬

колітах. Рекомендується збір вес¬

жень. Цвіте рослина із травня й

ЗБИРАННЯ

няної свіжої трави як кровоочисний

до осені. Плоди дозрівають із

ТА ЗБЕРІГАННЯ

засіб; у зборі з польовим хвощем

другої половини травня до пізньої

З лікувальною метою використо¬

застосовують при кашлі й простуд¬

осені. Плоди — невеликі трикутні

вують надземну частину рос¬

них захворюваннях, ревматизмі й

зворотно-яйцеподібні серцевинні

лини. Найбільш сприятливий час

подагрі; трав’яний чай уживається

стручки, що розкриваються двома

для збору — весняні місяці. Рос¬

при лікуванні менструальних пору¬

стулками. Насіння численне, дрібне,

лину висмикують із коренем,

шень.

ясно-коричневе. Росте повсюдно

звільняють від землі, що при¬

в Україні й Росії.

стала, ножем обрізають корінь.
Для сушіння грицики
підвішують у пучках
або розстеляють тон¬
ким шаром на папері

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не рекомендується використо¬
вувати при вагітності й тромбо¬
флебіті.

під навісами з гарною

ЗАСТОСУВАННЯ

вентиляцією.

Залити 2 ст. ложки трави грициків,
ст. ложку дубової кори V2 склян¬

АКТИВНІ

РЕЧОВИНИ

ками портвейну й

Містить

води, кип’ятити

хвилин у за¬

флавоноїди,

вітаміни С і К, яблучну

склянками

критій посудині, процідити. Весь

і цитринову кислоти,

відвар випити за 3 рази протягом

багато калію, пептид.

дня. При каверні в легенях.

Листя, крім того, міс¬

Залити 1 ст. ложку суміші трави

тить сірку.

грициків, трави споришу (гірчак
пташиний) і трави омели білої в

ПОКАЗАННЯ

співвідношенні 3:3:4 1 склянкою

ДО
ЗАСТОСУВАННЯ

води,

Застосування рослини

чері по

знижує

вати

артеріальний

тиск крові, підсилює

настоювати

ЗО

хвилин,

процідити. Приймати щодня вве¬
3/4

при

кровотечах.

склянки. Застосову¬
тривалих

маткових

Повний атлас лікарських рослин

(РУКУЗ У), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ
ерево заввишки до 25 м,

рошком з висушеного грушевого

рідко чагарник. Листя че¬

листя зменшують пітливість ніг.

решкове, кругле або овальне із
загостреною верхівкою, цільнок¬
райнє, дрібнозубчасте, яскравозелене, зверху блискуче, знизу
матове. Молоде листя груші по¬
крите

повстяним

нальотом.

Квітки великі, білі, правильні,
одиночні або утворюють від 6 до
12 квіткових щитовидних суц¬
віть, розташовуються на квітко¬
ніжках

завдовжки

до

У груші багато макро- і мікро¬
елементів: наприклад, заліза,
необхідного для синтезу здоро¬
вих кров’яних клітин. Рекомен¬
дується вживати груші при
швидкій стомлюваності, запа¬
мороченні, прискореному сер¬
цебитті, що виникають при
фізичному навантаженні, а та¬
кож при втраті апетиту:

см,

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказанням до застосування
груш є запори (закрепи). Груш
треба їсти помірну кількість і не на
порожній шлунок, а через

го¬

дини після їди. Після прийому
груші не можна пити сиру воду,
а також їсти щільну, важку їжу.
ЗАСТОСУВАННЯ

з’являються до появи листків.

Залити 1 склянку подрібнених

Плоди груші мінливі за величи¬

ПОКАЗАННЯ

груш У2 л води, варити 10—15 хви¬

ною і за формою, грушоподібні

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

лин, настоювати 4 години, проці¬

або округлі. Насіння груші по¬

Відвар сушених груш угамовує

дити. Пити по У2 склянки 4 рази

крите

коричневою

спрагу при гарячкових станах,

на день. Застосовувати при діа¬

шкіркою. Цвіте в травні, плоди

має знеболюючу, антисептичну

беті. Цей напій також добре вга¬

дозрівають у липні-вересні. Ши¬

дію. Сік і відвари груші — ефек¬

мовує

роко культивується в Україні,

тивний сечогінний засіб при сечо¬

станах, має знеболюючу й анти¬

країнах СНД.

кам’яній хворобі; його включають

септичну дію.

у дієтичне харчування хворих

Залити х / 2 склянки сухих груш і

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

діабетом. У народній медицині

2 ст. ложки вівсяної крупи 2 склян¬

Лікарською сировиною є плоди,

відвар груші застосовують при

ками води, відварити на слабкому

сухі й свіжі. Заготовлюють груші

поносах, лихоманці, простудних

вогні протягом ЗО хвилин, процідити.

достиглими. Сушать у сушарках

захворюваннях, кашлі, а варені й

Приймати по У2 склянки натще¬

при температурі 85 °С, а також

печені плоди — при сильному

серце. Застосовувати при захворю¬

на сонці. Зберігають у ящиках

кашлі, ядусі, туберкульозі. По¬

ваннях органів травлення.

щільною

у провітрюваному приміщенні. Строк
зберігання — 1 рік.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Плоди містять цукри, органічні кис¬
лоти, пектинові й дубильні речовини,
фітонциди, флавоноїди, карагиноїди,
вітаміни С, Р, мікроелементи; кора й
коріння — антоціани; стебло — анто¬
ціани; бруньки й листя молодих
гілок — глікозиди, вітамін С, гідро¬
хінон, флавоноїди; сік плодів — сор¬
біт, флавоноїди, катехіни, антоціани,
каротиноїди. У насінні накопичу¬
ється жирна олія.

спрагу при

гарячкових

Рослини від А до Я

агаторічна трав’яниста рос-

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

(1 ст. ложку сухої трави настою¬

лина, з довгим гіллястим пов¬

Містить флавоноїди (кверцетин,

ють 2 години в склянці окропу,

зучим кореневищем, від вузлів

коміферол), арбутин, метиларбу¬

проціджують, п’ють по 2 ст.

якого відходять придаткові корінці

тин, гідрохінон, ефірну олію, ду¬

ложки 3 рази на день).

й надземні пагони. Стебло пря¬

бильні речовини, слизи, смоли,

Зовнішньо

мостояче, безлисте, тупоребре, до

сапоніни, гомоарбутин, хімафілін,

гнійних ран, виразок, полоскань

—

для

обмивання

ЗО см заввишки. Листя грушанки

гіперозид, авікулірин, гірку речо¬

при запаленні порожнини рота,

зібране в прикореневій розетці,

вину урсон, амірин, ериколін, галову

при захворюваннях печінки, ту¬

часто зимуюче, шкірясте, глянсу¬

кислоту, камеді, андромедоксин,

беркульозі кісток, при цукровому

вате, овальне або округле, майже

хінну кислоту, вітамін С, мікроеле¬

діабеті.

цільнокрайнє. Квітки білі або ро¬

менти (магній, цинк, мідь, барій

50 г сухої трави залити 0,5 л го¬

жеві, що никнуть, запашні, чашо¬

та ін.).

рілки,

подібно

розкриті,

зібрані

настоювати

днів.

Приймати по 20—40 крапель

різнобічну довгу китицю, на дов¬

ПОКАЗАННЯ

(неповна чайна ложка) 3 рази на

гих квітконіжках. Плід — п’яти -

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

день за 30—60 хвилин до їди

гнізна, багатонасіннєва куляста

Призначають при хронічних хво¬

(або через 1 — 1,5 години після

коробочка.

робах нирок і запальних захво¬

їди). Ця настойка застосовується

травні-липні, плоди дозрівають у

рювань сечового міхура й сечових

при найрізноманітніших простуд¬

серпні-вересні. В Україні грушанка

шляхів із гнійними виділеннями;

них захворюваннях, а також про¬

зростає

при запаленні передміхурової за¬

сто

лози; хронічному пієлонефриті,

застосовуваний зовнішньо (для

циститі;

розтирання й компресів).

Цвіте

грушанка

Поліссі,

Карпатах.

У Росії — у нечорноземній смузі.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

сечокам’яній хворобі;

хронічному гастриті,

ентериті,

Лікарською сировиною є листя й

коліті;

стебла грушанки, які збирають

хронічному гепатиті, холециститі;

функціональній

діареї;

під час цвітіння. Сушать у тіні

жовчнокам’яній хворобі; різних

або в добре провітрюваних при¬

внутрішніх кровотечах; звуженні

міщеннях, розкладаючи шаром у

уретри, гонореї, хронічному гоно¬

2—3 см.

рейному уретриті, при набряках,
водянці.

Грушанка призначається як
зміцнювальний і тонізуючий
засіб при надмірній фізичній
перевтомі,

задишці.

Має

в’яжучу й протизапальну дію
при

запаленні

шлунково-

кишкового тракту, бронхітах,
рясному
бильні

мокротинні.
речовини,

що

Ду¬
мі¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Пам’ятайте, що в грушанки є
протипоказання!

Якщо у

вас

тромбофлебіт, підвищена в’яз¬
кість крові, варикоз, знижений
тиск, перед початком прийому
проконсультуйтеся з лікарем.
ЗАСТОСУВАННЯ

стяться в траві, сприяють

Водний настій листя застосову¬

зміцненню ясен і зубів, усу¬

ють при запальних захворюван¬

вають неприємний запах із

^рота.

нях нирок і сечового міхура,
запаленні передміхурової залози

як

подразнюючий

засіб,

Повний атлас лікарських рослин

Губка (чорний березовий гриб)
' - и'

~ * *у

^**.

"**.

*улГГ?|Т.^ХуГг-,^,-|^'"г

.$,Ж*?іЯгмТГтп ТігіТй^.;

(РІЬАТ. Е ЗТЕКІІХІЗ), РОДИНА «ГІМЕНОХЕТОВИХ» - НУМЕЇЧОСНАЕТАСЕАЕ
езплідна форма гриба, най¬

явлено: вільні феноли, полісаха¬

частіше зустрічається на бе¬

рид, птерини, лінгнін, клітковину

Під час прийому губки реко¬

тощо.

мендується молочно-рослинна

резах,

рідше

вражає

вільху,

дієта. Варто обмежити в ра¬

горобину, бук, в’яз, клен. Утво¬
рюється в результаті зараження

ПОКАЗАННЯ

ціоні м’ясні продукт, жири

дерева паразитним грибом труто¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

тваринного походження, м’ясні

вик скошений. Його спори про¬

Завдяки наявності птеринів ви¬

бульйони й зовсім виключити

ростають, якщо потрапляють на

користовується в медицині як

копченості, ковбаси, соління,

ушкоджені ділянки кори дерев.

протипухлинний засіб, особливо,

гострі страви, часник і цибулю,

Утворюється чорний, покритий

коли не рекомендуються проме¬

численними тріщинками наріст

нева терапія й хірургічне втру¬

міцні чай і каву. Лікування

неправильної форми. Після від¬

чання.

мирання дерева з протилежного

застосовують при хронічних гас¬

боку стовбура з’являється плодове

тритах, дискінезіях шлунково-

тіло гриба, воно розвивається під

кишкового тракту з явищами

корою. У міру дозрівання спор ут¬

атонії, при виразковій хворобі

ворюються

шлунка.

рости —

гребнеподібні

ви¬

Препарат

Як

бефунгін

симптоматичний

«упорні пластинки»,

засіб — при злоякісних пухлинах

вони проривають кору дерева.

різної локалізації. Відвари й на¬

Спори блідо-рудуваті, товстос¬

стої губки поліпшують самопо¬

тінні, з однією або декількома

чуття хворих, зменшують болі.

краплями олії усередині. Чорний

Настій губки використовується

березовий гриб розповсюджений

як імуностимулюючий, шлунко¬

у березових гаях і лісах на тери¬

вий засіб; має помірну тонізуючу

торії України.

дію на центральну нервову сис¬
тему; є гарним засобом для уга-

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

мування спраги й зняття набряків

Лікарською сировиною є

у вагітних жінок і набряків після

на¬

рости на березах, при ураженні їх

запою.

грибом. Збирають губку в будьяку пору року, але краще — пізно

ПРОТИПОКАЗАННЯ

восени, узимку — простіше помі¬

Приймати за призначенням лі¬

тити.

каря. Не рекомендується вжи¬

Губку

підрубують

біля

стовбура дерева, потім очищають

вати

пухку світло забарвлену частину,

супроводжуються затримкою рі¬

при

захворюваннях,

що

тому що вона не придатна для

дини в організмі.

використання.
ЗАСТОСУВАННЯ
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Промити й замочити в невеликій

У губці виявлено кислоти: щав¬

кількості

леву, мурашину, оцтову, масляну,

води шматочки гриба на 4—5 го¬

холодної

кип’яченої

ванілінову, пароксибензойну; дві

дин. Потім подрібнити їх на тер¬

тритерпенові кислоти, облікві-

тці, залити кип’яченою водою

нову, інонотову та ін., також ви¬

температурою не вище 50 °С

проводиться курсами по 3—5
місяців, з перервами між ними
на 7—10 днів.
у пропорції 1:5 (за об’ємом). На¬
стоювати розчин 2 доби, проці¬
дити, залишок віджати, додати
воду, у якій замочували гриб.
Настій зберігати в прохолодному
місці до чотирьох днів. Прий¬
мати настій по 1 склянці 3 рази на
день за У 2 години до їди. Засто¬
совувати при виразковій хворобі
шлунка, гастриті, лікуванні но¬
вотворів.

Рослини від А до Я

(АСНІШЕА МІІХЕРОиУМ Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

аспарагін, мінеральні солі, аскор¬

лина з повзучим, розгалуже¬

бінову кислоту, філохінон, каро¬

ним кореневищем, від верхівок

тин, холін. У насінні міститься

якого відходять розетки листів і

жирна олія. У листі і суцвіттях —

прямостоячі,

ефірна олія.

не

розгалужені

стебла. Листя чергове, лінійноланцетне або лінійно-довгасте,
подвійноперисторозсічене

на

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ланцетні або лінійні часточки.

Деревій має в’яжучі, протиза¬

Прикореневе листя черешкове,

пальні й бактерицидні власти¬

стеблове — сидяче. Суцвіття —

вості; широко використовується

дрібні, численні кошики, зібрані

на верхівці стебла складними

засіб (при носових, маткових, ле¬

щитками. Язичкові квітки білі,

геневих, гемороїдальних та інших

трубчасті — жовті. Плоди —

кровотечах), при коліті, захво¬

сім’янки. Цвіте рослина із червня

рюваннях шлунково-кишкового

до жовтня. Плоди дозрівають у

тракту, запальних захворюваннях

серпні-вересні. Деревій звичай¬

сечовивідних шляхів. Застосову¬

ний широко розповсюджений в

ється у вигляді настоїв, відварів,

Україні.

екстрактів. У народній медицині

медицині

як

кровоспинний

деревій застосовують при білях,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

малярії, безсонні, сечокам’яній

Заготовлюють два види сиро¬

хворобі, деяких захворюваннях

вини — окремо квітки (суцвіття)

печінки, при нетриманні сечі, як

деревію й траву. Траву збирають

засіб, що добре загоює рани

у початкову фазу цвітіння (чер¬
вень — перша половина серпня),
зрізуючи верхівки стебел завдов¬
жки до 15 см. При заготівлі суц¬
віть зрізують

окремі квіткові

кошики або щитки зі стеблом не
довше 4 см. Сушать сировину під
навісом або в сушарках (50 °С).
Зберігають сировину в добре за¬
купореній тарі 5 років.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Надземна частина в період цві¬
тіння містить флавони, алкалоїд
ахілеїн, кумарини, аконітову кис¬
лоту, гіркі й дубильні речовини,
смоли, органічні кислоти, інулін,

^У

Німеччині ВИКОрИСТОвують траву й коріння дере¬
вію при захворюваннях
шлунково-кишкового тракту,
зовнішньо — для лікування
ран. У Болгарії крім за¬
значених захворювань за¬
стосовують при золотусі,
ревматизмі, хворобах пе¬
чінки, головних болях і як
протиглисний засіб.

кровоспинний засіб при рясних
менструаціях.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Особливих протипоказань до за¬
стосування препаратів деревію не
знайдено. Але при їх застосуванні
необхідно дотримувати обереж¬
ності вагітним.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку сухої подріб¬
неної трави деревію 1 склянкою
води,

довести

до

кипіння,

кип’ятити 2 хвилини, настоювати
ЗО хвилин, процідити. Приймати
настій по

х/2

склянки 3 рази на

день після їди. Застосовувати при
захворюваннях печінки, ожирінні,
цукровому діабеті, гіпертонії, гос¬
трому бронхіті.
Залити 1 ст. ложку сухої подрібненої
трави деревію 1 склянкою окропу,
настоювати ЗО хвилин, процідити.
Приймати теплим по

склянки

З рази на день до 'іди. Застосовувати
при головному болю, запамороченні,
безсонні, істерії, нетриманні сечі,
малій лактації.

Повний атлас лікарських рослин

малии

(КНШАМИШ МИЧОК Ь.), РОДИНА «ВОВЧКОВІ» - ОКОВАІЧСНАСЕАЕ
днолітня трав’яниста рос¬
лина із простим або гілляс¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Наспій рослини в Сибіру вжи-

вали також внутрішньо при

тим стеблом заввишки до 50 см.

Рослина проявляє антибактері¬

Напівпаразит, що одержує по¬

альну й інсектицидну активність.

фурункулах і венеричних хво¬

живні речовини з кореневих сис¬

Препарати із трави застосовують

робах. Зелені частини застосо¬

Листя

при скрофульозі, сухе подрібнене

вують в народі д ля боротьби з

дзвінця супротивне, просте, лан¬

листя — при гнійних ранах, розти¬

комахами, відвар використову¬

цетне або довгасто-ланцетне, за¬

рання (з медом) — як профілак¬

вався для миля голови як інсек¬

гострене, із зубчастими краями,

тичний засіб при переохолодженні.

тицид. Насіння є джерелом

без опушення. Квітки зібрані в

Відвар трави вживають внутріш¬

фіолетової фарби.

китиці на верхівках пагонів. Ві¬

ньо при алкоголізмі. У народній

тем

сусідніх

рослин.

ночок двогубий, жовтий із шоло¬

медицині види цієї рослини не

моподібною верхньою губою й

розрізняють. Уживають водний

плоскою нижньою. Трубка ві¬

відвар усієї рослини. П’ють при

ночка пряма, коротша чашечки.

шумі в голові, болях у шлунку,

Чашечка чотирьохзубчаста, гола,

жовтяниці, кашлі, поносах, як се¬

по краю шорсткувата. Квітки

чогінний засіб, відваром миють го¬

двостатеві, запилюються кома¬

лову від вошей.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

бочки із крилатим насінням. При

Лікування проводити тільки за

струсі достигле насіння гримить

призначенням і під контролем лі¬

усередині коробочки, від чого

каря. Рослина слабко отруйна.

рослина й одержала назву «Дзві¬

Не можна застосовувати дзві¬

нець». Дозрівають плоди в черв-

нець при серцевій і легенево-сер¬

ні-вересні. Розповсюджений в
Україні.

цевій

нефриті,

гломерулонефриті, сильному ви¬
снаженні й дуже низькому тиску.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібненої

вують траву, листя.

трави дзвінця малого 2 склянками

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

окропу, настоювати 2 години, про¬

Містить вуглеводи й родинні їм

цідити. Приймати по 1 ст. ложці

сполуки (пектин, дульцит, саха¬

З—4 рази на день після іди. Засто¬

роза, маніт), ірідоїди (аукубазид,

совувати при аритміях, головному

ангузид, каталпол, ізокаталпол),

болю, лихоманці.

стероїди,

алкалоїди,

бензойну

Залити 1 ч. ложку подрібненої

кислоту, фенолкарбонові кислоти

трави

та їхні похідні, хлорогенову кис¬

кип’ятити 3—4 хвилини, настою¬

лоту, флавоноїди (апігенін, кос¬

вати 1 годину, процідити. При¬

склянками

води,

діосмін),

ймати по 1 ст. ложці 3 рази на

каротиноїди (бета-каротин, лю¬

день після їди. Приймати при го¬

теїн, похідні лютеїну).

ловному болю.

мосиїн,

цинарозид,

процідити. Використовувати для
миття голови як інсектицид при
наявності вошей.
Залити 1 ч. ложку подрібненої трави
стоювати

літо. Плоди — сухі округлі коро¬

З лікувальною метою використо¬

настоювати протягом 3—4 годин,

дзвінця 2 склянками окропу, на¬

хами. Цвіте дзвінець малий все

недостатності,

Залити 5 ст. ложок трави 1 л окропу,

Приймати

півгодини,

процідити.

натщесерце

вранці

1 склянку, проводити лікування про¬
тягом 7_10 днів, потім зробити дво¬
тижневу перерву. Застосовувати як
допоміжний засіб при лікуванні ал¬
коголізму.

Рослини від А до Я

(СЕІЧІ5ТА ТІІЧСТОКІА Ь.), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ
агарник заввишки 50—150 см.

ниці, малярії, серцевій слабості,

Галузки

хворобах

залози,

Державна служба охорони

вгору. Листя лінійне або ланцето¬

маткових кровотечах; як сечогін¬

здоров’я Німеччини зазначає

подібне, гостре, до основи клино¬

ний засіб при нефриті й набряках

наступні сфери застосування

подібне. Квітки жовті, на коротких

серцевого походження; як засіб,

квітконіжках, на кінцях гілок у гус¬

що сприяє виведенню з організму

тих китицях; віночок метеликовий.

хлоридів, при сольовому діатезі,

Плід — лінійний голий, злегка ви¬

запорі (закрепах); а також у складі

гнутий біб. Насіння чорно-буре,

сумішей для лікування нефриту,

еліптичне, трохи блискуче. Цвіте

подагри, артриту, ревматизму.

в червні-липні. Плоди дозрівають

Надземну частину рослини у ви¬

у серпні-вересні. Широко розпов¬

гляді відварів і настоїв застосову¬

сюджений в Україні.

ють при набряках серцевого й

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ревматизмі, подагрі, циститі, фу¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

рункульозі, дерматомікозах, алер-

Застосування

Лікарською сировиною є верхня

гійному дерматиті, скрофульозі,

лише за призначенням і під кон¬

облистнена частина гілок із квіт¬

мігрені, відкладенні солей, при

тролем лікаря. У використанні

ками. Заготовлюють під час цві¬

асциті, астенії, при венеричних

рослини необхідна обережність,

тіння,

голі,

спрямовані

щитовидної

дрока фарбувального: «Для
збільшення

кількості

сечі,

а також як підтримуюче ліку¬
вання при хворобах, коли ба¬
жано підвищене відділення сечі
(пісок у сечі, профілактика ка¬
менів у сечовому міхурі) ».

ниркового походження, гепатиті,
дрока

можливо

хворобах, переломах кісток, ра¬

оскільки вона отруйна. При пе¬

кошики. Сушать під навісом. Го¬

хіті, гіпотензії, захворюваннях

редозуванні препарату може на¬

това сировина повинна бути зе¬

щитовидної залози, при бронхі¬

ступити отруєння, подібне до

ленок), без домішок потемнілих

альній астмі.

отруєння нікотином.

пухко

укладаючи

часток. Зберігають у картонних
коробках 1 рік. Рослина отруйна,
особливо насіння.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 15 г сухої трави дрока

Х /2 а

води, кип’ятити на малому вогні,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ПОКИ

Містить алкалоїди (метилцити-

дити й процідити. Приймати по

зін, цитизін та ін.), флавоноїди,

2 ст. ложки кожні 2 години до на¬

не

ВИКИПИТЬ

Vз рідини, осту¬

дубильні речовини, сапоніни три¬

стання ефекту. Використовувати

терпенової групи, смолисті речо¬

як сечогінний, проносний або жов¬

вини й органічні кислоти, ефірну

чогінний засіб.

олію, пігменти лютеолін і генис-

Залити квітки дрока фарбуваль¬

теїн, аскорбінову кислоту. У над¬

ного горілкою в співвідношенні

земній частині — великий набір

1:10, поставити настоюватися на

мікро- і макроелементів, особ¬

5—7 днів у темне місце, проці¬

ливо кальцію, калію, фосфору,

дити.

марганцю, кремнію, барію.

Використовувати настій для ви¬
ведення бородавок, накладаючи

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
У

народній

медицині

на хворе місце на ніч у вигляді
тампона (здорову шкіру навколо
корінь

дрока застосовують при жовтя¬

заклеюють пластиром). Курс лі¬
кування — 7—10 днів.

'Яі

Повний атлас лікарських рослин

100

(«ЗУБКСШ КОВШ Ь), РОДИНА «БУКОВІ» - РАСАСЕАЕ
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ч. ложки подрібненої
кори дуба 2 склянками теплої
води, залишити на ніч, вранці
процідити.

Застосовують

як

внутрішній або зовнішній засіб.
Внутрішньо приймають по 1 ст.
ложці через кожні 2 години при
ентероколітах. Зовнішньо — для
полоскання й у вигляді компресів.
Залити 1 ст. ложку подрібненої
кори У2 л води, кип’ятити
20 хвилин на слабкому вогні,
процідити, довести до первісного

асивне дерево, що досягає

жолобуватих шматків кори зав¬

40 м у висоту. Кора моло¬

довжки до ЗО см і завтовшки

дих пагонів — маслиново-бура, на

близько 3 мм. Дубову кору збері¬

старих стовбурах — буро-сіра,

гають у мішках. Строк придат¬

глибоко поборознена тріщинками.

ності — 5 років.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

дільно одностатеві. Чоловічі у повис¬

Кора дуба містить дубильні ре¬

лих китицях (сережках), оцвітина

човини, галову й елагову кислоти,

жовто-зелена, з 5—6 листочків із

пентозани, пектини, флавонові спо¬

5—10 тичинками; жіночі мають

луки кверцетин, цукри й жирну

незліченні

обгортки.

олію. У листі знайдено кверцит¬

Плід — жолудь. Цвіте в травні,

рин, кверцетин, дубильні речо¬

плодоносить

вини й пентозани.

лускаті
у

вересні-жовтні.

до їди. Застосовувати при тонзи¬
літах, запальних захворюваннях
глотки й порожнини рота.
При хворобах шлунка добре до¬
помагає кава з жолудів. Жолуді

Листя чергове, короткочерешкове,
перистолопасне. Квітки дуба роз¬

об’єму. Приймають по Уз склян¬
ки 3—4 рази на день за півгодини

потрібно злегка присмажити й
змішати нарівно із зернами жита,
ячменя або пшениці, додати за
смаком корінь цикорію й куль¬
баби й розтерти все це в каво¬
молці. Із цієї суміші в підсумку
виходить чудовий напій, смак
якого не відрізняється від справж¬
ньої кави.

Дуб розповсюджено по всій тери¬
торії України.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Жолуді дуба є високопожив-

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

Кора дуба має бактеріостатичну,

ним кормом для диких тварин

протистоцидну і значною мірою

і домашніх свиней. Однак ві¬

У медицині вживається кора дуба.

кровоспинну дію.

домі випадки отруєння жолу-

Гі збирають рано навесні в період
руху соку (коли починають роз¬

дими

ПРОТИПОКАЗАННЯ

(особливо зеленими)

тварин. Листя дуба містить

пускатися бруньки) з порослі мо¬

Кору дуба не можна використо¬

пігмент кверцитин, яким, за-

лодих гілок і стовбурів. Сушать

вувати при вагітності й у період

лежно від концентрації, фар¬
бується вовна та вироби з неї

під навісом або в добре провітрю¬

лактації. Також категорично про¬

ваних приміщеннях. При сушінні

типоказано

на повітрі кору оберігають від

у яких була відзначена підвищена

дощу. Сировина складається з

чутливість до яких-небудь з її

вузьких смужок або трубчастих і

компонентів.

приймати

хворим,

в жовтий, зелений, коричне¬
вий і чорний кольори.
V

Рослини від А до Я

101

(ОАТУКА ЗТКАМОМУМ С), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕШРЕКАЕ
1 ст. ложці 4—5 разів на день не¬

ворічна трав’яниста рослина
з товстим, коротким, міцним

У Кореї препарати дудника

залежно від їжі. При епілепсії.

кореневищем і прямим, товстим,

лісового

голим стеблом, угорі гранчастим,

кашлю і як відхаркувальний

води,

зеленувато-сизим із червоними

засіб, а також як жарозни¬

вогні 7—8 хвилин, 1 годину на¬

перехопленнями на зчленуваннях

жуючий і болезаспокійливий.

стоювати. Приймати по 50 мл

листя.

Прикореневе

листя

складне, двічі-, тричі перисте, вер¬
хнє із стеблообгортною піхвою.
Квітки білі, дрібні, іноді крему вато-рожеві, зібрані в складні,
щіткоподібні парасольки, діамет¬
ром 10—16 см, з 18—30 проме¬

застосовують

від

Вони застосовуються при го¬
строму й хронічному бронхіті,
грипі, головних болях, при га¬
рячковому стані, болях у сугло¬
бах. Рекомендована лікувальна
доза — 6—12 г на день.

насінина,

стисла

зі

кип’ятити

на

слабкому

4 рази на день до їди при фурун¬
кульозі.
Розтерти в порошок насіння дуд¬
ника, змішати в рівній пропорції
з медом. Приймати по 1 ч. ложці
3—4 рази на день до їди, запи¬
ваючи водою. При жовтяниці,
хворобі печінки й нирок, епілеп¬

нями. Плід — широкоовальна
подвійна

1 ч. ложку насіння залити 200 мл

токсипсорален

(ксантотоксин),

сії, ядусі.

спинки, серединні ребра вида¬

фелоптерин, атамантин, марме-

ються, а крайові — крилоподібні.

зин), флавоноїди, терпеноїди, ві¬

2 склянками холодної кип’яченої

тамін С, поліацетиленові сполуки.

води, настоювати 2 години. При¬

Стебло

кореневище

мають

своєрідний запах. Цвіте в червні-

З ч. ложки сухої трави залити

ймати в холодному виді по чверті

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

склянки 4 рази на день до їди.

пні-вересні. Розповсюджений в
Україні, Білорусі, європейській

У народній медицині відвар ко¬

дження, епілепсії, при нервових

частині

реня застосовується при гострих

захворюваннях.

липні. Плоди дозрівають у сер-

Росії, у Західному й

Східному Сибіру.

респіраторних

захворюваннях,

гепатиті, метеоризмі, шлунковій

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

кольці, як відхаркувальний, сечо¬

Збирають кореневища з корін¬

ЗОВНІШНЬО

ням, викопуючи їх навесні; восени

при подагрі, ревматизмі, зубному

збирають насіння. Кореневище й

болю, педикульозі.

гінний, антигельмінтний засіб,
— у вигляді компресів

корінь дудника зберігаються в
мішках, а насіння — у коробках.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Дудник

підвищує

згортання

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

крові й секрецію шлункового

Сировиною є коріння, пагони,

соку. Тому протипоказаний осо¬

плоди. Рослина містить вуглевод

бам, які перенесли інфаркт міо¬

умбелиферозу, кумарини (силь-

карда, при тромбозі й деяких

вангін, умбелиферон, скополетин,

формах гастриту.

імператорин,

оксипейцеданин,

окси-пейцедонин гідрат, біаканге-

ЗАСТОСУВАННЯ

ликол, архангелин, умбеликренін,

1 ст. ложку подрібненого кореня

аураптен, 8-ізопентенілоксипсора-

залити 250 мл води, довести до

лен, ізоімператорин, ксантоксол,

кипіння й поступово упарити на

7 - фарнезилоксикумарин,

уз. Процідити. Приймати по

8 - ме -

При

судорогах різного

похо¬

Повний атлас лікарських рослин

102

(АКСНАГЧСЕиСА ОРРІСШАЕІ5), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕШРЕКАЕ
ворічна, рідше — багаторічна

також у печах при температурі
35—40 °С, розкладаючи тонким

У Швейцарії сухий порошок

товсте

шаром. Добре висушена сиро¬

кореня заварюють як чай. Па¬

(діаметром до 8 см), вертикальне,

вина при згинанні ламається.

гони (молоді), листя й корене¬

із

Строк придатності — 3 роки.

вище вживають у свіжому й

трав’яниста рослина. Коре¬

невище

буре,

численними

коротке,

вертикальними

жовтувато-білими коренями, міс¬
тить білуватий або жовтуватий

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

сік. Вага кореневої системи — до

Ефірна олія,

200—300 г. Стебло одиночне,

кислоти (яблучна, ангелікова, ва¬

смола,

органічні

прямостояче, голе, порожнє, ци¬

леріанова, оцтова), гіркі й ду¬

ліндричне. Листя дягеля чергове,

бильні речовини, фітостерини,

тричі перисте, з великими яйцепо¬

цукри, віск, пектинові речовини,

дібними дво- або трилопатевими

каротин, феландрен, амбретолід,

сегментами. Квітки дрібні, зеле¬

протеїн, кальцій, фосфор, фелан¬

нувато-білі, зібрані на верхівці

дрен, а-пінен, гідроксипентаде-

стебла і його розгалужень у напів-

канова й метилмасляна кислоти,

кулясті

пцимол, спирти, сесквитерпени.

або

кулясті

китиці.

Плоди — плоскі, крилаті вислопються на два напівплодики. Цвіте

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

на другому році життя в червні-

Кашель,

серпні, плоди дозрівають у серпні-

системи, гостра й хронічна нев¬

вересні. Розповсюджений в Україні,

ралгії, ревматизм, артрит, лихо¬

лодики, при дозріванні розпада¬

виснаження

нервової

манка,

хідного Сибіру.

оболонки дихальних шляхів, фіб¬

вують як пряність.
ГіШді)і|ІД?|>|П1і1]ІГ|Г

струальні

спазми,

порушення

менструального циклу; функціо¬
нальні розлади нервової системи;
атеросклероз, гіпертонія, вари¬
козне розширення вен, миготлива
аритмія; синдром подразненого
кишечника, метеоризм.

У свіжому виді може викликати
дерматити,

особливо

літню

пору при сонячному освітленні.
ЗАСТОСУВАННЯ

слизової

розно-кістозна мастопатія, мен-

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

варення, цукати, використо¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

у європейській частині СНД і За¬

захворювання

консервованому виді, готують

Відвар кореня дягеля лікарського:
10 г (3 ст. ложки) сировини поміс¬
тити в емальований посуд, залити

Лікарською сировиною є корене¬

200 мл гарячої кип’яченої води, за¬

вища з корінням, які збирають

крити кришкою й нагрівати в кип¬

навесні, до початку відростання

лячій

воді

(на

водяній

бані)

(квітень) у рослин другого року

ЗО хвилин, остудити при кімнатній

життя й восени (вересень-жов-

температурі 10 хвилин, процідити.

тень) у рослин першого року. Не

Об’єм отриманого відвару довести

допускається заготівля корене¬

кип’яченою водою до 200 мл. При¬

вищ дудника лісового (Ап§е1іса

готовлений відвар зберігати в прохо¬

вуїуезігіз), що росте в тих же міс¬

лодному місці не більше 2 доби.

цях і зовні схожий на дягель лі¬

Приймати відвар у гарячому виді по

карський.

дягеля

V 2 склянки 2—3 рази на день після

викопують, обтрушують від землі,

їди як спазмолітичний, що збуджу¬

обрізають

вальний апетит, відхаркувальний та

Кореневища
надземні

частини,

миють у холодній воді й розріза¬

потогінний засіб.

ють поперек. Сушать на відкри¬

Порошок з кореневищ і корінь

тому повітрі або в провітрюваних

дягеля приймати по 0,5 г 3 рази

приміщеннях,

на день перед їжею.

на

горищах,

Рослини від А до Я

103

(ЕІХАІ.УРТУЗ СШВУШ5 О), РОДИНА «МИРТОВІ» - МУКТАСЕАЕ
ічнозелене дерево, із блакит¬

харкувальну дію, здатні викликати

нуватою гладкою корою, зав¬

апетит. В офіційній і народній ме¬

вишки до 45 м. Листя супротивне:

дицині препарати з евкаліпта (на¬

молоде — сидяче або стеблообгорт¬

стій, відвар, настойка та олія)

не, серцеподібне; старе — череш¬

застосовують при трахеїтах, брон¬

кове,

спірально,

хітах, бронхіальній астмі, плевритах,

темно-зеленого кольору. Листя

абсцесах легенів, бронхоектазах,

містить багато ефірної олії, звідси

гострих і хронічних шлунково-киш¬

його специфічний запах. Квітки

кових захворюваннях. Евкаліпт по¬

ЗАСТОСУВАННЯ

одиночні, великі, сидячі або на ко¬

казаний у гінекології — при ерозіях

Залити 10 г подрібненого листя ев¬

ротких квітконіжках. Цвіте во¬

шийки матки й кольпітах. Відвар і

каліпта 1 склянкою води, кип’ятити

сени, на третьому й п’ятому році

настій евкаліпта рекомендують для

5 хвилин, настоювати ЗО хвилин,

життя. Плоди — кулясті ребристі

стимуляції недостатнього виділення

процідити, додати 2 ст. ложки меду.

коробочки, дозрівають через 1,5—

слини та шлункового соку; при гас¬

Використовувати у вигляді ванн,

2 роки. В Україні культивуються

тритах зі зниженою секрецією;

примочок. Застосовувати при опі¬

евкаліпти Ганна й кулястий на Пів¬

промивань гнійних ран і хронічних

ках, відмороженнях, ранах.

виразок при маститах, абсцесах,

Залити 10 г сухого подрібненого

флегмонах,

листя евкаліпта 1 склянкою гарячої

розташоване

денному березі Криму.

фурункулах,

опіках.

Місцеву анестезуючу й відво¬
лікаючу дію олії евкаліпта ви¬
користовують

лікуванні

артритів, люмбалгій, ревма¬
тизму.

тштштяшяттш

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Евкаліптову олію застосовують для

води, кип’ятити 15 хвилин, проці¬

З лікувальною метою використо¬

інгаляцій при захворюваннях леге¬

дити, довести об’єм до вихідного.

вують довге листя рослини, зіб¬

нів.

Приймати внутрішньо від 1 ст.
ложки до V 4 склянки 3—4 рази на

ране в осінньо-зимовий період
з молодих гілок дорослих рослин,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

день при болях у кишечнику, при

і кору евкаліпта, евкаліптову олію,

Евкаліпт протипоказаний при ва¬

гастриті зі зниженою кислотністю,

їх можна придбати в аптеці.

гітності, підвищеному артеріаль¬

бронхіальній астмі, гострих респіра¬

ному тиску.

торних захворюваннях.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У листі міститься ефірна олія,
складного складу: цинеол, пінен,
евкаліптол, дубильні речовини,
гіркоти, смоли, терпенові спо¬
луки, альдегіди, кетони, вільні й
естерифіковані спирти. У листі
містяться дубильні речовини, гір¬
коти, органічні кислоти; мікро¬
елементи К, Са, М§, Ре, Мп,
Со, Си, 2п та інші.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати з листя евкаліпта мають
протизапальну, антисептичну й від¬

Повний атлас лікарських рослин

104

(ЕУСОММІА), РОДИНА «ЕВКОМІЄВІ» - ЕУСОММІАСЕАЕ
истопадне дерево заввишки

щуючи шматки кори різної дов¬

до 20 м, з досить густою, ок¬

жини. Сушать на відкритому по¬

У китайській народній меди¬

ругленою, яйцеподібною кроною і

вітрі або під навісами з. гарною

неглибоко розташованою корене¬

вентиляцією, розстеляючи тонким

цині відвар кори і спиртову

вою системою. Всі частини рос¬

шаром на тканині, періодично пе¬

лини, окрім деревної породи й

ремішуючи. Зберігають у сухих,

насіння, пронизані молочними су¬

вентильованих приміщеннях в упа¬

динами, заповненими гутою (го¬

кованому виді. Строк зберігання —

ловним компонентом гутаперчі).

до двох років.

настоянку стебел і кори вжи¬
вали також при подагрі, хво¬
робах нирок і печінки, а як

ІШІШ

зовнішній засіб — при захво¬
рюваннях шкіри.

Кора коричнювато-сіра або тьмяносіра. Листя чергове, черешкове, еліп¬
тичне

витягнуте
Квітки

до

вершини,

одиночні,

без

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

комії у малих дозах збуджують,

У корі евкомії містяться хлороге¬

а у великих — пригнічують цен¬

зелене.

нова кислота, ірідоїдний глікозид

тральну нервову систему. У на¬

оцвітини.

аукубін, танін, смолисті речовини

родній

й гутаперча.

кори евкомії в’язолистої ужива¬

або довгасто-яйцеподібне,

Плоди довгасто-еліптичні, однона¬
сінні. Цвіте евкомія у квітні-травні;

медицині

препарати

лися внутрішньо при хворобах

паді. В Україні вводиться в культуру

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

в посадках, парках у південних сте¬

Головна лікувальна властивість

рення їхнього зрощення, подагрі,

пових, рідше — лісостепових райо¬

евкомії в’язолистої — знижувати

як загальнозміцнювальний засіб,

кров’яний тиск; крім того, рос¬

місцево — для загоєння ран.

плоди дозрівають у жовтні-листо¬

нах, у Криму.

печінки, нирок і селезінки, при
переломах кісток для приско¬

лина володіє седативними і діу¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ретичними

З лікувальною метою використо¬

препарати мають тонізуючу дію,

Препарати евкомії в’язолистої не

вують кору. Заготовлюють її на¬

відновлюють

організму,

можна застосовувати при без¬

весні,

властивостями.
сили

її

ПРОТИПОКАЗАННЯ

знижують кров’яний тиск при гі¬

сонні, атеросклерозі, порушенні

порослевих пагонів, гілок і стовбу¬

пертонічній хворобі, збільшують

ритму серця, підвищеній нервовій

рів. На зрізаних пагонах ножами

скорочення м’яза серця й діють

збудливості.

роблять по два поперечних і з’єд¬

як болезаспокійливий засіб. Від¬

нуючих поздовжніх надрізів, злу¬

вар кори й спиртова настойка ев-

період

руху

соку

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 10 г евкомії 1 склянкою
води, кип’ятити в закритому по¬
суді 10—15 хвилин, настоювати
4 години, процідити. Приймати
по 1 ст. ложці 3 рази на день. За¬
стосовувати при подагрі.
Залити 10 г подрібненої кори ев¬
комії 1 склянкою окропу, настою¬
вати

годин,

прокип’ятити,

настоювати протягом 45 хвилин,
процідити. Пити настій по І-2 ст.
ложки 3 рази на день. Застосову¬
вати при підвищеному тиску, хво¬
робах нирок і печінки.

Рослини від А до Я

105

(ЕЬЕЦТНЕКОСОССШ 5ЕОТІС05Ш), РОДИНА «АРАЛІЄВІ» - АКАІЛАСЕАЕ
тензії, підвищеній збудливості,

агарник із прямостоячими
стеблами заввишки 2—З м.

Елеутерокок призначають на

гострих інфекційних захворюван¬

Гілки покриті ясно-сірою корою.

різних етапах оперативної,

нях, інфаркті міокарда, аритміях,

Молоді пагони густо усаджені

променевої та хіміотерапев¬

порушеннях сну й церебрально-

численними тонкими
Листя

шипами.

довгочерешкове,

паль¬

часто-складне, листочки зворотноовальні, із загостреною верхівкою та
подвійнозубчастим краєм, зверху
голі, знизу по жилках з рудуватим
опушенням. Квітки елеутерококу
дрібні: жіночі — жовтуваті, чоло¬
вічі — фіолетові, зібрані в щіткопо¬
дібні парасольки. Плід — округла
ягодоподібна кістянка чорного ко¬
льору, блискуча, з 5 кісточками.
Цвіте в липні, плоди дозрівають у
вересні. Успішно культивується в

тичної допомоги онкологічним
хворим.

вини, смоли, камеді, антоціани й
ефірну олію.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати елеутерококу мають
загальнотонізуючу й адаптогенну
дію, стимулюють ЦНС, усувають
перевтому, дратівливість, віднов¬
люють та підвищують фізичну й

Україні.

розумову працездатність, захища¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

зовнішнього середовища. Застосо¬

ють від несприятливих факторів
вуються при астенії, неврастенії,

З лікувальною метою використо¬
вують кореневища й корінь елеу¬
терококу.

Викопують

корінь

восени, із другої половини ве¬
ресня, обтрушуючи, видаляють
землю, швидко миють, рубають
на шматки. Потім сушать при
80 °С протягом 1 години в су¬
шарках і досушують під навісом.
Зберігають в упакованому виді,
у сухому приміщенні. Строк при¬
датності — 3 роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У корінні і кореневищах елеутеро¬
коку колючого виявлено 7 глікози¬
дів,

названих

елеутерозидами:

А, В, С, О, Е, Р.
У кристалічному виді виділено
5 елеутерозидів, що належать до
лігнанових глікозидів. Крім того,
корені містять пектинові речо-

реконвалесценції (після соматич¬
них та інфекційних захворювань),
артеріальній гіпотензії, розумовій
і фізичній перевтомі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати елеутерококу проти¬
показані при артеріальній гіпер¬

судинній патології. Також не ре¬
комендується застосування при
вагітності, у період лактації й
дітям до 12 років.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 100 г подрібненого кореня
елеутерококу колючого 1 л горілки,
настоювати

днів,

процідити.

Пити по 1 дес. ложці 2—3 рази на
день протягом місяця. Застосову¬
вати як загальнозміцнювальний,
протизапальний,

адаптогенний

засіб і з метою нормалізації функції
залоз внутрішньої секреції, підви¬
щення реактивності організму.
Змішати 50 мл настойки аралії,
50 мл настойки женьшеню, 50 мл
настойки заманихи, 30 мл екс¬
тракту родіоли рожевої й ЗО мл
екстракту елеутерококу. Прий¬
мати по ЗО крапель суміші 3 рази
на день після їди. Застосовувати
з появою ознак імпотенції, зни¬
женні у чоловіка статевого потягу,
збудження.

Повний атлас лікарських рослин

106

Епімедіум корейська

(ЕРІМЕОІУМ Ь), РОДИНА «БАРБАРИСОВІ» - ВЕКВЕКЮАСЕАЕ

гг

ТС.

тебло заввишки до 40 см. Ко¬

листя, кореневище. Траву збира¬

реневище досить тонке, гори¬

ють під час цвітіння. Сушать си¬

зонтально повзуче. Прикореневе

ровину в сухому провітрюваному

японській медицині відвар,

листя у рослини відсутнє. Стебло¬

приміщенні. У китайській традицій¬

настій

вий лист одиночний, двічі-потрій¬

ній медицині, крім того, застосову¬

вуються при анемії, безсонні,

ний,

частки

черешках,

його

на

довгих

тонко-шкірясті,

гли¬

боко-серцеподібні, у молодих рос¬

У китайській, корейській і
епімедіума

застосо¬

ють обсмажену на баранячому салі,

психастенії й серцевій недо¬

до появи глянцю, подрібнену над¬

статності. Крім того, у Китаї

земну частину.

відвар із трави й кореня п’ють

лин знизу притиснуто-волосисті,

при передчасному сім’явивер-

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

ганні, для підвищення потягуй

проста або біля основи трохи гіл¬

Рослина містить сапоніни, алка¬

гематурії, при ревматичних

ляста,

коротка,

проти

лоїди, флавоноїди. У надземній

болях у суглобах, ломоті в по¬

листа.

Приквітки

переку й стегнах.

по краях війчасті, незабаром втра¬
чають своє опушення.
сидить

Китиця

посилення чоловічої потенції,

яйцеподібні,

частині є флавоноїди, стероїдні

квітки порівняно великі; чашолист¬

сапоніни й алкалоїди. У корінні

ки яйцевидно-ланцетні, гострі, білі

та кореневищі містяться алка¬

або рожеві; пелюстки білі або фіо¬

лоїди (дезоксиметилікариїн, маг¬

летові; пластинка їх витягнута, ок¬

нофлорин),

ругла, на верхівці частіше злегка

аліфатичні вуглеводні (нонако-

виїмчаста. Коробочка еггімедіума яй¬

зан, н-гентріаконтан).

стероїди

та

вищі

цевидно-довгаста з довгим стовп¬
зростає. Препарати рослини можна

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

придбати в аптеці.

Настій трави епімедіума корей¬

чиком, 6—8-насінна. В Україні не

ської володіє

чення матки. Відвар із кореня і
трави допомагає при хронічному
трахеїті, застуді, гіпертонічній
хворобі, ломоті й ревматичних
болях у стегнах, попереку, сугло¬
бах, серцевій недостатності, ане¬
мії, психастенії, безсонні.

гонадотропними

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

(збільшує вміст статевих гормо¬

З лікувальною метою застосову¬

нів у крові), естрогенними, збуджу¬

ють траву (стебла, листя, квітки),

вальними

та

властивостями; викликає скоро¬

сечогінними

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати епімедіума корейської
не можна приймати вагітним і гі¬
пертонікам.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 500 г ретельно подрібне¬
ної трави епімедіума 1

х/2

л го¬

рілки, добре перемішати, щільно
закрити й поставити настоюватися
4 дні при кімнатній температурі,
потім 3 дні — при температурі 5—
8 °С, потім процідити. Приймати
З рази на день по 10—20 мл. Засто¬
совувати при імпотенції, передчас¬
ному сім’явиверганні (китайський
рецепт).

Рослини від А до Я

107

(ЕРНЕОКА ОІ5ТАСНУА Ь.), РОДИНА «ЕФЕДРОВІ» - ЕРНЕОКАСЕАЕ
изький засухостійкий і гіл¬

збуджують ЦНС, розслаблю¬

лястий чагарник. Має пов¬

ють гладку мускулатуру бронхів

Китайська народна медицина

зуче кореневище. Його стебла —

та інших органів, підвищують

застосовує ефедру як ліки при

укорочені й покриті корою темно-

кров’яний тиск. Рослина змен¬

коклюші, бронхіальній астмі,

сірого кольору. Галузки хвойника

шує й припиняє болі, знижує

туберкульозі, а також у якості

ясно-зеленого

температуру тіла при захворю¬

потогінного, сечогінного й жа¬

кольору,

згодом

сірі, розкидисті, округлі й тонко-

ваннях,

борознисті з міжвузлям до 5 см

пропасницею, підвищує відді¬

завдовжки. Листя лускоподібне,

лення поту й сечі.

V__-.^

зародкове, «спаяне» у циліндричні

Відвар

використовують

розі, гіпертонічній хворобі, без¬

розтруби. Плоди соковиті, дов¬

при туберкульозі, бронхіальній

сонні й важких органічних захво¬

гасті або кулясті, цегляно-малинові

астмі, коклюші, гірській і серцевій

рюваннях серця.

або

кольору,

хворобах, бруцельозі, ревматизмі,

двонасінні. Його висота від 15 см

подагрі, малярії, виразці шлунка,

ЗАСТОСУВАННЯ

до 1 м. Час цвітіння — травень-

а також у якості жарознижую¬

Залити 1 ст. ложку трави ефедри

червень. Росте в центральній і пів¬

чого, сечогінного й потогінного

1 склянкою киплячої води, на¬

денній Україні.

засобів. Зовнішньо спиртову на¬

стоювати протягом 10 хвилин,

загрозою зникнення. Рослина за¬

стойку застосовують при ревматизмі

процідити. Приймати внутріш¬

несена в Червону книгу України.

для розтирань зі

жовто ^червоного

Перебуває під

що

супроводжуються

трави

знеболюючим

ефектом.

рознижуючого засобу.

ньо по 1 ст. ложці 2—3 рази на
день. Застосовувати при бронхі¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

альній астмі, гіпотонії.

З лікувальною метою використо¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Залити 15 г трави ефедри 2—

вують зелені однолітні пагони.

Застосовувати препарати хвой¬

З склянками води, поставити на

Наприкінці літа їх зрізують но¬

ника двоколоскового тільки за

слабкий вогонь, уварити до поло¬

жицями й відразу ж сушать, роз¬

призначенням і під контролем лі¬

вини, процідити. Приймати на¬

кладаючи в один шар, у тіні.

каря* Рослина отруйна. Застосу¬

стій по 1 ст. ложці 3 рази на день

Зберігають готову сировину в

вання

за ЗО хвилин до їди 2 місяці під¬

полотняних мішках або банках.

протипоказано при артеріоскле-

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Рослина містить отруйні алка¬
лоїди ефедрин, бензойну кислоту,
метилефедрин, псевдоефедрин,
пірокатехін, дубильні речовини
та інші компоненти. Однак вміст
алкалоїдів хвойника двоколоско¬
вого менше, ніж в іншому виді
хвойника — ефедрі хвощовій.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати хвойника двоколос¬
кового стимулюють кровообіг,
звужують

кровоносні

судини,

відвару трави

рослини

ряд, при ревматизмі, коклюші.

Повний атлас лікарських рослин

108

(ЕСНШАСЕА РУКРІЖЕА), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

фенолкарбонові кислоти, бетаїн,

лина заввишки 60—100 см,

смоли. Всі частини ехінацеї пур¬

На батьківщині, у Північній

кореневище багатоголове, розга¬

пурної містять ферменти, макро-

Америці, індійськими племе¬

лужене, із численним корінням.

і мікроелементи.

нами ехінацея використовува¬

Листя широколанцетне, прико¬

лася

якості

потужного

реневе на довгих черешках і зіб¬

ПОКАЗАННЯ

ране

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

вального та протизапального

Препарати з ехінацеї використо¬

засобу. Племена сіу (дакота)

розеткою,

стеблове

—

короткочерешкове. Суцвіття —

імуностимулятора, знеболю¬

кошики розташовуються на вер¬

вують при захворюваннях, викли¬

хівці стебла й у пазухах верхніх

каних впливом ультрафіолетових

листків. Крайові язичкові квітки

променів, іонізуючої радіації, хім-

в суцвіттях світло- або темно-

препаратів, хронічними запаль¬

пурпурні,

на

квітколожі

між

ними

процесами,

тривалим

використовували корінь для
лікування ран і як засіб від во¬
добоязні (гідрофобії).

дрібними трубчастими квітками

лікуванням антибіотиками. їх за¬

Ч-

розташовуються темно забарв¬

стосовують внутрішньо при грипі,

Використовують при лікуванні по¬

лені гострі й колючі приквітки.

застудах, захворюваннях печінки,

ліартриту, ревматизму, гінеколо¬

Плоди

бурі

цукровому діабеті, інфекціях вуха,

гічних

сім’янки. В Україні культиву¬

мононуклеозі, хворобах сечового

захворювань верхніх дихальних

ється повсюдно.

міхура, зараженнях крові. Зов¬

шляхів, при трофічних виразках,

нішньо — при опіках, фурунку¬

мікробній екземі, остеомієліті; при

—

чотиригранні

■ШННІІІІЯМ

розладів,

простатиту,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

льозі, ранах, абсцесах, кропивниці,

впливі пестицидів, важких мета¬

З лікувальною метою використо¬

укусах комах, екземі, герпесі та

лів, фунгіцидів, інсектицидів.

вують коріння, стебла, листя,

інших шкірних захворюваннях.

квітки ехінацеї пурпурної. Квіт¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

кові кошики ехінацеї збирають у

Препарати ехінацеї пурпурної

липні-серпні, 3—4-літні корене¬

застосовувати тільки за призна¬

вища з корінням викопують пізно

ченням і під контролем лікаря.

восени або навесні, сушать у тіні.

Рослина токсична! Протипока¬

Під час збирання трави заготов¬

занням є множинний склероз,

люють щойно розквітлі рослини

колагенози,

й теж сушать у тіні. Траву збері¬

імунні порушення, а також ВІЛ-

гають не більше 6 місяців.

інфекція.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку сухого по¬

Трава ехінацеї пурпурної містить
полісахариди, ефірні олії, флаво¬

лейкози та ауто-

ноїди, оксикоричні (цикорієва,

дрібненого кореня ]/з л В°ДИ>
кип’ятити на водяній бані ЗО хви¬

ферулова, кумарова, кавова) кис¬

лин,

лоти, дубильні речовини, сапо¬

дження, процідити. Приймати

ніни,

настій по 1—2 ст. ложки З—

поліаміни,

ехінацин,

настоювати

до

охоло¬

ехінолон, ехінакозид, органічні

4 рази на день до їди. Застосо¬

кислоти, смоли, фітостерини; ко¬

вувати при гострих інфекційних

реневища й корінь містять: іну¬

захворюваннях, хронічній утомі,

лін, глюкозу, ефірні й жирні олії,

грипі та ін.

Рослини від А до Я

(НУЬКОСНАШБ), РОДИНА «ЖАБУРНИКОВІ» - НУОКОСНАКГГАСЕАЕ

агаторічна плаваюча на по-

ПОКАЗАННЯ

верхні води дводомна рос¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

жабурникових.

Водний настій трави застосовують

Стебля у жабурнику вкорочені з

при поносах, білях, мимовільному

бічними пагонами (столонами),

витіканні сперми (частих полю¬

лина

родини

на верхівках яких утворюються

ціях), як засіб, що придушує над¬

зимуючі бруньки. Листя пла¬

мірно підвищену статеву активність

ваюче, зібране в розетку, довго-

1 як заспокійливий при кошмарних

черешкове, опукло-серцеподібне,

сновидіннях.

досягає 7 см у діаметрі та має два

Подрібнене листя прикладають

великих плівчастих прилистки.

до запалених місць на тілі для

Квітки білого кольору діаметром

зменшення й припинення запаль¬

109

см з трьома широко-зворотно-

Білоруська назва рослини —

жабник. Стилізоване зобразнахо-

даться на гербі білоруського

ження

жабурнику

міста Жабинка.
У словнику В. І. Даля жабур¬
ник називається водожилою.
Є індикатором чистої вода,

;

розростаючись у ній з утворен¬
ням заростей.

них процесів.
стосовувати при поносі та як засіб,

яйцеподібними пелюстками. Бу¬
ПРОТИПОКАЗАННЯ

що знижує надмірну статеву збуд¬

жіночі (маточкові) квітки. Чоло¬

Не можна застосовувати жабур¬

ливість, а також як заспокійливий

вічі квітки одиночні, на довгих

ник при гострих ентероколітах,

при кошмарних сновидіннях.

квітконіжках, а жіночі сидячі й

поносах, при падінні артеріаль¬

Якщо в побуті від повсякденної

зібрані по 3. Плоди ягодоподібні.

ного тиску нижче норми.

роботи або в поході запалиться

вають

чоловічі

(тичинкові

шкіра від тісних черевиків або

Цвіте жабурник звичайний у
ЗАСТОСУВАННЯ

рюкзака, почне червоніти й боліти

Залити 2 ч. ложки сухої трави жа¬

при кожному дотику — прикладіть

червні-липні. Широко розпов¬
сюджений

снд.

Україні,

країнах

ЗБИРАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують траву жабурнику, зібрану
під час цвітіння. Сушать сиро¬
вину в сухому провітрюваному
приміщенні. Жабурник звичай¬
можна збирати тільки

тихих, екологічно чистих місцях,
оскільки рослина має підвищену
здатність акумулювати важкі ме¬
тали.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Листя жабурнику містить флаво¬
ноїди, антоціани (ціанидін, пеларгонидін),

подрібнене свіже листя жабурнику

2 години, процідити. Приймати по

до запалених ділянок, міняйте час¬

1—2

ТА ЗБЕРІГАННЯ

ний

бурнику У4 л окропу, настоювати

лейкоантоциани

(лейкоціанидін).

ст. ложки 3 рази на день. За-

тіше — до ранку все пройде.

по

Повний атлас лікарських рослин

(Р^АХ СІІЧ5ЕІЧС), РОДИНА «АРАЛІЄВІ» - АКАИАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

гтл

;

кислот, підвищує світлочутливість

лина. Корінь гіллястий, сіру¬

На думку китайських лікарів,

вато-жовтого кольору, до З см у

препарати кореня показані

мікроорганізмів. Препарати жень¬

діаметрі, за формою схожий на

хворим з виснаженням, при

шеню застосовують при фізичній

людську фігуру. Стебло пряме,

слабкості, перевтомі, головних

і розумовій утомі, зниженій пра¬

одиночне, рідше зустрічаються

болях, безсонні, при нічному

цездатності, після тривалих і важ¬

рослини з 2~5 стеблами, до 70 см

потінні, задишці, кровохар¬

ких захворювань, при порушеннях

заввишки. Листя п’ятипальчасте

канні, при цукровому діабеті,

серцево-судинної системи функ¬

на довгих черешках, розташову¬

як регулюючий обмін речовин

ціонального характеру, діабеті, при

ється розеткою на верхівці стебла.

засіб, при захворюваннях ле¬

гіпофункції статевих залоз і деяких

Квітки женьшеню справжнього

генів, недокрів’ї, імпотенції і

функціональних нервових і психіч¬

дрібні, білого або рожевого ко¬
льору, зеленуваті, самопильні, аро¬
матні, зібрані по 8—10 у просту

як збудливий засіб при психа¬
стенії.

них захворюваннях (неврози, не¬
врастенія, психастенія та ін.), при
хронічних гіпо- та анацидних гас¬

парасольку. Плоди рослини яс¬
краво-червоного кольору, м’ясисті,

очей, придушує життєдіяльність

тритах.
бом на третій рік життя (або піз¬

соковиті, з 1—3 насінням, дозріва¬

ніше). Корінь і листя із квітками

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ють у серпні-вересні. Росте в

збирають під час цвітіння.

Приймати тільки за призначен¬

кедрових

лісах

Уссурійської

ням і під контролем лікаря. При

тайги — у Приморському й пів¬

АКТИВНІ

денній частині Хабаровського

РЕЧОВИНИ

курсі лікування спостерігаються

краю.

Всі частини женьшеню містять

побічні явища у вигляді головних

вуглеводи (фруктоза, мальтоза,

болів, безсоння, серцебиття тощо.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

передозуванні й дуже тривалому

галактоза),

органічні

кислоти

Лікарською сировиною слугує ко¬

(фумарова, бурштинова, малеї¬

ЗАСТОСУВАННЯ

ріння, рідше — надземна частина

нова), ефірну олію (у її складі

Залити корінь женьшеню вагою

рослини, зібрані звичайним спосо-

панацеї), алкалоїди та інші азот-

40—50 г холодною кип’яченою

місткі сполуки; вітаміни групи В,

солодкою водою на 3—4 години,

ніацин, пантотенова кислота, фе¬

потім порізати й опустити в У2 л

нолкарбонові кислоти (саліци¬

горілки й настоювати в темному

лова,

місці 17—20 діб. Приймати настій

ванілінова,

кумарова),

гетероциклічні сполуки (маль-

1 раз на день за півгодини до їди

тол), пігменти.

по 1 дес. ложці (10 мл), не запи¬
ваючи водою. Випиту кількість

ПОКАЗАННЯ

настою доливати горілкою протя¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

гом 2 тижнів. Курс лікування —

Женьшень поліпшує склад крові,

90 днів із двома перервами по

збільшує

газообмін,

стимулює

днів.

Цей

курс

лікування

тканинне дихання мозку, збільшує

можна повторити тільки через рік.

амплітуду серцевих скорочень, ро¬

Застосовувати при зниженому то¬

бить рідшим ритм серця, приско¬

нусі організму, розумовій і фізич¬

рює процеси загоєння виразок,

ній утомі, загальній слабкості,

збільшує секрецію жовчі, концен¬

після важких тривалих захворю¬

трацію у ній білірубіна й жовчних

вань та імпотенції.

Рослини від А до Я

1Ц

(САІГОАМШЕ РКАТЕШІ5 Ь.), РОДИНА «КАПУСТЯНІ» - ВКА55ІСАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

ний засіб. Рослина стимулює ро¬

лина. Стебло 20—70 см зав¬

боту нирок, печінки й сечоста¬

У Франції сік рослини засто¬

вишки, прямостояче, голе. Листя

теву систему; знижує цукор, діє

совували при пухлинах; вису¬

із

парами

як діуретик. У народній медицині

шені квітки — для лікування

листочків, прикореневе довгоче-

відвар жерухи застосовують при

епілепсії у дітей. У Росії його

решкове, голе; листочки на че¬

лікуванні пневмонії, запаленні

застосовували від цинги й да¬

решках округлі або ниркоподібні,

дихальної системи й перевтомі.

вали дітям від золотухи й ди¬

цільнокрайні. Стеблове листя ко-

Настій із квіток і квітучих верхі¬

тячих судорог. Траву варили

роткочерешкове, голе, листочки

вок має протицинготні, сечогінні,

в молочній сироватці або ро¬

їх сидячі. Суцвіття — китиця,

жовчогінні та протисудорожні

били сухий порошок і при¬

спочатку майже щіткоподібна,

властивості. Його використову¬

чотирма-десятьома

ймали його.

потім подовжена, рідка, 10—20-

ють при епілептичних і нервових

квіткова. Чашолистки овальні,

захворюваннях, супроводжува¬

пелюстки

лілові.

них судорогами й істеричними

сіння — як сечогінний засіб. Рос¬

Плід — стручок, майже прямий,

припадками, і при ревматизмі,

лина корисна в харчуванні хворих

на квітконіжках, що стоять косо

водянці,

глистах.

цукровим діабетом, при недо¬

вгору.

Зовнішньо — полощуть рот при

крів’ї й загальному занепаді сил.

здебільшого

Цвіте

травні-серпні.

В Україні росте повсюдно.

жовтяниці,

зубному болю, застосовують при
шкірних захворюваннях. Кашку

бронхіальній астмі. Відвар на¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ЗБИРАННЯ

із листя наносять на уражені рев¬

Протипоказане

ТА ЗБЕРІГАННЯ

матизмом ділянки. Настойку кві¬

сирої трави жерухи лугової внут¬

З лікувальною метою використову¬

ток на спирті приймають при

ють верхівки стебел із квітами.
Траву збирають навесні, на початку
цвітіння. Сушать, розклавши тон¬
ким шаром, під навісом або в добре
провітрюваному приміщенні без до¬
ступу сонячних променів.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У надземній частині відзнача¬
ється великий вміст аскорбінової
КИСЛОТИ, МІСТЯТЬСЯ ТІ0ГЛІК03ИДИ й

флавоноїди: кемпферол, кверце¬
тин та їх глікозиди. Насіння міс¬
тить жирну олію, до складу якої
входять амінокислоти.

застосування

рішньо, оскільки в ній виявлені
токсичні речовини.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку сухих подрібне¬
них квіток жерухи лугової 1 склян¬
кою окропу, настоювати 2 години,
процідити. Пити

ПО

V4 склянки

3—4 рази на день незалежно від
прийому їжі. Застосовувати при
запальних захворюваннях печінки,
жовчного міхура, нирок, сечового
міхура,

авітамінозах,

істерії,

астмі, ревматизмі, екземі, аска¬
ридозі.
Залити 15 г сухої подрібненої
трави жерухи лугової 1 склянкою
води, кип’ятити 10 хвилин, про¬

х/2

ПОКАЗАННЯ

цідити, приймати по

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

З рази на день. Застосовувати

склянки

В офіційній медицині жеруху лу¬

при бронхітах, трахеїтах, запа¬

гову застосовують як кровоочис¬

ленні легенів, застуді.

112

Повний атлас лікарських рослин

(5УМРНУТУМ ОЕЕІС^АЬЕ Ь.), РОДИНА «ШОРСТКОЛИСТІ» - ВОГАС^АСЕАЕ
алантоїн,

хронічному катарі дихальних органів

дігалову кислоту, слизи, ка¬

з рясним виділенням мокротиння,

гліоксилдиуреїд

меді, смоли й ефірну олію.

при кровохарканні, кровотечах, па¬

Рослина отруйна!

ралічах і як зовнішній засіб — при за¬
паленні вен, окістя й особливо при

ПОКАЗАННЯ

переломах кісток і вивихах, болях в

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ампутаційних куксах та ішіасі. Жи¬

Настій і відвар кореня жи¬

вокіст лікарський приймають внут¬

вокосту поліпшують регене¬

рішньо також при різних шкірних

рацію (відновлення) різних

захворюваннях, виразках і ранах з

тканин,

одночасним зовнішнім застосуван¬

сприяють

зро¬

щенню кісток у разі перело¬

ням.

мів. У народній медицині
водний настій коріння за¬

агаторічна трав’яниста рос¬
лина до 1 м заввишки. Корінь

Рослина

кишкових захворюваннях:

тільки за призначенням і під кон¬

поносах, дизентерії, хроніч¬

тролем лікаря.

вища, на смак терпко-липкий.
Стебло прямостояче, гіллясте, по¬
крите твердими волосками. Листя
чергове, довгасто-ланцетне, че¬
решкове, верхнє — сидяче. Квітки
фіолетові й блідо-рожеві. Цвіте
живокіст лікарський із травня по
жовтень. Плоди сухі, розпада¬
ються на 4 горішки. Розповсю¬
джений в Україні, у європейській
частині Росії, Сибіру.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Лікарською сировиною є корінь,
який викопують восени.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Корінь містить крохмаль, цукор,
багато слизових речовин, ду¬
бильні речовини, аспарагін, алка¬
лоїди циноглосин і лазіокарпін,

отруйна!

Приймати

ному катарі кишечника, ви¬
разках шлунка й кишечника, при

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 частину подрібненого

чорно-бурий довгий, гіллястий,
відходить від короткого корене¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

стосовують при шлунково-

Порошок кореня живокосту
слугує кровоспинним засобом
при носових та інших зовніш¬
ніх кровотечах. Спиртову на¬
стойку кореня уживають для
протизапальних і болезаспо¬
кійливих компресів. При пе¬
реломах

кісток,

забитих

місцях, ревматичних і подаг¬
ричних болях, ранах і вираз¬
ках

застосовують

мазь

із

кореня. При переломах і ви¬
вихах, забитих місцях, болях
у суглобах, золотусі, шкірних
захворюваннях і особливо для
лікування старих ран, що по¬
гано гояться, а також виразок
застосовують у вигляді ванн,
обмивань і компресів настій
кореня живокосту.

кореня живокосту п’ятьома час¬
тинами горілки, настоювати 8—
10 днів у темному місці, процідити.
Приймати по 15—20 крапель 2—
З рази на день у перервах між
їдою. Застосовувати для приско¬
рення загоєння різних ран, а та¬
кож при грипі. Для профілактики
грипу кілька разів на день змазу¬
вати настойкою в носі й навколо
рота.
Нарізаний шматочками корінь
живокосту у свіжому виді змі¬
шати з медом у співвідношенні
1:1, настоювати 2 тижні. При¬
ймати по 1 ч. ложці 3 рази на
день за 15 хвилин до їди. Засто¬
совувати при бронхіті, бронхіаль¬
ній астмі, виразках і запаленні
в шлунково-кишковому тракті,
зниженому гемоглобіні, фурунку¬
лах.

Рослини від А до Я

113

(ОЕЬРНІМУМ С(Ж50ЬГОА), РОДИНА «ЖОВТЕЦЕВІ» - К^ШСУЕАСЕАЕ
днолітня рослина, що дося¬

печінки,

шлунково-кишкового

гає 45 см у висоту, зі стриж¬

тракту, нирок. З настою квіток

невим коренем і вертикальним

або трави роблять примочки при

розгалуженим стеблом. Прикоре¬

кон’юнктивіті й блефариті. Жи¬

неве листя має короткі черешки,

вокіст польова має інсектицидні

стеблові — переважно без череш¬

властивості й використовується

У наш час живокіст польова
використовується як інсекти¬
цид проти городніх шкідників.
Ветеринари дають траву вів¬

ків. Квітки зазвичай яскраво-фіо¬

для боротьби зі шкідливими ко¬

цям для порятунку від гельмін¬

летові, рідше — червонуваті або

махами. Велике застосування в

тів. Із квіток виділяють синій

зовсім білі, зібрані в пухку мало-

медичній практиці має препарат

і фіолетовий барвники. Рос¬

квіткову китицю; чашолистки пе-

меліктин,^отриманий з живокості

люсткоподібні. Всі квітки мають

високої. Його призначають при

тонку пряму шпорку. Плоди —

підвищеному м’язовому тонусі

одиночні

листівки.

кістякової мускулатури. Дельсе¬

Цвіте із червня по серпень. Бать¬

мін використовується в хірургіч¬

ківщина рослини — Європа, Кавказ

ній

і Мала Азія. Поширена в Україні

наркотичними речовинами для

неопушені

й Росії.

практиці

комбінації

мускулатури.

також численні кровоочисні чайні

Квітки живокості польової зби¬

суміші, у тому числі з живокос¬

рають без квітконіжок із червня

том, які застосовують для струн¬

по серпень і сушать у провітрю¬

кості фігури.

ваному притінку. При штучному
підігріві температура не повинна

ПРОТИПОКАЗАННЯ

перевищувати 40 °С. Забарв¬

Живокіст польову не рекоменду¬

лення зберігає тільки та аптекар¬

ють застосовувати при вагітності,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Живокіст польова дуже отруйна!
Всі частини рослини в різній кон¬
центрації містять алкалоїди, такі

живокості називають «п’я¬
ним» — він непридатний для
вживання.

Існують

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

без доступу світла й вологи.

інтоксикацію у бджіл. Мед

більш повного розслаблення кіс¬
тякової

ська сировина, що зберігається

лина є медоносом, однак пилок
її отруйний і може викликати

гіпотонії,

міастенії,

синдромах

і станах, що супроводжуються
зниженням

м’язового

тонусу.

Симптоми отруєння: колапсоподібний

стан,

пригнічення ди¬

хання, судороги.
ЗАСТОСУВАННЯ
20 г квіток живокості польової
залити 200 мл кип’яченої води й
кип’ятити протягом 10 хвилин на
слабкому вогні, а потім відвар
процідити, довести об’єм води до
первісного. Приймати відвар по
1 ч. ложці 3 рази на день для лі¬

як меліктин, кондельфін, елатин,

кування грижі, жовтяниці, водя¬

дельсемін та ін.

нок. Як зовнішній засіб відвар

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Настій трави живокості польової
використовується в народній ме¬
дицині як протизапальний засіб
при запаленні легенів, плевриті,
як легкий сечогінний засіб. Його
приймають при захворюваннях

використовується при всіляких
пухлинах і опіках.
1 ч. ложку живокості заварити
2 склянками окропу й настою¬
вати протягом 8 годин у теплому
місці, без використання термоса,
а потім процідити. Приймати по
Vз склянки 4 рази на день. При
розсіяному склерозі.

Повний атлас лікарських рослин

114

(ШІЧІСЕКА ТАТАКІСА Ь.), РОДИНА «ЖИМОЛОСТЕВІ» - САРКІРОиАСЕАЕ
агаторічний чагарник зав¬

0,0072-0,0092, С - 0,050-

вишки до 2 м. Цвіте вели¬

0,090 %, Р-активні речовини —
провітамін

Комусь ягоди жимолості мо¬
жуть здатися не дуже смач¬

кими блідо-жовтими квітками.

0,4—1,2

Ще задовго до впровадження

0,0027,

антоціани

0,085—

ними — трохи гіркуваті. Але

жимолості в культуру люди звер¬

0,320 %. Плоди багаті йодом,

важливо знати, що все зале¬

нули увагу, що її плоди дозріва¬

марганцем, залізом, міддю.

жить від сорту — € солодкі,

—

кисло-солодкі ягоди, є й з гір¬

ють на 10—12 днів раніше суниці.
Своїм приємним, солодко-кис¬

ПОКАЗАННЯ

котою. Існують навіть сорти

лим, іноді гіркуватим смаком жи¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

жимолості з ароматом ананаса

молость нагадує лохину. У деяких

У народній медицині жимолость

регіонах уже на початку червня

застосовують як загальнозміцню-

можна поласувати цими темно-

вальний засіб. її використовують

синіми, покритими восковим на¬

і як антисептик — подрібненим

льотом ягодами. А ось за формою

листям присипають порізи й рани.

ягоди жимолості відрізняються:

Відвар листя жимолості — хоро¬

від округлих до витягнутих з гор¬

ший засіб для полоскання горла

бистою поверхнею. До речі, вони

при ангінах. Особливу користь

можуть довго висіти на гілках,

вони приносять при серцево-су¬

що продовжує період їхнього ви¬

динних захворюваннях — гіперто¬

користання у свіжому виді. Дуже

нії,

поширена в Україні, по всій тери¬

Свіжі ягоди використовують як

торії

протицинготний, загальнозміцню-

снд.

атеросклерозі,

недокрів’ї.

вальний, поліпшуючий діяльність
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

печінки й шлунка засіб, а також

Лікарськими властивостями воло¬

при малярії. Дуже важливе досто¬

діють ягоди, листя, квіти й навіть

їнство плодів жимолості полягає в

кора. Високовітамінні не тільки

тому, що вони знижують кров’яний

ягоди у свіжому виді, а й продукти

тиск, що особливо супроводжу¬

переробки: варення, схоже за сма¬

ється головними болями. Допома-

ком на вишневе, компоти, у тому
числі й асорті із суницею, джем,
сік, що при купажуванні зберігає
свій інтенсивний червоно-рожевий
колір

навіть

разів.

при

розведенні

Ягоди жимолості

можна заморожувати й сушити.

своюваній формі — глюкозу, фрук¬
4,0—3,0

органічні кислоти 1—3, пектинові
речовини — ІД—1,5, вітаміни В2 “
0,0025-0,0038

течах з носа. З’ясовано, що жимо¬
лость

має

антирадіаційні

властивості.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Індивідуальна нестерпність. Увага!
Червоні, жовтогарячі, жовті ягоди
в їжу й для лікування не вжива¬
ються.
ЗАСТОСУВАННЯ
1 ст. ложку плодів залити 1 склян¬
кою окропу, настоювати протягом
4 годин у термосі. Приймати по
2 ст. ложки 3 рази на день при гі¬
пертонії, захворюваннях нирок і
шлунка.
1 ч. ложку подрібненого висуше¬
ного листя, заготовленого у період
цвітіння, залити 1 склянкою окропу,
настоювати протягом ЗО хвилин,
процідити. П’ють по 1 ст. ложці
3 рази на день або використовують
вання ран.

Рослина містить цукор у легко за¬
галактозу

гають ягідки й при частих крово¬

для полоскання горла чи проми¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

тозу,

у^або суниці!

В9

1 ст. ложку подрібненої кори жи¬
молості залити 1 склянкою холод¬
ної води, кип’ятити на повільному
вогні 15 хвилин, процідити й прий¬
мати по 1 ст. ложці 3 рази на день
за ЗО хвилин до ‘іди як засіб проти
набряків.

Рослини від А до Я

115

Жовтець весняний

(К^ШСІІЬІІЗ НСАКІА Ь.), РОДИНА «ЖОВТЕЦЕВІ» - КАІЧІЛЧСиЕАСЕА
агаторічна трав’яниста рос¬

отруйна, збирати її необхідно

лина. Типовий весняний ефе¬

обережно, у гумових рукавичках.

Мапіолуса П. А., придворний

мероїд. У березні-квітні активно

Квітки збирають під час цві¬

лікар імператора Фердинанда І,

вегетує і цвіте, до червня відмирає.

тіння, перебирають і миють. Су¬

у своїй праці «Сила й дія різних

Стебло заввишки 25—30 см, по¬

шать сировину, уникаючи прямих

видів жовтців, або жовтих кві¬

крите листям, тонке, висхідне, мало-

сонячних променів під навісами.

ток» (1563 р.) писав наступне:

квіткове, з пучком бульбоподібного

«Жовтець діє як проносний

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

засіб: якщо з’їсти 5 або 6 ли¬

НИЖНЄ —

Містить летку речовину прото¬

кутасто-городчасте, довгочереш-

анемонін. Уважають, що він обу¬

стків з ізюмом (родзинками),

кове, верхнє — короткочерешкове,

мовлює

серцеподібно-кутасте. У пазухах

Рослини також містять вітамін С

листя розвиваються дрібні вивод¬

і каротин,

кові бруньки, схожі на бульбочки.

флавохром,

Квітки жовтцю яскраво-жовті,

флавоксантин, тараксантин, хри-

згодом вицвітають, на досить корот¬

зантемаксантин.

ких квітконіжках. Плодики зворот-

дуже отруйна рослина!

коріння.

Листя опукло-серцепо¬

дібне, глянцево-зелене,

нояйцеподібні,

пухнаті,

отруйність

жовтців.

а-каротин-епоксид,
ксантофілепоксид,
Жовтець

ком. Жовтець весняний широко

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

розповсюджений в Україні, Росії,

Водний настій свіжої рослини у

Білорусі, Сибіру, на Кавказі.

невеликих дозах приймають при
шлункових і головних болях і як

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

тонізуючий

З лікувальною метою застосову¬

свіжу траву вживають при голов¬

ють траву й квітки жовтцю. Зби¬

ному й невралгічному болях, рев¬

рають траву жовтцю, коли в неї

матизмі, подагрі, при ранах і

утворяться плодики, але ще по¬

фурункулах. Квітки застосову¬

мітно жовтенькі квіточки. Трава

ють у народній медицині як засіб

засіб.

рожнення. Якщо листя накла¬
сти

зовні,

воно

знімає

стовщення з нігтів, бородавки
та інші новотвори...»

—

угорі

роздуті, з дуже коротким носи¬

це викликає кількаразове випо¬

Зовнішньо

проти малярії. Внутрішнє засто¬
сування жовтців, як дуже отруй¬
них

рослин,

вимагає

великої

обережності.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Варто уникати передозування,
інакше може виникнути подраз¬
нення

шлунка,

кишечника

нирок.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2~3 ч. ложки трави жовт¬
цю

1 /4

л води, довести до кипіння

на слабкому вогні й процідити.
Робити теплі ванночки для окре¬
мих ділянок шкіри, розбавляючи
його такою ж кількістю ромашко¬
вого чаю. Застосовувати для очи¬
щення шкіри й при геморої (сидячі
ванни).
Залити 3 ст. ложки трави жовт¬
цю весняного V2 л окропу, на¬
стоювати 3 години. У теплому
виді застосовувати зовнішньо як
примочки й компреси при тубер¬
кульозі шкіри.

Повний атлас лікарських рослин

116

(ЕКУ5ІМУМ СНЕІКАОТНОЮЕ5 Ь.), РОДИНА «КАПУСТЯНІ» - ВКА55ІСАСЕА
днолітня трав’яниста рослина
30—120 см заввишки. Ко¬

рінь стрижневий, білий. Стебло

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Фармакологічна

У народній медицині використо¬

трави жовтушника обумовлена

активність

прямостояче, борознисте, зазвичай

вують при хронічній серцевій не¬

вмістом у ній серцевих глікози¬

гіллясте, покрите притиснутими,

достатності, набряках серцевого

дів — еризимину й еризимо-

двороздільними волосками. Листя

походження, серцевих усклад¬
неннях ревматизму, водянці, за¬

зиду.

чергове, 2—10 см, довгасто-ланце¬
топодібне, до основи й верхівки

дишці й бронхіальній астмі, як

звужене, цільнокрайнє або з рід¬

сечогінний засіб. Траву застосо¬

кими зубчиками, покрите трироз¬

вують для нормалізації артеріального

дільними притиснутими волосками,

тиску у хворих атеросклерозом. Від¬

сидяче, найнижче — на коротких

давна відваром жовтушника ліку¬

черешках. Квітки яскраво-жовті,

вали судорожний кашель при

дрібні, у простих або гіллястих ки¬

туберкульозі легенів як гарний

тицях; чашолистків і пелюстків по

відхаркувальний засіб, а також

4, тичинок — 6. Плоди — чотириг¬

при цинзі. Насіння й листя при¬

ранні стручки, злегка стислі, лі¬

ймають внутрішньо як протиглис¬

нійні, з коротким носиком, покриті

ний

зірчастими волосками. Цвіте із

(особливо при туберкульозі). Зов¬

травня до глибокої осені. Розпов¬

нішньо використовують свіжий сік

сюджений майже по всій Україні,

рослини для загоєння ран.

та

відхаркувальний

засіб

за винятком південних степових
районів Криму й Карпат.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

вати, строго дотримуючи дозу¬

З лікувальною метою використо¬

та під наглядом лікаря.

Рослина отруйна! Застосову¬

вується трава жовтушника левкоє¬
вого. Сировину заготовлюють все
літо в період цвітіння. Зрізують
тільки верхні облистнені частини
стебел завдовжки до ЗО см. Сушать на відкритому повітрі в тіні
або в сушарках.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Містить глікозиди серцевої дії: еризимін, еризимотоксин, еризин, еризимозид, строфантидін, корхорозид,
ерикордин. Також міститься гліко¬
зид глюкокохлеарїн і флавоноїди —
рутин, лютеолін. У насінні — гліко¬
зид синигрин. У листі міститься ас¬
корбінова кислота.

вання, і тільки за призначенням

Еризимин

збільшує

амплітуду серцевих скорочень

ч.

і робить ритм більш різким.

ЗАСТОСУВАННЯ

Залити 1 ст. ложку висушеної трави
жовтушника 1 /2 склянки горілки,
поставити настоюватися протягом
тижня, процідити. Приймати настій
по 10 крапель в 1 ст. ложці води,
З рази на день перед їдою. Засто¬
совувати при водянці.
Залити 1 ч. ложку сухої трави жов¬
тушника 2/з—1 л окропу, настою¬
вати протягом 2 годин. Приймати
по 1 ст. ложці 3 рази на день перед
'їдою. Як зовнішній засіб викорис¬
товувати примочки з відваром
насіння або листя жовтушника.
Застосовувати при раку молочної
залози та гнійних пухлинах.

Рослини від А до Я

117

(РКАІЧСУЬА АІЛІУ5), РОДИНА «КРУШИНОВІ» - КНАМ.'ЧАСЕАЕ

Лікарською сировиною є плоди,
листя, кора, квітки, рідше —
стебла, зібрані звичайним спосо¬
бом. Стиглі плоди збирають із
серпня по жовтень. Плоди су¬
шать на сонці

або в сушарках.

Строк зберігання — до 4 років.

У народній медицині Захід¬
ної Європи плоди застосо¬
вуються при подагрі, водянці.
У Казахстані їх використо¬
вують як проносний і блювот¬
ний засіб. У Білорусії відвар

Зі свіжих ягід вичавлюють сік.

з гілок застосовують як засіб,

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

жостеру отруйні, при вжи¬

Плоди містять вуглеводи й спорід¬

болі в животі, блювота, понос,

нені сполуки, органічні кислоти, ан¬

сильний головний біль.

що добре загоює рани. Плоди
ванні їх з’являються нудота,

трахінони: глюкофрангулін, франгулін,
емодин, сестерин; флавоноїди: рам¬
ноцитрин, ксанторамнін, рамнетин,
кемпферол, кверцетин. У корі — вуг¬
леводи, органічні кислоти, ефірна
олія, каротиноїди, алкалоїди, ду¬

бильні

щттяттттттШтшшшт^

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

речовини,

флавоноїди,

лення, при атонічних і хронічних
закрепах, втраті апетиту й хро¬
нічних

шкірних

висипань,

як

засіб, що добре загоює рани.

уже гіллястий, розкидистий

ароматичні сполуки, антрахінони:

чагарник, покритий майже

хризофанол, франгуроемодин, фран-

чорною шорсткуватою корою,

гулозид, рамнокатарпгин; вищі жирні

що розтріскується й відшарову¬

кислоти. Листя містить вітаміни; на¬

ється. Гілки супротивні, майже

сіння — жирну олію.

ності до поносів.

літні пагони покриті жовтувато-

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

стосування препаратів з жостеру,

сірою корою. Листя супротивне,

У медичній практиці відвар і на¬

рідше — чергове. На рослинах,

стій плодів застосовують при по¬

Препарати плодів жостеру не
можна застосовувати при схиль¬
Не рекомендується тривале за¬

завжди закінчуються колючками
стеблового походження. Одно¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

давати дітям настій плодів. Не¬
достиглі плоди отруйні!

що вже із плодами, листя зібране

рушеннях моторики кишечника,

ЗАСТОСУВАННЯ

пучками, зверху яскраво-зелене,

у жінок — у клімактеричний пе¬

Залити 10 г плодів жостеру 1 склян¬

знизу більш світле, голе або тон-

ріод.

володіють

кою окропу, кип’ятити на кипля¬

коопушене, за формою — від

м’якими проносними й антибак¬

чій водяній бані ЗО хвилин, дати

еліптичного до округлого із за¬

теріальними властивостями, дія

настоятися 10 хвилин, процідити.

гостреною або тупою верхівкою.

проявляється переважно в тов¬

Приймати настій із плодів жос¬

Квітки білі. Плід — куляста кіс¬

стих кишках. У народній меди¬

теру по Уз склянки на ніч. За¬
стосовувати при виразці шлунка.

Вони

також

тянка, синювато-чорна, блискуча.

цині відвар гілок, листя і плодів

Цвіте в травні-червні, плоди до¬

застосовують

виразковій

Залити 15 г листя 1 склянкою ок¬

зрівають у серпні-вересні, довго

хворобі шлунка, подагрі, водянці,

ропу, настоювати на водяній бані

тримаються на рослині. Пошире¬

асциті, ревматизмі, респіратор¬

15 хвилин, остудити, процідити.

ний в Україні, європейській частині

них інфекціях, геморої, паралічі,

Росії, на Кавказі й у Казахстані.

жовтяниці,

Приймати по Уз склянки на ніч.
При хронічних закрепах.

при

порушеннях

трав¬

Повний атлас лікарських рослин

118

(УАССІМУМ 0ХУС0СС05 Ь.), РОДИНА «ВЕРЕСОВІ» - ЕКІСАСЕАЕ
способом під час всієї вегетації
рослини.

Збирають

ягоди

із

У Литві журавлину викори¬

кінця вересня по листопад, до

стовують при лікуванні раку, як

моменту покриття журавлинних

загальнозміцнювальний засіб,

заростей снігом. Плоди, зібрані

при ангіні, стоматитах, фарин¬

восени, містять більше вітамінів,

гітах, енурезі, як протиглисний

аніж ті, що перезимували.

засіб, для поліпшення зору го¬
ловним чином — нічного, при

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

геморої. У деяких країнах Єв¬
ропи й Азії журавлину вва¬

Всі частини рослини містять фе¬
нольні сполуки,арбутин;тритер¬

жають протираковим засобом.

пеноїди;

У народній медицині багатьох

урсолову

кислоту;

флавоноїди: гиперин, кверцетин;

країн світу її використовують

дубильні

сапоніни.

для профілактики й лікування

У плодах містяться вуглеводи:

захворювань нирок, сечового

глюкоза,

міхура й сечовивідних шляхів.

речовини,
сахароза,

фруктоза,

сорбіт, пектинові речовини; орга¬
нічні кислоти: хінна, урсолова,
бензойна, яблучна аскорбінова,

лимонна; ефірна олія, вітаміни,
фенолкарбонові кислоти: хлоро¬
ічнозелений сланкий болотний

генова; катехіни, дубильні речо¬

чагарничок до 15 см заввишки,

вини, антоціани.

проявляють гемостатичний ефект,
згубно діють на холерного віб¬
ріона.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

з тонкими довгими стеблами й чис¬
Листя просте, цільнокрайнє, дрібне,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

при виразці шлунка й 12-палої

з короткими черешками. Квітки до¬

Журавлина є однією із кращих

кишки.

сить великі, біло-рожевого забар¬

вітаміноносних рослин.

ленним

придатковим

корінням.

Свіжий сік і ягоди протипоказані

влення, правильні, чотиричленні, на

Препарати журавлини застосо¬

ЗАСТОСУВАННЯ

довгих квітконіжках. Цвіте напри¬

вують при гіпертонічній хворобі,

Залити 15 г квіток журавлини

кінці травня — у середині липня.

хворобах печінки, нирок, підіплу^н-

1 склянкою окропу, настоювати

Плоди — яскраво-червоні ягоди, до

кової залози, асциті, діатезах, ли¬

на водяній бані 15 хвилин, осту¬

12 мм у діаметрі. Дозрівають на¬

хоманці, хворобах ревматоїдного

дити, процідити. Приймати по

прикінці вересня й до жовтня.

характеру,

У З склянки 2—3 рази на день.

Росте журавлина на торф’яних бо¬

при порушеннях обміну речовин,

Цей же настій застосовувати й

лотах України, майже у всіх райо¬

хворобі Адіссона, а також для ви¬

зовнішньо при екземі, дермато¬

нах північної й південної смуги

далення

мікозах.

європейської частини Росії, Сибіру

шкірі. Вони мають антисептичну,

й Далекого Сходу.

як жарознижуючий,

пігментних

плям

на

Журавлинний сік використову¬

протизапальну, гіпотензивну, ан¬

ють при гінекологічних запаль¬

тисклеротичну,

них захворюваннях, недокрів’ї.

протицинготну

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

дію, позитивно діють на водно-

Приймають по Уз склянки соку

Лікарською сировиною слугує

сольовий обмін, стимулюють ді¬

3—4 рази на день, додаючи мед,

вся рослина, зібрана звичайним

яльність підшлункової залози,

цукор за смаком.

Рослини від А до Я
л4л
••

ЙТЛжВй

119

Залізняк бульбоносний
*

&Шї

(РНШМІЗ ТШЕКОЗА Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
в Україні (степова й лісостепова
зона), європейській частині Росії,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Корінь і надземна частина заліз¬

на Кавказі.

няку широко застосовуються як

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

шлунковий, жовчогінний, проти¬
запальний
і заспокійливий засіб.
о

Лікарською сировиною є трава

Його рекомендують при гастри¬

та їстівні кореневі бульби. Траву

тах і виразковій хворобі, причи¬

збирають під час цвітіння й су¬

ною яких є підвищена кислотність

шать на повітрі під навісами. Ко¬

шлункового соку, при запаленні

рінь і бульби викопують восени й

легенів, туберкульозі, бронхіті,

сушать при температурі 40—50 °С.

холециститі, жовтяниці, малярії,

У свіжому виді бульби залізняку

геморої, жіночих і дитячих хво¬

можна зберігати в підвалі при

робах. Відвар бульб приймають

2 °С у дерев’яних ящиках, пере¬

при кривавих поносах. Свіже

сипаючи кожний шар вологим

листя й корінь, розтерті в кашку,
вважаються засобом, що загоює

піском.

рани.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У фазу цвітіння в листі містяться

ПРОТИПОКАЗАННЯ

від 40 до 138 мг вітаміну С, до

Протипоказаннями до застосу¬

40—150 см. Корінь довгий,

6 % алкалоїдів, сапоніни, ду¬

вання залізняку є схильність до

шнуроподібний. Стебло просте

бильні речовини й маловивчена

тромбозів.

агаторічна рослина заввишки

або гіллясте, голе, фіолетово-

ефірна олія з лимонним запахом.

пурпурне. Нижнє листя довгоче-

У бульбах виявлено сапоніни, ал¬

решкове, трикутно-серцеподібне;

калоїди.

няку 1 склянкою окропу, настою¬

середнє листя яйцевидно-лан¬
цетне із серцеподібною основою,
городчасто -пильчасте; верхнє —
сидяче, ланцетне, гостропильчасте. Суцвіття довге, у кільцях
з 10—16 квіток. Приквітки лі¬
нійно-шилоподібні,

довгими

щетинистими волосками. Віно¬

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку трави заліз¬

У тибетській медицині трава
рослини

використовується

при інфекційних поносах, а
бульби — як загальнозміцню вальний засіб. У Монголії
(монгольська галузь тибетсь¬

вати

години,

процідити.

Приймати по 1—2 ст. ложки за
ЗО хвилин до їди 3 рази на день.
Застосовувати

при

запальних

процесах у легенях, поносі, лихо¬
манці, бронхіті, нервових хворо¬
бах, геморої; як стимулюючий,

кої медицини) кореневища з

що підвищує імунітет, сечогінний

вий або ліловий, опушений зовні

бульбами залізняку бульбонос-

і тонізуючий засіб.

світлими волосками; верхня губа

ного, відомого тут під назвою

Залити 10 г трави залізняку V 2

його по краю війчаста, нижня —

Ішщіиг (лугмур), використову¬

склянки 70° спирту, відставити

з бічними лопатями, що лише

валися при сухості горла, хво¬

настоюватися протягом 20 днів,

трохи уступають за розмірами

робах легенів і як засіб, що

процідити. Приймати по 20 кра¬

середній. Плід — горішок з во¬

загоює рани. У Середній Азії

пель 3 рази на день за півгодини

дітям настій трави дають пити

до їди протягом 60 днів. Засто¬

при судорогах.

совувати при зазначених вище

чок завдовжки 15—20 мм, роже¬

лосками на верхівці.

Цвіте в

травні-серпні. Плоди дозрівають
у липні-серпні. Розповсюджений

хворобах.

120

Повний атлас лікарських рослин

(ОРШР^АХ ЕЬАТШ.), РОДИНА «АРАЛІЄВІ» - АКАІЛАСЕАЕ
евисокий (до 1 м) колючий

кореневища з корінням обтрушу¬

чагарник, з товстим, довгим,

ють від ґрунту, обрубують із них

Використання настойки зама¬

стебла,

нихи в комплексному лікуванні

горизонтальним, неглибоко лежа¬

промивають

воді,

чим кореневищем. Стовбури прямі,

пров’ялюють на повітрі й сушать

хворих

майже не гілкуються, густо усад¬

у теплому приміщенні. Довгі ко¬

найбільш ефективне в тих ви¬

жені голчастими ламкими шипами.

реневища розрубують на шматки

падках, коли в клінічній кар¬

Листя велике, округле, діаметром

завдовжки 35 см. Зберігають си¬

до 35 см, неглибоко пальчастоло-

ровину при кімнатній темпера¬

тині відзначаються симптоми

пасне, із черешками завдовжки до

турі. Строк зберігання — 3 роки.

18 см, густо усаджене короткими
жовто-зеленуваті, п’ятичленні, зіб¬

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

шипами. Квітки дрібні, непоказні,

адинамії. Поряд з деяким цук¬
рознижувальним ефектом від¬
настрою, працездатності.

рані в невеликі парасольки, які,

У кореневищах і коріннях міс¬
тяться ефірна олія, вуглеводні,

головної осі та коротких бічних гі¬

вільні кислоти, сапоніни й алка¬

лочок китиці.

лоїди.

ють при депресивних станах,
травматичній енцефалопатії тощо.
Вона має загальнозміцнювальну

жовтогарячі, кулясті кістянки діа¬
ками. Цвіте в червні-липні, плоди

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

дозрівають у вересні. Заманиха

Настойку кореневища і корінь

висока поширена в Приморському

заманихи застосовують у якості

краї.

тонізуючого й стимулюючого за¬

метром 7—12 мм, із двома кісточ¬

діабетом

значається підвищення тонусу,

у свою чергу, утворюють на кінцях
Плоди м’ясисті,

цукровим

собу, як засіб, що збуджує не¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

рвову систему при фізичній та

Лікарське застосування мають

розумовій втомі, після перенесе¬

кореневища з корінням. Заготов¬

них захворювань, гіпотензії, при

люють сировину заманихи во¬

виснаженні, астеноневротичних

сени, у період дозрівання плодів,

і астеноіпохондричних реакціях,

наприкінці серпня у жовтні. Кущі

гіпотонії,

заманихи висмикують руками,

У психіатрії настойку застосову¬

статевому

безсиллі.

дію, стимулює центральну нервову
систему. За своєю дією настойка
кореневищ заманихи близька до на¬
стойки женьшеню.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Індивідуальна нестерпність, гіпер¬
тонічна хвороба.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити подрібнене кореневище
заманихи 70° спиртом у співвід¬
ношенні 1:10 і поставити настою¬
ватися

темному

місці

при

кімнатній температурі 2 тижні,
потім процідити. Приймати по
25 крапель 3 рази на день до їди.
Застосовувати при імпотенції,
перевтомі, порушеннях менстру¬
ального циклу.
Залити 1 ст. ложку сухого листя
У2 склянки спирту (70°), витри¬
мати в темному місці при кімнатній
температурі 2 тижні, процідити.
Приймати по 1 ч. ложки 3 рази
на день перед їдою. Застосову¬
вати при стомленні, астенії, по¬
рушеннях менструального циклу.

Рослини від А до Я

121

(НУРЕКІСУМ РЕКРОКАТУМ Ь.), РОДИНА «ЗВІРОБІЙНІ» - НУРЕКІСАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рослина

ЗО см. Сировину сушать негайно

заввишки до 1 м. Кореневище

на горищах, під навісами або в

тонке, гіллясте, що дає щороку

приміщеннях з гарною вентиля¬

вання краще вживати олію із

кілька

пряме,

цією, розклавши тонким шаром

звіробою

щільне, циліндричне, із двома по¬

(5~7 см) і періодично перевер¬

її успішно використовують як

здовжніми ребрами, що видаються.

таючи; у сушарках при темпера¬

утирання

Листя супротивне, сидяче, гладке,

турі

й прострілі (люмбаго), для за¬

цільнокрайнє,

придатності сировини — 3 роки.

стебел.

Стебло

довгасто-овальне.

не

вище

°С.

Строк

Квітки золотаво-жовті із чорно-бу¬

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

мітелку. Плід — тригніздова яйце¬

Трава звіробою містить дубильні

подібна,

речовини, ефірну

багатонасіннєва

коро¬

продірявленого,
при

ревматизмі

гоєння ран, полегшення болю
при розтяганні сухожиль, ви¬

пелюстків, зібрані в щиткоподібну

рими крапками на нижньому боці

Для зовнішнього застосу¬

вихах,

при

крововиливах

і оперізуючому лишаї.
ОЛІЮ,

Р - ситосте-

бочка, що розкривається трьома

рин, тритерпенові сапоніни, вітаміни

глистогінний засіб; при нічному

стулками. Насіння дрібне (близько

С, Е, флавоноїди, антрахінони,

нетриманні сечі в дітей.

1 мм), довгасте, коричневе, дрібно-

макро- і мікроелементи та інші біо¬

коміркове. Цвіте із червня до серп¬

логічно активні речовини.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ня, плоди дозрівають із липня.
Дуже розповсюджений в Україні.

Трава звіробою слаботоксична.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

При тривалому застосуванні в
чистому виді може викликати не¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Призначають при захворюван¬

приємні відчуття в ділянці пе¬

Як лікарську сировину викорис¬

нях шлунково-кишкового тракту

чінки й почуття гіркоти в роті.

виразкова

хвороба

товують траву (верхівки стебел із

(гастрити,

квітками, листям, бутонами й

шлунка й дванадцятипалої кишки,

частково недоспілими плодами)

ентероколіти, поноси, виразковий

Звіробій трохи підвищує артері¬
альний тиск.

звіробою продірявленого. Заго¬

коліт, геморой), печінки й жовч¬

ЗАСТОСУВАННЯ

товлюють під час цвітіння рос¬

ного міхура (дискінезія жовчного

Залити 1 ст. ложку подрібненої

лини, до появи нестиглих плодів.

міхура,

жовчно-

сухої трави звіробою 1 склянкою

При заготівлі зрізують облист-

кам’яна хвороба, гострий і хроніч¬

окропу, кип’ятити на слабкому

нені верхівки завдовжки до 25—

холецистит,

ний гепатит). Використовується

вогні протягом 10 хвилин, проці¬

як діуретичний і протизапальний

дити. Приймати по Уз склянки

засіб

гломерулонефритах,

З рази на день. Застосовувати

пієлонефритах, циститах, запа¬

при

при катарах кишечника, для по¬

леннях передміхурової залози.

лоскання при запальних захворю¬

У народній медицині звіробій за¬

ваннях слизової оболонки рота й

стосовується при захворюваннях

зіву, для змазування ясен при

суглобів; при незагойних ранах,

стоматитах. Цей же відвар засто¬

виразках і свищах, при гострих

совують і для полоскання порож¬

простудних захворюваннях, ту¬

нини рота.

беркульозі, сінній лихоманці й

Залити 10 г сухої трави звіробою

дитячих діатезах; використову¬

1 склянкою окропу, настоювати

ється для лікування новотворів,

2—3 години. Приймати по 1 ст.

при різного роду запальних про¬

ложці 2—4 рази на день після 'іди.

цесах жіночої статевої сфери; як

Застосовувати при бронхіті.

Повний атлас лікарських рослин

122

(ЬАМІАЗТКУМ САЬЕОВООЬСЖ (Ь.), РОДИНА «ГУБОЦВІТІ» - ЬАМІАСЕАЕ
агаторічна рослина з гілляс¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

тим повзучим кореневищем,

Трава зеленчуку містить іридоїди

що відходить від нього прямо¬

(гарпагід, ацетилгарпагід, гали-

стоячими суцвіттями 15-30 см

ридозид), сапоніни, дубильні ре¬

заввишки й сланкими, що вкорі¬

човини (1,1 %).

нюються у вузлах, безплідними
решкове, яйцеподібне, на верхівці

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

загострене, по краю подвійного-

У народній медицині зеленчук жов¬

родчасте,

рідкими

тий застосовують як засіб, що воло¬

м’якими волосками. Квітки зе¬

діє сечогінною й протизапальною

ленчуку з лінійно-ланцетними,

дією. Настій трави зеленчуку вжи¬

пагонами. Листя супротивне, че¬

опушене

війчастими приквітками розта¬

вають при гострих і хронічних цис¬

шовані в пазухах верхніх листів

титах, гломерулонефриті, уретритах,

по 3 з кожного боку, утворюючи

пієлонефриті, аденомі простати, не¬

ПОМИЛКОВІ КОЛОТІВКИ.

КВІТЦІ —

внаслідок зниження тонусу сфінкте¬

п’ятьма

зубцями;

рів сечового міхура. У суміші з ін¬

жовтий віночок 17—25 мм зав¬

шими рослинами траву зеленчуку

довжки, зовні опушений, з ви¬

використовують при аденомі про¬

гнутою трубкою й волосистим

стати, хронічному гломерулонефриті

кільцем у ній, що заважає дріб¬

й простатиті.

ним комахам, непотрібним під
час запилення, проникати до не¬
ктару, а також із шоломоподіб¬
ною верхньою губою та нижньою
губою із трьох ланцетних лопа¬
тей; 4 тичинки, дві з яких довші
двох інших, і розщеплена ма¬
точка. На дні трубки накопичу¬
ється велика кількість нектару.
Цвіте рослина в травні-червні.

Наукова назва роду (СаІеоЬсіоіоп) походить від грецьких
слів %а1еа9 §а1е — «тхір»,
«ласка» і Ьсіоіоз — «сморід»,
оскільки його розтерте листя
має дуже неприємний запах.
Зеленчук жовтий — рослина
вічнозелена. Зовнішній вигляд
рослини майже не залежить
(крім сезону цвітіння) від пори
року.

триманні сечі в людей похилого віку

опушена дзвоникова чашечка з
ланцетними

'ч

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Індивідуальна нестерпність.

ЗАСТОСУВАННЯ
1 ч. ложку подрібненої трави за¬
лити 200 мл окропу, настоювати
10 хвилин і випити до їди. Прий¬
мати по 2—3 склянки на день.
Найкращий ефект при лікуванні
циститів дає настій трави зелен¬
чуку й підмаренника чіпкого,
узятих у рівних частинах. 1 ст.
ложку сировини залити

*/2 л

ок¬

ропу й настоювати 30—40 хвилин.
Приймати настій по х / 2 склянки
З рази на день до їди до виду¬

Плід складається з 4 горішкопо-

жання. При гострих і хронічних

дібних часток. Розповсюджений

циститах.

в Україні (крім Криму і степових
районів), європейській частині
Росії, на Кавказі.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують траву зеленчуку жовтого,
зібрану під час цвітіння. Сушать
сировину в сухому, добре провіт¬
рюваному приміщенні.

Застосовується у вигляді чаю
при різях в ділянці сечового мі¬
хура у людей похилого віку, при
ослабленні (паралічі) сечового
міхура (уретриті, циститі, пієлиті, нефриті). На 1 склянку ок¬
ропу взяти 1 ч. ложку квіток і
настоювати 10 хвилин. Пити 2—
З склянки на день, ковтками
(теплим).

Рослини від А до Я

123

(СНІМАРНІЬАСМВЕІТАТА), РОДИНА «ВЕРЕСОВІ» - ЕКІСАСЕАЕ
изькосланкий вічнозелений

апетит, поліпшують процеси трав¬

чагарник, що росте з довгих

лення, а також знижують вміст

Північноамериканські інді¬

підземних пагонів і сягає 15—25 см

цукру в крові при цукровому діа¬

анці плем’я Кри використову¬

заввишки. Квіти мають по п’ять

беті. Препарати рекомендуються

вали зимолюбку як ліки, що

біло-рожевих пелюстків, що ши¬

як загальнозміцнювальний і тоні¬

дроблять камені в нирках,

роко

зуючий засіб, зокрема при над¬

вони так і називали рослину —

розкриваються.

блискуче,

зелене,

Листя

ланцетопо¬

мірній

фізичній

перевтомі,

як

дібне, шкірясте, зазубрене по

відхаркувальний і дезінфікуючий

краях, від 3 до 8 см у довжину,

засіб, при туберкульозі, як боле¬

зібране в одну-дві колотівки у

заспокійливий засіб при болях

нижній частині пагонів. Цвіте в

після пологів, при гастралгії й зуб¬

другій половині червня, липні й

ному болю, як антисептичний,

початку серпня. Поширена в Ук¬

протизапальний засіб, зовніш¬

раїні, європейській частині Росії,

ньо — при хронічних нашкірних

на Далекому Сході.

хворобах, лікуванні гнійних ран.
Відвар сухої трави й сухого листя

ЗБИРАННЯ

застосовується при туберкульозі

ТА ЗБЕРІГАННЯ

кишечника, виразковій хворобі

Заготовлюють траву зимолюбки

шлунка й дванадцятипалої кишки,

під час цвітіння. Сушать у про¬

хронічних колітах і ентероколітах,

вітрюваному місці.

хронічних закрепах,

хронічних

простатитах, циститах. Його ре¬

і
?
є

«той, що подрібнює на дрібні
шматочки» (рірбкікмєи). Могі¬
кани вимочували зимолюбку в
теплій воді й прикладали на¬
стій зовні для лікування опіків.

місячних, як кровоспинний засіб
при всіх видах кровотеч. Широко
використовують

припарки

із

трави при карциномі, пухлинах
губ, гланд, молочної залози. Від¬
значено випадки лікування раку
молочної залози.
ПРОТИПОКАЗАННЯ

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

комендують при порушеннях мен¬

Не порушуйте дозувань. При-

Містить гідрохінон хімафілін, ар¬

струального

йом препаратів зимолюбки зон¬

циклу,

затримці

бутин, флавоноїди: кверцетин,

тичної

кемпферол, авікулярин, гіперин;

необхідно погодити з лікарем.

смоли, крохмаль, пектинові кис¬

при

хворобах

нирок

лоти, хлорофілові дубильні речо¬

ЗАСТОСУВАННЯ

вини, цукор, поташ, залізо, магній,

Залити 2/з склянки сухої трави

хлорид натрію, сірчану, фосфорну

зимолюбки

й кремнієву кислоти.

вати не менше місяця. Приймати

[/2 л горілки,

настою¬

по V£ ч. ложки на стопку води
ПОКАЗАННЯ

З рази на день перед їдою. За¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

стосовувати при туберкульозі ле¬

Засоби із зимолюбки зонтичної —

генів, туберкульозі кишечника,

сильний сечогінний і дезінфікую-

захворюваннях нирок, сечовивід¬

чий сечові шляхи засіб. Препа¬

них шляхів.

рати зимолюбки застосовуються

Залити 1 ч. ложку трави або ко¬

при набряках, асциті, а також при

реня Х//\ а окропу, довести до ки¬

хворобах суглобів і подагрі, ос¬

піння

кільки одночасно з діурезом під¬

5 хвилин, настоювати 1 годину,

вищується виділення азотистих

процідити. Приймати настій по

потримати

на

вогні

і хлористих солей. Трав’яні чаї із

2 ст. ложки перед кожним прийо¬

зимолюбки зонтичної підвищують

мом їжі при простатиті.

Повний атлас лікарських рослин

124

(ЗТЕЬЬАКІА МЕЬІА), РОДИНА «ГВОЗДИКОВІ» - САКУОРНУЕЕАСЕАЕ
днолітня або дворічна трав’¬

114 мг % вітаміну С та понад

яниста рослина до ЗО см зав¬

23 мг % каротину.

'У

;

Європі використовують

при пухлинах різної локаліза¬

вишки. Стебло слабке і тонке,
лежаче або піднімається, гіллясте,

ПОКАЗАННЯ

ції. У китайській медицині —

облистнене рівномірно й негусто.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

як

Листя яйцеподібне, коротко за¬

У народній медицині розпарену

шлунково-кишкових захво¬

гострене; верхнє сидяче, нижнє на

траву прикладають до хворих

рюваннях, при запорі, а також

черешках. Квітки невеликі, кінцеві

місць при ревматизмі, радикуліті,

як слизовий і відхаркувальний

або пазушні, з білими дворозділь¬

розтягненні зв’язок; відваром на¬

ними пелюстками на довгих квіт¬

тираються від ломоти в суглобах,

коніжках.

не

при ревматизмі; компреси при¬

відмирають. Плід — довгаста ко¬

кладають до ран. Настій — при

робочка із численним округлим

кровохарканні, геморої, болях в

або

насінням.

серці, гепатитах, холециститах;

Цвіте в травні-вересні, плоди до¬

настій (у вигляді ванн) — при

Бутони

взимку

ниркоподібним

болезаспокійливий

при

засіб.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Зібраний з вапняних ґрунтів зіроч¬
ник може викликати алергію — по¬
червоніння шкіри й сверблячку.

зрівають у липні-жовтні. Розмно¬

болях у ногах, шкірних висипках,

жується насінням. При проростанні

екземі, золотусі, для обмивання

ЗАСТОСУВАННЯ

їх восени рослина зимує й завершує

гнійних ран, виразок. Сік — при

1 ст. ложку сировини залити 200 мл

свій розвиток на наступний рік.

загальній

схудненні,

окропу, залишити на ніч, після чого

Тривалість життя рослини в ос¬

авітамінозах, функціональних за¬

процідити. Приймати настій по

новному від 3 до 4 тижнів. Поши¬

хворюваннях серця, холецисти¬

V4 склянки 4 рази на день до ‘іди.

рена

слабості,

європейській

тах, гепатитах; зовнішньо — для

200—250 г сировини настоювати

частині СНД, на Кавказі, Дале¬

промивання подразнених очей,

віл окропу 2 години, потім про¬

кому Сході, у Західному й Схід¬

у вигляді гарячих примочок —

цідити й влити у ванну.

ному Сибіру.

при ревматизмі, радикуліті, ло¬

Сік трави зірочника приймати по

моті. Есенцію зі свіжої рослини

V2—1 ч. ложці з рівною кількістю

застосовують у гомеопатії.

меду в теплій воді 4 рази на день.

Україні,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Лікарською сировиною є трава
зірочника середнього, яку до¬
цільно заготовлювати у поєд¬
нанні з прополюванням. Сушать
у тіні, під навісом, у добре про¬
вітрюваному приміщенні. Строк
придатності сировини — до 9 мі¬
сяців.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Головні діючі речовини — тритер¬
пенові сапоніни, алкалоїди, ду¬
бильні речовини, відзначається
високий зміст калію. Хімічний
склад рослини вивчений мало.
Відомо, що в надземній квітучій
частині зірочника міститься до

Рослини від А до Я

125

(ЕКІСЕЖЖ Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - АЗТЕКАСЕАЕ
днолітня трав’яниста рослина-

вих, легеневих, пологових, зуб¬

бур’ян від 0,30 до 1,60 м

них, кишкових, гемороїдальних

В Америці злинка використо¬

у висоту. Стебло — округлене,

і носових кровотечах, циститах,

вується головним чином як

не

розгалужене,

простатиті, дизентерії, як закріп¬

засіб від різних поносів, що

густо

облиствлене.

ляючий засіб при поносах. Відвар

обумовлено насамперед ду¬

Листя загострене, чергове, ліній -

трави використовують для ліку¬

бильними речовинами. Цю дію

ноланцетне, по краях війчасте.

вання хвороб очей, для відрощу¬

істотно підкріплює ефірна олія.

Квіткові кошики досить дрібні, бі¬

вання

висипках

У німецькій народній медицині

луваті, зібрані у вузькі волотисті

і лишаях. Ефірну олію застосову¬

водний настій трави злинки й

суцвіття. Крайові квітки білуваті,

ють як кровоспинний засіб при

спиртову її настойку застосо¬

вузькоязичкові,

прямостояче,
шорстке,

волосся,

при

—

маткових кровотечах. Спиртова

вують у вигляді крапель як кро¬

із чубчиком.

настойка трави злинки канад¬

воспинний засіб при різних

Цвіте в червні-вересні. Розпов¬

ської застосовується як крово¬

кровотечах.

серединні

жовті, трубчасті,

сюджена в Україні, Росії, Білорусі.

спинний засіб при кишкових,
легеневих, зубних, носових, мен¬

ЗБИРАННЯ

струальних, пологових і геморої¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

дальних кровотечах.

З лікувальною метою використо¬
вують

траву,

стебла,

листя,

квітки. Збір злинки канадської
проводять під час цвітіння в се¬

-У

ЗАСТОСУВАННЯ

Залити 1 ст. ложку трави злинки
1 склянкою окропу, настоювати

ПРОТИПОКАЗАННЯ

1 годину в закритій посудині,

Не має.

процідити. Приймати по 1—2 ст.
ложці 4—6 разів на день. Засто¬

редині літа. Стебла зрізують на

совувати при носових кровоте¬

ширину

чах.

долоні

над

ґрунтом,

зв’язують у пучки й вивішують

Залити 6 ст. ложок трави злинки

сушити. У великих рослин краще

канадської 1 л води, кип’ятити на

зрізати

слабкому вогні 5—6 хвилин, на¬

верхівки

галузок,

ос¬

кільки внизу стебло дуже грубе.

стоювати 1—2 години, процідити.
Уживати для миття голови через

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

день протягом 2—3 тижнів. За¬

Злинка містить ефірну олію із

стосовувати як стимулятор росту

приємним запахом, у яку входять

при випаданні волосся.

лимонен, дипентен, терпинеол

Залити 1 ст. ложку трави злинки

і альдегіди; флавоноїди, холін,

1 склянкою окропу, настоювати

дубильні речовини, смоли, віта¬

1 годину в закритому посуді, про¬

мін С, мінеральні солі.

цідити. Приймати від 3 до 6 ра¬
зів

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Злинка канадська має протиза¬
пальну,

кровоспинну,

на день

по

ст.

ложці.

Застосовувати при гемороїдаль¬

в’яжучу

дію. У народній медицині настій
трави застосовують при матко¬

них, кишкових, легеневих, зуб¬
них і носових кровотечах. При
хронічному простатиті цей же на¬
стій приймати по 2 ст. ложки З—
4 рази на день.

Повний атлас лікарських рослин

126
'

Змієголовник молдавський

(ОКАСОСЕРНАЬУМ МОІЛ)АУІСА Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ

агаторічна, нерідко однолітня

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

рослина заввишки 15—50 см.

Рослина містить значну кількість

Корінь тонкий, стрижневий. Стебло

олії, до складу якої входять цит-

змієголовник «лікує підви¬

прямостояче, чотиригранне, ко-

раль, гераніол, нерол, цитронерол,

щену температуру шлунка й

роткоопушене, від основи гіллясте,

тимол, лимонен, геранилацетат,

печінки». Надземну частину

з довгими косо нагору спрямова¬

секви-торнен, альфа-пінен, линалоол, а також дубильні речовини,

рослини рекомендують засто¬

ними галузками. Листя змієголов¬
нику

черешках,

кумарини, флавоноїд молдавозид

супротивне, довгасто-яйцеподібне

та інші активні речовини. У листі

або довгасто-ланцетоподібне, по

і квітках — ефірна олія, вітамін С.

на

коротких

краях тупозубчасте, темно-зелене;
ПОКАЗАННЯ

Квітки блідо-фіолетові, на корот¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ких квітконіжках у шести квітко¬

Як лікарська рослина застосову¬

вих помилкових кільцях. Чашечка

ється в якості заспокійливого,

коротковолосиста, двогуба; віно¬

болезаспокійливого та протису¬

стриті,

нефриті,

при

стоматиті ~ у вигляді полос¬
кань. В Індії трав’яну масу й
у якості зміцнювального та

чок білий або блакитнувато-фіоле¬

дорожного засобу, сприяє заго¬

товий, зовні опушений. Плід —

єнню

тригранний, довгастий горішок

підсилює діяльність органів трав¬

темно-бурого кольору. Цвіте в

лення. Настій трави є в’яжучим,

липні-серпні. Плодоносить у сер-

протиспазматичним,

Викликає

апетит,

знеболю¬

пні-вересні. Росте в Україні, у Бі¬

вальним засобом, у народній ме¬

лорусі, європейській частині Росії,

дицині його застосовують при

у Західному й Східному Сибіру,

совувати при гепатиті, га¬

насіння рослини застосовують

верхівкове листя ланцетоподібне.

ран.

~ \
На думку тибетських лікарів,

в’яжучого засобу. У монголь¬
ській медицині — при захво¬
рюваннях печінки, шлунка.

прискореному серцебитті, нев¬
ралгії, мігрені, головному болю,
при простудних захворюваннях,
зовнішньо — для полоскання при
зубному болю.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Індивідуальна нестерпність, гос¬

на Далекому Сході.

трі запалення шлунка, кишеч¬
ника, вагітність.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Лікарською сировиною є трава.
Змієголовник збирають на по¬
чатку цвітіння й масового облиствлення

центрального

стебла.

Траву використовують у свіжому
виді або сушать у тіні чи сушар¬
ках при температурі не вище
40 °С.
Зберігають

суху

сировину

щільно закритій тарі. Способом
гідродистиляції зі свіжої сиро¬
вини одержують ефірну олію.
Для одержання насіння змієго¬
ловник збирають, коли в нижній
частині суцвіття воно досягає пов¬
ної стиглості.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити

ст.

ложку

трави

1 склянкою окропу, поставити
настоюватися

20-30

ХВИЛИН,

процідити. Приймати по 1 ст.
ложці 3—4 рази за 15 хвилин до
їди. Застосовувати при шлун¬
ково-кишкових захворюваннях,
прискореному серцебитті, голов¬
ному болю, простудах.
Залити

ч.

ложку

насіння

1 склянкою води, кип’ятити на
слабкому вогні 3—4 хвилини, на¬
стоювати 2 години. Приймати по
2 ст. ложки 3~4 рази на день.
Застосовувати при мігрені.

Рослини від А до Я

127

(ОКСНІ5 Ь.), РОДИНА «ОРХІДНІ» - ОКСНГОАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

щавлевокислий кальцій та міне¬

лина 20~45 см заввишки;

ральні солі.

Із древніх часів зозулинець

бульби яйцеподібні. Листя дов¬

застосовувався як загальноПОКАЗАННЯ

зміцнювальний засіб. Пожив¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ними

Колосся густе, багатоквіткове, на

Бульби широко використовують

зозулинцю

початку цвітіння пірамідальне, піз¬

при хворобах шлунково-кишко¬

перси при завоюванні нових

гасто-еліптичне або еліптичне, З—
5,

тупе,

до

основи

звужене.

властивостями

бульб

користувалися

ніше циліндричне; приквітки фіо¬

вого тракту, при дизентерії, катарі

земель. У походах воїни могли

летово-рожевуваті, яйцеподібні,

товстих кишок і катарі сечового

довго обходитися без їжі, ужи¬

загострені. Зовнішні листочки оц¬

міхура, при виразці шлунка й два¬

ваючи

вітини яйцевидно-ланцетні, зовні

надцятипалої кишки, виразковому

бульби зозулинцю з водою або

білувато-рожеві; внутрішні в числі

коліті, геморої, як обволікаючий

двох, лінійні, загострені, трохи ко¬

протизапальний засіб при гострих

ротші зовнішніх і утричі їх вужчі.

і хронічних захворюваннях ди¬

Плід — невелика коробочка з пи-

хальних шляхів, застосовують при

лоподібним

Широко

жіночих хворобах, для лікування

розповсюджений на всій території

печінки і як засіб, що поліпшує

України.

склад крові. Рослину використо¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

трофії,

Для медичних цілей використо¬

туберкульозі,

вують молоді бульби зозулинцю,

кровотеч або виснажливої хво¬

їх викопують під час цвітіння.

роби. Зозулинець застосовують

насінням.

вують для підтримки сил при дис¬
старечому

виснаженні,

ослабленні

після

тільки

подрібнені

молоком.
також як стимулюючий засіб при
статевому безсиллі, як протиот¬
рута при отруєннях отрутою, що
має припікальну дію.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказань

побічної дії

не має.
ЗАСТОСУВАННЯ

Бульби очищають від шкірочки,

Змішати 3—10 г розтертих бульб

нанизують на нитку й занурюють

зозулинцю

на кілька хвилин у киплячу воду,

води,

щоб запобігти надалі їх пророс¬

(до 2 склянок), кип’ятити, помі¬

Уз СКЛЯНКИ холодної

поступово

влити

окріп

танню, потім сушать на повітрі,

шуючи, протягом 10 хвилин, проці¬

підвішуючи на нитках.

Після

дити. Приймати по Уз склянки

такої обробки бульби втрачають

З рази на день. Застосовувати при

гіркоту

циститі. Воду можна замінити мо¬

неприємний

запах,

а крохмальні зерна, що містяться

локом.

в паренхімі, перетворюються на

Залити 2 г висушених бульб зозу¬

клейстер і

висохлим

линцю шоломоносного 1 склянкою га¬

бульбам рогової консистенції та

рячої води (50—60 °С), збовтувати

надають

більшої щільності. Готову про¬

протягом 10—15 хвилин. Приготов¬

дукцію називають у медицині

лений слиз зберігати в прохолодному

«бульби салеп».

місці не більше 2—3 днів. Приймати
по 1 ст. ложці перед 'їдою при захво¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

рюваннях шлунка й кишечника 4—5

Бульби зозулинцю містять слиз,

разів на день. При бронхітах при¬

крохмаль, білкові речовини, цукри,

ймати до та після їди по 1 ч. ложці.

Повний атлас лікарських рослин

128

звичаиниш
<У

(СЕІЧТАШШМ ЕКУТНКАЕА), РОДИНА «ТИРЛИЧЕВІ» - СЕІЧТІАІЧАСЕАЕ
ворічна

трав’яниста

рос¬

лина. Корінь стрижневий,

світлий. Стебло прямостояче, чо¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
У народній медицині траву засто¬

тиригранне, 10—50 см заввишки;

совують при нервовому висна¬

зверху розгалужене. Прикоре¬

женні,

перевтомі,

нервовій

неве листя короткочерешкове,

анорексії,

хворобах печінки й

ланцетоподібне, зібране в ро¬

жовчного

міхура,

зетку, що утворюється в перший

спазмах кишечника й шлунка,

рік життя рослини.

хронічному ентероколіті, деяких

Стеблове

метеоризмі,

він відновлює апетит, норма¬
лізує роботу шлунка, ефек¬
тивний при метеоризмі, при
млявості шлунково-кишкової
системи та спазмах. Чай має
тонізуючу властивість і забез¬

листя сидяче, навхрест супро¬

гінекологічних

тивне, довгасто-яйцеподібне або

недокрів’ї,

ланцетне, з поздовжніми жил¬

шкірних захворюваннях. Відвари

ками.

яскраво-рожеві,

й настої допомагають при грипі,

зібрані в щиткоподібне суцвіття.

неврозах, малярії, цукровому діа¬

Чашечка трубчаста, з 5 чашолист¬

беті, печії, туберкульозі легенів,

1/4 л холодної води й настою¬

ків. Віночок з подовженою ци¬

хворобах нирок і серця, епілепсії;

ють, періодично помішуючи,

ліндричною трубочкою. Цвіте із

зовнішньо

незагойних

6-Ю годин; відціджують і пі¬

червня по вересень. Плід — ци¬

ранах, екземі, подагрі, виразках

дігрівають до приємної темпе¬

ліндрична коробочка.

і фурункулах гомілки.

ратури.

Квітки

Насіння

захворюваннях,

Із золототисячнику виходить
відмінний лікувальний чай,

гаймориті,

—

при

мігрені,

кишкового тракту. Готується
чай у такий спосіб: 1 ч. ложку
подрібненої трави заливають

Чай

п’ють

перед

їдою, не підсолоджують.

дрібне, округле, коричневого ко¬
льору. Дозріває у серпні-вересні.

печує стимуляцію шлунково-

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Розповсюджений в Україні (від

Препарати із золототисячнику

південних регіонів до Карпат),

протипоказані людям, що страж-

шшяштшштштштт

дають виразкою кишечника й

європейській частині Росії, на

шлунка, при підвищеній кислот¬

Кавказі.

ності.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Збирають золототисячник під
час цвітіння (у червні-липні),
перед розпусканням квіток. Су¬
шать у тіні на повітрі або в добре
провітрюваному

приміщенні,

Щ
ш

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 10 г сухої подрібненої трави
ЗОЛОТОТИСЯЧНИКУ

У4 склянки го¬

рілки, настоювати протягом 7—
10 днів, процідити. Приймати по
20—30 крапель 3 рази на день за

розкладаючи траву в один шар.

15 хвилин до їди. Застосовувати

Строк зберігання — 2 роки.

при печії, нудоті, запорі, цукро¬
вому діабеті,

для поліпшення

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

апетиту.

Надземні частини рослини міс¬

Залити 20 г сухої подрібненої

тять алкалоїди, основний з яких

трави

генцианін; гіркі глікозиди (ама-

протягом 40 хвилин, процідити.

л окропу, настоювати

рогентин, гентіопикрин, генціоник-

Приймати по У 2 склянки в теплому

рин, еритроцентаурин, еритаурин);

виді за

флавоноїди, кислоти (олеїнову й ас¬

день. Застосовувати при хроніч¬

корбінову), стероли, ефірну олію,

ному гепатиті, цукровому діабеті,

смоли.

холециститі.

годину до іди 3—4 рази на

Рослини від А до Я

129

(НІЕКОСНШЕ СЮОКАТА Ь.), РОДИНА «ЗЛАКИ» - СКАМШЕАЕ
агаторічна рослина з довгим

трави зубрівки трохи підвищує мо¬

повзучим кореневищем. Стеб¬

Індійські шамани використо¬

торику кишечника й

ло заввишки 30—80 см, гладке.

вували священну траву й д ля

життя хворих із закрепами.

Листя 3~6 мм завширшки, плоске,

лікування — у вигляді відвару

прикореневе, довгозагострене, стеб¬

або паління проти кашлю,

лове — ланцетно-лінійно-укорочене;

болю і застуди.

іноді з кільцем із дрібних волос¬
ків у місці відходження листової
пластинки, рідше — розсіяно во¬
лосисті. Суцвіття — мітелка 5—
10

см завдовжки

3—7

см

завширшки з горизонтально від¬
даленими гілочками; колоски яй¬
цеподібні, жовто-бурі; зовнішні
колоскові

луски

трохи

довші

внутрішніх; внутрішні колоскові
луски по краю з війками. Цвіте в
травні-червні. Зернівки дозріва¬
ють у серпні. Поширена в Україні
(лісових районах), європейській
частині

Росії,

на

Далекому

Сході.
ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Лікарською сировиною є трава
зубрівки запашної, яку заготовлю¬
ють у період цвітіння, коли в ній
найбільш високий вміст кумарину.
Крім періоду цвітіння, траву можна
зрізати повторно, після її відрос¬
тання, однак у цьому випадку вона
містить менше кумарину. Сушать
під навісом або в добре провітрю¬
ваному приміщенні. Строк придат¬
ності — 2 роки.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Рослина містить ангідрид оксико¬
ричної кислоти у вигляді глікозиду,
що надає їй ароматного запаху.
У листі і суцвіттях виявлено аскор-

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не рекомендується застосову¬
вати хворим з виразковою хворо¬

язичок 2—4 мм завдовжки. Піхви
листя голі, гладкі або шорсткі,

полегшує

бінову кислоту, а в стеблі і корене¬
вищі — алкалоїд динаксину й умбе¬
ліферон, що є похідним кумарину.

бою й гастритом з підвищеною
кислотністю.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку трави зуб¬

ПОКАЗАННЯ

рівки 1,5 склянками окропу, на¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

стоювати

У народній медицині водний настій

процідити. Приймати по 1 ст.

і горілчану настойку застосовують

ложці 3—5 разів на день за 15

для підвищення апетиту й поліп¬

хвилин до їди, Застосовувати для

протягом

години,

шення травлення при хронічних за¬

підвищення апетиту.

хворюваннях шлунково-кишкового
тракту, для запобігання гнильним

Залити 50 г трави х/2 л горілки,
посуд щільно закрити, поставити в

процесам, позбавлення від здуття;

темне місце на 10 днів, процідити.

лихоманці туберкульозу легенів; як

Приймати настойку по 30—40 кра¬

антисептичний засіб. Кореневище

пель, розчинивши водою в 1 ст.

при прийманні внутрішньо «зігрі¬

ложці, 2—3 рази на день. При хро¬

ває нутрощі». Із трави роблять

нічних захворюваннях шлунково-

примочки на рани, що погано го¬

кишкового тракту, лихоманці, для

яться, а також при грибкових за¬

підвищення апетиту й поліпшення

хворюваннях

травлення.

шкіри.

Настойка

Повний атлас лікарських рослин

130

(СНАМЕККЖ А^УЗТІЕОЕЮМ), РОДИНА «ЗНІТОВІ» - (ЖАСКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

у серпні-вересні. Широко роз¬

лина, заввишки 50—150 см.

повсюджений в Україні, по всій

Стародавній рецепт: обдати

території СНД.

окропом порцеляновий чай¬

ному корінні розвиваються чис¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

чашкою окропу, настоювати

ленні додаткові бруньки. Стебло

Використовується верхня час¬

10 хвилин, долити в чайник

Кореневище товсте, повзуче; на
вертикальному і

ник, залити 2 ст. ложки чаю

горизонталь¬

просте,

тина рослини в стадії цвітіння й

гарячої води, почекати 5 хви¬

голе, густо облистнене. Листя

листя. Траву заготовлюють під

лин і розлити по чашках.

чергове, сидяче, іноді з дуже ко¬

час цвітіння, зрізуючи лише верхні

Знову залити чайник окро¬

роткими черешками, лінійно-лан¬

частини рослини без грубих сте¬

пом, настоювати 10 хвилин —

цетне,

основи

бел. їх швидко сушать на повітрі

друга заварка буде ще краще,

прямостояче,

округле,

загострене,

до

клиновидно звужене, по краю

в тіні, розвішуючи зв’язаними в

смачніше, корисніше. Чай ви¬

дрібно залізисто-зубчасте або

пучки або розсипавши тонким

цільне,

темно-зелене,

шаром. Іноді заготовлюють ок¬

кликає спокійний і глибокий

сизо-зелене,

ремо листя й окремо квітки іван-

— блідо-

чаю. Строк зберігання — 3 роки.

зверху

блискуче,

знизу

пурпурно-червоне,

ІНОДІ

рожеве. Суцвіття іван-чаю — ки¬
тиця. Плід — пухната, трохи
вигнута коробочка. Насіння голе,

сон.

Його

використовують

при лікуванні аденоми про¬
стати, простатиту та шлун¬
ково-кишкових захворювань,

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

довгасте, нагорі з довгими, тон¬

Містить дубильні речовини, ас¬

сприяє видужанню при застуді й

кими, білими волосками. Цвіте в

корбінову

гострих респіраторних захворю¬

червні-серпні. Плоди дозрівають

цукри, пектинові речовини, слиз,
алкалоїди;

кислоту,
насіння

каротин,
—

ваннях.

жирну

олію. До бутонізації в надземній

ПРОТИПОКАЗАННЯ

частині рослини є білок, солі фос¬

Протипоказань до застосування

фору, кальцію, кобальту, слизу.

іван-чаю не виявлено. Однак при

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

вагітності перед уживанням пре¬
паратів з рослини варто прокон¬
сультуватися з лікарем.

Водний настій з листя іван-чаю
приймають при головних болях,

ЗАСТОСУВАННЯ

виразці шлунка, як засіб, що ре¬

Залити 1—2 ст. ложки подрібне¬

гулює обмін речовин і стимулює

ного листя 1 склянкою окропу,

роботу серця. Відвар листя іван-

кип’ятити на водяній бані протя¬

чаю рекомендують як снотвор¬

гом 15 хвилин, настоювати 1 го¬

ний і заспокійливий засіб, при

дину, процідити. Застосовувати

проблемах шлунково-кишкового

настій для полоскання горла, об¬

тракту: гастритах, діареї, колітах,

мивання виразок і пролежнів.

дизентерії, виразці шлунка. За¬

Залити 1 ст. ложку сухої трави

стосовують іван-чай при захво¬

1 склянкою окропу, настоювати

рюваннях сечостатевої системи.

1 годину, процідити. Приймати на¬

Полоскання відваром трави зні¬

стій по 1 ст. ложці 3—4 рази на

має запальний процес при ангіні,

день. Застосовувати при голов¬

прийом

ному болю й безсонні.

відвару

внутрішньо

Рослини від А до Я

131

(2СЧСІВЕК), РОДИНА «ІМБИРНІ» - 2ШСІВЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

лина. Імбир має прямостоячі,

У кореневищах міститься ефірна

Реіулярне споживання їм-

биру підвищує лібідо, особ¬

очеретоподібні, округлі стебла,

олія, головним його компонентом

що досягають у висоту до 1—1,5 м.

є цингиберен (зингиберен) —

Квіткові стебла лускаті. Листя

сесквитерпени (група органічних

ланцетоподібне,

цільнокрайнє,

сполук класу терпенів), а також

чергове, із загостреною верхів¬

камфен, цинеол, бисаболен, бор¬

кою. Квітки жовті або коричневі,

неол, цитраль, линалоол. Також

розташовуються

імбир містить вітаміни С, Вр В2

на

коротких

ніжках суцвіття, зібрані у вигляді

та незамінні амінокислоти.

колосовидних суцвіть. Плід —
імбиру утворює мочкувату коре¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

неву систему. За корінь нерідко

Настій, настойка, заварка, а також

приймають видозмінений підзем¬

у вигляді порошку кореневище ім¬

тристулкова коробочка. Корінь

ний пагін — кореневище, від

биру застосовується при заколи¬

якого відходять зелені надземні

суванні (морській хворобі), при

пагони й придатковий корінь.

виразковій хворобі шлунка, для

Батьківщина

Пів¬

підвищення апетиту й поліпшення

денно-Східна Азія та Західна

травлення, атеросклерозі, пору¬

Індія. У дикому виді не зустріча¬

шенні жирового й холестерино¬

ється. Обробляють імбир у тро¬

вого

імбиру

—

пічних і субтропічних областях
Китаю, Японії, В’єтнаму, Індії,
Західної Африки, Аргентини,
Бразилії, Ямайки.

обміну,

для

нормалізації

\І

ливо в жіночої половини (на
сході вважається, що імбир
робить жінку «більше жагу¬
чою» і «поступливою»). Ім¬
биру приписують неймовірну
здатність викликати жіночу
любов і їй відповідати. При¬
чому, у цьому сходяться всі
народи — і жителі Азії, і єв¬
ропейці.

стану кровоносних судин. Ком¬
преси використовують для зняття
головних болів, болю у спині й при
хронічному

ревматизмі.

Імбир

також використовується як засіб
для зменшення морської хвороби
(заколисування).

ПРОТИПОКАЗАННЯ
При виразці шлунково-кишко¬
вого тракту, жовчнокам’яній хво¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

робі;

Як лікувальний засіб використо¬
вують ^кореневище й траву ім¬

краще не застосовувати

вагітним і матерям, що годують
дітей.

биру. Його викопують із землі,
очищають, промивають, потім

ЗАСТОСУВАННЯ

сушать на сонці. У продажі імбир

Залити 2—3 ст. ложки порошку 1 л

можна зустріти в меленому виді

води, кип’ятити протягом 10 хви¬

й у вигляді шматочків засушених

лин, відвар вилити у ванну. При

кореневищ. У герметичному впа¬

м’язовій утомі й ломоті, полегшує

куванні може зберігатися до 5 ро¬

м’язові болі.

ків. Крім коріння, заготовлюють

Додати 1—1,5 г імбиру (V2 ч.

також траву, яку збирають під

ложки) у чай або в мінеральну

час цвітіння й сушать звичайним

воду за {/ 2 години до або під час

способом у добре провітрюва¬

подорожі. Досить корисно прий¬

ному, захищеному від прямих со¬

мати при заколисуванні у транс¬

нячних променів приміщенні.

порті й при морській хворобі.

ШШ

Повний атлас лікарських рослин

132

(РІСУ5 САКІСА Ь), РОДИНА «ШОВКОВИЧНІ» - МОКАСЕАЕ
корисний при захворюваннях сер¬
цево-судинної системи. Його при¬
значають

хворим

недостатністю,

венозною

схильністю

до

тромбозів, при анемії. Інжир вико¬
ристовують для поліпшення трав¬
лення; показаний для лікування
тромбоемболічних захворювань,
застосовується при лікуванні не¬
фриту. Відвар інжиру в молоці за¬
стосовують при захворюваннях

дихальних

шляхів,

трахеїтах,

бронхітах, бронхоектатичній хво¬
истопадне невелике дерево
або великий чагарник, у при¬

роді до 10—12 м у висоту. Має
короткий, товстий стовбур; кора
коричнювато-сіра. Листя лопа¬
теве, розділене на 3—7 часток, до
10~25 см у довжину, до 20 см
завширшки, із хвилястим і міс¬
цями зубчастим краєм, чергове.
Черешок до 7 см. Сиконії (фіги)
сплющено-кулясті або грушопо¬
дібні, 2—8 см у діаметрі, оди¬
ночні або парні, залежно від
різновиду —

від зеленого до

темно-фіолетового

кольору

стиглому вигляді, їстівні, м’ясисті
й солодкі, вагою від ЗО до 150 г.

дозрівання. Кращими вважаються

робі;

сорти, плоди яких не розтріску¬

жуючу дію.

ються на дереві, а зав’ялюються.

має

потогінну,

жарозни¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Інжир протипоказаний хворим

Містить інвертний цукор, аскор¬

цукровим діабетом, при гострих

бінову кислоту, каротин, пектин,

запальних захворюваннях шлун¬

вітаміни В|, В2, В^, багато солей

ково-кишкового тракту й хворим

калію, кальцію, магнію, фосфору,

з порушенням обміну щавлевої

заліза, органічні кислоти, фер¬

кислоти.

менти, слиз.
ЗАСТОСУВАННЯ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Залити

Інжир застосовують при гастри¬
тах, хронічних закрепах, для по¬
ліпшення

складу

крові.

Він

Батьківщина інжиру — гірська

3—5

штук

інжиру

1 склянкою молока, довести до
кипіння, кип’ятити 5 хвилин на
дуже слабкому вогні, потім інжир
розім’яти й розтерти в молоці.
Приймати, обов’язково в теплому

область древньої Карії, провінції

Вік інжиру — близько 5 тисяч

виді, по

Малої Азії. У Криму, Середній

років, і згадки про це цілюще

день. Застосовувати для приско¬

Азії, на Кавказі інжир вирощу¬
ють у відкритому ґрунті як цінну
плодову рослину.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою в інжиру
використовують плоди й листя.
Збирають листя восени, сушать на
повітрі в тіні, під навісами, у про¬
вітрюваних місцях. Плоди інжиру
збирають вибірково, у міру їхнього

рення

дерево можна знайти в Біблії,

х/2

склянки 2—4 рази на

дозрівання

наривів,

також як зовнішній засіб для лі¬

Ще Авіценна писав, що «смо¬

кування шкірних і гнійничкових
захворювань.

у міфології багатьох народів,
ківниця (інжир) корисна при

всіх захворюваннях серця й

судин, бронхіальній астмі, сер-

цебигпі». У вірменській народ-

ній

•

медицині

інжиру

відвар листя

застосовують

кашлі, поносі.

при 5

Залити 2 ст. ложки подрібненого
листя інжиру 2 склянками окропу,
настоювати 1 годину, процідити.
Пити по У2 склянки 4 рази на
день за 15—20 хвилин до їди. За¬
стосовувати для лікування віти¬
ліго; гніздової плішивості.

Рослини від А до Я

133

(АМЕЦУЧСНІЕК ОУАЬІ5 МЕОІК.), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ
истопадний

чагарник

або

терин, цукор, органічні кислоти

невелике дерево 1—4 метри

(в основному яблучна), кумарини,

заввишки з добре розвиненою

мікроелементи (мідь, свинець, ко¬

кореневою системою. Колір кори

бальт), аскорбінова кислота, про¬

від маслинового до коричневого.

вітамін А, вітаміна групи В. У корі

Форма куща струнка,

й листі міститься велика кількість

молоді

гілки покриті білуватою злегка

Високий вміст вітаміну С та
провітаміну А в ягоді зумов¬
лює її застосування при зни¬
женні гостроти сутінкового
зору, при розладі шлунка. Для

дубильних речовин.

того, щоб одержати сік ірги,

опушеною корою, старі — темно-

свіжі плоди ірги, покладені

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

тонким шаром, залишають на

часто волосисті, мають довжину

Листя ірги використовують при

5 днів при кімнатній темпера¬

коричневою
бруньки

корою.

ірги

—

Зимові

яйцеподібні,

5— 7 мм. Листя яйцеподібне, із

панкреатитах з вираженою діа¬

турі, потім вичавлюють сік,

черешками 8—15 мм завдовжки.

реєю в основному через в’яжучі

нагрівають його до 85 °С і роз¬

Суцвіття — прямі китиці (від З

властивості. Зовнішньо настій

ливають у пляшки.

до

штук у суцвітті), які роз¬

листя застосовують для приско¬

пускаються наприкінці квітня —

рення загоєння ран. Відваром із

у травні до появи листя. Плід —

подрібненої кори лікують рани й

ягода чорно-синього кольору із

опіки, полощуть горло при ангіні

сизуватим восковим нальотом,

й приймають внутрішньо при за¬

має розмір 5—15 мм у діаметрі.

хворюваннях шлунково-кишкового

Дозріває в серпні-вересні. У ди¬

тракту. Настій квіток застосовують

кому виді зустрічається в Криму.

для профілактики варикозного роз¬

Культивується в Україні, євро¬

ширення вен та інфаркту міо¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

пейській частині Росії, на Уралі,

карда, зниження артеріального

Гіпотонікам (людям зі зниженим

на Кавказі.

тиску при гіпертонії; він тонізує

тиском) рекомендується обме¬

серцево-судинну систему. Плоди

жити кількість ягід у раціоні.

-у

їдять свіжими або сухими при гі¬
повітамінозах, авітамінозах і для
зміцнення центральної нервової
системи (нормалізується сон і
знижується збудження).

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬

ЗАСТОСУВАННЯ

вують ягоди, листя й кору чагар¬

Залити 2 ст. ложки сушених пло¬

нику.

дів ірги У4 л холодної води, за¬

Збір

плодів

починають

наприкінці червня й продовжують

мочити на

до серпня. Плоди збирають без

кипіння й настоювати

плодоніжок. Стиглі плоди збира¬

Приймати настій по

ють, миють, просушують, а потім,

розсипавши тонким шаром, су¬

їди. Застосовують для лікування

годин, нагрівати до
2

х/2

години.
склянкм

рази на день за ЗО хвилин до

шать на сонці. Листя збирають

гіпо- і авітамінозів, при ослаб¬

у червні-липні, а кору — у вересні -

ленні зору в нічний час.

жовтні. Листя й кору висушують

Залити 1 ч. ложку сухої подріб¬

у тіні і після сортування впакову¬

неної кори ірги

ють у паперові мішки.

кип’ятити

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

товують для полоскання порож¬

У плодах ірги містяться дубильні

нини рота. Застосовувати при

речовини, флавоноїди, бета-ситос-

ангіні.

склянкою води,

хвилин, настоювати

ЗО хвилин, процідити. Викорис¬

Повний атлас лікарських рослин

134

(ІШ5 РЗЕШАСОКУЗ У), РОДИНА «ІРИСОВІ» - ІКГОАСЕАЕ
агаторічна прибережна трав’я¬
ниста рослина, заввишки 75—

запах фіалок; сліди бензальде¬
гіду, линалоолу, гераниолу та ін.;

У тибетській медицині корене¬

Кореневище гіллясте,

кислоти: миристинова, бензойна,

вища іриса жовтого за назвою

товсте (до 2 см), повзуче. Стебло

ундецилова, тридецилова; їхні

щільне, у верхній частині гіллясте.

«бу-шел-ци» прописують як

метилові ефіри, бензойний, м-де-

Листя зелене, мечоподібне, широ-

циловий, нониловий і оцтовий

загальнозміцнювальний засіб

колінійне, завширшки 10—30 мм,

альдегіди, фурфурол, сліди фе¬

з ясно помітною середньою жил¬

нолу, кетон з м’ятним запахом.

160

см.

кою. Квітки зібрані пучками по
Зовнішні частки оцвітини відхи¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

лені вниз, пластинка їх яйцепо¬

Препарати

3—8 на розгалуженому стеблі.

іриса

при недокрів і, застосовують
як проносний засіб, а при
збільшенні дози — як блювот¬
ний. Подрібнене кореневище
входить до складу кровоспин¬

володіють

них зборів.

дібна, біля основи відразу звужена

в’яжучою, відхаркувальною, про¬

в короткий нігтик, ясно-жовта, по¬

тизапальною, сечогінною, крово¬

середині з жовтогарячою плямою

спинною

дією.

гінгівіті, зубному болю. При гемо¬

й пурпурними жилками. Плід —

Відвар кореневищ застосовують

рої ефективні сидячі ванни з на¬

тупотригранна довгасто-овальна

для зупинки маткових кровотеч,

стоєм свіжих кореневищ. Настій

коробочка з коротким носиком на

при порушенні менструального

кореневищ на соняшниковій олії

верхівці. Насіння стисле, блис¬

циклу. Водний настій висушених

використовують для розтирання

куче.

червні-серпні.

кореневищ використовують для

шкіри при артритах і міозитах.

Плоди дозрівають у серпні. Куль¬

лікування опіків, гнійних ран, ви¬

тивується в Україні, Росії.

разок, а також для полоскання

Цвіте

глистогінною

рота при хронічному й гострому

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Кореневища й квітки у свіжому

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

виді містять токсичні речовини,

З лікувальною метою використо¬

тому застосовувати їх потрібно

вують кореневища й листя. Зби¬

з обережністю.

рають кореневища 3—4-річних
рослин у вересні-жовтні або рано
навесні у квітні. Викопані коре¬
невища промивають у холодній
воді, обрізають пагони й коріння,

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити ЗО г подрібненої сиро¬
вини 1 склянкою червоного вина,
настоювати 5—7 днів у темному

більші за розміром розрізають на

місці, щодня струшуючи, проці¬

шматки й пров’ялюють. Сушать

дити. Пити по 1 ст. ложці через

під навісами, на горищах, у теп¬

кожну другу годину. Застосову¬

лих провітрюваних приміщеннях,

вати при кровотечі, поносі, як се¬

розстеливши

чогінний засіб при асциті.

тонким

шаром.

Зберігають у сухих, добре про¬

Залити подрібнений корінь іриса

вітрюваних приміщеннях. Строк

жовтого 70 % спиртом у пропор¬

придатності сировини — 3 роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ції 1,5:20, поставити настоюва¬
тися на 7—10 днів, процідити.
Приймати по 2 ст. ложки 4~6 разів

У кореневищах міститься ефірна

на день. Застосовувати при мет-

(ірисова) олія, до складу якої

рорагії (ациклічній матковій кро¬

входять кетон ірон, що надає олії

вотечі).

Рослини від А до Я

135

(СЕТКАКІАІ5ЦШОІСА), РОДИНА «ПАРМЕЛІЄВІ» - РАКМЕНАСЕАЕ
асправді ісландські

мохи,

астма, туберкульоз), інфекційних

або цетрарія ісландська — це

хвороб шкіри, опіків та попрілос-

Велику цінність цетраріїї іс
ІС-4^

лишайник, що досягає 4—12 см

тей, порушень діяльності щитовид¬

ландській надають лишайни¬

заввишки і являє собою розчепі¬

ної залози, анемії, при бронхіті із

кові кислоти, а саме уснинова

рений кущик з виделкоподібно

сильним

бронхіальній

кислота. Вона має сильну ан¬

розгалуженою листовою сланню,

астмі, коклюші, виразці шлунка й

тибактеріальну дію стосовно

що нагадує оленячі роги. Окремі

дванадцятипалої кишки, при поно¬

стафілококів,

гілочки бувають 5—20 мм зав¬

сах, ранньому токсикозі вагітних.

бактерій субтиліс, мікобакте¬

ширшки, але вони звичайно ви¬

Виявлено здатність препаратів

гнуті

скручені.

цетрарії розсмоктувати ущіль¬

Забарвлення їх верхнього боку —

нення в молочних залозах при

від маслинового до буро-зеленого,

використанні для лікування мас¬

нижнього — від білувато-зеленого

топатії у жінок.

жолобчасто

кашлем,

до світло-буруватого, часто — з
білими плямами. Розповсюджені

ПРОТИПОКАЗАННЯ

в усіх районах північніше степової

Не має небажаних побічних дій.

стрептококів,

рій. Дослідження показали,
що натрієва сіль уснинової
кислоти володіє бактеріоста¬
тичними властивостями навіть
у

розведенні

1:2000000,

у більш високій концентрації
вбиває туберкульозні бактерії.

зони, у Криму й на Кавказі.
ЗАСТОСУВАННЯ

ках, фурункулах, опіках.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

Залити 2 ч. ложки лишайника

Залити 100 г подрібненого моху 1 л

2 склянками холодної води, до¬

холодної води, настоювати 1 добу,

Збирають наприкінці літа й во¬

вести до кипіння, кип’ятити на

процідити, поставити настій на во¬

сени всю рослину, висушують на

слабкому вогні 4—5 хвилин, ос¬

дяну баню і упарити на У2 або на

повітрі. При сушінні важливо не

тудити, процідити. Пити ковтками

Уз об’єму. Приймати 3 рази на

занадто довго тримати рослину

протягом дня. Застосовувати при

день за У2 години до їди як про¬

на світлі.

туберкульозі легенів, коклюші,

носний засіб. При надмірній по¬

бронхіальній астмі, поносах, хро¬

слаблюючій дії дозу екстракту

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

нічному запорі. Цей же відвар

зменшити.

зовнішньо — для обмивань і при¬

14 днів.

Містить слиз, органічні кислоти

мочок при гнійних ранах, вираз¬

(у тому числі усниновокислий на¬
трій), йод, ферменти, вітаміни
(А, В|, ЕЦ2), леткі пахучі речо¬
вини.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Рослина знайшла досить широке
застосування в офіційній і народній
медицині в лікуванні хвороб шлун¬
ково-кишкового тракту (гастритів,
виразок), дистрофій, загального
виснаження, захворювань дихаль¬
них шляхів і легенів (бронхіт, кашель
різної інтенсивності,

бронхіальна

ШШ *

Курс

лікування

—

136

Повний атлас лікарських рослин

(СІТКІЛХІІЗ І^УЧАТУЗ), РОДИНА «ГАРБУЗОВІ» - СУСШВІТАСЕАЕ
днолітня трав’яниста рослина

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

із родини гарбузових. Має

Лікарське й харчове застосування

довге (до 4 м), дуже гіллясте, пов¬

мають

плоди

кавуна.

У їхній

зуче іусто опушене стебло. Листя

м’якоті міститься до 12 % цукрів,

двічі перисторозсічене, завдовжки

у тому числі глюкоза, фруктоза й

10~22 см і завширшки 10—18 см.

сахароза, а також пектинові речо¬

Квітки кавуна роздільностатеві, па¬

вини, клітковина, вітаміни ЕЦ, В2,

зушні, п’ятичленні, зі спайним во¬

С, РР, фолієва кислота, каротин,

ронкоподібним жовтим віночком

солі магнію, калію, заліза, мар¬

діаметром до 3 см. Плоди соковиті,

ганцю, нікелю; у насінні — до ЗО %

різноманітні за формою, величиною

жирної олії, що має харчове зна¬

та забарвленням, з їстівною роже¬

чення.

вану патоку, вино, пастилу й
цукати. Причому кавуновий
мед за своєю консистенцією,
забарвленням й смаком дуже
важко

відрізнити

справжнього

від

бджолиного.

Фахівці-пасічники

розріз¬

няють за квітковим пилком,
що обов’язково присутній у

вою або червоною м’якоттю, бага¬

бджолиному меді.

коричневе, біле або строкате. Цвіте

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

в травні-червні, плоди дозрівають

При набряках, пов’язаних із за¬

тонасінні. Насіння плоске, чорне,

З кавунів віддавна готували
мед-мердек, повидло, рафіно¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

у липні-вересні. Культивується по¬

хворюванням нирок і серцево-су¬

У плодах кавуна можуть накопи¬

всюдно.

динної системи,

чуватися хімікати (азот, фосфор,

а також при

хворобах печінки й каменях у

калій та ін.), які входять до

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

жовчному міхурі використовують

складу добрив. Уживання таких

Плоди кавуна заготовлюють у

сечогінну дію кавуна. Він не ви¬

кавунів навіть у здорових людей

період повного дозрівання й ви¬

кликає подразнення нирок і сечови¬

викликає нудоту, блювоту, шлун¬

користовують у свіжому виді.

відних шляхів. Кавун застосовують

кові болі й понос. Такий плід ще

У прохолодному місці плоди збе¬

при ацидозах різного походження,

більш небезпечний для дітей мо¬

рігаються у свіжому виді при¬

при хронічних і гострих захворю¬

лодшого віку та ниркових хворих

близно

ваннях печінки. Кавун застосову¬

з діагнозом гострого або хроніч¬

сировина використовується м’якоть

ють

ного нефриту, нефрозу й пієлонеф¬

стиглого плода кавуна.

необхідності голодування за пока¬

риту. Під час реалізації кавунів

півроку.

Як

лікарська

також
занням

при
у

ході

ожирінні

лікування.

Клітковина кавунової м’якоті

необхідний суворий санітарний
нагляд.

поліпшує травлення, сприяє
виведенню холестерину, а фо¬

ЗАСТОСУВАННЯ

лієва кислота та вітамін С,

Залити V2 л окропу 80—100 г

що

кавуні,

сухих кавунових шкірок, настою¬

мають протисклеротичну

містяться

вати 1 годину, процідити. Прий¬

дію. При нирковокам’яній
хворобі, циститах, нефри¬

мати по Уз склянки 3 рази на
день. Застосовувати при гастри¬

тах і пієлонефритах, що

тах, гострих і хронічних колітах

протікають без затримки

та ентероколітах.

рідини в організмі, засто¬

Залити 1 склянкою окропу ЗО г

совують м’якоть свіжого

сухих або свіжих шкірок, настою¬

кавуна.

Як протиглисний

вати 1 годину, процідити. Прий¬

засіб використовують насіння

мати по х / 2 склянки 3—4 рази на

кавуна.

день як сечогінний засіб.

Рослини від А до Я

137

(КАІ-АІЧСНОЕ РІ^АТУМ), РОДИНА «ТОВСТЯНКОВІ» - СКАЗЗУЬАСЕАЕ
ся рослина гола, сизо-зе¬

вують 20 % спирт. Сік каланхое

лена. Стебло каланхое пе¬

зберігають у герметично закри¬

Дослідження показали, що

ристого прямостояче, м’ясисте,

тому посуді. Строк зберігання —

сік каланхое малотоксичний,

заввишки 50—100 см. Листя на

не більше

року.

коротких черешках, соковите,
перехресно-парне, нижнє просте,
велике еліптичне або яйцеподібне,

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

городчасто-зубчасте, верхнє не-

Рослина містить флавоноїди, ду¬

парноперистоскладне з 3—5 го¬

бильні речовини, полісахариди,

родчасто-зубчастими листочками.

фенольні сполуки, багато орга¬

Суцвіття волотисте, багатоквіткове,

нічних кислот, а також мікро-

зеленувате. Плід з 4 листівок.

і макроелементи: алюміній, маг¬

В Україні каланхое вирощують як

ній, кальцій, мідь, кремній, мар¬

кімнатну рослину. У дикому виді

ганець.

каланхое росте в Африці, Цен¬
тральній Америці, Азії.

сприяє загоєнню експеримен¬
тальних ран і термічних опіків,
гальмує розвиток ексудативної
фази запалення, викликаної
різними речовинами, приду¬
шує утворення грануляційної
тканини в проліферативній
фазі запалення.

говиці,

ушкодження

роговиці

внаслідок травм) і ураженнях

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

очей. Свіже вимите подрібнене
листя, сік каланхое, настойку на

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

Каланхое має збудливу, антисеп¬

каланхое

тичну, тонізуючу дію, дуже сти¬

ранах, виразках, пролежнях, тро¬

Як лікарський засіб використо¬

мулює регенерацію тканин. Сік

фічних виразках, абсцесі, фурун¬

вують надземну частину калан¬

застосовують при лікуванні тро¬

кульозі, панариції, бешиховому

хое. З листя і стебел готують сік,

фічних виразок, як допоміжний

запаленні, остеомієліті. Сік рос¬

для цього листя й стебла зрізують,

засіб при бешиховому запаленні

лини закапують у ніс і вуха, за¬

застосовують

при

миють і кладуть у холодильник на

шкіри, використовуючи пов’язки

стосовується він і при хронічному

7 днів. Потім їх подрібнюють до

із просоченої соком марлі. У сто¬

тонзиліті, гаймориті, нежитю.

утворення кашки, віджимають,

матології — при гінгівітах, паро¬

сік відстоюють у прохолодному

донтозі, афтозному стоматиті.

місці, фільтрують і стерилізують.

Сік застосовують при захворю¬

Для консервації соку використо¬

ваннях очей (кератити, ерозія ро¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказань у зв’язку з малою
токсичністю соку не виявлено,
однак при прояві алергійних реак¬
цій варто припинити застосування
препаратів рослини.

ЗАСТОСУВАННЯ
Змішати V4 склянки соку калан¬
хое, V2 склянки маслинової олії,
пряженого вершкового масла або
качиного жиру, нагрівати на водя¬
ній бані ЗО хвилин, помішуючи,
потім остудити. Наносити на ура¬
жені поверхні. Застосовувати при
опіках, ерозії шийки матки, трі¬
щинах сосків.

Повний атлас лікарських рослин

138

(САІЛ^ЬІЛЛ ОРРІСШАИЗ Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
хворюваннях верхніх дихальних

днолітня трав’яниста рослина
заввишки до 75 см, із силь¬

У німецькій народній меди¬

ним запахом. Корінь гіллястий,

цині календулу застосовують

при лікуванні проктитів і парапрок¬

стрижневий. Стебло прямостояче,

при ранах, забитих місцях, ви¬

титів; у вигляді спринцювань — при

просте або слабко розгалужене,

разках, фурункульозі, розши¬

ерозії шийки матки, трихомонадних

густо облиствлене. Листя чергове,

ренні вен. У корейській відвар

кольпітах та ін.

покрите волосками, нижнє — ло¬

і спиртову настойку застосо¬

патоподібне, верхнє листя довгасте

вують при опіках (у вигляді

або ланцетне.
Квітки в суцвіттях — кошиках,
крайові — язичкові, жіночі; сере¬
динні — трубчасті, жовтогарячого

шляхів, ангінах; у вигляді клізм —

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Прийом календули внутрішньо

пластирів), забитих місцях, ге¬

протипоказаний при зниженому

мороїдальних тріщинах (у виг¬

артеріальному тиску, при бракар-

ляді клізм), при фурункульозі.

дії й вагітності.

або жовтого кольору, двостатеві,
безплідні. Плід — зігнута сім’янка

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 20 г сухого подрібненого

без чубчика. Цвіте із червня по

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

листя або квіток 1 склянкою га¬

жовтень,

Настій, настойку квіток внутріш¬

рячої води, настоювати ЗО хви¬

липні-вересні. Батьківщина кален¬

ньо застосовують при гастриті, ви¬

лин, процідити. Приймати по

дули — Центральна й Південна

разковій

плоди

дозрівають

2—3 ст. ложки 3—4 рази на день.

Європа, Середня Азія. Широко

дванадцятипалої кишки, колітах,

Застосовувати при захворюван¬

культивується в Україні, Росії.

ентероколітах, захворюваннях пе¬

нях серцево-судинної системи.

чінки, хворобах селезінки; при гі¬

Залити ЗО г подрібненої трави ка¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

пертонії, серцевих захворюваннях,

лендули 1 склянкою горілки, поста¬

Використовують суцвіття. Заго¬

що супроводжуються серцебиттям,

вити в темне місце на 14 днів,

товлюють суцвіття, що розпусти¬

задишкою, набряками; при ново¬

періодично збовтувати. Приймати

лися, у фазі розкриття не менше

творах як симптоматичний засіб;

настойку по 25 крапель 3 рази на

половини язичкових квіток. За

зовнішньо (у вигляді полоскань) —

день. Застосовувати при емфіземі

літо роблять 10—20 зборів. При

при хворобах порожнини рота (мо¬

легенів і хронічному бронхіті як від¬

частому збиранні утворюються

лочниця у дітей), при запальних за¬

харкувальний засіб.

нові суцвіття, і цвітіння триває до
заморозків.

Кошики

зрізують

біля самої основи ніжки суцвіття.
Сушать не більше 4 годин у по¬
вітряних сушарках при темпера¬
турі

40—45

°С,

розстеляючи

тонким шаром. Строк придат¬
ності сировини — 2 роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Календула містить каротин, цитраксантин, лікопін, кіалоксантин,
рубиксантин, флавохром, фітон¬
циди, флавоноїди, сапоніни, гліко¬
зид календулозид, тритерпедіоли,
алкалоїди.

хворобі

шлунка

Рослини від А до Я

139

(УІВІЖМЛУІОРУШ5 Ь.), РОДИНА «АДОКСОВІ» - АООХАСЕАЕ
агарник, рідше — дерево, із

у серпні-вересні. Дуже поширена

сірувато-бурою корою, зав¬

в Україні, Росії.

Препарати

калини

про¬

являють адаптогенні власти¬

вишки 1,5—4 м. Листя супро¬
або

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

вості,

округле, завдовжки 5—10 см,

З лікувальною метою використо¬

антиестрогенний ефект, про¬

зверху темно-зелене, знизу сіру¬

вують кору молодих стовбурів і га¬

являють сечогінну дію. Вони

вато-зелене, три-, п’ятилопатеве,

лузок. Збір — у березні-квітні,

знижують кількість холесте¬

з округлою клиноподібною не¬

у період руху соку, коли кора легко
відділяється від дерева. Сушать у

рину в крові, регулюють рі¬

глибоко-серцеподібною основою,
злегка зморшкувате; лопаті не-

добре провітрюваному приміщенні,

рівнокрупнозубчасті,

черешки

розкладаючи так, щоб трубочки

зірчасті, в 4—5 разів коротші

кори не потрапляли одна на іншу.

тивне,

широкояйцевидне

пластинок. Квітки п’ятипелюст¬

Висушена кора має зеленувато-

кові, білі або біло-рожеві; крайові

сірий

в 4—5 разів крупніші внутрішніх,

боку — червонувата.

колір,

із

внутрішнього

коротких

квітконіжках,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

дрібні. Суцвіття розташовані на

Кора містить глікозид вибурнін,

верхівках

галузок,

дубильні речовини, смоли, фло¬

плоскі, зонтикоподібні. Плоди —

бафен, мирициловий спирт, орга¬

овальна або куляста червона кіс¬

нічні

молодих

кислоти

(валеріанову,

тянка з великою сплюсненою кіс¬

мурашину, оцтову, масляну, кап¬

точкою,

рилову, ліноленову). У плодах —

травні-липні. Плоди дозрівають

інвертний цукор, пектинові й ду¬

соковиті.

Цвіте

бильні речовини, органічні кис¬
лоти (ізовалеріанова й оцтова),
аскорбінова кислота, каротин, ві¬
тамін Р; у насінні — жирна олія.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Використовуються не тільки ягоди
калини, але й кора та настій квіток.
Кору — внутрішньо при бронхіті,
трахеїті, алергії, як кровоспинний
засіб при носових і маткових кро¬
вотечах, при малярії; зовнішньо —
при діатезі, екземі, пітливості, ту¬
беркульозі шкіри; насіння — при
диспепсії і як потогінний засіб;
квітки, ягоди й листя — при висип¬
ках, ангіні й для промивання ран;
плоди — при бронхіті, задишці,
склерозі, фурункулах, екземі, як

седативний,

артеріального

тиску,

нормалізують ліпідний обмін
і нирковий кровообіг.
-тт-1.
засіб, що добре загоює рани, при
туберкульозі

безплідні; серединні — плідні, на
дуже

вень

мають

легенів;

плоди

медом — як протикашльовий засіб
при простудних захворюваннях,
при гіпертонічній хворобі, хворобах
серця, печінки, жовтяниці; сік пло¬
дів

—

при виразковій хворобі

шлунка, набряках, гіпоацидному
гастриті, як засіб, що підвищує
апетит тощо.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказана калина при по¬
дагрі й хворобі нирок, підвище¬
ному згортанні крові, схильності
до тромбоутворення.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити в емальованому посуді 1 ст.
ложку кори 1 склянкою гарячої
кип’яченої води, прокип’ятити на
киплячій водяній бані ЗО хвилин,
настоювати протягом 10 хвилин,
процідити, віджати, долити води
до 1 склянки. Приймати по 1—2 ст.
ложки 3~4 рази на день після їди.
Застосовувати як кровоспинний
і антисептичний засіб у післяполо¬
говому періоді, при маткових кро¬
вотечах на ґрунті гінекологічних
захворювань.

Повний атлас лікарських рослин

140

(САШ5ІА РКАСІ^ШЗ), РОДИНА «КОМБАЙНОВІ» - СОММЕБ^АСЕАЕ
елика рослина із двома ти¬

кель, мідь, цинк, галій, бром, ру¬

пами пагонів. Одні прямо¬

бідій, цирконій, стронцій, торій,

стоячі, м’ясисті, від 70—80 см до

уран.

цієї рослини піддаються кро¬
воносна, травна й дихальна
системи. Золотий вус чудово

2 м висоти, з нормально розви¬
курудзяні, завдовжки 20—ЗО см,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

завширшки 5—6 см, інші — гори¬

У народній медицині препарати

зонтальні з недорозвиненим листям,

калізії запашної застосовують

довгими трубчастими піхвами, що

при захворюваннях шлунково-

облягають пагін, та війками по

кишкового тракту, зокрема для

краю. Від стовбура відходять го¬

нормалізації кислотно-лужного

неним листям, що нагадують ку¬

Спектр дії на організм золо¬
того вуса надзвичайно широ¬
кий. Сприятливому впливу

стимулює

імунну

систему,

сприяє посиленню й активно¬
сті клітин-кілерів, тим самим
допомагаючи успішній бо¬
ротьбі організму з патогенною
мікрофлорою.

ризонтальні колінчаті пагони —

балансу, жовчного міхура, селе¬

вуси, що закінчуються молодими

зінки, кори наднирників, а також

розетками. Квіти дрібні й аро¬

при бронхіальній астмі, легеневих

матні, у звисаючих суцвіттях.

хворобах, алергії, раку та ін. За¬

Батьківщина калізії — Південна

соби на основі цієї рослини зні¬

Варто дотримуватися запропоно¬

Америка. Вирощується як кім¬

мають болі, усувають сверблячку,

ваного лікарем дозування препа¬

натна рослина в Україні, Росії.

N_-_
ПРОТИПОКАЗАННЯ

сприяють загоєнню ран, опіків,

ратів калізії, оскільки корисні

забитих місць і переломів, ліку¬

речовини в ній присутні в дуже

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ють дерматити, лишаї, виразки та

високій концентрації, передозу¬

кістозні новотвори; рятують від

вання небезпечне.

Застосовується надземна час¬

алкогольної й нікотинової залеж¬

тина рослини, в основному вус

ності.

(відросток).

Калізія придатна

для лікувальних цілей, коли на
кінці вуса з’являється листова
розетка, здатна до відділення й
подальшого вкорінення, а сам вус
складається з десяти або більше
колінець і має темно-фіолетовий
колір, як і нижня половина стов¬
бура. У цей час вус відрізається
й використовується за призна¬
ченням.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Містить

каротиноїди,

флаво¬

ноїди (кверцетин і кемпферол),
стероїди (бетаситостерол), пек¬
тини, катехіни, дубильні речо¬
вини

(таниди),

нікотинову

кислоту, а також деякі мікроеле¬
менти: калій, кальцій, ванадій,
марганець, залізо, кобальт, ні¬

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 40 суглобиків золотого
вуса У 2 л горілки, настоювати про¬
тягом 20 днів у темному місці, пе¬
ріодично збовтуючи, процідити.
При артриті розтирати ним хворі
суглоби 1—2 рази на день.
Подрібнити

10—15

суглобиків

(колінець рослини), залити х/2 а
горілки або 40—50° спирту, на¬
стоювати 14 днів. Приймати по
1 дес. ложці за 40 хвилин до їди
З рази на день. Не можна запи¬
вати або заїдати. Застосовувати
при лікуванні бронхіальної астми
та інших захворювань.
Змішати золотий вус із медом,
попередньо пропустивши рос¬
лину крізь м’ясорубку. Приймати
2 рази на день по 1 ст. ложці.
Застосовується як посилюючий
імунітет і поліпшуючий обмін речо¬
вин засіб.

Рослини від А до Я

141

(САСГНА РАЬУЗТКІЗ Ь.), РОДИНА «ЖОВТЕЦЕВІ» - КАІЧШСУЕАСЕАЕ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У Карелії використовують ка-

корінь китицеподібний; стебло

Настій трави свіжої рослини в не¬

люжницю при порушенні об-

стовщене, піднімається, догори

великих дозах призначається при

міну речовин,

гіллясте; листя цільне, темно-зе¬

бронхітах,

менструаціях, бронхітах, скро¬

лене,

агаторічна трав’яниста рос¬
лина заввишки 15~60 см;

кашлі,

коклюші

та

хворобливих \

інших захворюваннях дихальних

фульозі. На Далекому Сході |

нижнє — серцеподібне, на че¬

шляхів,

надземну частину рослини зов-

решках, верхнє — ниркоподібне,

кашлем. Зовнішньо калюжницю

сидяче. Квітки великі, яскраво-

болотну застосовують при забитих

жовті, блискучі; оцвітина проста,

місцях, ранах, ревматизмі, нейро¬

віночкоподібна, з 5 листочків.

дермітах, плекситах і плексалгіях, як

блискуче,

городчасте:

що

супроводжуються

Плід 3 5—12 листівок, що сидять

протизапальний

на плоскому квітколожі. Цвіте у

засіб. Листя калюжниці приклада¬

знеболюючий

квітні-травні. Поширена калюж¬

ють до обпечених місць для змен¬

нііііньо

—

при

паралічах.

У Комі корінь — при онколо-

гічних захворюваннях шлунка,
матки.

І
І

ЗАСТОСУВАННЯ

ниця болотна в Україні (крім

шення

інтенсивності

Залити 1 ч. ложку подрібненого ко¬

Криму),

запального процесу. При пору¬

реня калюжниці 1 склянкою води,

європейській частині

болю

Росії, Східному й Західному Си¬

шенні

циклу,

кип’ятити на водяній бані ЗО хви¬

біру, Білорусі.

а також при хворобливих мен¬

лин, остудити, процідити, додати

струаціях застосовується внутріш¬

кип’яченою водою до вихідного

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ньо

об’єму. Приймати по 1 ст. ложці

калюжниці болотної (1:30) по 1ч.

З рази на день. Застосовувати при

З лікувальною метою використо¬

ложці 3 рази на день.

ракових захворюваннях і недокрів’ї.

менструального

слабкий

водний

настій

Залити 3 ст. ложки подрібненої

вуються листя, квітки й коріння
рослини. Верхнє листя калюж¬
ниці болотної збирають під час
цвітіння і відразу ж сушать у
провітрюваному приміщенні або
в сушарках при температурі не
більше 50 °С. Строк зберігання
рослини — 2 роки. Квіти заго¬
товлюють із середини квітня до
травня, їх піддають негайній пе¬
реробці. Кореневища калюжниці
болотної викопують навесні або
пізно восени в міру потреби.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Містить у собі такі речовини, як
алкалоїди, вітамін С, флавоноїди,
каротин, лінолеву кислоту, жирну
олію.
Корінь калюжниці містить сапо¬
нін. Вся рослина містить отруйну
речовину.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Рослина отруйна, використову¬

трави калюжниці V2 склянки ок¬
ропу, процідити, злегка віджи¬
маючи, загорнути траву в марлю

вати тільки за призначенням та

й скласти в кілька шарів. При¬

під наглядом лікаря. Протипока¬

кладати до хворого місця. Засто¬

зано при вагітності, підвищеному

совувати для зняття болю при

згортанні крові.

опіках або хворих суглобах.

142

Повний атлас лікарських рослин

(САРРАКІ5 5РІГМ05А), РОДИНА «КАПЕРСОВІ» - САРРАКАСЕАЕ

апівчагарник, потужний корінь якого йде на глибину

понад 10 м. Має дерев’янисте го¬
ловне стебло, від якого в усі боки
відходять лежачі галузки завдов¬
жки до 2 м. Невелике численне
листя округлої або еліптичної
форми з вістрям на верхівці, на
коротких черешках, біля основи
черешків є прилистки у вигляді

У Вірменії кору кореня у тов

ченому виді вживають при
ревматизмі й бруцельозі. Ко¬

рінь можна використовувати
як засіб при хворобах печінки
й селезінки. Гілки й листя за¬
стосовують при цукровому
діабеті? а насіння — при голов¬

колючок. Одиночні великі білі

ному болю. Плодами каперсів

квітки (до 5~8 см), розміщені у

лікують зоб.

пазухах

листків.

Плоди

стій кори каперсів застосовують
при неврозах, депресивних станах,
іпохондрії, істеричних припадках;
при захворюваннях щитовидної
залози.
При зниженому згортанні крові та
малій

кількості

крові

п’ють

тромбоцитів

настойку

кореня.

Свіжу кору кореня жують, щоб
позбутися зубного болю. Порош¬
ком з кори кореня засипають не¬
загойні гнійні рани та виразки

до¬

через день. Соком кореня змазу¬
ють рани й дають пити його при

вгасто-овальні, м’ясисті, ягодо¬
2 см завдовжки,

тіні й витримують протягом З мі¬

золотусі. Відвар гілочок і листя

зеленого кольору. Цвіте з кінця

сяців у солі або суміші солі й рос¬

приймають при цукровому діабеті.

травня й до вересня, плодоносить

линної

каперсів

Гілочки каперсів, стовчені із час¬

із червня. Рослина поширена в

зберігають і вживають у марино¬

ником, застосовують як зовнішній

Україні.

ваному виді. Корінь після вико¬

засіб при парші. Плоди викорис¬

пування

від землі,

товують при захворюваннях щи¬

промивають водою й сушать у

товидної залози, геморої, хворобах

тіні або в провітрюваному примі¬

ясен і зубному болю.

подібні,

до

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

олії.

Плоди

очищають

Як лікарський засіб використо¬

щенні. Зберігають каперси в кар¬

вують гілочки, квітки, плоди й

тонному, закритому впакуванні.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

у травні-червні, плоди — у липні-

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

подразнення слизових оболонок.

серпні, корінь викопують пізно

Містить тіоглікозиди й фермент

восени.

тирозин, а також стероїдні сапо¬

ЗАСТОСУВАННЯ

бруньки сортують, підсушують у

ніни, рутин, вітамін С та черво¬

Залити 15 г подрібненої кори ка¬

ний пігмент. У корені знайдено

персів

глікозид капаридин, а в насінні

кип’ятити

міститься

15 хвилин, настоювати протягом

корінь рослини. Квітки збирають

Квіткові

бутони

червонувата

Свіже коріння викликає опік і

жирна

склянкою
на

води

слабкому

вогні

олія. У плодах каперсів відносно

високий зміст йоду, у корі й листі

кип’яченої води до 1 склянки.

виявлено стахидрин.

години,

процідити,

додати

Приймати по 1 ст. ложці 3 рази на
день. Застосовувати при депре¬
сивних станах, іпохондрії, невро¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

зах, істеричних припадках.

Каперси мають сечогінну, в’яжучу,

Залити 10 г насіння 1 склянкою

антисептичну дію. їх використову¬

води, кип’ятити 15~20 хвилин на

ють як знеболюючий засіб при

слабкому вогні, процідити. Прий¬

захворюваннях,

мати по 1 ст. ложці 4 рази на

стенокардії, хворобах селезінки.

день. Застосовувати настій при

У народній медицині відвар і на¬

головному болю.

ревматичних

Рослини від А до Я

143

(ВКА55ІСА ОЬЕКАСЕА Ь.), РОДИНА «КАПУСТЯНІ» - ВКА55ІСАСЕАЕ
ворічна рослина. Стебло ви¬
соке,

облиствлене.

Листя

голе, сіро- або сизувато-зелене.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Сік з листя капусти городньої ре¬

Нижнє листя капусти дуже ве¬

комендований для лікування ви¬

лике, м’ясисте, ліроподібно-пе-

разкової

ристорозсічене,

із

дванадцятипалої кишки, гастри¬

жилками, що видаються, череш¬

тів і колітів, а також при тубер¬

зближене,

хвороби

шлунка

Подрібнена сира, а також

кисла качанна капуста значно І
підвищує апетит, підсилює сек-

ренію шлунка, регулює роботу І
кишечника.

Уважають,

що [

кове, утворює прикореневу ро¬

кульозі

кисла капуста є гарним засобом |

зетку, щільно прилягаючи одне

медом), при захворюваннях пе¬

проти цинги й кращим засобом

до одного, утворює качан на¬

чінки. У народній медицині капус¬

проти хронічної диспепсії. Ка-

вколо стебла (качана). Верхнє

тяний сік здавна використовувався

пусту вживають як легкий про-

листя сидяче, довгасте. Стеблове

для загоєння гнійних ран і виразок.

носний засіб при закрепах і як |

листя стеблообгортне. Квітки ве¬

Листя капусти сприяє виведенню

сечогінний при водянці й по-

легенів

(у

суміші

ликі в багатоквітковій китиці.

з організму холестерину. Капус¬

Чашолистки, як і тичинки, стоячі.

тяний сік знижує вміст цукру в

Віночок блідо-жовтий, рідше —

крові, підсилює виділення зайвої

білий. Стручки дуже великі, до 10

рідини з організму, ефективний

см завдовжки, відхилені. Носик

у боротьбі із запорами. Корінь і

товстий,

короткий.

качани капусти вважаються про¬

Насіння велике, темно-буре, ку¬

типухлинним засобом. Відвар на¬

лясте, слабко ніздрювате. Ши¬

сіння

роко культивується в Україні, по

болях у суглобах, як протиглис¬

всій території СНД.

ний і сечогінний засіб.

тупуватий,

уживають

при

подагрі,

дагрі.
вати

не

кільки,

рекомендується,
подразнюючи

ос¬

слизову

кишечника й шлунка, капуста
може підсилити спазми й викли¬
кати болючі відчуття.

ЗАСТОСУВАННЯ
Свіжоприготовлений сік капусти

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

приймають 3 рази на день за

При гострих ентероколітах, під¬

20—40 хвилин до їди (почи¬

З лікувальною метою використо¬

вищеній перистальтиці кишеч¬

наючи від V2 склянки, потім

вують листя, корінь, качани, на¬

ника, при схильності до спазмів

можна збільшити разову дозу до

сіння. Капусту збирають вибірково,

кишечника й жовчних ходів ужи-

склянки).

у міру дозрівання, коли качани ста¬
ють тугими і стиглими. Зберіга¬
ють свіжу капусту в сухому,
темному,

прохолодному

місці

понад 7 місяців.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Містить цукор, мінеральні солі
(сірка, кальцій, калій, фосфор),
клітковину, жири, лактозу, лі¬
пазу, протеазу та інші ензими, фі¬
тонциди, вітамін А, вітамін ЕЦ,
вітамін С, вітамін Р, вітамін К,
вітамін В6, противиразковий ві¬
тамін У та інші вітаміни.

Повний атлас лікарських рослин

144

(ЕЬЕТТАКІА САКЬАМОМІІМ), РОДИНА «ІМБИРНІ» - 2ІІЧСІВЕКАСЕАЕ
багатолітник,

У сучасній медицині кардамон і

понад 4 м у висоту, має по¬

ефірну олію з нього використову¬

тужне м’ясисте кореневище, від

ють як протимікробний засіб при

рав’янистий

Протягом

багатьох

років

кардамон

заробив

титул

якого відходить утворене осно¬

підвищеній температурі тіла, ла¬

«Зерна Раю». Будучи при¬

вами листя помилкове стебло з

рингіті, бронхіті, трахеїті, пневмонії.

родним стимуляторм, карда¬

Ефірна олія підвищує секреторну

мон

ток. Лінійно-ланцетне листя до¬

функцію

шлунково-кишкового

функцію травлення, підви¬

довгими суцвіттями

ІЗ

3—6 кві¬

здатний

налагодити

сягає 70 см у довжину й 8 см

тракту й застосовується при шлун¬

щити апетит і стимулювати

завширшки. У пазухах вузького

кових і кишкових кольках, поганій

виділення шлункового соку,

(3~4 см) покриваючого листя

переносності їжі, блювоті. Вона

позбавити гикавки або метео¬

кардамону розташовується по

знімає депресію, усуває меланхо¬

ризму За старих часів цей

одній квітці. Віночок складається з

лію, млявість, апатію, страхи, го¬

натуральний засіб широко

З жовтих вузьких пелюстків. Ос¬

ловний біль. її використовують при

новне цвітіння відбувається в січні-

затримці сечовипускання й для

використовувався для очи¬

березні. Плід кардамону являє

усунення хворобливих станів перед

собою 3-гніздну коробочку. Мала-

менструацією.

барський берег Індії й Цейлон по
праву вважаються батьківщиною

ПРОТИПОКАЗАННЯ

цієї пряності й донині є центрами з

Індивідуальна нестерпність, гас¬

виробництва кардамону.

трити з підвищеною кислотністю

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

роба шлунка, вагітність.

щення шлунково-кишкового
тракту, а також для зняття за¬
палень і освіження подиху
У китайській медицині карда¬
моном лікують всі кишкові
розлади.

шлункового соку, виразкова хво¬
1 чашці. Застосовувати при хво¬
робах серця й здутті живота.

Збір плодів кардамону припадає

Залити V2 1 * * ч* ложки кардамону й

на жовтень-грудень. Збирати вро¬

ЗАСТОСУВАННЯ

жай кардамону досить трудоміст¬

Змішати 20 г кардамону, 10 г

V£ кориці 1 склянкою окропу,

ко, оскільки плоди дозрівають

фенхеля, 20 г кмину. Залити 2 ч.

настоювати

у різний час, навіть в одному суц¬

ложки 1 /4 л окропу, настоювати

15 хвилин, процідити. Полоскати

вітті. Збирання починають неза¬

10 хвилин, процідити. Пити по

горло й рот.

довго до повного дозрівання, щоб
насіння не випадало з коробочки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Містить 3~8 % ефірної олії, до
складу якої входить жирна олія;
містить 10 % резину й амідону,
а також терпенеол, терпинилацетат, цинеол, білок.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
З давніх часів приймають як сечо¬
гінний засіб, а також для лікування
епілепсії, спазмів, паралічу, ревма¬
тизму й серцевих захворювань.

суміш

протягом

Рослини від А до Я

145

Картопля

(ЗОЦУЧУМ ТиВЕКОЗУМ Ь.), РОДИНА «ПАСЛЬОНОВІ» - ЗОІ^ШАСЕАЕ
днолітня трав’яниста рослина
заввишки до 60 см з підзем¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ними пагонами, що утворюють

Сиру очищену й терту картоплю

бульби. Стебла прямостоячі, реб¬

вживають при захворюваннях

ристі, розгалужені. Листя перерив¬

серця, підвищеному артеріаль¬

часто - непарнопірчасто - розсічене,

ному тиску, виразці кишечника

з 7—11 яйцеподібними листочками.

Квітки правильні, фіолетові або

нирок, підшлункової залози, від¬

білі, з колосовидним віночком.

кладеннях солей, геморої, печії,

Плід

гіркоті в роті й нудоті, різних на¬

—

куляста багатонасінна

шлунка,

хворобах

печінки,

’

‘•'ч.

У випадку укусу змії індіанці

Бразилії поспішають викопати

кущ картоплі,

вичавити з І

бульб сік і випити його. Доте-

пер у багатьох країнах Ла-

пінської Америки старі при І
головному болю прикладають І
до чола часточки розрізаної І

ягода. Цвіте в липні. Збір бульб —

бряках. Терту картоплю прикла¬

сирої картоплі. У китайській

вересень. Батьківщина картоплі —

дають до опіків і до ран, при

народній медицині картоплю І

Південна Америка, де дотепер

різних захворюваннях шкіри, ек¬

застосовують

можна зустріти дикоростучу кар¬

земі, шкірних запаленнях, черво¬

з іншими рослинними засо-

топлю. Культивується в Україні,

ному

бами при енцефаліті, пору-

по всій території СНД.

шкіру обличчя при сонячних опі¬

шеннях харчування й шкірних І

ках, вуграх. Відвар з картоплі,

захворювань.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

вовчку;

накладають

на

сполученні І

звареної в мундирі, п’ють при ка¬

З лікувальною метою використо¬

менях у нирках. Парові інгаляції

вуються квітки, відростки кар¬

застосовують при простудних за¬

топлі, її шкірка й підземні бульби.

хворюваннях з

Бульби картоплі обов’язково по¬

важко

трібно зберігати в темному місці.

при ларингітах і трахеїтах. Пе¬

кашлем;

відходить

коли

мокротиння;

чена картопля корисна хворим

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

серцем, при алергії, поносах, при

Містить лізин, лейцин, крохмаль,

нестачі калію в організмі.

калій і цукри, соланін, вітаміни,
амінокислоти. У картоплі містяться

ПРОТИПОКАЗАННЯ

32 мікроелементи: калій, кальцій,

Картоплю повністю виключають

магній, фосфор та ін.

при захворюваннях кишечника:

ентерити, етероколіти, коліти в ста¬
дії загострення. Обмежують ужи¬
вання картоплі й при сечокам’яній
хворобі, у харчуванні хворих цук¬
ровим діабетом, а також при тре¬
тьому ступені ожиріння.
ЗАСТОСУВАННЯ
Не очищаючи від шкірки, вимиту
картоплю розрізати на дрібні ку¬
бики й зварити без додавання
солі, відвар злити. Приймати від¬
вар по 1 склянці 3 рази на день за
півгодини до їди. Застосовувати
при виразці. Гіпертонікам не ре¬
комендується — знижує артері¬
альний тиск.
Промити очистки від 4—5 кар¬
топлин, залити їх У 2 л холодної
води, кип’ятити протягом 15 хви¬
лин, потім остудити й процідити.
Приймати по х/2 склянки за пів¬
години до їди. Курс лікування —
2 тижні. Застосовувати при гі¬
пертонії.

Повний атлас лікарських рослин

146

(САТНАКАОТНУ5 К05ЕУ5 Ь.), РОДИНА «БАРВІНКОВІ» - АРОСШАСЕАЕ
іллястий вічнозелений напівча¬
гарник 30~60 см заввишки.

..ч

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Коренева система стрижнева, ко¬

Препарати катарантусу застосо¬

рінь довгий, 25—35 см, із числен¬

вують при лікуванні важких ра¬

ними бічними корінцями. Молодий

кових

корінь без кореневих волосків.

лейкозу, лімфосаркоми, хвороби

захворювань:

гострого

У міру старіння стебло дерев’яніє,

Годчкіна,

міжвузля коротшає. Листя супро¬

інших. Препарат Розевін (Ко-

тивне, ланцетне, короткочереш-

зеуіпит) рекомендований при лі¬

кове, зі звуженою клиноподібною

куванні

харіокарциноми

та

основою, цільнокрайнє, темно-зе¬
лене, блискуче. Квітки близько

роби, харіонепітеліоми.

З см у діаметрі, рожево-червоні; зів

У народній медицині застосовують

віночка пурпурний, опушений, мо¬

сухе листя й стебла катарантусу,

золистий. Цвіте із травня по жов¬

з якого готують настої, витяжки, а

тень. Плід — дві серповидних

зі свіжих квіток — олію. Водний на¬

листівки, з дуже короткою плодо¬

стій застосовується внутрішньо при

ніжкою. Насіння дрібне, чорне.

цукровому діабеті, зовнішньо — при

В Україні й Росії вирощується як

шкірній сверблячці, шкірних захво¬

однолітня рослина. Росте на півдні

рюваннях, які важко вилікову¬

й сході Мадагаскару.

ються, порізах, ранах, що довго не
гояться, псоріазі, гангрені, виразках.

У фазу масового цвітіння й початку
плодоносіння пагонів другого по¬
рядку зрізують або скошують над¬
земну частину рослини. Сушать
під навісом на протязі або в штуч¬
них сушарках. Сировина зберіга¬
ється в прохолодному, захищеному
від світла місці, при температурі не
вище 10 °С. Строк придатності си¬
ровини —

рік.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
З надземної частини катарантусу
рожевого
100

виділено

близько

алкалоїдів (до 80 алкалоїдів

індольної групи).
Найцінніші — винкалейкобластин, лейрокристин, віндолін, катарантин, серпентин, вінбластин,
вінкристин та ін.

надалі ріст онкоклітин, а також
показана тим хворим, яким хі¬
міотерапію робити не можна.

лімфогранулематозу,

гематосаркоми, мієломної хво¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

Витяжку катарантусу застосо¬
вують як сильний протипух¬
линний засіб, при різних
пухлинах, лейкозах. Вона до¬
помагає зупиняти й знижувати

ЗАСТОСУВАННЯ
Засипати 1 ст. ложку сухої трави
катарантусу в

склянку киплячої

води, кип’ятити не більше ЗО се¬
кунд і настоювати 20—30 хви¬
лин, процідити. Приймати по 1 ч.
ложці на V4 склянки води 2—3 ра¬
зи на день за
Приймати

годину до їди.

зовнішньо

—

при

шкірній сверблячці, шкірних за¬
хворюваннях, які важко виліко¬
вуються, порізах, ранах, псоріазі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Залити 1 ст. ложку сухого катаран¬

Застосовувати катарантус тільки

тусу У4 л окропу, настоювати
годин,

процідити.

Уводити

за призначенням і під наглядом

лікаря. Рослина отруйна! Пре¬

у піхву на 10—15 хвилин, поряд із

парати з катарантусу протипока¬

прийняттям внутрішньо витяжки.

зані при гіпотонії, вегето-судинній

Застосовувати при фібромі й жіно¬

дистонії й барикардії.

чій безплідності.

Рослини від А до Я

147

(АЕЗСУШЗ), РОДИНА «САПІНДОВІ» - 5АРШОАСЕАЕ
агаторічне дерево із правиль¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ною кроною заввишки до

Кора стовбура й гілок містить

ЗО м. Кора каштана сіро-бура в

глікозиди: ескулін, тритерпено¬

тріщинах. Листя пальчастоскладне,

вий сапонін есцин, дубильні ре¬

злегка зубчасте, з довгими череш¬

човини й жирну олію. У листі

ками. Плід каштана — колюча ко¬

рослини знайдені кверцитрин,

робочка, що містить одну велику

ізокверцитрин і кверцетин, що

блискучу коричневу насінину з

належать до флавонових сполук;

рубцем на основі. Цвіте в травні-

виділені

червні. Плоди дозрівають у серпні-

У квітках міститься кверцитрин,

рутин

вересні.

спиреозид.

каштана

рутин, ізокверцитрин. Насіння

кінського — Балканські гори. Ди¬

каштана містить флавоноїди —

коростучі кінські каштани зроста¬

бі- і триозиди кверцетину й кемп¬

ють на півдні Європи. Широко

феролу, сапонін есцин, артрес-

розповсюджений в Україні, Росії.

цин,

Батьківщина

жирну

олію,

дубильні

речовини, крохмаль, білкові ре¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

човини, вітаміни В,

с, к.

Лікарською сировиною служать
готовлюють під час руху соку з З—

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

5-літніх гілок, квітки — під час

Препарати з каштана підвищу¬

цвітіння, листя — наприкінці черв¬

ють тонус венозних судин, при¬

ня — на початку липня. Плоди зби¬

скорюють кровотік у венах, що

рають стиглими, вручну і сушать у

перешкоджає утворенню й на¬

кора, плоди, листя й квіти. Кору за¬

Відомий французький фіто¬
терапевт Леклерк уважав
каштан ефективним засобом
для лікування простатитів і
аденоми простати. У 50-х
роках XX ст. почалося ви¬
робництво венотонізуючих
препаратів каштана в Німеч¬
чині.

сушарках при температурі 50—

ростанню явищ тромбозу. Вони

60 °С. Кору, листя й квітки сушать

зменшують проникність капіля¬

у тіні, розкладаючи тонким шаром

рів, поліпшують мікроциркуля-

і періодично перевертаючи. Збері¬

цію, перешкоджають утворенню

гають у закритій тарі один рік.

стазів у капілярах, мають вира-

жені протизапальні властивості.
Екстракт плодів каштана сповіль¬
нює згортання крові. Препарати
використовують для профілактики
й

лікування

післяопераційних

тромбозів, посттравматичних на¬
бряків, запалень.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
При зниженій в’язкості крові, гіпо¬
тонії. Лікування повинне проводи¬
тися за призначенням лікаря та під
контролем згортання крові. Пере¬
дозування може викликати судо¬
роги — на руках зводить пальці.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 100 г сухих квіток кін¬
ського каштана
стоювати

л горілки, на¬
днів,

щодня

збовтуючи. Пити по 40 крапель
на У4 склянки води 3 рази на
день до їди. Застосовувати при
променевій хворобі, фібрознокістозній мастопатії, пухлинах го¬
ловного мозку, туберкульозі.
Залити 100 г очищених і подріб¬
нених зерен каштана

1 л горілки,

настоювати 5—7 днів. Приймати
3~4 рази на день по 5—10 кра¬
пель. Застосовувати при геморої,
варикозному

розширенні

тромбофлебіті, гіпертонії.

вен,

Повний атлас лікарських рослин

148

(ОХАЬІЗ АСЕТОЗЕІЛА), РОДИНА «КВАСЕНИЦЕВІ» - ОХАЬГОАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

наприклад, при раку губи. Відвар

лина заввишки 8—15 см, з по¬

рослини на молоці показаний при

У болгарській народній ме¬
дицині квасениця застосову¬

взучим кореневищем, що заміняє

застуді як жарознижуючий засіб

надземне стебло. Листя довгоче-

і при запальних захворюваннях

ється також і як сечогінний

решкове, трійчасте, зі зворотно-

нирок. Спиртову настойку квасе¬

засіб, при рясних менструа¬

серцеподібними листочками, що

ниці в краплях і водний настій

опускаються на ніч вниз. Квітки

трави застосовують при пору¬

одиночні, на довгих ніжках суц¬

шенні обміну, нашкірних хворобах.

віття, складаються із п’яти не¬

Листя вживають у свіжому виді

правильних білих з лілуватими

при весняному авітамінозі. При¬

ціях і при атеросклерозі.

N шинними

■

лина злегка отруйна, застосу
вання її вимагає обережності.

жилками пелюстків. Плоди ква¬

мочки із соком і свіже подрібнене

ЗАСТОСУВАННЯ

сениці — п’ятигніздні коробочки,

листя прикладають до фурункулів,

Залити 1 ч. ложку з гіркою сві¬

що викидають із силою насіння.

наривів, до гнійних ран, виразок,

жого подрібненого листя 1 склянкою

Поширена в Україні, європей¬

пухлин і уражених ділянок шкіри

окропу, настоювати У 2 хвилини,

ській частині Росії, Західного й

при золотусі, застосовують при

потім процідити. Пити в теплому

Східного Сибіру, на Далекому

діатезах; внутрішньо вживають

виді по

Сході, на Кавказі.

при печії, а також як проносний

опівдні. Застосовувати для ви¬

засіб. Свіжий сік рекомендують

гнання глистів.

при атеросклерозі.

Залити свіжу траву квасениці

З лікувальною метою використо¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

настоювати 10 днів, процідити.

вуються свіжі рослини із квітками

Протипоказана

або тільки листя. Заготовляють у

важких захворюваннях нирок,

З рази на день. Застосовувати

період цвітіння або тільки листя до

печінки, сечокам’яній хворобі,

при авітамінозі, затримці сечі,

зацвітання квасениці звичайної.

порушенні згортання крові. Рос-

розладі травлення.

ЗБИРАННЯ

40° горілкою в пропорції 1:10,

ТА ЗБЕРІГАННЯ

Висушують звичайним способом
(строк придатності сировини —
1 рік) або використовують у сві¬
жому

виді,

особливо

весняне

листя, з яких одержують сік.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Міститься багато щавлевої і фо¬
лієвої кислот, рутину, каротину
й вітаміну С.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Відвари зі свіжого листя викорис¬
товують при захворюваннях пе¬
чінки

х / 2 склянки рано вранці й

шлунково-кишкового

тракту, у тому числі онкологічних,

при

подагрі,

Приймати по 5—20 крапель 2—

Рослини від А до Я

149

(РНА5ЕОШ5 УІЛХАШ5 Ь.), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ
днолітня трав’яниста рос¬

лозид, мирицетин-3-глюкозид);

лина 0,5—3 м заввишки.

лейкоантоціаніди.

У Німеччині дотепер квасолю

Стебло у частини сортів куче¬
ряве, в інших — пряме; дуже гіл¬
лясте,

покрите

рідкими

нерідко називають білиль¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ними бобами. У німецькій на¬

волосками. Листя парноперисте,

Стулки бобів квасолі застосову¬

на довгих черешках. Квітки по

ються в офіційній медицині. Вони

2—6 на довгих квітконіжках, від

знижують цукор, мають сечо¬

білих до темно-пурпурних і фіо¬

гінну дію і використовуються при

летових,

—

набряках, сечокам’яній хворобі,

боби, висячі, прямі або вигнуті,

при запаленні нирок, хворобах

від блідо-жовтих і зелених до

сечового

темно-фіолетових, з 2~8 насіни¬

ішіасі та подагрі. їх також засто¬

нами. Насіння еліптичне, від бі¬

совують при цукровому діабеті

лого до темно-лілового і чорного,

для зниження вмісту цукру в

однотонне або мозаїчне, крап¬

крові;

листе, плямисте. Квасоля зви¬

стулки вживають у суміші з лис¬

чайна культивується в Україні

тям чорниці. У народній меди¬

повсюдно.

цині квасоля застосовується при

метеликові.

Плід

міхура,

для

ревматизмі,

посилення

ефекту

лікуванні гіпертонічної хвороби,

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ревматизму, цукрового діабету,

З лікувальною метою використо¬
вують плоди (насіння), стручки
квасолі. Збір відбувається під час
повного дозрівання плодів квасолі,
коли вони починають лопатись.
Насіння видаляють і потім вико¬
ристовують у їжу, а стулки плодів
сушать на сонці.

Плоди квасолі звичайної містять
білки, вуглеводи (моно- та олігокрохмаль),

застосовували

луш¬

пайку, що залишається після
лущення квасолі.

а також при запальних захворю¬
ваннях нирок і водянках різного
походження.

Деякі

фітотера¬

певти рекомендують препарати
квасолі застосовувати при ліку¬
ванні

хронічного

панкреатиту.

Квасоля звичайна підсилює сек¬
рецію шлункового соку. Пюре із
квасолі дають як дієтичний засіб
при гастритах зі зниженою сек¬
рецією шлункових залоз. Квасо¬
левим борошном користуються
як присипкою для лікування ви¬
разок і екзем.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
У сирому виді боби квасолі не
вживати, вони слабкоотруйні.
ЗАСТОСУВАННЯ

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

сахариди,

родній медицині при діабеті
давно

азотисті

речовини; флавоноїди (кверцитурон); стерини ((3- і у-ситостерини, стигмастерин); органічні
кислоти (яблучна, малонова, ли¬
монна); вітаміни: пірідоксин, тіа¬
мін, пантотенову й аскорбінову
кислоти. У надземній частині —
флавоноїди (кемпферол-3-глю¬
козид, кемпферол-3-глюкокси-

Залити в термосі 2—3 ст. ложки
подрібнених плодів квасолі 2 склян¬
ками окропу, настоювати 2 го¬
дини, процідити. Приймати по
2/з склянки за 20—40 хвилин до
їди. Застосовувати в початковій
стадії захворювання цукровим
діабетом.
Залити 20 г подрібнених сухих
стулок квасолі 1 л води, кип’ятити
на слабкому вогні ЗО хвилин. Пити
настій рівними частинами протягом
дня. Застосовувати при лікуванні
легких форм діабету.

Повний атлас лікарських рослин

150

(РІМУ5 5ІВІКІСА), РОДИНА «СОСНОВІ» - Р^АСЕАЕ
кора, молоді верхівки й бруньки
гілок і смола (живиця) кедра.
Шишки збирають у вересні, обсу¬
шують і вилущують із них горіхи.

дість без негативних наслідків,

Бруньки,

не в приклад багатьом штучно

тобто молоді

пагони

кедра, збирають навесні — у бе¬

створеним людиною препара¬

резні-квітні під час набрякання.

там. Використовується в кос¬

Бруньки сушать на відкритому по¬

метології

вітрі або в приміщенні при темпе¬

нічний крем д ля обличчя, що

ратурі 20—25 °С. Кору збирають

швидко заліковує ранки, ви¬

із молодих зрубаних дерев. Кора

сипки, очищає шкіру, роз¬

повинна бути гладкою. Хвою заго¬

гладжує зморшки, нормалізує

товлюють узимку.

Ядро горіха містить: жири, леци¬
тин, амінокислоти, поліненасичені
жирні кислоти, вітаміни А, В, С,
Е, Р, а також калій, кальцій, маг¬
ній, фосфор, глюкозу, фруктозу,
войне дерево заввишки до
40 м, досягає віку 550 ро¬

ків, а за сприятливих умов —
800 років. Хвоя довга, м’яка,
тригранна, по 5 голок у пучку,
тримається на гілках від 3 до
7 років. Квітки пильникові, у ко¬
лосках, фіолетово-червоного ко¬
льору. Жіночі шишечки фіолетові,
на вершинах гілок, по 2—5. На¬
сіння — горішки, розташовані у
твердій

шкарлупі світло-

темно-коричневого

або

кольору.

Плодоносити дерево починає на

сахарозу, крохмаль, декстрини,
пентозани, клітковину.

природний

—

омолоджує. При вживанні
кедрової

ОЛІЇ

підсилюється

жвавість і гострота розуму,
людина здатна переносити
підвищені фізичні наванта¬
ження.
печінки, при лейкозі й геморої; це
ефективний засіб для очищення

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Смолу стовбура

як

регенерацію клітин обличчя,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Кедрова олія відновлює чо¬
ловічу силу, повертає моло¬

«живицю»

уживали для лікування гнійних

організму, виведення радіонуклідів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Немає.

ран, виразок, фурункулів, опіків і
порізів. Нею же лікують навіть за¬

ЗАСТОСУВАННЯ

пущену шлункову виразку: смолу

Залити 10 г бруньок кедра 1 склян¬

тримають у роті, злизуючи язиком,

кою окропу, настоювати в термосі

або роблять водні настої; рани, що

З години й процідити. Приймати по

кровоточать, залиті живицею, за¬

1 ст. ложки кожні 2—3 години. За¬

тягаються й починають гоїтися вже

стосовувати при захворюваннях

на другу добу. Застосування кед¬

нирок.

рового горіха сприяє збереженню

Залити 2—3 ст. ложки подрібне¬

високої працездатності, поліпшенню

ної шкарлупи кедрових горішків

складу крові, росту людського орга¬

У4 л 40—50 % спирту, настою¬

нізму, лікуванню туберкульозу, нир¬

вати 9 днів, віджати й процідити.

кових

недокрів’я.

Застосовувати при захворюван¬

Спиртовий розчин шкарлупи кед¬

нях шлунка та печінки й зовніш¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

рового горіха застосовують при ліку¬

ньо

Лікарською сировиною є насіння

ванні артритів, подагри, суглобного

обмивань при шкірних захворю¬

(горіхи), їхня шкарлупа, хвоя,

ревматизму, захворювань шлунка,

ваннях та опіках.

відкритих

МІСЦЯХ 3

15—25-літ¬

нього віку, а в густому лісі —
з 50—60 років.

Культивують

в Україні, Росії. Кедр розпов¬
сюджений у Західному й Схід¬
ному Сибіру.

захворювань,

—

у вигляді примочок і

Рослини від А до Я

151

(АІМТИКІЗСУЗ СЕКЕРОиУМ), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕШГЕКАЕ
днолітня трав’яниста рос¬
лина. Стебло прямостояче,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
При

зборі

кервелю

потрібно

Свіжий ароматний присмак

округле, іноді слабко ребристе,

дуже добре знати листя цієї рос¬

пряність надає сирним па

заввишки 50—70 см (до 120 см).

лини, тому що воно схоже на

стам,

Корінь

листя

болиголова.

сирам. У США та деяких

товстий,

вузлуватий,

отруйного

вершковому

маслу,

кервелю

Збирання проводять у період ма¬

країнах Європи готують пюре

звичайного темно-зелене, тонке,

сового цвітіння, висота зрізу —

й пасти для сандвічів. Свіжий

витончене, двічі-, тричі-, чотири

10 — 15 см від поверхні ґрунту.

рази розсічене, в обрисі три¬

Сировину розкладають тонким

кутне, нижнє — на довгих череш¬

шаром і сушать на свіжому по¬

ках, верхнє — менш розсічене й

вітрі під навісами.

темно-бурий.

Листя

боку листя покрите короткими

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

м’якими

Квітки

Трава кервелю містить вітамін С,

дрібні, білі або блідо-рожеві, зіб¬

каротин, протеїн, жирну олію,

рані в парасольки. Плід — дво-

ефірну олію з анетолом, глікозид,

насінина. Цвіте в травні-серпні.

апенин, гіркі й мінеральні солі

Плоди дозрівають у серпні-ве-

магнію, калію та ін. Плоди міс¬

ресні. Батьківщина кервелю —

тять ефірну олію.

ному Кавказі, у Молдавії.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати з кервелю звичайного
володіють тонізуючими, загальнозміцнювальними, освіжаючими,
заспокійливими

властивостями,

поліпшують травлення, очищають
кров, справляють відхаркувальну
дію; входять у збори для лікування
легеневого туберкульозу, різних
бронхо-легеневих

страв.

Кервель

кладуть

овочеві (особливо з огірками)
і грибні салати, розсольники,
холодник, супи із кропиви,

ч_
квасолі, риби.

Чай з кервелю застосовують для

південні райони Росії. Культиву¬
ється в Україні (Крим), Північ¬

до складу пряних сумішей для
овочевих, яєчних і курячих

менше за розмірами. З нижнього
волосками.

кервель — чудовий аромати¬
затор соусів. Кервель входить

захворювань,

при кишкових інфекціях, що суп¬
роводжуються діареєю (поносом),
а крім того, для лікування екземи,
нейродерміту. Настій листя кер¬
велю приймають внутрішньо при
наривах і фурункульозі; як сечо¬
гінний засіб його використовують
при набряках і як потогінний —
при лихоманках; місцево застосо¬
вують у якості засобу, що загоює
рани; при сверблячих дерматозах
рекомендується одночасне засто¬
сування — внутрішньо й місцево.

заспокоєння нервової системи, при
депресії, безпам’ятності.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказань немає.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібненого
листя кервелю

склянками ок¬

ропу в термосі й настоювати

го¬

дину, процідити, випити протягом
дня в проміжках між їдою — за
годину до неї або через годину од¬
наковими порціями. Застосову¬
вати при бажанні схуднути.
Залити 3 ст. ложки сухого подріб¬
неного

ЛИСТЯ

2/з л води, кип’ятити

на слабкому вогні 3—4 хвилини, на¬
стоювати 2 години, добре процідити.
Приймати настій по

склянки

З рази на день. Застосовувати як
стимулюючий, сечогінний, потогін¬
ний засіб, використовувати для про¬
мивання ран і в компресах при
лікуванні ран.

Повний атлас лікарських рослин

152

(СОКІЧУ5 Ь.), РОДИНА «КИЗИЛОВІ» - СОІ^АСЕАЕ
агарник заввишки 2—4 м. Лис-

штинова), дубильні речовини та

тя супротивне, яйцеподібне, з

барвники, вітаміни (рутин, ас¬

В Америці корінь і кору гілок
кизилу вживають як сурогат

паралельним жилкуванням. Квітки

корбінова кислота), ефірна олія,

дрібні, сидячі, зеленувато-жовті,

фітонциди,

вітаміни А та С.

хініну в якості протималярій¬

зібрані в голівки. Плід — кістянка,

У корі кизилу виявлено дубильні

ного засобу. За давніх часів

червона, кисло-солодка, з довгастою

речовини, глікозид корнин, чер¬

кизил використовувався аме¬

кісточкою. Цвіте кизил у квітні-

воний барвний пігмент, яблучну

риканськими першопоселен-

травні. Плодоносить у серпні-ве¬

та інші органічні кислоти. У листі

цями для чищення зубів.

ресні. Розповсюджений в Україні

є вітаміни Е та С. У квітках міс¬

У Вірменії й Азербайджані

(переважно в Закарпатті), у Мол¬

тяться рутин, ізокверцитрин, га¬

ягоди кизилу, що містять ве¬

дові, Криму й на Кавказі.

лова та елагова кислоти.

лику кількість вітаміну С,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

З лікувальною метою використо¬
вують плоди, листя, корінь і кору.

Відвар із плодів кизилу застосо¬

Листя збирають у червні-липні,

вують як загальнозміцнювальний

кору

соку,

засіб, а також при поносі, болях

плоди — при дозріванні, корінь —

у попереку, прискореному сечо¬

—

період

руху

рано навесні або восени. Листя,

випусканні. Густий відвар або

кору й корінь сушать під навісом,

м’якоть свіжих плодів наклада¬

розстеляючи

шаром.

ють на марлю і кладуть на чоло

Плоди — у сушарці. Зберігають

при головному болю. Відвар ко¬

звичайним способом. Строк збе¬

ріння кизилу застосовують при

рігання — 3 роки.

ревматизмі й малярії внутрішньо.

тонким

Плоди кизилу використовують

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

при порушеннях обміну речовин,

У плодах кизилу містяться цукри

подагрі, шкірних захворюваннях,

(фруктоза й глюкоза), органічні

кислоти (яблучна, лимонна, бур¬

засіб; настій гілок з листям — як

також

як

протиблювотний

додавали в протицинготний
лаваш.

жовчогінний і сечогінний засіб,
настойку соку квіток і настій пло¬
дів — як протигарячковий.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не можна приймати кизил при
підвищеній кислотності шлунка,
при нервовому збудженні й перезбудженні, особливо на ніч, у разі
індивідуальної нестерпності.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ч. ложки кореня кизилу
1,5

склянки

води,

кип’ятити

20 хвилин, настоювати 2 години,
процідити. Приймати по 2 ст.
ложки 3 рази на день. Застосо¬
вувати при ревматизмі й малярії.
Залити 2 ст. ложки свіжих або
сухих

ПЛОДІВ

кизилу V4 л води,

кип’ятити 5—7 хвилин, настою¬
вати 8 годин, вийняти кісточки,
м’якоть плодів розім’яти. При¬
ймати ПО х /2 склянки з медом
2 рази на день. Приймати як
загальнозміцнювальний

засіб,

а також при поносі, болях у по¬
перековій ділянці, прискореному
сечовипусканні.

Рослини від А до Я

153

(СОТСЖЕА5ТЕК МЕЕАІЧОСАКРУ5), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою викорис¬
товують кору, бруньки, листя й
квіти рослини. Плоди кизиль¬
нику заготовляють у період їх¬
ньої повної стиглості, сушать у
провітрюваних теплих примі¬
щеннях або на повітрі в тіні;
іноді заготовляють облистнені

У Якутії смолою із гілок цього
чагарнику лікували екзему й
коросту. На Далекому Сході
плоди використовували при
рідкому випорожненні й метео¬
ризмі. У тибетській медицині
плоди кизильнику використо¬
вують при сепсисі, дизентерії й

квітучі пагони із плодами, що

інших інфекційних захворю¬

зав’язалися частково. Сушать

ваннях, а плоди й кору — при

звичайним способом. Пагони

неврастенії, гострих і хроніч¬

кизильнику з листям збирають

них гастроентеритах.

у квітні-травні, плоди — у серп¬
ні-вересні.
Відомостей про застосування
рослини в офіційній медицині
немає.

після сухої перегонки застосову¬
ється при екземах і корості.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

агарник від 2 до 4 метрів
заввишки. Має розкидисту
крону, гілки у нього шорсткуваті,
молоді пагони опушені. Листя
еліптичної форми, розташову¬
ється на короткому опушеному

черешку, верхня поверхня —
темно-зелена, нижня — білувата.
Рожеві квітки на довгих квітко¬
ніжках зібрані в китиці або мі¬
телки. Тичинок багато, маточка
з 2~4 стовпчиками й нижньою
зав’яззю. Пора цвітіння в ки¬
зильнику триває із квітня по тра¬
вень. Плід — куляста помилкова
кістянка з 2~4 кісточками.
Стиглі плоди характерного чор¬
ного кольору із сизим відтінком,
дозрівають у вересні-жовтні.

У плодах кизильнику чорноплід¬
ного були знайдені аскорбінова
кислота,

дах шлунково-кишкового тракту.
У народній медицині смола гілок

антоціани,

флаваноїди.

Листя багате вітаміном С, фенол¬
карбоновими кислотами, також
у ньому виявлено деяку кількість
глікозидів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Виявлених протипоказань ки¬
зильнику чорноплідного немає,
але варто мати на увазі, що рос¬
лина вивчена поки недостатньо.
У їжу вживають тільки плоди
рослини.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Настій або відвар плодів кизиль¬
нику застосовують при розладах
шлунково-кишкового тракту, при

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібнених
дрібних гілок і листя 1 склянкою
окропу, настоювати 1,5—2 го¬

сечогінного засобу при набряках

дини, процідити. Приймати по
V4 склянки 3—4 рази на день.
Застосовувати при хронічному
гастриті, гастроентериті, поносах.
Залити 5 ст. ложок стиглих пло¬
дів V 2 л води, кип’ятити 7 —
8 хвилин, настоювати протягом

гострому й хронічному гастриті,
гастроентериті, поносах; у си¬
рому виді плоди вживають у їжу.
Відвар

трави

призначають

якості в’яжучого, жовчогінного й
і водянці, а настій або відвар

2 годин, процідити. Приймати по

Розповсюджений в Україні, єв¬

гілок з листям і недостиглими

ропейській частині Росії, Сибіру,

плодами — при жовтяниці й за¬

на Кавказі.

хворюваннях печінки, при розла¬

х/2 склянки 3—4 рази на день.
Застосовувати при грипі, дизен¬
терії, метеоризмі.

Повний атлас лікарських рослин

154

(РОЬУСАЬА УУЬСАКІЗ), РОДИНА «КИТЯТКОВІ» - РОЬУСАЬАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

температурі 45—50 °С. Строк при¬

лина заввишки до 25 см, з бу¬

датності сировини — 3 роки. Траву

У тибетській медицині вико¬

руватим дерев’янистим коренем.

заготовлюють у період цвітіння рос¬

ристовується при шлунково-

Стебла біля основи піднімаються.

лини.

Листя дрібне, чергове,

кишкових

НИЖНЄ —

яйцеподібне або опукло-яйцепо¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

дібне, біля основи звужене в чере¬

Корінь китяток містить тритер-

шок, не утворює прикореневої

пеїнові сапоніни, смоли, дубильні

розетки; стеблове — ланцетопо¬

речовини, олії. У листі виявлено

дібне або лінійно-ланцетоподібне,

флавоїди.

ний, жовчогінний, загальнозміцнювальний, тонізуючий,
а також такий, що сприяє до¬
вголіттю засіб, при гіпертоніч¬
ній хворобі, неврозах серця,

сидяче, загострене, довше нижніх.

діабеті, нефриті; входить до

Квітки неправильні, сині, рідше —

ПОКАЗАННЯ

рожеві, зібрані в рідку китицю.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Плід — гладка, довгасто-серцепо¬

При прийманні відвару китяток

дібна коробочка. Цвіте в травні-липні,

відзначено рясне виділення мокро¬

плоди дозрівають у червні-серпні.

тиння та його згустків. Препарати

Поширені в Україні, європейській

китяток звичайних підсилюють сек¬

частині Росії.

захворюваннях;

у китайській ~ як спазмолітич¬

складу складних рецептів при

рецію бронхіальних залоз, спри¬

вегетоневрозах, безсонні, ате¬
росклерозі, анемії, карциномі
молочної залози та інших
форм раку, лімфогранулема¬
тозі.

яють розрідженню мокротиння,
ЗБИРАННЯ

прискорюють його евакуацію з

ТА ЗБЕРІГАННЯ

дихальних шляхів, мають проти¬

З лікувальною метою використо¬

запальну дію. Застосовуються

вуються коріння й трава китяток

при гострому й хронічному ла¬

звичайних. Корінь заготовлюють

рингіті, запаленні легенів, бронхіті,

у серпні-вересні. При викопу¬

бронхіальній астмі. У народній ме¬

ванні його ретельно обтрушують,

дицині

але не промивають.

рослина.

використовується

Підв’ялену сировину сушать у тіні,
під навісами, у добре провітрюваних

ПРОТИПОКАЗАННЯ

приміщеннях або в сушарках при

Протипоказань немає.

вся

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити
китяток

8 г подрібненого кореня
1 склянкою гарячої води,

кип’ятити в закритому емальова¬
ному посуді на водяній бані

20—

ЗО хвилин, процідити гарячим,
віджати, довести об’єм кип’яче¬
ною водою до вихідного. Прий¬
мати по 1 ст. ложці 4 рази на день
за ЗО хвилин до їди. Застосову¬
вати при бронхітах, бронхіальній
астмі й туберкульозі.
Змішати трави хвоща польового,
зимолюбки зонтичної, самосилу
звичайного — по

г, трави ки¬

тяток звичайних — 5 г, листя ку¬
пини запашної — 10 г. Залити
суміш V 2 л окропу, витримати
1 годину й процідити. Пити настій
по 3/ 4 склянки 4 рази на день
через

годину після прийому їжі.

Курс лікування — 25—ЗО днів.
Через 2—3 тижні курс повторити.
Приймати при простатиті.

Рослини від А до Я

155

(АКІ5ТОШСНІА СЬЕМАТІТІЗ Ь.), РОДИНА «ХВИЛІВНИКОВІ» - АКІ5ТОЮСНІАСЕАЕ

агаторічна трав’яниста ліана

кінці травня — в червні. Плоди —

заввишки 50—90 см з пов¬

висячі округлі або грушоподібні

У болгарській народній меди¬
цині корінь у вигляді відвару в

зучим кореневищем. Стебло прямос¬

коробочки завдовжки 5—6 см,

тояче, злегка звивисте, в основному

містять численне бурувате, три¬

малих дозах застосовується як

просте (гілкується рідко), голе,

гранне насіння завдовжки біля

діуретичний, потогінний засіб

ясно-зеленого кольору.

сантиметра.

розпов¬

при гарячковому стані й у виг¬

округле або яйцеподібне, із сер¬

сюджений в Україні, по всій те¬

ляді настойки при атонії ки¬

цеподібною основою, матово-зе¬

риторії СНД.

шечника.

лене,

має

неприємний

Листя

Широко

запах.

від дрібних зубчиків. Розташу¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

вання

Довжина

З лікувальною метою застосову¬

— до 10 см. Квітки з ясно-

ють надземну частину (траву)

жовтою, зигоморфною оцвіти¬

і корінь кірказону. Траву збира¬

ною, розташовані по кілька штук

ють у період цвітіння рослин, ко¬

у пазухах листків. Трубочка оц¬

рінь викопують восени.

Край листя злегка шорсткуватий

ЛИСТЯ

—

чергове.

при укусах отруйних змій. Від¬
вари кірказону використовують
для ванн, обмивань, компресів і
примочок при сверблячці шкіри,
її запаленні, золотусі, гнійних
ранах і виразках.

вітини роздута біля основи, зав¬
довжки близько 12 мм, нагорі

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

розширюється в яйцеподібний

Рослина

язичок. Цвіте кірказон напри¬

аристолохін, магнофлорин, ефірну

містить

алкалоїди

—

олію, гіркі й дубильні ре¬
човини,

аристолохіеву

кислоту;

у листі

тяться

міс¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Рослина

отруйна!

Уживання

препаратів кірказону вимагає ве¬
ликої обережності, оскільки при
передозуванні можна отруїтися.

аристолохін,

аристолохієва

кислота,

ЗАСТОСУВАННЯ

ефірна олія, сапоніни, ор¬

Залити 1 ч. ложку подрібненої

ганічні кислоти, каротин;

трави кірказону 2 склянками хо¬

у насінні — аристолохін,

лодної води, настоювати 8 годин,

аристолохієва кислота й

процідити, віджати й довести до

жирна олія.

первісного об’єму. Приймати по
хсклянки 3—4 рази на день

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

після їди. Застосовувати при во¬
дянці, кашлі, задишці.

Відвари трави й корінь

Залити 1 ч. ложку кореня кірка¬

використовують при на¬

зону 1 склянкою окропу, кип’ятити

бряках

на водяній бані ЗО хвилин, на¬

різного

похо¬

дження, при розладах

стоювати 20 хвилин, процідити га¬

шлунково-кишкового

рячим,

тракту. Препарати кір¬

первісного об’єму. Застосовувати

казону

використову¬

настій зовнішньо при гнійних ви¬

віджати

довести до

ються при простудних

разках, інфікованих ранах, золо¬

захворюваннях як пото¬

тусі

гінний і протизапальний

Пов’язки необхідно міняти щодня.

засіб; є протиотрутою

Курс лікування — 7 днів.

висипаннях

на

шкірі.

Повний атлас лікарських рослин

156

(АКУМ МАСІЛ-АТУМ У), РОДИНА «КАІЩИНЦЕВІ» - АКАСЕА
агаторічна трав’яниста рослина

вальний засіб. Настій бульб клі¬

з м’ясистим, подовженим буль-

щинцю приймають внутрішньо

боподібним кореневищем, з якого

при ревматизмі, невралгіях, ката¬

У народній медицині Болга¬
рії бульби кліщинцю реко¬

виростає стебло, коротше листового

ральних станах верхніх дихальних

черешка. Листя кліщинцю плямис¬

шляхів,

того велике, на довгих черешках,

бронхіальній астмі, гастритах з

списоподібно-стрілоподібне, блис¬

підвищеною кислотністю шлунко¬

куче, з коричневими плямами; бічні

вого соку, захворюваннях печінки,

лопаті

при наявності каменів і піску в

квітні-травні. Квітки блідо-жовту¬

нирках і сечовому міхурі, а також

вато-зелені, зібрані в качан, покри¬

при геморої. У першій половині

тий опуклим яйцеподібним або

вагітності настій кліщинцю вжи¬

кового

довгастим білим листям, забарвле¬

вають як протиблювотний засіб.

у шлунку, при наявності піску

ним по краю у фіолетовий колір.

Зовнішньо використовують на¬

й каменів у нирках і сечовому

Плід — червона ягода. Розповсю¬

стойку бульб при ревматизмі, по¬

міхурі, при геморої й захво¬

джений в Україні, Північному Кав¬

дагрі й геморої.

рюваннях печінки.

відстовбурчені.

Цвіте

хронічних

бронхітах,

казі, Молдові, Західній Грузії.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

мендуються при запаленні
слизових оболонок, особливо
при хрипкому голосі, хроніч¬
ному бронхіальному катарі й
кашлі, а також як шлунковий
засіб при гастралгії, відрижці,
підвищеній кислотності шлун¬

соку,

при

кольках

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Всі частини рослини дуже от¬

Уживають свіжі бульби кліщинцю

руйні! При лікуванні використо¬

подрібнених

плямистого, які викопують навесні,

вувати тільки за призначенням

плямистого. Застосовувати зов¬

до початку відростання листя. Ко¬

лікаря.

нішньо при радикуліті й міозитах.

від кори, розрізають і сушать на

ЗАСТОСУВАННЯ

мотузках на відкритому повітрі або

Залити 2 л холодної води 50 г

в сушарках при температурі 40 °С.

подрібнених сухих або свіжих

З 8 кг сирих бульб одержують 1 кг

бульб, витримати ніч і відфіль¬

сухих. Зберігають у сухих провіт¬

трувати. Використовувати при

рюваних приміщеннях. Свіжі ко¬

ревматизмі, починаючи з дози в

рені зберігають у підвалі в ящиках

1 краплю 3 рази на день, до¬

з вологим піском.

даючи по 1 краплі на день. Дій¬
шовши до дози 10 крапель 3 рази
на день, зробити перерву, якщо

Кліщинець містить різкі леткі ре¬

необхідно — через 14 днів повто¬

човини (ароїн, аронин і ароні-

рити курс лікування.

дин), які визначають отруйність

Залити 5 г подрібнених бульб

рослини; велику кількість крис¬

кліщинцю 1 склянкою холодної

талів щавлевої кислоти і її солей

води й відставити на 8 годин,

(оксалатів), особливо в листі.

потім процідити. Приймати по
10—15 крапель 3 рази на день

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

кліщинцю

Стовчені в порошок сухі корене¬

реневище очищають, звільняють

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

бульб

при

бронхітах,

бронхіальній

астмі.

Використовують як болезаспокій¬

Настоювати на

ливий, протизапальний і відхарку¬

рілки протягом 7—10 днів 10 г

х/2

склянки го¬

вища рослини — чудовий засіб
для загоєння ран.

Рослини від А до Я

157

(САКУМ САКУІЬ.), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕІХІРЕКАЕ

ворічна трав’яниста рослина.

ПОКАЗАННЯ

Стебла одиночні, прямі, глад¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Мішечок із кмином, обе¬

кі, порожні, у верхній частині дуже

Кмин підсилює відділення жовчі
й діяльність травних залоз, змен¬

режно

гілкуються, заввишки до 1 м. Ко¬
рінь веретеноподібний або цилін¬

шує процеси гниття й бродіння в

дричний, м’ясистий. Листя довгасте,

кишечнику, знімає спазми глад¬

двічі-, тричіперисторозсічене, яйце¬

кої мускулатури кишечника і тим

видно-ланцетоподібне. Прикоре¬

самим сприяє нормалізації про¬

нагрітий

на

плиті,

часто використовують у на¬
роді д ля прикладання до хво¬
рого місця при зубному й
головному болю.

неве листя на довгих черешках,

цесу травлення. Кмин рекомен¬

верхнє — на коротких, що перехо¬

дують

дить у піхву. Зонтикоподібне суц¬

проносний засіб, при метеоризмі.

Протипоказання

віття на кінцях галузок і верхівці

Ефірну олію кмину використову¬

вання кмину не відомі.

стебла, з 8—16 променями. Квітки

ють як антисептик, протиглисний

дрібні, білі або рожеві; пелюстки

засіб, а також при одержанні й

ЗАСТОСУВАННЯ

зворотно-яйцеподібні. Плід сплюс¬

ароматизації лікарських препара¬

Залити 2 ч. ложки плодів кмину

нений, коричневий. Кмин звичайний

тів. Плоди в складі зборів вико¬

2 склянками води,

росте в дикому виді й культивується

ристовують

піння

в Україні повсюдно.

сечокам’яній хворобах, захворю¬

кип’ятити 5 хвилин, остудити,

при

атонії,

при

як

м’який

жовчно-

ПРОТИПОКАЗАННЯ

на

до

застосу¬

довести до ки¬

слабкому

вогні,

ваннях сечовивідних шляхів; за¬

процідити. Приймати до їди по

ЗБИРАННЯ

стосовують при гепатитах; для

1/2

ТА ЗБЕРІГАННЯ

лікування серцево-судинних за¬

підвищення лактації в жінок, які

Як лікарську сировину викорис¬

хворювань; посилення лактації у

годують грудьми.

товують плоди кмину звичайного,

жінок, які годують немовлят. На¬

Залити 1 ч. ложку подрібнених пло¬

які збирають після побуріння з

стій плодів застосовували при

дів

липня по вересень. Парасольки

розладах кишечника, хворобах

10 хвилин, процідити. Чай добре

зрізують і вивішують у пучках

жовчного міхура, бронхіті й запа¬

пити теплим, невеликими ковтками.

для дозрівання в провітрюваному

ленні легенів, при спазмах трав¬

Застосовувати для усунення обди¬

місці.

них органів, при головному болю.

мання й спазмів травного тракту.

Коли плоди висохнуть, їх обтру¬
шують із парасольок і після ко¬
роткого досушування зберігають
у коробках.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Плоди містять ефірні олії, жирну
олію, а також флавоноїди квер¬
цетин і кемпферол, кумарини,
умбеліферон, скополетин та ін.
Крім того, у них виявлено білкові
й дубильні речовини. У траві
також

виявлено

флавоноїди

кверцетин, кемпферол та ізорамнетин. У корінні містяться аскор¬
бінова кислота й вуглеводи.

склянки 3 рази на день для

1 /4 л киплячої води,

настоювати

Повний атлас лікарських рослин

158

(СІЧІСШ ВЕ^ОІСТУЗ Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
ПРОТИПОКАЗАННЯ

днолітня рослина, зовні схо¬
жа на будяк, має висоту 30—50

см, сильно гілкується. Прямостояче
п’ятигранне

стебло

смугасте,

У древні часи в цілителів і
травників кнікус був одним із

ПОДОБ-

найбільш популярних і ефек¬

жено-ланцетне, частіше стеблооб¬

тивних лікарських рослин.

унизу щетинисте. Листя

При передозуванні можуть бути
нудота, блювота. Можлива алер¬
гія. Не можна приймати вагіт¬
ним.

гортне, гостропильчасте по краю,

Його використовували в ши¬

ЗАСТОСУВАННЯ

нерідко

рокому діапазоні показань від

Залити 1 ст. ложку трави кнікусу

клейке. Суцвіття занурені в лійку

віспи й чуми до мігрені й

хІ^ А

з верхнього листя і має листочки

ослабленої лактації у жінок.

кипіння на слабкому вогні, зняти

обгортки з павутинним опушен¬

Древні цілителі й натуропати

й через 2 хвилини процідити.

ням. Цвіте із червня по вересень.

помітили, що рослина може

Чай п’ють по 1 склянці теплим,

Зустрічається в Середземномор’ї

запобігати й лікувати головні

непідсолодженим,

й Передній Азії, на Кавказі й у

болі,

ковтками 2 рази на день за го¬

Середній Азії.

поту, поліпшувати пам’ять,

ворсисто-опушене

викликати

виділення

підсилювати роботу серця й

ЗБИРАННЯ

шлунково-кишкового тракту,

ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вується надземна частина рос¬
лини, насамперед листя та верхні

а також лікувати такі зовнішні
проблеми,

як

сверблячка,

гнійники й фурункули.

при ослабленні травлення.
Залити 15 г трави 1 склянкою ок¬
ропу, кип’ятити на водяній бані
ЗО хвилин, процідити. Приймати

ванні алкоголізму,

шать у провітрюваних приміщен¬

чінки; закрепах; холециститі й

нях і під навісами.

жовчнокам’яній хворобі; метео¬
ризмі; при хворобливих менструа¬

АКТИВНІ

ціях, клімактеричному синдромі.

РЕЧОВИНИ

Цілюща дія в основному обумов¬

Верхівки квітучих пагонів містять

лена гіркотами. Вони збуджують

сесквитерпеновий лактон кніцин,

секрецію шлункового соку, по¬

гірку речовину кардобенедиктин,

ліпшують апетит, усувають про¬

дубильні речовини, танін, гліко¬

блеми із травленням, підсилюють

зиди,

утворення жовчі й полегшують її

смоли,

дину до прийому їжі, протягом
декількох тижнів. Застосовувати

день. Застосовувати при ліку¬

Збирають під час цвітіння й су¬

слиз,

маленькими

настій по 1 ст. ложці 3 рази на

частини стебел, а іноді й квіти.

камедь,

холодної води, довести до

ефірну олію. Також комплекс ві¬

відтік. Препарати кнікусу вико¬

тамінів В, кальцій, залізо, марга¬

ристовують для посилення лакта¬

нець, інші мінерали.

ції

матерів,

що

годують

немовлят, для підтримки гормо¬
ПОКАЗАННЯ

нальної системи у дівчаток, для

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

нормалізації гормонального балансу

Кнікус показаний до застосу¬

в жінок і полегшення болю, викли¬

вання

при лікуванні виразок;

каного менструальними спазмами,

зниженому апетиті; гастритах зі

і включаються як каталізатор

зниженою кислотністю; гепатиті,

процесів у формули для збіль¬

цирозі та інших ушкодженнях пе-

шення грудей.

при ангіні,

астмі, запаленні легенів.

Рослини від А до Я

159

(ССЮОІЧОРЗІЗ), РОДИНА «ДЗВОНИКОВІ» - САМРАІЧІЛАСЕАЕ
агаторічна кучерява рослина

нол, кадонозид; стероїди: ситос-

до

терин, спинастерин та їхні по¬

Кодонопсис широко викори¬

гий корінь. Стебло голе або рідку¬

хідні;

тритерпенові,

стовується в японській, корей¬

вато-волосисте, кучеряве, гіллясте.

алкалоїди, кумарини, органічні

ській і китайській науковій та

Листя

кислоти,

сполуки,

народній медицині при хро¬

або ромбічне, знизу сіро-сизе,

фосфоліпіди, ефірну олію, мікро¬

нічній дистрофії, захворю¬

зібране пучками по 4 на кінцях

елементи,

коротких бічних гілочок, корот-

луки. У надземній частині, крім

кочерешкове, гостре або тупу¬

того,

вате,

менти, дубильні речовини.

м завдовжки, має дов¬

широколанцетоподібне

цільнокрайнє.

Квітки

сапоніни

ароматичні

гетероциклічні

містяться

вітаміни,

спо¬
піг¬

верхівкові, з голими квітконіж¬
ками, зубці напівкулястої голої

ПОКАЗАННЯ

чашечки ланцетоподібні або до¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

вгасті, гострі, голі; віночок дзві-

Застосовується кодонопсис при

ночкоподібний, сизувато-зелений

різних видах зниження резистент¬

або з пурпуровим краєм, з відіг¬

ності організму після хвороб,

нутими трикутними й гострими

хронічній дистрофії, хронічних

лопатями.

захворюваннях дихальних орга¬

Коробочка назад конічна, сизу¬

нів, різних видах недокрів’я, по¬

вата, відкривається на верхівці

ганому

стулками, насіння крилате, тьмяне.

запаленні кишечника, запаленні

травленні,

хронічному

Цвіте в липні-серпні, плодоносить

нирок, цукровому діабеті. Ефек¬

у серпні-вересні. Розповсюджений

тивне його застосування з по¬

на Далекому Сході (Приамур’я,

явою

захід, південь, Примор’я, Ку¬

запалення нирок, з появою на¬

рили

(острів

гальне

Кунашир).

поширення:

білка

сечі

внаслідок

За¬

бряків на ногах. Кодонопсисом

Корея,

разом з корою коричного дерева

Північний Китай, Японія.

й коренем атрактилісу лікують

ЗБИРАННЯ

запаленням, і атеросклероз.

імпотенцію, викликану хронічним
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Лікарською сировиною є коріння

ПРОТИПОКАЗАННЯ

й надземна частина рослини. Ко¬

Індивідуальна нестерпність орга¬

рінь кодонопсису збирають во¬

нізму.

сени, квітки й листя — під час
бутонізації, насіння — у міру до¬
зрівання.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 10—12 г подрібненого ко¬
реня кодонопсиса

склянкою

на

слабкому

АКТИВНІ

води,

РЕЧОВИНИ

вогні 7~8 хвилин, настоювати

Коріння містить вуглеводи й спо¬

2 години, процідити. Приймати

кип’ятити

ріднені сполуки: глюкозу, сахарозу,

по

полісахариди; тритерпеноїди: та¬

Застосовувати при імпотенції,

раксерол, фриделін, циклоарте-

недокрів’ї, цукровому діабеті, як

х/2

склянки 3—4 рази на день.

ваннях

органів

дихання,

травлення, нефриті, цукро¬
вому діабеті; як тонізуючий
засіб, замінник женьшеню.

відхаркувальний і протикашльо¬
вий засіб.
Залити 20 г надземної частини ко¬
донопсису

стоювати

склянкою окропу, на¬
хвилин,

остудити,

процідити. Приймати пох/3 склян¬
ки 3 рази на день до їди.

Повний атлас лікарських рослин

160

(ТКАСОРОСС^ РКАТЕ^ІЗ), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ

7Т ворічна трав’яниста рослина з

У І лпнгим стрижневим КОрЄНЄМ.

корінь

однолітньої

рослини,

у якої тільки розетка прикорене¬

Має гіллясте стебло заввишки до

вого листя, але не сформувалося

120 см. Листя лінійно-ланцетне,

ще стебло, восени або навесні.

сидяче, стеблообгортне. Квітки

Очищають від землі, промива¬

ясно-жовті, язичкові, у великих

ють холодною водою, сушать на

кошиках, розташованих на кінці

повітрі,

стебла, їхня довжина приблизно

у добре провітрюваному примі¬

дорівнює або трохи менша дов¬

щенні. Листя й стебла заготовлю¬

жини обгортки. Пиляки у верхній

ють

частині мають фіолетове забар¬

під час цвітіння.

верандах,

горищах,

ДО ЦВІТІННЯ, МОЛОЧНИЙ СІК —

Козельці традиційно вжи¬
ваються як протицинготний
засіб. Для цього використо¬
вують молоде листя й стебла,
з яких готують супи, салати, ві¬
негрети й пюре. У багатьох
кухнях козельці лугові викори¬
стовують як тонізуючу при¬
праву.

влення. Квітки цього виду відкри¬
ваються

дуже

рано,

ще

до

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

світанку, а близько полудня вже

Надземна частина рослини у

застосовують в основному в на¬

закриваються. Час цвітіння —

фазі цвітіння містить протеїн,

родній медицині. Трава входить

травень-червень.

Після відцві¬

жир, легкорозчинні вуглеводи,

до складу багатьох сечогінних

тання утворюються пухнаті кулі,

безазотисті екстрактивні речо¬

зборів, які призначають при се¬

що нагадують відцвілі кошики

вини й гіркий молочний сік.

чокам’яній хворобі. Крім того,

кульбаби. Плід — сім’янка, майже

У корінні містяться: крохмаль,

настій трави застосовують при

гладка, циліндрична, з носиком.

інулін і білки. У насінні — жирна

кашлі. Корінь, листя й стебла ко¬

олія.

зельців застосовують як проти¬

Розповсюджені в Україні, євро¬

цинготний засіб. Білий молочний

пейській частині Росії, Білорусі.
ПОКАЗАННЯ

сік сприяє загоєнню ран, подріб¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

нене свіже листя козельців при¬

Лікарською сировиною є ко¬

Козельці володіють сечогінною,

кладають до запальних пухлин,

ріння, молочний сік, листя й кві¬

антисептичною і протизапальною

гнійних ран і виразок, використо¬

тучі

дією, загоюють рани. Козельці

вуючи

верхівки.

Заготовлюють

властивості

молочного

соку цієї рослини. Козельці до¬
дають у протиракові збори.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Індивідуальна нестерпність.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібненого
кореня 1 склянкою води, про¬
кип’ятити на слабкому вогні про¬
тягом

хвилин,

остудити,

процідити. Застосовувати по 3 ст.
ложки 2 рази на день при нирко¬
вокам’яній хворобі й по 1 ст.
ложці 3—4 рази на день при
кашлі, бронхіті, катарі верхніх ди¬
хальних шляхів.

Елі*'

Рослини від А до Я

161

(САЬЕСА ОРПСША1ЛЗ), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

цукру в крові й зменшення за¬

лина. Має стрижневий корінь

лежності від інсуліну при цукро¬

У країнах Західної Європи

із коротким товстим кореневищем

вому діабеті II типу. Настої й

траву козлятнику почали вико¬

і гіллясте потужне стебло зав¬

відвари трави приймають внут¬

ристовувати з XVII ст. як жа¬

вишки до 120 см. Листя козлят¬

рішньо при порушенні толерант¬

рознижуючий, протиглисний

нику аптечного непарноперисте,

ності до глюкози. Настій можна

та сечогінний засіб. Намага¬

черешкове, ланцетне або довгасте,

використовувати при лихоманках

має прилистки. Квітки світло-бла¬

як потогінний і сечогінний засіб.

лися використовувати козлят¬

китного або фіолетового відтінку,

Свіжим соком промивають рани

дзвоникової форми, зібрані у ве¬

й трофічні виразки. Настій квіток

ликі повислі гроноподібні суцвіття.

і листя рекомендують уживати

Плід — багатонасінневий біб з ма¬

жінкам, що годують немовлят,

товим зеленувато-жовтим ниркопо¬

для збільшення лактації.

ник як ліки під час епідемій
чуми.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібненої
трави козлятнику 1 склянкою ок¬

дібним насінням. Цвіте козлятник у

ропу, настоювати протягом 6—

середині літа, а плодоносить до гли¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

бокої осені. Широко розповсюдже¬

Рослина отруйна, тому дозу¬

8 годин, процідити. Приймати по

ний

степових

вання строго обмежене, рекомен¬

Vз склянки 3 рази на день (до¬

районах України, передгірних райо¬

дується консультація з лікарем.

бова доза). Застосовувати при

нах Причорномор’я та на Кавказі.

Не застосовують при артеріаль¬

цукровому діабеті II типу й лихо¬

Закарпатті,

ній гіпертензії, під час вагітності

манках.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

й у випадку індивідуальної не¬

Залити 10 г насіння козлятнику

Збирають надземну частину рос¬

стерпності. Не використовують

1 склянкою води, кип’ятити про¬

козлятник у дитячій практиці.

тягом 5~6 хвилин, настоювати

лини. У період цвітіння заготов¬
люють траву й листя козлятнику,

Може викликати порушення в

2 години, процідити. Приймати

при цьому відрізають верхівки у

роботі кишечника, при прийманні

3—4 рази на добу по 1 ст. ложці.

квітучих рослин заввишки 20—

внутрішньо може перешкоджати

Застосовувати

25 см і швидко їх сушать. На¬

усмоктуванню заліза.

засіб, а також при діабеті.

як

сечогінний

сіння збирають у вересні.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У всіх частинах козлятнику аптеч¬
ного виявлені алкалоїди (галегин),
сапоніни, азотмісткі сполуки, гір¬
коти, дубильні речовини. У квітках
і листі були знайдені органічні кис¬
лоти (кавова, кумарова, синапова)
та вітаміни. У насінні містяться
жирні олії, фітостероїди, ненасичені
жирні кислоти, цукри.

У народній медицині його засто¬
совують для зниження вмісту

Щм

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Повний атлас лікарських рослин

162

(СОІЧУАІХАКІА МДІАЬІЗ Ь.), РОДИНА «РУСКУСОВІ» - КУ5САСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

ПОКАЗАННЯ

лина з горизонтальним пов¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

В Англії водний настій конва¬

зучим кореневищем і численним

Препарати конвалії,

особливо

лії вживають як засіб, що

розгалуженим корінням. Ніжка

настойка, входять до складу ба¬

зміцнює нервову систему, по¬

суцвіття до ЗО см висоти, без¬

гатьох комплексних серцевих засо¬

переджає інфекційні захво¬

листа; два прикореневих листочки

бів (краплі Зеленіна, валокордин,

рювання, при головних болях.

еліптичної форми,

з дугастими

корвалол, кардіовален). їх часто

жилками, загострені, на довгих

використовують у сполученні з

черешках. Квітки дуже запашні,

валеріаною й глодом. Настойка

у кількості

квітів

6—20,

на повислих

У Німеччині настій на вині
вважається ефективним засо¬
бом при паралічах.

конвалії застосовується

квітконіжках, із шароподібним-

при захворюваннях сечостатевих

дзвониковим білим віночком із

органів, кишкових кольках, хво¬

шістьома зубцями; зав’язь триг-

робах шлунка, атеросклерозі, ти¬

ніздна; плід — куляста червона

реотоксикозі, епілепсії, безсонні.

ягода з однією великою сплюсне¬

У народній медицині застосову¬

ною насіниною у кожному гнізді.

ють як заспокійливий та діуре¬

Цвіте в травні-червні. Широко

тичний

розповсюджена в Україні, по всій
території СНД.

серця, особливо тахікардії, для

Рослина отруйна! Застосовувати

регуляції серцевого ритму; при

за призначенням і під контролем

набряках, хворобах щитовидної

лікаря. Препарати конвалії проти¬

засіб;

при

хворобах

залози, епілепсії, лихоманці, хво¬
робах горла; зовнішньо настій —
при хворобах очей, а також при
ревматизмі.
ПРОТИПОКАЗАННЯ

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

показані при значних органічних

У медицині застосовують квітки

змінах серця, судин, гострому міо¬

конвалії, листя й надземну час¬

кардиті, ендокардиті й різко вира¬

тину, зібрану під час цвітіння.

женому кардіосклерозі.

При заготівлі трави зрізують
ЗАСТОСУВАННЯ

ножем або ножицями всю над¬
земну частину, листя збирають

півлітрову

банку

насипати

до цвітіння, а квітки — у період

щойно зібрані квітки конвалії, за¬

повного розквіту, ножем підрі¬

повнивши ними 3/ 4 обсягу, потім

зуючи квіткові стрілки. Рослини

доверху налити 70° спирт або го¬

укладають у кошики пухко і су¬
шать негайно після збору в тіні.

рілку, закрити кришкою й дати на¬
стоятися протягом двох тижнів,

Строк придатності трави — 2 ро¬

настойку процідити, сировину від¬

ки, а квіток —

жати. Приймати по 10—15 крапель

рік.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

із невеликою

КІЛЬКІСТЮ ВОДИ

2—

З рази на день. Застосовувати при

Конвалія травнева містить серцеві

астмі, малярії, судорогах.

глікозиди (до ЗО різних, серед них

Залити 1 ч. ложку сухих квіток
склянкою окропу, настоювати

основні — конвалатоксин і конва-

латоксол, які стоять дуже близько

протягом ЗО хвилин, процідити.

біля групи строфантових глікози¬

Приймати по 1 ст. ложці 3 рази

дів), сапонін, флавоноїди, яблучну

на день. Застосовувати при кар¬

й лимонну кислоти, а квітки — ще

діосклерозі, гострій та хронічній

й ефірну олію.

серцевій недостатності.

Рослини від А до Я

163

(ТКІРОІЛУМ РКАПУМ5Е Ь.), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ

онюшина лугова — дворічна,

але

частіше

багаторічна

трав’яниста рослина, досягає у

олію, вищі жирні кислоти, мікро¬
елементи. З кореня виділено антиг-

У народній медицині різних

рибкову речовину трифолизин.

країн відвар і настій квіток

висоту 15—55 см. Має гіллясті

застосовували як засіб, що

стебла, що піднімаються. Листя

ПОКАЗАННЯ

підвищує апетит, при тубер¬

трійчасте, із широкояйцеподіб-

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ними дрібнозубчастими часточ¬

У народній медицині відвар ко¬

кульозі, як протикашльовий

ками, листочки по краях цільні,

ріння застосовують при грижі, запа¬

з ніжними війками по краях.

ленні придатків, як протипухлинний

Суцвіття голівки пухкі, кулясті,

засіб. Відвар, настій і настойку із

сидять часто попарно й нерідко

квіткових голівок і листя застосо¬

прикриті двома верхніми листоч¬

вують: внутрішньо — як відхарку¬

ками. Віночок червоний, зрідка

вальний, сечогінний, жовчогінний,

білий, чашечка з десятьома жил¬

антисептичний засіб при циститі,

ками. Плід — яйцеподібний, одно¬

в’яжучий засіб при шлунково-

насінний біб. Цвіте в червні-вересні.

кишкових розладах, протизапаль¬

Плоди дозрівають у серпні-жов¬

ний,

протиатеросклеротичний,

тні. Конюшина розповсюджена в

кровоспинний засіб, як засіб, що

Україні, у південно-східній і пів¬

добре загоює рани, болезаспокій¬

денно-західній зонах Росії, у Си¬

ливий і протипухлинний; зовніш¬

біру,

ньо — при фурункульозах і опіках,

Середній

Азії

на

Далекому Сході.

при коклюші, бронхіальній
астмі, при малярії, мігрені,
маткових кровотечах, хвороб¬
ливих менструаціях, болях.
Із древніх часів конюшина
слуїує складовою частиною лі¬
кувальних чаїв. Чай з коню¬
шини, підсолоджений медом,
добре допомагає від кашлю й
при захворюваннях печінки,
його вважають також чудовим
кровоочисним засобом.

як м’якшильний та болезаспокій¬

вралгічних болях. Соком свіжої

ливий засіб при ревматичних і не-

рослини промивали очі при алергії.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

вуються суцвіття конюшини (го¬

Лікування конюшиною протипо¬

листям)

казане при вагітності, під час\о-

і трава, які заготовлюють у період

дування грудьми й у випадку

повного цвітіння, і корінь. Зрізу¬

індивідуальної нестерпності.

лівки

верхівковим

ють ножем ціле суцвіття з обгорт¬
кою, без ніжки суцвіття. Сушать

ЗАСТОСУВАННЯ

на повітрі, під навісами, на гори¬

Залити 4—6 сухих голівок (суц¬

щах, розкладаючи тонким шаром,

віть) У4 л окропу, настоювати

або в сушарках при температурі

15 хвилин, процідити, підсолодити

60—70 °С. Строк придатності

медом. Приймати по 2—3 чашки

суцвіть —

чаю на день протягом 4—6 тижнів.

2 роки,

трави —

1 рік.

Застосовувати для очищення крові.
Залити 20 г суцвіть конюшини

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Надземна частина містить різні глі¬

У4Л води, кип’ятити 15 хвилин, на¬

козиди, вуглеводи, стероїди, сапо¬

стоювати ЗО хвилин, процідити.

ніни, вітаміни С, В, Е і К, каротин,

Приймати по У 4 склянки 3—4 рази

фенолкарбонові

на день. Застосовувати як відхар¬

кислоти,

кума¬

рини, жирну олію, дубильні речо¬

кувальний, сечогінний, жовчогінний

вини, флавоноїди, хінони, ефірну

засіб.

Повний атлас лікарських рослин

164

(А5АГШМ ЕШОРАЕУМ Ь.), РОДИНА «ХВИЛІВНИКОВІ» - АШЗТОШСНІАСЕАЕ
ПРОТИПОКАЗАННЯ

ічнозелений багатолітник з
довгим повзучим розгалуже¬

Препарати копитняку євро¬

ним кореневищем, з укороченими

пейського мають серцево-су- ;

пагонами, що відходять від нього.

динну

На верхівці пагона розташовані

ходить квітка, у пазусі іншого схо¬
вана брунька. Черешки листя до
10 см завдовжки, покриті довгими
опукло-ниркоподібні,
крайні,

листя
цільно¬

темно-зелені,

збільшують амплітуду серце¬

листки, з пазухи одного з них ви¬

Пластинки

флавоноїди

сапоніни, виділені з рослини,

два зближених своїми основами

волосками.

дію;

зверху

ЗАСТОСУВАННЯ

вирівнюванню

порушеного

кою окропу, настоювати на киплячій

кровообігу, діють подібно адре¬

водяній бані 15 хвилин, остудити.

наліну. Настій з листя входить

Приймати по 2 ст. ложки 2—3 рази

у препарат «Акофіт», який за¬

на день після їди. Застосовувати

кулітах та невралгіях. На основі

ричнева. Цвіте у квітні-травні,

екетракіу створений препарат

плодоносить у червні-липні. Ши¬

«Ехкарол» — відхаркувальний

роко розповсюджений в Україні,

засіб.

зібрані

ПОКАЗАННЯ

способом:

листя — у травні-червні під час
цвітіння; кореневище — у ве¬
ресні, насіння — у міру дозрі¬
вання.

Сировину

сушать

сушарках або на відкритому по¬
вітрі в тіні.

частини

рослини

ефірну олію, у складі якої: азарон
і його альдегід, ефіри, сесквитерпенові вуглеводні й спирти: терпен,
евгенол, азаронова кислота та їхні
похідні; фенолкарбонові кислоти:
п-кумарова, кавова, ферулова; сте¬
роїди: ситостерин; дубильні речо¬
вини,

кумарини,

флавоноїди:

кверцетин, кемпферол; вітаміни,
сапоніни, глікозиди, смоли, мікро¬
елементи, алкалоїди.

Залити 15 г подрібненого кореня
1 склянкою окропу, настоювати
бані, остудити, процідити, віджати
корінь, довести об’єм кип’яченою
водою до 1 склянки. Приймати по
2 ст. ложки 2—3 рази на день

Відвар і настій листів копитняку

після їди. Застосовувати як блю¬

європейського застосовують при

вотний засіб при лікуванні алкого¬

хворобах шлунка, печінки, нирок,

лізму, при бронхітах.

захворюваннях

серця,

алкого¬

лізмі, отруєнні отруйними гри¬
бами,

нервовому

збудженні,

мігрені, при водянці, як сечогін¬
ний засіб, при жовтяниці, малярії,
невралгіях, при головному болю,

містять

нирок, захворюваннях серця, ал¬
коголізмі.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

екземах, при гострих радикулітах,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Всі

'■

звичайним

при хворобах шлунка, печінки,

ЗО хвилин на киплячій водяній

по всій території СНД.

квітки, коріння, рідше — насіння,

кільки може спровокувати кому.

Залити 20 г листя і квіток 1 склян¬

лосками. Оцвітина пурпурно-ко¬

Лікарською сировиною є листя,

сполучається з алкоголем, ос¬

артеріальний тиск, сприяють

стосовують при гострих ради¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

значенням лікаря. Абсолютно не

вих скорочень і підвищують

гладкі, лискучі, знизу покриті во¬

ЗБИРАННЯ

Внаслідок сильної отруйності за¬
стосовується винятково за при¬

глухоті,

паралічах

із

втратою

мови, епілепсії, подагрі, ревма¬
тизмі, нервових і серцевих захво¬
рюваннях, як бронхолітичний та
відхаркувальний засіб, протиза¬
пальний, кардіотонічний, діуре¬
тичний, антигельмінтний засіб.
Відвар кореня застосовують як
блювотний засіб при лікуванні ал¬
коголізму, при лікуванні пухлин
різної етіології, хронічній серцевій
недостатності.

Рослини від А до Я

165

(НЕОУ5АКУМ АЬРІІЧУМ Ь), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬
лина, що досягає у висоту

50_100 см. Кореневище товсте,
довге, розгалужене. Стебло голе,
прямостояче. Листя непарнопе¬
ристе. Суцвіття — довгі густі ки¬
тиці з 20—30 квітками. Квітки
метеликового типу на коротких

природи (грип, ГРВІ та ін.); сер¬
У тибетській медицині від¬

цевих захворювань; хронічних

вар трави копієчника аль¬
пійського використовується
внутрішньо як серцевий
засіб та як болезаспокійливий,

легеневих захворювань; атеро¬

при хронічних легеневих за¬
хворюваннях, атеросклерозі.

при затримці місячних, а листя —

склерозу; як ефективний болезас¬
покійливий засіб при ряді інших
захворювань. Трава рекомендована
при кровоточивості ясен.

квітконіжках, з лінійними приквіт¬
ками.

Віночок

темно-рожевий,

рідко — білий. Плоди — боби, пе¬
ретягнені на 2—5 опукло-еліптич¬
них

члеників,

кожний

яких

містить по одній насінині, укладе¬
ній у тверду оболонку. Цвіте копієчник

липні-серпні,

плоди

дозрівають наприкінці серпня — на
початку вересня. Розповсюджений
в Україні, європейській частині
Росії, Сибіру, Далекому Сході.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою заготовлю¬
ють надземну частину у фазі буто¬
нізації й цвітіння рослини. При
заготівлі

зрізують

облистнені

стебла копієчника. Сушать сиро¬
вину на сонці, періодично вору¬
шачи, 2—3 дні, намагаючись не
допускати потрапляння на траву
атмосферних

опадів.

Висушену

траву обмолочують і видаляють за¬
надто грубі стебла. Строк збері¬
гання — 2 роки.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Трава копієчника альпійського міс¬
тить ксантоновий глікозид мангіферин, що, в основному, міститься
в листі. Крім того, у траві містяться
флавоноїди (гиперсзида, хедизарида та ін.). У листі — аскорбінова
кислота. У кореневищі й корінні
знайдено до 30—40 % полісахари¬

дів — похідних галактози, ксилози,
галактуронової кислоти й рамнози.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Траву копієчника альпійського
використовують для виробниц¬
тва препарату «Алізарин», що
противірусну

При вагітності й індивідуальній не¬
стерпності. Кореневище копієч¬
ника дуже отруйне! Застосовувати

ПОКАЗАННЯ

має

ПРОТИПОКАЗАННЯ

активність.

Його застосовують для ліку¬
вання герпесу шкіри й слизових
оболонок. Препарат копієчника
є ефективним засобом від боро¬
давок. У народній медицині копієчник застосовується у формі
відварів, настоїв і настойок трави
для лікування й профілактики
простудних захворювань вірусної

припустимо тільки за призначен¬
ням і під наглядом лікаря.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібненої
сухої трави 1,5 склянками окропу,
настоювати 2 години, процідити.

х/

Приймати по 2 склянки 3 рази на
день. Застосовувати при атероскле¬
розі.
Залити 1 ст. ложку трави копієчника
2 склянками окропу, настоювати
1 годину, процідити. Застосовувати
для промивання ран при екземі й
інших захворюваннях шкіри.

166

Повний атлас лікарських рослин

(СОКІА^КІІМ 5АТІУУМ Ь.), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕЬІАРЕКАЕ
днолітня трав’яниста рослина

підсилює грануляцію й секрецію

заввишки ЗО—70 см. Стебло

В індійській медицині збори

залоз травного тракту. У народній

кругле, порожнисте, голе, угорі гіл¬

з коріандром застосовуються

медицині плоди коріандру застосо¬

лясте.

піхвове.

як стимулюючий, сечогінний,

вуються при захворюваннях шлунка.

Прикореневе листя довгочереш-

шлунковий засіб. У народній

кове, трироздільне; нижнє стеб¬

медицині Тибету коріандр за¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

лове

стосовують у вигляді відварів

Застосовувати тільки за призна¬

Листя чергове,

листя

короткочерешкове;

верхнє сидяче, перистороздільне.
Квітки коріандру дрібні рожеві,
розташовані складною парасоль¬
кою. Цвіте з липня по серпень.
Плоди коричнюваті, кулясті дво¬
насінний 2—3 мм у діаметрі. До¬
зрівають у серпні-вересні. Широко
культивується в Україні, по всій те¬
риторії

снд.

коріандру

збирають

ністю достигне — насіння, що не
достигло, зберігає неприємний
запах і після сушіння. Сушать
коріандр швидко. У якісної сиро¬
вини приємний пряний аромат.
Зберігають коріандр у сухому
темному місці, у закритій герме¬
тичній ємності.

шлунка

шлункових

кольок, неврозах. У Середній
Азії відваром насіння лікують
неврастенію, метеоризм, ци¬
стит, геморой, понос, запальні
процеси й шкірні захворю¬

ють

порушення

сну,

місячних

у жінок, ослаблення пам’яті, потен¬
ції та ін. Не застосовувати при гі¬
перацидному гастриті, ішемії серця,
інфаркті міокарда (перенесеному),
тромбофлебіті, тромбозі, гіпертонії.
ЗАСТОСУВАННЯ

при метеоризмі; як відхаркуваль¬
ний засіб при захворюваннях леге¬
нів і зовнішньо для лікування ран,
а також для приготування деяких
ліків, у якості ароматичних і поліп¬
шуючих смак засобів. Ефірна олія
коріандру посівного володіє жов¬
чогінними,

болезаспокійливими,

антисептичними,

протигеморой-

ними, відхаркувальними власти¬
востями, підвищує апетит. Вона

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У плодах містяться ефірна олія,
головним компонентом якої є літерпени,

бах

що препарати коріандру виклика¬

Залити 1 ч. ложку насіння 1 склян¬

ближче до вересня, коли воно пов¬

налоол,

міну речовин, різних хворо¬

ченням і під контролем лікаря, тому

вання.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Насіння

і настоїв при порушеннях об¬

жирна олія,

сліди алкалоїдів, білки. У траві
міститься ефірна олія, що склада¬
ється в основному з альдегідів.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати з коріандру застосову¬
ються для поліпшення травлення;
як жовчогінний засіб при захворю¬
ваннях печінки й жовчного міхура;

кою води, кип’ятити на слабкому
вогні 4—5 хвилин, настоювати 1 го¬
дину,

процідити.

Приймати по

Vз склянки 3 рази на день до 'іди.
Застосовувати

при

неврастенії,

циститах, поносі.
Ошпарене окропом листя коріан¬
дру й подорожника змішати в рів¬
них частинах і прикласти до ран та
саден. Застосовувати як дезінфікуючий засіб, що загоює рани.

Рослини від А до Я

167

(УЕКВАЗСУМ ОЕ^ІРШКУМ), РОДИНА «РАННИКОВІ» - ЗСКОРНІЛЛКІАСЕАЕ

ворічна шерстисто-повстяна

сліди ефірної олії, каротиноїди,

трав’яниста рослина. Стов¬

флавоноїди. Аскорбінова кислота

У Німеччині настій квіток

міститься в листі та квітках.

використовують як болезас¬

бур прямостоячий, заввишки ЗО—

покійливий, протизапальний і

120 см. Листя чергове, довгасте,
загострене, городчасте. Жовтуваті

ПОКАЗАННЯ

протисудомний засіб, як кро¬

квітки зібрані по 2—4 пучками й

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

воспинний та в’яжучий засіб

стебла

Коров’як має спазмолітичну, від¬

при захворюваннях легенів,

більш-менш довгу й товсту, майже

харкувальну, протизапальну дію.

бронхів, при плевриті, астмі,

колосоподібну китицю; чашечка

Препарати коров’яку використо¬

при нежитю зі сльозотечею.

утворюють

на

верхівці

мохнато-пухнаста, глибоко розсічена

вують в основному для лікування

на 5 ланцетних загострених часток;

захворювань

віночок ясно-жовтий, зовні опуше¬

бронхіту, трахеїту, ларингіту, а

ний. Плід — зворотнояйцеподібна,

також порушень травлення — гас¬

густо-густо опушена коробка. На¬

триту, діареї,

сіннячка циліндрично-пірамідальні,

Спиртову настойку квіток засто¬

Застосовувати тільки за призначен¬

бурі. Цвіте коров’як у червні-серпні,

совують при невралгії, а порошком

ням і під контролем лікаря. Насіння

насіння дозріває у серпні-жовтні.

присипають виразки або рани.

коров’яку отруйне! Препарати ко¬

Розповсюджений в Україні, півден¬

Відваром квіток миють голову при

ров’яку не застосовуються при ва¬

них областях Росії, Білорусі.

облисінні й лупі. Настоєм поло¬

гітності й годуванні немовлят. При

щуть ротову порожнину при за¬

прийманні великих доз можливі за¬

пальних явищах, ванни з настоєм

пори.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Використовуються віночки, які
збирають під час цвітіння. Квітка
цвіте тільки один день. Збирають
руками в першій половині дня,
пухко складаючи в невеликі ко¬
шики. Прив’ялі, змочені дощем
або росою віночки збирати не
можна. З тих самих рослин щодня
роблять збір протягом майже двох
місяців. Зібрані віночки негайно
сушать,

розкладаючи

тонким

шаром на горищах під залізним
дахом або під навісами. Зберіга¬
ють віночки в скляних банках із
притертими пробками. Строк збе¬
рігання — до 2 років.

органів

дихання:

коліту, ентериту.

допомагають при защемленні ге
мороїдальних вузлів.
ПРОТИПОКАЗАННЯ

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 3—4 ст. ложки квіток ко¬
ров’яку 1

{/ 2 склянкою молока й

кип’ятити на слабкому вогні 5 хви¬
лин, укутати рушником і настою¬
вати півгодини, процідити, залишок
віджати, додати мед або цукор. За¬
стосовувати як протизапальний,
болезаспокійливий, відхаркуваль¬
ний, м’якшильний засіб та як засіб,
що добре загоює рани.
Подрібнити сушені квітки в
ступці товкачиком, протерти
крізь дрібне ситечко. Посипати
порошком 1—2 рази на день
дрібні рани, подряпини, порізи,
садна, забиті місця, тріщини на
сосках. Застосовувати як засіб,

Віночки квіток містять слиз, са¬

що загоює рани, а також як про¬
тизапальний, болезаспокійливий

поніни, камедь, кумарин, цукри,

та гемостатичний засіб.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Повний атлас лікарських рослин

168

иця кам я
(КУВУЗ 5АХАТІІЛ8), РОДИНА «РОЗОиВІТІ» - КОЗАСЕАЕ

тяниці (червень), а плоди збира¬

жуючу, потогінну, в’яжучу, проти¬

ють тільки повністю достиглі на¬

запальну, сечогінну, кровоспинну,

прикінці серпня-вересня. Плоди

седативну, болезаспокійливу, про¬

збирають

тицинготну,

вручну,

обережно,

дію,

знижує збудження центральної

шать сировину при температурі

нервової

40—45 °С у печах, а в теплу по¬

кам’яниста і її препарати засто¬

году — на повітрі. Збір і сушіння

совуються: для догляду за волос¬

системи.

Костяниця

листя і трави проводять звичай¬

сям; при жіночих захворюваннях;

ним способом. Якщо трава бе¬

захворюваннях дихальної, сер¬

реться разом з кореневищем, то

цево-судинної системи та травної

його ретельно обтрушують від

системи; зубів і порожнини рота;

землі. Кореневища можна сушити

нервової системи та при психіч¬

окремо. Зберігання: трава — 1 рік,

них розладах.

корінь — 2 роки.

Свіжі ягоди мають обмежене за¬

рав'яниста багаторічна рос¬
лина до 25 см висоти. Коре¬

антимікробну

обов’язково у тверду тару. Су¬

стосування, головним чином як
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

седативний, вітамінний засіб і

невище костяниці неповзуче, від

Ягоди містять: цукри, вітамін С,

при простудних захворюваннях.

нього

прямостоячі

органічні кислоти, жири, пекти¬

Вони допомагають при мігрені,

ніжки суцвіття й сланкі однолітні

нові речовини; дубильні речо¬

сечокам’яній хворобі, недокрів’ї,

неквітучі повзучі пагони (вуси).

вини.

геморої. З різних частин рослини

Стебло й черешки листя уса¬

флавоноїди, дубильні речовини.

джені тонкими прямими шипами

Надземна частина — вітаміни С

відходять

Листя

—

вітамін

С,

готуються настої й відвари.

й волосками. Листя на довгих че¬

та Р, флавоноїди, алкалоїди, ду¬

решках біля основи стебла, трійчасте;

бильні речовини, кумаринові по¬

Побічних ефектів і протипока¬

листочки ромбічні, городчасто-зуб¬

хідні, арбутин.

зань не виявлено.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

часті, покриті твердими волосками.

ЗАСТОСУВАННЯ

Квітки білі, зібрані по 3~ 10 у щит-

ПОКАЗАННЯ

коподібне суцвіття; чашечка злегка

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Залити 1 ст. ложку подрібненого

пухната, чашолистки при плодах ві¬

Костяниця кам’яниста має за-

листя костяниці 1 склянкою гаря¬

дігнуті вниз. Плід — багатокістянка

гальнозміцнювальну, жарозни-

чої води, кип’ятити 10 хвилин на

з яскраво-червоних досить великих

слабкому вогні, остудити, проці¬

соковитих плодиків. Цвіте в травні-

дити. Приймати настій по 1 ст.

червні, плоди дозрівають у липні-

У Тибеті настойку із плодів ко¬

ложці 3~4 рази на день. Прий¬

серпні. Дуже поширена в Україні,

стяниці застосовували при нер¬

мати при порушенні менструаль¬

по всій території СНД.

вових розладах. У Забайкаллі

ного циклу, при білях, при інших

листя

гінекологічних захворюваннях.

костяниці

використо¬

ЗБИРАННЯ

вують при невротичних пору¬

Залити 1 ст. ложку сухих квіток

ТА ЗБЕРІГАННЯ

шеннях, логоневрозах, епілепсії.

костяниці 1 склянкою окропу, на¬

У Сибіру настої листя викори¬

стоювати 4 години, процідити.

Для лікування використовуються
надземна

частина

рослини,

плоди, квітки, листя й корінь.
Надземну частину й квітки заго¬
товлюють у період цвітіння кос¬

стовують як болезаспокійливий

Приймати по

серцевий засіб, при мігрені, лупі,

на

д ля зміцнення волосся.

день.

бронхіті.

х / ^ склянки 5 разів

Застосовувати

при

Рослини від А до Я

169

Котяча м’ята справжня (котовник котячий)
..

_ .

г^'г<1

*.лЛ 1с

(NЕРЕТА САТАКІА Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

карвакрол, пулегон. У насінні —

лина 50—100 см висоти із

жирна олія.

Присутність великої кількості
непеталактонів в ефірній олії

прямим або біля основи висхідним
гіллястим,
і

тонкими

опушеним
волосками

коротким
стеблом.

ПОКАЗАННЯ

надає котячій м’яті властиво¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

стей відлякувати комах. Тому

Листя супротивне, трикутно-сер-

Показане застосування рослини

рослина застосовується в пре¬

дцевидно-яйцеподібне, гостре, ве¬

при зниженні апетиту — за пів¬

паратах, призначених для бо¬

лике, городчасто-пильчате, зверху

години до їди як гіркота, як відхар¬

зелене, знизу сірувате від густих

кувальний засіб при бронхітах, а

ротьби з кімнатними комахами

коротких волосків. Квітки в гус¬

також при неврозах серця. У на¬

тому довгастому суцвітті, білуваті,

родній медицині використовують

з пурпуровими крапочками на ниж¬

у вигляді відварів і настоїв. Від¬

ній губі; нижня губа довша за вер¬

вар підвищує захисні сили орга¬

хню,

нізму,

середня

лопать

її

трохи

позитивно

впливає

на

ввігнута, ниркоподібна. Плід із чо¬

серцево-судинну, нервову й ди¬

тирьох

зворотнояйцеподібних,

хальну системи, викликає апетит.

трохи стислих, бурих, гладких го¬

Відвар котячої м’яти застосовують

рішків. Цвіте котяча м’ята у червні-

на ніч, оскільки він має заспокій¬

липні.

ливу дію. Настій застосовують при

липні-серпні. Розповсюджена в Ук¬

недокрів’ї, виснаженні, для під-

Плоди

дозрівають

раїні, європейській частині Росії, на
Далекому Сході, на Кавказі.

(комарами, тарганами).

вищення

апетиту,

при

катарі

шлунка, судорожному кашлі, ут¬
рудненому

диханні,

задишці,

хворобах печінки, жіночих хво¬
робах, нервових розладах, істерії,
головному болю, при спазмах і як
протиглисний засіб. Зовнішньо —
при різних хворобах шкіри.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Вагітність і годування грудьми.

ЗАСТОСУВАННЯ

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

Залити 2 ч. ложки сухої трави

Використовується наземна час¬

1 склянкою окропу, настоювати

тина

листя,

40-50 хвилин у закритому по¬

квітки. Котячу м’яту збирають у

суді, процідити. Приймати настій

період

по

рослини:
цвітіння

стебло,

(червень-сер-

^ / 2 склянки 3—4 рази на день

пень), зрізуючи на висоті 10 см.

за 20 хвилин до їди. Застосову¬

Квітучі суцвіття заготовлюють

вати при стенокардії, головному

у червні-липні.

болю, спазмах шлунка.

Сушать сировину на повітрі, під

Змішати подрібнені корінь вале¬

навісом, на горищах, у добре

ріани, хміль, квітки ромашки,

провітрюваних

траву шоломниці байкальської,

приміщеннях.

Строк придатності — 2 роки.

пасифлори (мучениці), котячої
м’яти в рівних частинах. Залити

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

З ст. ложки суміші 2 склянками

У надземній частині містяться

води, кип’ятити 5 хвилин, на¬

ефірна олія, основним компонен¬

стоювати 1 годину, процідити.

том якої є непеталактон, аскорбі¬

Пити по півсклянки після їди

нова кислота, дубильні й гіркі

З рази на день. Курс — 2—3 тижні.

речовини, глікозиди, сапоніни.

Застосовувати при безсонні в ди¬

До складу ефірної олії входять

тини.

Повний атлас лікарських рослин

170

(АІМТЕ^АКІА ОІОІСА), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
овголітня трав’яниста рос¬

гемороїдальних,

лина заввишки 10—230 см,

інших) як кровоспинний засіб —

білосніжна
шена,

або

сірувато-опу-

білоповстяна.

Стовбур

маткових

та

У народній медицині Болгарії

у формі настоїв. При шлункових

котячі лапки рекомендуються

кровотечах

при застуді, кашлі, а при поно¬

радять

приймати

прямий. Листя чергове, цільне,

внутрішньо настій трави в кон¬

сах — як в’яжучий засіб;

зеленувате, прикореневе — ши¬

центрації 1:200, 1:100 і навіть

зовнішньо використовують

роке, біля основи серцеподібне;

5:100 (доза може бути різною

стеблове листя вузеньке, лускате.

через нетоксичність рослини).

Квітки маленькі, зібрані в нечис¬

При кровоточивості слизової по¬

ленні плетінки на вершині стебел,

рожнини рота й носа стерильний

обгортки черепитчасті, багато-

настій можна вживати не тільки

рядні з бордових, рожевих або

лише внутрішньо, а й місцево у

білосніжних листочків. Цвіте в

вигляді тампонів і полоскань. Ко¬

травні-червні. Плоди — довгасті

шики котячих лапок у вигляді

сім’янки із чубчиком із зазубре¬

відварів застосовують як жовчо¬

них волосків. Ця рослина дуже

гінний засіб при гепатитах і холе¬

поширена в Україні, по всій тери¬

циститах. У народній медицині

торії СНД.

відвар трави приймають при кон¬
вульсіях, як заспокійливий засіб,

ЗБИРАННЯ

при гіпертонії; умиваються ним

ТА ЗБЕРІГАННЯ

при жовтяниці.

З лікувальною метою використо¬
вується трава й плетінки котячої
лапки. їх заготовлюють у період

відвари трави при забитих
місцях, чиряках, фурункулах.
Трава котячі лапки допомагає
поліпшиш зір, утому числі при
глаукомі й катаракті. Для цього
шиють невеликі міїпечки, кла¬
дуть туди квітки рослини, замо¬
чують в окропі та прикладають
теплими до очей перед сном.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Обережно

щоб уникнути опадання квіток.
Сушать у тіні на відкритому по¬
вітрі або в добре провітрюваних
приміщеннях. Зберігають у ко¬
робках,

застелених

папером.

Строк зберігання — 1 рік.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Рослина містить дубильні речо¬
вини, смолу, сапонін, вітамін К,

застосовувати

при

тромбофлебітах. Небажаний три¬
валий прийом при підвищеному
кров’яному тиску.

цвітіння, квіткові кошики — перш
ніж вони повністю розпустяться,

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 4—10 г квіток котячих
лапок 1 склянкою води й кип’ятити
на слабкому вогні 10—15 хвилин,
процідить, віджати залишок. Прий¬
мати по 1 ст. ложці 3 рази на день.
Застосовувати

як

жовчогінний

засіб.
Залити 1 ст. ложку сухої подрібне¬
ної трави котячих лапок 1 склян¬
кою окропу, ЗО хвилин настоювати

фітостерин, гіркоти, ефірну олію.

в закритому посуді, процідити.

ПОКАЗАННЯ

кожні 2—3 години, поки не зупи¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Має кровоспинну й жовчогінну
дію. Трава застосовується голов¬
ним чином при різних кровотечах
(шлункових і кишкових, носових,

Приймати по 1 ст. ложці через
ниться кровотеча. Застосовувати як
кровоспинний засіб, зовнішньо —
при геморої робити примочки, а при
маткових кровотечах — тампони
З рази на день.

Рослини від А до Я

171

(ТКОРАЕОЬУМ Ь.), РОДИНА «КРАСОЛЕВІ» - ТКОРАЕОЕАСЕАЕ
днолітня рослина. Стебло

порожнини рота у вигляді полос¬

м’ясисте, сильно гіллясте,

У Перу із древніх часів у на¬

гладке, соковите, завдовжки до

родній медицині використо¬

використовують як кровоочисний

1 м. Листя на довгих черешках,

вували свіже листа красолі для

весняний салат і як охолодний ком¬

зелені пластинки якого прикріп¬

обробки найрізноманітніших

прес на рани. Соком свіжого листя

люються до черешка посередині

ран, особливо інфікованих.

з нижнього боку, чергове, щітко¬
подібне, цільнокрайнє, округлонерівнобоке,

із

притупленими

жилками. Квітки великі, оди¬
ночні, передні 3 пелюстки біля
основи пластинки торочкуваті,

кання. Свіже листя красолі великої

красолі змазують коріння волосся
або обполіскують волосся при їх¬

глікотропеолін, аскорбінову кис¬
лоту, дубильні речовини, ізокверцетин, слиз, сульфат калію, кемпферол,
каротин.

ньому випаданні, але при ополіску¬
ванні

сік

потрібно

розбавляти

водою.
ПРОТИПОКАЗАННЯ

жовтогарячі із кров’яно-черво¬

ПОКАЗАННЯ

Алергія, індивідуальна нестерп¬

ними смужками, шпорка трохи

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ність.

вигнута. Плід сухий, збірний,

Складова частина ефірної олії кра¬

розпадається на три округлі нир¬

солі — тропеолін поліпшує венозний

ЗАСТОСУВАННЯ

коподібні, зморшкуваті частки.

кровообіг. В офіційній медицині га¬

Залити 1 ст. ложку трави красолі

Насіння

опукло-ниркоподібне.

ленові препарати, приготовлені із

Цвіте із травня до осені. Поши¬

красолі, застосовують при інфек¬

20 хвилин на киплячій водяній бані,

рена в Україні і європейській час¬

ційних хворобах, що вражають

потім ЗО хвилин настоювати, про¬

тині Росії.

нирки і сечоводи, а також при

цідити. Довести об’єм отриманого

бронхіті. Водний настій трави кра¬

настою кип’яченою водою до по¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

солі великої у народній медицині

чаткового. Приймати 3 рази на

Лікарські препарати виготовля¬

застосовують при лікуванні цинги,

день по Уз склянки. Застосовувати

ють із надземної частини рос¬

анемії, бронхітів, шкірних висипках

при хронічному бронхіті.

лини,

яку

збирають

під

час

Відвар

При циститі сік свіжого листя
красолі великої пити 3 рази на

листнені квітучі стебла зрізують,

лочниці й інших захворюваннях

день по 1 дес. ложці.

Плоди рослини заготовлюють у
міру визрівання, досушують на
повітрі або при температурі 40 °С
у сушарках. Зберігають у ма¬
тер’яних мішках у добре провіт¬
рюваному приміщенні 1—2 роки.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Хімічний склад вивчений недос¬
татньо. Лікарська рослина кра¬
соля велика містить ефірну олію
(бензил-гірчичну), що володіє
антибактеріальною і протигриб¬
ковою дією; алкалоїди, глікозид

хворобі.

кип’ятити

трави з медом уживають при мо¬

розклавши в один тонкий шар.

сечокам’яній

окропу,

цвітіння, і насіння. Для цього обпотім сушать на повітрі в тіні,

склянкою

Повний атлас лікарських рослин

172

(А^ТНУМ СКАУЕОЬЕ^ Ь.), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - АРІАСЕАЕ
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

З лікувальною метою кріп

ме, заввишки 40—120 см, тонко

Препарати кропу володіють про¬

застосовується із глибокої ста¬
родавності. Діоспорид засто¬

днолітня трав’яниста рос¬
лина. Стебло одиночне, пря¬

борознисте, неопушене, у верхній

тизапальною,

частині гіллясте, між галузками ви¬

вальною, антисептичною, легкою

судинорозширю¬

совував кріп для лікування

гнуте. Листя кропу тричі, чотири

проносною, заспокійливою, сно¬

захворювань очей, Крато у
XVI ст. лікував кропом ката¬

рази перисте, яйцеподібне. Нижнє

творною, відхаркувальною, проти¬

листя на черешках, розширених у

судорожною дією;

довгасту піхву; верхнє листя си¬

апетит; підвищують опірність ор¬

дяче. Парасольки великі, 20— 50-

ганізму до різних захворювань;

променеві. Квітки зібрані в невеликі

стимулюють діяльність молочних

парасольки. Насіння яйцеподібне

залоз. У народній медицині траву

поліпшують

ракту.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не можна приймати кріп людям
зі зниженим тиском.

або широкоеліптичне. Цвіте в чер¬

кропу застосовують при пієлонеф¬

вні-липні. Плоди дозрівають у

ритах і нирковокам’яній хворобі,

ЗАСТОСУВАННЯ

липні-серпні. В Україні кріп за¬

при простудних захворюваннях;

Залити 1 ст. ложку подрібненого на¬

пашний зростає як культивована й

плоди — для посилення секреції

сіння кропу 1 склянкою окропу, на¬

бур’яниста рослина повсюдно.

молока у жінок, які годують не¬

стоювати 20~30 хвилин, процідити.

мовлят, при безсонні й захворю¬

Приймати настій по Уз склянки

ваннях верхніх дихальних шляхів;

3 рази на день до їди. Застосо¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

порошок плодів або відвари трави

вувати як вітрогінний та жовчо¬
гінний засіб.

Насіння збирають шляхом зрі¬

— при гастритах зі зниженою кис¬

зання квітів із черешка, коли на¬

лотністю, захворюваннях печінки й

Залити 1 ст. ложку подрібненої

сіння починає дозрівати. Суцвіття

жовчовивідних шляхів; свіжу зе¬

трави кропу 1 склянкою окропу, на¬

з насінням опускають «догори

лень — при розладах травлення;

стоювати 1 годину, процідити. При¬

ногами» в паперовий пакет і за¬

зовнішньо відвари — у вигляді

лишаються в теплому сухому

примочок при гнійничкових ура¬

ймати настій по Уз"-1/2 склянки
4 рази на день. Застосовувати

місці на один тиждень. Потім на¬

женнях шкіри.

при гіпертонії.

сіння легко відділяють від стебел
і зберігають в герметичному по¬
суді.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
У листі кропу є аскорбінова й ніко¬
тинова кислоти, каротин, тіамін, ри¬
бофлавін, а також флавоноїди —
кверцетин, ізорамнетин і кемпфе¬
рол, вуглеводи, пектинові речо¬
вини, набір мінеральних солей
(заліза, калію, кальцію, фосфору
та ін.). У плодах кропу містяться
жирна олія та білки. У всіх час¬
тинах рослини є ефірна олія,
особливо багато її в плодах кропу.

Рослини від А до Я

173

(ШТІСА ОІОІСА Ь.), РОДИНА «КРОПИВ’ЯНІ» - ШТІСАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬
лина із прямостоячим чоти¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ригранним стеблом, заввишки

Препарати з рослини стимулюють

50—150 см, розгалуженим, по¬

діяльність дихального й судинно-

критими

рухового центрів, сприяють заго¬

жалкими

волосками.

Листя супротивне, черешкове,

єнню ран, виразок, пролежнів.

серцевидно-яйцеподібне, яйце¬

У народній медицині кропиву дво¬

видно-ланцетоподібне або лан¬

домну широко використовують

цетне

при гіповітамінозах як зміцню¬

завдовжки

5—14

см,

завширшки 2~4 см. Листя за¬

вальний засіб після важких хво¬

гострене, по краю пильчасте, із

роб,

загнутими

Квітки

цукровому діабеті, ревматизмі,

жовто-зелені, дрібні, односта¬

хронічних захворюваннях шкіри,

теві, у розгалужених колосовид¬

хворобах нирок, печінки, сечового

верхівками.

при

поносах,

подагрі,

них суцвіттях, трохи довші, ніж

міхура, нирковокам’яній хворобі,

листові черешки. Плід — сім’янка,

при випаданні волосся, діабетич¬

цвіте в червні-серпні. Значно по¬

ному пародонтозі. Свіжим соком

ширена в Україні, по всій терито¬

лікують рани, варикозні виразки,

рії СНД.

попрілості,

пролежні.

Кропива

дводомна входить до складу препа¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

рату «Аллохол», який застосовують

З лікувальною метою використо¬

шляхів. Вона включена до багатьох

вують листя, корінь і насіння

зборів і використовується само¬

кропиви дводомної. Листя збира¬

стійно при радіаційних ураженнях.

ють у період цвітіння, відокремлю¬
ють від стебел і висушують у тіні.
Корінь викопують восени й су¬
шать у сушарках. Насіння заго¬
товлюють у період повної стиглості.

при захворюванні жовчновивідних

У Болгарії й Німеччині кропива
застосовується при артеріоскле¬
розі, м’язовому й суглобному ®
ревматизмі, водянці, запаленні
нирок і сечового міхура, при за¬
хворюваннях печінки, жовчного
міхура,

шлунково-кишкового

тракту (спазмах шлунка, блю¬
воті), геморої, шкірних захво¬
рюваннях, що супроводжуються
сверблячкою, при молочниці і як
засіб, що підсилює лактацію.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Кропиву протипоказано приймати
при підвищеному згортанні крові,
атеросклерозі, гіпертонії, поліпах,
пухлинах матки й придатків, при
вагітності, у літньому віці, при клі¬
мактеричних порушеннях із крово¬
течами з матки.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку сухого або
свіжого листя 1 склянкою води,
довести до кипіння й протягом
1 хвилини кип’ятити під криш¬
кою, настоювати ЗО хвилин, про¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

цідити. Пити по 1 ст. ложці 3 рази

Листя містить глікозид уртицин,

на день перед їдою. Застосову¬

дубильні речовини, каротиноїди

вати при хворобах нирок, пе¬

(каротин, ксантофіл, ксантофілепок-

чінки, цукровому діабеті.

сид, віолаксантин), хлорофіл, віта¬

Залити

міни С, В2, В3, органічні кислоти,

ного листя і стебел кропиви З л

мікро- і макроелементи мінералів:

води й кип’ятити 5 хвилин, на¬

х/2

кг сухого подрібне¬

кремній, залізо, мідь, марганець, бор,

стоювати 2 години, процідити,

титан, нікель. У корінні, крім цього,

залити у ванну. Приймати ванну

виявлені таніни, алкалоїд, нікотин,

з відваром потрібно при наступ¬

вітамін С. У насінні високий відсо¬

них хворобах: екземі, псоріазі,

ток жирної олії, основою якої є лі-

гнійничкових ураженнях шкіри

нолева кислота.

при цукровому діабеті.

Повний атлас лікарських рослин

174

(2ЕА МАУ5 Ь.), РОДИНА «ЗЛАКИ» - РОАСЕАЕ
днолітня трав’яниста рослина
від

до 3 м заввишки та

міни Вр В2, В^, В|2> С, О, Е, Н,
К3, РР, а також біотин, нікоти¬

більше. Стебло тверде, м’ясисте,

нову

пантотенову

кислоти,

неповне. Листя довге, ланцетне, по

флавонові похідні — кверцитин і

краю війчасте. Квітки одностатеві:

ізокверцитин.

ження апетиту при ожирінні.

шовані в пазухах листя середньої

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

частини стебла; чоловічі — зібрані

Препарати кукурудзяних стовп¬

по 2~3 у смужки й утворюють

чиків з приймочками використо¬

верхівкове волотисте розкидисте

вують

суцвіття. Під час цвітіння з піхво¬

сечогінних і кровоспинних засо¬

вих листків звішуються пучками

бів і призначають при холангітах,

приймочки квіток. Плід — зер¬

гепатитах, холециститах, холан-

нівка, стислої округлої або нирко¬

гіогепатитах,

подібної форми ясно-жовтого або

інших захворюваннях шлунково-

червоного кольору. Цвіте в липні.

кишкового тракту, а також при

Широко культивується в Україні,

набряках, пов’язаних із захворю¬

по всій території СНД.

ваннями серцево-судинної системи

якості

У США та Канаді кукурудза

жовчогінних,

ентероколітах та

й хворобами нирок. Тривалий при¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

йом препаратів сприяє

З лікувальною метою використо¬

ненню карбонатних,

вують кукурудзяні стовпчики з

фосфатних каменів у сечоводах

розчи¬

уратних і

приймочками, їх збирають у пе¬

і нирках; як кровоспинний засіб

ріод молочно-воскової стиглості

використовують при геморагій-

качанів у серпні-вересні. Сушать

них діатезах і маткових кровоте¬

сировину в сушарках при темпе¬

чах.

ратурі 40 °С або ж на повітрі,

кукурудзяних стовпчиків при за¬

у тіні. Внаслідок високої гігро¬

стої жовчі — зникає відчуття

Ефективне

застосування

скопічності сировини її зберіга¬

важкості й болю в ділянці пе¬

ють у сухому, провітрюваному

чінки,

приміщенні. Строк придатності —

блювота, зменшуються розміри

1 рік. У медицині іноді використо¬

печінки.

вують і насіння кукурудзи.

припиняються

нудота,

ПРОТИПОКАЗАННЯ
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Підвищене згортання крові, зни¬

Кукурудзяні приймочки містять

жена маса тіла, поганий апетит.

вітамін К, камеді, сапоніни, ка¬
ЗАСТОСУВАННЯ

ротиноїди, гіркі глікозиди, аскор¬

мочок використовують при
цукровому діабеті й для зни¬

жіночі — утворюють качани з нит¬
коподібними приймочками, розта¬

В Англії, Болгарії, Франції
препарати кукурудзяних прий¬

г приймочок на

бінову й пантотенову кислоти,

алкалоїди, жирні й ефірні олії,

ропу, настоювати

1
1

склянку ок¬
годину, про¬

стигмастерол, ситостерол, смоли

цідити. Приймати по 1_2 ст.

й цукри. У насінні кукурудзи ви¬

ложці 3—4 рази на день до їди,

явлено крохмаль, пентозан, віта¬

як жовчогінний засіб.

застосовується для кровотво¬
рення. У Чехії з кукурудзяних
приймочок виділяють олію
для одержання вітаміну Е.

штт
Залити 2—3 ст. ложки подрібне¬
них

кукурудзяних

Х/2

окропу, кип’ятити 2—3 хви¬

лини, настоювати

приймочок

години в закри¬

тому посуді, процідити. Приймати
по У4 склянки 3 рази на день
перед їдою. Застосовувати як се¬
чогінний засіб.

Рослини від А до Я

175

(ТАКАХАСУМ ОРРІСІХАЬЕ \ИСС.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рослина

у червні, корінь — рано навесні

заввишки до ЗО см, з мало-

або пізно восени.

У Франції використовуються
3

гіллястим стрижневим коренем зав¬

листя й корінь кульбаби при

до 60 см, що у верхній частині пе¬

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

реходить в коротке багатоголове

У корінні виявлено глікозид та-

кореневище. Листя кульбаби голе,

раксацин гіркого смаку, полісаха¬

перистонадрізане або цільне, лан¬

рид

цетне або довгасто-ланцетне, зуб¬

речовини,

ду¬

кликану укусами змій. Порошок з

часте,

бильні речовини, органічні кис¬

висушеного коріння використову¬

розетку. Ніжка суцвіття соковита,

лоти,

ють для виведення з організму

циліндрична, порожня усередині,

ефірної

закінчується одиночним кошиком

олію. Суцвіття й листя містять

сечею, як антисклеротичний засіб,

язичкових двостатевих яскраво-

каратиноїди: тараксантин, лю¬

від подагри, ревматизму. У народ¬

жовтих квітів. Плід — сірувато-

теїн, флавоксантин; тритерпенові

ній медицині кульбабу вживають

бура веретеноподібна сім’янка із

спирти, вітамін С, вітамін В2,

чубчиком, що складається з білих

холін, нікотинову кислоту, сапо¬

для лікування гепатиту, холецис¬

негіллястих волосків. Цвіте куль¬

ніни; у листі знайдено протеїн,

баба лікарська у травні-червні,

залізо, кальцій, марганець і фос¬

іноді цвіте восени, плодоносить із

фор.

товшки близько 2 см і завдовжки

зібране

прикореневу

інулін,

хронічному захворюванні пе¬

сахарозу,

каротин,

смоли,
олії,

чінки, як засіб, що зменшує
кількість холестерину в крові

білкові

слиз,

каучук,
стерини,

сліди
жирну

шкідливих речовин

титу,

потом

жовчнокам’яної

хвороби,

жовтяниці, гастриту, коліту, цис¬
титу,

при

запорі,

метеоризмі,

у якості протиглисного засобу.

кінця травня по липень. Росте як
частині Росії, Білорусі.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ліпшує травлення, апетит і загаль¬

З лікувальною метою використо¬

ний

вують корінь, листя, траву, сік.

лактацію у жінок, які годують не¬

Листя, траву й сік заготовлюють

мовлят, знімає інтоксикацію, ви¬

бур’ян в Україні, у європейській

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Водний настій коріння і листя по¬
обмін

речовин,

підсилює

Застосування протипоказане при
гастриті, виразковій хворобі з
підвищеною

кислотністю,

при

слабості шлунка.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку сухої трави
кульбаби 1 склянкою окропу, на¬
стоювати 2 години, процідити,
додати 1 склянку окропу. Прий¬
мати настій по

х / 2 склянки 4 рази

на день із медом до їди. Застосо¬
вувати при алергійних станах, ра¬
діаційних ураженнях, зобі.
Залити 1 ст. ложку сухого по¬
дрібненого

кореня

кульбаби

1 склянкою води й кип’ятити
1 хвилину, настоювати 1 годину,
процідити. Приймати настій по
V 2 склянки вранці і ввечері після
їди. Застосовувати при цукро¬
вому діабеті, раку, отруєннях.

Повний атлас лікарських рослин

176

ШШ

Кунжут

(ЗЕЗАМУМ ГЧОІСУМ Ь.), РОДИНА «КУНЖУТОВІ» - РЕОАЬІАСЕАЕ
днолітня трав’яниста рос¬

(гистидин, триптофан), токофе¬

лина. Нижнє листя проти¬

роли (вітамін Е).

За вмістом кальцію кунжут

лежне, інше — чергове. Квіти в

перевершує більшість харчо¬

злегка неправильний, жовтуватий,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

різних

зустрічаються

Завдяки здатності знижувати рі¬

форми із блакитнуватими або пур¬

вень холестерину в крові, стабілі¬

пурними

зувати процеси обміну в організмі,

пазухах листя, віночок трубчастий,
відтінків,
квітами,

тичинки,

вих продуктів, навіть багато
сортів сиру. Кальцій може
становити до 1,4 г на 100 г на¬
сіння кунжуту.

з яких 2 довші за інші.

позитивно

Плід — подовжена чотири- або

судин, насіння кунжуту й кун¬

восьмигранна коробочка із чис¬

жутну олію рекомендують уживати

носну дію, для цього її приймають

ленним насінням. Основа коро¬

для профілактики атеросклерозу,

внутрішньо або у вигляді клізми.

бочки кругла, верхівка конічна,

серцево-судинних

впливати

на

стінки

зчинних препаратів. Олія має про¬

захворювань.

Олію застосовують при лікуванні

довжина в середньому 3,5 см.

Кунжут застосовують для профі¬

застуди. Кунжутну олію прийма¬

Цвіте в червні-липні, плодоно¬

лактики й лікування остеопорозу,

сить у серпні-вересні. Батьків¬

радикуліту, ревматизму, суглобних

щина кунжуту — Індія. Росте

і м’язових невралгій. Кунжутна

повсюдно на Далекому й Серед¬

олія сприяє прискоренню згор¬

ньому Сході, в Африці, Америці

тання крові. Олію дозволено для

и Китаї.

внутрішнього застосування при геморагійному діатезі та інших хво¬

ють натщесерце у разі гастриту або
виразкового коліту, її застосовують
при закрепах.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Людям зі схильністю до різних
алергійних реакцій застосовувати

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

робах. її застосовують під час

кунжутну олію необхідно з вели¬

З лікувальною метою використо¬

приготування мазей, лініментів,

кою обережністю.

вують

На¬

пластирів, масляних емульсій та

строк

ін’єкційних розчинів з жироро-

стання

насіння

кунжуту.

стиглості

та

збирання кунжуту визначають
пожовтінням і частковим опадан¬
ням нижніх листків, побурінням
нижніх коробочок. Коробочки
зріють нерівномірно, починаючи
з нижньої, поступово переходячи
на верхню частину рослини. За¬
лишати кунжут у полі до розтріс¬
кування коробочок у жодному
разі неприпустимо. Строк зби¬
рання повинен бути максимально
стислим і не перевищувати 2—З
днів.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Насіння кунжуту містить жирну
олію, білки й розчинні вуглеводи.
Також знайдені лігнани (сезамин, сезамолін), амінокислоти

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ч. ложки подрібненого на¬
сіння кунжуту V 2 склянки окропу,
кип’ятити 3—5 хвилин на слабкому
вогні, остудити до кімнатної темпе¬
ратури, процідити. Кілька разів на
день обмивають задній прохід.
Застосовувати при геморої.
Теплою олією натерти спину (на
рівні грудей) і саму грудну клітку, а
також у теплому виді 1 ст. ложку олії
прийняти внутрішньо. Після цього
не пити й не їсти, щоб олія обволокла
слизову горла. Застосовувати при лі¬
куванні застуди.
Подрібнене насіння кунжуту змі¬
шати з медом і кип’яченою водою в
рівних пропорціях. Отриману масу
по 1 ст. ложці приймати кілька разів
на день. Приймати при розладі
шлунка.

Рослини від А до Я

177

(ТКОШУ5 А1ТАІСУЗ), РОДИНА «ЖОВТЕЦЕВІ» - КАЇЧІЛЧСІЛАСЕАЕ
рав’яниста багаторічна рос¬
лина. Стебло просте, рідше

траву сушать у тіні або в провітрю¬
ваному приміщенні.

На Алтаї

гіллясте, заввишки до 80—90 см.

часто траву заготовлюють, розме¬

Стеблове листя сидяче. Прикоре¬

люючи її за допомогою м’ясо¬

неве листя на черешку пальчасто-

рубки,

роздільне,

консервуючи, спиртом.

зібране

розетку

потім

заливають,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

жовті, зовні іноді червонуваті,

У траві, листі й квітках містяться

широкояйцеподібні, великі, діа¬

алкалоїди, флавоноїди, кумарини

метром до 5 см, злегка відкриті.

й вітаміни, а також мікроеле¬

Цвіте залежно від місця перебу¬

менти (марганець, залізо, каль¬

вання в травні-червні. Плід —

цій та інші). Коріння містить

листівка, зібрана в кулясте суп¬

алкалоїд магновлорин. У насінні

ліддя. Носик відігнуто назовні.

є жирна олія.

монгольській

ладі

медицині

шлунково-кишкового

тракту

захворюваннях

крові, купальниця признача¬
ється як загальнотонізуючий
засіб для ослаблених хворих.

лянку;

на Алтаї, у Західному Сибіру й

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Середній Азії, Північному Китаї

У народній медицині настій квітів

й Монголії.

приймають як сечогінний, проти¬
протицинготний

засіб, як жовчогінний при хворо¬

З лікувальною метою використо¬

бах печінки і як засіб проти на¬

вують квітки,

траву й корінь.

бряків. Відвар квітів приймають

Квітки й траву збирають у травні-

при жовтяниці. Настій кореня

червні, корінь — восени. Квітки й

використовують для лікування
водянки, епілепсії й ко¬
рости (з наступним при¬
йомом вівсяного настою
з медом). Настій коріння
призначають

покривати

клейонкою,

тобто робити компреси, протипо¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

іноді

варі — при болях у животі.

тонким шаром на хворобливу ді¬

Насіння гладке, чорне, з ледь на¬

та

зору, а листя й квітки у від¬

квітки застосовують при роз¬

лясті, жовтогарячі або золотаво-

запальний

застосовують при ослабленні

25—30 см заввишки. Квітки ку¬

міченими гранями. Зустрічається

У тибетській медицині квітки

по

казано. Іноді препарати квітів
і сухої трави (настої й відвари)
у народній медицині застосову¬
ють

при

захворюваннях очей

( « курячій сліпоті» ).

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Коріння й трава купальниці ал¬
тайської отруйні, тому приймати
настої й відвари треба тільки за
призначенням і під контролем лі¬
каря.
ЗАСТОСУВАННЯ

краплях як протираковий

Залити 1 ст. ложку квіток купаль¬

засіб. Подрібнений, за¬

ниці 1 склянкою води, кип’ятити на

консервований за допо¬

слабкому вогні 3~4 хвилини, на¬

могою спирту рослинний

стоювати

матеріал

застосовують

Приймати настій по 1—2 ст. ложки

зовнішньо у вигляді вти¬

З рази на день. Застосовувати при

рань

при

радикулітах,

годину,

процідити.

інфекційному гепатиті.

невралгічних болях, рев¬

Залити 1 ч. ложку квіток купаль¬

матизмі, поліартриті, ос¬

ниці 2Д л кип’яченої води, настою¬

теохондрозі та в інших

вати 2 години. Приймати по 1 ст.

випадках. Утирати суміш

ложці 3 рази на день. Застосову¬

необхідно обережно, на¬

вати в якості сечогінного, протиза¬

магаючись накладати її

пального й протицинготного засобу.

Повний атлас лікарських рослин

178

(РОЬТСОІЧАТЦМ ОООКАТУМ), РОДИНА «РУСКУСНІ» - КУ5САСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рослина, заввишки 30—65 см.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У тибетській медицині корене¬

Стебло купини аптечної гранчасте,

У народній медицині кореневища

вища купини застосовують для

голе. Листя чергове, стеблообгорт¬

купини застосовують у якості

продовження життя й при за¬

не, довгасто-еліптичне, рідше яйце¬

м’якшильного й обволікаючого

хворюваннях лімфатичної си¬

подібне, 10—12 см завдовжки й

засобу, при простудних захворю¬

стеми,

4,5—5 см завширшки, зверху зе¬

ваннях, пухлинах, грижі. Препарати

ппунково-кишкових захворю¬

лене, знизу сірувато-зелене, ма¬

мають кровоспинну, протизапальну

ваннях, а за деякими відомо¬

тове.

Квітконіжки виходять із

й знеболюючу дію. Настій трави

стями

пазух листя, з 1—2 квітками, що

використовують у якості жароз¬

хронічних

никнуть. Цвіте в травні. Плід —

нижуючого засобу, сечогінного

синьо-чорнувата ягода. Поширена

жіночої статевої сфери,

при водянці й ниркових захворю¬

в Україні, європейській частині

ваннях, при жовтяниці й

Росії, Білорусі, Західному й Схід¬

кам’яній

ному Сибіру й на Далекому Сході.

хворобі,

ЖОВЧНО-

артриті,

гінекологічній практиці. Відвар
кореневищ застосовують при за¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

хворюваннях верхніх дихальних

З лікувальною метою використо¬

тракту, геморої, зовнішньо у ви¬

шляхів,

вують кореневища з корінням
і свіжою травою. Кореневище
викопують восени й сушать на
сонці або в сушарках при темпе¬
ратурі 40—50 °С. Траву збира¬
ють
з

із

квітками

плодами,

що

та

частково

зав’язалися,

і швидко висушують на повітрі
в тіні або в теплих провітрюваних
приміщеннях. Ягоди збирають
у період повної стиглості й вико¬
ристовують у свіжому виді або
висушують

звичайними

мето¬

дами.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Кореневище містить слиз і крох¬
маль, аскорбінову кислоту, фрук¬
тозу, глюкозу, арабінозу, алкалоїди,
а також сапоніни, хелідонову кис¬
лоту й серцеві глюкозиди конваларин і конваламарин, аспарагін.
У листі купини — аскорбінова
кислота, у ягодах — серцеві гліко¬
зиди: конваларин і конвалатоксин.

шлунково-кишкового

гляді примочок і компресів — при
артритах, радикулітах, ішіасі й
люмбаго.

Всі частини купини, особливо
справляють

блювотну

дію. Рослина отруйна. Застосо¬
вувати тільки за призначенням
і під контролем лікаря.

—

при

геморої

гострих

та

захворюваннях

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 50 г подрібненого коре¬
невища купини V2 л води, на¬
стоювати 4 години, процідити.
Застосовувати зовнішньо у ви¬
гляді компресів при забитих міс¬
цях, болях у суглобах.
Залити 50 г подрібненого корене¬
вища у глиняному горщику 3 л мо¬
лока, помістити в духову шафу й

ПРОТИПОКАЗАННЯ
плоди,

при

упарити до Уз первісного об’єму,
одержавши в такий спосіб 1 л від¬
вару, процідити в гарячому виді.
Приймати настій по 1—2 ст. ложки
З рази на день. Застосовувати при
простудних захворюваннях, пухли¬
нах, грижі.

Рослини від А до Я

179

ШМ Лаванда лікарська

(ІАУАШУЬА ОРРІСШАЬІЗ Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
ічнозелений напівчагарник,

запаленні середнього вуха; засто¬

заввишки 60—90 см. Нижні

совують як протиспазматичний,

здерев’янілі гілки сильно розга¬

тонізуючий нервову систему та

лужені. Корінь багаторічний, де¬

заспокійливий засіб. Лавандова

рев’янистий, гіллястий. Листя

олія має антисептичні властивості

супротивне, сидяче, лінійне або

й широко використовується при

лінійно-ланцетне, цільно-крайнє,

лікуванні опіків, шкірних захво¬

опушене, із загорненими донизу

рювань, незлоякісних виразок,

краями. Квітки двостатеві, сидять

порізів. Квітки лаванди викорис¬

у пазухах приквіток по 3—5 штук,

товуються як слабкий заспокій¬

із супротивними колотівками, зіб¬

ливий та спазмолітичний засіб

раними на кінцях галузок у колосо¬

при мігренях, неврастенії, серце¬

подібні суцвіття. Плід складається

битті, а також як жовчогінний

з 4 маленьких довгастих однонасін¬

засіб і при шлунково-кишкових

них бурих горішків. Цвіте із червня

кольках. У народній медицині за¬

по серпень. Насіння дозріває у серп¬

стосовують настій квіток лаванди

ні-вересні. Поширена лаванда в

при бродильно-гнильних проце¬

Україні (Крим), Північному Кав¬

сах у кишечнику, а також як віт¬

казі, у Краснодарському краї.

рогінний

болезаспокійливий

засіб при болях у шлунку й ки¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

шечнику.

В «Каноні лікарської науки»
Авіценна написав про ліку¬
вальні властивості лаванди так:
«Відвар лаванди заспокоює
балі всуїлобах, нервах і ребрах.
Сироп її — найкорисніший
засіб від холодних хвороб нер¬
вів. Тому його повинні постійно
пити люди зі слабкими нервами
й ті, у яких нерви хворі від хо¬
лоду».

V_)
ПРОТИПОКАЗАННЯ

Не застосовувати в перші місяці
вагітності. Необхідно дотримуватись
обережності при дуже низькому
кров’яному тиску. Передозування
лаванди

може викликати

без¬

соння.

Використовуються суцвіття ла¬
ванди. їх зрізують через однинпівтора
цвітіння

тижні
і

після

ЗАСТОСУВАННЯ

початку

Залити 3 ч. ложки подрібнених кві¬

ефірну

ток лаванди 2 склянками окропу, на¬

одержують

олію.

стоювати

годину,

процідити.

Приймати настій по У2 склянки

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

4 рази на день. Застосовувати при

У свіжих суцвіттях міститься ве¬

серцевому неврозі із сильним серце¬

лика кількість ефірної олії, складо¬

биттям, мігрені, хворобах нирок, се¬

вими якої є линалоол і його складні

чового міхура.

ефіри з різними кислотами, кума¬

На 1 частину подрібнених квіток

рини, фурфурол, бизаболен, цед-

взяти 5 частин маслинової або

рин, герніарин, урсолова й оцтова

соняшникової олії, настоювати

кислоти, а також гераніол, бор¬

1,5—2 місяці в добре закритій по¬

неол. У меншій кількості міститься

судині в темному місці. Прий¬

ефірна олія в листі та стеблах.

мати по 1 ст. ложці 3 рази на
день. Застосовувати при шлун¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ково-кишкових кольках, пору¬

У медичній практиці лавандову

сечового міхура й нирок. Зовніш¬

олію, відвар із квіток використо¬

ньо настій застосовувати для

вують при невралгічних болях і

компресів, примочок, припарок.

шеннях

травлення,

хворобах

Повний атлас лікарських рослин

180

(ЬАШУЗІЧОВІІЛ5 Ь.), РОДИНА «ЛАВРОВІ» - ЬАУКАСЕАЕ
ічнозелене дерево або чагар¬

олеїнової

ник заввишки від 6 до 10 м.

а також мирициловий спирт.

лінолової

Стовбур — темно-сірий, крона гіл¬
топодібним листям. Листя шкірясте,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

цільнокрайнє,

короткочерешкове,

Плоди й листя лавра діють як

голе, просте, темно-зелене, у дов¬

засіб, що знижує вміст цукру, де-

жину сягає від 6 до 20 см. У листя

зінфікує, знеболює; це також ан¬

довгаста, еліптична або ланцетопо¬

титоксичний, протиревматичний

дібна пластинка. Цвіте лавр на¬

і заспокійливий засіб. Ефірна

весні, з кінця березня до кінця

олія лавра благородного реко¬

травня, зібраними в суцвіття дріб¬

мендується при кандидозі та при

ними, білувато-жовтими квіточ¬

запаленнях верхніх дихальних

ками, по 4~6 у суцвіттях, на

шляхів, грипі. Зовнішньо — при

коротких квітконіжках. Плід —

стоматиті, це дієвий засіб при

темно-синя кістянка, дозріває в

ревматизмі й суглобних болях.

жовтні-листопаді. Розповсюдже¬

Настої й відвари в народній ме¬

ний лавр в Україні (Крим). Ши¬

дицині застосовують при цукро¬

роко культивується як кімнатна

вому

рослина.

травлення, при болях у суглобах

ляста. Гілки гладкі з довгасто-ланце¬

діабеті,

при

порушенні

і артриті, при пітливості ніг.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Як лікарську сировину викорис¬
товують

листя,

кору,

корінь,

плоди, кістянку плодів, а також
чисту лаврову олію. Листя зби¬
рають молодим, але повністю
розвиненим і висушують. Плоди
лавра збирають у стані повної
спілості й швидко, але ретельно
сушать. Свіжі плоди використо¬
вують для одержання жирної
лаврової олії, що в основному за¬
стосовується в медицині. Олію
одержують шляхом гарячого пре¬
сування або перегонкою з водою.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У листі містяться ефірна олія й
гіркоти. У плодах лавра благо¬
родного крім ефірної є жирна
олія, крохмаль і цукор. Віджата
олія містить ефірну олію й гліце¬
риди лауринової, пальмітинової,

кислот,

171
Лавр є хорошим засобом від

загального паралічу й пара¬
лічу лицьового нерва, допома¬
гає при пухлинах печінки,
селезінки, при кольках, при
болях у суглобах. Лавр і лав¬
рова олія знімають головний
біль і холодні болі у вухах. Ко¬
рисний для слуху, допомагає
при дзвоні у вухах. Лаврову
воду, що містить амігдалин
призначають як заспокійли¬
вий і знеболюючий засіб.
ЯЯМЯІІМ

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не можна застосовувати при ва¬
гітності.

Протипоказаний

при

гломерулонефриті й схильності до
кровотеч і при амілоїдозі (ура¬
женні печінки, нирок, селезінки та
інших органів, викликаних крохмалеподібною

речовиною

амі¬

лоїдом).
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити в термосі 10 штук сухого,
здорового лаврового листя, без
плям, V2 л окропу, настоювати
2 години, процідити. Приймати
по 1/2 склянки 3 рази на день за
20 хвилин до їди. Застосовувати
при псоріазі.
Залити 10 штук листя лавра
3 склянками окропу, настоювати
З години, процідити. Приймати

по х / 2 склянки 3 рази на день за
ЗО хвилин до їди. Курс ліку¬
вання — 10 — 15 днів. Зробити
перерву на кілька тижнів і знову
повторити курс. Застосовувати
при цукровому діабеті. Лавр нор¬
малізує вуглеводний обмін.

Рослини від А до Я

181

(ЬАІУШАКЬМАРОМСА АКЕ5СН), РОДИНА «ЛАМІНАРІЄВІ» - ЬАМИЧАКІАСЕАЕ
Кращий час для заготівлі ламіна¬

слань

зі

рії — із червня по вересень. За¬

стрічкоподібної гладкої або сіт¬

готовлюють рослину, як правило,

часто-зморшкуватої пластини 10—

у морі, виловлюючи водорості

35 см ширини і завдовжки від 1 до

спеціальними пристроями (ти¬

якої

складається

Виготовлені з ламінарії ліки
застосовували при лікуванні за¬
хворювань кишечника древні
лікарі Полінезії. Жителі при¬

13 м. У нижній частині переходить

чина, довгі граблі) на глибині 5—

в циліндричний або здавлено-ци-

6 м. Очищають від сторонніх

ліндричний стовбур завдовжки

домішок, сушать на сонці. Вису¬

50-100 см. Слань (талом) її при¬

шені слані крупно дроблять і по¬

кріплюється

міщають у картонні коробки або

вари ламінарії для лікування

ґрунту дуже розвиненими корене¬

в полотняні мішечки. Зберігають

зоба.

подібними виростами — ризої¬

сировину

дами.

З років.

до

кам’янистого

Краї пластин

рівні або

сухому

місці

до

хвилясті. Росте на півдні Япон¬
ського й Охотського морів.

бережних

тихоокеанських

районів Південної Америки
використовували настої й від¬

у осіб, які працюють із солями

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

барію, радіонуклідами. Спожи¬

Водорість містить велику кіль¬

вання ламінарії зменшує кіль¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

кість йоду, основну частину якого

З медичною метою використову¬

становлять йодиди і йодорганічні

ється пластинчаста частина слані.

сполуки (дійод-тирозин та ін.);

При споживанні ламінарії з ліку¬

високомолекулярні полі¬

вальною й профілактичною метою

кість мітозів у клітинах саркоми
і гальмує її розвиток.

сахариди

(головним

передбачають фізіологічну необ¬

чином

альгинової

хідність організму в йоді, не пере¬

солі

кислоти),

аламинарин,

вищуючи дозволеної норми.

альгинова кислота, маніт,
фруктоза;

вітаміни

Вр

В2, В|2> А, С, О, Е.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
У

медицині

ламінарію

призначають при атеро¬
склерозі, при лікуванні й
профілактиці ендемічного

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказаннями до використання
ламінарії (морської капусти) слу¬
жать нефрит, геморагійний діатез,
кропивниця, вагітність, фурунку¬
льоз. При тривалому використанні
морської капусти можливий розви¬
ток йодизму.

зоба, гіпертиреозу, лег¬

ЗАСТОСУВАННЯ

ких форм базедової хво¬

З метою профілактики ендеміч¬

роби,

хронічних і

ного зоба ламінарію призначають

ентероколітах,

із розрахунку 1 ч. ложка порошку

при

гострих

проктитах, у вигляді про¬

на тиждень, що відповідає при¬

носного і послаблюючого

близно 500 мкг йоду.

засобу, при хронічному

При хронічних закрепах і при

запорі. Ламінарію засто¬

атеросклерозі приймати по 1 / £—

совують як антидотний

1 ч. ложки порошку сухої ламіна¬

засіб при захворюванні

рії 2—3 рази на день разом із

верхніх дихальних шляхів

супом або чаєм.

• • -’П 'І' «■ЯИіШМІИІІИІ

елика морська бура водорість,

^“ГИ II) .....

Повний атлас лікарських рослин

182

(ВУРЬЕІІКиМ АШЕУМ), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕтРЕКАЕ

агаторічна трав’яниста рос¬

печінки й жовчних шляхів, таких

лина заввишки 25—100 см.

як: гепатит, холецистит (поліп¬

Прикореневе й нижнє стеблове

шує склад жовчі, підвищуючи

листя довгасто-зворотнояйцепо-

у ній вміст жовчних кислот, білі¬

дібне, до основи звужене в чере¬

рубіну й холестерину), при хво¬

шок.

Середнє стеблове листя

робах шлунка й підшлункової

сидяче, завдовжки до 15 см, біля

залози (сокогінний), збільшує

основи серцеподібне або майже

кислотність

простромлене.

листя

Має жовчогінну, антисептичну,

дрібне й відносно широке. Квітки

протизапальну, ранозагоювальну,

жовті, на квітконіжках завдов¬

жарознижуючу й тонізуючу дію.

жки

Настій

2—5

Верхнє

мм.

Суцвіття

—

шлункового

ласкавця

соку.

золотавого

складна парасолька діаметром до

справляє загальнозміцнювальну

10 см. Плід — подвійна насінина,

дію на весь організм, сприяє по¬

гладка, довгасто-еліптична, темно-

ліпшенню процесів обміну. Воло¬

коричнева. Цвіте в червні-липні.

діє

Плодоносить

липні-вересні.

Рекомендується при захворю¬

Поширена в Сибіру, на Уралі, на

ваннях печінки й жовчного мі¬

субальпійських

хура, при зниженій кислотності

лугах

Алтаю,

Саянів, у Забайкаллі.

гепатопротекторною дією.

шлунка, розумовій і фізичній пе¬
ревтомі, авітамінозах. Ласкавець

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

також використовують при жіно¬

Корінь копають ранньої весни

нях.

чих гінекологічних захворюван¬

У китайській народній меди¬
цині ласкавець використовують
при лікуванні захворювань пе¬
чінки й жовчного міхура, ін¬
фекційних захворюваннях, що
супроводжуються

лихоман¬

кою, запамороченні й головних
болях. У японській медицині
ласкавець широко застосову¬
ється як протизапальний і зне¬
болюючий засіб.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати ласкавця не бажано
приймати при виразці шлунка й
дванадцятипалої кишки, а також
при гастриті зі зниженою кислот¬
ністю. Лікування рослиною про¬
типоказано при жовчнокам’яній
хворобі.

або пізно восени. Траву збира¬
ють у період цвітіння — у чер¬

ЗАСТОСУВАННЯ

вні-липні і відразу сушать під

Заварити в 1 склянці окропу 1 ст.

навісом, зберігають у паперових

ложку трави ласкавця й настою¬

мішках у сухому провітрюва¬

ватися

ному приміщенні.

Пити півсклянки 3 рази на день

години,

процідити.

до їди, курс лікування — 15—

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

20 днів. Зробити перерву 20 днів

Містить сапоніни, алкалоїди, фі¬

і повторити при необхідності. За¬

тостерини (рутин, кверцетин, з-

стосовувати при лікуванні імпо¬

кверцетин, рутинозид), дубильні

тенції.

речовини, ефірні олії, каротин, ве¬

Залити 1 склянкою води 2 ч.

лику кількість аскорбінової кис¬

ложки трави або кореня лас¬

лоти, фітонциди, спирт рибіт.

кавцю, потім кип’ятити на слаб¬
кому вогні, поки не упариться

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

наполовину,

Ласкавець золотавий викорис¬

V2 склянки 3 рази на день за

товується як жовчогінний та со-

15~30 хвилин до їди. Застосову¬

когінний засіб при хворобах

вати при лікуванні мігрені.

дати

охолонути,

процідити. Приймати настій по

Рослини від А до Я

183

(ЬАСТУСА 5АТІУА Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
днорічна або дворічна трав’я¬

ганцю, кобальту, солі фосфорної

ниста

кислоти, лактуцин, лактуцирин,

Кульпура салату (латук) нара¬

каротин, вітаміни А, С, Е, Р.

ховує біля двох тисячоліть. Лі¬

рослина

заввишки

30—100 см, що часто утворює із
листя качан. Стебло сизе, гіл¬

кувальні властивості рослини
були відомі ще в Древній Греції,

яйцеподібне, хвилясте, з білим

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

молочним соком, верхнє листя

Уживання свіжого листя, відварів

бел салату як болезаспокійли¬

лясте. Листя округло-зворотно-

сидяче. Квіткові кошики жовті,

і настоїв з них ефективне при ліку¬

з язичковими квітками. Обгортка

ванні цинги, гіпертонічної хвороби,

кошиків черепитчаста. Кошики зіб¬

ожиріння, закрепів, гастритів, цук¬

рані в волотисте суцвіття. Плоди —

рового діабету, виразкової хво¬

довгасті ребристі сім’янки з білим

роби шлунка й дванадцятипалої

чубчиком. Час цвітіння — червень-

кишки, сприяє водно-сольовому

липень. Широко культивується по¬

балансу організму, нормалізує

всюдно.

роботу органів травлення й фун¬
кції нервової системи, усуває

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

розвиток гіпо- і авітамінозу, попе¬

З лікувальною метою використо¬

реджає розвиток закрепів і підви¬

вують листя, насіння, молочний

щує сечовиділення. Водний настій

сік латуку посівного. Листя зрі¬

подрібненого насіння салату збіль¬

зують у міру готовності, насіння

шує лактацію у жінок, що году¬

збирають у міру дозрівання.

ють немовлят.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Містить вуглеводи, азотисті ре¬

Уживання салату не рекоменду¬

човини, жири, мінеральні солі

ється при подагрі й сечокам’яній

калію,

хворобі (при уратному і оксалат-

кальцію,

заліза,

мар¬

Римі, Єгипті, Китаї. Сік зі сте¬
вий і снодійний засіб увійшов у
медичну практику із глибокої
стародавності. Лікар Антоніо
Музо вилікував салатом від
хвороби печінки цезаря Авіуста. Давньоримський автор
Колумела пише про салат як
про засіб очищення шлунка,
а знаменитий римський лікар
Гален (II ст. н.е.) на старості
років сам лікувався салатом від
безсоння.

йому літіазі), при загостренні
гострих і хронічних колітів і енте¬
роколітів з вираженим порушен¬
ням травлення.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити по 1 ст. ложці подрібне¬
ного сухого листя і стебел латуку
V2 л окропу, настоювати 4 го¬
дини, процідити. Приймати по
1 ст. ложці 3 рази на день перед
їдою. Застосовувати при хворо¬
бах сечового міхура.
Залити 2 ст. ложки подрібненого
сухого листя латуку 1 склянкою
окропу,

настоювати

протягом

1,5~2 години, процідити. Прий¬
мати настій по

х / 2 склянки 2 рази

на день перед їдою. Застосову¬
вати при розладах нервової сис¬
теми,

а також для зниження

кров’яного тиску.

Повний атлас лікарських рослин

184

(КНАРОІЧТІСУМ САКТНАМОГОЕ5

ШИЛ).),

РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А8ТЕКАСЕАЕ

агаторічна трав’яниста коре¬

головному болю, хронічному ал¬

невищна рослина заввишки

коголізмі й імпотенції. Відвар ко¬
і

кореня

та

кореневищ із корінням

0,5—2 м, із численним тонким ко¬

реневищ

їхня

і відвар трави левзеї широко

рінням. Стебло негіллясте, товсте,

спиртова настойка мають гарну

вживають у народній медицині

дрібнобороздчасте, закінчуються

тонізуючу, збудливу дію. Відвар

великими квітковими кошиками.

і настойка левзеї знімають відчуття

Листя чергове, слабкоопушене, пе-

стомлення й утоми при фізичній і

ристорозсічене, з ланцетними част¬

розумовій роботі, відновлюють ба¬

ками, по краях пильчасте. Квіткові

дьорість,

кошики одиночні, великі, майже

значно підсилюють працездатність,

підвищують

апетит,

Сибіру. Жителям давно було
відомо, що олені марали, ко¬
рови й коні розшукують цю
рослину й посилено її поїдають.
Сибірські старожили ще в
XIX сг. помітили сприятливий

кулясті, фіолетово-лілові, з труб¬

поліпшують загальне самопочуття й

частими, із чубчиком, квітками.

підсилюють

статевих

вплив левзеї (маралового ко¬

Обгортки кошиків черепитчасті.

залоз (сприяють відновленню ста¬

реня) і на організм людини.

Час цвітіння — липень-серпень.

тевої функції).

Про цю рослину в народі гово¬

діяльність

рять, що вона «піднімає лю¬

Плоди — буруваті еліпсоїдальні
ребристі сім’янки. Поширена в Ук¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

дину від чотирнадцяти хвороб

раїні, Росії.

Протипоказаннями до прийому

і наливає її молодістю».

препаратів левзеї є гіпертонічна

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

роз. Протипоказані препарати

ЗАСТОСУВАННЯ

З лікувальною метою використо¬

левзеї сафлороподібної при за¬

Залити 3 ст. ложки подрібнених

вують кореневище з корінням,

хворюваннях очного дна.

кореневищ із корінням левзеї 1 л

зрідка

траву

(стебла,

хвороба, запущений кардіоскле¬

листя,

окропу,

настоювати

годину,

квітки). Кореневище з корінням

процідити. Приймати по 2 ст.

збирають пізно восени, траву —

ложки 3—4 рази на день перед

у липні-серпні.

їдою. Курс лікування — 2—3 тиж¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ні. Застосовувати при підвище¬
ній стомлюваності, безсонні.

Кореневища й корінь левзеї містять

Залити 4 ст. ложки подрібнених

інулін, щавлевокислий кальцій, солі

кореневищ левзеї Iі/2 склянками

фосфорної кислоти, миш’як, ду¬

горілки, настоювати 14 днів, про¬

бильні речовини, алкалоїди, каро¬

цідити.

тин, вітамін С, сліди ефірної олії.

Приймати настій по ЗО крапель

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
У науковій медицині левзею сафлороподібну використовують при
занепаді сил, загальній слабості,
виснаженні різного походження,
зниженні фізичної та розумової
працездатності,

дратівливості,

З рази на день перед їдою. За¬
стосовувати при зниженні стате¬
вої функції в чоловіків.
При лікуванні вегето-судинної
дистонії приймати настойку лев¬
зеї по 25 крапель 3 рази на день,
потім перейти на настій і прий¬
мати по 1 ст. ложці вранці і вве¬
чері протягом 1—1,5 місяця.

Рослини від А до Я

185

Лепеха болотна

(АСОКШ САЬАМУЗ Ь.), РОДИНА «ЛЕПЕХОВІ» - АСОКАСЕАЕ
е багаторічна трав’яниста рос¬

олію (до 4,8 %), що склада¬

лина заввишки 60—120 см.

ється з пинену (до 1 %), кам-

іь повзучий, товстий, усере¬

фену (до 7 %), каламену (до

дині

білий,

м’який,

ЗОВНІ

—

сі-камфори

%),

(до

жовто-зелений. Має приємний

8,7 %), акарону, ізоакарону,

аромат, гіркий на смак. Стебло

евгенолу, азарону, проазулену.

лілового відтінку. Листя мечопо¬

У кореневищі містяться також

дібне, м’ясисте. Цвіте в червні

гіркий

квітами, зібраними в суцвіття у

СзбНбоОб,

вигляді качанів. Плоди в наших

вини, камеді, крохмаль, аскор¬

глікозид

акорин

дубильні речо¬

умовах дозрівають рідко. Зустрі¬

бінова кислота (до 150 мг%),

чається в європейській частині

танін.

Трава

лепехи

багата

СНД, Середньої Азії, Сибіру й

крохмалем (до 20 %). Крім

на Далекому Сході. Росте в ос¬

цього, містить холін, смоли,

новному в стоячих водах біля бе¬

глікозид люценинон. Специ¬

регів боліт, рік, озер. Найчастіше

фічний запах лепехи, а також

зростає великими групами, утво¬

багато лікувальних властивостей

рюючи зарослі.

обумовлені ефірними оліями.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою збирають

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

коріння лепехи. їх викопують ви¬

Тонізуючий засіб при захво¬

лами навесні або восени. Потім

рюваннях нервової системи,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

добре промивають у холодній про¬

при шлунково-кишкових хворо¬

Лікарські форми лепехи болотної

точній воді, очищають від тонких

бах. Лепеха входить до складу

не можна застосовувати при ва¬

відгалужень і ріжуть на шматки

трав’яних зборів для лікування

гітності.

завдовжки 5—6 см. Грубі частини

запалення сечового міхура, алер¬

кореня ріжуть уздовж на дві час¬

гії, для полоскання ротової по¬

тини. Сушать обов’язково в тіні.

рожнини при пародонтозі. Сік

Настойка: настойку кореневищ

При цьому необхідно стежити за

кореня

лепехи готують на 40 % спирті

тим, щоб температура повітря не

щення зору, поліпшення пам’яті.

вживають

для

підви¬

личу (по 4 частини), кореневища

добре висушеного кореня є його
Зберігають сировину в щільно за¬
критих коробках у теплому примі¬
щенні,

не

допускаючи

вологи.

Строк зберігання — 3 роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Кореневище лепехи болотної міс¬
тить запашну каламусову ефірну

(1:5). До складу настойки вхо¬
дять трава золототисячнику, тир¬

перевищувала ЗО °С. Ознакою
здатність ламатися при згинанні.

ЗАСТОСУВАННЯ

В Індії лепеху, як і в Китаї,
використовують як тонізую¬
чий засіб при неврозах.
Крім того, його признача¬
ють при психічних розла¬
дах, бронхіальній астмі,
укусах змій. Застосовується
лепеха й для боротьби з ко¬
махами.

лепехи (2 частини), листя бобів¬
ника, трава полину, кірки манда¬
рина (по 1 частині), 40 % спирт
(до 65 частин). Приймати на¬
стойку по 20 крапель 2 рази на
день перед їдою.
Настій: настій кореневищ ле¬
пехи готують із розрахунку 10 г
кореневищ на 200 мл води.

-яки

Повний атлас лікарських рослин

186

Лимон

(СІТКУЗ X иМ(Ж), РОДИНА «РУТОВІ» - КШАСЕАЕ
евелике вічнозелене плодове

(лимонна) олія є в різних части¬

дерево заввишки до 5—8 м,

нах рослини. Основні її компо¬

Авіценна вважав лимонний

з розкидистою або пірамідальною

ненти — терпен, а-лимонен і

сік потужним серцевим засо¬

кроною. Кора сірувата, злегка трі¬

цитраль.

бом. крім того, він приписував

щинувата, на однолітніх пагонах

лимон при жовтяниці та вагіт¬

Листя шкірясте, зелене, глян¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

сове, лискуче з верхнього боку і

У народній медицині лимон за¬

ясно-зелене, матове з нижнього,

стосовують як вітамінний засіб

гладка, зазвичай з колючками.

ним жінках для поліпшення
травлення й проти блювоти.

V_У

цільнокрайнє, з жилкуванням,

при цинзі, для змазування диф¬

робах шлунка з підвищеною кис¬

широкоовальне або довгасто-яй¬

теритних нальотів у горлі, як до¬

лотністю.

цеподібне, на коротких черешках.

датковий лікувальний засіб при

Квітки

або

жовтяниці й хворобах печінки,

ЗАСТОСУВАННЯ

парні, з неяснозубчастою чашеч¬

при набряках, сечокам’яній хво¬

Скип’ятити 1 л води й остудити

пазушні,

одиночні

кою і п’ятичленним віночком. Пе¬

робі, ревматизмі, подагрі, при

до температури тіла, потім 2 ст.

люстки білі або злегка кремові,

гастритах з

кислот¬

ложки меду й сік 1 лимона розчи¬

зовні червонуваті, дуже відігнуті,

ністю; сироп лимона — як проти¬

нити у воді. Змазувати уражені

голі. Плід гесперидій яйцеподіб¬

глисний засіб; зовнішньо розчином

місця розчином 2 рази на день.

ний, ясно-жовтий, з горбкуватою

соку у воді полоскали рот при ангіні

Застосовувати при стоматиті.

кіркою, що важко відділяється.

й запальних процесах слизової рота,

Змішати сік 1 лимона, 1 ст. ложку

Цвіте, починаючи з весни. Плоди

використовували для примочок при

меду й 2 свіжі яйця. Залити

дозрівають восени. Культивується

грибкових ураженнях шкіри й ек¬

суміш 1 склянкою прохолодної

в Україні як кімнатна рослина.

земах.

низькою

кип’яченої води і ще раз добре
розмішати.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Пити по кілька ковтків щогодини

Не рекомендується вживати ли¬

протягом дня. Застосовувати при

З лікувальною метою використо¬

мони при гастритах та інших хво-

кашлі.

вують плоди лимона.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
М’якоть плодів містить велику
кількість органічних кислот (ли¬
монна, яблучна), пектинові речо¬
вини, цукри, каротин, фітонциди;
вітаміни (тіамін, рибофлавін, ас¬
корбінова кислота), рутин, фла¬
воноїди,

похідні

кумарину,

галактуронову кислоту, сесквитерпени, гесперидин, ериоцитрин, еридиктіол. У насінні —
жирну олію й гірку речовину лимонин. Жирну олію знайдено
також у гілках і листі. У корі ви¬
явлено глікозид цитронин. Ефірна

Рослини від А до Я

187

(ЗСНІЗАШКАСНШЕ^ІЗ), РОДИНА «ЛИМОННИКОВІ» - 5СНІ5АШКАСЕАЕ
агаторічна

кучерява

ліана

заввишки 10—15 м з гілляс¬

А1, Ва, 8е, N4, РЬ, І. Крім того,
лимонник

китайський містить ор¬

У китайській медицині відо¬
мий мінімум 1500 років. Були

тим товстим стеблом і коричневою

ганічні кислоти — лимонну, яб¬

гладкою корою. Має потужне ко¬

лучну, винну; тонізуючі речовини

відомі цілющі властивості його

реневище з корінням, що відходить

схизандрин,

ду¬

ягід, які знімали утому, віднов¬

від нього. Листя лимоннику чер¬

бильні речовини, ефірну й жирну

лювали сили організму, підси¬

гове, черешкове, зворотнояйцепо-

олію, барвники та ін.

лювали гостроту нічного зору.

схизандрол;

дібної форми, м’ясисте. Біло-рожеві
кілька штук на довгих квітконіжках.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

квітки, гарні й ароматні, зібрані по

У трактатах китайської меди¬
цини

лимонник

називають

«ягодою п’яти смаків». У схід¬

Цвіте в травні-червні. Плоди —

Лимонник має стимулюючий і

кулясті червоні ягоди, дозрівають

тонізуючий вплив на центральну

у серпні-вересні. Культивується в

нервову систему, підсилює пози¬

Україні. У дикому виді розповсюд¬

тивні рефлекси, стимулює реф¬

жений у Примор’ї, Приураллі, на

лекторну збудливість, підвищує

Південному Сахаліні, Курилах,

світлочутливість очей, активізує

у Японії, Китаї й Кореї.

обмін

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

загальному занепаді сил у зв’язку
із хронічними інфекційними за¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Ягоди збирають у період їхнього

хворюваннями, при ранах, що

Застосовувати препарати лимон¬

повного

в’януло гранулюють, і трофічних

нику треба за призначенням лі¬

виразках.

каря і під його спостереженням.

речовин,

регенеративні

ній медицині лимонник засто¬
совують

при

загальному

занепаді сил, статевій слабості,
недокрів’ї, хворобах органів
дихання,

шлунка,

печінки,

нирок.

процеси. Його призначають при

дозрівання

(вересень-

жовтень). Китиці лимоннику зрі¬
зують гострим ножем,
переробляють

протягом

зібрані

Лимонник китайський не реко¬

доби.

мендується при нервовому збуд¬

Ягоди протягом 2—3 днів підсу¬

женні,

шують в тіні, під навісами, потім

ритму, під час вагітності.

порушеннях

серцевого

відокремлюють від квітколожа й
досушують у духовці при темпера¬

ЗАСТОСУВАННЯ

турі близько 60 °С. Сушені плоди

Залити 1 ст. ложку сухих або сві¬

й насіння зберігають у сухому при¬

жих ягід лимоннику 1 склянкою

міщенні. Строк придатності на¬

окропу, настоювати 2 години у за¬

сіння — 2 роки. Листя лимоннику

критому посуді, процідити. При¬

збирають у фазі розпускання (для

ймати по 2 ст. ложки натщесерце

одержання флавоноїдів) або у фазі

4 рази на день. Застосовувати

листопаду (для одержання слизу).

при неврастенії, утомі фізичній та

Кору стебел заготовлюють у пе¬

психічній, при гіпотонії.

ріод плодоносіння.

Сік плодів лимоннику по 1 ст.
ложці 3 рази на день підвищує

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

кислотність

У висушених плодах містяться

зникають болі.

крохмаль,

клітковина,

шлункового

соку,

цукри;

Ефект від прийому настає через

макроелементи К, Са, М§, Ре;

40 хвилин, дія триває близько

мікроелементи Мп, Си, 2п, Сг,

5 годин.

Повний атлас лікарських рослин

188

(ТІЬІА СОІШАТА), РОДИНА «МАЛЬВОВІ» - МАІЛАСЕАЕ

и уюкою циліндричною кроною

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

й темно-сірою корою стовбура.

У медичній практиці липовий

7Т ерево до ЗО м заввишки із ши-

Листя липи на тонких, досить дов¬

цвіт застосовується у вигляді на¬

гих черешках, серцеподібне, біля ос¬

стою як потогінний, жарозни¬

нови

верхівці

жуючий засіб при простудних

відтягнуто-загострене, по краю не¬

захворюваннях і для полоскання

рівномірно гостропильчасте, зверху

зіву як

темно-зелене, голе, знизу більш

Препарати, приготовлені з липо¬

світле. Квітки жовтувато-білі, за¬

вого цвіту, підвищують діурез

пашні, зібрані по 3—15 у звернені

(сечовиділення),

вгору напівпарасольки; приквітко¬

гінно,

нерівнобоке,

на

бактерицидний

діють

поліпшують

пото¬

виділення

вий лист відвернений, за довжиною

шлункового

приблизно

суцвіттю,

секрецію травних залоз і полег¬

майже наполовину зростається із

шують відтік жовчі. Вони діють

загальною довгою ніжкою суцвіття.

також як протизапальний та за¬

дорівнює

соку,

засіб.

Плід — опушений або гладкий

спокійливий засіб. Липовий цвіт
найчастіше застосовується як по¬

ні-липні, набагато пізніше розпус¬

тогінний, сечогінний і відхарку¬

кання листя. Плоди дозрівають у

вальний засіб. Із квіток липи

серпні-вересні. Широко розпов¬

готують

сюджена в Україні та повсюдно.

напій — липовий чай.

З лікувальною метою використо¬
вують повністю розвинені суцвіття
з пергаментоподібним покривним
листям,

у народній медицині

також — листя, іноді кору. Суц¬
віття збирають із 1 по 4 день пов¬
ного

цвітіння.

Липовий

цвіт

сушать у провітрюваних сушарках
при температурі не вище 45 °С.
Після сушіння та подрібнювання
його зберігають у закупорених по¬
судинах. Найменше збільшення
вологості при зберіганні призво¬
дить до втрати ароматного запаху
й знижує цілющу дію.

простудних захворюваннях та
тих,

що

супроводжуються

пропасницею. Чай запускає
захисні сили організму, під
впливом яких швидше виліко¬
вуються простудні захворю¬
вання, що супроводжуються
високою температурою.

збільшують

овальний сірий горіх. Цвіте в черв-

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

За всіх часів була відома пото гінна дія липового чаю при

чудесний

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Постійні потогінні курсові ліку¬
вання липовим цвітом шкідливі
для серця. Протипоказаний при
полінозі. Можлива алергійна ре¬
акція.

ароматний

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ч. ложки липового
цвіту У4 л киплячої води, на¬
стоювати

хвилин, процідити.

Пити дуже гарячим під час за¬
студи.
Залити
цвіту

ст. ложок липового

склянкою окропу, настою¬

вати 10 хвилин. Застосовувати
зовнішньо для полоскання рото¬
вої порожнини й горла, а також
для

протирання

обличчя

при

жирній шкірі.
Сік із квіток липи: віджимають
липовий цвіт, а також приквіт¬
кове листя. Приймати по 1 ст.
ложці соку з медом у склянці га¬
рячої води на ніч.
Цвіт липи випускається у вигляді
брикетів. Одну часточку брикету

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

заварити

Суцвіття липи містить ефірну

кип’ятити

олію, флавоноїди, слиз, дубильні

й пити в гарячому виді по

речовини і цукор.

З склянки на ніч.

склянці

окропу,

хвилин, процідити

2—

Рослини від А до Я

189

(ІЛШАЕА [СКСЖОУ.] Ь), РОДИНА «ЛІННЕЄВІ» - ЬІ^АЕАСЕАЕ
чагарник, зі сланким

кладенні солей, при різних шкір¬

дерев’янистим стеблом, що

них висипках, при набряках рук і

У тибетській медицині гі¬

вкорінюється, завдовжки від 20 до

ніг, як потогінний і жарознижую¬

лочки та плоди ліннеї північ¬

изький

100 см. Листя вічнозелене, шкі¬

чий засіб при застуді. Ванни ви¬

ної

рясте, зимуюче, широкояйцеподібне,

користовуються як знеболюючий

хронічному суглобному рев¬

у верхній частині дрібнозубчасте, на

засіб та при рахіті в дітей. На¬

коротких черешках. Квітки ліннеї

стойка на горілці застосовується

біло-рожеві, дзвоникоподібні, по¬

для розтирання при радикулітах,

вислі, двостатеві, розташовані по¬

ревматизмі й невралгії.

парно на довгих залозисто-пухнатих

парки із трави використовують

квітконіжках, що виходять із верхі¬

як знеболюючий засіб, особливо

вок коротких прямостоячих гіло¬

часто їх прикладають до хворих

чок. Цвіте із червня по серпень.

місць при суглобних і попереко¬

При¬

застосовуються

матизмі й головному болю.

іиаіпз

ломоті при простудних захворю¬
ваннях, болях у суглобах і попе¬
реку та при висипці.
Змішати 5 частин ліннеї, 4 частини
кропиви, 4 частини вероніки, 5 час¬
тин хвоща, 1 частину суниці, 5 час¬

Плід — суха, однонасінна ягідка,

вих болях. Листя вважають бо¬

усаджена клейкими залозками,

лезаспокійливим

завдяки яким вона легко прикле¬

ревматизмі, подагрі, болях у по¬

юється до вовни тварин, які про¬

переку, ломоті в руках і ногах.

ресу, 3 частини іван-чаю,

у хвойних лісах Далекого Сходу,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

збору

Алтаї.

Протипоказань немає.

засобом

при

ходять поруч з рослиною. Росте

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ЗАСТОСУВАННЯ

З лікувальною метою застосову¬

Залити 1 ст. ложку сухої трави

ють

листя,

ліннеї V 4 л окропу, настоювати

квітки), які збирають протягом

2 години, процідити. Приймати

траву

(стебла,

літа й сушать у тіні, розкладаючи

по 1 ст. ложці 3—4 рази на день

шаром 3—5 см.

за 15 хвилин до їди. Застосову¬
вати при поносі, затримці сечі,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Трава ліннеї північної містить алка¬
лоїди, кумарини, флавоноїди, ас¬
корбінову

кислоту,

дубильні

речовини, ефірну олію, що в основ¬
ному міститься у квітках рослини й
має дуже тонкий, приємний аромат.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
У народній медицині настій трави
ліннеї північної використовують
внутрішньо при епілепсії, судоро¬
гах, головному болю, при поносі,
гіпертонії,

затримці

сечі,

при

болях у суглобах і попереку, від¬

при

тин калгану (трава), 4 частини
деревію звичайного,

частину ве¬

1 частину

селери (корінь). Залити 1 ст. ложку

склянками холодної води,

кип’ятити протягом 15 хвилин, про¬
цідити, об’єм довести до вихідного.
Приймати по х /2 склянки 3—4 ра¬
зи на день. Застосовувати при от¬
руєнні.
Обдати 2—3 ст. ложки ліннеї ок¬
ропом, загорнути в марлю. Гарячі
подушечки застосовують як зне¬
болюючий засіб.

190

Повний атлас лікарських рослин

(СОКУЬУЗ АУЕЬЬ^А Ь.), РОДИНА «БЕРЕЗОВІ» - ВЕТІЛ-АСЕАЕ
агарник, рідко — деревце, З—
5 м заввишки із сірими зало¬

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

зисто - волосистими галузками. Листя

плодах

ліщини

ліщини короткочерешкове, округле

значна кількість жирної олії, що

або

широко-зворотнояйцевидне,

не висихає, до складу якої вхо¬

біля основи серцеподібне, по краю

дять насичені й ненасичені кис¬

подвійнозубчасте, на верхівці ко¬

лоти, білки, вуглеводи, біотин,

ротко загострене, слабоопушене,

каротин, вітаміни групи В, С, Е,

зверху темно-зелене, знизу світ¬

РР, солі заліза. Листя містить

ліше. Квітки одностатеві, тичинкові

ефірну олію, флавоноїди, алка¬

в сережках, маточкові, розташовані

лоїди, пальмітинову кислоту, ка¬

у квіткових бруньках, з малино¬

ротин, вітамін С, мирицитрозил,

вими приймочками у вигляді пенз¬

сахарозу. У корі рослини вияв¬

лика.

лено ефірну олію, дубильні речо¬

Плід — бурувато-жовтий горіх, що

вини, флобафени, спирт і бетулін.

сидить у листоподібній обгортці —
кання листя), плоди дозрівають
у серпні. Поширена в Україні,

Плоди вживають при захворюван¬

у Росії.

нях нервової системи, недокрів’ї,

дією. Вживання в їжу горіхів
сприяє виробленню антитіл і
швидшому одужанню після
оперативних втручань, важ¬
ких інфекційних захворювань,
стимулює ріст та фізичний
розвиток дітей.

шкіру голови. Кору застосовують
при малярії. Різні лікарські компо¬
козному розширенні вен, виразках

цукровому діабеті, гіпертонії, ате¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

росклерозі, нирковокам’яній і жов-

З лікувальною метою використо¬

чнокам’яній

вують плоди, кору й листя рос¬

ревматизмі, виснаженні. У народ¬

лини. Кору заготовлюють навесні

ній медицині розтерті з водою го¬

під час руху соку й сушать на від¬

ріхи вживають при кровохарканні,

хворобах,

тивною імунностимулюючою

ненти кори застосовують при вари¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

мисочці. Цвіте у квітні (до розпус¬

Плоди ліщини володіють ак¬

міститься

гомілки й капілярних геморагіях.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Немає.

астенії,

критому повітрі. Листя збирають

легеневих хворобах, лихоманці, ме¬

у травні, а плоди — у період повної

теоризмі. При випаданні волосся

стиглості.

рекомендується втирати олію в

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 3 ст. ложки свіжого листя

склянкою горілки, настоювати в

теплому місці 14 днів, процідити.
Приймати по 40 крапель раз на
день. Застосовувати при простати¬
тах, аденомі передміхурової залози.
Використовувати зовнішньо, у виг¬
ляді розтирань розширених вен,
при варикозному захворюванні й
тромбофлебітах.
Залити 1 ст. ложку подрібнених на
порошок кори або листя

склян¬

кою води, довести до кипіння й
кип’ятити

1 хвилину, настоювати
1 годину, процідити, залишок сиро¬

вини віджати. Приймати настій по
V4 склянки 4 рази на день. Засто¬
совувати при захворюваннях, що
супроводжуються

підвищенням

температури тіла, анемії, при гіпер¬
тонічній хворобі.

Рослини від А до Я

191

ипо|е) Щ

Ліщиця во

(СУРЗОРНІЬА РАІЧІСУСАТА Ь.), РОДИНА «ГВОЗДИКОВІ» - САКУОРНУЬЬАСЕАЕ

агаторічна трав’яниста рос¬

ються в червні-липні. Корінь за¬

лина заввишки від 60 до

готовляють

100 см

після

обсіменіння

з потужною кореневою системою.

(серпень-вересень). Великий ко¬

Стебла від основи сильно галу¬

рінь

зяться, голі або внизу покриті ко¬

шматки завдовжки

розрізають

поперек

на

10—20

см і

роткими залозистими волосками,

уздовж. Сушать сировину в при¬

утворюють кущі кулястої форми.

міщеннях з гарною вентиляцією,

Листя білувате, ланцетне або лі¬

під навісами або в сушарках при

нійно-ланцетне, загострене, з З—

температурі 50—60 °С, розкла¬

нижнє

даючи тонким шаром (3—5 см)

листя рано в’яне. Численні дрібні

на папері або тканині й часто пе¬

дугастими

жилками;

Учені із британської благо¬
дійної організації Ьеіікаетіа
Ви$1ег$ уважають, що екс¬
тракт із ліщиці волотистої
може збільшувати ефектив¬
ність протиракових засобів
у мільйони разів.
і іццмгиИИ

квітки зібрані в пухку, необлист-

ремішуючи. Зберігають у сухих,

ліщиці п’ють при простудних за¬

влену, широко розкидисту мітелку,

добре провітрюваних приміщен¬

хворюваннях, запальних проце¬

сидять на нитковидних квітконіж¬

нях на стелажах або піддонах.

сах шлунка й стравоходу. При
запаленні рота й глотки застосо¬

ках, що перевищують довжину ча¬
шолистків у 2—3 рази. Чашечка
широкодзвінникова.

Пелюстки

вують полоскання.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

білі. Цвіте в червні-липні, плодо¬

У корінні містяться тритерпенові

ПРОТИПОКАЗАННЯ

носіння

наприкінці

сапоніни (в основному гіпсозид),

Лікування проводити за призна¬

липня — на початку серпня. Плід —

флавоноїди (адонивернит, апиге-

ченням та під контролем лікаря.

округла коробочка. Розповсюджена

нін, ліщицеозид, лютеолін, орієн¬

Рослина отруйна! При вико¬

ліщиця в Україні (степова зона), єв¬

тин, гомоорієнтин), галактозиди,

ристанні ліщиці волотистої з лі¬

наступає

ропейській частині Росії (степова

сахарози. У надземній частині рос¬

кувальною

зона), Західному Сибіру.

лини є флавоноїди, сапоніни, алка¬

дотримувати

лоїди,

кільки передозування може викли¬

фенолкарбонові

кислоти

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

(кавова, 3-кофеїлхінна, 4-кофеїл-

З лікувальною метою використо¬

хінна та ін.) і їхні похідні, вугле¬

вуються коріння й трава (стебла,

води й аскорбінова кислота.

метою

необхідно

обережності,

ос¬

кати отруєння й сильну блювоту.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити У 2 ч. ложки подрібненого

листя, квітки), які заготовлю¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

коріння ліщиці У 4 л води, настою¬
вати на водяній бані ЗО хвилин,

Ліщиця володіє антимік¬

процідити.

робною,

жання результату по

знеболюючою,

проносною, блювотною;

Приймати до одер¬

ст. ложці

З рази на день при болях в ділянці

знеболюючою й інсекти¬

печінки, а як проносний засіб —

цидною дією. Речовини, які

через кожні

містяться в корінні, застосо¬

Залити 1 ч. ложку подрібненого

вуються для виготовлення

коріння

медичних препаратів,

кип’ятити на слабкому вогні 5 хви¬

що

2 години.
У2

ЛІЩИЦІ

води,

мають відхаркувальні, про¬

лин, настоювати

носні, блювотні та стиму¬

дити. Приймати по 1 ст. ложці

люючі нервову систему

після 'іди 2—3 рази на день. Засто¬

властивості. У народній

совувати як відхаркувальний засіб

медицині водний настій

при бронхітах.

годину, проці¬

Повний атлас лікарських рослин

192

(ЬОВЕІЛАЬ.), РОДИНА «ДЗВОНИКОВІ» - САМРАІМУЬАСЕАЕ

днолітня рослина заввишки
40—90 см, з тонкомочкува-

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

тою кореневою системою. Стебло

У медицині

прямостояче,

препарат лобелії

слабкогіллясте,

—

^У китайській;
\
медицині препа- |
~

використовується
«Лобелін

рати лобелії сидячолистої за¬

злегка опушене, чотиригранне,

хлористоводневий». Застосову¬

містить молочний сік. Листя чер¬

ють як збудник нервового й ди¬

бронхіальній астмі, бронхітах,

гове, завдовжки 2,5—10 см, подов¬

хального

жено-яйцеподібне,

нерівномірно

асфіскації немовлят. У разі при¬

як діуретичний, проносний,

зубчасте по краях, тонке, голе,

гнічення дихання при отруєнні

зверху темно-зелене із втисненими

наркотиками, чадним газом, при

жилками. Квіти лобелії завдовжки

сонячному й тепловому ударі,

дативний

5—6 мм, ясно-сині або блакитну¬

при електричному шоку. Лобелія

бронхіальній астмі, бронхітах,

вато-фіолетові, зібрані в кінцеві або

слугує одним із лікувальних за¬

асфіксії немовлят, отруєнні чад¬

пазушні рідкі гроноподібні суц¬

собів

ко¬

ним газом. Лобелія ефективна

віття. Чашечка трубчаста, з 5 лі¬

лапсі — гостро наступаючому
стані серцевої недостатності й па¬

в боротьбі з палінням, істотно

нійними або лінійно-шиловидними
зубцями. Насіння численне, дов¬

дінні судинного тонусу з різким

гасте, сітчасте, жовтувато-корич¬

зниженням артеріального тиску.

при

центру,

випадку

загрозливому

стосовуються

при

гіпоксії,

блювотний засіб; у корей¬
ській — як спазмолітичний, се¬
засіб,

при

скорочує нікотинову залеж¬
ність.

неве. Родом з Південної Африки.
Культивується в Україні, висаджу¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ється на присадибних ділянках і

Лобелія роздута отруйна! її за¬

теплицях.

стосування можливе тільки за
призначенням і під контролем лі-

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують траву лобелії. Збір лікар¬
ської сировини ведеться в період
утворення зелених плодів у цен¬
тральному стеблі. Сушіння про¬
водять швидко при температурі

каря. Для придбання препаратів
лобелії в аптеці необхідний ре¬
цепт лікаря.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити

100

трави

лобелії

Iі/2 склянки 70 % спирту, нагрі¬
вати на слабкому вогні в закритому
посуді ЗО хвилин до кипіння, потім
настоювати 2 тижні, процідити.
Приймати по 5—10 крапель на

50-60 °С.

день. Застосовувати при бронхі¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

засіб.

альній астмі як спазмолітичний
У корінні виявлено інулін, алка¬

Змішати валеріану, хміль, первоцвіт

лоїди. У надземній частині рос¬

лікарський,

лини

шоломницю, клопогін, митник чу¬

містяться

сесиліфолан,

венерині черевички,

урсолова кислота, сапоніни, фла¬

батий, лобелію, перець — у рівних

воноїди, алкалоїди; вища жирна

частинах. Залити 2 ст. ложки по¬

мелісова кислота, вищі аліфа¬

дрібненої суміші 1 склянкою окропу,

тичні вуглеводні. У стеблі — ал¬

настоювати ЗО хвилин, тепло заку¬

калоїди; вітамін С (у листі).

тавши, процідити. Пити настій по
V 2 склянки перед їдою вранці та

гесперидин. У плодах — алка¬

ввечері. Курс лікування — 1 місяць.

лоїди й жирну олію.

Застосовувати при алкоголізмі.

У квітках знайдено алкалоїди,

Рослини від А до Я

193

Лобода
розкидиста
тЯнИННІНННВНІНВНИННВНвНВяЮ

(АТКІРЬЕХ РАТЦЕА Ь.), РОДИНА «ЛОБОДОВІ» - СНЕІЧОРООІАСЕАЕ
днолітня трав’яниста рослина

болюючу й протизапальну дію.

заввишки до 1,5 м. Стебло

У народній медицині лобода за¬

У деяких країнах Західної

ребристе, прямостояче, із супротив¬

стосовується як зміцнювальний

Європи рослина вживається

ними гілками. Листя яйцевидно-

засіб при геморої й подагрі, а при

у свіжому виді, у вигляді від¬

ромбічне,

білим

сухому й хронічному кашлі — як

варів, лініментів, пластирів,

борошнистим нальотом, верхнє —

відхаркувальний. У якості про¬

при доброякісних і злоякісних

чергове,

носного і блювотного засобу за¬

пухлинах гортані та інших ор¬

Квітки, що становлять верхівкове

стосовуються

ганів. У Середній Азії настій

волотисте суцвіття, зеленуватого

а листя _ при жовтяниці, як діу¬

і відвар листя вживається як

кольору, дрібні, зібрані в клубочки.

ретичний, кровоспинний засіб,

діуретичний, кровоспинний

черешкове,
нижнє

—

супротивне.

насіння

лободи,

Цвіте із червня по вересень. Плоди

при аменореї, для лікування пух¬

рослини — горішки, дозрівають у

лин і злоякісних новотворів, при

період із серпня по жовтень. Ши¬

хворобі легенів, для лікування

роко розповсюджена в Україні як

мозоль, при гіперацидному гас¬

бур’яниста рослина.

триті. Настій трави й свіжий сік
застосовують

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

від

головного

болю, поносу і як заспокійливий
засіб при істерії.

Лікарські препарати лободи розки¬
дистої готують із трави лободи,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

її заготовлюють при цвітінні рос¬

Не можна застосовувати при ка-

лини. Зібрану траву сушать на го¬
рищах, на свіжому повітрі в тіні,
не допускаючи пересушування.
Сировину зберігають у скляному
або дерев’яному герметичному
посуді. Строк придатності сиро¬
вини — 1 рік.

Містить білки, аскорбінову кис¬
лоту, сапоніни, ефірну олію, каро¬
тин, мінеральні речовини, щавлеву
кислоту, фенолкарбонові кислоти,
кислоту,

менях у нирках.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку трави лободи
1 склянкою окропу, настоювати
2 години, процідити. Приймати
3—4 рази на день по 1—2 ст.
ложки за 20 хвилин до їди. За¬
стосовувати при ангіні, можна
полоскати горло, а у вигляді при¬
мочок і обмивань використову¬
вати при шкірній сверблячці.
Залити 20 г трави лободи 1 склян¬
кою окропу, 10 хвилин кип’ятити на
слабкому вогні, потім ЗО хвилин на¬
стоювати, процідити. Приймати
3 рази на день по 1 склянці після

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ферулову

засіб.

флавоноїди

(кемпферол, кверцетин), бетанін.
У листі багато протеїну. У плодах
виявлено фенолкарбонові кислоти
(ванілінова, ферулова).

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати лободи розкидистої
мають заспокійливу, очисну, зне¬

їди. Застосовувати при гінекологіч¬
них захворюваннях і поносі, можна
використовувати у вигляді сприн¬
цювань при білях.
20 г подрібненого листя лободи
залити 1 склянкою окропу, на¬
стоювати 2 години, процідити.
Приймати настій при бронхіті по
V2 склянки за годину до їди
2 рази на день.
4 ст. ложки сухого подрібненого
листя залити 1 склянкою гарячої
води, кип’ятити 15 хвилин, осту¬
дити, процідити, довести об’єм
до вихідного. Приймати при по¬
дагрі по 1 ст. ложці 3 рази на

Повний атлас лікарських рослин

194

(СОСНЬЕАКІА ОРРІСЖАІЛ8 Ь.), РОДИНА «КАПУСТЯНІ» іноді багаторічна со-

кову траву збирають до цвітіння:

1 Оковита трав’яниста рослина

7Т ворічна,

до цього часу вміст діючих речо¬

15—ЗО см заввишки. Корінь вере¬

вин у ній оптимальний.

спиртову настойку ложкової
трави використовує при різних

теноподібний, тонкий, із числен¬
ними мочками тонких корінців.

Німецька народна медицина

захворюваннях сечових орга¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Стебло соковите, прямостояче, гіл¬

Містить глюкокохлеарин (гліко¬

нів, хворобах шкіри й особливо

лясте, слабко облистнене. Листя

зид гірчичної олії), ізотіоцианат,

запальних процесах шкіри, що

соковите, прикореневе — широко-

гіркоти, мінеральні речовини, ду¬

супроводжуються свербляч¬

яйцеподібне, довгочерешкове, вер¬

бильні речовини та багато віта¬

кою.

хнє — стеблообгортне, сидяче, біля

міну С. У свіжій траві міститься

основи

ефірна олія.

глибокосерцеподібне.

чогінний засіб при асциті й на¬

Квітки білі, з віночком із чотирьох
пелюстків і чашечкою із чотирьох
чашолистків, за будовою типові

бряках.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У народній

медицині

спиртову настойку трави ложеч¬

для хрестоцвітих. Тичинок шість,

Настій, відвар трави ложечниці

ниці лікарської застосовують при

маточка з верхньою зав’яззю із

застосовують при шкірних захво¬

різних захворюваннях сечових

двох

рюваннях, корості, висипках, ли¬

органів, хворобах шкіри і особ¬

Цвіте в травні-червні. Плоди —

шаях,

ливо при запальних процесах

опукло-яйцеподібні стручки, що

протицинготний засіб, при сто¬

шкіри,

сидять на довгих плодоніжках.

матитах, гінгівітах, карієсі зубів,

сверблячкою.

Культивується в Україні, Росії.

ларингітах, ангінах, запаморо¬

зрослих

плодолисточків.

гнійних

ранах,

як

ченнях, нудоті, захворюваннях

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

нирок, передміхурової залози,

З лікувальною метою використо¬

гонореї, гінекологічних хворобах,

вуються

цілком,

ревматизмі, ішіасі, подагрі, люм¬

свіже листя, насіння. Свіжу лож¬

баго, невралгії, імпотенції, як се-

свіжа

трава

що

супроводжуються

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказань у застосуванні
ложечниці немає.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 3 ст. ложки подрібненої
сухої трави ложечниці 2 склян¬
ками окропу, настоювати 2 го¬
дини, процідити. Приймати по
Уз склянки 3 рази на день. За¬
стосовувати при ларингітах, ангі¬
нах,

запамороченнях,

нудоті,

захворюваннях нирок. Зовніш¬
ньо у вигляді примочок і обми¬
вань при шкірних захворюваннях
і гнійних ранах та для полоскань
при хворобах порожнини рота.
Залити 1 ч. ложку насіння ложеч¬
ниці 1 склянкою води, кип’ятити
3—4 хвилини, настоювати 8 годин,
процідити. Приймати по І-2 ст.
ложки 3 рази на день при цинзі.
Зовнішньо: полоскати відваром по¬
рожнину рота при зубному болю.

Рослини від А до Я

195

(АКСТІУМ ЬАРРА Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
ворічна трав’яниста рослина

олії, кислоти (стеаринова й паль¬

заввишки до 100—180 см.

мітинова),

білкові

...

речовини,

ґ~
У китайській медицині вжива¬

ється внутрішньо насіння й вся

Має потужний, м’ясистий, мало

слиз, дубильні речовини й смоли.

гіллястий корінь. Від прямого

Листя лопуха містить велику

свіжа рослина як сечогінний

ребристого стебла, гіллястого у

кількість аскорбінової кислоти.

засіб при набряках* Признача¬
лученні з іншими рослинами,

дібне листя. Колір листя зверху зеле¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ний, знизу воно сірувато-повстяне.

Препарати лопуха призначають

Нижнє листя досягає величезних

при нирковокам’яній і жовчно-

інтоксикації від укусу комах і

розмірів. Квітки яскраві, темно-пур¬

кам’яній хворобах, при хворобах

пурового кольору, зібрані в кулясті

суглобів і остеохондрозах, при

кошики з гачкуватими обгор¬

водянці; ентероколітах, що суп¬

тками. Цвіте в липні-серпні на

роводжуються

другому році життя. Насіння до¬

алергійних реакціях і цукровому

зріває у серпні-вересні. Широко

діабеті. Лопух допомагає при

розповсюджений в Україні, Росії,

гострих пропасних захворюван¬

Білорусі.

нях, при інтоксикаціях (отруєн¬

верхній частині, відходить велике
черешкове серцеподібно-яйцепо¬

запорами,

ється при крововиливах у спо¬

при

нях солями важких металів та

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ін.), а також при укусах комах.
Препарати

лопуха

володіють

для лікування сифілісу та при
отруйних

змій.

Зовнішньо

вживається при екземі, фурун¬
кулах, скрофулодермі, а також
при запаленні слизових оболо¬
нок статевих органів.

протипухлинною дією і застосо¬
вуються в народній медицині при
лікуванні доброякісних та злоя¬
кісних новотворів.

З лікувальною метою використо¬
вують коріння лопуха, молоде

ПРОТИПОКАЗАННЯ

листя й насіння. Корінь першого

Протипоказано приймати препа¬

року життя викопують у вересні-

рати з лопуха при вагітності, діа¬

жовтні, очищають від землі, про¬

реї.

мивають у воді й відрізають
надземні частини біля кореневої

ЗАСТОСУВАННЯ

шийки, розрізають на шматки

Залити 1 ст. ложку сухого подріб¬

завдовжки 5— 10 см, а товсті —

неного кореня лопуха 1 склянкою

ще й уздовж. Сушать корінь ло¬

води, кип’ятити 1 хвилину, настою¬

пуха на відкритому повітрі або в

вати 1 годину, процідити. Прийма¬

добре провітрюваних приміщен¬

ють по х/^ склянки 3 рази на день

нях, досушують у сушарках при

до їди. Застосовувати при цукро¬

температурі 45—50 °С. Строк

вому діабеті, виразковій хворобі,

придатності кореня — 3 роки.

отруєннях, променевих ураженнях.

Листя заготовлюють у червні-

Залити 1 ст. ложку подрібненого

липні, сушать у тіні в добре про¬

листя лопуха 1 склянкою окропу,

вітрюваних приміщеннях. Строк

настоювати 30 хвилин, проці¬

придатності листя — до 1 року.

дити. Приймати по 1 ст. ложці

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

після їди.

У коріннях лопуха містяться по¬

цукровому діабеті, гастриті, ви¬

лісахарид інулін, протеїни, ефірні

разковій хворобі.

4—6 разів на день через 1 годину
Застосовувати при

196

Повний атлас лікарських рослин

(ЕЬАЕАСІЧУЗ АГЧСШТІРОЬІА Ь.), РОДИНА «ЛОХОВІ» - ЕЬАЕАСХАСЕАЕ
агарник або невисоке дерево

солі калію й фосфору, вільний і

заввишки 3—7 м, іноді з ко¬

зв’язаний танін, органічні кис¬

У Середній Азії плоди (сухі

лючками. Молоді пагони сріблисті,

лоти, барвники. У листі є аскор¬

або відвар з них) рекомен¬

інші сірі. Листя лінійно- або до¬

бінова

—

дуються при шлункових за¬

вгасто-ланцетне, ланцетно-овальне

алкалоїди, дубильні речовини й

хворюваннях і коліті, дитячих

або яйцеподібне, із черешками, зав¬

барвники, у квітках — ефірна

поносах і катарі верхніх ди¬

довжки 5~ 8 см, гостровершинне,

олія, що приємно пахне. Рослина

хальних шляхів, листя у виг¬

до основи звужене, зверху сіру¬

у віці 5_12 років інтенсивно ви¬

ляді

вато-зелене, знизу сріблисто-біле

діляє камедь.

ревматизмі й болях у попе¬

кислота,

корі

від сріблястих лусочок, що по¬
кривають обидві боки листка.
Квітки завдовжки до 1 см, дуже

примочки

—

при

реку.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

пазухах

Плоди володіють в’яжучою, про¬

листя; оцвітина сріблисто-біла з

тизапальною, знеболюючою, се¬

жовтуватими жилками, усередині

чогінною,

жовта. Плід — кістянка завдов¬

обволікаючою дією та властивістю

жки близько 1 см, овальна або

відокремлювати мокротиння при

яйцевидно-куляста, червонясто-

захворюваннях верхніх дихальних

жовтувата зі сріблисто-білим со¬

шляхів. Відвар плодів застосову¬

лодкувато-борошнистим їстівним

ється проти глистів і при цинзі.

оплоднем. Цвіте в червні. Плоди

Листя цієї рослини також засто¬

дозрівають у серпні-жовтні. Роз¬

совують для припарок і примочок

ЗАСТОСУВАННЯ

повсюджено лох вузьколистий в

при подагричних та ревматичних

Залити 2 ч. ложки квіток лоха

болях. Прикладене до рани по¬

вузьколистого х/^ л окропу, на¬

дрібнене

стоювати 1 годину, процідити.

запашні,

одиночні,

Україні (Крим), у Росії.

протиглисною

свіже

листя

сприяє

швидкому її загоєнню й очищенню
від гною.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Перед прийомом відварів і настоїв
обов’язково проконсультуйтеся з
лікарем.

Протипоказаний

при

схильності до запорів.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

4 рази на день. Застосовувати

З лікувальною метою застосову¬

при простудних захворюваннях.

ються квітки, плоди, кора й листя

Залити ЗО г сухих листків або пло¬

лоха вузьколистого. Заготовлю¬

дів

ють листя в першій половині літа,

кип’ятити в закритому емальова¬

Приймати по 1 ст. ложці 2—

склянкою

гарячої

води,

квітки — у період цвітіння. Листя

ному посуді на водяній бані ЗО хви¬

й квітки сушать під навісом. Зби¬

лин, процідити, віджати й довести

рають плоди лоха, починаючи з

об’єм до вихідного. Приймати в

моменту їхнього повного дозрі¬

теплому виді по 2 ст. ложці 3 рази

вання (вересень), і до пізньої осені.

на день до їди. Зберігати в холо¬

Збір їх варто закінчувати до на¬

дильнику не більше 2 доби. Засто¬

стання морозів. Сушать плоди в

совувати при важкій лихоманці.

сушарках. Сировина зберігає ліку¬

Залити 2 ст. ложки плодів 1 склян¬

вальні властивості до 3 років.

кою окропу, настоювати протягом

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ложки настою після 'іди. Застосову¬

У плодах містяться цукри, у тому

вати як в’яжучий засіб при катарах

числі глюкоза, фруктоза, білок,

кишечника й поносах.

40 хвилин. Приймати по 2 ст.

Рослини від А до Я

197

(УАССІІЧШМ СОКУМВОЗУМ Ь), РОДИНА «ВЕРЕСОВІ» - ЕКІСАСЕАЕ
агаторічний листопадний ча¬

них капілярів), каротин. У листі

гарник заввишки

лохини знайдено флавоноїди, ду¬

2 м та при¬

близно з таким же діаметром

Відомо, що рослина містить
сильні антиоксиданти, які під¬
вищують життєздатність клі¬
тин організму. Причому їхня
дія набагато активніша, аніж
у багатьох овочів і фруктів.

бильні речовини.

крони. Стебла прямі. Листя про¬
ними краями; молоде листя —

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

яскраво-зелене. Квітки малопо¬

Ягоди й листя сприяють зни¬

мітні білі, іноді блідо-рожеві, зав¬

женню рівня цукру в крові й ви¬

довжки до

см, з подвійною

користовуються при лікуванні

оцвітиною. Віночок зі зрослими

неускладнених форм діабету. Як

пелюстками, має келихоподібну

і чорниця, лохина поліпшує зір і

ЗАСТОСУВАННЯ

форму. Плоди — кулясті, соко¬

зменшує напругу очей. Лохина

Залити 50 г подрібненого листя і

виті, темно-сині або чорні ягоди

високоросла застосовується при:

гілок лохини

діаметром від 1 см до 2,5 см, що

захворюваннях нирок і підшлун¬

вести до кипіння й кип’ятити 10 хви¬

сте, завдовжки до 5 см, із ціль¬

склянкою води, до¬

містять дрібне насіння. Цвіте в

кової залози; колітах, холецисти¬

лин на слабкому вогні, поставити

травні-червні, ягоди дозрівають

тах,

настоюватися

у липні-серпні. Батьківщина —

захворюваннях печінки; діабеті;

лому місці, процідити. Приймати

Північна Америка.

загальній слабості; простудних

по 1 ст. ложці 4—6 разів на день

захворюваннях; для нормалізації

при захворюваннях серця.

функції кишечника.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

Залити 1 ст. ложку сухих ягід

ПРОТИПОКАЗАННЯ

4 години в термосі, процідити.

Культиву¬

ється недавно в Україні.

панкреатитах;

закрепах;

1—2

години в теп¬

склянкою окропу, настоювати

З лікувальною метою збирають

Отруйних речовин у ягодах ло¬

Приймати по У4 склянки 3—4 рази

ягоди й листя, молоді пагони й

хини виявити не вдалося, однак

на день у теплому виді. Застосову¬

кору. Листя збирають під час цві¬

після вживання її у великій кіль¬

вати при гастритах зі зниженою

тіння рослини — у травні-червні.

кості може настати стан, подібний

кислотністю, ентероколітах.

Ягоди збирають у серпні-вересні.

зі сп’янінням: нудота, блювота, го¬

Пити сік ягід по 50—100 г 3 рази

Обидва види сировини сушать за

ловні болі. Тому необхідно точно

на день при поносах, захворю¬

однією й тією ж схемою: тонким

виконувати поради лікаря.

ваннях нирок і печінки.

шаром розстеляють на папері або
тканині в затемненій, добре провіт¬
рюваній сушарці при температурі
не більше 50 °С. Строк зберігання
ягід —

1 рік, а листя — 2 роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У ягодах лохини високорослої
містяться вуглеводи (моно- і ди¬
сахариди), білок, органічні кис¬
лоти

(лимонна,

бензойна

та

яблучна) і пектинові речовини;
№, К, Са, М§, Р і Ре. Вітамін
С, вітаміни Вр РР і вітамін Р
(забезпечує еластичність шкір¬

Повний атлас лікарських рослин

198

(ЬПШМ иЗІТАТІЗЗІМУМ і..), РОДИНА «ЛЬОНОВІ» - ЬШАСЕАЕ
вживати внутрішньо, оскільки

днолітня трав’яниста рос¬
лина заввишки до 100 см,

вона має отруйні властивості.

У древні часи на Сході лляне^

з веретеноподібним, коротким

насіння як лікарський засіб

жовтувато-білим коренем. Стеб¬

було відоме і застосовувалося

ЗАСТОСУВАННЯ

ла в основному одиночні, пря¬

при лікуванні різних хвороб.

Залити 1 ст. ложку насіння льону

мостоячі,

Так, відомий філософ і ціли¬

циліндричні,

прості,

у верхній частині іноді гіллясті,
густолисті. Листя 2—3 см зав¬
довжки, чергове, сидяче, біля ос¬
нови стебла ланцетоподібне або
лінійно-ланцетоподібне. Квітки
блакитні, у рідких волотистих
суцвіттях, на досить довгих квіт¬
коніжках; чашолистки яйцепо¬
дібні,

коротко

загострені;

пелюстки клиноподібні, зворотнояйцеподібні. Плід — кулястояйцеподібна

коробочка,

на

2 склянками окропу, настоювати,
збовтуючи, протягом 10 хвилин,

тель Ібн Сіна писав: «Лляне

процідити. Приймати по 1 ст. ложці

насіння, якщо його змішати з

3 рази на день або по

рівною кількістю кресу посів¬

х / 2 склянки

натщесерце. Застосовувати як

ного й замісити з медом, не

проносний засіб.

дозволяє нігтям морщитися,

Залити 1 склянку насіння льону

тріскатися й лупитися». Він

2 л окропу і настоювати на киплячій

відзначав також м’якшильні,

водяній бані в щільно закритому по¬

протикашльові, сечогінні вла¬

суді 2 години, остудити. Приймати

стивості й ефективність рос¬

по У2 склянки 6~7 разів на день

лини при шлунково-кишкових

до їди. Застосовувати для вида¬

захворюваннях.

лення з організму радіонуклідів.

верхівці загострена; насіння в

1 ст. ложку сухої трави льону за¬

кількості до 10, плоско стиснуті,

лити 1 склянкою окропу. При-

яйцеподібні, блискучі, бурувато-

рожнині рота, для клізм при колітах

ймати 3—4 рази на день по 1 ст.

жовті. Цвіте в червні-липні. Роз¬

і для спринцювань при гінекологія-

ложці перед їдою,

повсюджений в Україні (крім

них захворюваннях. Порошок з на-

Застосовується як

степової зони), у Росії.

сіння

засіб при захворюваннях нирок

допомагає

захворюваннях

при
шкіри

опіках

(його

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

кип’ятять у воді й прикладають до

З лікувальною метою використо¬

шкіри у вигляді компресу).

вують траву й насіння льону.

Сухе нагріте насіння приклада¬

Траву, зібрану під час цвітіння,

ють у мішечках до місць, де

сушать у тіні на відкритому по¬

відчувається біль. Лляну олію

вітрі або в добре провітрюваному,

застосовують зовнішньо при

але затіненому приміщенні.

опіках, ранах і виразках, що

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

важко загоюються. Внутріш¬
ньо її приймають як протиглис¬

Льон звичайний містить жирну

ний і проносний засіб, а також

олію, слиз, білки, вуглеводи, орга¬

при

нічні кислоти, вітамін А, глікозиди

нирок і легенів.

хворобах

кишечника,

ліномарину, глюкозу, ацетон, лінокафеїн.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

цистит і гепатит. Не рекомен¬
дується тривале застосування

Настій застосовується для полос¬

препаратів лляного насіння.

кань при запальних процесах у по-

Свіжу траву льону не можна

Протипоказаннями є холе¬

і сечового міхура,

сечогінний

Рослини від А до Я

199

(Ь^АКІАУУІХАКІЗ), РОДИНА «ПОДОРОЖНИКОВІ» - РЬАГЧТАСЖАСЕАЕ
рав’яниста багаторічна рос¬

видаляє гази при метеоризмі,

лина. Від багаторічного ко¬

зменшує й припиняє запальні

У Німеччині лікарі при¬

реня льонку на поверхню виходить

процеси (зменшуються та роз¬

значали

стебло, зазвичай нерозгалужене; у

смоктуються інфільтрати). Зов¬

льонку при жовтяниці різ¬

висоту воно сягає іноді 60 см. На

нішньо

полощуть

при

ного походження, запаленні

стеблі льонку густо розташову¬

ангіні,

роблять

при

сечового

ється сидяче лінійно-ланцетне

кон’юнктивіті.

горло
ванни

Мазь акуратно

водний

міхура,

настій

запорі,

млявості кишечника й гемо¬

листя; суцвіття — верхівкова ки¬

втирають у голову для швидкого

рої. У народній медицині Бі¬

тиця із тісно скупчених ясно-

росту волосся, а також при ліку¬

лорусії відвар трави льонку

жовтих квіток, у яких верхня губа

ванні екземи й псоріазу.

п’ють як проносний, шлун¬

зсередини жовтогаряча, а знизу
має пряму шпорку. Хоча льонок

ПРОТИПОКАЗАННЯ

звичайний — бур’ян, він має гар¬

Рослина отруйна! Застосову¬

ний вигляд у саду. Цвіте з липня

вати тільки за призначенням і під

по вересень. Широко розпов¬

контролем лікаря. Протипока¬

сюджений в Україні, Росії, Біло¬

зана при вагітності. Приймати

русі.

з обережністю.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

Рівні подрібнені частини квіток

Траву льонку заготовлюють у пе¬

льонку, дубової кори й водяного

ЗАСТОСУВАННЯ

ріод цвітіння — протягом усього

ковий,

сечогінний

засіб,

промивають запалені очі,
полощуть гортань при ан¬
гіні; з теплого настою тра¬
вички

роблять

примочки

при грибкових захворюван¬
нях, лишаях, золотусі та ін.
У Східному Забайкаллі як
сечогінний засіб радять ви¬
користовувати квітки рос¬
лини.

літа. Зрізати траву треба в суху со¬
нячну погоду. Сушать на відкри¬
тому

повітрі,

тіні.

Строк

перцю змішати з 12 г розтопле¬

придатності сировини — 1—2 роки.

ного свинячого сала, підігріти,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

банку. Мазь нанести на невели¬

У траві льонку містяться дубильні
речовини, алкалоїд пеганін, флаво¬
нові глікозиди, органічні кислоти —
яблучна, оцтова, мурашина, пек¬
тини, сапоніни, вітамін С і міне¬

процідити

злити

скляну

кий марлевий тампон і повністю
ввести в анальний отвір на 4~
5 годин. Застосовують як знебо¬
люючий

засіб

при

сильних

гемороїдальних болях і геморої¬

ральні речовини.

дальних кровотечах.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

200 мл окропу. Настоювати 15—

У народній медицині використо¬
вують при водянці, закрепах,
жовтяниці, золотусі, як пронос¬
ний, сечогінний, потогінний, про¬
тиглисний та жовчогінний засіб.
Настій льонку поліпшує роботу
шлунка й особливо кишечника,

1 ч. ложку трави залити в термосі
20 хвилин, процідити, сировину,
що залишилася, віджати. Прий¬
мати по Уз склянки 3 рази на
день за ЗО хвилин до їди в якості
проносного, сечогінного або по¬
тогінного засобу. Курс лікування
не повинен перевищувати 7—10
днів.

Повний атлас лікарських рослин

200

(ЬЕУІЗТІСУМ ОРРІСШАЬЕ), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕШРЕКАЕ
агаторічна трав’яниста рос-

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

лина заввишки до 2 м. Ко¬

У всіх частинах рослини міститься

У німецькій народній меди

ефірна олія, до складу якої входять

цині насгій коріння приймають

рінь товстий. Стебло порожнє,
просте, біля верхівки розгалу¬

О-а -терпінеол, цинеол, оцтова,

при водянці, хворобах нирок,

жене. Листя перисто-розсічене,

ізовалеріанова й бензойна кислоти.

запаленні сечового міхура, за¬

блискуче, зубчасте й прохолодне

У корінні крім ефірної олії вияв¬

тримці сечовипускання, на¬

на дотик. Квітки маленькі, ясно-

лено смоли, органічні кислоти (ан-

бряках

жовті, округлі, зібрані в складну

гелікова та яблучна), крохмаль,

захворюваннях та хворобах

парасольку,

листя

цукри, карвакрол, сесквитерпени,

дихальних органів.

кропу. Плід — двонасінина кри¬

фурокумарини псорален і бергап¬

лата. Цвіте любисток у червні й

тен, дубильні й мінеральні речо¬

липні, насіння дозріває у вересні.

вини;

Любисток

кислота.

альгоменореї; при болях, викли¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ного циклу; при болях шлунка й

Любисток використовують як

кійливий засіб при нервових роз¬

З лікувальною метою використо¬

болезаспокійливий,

оздоров¬

ладах; як засіб, що добре загоює

вують листя, насіння, корінь лю¬

люючий кров та серцевий засіб.

рани; протиглисний; для зміц¬

бистку. Збирають листя під час

У народній медицині препарати

нення волосся.

цвітіння; насіння й дво-, триріч¬

кореня застосовують при набря¬

нагадують

широко

розповсю¬

листі

аскорбінова

серцевих

мігрені, ревматизмі; при анемії,
каних порушенням менструаль¬

джений в Україні, Росії, Білорусі.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ніг,

кишок; при лихоманці; як заспо¬

ний корінь збирають восени. Ко¬

ках, при хворобі нирок,особливо

ПРОТИПОКАЗАННЯ

реневище очищають і нанизують

при водянці й пієлонефриті, за¬

Протипоказаний любисток лікар¬

для сушіння на шнури. Верхню

тримці сечовипускання; хворобах

ський вагітним і дітям, а також при

частину сушать на повітрі ок¬

серця; дихальних органів (хри¬

гострих нефритах.

ремо, а плоди збирають тільки

поті, бронхіті й катарі верхніх ди¬

після їх остаточного дозрівання.

хальних шляхів); при подагрі,

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ч. ложку коріння 1 склян¬
кою окропу, нагрівати ЗО хвилин на
гарячій водяній бані, 1 годину на¬
стоювати, процідити. Приймати по
1—2 ст. ложці 3 рази на день за пів¬
години до їди. Інший відвар вико¬
ристовувати д ля полоскань, бажано
за день використовувати не менше
2 склянок. Застосовувати при раку
гортані, ротової порожнини.
Залити 1 ст. ложку сушеного
листя у термосі 1 х / 2 склянками
окропу, настоювати 3 години, про¬
цідити, остудити. Приймати по
1 ст. ложці 4—5 разів на день за
20 хвилин до їди. Застосовувати
як сечогінний засіб при набряках
серцевого походження.

Рослини від А до Я

201

(РІАТАІЧТНЕКА ВІРОИА Ь), РОДИНА «ОРХІДНІ» - ОКСНГОАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рослина з пальчастолопастними

стислими з боків кореневими буль¬

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

Цілюща сила порошку, при¬

Бульбокорені містять рослинний

готовленого з бульб, — салеп

бами й прямим стеблом 20—60 см

слиз, басорин, крохмаль, білкові

відома людям із древніх часів

заввишки, що несе 4—7 лінійно-

речовини, цукри, невелику кіль¬

і цінувалася досить високо.

ланцетних листків, які трохи скла¬

кість щавлевокислого кальцію,

дені уздовж і ковпачкоподібно

азоту, фосфати. Свіжі бульби —

стягнуті на верхівці. Квітки лілово-

рослинні олії.

молоці досить для підтримки
Тому східні люди брали в да¬

рожеві, без темних плям (як у зо¬
гвоздики, зібрані в негусте цилін¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

дричне колосся до 1,5 м завдов¬

Порошок бульб любки вживають

жки,

як тонізуючий, загальнозміцню-

зулинців),

зі

мають

слабким

довге

запахом

загострене

Зіього 40 г порошку салепу у
вигляді бовтанки на воді або
сил людини протягом доби.
лекі караванні переходи за¬
паси салепу.

приквіткове листя, листочки віноч¬

вальний, сечогінний і гіпотензивний

коподібної

утворюють

засіб, для підтримки сил у старе¬

хворобах, гнійниках, при отруєн¬

шолом, трилопатеву губу й серпо-

чому віці, після важких хвороб,

нях, захворюваннях шлунково-киш¬

видно-вигнуту нитковидну шпорку.

тривалих кровотеч, при дистрофії

кового тракту, поносах, запаленні

оцвітини

Цвіте з кінця травня до початку

як засіб, що відновлює підірване

сечового міхура, статевому без¬

липня; плоди дозрівають у липні-

здоров’я. Слизи й слизові відвари

силлі, нервових виснаженнях, за¬

серпні. Поширена в Україні, у єв¬

порошку бульб застосовують при

пальних осередках,

ропейській частині Росії, у Сибіру,

зубному болю, лихоманці, жіночих

судорогах, паралічі, як протизап¬

ранах,

при

на Кавказі.

лідний засіб.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

З лікувальною метою застосовують

підвищеному артеріальному тиску,

бульбокорені любки дволистої. їх ви¬

при безсонні.

Протипоказане застосування при

копують у період ц вітіння (травеньчервень) лопатами. Землю ретельно

ЗАСТОСУВАННЯ

обтрушують, відокремлюють бульби

Залити 1 ч. ложку подрібнених

від коріння та верхніх частин рос¬

бульб 1 склянкою окропу, настою¬

лини.

вати в теплому місці 15_20 хвилин.

Підгнилі

або ушкоджені

бульби відбраковують. Бульби очи¬

Настій бульб пити гарячим. Засто¬

щають від зовнішньої кори, на

совувати при поносах.

кілька хвилин опускають в окріп і

Залити 5 г порошку бульб невели¬

сушать на відкритому повітрі під на¬

кою кількістю холодної кип’яченої

вісами з гарною вентиляцією або в

води й збовтати, потім додати га¬

спеціалізованих сушарках при тем¬

рячу воду до 1 склянки й знову

пературі не вище 50 °С, розкла¬

збовтати до одержання однорідної

даючи сировину в один шар на

драглистоподібної маси. Застосову¬

щільній, чистій тканині. Зберігають

вати при захворюваннях шлунково-

у паперових пакетах, у сухих, добре

кишкового тракіу, поносах, запаленні

провітрюваних приміщеннях. Строк

сечового міхура, статевому безсиллі,

зберігання — до 6 років.

нервовому виснаженні.

Повний атлас лікарських рослин

202

(МАС^ИА СКА^ІРЮКА), РОДИНА «МАГНОЛІЄВІ» - МАСІЧОІЛАСЕАЕ
ічнозелене дерево заввишки

ристинова, пальмітинова, стеари¬

до ЗО м і більше зі світло-

нова, арахінова, олеїнова й ліно¬

бурою корою. Листя чергове, звичайне,

ленова кислоти.

довгасте, шкірясте, короткочерешгусто коротко-опушене, з опадаю¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

чими прилистками. Квітки оди¬

Препарати рослини знижують

ночні, великі, ароматні, зі спірально

кров’яний тиск (особливо при

розташованими частинами, віночок

есенціальній гіпертонії), поліпшу¬

кремового кольору. Плодики шкі¬

ють самопочуття хворих, зменшу¬

рясті, однонасінні, насіннячко чер¬

ють серцебиття й болі в ділянці

вонувате, у стиглих плодиках висить

серця, сповільнюючи його ритм.

на тонких нитках. Цвіте із травня до

У народній медицині спиртову

вересня; плоди дозрівають у жовтні.

настойку з листя рекомендують

кове, зверху голе, блискуче, знизу

Поширена в Україні (Південний

при гіпертонічній хворобі І і II

берег Криму).

стадії, а спиртову настойку з на¬
сіння, плодів і кори — як проти-

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують листя, кору й насіння.
Листя магнолії збирають протя¬
гом усього періоду її цвітіння.
Сушать у сушарках при темпера¬
турі, що не перевищує 50 °С, або
в тіні

на

відкритому повітрі.

Строк зберігання готової сиро¬
вини — 4 роки.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
Листя рослини містить ефірну

. ..

китайській народній меди¬

цині широко застосовується
кора магнолії як тонізуючий та
стимулюючий засіб, при міа¬
стенії, спастичному коліті й га¬
стриті, при слабості родової
діяльності, як засіб, що скоро¬
чує мускулатуру матки, як сти¬
мулюючий і тонізуючий засіб.
Кору магнолії в минулому
вживали при малярії замість
хініну.

гарячковий засіб та як засіб, що
тонізує серцеву діяльність, а та¬
кож для лікування ревматизму.
Ефірна олія з молодого листя
магнолії та настій листя ужива¬
ють для зміцнення волосся.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Оскільки листя магнолії ток¬
сичне, застосовувати внутрішньо
препарати з нього можна лише за
призначенням лікаря та під його
спостереженням.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 частиною 70 % спирту

олію, до складу якої входять

1 частину листя магнолії й, періо¬

ефіри, спирти,оксибензоли, кар¬

дично

бонільні сполуки цинеол, цитраль

2 тижні в темному місці, потім

і суміш сесквитерпенів; рутин та

процідити. Приймати 3 рази на

інші глікозиди. З кори виділено у

день під час "іди по 20—30 крапель

вигляді йодиду четвертинна ос¬

настойки. Застосовувати при під¬

нова магнофлорин, а з коріння —

вищеному артеріальному тиску.

збовтуючи,

настоювати

у вигляді хлориду дві четвертин¬

Залити 3 ст. ложки листя 1 л ок¬

них основи: саліцифолін і канди-

ропу, настоювати протягом 1 доби,

цин. У квітках є ефірна олія,

процідити. Мити голову один раз

у плодах — ефірна олія, жирна

на тиждень. Застосовувати для

олія, до складу якої входять ми-

зміцнення волосся.

Рослини від А до Я

203

(ОКІСАІМІІМ МАІОІШЧА), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
днолітня або дворічна рос¬

рутином,

містять

лина. Стебла прямостоячі,

кислоту й каротин. Крім того,

гіллясті, заввишки 20—45 см,

у рослині виявлено дубильні й

біля основи дерев’яніють, сріб¬

пектинові речовини, пентозани.

^
.
■ „ л
У медицині деяких країн рос¬

аскорбінову

лину застосовують при захво¬
рюваннях дихальних шляхів

листо-сірі. Листя довгасто-яйце¬

і органів травлення. В Індії

тупе, цільнокрайнє, по обидва

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

боки сіро-повстяне. Суцвіття дов¬

У народній медицині майоран за¬

гасте,

стосовують як шлунковий і про¬

подібне або лопатчате, черешкове,

повстяно-волохате,

із

засіб,

засіб

рослину застосовують при

трьох-п’яти округлих, сидячих,

тицинготний

яйцеподібних, коротких колоско-

безсоння й головного болю, при

харкувальний засіб.

від

подібних пучків на кінцях галузок.

судорогах, мігрені, менструаль¬

Квітки дрібні, віночок червонува¬

них болях, при захворюваннях

тий, рожевий або білий. Плід

дихальних шляхів, у стоматології.

майорану — яйцеподібний глад¬

Допомагає при нервових розла¬

кий горішок. Цвіте в липні-серп-

дах, простудних захворюваннях і

ні. Культивується в Україні.

астмі, а також ревматизмі й розтяг¬
неннях.

шлункових кольках і як від¬

Майоран рекомендують

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

хворим діабетом, які страждають

З лікувальною метою використо¬

чного міхура, перенесли інфаркт

вують траву. Перший раз збира¬

міокарда. Чай з майорану пока¬

ють і сушать майоран на початку

зано при нервових хворобах, про-

хворобами нирок, печінки, жов¬

студних захворюваннях, астмі,
порушеннях травлення з метеориз¬
мом і спазмами, при алергійному не¬
житю, запаленні порожнини рота й
кровоточивості ясен.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
При передозуванні або занадто
довгому вживанні (понад кілька
тижнів) можуть виникнути го¬
ловні болі й пригнічений стан.

літа, до того, як рослина зацвіте.
Зрізують стебла на

6—8

см від

поверхні землі; рослина дає па¬
гони й до осені знову збирають
урожай. Зібрану траву зв’язують
снопиками й сушать у тіні так,
щоб не зник аромат. З висохлих
рослин обривають листочки й за¬
лишки квіток або обмолочують
стебла, які викидають. Суху зе¬
лень товчуть і зберігають у скля¬
ному герметичному посуді без
доступу світла до 3 років. До
збирання насіння приступають на
60 день після повного цвітіння.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Вся надземна частина майорану
містить терпінен, пінен, сабінен,
а-терпінеол, борнеол, феноли.
Молоді пагони майорану багаті

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібненої
трави майорану

склянкою ок¬

ропу, настоювати 50 хвилин, ос¬
тудити, процідити. Приймати по
V4 склянки 3 рази на день за пів¬
години до їди. Застосовувати при
безсонні.
1

ч. ложку розтертого на поро¬

шок майорану залити

ч. лож¬

кою винного спирту й залишити
суміш на кілька годин. Потім до¬
дати

ч. ложку свіжого несоло¬

ного вершкового масла й нагрівати
все це на водяній бані близько
10 хвилин. Процідити крізь тка¬
нину й залишити остигати. Засто¬
совувати при невралгічних болях,
вивихах і розтягненнях, для ліку¬
вання ран, що погано гояться, на¬
ривів.

Повний атлас лікарських рослин

204

(РАРАУЕК КНОЕА5 Ь.), РОДИНА «МАКОВІ» - РАРАУЕКАСЕАЕ
рав’яниста однолітня, рідше —

нидін,

дволітня гілляста рослина,

бильні речовини, сапоніни, гір¬

досягає у висоту ЗО-80

см.

Стебло, листя, квітконіжки й бу¬

органічні

кислоти,

ду¬

коти, смолу, слиз, крохмаль і

Настій пелюстків в Індії вико¬
ристовують як потогінний і

камеді.

легкий заспокійливий засіб,

бурченими щетинками. Листя —

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

тонізуючий і протигарячковий

велике, чергове, сіро-зелене, пе¬

Використовують як болезаспокій¬

ристо-роздільне або перисто-роз-

ливий засіб, для догляду за волос¬

січене, стеблове — трироздільне.

сям та шкірою, при укусах комах.

Сегменти листя подовжені, лан¬

Настій пелюстків застосовують як

цетні, по краях часто пильчасто-

відхаркувальний засіб при брон¬

зубчасті.

тони — грубоволосисті, покриті
твердими горизонтально відстов¬

довгі,

хіті, трахеїті, ларингіті, від без¬

міцні. Бутони овально-довгасті.

Квітконіжки

соння, при серцебитті, а також при

Квітки — червоного, пурпуро¬

дизентерії, поносі, при шлунково-

вого, білого або рожевого ко¬

кишкових кольках, мимовільному

льору, із чотирма овальними або

сечовипусканні. Відвар голівок у

округлими пелюстками з темною,

народній медицині використовують

майже чорною плямою біля ос¬

при гострому бронхіті, серцебитгях,

нови пелюстків. Плід — майже

болях у черевній порожнині, у ви¬

куляста або широка зворотно-

падку нерегулярних та убогих мі¬

яйцеподібна,

сячних. Чай з пелюстків рослини

біля

гола

коробочка,

основи різко звужена в

тонку

ніжку,

малоребриста.

застосовують

для

полегшення

а настій листя застосовують як
засіб.

приступів кашлю, а також при
стані занепокоєння у маленьких
дітей. Відвар на молоці вживають
при корі й хворобах сечового мі¬
хура, а також при дизентерії й по¬
носах у дітей, з медом — проти
посиленої пітливості.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати маку-самосійки за¬
стосовувати тільки за призначен¬
ням

під

контролем

лікаря.

Рослина слабко отруйна!
ЗАСТОСУВАННЯ

Плоди дозрівають у серпні-ве-

Залити 1 ст. ложку з гіркою сушених

ресні. Розповсюджений в Україні

КВІТОК

(Крим).

5 хвилин процідити й підсолодити

У4 л киплячої води, через

медом. Пити по 2~3 склянки на

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

день маленькими ковтками, дуже

З лікувальною метою використо¬

легшення

вують квітки, насіння. Пелюстки

а також при стані занепокоєння

теплим. Застосовувати для по¬
приступів

кашлю,

маку-самосійки збирають після

в маленьких дітей.

розпускання квіток і відразу су¬

Залити 50 г квіток

шать. Строк зберігання — 1 рік.

у якому розчинити

Заготовлюють насінні коробочки

кам’яної або лимонної кислоти,

2/5
1

л окропу,
г винно-

із червня по серпень. Насінні ко¬

настоювати 4 години, процідити,

робочки зривають, поки вони ще

потім змішати настій з 650 г

повністю не достигли і мають зе¬

цукру й

лений колір (сушать у тіні).

вогні, помішуючи, ЗО хвилин.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ложка 5—6 разів на день. Засто¬

Квітки містять алкалоїд реадин

совувати сироп як заспокійливий

і трохи морфіну, пігмент антоціа-

і м’якшильний засіб при кашлі.

варити на слабкому

Прийнятна доза для дітей — 1 ч.

Рослини від А до Я

205

(КУВУЗ ГОАЕУ5 і..), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У тибетській медицині вико

Непарно-перисте листя має 3—5—

Плоди поліпшують апетит, регу¬

ристовують листя, ягоди й

7 листочків. Зверху вони зелені й

люють діяльність шлунка й ки¬

стебла малини при неврастенії

майже голі, знизу біло-повстяні.

шечника; заспокоюють болі в

і як жарознижуючий засіб.

Квітки малини зібрані в невеликі ки¬

шлунково-кишковому

тиці на верхівках пагонів. Цвіте

уживаються при сп’янінні. Плоди

у червні-липні, плодоносить в липні-

також володіють протиблювот-

також при жіночих хворобах і ге

серпні. Округлі плоди лісової малини

ною та протизапальною дією,

морої.

складаються з нечисленних і дрібних

знеболюють. Відвар і настій з

кістянок; вони яскраво-малинового

листя малини звичайної застосо¬

кольору, бархатисто-пухнаті, соко¬

вуються при кашлі, ангіні у ви¬

виті, солодкі, запашні. Дуже поши¬

гляді полоскань;

рена в Україні, Росії.

і квіток — при геморої та жіночих
хворобах. Зі свіжого листя ма¬

ЗАСТОСУВАННЯ

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

лини виготовлюють мазь від вуг¬

Змішати по 10 г квіток і листя, за¬

рів і шкірних висипок. Квітки

лити 1 склянкою окропу, настоювати

З лікувальною метою використо¬

мають протизапальні й антиток¬

ЗО хвилин, процідити. Робити при¬

вують плоди, листя, квітки, ко¬

сичні властивості. Відвар квіток

мочки, спринцювання. Застосову¬

рінь. Листя й квітки збирають у

малини застосовують для вми¬

вати

червні-липні,

хворобах (зовнішньо).

рямостоячий

напівчагар¬

ник заввишки 50—180 см.

тракті

настій листя

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Побічні дії малини звичайної
невідомі.

при

геморої,

жіночих

— у липні-

вання при вуграх, бешиховому

серпні, корінь — восени. Плоди

запаленні й кон’юнктивітах. Ра¬

Залити 2 ч. ложки сушеної ма¬

малини збирають добре достиг¬

ніше настій квіток пили як проти¬

лини 1 склянкою окропу. Пити в

лими. Листя малини звичайної

отруту при укусах отруйних змій

гарячому виді, після чаю з мали¬

збирають, поки воно молоде й

і скорпіонів. Настій квіток і на¬

ною лягти в постіль. Застосову¬

ніжне. Сушать на повітрі або при

стій листя уживають внутрішньо

вати при застуді.

ПЛОДИ

штучному нагріванні. Для трива¬
лого зберігання й транспорту¬
вання ягоди варто заморожувати
або сушити.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
Плоди малини містять органічні
кислоти — саліцилову, яблучну,
лимонну, мурашину, капронову;
цукри (глюкозу, фруктозу, саха¬
розу), дубильні речовини, пекти¬
нові, азотисті й барвники, солі
калію, міді, ціанин-хлорид, ацетоїн, бензальдегід, вітамін С, ка¬
ротин, сліди вітамінів групи В та
ефірну олію.

Насіння містить

жирну олію й фітостерин.

Повний атлас лікарських рослин

206

Мальва лісова

(МАЬУА Ь.), РОДИНА «МАЛЬВОВІ» - МАІЛАСЕАЕ
ворічна (рідше однолітня або

бронхіті, запаленні легенів, при за¬

довголітня) опушена або прак¬

пальних

захворюваннях

шлун¬

тично гола трав’яниста рослина

ково-кишкового тракту, нирковій

заввишки 30—120 см. Корінь

кольці, хронічному панкреатиті,

стрижневий, гіллястий. Стовбур

а також при ангіні, стоматиті. Іноді

прямостоячий або такий, що підні¬

настої й відвари з мальви застосо¬

У народній медицині Серед¬
ньої Азії відвар листя мальви
лісової із цукром застосовують

мається, волосистий. Листя мальви

вують як зм’якшуючий засіб при

лісової чергове, довгочерешкове,

запаленні порожнини рота й горла,

5—7-лопасне, по краю зубчасте,

для інгаляцій і полоскань, а також

опукло-серцеподібне

обрисі.

при легких поносах. Рослина ви¬

при кашлі, насіннячка — як
проносний засіб. Тибетська
медицина рекомендує мальву
лісову при затримці сечі, по¬
носі, особливо при захворю¬
ванні
нирок з
високою

Квітки білосніжні або рожевуваті,

користовується й зовнішньо у ви¬

температурою.

розміщаються по

гляді

—3 у пазухах

припарок

мазей,

при

листя. Плоди мальви лісової скла¬

подразненні шкіри, опіках і гемо¬

даються з 10—13 голих, на спинках

рої, а також як компреси на рани

час від часу збовтуючи, проці¬

сітчасто-зморшкуватих плодиків.

й для зняття сверблячки при шкір¬

дити. Застосовувати для прийому

Цвіте з липня по вересень. По¬

них захворюваннях. При захво¬

внутрішньо, для полоскання або

всюдно поширена по всій Україні.

рюваннях селезінки роблять гарячі

інгаляції. При кашлі чай підсолод¬

ванни.

жують медом.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

З лікувальною метою використо¬

Протипоказання

вують квітки, листя, рідше — ко¬

вання відсутні.

Вранці змішати 200 г листя і кві¬
до

ток мальви лісової, 150 г квіток
застосу¬

ромашки,

літрову банку зерен

вівса. Залити суміш 1 л окропу,
настоювати цілий день, а ввечері

рінь. Квітки заготовлюють у стадії

долити

води

л),

про¬

бутонізації, коли вони набувають

ЗАСТОСУВАННЯ

рожевого забарвлення. Корінь ви¬

Залити 2 ч. ложки з гіркою

кип’ятити і влити у ванну. Ванну

копують восени. Квітки зривають

дрібно нарізаними квітками (тра¬

приймати перед сном. Застосо¬

із чашечкою, але без квітконіжки,

вою або листям) У4 л злегка теп¬

вувати при захворюваннях селе¬

збирають і всю траву, а також ок¬

лої води, залишити на 5—10 годин,

зінки.

ремо листя. Сушать у тіні в добре
провітрюваному місці. Строк збе¬
рігання —

роки.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
Всі частини рослини містять вели¬
чезну кількість слизу, аскорбінову
кислоту, каротин, антоціановий глі¬
козид мальвин. У насінні є жирна
олія.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Настій квіток і листя у народній
медицині застосовують при кашлі,

(до

Рослини від А до Я

207

'ієна фарбувальна
А

(КиВІАТШСТОКУМ Ь.), РОДИНА «МАРЕНОВІ» - КУВІСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

лина заввишки до 2 м. Го¬

Підземна частина рослин містить

У тибетській медицині (як

мареново-еритринову

складний рецепт) марену за¬

ловний корінь потужний.

Від

кислоту,

нього відходить коріння з тов¬

яблучні, лимонну й винну кис¬

стосовують при ангіні й диф¬

стим

лоти, цукри, пектинові речовини,

терії;

повзучим

Корінь

кореневищем.

кореневище

фарбувальної

покриті

марени

білки, вітамін С, асперулозид.

черво¬

Присутні антрахінони: пурпурин,

нясто-бурою корою, що відшаро¬

псевдопурпурин, іберицин, ру-

вується. Стебло тонке, лазяче,

біадин, алізарин. У надземній

дуже гіллясте, чотиригранне, ко¬

частині містяться вуглеводи, ку¬

лючо-шорсткувате. Листя ясно-

марини й флавоноїди, фенолкар¬

зелене,

бонові кислоти, ірідоїди, рутин.

зворотнояйцеподібне,

щільне, знизу шерстисто-шипу¬
вате, супротивне, зібране в колотівки по 4—6 штук. Квітки в

при

аменореї й анурії.
екстракт марени фарбувальної за¬
стосовують при хворобах нирок,
сечовивідних шляхів, печінки, се¬
лезінки, органів дихання, при ту¬
беркульозі кишечника, кістковому
туберкульозі, рахіті, остеомієліті,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

анемії з аменореєю, асциті, дизен¬

марени дрібні, жовтувато-зелені,

Препарати кореня марени дроб¬

зібрані в малоквіткові напівпара-

лять і руйнують камені нирок і сечо¬

сольки на кінцях стебел і галузок.

вого міхура. В офіційній медицині

Плід — соковита чорна кістянка.

сухий екстракт марени — спазмолі¬

Цвіте марена в червні-вересні,

тичний, діуретичний

плоди дозрівають у серпні-листо¬

сприяє

паді у перший рік життя. В Ук¬

конкрементів, які містять фосфати

подрібненню

в індійській

засіб,

що

сечових

терії, скрофульозі, подагрі, ішіасі;
зовнішньо — при виразках, дерма¬
томікозах, пігментних плямах, при
раку шкіри. Настій із кореня і ко¬
реневища

рослини

вживають

також при закрепах, жовтяниці,
ревматизмі й рахіті.

раїні культивується як лікарська

й оксалати кальцію й магнію, для

рослина. Росте на південному

зменшення спазмів і видалення

Марена фарбувальна протипока¬

сході європейській частині Росії,

дрібних конкрементів при сечо¬

зана при виразці шлунка, при під¬

у Середній Азії.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

кам’яній хворобі. У народній ме¬

вищеній кислотності шлункового

дицині порошок, настій, відвар і

соку й при гломерулонефриті.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

При хворобливих менструаціях

З лікувальною метою використо¬

потрібно вживати 3 рази на день

ЗАСТОСУВАННЯ

вують корінь і кореневища. За¬

4—5 г порошку кореня марени,

готовлюють

запиваючи його водою.

сировину

рано

навесні, у березні — першій по¬

Залити

ловині квітня або наприкінці ве¬

марени У4 л води, довести до ки¬

г перемеленого кореня

гетації — з початку серпня до

піння, кип’ятити на слабкому вогні

заморозків. Викопують корене¬

5~7 хвилин, потім настоювати пів¬

вища, обтрушують від землі, зрі¬

години й процідити. Приймати на¬

зують

видаляють

надземну

стій по У4 склянки 3 рази на день

частину рослини. Потім немиті

до їди. До цього рекомендують

корінь і кореневища розкладають

для підв’ялювання. Сушать у тіні

шини. Застосовувати при лікуванні

місяці пити відвар кореня шип¬

під навісом або в сушарці при

жовчнокам’яної і сечокам’яної хво¬

температурі 45 °С. Строк при¬

роб.

датності сировини —

роки.

Повний атлас лікарських рослин

208

(А5РЕКІЛА С*тіЧСНІСА Ь.), РОДИНА «МАРЕНОВІ» - КІІВІАСЕАЕ
апівчагарник з більш-менш
розвиненими безплідними

пагонами,

іноді утворює дер¬

нинки. Ніжки суцвіття підніма¬

алкалоїди, ефірну олію, аскорбі¬
нову кислоту, жирну олію. Також

Сухе та свіже листя викори¬

містить лимонну, малинову й ру-

стовують д ля

біхлорову кислоти, таніни.

компотів, солодких страв, пу¬

ються скісно, заввишки 10—35 см,

дингів. Трава слугує д ля аро¬

Нижнє листя маренки — від до¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

вгастого до довгасто-ланцетного.

Настій трави маренки в народній

Середнє стеблове листя вузько-

медицині приймають внутрішньо

лінійно-шилоподібне, гостре, із

як седативний засіб, при без¬

загорненими

сонні, тахікардії; як потогінний,

товстуваті,

густо

на

облистнені.

нижній

бік

матизації й віддушки вин,

краями; приквіткове листя дов¬

жовчо- і сечогінний засіб, при се¬

гасто-ланцетне, гладке. Суцвіття

чокам’яній хворобі; сприяє роз¬

волотисте. Квітки на кінцевих

чиненню

розгалуженнях його зібрані по

жовчному міхурі й нирках, при

2—3, рідко одиночні, майже си¬

нашкірних хворобах, пов’язаних

дячі або на ніжках; віночок лій¬

з порушенням обміну речовин; як

коподібний, з відігнутими назовні

в’яжучий та закріплюючий засіб;

довгастими порожнинами, майже

зовнішньо — для обмивань, при¬

рівними трубочці. Плоди густо

мочок, компресів при нашкірних

покриті тупими лусочками. Цвіте

хворобах, фурункулах, наривах,

в червні-серпні. Плоди дозріва¬

пухлинах, опіках, золотусі, ви¬

ють у серпні-вересні. Розпов¬
сюджена в Україні.

Підсмажене насіння може за¬
мінити каву. Зі свіжого листя
маренки готується так зване
травневе вино — майтранк.

-_/
разках і ранах. Водний настій ко¬
реня

рекомендують

для

збу¬

дження статевої функції і як
в’яжучий засіб при шлунковокишкових розладах.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не слід допускати передозування
рослина

має

токсичні

властивості. Обережно застосо¬

вують надземну частину рослини,
зібрану під час цвітіння. Збір про¬
водять наприкінці травня й початку
червня. Сушити маренку треба
швидко, її зв’язують пучками й су¬
шать на протязі, потім розріза¬
шматки,

каменів

них сумішей, напоїв, сирів,
тютюну та у пивоварінні.

кільки

З лікувальною метою використо¬

на

лікерів, горілок, есенцій, чай¬

при вживанні внутрішньо, ос¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ють

піску

ароматизації

зберігають

у щільно закупорених банках,
у сухому, добре провітрюваному
приміщенні.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Надземна частина рослини міс¬
тить дубильні речовини, гіркоти,
смоли, кумарини, глікозид, асперулозид, флавоновий глікозид,

вувати маренку запашну при лей¬
коцитозі.

Протипоказано

при

вагітності.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку свіжої трави
маренки 1 склянкою окропу, на¬
стоювати до остигання. Прий¬
мати по 1 ч. ложці 3~4 рази на
день. Застосовувати при нерво¬
вих нападах.
Залити 1 дес. ложку трави маренки
1 склянкою гарячої води, настою¬
вати 3—4 години, процідити. Пити
по V 2 склянки 3—4 рази на день до
їди. Застосовувати як засіб, що
сприяє розчиненню піску й каменів
у жовчному міхурі й нирках.

Рослини від А до Я

209

(ОКІСАЖІМ УУЬСАКЕ Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У Болгарії трава використо¬

Застосовують внутрішньо при

вується при спазмах шлунка,

буре гіллясте, повзуче. Стебло

шлунково-кишкових

хворобливих

пряме, чотиригранне, м’яковоло¬

ваннях

відхаркувальний

нервовому збудженні, відсут¬
ності апетиту, порушеннях з

агаторічна трав’яниста рос¬
лина до 90 см заввишки. Ко¬

реневище

материнки

звичайної

як

захворю¬

систе, угорі розгалужене. Листя

засіб, зовнішньо — для ванн.

черешкове, супротивне, довгасто-

Трава входить до складу груд¬

яйцеподібне, темно-зелене із за¬

ного, потогінного й вітрогонного

лозками,

просвічуються.

чаю і в збір для полоскання

Квітки дрібні, запашні, черво¬

горла. Материнку використову¬

нясто-лілові або рожево-лілові,

ють при атонії кишечника, спаз¬

зібрані на кінцях галузок у щитко-

мах в ділянці шлунка, гастритах,

подібно-волотисте суцвіття. Плід

запаленні печінки,

складається із чотирьох голих, ко¬

безсонні,

ричневих або бурих горішків, що

коклюші, а також як відхарку¬

сидять у чашечці.

вальний засіб. Ефірну олію мате¬

Цвіте в липні-серпні, плоди до¬

ринки або спиртову настоянку

зрівають у серпні-вересні. По¬

застосовують при зубному болю.

що

нервових

жовтяниці,
розладах,

менструаціях,

боку печінки, жовтяниці та ін.
У Німеччині — як заспокійли¬
вий засіб при судорожному,
спастичному кашлі, як заспо¬
кійливий

протисудорожний

засіб, а також при захворю¬
ваннях шлунково-кишкового
тракту. В Австрії відвар трави
й олію використовують також
при кашлі, як антиспатичний
та заспокійливий засіб, при га¬
стритах і колітах. У Франції

ширена в Україні, європейській

ПРОТИПОКАЗАННЯ

настій материнки (майоран)

Не

приймати

застосовують як антиспазма-

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

материнку при вагітності, ос¬

тичний засіб та такий, що

З лікувальною метою використо¬

кільки вона стимулює скорочення

сприяє загоєнню ран.

вується трава, яку заготовлюють

мускулатури матки,

на початку цвітіння, коли в рослині

призвести до аборту, а також при

максимальний вміст ефірної олії.

важких захворюваннях серцево-

При заготівлі зрізують верхівки

судинної системи.

частині Росії, на Кавказі.

рекомендується

що може

материнки на висоті 20—ЗО см від
землі. Сушать траву на відкритому

ЗАСТОСУВАННЯ

повітрі в тіні, у добре провітрюва¬

Залити 2 ст. ложки трави

них приміщеннях або в сушарках із

1 склянкою окропу й на¬

примусовою вентиляцією, підігрі¬

стоювати ЗО хвилин, про¬

тим до 35—40 °С повітрям. Збері¬

цідити.

Пити по 1 ст.

гають материнку окремо від інших

ложці 4—5 разів на день

лікарських рослин. Строк придат¬

за 15 хвилин до їди. За¬

ності сировини — 2 роки.

стосовувати при спазмах

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ленні печінки, жовтяниці,

в ділянці шлунка, запа¬
Материнка звичайна містить ду¬

гострому й хронічному

бильні речовини й аскорбінову

бронхіті, коклюші.

кислоту, ефірну олію з основними

Залити 100 г трави мате¬

компонентами: тимол, карвакрол,

ринки 2 л окропу, поставити

бі- і трициклічні сесквитерпени,

настоюватися 40 хвилин,

геранилацетат.

процідити. Отриманий на-

стій додати у воду для ванни. За¬
стосовувати при екземі. Окремо
відваром промивати рани.

Повний атлас лікарських рослин

210

(ТШЗІЬАСО РАКРАКА Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

типоказані дітям до 2 років, ва¬

лина заввишки 10—25 см.

гітним і жінкам, які годують не¬

Кореневище повзуче, з довгим

мовлят, а також хворим з важким

коріннями.

пухнате.

ураженням печінки або алкого¬

Листя мати-й-мачухи утворює

лізмом. Курс лікування не пови¬

Стебло

прикореневу розетку, довгочерешкове, велике, округлосерцеподібне,

зубчасте,

зверху

—

зелене, гладке, знизу — білоповстяне. Квітки —

ЖОВТІ КОШИКИ —

з’являються навесні до розпус¬
кання листя. Цвіте мати-й-мачуха в березні-квітні. Плоди —
довгасті сім’янки — дозрівають
у травні-червні. Широко розпов¬
сюджена в Україні, Росії, Біло¬
русі.

нен бути більше 2—3 тижнів, щоб

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

уникнути ускладнень (болю у

У медичній практиці застосову¬
ються листя рослини при бронхі¬
тах, ларингітах, бронхоектазах як
відхаркувальний і протизапаль¬
ний засіб, а також при шлунковокишкових

захворюваннях

як

в’яжучий засіб. Мати-й-мачуха
показана хворим, які страждають
захворюваннями легенів, верхніх
дихальних

шляхів,

шлунково-

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

кишкового тракту, при запаленні

У медицині вживаються листя

шенні функції нирок, коклюші,

мати-й-мачухи та квіткові ко¬

діатезі, набряках, задишці, ут¬

шики. Листя збирають у червні;

рудненому диханні, початковій

у цей час воно цілком розвинене

стадії туберкульозу. Ефективне

і має рівномірне зелене забарв¬

застосування рослини (квітки й

лення згори, згодом на листі

листя)

з’являються іржаві плями. Квіт¬

а також як протизапальні ліки

кові кошики збирають на початку

при захворюваннях порожнини

цвітіння. Сировину поміщають у

рота, горла, гортані. Зов¬

сечового міхура, мігрені, пору¬

як

потогінний

кошики, а потім сушать у провіт¬

нішньо мати-й-мачуху за¬

рюваних приміщеннях або під на¬

стосовують як антисептик

вісами, розклавши тонким шаром.

для

Зберігають у сухому приміщенні

ран, виразок, наривів. При

до 3 років.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
Мати-й-мачуха містить слизові
речовини, гіркий глікозид тусилагін, дубильні речовини, сапо¬

дезінфекції

гнійних

випаданні волосся і при
рясній лупі зі сверблячкою
рекомендують мити голову
в міцному відварі із суміші
листя кропиви та листя
мати-й-мачухи.

ніни, флавоноїди, каротиноїди,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

полісахарид інулін, фітостерони,

Застосовувати препарати

ефірну олію, аскорбінову, яб¬

мати-й-мачухи тільки за

лучну й винну кислоти, деякі на¬

призначенням і під контро¬

туральні стероїдні сполуки.

лем лікаря. Препарати про-

засіб,

животі, нудоти і т. д.).
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 10 г сухого подрібненого
листя мати-й-мачухи 1 склянкою
окропу й дати настоятися протягом
півгодини, процідити. Приймати по
1 ст. ложці 4 рази на день. Засто¬
совувати при сухому кашлі як від¬
харкувальний засіб, а також при
бронхітах і запаленні кишечника;
зовнішньо — для обмивання (при
подразненні шкіри).
Змішати по 1 ч. ложці сухого листя
мати-й-мачухи та ромашки аптеч¬
ної, залити 1 склянкою окропу, на¬
стоювати 20 хвилин, процідити.
Пити теплим, по !/з склянки 3 рази
на день за 1 годину перед їдою. За¬
стосовувати при гастриті й холе¬
циститі.

Рослини від А до Я

211

(РІХМСЖАКІА 0В5СІІКА ОІМОКТ.), РОДИНА «ШОРСТКОЛИСТІ» - ВОККАСШАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬
лина заввишки до ЗО см. Від

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Препарати медунки викоо
стовують для підвищення

прямо¬

У народній медицині надземну

стояче, гіллясте стебло, покрите

частину застосовують у вигляді

хис них властивостей організму і

твердими, короткими волосками.

настоїв та відварів при захворю¬

як засіб, що стимулює роботу

Листя прикореневе, з’являється

ваннях легенів, туберкульозі ле¬

після відцвітання,

довгочереш-

генів у дітей, бронхіальній астмі,

кове, серцевидно-яйцеподібне, ут¬

захворюваннях шлунка, жіночих

ворює

розетку.

хворобах, геморої, хворобах пе¬

Стеблове листя дрібніше прикоре¬

чінки, нефритах, зобі, епілепсії;

невого, чергове, сидяче. Все листя

як гемостатичний засіб; зовніш¬

з білими плямами, шорстке, по¬

ньо настій, відвар, порошок за¬

кореневища

відходить

прикореневу

крите пушком. Квітки — дзві¬

стосовують

ночки,

кінцях

засіб, а також як засіб, що добре

галузок. Трубчасті віночки яс¬

загоює рани. Сік — при туберку¬

краві, рожево-малинові. Плоди

льозі легенів, бронхіті, астмі, за¬

розташовані

на

як

гемостатичний

складаються з 4 опукло-яйцепо¬

паленні дихальних шляхів, зіву й

дібних,

горішків.

бронхів, кровохарканні; як діуре¬

Цвіте у квітні-травні, плоди дозрі¬

тичний та знеболюючий засіб;

вають у липні. Поширена в Україні

при захворюваннях нирок, сечо¬

і європейській частині Росії.

вого міхура, сечокам’яній хво¬

загострених

робі,

геморагічному

діатезі,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

геморої, носових кровотечах, не¬

Як лікарську сировину використо¬

докрів’ї, запаленні шлунка й ки-

вують траву й листя медунки не¬
ясної,

котру заготовлюють до

розпускання квіток. Щоб уник¬
нути почорніння сировини, сушать
швидко, у добре провітрюваних
приміщеннях або в тіні під навісом.
Висушена трава темно-зеленого
кольору. Зберігають у картонних
коробках або паперових пакетах
у сухому,

прохолодному місці.

Строк придатності сировини —
1 рік.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Містить дубильні речовини з ве¬
ликою

кількістю

поліфенолів,

слиз, каротин, рутин, аскорбі¬
нову кислоту, фітонциди, калій,
кальцій, марганець, залізо, окис
кремнію.

шечника; зовнішньо у вигляді при¬
мочок, компресів, промивань —
при гнійних ранах, наривах, білях,
у вигляді ванн — при золотусі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати за призначенням
і під контролем лікаря. Протипока¬
зань при лікуванні медунки лікар¬
ської немає, але не рекомендується
приймати препарати з медунки
натщесерце; користуватися довго¬
строково при атонії кишечника із
частими запорами.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 4 ст. ложок подрібненого
листя медунки 2 склянками окропу,
настоювати ЗО хвилин, процідити,
додати цукор або мед. Приймати по
2—3 ст. ложки 5~6 разів на день.
Застосовувати при легеневих захво¬
рюваннях, а також при кишкових
хворобах: діареї, спазмі, запаленнях
різних відділів шлунково-кишкового
тракту.
Змішати в рівних кількостях трави
медунки неясної, трави череди три¬
роздільної, листя мати-й-мачухи,
листя подорожника великого. За¬
лити 5 ст. ложок суміші 1 л води,
кип’ятити на слабкому вогні 3 хви¬
лини, настоювати 1 годину, процідити.
Приймати настій по У 2 склянки
в теплому виді повільно ковтками.
Застосовувати при бронхіті, фа¬
рингіті, грипі, осиплості голосу.

Повний атлас лікарських рослин

212

(МЕІЛ55А 0РРКЖАІЛ5 Ь.), РОДИНА «ГУБОЦВІТІ» - ЬАВІАТАЕ
агаторічна рослина заввишки
см.

складу якої входять цитраль, цит¬

Кореневище

ронелаль, мірцен, гераніол і каріофі¬

сильно гілкується. Стебло розга¬

лен. Містить мінеральні й дубильні

лужене, чотиригранне, опушене

речовини,

короткими волосками з доміш¬

олеанолову й урсолову кислоти,

кою залозок або майже голе.

гіркоти, смоли, слиз.

30—120

аскорбінову,

кавову,

бічного, городчасто-пильчасте,

цієї рослини, її здатність «до¬
при

закупорках

мозку». Він називав мелісу

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

«насолодою серця» і вважав,

опушене. Квітки зібрані в помил¬

Показаннями до застосування

кові кільця по

—12; чашечка з

препаратів трави меліси лікарської

зував на лікувальні властивості
помагати

Листя супротивне, черешкове,
яйцеподібне до закруглено-ром¬

У «Каноні лікарської науки»
1000 років тому Авіценна вка¬

що вона «робить серце щасли¬
вим і зміцнює дух, проганяє
темні думки й балансує «чорну

нижніми шиловидними зубцями,

є такі захворювання: неврози,

довговолосиста й залозиста; віно¬

нейроциркуляторна дистонія за гі-

тугу», сприяє травленню й до¬

чок синювато-білий або блідо-лі¬

пертензивним типом, м’яка форма

помагає від гикавки».

ловий. Чотири тичинки, маточка

артеріальної

із чотирироздільною верхньою

форми ішемічної хвороби серця,

зав’яззю й довгим стовпчиком.

тахіаритмії,

Плід меліси — великий, склада¬

шлунково-кишкові захворювання,

ється із чотирьох горішків яйце¬

дискінезії, дисбактеріоз, фермен-

дати мед, підсилюється дія чаю

подібної форми, чорного кольору,

топатії, метеоризм; гострі й хро¬

як снотворного. Застосовувати

блискучий. Цвіте в червні-сер-

нічні

захворювання

нервовим людям з підвищеною

пні. Плоди меліси дозрівають

органів дихання (бактеріального й

збудливістю, а також як заспо¬

у серпні-вересні. Батьківщина —

вірусного походження); екзема,

кійливий засіб при шлункових

Середземномор’я й Центральна

дерматити, що супроводжуються

нездужаннях.

Європа.

сверблячкою, трофічні виразки,

Культивується в Ук¬

раїні.

гіпертензії,
гострі

запальні

легкі

хронічні

порушення менструального циклу,
клімактеричні розлади, токсикози

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

вагітності; стан імунодефіциту.

сонні, хворобливих менструаціях,

медицині

використовують

Рекомендується при мігрені, без¬

листя. Збирають його під час

шкірних висипках; зовнішньо —

цвітіння рослини, коли листя має

у вигляді припарок і компресів

приємний запах і смак. Висушу¬

для лікування фурункулів і по¬

ють листя меліси при температурі

лоскання ясен.

не вище 40 °С, що дає змогу
максимально зберегти в сировині

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ефірну олію. Мелісову ефірну

Траву меліси не слід застосову¬

олію одержують зі свіжої рос¬

вати при артеріальній гіпотензії.

лини шляхом перегонки з водя¬

Рослина слаботоксична.

ною парою.
ЗАСТОСУВАННЯ

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Залити 3 ч. ложки дрібно наріза¬

Найважливіша діюча речовина

ного листя меліси У4 л киплячої

меліси — ефірна мелісова олія, до

води, настоювати

хвилин під

кришкою.

Приймати

настій

щодня по 3 чашки чаю. Якщо до¬

Рослини від А до Я

213

(РКШУ8 ЬІЛХІЗ), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - К05АСЕАЕ
іллястий чагарник або дерево

ною, заспокійливою, протисудо¬

від 2 до 6 метрів у висоту.

У народній медицині Серед¬

рожною, протигнильною, обволі¬

Кора стовбура має темно-корич¬

ньої Азії товчене насіння со¬

каючою й проносною дією.

неве забарвлення, кора галузок —

лодкого мигдалю, змішане із

Мигдаль застосовують при болях

сіро-бура. Листя вузьке, еліп¬

цукром, застосовують при не¬

у шлунку,

тичне, ланцетне, загострене біля

докрів’ї, кашлі, астмі, безсонні,

кашлі, укусах скажених тварин,

верхівки,

головному болю, онімінні рук

ниркових кольках і утрудненому

або ніг і судорогах.

сечовипусканні. Товчене насіння

чергове, довгочереш-

кове. Межа листка — зубчаста.
Квітки одиночні, великі, пелюстки
білі або ясно-рожеві. Плід миг¬
далю

звичайного

—

кістянка

(горіх), яйцеподібний, довгастий,
з поздовжнім жолобком. Поверх¬
ня плода мигдалю — з бархатис¬
тим опущенням, бурувато-сіра або
зеленувата. Кісточка має форму
плода. Насіння сплюснене, яйце¬
подібне, подовжене. Один кінець
насіння округлений, інший — за¬
гострений. Мигдаль цвіте в лю¬
тому-квітні, до розпускання листя.
Плоди визрівають у червні-липні.
Мигдаль росте в Середній Азії, на

діабеті,

кривавому

солодкого мигдалю, змішане із
леводи

(глюкоза,

галактоза,

мальтоза й сахароза), органічні
кислоти, ціаногенні сполуки, ві¬
тамін В і жирну олію, у складі
якої є пальмітинова, гептадеканова та інші кислоти. Насіння
містять

вуглеводи,

ціаногенні

сполуки, жирну олію й вітамін В.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати мигдалю володіють
болезаспокійливою, кровоспин-

цукром, застосовують при не
докрів’ї, кашлі, онімінні рук або
ніг і судорогах. Мигдальну воду
використовують при серцевих
і нервових розладах. Мигдальну
олію призначають як засіб, що ре¬
гулює функціональну діяльність
шлунково-кишкового тракту, при
хворобливих дерматитах і для по¬
лоскання рота при стоматитах.
Кашкою товченого мигдалю, змі¬
шаного зі свіжим молоком, зма¬
зують голову при загальному
й дифузійному облисінні або ді¬

Кавказі й у Криму. Культивується

лянки шкіри, уражені фурунку¬

в цих же регіонах.

льозом.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

З лікувальною метою використо¬

Застосовувати мигдаль за призна¬

вують кору коренів мигдалю,

ченням і під контролем лікаря. На¬

ядра, олію з насіння, камедь.

сіння гіркого мигдалю отруйне.

Збирають

Токсичність обумовлена вмістом

насіння

тоді,

коли

тріскається оплодень, потім його

у них глікозиду амігдалину.

витягають і сушать на сонці,
потім — у тіні, не допускаючи

ЗАСТОСУВАННЯ

пліснявіння. Зберігають у сухому

Залити 2 ст. ложки мигдальних

приміщенні в закритій тарі 1 рік.

висівок З склянками окропу, на¬
стоювати 2 години, процідити.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Уживати для вмивання обличчя.

Листя містить ціаногенні спо¬

При серцебиттях приймають миг¬

луки, фенолкарбонові кислоти

дальну олію внутрішньо

(кавову, ферулову, кумарову) і фла¬

7 крапель 3 рази на день (іноді й

воноїди. У плодах знайдено вуг-

по 1 ч. ложці).

ПО

—

Повний атлас лікарських рослин

214

(ЕКШСІУМ РЬАІЧІЛУІЬ.), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - иМВЕШРЕКАЕ
болюючий засіб рекомендують

агаторічна рослина із прямим
У Древній Греції

при болях у грудях і животі, ра¬

заввишки до 1 м, у верхній частині

чини були одними із

дикулітах, болях у суглобах, зуб¬

гіллясті. Всі частини рослини, особ¬

шанованих

ному

ливо верхня, мають блакитний або

За переказами їх кореневище

викликає й підсилює менструації.

фіолетовий відтінок. Листя тверде,

стрижневим коренем. Стебла

болю.

Настій

трави

використовували як засіб, що

Настойка миколайчиків має ан¬

шкірясте, по краях з колючими

підсилює статеву активність.

титоксичну дію й уживається при

зубцями.

Миколайчики

Прикореневе

листя

овальне або яйцеподібне, на довгих
черешках.

середній

частині

стебла — неяснолопасне, на корот¬
ких черешках. У верхній частині

цінували

як

засіб для регулювання мен¬
струального циклу, ними ліку¬
вали шлункові й інфекційні

стебла листя сидяче, пальчасторозділене, з 3—5 частками. Квітки із
блакитними пелюстками зібрані
в щільні яйцеподібні голівки. Лис¬
точки обгортки, приквіткові чашо¬
листки ланцетоподібні, з остистими
зубцями.

Цвіте в червні-липні.

Плоди яйцеподібні, лускаті. Рос¬
лина розповсюджена в Україні.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують траву й кореневище. Траву
миколайчиків збирають під час
цвітіння, ріжуть на частини й су¬
шать у тіні на відкритому повітрі.
Строк зберігання — 2 роки. Ко¬
рінь викопують навесні й восени.
Сушать на повітрі, попередньо
розрізавши навпіл. Строк збері¬
гання “ 3 роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Містить сахарозу й фруктозу; полі¬
сахариди; органічні кислоти — ли¬
монну, яблучну, щавлеву, гліколеву,
малонову; тритерпенові сапоніни;
фенолкарбонові сполуки; ефірну
олію; ацетиленові сполуки; вітамін
С; флавоноїди; вуглеводи; сліди
жирної олії.

отруєнні грибами.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Миколайчики протипоказані при
гіпертонії; не можна приймати
препарати вагітним; за 2—3 дні

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

перед менструаціями бажано при¬
пинити лікування рослиною.

Відвар, настій і настойку трави

ЗАСТОСУВАННЯ

миколайчиків застосовують як

Залити ЗО г подрібненої трави

спазмолітичний відхаркувальний

миколайчиків {/2 л горілки, на¬
стоювати 2 тижні, періодично
струшуючи, процідити, віджати

і заспокійливий засіб при кашлі,
особливо при захворюванні кок¬
люшем; трахеїтах, бронхітах; як
заспокійливий засіб при підви¬
щеній дратівливості, тривозі, по¬
смикуваннях м’язів, судорогах,
нічних кошмарах і безсонні. Як
сечогінний засіб їх препарати ви¬
користовують при набряках, за¬
тримці сечовиділення, каменях у
нирках і сечовому міхурі; як зне¬

залишок. Приймати по 1 ст. ложці
З рази на день за ЗО хвилин до їди
1 місяць. Застосовувати при хво¬
робливому сечовипусканні, хроніч¬
ному бронхіті, ниркових кольках,
каменях у нирках і сечовому міхурі,
хворобах печінки. Настойка також
є протиотрутою при отруєнні гри¬
бами.

Рослини від А до Я

215

(5АРСЖАМА ОРРІСШАИ5 і..), РОДИНА «ГВОЗДИКОВІ» - САКУОРНУІХАСЕАЕ

агаторічна рослина 25—80 см

У народній медицині збирають та¬

заввишки, із сильно розгалу¬

кож листя під час цвітіння.

женим

Ознаки передозування: ну-

червонясто-коричневим,

усередині жовтуватим кореневи¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

щем у палець завтовшки. Стебло

Коріння мильнянки містять вуг¬

ребристе, угорі гілкується. Листя

леводи, тритерпенові глікозиди:

супротивне, подовжене, темно-зе¬

сапонарозид, сапонарозиди А,

лене, з 3 жилками й шорсткуватим

сапорубін та інші. У листі

краєм. Квітки білі або злегка ро¬

знайдено алкалоїди, аскорбінову

жевуваті, блискучі, зібрані пуч¬

кислоту, флавоноїди: витексин,

ками на кінцях галузок. Цвіте із

сапонарин,сапонаретин.

на Кавказі.

випорожнення. Перша допо-

мога полягає в промиванні І
шлунка 2 % розчином соди (
в сполученні з карболеном,

прийом обволікаючих засобів.

[

Настій кореневищ застосовують

травня (червня) по вересень. По¬
ширена в Україні, на півдні Росії,

дога, абдомінальні болі, рідке і

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

жовтяниці, хронічних гепатитах,

Мильнянка — сильний відхарку¬

холециститах, хворобах шлунка й

при ревматизмі, болях у суглобах,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

вальний та протикашльовий засіб

кишечника, захворюваннях селе¬

З лікувальною метою використо¬

при

зінки, печії. Місцево (у вигляді

легеневих

захворюваннях

вують траву й кореневище. Зби¬

(бронхіт, пневмонія, коклюш, бо¬

ванн,

рають траву під час цвітіння.

лісний

жовчогінний

росту, екзему, лускатий лишай,

Сушіння

виконують

кашель),

примочок)

лікують

ко¬

швидко,

(при жовтяниці), сечогінний (во¬

гнійні рани, золотуху, різні шкірні

у сушарках при температурі до

дянка, набряки ниркового й печі-

висипки,

50 °С. Кореневища збирають або

ночного походження), потогінний і

жують при зубному болю.

рано навесні, або пізно восени. Ви¬

проносний засіб. її застосовують

дерматити.

Корінь

копані кореневища очищають від

при кашлі й хворобах бронхів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

землі й сушать на повітрі, поперед¬

У народній медицині відвари й

Застосування мильнянки, як от¬

ньо розділивши на шматки, збері¬

настої з коріння і надземної час¬

руйної рослини, вимагає великої

гають

тини мильнянки використовують

мішках

із

тканини.

обережності.

Застосовувати її

у якості відхаркувального й

строго за показниками і під ме¬

протикашльового

дичним контролем.

засобу

при легеневих захворюван¬
нях

(бронхіт,

пневмонія,

ЗАСТОСУВАННЯ

коклюш, болісний кашель),

Залити 1 ч. ложку подрібненого

жовчогінного (при жовтя¬

коріння 1 склянкою окропу, на¬

ниці),

стоювати 4 години й процідити.

сечогінного

(во¬

дянка, набряки ниркового й

Приймати по 2 ст. ложки 3 рази

печіночного походження),

на день після їди. Застосовувати

потогінного й проносного

при фурункульозі та інших захво¬

засобу. Настій з коріння і

рюваннях.

листя призначають внут¬

Залити 20 г подрібненого кореня

рішньо при порушеннях об¬

мильнянки 1 склянкою окропу,

міну речовин — подагрі,

кип’ятити 5~7 хвилин на слаб¬

екземі, ексудативному діа¬

кому вогні. Застосовувати для

тезі, фурункульозі, луска¬

компресів, обмивань уражених

тому лишаї,

ділянок, при герпесі.

дерматозах.

216

Повний атлас лікарських рослин

(СОШГЕА АКВСЖЕЗСЕ^ Ь), РОДИНА «БОБОВІ» - ЬЕСУМІМОЗАЕ
стоювати 5 хвилин, процідити,

озгалужений чагарник зав¬
вишки до 5 м. Волокнисті

У цих рослин плоди — пухир¬

віджати сировину. Приймати на¬

молоді галузки згодом стають го¬

часто-роздуті, напівпрозорі,

стій по 1 склянці перед сном. За¬

лими.

до 6 см завдовжки, злегка опу¬

стосовувати в якості легкого або
сильного проносного засобу.

Листя

непарноперисто-

складне з еліптичними усіченими

шені боби.

листочками. Прилистки завдов¬

За формою вони нагадують

Залити суміш 10 г листя міхурника

жки до 3 см, коротковолокнисті.

риб’ячий міхур, що знайшло

та 15 г меленої кави 3/ 4 склянки

Квітки метеликові, великі, яс¬

відбиття в латинській (від

окропу, настоювати 15 хвилин,

краво-жовті; чашечка дзвони-

давньогрецького «коііоип» —

процідити, додати 15 г гіркої солі й

кова.

порожнина) та українській

ЗО г малинового сиропу. Приймати

назвах рослини.

хворим зі слабким серцем як про¬

Плід

—

біб,

роздутий,

замкнутий на верхівці. Цвіте у

носний і жовчогінний засіб.

квітні-серпні. Росте в Україні,
переважно культивується в пів¬
денних районах.

викликає різі в шлунково-кишко¬
вому тракті при будь-яких закрепах,
сприяє м’якому спорожнюванню

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують листя й плоди міхурника.
Листя заготовлюють протягом пе¬

Залити 20 г подрібнених стручків
або листків міхурника

склянкою

води, кип’ятити 15-20 хвилин,

кишечника.

настоювати протягом ЗО хвилин,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

лити

процідити, віджати залишок, до¬

Препарати з насіння викликають
блювоту.

відвар

до

початкового

об’єму або зробити настій (про¬
порції ті ж, настоювати в щільно

ріоду вегетації. Сушать під наві¬

закритому посуді в окропі

сом, розстеляючи тонким шаром,

дину). Приймати настій за один

іноді перемішуючи. Плоди збира¬
ють наприкінці літа — на початку
осені, у міру дозрівання.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Листя

міхурника

містить ду¬

бильні й гіркі речовини, колютеву
кислоту, сліди ефірної олії, аскор¬
бінову кислоту й мінеральні солі.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
В офіційній медицині як гарний
проносний засіб застосовуються
рідкий екстракт або настій листя
міхурника. У народній медицині
листя міхурника застосовується
як проносний засіб замість олек¬
сандрійського листа, уступаючи
йому за силою дії, однак воно не

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 20—50 г подрібненого
листя міхурника

л окропу, на¬

го¬

прийом на ніч. Застосовувати як
проносний засіб при закрепах.

Рослини від А до Я

217

(5ЕМРЕКУІУУМ ТЕКТОКУМ), РОДИНА «ТОВСТЯНКОВІ»

лина із родини товстянкових.
Борознисте прямостояче стебло
рослини, покрите короткими бі¬
лими волосками, досягає

—

ЗО см у висоту. Коренева система
у молодила слабка й поверхнева.
М’ясисте,

товсте,

соковите,

зверху загострене листя моло¬
дила найрізноманітнішого забарв¬
лення розсіяно сидить на стеблах
і утворює щільно зімкнуті ро¬
зетки у вигляді кулі. Кожна така

Стародавні греки вірили, що
молодило, ужите внутрішньо з
вином, рятує від найсильнішої
отрути. Багато пізніше, у часи
Середньовіччя, французький
поет і фармацевт Одо з Міна
стверджував, що той, хто но¬
сить із собою розетку молодила,
уникне укусу скорпіона. Моло¬
дилу він присвятив 36 рядків
у своїй знаменитій поемі «Про
властивості трав».

шані з рослинною олією або сви¬
нячим жиром, використовують і
при синцях, опіках, різних запа¬
леннях шкіри, ластовинні тощо.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не приймайте, якщо страждаєте
будь-яким хронічним захворюван¬
ням шлунково-кишкового тракту,
наприклад, виразкою шлунка або
дванадцятипалої кишки, пептичним
езофагітом, неспецифічним вираз¬
ковим колітом, спастичним колітом,
дивертикульозом, дивертикулітом.

розетка молодила складається з
30—80 листків. Квітки у моло¬

С КА8 5 У ЬАС Е АЕ

Таке ж листя або свіжий сік, змі¬

агаторічна засухостійка віч¬
нозелена, трав’яниста рос¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

складне суцвіття — парасольки.

Відвар свіжого листя приймають

вати

Цвіте рослина в червні-серпні.

внутрішньо при виразковій хво¬

процідити. Приймати по У 4 склянки

Плід — складна листівка із дріб¬

робі шлунка й поносі, а холодний

4 рази на день перед їдою.

ним, майже пилоподібним насін¬

настій — при гарячкових станах і

3 ст. ложки листя молодила на¬

ням. Розмножується молодило

запаленні органів дихання. Відвар

стоювати в

не тільки насінням, але й вегета¬

листя використовують і як полос¬

Приймати по 20—30 крапель до

тивно — виводковими брунь¬

кання при ангінах, і як натирання

їди при епілепсії.

ками, що утворюються в пазухах

при

листя. Поширене в Україні, у ба¬

соком виводять бородавки й мо¬

дила дрібні, блідо-жовті, жовті
або зеленувато-жовті, зібрані в

гатьох

областях

європейській

частині Росії, Білорусі.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Як лікарська сировина й тепер
застосовують листя, зібране під
час цвітіння.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Хімічний склад молодила покрі¬
вельного вивчено недостатньо,
але відомо, що в ньому виявлено
вітаміни групи В, С, яблучна та
молочна кислоти, слизи, смола,
дубильні
менти.

речовини,

мікроеле¬

сонячних

опіках.

ЗАСТОСУВАННЯ

Свіжим

ч. ложки свіжого листя настою¬
2

години на

склянці окропу,

склянці горілки.

Подрібнене листя молодила по¬
крівельного загорнути в марлю.

золі, лікують рани й пухлини. Для

Прикладати до хворих місць при

лікування ран і пухлин використо¬

геморої, опіках, порізах, до місць

вують і свіже подрібнене листя.

укусів комах.

Повний атлас лікарських рослин

218

(ЕУРНОКВІА РАІЛ15ТКІ5 Ь), РОДИНА «МОЛОЧАЙНІ» - ЕУРНОКВІАСЕАЕ
рав’яниста багаторічна сиза,
іноді

червоніюча

рослина

60—150 см заввишки. Із прямо¬

розтопленим баранячим жиром.
Сік зберігають у прохолодному

Середньовічний учений Аль¬

місці.

берт Великий описує молочай

стоячим, трубчастим, сильно гіл¬

як сильний блювотний засіб;

лястим стеблом. Листя чергове,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

довгасто-еліптичне, назад-яйце-

Містить смолу, їдкий молочний

подібне або лопатчасте, тупе, біля

сік, метиловий ефір дилактофор-

верхівок злегка пильчасте. Ніжки

бієвої кислоти, каучук, дубильні

суцвіття верхівкові й пазушні, бага¬

речовини, дитерпеноїд пігенол,

торазово роздільні (верхівкові з

вищі жирні кислоти, флавоноїд

2—5 вторинними ніжками суцвіття).

гіперин, лимонну, винну, буршти¬

Листочки обгорток і обгорточок

нову, яблучну, малинову, фор-

еліптичні

бієву,

або

назад-яйцеподібні,

фенолкарбонову

галову

жовтуваті. Келишки широко дзві-

кислоти, кемпферол, кверцетин,

ночкоподібні.

до¬

ізомирицетин, мирицетин, гіпе¬

вгасті. Стовпчики внизу зрослі.

рин, стенозид. У насінні вияв¬

Нектарники

Плід з 3 глибокими борозенками

лено тиглінову,

між гніздами й горбкуватими ви¬

елеомаргаринову жирні кислоти,

ростами

а також жирну олію.

на

спинках

лопатей.

рицинолеву й

липні-серпні. Широко розпов¬
сюджений в Україні, Росії, Біло¬

У малих дозах водний настій над¬

русі.

земної частини молочаю застосову¬

Плодоносить

ють

при

катарі

шлунка

як

проносний, сечогінний, протиглис¬

З лікувальною метою застосову¬

ний та блювотний засіб. Сухий роз-

насіння. Траву заготовлюють при
цвітінні болотного молочаю. Пра¬
цюйте в гумових рукавичках — сік
отруйний! Сушать листя й квіти
молочаю в тіні, розділивши рос¬
лини на невеликі пучки. Квітки
молочаю зберігають у щільно за¬
купорених банках або настоюють
на горілці. Кореневища молочаю
викопують або рано навесні, або
восени, коли наземна частина
в’яне. Корінь промивають, ошпа¬
рюють окропом і сушать у ду¬
ховці. Сік випарюють на водяній
бані, поки він не загустіє, розли¬
вають у банки, зверху заливають

ведений сік, свіжий молочний сік
молочаю й настій з надземної час¬
тини застосовують як зовнішній
косметичний засіб для виведення
бородавок, мозоль, ластовиння,
плям на обличчі й при лишаях. Ко¬
лись водний настій молочаю засто¬
совували при укусах скажених
собак. Жирну олію насіння ужива¬

ний засіб.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
ють траву, молочний сік, корінь,

виліковує водянку.

жовчовивідних шляхів, як пронос¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

липня.

на оцті, протягом трьох днів

ють при захворюваннях печінки,

Цвіте молочай у червні — по¬
чатку

настій з кореня, приготовлений

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Рослина отруйна! Препарати й
сік молочаю приймати тільки за
призначенням і під контролем лі¬
каря.
ЗАСТОСУВАННЯ
Пучок свіжої трави

молочаю

(корінь, стебла, листя, суцвіття)
залити 2—3 л окропу, настою¬
вати в теплі протягом 2—3 годин.
У гарячому настої тримати ноги
30—40

хвилин.

Повторювати

ванночку кожні 2—3 дні до пов¬
ного зникнення грибка. Застосо¬
вувати при грибку на ногах.
Залити 25 г подрібненого сухого
кореня молочаю болотного х/^ л
40° спирту, настоювати 10 днів,
процідити. Пити по 20 крапель
до їди. Застосовувати при матко¬
вих кровотечах.

Рослини від А до Я

219

(ЕСНІГМ0Р5 КІТКО Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
ПРОТИПОКАЗАННЯ

агаторічна трав’яниста рослина
заввишки до 1 м, з м’ясистим

У китайській і тибетській ме¬

Мордовник — отруйна рослина!

стрижневим малогіллястим коре¬

дицині рослину використо¬

Застосовувати його рекоменду¬

нем. Стебла одиночні або нечис¬

вують

ється строго за показниками та під

ленні, прості або вгорі, округлі,

і кровоспинний засіб.

як

протизапальний

медичним контролем.

павутинно-повстяні. Листя чергове,

ЗАСТОСУВАННЯ

глибокоперисторозсічене, зверху
ПОКАЗАННЯ

Змішати 1 частину плодів мор¬

встяне. Квітки трубчасті, блакит¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

довника, 2 частини плодів шип¬

нуваті, зібрані у великі суцвіття

У народній медицині мордовник

шини, 4 частини плодів глоду

темно-зелене,

знизу

біло-по¬

кулястої форми. Плід — цилін¬

використовують для зняття го¬

колючого, 4 частини трави мате¬

дрична сім’янка із чашоподібним

ловного болю, купірування епі¬

ринки звичайної, 2 частини трави

чубчиком. Цвіте в травні-серпні,

лептичних

плодоносить

червні-серпні.

міопатіях, плекситах, гіпотонії,

трави вересу звичайного. Залити

Плоди мордовника збирають во¬

парезах, радикулітах і для ліку¬

2 ст. ложки суміші однією склян¬

сени. Зустрічається мордовник у

вання наслідків поліомієліту, при

кою води й кип’ятити 10 хвилин

Степу, Лісостепу України, у пе¬

виснаженні. Препарати мордов¬

на слабкому вогні. Після цього

редгір’ях Криму.

ника застосовують як сечогінний

настоювати протягом години й

засіб, приймають внутрішньо при

процідити.

захворюваннях серця, артеріаль¬

3 рази на день по 50 мл за півго¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

ної гіпертонії. Деякі частини рос¬

дини до їди. Курс лікування —

Як лікарську сировину мордов¬

лини використовують у лікуванні

2—3 місяці. Після семиденної пе¬

ника використовують плоди, які

інфекційного гепатиту та ехино-

рерви ліки п’ють ще один місяць.

заготовлюють після побуріння

кокозу печінки. Суцвіття цієї

Застосовувати при поперечно-

суцвіть, наприкінці серпня — по¬

рослини входять до складу зборів

крижовому радикуліті, паралічі

чатку вересня. Сушать голівки

при плевриті, малярії, гастроен¬

після інсульту, при розсіяному

териті.

склерозі, міопатії.

ЗБИРАННЯ

(суцвіття)

мордовника

су¬

шарці, потім обмолочують, а на¬
сіння

провіюють.

Сировина

зберігає лікувальні властивості
до 2 років.
АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
Із плодів мордовника звичайного
виділені алкалоїди, основним з
яких є ехинопсин. Крім того, до
складу плодів входять жирні олії,
флавоноїди, вищі аліфатичні вуг¬
леводні, тритерпиноїди, дубильні
речовини, каучук. У невеликих
кількостях знайдено вітамін С та
сапоніни. У стеблі і листі вміст
ехинопсину набагато менше.

припадків,

при

меліси

лікарської,

Приймати

частини

настій

Повний атлас лікарських рослин

220

(ОАУСУЗ Ь.), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕШРЕКАЕ
рав’яниста дворічна городня

малю й пектинових речовин; ба¬

рослина

гато

вишки.

см

30—100

Коренеплід

зав¬

їстівний,

м’ясистий. Стебло прямостояче, реб¬

клітковини;

лецитину та

Морквяний

ристорозсічене.

Квітки

моркви

солей переважають солі калію.

він очищає організм від слизу.
Незамінний при захворюван¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

нях очей і шкіри, він є важли¬

дрібні, білі, зібрані в складні пара¬

Моркву застосовують у свіжому

сольки. Плоди — двонасінини.

виді для лікування й профілак¬

Широко культивується в Україні й

тики авітамінозів і гіповітамінозів

повсюдно.

вітаміну А, що супроводжуються
зниженням зору й дистрофіч¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

епітелію; при авітамінозах і гіпо¬

З лікувальною метою застосову¬

вітамінозах вітаміну С і вітамінів

ються коренеплоди, насіння; у на¬

групи В, а також як поживний

родній медицині — ще й листя.

продукт, що має тонізуючі власти¬

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

дефектів. Морква рекомендується

ними та атрофічними змінами

вості та сприяє загоєнню шкірних

Коренеплоди

при закрепах, захворюваннях пе¬
моркви

містять

чінки, нирок, серцево-судинної

цукри, в основному глюкозу; ка¬

системи, порушеннях мінераль¬

ротин; вітаміни групи В; піридок-

ного

син;

фолієвую

хвороба, жовчнокам’яна хвороба

кислоту; вітамін О; трохи крох¬

та обмінні поліартрити). У на¬

нікотинову

поліпшує

травлення й структуру зубів,

ристе, маточково-волосисте. Листя
чергове, черешкове, двічі-, тричіпе-

сік

інших фосфатидів. З мінеральних

обміну

(нирковокам’яна

родній медицині використовують
сечогінну й розчинюючу дію ко¬
ренеплодів та насіння для вида¬
лення каменів і піску із сечового
міхура. Морква збільшує лакта¬
цію у жінок, що годують немов¬
лят. Коренеплоди застосовують

вим «будівельним матеріалом»
д ля зростаючого організму.
\

свіжих гнійних ранах, виразках
(прикладають макуху або обми¬
вають морквяним соком). Морк¬
вяним соком добре полоскати рот
і глотку при запальних процесах.
Морквяне бадилля заварюють як
чай і п’ють при геморої.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Свіжу моркву й сік не можна вжи¬
вати при виразці шлунка й дванад¬
цятипалої кишки; при гастриті з
підвищеною кислотністю шлунко¬
вого соку; при коліті; поносах; нир¬
ковокам’яній хворобі, фосфатному
й карбонатному варіантах; при
важкій формі цукрового діабету;
при зниженій функції щитовидної
залози. Морквяний сік не можна
застосовувати при захворюваннях
печінки.

при недокрів’ї, загальному зане¬

ЗАСТОСУВАННЯ

паді сил. Сік, змішаний з медом

При гнійних ранах натерту мор¬

або цукром, приймають при ка¬

кву прикладають до уражених ді¬

тарі дихальних шляхів. Корене¬

лянок шкіри. Така процедура,

плоди другого року застосовують

проведена через 1—2 години, очи¬

при

щає рану й сприяє загоєнню.

жовтяниці,

відвар

листя

п’ють при захворюваннях нирок,

Залити 10—15 г насіння 1,5 склян¬

печінки, листя й коренеплоди —

ками кип’яченої води, кип’ятити на

при діатезі,

дитячих екземах.

слабкому вогні 15 хвилин, помі¬

Зовнішньо коренеплоди застосо¬

шуючи, процідити. Приймати по 2—

вують при опіках (макуха), раку

З ст. ложки на день. Застосовувати

(сік внутрішньо й зовнішньо),

при стенокардії.

Рослини від А до Я

221

(АКСТО5ТАРНУШ5 УУА-Ш5ІЬ.), РОДИНА «ВЕРЕСОВІ» - ЕКІСАСЕАЕ
ічнозелений дуже гіллястий

потрібно бути уважними. Зрізу¬

сланкий чагарник заввишки

ють секатором гілочки, покриті

Настоювання мучниці в хо¬

5~30 см. Стебла лежачі, гіллясті,

листям. Сушать мучницю на го¬

лодній воді протягом 12—

вкорінюються та піднімаються.

рищах, під навісами або в сушар¬

24 годин витягає з листя

Листя довгасто-яйцеподібне, шкі¬

ках (50—80 °С). Після сушіння

майже всі діючі компоненти,

рясте, звужене біля основи в ко¬

листя обривають або обмолочу¬
ють, стебла викидають, подріб¬

без дубильних речовин.

роткий черешок, з добре помітною
сіточкою втиснених жилок. Край

нені частини просівають.

листка цільний. Суцвіття — ко¬
ротка верхівкова китиця, що скла¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

дається

пониклих

У листі мучниці містяться дубильні

біло-рожевих квіток. Плід — яс¬

речовини пірогалової групи, кислоти

краво-червона ягодоподібна кіс¬

(галова, елагова, хінна, мурашина й

тянка, з борошнистою м’якоттю

урсолова), арбутин, метиларбутин,

декількох

шляхів (пієліти, цистити, урет¬
рити), а також при туберкульозі
нирок. Крім того, настій застосо¬
вують при каменях у нирках, нер¬
вових

розладах

захворюваннях,

нервових

набряках;

від¬

вар — при венеричних, шлунко¬

й п’ятьома кісточками. Цвіте в

гідрохінон, елаготанін, галотанін,

травні-червні, плоди дозрівають у

барвники, уваол, гіперозид, кверце¬

серпні-вересні. В Україні мучниця

тин, ізокверцетрин, вітамін С та

звичайна поширена на території

ефірна олія.

ран — ванни з відваром мучниці.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

матизмі, подагрі та як кровоочис¬

лісової зони Карпат і Полісся.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

У медичній практиці мучниця за¬

З лікувальною метою використо¬

стосовується у вигляді відварів і

вують листя, які збирають у пе¬

зборів як дезінфікуючий засіб, в

ріод цвітіння рослини.

Листя

основному у вигляді відвару й на¬

мучниці можна сплутати з лис¬

стою, при запальних захворю¬

тям лохини, тому при збиранні

ваннях сечового міхура й сечових

вих, простудних захворюваннях.
Для лікування діатезів і гнійних
Препарати застосовують при рев¬
ний засіб.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати мучниці застосовувати
за призначенням і під контролем
лікаря. Не можна застосовувати
при вагітності. При гломерулонеф¬
ритах можуть подразнювати нир¬
кову паренхіму.

Іноді мучниця

викликає ідіосинкразію із кропив¬
ницею.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1—2 ч. ложки листя У4 л
холодної води і, час від часу по¬
мішуючи, дати настоятися

—

2 доби, процідити. Пити підігрітим
2—3 рази на день по чашці. За¬
стосовувати чай з мучниці при
гострих запаленнях сечового мі¬
хура, що виникають від переохо¬
лодження. Якщо через тиждень
запалення ще триває, лікар пови¬
нен призначити інший засіб.

Повний атлас лікарських рослин

222

(МЕІЧГНА РІРЕШТА Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬
лина, з горизонтальним гіл¬

У Німеччині листя м’яти ви¬

бронхоектазі, зубному болю; внут¬
рішньо — при шлунково-кишкових

тонким

користовуються у вигляді чаю

Стебло

при захворюваннях травного

м’яти прямостояче, 30—100 см

тракту, метеоризмі, як підви¬

печії; заспокоює при нервовому

заввишки, порожнє, чотиригранне,

щувальний апетит засіб і зов¬

збудженні в клімактеричному пе¬

пряме, гіллясте, густолисте, голе

нішньо як ванни.

ріоді.

лястим

кореневищем

мочкуватим

корінням.

і печіночних кольках, як в’яжучий,
протикашльовий засіб, при нудоті,

або з рідкими короткими притис¬
нутими волосками. Листя навхрест
супротивне, довгасто-яйцеподібне,
короткочерешкове. Квітки дрібні,
двостатеві або маточкові, світло фіолетового кольору, зібрані на
верхівках пагонів напівколотівками, що утворюють колосовидні
суцвіття. Плід складається із чо¬
тирьох горішків. Цвіте з кінця
червня до вересня. Плоди утворю¬
ються рідко. Широко культиву¬
ється в Україні.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують надземну частину м’яти
перцевої. Верхівки збирають у
період бутонізації. Сушать у тіні,
зберігають у закритій скляній або
дерев’яній тарі.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У рослині містяться ефірна олія,
дубильні й смолисті речовини,
каротин,

гесперидин,

аскорбі¬

нова, хлорогенова, кавова, урсо¬
лова

олеонолова

кислоти,

рутин, бетаїн, аргінін, нейтральні
сапоніни, глюкоза, рамноза, фі¬
тостерин. В олії листя містяться
ефіри метолу з оцтовою та вареліановою кислотами, лимонен,
дипентен,

феландрен,

цинеол,

цитраль, гераніол, карвон, дігідрокарвон. У насінні знайдено
жирну олію.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Ментол, який виділяють з м’ятної

таких не існує.

Протипоказань м’яти перцевої як

олії, уживають при метеоризмі,
стенокардії, він входить до складу

ЗАСТОСУВАННЯ

крапель та мазей від нежитю, олів¬

Залити в термосі \ ст. ложку м’яти

ців від мігрені, його також вико¬

перцевої V2 л окропу, настоювати

ристовують при виробництві ряду

1 годину, процідити. Настій прий¬

лікарських препаратів — валідолу,

мати обов’язково гарячий, можна

валокордину, інгафену, оліметину,

додати мед для смаку. Застосову¬

крапель Зеленіна та інших. Листя

вати під час нежитю.

м’яти в народній медицині вжива¬

Залити 1 ч. ложку м’яти перцевої

ють зовнішньо при невралгіях, як

1 склянкою окропу, настоювати

антисептичний засіб при запальних

ЗО хвилин. Приймати до їди,

процесах, опіках, захворюваннях

З рази на день по 1 ч. ложці. За¬

верхніх дихальних шляхів, хрипоті,

стосовувати при жовчнокам’яній

осиплості голосу, при бронхіті й

хворобі.

Рослини від А до Я

223

Нарцис

^АКСІЗЗУЗ Ь.), РОДИНА «АМАРИЛІСОВІ» - АМАКУЬЬГОАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬
лина заввишки 20—50 см.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

Підземні органи рослини явля¬

У народній медицині застосову¬

ють собою кулясту або яйцепо¬

ються цибулини рослини, які за¬

дібну цибулину з пучком коренів,

готовлюють у липні.

що відходить від неї. Надземну
частину

становить

стрічкопо¬

дібне різної ширини листя, що

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Основні діючі речовини рослини —

відходить безпосередньо від ци¬

алкалоїд лікорин, глікоманан, де¬

булини (листків у кожної рос¬

тально хімічний склад не вивчався.

В «Каноні лікарської науки»
Авіценна

писав:

«Нарцис

зводить ластовиння й бахак
(шкірне захворювання); особ¬
ливо (допомагає) від цього ко¬

І
І

рінь нарциса в оцті».

організму. Олія нарциса як зов¬

лини виростає небагато — від 2

нішній засіб допомагає при гемо¬

чується одиночною квіткою або

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

рої, болях у колінних суглобах і

небагатоквітковим зонтиковид¬

Ефірна олія нарциса виконує ан-

при радикуліті.

ним суцвіттям.

тиспазматичну, збуджуючу, нар¬

Оцвітина пелюсткоподібна, у формі

котичну, седативну, блювотну дію.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

трубчастої лійки, що переходить

Нарцис та його препарати засто¬

Застосовувати препарати нар¬

угорі в горизонтально розправле¬

совуються

захворюваннях

циса строго за показниками й під

ний або відігнутий вниз відгин, що

очей, нервової системи, запальних

медичним контролем. Нарцис —

складається з 6 рівних частин.

захворювань шкіри, підшкірної

отруйна рослина! У великих

Плід — тригніздова коробочка,

клітковини, пухлинних утворень,

дозах може викликати отруєння

що лопається по стулках на 3 час¬

опорно-рухового апарата, травної

й блювоту.

тини. Насіння трохи або багато,

системи, серцево-судинної сис¬

воно кулясте і з білком. Розпов¬

теми. Препарати використовують

сюджений в Україні (долина на¬

при лікуванні жіночих, чоловічих,

Подрібнити

рцисів у м. Хуст Закарпаття).

онкологічних захворювань, для

змішати з рисовою кашею в про¬

Широко культивується.

догляду за шкірою й очищення

порції 1:1. Прикладати до запале¬

до 6) і безлисте стебло, що закін¬

при

ЗАСТОСУВАННЯ
цибулину

нарциса,

ного місця на шкірі й при маститі.
При цьому знижується темпера¬
тура, зменшуються болі й набряки.
Натерти на тертці 3 великі цибу¬

лини нарцисів, залити їхх/2 л го¬
рілки, ' настоювати

в темному

місці 1 тиждень, процідити. На¬
тирати уражені ділянки шкіри
кілька разів на день. Застосову¬
вати для лікування від грибкових
уражень шкіри.
Натерти цибулину нарциса, за¬
лити її 1 склянкою яблучного оцту,
настоювати протягом

10 днів,

процідити. Періодично змочу¬
вати проблемні місця. Застосову¬
вати для виведення ластовиння.

Повний атлас лікарських рослин

224

(МУОЗОТІ5 С), РОДИНА «ШОРСТКОЛИСТІ» - ВОКАСШАСЕАЕ
днолітня або дворічна рос¬
лина. Стебло в незабудки

прямостояче, гіллясте; у висоту до¬
сягає 10—50 см, покрите волос¬
ками,

що

стирчать,

часто,

починаючи від основи або ж від се¬
редини, гілкується. Корінь короткий;
коренева система — стрижнева.
Листя сіро-зеленого кольору, во¬
лосисте по обидва боки. Воно роз¬
ташовуються

по

черзі

має

довгасто-ланцетну форму. Листя
має деяку подібність із вухом миші.
Квітки в незабудки невеликого
розміру, небесно-голубого кольору,
рідше — рожеві або білі, з жовтим
вічком. Вони зібрані в суцвіття-за¬
витки (китицю). Цвіте незабудка з
кінця травня до середини червня,
іноді до вересня-жовтня. Плід неза¬
будки — блискучий, чорного або
темно-коричневого кольору горішок;
тригранний (грані широкі), яйцепо¬
дібний, трохи здавлений. Плодоно¬
сить незабудка із червня. Поширена
в Україні й Росії.

З лікувальною метою використо¬
стебла,

листя,

квітки. Стебла, листя й квітки
збирають у період цвітіння рос¬
лини, тобто з кінця травня по ве¬
ресень.
Зібрану траву сушать відразу ж
після збору, розстеливши тонким
шаром на відкритому повітрі в
тіні або ж у теплому приміщенні.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Хімічний склад вивчений мало.
Відомо тільки, що трава містить
таніни.

квіток уживають при гінеко¬

логічних захворюваннях.

сечового міхура, при розладах
шлунка й кишечника.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Настій трави незабудки та інших
видів незабудок застосовують
при туберкульозі легенів, що суп¬
роводжується сильним нічним
виділенням поту і схудненням,
при хронічному бронхіті, кашлі,
кровохарканні й туберкульозі ки¬
при

зубному болю.

Зовнішньо міцний відвар трави
вживають для ванн при шкірних
висипках і сухій екземі. Сік (або
порошок)

пухлин. Чай з листя незабудки
астмі, хворобах печінки, нирок,

ПОКАЗАННЯ

шечника,

прикладають до ран, що крово¬
точать, забитих місць, опіків,
призначають при бронхіальній

застосовують

при

злоякісних пухлинах ротової по¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати за призначенням
1 під контролем лікаря.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібненої трави
незабудки в термосі 1,5 склянками
окропу, настоювати 2 години, про¬
цідити. Приймати настій по 1 ст.
ложці 3 рази на день. Застосову¬
вати при хворобах очей, зокрема,
при «курячій сліпоті».

рожнини й статевих органів. Від¬

Залити 4 ст. ложки подрібненої

вар коріння зовнішньо — при

трави незабудки !/2 л В°ДИ>
кип’ятити 10 хвилин, настоювати

хворобах очей. Міцний відвар
трави зовнішньо використовують
сухій екземі. Стебла й листя не¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ
траву:

У тибетській медицині настій

для ванн при шкірних висипках і

ЗБИРАННЯ

вують

забудки, попередньо розім’яті,

2 години. Застосовувати зовніш¬
ньо: обмивати хворі місця при
шкірних висипках і сухій екземі.

Рослини від А до Я

225

(ХАМТНЮМ 8ТКУМАКШМ Ь), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - АЗТЕКАСЕАЕ
днолітня трав’яниста рос¬

ПОКАЗАННЯ

лина. Стебло пряме, тверде,

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

гіллясте, рідше — просте, сіру¬

Нетребу застосовують при зобі,

вато-зелене або червонувате, ко¬

особливо в ендемічних районах.

ротко шорстко-волосисте. Висота

Народна медицина рекомендує

У Середній Азії сік листя
п’ють при астмі, спазмах у
горлі й при геморої. Сік
трави і її відвар уживають як

30—120 см. Листя серцеподібне,

застосовувати відвар плодів не¬

три-, п’ятилопастне, по краях не¬

треби як в’яжучий засіб при діа-

рівно крупнозубчасте, із череш¬

реях запальної або інфекційної

ками,

знизу

етіології. Сік трави додають у

ясно-зелене, до 10 см завдовжки.

ванни при рожевих і вульгарних

Квітки утворюють однодомні й

вуграх, дерматомікозі, золотусі,

одностатеві голівки, зібрані в ко¬

лишаях. Сік знімає сверблячку

лосоподібні

суцвіття.

при укусах комах, корості, алер-

лини може спровокувати загос¬

У верхній частині загального суц¬

гійних реакціях. При багатьох

трення виразки шлунка. Не можна

віття розташовуються кошики із

шкірних захворюваннях грибко¬

застосовувати нетребу під час ва¬

чоловічими квітами, у нижній —

вої природи до уражених місць

гітності.

з жіночими. Чоловічі голівки не¬

рекомендують прикладати свіже

треби звичайної — п’ятиквіткові,

листя нетреби або робити при¬

ЗАСТОСУВАННЯ

— двоквіткові. Плоди —

мочки з відваром трави. Відвар

Залити 1 ст. ложку сухої трави

довгасті, округлі, колючі, чіпкі

всіх частин рослини радять прий¬

1 склянкою окропу, кип’ятити

сім’янки-реп’яхи

мати при ревматизмі. Настій не¬

10 хвилин на слабкому вогні, на¬

діаметрі. Супліддя зелене або сі¬

треби

стоювати 1 годину, процідити.

рувато-зелене. Цвіте в липні-ве-

каменів у нирках. Деякі цілителі

Приймати по 1—2 ст. ложки 4—

ресні,

застосовують нетребу при ліку¬

5 разів на день. Застосовувати

ЖІНОЧІ

зверху

зелене,

пазушні

сім’янки

ДО

1—2 см у

дозрівають

п’ють

при

наявності

зовнішній засіб при набря¬
ках горла, дитячій кропив¬
ниці,

золотусі

різних

захворюваннях шкіри: ли¬
шаях, вуграх, висипках.

вересні-жовтні. Зустрічається в

ванні раку шлунка, легенів, гор¬

при поносах, зобі, ревматизмі,

Україні,

тані, меланомах.

паралічі, шкірних захворюван¬

Росії,

європейській

частині

Південного Сибіру,

нях.

на
ПРОТИПОКАЗАННЯ

Залити в термосі 1 ч. ложку

Приймати препарати тільки за

трави 1 склянкою окропу. Поста¬

ЗБИРАННЯ

призначенням лікаря. Нетреба

вити настоюватися ЗО хвилин.

ТА ЗБЕРІГАННЯ

звичайна — отруйна рослина,

Приймати

Лікарською сировиною нетреби

тому її внутрішнє застосування

після їди, за день випивати не

звичайної є листя, стебла, плоди,

вимагає обережності.

менш трьох склянок замість чаю.

коріння.

внутрішньо препаратів цієї рос-

Кавказі.

Листя

стебла

збирають

липні-серпні, плоди — у вересніжовтні, коріння — пізно восени.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Листя містить порівняно багато
йоду, алкалоїд і аскорбінову кис¬
лоту.

Насіння

містить жирну

олію, смоли, глікозид ксанто¬
струмарин і йод.

Прийом

напій напівгарячим

Застосовувати при онкології.

226

Повний атлас лікарських рослин

(НІЕКАСІУМ РІШЗЕЬЬА Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
евисока (до ЗО см) багато¬

ПОКАЗАННЯ

річна трав’яниста рослина з

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Ця рослина перспективна для

повзучим кореневищем і подов¬

Нечуйвітер волосистий володіє

лікування запальних захво

женими білоповстяними, довговоло-

сечогінною, в’яжучою, протиза¬

систими, облиственними пагонами.

пальною,

кровоспинною

Розташування листя чергове. При¬

сприяє загоєнню ран, підсилює

кореневе листя цільнокрайнє, зво-

виділення шлункового соку. Від¬

ротнояйцеподібне,

—

вар і настій трави застосовують

зелене, знизу — білоповстяне.

при кровотечах; кровохарканні;

Ніжка суцвіття безлиста, опу¬

геморагійних кольках; дизентерії;

шена довгими волосками з до¬

геморої; хворобах печінки; тубер¬

мішкою

одним

кульозі легенів; при набряках сер¬

кошиком циліндричної форми на

цевого й ниркового походження;

верхівці. Всі квітки в кошику

каменях у нирках і сечовому мі¬

язичкові з п’ятьома зубчиками на

хурі; при гастриті зі зниженою

чорних;

зверху

рювань простати.

дією;
присипання гнійних ран, нюхають
при сильному нежитю й прийма¬
ють внутрішньо при жовтяниці.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати препарати нечуй¬
вітру волосистого за призначенням
і під контролем лікаря. Рослина
токсична.

верхівці, ясно-жовті, двостатеві.

кислотністю; водянці, недокрів’ї

ЗАСТОСУВАННЯ

Язички крайових квіток зовні із

та хворобах селезінки; при запа¬

Залити 10 г сухої трави нечуйвітру

червоними смужками. Плоди —

леннях у порожнині рота й горлі;

волосистого 2 склянками окропу,

циліндричні сім’янки. Цвіте в

при дитячій молочниці. Свіже по¬

після остигання процідити. Пити по

травні-червні,

по¬

дрібнене листя прикладають до

1—2 ст. ложки 3~4 рази на день.

вторно восени. Рослина поши¬

наривів, ран, що кровоточать, фу¬

Застосовувати при хворобах пе¬

рена на території України.

рункул, абсцесів. При панариціях

чінки — її пухлинах, жовтяниці,

прикладають мазь, приготовлену

зниженій кислотності, хворобах ле¬

із

генів із кровотечами тощо.

нерідко

—

ЗБИРАННЯ

трави

зі

свинячим

жиром.

ТА ЗБЕРІГАННЯ

Спиртову настойку трави у ви¬

Приймати по 1 ч. ложці порошок

Лікарською сировиною є трава й

гляді крапель уживають при ви¬

з листя нечуйвітру 3 рази на

коріння. Збирають всю рослину

разках шлунка й дванадцятипалої

день. Застосовувати при жовтя¬

разом з коренем під час цвітіння

кишки. Порошок із трави — для

ниці.

в травні-червні. Сушать у тіні або
на горищах, під залізним дахом.
Висушені

рослини

зберігають

у коробках, застелених папером.
Строк зберігання — 1 рік.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Нечуйвітер волосистий містить
дубильні й гіркі речовини, цукри,
смолу, слиз, кумарини (умбелі¬
ферон, глікозид умбеліферону)
і флавоноїди (апігенін, лютеолін,
7-глюкозид лютеоліну, ізоетин,
ізорамнетин),

фенолкарбонові

кислоти (кавову, хлорогенову),
каротиноїди, марганець.

Рослини від А до Я

227

(ОКТНОЗІРНСЖ ЗТАМІІЧЕШ), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
агаторічний

ПРОТИПОКАЗАННЯ

напівчагарник
У Європі нирковий чай ст«

Нирковий чай протипоказаний

чотиригранним стеблом. Листя ко~

відомий із 1927 р., коли був

при набряках через недостатність

роткочерешкове, навхрест супро¬

відкритий і привезений Грю-

нирок і серця.

заввишки 1—1,5 м з гіллястим

тивне,

із

бером. На його дію звернули

зазубреними краями. Квітки на

майже

ромбічне,

увагу європейці, які постійно

ЗАСТОСУВАННЯ

верхівках стебел і галузок сидять

проживали в Батавії. З тих

Залити 1 ст. ложку листя нирко¬

у пазухах листків по 3 штуки, ут¬

пір чай уживають часто в го¬

ворюючи гроноподібні суцвіття.

тових ліках. Його застосо¬

Вони довгі, неправильної форми,
мають по чотири тичинки, блідофіолетові. Виростає в ПівденноСхідній Азії та Північно-Східній
Австралії.

ріосклерозу мозку й гіперто¬
нією, що супроводжуються
порушенням функції нирок
і печінки.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
ють листя й верхівкові облистнені
пагони (флеші). Після збору сиро¬
вину залишають у приміщеннях, де
її підв’ялюють і ферментують про¬
тягом близько ЗО годин. Після
цього сушать в особливих камер¬
них сушарках при 45 °С. Строк
придатності

сировини

—

до

4 років.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У листі рослини містяться три¬
терпенові сапоніни. Головний з
них — альфа-сапофонін. Його агурсолова

8—12

годин, періодично

помішуючи, процідити й підігрі¬
вати до приємної для питва темпе¬
ратури. Пити чай по 2—3 чашки на
день. Застосовувати при інфекцій¬
них і запальних захворюваннях се¬
човивідних шляхів.
Змішати в рівних пропорціях по¬

що супроводжуються набряками,
альбимінурією, азотемією, а та¬
кож при сечокам’яній хворобі.
Сечогінний ефект супроводжу¬
ється посиленим виділенням з
організму хлоридів, сечової кис¬
лоти й сечовини, а також швид¬
ким виведенням з організму
свинцю. Нирковий чай вико¬
нує легку антиспастичну дію,

стоювати

дрібнену суху траву ниркового

З лікувальною метою застосову¬

ликоном

вують для лікування хворих
з вираженими явищами арте¬

вого чаю У4 л холодної води, на¬

кислота.

Крім сапонінів бруньковий чай
містить мезоінозит, флавоноїди,
ефірну олію, фенолкарбонові та інші
органічні кислоти, солі калію.

сприяє поліпшенню функції
канальців та підвищенню клубочкової фільтрації. Разом із
серцевими глікозидами нирко¬
вий чай використовують при
лікуванні хворих з декомпенса¬
цією кровообігу II і III ступеня,
а також при гіпертонічній хво¬
робі з порушенням функції
нирок. Під впливом прийому
чаю

поліпшується

апетит,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

зменшуються болі, зменшу¬

Нирковий чай застосовують як

і слизу в жовчі. Настій нирко¬

сечогінний засіб при затримці се¬
човипускання, при захворюван¬
нях нирок і сечовивідних шляхів,

ється концентрація лейкоцитів
вого чаю сприяє збільшенню
молока в матерів, які годують
немовлят.

чаю й листя мучниці. Залити 2 ч.
ложки суміші У4 л холодної
води, настоювати

годин, про¬

цідити. Пити настій щодня в теп¬
лому виді, повільно, по

чашки.

Показаний при всіх запаленнях
сечового міхура в гострій стадії.

Повний атлас лікарських рослин

228

(РЕШРЕОСА СКАЕСА), РОДИНА «ЛАСТОВНЕВІ» - АЗСЬЕРІАОАСЕАЕ
агаторічний чагарник з буру¬

молоді пагони. Сушать на гори¬

ватими кучерявими пагонами,

щах з гарною вентиляцією або в

голим, супротивним, довгастими

сушарках при температурі 50—

або яйцеподібним, шкірястим, верх¬

60 °С.

нім — гострим, нижнім — тупим,
знизу — більш світлим листям на ко¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ротких черешках, зверху — темно-

У корі містяться серцеві гліко¬

зеленим.

зиди: периплоцин — біозид, спо¬

митрального клапана; як засіб, що

грецького обвійника досягають у

луки

нормалізує (незначно підвищує)

довжину 12 метрів. Квітки буру¬

цимарозою і глюкозою; перипло-

тиск крові та поліпшує серцеву ді¬

вато-зеленуваті, дрібні, правильні,

цимарин, що складається з аглю-

яльність, зменшує пульс, збіль¬

у малоквіткових верхівкових зон¬

кона периплогенинц та цимарози

шує діурез і зменшує набряки.

тиковидних суцвіттях. Плоди лі¬

й також утворюється при ензи¬

У народній медицині настойку об¬

карської

Дерев’янисті

стебла

периплогенину

із

обвійника

матичному розщепленні перипло-

війника на горілці у співвідно¬

грецького розташовуються попарно

цину. Крім того, з кори виділений

шенні 1:10 уживають внутрішньо

на кінцях галузок, коричневі, вере¬

4-м етоксисалициловий альдегід.

при

теноподібно-циліндричні, з вели¬

У молочному соку рослини також

Уживання спиртового настою об¬

кою

присутній глікозид периплоцин.

рослини

кількістю

загострені;

насіння,

покриті

догори

серцевих

захворюваннях.

війника приводить до ослаблення
задишки, серцебиття й ціанозу.

сірувато-

бурою або ясно-сірою корою, за¬

ПОКАЗАННЯ

Рослина також має сечогінний

сіяною

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ефект.

поперечно

витягнутими

бурими з жовтизною сочевичками.

Лікарська дія обвійника обумов¬

Культивується в Україні.

лена наявністю в корі перипло-

ПРОТИПОКАЗАННЯ

цину, що за впливом на серцевий

Застосовувати тільки за призна¬
ченням і під контролем лікаря.

ЗБИРАННЯ

м’яз найбільш близький до препа¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

рату строфантину Препарати об¬

Препарати кори рослини отруйні,

З лікувальною метою використо¬

війника грецького застосовують

тому застосовувати її самостійно не

вують кору й молоді пагони.

при серцево-судинній недостат¬

можна в жодному разі.

Кору знімають навесні, у період

ності II і III ступеня з важким роз¬

руху соку, у цей же час зрізують

ладом кровообігу; при пороках

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку кори обвій¬
ника
лин,

х/2

л води, кип’ятити 5 хви¬

настоювати

годину.

Приймати після їди 3 рази на
день по 1 ст. ложці. Застосову¬
вати при геморої й туберкульозі
легенів.
Залити 1 ч. ложку кори обвійника
грецького 1,5 склянки окропу, на¬
стоювати 50—70 хвилин, проці¬
дити. Приймати настій 3—4 рази
на день по 1 ст. ложці. Застосову¬
вати при серцево-судинній недос¬
татності II—III ступеня.

Рослини від А до Я

229

ліпиха крушиновидна

(НІРРОРНАЕ КНАММОГОЕ5 Ь.), РОДИНА «МАСЛИНКОВІ» - ЕЬАЕАС^СЕАЕ
типалої кишки, як профілактич¬

агатостовбурний листопадний
чагарник, рідше — дерево зав¬

Тибетські лами вважали облі¬

ний засіб для зменшення змін

вишки зазвичай 1—3 м, із сірою

пиху одним із унікальних ліків.

слизових оболонок стравоходу й

корою й довгими колючками. З пі¬

Вони використовували всі ча¬

шлунка внаслідок променевої те¬

рамідальною

розкидистою

стини рослини (квіти, плоди,

рапії пухлин, а також у гінекологіч¬

кроною. На кореневій системі ут¬

насіння, листя, гілки, кору,

ній практиці. Олія перешкоджає

деревину й корінь).

розвитку атеросклеротичного про¬

або

ворюються бульбочки, що містять

цесу.

азотфіксуючі бактерії. Листя чер¬
гове, лінійне або лінійно-ланцето¬
подібне, зверху сірувато-зелене,

калоїд гіпофаїн, аскорбінова кис¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

знизу

лота й до

Не рекомендується приймати лі¬

бурувато-сріблисто-біле.

різних дубильних ре¬

Квітки правильні, із простою ча¬

човин,

жирна олія

карські форми обліпихи при гос¬

шечкоподібною оцвітиною, тичин¬

іншого складу, аніж у плодах і на¬

трих захворюваннях підшлункової

кові

сінні.

залози,

квітки

зібрані

короткі

у корі

—

ташовані в пазухах гілочок і колю¬
чок, на коротких квітконіжках.

жовчного міхура,

пе¬

чінки, а також при схильності до

суцвіття — колосся; маточкові роз¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

поносів.

Плоди — овальні кістянки жовту¬

Препарати обліпихи, у тому числі

ЗАСТОСУВАННЯ

вато-золотавого кольору. Кісточка

обліпихова олія, мають власти¬

Залити 20 г плодів обліпихи У4 л

довгасто-яйцеподібна, блискуча.

вості загоювати рани та заспо¬

води, кип’ятити

Цвіте у квітні-травні. Плоди до¬

коювати біль, їх застосовують

цідити. Застосовувати зовнішньо

зрівають у серпні-вересні. Поши¬

для лікування лускатого лишаю,

при випаданні волосся.

рена в Україні, по всій території

хвороби Дар’є, опіків, обморо¬

Залити 10_ 15 г насіння обліпихи

жень, екзем, виразкового вов¬

У4 л води, кип’ятити

чака, ран, що погано гояться,

на слабкому вогні, настоювати

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

тріщин, деяких хвороб очей, вух,

2 години, процідити. Приймати

горла, як вітамінний засіб при

настій по

Як лікарську сировину використо¬

гіпо- і авітамінозах, при виразко¬

день. Застосовувати при закре¬

вують свіжий плід. Збирають плоди

вій хворобі шлунка й дванадця¬

пах.

снд.

шляхом «обшмигування» гілок у пе¬
ріод їхнього дозрівання, коли вони
набувають жовто-жовтогарячого
забарвлення, пружні й при зборі не
роздавлюються. Плоди в заморо¬
женому стані зберігають вітаміни
6

місяців.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Плоди обліпихи містять провіта¬
міни А і вітаміни (В|, В2, В3, В6,
С, Е, К та ін.); глюкозу й фрук¬
тозу, органічні кислоти (яблучна,
винна та ін.), дубильні речовини,
жирну олію. У листі й корі — ал-

хвилин, про¬

хвилин

ст. ложці 3—4 рази на

Повний атлас лікарських рослин

230

(А\ТОЧА 5АТІУА Ь.), РОДИНА «ЗЛАКИ» - СКАМ^ЕАЕ
днолітня трав’яниста рос¬

ПОКАЗАННЯ

лина заввишки 50—170 см,

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У болгарській науковій меди¬

У народній медицині відвари з

цині експериментальні й клі¬

завжди з голими вузлами. Ко¬
рінь мочкуватий. Стебло — соло¬

вівсяної соломи й цільної рослини

мина з

вживають як потогінний і сечо¬

—4 вузлами.

нічні випробування показали
дуже гарний заспокійливий і в

Листя чергове, зелене або сизе,

гінний засоби. Настойки вівса

лінійне, піхвове, шорсткувате.

також застосовують при нерво¬

Квітки дрібні, зібрані по 2—З

вих розладах, депресіях, як про-

у колоски, що утворюють розки¬

тидіабетичний,

дисту, рідше однобоку мітелку.

жарознижуючий засіб. Киселі з

лять для рахітичних і золотушних

Колоски

вівсяного борошна застосовують

дітей, а міцним відваром вівса з

дво-, триколірні; квітки тільки

при шлунково-кишкових захво¬

додаванням відвару з дубової

нижні з остю, рідше — всі без¬

рюваннях, як обволікаючий засіб

кори користуються для ножних

ості. Луска колоска трохи довша

при поносах. Ванни з відваром

ванн при потінні ніг. З міцного

квітки. Всі квітки у колоску без

вівсяної соломи допомагають при

відвару вівсяної соломи роблять

зчленувань; вісь колоска гола.

ревматизмі,

припарки при хворобах кісток,

Нижня квіткова луска ланцетна,

шкірних захворюваннях, їх роб-

а при каменях у нирках — гарячі

середньої

величини,

вітрогінний

подагрі,

ішіасі

деяких випадках снотворний
ефект.

та

на верхівці двозубчаста, здебіль¬

обкладання (компреси) на ділянку

шого гола, біля основи з кіль¬

нирок як засіб, що розігріває й роз¬

кома

волосками;

ость

трохи

зігнута, або пряма, або відсутня.

ширює сечоводи, полегшує проход¬
ження каменів.

Цвіте овес посівний в червнісерпні. Плід — зернівка. Ши¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

роко культивується в Україні й

Овес посівний протипоказаний

повсюдно.

хворим з нирковою і серцево-су¬
динною недостатністю. При пе¬

ЗБИРАННЯ

редозуванні

ТА ЗБЕРІГАННЯ

головний біль.

може

виникнути

У вівса посівного використову¬
ють: очищені від луски плоди

ЗАСТОСУВАННЯ

(як їжа й об’єкт дієтичного хар¬

Залити 1 склянку вівса 1 л ок¬

чування), свіжу квітучу рослину

ропу, млоїти на слабкому вогні до

(у гомеопатії), зелений овес і вів¬

випарювання У4 об’єму рідини.

сяну солому (для ванн).

Приймають настій по 2 склянки
3—4 рази на день як жовчогінний

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У

зерні

містяться

крохмаль,

засіб.
Залити 30_40 г подрібненої со¬

білок, жири, вітаміни ЕЦ, В2,

ломи

солі,

кому вогні

мікро-

і макроелементи,

а також розчинні рослинні во¬

л води, кип’ятити на слаб¬
20

хвилин, настоювати

ЗО хвилин, процідити. Приймати

локна, які належать до класу по¬

З рази на день по 1 склянці. За¬

лісахаридів

стосовувати

природними

при

розумовому

полімерами — унікальними сор¬

стомленні й для зміцнення нерво¬

бентами.

вої системи.

Рослини від А до Я

231

(ВОКАСО ОРРІС^АИЗ Ь.), РОДИНА «ШОРСТКОЛИСТІ» - ВОКАСШАСЕАЕ
роботу печінки. Тому варто вико¬

днолітня рослина, жорстко¬
волоса, заввишки 60—100 см.

У народі огіркову траву нази¬

ристовувати огіркову траву не

Корінь стрижневий. Стебло пряме

вають «травою веселощів»,

більше місяця.

або висхідне, товсте, ребристе, по¬

«серцевою квіткою» за її

рожнє, угорі розгалужене. При¬

здатність поліпшувати на¬

ЗАСТОСУВАННЯ

кореневе й нижнє стеблове листя

стрій,

почуття

Залити 2 ст. ложки подрібненої

еліптичне або овальне, на вер¬

страху, пригніченості й безви¬

огіркової трави (стебло, листя,

хівці тупе, до основи звужене в

хідності. Гіппократ рекоменду¬

квітки) 1 склянкою окропу, на¬

Стеблове

вав листя й квітки огіркової

стоювати 4 години, процідити.

листя довгасто-яйцеподібне, си¬

трави як засіб, що «звеселяє

короткий

черешок;

дяче, стеблообгортне, як і стебла,

знімати

Приймати по 2 ст. ложки 5~
6 разів на день до їди. Курс ліку¬

чоловіків і жінок».

покрите твердими білуватими во¬

вання — 1 тиждень. При неврозах

лосками. Квітки на довгих ніжках

серця, подавленому настрої й без¬

зібрані в завитки. Плід — довгастояйцеподібний, дрібно-горбкуватий
горішок.

Цвіте в червні-серпні.

Плоди дозрівають у липні-вересні.
Поширена в Україні.

використовують

на¬

Зрізують її під час цвітіння біля
самої землі, очищають від недоб¬
роякісного нижнього листя. Сушать
розкладаючи

тонким

шаром, або в провітрюваному при¬
міщенні.

заспокійливий засіб; настій із кві¬
ток — у якості м’якшильного, по¬
тогінного й сечогінного.
Вітамінний салат з рослини попе¬
реджає запальні процеси в нир¬
ках

кишечнику

знижує відчуття нервоз¬
ного

подразнення

легко збудливих хворих,
благотворно впливає на

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Листя рослини містять каротин,
аскорбінову кислоту, мінеральні
солі (особливо багато калію), ор¬
ганічні кислоти (яблучна, ли¬
монна),

й деяких нашкірних хворобах, як
сечогінний, потогінний і обволі¬

грудних хворобах, неврастенії, як

сіння, квітки й траву рослини.

сонці,

засіб, при суглобному ревматизмі

огіркової трави приймають при

З лікувальною метою в народній

на

рах легенів, як легкий проносний

каючий засіб. Настій з листя

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
медицині

ється при неврозах серця, ката¬

слизові

речовини,

сапоніни, таніни; квітки — слизи
й ефірну олію.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
З лікувальною метою свіжа й
суха огіркова трава застосову-

обмін речовин, тому ре¬
комендується в дієтич¬
ному

харчуванні

захворюваннях
печінки,

при

нирок,

жовчного мі¬

хура, судинної системи.
Рослина допомагає при
ревматичних, подагрич¬
них та інших болях у суг¬
лобах і м’язах.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Тривале

застосування

огіркової трави погіршує

сонні.
Залити

г листя

огіркової

трави х ^ л окропу, кип’ятити на
слабкому вогні 10 хвилин, проці¬
дити. Приймати 3 рази на день
по 1 ст. ложці до їди. Застосову¬
вати при гастритах зі зниженою
кислотністю, болях у суглобах
простудного походження, колі¬
тах. Цим же відваром промивати
шкіру при виникненні різних ви¬
сипок.

Повний атлас лікарських рослин

232

(КУВУ5 САЕ5Ш5 Ь.), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - К05АСЕАЕ
апівчагарник з лежачими па-

речовини, клітковина, вітаміни

гонами, або такими що підні¬

групи В, аскорбінова кислота й

Ожина сиза дуже корисна
нервовим, дратівливим осо¬

маються, до 150 см у довжину, із

провітамін

сизим або білим нальотом на листі.

калію, міді й марганцю. У листі —

Пагони однолітні нездерев’янілі, ве¬

вітамін С, органічні кислоти, ду¬

них

гетативні й дворічні здерев’янілі.

бильні речовини.

листя ожини застосовують

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

як заспокійливий, вітамінний і

>шених або усаджених шипиками

Відвар і сік коріння приймають

а також при безсонні.

черешках. Квітки до 2 см, зібрані на

як діуретичний і протизапальний

кінці стебла й галузок у негусті щіт¬

засіб при асциті, хворобах пе¬

коподібні

чінки й колітах, гемороїдальних

(каротин),

солі

точки сидячі, верхівкові — на опу-

китиці.

Квітконіжка

припадках.

Відвар

при підвищеній дратівливості

Шипи на пагонах тонкі, вигнуті.
Листя чергове, трійчасте, бічні лис¬

бам, особливо при істерич¬

загальнозміпнювальний засіб,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ожини зі стебельчастими залоз¬

кровотечах.

настій

В окремих людей при вживанні

ками, чашечка покрита тонкою

листя — при гастриті, діареї,

ожини та її препаратів може ви¬

сірою повстю, віночок білий. Плоди

гельмінтозі, для посилення пе¬

никати алергія.

великі, чорні, тьмяні, частіше — із

ристальтики кишечника, при ане¬

сизим нальотом, м’ясисті, соковиті,

мії; зовнішньо — при екземі,

складаються з кістянок. Цвіте з

хронічних

гнійних

Залити 1 ст. ложку листя 1 склян¬

кінця травня до осені, плодоносить

ранах, ангіні й фарингіті, вираз¬

кою окропу, настоювати 4 години.

у серпні-вересні.

ковому стоматиті. Сік із свіжого

Приймати пох/2 склянки 3—4 ра¬

Відвар

виразках,

ЗАСТОСУВАННЯ

листя застосовують як потогінний

зи на день за 20—30 хвилин до їди.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

засіб при простудних захворюван¬

Застосовувати в якості сечогін¬

нях; протиглисний, загальнозміц-

ного.

Лікарською сировиною є листя,

нювальний і заспокійливий засіб;

коріння і ягоди ожини. Листя

для посилення перистальтики ки¬

Залити 100 г кореня ожини х /2 л
води, кип’ятити, поки об’єм не

збирають під час цвітіння, молоді

шечника; при анемії; зовнішньо —

зменшиться наполовину, процідити.

пагони з листям — навесні, су¬

для лікування ран, дерматозів,

Пити по 1—2 ст. ложки 3—4 рази

шать на відкритому повітрі в тіні,

захворювань ясен, трофічних ви¬

на день. Застосовувати при захво¬

у добре провітрюваному примі¬

разок, лишаю, екземи, ангін, фа¬

рюваннях шлунка, кишечника, пе¬

щенні. Корінь викопують навесні

рингіту.

чінки, підшлункової залози.

або восени, сушать у сушарках.
Стиглі плоди збирають вранці,
у сонячну погоду. Сушать спочатку
на сонці, потім у сушарках, змі¬
нюючи температуру з 70—75 °С до
45—50 °С. Строк придатності пло¬
дів — 1 рік, коріння — 3 роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У ягодах ожини містяться орга¬
нічні кислоти (переважно яб¬
лучна

кислота),

дубильні

ароматичні сполуки, пектинові

Рослини від А до Я

233

(РНЕЬІХЮЕ^КСЖ АМШЕ^Е), РОДИНА «РУТОВІ» - КІЛГАСЕАЕ

оркове — дерево рутових, зав¬

ноїди, алкалоїди, кумарини, ду¬

вишки до ЗО м, з ажурною

бильні речовини й флавоноїди.

кроною. Кора молодих пагонів
бура, з товстим корковим шаром.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Листя супротивне, складне, непар¬

Коріння має протипухлинну ак¬

ноперисте.

тивність. Кору й луб використову¬

попелясто-сіра, старих дерев —

Листочки

ланцетні.

Нанайці плоди оксамиту за
стосовують у вигляді мазі з
рослинним жиром або салом
при різних дерматитах, дер¬
матомікозах, при переломах,
опіках, обмороженнях.
ШІ

Квітки дрібні, жовтувато-зелені в

ють для лікування різних типів

розкидистих

Плоди,

лепри й запалення нирок. Плоди

блискучі, кулясті з п’ятьома капле-

справляють позитивну дію при ту¬

подібними насінинами. Цвіте в чер¬

беркульозі, поносі, функціональ¬

вні, плоди дозрівають у вересні.

них розладах нервової системи,

Оксамит зростає в лісах Далекого

захворюваннях печінки, лихоманці

Сходу, на півдні Сахаліну, у Кореї,

й затримці сечі. їх використовують

у Китаї та на Японських островах.

як протиглисний засіб.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Лікарською сировиною є коріння,

Препарати оксамиту амурського

воспинним, сечогінним, протиглис¬

не призначають при індивідуаль¬

ним засобом, сприяє загоюванню

суцвіттях.

кора, луб, листя й плоди. Плоди
збирають стиглими, пров’ялюють
на відкритому повітрі й сушать під
навісом. Листя заготовлюють у
першій половині літа при сухій,
ясній погоді. Сушать сировину під
навісом, часто перевертаючи. Збе¬
рігають у щільно закритій тарі рік.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
Деревина й гілки містять алка¬
лоїди (берберин та ін.). Кора —
вуглеводи, алкалоїди, бетаситостерин, фенолкарбонові кислоти
й флавоноїди. Луб має у своєму
складі вуглеводи, сапоніни, алка¬
лоїди, стероїди, кумарини й ду¬
бильні речовини. У листі виявлено
ефірну олію, алкалоїди, вітаміни
С та Р, кумарини, дубильні речо¬
вини й флавоноїди. У плодах є
вуглеводи, ефірна олія, терпе-

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 склянкою окропу 20 г
листя і квіток оксамиту, настою¬
вати на водяній бані 15 хвилин, ос¬
тудити

протягом

хвилин,

процідити. Приймати по Уз склян¬
ки за прийом 3—4 рази на день
після їди. Є протизапальним,
в’яжучим, жарознижуючим, кро¬

ній нестерпності, а також дітям

ран, має фунгіцидну і протипух¬

до 12 років. Не рекомендується

линну дію, дезодорує, тонізує

вживати більше 5 ягід цієї рос¬

центральну нервову систему й

лини протягом доби. Під час

підвищує апетит. З появою гній-

приймання препаратів оксамиту

ничків у ротовій порожнині необ¬

необхідно виключити зі свого ра¬

хідно посмоктати кору оксамиту

ціону міцний чай, каву, алкоголь.

амурського.

Повний атлас лікарських рослин

234

(№КШМ Ь.), РОДИНА «БАРВІНКОВІ» - АРОС\ТЧАСЕАЕ
ічнозелений чагарник або не¬

сапоніни та велика кількість сер¬

велике деревце. Має буре

цевих глікозидів, наприклад оле¬

гіллясте стебло й шкірясте супро¬

... ч

Ця квітка із древніх часів

уважається дуже небезпеч¬

андрин.

ною, тому що отруйна, але це

тивне листя ланцетної форми, що
звужується в короткий черешок.

ПОКАЗАННЯ

не привід перестати захоп¬

Великі привабливі квітки зазви¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

люватися чудесними роже¬

чай білого або рожевого кольору,

У медицині препарати олеандра

вими суцвіттями олеандра,

зібрані в щільні щіткоподібні

застосовуються при гострій і хро¬

які ростуть повсюди. У краї¬

суцвіття. Плід у олеандра — по¬

нічній недостатності кровообігу II

довжена листівка з великою кіль¬

і III ступеня, при пороках міт-

нах Середземномор’я існує

кістю насіння, що має волосистий

рального клапана з миготливою

чубчик. У природі олеандр цвіте

аритмією. Медичне значення має

все літо, плоди зріють до сере¬

глікозид олеандрин з високою

дини осіни. Батьківщина — Се¬

біологічною активністю (40 000

редземномор’я. Культивується в

ЛІД в 1 г). Він має виражену ви¬

Україні як декоративна рослина.

біркову дію на серце, подібне до
дії глікозидів наперстянки, стро¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

фанту. Препарати олеандра —

Всі частини олеандра містять от¬

неріолін (розчин і таблетки крис¬

руйний сік, у ньому є ряд серцевих

талічного

глікозидів (олеандрин, корнерин

препарати олеандра в Україні й

та ін.), тому при роботі з росли¬

Росії не застосовуються.

олеандрину).

Нині

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ватися обережності. А в домі, де

Олеандр — дуже отруйна рос¬

є діти, краще його не заводити.

лина і самолікування протипо¬
Симптоми

Особливо отруйний сік для до¬

казане!

машньої птиці. При обрізуванні

олеандром: блювота, розширення

треба берегти очі, губи, щоб на

зіниць, марення, важкий понос

них не потрапляв сік олеандра.

і кольки. Заходи щодо надання

Після догляду за рослиною слід

першої допомоги повинні бути

добре вимити руки з милом. Си¬

прийняті негайно; слід терміново

діти довго поблизу квітучого оле¬

викликати

андра або ночувати в приміщенні,

враховувати, що сік листя олеан¬

де він цвіте, не варто: можна от¬

дра отруйний, тому цю рослину

лікаря.

отруєння

Необхідно

руїтися запахом його квітів. Про

не можна розміщати в дитячих

все це необхідно попереджати

установах.

дітей.
ЗАСТОСУВАННЯ
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

У листі і квітках олеандра зви¬

2 склянками окропу, настоювати

ч.

ложку сировини

ч_
олеандр.

залити

чайного містяться дигіталін, ур¬

1 годину, процідити. Приймати

солова кислота, олеандроміцин

по 1 ст. ложці 3 рази на день до

(антибіотик), барвники, рутин,

їди. Мазь із квіток і листя олеан-

ттшт

дра звичайного: квітки й листя
ретельно розтерти зі смальцем у
співвідношенні мас 3:5. Нагрі¬
вати на водяній бані 15 хвилин,
ретельно помішуючи. Остудити
при постійному помішуванні й
використовувати як мазь при ко¬
рості, дерматитах, викликаних
укусами комах.

ною — під час пересаджування
або обрізування — слід дотриму¬

багато приказок і легенд про

Рослини від А до Я

235

(ІГМУЬА НЕЬЕІЧІУМ Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ

агаторічна трав’яниста рос¬

та супутні йому терпеноїди ефір¬

лина висотою до 2,5 м, з тов¬

ної олії.

стим,

коротким,

м’ясистим,

багатоголовим кореневищем, від

ПОКАЗАННЯ

якого відходять нечисленні при¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

даткові корені. Стебло прямо¬

Відвар кореневища застосовують

стояче, борознисте. Листя оману

при бронхіті, бронхіальній астмі,

чергове, велике, нерівнозубчасте,

запаленні легенів, емфіземі, тубер¬

трохи зморшкувате, знизу окса-

кульозі; гастритах з підвищеною

митово-сіроповстяне. Квітки зіб¬

секрецією, ентероколітах, поносах

рані в суцвіття (кошики); на

неінфекційного походження; за¬

верхівці головного стебла та га¬

хворюваннях печінки; а також при

лузок кошика утворюють пухкі

шкірних захворюваннях (при ек¬

китиці або щитки. Квітки золотаво-

земі, нейродерміті та інших дерма¬

жовті, із брудно-білим чубчиком во¬

тозах) і ранах, що важко гояться

лосків. Плід — чотиригранна бура

(без мокнуття).

сім’янка із чубчиком. Цвіте в липні-

У народній медицині — при глистовій

вересні, плоди дозрівають у серпні-

інвазії, хворобливих і нерегулярних

жовтні. Широко розповсюджений в

менструаціях, недокрів’ї, захворю¬

Україні, середній смузі Росії, Сибіру.

ваннях нирок, виразковій хворобі

ЗБИРАННЯ

кишки, панкреатитах, холецисти¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

тах, геморої, цукровому діабеті,

шлунка

З лікувальною метою використо¬
вують корінь і кореневище дру¬
гого

року

життя.

Збирають

сировину в серпні-вересні або
рано навесні, після появи пер¬

дванадцятипалої

Ефірна олія є гарним анписептичним засобом і може застосовуватися для ароматизації
кулінарних виробів. У консервній і рибній промисловості

і
і
І
і
І

корінь і кореневище оману ви- |
корисговують як пряність і як і

замінник імбиру. З кореня і кореневищ можна одержати І
синю фарбу; якщо зміїна™ пастій з карбонатом калію або ка¬
лієвим лугом.

водянці, зовнішньо, у вигляді по¬
лоскань — при запальних проце¬
сах горла й порожнини рота;
у вигляді ванн і обмивань — при
шкірних захворюваннях.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не рекомендується застосову¬
вати при важких захворюваннях
серцево-судинної системи, нирок,
при вагітності. Приймати тільки
за призначенням і під контролем
лікаря.

шого листя. Викопані корені об¬

ЗАСТОСУВАННЯ

трушують від землі, промивають

Залити 100 г свіжого кореня і ко¬

у воді, відрізають стебло й неве¬

реневища

лике

кип’ятити 1 годину на слабкому

коріння,

розрізають

на

оману

води,

шматки завдовжки 10—15 см і

вогні, потім процідити. Застосову¬

завтовшки 1—2 см. Сировину

вати настій у вигляді ванн і обми¬

пров’ялюють на повітрі й у при¬

вань при шкірних захворюваннях.

міщеннях із гарною вентиляцією,

Залити

потім сушать при температурі не

оману спиртом або горілкою в

вище 40 °С. Строк придатності

пропорції 1:10, поставити на¬

сировини — 3 роки.

стоюватися 7 днів, процідити.

АКТИВНІ

хворобі дванадцятипалої кишки

РЕЧОВИНИ

по 1 ст. ложці настойки, а потім

корінь

кореневище

Пити настойку при виразковій

Основною біологічно активною

приймають 2—3 ст. ложки свиня¬

речовиною оману є алантолактон

чого жиру.

Повний атлас лікарських рослин

236

Омела біла

(УІ5СУМ АЬВУМ Ь.), РОДИНА «САНТАЛОВІ» - ЗАМАЬАСЕАЕ
агаторічна вічнозелена рос¬
лина, що паразитує на гілках

дерев.

Розгалуженнями корінь

листя восени й узимку, обла¬
муючи їх на деревах. При заго¬
тівлі

гілок

високих

дерев

Завдяки своєму «м’якому»

Су¬

впливу на організм людини (на

проникає під кору й у деревину де-

користуються

рева-господаря, утворюючи в ній

шать сировину під навісами або в

відміну від аконіту й болиго¬

численні присоски. Стебло виль-

теплих

розсте¬

лова) омела біла досить широко

часто-гіллясте, дерев’янисте, чле¬

ляючи її тонким шаром на папері

використовується у Західній

нисте, голе, легко ламається у

або тканині. Сухе листя впакову¬

Європі, як протираковий засіб.

вузлах, утворює кулястий кущ.

ють у мішки, зберігають у сухих,

Листя омели білої супротивне,

добре провітрюваних, затемне¬

голе, сидяче, шкірясте, темно-зе¬

них приміщеннях.

леного кольору.
домна;

квітки

секатором.

приміщеннях,

Рослина дво¬
одностатеві,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

й використовуються для ліку¬
вання

стенокардії,

зморщеної

нирки. У народній медицині омела

непоказні, зеленувато-жовті, зіб¬

Містить сліди алкалоїдів, смо¬

широко застосовується як проти-

рані в купки. Плід — помилкова

листі речовини, холін, дубильні,

конвульсійний засіб при епілепсії,

куляста однонасінна ягода, у не¬

гіркі й сапоніномісткі речовини,

істерії, запамороченні та як кро¬

достиглому стані зелена, при до¬

жирні кислоти, цериловий спирт.

зріванні біла.

Насіння велике.

воспинний при маткових і гемо¬
роїдальних кровотечах.

зрівають у серпні-вересні. Поши¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

рена омела біла в Україні, Росії,

Гілки омели використовують при

Приймати препарати омели білої

Білорусі.

гіпертонії і як тонізуючий засіб

треба за призначенням і під кон¬

при атонії кишечника. Рідкий

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

тролем лікаря, короткими кур¬

екстракт із молодого листя засто¬

сами з перервами, оскільки вона

З лікувальною метою використо¬

совують при легеневих і носових

токсична. Не можна вживати

вують облистнені галузки і ягоди

кровотечах. Препарати з омели

людям з низьким кров’яним тис¬

омели білої. Збирають ягоди й

розширюють кровоносні судини

Цвіте в березні-квітні; плоди до¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ком, вагітним (омела має абор¬
тивну дію).
ЗАСТОСУВАННЯ
Змішати в рівних частинах траву
омели білої, траву споришу й
траву грициків.
ложку сумішіх/<\

Залити 1 ст.
а

води, довести

до кипіння й кип’ятити на слаб¬
кому вогні 15 хвилин. Приймати
вранці і ввечері по 1 склянці. За¬
стосовувати при рясних місячних.
Залити 1 ч. ложку листя омели
білої У4 л кип’яченої води, на¬
стоювати

добу,

процідити.

Приймати настій по 1 ст. ложки
2—3 рази на день. Застосовувати
при гіпертонії.

Рослини від А до Я

237

(РОРУШЗ ТКЕМІЛ.А Ь.), РОДИНА «ВЕРБОВІ» - ЗАЬІСАСЕАЕ

;

водомне листопадне дерево

води (рафіноза, фруктоза та ін.),

заввишки до 35 м. Коренева

ароматичні кислоти, дубильні ре¬

система розташовується глибоко

човини й тригліцериди фенолкар¬

вання були у древніх слов’ян,

під землею. Рясно утворюються

бонових кислот. У листі містяться

що дійшли до наших днів —

кореневі відгалуження. У старих

вуглеводи, органічні кислоти, ка¬

при лихоманці у хворого відрі¬

дерев кора в тріщинах і темно-сі¬

ротиноїди, вітамін С, каротин,

зали пучок волосся і клали його

рого

флавоноїди, фенолглікозиди, ан¬

в діру, пророблену в осиці,

кольору,

молодих

дерев — кора зеленувато-сіра.

тоціани й дубильні речовини.

Листя на довгих черешках, ок¬
часте. Рослини роздільностатеві.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Чоловічі сережки темно-пурпур¬

Кору осики застосовують у комп¬

ного кольору, жіночі — сіро-зе¬

лексному лікуванні туберкульозу,

леного кольору й більш тонкі.

віспи, малярії, сифілісу, дизентерії,

ругле по краю, хвилясто-зуб¬

Цікаві ритуальні методи ліку¬

потім діру забивали осиковим
кілочком. Іноді хворого саджа¬
ли на осиковий пеньок, щоб
хвороба пішла. Якщо дитина
не спала вночі, то ш клали у ко¬
лиску осикове поліно.

Цвіте осика звичайна до розпус¬

запалення легенів, кашлю різного

кання листя (у квітні-травні).

походження, ревматизму й запа¬

при гіпертрофії передміхурової за¬

Плід — дуже дрібна коробочка,

лення слизової оболонки сечового

лози й хворобливому сечовипус¬

■'•'"ЧИ

дозріває в червні-липні. Насіння

міхура. У народній медицині настої

канні. Розтерті бруньки у вигляді

осики має

—

й відвари бруньок осики рекомен¬

мазі — при хронічних виразках,

пушок. Широко розповсюджена

дують при геморої, подагрі, артри¬

болях у суглобах, для загоєння

в Україні.

тах, запаленнях сечового міхура,

ран. Свіже листя осики викорис¬

при дизентерії, гастритах, геморої,

товують для лікування геморою.

пучок волосків

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою заготовлю¬

Соком

свіжого

листя

лікують

лишаї й виводять бородавки.

ють бруньки, листя й кору осики.
Кору запасають під час руху

ПРОТИПОКАЗАННЯ

соку, роблячи на молодих гілоч¬

Не можна приймати при застарі¬

ках дерева два кільцевих надрізи,

лих кишкових хворобах з постій¬

з’єднуючи їх поздовжнім надрі¬

ними запорами.

зом, знімають. Кору сушать у
тіні,

розклавши

один

шар.

ЗАСТОСУВАННЯ

Бруньки заготовлюють на по¬

Залити 1 ч. ложку бруньок осики

чатку набрякання навесні. Су¬

звичайної 1 склянкою окропу, на¬

шать на повітрі в тіні або у

стоювати 1 годину, процідити.

вентильованих приміщеннях.

Приймати 5~6 разів на день по

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

при лихоманці й застуді.

1—2 ст. ложки. Застосовувати

Кора містить вуглеводи (глю¬

До гемороїдальних шишок прикла¬

коза, фруктоза, сахароза та ін.),

дайте листя дерева на 2 години,

ароматичні кислоти, фенолгліко-

потім

зиди, дубильні речовини, вищі

кип яче юю прохолодною водою.

обмивайте

хворе

місце

жирні кислоти (капринову, лау-

Виконуйте процедуру 3 рази в тиж¬

ринову, арахінову, бегенову та

день.

ін.). У бруньках знайдено вугле¬

Повний атлас лікарських рослин

238

(САКЕХ НИЛА), РОДИНА «ОСОКОВІ» - СУРЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬
лина з довгим повзучим ко¬

За старих часів кореневища

обміну речовин — при подагрі, фу¬
рункульозі,

шкірних

висипках,

реневищем, від якого відходять

осоки заготовляли у великій

надземні тупотригранні гладкі

кількості для заміни цінного

захворюваннях; приступах ядухи;

облистнені стебла заввишки 10—

кореня

південноамерикан¬

при гінекологічних захворюван¬

50 см, біля основи із червоно-бу¬

ської рослини сарсапарили,

нях, що супроводжуються болями;

рими

плоске,

лікарі прописували осоку при

при нервових захворюваннях.

коротше стебла, по обидва боки і

сифілісі, ревматизмі, подагрі,

по піхвах опушене. Квітки осоки

піхвами.

Листя

ревматизмі; золотусі; простудних

хворобах шкіри, як сечогін¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

волохатої зібрані в колоски: ти¬

ний і потогінний засіб. Відвар

Застосування препарату проти¬

чинкові

невеликі,

кореневища осоки волохатої в

показане при гастриті й виразко¬

вузькі, іржаві верхівкові колоски;

Білорусії п’ють при нервових

вій хворобі.

—

2~3

маточкові — нижче по стеблу в
розставлені,

2—3

циліндричні

або майже овальні, опушені ко¬
лоски

спочатку

зеленуватого,

а згодом злегка іржавого забарв¬
лення. Цвітіння триває із квітня

хворобах. На Далекому Сході
осока жилкоплідна застосову¬
ється нанайцями при ревма¬

тизмі.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ч. ложки подрібненого
кореневища і кореня осоки 2 склян¬
ками кип’яченої води кімнатної
температури,

настоювати

8—

шляхів. У фармакології застосову¬

10 годин, процідити. Приймати по

травні-червні. Поширена в Ук¬

ється тільки осока парвська, з неї

Vз склянки 3—4 рази на день. За¬

раїні, європейській частині Росії,

виготовляють препарат гідрохло-

стосовувати при стресі.

Білорусі.

рид бревиколіну, що підсилює ско¬

Залити 1 ст. ложку подрібнених

по

червень.

Плодоносить

рочувальну діяльність матки. Відвар

кореневищ

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

і настойку кореневищ у народній

окропу, настоювати 2 години,

медицині застосовують при ларин¬

процідити. Приймати настій по

З лікувальною метою використо¬

гіті, бронхіті, простудних захворю¬

Vз склянки 3—4 рази на день.

вують кореневища із придатковими

ваннях, а також при порушеннях

Застосовувати при ларингіті.

корінцями. Викопують кореневища
після зів’янення трави осоки. Час
збору — вересень-жовтень.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
Містить сапоніни, смолисту ре¬
човину, крохмаль, сліди ефірної
олії, дубильні речовини, крем¬
нієву кислоту, гірку речовину кумарит.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
У науковій медицині використову¬
ють як відхаркувальний засіб при
захворюваннях верхніх дихальних

ОСОКИ З

корінням х /2 л

Рослини від А до Я

239

(5(ЖСІ-Ш5 Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А8ТЕКАСЕАЕ
агаторічна трава, іноді дерев’¬

ПОКАЗАННЯ

яніє біля основи. Висота рос¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

лини — від 60 до 120 см. Має

У народній медицині осот польовий

стрижневий і горизонтальний ко¬

застосовується

як

У китайській медицині ре

лактогінний,

рінь із численними кореневими

кровоспинний,

паростками. Стебло — голе або

жовчогінний,

протизапальний,

опушене, борознисте, крилате,

протиглисний засіб. Надземна час¬

часто шипувате по крилах. Листя

тина осоту використовується при

командують

використання

корінь

кровоспинний

як

засіб, траву — як тонізуючий

послаблюючий та

і загальнозміцнювальний, ві¬
тамінозний засіб.

тверде, перистороздільне або пе-

кістково-суглобному туберкульозі,

ристолопасне, кінчається міцними

лихоманках, як антигельмінтний

шипами. Цвіте в липні-вересні.

засіб, при асциті, епігастральних

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Росте як бур’ян в Україні.

болях, кровохарканні. Корінь осоту

Не виявлені.

застосовують при нефриті. Настої
ЗБИРАННЯ

й відвари з коріння та надземної

ЗАСТОСУВАННЯ

ТА ЗБЕРІГАННЯ

частини осоту використовують при

Для посилення лактації в жінок,

З лікувальною метою використо¬

лікуванні запальних процесів внут¬

які годують, приймають сік осоту

вують надземну частину рослини

рішніх органів, застуді, болю у се¬

по 1 ч. ложці 3~4 рази на день із

й корінь. Надземну частину зби¬

човому міхурі, зокрема при каменях,

молоком і цукром.

рають під час цвітіння.

при кровохарканні, жовтяниці, ге¬

При злоякісних новотворах різної

морою, болю в грудях; для збіль¬

локалізації приймають сік з листя

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

шення кількості молока у жінок, які

осоту по 1 дес. ложці 3 рази на

Сировина містить дубильні речо¬

годують немовлят; проти глистів.

день.

вини, алкалоїди, ефірну олію,

Свіжу й варену траву застосовують

Залити 1 ст. ложку суцвіть осоту

смоли, жири, флавони й гліко¬

зовнішньо у вигляді припарок при

зиди, каротин (провітамін А)

хворобливих запальних ущільнен¬

10 хвилин, настоювати 45 хви¬

і каучук (у малих кількостях).

нях, при абсцесах.

лин, процідити, довести об’єм до

склянкою

води,

кип’ятити

початкового. Вживати настій по
Vз склянки 3 рази на день. Прий¬
мати при порушеннях менструаль¬
ного циклу, маткових кровотечах.
Залити 2 ч. ложки кореня осоту
1

склянкою

води,

кип’ятити

10 хвилин, настоювати 1 годину,
процідити. Приймати настій по
1 ст. ложці 3~4 рази на день за
півгодини до їди. Вживати при
нервових розладах, у клімакте¬
ричному періоді.
Залити 1 ст. ложку кореня осоту
1 склянкою окропу. Настоювати
1 годину, процідити. Приймати
настій по 1 ст. ложці 4 рази на
день перед їдою. Застосовувати
при нервових розладах.

Повний атлас лікарських рослин

240

(НЕКГМІАКІА СЬАВКА Ь.), РОДИНА «ГВОЗДИКОВІ» - САКУОРтіХАСЕАЕ

рібна багаторічна трав’яниста

тіння, ретельно очищаючи від

рослина із численними розга¬

піску та інших домішок, корінь

У медицині Західної Європи

стеблами

обрізають і викидають. Оскільки

остудник уважають сильно¬

завдовжки 5—15 см, притисну¬

діючі речовини легко руйнуються,

діючим сечогінним засобом і

тими до землі й покритими супро¬

сушать траву в тіні на відкритому

вживають при хронічному ци¬

тивним,

еліптичним

повітрі або в провітрюваному при¬

ститі та різних захворюваннях

листям. Корінь стрижневий. Цвіте

міщенні, штучний підігрів значно

нирок і печінки. У болгарській

в травні-серпні. Малесенькі зеле¬

погіршує якість сировини. Готова

народній медицині остудник

нуваті квітки зібрані по 5—10 у

сировина має жовтувато-зелений

застосовують як спазмолітик

клубочки в пазухах верхніх листів.

колір із запахом кумарину. Збе¬

Плід — однонасінна коробочка,

рігають у добре закритій дерев’яній

при захворюваннях сечового

що не розкривається. Дозріває в

тарі.

липні-вересні. Широко розпов¬

2 років. Рослина отруйна.

луженими

сюджений

снд.

лежачими

дрібним,

Україні,

Строк придатності

— до

нирках, сечоводах і сечовому
міхурі, як заспокійливий засіб

країнах

при ниркових кольках, запа¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Трава остудника містить суміш

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

різних сапонінів,

Лікарською сировиною слугує

два кумарини — герніарин і ум¬

трава. Збирають її під час цві¬

беліферон, деяку кількість ефір¬
ної

міхура, при каменях і піску в

флавоноїдів,

олії та дубильні

леннях ниркових мисок і сечо¬
водів.

/
ванн при ексудативному діатезі,
екземах у дітей.

речовини.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

совувати припустимо тільки за

Остудник використо¬

призначенням і під контролем лі¬

вують переважно для

каря.

Рослина дуже отруйна, засто¬

приготування сечогін¬
них ліків, які признача¬
ють

при

водянці,

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 20 г трави остудника

запальних захворюван¬

1 склянкою окропу, відставити

нях нирок і сечовивід¬

настоюватися 2 години, проці¬

них шляхів, каменях у

дити. Приймати 4 рази на день

нирках і сечовому мі¬

по 1 ст. ложці. Застосовувати на¬

хурі, а також при по¬

стій при набряках ниркового або

дагрі

та

різних

серцевого походження, а також

запаленнях суглобів.

як сечогінний засіб.

Свіжий сік трави й на¬

Змішати подрібнене листя муч¬

стій рослини має проти¬

ниці — 20 г і траву остудника —

мікробну, спазмолітичну,

25 г. Залити 2 ч. ложки приго¬

діуретичну і менш вира¬

товленої суміші х/ ^ л холодної

жену жовчогінну дію.

води, поставити на холод і через

Зовнішньо відвар ос¬

12 годин процідити. Пити чай пі¬

тудника гладкого за¬

дігрітим по 1 склянці при хворобі

стосовують у вигляді

нирок і сечового міхура.

Рослини від А до Я

241

(ЕУРНКАЗІА ОРРКЖА1Л5 Ь.), РОДИНА «РАННИКОВІ» - 5СКОРНІЛАКІАСЕАЕ

днолітня трав’яниста рос¬

очей. Крім цього, препарати очанки

лина 30—50 см заввишки.

застосовують при хрипоті, кашлі,

Стебло пряме, волосисте, розга¬

бронхіті, ангіні; при алергії; пору¬

лужене угорі. Очанка паразитує

шенні травлення, катарі шлунка,

на корінні інших рослин, живля¬

ентероколіті, гастриті з підвищеною

чись їхніми соками. Листя супро¬

кислотністю; жовтяниці. Викорис¬

тивне,

товують траву очанки для ліку¬

зубчасте,

яйцеподібної

форми. Квітки фіолетово-лілові

вання

дитячого

туберкульозу

або біло-фіолетові, квітнуть на¬

шкіри, екзем і діатезу. Очанка вхо¬

весні й восени. Плоди — клино¬

дить до складу багатьох серцевих

подібні коробочки, дозрівають у

зборів. Для прискорення росту во¬

серпні-вересні. В Україні очанка

лосся миють голову настоєм трави

росте в основному в Закарпатті й

очанки.

на околицях ріки Дніпро.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Приймати препарати очанки за

З лікувальною метою використо¬

призначенням і під контролем лі¬

вується надземна частина очанки

каря. Очанку небажано прий¬
мати внутрішньо при зниженій

лікарської — трава, листя, квітки.
Заготовлюють сировину під час
цвітіння.

Рослину зрізують в

5 см від поверхні землі, 1—2 го¬
дини витримують на сонці, потім
викладають тонким шаром, іноді
зв’язують у пучки, і сушать під
навісом на повітрі, або в провіт¬
рюваному приміщенні, або в су¬
шарці при 40 °С.
Висушена

посічена

трава

очанки зберігається в ящиках,

ПОКАЗАННЯ
Препарати з очанки володіють за¬
спокійливою,

протизапальною,

спазмолітичною, знеболюючою, гі¬
потензивною,

обволікаючою

років.

в’яжучою дією. Показаннями до
застосування є захворювання очей:

рекомендується вживати алко¬
голь при прийманні препаратів з
очанки.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити
1

трави

очанки

склянкою окропу, настоювати

блефарит, глаукома, більмо, ката¬

З години, процідити. Приймати

ракта, дакріоцистит, кон’юнктивіт,

внутрішньо пох/2 склянки 3—4 ра¬

ністагму, трахома, стомлюваність

зи на день, зовнішньо — 2—3 ра¬
зи на день промивати очі, або

обкладених усередині папером,
протягом

кислотності шлункового соку. Не

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Очанка була поширена в єв¬

закапувати

очі

(3—4

краплі)

ропейській народній медицині

кілька разів на день, або у вигляді

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

не тільки як найперший засіб

компресів на ЗО хвилин перед

Очанка лікарська містить ефірні

від хвороб очей, але і як ліки

сном.

олії, жирні олії, гіркі речовини,

від кашлю, головного болю,

Залити 3 ч. ложки подрібненої

смоли, синій барвник, галотаніни,

різних

трави очанки У 2 л окропу, на¬

сапоніни, вітамін С. Також очан¬

катарів.

Себастьян

Кнейп рекомендував викори¬

стоювати

ка містить каротин, мікроеле¬

стовувати очанку лікарську як

Приймати настій 4 рази на день

менти

гіркоту при хворобах шлунка

по У4 склянки. Застосовувати

й при втраті апетиту.

при бронхіті та інших захворю¬

— марганець,

кремній,

мідь, цинк, магній, залізо, нікель,
срібло й глікозид аукубин.

години, процідити.

ваннях верхніх дихальних шляхів.

Повний атлас лікарських рослин

242

(іьех Аділроиум ь.), родина «падубові» - асзілроеіасеае
ічнозелене дерево заввишки

сени й висушують у теплому при¬

10~25 м і діаметром стовбура

міщенні або в сушарці. Кору зні¬

Північноамериканські інді¬

мають із молодих гілок, де вона

анці застосовували листя і

м’якша.

ягоди падуба як проносний

40—80 см.

Кора дерева сіра,

гладка. Листя чергове шкірясте,
еліптичне або яйцеподібне, темно-

і блювотний засіб, а також як

зелене блискуче з верхнього боку і

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ясно-зелене на нижньому. Краї

У листях і плодах містяться глі¬

, листків зазубрені й хвилясто ви¬

козид іліцин, інбортин, сирингін,

гнуті. Квітки падуба двостатеві,

алкалоїд теобромін, олеанолова,

дрібні, білі, непоказні, із чотирма

урсолова кислоти, ілексеова кис¬

пелюстками. Плоди — червоні ку¬

лота, таніни, дубильні речовини

лясті кістянки, 6—10 мм діаметром.

й гіркоти. У ягодах містяться

У плодах міститься 4—5 одно¬

барвники (рутин, ілексантин).

насінних кісточок. Цвіте в травніПОКАЗАННЯ

кінця зими. Розповсюджений на

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

півдні України.

фармакології
падуба.

застосовують

Падуб

володіє

кардіотонічними, тонізуючими,

З лікувальною метою використо¬

антисептичними,

вують листя, плоди, кору й коріння

потогінними, жарознижуючими

падуба. Листя заготовлюють на¬

властивостями. У народній меди¬

весні й улітку. Сушать листя на по¬

цині листя падуба рекоменду¬

сечогінними,

вітрі в тіні або в сушарці при

ється в якості протигарячкового

температурі 50—60 °С. Листя

й сечогінного засобу при водянці,

необхідно збирати обережно, ос¬

ревматизмі, як потогінний, жа¬

кільки можна поранитися об ко¬

рознижуючий при застуді, а та¬

лючки,

них.

кож як відхаркувальний засіб

Ягоди заготовлюють пізно во¬

при легеневих захворюваннях і

на

проносну дію. Компреси з кори
падуба допомагають зняти сильні
болі й використовуються, зок¬
знеболюючий засіб, а також як

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

розташовані

бронхітах. Ягоди падуба мають

рема, при переломах кісток як

червні. Плодоносить із вересня до

листя

протиотруту під час своїх ре¬
лігійних ритуалів і в медицині.

засіб для зняття кольок.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Приймати тільки за призначен¬
ням

під

контролем

лікаря.

Ягоди падуба отруйні й при вжи¬
ванні внутрішньо викликають от¬
руєння, основними симптомами
якого є сильна нудота й понос.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ст. ложки подрібненого
свіжого листя падуба гостролис¬
того V2 склянкою горілки, на¬
стоювати тиждень у темному
місці, процідити. Приймати на¬
стойку по 20—25 крапель в чарці
води 2—3 рази на день за півго¬
дини до їди. Застосовувати при
застуді, кашлі, ревматизмі, ар¬
триті.
Залити 1 ст. ложку подрібненого
свіжого листя падуба 1 склянкою
окропу, настоювати під кришкою
півгодини, процідити, Приймати
по ]/з склянки 2—3 рази на день
між прийомами їжі. Застосову¬
вати після важкої фізичної або
розумової діяльності.

Рослини від А до Я

243

(ОКУОРТЕКІЗ ИиХ-МА5), РОДИНА «ПАПОРОТЕВІ» - А5РЮІАСЕАЕ
разковій хворобі шлунка й дванад¬

агаторічна трав’яниста спорова
рослина заввишки 30—120 см.

У народі в старі часи в багатьох

цятипалої кишки. Не варто вико¬

Кореневище дуже товсте, усаджене

країнах папороть чоловічу ви¬

ристовувати їх при захворюваннях,

роздутими бурими залишками че¬

користовували в лікуванні за¬

що супроводжуються пропасни¬

решків, а знизу — з розгалуженою

хворювань досить ефективно.

цею, а також при недокрів’ї, актив¬

мережею тонкого коріння. Передня,

Сімейні рецепти зберігали в

ному туберкульозі й вагітності.

зростаюча частина кореневища несе

таємниці й передавали із поко¬

пучок листя, задня ж поступово відми¬

ління до покоління.

рає. Листя велике подвійноперисто -

Залити 500 г подрібнених коре¬

розсічене, лінійно-ланцетоподібне,
до розпускання згорнуте в спіраль.
Восени на нижньому боці листя з’яв¬
ляються округлі купки спорангіїв
(соруси). Розповсюджена в Україні
(ялинових і дубових лісах).
ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Цілющим у папороті вважаються
кореневища. Копають їх у вересні-жовтні. Найціннішими в
лікувальному відношенні є свіжі
кореневища (до трьох місяців).
Свіжість сировини визначають
за кольором, що на зламі пови¬
нен бути зеленим. Очистивши від
землі, корінців і лускатих листків,
кореневища висушують у печі
або духовці. Зберігають у банках
із притертими кришками.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Корінь чоловічої папороті міс¬
тить фліксову кислоту, схожі на
аспидінол мономери, димер альбаспидін, аспидінол.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
В офіційній медицині чоловіча па¬
пороть у вигляді екстракту засто¬
совується для лікування глистових
інвазій (теніозів). У народній ме¬
дицині корінь папороті використо-

ЗАСТОСУВАННЯ
невищ папороті чоловічої 5 л

вують як зовнішній засіб при роз¬

води, кип’ятити настій на слаб¬

ширенні вен кінцівок; при ревма¬

кому вогні до 5 годин, доливаючи

тизмі, литкових судорогах, геморої

до початкової кількості воду, що

та запаленні сідничного нерва й

википає. Отриманий відвар ви¬

при

захворюваннях.

користовується для ножних ванн

Через високу токсичність внутріш¬

при лікуванні варикозного роз¬

ньо рослину застосовують рідко та

ширення вен, грибкових уражень

з великою обережністю. Порошок

шкіри.

з кореня добре висушує старі не¬

Залити 1 ст. ложку подрібненого

загойні виразки. Папороть має

свіжого або сухого листя папороті

шкірних

абортивну дію.

склянкою окропу, настоювати

15 хвилин, остудити протягом 45
ПРОТИПОКАЗАННЯ

хвилин і процідити. Приймати на¬

Приймати препарати папороті чо¬

стій по У4 склянки 4 рази на день.

ловічої слід тільки за призначенням

Курс лікування — 2“3 тижні,

і під контролем лікаря. Вони про¬

з повтором через місяць. Застосо¬

типоказані при хворобах печінки й

вувати при лікуванні аднекситу

нирок, серцевій недостатності, ви¬

(запалення яєчників).

Повний атлас лікарських рослин

244

рав’яниста, багаторічна рос¬
лина,

помітно

накладають компреси з відвару

опушена.

парила на пухлини, вивихи, за¬

Стебло шершаво-волосисте, пря¬

биті місця; у вигляді полоскання

мостояче, заввишки близько 90 см.

використовують при запаленні

Листя чергове, із прилистками,

горла. Застосовують відвар з

переривчасто-перисте.

Квітки

медом при хворобах печінки й се¬

невеликі, п’ятичленні, золотаво-

лезінки, при запорі й хворобі

жовті, правильні. Суцвіття вер¬

жовчного міхура. Відвар трави

хівкове, довге, колосся просте.

розчиняє пісок у нирках, а відвар

Плід — маленькі, чіпкі сім’янки.

з корінців використовують при

Цвіте рослина в червні й липні.

злоякісних і доброякісних пухли¬

Поширена на всій території Ук¬

нах, а також при запущеному

раїни.

ревматизмі. Відвар, виготовле¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

дянці, лихоманці й при поносі.

У країнах Європи парило є
офіційною рослиною. У Ні¬
меччині трава застосовується
майже винятково у вигляді чаю
при захворюваннях шлунковокишкового тракту, печінки,
жовчного міхура, у вигляді на¬
стойки або д ля полоскання по¬
рожнини рота. При ранах на

шттттттяттт

(АСКІМОІЧІА ЕУРАТОКІА Ь), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - К05АСЕАЕ

шкірі ~ у вигляді компресу
з відвару трави.

ний з листя — при застуді, во¬
З лікувальною метою використо¬
вується вся рослина. її збирають

ПРОТИПОКАЗАННЯ

до плодоносіння, бажано під час

Не рекомендують приймати па¬

цвітіння; насіння — восени. Після

рило тим хворим, у яких є схиль-

збору траву розвішують пучками
або розстеляють тонким шаром на
свіжому повітрі, у добре провітрю¬
ваному приміщенні або сушать
у сушарках.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Вся трава цієї рослини містить у
собі дубильні речовини, запашну
ефірну олію, трохи вітаміну К;
тритерпени, слиз, флавоноїди, по¬
лісахариди, фруктозу, стероїди,
сахарозу, глюкозу; яблучну, щав¬
леву, лимонну, винну й хінну кис¬
лоти, катехіни.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Парило має протизапальну дію.
Регулює функцію печінки. За¬
стосовується рослина при ліку¬
ванні гепатиту, цирозу печінки,
подагри, люмбаго, ревматизму,
геморою, млявості кишечника,
шлункових хвороб. Зовнішньо

ність до запорів, висока здатність
крові до згортання, алергія, на
якісь компоненти, що входять до
складу цієї рослини.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити ЗО г трави парила 2 склян¬
ками води, випарювати на слаб¬
кому вогні, поки об’єм рідини не
зменшиться вдвічі, процідити.
Приймати настій по 1 ст. ложці
через 3 години при легеневих і
маткових кровотечах.
Залити в термосі 2—3 ст. ложки
трави парила х/2 к окропу, на¬
стоювати 2 години, процідити.
Приймати настій протягом доби
в 3—4 прийоми. Застосовувати
при нейроциркуляторній дистонії
(з головними болями й симпатико-адреналовими кризами).
Змішати

однакову

кількість

листя розхіднику (будри), копит¬
няку й трави парила. Залити 3 ст.
ложки збору 3 склянками окропу,
настоювати ніч, процідити. Прий¬
мати настій по У4 склянки 4 рази
на день. Застосовувати як від¬
харкувальний засіб.

Рослини від А до Я

245

(РАЗЗІРЬОКА), РОДИНА «ПАСИФЛОРОВІ» - РА53ІРШКАСЕАЕ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Індіанці північноамерикан¬

округле, лазяче, а у разі відсутності

Препарати пасифлори мають се¬

ського племені навахо культи¬
вували пасифлору як лікарську

отужна багаторічна трав’я¬
ниста ліана. Стебло гладке,

опори — сланке. Листя шкірясте,

дативний

довгочерешкове, глибоко трироз¬

вплив. їх застосовують для ліку¬

та

спазмолітичний

дільне, розташоване на стеблі чер¬

вання занепокоєння, при пору¬

гово; зверху зелене, знизу сірувате,

шеннях

у його пазухах розташовуються ву¬

походження, клімаксі, порушен¬

сики. Кореневище добре розви¬

нях засипання й сну, безсонні,

нене, горизонтальне, завдовжки

при нейровегетативній дистонії із

склероз церебральних і коронар

кілька метрів і завтовшки до 15 мм.

прискореним серцебиттям. Ліку¬

них судин.

Квітки на довгих квітконіжках,

вання

травлення

пасифлорою

нервового

рослину задовго до появи на
американському континенті

ч:

європейців.

ефективне

одиночні, правильні, з подвійною

при хронічному алкоголізмі, мас¬

ЗАСТОСУВАННЯ

оцвітиною, пелюстки блідо-лілові,

топатії, міомі, ендометриозі, аденомі

Залийте 1 ч. ложку трави паси¬

жилкою.

передміхурової залози, простатиті.

флори 1 склянкою окропу, настою¬

Плід — овальна соковита ягода зе¬

Препарати з пасифлори регулю¬

вати 10 хвилин, а потім фільтруйте.

ленувато-жовтого або жовто-жов¬

ють діяльність залоз внутрішньої

Приймайте 1 склянки перед сном.

тогарячого

із чорним

секреції, лікують різні запалення,

Змішати ЗО г трави пасифлори, 10 г

насінням. М’якоть плода їстівна.

гастрити, виразкові хвороби шлун¬

трави собачої кропиви, 10 г квіток

Цвіте в червні-вересні; плоди дозрі¬

ково-кишкового тракту, серцево-

глоду, залитих / 2 л горілки, настою¬

вають у серпні-жовтні. Батьків¬

судинні захворювання.

вати 2 тижні, процідити. Приймати

однією

середньою

кольору,

по 20—40 крапель 3 рази на день.

щина — Бразилія, США, Бермудські
острови. Рослина теплолюбна і в

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Курс лікування — 20 днів, пере¬

основному культивується в Україні

Протипоказаннями в застосу¬

рва — 2 тижня. Застосовувати при

як кімнатна.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Для

виготовлення

лікарських

препаратів використовують траву
ліани. її збирають тоді, коли па¬
сифлора цвіте або тільки починає
плодоносити. Сушать її в провіт¬
рюваних приміщеннях або на по¬
вітрі в тіні. Строк зберігання —
не більше 2 років.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Пасифлора містить бета-карболіни, малтол, сапоніни, флаво¬
ноїди,

вітамін

алкалоїди

(гармол, гармин і гарман); калій,
кальцій, магній, залізо, різнома¬
нітні корисні мікроелементи.

ванні пасифлори є стенокардія,

нервових, серцево-судинних захво¬

атеросклероз, інфаркт міокарда,

рюваннях.

Повний атлас лікарських рослин

246

(ЗОЦУМУМ ОУІХАМАКА Ь.), РОДИНА «ПАСЛЬОНОВІ» - 50ЬА\АСЕАЕ
пасльону солодко-гіркого запа¬

подагрі,

сають до розпускання листя, на-

жовтяниці, для лікування вене¬

весні,

ричних захворювань і при нере¬

верхівки

стебел

водянці,

невралгіях,

листками — при цвітінні рослини.

гулярних менструаціях. Відвар

Сировину розкладають тонким

стебел застосовують зовнішньо

шаром і сушать у тіні на повітрі

при сверблячих шкірних висип¬

або застосовують у свіжому виді.

ках, корості, лишаях, висипках

Зберігають лікарську сировину

венеричного походження у ви¬

в закритих скляних банках, ок¬

гляді компресів, примочок. Від¬

ремо від інших трав.

вар квіток рослини призначають

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

захворюванні легенів, бронхіаль¬

при простудних захворюваннях,

Містить алкалоїди солацеїн, сола¬

ній астмі, коклюші. Настойку з

неїн, дубильні речовини; у пло¬

молодих пагонів застосовують

дах — гірку речовину дулькамарин,

при грипі, простудних захворю¬

лікопін, алкалоїд соланін, сапони-

ваннях,

нові (дулкамаритинова й дулкама-

сверблячих висипках, запаленні

ринова) кислоти (їх немає у стиглих

середнього

плодах), таніни, каротиноїд, лікопін,

хворобах сечових шляхів і сечо¬

вітамін С, холін і вуглеводи арабан,

вого міхура.

при

невралгіях,

вуха,

при

фурункулах,

голактан та пектин.
агаторічна рослина з лазя¬
чим, здерев’янілим у нижній

частині порожнім стеблом, до 4 м
завдовжки, з галузками, що не
згинаються, із черговим листям
на черешках; пластинка листа
ланцетна, із двома великими час¬
точками

біля

основи.

зрослопелюсткові

Квітки

фіолетові,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Застосовувати тільки за призна¬

Паслін солодко-гіркий має сечо¬
гінну, в’яжучу, відхаркувальну,
жовчогінну, знеболюючу, проти¬
запальну, заспокійливу й крово¬
очисну дію.

Відвар

пасльону

ченням і під контролем лікаря.
Паслін солодко-гіркий

—

от¬

руйна рослина, використовувати
препарати якого потрібно з обе¬
режністю.

використовують при ревматизмі,

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити V 2 ч. ложки молодих

з яскраво-жовтими тичинками,
на довгих ніжках суцвіття, зіб¬

У німецькій народній меди¬

стебел з листям та квітками па¬

рані в щіткоподібні суцвіття, що

цині настій і настойку вжи¬

сльону 2 склянками окропу, на¬

никнуть. Плоди — соковиті яй¬

вають при поносах, хворобах

стоювати на киплячій водяній

цеподібні яскраво-червоні ягоди

сечового міхура й сечових

бані ЗО хвилин, дати відстоятися

шляхів, нерегулярних мен¬

великою

кількістю

насіння.

Цвіте із травня до вересня. Роз¬
повсюджений в Україні, європей¬
ській частині Росії, Білорусі.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують стебла з листям, квітки й
молоді пагони рослини. Пагони

струаціях і особливо як «кро¬
воочисний»

засіб

при

кропивниці й різних шкірних
захворюваннях — сверблячих
висипках, запальних процесах
шкіри, екземах, лишаях, фу¬
рункулах, гнійниках і т. д.

10 хвилин, процідити. Приймати
настій у вигляді примочок при лі¬
куванні злоякісної корости, злоя¬
кісних

виразок

золотушного,

венеричного й цинготного похо¬
джень; одночасно пити цей від¬
вар

по

ввечері,

склянки

вранці

та

спочатку з молоком,

потім без нього.

Рослини від А до Я

247

(РА5ТШАСА 5АТІУА), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕШРЕКАЕ
засіб при ниркових, печіночних і

ворічна зонтична рослина,
заввишки до

подібним

1 м з веретено¬

білуватим

коренем.

Стебло ребристо-борознисте, від

Із плодів пастернаку посівного
фармацевтична промисловість

середини гіллясте.

випускає лікарські препарати.

Листя найчастіше просте, пе¬

Один із них — «Берокеан», ним

ристе, із трилопатевим кінцевим

лікують деякі шкірні захворю¬

листочком; нижнє — з корот¬
кими черешками, верхнє — си¬
дяче. Квітки, зібрані в складну
парасольку,

золотаво-жовтого

кольору — на відміну від інших
зонтичних, переважно білих. Зе¬
ленувато-жовті плоди притиснуті
один до одного, широкоеліптичні,
із чіткими крильми. Цвіте па¬
стернак з липня по серпень. Ши¬
роко

вирощується

по

всій

території України й Росії.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою застосову¬
ють плоди, корінь і надземну
частину пастернаку посівного.
Незадовго до повної стиглості
парасольки зрізують і вивішують
пучками для сушіння. Після ви¬
сушування плоди обмолочують.
Зберігають у добре вентильова¬
них приміщеннях в упакованому
виді. Строк зберігання — до 3 років.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Пастернак містить мінеральні солі,
вуглеводи; у його корінні є також
значна кількість вітамінів — тіа¬
міну, нікотинової кислоти, рибо¬
флавіну, а також ефірної олії;
виявлено білкові речовини, жирну
олію, клітковину, крохмаль, пекти¬
нові речовини. У насінні знайдено
фурокумарини, флавоноїдні гліко¬
зиди й кумарини.

вання, у тому числі вітиліго.

шлункових кольках, як протикаш¬
льовий засіб і для зм’якшення та
виділення мокротиння, при ліку¬
ванні застуди.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати протипоказані при ту¬
беркульозі, гіпертонічній хворобі,
захворюваннях крові, нирок, пе¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

чінки, центральної нервової сис¬

Препарати пастернаку застосову¬

теми, серця, при тиреотоксикозі.

ють для лікування кардіоневрозів,

ЗАСТОСУВАННЯ

стенокардії, неврозів, що супро¬

Залити 1 ст. ложку пастернаку

воджуються
Рослина

коронароспазмом.

рекомендується

при

спазмах жовчовивідних шляхів,

2 склянками води, кип’ятити в кас¬
10 хвилин, настоювати протя¬

трулі

гом 2 годин, процідити. Приймати

шлунково-кишкового тракту, се¬

перший тиждень У4 склянки, на

човодів і нирок. Використовують

другий

при наявності каменів або піску в

3/4

нирках як сечогінний засіб. Па¬

кишечника.

стернак посівний підсилює стате¬

Залити 100 г подрібненого свіжого

збільшити

прийом

до

склянки. При хворобі нирок і

та хворобах передміхурової за¬

кореня пастернаку х/2х горілки,
настоювати протягом 3 тижнів при

лози. У практиці народної меди¬

кімнатній температурі, періодично

цини

струшуючи, процідити. Застосову¬

вий потяг, корисний при імпотенції

відвари

трави

рослини

застосовують при водянці, при га¬

вати 3 рази на день по

люцинаціях, як болезаспокійливий

Застосовувати при депресії.

1 ч.

ложці.

Повний атлас лікарських рослин

248

(РКІМІЛ.А 0РРІСШАІЛ5 ]АЕд.), РОДИНА «ПЕРВОЦВІТНІ» - РКІМУЕАСЕАЕ

агаторічна трав’яниста рослина

горла, гортані й бронхітах. На¬

заввишки до ЗО см, з вер¬

У тибетській медицині
И КВІТКИ
квітки

стій листя використовують при

тикальним або косо зростаючим

близьких видів первоцвіту лі¬

подагрі, хворобах нирок і сечо¬

бурим кореневищем і пучком

карського використовувалися

вого міхура.

тонкого коріння. Стебло округле,

для лікування ран, при набря¬

уживають як заспокійливий засіб

прямостояче. Листя зібране в

ках. У Німеччині сушені квіти

при безсонні й перезбудженні,

прикореневу розетку, яйцевидно-

вживалися як зміцнювальний

мігренях, запамороченнях, нев¬

овальне, овальне або довгасте,

нерви чай, підмішувалися до

ралгії, застуді, лихоманці, хворо¬

зморшкувате. Квітки в суцвітті

вина. На Русі він вважався

бах серця й туберкульозі легенів.

парасолька, односторонньо ник¬
нуть, золотаво-жовті, з жовтога¬
рячими плямами на зіві. Цвіте із
квітня до червня, плоди дозріва¬
ють у липні. Плід — яйцеподібна
бура, багатонасіннєва коробочка.

квіткою бадьорості й здоров’я.
Квіткові стрілки вживали в
їжу, з листя і квіток готували
потогінні й заспокійливі від¬
вари, мазі від екземи

Росте в лісових і лісостепових
районах України й Росії.

Настойку квіток

Порошок із товченого листя при¬
ймають при нестачі вітамінів в
організмі, млявості, відсутності
апетиту, хворобах ясен. У дерма¬
тології препарати первоцвіту вес¬
няного призначають внутрішньо
при облисінні, псоріазі, черво¬

настойку кореня призначають як

ному плоскому лишаї.

м’якшильний і відхаркувальний

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

засіб при кашлі, бронхітах, запа¬

З лікувальною метою використо¬

ленні легенів, коклюші; як боле¬

Не рекомендують приймати при

вують квітки, листя, які збирають

заспокійливий засіб (при болях у

вагітності, оскільки рослина сти¬

під час цвітіння рослини, і корінь,

суглобах); при хронічних закре¬

мулює скорочення матки, і людям

який викопуються восени, миють у

пах, головних болях, всіх хворо¬

з підвищеною чутливістю до пер¬

проточній воді та сушать: спочатку

бах сечостатевих шляхів і нирок.

воцвіту, з індивідуальною нестерп¬

пров’ялюють на відкритому по¬

Зовнішньо відвар використову¬

ністю.

вітрі, а потім досушують у сушар¬

ють для полоскань при запаленні

ках при температурі 40—50 °С або

ЗАСТОСУВАННЯ

на горищі, розстеляючи тонким

Залити 1 ст. ложку подрібненого

шаром на папері. Строк зберігання

кореня первоцвіту лікарського

коріння —

У4 л води, кип’ятити

роки.

хвилин,

настоювати 20—25 хвилин, про¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

цідити. Приймати настій по 1 ст.

Корені містять сапонін, глюко¬

ложці 4—5 разів на день. Засто¬

зиди примверин і примулаверин,

совувати при захворюваннях ор¬

вітамін С, каротин і ефірну олію.

ганів дихання.

Листя містить сапоніни, вітамін

Залити 15 г сухого листя 1 склян¬

С, каротин. У квітках є сапоніни,

кою води, кип’ятити 15 хвилин,

флавоноїди, вітамін С.

настоювати 20—30 хвилин у за¬
критому посуді, процідити. Прий¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

мати по

х / ^ склянки 3—4 рази на

день. Застосовувати як відхарку¬

У науковій медицині первоцвіт

вальний, потогінний і сечогінний

застосовується у формі чаю при

засіб.

авітамінозах. Відвар і спиртову

Рослини від А до Я

249

лет багатолистковий
(АМТНУШ5 УІЛ^ЕКАКІА), РОДИНА «БОБОВІ» -

ворічна

або

багаторічна

цвітіння.

Траву

заготовлюють

трав’яниста рослина із пря¬

у червні-липні: або цілком, або тільки

мостоячими стеблами заввишки

квітки. Зібрану сировину відразу су¬

20~60 см, у верхній частині гіл¬

шать у притінку.

Листя

непарнопе¬

вань гнійних ран, д ля розсмок¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ристе, із черешками, зверху голе,

Трава перелету містить сапоніни,

знизу густо мохнате, прикоре¬

дубильні речовини, ксантофіл та

неве — з 1—4 парами невеликих

інші пігменти.

з 4—7 парами яйцеподібних або

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ланцетних

листочків.

Перелет володіє в’яжучою, сечо¬

Квітки метеликового типу, віно¬

гінною, антитоксичною, заспокій¬

чок жовтий, човник на верхівці

ливою,

зазвичай червонуватий, іноді ві¬

дією, сприяє загоєнню ран. У на¬

ночок

Тичинки

родній медицині водний настій

зрослися в один пучок. Плід —

трави використовують при цукро¬

біб, яйцеподібний, однонасінний,

вому діабеті, нефритах, циститах,

не розкривається. Цвіте перелет

уретритах,

із квітня по червень. Росте в Ук¬

шлунка й дванадцятипалої кишки,

раїні повсюдно.

при захворюваннях, пов’язаних з

бічних

червонуватий.

загальнозміцнювальною

виразковій

хворобі

фізичною перенапругою. Настій

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

дають дітям при переляку, епілеп¬

З лікувальною метою використо¬

ють

вують квіти й траву (стебла, листя,

рослини. Відвар трави п’ють при

квітки) перелету, зібрані в період

безсонні, шлункових болях. Пере-

сії, купають у відварі або обкурю¬
димом

тування пухлин і ослаблення
болю при укусах бджіл і ос, а
також д ля полоскань при сто¬
матитах.

бічних листочків і еліптичним
кінцевим листочком, стеблове —

при укусах скажених собак,
уживали для компресів і обми¬

лястими. Вся рослина покрита
волосками.

За старих часів настій пере¬
лету приймали внутрішньо

від

спалювання

лет часто застосовують у суміші з
подорожником, відваром цих двох
трав обробляють рани, що погано
загоюються, виразки, обморожені
місця. Свіжу траву у вигляді при¬
парок застосовують для розсмок¬
тування

пухлин.

При

різних

запальних процесах порожнини
рота призначають полоскання з
настою квіток, його ж застосову¬
ють при кашлі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказання

до

застосу¬

вання препаратів перелету не ві¬
домі.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ст. ложки сухих квіток
Iі/2 склянками окропу, настоювати
ЗО хвилин, процідити. Застосову¬
вати зовнішньо, для обмивання ран,
виразок та інших ушкоджень шкіри,
а також використовувати для по¬
лоскання порожнини рота.
Залити 1 ст. ложку трави перелету
1 склянкою окропу, настоювати в
закритому посуді 2 години, проці¬
дити. Приймати по 1—2 ст. ложки
3—4 рази на день до їди. Застосо¬
вувати при болях у шлунку, вираз¬
кових захворюваннях шлунка й
дванадцятипалої кишки.

Повний атлас лікарських рослин

250

(А^КОЗАСЕ ЗЕРТЕІЧТКІСЖАІЛЗ), РОДИНА «ПЕРВОЦВІТНІ» - РКІМУЬАСЕАЕ

евелика однолітня озима трав’я¬
ниста

рослина

заввишки

У народній медицині Сибіру

тивну, контрацептивну й абор¬
тивну властивості. В офіційній

25—35 см. Листя зібране в ро¬

його застосовують як крово¬

медицині

зетці, майже сидяче, довгасте або

спинний і абортивний засіб, а в

У народній медицині настій трави

ланцетоподібне, щільно притис¬

тибетській — як сечогінний та

переломника північного прийма¬

нуте до землі. Вся рослина негусто

протизаплідний. Зовнішньо

ють внутрішньо в якості надій¬

покрита короткими, у більшій час¬
тині гіллястими, а у верхній частині
залозистими волосками. Ніжок
суцвіття кілька. Білі дрібні квітки

відвар трави переломника пів¬
нічного у вигляді полоскань за¬
стосовують

при

запаленні

не

застосовується.

ного контрацептивного засобу.
Крім того, переломник п’ють при
болях у серці, нервових розладах,
сечокам’яній хворобі, ломоті в

зібрані в парасольки. Чашечка

горла, ангіні, гонореї у чолові¬

п’ятигранна, до однієї третини

ків, у вигляді спринцювань —

зобі, лихоманці; як протисудо¬

надрізана на зубці. Віночок до¬

при білях у жінок.

рожний засіб при епілепсії й ек¬

рівнює чашечці або трохи до¬
вший. Насіння темно-коричневе,

V..

тт

суглобах, болях у шлунку, грижі,

лампсії; у якості діуретичного,
кровоспинного, а також абортив¬

міститься в коробочках. У липні

під час цвітіння й сушать у тіні,

ного, сечогінного і кровоспинного

достигле насіння обсипається і

розкладаючи шаром 2—3 см на

засобу. Викликає апетит. Зов¬

проростає, а до осені зі сходів ут¬

папері або тканині. Заготовляють

нішньо використовують у вигляді

ворюється розетка листків. Цвіте

всю рослину цілком, висмикуючи

полоскань при запаленні горла,

в другій половині травня-червня.

разом із корінням. Потім корінь

ангіні й спринцювань при білях у

Розповсюджений в Україні.

обрізають або висушують разом

жінок.

з рослиною в тіні, розстеляючи

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

тонким шаром, або розвішуючи

З лікувальною метою використо¬

пучками.

вуються трава (стебла, листя,
квітки) і корінь. Траву збирають

на шпагат, зв’язавши невеликими

й під контролем лікаря. Препа¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Трава переломника міс¬
тить тритерпенові сапо¬
ніни, кумарини, дубильні
речовини,

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати за призначенням

флавоноїди,

понад 15 амінокислот та
понад ЗО мікроелемен¬
тів, у тому числі ванадій,
галій, залізо, кобальт, марга¬
нець, мідь, молібден, ні¬
кель, срібло, стронцій,
титан, хром, цинк, цир¬
коній.

рати

переломника

північного

протипоказані при вагітності.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити в термосі 1 ч. ложку
трави переломника У4 л окропу,
настоювати

Приймати по

годину, процідити.
]/4

склянки 4 рази

на день за ЗО хвилин до їди. За¬
стосовувати при болях у животі,
для підвищення апетиту.
Як протизаплідний засіб настій
трави жінки п’ють за

дні до по¬

чатку менструації або відразу після

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

її закінчення — діє протягом мі¬

Препарати переломника

стій у вигляді полоскання при

північного мають седа¬

хворому горлі.

сяця. Зовнішньо застосовують на¬

Рослини від А до Я

251

(ВКУОІМІА АЬВА Ь.), РОДИНА «ГАРБУЗОВІ» - СЕІСШВІТАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста одно¬
домна ліана. Корінь товстий,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

м’ясистий, часто дво-, трироз¬

Переступень білий володіє влас¬

дільний. Стебла завдовжки 2—4 м,

тивостями, що загоюють рани,

голі або усаджені дрібними ши¬

сечогінною, болезаспокійливою,

пами, лазять за допомогою не-

протиревматичною, кровоспинною

розгалужених вусиків. Листя на

дією. У народній медицині пере¬

довгих черешках, п’ятилопасні,

ступень білий застосовують при

по краю зубчасті, із шорсткува¬

болях в ділянці серця, набряках

тою поверхнею, до 10 см завдов¬

різного походження,

жки.

епілепсії, міжреберній невралгії,

Квітки роздільностатеві,

паралічах,

жовтувато-білого кольору. Ма¬

поліартритах,

точкові квітки зібрані в щіткопо¬

струаціях, цукровому діабеті та при

дібних

зонтиковидних

закрепах. Корінь переступня вико¬

суцвіттях. Тичинкові квітки в ки¬

ристовують як болезаспокійливий,

тицях, розташованих у верхній

жарознижуючий і протизапальний

частині стебла. Цвіте пересту¬

засіб при поліартриті,

пень у травні-червні. Плід — ку¬

болях в ділянці серця, епілепсії,

ляста ягода чорного кольору 7—8 мм

мігрені й паралічах. Спиртову на¬

у діаметрі. Дозрівають плоди в

стойку свіжого кореня переступня

липні-серпні. Переступень білий

застосовують зовнішньо при пара-

або

розповсюджений в Україні, Росії,
на Кавказі.

З лікувальною метою використо¬
вують коріння рослини. їх запа¬
до

подагрі,

білого й уживали при ліку¬
ванні багатьох захворювань.
Використовували свіжий ко¬
рінь, порошок кореня, вису¬
шеного на сонці, надземну
частину рослини.

лічі, мігрені, міозиті як болезаспо¬
кійливий засіб. Порошком із су¬
хого кореня присипають трофічні
виразки, використовують при ви¬
веденні пігментних плям і борода¬
вок. Порошок кореня, змішаний
із соняшниковою олією, застосо¬
вують при суглобному ревматизмі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати тільки за призна¬
ченням і під контролем лікаря.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

сають

при вбогих мен¬

За старих часів люди вірили
в чудодійну силу переступня

цвітіння.

Корінь

копають, очищають, обполіску¬
ють холодною водою, ріжуть на
тонкі шматочки й сушать у теплі.
І пам’ятайте, що такі лікарські
рослини, як переступень білий,
потрібно зберігати окремо від
інших запасів трав через його от¬

Переступень білий — отруйна
рослина!
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 10 г подрібненого кореня
переступня білого 1 склянкою
води, кип’ятити на слабкому вогні
15 хвилин, процідити. Приймати по
1 ч. ложці 3 рази на день за

х/2

години до їди. Застосовувати при
хворобі серця, легенів, подагрі.

руйність.

Залити 10 г подрібненого кореня

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

рілки, настоювати в темному місці

переступня білого

У корінні виявлено глікозиди, ду¬
бильні речовини, кумарини, вуг¬
леводи, ефірну олію, брінолову
кислоту,

алкалоїди,

азотмісткі

сполуки, жирну олію, сапоніни,
смоли, фітостерин.

х /2

склянки го¬

2 тижні, процідити. Приймати по
10 крапель 3 рази на день. Застосовуват і при хронічному запаленні
суглобів. Настойку можна вико¬
ристовувати зовнішньо — як засіб,
що загоює рани.

Повний атлас лікарських рослин

252

(РКШШ РЕК5ІСА Ь.), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - К05АСЕАЕ
ерево

заввишки

3—5

м.

Листя чергове, ланцетопо¬

дібне,

із зубчастою крайкою.

Квітки рожеві або червоні, чис¬
ленні, неоднакові за розмірами,
сидячі, з’являються до розвитку
листя. Плід — соковита кістянка,
куляста, з борозенкою на одному
боці, зазвичай покрита ніжною
бархатистою опушеною шкіроч¬
кою. М’якоть плода — солодкого
або кислувато-солодкого смаку,
соковита, ароматна, кісточка гли¬
боко

хвилястобороздчаста,

із

крапковими ямочками. Насіння
традиційно гірке, іноді солодке.
Цвіте персик наприкінці квіт¬
ня — на початку травня. Батьків¬
щина рослини вірогідно невідома,
але вважається, що це північний
Китай. Широко культивується
в передгір’ях Карпат, на півдні
України, у Криму.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використову¬
ють квітки, плоди, насіння персика.
Квітки збирають у березні-квітні,
плоди й насіння — у липні-вересні.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У м’якоті плодів персикового де¬
рева присутні органічні кислоти:
яблучна, хінна, лимонна, винна;
мінеральні солі: калій, залізо,
фосфор, марганець, мідь, цинк,
селен і магній; вітаміни: С, групи
В, Е, К, РР, каротин; пектини й
ефірні олії. У кісточках є жирна
олія, що складається з олеїнової,
пальмітинової й стеаринової кис¬
лот та ситостерину, гірка миг¬
дальна олія й глюкозид амігдалин
(вітамін В^).

як розчинник лікарських речовин
Персикова олія застосовува¬

для одержання ін’єкційних лікар¬

лася при лікуванні мігрені,

ських форм на жировій основі,

гострих (гарячих) і хронічних
(холодних) запалень серед¬
нього вуха.

мазей та лініментів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Персики протипоказані при алер-

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

гійних станах, ожирінні й цукро¬
вому діабеті.

Плоди персика рекомендуються

ЗАСТОСУВАННЯ

онкологічним хворим у якості по¬

Змішати подрібнене до однорід¬

живного та загальнозміцнюваль-

ної маси

ного засобу; при аритмії й інших

персика й кілька тонких скибочок

штук свіжого листя

захворюваннях серця, через ви¬

сирої неочищеної картоплі. За¬

сокий вміст калію; застосовують

лити суміш Уз склянки кип’яче¬

для зм’якшення сили стресу на

ної гарячої води і перемішати.

високому

Суміш викласти на щільну чисту

вмісту магнію й при анемії, зав¬

тканину й прикласти до нариву.

дяки вмісту калію. Маски, до

Застосовувати

складу яких входить персик, до¬

карбункулів та наривів.

помагають утримувати вологу в

Добре просмажте ядра кісточок

клітинах шкіри, тим самим роз¬

персика, розітріть, змочіть водою

правляючи зморшки й усуваючи

й змазуйте цією кашкою висипку

дряблість. Фруктові кислоти від¬

на шкірі. При діатезі в дітей.

організм,

завдяки

при

лікуванні

лущують омертвілі клітини, омо¬

Пити по У 4 склянки персикового

лоджують і освітлюють шкіру.

соку за

Жирну олію із насіння персика,

совувати при закрепах і хворобі

що не висихає, використовують

шлунка.

хвилин до їди. Засто¬

Рослини від А до Я

253

(РОТЕІЧПІЛ.А А№ЕКГЧА Ь.), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ

Г7\

агаторічна трав’яниста рос¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

лина з тонким коротковоло-

Перстач гусячий містить флаво¬

систим стеблом. Листя перстачу

ноїди, аскорбінову кислоту, ду¬

корінь і галузки перстачу гу¬

переривчастоперисте, зверху зе¬

бильні речовини, сапоніни, гіркоти,

сячого вважають хорошим

лене, знизу білуватошовковисте.

ефірну олію, жирні й органічні кис¬
лоти. У кореневищі багато білка й

антисептиком, застосовують

Квітки золотаво-жовті, досить ве¬
ликі (до

крохмалю.

см), одиночні з п’ятьма

“

У тибетській медицині квітки,

для лікування захворювань
органів шлунково - кишкового

пелюстками. Цвіте із травня до ве¬

тракіу, при діареї й диспепсії.

сім’янок, дозріває в липні-вересні.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Широко розповсюджений в Ук¬

Перстач гусячий відомий як ефек¬

раїні, Росії, Білорусі.

тивний шлунковий засіб при поно¬

опущенні матки і як сильний сечо¬

сах з кольками, застосовується як

гінний засіб для видалення піску із

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

болезаспокійливий засіб при мен¬

сечового міхура.

Під час цвітіння перстачу гусячого

струаціях, рослину можна викорис¬

збирають перисте листя, але можна

товувати при легких запаленнях

використовувати й повзучі пагони із

слизової ротової

Не рекомендується використову¬

квітками. Сушіння повинно відбува¬

горла (промивати й полоскати) і як

вати при колітах, що супроводжу¬

тися ретельно й швидко, при темпе¬

допоміжний засіб при лікуванні

ються атонічними запорами. Не

ратурі не вище 45 °С. Кореневище

гострих неспецифічних поносів із

варто використовувати при згу¬

перстачу гусячого викопують, обчи¬

легкими спастичними шлунково-

щенні крові. З особливою обереж¬

щають землю, швидко миють холод¬

кишковими явищами у дітей шкіль¬

ністю

ною водою й сушать у провітрюваних

ного віку й дорослих. Народна

гусячий у випадку гіпертонічних

приміщеннях.

траву

медицина рекомендує перстач гу¬

кризів.

років, корене¬

сячий при туберкульозі легенів,

ресня. Плід складається з декількох

Зберігати

можна не довше
вища — 5 років.

порожнини

ПРОТИПОКАЗАННЯ

цинзі, грижі, кровохарканні, при

варто

приймати

перстач

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ч. ложки з гіркою трави
74л

киплячої води. Дати настоя¬

тися 10 хвилин, процідити. Прий¬
мати настій по 2—3 чашки щодня;
пити чай як можна більш гарячим і
маленькими ковтками, краще непідсолоджений. Вживати чай при
судорогах нижньої частини тіла
у жінок, спазмах ікр ніг, нездужан¬
нях, пов’язаних з менструацією, і
при шлункових захворюваннях.
Залити 1 ч. ложку насіння перстачу
1

склянкою

молока,

кип’ятити

5 хвилин, настоювати 20 хвилин,
процідити. Приймати настій по
V2 склянки 2 рази на день. Засто¬
совувати при маткових білях і хво¬
робливих менструаціях.

Повний атлас лікарських рослин

254

(РОТЕІЧтЬА ЕКЕСТА Ь.), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

ПОКАЗАННЯ

лина заввишки до 50 см. Має

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

товсте дерев’янисте кореневище,

Препарати перстачу (відвар і на¬

від

стойка)

якого

відходить

численне

використовують

як

дрібне коріння. Кореневище ясно-

в’яжучий, протизапальний, бак¬

жовте на розрізі й червонясто-буре

терицидний і кровоспинний засіб.

зовні. Стебло прямостояче, угорі

Відвар застосовують внутрішньо

гілкується, листя чергове, трійчасте

при запальних процесах шлунково-

Перстач прямостоячий — од¬
на із найстаріших лікарських
рослин, що широко застосову¬
ється в народній медицині ба¬
гатьох

країн.

Згадку

про

перстач можна знайти не тіль¬

або п’ятипальчасте, клиновидно-

кишкового тракту, при поносах, ди¬

ки в древніх травниках, а й

довгастої форми. Невеликі жовті

зентерії, шлункових виразках, як

у переказах, оскільки траві

одиночні квітки мають чотирипе¬

кровоспинний засіб при внутрішніх

приписували велику цілющу

люстковий віночок, чим відрізня¬

кровотечах; зовнішньо — при опі¬

силу, недарма одне з назв пер¬

ються від інших видів перстачів.

ках, мокнучих екземах та інших

Цвіте із травня до вересня. Плід —

шкірних

багатонасінина, дозріває в червні.

стойка кореневища вживається

Рослина широко розповсюджена в

для змазування при запальних

Україні, у Карпатах.

процесах у порожнині рота (стома¬

захворюваннях;

на¬

титах, гінгівітах) і внутрішньо —
ЗБИРАННЯ

при катарах кишечника. У народній

ТА ЗБЕРІГАННЯ

медицині настойку кореневищ на го¬

Лікувальною сировиною є коре¬

рілці п’ють при шлункових захво¬

невища, які заготовлюють на по¬

рюваннях,

чатку вересня — у жовтні, після

захворюваннях серця, матки, зов¬

дизентерії,

поносі,

відмирання надземних часток,

нішньо використовують у вигляді

або навесні, у перших числах від¬

компресів і примочок при забитих

ростання листя.

місцях, мокнучих ранах і екземах,

Викопані кореневища з корінням

при геморої.

звільняють від землі й відрізають
корінці. Кореневища миють у
проточній воді й сушать на від¬
критому повітрі або ж у закритому
провітрюваному приміщенні, роз¬
сипавши тонким шаром. Строк
придатності сировини — 4 роки.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Кореневище

перстачу

прямо¬

стоячого багаті дубильними речо¬
винами,

містять

кристалічний

ефір торментол, глікозид термен¬
тилін, ефір торментол, кислоти
(хінну й елагову), віск, смоли,
сліди ефірної олії, флобафени,

ВЙ&Я

крохмаль і камедь.

стачу — «могущник».
Vжи

'НУ
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібненого ко¬
реневища 1 склянкою води, кип’ятити
на водяній бані 10—15 хвилин, осту¬
дити, процідити. Приймати по
1 ст. ложці 3—4 рази на день за
1 годину до їди. Застосовувати
у вигляді примочок і ванн при ге¬
морої.
Залити 1 ч. ложку подрібненого
кореневища в термосі 3/4 склянки
окропу, настоювати 10 хвилин,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

процідити. Приймати по 2—3 чаш¬

Протипоказаннями є атонічні за¬

ки чаю щодня. Застосовувати при

пори, гіпертонія.

поносі.

Рослини від А до Я

255

Петрушка городня

(РЕТКОЗЕІЛІЧІЖ ЗАТІУУМ), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕШТЕКАЕ
ворічна трав’яниста рослина
заввишки 30—100 см із пря¬

мостоячим, дуже гіллястим стеб¬
лом. Листя петрушки городньої
зверху блискуче, у загальному об¬
рисі трикутне, нижнє подвійноабо тричіперисторозсічене, із кли¬
новидно-яйцеподібними, тричі над¬
різаними й зубчастими частинами,

Великий лікар Авіценна ви¬

соко цінував петрушку, він так
відзначав цілющі якості рос¬
лини: «...петрушка відкриває
закупорки, жене піт, заспо¬
коює болі.., розсмоктує пух¬
лини

початку

(їхнього

дією. У народній медицині водний
настій коріння і розтертих плодів
застосовують як сечогінний засіб
при водянці й набряках серцевого
походження, хворобах нирок і се¬
чового міхура, ниркових кольках,
як вітрогінний при кишкових спаз¬
мах і метеоризмі, а також при роз¬
ладі

менструацій

запаленні

верхнє — трійчасте, з лінійними,

утворення)»; «...допомагає від

цільнокрайніми або тричі надрі¬

кашлю, стиснення й утруд¬

заними часточками. Маленькі,

нення дихання, вона корисна

сіння петрушки володіє ефективною

зеленувато-жовті квітки в багато-

для печінки

діуретичною і протиспазматич-

променевих складних парасолях.

своєю розчинюючою власти¬

ною дією, збуджує секреторну

Плоди — довгасто-яйцеподібні, сі¬

вістю

від¬

діяльність шлункових залоз, по¬

рувато-бурі напівплодики.

вона

й селезінки..,
збуджує

передміхурової залози. Товчене на¬
сіння вживали проти малярії. На¬

Цвіте

рижку» ; «петрушка жене сечу

ліпшує травлення. Сік із листя

в червні-липні, плоди дозрівають

й місячні.., (вона) шкідлива

використовують для видалення

у липні-серпні. Широко культиву¬

для вагітних.., всі види й всі

плям і прищів на шкірі, а листя

ється в Україні.

частини петрушки очищають

прикладають для знеболювання

нирки, сечовий міхур і матку».

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують листя, корінь і насіння.
Листя заготовлюють у червні-

після укусів комах.
ПРОТИПОКАЗАННЯ

атол і глікозид апігеніну; арома¬
тичну олію, у якій виявлено апіо-

Препарати петрушки не можна
приймати при вагітності.

серпні, корінь — у серпні-вересні.

ламіристицин. Крім ефірної олії в
надземній частині рослини й у

ЗАСТОСУВАННЯ

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

корінні міститься значна кіль¬

Залити в термосі 1 ч. ложку

кість аскорбінової кислоти, каро¬

дрібно нарізаного листя і коріння

Плоди петрушки містять ефірну
олію, головний компонент ЯКОЇ

—

тину; вітаміни групи В, К, РР,
фолієва

кислота;

солі

свіжої петрушки 1 склянкою ок¬
ропу, настоювати 2—3 години

заліза;

(узимку можна заварювати суху

інулін; флавоноїди; гліко¬

петрушку). Приймати в 3 при¬

калію,

магнію,

йоми, ковтками за 1 годину до

зиди.

їди. Застосовувати при сечо¬
ПОКАЗАННЯ

кам’яній хворобі.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Залити 1 ч. ложку розтертого на¬

Препарати петрушки во¬

сіння петрушки 2 склянками охо¬

лодіють антисептичною,

лодженої

протизапальною, знебо¬

настоювати 8—10 годин у закри¬

люючою, спазмолітичною,

тому посуді, процідити. Прий¬

кип’яченої

води,

сечогінною,

мати по 2 ст. ложки 3 рази на

дезінтоксикаційною, про¬

день. Застосовувати при нерегу¬

тигарячковою та потогінною

лярних менструаціях.

вітрогінною,

Повний атлас лікарських рослин

256

Пижмо звичайне
(Т^АСЕТІМ УЦЕСАКЕ Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ

головному болю, жіночих хворо¬

агаторічна трав’яниста рос¬
лина до 150 см заввишки,

У болгарській народній ме¬

бах, лихоманці, артеріальній гіпо¬

з горизонтальним кореневищем і

дицині пижмо знаходить за¬

тензії; зовнішньо (у вигляді ванн

тонкими шнуроподібними моч¬
ками коріння. Стебло міцне, пря¬
мостояче, у суцвітті розгалужене.
Листя чергове, перисто-розсі¬
чене на лінійно-ланцетні зубчасті
частки. Нижнє листя на череш¬
ках, інше сидяче, зверху темно-

стосування

при

нервових

розладах, спазмах шлунка,
запаленні сечового міхура й
нирок, нирковокам’яній хво¬
робі, головних болях, подагрі,
малярії та ін.

і компресів) — при ревматизмі,
подагрі; для промивання гнійних
ран. Порошок (з медом) — при
аскаридозі, ентеробіозі.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати препарати пижма

зелене, знизу сірувато-зелене,

тільки за призначенням і під кон¬

усаджене крапковими залозками.

тролем лікаря. Рослина слабко

Квіткові кошики округлі, плоскі,
багатоквіткові,

яскраво-жовті,

зібрані на верхівці стебла й галу¬
зок у густі щіткоподібні суцвіття.
Всі квітки в кошиках трубчасті.
Плід пижма — дрібна, довгаста
сім’янка. Цвіте в липні-серпні,
плоди дозрівають у серпні-ве¬
ресні. Поширена в Україні, євро¬
пейській частині Росії, Сибіру.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Лікарською сировиною є суц¬
віття

пижма,

трава

(стебла,

листя, квіткові кошики). Суц¬
віття заготовлюють на початку
цвітіння, зрізуючи свіжі кошики
й частини суцвіть із загальною
ніжкою суцвіття завдовжки не
більше 4 см (від верхніх коши¬
ків). Сушать під навісом, на го¬
рищах,

розподіляючи

тонким

шаром, обережно перевертаючи
1—2 рази під час сушіння. Строк
придатності сировини — 3 роки.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Квітки містять танацетову, галусову та інші органічні кислоти,
гірку речовину танацетин, ду¬
бильну речовину, смолу, цукор,
камедь, жирну й ефірну олії, барвні

та екстрактивні речовини. Ефір
на олія містить туйон, кетон, кам¬
фору, туйол, борнеол і пінен.

отруйна. Вагітним жінкам і ма¬
леньким дітям препарати пижма
призначати не слід.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ЗАСТОСУВАННЯ

У народній медицині суцвіття й

Залити 20 г квіток пижма 1 склян¬

надземну частину пижма у ви¬

кою окропу, настоювати 4 години,

гляді настою застосовують для

процідити. Приймати настій по 1 ст.

вигнання аскарид і гостриць, при

ложці 3 рази на день. Застосову¬

шлунково-кишкових

вати при аскаридозі та ентеробіозі,

захворю¬

ваннях (гастриті, виразковій хво¬

а також як жовчогінний засіб.

робі шлунка й дванадцятипалої

Залити 5—10 г пижма 1 склянкою

кишки, ентероколіті), захворю¬

окропу, настоювати 3 години, про¬

ваннях печінки й жовчного мі¬

цідити. Приймати 3—4 рази на

хура

холециститі,

день до їди 1 ст. ложку. Застосову¬

ангіохоліті), нервових розладах,

вати при хворобах нирок і печінки.

(гепатиті,

Рослини від А до Я

257

(ЕЬУТКІСІА КЕРЕ^ Ь.), РОДИНА «ЗЛАКИ» - РОАСЕАЕ
жовчнокам’яної хворобах; мета¬

агаторічна трав’яниста рос¬
лина заввишки 60—120 см.

У Швейцарії й Німеччині

болічних артритах і остеохондро¬

У пирію дуже довге повзуче ко¬

ліки, що містять речовини

зах; ревматизмі й подагрі; при

реневище, від якого відходить

пирію

численне тонке коріння. Стебло
пряме. Листя довге, лінійне, чер¬
гове, світло- і темно-зелене. Зе¬
ленуваті квітки розташовані на
верхівці стебла й зібрані в суц¬
віття — складний колос. Цвіте в

повзучого,

застосо¬

вують як добавку при лікуванні
катару

верхніх

дихальних

шляхів, а також при запаленні
сечоводів для збільшення ви¬
ведення сечі.

повсюджений на території Ук¬
раїни.

вальний,

потогінний,

послаб¬

люючий, сечогінний, кровоочис¬
сприяє зміцненню судинної стінки.
Народна медицина рекомендує

ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вуються в основному кореневище,
очищене від коріння і листових
піхов, а також трава пирію повзу¬
чого. Кореневище викопують рано
навесні, до росту стебел. Корене¬

чного

міхура;

при

запаленні

шлунка й кишечника; проблемах,
пов’язаних з менструацією. Зов¬
ють при фурункульозі, юнацьких

ний, протизапальний засіб, також

ЗБИРАННЯ

захворюваннях печінки й жов¬

нішньо препарати пирію застосову¬

червні-липні, насіння дозріває
у серпні-вересні. Повсюдно роз¬

анемії; хворобі легенів; при во¬
дянці, уретритах і циститах; при

кореневище й сік свіжого листя
при ГРВІ, при бронхітах і пневмо¬
ніях. Пирій застосовують при хво¬
робах, пов’язаних з порушенням
сольового обміну: сечокам’яній і

вуграх та інших шкірних захворю¬
ваннях. При нашкірних хворобах,
діатезах, рахіті, геморої показані
ванни з відваром. Пирій володіє
протиглисним ефектом.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Необхідно утриматися від трива¬
лого вживання препаратів пирію
при гострому панкреатиті з діа¬
реєю,

загостренні

виразкової

хвороби шлунка, гіпотонії.

вище пирію відмивають від ґрунту
й добре висушують на повітрі, або

ЗАСТОСУВАННЯ

в сушарках (55 °С), тому що воно

Залити 2 ч. ложки сухого подріб¬

легко уражається цвіллю. Сиро¬

неного кореневища пирію повзу¬

вину зберігають

чого У4 л окропу, настоювати

роки.

протягом 5 хвилин, процідити.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Приймати щодня по 2 склянки

Кореневища з пагонами містять

настою (вранці та ввечері). Чай

ефірну олію, до складу якої вхо¬

застосовувати при хронічних ін¬

дить вуглець агропірен, слизові

фекціях сечового міхура.

речрвини, полісахаридна речо¬

Залити 4 ч. ложки подрібненого

вина тритицин, інулін, інозит,

кореневища

фруктоза, левулеза тощо.

кип’яченої
12

склянкою холодної

води,

настоювати

годин, настій злити в інший

ПОКАЗАННЯ

посуд, а кореневище, що залиши¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

лося, залити

В офіційній і народній медицині

на ЗО хвилин,

кореневища пирію використову¬

обидва настої. Приймати настій

ють як регулюючий мінеральний,

протягом дня. Застосовувати при

вуглеводний

подагрі, остеохондрозі та інших

ліпідний

обмін

засіб, що обволікає, як відхарку¬

склянкою окропу

хворобах обміну.

потім змішати

Повний атлас лікарських рослин

258

(САЬІУМ УЕКУМ Ь.), РОДИНА «МАРЕНОВІ» - КУВІАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рослина

особливо в дівчат, а чоловіки —

досягає у висоту 60—120 см,

для підвищення потенції. Крім

часто вкорінюється при зіткненні із

У тибетській медицині пре¬

того, його застосовують при ін¬

землею. Кореневище гіллясте. Гра¬

парати на основі кореневища

новане, мало гіллясте пряме, корот-

застосовуються при пневмо¬

елементів з домішкою лімфи й

коопушене, слабке стебло несе

нії й ендометриті, сприяють

крові) молочної залози, хроніч¬

кільчасто розташоване (по

8—12

загоєнню травмованої пе¬

них виразках, наривах, абсцесах,

у колотівці) дрібне лінійне листя,

чінки, а також при внутріш¬

фурункульозах, нефритах, сечо¬

знизу

ніх крововиливах.

кам’яній хворобі та інших хворо¬

шене,

сірувато-бархатисто-опузверху

—

фільтраті (скупчення клітинних

бах нирок; а також при набряках,

темно-зелене,

блискуче, вузько-лінійне, гостре.

поносах,

Золотаво-жовті дрібні квітки в дов¬

кольках, епілепсії, при конвуль¬

гій густій пірамідальній мітелці роз¬
ташовуються на кінцях пагонів.
Цвіте із червня по вересень. Роз¬
повсюджений в Україні.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою заготовля¬
ють надземну частину підмарен-

ника справжнього — траву. Рос¬
лину збирають під час цвітіння.
Пагони, зрізані на відстані до¬
лоні від землі, зв’язують у пучки
й вивішують у провітрюваному

диспепсії,

кишкових

сіях у дітей. Зовнішньо застосо¬
вують при карциномі (злоякісна
пухлина), як болезаспокійливий
засіб при раку шкіри.

місці для сушіння.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Особливих протипоказань не ви¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Підмаренник

містить

ефірну

явлено.

олію, дубильні речовини, флаво¬
ноїди, кумарини, глікозид, асперулозид,

стероїдні

сапоніни,

ірідоїди,

асперулин,

органічні

кислоти,

аскорбінову

кислоту

(вітамін С), каротин (рослинна
форма вітаміну А), барвники,
макро- і мікроелементи.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Основна дія підмаренника справ¬
жнього — сечогінна й жовчо¬
гінна. Крім того, рослина сприяє
загоєнню ран, має загальнозміцдію

підмаренника х/2 л окропу, на¬
стоювати 4 години, процідити.
Приймати у вигляді компресів,
примочок або добавок до ванн.
Застосовувати при шкірних за¬
хворюваннях і запаленнях.

ПОКАЗАННЯ

нювальну

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 5 ст. ложок сухої трави

на

організм,

є сильним знеболюючим, анти¬
септичним і протизапальним за¬
собом, а також використовується
як седативний (заспокійливий)

Залити 2 ч. ложки сухої трави
підмаренникаУ4 л холодної води
й нагрівати до кипіння, кип’ятити
2

хвилини, остудити й процідити.

Приймати по 2—3 чашки чаю на
день. Застосовувати, коли дово¬
диться довго стояти на ногах,
коли розпухають щиколотки; при
порушенні сечовипускання; при
переохолодженні, коли в нирках

засіб для лікування неврастенії,

і сечовому міхурі відчуваються

істерії. У народній медицині під¬

біль і печіння. Використовувати

маренник застосовують для від¬

для компресів на рани, що погано

новлення менструального циклу,

гояться, і при сонячних опіках.

Рослини від А до Я

259

(СОІХНІСУМ ЗРЕСІОЗУМ), РОДИНА «ПІЗНЬОЦВІТОВІ» - СОІХНІСАСЕАЕ
рав’яниста багаторічна рос¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

лина з довгастими бульбоци¬

Лікарською сировиною є свіжі

У Середні століття в Європі

булинами завдовжки до 3—5 см.

цільні

пізньо¬

настій насіння і бульб пізнь¬

Листя приземні із замкнутими

цвіту, зібрані в період цвітіння рос¬

оцвіту застосовували як лі¬

піхвами, які, зростаючись, утво¬

лини. Заготовлюють пізньоцвіт

карський засіб від подагри,

рюють помилкове стебло зав¬

під час цвітіння рослин наприкінці

ревматизму невралгій і як

вишки

Квітки

літа й восени. Викопують великі

сечогінний.

пізньоцвіту великі, двостатеві, ро¬

(завдовжки не менше 4 см і зав¬

пізньоцвіт входить у першу

жево-лілові, майже білі, без за¬

ширшки 3 см) бульбоцибулини

ириіс

паху Плід — тригніздна еліптична

разом із корінням. При заготівлі

або ромбічна коробочка. Цвіте

дотримуются

пізнім літом і восени, із другої по¬

кільки всі частини рослини дуже

ловини серпня до середини жов¬

отруйні. Не можна мити бульбо¬

тня. Пізньоцвіт розповсюджений

цибулини й змочувати їх водою,

ДО

20—30

см.

бульбоцибулини

обережності,

ос¬

Кавка¬

адже від цього якість сировини

зькому хребті, у горах Західного

знижується. До 15 днів просушені

Закавказзя, Східної Грузії. Росте

бульбоцибулини можна зберігати

на вирубках, у паркових рідколіс¬

в кошиках і ящиках з отворами для

сях біля верхньої межі лісу, серед

вентиляції. Робота із сировиною

по

всьому

Головному

субальпійської високої трави, на

пізньоцвіту у зв’язку з його отруй¬

субальпійських лугах. Зростає в

ністю проводиться з дотриманням

Карпатах.

необхідних запобіжних заходів.

1618

році

Британську фармакопею.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
Бульбоцибулини пізньоцвіту міс¬
тять гетероциклічні алкалоїди,
головним чином колхицин і його
похідні, і колхамін.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Основними показаннями до перорального застосування колхаміну
є рак стравоходу й високо розташо¬
ваний рак шлунка, що не підлягає
оперативному лікуванню.
ЗАСТОСУВАННЯ
Нині фармацевтична промисло¬
вість випускає кілька препаратів,
що включають алкалоїди, які міс¬
тяться в пізньоцвіті: «Колхамін»,
«Колхицин»

«Колхамінову

мазь». Ці лікарські засоби засто¬
совують при лікуванні раку шкіри,
раку стравоходу, раку шлунка, що
переходить на стравохід, і при по¬
дагрі.

Препарат

призначають

внутрішньо через день по 0,006—
0,01 г (залежно від переносності),
краще дробовими дозами: 2~3 ра¬
зи на день.

Загальна курсова

доза — 0,05—0,11 г.

Повний атлас лікарських рослин

260

(ІЛТНКУМ 5АИСАКІА Ь.), РОДИНА «ПЛАКУНОВІ» - ІЛТНКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос-

галову, елагову), ефірну олію, ві¬

ригранне, заввишки 80—140 см

таміни. У квітках містяться анто¬

(до

м), у верхній частині зви¬

ціани, у коренях — сапоніни.

дерев’янистий.

листя

зазвичай

Нижнє

супротивне,

У Франції настій,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Відвар, настій, настойка кореня,

гове,

трави й квіток плакуна має про¬

завдовжки до

10 см. Квітки численні, зіркопо¬

тизапальну,

антибактеріальну,

дібні, маленькі, до

сечогінну,

болезаспокійливу,

см у діаметрі,

зібрані в щільні колосоподібні

в’яжучу, діуретичну дію, сприяє

суцвіття, розташовані в пазухах

загоєнню ран, застосовуються

приквіткових

Віночок

при дизентерії, гастралгії, коль¬

пурпурний, пелюстки завдовжки

ках, гастроптозі, простудних за¬

до 14 мм.

Плід — довгасто-

хворюваннях, головному болю,

овальна коробочка завдовжки

менорагіях, як протиотрута при

3—4 мм, насіння дрібне. Цвіте в

укусах скажених тварин і змій,

липні-серпні, плодоносить із серп¬

енцефалітних кліщів, при вене¬

ня. Плакун широко розповсю¬

ричних захворюваннях, при ток¬

джений в Україні, на Кавказі,

сикозах

у помірному поясі Азії, у Захід¬

судорогах.

листів.

вагітних,

при

ному Сибіру і на півдні Східного
Сибіру,

на

півдні

Далекого

Сходу, на Сахаліні.

відвар

трави п’ють при діареї, ди¬

рідше кільчасте; верхнє — чер¬
довгасте,

У Японії плакун широко за

стосовують д ля приготування
напоїв, що тамують спрагу.

чайно розгалужене. Корінь тов¬
стий,

,л

карбонові кислоти (хлорогенову,

лина. Стебло пряме, чоти¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Небажано застосовувати плакун

зентерії й тифі. Настій трави
проявляє

антибактеріальну

активність проти грамнегативних

бактерій.

Настій

трави тибетська медицина ви¬
користовує при нервових за¬
хворюваннях.

рюваннях з атонічними, особливо
старечими запорами. Протипока¬
заннями до застосування також
можуть

бути

високий

рівень

згортання крові та схильність до
тромбоутворення. При гіпертонії
потрібно стежити за тиском, ос¬
кільки плакун сприяє звуженню
судин.

при шлунково-кишкових захво-

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

Залити 1 ст. ложку свіжої

Лікарською сировиною є ко¬

трави

ріння, надземна частина рос¬

води, довести до кипіння, на¬

лини, квітки, листя. Листя

стоювати 15 хвилин, проці¬

плакуна збирають улітку, до

дити.

початку цвітіння й сушать у

V4 склянки 3 рази на день.

ЗАСТОСУВАННЯ
плакуна

Приймати

склянкою

настій

по

тіні в добре провітрюваному

Приймати при маткових кро¬

місці. Висихаючи, листя за¬

вотечах, фібромах.

кручується, у такому виді

Залити V 2 ч. ложки сухої

його зберігають у сухому тем¬

трави плакуна

ному місці не більше року.

ропу, настоювати 4 години в

склянкою ок¬

термосі, процідити. Приймати

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

настій по х/^ склянки 3 рази

Рослина містить флавоноїди,

на день. Приймати при засту¬

дубильні речовини, фенол¬

дах, простатиті, коліті.

Рослини від А до Я

261

(ЬУСОРООЮМ ЗЕЬАСО Ь.), РОДИНА «ПЛАУНОВІ» - НУРЕІШАСЕАЕ
ічнозелена трав’яниста рос¬

нів, проти вошей; відвар також ви¬
Одночасний прийом відвару

користовують при серцебитті, голов¬

стебла прямостоячі або висхідні,

плауна й алкоголю приводить

ному болю. Настойку на горілці

з короткими гілочками,

густо

до вироблення в пацієнтів

вживають при грипі, від затримки

усаджені по спіралі вузьким гос¬

умовного рефлексу — відрази

сечі, при судорогах сечового міхура,

трим хвоєподібним листям. Роз¬

до алкоголю.

як потогінний, протисудорожний

лина. Кореневище коротке,

множується спорами, що укладені
в спорангіях — ниркоподібних мі¬

засіб, від ковтуна.
■■Різ»

шечках жовтого кольору; спо¬

відвару; новогаленового препарату

ПРОТИПОКАЗАННЯ

рангії містяться в пазухах листків

для лікування алкоголізму й па¬

Застосовувати тільки за призна¬

на верхівках стебел і гілочок.

ління; для лікування використову¬

ченням і під контролем лікаря.

Спори дозрівають у червні. Роз¬

ється препарат з 1—2 % розчином

Препарати плауна протипоказані

повсюджений в Україні, європей¬

солянокислого селягину, що знижує

при важких захворюваннях сер¬

ській частині Росії, на Кавказі,

внутрішньоочний тиск і звужує зі¬

цево-судинної й центральної нерво¬

у Сибіру, на Далекому Сході.

ницю, не викликаючи місцевого по¬

вої системи, грижі, гемороїдальних

Занесений у Червону книгу Ук¬

дразнення. У народній медицині

кровотечах. Вони особливо небез¬

раїни.

водний відвар гілочок плауна-ба¬

печні для вагітних, а також для

ранця застосовують для лікування

людей старше 60 років.

ЗБИРАННЯ

запою, при нервових захворюван¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

нях, переляку, туберкульозі леге-

ЗАСТОСУВАННЯ

З лікувальною метою застосову¬

Залити 10 г трави плауна 1 склян¬

ють траву плауна-баранця. її зби¬

кою води, кип’ятити 15 хвилин,

рають восени, коли на верхівках

після остигання процідити, від¬

галузок

зимуючі

жати рослинні залишки й додати

бруньки. Зрізують надземну час¬

воду до об’єму 1 склянки. Прий¬

тину й обтрушують; при цьому об¬
на

мати по Уз склянки свіжого від¬
вару, через 7—15 хвилин випити

наступний рік виростає спорофіт,

трохи алкогольного напою, одно¬

що починає спороносити й вегета¬

часно нюхаючи його. Блювотна

сипають

утворюються

бруньки,

яких

тивно розмножуватися через 23 ро¬

реакція наступає через 10—15 хви¬

ки. Сушать траву в тіні.

лин. Після 3—7 прийомів відвару
в сполученні з алкогольним на¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

поєм виробляється стійка відраза

Трава плауна-баранця містить

до алкоголю.

флавоновий кверцетиновий гліко¬

Залити 10 г плауна У2 л горілки

зид жовтого кольору, основний

в керамічному посуді, щільно за¬

компонент — алкалоїд селягин,

крити кришкою, обмазати її тістом,

що має сильну блювотну й міо-

млоїти в духовці на слабкому вогні

тичну дію.

1 годину, процідити.

ПОКАЗАННЯ

ложці 3—4 рази на день при рев¬

Приймають настойку по 1 ч.
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

матизмі, істерії, неврастенії, по¬

У науковій медицині трава плауна-

рушенні обміну речовин, псоріазі

баранця застосовується у вигляді

й облисінні.

Повний атлас лікарських рослин

262

(НЕБЕКА НЕЬІХ Ь.), РОДИНА «АРАЛІЄВІ» - АКАЬІАСЕАЕ
учерява рослина, що закріп¬
люється за допомогою при¬

даткового коріння-присосків на
деревах. Найбільш старі екзем¬
пляри мають черешкове листя різної
форми. Воно шкірясте, темнозелене,
три-, п’ятилопасне. На верхніх
частинах пагонів листя яйцевидно ланцетне,
райнє

загострене,
матове.

цільнок¬
Непоказні

зеленувато-жовті квітки зібрані в
маленькі парасольки. Плодики зав¬
більшки з горошину дозрівають

У німецькій народній меди

цині настій приймають при
хворобах печінки, селезінки,
при жовтяниці, нирковокам я ній хворобі, ревматизмі й особ¬
ливо при подагрі. У Грузії
рослина входить до складу
ліків «Маджуні», що мають
широке коло показань, у тому
числі при виразці шлунка й
дванадцятипалої кишки.

місцях перебування, із серпня по
листопад. Розповсюджений в Ук¬
раїні, європейській частині Росії,
на Кавказі.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують листя й верхню частину
пагона із квітками. їх заготовлю¬
ють у будь-яку пору року, але
краще збирати восени, перед цві¬
тінням, коли рослина найбільше
багата поживними речовинами.
Листя обережно висушують на
повітрі.

перфункції щитовидної залози.
У народній медицині практику¬
ється вживання чаю із листя
плюща, особливо при лікуванні
від кашлю. Листя використову¬
ють при хронічних запаленнях
слизових оболонок, туберкульозі,
рахіті, меншою мірою застосовують
при лікуванні хвороб шлунковокишкового тракту, ревматизму, по¬
дагри. У свіжому виді листя плюща
використовують

як

зовнішній

засіб при опіках, для перев’язки

узимку і стають синювато-чор¬
ними. Цвіте плющ, залежно від

парату на основі плюща при гі¬

гнійних ран.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Містить хедерасапонін С, що стри¬
мує ріст грибів і має антибактері¬
альну дію,

глікозиди, органічні

кислоти та різні мікроелементи.

лем

лікаря.

Плоди

плюща

отруйні

(сапо¬

ніни)! Не можна застосовувати

З ліків, приготовлених із плюща,
в офіційній медицині застосову¬
ється препарат проспан, який ре¬
при

ща за призначенням і під контро¬
звичайного

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

комендуються

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати препарати із плю¬

кашлі,

бронхіті й астмі, але насамперед
при коклюші у дітей. Медики ре¬
комендують використання пре¬

при кровохарканні.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ч. ложку подрібненого
листя плюща У4 л окропу й через
10 хвилин процідити. Чай підсоло¬
дити медом і пити. Застосовувати
й при шкірних захворюваннях (при
цьому використовуючи несолодкий
чай для обмивання), при захворю¬
ваннях жовчного міхура, ревма¬
тизмі, подагрі й зовнішньо — проти
вошей і корости.
Залити У4 ч. ложки подрібне¬
ного листя плюща
води, настоювати

склянкою

годин, проці¬

дити. Випити весь настій дріб¬
ними ковтками протягом доби,
або застосувати як компрес. Ви¬
користовувати зовнішньо для лі¬
кування гнійних ран і опіків,
внутрішньо — при подагрі й рев¬
матизмі.

Рослини від А до Я

263

дорожник велики

(РЬАШАСО МАІОК Ь.), РОДИНА «ПОДОРОЖНИКОВІ» - РЬАІЧТАСШАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

міхура, раку шлунка й легенів.

лина. Має невелике корене¬

Ще Авіценна застосовував

Свіже листя прикладають до ран,

вище з нитковидним корінням, що

листя й насіння рослини як

саден, порізів, виразок і фурункулів.

відходить від нього. Стебло — без¬

засіб, що добре загоює рани,

Мазь із порошком сушеного подо¬

а також як кровоспинний

рожника застосовують для ліку¬

листа стрілка заввишки до 15—45 см.
Листя зібране в прикореневу ро¬
зетку, цільнокрайнє, широкоовальної
форми,

товстими

судинно-

волокнистими тяжами. Дрібні бу¬
руваті

квітки

на

кінці

стебел

утворюють суцвіття — колоски.
Цвіте в червні-серпні. Плоди —

вання гнійничкових захворювань

засіб. У китайській і тибетській

шкіри.

медицині подорожник відо¬
мий як засіб, що добре загоює

ПРОТИПОКАЗАННЯ

рани, як сечогінний, відхарку¬

Не можна застосовувати подо¬

вальний та засіб, що знижує

рожник при гіперацидних гастри¬

рівень цукру у крові.

тах, виразковій хворобі шлунка

двогніздні коробочки, дозрівають
у серпні-жовтні. В Україні розпов¬
сюджений повсюдно.

З лікувальною метою використо¬
вують листя, насіння й корінь по¬
дорожника. Листя заготовлюють
під час цвітіння рослини й засто¬
совують свіжим, сушеним, а на¬
збирають

достиглим.

Сушать листя на повітрі в тіні або
в сушарках при температурі 40—
50 °С. Строк придатності листя і
трави

роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Листя подорожника містять глі¬
козид аукубін, флавоноїди, ду¬
бильні

що добре загоює рани; протизапаль¬

ності до тромбоутворення.

ний, кровоспинний, відхаркуваль¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

сіння

з підвищеною кислотністю, схиль¬

речовини,

гіркоти,

сапоніни, сліди алкалоїдів, віта¬
міни С, К, каротин, а також
холін, аденін, пектинові речо¬
вини. У насінні — слиз, жирні
олії, олеанолова кислота, стеро¬
їдні сапоніни й вуглеводи, білкові
речовини.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
В офіційній медицині листя подо¬
рожника застосовують як засіб,

ний,

снотворний,

знеболюючий,

ЗАСТОСУВАННЯ

бактерицидний та протиалергійний

Залити 1 ст. ложку подрібненого

засіб. Відвар з листя застосовують

свіжого листя

при бронхітах, туберкульозі, інших

настоювати

захворюваннях дихальних органів,

ЗО хвилин, процідити. Приймати

склянкою окропу,
теплому

місці

захворюваннях шлунково-кишко¬

по V4 склянки 3~4 рази на день

вого тракту, у тому числі при ви¬

до їди. Застосовувати при токси¬

разковій

козі вагітних, отруєннях солями

дванадцятипалої кишки, при запа¬

хворобі

шлунка

важких металів, радіонуклідами,

ленні нирок. Спиртовий екстракт

при кровотечах.

листя знижує артеріальний тиск.

Залити 1 ст. ложку насіння подо¬

Відхаркувальну дію подорожника

рожника 1 склянкою води, кип’ятити

використовують у грудних зборах.

У народній медицині настій листя

процідити. Приймати по 2 ст. ложки

рекомендований при сінній лихо¬

на день до їди. Застосовувати при

манці (алергії), гарячці, поносі,

безплідді, імпотенції, порушеннях

геморої, при запаленні сечового

менструального циклу.

хвилини, настоювати ЗО хвилин,

Повний атлас лікарських рослин

264

(АКТЕМІ5ІА АВЗІІЧТНШМ С), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
них захворюваннях, малярії, грипі.

агаторічна трав’яниста росАвіценна відзначав цілющі

Для зовнішнього застосування —

прямим стеблом заввишки 60—

властивості

у вигляді компресів і примочок,

125 см. Має багатоголове верти¬

морській хворобі. На Русі

лина із сірувато-сріблястим

кальне

кореневище.

полиню

при

Листя

вважали, що сік полиню воло¬

чергове, двічі-, тричі перистороз-

діє властивостями, які спри¬

січене внизу й цільне верхівкове.
Жовтуваті квітки зібрані у великі
облистнені

суцвіття-кошички.

Цвіте в червні-серпні. Плоди —
численні дрібні сім’янки, дозріва¬
ють у вересні-жовтні. Полинь
вважають найгіркішою рослиною
на світі. Росте на всій території
України.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
Для медичних цілей використо¬
вують листя й ніжки суцвіття
верхівки.

Прикореневе

листя

зривають без черешків, до цві¬
тіння, у стадії бутонізації. Вер¬
хівки збирають під час цвітіння.
Сировину швидко сушать у тіні
або в сушарках при температурі
40—50 °С, розкладаючи шаром
3—5 см. Зберігають у щільних
мішечках

роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Надземна частина полиню гіркої
в період цвітіння містить сескві¬
терпенові лактони, гіркі глікозиди
(абсинтин і анабсинтин), сапо¬
ніни, флавоноїди, фітонциди, ас¬
корбінову кислоту, смолисті та
дубильні речовини, калійні солі,
артемізетин, ефірну олію, каро¬
тин, органічні кислоти (яблучна,
бурштинова), а також абсинтин,
анабсинтин, ортабсин, прохамазуленоген, кетолактони А і В, оксилактон та артемізетин.

а також клізм.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати тільки за призна¬

яють загоєнню ран.

ченням і під контролем лікаря.
Протипоказано при вагітності.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати полиню стимулюють

ЗАСТОСУВАННЯ

роботу шлунково-кишкового трак¬

Залити 1 частину сушеної й по¬

ту, активізують виділення жовчі й

дрібненої трави полиню 5 части¬

травлення, стимулюють ретикуло-

нами 70 % спирту, настоювати в

ендотеліальну

темному

систему

(РЕС),

місці

протягом

—

мають протизапальні, бактерицидні

14 днів, періодично збовтуючи,

й протигрибкові властиві, є жароз¬

процідити,

нижуючими й відхаркувальними за¬

Приймати

собами.

З рази на день за 20 хвилин до їди.

їх

застосовують

при

залишок
по

15—20

віджати.
крапель

гастритах з підвищеною кислот¬

Застосовувати при анорексії, гас¬

ністю,

хворобі

триті, ентероколіті, гепатиті, ожи¬

шлунка й дванадцятипалої кишки,

рінні, ревматизмі, анемії, мігрені,

при колітах, геморої, хворобах пе¬

подагрі.

при

виразковій

чінки: гепатитах, холециститах і

Залити 1 ч. ложку подрібненої

жовчнокам’яній хворобі, а також

трави полиню У4 л окропу, на¬

при метеоризмі, при дисменореї, як

стоювати 10 хвилин. Приймати

абортивний засіб, при хворобах

по

нирок і нирковокам’яній хворобі,

їди. Застосовувати при хвороб¬

як глистогінний засіб, при пропас¬

ливих менструаціях.

чашці 3 рази на день після

Рослини від А до Я

265

(АКТЕМІ5ІА УІЛХАКІ5 Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
агаторічна рослина, досягає
у висоту до 1,5 м. Волотисто-

^На Сході; полинь використо¬ч

боти печінки; використовують у
якості протигнильного засобу та
ін. Препарати полиню застосову¬

гіллясте, унизу здерев’яніле бу¬

вують при голковколюванні,

рувато-червонувате стебло несе

лікують комбінованим впли¬

ють при геморої, сечокам’яній хво¬

вом тепла, виділюваного тлію¬

робі

перисторозсічене, з ланцетними
сегментами листя, зверху голе й
темно-зелене, знизу ж повстяноопушене. Верхнє листя злегка або
глибоко трилопатеве. Суцвіття кошики дрібні, з жовтими або чер¬
вонуватими трубчастими квітками,
зібрані в подобу колосся. Цвіте
із червня-липня по серпень-вере¬
сень. Як бур’яниста рослина зус¬
трічається

на

всій

території

України.

чою травою, і припіканнями.
Спеціальні палички мокса,
зроблені з полиню, підпалю¬
ють і втліючому виді підносять
до шкіри так близько, як може
витерпіти пацієнт. Ця проце¬
дура дає корисний ефект при
ішіасі,

артритах,

міозиті,

астмі, гіпертонії, нейродермі¬
тах, екземах, безсонні. Але
протипоказана при туберку¬
льозі й пухлинах і повинна

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

проводитися під контролем лі¬

З лікувальною метою заготовлю¬

Під час цвітіння верхівкові час¬
тини рослини зрізують, зв’язу¬
ють у пучки й сушать на повітрі.
Корінь викопують восени.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Рослина містить каротин, аскор¬
бінову кислоту,
бильні

сапоніни, ду¬

речовини,

інших

захворюваннях

Ефективне застосування полиню
при

нервових

захворюваннях,

таких як запаморочення, підви¬
щена дратівливість, а також при
епілепсії. Ванни з відвару трави
полиню приймають при простуд¬
них захворюваннях. Відвар ко¬
ріння

використовується

при

туберкульозі, астмі. Із трави й ко¬
ріння полиню звичайної готують
екстракт, застосовуваний при ра¬
кових

захворюваннях

шлунка,

прямої кишки або матки.

каря.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ють траву — верхівкові нездерев’янілі частини пагонів і коріння.

та

нирок, печінки й жовчного міхура.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Препарати полиню застосову¬
вати за призначенням і під наглядом

В офіційній медицині полинь зви¬

лікаря. Препарати протипоказані

чайну застосовують рідше, ніж по¬

при вагітності й дітям до 7 років.

линь гірку, тому що її цілющі
якості слабкіше виражені. Але всі

ЗАСТОСУВАННЯ

медичні показання, що стосуються

Залити 1 ч. ложку подрібненої

полині гіркої, можуть бути відне¬

сухої трави полиню 1 склянкою ок¬

сені й до полині звичайної. її

ропу, настоювати 1—2 хвилини,

алкалоїди,

також застосовують для стимуля¬

процідити. Приймати в міру по¬

кумарини, ефірну олію, у якій ви¬

ції виділення шлункового соку й

треби, але не більше 3 склянок на

явлено туйон, цинеол, борнеол,
пінени.

активізації роботи кишечника, для

день. Застосовувати при розладах

відтоку жовчі й поліпшення ро¬

травлення, поганому запаху із рота
й при поносі.
Залити 1 ст. ложку коріннях/2а бі¬
лого виноградного вина, кип’ятити
на слабкому вогні 10 хвилин, на¬
стоювати 2 години,

процідити.

Приймати по 1 ст. ложці 3 рази на
день за ЗО хвилин до їди. Застосо¬
вувати при туберкульозі легень та
інших захворюваннях.

Повний атлас лікарських рослин

266

(РОКТУЬАСА ОЬЕКАСЕА Ь), РОДИНА «ПОРТУЛАКОВІ» - РОКТУЕАСАСЕАЕ
днолітня трав’яниста суку-

й перетерте з медом насіння дають

лентна рослина. Стебло ле¬

Авіценна вважав портулак

хворим з астмою. Мазь із насіння

жаче, гладке, червонувате, завдовжки

ефективною лікарською рос¬

утирають при псоріазі й нейродер¬

до 40 см, від основи розгалужене.

линою. Він так писав про

міті.

Листя сидяче, м’ясисте, клино-

портулак: «...має в’яжучу влас¬

видно-зворотнояйцеподібне,

тивість, перешкоджає крово¬

до¬

вгасто-клиноподібне, лопаткоподібне,

течам...

тупе; нижнє листя розташоване спі¬

сік “ найефективніша його

рально, верхнє — супротивне. Квіт¬

частина “ допомагає від кро¬

ки дрібні, жовті, сидячі, зібрані

Вичавлений

його

вохаркання.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Портулак городній протипоказа¬
ний при гіпертонічній хворобі,
при низькому пульсі й при силь¬
ній нервовій напрузі.

пучками по 2—3 біля розгалуженнях

ЗАСТОСУВАННЯ

стебла або в пазухах листків. Плід —

ПОКАЗАННЯ

яйцеподібна або куляста коробочка,

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

портулаку

що розкривається поперечною трі¬

Настої й відвари стебел і листя пор¬

кип’ятити на слабкому вогні про¬

щиною. Цвіте в червні-серпні. Пло¬

тулаку вживають внутрішньо при

тягом 10 хвилин, настоювати ЗО

ди дозрівають у вересні. Рослина

захворюваннях нирок і сечового

хвилин, процідити. Застосову¬

зростає в дикому виді й культиву¬

міхура, жовчнокам’яній хворобі,

вати по 2 ст. ложки 3 рази на

ється в Україні.

цукровому діабеті. Свіжий сік рос¬

день.

лини використовують у лікуванні

нирок і печінки; зовнішньо — для

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують стебла, листя, квітки й на¬
сіння портулаку городнього. Листя
зрізують через місяць, після сходів.
Заготівлю продовжують, поки пор¬
тулак не почне цвісти.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Надземна

частина

портулаку

містить білки, цукри, мікроеле¬
менти (цинк, мідь, марганець, ні¬
кель, залізо), кальцій, магній,
натрій, калій, органічні кислоти,
алкалоїди, сапоніни та інші гліко¬
зиди, норадреналін, значну кіль¬
кість

вітамінів

—

каротину,

токоферолу, аскорбінової кислоти
нікотинової кислоти й філохінону,
слизові й смолисті речовини; на¬
сіння — жирну олію, що включає
лінолеву, олеїнову, пальмітинову
та інші жирні кислоти.

Залити 1 ст. ложку свіжої трави
1

склянкою

Вживати

при

води,

хворобах

гонореї й трихомоніазу. Розтерте

обмивання ран і виразок.

листя прикладають до ран і опіків,

Залити 10 г перетертого насіння

такі компреси знімають набряк і

портулаку

хворобливість при укусах комах.

кип’ятити протягом 10 хвилин, на¬

Листя й пагони портулаку вико¬

стоювати ЗО хвилин, процідити.

склянкою

води,

ристовують при захворюваннях

Використовувати як примочки на

очей. Насіння є глистогінним за¬

місця, уражені мокнучою екземою,

собом. Настій з насіння прийма¬

лускатим лишаєм і гнійничковими

ють як жарознижуючі ліки. Висушене

висипаннями.

Рослини від А до Я

267

(АІЛНЕМІІЛ.А УІЛХАКІЗ С), РОДИНА «РОЗОЦВГПІ» - КОЗАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос-

тяться також залізо, бор, марга¬

лина з повзучим кореневищем.

нець, мідь, цинк, молібден, ні¬

У медицині Західної Європ

кель.

застосовується при зовнішн

Стебла дугоподібно піднімаються,

і внутрішніх ранах і виразка^.

густоопушені. Прикореневе листя
на довгих опушених черешках,

ПОКАЗАННЯ

У німецькій народній меди¬

опукло-ниркоподібне, злегка хви¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

цині рекомендують для нор¬

лясті — з 9 лопастями, зверху до¬

У народній медицині використову¬

мального перебігу пологів за

сить густоволосисте, знизу —

ють при кривавій сечі, шлункових

місяць до них приймати по

тільки по головних жилках; стеб¬

кольках, запаленні легенів, бронхі¬

У2 настою листя приворотня

лове листя дрібніше й на корот¬

тах, бронхіальній астмі, туберку¬

по 3 пази на лень.

ких черешках. Квітки із чотирма

льозі

легенів,

захворюваннях

тичинками, зеленуваті, дрібні, на

спинного мозку, кровотечах, енте¬

довгих квітконіжках, зібрані в

роколіті, для промивання гнійних

кому вогні 10—15 хвилин, дати

руді клубочки, суцвіття пухкі із

ран, подразнення очей і мокнучих

настоятися протягом 40 хвилин,

прямостоячо-відстовбурченими

екзем,

хворобі

процідити. Приймати по 3—5 ча¬

галузками. Цвіте з кінця травня

шлунка й дванадцятипалої кишки,

рок на день. Застосовувати при

при виразковій

по липень. Рослина поширена в

запаленні тонкої й товстої кишок,

кавернах у легенях.

Україні і європейській частині

нетравленні шлунка, млявій перис¬

Росії.

тальтиці кишечника. Настій трави

Залити 100 г листя У2 л 0КР0ПУ»
настоювати 4 години, процідити.

приворотня вживають при неду¬
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

гах, пов’язаних із клімаксом, при

Лікарською сировиною є квітуча

хворобливих і рясних менструа¬

трава й коріння. Листя збирають із

ціях. Настій або відвар трави п’ють

весни до липня, пізно вранці, коли

при нетравленні шлунка, млявій

висохне роса або краплі води, які

перистальтиці кишечника, поносах

рослина виділяє у вологі ночі. Су¬

і як відхаркувальний засіб при про¬

шать на повітрі під навісами, роз¬

студних захворюваннях і бронхі¬

кладаючи

тах.

шаром

3~5

см

Молодим

дівчатам

періодично перемішуючи. Коріння

рекомендується пити настій трави

викопують восени (у середині —

для очищення шкіри від висипок.

кінці вересня), обтрусивши з них

Як зовнішній засіб настій застосо¬

землю, сушать при гарному провіт¬

вують для промивань піхви при

рюванні на горищах, потім розкла¬

білях, для промивання гнійних ран,

дають

по

мішечках.

Строк

подразнення

очей

мокнучих

зберігання — 2 роки.

екзем.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Трава містить дубильні речовини,

Індивідуальна нестерпність, під¬

катехіни, флавоноїди, фенолкар¬

вищене згортання крові.

бонові кислоти та їхні похідні
(лутеонова, елагова), лігнін, лі¬

ЗАСТОСУВАННЯ

піди, кумарини. У листі крім ду¬

Залити ЗО г подрібненої трави

бильних речовин — вітамін С.

приворотня звичайного 1 л ви¬

У різних частинах рослини міс¬

ноградного вина, варити на слаб-

Промивати ніс при нежитю із
кров’ю, очі при золотусі, фурунку¬
лах; застосовувати для спринцю¬
вання при білях, кровотечах;
обмивати рани, виразки, робити
примочки; робити компреси при

Повний атлас лікарських рослин

268

агаторічна трав’яниста рос¬
лина. Стебло пряме, мало гіл¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

лясте, заввишки 1—3 м, порожнє.

У малих дозах ревінь призначають

Кореневище коротке, товсте, бага¬

як в’яжучий засіб, що зменшує пе¬

тоголове з декількома великими

ристальтику кишечника, у вели¬

придатковими коріннями. Листя

ких — посилює перистальтику.

ревеню прикореневе велике, довго-

Малі дози порошку кореня поліп¬

черешкове, зверху опушене волос¬

шують апетит, регулюють діяль¬

ками.

ність шлунка, показані при катарі

Стеблове

листя

дрібне,
Суц¬

шлунка, кишечника, диспепсії; се¬

віття — багатоквіткова густа мі¬

редні дози діють як жовчогінний

телка. Квітки двостатеві, дрібні,

засіб; великі — як ніжний пронос¬

правильні, з оцвітиною білувато-

ний при атонії кишечника, спастич¬

кремового або рожевого кольору.

них закрепах, закрепах у дітей і

черешкове,

яйцеподібне.

Цвіте в червні. Плід — тригранний

вагітних, для розм’якшення випо¬

горішок, дозріває на початку липня.

рожнення при геморої й тріщинах

Культивують як лікарську й деко¬

прямої кишки. Препарати на основі
кореня ревеню застосовують при

ративну рослину в Україні.

гастриті зі зниженою кислотністю

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

соку, недокрів’ї, для стимуляції ви¬

З лікувальною метою використо¬

ділення жовчі, у початкових стадіях

вують корінь і кореневища З—

захворювань печінки й сечового мі¬

4-літніх рослин. Збирають їх із

хура, як протизапальний засіб.

серпня до початку жовтня та на¬
весні (у момент відростання при¬
кореневих

листків).

Сировину

очищають від гнилих частин, за¬
лишків стебел і листя, відмивають
від землі, розрізають на шматки;
підсушують у добре провітрюва¬
них приміщеннях і сушать у сушар¬
ках

при

температурі

°С.

Сировина придатна 5 років.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Коріння,

кореневища

ревеню

містять глікозиди двох груп: та¬
ноглікозиди й антраглікозиди;
хризофанову

кислоту;

смоли,

пектинові речовини, багато крох¬
малю. У листі — аскорбінова кис¬
лота,

ергостерин,

солі заліза,

щавлева і яблучна кислоти, віта¬
мін Р.

У «Чжуд-Ши», написаному у
віршах тибетським лікарем і
вченим Ютог Иондан-гонпо
(1112—1203 рр.), вказується,

штятттт*

(КНЕІІМ РАШАТЦМ Ь.), РОДИНА «ГРЕЧКОВІ» - РОЕУСО^СЕАЕ

що ревінь «виганяє жар від от¬
рути, лікує жар органів і слизу.
Мазання ним опухлих і крово¬
точивих ясен зціляє їх днів за
два».

гострому перитоніті, непрохідності,
обмеженні кишечника, при крово¬
течі зі шлунково-кишкового тракту.
Обережно при вагітності!
ЗАСТОСУВАННЯ
Змішати сушене й подрібнене
коріння ревеню з коренем тир¬
личу крупнолистого і кореневи¬
щем лепехи болотної в рівних
частинах, залити 70 % спиртом у
співвідношенні 1:10, настоювати

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Приймати за призначенням лікаря.

7 днів. Приймати по 1/2”^ чложці 2 рази перед їдою. Засто¬

Препарати протипоказані при гос¬

совувати при метеоризмі й хро¬

трому апендициті й холециститі,

нічних закрепах.

Рослини від А до Я

269

Рицина
звичайна
4
ічнозелений

чагарник

зав¬

вишки до 10 м. Стебла пря¬

мостоячі,

гіллясті,

усередині

порожні,

рожевого,

червоного,

числі

токсальбумін

рицин

—

дуже отруйну речовину. Отруй¬
ний рицини, що міститься в ядрі.

У медицині використовується
касторова

олія,

отримана

тільки холодним віджимом

кольору, покриті сизим восковим

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

нальотом. Листя рицини велике,

Касторова олія належить до легких

речовини, що містяться в на¬

30—80 см завдовжки, глибокороз-

проносних засобів, особливо попу¬

сінні, нейтралізуються. Ви¬

різане, іноді роздільне, загострене,

лярних у дитячій практиці. Про¬

користання касторової олії,

нерівно-зубчасте, тьмяно-зелене із

носний ефект настає звичайно

отриманої в домашніх умо¬

черешками 20—60 см завдовжки.

через 5—6 годин після прийому

вах, може призвести до заги¬

Улітку з’являються гроноподібні

внутрішньо. Через відсутність по¬

кінцеві або пазушні суцвіття із зе¬

белі

дразнюючих властивостей касторову

необхідно купувати тільки в

леним із червоним відтінком кві¬

олію рекомендують застосовувати

ток. Однодомна рослина: чоловічі

при запаленнях шлунково-кишко¬

й жіночі квітки розташовуються

вого тракту, колітах і гарячкових

на одній рослині; чоловічі у верх¬

станах. В акушерській практиці

ній, а жіночі — у нижній частині

касторову олію використовують

фіолетового або майже чорного

промисловим способом. При
виготовленні

осі суцвіття. Квітки рицини дрібні,

для

світло-кремові або білі. Плід —

матки. Зовнішньо касторову олію

куляста гола або колюча коро¬

застосовують для лікування опіків,

бочка до 3 см у діаметрі. Стигле

виразок, для зм’якшення шкіри і

стимулювання

діяльності

насіння має овальну форму. Куль¬

т.п. Для зовнішнього ж застосу¬

тивується в степових районах Ук¬

вання з касторової олії готують

раїни,

мазі, бальзами, емульсії, пасти.

Росії.

Основні

центри

культури — Єгипет, Індія, Брази¬
лія, Аргентина, країни Африки,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Китай і Іран.

Протипоказане

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

отруєннях жиророзчинними ре¬

З лікувальною метою використо¬

човинами (фосфором, бензолом

вуються насіння рицини, яке слу¬

та ін.), а також екстрактом чоло¬

застосування

касторової олії як проносного при

жить сировиною для одержання

вічої папороті. Насіння рицини

касторової олії; ядра насіння ви¬

отруйне, оскільки у ньому міс¬

користовують

титься рицин.

як

лікарський

засіб і для виготовлення різних
кремів та мазей.

ЗАСТОСУВАННЯ
Дорослим приймати по

ст.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ложці касторової олії аптечного

Насіння рицини містить жирну

приготування, дітям — по 1 ч.

олію (рицинову, касторову). На¬

ложці. Застосовується як про¬

сінне ядро містить білки, у тому

носний засіб від запору. Дія на-

людей

олії

отруйні

Тому

ОЛІЮ

шшш

(КІСІІЧШ СОММІЛЧІ5 Ь.), РОДИНА «МОЛОЧАЙНІ» - ЕУРНОКВІАСЕАЕ

стає через 4—5 години. Тривалий
курс застосування не рекоменду¬
ється.
При слабості родової діяльності
касторову олію призначають по
40—50 г на прийом.

270

Повний атлас лікарських рослин

(ВКА55ІСА КАРА Ь), РОДИНА «КАПУСТЯНІ» - ВКА55ІСАСЕАЕ
рав’яниста однолітня або дво¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

річна рослина. Корінь стов¬

Рослина містить безазотисті ре¬

щений, м’ясистий. Стебло високе,

човини, азотисті речовини, жири,

дуже облистнене. Прикореневе

мінеральні солі (у ній дуже вели¬

листя зелене, ліроподібно-перисто-

кий вміст кальцію), вітаміни А,

надрізане, жорстко волосисте, дов-

С, В|, значна кількість цукрів та

гочерешкове.

вітаміну РР.

Стеблове

листя

Як лікувальну рослину ріпу
почали

використовувати

XVIII ст., що відзначалося в
травниках цього періоду: «Сік
зі свіжих ріп, на тертці натер¬
тих, видавлений і підварений із

сидяче, яйцеподібне, зубчасте або

цукром, являє собою вірний

голе або нижнє злегка опушене.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Суцвіття ріпи на початку цвітіння

Рослина володіє сечогінною, анти¬

щіткоподібне (квітки вище буто¬

септичною, протизапальною, зне¬

секрецію шлункового соку, підси¬

нів). Пелюстки частіше золотаво-

болюючою

лює перистальтику кишечника,

цільнокрайнє,

стеблообгортне,

дією.

засіб від цинги в роті».

Сприяє

)

жовті, нігтик коротше відгину й

загоєнню ран. Відвар коренеплоду

чашолистків. Стручки прямостоячі,

й відварений сік ріпи в суміші з

вузлуваті, короткі; носик подов-

медом приймають при гострих ла¬

жено-конічний, з тонким кінцем.

рингітах, що викликають різкий

При виразковій хворобі шлунка

Насіння не зовсім правильно ку¬

кашель, захриплість голосу; астмі

й дванадцятипалої кишки, при

лясте, з добре помітним корінцем.

й простудним захворюванням. Сік

гострих гастритах і хронічних за¬

Ріпа культивується в Україні.

зі свіжої ріпи вживають як сечо¬

хворюваннях печінки й нирок за¬

гінний та легкий проносний засіб і

стосовувати ріпу протипоказано.

поліпшує засвоєння їжі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

як засіб, що збуджує серцеву ді¬
яльність. Варену розтерту ріпу й

ЗАСТОСУВАННЯ

З лікувальною метою використо¬

мазь із ріпи та гусячого жиру при¬

Залити 2 ст. ложки подрібненої

вують коренеплоди й сік ріпи.

кладають до хворих місць при подагрі.

м’якоті ріпи

Коренеплоди викопують восени,

З метою зменшення подагричних

тримати на слабкому вогні 15 хви¬

обсушують на повітрі й зберіга¬

болів використовують для ванн

лин, настоювати

ють у прохолодних темних при¬

відвар ріпи. При зубному болю

дити, віджати залишок, долити

міщеннях:

теплим відваром ріпи полощуть

відвар кип’яченою водою до по¬

порожнину рота. Ріпа стимулює

чаткового об’єму. Приймати по

льохах,

підвалах

вживають у свіжому виді.

склянкою окропу,

годину, проці¬

V4 склянки гарячого відвару 2—3 ра¬
зи на день за півгодини до їди. За¬
стосовувати при застуді з кашлем,
гострому або хронічному бронхіті,
бронхіальній астмі.
Залити 3 ст. ложки тертої ріпи
1

склянкою окропу, тримати на

слабкому вогні
стоювати

хвилин, на¬

годину, процідити

і віджати залишок. Приймати
всю дозу відвару на ніч. Засто¬
совувати при безсонні.

Рослини від А до Я

271

(КНСЮЮЬА КОЗЕА Ь.), РОДИНА «ТОВСТЯНКОВІ» - СКАЗЗУЬАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

органічні кислоти (галова, щав¬

лина.

Кореневище товсте,

лева, бурштинова, лимонна, яб¬

Резульггагги експериментів уче¬

з тонким придатковим корінням,

лучна); ефірна олії; віск, жири й

них над комахами показали, що

кольору бронзи з перламутровим

сполуки марганцю.

родіола зазвичай використову¬

блиском (500—800 г). Стебла

ється д ля підвищення імунітету

заввишки 10—40 см. Листя си¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

дяче, довгасто-яйцеподібне, еліп¬

Родіолу рожеву застосовують як

тичне або майже ланцетоподібне,

засіб, що допомагає відновити

загострене, у верхній частині по

сили при посиленій розумовій ро¬

краю пильчасто-зубчасте. Суц¬

боті, для підвищення витривалості

численні, прямостоячі, негіллясті,

продовжує житія в середньому

віття родіоли щіткоподібне, бага¬

й працездатності, при зниженому

токвіткове. Квітки одностатеві,

тиску, астенічних станах, нервових

чашолистики жовто-зелені, пе¬

розладах

та

неврозах,

діабету,

легкій

люстки жовті. Плоди — прямо¬

формі

стоячі зеленуваті листівки. Цвіте

зубів і ясен. У народній медицині

захворюваннях

родіола рожева в червні-липні,

відвар і настойку застосовують

плоди дозрівають у липні-серпні.

при метро- і менорагіях, діареї,

Родіола рожева культивується в

лихоманках,

альпійському поясі українських

цинзі, при респіраторних інфек¬

Карпат.

ціях, при подагрі (як діуретичний

головному

болю,

засіб), цукровому діабеті, скрофу-

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою застосову¬
ють кореневища з корінням, які за¬
готовлюють із кінця цвітіння до
кінця вегетації рослини. Викопані
кореневища очищають від землі,

на 10 %. У зв’язку із цим учені
покладають великі надії на
ефект антистаріння цієї рос¬
лини й д ля людського життя.

льозі,

пробки,

гнилих

частин

підв’ялюють у тіні. Потім корінь
розрізають упоперек на шматки в
2—10 см і сушать у сушарках при
температурі 50—60 °С (сушити на
сонці не можна). Строк придат¬
ності — 3 роки.

потенції. Зовнішньо (припарки,
примочки) використовують при
кон’юнктивітах, наривах, шкірних
висипках; для змазування ясен —
при піореї. Сік застосовують як
засіб, що очищає рани, а також
при жовтяниці.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказаннями є різко вира¬
жене збудження, гіпертонічний
криз, гарячкові стани.

Корінь і кореневища родіоли міс¬
тять фенолоспирти та їх гліко¬
флавоноїди

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 10 г кореневищ родіоли
1 склянкою окропу, настоювати
протягом 4 годин, процідити.
Приймати настій по */2 склянки
2—3 рази на день. Застосовувати
при шлунково-кишкових захво¬
рюваннях і простудній лихоманці.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

зиди;

шлунка,

робах печінки, зубному болю, ім¬

миють у проточній воді, очищають
від

захворюваннях

анемії, туберкульозі легенів, хво¬

(кверцетин,

гіперозид, кемпферол, ізокверцитрин); дубильні речовини, що
належать до пірогалової групи;

Подрібнене кореневища родіоли
залити 40 % спиртом у співвід¬
ношенні 1:5, настоювати протя¬
гом

7—10

днів,

процідити.

Приймати настій по 10—15 кра¬
пель 3 рази на день за 20 хвилин
до їди. Застосовувати при захво¬
рюваннях нервової системи.

Повний атлас лікарських рослин

272

(ЗАІЧСІЛЗОКВА ОРРІСШАІЛЗ Ь.), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

літі, при хронічному ентероколіті;

лина заввишки до 60—100 см.

як кровоспинний засіб при легене¬

Має товсте дерев’янисте корене¬

вих, шлункових, кишкових, гемо¬

вище, від якого відходить чис¬

роїдальних, ниркових і маткових

ленне

Стебло

кровотечах і при рясних менструа¬

пряме, ребристе, порожнє усере¬

ціях. Як зовнішній засіб родовик

дині. Листя родовика непарнопе¬

використовують для лікування

ристе, що складається з великої

виразок,

довге

коріння.

що

погано

гояться,

кількості довгасто-яйцеподібних

і гнійних ран, пролежнів. Відвар

пильчастих

у вигляді примочок застосовують

листочків.

Дрібні

темно-червоні квітки родовика зіб¬

при опіках; як полоскання — при

рані в головчасте суцвіття — ко¬

запальних процесах порожнини

лоски на довгих ніжках суцвіття.

рота (стоматитах), ангінах; у ви¬

Цвіте в червні-серпні. Плоди — чо¬

гляді сидячих ванн — при вари¬

тиригранні односім’янки, дозріва¬

козному

ють у серпні-вересні.

нижніх кінцівок та геморої.

Рослина

захворюванні

вен

поширена в Україні, по всій терито¬
рії СНД.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ
У терапевтичних дозах препарати
родовика побічних ефектів не ви¬
кликають.

вують кореневища з корінням, яке
заготовлюють в період плодоно¬
сіння рослини. Викопані корене¬
вища з корінням промивають у
холодній воді, ріжуть на шматки до
20 см і сушать на сонці, у сушар¬
ках при температурі 40—50 °С.
Строк придатності сировини —
5 років.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У кореневищах і корінні родо¬
вика лікарської багато дубильних
речовин, в основному пірогалової
групи; виділено кислоти (галова
й елагова), барвники, сапоніни,
крохмаль і ефірну олію.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Внутрішньо застосовують при
поносах різного походження; ви¬
разковому неспецифічному ко¬

На Далекому Сході — як
засіб, що добре загоює рани,
при злоякісних пухлинах ясен.
У Середній Азії листя й
квітки використовують при
шлунково-кишкових хворо¬
бах. У Сибіру квітки вжи¬
вають при хворобах органів
дихання, дизентерії.

бані, остудити, процідити, віджати
залишок, довести об’єм кип’яче¬
ною водою до 1 склянки. При¬
ймати по 1 ст. ложці 5—6 разів на
день після їди. Застосовувати як
в’яжучий і кровоспинний засіб.
Залити 3 ст. ложки подрібненого
кореня родовика 3 склянками хо¬
лодної кип’яченої води, кип’ятити
на слабкому вогні ЗО хвилин, про¬

ЗАСТОСУВАННЯ

цідити. Випити 1 склянку відвару

Залити 2 ст. ложки подрібненого

протягом дня. Приймати при грипі,

кореневища 1 склянкою окропу,

що супроводжується шлунково-

30 хвилин кип’ятити на водяній

кишковими розладами.

Рослини від А до Я

273

(ШЮОООЕІЧІЖОІЧ АШЕУМ), РОДИНА «ВЕРЕСОВІ» - ЕКІСАСЕАЕ

;

ічнозелений невеликий чагар¬

алюміній, свинець; глікозиди: ан-

ник заввишки до 50 см, зі слан¬

дромедотоксин, ериколін, родо-

У Німеччині препарати родо-

кими стеблами, що піднімаються.

дендрин

на

дендрона золотавого викори

стовуються при ревматизмі

(розщеплюється

Листя зимуюче, чергове, еліптичне,

рододендрол і глюкозу), арбутин

до основи клиноподібно звужене,

(розщеплюється на гідрохінон і

темно-зелене,

глюкозу).

блискуче,

товсте,

на кінцях галузок. Квітконіжки

ю,

артритах, невралгіях. Настій
і відвар листя тибетська меди¬

шкірясте. Зонтикоподібні суцвіття,
із трьох-п’яти квіток, розташовані

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

довші за квітки, рудувато-шер¬

Настій листя має сечогінну, по¬

стисті. Квітки з маленькою зросло-

тогінну, заспокійливу й знебо¬

цина застосовує при серцевосудинних захворюваннях, для

лікування гастроентеритів,

пелюстковою чашечкою. Віночок

люючу дію; зменшує задишку й

ратів рододендрона, як отруйної

ясно-жовтий, злегка неправильний,

серцебиття; збільшує швидкість

рослини, вимагає обережності та

зрослопелюстковий, широковорон-

кровотоку;

при захворюваннях нирок проти¬

коподібний, з п’ятьома еліптичними

тиск; сприяє зникненню набряків

лопатями. Плід рододендрона —

у хворих із серцево-судинною не¬

довгаста п’ятигніздна коробочка із

достатністю. Настій має бакте¬

ЗАСТОСУВАННЯ

численним дрібним насінням. Цвіте

рицидну дію: убиває шкідливих

Залити 1 ч. ложку сухого листя

в травні-червні. У природі зустріча¬

мікробів кишкової флори. Настій

ється в східних Карпатах, культи¬

листя застосовують при ревма¬

рододендрона ]/4 л окропу, на¬
стоювати 1 годину, процідити.

вується в деяких регіонах України.

тизмі, подагрі, простудних захво¬

Приймати по 1 ст. ложці 3—4 ра¬

рюваннях, головних болях і в

зи на день. Застосовувати при

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

якості сечогінного, потогінного та

лихоманці.

З лікувальною метою використо¬

особливо серцевого засобу.

Залити 1 ч. ложку сухого листя

вують

траву

(стебла,

знижує

венозний

листя,

показане.

рододендрона х^ л окропу, на¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

стоювати 1 годину, процідити.

другого і третього років життя

Застосовувати тільки за призна¬

Приймати по 1 ст. ложці 3—4 ра¬

заготовлюють все літо, але краще

ченням і під контролем лікаря.

зи на день. Застосовувати при

збирати в період цвітіння, общи¬

Внутрішнє застосування препа-

безсонні.

квітки).

Листя

рододендрона

пуючи їх вручну. Сушать у тіні,
на повітрі, під навісами, на гори¬
щах або в добре провітрюваних
приміщеннях.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Листя рододендрона містить три¬
терпеноїди (кампанулін, семіарол,
уваол, олеїнову кислоту); ситостерин; дубильні речовини; ефірну
олію, до складу якої входять сесквитерпенові спирти, фітонциди,
урсолова та інші органічні кис¬
лоти, вітамін С; мікроелементи:
мідь, срібло, барій, марганець,

Повний атлас лікарських рослин

274

(КОБМАШГМШ ОРИС^АЬІЗ Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
отужний чагарник, що дуже
гілкується і приємно пахне,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Древні римляни, які припису¬

Галузки

Препарати розмарину рекомен¬

щільно покриті вічнозеленим лі¬

дують при слабкій пам’яті, пога¬

нійним, шкірястим, глянсуватим

ній концентрації уваги й перевтомі.

зверху

повстяно-опушеним

Водний настій листя розмарину

синій колір розмарин зберігає

знизу, на кінці тупим, загорненим

вживають при зниженому тиску;

завдяки тому, що росте уздовж

по краю листям на дуже корот¬

нервових розладах і неврозах;

берега моря й морська піна об¬

ких черешках. Квітки світло-бла¬

клімактеричних

як

миває його (звідси й інша назва

китні, відносно дрібні, зібрані в

засіб, що стимулює менструацію,
а також для поліпшення кровоо¬

чагарнику — «морська роса»).

гіомилкові колотівки у верхній
частині галузок. Цвіте розмарин

бігу й травлення. Настій застосо¬

лікарський з березня по травень.

вують проти метеоризму, при

Плід — опукло-яйцеподібний,

епілепсії; для посилення виді¬

гладкий,

горішок.

лення шлункового соку; він пози¬

рослини дарували нареченому

вересні.

тивно діє на загальну діяльність

й нареченій під час одруження
та прикрашали ними житло

досягає

Плоди

м висоти.

буруватий
дозрівають

неврозах;

Культивується в Криму й у пів¬

шлунка й кишечника. Зовнішньо

денних районах України як ефі¬

використовують у вигляді примо¬

роолійна рослина.

чок при ранах, що важко загою¬
ються, а також як утирання при

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують

листя

розмарину лікар¬

ського. Листя розмарину збирають
у період повного цвітіння та у пе¬
ріод опадання плодів, коли в них
накопичується максимальна кіль¬

випаданні волосся.

вали рослині чарівну силу, ува¬
жали, що такий привабливий

В Елладі розмарин присвячу¬
вали богині любові Афродіїі,
а в Середні століття гілочки

у свята.

;

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати тільки за призна¬
ченням і під контролем лікаря. Пе¬
редозування препаратів розмарину
при внутрішньому вживанні при¬
зводить до отруєнь, подразнення
нирок, набряку легенів.

кість ефірної олії, і швидко, але
обережно сушать при темпера¬
турі не вище 35 °С, щоб зберегти
ефірну олію.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 40 г листя розмарину 1 л
білого вина, настоювати 2 доби,
процідити. Приймати настій по
1 ст. ложці до їди. Курс ліку¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

вання — до 3 тижнів. Після перер¬

У листіх розмарину знайдені ал¬

ви в 10 днів курс повторюють.

калоїди (розмарицин), урсолову

Застосовувати

й розмаринову кислоти, дубильні

зору.

при

ослабленні

речовини та ін. У листі, квітках

Залити 1 ст. ложку листя розма¬

і верхніх частинах пагонів міс¬

рину 2 склянками окропу, на¬

титься

стоювати 2 години, процідити.

ефірна

(розмаринова)

х/2

олія; у її склад входять а-пінен,

Приймати по

камфен, цинеол, борнеол, Ь-кам-

на день до їди. Курс лікування —

фора, сесквітерпеновий вуглево¬

до 3 тижнів. Застосовувати при

склянки 3 рази

день — каріофілен, борнілацетат,

метеоризмі, для посилення виді¬

лимонен, смоли й гіркоти.

лення шлункового соку.

Рослини від А до Я

275

М.

(ІМРАТГСІЧ5 ІЧОи-ТАІЧСЕКЕ Ь), РОДИНА «БАЛЬЗАМІНОВІ» - ВАЬЗАМШАСЕАЕ

рав’яниста однолітня рос¬

спирт, стигмастерин, дубильні й

лина заввишки 30—80 см

гіркі речовини, смоли, аскорбі¬

У народній медицині Тибету

з дуже гіллястим мочкуватим ко¬

нову кислоту, у насінні — жирну

рослина

ренем і соковитим прямостоячим

олію, до складу якої входить па-

глистогінний засіб, при спаз¬

стеблом. Листя чергове, череш¬

ринарова кислота.

мофілії, діабеті, асциті (водян¬

кове, округле, крупнозубчасте,
ПОКАЗАННЯ

вислі, лимонно-жовтого кольору,

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

зі шпоркою, зібрані в китиці.

У народній медицині настій роз¬

Плід розрив-трави — лінійно-до¬

рив-трави звичайної вживали як

вгаста коробка, що при дотику до

блювотний, проносний, в’яжучий,

неї під час дозрівання розтріску¬

протизапальний засіб, що добре

ється та із силою викидає насін¬

загоює рани, його також уважали

нячко, звідси й назва рослини —

родопомічним і абортивним засо¬

розрив-трава. Цвіте в червні-

бом. Настій приймають внутріш¬

серпні. Рослина отруйна. Поши¬

ньо при набряках, захворюваннях

рена в Україні, у європейській

нирок і сечового міхура, нирково¬

міометрії.

кам’яній хворобі, як блювотний
засіб; зовнішньо — для проми¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

вання ран і виразок, у вигляді ван¬

З лікувальною метою використо¬

ночок

при

болях

суглобах.

вують траву (стебла, листя, квітки)

Компреси й обмивання настоєм

й корінь. Заготовлюють траву під

трави або її соком застосовують

час цвітіння.

при ранах, подряпинах, саднах, ге¬
мороїдальних вузлах, бородавках,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

мозолях. Настій трави — ефектив¬

У розрив-трави звичайної вияв¬

ний засіб при лікуванні запалення

лено

горла. Ванни з настою трави вико¬

флавоноїди,

цериловий

як

ці живота), для стимуляції

ніжне. Квітки некоректні, по¬

частині Росії, Білорусі.

застосовується

ристовують при ломоті в ногах і
ревматичних захворюваннях сугло¬
бів. Настій трави призначали при
дитячих конвульсіях, як протиот¬
руту при отруєнні рибою й при
укусах змій. Сік розрив-трави, ви¬
чавлений зі свіжої, подрібненої си¬
ровини,

використовують

для

лікування екземи мошонки, він ре¬
комендується

як

протиглисний

засіб. Подрібнене листя приклада¬
ють до ран, забитих місць, геморої¬
дальних вузлів.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати тільки за призна¬
ченням і під контролем лікаря.
Розрив-трава — отруйна рос¬
лина! Внутрішнє застосування
вимагає обережності. Протипо¬
казане застосування при вагіт¬
ності.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 10 г трави й подрібненого
кореня розрив-трави

х/^

л ок¬

ропу, настоювати 1 годину, про¬
цідити. Приймати по 1~2 ст.
ложки 3 рази на день перед їдою.
Приймати при набряках, захво¬
рюваннях нирок і сечового мі¬
хура, а у великих кількостях — як
блювотний засіб. Також цей настій
застосовують д ля промивань ран та
виразок і у вигляді ванночок — при
болях у суглобах.

Повний атлас лікарських рослин

276

(ЗІЬУВУМ МАКІА>ШМ Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
днолітня або дволітня зав¬
вишки 1—1,5 м колюча рос¬

'' І

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

л.

У своїй праці «Канон лікар¬

лина. Стебло просте або гіллясте,

Олія, екстракт і шріт насіння роз¬

ської науки» Авіценна вказує,

голе. Листя велике з жовтува¬

торопші благотворно впливають на

що відвар розторопші плями¬

тими колючками по краю листка

обмін речовин, підвищують опір¬
ність організму до різних захворю¬

стої (бозовард) корисний при

й по жилках знизу; пластинка
листка зелена з білими плямами,

вань,

блискуча. Квітки пурпурні, зіб¬

детоксикаційні (руйнують токсичні

рані у великі одиночні кошики із

речовини) властивості. Препарати

черепитчастою обгорткою. Ложе

застосовуються при хворобах пе¬

суцвіття м’ясисте, покрите волос¬

чінки (гострому й хронічному гепа¬

ками.

титі,

Всі

квітки

двостатеві,

мають

цирозі

антиалергійні

печінки,

та

холангіті,

трубчасті. Цвіте в липні-серпні.

холециститі), при порушеннях ро¬

Плід — сім’янка із чубчиком, до¬

боти печінки внаслідок отруєння ал¬

зріває у вересні-жовтні. Розто¬

коголем, при цукровому діабеті,

ропша плямиста поширена в Україні

хронічних шлунково-кишкових за¬

повсюдно.

хворюваннях, при хворобі селе¬

подагрі, слабості шлунка й від |
кровохаркання. Корінь, якщо
приймати внутрішньо, допо¬
магає від поносу й жене сечу.
Відваром коріння полощуть ^
рот при зубному болю. З ко¬
реня роблять пов’язки на сли¬
зові

пухлини.

«Зведення

трактаті

рецептів»

Аві¬

ценна писав, як треба за допо¬
могою розторопші лікувати

зінки, жовчних каменях, жовтяниці,

радикуліт, судороги, болі в

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

хронічному кашлі. Зовнішньо —

стегні й попереку.

Лікарською сировиною служать

для лікування виразок гомілки, що

насіння й коріння розторопші.

важко загоюються, відкритих пере¬

Насіння

наприкінці

ломів нижніх кінцівок, для ліку¬

серпня — початку вересня, коли

вання варикозного розширення вен.

збирають

засохнуть обгортки на бічних ко¬

Настої й настойки із плодів і насіння

шиках. Зібрану сировину підсу¬

застосовують, крім того, при хро¬

шують і очищають від домішок.

нічному запорі, геморої, суглобному

Зберігають у мішечках у добре

ревматизмі, хронічному бронхіті.

і• шиї1*жірціи11 .ці і:

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не має.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити ЗО г подрібненого на по¬
рошок насіння розторопші пля¬
мистої

гарячої

води,

провітрюваних приміщеннях 1 рік.

тримати на водяній бані до змен¬

Коріння викопують восени, об¬

шення кількості води наполовину,

трушують від землі, промивають

процідити. Приймати по 1 ст.

холодною водою й сушать на

ложці щогодини щодня протягом

сонці або в сушарці при темпера¬

1—2 місяців. Застосовувати для

турі 40—50 °С. Зберігають у за¬

зниження цукру в крові й при ге¬

критій скляній тарі 1 рік.

патитах.
Залити ЗО г розтертого на поро¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Основними діючими речовинами

шок насіння в У 2 л В°ДН» кип’ятити
на слабкому вогні, поки не вики¬

є флавоноїди й флавонолігнани

пить половина води, остудити,

(силиїбін, силікристин, силідіа-

процідити.

нін). Крім того, містяться алка¬

ложці щогодини, починаючи з 8 до

лоїди,

сапоніни,

жирна

олія,

годин.

Приймати по 1 ст.
Курс

лікування

—

білки, вітамін К, смоли, слиз, ти¬

21 день, 2 тижні — перерва й знову

рамін, гістамін, а також макро-

пити 21 день. Застосовувати при

і мікроелементи.

гепатиті.

Рослини від А до Я

277

(МАТКІСАКІА Ь), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ

днолітня рослина з корот¬
ким коренем і стеблом 20—

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

50 см заввишки, на якому сидить

Настій квіткових кошиків ро¬

двічі або тричі перисто-розсічене

машки застосовують як легкий

листя. Суцвіття ромашки — ко¬

проносний, потогінний, жовчогін¬

шики, які розташовуються по¬

ний, в’яжучий, болезаспокійливий,

одинці на кінцях галузок. Кошики

заспокійливий,

складаються з білих язичкових

кровоспинний, протисудорожний,

крайових квіток і безлічі (до

седативний,

400—500) жовтих трубчастих

м’якшильний, вітрогінний засіб.

серединних. Плоди дуже дрібні.

Зовнішньо — у вигляді ванн при

Ложе кошика вигнуто високим
вузьким

конусом,

порожнє.

Цвіте із травня по червень. В Ук¬
раїні ромашка аптечна поширена
повсюдно.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Як лікувальну сировину викорис¬
товують кошики ромашки, ніжки
суцвіття й частину пагонів з лис¬
тям. Збирають на 3—5 день після
розпускання квіток. Сушать у су¬
шарках при не занадто високій
температурі (не вище 45 °С).
Для ванн збирають всю траву й
сушать її у пучках. Зрізують
тільки верхні частини (суцвіття із
ніжкою суцвіття та верхнім лис¬
тям).

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Сухі квіткові кошики містять
ефірну олію, у її склад входять
хамазулен, кадінен; флавоноїди,
нікотинова й аскорбінова, капри¬
лова, антемісова, ізовалеріанова,
саліцилова кислоти, кумарини,
холін, фітостерини, каротин, ка¬
медь, цукри, глікозид потогінної
дії, апігенін; крім того, апіїн, гер¬
ніарин, матрицин апіїн, апігенін,
фітостерини, дубильні й слизові
речовини, гіркоти, вітаміни та ін.

протизапальний,
антисептичний,

Приват-доцент Кінхольц із
Псенськош університету з’ясу¬

вав, що ромашка знешкоджує
бактеріальні отрута при інфек¬
ційних хворобах, наприклад ті,
що викликаються стафілоко¬
ками або стрептококами, при
цьому дія отрути на організм
притупляється.

ревматичних та подагричних ура¬
женнях суглобів і для обмивання
обличчя з косметичною метою,
а також при полосканні горла й
промиванні гнійних ран, виразок

ЗАСТОСУВАННЯ
Змішати в рівних частках подріб¬
нені квітки ромашки й корінь вале¬
ріани, залити 1 ст. ложку суміші

і наривів.

У З л води, кип’ятити на водяній

Ефірна олія ромашки має дезін-

бані 20 хвилин, процідити, від¬

фікуючу й потогінну дію, змен¬

жати залишок. Приймати настій

шує утворення газів, знімає болі,

по Уз склянки 3 рази на день.

послабляє запальні процеси, нор¬

Застосовувати при хореї, епілеп¬

малізує функцію шлунково-киш¬

сії, неврозах, істерії.

кового тракту.

Залити 4 ст. ложки квіток ромашки

ПРОТИПОКАЗАННЯ

до кипіння на водяній бані, настою¬

У 4 л окропу, нагрівати ЗО хвилин
При вагітності й при схильності

вати 10 хвилин, процідити, віджати

до поносів внутрішнє викорис¬

залишок. Приймати по У 2 склянки

тання препаратів ромашки про¬

2—3 рази на день після їди. Засто¬

типоказано.

совувати при діареї.

Повний атлас лікарських рослин

278

агаторічна трав’яниста рос-

протиглисною, протималярийною

лина з веретеноподібним гіл¬

дією. В офіційній медицині ромен

лястим

кореневищем.

Стебло

фарбувальний застосовується для

В офіційній медицині вико¬
ристовують один компонент

ШЯШНШЯШШШЩШЯ

(АГЧТНЕМІ5 ТІІЧСТОКІА Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - АЗТЕКАСЕЛЕ

пряме або піднімається, 25—80 см

профілактики й лікування гіпо-

заввишки, просте або вгорі гіл¬

і авітаминозів Р, а також при за¬

лясте, разом з листям покрите

хворюваннях,

тонким

опушенням;

ються порушенням проникності

листя спірально розташоване, двічі

судин — геморагійних діатезах, ка¬

перисторозсічене, із зубчастими

піляротоксикозах, крововиливах

твердими

сидяче.

у сітківку ока, променевій хворобі,

яскраво-жовті,

септичному ендокардиті, ревма¬

у кошиках, одягнених знизу чере-

тизмі, гломерулонефриті, алергійних

питчастою обгорткою; серединні

захворюваннях, корі, скарлатині,

квітки трубчасті, крайові — псевдоя-

висипному тифі та ін. У народній

п’ють при застуді, жовтяниці, ли¬

зичкові, із тризубчастим «язичком».

медицині відвар трави п’ють при

хоманці, шлункових кольках, ме¬
теоризмі, маткових кровотечах,

Квітки

повстяним

часточками,

ромену

що супроводжу¬

ромену

фарбувального

—

кверцетин, що випускається у
вигляді порошку або таблеток,
для профілактики й лікування
гіповітамінозу й авітамінозу Р,
а також при захворюваннях
з порушенням проникності

Плоди — ребристі сім’янки. Цвіте в

нервових захворюваннях, вико¬

червні-серпні, плодоносить у сер¬

ристовують для миття голови при

нерегулярних місячних, пологах,

пні. Поширений в Україні.

головних болях. Відвар суцвіть

золотусі, бронхіальній астмі.

уживають при кашлі, запаленні
ЗБИРАННЯ

верхніх дихальних шляхів. Настій

ТА ЗБЕРІГАННЯ

трави із квітковими кошиками

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосування препаратів ромену

З лікувальною метою використо¬

фарбувального

вують надземну частину рослини

при вагітності.

протипоказано

разом із квітковими кошиками.
Збирають ромен фарбувальний
під час цвітіння в червні-липні, су¬

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ч. ложки сухої подріб¬

шать у темному добре провітрю¬

неної трави ромену 1 склянкою

ваному приміщенні, розкладаючи

окропу, настоювати 4 години,

тонким шаром. Зберігають у па¬

процідити. Приймати по 1 ст.

перових пакетах або картонних ко¬

ложці 3 рази на день. Застосо¬

робках.

вувати при нервових захворю¬
ваннях,

шлункових

кольках,

АКТИВНІ

нерегулярних місячних або мат¬

РЕЧОВИНИ
Містить глікозиди, ефірну олію,

кових кровотечах.

у квітках і суцвіттях рослини

трави

знайдено флавоноїди, глікозиди,

1 склянкою холодної води, довести

ефірні олії, пігмент кверцитрин.

до кипіння, кип’ятити 10 хвилин на

ПОКАЗАННЯ

дину, процідити. Приймати по 1 ст.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ложці 3 рази на день. Застосову¬

Ромен фарбувальний володіє по¬

вати при захворюваннях нервової

тогінною, жовчогінною, протига¬

системи, болях у шлунку й голов¬

рячковою

них болях.

Залити 2 ч. ложки подрібненої
ромену

фарбувального

слабкому вогні, настоювати 1 го¬

кровоспинною,

Рослини від А до Я

279

(ЬКОЗЕКА КОТШОІРОЬІА Ь.), РОДИНА «РОСЯНКОВІ» - ЬКОЗЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста кома¬
хоїдна рослина до 15 см зав¬

регти діючі речовини, сушать ро¬
сичку дуже швидко при темпера¬

вишки із прикореневою розеткою

турі

не

вище

листя і прямим безлистим стеб¬

зберігання — 2 роки.

°С.

Строк

мочі

лом (стрілкою), що несе біло¬
сніжні квітки в однобокій китиці.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Листя на довгуватих черешках,

Росичка містить стероїди, нафто¬

округлене, їх верхній бік покрито

хінони (дрозерон, плюмбагін),

червонуватими залозистими во¬

флавоноїди (гіперозид, кверце¬

лосками, які завершуються блис¬

тин,

кучою

протеолітичний фермент, орга¬

крапелькою

клейкого

миріцетин,

кемпферол),

соку. Доторкнувшись до них, ко¬

нічні кислоти (бензойну, винну,

махи прилипають, захоплюються

лимонну, яблучну, бурштинову),

чутливими волосками й перева¬

дубильні й смолисті речовини,

рюються пепсиноподібними суб¬

жири, цукри, сліди ефірної олії,

станціями, що містяться в соку.

вітамін С, мінеральні солі (крем¬

Цвіте в червні-серпні, плоди до¬

незем, сполуки заліза, магнію,

зрівають наприкінці серпня —

фосфору, натрію, кальцію й мар¬

кінці вересня.

ганцю).

насіння

світло-буре,

дрібне, веретеноподібне. Поши¬
рена в північній частині України.

— зокрема,

колоїдальними

разом з

силікатами

вона застосовується для ліку¬
вання вікового набрякання ар¬
терій і виведення з організму
відкладень жиру й кальцію.

растенії та підвищеній збудливості
нервової системи), протисудорож¬
ний (при епілепсії), гіпотензивний
і кровоспинний засіб, при атеро¬
склерозі, цукровому діабеті, почат¬
ковій стадії водянки, хронічних
поносах і дизентерії. Свіжий сік
рослини використовують як зов¬

Плід — подовжено-овальна ко¬
робочка;

В Америці росичка вважа¬
ється ліками від старечої не¬

нішній засіб д ля виведення борода¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Росичка є протиспазматичним та
відхаркувальним засобом і засто¬

ЗБИРАННЯ

совується при простудних захво¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

рюваннях,

З лікувальною метою використо¬

ларингіті, бронхіті й бронхіальній

коклюші,

фарингіті,

вують надземну частину рослини

астмі. У народній медицині, крім

(траву). Збирають всю квітучу

того, препарати росички викорис¬

рослину без коріння. Щоб збе¬

товуються як седативний (при нев¬

вок.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати тільки за призна¬
ченням і під контролем лікаря.
Протипоказана при гіпотонії, не
можна застосовувати свіже листя
росички.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 10 г сухої подрібненої
трави росички У2 склянки го¬
рілки, настоювати 10 днів, проці¬
дити. Приймати по 10 крапель
4—5 разів на день після їди. За¬
стосовувати при кандидозі.
2 ч. ложки суміші з рівних частин
трави росички, трави фіалки по¬
льової і листя подорожника зава¬
рити

склянках

окропу,

настоювати 3—4 години, проці¬
дити. Приймати по 1 ст. ложці
3—4 рази на день при коклюші й
судорожному кашлі.

Повний атлас лікарських рослин

280

ЙІІЯШ
(РОілтмснум соммше), родина «польітрихові» - роілпгкіснасеае

порова дводомна рослина зав¬

реї, гонореї, зовнішньо — для при¬

вишки 10—20 см із твердим

парок у вигляді порошку. Проносні

Своєю другою назвою (зозу¬

стеблом і лінійно-кулястим, по

властивості насіння льону викорис¬

личник, зозулин льон) рослина

краях пильчастим листям. Жилка

товуються під час приготування на¬

зобов’язана зовнішньою подіб¬

листа багатошарова, займає більшу

стоїв з насіння. Водний настій

ністю із льоном, що перебуває

частину пластинки. Рясно споро¬

трави народна медицина застосо¬

в стадії «ялинки» (молоді паро¬

носить. Жіночі рослини утворю¬

вує при кашлі, бронхітах та матко¬

стки льону). Ці мохи утворю¬

ють

червоно-бурі

вих кровотечах. Відваром миють

ють пухкі дернини на купинах

чотиригранні коробочки. Коро¬

голову при лупі й випаданні во¬

у сирих хвойних лісах, на пень¬

бочка зі спорами розташована на

лосся.

ках, навколо стовбурів дерев.

легко опадаючим ковпачком з тон¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

кими, спрямованими донизу во¬

зозуличник звичайний — Роїу-

Застосовувати

лосками,

лляну

нянки звичайної слід тільки за

звичайний

призначенням і під контролем лі¬

росте у хвойних лісах і на окраїнах

каря. При перевищенні зазначе¬

боліт. Це один із найбільших мохів.

них доз або тривалому прийомі

Розповсюджений в Україні, євро¬

внутрішньо рослина може при¬

пейській частині Росії, Білорусі.

звести до отруєння організму.

на

стеблах

довгій ніжці, зверху вона закрита

пряжу.

що

нагадують

Зозуличник

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вується

вся

рослина

(квітки,

стебла, листя, насіння), що заго¬
товлюється з початку літа до
осені.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Містить глікозид лінамарин, гір¬
ку речовину лінин, ефірну олію й
смолисті речовини.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Всі частини рослини рунянка зви¬
чайна мають сильну сечогінну й
проносну дію. Настій трави засто¬
совується

при

нирковокам’яній

хворобі, водянці, закрепах, набря¬
ках. Настій насіння зозулиного
льону використовується при олігурії, неврастенії, як відхаркувальний,
обволікаючий,

протизапальний,

м’якшильний засіб, при дисмено-

Найпоширенішими є три види:
препарати

ру-

(гісЬит соттипе Ь., зозулич¬
ник ялівцевий — РоІуїгісЬит
Іипірегит АМІН, зозуличник во¬
лосний — РоІуігісЬит рііііепіт
ЗсЬгеЬ. У народній медицині
здавна застосовують
види рослини.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібненої

Залити 1 ч. ложку насіння рунянки

сушеної трави рунянки звичайної

звичайної 1 склянкою окропу, на¬

1 склянкою окропу, настоювати

стоювати протягом 1 години, про¬

2 години, процідити. Приймати на¬

цідити. Приймати по 1 ст. ложці

стій по 1 ст. ложці 4 рази на день.

4 рази на день до іди.

Рослини від А до Я

281

изувато-зелений напівчагар¬

ПОКАЗАННЯ

ник заввишки 50~100 см.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати рути пахучої діють як

Рута пахуча була відома ще в

жене, дерев’янисте біля основи.

загальнозміцнювальний,

Древньому Єгипті, Греції й

Листя рути — чергове, подовжено-

спазматичний,

яйцеподібне, двічі-, тричіперисто-

протисудорожний,

Стебло

прямостояче,

розгалу¬

анти-

антисептичний,
кровоспин¬

Римі, де вважалася одним із
кращих дезінфікуючих засобів.

ний, антитоксичний засіб. їх за¬

Авіценна

стосовують

неврозах,

спинну, болезаспокійливу, про-

крапками, що являють собою ефі¬

атеросклерозі, клімаксі. Ефек¬

—

тивні при лікуванні астенічного

титоксичну дію цієї рослини.

роолійні

дрібні, на коротких квітконіжках,

стану, істерії, епілепсії, мігрені й

розсічене,

короткочерешкове,

м’ясисте. Листя засіяне численними
вмістища.

Квітки

при

ЩШШШ|

(КУТА СКАУЕОЬЕ^ У), РОДИНА «РУТОВІ» - КШАСЕАЕ

відзначав

крово¬

Рута пахуча поліпшує зір.

кольору,

хореї. Настій і відвар трави рути

п’ятипелюсткові, зібрані в суц¬

застосовують при ревматизмі,

віття-мітелку. Цвіте рута пахуча в

подагрі, імпотенції, для лікування

лин до їди 4 рази на день по

червні-серпні. Плід — куляста чо-

короткозорості,

х/2

тирьохгніздна коробочка. Насіння

кровоносних судин, при рахіті,

неврозах.

буре, дрібне. Поширена в Україні

а також при спастичних болях у

Залити 15 г трави рути

й у Криму.

шлунку й кишечнику. У народній

горілки, настоювати її в темному

зеленувато-жовтого

при

ламкості

склянки. Застосовувати при

х / 2 склянки

медицині свіжий сік рути вжи¬

місці 2 тижні, періодично стру¬

ЗБИРАННЯ

вали внутрішньо при укусах от¬

шуючи,

ТА ЗБЕРІГАННЯ

руйних комах і змій. Рослину

настій 3 рази на день до їди по

З лікувальною метою використо¬

застосовують як зовнішній засіб:

10—15 крапель. Застосовувати

вують молоде листя рути, яке за¬

порошком засипають гнійні рани

при епілепсії й слабості.

готовлюють на початку цвітіння

й виразки, настоєм рути

рослини. Збирають листя в гумо¬

промивають

очі

при

вих рукавичках, оскільки свіжий

кон’юнктивіті, свіже листя

сік рути подразнює шкіру й ви¬

прикладають

кликає алергійну реакцію (через

місць і синців.

до

забитих

12—24 години). Сушать траву
під навісом, розклавши тонким

ПРОТИПОКАЗАННЯ

шаром і часто перевертаючи. Си¬

Застосовувати

ровина

призначенням і під контро¬

зберігає

свої

корисні

тільки

за

лем лікаря. Прийом препа¬

властивості до 1 року.

ратів рути протипоказаний
АКТИВНІ

при вагітності. У великих

РЕЧОВИНИ

дозах вона отруйна!

У траві рути міститься ефірна
олія, вітамін С, дубильні речо¬
вини,

фуранокумарини,

алка¬

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ч. ложку трави

лоїди й флавонглікозид рутин.

рути пахучої 2 склянками

У плодах виявлено сліди скиміа-

теплої кип’яченої води, на¬

міну й кокусагиніну. У корінні

стоювати 8 годин, періодично

містяться кумарин, фурокума¬

помішуючи, процідити. При¬

рини, алкалоїди, ефірна олія.

ймати настій за 15-20 хви-

процідити.

Приймати

282

Повний атлас лікарських рослин

(ТНАиСТКУМ РОЕТГОУМ Ь.), РОДИНА «ЖОВТЕЦЕВІ» - КАШМСІЛЛСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

сихання роси. Траву зрізують

лина 20—70 см заввишки з

акуратно, щоб не ушкодити ко¬

коротким горизонтальним корене¬

рінь, і укладають у мішки, не

назвою

вищем. Листя широко-трикутні,

ущільнюючи. Сушать у добре

до 20 см завдовжки і завширшки,

провітрюваному приміщенні або

смердюча застосовується при

тричі, чотири рази перисті, з опукло-

під навісом, розстеляючи тонким

яйцеподібними

шаром і періодично помішуючи.

опушеними

трилопатевими,

знизу

листочками.

Суха сировина повинна легко ла¬

Квітки численні, правильні, у пух¬

матися. Зберігають у щільно за¬

кій мітелці. Оцвітина проста, з 4—

критій тарі. Строк зберігання —

5 рано опадаючими фіолетовими

2 роки. Рослина отруйна.

мм завдовжки. Нитки тичинок

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

завдовжки 3~5 мм. Маточок 8—

У траві містяться кумарини, сапо¬

12. Плодики — багатогорішки зав¬

ніни, флавоноїди, у тому числі

довжки

рутин,

мм,

сидячі,

глюкорамнін,

алкалоїди

залозисто-опушені, із прямим носи¬

(у тому числі алкалоїд фетидін),

ком. Цвіте в червні. Розповсюд¬

магнофлорин, тальфін, тальфидин,

жена в Україні, Сибіру, Далекому

берберин, ізоболдин, глауцин, та-

Сході, на Кавказі.

ликмидин, корунін, органічні кис¬
лоти й дубильні речовини.
рослина

містить

«оверен»

рутвиця

набряках, водянці, гінекологіч¬
них захворюваннях і зрощу¬
ванні сухожиль; в основному
застосовується при хворобах
печінки та гіпертонії. Сж, що
виділяється з кореня, є ефек¬
тивним засобом для лікування

яйцеподібними листочками 3—4

2—3,5

тибетській медицині під

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Свіжа

Лікарською сировиною є трава.

ефірної олії, до складу якої вхо¬

сліди

Заготовлюють її під час цвітіння

дить камфора. Корені містять ал¬

в ясну погоду, після повного ви¬

калоїди.

нях печінки й жовчного міхура,
при внутрішніх і зовнішніх крово¬
течах, при водянці й набряклості,
при слабкому зорі й хворобливих
менструаціях, у ветеринарії як
засіб, що загоює рани.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Ця рослина має токсичні власти¬
вості, тому слід дотримуватися
обережності, не допускаючи пе¬
редозування препаратів.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
У медицині препарати рутвиці ви¬

ЗАСТОСУВАННЯ

користовують як засіб для роз¬

Залити 1 ст. ложку подрібненої

ширення

зниження

трави рутвиці 1 склянкою окропу,

кров’яного тиску, застосовують

настоювати 2 години, процідити.

судин

для лікування початкових стадій

Приймати по 1 ст. ложці 3 рази

гіпертонічної хвороби й стенокар¬

на день. Застосовувати при рев¬

дії, а також при порушеннях кро¬

матизмі.

вообігу.

Залити 20 г висушеної подрібне¬

У народній

медицині

використовують як сечогінний,

ної трави рутвиці

]/2

склянки

протиблювотний, кровоспинний,

70 ° спирту, настоювати 10—

протизапальний, бактерицидний

14 днів, періодично збовтуючи,

і седативний засіб. Настій трави

процідити. Приймати настій по

рутвиці приймають при судорогах

30—40 крапель 3—4 рази на

і неврозах, перенапрузі, розладах

день. Застосовувати при тубер¬

травлення й поносі, захворюван-

кульозі легенів.

Рослини від А до Я

283

(Рішайа оррісіічаиз ь.), родина «руткові» - румакіасеае
днолітня, рідко — дворічна

ПОКАЗАННЯ

гола рослина. Висота рос¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У німецькій народній меди¬

лини — 20—30 см. Покрита сіру¬

Рослина регулює секреторну ді¬

цині настій рутки застосо¬

вато-зеленим восковим нальотом.

яльність печінки, шлунка й ки¬

вують при хворобах печінки,

Стебло висхідне або прямос¬

шечника,

апетит,

нирковокам’яній хворобі, за¬

тояче,

гранованобороздчасте,

зміцнює загальний тонус орга¬

паленні сечового міхура,

розгалужене. Листя рутки по-

нізму після перенесених важких,

водянці, виразці шлунка,

двійноперисте або двічі перистороз-

виснажливих інфекційних захво¬

січені на вузькі подовжено-лінійні

рювань і великої втрати крові,

частки.

підсилює

Квітка рожево-фіоле¬

сприятливо впливає на роботу

това, неправильної форми, 7—

серця, звужує кровоносні су¬

9 мм завдовжки, у пазушних

дини, тонізує гладку мускулатуру

китицях. Віночок із чотирьох не¬

матки. Рутка володіє сечогінною,

однакових пелюстків, верхній з

жовчогінною, «кровоочисною»,

яких має коротку шпорку біля ос¬

потогінною

нови. Цвіте із червня по жовтень.

збудливою дією. Настій трави

короткочасною

закрепах, цинзі.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати тільки за призна¬
ченням і під контролем лікаря.
Внутрішнє застосування рутки,
як отруйної рослини, вимагає ве¬
ликої обережності.

Плід — притиснуто-округлий го¬

вживають при відсутності апе¬

ЗАСТОСУВАННЯ

рішок. Широко розповсюджена

титу, як загальнозміцнювальний,

Залити 10 г сухої трави рутки Х / 2а

в Україні, середній смузі Росії,

тонізуючий засіб, а також при

пива, кип’ятити 7—10 хвилин,

Сибіру, Кавказі.

малярії,

жовтяниці,

катарі

процідити. Випити протягом дня.

шлунка зі зниженою

кислот¬

Застосовувати при гастритах зі

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ністю, при туберкульозі й гемо¬

зниженою кислотністю.

Лікарською сировиною є

вся

рої. Сік рутки вживають при

Залити 2 ч. ложки сухої трави

рослина. її висмикують із коре¬

різних хворобах шкіри (прищах,

рутки 2 склянками окропу, настою¬

нем під час цвітіння. Сушать на

висипках, лишаях) для змазу¬

вати 2 години, процідити. Прий¬

горищах з гарною вентиляцією,

вання уражених місць. Із цією ж

мати

розстеляючи тонким шаром (З—

метою використовують концен¬

внутрішньо 3 рази на день до 'іди.

5 см) на папері або тканині. При

тровані настої трави для обми¬

Застосовувати при циститі, виразці

сушінні товстим шаром або зни¬

вань, примочок і розведені настої

шлунка,

женій температурі трава швидко

для місцевих ванн.

жовчнокам’яній хворобі, закрепах.

пліснявіє.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Рутка лікарська містить орга¬
нічні кислоти: фумарову, буршти¬
нову, гліколеву, молочну, яблучну,
лимонну; алкалоїди: сангвинарин,
скулетин, протопін, фумаритин,
криптопін; феноркарбонові кис¬
лоти: кавову, хлорогенову; ду¬
бильні

речовини,

флавоноїди;

вищі аліфатичні спирти: церило¬
вий; вітаміни, смоли, мікроеле¬
менти.

настій

по

гепатиті,

Уз

склянки

холециститі,

Повний атлас лікарських рослин

(ЬЕМІЇЧА МИЧОК Ь.), РОДИНА «АРОЇДНІ» - АКАСЕАЕ
агаторічна водяна рослина.

точними, сечогінними, в’яжучими,

Складається

не

кровоспинними й загальнозміцню-

У народній медицині євро¬

більше 3—4 мм, до якого при¬

з листця

вальними властивостями. Застосо¬

пейських країн застосовують

кріплений один висячий вниз ко¬

вується в народній медицині при

відвари й настій ряски при

рінець. Листеп ь схожий на пластинку

простудних, алергійних захворю¬

листя, але це сплощене стебло.

ваннях, кропивниці, різних пухли¬

бронхіальній астмі, поліпах,

Цвіте ряска мала зазвичай із

нах і набряках, укусах змій і комах,

травня по серпень, але цвітіння

бешихових запаленнях, фарингітах

рідко помічають (потрібне гарне

та бронхітах, при ревматизмі й по¬

збільшення), розмножується пере¬

дагрі. Зовнішньо настій ряски ви¬

важно

також

користовують у вигляді обливань і

добре зав’язує плоди. Розмножу¬

змочування ран, фурункулів, ви¬

ється дочірніми рослинами, що ут¬

разкових та інших уражень шкіри

ворюються

(вітиліго, псоріаз, облисіння).

вегетативно,

на

але

краях

листця.

ньок»

—

туріонів.

«бру¬

В Україні

ряска мала поширена повсюдно.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ревматизмі, подагрі.

Залити 1 ст. ложку сухої ряски
склянкою води, довести до ки¬

1 /2

стосовувати при алергії, фарин¬

склянки 2 рази на день. За¬

гіті, бронхіті. Дітям старше року

йому дерматиті.
Змішати порошок ряски навпіл з
медом, скачати з маси кульки діа¬
метром 1—1,5 см, підсушити. Прий¬
мати по 1—2 кульки до їди 3 рази
на день. Застосовувати в якості
жарознижуючого й сечогінного за¬

й подрібненої ряски склянкою го¬

води сачком. Потім підсушують,

рілки, настоювати тиждень і про¬

розстеливши її тонким шаром, і роз¬

цідиш. Приймати по 15—20 крапель,

тирають. Збирають ряску винят¬

розвівши V4 склянки води,

ково в екологічно чистих місцях,

З рази на день. Застосовувати при

уникаючи забруднених стічними

захворюваннях верхніх дихальних

2—

або отруєними водами водойм.

шляхів, хронічному нежитю, ней¬

Зберігають у скляній ємності.

родерміті, ревматизмі й жовтяниці.

дію, заліза, кремнію, кальцію,
сліди радію, аскорбінову кис¬
лоту й протеїн.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Ряска мала володіє протиалергійними, протимікробними, проти¬
протизапальними,
спазмолі-

ст. ложки настою три

рази на день при діатезі, алергій-

Залити 1 ст. ложку чисто вимитої

Ряска містить флавоноїди, ан¬

ЗАСТОСУВАННЯ

З лікувальною метою ряску заго¬

тоціани, солі брому, міді, вана¬

го¬

Не рекомендується застосування

дають по

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ряски малої при вегето- судинній

товлюють улітку: виловлюють із

глисними,

використовують при ломоті,

дину, процідити. Приймати по

дистонії.
ТА ЗБЕРІГАННЯ

припарок

піння й зняти, настоювати

ЗБИРАННЯ

жарознижуючими,

лезаспокійливих

Зимує на дні водойм у вигляді
вегетативних зимуючих

ринітах, ларингітах, фарингі¬
тах, бронхітах. У вигляді бо¬

щтшштшшят

284

собу; ефективно при кропивниці,
подагрі й ревматизмі, вітиліго.

Рослини від А до Я

285

Ряст

(СОКУОАЬІЗ ЗОЬГОА), РОДИНА «РУТКОВІ» - РУМАКІАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

бульбокапнін,

лина заввишки 5—20 см, із

складу бульб рясту, використову¬

щільною

кулястою

що

входить

до

підземною

ється при дрижачому паралічі та

бульбою. Стебло у рясту зазви¬

інших захворюваннях з підвищен¬

чай просте, з одним лускоподіб¬

ням м’язового тонусу. Крім того,

ним листком біля основи й двома

ряст має снотворний ефект: той же

стебловими двічі, тричі трійчас¬

алкалоїд бульбокапнін має снот¬

тими,

ворну дію (ін’єкції препарату мо¬

черешковими,

сизуватими

ніжними,

листками.

Квітки

жуть

замінити

морфін).

рясту зигоморфні з дугасто ви¬

Коридалін, корибульбін та ізоко-

гнутою шпоркою, світло-пурпурові

рибульбін знижують кров’яний

або червонясто-лілові, зібрані на

тиск, пригнічують серцеву діяль¬

верхівці стебла в щільну багаток¬

ність і розширюють периферичні

віткову китицю. Плоди — двос¬

судини.

тулкові багатонасіннєві коробочки.

проявляє антимікробну активність

Цвіте ряст у квітні-травні. По¬

і застосовується при лікуванні

ширений на території України.

гнійних ран і трофічних виразок,

Алкалоїд

сангвінарин

що довго не гояться. У народній
ЗБИРАННЯ

медицині бульби рясту застосову¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

ють при істерії й імпотенції.

З лікувальною метою використо¬
вують бульби рясту, які викопу¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ють після плодоносіння. Бульби

Рослина отруйна! Препарати

розрізають на кілька частин і су¬

рясту необхідно приймати тільки

шать на відкритому повітрі або

І І

У Японії й Кореї бульби рясту

використовують як болезаспо¬
кійливий та спазмолітичний
засіб. У традиційній медицині
країн Південно-Східної Азії
бульби

використовують

як

знеболюючий, кровоспинний
засіб, для лікування виразки
шлунка й дисменореї.
У китайській медицині, крім
того, їх уважають судинозву¬
жувальним засобом: викори¬
стовуються

при

головному

болі, пораненнях. У Китаї від¬
вар з 3—9 г бульб п’ють при
болях у шлунку болях у груд¬
ній КЛІТЦІ й животі, грижі, піс¬
ляпологових

хворобливих

менструаціях,

порушеннях

менструального циклу, після¬
пологових ускладненнях,

також як болезаспокійливий
засіб при різного роду трав¬
мах.

горищах.
за призначенням і під контролем
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

лікаря. Зі збільшенням дози при¬

Бульби рясту містять алкалоїди

гнічуються довільні рухи й реф¬

(протопін, алокриптопін, тетра-

лекторна

гідропальматин,

настати каталепсія.

коридальмін,

діяльність,

може

коридалін, колумбамін, коптизин,
тетрагідрокоптизин, тетрагідроко-

ЗАСТОСУВАННЯ

лумбамін, дегідрокоридалін, сангві¬

Залити 20 г свіжих розрізаних на

нарин та ін.).

шматочки бульб рясту 1 склян¬
кою 95 % спирту, настоювати

ПОКАЗАННЯ

10 днів, процідити. Приймати по

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

10—20 крапель в

1/2

склянці

Препарати рясту застосовують

води 2—3 рази на день.

при захворюваннях, що супровод¬

Застосовується

жуються гіперкінезами й підвищен¬

гнійних ран і трофічних виразок,

ням м’язового тонусу:

що довго не гояться.

алкалоїд

при

лікуванні

Повний атлас лікарських рослин

286

-амосил звичайним

Щ5ШЇ

(ТЕУСКШМ СНАМАЕОКУ5 Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
агаторічна рослина заввишки

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

10—100 см, опушена. Стебло

Надземна частина рослини міс¬

біля основи деревне, із галузками,

тить вуглеводи й споріднені спо¬

шовк залежно від протрав¬

що піднімаються, часто — вигну¬

луки: стахіозу; ефірну олію, у її

лення в різні тони. При згодо¬

тими або звивистими, червонува¬

складі: камфен, пінен, борнеол;
ірідоїди: герпагид; дитерпеноїди:

вуванні коровам надає молоку

тими або блідо-зеленими. Листя
численне, яйцеподібне, рідше —

теукрини; стероїди: ситостерин,

еліптичне або довгасте, поступово

стигмастерин; алкалоїди, азото¬

звужується в черешок, зубці або

вмісні сполуки: холін; фенолкар¬

лопаті в кількості 4—9 з кожного

бонові

боку листа. Приквіткове листя зе¬

дубильні

лене, рідше — лілувате. Квітки рожеві,

флавоноїди. У насінні міститься

Настій трави приймають внутріш¬

завдовжки 11,3 см, у розставлених

жирна олія.

ньо при болях у шлунку й кишеч¬

кислоти:

й молочним продуктам часни¬
кового запаху і гіркого при¬
смаку.

хлорогенова;

речовини,

вітаміни,

помилкових кільцях, зібраних у гро¬

зміцнювальну и тонізуючу дію.

нику, печії, метеоризмі, поносах

ноподібні суцвіття. Зубці чашечки

ПОКАЗАННЯ

майже однакові, усаджені по краю

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

густими короткими волосками з до¬

Використовується

і дизентерії, при жовчнокам’яній
для

і сечокам’яній хворобах, ревма¬
підви¬

тизмі, подагрі й алергії. У народній

мішкою довгих війок. Віночок пур¬

щення імунітету, а також як про¬

медицині

пурний,

тизапальний,

протимікробний

також використовуються при ли¬

Плід — широкоеліптичний корич¬

засіб. Препарати з рослини акти¬

хоманці, кровохарканні, геморої,

невий горішок. Цвіте в липні-серпні.

візують

імпотенції й надмірних менструа¬

Плоди дозрівають у серпні-вересні.

травлення,

Розповсюджений у європейській

справляють сечогінну, загально-

завдовжки

частині

Росії,

10—13

мм.

апетит

утворення

Україні

жовчі,

рослини

ціях.
ПРОТИПОКАЗАННЯ

(Крим, Карпати), у Мол¬
дові, на Кавказі.

поліпшують

препарати

Гіперчутливість до препа¬
іш^имг •.'Т^УїД..

рату.
ЗАСТОСУВАННЯ

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

Залити 4 ч. ложки трави

Лікарською сировиною са-

1 склянкою окропу, кип’я¬

мосилу звичайного є квітки,

тити 5 хвилин, процідити.

суцвіття,

Макуху не викидати. При¬

плоди. Збирають квітки, суц¬

листя,

стебло

ймати по х / 4 склянки 4 рази

віття й стебла в період повного

на день до їди. Застосову¬

цвітіння. Перед сушінням ви¬

вати при болях у шлунку й

даляють домішки й ушкод¬

кишечнику,

жені

ризмі, поносах і дизентерії.

частини.

спочатку

Сировину

метео¬

на

Цей же настій використову¬

сонці, потім досушують у тіні

ється для ванн, компресів,

або в приміщенні. Можна су¬

примочок, спринцювань, а за¬

шити траву в сушарці при

лишок після відтиснення —

температурі не вище 40 °С.

для припарок. Використову¬

Строк

підв’ялюють

печії,

придатності

вини — до 3 років.

сиро¬

вати для лікування фурунку¬
лів, гнійних ран.

Рослини від А до Я

287

(ЗА^ЕУІЕКІА), РОДИНА «РУСКУСОВІ» - КУ5САСЕАЕ
ічнозелена рослина заввишки

й корості, а перетерте листя та

до 120 см. Сансевієрія має пов¬

їхній сік — при виразці. Теплий

В Африці корінь і листа дея¬

зуче кореневище із прикореневим

сік з листя закапують у вуха при

ких

твердим листям. З подовжено-лан¬

отитах та інших запаленнях вух.

жаються абортивним засобом,

цетними, мечоподібними листками,

З коріння й листя готують настої

а ще їх застосовують при лису¬

довжина яких досягає понад

м.

й відвари, які допомагають при

ватії венеричних хвороб, кон¬

Забарвлення листя — різних від¬

загальній слабості й безсиллі, їх

вульсіях, загальній слабості.

тінків коричневого й зеленого,

також застосовують при корості.

у смужку або із плямами. Зелену¬

видів

сансевієрії вва¬

Підземні частини рослини —
тонізуючий засіб. Сіїс з її листа

вато-білі квітки з вузькими пелюст¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ками й довгими тичинками, зібрані

Препарати сансевієрії застосову¬

в іусте циліндричне суцвіття на дов¬

вати тільки за призначенням і під

гій прямостоячій ніжці суцвіття,

контролем лікаря. Рослина от¬

дуже запашні — розкриваються до

руйна. Препарати рослини не

вечора й уночі видають сильний ва¬

можна приймати при вагітності.

в африканській медицині за¬
стосовують при виразковій
хворобі. Дим від підпаленого
листа

рослини

допомагає

зняти головний біль.

шштттттттт

нільний аромат. Квітки й галузки
суцвіття виділяють краплі нектару,

ЗАСТОСУВАННЯ

день після їди. Курс лікування —

що приваблює комах-запильників.

Залити 2 ст. ложки свіжого по¬

2 тижні. Застосовувати при ад¬

Плід — ягода з 1~3 насінинами,

дрібненого листя сансевієріїх /2 л

некситі.

у кімнатному квітництві плодоносіння

води,

зустрічається рідко. Невибаглива

вогні протягом

кімнатна рослина,

стоювати

культивується

кип’ятити
1

на

слабкому

хвилин, на¬

годину, процідити.

квіткарями багатьох країн, у тому

Відвар пити по

числі й в Україні.

їдою 3—4 рази на день. Застосо¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

Залити в темному скляному посуді

З лікувальною метою використо¬

листя сансевієрії* 2/3 склянками го¬

вують листя, корінь і сік рослини.

рілки, настоювати із закритою

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

зберігати в темному посуді не

х/2

склянки перед

вувати при лікуванні циститу.
Уз склянки свіжого подрібненого

кришкою 3 тижні, процідити,
Сансевієрія

органічні

більше 1 року. Приймати по 1 ст.

кислоти, абамагенін і гемолітич¬

містить

ложці 3 рази на день після їди

ний сапогенін.

протягом 2 тижнів. Застосову¬
вати при аднекситі — запаленні

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Сансевієрія

підвищує

придатків (яєчників).
Змішати 50 г щойно відтиснутого
адапта¬

соку з листя сансевієрії, 50 г меду,

ційні здатності й стійкість до

простудних, вірусних та інших

«Кагор», настоювати протягом

г перги,

100

г червоного вина

захворювань. З її допомогою лі¬

кують такі захворювання, як за¬

гати в темній скляній банці не

палення придатків або цистит.

більше 3 місяців. Приймати по

Відвар допомагає при сверблячці

тижнів у холодильнику, збері¬

ст. ложки настойки

рази на

288

Повний атлас лікарських рослин

(І^АЦТІА АКУЕ^ІЗ), РОДИНА «ЧЕРСАКОВІ» - ЬІРЗАСАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

ПОКАЗАННЯ

лина, заввишки 30—80 см.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Стебло пряме, мало розгалужене,

Настій трави свербіжниці сприяє

мало опушене сірими волосками.

виведенню з організму токсичних

Листя супротивне, сіро-зелене,

продуктів обміну речовин, причому

мостове; нижнє листя черешкове, до¬

не тільки тих, які з’являються в ре¬

вгасте, цільнокрайнє, найчастіше не-

зультаті нормальних процесів мета¬

розсічене;

сидяче,

болізму, але й тих, що виникають

перисто-розсічене, з ланцетними лис¬

при патологічних змінах у різних

верхнє

листя

Існують рінні трактування по¬
ходження назви цієї рослини.
Є версія, відповідно до якої
свербіжниця (по-рос. «короставник») росте на «слідах»,
залишених коровами. Більш
правильним,

імовірно,

твердження, що назва похо¬

точками.

органах. Відомі відхаркувальні, ан¬

Квітки свербіжниці синьо-лілові,

тисептичні, протизапальні власти¬

червоно-фіолетові або пурпурні,

вості настою. Призначають його

зібрані в суцвіття — голівку з обгорт¬

внутрішньо при кашлі, бронхіті, за¬

кою з невеликою кількістю зелених

паленні сечового міхура, хронічних

листочків. Чашечка складається із

алергійних дерматитах, тріщинах

чить саме про це. Не тільки

дрібних неоднакового розміру ча¬

заднього проходу і як засіб проти

людей

шолистків, розташованих в 2 кола.

свербіння.

восени. Медоносні бджоли

Цвіте влітку. Зустрічається на

ПРОТИПОКАЗАННЯ

останнім взятком.

трав’янистих місцях,

у світлих

Яких-небудь особливих проти¬

лісах, серед чагарників до висоти

показань у рослини не виявлено,

1500 м над рівнем моря. Розпов¬

але все-таки в початковий період

сюджена свербіжниця в Україні,

лікування різного роду дермати¬

у європейській частині Росії, За¬

тів може спостерігатися різке за-

дить від «короста» — засохле
відокремлюване при різних
шкірних захворюваннях. На¬
родний досвід лікування свід¬
радує

свербіжниця

поспішають до рослини за

Плід — однонасінний горішок.

ти
гострення хвороби. При цьому не
потрібно припиняти лікування,
а проявити терпіння й продовжу¬

хідного Сибіру й на Далекому

вати лікуватися, тому що загос¬

Сході.

трення швидко мине.

ЗБИРАННЯ

ЗАСТОСУВАННЯ

ТА ЗБЕРІГАННЯ

4 ч. ложки сировини на 400 мл ок¬

З лікувальною метою використо¬

ропу. Нагрівати на киплячій водяній

вується трава (стебла, листя,

бані, процідити, віджати, довести

квітки), що заготовлюється в

теплою кип’яченою водою до пер¬

червні-серпні. Для приготування

вісного об’єму й приймати настій по

лікарських препаратів її збира¬

V2 склянки 4 рази на день.

ють під час цвітіння, але, зви¬

2 ст. ложки трави на х / 2 л окропу,

чайно, не пізно восени. Сушать

настоювати 1 годину, процідити.

під навісом на відкритому по¬

Приймати настій по У2 склянки

вітрі.

3—4 рази на день. Цей же настій
можна використовувати для зов¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

нішнього застосування.

Трава свербіжниці містить сапо¬

1 частина трави на 5 частин 70 %

ніни, гіркі й дубильні речовини,

спирту, настоювати 2 тижні. Прий¬

цукри й каротин (провітамін А)

мати по 25—30 крапель 3 рази на

(до 140 мг%).

день до іди, запиваючи водою.

Рослини від А до Я

289

(ЗЕСІЛШЕСА), РОДИНА «МОЛОЧАЙНІ» - ЕУРНОКВІАСЕАЕ

озкидистий дводомний чагар¬

ПОКАЗАННЯ

ник із численними прямими

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ю
Секурінин, що входить до

тонкими галузками заввишки до

Препарати із секурінеги призна¬

складу секурінеги напівчагар¬

1,5~3 м. Головна маса коріння роз¬

чають при астенічних станах, па¬

никової, збуджує центральну

міщається у верхньому шарі ґрунту

резах і паралічах, периферичних
паралічах лицьового нерва, гіпо¬

нервову систему, особливо під¬

на глибині 30—50 см.
Кора на старих галузках — сірого

тонії, астенічній формі неврасте¬

кольору, молоді пагони — ясно-

нії, гострому занепаді серцевої

жовті.

вищує рефлекторну збудли¬
вість спинного мозку; стимулює
дихання, підвищує артеріаль

чергове,

діяльності, при імпотенції, при

цільне, голе, короткочерешкове,

хронічному алкоголізмі, харчових

еліптичної або овальної форми,

інтоксикаціях, опіках, переломах

ясно-зелене. Квітки одностатеві,

кінцівок. У народній медицині

непоказні, зелені або жовто-зелені;

настій листя секурінеги застосо¬

15 хвилин, настоювати 45 хви¬

чоловічі квітки одиночні, жіночі

вується за тими ж показниками,

лин, процідити. Приймати по

розташовані пучками. Цвіте в черв-

що й у традиційній медицині.

Листя

дрібне,

ні-липні. Плід — тригніздна коро¬

ний тиск і м’язовий тонус.

води, кип’ятити на водяній бані

1—2 ст. ложки 3 рази на день
через півгодини після їди. Засто¬

бочка з 6 насінинами. Насіння

ПРОТИПОКАЗАННЯ

гладке, тупо-тригранне, з тонкою

Вживати тільки за призначенням

кою стомлюваністю, ослабленні

шкіркою. Плодоносить у вересні-

і під наглядом лікаря. Протипо¬

серцевої

жовтні. Культивується на території

казання до застосування: гіпер¬

млявих паралічах.

України.

тонічна

стенокардія,

Залити 1 ст. ложку листя і по¬

бронхіальна астма, тиреотокси¬

хвороба,

совувати при неврастенії зі швид¬
діяльності,

парезах,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

коз, гострий і хронічний нефрит,

дрібненої кори секурінеги х / 2 л
горілки, настоювати в темному

Для

гепатити, епілепсія, вагітність.

місці 14 днів. Процідити й пити

приготування

лікарських

препаратів використовують мо¬

по 10—15 крапель 3 рази на день.

лоді листяні пагони стебел з бу¬

ЗАСТОСУВАННЯ

тонами, квітками або плодами.

Залити 1 г порошку листя або па¬

безсиллі, викликаному астенією

Стебла зрізують на висоті 15—

гонів секурінеги

й перевтомою.

20 см від рівня ґрунту. Збір про¬
водять із червня до вересня;
охоплює фази від бутонізації до
дозрівання плодів. Сушать у тіні
або в сушарці при температурі
50—60 °С. Зберігають у картон¬
ній тарі 4 літа.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Рослина містить амінокислоти,
алкалоїди (усього близько 10, ос¬
новний — секуринин), крохмаль,
дубильні речовини й амінокис¬
лоти — аргінін, глутамін, аланін,
пролін, у-аміноолійну кислоту,
тирозин, валін, лейцин.

*/4

л гарячої

Застосовувати

при

статевому

Повний атлас лікарських рослин

290

(АРІІІМ СКАУЕОЬЕ^), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - АРІАСЕАЕ

ворічна трав’яниста рослина.

у герметично впакованій тарі.

У перший рік вегетації форму¬

Коренеплоди викопують пізно

Селера

восени, очищають від землі й

пряна і лікарська рослина.

ється прикоренева розетка з листя,

здавна

відома

як

у другий — стебла. Рослина має

підсушують. Зберігають у сві¬

Вважалося, що крім спеціалі¬

гіллясте стебло, перисто-розсічене

жому виді в сухому прохолод¬

зованих впливів вона має бла¬

з невеликими черешками (нижнє)

ному

готворний вплив на організм

блискуче

розрізують на вузькі пластинки,

листя, великий, м’ясистий округлий

сушать і зберігають у герметич¬

або сплюснений корінь, від нижньої

ному впакуванні.

трійчасте

(верхнє)

місці

або

промивають,

подагри й ревматизму. Сік селери

частини якого відходять у великій

підвищує життєвий тонус, поліп¬

кількості кореневі відростки. Ви¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

сота куща коливається від

до

Коренеплоди й листя селери міс¬

ЗО см. Розміри коренеплоду — від

тять цукор, білок, аскорбінову кис¬

10 до 20 см у діаметрі. Культиву¬

лоту, щавлеву кислоту, пурини,

ється в Україні повсюдно.

пектини,

ЗБИРАННЯ

В5, В9, Е, К, РР, солі калію, каль¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

цію, фосфору. Крім того — флаво¬

З лікувальною метою використо¬

ноїди й фуранокумарини. У всіх

вують траву, плоди, коренеплоди

частинах рослини присутні нікоти¬

селери.

нова й глутамінова кислоти.

ефірну олію,

каротин

(провітамін А), вітаміни Вр В2,

Листя

заготовлюють

рази за сезон до цвітіння рос¬

лини. Висушують зелень у добре
провітрюваному

приміщенні.

V ІІІЛПМУ.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

При заготівлі насіння зрізують

У народній медицині селеру застосо¬

мітелки і, зв’язавши їх у пучки,

вують при лікуванні гіповітамінозів,

сушать, потім обмолочують. Су¬

захворювань шлунково-кишкового

шене листя й насіння зберігають

тракту, як ефективний засіб проти

шує апетит, у спеку сік свіжої се¬
лери нормалізує температуру тіла й
поліпшує самопочуття. Застосову¬
ють корінь селери при нефриті, не¬
фролітіазі, запаленні передміхурової
залози, кропивниці, дерматитах, ім¬
потенції, для лікування та профі¬
лактики

ожиріння.

Зовнішньо

селеру застосовують при пухлинах
запального й незапального харак¬
теру, а також при забитих місцях.
Стебла рекомендується використо¬
вувати замість солі при захворюван¬
нях жовчного міхура, остеопорозі,
захворюваннях нирок.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказане застосування при
запаленні нирок і вагітності.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ч. ложку подрібненого
кореня селери холодною кип’яче¬
ною водою, настоювати

годин,

процідити. Пити по 1 ч. ложці
три рази на день незалежно від
прийому їжі. Застосовувати при
безсонні.
Змішати
3/ 4

У4

склянки

соку

моркви,

селери

У з склянки соку петрушки. При¬
ймати по У 2 склянки

рази на

день. Застосовувати при захворю¬
ванні очей.

Рослини від А до Я

291

(ЗЕККАТУЬА СОЖЖАТА), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

провітрюваних приміщеннях у ко¬

лина заввишки 50—100 см.

робках. Строк придатності сиро¬

Стебло голе, прямостояче, гіл¬
лясте, завдовжки 35-150

вини — до трьох років.

^У народнійі медицині; Сибіру
настій трави приймають при
поносі й жовтяниці, а настій

СМ.

Прикореневе й нижнє стеблове

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

листя довгочерешкове, інше си¬

У траві містяться флавоноїди

дяче, чергове, голе, непарнопе¬

(сапін), стероїди, дубильні речо¬

коріння уживають для полос¬

ристо -розсічене, гострозубчасте,

вини, сліди алкалоїдів, аскорбі¬

загострене. Квіткові кошики ве¬

нова кислота.

кань при ангінах.

засіб при епілепсії; зовнішньо —

ликі, яйцеподібні, нечисленні на

у якості засобу, що загоює рани,
місцево — у вигляді примочок при

Квітки лілувато-пурпурні, двоста¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

теві. Плоди — голі, буруваті, тон-

В офіційній медицині серпій він¬

яться. Настій із квіток застосову¬

верхівках і кінцях бічних галузок.

порізах, саднах та ранах, що гно¬

кобороздчасті, довгасті сім’янки;

ценосний

як

ють при анемії і як жарознижуючий

чубчик коротший віночка. Поши¬

джерело екдистероїдів — речо¬

засіб. Відвар з коріння використо¬

рений в Україні.

вин, що підвищують імунні й

вують як в’яжучий та болезаспо¬

адаптивні здатності організму.

кійливий

У народній медицині Сибіру настій

кольках. Відвар кореневищ серпію

З лікувальною метою використо¬

квітучої трави приймають при хво¬

приймають внутрішньо при поно¬

вують стебла з листками й суцвіт¬

робах шлунка, блювоті, недокрів’ї,

сах, гастралгії, гонореї.

тями (траву) і кореневища серпію

лихоманці, геморої та при психічних

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

використовують

засіб

при

шлункових

ПРОТИПОКАЗАННЯ

вінценосного. Траву збирають під

захворюваннях; зовнішньо — для

час цвітіння. Кореневища викопу¬

полоскань при ангіні й інших за¬

Не має протипоказань і вікових

ють восени. Сушать під навісами,

пальних захворюваннях горла. На¬

обмежень.

у добре провітрюваних приміщен¬

стій трави підвищує захисні сили

нях, на горищах, розклавши тонким

організму в цілому; його викорис¬

ЗАСТОСУВАННЯ

шаром 3—5 см на тканині чи папері

товують при підвищеній нервовій

Залити в термосі 2 ч. ложки сухої

або підвісивши невеликими снопи¬

збудливості, безсонні, психічних

подрібненої трави серпію вінценос¬

ками. Зберігають у сухих, добре

розладах і як протисудорожний

ного 1 склянкою окропу, настоювати
З години, процідити. Приймати
внутрішньо по 1 ст. ложці настою
З рази на день за півгодини до ‘іди.
Застосовувати при неврозах.
Залити в емальованому посуді 1 ч.
ложку подрібнених сухих корене¬
вищ 1 склянкою гарячої води, за¬
крити

кришкою

й тримати

на

киплячій водяній бані ЗО хвилин,
процідити, віджати, відвар довести
до об’єму 1 склянки. Зберігати в
прохолодному

місці

не

більше

2 доби. Приймати внутрішньо по
1 ст. ложці 3—4 рази на день. За¬
стосовувати при анемії.

Повний атлас лікарських рослин

292

(РОЬЕМОІЧІУМ СОЕКиЬЕІІМ Ь.), РОДИНА «СИНЮХОВІ» - РОЬЕМОІЧІАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

хітах, пневмонії, коклюші; а та¬

лина з коротким кореневищем.

кож при різних нервових та пси¬

Лікувальні властивості си¬

Стебло прямостояче, циліндричне,

хічних

як

нюхи були відомі ще в Древній

до суцвіття голе, просте або вгорі

заспокійливий засіб синюха в 8—

Греції. її назва походить від

слабкогіллясте, облиствленне, ЗО—

10 разів активніша валеріани.

грецьк. роїетоз — «війна» на

90 см заввишки. Листя чергове,

Синюха має властивість помітно

згадку про суперечку, що ледь

захворюваннях,

непарноперисте, нижнє із череш¬

збільшувати

ками, верхнє — сидяче, часточки

тання крові, її використовують

швидкість

згор¬

листка еліптично-ланцетні, гострі.

при шлункових і легеневих кро¬

Квітки двостатеві, у волотистому

вотечах. Препарати синюхи за¬

залозисто-опушеному

суцвітті,

стосовують при кардіоневрозі,

сині, чашечка 5-роздільна, віночок

бронхоектазах, спазмофілії, сказі,

колесовидний. Плід — трьохгніз-

абсцесах,

дна, кулясте коробочка. Насіння

засіб, при сифілісі й білях. В Ук¬

як

протиблювотний

численне, темно-коричневе, кутасте,

раїні використовують при дизен¬

вузькокриле. Цвіте в червні-липні,

терії, атеросклерозі, грудній жабі,

насіння дозріває у серпні-вересні.

родимцю, малярії, при укусах

Росте на території України.

змій.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

У медицині застосовуються ко¬

вживати їх треба за призначен¬

реневища з корінням. Заготов¬

ням і під контролем лікаря.

люють

кореневища

Препарати синюхи малотоксичні,

молодих

рослин. їх збирають восени, ви¬
копуючи лопатами. Обтрушують
від землі, відрізають надземну
частину, товсті кореневища роз¬
різають уздовж, швидко проми¬
вають у воді. Сушать на повітрі
під навісом, у провітрюваному
приміщенні.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Кореневища з корінням синюхи
містять тритерпенові сапоніни,
смоли, органічні кислоти й сліди
ефірної олії.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
У медичній практиці трава й ко¬
ріння синюхи застосовуються як
відхаркувальний засіб при брон¬

не призвела до війни: два пра¬
вителі — Полемон з Понта й
Филетайр із Кападокії — не
могли дійти згоди в питанні
про те, хто перший відкрив ці¬
лющі властивості рослини.
Сильний заспокійливий ефект
при лікуванні психічних захво¬
рювань послужив підставою
назвати синюху «грецькою ва¬
леріаною».
ттт
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку сушеного, по¬
дрібненого на порошок корене¬
вища синюхи 1 склянкою окропу,
тримати на слабко киплячій водяній
бані 15 хвилин, остудити, процідити,
залишок віджати. Приймати по 1 ст.
ложці 4—5 разів на день після
прийому їжі. Застосовувати при
гострих респіраторних захворю¬
ваннях, бронхітах, бронхопневмо¬
нії,

туберкульозі

легенів,

при

виразковій хворобі шлунка й два¬
надцятипалої кишки; зовнішньо —
при лікуванні ран, що важко го¬
яться, та виразок; припарки з від¬
варом

прикладають

на

місця

укусів змій.
Залити 6 г подрібнених сухих ко¬
реневищ синюхи 1 склянкою теплої
кип’яченої води, настоювати 6—
8 годин, процідити. Приймати по
1 ст. ложці 2—3 рази на день після
їди протягом 14 днів. Застосову¬
вати при безсонні, переляку.

Рослини від А до Я

293

(ЕСНІУМ УУЬСАКЕ Ь.), РОДИНА «ШОРСТКОЛИСТІ» - ВОКАС^АСЕАЕ

ворічна трав’яниста рослина
заввишки до 1 метра, покрита

колючими щетинками й дрібними

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Незважаючи на отруйність,

В офіційній медицині настій трави

синяк широко застосовувався

ворсинками на круглому прямо¬

використовують як відхаркуваль¬

стоячому, простому стеблі. Листя

ний і заспокійливий засіб при

лінійно-ланцетне, загострене, з од¬

кашлі, особливо — пщі бронхіті,

нією середньою жилкою, сидяче,

коклюші й ларингіті. Його прий¬

нижнє — звужене біля основи в ко¬

мають внутрішньо при епілепсії як

роткий черешок.

заспокійливий

Квітки синяка звичайного сидячі,

засіб. Настій трави має антиток¬

розташовані на коротких бічних

сичну дію, його використовують при

гілочках,

по

укусах отруйних змій. Настій під¬

суц¬

вищує згортання крові, збільшує

віття. Чашечка п’ятироздільна,

кількість лейкоцитів і лімфоцитів.

стеблу

що

утворюють

вузько-волотисте

протисудорожний

віночок синій, до розпускання

Він діє заспокійливо на нервову

червонуватий, з тупими лопа¬

систему, зменшує судороги. Зов¬

тями; трубка віночка не вида¬

нішньо — у вигляді компресів при

ється

Стовпчик

розтягненні сухожиль, ревматизмі.

двороздільний. Цвіте влітку. Го¬

Відвар коріння уживають як хоро¬

рішки буруваті, тупо-горбкуваті.

ший кровоочисний засіб. Листя

Розповсюджено синяк по всій

використовують

із

чашечки.

території України.

як

засіб,

що

в народній медицині. У трав¬
никах XIX ст. згадується його
застосування від падучої та від
укусу змій. Синяк використо¬
вують і в сучасній народній
медицині Кавказу, Білорусі,
України,

Росії,

Середньої

Азії. Квітучий синяк — дуже
цінний медонос, із 1 гектара
бджоли

добувають

300—

400 кг меду.

добре загоює рани, квітки — при
кольках. Водний екстракт листя і
квіток має антигормональну дію.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Синяк звичайний — отруйна
рослина!

Застосовувати

його

З лікувальною метою використо¬

препарати тільки за призначен¬

вують в основному квітки, стебла

ням і під контролем лікаря.

й листя, які заготовлюють у період
цвітіння. Сушать на повітрі під на¬

ЗАСТОСУВАННЯ

вісами, у добре провітрюваних при¬

Залити 10 г трави синяка Уз л

міщеннях,

розстеливши тонким

теплої кип’яченої води, настою¬

шаром або в сушарках. Зберігають

вати при кімнатній температурі

у сухих, добре провітрюваних при¬

2—3 години, процідити. Прий¬

міщеннях у щільно закритому по¬

мати по 1 ст. ложці 3 рази на день

суді,

до їди. Застосовувати при епі¬

дотримуючись

правил

зберігання отруйних рослин.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Всі частини синяка звичайного
отруйні! Містять

лепсії, а також при укусах отруй¬
них змій.
Залити 10 г трави 1 склянкою ок¬
ропу, настоювати 15—20 хвилин,

ЦИНОГЛОСИН —

процідити. Настій використовувати

отруту, подібну кураре, а також

для компресів, а залишок після про¬

консолідин, що також є сильною

ціджування — для припарок. При¬

нервовою отрутою. У листі і

кладати

стеблах виявлено сапоніни, холін

розтягненнях

і вітамін С.

тизмі.

до

хворих

місць

сухожиль,

при

ревма¬

Повний атлас лікарських рослин

294

(ЕУРАТОКІА САШАВШУМ У), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ

агаторічна трав’яниста опу¬
шена рослина із прямим гілляс¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

тим стеблом заввишки 75—175 см.

Рослина має проносну, сечогінну, по¬

У німецькій народній меди¬

Листя супротивне, глибоко роз¬

тогінну, жовчогінну, бактерицидну,

цині настій приймають при

січене на 3—5 ланцетних крупно-

протизапальну дію, використову¬

початкових грипозних ста¬

пильчастих загострених часток,

ється як засіб, що добре загоює рани;

нах, що супроводжуються

знизу залозистих. Квітки рожеві,

має протиглисні властивості, а у ве¬

лихоманками, при хворобах

двостатеві, трубчасті із двома до¬

ликих дозах — блювотну дію. Сідач

дихальних органів, кашлі,

вгими, нитковидними частками

також використовують як протига-

нежитю, як сечогінний засіб |

стовпчика маточки, зібрані по

рячковий і протицинготний засіб.

при водянці й набряках ніг і

4—6 у кошики на верхівці стебла.

У народній медицині водний настій

зовнішньо для обмивань та

Обгортки кошиків довгасті. Ко¬

трави застосовують для регулювання
діяльності

місцевих ванн при забитих

шики зібрані в густу щіткопо¬
дібну мітелку. Цвіте в другій

тракту, при захворюваннях печінки й

половині літа. Плоди — цилін¬

селезінки, водянці й набряках, при

шлунково-кишкового

дричні ребристі сім’янки із чуб¬

поносах, жовтяниці, малярії, гепати¬

чиком з одного ряду волосків.

тах, при кашлі, бронхіті, пневмонії,

Рослина зростає в дикому виді в

при початкових грипозних станах,
що супроводжуються лихоманками;

Україні.

місцях, ушкодженнях шкіри,
виразках і ранах.

призначенням та під наглядом лі
каря.

зовнішньо — при забитих місцях,
ЗАСТОСУВАННЯ

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ушкодженнях шкіри, для загоєння

З лікувальною метою викорис¬

сприяє

артеріального

трави сідача конопляного 1 л ок¬

товують коріння й траву (стебла,

тиску. Настойку застосовують при

ропу, настоювати 20—30 хвилин,

листя, квітки) сідача.

грипі й простудних захворюваннях.

процідити. Приймати по 1 склянці

ПРОТИПОКАЗАННЯ

за ЗО хвилин до їди. Приймати

виразок і ран.

Корінь

Прийом настою

зниженню

в теплому виді 2—3 рази на день

збирають пізно восени. Квітучу
траву заготовлюють протягом

Залити 25 г сухої подрібненої

усього літа й сушать у тіні під на¬

Рослина отруйна! її внутрішнє

при простудному стані, що суп¬

вісами. Строк зберігання — 1 рік.

вживання припустиме тільки за

роводжується лихоманкою.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ
Трава містить сесквитерпеновий
лактон, еупаторнопікрин, еупірин,

альфа-латуцерол,

інозит,

ефірну олію, рутин, гіперозид,
дубильні речовини, сапоніни, ас¬
корбінову кислоту, смолу, холін,
інулін, астрагалін, ізокверцитрин,
кумарову й ферулову кислоти,
ароматичні оксикислоти (кавова,
хлорогенова,

ізохлорогенова).

У корінні — ефірна олія, еуперин,
вуглеводи, у тому числі й інулін.

Рослини від А до Я

295

огірок звичаини

(ЕСВАІХІУМ ЕЬАТЕМУМ Ь.), РОДИНА «ГАРБУЗОВІ» - ССІСШВІТАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

ресні. Розповсюджений в Ук¬

лина із простягненим або ви¬

раїні, Росії, на Кавказі.

Сік зелені плодів скаженого
зовнішньо при абсцесах, рев-

дими волосками. Листя чергове,

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

довгочерешкове, знизу опушене бі¬

Заготовлюють надземну частину

нежитю, синуситі і т.д., але

луватими короткими волосинками.

й корінь рослини. Надземну час¬

з великою обережністю, ос-

Квітки одностатеві; тичинкові зібрані

тину заготовлюють під час цві¬

кільки при внутрішньому при-

в бічні небагатоквіткові суцвіття.

тіння,

йомі навіть невеликої кількості

огірка використовується тільки

східним стеблом, що досягає 1 м
завдовжки, вся покрита твер¬

стебла

матизмі, геморої, хронічному

розрізають

на

Обидва види квіток п’ятимірні —

шматки й сушать у сонячну по¬

п’ятизубчаста чашечка й п’ятипе¬

году в тіні. Сировина вважається

люстковий жовтий зрослий віно¬

готовою, якщо стебло при зги¬

чок з 5 великими частками у

нанні не гнеться, а ламається.

верхній частині. Тичинок п’ять, з

Коріння збирають восени. Збе¬

них чотири зрослі попарно, а п’ята

рігають у закритому посуді рік.

можна викликати кривавий га¬
строентерит з поносом і висна¬
женням.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

вільна. Маточка із трьох плодо¬

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

проводиться тільки за рекомен¬

3~5 см, усаджений колючими ще¬

Рослина містить тритерпеноїди,

дацією та під наглядом лікаря.

тинками, подібний

каротиноїди, стероїди, алкалоїди,

листків з нижньою зав’яззю. Плід
еліптичний, зелений, завдовжки
ДО ЯГОДИ, —

кислоти,

Рослина отруйна, тому лікування

гарбуз, що містить безліч корич¬

органічні

азотмісткі

невих насінин. Цвіте в липні-ве-

сполуки, вітамін С, вищі жирні
кислоти та інші речовини.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Призначають внутрішньо при
набряках, малярії, жовтяниці не¬
мовлят, запальних захворюван¬
нях печінки й нирок, аменореї,
геморої, злоякісних новоутворен¬
нях матки, поносі, подагрі, рев¬
матизмі, ішіасі, невралгіях, при
кольках у кишечнику, зовнішньо
при грибковому ураженні шкіри,
трофічних виразках, абсцесах,
запаленні слизової оболонки носа
й гаймориті.
Відвар плодів використовують
для лікування ревматизму, абсцесів,
поносів, запальних захворювань
нирок, при кольках у кишечнику,
геморої, запаленні слизової обо¬
лонки носа.

ЗАСТОСУВАННЯ
Заварити в емальованому посуді
1 склянкою окропу 1 ст. ложку
трави скаженого огірка, поста¬
вити на слабкий вогонь на водяну
баню і нагрівати протягом 20 хви¬
лин. Процідити в гарячому виді
й довести об’єм до первісного
кип’яченою водою. Для ліку¬
вання трофічних виразок,

що

довго не гояться, змішати 1 ст.
ложку відвару й 1 ч. ложку бо¬
рошна, коржик прикласти до ви¬
разки

забинтувати.

При

грибковому ураженні шкіри від¬
варом протирають уражені місця.
Свіжий сік, розведений з водою
в співвідношенні 1:4, використо¬
вують при захворюваннях при¬
даткових

пазух

носа.

Після

закапування 2—4 крапель з’яв¬
ляється чхання, що змінюється
видаленням

гною.

Процедуру

повторюють тільки через 3 дні.

Повний атлас лікарських рослин

296

(РЕІХЕОАЖІМ 05ТКЦТНШМ Ь.), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕНЛРЕКАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬
лина. Корінь товстий, веретено-

подібний, із численними пагонами.
Стебло пряме, округле, бороз¬
нисте, голе, просте або вгорі гіл¬
лясте,

заввишки

30—100

см.

Листя голе або знизу шорсткувате.
Прикореневе

листя

завдовжки

ЗО см, завширшки 35 см, майже
подвійно трійчасте, частки першого

Віддавна в Європі смовдь

красолеву шанобливо нази¬

вають царським коренем
(Ітрегаїогіа).

Треба

дуже

добре знати смовдь: можна
сплутати її з отруйними зон¬
тичними!

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ст. ложки тонко по¬
дрібненого

(порошку)

кореня

смовдіх/2 л окропу, перемішати.
Зробити інгаляцію: дихати гаря¬
чими випарами протягом 10 хвилин;
використовувати для приготування
парових лазень. Застосовувати
інгаляцію при бронхітах і астмах.
Залити 5 г подрібненого кореня

порядку черешкові, глибоко три¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

1 склянкою холодної кип’яченої

роздільні, лопаті еліптичні або лан¬

Терапевтичний ефект справляють

води (денна доза), поставити на¬

цетоподібні, загострені, завдовжки

фуранокумарини (імператорин),

стоюватися 8 годин, процідити.

5—10 см, завширшки 4—7 см.

ефірні олії, ароматичні гіркоти,

Приймати

Верхнє листя просто надрізане, си¬

дубильні речовини, смола й крох¬

дня. Застосовувати при застійних

дяче, піхвове. Парасольки 40—50-

маль, що містяться в кореневищі.

явищах у кишечнику, атероскле¬

променеві, діаметром 10—15 см,
зонтики діаметром близько 1 см.
Плоди майже округлі, завдовжки

подагрі, ревматизмі, пухлинах.

Препарати зі смовді застосову¬

смовдь з липня по серпень. Росте

ються при захворюваннях шлун¬

високо в горах (в Альпах вище

ково-кишкового тракту, жовчного

1000 м, рідко — нижче).

міхура, печінки й нирок, при пору¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

при пухлинах матки, сечовивід¬

шеннях менструального циклу,
З лікувальною метою використо¬

них шляхів, селезінки, при захво¬

вують кореневище смовді красоле-

рюваннях

вої.

заготівлі

поліпшують кровообіг і підвищу¬

кореневищ — весна або пізня осінь.

ють стійкість до стресів. Вико¬

Кореневища добре миють і просу¬

ристовують для парових лазень

час

нервової

системи,

шують у тінистому місці. Строк

(інгаляцій) при астмі й бронхітах.

зберігання — 2 роки.

Як зовнішній засіб використову¬

Увага? При зборі смовдь легко

ється для полоскання рота при

можна сплутати з іншими росли¬

несвіжому

нами родини зонтичних, які мо¬

болі, а також для промивання

жуть бути отруйними. Головною

гнійних ран.

подиху

зубному

відмінністю смовді красолевої від
інших зонтичних є її приємний

протягом

розі (особливо для профілактики),

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

4—5 мм і такі ж завширшки. Цвіте

Найкращий

ковтками

ПРОТИПОКАЗАННЯ

запах (схожий на аромат селери

Протипоказань смовдь красо-

або дягеля), причому пахне вся

лева не має. Однак варто засто¬

рослина, особливо інтенсивно —

совувати препарат у помірних

викопаний корінь.

кількостях під контролем лікаря.

Рослини від А до Я

297

(КІВЕ5 КУВКУМ У), РОДИНА «АҐРУСОВІ» - СКОЗЗУЬАКІАСЕАЕ
смородини звичайно проводять

поту й сечі, допомагають засвою¬

до або після збору плодів. Листя

ватися білкам тваринного похо¬

рослини сушать, ягоди — перети¬

дження,

рають із цукром, заморожують,

перистальтики кишечника, зни¬

сушать, готують із них компоти,

жують жар при застуді. Сік смо¬

соки, повидло, варення, марме¬

родини червоної використовують

лад, вино. Для збереження протягом

при виведенні з організму людини

півроку свіжі ягоди червоної сморо¬

сечокислих солей; застосовують

дини засипають цукровим піском і

при лікуванні запору, склерозу, гі¬

зберігають на холоді.

пертонічної й виразкової хвороби

сприяють

посиленню

зі зниженою кислотністю шлун¬
кового соку. Листя червоної смо¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Ягоди червоної смородини міс¬

родини

тять кумарини, аскорбінову кис¬

лікуванні сечокам’яної хвороби,

використовують

при

лоту, цукор, барвні, пектинові й

хвороби печінки й нирок, ревма¬

дубильні речовини, вітаміни А, Р,

тизмі.

органічні

кислоти,

мінеральні

солі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ПОКАЗАННЯ

казаний при зниженому згор¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

танні

Смородина червона застосову¬

гемофілії, гострих гепатитах і гас¬

ється як жовчогінний, проносний,

тритах, а також при виразці два¬

заспокійливий,

надцятипалої кишки й шлунка.

Сік червоної смородини протипо¬

агарник заввишки

1—2

м з

пагонами сірого або жовту¬

ватого кольору. Деревина зеле¬
нувата зі світлою серцевиною.
Листя 3—5-лопатеві із зазубре¬
ними краями й гладким блиску¬

протизапальний

шеними жилками. Квітки непри¬
мітні, дрібні, жовто-зелені або
червонясто-бурі, зібрані в китиці.
Цвіте

червона

смородина

травні. Плоди — яскраво-чер¬
воні, соковиті ягоди, кислі на
смак, утворюють грона. Культи¬
вується й росте в дикому виді на
всій території України.

видах

червоної смородини й продукти

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 3 ст. ложки ягід 1 склян¬

яльність шлунка й кишечника,

кою окропу, настоювати 4 го¬

апетит,

дини, процідити. Приймати по

збільшують

виділення

1 /4

склянки за півгодини до їди

3~4 рази на день. Приймати як
Віддавна червона смородина
ка І

легкий проносний, жовчогінний,

застосовується в народній ме¬

протизапальний і кровоспинний

дицині багатьох країн Єв¬

засіб.

ропи. Сік плодів і самі ягоди

Залити 50 г свіжого листя черво¬

використовують як засіб, що

ної смородини

знижує

стоювати протягом

жар

при

застуді,

1 л білого вина, на¬
2 тижнів, при

а також для поліпшення апе¬

кімнатній температурі, у темному

титу. У Польщі листя сморо¬

місці,

дини

Приймати по х/^ склянки за 20—

застосовується

при

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

нирок, печінки, сечокам’яній

Заготовлюють ягоди

хворобі.

смородини. Збір листя червоної

різних

їхньої переробки поліпшують ді¬

ревматизмі, захворюваннях
й листя

та

і кровоспинний засіб. Свіжі ягоди

чим верхом. Нижній бік листка
світлішого відтінку, іноді з опу¬

крові

періодично

струшуючи.

ЗО хвилин до їди. Застосовувати
для зниження й нормалізації під¬
вищеної кислотності шлункового
соку.

Повний атлас лікарських рослин

298

(КІВЕ5 МСКУМ Ь.), РОДИНА «АҐРУСОВІ» - СКОЗЗІІЕАШАСЕАЕ
ослина

м.

Галузки зрізують, зв’язують у

Листя із зазубреними краями,

заввишки

пучки, потім бруньки оббивають.

У тибетській медицині листя

трьох-п’ятилопасне, лопасті зазви¬

Зберігають їх 1 рік у спирті або

смородини застосовують за¬

чай

заморожують.

мість чаю при лікуванні ней¬

жилках пухнаті. Суцвіття — китиці

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

діатезах і збільшенні лімфа¬

із приквітками. Квітки дзвонико¬

Ягоди чорної смородини містять

тичних вузлів. У Польщі пре¬

подібні, лілуваті або рожево-сірі.

вітаміни С, В, Р, провітамін А;

парати із чорної смородини

Пелюстки овальні. Чашолистки

органічні кислоти (лимонну і яб¬

використовують д ля лікування

відігнуті назовні. Плід — чорно-

лучну); різні цукри (в основному

нирковокам’яної

бура, із глянсовою шкірочкою, їс¬

глюкозу й фруктозу); глікозиди й

тівна ягода з насінням. Цвіте в

флавоноїди; пектинові, дубильні,

ревматизму, хвороб нирок і

травні-червні. Плодоносить у липні.

антоціанові (ціанидін, дельфіні-

Культивується й росте в дикому

дін) та азотисті речовини; натрій,

виді на всій території України.

калій, кальцій, магній, фосфор,

при лікуванні дизентерії, а також ж

широко-трикутні,

1—2

зверху

родермітів,

тьмяні, темно-зелені, голі, знизу по

екзем,

при

хвороби,

печінки.

залізо. Листя чорної смородини

допоміжний засіб, що підвищує ак¬

ЗБИРАННЯ

багате аскорбіновою кислотою,

тивність антибіотиків. Чорна сморо¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

каротином, фітонцидами, ефір¬

дина використовується для лікування

З лікувальною метою використо¬

ними оліями.

й профілактики цинги та при різних

Ягоди сушать, розклавши тон¬

ПОКАЗАННЯ

точивістю.

ким шаром у духовці або сушарці

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

при температурі не вище 60 °С.

Смородина має потогінні, сечогінні

Сухі ягоди зберігають до 2 років.

та закрепні властивості. Листя,

Не варто приймати чорну сморо¬

захворюваннях, пов’язаних із крово¬

вують ягоди, листя й бруньки.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Листя збирають після збору пло¬

бруньки й плоди виконують дезін-

дину при гастритах, виразковій

дів із середини гілок і сушать у

фікуючу дію. У народній медицині

хворобі шлунка й дванадцятипа¬

добре

провітрюваному

примі¬

ягоди рекомендують при виразці

лої кишки з підвищеною кислот¬

щенні,

розкладаючи

тонким

шлунка, гастритах з пониженою

ністю шлункового соку.

шаром (2—3 см). Бруньки заго¬

кислотністю та ін., при порушенні

товлюють рано навесні й узимку.

ритму серцевої діяльності. Листя —

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібненого
листя смородини 1 склянкою ок¬
ропу,

настоювати

процідити,

ЗО

сировину

хвилин,
віджати.

Пити настій по У2 склянки 4—5
разів на день. Застосовувати при
сечокам’яній хворобі.
Залити 1—2 ч. ложки листя чор¬
ної смородини 1 склянкою холод¬
ної води, нагрівати до кипіння на
слабкому

вогні

процідити.

Пити при затримці сечі, ревма¬
тизмі, набряках: приймати 2—З
чашки чаю на день.

Рослини від А до Я

299

Собача кропива (пустирник)

(ЬЕОІЧШУЗ САКЬІАСА Ь.), РОДИНА «ГУБОЦВІТІ» - ЬАВІАТАЕ
агаторічна трав’яниста рослина

зид леонурин (тільки на початку

із чотиригранним стрижнем

цвітіння), р-кумарову кислоту,

заввишки до 1—1,5 м. Має верти¬

аскорбінову кислоту й каротин,

кальне кореневище, що поступово

флавоноїди (кверцетин, рутин,

переходить у стрижневий корінь.

квінквелозид), стахидрин (бетаїн

Листя собачої кропиви пальчасте,

тетрааммонієвої основи гігрино-

п’яти- і трироздільне, навхрест су¬

вої кислоти), сапоніни, дубильні

противне.

речовини, сліди ефірної олії.
ПОКАЗАННЯ

стебла. Чашечки квіток і плоди по¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

криті колючими волосками. Цвіте

В офіційній медицині трава й листя

в червні-липні, плоди дозрівають

собачої кропиви застосовуються у

у серпні-вересні. Повсюдно роз¬

вигляді настоїв і настойок як заспо¬

повсюджена на території України.

кійливий засіб при розладах цен¬
тральної нервової системи, при

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

неврозах серця, початкових стадіях

З лікувальною метою застосову¬

гіпертонічної хвороби та легких

ють траву (стебла з верхнім листям

формах базедовізму (хвороба щи¬

та квітками) собачої кропиви. Зби¬

товидної залози). Собача кропива

рають на початку цвітіння верхівки

має лікувальну дію при хореї, клі¬

рослини (до 40 см). Після основ¬

мактеричних скаргах, при хвороб¬

ного збору проводять додаткові,

ливих і нерегулярних менструаціях.

обриваючи бічні галузки, сушать

У якості загальнозміцнювального,

у тіні.

протизапального й діуретичного
засобу застосовується при хворо¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

бах дихальних шляхів, туберку¬

Трава собачої кропиви містить

льозі,

алкалоїди, цукри, гіркоти, гліко¬

серцево-судинній недостатності І—

хлорозі,

загальнозміцнювальний

засіб при туберкульозі, хло¬
розі, кашлі, як сечогінний
засіб, а також регулює мен¬

вані в пазухах листків на верхівці

як

струальний цикл.

Рожево-фіолетові квітки розташо¬

анемії

У народній медицині Болгарії
собача кропива застосовується

при

II ступеня. У народній медицині
відвар трави п’ють при підвище¬
ному кров’яному тиску, при нерво¬
вих

розладах,

захворюваннях

сечового міхура; листя використо¬
вують від астми, кашлю, посиле¬
ного серцебиття, судорог, разом із
пахучим кропом його прикладають
при грудниці. Насіння признача¬
ється для лікування глаукоми і як
сечогінний засіб.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати собачої кропиви не
можна приймати при гіпотонії,
брадикардії. Рослина містить ал¬
калоїди, тому дітям не можна її
застосовувати, оскільки накопи¬
чуючись, вони сприяють розумо¬
вому гальмуванню, втраті уваги,
уповільненню росту й розвитку.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ст. ложки трави собачої
кропиви У4 л окропу, настоювати
ЗО хвилин, процідити. Приймати
З рази на день по ст. ложці за
ЗО хвилин до їди. Застосовувати
при гіпертонії.
Віджати сік трави собачої кропиви.
Приймати 3 рази на день за ЗО хви¬
лин до ‘іди по

ч. ложці, запиваючи

ковтком води. Застосовувати при
спазмах у шлунку й кишечнику.

Повний атлас лікарських рослин

300

(СІАСУККНІ2А СЬАВКА), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос-

ліцилову), кумарини, дубильні

лина, має коротке товсте ба¬

речовини, флавоноїди, вищі алі¬

гатоголове кореневище, з якого

фатичні

вуглеводні

спирти,

виходить один стрімкий стрижне¬

вищі жирні кислоти, алкалоїди.

,ІНК
У Тибеті вважали, що корінь
солодки «сприяє довголіттю й
кращому відправленню шести
почуттів». Корінь рослини

вий корінь. Стебло прямостояче,
заввишки до 2 м, сильно розгалу¬

ПОКАЗАННЯ

широко використовувалися в

жене, червонуватого кольору, по¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Ассирії й Шумері, звідки її

волосками.

Препарати з коріння і кореневищ

було

Листя чергове, непарноперисте,

рекомендують при захворюваннях

Древнього Єгипту.

крите

залозистими

запозичено

лікарями

короткочерешкове, довгасто-яй¬

верхніх дихальних шляхів як від¬

цеподібне, покрите залозистими

харкувальний, зм’якшуючий, проти¬

волосками. Квітки неправильні,

запальний засіб, у складі діуретичних

простатиті й аденомі передміхуро¬

фіолетового кольору, зібрані в ки¬

і проносних зборів, як антацидний

вої залози, при коклюші (відвар на

тиці. Плід рослини — біб коричне¬

та обволікаючий засіб при гіпера¬

молоці), стенокардії, жовчнокам’яній

вого кольору, що не розкривається.

цидних гастритах, виразковій хво¬

хворобі, гіпертонічній хворобі, риніті,

Солодка гола широко розповсю¬

робі шлунка й дванадцятипалої

при лікуванні лімфогранулематозу,

джена на території України.

кишки, при бронхіальній астмі,

лепри.

ЗБИРАННЯ

ревматизмі, подагрі, геморої. У на¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

родній медицині солодку викорис¬

Не можна приймати препарати

Як лікарську сировину вживають

товують у тих же випадках, що й в

солодки при хронічному запа¬

корінь і кореневища. Заготівлю

офіційній, крім того, застосовують

ленні печінки, цирозі печінки,

сировини проводять восени або

у харчуванні хворих цукровим діа¬

підвищеному кров’яному тиску й

навесні. Корінь викопують, обрі¬

бетом, при імпотенції, нефриті,

дефіциті калію в крові.

нейродермітах, дерматитах, екземі,
ПРОТИПОКАЗАННЯ

зають стебла, обтрушують або
промивають у холодній воді, рі¬

ЗАСТОСУВАННЯ

жуть на шматки й сушать на

Залити 1 ч. ложку сухого подріб¬

сонці або в добре провітрюваних

неного кореня солодки 1 склян¬

приміщеннях, сухий корінь пре¬

кою

сують у стоси. Іноді перед сушін¬

водяній бані в закритому посуді

ням корінь очищають від кори.

ЗО хвилин, остудити, процідити.

Зберігають до 10 років.

окропу,

настоювати

на

Приймати по 1 ст. ложці З—
4 рази на день до їди. Застосо¬

АКТИВНІ

вувати

РЕЧОВИНИ

жіночої статевої сфери, токсико¬

Корінь

кореневища

містять

при

захворюваннях

зах вагітності, при клімаксі з па¬

цукри (глюкозу, фруктозу, саха¬

тологічним перебігом.

розу, мальтозу), крохмаль, органічні

Залити 1 ч. ложку подрібненого

кислоти (бурштинову, фумарову, ли¬

кореня 1 склянкою горілки, на¬

монну, яблучну, винну), ефірну

стоювати в теплому місці 10 днів,

олію, тритерпеноїди (гліциризи-

періодично збовтуючи,

нову кислоту), смоли, стероїди,

дити. Приймати по ЗО крапель

фенолкарбонові кислоти та їхні

3~4 рази на день. Застосову¬

похідні (ферулову, синомову, са¬

вати при гіпофункції яєчників.

проці¬

ЗОЇ

Рослини від А до Я

(5АЬІС(ЖГЧІА ЕШОРАЕА Ь.), РОДИНА «ЛОБОДОВІ» - СНЕІЧОРСЮІАСЕАЕ
днолітня трав’яниста, гола,

кладаючи шаром 2—3 см на па¬

зелена

пері, періодично перевертаючи.

рослина

заввишки

10—35 см. Стебло членисте, май¬

У Франції у свіжому виді со¬
лонець широко використову¬

же завжди прямостояче, із супро¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ється

тивними, голими галузками. Листя

Трава й коріння солонцю містять

рослина й у досить складних

відсутнє, замість нього у вузлах

алкалоїди салікорнин і салігерпин.

кулінарних рецептах пода¬

розташовані короткі супротивні

У корінні знайдено флавоноїди, а в

піхви. Суцвіття у вигляді сокови¬

траві — холін бетаїн, аскорбінову

тих, щільних, циліндричних колосків

кислоту, дубильні речовини, фло¬

на

розта¬

бафен, антоціан, бета-ціанідин, са¬

шовуються на кінцях стебел і галу¬

харозу, оксалати, смоляні й жирні

зок. Квітки двостатеві, занурені в

кислоти, розчинні сірчанокислі солі

коротких

ніжках,

тканину стебла. Оцвітина у вигляді

калію, натрію, магнію, а також

ромбічного щитка з отвором, з

хлорид і карбонат натрію, бромід,

якого витикаються тичинки й при¬

йодид магнію.

ймочки. Плоди коротковолосисті,
яйцеподібні. Цвіте з кінця червня

ПОКАЗАННЯ

по серпень. Солонець європей¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ський розповсюджений на терито¬

У народній медицині солонець

рії України.

європейський використовують як
потогінний, проносний, сечогін¬

ЗБИРАННЯ

ний, протизапальний, протицин¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

готний, поліпшуючий травлення

З лікувальною метою використо¬

й тонізуючий засіб. Відвар трави

вують

листя,

поліпшує травлення, допомагає

квітки) солонцю. Заготівлю про¬

траву

при хронічних закрепах, цисти¬

водять у період цвітіння, зрізуючи

тах, нефритах і водянці, сповіль¬

ножем на рівні землі. Сушать у

нює ріст злоякісних пухлин і

тіні під навісами або в теплих,

надлишкову грануляцію. Поро¬

провітрюваних приміщеннях, роз¬

шок трави солонцю має сильні

(стебла,

як

овочева,

салатна

ється до столу.
інсектицидні властивості. Зов¬
нішньо спиртова настойка засто¬
совується

для

втирання

при

подагрі, ревматизмі, ревматоїд¬
ному артриті.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати солонцю протипока¬
зані до застосування хворим, які
мають камені в нирках, жовч¬
ному й сечовому міхурі. Неба¬
жано застосовувати його при
ентероколітах, гастритах, вираз¬
ковій хворобі шлунка, особливо
в період загострення.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 100 г свіжої подрібненої
трави солонцю х/2 л ЗО % спирту,
настоювати при кімнатній темпера¬
турі в темному місці 6—7 днів,
процідити. Використовувати для
втирання при подагрі, ревматизмі,
ревматоїдному артриті.
Залити 1 ч. ложку сухої подрібненої
трави солонцю в емальованій кас¬
трулі 1 склянкою окропу, тримати
15 хвилин під кришкою на киплячій
водяній бані, настоювати 45 хвилин,
процідити, віджати, довести кип’яче¬
ною водою до початкового об’єму,
перед уживанням збовтувати. Прий¬
мати внутрішньо по 2 ст. ложки
З рази на день за 1 годину до їди.
Застосовувати як сечогінний і про¬
тицинготний засіб.

З 02

Повний атлас лікарських рослин

(РУЬЗАТІЬЬА РКАТЕ^ІЗ Ь.), РОДИНА «ЖОВТЕЦЕВІ» - КАМШС11ЕАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рослина 7—ЗО см заввишки.

Кореневище

потужне,

верти¬

кальне, темно-коричневе, одне
або багатоголове. Стебло пря¬
мостояче, густо м’яко-волосисте.
Кореневе листя на черешках, во¬
лохатих від густих білих волосків,

перев’язках ран і грибкових ураВодний екстракт із сон-трави

женнях шкіри. При ревматизмі

лугової в Білорусі використо¬

натираються настойкою трави на

горілці. Свіжою травою, випаре¬

вується при перев’язках ран і

ною в російської печі без води,

грибкових ураженнях шкіри.

ч_^

і соком, що виділяється, лікують
опіки.

в обрисі широко-яйцеподібне,

алкалоїдів; у листі — сліди алка¬
лоїдів, вітамін С.

перисто-розсічене із двічі перис-

У квітках виявлено антоціани й

Препарати сон-трави протипоказані

тороздільними

сліди алкалоїдів.

при нефриті, гастриті та інших шлун¬
ково-кишкових
захворюваннях.

сегментами,

з вузьколінійними загостреними

ПРОТИПОКАЗАННЯ

часточками. Листочки покривала

ПОКАЗАННЯ

Приймати препарати сон-трави лу-

розділені на лінійні, волосисті

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

гової можна тільки за призначенням

частки. Ніжки суцвіття вигнуті,

У народній медицині сон-траву лу-

і під контролем лікаря,

при плодоносінні сильно подов¬

гову використовують ж заспокійли-

Рослина надзвичайно отруйна!

жуються і прямостоячі; квітки

вий і снотворний засіб. Рослина

зазвичай никнуть, із шістьома

також володіє відкашлювальною,

дзвониковими збіжними листоч¬

фунгіцидною,

бактерицидною,

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 10 г подрібненої* сон-

ками оцвітини, відігнутими на

протизапальною

верхівці зовні, здебільшого блідо-

трави застосовують при жіночих

настоювати добу, процідити. За-

ліловими. Цвіте у квітні-червні,

захворюваннях, суглобному рев-

стосувати зовнішньо при шкірних
захворюваннях,

дією.

Настій

трави 1 склянкою холодної води,

іноді в серпні-вересні. Плодики

матизмі,

довгасті, густо відстовбурчено-

астмі, коклюші. Відвар надземної

Залити 2 ч. ложки подрібненої

волосисті. Росте по всій території

частини рослини застосовують як

сон-трави 1 склянкою кип яченоі

України.

відхаркувальний засіб, у малих

води кімнатної температури, на-

дозах при кашлі, при гінекологіч-

стоювати 24 години, процідити,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

них захворюваннях. Водний екс-

Приймати

З лікувальною метою заготовлю¬

тракт із трави використовують при

дня. Застосовувати при мігрені.

ють траву під час цвітіння у квітнітравні. Рослина отруйна! Траву
використовують через З-5 міся¬
ців після збору.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Містить тритерпеноїд бета-амі¬
рин, стероїд ситостерин, гаммалактон

ранункулін,

похідні

гамма-пирону, хелидонову кис¬
лоту. У корінні знайдено сапо¬
ніни.
У наземній частині — органічні
кислоти, ефірна олія, гамма-лактон, анемонін, у стеблі — сліди

бронхіті,

бронхіальній

ковтками протягом

Рослини від А до Я
’Уі>к;їфШ

303

ИІ< ОЛ1ИНИИ

ШІ

(НЕЬ^ТНУЗ АNN^^5 Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
днолітня трав’яниста рос¬

тирів, а також застосовують для

лина заввишки від 0,6 до

лікування захворювань кишеч¬

З метрів. Стебло пряме, покрите
твердими волосками. Листя чер¬
гове, на довгих черешках, овальносерцеподібне, опушене короткими
твердими волосками, з пильчастими краями. Квітки в дуже вели¬

У німецькій народній меди¬
цині при кропивниці, малярії,
бронхіті й судорогах рекомен¬
дують приймати щодня про¬
тягом 2 місяців свіже насіння
соняшника.

ника, профілактики атероскле¬
розу

при

жовчнокам’яній

хворобі. Прокип’яченою олією у
вигляді масляних пов’язок ліку¬
ють свіжі опіки й відкриті рани.
У народній медицині спиртову

ких кошиках. Крайові — язичкові,

настойку квіток соняшника вико¬

оранжево-жовті, безплідні; внут¬

ристовують при грипі, приступах

рішні — трубчасті, буро-жовті,
двостатеві. Цвіте в липні-серпні.
Плоди — довгасто-яйцеподібні
сім’янки, слабогранчасті, злегка
стислі. Широко культивується в
Україні.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Як лікарську сировину використо¬
вують листя, стебло, пелюстки,
квіткові кошики, корінь, олію з на¬
сіння. Листя збирають під час цві¬
тіння. Зривають із рослини на

бронхіальної астми, малярії, ли¬

ПОКАЗАННЯ

хоманці,

ДО ЗАСТОСУВАННЯ
У сучасній медицині соняшник
використовується

як

основа

препаратів для лікування шлун¬
ково-кишкових

захворювань,

підвищення апетиту, зниження
температури тіла й розслаблення
гладкої мускулатури внутрішніх
органів. Соняшникову олію ви¬
користовують для приготування
масляних розчинів, мазей і плас¬

розладах

травлення,

відсутності апетиту, невралгіях і
кропивниці, для лікування катару
верхніх дихальних шляхів. З ко¬
шиків роблять спиртову настойку
для лікування суглобного ревма¬
тизму, використовують як проти¬
пухлинний та протирадіаційний
засіб. Настій квіток соняшника
застосовують

при

лікуванні

бронхіальної астми й шлунковокишкових кольок.

корені тільки листові пластинки без
черешка й швидко сушать. Квітки
збирають тільки крайові (яскравожовті) і негайно сушать у добре

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не виявлені.

провітрюваних приміщеннях, роз¬
ЗАСТОСУВАННЯ

кладаючи їх тонким пухким шаром.

Залити 1 ст. ложку подрібнених
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

сухих

КВІТОК І ЛИСТКІВ

V 2 склянки

У листі і квітках соняшника ви¬

70° спирту, настоювати в тем¬

явлено флавоноїди (кверциме-

ному місці 3 тижні, процідити.

ритрин), кумариновий глікозид

Приймати по ЗО крапель 3 рази

скополін, тритерпенові сапоніди,

на

стерини (глікозид ситостеролін),

грипі,

каротиноїди (р-каротин, крип¬

астми, при зниженні апетиту.

день.

Застосовувати

при

приступах бронхіальної

токсантин, тараксантин), фенол¬

Залити 1 ст. ложку висушених і по¬

карбонові кислоти (хлорогенова,

дрібнених

неохлорогенова, кавова), анто¬

1 склянкою води й кип’ятити 5 хви¬

ціани. У насінні міститься жирна

лин, настоювати ЗО хвилин, проці¬

олія, білки, вуглеводи, стерини,

дити. Приймати по

каротиноїди, органічні кислоти,

З рази на день. При кропивниці,

фосфоліпіди.

хворим цукровим діабетом.

кошиків

соняшника

х /2

склянки

З 04

Повний атлас лікарських рослин

(РІІЧУЗ 5ІЬУЕ5ТКІ5 Ь.), РОДИНА «СОСНОВІ» - РПЧАСЕАЕ

дерево

ефірна олія й смоляні кислоти —

заввишки до 50 м. Стовбур

декетропімарова, левопімаровая,

войне

вічнозелене

прямий, з кільчастим розгалужен¬

палюстрова й абієтинова.

ням, кора червоно-бура. Бруньки

У Греції й Римі сосну викори¬
стовували при лікуванні за¬
студи. На Русі було прийнято

овальні, покриті лусочками. Листя

ПОКАЗАННЯ

жувати смолу сосни для зміц¬

(хвоя) — довге, тверде, голкопо¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

нення зубів, ясен, для дезін¬

дібне, темно-зелене, попарно роз¬

Водні настої й відвари (внутріш¬

ташоване на вкорочених пагонах,

ньо) бруньок застосовують при

фекції порожнини рота.

зберігається 2~3 роки. Тичинкові

бронхітах, водянці, ревматизмі,

колоски

сіро-жовті,

хворобах печінки й шлунково-

пальних

скупчені біля основи пагона; ма¬

кишкового тракту; у вигляді інга¬

(у вигляді мазі) як зовнішній де-

точкові колоски (шишки) розта¬

ляцій — при гострих катарах

зінфікуючий,

шовуються на тому самому дереві

дихальних шляхів. Настій і на¬

засіб при екземі, лускатому лишаї,

на верхівках пагонів, сірувато-ко¬

стойка молодих шишок викорис¬

корості. Живиця — для лікування

ричневі. Після запліднення шишки

товуються при болях у серці;

ран, що довго не гояться, вира¬

розростаються, дерев’яніють, на¬

зелені шишки першого року — як

зок.

численні,

процесах.

Дьоготь

протипаразитний

сіння дозріває через 18 місяців. На¬

кровоспинний засіб. Настій, від¬

сіння подовжено-яйцеподібне. Цвіте

вар хвої — при лікуванні гіпо-

в травні-червні з 15 років. Сосна

і авітамінозу С, а також у вигляді

Не можна застосовувати препа¬

звичайна широко розповсюджена

лікувальних ванн. Хлорофілова

рати із сосни під час вагітності й

на території України.

паста (зовнішньо) — при опіках,

годування дитини грудьми.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ранах, деяких нашкірних хворо¬
бах. Пилок у вигляді чаю — при

ЗАСТОСУВАННЯ

З лікувальною метою використо¬

ревматизмі, подагрі; настойка й

Залити 50 г сухих соснових бру¬

вуються соснові бруньки, пилок,

настій — при хворобах легенів.

ньок V2 л молока, кип’ятити

хвоя, смола (живиця), продукти,

Скипидар (зовнішньо) — при

20 хвилин, процідити. Пити ма¬

одержувані із сосни: скипидар,

ішіасі, люмбоішиалгії, невралгіях,

ленькими

дьоготь, каніфоль, деревний оцет.

міозитах, ревматизмі, подагрі.

дня. Застосовувати при бронхі¬

Бруньки збирають у березні-квітні,

Лінімент скипидарний (зовніш¬

тах, кашлях, пов’язаних із засту¬

коли вони набухають, але не почали

ньо) — при артритах та інших за¬

дою, пневмонії.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

рости. Бруньки сушать під наві¬
сами з гарною вентиляцією, роз¬
клавши їх тонким шаром. Строк
придатності — 2 роки. Хвою зби¬
рають пізно восени й узимку. Жи¬
вицю сосни одержують у період
вегетації.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У бруньках міститься ефірна олія
складного складу, дубильні речо¬
вини, пініпікрин, у хвої дерева —
аскорбінова кислота, ефірна олія
й дубильні речовини, у живиці —

ковтками

протягом

Рослини від А до Я

305

Софора японська

(ЗТУРНШЮВІУМІАРОМСУМ Ь.), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ
ерево заввишки до 25 м з
густою розкидистою кро¬

ною.

Листя

непарноперисте,

з 11—15 парами листочків; лис¬
точки яйцеподібні або овальноланцетні,

загострені,

зверху

темно-зелені, знизу сіро-білі, че¬
решок стовщений. Квітки дрібні,
жовті, неправильні, метеликові у
великих мітелках. Цвіте в липнісерпні. Плоди — соковиті боби,
що не розкриваються, приплюс нуто-циліндричні, чоткоподібні.
Батьківщина — Китай, Японія,
Корея. Культивується в півден¬

ПОКАЗАННЯ

ської застосовують для місцевого

ному в Криму.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

лікування себорейного облисіння.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

стоїв і настойки внутрішньо за¬

них районах України, в основ¬

Софору японську у вигляді на¬

З лікувальною метою збирають
бутони квітів, що не розпустилися,
і плоди софори. Бутони софори
збирають наприкінці бутонізації.
Суцвіття зрізують секаторами й
відразу ж сушать на горищах або в
сушарках (40—45 °С), періодично
перемішуючи. Плоди заготовлю¬
ють, зрізуючи або відламуючи суц¬
віття із ще не цілком стиглими
плодами. Потім їх відокремлюють
від гілочок суцвіття й сушать у вен¬
тильованих приміщеннях або в су¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

стосовують для профілактики й

Протипоказанням для прийому

лікування ламкості та підвищеної

препаратів софори японської є

проникності капілярів; схильності

індивідуальна нестерпність, ва¬

до кровотеч; крововиливів у сіт¬

гітність

ківку ока; променевої хвороби;

грудьми.

годування

дитини

ревматизму; гломерулонефриту
(інфекційно-алергійного захво¬

ЗАСТОСУВАННЯ

рювання нирок); гіпертонічної

Змішати в рівних вагових кіль¬

хвороби;

костях квітки й плоди софори.

алергійних захворю¬

вань; запалення товстого кишеч¬

Залити

ника (коліту); порушення обміну

1 склянкою окропу, кип’ятити

речовин (наприклад, цукрового

5 хвилин, настоювати 1 годину,

діабету); дитячих інфекцій (кору,

процідити. Приймати настій по

ст.

ложку

суміші

скарлатини та ін.); деяких захво¬

Vз склянки 3 рази на день. За¬

рювань крові. Зовнішньо у вигляді

стосовувати при кровотечах всіх

1 рік.

вологих пов’язок і компресів — при

видів.

гнійних запальних процесах (рани,

Залити 20 г бутонів квіток со¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

опіки, трофічні виразки). У деяких

фори V 2 склянки 70 % спирту,

випадках настойку софори япон-

настоювати 7 днів, процідити,

шарках

(25—30

°С).

Строк

придатності бутонів і плодів —

У квітках і плодах софори япон¬

віджати залишок. Приймати по

ської містяться ізофлавонові й фла¬
вонові глікозиди, у тому числі
рутин,

у квітках його більше,

у листі і молодих пагонах — значно
менше. У плодах крім рутину міс¬
тяться й інші флавонові глікозиди.

У китайській медицині со¬
фору широко застосовують як
протизапальний, проггинабряковий та кровоспинний засіб.

20—40 крапель на 7 ст. ложок
настою шипшини 3—4 рази на
день до їди. Застосовувати на¬
стойку при підвищеній крихкості
й проникності капілярів.

Повний атлас лікарських рослин

306

(А5РАКАСШ ОРРІСШАИЗ Ь.), РОДИНА «ЛІЛЕЙНІ» - А5РАКАСАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

вітамін С; у молодих пагонах ви¬

лина. Стебла спаржі зав¬

явлено білки, аспарагін, лізин,

вишки 30—150 см, голі, гладкі,

аргінін та інші амінокислоти, ка¬

прямі, з багатьма косо й нагору

ротин, мінеральні солі (особливо

спрямованими галузями. Кладо-

калій), сапоніни; у насінні —

дії спаржі тонкі, прямі, нитко-

У китайській медицині плоди
спаржі лікарської застосову¬
валися д ля лікування подагри,

жирну олію; у стиглих плодах —

діабету, коклюшу, імпотенції.

видні. Листя лускате, має шпорку.

вуглеводи, органічні кислоти (яб¬

У Середньовіччі спаржу ша¬

Квітки білувато-жовтуваті, по 1—

лучна й лимонна), сліди алкалої¬

нували як збуд ливий засіб.

2 на довгих, зчленованих ніжках;

дів.

оцвітина дзвониково-лійкоподібна,
з довгастими частками. Чоловічі

ПОКАЗАННЯ

квітки з пиляками, рівними нит¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

мати 4 рази на день по

кам тичинок. Маточкові квітки

Препарати спаржі володіють гіпо¬

перед їдою. Застосовувати при

вдвічі дрібніші. Цвіте в травні-

тензивною, діуретичною, седатив¬

цирозі печінки, хвороби нирок,

червні. Плід — куляста червоно-

ною, протизапальною, жовчогінною,

алергії, гіпертонії.

цегельна ягода. Плоди дозрівають

антиспастичною й сечогінною дією.

Залити в термосі 5 ягід спаржі

у серпні. Широко культивується й

Спаржа здатна підсилювати серцеві

лікарської 1 склянкою окропу,

росте в дикому виді на всій тери¬

скорочення й сповільнювати їхній

настоювати 6—8 годин. Прий¬

торії України.

ритм. У народній медицині препа¬

мати 3—4 рази на день через 4—5

рати застосовують при імпотенції,

годин по 1 ст. ложці. Застосовувати

ЗБИРАННЯ

атеросклерозі, істерії, неврозах, за¬

при геморої, імпотенції.

ТА ЗБЕРІГАННЯ

хворюваннях нирок, передміхуро¬

З лікувальною метою використо¬

вої залози, сечового міхура, при

вують плоди, траву, кореневище

гіпертонічній хворобі, хворобах пе¬

з корінням та молоді пагони. До¬

чінки, тахікардії, захворюваннях

стиглі плоди збирають і сушать,

шлунково-кишкового тракту, цук¬

перед застосуванням їх подріб¬

ровому діабеті, різних шкірних

нюють. Коріння й кореневища

захворюваннях, ревматизмі, кок¬

заготовлюють пізно восени або

люші, хворобах легенів, подагрі,

навесні: викопують, обтрушують

при набряках у результаті нирко¬

від землі, промивають, розріза¬

вої й серцево-судинної недостат¬

ють на шматки, підв’ялюють на

ності.

повітрі й сушать у сушарках
(50—60 °С). Строк зберігання

ПРОТИПОКАЗАННЯ

спаржі — 2 роки. Молоді пагони

Протипоказане вживання препа¬

збирають навесні й уживають у

ратів спаржі при високій чутли¬

свіжому виді.

вості. При зловживанні спаржею
може виникнути цукровий діабет.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

ЗАСТОСУВАННЯ

Кореневища й коріння спаржі

Залити 1 ст. ложку подрібнених

містять аспарагін, сапоніни, ку¬

сухих кореневищ і кореня спаржі

марини, вуглеводи, сліди ефірної

V2 л окропу й кип’ятити 10 хви¬

олії, каротиноїди, амінокислоти,

лин, відстояти й процідити. Прий¬

{/2 склянки

Рослини від А до Я

307

(КНУ5 СОКІАША С), РОДИНА «СУМАХОВІ» - АКАСЛКЬІАСЕАЕ
алогіллястий чагарник або

швидко на горищах з гарною вен¬

деревце заввишки 1—3 м.

тиляцією, на сонці або в сушарках

Настій насіння на Кавказі за

Листя чергове, непарноперисте,

при температурі 40—45°С. Не

стосовують при виразковому §

и-

складається з 4—8 пар сидячих,

можна допускати намокання сиро¬

коліті, блювоті, для угамування 1

довгасто-яйцеподібних або лан¬

вини, оскільки при цьому вимива¬

цетних, на вершині загострених

ється танін, що визначає його

спраги и підвищення апетиту;

листочків завдовжки 3—5 см,

цінність. Зберігають у сухих, про¬

зверху зелене, знизу сірувато-зе¬

вітрюваних приміщеннях. Строк

лене, короткоопушене.

зберігання — 2 роки.

Квітки

Смажене, товчене насіння та §
його настій — при гонореї, хо¬
лері.

маленькі, зеленувато-білі, непо¬
казні, зібрані у верхівкові дов¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

гасті

мітелки.

Листя, молоді гілки й кора стовбу¬

Плід — куляста або ниркопо¬

рів багаті дубильними речовинами,

дібна

кістянка.

з найбільшою концентрацією під

конусоподібні
червонувата

Цвіте в червні-липні, плоди до¬

час бутонізації. Кисла шкірка пло¬

зрівають у вересні-жовтні. В Ук¬

дів містить велику кількість яблуч¬

раїні

виді

ної й винної кислот, екстрактивні

території

речовини, ефірну олію. У листі пе¬

Криму, культивується в степових

реважає галова кислота, виявлено

і лісостепових районах.

метиловий ефір галової кислоти,

сумах

розповсюджений

дикому
на

мірицитрин та інші флавоноїди,
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

танін, аскорбінову кислоту.

З лікувальною метою використо¬
вують листя, яке заготовлюють

ПОКАЗАННЯ

протягом літа, зриваючи руками

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

цілі, неушкоджені листові плас¬

Листя сумаху володіє сечогінними,

тинки, що складаються з декількох

кровоспинними, антисептичними,

пар листочків. Листя очищають від

протизапальними властивостями;

домішок і сушать по можливості

сприяє загоєнню ран. Настій листя

застосовують при кровотечах, за¬
хворюваннях жовчних шляхів, по¬
носах

зв’язку

ентеритом,

колітом, при ревматизмі, подагрі та
паралічах. У народній медицині від¬
вар листя використовують при от¬
руєнні

недоброякісною

їжею,

солями важких металів і алкалої¬
дами; при гострих та хронічних гас¬
тритах, виразці шлунка й запаленні
товстої кишки. Зовнішньо настій
листя уживають для полоскань при
запальних процесах у порожнині
рота й горла.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Сумах не призначають хворим з
підвищеним ризиком тромбоут¬
ворення, при гострих і хронічних
гастритах і виразковій хворобі
шлунка.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ч. ложку плодів сумаху
1 склянкою окропу, настоювати 1 го¬
дину, процідити. Приймати по 1—
2 ст. ложки 3~4 рази на день.
Застосовувати при цукровому діа¬
беті.
Залити в термосі 1 ч. ложку свіжого
листя сумаху 1 склянкою окропу,
настоювати 1 годину, процідити.
Приймати по 1 ст. ложці 3—4 рази
на день. Застосовувати при паралі-

Повний атлас лікарських рослин

308

(РКАСАКІА УЕ5СА Ь.), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - К05АСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

або в сушарках, причому необ¬

лина, звичайно не вище 20 см.

хідно стежити, щоб вони не зби¬

Стебло прямостояче, густо по¬

валися

крите волосками. Листя прико¬

пересушувалися. Сушать листя на

грудки

не

реневе, на довгих черешках, теж

відкритому повітрі в тіні. Корінь

покритих волосками. Росте су¬

суниці викопують навесні або во¬

ниця лісова в розріджених лісах,

сени і сушать на повітрі.

настої з висушеного листя при
жовчнокам’яній хворобі, за¬
хворюваннях селезінки, га¬
стритах, бронхіальній астмі,
лікувальні клізми при геморої¬

вирубках майже по всій території

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

нашої країни. Цвіте в травні-чер¬

Плоди містять вітамін С, провіта¬

вні, плоди дозрівають у червні-

мін А, вітамін В6, органічні кислоти,

липні.

пектинові, дубильні речовини, фос¬
форнокислі солі, кальцій, залізо,

ЗБИРАННЯ

ефірну олію та ін. У листі є аскор¬

ТА ЗБЕРІГАННЯ

бінова кислота, дубильні речовини,

З лікувальною метою застосову¬

сліди алкалоїдів, ароматичні речо¬

ють плоди, листя й корінь суниці

вини, кверцетин, кверцетрин; у ко¬

лісової. Плоди збирають цілком

рені й кореневищах — дубильні

стиглими (у червні-липні),

речовини.

дальних кровотечах, у вигляді
компресів
і

ранах,

при
що

мокнуттях
кровоточать,

а також при нагноєннях у ро¬
товій

порожнині,

горлі.

У Польщі трава суниці в пе¬
ріод цвітіння використовується
при атеросклерозі, захворю¬
ванні нирок, сечового міхура,
каменях і піску в нирках, при
подагрі, як реіулюючий обмін

підчас цвітіння (у травні-червні).
Плоди сушать у тіні, на горищах

■

нервових нападах і безсонні, як

на узліссях, галявинах, лісових

ЛИСТЯ —

У Німеччині використовують

речовин засіб, при хворобах
ПОКАЗАННЯ

шкіри.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Плоди суниці рекомендуються
при гіпертонії, атеросклерозі, ви¬

Не рекомендується приймати су¬

разці шлунка, атонічних закрепах

ницю при вагітності, гастритах з

і подагрі. Плоди й листя застосо¬

підвищеною кислотністю, хроніч¬

вують при загальному занепаді

ному апендициті.

сил внаслідок гіповітамінозу. На¬
стій плодів суниці має потогінну,

ЗАСТОСУВАННЯ

послаблюючу й сечогінну дію.

Залити 1 ст. ложку листя суниці

Подрібнене коріння і листя при

1 склянкою горілки, настоювати

місцевому застосуванні мають

7 днів, процідити. Приймати по

протизапальну,

дію.

30—50 крапель 3 рази на день.

Свіже листя використовують як

Застосовувати як загальнозміц-

засіб, що загоює рани.

нювальний засіб у період епідемії

в’яжучу

грипу, при серцевій недостатності
ПРОТИПОКАЗАННЯ

й аритмії.

При вживанні плодів суниці у

Залити 1 ст. ложку листя суниці

деяких людей можуть виникати

1 склянкою окропу, настоювати

алергійні реакції — сверблячка

протягом 20 хвилин, процідити.

шкіри, висипання на тілі. У цьому

Приймати по V2 склянки 4 рази на

випадку від неї варто відмовитися.

день як жарознижуючий засіб.

Рослини від А до Я

309

(ВАКВАКЕА УІЛХАШ5), РОДИНА «КАПУСТЯНІ» - ВКА55ІСАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста стриж-

ПОКАЗАННЯ

некоренева рослина заввишки

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Стародавні греки й римляни

30—80 см. Стебло суріпиці висо-

Суріпиця звичайна володіє сечо¬

вважали цю рослину найкра¬

когіллясте, голе або злегка пух¬

гінними властивостями, викликає

щим лікарським засобом для

нате.

апетит, сприяє загоєнню ран. Ви¬

лікування водянки та поси¬

Прикореневе

нижнє

стеблове листя на черешках з

2—

користовують її і як протицин¬

4 бічними частками й великою,

готний

тупо-виїмчастою верхівковою част¬

суріпиці застосовують при цинзі,

кою. Верхнє стеблове листя си¬

водянці,

дяче, цільне, від ланцетного до

(мозковому ударі), при епілепсії.

назад-яйцеподібного,

по

краю

засіб.

Водний

паралічі,

вигляді

настій

апоплексії

примочок

лення статевого потягу. Олією,
отриманою з насіння суріпиці,
у тибетській медицині ліку¬
вали проказу.

настій

зубчасте. Суцвіття — китиця, на

трави — для загоєння ран. Ува-

робленні сперми, зниженні статевої

початку цвітіння нерозгалужена.

жається, що рослина підвищує

діяльності.

Квітки чотиричленні з подвійною

статеву активність і сприяє ви-

Змішати однакову вагову кіль-

оцвітиною, двостатеві, золотаво-

робленню сперми.

кість насіння цибулі-чорнушки,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

коріандру, петрушки, моркви й

подорожника ланцетоподібного,

жовті. Пелюстки вдвічі довші ча¬
шолистків.

Плід

—

стручок,

довгасто-лінійний, опукло-чоти¬

Препарати суріпиці звичайної

суріпиці, розтерти в ступці. За-

ригранний, двостулковий, двогніз-

протипоказань до застосування

лити

дний, багатонасіннєвий. Насіння

не мають.

окропу, кип’ятити в посуді під

всій території України.

ст. ложки порошку

х/2

кришкою на слабкому вогні або

суріпиці овальне, здавлене. Зліс¬
ний бур’ян, розповсюджений по

ЗАСТОСУВАННЯ

киплячій водяній бані півгодини,

Залити 20 г трави суріпиці 1 склян-

а потім, укутавши, продовжувати

кою окропу, настоювати 3 години,

настоювати

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

процідити. Приймати 4 рази на

тільки вранці профільтрувати,

З лікувальною метою застосову¬

день по У4 склянки. Застосовувати

Приймати по

ють траву (стебла, листя, квітки й

при неврастенії, загальній слабості,

за ЗО хвилин до їди, ввечері,

молоді стручки). Її збирають під

при епілепсії, набряках як сечогін-

перед сном, 1 склянку. Застосо-

час цвітіння. Сушать у тіні під на¬

ний засіб, при недостатньому ви-

вувати при простатиті.

вісами або на горищах з гарною
вентиляцією. Зберігають у паперо¬
вих мішках або дерев’яних короб¬
ках. Строк зберігання — 1 рік.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Суріпиця звичайна містить різні
типи глікозидів, сапоніни, флаво¬
ноїди, вітамін групи В і жирну
олію, тіоглікозиди типу синігрину,
що утворюють при розщепленні
гірчичні олії. Найбільше нагрома¬
джується токсичних речовин у на¬
сінні. Листя багате аскорбіновою
кислотою.

відвар

[ /2

всю

ніч

склянки вранці

Повний атлас лікарських рослин

310

(ВЦТОМУЗІІМВЕІХАТШ Ь), РОДИНА «СУСАКОВІ» - ВІҐГОМАСЕАЕ
агаторічна водяна рослина з

тратах (твердих пухлинах), що

товстим повзучим кореневи-

утворилися в результаті запаль¬

щем. Стебло циліндричне, без¬

них процесів. Примочки та сік з

листе, до 130 см заввишки. Листя

листя використовують для ліку¬

прикореневе, лінійне, тригранне в

вання шкірних порушень — дер¬

нижній частині, жолобчасте, вихо¬

матозів, лишаїв і білих плям,

дить із кореневища. Квітки блідо-

лейкодерми*; прикладають до за¬

рожеві, зібрані в парасольці на

грубілих п’ят. Сік сусака втира¬

верхівці стебла. Цвіте в червні-

ють

липні. Плоди — збірні листівки.

ураженні.

нігті

при

грибковому

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

під назвою «якутський хліб».
До початку XIX ст. у Якутії
зернові не сіяли. Місцеві жи¬
телі збирали кореневища су¬
сака й переробляли їх на
борошно, близьке за складом
до житнього. З борошна випі¬
кали хліб, прісні коржі, ва¬

Сусак зонтичний розповсюджений
на території України.

У Сибіру сусак був відомий

сусака зонтичного

протипоказані

при

вагітності.

рили кашу та інші страви; з

кореня можна приготувати за¬
мінник кави.

З лікувальною метою використо¬

Відвар кореневищ є проносним і

вують

—

протипоказаний при схильності

ЗАСТОСУВАННЯ

листя. Листя — травень-серпень,

до рідкого випорожнення. Не

Залити 1 ст. ложку подрібненого

кореневища — серпень-вересень.

можна застосовувати сусак і при

кореневища

Кореневища викопують восени,

менорагії, оскільки він підсилює

1 склянкою води, кип’ятити на

миють, ріжуть на шматки й су¬

менструацію.

кореневища,

рідше

сусака зонтичного

слабкому вогні 15 хвилин, осту¬

шать на повітрі. Заготовляють

дити й процідити. Приймати по

корені пізно восени або навесні

2 ст. ложки 4 рази на день до їди.

до

початку цвітіння

рослини.

Застосовувати як проносний, се¬

Зібрані корені ретельно проми¬

чогінний, протигарячковий засіб.

вають, ріжуть скибочками й су¬

Залити 1 ст. ложку подрібненого

шать у сухому темному місці.

кореневища

сусака

зонтичного

1 склянкою окропу, настоювати
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

2 години, процідити. Приймати по

У кореневищах виявлено значну

2 ст. ложки 3 рази на день до їди.

кількість крохмалю, білки, жири,

Застосовувати при кашлі.

цукри, камедь, сапоніни. У листі —

Залити 1 ч. ложку насіння сусака

вітамін С.

зонтичного

склянкою

води,

кип’ятити на слабкому вогні 5 хви¬
ПОКАЗАННЯ

лин, настоювати 1 годину, проці¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

дити. Приймати приготовлений

Сусак зонтичний застосовують

настій по 2 ст. ложки 3 рази на

тільки в народній медицині. Від¬

день до їди. Застосовувати при на¬

вар кореневищ є проносним, се¬

бряках, асциті.

чогінним, матковим (стимулює

Для порятунку від лупи в шкіру

менструації),

голови втирати сік сусака. Сік

та

протигарячковим

протизапальним

засобом.

потрібно залишати на волоссі на

Зовнішньо компреси із подрібне¬

30_40 хвилин. Змивати відвар

них кореневищ використовують

не треба, просто дати висохнути

як м’якшильний засіб при інфіль¬

природним шляхом.

Рослини від А до Я

311

(РКІЖЕЦ_А УІЯХЇАШЗ Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
агаторічна рослина з повзу¬

кислоти, ефірна олія, до складу

чим кореневищем. Стебла

якої входять лівообертальна кам¬

У китайській народній меди¬

біля основи висхідні, заввишки

фора, альфа-фенхон, сліди фен-

цині водний настій квіток су¬

15_30 см, у верхній частині во¬

хілового

лосисті. Листя верхньої пари си¬

лимонна, яблучна, щавлева кис¬

дяче або майже сидяче, інше —

лоти й велика кількість бору, міді,

на черешках. Листові пластинки

марганцю, цинку, срібла, аскор¬

довгасто-яйцеподібні, тупі, ціль¬

бінова кислота, каротин та віта¬

нокрайні

мін К.

або

неяснозубчасті.

спирту,

також

ховершків

використовують

у вигляді чаю як жарозни¬
жуючий і сечогінний засіб, а
також рослину застосовують
при туберкульозі шкіри й зобі.

Квітки в помилкових кільцях, на

ЩНЙР

коротких ніжках, зібрані у вер¬

ПОКАЗАННЯ

кових болях, кривавому поносі,

хівкові, густі, колосовидні суц¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

хворобах серця, епілепсії, цукро¬

віття.

Цвіте в червні-вересні.

Суховершки володіють гіпотен¬

вому діабеті, дифтерії; зовнішньо

Плід після дозрівання розпада¬

зивними, протизапальними, жа¬

у вигляді ванн — при ексудатив¬

ється на чотири шипуватих, яйце¬

рознижуючими,

сечогінними,

ному діатезі; у вигляді полоскань —

подібних, тригранних, блискучих

антисептичними властивостями,

при захворюваннях горла; у вигляді

горішки. Поширені на території

підвищують обмін речовин. У на¬

примочок — при шкірних висип¬

України.

родній медицині відвар, настій

ках, фурункульозі, абсцесах, сто¬

трави суховершків застосовують

матитах, гінгівітах.

ЗБИРАННЯ

при зобі, ангіні, запаленні верхніх

ТА ЗБЕРІГАННЯ

дихальних шляхів, кашлі, шлун-

ПРОТИПОКАЗАННЯ

З лікувальною метою використо¬

Препарати суховершків застосо¬

вують траву суховершків, яку за¬

вувати тільки за призначенням

готовлюють у період цвітіння.

1 під наглядом лікаря. Рослина

Сушать на повітрі під навісами,

отруйна!

у добре провітрюваних примі¬
щеннях або в сушарках при тем¬
пературі не вище 40°С.

ЗАСТОСУВАННЯ

При

Залити 1 ч. ложку трави суховерш¬

зборі потрібно відрізняти від су¬

ків 1 склянкою окропу, настоювати

ховершків крупноквіткових, що

2 години в закритому посуді, про¬

рідко зустрічаються і відрізня¬

цідити. Пити 3—4 рази на день по

ються тим, що верхня пара листя

1 ст. ложці. Застосовувати при гіпер¬

розташована не біля суцвіття, а

тонії, туберкульозі легенів, ексудатив¬

відсунута донизу, а також біль¬

ному

шими квітками.

жіночих статевих органів, ревма¬

діатезі,

захворюваннях

тичному поліартриті, раку різної
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

локалізації.

У надземній частині суховершків

Залити 3 ст. ложки трави суховер¬

звичайних містяться кумарини,

шків 1 склянкою води, кип’ятити

дубильні

речовини,

тритерпе¬

10 хвилин, настоювати 4 години.

ноїди, ірідоїди, стероїдні сапоніни,

Застосовувати

смола,

миття голови при лупі, а також як

флавоноїди

(кемпферол,

зовнішньо

для

кверцетин, лютеолін, рутин, гіпе-

ванни й обмивання при запаль¬

розид, ізокверцитин), фенольні

них процесах шкіри.

Повний атлас лікарських рослин

312

(ЗІЗУМВКІУМ ОРРІСЖАЦЕ), РОДИНА «КАПУСТЯНІ» - ВКА55ІСАСЕАЕ
днолітня або дворічна жор-

винна мати сильний запах, що на¬

сткоопушена рослина зав¬

гадує запах капусти. Строк збері¬

Стародавні греки викори¬

гання сировини —

стовували

вишки 25—50 см, з гіллястим

1 рік.

стеблом. Нижнє листя стругопо-

сухоребрик лі¬

карський при афонії (втраті

дібно розсічене на довгасто-яй¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

цеподібні бічні зубчасті частки.

У надземній частині сухоребрика

Верхівкова частка листків майже

виявлені карденоліди, дубильні

списоподібна. Верхнє стеблове

речовини, флавоноїди, тіогліко-

листя сидяче, ланцетне, зубчасте.

зид глюкобрасицин. Насіння міс¬

Квітки дрібні, жовті, з 4 пелюст¬

тить жирну олію, у його складі

при онкологічних захворюваннях

ками,

тичинками і маточкою,

ейкозенова, пальмітинова, олеї¬

яєчників і молочної залози в жінок.

зібрані в колосоподібні китиці.

нова, арахинова, ейкозадієнова,

Стручки ланцетно-шилоподібні,

гірчична кислоти.

звужені до верхівки, опушені,

голосу). З тих пір у деяких
країнах рослину називають
травою вокалістів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати за призначенням

притиснуті до стебла. Цвіте в

ПОКАЗАННЯ

травні-серпні. Широко розпов¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

рика протипоказаний при гіпер¬

сюджений в Україні, європей¬

Препарати рослини рекоменду¬

тонії.

ській частині Росії.

ються при ларингітах і фарингітах,

лікаря. Відвар насіння сухореб¬

при запаленні легенів. Застосову¬

ЗАСТОСУВАННЯ

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ють їх як сечогінний засіб при на¬

Залити 1 ст. ложку трави сухо¬

З лікувальною метою використо¬

бряках і нирковій недостатності, як

ребрика У4 л окропу, настоювати

вується

листя,

в’яжучий засіб при поносах і ди¬

1—2

квітки, молоді стручки). Збирають

зентерії. Настойка зі свіжого листя

за смаком мед. Приймати теплим

улітку, під час цвітіння. Траву зрі¬

ефективна при лікуванні цинги.

по 1 ст. ложці 4—5 разів на день.

зують

розкладають

Зовнішньо траву сухоребрика ви¬

Застосовувати при хворобах ди¬

тонким шаром і сушать у тіні під

користовують при стоматитах, ан¬

хальних шляхів, захриплості го¬

навісом або в добре провітрюваних

гіні, ранах, саднах, виразках і

лосу,

приміщеннях. Готова сировина по¬

корості. Насіння застосовується

затримці сечовипускання.

трава

(стебла,

ножицями,

години, процідити й додати

також

при

цинзі

Залити 50 г свіжої трави сухо¬
ребрика 1 склянкою 70 % спирту,
настоювати 7 днів, процідити. При¬
ймати по 30—40 крапель 3—4 рази
на день. Застосовувати при ла¬
рингіті, цинзі.
Залити 1 ст. ложку насіння У3 л ок¬
ропу, кип’ятити в закритому посуді
на слабкому вогні

хвилин, на¬

стоювати 1 годину, процідити. При¬
ймати по 1 ст. ложці 3—4 рази на
день до їди. Застосовувати при он¬
кологічних захворюваннях яєчників.
Зовнішньо, у вигляді компресів
і примочок, відвар і кашку насіння —
при раку молочної залози.

Рослини від А до Я

(СКАРНАІЛЛМ

УиСІІЧОЗУМ Ь.>,

РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ

днолітня трав’яниста рос¬

40 °С. Строк придатності сиро¬

лина.

вини — 3 роки.

Стебло від основи

Фармакологічні дослідження

розпростерто-гіллясте, заввишки

виявили ще одну цінну власти¬

від 10 до ЗО см. Вся рослина по¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

крита густим білоповстяним опу¬

Сухоцвіт містить смоли, каротин,

шенням. Листя чергове, дрібне,

вітаміни, тіамін, фітостерини, ал¬

лінійно-ланцетоподібне,

калоїд гнафалін, дубильні речо¬

дов¬

гасте, тупувате до основи, зву¬

вини,

313

алкалоїди,

тіамін,

різні

жене в черешок. Квітки дрібні,

кислоти, а також ефірну олію й

від ясно-жовтих до жовтувато-

аскорбінову кислоту.

вість сухоцвіту болотного —
рослина

містить

розчинні

у воді речовини, що злегка
розширюють кровоносні су¬
дини і тим самим трохи зни¬
жують кров’яний тиск.

коричневих, зібрані в яйцеподібні
кошики, в тісних пучках на вер¬

ПОКАЗАННЯ

хівках стебел. Плід — довгаста

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

зеленувато-сіра або ясно-корич¬

Препарати сухоцвіту болотного

нева сім’янка із чубчиком. Цвіте

мають протизапальні, в’яжучі,

в червні-серпні, плодоносить у

антибактеріальні, судинорозши¬

серпні-жовтні. Сухоцвіт пошире¬

рювальні й гіпотензивні власти¬

ний на території України.

вості.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ранових та виразкових поверхонь

Лікарською сировиною є трава

шкіри.

сухоцвіту болотного, яку збира¬

(внутрішньо) застосовують при

ють у період цвітіння. Рослини

виразці шлунка й дванадцятипа¬

виривають, обтрушують землю і,

лої кишки, гіпертонічній хворобі,

не відрізаючи кореня, сушать на

стенокардії,

відкритому повітрі, часто пере¬

спазмах кровоносних судин, нер¬

вертаючи. У погану погоду су¬

вовому перезбудженні, нирко¬

шать під навісами, на горищах

вих, маткових, гемороїдальних

або в сушарках при температурі

кровотечах, туберкульозі легенів,

Сухоцвіт

діабеті; у вигляді полоскань —

прискорює

процеси регенерації й епітелізації
Настій і відвар трави

безсонні,

мігрені,

при стоматитах, зубному болю,
виразках у порожнині рота, ангі¬
нах і хронічних тонзилітах. Від¬
вар, спиртово-масляний екстракт
(зовнішньо, у вигляді ванн, при¬
мочок, вологовисихаючих ком¬
пресів) застосовують при ранах,
що важко загоюються, виразках,
опіках. Відвар (у вигляді сприн¬
цювань) — при ерозії шийки
матки, трихомонадному кольпіті.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Артеріальна гіпотензія,

тром¬

бофлебіт.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 20—30 г трави сухоцвіту
болотного Уз л окропу, настоювати
40 хвилин, процідити, віджати за¬
лишок. Приймати перед їдою 2—
З рази на день по У2 склянки.
Застосовувати при захворюваннях
шлунка й 12-палої кишки.
Залити 20 г трави сухоцвіту бо¬
лотного

склянкою

води,

кип’ятити 5 хвилин на слабкому
вогні, настоювати 2 години, про¬
цідити, віджати залишок. Приймати
2—3 рази на день по У2 склянки. За¬
стосовувати для регуляції обміну
речовин.

Повний атлас лікарських рослин

314

:;:,)Ш®І^ИИ?1°Ф1за СОА/ПІ

•

(5РНАЕКОРНУ5А ЗАЬЗУЬА), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ
агаторічна

отруйна

трав’я¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ниста рослина з коротким вер¬

У траві сферофізи містяться ал¬

тикальним, що переходить у довгий,

калоїди, головним з яких є сфе-

стрижневим коренем, і підзем¬

рофізин.

ними горизонтальними пагонами,
з яких розвиваються нові рос¬

ПОКАЗАННЯ

лини,

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

що утворюють зарості.

Стебла прямостоячі, до 1 м зав¬

У траві рослини виявлено алкалоїд

вишки, угорі — притиснутоопушисті,

сферофізин. За фармакологічною

несуть

непарноперисте

дією він подібний з алкалоїдами

листя, що складається з 13—

ріжків, але менш токсичний і не

25 листочків. Стебла й листя сі¬

впливає негативно на плід. Як мат¬

рувато-зелені. Квітки червоні,

ковий засіб сферофізин значно

метеликові, зібрані в пухкі китиці

слабкіше інших препаратів, але

по 5—12 штук на довгих ніжках

його можна призначати у тих ви¬

суцвіття, що виходять із пазух

падках, коли породіллі протипока¬

листків.

чергове

зані препарати, що підвищують

травні-липні. Плід — овальний

артеріальний тиск (зокрема, піту-

біб. Поширена в степовій зоні

їтрин, що, наприклад, не рекомен¬

Південного Сибіру, у Західному

дується призначати при гіпертонії,

Сибіру, Туві й Забайкаллі. Росте

атеросклерозі).

на мокрих солонцях, засолених

У медицині сферофізин застосову¬

пісках, у сухих передгірних степах.

ється при слабкій пологовій діяль¬

Цвіте

сферофіза

ності, кровотечах у післяпологовому
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

періоді та атонії матки, а також при

З лікувальною метою використову¬

гіпертонії. Препарати — сферофізин

ють надземну частину. Заготовлю¬

бензойно-кислий (порошки, таб¬

ють рослину під час цвітіння.

летки, розчин в ампулах).

Сферофіза в місцях природ¬
ного зростання слугує кормом
великій рогатій худобі та верб¬
людам. Злісний бур’ян для
посівів рису, бавовнику й лю¬
церни.

-У
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Внутрішнє застосування сферофізику вимагає великої обе¬
режності! Тільки за призначенням
і під контролем лікаря.
ЗАСТОСУВАННЯ
Застосовують сферофізин в аку¬
шерсько-гінекологічній практиці
при слабкій пологовій діяльності,
кровотечах у післяпологовий пе¬
ріод і атоніях матки як засіб, що
прискорює зворотний розвиток
матки та сприяє

припиненню

кровотеч. Може застосовуватися
у породілей, які страждають гі¬
пертензією

атеросклерозом,

коли пітуїтрин протипоказаний.
Для стимулювання пологової ді¬
яльності вводять під шкіру або
внутрішньом’язово по 1 мл 1 %
розчину повторно через 1 годину;
усього 6 ін’єкцій. Внутрішньо
призначають по 0,03 г повторно
через 2 години.
У зв’язку з гіпотензивною дією
сферофізин іноді застосовують
для зниження АТ при гіпертоніч¬
ній хворобі І і II ступеня. При¬
значають внутрішньо по 0,03 г
2—3 рази на день, під шкіру або
внутрішньом’язово по 1 мл 1 %
розчину (також 2—3 рази на
день).

Рослини від А до Я

315

ЯТаволга звичайна
(ЕІЕІРЕ^ІЛА УУЕСАКІЗ), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - К05АСЕАЕ

агаторічна трав’яниста рос¬

лоти; у насінні — жирну олію;

лина. Стебла ЗО—70 см зав¬

у листі — аскорбінову кислоту,

вишки, прості, ребристі, голі,
слабооблистнені.

каротин, таніди.

Кореневище

з листям та квітками як чай,

тонке, з веретеноподібними або

ПОКАЗАННЯ

кулястими бульбоподібними стов¬

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

щеннями на корінні. Прикореневе

Таволга звичайна має в’яжучу,

листя велике, дічіперисторозсі-

антибактеріальну, кровоспинну,

чене, з листочками різної вели¬

потогінну, протизапальну й сечо¬

чини,

гінну дію. її застосовують при за¬

стеблове

—

дрібне,

слизової

що знімає утому, а порошок

з меншою кількістю бічних лис¬

паленнях

точків. Квітки правильні, білі або

шлунково-кишкового тракту, не¬

рожевуваті, зібрані в численну

достатній перистальтиці кишеч¬

пухку мітелку. Пелюстків і чашо¬

ника,

листків по 6, тичинок і маточок

сечовивідних шляхів, тахікардії;

багато, зав’язь верхня. Плоди —

використовують

роздуті, прямі, притиснуті один

ран, виразок, опіків. У народній

до одного.

Цвіте із середини

медицині рослину використову¬

червня близько місяця. Насіння

вали як слабкий в’яжучий засіб,

дозріває у липні-серпні. Таволга

при виразковій хворобі шлунка,

поширена в степовій і лісостепо¬

епілепсії, укусах скажених собак,

вій зонах України.

при сечокам’яній хворобі, мігрені,

оболонки

захворюваннях нирок
для

загоєння

нашкірних хворобах, пов’язаних з
ЗБИРАННЯ

У Сибіру місцеве населення
вживає настій верхівок стебел

квіток нюхають при нежитю.
Порошком квітів засипають
рани, опіки, прілості ніг.

порушенням

обміну

речовин,

укусах отруйних змій, як крово¬
спинний засіб при маткових кровоте¬
чах, при білях, геморої, ревматизмі.
Відвар коріння і настій трави засто¬
совують при подагрі, ревматизмі, на¬
бряках, особливо серцевих, плевриті.
Відвар використовують при гінеко¬
логічних захворюваннях (для сприн¬
цювання), при лікуванні гнійних ран,
виразок (ванночки й компреси).
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказань до застосування

ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬

препаратів таволги не виявлено.

вують траву, кореневища, на¬
сіння таволги. Молоду зелень

ЗАСТОСУВАННЯ

збирають із квітня до середини

Залити 1 ст. ложку подрібненого

липня, до початку цвітіння рос¬

кореня таволги 1 склянкою води,

лин. Корінь і бульби заготовлю¬

довести до кипіння, прокип’ятити

ють

протягом 10 хвилин, настоювати

восени,

після закінчення

вегетації або рано навесні. Не¬

в закритому посуді до охоло¬

достигле насіння збирають во¬

дження, процідити. Приймати по

сени, поки воно зеленого кольору.

1 ст. ложці 3—4 рази на день до
їди. Застосовувати при запаленні

АКТИВНІ

слизової

РЕЧОВИНИ

кишкового тракту, захворюван¬

Кореневище містить глікозид га¬

нях нирок і сечовивідних шляхів.

ультерин, дубильні речовини, ба¬

Ретельно змішати 20 г розтертих

гато

на порошок кореневищ таволги з

крохмалю

невелику

оболонки

шлунково-

кількість аскорбінової кислоти.

80 г вершкового масла. Мазь

У надземній частині виявлено

утирати в уражені ревматизмом

ефірну олію, сліди синильної кис¬

суглоби.

Повний атлас лікарських рослин

316
V/л
У і.' л*
г\ ’

іЧ\ч'гХчс8л'й

Талабан польовий

(ТНЬАЗРІАКУЕ^Е Ь.), РОДИНА «КАПУСТЯНІ» - ВКА55ІСАСЕАЕ
днолітня рослина 10—50 см

потогінною, діуретичною, кро¬

заввишки. Стебло просте

воспинною, відхаркувальною й

або гіллясте. Нижнє листя до¬

абортивною дією. Препарати та¬

вгасте або овальне, черешкове;

лабану в жінок прискорюють і

стеблове — стрілоподібне, си¬

активізують менструальний цикл, у

дяче. Чашолистків чотири. Пе¬

чоловіків стимулюють функції ста¬

люстків також чотири, вони білі,

тевої системи. У гінекології на¬

довгасті. Тичинок шість, маточка

стій

одна.

або

запаленні яєчників, раку матки,

опукло-овальні. Насіння корич¬

при безплідді, а також для виве¬

неві, борознисте. Цвіте з весни

дення токсичних речовин з орга¬

до осені, даючи кілька поколінь.

нізму (з потом).

В Україні росте повсюдно.

У народній медицині настій і від¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

хоманці,

Стручки

округлі

трави

приймають

при

вар трави застосовують при ли¬
малярії,

скарлатині,

З лікувальною метою застосову¬

стенокардії, жовтяниці, гонореї,

ють всю надземну частину рос¬

сифілісі,

лини

квітками,

шумі в голові, головних болях.

листям і стеблами), яку зрізують

Порошок з листя і насіння — при

—

траву

(із

запаленні

яєчників,

під час цвітіння на 10—15 см від

атеросклерозі, гіпертонії, міокар¬

землі. Сушать у теплому, добре

диті, цукровому діабеті і як за-

провітрюваному приміщенні. Ви¬

гальнозміцнювальний

сушену й подрібнену рослину

Порошок насіння рекомендують

зберігають у щільно закупореній
тарі. Насіння збирають, коли до¬
стигне повністю. Строк збері¬
гання — 1 рік.

пертонічній хворобі, атеро¬
склерозі, цукровому діабеті й
запорі (закрепах). У прописах
тибетської медицини описане
застосування талабану польо¬
вого як антисклеротичного за¬
собу, а також при лікуванні

стенокардії.

при інфекційних хворобах (сибір¬
ській виразці, чумі), отруєнні,
ревматизмі. Порошок плодів з
насінням прискорює настання й
перебіг менструацій. Свіже по¬
дрібнене листя для загоєння при¬
кладають до порізів, ран, гнійних
виразок. Соком трави виводять
бородавки.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Талабан протипоказаний при ва¬
гітності.
ЗАСТОСУВАННЯ

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Всі частини рослини багаті ас¬
корбіновою кислотою. У моло¬
дому листі міститься сирий білок,
вуглеводи, глікозиди, безазотисті
екстрактивні речовини;

засіб.

У китайській медицині відвар
насіння застосовують при гі¬

у на¬

сінні — жирна олія, до складу
якої входять лінолева, ліноле¬
нова, олеїнова та інші кислоти;
сірчисті сполуки.
ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Талабан польовий володіє в’яжу¬
чою, тонізуючою, протицингот¬
ною, дезінфікуючою, сечогінною,

Залити 2 ст. ложки сухої трави
талабану польового 1 склянкою
окропу, настоювати 4 години,
процідити. Приймати настій по
1 ч. ложці через 4 години. Засто¬
совувати при безплідді, сифілісі,
при запаленні яєчників і раку
матки.
Залити в термосі 1 ч. ложку на¬
сіння

талабану

польового

1 склянкою окропу, настоювати
8—10 годин, процідити. Пити по
У2

склянки

рази на день

(вранці і ввечері) за ЗО хвилин до
їди. Застосовувати при зниженні
потенції у чоловіків.

Рослини від А до Я

317

(ОІМОРСЖОІІМ АССтТНШМ Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ
заввишки

нальну активність нервової сис¬

50—200 см. Стебла прямо¬

теми. У народній медицині татар¬

У народній медицині татар¬

волітня

рослина

стоячі з колючими крильми. Листя

ник використовують при раку

ник використовували при сер¬

чергове, довгасто-яйцеподібне, пе-

шкіри, шийки й тіла матки. Водні

цевих нездужаннях, кашлі,

ристолопастне, по краях зубчасте,

настої застосовують при хворо¬

гнійних ранах, застої жовчі.

з гострими колючками. Квітки зіб¬

бах нирок, ревматизмі, сильному

Існувала думка: якщо покла¬

рані у великі кулясті суцвіття-ко-

кашлі, подагрі. Промивають на¬

сти татарник під подушку ди¬

шики, що зазвичай розташовуються

стоєм татарнику гнійні рани, роб¬

тині, то в неї стане меншою

по 2—3 на верхніх галузках. Лис¬

лять

слинотеча при прорізуванні

точки обгортки суцвіть із міцними

скрофульозі, шкірних ураженнях

колючками. Всі квітки в кошику

і при системному червоному вов¬

трубчасті, двостатеві, пурпурні або

чку. Відвар трави використову¬

примочки

лікуванні

зубів.

при злоякісних пухлинах, правці,

ють

коричневі сім’янки з рудуватим

правця. Свіжим соком рослини

серцевій слабості, ревматизмі,

чубчиком. Цвіте із червня до ве¬

змазують місця впровадження

запаленні сечового міхура, гемо¬

ресня, плоди дозрівають у вересні-

коростявих кліщів, оскільки він

рої, кашлі й простудних захворю¬

жовтні.

колючий

діє проти сверблячки. Відваром з

ваннях.

розповсюджений на території Ук¬

насіння лікують судороги, хво¬

Залити в термосі 3 ст. ложки

роби печінки, легеневі кровотечі.

трави 2 склянками окропу, на¬

Сік кореня рекомендують при

стоювати 12 годин, кип’ятити З—

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

парезах і паралічах. Відвар ко¬

5 хвилин, процідити. Приймати

Як лікарську сировину в основ¬

реня приймають як в’яжучий

по

ному використовують квіткові

засіб при діареях. Тампони із

у теплому виді. Застосовувати

кошики й листя татарнику колю¬

соком листя татарнику признача¬

настій для зняття відчуття утоми,

чого. Збирають їх під час цві¬

ють при геморої.

при поганому самопочутті.

раїни, є злісним бур’яном.

при

екземі,

світло-фіолетові. Плоди — довгасті

Татарник

зовнішньо

при

тіння. Сушать у тіні. Листя перед
сушінням

розрізають

уздовж.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Зберігають у дерев’яній тарі до

Татарник колючий не має

2 років.

протипоказань.

Однак

його варто обережно за¬
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

стосовувати при гіпертонії.

Татарник містить інулін, сапоніни,
незначну кількість алкалоїдів і лак¬

ЗАСТОСУВАННЯ

тон аркциопікрин, кумарини, фла¬

Залити 20 г квіткових ко¬

вони.

шиків і листя татарнику
колючого 1 склянкою води,

ПОКАЗАННЯ

кип’ятити 10 хвилин на

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

слабкому вогні,

Препарати татарнику мають се¬

вати 40 хвилин, процідити,

чогінний, протимікробний, кро¬

віджати залишок, довести

воспинний вплив, діють як засіб,

об’єм

що добре загоює рани, підсилю¬

кип’яченою водою. Прий¬

ють діяльність серця, підвищують

мати по 1 ст. ложці 3—4 рази

артеріальний

на

тиск

функціо¬

день.

до

настою¬

вихідного

Застосовувати

х/2

склянки 3 рази на день

Повний атлас лікарських рослин

318

(ТНЕКМОР5І5 ЦУЧСЕОЬАТАК. ВК.), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

Збирають траву під час цвітіння,

лина 10—40 см заввишки.

зрізуючи на висоті 5—7 см від

Кореневище довге, гіллясте, пов¬

В офіційній медицині широко

поверхні ґрунту. Насіння — після

зуче. Листя довгасте, трійчасте, сі¬

дозрівання. Рослину скошують,

використовуються препарати

рувато-зеленого кольору. Квітки

підсушують,

жовті, метеликові, у пазушних

очищають; одержують препарат

обмолочують

та

кільцях, зібрані у верхівкові ки¬

цитизін. Сушіння проводиться в

тиці. Плід — біб темно-бурого

провітрюваних приміщеннях або

кольору. Рослина належить до

під навісами. Заготівлю викону¬

отруйних. Цвіте в червні, плоди

ють обережно, оскільки рослина

дозрівають у вересні. Термопсис

дуже отруйна!

розповсюджений

алкалоїду цитизіну (цититон)
застосовується для збудження
дихання. Пахікарпін призна¬
чається при спазмах перифе¬
ричних судин, гіпертонічній
хворобі та д ля прискорення
пологової діяльності.

ланцетоподібний в Україні не
зростає;

на основі термопсису. Розчин

АКТИВНІ

Східному й Західному Сибіру,

РЕЧОВИНИ

Південно-Західному Приураллі,

Термопсис містить активні алка¬

рідше — в Казахстані. Препа¬

лоїди: цитизін, термопсін, анагі-

рати й суха сировина термопсису

рин,

продається в аптеках.

слизи, ефірні олії, дубильні речо¬

пахікарпін;

крім

них

—

вини, смоли, сапоніни, вітамін С.
ЗБИРАННЯ

У насінні містяться алкалоїди,

ТА ЗБЕРІГАННЯ

переважно цитизін, добре роз¬

У медицині використовують над¬

чинний у різних органічних роз¬

земну частину трави, насіння.

чинниках.

грипі, лихоманці, атонії кишеч¬
ника, головному болю.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати термопсису прийма¬
ють тільки за призначенням і під
контролем лікаря. При призна¬
ченні слід дотримуватися обе¬
режності, оскільки вони є сильно
діючими речовинами. їх не при¬
значають при легеневих кровоте¬

ПОКАЗАННЯ

чах і декомпенсації гіпертонічної

ДО ЗАСТОСУВАННЯ
У медичній практиці препа¬
рати термопсису (настій, по¬

хвороби, не застосовують під час
вагітності.

рошок і сухий екстракт із
трави) застосовуються як від¬
харкувальний засіб при різних
запальних захворюваннях ди¬
хальних шляхів. Настої й від¬
вари термопсису стимулюють
блювотний центр і збуджують
дихальний. Біологічно активні
речовини термопсису підси¬
люють функцію наднирників.
У народній медицині термоп¬
сис застосовується як відхар¬
кувальний засіб при катарах
верхніх дихальних шляхів; при
запаленні легенів і, крім того,
як глистогінний засіб,

при

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити V2 г подрібненої трави
термопсису

ланцетоподібного

1 склянкою окропу, кип’ятити на
водяній бані на слабкому вогні
15 хвилин, настоювати 45 хви¬
лин,

процідити, залишок від¬

жати, довести кип’яченою водою
об’єм до початкового. Приймати
під час їди 3—4 рази на день по 1
ст. ложці. Застосовувати при
простудних захворюваннях, зни¬
женому кров’яному тиску, як
засіб, що збуджує перистальтику
кишечника, при шкірних захво¬
рюваннях.

Рослини від А до Я

319

(РКІЛЧУ8 8РІІЧ08А), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - К08АСЕАЕ
олючий гіллястий чагарник

дубильні речовини, амігдалин, кис¬

або невелике дерево до 3 м

лоти й вітамін С.

Чай, заварений з молодого

заввишки з темно-сірою корою.

листя

Гілки закінчуються шипами, мо¬

ПОКАЗАННЯ

лоді

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

пагони

коротковолосисті,

терну,

заготовленого

відразу ж після його цвітіння,
дуже корисний д ля людей, які

рідше голі. Листя короткочереш-

Водний настій квіток володіє се¬

кове, дрібне, широкоеліптичне або

чогінною, потогінною, проносною

довгасте, клиноподібно звужене до

й заспокійливою дією. Молоде

основи, по краю пильчасте. Квітки

листя має сильну сечогінну й про¬

білі, одиночні або зібрані по 2~З

носну дію. Коріння, кора й гі¬

жінок, у вигляді компресів на

разом на короткій квітконіжці; ча¬

лочки діють жарознижуюче й

місця бешихових запалень.

шолистки

потогінно. Свіжий сік ягід або на¬

не

відгинаються,

по

тривалий час ведуть кабінет¬
ний спосіб життя.

краю війчасті. Плід терну — ку¬

стойку на горілці використовують

ляста кістянка, темно-синього ко¬

при поносах. Квітки й молоде

Протипоказаний терн колючий

льору

листя

захворюваннях

людям із підвищеною чутливістю

нальотом. Цвіте у квітні-травні,

нирок і сечового міхура, печінки;

до компонентів, що входять до

плодоносить у серпні-вересні. Терн

а також при болях в ділянці

складу рослини.

колючий широко розповсюджений

серця, для зниження артеріаль¬

у дикому виді й культивується в

ного тиску й в’язкості крові. На¬

ЗАСТОСУВАННЯ

Україні.

стої із квіток у суміші з іншими

Залити 10 г подрібнених кори й

із

синюватим

восковим

—

при

ПРОТИПОКАЗАННЯ

рослинами застосовують при хро¬

кореня

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

нічному ентероколіті. Настій кві¬

кип’ятити 15 хвилин, настоювати

З лікувальною метою використо¬

ток із травою звіробою — для

40 хвилин, процідити. Приймати

вують корінь і кору, листя та

посилення менструації, при нев¬

в теплому виді по 1 склянці

ягоди. Корінь і кору збирають у

ралгії, хронічних захворюваннях

кілька разів протягом дня. За¬

вересні, листя — у травні, ягоди —

печінки й жовчовивідних шляхів.

стосовувати при захворюваннях,

після повного дозрівання, після

Відвар з кори або коріння — при

що супроводжуються високою

перших морозів. Плоди викорис¬

підвищеній температурі, у вигляді

температурою, як потогінний і

товують свіжими або сушать у

спринцювання,

жарознижуючий засіб.

сушарках і на сонці. Листя зби¬
рають після відцвітання куща,
сушать його у тіні, на свіжому
повітрі. Кору й корінь — у су¬
шарках, перед сушінням їх трохи
пров’ялюють.
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Квітки рослини містять флавоно¬
вий глікозид, кемпферин і його аг¬
лікон

кемпферол,

ціаногенний

глікозид, глікозид амігдалин, по¬
хідні кумарину, органічні кислоти,
дубильні речовини. Листя — ду¬
бильні речовини й гіркоти; плоди —

при

болях

терну

води,

Повний атлас лікарських рослин

320

(СЕІЧТІ^А ШГЕА Ь.), РОДИНА «ТИРЛИЧЕВІ» - СЕІЧТІА^СЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬
лина родини тирличевих зав¬

вишки

см

мати по ]/4 склянки 3 рази на
день до їди.

товстим

ця рослина у жителів Кар¬

кореневищем, що має лускате

пат. Місцеве населення на¬

води,

листя й кілька квітучих стебел.

зивало її «джинджурою»,

10—65

Велику популярність мала

Листя супротивне, лінійно-лан¬

або «свичурником жовтим»

цетне, тупе, із загнутими краями.
Квітки великі, яскраво-лазурові,
сидять поодинці в пазухах верх¬

склянку

слабкому

вогні 3 хвилини, настоювати

поліпшення апетиту.

в Україні, європейській частині

го¬

дину, процідити. Приймати по

вання захворювань шлунка,

а також у вигляді чаю для

липні-серпні. Рослина поширена

на

V2 склянки 3 рази на день.

легенів, статевої слабкості,

тицю. Цвіте тирлич легеневий в

кип’ятити

і використовувало для ліку¬
печінки й жовчного міхура,

ніх листків, догори зібрані в ки¬

ст. ложку трави на

ч. ложку квіток на

настоювати

200

мл окропу,

годину, процідити.

Приймати настій по У4 склянки
З рази на день.
Настій трави в тибетській медицині
застосовується д ля полоскання при
ангіні. Настій квіток п’ють при не¬

Росії.
й кишечника, шлункових і киш¬
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

рвових захворюваннях (неврози,

кових кольках, скрофульозі, шумі

неврастенія); відвар (на молоці) —

З лікувальною метою використо¬

у вухах, менорагіях, допомагає

як протисудорожний засіб на Кав¬

вують корінь тирличу, який заго¬

при пологах, рідше — при захво¬

казі. Насіння, розтовчене з медом у

товлюють

або

рюваннях нервової системи. Від¬

співвідношенні

восени, викопуючи чотирирічну

рано

навесні

вар, настій кореневищ уживається

З рази на день п’ють при поносі; від¬

рослину.

Після очищення від

як збуджуючий апетит і поліпшую¬

вар насіння (на оцті) застосовують

землі й дрібного коріння товстий

чий травлення при гастралгії,

як полоскання при зубному болю.

корінь ріжуть на шматки, розрі¬

нервових захворюваннях, подагрі,

зають уздовж і швидко сушать

як загальнозміцнювальний, проти¬

при температурі 50—60 °С, ос¬

гарячковий та протиглисний засіб.

кільки при повільному сушінні

Генціан в експерименті справляє

сировина втрачає свої лікувальні

виражену дію на нервову систему

властивості.

(зокрема, на вазомоторні цен¬
три),

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

проявляє антигельмінтні

властивості.

Тирлич містить вуглеводи й спо¬
ріднені сполуки (глюкоза, фрук¬
тоза,

сахароза,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

генциобіоза).

При виразках шлунка й кишеч¬

У корінні — генціопикрін, генціа-

ника. Не вживати людям з дуже

нін;

високим

траві

—

генціопикрін.

Стебла, листя містять флаво¬

кров’яним

тиском,

а також вагітним жінкам.

ноїди (ізоскопарин, 7-0-глюкозид ізоскопарину, 7-0-глікозид
ізовітексину (сапонарин).

ЗАСТОСУВАННЯ

ст. ложку подрібнених корене¬

вищ тирличу легеневого залити
ПОКАЗАННЯ

склянкою

води,

кип’ятити

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

1
10

Відвар трави тирличу легеневого

долити кип’яченою водою до ви¬

ефективний при хворобах шлунка

хідної кількості, процідити. Прий¬

хвилин, настоювати

годину,

2:1,

по

ч. ложці

Рослини від А до Я

321

(50ЦУЧУМ ЬУСОРЕКЗІСУМ С), РОДИНА «ПАСЛЬОНОВІ» - ЗОІ^АСЕАЕ
днолітня трав’яниста рос¬

мендують уживати хворим із по¬

лина заввишки 2 м і більше.

рушеним обміном речовин. У на¬

У помідора прямостояче або по¬

родній медицині свіжі помідори й

легле гіллясте стебло. Листя непар¬

томатний сік використовують для

ноперисте, розсічене на великі

профілактики й лікування авітамі¬

частки, іноді картопляного типу.

нозів, різних видів порушення об¬

Квіти дрібні, жовті, зібрані в ки¬

міну речовин в організмі; при

тицю. Плід — соковита багато-

захворюваннях серцево-судинної

гніздна ягода різної форми (від

системи й шлунково-кишкового

круглої до циліндричної) і вели¬

тракту; для посилення діяльності

чини (від розміру виноградної

статевих залоз; при хворобах пе¬

ягоди до дуже великого яблука);

чінки. Помідори включають у діє¬

забарвлення — від блідо-роже¬

тичне харчування при недокрів’ї,

лікопену — антиоксиданту, що

вого до майже фіолетового і від

атеросклерозі, при сухій шкірі.

допомагає організму боротися

світло-

золотаво-жовтого,

Свіжий сік — ефективний засіб

із захворюваннями, але, що

рідше — біле або ясно-зелене.

при лікуванні виразкової хвороби

найважливіше, запобігає му¬

Цвіте в травні-серпні. В Україні

шлунка й дванадцятипалої кишки.

тації

томати культивуються повсюдно.

Сік і відвари м’якоті плодів впли¬

ракову дію.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

динну

З лікувальною метою використо¬

антисклеротичну дію. При роже¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

вують плоди (помідори) і сік то¬

вих вуграх, пігментних плямах на

Томати й томатний сік не реко¬

матів.

обличчі помідори застосовують

мендується вживати при жовч-

внутрішньо й зовнішньо у вигляді

нокам’яній хворобі.

до

Помідор є єдиним овочем, що
не тільки не втрачає своїх ко¬
рисних якостей при термічній
обробці, але, навпаки, по¬
двоює їх. Учені виявили, що
чим довше вариться або туш¬
кується помідор, тим він ко¬
рисніший. Справа в тому, що
в томатах при термічній об¬
робці збільшується кількість

Днк, а отже, має анти-

вають благотворно на серцево-су¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

систему,

проявляють

примочок.

Стиглі плоди томату багаті цук¬

ЗАСТОСУВАННЯ

рами та вітаміном С, містять

Залити 2_3 дрібно нарізаних

білки, крохмаль, органічні кис¬

помідори

лоти, клітковину й пектинові ре¬

кип’ятити 10 хвилин на слабкому

човини,

мінеральні

склянкою окропу,

речовини

вогні, остудити, процідити. Від¬

(кальцій, натрій, магній, залізо,

вар приймати по 1 склянці 2 рази

хлор, фосфор, сірку, кремній,

на день. Застосовувати як сечо¬

йод), а також каротин та лікопін,

гінний засіб та проти набряків.

вітаміни групи В, нікотинову й

Протерти крізь сито 4 дрібно на¬

фолієву кислоти, вітамін К.

різаних помідори, додати розтер¬
тий у кашку 1 зубчик часнику,

ПОКАЗАННЯ

перемішати. Приймати суміш по

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

V 2 склянки 3—4 рази на день до

Томати мають гарні полівітамінні

їди. Застосовувати при атеро¬

властивості, сприяють загоєнню

склерозі, ішемічній хворобі серця.

ран, регулюють обмінні процеси та

Пити протягом дня перед їдою

діяльність шлунково-кишкового

по 1 склянці томатного соку з

тракту, підсилюють роботу нирок

1 ст. ложкою меду. Застосову¬

і статевих залоз. Помідори реко¬

вати при глаукомі.

Повний атлас лікарських рослин

322

(НЕиАІЧТНУЗ ТУВЕКОЗУЗ Ь.), РОДИНА АЙСТРОВІ - А5ТЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

осіннього, тому що вітаміни в них

лина заввишки від 40 см до

зберігаються повністю. Сирі ко¬

Як не дивно, європейське

4 м, із прямостоячим гіллястим,

ренеплоди

де¬

життя рослини почалося і

льохах.

у... вині. У Бельгії в цьому І

зберігають

опушеним короткими волосками

рев’яних

стеблом і підземними пагонами,

Надземну частину запасають у

напої його відварювали з дода-

на яких розвиваються бульби.

початковій стадії цвітіння топі¬

ванням вершкового масла, до-

Листя пильчасто-зубчасте, че¬

намбура. Траву сушать або кон¬

магаючись подібності смаку з |

решкове: нижнє — яйцеподібні

сервують,

або серцевидно-яйцеподібне, суп¬

рослини.

ящиках

як

всі

трав’янисті

ротивне; верхнє —подовжено-яйцеподібне або ланцетне, чергове.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Квітки зібрані в суцвіття кошика.

Бульби

Серединні

містять

квітки

білок, мінеральні солі, розчинний
полісахарид інулін, фруктозу, мі¬

псевдоязичкові

квітки

кроелементи, азотисті речовини.

жовті.

золотаво-

серпні-жовтні.

Плід — сім’янка, дозріває у ве¬

Досить багаті вітаміном Вр міс¬
тять вітамін С, каротин.

повсюдно.

захворювань.

нізму, догляду за шкірою; як загальнозміцнювальний засіб.

людям, схильним до метеоризму.

Топінамбур і його препарати за¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

стосовуються: при онкологічних

З лікувальною метою використо¬

хворобах, захворюваннях нерво¬

вують бульби, листя й стебло то¬

вої

пінамбура.

осіннього

апарату, травної системи, сер¬

збирання дуже погано зберіга¬

цево-судинної системи, шкіри;

ються, часто їх викопують у міру

при цукровому діабеті,

потреби, оскільки в землі вони

шенні кровообігу, порушенні об¬

Бульби

Сирий топінамбур не вживати

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

системи,

{

настоювали бульби і засгосову-

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ресні-жовтні. В Україні культи¬
вується й росте в дикому виді

артишоком, а у Франції у вині

вали для лікування серцевих |

жовті, двостатеві; крайові безплідні
Цвіте

трубчасті

топінамбура

опорно-рухового

пору¬

зберігаються краще. Весняне ви¬

міну речовин, анемії, недокрів’ї,

копування бульб переважніше

лихоманці; для очищення орга-

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2—3 кг трави топінамбура
5—10 л окропу, кип’ятити на слаб¬
кому вогні ЗО хвилин, зцідити у
ванну й додати гарячу воду темпе¬
ратурою 38—39 °С до V2 її об’єму.
Ванну потрібно приймати 2 рази на
тиждень по 15 хвилин. Курс ліку¬
вання — 10 процедур. Застосову¬
вати при відкладеннях солей, болях
у хребті й кінцівках (остеохондрозі,
радикуліті, подагрі).
Приймати щодня 2—3 рази перед
їдою 150—200 г свіжих вимитих
бульб топінамбура. Застосовувати
при гіпертонії, ішемічній хворобі
серця, хронічному гепатиті, тубер¬
кульозі, жовчно- і нирковокам’яній
хворобі, холециститі, виразковій
хворобі шлунка й кишечника, гас¬
триті з підвищеною кислотністю
шлункового соку, безсонню, по¬
дагрі, цукровому діабеті, закре¬
пах, тромбофлебіті.

Рослини від А до Я

323

(РОРУЬШІЧІСКА Ь.), РОДИНА «ВЕРБОВІ» - ЗАЬІСАСЕАЕ
исокоросле дерево (до 35 м),

тиноїди, фенолкарбонові кислоти

довгожитель серед дерев —

й дубильні речовини.

Тибетська медицина вважає
№

стовбури з наростами, з товстою
темною корою і глибокими трі¬
щинами. Крона широка, розки¬

кору, листя й корінь тополі ко¬

до 300 років. Старі дерева мають

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

рисними при лікуванні захво¬
рювань легенів та віспи.

Бруньки чорної тополі мають

диста. Листя тверде, щільне й

бактерицидні, протизапальні, ан-

велике, короткочерешкове. Форма

ПРОТИПОКАЗАННЯ

тиалергічні, сечогінні, болезаспо¬

листка тополі — ромбічна. До роз¬

Препарати чорної тополі не можна

кійливі й антисептичні властивості.

пускання листя тополя цвіте (кві-

застосовувати при вагітності,

Настій і настойку бруньок засто¬

також людям, які страждають хро¬

совують внутрішньо при захво¬

нічними захворюваннями шлун¬

рюваннях

ково-кишкового тракту.

тень-травень).

Квітки

тополі

чорної розташовані на довгих,

верхніх

дихальних

висячих сережках. Розташування

шляхів, запальних захворюван¬

квітки залежить від статі сере¬

нях нирок, сечового міхура, при

жок: тичинкові — сидячі, маточ¬

ЗАСТОСУВАННЯ

гострому гастриті, атонії кишко¬

кові — розташовані на ніжках.

Залити в термосі 2 ч. ложки подріб¬

вого тракту, неврозах, радикуліті,

Плоди

нених бруньок

поліартриті та ін.; зовні (місцево)

настоювати

годину, процідити.

дозрівають

травня-червня,

наприкінці

це одногніздні

коробочки з великою кількістю

склянкою окропу,

при геморої, ревматизмі, подагрі

Приймати по У4 склянки 3—4 рази

(артрити), трихомонадному коль¬

на день за півгодини до їди. Засто¬
совувати при уретриті, циститі, про¬

насіння із білими волосинками.

піті,

Тополя чорна розповсюджена на

шкіри (опіках, фурункульозі, ек¬

території України.

статиті, аденомі простати.

земі), міозиті, для ослаблення

Змішати подрібнені на порошок ви¬

або зняття болю й сверблячки та

сушені бруньки з рівною кількістю

ін. Препарати тополі приймають

пряженого вершкового масла. Зма¬

при зайвому статевому збуд¬

зувати 1~2 рази на день. Застосо¬

женні,

вувати при трофічних виразках,

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують листові бруньки тополі,
а також кору й листя. Бруньки
заготовлюють у період цвітіння й
висушують у сушарці при темпе¬
ратурі не вище 35 °С або на від¬
критому повітрі в тіні.

Кору

збирають навесні.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Бруньки тополі містять смолу,
ефірну олію, фенолглікозиди, ду¬
бильні речовини, флавоноїди, яб¬
лучну

галову

кислоти,

аскорбінову кислоту, лейкоантоціани й жирну олію. У корі дерева
присутні алкалоїди, флавоноїди,
дубильні речовини, вищі вуглеводні.
У листі — терпени, алкалоїди, каро¬

запальних

захворюваннях

порушенні циклу мен¬

струацій, авітамінозах.

опіках, геморої, пролежнях.

Повний атлас лікарських рослин

324

(ТКАОЕ5САІЧТІА Ь.), РОДИНА «КОМЕЛІНОВИХ» - СОММЕЕІХАСЕАЕ

агаторічна вічнозелена трав’я¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ниста повзуча, сланка рос¬

З лікувальною метою використо¬

лина з

голими

неопушеними,

короткими, густими пагонами.
У природі утворює щільні дернини
із близько поставлених стебел, що
легко вкорінюються в ґрунті. Це
листовий

сукулент.

Листя

вують свіже або висушене листя
традесканції.

чесне місце, її поважають не

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

рослиною від багатьох захво¬

Діючі речовини традесканції по¬

дібне, човноподібне, сірувато-зеле¬
ного

Традесканція володіє протимікроб¬

верхнього боку, дрібне, щільно по¬

ними, протизапальними, кровоспин¬

саджене, сидяче; знизу кілювате

ними, вітрогінними, прошдіабетичними

(як човник); при яскравому освіт¬

властивостями, сприяє загоєнню ран.

кольору,

напівпрозоре

менше, ніж алое, і лікуються
рювань.

гано вивчені.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

м’ясисте, голе, загострено-яйцепо¬

У народній медицині Вене¬
суели традесканція займає по¬

ленні — густо засіяне з нижнього

Листя традесканції та їх препарати

боку дрібними ліловими крапками

застосовують при лікуванні метео¬

(захист від надлишкової інсоляції),

ризму, колітів, діареї (поносу) інфек¬

по краю дрібно війчасте. Суцвіття

ційного

— верхівкове, маленька помилкова

діабету II типу, туберкульозу легенів;

парасолька. Квітки традесканції —

зовнішньо — у вигляді полоскань і

від рожевих до бузкових. Батьків¬

змазувань — ангіна, пародонтоз,

щина традесканції — посушливі

стоматит, нежить; у вигляді компре¬

походження,

цукрового

області Мексики й Перу, в Україні

сів і примочок — рани, інфіковані по¬

культивується як кімнатна рос¬

дряпини, виразки при тромбофлебіті,

лина.

фурункули, мозолі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Протипоказання традесканції не
відомі.
ЗАСТОСУВАННЯ
Щойно зірване листя нижнім
боком

прикласти

до

хворого

місця й закріпити пов’язкою. Ро¬
бити такі компреси до загоєння.
Можна віджати сік з листя і сте¬
бел традесканції, нагріти його,
просочити ним марлевий тампон
1 прикласти на 2 години до хво¬
рого місця. Застосовувати при
лікуванні ран і фурункулів.
Залити в скляному посуді за
об’ємом 1 частину подрібненого
листя і стебел традесканції 3 час¬
тинами горілки, настоювати тиж¬
день у темному прохолодному
місці,

періодично

струшуючи,

процідити, віджати залишок. За¬
стосовувати при шлунково-киш¬
кових хворобах і отруєннях.
Залити 50 г листя і стебел традес¬
канції 1

х/2 л окропу, довести до ки¬

піння, кип’ятити на слабкому вогні
2 хвилини, настоювати 1 годину,
процідити. Полоскати горло й но¬
соглотку. Застосовувати при за¬
студі, ангіні й риніті (нежитю).
Жувати перед їдою та після неї
по листочку традесканції. Засто¬
совувати при пародонтозі.

Рослини від А до Я

325

(ТНЦА ОССЮЕІЧТАІЛ8 Ь), РОДИНА «КИПАРИСОВІ» - СУРКЕ55АСЕАЕ
ічнозелене хвойне дерево зав¬

воспинні, протизапальні, дермо-

вишки 12—20 м, з компактною

тонічні, глистогінні, протиалер-

пірамідальною або яйцеподібною

гійні, антибактеріальні та фунгіцидні

кроною. Коренева система компакт¬

властивості. В офіційній медицині

на. Кора у молодих дерев гладка,

препарати туї призначаються у

червоно-бура, згодом — сіро-ко¬

вигляді відварів та настоїв і спри¬

ричнева, у старих дерев відділя¬

яють нормалізації функцій на¬

ється

дниркових

вузькими

поздовжніми

залоз,

З листя і кори туї амери¬
канські

індіанці

робили

відвари для лікування рев¬
матизму й профілактики
інфекційних захворювань.

лікуванню

стрічками. Хвоя лускоподібна, зе¬

венеричних захворювань (гонореї,

лена, узимку буро-зелена або ко¬

сифілісу), аскаридозу, онкологічних

доброякісних пухлин шкіри, раку,

ричнева, щільно притиснута до

захворювань, простатиту й аде¬

новотворів, кондилом і папілом,
бородавок, поліпів і пухлин. На¬

пагона, живе 2—3 роки й обпадає

номи простати, каменів у печінці

разом із дрібними гілочками (гілко-

й нирках, захворювань печінки та

стої та відвари листя і кори туї

пад). Верхній бік пагонів темно-зе¬

сечовивідних органів, подагри,

застосовують у якості потогін¬

лений і блискучий, нижній матовий,

ревматичних захворювань, ос¬

ного, сечогінного, лактогінного й

світлий.

яйцеподібні,

теохондрозу, метаболічного ар¬

проносного засобу; засобу від

дрібні, складаються з тонких лусо¬

триту. У народній медицині туя

опіків, застуди, кашлю, лихо¬

чок, містять дві сплюснені, із двома

використовується для лікування

вузькими

Шишки

солом’яно-жовтими

крильцями насінини.

манки,

головного

зубного

болю, ревматизму.

В Україні

культивується в південних районах
і Криму.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Рослина слабко отруйна, прий¬
мати за призначенням і під нагля¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

дом лікаря. Препарати туї не

З лікувальною метою використо¬

можна вживати при вагітності.

вують пагони (молоді гілочки) туї.
ЗАСТОСУВАННЯ

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Залити 1 ст. ложку хвої туї 1 склян¬

У деревині туї міститься аромо-

кою окропу, настоювати 1 годину,

дендрин, токсифолін, ефірна олія

процідити. Прийняти весь настій

жовтого кольору із приємним за¬

протягом трьох заходів за ЗО хви¬

пахом. Олію одержують в основ¬

лин до їди. Застосовувати для лі¬

ному при перегонці листя туї.

кування сечовивідних шляхів.

Вони містить пінен, кардіофілен,

Залити в термосі 1 ст. ложку по¬

сесквітерпеновий

дрібнених пагонів туї
В°ДИ»
настоювати 1 годину, процідити.

вуглеводень

фідрен, цедрол, пініпікрин, пілен,

Уз л

пінін, туйон, дубильні речовини,

Приймати настій по 1—2 ст.

смолу, сесквитерпеновий спирт.

ложки 3 рази на день. Застосо¬
вувати при наступних хворобах:

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

кровохарканні, кишковій і матко¬

Препарати туї мають жовчогінні,

бронхіальній астмі,

відхаркувальні, потогінні, кро¬

й аденомі передміхурової залози.

вій

кровотечах,

а також при
простатиті

326

Повний атлас лікарських рослин

(РОЕІЧІСІЛЛІМ УЕТСАКЕ), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕЕЕІРЕКАЕ

дно-, дво- або багаторічна

глікозиди, аскорбінову кислоту,

рослина. Корінь веретено¬

каротин, вітаміни групи В та

В історії британської медицини

різні мінеральні речовини.

згадуються ліки

подібний, м’ясистий. Стебло зав¬
вишки до 2 м, із блакитнуватим
нальотом, пряме, округле, тонко¬
ребристе, сильно гіллясте. Листя

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

хелем. Вони допомагали

тричі, чотири рази перисторозсі-

Плоди фенхеля володіють спазмо¬

чене, яйцевидно-трикутне. Нижнє

літичною дією стосовно гладкої

на черешках, верхнє — сидяче на

мускулатури кишечника й коронар¬

розширеній піхві. Суцвіття — пара¬

них судин. їх застосовують при

сольки з 3—20 променями. Пе¬

хронічних

спастичних

колітах;

люстки квіток — жовті. Плід —

спазмах органів черевної порож¬

яйцевидно-довгаста, гола двона-

нини; хронічній коронарній недос¬

сінина.

татності. Фенхель викликає апетит,

Цвіте

плодоносить

в липні-серпні,
у

вересні.

>нсона з

основним компонентом

По¬

підсилює травлення, звільняє шлу¬

всюдно культивується в Україні,

нок і кишечник від скупчення газів,

у дикому виді зустрічається в

підсилює менструації й лактацію у

Криму.

жінок, які годують немовлят. На¬

лікуванні ниркових і особливо
печінково-кам’яних

хвороб.

Цілющі властивості цієї рос¬
лини одержали настільки ши¬
року

популярність,

що

ашлійський парламенту
зобов’язав Стефенсона відкрити нації секрет приготування
лиш. Стефенсону заплатили за
рецептуру 5000 фунтів стер¬
лінгів і опублікували її в лон¬
донській газеті.

стій насіння приймають також як

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

легкий проносний засіб; як відхар¬

З лікувальною метою використо¬

легень і дихальних шляхів; при нир¬

вують плоди фенхеля. Дозрівання

ковокам’яній і жовчнокам’яній хво¬

кувальний засіб при захворюваннях

плодів відбувається не одночасно,

робах. З насіння готують кропову

тому збір плодів виконують у два

воду, яку застосовують при здутті

етапи: спочатку збирають цен¬

живота й болях у ньому у немовлят.

тральні парасольки, як тільки вони
пожовкнуть,

ПОТІМ

— всю рослину,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

коли дозрівають плоди на біль¬

Препарати на основі фенхеля не

шості парасольок. Рослини, зібрані

можна приймати при вагіт¬

в пучки, дозрівають і висихають на

ності,

повітрі або в спеціальних сушар¬

грудьми й при епілепсії.

годуванні

дитини

ках. Зберігають плоди окремо від
інших видів сировини. Строк при¬
датності — 3 роки.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2—3 ч. ложки

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

подрібнених

У плодах і листі фенхеля звичай¬

фенхеля 1 склянкою

ного міститься багато ефірної

окропу, настоювати

олії. У плодах є також жирна

протягом 1 години,

олія, що складається з петрозе-

процідити. Прий¬

линової, олеїнової, лінолевої та

мати

пальмитонової

ЛОЖОК ДО

кислот.

Трава,

крім того, містить флавоноїди,

ВІД

плодів

1 — 3 ст.
У з склян¬

ки 4—5 разів на

день. Застосовувати при жовч¬
нокам’яній хворобі й хронічному
панкреатиті.
Залити 1 ч. ложку 1 склянкою
окропу, кип’ятити на слабкому
вогні ЗО хвилин. Приймати по
2—3 ст. ложки 3 рази на день за
15—20 хвилин до їди. Застосову¬
вати при метеоризмі.

Рослини від А до Я

327

агаторічна трав’яниста рос¬

лої кишки, хронічному холецис¬

лина заввишки 50—80 см із

титі, цукровому діабеті й гіперто¬

Авіценна вважав, що ліку¬

розгалуженим стеблом. Листя

нічній хворобі. У вигляді настою

вальні властивості плодів і

яйцеподібне, квітки зеленувато -

та відвару фізаліс застосовують

листя фізаліса подібні з пас¬

білі, розташовані в пазухах верх¬

при циститі, гепатиті, бронхіті,

льоном. Він рекомендував

ніх листків.

Квітки одиночні,

ревматизмі, подагрі, сечокам’яній

уживати свіжі плоди при

пониклі, розташовані в пазухах

хворобі, асциті, забитих місцях.

бронхіальній астмі, запаль¬

верхніх листків. Чашечка зросла,

При дерматозах, дизентерії, го¬

них захворюваннях верхніх

п’ятизубчаста; віночок із п’яти

нореї, гіпертонії, захворюваннях

дихальних шляхів, жовтя¬

пелюсток, що зрослися, зелену¬

дихальних шляхів у раціон до¬

—

цільно включати свіжі плоди го¬

ниці, при лікуванні виразок,

вато-білого

сферична

роднього фізаліса (у жодному

ягода, покрита зовні вогненно-

разі не використовуйте декора¬

червоною чашкою, що розрос¬

тивні сорти, а тим більше —

кольору.

оранжево-червона

Плід

лася у вигляді міхура. Насіння

плоди дикого фізаліса — вони от¬

безліч. Цвіте влітку. Дозріває в

руйні). У народній медицині від¬

серпні-вересні. Фізаліс звичай¬

вар з фізаліса застосовують при

ний розповсюджений в Україні

порушеннях

як культурна рослина, зустріча¬

циклу; використовують у якості

ється в дикому виді у південних

протикашльового й болезаспо¬

районах.

кійливого

менструального

засобу.

Зовнішньо

мазь на основі фізаліса викорис¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

товують для швидкого загоєння

Лікарською сировиною слугують

ран, а свіжий сік плодів — при лі¬

плоди, які не вимагають спеці¬

куванні лишаю.

альної обробки для тривалого
зберігання. Заготовлюють їх во¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

сени, краще у вересні. Зберіга¬

Препарати й плоди фізаліса за¬

ють сировину 2 роки.

стосовувати тільки за призначен¬
ням і під контролем лікаря. До

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

складу фізаліса входять токсичні

Плоди фізаліса містять червоний

алкалоїди, тому самостійне ліку¬

барвник,

вання в домашніх умовах небез¬

фізалін,

алкалоїди,

кверцитин, дубильні речовини,

печне.

кавову, ферулову кислоти, пек¬
тин, слизи, цукор і жирну олію.

ЗАСТОСУВАННЯ
20 г висушених подрібнених пло¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

дів фізаліса залити х /2 к води,
кип’ятити на слабкому вогні

В офіційній медицині препарати

15 хвилин, остудити, процідити.

фізаліса й самі плоди застосову¬

Приймати 4~5 разів на день по

ють у якості полівітамінного й

Уз склянки. Застосовувати як

дієтичного засобу при гастритах,

жовчогінний засіб при захворю¬

виразці шлунка й дванадцятипа¬

ваннях печінки й жовчного мі-

захворюваннях сечовивід¬
них шляхів.

щшттяяшштттттятятттттт

(РНУ5АІЛ5 Ь.), РОДИНА «ПАСЛЬОНОВІ» - ЗОЦУМАСЕАЕ

хура, запальних процесах ди¬
хальної системи.
Залити 2 ст. ложки сушених ягід
фізаліса У 2 л окропу. Варити на¬
стій 5 хвилин на слабкому вогні,
процідити. Пити по У2 склянки
4 рази на день за 15—20 хвилин
до їди. Застосовують для при¬
скорення загоєння тканин орга¬
нізму.

Повний атлас лікарських рослин

328

онос)

>і Л

(РНУТОЕАССА АМЕКІСА^), РОДИНА «ЛАКОНОСОВІ» - РНУТОЬАССАСЕА
агаторічна трав’яниста рос¬

починає відмирати наземна час¬

лина заввишки 1~3 м із багато¬

тина

рослини.

Потім

корінь

головим кореневищем і вертикальним

миють, подрібнюють і сушать у

стрижневим коренем. Має кілька

печі при температурі 55—60 °С.

товстих, гіллястих, червонясто-зе¬

Сухий корінь зберігають у папе¬

лених, гладких стебел. Листя чер¬

рових пакетах у сухому примі¬

гове, яйцеподібне або еліптичне,

щенні. Цілющі властивості він не

загострене, до основи звужене в

втрачає 3 роки.

препаратів

воту, понос, судороги, запа¬
морочення, головний біль,
порушення мови, параліч го¬
ловних нервових центрів, ут¬
рудняє дихання і змінює рухові

короткий черешок, цільнокрайнє,
голе, тонке, жилки жовті. Квітки

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

дрібні, біло-рожеві, зібрані у ве¬

Корені лаконоса містять саха¬

лику китицю, схожу на суцвіття

розу, крохмаль, жирну й ефірну

каштана, завдовжки до ЗО см.

олії, тритерпеноїди, стероїди, са¬

пинки серця й припинення ди¬
хання.

поніни,

Плід 10-гніздна темно-пурпурова

фермент оксидазу, кислоти (фі-

гічного характеру. Застосовувана

ягода.

толакову й мурашину); листя —

зовнішньо у вигляді компресів на

американська

фітолакцин,

функції, що призводить до зу¬

Цвіте із червня до заморозків.
Фітолака

алкалоїд

Передозування

рослини викликає сильну блю¬

літі, ангіні, різних болях неврал¬

культивується в південних районах

сапоніни, флавоноїди, вітамін С;

ніч, знімає болі при люмбаго,

України й у Криму. Її батьків¬

плоди — вуглеводи, вітаміни В]

ішіасі, невралгії, запаленні трій¬

щина — Північна Америка.

і РР, сапоніни, алкалоїди, анто¬

частого нерва, постінфекційних

ціани; насіння — тритерпеноїди,

невралгічних

сапоніни, калій.

Свіже листя прикладають до фу¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

дальних шишок, наростів, лишаїв.

Корені фітолаки американської

совують при лускатому лишаї.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують коріння фітолаки амери¬
канської.

Для

приготування

лікувальних настоїв і відварів

рункулів,

ускладненнях.

ущільнень,

геморої¬

Мазь із коріння лаконоса засто¬

краще використовувати корінь

володіють проносною, бактеріо¬

Свіже листя лаконоса приклада¬

трирічної рослини: до цього часу

статичною

ють до фурункулів, ущільнень,

протизапальною

він досягає 10 кг ваги й буває

дією, сприяють загоєнню ран.

завдовжки до 1 м. Викопують

гемороїдальних шишок, лишаїв,

Настойка добре допомагає при

наростів тощо.

його в жовтні-листопаді, коли

отиті, ларингіті, фарингіті, тонзи¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати фітолаки американ¬
ської застосовувати тільки за
призначенням і під контролем лі¬
каря, оскільки ця рослина нале¬
жить до отруйних!
ЗАСТОСУВАННЯ
10 г подрібненого свіжого кореня
й 100 мл 70 % спирту настоювати
в темному місці два тижні. Засто¬
совувати по 5 крапель на 100 мл
води протягом 2 тижнів 2 рази на
день.

Рослини від А до Я

329

(ЕрУІЗЕТУМ АКУЕ^Е Ь.), РОДИНА «ХВОЩОВІ» - ЕдУІЗЕТАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

лютеоліну, а також новою речо¬

лина із чорнуватими членистими

виною — хлорпохідним апігеніну.

У стародавні часи хвощ вико¬
засіб. У середні століття ним

рошнисті бульбочки. Плодоносні

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

стебла з’являються навесні. Вони

Препарати хвоща застосовують як

беркульоз і сечокам’яну хво¬

ристовували як кровоспинний

кореневищами, глибоко зануреними
в ґрунт, на яких часто є круглі бо¬

лікували кашель, подагру, ту¬

не гіллясті, заввишки 10—20 см,

сечогінний засіб при набряках;

робу. Згодом як лікарська

червонясто-білі. На верхівці вони не¬

протизапальний,

кровоспинний,

рослина хвощ польовий був

суть овально-циліндричний споро¬

загальзноміцнювальний, як засіб,

забутий, його зелені пагони ці¬

носний колосок. Після дозрівання й

що добре загоює рани тощо. Вони

нувалися тільки як «олов’яна
трава» для чищення дорогого

висипання спор ці стебла відмирають,

поліпшують водно-сольовий обмін;

а на 'їхньому місці розвиваються без¬

допомагають при серцевій недос¬

олов’яного посуду.

плідні стебла. Вони зелені, гіллясті,

татності; плевритах з великим ек¬

Як лікарську рослину хвощ

досягають 50 см зоввшики, тверді,

судатом; при запальних процесах

польовий знову відкрив Се-

борознисті. Галузки прості, спрямо¬

сечового міхура й сечовивідних

бастьян Кнейп.

вані косо нагору або прямостоячі, усе¬

шляхів; набряках серцевого й нир¬

редині порожні, борознисті. Спори

кового походження, кровотечах

кулясті, з’являються у квітні-травні.

(носові, маткові, гемороїдальні, се¬

Розповсюджений по всій території

човивідних шляхів); туберкульозі;

України.

катарі верхніх дихальних шляхів;
запаленні й ураженнях слизової

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

оболонки рота й зіву; при циститі,
уретриті (препарати сприяють роз-

Застосовують надземну частину
рослини.

Навесні

збирають

тільки соковиті та яскраво-зелені
вегетативні пагони. Стебла зрізу¬
ють безпосередньо над поверх¬
нею ґрунту, вішають у пучках у
провітрюваному місці й сушать

чиненню й виведенню каменів із
сечоводів); при отруєнні свинцем;
при атеросклерозі; радикуліті; ар¬
триті; подагрі. У народній медицині,
крім цього, траву застосовують при
лікуванні злоякісних новотворів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати, що містять хвощ по¬
льовий, протипоказані при гострих
нефритах, оскільки можуть викли¬
кати подразнення нирок. Прий¬
мати за призначенням лікаря.

доти, доки бічні гілочки не ста¬

ЗАСТОСУВАННЯ

нуть ламкими — ознака добре

Залити 1 ст. ложку трави хвоща

висушеної рослини.

в У 2 л окропу, настоювати 2—3 го¬
дини, процідити. Настій випити

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

протягом дня. Застосовувати при

Хвощ польовий містить сполуки

судату.

кремнію

плевриті з великою кількістю ек¬
кислота),

Залити 4 ч. ложки трави хвоща

солі калію, щавлеву, яблучну й

2 склянками окропу, дати трохи на¬

дубильну кислоти, сліди алкалоїдів,

стоятися, процідити. Пити ковт¬

флавоноїди, представлені глікози¬

ками протягом дня. Застосовувати

дами кверцетину, кемпферолу й

при серцевих набряках.

(кремнієва

Повний атлас лікарських рослин

330

(НУМУЬиЗ ШРУШ5 Ь.), РОДИНА «КОНОПЛЕВІ» - САШАВАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

аскорбінова кислота, холін, тіамін,

лина. Стебло хмелю кучеряве,

нікотинова кислота, жовтий бар¬

чотиригранне, порожнє усередині,

вник, дубильні речовини, флаво¬

покрите гострими шипами. Коре¬

ноїди.

невище довге, повзуче. Листя —

містять аскорбінову кислоту.

Молоді пагони й листя

цільне або трьох-п’ятилопатеве,

С"

Знаменитій лікар Парацельс

рекомендував хміль при по¬
рушеннях роботи шлунково , кишкового тракту.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

решковими прилистками. Чоловічі

Препарати

хмелю

Застосовувати тільки за призна¬

суцвіття у вигляді волотистого суц¬

мають заспокійливу, болезаспо¬

ченням і під контролем лікаря —

віття, їхні квітки дрібні, зелені,

кійливу дію, сприяють посиленню

рослина отруйна! Не рекоменду¬

оцвітиною. Жіночі

секреторної й рухової функцій

ється вживати при гормонально за¬

квітки в шишкоподібних складних

шлунка при гастритах. Відвар

лежних пухлинах, вагітності, матерям,

суцвіттях. Луски шишок, розташо¬

шишок уживають при безсонні,

які годують дітей, при зниженому

вані попарно, являють собою при¬

як седативний засіб, при неврас¬

артеріальному тиску.

листки

листків.

тенії, а також при циститі, іноді — як

серцеподібне, по краю крупнопильчасте, супротивне, з міжче-

5-ЛИСТОК)

нерозвинених

із

шишок

Приквітки при плодах, які знахо¬

протицинготний засіб. У народній

ЗАСТОСУВАННЯ

дяться при квітках, розростаються

медицині шишки хмелю також

Залити 2 ч. ложки шишок хмелю

й несуть залозки, що містять лупу¬

застосовують як апетитну гіркоту

1 склянкою окропу, настоювати

лін. Цвіте в липні-серпні. Плід —

й лактогенний засіб, при хворобах

2—3 години, процідити. Прий¬

горіх зі спірально згорнутим зарод¬

селезінки, печінки й жовчного мі¬

мати настій по ]/4 склянки до їди

ком, дозріває в серпні-вересні.

хура, туберкульозі легенів, маля¬

З рази на день або всю склянку

Широко розповсюджений по всій

рії,

за 1 годину до сну. Застосову¬

території України.

статевому збудженні; корінь —

екземі,

при

надмірному

вати при безсонні.

при мігрені, жовтяниці. Зовніш¬

Залити 20 г сухих шишок 1 л ок¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ньо — як болезаспокійливий засіб

ропу,

Як лікарську сировину використо¬

при невралгії, радикуліті, подагрі,

15 хвилин, настоювати 1 годину,

вують шишки хмелю, які збирають

забитих місцях; для лікування фу¬

процідити. Пити по ^/2 склянки

у серпні-вересні незадовго до пов¬

рункульозу, виразок, лишаїв і

З рази на день. Застосовувати як

ного дозрівання, при зеленувато-

екзем.

спазмолітичний засіб.

жовтому забарвленні. Сировину
сушать на повітрі в тіні, у провітрю¬
ваних приміщеннях. Крім шишок
використовують залозки, одержу¬
вані при струшуванні й просіванні
сухих суплідь у вигляді золотавожовтого порошку.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У

супліддях

хмелю

містяться

ефірна олія, хмелеві смоли, віск,
камедь, гіркі речовини, валеріа¬
нова, п-амінобензойна й хмелева
кислоти, глікозид лупулін, каротин,

варити на водяній бані

&
ї

Рослини від А до Я

331

(АКМОКАСІА КШТІСАХА), РОДИНА «КАПУСТЯНІ» - ВКА35ІСАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

(калію, кальцію, магнію, заліза,

лина.

міді, фосфору, сірки та ін.).

лясте,

Стебло

заввишки

пряме,

гіл¬

50—150

см.

Корінь товстий, м’ясистий. При¬
кореневе листя дуже велике, довгасте

На Русі хрін приблизно по-

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

пряність і як лікарську рос¬
лину.

користовували його здавна як

або довгасто-овальне, городчасте,

Препарати хріну викликають апе¬

біля основи серцеподібне; нижнє —

тит, підсилюють діяльність шлунка й

У Європу хрін потрапив на

перисто-роздільне;

довгасто-лан¬

кишечника, поліпшують травлення,

початку XV ст. Особливу по¬

цетне; верхнє — лінійне, цільнок¬

збільшують виділення сечі, поліп¬

пулярність він набув у Німеч¬

райнє. Квітки в багатоквіткових

шують кровообіг, сприяють від¬

китицях. Зацвітає на другий рік

харкуванню, заспокоюють різні

чині й країнах Балтії. Англійці

після посадки в травні або червні.

болі, володіють протицинготною

Плоди

називали хрін «кінським ре¬
дисом» і використовували ви¬

довгасто-

та подразнюючою шкіру дією. У

овальні, роздуті, гнізда з 4 насі¬

народній медицині приймають

нинами. Культивується й росте

при водянці, утрудненому сечо¬

в дикому виді на всій території

випусканні, утворенні каменів у

України.

сечовому міхурі, при ревматизмі,

лоскати рот і горло через кожні

подагрі, при зупинці менструації,

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

недокрів’ї, цинзі й хворобах ди¬

потім можна рідше. Застосову¬

хальних органів; настойку у ви¬

вати при ангіні й стоматиті.

З лікувальною метою використо¬

гляді крапель — при малярії.

Скип’ятити

вують листя та корінь. Заготов¬

Зовнішньо натертий хрін — у ви¬

вина, залити ним

люють

гляді кашки для компресів і вти¬

того хріну й

Листя миють, сушать у тіні, по¬

рань при головному,

редьки, настоювати

дрібнюють і зберігають у щільно

болю, болях у попереку (про¬

закритих банках. Корінь зберіга¬

стрілі) і при ішіасі. Настій ко¬

шок віджати, додати

ють свіжим або подрібнюють на

реня — для обмивань, компресів

меду. Приймати щогодини по

грубій тертці, сушать у теплій ду¬

і полоскань при запальних про¬

V4 склянки. Застосовувати при

ховці та подрібнюють на поро¬

цесах і для загоєння застарілих

бронхіті.

шок у кавомолці. Зберігають у

гнійних ран та виразок.

—

стручки,

чали вирощувати зІХст., ви¬

хрін

серпні-вересні.

зубному

щільно закритих скляних банках.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Всі

частини

рослини

Хрін і його препарати не
містять

можна застосовувати при

ефірну олію. Свіжий сік кореня

виразці шлунка, підвище¬

містить білкову речовину лізо¬

ній кислотності, високому

цим, аскорбінову кислоту, тіамін,

тиску,

рибофлавін,

цукру в крові.

каротин,

жирну

високому

рівні

олію, крохмаль, вуглеводи, смо¬
листі речовини. У листі виявлено
аскорбінову кислоту,

каротин,

ЗАСТОСУВАННЯ
Натерти

корінь

хріну,

алкалоїди; у насінні — жирну

віджати

олію й алкалоїди.

У коренях

його з кип’яченою водою

хріну багато мінеральних солей

в співвідношенні 1:1. По-

сік

змішати

нятково з лікувальною метою.

— 3 години до зменшення болю,

^/2

л білого сухого
2

ст. ложки тер¬

ст. ложку тертої
2

години в

теплому місці, процідити, зали¬
2

ст. ложки

Повний атлас лікарських рослин

332

(ОІОЗРУКОЗ Ь.), РОДИНА «ЕБЕНОВІ» - ЕВЕNАСЕАЕ
7Г водомне або однодомне лис-

жовтні-листопаді.

Достиглі

V ьтопадне дерево заввишки до

плоди хурми висять на дереві до

У Північному Китаї застосо¬

25 м. Стовбур прямий. Крона

перших заморозків. Щоб плоди

вують своєрідний спосіб збе¬

широкопірамідальна,

швидше достигли і стали смач¬

рігання плодів хурми.

потім яйцеподібна або овальна.

ними, їх збирають і кладуть на

ґрунт укладають колоди, на

Пагони зеленуваті або сіро-ко¬

якийсь

холодильник.

них улаштовують настил із

ричневі, пухнаті, з великими со¬

Можна збирати плоди хурми

сухих стебел гаоляну, а зверху

спочатку

чевичками.
гостре,

біля

Листя

час

еліптичне,

після заморозків, знімаючи з де¬

округле,

рева й акуратно укладаючи в

основи

зверху з короткими волосками,

один шар на рівну поверхню, їх

знизу опушене. Квітки сидячі,

тримають у прохолодному місці.

жіночі — одиночні, кремові, чо¬

ловічі — зібрані по 3—5, черво¬

ягоди

такому

стані

нясто-жовті. Плоди — великі,

самої весни.

хурми

до

ного до жовтого,

із сильним

Плоди хурми кавказької містять

восковим нальотом і жовтою тер¬

моносахариди (фруктозу й глю¬

пкою м’якоттю. Цвіте в травні-червні.

козу),

Плоди

жовтні-

бильні речовини, трохи вітаміну

листопаді. В Україні культивується

С і каротин. У листі є дубильні

органічні

кислоти,

ду¬

речовини, фенолкарбонові кис¬
лоти, вітамін С та флавоноїди.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
вуються плоди й листя хурми

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

звичайної. Заготовлюють плоди

З лікувальною метою використо¬

народній

медицині

плоди

дієтичного, протипроносного за¬
собу при розладах шлунковокишкового тракту, при катарах
дихальних

шляхів.

Плоди хурми мають хо¬
рошу

_
ливо широко використовується

вітамінну,

люючу

регу¬

діяльність

шлунково-кишкового
тракту властивість і
справляють

загаль-

нозміцнювальну дію
при важких виснаж¬
ливих хворобах, гіпо¬
вітамінозах.

пертонічної хвороби. Відвар пло¬
дів

або

сік

із

плодів

хурми

застосовують як відхаркувальний
засіб, а також при захворюванні
щитовидної залози. Сік із плодів
хурми застосовують при тирео¬
токсикозі. Листя хурми у вигляді
припарок застосовують при на¬
ривах і ранах.

хурми застосовують у якості

верхніх

ними очеретяними матами.

плоди ефективні для лікування гі¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

на півдні Криму.

плоди

для лікування недокрів’я. Сушені

ленням плодів від темно-черво¬

укладають

хурми, які накривають щіль¬

неушкоджені

зберігаються

майже кулясті ягоди, із забарв¬

дозрівають

рядами

На

Хурма

призначається ослаб¬
леним хворим і особ-

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Плоди хурми не рекомендується
вживати при ожирінні, цукро¬
вому діабеті, дітям з алергійним
діатезом. Листя хурми для ліку¬
вання можна використовувати
тільки за призначенням і під на¬
глядом лікаря, оскільки в них міс¬
тяться отруйні речовини.
ЗАСТОСУВАННЯ
Застосування 2—3 склянок гус¬
того соку хурми на день знижує
артеріальний тиск.
Змішати сік

спілого

плода

хурми з 4 ст. ложками теплої
води. Полоскати горло розчином
соку. Застосовувати при застуді
й кашлі.

Рослини від А до Я

333

(АШУМ УІСТОКІАШ), РОДИНА «ЦИБУЛЬНІ» - АШАСЕАЕ
ибуля переможна — дико¬

частинах рослини містяться ефірна

ростучий вид цибулі, багато¬

олія й вітамін С. Гострий смак і ба¬

У народній медицині Кавказу

гато лікарських властивостей нада¬

її застосовують при різних

заввишки ЗО—70 см. Цибулини по

ють черемші сіркомісткі вуглеводні

кишкових інфекційних захво¬

одній або по кілька сидять на косо

типу аліцину.

рюваннях. Ще в Древньому

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ним засобом, що «очищає

річна

трав’яниста

рослина

спрямованому вгору кореневищі,
за формою циліндричні або ко¬
нічно-циліндричні,

довгасті.

Стебло пряме, безлисте (стрілка),

Фармакологічна

тригранне або напівциліндричне,

близька до дії часнику. Як лікар¬

з верхівковою напівкулястою або

ську рослину її часто вживають

кулястою парасолькою, густою, із

при цинзі й атеросклерозі. Вона

приквітковим листком. Листя чер¬

володіє

гове (кількість — 2—3), плоске,

дією, підсилює перистальтику

овальне

довгасто-овальне,

кишечника та виконує виражену

завдовжки 10—20 см, завширшки

антимікробну дію. Застосовують

2—8 см, короткозагострене, із че¬

черемшу для лікування гнійнич¬

решком.

кових

Квітки білі, на довгих квітконіж¬

інших хвороб.

ках. Листочки зірчастої оцвітини

трихомонадних кольпітів із че¬

завдовжки 4—5 мм, еліптичні,

ремші готують препарат урзал.

тупі, нитки тичинок довші за оц¬

Фітонциди цибулі мають більш

або

вітину, стовпчик маточки вида¬
ється

оцвітини.

кулеподібна

Плід

тригранна

також

дія

Римі черемшу вважали гар¬

черемші

протиглисною

захворювань

шкіри

та

Для лікування

шлунок і кров».

сильну дію, аніж навіть фітон¬
циди часнику.

З’ясовано,

що

вони консервують м’ясо і запобі¬
гають його гниттю.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Уникати застосування цибулі пе¬
реможної слід хворими гастритами
й виразкою шлунка, а також при
холециститах, панкреатитах, запа¬
леннях шлунка, кишечника, при
гепатитах.

—

коро¬

ЗАСТОСУВАННЯ

бочка. Насіння кулясте. Цвіте в

2 склянками холодної кип’яченої

червні-липні. Цибуля переможна

води залити 1 ч. ложку подрібне¬

розповсюджена в Україні, у Кар¬

них цибулин лікарської рослини

патах, на Кавказі, Сибіру, на Да¬

цибулі переможної і настоювати

лекому Сході. Росте в тінистих

1 годину, потім профільтрувати.

лісах, на узліссях і лугах.

Приймати по х /2 склянки 3 рази
на день до їди.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

1 склянкою окропу залити 1 ст.

Цибулю переможну збирають до

ложку сухого листя цибулі пере¬

цвітіння.

промивають,

можної і 2—3 години настоювати,

очищають і солять у бочках.

потім профільтрувати. Приймати

Листя

Щоб заглушити різкий часнико¬

по 1 ст. ложці 3—4 рази на день

вий запах, при заготівлі про запас

до їди. При лихоманці, застуді.

додають перець запашний і лав¬

6 краплі свіжого соку цибулі за¬

рове листя.

капати в слуховий прохід на 15—

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

чого

Фармакологічні властивості че¬

тампоном.

ремші близькі до дії часнику. У всіх

хронічному гнійному отиті.

20 хвилин 2 рази на день, після
вухо

осушують

ватяним

Застосовувати

при

Повний атлас лікарських рослин

334

(АШУМ СЕРА Ь.), РОДИНА «ЦИБУЛЬНІ» - АШАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

при ринітах для змазування носо¬

вої порожнини. У гінекології ви¬

Цибуля відома понад6000ро-

трубчасте, біля основи роздуте, як

користовують

лікування

ків. Гіппократ, знаючи цілющі

і листя, сизо-зелене, до

см зав¬

трихомонадних кольпітів. За до¬

властивості цибулі, призначав її

вишки. Листя прикореневе, довго-

помогою інгаляції або прийому

сік з медом по кілька столових

циліндричне, порожнє, загострене,

внутрішньо екстрактів, спиртових

ложок на день — як сечогінний

коротше стебла, з піхвами. Цибу¬

чи водних настойок використову¬

і протизапальний засіб при

лина велика, приплюснуто-куляста

ється при катарі верхніх дихаль¬

цинзі й імпотенції.

або довгаста, з м’ясистими внутріш¬

них шляхів, грипі, ангіні та ін.
Інгаляція

У Древньому Римі вважали,

німи й сухими плівчастими зовніш¬
німи лусочками. Квітки білуваті, на

кашкою із цибулі застосовується

довгих квітконіжках, тричленні, зіб¬

для лікування гнійних процесів у

рані в досить велике суцвіття — ку¬

легенях: при абсцесах, бронхоек-

лясту

татичній

лина. Стебло пряме, порожнє,

парасольку,

100

прикриту

до

цвітіння покривалом. Плід — майже

для

свіжоприготовленою

хворобі,

кавернозних

формах туберкульозу легенів та ін.

куляста коробочка. Цвіте в липнісерпні. Широко культивується в Ук¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

раїні й повсюдно.

Не рекомендується вживати ци¬
булю при захворюваннях нирок,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

печінки, гострих захворюваннях

З лікувальною метою використо¬

шлунково-кишкового тракту. Не

вуються цибулини й надземна
частина.

що цибуля викликає відваїу у
воїнів, тому в денному раціоні
воїнів було і кілька голівок ци¬
булі та часнику
У Середні століття цибулю но¬
сили як талісман, що охороняє
від стріл і меча, засіб від лихого
погляду, а також від всіх видів і
псування (пристріту).

слід уживати сиру цибулю у ве¬
ликій кількості при серцево-су¬
динних захворюваннях.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

ЗАСТОСУВАННЯ

Цибуля містить цукри (глюкоза,

Залити 25 г лушпайки цибулі ріп¬

фруктоза, сахароза, мальтоза та

частої V 2 л окропу, настоювати

інулін), лимонну і яблучну кис¬

25 хвилин. Обмивати шкіру голови.

лоти, фітин, флаваноїди, гліко¬

Застосовувати проти лупи.

зиди,

Для зміцнення волосся утирають

ферменти,

каратиноїди,

вітаміни С, ЕЦ, Е$2, В3, ЕЦ, В5,

у шкіру голови

ефірні олії. У ній міститься каль¬

день цибульний сік або кашку із

цій, натрій, фосфор, фтор і т. д.

цибулини.

1—2

рази на тиж¬

Змішати в рівних частках свіжу

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

цибулю з медом зі зніту. Прий¬

Препарати цибулі мають віта¬

день. Застосовувати для ліку¬

мають по 1 ст. ложці 3—4 рази на

мінну активність та гіпотензивну

вання склеротичної форми гіпер¬

дію, знезаражують. Застосову¬

тонічної хвороби й атеросклерозу.

ються при гіпертонічній хворобі,

Цибулини, спечені на вугіллі або

артеріосклерозі, при гіпо- та аві¬

в гарячому попелі, уживати в їжу

тамінозах; при атонії кишечника,

із цукром або медом, з вершко¬

колітах не дизентерійного похо¬

вим або мигдальним маслом при

дження. Зовнішньо застосовують

тривалому кашлі, ядусі, задишці.

Рослини від А до Я

335

Цикламен

(С¥СЬАЛ№^ Ь), РОДИНА «МИРСИНОВІ» - МУК5ГЧАСЕАЕ
рав’янисті багаторічні рослини

тизапальний та протимікробний

із бульбоподібно стовщеним

засіб. Цикламен, на думку ряду

коренем. У цикламена європей¬

авторів, стабілізує гормональну

ського, наприклад, утворюються

систему, нормалізує менструа¬

дочірні бульби, у бульби цикламена

цію, підсилює потенцію у чолові¬

перського є тільки одна точка росту

ків,

і її ушкодження призводить до заги¬

безпліддя. Добре діє на людей з

допомагає

лікуванні

белі рослини. Листя прикореневе,

порушенням

довгочерешкове, округлониркопо-

імунної системи, допомагає діа¬

серцевого

ритму,

дібне, зелене або темно-зелене.

бетикам і алергикам. Використо¬

Квітки одиночні на довгих сокови¬

вується як засіб для лікування

тих ніжках суцвіття, пониклі. Деякі

хронічного гаймориту, синуситу,

види квітнуть у зимові місяці,

нежитю. Свіжу натерту макуху з

інші — навесні. Плід — коробочка

кореневищ цикламену приклада¬

із дрібним насінням. В Україні цик¬

ють до хворого місця при ревма¬

ламени в основному культивуються

тичних пухлинах і гемороїдальних

як кімнатні рослини, у деяких захід¬

шишках. Свіжий сік (розведений

них і південних областях як садова

1:10) використовують при білях,

форма — цикламен європейський.

а нерозведений сік — при укусі

Окремі популяції цикламена ко-

змії, при головному болю (про¬

ського та європейського зустріча¬

студного характеру).

Найдавніші лікарі викори¬
стовували цикламен при рев¬
матизмі, гаймориті. Корінь
цикламена здавна використо¬
вували й при укусах отруйних
змій. Ще з античних часів се¬
редземноморські види цикла¬
менів стали застосовуватися
медициною як засіб проти от¬
руєння.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати цикламену застосову¬
вати тільки за призначенням і під
контролем лікаря. Рослина от¬
руйна!

ЗАСТОСУВАННЯ

ються в Криму.

Залити 10 г подрібнених бульб

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

спирту, настоювати 7 днів, проці¬
дити. Приймати по 30—40 крапель

Як лікарську сировину використо¬

2—3 рази на день. Застосовувати

вують бульбу цикламена. Бульби

при порушеннях менструації й

цикламену V2 склянки 70 %

цикламена європейського збирають

пов’язаних з ними нервових роз¬

восени; їх викопують і ретельно очи¬

ладах, при невралгіях, неполад¬

щають щіткою. Зберігають бульби

ках у травленні, кольках, при

як моркву та хрін, з них можна

метеоризмі, ревматичних болях.

одержати свіжий сік. Всі види цик¬

Віджати сік зі подрібнених буль¬

ламену тією чи іншою мірою от¬

бочок цикламену й розбавити його

руйні для людей.

в пропорції 1:4 з водою. Вранці
натщесерце лягти на спину й зака¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

пати розчином по 2 краплі в кожну

У бульбах цикламену знайдені

ніздрю, зробити масаж пазух носа.

сапонін, цикламін та гіркі речо¬

Лежати 10 хвилин, можна розба¬

вини.

вити трохи кип’яченою водою,
якщо нестерпно пече. Повторити

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

процедуру на ніч. Застосовувати
при хронічних гаймориті, синуситі,

Препарати цикламену викорис¬

нежитю, поліпах у носі й аденої¬

товують як заспокійливий, про¬

дах.

Повний атлас лікарських рослин

336

;

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Таджицький учений і лікар

зелене, розгалужене, шорстке, зав¬

Препарати цикорію володіють ан¬

Середньовіччя Авіценна ши¬

вишки

Галузки

тибактеріальною, протизапальною,

роко застосовував препарати

потовщуються до верхівки, щети¬

в’яжучою, седативною, гіпогліке¬

цикорію при розладах шлун¬

нисті, нерідко голі. Прикореневе

мічною, антигельмінтною, жовчо¬

ково-кишкового тракту, запа¬

листя від стругоподібно-перисто-

гінною

дією;

ленні очей. Зовнішньо він

роздільного до цільного, зубчасте

сприятливо впливають на процес
травлення та на обмін речовин в

рекомендував прикладати у

по краю; стеблове — нечисленне,
зменшене, ланцетно-яйцеподібне.

організмі. Відвар кореня прийма¬

Кошики одиночні, численні або

ють внутрішньо при істерії, астенії,

скупчені потроху на верхівці стебла,

недокрів’ї, цукровому діабеті, при

бічних галузках і в пазухах стебло¬

анорексії, гастритах, при захворю¬

вих листків. Плід — довгаста три-,

ваннях печінки й жовчного міхура,

п’ятигранна сім’янка. В Україні

при диспепсії, закрепах, при захво¬

росте в дикому виді й культиву¬

рюваннях нирок і селезінки, а також

ється повсюдно.

нейродерміті, екземі, кропивниці,

агаторічна трав’яниста рослина.
Стебло прямостояче, сизувато15—150

см.

сечогінною

....

вітиліго, псоріазі, алопеції. Зовніш¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ньо — при лікуванні подагри й сверб¬

З лікувальною метою використо¬

лячих дерматозів. Сік рослини —

вують корінь цикорію. Викопують

внутрішньо при надмірному збу¬

його у вересні-жовтні, обтрушують

дженні центральної нервової сис¬

землю, обрізають надземні частини

теми, недокрів’ї; зовнішньо — при

...■

|
Шт&Фттшшшт

(СІСНОКІУМ ШТУВІІЗ Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ

вигляді пов’язки з відваром на
хворі суглоби при подагрі.

лікуванні гнійничкових шкірних за¬
хворювань, гнійних ран, ексуда¬
тивного діатезу, екземи, вугрів,
фурункулів і т. д.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати цикорію не можна за¬
стосовувати при виразковій хво¬
робі шлунка й дванадцятипалої
кишки (особливо в стадії загос¬
трення).

й миють. Товстий корінь розріза¬
ють уздовж, довгий — упоперек.

ЗАСТОСУВАННЯ

Сушать у сушарках, розстеляючи

Залити 1 ч. ложку сушеного, по¬

тонким шаром (3—4 см) на ґратах.

дрібненого на порошок кореня

Сухий корінь зберігають у мішках,

цикорію

у сухих, добре провітрюваних при¬

кип’ятити

склянкою

міщеннях.

10 хвилин, остудити, процідити,

1
на

слабкому

води,
вогні

додати окропом об’єм до 1 склянки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Прийняти 1 склянку за чотири при¬

У корінні та листі міститься поліса¬
харид інулін, білкові речовини, глі¬
козид інтибін, дубильні речовини,

йоми протягом дня. Застосовувати
при перерахованих вище хворо¬
бах.
Залити 1 ч. ложку порошку су¬
шеної трави цикорію 1 склянкою
окропу, настоювати в закритому
посуді, процідити. Приймати по

органічні кислоти, вітаміни — тіа¬
мін, рибофлавін, аскорбінова кис¬
лота, каротин; у квітках —
кумаринові глікозиди; у молочному
соку — гіркі речовини (лактуцин,
лактукопікрин); у насінні — жирна
олія; у молодих листках — каротин,

1 /2 склянки 2—3 рази на день.
Застосовувати при цукровому
діабеті, гастритах, гастроенте¬

аскорбінова кислота, інулін, солі
калію.

риті, гепатиті, нефриті, гельмін¬
тозах.

Рослини від А до Я

337

Часник

(АЬІЛЛМ 5АТІУУМ Ь.), РОДИНА «ЦИБУЛЬНІ» - АШАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

лина, висота стебла 30—60 см.

З лікувальною метою застосову¬

У Китаї часник уживають д ля

ють листя й цибулини часнику.

лікування захворювань орга¬

Цибулина

овально-серцеподібна,

складається з декількох (іноді до ЗО)

нів дихання, травлення, кро¬

дрібних цибулинок-зубків, одягне¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

них однією оболонкою. Листя при¬

У цибулинах часнику містяться

кореневе,

довге,

ефірні й жирні олії, глікозид алін,

плоске, гостре, знизу килювате,

вітаміни групи В та С, вуглеводи,

зверху злегка жолобчасте. Квітки

магній, кальцій, фосфор, хлор,

дрібні, непоказні, зеленувато-білі,

йод

зібрані в просту кулясту пара¬

а також фермент лізоцим і фітон¬

сольку. Цвіте в липні-серпні. За¬

циди.

широколінійне,

та

інші

мікроелементи,

мість плодів на верхівці стебла

вообігу,

при

ревматизмі,

захворюваннях шкіри, холері,
чумі, порушеннях менструа¬
цій, авітамінозах; зовнішньо —
при

облисінні,

лускатому

лишаї, укусах комах.

розлади, пов язані із прийомом

цибулинки, що служать для веге¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

тативного розмноження часнику.

Препарати часнику мають протимік¬

використовується для лікування

робну, протизапальну, антисептичну,

нежитю,

відхаркувальну, протисклеротичну,

у якості протиглисного засобу.

утворюються маленькі повітряні

Україні

всюдно.

культивується

по¬

недоброякісної їжі. Часник часто

протиглисну дію; знижують
артеріальний

тиск;

пере¬

профілактики

грипу,

ПРОТИПОКАЗАННЯ

шкоджають розвитку висо¬

Часник і його препарати протипо¬

кого

казані при гострих захворюваннях

рівня

холестерину,

затримують утворення атеро-

шлунково-кишкового тракту, пе¬

матозних бляшок в аорті. Пре¬

чінки й нирок. Часник не рекомен¬

парати

дується вагітним жінкам, а також

часнику

знижують

артеріальний тиск, сповільню¬

при епілепсії. При неврозі серця

ють ритм і збільшують амплі¬

й гіпертонії варто обмежити вжи¬

туду

вання часнику.

серцевих

скорочень,

сприяють розширенню пери¬
ЗАСТОСУВАННЯ

феричних і коронарних судин,
підвищують діурез; стимулю¬

Покладіть

ють секреторну й моторну

безпосередньо

функцію

шлунково-кишко¬

місце, зафіксуйте пластиром і за¬

вого тракту та пригнічують

лишіть для впливу на кілька

бродильно-гнильні процеси в

годин. Застосовувати при ліку¬

кишечнику. У народній меди¬

ванні

цині часник широко застосо¬

прищів.

вується

Залити 40 г подрібненого час¬

для

лікування

пластинку часнику
на

бородавок,

проблемне

фурункулів,

легеневих, серцево-судинних,

нику V2 склянки горілки, на¬

нервових, гастроентерологіч¬

стоювати 3—4 дні. Приймати

них,

шкірних

настойку по 10 крапель 2—3 рази

(рани), інфекційних захво¬

на день за ЗО хвилин до їди. За¬

рювань; таких хвороб, як ан¬

стосовувати при лікуванні сечо¬

гіна, дизентерія, диспепсичні

кам’яної хворобі.

ниркових,

338

Повний атлас лікарських рослин

(ТНУМУ5 ЗЕКРУЬШМ У), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» -ЬАМІАСЕАЕ
агаторічний

напівчагарник

сушіння дерев’янисті стеблинки

до 15 см заввишки, що закін¬

відокремлюють від зелених. Збе¬

чується лежачим пагоном; ніжка

рігають у герметично закритій єм¬

суцвіття прямостояча або підні¬

ності.

мається. Листя чебрецю еліп¬
тичне або довгасто-еліптичне, на

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

короткому черешку, із залоз¬

Надземна частина рослини міс¬

ками,

ефірною

тить ефірну олію, флавоноїди,

олією. Суцвіття головчасте, ком¬

тритерпенову, тимунову, урсо¬

пактне. Чашечка вузькодзвони-

лову, олеонолову, кавову, хлоро¬

кова. Ніжка суцвіття коротша

генову, хінну кислоти, гіркоти,

чашечки. Віночок рожево-ліло¬

смоли, дубильні речовини, сапо¬

вий, яскравий. Плід — дрібний,

ніни.

наповненими

еліпсоїдальний горішок. Цвіте
кінця травня до кінця серпня.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Плоди дозрівають у липні-ве-

У науковій медицині настої, від¬

залежно

від

розташування

ресні. В Україні чебрець розпов¬

вари й екстракт облиствлених гіло¬

сюджений повсюдно.

чок чебрецю призначають при
гострих і хронічних захворюваннях

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

дихальних шляхів, бронхіальній

З лікувальною метою використову¬

лини входить до складу відхарку¬

астмі й туберкульозі. Трава рос¬

ють траву (листя, квіти, стебло) чеб¬

вальних, в’яжучих і жовчогінних

рецю, яку зрізують у період цвітіння,

зборів. У народній медицині чеб¬

зв’язують у пучки й у підвішеному

рець застосовують при невралгії,

стані сушать у добре провітрюва¬

різних неврозах, як потогінний, се¬

ному затіненому приміщенні, при

чогінний, протисудорожний, за¬

температурі не вище 35 °С. Після

спокійливий, протигіпертонічний

Тибетська медицина викори¬
стовувала чебрець при дитя¬
чих інфекціях,
лімфаденіті,

хронічному

сибірці,

при

шкірних хворобах, як раноза¬
гоювальний, антигельмінтний
засіб; індійська — у вигляді
відвару при гастриті, захво¬
рюваннях печінки,

засіб. Зовнішньо — у вигляді ванн,
компресів та примочок при болях
у суглобах і м’язах. У вигляді мазей
і примочок — при ревматизмі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не слід користуватися препара¬
тами чебрецю при декомпенсації
серцевої діяльності, кардіосклерозі,
миготливій аритмії, атеросклерозі
судин головного мозку; при ви¬
разці шлунка й дванадцятипалої
кишки; при зниженій функції щи¬
товидної залози; при вагітності.
Тимол, що міститься в рослині,
шкідливо діє на печінку й нирки.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 8 ст. ложок трави чебрецю
х/2 л горілки, настоювати 14 днів,
процідити. Щодня втирати в оні¬
мілі

частини

тіла.

Одночасно

можна приймати внутрішньо по
30—40 крапель 3 рази на день. За¬
стосовувати при інсульті.
Залити 1 ст. ложку трави 2 склян¬
ками води, довести до кипіння й
відразу прибрати з вогню, настою¬
вати 1 годину, процідити. Приймати
по У 2 склянки 3 рази на день до їди.
Лікування — від 6 місяців до року.
Застосовувати при струсі мозку.

Рослини від А до Я

339

Чемериця Лобеля
■

(УЕКАТКУМ ШВЕЦАІМиМ), РОДИНА «ЛІЛЕЙНІ» - ІЛЦАСЕАЕ
рав’яниста багаторічна рос¬

добре провітрюваних приміщен¬

лина заввишки 15—160 см, зі

нях або на горищах. При зборі й

Отрута чемериці проникає у

стовщеним кореневищем і прямим,

роботі із сировиною необхідно

кров через шкіру. Якщо її

круглим стеблом. Листя чергове,

закривати ніс і рот вологою мар¬

соком натерти шкіру, спочатку

численне, нижнє широкоеліптичне,

левою пов’язкою, а після роботи

верхнє — поступово звужується до

ретельно мити руки. Готову впа¬

ланцетоподібного. Все листя склад¬

ковану сировину зберігають у

часте, знизу опушене, з дугоподіб¬

провітрюваних сухих приміщен¬

ним жилкуванням. Квітки зібрані

нях окремо від інших рослин.

у верхівкову пірамідальну мітелку

Строк зберігання — 3 роки.

з колоскових китиць. Квітконіжки
й ніжки суцвіття опушені. Квітки

відчувається теплота, потім
печія, що змінюється довгим і
сильним холодом, після чого
настає майже повна втрата
чутливості.
ревматичного

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

М
походження,

для

росту волосся та при лупі. Екс¬

правильні, із простою віночкопо¬

Кореневища й корінь чемериці міс¬

дібною оцвітиною. Плід — яйцепо¬

тять стероїдні алкалоїди, глікозид

дібна

середини

вератрамін, смолисті й дубильні

трироздільна. Насіння плоске, еліп¬

речовини, цукри, крохмаль, барв¬

тичне, ширококрилате. Цвіте в чер¬

ники,

(ду¬

на вершках, утирають у шкіру при

вні-серпні;

дозрівають

бильну). У надземній частині —

екземі. При митті голови із чеме¬

у серпні-вересні. Всі частини рос¬

вералозинін, вералозин, герміналін,

лини дуже отруйні. Поширена на

верелозинін. Особливо рослина

території України.

отруйна навесні.

коробочка,

плоди

до

органічні

кислоти

тракти застосовуються як засіб від
корости. Порошок кореня і коре¬
невищ чемериці, настояні в духовці

рицевою водою зникає лупа.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Чемериця Лобеля вкрай отруйна

З лікувальною метою використо¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

вують корінь і кореневища, які

Народна медицина застосовує мазі

заготовлюють восени або на¬

й спиртову настойку кореневища

казана при зниженому тиску, епі¬

весні, очищають їх від землі,

для втирання в шкіру як подраз¬

лепсії,

миють холодною водою, розріза¬

нювальний засіб при міозитах, нев¬

шлунка.

ють на шматки й сушать у тіні в

ралгіях,

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

для

зменшення

рослина! Препарати з неї засто¬
совувати тільки за призначенням
і під контролем лікаря. Протипо¬
діабеті,

астмі,

виразці

болю
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 частину подрібненого ко¬
реневища чемериці 120 частинами
спирту, настоювати 2 тижні, про¬
цідити й злити в пляшку, що
щільно закривається. Настойку
додавати до мазей при невралгії,
суглобних болях, при ревматизмі,
подагрі, поліартритах, артрозах
і проти корости.
Залити 2 ч. ложки подрібненого
кореневища 1 склянкою окропу,
настоювати ЗО хвилин, проці¬
дити. Змочувати голову при лупі,
вошивості й корості.

Повний атлас лікарських рослин

340

(НЕЬЬЕВОКУЗ Ь.), РОДИНА «ЖОВТЕЦЕВІ» - КАГ^ШСУЕАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

зору й слуху, втраті пам’яті, гай¬

лина заввишки 15—30 см.

В індійській медицині чемер¬

мориті, серцево-судинній недос¬

Прикореневе листя велике, на

ник застосовують як серцевий

татності, геморої, сечокам’яній

довгих черешках, стопоподібно

засіб, місцево знеболюючий,

хворобі. Чемерник використову¬

а також при інсульті й шкір-

ють для лікування хронічного за¬

розсічене

на

5—7

листочків,

зверху гладке й блискуче, знизу

захворюваннях.

опушене, по краю двічі пиль-

ПРОТИПОКАЗАННЯ

часте, квіткові стрілки невисокі з
1—3 великими квітками, що ник¬
нуть. Чашолистки зовні бруднофіолетово-пурпурні, з темними
жилками, пелюстки нектарника
жовто-зелені. Листівки біля ос¬
нови зрослі, великі, з гострим
кілем на зовнішньому боці. Цвіте
в лютому-квітні. Розповсюдже¬
ний в Україні (західних облас¬
тях).

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують кореневища з коріннями,
їх збирають у липні-вересні, від¬
разу

після

опадання

насіння.

Рослину викопують, видаляють
надземну частину. Кореневища з
корінням очищають від землі,
миють, ріжуть на смужки зав¬
товшки 5 мм і сушать при темпе¬
ратурі від 35 до 45 °С у сушарках
або на відкритому повітрі під на¬
вісом. Сировину зберігають у
герметично закритому посуді, ос¬
кільки рослина отруйна!

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Чемерник чорний містить стероїд
екдистерон, буфадиєнолідгелибрин (корельборин П), сапогенін,
гамалактон ранункозид.
У пелюстках і тичинках виявлено
флавоноїди (кемпферол, глікозид
кверцетина).

палення яєчників, міоми.

Чемерник чорний — отруйна

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

великої обережності. Застосову¬

Чемерник стимулює функціону¬

вати суворо за показниками й під

вання серця, підсилює функції

медичним контролем.

рослина! Застосування вимагає

щитовидної залози, нормалізує
кров’яний тиск, загальний обмін

ЗАСТОСУВАННЯ

речовин, має проносну й сечо¬

Залити х / 2 ч. ложки подрібненої

гінну дії, підсилює спазмолітичні

кори кореня чемерника 2 склян¬

й жовчогінні функції, підвищує

ками окропу, настоювати 2 го¬

імунну активність організму, очи¬

дини, процідити. Приймати по

щає організм і кров від солей

1 ст. ложці 3 рази на день протя¬

важких металів, токсинів, шла¬

гом місяця. За необхідності через

ків, має протипухлинний ефект.

2 тижні курс повторити. Засто¬

Чемерник застосовують при хво¬

совувати при онкологічних захво¬

робах

рюваннях.

шлунково-кишкового

тракту, у тому числі при виразках

Розпарити до гнучкого стану

дванадцятипалої кишки й гастри¬

2 корінці чемерника (протягом

тах. Чемерник дієвий при остео¬

10 хвилин). Закласти їх у ніздрі

хондрозі, гіпертонії, сечокам’яній

на

хворобі, бронхіальній астмі, епі¬

процедуру 2—3 рази в тиждень.

лепсії, пієлонефриті, зниженні

Застосовувати при нежитю.

3~4

хвилини.

Повторити

Рослини від А до Я

341

(ВГОЕ^ ТКІРАКТІТА Ь.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» - А5ТЕКАСЕАЕ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Череда активно використову¬

Стебло прямостояче, циліндричне,

Настій, настойку трави череди за¬

валася в китайській і тибетсь¬

покрите рідкими волосками, зе¬

стосовують як легкий потогінний,

кій медицині. У Китаї листя

лене або ледь червонувате. Листя

сечогінний,

череди вживають при тубер¬

супротивне,

короткочерешкове,

У народній медицині настій, відвар

кульозі, дизентерії й екземі, у

глибокотрироздільне, верхнє —

(внутрішньо) — при захворюваннях

тибетській медицині — при

просте. Квітки дрібні, двостатеві,

печінки, селезінки, при бронхітах,
цукровому діабеті, поганому трав¬

анемії, атеросклерозі, захво¬

зубчасті, зібрані в плоскі кошики,
сидять поодиноко на кінцях сте¬

ленні, застуді; як сечогінний засіб —

бел і галузок.

при запаленні сечового міхура.

днолітня трав’яниста рос¬
лина до 80 см заввишки,

жовчогінний

засіб.

рюванні суглобів.

Плід — сім’янка із двома зазуб¬

Внутрішньо й зовнішньо — при зо¬

реди може призвести до зворот¬

реними остями. Цвіте з липня по

лотусі, рахіті, вуграх, прищах, фу¬

них результатів, особливо в дитя¬

вересень. Поширена на всій те¬

рункулах та інших гнійничкових

чій практиці — до підвищення

риторії

як

захворюваннях. Зовнішньо (у ви¬

нервової збудливості й дратівли¬

бур’яниста рослина, у деяких міс¬

гляді примочок, загальних ванн,

вості, слабості тощо.

цях культивується.

ванночок) — при фурункульозі,

України,

часто

нейродермітах, екземах, себореї.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

Свіже листя (розтерте) приклада¬

З лікувальною метою використо¬

Порошок (у вигляді присипки) —

вують верхівки рослини. Заго¬

при гнійних ранах і виразках.

ють до інфікованих ран і виразок.

товлюють череду до цвітіння в
період бутонізації — облистнені

ПРОТИПОКАЗАННЯ

верхівки пагонів і бічні гілочки

Лікування препаратами череди

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ст. ложки трави череди
2 склянками окропу, настоювати
протягом

години,

процідити.

Приймати по */з склянки 3—4
рази на день до їди. Застосовувати
при запальних захворюваннях.
Залити 3 ст. ложки трави череди
2 склянками окропу, кип’ятити на

завдовжки до 10—15 см та окремі

необхідно проводити тільки під

листки, обриваючи їх руками або

наглядом і з дозволу лікаря. Три¬

слабкому вогні 10 хвилин. Застосо¬
вувати для примочок і обмивань при

зрізуючи ножем. Сушать траву

вале, непомірне застосування че¬

вуграх, прищах.

на горищах або в тіні під навісами
з

вентиляцією,

розстеляючи

шаром 5—7 см на тканині або па¬
пері. Зберігають у сухих, провіт¬
рюваних

приміщеннях.

Строк

зберігання — 2 роки.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Трава містить гамма-лактони, ку¬
марини (умбеліферон і скополетин),
аскорбінову кислоту, каротиноїди,
каротин, гіркоти, аміни, близько
10 флавоноїдов, слизи, ефірну
олію, марганець, похідні коричної
кислоти, дубильні речовини з ви¬
соким вмістом поліфенолів.

Повний атлас лікарських рослин

342

(РКШУ5 РАОУ5), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ
ерево

або

чагарник

зав¬

рутин;

антоціани; флавоноїди;

,
Черемшина володіє фітон¬

вишки 0,6—10 м. Кора ма¬

цукри; ефірна олія. У ядрах кіс¬

това, чорно-сіра, з білуватими

точок виявлено жирну олію й глі¬

цидними

сочевичками. Листя просте, чер¬

козиди — амігдалін, прулауразин,

завдяки чому сприяє оздо¬

властивостями,

гове, яйцевидно-ланцетне, голе,

пруназин. У листі — аскорбінова

ровленню атмосфери. Ле¬

тонке, на коротких черешках, за¬

кислота,

гострене, по краю гостропиль-

квітки, кора, бруньки й листя

тучі фітонциди черемшини

часте. Квітки зібрані в довгі густі

містять бензойний альдегід.

ефірна олія.

Плоди,

звичайної в перші ж хви¬
лини вбивають мух, комарів,

китиці, що никнуть, на квітконіж¬
ках. Плід черемшини — куляста
чорна кістянка. Кісточка опукло-

ґедзів, мошок.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

яйцеподібна. Цвіте у квітні-червні.

Препарати черемшини володіють

Плоди дозрівають у липні-серпні.

в’яжучою, протизапальною, про¬

чий і заспокійливий засіб при го¬

Широко розповсюджена в дикій

тимікробною і протиблювотною

ловних

природі й культивується в Ук¬

дією. Плоди виконують закріп¬

серця й шлунка; при лікуванні ве¬

раїні повсюдно.

ляючу, в’яжучу, бактерицидну,

неричних захворювань; при білях,

вітамінну, загальнозміцнювальну,

лихоманці, спазмах шлунка й за¬

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

очей. Настій кори — як тонізую¬
болях;

захворюваннях

протизапальну дію, нормалізують

студі. Зовнішньо — при дермато¬

функцію кишечника, шлунка. На¬

зах, фурункульозі, суглобному й

З лікувальною метою збирають

стій квіток регулює обмін речовин,

м’язовому ревматизмі.

стиглі

корисний при туберкульозі легень і

плоди,

кору,

листя

ПРОТИПОКАЗАННЯ

квітки. Плоди заготовлюють у

гангрені кінцівок. Настій плодів за¬

міру дозрівання з липня по вере¬

стосовують при запальних захво¬

Препарати черемшини застосо¬

сень; квітки — в травні; кору —

рюваннях

вувати тільки за призначенням і

слизової

оболонки

рано навесні. Китиці із плодами

під контролем лікаря. Не реко¬

зрізують,

мендується їх уживати вагітним

розсипають

тонким

шаром, сушать на повітрі або в

жінкам; при закрепах.

сушарках (40—50 °С), відок¬
ЗАСТОСУВАННЯ

ремлюють від стеблинок, плодо¬
ніжок,

плодів,

що

підгоріли.

Залити 1 ст. ложку плодів черем¬

Кору сушать на відкритому по¬

шини

вітрі,

кип’ятити

сушарках

(40

°С).

Квітки — на повітрі в тіні. Збері¬

склянкою

окропу,

хвилин, процідити.

Приймати настій по У4 склянки

гають у сухому, провітрюваному

З рази на день. Застосовувати

приміщенні. Строк зберігання пло¬

при запаленні кишечника.

дів — 3—5 років,

КВІТОК

— 1 рік,

Залити з вечора 1 ст. ложку по¬

кори — 5 років.

дрібненого листя і квіток черемшини

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

дати настоятися до ранку. Вранці

У плодах, корі й листі знайдено

умитися й промити очі настоєм.

дубильні речовини. До складу

З настою робити компреси на

плодів входять також органічні

очі.

кислоти: яблучна й лимонна; ві¬

щодня 10 днів. Застосовувати

таміни — аскорбінова кислота,

при трахомі.

склянкою холодної кип’яченої води,

Процедуру

повторювати

Рослини від А до Я

343

(РКШШ АУІУМ Ь.), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Невелике місто Керасунт між

ною кроною, товстим стовбуром,

З лікувальною метою плоди че¬

Фарнакією і Трапезундом про¬

червонясто-бурими стеблами й

решні використовують при атонії

славилось вишнями. Саме там

гілками. Листя подовжено-яйце¬

кишечника, спастичних колітах та
інших захворюваннях, що супро¬

їх уперше зустріли римляни,

подібне, гостре, зубчасте по краях,
з довгими черешками. Квітки, зіб¬

воджуються млявою перистальти¬

рані в парасольки, розпускаються

кою.

рано навесні, до появи листків.

черешні при гіпохромних анеміях.

Чашолистки

червонясто-зелені,

Плоди застосовують при гіпер¬

пелюстки білі. Плоди — справжні

ацидних гастритах, виразковій хво¬

кістянки, з м’ясистим, соковитим

робі шлунка й дванадцятипалої

оплоднем, за формою кулясті або

кишки; при захворюваннях щито¬

серцеподібні, а за забарвленням —

видної залози. Вони допомагають

від ясно-жовтих до темно-черво¬

зміцнити кровоносні судини, нерви

них,

плоди

й серце, знижують підвищений ар¬

дрібніші, аніж у культурних. Кіс¬

теріальний тиск, очищають кров і

точка куляста, із гладкою поверх¬

кишечник. Сік поліпшує роботу

нею. В Україні черешня звичайна

шлунково-кишкового тракту, за¬

культивується й росте в дикому

гострює зір. Відвар із плодоніжок

виді.

або листя черешні застосовують

елике листопадне дерево зав¬
вишки до 25 м, з яйцеподіб¬

дикоростучих

Ефективне

застосування

проти набряків, як жовчогінний і

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

сечогінний засіб при захворюван¬

З лікувальною метою використо¬

нях нирок.

вуються плоди, квітки, листя й
плодоніжки черешні. Плоди зби¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

рають у червні-липні. Звичайно

Не рекомендується вживати

під кроною розстеляють полот¬

черешню при гастриті з під¬

нище й плоди обтрушують або

вищеною кислотністю й цук¬

обривають руками. Транспорту¬

ровим діабетом. Не можна

ють черешню в невеликих коши¬

їсти її відразу після їди —

ках, сортують. Зберігають плоди

вона може викликати не¬

в холодному місці.

травлення шлунка.
ЗАСТОСУВАННЯ

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Плоди містять цукри, органічні

Залити неповну жменю пло¬

кислоти, каротин, аскорбінову

доніжок черешні 1 л окропу,

кислоту, вітаміни РР, Р, залізо.

кип’ятити на слабкому вогні

У плодах міститься велика кіль¬

7 хвилин, дати настоятися

кість вітамінів, біологічно актив¬

під

них речовин і мікроелементів,

процідити.

антоціани, протизапальні власти¬

2 склянки відвару щодня.

вості яких в 10 разів сильніше,

Застосовувати при артриті,

ніж в аспірину.

ревматизмі й подагрі.

кришкою

хвилин,

Приймати

по

давши назву «керасунтських
плодів», сегазі. Звідси — палій¬
ське сі1іе§а, французьке сегізе,
іспанське сегега, португальське
сегеіа, німецьке КігзсЬе, англій¬
ське сЬепу, російська й укра¬
їнське «черешня».

\_
Залити 5 ст. ложок (70—80 г) ви¬
сушених плодів черешні 4 склян¬
ками окропу, настоювати 4—6 годин,
процідити. Приймати настій по
1 склянці 3—4 рази на день перед
їдою. Застосовувати для поліп¬
шення апетиту і як загальнозміцню вальний засіб.

Повний атлас лікарських рослин

344

(ЬАТНУКШ РКАТЕ^ІЗ), РОДИНА «БОБОВІ» - РАВАСЕАЕ
рав’яниста багаторічна лі¬

дів, флавоноїди (ізорамнетін, си-

карська рослина заввишки

рингетин), кавова й ферулова

30—120 см. Має горизонтальне

кислоти, а також антоціани, мі¬

кореневище, від якого відходить

кроелементи (марганець, залізо,

придаткове коріння. Стебла чини

мідь, хром та ін.).

ється при трахеобронхіті (спо¬

з жолобчастим черешком, закін¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

чується вусиком. Квітка жовта,

Відхаркувальні властивості на¬

метеликова, має конструкцію, що

стою трави чини лугової доведені

Листя

парноперисте,

стерігається припинення болю

захищає маточку й тичинки від

сучасними ^клінічними

відвідувань дрібних комах, які,

дженнями. Його застосовують в

поїдаючи нектар і пилок, не за¬

офіційній медицині при гострих і

пилюють її.

рослини

хронічних захворюваннях дихаль¬

червні-липні.

них шляхів. У народній медицині

Цвітіння

спостерігається

вуються як протизапальний
засіб.
У Монголії трава застосову¬

чотиригранні, тонкі, гіллясті, лазаючі.

В Іспанії насіння застосо¬

дослі¬

в грудях, зм’якшення кашлю й
більш легке відділення мокро¬
тиння), а також як допоміж¬
ний

засіб

при

лікуванні

сибірської виразки й бешихо¬
вих запалень.

Плоди — довгасті сплюснені двос¬

настій трави застосовують при без¬

тулкові боби з 8—10 насінинами.

сонні, гострих і хронічних бронхі¬

серцево-судинну дію. Настій ко¬

При дозріванні біб розсихається і

тах, абсцесі й запаленні легенів, при

ріння чини застосовують при
болях у серці та при діареї.

«стріляє» в боки стиглим насінням.

тромбофлебітах, хворобах печінки,

Широко розповсюджена на всій

безсонні, шлунково-кишкових за¬

території України.

хворюваннях,

серцевих болях.

Коріння чини мають в’яжучу й

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати за призначенням
і під контролем лікаря. Великі
дози препаратів чини лугової ви¬

З лікувальною метою заготовлю¬

кликають нервові розлади з па¬

ють корінь і траву (квітки, листя,

раплегією

стебла) чини лугової. Траву чини

нормальні дози шкідливих побіч¬

збирають у період цвітіння в червні -

них явищ не викликають.

нижніх

кінцівок,

липні. Надземну частину рос¬
лини зрізують цілком зі стеблами

ЗАСТОСУВАННЯ

й сушать у тіні на протязі. Корінь

Залити 0,6 г трави чини лугової

після

1 склянкою окропу, настоювати

зів’янення надземної частини.

викопують

восени,

40 хвилин, процідити. Приймати

Коріння обмивають і сушать на

по 1 ст. ложці 3~4 рази на день.

відкритому повітрі або в сушар¬

Застосовувати в якості відхарку¬

ках. Строк зберігання висушеної

вального й при гострих і хроніч¬

сировини не більше 2 років.

них захворюваннях дихальних
шляхів.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Залити 1 ч. ложку подрібненого

У дикоростучій чині луговій міс¬

коріння чини лугової 1 склянкою

тяться аскорбінова кислота, ка¬

окропу, настоювати 2 години,

ротин, вітамін Р.

потім процідити. Приймати 3~4

Крім цього, в траві — гіркі речо¬

рази на день по 2 ст. ложки. За¬

вини, невелика кількість алкалої¬

стосовувати при болях в серці.

Рослини від А до Я

345

(5ТАСНУ5 РАШ5ТКІ5 Є.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рослина.

ною і гіпотензивною дією, спри¬

Стебла прямі, прості, рідше гіл¬

яють загоєнню ран, заспокійливо

лясті, чотиригранні, заввишки до

діють на центральну нервову

Для мандрівників, мисливців
і туристів чистець болотний

120 см, густо опушені волосками,

систему. Вони регулюють непра¬

шорсткуваті. Коренева система —

вильні менструації; підсилюють

підземні пагони з роздутими стов¬

циркуляцію крові; мають проти¬

щеннями — бульбочками. Нижнє

запальну дію. їх використовують

листя довгасте, гостре, дрібнопиль-

при підвищеній збудливості нер¬

часго-зубчасге, на коротких черешках;

вової системи, у початковій стадії

як картоплю або спаржу, із

верхнє приквіткове — яйцевидно-лан¬

гіпертонічної хвороби та при с-

сухих роблять борошно й

цетне, цільнокрайнє. Суцвіття коло¬

хильності до судорог. У народній

крупу.

совидне, колотівки складаються з

медицині надземну частину за¬

чистцю готують пюре, кашу,

6~10 квіток. Віночок пурпуровий

стосовують внутрішньо при ан¬

супи, приправи.

або

гіні,

пурпурно-ліловий.

Плід

—

темно-коричневий голий горішок.
Цвіте

червні-вересні.

алергії,

маткових

кровохарканні

кровотечах;

ньо — для зупинки кровотеч із
ран, виразок, що довго не гояться;

Розповсюджений в Україні, особливо

у вигляді ванн, обмивань, компре¬

в Поліссі й лісостепових районах.

сів — при золотусі, забитих міс¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Лікарською сировиною слугує над¬
земна частина рослини. Траву за¬

полоскань — при ангінах.

ріннях є їстівні бульби. Свіжі
бульби використовують у їжу,

Зі

свіжих

коренів

Плоди

фурункулах;

рослина, тому що на його ко¬

зовніш¬

чистою дозрівають у серпні-вересні.

цях,

становить інтерес як харчова

вигляді

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати

чистцю

болотного

приймати за призначенням і під
контролем лікаря. Не слід допус¬
кати

передозування,

оскільки

рослина має токсичні власти¬
вості.

готовлюють під час цвітіння в суху,
сонячну погоду. Сушать під наві¬

ЗАСТОСУВАННЯ

сом, у тіні або в сушарці при тем¬

Залити 3 ч. ложки трави чистцю

пературі 40~45 °С. Зберігають у

болотного 1 склянкою горілки,

добре

настоювати 5—7 днів, процідити.

закритій

дерев’яній

або

Приймати по 15—20 крапель із

скляній тарі 1 рік.

2—3 ст. ложками гарячої води.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Застосовувати при непритомнос-

Трава містить алкалоїди (турицин,

тях, різних нервових розладах,

бетаїн),

істерії,

флавоноїди,

кумарини,

золотусі,

порушеннях

ефірну й жирну олії, каротиноїди,

менструацій, слабості пологової

смоли, дубильні речовини, щавлеву,

діяльності.

винну, яблучну, лимонну, аскорбі¬

Залити 1 ч. ложку трави 1 склян¬

нову кислоти, пектини, цукри, солі

кою гарячої води, кип’ятити на

заліза; насіння — жирну олію, що

водяній бані 15 хвилин, настою¬

висихає.

вати 45 хвилин, процідити, до¬
вести об’єм кип’яченою водою до
вихідного. Приймати по 1 ст.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ложці 3 рази на день до їди. За¬

Препарати чистцю болотного во¬

стосовувати при кровохарканні

лодіють седативною, кровоспин¬

й при маткових кровотечах.

Повний атлас лікарських рослин

346

(СНЕПООМУМ МАІУ5 Ь.), РОДИНА «МАКОВІ» - РАРАУЕКАСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

тельно вимити руки. Сушать від¬

лина із прямим,

гіллястим

разу ж після збирання в сушар¬

У народній медицині різних

стеблом заввишки 50—100 см.

ках при температурі до 50—60

країн

Листя черешкове, глибокоперис-

°С або під навісами, розклавши

вуються сік, відвари, ванни,

тороздільне, зверху зелене, знизу

тонким шаром, періодично пере¬

порошок чистотілу великого

сизувате, має 3—5 пари округлих

вертаючи. Строк придатності —

при різних шкірних захворю¬

або яйцеподібних часток. Квітки

З роки. Кореневища з корінням

ваннях: рак шкіри й губи,

правильні, золотаво-жовті, зібрані

заготовлюють рано навесні або

грибкові захворювання, ек¬

в просту парасольку, кожна квітка

восени. Викопавши, обтрушують

земи, кондиломи, кропивниця,

складається із чотирьох пелюст¬

від землі й обрізають стебла й

ків. Цвіте із травня по серпень.

відразу ж миють їх у холодній

бешихове запалення, мозолі,

Плід — багатонасіннева стрічко¬

воді.

подібна коробочка. Насіння неве¬

широко

виразки,

використо¬

псоріаз,

короста,

опіки, фурункули, бородавки,
ластовиння.

лике, чорне, блискуче з білим

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

гребнеподібним придатком. В Ук¬

Чистотіл містить алкалоїди: гомо-

раїні розповсюджений повсюдно.

хелідонин, хелеритрин, сангвінарин,

ника, поліпів прямої кишки, при

протопін та ін. (понад 20 алкалоїдів);

захворюваннях печінки, жовчного

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

сліди ефірної олії, багато аскорбі¬

міхура й проток.

Як лікарську сировину викорис¬

нової кислоти, каротин, флаво¬

товують траву й кореневища з

ноїди, сапоніни, гіркоти, органічні

ПРОТИПОКАЗАННЯ

корінням. У суху погоду зрізують

кислоти: хелідонову, яблучну, ли¬

Застосовувати строго за призна¬

квітучі верхівки трави. Через от¬

монну й бурштинову, смолисті ре¬

ченням і під контролем лікаря.

руйність рослини під час збору не

човини.

очей; після роботи необхідно ре¬

Рослина дуже отруйна! Проти¬
показано застосовувати вагітним,

слід торкатися руками обличчя,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

хворим

хронічною

хворобою

серця,

ішемічною
мікседемою,

Чистотіл діє як болезаспокійливий,

кретинізмом, гіпотонічною хво¬

спазмолітичний засіб, впливає на

робою, а також при поносах і під¬

секрецію жовчі та її виділення в ки¬

вищеній сонливості.

шечник, а також має виражені
противірусні й антибактеріальні

ЗАСТОСУВАННЯ

властивості. Кореневища й коріння

Залити 20 г сухого подрібненого

входять до складу препаратів, як

чистотілу в емальованому посуді,

призначають при жовчнокам’яній

1 склянкою окропу, накрити криш¬

хворобі, рецидивах гепатиту, холе¬

кою, нагрівати на водяній бані 15 хви¬

циститі. Відвар із них застосову¬

лин, настоювати 45 хвилин, процідити.

ють при ревматизмі, гіпертонії,

Зберігати не більше двох днів. Засто¬

дизентерії. Настойка, сік, кашко¬

совувати при екземі.

подібна маса трави використову¬

Змішати 50 г подрібненої трави

ються для припікання бородавок,

чистотілу, 25 г ланоліну, 25 г ва¬

кондилом, при псоріазі, екземі,

зеліну. Змазувати шкіру зовніш¬

червоному вовчку, для лікування

нього й слухового проходу 2—3 рази

папіломатозу гортані у дітей, паро¬

на добу. Застосовувати при за¬

донтозу, поліпозу товстого кишеч¬

хворюванні вуха.

Рослини від А до Я

347

(УАССІМУМ МУКТІЬШЗ Ь.), РОДИНА «ВЕРЕСОВІ» - ЕКІСАСЕАЕ
истопадний гіллястий чагар-

лочування.

ничок з повзучим кореневи¬

плоди (липень-серпень) без пло¬

Збирають

стиглі

щем та із численним корінням.

доніжок, зриваючи їх руками або

Висота чагарнику досягає 50 см.

спеціальними совками. Ягоди су¬

Стебла в чорниці циліндричне,

шать на відкритому повітрі. Сухі

прямостояче. Листя сидяче, еліп¬

ягоди пакують у мішки. Зберіга¬

тичне, по краю пильчасто-зуб¬

ють у сухих, прохолодних, про¬

Чорниця ~ відома лікар¬
ська рослина, вона здавна
служила домашнім засобом
лікування шлунково-кишко¬
вих розладів.

часте, із загостреною верхівкою.

вітрюваних приміщеннях. Строк

Цвіте невеликими одиночними

зберігання ~ до 2 років.

тизапальну, сечогінну, жовчогінну,

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

льовий обмін. Ягоди застосовують

цвітіння чагарник утворює плід:

Листя багаті інуліном, флавоної¬

при поносах, гастритах, виразковій

сизо-чорну кулясту ягоду. Цвіте

дами, антоціанами. Плоди містять

хворобі шлунка й дванадцятипалої

в травні-червні, плоди дозріва¬

вуглеводи (глюкозу, сахарозу, фрук¬

кишки, ентероколітах, виразковому

ють у липні. В Україні поширена

тозу, пектин), органічні кислоти

коліті, анемії, циститі, нирково¬

в Поліссі, Прикарпатті, Закар¬

(лимонна, молочна, щавлева, яб¬

кам’яній хворобі. У народній меди¬

патті й Карпатах.

лучна, бурштинова), вітаміни С,

цині ягоди використовують при

В^, В2, Р, РР, каротин, у них висока

зниженні гостроти зору. Зовнішньо

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

кількість флавоноїдів, фенокислоти

ягоди застосовують у вигляді ком¬

З лікувальною метою використо¬

(хінна, кавова, хлорогенова), є ду¬

пресів при геморої; настої ягід і

вують плоди й листя. У період

бильні речовини, ефірна олія, спо¬

листя — при запаленні порожнини

цвітіння облистнені квітучі па¬

луки марганцю й заліза.

рота, ангіні, легких формах діабету.
шкіру із псоріатичними бляшками,

навісами або в приміщенні при

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

гарній вентиляції. Потім стебла

Ягоди й листя чорниці мають за-

сипці, діатезному процесі.

видаляють за допомогою обмо¬

гальнозміцнювальну, в’яжучу, про-

зеленувато-рожевими квітами на
коротких квітконіжках.

Після

гони зрізують ножицями й су¬
шать тонким шаром у тіні під

кровоспинну дію, нормалізують со¬

Свіжий сік або кашку з ягід — на
при опіках, виразках, вугровій ви¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати чорниці застосову¬
вати тільки за призначенням і під
контролем лікаря, оскільки існує
ризик отруєння гідрохіноном при
перевищенні дози або тривалому
вживанні.

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 4 ч. ложки сухих плодів
чорниці 1 склянкою води, на¬
стоювати 8 годин, процідити.
Приймати

протягом

дня

при

шлунково-кишкових розладах.
З’їдати щодня по 1 ст. ложці сві¬
жих або сухих ягід чорниці. За¬
стосовувати при кон’юнктивіті.

Повний атлас лікарських рослин

348

(СУІЧОСШЗЗУМ ОРРІСШАЬЕ Ь.), РОДИНА «ШОРСТКОЛИСТІ» - ВОКАС^АСЕАЕ

ворічна трав’яниста рослина

корична й фумарова кислоти,

заввишки до 1 м. Корінь

барвник алканін.

стрижневий, темний. Стебла не¬
верхній частині, опушені. Листя

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

чергове,

численні, прямі, розгалужені у
опушене,

У препаратів з кореня чорноко¬

знизу майже повстяне. Прикоре¬

ланцетне,

реня виявлена седативна й гіпотен¬

неве — довгасто-ланцетне, че¬

зивна дія і властивість стимулювати

решкове,

перистальтику тонкого кишеч¬

до

часу

цвітіння

Тибетська медицина вважає,
що чорнокорінь сприяє за¬
гоєнню ран, висушує гній,
лікує хвороби від ектопарази¬
тів, а також пухлини жіночої
статевої сфери (у вигляді
спринцювання).

відмирає. Стеблове — зменшу¬

ника.

ване догори, ланцетне, гостре;

Настої трави й кореня або їхню

примочки з відваром використо¬

нижнє — черешкове, середнє й

спиртову настойку у вигляді кра¬

вують при опіках, порізах, вираз¬

верхнє — сидяче. Квітки на дов¬

пель приймають як заспокійли¬

ках, ранах і взагалі будь-яких

гих квітконіжках, дрібні, зібрані

вий засіб при болях у шлунку й

запальних процесах шкіри. При

у волотисте суцвіття. Квітко¬

кишечнику, а також при судоро¬

артритах, ревматичних і подаг¬

ніжки повстяно-опушені. Цвіте в

гах. Відвар кореня використову¬

ричних болях використовують

травні-червні. Плоди чорноко¬

ють у вигляді місцевих ванн,

компреси з ошпареного окропом

реня — яйцеподібні горішки, із

обмивань, примочок при перело¬

і посіченого листя.

шипами. Дозрівають у серпні-ве¬

мах кісток як засіб, що притупляє

ресні. Розповсюджений на всій

біль і сприяє більш швидкому їх¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

території України.

ньому зрощенню. Компреси й

Препарати чорнокореня лікар¬
ського застосовувати тільки за

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

призначенням і під наглядом лі¬
каря.

Рослина отруйна!

З лікувальною метою використо¬
вують корінь і траву чорнокореня.

ЗАСТОСУВАННЯ

Траву заготовлюють у період цві¬

Залити 1 ч. ложку подрібнених

тіння. Всю наземну частину рос¬

трави або кореня чорнокореня

лини зрізують на висоті 5~ 10 см

1 склянкою окропу, настоювати

від землі. Сушать звичайним спо¬

до

собом: у тіні на відкритому повітрі

Приймати по

або в сушарках при температурі не

на день. Застосовувати при по¬

більше 50 °С. Корінь копають во¬

носах, як заспокійливий засіб при

сени, миють, сушать.

болях у шлунку й кишечнику, при

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

Залити 4 ст. ложки подрібненого

У всіх частинах чорнокореня лі¬

кореня чорнокореня 1 л води, до¬

охолодження,

процідити.

х/2 ч. ложки 3 рази

кашлі, кровохарканні.

карського містяться алкалоїди

вести до кипіння, кип’ятити про¬

(циноглосин, циноглосеїн, глюко-

тягом 15 хвилин, настоювати в

алкалоїд консолідин, геліосупін).

закритому посуді 12 годин, про¬

У надземних органах знайдено

цідити. Застосовувати у вигляді

холін, смоли, каротин, ефірні й

обмивань, примочок, компресів

жирні олії. У корінні — кума¬

при кондиломі ануса, жировиках,

рини, дубильні речовини, інулін,

злоякісних пухлинах.

Рослини від А до Я

349

(МСЕІХА 5АТІУА С), РОДИНА «ЖОВТЕЦЕВІ» - КАМІЛЧСУЕАСЕАЕ
сно-зелений, злегка сизуватий

й глистогінну активність, вітро¬

однолітник із прямостоячим

гінні, легкі проносні й жовчогінні

За описами Авіценни, чор¬

стеблом заввишки від 15 до 70 см.

властивості. Основними показан¬

нушка зводить звисаючі на

Листя чергове, завдовжки 2—3 см,

нями для призначення чорнушки є

ніжках бородавки, родимки,

двічі-, тричіперисторозсічене на

метеоризм, нирковокам’яна хво¬
роба, жовтяниця й глистові інвазії.

вітиліго. Чорнушку з оцтом

численні короткі лінійні сегменти.
Квітки одиночні, досить великі,

Ефективно діє під час лікування

розташовані на кінцях стебел та

бронхіальної астми, безсоння й гі¬

гілок. У кожній квітці найбільш по¬

некологічних

мітним елементом є віночкоподібна

жінок. У гомеопатії насіння чор¬

чашечка з 5 блакитнуватих довгас¬

нушки використовують для ліку¬

тих чашолистків. Плід — багато-

вання

захворювань

шлунка,

листівка, утворена 3—7 (частіше —

жовчного міхура й печінки. У на¬

5) багатонасіннєвими листівками

родній медицині насіння чорнушки

завдовжки 1—1,5 см, що зрослись

використовують як засіб, що під¬

між собою майже до вершини.

вищує виділення молока у матерів,

Кожна листівка роздута, з довгим

які годують немовлят. Уважається

носиком. Насіння тригранне, зморш¬

популярним засобом при серцевих

кувато-горбкувате,

забарвлення

захворюваннях, що супроводжу¬

його чорне. Батьківщина чорнушки —

ються набряками, серцевим болем

Середземномор’я.

(ішемія), їх призначають як про¬

Культивується

в Україні.

носний засіб.

ЗБИРАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

ТА ЗБЕРІГАННЯ

Вагітність,

індивіду¬

Насіння збирають у серпні-ве-

альна

Препарати

збору ще потрібно досушити.

посівної при передозу¬

нестерпність.
чорнушки

ванні можуть впливати
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

на шлунок і кишечник.

Ефірна олія, жирна олія, сапонін,

Добова доза, що реко¬

дубильні речовини й гіркоти. Так

мендується:

званий нігелон виявився актив¬

насіння.

ч. ложка

ним проти бронхіальних спазмів,
—

як

жовчогінний

засіб.

ЗАСТОСУВАННЯ
Чай із чорнушки: 1 ч.
ложку

роздробленого

ПОКАЗАННЯ

насіння залити

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

киплячої води,

Препарати чорнушки підсилюють

лин настоювати й проці¬

діурез,

дити.

сприяють

збільшенню

кількості молока у жінок, які году¬
ють грудьми,

на

молочні

прищі, вона розсмокіує сли¬
зові й тверді пухлини,
жене місячні й убиває хроба¬
ків.
Ще й нині чорнушку викори¬
стовують замість перцю і як
кулінарну приправу для по¬
ліпшення травлення.

аромат. Чорнушку використову¬
ють у хлібопекарській промисло¬
вості.
Як пряність насіння використову¬
ють при квашенні капусти, солінні
огірків, кавунів. Чорнушкою при¬

ресні. Достигле насіння після

ТИМОХІНОН

прикладають

У4 л

Приймати

хви¬
чай

2 рази на день по чашці.

регулюють мен¬

Насіння чорнушки має

струації, мають антибактеріальну

пряний смак і приємний

смачують пудинги, муси, компоти,
желе.

Повний атлас лікарських рослин

350

(5А1МА ОРРІСЖАИЗ Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ

рав’яниста рослина або напів¬

ПОКАЗАННЯ

чагарник заввишки до 75 см.

ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Корінь дерев’янистий, потужний,

В офіційній медицині шавлія в

У Древньому Єгипті після
спустошливих воєн або епіде¬

розгалужений. Стебло пряме, гіл¬

основному використовується як

лясте, дуже облистнене, знизу де¬

зовнішній протизапальний і де-

рев’янисте,

трав’янисте,

зінфікуючий засіб. її застосову¬

чотиригранне. Листя вегетативних

ють для полоскань при ангіні,

пагонів і стеблове довгасте, по краю

грипі, ГРВІ, стоматитах, а також

ляти нею їжу — д ля того, щоб

дрібно городчасте, зморшкувате,

для клізм, ванн і спринцювань.

сприяти настанню вагітності.

нижнє й середнє на черешках, верх¬

Настій використовують при ліку¬

Жерці роздавали траву без¬

нє — сидяче. Приквітники — лан¬

ванні гнійних ран, свищів та ви¬

коштовно.

цетні, сидячі. Суцвіття прості або

разок і при випаданні волосся.

гіллясті, з 6~7 розставленими

зверху

народній

медицині

шавлію

мій жінок в обов’язковому
порядку змушували пити
заварену шавлю й приправ¬

■

10-квітковими помилковими коло-

приймають внутрішньо при хво¬

старечій слабості як засіб, що

тівками; чашечка до половини на¬

робах печінки й нирок, гастритах,

омолоджує. Настої шавлії змен¬

дрізана

віночок

виразковій хворобі, ентероколі¬

шують виділення поту, знижують

округлий,

тах, поносах, бронхітах. Рослина

лактацію й діють заспокійливо на

із

нормалізує діяльність статевих

центральну нервову систему.

4 часток. В Україні культивується й

залоз, її призначають при без¬

на

фіолетовий.

дві

губи;

Плід

темно-бурий,

—

сухий

горішок

плідді, у клімактеричному пе¬

росте в дикому виді.

ріоді,

при

ожирінні

та

при

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Шавлія протипоказана при гострих

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

запаленнях нирок — нефритах, піє¬

З лікувальною метою збирають

лонефритах, гломерулонефриті; при

листя, траву й насіння шавлії. Зби¬

зниженій функції щитовидної за¬

рають листя й верхівки стебел під

лози; гіпотонії; при аменореї, вагіт¬

час цвітіння. Сушать на горищах,

ності. Не призначають матерям, які

під навісами, у сушарках при тем¬

годують дітей, при сильному кашлі.

пературі 30—40 °С, коли рослини
втратять 50—60 % вологи, темпе¬

ЗАСТОСУВАННЯ

ратуру підвищують до 50—60 °С.

Залити 1 ч. ложку трави шавлії

Потім рослини подрібнюють, від-

1 склянкою окропу, настоювати

кидаючи стебла. Насіння збирають

до охолодження, процідити. Пи¬

із недоторканих рослин. Строк

ти повільно, вранці, за ЗО—40 хви¬

придатності — 1,5 року.

лин до 'іди 1 склянку. Застосовувати
жінкам після 35 років як курс

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Листя

шавлії

містить

омолоджування 3 рази на рік
ефірну

олію, конденсовані дубильні ре¬

один місяць.
Залити 2 ч. ложки трави шавлії

човини, урсолову й олеанолову

2 склянками окропу, настоювати

кислоти,

кис¬

в теплі 2—3 години, двічі проці¬

лоти, вітаміни, макро- і мікроеле¬

дити. Приймати по 1 дес. ложці

менти, дитерпени, гіркі речовини,

3—4 рази на день. Застосову¬

фенолкарбонові

смолисті речовини, флавоноїди,

вати при хворобі Паркінсона,

кумарин, ескулетин та ін.

розсіяному склерозі.

Рослини від А до Я

351

(МАККУВІУМ УУЬСАКЕ Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ
агаторічна, рідше — однолітня

неральні солі. Ефірна олія має при¬

рослина.

Стебла заввишки

ємний запах, присутність азулену

У Середні століття шандра

15—75 см, від основи висхідні,

надає їй синього кольору. У насінні

займала помітне місце у тодіш¬

у нижній частині білувато-по¬

міститься жирна олія.

ніх лікарів. П.А. Матіолус,

встяні, волосисті. Нижнє та стеб¬
крупно городчасто-зубчасте, череш¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

кове, зморшкувате; верхівкове —

Препарати шандри регулюють

менших розмірів, коропгкочерешкове,

серцеву

зверху ясно-зелене, зморшкувате,

екстрасистолію).

знизу сірувате. Квітки зібрані в

У народній медицині рослину ви¬

багатобарвні помилкові колотівки,

користовують при бронхіальній

лове листя опукло-яйцеподібне,

діяльність

(усувають

густі, майже кулясті; приквітки

астмі; коклюші; катарі верхніх

шилоподібні, чашечка з десятьома

дихальних шляхів; як засіб, що

придворний лікар Фердинанда І, у 1563 р. писав про
шандру так:

«Листя

білої

шандри, настояне на воді або
вині, з добавкою меду або
цукру, і випите, розріджує та
видаляє слиз із легенів і гру¬
дей. Допомагає також проти
кашлю...»

шиловидними зубцями, густо опу¬

підвищує апетит і поліпшує трав¬

шена зубчастими волосками; віно¬

лення; як заспокійливий засіб,

й хворобах шлунка і кишечника з

чок

при серцевій слабості й аритмії;

рясним виділенням слизу, хворо¬

жовтяниці;

нирково¬

бах печінки, селезінки, сечового

кам’яній та сечокам’яній хворобі

міхура; у разі припинення мен¬

білий,

трубочкою,

із

циліндричною

коротковолосистий.

Плід — яйцеподібний, жовтобурий,

плямистий,

блискучий,

дрібно горбкуватий горішок. Цвіте

малярії;

струацій та як тонізуючий засіб.

шандра звичайна в червні-серпні.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Плоди дозрівають у липні-вересні.

У випадках недотримання дозу¬

Поширена

рослина

Україні

вання при вживанні препаратів

(Карпати,

Причорноморський,

із шандри можливі алергійні ре¬

Дніпровський райони, Крим).

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

акції.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ст. ложки подрібненої

Лікарською сировиною є над¬
земна частина рослини, зібрана в

сухої трави шандри х/2 л води,
кип’ятити на слабкому вогні 4—

стадії цвітіння. Заготовлюють

5 хвилин, настоювати 2 години,

верхні частини квітучої рослини

процідити. Приймати настій по

без грубих стебел. їх зрізують,

Уз склянки 3—4 рази на день.

зв’язують пучками й вивішують

Застосовувати при гіпертонічній

для сушіння на повітрі або су¬

хворобі, аритмії серця, гепатиті.

шать у сушарках при температурі

Залити 2 ч. ложки подрібненої

не вище 40 °С. Строк збері¬

трави шандри 1 склянкою холод¬

гання — 2 роки.

ної води, витримувати протягом
3—4 годин (добова доза). Засто¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

совувати при захворюваннях пе¬

Рослина містить дубильні й смо¬

чінки й жовчного міхура, при

листі речовини, ефірну олію, гіркі

жовтяниці, шлункових і кишко¬

речовини марубін і марубіїн, мі¬

вих запаленнях.

<44
'#1

Повний атлас лікарських рослин

352

(КОЗА СІ^АМОМЕА Ь.), РОДИНА «РОЗОЦВІТІ» - КОЗАСЕАЕ
евисокий чагарник заввишки

ПЛОДІВ

60—200 см з висхідними

збирають під час цвітіння, су¬

Вітаміну С у плодах шипшини

гілками. Шипи серповидно ви¬

шать на повітрі. Корінь викопу¬

від 0,5 до 4,5 г на 100 г сушених

гнуті, міцні, зазвичай парні. Ніжка

ють глибокої осені, очищають від

ягід. Це приблизно в 10 разів

суцвіття майже без шипів. Листя

землі, сушать на повітрі. Строк

чергове, непарноперисте, з 5—7 дов¬

придатності коріння 2 роки, кві¬

більше, ніжу ягодах чорної смо¬

гасто-яйцеподібними,

ток — 1 рік.

по

краю

— 2 роки. Квітки й листя

пильчастими листочками, покри¬
тими знизу сіруватими притиснутими
волосками. Квітки блідо-червоні або

ніж у яблуках.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

червоні, великі, в основному оди¬

Плоди містять високу концентра¬

ночні, на коротких ніжках суцвіття.

цію аскорбінової кислоти, вітаміни

Кулясті плоди шипшини містять во¬

групи В, РР, К, пантенолову кис¬

лосисті численні сім’янки. Цвіте в

лоту, флавоноїди, фенолові кис¬

другій

лоти,

половині

травня-червня.

пектинові

речовини,

Плоди дозрівають у вересні-жовтні.

органічні кислоти, солі заліза,

Зустрічається майже по всій Україні,

марганцю, фосфору, магнію, каль¬

за винятком південних степових

цію.

районів і Криму.

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

родини, в 50 разів більше, ніж
у лимоні, і в 100 разів більше,

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Плоди шипшини застосовуються у

З лікувальною метою застосову¬

вигляді настою, сиропу, екстракту,

ють квітки, листя й корінь шип¬

порошку при недокрів’ї, висна¬

шини, але найчастіше — плоди,

женні організму, атеросклерозі,

які збирають у період повної

ранах, що погано гояться, матко¬

стиглості. їх сушать у сушарці

вих кровотечах, каменях у печінці,

або духовці при температурі 70—

нирковокам’яній хворобі, зниженій

90 °С. Строк зберігання сухих

секреції шлунка; як засіб, що під¬

вищує опірність організму в бо¬
ротьбі з місцевими та загальними
інфекційними й інтоксикаційними
процесами (скарлатина, дифтерія,
пневмонії, коклюш та ін.); для при¬
скорення зрощення кісток при пе¬
реломі. Олія

ШИПШИНИ

— при

саднах, тріщинах сосків у матерів,
які годують немовлят, ранах, для
лікування трофічних виразок, про¬
лежнях.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
При схильності до тромбозів,
тромбофлебіту.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ст. ложки подрібненого
кореня

склянками

кип’ятити 10—15

води,

хвилин,

на¬

стоювати 2 години, процідити.
Приймати по х/2 склянки 3 рази
на день до їди. Застосовувати
при каменях у нирках, сечовому
міхурі, болях у серці, як в’яжучий
засіб при поносах.
Залити 1 ст. ложку неочищених
плодів 3 склянками окропу, щільно
закрити в емальованому посуді,
кип’ятити 10 хвилин, настоювати
24 години, двічі процідити.
Приймати по V2 склянки 3—4 рази
на день перед їдою як загальнозміцнювальний засіб.

Рослини від А до Я

353

(М0КУ5ІЧІСКА Ь.), РОДИНА «ШОВКОВИЧНІ» - МОКАСЕАЕ

истопадне дерево з розкидис¬

кумарини,

тою кулястою кроною. Стовбур

смоли, ефірну олію, стерини

органічні

(р-СИ-

і великі гілки покриті сірувато-бурою

тостерин, капестерин). Із флаво¬

корою. Листя широко-яйцеподібне,

ноїдів виділено рутин, гіперозид

черешкове, зазубрене по краю, паль¬

і кверцетин, з кумаринів — остхол.

часто-зубчасте. Квітки одностатеві,

У плодах містяться цукри, представ¬

зібрані в суцвіття. Вісь суцвіття роз¬

лені моносахаридами, азотисті речо¬

ростається, утворюючи супліддя із

вини, фосфорні кислоти, флавоноїди,

численних горішків, у м’ясистих оп¬

каротин, пектин, органічні кислоти,

лоднях.

небагато вітаміну С і дубильні речо¬

Цвіте

квітні-травні,

плоди дозрівають у травні-червні.

''Ібн Сіна
. виділяв
, сечогінні
Г7Х
й

кислоти,

антитоксичні

властивості

шовковиці, він застосовував
сік молодого листя проти уку¬
сів каракурта і від зубного
болю. Листя він уживав при
ангіні.

вини.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

культивується й росте в дикому

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

виці протипоказані у великих

виді переважно в південних райо¬

Свіжі плоди шовковиці прийма¬

нах і в Криму.

ють при виразці шлунка й два¬

Супліддя — циліндричні багатокістянки, в основному білі. В Україні

надцятипалої

кишки.

Плоди солодких сортів шовко¬

Кору

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

стовбурів і коріння уживають у
вигляді

водного

З лікувальною метою заготовлю¬

кашлі,

бронхіті,

відвару

при

бронхіальній

ють плоди, кору й листя. Плоди

астмі, як відхаркувальний, сечо¬

збирають у міру їх дозрівання в

гінний засіб, а також при епілеп¬

липні-серпні, перебирають, су¬

сії й гіпертонії. Сік кори коріння

шать, в основному повітряно-со¬

п’ють натщесерце як протиглис¬

нячним методом, розкладаючи

ний засіб. Листя застосовують у

плоди під прямими сонячними

вигляді настою як жарознижую¬

променями на сітках. Висушені

чий засіб при простудних захво¬

ягоди зберігають або цілими, або

рюваннях.

розтерши їх на порошок, у скля¬

заспокоює зубний біль.

ній герметично закупореній тарі
не більше 1 року. Листя збира¬
ють на початку літа, просушують
в один шар і зберігають у короб¬
ках або в мішечках. Кору збира¬
ють

будь-яку

пору

року,

акуратно зрізавши верхній шар.
Підсушивши при кімнатній тем¬
пературі, кору подрібнюють на
порошок і зберігають у герметич¬
ній тарі.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У листі шовковиці білої виявлено
дубильні речовини, флавоноїди,

Сік

кількостях гіпертонікам та діабе¬
тикам.

свіжого листя

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 2 ст. ложки подрібнених
«плодів»
1

чорної

шовковиці

склянкою окропу, настоювати

4 години, процідити. Приймати
настій по х/^ склянки 4 рази на
день до їди. Уживати також при
потребі для полоскання горла.
Змішати 2 ст. ложки порошку кори
стовбура шовковиці з

У4 склянки

соняшникової олії. Для змазу¬
вання забитих місць, порізів, ран.

Повний атлас лікарських рослин

354

(ЗСУТЕШШІА Ь.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» - ЬАМІАСЕАЕ

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

У Болгарії відвар трави вжи

ними навколо своєї осі коренями й

Шоломниця звичайна знижує
кров’яний тиск, має сечогінний,

вають при тахікардії, хворо¬

простим прямостоячим, чотири¬
гранним стеблом. Листя шоломниці

в’яжучий і кровоспинний вплив,

супротивне, із трохи серцеподібною

сприяє

основою, довгасто-ланцетне. Квітки

тиння. Настойка трави шолом¬

реміжній лихоманці та маля¬

пазушні, на певній відстані одна від

ниці звичайної сповільнює ритм

рії.

одної, звернені в один бік, зібрані

серця, знижує артеріальний тиск,

Європи настій трави реко¬

в китиці. Віночок — блакитнувато-

регулює амплітуду серцевих ско¬
рочень. Настій трави вживають

мендують

фіолетовий, іноді рожевий. Період
цвітіння шоломниці — липень-ве¬

при гіпертонії, лихоманці, брон¬

ресень. Розповсюджена в Україні.

хітах, кашлі з виділенням густого

рав’янистий багатолітник з
тонкими повзучими, скруче¬

розрідженню

мокро¬

бах серця, анемії, епілепсії, як
седативний засіб, в індійській
медицині — при епілепсії, пе¬
У

країнах

Західної

при ларингітах,

а настій листя — при гарячко¬
вих станах. У Китаї корене¬
вище шоломниці вживають

мокротиння, ларингітах, водянці,

у якості загальнозміцнюваль-

ЗБИРАННЯ
ТА ЗБЕРІГАННЯ

при зовнішніх і внутрішніх кро¬

ного, седативного й жарозни¬

вотечах, асциті, при диспепсії,
нудоті, шлунково-кишкових роз¬

жуючого засобу.

Використовують надземну час¬
тину рослини, зібрану під час

ладах. Уживають відвар трави

цвітіння. Уживають траву у сві¬

(як седативний засіб) при хворо-

жому або сушеному виді. Су¬
шать,

розстеляючи

——
бах серця, тахікардії, епілепсії,
анемії.

тонким

шаром на папері або тканині під

ПРОТИПОКАЗАННЯ

навісом надворі або в провітрю¬

Протипоказане застосування шо¬

ваному приміщенні. Готову сиро¬

ломниці жінкам, які годують дітей,

вину

та вагітним жінкам; дітям до

зберігають

щільно

закритій тарі.

років.

АКТИВНІ
РЕЧОВИНИ

Залити 1 ч. ложку свіжої або

ЗАСТОСУВАННЯ

Зібрана трава шоломниці звичай¬

сухої трави шоломниці У4 л ок¬

ної містить дубильні речовини,

ропу, настоювати

годину, про¬

флавоноїди (апігенін, 7-глюкуро-

цідити. Приймати настій по 1—2 ст.

нід апігеніну, вогонін, байкалеїн,

ложки 3—4 рази на день. Засто¬

байкалін, лютеолін, 7-глюкуронід

совувати при гіпертонії, малярії,

лютеоліну,

кашлі з виділенням густого мок¬

-гідроксилютеолін,

ороксилін, скутелареїн, скутела¬

ротиння та при кровотечах.

рин, хризин, 7-глюкуронід хри¬

Експериментально встановлено, що

зину та ін.), ефірну олію, у складі

настойка шоломниці звичайної зни¬

якої присутні агумулен, гермацен

жує артеріальний тиск, сповільнює

каріофілен, лимонен, октен-1-

ритм серця, у малих дозах збільшує

ол-3, бетасабінен, трансбетафар-

амплітуду серцевих скорочень, у ве¬

незен, ментон.

ликих — зменшує.

Рослини від А до Я

355

днолітня трав’яниста рослина

каротин, залізо, магній, фосфор,

із трикутно-списоподібним,

натрій, калій, йод. Білки рослини

м’ясистим, ніжним листям зав¬

включають всі незамінні аміно¬

вишки

кислоти.

30—45

см.

Тичинкові

У стародавні часи арабські
вчені називали шпинат «коро¬
лем» овочів через його цінні

квітки зелені, дрібні, зібрані в ко¬

харчові й лікувальні властиво¬

тттттттттт^ттш^

(5РИЧАСІА ОЬЕКАСЕА Е.), РОДИНА «АМАРАНТОВІ» - АМАКАШНАСЕАЕ

Маточкові квітки зібрані в клу¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

бочки, розміщені у пазухах лис¬

Шпинат використовують у дитя¬

тків. Плоди — овальні горішки,

чому дієтичному харчуванні, як лі¬

спаяні в клубочки здеревілими

кувально-дієтичний

приквітками.

в червні-

недокрів’ї, гіпертонії, цукровому

серпні. Культивується на всій те¬

діабеті, туберкульозі, захворюван¬

гофарингітах, бронхітах, запаленні

риторії України.

нях нервової системи, гіпоацид-

легенів; застосовують як лікуваль¬

ному гастриті, ентероколіті, для

ний

лосовидно-волотисте

Цвіте

суцвіття.

засіб

сті. Авіценна вважав, що в
ньому є сила, яка очищає, про¬
миває, і він сильно жене жовту
жовч.

при

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

профілактики пародонтозу, пору¬

З лікувальною метою використо¬

шень росту в дітей, а також при

вують листя шпинату, яке заго¬

значних розумових і фізичних на¬

товлюють у травні-серпні. Добре

вантаженнях. Шпинат уживають

зарекомендував себе консервова¬

у їжу при закрепах та метеоризмі;

ний шпинат-пюре, у якому збері¬

дають дітям, оскільки він багатий

гається значна кількість вітаміну

протирахітним вітаміном О і міне¬

С та каротину.

ральними солями, необхідними для
формування кісток. У народній ме¬

профілактичний засіб при

цинзі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Не

рекомендується

вживати

шпинат при сечокам’яній хворобі,
подагрі, нефритах, колітах, за¬
хворюваннях печінки, жовчного
міхура й підшлункової залози.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

дицині водний настій трави й листя

ЗАСТОСУВАННЯ

Листя містить білки, цукри, ор¬

п’ють при недокрів’ї, закрепах,

ганічні кислоти, фолієву кислоту,

скупченні газів, при різних невро¬

Залити 10 г листя шпинату 1 склян¬

вітаміни В, В2, Ь, К, Е, Р, РР,

тичних станах, ларингітах, ларин-

кою води, кип’ятити протягом 6—
7 хвилин, остудити, процідити.
Приймати по Уз склянки 3~4 рази
на день перед їдою. Застосовувати
від метеоризму.
Залити 1 ст. ложку свіжого листя
шпинату У4 л води,
10

кип’ятити

хвилин, настоювати 1 годину, про¬

цідити. Приймати по У4 склянки
4 рази на день. Застосовувати при
недокрів’ї, закрепах, скупченні газів
у кишечнику, туберкульозі, при не¬
вротичних станах, хворобах горла й
легенів, а також як лікувальний і про¬
філактичний засіб при цинзі.
Віджати сік зі шпинату й приготу¬
вати суміш із соком моркви в спів¬
відношенні
при анемії.

2:3.

Застосовувати

356

Повний атлас лікарських рослин

(КУМЕХ АСЕТОЗА Ь), РОДИНА «ГРЕЧКОВІ» - РОЬУСОХАСЕАЕ

агаторічна дводомна трав’я¬

ють функції печінки й кишеч¬

ниста рослина. Стебло пря¬

ника. Корінь кислого щавлю ви¬

Античні лікарі рекоменду

користовують як в’яжучий та

вали щавель кислий для по¬

ребристе. Листя прикореневе,

болезаспокійливий

на¬

ліпшення травлення та для

довгочерешкове, зі стрілоподіб¬

сіння — як кровоспинний і в’яжу¬

боротьби з кишковими пара¬

ною основою, цільнокрайнє, з

чий засіб. У народній медицині

зитами.

яскраво вираженою центральною

відвар кореня застосовують при

жилкою. Стеблове листя чергове,

поносах: простих і кривавому,

майже сидяче. Квітки односта¬

болях у попереку й ревматизмі.

мостояче,

до

заввишки,

засіб,

теві, рожеві або червонуваті, зіб¬

Відвар листя щавлю вживають

рані

полігамні

внутрішньо при цинзі; як проти¬

мітелки. Сім’янки тригранні, загос¬

отруту при деяких отруєннях;

трені, чорно-коричневі, гладкі, блис¬

при кровотечах і схильності до

циліндричні

кучі. Грані щавлю кислого злегка

кровотечі; як засіб, що стимулює ді¬

опуклі, ребра гострі, світліші, з не¬

яльність печінки та підсилює утво¬

великою облямівкою. Культиву¬

рення

ється й росте в дикому виді в

внутрішньо і як «кровоочисний»

Україні повсюдно.

(антиалергічний) засіб при різних

жовчі.

Відвар

уживають

висипках і сверблячці шкіри.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Для лікування застосовують на¬

ПРОТИПОКАЗАННЯ

сіння, корінь і листя кислого

Протипоказане

щавлю. Листя щавлю запасають

щавлю кислого при важких за¬

до цвітіння та під час нього. Су¬

хворюваннях печінки, нирок, при

застосування

шать у вентильованому примі¬

загостренні виразки шлунка й

щенні.

дванадцятипалої кишки, при ко¬

можна

Зберігати
1

сировину

літі, порушенні обміну речовин та

рік.

при гострому гастриті.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Листя й стебло багаті білками,
містять ліпіди, флавоноїди (гіперозид, рутин), дубильні речо¬
вини, вітаміни С, В і К, каротин,
солі заліза, а також щавлеву кис¬
лоту. У корінні знайдено похідні
антрахінону.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати щавлю кислого засто¬
совують як засіб, що добре за¬
гоює рани, мають кровоспинну,
бактерицидну,

протицинготну,

болезаспокійливу дію, поліпшу¬

ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 25 г свіжого кореня
щавлю кислого 1 1/2 склянками
окропу, кип’ятити на слабкому
вогні 15 хвилин, дати настоятися
2 години. Процідити. Приймати
по У4 склянки 3—4 рази на день
перед їдою. Застосовувати при
болях у поперековій ділянці, рев¬
матизмі, поносах.
Залити 5 г свіжого листя щавлю
кислого 2 склянками окропу,
кип’ятити на слабкому вогні 15 хви¬
лин, дати настоятися 2 години, про¬
цідити. Пити великими ковтками
4 рази на день по х ^ склянки за
15 хвилин до їди. Застосовувати
при хворобах печінки, кровотечах,
сверблячці шкіри й алергії. Цим
відваром полоскати горло й рот при
цинзі, ангіні та рихлості ясен.

Рослини від А до Я

357

(КУМЕХ С0ХРЕКТІІ5 ХОТЬСЬ), РОДИНА «ГРЕЧКОВІ» - РОЕЇСС^АСЕАЕ
агаторічна трав’яниста рос¬

проточній воді. Товсті корені роз¬

лина заввишки до 1,5 м. Коре¬

різають подовжньо, а довгі —

невище товсте, коротке.

Корінь

упоперек.

Перед сушінням їх

У ветеринарії корінь вико
ристовують при кишкових і

стрижневий.

пров’ялюють. Практикують ті¬

шкі рних

Стебло борознисте, гіллясте. Листя

ньове й сонячне сушіння коренів.

Корінь щавлю кінського ви¬

щавлю чергове, трикутно-яйце¬

Сировину розкладають тонким

користовують у дубильній

подібне, опушене короткими во¬

шаром (3—5 см) на папері або на
тканині. У непогожу погоду ви¬

>вник.
промисловості та як барвник.

лосками. Цвіте в травні-червні.
Квітки дрібні, зеленувато-жов¬

користовують сушарки, сушать

слаборозвинений,

туваті. Плід — тригранний ясно-

при температурі 50—60 °С, пе¬

коричневий горішок. Дозріває

ріодично перевертаючи. Листя із

в червні-липні. Широко розпов¬

плодами сушать на відкритому

сюджений у дикому виді на тери¬

повітрі. Зберігають у сухих, про¬

торії України.

вітрюваних приміщеннях. Строк
придатності — до 3 років.

захворюваннях.

совується при подразненні зіву,
гортані, катарі верхніх дихальних
шляхів, при кашлі, нежитю, фрон¬
титі, головному болю (у вигляді
розтирань свіжим соком або екс¬
трактом).

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Корінь

(порошок),

у суміші із тваринним жиром, за¬

З лікувальною метою використо¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

вують листя із черешками, плоди

У корінні щавлю кінського міс¬

в мітелках, корені. Корені восени

тяться похідні антрахінону: хризо¬

викопують, відрізають стебла,

фанова кислота й хризофанол;

що залишилися, промивають у

дубильні речовини пірокатехінової
групи; флавоноїди, органічні кис¬
лоти (щавлева, кавова та інші),
вітамін К, ефірна олія, смоли, за¬
лізо. У плодах — похідні антрахінону
й дубильні речовини. У листі — фла¬
воноїди ( гіперозид, рутин та інші),
аскорбінова кислота й каротин.
У квітках — аскорбінова кислота.
Всі частини рослини містять велику
кількість оксалату кальцію.

стосовують від корости. Свіжий
подрібнених корінь із кислим моло¬
ком у вигляді пасти — при нашкір¬
них хворобах; його прикладають до
наривів для їхнього дозрівання,
а також до ран.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Щавель протипоказаний при ва¬
гітності,

при

захворюваннях

нирок і схильності до нирково¬
кам’яної хвороби.
ЗАСТОСУВАННЯ
Залити 1 ст. ложку подрібненого
кореня кінського щавлю 1 склян¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

кою окропу, настоювати 3 години
в закритому посуді, процідити.

У малих дозах щавель володіє

Приймати настій по 1 ст. ложці

в’яжучою, протипоносною і жов¬

З рази на день перед їдою. За¬

чогінною дією, у більших — про¬

стосовувати при поносах.

носною.

Препаратам

кореня

властиві кровоспинні, бактери¬
цидні, протизапальні властивості.
Рідкий екстракт кореня має за¬
спокійливу дію і знижує тиск при
гіпертонічній хворобі. Відвар ко¬
реня у народній медицині засто-

Залити 1 ст. ложку подрібненого ко¬
реня кінського щавлю 1

х/2

склян¬

ками горілки, настоювати в темному
місці 8 годин, процідити. При¬
ймати по 20 крапель 1 раз на
день перед їдою. Застосовувати
при ревматизмі.

Повний атлас лікарських рослин

358

(АЕСОРСЮШМ РСЮАСКАКІА Ь.), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» - УМВЕЬЬІРЕКАЕ
агаторічна трав’яниста коре¬
невищна

рослина.

Стебло

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

голе або коротко опушене, бороз¬

Препарати яглиці мають протиза¬

нисте, заввишки до 1 м. Прикоре¬

пальні,

неве листя просте двічі трійчасті з

властивості, їх використовують як

довгими черешками. Ближче до

засіб, що добре загоює рани; спри¬

знеболюючі,

діуретичні

Яглиця здавна використову¬
валася на Русі як харчова рос¬
лина.

Навесні

проростки

її

були

перші

особливо

важливі для збагачення ра¬

верхівки їхня будова спрощується

яють поліпшенню загального стану

до трійчастих. Квітки яглиці звичай¬

організму; підсилюють детоксика-

ної білі, дрібні, у багатопроменевих

ційну функцію печінки; поліпшу¬

парасольках, розташованих на

ють роботу шлунково-кишкового

кінцях пагонів. Чашечка з непо¬

тракту — зупиняють запальні про¬

ЗАСТОСУВАННЯ

мітними зубцями.

цеси й нормалізують сольовий

Залити в термосі 2 ст. ложки по¬

обмін;

дрібненої свіжої трави яглиціх/^ л

вгасті,

Плоди до¬

злегка стислі з боків.

володіють

фунгіцидною

ціону. Існувала навіть фраза
«дожити б до яглиці».
^..

Цвіте в червні-липні. Плодоно¬

властивістю. Препарати яглиці за¬

окропу, настоювати

сить у липні-серпні. Яглиця по¬

стосовують при лікуванні органів

цідити. Приймати по У4 склянки

ширена в лісовій і лісостеповій

дихальної системи, ексудативному

4 рази на день до їди. Застосову¬

зонах України.

діатезі,

бешихових

запаленнях,

годину, про¬

вати при захворюваннях нирок і

грибкових ураженнях шкіри. На¬

сечового міхура.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

стій трави приймають внутрішньо

Залити 2 ст. ложки подрібнених

З лікувальною метою використо¬

при ураженнях суглобів, шлунково-

верхніх частин яглиці

вують надземну частину — траву,

кишкових захворюваннях, хворо¬

гарячої води, кип’ятити в закри¬

рідше корінь яглиці. Траву заготов¬

бах

тому скляному посуді на водяній

нирок

сечового

міхура.

склянкою

люють під час цвітіння, у травні-

Молоде листя використовують для

бані 15 хвилин, настоювати 45 хви¬

липні, і сушать на відкритому

лікування й профілактики цинги.

лин, процідити, віджати. При¬

тонким

Подрібнене свіже листя приклада¬

ймати

шаром, досушують у сушарках,

ють до хворих місць при подагрі,

порціями.

при температурі 25—ЗО °С. Корінь

ревматизмі.

ревматизмі, подагрі, захворюван¬

вають у холодній воді й сушать під

ПРОТИПОКАЗАННЯ

а також зовнішньо при грибкових

навісом. Висушену траву зберіга¬

Індивідуальна нестерпність.

захворюваннях шкіри.

повітрі,

розкладаючи

ють у закритій скляній, а корінь —
1

року.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
У листі, стеблах і квітах яглиці
знайдено ефірні олії, стероїди,
азотмісткі сполуки, вітамін С,
флавоноїди, мікроелементи (залізо,
мідь, марганець, титан і бор), фер¬
менти й фітонциди. У корінні —
білки,

вуглеводи,

ефірні

олії,

азотмісткі сполуки, поліацетиленові

сполуки,

фенолкарбонові

кислоти й кумарини.

дня

рівними

Застосовувати

при

нях нирок і сечового міхура,

викопують після цвітіння, проми¬

у дерев’яній тарі до

протягом

Рослини від А до Я

359

(ТКГВУШЗ ТЕККЕ’ЗТКІЗ), РОДИНА «ПАРОЛИСТОВІ» - 2УСОРНУЕІ_АСЕАЕ
днолітня

густо

опушена

трав’яниста лікарська рос¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

лина з тонким стрижневим коренем.

Препарати якірців володіють жов¬

Стебла гіллясті, тонкі, розпростерті,

чогінною, протисклеротичною, про¬

завдовжки

Листя

тизапальною, сечогінною, в’яжучою

чергове, супротивне, парнопе¬

й тонізуючою дією, стимулюють ви¬

10~60

см.

парами довгастих

ділення шлункового соку, молока

листочків. Квітки жовтуватого

у матерів, які годують немовлят.

ристе з

6—8

па¬

Із рослини готують препарат «Три-

зушні, на коротких квітконіжках.

буспонін», призначений для ліку¬

Плоди складаються з 5 зірчасто

вання

розташованих кутастих плодиків,

псоріазу, вірусних та алергійних за¬

усаджених 2~4 гострими ши¬

хворювань шкіри, а також для по¬

пами.

усього

передження й лікування ішемічної

літа, одночасно плодоносячи до

хвороби серця, атеросклерозу, без¬

заморозків. Поширені на півдні

пліддя

кольору

п’ятипелюсткові,

Цвіте

протягом

ксантелазму,

імпотенції.

ксантому,

Препарат

У китайській і тибетській
медицині застосовують як ді¬
уретичний, тонізуючий, про¬
тизапальний засіб.

шшшяшШ

”

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Застосовувати препарати якірців
сланких тільки за призначенням
і під контролем лікаря. Рослина
отруйна! Препарати протипока¬
зані хворим зі зниженим артері¬
альним тиском.

«Трибестан» поліпшує сперматоге¬

України, у Криму.

нез, ерекцію та статеву функцію.

ЗАСТОСУВАННЯ

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Настій і відвар трави застосовують

Залити 1 ст. ложку трави якірців

З лікувальною метою використо¬

як проносний засіб; а також при

сланких

вують надземну частину якірців.

кон’юнктивітах. Відвар кореня на

кип’ятити на водяній бані ЗО хви¬

Заготівлю виконують у період

молоці п’ють при хронічній малярії.

лин, процідити, довести об’єм

цвітіння й плодоносіння (чер-

Трава загоює рани; висушені плоди,

кип’яченою водою до вихідного.

вень-вересень).

на¬

стовчені на порошок, палять при го¬

Приймати настій по Уз склянки

дземну частину розкладають на

нореї й сифілісі; сік застосовують

3—4 рази на день до їди. Засто¬

тканині або плівці так, щоб не об¬

при вірусних і грибкових захворю¬

совувати при гіпертонічній хво¬

сипалися плоди й листя, сушать

ваннях шкіри.

робі.

Зрізану

на сонці або в провітрюваних
приміщеннях. Сировину зберіга¬
ють у сухому, провітрюваному
приміщенні; строк придатності —
5 років.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Трава якірців сланких містить сте¬
роїдні сапоніни (діосгенін, трилін,
діосцин, діоспонін, грацилін, протодіосцин, кікубасапонін), сапогеніни, флавоноїди, алкалоїди, вітамін
С, жирні кислоти, смолисті, барвні
й дубильні речовини, макроеле¬
менти (К, Са, М§, Ре) та мікроеле¬
менти (Мп, Си, 2п, Со, А1, Ва,
8е, N1, 8г,

са, РЬ).

склянкою гарячої води,

Повний атлас лікарських рослин

360

(РІСЕА АВІЕ5 Ь.), РОДИНА «СОСНОВІ» - Р^АСЕАЕ
ічнозелене

дерево

пневмоніях, бронхіальній астмі,

заввишки 20—50 м, з кону¬

бронхоектатичній хворобі. У на¬

соподібною

хвойне
й

сірою

родній медицині відвар бруньок і

лупиться.

Хвоя

молодих шишок ялини звичайної

сплюснуто-чотиригранна, гостра,

застосовують для лікування ту¬

темно-зелена. Чоловічі тичинкові

беркульозу легенів,

шишки подовжено-циліндричні,

при суглобних і м’язових болях.

зеленувато-жовті. Жіночі насінні

Зовнішньо — роблять ванни при

шишки висячі, подовжено-цилін¬

попереково-крижовому радику¬

дричні, до дозрівання пурпурні,

літі, лишаї, міозитах. Подрібнену

потім зелені, стиглі — бурі. На¬

смолу (каніфоль) застосовують

корою,

кроною

що

бронхітів,

сінні лусочки опуклі, виїмчасто-

зовнішньо при гнійних ранах і ви¬

зубчасті, дерев’янисті. Насіння

разках.

темно-буре, з довгими криль¬

нішнє: подразнювальний і такий,

Скипидар — як зов¬

цями. Цвіте в травні-червні. По¬

що викликає в організмі рефлек¬

ширена в Україні, Білорусі, на

торні зміни засіб у мазях і ліні¬

північному заході Росії.

ментах для розтирань.

Фармакологічна промисло¬

вість одержує з ялинової хвої
вітаміни С, К, а також деякі
препарати для лікування ате¬
росклерозу, грибкових за¬
хворювань

сечокам’яної

хвороби. Наприклад, препа¬
рат пінабін, що являє собою
50 % розчин ефірних олій,
одержуваних із хвої ялини,
у персиковій олії, застосо¬
вують

як

спазмолітичний

і бактеріостатичний засіб при
сечокам’яній

хворобі

по

5 крапель на цукор 3 рази на
день за 20 хвилин до їди.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Шишки збирають улітку, у липні-

Препарати ялини звичайної про¬

серпні, до початку дозрівання на¬

типоказані при гіперацидному

ЗАСТОСУВАННЯ

сіння, недоспілими; молоді пагони,

гастриті, виразці шлунка, при не¬

Залити 40 г подрібнених шишок

які іноді називають «бруньки» або

фритах і нефрозах.

ялини

склянкою

води,

«лапки» — у травні. Сушать під

кип’ятити ЗО хвилин, процідити.

навісами.

Застосовувати для полоскання
горла 5—6 разів на день або за¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

капують по 4—5 крапель в обидві

Ялина звичайна містить ефірну

ніздрі при ангіні, тонзиліті, ла¬

олію, дубильні речовини, смоли,

рингіті, трахеїті, гаймориті, ри¬

вітамін С, каротин, солі заліза,

ніті, а також для профілактики

хрому, марганцю, алюмінію, фі¬

дитячих інфекційних захворю¬

тонциди. У пилкові є флавоноїди,

вань.

смолисті речовини, ефірні олії,

Залити 40 г грубо подрібненої

фітонциди; у насінні виявлено

хвої ялини

жирну олію.

вати 20 хвилин, процідити. Прий¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

день. Застосовувати при нестачі

Настій з ялинових шишок засто¬

засіб, а також при захворюван¬

совують для інгаляцій і полос¬

нях нирок і сечовивідних шляхів.

мати по

кань

при

ангіні

^ л окропу, настою¬
склянки 5 разів на

вітаміну С, як відхаркувальний

хронічних

Мазь (рівні частини смоли ялино¬

тонзилітах, ларингітах, фарингі¬

вої, воску, меду й соняшникової

тах, гайморитах, вазомоторних

олії, розігрітих на вогні) — при сад¬

ринітах,

нах, наривах, виразках, порізах.

хронічних

бронхітах,

Рослини від А до Я

361

(АВІЕ5 5ІВІКІСА ЬЕОЕВ), РОДИНА «СОСНОВІ» - РШАСЕАЕ
заввишки до ЗО м.

ефірну олію, що є сировиною для

темно-сіра,

гладка.

одержання синтетичної медичної

Авоя темно-зелена, м’яка, зав¬

камфори. З живиці (смолистої

7Т ерево
V ЦКора

довжки 2—3 см. Чоловічі шишки

маси) ялиці одержують ялицевий

овальні, жовтуваті, скупчені на

бальзам.

кінцях гілок, жіночі — овальноциліндричні,

розташовані

по

Хвоя містить аскорбінову кислоту,

лусочок, спірально розташованих

абієтинову й неоабієтинову кислоти,

усередині шишки, парами сидять

спирт абієнол і ефірну олію. В ефір¬

насіннєві бруньки. У вересні-

ній олії є борнілацетат, борнеол,

жовтні

камфен, пінени, феландрен.

розсипаються,

стрижні

шишок.

Насіння

із

крильцями. Насіннєносність по¬
чинається з

70-літнього віку.

У природі зустрічається на сході
й північному сході європейської
частини Росії, на Уралі, у Захід¬
ному й

Східному Сибіру,

Алтаї й у Саянах.

на

В Україні

ялицю вирощують на присадиб¬
них ділянках.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою застосову¬
ють бруньки, хвою, молоді гілки,
кору, смолу й продукти її пере¬
робки. Кору збирають протягом
усього року, бруньки
у березні-квітні,

Й ХВОЮ —

молоді гілки

у травні — початку червня. Заго¬
товляють їх до початку розпус¬
кання

(лусочки

на

верхівці

бруньок повинні бути щільно
зімкнутими). Сировину сушать,
розстеливши тонким шаром на
папері або тканині, часто перемі¬
шуючи. Сухі бруньки зберігають
у закритій тарі. Зі смоли одержу¬
ють скипидар, а з деревини —
дьоготь і активоване вугілля. Із
хвої, галузок і шишок одержують

щення організму; при за¬
хворюваннях
дихальної,
серцево-судинної, нервової
та травної систем.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

разом з насінням обсипаються і
луски, на гілках стирчать тільки

нювальний засіб; для до¬
гляду за волоссям, для
догляду за шкірою, для очи¬

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

одній на кінцях гілок. У пазухах

шишки

Ялиця сибірська та її пре¬
парати застосовуються: як
афродизіак, загальнозміц-

Не спостерігаються.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ЗАСТОСУВАННЯ

Кора має в’яжучу властивість і

Залити в термосі 4 ст. ложки по¬

застосовується

зовнішній

дрібнених хвойних гілочок 1 л ок¬

пухлинах.

ропу, залишити на ніч, процідити.

засіб

при

як

опіках

Свіжі й розпарені бруньки при¬

Пити протягом дня замість води.

кладають до зубів при зубному

Курс лікування — 3—6 місяців з

болю. Скипидар застосовують

перервами на 2 тижні після місяч¬

зовнішньо. Камфору широко ви¬

ного прийому настою. Застосову¬

користовують як засіб, що збу¬

вати при захворюваннях суглобів.

джує центральну нервову систему

Змішати 1 частину ялицевої олії

та 3 частини дитячого крему або

підсилює

діяльність

серця.

Ефірна олія ялиці має антисеп¬

маслинової олії з додаванням ві¬

тичну,

відхарку¬

таміну С. Змазувати уражені ді¬

вальну, стимулюючу, тонізуючу

лянки шкіри. Застосовувати при

дію, сприяє загоєнню ран.

ексудативному діатезі.

дезодоруючу,

Повний атлас лікарських рослин

362

ОУМРЕКУЗ СОММШІ5 Ь.), РОДИНА «КИПАРИСОВІ» - СУРКЕЗЗАСЕАЕ
ічнозелена

хвойна

рослина

являє собою або низький роз¬

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Відомо, що північноамери¬

простертий кущ, або високе коло¬

В основному ягоди ялівця вико¬

ноподібне деревце із прилягаючими

ристовуються при захворюван¬

канські індіанці своїх хворих

гілочками. Тверді й колючі голки

нях

міхура

туберкульозом надовго помі¬

нирок

сечового

(близько 1 см у довжину) сидять у

(хронічних нефритах, пієлонеф¬

щали в ялівцеві зарості, не доз¬

кільцях по З, рідше по 4. «Квітки»

ритах, циститах, каменях і піску

воляючи виходити звідти до

(шишки) роздільностатеві (рослина

в нирках і сечовому міхурі, при

повного лікування.

дводомна), непоказні, ясно-зеле¬

гострих і хронічних уретритах).

ного кольору, тому майже не видні.

Препарати ялівця застосовують

Після запилення формуються яго¬

при астенії, недокрів’ї, фурунку¬

доподібні зелені шишкоягоди. Від

льозі, захворюваннях суглобів,

запилення до дозрівання проходить

хронічних хворобах шкіри. Як

З роки. Спілі «ягоди» округлі, си¬

діуретичний засіб ялівцеві ягоди

нювато-чорні. «Цвіте» (порошить)

застосовуються

із квітня по травень. В Україні яло-

різної етіології. З відвару гілок

вець росте в Карпатах, на Поліссі

роблять ванни, які корисні при

та у Криму.

запальних захворюваннях сугло¬

при

набряках

бів. У народній медицині шиш¬

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

коягоди заварюють і п’ють при

З лікувальною метою застосову¬

хворобах печінки, сечового мі¬

ються шишкоягоди ялівця. Збір

хура, при нирковокам’яній хво¬

шишкоягід — досить трудомістке

робі, запаленні придатків труб,

заняття через гострі голки. Щоб

ревматизмі; сирі ягоди їдять при

його полегшити, на ґрунт розстеля¬

виразці шлунка; відвар ягід і
гілок п’ють при відсутності мен¬
струації. Ефірну олію з недостиг¬
лих шишкоягід застосовують при
корості.

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати ялівця протипоказані
при

гострих

захворюваннях

нирок через дуже подразнюючу
дію, при водянці. При хронічних
запальних процесах сечовивідних
шляхів строго стежити за дозу¬
ванням.

ють тканину і струшують на неї
спілі шишкоягоди; потім ретельно

ЗАСТОСУВАННЯ

очищають від опалих з ними сухих

Залити 1 дес. ложку сухих шиш¬

голок і уламків гілочок. «Ягоди»

коягід ялівця 1 склянкою води,

сушать у провітрюваному місці.

кип’ятити 5 хвилин, настоювати

Час збору врожаю — жовтень.

ЗО хвилин, процідити. Приймати
по І-2 ст. ложці 3 рази на день

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

до їди. Застосовувати при по¬

Шишкоягоди містять цукри, барв¬

дагрі, ревматизмі, пухлинах, цук¬

ники, органічні кислоти (мурашина,

ровому діабеті.

оцтова, яблучна), смоли, ефірну

Залити сухі або свіжі шишко¬

олію, до складу якої входять тер¬

ягоди 70° спиртом у співвідно¬

пени камфен, кадінен, терпинеол,

шенні 1:20 і настоювати тиждень

пінен, борнеол, а також мікроеле¬

у темному місці при кімнатній

менти (марганець, залізо, мідь,

температурі, процідити. Прий¬

алюміній); у хвої — аскорбінова

мати по ЗО крапель 3 рази на

кислота. У корінні знайдено ефірні

день до їди. Застосовувати при

олії, смоли, сапоніни, дубильні й

подагрі, пухлинах, ревматизмі,

барвники.

діабетичному поліневриті.

Рослини від А до Я

(НОРШЕУМ УУІХАКЕ У), РОДИНА «ЗЛАКИ» - СКАМШЕАЕ

рошна використовують при груд¬

днолітня трав’яниста рос¬
лина із прямостоячими вуз¬

луватими

стеблами

заввишки

Від ластовиння

користу¬

ються гарячою маззю з яч¬

30—50 см. Листя чергове, лі¬

меня.

нійне, піхвове, з великими серпо¬

лікарську пов’язку з айвою

видними вушками. Суцвіття —

й оцтом при подагрі.

ячменя

складне колосся. Колоски сидять
на осі колосся групами по три.
Колоски одноквіткові, остисті.
Колоскові луски лійково-шило¬
подібні. Зернівки плівчасті, одяг¬
прирослими

квітковими

лусочками. Час цвітіння — червень-липень. В Україні культиву¬
ється повсюдно.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
З лікувальною метою використо¬
вують зерно ячменю.

АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
Стигле зерно ячменю звичайного
містить білки, вуглеводи, жири,
клітковину, ферменти, вітамінй
групи В, О, Е, А.

ПОКАЗАННЯ
ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Препарати з ячменю звичайного
(відвар зернівок або настій ячмін¬
ного солоду) мають м’якшильні,
обволікаючі й протизапальні влас¬
тивості; заспокоюють хворобливу
подразливість слизових оболонок
внутрішніх органів і шкіри, зміц¬
нюють і тонізують; показані при
захворюваннях шлунково-кишко¬
вого тракту й сильному кашлі. На¬
стій ячмінного солоду, крім того,
уживають як кровоочисний засіб
при висипках на шкірі, псоріазі,

ниці, «затверділих пухлинах» і
зовнішніх запальних процесах.

роблять

ПРОТИПОКАЗАННЯ
Препарати

чотиригранне або шестигранне

нені

363

(продукти

харчу¬

вання) з ячменя протипоказані
екземі, фурункульозі та ін. Відвар
ячмінної крупи вживають як загальнозміцнювальний засіб після
перенесених важких хвороб; при
штучному годуванні та підгодову¬
ванні грудних дітей використову¬
ють як добавку до незбираного
коров’ячого молока. Водний на¬
стій ячмінного солоду використо¬
вується при бронхіті,

шкірних

висипках, що виникають у резуль¬
таті порушень обміну речовин, і як
поживна добавка при харчуванні
дітей молодшого віку. Його п’ють
при

геморої,

золотусі,

кашлі,

шлункових захворюваннях, нир¬
ковокам’яній хворобі, при хворо¬
бах сечового міхура й сечових
шляхів. Як зовнішній м’якшиль¬
ний засіб, що припиняє й послаб¬
ляє

шкірні

запальні

процеси,

уживають солодові ванни. При¬
парки з ячмінного солоду й бо¬

хворим із гліциновою ентеропатією (нестерпність).
ЗАСТОСУВАННЯ
Заповнити каструлю на 2/3 су¬
мішшю вівса і ячменя, узятих у рів¬
них частинах, або окремо ячменем,
залити майже доверху свіжим непастеризованим молоком і додати
шар смальцю завтовшки в палець,
потім закрити каструлю кришкою,
поставити в духовку й млоїти, періо¬
дично доливаючи молоко, поки не
розвариться ячмінь (суміш із вів¬
сом). Приймати по 100 г суміші
З рази на день. Застосовувати при
пневмонії й туберкульозі легенів.
Залити 2 ст. ложки подрібнених
сухих проростків ячменя 1 л окропу,
настоювати 4 години. Пити по
V2 склянці до 6 разів на день із до¬
даванням меду. Застосовувати при
підвищеній кількості цукру в крові,
геморої, кашлі, ангіні.

Повний атлас лікарських рослин

364

ЗБОРИ РОСЛИН, РЕКОМЕНДОВАНІ
ПРИ РІЗНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
Перш ніж ви ознайомитеся з
багатьма рецептами лікування
хвороб,

пропонуємо

лікарської

сировини.

В одній столовій ложці міс¬
титься 4 г подрібненої трави
рослини,

лікарський (корінь), льон звичай¬

АНГІНА

кун лікарський (трава), ромашка

Лепеха звичайна (корінь), алтей
ний (насіння) — по 1 ст. ложці; бур¬

вашій

увазі визначення приблизних
доз

ХВОРОБИ ВУХА,
ГОРЛА, НОСА

подрібнених

плодів і 15 г подрібненого ко¬
ріння і кореневища. В одній
чайній ложці міститься 1,5 г

аптечна (квітки) — по 2 ст. ложки.
Настій із цього збору застосовують

При катаральній
ангіні

для полоскання горла кілька разів

Дуб звичайний (кора), шавлія лі¬

на день.

карська (листя) — по 1 ст. ложці;
звіробій продірявлений (трава) —
З ст. ложки. 1 ст. ложку збору залити
1

склянкою окропу,

настоювати

ГОСТРА РЕСПІРАТОРНА
ВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ

трави, 4 г плодів і 5 г кореня

ЗО хвилин, процідити. Полоскати

(усе в подрібненому виді).

горло кілька разів на день.

При болях у горлі
для парових інгаляцій

При фолікулярній
1 лакунарній ангінах

лікарська (листя) — по 1 ст.

Одна чайна ложка спиртової
настойки містить 3 мл рідини,
а столова ложка — 10 мл.
Також

звертаємо

увагу

М’ята перцева (листя), шавлія

на

Шавлія лікарська (листя), верба

важливість дотримання дозу¬

біла (кора) — по 1 ст. ложці; ма¬

вання лікарських форм. Особ¬

теринка звичайна (трава) — по

ливо це стосується лікування
дітей. Ви зможете уникнути
багатьох помилок, якщо за¬
пам’ятаєте

наступне.

кожен рік дитини

На

потрібно

2 ст. ложки; липа серцеподібна
(квітки) — 3 ст. ложки. З ст.
ложки збору залити 2 склянками
окропу, настоювати ЗО хвилин,
процідити.

Полоскати

горло

кілька разів на день.

V20 частина дози дорослого.
Наприклад, дитині 10 років
дають половину дози дорослої
людини.

У нижченаведених

рецептах дози розраховані для
дорослих, маса сировини по¬

ложці; ромашка аптечна (квітки),
сосна звичайна (бруньки) — по
2 ст. ложки; евкаліпт (листя) —
3 ст. ложки. 1 ст. ложку збору за¬
лити 1 склянкою окропу, нагрі¬
вати на водяній бані 20 хвилин.
Робити інгаляцію 10 хвилин.

При кашлі з виділенням
мокротиння
М’ята перцева (листя), фенхель

ЗАПАЛЕННЯ НОСОГЛОТКИ
Й ГОРТАНІ

звичайний (плоди) — по 1 ст.
ложці; бузина чорна (квітки),
липа серцеподібна (квітки), фі¬

При кашлі

алка

Оман високий (корінь) — 1 ст.

по 2 ст. ложки.

триколірна

(трава)

—

дається в грамах. Для приго¬

ложка; мати-й-мачуха (листя), со¬

1 ст. ложку збору залити 1 склян¬

тування відварів або настоїв

лодка гола (корінь) — 2 ст. ложки,

кою холодної кип’яченої води,

береться 1 столова ложка су¬

евкаліпт (листя) — по 2 ст. ложки.

настоювати 3 години, довести до

міші, зазначеної в рецепті, на

Приймати як настій по 0,5 склянки

кипіння.

1 склянку води.

3 рази на день після 'іди.

кип’ятити 10 хвилин, остудити й

На

слабкому

вогні

Збори рослин, рекомендовані при різних захворюваннях

365

процідити. Приймати по 0,5 склян¬

(бруньки) — по 1 ст. ложці; фіалка

карська

ки 3 рази на день.

триколірна (трава), чебрець (тра¬

ложці; аніс звичайний (плоди),

ва) — по 2 ст. ложки. Приймати як

мати-й-мачуха

настій по 0,5 склянки 3 рази на день

перцева (листя), фіалка трико¬

після іди.

лірна (трава), шавлія лікарська

При болях у вухові
(приготування компресів
і припарок за вухо
1 на ділянку соскоподіб¬
ного відростка)

При нападах ядухи

ліпт (листя) — 3 ст. ложки. Прий¬

Кропива (листя), подорожник

мати як відвар по 0,5 склянки

великий (листя) — по 1 ст. ложці;

З рази на день.

Звіробій продірявлений, ромашка

мати як настій по 0,3 склянки

аптечна (квітки) по 1 ст. ложці; Гір¬

З рази на день.

ОТИТ (ЗАПАЛЕННЯ
СЕРЕДНЬОГО ВУХА)

(квітки)

—

по 1

(листя),

ст.

м’ята

(листя) — по 2 ст. ложки; евка¬

багно

(трава),

мати-й-мачуха

(листя) — по 2 ст. ложки. Прий¬

чак зміїний (трава), хвощ польовий
(трава) —

по 2 ст. ложки. 2 ст.

При загальній слабості,
задишці
Звіробій продірявлений (трава),
Череда трироздільна (трава) —

ГОСТРИЙ БРОНХІТ

ложки збору залити однією склянкою

по 1 ст. ложці; костяниця лісова
(листя) — 2 ст. ложки; чорниця

цідити. У настої намочити тканину,

При підвищеній
температурі й кашлі

злегка віджати й зробити компрес.

Алтей (корінь), материнка зви¬

мати як відвар по 0,5 склянки

Приготування припарок: 3 ст.

чайна (трава), солодка гола (ко¬

З рази на день.

ложки збору загорнути в тканину,

рінь)

помістити на 5 хвилин у склянку

серцеподібна (квітки), мати-й-ма-

з окропом і віджати. Припарки ро¬

чуха (листя) — по 2 ст. ложки.

бити 3 рази на день.

Приймати як настій по 0,5 склянки

окропу, настоювати ЗО хвилин, про¬

З рази на день перед їдою.

родовика залити 2 склянками ок¬

(листя),

шипшина

(плоди) — по 3 ст. ложки. Прий¬

— по 1 ст. ложці; липа

При виділенні гною
2 ст. ложки подрібненого кореня

звичайна

ХРОНІЧНА ПНЕВМОНІЯ
При сухому
кашлі
Солодка гола (корінь) — 1 ст.

Якщо важко відходить
мокротиння

ложка; алтей лікарський (ко¬
рінь),

материнка

звичайна

ропу, нагрівати на водяній бані

Ромашка аптечна (квітки) — 1 ст.

(трава) — по 2 ст. ложки; мати-

ЗО хвилин, настоювати 20 хвилин,

ложка; м’ята перцева (листя), сосна

й-мачуха (листя) — 3 ст. ложки.

процідити. Приймати по 2 ст. ложки

звичайна (бруньки), шавлія лікар¬

Приймати як відвар по 1 ст.

3 рази на день.

ська (листя) — по 2 ст. ложки; ев¬

ложці через кожні 3 години.

каліпт (листя) — 3 ст. ложки.

ХВОРОБИ ОРГАНІВ
ДИХАННЯ

Приймати як настій по 0,5 склянки
З рази на день перед їдою.

При виділенні гнійного
мокротиння
Сосна звичайна (бруньки), чеб¬

ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ

рець (трава) — по 1 ст. ложці;

При рясному виділенні
мокротиння

хоцвіт болотний (трава), фіалка
триколірна (трава) — по 2 ст.

Подорожник великий (листя), со¬

Сосна звичайна (бруньки), оман

ложки. Приймати як настій по

лодка гола (корінь), сосна звичайна

високий (корінь), календула лі¬

0,5 склянки 5 разів на день.

БРОНХІАЛЬНА АСТМА
При кашлі, задишці

подорожник великий (листя), су¬

Повний атлас лікарських рослин

366

ПЛЕВРИТ

ХВОРОБИ ОРГАНІВ
КРОВООБІГУ

При сухому кашлі

ГІПОТОНІЯ

мати по Уз склянки 3—4 рази на
день. Курс лікування — 1,5—2
місяці. Через місяць курс можна
повторити.

Аралія маньчжурська (корінь),

Жостір проносний (кора), липа

безсмертник піщаний (квітки),

Іван-чай (листя), родіола рожева

серцелиста (квітки), м’ята, по¬

оман високий (корінь), лопух ве¬

(корінь),

ликий (корінь), кульбаба лікар¬

(листя) — по 1 ст. ложці; бадан

сіння) — по 1 ч. ложці. 2 ст.

ська (корінь), вільха сіра (плоди),

товстолистий (листя), чорниця

ложки збору залитих / 2а окропу,

солодка гола (корінь), хвощ по¬

звичайна

настоювати ніч у термосі. Прий¬

смородина

(листя),

чорна

брусниця

линь гірка (трава), кріп (на¬

льовий (трава), череда трироз¬

(листя) — по 2 ст. ложки; чеб¬

мати по ]/4 склянки 3~4 рази на

дільна (трава), шипшина (плоди) —

рець (трава) — 0,5 ст. ложки.

день. Курс лікування — 1,5—2

по 1 ст. ложці. Приймати як на¬

З ст. ложки збору залити 1 л води,

місяці. Через місяць курс можна

стій по 0,3 склянки 3 рази на

кип’ятити на слабкому вогні 10 хви¬

повторити.

день перед їдою.

лин, настоювати ЗО хвилин. При¬
ймати по 3 склянки на день.

При ексудативному
плевриті

Звіробій продірявлений (трава),

1 склянка алое деревоподібного

кропива дводомна (листя), шип¬

(сік), 2 ст. ложки берези повис¬

шина (плоди) — по 1 ст. ложці;

лої (бруньки), 1 ст. ложка липи

глід (плоди), заманиха (корінь),

Горобина звичайна (плоди), смо¬

родіола рожева (корінь) — по

родина чорна (листя), шипшина

серцеподібної (квітки), 1 склянка

АТЕРОСКЛЕРОЗ
Для попередження
розвитку атеросклерозу

меду липового, 1 склянка масли¬

2 ст. ложки. 1 ст. ложку збору за¬

корична

нової олії.

лити 1 склянкою окропу, настою¬

ложці. 1 ст. ложку збору залити

(плоди)

склянками

—

по

окропу,

ст.

варити

вати 1 годину, потім процідити.

Березові бруньки й квітки липи

Пити по 0,5 склянки 3 рази на

10 хвилин, настоювати 3 години

залити 2

день.

у закритому посуді, процідити.

склянками холодної

кип’яченої води, нагрівати на во¬

Приймати по 1 склянці 2 рази на

дяній бані 20 хвилин, настоювати

день.

ЗО хвилин, процідити. Додати
мед, сік алое, нагрівати на водя¬

СЕРЦЕВО-СУДИННІ
ЗАХВОРЮВАННЯ

ній бані 5 хвилин, остудити, роз¬
лити в 2 скляні пляшки, у кожну

АРИТМІЯ

додати прованської олії. Збері¬

При атеросклерозі
3 підвищеним
артеріальним
тиском

гати в холодильнику. Приймати

Валеріана лікарська

(корінь),

Барвінок малий (трава), омела

по 2 ст. ложки 3 рази на день

звіробій продірявлений (трава),

біла (трава), деревій звичайний

м’ята перцева (трава), розмарин

(трава) — по 1 ст. ложці; глід

лікарський

хміль

криваво-червоний (плоди), хвощ

Приймати по 40 крапель на¬

(шишки) — по 1 ч. ложці. 2 ст.

польовий (трава) — 2 ст. ложки.

стойки аралії маньчжурської 3 рази

ложки збору залити 1/2 а окропу,

Приймати як настій по 1 склянці

на день за ЗО хвилин до їди.

настоювати ніч у термосі. Прий¬

на день.

перед їдою.

(листя),

Збори рослин рекомендовані при різних захворюваннях

367

(трава), кульбаба (корінь) — по

ГІПЕРТОНІЧНА
ХВОРОБА

З ч. ложки; чорниця (листя), ла¬

СТЕНОКАРДІЯ

базник (квітки) — по 4 ч. ложки.
2 ст. ложки збору залити х / 2 к

7 ст. ложок (з гіркою) суміші ягід

Собача кропива (трава); сухо¬

окропу, злити разом із травою в

глоду й плодів шипшини залити

цвіт болотний (трава); глід кри¬

термос, настоювати ніч. При¬

2 л окропу, поставити на тепло¬

ваво-червоний (квітки); омела

ймати по Уз склянки 3—4 рази

ізоляційну підставку, тепло вкутати

біла (трава) — по 1 ст. ложці. 1ст.

на день. Курс лікування — 2—З

й настоювати добу. Процідити,

ложку суміші залити 1 склянкою

місяці.

вичавити набряклі ягоди й поста¬

киплячої води. Щільно закрити.

Лопух (корінь), багно (трава),

вити настій у холодильник. При¬

Настоювати протягом ЗО хвилин.

цикорій (трава), дягель лікар¬

ймати по 1 склянці на день під

Процідити, траву віджати. До¬

ський (корінь) — по 2 ч. ложки;

час їди замість чаю протягом 2—

лити

3 тижнів.

до

оман (корінь), горобина звичайна

об’єму 1 склянки. Приймати по

(плоди), мандарин (шкірка), со¬

У 2 склянки 3 рази на день після

лодка гола (корінь) — по 3 час¬

Залити 1 ст. ложку подрібненого

їди.

тині;

кореневища з корінням валеріани

кип’яченою

водою

півонія,

що

ухиляється

(корінь) — 4 частини. 2 ст. ложки

1 склянкою окропу, настоювати ніч у

Барвінок малий (листя) — 1 ст.

збору залити х / 2 л окропу, злити

термосі. Приймати по Уз склянки

ложка; кмин звичайний (плоди),

разом із травою в термос, настою¬

З рази на день за ЗО хвилин до

валеріана лікарська (корінь), глід

вати ніч. Приймати по Уз склян¬

їди протягом 2—3 тижнів.

криваво-червоний (квітки) — по

ки

2 ст. ложки; омела біла (трава) —

лікування — 2—3 місяці.

3~4

рази

на день.

Курс

3 ст. ложки. 1 ст. ложку суміші
залити 250 мл окропу, закрити
кришкою й нагрівати на киплячій

ІШЕМІЧНА ХВОРОБА
СЕРЦЯ

ХВОРОБИ ОРГАНІВ
ТРАВЛЕННЯ
ГОСТРИЙ ГАСТРИТ

водяній бані протягом 15 хвилин.
Остудити протягом 45 хвилин

1 ч. ложка омели білої (листя),

при кімнатній температурі. Про¬

2 ст. ложки гречки (квітки). 1 ч.

цідити, віджати. Приймати по

ложку збору залити 1 склянкою

Ромашка аптечна (квітки), со¬

окропу, поставити на ніч у тепле

лодка

Vз склянки 3 рази на день.

ІНСУЛЬТ

При болях у шлунку
гола

(корінь),

деревій

місце, вранці процідити. Прий¬

(трава) — по 1 ст. ложці; лепеха

мати по 2 ст. ложки за 20 хвилин

звичайна (корінь), череда три¬

до їди тричі на день.

роздільна (трава) — по 2 ст.
ложки. Приймати як відвар по

Мучниця (листя) — 1 ч. ложка;

боби квасолі (стулки), ромашка

(трава), 1 ст. ложка гірчака пта¬

аптечна (квітки), хвощ польовий

шиного (трава), 2 ст. ложки глоду

козлятник

аптечний

криваво-червоного (квітки). 2 ст.

(трава), брусниця (листя) — по

ложки збору залити 1 склянкою

(трава),
2

ч.

ложки;

собача

кропива

ст.

ложка хвоща польового

окропу,

настоювати до охоло¬

0,5 склянки 3 рази на день до
їди.

При метеоризмі
і спазмах
М’ята перцева

(листя),

кмин

(трава), солодка гола (корінь),

дження. Процідити, віджати. Ви¬

звичайний (плоди), фенхель зви¬

рутвиця (василистник) смердюча

пити протягом дня.

чайний (плоди) — по 1 ст. ложці.

Повний атлас лікарських рослин

368

Приймати як настій по 1 склянці
2 рази на день.

дули (квітки), 4 ст. ложки матий-мачухи (листя), 1 ст. ложка по¬

КОЛІТ

дорожника (листя), 3 ст. ложки

ХРОНІЧНИЙ ГАСТРИТ
При хронічному
гастриті зі зниженою
кислотністю

ромашки

аптечної

(квітки).

Жостір вільхоподібний (кора),

ложці 3 рази на день за 10 хви¬

фенхель звичайний (плоди) — по

лин до їди протягом 10 днів.

1 ст. ложці; валеріана лікарська (ко¬
рінь), ромашка аптечна (квітки) —
по 2 ст. ложки. Приймати як настій

М’ята перцева (листя), подорож¬
ник

(листя),

ромашка

по 0,5 склянки 2 рази на день

аптечна

(квітки) — по 1 ст. ложці; лепеха
звичайна (корінь), полинь гірка
(трава) — по 2 ст. ложки. При¬

При спазмах кишечника

Приймати як настій по 1 ст.

ВИРАЗКА
ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ
КИШКИ

після їди.

При болях у животі
і здутті кишечника

ймати як настій по 0,5 склянки
3 рази на день перед їдою.

Висушений

гриб

1 ст. ложка гірчака зміїного (ко¬

При хронічному
гастриті з підвищеною
кислотністю

(губка) залити на 5 годин холод¬

рінь), 1 ст. ложка щавлю кін¬

ною кип’яченою водою. Потім

ського (корінь). Приймати як

березовий

воду злити й розм’якшений гриб

відвар по 0,5 склянки 3 рази на

розрізати на шматки.

день перед їжею.

1 ст. ложка льону звичайного

Шматки гриба пропустити крізь

(насіння), 2 ст. ложки липи сер¬

м’ясорубку або натерти на дріб¬

цеподібної (квітки), 1 ст. ложка

ній тертці. Одну склянку подріб¬

м’яти перцевої (листя). Прий¬

неної губки залити 5 склянками

мати як настій по 1 склянці 3 рази

теплої кип’яченої води, настою¬

на день після їди.

вати 2 доби. Настій злити, зали¬

Звіробій продірявлений (трава),

шок

родовик

ВИРАЗКА ШЛУНКА

віджати,

процідити

перемішати з настоєм. До цього
настою

додати

воду,

якій

ХРОНІЧНИЙ ЕНТЕРОКОЛІТ
При поносах
з виділенням крові
лікарський

(корінь),

м’ята перцева (листя), вільха сіра
(шишки), солодка гола (корінь),

При нормальній
1 зниженій
кислотності

розм’якшувався гриб.

кмин звичайний (плоди), фен¬

Приймати по 0,5 склянки 5 разів

хель звичайний (плоди) — по

на день. Пам’ятайте: при ліку¬

1 ст. ложці; ромашка аптечна

Льон звичайний (насіння), м’ята

ванні губкою не можна вводити

(квітки), гірчак зміїний (трава),

перцева (листя) — по 1 ст. ложці;

пеніцилін і глюкозу.

черемшина (плоди) — по 2 ст.
ложки.

липа серцеподібна (квітки), фен¬

Пити по 0,5 склянки

З рази на день до їди.

2 ст. ложки. Приймати як настій

При нічних
і «голодних» болях

по 1 склянці 2 рази на день

Лепеха звичайна (корінь), вале¬

(вранці і ввечері).

ріана (корінь), мати-й-мачуха

При поносах,
що супроводжуються
запальними
процесами

хель звичайний (плоди) — по

(листя), деревій (трава) — по

При печії й відрижці

1 ст. ложка звіробою продірявле¬

0,5 склянки 3 рази на день перед

2 ст. ложки черемшини (плоди),

ного (трава), 4 ст. ложки кален¬

їдою.

2 ст. ложки чорниці звичайної

ст.

ложці.

Пити настій по

Збори рослин, рекомендовані при різних захворюваннях

(плоди), 1 ст. ложка дуба звичайного

Тирлич жовтий (корінь), м’ята

(кора). Пити настій по 0,5 склянки

перцева (листя) — по 1 ст. ложці;

З рази на день після їди.

жостір вільхоподібний (кора),

ВИРАЗКОВИЙ КОЛІТ

ложки; кульбаба (трава) — 3 ст.

бобівник (трава)

— по 2 ст.

ложки. Приймати як відвар по

При початкових стадіях
захворювання

0,3 склянки 3 рази на день до

(трава),

Лепеха болотна (корінь), вале¬

м’ята перцева (листя), солодка

ріана лікарська (корінь), деревій

гола (корінь) — по 1 ст. ложці;

(трава) — по 1 ст. ложці; кріп

ромашка аптечна (квітки), кро¬

(насіння), кропива (листя) — по

продірявлений

пива дводомна (листя) — по 2 ст.

3 ст. ложки. Приймати як відвар

ложки. Приймати як настій по

по х /2 склянки 3 рази на день

0,5 склянки 3 рази на день перед

через годину після їди.

їдою.

Перстач сріблистий (трава), льон
звичайний (насіння) — по 1 ст.

ложці;
(квітки),

На початковій стадії
захворювання
Глід криваво-червоний (квітки),
валеріана лікарська (корінь), м’ята
перцева (листя) — по 1 ст. ложці;
барис звичайний (кора) — по 2 ст.

При запаленні
гемороїдальних вузлів
ст.

ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ
(ХВОРОБА БОТКІНА)

кульбаба лікарська (корінь), бар¬

ГЕМОРОЙ
При поносі із кров'ю
і слизом

ХВОРОБИ
ПЕЧІНКИ
И ЖОВЧОВИВІДНИХ
ШЛЯХІВ

їди.

Алтей лікарський (корінь), зві¬
робій

369

ложок дуба звичайного

календула

лікарська

(кора), 4 ст. ложки каштана кін¬

фенхель

звичайний

ського (плоди), 2 ст. ложки ро¬

ложки. Приймати як настій по
0,5 склянки за 10 хвилин до їди.

При порушенні функцій
шлунково-кишкового
тракту

(плоди) — по 2 ст. ложки. Прий¬

машки аптечної (квітки), 2 ст.

мати як настій по 0,3 склянки

ложки шавлії лікарської (трава).

Солодка гола (корінь), кмин зви¬

4 ст. ложки збору залити 3 склян¬

чайний (плоди) — по 1 ст. ложці;

ками окропу, настоювати протя¬

коріандр посівний (плоди), жостір

З рази на день перед їдою.

ХРОНІЧНИЙ
ПАНКРЕАТИТ
При погіршенні
секреторної функції
підшлункової залози

гом 3 годин у термосі, розбавити

вільхоподібний (кора)

холодною кип’яченою водою до

ложки. Приймати як настій по

— 2 ст.

2 л. Приймати сидячі ванни по

0,5 склянки перед сном.

20 хвилин на день.
Малина звичайна (плоди), шип¬

При кровотечах

шина корична (плоди) — по 1 ст.

Аніс звичайний (плоди), звіробій

Аніс звичайний (плоди), оман

ложці; брусниця звичайна (лис¬

продірявлений

куку¬

високий (листя), золототисячник

тя), смородина чорна (плоди) —

рудза (приймочки), чистотіл ве¬

зонтичний (трава), родовик лі¬

по 2 ст. ложки.

ликий (трава) — по 1 ст. ложці;

карський (корінь), пижмо зви¬

2 ст. ложки збору залити 2 склян¬

фіалка триколірна (трава), гірчак

чайне

тополя чорна

ками окропу, кип’ятити 15 хвилин,

пташиний (трава) — по 2 ст.

(бруньки) — по 1 ст. ложці. Прий¬

настоювати 30 хвилин, процідити.

ложки. Приймати як настій по

мати як настій по 0,3 склянки

Приймати настій по 1 склянці

1 склянці 3 рази на день до їди.

3 рази на день перед їдою.

після їди.

(трава),

(квітки),

Повний атлас лікарських рослин

370

Валеріана лікарська (корінь), звіро¬

ДИСКІНЕЗІЯ
ЖОВЧНИХ
ШЛЯХІВ
При недостатньому
виробленні
жовчі печінкою
Аніс звичайний (плоди), гірчак
пташиний (трава), кульбаба лікар¬

перцева (листя), береза повисла

бій продірявлений (трава) — по 1 ст.

(листя) — по 2 ст. ложки; звіро¬

ложці; м’ята перцева (листя), полинь

бій

гірка

З ст. ложки.

(трава),

хміль

звичайний

продірявлений

(трава)

—

(шишки) — по 2 ст. ложки. При¬

1 ст. ложку збору залити 1 склян¬

ймати як настій по 0,5 склянки З

кою окропу, нагрівати на водяній

рази на день перед їдою.

бані

хвилин,

настоювати

5 годин, процідити. Приймати по

ЖОВЧНОКАМ’ЯНА
ХВОРОБА

їди.
2 ст. ложки безсмертника піща¬

0,3 склянки 3 рази на день після

ська (корінь), чистотіл великий
(трава) — по 1 ст. ложці; звіробій

При болях у печінці

продірявлений (трава), кукурудза

Аніс (плоди), гірчак пташиний

ного (квітки), 1 ст. ложка звіро¬

(приймочки) — по 2 ст. ложки.

(трава), кульбаба (корінь) — по

бою продірявленого (трава). 2 ст.

Приймати як відвар по 0,5 склян¬

1 ст. ложці; кукурудза (прий¬

ложки збору настоювати 12 годин

ки 3 рази на день.

мочки), чистотіл великий (тра¬

в 0,5 л води, кип’ятити 10 хвилин.

При спазмах жовчного
міхура, жовчних проток,
що супроводжуються
болем
Валеріана

лікарська

полинь

гірка

Приймати по 0,3 склянки 2 рази

триколірна (трава) — 3 ст. ложки;

на день.

звіробій (трава) — 4 ст. ложки.
Приймати як відвар по 2 ст. ложки
З рази на день перед їдою.

(корінь),

м’ята перцева (листя) — по 1 ст.
ложці;

ва) — по 2 ст. ложки; фіалка

(трава),

хміль звичайний (шишки), звіро¬

При захворюванні,
що протікає
без ускладнень

ХРОНІЧНИЙ
ХОЛЕЦИСТИТ
Протизапальні
збори

бій продірявлений (трава) — по

Безсмертник (квітки), чистотіл

Рутка лікарська (трава), куль¬

2 ст. ложки. Приймати як настій

великий (трава), полинь гірка

баба лікарська (корінь) — по 1 ст.

по 1 склянці 3 рази на день перед

(трава) — по 1 ст. ложці; деревій

ложці; цикорій звичайний (ко¬

їдою.

(трава),

фенхель

звичайний

(плоди), жостір вільхоподібний

рінь),

яловець

звичайний

(плоди) — по 2 ст. ложки. Пити

(кора) — по 2 ст. ложці. 2 ст.

настій по 0,3 склянки 3 рази на

ПРИ ПОРУШЕННІ ФУНКЦІЇ
ЖОВЧНОГО МІХУРА
І ЖОВЧНИХ ПРОТОК

ложки збору залити 1 склянкою

день перед їдою.

Бобівник (листя), м’ята перцева

по 1 склянці вранці і ввечері.

окропу, кип’ятити 15 хвилин, на¬
стоювати ЗО хвилин. Приймати

рінь) — по 1 ст. ложці; фенхель зви¬
чайний (плоди), барбарис звичайний

Барбарис звичайний (листя), бе¬
реза повисла (листя), полинь

(листя), кульбаба лікарська (ко¬

ПРИ КАМЕНЯХ
У ЖОВЧНОМУ МІХУРІ

звичайна (трава), деревій зви¬
чайний (трава) — по 1 ст. ложці;
яловець звичайний (плоди) —

(листя), тирлич жовтий (корінь) —
по 2 ст. ложки. Приймати як настій

При застої жовчі

по 0,5 склянки 3 рази на день перед

Нирковий чай (листя), шипшина

0,3 склянки 3 рази на день перед

їдою.

(плоди) — по 1 ст. ложка; м’ята

їдою.

2 ст. ложки. Пити відвар по

Збори рослин, рекомендовані при різних захворюваннях

371

чайна (листя) — по 2 ст. ложки;
ва) — 3 ст. ложки. Приймати як

При хронічному
простатиті

Безсмертник піщаний (квітки),

настій по 0,3 склянки 3 рази на

Лепеха звичайна (корінь), вале¬

коріандр посівний (плоди), м’ята

день перед їдою.

ріана лікарська (корінь), жостір

ПРИ ЖОВТЯНИЦІ

звіробій

продірявлений

(тра¬

вільхоподібний

перцева (листя) — по 1 ст. ложці;
бобівник (листя) — 2 ст. ложки.

ЦИСТИТ

м’ята

ська (трава) — по 1 ст. ложці.

Приймати як відвар по 0,3 склян¬

При запаленні
сечового міхура

ки 3 рази на день.

(кора),

перцева (листя), шавлія лікар¬

Барбарис звичайний (кора), вале¬

Береза повисла (листя), оман ви¬

ріана лікарська (корінь), м’ята

сокий (корінь), мучниця зви¬

перцева (листя) — по 1 ст. ложці;

чайна (листя) — по 1 ст. ложці;

глід криваво-червоний (квітки) —

волошка синя (квітки), петрушка

2 ст. ложки. Приймати настій по

кучерява (плоди) — по 2 ст.

1 склянці вранці і ввечері.

ложки; бобівник (листя) — 3 ст.
ложки. 1 ст. ложку збору залити

Приймати відвар по 0,5 склянки
вранці та ввечері.

ХВОРОБИ
ЕНДОКРИННОЇ
СИСТЕМИ
І ОБМІНУ
РЕЧОВИН

2 склянками окропу, кип’ятити

ХВОРОБИ НИРОК
І СЕЧОВИВІДНИХ
ШЛЯХІВ
НИРКОВОКАМ’ЯНА
ХВОРОБА
При оксалатних
каменях у нирках
Вовчуг польовий (корінь) — 1 ст.
ложка, марена фарбувальна (ко¬

15 хвилин, процідити. Приймати
по 0,5 склянки 3 рази на день.

БАЗЕДОВА ХВОРОБА

При хворобливому
сечовипусканні

На початковій стадії
захворювання

Мучниця звичайна (листя), чис¬

З ст. ложки глоду криваво-черво¬

тотіл великий (трава) — по 1 ст.

ного (плоди), 2 ст. ложки вале¬

ложці; валеріана лікарська (ко¬

ріани лікарської (корінь), 2 ст.

рінь), ромашка аптечна (квіт¬

ложки м’яти перцевої (листя), 2 ст.

ки) — по 2 ст. ложки. Приймати

ложки собачої кропиви (трава).

як настій по 0,3 склянки 3 рази

Приймати як настій по 0,5 склянки

на день після їди.

З рази на день перед їдою.

ПРОСТАТИТ

При прискореному
серцебитті

При гострому
простатиті

1 ст. ложка анісу звичайного

Береза повисла (листя), собача

ваво-червоного (плоди), 2 ст.

рінь); мучниця звичайна (листя) —
по 2 ст. ложки; льон звичайний (на¬
сіння) — 5 ст. ложок. Приймати як
настій по 0,5 склянки 3 рази на день
перед їдою.

(плоди), 2 ст. ложки глоду кри¬

При уратних каменях
у нирках

кропива (трава), шипшина ко¬

ложки собачої кропиви (трава),

рична (плоди) — по 1 ст. ложці;

1 ст. ложка деревію звичайного

Квасоля посівна (стручки), хвощ

подорожник великий (листя) —

(трава).

польовий (трава)

— по 1 ст.

2 ст. ложки. Приймати як настій

Приймати як настій по 0,3 склян¬

деревій

по 0,3 склянки 3 рази на день

ки 2 рази на день (вранці і вве¬

перед їдою.

чері).

ложці; терн

(квітки),

звичайний (трава), чорниця зви¬

З 72

Повний атлас лікарських рослин

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

ГЛАУКОМА

КОН’ЮНКТИВІТ

У початковий період
захворювання

Оман високий (корінь), верба біла

Мучниця звичайна (листя), чор¬

При глаукомі,
викликаній
атеросклерозом

ниця звичайна (листя) — по 1 ст.

Брусниця

(кора), подорожник великий (лис¬
тя), череда трироздільна (трава) —

звичайна

(листя),

по 1 ст. ложці; липа (квітки), м’ята

ложці; валеріана лікарська (ко¬

шипшина корична (плоди), мор¬

(листя) — по 2 ст. ложки. Прий¬

рінь), козлятник аптечний (тра¬

ська капуста — по 1 ст. ложці;

мати як настій по 0,5 склянки 3 рази

ва) — по 2 ст. ложки. Приймати як

глід криваво-червоний (плоди),

на день після іди.

настій по 1 склянці 2 рази на день.

жостір вільхоподібний (кора),
собача кропива (трава), череда

1 ст. ложку насіння подорожника

При підвищеному
виділенні поту

трироздільна (трава) — по 2 ст.

великого залити 1 склянкою води,

ложки.

кип’ятити 10 хвилин, процідити.

Аніс звичайний (плоди), деревій

0,3 склянки 3 рази на день після

звичайний (трава), хвощ польовий

їди.

Приймати

настій

по

ЯЧМІНЬ

(трава), чорниця звичайна (листя),
шавлія лікарська (листя), шипшина
корична (плоди) — по 1 ст. ложці.
Приймати як настій по 1 склянці
2 рази на день.

ХВОРОБИ ОЧЕЙ

При підвищеному
внутрішньоочному
тиску

При нагноєнні
сальної залози повік

Нетреба звичайна (трава), мате¬

1 ст. ложку подрібненого листя

ринка звичайна (трава), омела біла

алое

(трава) — по 1 ст. ложці. Прий¬

1 склянкою холодної кип’яченої

2 ст. ложки сухого листя подорож¬

деревоподібного

залити

мати як настій по 0,5 склянки

води, настоювати 5 годин, проці¬

З рази на день після 'іди.

дити. Робити примочки на хворе

БЛЕФАРИТ
При простому блефариті

Відваром промивати очі.

око.

КАТАРАКТА
4 ст. ложки сухих квіток і листя
Материнка

звичайна

(трава),

мальви лісової залити 2 склян¬

(листя),

кропива

ками окропу й настоювати в тер¬

ника великого залити 1 склянкою

ожина сиза

окропу, настоювати 2 години,

дводомна (листя)

процідити.

Застосовувати для

ложці; суниця лісова (листя), ка¬

процідити. Використовувати для

промивання очей 2—3 рази на

лендула лікарська (квітки) — по

примочок і компресів.

день.

2 ст. ложки. Приймати як настій

— по 1 ст.

по 0,5 склянки 3 рази на день

При виразковому
блефариті

перед їдою.

мосі

протягом

годин,

ХВОРОБИ ШКІРИ

І волосся

ст. ложки сухих квіток кален¬

50 г трави очанки лікарської за¬

дули лікарської залити 2 склянками

лити 1 л окропу, настоювати 2 го¬

окропу, настоювати ЗО хвилин,

дини. Приймати по 0,5 склянки

процідити. Промивати очі 2—3 ра¬

3 рази на день. Цим же настоєм

Бородавку змазувати молочним

зи на день.

можна промивати очі.

соком чистотілу великого.

БОРОДАВКИ

Збори рослин рекомендовані при різних захворюваннях

373

Подрібнене насіння волошки си¬

Мозоль змазати молочним соком

(трава), 1 ст. ложка чистотілу ве¬

ньої прикладати до бородавок,

плода інжиру звичайного або при¬

ликого (трава). Приймати як на¬

зверху заклеїти пластиром. Цю

класти до неї розрізаний плід.

стій по 0,5 склянки 3 рази на

процедуру

Після гарячої ванни ділянку з

день перед їдою.

варто

виконувати

щодня.

мозолею

мозолю

1 ст. ложку подрібненої сухої

прикласти шкірку лимона й за¬

витерти,

на

трави деревію звичайного залити

З ст. ложки сухої подрібненої

бинтувати. Цю процедуру вико¬

1 склянкою окропу, нагрівати на

трави

нувати раз на добу.

водяній бані 15 хвилин, настою¬

полині

гіркої

залити

1 склянкою окропу, настоювати

вати 40 хвилин, процідити. Прий¬

2 години, процідити. Використо¬
вувати для компресів на боро¬

мати по 0,2 склянки 3 рази на

ПСОРІАЗ

день до їди.

При прогресуючій формі
захворювання

сухої трави із квітками залити

Звіробій продірявлений (трава),

1 склянкою горілки (або 100 мл

давки.

ВИПАДАННЯ
ВОЛОССЯ

череда

При випаданні волосся

трироздільна

Приготування настойки: 30 г

(трава),

70 % спирту), настоювати 7 днів

чистотіл великий (трава) — по

при кімнатній температурі, про¬

1 ст. ложка календули лікарської

1 ст. ложці; алтей лікарський (ко¬

цідити.

(квітки), 1 ст. ложка лопуха ве¬

рінь), валеріана лікарська (ко¬

З рази на день до їди. Соком де¬

ликого (корінь). З ст. ложки

рінь) — по 2 ст. ложки. Пити

ревію можна змазувати вугри.

збору залити 1 л окропу, тримати

настій по 0,2 склянки 2 рази на

на слабкому вогні 20 хвилин, на¬

день після їди.

тиждень протягом місяця.

по

крапель

ЕКЗЕМА

стоювати 2 години, процідити.
Настоєм мити голову 2 рази на

Пити

При псоріазі волосистої
частини голови
Кропива

дводомна

(листя),

При гострій формі
екземи

Для поліпшення
росту волосся

лопух великий (корінь) — по 1 ст.

ложці; лепеха болотна (корінь),

ного (трава), 1 ст. ложка кропиви

3 ст. ложки сухої трави кропиви

календула

(квітки),

дводомної (листя), 1 ст. ложка

дводомної залити 1 склянкою

хміль звичайний (шишки) — по

подорожника великого (листя),

води й 0,5 склянки оцту, настою¬

2 ст. ложки. 5 ст. ложок збору

2 ст. ложки шавлії лікарської

вати 4 години, процідити. Отри¬

залити 1 л окропу, нагрівати на

(трава). Настойку використову¬

маним

водяній бані ЗО хвилин, настою¬

вати для примочок.

настоєм

мити

голову

лікарська

ст. ложки звіробою продірявле¬

вати 15 хвилин, процідити. Цим

2 рази на тиждень.

відваром мити голову 3 рази на
тиждень.

МОЗОЛІ

Жостір вільхоподібний (кора),

На ділянку шкіри з мозолею на¬
нести

кілька

При хронічній
формі екземи

крапель

ВУГРИ
ЗВИЧАЙНІ

яловець

звичайний

(плоди),

кульбаба лікарська (корінь) — по
1 ст. ложці; подорожник великий

живиці

хвойних дерев і заклеїти пласти¬

2 ст. ложки ромашки аптечної

(листя),

ром. Міняти пластир щодоби.

(квітки), 1 ст. ложка деревію

(листя) — по 2 ст. ложки. Прий-

шавлія

лікарська

мати як настій по 0,3 склянки

лин, процідити, остудити. Засто¬

З рази на день перед їдою.

совувати

для

спринцювань

ГІПЕРМЕНОРЕЯ

вранці і ввечері.

При мокнучій екземі
1 ст.

ложка дуба звичайного

ВАГІНІТ

Ожина сиза (листя), меліса лі¬

(кора), 2 ст. ложки звіробою
продірявленого

карська (листя) — по 1 ст. ложці;

ст.

4 ст. ложки трави звіробою про¬

жостір вільхоподібний (кора),

ложка м’яти перцевої (листя).

дірявленого залити 2 л окропу,

перстач

Настойку використовувати для

тримати на повільному вогні 20 хви¬

рінь) — по 2 ст. ложки. Прий¬

примочок.

лин, процідити. Використовувати

мати як настій по 1 склянці 2 рази

для спринцювань.

на день перед їдою.

Шавлія лікарська (листя), бе¬

3 ст. ложки гірчака пташиного

(трава),

ГІНЕКОЛОГІЧНІ
ЗАХВОРЮВАННЯ
АДНЕКСИТ

карська (трава); ромашка аптечна
(квіти) — по 5 ст. ложок; буркун
лікарський (трава) — 1 ст. ложка.
5 ст. ложок суміші заварити 1 л ок¬
ропу. Дати настоятися 25 хвилин.
За цей час зробити очисну клізму.
V 2 л відвару випити гарячим на

(трава), 5 ст. ложок омели білої

болотний (листя), дуб звичайний

(трава), 2 ст. ложки грициків

календула

лікарська

(суцвіття) — по 20 г; полинь

піхви, 150 мл відвару ввести у від¬
хідниковий отвір (анус) і лягти на
бік. Усього через кілька днів ре¬
тельного виконання цього рецепта
ви відчуєте полегшення. Але для
повного лікування потрібно робити
цю процедуру 2~3 рази на тиж¬
день протягом 2 місяців.

(квітки),

дуб

бузина

КАНДИДОЗ

машка аптечна (квітки) — ЗО г.
15 г збору залити 1 л окропу, на¬

Гарний результат дає тертий час¬

стоювати 2—3 години, проці¬

ник

дити. Спринцювати піхву 2 рази

гриба або з домашнім кисляком:

на тиждень.

із

продуктом

молочного

2—3 зубчики часнику пропус¬
тити через часниковий прес і пе¬
ремішати з 1 склянкою молочного

ГІПОМЕНОРЕЯ

гриба. Приймати по 1 склянці З—
4 рази протягом дня, а також на

2 ст. ложки сухої трави рути па¬

ніч, за ЗО—40 хвилин до їди.

хучої залити 1 склянкою окропу,
нагрівати на водяній бані 15 хви¬

Яловець звичайний (ягоди), де¬

хвилин.

ревій звичайний (трава), шавлія

Приймати по 1 склянці перед

лікарська (лист), евкаліпт (лис¬

лин,

настоювати

тя), ромашка аптечна (квіти), ка¬

сном.

лендула лікарська (квіти), береза

Безсмертник (квітки), мальва лі¬
сова

(трава). Приймати як настій по
0,3 склянки перед сном.

(трава), лаванда (квітки), черем¬
шина (квітки) — по 10 г; ро¬

ніч, 300 мл використовувати теп¬
лим (37,5 °С) для спринцювання

(ко¬

реза повисла (листя), сухоцвіт
(кора),

Полинь гірка (трава); вероніка лі¬

прямостоячий

чорна

звичайний

(кора) — по 1 ст. ложці. 5 ст.
ложок суміші залити 1 л окропу,
настоювати в термосі ЗО—40 хви¬

2 ст. ложки сухого кореня любис¬

повисла (бруньки), тополя чорна

тку лікарського залити 3 склян¬

(бруньки) — по 1 ст. ложки. 2 ст.

ками води, варити на повільному

ложки збору залити 1 склянкою

вогні

окропу, настоюють ніч у термосі

хвилин,

настоювати

5 годин, процідити. Приймати по

і приймають по 100—150 мл про¬

1 ст. ложці 3 рази на день перед

тягом доби за ЗО хвилин до їди.

їдою.

Настій можна використовувати

Збори рослин, рекомендовані при різних захворюваннях

для полоскання рота або сприн

по 2 ст. ложки. Приготувати на¬

цювання піхви при молочниці.

стій і застосовувати для полос¬

375

ХВОРОБИ СУГЛОБІВ

кання порожнини рота.

При хронічному
стоматиті

ХВОРОБИ
ПОРОЖНИНИ
РОТА

При гострому
гінгівіті
Кропива (листя), ромашка ап¬
течна (квітки), деревій (трава) —
по 1 ст. ложці; календула лікар¬
ська (квітки), шавлія лікарська
(трава) — по 2 ст. ложки.
Приймати настій по 0,3 склянки
З рази на день. Цим же настоєм
рот перед кожним

прийомом їжі.

При кровоточивості
ясен
Лепеха болотна (корінь), звіро¬
бій продірявлений (трава) — по
1 ст. ложці; верба біла (кора), ро¬
довик лікарський (корінь) — по
2 ст. ложки. Відвар застосову¬
вати для ротових ванночок: теп¬
лий

відвар

1 ст. ложку подрібненого сухого

Верба біла (кора), кропива дво¬

кореня щавлю кінського залити

домна (листя), липа серцеподібна

кип’ятити

(квітки), петрушка кучерява (ко¬

20 хвилин, настоювати 3 години,

рінь) — по 1 ст. ложці; 2 ст. ложки

процідити. Пити по 1 ст. ложці

лопуха великого (корінь). Пити на¬

3 рази на день після полоскань

стій по 0, 5 склянки 3 рази на день

порожнини рота.

після їди.

ПАРОДОНТОЗ

При суглобній
ревматичній атаці

При початковій стадії
пародонтозу

Береза повисла (бруньки), во¬

ГІНГІВІТ

полоскати

набрати

АРТРИТИ
При гострому запаленні
суглобів

рот

тримати там 3 хвилини, про¬
цедуру повторити 5 разів.

склянкою

ний (трава), остудник (трава),

ного (трава), 1 ст. ложка суниці

верба (кора), кукурудза (прий¬

лісової (листя), 2 ст. ложки ло¬

мочки), мучниця (листя), квасоля

пуха великого (корінь), 5 ст.

посівна (боби), хвощ польовий

ложок квасолі (стулки стручків),

(трава) — по 1 ст. ложці. Приймати

4 ст. ложки чорниці звичайної

як настій по 0,5склянки 5 разів на

(листя), 5 ст. ложок шипшини

день через годину після 'іди.

коричної (плоди). Приймати як
настій по 0,5 склянки 3 рази на

У період загострення
При
крихкості ясен

ложка; береза повисла (бруньки),

2 ст. ложки подрібненого листя

волошка синя (квітки), остудник

бадану

Гірчак пташиний (трава) — 1 ст.

товстолистого

склянкою

окропу,

залити

настоювати

запашний (трава)

— по 2 ст.

ложки; мучниця звичайна (лис¬

5 годин, процідити. Приймати по

тя) — 3 ст. ложки.

2 ст. ложки 3 рази на день після

5 ст. ложок збору залити 1 л ок¬

їди.

ропу, настоювати 12 годин, потім

залити

(корінь), солодка гола (корінь) —

ПЕРІАРТРИТИ

день після їди.

Календула лікарська (квітки) —
(трава), перстач прямостоячий

лошка синя (квітки), гірчак пташи¬

1 ст. ложка звіробою продірявле¬

СТОМАТИТ
При гострому
стоматиті
1 ст. ложка; нетреба звичайна

води,

1 ч. ложку кори дуба звичайного

кип’ятити 5 хвилин, потім знову

на¬

настоювати ЗО хвилин, проці¬

стоювати 1,5 години, процідити.

дити. Приймати по 0,5 склянки

склянкою

окропу,

Цей настій застосовувати для ро¬

З рази на день через годину після

тових ванночок.

їди.

З 76

Повний атлас лікарських рослин

При хронічних
періартритах

1 ст. ложці; липа серцеподібна

ложці; омела біла (трава), гри¬

малина

звичайна

цики (трава) — по 2 ст. ложки.

Брусниця звичайна (листя), шип¬

(плоди) — по 2 ст. ложки. Пити

Приймати як настій по 0,5 склянки

(квітки),

шина корична (плоди) — по 1 ст.

настій по 0,5 склянки 3 рази на

2 рази на день при приступах, що

ложці; малина звичайна (листя),

день після їди.

супроводжуються підвищенням

смородина чорна (листя) — по
2 ст. ложки. 2 ст. ложки збору за¬

артеріального тиску.
М’ята перцева (листя), сухоцвіт

лити 3 склянками холодної води,

болотний (трава), шипшина ко¬

кип’ятити 10 хвилин, настоювати

рична (плоди) — по 1 ст. ложці;

5 годин у закритому посуді, проці¬

собача кропива (трава) — 2 ст.

дити. Приймати по 0,5 склянки

ложки. Приймати як настій по

5 разів на день.

НЕВРАСТЕНІЯ
При гіперстенічній формі
неврастенії

0,5 склянки 3 рази на день через

Глід криваво-червоний (плоди),

годину після їди при струсі голов¬

валеріана лікарська (корінь), де¬

ного мозку.

ревій звичайний (трава) — по

ХВОРОБИ.
НЕРВОВОЇ
СИСТЕМИ

При приступах
головного болю

БЛЕФАРОСПАЗМ

Валеріана лікарська (корінь) —

3 рази на день при підвищеній

1 ст. ложка; глід криваво-черво¬

збудливості.

При порушеннях нервової
системи
Валеріана

лікарська

(корінь),

м’ята перцева (листя), хміль зви¬
чайний

(шишки)

—

по

ст.

ложці; собача кропива (трава) —
2 ст. ложки. Приймати як настій
по 0,5 склянки 3 рази на день
при нервовому збудженні.
2 ст. ложки кореня любистку лі¬
карського залити 2 склянками
окропу, настоювати 4 години,
процідити. Приймати по 1 ст.
ложці 3 рази на день перед їдою.

ГОЛОВНИЙ БІЛЬ
При спазмах судин
головного мозку
Верес звичайний (трава), мате¬
ринка звичайна (трава) — по

ний

(плоди),

(трава),

собача

мучниця

ст.

ложці;

собача

кропива

(трава) — 2 ст. ложки.
Приймати як настій по 0,3 склянки

кропива
звичайна

Заспокійливий чай

(трава) — по 2 ст. ложки. Прий¬

Ромашка аптечна (квітки), шип¬

мати як відвар по 0,3 склянки

шина корична (плоди) — по 1 ст.

З рази на день через годину після

ложці; смородина чорна (листя),

їди.

чебрець

(трава)

—

по

ст.

ложки. 1 ч. ложку збору залити

МІГРЕНЬ

1 склянкою окропу, настоювати

Для попередження
приступів

по 1 склянці 2 рази на день, з до¬

30 хвилин, процідити. Приймати

Валеріана лікарська

даванням меду або цукру.
(корінь),

гірчак пташиний (трава), м’ята
перцева (трава) — по 1 ст. ложці; со¬
бача кропива (трава) — 2 ст. ложки.

ХВОРОБА
ПАРКІНСОНА
(ДРИЖАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ)

Пити настій по 0,5 склянки 3 рази
на день після їди.

При скутості
рухів

При приступі
мігрені

ревій звичайний (трава) — по

Глід криваво-червоний (плоди),

1 ст. ложці; материнка звичайна

Валеріана лікарська (корінь), де¬

гірчак пташиний (трава), деревій

(трава) — 2 ст. ложки. Прий¬

звичайний (трава) — по 1 ст.

мати як настій по 0,5 склянки

Збори рослин, рекомендовані при різних захворюваннях

З рази на день. Він ефективний

2 ч. ложки свіжих квіток гвоздики

на початковій стадії захворю¬

голландської залити 1 склянкою ок¬
ропу, настоювати в термосі 1 го¬

вання.

дину, процідити. Приймати по 1 ст.

При слинотечі

ложці 3 рази на день.

Шавлія (трава) — 1 ст. ложка;
суниця лісова (листя й плоди),

1 ст. ложку трави підмаренника

верба біла (кора) — по 2 ст.

справжнього залити 2 склянками

ложки. Приймати як настій по

окропу, настоювати 5 годин, про¬

0,5 склянки 2 рази на день.

цідити. Приймати по 0,5 склянки

377

ЗАЛЕЖНОСТІ
АЛКОГОЛІЗМ
При підвищеній
дратівливості
Валеріана лікарська (корінь), м’ята
перцева (листя), смородина по¬
льова (листя) — по 1 ст. ложці;
липа серцеподібна (квітки) — 2 ст.

3 рази на день.

ложки. Приймати як настій по

Сік квітучої вероніки лікарської

і перед сном).

1 склянці 2 рази на день (вранці

ЕПІЛЕПСІЯ

володіє загальнозміцнювальною,

При великих
епілептичних
припадках

протисудорожною дією.

Прий¬

мати по 2 ч. ложки соку, змішуючи
з 1 ч. ложкою меду, раз на день.

Дягель лікарський (корінь), по¬

РОЗЛАД СНУ

рінь), собача кропива (трава) —
по 2 ст. ложки. Приймати як на¬
стій по 0,5 склянки 3 рази на
день.

Розлад сну
на ґрунті підвищеної нер¬
вової збудливості
Бобівник (листя) — 1 ст. ложка;

Омела біла (трава), полинь зви¬

валеріана лікарська (корінь), ро¬

чайна (корінь), солодка гола (ко¬

машка аптечна (квітки) — по 2 ст.

рінь), хвощ польовий (трава) —

ложки; м’ята перцева (листя) —

по 1 ст. ложці; меліса лікарська

З ст. ложки. Приймати як настій

(трава) — 2 ст. ложки. Приймати

по 0,5 склянки 3 рази на день.

як відвар по 0,5 склянки 3 рази на

Липа серцеподібна (квітки), омела

Порушення сну
при захворюваннях
шлунково-кишкового
тракту

біла

лікарська

Деревій звичайний (трава) —

(трава) — по 1 ст. ложці; вероніка

1 ст. ложка, материнка звичайна

лікарська (трава), сухоцвіт болот¬

(трава), полинь звичайна (тра¬

ний (трава) — по 2 ст. ложки.

ва) — по 2 ст. ложки. Приймати

Приймати як настій по 0,5 склян¬

як настій по 0,5 склянки 2 рази

ки 2 рази на день через годину

на день (вранці та перед сном).

день.

При малих припадках
(трава),

після їди.

меліса

Валеріана лікарська (корінь), ща¬
вель (корінь), чебрець (трава) —
по 1 ст. ложці; кульбаба лікарська

линь звичайна (корінь) — по 1 ст.
ложці; валеріана лікарська (ко¬

При запої

(вся рослина), череда трироздільна
(трава) — по 2 ст. ложки. Прий¬
мати як настій по 0,5 склянки
З рази на день.

ПАЛІННЯ
Змішати 2 частини кореня ле¬
пехи болотної та 1 частину листя
м’яти перцевої.

Залити

ст.

ложку збору 1 склянкою окропу,
настоювати 1~2 години в тер¬
мосі. Процідити й застосовувати
для полоскання рота при виник¬
ненні бажання закурити.
Залити 1 ст. ложку подрібнених
зерен вівса 2 склянками теплої
кип’яченої води (50—60 °С) і на¬
стоювати ніч. Вранці прокип’ятити
протягом 5—10 хвилин, процідити.
Приймати як чай. Цей засіб зни¬
жує потяг до тютюну.

Повний атлас лікарських рослин

378

рецептура та застосування чаїв
як ПРАВИЛЬНО

ГОТУВАТИ
ВІТАМІННИЙ ЧАЙ

неприємний запах. Як правило,

контролем лікаря. При цьому не¬

у зборі повинна бути одна аро¬

обхідно стежити за своїм самопо¬

матна травичка й кілька нейт¬

чуттям і реакцією організму.

ральних трав.

Лікувальні чаї вживають

Квітки заварюють у великому

Які вітамінні чаї коли пити?

20—30 хвилин до їди; строк
зберігання

рекомендується пити

за

порцеляновому чайнику окро¬

Вранці

пом. Ягоди перед заварюван¬

тонізуючий чай (дягель, листя

ням треба: свіжі роздавити, сухі

суниці, квітки й листя коню¬

ку — 2—3 доби.

подрібнити. Листя кладуть у га¬

шини, лимонник, лаванда, лю¬

У домашніх умовах лікувальний

рячу воду й кип’ятять 3~5 хви¬

бисток і т.п.).

чай зазвичай готують із однієї,

лин або заливають окропом.

Увечері треба пити заспокійливі

двох і більше трав, строго до¬
тримуючись зазначеної в ре¬

приготовленого

трав’яного чаю в холодильни¬

Корінь, стебла й грубі частини

трав’яні чаї (звіробій, іван-чай,

рослин дрібно ріжуть. Потім

малина (листя), м’ята перцева,

цепті вагової кількості трав і

кладуть у холодну воду, дово¬

ромашка,

технології приготування. Якщо

дять до кипіння на повільному

лист вишні і т.п.).

ж у рецепті не зазначена техно¬

вогні й кип’ятять 10 хвилин.

Узимку — ранньої весни бажано

логія приготування лікуваль¬

Після заварювання чаї із кві¬

пити полівітамінні трав’яні чаї

ного чаю, то його готують у

ток, листя і ягід настоюють

(листя малини, ожини, чорної

такий спосіб: прописану дозу

у порцеляновому чайнику 5 —

смородини, кропиви, моркви,

подрібненої суміші рослин ви¬

меліса,

первоцвіт,

10 хвилин, а чаї з коренів та сте¬

плоди шипшини, горобини, бар¬

сипають у гарячий емальований

бел настоюють в емальованому

барису, обліпихи І

Т.П.).

посуд, заливають кип’яченою

посуді 10—15 хвилин.

Улітку

чаї

Правильно заварений вітамін¬

тільки зі свіжих трав, цей період

ний чай має неповторний смак,

року

використовувати

(слабко киплячу воду). Настої

аромат і колір, у ньому зберіга¬

з максимальною користю для

готують на водяній бані 15 хви¬

ються всі біологічно активні ре¬

організму.

лин,

трав’яні
треба

готують

на

відвари

водяну

—

баню

хвилин.

Потім знімають і настоюють

човини.

Складання суміші трав для
вітамінного чаю.

водою кімнатної температури та
ставлять

ЛІКУВАЛЬНІ ЧАЇ

(відвари — 10—15 хвилин, на¬
стої — 45—50 хвилин). Після
цього лікувальний чай злива¬

Збори (склад) трав’яних чаїв
можуть бути найрізноманітні¬

Застосовують тільки за рекомен¬

ють, частину рослин, що зали¬

шими і залежать від смаку й са¬

дацією лікаря. Пропоновані в різ¬

шилася,

віджимають,

мопочуття людини. У суміш

них травниках лікувальні разові

рідину

проціджують

бажано завжди включати одну

дози й кількість трав не є строго

марлю. У готовий лікувальний

ароматну травичку (материнка,

обов’язковими, дози трав зале¬

чай обов’язково треба долити

м’ята, меліса, чебрець і т.п.).

жать від стану здоров’я й самопо¬

воду до початкового об’єму.

Застосовувати в суміші дві-три

чуття, їх можна зменшити, але не

Грамотне,

ароматні трави не рекоменду¬

слід збільшувати. У кожному разі

тання природних лікувальних

ється: аромати можуть один од¬

лікувальні чаї треба приймати

засобів полегшить ваш стан, до¬

ного знищити або змішатися в

після медичного обстеження та під

поможе

розумне

позбутися

всю
крізь

викорис¬

недуги.

Рецептура та застосування чаїв

379

Однак варто застерегти всіх:

Горобиновий — ЗО г суше¬

стоювати 10 хвилин, процідити,

бездумне,

вжи¬

них ягід горобини звичайної, 5 г

додати мед.

вання тих або інших трав при¬

сушених ягід малини, 2 г суше¬

несе вам не користь, а тільки

ного листя чорної смородини.

Вітамінний — 20 г сушених

шкоду; рослинні ліки перетво¬

Суміш заварюють у порцеляно¬

плодів шипшини, 10 г сушених

ряться на отруту (як і будь-які

вому чайнику, настоюють 5—

плодів горобини, 5 г сушеного

інші ліки). У жодному разі не

7 хвилин. Використовують як

листя материнки, 200 мл води.

можна застосовувати невідомі

заварку.

неправильне

Сушені плоди подрібнити, за¬

вам рослини. Тому ваш шлях до

лити окропом і варити 5 хвилин,

оздоровлення свого організму

Чай з первоцвітом

за допомогою вживання цілю¬

сушеного листя первоцвіту, 5 г зві¬

й настоювати 10 хвилин.

щих трав повинен бути розум¬

робою, 200 мл води. Суміш листя

Це полівітамінний чай, він благот¬

ним, обережним і поступовим.

заливають окропом у порцеляно¬

ворно впливає на обмін речовин

РЕЦЕПТИ
ВІТАМІННИХ ЧАЇВ

— 5г

потім додати листя материнки

вому чайнику й настоюють 5—

в організмі, є протисклеротичним

7 хвилин.

засобом.

Використовують як

заварку.

Загальнозміцнювальний:
Вересовий — 2г сушених

Чай із чебрецем — 20 г су¬

З г сушеного листя суниці, З г

квіток вересу,

шеного листя чебрецю, 20 г зві¬

листя ожини, 3 г листя чорної

листя шипшини, 10 г сушеного

робою,

листя

смородини, 10 г звіробою, 10 г

листя

Порцеляновий

брусниці. Суміш листя заварю¬

чебрецю, 200 мл води. Суміш

чайник обполіскують гарячою

ють і використовують, як у по¬

сушених трав заливають окро¬

водою, засипають суміш трав

передньому рецепті.

суниці.

2 г сушеного

сушеного

пом у порцеляновому чайнику
й настоюють 7—10 хвилин;

і заливають окропом (200 мл).
Настоювати 5—10 хвилин.

Чай шипшиново-медо¬
вий — 20 г плодів шипшини,

6 г сушених плодів шипшини,

Брусничний —12 г сушеного

15 г меду, 5 г лимонного соку,

трави золототисячнику, 2 г ко¬

200 мл води. Сушені плоди

реня солодки, 3 г кореня куль¬
баби, 20 г меду, 200 мл води.

листя брусниці, 10—15 г цукру,

6 г сушених плодів обліпихи, 2 г

Порцеляновий

шипшини подрібнити, залити

чайник обполоскати окропом,

окропом, варити 10 хвилин в

Плоди

засипати листя брусниці, залити

емальованому посуді при закри¬

дрібно порізати. Суміш залива¬

окропом і настоювати 10—15 хви¬

тій кришці, настоювати 10 хви¬

ють окропом в емальованому

лин, додати цукор і розлити

лин. Відвар процідити. Додати

посуді, кип’ятять 10 хвилин, на¬

в чашки.

мед, лимонний сік.

стоюють 1 годину. Процідити,

Суничний — 10 г сушеного

шини

листя суниці, 2 г звіробою, 2 г

Чай із шипшини
і чебрецю — 10 г сушених пло¬

м’яти, 200 мл води. Порцеля¬

дів шипшини, 5 г сушеного листя

тина), листя кропиви (3 час¬

новий чайник обполоскати ок¬

чебрецю, 15 г меду, 200 мл води.

тини).

ропом, засипати суміш листя,

Плоди шипшини подрібнити, за¬

з’єднати суміш, потім одну сто¬

залити окропом і настоювати

лити окропом і варити 5 хвилин,

лову

7“10 хвилин.

потім додати листя чебрецю. На¬

2 склянками окропу, кип’ятити

200

мл води.

подрібнити,

корені

додати мед; плоди сушені шип¬
(3

частини),

чорниці

(2 частини), черемшини (1 час¬
Плоди
ложку

подрібнити,

суміші

залити

Повний атлас лікарських рослин

380

10 хвилин і настоювати в тер¬

кою окропу, прокип’ятити 10

ності та наявності гострих за¬

мосі 2 години. Приймати по

хвилин і остудити. Процідити.

хворювань нирок і сечовивідних

одній склянці на день у гаря¬

Приймати по 1/2 склянки 3—4

шляхів.

чому виді. Чай цього збору про¬

рази на день.

типоказаний при закрепах.

РЕЦЕПТИ
ЛІКУВАЛЬНИХ ЧАЇВ
Діабетичний

й листя мучниці; 1 частина кореня

пиви дводомної, квіток терну. 1 ст.
ложку суміші залити 1 склянкою

рити 1 склянкою окропу й на¬

окропу, кип’ятити 10 хвилин на

стоювати ЗО хвилин, остудити й

слабкому вогні. По закінченні

процідити.

Даний засіб

остудити й процідити. Цей від¬

уживати тільки після консультації

вар вживати вранці під час сні¬
данку.

Увага!

СОЛОМИ

3 лікарем! Приймати по 1 ст.
ложці близько 3—4 разів протя¬

чорниці, 2 г сушених стулок ква¬

гом дня за 20 хвилин до 'іди.

ВОДИ

2г

солі, 2 г насіння льону. Подріб¬

листя, квіток бузини, трави кро¬

солодки. 1 ст. ложку збору зава¬

зеленого вівса, 2 г сушеного листя

/На 200 мл

По 1 частині березового

/ По 4 частині плодів ялівця

/ 2 частини листя мучниці;
по 1 частині плодів берези, кореня

/ 3 частини кореня дягеля,

оману, квіток волошки, плодів

нену суміш залити окропом у

4 частини плодів ялів ця, 3 час¬

петрушки, 4 частини листя бобів¬

термосі, залишити на ніч, вранці

тини

ст.

ника. 2 ч. ложки залити 1 склян¬

процідити. Чай знижує цукор,

ложку збору залити 2 склянками

кою окропу, кип’ятити 10 хвилин.

тому рекомендується пити його

окропу й настоювати 20 хвилин,

Приймати по ]/2 склянки 3 рази

процідити. Приймати по 1 ст.

на день за 20 хвилин до їди.

при діабеті.

квіток

волошки.

ложці 3—4 рази протягом дня й

Чорничний

обов’язково після консультації з

/На 200 мл води 2 г сушених
плодів чорниці, 2 г сушених квіток

Жовчогінний

лікарем!
/

1 частина кореня куль¬

/ 1 частина плодів коріан¬
дру,

2 частини листя м’яти,

ромашки, 2 г м’яти перцевої, 2 г

баби, 1 частина листя берези,

листя кропиви. Подрібнену суміш

1 частина плодів ялівця. 1 ст.

4 частини квіток цмину. 2 ст.

заварити в порцеляновому чай¬

ложку залити 1 склянкою ок¬

ложки суміші заварити 2 склян¬

частини

листя

бобівника,

нику, настоювати 15—20 хвилин.

ропу, настоювати до повного

ками окропу, кип’ятити 10 хви¬

Чай рекомендується при хроніч¬

охолодження. Процідити. При¬

лин,

них колітах.

ймати по 1 ст. ложці 3—4 рази

Приймати жовчогінний чай по

на день до їди.

У 2 склянки близько 3—5 разів

Сечогінний

остудити

процідити.

/ По 1 частині — кореня

за весь день за 15—20 хвилин

любистку, кореня вовчуга, кореня

до вживання їжі. Такий жовчо¬

ника, 1 частина листя мучниці.

солодки, плодів ялівця. 1 ст. ложку

гінний чай буде досить корисний

2 ст. ложки збору заварити

збору залити 1 склянкою холодної

при жовтяниці або запаленні жов¬
чного міхура.

1 частина трави остуд¬

про¬

води, настоювати 6 годин, після

кип’ятити 10 хвилин та осту¬

чого прокип’ятити 15 хвилин і

/ 2 частини кореня ревеню,

дити. Процідити. Приймати по

процідити. Приймати по У 4 склян¬

З частини квіток цмину й 5 час¬

Vз склянки 3~4 рази на день.

ки 4 рази на день. Особливо

тин трави деревію.
1 ст. ложку суміші заварити

склянкою

окропу,

/Поі частині листя берези

звертаємо вашу увагу, що вжи¬

й трави хвоща польового. 2 ст.

вання такого сечогінного чаю

1 склянкою окропу й настою¬

ложки збору заварити 1 склян¬

вкрай протипоказано при вагіт¬

вати до повного охолодження.

Рецептура та застосування чаїв

381

Процідити й випити цей жовчо¬

листя трилисника; 4 частини кві¬

солодки (3 частини). Одну сто¬

гінний чай увечері. Корисний

ток безсмертника. 1 ст. ложку су¬

лову ложку суміші заварити

при лікуванні жовчнокам’яної

міші залити 2 склянками окропу,

двома склянками окропу, на¬

хвороби.

настоювати 20 хвилин. Проці¬

стоювати ЗО хвилин, процідити.

У По 2 частини трави по¬

дити. Приймати жовчогінний чай

Чай пити по дві столові ложки

линю, трави деревію, плодів

по У2 склянки 3 рази на день за

через

фенхеля, листя м’яти, 3 частини

ЗО хвилин до їди.

сприяє відходу мокротиння з

КОЖНІ

години,

що

легенів.

квіток цмину. 2 ч. ложки суміші
ної води 8—12 годин, проці¬

Потогінний
У Сушені плоди малини

дити. Приймати жовчогінний

липи

Заспокійливий
У Сушене листя меліси (1 час¬

чай при запаленні печінки або

(1 частина). Дві столові ложки

тина), вероніки (1 частина), су¬

жовчного міхура по У 2 склянки

суміші заварити двома склян¬

ниці (3 частини), плоди глоду

4 рази протягом дня за 15—20 хви¬

ками окропу, настоювати 5 хви¬

(4 частини). Одну столову ложку

лин до прийняття їжі.

лин, випити все в гарячому виді

подрібненої суміші заварити 250 мл

1 ст. ложку лікарського збору

й лягти в постіль. Чай застосо¬

окропу, настоювати 5—7 хвилин.

заварити 1 склянкою окропу.

вують при простудних захворю¬

Пити з медом.

Настоювати, укутавши, 1 го¬

ваннях і при грипі.

настоювати в 2 склянках холод¬

частина),

суцвіття

Сушене

листя

суниці

дину й процідити. Приймати по

У Сушені квітки ромашки (1

(З частини), м’ята перцева (2 час¬

Уз склянки 2 рази протягом

частина), липи (1 частина), бу¬

тини), плоди глоду (4 частини).

дня вранці та ввечері через го¬

зини чорної (1 частина), сушене

Суміш заварювати й приймати, як

дину після їди.

листя м’яти перцевої (1 час¬

у попередньому рецепті.

У По 1 частині трави лас¬

тина). Столову ложку суміші

кавця, листя м’яти, трави чис¬

заварити склянкою окропу, на¬

тотілу.

Сушені

м’ята

перцева

(1 частина), меліса (1 частина),

збору

стоювати 30—40 хвилин, про¬

корінь валеріани (1 частина),

заварити 1 склянкою окропу.

цідити. Приймати 2—3 склянки

листя й квіти татарнику колю¬

Настоювати, укутавши 1 го¬

гарячого настою при простуд¬

чого (1 частина). Одну столову

дину,

них захворюваннях.

ложку подрібненої суміші за¬

ст.

ложку

процідити.

Приймати

жовчогінний чай за ЗО хвилин

У Сушені квітки липи (1 час¬

лити склянкою окропу, настою¬

тина), бузини чорної (1 частина),

вати

сушене

перцевої

Пити по півсклянки 3 рази на

(1 частина). Одну столову ложку

день при безсонні, дратівли¬

ного, трава остудника гладкого,

суміші заварити склянкою ок¬

вості.

кукурудзяні приймочки, стручки

ропу,

квасолі (бажано брати квасолю

ЗО хвилин, процідити. Чай при¬

(1 частина), собача кропива

карликових форм). 15 г суміші за¬

ймати гарячим у два прийоми при

(1 частина), корінь валеріани

лити 1 склянкою окропу, настою¬

грипі й застуді.

(1 частина), супліддя хмелю

Грудний
У Сушене листя мати-й-ма-

й приймати чай, як у поперед¬

до їди вранці і ввечері.
/ Поі частині трави ведме¬
жого вушка, трави гірчака пташи¬

вати,

укутавши,

листя

м’яти

настоювати,

укутавши,

годину,

процідити. Випити цей настій про¬
тягом дня.

хвилин,

процідити.

Сушені м’ята перцева

(1 частина). Суміш заварювати
ньому рецепті. Застосовується

/ По 2 частині квіток корі¬

чухи (4 частини), лист подо¬

при нервовому збудженні, дра¬

андру, листя м’яти; 3 частини

рожника (3 частини), корінь

тівливості.

Повний атлас лікарських рослин

382

ПОКАЖЧИК ЗАСТОСУВАННЯ ЛЩАРСЬКИХ
РОСЛИН ВьОФІЦІИНІИ
І НАРОДНІЙ медицині
ПРИ БРОНХІАЛЬНІЙ
АСТМІ

Материнка звичайна

Медунка лікарська

Мати-й-мачуха (підбіл)

Мучниця звичайна

Медунка неясна

Оман високий

Модрина сибірська

Очиток їдкий

Багно болотне

М’ята перцева

Первоцвіт весняний

Калина звичайна

Оман високий

Перстач гусячий

Мати-й-мачуха (підбіл)

Пастернак посівний

Подорожник великий

Меліса лікарська

Первоцвіт весняний

Полинь звичайна (полин)

Пирій повзучий

Солодка гола

Подорожник великий

Синюха блакитна

Хвощ польовий

Приворотень звичайний

Смородина чорна

Талабан польовий

Синюха блакитна

Солодка гола

Собача кропива

Спориш звичайний

Алое деревоподібне

ВІДХАРКУВАЛЬНІ
І ЗМ’ЯКШУЮЧІ

Солодка гола

Сухоцвіт болотний

Сосна звичайна

Фіалка триколірна

Чебрець

Цикорій звичайний

Фенхель звичайний

Чистотіл великий

Алтей лікарський

Фіалка триколірна

Аніс звичайний

Хрін звичайний

Багно болотне

Цибуля городня

Будра звичайна

Цибуля переможна

ПРИ СЕРЦЕВОСУДИННИХ
ЗАХВОРЮВАННЯХ

Бузок звичайний

Цмин піщаний

Буквиця лікарська

Часник городній

Буркун лікарський

Череда трироздільна

Абрикос звичайний

Гісоп лікарський

Чистець лісовий

Барбарис звичайний

Живокіст лікарський

Яловець звичайний

Валеріана лікарська

Калина звичайна
Китятки звичайні
Кмин звичайний

Веснівка дволиста

ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ

Конюшина лугова

Глід криваво-червоний
Звіробій продірявлений
Конвалія травнева

Копитняк європейський

Алое деревоподібне

Копитняк європейський

Коров’як густоквітковий

Береза повисла

Кріп запашний

Кропива дводомна

Лабазник в’язолистий

Кульбаба лікарська

Кропива жалка

Левзея софролоподібна

Лепеха болотна

Лимонник китайський

Липа (всі види)

Мати-й-мачуха (підбіл)

Морква посівна

Покажчик застосування лікарських рослин

Наперстянка великоквіткова
Собача кропива

ПРИ ГІПОТОНІЇ

Хміль звичайний

383

Цикорій дикий
Цмин піщаний
Чебрець

Хрін звичайний

Елеутерокок колючий

Чистець лісовий

Цикорій звичайний

Копитняк європейський

Шоломниця байкальська

Чистець болотний

Левзея софролоподібна

Чистець лісовий

Лимонник китайський

Шоломниця байкальська

Пижмо звичайне

Ялиця сибірська

Родіола рожева (золотий корінь)

СТИМУЛЯТОРИ
ЦЕНТРАЛЬНОЇ
НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Цмин піщаний

ПРИ ГІПЕРТОНІЇ
Глід криваво-червоний
Горобина чорноплідна

Алое деревоподібне

ЗАСПОКІЙЛИВА
(СЕДАТИВНА) ДІЯ
НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ

Грицики

Аралія маньчжурська
Гісоп лікарський
Елеутерокок колючий
Лабазник в’язолистий
Левзея сафлороподібна

Календула лікарська

Багно болотне

Лимонник китайський

Калина звичайна

Бобівник (вахта трилиста)

Ревінь тангутський

Квасоля звичайна

Глід криваво-червоний

Родіола рожева (золотий корінь)

Кріп запашний

Глуха кропива

Солодка гола

Ожина сиза

Валеріана лікарська

Сосна сибірська

Смородина чорна

Герань лугова

Тирлич легеневий

Собача кропива

Календула лікарська

Сухоцвіт болотний

Калина звичайна (кора)

Хвощ польовий

Коров’як густоквітковий

Цибуля городня

Кріп запашний

Шоломниця (всі види)

Лабазник в’язолистий

ЗНЕБОЛЮЮЧІ
І АНТИСЕПТИЧНІ

ПРИ ОБМІНІ
РЕЧОВИН

Лепеха болотна

Горобина звичайна

Липа (всі види)

Горобина чорноплідна

Маренка запашна

Грицики

Материнка звичайна

Журавлина звичайна

Меліса лікарська

Кропива дводомна

Вовчуг польовий

М’ята перцева

Кропива жалка

Лепеха болотна

Огіркова трава

Лохина (ягоди)

Мак-самосійка

Ожина сиза

Материнка звичайна

Малина звичайна

Первоцвіт весняний

М’ята перцева

Материнка звичайна

Півонія, що ухиляється

Перстач гусячий

Подорожник великий

Полинь звичайна (полин)

Пирій повзучий

Ромашка лікарська

Підмаренник справжній

Сосна звичайна

Синюха блакитна

Ревінь (всі види)

Хміль звичайний

Собача кропива (всі види)

Собача кропива

Чебрець

Сосна звичайна

Солодка гола

Чистотіл великий

Хміль звичайний

Суниця лісова

384

Повний атлас лікарських рослин

Фіалка триколірна
Хвощ (всі види)
Чебрець

ПРИ РЕВМАТОЇДНИХ
ЗАХВОРЮВАННЯХ

Череда трироздільна

ПРОТИЦИНГОВІ
ТА
ВІТАМІННІ

Черемшина звичайна

Багно болотне

Чорниця звичайна

Береза повисла

Абрикос звичайний

Брусниця звичайна

Береза повисла

Бузок звичайний

Брусниця звичайна

Буквиця лікарська

Горобина звичайна

ПРОТИДІАБЕТИЧНІ

Верба(кора)

Горобина чорноплідна

Береза (листя, бруньки)

Вероніка дібровна

Жимолость їстівна

Брусниця (ягоди)

Вероніка лікарська

Журавлина звичайна

Гірчак пташиний

Герань лугова

Калина звичайна

Глід криваво-червоний

Горобина звичайна

Кропива дводомна

(плоди, квітки)

Квасоля звичайна

Кропива жалка

Глуха кропива

Кропива дводомна

Кульбаба лікарський

Горобина звичайна

Кропива жалка

Лабазник в’язолистий

Грицики

Купина запашна

Лепеха болотна

Деревій звичайний

Лабазник в’язолистий

Липа (всі види)

Журавлина звичайна

Липа (всі види)

Медунка лікарська

Калина звичайна

Лопух великий

Модрина сибірська (хвоя)

Кмин звичайний

Материнка звичайна

Обліпиха крушиноподібна

Кропива дводомна

Модрина сибірська

Огіркова трава

Кульбаба лікарська

(хвоя й смола)

Пастернак посівний

Лопух справжній (корінь, плоди)

М’ята перцева

Первоцвіт весняний

Лохина звичайна

Огіркова трава

Перстач гусячий

Материнка звичайна

Плаун (всі види)

Петрушка кучерява

Медунка лікарська

Ромашка лікарська

Подорожник великий

Мучниця звичайна

Смородина чорна

Ревінь городній (черешки)

М’ята перцева

Сосна звичайна

Смородина чорна

Ожина сиза

Сосна сибірська (хвоя)

Сосна звичайна

Первоцвіт весняний

Фіалка триколірна

Сосна сибірська

Подорожник великий

Хміль звичайний

Суниця лісова

Смородина червона

Цмин піщаний

Хміль звичайний

Смородина чорна

Чебрець

Цибуля городня

Суниця лісова

Чемериця Лобеля

Цибуля переможна

Сухоцвіт болотний

Череда трироздільна

Черемшина звичайна

Хвощ польовий

Чорниця звичайна

Часник городній

Цикорій звичайний

Ялина європейська

Шипшина (всі види)

Цмин піщаний

Ялиця сибірська (хвоя)

Щавель кінський

Чорниця звичайна

Яловець

Ялина європейська

Шипшина травнева

звичайний

Ялиця сибірська

Яловець (ягоди)

Покажчик застосування лікарських рослин

ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ
ОЧЕЙ

Материнка звичайна

Підмаренник справжній

Мучниця звичайна

Приворотень звичайний

М’ята перцева

Ревінь городній

Ожина сиза

Ревінь тангутський

Алое деревоподібне

Оман високий

Родовик лікарський

Волошка синя

Перстач прямостоячий

Смородина чорна

Гісоп лікарський

Петрушка кучерява

Суниця лісова

Кульбаба лікарська

Пижмо звичайне

Черемшина звичайна

Льон звичайний

Півонія, що ухиляється

Чорниця звичайна

Приворотень звичайний

Подорожник великий

Шипшина (всі види)

Ромашка лікарська

Ревінь городній

Щавель кінський

Часник городній

Редька посівна чорна

Черемшина звичайна

Родовик лікарський

385

ПРОНОСНІ

Ромашка лікарська

ПРИ ШЛУНКОВОКИШКОВИХ
ЗАХВОРЮВАННЯХ
Алое деревоподібне
Алтей лікарський

Солодка гола

Абрикос звичайний

Суниця лісова

Алое деревоподібне

Сухоцвіт болотний

Брусниця звичайна

Тирлич легеневий

Горобина звичайна

Хрін звичайний

Жостір ламкий

В’ЯЖУЧІ

Калина звичайна
Кмин звичайний
Кріп запашний

Аніс звичайний
Багно болотне

Бадан товстолистий

Кропива дводомна

Бадан товстолистий

Верба (кора)

Кульбаба лікарська

Береза повисла

Вовче тіло

Лопух справжній

Будра звичайна

Гірчак зміїний

Льон звичайний

Вербозілля

Гірчак перцевий

Маренка запашна

Вільха клейка

Гірчак пташиний

Обліпиха крушиноподібна

Вільха сіра

Глуха кропива

Пирій повзучий

Герань лісова

Гравілат річковий

Подорожник великий

Герань лугова

Дуб звичайний

Гірчак зміїний

Жимолость їстівна

Ромашка лікарська

Деревій звичайний

Звіробій продірявлений

Солодка гола
Шипшина (плоди)

Журавлина звичайна

Календула лікарська

Звіробій продірявлений

Лабазник в’язолистий

Китятки звичайні

Маренка запашна

Ревінь (всі види)

ГІРКОТИ,
ЩО ЗБУДЖУЮТЬ
АПЕТИТ

Кмин звичайний

Медунка лікарська

Коров’як густоквітковий

Мучниця звичайна

Лабазник в’язолистий

Ожина сиза

Лепеха болотна

Оман високий

Бобівник (вахта трилиста)

Лохина

Перстач гусячий

Деревій звичайний

Малина звичайна

Перстач прямостоячий

Кульбаба лікарська

Маренка запашна

Пижмо звичайне

Лепеха болотна

386

Повний атлас лікарських рослин

Пастернак посівний

Гравілат річковий

Смородина чорна

Подорожник великий

Деревій звичайний

Сосна звичайна

Полинь гірка (полин)

Жостір ламкий

Суниця лісова

Смородина чорна

Звіробій продірявлений

Хвощ (всі види)

Тирлич легеневий

Коров’як густоквітковий

Чистотіл звичайний

Хрін звичайний

Кропива дводомна

Чорниця звичайна

Цикорій звичайний

Кропива жалка

Шипшина (всі види)

Кульбаба лікарська

ПРИ ВИРАЗЦІ ШЛУНКА
І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ
КИШКИ
Алое деревоподібне

Лабазник в’язолистий

СЕЧОГІННІ

Лопух великий
Льон звичайний

Бадан товстолистий

Малина звичайна

Береза повисла

Оман високий

Брусниця звичайна (листя)

Ревінь (всі види)

Волошка синя

Бузок звичайний

Родовик лікарський

Гірчак пташиний

Гірчак зміїний

Сосна сибірська

Глуха кропива

Деревій звичайний

Суниця лісова

Горобина звичайна

Звіробій продірявлений

Сухоцвіт болотний

Горобина чорноплідна

Календула лікарська

Цибуля городній

Жимолость (всі види)

Калина звичайна

Щавель кінський

Журавлина звичайна

Лепеха болотна
Лопух великий
Мати-й-мачуха (підбіл)
Обліпиха крушиноподібна
Перстач прямостоячий

Конюшина лугова

ПРИ СЕЧОI ЖОВЧНОКАМ’ЯНІЙ
ХВОРОБІ

Пижмо звичайне

Коров’як густоквітковий
Кульбаба лікарська
Лабазник в’язолистий
Лопух (всі види)
Льон звичайний

Півонія, що ухиляється

Брусниця звичайна

Малина звичайна

Подорожник великий

Герань лісова

Маренка запашна

Приворотень звичайний

Герань лугова

Мучниця звичайна

Ромашка лікарська

Гірчак пташиний

Оман високий
Первоцвіт весняний

Синюха блакитна

Деревій звичайний

Смородина чорна

Журавлина звичайна

Підмаренник справжній

Солодка гола

Квасоля звичайна

Полинь звичайна (полин)

Сухоцвіт болотний

Кропива дводомна

Редька посівна чорна

Шипшина травнева

Кропива жалка

Собача кропива

Липа (всі види)

Сосна звичайна

Лопух великий

(ефірна олія із хвої)

ПРИ ГЕМОРОЇ

Маренка запашна

Сосна сибірська

Барбарис звичайний

Медунка лікарська

Суниця лісова

Вовче тіло

Пастернак посівний

Фізаліс

Гірчак перцевий

Перстач гусячий

звичайний

Горобина звичайна

Пижмо звичайне

Хвощ (всі види)

Горобина чорноплідна

Редька посівна чорна

Хрін звичайний

Покажчик застосування лікарських рослин

Цибуля городня

Деревій звичайний

Копитняк європейський

Цикорій звичайний

Звіробій продірявлений

Льон звичайний

Цмин піщаний

Подорожник великий

Оман високий

Часник городній

Рута садова

Орляк звичайний
Пижмо звичайне

Череда трироздільна
Черемшина звичайна
Чистотіл великий
Ялина європейська

387

ПОТОГІННІ,
ЖАРОЗНИЖУЮЧІ

Родовик лікарський
Солодка (всі види)
Сосна звичайна (скипидар)
Хміль звичайний

Аніс звичайний

Хрін звичайний

Береза повисла

Цибуля городня

Верба (кора)

Цибуля переможна

Барбарис звичайний

Вероніка дібровна

Цикорій звичайний

Береза (всі види)

Вероніка лікарська

Цмин піщаний

Бобівник (вахта трилиста)

Журавлина звичайна

Часник городній

Волошка синя

Калина звичайна

Щитовник чоловічий

Вербозілля

Конюшина лугова

Гірчак пташиний

Кропива дводомна

ЖОВЧОГІННІ

ПРИ
ПОРУШЕННЯХ
МЕНСТРУАЛЬНОГО
ЦИКЛУ

Деревій звичайний

Кульбаба лікарська

Жостір ламкий

Лабазник в’язолистий

Календула лікарська

Липа (квітки)

Кмин звичайний

Лопух великий

Кропива дводомна

Льонок звичайний

Кропива жалка

Малина звичайна

Бадан товстолистий

М’ята перцева

Материнка звичайна

Волошка лугова

Оман високий

Мати-й-мачуха (підбіл)

Глуха кропива

Пижмо звичайне

М’ята перцева

Горіх волоський (листя)
Живокіст польова

Пирій повзучий

Ожина сиза

Тирлич легеневий

Подорожник великий

(шпорник посівний)

Хміль звичайний

Ромашка лікарська

Календула лікарська

Хрін звичайний

Смородина чорна

Калина звичайна (кора)

Цикорій звичайний

Суниця лісова

Конюшина лугова

Цмин піщаний

Тирлич звичайний

Копитняк європейський

Чистотіл великий

Фіалка триколірна

Котяча м’ята справжня

Шипшина (всі види, плоди)

Череда трироздільна

(котовник котячий)

Щавель кінський

Черемшина звичайна

Кропива дводомна

Яловець звичайний

ПРИ ЕНУРЕЗІ

Лепеха болотна

АНТИГЕЛЬМІНТИ

Любисток лікарський
Майоран садовий
Марена фарбувальна

Багно болотне

Паслін солодко-гіркий

Арніка гірська

Бобівник (вахта трилиста)

Перстач гусячий

Брусниця звичайна

Валеріана лікарська

Петрушка кучерява

388

Повний атлас лікарських рослин

Півонія що ухиляється

Півонія, що ухиляється

Подорожник великий

Полинь гірка (полин)

Підмаренник справжній

Сосна сибірська

Полинь звичайна (полин)

Подорожник великий

Сухоцвіт болотний

Розмарин справжній

Полинь звичайна (полин)

Хрін звичайний

Ромашка лікарська

Приворотень звичайний

Цибуля городня

Рута садова

Родовик лікарський

Цибуля переможна

Чистець болотний

Ромашка лікарська

Цикорій звичайний

Синюха блакитна

Чистотіл великий

КРОВОСПИННІ

Собача кропива

Шипшина (олія плодів)

Сосна звичайна

Щавель кінський

Сухоцвіт болотний

Ялиця сибірська

Бадан товстолистий

Фізаліс звичайний

Барбарис звичайний

Хвощ польовий

Буквиця лікарська

Хрін звичайний

Вільха (всі види)

Шоломниця байкальська

ДЛЯ
ПІДВИЩЕННЯ
ЛАКТАЦІЇ

ЗАГОЮЮТЬ РАНИ

Аніс звичайний

Вовче тіло
Вовчуг польовий
Герань лісова

Астрагал шерстистоквітковий

Герань лугова
Гірчак перцевий

Алое деревоподібне

Буркун лікарський

Гірчак пташиний

Багно болотне

Китятки звичайні

Глуха кропива

Бадан товстолистий

Козлятник аптечний

Горобина звичайна

Береза повисла

Коріандр посівний

Горобина чорноплідна

Буркун лікарський

Кріп запашний

Гравілат річковий

Вербозілля

Кропива дводомна

Грицики

Гірчак зміїний

Кульбаба лікарська

Деревій звичайний

Глуха кропива

Латук посівний (салат)

Живокіст лікарський

Деревій звичайний

Морква посівна

Звіробій продірявлений

Петрушка кучерява

Календула лікарська

Редька посівна чорна

Калина звичайна (кора)

Китятки звичайні

Спаржа лікарська

Кропива дводомна

Кінський каштан звичайний

Фенхель звичайний
Чорнушка посівна

Кропива жалка

Кропива (всі види)

Лабазник в’язолистий

Лопух великий

Липа (всі види)

Медунка лікарська

Лопух великий

Меліса лікарська

Льон звичайний

Обліпиха крушиноподібна

Материнка звичайна

Ожина сиза

Медунка лікарська

Барвінок малий

Оман високий

Обліпиха крушиноподібна

Горицвіт зозулин

Перстач гусячий

Ожина сиза

Пирій повзучий

Перстач прямостоячий

Перстач гусячий

Подорожник великий

Пирій повзучий

Перстач прямостоячий

(насіння)

ПРИ ЖІНОЧІЙ
БЕЗПЛІДНОСТІ

ПРИ ІМПОТЕНЦІЇ

Вероніка лікарська
Гірчак зміїний
Гірчак пташиний

ПРИ ВИПАДАННІ
ВОЛОССЯ

Анемона лісова

Глуха кропива

Барвінок малий

Деревій звичайний

Жимолость їстівна

Глечики жовті

Жимолость їстівна

Красоля велика (настурція)

Заманиха висока

Жостір ламкий

Кропива дводомна

Клен гостролистий

Календула лікарська

Кропива жалка

Лепеха болотна

Калина звичайна

Латаття біле

Морква посівна

(сік ягід)

(кореневища)

(сік з коренеплодів)

Конюшина лугова

Лепеха болотна

Пастернак посівний

Кропива дводомна

Материнка звичайна

(сік з коренеплодів)

Кропива жалка

Мати-й-мачуха (підбіл)

Родіола рожева

Лопух великий

Мильнянка лікарська

Розмарин

Малина звичайна

(собаче мило)

Рута садова

Материнка звичайна

Плющ звичайний

Талабан польовий

М’ята перцева

Рицина звичайна

Цибуля городня

Обліпиха

Чорнокорінь лікарський

Часник городній

крушиноподібна
Оман високий

ПРИ
ЗАХВОРЮВАННЯХ
ПРОСТАТИ
(АДЕНОМА,
ПРОСТАТИТ)

Очиток їдкий
Пирій повзучий

ПРИ
ОПІКАХ

Підмаренник справжній
Плаун-баранець (п’ядич)

Алое деревоподібне

Подорожник великий

Конюшина лугова

Приворотень звичайний

Коров’як густоквітковий

Грушанка круглолиста

Ромашка лікарська

Обліпиха (олія плодів)

Зеленчук жовтий

Смородина чорна

Родовик лікарський

Льон звичайний

Солодка гола

Ревінь (всі види)

Осика звичайна

Сухоцвіт болотний

Петрушка кучерява

Фіалка триколірна

Таволга в’язолиста

Пирій повзучий

Хвощ польовий

Шипшина (олія плодів)

Спаржа лікарська

Хміль звичайний

(кореневище)

Цмин піщаний

Терен звичайний (листя)

Чебрець

Тополя чорна

Чемериця Лобеля

Багно болотне

Цибуля городня

Череда трироздільна

Льон звичайний

Чистець (всі види)

Пижмо звичайне

Чистотіл звичайний

Полинь звичайна (полин)

ПРИ ШКІРНИХ
ЗАХВОРЮВАННЯХ
Береза повисла
Бузок звичайний

ІНСЕКТИЦИДНІ

Шипшина (плоди)

Чемериця Лобеля

Ялиця сибірська

Чистотіл великий

Яловець

Чорнокорінь лікарський

390

Повний атлас лікарських рослин

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК РОСЛИН
Абрикос звичайний..4
Авокадо ..5
Авран лікарський..6
Агава американська..7
Аґрус звичайний..8
Адоніс (горицвіт)
весняний..9
Айва звичайна. ..10
Айстра альпійська. ..11
Акація біла (робинія). ..12
Алое деревоподібне. ..13
Алтей лікарський. ..14
Альпінія лікарська. ..15
Аммі велика. ..16
Анемона лісова. ..17
Аніс звичайний. 18
Аралія маньчжурська. ..19
Арніка гірська. ..20
Аронія чорноплідна. ..21
Астрагал
шерстистоквітковий. ..22
Атрагена сибірська. ..23
Багно болотне. ..24
Бадан товстолистий. ..25
Барбарис звичайний. ..26
Барвінок малий. ..27
Бедринець
ломикаменевий. ..28
Безсмертник піщаний. ..29
Безсмертники
(сухоцвіт однолітній). ..ЗО
Беладона звичайна. ..31
Береза повисла. 32
Бересклет бородавчастий. ...33
Берізка польова. ..34

Білокопитник (кремена)
гібридний. .35
Блювотний горіх.
Бобівник трилистий
(трифоль).,.37
Боконія серцелиста.,.38
Болиголов плямистий.,.39
Борець (аконіт)
ПІВНІЧНИЙ.„40
Борщівник звичайний.„41
Бразенія Шребера.„42
Брат-і-сестра (перестріч
дібровний).„43
Братки
(фіалка триколірна).„44
Брусниця звичайна. 45
Будра плющевидна.„46
Будяк звичайний
(осот звичайний).„47
Бузина чорна.„48
Бузок звичайний.„49
Буквиця лікарська. 50
Буркун лікарський.„51
Буряк звичайний. „52
Валеріана лікарська.„53
Васильки запашні.„54
Ваточник сірійський. „55
Верба біла.
Вербена лікарська. ..57
Вербозілля. ..58
Верес звичайний. ..59
Вероніка лікарська. ..60
Веснівка дволиста. 61
Виноград благородний. ..62
Вишня звичайна. ..63

Відкасник безстебловий...64
Вільха чорна (клейка).,...65
Вовче лико звичайне
(вовчі ягоди).,...66
Вовче тіло.,...67
Вовчуг польовий.,...68
Воловик лікарський.,...69
Волошка синя.,...70
Вороняче око
чотирилисте.,...71
Гармала звичайна.,...72
Гвоздика амурська.„..73
Гвоздика трав’янка.„..74
Геліотроп
європейський......75
Герань лугова..„..76
Гібіскус китайська
троянда.,...77
Гіркий корінь.,...78
Гірчак перцевий.,...79
Гірчак пташиний
(спориш). „..80
Гірчиця сарептська.„..81
Гісоп лікарський. „..82
Глечики жовті. „..83
Глід криваво-червоний.. „..84
Глуха кропива. ....85
Горіх волоський. ....86
Горлянка повзуча. ....87
Горобина звичайна.....88
Горох. ....89
Гравілат річковий. ....90
Гранат звичайний. ....91
Грейпфрут. ....92
Грицики. ....93

Алфавітний покажчик рослин

Груша.94
Грушанка круглолиста.95
Губка (чорний березовий
гриб).96
Деревій звичайний.97
Дзвінець малий.98
Дрік фарбувальний.99
Дуб звичайний.100
Дудник лісовий.101
Дягель лікарський.102
Евкаліпт кулястий.103
Евкомія в’язолиста.104
Елеутерокок колючий.105
Епімедіум корейська.106
Ефедра (хвойник).107
Ехінацея пурпурна.108
Жабурник звичайний.109
Женьшень звичайний.110
Жеруха лугова.111
Живокіст лікарський.112
Живокіст польова
(шпорник посівний).113
Жимолость їстівна.114
Жовтець весняний.115
Жовтушник левкоєвий ..„..116
Жостір проносний
(крушина).117
Журавлина звичайна.118
Залізняк бульбоносний.119
Заманиха висока.120
Звіробій продірявлений....121
Зеленчук жовтий.122
Зимолюбка зонтична.123
Зірочник середній.124
Злинка однолітня.125
Змієголовник
молдавський.126
Зозулинець
шоломоносний.127

Золототисячник
звичайний.128
Зубрівка запашна.129
Іван-чай вузьколистий ....130
Імбир.131
Інжир.132
Ірга круглолиста.133
Ірис жовтий.134
Ісландські мохи.13 5
Кавун звичайний.136
Каланхое перисте.137
Календула лікарська
(нагідки).138
Калина звичайна.139
Калізія запашна
(золотий вус).140
Калюжниця болотна.141
Каперси колючі.142
Капуста городня.143
Кардамон.144
Картопля.145
Катарантус рожевий.146
Каштан кінський.146
Квасениця звичайна.148
Квасоля звичайна.149
Кедр сибірський.150
Кервель звичайний.151
Кизил.152
Кизильник
чорноплідний.153
Китятки звичайні.154
Кірказон звичайний
(хвилівник).155
Клііцинець плямистий... 156
Кмин звичайний.157
Кнікус благословенний ......158
Кодонопсис ланцетний.....! 59
Козельці лугові.160
Козлятник аптечний.161

391

Конвалія травнева.162
Конюшина лугова.163
Копитняк
європейський.164
Копієчник альпійський.....! 65
Коріандр посівний.166
Коров’як
скіпетроподібний.167
Костяниця кам’яниста..! 68
Котяча м’ята справжня (ко¬
товник котячий).169
Котячі лапки дводомні_170
Красоля велика
(настурція).171
Кріп запашний.172
Кропива дводомна...».173
Кукурудза звичайна.174
Кульбаба лікарська.175
Кунжут.176
Купальниця алтайська ...177
Купина аптечна.178
Лаванда лікарська.179
Лавр благородний.180
Ламінарія японська.181
Ласкавець золотавий.182
Латук посівний.183
Левзея
сафлороподібна.184
Лепеха болотна.185
Лимон.186
Лимонник китайський_187
Липа серцелиста,
дрібнолиста.188
Ліннея північна.189
Ліщина звичайна.190
Ліщиця волотиста
(перекотиполе).191
Лобелія роздута.192
Лобода розкидиста.193

392

Повний атлас лікарських рослин

Ложечниця лікарська.194
Лопух великий.195
Лох вузьколистий
(маслинка).196
Лохина високоросла.197
Льон звичайний.198
Льонок звичайний.199
Любисток лікарський.200
Любка дволиста.201
Магнолія
великоквіткова.202
Майоран.203
Мак-самосійка.204
Малина звичайна.205
Мальва лісова.206
Марена фарбувальна.207
Маренка запашна.208
Материнка звичайна.209
Мати-й-мачуха звичайна
(підбіл).210
Медунка неясна.211
Меліса лікарська.212
Мигдаль звичайний.213
Миколайчики.214
Мильнянка лікарська
(собаче мило).215
Міхурник
деревоподібний.216
Молодило покрівельне...217
Молочай болотний.218
Мордовник звичайний...219
Морква культурна.220
Мучниця
(ведмежі вушка).221
М’ята перцева.222
Нарцис.223
Незабудка польова.224
Нетреба звичайна.225
Нечуйвітер волосистий .....226

Нирковий чай.227
Обвійник грецький.228
Обліпиха
крушиновидна.229
Овес посівний
звичайний.230
Огіркова трава.231
Ожина сиза.232
Оксамит амурський.233
Олеандр звичайний.234
Оман високий.235
Омела біла.236
Осика звичайна.237
Осока волохата.238
Осот польовий.239
Остудник гладкий.240
Очанка лікарська.241
Падуб гостролистий.242
Папороть чоловіча.243
Парило.244
Пасифлора.245
Паслін солодко-гіркий...246
Пастернак посівний.247
Первоцвіт лікарський.248
Перелет
багатолистковий.249
Переломник ПІВНІЧНИЙ......250
Переступень білий.251
Персик.252
Перстач гусячий.253
Перстач прямостоячий.254
Петрушка городня.255
Пижмо звичайне.256
Пирій повзучий.257
Підмаренник
справжній.258
Пізньоцвіт чудовий.259
Плакун верболистий.260
Плаун-баранець

(п’ядич).261
Плющ звичайний.262
Подорожник великий ....26 З
Полинь гірка (полин).264
Полинь звичайна
(полин).265
Портулак городній.266
Приворотень
звичайний.267
Ревінь тангутський.268
Рицина звичайна.269
Ріпа.270
Родіола рожева.271
Родовик лікарський.272
Рододендрон золотавий.....273
Розмарин лікарський.274
Розрив-трава звичайна
(бальзамін).275
Розторопша плямиста ....276
Ромашка аптечна.277
Ромен фарбувальний
(рум’янок).278
Росичка круглолиста.279
Рунянка звичайна
(зозуличник).280
Рута пахуча.281
Рутвиця (василистник)
смердюча.282
Рутка лікарська.283
Ряска мала.284
Ряст.285
Самосил звичайний.286
Сансевієрія.287
Свербіжниця польова.288
Секурінега
напівчагарникова.289
Селера пахуча.290
Серпій вінценосний.291
Синюха блакитна.292

Синяк звичайний.293
Сідач конопляний.294
Скажений огірок
звичайний.295
Смовдь красолева.296
Смородина червона.297
Смородина чорна.298
Собача кропива
(пустирник).299
Солодка гола.300
Солонець
європейський.301
Сон-трава лугова.302
Соняшник олійний.303
Сосна звичайна.304
Софора японська.305
Спаржа лікарська
(холодок).306
Сумах дубильний.307
Суниця лісова.308
Суріпиця звичайна.309
Сусак зонтичний.310
Суховершки звичайні .....311
Сухоребрик
лікарський.312
Сухоцвіт болотний.313
Сферофіза солонцева.314
Таволга звичайна.315
Талабан польовий.316

Татарник колючий.317
Термопсис
ланцетоподібний.318
Терн колючий
(терен).319
Тирлич легеневий.320
Томат їстівний
(помідор).321
Топінамбур
(земляна груша).322
Тополя чорна
(осокір).323
Традесканція.324
Туя західна.325
Фенхель звичайний.326
Фізаліс звичайний.327
Фітолака американська
(лаконос).328
Хвощ польовий.329
Хміль звичайний.330
Хрін звичайний.331
Хурма звичайна.332
Цибуля переможна
(черемша).333
Цибуля ріпчаста.334
Цикламен.335
Цикорій звичайний.336
Часник.337
Чебрець.338

Чемериця Лобеля.339
Чемерник чорний.340
Череда
трироздільна.341
Черемшина звичайна.342
Черешня звичайна.343
Чина лугова.344
Чистець болотний.345
Чистотіл великий.346
Чорниця звичайна.347
Чорнокорінь
лікарський.348
Чорнушка посівна.349
Шавлія лікарська.350
Шандра звичайна.351
Шипшина корична
(травнева).352
Шовковиця чорна.353
Шоломниця
звичайна.354
Шпинат городній.355
Щавель кислий.356
Щавель кінський.357
Яглиця звичайна.358
Якірці сланкі.359
Ялина звичайна.360
Ялиця сибірська.361
Яловець звичайний.362
Ячмінь звичайний.363

Повний атлас лікарських рослин

394

ПОКАЖЧИК ЛАТИНСЬКИХ НАЗВ РОСЛИН
АВІЕ5 5ІВІКІСА

А^МС^Е

5ІКІАСА Ь.55
А5РАКАСІІ5

ЬЕОЕВ.361

ЗУЕУЕЗТКІЗ.17

АСНІІХЕА

АИЕТНІМ

ОРРІСШАЬІЗ І„.306

МІІХЕРОИІЛУІ1.97

СКАУЕОЬЕНЗ І..172

АЗРЕКиЬА

АСОМІТСЇМ

АІЧТЕШАША

СУNАNСНIСА І...208

5ЕРТЕІЧТККЖАЕЕ.40

ОІОІСА.170

А5ТЕК АЕРІШЗ.11

АСОГШ5

АІЧТНЕМІ8

АЗТКАСАЬиЗ

САЬАМІІЗ Ь.185

ТІГ4СТОКІА І..278

ОАЗУАІЧТНЕІЗ.22

АООМІЗУЕГ^АЬІЗ Ь.9

АштіБсш

АТКАСЕИЕ

АЕСОРСОІЖ

СЕКЕГОиіІМ.151 5ІВІКІСА Е.23

РСЮАСКАКІА Ь.358

АІЧТНУЬПЗ

АЕЗСиьиЗ.147

УІЛЛЕКАША.249

РАШЕА Ь.193

АСАУЕ і..7

АРІЕМ

АТКОРА

АЖІРЬЕХ

АСКІМОІЧІА

СКАУЕОЬЕНЗ.290

ВЕЕЕАОСЖХА.31

ЕІІРАТОКІА Ь.244

АНАПА МА^ЗНІЖІ-

АУЕХА ЗАТІУА Ь.230

АІ11СА ВЕРТАЄ.87

СААКАПАСЕАЕ.19

ВАКВАКЕА

АЬСНЕМІЬЕА

АКСНАМСЕЬІСА

VIIЬС АНІ 3.309

УІЛХІАКІЗ 1..267

ОРПСПМАЬІЗ.102

ВЕКВЕКІЗ

АПІІШ СЕРА Ь.347

АКСТІІМ ЬАРРА І,.195

УЕІЕСАКІЗ Ь.26

аепім затіуім ь. ...ззз
аепім

АКСТОЗТАРНУЬОЗ

ВЕКСЕМІА

ііуа-шзі і,.221

СКА55ІРОПА1..25

УІСТОКІАЬІЗ.346

АШ5ТОЮСНІА

ВЕТА

АЬШЗ

СЕЕМАТІТІЗ І..155

УСЬСАМЗ І..52

СШШОЗА Ь.65

АКМОКАСІА

ВЕТОМСА

АЬОЕ

КІІЗТІСАХА.331

ОРРІСІХАПЗ Е.50

АКВОКЕ5СЕХ5 Ь.13

АКГ4ІСА МОNТАNА П ...20

БЕТІ^А РЕ^Е^А.32

АЬРІМА

АКСЖІА

ВЮЕХЗ

ОРРІСШАКІМ.15

МЕЬАтСАКРА.21

ТКІРАКТІТА і..337

АЕГНАЕА

АКТЕМІ5ІА

ВОССОМА СОКОАТА ...38

ОРРІСШАиЗ Ь.14

АВЗІХТНІІМ Ь.264

ВОКАСО

АМЕЬАХСНІЕК

АКТЕМІ5ІА

ОРРІСІХАПЗ і..231

ОУАЬІЗ МЕОІК.133

УІІЕСАКІЗ і..265

ВКА5ЕГ4ІА

АММІ МАІЕІЗ Ь.16

АНІЖ

ЗСНКЕВЕК1.42

АМСН115А

машеатім ь.156

ВКА55ІСА

ОРРГСЖАІЛ5.69

А8АКІМ

.1ШСЕА Б.81

АШКОЗАСЕ

ЕУКОРАЕІМ І..164

ВКАЗЗІСА

5ЕРТЕХТККЖАП5.250

АЗСЬЕРІАЗ

ОЬЕКАСЕАІ..143

Покажчик латинських назв рослин

ВКА55ІСА КАРА Ь . .270
ВКУСЖІААЬВА 1....251
ВІІРЕЕЕІШМ
АІЖЕІІМ. .182
ВУТОМШ
еімвеееатііз і....310
САРЕ^І^А
ОЕРісшАиз ь. .138
САЬиЗІА РКАСКАИЗ.. .140
САЕЬЕІХА
УЕ'ЕСАКІЗ 1.. ...59
САЕГНА
РАЕЕІЗТКІЗ . ..141
САРРАКІЗ ЗРІІМОЗА. .142
САРЗЕЕЕЛ. ...93
САКОАУШЕ
РКАТЕN5IЗ Ь.,..111
САКЕХ НІКТА. .238
САКЬІХААСАІіиЗ. ...64
САК11М САКУІ ь. ..157
САТРІАКАХТЕНІЗ
КОЗЕЕІЗ Ь. .146
СЕМТАІЖЕА
суахііз і.. ...70
СЕШАУКІІІМ
ЕКУТНКАЕА.,.128
СЕТКАКІА
І5ЕАШІСА. ..135
СНАМЕКІОХ
АХСЕІЗТІРОЕНІМ.„130
СНЕЕГО(ЖІІЖ
ма.шз і.. .342
СНІМАРНІЬА
11МВЕЕЕАТА...123
сісрюкііім
іхтувііз ь. .349
СІКЗЮМ УЕІЕСАКЕ.... ...47
сіткиЕьиз
ЬАХАШЗ.„136
СІТКШ РАКАОІЗІ. ...92
сіткіїз х
ЕІМСЖ. .186

СМСЕІЗ
ВЕХЕОІСШ5 Ь. ...158
СОСНЬЕАКІА
ОРРІСІХАЬІЗ Ь. ...194
ССЮОШРЗІЗ. ...159
соьснісим
зресюзеім. ...259
СОЬІЛГЕА
АКВОКЕ5СЕХ8 Ь. ...216
сомакім
РАЬиЗТКЕ і.. .67
ажиїм
МАШЕАТІШ ь. .39
СОХУАЕЬАКІА
МА]АЬІЗ 1,. ...162
сохуоЕУиьиз
АКУЕХ5І5 Ь. .34
сокіашкіім
ЗАТІУІІМ Е. ...166
сокхііз ь. ...152
СОКУБАиЗ ЗОЬЮА. ...285
СОКУЕЕ18
АУЕЕЬАХА Е. ...190
СОТОХЕАЗТЕК
МЕЬАХОСАКРІІЗ.,...153
СКАТАЕСІІЗ
ЗАХСІЛХЕА. .84
СУСЬАМЕХ Ь. ...348
СУООХІА
ОВЬСЖСА. .10
СУХОСЬОЗЗІІМ
ОРРІСІХАЬЕ 1,. ...344
ОАРНХЕ
МЕ2ЕКЕІІМ 1,..66
ОАТ11КА
ЗТКАМОХЮМ Ь. ....101
оаегсііз ь. ...220
ОЕЬРНіхіим
СОХЗОЬГОА.
....113
оіахтріеіз
СНІХЕИЗІЗ. .73
ОІАІМТРШ5

395

...74
ОЕСГОГОЕЗ.
ОІОЗРУКОЗ 1.. .332
ОКАСОСЕРНАПЛУІ
МОЬОАУІСА Е. .126
ОКОЗЕКА
котшоіроьіа і.. .279
ОКУОРТЕКІЗ
них-МАЗ. .243
ЕСВАЕЬЮМ
ЕЕАТЕКІЕГМ 1.. .295
ЕСРШАСЕА
РІЖРШЕА. .108
ЕСНШОРЗ
КІТКО Ь. .219
ЕСНІЕІМ
УЕТСАКЕ 1,. .293
ЕЬАЕАСХІІЗ
АХСІІЗТІРОЬІА Е. .196
ЕЬЕТТАКІА
САКОАМОМ11М. .144
ееешпекососшз
зехтісозііз.„105
ЕЕУТКІСІА КЕРЕХЗ Ь...„257
ЕРНЕОКА
БІЗТАСНУА1..„107
ЕРІМЕОШМ Ь. .106
ЕділзЕтіїм
АКУЕХЗЕ Ь. .329
ЕКІСЕКСЖ Е.„125
екшсшм
РЬАХІІМ Ь.„214
екузімім
СНЕІКАХТНОЮЕЗ Ь.. „116
ЕУСАРУРТШ
сьовеіееіз і..„103
ЕІІСОММІА.„104
еіюхумііз
уеккеісозііз. ...33
ЕІІРАТОКІА
САШАВІХЕІМ ь. .294
ЕІІРНОКВІА
РАНЗЗТКІЗ Ь.„218

396

Повний атлас лікарських рослин

ЕІІРНКАЗІА
ОРРІСІХАУЗ І..241
РІШ5 САКІСА І,.132
РІУРЕХОІЛЕА
УІІЬСАКІЗ.315

роехісіішм

УІЛХАКЕ.326
РКАСАКІА
УЕЗСА Ь.308
РКАХСиЕААЕХШ.117
РІМАКІА
ОРРІСІХАУЗ і..283
САЬЕСА
ОРРІСІХАУЗ.161
САУ11М УЕЇШМ Ь.258
СЕХІ5ТА
ТІХСТОКІА У).99
СЕNТIАNА
ШТЕА І,.320
СЕКАХЮМ
РКАТЕХ5Е.76
СЕІМ КІУАЬЕ Ь.90
СЬЕСНОМА
НЕБЕКАСЕА І„.46
СЕУСУККНІ2А
СЬАВКА.300
СХАРРІАУСІМ

оусіхозіім ь.зіз

СКАТІОЕА
ОРРІСІХАУЗ 1.6
СУРЗОРНІЬА
РАХІС11ЕАТА 1..191
НЕОЕКА НЕУХ і..262
РІЕОУЗАКІМ
АЕРІХІМЬ.165
РІЕУАХТРЮ5

аххшз і,.зоз
РІЕУАХТРШ5

товекозііз і.,.322
нЕиснкузим
АКЕХАКІ11М І..29

ріеуотрюріум

ЕІЛЮРАЕІІМ Ь.75 ЬАМЮМ АЬВУМ Ь.85
НЕЬЬЕВОКиЗ Ь.336 ЬАТнукиз
РІЕКАСЬЕІІМ Ь.41 РКАТЕХ5І5.340
РІЕКХІАКІА
ЬАІЛШЗ
СЬАВКА Ь.240 ховіуз ь.180
НІВІЗСШ і..77 ЬАУАХОІІЕА
НІЕКАСЮМ
ОРРІСІХАУЗ Ь.179
РІШЗЕЕЬА Ь.226 ьеоіім
НІЕКОСНЬОЕ
РАШЗТКЕ Ь.24
ОООКАТА Ь.129 ЬЕМХА МІХОК Ь.284
НІРРОРНАЕ
ЕЕОХІЖ113
САКОІАСА
ї..299
КНАМХОГОЕ8 І..229
ЬЕУІЗТІСІІМ
НОКОЕСІМ
УиЬСАКЕ І,.363 ОРРІСІХАЬЕ.200
УХАКІА УІЛХАКІЗ.199
РИЛУШШЗ
шріішз ь.ззо УХХАЕА
НУОКОСНАШЗ.109 СКОХОУ Ь.189
ріурекішм
УХІМ
РЕКРОКАТУМ Ь.121 изітАТіззімим і..198
ЬОВЕУА І..192
нуззорчз
ОРРІСІХАУЗ Ь.82 ШХІСЕКА
ІЬЕХ
ТАТАКІСА Ь.114
Аділроуіім і..242 ЕУСОРСЮНІМ
ІМРАТІЕХ5
ЗЕЬАСО Ь.261
ХОУ-ТАХСЕКЕЬ.275 ЕЇЗІМАСНІА
РШСТАТА І,.58
іхііеа
РІЕЕЕХЮМ Ь.235 ьутнким
ЗАУ САМА І..260
ІКІЗ
рзеіюасороіз і..134 МАСХОУА
ДІСЬАХЗ КЕСІА Ь.86 СКАХОІРШКА.202
МАІАХТРІЕМІІМ
Яіхіреішз
сомміїхіз ь.362 віроуум ь.бі
МАЕУА І..206
КАЬАХСРЮЕ
РІХХАШМ.137 машшвіім
УиЬСАКЕ Ь.351
КХАРІТІА
АКУЕХЗІЗ.288 МАТКІСАША Ь.277
МЕЬАМРУІШМ
ЬАСТІІСА
ЗАТІУА І..183 ХЕМОКОЗІМ.43
МЕУШТІІЗ
ЬАМІАЗТКиМ
САЬЕОВООтХ Ь.122 ОРРІСІХАУЗ І..51
МЕУ55А
ЬАМІХАКІА
ІАРОХІСА АКЕЗСН.181 ОРРІСІХАУЗ І,.212

Покажчик латинських назв рослин

МЕІЧТНА РІРЕКІТА Ь. ...222

МЕNУАNТНЕ5
ТКІРОЬІАТА І,.37
МОК115 ІЧІСКАІ..353
МУОЗОТІЗ1..224
ХАКСІЗЗШ Ь.223
NЕРЕТА
САТАКІА Ь.169
ХЕКЮМ Ь.234
МСЕЬЬА ЗАТІУА Ь.345
РІ11РРІАК ЬІІТЕА Ь.83
ОСІМІШ
ВАЗіиСІМ Ь.54
ОШМЗ АКУЕІЧ5І5 Ь.68
ОІЧОРОКОІЛУІ
АСОРПТНІІІМ І,.317
ОРЬОРУЧАХ
ЕЬАШЗ.120
СЖСНІ5 Ь.127
окісарюм

МА.ІОКАХА.203
ОКІСАШМ
УІІЬСАКЕ Ь.209
ОКТРІОЗІРНОІМ
ЗТАМПЧЕШ.227
ОХАЬІЗ
АСЕТОЗЕЬЬА.148
Р'У'ІАХ СІХЗЕГ4С.110
РАРАУЕК КНОЕАЗ І,.204
РАКІЗ
дріАокіРОЕіА ь.7і
РАЗЗІРЬОКА.245
РАЗТШАСА ЗАТІУА.247
РЕСАМЕІМ
НАКМАЬА.72
РЕКІРЬОСА СКАЕСА ..228
РЕК5ЕА АМЕКІСАХА.5
РЕТАЗІТЕЗ НУВЕГОШ Ь. 35

РЕТКОЗЕиХУМ

ЗАТІУІІМ.255

РЕІІСЕОАШМ

ОЗТВУТНІУМ Ь.296

РНАЗЕОЬІІЗ
У11ЕСАКІ5 і..149
РНЕЕЬООЕХОКОХ
АМІЖЕХЗЕ.233
РНЬОМІЗ
Т11ВЕКОЗА Ь.119
РНУЗАЬІЗ Ь.327
РНУТОЕАССА
АМЕКІСАХА.328
РІСЕА АВІЕЗ Ь.360
РІЬАТ. Е ЗТЕШЬиЗ.96
(РІМРШЕЬЬА
АМІЗІІМ Ь.18
РІМРШЕЬЬА
5АХІРКАСА Ь.28
РІГЧШ 5ІВІКІСА.150
РІГ91І5 8ІЕУЕ5ТКІЗ Ь. ...304
РІЗЧМ Ь.89
РЬАХТАСО МАІОК Е...263
РЬАТАХТНЕКА
ВІРОЬІА Ь.201
РОРЕМСЖІІШ
СОЕКУРЕІМ Ь.292
РОЕУСАЬА
УІІЕСАКІЗ.154
РОЕУСОХАШМ
(ЮСЖАШМ.178
роеусоміім

АУІСЕІЕАКЕ Ь.80
рорусошм ну-

ОКОРІРЕК І,.79
роеуткісніім

СОММШЕ.280
рориьиз мска ь.згз
рориплз

ТКЕМ11ЕА Ь.237
РОКТЕТАСА
ОЬЕКАСЕА Ь.266
РОТЕХтЬА
АХ5ЕКІХА Ь.253
РОТЕМТІЕЬА
ЕКЕСТА Ь.254

397

ршмиьА
ОРРІСШАиЗіАЕд.248
РКШЕЬЕА
уііесакіз ь.зп
РКШІІЗ
АУЮМ Ь.339
РКШШ СЕКА5115 Ь. ...63
ркшиз оиьсіз.2із
РКУХУЗ РАОУЗ.338
РКІЖІІЗ РЕК5ІСА Ь.252
ркшііз зрпмоза.зі9
РІІЬМОХАКІА
ОВЗСУКА ОУМОКТ. ....211

РІІЕЗАТІЕЕА
РКАТЕМ5І5 І..302
РШІСА
СКАХАТІІМ І..91
РУКОЬА1.95
РУКШ Ь.94

дішксиз ковіт ь.юо

КАХШСІІЕІІЗ
РІСАКІА І..115
КРІАРОХТІСІІМ
САКТНАМОЮЕ5
\УІЕЬО.184
КНЕЕЛУІ
РАЕМАТІМ Ь.268
кршАшпиз
МІГМОК Ь.98
КРЮОЮЬА КОЗЕА Е....271
КРЮОООЕШКОХ
АШЕІЖ.273
вниз СОКІАКІА Ь.307
КІВЕ5 МСКІМ Ь.298
ківез ковкім ь.297
КІВЕЗ ІІУА-СКІЗРА Ь.8

кісжш

СОММШІЗ Ь.269
КОВІМА
Р5ЕІГООАСАСІА.12
КОЗА
СІШАМОМЕА Ь.352

398

Повний атлас лікарських рослин

К08МАМШ8
ОРРІСІХАУЗ Ь.274
КІІВІА
ТІХСТОШМ Ь.207
КУВУ5
САЕЗЮ5 І..232
ГШВІІЗ ЮАЕУЗ Ь.205
КУВУЗ 5АХАТІУ5.168
К11МЕХ АСЕТОЗА Ь ....356
кумех
СОХРЕКТУЗ №ІУХ> ....357
КУТА
СКАУЕОЬЕХЗ І..281
8АУСОКХІА
ЕУКОРАЕА Ь.ЗОЇ
ЗАЬІХ АЬВА Е.56
ЗАЬУІА
ОРРІСІХАУЗ Ь.350
ЗАМВУСУЗ ХІСКА У ...48
ЗАХСУІЗОКВА
ОРРІСІХАУЗ І..272
5АХ5ЕУІЕКІА .287
5АРОХАКІА
ОРРІСІХАУЗ Ь.215
ЗАУЗЗУКЕА.78
ЗСНІЗАХОКА
СРІІХЕХ5ІЗ.187
5СУТЕІХАКІА і..354
8ЕСУКІХЕСА.289
ЗЕМРЕКУІУУМ
ТЕКТОКУМ .217
ЗЕККАТУЬА
СОКОХАТА.291
ЗЕЗАМУМ
ІХБІСУМ Ь.176
ЗІЕУВУМ
МАКІ АХ УМ Ь.276
ЗІЗУМВКЮМ
ОРРІСІХАЬЕ.312
ЗОЬАХУМ
ОУЬСАМАКА І..246
ЗОЬАХУМ

ЬУСОРЕКЗІСУМ 1..321
ЗОЬАХУМ
ТУВЕКОЗУМ Ь.145
ЗОХСНУЗ Ь.239
ЗОКВУЗ
АУСУРАКІА 1.88
ЗРНАЕКОРНУЗА
ЗАЬЗУЬА.314
5РІХАСІА
ОЬЕКАСЕА Ь.355
ЗТАСНУЗ
РАЬУЗТКІЗ У).341
ЗТЕІХАКІА
МЕОІА.124
5ТКУСНХОЗ
ХУХ-УОМІСАІ..36
ЗТУРНХОШВІУМ
1АРОХІСУМ Ь.305
5УМРНУШМ
ОРРІСІХАЬЕ І..112
ЗУКІХСА
УУЬСАКІЗ Ь.49
ТАХАСЕТУМ
УУЬСАКЕ Ь.256
ТАКАХАСУМ
ОРРІСІХАЬЕ \УІСС.175
ТЕУСКШМ
СНАМАЕОКУЗ Ь.286
тнаусткум
РОЕТЮУМ Ь.282
ТНЕКМОРЗІЗ
ЬАХСЕОЕАТА К. ВК.318
ТНЬАЗРІ
АКУЕХЗЕ І..316
ТНЩА
ОССЮЕХТАУЗ Ь.325
ТНУМУЗ
ЗЕКРУЬЬУМ І..334
ТІЬІА СОКОАТА.188
ТКАОЕЗСАХТІА Ь.324
ТКАСОРОСОХ
РКАТЕХЗІЗ.160

ТКГВУЬУЗ
ТЕККЕ’ЗТКІЗ.359
ткіроуум
РКАТЕХЗЕ Ь.163
ТКОУЛУ5
АЕГАІСУЗ.177
ТКОРАЕОЬУМ Ь.171
ТУЗЗІЬАСО
РАКРАКА І..210
УКТІСА ОІОІСА І..173
УАССІХІУМ
СОКУМВОЗУМ Ь.197
УАССІХІУМ
МУКТІЕЬУЗ І..343
УАССІХІУМ
ОХУСОССОЗ Ь.118
УАССІХЮМ
УІТІЗЮАЕА І..45
УАЬЕКІАХА
ОРРІСІХАУЗ І..53
УЕКАТКУМ ЬОВЕУАХУМ.335
УЕКВАЗСУМ
ОЕХЗІРШКУМ.167
УЕКВЕХА
ОРРІСІХАУЗ Ь.57
УЕКОХІСА
ОРРІСІХАУЗ Ь.60
УІВУКХУМ
ОРУЬУЗ Ь.139
УІХСА МІХОК І..27
УЮЕАТКІСОШК І..44
УІЗСУМ АЬВУМ Ь.236
УІТІЗ УІХІРЕКА Е.62
ХАХТНЮМ
ЗТКУМАКЮМ І..225
ХЕКАХТНЕМУМ
АХХУМ Е.30
7.ЕА МАУЗ Ь.174
2ІХСІВЕК.131
АКМЕПІАСА
УУЬСАКІЗ ЬАМ.4

ЗМІСТ
Вступ.
Рослини від А до Я.
Збори рослин, рекомендовані при різних захворюваннях
Хвороби вуха, горла, носа.
Хвороби органів дихання.
Хвороби органів кровообігу.
Серцево-судинні захворювання.
Хвороби органів травлення.
Хвороби печінки й жовчовивідних шляхів.
Хвороби нирок і сечовивідних шляхів.
Хвороби ендокринної системи і обміну речовин.
Хвороби очей.
Хвороби шкіри і волосся.
Гінекологічні захворювання.
Хвороби порожнини рота.
Хвороби суглобів.
Хвороби нервової системи.
Залежності.
Рецептура й застосування чаїв.
Покажчик застосування лікарських рослин
в офіційній і народній медицині.
Алфавітний покажчик рослин.
Покажчик латинських назв рослин.

.З
.4
364
364
,365
366
366
367
369
.371
.371
,372
.372
,374
.375
.375
376
.377
,378
,382
390
394

ДО УВАГИ РЕКЛАМОДАВЦІВ
Книготорговельна компанія «05Е» працю єна ринку країн СНД
вже дев'ятнадцять років. За цей час у Росії, Україні, Білорусі,
Казахстані та Узбекистані відкрито понад 700 офісів.
Завдяки розгалуженій дистриб'юніорській мережі та принципу
індивідуальної роботи з кожним кл ієнтом наш обсяг реалізації
сягає 500 тисяч книжок за тиждень.
Компанія «05Е» пропонує декілька варіантів співпраці:
від друку реклами в книжці чи на палітурці до розповсюдження книжок
з вкладеними рекламними флаєрами.
Контактні телефони:
У Києві: 098-534-18-08 — Папко Володимир Вікторович
У Москві: 007-495-785-51-02 — Жуков Володимир Ілліч

Довідкове видання
Укладач
Алексеєв Іван Сергійович

ПОВНИЙ АТЛАС ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН
Редактор О. В. Кривошей
Художній редактор І. Ю. Левашова
Дизайн обкладинки І. Ю. Левашова
Технічний редактор /. С. Алексеєв
Коректор Н. І. Грииенко
Комп ютерна верстка І. С. Алексеєв
Формат 84x108 1/16. Гарнітура «АсасІетуС».
Друк офсетний. Ум. др. арк. 42,0.
Тираж 20 000 пр. Зам. № 13-04-0302.

ТО В «Глорія Трейд»
83023, м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, буд. 188.
Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи в Державний реєстр видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції серія ДК № 3452 від 03.04.2009 р.
Віддруковано з готових діапозитивів 1ОВ «ПЕТ»
61024, м. Харків, вул. Ольмінського, 17.
Св. ДК № 3179 ВІД 08.05.2008 р.

КАЛЕНДАР ЗБОРУ ДЕЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН
№ п/п
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11

~Т2
ІЗ14
15
16
~Т7
18

~ЇТ~
20
21
ІЗ24
25
26
27
28
29
ЗО
31
32
33
34
35
36
37
~38
39
40
41
42
43
44
45
46
47^
48

~ФГ~
50
51
52
53
Т4
55
56
Ґ5Г~
58
59

Рослини
Адоніс весняний
Багно болотне
Барбарис звичайний
Безсмертник піщаний
Береза повисла
Блекота чорна
Бобівник
Брусниця
Бузина чорна
Бузок звичайний
Буквиця лікарська
Буркун лікарський
Валеріана лікарська
Верес звичайний
Вероніка лікарська
Вільха сіра
Вовчуг колючий
Волошка синя
Гарбуз звичайний
Гірчак зміїний
Гірчак перцевий
Гірчак почечуйний
Гірчак пташиний
Глід червоний
Горіх волоський
Горобина звичайна
Горобина чорноплідна
Грицики звичайні
Деревій звичайний
Дрік фарбувальний
Дуб звичайний
Ефедра
Живокіст лікарський
Живокіст польова (шпорник посівний)
Жостір ламкий
Жостір проносний
Журавлина болотна
Заманиха висока
Звіробій продірявлений
Зніт вузьколистий
Золототисячник звичайний
Календула лікарська
Калина звичайна
Картопля звичайна
Касія гостролиста
Кмин звичайний
Конвалія травнева
Конюшина лугова
Копитняк європейський
Коріандр посівний
Коров’як звичайний
Котяча м’ята
Кропива глуха
Кропива жалка
Кульбаба лікарська
Кукурудза звичайна
Лепеха болотна
Липа серцеподібна
Лопух великий

Частини, які збирають
Трава
Гілки з листям
Листя, коріння, кора
Ірава
Листя, бруньки
Листя
Листя
Листя
Квіти, плоди
Квітки
Трава
Трава
Корінь, кореневище
Трава
Трава
Шишки
Трава
Квітки
Насіння й м’якоть плодів
Кореневище
Трава
Трава
Трава
Квітки, плоди
Листя, плоди
Квітки, плоди
Плоди
Трава
Трава
Трава
Кора
Трава
Корінь
Ірава
Кора
Плоди
Плоди
Кореневище, корінь
Трава
Листя
Трава
Суцвіття
Кора, плоди
Квітки, бульби
Листя
Трава, плоди
Квітки, листя
Квітки
Листя, кореневище
Плоди
Квітки
Суцвіття
Листя
Листя
Трава
Стовпчики з приймочками
Трава
Квітки
Корінь

Час збору
Травень-серпень
Травень -липень
Травень-жовтень
Червень'серпень
Травень-липень
Червень-липень
Травень 'липень
КвітенЬ'Травень
Травень «липень
Травень
Липень-серпень
Липень-серпень
Серпень-вересень
Липень-серпень
Липень-вересень
Вересень-лютий
Червень-серпень
Липень
Вересень
Вересень - жовтень
Липень
Червень-вересень
Липень-серпень
Травень-серпень
Травень-вересень
Травень-серпень
Серпень-вересень
Травень-вересень
Липень-серпень
Червень-липень
Березень-квітень
Травень-червень
Травень - жовтень
Червень-вересень
Квітень-травень
Вересень
Вересень-листопад
Жовтень
Липень-серпень
Червень
Червень-вересень
Липень-вересень
Липень-жовтень
Липень-вересень
Липень-серпень
Червень-вересень
Квітень-червень
Травень-червень
Квітень-жовтень
Серпень-вересень
Червень-серпень
Травень-червень
Травень
Травень-вересень
Травень-вересень
Вересень
Липень-серпень
Червень
Травень-вересень

№ п/п
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71

~7Т~
73
74
~75
76
77
78
79
80
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
~ПГ5
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117

Рослини
Льон звичайний
Льонок звичайний
Малина звичайна
Материнка звичайна
Мати-й-мачуха звичайна
Медунка лікарська
Меліса лікарська
Миколайчики
Мильнянка лікарська
Мордовник звичайний
Мучниця звичайна
М’ята перцева
Обліпиха
Ожина
Оман високий
Омела біла
Паслін солодко-гіркий
Первоцвіт весняний
Перстач прямостоячий
Петрушка городня
Пижмо звичайне
Пирій повзучий
Плаун булавоподібний
Подорожник великий
Полинь гірка
Реп’ях звичайний
Родовик лікарський
Розторопша плямиста
Родіола рожева
Ромашка лікарська
Рутка лікарська
Ряска маленька
Синюха блакитна
Смородина чорна
Собача кропива
Солодка гола
Соняшник звичайний
Сосна лісова
Спаржа лікарська
Суниця лісова
Сухоцвіт болотний
Терн колючий
Фіалка триколірна
Хвощ польовий
Хміль звичайний
Хрін звичайний
Цибуля ріпчаста
Цикорій звичайний
Цмин піщаний
Чебрець
Череда трироздільна
Чистотіл великий
Чорниця звичайна
Шавлія лікарська
Шипшина звичайна
Щавель кінський
Ялиця
Яловець звичайний

Частини, які збирають
Насіння
Трава
Плоди
Трава
Квітки, листя
-р_■ --—-Ірава
Листя й верхівки стебла
гтр
.......
Ірава
Кореневище, корінь
Плоди
Листя
Трава
Плоди
Корінь, плоди
Кореневище з корінням
Молоді стебла й листя
Листя, молоді пагони
Трава, коріння
Кореневище
Трава, коріння
Суцвіття
Кореневище
Трава, спори
Трава
Квітучі верхівки
Нр
Ірава
Кореневище
Насіння
Кореневище й корінь
ІЛВ1ТКИ

Трава
Вся рослина
Корінь
Листя, плоди
Трава
Кореневище
Крайові квітки, листя
Хвоя, бруньки
Корінь, молоді пагони
Плоди, листя
Трава
Кора, квітки, листя, плоди
Трава
Трава
Шишки
Корінь
Цибулини
Корінь
Трава
Трава
Трава
Трава
Листя, плоди
Листя
Квітки, плоди
Корінь
Бруньки, хвоя
Шишкоягоди

Час збору
Серпень
Липень
Липень
Липень-серпень
Травень-серпень
Квітень -травень
Липень-серпень
Червень-липень
Жовтень
Вересень
Липень-серпень
Липень
Вересень-жовтень
Серпень-вересень
Жовтень
Листопад-лютий
Червень-липень
Квітень-червень
Березень, жовтень
Липень-вересень
Липень-серпень
Березень, жовтень
Травень-серпень
Травень-вересень
Червень-вересень
Липень-вересень
Вересень
Вересень-жовтень
Вересень
Липень-серпень
Травень-вересень
Травень-вересень
Вересень-жовтень
Червень-серпень
Липень
Травень-вересень
Липень
Травень-серпень
Червень-вересень
Червень-липень
Червень-серпень
Квітень-жовтень
Червень-серпень
Травень-вересень
Серпень-вересень
Травень-вересень
Липень-вересень
Листопад
Червень-серпень
Червень-липень
Липень-серпень
Червень-серпень
Липень
Червень
Липень - жовтень
Вересень
Травень-липень
Липень

Цілющі трави. Лікувальні властивості й методика застосування.
Опис $60 лікарських рослин. Близько 100 рецептів зборів
^^ррррТлікарських трав і засобів рослинної косметики.
Люди давно помітили, що багато рослин мають цілющі властивості. Є трави, які
лікують не тільки хворобу, а й справляють благотворний вплив на весь організм у
цілому. Давно перевірені лікарські трави можуть бути як досить ефективними, так
і завдати значної шкоди здоров’ю при невмілому використанні. Тільки лікар може
правильно поставити діагноз, встановити характер хвороби й намітити способи її
лікування з урахуванням всіх особливостей організму хворого.
Застосовувати самостійно допустимо тільки загальновживані, нешкідливі трави,
які продаються в аптеках, а також звичайні плодово-ягідні й овочеві рослини.
У даній книзі представлено 360 лікарських рослин.
Особливу увагу приділено медичному аспекту.

\у\у\у.озе-11:<і.сот

бдане ексклюзивне видання
ви Можете придбати
лише у представника
компанії ОЗ'Е з доставкою

Рекомендована ціна 252 грн

І5ВМ 978-617-536-326-3