ьІѴИШМ V, . _Д'8:
Иас Сзаскіе^о 3
НАКЛАДОМЪ „ПРАПОРА" •
НЕ ВОЙТЕ СИ ПОСТРШ!
„Будьте вбдважвй,
бо Я побѣдивъ свѣтъ!1*
Іоаннъ, XVI.
— Накладъ другій. —
ПЕРЕМЫШЛЬ.
печатнѣ Николая Джулыньскога.
1898.
Свободный переводъ зъ христіяньско-
суспблыіыхъ конференцій Вч. О. Генрика
Доля.
Якъ всѣ науки того славного пропо-
вѣдника, такъ и ся всказуе на велику жи-
вотворность христіяньскои науки, котра
едина може суспбльне зло справити, скоро
запануе въ серпахъ христіанъ такъ, що
неустрашимо будуть домагати ся попра-
вы публичныхъ вбдносинъ сусибльныхъ
въ духу Христового закону.
„Будьте вбдважнй..
Коли Господь нашь Исусъ Христосъ въ
перво выславъ своихъ учениковъ, щобы голоси-
ли людямъ бго имя и бго науку, сказавъ до
нихъ тй слова:
„Се посылаю васъ якъ вбвцѣ посередъ
вовкбвъ. Стерсжѣтъ ся передъ людьми! Они
бо выдадутъ васъ судамъ, и бити васъ будутъ
на своихъ зборахъ. А навѣтъ передъ старостбвъ
и володѣтелѣвъ повлекутъ васъ за для Мене
(то значить за те, іцо будете стояли за тою
правдою и тою справедливостію, котру навчаю
Я, Христосъ) щобысьте передъ ними и передъ
чужинцями вбддали сьвѣдоцтво (о томъ свѣ-
доцтво що вы Мои, іцо вы христіане)... Тожь
не ббйте ся передъ тыми, іцо убиваютъ тѣло
(за тогдѣшныхъ бо часовъ мучено и убивало
тыхъ, іцо хотѣли бути іциро Христовй), а душѣ
не могутъ убити; радше лакайте ся того, іцо
и душу и тѣло можс погубити въ пеклѣ. Якъ
марнй цѣною воробцѣ! а прецѣ нѣ оденъ зъ
нихъ не згипе без'ь волѣ Отца пебесного: а
вамъ то и волосе на головѣ почислсне всьо.
Тожь вс ббйте см ! Сли ненавидитъ васъ свѣтъ
(за то іцо вы стоите за Моею наукою яко прав-
диво христіане), тямте, іцо Мене ненавидѣвъ
скорше нѣжь васъ, боли бысьте тримали зб
4

свѣтомъ, то свѣтъ любивъ бы васъ яко сво-
ихъ ; а позаякъ не тримаьте зб свѣтомъ, и Я
вылупивъ васъ вбдъ свѣта (щобысьте не були
свѣтовй, а пильновали у всѣмъ Божого закону),
за для того ненавидитъ васъ свѣтъ. Привядай-
те собѣ на Мои слова що Я склазавъ вамъ:
слуга не есть большій водъ пана свого. Сли
Моне переслѣдовали, и васъ будуть переслѣ-
довати; сли заховали мою науку, и вамъ да-
дутъ спокбй. Се сказавъ Я вамъ щобысьте ся
не соблазняли. Зъ сеймовъ выженуть васъ; а
навѣтъ прійде часъ коли кождый що васъ убье,
буде думати що службу приносить Богу. Въ свѣ-
тѣ найдете смутокъ; но будьте вбдва-
жнй, бо Я побѣдивъ свѣтъ! (Мат. X;
Іоан. XV., XVI.) “
Такъ то заповѣвъ Христосъ Спаситель
нашь на передъ, що жде христіанъ вбдъ свѣ-
товцѣвъ, котрй Христа н Сго закона не хо-
тятъ знати. Законъ бо Христа приказу?., щобы
Бога любити больше нѣжь всьо на съвѣтѣ,
а свѣтовцѣ радй бы, Щобы ихъ любити больше,
и ихъ слухати бблыпе нежели Бога. Законъ
Христа розказук, щобы для кождого бути спра-
ведливымъ, щобы була справедливость въ роз-
дѣлѣ тягарбвъ и корыстей  а свѣтовцѣ радй
бы загарбати всьо для себе хочьбы съ кривдою
ближнього, они радй бути горою хочьбы прій-
шло сповнити найбблынй несправедливости,
кривды и ошуканьства. Они суть тому и про-
тивники Христовй: бо Христосъ закономъ сво-
имъ уймас ся за трудячимъ ся и обремененымъ
6
своимъ народомъ, а свѣтовцѣ радй бы той
трудячій ся и обременены® народъ мати дбйною
коровою, колотою, котра мае служити ино имъ.
Тожь и радй суть свѣтовцѣ дуже, ели народъ
иризабуде на Вожу правду и на Вожу справе-
дливость, ели забуде народъ на Христа, а ихъ
уважае своими божками, и клаияе ся низко имъ,
и служить ихъ несправедливостямъ и неправ-
дамъ. Але ели народъ христіяньскій мае въ
серци своимъ Христа, и совѣстно хоче у всѣмъ
сповияти Божій законъ, тогды свѣтовцѣ пѣнять
ся зъ злости, и пострахомъ всѣлякимъ хотятъ
народъ вбдвести вбдъ боязни Божои, жадаючи
іцобы народъ любивъ ихъ больше, и слухавъ
ихъ больше чимъ Бога; пострахомъ хотятъ
они тогды примусити народъ, щобы мовчавъ
на зневажану черезъ нихъ Вожу правду и Во-
жу справедливбсть, и щобы покоривъ ся ихъ
правдѣ, и ихъ справедливости.
Але народъ, що правдиво любить свого
Спасителя, трудячій ся, обременены® народъ не
дасть выдерти зб свого серця Божои боязни,
и буде у всѣмъ слухавъ Бога больше чимъ
людей. Народъ правдиво Христовый буде рад-
ше терпѣти за законъ Божои справедливости,
радше дасть себе на муки, на вязницѣ, на ра-
ны и смерть, нѣжь вбдетупить вбдъ того,
що Божимъ есть приказомъ.
Народъ бо правдиво Христовый знае що
доси буде зле на свѣтѣ, доки на нимъ знева-
жана буде правда и справедливбсть Божа. На-
родъ правдиво Христовый знае, що правду и
6
справедливость Божу, іцо царство Боже здобу
вае ся т е р п ѣ н е м ъ : Правда и справедливость
Божа пе настане на свѣтѣ сама собою: Ю тре-
ба вбдваж но боронити передъ свѣтов-
цями, за ню треба бути в 6 д важнымъ на
п е р е с л ѣ д о в а н я, на тернѣ ня, зъ люб-
ви до Христа.
Сеи во два г и до обороны Христо-
вой науки, сеи в 6 д в а г и до т е р п ѣ н я за
для Христового закону жадае Христосъ выра-
зно. Не насиліями, не беззаконными напастями,
а обороною Христового закону, и готовостію
до терпѣня за той законъ доборе ся працюючій
и обремепсный народъ правды и справедливости
для себе.
Будьмо проте вбдважнй ! Вбдважно стбймо
въ оборонѣ Христового закону, одважно пере-
терпѣмъ радше, а не вбдступѣмъ въ ни чимъ
водъ Божихъ заповѣдей ; а тогды будсмо прав-
диво Христовй, и тогды пе мы а Христосъ
самъ черезъ пасъ побѣдить свѣтовцѣвъ.
Народъ, а Христосъ.
Коли Спаситель нашь Исусъ Христосъ въ
цвѣтну недѣлю въѣжджавъ до брусалиму, выру-
шивъ напротивъ Пего цѣлый народъ. Не зл>
розказу, а зъ власной волѣ, зъ серця. Бо сей
Христосъ бувъ его Христосъ, его Учитель, и
Спаситель. Тому выйпювъ народъ напротивъ
свого Спасителя съ утѣхою и хвалою, пріймавъ
бго якъ царя свого, одѣнемъ зъ себе стеливъ
Ѳму дорогу, витавъ окликомъ: Слава! (Осанна!)
7
Се витане було вѣрнымъ, правдивымъ, сердеч-
нымъ и не СФалпіованымъ выразомъ „уепосо-
бленя народу".
Але точно сей триумФальный походъ Спа-
сителя довѣвъ старшину жидбвску, Фарисеѣвъ
до встсклости, бо бачили, що на дармо бун-
товали народъ черезъ три роки противъ Игу
еа. Ихъ встеклбсть взмокла ся, коли Спа-
ситель гнетъ потому въ церкви взявъ ся до
богатырѣвъ тогдѣіппого часу, коли банкировъ,
покупнѣвъ и купцѣвъ капьчукомъ выгнавъ зъ
церкви. Тогды, такъ само якъ теперь, уняли
ся Фарисеѣ за боі’атырями, выступили яко ихъ
адвокаты, и пытали: „зъ водки у тебе власть,
выганяти ихъ изъ церкви ?“ Се було въ цвѣтку
недѣлю. Въ попедѣлокъ згромадивъ ся знову
численно народъ, бо Спаситель научавъ въ
церкви, и тутъ не бере Вонъ въ уста воды,
але кличе до народу: „Стерсжѣтъ ся передъ
книжниками и Фарисеями ! Пбсля ихъ дѣлъ не
поступайте, але що васъ научаютъ, се чинѣть !“
Спаситель шаііуе повагу тыхъ, що навчали
Божого закону, вонъ шапуе ихъ урядъ: „що
васъ научаютъ се чинѣть!“ але и не обвивае
Вбнъ въ бавовну, що дають лихій примѣръ:
„пбсля ихъ дѣлъ не поступайтеЗнаю, що
тутъ не оденъ зъ васъ скаже мнѣ: „Духо-
вный Отче, католицкй духовпй не суть та-
кожь инній.“ Знаю о симъ досить добре, та
и не перечу того зовсѣмъ. Па жаль, суть где-
куды католицкй духовнй, о котрыхъ можь бы
такожь сказати: „Що васъ навчають, те чи
8
нѣть, але пбсля ихъ дѣлъ не поступайте !д
Але іцо дивпе то те, що люде ганьблячй паіі-
бблыпе тыхъ злыхъ духовныхъ зовсѣмъ не
зважають па те, що тй духовнй ихъ навчають,
але поступаютъ точно пбсля дѣлъ тыхъ ли-
хихъ духовныхъ.
Коли Спаситель сказавъ тй поважпй слова,
починае Вонъ вбсѣмкратне страшпе: „Горе
вамъ, вы ученй въ письмѣ и Фарисеѣ! Вы ли-
цеміры!“ Мепе переймивъ добре морозъ, коли
днесь перевчивъ ся я 23. главу Маттея, и роз-
важавъ, якъ Спаситель ученыхъ въ письмѣ и
Фарисеѣвъ такъ публично ваклеймовавъ передъ
народомъ. Тогды не чудо се, що архіерей Кая-
Фа скликавъ своихъ людцѣвъ на тайну раду:
„Що намъ чинити: За симъ человѣкомъ иде
цѣлый народъ! Лучше щобы загладити одного
человѣка, нежели щобы въ загладу пбйшовъ
цѣлый народъ." КаяФа думавъ се въ змыслѣ
політичнбмъ, що лѣпше іцобы умеръ Исусъ,
нежели щобы політичный народъ жидбвъ вбд-
казавъ послуху ихъ, Фарисеѣвъ політицѣ. Але
его слова подписавъ и Господь Богъ, правда
въ инномъ змыслѣ: Лучше щобы згинувъ Исусъ
Христосъ самъ, нежели щобы згинувъ народъ
бѣдныхъ, народъ працючихъ руками або голо-
вою, щобы мы згинули всѣ. Такъ розумѣвъ
Богъ слова Кэяфы.
Такъ то съ серцемъ народу грають ся тй,
що силомбць хотятъ ему верховодити. Пародови
ани снить ся, що такй верховоды, що суть про-
тивниками Христа, готовй ужити всякого Фал-
9
піу и вся ко и здрады, іцобы вѣрючій народъ
і.бдтягнути водъ бго Спасителя; они, верхово-
ды, навмыснс пбдкопують въ народѣ всяку вѣ-
ру въ Христа, убиваютъ Христа на смерть
па ново доптанемъ бго закону, говорячи що
такъ треба, іцо се выйде на політичный пожи-
токъ народови. А где таки народъ тримас ся
свого Христа крѣпко, тамъ но вагаютъ ся во-
евати и поетрахомъ.
Якъ то робить ся пострахъ.
Політики-Фариссѣ, бачучи іцо народъ крѣп-
ко стоитъ при Исусѣ, взяли ся на пітукуг. Они
змѣрковали добре, іцо Юда буде добрый на
здрадника и Христа и пароду; и тихцемъ за-
чали ласити ся коло него, и перерабляти го
ласками и грошемъ на свою сторону, ажь доки
таки здрадникъ сей имъ не запродавъ ся, Се
було въ вторникъ. Въ четверъ стала ся здрада;
и скоро тихцемъ пбймано Спасителя—тихцемъ,
бо бояли ся народу — з а ч и н а е с я ко-
страхъ жидовъ надъ народомъ О,
легка се справа постраіпити народъ. До того не
треба жадной штуки. Народъ есть поединчій,
добродушный, природный, не такъ хитрый, не
такъ мудруючій якъ тй, іцо не числятъ ся до
народу. Ледви поймали Спасителя, а вжс вы-
ступаютъ съ Нимъ съ належитымъ гукомъ и
ганьбленемъ, постановляютъ влечи Спасителя
яко злочинця черезъ улицѣ мѣста. Народъ
іцо тримавъ ся Христа, збѣгае ся, и дѣйство,
10
оденъ съ посередъ народу каже : гей, ианс су-
сѣде, я мавъ бго все за пророка, а таки му
сить въ томъ іцось бути, сли бго пбймано, Вонъ
кто зпае чи не опіуканець таки. Не хотѣвъ я
въ те вѣрити, тажь уздоровивъ мене самого,
певпо не стало ся се честнымъ способомъ".
Ось, и народъ довсденый вжс до сумпѣву. Такъ
дѣе ся неразъ. Не бачили вы недавно, коли
гурма безбожныхъ зачала водити рей, съ якимъ
то куражемъ накипсно ся на католицкс народно
духовспьство, якъ влечено ихъ до вязниць и пе-
редъ суды котрй узнали его невинность ? Такъ
само було въ выжіпбй Австріи, коли мужного
епіскопа Рудйіера зъ Лінцу*) влечено передъ
судъ ? Се стало ся на те, щобы народъ собѣ
сказавъ: „бачь, мусить на томъ іцось бути,
сли въ той способъ берутъ ся противъ спі-
скопа зъ Лінцу.“ О, се давне средство, постра-
шити народъ тукомъ и поганьбленемъ, и че-
резъ то затиіпити зо страху народъ. А ще есть
и друге средство! Спасителя повлечено передъ
Пілата. Сей хоче Го увбльнити, и лиіпае на-
родови выборъ межи Исусомъ а розббйникомъ
Варравою. Але ось кинули ся Фарисеѣ и ученй
въ письмѣ и вся ихъ прислуга межи народъ;
и кличуть: Прочь съ Христомъ, на крестъ, на
крестъ съ Нимъ, намъ дай Варраву. А съ Хри-
стомъ па крестъ, на крестъ! Ось се пост р ахъ
сѣяный л іб е р а л і з м о м ъ.
*) Се було въ початкахъ ліберальнои австрійской
еры, коли заводжеио конФесііінй законы. — Ред.
11
Христіяньскй мужѣ. Вже досить буде,
іцобы христіяньскій працюючій пародъ кричавъ
вепольно съ противниками Исуса: Роспни. II о-
вернѣмъ назадъ до Осанна. Якъ було се
можливс, іцобы днесь такъ много христіяньского
народу кричали вепольно съ недовѣрками про-
тивъ Спасителя ! Я вамъ се вытолкую. Се ста-
ло ся моділиве: 1) черезъ пострахъ словами ; 2)
черезъ пострахъ прасою ; В) черезъ пострахъ
бблыпостію.
X
I.	Пострахъ (терроризмъ) словами.
Сли бы було се дѣло съ женыцинами, можь
бы поняти, іцо словами можь ихъ настраши-
ти. Але сли дѣло иде о мужчинъ, то сты-
дно що словами дають ся они пострапіити.
У мужчины належало бы шукати трохи змы-
слбвъ ось тутъ въ горѣ! Словами можь по-
страпіити ино дурноватого. Въ говорѣ есть звы-
чайно пята часть правды, а четыре пятыхъ
ошукапьства и вымыслу | а двузначный есть
говоръ все. Ганьба се, сли въ нашбмъ часѣ
даемо ся все щс вести говоромъ, „вюмоець,
иилыіуйте церкви а не мѣшайте ся до політики".
Не дурный же то говоръ, не говорить же се
дурноватый? Духовный есть все и всюды
слугою Христа Спасителя; сли Спа-
сителя нашого поневѣряють и бють публично
бго науку, чижь мао духовный замкнути ся въ
церквѣ, и не поспѣшити всюды, іцобы Исуса
Христа п Сго науку боронити, хочь бы и пу-
12
блично? Выйди на поле, а побачипіь ту и тамъ
страховиіца, страхопудч на воробцѣвъ, обвѣ-
шанй шматами. Такими страхопудами суть го-
воры яки вамъ пуіцаютъ подъ носъ ошуканцѣ:
мужчины роблять ся воробцями а говоры суть
имъ страхопудами. Я пытаю кождого, чи гор-
дить ся тымъ, що есть мужчиною, чи гбдне се
мужчины, щобы говорови давъ ся въ такій
спосббч> баламутити. Тому вызнавати явно
и свободно: „Я христіанинъ, я католикъ. Чи
духовный мае мѣшати ся до політики, се пане,
не ваша справа; а слугу Божого, що тримае
съ Христомъ и съ народомъ, я не попущу!
Сли и вы пане христіанинъ, то и самй зроби-
те такъ само!“ „Чи я маю поддати голосъ на
сего або на того, се пане не ваша справа; я
христіанинъ, и мушу вбддати мой голосъ по
совѣсти, и вбддамъ на того, що по хри-
стіяньски тримае. съ народомъ; сли и
вы пане христіанинъ, то за такимъ повиннйсь-
те такожь стояти! Одже не пбддаваймо ся по-
страхови говоромъ!
2.	Пострахъ (терроризмъ) черезъ прасу.
Въ року 1840, коли то жиды не розсѣли
ея ще такъ широко якъ днесь, скликано жи-
довъ на велику параду до Кракова, на те,
щобы порадити ся, якъ то помогчи жидамъ до
силы. Роблено всѣлякй планы. Нарештѣ под-
вѣсъ ся Мойше МонтеФІоръ, жидъ зъ Англіи,
и каже: Всѣ вашй пляны не здадуть ся на
13
ничь! Опануймо часописи, а тогды
бу д емо в о л о д ѣте лями Европы! Пытаю
всякого, кто знае обставини: чи Мойше Монте-
фіоръ давъ раду злу? Якою силою есть праса,
знаютъ наилучше тй що прасу мають въ сво-
ихъ рукахъ. Сли праса безбожна, нехристіянь-
ска духомъ, буде она казил.і ся на всѣхъ, іцо
хотятъ бути Христовй, и тысячѣ людей побу-
дили; до той самой скажсности до якой побу-
дили Фарисеѣ пародъ, що кричавъ: выбераемо
Варраву, а Христа и бго науку росшій!
Яку силу мають часописи, можь бачити
зъ того що дпссь найлучшй, пайрозумнѣйшй
люде, скоро ино не ма у нихч. твердого харак-
теру, дадутъ ся поетрашити леда якому кри-
кунови, голюкаючому на нихъ въ часопи-
сяхъ, хочь добре хотѣли зробити дѣло; що не
оденъ зъ трусливыхъ характеровъ мимо своей уч-
тивости и свого розуму слухае радпіе коменды
ворожихъ, чужихъ часописей, нежели голосу
своей совѣсти, свого серця. Але яку силу мао
днесь чѣльне, вбдважпе христіяньскс друкованс
слово, маете доказъ, въ сколько то рѣчахъ на-
стала змѣна у насъ па лучше въ всѣхъ тыхъ
умахъ,, що тс христіяньскс друковапе слово
читаютъ. Те друковапе христіяньске слово про-
било вже въ злуцѣ антихристовъ велику дѣру!
Тожь не даймо ся леда кому страшити и ту-
манити, а навчаймо ся скрбсь мыслити и по-
ступати правдиво по христіяньски и въ публи-
чнбмъ житю; вспираймо працю христіяньскихъ
писемъ, и ширѣмъ ихъ скрбсь межи собою!
14
Часъ вже, христіяньскй мужѣ, щобы стоялисьте
за правдою Исуса Христа, и Вашу науку що-
бы не бралисьте по корчмахъ, и зъ устъ ново-
модныхъ Фарисеѣвъ, котрй навчають васъ роз-
ббйникбвъ працюючого народу цѣнити выжпіе
нежели науку вашого Спасителя; часъ що-
бысьте навчали ся правды Христовой зъ непо-
каляныхъ неправдою устъ, зъ христіяньскихъ
часописсй и зъ друкбвъ христіяньскихъ. Стере-
жѣтъ ся, утѣкайте вбдъ Фариссйского розчину!
Въ письмѣ святомъ читаю я дивнй слова
Спасителя у Мат. въ главѣ 23, стихъ 15. Зъ
розмыслу взявъ я св. Письмо передъ себе, що-
бы никто не смѣвъ мнѣ сказати, що я Фалшую
слова. Ось що въ симъ мѣсци написане: „Горе
вамъ, вы ученй въ письмѣ и Фарисеѣ, вы ли-
цеміры, що нодорожуете по суши и по мори,
щобы пробити нового жида, а сли вонъ нимъ
ставъ ся, робите зъ него дѣтину пекла, два
разы гбршу, нежели нею есьтс вы“. Лсдомъ пе-
решило мнѣ по хребтѣ, коли читавъ я тс слово
котре такъ страшно насус точно на нашь часъ!
Горе вамъ, вы ученй, котрй нодорожуете всю-
ды, щобы зыскати жидамъ при клони и ковъ, котрй
однакъ стають ся дѣтьми пекла, двукрать гор-
шими нежели вы самй!')
Христіяньскй мужѣ, я не семъ за иенави-
стею расовою противъ жидовъ. Я семь проти-
вникъ безвзгляднои ненависти. Я тримаю радше
съ божескимъ Спасителемъ Исусомъ Христомъ,
') Чи но на мысли тутъ н.-упй нреславпй галицкй
хрупѣ и способъ ихъ множена? — Род.
15
и тримаю ся словъ Письма св.: Вы робите уве-
деныхъ черезъ васъ передніе товарищами злыхъ
жидовъ, а потому дѣтьми пекла, въ двое гор-
шими нежели вы самй: бо христіанинъ-
вбд ступи икъ есть въ двое горшій не-
жели найгбршій жид.ъ. Тому, христіяньскй му-
жѣ, іце разъ просьба: зъ далека водъ безбож-
нихъ радъ и наукъ, а вспирайте и слухайте хри-
стіяньскй письма и часописи!
3.	Терроризмъ (пострахъ) большое™.
Любый народе! Сли въ школѣ найде ся
споре число дурныхъ хлоііцѣвъ и они кричать
разомъ: 2 а 2 есть 5, а колькохъ ино кличе:
2 а 2 естъ 4, чижь за большое™ есть все прав-
да? Вы знаете певно всѣ знану повѣстку: було
въ горахъ село, въ котрбмъ всѣ люде мяли
вулѣ. Въ те село прійшовъ подорожный. Дѣти
побачивши его закликали: Мамо, мамо, дпвѣть
ся, ссй ие.мае іце навѣть вуля!“ И матерѣ у-
тихомнряють дѣти, іцобы не насмѣвали ся зъ
людей, котрй не мають всѣхъ членовъ тѣла такъ
якъ Ногъ ихъ сотворивъ! Сли днесь правовѣр-
ный христіанинъ появить ся межи недовѣрками,
то показують пальцемъ па него: ось дивѣть,
ссй человѣкъ такъ дурный, іцо хоче, шобы пу-
блпчне жите вс по ся по христіяпьскому закону!
Христіяньскй мужѣ, бачите на сихъ примѣрахъ,
що думати перазъ о бблыпости! Я зъ розмы-
слу навѣвъ вамъ тй примѣры; вы жь зробѣть
зъ нихъ ужитокъ! Не бблыпбеть робить прав-
ду; можс бути правдою щось, хочь за тымъ
16
суть и не многй. Мы съ христіяш.скпмп наши-
ми засадами въ мевыпости іцс; алс чи не боять
ся вже сеи меныпости вороги хрметіявьского
порядку, Чи не бачитс зъ того, що у насъ сила
хочь мы въ меныпости ще, що сею силою мо-
жемо учинити много? Не тамъ стбймо где
б б л ып б с т ь, але г д е правда. Не даймо себе
туманити черезъ ббльшбеть! ІГашь Господь
Богъ справить ся съ всѣми бблыпостями. Хотя
за Христомъ па радѣ жидовской промавляли
ино Іосифъ зъ Ариматеѣ и Никодимъ, спра-
вивъ ся Христосъ съ жидовскою синаі'оі'ою, съ
бблыпостю жидбвекого народу. На кождого
прійдс неважна година, коли Господь Богъ
найде кождого. То гды с т а и е не одно-
му маркбтно за для его крику итри-
м а н я съ нсхристіяньскою боль-
шое т ю. Напіь Господь Богъ справить ся съ
всѣми бблыпостями, якъ справивъ ся съ жида-
ми, що выдали Го па крестъ, якъ справивъ ся
съ цѣсарствомъ римскимъ, якъ справивъ ся съ
шляхетскою Полыцсю. О, въ житю легко се
грати ролю преможныхъ зъ огляду на Бога,
алс коли Богъ запукае костистимъ пальцемъ
смерти, тогды покинуть кождого кпины передъ
маестатомъ смерти и передъ явлеиемъ ся Того,
що побѣдивъ смерть. Тому прочь зъ боязнею
передъ бблыпостями! Прійдс бо година, коли
покаже ся, кто мавъ слушнбсть; и слушнбсть
будемо мали мы, що стоялисьмо за Исусомъ,
и бго закономъ.