/Ш
ИЗВѢСТІЯ
ВЪ КОНСТАНТИНОГТОЛЪ
СОФІЯ
1909.
ИЗВѢСТІЯ
РУССКАГО АРХЕОЛОГИЧЕСКАГО ИНСТИТУТА
ВЪ КОНСТАНТИНОПОЛѢ.
Н»ым.
ГІЙБ/ІИОТЕНА
Е"®СУд,Гі,-< і В. ?ЕИСЭІ’!ЕС1КС‘'.
лг«й. лі? І09/7-
ТОМЪ XIV, 1.
СОФІЯ
ЪРИ<АВНА ІІЕЧАТНИЦА
1909.
Коммиссіонеръ: ОТТО НАВВА880'ЙГІТ2І Ьѳіргі^, Оиѳгзіт. 14.
Печатано на основаніи § Института въ Константинополѣ. /Ч. '	4 Устава Русскаго Археологическаго Директоръ Ѳ. Успенскій. 0
Оглавленіе.
Страи.
Ѳ. И. Успенскій. О вновь открытыхъ мозаикахъ въ церкви Св. Димитрія въ Солупи (съ табл.I—XX) 1—61
Н. Н. Нлуге. Техника мозаичной работы въ церкви св. Димитрія................................62—67
О вновь открытыхъ мозаикахъ въ церкви Св. Димитрія въ Солуни.
Ѳ. И. Успенскаго.
Осенью прошедшаго 1907 года предприняты были нѣкоторыя передѣлки
въ солупской мечети КасимЬ или въ древней церкви св. Димитрія, причемъ совер-
шенно случайно обнаружены были въ различныхъ мѣстахъ остатки древней мозаики
и живописи, находившіеся подъ толстымъ слоемъ штукатурки. Объ этомъ я былъ
извѣщалъ (воевремеппо любезнымъ письмомъ управляющаго генеральнымъ консуль-
ствомъ въ Солуни* 1), который вслѣдъ за тѣмъ по предложенію Императорскаго
посольства въ Константинополѣ принялъ необходимыя мѣры па счетъ разрѣшенія
директору археологическаго института въ Константинополѣ запяться на мѣстѣ
изученіемъ сдѣланныхъ въ церкви св. Димитрія открытій.
Оказалось, что ко дню моего прибытія въ Солупь, 18 февраля 1908 года,
работы по ремонту мечети приходичи уже къ копцу. Апсида уже совсѣмъ подно-
влена и вновь заштукатурена, подъ самымъ сводомъ рабочіе заканчивали рисовать
установленные священные мусульманскіе знаки изъ корана. Такимъ образомъ, по
отношенію къ апсидѣ нужно было считать дѣл* изслѣдованія не удавшимся: съ
одной стороны, нельзя было трогать законченныхъ уже мастерами знаковъ, съ
другой не могло получиться увѣренности въ томъ, что въ апсидѣ не осталось
подъ штукатуркой не обнаруженныхъ еще древнихъ мозаикъ. Правда, наблю-
давшій доселѣ надъ работами г. Папагеоргіу увѣрялъ меня, что въ апсидѣ вѣро-
ятно ничего нѣтъ, по положительно можно бы ото утверждать подъ тѣмъ не-
премѣннымъ усдовіемч^, е^Лцч бы предпринята была очистка апсиды отъ прежней
штукатурки, чего не было сдѣлано. 'Гакъ какъ вообще нужно было довольствоваться
тѣмъ, что предоставлено, и не простирать своихъ притязаній дальше возможнаго въ
данныхъ обстоятельствахъ, то я оставилъ вопросъ объ анспдѣ безъ дальнѣйшаго
изслѣдованія и ограничился тѣми частями храма, которыя еще можно было очищать
отъ слоя штукатурки и всячески изслѣдовать.
') Считаю долгомъ привести за это благодарность Николаю Вячеславовичу Кохмапскому.
I
О. 11. Успенскаго.
Какъ разъ въ :гго время рабочіе очищали штукатурку надъ ко.іішиадпй вь
сѣверномъ кораблѣ н постепенно обпаружштли композиціи мозаикъ (табл. Х \ 1)
Можно было замѣтить, что нрп ятомъ употреблялись весьма элемі п гарные пріемы,
вслѣдствіе которыхъ мозаика открывалась въ очень истерзанномъ видѣ (< м. таол.
VIII н X). Чтобы прі іохраінгп ближайшія мозашш отъ ворчи, я испросилъ у і вала
согласіе па дальнѣйшее раскрытіе* мозаикъ ішдь моимъ наблюденіемъ. Членъ инсти-
тута, художникъ 11. К. Клуге принялся самъ за дальнѣйшую работу очистки мозанкь
и обнаружилъ нѣсколько новыхъ композицій.
Важность обнаруженныхъ затѣмъ п въ другихъ мѣстахъ мозаикъ и фресокъ
показала огромное шачепіе* итого матеріала не только для исторіи церкви сп. Димитрія,
по и вообще* для исторіи христіанскаго искусства па Востокѣ. Оказалось необхо-
димымъ изучить лтеіть матеріалъ на мѣстѣ, въ связи и послѣдовательности. описать
его и частію фотш рафпровать, частію зарисовать красками: со нсѣмь .ггпмь необхо-
димо было спѣшить, котому что было еіце не* извѣстно, согласи гея ли мѣстная
администрація оставить открытыми мозаики, пли снова ихъ закроетъ замазкой, такъ
какъ ремонтъ предпринять быль съ опредѣленной цѣлью открыть мечеть для
мусульманскаго культа. Ужена нашихъ глазахъ вновь были запггукату ропы фрески,
па которыхъ были представлены иллюстраціи къ жизни и чудесамъ св. Димитрія.
Къ счастію мы заблаговременно успѣли частію описать ихъ. частію прочесть заклю-
чающіяся подъ ними подписи и будемъ въ состояніи ниже дать объ ппхь понятіе*.
Научнаго же* изученія фресокъ мы не могли сдѣлать, такъ какъ опѣ, не бывъ еще
окончательно очищены, вновь покрыты замазкой по распоряженію турецшіхь властей.
Кромѣ упомянутыхъ фресокъ вновь покрыта штукатуркой надпись ві придѣлѣ
св. Евоимія и часть фресковой живописи въ томъ же придѣлѣ. — Никакъ нельзя
ручаться, что въ церкви пе остается болѣе необнаруженныхъ при нынѣшнемъ
ремонтѣ христіанскихъ памятниковъ, по они останутся въ сохранности впредь
до новаго ремонта. При будущемъ ремонтѣ слѣдуетъ еще ожидать новыхъ фактовъ
при вскрытіи церковнаго пола. Есть нѣкоторыя основанія предполагать, что подъ
церковью находятся помѣщенія, въ которыхъ могутъ сохраняться памятники христіан-
скаго искусства. Имѣемъ въ виду распространенное преданіе о томъ, что подъ
церковью св. Димитрія находится другая церковь, своды которой опираются на
колонны, и что колоннъ во всемъ зданіи можно насчитывать до 1000').
Кромѣ каменнаго загражденія надъ колоннадой, раздѣляющей па двое, сѣвер-
ный корабль, мозаики обнаружены еще па каменныхъ столбахъ, отдѣляющихъ
----------------4	\ \ >
') Ьисаз Раиі, Ѵоупуе (І.гпв Іа Огёсс, ГАвіе Міпеигс, Іа Масё(1оіпе сі 1’АГгіфіе. І’агів, 1712,
2 ѵоі.; И і х а т) X X Іюаѵѵои, ’АзпурхуІа ОлззхХоѵІкт;;. *Еѵ Ѳіз-аХоѵІхс 1380, р. 85, 87; Стран-
ствованія Васина Григоровича-Барскаго, IV, 32 (нзд. Прав. Палест. общества): ЯУ свитаго
Димитрія храмн въ чегири ряди столпи, едини на другихъ, оси числомъ суть 999. Внутрь церкви
пещера, идѣжс мощи сто окачивали, и предъ нею единъ столпъ, отъ коего миро всходитъ па всякъ годъ,
въ депь намяти его“. Въ Четь-Минеяхъ, изд. Археогр. Коммиссіи (1880), октябрь, дни 19-31, стр. 1912:
„церковь основана на 70 столпахъ н йодъ церковью ііромежп столповъ церкви двѣ, а внутрь церкве . ..
Щ столбовъ аспидныхъ, да 260 мраморпихъ, да 40 каменныхъ**.
О вновь открытпхъ мозаикахъ въ церкви си. Димитрія въ Солупп.	3
алтарь отъ главнаго корабля, и па западной стѣнѣ ладъ входной дверью. Па упо-
мянутой выше колоннадѣ, рядомъ съ послѣдней мозаикой св. Димитрія во весь ростъ
(табл. X I іі X X I) въ направленіи къ востоку открыты фрески, которыми мы займемся
въ споемъ мѣстѣ. Издавая найденныя мозаики па отдѣльныхъ таблицахъ, ради удобства
изученія сгого интереснаго художественнаго матеріала мы нашли возможнымъ
представить особо пять таблицъ въ краскахъ. Эта послѣдняя работа, равно какъ
и фотографіи, изготовлена художникомъ II. К, Клуге.
I.
Мозаики въ церкви св. Димитрія. — Литературный матеріалъ. — С .ѣды древнихъ языческихъ предста-
вленій въ христіанской легендѣ. — Хронологическія данныя въ сказаніяхъ. — Взаимодѣйствіе между лите-
ратурными данными и художественными композиціями. — Мозаическія изображенія св. Димитрія. — По-
пытка опредѣленія хронологіи мозаики. - Хронологія постройки храма св. Димитрія.
Знакомясь съ литературными данными, касающимися памяти св. Димитрія
Солунскаго: житіемъ, чудесами и похвальными словами, произнесенными разно-
временно въ его честь, — изслѣдователь неизбѣжно долженъ придти къ сознанію идеи
о постепенности развитія преданія о св. Димитріи и о наростаніи сказаній объ
его жизни и чудесахъ1). Само собой разумѣется, наиболѣе простое и пераенро-
страпенпое сказаніе, какъ болѣе древнее, было бы ігь особенности важнымъ; но
первоначальныя сказанія утрачены, п намъ приходится имѣть дѣло съ распростра-
ненными, в-ь которыхъ представляется весьма труднымъ подмѣтить постепенную
эволюцію. Между тѣмъ не подлежитъ сомнѣнію, что возможно предполагать въ
распространенныхъ сказаніяхъ отголоски первоначальныхъ, простыхъ и древнихъ
повѣствованій или, но крайней мѣрѣ, воззрѣній и настроеній древнихъ временъ.
Это въ особенности пмѣотч. важность по отношенію къ матеріаламъ о жизни
и чудесахъ св. Димитрія, потому что, какъ теперь можно полагать весьма правдо-
подобнымъ, христіанская легенда о св. Димитріи развилась и выросла подъ влія-
ніемъ древнихъ синологическихъ вѣрованій. и что св. Димитрій^ смѣнилъ въ воз-
зрѣніяхъ парода древнее языческое божество, имѣвшее распространенный на Бал-
канскомъ полуостровѣ культъ. Прослѣдить въ литературныхъ и художественныхъ
памятникахъ, подлежащихъ здѣсь нашему изученію^ слѣды пли отголоски старыхъ
дохристіанскихъ воззрѣній — является одной изъ капиталыіы.х'ь задачъ. Независимо
отъ сего, представляется не менѣе интересной другая самостоятельная задача —
искать взаимодѣйствія между литературными и художественными памятниками: не
вліяли ли литературныя сказанія па художественныя изображеніи и, въ свою оче-
редь, эти послѣднія не давали ли матеріала для литературныхъ сказаній. Мы
думаемъ, чтр^ нѣкоторые язь поставленныхъ вопросовъ теперь же могутъ быть
рѣшены въ утвердительномъ смыслѣ, а другіе вызываютъ необходимость дальнѣй-
шихъ изученій сохранившагося матеріала именно въ этомъ направленіи.
’ ВІЫІОІ11ССП Надіоцгаріііеа цгаеса, еіііііегііпі Ііа^іодгарііі Воііашііапі. ВгнхеПів, Іь95, р. 35 30,
1
Ѳ. И. Успенскаго.
4
Болѣе ясными и менѣе возбуждающими трудностей для постановки оказы-
ваются тѣ вопросы, которые касаются раздііленія литературнаго матеріала на
нѣсколько опредѣленныхъ группъ согласно объему его содержанія пли лучше
соотвѣтственно воззрѣніямъ па чудодѣйственныя силы св. Димитрія. Важность
получаемыхъ здѣсь наблюденій обусловливаете)! гѣмъ. что ііодразумѣвасмын группы
сказаній носятъ въ себѣ слѣды хронологическихъ элементовъ нхь образованія.
Такъ, въ древнихъ сказаніяхъ отсутствуетъ элементъ мѵроточѵпія, которымъ обу-
словливается усвояемое свитому Димитрію наименованіе мѵроточиваго, рэрблт'тт,;.
Любопытно, что ото чудесное дѣйствіе приписывается св. Димитрію начиная съ
памятниковъ X в., въ древнихъ же сказаніяхъ, редактщюванпыхь въ XII вѣкѣ,
объ немъ не упоминается. Такимъ образомъ, начиная съ повѣствованія I. Кяме-
ніата объ арабскомъ нашествіи па (’олупь въ 90 1 году и продолжая историче-
скими писателями XI, XII и послѣдующихъ вѣковь * *). мѵротеченіе составляетъ
наиболѣе славное и наиболѣе необычное проявленіе чудодѣйственной силы св. Ди-
митрія. Въ похвалѣ Константина Акронолнта источеніе мѵра составляетъ особое
сказаніе, выдѣленное въ самостоятельный разсказъ2). Главпѣйіш* съ >гнмъ чудо-
дѣйственнымъ качествомъ св. Димитрій становится извѣстнымъ ві. Россіи, какъ
показываетъ лѣтописная замѣтка о Всеволодѣ Юрьевичѣ, построившей ь но Влади-
мірѣ церковь св. Димитрія, что онъ „принесъ (въ 1212 г.) доску гробную изъ
Селупя св. мученика Димитрія, мѵро непрестанно точащу на зд]іаві<* немощнымъ".
Въ Никоновской лѣтописи эта доска называется уже иконой: _ігь пей же (т. е.
въ церкви пмь построенной) и икону постави, юже преиесе изъ Селупя 7, гроба
св. великомученика Димитрія мѵро непрестанно точаща"3). Къ тому рорядку
наблюденій нужно отнести и то, что св. Димитрій въ болію ранни ^і. скцлцніяхъ
изображается въ гражданскомъ платьѣ, въ парадномъ одѣяніи сепа^рсірйо
въ болѣе же иоздішхъ — въ военномъ и на конѣ. Можно, кромѣ т»»г<», отмѣтить
взаимодѣйствіе между литературными сказаніями и и :юб [мженія ми св. Димитрія
на фрескахъ въ церквахъ и па иконахъ. Таково изображеніе св. Димитрія, пора-
жающаго подъ стѣнами Солуни Асѣня, являющееся н^ ранѣе XIII вѣка; таково
изображеніе св. Димитрія съ двумя дѣвицами, спасенными пмь изъ арабскаго плѣна
(табл. ХІП), изображеніе, которое могл(^ Явиться не ранѣе X вѣка. и литературный
источникъ для котораго открывается въ Макарьевскихъ Четі.-Міінеяхъ, а не въ
византійскихъ источникахъ.
Параллельная разработка литературнаго матеріала и художественныхъ ком-
позицій въ примѣненіи къ найденнымъ въ церкви мозаикамъ можетъ приводить
’) Аси 88. ОсІоЪгів, IV. Соттепіагіив рпеѵіив, § ѴІП, р. 74  сд.. Тп/И, ЕившЬіі Ориьсиім-
І гапсоГигІі а. М., 1832, р. 167—182.
*) АѵШ-лта ’ЬроаоХщитоН); отххи^ТІК» А- Нападопуло-Керамівса. I. СПб., 1801, сгр. 100.
*) Д. В. Айналоп, въ статьѣ помѣщенной въ Ж. М. Н. Просв., іюнь 1906 г_ стр. 247: Примѣ-
чаніи еъ тексту книга Паломникъ.
О вновь открытыхъ мозаикахъ пъ церкви св. Димитрія въ Солупи.
5
къ весьма любопытнымъ наблюденіямъ. И прежде всего заслуживаетъ вниманія
изображеніе самого могущественнаго защитника города Солупи.
Изображеніе св. Димитрія на открытыхъ въ церкви мозаикахъ повторяется
болѣе 10 раза. Существеннымъ и неизмѣннымъ характеромъ изображенія является
фигура но весь роста, съ лицомъ, обращеннымъ прямо къ зрителю (еп іасе), ясный
и блестящій взоръ, молодое безбородое лице, длинная и широкая одежда съ наши-
тымъ широкимъ к.іаномь и съ фибулой па лѣвой г. плечѣ, называемая въ памятни-
кахъ хламидой. На ногахъ сандаліи и покровы того же цвѣта, что верхняя одежда.
Итогъ образъ св. великомученика вполнѣ соотвѣтствуетъ тому литературному воззрѣнію,
которое выразилось въ самыхъ древнихъ, до пасъ дошедшихъ, сказаніяхъ.
Портретъ св. Димитрія неоднократно пачертапъ въ актахъ и притомъ въ
ясныхъ и опредѣленныхъ чертахъ.. 'Гакъ въ одномъ мѣстѣ говорится: Богъ, желая
исторгнуть изъ. нашего сердца невѣріе и ложныя мудрованія, „открылъ умственныя
очи одному изъ находившихся въ. церкви св. Димитрія больныхъ, который ночью,
какъ бы въ. изступленіи, увидѣлъ святого одѣтымъ въ хламиду, имѣющимъ розовый
и пріятный цвѣтъ, лица, — какъ будто какой консулъ, получившій отъ царя власть
раздавать народу милости"1)... Въ. другомъ мѣстѣ видѣніе описывается еще болѣе
яркими чертами. „Слуга постучалъ въ двери киворія и тотчасъ же извиутри открылъ
ихъ. спятой и славный мученикъ. Христовъ и всталъ у самыхъ дверей, такъ чтобы
и мнѣ недостойному видѣть его, я же падаю ницъ, не вынося вида его ангелопо-
добнаго лица, ибо своимъ видомъ, онъ напоминалъ его изображенія па древнѣйшихъ
иконахъ, отъ лица же его шелъ блескъ., подобно солнечнымъ лучамъ, такъ что хотя
и лежалъ внизъ, лицемъ., оно освѣщалось блескомъ., отражающимся отъ пола2 3 * *).11 Что
начертанный здѣсь образъ былъ, обычнымъ въ VI — VII вв. представленіемъ о
св. Димитріи, ото свидѣтельствуется многими другими мѣстами сказаній8). Изрѣдка
и въ. первоначальныхъ ( казаніяхъ святой является на конѣ. По и въ атомъ случаѣ
бѣлая широкая хламида являлась непремѣнной принадлежностью^ его одѣянія, что
въ особенности выразительно свидѣтельствуется слѣдующимъ ^гфетомъ. Разъ попалъ
въ плѣнъ къ солупцамь одинъ славянинъ, они спрашиваютъ его: кто предводитель-
ствовалъ греческимъ, войскомъ, нанесшимъ пораженіе осаждавшимъ городъ славя-
намъ.. Этотъ щетъ. портретъ, св. Димитрія въ слѣдующихъ выраженіяхъ: „мужъ
огненнаго и свѣтлаго цвѣта, сидяп ій па бѣломъ копѣ и носящій бѣлую одежду и
) АА. 88., 1. с., у. 116: Мігасиіа, I, § 36: 'О Ѳео;. . т(ѵоі5е тшѵ ёхеіае тт)ѵіхайта хеірёѵшѵ
той; бірОаХрой; той ѵой хаі хата ѵйхта <і>; ёѵ ёхатааеі ^іѵбргѵо; ёшра тоѵ &-роѵ х^аВ’>5а ^р^іеарёѵоѵ хаі
ейроВоѵ хаі у/іріеѵ то лрбасолоѵ ёуоѵта, Го; тіѵа йпатоѵ пара рааО.вш; ё^оиаіаѵ Хаббѵта ?іаѵеіраі тф
та; -/аріта; ёрх6|ібѵоѵ . . (’рашін тамъ же, р. 155, § 146: &ѵ5ра яирахг^.
8) Мігасиіа, р. 158, § 150: -рр ті} ІЪёц. хата тт;ѵ ЪратЧѵ	йр/аютёрас; айтой еіхбоіѵ
4^е7ра|ір.ёѵ>;ѵ. 6 хрй; той проаіі.яои айтой Хартцббѵа; Го; ^Хіахбіѵ ахтіѵсоѵ алёпецпе'/ Го; хаі і.тг бфіѵ
хеірёѵои хатаХарягаОаі ті прбашпбѵ рои ті) аѵтітипСа той ёваірои;.
3) Мігасиіа, р. 164, § 164: х^“Вь®“ Хаихгіѵ срёрсоѵ ха1 яр&тоѵ цёѵ тд твіх0* 8іатргх[»ѵ. еіта Іё хаі
ёпі т5; Й-аХаттт;; <Ь; ёпі Масрои; Йрораіо; пвріпатіоѵ; р. 174, § 187: ле^о8роро; х^«|‘'”»8а йѵш 8;а6а>.Хб-
уьѵо; хаі раббоѵ тт) Xй?1 ётаірердрвѵо;.
6
О. И. Успенскаго.
- чтобы еще убѣдительнѣй нарисовать кіргпну. прпбавплі>. указывая па одного
консу.іяра: вотъ такую!"1 *)
Въ сказаніяхъ н/ только нарисованъ портретъ св. Димитрія, который мы
имѣемъ въ настоящее время па новооткрытыхъ мозаикахъ, по еще нѣсколько разъ
іж видѣте.іьствовапо, что ото нзооражеиіе святого можно ныло паолюдаті* въ церкви
въ эпоху составленія первоначальныхъ сказаній. Въ сказанія архіепископа Іоанна
объ исцѣленіи отъ тяжкой болѣзни префекта Маріана есть прекрасное мѣсто, гдѣ
авторъ дѣлаетъ ссылку па мозаическую роспись для провѣрки сказаннаго пмі.:
„если же кто подумаетъ, что я говорю неправду, пусть посмотритъ на предста-
вленную мозаикой сцену, па внѣшней стѣнѣ храма, выходящей на городской стадій,
и убѣдится въ истинѣ сказаннаго"-').
На таблицѣ А? XIV мы даемъ сцену, кас.ііоіцуіося префекта Маріана, эт<>
изображеніе сохранилось на пилонѣ въ алтарѣ и но всей вѣроятности предста-
вляетъ собой копію съ той композиціи. о которой говорится пь чудесахъ.— ’Гакпво
же еще мѣсто о мозаичной иконѣ, находившейся въ храмѣ въ періодъ происхо-
жденія сказаній: „человѣкъ тотъ сейчасъ же пробудился отъ спа. всталъ, бѣжитъ,
спрашиваетъ дорогу къ тому божественному п веесвнгому дому, нахоцнь, в\<цигъ
въ храмъ и спрашиваетъ: „гдѣ великій Димитрій?" и получаетъ въ отвѣть: .вотъ
божественное изображеніе мученика". Выло же оно чрезвычайно искусно н превос-
ходно составлено изъ мозаичныхъ камешковъ. Надаетъ передъ иконой тогъ слѣ
нецъ, обливаясь горячими слезами3 *)." Гдѣ св. Димитрій является па копѣ и въ
военномъ одѣяніи и но «ружепіп, тамъ мы имѣемъ дѣло съ позднѣйшими сказаніями.
Въ церквахъ, посвященныхъ св. Димитрію, пли въ придѣлахъ въ честь дмо всегда
имѣется военный образъ его, совершенно отступающій отъ древняго гппаЯ. ЦзѢ приве-
денныхъ данныхъ можно сдѣлать заключеніе, что древнее изображеніе Дцміурін
было именно во весь ростъ, въ бѣлой хламидѣ и со знаками (аиісгіьгкой влаеін.
Іакъ свидѣтельствуютъ ооъ этомъ писатели, еще нщуѣвшіе і . храмѣ подобное
изображеніе5 6). Въ исторіи перенесенія иконы св. Дпм^ітрі|і вь Константинополь
при Мануилѣ Комнинѣ вь 1143 г. повѣствуете^, что |Т-в.іпи икона была «> »ъсь
ростъ съ воздѣтыми к-іерху рукіми, п что пб подобію этой иконы сдѣлана была
по приказанію императора другая изъ зйлога н серебра®).
’) Мігасиіа, р. 155, § 146; бС- 5- аикоѵ іг.ахрІОц- іѵіра пзрахцѵ ххі ).а*і-р6< Гіхгхф Хі-эх-п іг.«-
хаі фітиѵ сроруЪтх Хзихэѵ. Ііоіі \хг.оэ^у, ха! імЗіікѵмѵ хра^за; Ьі; хшѵ яар«зі..і:ы* 1>г.а-
иаѵйѵ х^аР-“8а-	\
3) Мігасиіа, р 111, § 23: в! іа тц'фаэЦрв М-р-.ѵ	(ззор.Пш тг,ѵ іх щхп.Ьа м,и<№-
рЛѵЧѴ 4x6’06 тра<рчѵ ёі<о то5 ѵао> г.рь; хбѵ йуррстѵта 4яІ хі зі); г.Діи;
’) Мігасиіа, р. 190, § 217: віоеиі хф ѵаф, ёрюх?, пЯ 6 рі-рх; Д^і/.хр-л;, іхул. !іл а-.хіоѵ і, »а!а
хоЗ рартироі’	ои^хбцЫл)	«и раХа хяі ір-.зха. піята: ті}; Низ/о; ірхрззОіѵ 4
Вахриаіѵ бр. тсХь'ога; -харіррвірвѵо;.
<) Мігасиіа, р. 187, § 210, р. 191, § 219, р. 197, § 232 - чудеса м. реда.цімѵ поедк X .і.а,
•Эго наблюдали мы въ церквахъ Болгаріи и Старой Сербіи.
6) К. ’АхрскоХІттіг въ ’ДѵіХБхга р 167: 1<п« гДІхоѵ тЫ; прі то-) Хгбѵоі; Ь й;і<іфазхѵ эг.»-
т=Ла хаі бпоТоѵ тб бхатіхбѵ айрбоХоѵ та^іра-Бѵ ХНЫ; р3рГйра- ВІЧѵО-.а)іІ73ѵ, т.	І-.кз-.ріктсѵ.
Хиѵабаріатііс, йпб Доихахт;, бхтшбріо;, свХ. 444.
О вновь открытыхъ мозаикахъ въ церкви св. Димитрія въ Солуни.
7
Вообще въ разсужденіи жизни и чудесь св. Димитрія мы должны допуститъ,
полное* соотвѣтствіе между литературными памятниками и мозаическими и всякими
другими художественными изображеніями, находившимися во храмѣ. Чтобы допол-
нить свидѣтельства объ этомъ, мы должны еще указать па одно мѣсто въ чудесахъ.,
касающееся (лавянекпхч. нападеніи на Солупь и оказанной святымъ Димитріемъ
помощи грекамч.. Во второмч. анонимномъ сказаніи, послѣ изложенія чуда о явленіи
св. Димитрія врагамъ. и о спасеніи города, сдѣлано слѣдующее прибавленіе, изъ
котораго видно, что на стѣнахъ храма изображены были сцены изъ воинъ. со
славянами. Эта прибавка въ высшей степени интересна какъ. для спеціальнаго
вопроса о соотвѣтствіи между литературными памятниками и художественной рос-
писью храма, такъ и для общихъ. вопросовъ по исторіи славянства. Эта прибавка
читается: „Никто же изъ. васъ, почитателей мученика, да не усомнится въ томъ.,
неискусно объ. атомъ изложено. Если бы кто помыслилъ, что
повѣствованіе, то пусть онъ обратить вниманіе па изображеніе,
святѣйшимъ алтаремъ приснопамятнаго мученика Димитрія
Дерева, представляющее весь боевой строй и наше спасеніе
что подразумѣ-
что нами кратко и
я составилъ ложное
находящееся предъ
у такъ. называемаго
при помощи побѣдоносца"'). Можно еще присоединить замѣчаніе,
ваемое здѣсь изображеніе сдѣлано вѣроятно красками, а не мозаикой, хотя выра-
женіе гѵ ура<рхі тоууаѵоооіѵ не позволяетъ точно опредѣлить рода искусства,
о которомъ говоритъ здѣсь автора.. Памъ бы хотѣлось сблизить это указаніе съ
остатками фресковой живописи, открытой при передѣлкахъ вч> церкви св. Димитрія
надъ колоннадой въ, сѣверномъ кораблѣ (о чемъ будетъ, сказано ниже), причемъ
выраженіе крод тф ререі тай хаЛооргѵои ЕбХоо могло бы быть поставлено въ связь
сч. фактическимъ положеніемъ этихъ, фресокъ, близь деревянныхъ, хоръ.
Обнаруженныя въ храмѣ св. Димитрія мозаики какъ по своему сюжету, такъ
и по высокимъ, качествамъ исполненія заслуживаютъ, особеннаго вниманія. Сопоста-
вленныя сч. приведенными выше текстами, изъ коихъ впрочемъ цщодиідь не восходитъ
далѣе VIII вѣка, эти мозаики въ свою очередь могутъ служить подтвержденіемъ
для текстовъ.. Какъ сказано выше, большинство мозаикъ открыто въ лѣвомъ, отъ.
входа или сѣверномъ нефѣ, надъ колоннами. При небольшомъ вниманіи легко за-
мѣтить, что художественный матеріалъ состоитъ изъ, нѣсколькихъ, композицій, которыя
раздѣлены одна отъ другой довольно ясно различаемой рамкой (табл. \ I и X). При-
нимая во вниманіе, что пе во всѣхъ частяхъ сохранились отдѣльныя композиціи, было
бы рискованно по внѣшнимъ признакамъ опредѣлить количество сценъ, это воз-
можно сдѣлать при частичномъ разборѣ каждой группы фигуръ. Такъ какъ, далѣе,
мы имѣемъ дѣло съ миогрчпеленііымъ составомъ фигуръ, поставленныхъ между
собой въ различныя ерчр’апія и соотношенія, и такъ какъ между различными
сценами и отдѣльными фигурами нельзя не примѣтить нѣкотораго сходства, то мы
') Мігасніа, р. 165, § 167: еі -рйр ѵ.аі тір феиВі) ре та тобта оидурафаі Хс-р^сатаі, ахотсе'тс»,
<о; 4ѵ тіцх«ѵоисіѵ ярд таб паѵау.оі> тер^ѵоие тоб аеірѵ^стои рартиро; Д7(р7,тр'.<.и то5 ігрс; тф ріргі тоб
хаХо'.рёѵои Е{0.оі>. В^Хобѵта Цѵ йпасаѵ тоб поХерои яаратаріѵ хаі тт;ѵ е'-с ^рй; Віа тоб аОХо-рдрои аіот^ріаѵ.
О. II. Успенскаго.
предпочитаемъ сначала выдѣлптг. въ композиціяхъ тѣ сцены п фигуры. относительно
истолкованія которыхъ пе можетъ быть сомнѣніи, а затѣмъ попытаться обьлсппть
смыслъ цѣлой композиціи. Можно весьма пожалѣть, что подписи, оыгпиія прежр
подъ мозаиками, частію пострадали при очисткѣ, частію испорчены были еще въ
средніе вѣка; другого же рода надписи, которыя относились не кь сюжсгу моганкь.
а къ благотворителямъ и жертвователями, скромно умалчиваютъ объ именахъ:
йя^р ейут/д ой оіЗеѵ 6 тд бѵора— т. е. для молитвы о томъ, чье имя .шаегь
Г>огъ. Такая надпись два раза встрѣчена па мозаикахъ п одинъ ра.іь па фрсгкахь:
по опа лишь дѣлаетъ намекъ па мастера плп благотвори геля, не ців.оі никакихъ
основаній для иныхъ выводовъ.
На 8 сппмкахъ пять разь повторяется одной то же изображеніе. иль ііпхі.
одно па медаліопѣ, другое пострадало въ верхней части, такъ что сохрапплш ь
лишь одежда, и три изображенія сохранились вполнѣ во весь ростъ, при чемь
два съ поднятыми вверхъ руками. Относительно всѣхъ тпхь изображеній нельзя
нисколько сомнѣваться, что они представляю г ь патрона Солуни великому чеппка
Димитрія въ сенаторскомъ одѣяніи, съ отличіями консульской власти и въ югі ши-
рокой бѣлой хламидѣ, въ которой является онъ въ письменныхъ памятникахъ.
Обращаемъ прежде всего вниманіе па то изображеніе, которое занимаетъ первое
мѣсто отъ алтаря (табл. VI) и за которымъ послѣ рамки елѣдуютг. фрески, (’вигоіі
изображенъ въ раковинѣ, т. е. въ ппіпѣ плп въ полуаркѣ съ воздѣтыми руками.
На немъ широкая бѣлая одежда, вышитая золотомъ и драгоцѣнными камнями, дохо-
дящая до самыхъ ступней. Подъ ней тупика съ драгоцѣннымъ оплечьемъ и поручами.
Поверхъ хламиды широкій платъ или нашивка па правомг. плечѣ. Конечно. но
изображеніе внушило Константину Акроіюлпту слови Ч: ізте т'аіхоѵ -Ці; тфі ~ѵі
урбѵогд іѵ а^нЬрасиѵ опатеіа хаі бпоіоѵ то йпатг/.бѵ айрболоѵ глріоЦзцгѵ ліУр:;
раруйроі^ 8іГ|ѵ0іар1ѵоѵ, аіуХѵ] те урозай сіазтрйлтоѵ хаі тіОг* -сѵ ай*й керіхегреѵоѵ
хаі &&8і]Хоѵ хаі лерйо^оѵ. Это же изображеніе имѣется ві виду ѵАнііы ...............гшіі.
когда опа разсказываетъ <» видѣніи во снѣ царю Алексѣю Комііигіѵ передь ею
войной съ сицилійскими норманнами»); и конечно, съ гою же изображенія ед клана
пыла копія въ XII в., когда Мануилъ Комнинъ цож^лг гіъ имѣть въ Константинополѣ
образъ св. Димитрія. Самый ликъ великомученика представляетъ молодого человѣка
съ небольшими усами и едва начинающей угости бородой. Волосы короткіе и ку рчавые
п низко падаютъ на лобъ. Вокругъ головы нимбъ. Хотя здѣсь іпіходнті я еще
нѣсколько фигуръ, но зто пе композиція, а дѣйствительно икона, н всѣ другія
фигуры пе іімѢяугь сауш но сцбѣ значенія, служа лишь аксссст аромъ для главноп
фигуры. Вверху два медаліона святыхъ, одинъ нонидіімому представляетъ св. Даміана
(читается. О АГ .... ДХОС). Подлѣ три небольшія фигуры, обращенныя къ снятому
въ обычной позѣ почтенія или поклоненія, между ними одна въ еішсконскомъ
*) А. Пппадопуло-Керамып, ’АѵаХвхга, I, о. 167.
\Ѵча) Аппа Сотпепа, 1. V, р. 247, 5 ед. Вопи.
О вновь открытыхъ мозаикахъ въ церкви св. Димитрія въ Солуни.
9
оолачепіп, другая въ іерейской фелони, третья, самая меньшая, женская фигура
простираетъ къ «пятому руки. Самый отличительный и характерный признакъ всѣ.х'і.
фигуръ тотъ, что онѣ шкапы съ образцовъ классическаго искусства, что всѣ лица
оезоородыя н воспроизводятъ римскіе тины, Совершенно сходенъ съ описаннымъ н
тоть образъ св. Цімнтрія. который находится на первой картинѣ отъ входа (табл. XII).
Все отличіе его отъ перваго состоитъ въ томъ, что ликъ святого моложе и что вь
молитвенномъ предъ пнмъ положеніи находится лишь оріа фигура въ священномъ
одѣяніи, а не двѣ, какъ въ нервомъ.
Независимо оть изображеній вь различныхъ степеняхъ сохранности падь
колоннами, имѣются еще четыре изображенія св. Димитрія на каменныхъ столбахъ
пли пилонахъ, отдѣляющихъ апсиду отъ главнаго корабля. Па правой сторонѣ имѣ-
ется мозаичная фигура во весь ростъ съ воздѣтыми руками (табл. XIII в). Лицо
молодое, безбородое, въ нимбѣ, верхнее платы1 (хламида или тога) широкое съ бо-
гатымъ рисункомъ па шелковой матеріи. Любопытная особенность итого изобра-
женія, это надпись: О АГІОС СвІЧ'ІС. Откуда появилась эта надпись н
почему ее видимъ на изображеніи св. Димитрія — ото предметъ будущихъ разыс-
каній: вь настоящее же время достаточно замѣтить, что изображеніе святого со
странной надписью СЕРІЮ, хотя сдѣлано но образцу выше разсмотрѣннаго, но
исполнено гораздо хуже и обличаетъ совершенно другую эпоху падающаго искус-
ства1). Другая особенность итого изображенія состоитъ въ томъ, что-па зеленомъ
фонѣ, картины, за плечами фигуры святого, поднимается вверхъ па широкой тесьмѣ,
широкій платъ, па которомъ собственно п находится изображеніе. 'Гакъ какъ эта
же особенность замѣчена и относительно того изображенія, которое находится на
лѣвомъ сѣверномъ пилонѣ, то во-первыхъ было естественно іціеДцоМщчеіііе о
томъ, что оба изображенія тожественны, во-вторыхъ, что тесьма и широкій платъ
имѣютъ какое-.шбо истолкованіе въ чудесахъ св. Димитрія. Въ частности, но от-
ношенію къ изображенію і ь лѣвой стороны (табл. XIII а) слѣду ть замѣтить, что
оно отличается отъ нервно ноложеиіемт. рукъ, которыя не подняты вверхъ, и
двумя дѣтскими фигурами, одѣтыми въ широкій плащъ, и съ руками, завернутыми
вь верхнюю одежду, — мотивъ благоговѣйнаго положенія и молитвы. Лтп двѣ
маленькія фигурки помогли разъяснить значеніе картинки, а равно доказали, что
изображеніи св. Димитрія па пи онахь относятся къ болѣе позднему времени,
чѣмъ другія изображенія.	х.
Вь макарьевскпхт> Четь-Минеяхъ2) мы нашли сказаніе, котораго не имѣется
пн въ житіи, изд. въ АсЦ Ь8., іщ въ позднѣйшихъ похвалахъ до XIII—XIV вв., эго
„Чюдо о двою дѣ пцю, же оть срацппъ въ церковь свою препесе*. Въ сказаніи по-
вѣствуется о томъ какъ однажды во время нападенія поганыхъ на Солупь захвачены
—_________ѵ
Чтеніе Хвщі; вм. Хёрдю; есть признакъ сирійскаго или армянскаго вліянія и предполагаетъ
участіе восточныхъ мастеровъ въ росписи храма; ср. О а 18 с Ь іп і «1, ГГіНегбііеІпіпцеіі ііііег йіе Бугізсііе
ЕріІоішъ <1сг Еизеіи сігеп Сапопев. БіиН^агі, 1880, ]>. 7.
’) Изд. Археограф. Коммиссіи, Спб., 1880, октябрь, дни 19—31, стр. 1898-9.
Ѳ. II. Успенскаго
10
были въ плѣнъ двѣ дѣвицы, хорошо владѣвшія искусствомъ выиінвап. на пяльцахъ.
Сарацинскій воевода, которому достались эти дѣвицы, приказалъ пмъ выппігі. пзоора-
ѵкепіе св. Димитрія на полотнѣ. Но когда половинки о сказывались исполни п. .п-у
работу, „б.іудущпси поруганія образу святаго <»тъ поганыхъ*1, то воевода пригрозилъ
имъ смертію п принудилъ н.хъ просинь желанія взягі.ся за раооіу. Окончинъ выши-
ванье, плѣнницы склонились падь пяльцами и съ горькими слезами просили св. вели-
комученика простить пхь, потому что онѣ вышили пора.и. его поіпчюлѣ и и.и.
страха. Въ слезахъ плѣнницы заснули па самомъ выіиіпіаііьѣ. Ночью св. Димитрій
перенесъ пхь вмѣстѣ съ вышитымъ образомъ вь (олуш, п поставилъ у пюеіо
гроба въ церкви. Вѣрующіе, увидѣвшіе утромъ чудо, прославили Ьога. п многіе
получили чудесное исцѣленіе отъ боіѣзпей. Съ тѣхъ поръ „образъ ооѣііііпа падь
олтаремъ, иже и донынѣ исцѣленія подаетъ всѣмъ, вѣрою приходящимъ.11 — Іакіі.мъ
образомъ объясняется и та особенность занимающихъ пасъ мозаикъ на столбѣ
передъ алтаремъ, что па фонѣ у ппхъ тесьма и широкій платъ н чіо при одномъ
изображеніи находятся двѣ жепскін фигуры. Само собой разумѣется п то. что лги
мозаики не относятся къ той же эпохѣ, что первыя. — Иль разсмотрѣнія изобра-
женій св. Димитріи вытекаетъ то заключеніе, что между мозаиками, находящимися
въ храмѣ св. Днмптрія, однѣ отпоіяпя къ древнѣйшей порѣ н отмѣчены древними
литературными памятниками, другія произошли гораздо позднѣй и посягъ слѣды
уже чуждыхъ вліяній. Зтимъ объясняется и завѣдомо ошибочное паіписаіііе о ау.о;
ІНруі; па картинѣ, представляющей св. Димитрія, и свойственная обѣимъ картинамъ
особенность, указывающая на то, что художникъ имѣлъ въ виду вышитый платъ,
повѣшенный передъ алтаремъ. Раздѣломъ между двумя періодами мо.цінкь можетъ
служить пожаръ въ церкви, о которомъ скажемъ ниже.
Переходимъ къ наилучше сохранившимся и болѣе іре|шнмі? мозаикамъ < і.
изображеніемъ св. Димитрія, именно къ мозаикамъ, которца пЬхоуітся на алтарныхъ
пилонахъ и обращены къ алтарю. Табл. Х\ представляетъ трі изображенія во песъ
ростъ. Это не только лучшая мозаика по сохранности, но также важнѣйшая по своему
сюжету, ц по мастерству исполненія стоящая рядомъ гь самыми высокими образцами
переходной эпохи отъ классически о къ византійскому искусству. Если средняя
фигура съ нимбомъ въ общемъ даетъ типическія черты патрона (’олунн, не при-
бавляя ничего пн въ орнаментѣ, пн въ деталяхъ воспроизведенія, то стоящія около
съ правой и лѣвой стороны фигуры даютъ индивидуальныя черты, отличаяс ь тщатель-
ностью отдѣлки въ лицѣ и вь одеждѣ н передавая портретныя особенности. Зна-
ченіе этой мозаики^ независимо отъ всего прочаго, указывается въ подписи. которая
читается слѣдующимъ образомъ:
Т хтіота$ В-ешреі^ той каѵеѵЗб^оо оброй
ІхйОеѵ §ѵѲеѵ рйрторо^ Дідрідтріоо
той рірБароѵ хдибшѵа ^арбаршѵ зтблюѵ
рататрбкоѵто^ хаі лбліѵ китрсореѵоо
О вновь открытыхъ мозаикахъ въ церкви св. Димитрія въ Солупи.	] у
Іо-еггь: ты видишь строителей всеславпаго храма (стоящихъ) по ту и др'у-
гую сторону мученика Димитрія, (который) отвращаетъ варварскій напоръ вар-
варскаго флота и освобождаетъ городъ.
Какъ можно понять, художникъ представилъ здѣсь композицію, въ которую
вложилъ довольно разпоооразпое содержаніе. Прежде всего мы имѣемъ. двухъ, строи-
телей храма,, изъ, коихъ, одинъ, въ свѣтскомъ, одѣяніи съ аттрибутамп высшей граж-
данской и военной власти, другой въ церковномъ облаченіи, съ евангеліемъ па
і'рудп. Очень характернымъ отличіемъ, для топ и другой фигуры строителей нужно
признать то, что лицо каждаго изъ нихъ изображено съ четыреугольнымъ нимбомъ.,
н что на фонѣ всей композиціи замѣчается архитектурный сюжетъ. Святой Димитріи
держитъ свои руки па плечахъ предстоящихъ, чѣмъ, едва ли выражается только
близость и благоволеніе его кь строителямъ. Если принять въ. соображеніе, что
въ. подписи обращается вниманіе и па то, что св. Димитріи есть защитникъ города
огъ варваровъ, угрожавшихъ городу съ моря, то для художника предстояла задача
выразить въ своей композиціи и эту мысль. Весьма вѣроятно, что указанная выше
архитектурная деталь, но мысли художника, должна знаменовать городъ, которому
святой оказываетъ защиту.
Независимо отъ того, занимающая насъ композиція можетъ заслуживать
вниманіе и съ другой стороны, Строитель храма св. Димитрія собственно быль
одинъ, согласно сказанію1), ото префектъ Пллпрпка Леонтій, которому вообще и
принадлежитъ главная заслуга въ распространеніи культа мученика. Мѣстные
епископы принимали участіе въ возобновленіи храма іг въ украшеніи его, по въ
ктиторской дѣятельности рядомъ, съ префектомъ Леонтіемъ пе упоминается объ.
епископѣ солупскомъ. Если тѣмъ пе менѣе художникъ изобразилъ въ своей ком-
позиціи троицу, то это могло бы служить указаніемъ па продолжавшіяся языческія
представленія о культѣ Кабировъ, которые почитались въ видѣ трехъ, братьевъ2).
Группа изъ трехъ лицъ съ возложенными па плечи строителей св. Дими-
тріемъ руками обращаетъ, на себя вниманіе еще пеобыціц.щт> |іоуожепіемъ строи-
телей передъ изображеніемъ патрона города Солупи, которому опп построили вели-
колѣпный храмъ. Здѣсь всѣ фигуры еп Іасе, ни епископъ, пи префектъ пе пред-
ставляютъ ни въ своей позѣ, пи въ выраженіи лица необходимаго въ этомъ, случаѣ
благоговѣйнаго почтенія предъ святымъ, угодникомъ, послѣдній слишкомъ фамильярно
обнаруживаетъ свое къ. нимъ. покровительственное отношеніе. Вообще но нашему
мнѣнію художнику удалось здѣсь лучше выразить идею защиты и покровительства
города, чѣмъ представить ктиторскую картину. II нужно полагать, что онъ нахо-
дился здѣсь въ. зависимости отъ. образца, съ котораго рисовалъ свою среднюю
---------------
’) Раввіо II, р. 94, § 15: Лебѵтіо; 8в ті; аѵі]р той; ёпар/гхой; тыѵ ’ІХХирісоѵ хатахоа|ійѵ Э-рбѵои;... .
ѵба<р йѵіат<р Х»)фОбІ;, Хехтіх'.ф ітЬ тйѵ оіхеішѵ ёѵ ті) ѲваоаХо-лхаІшѵ ап7]ѵёу0^ пбХві ха: йѵехХЙЬ; і'і тф авбаоціір
ат,хф ёѵОа йпі хе'реѵоѵ тоб й-ріои хЬ Хеіфаѵоѵ ... аѵгдеіреѵ паѵаептоѵ оГхоѵ тф царторі, ЗафіХе'.а хата-
хаар^оа; /рвийѵ, сі. Раввіо III, р. 111, § 22, 23.
’) ВагетЪегд еі Задііо, Рісііоппаіге <1ев Апіідиііёв, в. ѵ. СаЬігі, Гщ. 902, 912, 913.
Ѳ. II. Успенскаго.
12
фигуру, что легко понять, если примемъ но вниманіе, что паша мозаика отзывается
по техникѣ и исполненію мастерствомь не позже \І — \ІІ вѣка, и чго (ров-
нѣйшія сказанія о св. Димитріи часто ссылаются па сіге боліе циннія художе-
ственныя изображенія, коіорыя можно оы.ю пао.іюдаіь вь разныхъ чнгяхі. храма.
Переходя кь реальному комментарію мозаики, сч.іг.іемь умѣстнымъ замѣтить,
что опа весьма интересна но многимъ подробностямъ своей техники и. надѣемся,
будетъ сч, этой точки зрѣпія изучена и оцѣнена спеціалистами. По правую сторону
св. Димитрія имѣемъ изображеніе еппскопа. По такъ легко иридіи кь опредѣлен-
номъ заключеніямъ по отношенію кь имени тог.» соіупскіго еііпскша, котораго
можно назвать и ктиторомъ храма св. Димитрія. Если отправляться изъ гого по-
ложенія, что дѣйствительнымъ ктиторомъ быль префектъ .ІеопііЙ. упоминаемый въ
412—413 году1), то современнымъ ему епископомъ въ Солупп быль 1’уфь, зани-
мавшій каоедру отъ 410 по 134 годъ2 *), но пе отмѣченный въ сказаніи о чудесахъ
св. Димитрія п потому едва ли тожественный сі. тѣмъ, который изображенъ на
мозаикѣ. Такъ какъ не представляется крайней необходимое іи видѣть соіци-меп-
ннковъ въ обоихъ ктиторахъ, то мы можемъ раздвину и. хронологическія рамки
и поискать ктитора въ числѣ позднѣйшихъ епископовъ Солуни. Наиболѣе подхо-
дящими, лицемъ былъ бы здѣсь архіепископъ Евсевій, занимавшій каоедру въ самомъ
возобновленіе (горѣвшаго при пожарѣ вь храмѣ серебрянаго
сумма па
нрііЦадлс
Іану
ке отнести кь
|й'іівал киша Чудесь
копцѣ VI вѣка и извѣстный столько же по перепискѣ папы Григорія Великаго,
сколько по актамъ св. Димитріи. Между прочимъ онъ даль подлежащій отпоръ
домогательствамъ царя Маврикія па счетъ перенесенія въ Константинополь тѣла
патрона города Солуіііг1). Стараніями этого еппскопа была собрана весьма значи-
тельная
киворія, стоявшаго среди церкви надъ предполагаемымъ мѣстомъ по^иДіерія «в.ѵІп-
митрія4 * *). Епископу Евсевію па этомъ основаніи могло бы
наименованіе ктитора. — Сч, нѣкоторымъ основаніемъ мож
числу ктиторовъ еппскопа Іоанна, которому принадлежи
св. Димитрія. Какъ авторъ древнѣйшаго извода сказаній о^іудесахъ. епископъ Іоаннъ
стоитъ весьма близко кь св. Димитрію и долженъ (іыть признанъ однимъ изъ |нчпіост-
пѣйшпхъ почитателей патрона Солупп. ІІуяіпо думать, что епископъ Іоаннъ —
авторъ древнѣйшаго извода сказанія о чудесахъ св. Дпмптрія. долженъ быть отдѣляемъ
отъ соименнаго ему солупскаго архіепископа, жившаго въ копцѣ VII вѣка. Какъ
показали иовѣйшія изслѣдованія0), первоначальный изводъ относится кь первой поло-
) СИпіоп, Еиаіі Комшпі, I, р. 581, 584.
„ , ?.ВЪ 1,0800 8₽еМЯ 80,'р0Су °Сь С"ИС1ОІ,ПХЬ	««х-мщсив стати /ѴЫ п «уриалЬ
Ьепоз а Огіепі, 1901, р Ц1; ср. Л. Лепорскій, Исторія Ѳессалоппісмго аиархата. Снб.. 1901 стр. 66
и сл., 80, 95, 303.
 с\ОбЬ еіІ“СЕОпѣ Евссв,и см- Есім» >1’ Оііеы, 1901, р. 213, .ІенорстЛ, ук. соъ, стр. 209 ДО;
Мігасиіа 8. Бешсігіі, 1. I, с. V, § 48 — 49.
4) Мігасиіа, I. I, с. VI, § 56—58.
IV Ч 49? гаТг,’ ѵ8? 1 ѵ <Іа1е <ІС8 ЕВІІ8С!’ <ІС І)*'”",,ГІад с‘ «оі’ѢІе Нуллпі.п. Аіі«),гіП
IV, 8. 425; Л. Реій, ЬсЪов <1 Огіепі, 19И, р. 213.
О вновь открытыхъ мозаикахъ въ церкви св. Димитрія въ Солупи	14
винѣ \ II и.. и слѣдовательно авторъ его жплт. послѣ 610 г. и ранѣе 649, когда
вступилъ па солунскуіо каоедру епископъ Павелъ; архіепископъ же Іоаннъ, под-
писавшій акты \І вселенскаго собора 681 года, н< былъ авторомъ сказаніи-о чу-
десахъ св. Димитрія. Гакимъ образомъ въ изображеніи, находящемся по правую
сторону св. Димитрія, нужно видѣть пли Евсевія, пли Іоанна, какъ имѣюіцихт.
наибольшее право именоваться кипорами. Нти же ища изображены па медаліонах ь,
находящихся выше надписи, ври чемъ въ одномъ епископѣ нельзя не признать
того самаго, который названъ ктиторомъ.
Весьма любопытно замѣтить, что на многихъ ктиторскихъ изображеніяхъ,
приводимыхъ у (Іаітнссі, наблюдается та же особенность архитектурнаго фона, на
которомъ проектируется голова ктитора, какъ и на паиіеп мозаикѣ1). Что касается
самаго типа изображеннаго здѣсь епископа, то онъ имѣетъ весьма характерныя
восточныя черты сирійца или араба. Волосы на головѣ выстрижены, черпая густая
борода, худощавое лице, длинный носъ, глубоко сидящія выразительныя глаза.
Одежда епископа состоитъ изъ длинной тупики и бѣлой широкой маитіи-нлаща
(паллій), передняя часть которой приподнята въ складку, поди, которой спрятаны
руки епископа, держащія евангеліе. Па плечахъ омофоръ, поверхъ котораго правая
рука св. Димитрія.
Переходимъ къ изображенію, находящемуся по лѣвую руку св. Днмптрія.
'•то префектъ ІІ.іліірпка Леонтій, получившій исцѣленіе отъ тяжкой болѣзни при
гробницѣ великому чешікт Димитрія въ начальный періодъ распространенія славы
его по Балканскому полуострову. Въ сказаніи о страданіяхъ св. Димитрія2) повѣ-
ствуется объ . Іеоптін, что. исцѣлившись отъ своей болѣзни, оиъ построила» па мѣстѣ
небольшой часовни, гдѣ покоилось тѣло великомученика, вслпколѢііцыі храмъ,
который существовалъ во время составителя сказанія3), и который, какь можно
думать, въ основныхъ частяхъ сохранился и по настоящее время. І,алѣе составитель
сказанія говоритъ, что. Леонтій, желая построить другой храмъ святому въ Спрмін,
главномъ городѣ префектуры. захотѣлъ взять съ собой часть мощей его, по святой
воспретилъ ему ото въ сопиомт видѣніи. 1)та часть сказанія едва ли соотвѣтствуетъ
фактическому положенію дѣлъ па Балканскомъ полуостровѣ въ V вѣкѣ, такъ какъ
въ это время Солупь была ілавнымъ городомч» Пллирпка въ гражданскомъ и
церковномъ отношеніи, и префектъ имѣетъ свуд пребываніе въ этомъ городѣ4).
Исакъ, піі мозаикѣ имѣемъ изображеніе одного изъ первыхъ адмннпстра-
іпвііыхь лицъ имперіи, императорскаго намѣстника пли префекта. ’Лто мущина
сродиихъ лѣтъ со строгимъ выраженіемъ лица и съ густыми волосами, которыя
не острижены какь ѵ епископа, и не завиты и стянуты, какъ у св. Димитрія, а
---------------X \\\Ѵ
*) Оаггиі сі, Зіогіа, Іаѵ. 294 (голова папы Григорія), іаѵ. 279.
’) І’азяіо ПІ, с. II. р. 102 -103.
>) ІЬІ<1. III, С. II, р. 102, § 23: ѵасѵ і.ѵ аотф тір аатеі ѲбаоаХоѵіхѵ;; 65 ай-соѵ ёЕбЩатс т«оѵ хр,-
пИо'ѵ, Е; хаі ѵЗѵ брйтаі |ііас{ тсб 8тцісоІы> Хоитроб хаі той атаЯои.,.
х. \\4) Къ этому вопросу возвратимся ниже.
Ѳ. И. Успенскаго.
11
спускаются внизъ локонами ниже ушей'). Порода острижена круіло и .ьікрывзегь
ніеіо. Онъ одѣтъ въ длинный н узкій хіггоігь-гуинку. па коюрую накинуть широкій
плащъ, по не хламида, какъ у св. Димитрія, а парадная одежрі. какую можно
наблюдать на консульскихъ диптихахъ и какую посн.іп цари и высшіе саиоішііки-
Зто византійская далматика, поверхъ которой траб.-и-лоронь-). (’оотьі.к івенио
одѣянію, префектъ снабженъ обычными эмблемами высшей власти. вь лѣвой рукѣ
онъ держитъ скипетръ съ орломъ па верхнемъ концѣ, вь правой мѣшечекъ или
манну. На плечѣ его лѣвая рука св. Димитрія — мотивъ весьма распространенный
въ ктиторскихъ изображеніяхъ3 * 5 * *).
Таблица XIV представляетъ пе менѣе хороню сохранившуюся и весьма
также важную но сюжету мозаику. Здѣсь находится изображеніе Гн породи цы. ря.ѵмь
съ пей фигура въ парадномъ сенаторскомъ одѣяніи сь распростертыми тля молитвы
руками, въ которой бы легко было видѣть си. Димитрія, если бы пе зрѣлый воз-
растъ и не борода, такъ какъ Димитрій всегда изображается безборщым і. и въ
юношескомъ возрастѣ. Надъ ппмн сегментъ неба и Господь Всетержіігѵль сь про-
стертой по направленію къ Богородицѣ десницей. ІІа фонѣ картины архитектурныя
принадлежности: стѣна облицованная мраморомъ и орнаментальныя полосы. При
объясненіи большинства мозапкь, вь особенности портретныхъ. нсобхощмо прини-
мать въ соображеніе ту особенность, что онѣ находятся на фонѣ или стѣны пли
столба и могутъ быть разсматриваемы какъ бы висячими изображеніями па но.ютиѣ.
Это наблюденіе находить себѣ подтвержденіе іп> словахъ писательницы Дины Ком-
птпіой, которая, передавая о видѣніи, бывшемъ отцу ея въ храмѣ св. Іимнтрія, замѣ-
чаетъ, что голосъ исходилъ отъ иконы св. Димитрія, ііоігѣніеініой ць ѣ^ігарѣ ‘і.
Какъ и предыдущая мозаика, занимающая пасъ также пмѣ ‘тъ\нодлись, сь
которою и слѣдуетъ соображаться въ объясненіяхъ. Перши- ^лові\Ю)ЬіэЬьАнію
пострадало н нуждается въ дополненіи. Мы п|№Ді!олатемь^чНтаіу< такъ:
аѵОротоі^ 6скеХкіа0еІ$ карх сі ті); оѵ); Воѵіідею;	мхѴ «Луарізтгітѵ іѵеѲІртрл
что значитъ: брошенный людьми какъ безнадежный и оаштнггвор-ііный твоимъ моі ѵ-
ществомъ, я съ благодарностью нрпнесъ даръ. \ \\ ’
Имѣя въ виду предыдупіую ктиторскую ^цшнку. мы не допускаемъ возста-
новленія въ первомъ словѣ 86|іоѵ, тацъ .какъ не предполагаемъ здѣсь видѣть кти-
тора, а только благотворителя. Дл. пріуроченія имени встрѣчаются однако не малый
затрудненія, которыя касаются цо существу всей композиціи. Почему, панримѣрь.
фигура благотворителя окружена нимбомъ? Почему сегментъ неба, исходящіе отъ
него лучи па п]тедстотцпхт/ц_д«чтііща Спасителя, простертая не къ благотворителю.
') Такой головной уборъ си. у Оаггиссі, IV, (а,. 273, 10.
Ка1„„я Г*’	Ьа8 Еис,1юіп<кіп-Еѵа»8е1і»г, 8. Б1;	оаш „ дшшп,
Ьѣіяевъ, Вухапіпіа, II, стр. 212 215.
5) Оаггиссі, IV, ілѵ. 218, 280, 292, 293 294
Шѵ г/і1ІГЛС0",ПеП? 1 Ѵ’ Р 24Л 8 С1'-	** Ф- **
тоѵ еѵ хф хереѵвх <ілі)шр7)|і4ѵшѵ віхбѵшѵ.
О внопь открытыхъ мозаикахъ къ церкви св. Димитрія въ Солу ни.
15
а къ Богородицѣ? Для пріуроченія имени мы должны однако держаться тѣхъ
рапныхъ, которыя заыючаются ві. подписи, гдѣ указывается па лицо, находившееся
въ осзпадежпомъ. положеніи и исцѣленное отъ болѣзни по милости св. Димитрія.
Въ актахъ. наиоолѣе подходящимъ случаемъ. нужно признать тотъ., который соб-
ственно открываетъ. перечень чудесъ. Рѣчь идетъ о Маріанѣ, мѵжѣ отличающемся
оогатствомъ и проіісхождепіем ь, имѣвшемъ званіе сенатора и стоявшемъ. во главѣ
префектуры Иллпрнка. Онъ впалъ. въ тяжкую болѣзнь, описанную подробно въ.
актахъ., которая держала его прикованнымъ кь ложу и парализовала всѣ его
члены'). Ни мѣстные, ни приглашенные со стороны врачи не помогли ему. Тогда по-
совѣтовали ему искать помощи въ. храмѣ св. Днмптрія. Будучи принесенъ, въ» храмъ,
Маріанъ оставался въ. немъ. нѣкоторое время и йотомъ получилъ исцѣленіе: в. бла-
годарность за эту чудесную помощь онъ принесъ, въ. храмъ, богатыя приношенія *).
Повидимому ітотт. самый моментъ и передаетъ художника. въ. представленной
имъ композиціи, т. с. Маріанъ изображенъ въ. церкви послѣ исцѣленія приносящимъ,
благодарность Богу и св. мученику и дѣлающимъ, вкладъ., о которомъ говорится
какъ, въ актахъ., такъ, и въ. подписи па мозаикѣ. Прибавимъ., что облаченіе Маріана
вполнѣ соотвѣтствуетъ его званію н положенію: онъ имѣетъ хламиду, т. е. широкую
верхнюю одежду, застегнутую па лѣвомъ плечѣ фибулой съ нашитымъ, па ірудп широ-
кимъ кланомъ.. Въ. этой одеждѣ всегда изображается па мозаикахъ іг св. Димитрій.
Но поводу изучаемой мозаики въ актахъ св. Днмптрія находимъ слѣдуюіце •
замѣчаніе*: „Если же бы кто подумалъ, что я не вѣрно говорю, то пусть' оігь удо-
стовѣрится па основаніи мозаической картины, находящейся внѣ храма на стѣнѣ,
обращенной къ. городскому стаі,ію. и убѣдится въ. истинѣ сказаннаго"3). Изъ итого
видно, что во время составленіи сказанія занимающая пасъ, мозаика доступна была
всякому для изученія. По остается открытымъ вопросъ о полномъ тождествѣ мозаики,
до пасъ, теперь сохранившейся па иплоііѣ передъ алтаремъ., и гой, о которой
говорится въ актахъ.. Было бы самымъ, естественными нредііолбжить, вь виду опре-
дѣленныхъ. указаній житія на нахожденіе мозаики внѣ храма, что въ пашемъ, из-
ображеніи слѣдуетъ признать копію съ древней, относящейся къ періоду ранѣе
VII вѣка и перенесенной въ храмъ, св. Димитрія послѣ ремонта храма въ, копцѣ
\ II или въ началѣ VIII в., послѣ рго к;(ікі. (ровная была уничтожена. При этомъ
пре (положеніи получилъ бы свое объясненіе архитектурный фонъ., который не со-
всѣмъ. умѣстенъ, на нынѣшнемъ мѣстѣ мозаики, т. е. на алтарномъ, пилонѣ.
') Мігасиіа, I. I, с. I, р. ІО‘>, $ 7: ёлХѵіде тіѵ аѵбра яХтпЯ паргоеш; асоратсхтЗ;, ы; каѵта аэхо-5
та рёХт; О'іХлбХ'.рёѵа хвІоѲа: 4п! хХ'.ѵтк хаі ю;5‘ 6Хыр хіѵвІоОаі а-/ ёатиЧ |О)8еѵІ ттѵ тоЗ ашцато; церй>ѵ.
•) ІЬі<І., р. 111, $ 23: абтопаЗш; хатеіеіѵ ві; то лраітшріеѵ айтоЧ хаі ара; шѵ ёур^Еѵ, аѵеіаіѵ -гсаХіѵ
ебОЪ; ёпі тбѵ овбаарл/ йхоѵ тоѵ рартѵро; хаі просхоЩаа; айтбОі урЗога те хаі ар'ріреа йітц коХчтхра хаі
яоХХй -хаі ёѵ хруаіоі; отатг’рзг, ейх бХі^оѵ яообѵ, ё^ессі ріхрЬѵ то’З оіх'.ѵ.
•) ІЬііі.. р. (11, § 23: бі 5а -а; фви5т} ра Хёдеіѵ бпотопа^оі, Істораітів тѵ(ѵ ёх роиаеіоэ ао'Лі8-зірі,чѵ
ёхаіов дра?і)Ѵ ёіа» тоЗ ѵаоЗ крі; гбѵ і-рорйѵта тоГуоѵ ёг.і т4 ті); лоХеш; атігюѵ, хаі лХ^росрор»;»»!; татв'юеі
тоі; лрогірг(рьѵоі;.
Ѳ. И. Успенскаго.
16
Мысль, ЧТО 1И> ЭТОЙ КОМПОЗИЦІИ МЫ ИМѢеМ I. КОПІЮ < ь КарГІІНІЛ. бывшей
ранѣе внѣ храма, въ особенности находить себѣ шціверж іепі. при разсмотрѣніи
щугихь частей композиціи.
Вторая фигура на пашей картинѣ есть изображеніе Богородицы. Опа из-
ображена въ молитвенномъ положеніи, въ лѣвой рукѣ іержпгь разверну іый опціонъ,
а правая рука приподнята и раскрыта. Не можетъ быть сомнѣнія, что ніѵ вни-
маніе Богородицы сосредоточено па сомъ свиткѣ, который оіві дсржнгь; въ .< омъ
свиткѣ, предназначаемомъ для поднесенія ( носителю, находящемуся вь полусферѣ
п простирающему десницу но направленію кь Богородицѣ. в«е значеніе картины
Если же это такъ, то представляется страннымъ недостатокъ едипегва вь ш»мно-
анцііі и несоотвѣтствіе между еи частями. Маріанъ получилъ исцѣленіе по молпгьѣ
св. Димитрія, а между тѣмъ Димитрія здѣсь пѣть, о Богородицѣ же іи, чудѣ о
Маріанѣ и въ подписи на мозаикѣ пѣть совсѣмъ упоминанія. Вообще вь скнжіпіихъ
о чудесной помощи Димитрія любимому пмь городу п частнымъ шцамъ мы не
находимъ посредниковъ и ходатаевъ, нее совершается іісііогредстпеііпоП силой
и могуществомъ святого. Такимъ образомъ, появленіе Боіороіицы па шінмаюіцей
насъ композиціи должно быть предметомъ особеннаго вниманія и изученія. Значеніе
изображенія Богоматери выясняется нзь ііадніісіі на свиткѣ, кагорла читается такъ-
Детрі?. Кбріе 6 Ѳес еЬ&сэизоѵ т?); Ѵ<|,ѵ^ *Цэ	рсч 5т. -о і •/.>'роэ
ЙЕораі. Это значитъ: „Молитва. Господи Боже! Выслушай голосъ молитвы моей,
потому что я молюсь за міръ?
Ясное дѣло, что эта часть картины не имѣетъ отношенія кь первой. Въ
высшей степени важно, что Богородица является здѣсь іп. своемъ обищіом-щ^чічтігѣ
ходатаицы за міръ, какъ опа почитаема была покровнтелі.ніщеіГ и ^міцнДн)іцей
Константинополя, Аоонской горы и др.. ходатайства же кіГЪоЛі^уѵ іі|м*,дст<>ящаго
здѣсь сановника и отношенія кь подписи, которая долгйѣрг^вкцдакііті. смыслъ всей
композиціи, мы никакъ пе можемъ здѣсь усматрнваѣГ.
По поводу изображенія Богородицы ца ішгцщіюіщЙ пасъ мохнікѣ номъ
кажется необходимымъ нѣсколько раздвинуть Д»амкіуіюп|ю<а и привлечь кь илѵіеиію
весь матеріалъ мозаикъ въ церкви св^ДнмнтрЬі. Весьма важно отмѣтить. чт«« в<»
всей литературѣ сказаній о св. Димитріи мелкія найти объясненія томѵ обстоя-
тельству, что изображеніе Богоматери йа мозаикахъ въ церкви сп. Димитрія занн-
маеіь такое видное мѣсто: на сравнительно нозначн тельномъ числѣ мпзанкъ мы
имѣемъ пять изображеній Богородпцкі. Два раза опа и.юбражепд < ъ нрѵдг гоящиміі
ангелами, одинъ разъ цъ'сложной композиціи, одннь ржи. на мгсізикѣ плохо со-
храпнвшейся^^ііікрйецъ, на той мозаикѣ, которою мы теперь ніимаімсн. ІІп
древніе акт^, црмѣщепные въ Асія Зансіопші, ни позднѣйшія іі|мні.им*д>*нія цер-
ковной цисьмеппоспі пе могутъ быть здѣсь привлечены сл достаточнымъ «и іюіеі-
піемъ къ объясненію роли Богородицы въ жизни и чудесахъ си. ХимитрІя
Ідгь, однако, нѣкоторая возможность подойти къ объясненію »гоп> іющюса
съ другой точки зрѣнія. Весьма ігѣ|ніятпо, что мозаика, которая іохрапнлап. пя
О вновь открытыхъ мозаикахъ въ церкви св. Димитрія въ Солупи.
17
алтарномъ ііплопѢ, представляетъ соэоіі копію съ тоіг, па которую автора, ссылается
на, подгверждепіе истины своихъ слонъ. Но положительно можно утверждать, что
алтарная копія не совсѣмъ точно воспроизвела оригиналъ, находившійся внѣ храма,
па стѣнѣ,. Внѣ храма оыла мозаика, происходящая отъ языческой эпохи и изобра-
жавшая нѣсколько иной сюжетъ, при чемъ па картинѣ была и женская фигура.
Г»аь"і> въ лптературііы.Х'Ь сказаніяхт, о св. Димитріи можно находить слѣды старыхі,
вѣрованій в'і, языческое оожестію, такъ и іи, мозапчпыхч, изображеніяхъ, открытыхч,
вь церкви св. Димитрія, мы предполагаемъ усматривать остатки старыхъ вѣрованіи,
ііапіедніііхъ выраженіе въ произведеніяхъ искусства.
Чтобы выяснять пашу мысль, остановимъ вниманіе1 па нѣсколькихъ мѣстахъ
сказанія о чудесахъ, принадлежащаго перу Тоаппа архіепископа, Солунскаго. Въ
главѣ ХЧ идетъ рѣчь о внутреннихъ волненіяхъ въ городѣ и помощи, оказанной
въ этомч, случаѣ св. велпк імучепикомъ. Такъ какъ въ этой главѣ заключается много
интересныхъ историко-литературныхъ н археологическихъ данныхъ, то слѣдуетъ
привести здѣсь ея содержаніе.
Кто пе знаетъ, читаема, въ этой главѣ, какую тучу ныли поднялъ діаволъ
при Маврикіи, благочестивой памяти царѣ-’), убивъ любовь и поселивъ взаимную
вражду па всемъ Востокѣ и до такой степени взволновавъ всѣ области кругомъ
дажц до самаго царственнаго города, что по только дпмы упивались па площадяхъ
кровью близкихъ, но и нападали взаимно па свои жилища п безжалостно убивали
находящихся въ ііихт,. а тѣхъ. что жили вт> верхнихъ помѣщеніяхъ, сбрасывали
па землю жепіціпгь и дѣтей, стариковъ и молодыхъ, которые но слабости силъ
пе могли спастись бѣгствомъ, и подобно грубымъ варварамъ грабили свопхч,
односельчанъ и зпакоыыхч. п родственниковъ и сожигали ихъ жилища. - Въ
такомт. же положеніи оказалась н (’олуиь. — $81. Дабы пе оставалось никакихъ
колебаній въ дмахъ относительно того, самостоятельно ли прекратилась эта буря
бѣдствій пли при чьемт, промынілеіііп, а равно чтобы пе было сомнѣнія, чыімч,
ходатайствомъ городъ изъятъ быль изъ пасти смерти, недавно прибывшему пзч,
Еллады въ С'олупь мужу. человѣку почтенному и родственнику тогдашняго пре-
фекта Пллприка. въ первый разч, прибывшему въ городъ н непричастному еще
къ занимавшимъ общество вопросамъ, было нѣкое сонное видѣніе. Привидѣлось
ему. что опь вошелъ вь храмъ св. Димитрія. § 82. Вошедши въ храмъ и помо-
лившись, видитъ то священное вмѣстилище и прекрасное сооруженіе3), которое
стоитъ въ серединѣ храма сь лѣвой стороны, шестиугольное но плану съ 6 колон-
нами и столькими же стѣнками, сдѣланное изъ пробнаго литого серебра. — сгь сѣнью,
также шестиугольными сторонами поднимающеюся кругообразно и оканчивающеюся
сводомъ, а наверху имѣющею сферу, подъ которою идутъ кругомъ удивительные узоры
изъ лилій, а наверху крестъ. — $ 83. 5 видѣвъ во снѣ это богодаровапное нропз-
хДх
Мігасііііі, р. 132 вдд., г. X.
МпирньіЛ царствовалъ 582- 602 г.	»- 	||,*“  .. 111.  ’	1
1х1ічь идетъ о киворіи, которымъ ми займемся пияе. КрЫМ.	Г,
&ИБЛИОТІІІА
р.	і
Ѳ. И. Успенскаго.
18
ведепіс, называемое у пасъ священнымъ киворіемъ, онъ спрашивалъ близь стоящихъ:
что значитъ это удивительное произведеніе среди храма .' Когда же ѵшаль, что это
рака св. Димитрія, заявилъ желаніе войти въ нее. при чемь емл указано было на
привратника при серебряныхъ дверяхъ, отъ котораю завпі І»ло внътнть <чо вь
киворій. § 84. Когда передъ пимъ открыли киворій, то еще не входя вь него,
онъ увидѣлъ находящееся посерединѣ ложе, у изголовья же его золотой тронь,
украшенный драгоцѣнными камнями, на которомъ іюзі «далъ славный подвижникъ
Христовъ Димитрій, какъ онъ изображается на иконахъ'). « на другомъ тропѣ,
который былъ ѵ ногъ ложа и сдѣланъ изъ серебра, онъ увидѣлъ сидящую жену.
Она имѣла величественную и прекрасную наружность, была роскошно, хотя и безъ
излишества, одѣта и внимательно смотрѣла па мученика. 5; 85. Когда онъ въ
изумленіи стоялъ внѣ киворія, та женщина встала и направилась къ выходу.
Великомученикъ, поднявшись съ большой стремительностію, схватилъ ее за руку н,
посадивъ опять па тропъ, сказалъ: ради Господа, не выходи отсюда и не (гстаа.інй
города, ты нужна всегда и особенно въ настоящее время3). Тоіда мужъ этоп.,
не рѣшившись войти въ киворій, поклонился и ушелъ, спросивъ лишь привратника:
„скажи мнѣ, кто эта жена, сидящая съ мученикомъ?" Тотт. отвѣтилъ; „Развѣ ты
не знаешь ее? Всему городу извѣстію, что она всегда обращается съ нашимъ
мученикомъ." — „По я, отвѣчалъ прибывшій, не здѣшній и не знаю. Не сердись
и скажи ея имя". § 8С>. Привратникъ отвѣтилъ: Д>то госпожа Ечтаксія, которую
Богъ давно уже препоручилъ своему подвижнику, и онъ бережетъ ее. не позволяя
ей выходить отсюда, какъ ты и видѣлъ это", — На этомъ проснулся названный мужъ.
Итакъ, была такая пора, когда въ религіозныхъ предстаіілеЦійхъ шцюда
благодѣтельная роль божества въ мужескомъ видѣ раздѣляема бы.пі съѴюжрсі)іиімъ
женскаго рода, т. е. защита и покровительство городу оказ^к^ма (нала не однимъ
божествомъ, по двумя пли даже нѣсколькими, такъ что рядіі^т^съ):ыщитникомъ быіа
и защитница, названная въ сказаніи госпожой квтдкгйм. Такимъ образомъ былъ
слишкомъ легкій н простой переходъ, чтобы христіанскій художникъ, даже имѣя
передъ глазами древній памятникъ съ изображеніемъ женскаго божества, придалъ
ему въ своей композиціи требуемую вѣрованіями его времени форму, т. о, изобра-
зилъ его въ видѣ Богородицы. Вообще изображеніе Богоматери, кромѣ таблицы XIV,
находится еще въ мозаикахъ на таблицахъ VII, VIII. IX н XI. На всѣхъ этихъ
таблицахъ, представляющихъ цѣлыя композиціи изъ нѣсколькихъ фигуръ, Бого]юдііца
поставлена въ соотношеніе съ изображеніемъ св. Димитрія, являясь посредницей
между просящими помощи, дающими обѣты нлн благодарящими за оказанныя
милости и меигду главнымъ защитникомъ города Солупи. Нѣкоторыя детали ад4п.
пе вполнѣ еще понятны и нуждаются въ дальнѣйшемъ изученіи, по нъ общемъ не
подлежитъ сомнѣнію тотт, фактъ, ч о значительное число сохранившихся мозаикъ
') Конечно, въ широкомъ бЬломъ облаченія
О вновь открытыхъ мозаикахъ
въ церкви св, Димитрія въ Солуни.
19
съ пзооражепіемь Богоматери находитъ себѣ объясненіе въ тѣхъ сказаніяхъ о
жіі.іпп и чудесахъ св. Димитріи, который происходитъ изъ дохристіанскаго времени.
Въ частности, по отношенію къ другимъ таблицамъ, имѣющимъ изображеніе
....родпцы. ограничимся слѣдующими замѣчаніями. Табл. IX представляеть Бого-
родицу между двумя <іпіелями и съ тремя миніатюрными изображеніями подлѣ того
II другого ангела. Посреди группы Богородица съ правой рукой протянутой но
направленію кі. в...игѣ. стоящему возлѣ ангела; въ атомъ юношѣ можно бы усма-
тривать < в. Дпміирія. Ьоіороціца одѣта вь широкую пурпуровую столу, имѣетъ
па іоловѣ мафорііі п оѢлую повязку, глаза ея поращены вправо, очень маленькій
ротъ. •) то тиіі ь. вырапогаиііый па Востокѣ кь \П вѣку; онъ повторяется па
нашихъ моаііпкахь не разъ (табл. X). Ангелы вь бѣлыхъ одеждахъ и безъ жезловъ.
Меньшія фигуры весьма тру дно поддаются объясненію. Едва ли пе слѣдуетъ думать,
что мелкія фигурки на всѣхъ нашихъ мозаикахъ вставлены разновременно но желанію
благочестивы\ь ревнителей. или жертвовавшихъ въ храмъ, или получавшихъ разныя
милости оть св. Димитріи Во всякомъ случаѣ, разновременность техники и неоди-
наковое достоинство работы можетъ быть легко отмѣчено па нашихъ композиціяхъ.
Табл. \ вь іч рединѣ представляетъ дефектъ. Па переднемъ планѣ изображена
Богородица вь гой же полѣ, какъ пи предыдущей таблицѣ. Па тропѣ возсѣдаетъ
св. Ідімінрігі. далѣе еще нѣсколько фигуръ. Здѣсь хорошо сохранился бордюръ,
которымъ отдѣлилась одна композиція оть другой. По отношенію къ сюжету ком-
позиціи затрудилемси сказать чго-лпбо опредѣленное; весьма вѣроятно, что это
вогнішал кчріипа'і. Габл. \1 представляетъ сложную композицію. Въ центрѣ Бого-
родица па тронѣ сь Младенцемъ на персяхъ. Ангелы съ жезлами въ одной рукѣ,
другою каждый изъ нихъ по удерживаетъ легкую ткань передъ ликомъ Богородицы.
Высока по техникѣ і р\ііпіцю іка фигуръ въ мяло удобномъ для композиціи про-
странствѣ, оіравпченномд. гь гой и другой стороны полуарками. Добавочныя фигуры
но бокамъ коміиі.шціи напоминаютъ тѣ изображенія, которыя находятся па другихъ
таблицахъ въ увеличенномъ видѣ н представляютъ уъ одной стороны св. Димитрія
съ предстоящимъ священникомъ, гь другой нруфе(іт:і Маріана, исцѣленнаго святымъ
<>ГЪ ГЯЖКОЙ болѣніи. То обстоятельство, чѣЬ МУ’ЛІДІЯ фигуры по бокамь КОМПОЗИЦІИ
несомнѣнно воспроизводятъ содержаніе рѵгнхь мозаикъ въ той же церкви, даетъ
ключъ кь объясненію техники и времейн іірошхожденія пхъ. Никакъ нельзя думать,
что всѣ онѣ произведеніе мднон и той же эпохи; ясно, напротивъ, что мозаики
подвергались пер дѣікѣ. шцноніялись и частію распространялись присоединеніемъ
НОВЫХЪ фіІіурЪ. \ Т=\\ (5-
Ч ДЬтткіа	и цѣли* семейныя сцены прелъ святымъ Димитріемъ хо.ът.пы быть пони-
маемы какъ поевтгцеѣыіі'емтом» уголтік?. обііи или ех »<•!«. Лучшимъ къ нпмъ комментаріемъ служатъ
гдЬі. хІста-Длцу жмлрп) св. «Кмт'ри СолупеьоЙ, изл. Кигіі въ Заіі. Ими. Ак. Паукъ но кст.-фпл. отд„>
дір »;і *»-	'О» ха1	аг.оаліХоа ха1.
ірічг; . . . іѵаОтзіх пао-Дзіѵ айтбОі т^ѵ пя>.!а 8-вф . .. 8вЕ« то ярютоѵ ха
:&>»»»»•'« тайтт.ѵ ЭэзЬѵ фэаѵ хаі лоуіхоѵ бХохарпшра хиріф тф Неф
т. VI, м I
<Т р и § -м.
О. ]]. Успенскаго.
20
Подъ мозаиками замѣтны остатки надписей, плохо < охряііпвіііпхея и мало
дающихъ матеріала для изученіи. Подъ мозаикой па гао.і. \ II чигаеіея: хаі з > сез~г-
та рои ауіе Дт]|г7рфіе роѵ'іігі ^ріѵ тоі; ооэаоі; зхл хаі тл,	Маха 7(Ѵ
ё§соха< т;|ііѵ. Па мозаикѣ изображена цѣлая (смън. и на цііісі. ѵпіі. объясненіе,
что это вотивпая мозаика, сдѣланная па пожертвованіе п представляющая впереди
дѣвочку съ 2 голубями, приведенную въ церковь и поставленную передъ иччііой
св. Димитрія, которая пострадала въ верхней части. (Іиючку < опроіюж і..< і > оіець.
мать и родственники. Всѣ одѣты въ парадныя одежды. Чі<> сцена происходитъ
въ самой церкви, доказываетъ находящійся но блн.оспі киворій и модаліоіи. < ь
изображеніемъ Вседержителя съ благословляющей рукой. Подписи п.і\<цііліі<ь кромѣ
того при табл. \І и ХП: икер	о Нзс; ті сѵора. Онѣ также
показываютъ, что мозаики исполнялись на благотвори тельные инюсы.
Обзоръ мозаикъ быль бы не полонъ, если бы мы не обратили вниманія
на медаліопы и на отдѣльные предметы и памятники, изображенные па ні.когорыхъ
находятся почти па лгѣхі. можінкахь надъ
ХП). Между ІНІ.МИ осгаііаіиивпюгь II» ееб|.
черіамн
іік.і ра-
. ІЮІІОІП.
моты или, лучше сказать, памятники, коихъ значеніе
ясно. Частію это происходитъ оттого, чт<» ікПщъи'хУ
мозаикахъ.
Что касается медаліоповъ, они
колоннами сѣвернаго корабля (табл. VI
вниманіе медаліопы съ изображеніемъ Вседержителя, характеризующіеся
восточнаго типа (табл. VIII и X). какъ ві. евангеліи І’абулы. медаліопы епископовъ,
между прочимъ Евсевія, точно также съ выразительными чертами гнрііігіию пли
армянскаго тина (табл. ѴПІ н IX). медаліонь св. Димитрія и. пакоііец . м« таліоны
мѣстныхъ святыхъ, чтимыхъ въ Солу ни. < ви. Пелагіи. Матроны. Высокая тг
боты и самая манера сближаюсь паши мозаики съ Раіичпк кнмп. ПоявлспіеЦи
на мозаикахъ можетъ представлять еще тогъ интересъ, что <>нн моідгѣ )
сматриваемы какъ дѣйствительно находившіяся въ церкви < вищ^ін; і н іюр.іжгпія.
внесенныя мозаичистами вь свои композиціи въ качествѣ йуоб^^Ьъііо нк<еіеѵ.цм.
Независимо отъ медаліоповъ на мозаикахь рредцпгврдіы |м.еі;ічны н|>ед-
У|ЮНС\оЖД«ЧП«* не « Ііін ѣмъ
МЫС предметы II Иібр.іЖсІІЫ
въ уменьшенномъ видѣ съ недостаточно /(чйрчепйымн деталями. ІІ<> какъ, ію іи ѣмъ
вѣроятіямъ, художникъ и въ этомъ ^отношеніи рнсоіилъ дѣііі твителыше щн-тметы.
имѣвшіе отношеніе къ храму св. Димитрія, то нельзя осгаіияті ихъ безъ вниманія.
Здѣсь разумѣются архитектурные \ііймятіііікн.
Между архитектурными изображеніями
вниманіе (табл. ѴЦ() зданіе —
димо думать, что\зд^сь изображено замѣчательное произведеніе нсіи
знаменитый киворій, который съ особенной любовью оПцс
(олунс.каго въ сказаніи о чудесахъ, е. '
еіаеЛ-ЭчѢѵ 8-^Оеѵ гѵ тф ѵаф ерй то ізргб-
<?х.еооѵ ензіѵо хаі ПерсхаХлё^ ^ѵ'іріоэру^ра
іі]и‘жде всего обращаетъ на себя
па высокомъ постаментѣ ше< тнугоді.цая сѣни Необхо-
нскусггв.1 \ I вѣка,
гаиъ у Іоіпіі.і архіен.
Р- 133	>2):
Вошедши іи. самый х|ммъ, видитъ т«
священное и нрекщіеиое произведеніе,
о нііпіо, отрогахъ ,иванкахъ „ъ вдриип с1(. д1п1ІІтрія І1Ъ й)луіІН
хатх [13507 тоі ѵхо'і Т.'Л- тоі; дхюі; т:Х=-т-
оэі; з^іортіііооѵ з;хло7іі з/т'іхт'.. у.іо-'.ч
з; 7.7.' ~л/у.г. іза-ійр.г.; =; іррро'л 0777.{і77
7.7.1 оіауз^Аіррз/о) [із;іорт(і>р'ѵоѵ, 7.а!
т/(ѵ оро^/,7 пізл іт >; 7.~7 т<о7 з;х/(,')ѵо)Ѵ
ізлз’лр >7	о; іѵізуоідаѵ. 7.7.1 у.-
ріХ7 ^-.77;7/.і,7 ю; з/. г.777- і-о-.ѵ'-
'77777 5)703 517, 53.7.13X7 73 7.7'7737.7 [13-
\'Л77; 7> [1'7.77 > т 0)57.7 7.7-)‘І 7. Й’|' 7'7
(•>; 7.7:.777 /іАО.5701 іі'7.')[17. 510'. 773,013/077X1.
Ю7 77X77(07 3777.7”) .. О '„'і)О775ІО; 7.7.'. 7І|Ц0^
-77 «І-зо) 7.77. з:7~і,77; Ѵ(|і >7 37атр6;.
21
расположенное посреди храма но на-
правленію кьлѣвій сторонѣ, имѣющее
ш ч гпу гольную форму съ шестью колон-
нами и сь гаконымі, же числомъ пре-
градъ между колоннами, все сдѣланное
іыь чистаго п литого серебра. Крыша
его поднималась вверхъ шестиугольными
сторонами и оканчивалась круглымъ сво-
димъ, имѣя сверху сферу серебряную
не малой величины, но которой шли ио-
оѣгн лп.іііі. а наверху животворящій и
честной крестъ.
Само собой разумѣется. .по риторическое описаніе киворіи было бы трудно
прнмІ.ппгь кь реальному пр< гмегу. котораго кь тому же нѣть передъ глазами. Вь
іочініеііні Іехіег еі І’иІІ.ін. Ву/апііпе Аг< Ііііеі інге (р. 121), сдѣлана попытка возста-
новись киворіи < нл.існо приведенному описанію, но но поводу ;ітоГі реконструкціи
мокп) ск.ъіаи весьма много противъ. Теперь, па открытыхъ пь церкви св. Димитрія
мозаикахъ, мы имѣемъ нм что изображеніе ліого киворіи, которое должно ближе
іоогв!>к‘івов.ігь описанію, чѣмъ реконструкція Тексье и ІІу.тлапа. На мозаикѣ
весьма оіч<*тліпш пер-дана шее і ну гольная форма сѣни, образованная шестью колон-
нами и інреб.ірк.імп .межіу ними. Гочио также мозаика вѣрнѣй воспроизводитъ
круглую крышу, окапчпнлющу ю я < рероіі. Нѣсколько затрудненіи встрѣчаемъ по отно-
шенію къ ппжііеіі части киворія, копірпй долженъ изображать самую р|іку н вь
коіоромі. должны бы іи ііомі.щагы л (если іолько видѣть вь киворіи уревнее языческое
свяпілиіцг} ложе сь трономъ для сіцящаіо св. Димитрія вь головахъ и съ тропомъ
„госпожи ілпакіііг іи. ногахъ.
п содержимое
у которой стоялъ іірнвраГііикь. По самому своему
пн круілоіі. ни піе< ни ранной формы, а чстііреугй^і.рой.
И слі.доваіе.іыіо едва ли могла похщнті. йа » пюбражі
ііалшіііііомъ и ІДЛІІІН. МоЖІІо оеіібі
ИЗЪ пучкопі. ЛИЛІИ. II который Н1
кахъ. — ІИ. імыс.11. архнтецту |ні
СЪ древнѣйшими ІЫобра^еІіІЛМіК^
Господня.
По ві 1>мь даннымъ зга часть киворія была закрыта,
въ иій било видимо лишь тогда, когда открываема была дверь,
іы.і^іачепію она не моі ла быть
. какъ всѣ саркофаги,
н иібражепіе, которое дано въ
^чіфкііуіь орнаментъ, который состоялъ
н. нА всемъ карнизѣ на нашихъ мозаи-
дапа к.пюріл слѣдовало бы сравнивать его
йпиТн или. еще вііронтпѣй. съ кувукліемъ 1 рооа
Пому на
виду
или
сдѣлать заключеніе по отношенію къ памятнику. отмѣчеіі-
тлоло <ь висящей передъ чимъ лампадой. Имѣлъ ли въ
ніті. ідѣеь реальный предметъ, находившійся въ церкви,
и.пізація древней церкви или часовни св. Димитріи, па лгоіі. иредмеі ь
Ѳ. И. і'спенскаго.
22
міл не рѣшаемся дѣлать опредѣленныхъ выводовъ1). Точно такж<-, изображенный на
табл. X предметъ между Богоматерью н медаліопомь (пистоля сі, і рудомъ іпц
дается объясненію. Это несомнѣнно саркофаі ь, кь которому Богородица прости-
раетъ руки. На крышкѣ саркофага виденъ предметъ, въ которомъ можно б.а
усматривать лежащаго агнца. Всего бы было натуральнѣй видѣть здѣсь гроіп>. пь
которомъ былъ погребенъ св. Димптпій, по оть дальнѣйшихъ соображеній намъ
приходится пока отказаться.
Для выясненія хронологіи мозаикъ, какъ памятника ху і<>же<тііенпой про-
изводительности, пе имѣется точно опредѣленныхъ и безспорныхъ данныхъ. Межіу
тѣмъ вопросъ о мозаикахъ въ церкви св. Димитрія долженъ полупи і. чрезвычайно
важное значеніе въ исторіи византійскаго искусства столько же по техникѣ, какъ
по композиціямъ н яснымъ восточнымъ вліяніямъ, отразившимся па рисункѣ лицъ,
но нельзя скрывать и значительныхъ затрудненій для рѣшенія хр<»подоіпчеешііо
вопроса, вытекающихъ какъ изъ неоднократныхъ поправокъ и пополненій перво-
начальныхъ композицій, иногда распространенныхъ и увеличенныхъ новыми фніу-
рами, такъ и изъ того обстоятельства, что между открытыми мшанками есть болѣ•
древнія и болѣе новыя. Изъ вышесказаннаго объясняется. что вопросъ о хроііолоііп
мозаикъ можетъ нуждаться въ изслѣдованіяхъ съ точки зрѣнія іюііомоппелыіыхь
матеріаловъ.
содержаніи остается незамѣнимымъ. Византнііік гі Гафель
споемъ 1>е ТІіеччлІогіІглЧ йііімріе
хотя ііришіссі. ііѣешмѣкіх йовйхъ
Главнѣйшій вспомогательный матеріалъ касательно Силу искати храма св. (н-
мнтрія н украшающихъ его мозаикъ находится въ житіи и чудесахъ іч», изданныхъ
Боллаидистами съ прекраснымъ критическимъ комментаріемъ іе.ппта Іе Бі« ), который
и донынѣ въ главномъ
въ прошедшемъ столѣтіи въ капитальномъ трудѣ
а??го, вышедшемъ въ Берлинѣ вь 183!» году
и до него неизвѣстныхъ матеріаловъ для освѣщенія дрешии ( у>л\нн, ш» вь
частности, что касается оцѣнки житія и чудесь св. Дпцйт|<і»і\пі стороны ихъ
происхожденія и историческаго значенія, не сдѣлалъ^вйХ^.)іін щ...... пыіл н«>
сравненію съ Боллаидистами. ІІоявпшіпніся въ Ь7| ііЛрЛ.га аббата Піара’»,
посвященная между прочимъ актамъ о св. Димитріи, д^щ нѣсколько новыхъ текстовъ
для исторіи Солуни и храма, извлеченныхъ изъ рукописи Лі 1517 ІБіцк.налык.й
онблютеки въ Парижѣ. Но какъ мши > щтдет^я въ ..томъ отношеніи ііеиснилііеіі-
ИЗЪ
СОІ.
•) Дли комментарія приводимъ вѣскк««<. мѣстъ й ѵ ж.т.и с».	<«)	„ д7 4 47-
ико’ы к 54 пТ-	1!й Р	§ « « -₽	-’Н
иконы § 54, р. 32, разумѣть на хозаваахг лахипду с ,у„сямжѵ	-в аімеяе.
І081-142б‘а	"'°1’ГІЯ’ ІѴ’ ₽’ 60*₽««««-	«>Г|ммо.« Ммм. ЧГ і, СХѴІ,
8)\и!/аГа- °е 1’ЬІ8І0Іге РгоГа,1с ‘і“’«	А««е» Огесл <к« ВоіЬшІк.е*, |‘«к» Ь74.
6 ВООВІ. открытыхъ мозаикахъ въ церкви св. Димитрія въ Солу ни.
23
наго и какь мало наслѣдованы акты св. Димитрія, это вновь и не такъ дави''
авторитетно доказано Гелі.церомъ1).
Въ разсуй; (опіи главнаго источника, т. е. сказаніи о чудесахъ св. Димитрія,
остается далеко еще не выясненнымъ кардинальный вопросъ о происхожденіи самыхъ
сказаній. Можно утверждать, съ другой стороны, что лишь затронутъ вопросъ о
ііредшествеііпикѢ св. Димитрія въ исторіи религіозныхъ представленій па Балкан-
скомъ полуостровѣ п вь частности вь Солупи2), и далеко не раскрыты основные
элементы, изъ которыхъ возникла легенда о чудесахъ знаменитаго патрона Солупи.
И» подлежитъ сомнѣнію, что н обстоятельства жизни св. Днмптрія, и вся факти-
ческая обстановка его мученической кончины, п скудость данныхъ объ его погре-
беніи в ближайшихъ годахъ вслѣдъ за. кончиной — мало согласуются и далеко
не могутъ служить подготовленіемъ къ той исключительно важной, можно сказать,
божественной роли, какая выпадаетъ ему въ VI—VII и послѣдующихъ столѣтіяхъ.
Высказывается мысль, что могущественное вліяніе св. Днмптрія должно быть объ-
ясняемо тѣмъ обстоятелю гномъ, что легенда перенесла на него часть старыхъ вѣро-
ваній вь мѣстнаго героя, бывшаго вь Солупи предметомъ поклоненія въ дохри-
стіанскую эпоху ). Само собой разумѣется, въ этомъ отношеніи легенда о чудесахъ
св. Днмптрія должна быть въ нѣкоторыхъ частяхъ разложена па ея первоначальные
составные элементы, изъ коихъ каждый подлежалъ бы изученію, какъ частный
фактъ мніюлогіп. Но въ этомъ отношеніи паши знанія религіозныхъ отношеній
Солупи іп. я.іычккое время не такъ точны, чтобы па ихъ основаніи съ увѣрен-
ностію можно было діиаті. заключенія. По не подлежитъ сомнѣнію особенно рас-
пространенный въ Солуни культъ набора, которому приносились кровавыя жертвы,
и въ честь котораго установлены были кабирскія игры*).
Наиболѣе опредѣленное свидѣтельство объ этихъ играхъ относится къ XII в.
по Г. X. и заключается въ слѣдующемъ:
'ЕзртД 5а ѵ,ѵ -і Афт^ріа. «озкер ёѵ ’АІЦѵцзі ПаѵаЦѵаіа... уСѵетаі хаі
Мх/.е55з: ііЕ-рлтт, т-.а’/т/ррЕіоѵ. зирре1. уар аоЦѵ сю рбѵоѵ аікб/Ооѵ
хаі ІОаѵеѵт,;. х/.'/л -аѵг'Діаѵ хаі пх'^лц ’^аа^ѵшѵ тшѵ алаѵтауоѵ, Миашѵ
-оѵ харшхоэѵтшѵ лаѵтссаг.і ’Ізтроу ^ахрСхаі ЗхуОіхт/$, Карпаѵюѵ, ’ІтадЛѵ,
І6Ѵ(ршѵ, Лиз:таѵ<і»ѵ хаі Ке/люѵ кііѵ іпбхеіѵа Алпегоу ха'. □улл'/(6от|ѵ вітсзіѵ. (охеіѵеют
іНѵе{ іхіта; хаі {Ьеіорѵг; Ёкі т5ѵ ніртура- ~ёц~оэзі ьі-
кярі
‘I Чгікг. !><<• Сопсеі» а«х'ЬуміПіііівсЬ1!чі Піе<псііѵсгЬиип8. Ілчр/і8 1899.
’) РыумЬсяі: К. /•/Йм.ХіНс ЛпЬищс 4е» Нсіідесіікиіія іп <1ег скгіміііііеп Кігсііе, іісгашдов-
»оп (і. Ангісіі. ТпЬиіцѵп 1904 /\ у \
•) інЛ/лХІііс АвЪпве І1еі)і8спки1і«, 8. 221: \Ѵспп аЪег пісМ аиГ Опта еі8спег
Ѵспіи ініс, «о Ы ВвтічНім йиг)а«Ічп-Ъ *п М«Ы ипй АівеЬсп ВМап8І, <1ааз ег еіп ЬсаопЛо-в ѵегіѵоПев
ЕгЬ« іп Міпег	Ы. КиІіигр-ьсЬісМе аег НошіесЪсп КаЙегееіі, Мппсііеп, 1904
моі. Н, 8. ЗС7 імч у
іил«|>у ярвавсимэоп освобожденіе Оирво от* готской осады въ 269 г. — см. Піс Лпйіп8е
а«* Псікцспікчіи, 8. 323 224.
\\\	н Еі<г«іи Дм Мапиасгн», IX, 2-е рагііе, Тітягіо, р. 171.
Ѳ. II. Успенскаго.
24
О значеніи культа кабпровъ въ Солупи и во всей Максѵнін спидѣгель-
ствуютъ по преимуществу многочисленные памятники пуми.піагнки. на которыхъ
кабпръ изображается съ аттрнбутами военнаго и морскою «..желна, Іл«. одежда
или короткій хитонъ, или хитонъ и хламида, на іыечахі. «іи. ша нгъ мо.і.и ь. щ.
рукѣ копье')- Особенно любопытно остановить вниманіе на близости кулі.т кабп
ровъ и Димитры, причемъ и самое имя христіанскаго .шіцігпшка горца (о.іупі
было бы легко сопоставитъ съ древнимъ божествомъ.
Наиболѣе ясными признаками заимствованіи въ легендѣ о <-ц. Ідімпіріи
изъ представленій о прежнемъ языческомъ божествѣ служатъ Іі огненный взоръ,
характеризующій его божественную личность въ разнообразныхъ гиоіие.няхь но
съ людьми; 2) бѣлая хламида, какъ обычная одежда іп. ближайшія времена обра-
зованія легенды о св. Димитріи; 3) подземный прпгрлінгві какъ мѣег.і < чрі-
дапій, смерти и до извѣстной степени дѣятельности св. Димитріи-'I; іі «чечі. спу-
танныя, частію совсѣмъ невѣроятныя извѣстія о мѣстѣ и«нребеіііл гп. Димитрія и
о построеніи перваго храма на мѣстѣ его могилы’і: 51 форма киворія, ію пре-
ній
у» грій« тііл
Іпмнгрі* мі.
данію устроеннаго надъ могилой мученика, н мѣсто, занимаемое вь «гомь кнворіл
святымъ Димитріемъ и соединенной сь нимъ іо ножей Евпішіей. служатъ и<т *
мпѣішымъ и непререкаемымъ признакомъ, что въ описаніи киворія сохранила*і>
черты древняго святилища кабира. а вь Евгаксін имѣется намекъ па микологи-
ческую двоицу или троицу близпецоігь-кябнровъ'і; і.і наконецъ, особенная роль,
выпавшая па долю префекта Нллнрііка Леонтіи въ исторіи прославленія памяти
св. Димитрія и построенія въ честь его церквей въ Грѣмѣ и Ступи, предста-
вляетъ въ себѣ съ одной стороны слѣды политической и ядмннін гратнініо^ГМѣірьби
Солупи и Срѣма изъ-за преобладанія но вопросу объ имени мнт|ицц>.
же очепъ опредѣленный намекъ на борьбу культепъ въ Македоніи I
весьма вѣроятнымъ, что почитаніе св. Дмитрія въ Срѣмѣ бы.н
церкви св. Димитрію вь Солупи. и что между первымъ
нѣтъ той близости, о какой говори гея въ чудесахъ <;п. I
Наконецъ, слѣдуетъ вспомнить о много'бн'.деідііІ
можетъ быть и мелочныхъ чертахъ, но моіУіі^иЦ Хіу
соотношенію съ мпоологпческнмн впцзрѣіі(лміі
напримѣръ, разсказъ о скорпіонѣ. \дрщ шем^
темницѣ, но сдѣланномъ безвреднымъ інр'редетвом ъ
сится повѣствованіе о Несторѣ, побѣдившемъ Лі -
') Г>іе АпГап^е, 8. 223:	О&сгірііоп 4<-
1808, ІП, р 971 и др; см. ^а.аіощ.е оГ іЙо Сгеек с........ ...... .........	,,
ппгегіпіізеі₽п	г ^пкиіи, «• ->«: Піоіег /.„₽ сЩспЬг 1сКг„4.ц^	<кі
] ;ьіл ? X п г , ?е’'С,,'1СП Ѵог*‘СІІ'"'К «І»у(-т8с ХѴ^и, 4», ,Ьп	Ы.
гшз	Ѵч'' • Т	Кгіппеи.пксо ... 4. п О... лп .ЫсЬеш 4<, Ь.
) г мязоіё микологическаго элемента іп. «тлП .
сдовар-і: ВагетЬегд еі Задііо.	Й	'<ВД“ "ад’*!*«<•«*	С.Ы.. м-
I Ріе АпСйп^е (1. Неііірепкиііа, 8. 227. Ашп 3
’) Мігасиіа I, 6; Ш, 10.
іяЧ
НЛ первый КП ІЯДЪ
Імучнтъ С1ЫН* «н'*ЪЛ< неніг Но
\я.йа<ісск«ій І5ІОХИ. Сица «ппн нт< и.
I1!. свитому. КОГДІ ОІІЬ 11.1X0(11 ни кь
I. знаменіи креста*». сица опіо-
-іея. и м і. др.
ЩеЯ « 4ПІІЦ<К>	• <» «ишяіпг» Гі.О.
с«іп« іо ііі<* Ипюіі Мііиснт Х|.<«4опм. ]• I іі
О 1.110111. открытыхъ мо.іпниахъ Пъ церкви св. Димитрія въ Солуни,
25
По оіпошепііо ы> хронологіи мозаикъ, далѣе, ждетъ своего разрѣшенія
вопросъ о времени построеніи гоіі церкви, гдѣ сохранились мозаики. Въ виду того,
что потъ послѣдній воіірік I. пылъ поставленъ ц> пѣкотороп степени неправильно
именно па основаніи пецк гаточпаго вниманія кь тексту актовъ св. Димитрія, который
вь іінііомі. случаѣ понимался слишкомъ оуквалыю, окончательныхъ заключеній по
хронологіи церкви св. Дпмпгрія Доселѣ пе могло быть представлено. 'Гакъ какъ
съ іругоіі стороны, пмі.сгі, съ произведенными нынѣ передѣлками обнаружены
нѣкоторые повые факты и ни хронологіи, то мы находимъ здѣсь умѣстнымъ вновь
пересмотрѣть тексты. касающіеся постройки храма, дабы поставить ихъ въ связь
сь новыми данными.
(лѣни древнѣйшему житію, первоначальная небольшая часовня пли цер-
ковь надъ іробомь святого Дпмпгрія была замѣнена уже въ началѣ V вѣка большимъ
храмомъ, поегроениымь однимъ пн. усердныхъ почитателей великомученика, прс-
фекіомь Н.і.інрпка Леонтіемъ, который, если считать его тождествеппымь сь Леон-
тіемъ, упоминаемымъ въ ( осіех ’ГІіеосіоЛі. извѣстенъ въ началѣ V в. (412—413 г.)1).
ІІіакь, гоі і. храмъ, кпырый соотвѣтствовалъ широкой извѣстности и славѣ св.
Дпмпгрія, быль построенъ уже въ началѣ V вѣка, когда повидимому начинали
с озданаи.с я с казанія объ сто чудесахъ. Къ сожалѣнію пе сохранилось такого опи-
санія ітсііо храма, но которому бы можно было опредѣленно характеризовать его
п огпжд< с іпнгь. Точно также и іи. первоначальныхъ сказаніяхъ о чудесахъ пе па-
хшимъ никакихъ \рош>.і<и и четкихъ данныхъ.
Что касается чу ц-с ъ, отдѣльныя сказанія объ нихъ, независимо отъ краткихъ
житійныхъ, псіяіыяюгся уснолі.но рано и были распространены уже въ царствованіе
Маврикія, по ісі пасъ ін. первоначальномъ видѣ не дошли. Первая реакція, при-
іиі ілсжліцая Іоанну .ірхіеііископу н относящаяся къ началу VII вѣка, носитъ слѣды
лапмі івоіыній изъ \І вѣка; позднѣйшія редакціи, анонимныя А и В, представляютъ
обильный матеріалъ чу і< с і. в мшнсі весьма важныхъ данныхъ для исторіи Солуни,
по. подобно всѣмъ такого р,і]л литературнымъ іГрс^ціеденілмь, лишены условіи
мѣста и времени. Лишь о.дію плжіюе дли храм.ГсК Дпмпгрія обстоятельство можно
жпімс гвоіиіь ц .і. ір< іпіі.йіиііхі. житій, что ЛпотіХхрамъ имѣлъ вь себѣ особенную
святыню. серѵбрлпуіо р.іку по11. с Ѣпі.ціДын гакъ называемый киворій, находившійся
но преіапію надъ мѣстомъ, і ді^ бі^сѴ^Ьо^ребено тѣло великомученика. Киворій
гчпіллс'л самой і.півчон с вяіыйс-йХхрцііа. сюда обыкновенно обращалась вѣрующіе
съ горячими молннимн л\.іДѣеь'сд>с1'|н-дс>тсічіів.ілн<ь дсцмнія при ношенія, близь киворія
получались ш цКъ і»іл\оты ^Хііічі|ым. болѣзней.
Въ іі<До|Ціі\хбыль случай, который сопровождался большимъ пожаромъ,
|кістоііііініі)імь оЧінѴіиіііый кіпюрій. !>тотъ случай стоялъ въ связи съ нападі'іііемч.
на (’олу^т^ </лзнодп і. и <-.іІ.ѵниі«*.іыі<> должічн. относиться кь самому копцу \ I вѣка.
Оніл^Цту^іій.ігп. інііімаііія для выясненія занимающаго пасъ здѣсь вопроса объ
исторіи храма.
•> за, Сой. ТЬ. иі. «; 177, Со4. ТЬ. ХИ, I.
2(5
Ѳ. И. Успенскаго.
Главный вопросъ, подлежащій разрѣшенію, можетъ быть поставленъ въ
слѣдующей формѣ. Сохранившійся до нынѣшняго времени храмъ великомученика
Димитрія имѣетъ ли какое отношеніе къ построенному Леонтіемъ храму, или же
представляетъ собой совершенно другую постройку, сдѣланную уже послѣ, и шего
вѣроятнѣй именно послѣ, одного изъ пожаровъ, о которомъ сохранились свѣдѣнія
въ чудесахъ св. Димитрія? — Становясь пока на точку зрѣнія ГафеляЧ, допустимъ
что пожаръ, о которомъ говорится въ чудесахъ и при которомь подвергся расплавкѣ
киворій или сѣнь съ ракой св. Димитрія, случился вь копцѣ VI вѣка. во время
первой осады Славянами Солупи. Можно думать2), что па .погь ралъ пожарь не
нанесъ вреда самому храму, такъ какъ въ чудесахъ повѣствуется лишь о возобно-
вленіи киворія па обильно поступившія пожертвованія, и ничего не говорится ни
о поправкахъ, пи о перестройкѣ храма.
Но страшное несчастіе разразилось надъ храмомъ си. Димитрія въ слѣдую-
щемъ столѣтіи. У анонимнаго писателя о чудесахъ, изданнаго іп. Асія 5аін іогнщ.
сказано объ этом'Ь весьма кратко3), и сейчасъ же за сообщеніемъ о пожарѣ (ѵяіѵ...
тіор(хаоатоѵ е; аорітои трбтоо уеѵсоОас) прибавлено о возпбноіыеііііі си» на счетъ
благотворительности почитателей святого великомученика •). На основаніи «тихъ
словъ весьма трудно было сдѣлать заключеніе о существѣ постигшей храмъ ві.
VII в. катастрофы, т. е. былъ ли храмъ вполнѣ уничтоженъ. или пострадалъ лишь
отъ пожара, иначе говоря, су шествующій въ настоящее В|»емя х|ммъ былъ ли
построенъ отъ основанія послѣ пожара, т. е. относится ли по своей ііоецмтйкѣ ко
времени послѣ А II вѣка (по и не позже IX в.), или же послѣ пожара »йъ былъ
лишь возобновленъ, сохранивъ прежній архитектурный планъ и даже бытѣ Можетъ,
часть внутренняго убранства: киворій, мраморная облицовка. свящ!миі<Д н^ібра-
жепія и т. п.
Этотъ вопросъ до извѣстной степени |>азрѣпшстс; какъ')Донодпитѵлыіымн
текстами, изданными аббатомъ 1 угаромъ, такъ ііоныдій данными. почерпаемыми къ
мозаикахъ и надписяхъ.
Аббатъ Гугаръь) дополняетъ приведенное выше извѣстіе нѣкоторыми подроб-
ностями. За вышеуказанными словами, ™ іфаы'ь едкииги жертвой огня Гнершгъяс-
пеннымъ образомъ", въ изданномъ нмъ текстѣ читается: ,\»»те ирису тгтвошио
множество гражданъ, и хотя дѣло было днемъ, нг окалмогь вгаможмоони спасти
ярамъ или хотя бы частъ сг^отъ всепожирающаго пламени*) Ни искусные и
многочисленные пожарные, ни значительный запасъ водокачатѵлміыхъ машинъ, нри-
годныхъ для борьбы съ ремъ, не способны были ни ирекратитц ни огл^ить
') Бе ТЬевваІовіса, р. 121.
’) Мігасиіа, ИЬ. I, с. 6Ь, р. 124.
») Мігаспіа, 1. И, с. 111, р. 172, § 183—184.
) іЬісІ. § 184 (р, 172;; іуд пйДду ,$у вй«6 оіхв» 'йоЦ «Ім&их	фш&сАч і-гжишплгп
ха>.	«I ѵіѵ, 3	**	5^4
) Іѵидагй, Бе I Ьізіоіге ргоГапе, р. 144.
*) М	«Вгоѵ Ц «4^3
О ПІІОІП. огкрытнхъ мозапкпхъ въ церкви св. Димитрія въ Солупи.
27
итогъ пожаръ, пока весь нсиванный приснопамятный храмъ не сгорѣлъ до тла'\
хота пламя ограничилось только игнмъ мѣстомъ и по коснулось ни одного изъ
прилежащихъ до.моігь. 11 не только здѣшній христолюбивый народъ съ городскими
архонтами соѣжа.іі а для іупіеіііл пожара, по н многіе изъ нрнбышннхь сюда чуже-
земцевъ: и никге», какь сказано, не былъ вь состояніи совладать съ огнемъ, пока
ппчтъ всеевятый храмъ — и единственно онъ — не былъ песъ истребленъ, такъ
что не сохранилось »нъ него ни милѣйшей какой-либо части"8).
Нельзя, ноіпідимому. болѣе рѣшительно выразить шу мысль, что отъ
прежняго храма ничего не осталось, и что помаръ уничтомсилъ его до тла и до
основанія. Но міа ппкакь не должны забывать, что имѣемъ дѣло съ повѣствованіемъ
разсчи іаниым ь на нраш гнеіиіыі» выводъ н на поученіе. Фактъ переданъ вѣрно, но
ві. повѣствованіи оставило слѣдъ настроеніе автора, желавшаго и въ самомъ пожарѣ
віцѣгь чудесное дѣйствіе ікн іі І.ваемаіо имъ патрона Солупи. Слѣды преувеличенія
можно находить іаже пь іалыіі.йпінхъ словахъ автора, изъ которыхъ позволительно
заключись. чіо размѣры іюстнннаго храмъ бѣдствія въ приведенныхъ словахъ автора
довольно разукрашены рніорпкой. Такъ, вь сказаніи читаемъ далѣе: „и въ томъ
нельзя не усматривать чуіеснаю и не вндііть доказательства благоговѣйнаго почтеніи
гражіанъ кь великомученику, что какъ только пламя погасло, они занялись очисткой
самаго храма сь воздыханіемъ и горячими слезами; все происшествіе пожара и
очистки продолжаюсь тт часа того же самаго дня8), такъ что всѣ говорили съ
плзчемь. что .«го случились :ш наши неправыя дѣта въ наказаніе нашему городу,
но друііс утверждали шлі>д<тіие іанпаю іімь откровенія, что св. мученикъ пехода-
гайетвоіыль ради паси, чтобы та кара постигла его храмъ и не коснулась города.
Въ да.іі.п І.Йпіем ь
чплгя
нимъ
ни ѵь
ниднмь н еще одинъ намекъ, что пожаръ въ сущности ограпи-
віп треінкн п.ю храма, т. е. жертвой опія сдѣлались деревянныя части и глав-
образомь стропила н к|н>вли. н что послѣ пожара храм представлялъ собой
ііеіімѣюіцлго кроши іі ліпік нііаго убранства здарія •).
Послѣ пожара, имѣвшаго мѣсто въ ксміцѣ ѴП вѣкЛ, храмь св. Димитрія
и< ирліеіеііь и іюсобноіисііъ путемъ іюж<,|»тііои'аній и частной благотворптель-
объленсно ^уд^сахъЦ. и какъ легко замѣтить при
ід, осц^еѣшитямъ нынѣшняго храма. Можно
ііервоііач.ілыіля ярх^йѵѣтурши? форма .храма была базилика въ три
, би.гь нѣсколько шире боковыхъ. Въ нынѣшнемъ
ѵхі; ікіхайОг,.
Ірчи-л»; 4 саѵЛ-рч 4“! хвт«?Оарч ѵа4;, цт, іѵяг.-цівІѵаѵто{
би.і ь
Ногти, какъ -То онргдѣдеНІЮ
нѣкоторомъ вниманіи къ архнтсі
шідѣтъ. что
корабли, нрнчемі. с|м-діий корабль
х4» рірѵ*; Ц»
’> р Нс>\
хаі
ІдЦр»; уг;«»4Х / \
ца^а^ііетц, *»,» хабарзіѵ хаО айгсО П|ііѵси; іпоі^ааѵто рвт
ір гЛтг т%{ хийэмі»; ха! хаОір=»а>; іѵ «иаіѵ а>ряі{ аит?,; рів;
<-Лом • Іѵ» «шрадо4*&» ’Дѵ ѵьін пи^хяисгоѵ т«ѵіоОяі хаі оО-сш?
<'Х’)<Гл«Ъхміміхо вохвилсс.
хЧі А^Чі*®** Ъ«М;х*і*.
\\») I ІМ и «Г»«3ря	В«4* «аясьіні® •!;	1га!8а	па>лѵ хіѵ
яіліеі сХіп "ъС; иииц коАІгаі;
О. 11. Успенскаго.
видѣ планъ нѣсколько измѣненъ присоединеніемъ колоннады посерединѣ ооковыхь
кораблей п устройства падь ппмп помоста или малыхъ хоръ. Арки н кирпичное
загражденіе, покоящееся на этихъ колоннахъ, измѣнили ірехішфпую >3 шлаку въ
пятипефпую и кромѣ того вызвали появленіе вь церкви мо.іапчныхь изображеній,
прежде не имѣвшихъ здѣсь мѣста, такъ какь мрамора.іп облицовка храма іма ію
себѣ служила достаточнымъ украшеніемъ. І’ышескізаинымі. рѣпиптиі воіірнь <>
пожарѣ, постигшемъ церковь, въ томъ смыслѣ, что і іавчыя вь пей іасіп и< галнсі.
въ цѣлости, и что пожаръ коснулся внутренняго хбраікткі и іюго.ікл, .и і.івіінь
стѣны ПС тронутыми. Съ ЭТОЙ ТОЧКИ Зрѣнія МЫ Ѵ'ЛЖІІЫ рі.м магрипать ІрХІІГі'КП рпыіі
видъ церкви вполнѣ нетронутымъ пожаромъ и. слѣдовательно, дюжімі. ечнгаті не
подлежащими сомнѣнію данныя о принадлежности церкви кь \ вѣку. а вмѣстѣ
СЪ тѣмъ признать, ЧТО нѣкоторыя измѣненія И ВЪ особенности НІИ Ір' ПНІН укра-
шенія иконами II мозаиками произошли послѣ пожара \ ІІ вѣка. Г< ІН О Времени
пожара мы пока лишены опредѣленныхъ свѣдѣній, то іп. ііагп>яіце< і р< мя. < ь
появленіемъ новыхъ фактовъ, открывшихся въ церкви осенью 190 7 і. можемі <ь
положптелыіостыо утверждать, что возстановленіе поврежденій, н;ію < < ини\і. пожа-
ромъ, послѣдовало въ первой четверти VIII вѣка, такъ что храмъ іи. цп|н твоіыіііе
Льва Псавра былъ спона во всемъ величіи и красотѣ и притомъ вновь былъ
украшенъ тѣми мозаиками, которыя открыты какъ падь ко.юпііа цоі < ѣю рпяго
нефа, такъ п вь другихъ мѣстахъ в чисть которыхъ еіѢланп на осноивпін бнлѣе
древнихъ образцовъ.
Именно па таблицахъ \ III и IX. какъ ра.гь подъ тремя ^ефціоііііми.
изображающими вь серединѣ св. Димитрія, я по бокіиі. диѵхь «шц<\>іі<<иъ. ши.
коихъ одинъ находится и па ктиторской мозаикѣ (гпб.і. X Ѵ4. и \цруѵ< такшѵтъ
епископа Евсевія, открыта прекрасно сохранппіпаяеи паді ісіС^Л
І СІП ХРОХСЭХ А6<ІХГ(К ІІІЮХТЛ В.ШГЕК
КАГбСХТА ТО ІІРІХ ТОХ ХА<»Х АЦМЙТРІиГ
іо есть. Храмъ Димитріи, прежде сгорѣвшій, Іі4^щц)ііЬі. вь цвѣтущемъ снстняпіп
въ дни Льва1).
Многое і Щі згѢ і. иреісгавл>щт\яЧ^і)цд«»чпымь п <ам«н* н>и<нін»п.ігііі<* х|кіма.
приходящееся па царствованіе .Іыг^ІІсіщ^. пли во «сЯ№»ѵъ случаѣ па .Іыш изъ
иііопоборіеікаіо періода, и нысикоо ^искусство м<>.иіп:ь, обличающее, іноіііднмому,
болѣі раннее время, чѣмъ вѣкъ, н, наконецъ, пиная п|юб.ісма и тамъ. что
въ возооповлеииомт, храмѣ осталось стараго, т. г. сдѣланы лн нь началѣ \ 111 іи
только мозаики надъ колоннадой, пли же и тѣ мктикн. что открыты на алтарныхъ
пилонахъ, дожиы^бйть отнесены кь той же .нюхѣ? Наконецъ, кпідя н|м.нс-
ходиліі йокм вставки въ мозаики, поправки н прибавки іювыхъ лицъ?
\ ДІока слѣдуетъ считать доказаннымъ тотъ фактъ, чта ногт^давшіП от ъ пожара
^^^зетаноштепъ вь VIII вѣкѣ, и что битьшнштв. м,личныхъ |мбоП.
*) іяі хріѵшѵ Діоѵто;	хгЛ1ѵ.л .л
<• ІШ0І11. открытыхъ мозаикахъ въ церкви св. Димитріи въ Солуни.
....................Ч"' 11...•ІВИ..К-ІІІ.І храма. ;»Т1, лнравдыіыстся НС только приведенной
выше иіідіпк ы<>. ію и іпіжеел 1.іу юіцнмн соображеніями.
1>.іііжагііііін .1.111.4 1. илпі.1 іія О храмі, св. Димитріи относится къ ІХ-му и
самому началу \ пі.і.л. II л. чпхь іішкстій вытекаетъ, что тогда уже забыты были
..........  »	по.іо6іюв.і< ііі<-. паііроіши.. ві. :.то время храмъ пользовался уже всѣмъ
ве.шчіі м ь. б п < ком і и .......й убрані гвн. пріобрѣтенными вслѣдствіе возобновленіи
вь ІИ •ь Іві'Ь Ап о і.о ін і*іі<> ііоіекарі. представляя королю Карлу Лысому въ
МІІ I. шреводі. <1 ірече.как. на латинскій жн.і................... чудесъ св. Димитрія1),
говорни. о по ці іи п\і"М і. с\ \ і ( олупн храмѣ безъ у поминаніи объ уничтоженіи
его цо;ьаромі.. Но вісіо лучше іііыіін мысль подтверждается свидѣтельствами
ікхлІцііпхь іі.іі. І\-ю и начала \-ю вѣка, изъ копхь явствуетъ, что храмъ
< к. (имперія іоідіі । іу.і.ніі. мІ.< ючь хрік ііаік к.цо богослуженіи, и въ то же
времіі НЫЛЪ МІ.і ЮМІ погребенія І.ІП еіпк ІіоіЮВЬ. Такъ. въ житіи св. Оеодоры
( О.іу ІІ< КОЙ. < ОІ ІЛНЛеІіІіоЧ I. ПЬ гамомь Концѣ 1\ В. II ВО ВСЯКОМ'Ь Случаѣ ранѣе
!Н)1 іода’і, іоіорикя > воірбеінп нѣсі епископа Антонія, умершаго въ 843 г.,
и чре.и. Н> лі.гі.. т. г. вь >*’і і, іруюіо епископа. причемъ авторъ житья самъ
удостоился ипі.п. моіцн \ііт<ініл. Приведемъ .по мѣсто въ виду его церносте-
ііеіівоіі важное іи пн п<л«ріц храма Кчііг, 1>ех Кіеіікеіъ (ігеуогіо» ВегісІіЬ іѴЬег
І.сЬеп <Ьі НеіІ. Пігпіічід \<>н ГІіечхдІоііісІі (Записки Пмп. Акад. Паукъ но
ік торико-фи юі <>ті.. т. \ 1. .V 1. ІІетерб.. 1'.НІ2) II, 4; 18: то уобѵ тсаѵауюѵ
•/.а! лЧ/.г^'.у.гіі’х-.	зоіря	-хт^Ебзхѵ"; хятаЙіѵто ёѵ то:.$ лаіоід рёраоі
тоо Ое'ол ѵзг/б	ріртърі; Дт(ртррои ёѵ тф ёхе: 5ѵті ѵаф . . . иаі
т о 5 т о х а I а б ~ і ; ё у б > т с 0 Ё а р д:
ё; Етг( ”7; хбт* > ~рб; ’л‘>'л.7 ёхлт(ріх;.
7.7.1 67 '.<[>	т ‘	7.Х7.Й777
о і ѵ і ;: о ;• ретх уір теооарххоѵта хаі
ётёрО'а 7ДІЮѴ крогороу ТОѴ {}’0Ѵ &ітоХітоѵто$
ххтаОізОаі Осдт'оаѵте;, гурорем то каѵауюѵ
’Аѵтічѵ'г । з-еіх ;ігО' о»ѵ 4хе7.оз;п1''. ар/іЕрат:7. оѵ іѵ5ур4т(и^ 0/6007 атсаѵ ашоѵ,
і;иКоТ07	Что л«* »;-*«зсвя I. КамеіііатиЧ, то оііъ/повіісі'вуя объ осадѣ и
завоеваніи ( «чунн здиіблми іп. 904 г., говоритъ./^то\храм^. былъ тогда ири-
бі.жііщ'мі. для лжі< нііыхт . которые гобнраліц‘і^іп^)іеМ'Ѣ во время осады и молили
О ІІОМОІНП
.иіцитіінка к>р><и
І Ъ 1ч іпшіму Ченпка ѴіМІІІрІЯ*'*).
Ъ Ч <* і *і»з * ’ О . Г
!| хаѵілг здзд *ко |лзіііюс
г$*<<’’*» Лі
; ъ 0 а г.
• й € »у, і *
!*>*» ж г» •	1 і * Ж За
г г, и и • (% ж »
51 в • ш «й. • А №• < І
4 * ІЯ»./09/
І «І&М
ь Й
изъ аМ. міега, р. 4, § 7: іи-аѵіотш тЯѵоѵ
яілі» і;сііціт,заѵ Аѵ І хаі таѵо|і«ѵи каі -ф
ххі 4зі заі; рвзі Овоѵ г.роотасіаіі
Л яв»«,445сѵ царзаро; Ат,|іг,трІси, еіа^иХаз-
$ иіхАі	вііхѵотаі.
•сг <»ім*ори СолунсжоГі. Юрьевъ, 1.409, стр. 49.
Ъ 1 Ъг.мі	ГЛ», ІО ісЯ ІІопп., ТЬсорЬ. Сопіітіаіи» )
и	4». I»? -.4-» г.рг.ііу.оьтя с«ѵ»ипрі-м-.»тоѵ сіхоѵ т-Л яаѵіѵіб^и
6 . .	жаі 4э-л Іі Ш'Дхс#,; іах/ ікфиі»;, хаі »и-лЬ5н; х Р«>;
. е .1. -іИЛі. . . Пра »п>»ъ «у»*, «и «О1ЫО ІПВІСПК. ИІІМЬ,
ч. а Р ».р. с». Іи.итріеиъ, ІМ4 Р 45*.	І"-' !і "іѵ
. і »<>,;. Ада«л .> ~і> |И₽^*тг.ѵ, гхХз» «-;Лѵ» хаі абтА/^.-.вр -.1,;
мажъ {кдисті си соіиагпіьпи» ргаѵ'іи» «ъ Лсіа ЪЙ., Осі. І',р- <Л,§'ІП.
0. II. Успенскаго.
30
Въ послѣдующіе вѣка имѣемъ о храмѣ д<»ш»льп» опредѣленный и нерѣдкій
извѣстія п можемъ положительно утверждать, что онъ не ніпыіывілі. кагаегрофь.
которыя бы подвергали опасности его существов.іпіѵ, какь -*т<» <»ы.н» вь \ ІІ вѣкѣ.
Памъ остается въ заключеніе обозначить тѣ пристройки и измѣненіи,
которыя относятся къ XIII п XV вѣку. Направо оп. ангиды »-сгь ш-большая при-
стройка, составляющая подобно придѣлу въ честь Іоанна Крестители палѣію,
о которомъ сообщаетъ намъ житіе св. Оеодоры. особый вритѣль. .Ногъ второй
придѣлъ имѣетъ шесть колоннъ и маленькую аненду. Такь кікі. ремонтъ коснулся
п этой части храма, то и здѣсь оказались слѣды исторически хь и \\ ѵжіттві-ппыхъ
памятниковъ. Подъ слоемъ извести па лѣвой стѣнѣ оказались фрески. м« жгу прочимъ
изображенія св. Димитрія въ военномъ доспѣхѣ н си. Евонмія. и кромѣ топ» надпись,
шедшая вдоль стѣны. Прибывъ во второй разъ вь (олуш. вь апрѣлѣ мѣсяцѣ,
я уже нашелъ весь прпдѣль вновь отштукатуреннымъ н выбѣленными. т.ікі. что
и живопись и надпись была уже не доступна для изученіи. Художники Клуге,
производившій въ это время въ церкви работы надъ м<>.іаііклмп. сдѣлалъ кальку
съ надписи, которою мы здѣсь и пользуемся. Надпись весьма не поііі.і. ни. ін-я можно
только заключить, что придѣлъ въ честь св. Евоимія в .шбпліигнъ іп. 1 ИіЗ году.
Надпись читается такъ:
. . . аѵаѵеобоі тд Эъіоѵ оброѵ ЕѵОорЬѵ Э-аиразігз ттЗ т:;. . . . (не-
достаетъ ок. 14 буквъ)	крш-оатратор^'] еѵ (недостаетъ ок. 20 буквы
темѵа Корѵг)ѵосро(-?() тоу/аѵгэзі	<о; еоО-лці»; ёх ххлейѵ е-г'яз-а;
тслт]зѲеѵте5 аррш; тф ларбѵті Рібтср аОзрІаѵ ууушзі тт,ѵ айоѵіаѵ іѵлі ЯШЛ
(1303 г.) Іѵ§іхтій)ѵо5 а'.
Весьма вѣроятно, что надпись, но обычаю того п|и-м<*нгі. ідаЛлЬлеІцГ^по-
этичеекпмъ размѣромъ, на что указываютъ не совсѣмъ обычнинХ-лои^ гі сочетанія:
тоу/Аѵоозі лрд; уіѵоид, езОэрІа; . . . Ёруазіа;
Надпись по своему содержанію въ плегояндедп. сдим'уч. видѣ іі|м*дгтавляетъ
нѣкоторыя затрудненія. Кто возобновилъ придѣлъ ей. І^шіііыіи Имѣется имя Михаила
протостратора, по изъ дальнѣйшихъ словъ можно догадываться. что стіииш-лей было
по крайней мѣрѣ двое и притомъ изъ фамиліи Йомииноіп. (Ксрѵт/^зт,». Нѣтъ
сомнѣнія, что здѣсь нужно думать о деспотахъ зпирскнхъ. владѣпіпііхь между
прочимъ и Солуныо и носившихъѴпретенціозный титулъ Дука-Лшслъ-Комшііи-
Палеологь. Такъ какъ въ цадцпей дана хронологія, то легко видѣть, что гшаобпо-
влеше храма относится ко времени ^послѣдняго «паренаго деспота шл. фамиліи
Ангеловъ ~ Дукъ, именно і^ына Ппкнфора Ѳомы, убитаго своимъ іглсмянинкомъ
графомъ Кефалоніи^ въ 1318 г. Въ 1303 г. Оома былъ малолѣтнимъ п управленіе
аходилось рукахъ матери его Анны Палео.іоп. *і. Профессорт. Ц, Крумбахсръ
опубликовалъ обручальное кольцо одного члена этой фамиліи, гъ нцдішсыо:
тесраѵои Доэхгл^ хХйоз	’Лт >Лу ѵл ’ѣ Здѣсь
’) С. Раскутег., ѵоі. II, р. 2щ, са. в„п11.
’1 КгитЬас^г, Еіп вегЬйсЬ-Ъуипііп. ѴегІоЬшцргіпх, МиосЬеп ГЛШ
О вновь открытыхъ но шипахъ въ церкви св. Димитріи въ Солупи.	Ч1
О А
разумІ;ется (тгфаиь I’а дославъ-Іука и Анна Комнина, дочь Оеодора Апгела-Ком-
нниа-Дукп (Айнскаго (\1ІІ вѣка). Въ какомъ отношеніи къ деспотамъ кипрскимъ
стоитъ Михаилъ про™ граторъ. <•61. .помъ наша надпись не даетъ никакихъ
данныхъ
Ещі- небольшая передѣлка іи. храмѣ происходила около 1480 годя, что
енпдѣтельствуется обширной п напыщенной надписью въ честь Луки Спапдопи
(табл. XX). Ата надпись не ііо.іполнегь однако извлечь никакихъ заключеніи пи о
самомъ Спапдопи, пн обі. оказанныхъ ямъ іп. пользу храма благодѣяніяхъ. Надпись
была напечатана нѣсколько разъ, иногда съ ошибками, по о личности Спапдопи мы
пс могли отыскать хоти бы краткихъ свѣдѣній Ч
1	Я'>‘/ЛІ*Я -ег/Осі; тоб тіііѵ ‘ЕлХтркоѵ уёѵоо;
тф г.гр'.іѵті тоО т<і>ѵ ірЕтбіѵ хчхХоо
хаі -у/ г.а-'/.Іа І7хо6е6ат(хіо;. оіроі,
“>ар6ар:х-?,; оо рнтёзуе; хтрзВо;.
5 тоіѵ уір г.а-грпоѵ арет<«ѵ е|рі)|і|йѵо;,
/рзі; бізтхнр ті; т( азЦр Еюзсрбро;,
2лх;н}хх; лар-р-6; тф т<оѵ ірвтйѵ халлеі.
оы^розбѵт;? уір хаі яѵЗреіаѵ іох^аа;
т/4ѵ те ^ріѵтріѵ ха! т^ѵ Ізоѵоріаѵ,
I о х; ^іОръѵ іретшѵ "(і>ѵ ёѵОеюѵ,
20
ІХ^СГ|бТ( /С ЪѵлХФ\
гВ’ ||Т,ѴІ ^ЯѴѴІІ арЛ;
ауакра іН’лѵ то’.; пазіѵ іѵе5сі^0т|5,
іН/.ушѵ 81 піѵта; тшѵ Хбуюѵ зЕір?(ѵі
хаі улауурі тѵз ххл(лЪп;
хаі уеѵѵаЬ:; то» ёрушѵ хатаяХГ|ТТ<оѵ.
8ѵ т5 ххртг’, ^«5, т<пѵ |іеу(отшѵ ёХтс^ыу
^‘/Л ІІѴ* т*“» ха* хліо; ѵі|; |10’Ѣ
ті х’дѵіѵ Ѵ( зеірі уроз'^у&ѵоо;,
»’ гѴу{ ’^ізее»; лар~рх ^/.зтіріа.
а* а*,	хаі еззтзуіа;
Іэттр* 'Ці ^эк ірвО "ой піѲоо;,
.«?-ал€	<р»с. т^рфі;,
^ху-Ю хаі тшѵ 'ЕЩѵыѵ 8рк^.
X НеѵЗ Аоохі; & Хпаѵтобѵті; іѵ ётЕі й АII Ѳ'° іѵВіхті-
(1 іъоѴ
$ І»улучн главой імлннскаго племени
По богатству всяческихъ доблестей
\^Ч Д»»\г»вріи імавваоцлг» мл »₽<«» «. Яор/, ОгікЬепІапѣ 8. МО, 356, 419;
ІІІИогу Ц	IV, 134 ІЗН I- А. І*»нв»м, «М «в вожокіти» т?; ‘Иміроо. Еѵ Кврх-^, 1895.
\Ч	Ѵорег 4.п. I. М.сіЛоіпе, I, «. Хава;, Х.ми^хг, ФЛоХоди, р. 106; ПисЛмлс
Л Лоул, №амчг« »пг апе тімЬа «а Мосі ЛіЬм, р. 6», Тѵйг «пй ЛЛоя. ВугаМіпе АгсѣНесНіге,
О. И. Успенскаго.
32
II, къ крайнему сожалѣнію, покинувъ отечество.
Ты не испыталъ позора варварскаго ніа.
Пылая отеческими добродѣтелями
Какъ золото или какъ утренняя звѣзіа.
Ты ярко блисталъ красотой доблестей.
Ибо упражняясь въ цѣломудріи и мужествѣ,
Ты положилъ въ основаніе божественныхъ совершенствъ
Мудрость и равноправіе передъ закономъ,
Являя всѣмъ божественный образъ,
Привлекая всѣхъ чарами слова
II восхищая красотой.
Ты поражалъ и благородствомъ поступковъ.
Увы! Въ полномъ расцвѣтѣ великихъ надеждъ
Уходишь ты. свѣтъ и слава м<»ей жизни.
Слава всего нашего племени, поколѣніе золптои» род.».
Лучшая гордость произведеній природы.
Оплакиваю мою личную и общую печаль.
Какую бездну горя испыталъ и. поправъ тебя.
Мой милый, надежда, жизнь, свѣтъ, услада.
Отпрыскъ Цареграда и эллинскаго племени*
(1481
Почилъ рабъ Божій Лука Спандопп въ лѣто индикта 1 I, января 1
II.
Политическое и торговое положеніе города въ половипЬ Ѵ| віія . Гі
— Первое сказаніе. — Второе сказаніе. - Состояніе Калкаисааго ііозцогтроца псилі пннигр«иіа
— Куперъ и исполненная ихъ политическая рилъ. — КсрзяисЩвІ	ІІравигсгитвсияаа
і сЛаа махи г»|».<а <‘«луиа-
інтриі значительную |и»ль
щииіесл оіи.ігѣть сю съ суши
іщрішзѣ надъ колоннами въ сѣверномъ
і. посвященныя изображеніи» чудесъ. ( амос
ірю был<» именно отраженіе отъ іо|м»да
: "О ріртлг;
Содунь.
Славянъ.
Славянъ,
колонизація имперскихъ областей. — Закрития фрески съ изобрахспн
Извѣстно, что въ актахъ велпкпмучсіпікя \ Д
играютъ Славяне, дѣлавшіе набѣги па Солунъ
и съ моря. 'Въ храмѣ св. Димитрія,
нефѣ, кромѣ мозаикъ обнаружены ф|і
послѣднее чудо по направленію цъ
Славянъ, какъ это видно изъ подписи, не вполнѣ сохранившейся:
іхіабюѵ <іѵ8ра>ѵ [хататик6іТ|0і;].
Предполагая, дать здѣсь нѣсколько свѣдѣній о древней (олуши находимъ
полезнымъ прпложитіЛсхему городскихъ стѣнъ и обозначитъ главнѣйшіе архео-
логическіе памятники, на которые будемъ ссылаться. Па предлагаемомъ рисункѣ
№ 1 обозначаетъ Біазъ-куле пли Бѣлую башню; .V 2 І’дп-кулс или Семь башенъ;
№ 3 арку Константина или Тріумфальную; .V -I Порту въ щіемль («ма башенъ;
№ 5 Базилику великомученика Димитрія; .V 6 Церковь св. Софіи. -V 7 Церковь
св. Георгія; № 8 Церковь св. Иліи; Лг 9 Церковь св. Апостоловъ; Ле 10 древнюю гавань.
о »НОВ1, <>т«рНп»ъ мкмиихъ въ церкви св. Димитрія „ъ Солуни.
33
Вь \ I и \ II нк. къ которымъ относятся славянскіе
мила па Балканскомъ
сіюем\ нолнгнчеі к<»м\.
набѣги, Солунь заіш-
полѵ>ст|нііг|, исключительное положеніе. Она считалась по
военному И Торіовому СОСТОЯНІЮ ШІЖІіѢйШИМЪ ИЗ5, ПрОШІН-
ціалі.иыхъ іі>роі>пь имперіи и нітоміііліио оправдывала свою славу перваго города
нослІ> Коін г.інтііноцолл Занимая прекрасное ноложеціі^ па морѣ и владѣя лучшею
гаванью ирейскаго моря, ('олуш, вь то же время имѣда всѣ выгоды хорошо распо-
ложеннаго сѵхіііптнаіо мідта. такъ какъ стояла на діолыпой римской дорогѣ Ѵіа
Ецпайа, соединявшей Копстаптіппіноль съС^рачемъ. Независимо отъ того географи-
ческое об|мі.иныше западной части (Балканскаго полуострова способствовало тому,
чтобы соегнннті. ( олуш. <ъ осѣіілышй Ен|н»н<иі п<»с}К‘дствомъ Вардара, Дрігна и Мо-
равы. В< I. .<тн услоіуін об« .ц^Уппйулн Сі»лунн пери степенное положеніе па Балканскомъ
нолуостр ч<ѣ у же ігь\б<чи^ч’ (іі)м-іія. Илъ римской янохи Солунь перешла въ визан-
тійскую. не у грапшѣ Ѵяорхъ преимуществъ: въ Солупи былъ центръ гражданскаго
и церконііагоС ^цраи^ічіія Плліірнкомъ, здіич. сосредоточивались обіцелмперскія тамо-
женныя у^цмжѴеіЪи. Будучи административнымъ центромъ для обширной области,
(’оіуш. Т<ла,(кія весьма ожііилепііыміі торговыми споінсніпмн почти со всІ»мь тогда
извѣстнымъ мі|юмъ. Здѣсь происходилъ обмѣнъ товаровъ, шедшихъ съ сѣвера, изъ
Италіи н 'І'ріпцні, илъ Александріи п Египта; сюда свозились европейскіе сырые
О, И. Успенскаго.
34
товары и южные, и восточные: золоти, драгоцѣнные камни, шелковый ткани и
восточныя пряности. Хорошо воздѣланныя земли вь ок|мсін«»< тн доставляли городу
необходимые для жизни продукты, а на корабляхъ нодво.шлік і. предметы роскоши.
Населеніе города было весьма значительное н весьма вѣроятію, что іп. іучшес
время достигало 220,000*).
Безъ сомнѣнія былъ въ городѣ большой торговый н промышленный классі..
который доставлялъ средства на устройство многочисленныхъ храмопі. и мона-
стырей и па украшеніе ихъ произведеніями искусства. Нужно замѣтить. что и но
настоящее время въ Солупи болѣе сохранилось блестящихъ памятіінкоіп. искусства,
чѣмъ въ самомъ Константинополѣ, а что :»тп памятники ю «.шикали н поддержи-
вались на благотворительныя средства, объ атомъ <ш|н*дкігпію вторятъ Акты
св. Димитрія. Умственная жизнь въ городѣ отличалась подъемомъ, не уступая сто-
лицѣ: много просвѣщенныхъ дѣятелей и писателей вышло иль Солу пн.
Составляя собой важный административный и военный пунктъ, ('олуш,
своими военными сооруженіями доставляла безопасное убѣжище и «храпу много-
численному населенію окрестныхъ мѣстъ, когда опасность уірожала имъ <т.
сѣверныхъ враговъ. Городскія стѣпы. сохранившіяся до настоящаго н|и-мепн. во
многихъ частяхъ представляютъ постройку XIV и.. ію но споимъ основамъ и по
системѣ построенія относятся къ древнѣйшимъ временамъ’). Въ .нюху движенія
Славянъ городъ уже былъ окруженъ съ суши и съ моря. Въ настоящее іі|н*мя
стѣпы уничтожены со стороны мори и въ ближайшемъ отъ него ]іа.істонііііі.
Если провести прямую линію отъ Біазъ-Кулѵ т. Едн-Куле. то па «ю(і линіи
слѣды старыхъ стѣнъ прежде всего обозначаются близь иыіі. арки ІнійАаптшіа.
откуда стѣна идетъ на сѣверъ вплоть до к|м?мля или (‘смиба’пшмшрп^^мка
(Еди-Куле). Толщина стѣны не вездѣ одинакова. обыкновенно 'ѣб четв., въ
нѣкоторыхъ мѣстахъ двойная толщина. Па небольшихъ рщмдуй Піяхъ «дна отъ
другой стѣна укрѣплена башнями. Большія башни. пінуишііЩпя. очевидно, ключъ
позиціи, сохранились только у моря, такова же хгловай башня \ кремля. вгѣ стѣны
увѣнчаны зубцами, кладка въ большинствѣ мелкій дикій камень на хуругзпѣ съ
прокладкой рядами кирпича -— характерная особенность построекъ съ XIV в.
Близь главныхъ воротъ кремля лежйтъ большой блокъ ст.і]и«й стѣны, вѣроятно
упавшій отъ землетрясенія. Въ :»тоЙ „портѣ" находится извѣстная надпись Липы
Палеологъ, свидѣтельствующая оАцкюбіювлепін стѣны. Кремль ««круженъ отдѣльной
стѣной, и такъ какъ въ і^етѵящеу в|іемя въ немъ находится государственная
тюрьма, то осмотръ его не представляется возможнымъ. При ішв«.|м»гѣ стѣны иа
югъ къ морю на башнѣ сохранилась надпись изъ кирпичной прокладки, свидѣ-
тельствующая о постройкѣ ея деспотомъ Мамутомъ. Чѣмъ болѣе стѣна спус-
кается къ морю, тѣмъ больше она расширяется, захватывая все больше и больше
') Гіпіау, Нівіогу оГ Огеесе, е<1. Тоже г, II, ОхГоп! 1877, р. 267 пм*.
7 ХатСт, Ішаѵѵоѵ, ’Ааги^уі» е.оэаіоѵіж^, р. 19-87.
<» вновь откритнхъ но шакахъ въ церкви св. Димитрія въ Солупи.
35
ровной земли. Ьліыь моря у нынѣшнихъ Вардарекпхъ воротъ стѣна обрывается,
хотя несомнѣнно, что III. ............а и здѣсь доходила до мори.
Имѣя исключиіелі.но благопріятное положеніе на полуостровѣ и господ-
ству и въ админш гратнвномь в экономическомъ отношеніи надъ обширнымъ про-
етрэнгтвомі.. ('мунь. сь наступленіемъ смутной эпохи передвиженія народовъ, ко-
торая с лишкомъ сильно и пе разъ затрагивала и Балканскій полуостровъ, стала
нредлі томъ особенныхъ дом<и.ітелы твъ разныхъ варварскихъ пародовъ, стремившихся
овладѣть этимъ богатыми ;<>роюмі. По что всего любопытнѣй и что особенно
нужно здѣсь отмѣтить. славянскіе набѣги па ('олуш, имѣли цѣлью не только
хищеніе н ірабежь. но конечное завоеваніе города съ (шредѣіеппо выражаемымъ
планомъ поселиться вь немъ навсегда. Ясное (ѣло, что подобнымъ образомъ
формулированный плачь іі|іещолнгагть уже хорошо созрѣвшее дѣло колонизаціи
полуострова н іі.нгі. 'гіі но рода подготовленность среди славянскихъ вождей къ
завоеванію у іімш-рні іижнаю морскою города, принадлежавшаго ей. Въ атомъ
отношеніи, дли выясненія іг.апмнаю положеніи византійской имперіи и Славяпь въ
половинѣ \І вѣка, намъ преѵтанляетея необходимымъ войти вь детальное разсмот-
рѣніе всего доселѣ ставшаго шнгіитнымъ матеріала.
Ни первомъ мѣстѣ стоить вопросъ объ актахъ св. Димитрія, — разумѣемъ
весь тотъ матеріалъ, который сообщенъ въ Асіа 88. подъ 8 октября1) и которому
предпосланъ іі|н-к|іаспыіІ критическій аппаратъ. Хотя этотъ матеріалъ достаточно
уже быль исчерпанъ /’<і</>елс.м». въ ею работахъ о (’олунп2), но, какъ оказалось
потомъ. на.хоіяіцее<я і ] юллапдііетшп. паданіе сказаній о чудесахъ св. Димитрія не
можетъ быть признано \ і<>іысті«>рнтелі.пымъ. 5 же дополненія, сдѣланныя въ этомъ
отношеніи аббатомъ Тмпіромъ’і. іі<»ка.ыли, какъ сказанія о св. Димитріи изданныя
Боллапдіісгамн. не до< таточны іп. смыслѣ неполноты въ передачѣ рукописнаго текста.
На основаніи дополнительныхъ текстовъ ученому Іельцеру*) удалось бросить
совершенно новый «нѣтъ на чудеса си. Димитрія, какѣ историческій матеріалъ
для исторіи Слаіипіъ. а къ самое послѣднее время вопросъ о славянскомъ движеніи
на Гм.ікаш комъ іюлюі т|и>і<Ѣ вновь тщательно разсмотрѣнъ и оцѣненъ въ двухъ
прекрасныхъ трчдахь на <с]/»ск«»мъ и на чешскомъ языкѣ1). Кромѣ всего прочаго,
оба анто|іа одннакоію юнорятъ о\г|р»ы4\пой важности актовъ св. Дпмпгрія для
исторіи VI н ѴП столѣтія и пыекайышік»^ сожалѣніе, что они остаются не вполнѣ
наданнымн и потому ма.ш оцінгііицмн и не исчерпанными для псторико-лшераіур-
ны хъ цѣлей.
Гоіиірі^ 'объ ді
сказаніи о чѵдеса^т.\
ъ <У Іпм^трія. мы разумѣемъ главнѣйіпе Мігасиіа, т. е. два
>.и\ъ одно принадлежитъ Солунскому архіепископу Іоанну,
ІоЬп» IV. р. - ЙЮ.
•»	ЦегоІЮІ 1839.
Ю | Ымоігѵ ргойпе <Ьп« Іп »<(сі <гес» Не» ВоПапЯівіея. Гапя 1874.
хѴ	Піе (коми <кг Ы «лвйткЬсо ТЬетгпѵегймип?, Ілірхіц 1899-
' Ъ	. <у... к«. .р» ига. И.. т* >«»
II, «ТО*. 1, Рг*Ъ» інов.
V
О II. Успенскаго.
36
жившему ВІ, нервш половинѣ VII в. друго.- анонимному ангару. Оба .иманія н.іщпы
но рукописямъ, хранящимся въ Парижѣ (.V 1э17) и вь Ватиканѣ <.Ѵ. ^211, но п.цаны.
какъ объяснено выше, далеко не въ полнотѣ п — чі<> ві. <к обеишнпі пажік» не
сопоставлены п не сравнены съ другими рукописями, содержащими гагь же самый
матеріалъ. По состоянію доселѣ извѣстнаго матеріала м«>жи«< лишь ѵ>ы гыпаіьгя,
какъ мало сдѣлано въ смыслѣ критической еіо оцѣнки. Не гаіюрнмь уже о томъ,
что не сдѣлано попытки распредѣлить сказанія но нхь редакціямь и < р.«піііпі. н\ь
но различнымъ рукописямъ, самыя сказанія, нашедшія мѣсто въ изданіи Ьо.ілан-
дистовъ и дающія ясное представленіе о постепенномъ ра.ипиіи леіенды и ростѣ
ея редакцій, не приведены къ единству и не показаны іи» сипомъ періииіачалыіомъ м
простѣйшемъ видѣ. Кромѣ того, многое заставляетъ думать, что изданный ыатеріаль
далеко не исчерпываетъ всего того, что находится іп. рукописныхъ .тшлаіняхъ о
чудесахъ св. Димитрія, которыя весьма распрост])апены и не шшторяют ь рабски
одно и то же содержаніе*).
Изображеніе св. Димитрія съ двумя женскими фиі урами у еі<» шнъ, обна-
руженное въ самое послѣднее время вь храмѣ св. Димитрія, не м»»іл»> быть іміьнспеп»
изъ напечатанныхъ чудесъ въ Асіа 88., по нашло себѣ истолкованіе іи. Макарьев-
скихъ Четь-Минеяхъ2), гдѣ разсказывается о спасеніи диухъ плѣнницъ іьп. аі арап-
скаго плѣна. Ясное дѣло, что это сказаніе заіімстшмиіік» въ русскомъ наводѣ изъ
греческаго п должно находиться въ рукописныхъ текстахъ. ІІііпоміііімь еще замѣчаніе
Тафеля па счетъ Дамаскина Студита, который въ своей 35 бесѣдѣ. і.нюрл <• событіяхъ
времени Маврикія, показываетъ знакомство съ болій* п<»д|>обііымн гка.ипи мн о <п.
Димитріи, чѣмъ извѣстныя въ изданіи Іимлапднстоігь3).	аГ \3
Не входя здѣсь въ дальнѣйшія подробности о рукописномъ іп «щ іѢ^йуре-
ходимъ къ оцѣнкѣ изданныхъ въ Асіи 88. сказаній, пін-дспныя іцн щ|»ии'тенгпн<»й
важности матеріалъ для древней исторіи славянскаго дЩіжщіщ хн.і Гшлкаін комъ
полуостровѣ. Въ настоящее время этотъ вопросъ зн ннп^лыіц облегченъ «слѣдствіе
сопоставленія разнообразныхъ текстовъ въ выше кажЦійыхъ трудахъ п|иМ|нм ео|ингъ
Станоевича и Нидерле.	’
Первая легенда, какъ сказано, принадлежитъ архіепископу Іоанну, жившему
въ началѣ VII вѣка. Точнѣй опредѣлить в]»емя его управленія «оіуіккпй анархіей
пока не представляется возможности, по важно отмѣтить. что ИПгаръ поімова.іся
матеріалами, восходящими., къ \ I в., именно ко в|м-мепп Маврикіи и Фоки, и
ссылается па свидѣтельства современниковъ. жившихъ во в[и мя описываемыхъ имъ
ыгій, а о фактахъ, относящихся къ 597 году, прямо кнюріпъ. какъ о случи-
вшихся за нѣсколько до’того времени лѣть; $ 30. прі	Ітаѵ
Те^ѵуиц, хаі о65еѵд$ тшѵ таіѵтсоѵ <й|ьаі іхф ЬаЖрвіфѵ; ср. $ 31. % 69
2 Можемъ сосдаться на Эскуріадьстіс жод. ф. |Ц. 20 Ь,| 8-й г „ . н ь	,
равио ва Ватиканскій 797, Гоі. 292.	3 < " Г. И. 6, Іоі цч>, 1Ы
П	АрХС0Граф-	Соб. І«6О. о.^, г,р
) тог«, 1 ЬсБвцІоіиса. Ртоіе^ошепа ІДѴІ, п. 48.
О вновь открытыхъ мозаикахъ въ церкви св. Димитрія въ Солупи.
37
цбѵоѵ ті г.;2	арті уеѵбреѵоѵ опуу^аораі; ср. § 71, 77, 94 юѵ і'уѵюрЕѵ
хаі Ѵ(хо6оа|і2ѵ. рѵ^роѵебааі ^роѲоіреОа.
Въ первой легендѣ, ра.цѣлеппоіі издателями па 15 главъ и содержащей
1:>7 повѣствуется о различныхъ случаяхъ, въ которыхъ св. Димитріи оказалъ
чудесную помощь или отдѣльнымъ лицамъ, или вообще покровительствуемому имъ
городу. Іінкакь нельзя іумагь. что порядокъ, вь какомъ слѣдуютъ одно за другимъ
чудеса, соогвѣгствуегь .хронологической ихъ постепенности, въ особенности это
можно съ значительный і> вѣройгіем і. утверждать о чудесахъ, относящихся къ городу.
Именно, вь легендѣ повѣствуется между прочимъ о трехъ набѣгахъ па Солунь со
стороны страшныхъ варвароігь, которые вь гл. VIII точно не обозначены, а въ
іл. XII прямо названы (’лавіінамн*), и число ихъ даже опредѣлено въ 5000 чело-
вѣкъ. Есть вс!; основанія предполагать, что оба нападенія были ранѣе 597 года,
событіямъ когораіо посвящена XIII глава и которыя несомнѣнно имѣли мѣсто въ
397 г., и что первыя и послѣднее нападеніе отдѣлены небольшимъ числомъ лѣтъ.
Не останавливаясь пока на установленіи хронологіи для первыхъ набѣговъ на Солунь,
( <н редогочнмь вниманіе н.і томъ дѣлѣ, которое описывается въ XIII главѣ и ко-
торое имѣло наиболѣе важное значеніе. Въ этомъ дѣлѣ, повидимому организованномъ
аварскимъ кагаішмь. рельефно выступаетъ пріобрѣтенное къ тому времени Славя-
нами значеніе н пхь политическія притязанія. Мы приведемъ сначала извѣстіе объ
игомъ пабі.і I. по дополненному тексту Тугара, а затѣмъ попытаемся разъяснить
н сопоставить его съ другими данными-’).
гГоворить, что по какому-то случаю тогдашній аварскій ханъ послалъ
пословъ къ блаженной намяти царю Маврикію. Не достигнувъ желаемаго, онъ
возгорѣлъ неудержимымъ гнѣвомъ, и какъ не могъ ничего сдѣлать тому, кто его
не послу іпа.іь. придумалъ способъ, какимъ но его предположенію онъ всего _болѣе
могъ досадить ему. что н оказалось вполнѣ вѣрно. Разсудивъ, что оогохранимая
митрополія Несса іоника между всѣми городами Ѳракіи и Иллирика по прсиму-
щес.іііву отличается разнообратыми богатствами и людьми побіенными и разум-
ными н истинными христіанами. однимъ словомъ, имѣя полную увѣренность, что
названная митрополіи лежитъ на сердцѣ царя такъ какъ она во вспхъ отношеніяхъ
б і истаетъ преимуществами. и чт?, если бы съ ней случилось неожиданное несчастіе,
то ромлйскій вѣнценосецъ испыталъ бы не\менынс горя, какъ отъ убійства собствен-
ныхъ дѣтей, призываетъ къ себі^шС славянское языческое и грубое племя, ибо весь
атотт. народъ быль ему подчиненье присоединивъ къ нимъ нѣкоторыхъ варваровъ
.другого происхожденія, онъ отдалъ приказъ всѣмъ имъ идти на богоспасаемую
(Іесеіілонику “.	>5
.И эта громадная толпа съ такой быстротой исполнила походъ, что мы не
узнали объ ихъ рриЪижепіи какъ только за одинъ день: мы получили объ этомъ
Слѣдуетъ жъ русскомъ переводѣ мѣсто изъ Мігасиіа, 1ІІ>. I, с. XIII, § 109 (Асіа 88., р. 113).
Ѳ. И. Успенскаго.
38
извѣстіе въ воскресенье 22 сентября1). Городскіе жители не думали, чтобы они
могли достигнуть сюда раньше четырехъ или ияги дней. и нагому совсѣмъ не
озаботились мѣрами защиты, между тѣмъ какъ они вь самую ночь на ............іедѣль-
никъ раннимъ утромъ безъ шума подошли къ стѣнамъ городи. Первая защита
всеславпаго мученика Димитрія состояли въ томъ, что онъ помрачилъ ихъ зрѣніе
въ эту ночь п что они простояли нѣсколько часовъ у башни спитой мученицы
Матроны, принявъ ее за городъ. Когда же явилась утренняя заря и <нін поняли,
что городъ близко, то единодушно устремились на него, какъ левъ хищный н
рыкающій- Затѣмъ, приставивъ къ стѣнѣ лѣстницы, которыя заранѣе приготовили
и несли съ собой, они пытались подняться по нимъ ; но вотъ пн да-то и случи-
лось невѣроятное и великое чудо святого подвижника". (Именно повѣствуется. что
святой въ видѣ пѣхотинца сбрасывалъ со стѣны всякаго, кто хотѣлъ подняться).
Эта семидневная осада, окончившаяся постыднымъ бѣгствомъ варваровъ,
составляла для Солуни явное доказательство чудеснаго заступничества св. Димитрія.
Варварамъ казалось, что городъ защищаютъ громадныя силы (а ихъ совсѣмъ не
было), которыми предводительствуетъ мужъ съ огненнымъ цвѣтомъ лица, сидящій
на бѣломъ копѣ и одѣтый въ бѣлую хламиду.
Давно уже поднятый и окончательно не рѣшенный вопросъ о значенія
славянской иммиграціи на югъ Балканскаго полуострова, въ Ѳессалію, Грецію и
на острова, несомнѣнно долженъ получить окончательное свое разрѣшеніе но свяли
со сказаніями о чудесахъ св. Димитрія. Ограничиваясь пока первой легендой,
которая пе выходитъ по сообщаемымъ въ ней даннымъ за конецъ \ I і/Ька. мы
должны признать насущность опредѣленнаго плана у Славинъ — захвягіГтъ мор-
ской берегъ и завладѣть съ цѣлью окончательнаго въ немъ поселены кгліцымь
приморскимъ городомъ, которымъ имперія не могла не дорож^п^.
Могли ли Славяне въ \ I вѣкѣ осуществить подобныл^нритизаііія?
Первыя попытки Славянъ начать движеніе по Бцлцг 4
самаго моря и захватить Солупъ засвадѣте.п.ств^віпы
Со времени появленія новаго этнографическаго,
лицѣ тюркскаго народа Аваровъ (съ 55к г.^иохо^ы Славянъ
юму полуострову до
половины VI вѣка2),
элемента на ііилуаст|юпѣ іи.
. становятся болѣе орга-
низованными; съ того же времени, повидимому, начиняется іі|твіілыюе заселеніе
Славянами многихъ областей на Балканскомъ полуостровѣ.
Въ періодъ съ 580 г. и\^о копца столѣтія іі|нш(ходіілн наиболѣе важныя
попытки со стороны Сдарлпъ захватить господствующее неможеніе на территоріяхъ,
подчиненныхъ визаи^іЦск^й имперіи. Отъ этой эпохи сох|киіил«м'ь нѣсколько важныхъ
извѣстій, которыя частію были уже извѣстны, но нѣсколько .иіподо.ірѣііы въ періодъ
жаркихъ споровъ по поводу высказанной Фальмерайеромъ теоріи объ окончателъ-
помъ уничтоженіи эллинскаго населенія въ Греціи п Ѳессаліи Славянами.
') На 22 сентября воскресенье падаетъ аъ 58В п 597 г. въ плрегвовапк Маврааіа.
-г Г ,„1’Г0С°рі1’ Юе 1іе,1° СмЬ- ш. 40 (Вопп. р. 44д): 6 хйѵ Ххіввтдлѵ
Іотрсѵ. о! аь Іадир^то &« ОвсоаДо^ѵ т. ай-гі^ѵ хаі гЛДвц ті,- аітг.ѵ	#жоиѵ.
О вновь открытыхъ мозаикахъ въ церкви св. Димитрія въ Солуни.
39
На нервомъ мѣстѣ стоитъ извѣстіе Іоанна Ефесскаго*). „На третій годъ по
смерти цари ІОстшіа и ігі. царствованіе побѣдоноснаго Тиверія2) выступилъ про-
нятый народъ ( л.івяне, которые прошли всю Елладу, еессалійскія н ѳракійскія
провинціи, взяли многіе города и крѣпости, опустошили, сожгли, разграбили и
завладѣли страной и поселились ві. ней совершенно свободно и безъ страха, какъ
бы іп. своей собственной. Это продолжалось четыре года, пока царь запять былъ
войной і і. Персами и всѣ войска послалъ па востокъ. Въ ото время Славяне по
Божьему нонуіценію распоряжались въ странѣ совершенно свободно, опустошали,
жгли и грабили даже до Впѣпіпей стѣны, такь что захватили всѣ царскія стада —
многія тысячи — н стада частныхъ лицъ. II вотъ до нынѣшняго дня — а теперь
идетъ МІ5 годъ (г. е. 5Н4) — они спокойно живутъ въ ромэйскпх’ь провинціяхъ,
безъ заботы н страха, занимаясь грабежомъ, убійствами и поджогами, отчего раз-
бита гѣліі, нажили золота и серебра и владѣютъ стадами коней и оружіемъ, на-
учившись виси ному діиу лучше самихъ І'омэевъ. А между тѣмъ это были простые
люди, которые не смѣли выходить изъ своихъ лѣсовъ и не умѣли пользоваться
оружіемъ"’).
Это извѣстіе, равно какъ и нѣкоторыя другія, напрасно старались ослабить
противники Фальмерайера. (’ъ появленіемъ новыхъ источниковъ, идущихъ съ разныхъ
сгорой ь, становится неопровержимымъ фактъ, что большія вторженія Славянъ усили-
ваі<»тся въ послѣдней четверти VI вѣка, направляясь то до Константинополя, то
до Эгейскаго моря. Подразумеваемыя извѣстія хронологически совпадаютъ съ тѣми
датами, которыя даны въ при веденномъ текстѣ Іоанна Ефесскаго. Въ четвертый годъ,
читается у Менандра, царствованіи Тиверія Константина Кесаря (578—582) во
(Іракію сдѣлалъ вторженіе славянскій пародъ до ста тысячъ числомъ и опустошилъ
Оракію и многія другія области4).
Новый свѣтъ на занимающія насъ отношенія брошенъ двумя восточными
хрониками, недавно сдѣлавшимися доступными въ прекрасныхъ французскихъ пере-
водахъ. Это, во-первыхъ, лѣтопись Іоанна епископа Никіу, жившаго во второй поло-
винѣ \ II вѣка и ііг|іавніаго важную роль въ исторіи церкви верхняго Египта0);
во-вторыхъ, хроника Михаила Сирійца нат|ііарха антіохійскаго, жившаго вь XII в.,
во иоліловавніаіоса хо]Юіиігмп источниками, которые частію нынѣ утрачены6).
Ч Чсіюч^іісг, 1)іс КігсЪеп-бечсЬісЬіе ЙС8 Іоііаппев топ Ерііевив. МіІпсЬеп 1862.
’) Юстинъ II царствовалъ 605—678; ТаверіЙ !1 578 —582.	....	.,
’) Есть нѣмецкій переводъ Іоанна Ефесскаго, принадлежащій 8с/юп/еІДсг, и англійскій: ВтіНі,
ТЬе «ЬігЛ Раніі оГ «ііи ЕссЫаШісаІ Иівіогу оГ ЛоЬп ЫвЬпр оГ Ерііевив. ОхГопі 1860.
•	)	Нівіогісі кпесі шіпогев II: Мепапагі ГгаКш. 47 (р. 98д Ві ті гйтаргоѵ йго6
м^ к0,ѵд’Л-ліѴк^Ѵ’зіХ‘(я: *ѵ нр**в Еиѵ,ѵ1хвч * 1М,уЬч ™ *
Ѳр?хг(> хаі ілла поАЛА Х^оааОяі.
*	) йігопіЧие<Іе Леап ёѵёцие <1е Хікіоп, іехіе ёіЫоріеп Ігаіі. раг ПоІепЬегд, Рагів 1883 (перво-
начально вь Хоікек еі Ехігаіи, то). XXIV).	і т
*	) СЬтопічие <Іе МісЬс! 1е Зугіеп, раігіагсЬе ЛасоЬІІе д-АпіюсЬе (П66-І199), раг СПаЪоі, I. I,
Рагі»
О. II. Уснсискпго.
40
Обѣ эти Хроники сообщаютъ драгоцѣнныя щппыя іля освѣщиіыі «общій,
слабо намѣченныхъ греческими писателями, въ опібе........................иію къ
славянской исторіи. Ограничиваясь здѣсь ближайин* лишь гіні.і», ш«мі. ( л.івлпь па
Солунь, мы отмѣтимъ для послѣднихъ годовъ \ I вѣка < ЛІ.ПЮЩее МІИ-ТО НІИ.
хроники Іоанна изъ Нпкіу1). ГП«> отношенію кь Римской имперіи «•< п. н.шѣстія.
что короли того времени съ варварами, чужды».....лродах.... жиплямн 11 лліірика.
опустошали христіанскіе города и уводили въ плѣнъ жителей. 1,'ы.ч ш-щілана тоіъкі
Солунь, благодаря крѣпости своихъ стѣнъ и Божіему т ър< сителъсп іу. парна р« кнмь
пародамъ не ѵдалось овладѣть этимъ городомъ, г >т < лея і -крестная! <>б іа. тъ бы и
опустошена. — По отношенію къ тѣмъ же годамъ въ хроникѣ Мііх.пііл Сирійца
можно находить чрезвычайно важныя извѣстія, харакь ри ующія положеніе дкп.
па Балканскомъ полуостровѣ. .Жестокая вражда, юішрит<я піаі. і. м«жгу Гнмля-
пами и Персами продолжалась 20 лѣтъ. Рим.іяш < в<«ы были <іѣ«п«пы прокля-
тыми варварами съ исчесапнымн вологами, которыхъ называютъ Ливрами и которые
двинулись съ отдаленнаго віегока, а также славянскимъ н'ірчл>иъ. жипиіи.т на
западѣ, и другими народами, ііаіываемымн Лонгобнрды. Оип огажилн римски- г«р«>і.і
и крѣпости и говорили жителямъ: выходите, сѣйте и собирайте жатву, мы іі<».’.і.м<*мі.
у васъ въ дань только половину. Если бы нмие|міторъ не
близости Адріанополя, они
и его войска дрожали отъ
Слана къ Внѣшней стѣнѣ,
нѵждепы были записывать
сдѣлалъ защиты но-
домогатын самой столицы Императоръ
. |Н НИ
А жбѵ.
бы уже стали
страха преді. .ітими варіы|<ами Цкіан армія быта ію-
огсгояіцеіі отъ столицы па СО мпп. ’і Р.і. ной< ко при-
дпж«> лицъ ирипаілгжапиіхъ кь клиру. 1Ь рііінеіикіі
были разосланы по разнымъ мѣстамъ набирать людей «п. в«нмпую	Оші
сдѣлали много зла и причинили большія бѣдствія: отипмали ѣ і«».СігБхіѵй т
и разоряли страну, отбирая лошадей, быковъ и іаже к\рь“.
Рядомъ СЪ приведенными ікінѣстіямн ВОСТОЧНЫХЪ	КоТОрЫѵ въ
живыхъ краскахъ описываютъ отчаянное положеніі* 1 к ъ іці Ікілкаискпмт. полу-
островѣ и не оставляютъ никакихъ сомнѣній о томъ.хуіт•'Къчк»иікI. \ I вѣка ('лишніе
уже осѣлись па полуостровѣ и дѣйствительно рзі^одя^мш ь па н< мі. какъ хывдевз,
мы по можемъ болѣе считать преувелнчепными ііііи мало ѵмтоиѣриымн тѣ «вѣ-
дѣніи византійскихъ писателей относительно Хи|кіктс|>а славяш кой иммні раціи,
которыя касаются Греціи, Оессалін {и оетрошнп.. И іі|н-жі«« шею <^|.<у<-п. лдкь
) СЬгопі<|ііс <1е Дели, р. 430: оп гаррогіе, а«і «іуеі сіе ІѴшрігс гшия п ч*’” Iе* г«'* «1г се іепцк.
аѵес (ісб Ішгіагез, «Ій ]>еирІс8 ЛгаиКег» еі с!еВ ГІІугіеп,. ««арміею Іе> мН. . Аг«	н еиппепдіегл
о» Ыіиіапів еарШв. 8е»1с Іа уіііе «1с ТЬевмІоішще Ни «дшрч.’е, «г «<» п>иг« Сід.спі м>І.«Іе* сі, ргіее
♦’ «аАл°ГеСіТ” 1СП> ІС8 рсиріез (ігапрегз по гёимігепі ра» а »'сп сіирагсг, шд>» Івиіе I* ргкоіікс
іиі аёреиріёе. < \ \ \
Ііп . а	С\^,"?ие ,,с МігЬсІ 10 «яіеп I, Р. 361 (I. Х.ГІІ- ХХП. Іл гп.Нк ІпітііЫ <-п«ге Іеі
Іеч і р 1 а^8 еГ8^8	1о,‘ ро’іопігёе решіапі гіп^і апч. Ілм ііріііліпк Гпгѵпі аіич«>{э «Іс поіпеди раг
Йея ешёіпіібТ аГро*18 ► » ГС8 А. С,1е‘е1іис іпси,,е» Ч«’оп арреІІе Лнагеі. ч«іі «ѴНалкгсіИ Н «агмкДгеіИ
СІС8 ехігё>шіб8 ае ІОпепг еі аиаз. раг Іо реиріе оссіЭ-пи) Йеч Еч<|аѵ>п» . . .
) Раауміетсл Авастасіеаа Дзинвал стѣна.
• I ііііопь Спиритахъ мо инкахъ въ церкви св. Димитрія въ Солуни.
41
культурныхъ
। хронологіи
подложить
оккупаціи,
іі.іпоміінті. Іірен.кмціки- мѣгго схо.іаі гика Енагрія, который въ своей церковной
ін юріи юворпгь <> событіяхъ занимающей нагъ апохн (588 —589 годовъ). „Авары,
івзжіы проіііі-пни ю іакь называемой Длинной стѣны. завладѣли (’ппгидопомъ
(нынѣ ІІІ-ігра 11.) и \пхы.юм і., захватили и поработили нею Елладу н другіе города
н крѣпости. ін <• прі іаная убійству н опію. такъ какъ войска были отведены па
ІНМ’ |оК I.
ІЬ рі хидіпіі. кі. послѣдующимъ нзвѣі гіямъ. въ которыхъ рисуются славянскіе
набі.ін на Грецію н оі іроііа. и інічпгмі. со сказаній о св. Димитріи.
Второе сказаніе <> чудесахъ раздѣлено па VI главъ и заключается въ
1	215 *ю сказаніе по содержанію своему относится къ событіямъ VII
ві.кі, і.і.івнѣйпи- ко времени «І'окн и ІІракііп. Кромѣ новыхъ данныхъ о нападеніяхъ
на ( о в іи., пгор иі легенда ві. особенности отличается любопытными фактами быто-
вою п кулі.іурііаіо характера, сообщая интересный матеріалъ о і
оіііоіпепілхі., со.іі.івіннхея послѣ иммиграціи Славянъ. Относительно
кажд.ію огдіиі.ііаіо собы ня возможны еще споры, но въ общемъ не
сомнІ.іпіо. что ію второй легендѣ идетъ рѣчь о фактахъ славянской
оІПоі.ІІЦейі'Я КЪ первой ІІоЛОКНКѣ VII В. — ИЗЪ ЭПОХИ ПрЯКЛІЯ.
.Ііы.іо по (пн блаіочестнвой намяти епископа Іоанна, поднялся пародъ
• іаюінгкій. б гнилеіііюг множество іі.іь Дрогувпгонь. Сагудатоиъ, Велегезитовъ,
В опціонъ. Веріитоігі. и прочихъ пародовъ. Іі.'іучпвііінсь дѣлить лодки изъ одного
в рева п < паршивъ нхі. для плаванія но морю, опн опустошили всю Ѳессалію и
рагноіожеиііы * крхюмі. нея и Еіляды острова, еще же и Кикладскіе острова и всю
Ах.'іі*. Г.инрі. н болыіпю часть ІІ.і.інрнк.і и часть Азіи п сдѣлали необитаемыми
мііоіі юрода и области. Составивъ общее рѣшеніе идти на христолюбивый сей
іороц., чтобы н ею разорить, какъ и другіе города, онн пригнали въ іриморское
мѣсто выдолбленныя пзі. цѣльнаго дерева лодки, которыхъ было безчисленное коли-
чество, Прочіе же ІИ. Неизмѣримомъ ЧИСЛѢ ОКрѴЖІІЛН боГОХрЯІІНМЫЙ СОЙ ГОрОДЪ СЪ
Ѣвера и запада и со всѣхъ сторонъ, имѣя при сеоѣ свои семьи съ хозяй-
, чтобы но взятіи города поселиться въ немъ. — Іогда
I. рѣкой II были воздыханія і всему городу, до смерти напуганному
іЫ гайіЫх'і^ уііустоніеніяхъ городовъ, о безчисленныхъ
трмтС что варвары уже вездѣ хвастаются погибелью
Іірочіргб. осіивіілоеь и своихъ судовъ, пе было ихъ II ВЪ
дщ^іщцты входа въ городскую гавань-’). Особенное уныніе
іанскіе бѣглецы, сдѣлавшіеся плѣнниками отъ такого
востока. <
стомъ, въ юмъ намѣреніи
слезы ЛИЛИСЬ
однимъ ТОЛЬКО слухомъ О ЧреЗВЫ'іа
убійствахъ и плѣнсніяхі. н о :
города. Кромѣ всего
ближайшихъ мѣстахъ
іюзбу ждали въ/п\а;іц«тнах^ хрві
б<<.міоіцаднаю осмнаід»^ юложеиія. II были тогда одна душа и у робкихъ, и у муя»е-
ствениыхъ^ і&ицыЬ нміиъ передъ глазами или горечь плѣна, плп смерть, не имѣя
-л-і хаімріѵб» цахроО 8ы/.йаѵи{;, Хѵп‘8іѵя> ’Адх^ѵ хаі -у
а х«!	і5»г.окійрхі}заѵ хяі ІіЛряпчЫааѵю ікоХДбѵтвЕ, тйѵ тгоХХмѵ
ххі* тг,* ’Кфаѵ
*) См. иа влаиі Аі 10 (стр. 33).
0. Успепсжпгл.
4.2
возможности никуда (-пастись, ибо какъ смертоносный вѣнець. варвары Славяне
держали въ тискахъ городъ*.
„Всему Славинскому пароду условлено было (разу и неожиданно напаси, па
стѣны. Находившіеся на судахъ Славяне озаботилась защитить ііхі. сверху досками
п покрыть такъ называемыми впрсами (кожами), дабы, когда лодки подойдутъ кі.
стѣнѣ, сдѣлать неуязвимыми гребцовъ со стороны тѣхъ, которые бу гутъ стѣнъ
бросать камни или пускать стрѣлы. II небесный промысль молитвами мученика
внушилъ пмъ эту первую трусость — не прямі......дойти кь городу, а остановиться
въ той части залива, которая называется Кел.іарій. Между тѣмъ кань варвары
оставались тамъ, чтобы исполнить задуманную ими хінрость. іо|и»дскіг жители не-
много запаслись мужествомъ и приготовили въ гавани нѣсколько ,іс|и*шііііім.\і. пло-
тинъ, съ которыхъ протянули цѣпь... (далѣе описываются нрниіпниеніл гля защиты
стѣнъ со стороны моря). Черезъ три дня, когда Славяне начали приступъ. н>|юдъ
спасенъ былъ заступничествомъ св. Димитрія, нрнчемь непріятельскій флотъ быль
разсѣянъ и увлеченъ теченіемъ, большая часть его погибла въ ію.інахь. ІЦк-двп-
дптель Славянъ по имени Хацонъ*) попался въ плѣнъ и былъ побитъ камнями*.
За приведеннымъ разсказомъ слѣдуетъ повѣствованіе о продолжительной
33-хъ-дневиой осадѣ Солунп при участіи аварскаго хагана.
Приводимъ нѣсколько мѣстъ изъ этого сказанія.
„Вскорѣ послѣ разсказаннаго пораженія Славяне имѣли серіозное обсужденіе
случившагося и, собравъ большіе дары, ікм-лали аіюкрисіаріенъ къ аварскому кагану,
давая ему обѣщаніе выдать большую сумму денегъ и обезпечивая оіромнуьКщм.*нпую
добычу при взятіи нашего города подъ тѣмъ условіемъ, если онъ вѵ/хирХ <і. ігуми
въ союзъ. Было признано, что городъ легко можетъ быть взять потому что онъ
находится въ занятой ими области, въ которой зависи.кыс\о/^к не**о города и
епархіи сдѣланы ими необитаемыми, и оставаясь, какь^Ашлацо\ вполнѣ» одинокимъ
среди чуждаго населенія, онъ вмѣщаетъ ві» себѣ всѣхъ^т^ ъецовъ ихъ придунайскихъ
странъ, Ііанноніи, Дакіи, Дарданіи и другу" нпрхІй м городовъ. которые въ
немъ находятъ пріютъ*я).
собравъ всѣ подчиненныя ему взр^гарскія) племена вмѣстѣ <*» всѣми Славянами
(Названный аварскій каганъ охртію согласился исполнить ихъ просьбу и
и
Болгарами и безчисленными пародами, черезъ дни года съ многочисленнымъ войскомъ
пошелъ къ нашему городу. П вооруживъ избранныхъ всадниковъ, онъ послалъ ихъ
впередъ самымъ краткимъ путемъ, приказавъ неожиданно напасть на юродъ и
выведя или перебивъ его гарнизонъ, ждать хана гь собраннымъ имъ войскомъ, и
еъ различными видами военныхъ орудій, назначенныхъ дли погибели нашего
отечества.^^»имъ планомъ п въ такомъ порядкѣ устремились вооруженные вар-
*) § 166 6 тшѵ айтйѵ ХхХабіѵшѵ і$арХо.;, и.ѵгора Ха^шѵ
. -	) ^С,а $ 169, Тоиуаг<1, § 46: тайгг,;, тазхіѵия., иар’ «ііУі	ж.»1 р», р4ѵо* «Г; і*4Ф9»
ЬтА *П 'ОгаѴа' П >'4’ У“ вихт,ѵ "іза; с4Х‘-> *4 *«*«*«; *{ аіайг, *ых<то>; ««ѵіавм. жж! ай:*,’
Мхмв“‘ паѵха; Іх го>1 Цзѵ^
О вііоііі. открытыхъ мозаикахъ въ церкви св. Димитрія въ Солупи.
4$
пары. Неожиданно іп. пиіомі* ча< \ заковаііііые въ желѣзо всадники набросились
со всѣхъ сторонъ, и городскіе жители, не інцо.ірѣнал опасности п занимаясь па посѣ-
вахъ упоркой хлѣба, одни были убиты, другіе захвачены въ п.тѣпъ вмѣстѣ со стадами
скора и пнегрументами дли обработки нолей".
Л»н гели юрода оказл.інсі. въ крайне затруднительномъ положеніи, такъ
какь не имѣли (редстнь кь защитѣ. Бѣглецы изъ Пиша и Сардііки, знавшіе но
опыту объ искусствѣ враговъ брать стѣны, говорило со слезами, что они, убѣжавъ
оттуда, пришли сица па спою погибель: одинъ хорошо брошенный камень разрушитъ
вашу стѣну. Однако тогдашній епископъ Іоаннъ увѣщевалъ пе падать духомъ, но
принять нужныя мѣры къ защитѣ и возложить надежду на Бога и его мученика.—
II дѣйствительно жители Солунн смѣло стали отражать нападенія варваровъ, а
недостатокъ припасовъ пополнялся чудеснымъ образомъ. Во все время осады лодки
сь .хлѣбомъ в съ друінміі припасами ежедневно и безпрерывно входили въ гавань,
такъ что н гавань н нее побережье наполнено было атими судами1). Послѣ безу-
спѣшной <на ты. продолжавшейся 33 дня. варвары должны были со стыдомъ оста-
вить юродъ, ограничившись сожженіемъ храмовъ, расположенныхъ внѣ города и
разрушеніемъ домовъ въ предмѣстьяхъ**).
Въ дальнѣйшемъ разсказѣ о новомъ нападеніи и о новой осадѣ города сла-
вянскимъ княземъ Иервундомъ, безыменный авторъ сообщаетъ интересныя подроб-
ности о .шнятомъ Славянами положеніи:
.Ибо часто упомянутые Славяне3), расположившіеся близь богоспасаемаго
сего юрода, лишь но внѣшности соблюдали миръ, почему тогдашній правитель
области довелъ до боюмудрнго слуха царя нашего, что князь племени Ринхииовъ
именемъ ІІервѵндъ замышляетъ коварныя и злыя намѣренія противъ нашего города11.
Далѣе слѣду«*тъ полный живыхъ подробностей разсказъ, рисующій политическія
отношенія ( ланяііъ къ имперіи и знакомящій съ самимъ кцяземъ, полуцивплизо-
паннымъ грекомъ, носящимъ греческое платье и говорящимъ ра греческомъ языкѣ.
Кромѣ того сообщаются ііііт<*|нч*ііыя данныя о двухлѣтней осадѣ города соединен-
ными силами Славянъ, причемъ часть нхъ бѣіла въ Состояніи выставить противъ
Солупи флотъ*». Но всѣ ухнщікчіія Ц|)апигь были безсильны противъ Солунн, которой
іп. копцѣ концовъ дана была помощь сц\:тороны императора.
>) Асіа ЧЧ„$ 177.	§ 63: сгго?^оо; 8Хха8а{ |і«й хаі &т4ршѵ «і«?ір<оѵ в18йѵ яНІота;, рі/р-.с
XV і, І'/ІГ.Г, -.йѵ ^ар*ір«ѵ	аѵ»ѵВ6«»; «ІоірхвоОаі.... йіб пйѵта тоѵ Хщбѵа
ІциіЧЦѵх: ха! хі.ѵ иар	» іх ЧАТ) тоооб'явѵ хХоІыѵ.
’) леи	4'гА* иирішѵ ііхрхо; й= 6п4 тйѵ ’'6Хешг
хати-.тмШ;. іха-.аэ^	і іххаэОаЦ прмі:і?» яіга; той; «ш о.баар'ои; ѵаой; «ирі яаравоО^ѵм,
8|іо(о>; Я хз7га: х»! г	т©ѵ проааежішѵ оЩаіЦ.
•1 Аси ,ЧЧ Д. П, р. 173, § 185; То^гд, § 65, р. Н8: тйѵ уір хоНаэа;	тсоѵ хросха-
рхх.ц.4^	Ши ХхХа«ѵ«ѵ, гф 8ох»1ѵ т4 ті}; жір^ѵзд хратойѵшѵб тЯегйѵ Ьгайва
і-.зр/^тогѴх^х»*»^;.	*«*	₽и^{ѵ“Ѵ Т°бѴ0|іа Пв^оѵ8оѴ -.
\	« 76: 6я°аѵ р.,4	«э; 8І таО 'Ри^э хаі Іагоѵбатои; та лрб. .иа.і
хаі тг,ѵ\1паѵ 8.І X	іхіор); Ід4р^ хаі тоЗто хар* айгсі;	^раттвто ріхя
Хрбѵшѵ вбо кХг,р«з-.ат®ѵ.
б. И. Уі невскаго.
44
Наконецъ слѣдуетъ разсказъ о войнѣ противъ (’илупн. веіенной Болгарами
подъ предводительствомъ Купера.
.Діакъ знаете, христолюбцы, вь предыдущихъ сказаніяхъ мы наложили о
Славянахъ, т. с. о Хацопѣ и объ Аварахъ, какъ они, опустошивъ весь почти Плли-
рпк'ь пли его области: обѣ Паппопін п об|; Дакіи I (аріанію. Мнсію. Провали,
Родопъ и всѣ епархіи съ присоединеніемъ Ораніи и д>> Ілипиілхь стѣпі. Византіи)
и прочіе города и государства, все найденное тамъ ши <• лепіе ушли вь ту часть
Папііоиіп, которая находится у Дуная, и вь которой главнымъ юродомъ быль прежде
Срѣмъ; названный каганъ въ :»топ области поселилъ псѣхі. плі.иныхъ, какъ подчи-
ненный ему ііарод’ь. Ито населеніе (мѣшалось еь Боліарамн и \ нарами и другими
пародами, народило дѣтей и размножилось вь безчисленный пародъ, н каждое
новое поколѣніе воспринимало оть нредыдущаіо идею родины н племенныя стре-
мленія къ ромайскпмь обычаямъ1). Какъ еврейскій нар<иі. размножился въ Египтѣ,
такъ и здѣсь подобнымъ же образомъ подъ іѣйі гніемъ православной вѣры п
отече-
вмѣстѣ
оружіемъ,
ими и. сралііпіінк і.
мженіе, спасается
въ безопасныя мѣста.
святого и животворящаго крещенія размножалось христіанское племя, н черезъ
передачу отъ одного другому о мѣстонахожденіи отечества разжигалось іп. сердцахъ
пламя тоски по родинѣ. Уже миновало около 64 лѣтъ сі. тѣхъ норъ. какъ на ихъ
предковъ сдѣлали нападеніе варвары и появился уже новый паровъ и многіе изъ
нихъ со временемъ, стали івободными, а каганъ Аварскій, смотря на нихъ какъ на
любимый народъ, согласно господствовавшему у нихъ обычаю, поставилъ надъ ними
князя, называвшагося Куперомъ Итогъ же, узнавъ отъ нѣкоторыхъ изъ близкихъ
къ нему, что среди его народа распространено желаніе возвратить*^ <ь
ствеішые города, замышляетъ планъ и поднимаетъ весь римскій ін
съ другими племенами, т. с. пришельцевъ вмѣстѣ съ н\ъ лаі^ігамѴ
и начинаетъ возмущеніе противъ кагана. Послѣдній ноіналс л^нну
съ ними пять пли шесть разъ и каждый разъ ііор-| Ѣіп.І^уібрп;::.:
бѣгствомъ съ оставшимся войскомъ и уходитъ на КѢвідА въ бея.....
Куверъ послѣ одержанной побъъды перешелъ рѣкі/\^^аій, вошелъ въ паши мѣста,
расположился въ Керамисіевомъ лагерѣ и тамъутвс} вившись, заявилъ притязаніе
на отечественные города — одни стремились взять хранимый ксликомуиникомъ
городъ Ѳессалонику, другіе царственный городъ, иные остававшіеся за греками
ѳракійскіе города2)11.
ѵіч	ВѵіХ^рсоѵ х»1	«ай тв>ѵ Х<хг.т» ДИхкй»,
лѵЗ іглі^ѵі ха! каркіХл'.у »»".Ил;, г.а’с 8і яаіі г.хгіЛ;
') Тоиуагй, § ПО: іхвіѵ^і
хаі лаіголоіг,аіѵтшѵ ал* аІЪр.ш», хаі >
6ѵер-.а|Ыѵа{ карііХ^бтв; хаі цѵ -5йЦ|ѵ ТО-І	хвтх
ПРЯВТ7 и^ч,'І,к*'Ути« “ѣста: Х^шѵ 7ір	я,л	. мві
1	Г» ‘п *Х8 АѴ"г іѵ*’я1ѵітс-	«» -.'.а тЛ^,; а,т«, *х	х«1
Дхѵоибіѵ г.отар.оѵ хаі 4Х0а:ѵ еі; ті г.од- й..»- .и-,
47хх0;30=ѵ-.шѵ, та- яатрЫе йо-Зо-о Лі-' Х*	Мрх;.#.™ «і;.89». хіміз» аот&ѵ
А	’ -«ѵізэг 1тП/.> пЛ«;, о1; цал-л-.» і. -л,;	«хііатйт*-	V иЬ. •+, XI1)’
гЛіа» В«ргиротиХйхти>ѵ т<5ѵ ѲвсоаХо-лхішѵ г.іХіѵ 5ДХм 4і тг» г<гл .	*-»<» '*'	* і
« таС ««о^ѵаоа; ті}г Ѳр^; г.6Х.1;.	'	ка>. ^<8,
о ПНОІік открытыхъ мозднкахъ ІІЪ Црркіш си. Димитрія пъ Солунн.
45
11	ріпк* 1<*н н і.пі <>грыи<>кь даегі. попять, чти здѣсь въ патомъ распоряженіи
находится щлеко іп- обычный житійный мп серіалъ, а нѣчто совсѣмт, новое и ори-
гинальное, но сообщеніе <> реальныхъ фактахъ, имѣвшихъ мѣсто въ началѣ VII вѣка.
Аигорь огіѢляеіь первую серію гооытій ось второй, которую оігь начинаетъ здѣсь
описывать. періодомъ около і>і) лѣсъ и сближаетъ ее съ началомъ ослабленія власти
Аваръ па Валкаш комі. полуостровѣ. Мы приведемъ далѣе изъ этого сказанія еще
нѣсколько м І.і і ь, олнже оі'іюсящііхгіі кь (’олуіш, откладывая историческую оцѣнку
матеріала па коік-ць (лапы Прежде всего придумано было средство овладѣть городомъ
хитростью. для чего набранъ быль изъ приближенныхъ кь Куперу лицъ пѣкто Мавръ,
человѣкъ также іюлу і реческаі о образованія, говорившій па ромэпскомъ, славянскомъ
и болгарскомъ языкѣ1), который подъ видомъ перебѣжчика долженъ былъ войти въ
Солупі. іі нвесін сі. собой сноііхь іюнповь и такимъ образомъ овладѣть городомъ.
Послѣ чею Ііукеру остввалпсі со всѣміі запасами и съ другими архонтами вступитъ
«о в.іаіііъніе Си.іунъю и, укрѣпившигь т ш й, начатъ порабощеніе окрестныхъ наріодовъ,
овмдѣтъ ими. зав»св чпъ острова и А іію и самую имперію^ — Планъ былъ
приведенъ ві. исполненіе п заговорщики ніндположплп воспользоваться святой
субботой, чтобы начать вь юродѣ смуту, поджечь его и овладѣть имъ. Но нмпе-
ратоігь приказалъ « гратнгу флота (’ііеннііію, стоявшему тогда въ Греціи, отпра-
виться въ Солунь н предупредить несчастій. Чудеспым'ь образомъ Снспііпій поспѣлъ
вь Солунь іи. нужное время и спасі. городъ отъ угрожавшей опасности.
ОтмѢінмі. одно мѣсто ві. этомъ разсказѣ, весьма важное для характеристики
положеніи дѣлъ па <»стр пахъ Архипелага. Стратигъ Сиспппій, исполняя возложенное
на него порученіе, ныніель изъ Кллады и за день до вербнаго воскресенья оста-
новился у острова Скіана (на югъ отъ М:піінсіп, па пути къ Ѳессалоппкѣ). Этотъ
островъ окалися (Чнкіълѣ необитаемымъ уже много .іѣпіъ, на немъ найденъ былъ
заброшенный храмъ на м>ъснчъ поросшемъ кустарникомъ и запущенномъ. Адмиралъ
приказалъ матросагиъ очиститъ чистъ зтого міъстч и тамъ была совершена болсе-
ственнап литургія3).	С\\
Изъ приведсііііыхь отрывковъ можно рпдѣть, что сказанія не исключительно
іціеслѣдуютъ назидательную или ін/учптел^ную цѣль; напротивъ, у автора подъ
руками такой обильный и реальный, матеріалъ, что онъ совсѣмъ не нуждается въ
риторическихъ украшеніяхъ, которыя такъ свойственны сказаніямъ о жпзпи святыхъ
въ особенности нозднѣЙінаго
11 Л 113: Ачх»'
Іп:оха|і4ѵб? ^Х&оза» х<
») |І«ХІ х^у
ха! хйн І.Ѵ.Г.&Ѵ
П'.>4|ііІѵ іі; у/іб'Гі 'іа
времедч). 5 же много разъ была высказана сь упрекомъ
 ар/бѵѵл? і;ох5ѵ ®’ла ха^ яаѵібрдоѵ вѵ хйа:, хаі іі]? хаО ЧН®»
чІхХабшѵ хаі Вой іаршѵ.
тНХо-ло; ідхатаспііѵаі хо5 А«хО**™г Ксббвр	айто5 йтоохви^5
чуук гі>Хи^>|»4ѵьѵ і?т.г.арахсіао«оОаі хйѵ гарсб 4Ѳѵйѵ, хаі хсбхфѵ	хаі
И 'Аэіаѵ, іхі «1 хаі тіѵ хі> храхо; і/сѵха ’Чб ₽ясіХ»Іа;.
ѴчАсН ЯОІ (Гои-і.п/, $ ПО): Ьаіѵѵю; хі хеХ.иаѲЬ «I; гДра; ЛдадеГ? блДдцеѵос «Ее-хсѵ аго
хйѵ И>; АдкіК'іырЛѵ, хаі хахаХаіЛіѵи тѵ.ѵ ХхіаМаѵ ѵ^аоѵ г.рёр? хорсах? хЦ лрі |и&С х^с йдіа; лаа/.аліа;
#,х-.: Ъ	«рОбй^тѵ хЛ.охѵ г.«р4 пЬтоѵ іорхаС«хаі хаі Х4д»хаі ] а»? кроаорр.У.оа; о-эѵ 4? х«
І./ЛЧаВ	оіа* *х гЛНок»? хА? ХР*™. *“1 «*Ч**5 Ьа хйѵ	4хв1аз	ѵашѵ
*).«№»,] хаі іѵѵХо? хаСахЛ» - іМхр«Ф«ѵ »* І*^ “’к’3 хаЫРв‘ѵ> хйхЛо8	Хе‘ии«Свѵ
Ѳ. И. Успенскаго.
46
византинистамъ и славистамъ мысль (Гельцеръ), что сказанія о чудесахъ іп. Диміпрія
не использованы для историко-литературныхъ цѣлей. Нужно сознаться, что .по не
такая легкая задача, какъ бы могло показаться сь перваго взгляда. Прежде всего
мы имѣемъ дѣло съ анонимнымъ произведеніемъ, затѣмъ предметъ его с,........псомъ
разнообразенъ, касается разныхъ сторонъ жизни иль наиболѣе темной .>:іохн, за-
трагивая весьма важные вопросы, но не давая нмь хронолоіическііхъ рамокъ.
Главное затрудненіе, конечно, состоитъ въ голъ, что сообщенныя вь сказаніи событія
не имѣютъ датъ. Профессоръ НндерлѵЧ считаетъ возможнымъ принять, что всѣ при-
веденные во второй легендѣ факты должны быть отнесены къ первой половипѣ
VII вѣка, по въ частности остается нѣсколько спорныхъ вопросовъ, и. быть можетъ,
придется раздвинуть и до второй половины того же вѣка нѣкоторыя, въ особен-
ности стоящія въ связи съ возвышеніемъ Купера. событія. Весьма важно отмѣтить,
что авторъ чуждъ пріемовъ свойственныхъ лѣтописцу, онъ болѣе занимательный
повѣствователь, имѣющій задачей нарисовать картину н показать значеніе ч\ іеенаго
вмѣшательства св. Днмптрія вь судьбы города, чѣмъ собиратель преданій и народ-
ныхъ разсказовъ; онъ не отвлекается въ область многочисленныхъ чудесъ, ію оіра-
ничивается опредѣленнымъ чудомъ, именно чудеснымъ спасеніемъ Солунн отъ страш-
ныхъ варваровъ и описаніемъ пхь могущества и распространеніи ихъ вліянія. Не-
сомнѣнно въ этомъ нужно полагать главное значеніе занимающихъ пасъ сказаній.
Обращаемся къ истолкованію легенды.
Вторая легенда открывается сообщеніемъ уже совершившагося іромадиой
важности факта, состоящаго въ распространеніи Славянъ но Бллкапск^тЬ полу-
острову до Эгейскаго моря, въ изобрѣтеніи ими особаго |н>да судоп , о заданіи
моремъ, въ господствѣ надъ Ѳессаліей, Греціей и іп. оііустоніигсльшахл. набѣгахъ
па Эпиръ, Пллприкъ, Киклады и Азію. — Было бы не рцюѣмъ^ п|шішлыіымъ
пріемомъ измѣнять точку зрѣнія па приведенные автоіод^-фстк^ъР и пытаться на
основаніи этого сказанія пріурочить къ х|миимогнчіцъі<мъ^ рімкамъ каждое от-
дѣльное обстоятельство; нѣть, слѣдуетъ отправляться оѣд> того положенія, что вь
эпоху происхожденія этого анонимнаго сказанія славянскій вопросъ находился съ
точки зрѣнія греческаго патріота именно въ томъ положеніи, въ какомъ онъ на-
рисованъ нашимъ авторомъ.
Не можетъ быть сомнѣи^і, что авторъ имѣетъ въ виду событія, насту-
пившія послѣ Фоки, т. е. начало ЛИ вѣка, ибо копецъ VI вѣка характеризуется
движеніями Славянъ по Балканскому полуострову. не переходившими за материкъ.
Можетъ быть, наиболѣе выразительнымъ извѣстіемъ по отношенію къ дальнимъ
походамъ, распространившимся до Адріатики, нужно признать знаменитыя слона
въ письмѣ папі^ I рнгорія Великаго къ епископу Салопскому Максиму отъ 600 піда.
^Славянскій народъ, такъ сильно угрожающій вамъ, смущаетъ меня и
огоріаетъ. огорчаюсь, ибо собллѣзную вамъ; смущаютъ, ибо Славяне илъ Не юр іи
’) 81оѵ. 8іагой. II, I, 228 и слід.
О вновь открытыхъ мозаикахъ въ
церкви св. Димитріи въ Солуни.
47
стали уже пр.тикапп, въ Италію'). По не совѣтую вамъ впадать въ отчаяніе, ибо
тѣмь. кіо будетъ жніъ послѣ пасъ, суждено увидѣть еще худшее11. Ото движеніе
(лавяпь ьь Адріаіпчеі кому морю закончилось тѣмъ, что къ половинѣ VII в. вся
Далмація за исключеніемъ приморскихъ городовъ Дубровника, Силѣта, Трогпра и
Задра была уже во власти Славянъ.
Къ первымъ годамъ правленія Ираклія (61(1-641) относятся наиболѣе
важные успѣхи славянской иммиграціи, засвидѣтельствованные одинаково грече-
скими и чужими источниками. „Ираклій, говорить Ѳеофанъ2). нашелъ въ пара-
лизованной і> состояніи дѣла ромайскаго государства, ибо Европу опустошили Авары,
а Алію Персы. Не менѣе рѣшительно говорятъ о томъ же латинскіе и восточные
пнеагели. іакь, въ хроникѣ Павла Діакона сообщается извѣстіе отъ 611 г. объ
опустошеніи Истріп Вь хроникѣ Исидора епископа Севильскаго не менѣе ясно
н.інѣетіе о томъ, что вь пачадѣ царствованія Ираклія Славяне отняли Грецію,
а Персы Сирію ц Египетъ, т. с. ііовтщюио вышеприведенное извѣстіе Ѳеофапа, хотя
оба писатели ііе.іаннсимы одинъ отъ другого4). — Относительно систематическаго
движенія Славяпі. но морлмь имѣется извѣстіе Сирійскаго пресвитера Ѳомы,
жившаго іи. XII вѣкѣ. который говоритъ о нападеніи Славянъ па Критъ около
623 г. и на други* острова1). и историка Пакта Діакона, который свидѣтельствуетъ
о нападеніи Слаіміпь на Южную Италію въ 642 г.в) Славянскіе походы про-
должаются въ 61 н— 619. въ 622 и 626 году — для болѣе точныхъ указаній мы
можемъ ограничиться ссылкой хотя бы на трудъ Нвдерле’).
Всѣ ати набѣги, продолжающіеся въ царствованіе Ираклія, происходили уже
не изъ-за Дуная, а имѣли точкой отправленія Мизію, Ѳракію, Македонію, Ѳессалію
и другія провинціи, находившіяся уже во власти Славянъ. Слѣдовательно, мы
можемъ принять .та безспорный и вполнѣ подтвержденный разнообразными извѣ-
стіями фактъ (обладанія Славянами моремъ въ началѣ Ѵ|І ц. ц съ этой точки
зрѣнія оцѣнивать извѣстія въ чу деелхъ св. Димитрія, характеризующія новый
иорядок ь пещей. Такъ, выше мы видѣли, что греческомъ островѣ Скіаоѣ пе
оказалось населенія; ото, конечно, нужно объяснять какъ результатъ полной слабости
•) А’гЬгн, Пецсвіл X 1 , Мічм, Гаігоі. Ыь ЕХХѴІІ, соі. 1092: де 8с1аѵогит еепіе, щі» ѵоЫв
»аІ<Іс ітшіпсі, аПІідог тсЬстспісг сі сопііігіюг; а(фв *п Ьів, Ч«ае іат іп ѵоЪіз раііог, сопІигЬог циіа рег
Ьігіаг аднит іат ІиЬаіо іпігагс сосрслті. \	")
ТЪеорГіанл», ед. де Поог, !'• 800: НріхАич Ы 4 ₽аай«і>; «5рв яараАаХиріѵа тй тт}г коАга(а{
Тиряімѵ	ті;» уЬ? Е4ро>ст<’* оІ\Абхрп Ѵдмволѵ хаі ф ’АоНѵ оі Шрааі. — Общеизвѣстный фактъ,
что Авары воеммп вмѣстѣ съ Сзлмлама.	...	.
•) РаиІІ ІЯ.чс. IV, •ІОЦос аппо Зсіаѵі Ііівігіат іпСегГесбв тііііііиіз ІасгітаЬіІіІег (Іерпедаіі випі.
*) М./огі	Скгонісоп (Мі(?пе, Раіг. ІлЦ ЬХХХНІ, соі. 1056): Негасііив
ціііпіиіи аціі ітрегіі апімішь ѴЧіііш іпіііо 8сІа»і Огаесіат Вотапів Іиіепті, 1 егвае бугіат еі Ае^урі11111-
*) Апосдои бупага, ТЬогааа ргевЬуІег, ѵо). I (Ьивдипі Ваі. 1862), р. 115: 81аѵі Сгеіат
ссісгааоие >п<іи)аі іогмегг.	,	, .
< > •) /М-6 /Лосон., НЙЪ ІхткоЬагд. IV, р. 44 (Моп. Оегт. НізЦ Зспріогез гегит ЬаадоЬ. еі
Іиі, едЛЛтАтвн». сі ЖвШ, Паппог. 1678, р. 135): чепіепіез Бсіаѵі сит тиЛііидіие паѵіііт поп )оп6е
в сіѵііаи 8с]юпіо сміга рмисгипі.
») 81от. Віагоі. И, 1, 280—231.
48
0. И. Успенскаго.
имперіи и господства па морѣ ие греческаго вліянія. Вполнѣ нараллелі п<*е значеніе
слѣдуетъ приписывать извѣстію. чго Славшіе крейсирава іи іы Арі ипелагу, Геллс -
понту и Мраморному морю и захвіныпа.иі суда, переію.;іівііііи пь сіолнцу площ
и фрукты. Не довольствуясь а пімъ, опн дѣлали нападенія на населенныя мпепкі: на
Парій, Проконнисъ и на самыя таможенныя учрслсд'НІл и. захвативъ плыву ю
добычу, успѣвали возвращаться долой1)- 'Но уже чрезвычайно неожиданные и смѣльп
акты хозяйничанья почти у ворогъ Константинополя. ІІроіачіиік ь находится па
Мраморномъ морѣ, а Парій — морская гавань на азіатской < горойI. Ггллееіиниа.
Особенно интересно упоминаніе о теаоѵзіоѵ — таможнѣ. Само собой разу-
мѣется, рѣчь идетъ объ императорской таможнѣ на Геллеспонтѣ. таможенныя
вѣдомства были именно іи. Абидосѣ н Кпзнкѣ. въ паіпемь памятникѣ идегь рѣчь
о нападеніи на одинъ изъ зтпхь пунктовъ*).
Въ связи съ указанными фактами слѣдуетъ разсматривать тѣ извѣсіія,
юторыя въ свое время были иредмеіомь горячихъ сио|іопь и недпразумѣиій.
Изучаемый нами памятникъ представляетъ нѣсколько мѣсть. чрезвычайно опредѣ-
ленно и ясно говорящихъ не только о господствѣ Славинь на морѣ,
утвержденіи ихъ на греческомъ материкѣ. Нельзя не при ныть, чго
Далѣе, въ сказаніи о князѣ ПерпупдѢ 3) и объ осадѣ Солмін
весьма люоопытный факгь, бросающій свѣтъ па неожиданный .ипоі рафнч. с
Находясь въ тѣсной осадѣ и имѣя недостатокъ въ съѣстныхъ ррііцасѣх
чшобм тамъ въ Ѳивахъ и ^ііхіитріадѣ. на /I і^асейском
синей сушеныхъ плодовъ на нѣкоторое утѣшеніе горгудіт*).\чСоуліѢ
оставивъ въ городѣ только слабыхъ и безсильнымъ. Лі^н^илѢе сильные и
люди отправились
мому, они стояли
ію п объ
рисуемая
нашимъ безыменнымъ авторомъ картина полнаго господства ( завянь па морѣ, нь
Елладѣ и на островахъ3), заставляетъ принять за безспорный п тоть фактъ. что нмь
принадлежали морскія мѣста н гавани для снаряженія и стоянки флота. Зга мысль
и выражена въ сказаніи во вступигелыіомь объясненіи къ морской осадѣ (’олѵіін'ь
інве ѵпь
у фактъ.
(ОпфТЬ
гражданъ рѣшилъ отправить имѣвшіяся въ распоряженіи нцуі; ^гудіуѣ; Нессалію,
.уікупишъ у Не.іе-
спо атому рѣшенію.
"*	.іуігры 1Ц.	<	ІІ ЛД<
па корабляхъ къ сказаннымъ Велічнчамъ, ,печному чаю, повиепі-
оъ мирѣ съ городамъ". О \ V
степени пикантное г
•томіртъ \Ыя 88. « ИЧ» то,; іала-.-гіѵ»;	-лк іт.\
отеѵі}; ОаХаттц; хаі тйѵ ёкі го
г.Хоеіцсоѵ а1хр.а>.<отіоаѵт8; ....
2) ЗсЫитЬагдег,
•) Мігасиіа ІіЪ. Н, § 158.
') Въ внсшсП	________________
яарахоціЗі) харкйѵ 4ѵ гд ₽аоі).виоі>с^ ,&ФІѵга;\бХіГ т
Г)арі хаі П^хбг/гр-
<1е Геінріге Ьулапііп, р. 197 V*.,
ГЪ /! 1ЬІа’	ХаТгЭУ!б’3аѵ	т^:і;	,и^уо;,5». ХХ.І
й крЬ. ОаХаггаѵ хатвограто^ааѵ рі-.с; .. . Ясно, что упом.промъ .ъ жппи г4.,«п«Вмь «лсмепдмъ
принадлежалъ морской берегъ въ Македоніи.*
То^дапі, § 86 (р. 166).
₽оіАі] тшѵ храийѵивѵ хаі тйѵ ко/л-иЮ -4ѵ»-яі й-
гріі8о- ,ігрЧ кРЬЕ гой; го-3 МЬѴІ{ ВаХ.^гшѵ, ^«(лоѵга- 1=
ріхраѵ ті}; п4Хе<о; яарафи^т'ѵ.
’тж. •:*»>	да <&*№*•'
хар-^ѵз;	хй* ярй;
о вновь открнтнхъ мозаикахъ въ
церкви св. Димитрія въ Солупи.
49
Пыкі.. іи. Оси аліи алінсіі. уже осѣдлое населеніе славянское изъ племени
............	, а не...........ра завладѣло ной областью, усѣлось въ пей прочно
и занялось < слі < кпм ь хозяйствомъ. Приморскій византійскій городъ, жившій тор-
говлей и имѣішііп обширный сношенія, стоитъ съ этими новыми насельниками
Оеесалін вь мирномъ доюворѣ. при чемъ пѣтъ пи малѣйшаго намека па центральную
власть вь Іннк гапппіоііолѣ. какъ будто все предоставлено процессу разложенія
и дезорганизаціи ѣь этихъ исконныхъ греческихъ областяхъ!
1>і I. выііі<-и.ио;кеппыя данныя даюгь полное освѣщеніе факту, заявленному
іЧ' М і'- "і- ........ посланіи патріарха Николая II (1084—1111) къ импе-
ратору КлексѢю Ьомпппу. Вь .номъ актѣ говорится, что Авары 218 лѣтъ владѣли
ІІелііііоііписомь. гакъ что вь это время (отъ копца VI до 810 г.) ромэйская власть
пе имѣли тамъ своихъ представителей'). Но мы пока не будемъ касаться здѣсь
поіірог.і и теоріи ФальмерайераО. а оіраппчиваемсл выясненіемъ данныхъ въ изу-
чаемомъ памятникѣ.
І.дпа ли пе ілавное однако значеніе нъ безыменномъ повѣствованіи слѣдуетъ
придавать той ілаиѣ, вь которой идетъ рѣчь о Куперѣ. ІЗыше мы познакомились съ
ея і іцгрікапіемъ въ общихъ чертахъ; теперь попытаемся разобраться въ нѣкоторыхъ
шцробнім тях ь. Къ піідразу мѣняемой главѣ3), которая начинается указаніемъ па
моищѵспіо аварскою кагана, власть котораго простиралась па исконныя римскія
области ІІ.ілнрнкь. обѣ Папіюіііп. обѣ Дакіи, Оракію до Длинныхъ стѣнъ, и главный
поенный стань котораго сь поселенными въ немъ, взятыми пмъ въ плѣнъ пародами,
быль расположенъ пь Нашитіи, сообщается личное объясненіе автора одному
іівлгііію, ііэбліодаіпік-муся въ аварскомъ царствѣ, что составлявшіе его порабощенные
Аварами народы со временемъ почувствовали непреоборимое желаніе возвратиться въ
птечес івенныя мѣста, память о которыхъ пе умирала среди нихъ. Въ частности онъ
указываетъ па аппіос дѣйствіе христіанской вѣры н святого крещенія, такъ какъ
въ христіанскомъ обществѣ была живая передача разсказовъ объ имперіи, возжигавшая
въ сердцахъ любовь кь родинѣ. Можно подумать, читая это, что въ станѣ Ава-
ровъ были исключительно греческіе плѣнные, среди которыхъ и возникло движеніе,
о когоромь будетъ идти рѣчь въ сказаніи о Куверѣ. По какъ главная роль этого
лица .іаключастсл въ томъ, что онъ воспользовался недовольствомъ противъ авар-
скою господства среди порабощенныхъ Аварами пародовъ и началъ освободительную
пойнѵ, нанесшую Аііа|кімъ первый и рѣшительный ударъ и ослабившую ихъ власть,
то, очевидно, намъ слѣдуетъ объяснить грекофнльской тенденціей автора выраженную
имъ мысль о ір ксіі' ь^патріотнзмѣ среди подданныхъ аварскаго кагаиа.
1 Г а ).). <-П'’. ѵ “*'у'а	’•<’’* ха1 *яѵ6ѵ0>ѵ ₽• 72> 0 пРпвахъ> иозкаловпинкхъ
ІІпгіі Ирок» хіиі^оли ПлЦ*і». «Іі -в іѵ Уі х«таа:₽с?3 ТЙѴ -Аваріи* - Т**4|ОѴСѴ ОаОца, Ы в^х00^
П.А«йѵ*^*, хаі ТшваІ-хЧ; архЧ; а™т6|іб*™* б>? цч»
$.а/і1,	1'» аік/ 'Р«»ч»»!Сѵ іѵвра.	.
сосите «• статью щюф. А. А. Вас..^, Славяне въ Греціи, помѣщенную въ
Назапт. ІІревси», V, стр 4<М и слід.
*) Аси 5$. с*р. V, (§ 194-307); ТоидаіА (§ 110-123).
Ѳ. И. Успенскаго.
50
О возвышеніи Кувера нашъ источникъ говорить весьма мало. По слонамъ
его автора каганъ, по прошествіи значительнаго періода, около <Иі лѣтъ, когда между
подчиненными имъ народами началось движеніе кь свободѣ, таль пмь князя вь
лицѣ Кувера, который, вызвавъ наружу господствовавшее иешвольство аварскимъ
владычествомъ, началъ движеніе „среди І’омлевъ и нрочнхь пнропміь протши вл.и іп
кагана. Нанеся Аварамъ нѣсколько пораженій'), Куперъ становится по ілавѣ своего
народа. При атомъ авторъ дастъ нѣсколько орпгнпалыіыхь частію топогр.к|нічеекп\ь.
частію общеисторическихъ данныхъ, которыя могутъ имѣй, большой для пасъ
интересъ. „Послѣ своей побѣды, говорится вь сказаніи. названный Куперъ пере-
правился съ упомянутымъ всѣмъ народомъ черезъ вышгііривои нную рѣку Дунай
и вошелъ въ нашу страну и овладѣлъ Ііерамигігвымъ мігеречъ. Утвердившись
здѣсь, они стали стремиться къ своимъ роднымъ городамъ, вь особенности при-
нявшіе христіанскую вѣру: одни посягали па хранимый святымъ мученикомъ тротъ
Солупь, другіе на благополучный царі ніенпый городъ, иные же на остававшіеся за
имперіей ѳракійскіе города2)“. Намъ кажется, что приведенное мѣсто заслуживаетъ
болѣе тщательнаго вниманія, чѣмъ какое ему было доселѣ ока.інііп. Полому, прежде
чѣмъ продолжать далѣе за нашимъ безыменнымъ писателемъ, мы считаемъ нуж-
нымъ остановиться на этомъ мѣстѣ.
Прежде всего не подлежитъ сомнѣнію, что іп. основаніи приведеннаго
извѣстія лежитъ письменный памятникъ, которымъ здѣсь аігторь пользовался. Объ
этомъ свидѣтельствуютъ подчеркнутыя слова .названный*. .упомянутый* н „выше-
приведенный", пе имѣющія здѣсь значенія. Нь предполагаемомъ источникѣ шла |гѣчь
объ основателѣ болгарскаго могущества въ предѣлахъ имперіи, о КуЩ|Н; или
Кувратѣ, перешедшемъ со своей ордой за Дунай и утвердіішпемс^ въ военномъ
станѣ Керамисіи. Можно лишь пожал ѣть, что авторъ не нозабот^це^ точно обозначить
. ^тп1^\^|из||я>|еіІіс КуВера
иаліЬ іі|м’дставнті. эти го-
дя идея о бопіепасае-
ііаправлеиы всѣ событія,
касающихся
намѣчена довольно яркими
Ку вс|УѢ
послѣдовательность и взаимную связь разсказанныхъ имъ фа^тоѣ
княземъ п передвиженіе его за Дунай, такъ какъ ему ^піѣннц?
бытія въ настоящей исторической перспективѣ его руководяща
момъ градѣ Солуни и о св. Димитріи, къ слайѣ кот^ііэіо паи
Памъ предстоитъ поэтому заняться выясненіемъ обстоятельствъ,
личности Кувера. Хотя роль его у и піего ткателя
красками, но недостаетъ конкретііых'ь\іергъ для характеристики Кѵвсра и для
опредѣленія его исторической роли.
Кто былъ Куверд. нашего сказанія п въ какихъ событіяхъ принималъ онъ
участіе. Гакъ какъ авторъ ймѣетѣ въ виду первые удары, на несенные аварскому
могуществу, то мы безъ рлебапія должны признать, что здѣсь идетъ рѣчь о вре-
мени Ираклія и ближайше о событіяхъ, послѣдовавшихъ за осадой Константинополя
') х«! аорСаХіѵ™ айгйѵ хаі іігі гЛ™ } Ц вШим; х«! 4г.‘
206 окоЫср «йк3 ХаоО	іл,^.
вроа^ОсѴха Даѵоибіѵ	4Жг? г4 яр4;	 • •
О ііііопі. откритііхъ колпикахъ вь церкви св. Димитрія въ Солупи.
іп. Г»2<» іоду. Засѣчь, хотя апторь имѣетъ «мутное представленіе о послѣдова-
геіі.ііосіп событій и к цгпгрГ., изъ котораго исходило аптиаварское движеніе, тѣмъ
іи- менѣе опь спинъ па почвѣ вполнѣ реалі...........іхь отношеній, которыя выясняются
изъ другихъ ИСТОЧНИКОВЪ.
Ві. ш торіи патріархи Никифора (IX в.) находимъ слѣдующее извѣстіе о тѣхъ
;кс событіяхъ: _въ то же время поднялъ возстаніе противъ аварскаго кагана Кувратъ,
троюродный брагъ Орхапа. властителя Уногупдуровъ, п стѣснивъ его пародъ, изгналъ
П.:ъ своей < трапы. Онъ послалъ посольство къ Ираклію и заключилъ съ нимъ миръ,
который соблюдаемъ быль съ той ц другой стороны до копца ихъ жизни. Пипе-
ра горъ послалъ ему дары и почтилъ достоинствомъ патрикія1’1).
< * гм І.і имъ здѣсь три факта: 1) Купратъ поднялъ возстаніе противъ кагана;
2) быль іп. союзѣ сь Иракліемъ; 3> получилъ отъ имперіи достоинство патрикія.
Что касается страннаго термина Упогупдуры, то нѣсколько ппже у того же автора
памідимі. обьяі ііеиіѵ. что здѣсь разумѣются Болгаре2). Мы пи минуты пе должны
колебаться, что Куперъ «казапііі о чудесахт. св. Димитрія и Кувратъ или Ковратъ
патріарха Никифора есть одно и то же лицо, потому что роль имъ приписываемая
ініолпі. совпадаетъ н по существу дѣла, п въ хронологическомъ отношеніи. Нѣко-
торый спѣть па гѣ же отношенія п па тоже лицо бросаетъ новый памятникъ, именно
хроника Іоанна. епископа Ипкіу (въ ііііжпемь Египтѣ), жившаго въ VII в. и пользо-
вавши) огл такь же. какь и авторъ занимающаго пасъ сказанія, утраченными для
пась матеріалами1). Говоря о событіяхъ, послѣ довившихъ за смертію Ираклія,
именно о внутреннихъ смѵтахъ, вызванныхъ іюпросомч» о престолонаслѣдіи, епископъ
Іоаннъ вводить вь іі'ложеніі* отихъ событій и Куврата, такъ какъ было мнѣніе,
чго лтоп. послѣдній поддерживалъ партію вдовы Ираклія. „Кувратъ, князь Гунновъ
и племянникъ Орхапа, въ юности былъ крещенъ и воспитанъ вч. Константинополѣ
въ пі'.драхь христіанства и выросъ въ царскойч. дворцѣ. Опъ 0ідлт. соединенъ
тѣсной дружбой сь Иракліемъ I и послѣ его смерти, какъ оерпаппый его мило-
стями, оказывалъ признательную преданность его дѣтямъ и его супругѣ Мартинѣ.
Вь «илу святого и животворящаго крещенія, имъ домученнаго, опъ побѣждалъ
всѣхъ іырваровь и язычниковъ. 1 міоріілп, чти онъ поддерживалъ права дѣтей
Ираклія и быль противъ Константина.'ѣіелѣдствіе утихъ слуховъ византійское
войско и народъ подняли возстаніе^*).
Вь дополненіе къ нышескаяаиному можно прибавить, что занимающее пасъ
имя Кунерь ближе нодходигі^ къ родовому названію одного изъ пяти староболгар-
екпхъ родовъ. съ именами которыхъ встрѣчаемся па надписяхъ IX вѣка. Старо-
болгарское родовое имя Кообіарт/?, читаемое па одной изъ колоннъ, несомнѣнно
жггіі. Сопы, ориьсиіа ЬІЫ. «1. Ре Воог, р. 24,іо ікаѵіего] Кой6рагоС 6 йѵефііс ’Ор-
6	хиріо; тф тйѵ ’Абароѵ	• • •
г) ІЬйі.» р. 33, причемъ названъ Кобр&то^ въ достоинствѣ хана.
\>Н і>г<.тчие «Іо Лепп ёицие <1о Ыікіои, юх»с ёіЬіоріеп, «га<1. раг ЯоіепЬегд. Рагіа 1883.
•) 11>і<1., р. 4(Ю: КоиЬгаіоя сІіеГ <1ее Пипа, псѵси «І’Ог^апй.
О. И. Успенскаго.
52
имѣетъ своимъ родоначальникомъ того Кувера (Іх'/кгрі и іп Ііуі-рліа. іюгорый жиль
въ первой половинѣ VII вѣка и. какъ оказывается. положилъ о< шшапіе мшуіцгепіу
Болгаръ’)- Точно также ото ими встрѣчаемъ въ изпѣгніомі. имеппикѣ древнихъ
болгарскихъ родовъ и хаиовь-’): Куртъ (іо лѣп.. роіь ему І.ую.
Наконецъ, не приписывая особеннаго значенія чѣсіу у шпателя Оеофипа.
гдѣ упоминается ото имяі * 3 4), такъ какь здѣсь неі'очппкомь служилъ патріархъ Ники-
форъ, мы должны придти къ заключенію, чго сооощаемыя аііонимііым ь інісагг.п ѵі,
о чудесахъ св. Димитріи свѣдѣнія отличаются большей ііоірш'нкн п.ю и именно въ
такихъ существенныхъ сторонахъ дѣятельности Купера, когорыи не затронуты ни
у греческаго, ни ѵ аоіоискаго историка, хотя « ь іруюгі стороны у «тихі. послѣднихъ
есть факты, оставшіеся не извѣстными пли почему-нибудь (путанными у перши о.
Въ смыслѣ характеристики дѣятельности Кувера въ паішмі. сказаніи есть
достаточно яркій матеріалъ, но, какъ сказано выше, лишенный хроішлоі нчеі кой
почвы и систематичности. Авторъ нѣсколько разъ указыіші-п. пл то. что князья
окружавшихъ Солунь славянскихъ племенъ приняли іречѵскую культуру, усвоили
себѣ греческую одежду и языкъ: таковъ быль князь Гппхинопь ІЬ рпунді.Ъ, гаковъ
Мавръ, лицо, приближенное къ Куперу и обладающее знаніемъ какъ іречегкаго, такъ
славянскаго и болгарскаго языка5), по пс сообщаетъ інічею подобнаю о Куперѣ,
хотя этотъ послѣдній еще больше былъ проникнугь іречѵскіімь образованіемъ, чѣмъ
первые. Есть лишь одна сторона, па которой сближается н.ннь авторъ < ь еписко-
помъ Іоанномъ изъ ІІпкіу. именно оба они одинаково объясняютъ у< пѣхн Купера
въ борьбѣ съ сосѣдями тѣмъ, что въ пользу пхь была христіанская вѣ|і. лі святое
крещеніе.
Переходимъ снова къ сказанію о чу ѵ-сахъ. Наиболѣе
незатронутымъ другими источниками извѣстіемъ слѣд
всѣмъ
послѣ сдержанныхъ надъ .Аварами побѣдъ Куверъ со
і о-
ь н^Шшать то, что
^уар мЪ.мх перешелъ
Дунай и завладѣлъ Керамисіеоымъ станомъ въ грсчфСкщѴ суіранѣ. откуда началъ
угрожать разнымъ городамъ имперіи, между проугім (л>.іуни и иаретвеннамч
городу Константинополю. Какъ объяснить этотКіюбопытііий фактъ?	Здѣсь
главное затрудненіе касается топографіо^скаг^ термина іХѲв.ѵ «; та	-^рі;
рерГ| хаі храт7(ааі тдѵ КерарУроѵ гхіркоѵ.
Ученый Гафель, который вѣх первый разъ примѣнилъ дли историческихъ
цѣлей сказанія о чудесахт, св. Димиѣрія, приведенное мѣсто оставилъ безъ надлс-
жащаго освѣщенія. Приведя мѣсто о( переходѣ Кувера за Дунай и о занятіи Кгра-
Извѣстіи Р. А. Института въ Іі-волѣ г. X, <~тр. 216. Нъ первый ратъ пэсістіпма спасяоп* Іовпи*
воспользовался для исторіи Ьолгаръ г. В. ^„арсъ-ій, Сборшнъ м мродв. „о.^ретя, XI. етр Н5,
но оиъ пе поставилъ ихъ въ связь съ житьемъ св. Днматрія.
Поповъ, Обзоръ хронографовъ. Москва 1866, стр. 26.
аХХаёаѵтое?	С<1’ Пе Воог’ ₽* 357>«: КрЛітс «О	авдШіітд	!«'.•
4) Асіа 88., § 185; Тоирапі, § 70.
*' Асіа 88., § 198; ТоидагЛ, § 113.
<> ініоііі. огкритнм. мозаикахъ въ церкви си. Димитрія въ Солупи.
53
ипН. ііа < гапа'і. <нц. ін. примѣчаніи (ѣлаеть ссылку па найденный имъ въ ТаЬііІа
I і-иііи <-і Іана і< рмп іь ( сі.іііін* х<нн положеніе итого мѣсіа \ Охридскаго озера
іо.ькнп бы было иіп. (ОМПІ.ПІП III. правильности подобнаго пріуроченія. Можно
\ка.'.лн. цч ......"•раженія. <і. которыми не можетъ быть примирена догадка Тафеля:
по-іісрпыхь. івнаачііе Копиръ .і.і [уііай и п.хъ древнія становища вь настоящее
Время (оІЮЛЫІ • ІП но оПр<-(І.ЛеНІ.І ВІ. ТоМЪСЛЫСЛѣ. ЧТО (НіѢ ШЛИ ПОЧТИ ІП) Прямой
линіи пи. .Циня кь Прес.і.івѣ: во-вторыхъ. то же самое положеніе, именно въ вос-
гочноп І.оліарпі. оіір< (1..К ПО і ія і гапа Купера въ нашемъ памятникѣ. Изъ Кера-
мп< іена «і.ііі.і. \ крі.іініпінк ь іп. пемь. Гюл га ре стали домогаться Солупи, Цареграда
и оракійі кихі. юріцопь. слГ.дініан-лык». и стапонпіце ихъ было вь восточной, а не
іп. .іаіілдіюй Ііо.паріи. Тсрмнпь о Кграр^зіо; харло;, встрѣчающійся только въ
ііанігмі. н.віягппкі., прсді іавллеіь для объясненія его немаловажныя затрудненія8).
Прежде веги» ііе.іь.ія не отмѣтить то наблюденіе, что ) писателя неоди-
наково пііпк-гся чіігь тсрмнпь: КЕьарт'зіо;, Керрцоііѵо;, К=рарідасаѵо^, что даетъ
осііовяіііе нреіполаі.ігь. что оно п для самого шпателя было пе столь обычнымъ,
і. е. чіо по ін- іргчггкій. а иное гранный іі. можетъ быть, болгарскій терминъ. Что
м!.< ю военнаго расположенія, стоянка пли лагерь древнихъ Болгаръ имѣлъ названіе
хір-г; на • і|»|»пцізлыіом ь я.чыігѣ, ати прекрасно засвидѣтельствовано надписью Омор-
гага. пайдеініоіо вь ЧаталирѢЧ, гдѣ такь названо расположеніе болгарскаго стана
ін. Плискѣ со і голицей хана и его дворомъ: еі; ті'; Плаха; тіѵ х^рпоѵ реѵоѵта.
Какъ до сихъ норъ не можетъ быть разъяснено, какому языку принадлежитъ слово
Плаха или Плиска, такъ и по отношенію къ термину Керар^аю; намъ не слѣ-
дить крѣпко держа ться за латинскій и греческій языкъ, для котораго нашъ терминъ
вполнѣ чуждъ. Предположеніе о томъ, что ІхЕрар^аіо; или Керрт]асаѵо^ должно
быть объясняемо не н.іь г|н'ческаго языка, можетъ находить себѣ нѣкоторое под-
твержденіе и іп. томъ, что Керампсіаиами паиіь авторъ называетъ спутниковъ
Купера. ши і-леііііыхь въ захваченномъ имъ мѣстѣ по переходѣ черезъ Дунай, и что
атоті. тсрміпгь иногда употребляется іп. связи со Славянами: той; реЛХоѵта; ёх тйѵ
Ххдабшѵ прзэті‘г<’Е:ѵ Кірарѵріхѵзд; аоеч; лрозср^ЕзОаі. Нельзя также не привести
')	1)0 1 Ьсамкшіса, ХСѴІП. Vісіог Сиіюгйя, іпцесіо РапиЫо (іпппо 8аѵо, сиі теіиз 8ігшіит
рпіріичииоі, ѵеі аііо Лиѵіо, іиз ін сііати іпегіііі івіі) хМасе<1рпіиві сииі виів іп^гедііиг, ІЬідие саіприпі Сега-
нимііапопі оссоркі.	г \	\ \
г) П>Ы.. пои 70. Хотя м фрвцузекмп. иеотовчепиомъ изданіи, па сегмсіітіі VII. А, дѣііетиигельво
здоть терминъ истрітастгм но прежде всего опъ находится совсѣмъ пе на пути болгарскаго движенія
и, слЪдоватедню, пе о-йиміачае/ъ ту) «іетиосп., которая била занята Куперомъ. Па ГаЪиІа ГеиНп^егіапа
отмічепний тсрмЮі*.к*о>Жсігъ\ах<Ідитыи между Г.итми п Охрндой, что не соотвѣтствуетъ первоначаль-
ному театру дкятелмюётп 1іолг>ръ «о переходѣ за Дуаай.
’) Пъ другихъ сметаніяхъ находимъ еще слѣдующія упоминаніи: хаЬйоа; яйѵта; той? ік тйѵ
ТОО >«х01ѵтъ:	а«о;йу«>; 6к* айтоѵ тіѵ Ма-Урсѵ уетіеваі (Ас<а 88, § 199 = ТоидагЛ,
8 ІП(.	ТОіНмХіі-ла; *х тйѵ ХхДабшѵ кроо?«&Т«ѵ Керащаііѵоо; 48,й? хаі аѵерттоііотш? яросёр-
Х«а«аГ (\ии\ю<ь$ 205 » 7ои.;лл/, § 120); тйѵ 4*1 т-Лто «хХіѵтоіѵ яХоГшѵ 4*1 т? апохоріові т®ѵ поАХйхі?
•!рг;и4»і>^Кяр(гг(виі'лвѵ (Леи 88., 8 206 и= ТопдагЛ, § 121).
*) Идаѣстіа Русскаго Археологическаго Института, т. X, стр. 646.
54
О, И Успенскаго.
здѣсь себѣ на память имя болгарскаго хана Кор|изт.с. жпвіпаю вь началѣ \ III и.')
Признаемся, мы даемъ лишь соображенія п дѣлаемо доіаікп кь оиіпсікчіію довольно
необычнаго термина. Въ дальнѣйшихъ пыіюдахч. мы ниопяемія кь н>му заклю-
ченію, что Кувсрч. поселился со свопмп спутниками по блн.юі ін <»і ь Іупал п имѣлъ
цѣлью своихъ замысловъ восточную Болгарію, какъ .но весьма опредѣленно указано
и въ легендѣ. Теперь, что касается того пункта, коюрый первоначально захватили
Болгаре, то здѣсь, не рискуя дѣлать новыя гоноі раф.іческія р.ьп л ѣіовапія, міа можемі
ИДТИ ПО слѣдамъ изучавшихъ древнюю исторію БоЛІЯрЬ ІЮ Переселеніи ихъ за
Дунай. Въ этомъ отношеніи слѣдуетъ указаіь на іакь ііалыіьо мый \гпаруховь
Уголъ, Персяславецъ па Дунаѣ и ІІнколпцелыког укрѣпленіе, кі. каковымъ слѣ-
дуетъ прибавить нынѣ Керянсіеиъ стань — всѣ эти ііаіімеіюіціііія должны обозна-
чать одну и ту же мѣстность, нынѣ указываемую близь ІЬакчп па (.упаѣ-ѣ
Вышеизложенными данными не оірзішчпнаются сігѣіѣпія о Куперѣ, нахо-
димыя у нашего автора. Такъ какъ опь пользовался утраченными въ наепшіціѵ
время источниками, то нельзя пе придавать болыпаю значенія и цілыіѣйшнмь его
извѣстіямъ.
іл\‘рілі. огъ нею
(>ѣ у казаніемъ па
тк^Дюліііръ, именно на
^дѣсь поселившихся. ГІ*1«
. словъ нашею памятника.
• Не можетъ быть
І;ны тому сообщенію, что Ііолпцн', пх)я
ихъ о Солу ни и узнавъ, что опа нахо-
Осповпая мысль его состоитъ вь томъ, что посглепцы Ін-|>амнсіеіиі сына
стали посягать па Солунь, Копстаитініополі. и города <‘рякіи’| и что н« шините-
лемъ этихъ замысловъ они избрали именно Кувера, назначивъ ею своимъ княземъ
и каганомъ. — Въ дальнѣйшемъ излагаются сношенія Купера <ч. императоромъ,
имѣвшія результатомъ два важныя для Волгарь усланія: а> разрѣшеніе оставаться
въ запятой землѣ и б) право собирать дань съ Дреіовнчей*).
Все это весьма правдоподобно и не встрѣчаетъ никакихъ опр<6^р'ж»,пій въ
вышеуказанныхъ другііхч» памягникахч». согласно которымъ Куперъ — ^іу'Цр.утъ нахо-
дился въ весьма дружественныхъ отношеніяхъ съ Иракліемъ(
сапъ патрикія. Нашъ авторъ дополняетъ лишь свѣдѣніе •> I
самый капитальный фактъ, изъ котораго выросло мо
иостенеппое порабощеніе славянскихъ племенъ, рац
собственно сидѣли Дреговичи, этого нельзя шіредѣлит
иоо выраженіе „не такъ далеко*1 (57. рД ’іпіруеіѵі еще
доказательнымъ. Но нельзя не придавать цѣг
з<і данью къ Славянамъ*), разспрашішаліу'п'
дигсл не такъ далеко, многіе изъ лнъ^г ромэйскаго происхожденія начали переходитъ
’) Пеорііап., 433; 497,19. СгЬлубп. принять >ъ соображеніе в разночтенія: К^Ир-.х. Сопнміи»
) Извѣстія Р, А. Института. X, стр. 517—618, 558.
») хахвЧае атйѵ 4"р’л(ко04ѵтсі>ѵ, ті; Яатрко; ітѵіѵто эдіік;, -Д -т., „о' ^,1; -й., »,®за>.в.
ябХхѵ Ша 86 тт(Ѵ хаѵвѵваіроѵ» ха» ^ой»« хйѵ Іт,Рѵ. 8* та; іт.ци На»; те.;
. , , , ’ , -йв ,ЬѴ ХІр10Ѵ ’йѴ ох^іхиѵ	зітф. */ ф м«.ж Ю-.і абтф
>.аоб	аіѵоѵ	Ха жараха^ѵ» г.рСѵ тйѵ	4^. 8аг.х«; «»-.* то	абто-.;
е7і».хорѵпоаи
ле0І	4ДІ =га°^°	ті;	ГАѴХ. хаі
тарі Ті}€ хаб п6Хва>; хяі йхр^Ѳбѵта; й; 4х |Цхсиг рт, -і»ірх«ѵ та'этг,»..
О вновь открмтихъ истинахъ въ церкви св. Димитрія въ Солупи.
55
і. женами и ді.н.мн іи. ( олуш., а отсюда епархомъ города препровождаемы были
іп. Іюш гангипоііоіі.. Здѣсь і попа авторъ обращается къ Куверу, которому не
моі.іп пр.івіігы я перелеты іізі. его лагеря въ Солунь и который принялъ вмѣстѣ
с о с воими с ові.гіііікамп сл I, іу ющее коварное рѣшеніе. „Оказалось важнымъ подыскать
сре ди ііріш.піжеііпыхі кі. Куперу архонтовъ такого, который бы, отличаясь и въ
проче мі. превоі \ІЦІ тломъ II искусствомъ, имѣлъ бы знаніе ромзйскаго, славянскаго
п болгарскаго языка и изощренъ быль во всякой демонической хитрости. Онъ дол-
женъ притвориться ііовсіапцсмі. и подобно прочимъ искать прибѣжища въ бого-
। н.н.ігмкмь іорс.д!.. іірніпорііо пыдавь себя за вѣрнаго слугу нашего царя, и ввести
сі. собс.й кі. намъ много ііюііхі. приверженцевъ и затѣмъ взять городъ, возбудивъ
вь пемь внутреннюю войну. Вс» ото предполагалось сдѣлать съ той цѣлью, чтобы
. б.іс«”<н»п. іііп полыннаго Купера способъ завладѣть городомъ вмѣстѣ со своими
приближенными и прочими архонтами и, утвердившись въ немъ, вооружиться
противъ окрестныхъ п.кменъ, подчинитъ ихъ своей власти, идти войной на острова
и на А ню н на самого царя*.
Указанная писателемъ махинація, такъ хорошо придуманная, была возло-
жена кь ік полііеіпю па нѣкоего Мавра, который въ точности исполнилъ все
порученіе и обману.іь довѣріе какь архонтовъ города, такъ и самого императора.
Послѣдній пожаловалъ ему почетное авапіе ипата и назначилъ стратигомъ всѣхъ
тѣхъ пришлыхъ людей, которые убѣжали изъ стана Кувера1).
Гакнмі. образомъ, съ передачей части военной власти наиболѣе опасному для
спокойствія юрода лицу, которое было притомъ орудіемъ Кувера, для осуществленія
плана Іяі.паръ открылась полная возможность. Вновь назначенный стратигъ избралъ
изъ свонхі. единомышленниковъ кентархоиь, пентіікоптарховъ и декархов^.2), и его
онлнты держали въ городѣ стражу днемъ и ночью, получая содержаніе о^тъ? казн^і.
Предполагалось воспользоваться ііелнкнмъ днемъ страстной суброт^г, дсогда все насе-
леніе будетъ въ церквахъ, чтобы поджечь городъ и, пользуясь піету шпилей смутой,
захватить ею. — Опасность была однако нредустрапеца чудеснымъ содѣйствіемъ
св. Димитріи, который побудилъ стратига флота Сшщнпія поспѣшить изъ Греціи
въ (‘олуш.’). Прибытіе греческаго ^ілота къ городу разстроило замыслы предво-
дителя Волгаръ, и гамъ Мавръ пналъ въ тяжкОо болѣзнь.— Копецъ повѣствованія
щнідстаіыяегь распорііаісніе ('исіінпія, которое можно попять лишь при посредствѣ
нѣкоторыхъ поправокъ ві. текстѣ. Именно оігь сдѣлалъ распоряженіе, чтобы Мавръ
со всѣмн сіюнміі людьми подвластными Куверу, а равно и матросы его собствен-
наго флота расріізюл’іілінъ лиРе{)емъ за городомъ въ западномъ направленіи, съ той
’) ми то ,\вИі'йіе съ точна врѣиіл вазаитійсжихъ древностей и представляетъ собой
дохлл* толилы» тому, что Д«ора била йодъ румми оффацѣиыше ааты: 6 хйѵкоѵ аварт^ - Хбуоѵ
тчіт? йрайоѵа йяатои тф айтф Ыабрір хаі ₽йѵтсѵ фіАотціІаг хаРьѵ»
Коб&р Кадщаіѵои; алофйуои; йк’ айтоѵ тіѵ Маброѵ ^оОас...
хаі аіі'Ь; Хй-.гга-. 4 етьап;"»4;
Началипіл надъ ЮО, 60  10.
’) <ХН атомъ мы говорили иыае.
6б
Ѳ. И. Успенскаго.
цѣлью, чтобы Керамнсіапцы, если бы пни пожелали оть ( лавяііь переоѣжать кь
намъ, могли ото сдѣлать спокойно и безпрепятственно1).
Наконецъ, вслѣдствіе приказанія императора ( іи пиній шнш)илъ на корабли
часть упоминаемыхъ Керамнсіанцевъ, а самъ Мавръ съ переоі.жч иками представился
императору и былъ назначенъ имъ княземъ'2).
Но св. Димитрій не остановился на нтомь, но чрезъ сына того же Ливра
довелъ до свѣдѣнія царя о заговорѣ противъ нашего города, составленномъ Мавромъ
и Куверомъ, и объ измѣнѣ, созрѣвшей во оракійекпхь горшахь 0. Не смотря на
безспорную доказанность преступности Мавра, императоръ ін-предалъ его смерти,
но лишивъ его военной и гражданской власти. опредѣлить жніъ ему вь одномъ
изъ частныхъ помѣстій. — Чтобы выявишь вполиГ. отношеніе нашего автора къ
Куперу, нужно еще присовокупить небольшое замѣчаніе его, что значеніе и важ-
ность замышлявшагося плана обнаружилас ь и вь томъ, что чш то у поминаемый
Куверъ, храпя въ секретѣ задуманное ими. не коснулся ни ліодей Мавра, ни его
имущества; напротивъ женъ его держалъ въ топ же или еще вь большей чеегіі4).
Прежде чѣмъ сдѣлать окончательное заключеніе по поводу почти ептна
приведеннаго здѣсь повѣствованія, намъ слѣдуетъ еще бросіиі. взглядъ на закліо-
п заботливости о пашемъ
искупителя? Мы лсили
нашего города1"), и вотъ
оказанія помощи и для
чптелыіыя слова. „Кто не* подивится нѣжному попеченію
городѣ приснопамятнаго Димитрія, нашего предстателя и
въ беззаботности и не помышляли объ опасности плѣненія
Вогъ внушилъ нашему царю послать сюда корабли для
спасенія нашего города. Приближался уже условленный для поднятія возмущенія
въ городѣ день, уже была близка неожиданная гибель, но Промыслъ возбудилъ кь
плаванію стратига и, пе смотря па противный вѣтеръ, устроилъ благопріятное
плаваніе и тѣмъ разрушилъ намѣренія и надежды тѣхъ, которые замышляли\аіуа-
дѣть преданнымъ Ему городомъ".
Хотя разсказанныя безыменнымъ авторомъ событій207) могутъ
имѣть тѣсную связь съ тѣмъ, что повѣствуется въ нр^іыдуіцей главѣ, по ради
методическихъ задачъ мы ограничимся только данными главы и попытаемся
въ нихъ разобраться. Для прославленія св. Димитрія іовымъ чудеснымъ повѣство-
ваніемъ у автора па сей разъ были слѣдующіе реальные факты: 1) данный царемъ
приказъ стратигу небольшого отряда судокъ Снсиппію прибыть въ Солунскій заливъ
) ха! тбте Хоітсбѵ тдѵ аотбѵ Маброѵ р та хіін ІВІио абтоб -аѵт«* вх т-.б Койбір ха1. тоб айто>
отратоб тоб ёх тйѵ харабшѵ	і-і х'Л- Витіхоі; рірвс-.ѵ пархуягвінѵ В:іт-іг.еимѵ, г.0; хЪ ХѴЧ
рШоѵтас йх тйѵ 2хХД6<иѵ лрос^еи-^іѵ Керрчсіаѵои; аВвй; хаі ахвцглВіатш; г.роаірувзбаі.
) Тоидагсі, § 121: 6 айто; рабрс; ойѵ тшѵ рвт’ айтоб іг.оущеиѵ та тоб дчоатв-точ расхХіш; хаи-
Іабеѵ Ехѵт), іхеГае ВвуОвІс хаі йр^шѵ ур^ратіаа;.
. 8) <Ші Вей тоб айтоб иіоб тоб Майрой хЪ реХвттД/ хаті т?,с #дійѵ г.бііш; Ц айтоб хаі хч<3 Койбар
еѢ та{ вйаебвГс 4р.^ѵиавѵ йхоа;.
4) ТоидагЛ, § 121: та ві? ріооѵ айтйѵ рвбоиХворіѵа фиМтшх 4 поХХахі; ВѵціазОвІ; КЧйбір, ойВвѵі;
ТЙѴ айтоб Майрой йѵОрЙпшѵ } прадратшѵ іууфато, рвІДоѵ Вв ті; айтоб -рѵаіха; *ѵ хЪ айтй імр «Гуоѵ т.рі
хаі тАвіш даоаеѵ. X
йрерірѵшѵ хаі йрйатшѵ тирі хЪц о1х«іа{ іДшз«о>с хаОвотштаѵ.
О ппопь открытыхъ мозаикахъ пъ цсркпп св. Димитрія пъ Солупи.
57
и 2) доносъ сына Мавра на отца, обвиняющій его въ замыслѣ на захватъ Солупи
вь соілатеши < ь Куперомъ. Легко понять, что оба ати факта могли быть незави-
симы одинъ оть ір\гого. иоо ( нсинній во велком’ь случаѣ долженъ быль прибыть
въ Солунь: для понѣі тиователл здѣсь еущееі венный вопросъ заключается въ томъ,
по < гратш ь могъ не прибыть кь (року, кь страстной субботѣ, и вотъ въ этомъ
смыслѣ и важно ныло чудесное участіе* св. Димитрія. Повторяемъ, что прибытіе
морскихъ судовъ бы іо внѣ зависимости оть заговора, о которомъ ничего не знали
вь самой ( олуни, такъ какъ „жили вь беззаботности н не помышляли объ опас-
ности'. О цѣли прибытія (’ікчпіиія мы можемъ судить исключительно на основаніи
тѣхъ данныхъ. которыя находятся въ памятникѣ. Въ :»томъ отношеніи имѣются два
.мѣе і.і, которыя и е іѣдуетъ оцѣнить. Одно мѣсто касается характера приказанія дан-
наго ( псііііііііо, по которому онъ должсігь быль сь находящимися подъ его командой
морскими шишами войта въ хранимый св. нодвнжпикомъ городъ, съ цѣлію охраны
нали пшаго Мавра н сь ішмі. пришедшихъ людей, „дабы въ виду присутствующаго
здѣсь такого войска сь большей готовностью переходили къ намъ отъ вышеупомя-
нутаго Купера". Параллельное мѣсто читается нѣсколько ниже, гдѣ повѣствуется
о томъ, какь (’пспнпій исполнилъ приказъ царя: онъ распорядился, чтобы Мавр’ь
со своими людьми, прише дшими оть Купера, п съ воинами съ его кораблей стали
лагеремъ внѣ юрода пь западномъ направленіи, „дабы Керамнсіапцы-, если бы они
ноже.ы ін оть Славянъ перебѣжать кь намъ, могли ото сдѣлать спокойно и безнре-
ііягетвенио, и такъ оставались оіш нѣсколько дней". Для наглядности приводимъ
оба мѣста* рядомъ:
§ -201.
огао; рета тйѵ 6~ аэтоѵ сѵтеоѵ Кара-
йаіяѵічѵ атратіеотіоѵ тё) аОло^оросроліхтгр
таб":7| еЬоалзіѵ хбХеі ёхі карафолах-у
тхэ дгуОсѴто; Маброи хаі теоѵ ооѵ ачтф
хрзлрѵіѵтюѵ. ошо; той тоіобтов отратой
§ 205.
тдѵ аотоѵ Маброѵ рета тюѵ
тгЛѵтюѵ ёх той Коб&р
у г
стратой той ёх тЛѵ харабтоѵ ё&о т?(;
тсолею; ёѵ тоі; Зотіхоід рёреоіѵ лараероа-
а=беіѵ битблеюзѵ, кро; то той; рёлкоѵта;
хаі
юіеоѵ иутоу
тоб аотоо
ёѵОаог тиууаѵоѵто;, тсрэОэрэтёріо; той;
ако той леуОгѵто; Койбгр ёѵОібе хата-
ерзиугіѵ уіѵ^таі.	\
ёх теоѵ ііхкабтоѵ хроа^еоуеіѵ Керартр
аііѵоо; аозео; хаі аѵерхобіатш; хроа-
ёруеоОаі.
Изъ сопоставленія этчіхт. мѣстъ видно, что цѣлью прибытія морского отряда
иі, Солунь было далеко ііе противодѣйствіе Мавру и Куверу, а напротивъ прави-
тельственное содѣйствіе вес .ма. важному акту — переходу Ьолгаръ и Славянъ изъ
лаге'ря Керамнсіев»^ цъ Солунь, а. отсюда въ Константинополь и въ другія мѣста.
Что именно въ зтой^» заключается сущность дѣла, достаточно сослаться па даль-
нѣйшее ^гѣето изь того же памятника. Когда выяснилось число перебѣжчиковъ,
изъ Константинополя были отправлены транспортныя суда въ Солунь, па которыя
должны ^бы.чі быть посажены означенные Кермисганцы. Самъ же Мавръ со своими
Ѳ. 11. Успенскаго.
58
людьми представился царю и быль назначенъ нмь архонтомъ пли княземъ11) надъ
тѣми чужеземцами, которые перешли подъ власть 1 роковъ. Можно думать, что изъ
упоминаемыхъ здѣсь перебѣжчиковъ выведена была колонія но Оракію, потому что
въ доносѣ сына Мавра указывалось межіу прочимъ на его т.иѣну. .іамыиыяемую
во ѳракійскихъ городахъ1) Наконецъ, предоставленная здіісі. Мавру власть, хотя не
названа княжеской, но равносильна еіі но своему значенію1).
Таковъ быль главный реальный фактъ стоявшій предъ писателемъ. Къ нему
присоединился, спустя нѣкоторое время, второй, состоявшій въ политической невѣр-
ности Мавра, о которой донесъ правительству сыпь его. Насколько придано было
цѣпы атому обвиненію, видно изъ сравнительно легкаго наказанія, которое постигло
Мавра. Есть всѣ основанія думать, что и угрожавшая Солунн опасность отъ
Мавра и Кувера преувеличена нашимъ авторомъ. Объясненный .ниыодъ изъ чудесъ
св. Днмптрія вскрываетъ передъ нами одинъ изъ важпіиішихъ фактовъ іп, отно-
шеніяхъ имперіи къ варварамъ, вторгавшимся въ ея области. Въ С олупи происхо-
дила вербовка охотниковъ переходить вь подданство имперіи: органами п посредни-
ками въ сношеніяхъ между варварами и правительствомъ были принявшіе греческую
культуру варвары, изъ которыхъ выбирались и устроители колоніи4).
Памъ остается еще возвратиться къ Куверу, имя котораго стоить въ заго-
ловкѣ цѣлаго повѣствованія. Авторъ сказанія не знаетъ Кувера и судитъ объ немъ
но слухамъ, частію дошедшимъ до него вг. преувеличенномъ видѣ. Но и по отно-
шенію къ Куперу у чего находимъ весьма важное свѣдѣніе, которое заслужи кастъ
особеннаго вниманія, ото переходъ его за Дунай и утвержденіе па іііі^ацтійской
территоріи. Выше мы высказали догадку, что о КерарУрю; хар-о; пѵ:кцо разсмат-
ривать какъ первый этанъ Волгарь за Дунаемъ, первый пхь укрііпіеііупзй стань,
изъ котораго уже въ первой половинѣ VII в. они стали діілать завоеванія на
Балканскомъ полуостровѣ. Но доселѣ всѣ наши попеки и попытки пріурочить
терминъ Керартріъ; къ опредѣленному географическому мѣсту не имѣли успѣха,
образо-
нодобію харабюіаѵоі (отъ ххрасо;) п обозначающее поселенцевъ въ
Куперомъ. Можемі^ поі^а остановиться на томъ предположеніи,
Единственно у нашего автора встрѣчаемъ и производное Керартрііѵ
ваппое по
лагерѣ, занятомъ
что это слово собственно не греческое, и что какъ второй и третій укрѣпленный
лагерь Болгаръ имѣлъ туземное названіе, которое стало извѣстнымъ лишь въ самое
’) § 200 (= Іоидагіі, 121) цвта 8е тачта хвівйовш; расіХіхі’;	тф лв/Оіѵт-
атра-сурр ретй. тшѵ еІргдіЬиіѵ харйбшѵ хаі тйѵ Акі та-это отаХйѵтшѵ гЛлішѵ, іг.І аадхоціові тйѵ поХХахі;
вірч^ѵшѵ Кврарргйѵшѵ, 4 абто; Мабр'о; оіѵ тйѵ абтоа	-а та.} Элозтіптоо ₽а3..).4ш; хат4Да€»ѵ
1ХѴ71> ^хеіаг Вв^ѲзІр хаі ар/ч<іи хр>111ах!:за;-
2)	ІЪісІ. хаі Втх лвр хаі іѵ тоі; Ѳр^хшаг р4р«э» -роіьз'аѵ хата тт); Ьа-лта) ф*>х4» ібаДвйзато -рі=аі.
•) ті); 24 &51а; агоэтУра; .. хаі ті); арх*й хаі т>); атратіа^, гр лвр ві/лѵ, аг.4оттр*.
*) Мы не можемъ здѣсь входить вь подробности обь основаніи вь Вишіітіп славянскихъ колоній.
Ограничимся только указаніями па литературу: В. Ц. Даманскій, О славянахъ въ Малой Азіи... С.-Петер-
бургъ, 1Ьэ9; О. Я Успенскій, Къ исторіи крестьянскаго землевладѣнія въ Византіи (Жури. Мни. Нар.
рогв щ. ч. -о (1883 г.) отд. 11, стр. 314; В. А. Панченко, Памятникъ Славянъ въ Внониін VII в.
(Извѣстія Р. А. Института, т. ѴШ, 1903).
О впсгПі. открытыхъ мозаикахъ въ церкви св. Димитрія въ Солупи.
59
послѣднее время ), такъ съ большой вѣроятностью въ терминѣ Керартбаю^ мы
іолжиы принять туземное названіе для перваго болгарскаго становища за Дунаемъ.
Что касается хронологіи, опа довольно точно опредѣляется предыдущими
указаніями. Куперъ бы.и, совремеппнкі. Ираклія и разсказанныя выше событія не
выходятъ іа.іѣе половины \ II в. — Ограничиваясь вышеизложеннымъ, мы не дѣлаема,
здѣсь выводовъ для общей исторія Славянъ нъ первой половинѣ VII вѣка, каково
образованіе державы Само и нр.
Вслѣдъ за мозаиками надъ колоннадой въ сѣверномъ кораблѣ, но напра-
вленію къ анспдѣ., идетъ рядъ фресокъ. Какъ замѣчено выше, эти фрески были
сначала открыты оть слоя штукатурки, и мы могли ознакомиться съ ними въ
февралѣ 190Н г., но затѣмъ онѣ снова замазаны по распоряженію мѣстной
власгіі. такъ что нижеслѣдующія замѣтки, впредь до будущаго ремонта мечети,
должны оставаться напоминаніемъ о живописи, закрытой слоемъ штукатурки. На
табл. \ 1 мы имѣемъ совершенно обособленную композицію, ограниченную бор-
дюрами съ боковъ и сверху, и представляющую въ глубинѣ пиши, имѣющей
• верху форму раковины, великомученика Димитрія съ воздѣтыми для молитвы руками.
Онъ одѣтъ въ широкій, затканный золотомъ и серебромъ плащъ, называемый въ
памятникахъ хламидой, съ широкой пурпуровой нашивкой спереди и съ фибулой
п.і лѣвомъ плечѣ. Подъ низомъ длинная узкая тупика съ оплечьемъ и поручами.
Обь згомь парадномъ одѣяніи св. Димитрія, конечно, говорится въ словѣ Акропо-
лігіа, на которое мы неоднократно ссылались. Сч. той и другой стороны къ свя-
тому приближаются два лица съ руками, завернутыми въ одежду въ знак^ь благо-
говѣнія п съ непокрытой головой; въ одномъ изъ нихъ нужно видѣті^ священника,
въ другомъ еппскопа. Кромѣ того еще маленькая фигурка изображена внизу подлѣ
святого, и наверху два медаліоиа, изъ коихъ на одномъ слѣды радпнеи о АГ. . . .
АХ’ОС. Слѣдуетъ обратить вниманіе на остатки надписи съ мрарой стороны, ко-
торая оказалась поврежденной очевидно вслѣдствіе передѣлокъ въ этой части компо-
зиція. Выло здѣсь ѣ блср °’т*	оѵора |2). Именно здѣсь, за бор-
дюромъ. начинались фрс< ки, о которыхъ мы намѣрены сказать нѣсколько словъ..
Живопись была въ весьма плохомъ состояніи сохранности. Краски частію
полиняли, частію выбиты при очисткѣ, отъ штукатурки. Кромѣ того во многихъ
мѣстахъ лежалъ еще несмытый слой глины па нѣкоторыхъ лицахъ и сценахъ.
Можно было замѣтить, что подъ первымъ слоемъ живописи находится другой болѣе
древній слой. Фреска раздѣлена была бордюромъ или неширокой каймой па отдѣль-
ные квадраты съ ^тдѣлыіымп, изображенными въ каждомъ, квадратѣ, картинами.
Подъ, отдѣльными картинами надписи, которыя однако весьма трудно читаются.
При сравненіи сюжета картинъ и подписей намъ удалось придти къ тому заклю-
---'.А.	--->
*) Имѣемъ въ виду Плаха и ТоегСа, какъ назывались лагери въ АбобЬ и Преславѣ, см. Извѣстія
Русскаго Археологическаго Института, г. X, стр. 64б.
’) Нужно думать, что подлѣ изображены лица жертвователей.
Ѳ. И. Успенскаго.
60
ченію, что фрески представляютъ картины изъ жизни и страданій св. Димитрія.
Такимъ образомъ, если для мозапкь прекрасный комментарій представляютъ Міга-
сиіа, то для фресокъ объясненія нужно искать вь краткихъ «миыіхь (1 аіечо рііпы
еі аііега). Лотъ какія сцены были представлены па фрескахъ, иначе говоря, вотъ
надписи, какь намъ удалось частію возстановить ихъ:
1)	,.РО1 Д1ІМПТ[Р]... ОС.. АІ'ЕТ...
По всей вѣроятности здѣсь была картина, изображающая св. Димитрія въ
его земной жизни, примѣнительно къ Ра^мо II, 2.
2)	ТОХ АГЮХ ДПМ1ПТ10Х ПІ’ОСПГАГОХ (ПФ1. $ 3).
3)	[О ВАСІЛбѴС келбѵвіі ТОХ АГЮХ ФРОѴРС1СНАІ ех таю тсэх
КЛМІХСЭХ КА МАРАЮ (ІЬІ(1. § 6).
4)	о днмпті’іос ФѴЛАТто.мЕХОс іех’сА тох скорпюх хекрох
лпедеінех] (іьі<і. § в).
5)	О влсілеѵс [оеспі/еі| ТПХ ТОѴ ХССТОРОС (КАІ ЛѴАЮѴ) МОХ0-
МАХІАХ (іЬііі. § 7).
о) о влсілеѵс келеѵсэх тох агюх діімптрюх катасфахссолі
(ІІ)І(І. § 11).
7) о Агюс ката келеѵсік влсілесэс ‘гвлеюѵмсхо^\ііжі. § р).
8) [ТОѴ АГЮѴ МАРТ]ѴРОС СКЛАВСЭХ АХДІ’СЭХ |КАТАПОА(-:М1І(ТС]
.... сэх оідех о оеос та охомата
Фресковая живопись, за исключеніемъ композиціи, отмѣченной у насъ .V 8,
пе можетъ представлять особеннаго интереса. Во многихъ церквахъ Македоніи
и Старой Сербіи подобные же сюжеты наблюдаемы были иь лучшей сохранности
(въ Дечанахъ, въ Пиекѣ). По композиція, изображающая отраженіе Славинъ, конечно
заслуживала бы полнаго вниманія, еслц^бы можно было ее предварительно очистить
и спокойно изучить. Выраженіе 22хла6ыѵ аѵёрѣѵ напоминаетъ подобное же выра-
женіе па извѣстномъ мо.тивдовулѣ \П вѣка изъ коллекціи Института1): тсоѵ аѵоржс;
8эѵпоѵ	тѵ)$ ВФлѵшѵ етсар^а;. Что касается поставленнаго вь скобки
выраженія хатаіг.олер.трі^, то, не настаивая на абсолютной его пригодности, мы
могли бы допустить еще здѣсь, напримѣръ, акотрот), аѵатротс/р шОізрб;.
Въ зацшоченіе можно еще замѣтить, что этой картиной заканчивалась,
повидимому, (фресковая живопись. Далѣе слѣдовалъ бордюръ и орнаментъ, надъ
’) Извѣстіи Р. А. И. VIII, стр. 25.
о впопь открытыхъ мозаикахъ въ церкви ев. Днмптрія въ Солунн.
61
которымъ, если по ошибаемся. была надпись и дата, по изъ этой послѣдней мы
прочли лини. МАІ’ТЮХ. Вообще фрески не могли принадлежать къ древнему
времени: но всей вѣроятности, онѣ не раньше XIV вѣка и сдѣланы въ одно
время вмѣстѣ съ ремонтомъ придѣла св. Евонміи, о чем-ь было сообщено выше.
Лак чіецт,, считаю нужнымъ сдѣлать небольшое обьяспеніе. Въ цѣляхъ сооб-
щить возможно широкій и исчерпывающій комментарій къ издаваемыми* художествен-
нымъ памятникамъ, я предложилъ одному члену Института изъ пностраппыхч.
ученыхъ составить не позже октября небольшую статью о Солунскихъ мозаикахъ
и, полѵчив'ь его согласіе, препроводилъ къ нему фотографическіе снимки и сооб-
щили. емѵ изложеніе содержанія своей статья. Іѵь сожалѣнію обѣщанная статья
не была доставлена кь сроку, и настоящій выпуски появляется съ одной моей
статьей, которая составлялась по такому плану п въ томъ предположеніи, что
вмѣстѣ съ пей появится оцѣнка художественнаго матеріала со стороны историка
искусства. Вь виду вышеизложеннаго Институтъ считаетъ необходимымъ въ по-
слѣдующихъ выпускахъ вновь возвратиться къ Солунскими» мозаикамъ, тѣмъ болѣе,
что ремонтныя работы въ Солунскихъ мечетяхъ, какъ мы слышали, не ограни-
чиваются одной мечетью Каспміе, но распространяются я па другія древнія хри-
стіанскія церкви, обращенныя въ мечети.
Техника мозаичной работы въ церкви ев. Димитрія.
Н. К. Клуге.
Вновь открытыя мозаики въ базиликѣ св. Димитрія въ Салоникахъ были
найдены въ четырехъ мѣстахъ церкви: четыре на пилонахъ возлѣ алтаря, одна
на западной стѣнѣ южнаго бокового корабли надъ дверью, остальныя — на лицевой
сторонѣ арокъ надъ колоннадой, раздѣляющей сѣверный боковой корабль по про-
дольной линіи на-двое. Вполнѣ сохранились только четыре мозаики на пилонахъ
(табл. XIII, 1 — 2, XIV н XV) возлѣ алтаря; на одной изъ нихъ (Богородица съ
благотворителемъ, табл. XIV) разрушены только золотые нимбы.
Первоначально мозаикой были покрыты всѣ арки съ наружной и шіут-
реннеіі поверхностей. Въ настоящее время снаружи мозаика сохранилась только
па шести аркахъ, остальныя покрыты очень плохой сохранности фресками. По не-
значительнымъ уцѣлѣвшимъ остаткамъ фресокъ видно, чго онѣ дважды возобнов-
лялись по топкому слою штукатурки. При нынѣшнемъ ремонтѣ базилики :>т^ дна
слоя фресокъ были уничтожены. Характеръ мозаикъ па внутренней поверх-
ности арокъ, къ сожалѣнію, но независящимъ отъ Писги ту та^ирпчипамъ. не уда-
лось выяснить. Реставрированію еще въ византійское время подвергались только
мозаики на аркахъ. Лучше остальныхъ сохранились дрѣ крайнія композиціи съ
восточной стороны п три большихъ медаліопа съ	----
за исключеніемъ нѣсколькихъ головъ довольщт
слѣдпей очистки.
Бордюръ, украшающій мозаику сверху,
падиисью надъ ннми; остальныя,
сильно непорчены во время по-
покрываетъ гнѣзда балокъ пола
нижнихъ хоръ; во время какого-то пожара :>та часть мозаики пострадала такъ
сильно, что она была сдѣлана Панову.
Реставрированныя византійцами части легко различаются: 1) весь верхній
бордюръ и смежная съ нимъ голубая полоса фона, проходящая ломаной линіей
черезъ всю мозаику на высотѣ приблизительно верхней трети нимбовъ; 2) три
большихъ медаліопа съ мужскими бюстами и надпись йодъ ними (табл. VIII— IX);
3) головы архангеловъ и юноши возлѣ стоящей Богородицы (табл. IX); 4) часть
Техника мозаичной работы въ церкви св. Димитрія.
лика Христа въ большомъ медаліопѣ возлѣ саркофага (табл. X); 5) голова Бого-
родицы но іругуіо сторону итого саркофага (табл. X) и 6) верхняя часть мужской
головы въ медаліопѣ надъ мозаикой св. Димитрія съ епископами (табл. VI). Была лп
въ это же время вставлена подъ медаліоігі. св. Матроны небольшая мужская фигурка
на колѣняхъ (табл. X), или былъ исправленъ только окружающій эту фигуру фонъ
болѣе темный, — судить трудно.
Реставрированныя части мозаикъ замѣтно отличаются отъ болѣе древнихъ.
Довольно крупные1 камни, особенно въ орнаментахъ, неправильной четырехугольной
формы, плохо пригнаны, образуя замѣтные швы; окраска камней нѣсколько иная,
болѣе дешевая, — такъ, напримѣръ, цвѣта карминъ, серебро и синяя замѣнены
желтокраспой („англійская красная11), бѣлой и бурочерпой. Эта замѣна однихъ
топовъ другими хороню замѣтна, па верхнихъ частяхъ нимбовъ и на рамкахъ, раз-
іѣляюіцихъ мозаику на отдѣльныя картины.
При возобновленіи мастера пользовались осыпавшимися камнями и, видимо,
ін1 имѣли водъ рукой въ достаточномъ количествѣ необходимыхъ матеріаловъ,, какъ,
это видно на фонѣ надъ головой стоящей Богородицы съ архангелами (табл. II
и IX), «•дѣланномъ въ нѣсколькихъ зеленыхъ тонахъ верхняго бордюра вмѣсто
одного, общаго всей мозаикѣ топа. Па мозаикѣ св. Димитрія съ епископами (табл. 1
н VI) разрушенная часть голубого фона надписи сверху исправлена болѣе темными
камнями, снизу же — зелеными кубиками, изъ которыхъ сдѣлана нижняя часть
ггой мозаики, земля.
Небрежность работы реставраторовъ, а также недостатокъ необходимыхъ
матеріаловъ особенно замѣчается: 1) па головахъ архангеловъ и юноши возлѣ
стоящей Богородицы (табл. II и IX); 2) на щекѣ Христа въ медаліопѣ возлѣ
іаркофага (табл. X); 3) па верхней части мужской головы въ медаліопѣ падь
св. Димитріемъ съ епископами (табл. I и VI). Здѣсь направленіе рядовъ камней
смѣшано, одни цвѣта замѣнены другими, болѣе грубуцп^ но окраскѣ; характерные
щи всѣхъ мозаикъ лиловые топа тѣней и наружныхъ контуровъ головъ замѣнены
зеленоватосѣрымп, сѣрыми и небольшими вставками зеленыхъ камней. Рисунокъ
очень небреженъ: такъ напримѣръ, лось юноши (табл. II) сильно удлиненъ, ротъ
опущенъ па подбородокъ, румянецъ на одной щекѣ розовый, па другоп оранжевый;
контура волосъ не обведены уемной полосой, какъ на всѣхъ остальныхъ головахъ.
У архангела съ лѣвой стороны отъ стоящей Богородицы не сдѣланы копцы раз-
вѣваюіцейся ленты, к угораю перевязаны волоса, сдѣланные очень груоо изъ довольно
крупныхъ камней только 2 топовъ; падающая тѣнь отъ носа сдѣлана слѣва, а отъ
лѣвой щеки — справа.
Наиболѣе эффектны по рисунку, лѣпкѣ и теплому колориту три большихъ
медаліоиа съ мужскими бюстами (табл. VIII п IX), изъ которыхъ два боковые оез-
спорио портретные. Одинъ изъ нихъ (табл. VIII) представляетъ повтореніе головы
одного изъ епископовъ ца мозаикѣ южнаго пцлоііа возлѣ алтаря (табл. Х\). Вели-
С4
II. К. Клуге.
чипа камней, окраска и способъ набора ихъ совершенно такіе же, какь и во
всѣхъ остальныхъ реставрированныхъ частяхъ; камни, иль которыхъ сдѣланы круін
вокругъ этихъ .медали»новъ и надпись кодъ ними, находятся только вь реетаврн-
роваппых’Ь частяхъ мозаики. Чтобы вставить отп меда.«іоны на ихъ мѣсто, пришлось
вынуть часть прежней мозаики, что особенно хорони» .аімѣтно на срѣзанной верхней
н средней частяхъ лѣпаго крыла архангела, стоящаго за юношей у начала над-
писи. Во время этой работы была непорчена и очень н іохо исправлена кисть лѣвой
руки архангела, лежащая на лѣвомъ плечѣ юноши.
Общій характера, всѣхъ мозаикъ совершенно одинаковъ: если нѣкоторыя
изъ нихъ и кажутся сь перваго взгляда болій- тусклыми н бѣловатыми но коло-
риту, то это происходитъ отъ менѣе тщательной очистки нхь. Сдѣланы мозаики
въ свѣтлыхъ гармоничныхъ гонахъ по общему голубому фону, па которомъ гар-
монично выступаютъ красивыя пятна свѣтлыхъ когпомонъ, богато украшенныхъ
серебромъ и золотомъ. Волога сравнительно мало. Изъ общаго свѣтлаго фона
мозаики надъ колоннадой рѣзко выдѣляются двѣ фигуры Богородицы въ тради-
ціонныхъ темііосппихъ облаченіяхъ.
Но техникѣ мозаика наборная.
Верхняя поверхность камней имѣетъ форму чегыреуголыніковь, трапеціи,
треугольниковъ; круглой формы только серебряные камни. Величина камней колеб-
лется между 10X8X8 и 3X2X2 мпллим.
Головы и руки сдѣланы изъ «болѣе мелкихъ и правильной формы кубнковь.
Верхняя поверхность кубиковъ изъ каменныхъ породъ совершенно ровная, смаль-
товыхъ же большей частью слегка выпукла или вогнута. Швы довольно тщательно
пригнаны, особенно па лицахъ, шеѣ и кисгяхч. рукъ.
Кубики всѣ смальтовые за исключеніемъ 5 — (» цвѣтовъ изъ каменныхъ
породъ. Цвѣта нѣкоторыхъ кубнковь, какъ, напримѣръ, гол\(»ыхь^«инпхь, лиловыхъ
и зеленыхъ, имѣютъ оть 4 до 5 оттѣнковъ; въ общей сложности псѣх’ь топовъ
на мозаикахъ 48, включая сюда золото и серебро.
Подъ золотыми кубиками нигдѣ пе замѣтно подкладки красной краской. Па
костюмѣ св. Димитрія съ епископами серебряны»1 кубики представляютъ не одну
сплошную поверхность, а слегка выступаютъ въ верхней св<»ей части подъ легкимъ
наклономъ впередъ — пріемъ, пмѣющіі цѣль ярче выдѣлить серебряные топа
изъ общаго блѣднозеленаго фона плаща.
Оощія пропорціи^ взрослыхъ и дѣтскихъ фигуръ» правильны; нѣсколько
удлинены фигуры Богородицы (табл. XIV) и св. Димитрія (табл. XV) на пилонахъ
возлѣ алтаря. Второстепенныя болѣе мелкія «|»нгуры немного приземисты въ зависи-
мости отъ недостатка мѣста и его формы. Пропорціи головъ, рукъ и ногъ нор-
мальны. Общіе наружные контура головъ очерчены лиловыми линіями одного цвѣта,
по разной силы, сообразно съ общимъ освѣщеніемъ фигуръ. Наружные контура
волосъ головки Христа на колѣняхъ Богородицы (табл. 111 и XI) сдѣланы изъ
чередующихся красныхъ и темпооранжевыхъ кубиковъ.
Техника мозаичной работы въ церкви св. Димитрія.
65
Тѣневыя части глазъ, носа, рта, а па нѣкоторыхъ головахъ и ушей — про-
рисованы лиловыми тонами разной сіі.іі,і. На нѣкоторыхъ головахъ тѣневыя части
щекъ и икчі не сплошь одного лиловаго тона, а сдѣланы такъ, что темные камни
одного тона поперемѣнно чередуются со свѣтлыми другого.
Полутона наблюдаются свѣтлолнловые, желтоватокрасные, желтые п зеленые.
Па лицѣ св. Димитрія съ епископами зеленые кубики, чередуясь съ желтыми,
радомъ съ лиловыми тѣнями придаютъ много тѣлыюстп п воздушности лицу
св. Днмптрія. Свѣта лплонатобѣлые и желтоватобѣлые. Чисто бѣлые блики только
па. костюмахъ и па фонахъ.
Губы розовыя пли красныя, оживленныя па нѣкоторыхъ головахъ двумя —
тремя оранжевыми кубиками. Па нѣкоторыхъ головахъ оранжевыми тонами оттѣнены
также боковыя стороны спинки носа. Вѣки глазъ розовыя; красные слезинки мо-
гутъ отсутствовать, какь и контура ушей и ноздрей. Радужныя оболочки глазъ
лиловыя, только на двух'ь головахъ онѣ зеленыя; зрачки темнолиловые, почти черные.
Румянцы на щекахъ всѣхъ головъ; на нѣкоторыхъ лицахъ они наложены довольно
рѣзко. Шеи п кисти рукъ сдѣланы изъ тоновъ лицч>, по количество оттѣнковъ
меньше. Кисти рукъ св. Димитрія па западной стѣнѣ южнаго бокового корабля
(табл. ХШ, 3) сплошь золотыя. Контура кистей рукъ то красные, то темноли-
ловые. Волоса на большинствѣ головъ сдѣланы въ лиловыхъ тонахъ. Па нѣкоторыхъ
головахъ пряди волосъ оттѣнены свѣтлозелеиыми, оранжевыми, красными и жел-
тыми камнями. Брови, борода и усы сдѣланы въ нѣсколько оттѣнковъ лиловаго
тона. Брови пожилого мужчины въ медаліопѣ возлѣ бюста св. Пелагіи (табл. X)
сдѣланы изъ чередующихся лиловыхъ и с инихъ кубиковъ. Очень колоритна рыжая
борода префекта па пилонѣ въ алтарѣ (табл. XV).
Въ художественномъ отношеніи головы на всѣхъ мозаикахъ очень инте-
ресны какъ но рисунку, колориту" и лѣпкѣ, такъ п по экспрессіи и разнообразію
типовъ. Часто повторяющаяся фигура св. Днмптрія сохраняетъ одинъ п тотъ же типъ.
Нимбы почти всѣ золотые н очерчены снаружи красной каймой. Золотой
нимбъ св. Димитрія на пилонѣ возлѣ алтаря имѣетъ бѣлую кайму. Нѣсколько
нимбовъ обведены двойной каймой: внутреннею — серебряной, гладкой плп съ
зубчиками, и наружной — синей. Два серебряные нимба архангеловъ возлѣ сидящей
Богородицы имѣютъ, синюю кайму. Нимбы трехъ небольшихъ фигуръ епископовъ
возлѣ св. Димитрія (табл. 1 и VI) зеленоватосиніе безъ наружныхъ круговъ. Кре-
щатый шшбъ только у\ Христа на колѣняхъ сидящей па тронѣ Богородицы
(табл. III и ХІ).\\\Л >
Свѣт^іыд блики и полутона па нѣкоторыхъ костюмахъ сдѣланы въ видѣ
зубчатыхд. цолосъ. Наиболѣе характерную особенность техники выполненія костю-
мовъ представляетъ облаченіе стоящей Богородицы (табл. II и IX), одного изъ
епископовъ возлѣ св. Димитрія (табл. I VI) и маленькая фигурка на колѣняхъ
подъ медаліономъ св. Матроны (табл. X).
&
66
Н. К. Клуге.
Нижнее облаченіе и плащъ Богородицы (табл. И) густо испещрены крас-
ными квадратиками, расположенными но направленію складокъ, чго издали придаетъ
общему синему тону платья мною воздушности и скрадываетъ сухость складокъ.
Менѣе удачно этотъ пріемъ примѣненъ на ризѣ епископа (табл. I). гдѣ темпоспніе
квадратики на общемъ бѣломъ фонѣ непріятно пестрятъ даже на разстояніи.
Я очень жалѣю, что я лишена. возможности для сравненія съ салоникскими
издать тутъ же въ краскахъ одну мозаику, которую я скопировалъ для Высочайше
учрежденнаго Комитета попечительства о русской иконописи въ 1*307 году1).
Въ деревнѣ Кнтп, расположенной верстахъ іп. десяти къ югу отъ города
Ларнака па острой Кипрѣ, въ церкви Панагіи Апгелоктпсты на сводѣ алтарной
апсиды сохранилась прекрасная мозаика, изображающая стоящую во весь ростъ
Богородицу съ Младенцемъ Христомъ па лѣвой рукѣ. Правой рукой Божія Матерь
поддерживаетъ Христа за правое колѣно; согнутой въ .локтѣ, вытянутой «легка
впередъ и направо правой рукой Христосъ благословляетъ нмсиословпо: въ лѣвой
рукѣ Онъ держитъ свитокъ, упирающійся въ его лѣвое бедро. Справа и слѣва оть
Божіей Матери изображены во весь ростъ подходящіе архангелы Михаилъ и Гав-
ріилъ въ развѣвающихся одеждахъ, съ широко распущенными крыльями, съ жезлами
п державами въ рукахъ. Фонъ — золотой, земля — зеленоватаго топа. Подъ ногами
Божіей Матери богато украшенное подножіе. Снизу подъ мозаикой бордюръ п:и.
розетокъ и пальметокъ. Надъ головой Богородицы надпись: | ПАГІА | МЛРІА
Кубики, изъ которыхъ сдѣлана надпись, выцвѣли и въ настоящее время
одного цвѣта съ свѣтложелтымъ фономъ надписи. Между Богородицей и архан-
гелами надписи МІХАІІЛ и ГАВІ'ПІА, въ вертикальномъ положеніи. Цвѣтъ буквъ
такой же, какъ па верхней надписи.
Богородица облачена въ темноспнее платье, густо усѣянное болѣе свѣтлыми
корпчневокрасными квадратиками; плащъ, покрывающій также и голову, коричнево-
красный и тоже испещренъ болѣе темными синими квадратиками. Спускающійся
съ лѣвой руки конецъ плаща богато украшенъ ццѣ’цііы^пі вышивками и кистями.
Спереди изъ-подъ плаща свѣшиваются двумя к шцамп блѣдпоеппій кушакъ съ
свѣтлокоричпевыми концами, украшенными серебряными и бѣлыми полосами. Подъ
плащемъ голова Богородицы покрыта зеленымъ головнымъ уборомъ, украшеннымъ
серебряной вышивкой; на плащѣ надъ лбомъ золотая звѣзда; па ногахъ коричнево-
красная обувь.
Христосъ въ золотомъ нижнемъ облаченіи и въ такомъ же плащѣ. Нимбы
Богородицы и Христа золотые. Нимбъ Богородицы снаружи украшенъ серебрянымъ
и краснымъ кругами; нимбъ Христа внутри крещатый; концы креста, сѣрые съ
поперечными яркожелтыми и желтокоричневыми полосами, не доходягъ до внутрен-
няго серебрянаго круга, вокругъ котораго еще два синихъ круга. На ногахъ Христа
краспозолотыя сандаліи.
’) Фотографія издана Я. Я. Смирновымъ, Ввз. Вр., IV, 1897, табі. I.
Текинка мозаичной работы въ церкви св. Димитрія.
67
Архангелы въ одинаковыхъ сѣроватобѣлыхъ одеждахъ съ золотыми нашив-
ками на плечахъ н вдоль бедеръ; илаіци желтоватые съ изображеніемъ буквъ;
у Михаила па копцѣ плаща М, у Гавріила немного ниже плеча па лѣвой поло-
винѣ груди — II. п на складкахъ плаща ниже кисти лѣвой руки — Г. Нимбы архан-
геловъ серебряные съ наружными красными кругами. Державы въ видѣ прозрач-
ныхъ синихъ сферъ, сквозь которыя просвѣчиваютъ пальцы рукъ. Сверху державы
увѣнчаны золотыми крестами, отражающимися па поверхности сферъ. Верхнія
части крыльевъ архангеловъ состоятъ изъ концентрическихъ полукруговъ, нижпія
украшены рисункомъ иъ видѣ павлиньихъ перьевъ. Контура фигуръ обведены
свѣтложелтой полосой.
При сравненіи Китійской мозаики со вновь открытыми Салоникскими, за-
мѣчается очень большое сходство, кромѣ композиціи, еще и въ техпикѣ выполненія
и въ деталяхъ костюмовъ. Камни по своей величинѣ, окраскѣ, количеству оттѣнковъ
совершенно одинаковы. Способъ набора камней на лицахъ и костюмахъ тотъ же.
Э88І-19С»
ь*
Табл. I. Св. Димитрій во весь ростъ.

Табл. ІП. Богородица съ Младенцемъ.
Табл. IV. Головка св. Димитрія.
Табл. V. Головка ангела.
Табл. VI. Св. Димитрій во весь ростъ.
Табл. VII. Посвященіе св. Димитрію дѣвицы.
Табл. ѴШ. Вотивная мозаика.

іспіхро нанлеонтоснвсзігглі
і клѵе-6 нтлтопг інто.нн а о ні
в
Табл. IX. Богородица между двумя архангелами.
Табл. X. Св. Димитрій и Богородица и три медаліона.
Табл. ХЬ Богородица съ Младенцемъ


с. Посвященіе св. Димитрію юноши.
а. Св. Димитрій и полонянки.
Ь. Св. Димитрій съ надписью ЕЕРГІХ.
Табл. Х1П.
Табл. XIV. Вогородица еі. префектомъ Маріиномъ.
Табл. XV. Св. Димитрій съ ктиторами.
Табл. XVI. Общій видъ мозаикъ надъ колоннадой.
Іаол. XVII. 1Ѣ же мозаики съ западной стороны.
Табл. XVIII. Сѣверовосточнал
часть храма.
Табл. XIX. Сѣверозаиаднан часть храма.
Табл. XX. Гробница Спандони.

 Г • '
,.ѵ л
4
'ч' I
V
,Л
А ;
А


«- }р
Да


4


1

,,' І'"
>»
въ
Константинополѣ
-_„ ’	. -1 •“' V' Г;-«А-
' < >ъ' -
' -Ч; ' -
Извѣстія Русскаго Археологическаго Института
выходятъ по одному тому (или 3 выпуска) въ годъ.
Томы I, II, III и V распроданы; цѣна IV, VI—IX томовъ по 4 рубля
*
(10 фр.); X тома съ альбомомъ 16 рублей (4.0 фр,); XI тома съ альбомомъ
30 рублей (80 фр.); XII тома съ альбомомъ 22 р. 60 к. (60 фр.); ХШ тома
7 р. 60 к. (20 фр.).
. а . • -	\	<
... • .	V'- -Ѵ .	С, * . ? , Г-.’Л	.	• .х - ' > .	\
1Ч 5	- .А- Л’ / ѵ
.	’*|,- **	г'. .	Ч** -	.4	*.
’ >	** 1 •-	I	V' Д	'*	1 I	4
,	і	•• ' у т •	. г	'
1_е ВиІІеііп гіе ГІпзіііпі Агсііёоіодідие Вц$$е А Сопзіапііпоріе ѳ&і риЫіб
ип ѵоіише (ои 3 (авсіоиіез) раг ап.
Ьѳз ѵоіишев I, II, III еѣ. V вонЬ ёриівёв. Ргіх Два IV, VI —IX ѵоі. екі а
10 Гг.: йи X ѵоі. аѵѳо 1’аІЬпш 40 іг.: йи XI ѵоі. аѵео 1’аІЬиш 80 Гг.; 4и XII ѵоі.
аѵѳс 1’аІЬиш 60 Гг.; Ди XIII ѵоі. 20 Гг.

ИЗВѢСТІЯ
РУССКАГО АИМЮПгаСКАГО ИНСТИТУТА
СОФІЯ
ДЪРЖАВНА ПВЧАТНИЦА
1ѲО9
Коммиссіонеръ: ОТТО НАККА86ОѴ/ІТ2. Ьеіргіе', С^иегеіг. 14.
БИЕШІПТЕХА
Госус '’киога
Хартмесс • 'сгедиип
Инв. №. 30 $0*1
Леап Арокаикоз,
Іеіігее еі аиігев сіоситепіэ шёйііз.
1’иг
Зоріігопе РёігЫёе,
Йеб Ліцріаііііа йе І’АюотрСіоп.
----о-ЧЙ-о---
Ье І^иісп не соппаівваіі Йеап Арокаиков, тбігороіііе сіе Каирасіе, (ріе раг ип
асіе сіи раігіагсііс Сегтаіп II, сіаіё (1е зиіііеі 1235 еі диі тепііоппе ип асіе
сіе Деап Іиі-тёіпе, гетопіапі й 1229 ’). Вериів Ье С^иіеп, сіе потЪгеих сіоситепів
опі раги, циі опі тів еп геІіеГ Іа й§иге сіи ргбіаі еі 1е гбіе ітрогіапі ^оиб раг
Іиі сіапв 1е сіевроіаі сГЕріге. Се вопі:
1° (^иаіге іеіігев сіе Місііеі Лкотіпаіов, тбігороіііе сі’АіІтпев, асігеввёсв
а .Теап; сев Іеіігев опі біб риЫібев раг 8р. ЬатЪгов2);
2° Ѵп асіе сіе .Теап виг Іа Гопсіаііоп сіе Іапіпа, риЫіё раг А. Рарайо-
роиІов-Кегатеив8);
3° Ппе Іеііге сіе Леап а Тіібосіога Макгосіоикаіпа, риЫібе раг Іе тёте4);
4° Ѵіп§і-пеиГ ріёсев риЫібев раг В. С. Ѵавіііеѵвку5) еі.сопіргепапі: сіеих
Іеіігев сіе Йеап а Магіе, Гетто сіе ТЬбосіоге II, йевроіе сі’Еріге; Ішіі Іеіігев а
Ткбойоге II; сіеих Іеіігев а Оеогеев Вагсіапёв Аіііков, тбігороіііе сіе СогГои; ипе
Іеііге а Місііеі Лкотіпаіов; сіеих Іеіігев аи раігіагсііе Мапиеі II; ипе Іеііге іі
ип пеѵеи Йе Місііеі Акотіиаіов; ипе й 1’бѵёдие сіе Ьагівва; ипе ап тбігороіііе
сіе Тііевваіопісріе; ип тбтоіге А Мапиеі II аи пот сіев ёѵёдиев сіе ва ргоѵіпсе
еі ип аиіге еп воп пот ргорге; сГаиіге рагі, сіеих Іеіігев сіе Сеогдев Вагсіапёв а
Леап; ипе сіе Цібосіоге П; ипе йеѴ Місііеі Лкотіпаіов еі сіеих сіс Мапиеі II; ип
асіе вупосіігріе роиг І’біесііоп сіе Сеоі^ев Вагйапёв еі ип аиіге роиг 1е соигопнс-
---------------------ЛА \
*) Ле Сиіеп, Огіепв сЬгібіівпііэ, I. П, соі. 199. Ь’асіс еп диезііоп, риЫіё д’аЬогй раг Ъеипсіаѵіи.%
С6І гсргоіиіі <1апь 'РсіХХі; хаі ПбаХ»), Е'іѵтакра тйѵ ІерЛѵ хаѵбѵгігѵ, I. V, бѵ АѲ^аі;, 1855, р. 106—109.
’) ЬатЪгоч, МіхаіД ’Ахоріѵатои то-І Хы-латои та аы^брбѵа, *ѵ ’АѲ^ѵаід, 1880, П, р. 281, 380, 339, 350.
") Рара(1ор0ч!о$-Кегатеиз, Пері сиѵсіхіс;іс1 тыѵ ’ІшаѵѵСѵшѵ, (1ап5 Деітіоѵ 'гі'г (аторіх^? хаі 5Ѳѵо-
Хо^іхііб бхмреіа; 'ЕХХаІо;, I. III, 1889, р. 451—455.
<) Ра^аііороніок-Кегатеіиі, ’АѵаХбхга 'ІероаоХиріпхіід атахи0*°7*аъ, ПегрооябХві. 1894, I. II,
р. 361—362.
ь) Л. Г. Иаеллыжкій. Ерігоііса бгесиіі XIII, <1апв ВпззптіВскій Временникъ, т. Ш, 1896,
стр. 233 299.
1
69
2
Воріігопе Рёігійёв,
телі йе Тііёойоге II; епііп, ип сІігуаоЪиІІе йе сеіиі-сі еп Гаѵспг йе Іа шбігороіе
йе Каирасіе. Сев іехіев опі раги а рагі, еп 1903, а Рёіегвіюиг^, аѵес ипе іаЫе
йев соггесііопв еі йев аййіііопв йе ММ. Ѵавіііеѵзку еі Е. Кигіг; й’аиігев соггесііопв
опі біб аррогібев раг А. Гарайороиіов-Кегатсив1);
5° Тгоів ріёсев рііЫіёев раг Л. Гарайороиіов-Кегатеив2): Іеііге а Гбѵёцие
йе Огушороіів, асіе зупойідие а ргоров йе Іа гбсопсіІіаЫоп йе Йеап еі йе Тііёо-
йоге II, воіпііоп сапопідие;
С° 8еіхе брі^гапппев риЫіёев раг А. Рарайороиіов-Кегаіпеив3);
7° Сіпд Іеіігев риЪИбев й’аргёв Іе Реігороіііапив 250 раг Іе тёте, йопі Іев
ігоів ргетіёгев вопі айгеввёев а Місііеі Сіюпіаіёв тёігороіііе й’ЛіІіёпев, Іа диаігіёте
а Сеог^еа Сіюпіаіёв, пеѵеи йе сеіиі-сі; йе Іа сіікрііёте тапсріс Іе соттепсетепі4);
8° 8ері Іеіігев риЫібев й’аргёв 1с Реігороіііапив 250 раг Іе тёте, йопі
аіх вопі айгеввёев а Ббтбігіов Сіютаііапов, агсііеѵёцпе й’ОсІігійа, сі Іа аерііёше
а Гбѵёдие йе Кавіогіа5 6);
9° І)сих іеіігев риЫіёеа й’аргёв Іе Реігороіііапив 250 раг Іе тёте, еі
айгеааёеа аи тёігороіііе йе Пуггагіііоп'1);
10° Г)іх ріёсев риЫіёев раг Іе тёте7): ііеих Іеіігеа йе Сеогдев Вагйапёа
а йсап еі Ішіі Іеіігеа ои геропхе» сапопіциев <Іе Леап а беогцех Вагйапёа; ріиаіеига
йе сеа ріёсев не вопі цие йев Гга^тепіа тиіііёв;
11° ІТпе Іеііге йс йеап а Гбѵёдие йе Йапіпа, риЫібе раг Е. Кигіх8).
Оп а ві&паіё еп йіѵсгаев ЬіЫіоіІіёдиев й’аиігеа іеиѵгев йе йеап Арокаиков.
Епіге аиігев, Іе сойех Вагоссіапиа 131 сопііепі ипе соііесііоп йе ігепіе-ігоів ріёсеа.
Сохе а Йоппб9) йе се тапивсгіі, (ріі еаі (Іи XI Vе віёсіе, ипе ііевсгірііоп ^иЙівапіе;
с’еві Іиі вапв йоиіе диі а питёгоіё еп іпаг§е Іеа тогсеаих, йе I а. XXXII- іі а яаиіё
Іе питёго XI, тете йапа аа йеасгірііоп; йе ріиа, і] а соттіа
йе іесіиге йапв Іеа ііігев еі іеа іпсіріі.
С’еві сеііе ітрогіапіе соііесііоп йе Іа ВойІёіеппе <ріе пдпа риЫіопа сі-аргёв.
Роиг п’ёіге раа йе ргетіег огйге, сеа йоситепіа п’еп ргёвепіспі рав тоіпв ип
ѵіі іпібгёі а Гіііаіогіеп сотте аи сапопівіе: диеідиеа-ипа поиа аійегопі а іпіеих
*) Рарміороиіоя-Кегатеиз, Парсш)р^оеі5 еі; іа Ерігоііс^\згесп1і ХШ, йапв Внваитійсвій Впе-
мешшгл, ». ХТ, 1904, р. 849- 866.
2) Рараііороиіоз-Кегатегк, ’АѵаІвкта ІеросоХиртхі;; атауиоЛс^Іа;, I. IV, 4ѵ ПвтроокбХм, 1897
р. 119—125.
8) Рара<1ороиІо8-Кегапіеи.ч, 'Ет-грацілата ’Ішаѵѵои то-3 ’Атохпйхои, йапв ’АОпѵа, I. XV. 1903
р. 462 вед.	’	’
4) РараЛороиІоя-Кегатеия, ’АѲідѵаІхй 4х тоб іб' хаі і/ а'Лѵо;, сіапв *Лріюѵ(«, 1902, р. 209—224
еі 273—294.
6) Р^роЛороиХоз-Кегатеин, ХирбоХі] еі; ІоторСаѵ "?/; ір/івтохопт); 'Аурійо;, (іга^е к рагі йи
Сборпмкъ въ честь В. И. Даманскаго. Спб., 1905.
6) РарасІорои1оз-Кегшлеи&, Лоррау^ѵа, йапв Вугапі. 2еіівеЪг., XIV, 1906, р. 568—574.
') РарасІорои1о>>~Кегачіеи8, Керхириіха, йапв Виваптійскій Времеппикъ, 4. XIII, 1906, р. 334 -351.
8) Кигіг, СкгівІорЬогов ѵоп Апкуга, йапв Вуг. ЕівсЬг., I. XVI, 1907, р. 140. Роиг біге сошріеі,
поіопв спеоге ипе Іеііге йе Оігаіігі, ёѵёдие йс Воиііігоіоп, й. Вішіігі Сіютаііапов, йапв РИга, Апаіесіа
васга і сіаввіса, і. VII. Рагівіів-Вопие, 1891, соі. 341—344.
’) Сохе, Саіаіоеі сойісит тапивсгіріогит ЪіЫіоіЬест Войіеіапге рагв ргіта. ОхГогй, 1858, р. 131.
йе {?гаѵс^ еггеигв
70
.Теап Арокаиков, ІеНгев еі аиігев (Іосшпепія іпёйііь.
3
соппаііге <Ісап еЬ зоп епЬоига^е; ріизіеигз поиз іоипііззепі йез гепзсі^пеіпепіз аЬзо-
Ііппепі иопѵеаих, соітппс Гехізіевсе <Гип зіе^е ёрізсораі а Бга^отезіоя, ои Іез потз
й’ёѵёдиез іпсопииз.
Ноя пптёгоз I еі XXIV опі йёда ёкё риЫіёз раг А. Рарайороиіоз-Кега-
тепз1) й’аргёз 1е со(І. Реігор. 250 еі 1е сой. ра(,г. Ніегозоі. 276; іі поиз зийіга
(Гіпйігріег Іез ѵапаЫез (Іп тапизсгіі й’Охіогй, Бе тёіпе роиг Іе питёго XXVI,
ІеІІге а Магіе, Гетте (1с ТЬёойоге II, риЫіёе раг В. О. Ѵазіііеѵзку2), (і’аргёз 1е
сосі. Реігороі. 250. Се (Іегпіег а аиззі риЫіё, запз Іа йп3) зеиіетепі, поіге питёго
ХХѴІП, Іеііге а Сеог^ез Вагйппёз.
Ьее шипёгоз V, XVI, XVII, XX, XXIII, XXIV, XXX, XXXIII зе Ігои-
\епС аиззі йапз Іе сой. ра(г. Ніегозоі. 2764); “гасе а ГоЫі**еапсе йе поіге сопігёге
Іе II. Р. II Даніи поиз еп (Іоппопз <1еи\ потз іріі тіимріепЬ ап Вагоссіашіз.
В. = сой. Вагосс.. 131; II. = сой. раіг. Ніегозоі. 276; Р. = сой. Реігороі. 250;
К. = ІесІигез (ГА. Рарайороиіох-Кегапіеих; V. = ІесЬигез йе В. (1. Ѵазіііеѵзку5).
I. Той ау і сотаго и |ѵдтро лоХІтои Наилахтои лрб; тдѵ ар)гігл іохолоѵ
ВоиХуарІа;. «)
РиЫіёе раг А. Рарайороиіоз-Ксгашеиз, 2ир.6оХ^ еі; т^ѵ Іоторіаѵ гу);
ару. ’АурІЗо;, р. 6 — 9, (Гаргсз Іе сой. Реігороі. 250. Ѵоісі Іез ѵагіапісз йп
сой. Вагосс.
Тііге: Прд; тдѵ аруіеліохолоѵ ВоиХуаріа; хйрі Дтдрлусріоѵ Р.
р. 6
р.7
Віа тбѵ рбзѵ,
ттоѲтдтоО' лоОтдтё В.; ХР;ОІѴ
: Віёурафа- еурасра В. — Хбуои- Хбусо В. — 10:
: ётгёатеіХа;’ алё-
: ой 81- оэ 8г В.— 17: ргХаѵоВб^ѵ К., [іеХаѵо8бх_дѵ Р., р.еХаѵ-
20: урарр.атг урйр.р.ата В. — -’4: Маи лахтой1
— 26: тос; урар.р,аоіѵ урар.р.аасѵ В. — 26:
8: Вгхаёте; К., 8гха-
р.8
йѵталоЗбзгсо;;- аѵталоВоюесо; В. — 28; лрб; В-гой’ лрд; В-еду
1: ВоиХуарІа;’ Взируаріад В.; — -: сріХои	тдѵ Хбуоѵ сріХои
8іа тдѵ Хбуоѵ В.; таита таита В. —
урт]аіѵ, зирга Ііп. і В. — 7: М|Г ‘ іг-т________________	- -
ётоахол^ооѵто;- етсіалол^ааѵто; В., ёхаатср- ёхаато; В.
стгіХад В. —
Збх'дѵ В. — |8: -Э’Зіѵас' ІРдѵас В.
Хаил&хтю В.; О-ёХ'дагѵ Оіасѵ В.
таита ЗХ’ таита Вё В.; о’-б^ еірл К., оіо$ еір.1 Р., В.
етЕб Р., В.	'
*: той; еигруёта;- та; еиеруеоіа; В. — Зтеірібѵдѵ 2теіри6ѵѵ]; В. — 4: ^иХ-дсрб-
рэѵ ^иХосрброѵ В. — Б: ётсіррик?и’ ётарйлои В.; х=х.аОЕіріѵоіу хаі хаОеірёѵои В.,
*) Рираііороиіох-Кегатеия, ’АѵаХехіа *Іероао>.і>|іітіхі)с отауиоХоуСа?;, I. IV, р. 121.
5) Васильевскій, ор. сіі., р. 241 —242.
8) І1іі<1. р. 250—252.
4) Рараііорокіов-Кегатеив, 'ЬроаоХцитиа] ₽і6ХіоО/рѵ>), I. I, 4ѵ ПгтроопіХеі, 184)1, р. 8 34) 8.
6) .Іе йоів сіе віпс&геа гетегсіепіепіз аи 11. Р. Затиеі ѵап йеп 8ігиуГ, диі а Ыеп ѵоиіи те ргёіег
роиг Іа соияііиііоп (Іп іехіе І’айіе (Іе вой ехрёгіепсе §гатіпаііса1е.
*) Редакціи считаетъ долгомъ паразитъ глубокую благодарность члену Института г. Эдуарду Курцу
ла оішіцшіѵіо имъ дѣятельную помоіць при просмотрѣ печатаемыхъ ниже текстовъ.
Ѳ. Успенскій.
71
4
Яоріігопс Рёігмідв,
еш$ уоѵатшѵ ехі уоѵатыѵ В. — 7: хеѵіа, яирпі Ііп. ас В. ь: Ііраіѵоѵто*
Ісраіѵето В. — ,3: те К., ті Р.. В. — |5: орсо; ёлеС/ето опі. В.; ахірреі К.,
ахеррт] Р., В. — >»: 81 орсо$- о' оры$ В. — 1;: й? Ѵ)ра$ лерсер/бреѵоѵ б<р т)рыѵ
лерсерхбреѵо; В. — 18: ёфсор^етб’ ёфорІОтб В.; тобтоѵ тіѵі К., тобтоѵ тіѵі
Р.,В.	1»: ёлсахохйѵ ёхіахбхсоѵ В. — 21: етёра іѵ.ккцскс етёра$ 1ххХ'даІа$
В. — аз: О'С р,еу оі ріѵ хаі В. — 25: бхоатеХХореѵое ахоатеХХбреѵоі В.
р. !) 2; ’А/рС8о$ К., &хр18а$ Р., В.; хаОораі согг. еп хбѲораі В. — 5: ёате ёаті В. —
11: хаѵты$ опі. В. — 8: ті$ К., тід Р., В. — 11: хаі т^ѵ 8іа табѵдѵ тоб опѵоі-
хеаіои 8іаХизіѵ хаі 8іа табт'дѵ тоб апѵоіхезіоп 8^Хыаіѵ В. — 13: 8’ &Х^01$’ 81
аХт)0е$ В. — 15: хаѵзхіатдрог ёхіо^рос В. — 28: 8еЙ;еі$’ 86^еі$ В. — 24: ІІІ7]81ѵ
рт)81ѵ В.; хара6Ха6^$ К., хара6ХабеІ$ Р., хар&€Ха6еІ$ В. — 26: 8іатеѲ^р
8іате6еІ$ В. — 27: арх^ѵ арх<хѵ В.
И. Тоб айтоб хро$ тоѵ Горіаѵітѵ^ѵ хѵроѵ ЫіхбХаоѵ.
"Ехестб [іоі тф ё&Ьрср, тф аахрф, тф ларт^хбті, хаі хата хѵебра хаі
ѵештіроо оіоб хаі аиѵа81Хсроп') 3-еааааѲаі В-аѵатоѵ. ’АхебІсо у&р 6 хаХ8$ ’АхеХфоо
хата т?;ѵ ауіаѵ хаі реуаХт]ѵ хараохепт^ѵ хаі ІотаорсбѲт] ыохер т$ ѵбсир хаі
аоѵетаср-д Хрютф2), хат’ абт-^ѵ хаі аотф т^ѵ фих^ѵ Х^Р0^ параОерёѵср тоб
оораѵіоо латро^8)’ 'фііѵ 81 тт^ѵ Іорт^ѵ еІ$ х1ѵѲо$ ретббаХе хаі -Э-р7]ѵобреѵ ѵ?р ь
ахо8т(р(аѵ тоб сЙеХсроб. 26 81 |Ю' 6 хаХ8$ хаі уеѵѵаіод хаі сріХйѵ т?(ѵ 18Еаѵ
фі>Х^ѵ> аХХос хаі і^рад, (Ь;4) ліатебореѵ, 1ѵѲп|іѴ|Ѳ-^ті ріѵ оті хаі аотб$ теѲѵ^&ід
хоті хаі 88$ тф Ѳеф хаі тф [Залтіатті тоб Хрютоб т^ѵ тшѵ бхд т-^ѵ айтоб
1ххХт]аІаѵ хаі сроХах-^ѵ хаі аоѵт^рі^аіѵ (Хар6$ те уеѵоб тоі$ айтоб хаі |г?( то:$
іоі. эго г. Ісореѵоід | кІѵѲои; хаі 88ир|іоб траират1аі$ 1х рарйт^то$ І'аіо; аѵа^аѵт)$'’) та 10
трабрата........................Іхіахбк.........хаі рѵУ]ра$ тобтоо теХІаг:; хаі лтііі/оід
8са8Фаеі$, І^еиуеѵСаеід °) Ф$ то ^0о$ обты хаі т^ѵ	Оо хара/мре- 81 т8
8&хриоѵ хаі хХеІоѵа урасреіѵ аос, хХ^ѵ 8ті, еі хр8 6)ра$ оі ѵеос арха^оѵтаі, хоіпіѵ
ёатаі т8 уі^рад 1Ххі8шѵ, т) оті хаі ѵбхрыоіѵ Іхіабретар хаі ХіѲоі хаХбхтетаі ы;
тоІ$ 8атрахоі$ та раХахоаарха; Епд$ роі холохр6'ло$- аХХ’ =1 ріѵ бфораі ое, 15
Ѳеоб т8 8йроѵ хаі тд хоХо тоб хбѵІВо; харахаХеаеід ро>г еі 81 у= {Іаѵобраі.
&ХХоі хаі та Іра 8:архааоѵтаі хаі хХеоѵехтг'аеі т8ѵ7) Хаихахтоо 6 ’А'/еХоюи
хаі бх’ айтоб хХеоѵехт^От/аораі6), бті о ріѵ аѵ8ра рітрюѵ хаі сріХбОеоѵ, ёу<о 81
раре1$ хаі ахаѵѲрыхоо$ еирурш той$ ахилеота$. ’АХХ’, со Не! аѵа^, фи^ох-ростор
Хріаті, гіаѵоір^ ^ахеѵЗбт^; хаі рт) ёхіохохо$, хероаѵы т8 аохбХеотоѵ, хаі 20
хатІХѲоірі хр8$ т8 &8г/ѵ 81уа харахроиаратшѵ хаі тг($«) ыое хахе-ае йхеріохблтоо
хараррілт7ресор
2) оиѵа&ХфОб В. 2) СГ. Поіп., VI, 4 вед.; Соі., II, 12; Саі., II, 20. з) сі.
Ьис., ХШ, 46. 4) хаі В. 8) йѵа^аѵг^ В., еі$ внрга Ііп. з) ^еиуе.-^ае^ В. 7) тй В.
8) лХеоѵехт^О^оетаі В. «) тйѵ В.
72
.Геап Арокаиков, Іеіігев еі аиігев ііоситспів іпёбіів.
5
[II. | ТоО айтоб крб^ тоѵ ііоѵаубѵ хирбѵ ’АѵѲіріоѵ кёрфаѵта хатоіхі-
8іои^ орѵіОа^ тёааара^ хаі тса рахаХобѵта айтбѵ 8і’ оЕхеЕоо урй|л|лато$
Хабеіѵ айтоос; та тг($ б|іѵои|іёѵѵ]^ х7??06? Хекта, а ёхеЕѵѵ] еі^
т^ѵ тоб Еероб аоухрбт^аіѵ ёѵ тф уа^оіриХахбір ёѵёѲето.
5	’АХХ’ ои8ё аб, тЕ|ііе катЕр, ут}ребшѵ, кбОо|іаі, тшѵ крбд бе^ішаеі^
Хрѵрфшѵ тТ^ й|іѵоі>[іёѵ7]5 Х'^ра^ батёр^аад, і'ѵа ті1) ёх тшѵ ошѵ Хт)фшр.аі хаі аоѵ-
артѵ)ош тб ёкіатбХюѵ аХХа обо хатабаХобат^ ёхеЕѵт^, шд уёурактаі2), ббоХои^
тб тэй ѵоцоо уа^оуэХахюѵ, тёааара; айтб^ ёѵѵ)ха$ брѵід хатоіхіЗІоид еід тб
7)|іётероѵ брѵіОосроХахюѵ — ё'8гі уар аа тбѵ бкб уііріѵ х^ѵ ѵб|іоѵ бкерба-
П) ХёаОаі ту) крозаушут), і'ѵа рбѵоѵ ёѵ бглаюабѵтд тобд бкб ѵб|іоѵ хХеоѵехтш[іЕѴ,
аХХа хаі ёѵ ррш|латшѵ йкоатоХаід — тёааара^3) 8ё т) 8іа4) тб т^$ іріХЕад ёбраіоѵ
хаі акарёухХітоѵ, хаОбті хаі то тетраушѵоѵ атзребѵ 6ѵо[іа^Етаі, т) бібі4) тосд тёа-
аарад уеѵіхад аретад, аі хоа|іобаі тоос; хата аё ае|іѵотрбкоод. Прёкеі уар, оіраі,
хах тшѵ ейтеХшѵ хаі кроауеішѵ та бфгр.а кара8Еіу|латі^Еа0аг крбауеіа 8ё хаі
іб ктзршта та брѵіОіа, бті хаі оЕ тобтшѵ ёруатаі 6|леі$5) т§ |іёѵ бХхѵ) то О аоб|іатод
крбауеюі, таіс 8’ арзтаіс; хаі ктерштоі хаі аёрюі хаі рршаіѵ тт)ѵ ойх акоХХи-
|іёѵ^ѵ°) табтг/ѵ хатеруа^6|іЕѵоі хаі ой/ бкоіаѵ ^|іеТд оЕ срауос хаі оіѵокбтаі7) хаі
й>$ Х&хаѵа Х^Ртои8) ^Фа оархосрауоОѵтед та Збат^ѵа. Діаіретёоѵ уоср оі|іаі хаі
тас; тйѵ дрѵЕОшѵ аархад хаі та$ тобтшѵ керібоХб.^, оті та |іёѵ9) ктера 8еіу|іа т^е
20 бцЕтёрад акд тшѵ уѵ^ѵсоѵ |іЕтараі6т^то;, та хрёа 8ё -у^рлѵ бкоХёХеітттаі, оі$
хосХЕа Ѳад;1") хаі б ах“Рсат05 ауюуб^ крозхиѵоб|іЕѴо$‘ ойтш р.оі Зохес ЗсаатёХХЕіѵ
крб$ тоѵ абѵ хаі тдѵ ^|ібтЕроѵ р(оѵ та хрёа тшѵ дрѵЕОшѵ хаі та ктера. ’АХХ’
еі7]$ |іоі ейОи|лод, аѵОшѵ ёѵ аретаі^ шд карабесао^ хаі -ЭаХХшѵ ёѵ <ріХЕа «д Етёа
кар’ бЗата").
25
IV.	Тоб айтоб крб$ тоѵ Хі|іара$ хироѵ ГесЬруюѵ.
| ОЕ артоі акЕХОцбзОтраѵ |іоі хаі оЕ аЕ|іі8аХстаі хаі оЕ аітаѵюі. ’АХХ’ Ь
’Абраац коте1-) ое^со6[іеѵо5 т^ѵ Тріаоа йртоѵ хаі хрёа$ табттд карёОето13), хаі
тоѵ ’Абраац б МеХхіае^ёх ех т^; хок^д бкоатрёсроѵта йртір хаі оі'ѵір ёЗе&соаато14)’
б Маѵшё 8ё аХХа хаі айтб; тбѵ йууЕХоѵ КирЕои фіХо<рроѵобреѵод йртои^ аСброь^
зо хаі хрёа* ё^ѵеухг15)’ хаі Даоіб б В-еіо$ артір |лёѵ харЗЕаѵ йѵѲршкои атт]рЙ>і,
аХХа хаі оіѵір еэсрраіѵзі "’)• б Кбрюд 51 бко тоб ЗіаёбХоэ кесра^б|іаѵо* хаі тоо^
ХіОоид артоо* ког/рааѲаі караітоб|.іеѵод «ойх ёк’ йртср, ёср-^, |ібѵір ^агтаі аѵОрп)-
по$»17).	81 артір хаі р.бѵч> тбѵ катёра, ур^гід, ёЗе&шаш |ГУ]трокоХітт]ѵ
хаі ахі)<рід <о; зйкрекг^, бті та крббата аХскт] 8іа тоѵ у_еір.шѵа хаі |ібѵоід
35 басёоід ёѵар|іо^6[іеѵа хаі 8ёр|іаоі хаХоктбрзѵа. ’АХХ’ б Ѳзбд ёѵт=ХХ6|ЛЕѵбд коте13)
•) іѵа ті В. 2) Ъие.., XXI, 2. :і) таааара В. 4) оѵі В. ») В. °) йпоХѵцёѵізѵ В.;
сГ. .Іоіиіп, VI, 27. ’) С(. МіШІі. XI, 19; Ьис. VII, 34. ») СГ. Осп. IX, 3. «) то[іа В. ю) Ріііі.,
III, 19. 1 *) ііоато? В.; еі. І8, ХЫѴ, 6. ,2) с16рла|і когё В. 13) (тСП., XVIII, 1 йсц. п) («еп.,
XIV, 18. )’•) Лиіі., XIII, 15. 10) Р8., СІИ, 15. ”) СГ. МаШі., IV, 4. і«) ёѵтеХ),6|іеѵо; котё В.
73
6
8орЬгопѳ І’сігйіёв,
тф Ыше1) пері Ррюратюѵ «срауеоѲз, ёр], п^ѵта <од Ах/аѵа убрто’з». Кріата оё хаі
Хауіоэі хаі хатоіх*8юі орѵіОгд хаі хрза тарг/т] хаі талХа, оаа трёгроозіѵ йѵОріопоѵ.
Ттр 8ё ат)д оіѵообхтр ойтюд ёфЕІасо, оід рѵ]8ё тгр тт)д ёрбоЦд той уХейхоид аѵоі^аі
бктчѵ. ’АлХ’ б Кирюд рбѵод тоід раОграід □иѵбеіпѵшѵ хаі хрёад трѲіе хаі рѴ)
ліеіѵ апарте ёх той узѵѵг'ратод тт}д арпблои прбд айтойд апесрОёу^ато2). АХХ б
^реід хаі <рауоі хаі оіѵопбтас3) хаі В-ерапеитаІ той Хаірой. Еі уойѵ хаі ай рбѵоѵ
артосрауеід, харё Хітф бпобіхадз артог еі 8ё аиѵеаѲіеід хаі хрёад. Тайта 8ё ур&-
сроѵтед ой ^іа^ореѵ та пара проаіреасѵ, аХХ’ оооѵ ёаитойд уирѵ&^еіѵ прбд Хоуіаі-
тёрад ёпіурасрад- хаХЛд оё орыд поіЛѵ ойх ^хоХойѲгра аоі, шд піораі ср&ррахоѵ
Ѵ;4) уар аѵ рбѵоѵ артоіраушѵ хаі ббропотйѵ йпоХаіХеіѵ хаі ёпХ7]рФѲѵ]Ѵ &ѵ хатбе 10
уаотёра ейХЛѵ йртод уар рбѵод еід пХ^ароѵ^ѵ ёаѲібреѵод тоюитіиѵ ёоті уеѵѵтріхбд.
Хартад 8ё ойх ёіЗореѵ, аХХа хаі б абд (іпбатоХод айтойд сіпаітоиреѵод, ой ообтр
аетаі тобто) уарт^д, апіо/ирі^ето. ’АХХ’ еі'^д роі ейОирод, буіі^д, ёррсорёѵод- ёуш 8ё
ойтюд буіаіѵаі, <Ьд тб ур&рра аои ^ѲеХе, оха^шѵ 8т]Хоѵбтс тш пб8е, хаі ч^5) рёѵ
ёпі 8е1дібс, ^5) 8’ ёп’ арсатера проахХіѵбреѵод. |	16
V.	ЗіуЕХХюѵ8) прбд тіѵа ейѵойуоѵ ёпі роѵід т?)д ауіад ’ЕХеобоѵ]д. |
| с0 т^д ёсрореіад Хбуод 8охёі рёѵ ейхоХод еіѵаі, ё/еі 8ё ті хаі прбааѵтед-
оі уар поХХоІ т-^ѵ ёсрореіаѵ’) еід хёроод параѵоойѵтед арербтера арартбеѵоиаіѵ, оід
те ауѵоойаі т^ѵ т^д Хё^ешд ббѵаріѵ хаі оід ёѵтейОеѵ ёххиХЕоѵтаі прбд ааёбееаѵ
8іа г?[Ѵ ёх тйѵ гЫог; прауратюѵ, Фд еірт)таі, параѵбаеріаіѵ. с0 рёуад ёѵ броХо- 2<»
утдтаід Ѳеббсород б ^тоцоіт^д ойтсо тѴ|Ѵ пері тойтмѵ беатраѵоі хаі патт)р аеббса-
ратод ётерод, ’Аѵтю^е(ад рёѵ проеоребаад, ’1юбсѵѵѵ)д 8ё бѵора’ Хбу^> 8= Зрспд ёх-
Ѳетехф хаі йрербтероі еід ЗсоебеСад рёрод тад ёх тйѵ Іерсоѵ парахерб^оеід еіабс-
уоіюеѵ ойог убер, аѵ тід пбр апоббочд8) ёѵ хбХпср, ой хатахайоеі 8ё та Іратіа;
с0 8ё Хбуод т?;д ёсрореіад брѲбд праурбстеоѵ (грйѵ ёаті9) 8іе^аушу^ хаі хаті Ѳебѵ 25
хибёрѵгрсд, т^ѵіха 8ѵ]Хоѵбті тад ёѵ тіѵі оерѵеар т) хаі ѵаф10)' ёпіреХе(ад оі йѵОрсопоі
<йд еід тбѵ Ѳебѵ айтбѵ оіабаіѵойаад Хоуі^оѵтаі хаі рѵ], оті ёсроребоиоі роѵаатг^рйпѵ
У] хаі ѵашѵ, ёхеіОеѵ парахербаЕѵооаіѵ, йд ё^ аурйѵ ти/бѵ т) хаі айтоируЛѵ ётёрсоѵ
тоід бЕОпбтаід порі^бѵтеоѵ та ё^ а.йтйѵ. Еті 8е хаі апоаббтред бпбат] Іоуйд тшѵ
^ѵ]ріобѵ хаі рХаптеіѵ ёпіуеіроиѵтсоѵ то пара тобтюѵ ёсрореибреѵоѵ тад 86 уе про- зо
асретіхад ёх тойтсоѵ <ріХосрроу/реід хаі реретрѵ]рёѵад прбд тойд ёерброод ойх &ѵ
тід тйѵ ѵойѵ ёхоѵтсоѵ хшХбаЕіеѵ еі 8ё тід прбд ёсрореіаѵ параХібѵ] роѵ?р
<йѵ хаі бспаід хаі абсод, ёхдоріад 8е оиѵ аитоід, ёатіѵ ёхеіое бпбХ^фід, (Ьд паѵта
та ёаитой тф Ѳеф йѵаѲтретаі, ёх пбѵшѵ Віхаішѵ тойтоѵ тірйѵ хаі апб харпйѵ
8іхаюабѵ^д айтбд апарХбреѵод. 'Н тосѵиѵ бретёра ейтёХеіа ебройоа тбѵ ёѵ Коріф 35
пѵеоратіхбѵ оібѵ айтт^д хирбѵ Геібруіоѵ тбѵ Тірріах^ѵ, йѵора О-еосріХ'?) хаі тб
і) Маѵшё В; сЕ Ссп., IX, 3. МаШі., XXVI, 29; Магс., XIV, 25; Ьис., XXII, 18.
3) СЕ МаШі., XI, 19; Ьис., VII 31. *) т) В. ») В. ®) аіуесХХюѵ В. ’) ёфорІаѵВ. 8) іпо
5^072 В. ») ёаті В. ю) аерѵеіш т) ха! ѵа© соіт. еп аецѵеішѵ т) ха! ѵа&ѵ В.
71
.Тсап ЛрокаикоБ, Іеіігея еі аиігез (Іоситепік іпбйііб.
7
10
15
20
25
30
35
оХоѵ......................хата то -Э-еіоѵ лараууеХ|іа та ёруа айтоб ётоірібі^оѵта,
аѵатіОурі тобтір 8іх ту)е ларо’5ат)д урасру)е тѵ)ѵ ёсрореіаѵ хаі аиѵт^руріѵ ту)е блд го», зго ».
ту)ѵ хаО’ 7]|ій$ ауі'отатг/ѵ ёххХу^аСаѵ1) оебаор-іа^ роѵ^с ту)е йлерауіад Ѳеотбхои
хаі 8еало:ѵ/)д т)р.оѵ ту); ’ЕХеооаг^ хаі ёѵ тф Зройууір2) ТреЙЕѵііоѵ Зсахесріѵт^,
Лате айтѵ)д ёфорейеіѵ хата та$ йѵіоОеѵ еоаебеід хаі <уіХоѲёоі>е ёхОёавіе хаі тт(е
ооатааесо^ айт?^ хаі ёлФбоеіо; лроѵоеіаОаі, і'ѵа Ѳеоѵ |іеѵ терйтоѵ ёх ту;е лері
тайту;ѵ сріХолоѵіае ёаотф ІХгшаУ]таі, ту) 8ё оіхеіа фо/ѵ; та оют^ріа лрауцатей-
ау)таг хаі ёсроребзеі аларті той еіру)|іёѵоо фроѵтіату]ріои хаі фіХолбѵш; хаі ейХабйе
Еі 8ё уг, блоіоѵ Ф; та лоХХа тб аѵОрйлсѵоѵ уёѵо; лаХфібоХбѵ3) те хаі лаХіѵ-
тралеХоѵ хаі лаозххХіѵеі рёѵ ё^4) ейОеІа;, аяохХіѵеі 8ё еід ха|ілбХоие Хоуіарйѵ
тро/іа;, хаі ар^етаі Хёувіѵ ёѵ ёаитф, блоіа хаі ооа 6 лар’ ейаууеХЕоіе5) ооблое
ойх ауаОб^, о$ хаі тйѵ беалотіхйѵ айтоб хатгрлаОург, той хиріои тойтшѵ алобт)-
(іураѵтое, хаі хатацеХ^осі |.іёѵ ёѵтебОеѵ ту($ ооатаагсод ту)е |іоѵг(е хаі ту)е е.1%
лрау|іатіхт(ѵ хатіотааіѵ ёлсЗбаешд, айтбе 8ё ёаотоб та лаѵта Хоуіаетаі, блар^іѵ,
лрэабВоие хаі таХХа, баа [Зюлоріатобаіѵ оі [іоѵауоі, ахолуратш, еі т7/ѵ тосайт^ѵ
ларатрол^ѵ хатаЗё^етас'1) б лара тіу |іУ)тролбХеі ту)е у)р.етёрае ёліахолое хаі ой
табта <ріХохріѵу)аеі хаі (і>$ еіхое бюрОсбаетаі у) ат^оеі Хбуср Т7)$ еІ$ та лрбоо
^олѵ)д т^ѵ І'аюд ёао|лёѵу;ѵ тайту]ѵ ларёухХіаіѵ хаі т7]Ѵ ало тоб ейѲёо$7) хаі тоб
ёрѲоб ларатролт^ѵ хаі ларйлтыаіѵ. ТабО’ оитсо хаі блотетйлютаі хаі Зішрютаі-
хаі т^цесд |іёѵ 18ой трблоѵ аХХоѵ тоѵ &ѵ§ра тобтоѵ 5іа тг^ ёсрореіа^ тф |юѵа-
ату^рар ларефитейаа|іеѵ, аотбс; 8ё [Зрсбасѵ ёлсріеХеатброі^ хаі сріХолоѵ(аі$ ёлаіѵоо-
цёѵа^ лотіоаі ёуеі т?|ѵ ё^ореіаѵ о 8ё Ѳед; ао^оес та хат’ аі>т?|Ѵ хаі аѵаОт)-
Х7раі лост)оеі лрб; то терлѵбѵ тт); хатазтйоео); хаі то еб}(арг аі ріёѵтос ёхеіОеѵ
ётурюі хаі хаО’ ёортад лроаауб|іеѵас уиХофроѵтреід тф ёліохблір тт)д лбХесод
ёооѵтас хаі л^Хсѵ ахоХббытоі лроафербр.еѵаі, ой)( й$ ті ,лёуа ёхеіѲеѵ отроуорур
ааѵтшѵ тіѵ цоѵа/Лѵ, аХХ’ 105 то ёліахоліхёѵ ёлі ту) |іоѵ^ біхаюѵ ёѵтебОеѵ (05
хаі (лі/^рс тоб§г уѵіорі^осто’ хаі л&ѵта ёлі т^) [іоѵ?) лро; тобтои ёѵеруу]Оу)аетаі,
блбоа оі Э-еІос хаѵбѵед ёлі іюѵауоід хаі цоѵаа; тоі$ ёліахблоі^ ёлібрабебооаіѵ.
’ЕурафУ] табта хаі ёлеббОу].
VI.	Тоб айтоб оу)р.еіа>[ла. -|-
Г() алд Міхрае Вауеѵетіае, /юріоѵ Вреатіаѵе^, Ѳебоырод б ВоЗіѵблооХо?
лрооеХОыѵ -фі-ѵ асру^у^аато, Фе хатаХаббѵтод той ёѵеотйтод /еційѵое аХеира,
хаОФ; ёатіѵ ёОое ёѵ тт?) /Фра айтоб, |летех6|и^е лрб; та /ОацаХштера рёру} хаі
та оиѵоройѵта тф іМ|іаті МхолоХітйѵ, ёѵѲа лара)(еіраоаі ёріеХХе8) |АЕта тйѵ лроа-
бѵтсоѵ рооху)|іатсоѵ айтф, (Ьд |іі^ лХу)р|іир^аае, <ру)О''ѵ, б лота|ібе Ре^'/оба
хсоХйспд тойтоіе”) ёхёсѲеѵ хаі тт^ѵ тйѵ аХейрсоѵ біабаоіѵ. Іобто лелоіу^хотее аотбе
техаітіе10 блб уеіра айтф, Маброе оѵор.а, лрб$ ті оіхе'-а1 *) блёатресроѵ ё)<оѵтЕе
------ , ---------------------------------------------—--------------—---------—-------------
\ Ч бахХ^аіас В. -) ороэухю В. 3І лаХ'ѵбоХбѵ В. 4) еі{ В. 8) СГ. МаѣНі., XXV, 14 кед.
'•) хатас€ё7|Таі В. Ч еоОеіо; В. 8) ё|іеХ?.еѵ В. (|) хшійоеі тойтоос В. ,0) ха: т^« В. 1 >) оіхеіа В.
8
Норкгспс І’ёІіЫі'ь,
ОУѴ^Огіаѵ1) тіѵа ёѵ то-д цвта^) х(0?-°'^ ёдвѵЬОграѵ-) яар’ еХЕіѵш, Фд &ртоо
ЦЕтаХабіоаі хаі тралё^д. Каі айтбд |і=ѵ б ОебВгород аѵахліОаІд трОіеѵ б 86
Маброд тб ико^бугоѵ, ф б3) ѲгбВшрод ётао/еіто, ё&хуауФѵ гіс, ѵоц^ѵ, тобто тері-
еотето1'). ’Аріатѵрад 86 б ѲзоВшрод лрбд тбѵ і.кттоѵ хаі тбѵ ѵоцеа тойтои Маброѵ
ЕІдфХОе хаі бѵЕіВіатіхФтероѵ тбѵ Маброѵ ёкёахоіфзѵ '•), Фд |Ц хаі айтбѵ еІаеХѲбѵта б
кара тф хехлѵ)х6ті тойтоид хаі ар;атураѵта‘ Ь 86, ср^аіѵ*1), т]0от>е аураотброо
хаі уХсбаоѵ}? ахратЕатёрад, ѵбреас ЗіЕЛОіоорЕіто тойд хаі лроахаЛЕаа;і6ѵоид айтойд
хаі кара0е|і6ѵоид тойтоід ёоОіааіѵ7). 01 66 рариѲирУраѵтЕд ёкі тоід Лбуоід той
Майрой «ой хаЛоѵ, -род тбѵ Ѳеббшроѵ еікоѵ, <Шхшд кар& тоб ат)ѵ бкб /еіра
•флад бёр^еаОаі». Каі б Ѳе68шрод ёх8іхт)ааі й-бХшѵ тойд ^вѵауойд [И68оѵ |іетй 10
’/есрад ёЛаёе8) хаі тйфаі тсері той; кб8ад тбѵ Маброѵ ёкё8ра|ЛЕѴ. О 86, <рѵ]а(0),
ѵфѵ ра68оѵ хата<ргро|і6ѵт]ѵ 18Фѵ, хМѵад кері тойд кбоад хаі шцоид хаі хесраХ^ѵ,
Фд т-^ѵ ккхцхр атсохрооаетаі, ёХаОе, срХФттшѵ тойд кб8ад, т^ѵ тсХт]у^ѵ ХабФѵ хата
хесраХ'фд" хаі тб ак’ ёхеіѵои, <рт]аІѵ б Ѳеббшрод, іфібрад 8йо хаі 8ёха ёксбіойд тбѵ
карбѵта ріоѵ [ігт'фХХа^еѵ. Табта е’ке хаі ёхрШ?) об'/ бхойаюд |і6ѵ сроѵебд, ёууйд 15
86 іхоиоіоі), бтс те10) крбд тб р,6ѵоѵ &|лбѵаа0ас тбѵ Ѳвббшроѵ аХХ’ ойу^І хаі убѵо’э
7тараѵаХшр.а Э'ЕІѵас тобтоѵ терФтіф х(ѵѵ]Оід айтоб т^д бр|гфд, хаі ёхоизар ёууйд,
Фд тф> Э-и|іф) ѵіху]0ЕІд АсриХахтшд т-фѵ ^Ф68оѵ хат-фѵвухв хаі тт(ѵ кХѵ^у'фѵ ёкоіг'аато"
каі бфеІХвс 6x1 трюі хиріахаТд кара та) . . . 1 *)
VII.	ф1ІрбдтбѵВоѵ81т^ѵ}д хирбѵ ГЕфруюѵ.	20
| ’ЕубѵЕТо кбХе]іод ёѵ тф ’Іора7]Х хаі ёѵбЕіа 1о/ирг!с, Фд хаі аѵѲрсбкоид
хаі хт^ѵт) тф) Хі|іф) біасрОаІрЕоОаі. ’НХІад уар б ёх Ѳбо6т]д12), б ахр6|іа>ѵ та>ѵ
кросруіт&ѵ, Кирйр ^ѵ)Х«)Ѵ хаі аитбд, срѵ]а1, каѵтохріторі уХсГюат} тоид ойра-
уэйд акёхХеіОЕ хаі т^ѵ уѵ]ѵ ёкост]ае оі8ѵ]раѵ, ёхвіѵоид рёѵ хХвіаад тф) Хбуср Фд
р.7) бобѵаі т^ ф"?) батбѵ ёкі втѵ) тріа хаі [гфѵад е^, табтѵ]ѵ 86 караахви^аад 25
8іа тб аѵо[і6роѵ ё^аѵатбХХвіѵ убртоѵ тоід хтѵ;ѵгаі хаі уХб^ѵ тг, ооиХеІа тшѵ
йѵОрФотсоѵ18). ’АхоХобОшд 86 хахЕіѵод троср-фд акороб|1ЕѴод йкеат^Хгр4) крбд той
Ѳеоо ЕІд 2арЕ<рѲсс* * 15 * *) тфд Е-.Зшѵэд крбд /‘фраѵ ктшхѴ, Ф; 8іатр6срѵ) айтбѵ. 'II 86 тбѵ
|і6ѵ крор^ѵ аогсазаод ёбз^ато 86 Кбрюд. Цц, ві ваті р.оі тсХбоѵ е?
йХеброи ёѵ т^ б8р(а хаі бХІуоѵ вХасоѵ ёѵ тф) ха[іфбсх-(р) хаі та ё^д тфд ураср^д. зо
Ой хбррсо 86 тауа тоб оёоѵтод, ВоѵВіт^д*')) каѵіврФтатЕ, тропоХоуеіѵ та Э-Еібурасра
табта хаі ёср’^рлѵ1’), хаѵ ойх ёср’ бріоіоід тоід краураоіѵ. ’Есрйуор.8ѵ уар Каипах-
тоОвѵ ой Хцхбѵ &ртои ой8ё 8-фаѵ бВатод ойоё атёрѵріѵ тоб ІХарйѵаѵтод харбіаѵ
ёХаІои'8), аХХа стёрла:ѵ ’/рих^? Ха1 ті:Х7]Ѳиа|ібѵ хоХиохХІад хаі тарах^д- хаі
__ -----------------------------------------------—---------------------
!) реиі-ёіге оиу^Ог/? 2) ё^ѵ’отт]ааѵ В. 8) Б <Ь В. 4) кареітето В. ») ёкёахофЕѵВ.
Й) 86 сртда-сѵ В. ’) реиі-ёіге ёстіаотѵ? е) елабоѵ В. о) 8ё <ртрі В. 10) тб В. п) Ь’агсііёіуре
аѵаіЬ йапв йоіііе ісі Іе ііёіаіі (Іе Іа рёпііепсе іпНідёе; сГ. Іе ииш. XIV зиЬ (іпе »2) Сі ІП
Ке&) XVII, 1 веср п*) СЕ Р8. С1ІІ, 14; СХЪѴІ, 8. и) апеот^еі В. >*) ешарЕф0й В
1В) ВоѵЗіт^д В. іт) ^леіѵ В. ««) СГ. Рв. СШ, 15.
Іеап Лрокаикоз, Іеіігев еі аиігеь (Іоситепів іпёйііз.
9
хатеХабореѵ хы^ебоѵте; еі; Цѵ ’Абарѵіт^аѵ хаі ёХаіои /оірі; г“ "р^ ^соархіаѵ
еброреѵ1)’ хаі лелбрірареѵ крб; тт)ѵ а^ѵ ёххХтрІаѵ ой/ со; еі; аХХѵ^ѵ НарауОіаѵ
Х^раѵ хтшут^ѵ — | бпаѵ8ро; уар ёаті хаі ѵиріріоѵ ёуеі хаХбѵ — 8іа ёХаіоо юі. згі
регаЗоаіѵ хаі ёѲеХуе тг^ѵ ^ретёраѵ офіѵ 6 харфахт]; ёлісраіѵбреѵо; ё^юОеѵ. СЙ;
б 8ё /есрі хратт^ОгІ; раро; еі/еѵ об8ёѵ, т^ѵ ёХасрроттуга той ІХаІои аітіаѵ еіѵаі тг(;
той аууоо;2) хоіхрбтт]то; йяелабореѵ. ’АуеХбреѵоі то тойтои ёлілшра хаі тф
тоотоо атбраті атт^рі^аѵте; 8<р0аХрбѵ, іо; і'Зіореѵ, еі лХ^ре; тб &ууо;, хаі то
8ебтероѵ, еі т^ріхеѵоѵ, ой8ёѵ хХёоѵ ёблёлореѵ еѵ абтф, еі р^ ахтіѵа ёХаіои лері
тбѵ тсоОрёѵа ріхраѵ еі; лХёоѵ 8г керігруаоа|іеѵоі т^ѵ 8-есоріаѵ той еѵ8оѵ бурой,
1<> н; аѵехуХіаОѵ] то аууо; ёѵОа хаі еѵОа, рбХі; т^рхеае то атаХёѵ т^ѵ ёѵтй; той
харфххоу3) ёлирхѵеіаѵ хоіХ^ѵ1) аХеіфаг ереіѵареѵ 8ё со;л) ~рд той хаі аХілеі;
хаі аѵёХаюі. Оутсо хаі т7(; ^арасрОіа; Х'^ра? ёсраѵ'і); леѵёатеро; хаі ёлі тоаойтоѵ,
со; еі уе лар?|Ѵ айтіха рахрбоиро; рй; хаі тѵр/ ойраѵ тер атбраті той аууои;
8ітрХсоѵЕаато, іо; тф ёХаіір таі5тѵ)ѵ 8ійѵу| хаі аѵеХхбаа; ёхеіОеѵ ёхлсбспд то ёХаюѵ
15 тѵ] лрй; то атбра харфеі"), об8’ аѵ ой8ё Іхеіѵір т^ѵ ойраѵ Хілаѵаі г)рхеае то
атаХёѵ. ЕІ 8ё хаі лрбалеіѵоі уеуоѵбте; хаі йХеуроѵ ё^т^аареѵ, т) рбѵѵ^ѵ 8раха
оаоѵ лаХйру) яйаааОаі б со- хеХХарітт]; [еЗсохеѵ]7) йѵ, бхоіоѵ хаі лері той;
І/Ѳй; лосойаіѵ оі рйуеіроі, бхбаоо; кахѵойѵте; аХеирір йхтойас тг^уаѵір; Обтіо; хаі
тоаойтср ІХайр ой кро<р^тт]ѵ8) ёх Ѳёабт]; аХХа тйѵ адѵ ёЗе^ісоаш |х^тролоХітт}Ѵ
2о аХХ’, оІ|іаі, а»; 6Хо; т^; ѵтртеіа; уеѵ6|іеѵос хаі т^; хрі; Ѳеоѵ аѵаатйаеш; — хаХ.о;
ломоѵ — ой хроаёхеі; тоі; тоюйтоі;, б ай; 8г хеХХарІтѵ]; р.7/ 8іахр1ѵ<оѵ та терб-
з(опа тоаойтоі; Зе^юитаі той; срІХои; аоіг аХХа рй68<р тіхрО^аетас та хауба
уХоитх'-') ёпіатаѵто; рои тір ёгаахбгар хаі то ал’ ёхеіѵои раОгретаі аЗротераі;
атоатоХаІ; тйѵ |.іт]тролоХіт^ѵ срсХоірроѵЕіаОас.НІ) "Ерршзб роі, тіріе Зёалота, хаі
25 ретріы; 8ё^аі т?(ѵ лаі8іаѵ. |
VIII.	ф ІІрй; тоѵ ВоОріоѵтой хирйѵ Д^рті^рюѵ.
}• ’АХХа тайта рёѵ обтіо, тіріе Зёалота, хаі хеіаѲюааѵ, іо; йл^ріОртріо1')
роі тѵр тгрй; ёрё аотору^ѵ12) т; лрй; тѵ(ѵ ер^ѵ уХіоаааѵ, со; урАсреі;, т-?р р^ЗерІаѵ
'г'/^оъзаѵ Х®РІѴ’	хаі т7'/ѵ аѵабоХ^ѵ ёлоі^асо ті^; уѵсорт];, іо; т-?(ѵ еѵсоаіѵ
зо ёлілоОаіѵ т-?р ёр-?(ѵ хаі той; ёрой; {,‘г^шѵ Хбуои^. Фѵ;сріобѵтаі 8е тіѵе;, оті лаѵте;
ёуѵсоратейаате ѵ/ т&'^а рбѵо; б Драуарёатои13Ѵ аХХ’ оі хаѵбѵе; хсоХйоиаі роѵб-
фѵ]^оѵ Йрхіерёа лробйХХеаОаі, Злой хаі тойто ойх йлаітеі14) б хаірб;. т)рйѵ ѵ|8ѵ]
атеХХорбѵыѵ лрб; тбѵ хратіатоѵ Дойхаѵ15) ёхоиаііо; ѵ; аѵаухаатіо;. гГойто оё
хеІаѲсо, лХУр оті ХРиа^	арх^уо;1”) той; рёѵ арх^уой; блотбіреі, 7(ра;
35 8ё тшѵ оіхеіюѵ ё^іатт^аіѵ, ойх олео; ёліашрейашреѵ, аХХа хаі тйѵ ёѵбѵта хеѵіо[аіореѵ].
Каі ті;17) аХХ’і] хіорсрЗІа 8еотёра ПХойтоѵ ёсребртд хаі лроаауаутд алоройреѵо;
Ч ійрюцеѵ В. йухои; В., сіе піёте ріие, Ьа8. :і) харфах^ В. П хйХт|Ѵ, яирга Ііп.
оі. 5) хаі В. п) харфт; В. 7) ёоіохеѵ а(Ы. 8) бптйаі соіт. еп блтойаі В. 9) уХоитта В.
1П) унАо^роѵгіоОш В. И) ахарійртро» В. 12І рсиі-ёіге ааторуіаѵ? Ія) Віа^опнВое, ѵіііе
іГАсагпапіе, річ‘8 ііез гпіпез іГ.Ыасо». и) апетеі В. І5) ообха согг. <чі сойхаѵ В. 10) Ріюкуі.,
35. 17) хаі ті; В.
10
КорЬгопе І’ёігііі&ь,
иата ХрербХоѵ, со; той; ёрааілХобтои; хаталХоитЕзаірі. ЛХХ атра табта, 80
оЕ рёѵ аеі ёлі/аіѵооаіѵ, б оё ёрлХѵрюѵ ой/ еирѵ/таі. Діа тайга сфетаЕ ре лАХсѵ т)
’Арта хаі та табтт/; ёлёхеіѵа, т?/ѵ ё^оизЕаѵ Знбхоѵта, хаі аѵтофбреѲа1 іасо; уар
аларті {1-ираіо; 'Еррі); ёоораі — хаі тобто т7); хсорсрЗіа;') — хаі со; 6 лар’
'Орт/рср-’) ’Іро; ехеіѵо; лоХХѵ/ас срлцрі3) лараота; Лрои; йХЕфсо артоѵ аітсбѵ хаі б
лооааітсоѵ рахо;, ёлеі со; алзхаОѵ/рёѵт);4) ^іхо; ^рёі; хаі та т^рётера хаОіаті-
реОа. €ІІ В’ АріѲрт/тіх7/ хата хаірдѵ 7/ХѲеѵ, со; аріОрйреѵ та Холѵ/рі хаі лара-
ретріорсѴ тзс 8из/ер^. ІІрёлоѵ 8ё тй р’.вХС-эѵ хаі тф хаірф' ёсрёХ^ес те5) уар тйѵ
т/рётероѵ ѵобѵ хаі ларариОі]з=таЕ лсо;, со; хаі той; Хилоирёѵоѵ; 6 оіѵо; хаі той;
бЗиѵіорёѵои; роозіху/. Ей 8ё |лоі сріХоХбуеі хаі а8еЕа; албХаие хаі тт); ^еХтЕ- іо
оту); аХилЕа; хаі ейфи/Еа;" хаі рёХтюѵ хріѵе, <Ь; &ра 87) хаі ёзті8), тб те талеі-
ѵотёрои* 7) ретё/еіѵ бѵбрато;, ёліохоло; уоср талесѵотёра хХт)ос; рт)тролоХЕтои, 8і’
7/ѵ 6 срОбѵос, 8і’ 7)ѵ та ^Г/Т^рата, хаі тд ё/еіѵ бХЕуа той лХеЕоѵа Зохобѵто; раха-
рібтероѵ. Аобаеі 8с ре хаі тй Хоитрбѵ аои хаі уХихаѵеі срерсоѵбрсо;8) хаі алоХоб-
аетаЕ рои тос Хилт)р&. ’Еѵ тобтоі; ^реі; хаі ёѵ тоіаитаі;9) реХётаі;, таі; ей/аі; іб
8ё [Ь7/Ѳеі айтд; хаі оирбо^Ѳеі таі; ларахХ^оеосѵ.
IX.	Той айтой лрд; тдѵ Корѵѵ/ѵбѵ, оте хатёо/е та йлд т^ѵ
ёххХѵ/аЕаѵ айтоб. |
| КрАтсате Добха хаі айѲёѵта рои ауіе, аЕ йруаі оои хаі оі ірооерсароЕ
аоэ ё^ет&ра^йѵ ре, ёхбхХыо&ѵ ре, іпаеі 68юр, 6Хт)ѵ ту)ѵ т)рёраѵ леріёа/оѵ ре10). 20
’АХХ’ ёуіЬ та Рарёа табта хаі ааиѵѵ]Ѳѵ] ёроі срёріо уеѵѵаіш; уіѵшохадѵ еі; ахрібё;,
(Ь; ойх ало лроаірёоесод табта уіѵетаі, &ХХ’ ёх аиѵшО^аеш;1') /аірехйхгоѵ
ёХхбѵтшѵ ту)ѵ -^ретёраѵ еі; ёаитой; хаі оирлХаттбѵтсоѵ аабатата, іѵа р-Х рбѵоѵ
[рѴ)] ейѲиѵѲАоіѵ ёср’ оі; хахй; еі; т^ра; лріттоиаіѵ, &ХХа хаі ѵіх^ашоіѵ ёх 8іа-
6оХѵ);- хаітоі ё/р?(ѵ т7]Ѵ о^ѵ ё^оиаіаѵ лрЛтоѵ хріѵаі, еіта Віауѵшѵаі ті хатауѵАѵаі, 25
ёр^рт)ѵ 81 р7) хатаВіхііааі12) т)ра; хаі со; алд хріоеы; йѵауаѵёѵта лоХХі о^ріѵ
лроотріфаі та аіті&рата. Ара ойх г,ѵ ауаѲй; Ь ^ааі^ей; ёхеіѵо;, о;, ^ѵЕха ті;13)
ёѵехсіХеі рг) ларбѵто; той аѵтіВЕхои, ту/ ріа тіоѵ /есріѵ Мтероѵ тйѵ іотшѵ ёле-
лсор&ті^еѵ; ’Ерсотсоѵтшѵ 8ё тіѵіоѵ т?/ѵ аітіаѵ, уиХйааеіѵ еХеуе тф ВіеухаХоорёѵср
еі; тт)ѵ хахеіѵои ахрбааіѵ. Ей 8ё хаі арсріо та іота Зой; тоі; Хёуоиаі хат’ ёрой, 30
ті ёроі илёХіле; еі; ахроаоіѵ; Ойтю; алёхХеіаіі; роі х.аІ Э'браѵ ахроазеоз; хаі
алоХоуіа;, р?/ ларбѵта хатаЗіхааа;, рѴ/ йлоХоуѵ/о&реѵоѵ аітіааііреѵо;- Ша той
еиаууеХЕои йхоиеі;14) ёѵ оі; ВсхаЕои; хаі арастіоХой; ларіуеі лрй; хрЕаіѵ хаі той;
рёѵ хаХоорёѵои; еі; ^іХеЕаѵ, той; 8ё алолерлорёѵои; еі; хбХазіѵ ЗіатЕ; 8ті ёхеіѵоі
рёѵ ёлоЕѵ/заѵ та х I та ауаѲа еі; той; еХа/Еатои; аВеХуой; тоб хрітой, оі 8ё 85
0 Сі'. Апвѣоріі’, Ріиіив, 1097. 2) ОА, XVIII, 1. ») <ріХгі)оіВ.; Ой., XVII, 221: і]
в’аеіі «іуіукзе еі поп іГігой. ‘) І8., ЬХІѴ, 6. 5) тё В. «) ё<ггі В. 7) тапеіѵбтероѵ В.
8) Сі. 1е пиіі). XXII, ьиЬ Йпе. ») тоіаѵте; В. »>) Рв. ЬХХХѴП, 17, 18. «) аиѵоОтреш; В.
*2) хатобіхсіош В. ’З) тЕ; В. >4) Сі. МаШі., XXV, 31 вец.
78
Леап Арокаиков, Іеіігев еі анііев сіосигиепів іпёсііів.
11
асріХаѵѲрбпюд прйд айтойд ЗіетёѲтраѵ. ’АХХ’ апоХоуобѵтаі та рёрт), аХХ’ аѵта-
хойопаі пара. тоб хрітоб, аХХос пФХіѵ апоХоуобѵтаі хаі аиОід йхойопос хаі теХеи-
таіоѵ рета тойд Хбуоид, рета тад бспоХоуіад, рета. ту)ѵ 8іхѵ)ѵ еід тоѵ аррб^оѵта
тбпоѵ прод тоб хрітоб йпопёрпоѵтаі. СО Ѳедд 8ё ой харЗюуѵбот^д1); ойх о'.8е
5	та п&ѵта хаі про уеѵёоесод айтбѵ2); ой хатоіхеі ёѵ йф^ХоІд хаі та тапеіѵа ёуора
хаі тос 6фт]Хсс апй рахрбОеѵ уіѵбахеі8); ’АХХа ті <р}аіѵ т) ура<р^4); « Крапу т) Ео-
8брюѵ хаі Горбррад-5) [Зоа прод |хе- хатабад опѵ офораі, 8? хата тт)ѵ храпу^ѵ
айт^ѵ тт)ѵ ёруорёѵ7}ѵ прбд ре апѵтеХобѵтаі’ еі 8ё рѵ), іѵа уѵб». Каітоі ёуСѵсоохеѵ
6	Ѳебд, <од оі ёѵ Еооброід аѵОрюпоі поѵгроі хаі арартсоХоІ скрбЗра- аХХа проо-
ю поіеітаі тт)ѵ ауѵоіаѵ хаі хатабаіѵеі прбд Еб8ора, Зіоаохеэѵ т)рад рт) ха[та8схй^еіѵ
про оіхт|Г. Каі] аХХауоб ёпі іі-рбѵоп хаѲі^еі айтбѵ т) ура<рѵ) хаі хріѵоѵта 8схаю-
ойѵтдѵ парауеі0) хаі |Ц Харбйѵоѵта прбоюпоѵ ёѵіауоб айтбѵ парюта7). Каі ой ы. згі ѵ.
тоіѵпѵ ёпі г)-рбѵои хаОіоад тт)д ё^опоіад ріроб тбѵ хаОіоаѵта хаі р-^ йпосраіѵои
про хріоеіод хаі про оіхт^д рт) хатаоіха^е' <Ьд уар хріѵореѵ, обта) хаі хріѲтрб-
15 реОа- хаі Фд ХаХобреѵ, хаі 7)р1ѵ ХаХ'/]Оі)аетаін). Табта хаі ёѵ бХІуір пері 8(хѵ)с}
пері апо<р<4оео)д, пері Віауѵбзешд, пері хата8іхѵ)д‘ хаі еіуоѵ парауауеіѵ, боа хброѵ
ёѵепоітраѵ ахоаід, еі рахроХоуееѵ т)ѲеХоѵ, хаі 8і8і^аі [Зарй — еі хаі тобто рарй —
Фд Хабобоаѵ тбпоѵ Ѳеоб, Ѳеоб Вё рбѵоо тб хріѵеіѵ, прбтоѵ хріѵеіѵ Фд 6 Ѳебд,
еіта хата8іх<4^есѵ хаі р-ф оті ё^оиаіа ёоті, Хёуеіѵ & •8,еХеі хаі [Зебаіобѵ оаа [Зой-
20 Хетаі хаі 8'хасобѵ оид •Э-ёХеі хаі оВд аіреітаі хата8іхбс^еіѵ. ’АХХ’ Іуа> рёѵ хаі тад
урасрад парасриХатты тт)д от)д аѵтіХт'фесод хаі апоХоуІаѵ прйс ёхаотоѵ тбѵ аітеа-
рЛтюѵ апообоаі тт)ѵ прёпоиааѵ. Ей оё 6 ІХардд хаі рееХІуаод, парасрйХааоё рое
(отіоѵ еѵ еід ахрбаосѵ ѵбѵ уар ойх ёхріѵа 8іхаюѵ апоХоуа^оаоѲаі ооі 8еа урар-
ратсоѵ хаі пері тбѵ 8еорёѵа)ѵ ёухХгдіатіоѵ ^бот}д срюѵ'^д ѵехраѵ 8іа ура<р^д 4по-
25 Хоуіаѵ поеѵрааОаг пХѵ^ѵ еі хеХейеід, уеѵёаОаз рёооѵ йрсротёраіѵ опѵѲ^хѵр ті ёатаі
тту ё^оизіа хароі, еі рета тад апо)лу(ад, рета тойд Хбуопд тѵр1 рёХаіѵаѵ ѵ}
т^ѵ ѵілбааѵ апоіоораі, хаі аѵапаХіѵ; 8е8бо6а), оті птаіат-^д еір*? хаі тід о18еѵ
:/'і улоизеѵ аХлоѵ раатіуойаОаі, птаіааѵтод &ХХоо, хаі тірореіаОаі тойтоѵ, пепа-
р(і)Ѵ7]хбтод'') ётёроо; Ойх10) апо§ёуораі тобтоѵ тбѵ ѵброѵ, оті, арарт^оаѵтбд рои
зо ёѵтебОеѵ, ёхеіОеѵ аХХод раоаѵюѲѵ)оетаі. Діхаюѵ 8ё, бд, еіпер ёуб ооі тф хиріір
т^рЗсрт^ха, суб хоХа^еаОаі й^іод' о( 8’ бпд т^ѵ ёххХт^аіаѵ пёѵт^тед 8іатІ; оВд ёх-
тріб^ѵаі ёхёХеооад, хаі &ХХа>д оѵтад ёхтетріррёѵоод ёх т7(д ёѵ8е1ад тбѵ ^юархбѵ,
7)ѵ тбѵ пёрпоі11) уеа)рут}р31та)ѵ опііѵід хаі тоб срообтоо 8іёХепоід тоід тапеі-
ѵоід прое^ёѵѵ]ааѵ. Каі рартйрораі ооі тѵ)ѵ ёіророѵ 8іхѵ]ѵ, бд &/рі$ буЗо^хоѵта хаі
з.Г> ёхатйѵ йперпйріоѵ паоа Цд ёххХ-^оІад ёотіѵ апаітѵрід- хаі оі теХеотаІ тбѵ
тозойтсоѵ пбОеѵ хатаёаХобѵтаі уіХісі8а ^риооб; ’Ерф 8ё Хбуср парную Ѳебѵ, Фд
ойоёпоте еіооѵ оХѵ]Ѵ уіХіс!18а уриаоб аеашрепрёѵѵ)ѵ ёѵ тбпц) т) еід трапе^(тт]ѵ т) еід
-----------------------------------------------------------------------------------------
’) СГ. Лсі, I, 24; XV, 8. 2) СГ. Оап. .Тиз, 35. ») СГ. Ре. СХП, 9; СХХХѴІІ, 6.
') СГ. Оеп., XVIII, 20. •’’) Горбріо/ В. сопі^й еп Горбрад. °) Ре. IX, 4. 7) СГ. II Раг., XIX,
7 еіс. 8) СГ. МаШі., VII, 1; Ьис., VI, 37. ®) пепаршѵіхбтод В. ,0) ха: В. **) періаи В.
79
12
Воріігопе Геіініёй,
РаОйлХоитоѵ хаі аѵ ІІ-ёл^; тазтеоеіѵ то:; кара') той зой аВел^ой хаі /еуорёѵос;
хаі урасрорёѵоі;, ахбѵа ахаО^ѵ хаі харатбреі аѵтіоглои ое Хоуоі;, еілы Вё хаі
ёпіОётои рарёо;-’) хаі Халойѵто; про; аЗелсроѵ изтеротохоѵ хаі тѵ) прсотоубѵф»)
реуаХао/ойѵто; хаі айтоѵоройѵто; зі; аяаѵта, оті прйто;, оті аВеХіуё;, оті ё^оо-
оіазт?|5 хаі «; Зиатѵ'ѵшѵ ар/зі -^роѵ хаі то:; тойтои ройХзі яютейеіѵ; хаі еі таОта б
харатт]рзі;, ойх о.Ва. ті; йпозтѵрзтаг хаі тВ іНХтсоѵ т^рх;, оті б ёрд; Дойха; хаі
лраэ; хаі рюохбѵ^ро;. ’АХХ’ 8 ёХеуоѵ, ІаѲю т) ё^оиоіа, й; тсароруі^еі; Оедѵ
хаі тАѵ тзхойзаѵ айтоѵ каро^йѵеі;. хатаХйюѵ ёѵ ахаре:, а урбѵо; рахро; хаі
{ЗаасХёшѵ ейззбзіа аиѵззтграто Каі таита; йтсоЗІВо); /йріта; тф реуаХйѵаѵті ае
Ѳзф, тХѵ хатйХиаіѵ тйѵ аѵахеірёѵшѵ айтф; КеХейеі; Вё тайта, іѵа і^ра; хтш/ейа^;4); к»
’АХХ’ У)реі; хаі артоѵ срауореѲа хаі Ірйтсоѵ лерібаХХбреОа хаі рт^тропоХітаі ахой-
аореѵ, еі хаі р^ пріурат:, тёш; Вѵбраті аХг|Ѳеіа; ёр-^рір- оі 8с йѵаатеѵауроі тйѵ
пзѵ^тсоѵ, аі Вё раааѵоі тойтсоѵ, т) (Зареіа Хет]Хао(а, 6 йѵтсхри; оаоурб;, б ВХо-
срирро;, а) отзѵоусоріа а] ахбХоиѲо; уирѵтдтеіа5), '/) йпертсбХтрі; тшѵ проабѵтюѵ,
аоіхо; апаітѵрі; хаі аѵасрорро;, йтсоХарёаѵе:;, 6; ойх йѵао^аетаі тсрі; Ѳейѵ рет& 15
тйѵ Ѵ)ретёра>ѵ Вахрйсоѵ; ойх ёатаі Мѵато;; ойх ёата: хріаі;; ойх ёатас тйѵ крат-
торёѵсоѵ йтгбВоос;; ой уёураптаі кара тт) 2о<ріа Молорйѵто;'1). іо; тотз зтурета:
6 аВіхѵ^ОеІ; ёѵіокюѵ той абіхтраѵто;7) айтбѵ; Дёо|іаі оои, іо айОёѵта т^іётере. іо
ёѵ Киріір иіё, — а|іср-о уар еі;, тд рёѵ 8:а т^ѵ атгд Неой ё^оиз-'аѵ. то 8ё <•>;
ёхіахбяюѵ оѵтыѵ -т}|±й>ѵ — &сре; т^ѵ хра^іѵ тайтѵ]ѵ, 5д; Ѳеф Х^ріѵ. :ѵа Х^бѵ;;
йѵтіхаріѵ, і^ю^ѵ рахрйѵ, хат’ еуѲроаѵ ѵіхт;ѵ йкёотюааѵ той аой уа^осриХахІои аі
ёх тйѵ ёххХтрііѵ тоіайтаі хрооаушуаі. І*’1 уар ёпіахоло;, та т^; ёххХтрІа; о:8ой;
т) аиууеѵёаі |ѵ?) Зеорёѵоі; т] ё^оизіаі; &8іхоі;, ІероаиХе:, — оі хаѵбѵг; лёуоизіѵ,
ойх ёуиѴ тстюуіха уар та тйѵ ёххХтріЛѵ бѵорй^оѵтаі — пбзоѵ ёо^аі хатахріра
тф ^іайо; таита хаі аЗІхю; асраіроирёѵіо; ПоХХахс; рз еі; уэійтт/ѵ Цѵ арартіаѵ
т) о7) ауйлѵ] аѵ)ѵі^Хаае, хаі хатебаХбрт]Ѵ тсоХХіхі; хаі ’/риадѵ хаі буіарата хаі
тй лоооѵ тйѵ хатабХѵ)Ѳёѵтюѵ еі; треі; хаі теааарбхоута^ хаі тріахоаіои; '/ризой;
хери’ататаг [іета оё тйѵ аХоуюѵ, соѵ асреілои х^сі а біесріоѵтраѵ ёѵ тт, ттрд
рихрои 7сроѵо|і-§ ёХаиѵбреѵа 8:а тд ті); 68ой ёхітеуарёѵоѵ, 8>а тд тоѵ тсоЗйѵ
айтйѵ азтеуйѵштоѵ, хаі еі; тсеѵтахоаіои; аѵофбй&таі, хаѵ ойх дхѵеіте урііреіѵ
б|ш;, й; ой8ёѵ еІХ-^срате яар’ Ѵ)|ійѵ, ау о’^ тт); ё^оиа:а; ёкёё^те. Врюрйтшѵ 8ё
хаі 7со|ійт<оѵ хаі Зіасрбршѵ ^іршѵ хроаауюуі;; тоюйтсоѵ взора: а&о;, еі тайга;
арті аларіѲртдаораі хаі паліѵ Віа аё ІерооиХ^оы, хіуа> рёѵ ІерозиХо;, ё;оиа:а
Вс ІероВехтѵ]; оѵораоО'^аетаі, о харё «реиуеіѵ еоеі хаі таитт^ѵ оир^ейуеіѵ тй уар
хор хаіеі, хйѵ ті; т^- срХоуІ пХ^аій^, хйѵ Йпттусаі тйѵ аѵОрйхюѵ. ’АХХ’ обтсо;
ёорёѵ той -Э-ёХеіѵ оі йѵѲріитіоі, й; хаі Вохеіѵ т^ѵ срйзіѵ аХХа;аоОаі, аѵ ё&оиаіа;
ётеХабйреѲа. Ѳеішѵ 8ё тграурйтюѵ ВіаатсХ^ѵ хаі йѵОрюхІѵюѵ айтіха ойх сІВареѵ
б рёѵ^оиѵ^хаѵйѵ то:; ётсюхйлоі; ВіВсоз-ѵ8) ё&эозіаѵ рета хиреіа; ті тѴ); ёххХт)а:а;
-2о
25
30
35
*) тер: В. 2) рарзсо; В. :|) реиі-ёіге хрютоуоѵіа? <) реиі-ёіге теіоуіат;? ») ѵиіі-
ѵ^тіа В. «) Сі 8ар., V, 1. 7) В. «) оіооаіѵ В.
80
Яеап Арокапкое, Іеіігев еі анігсв (Іосшпспів іпёсііів.
13
оіхоѵореіѵ, 6; ёсрорйѵто; Ѳгоб- брзі; оё <рауоі>; ^ра$ йлохаЛеІТЕ хаі оіѵолбта;
хаі аѵаХюта; ойх еі; тб оеоѵ хаі тб оЛоѵ ч)-т;заэріата;- хаі аѵю лотарйѵ
/(проба: тѵ^уаі1) хаі хріѵоъаі та лрбёата тоб; лоірёѵа; хаі тоб; т)уоирёѵоо;
ебѲбѵоиоі, Зёоѵ авто:; леІОеаѲаі, і'ѵа рѵ; тобтіоѵ хатаатеѵбс^юоіѵ, алХа рета уара;
5 абтйѵ бхереб/юѵтаі2). ПабХо; е’пе3), хаі бреі; ойх ахобете СО Прбороро; 8ё
тіо: харахеХебетаг1) оіаазіороб хаі аихосраѵтіа; сЬтеуеіѵ хаі тоі; ЕЗІоі; бфюѵіоі;
археіаОаі, | атратіібтаі; г; елсохбпоі;; Каі ёЗеі хаі бра; ахобеіѵ тт); хрб; т)ра; ы. 322 г.
лроу^тіхт;; бхоОтухт;; хаі той; ёпіахблоо; ‘фіа; та7; ё^оизіаі; табтт/ѵ5) аѵа^юѵйѵ,
х5ѵ Зіюхю^Лаі хрб; табтт/ѵ, хаѵ ;1арёю; ахобюоіѵ. ’АХХ’ 7; т<і^і; аѵтёатраятаі
іо хаі хріѵбреОа хаі ХоуютеибрзОа хаі хатахріѵбреОа’ хаі тйѵ Іерюѵ хаі тйѵ 7ѵта>-
/у/м'і хеірёѵюѵ еі; хроѵорт)ѵ, оіа [ірауиѵ артоѵ [іоиѵ ёхі уХйттт;;'1) ёхісхопоі
<рёро|ігѵ. НеЛеі; ахобоаі тб хаѵ; аІоОт;т7;ріа рои раіраооеі брйѵто; той; бхб т?;Ѵ
ёххктріаѵ тстіо/об; фебуоѵта;, тіршроирёѵои;, дет)Аатоирёѵои; §іа уриабѵ. Еі рёѵ
обѵ ахобаеі; рои тг;; уюѵт(; хаі аттреі; т^ѵ оирсроріѵ, ёатаі аоі про; тйѵ пеѵтрюѵ
15 хаі про; т)рйѵ /іХіа; еі; еиуаріатіаѵ тріхефаЛюѵ тгротіроірёѵюѵ. Еі 3’ обх ахоб-
оеі;, тб рёѵ ёрбѵ аіюпй- ЗёЗоіха оё рт)гао; 6 тйѵ ёхбіхтреюѵ парртріаотраі хбрю;7),
8; обх ёліХаѵѲАѵетаі тйѵ хеѵ^тсоѵк), йХХ’ аѵіататаі хаі т^ѵ уеТра бфоі хата
тйѵ й'осхобѵтыѵ тои$ лёѵ^та^’ Ь 8’ абтб; ёѵеха тгр таХат<орІа$ т&ѵ лтаі/Лѵ хаі
той атеѵаурои тйѵ леѵграіѵ ѵйѵ аѵаат^аетаі, Хёуе: 8:а Даий9)’ хаі об хата табт^ѵ
20 тѵ^ѵ 7]рёраѵ хаі абОі^ рета хаіроб кароХх^ѵ, аХХа ѵбѵ, тоб ѵбѵ тбѵ хаѵта
хаірбѵ аѵ;раіѵоѵто$ хаі брі^оѵто;. ’АрхеІ табта аѵЗрІ уар <рроѵ''р(і> хаі бліуо;
Х6уо$ ірхёае:. -|-
X.	II рб; тбѵ Гор'аѵіттр.
ІІаѵилереѵтірбтате хаі лоуабтатё рои иіё, тф лратаар лаѵоіхе'отатз
25 Добха10) хаі ѵ^г.ѵ бкерауалйреѵе, ои тоаоитоѵ оіа х/у -^рёраѵ1	хліѵз: хаі
лаліѵ аѵауеі хаі аддоте аХ?до; рзтарроттеі та аѵОрожіѵа, оаоѵ о:а тбѵ ?.буоѵ
хаі тб рётрюѵ 7(0о$, а зе хоареі хаі йѵ хат’ ахра; ё^ёуораі. Табта ое1-’) б/Ліаз:
рааіХебтероѵ г(ё та лаѵта, бт> лбуои; хролароіОг1:’) рёХѵйоѵо; тіуауе; акХт];. "Ею;
(оо= тб [іра/и прбхрОгура. 06 лаѵи тг оё лрб лоХкоб афіхетб14) рос ураср/ оои,
зо ауаЦѵ рёѵ хараіуаоіѵ ёуоиза, ётаірои15) уар ѵ^ѵ, реХІаотд 8ё ёоіхиіа, ѵ/т:; тоі;
рёѵ ёрлроаѲ,''я; яоаі та; ё;ауюѵои; хаі аѵтіОётои; х'^рох?.азте; обріууа; хаі тб
рёкі табтт;; ёѵті'Оѵ/аіѵ, отіаОеѵ оёртф хеѵтріоі тітр(6ох=і хаі тбѵ ре6Хт;рёѵоѵ
акуиѵЕ’.’ тб тг); урасрѵ);1"), та рёѵ ёрлроаОгѵ табтт;; Зэ^а хаі/арі;, та бліаОеѵ
8ё леЗІоѵ 4(раѵіароб. ЕІ 8ё ха рбОоѵ еіхеіѵ, ёрпроаѲеѵ Хёшѵ оіа тб хатахкт/хтглбѵ
’) Еиг. М,е<1., 4 0: ИспоЪ., П, 56. бперебуоѵтса В. ’) СЕ ІІеЬг., ХИІ. 17. 4) СЕ
Ідіс., III, 14. •’) табтаі? В. \ ХеиоЬ, II, 70; Піореи . III, 48; Лроаіоі., V, 7. 7) Ра. ХСІІІ, 1.
*) Сі’. І’н. IX, 14. “) Ра XI, 6. ’°) Лоѵхі В. ^ретёраѵ В., сі’. 8ор1і., Лр, 131. -) тайга
се В. Р‘) лрокаро’.Оеѵ В. ,к) аут(хет6 В ,5) парё-раоіѵ еусиса ётёрои В. сі'. ІІош., 11., XI,
79.3. .Іооі, II, 3.
81
14
Боріпопс І’сіпііеь,
-ой ооб Хбуоо хаі йзлер Рроуг)ратб8е;, та бтсіаіо 81 орахюѵ бтсотбсріііѵ созтгер
тф о’эрайр1) тоі; ёгатзХеотіоі; абту); тт)ѵ ёрт)ѵ а/оу)ѵ, рёа^ оі у-.раіра, -фіербтера
уар т)ѵ та рёоа'4 то-3 ураррато; хаі оіоѵ аѵОрюліѵа. Табта роі3) крб; Цѵ
т/); урасрт); аруУ^ѵ "ла^ Р^аг/ѵ хаі ТсХеогфг ё^ѵ); 8с ~рб; ёхаотоѵ тіоѵ блб ооб
уеураррёѵсоѵ ахоХоуобраі. ѲХІбеаОаі лоХХа тбѵ Корѵг^ѵбѵ еурафа; хат’ ероб, б
Іуй) 81 о681ѵ ёраотф обѵоіЗа4) кароіѵіа; а&оѵ еі; тт)ѵ ё^оиоіаѵ т^тлѵг(Ж,іѵм-
аттфіОр^аю 81 хаі та Э-ХІбоѵта, б; буіаіѵоѵ5), оте та мое оіозоебгте'1), хаі ёзхѵ)-
фарт^ѵ тт)ѵ ѵбооѵ хаі тт)ѵ аітіаѵ яроосОои, олео; [Ц хаіѵоторт]Об7)- 5рую оі ойх
аХ'^Ѳт). ’Еѵбаоиѵ те8) ёх лоВаХуІа; тахуу&Хела хаі тбѵ хрйбоатоѵ еіуоѵ хаі хХІѵт]ѵ
хаі аіроВецт^ріоѵ хаі ойреіоѵ хаі еті хиХХолоВйоѵ еірі "Ііуаюто;, аха^соѵ арусо іо
тб хб8е, хаі -§®) ріѵ ётсі Вг&й, ^в) 8’ ёх’ аріатера хроахХіѵбргѵо; хаі та; ёу’
ёхатера хтбоеі; ёѵ та:; ёх тбтссоѵ хіѵ^аеоі тт) 8е&ф йхереіосоѵ хаі тт) Хаіог хаі
хоХХоІ10; тбѵ тбте каѲтдрАтшѵ оі рірторе;, отсоэ уе хаі рарйтероѵ тбте хізуеіѵ
ёВбхооѵ т) бтг’ ’АруіВіроі) тоб; ’АѲѵ)ѵаІои; ёхі тт) ВеѵВроторІ^ тбѵ ’Ауарѵбѵ*1),
ате рі] тоо; атоХоо; Іусеѵ тоб абрато; Виѵарёѵои; аѵёуеіѵ тб {Заро; ті); аархб;, 15
со; еѵтоуеіѵ ті) ё^ооаііх хаі тф ДВеХсрф абтт); оиѵВіхіаааОаі хаі ахосеі^а: то-Зтоѵ13)
ёру<4тт)ѵ тбѵ уесріотсоѵ та еі; *фіа;. Каі оббіѵ 9)ѵ роі лро; тт)ѵ тоіайтдѵ хері-
хохі)ѵ т) Перобѵ акафеоаі; хаі оі тбѵ ’Артібрсоѵ13) уоѵаіхбѵ аХеароІ, а; |1ари-
тёра; оХсоѵ раотсусоѵ т) Іаторіа алё8е^еѵн). ’АХХбс хаі обтсо; еусоѵ хехаіѵото-
рт)раі’5). Аѵ8ре; уар теаааріхоѵта 8Хос ті)ѵ &пб тоб Ауісо Геыруіоо Зе&'ахиѵ 20
хатт^уауоѵ еі; тб 7СУ]ХбВе; Ватрахоубрсоѵ, хаі оооі урб хрб; ті); ё;оозіа; ^]і’ѵ
оиВІ тб Хесофоройреѵоѵ10) еі; тоХХбс ётт]17). Т] Ыайлахто; 81 алла хаі аотт^ {іоо;
бретёра; хаі лрбоата хаі йртоо; е18е хаі оі'ѵоо; т$ ропота лрозауорёѵоо^ хаі
тс&Хіѵ т) айт^ ассол'ф хаі 7)ѵ тб ВсВбѵас айтіха Іаоѵ тф18) р?| ЗіобѵаТ •' 81 рт)
Веіройреѵоі 8саХос8ореіте хаі аісотсате Харбйѵоѵте;, ойа^оѵ айтб;, (^то-аѵ трослбреО^. 26
Дохйте19) Вё роі йххІ^еаѲаі20) хаі ті)ѵ ірартіа; ёх т'/итсоѵ убѵ ахтфресоѵ
ёхфббуеіѵ хатбхріоіѵ, бті обх ёхеохёфаоѲе і)ра; ааОеѵобѵта; хаті т?/ѵ ёѵтоХт)ѵ
тоб Хріотоб-1), аХХ оо81 атсботоХо; брётеро;, еі; тбѵ хітю, тбѵ ойбёѵсоѵ, тбяоѵ
брётероѵ29) тое еі; т^рбѵ ёхіохефіѵ ё^ехХ-фсоое. А.\
Деотероѵ хесрііХаіоѵ •Э’ХСфесо; ёѵёхеіто роі т^) ураері), б; тт)ѵ СІѵіррт^зіѵ тоб зо
Доохіхоб оѵбрато; хехсоХйхареѵ яроаеВ^Хсоаа;, б; тероотсОёааі хаі &Хла, тіѵе;
81 оі тсроотіОсѵте;, оох еурафа;, бсХХ обВІ тб. йХХа ІВІхеоса;, хаі обх аѵтісрсоѵб
хрб; та йуѵсоота. ТеХеитаіоѵ 7)ѵ ооі тб тоб ДроіѵоохбХею;- обх ёуеі Вё, ш; ІЪіг
Хсооа;, хаі &тсоХоут)оораі хаі тсері тоотоо тф Дойх?. Оэ трофбрвѵ Вё, й; срате,-11)
ой§1 Э^ааоріСор^ѵ. 0681 уар ^бреѵ, Іѵа ёаѲІшреу тбѵ аХбусоѵ уір тобто. ’ЕаОІореѵ зв
8ё, і'ѵа ^бреѵ- тбѵ аѵОрблшѵ 81 тобто- хаі ёлаіѵб тбѵ еіпбѵта81), х&ѵ "ЕХХі)ѵ і)ѵ
’) ойрёш В. 2) рёаоѵ В. ») табта роі В. «) аиѵй8а В. ») бу.аіѵоѵта В. «) йо-
Вейете В. ’) хеуотор^Ой В. ®) ті В. ••) В. «°)тоХХаВ. ”) Тішс., II, 19 яц. •«) тобтеоѵ В.
*з) ЙртЙЙюѵ В, сГ. Еипар. ѵ. Мах., р. 59 Воіеа. «) парёбефѵ согг. еп іпёоеі^еѵ В. >») е аи
Йеззие Де Іа сіеихіёте зуІІаЬе В. 1<|) Хеоірорсиреѵоѵ В. ») Іѵ. В. 18) тб В. 10) оохгГта: В.
20) аІхІ&вОаі В. !’) СГ. МаНЬ., XXV, 36. брётероѵ В. »з) б; в. ®<) СГ. Оіок.
ьаеп., И, 34.
82
Деап Арокпикоа, Іеіігея еі аиігев сіоситепія іпёсііів.
15
хйѵ &ХХ6трюд. А 8ё бреід ёѵ фиХ’У ле^ ^Р^ѵ ёуете, "абта 1*>д іѵ йХХотрІоід
лроошлоід хаѲ’ т^рйѵ блохройеаѲейд тд Хёуоооі хаі тд лрозтіѲёаоіѵ. Ч2ѵ 8ё
тад еіабЗоид ойх ^хріббоааОе т) раХХоѵ ё^рібрт^ааабе-), тйѵ аХХотрішѵ оѵтед
ёреоѵт^таі хаі 8іаітт]таІ тйѵ р7/ аѵ^хбѵтшѵ бріѵ, л&д оІ'8ате, оті хаі ^ау^ѵ ёуореѵ
б хаі лерюодѵ ёуореѵ хах тйѵ р-^ йрхетйѵ лрдд та аѵаухаіа, лйд ёх тойтіоѵ
хаі блохр&тѵрід ^ріѵ ёаті;і) хаі Этрайріоід; ’Еуй 8ё блерауараі тѵ)ѵ той Дроі-
ѵоилбХеаід аѵтІХ-^фіѵ хаі йд б Каолйхтоо ой8ё іаод лар’ бріѵ тф ДрілѵоилбХеіод’
аХХ’ ой тайтдѵ тд лХаора тф лХаоаѵті ой8ё тф херареі 6 хёрарод іаод. ЕІ
8ё т^ооХобхсоѵ‘) т/Ѵ у} хеХХарітѵ)д, тд рёѵ лрйтоѵ айтоб т^ѵ, тд 8ё 8ейтероѵ ёр?р')
іо реаітеіа, оте бл’ ёроі реоітід тбѵ уеірйѵ ёррйзОт]0) тоб Корѵт^ѵоб хаі йѵті
хіѵойѵоі) тт^ѵ Хбтрюаіѵ ёлабе- оіаатоХ^ѵ оё оіоареѵ, й7) хаі тйѵ Хбуіоѵ хаі тйѵ
лрахтйѵ ё^оѵоуіатаі, хаі біабебХ^рёѵюѵ лра^еіоѵ хаі а8іа6Х^та>ѵ. Каі лрдд оид
рёѵ еілореѵ, ойх еілеіѵ ёуете. Еі 8ё хаі еілореѵ, ёід брйѵ лрйтшд раѵб&ѵіо еіѵаі
хаі тоб іХѵ)0=боѵтод ёлітіртріѵ1*). уёуоѵе 8ё арфіо, аХХ’ ой8ё то т . ...................
15 уеѵёоѲаі ?) тобтоѵ лра^аі ёлірюроѵ лоХХойд уар ороид тоб [Зіои хиХІѵ8еі хо-
раіѵшѵ . . . хаі іѵерратютоѵ лХоіоѵ, ёѵѲеѵ хахеіѲеѵ ретахиХІшѵ та тйѵ ррстабѵ
хаі ЛѵѲріптссѵа- тшѵ 8’ «ілтдуореорёѵшѵ лра^ід нат&рртріѵ ёлі8ёуетаі* хаі ой8’ юі. зггѵ.
абтѵ; орбйд- 6 уоср 8охйѵ ёотаѵаі рХелётш, р^ лёатд”)- хаі лрбае^е оаитф- лтйра
8’ алкоо рѵ^ уёХа хаі, р?; хріѲйреѵ, рт^8ё хріѵеіѵ йХХоод лараууеХХбреОа1 °). Трёід
2о 8ё Эохеіте еіѵаі та ліѵта хаі т^ѵ <рбоіѵ &ХХ^ааОаі, оті тд ЗбѵаоОаі ёуетг11).
’Еуй 8с раѵтейораі, йд тоі лроурасрёѵта т^рТѵ друютіха хаі алеіХѵ/тіха12) халѵод
ѵ]ѵ тоб рёХХоѵтод хата тг(д ёххХтрІад аѵасрОѵ;ѵаі лород, ёЗріро^е рёѵ ^рад та
лрйта, ойх еід [іботроуоѵ ё'ѵа еід лоХХойд 8ё оут]ратіоОеІд, блбаа §т]Ха8^ хаі
та ураррата Етбѵ 8ё хаі той лирбд аІоОаѵбреОа, олер хата т^д ёххХѵріад
25 аѵт)фгѵ ’Аѵт^ад 6 ораотт^рюд, оХт^ѵ урХіаба уроооб ^тйѵ тоб; бло т^ѵ ёххХ^аІаѵ
алброид1 лбр 8ё хаі тбѵ уриооѵ аіОбреѵоѵ13) тоб ПіѵЗароо Хора11) хатоѵора^еі.
Каі шалер оі рѵ(торед тойд15) ёаитйѵ лрохатаохео^^оиоі Хоуоид, рета оё та
РоиХѵ)та тойтоід лХатбѵо’эоіѵ, а хаі хатаохеоад хаХрбо^ѵ айтоі, еіта хаі тойд
Хбуоод оирлХёхоиаі тйѵ лрохатаахеийѵ алторёѵоид нсД ^йѵ ёѵ рёаір хатаохеойѵ,
з<> оОтш 8^ хаі бреід лрохатеахеиаоатё16) роі аѵасрорра аітіарата, рета 8ё абтос
ёлХатбѵате хаі шолер ёлІХоуоѵ т7)ѵ уеіріат^ѵ лра^іѵ лроаелелХё^ате- т) ларе-
тріфате т^ѵ брйѵ ураср18а тф убсрттд,г блбаа хаі ХіѲср лорітт] о18ѵ)роѵ, ё^еірт;-
ѵате тдѵ халѵдѵ хаі та аабатата аітіарата, аѵ^фате т?іѵ лѵраѵ т^ѵ ёХееіѵйд
тесрробоаѵ тойд лёѵу)тад. ’АХХ’ аѵтілаХартраі1 ’) тф лорі тойтш, аХХ’ ёліота^оѵ
*) ипохробЕаОаі В. 2) ёдт^ріОр^ааоОаі В. :|) ёат’ В. 4) т^оиХойхоѵ В.; сі'. Сеогр;.
АсгороІ., I, 75, 2 ПеізепЬсгд: тойд ёпі рю(Іф тоід атратсіотаід ооиХебоѵтад, ойд хаі Тдои-
Хсйхшѵад уиоаіа уХйааа хатоѵорадеі, ѵ. Мікіозісіі, Еіуш. АѴбгІегЪисІі ііег 8Іаѵ.
крглсііеп, р. 308, 8. ѵ.йвІийЛ. 5) ёроі В. 6) ёрйаО^ В. 7) й В. н) ёлгар^аід В. ;|) I Соі*,
X, 12. ,0) МаШі., VII, 1; Іліс., VI, 37. **) ёуетаі В. ,2) акеіХітіха В. 1:|) аіоОсреѵоѵ В.
“) Ье еоріьіе а гёрёіб <1еих ГоІ8 се тоі; сі. І’іші, 01., I, 1. *5) тйѵ В 1,!) лрохата-
охеоааатё В. И) аѵтілаХар^ааі В.
— 83
16
ЯорЪгопе Рёігійёа,
аотф бурбѵ тд ёх рзлаѵо;, хаі аЗёаоѵ ті ^рйѵ хаі О'ерроѵ тф ф'з/рф хаі йурф
ой ру, уар реіѵ?,| Х-Оо; ёяі Л’Ооѵ <оое, еі тсрдд /і/ааоа; -/розой ёхбіаоОйаіѵ оі
хёѵт^те;, ёѵ тёХеі /роѵоо, ёѵ ёѵозіа тйѵ ^оархсоѵ, ёѵ Хе^лааіа ёауатѵ]- обты
уар халй Цѵ той уоаатои аёлеозіѵ хаі тѵ'(ѵ ѵбѵ кра^іѵ хаі аитоі рёѵ Фаеі
ахрІВе; ёхтіѵаХОгроѵтаі1), у)цеі; §ё уюѵіаѵ ё^ореѵ, т)ѵ ахарті катобреѵ, хаі еі; б
лефак^ѵ угоѵіа; ёзорзѲа, ой'-’) Цѵ азѵВетіХ-7/Ѵ хаѲо бібаахаХоі тоб Хаоб, аХХД
т-?|Ѵ оиухХеіоооаѵ г(ра; еі; ёаот^ѵ хаі т^ѵ тйёріурафсиоаѵ. Каі ті ст ёхеіѵои
ло^оате ёаитоі; рт/трололіта; ахд хт]роб, 8; ейр&лахто; езтас хаі хрс; та;
бретёра; ѵейаес; реталлаттореѵо;. Проаёурафі; рос «рёОе; тй ЛІаѵ3). ті уар
аоі тй бсреХо;; океіааі оё хаі тф Добха», хаі тсетсоітдха обта);. ПоХХД хаі яоХи- іо
тротш; тѵ|ѵ ёѵоюіѵ ёл'.отсЛааѵті, осреХо; §ё роі ёѵтайѲа хаі лар’ йріѵ хрітаі;
ойЗёѵ, ёхе;Оеѵ 8ё іош;- ё/о) у&р тйѵ еікбѵта- р^ ёотш ті;*) тйѵ яаѵтйпааі уарі-
^орёѵсоѵ, &ХХ’ еатіѵ ой хаі тйѵ ссѵтёуеаОаі Зоѵарёѵшѵ тй рёѵ ойѵ ёѵтабОа ^Зізтоѵ,
то 8= ёхеі ХизітеХёатероѵ &ХХ’ еі ті Збѵтд, т7| ёххХѵрІа ро^Оѵроѵ, хіхтоиаі уар
яро; убѵо хаі птйоіѵ аѵёуертоѵ. ’Еуй 8ё хоіоі; йсрОаХроі;, еІхА^ес;, ёфораі таХа- 15
ѵ.^орёѵоо; &ѵОрюяои; Зиохорёѵои;5) хаі ёѵ Хеѵ/Хаоіа |3ар6аріхт)в) хаі той; рёѵ
хатлх&ра уцорѵірёѵои;, аХХоо; 8ё /зірооётои; хаі ра65і^орёѵоо; ётёрои; хаі циріа
я&зуоѵта; §еіѵ(4, й; тйѵ йріѵ лоОойрзѵоѵ /роайѵ е^зрёзюаіѵ, оі цг^оё артои
ебпоройѵте; тоб ёх хёухрэо, тоб ё^ ёХйра;7). Каітоі ёаѵ ёуіп тт^ ё^оизіа прозхё-
хроиха, ёуф цазті^еаОаі а^ю;- ііѵт’ ёцой 8ё оі пёѵтре; біаті; т) ой5ё ойтоі, ДХХ' 2»
т) тойтшѵ Ирхооаа Ѳзотбхо;- хаі &|іаѲг;8), ДѵОрФтсои ктаіааѵто;, Хріатіѵ хаі
Ѳеотбхоѵ ебОйѵеаѲаі, бср оо; оі 7соіѵ7]Хатой|іеѵос оі* тт^ѵ ё^оиаіаѵ йціѵ ёѵ^хеірюлѵ,
о? хаі хріѵобаіѵ бца; еі; &хаѵ ёруоѵ хаі оіаѵб^ца. Каі тобто тбуа ёаті ті ц?,
тг)ѵ оѵоѵ, аХХа. т^ѵ ёх’ айт?(; йатр&6т]ѵ цаатІ^еаОаі0). Айтоі йца; ХЬтрФаоіѵто
тлѵ тоюйтюѵ аЗіхійѵ, т^ца; 8ё б|ійѵ еі; тобто у&р аѲицІа; 7|Х^зацеѵ, Ф; ебхеоОаі 25
тйѵ бцоуеѵмѵ ХитрыО^ѵаі хаі бцохіатюѵ т) Ѳаѵйтір т) ётфобѵ трйжр, сиотт^ріір
оцл; хаі Хитрют^ тйѵ хахіоаеюѵ. 2оІ 8ё, тёхѵоѵ, ооѵтЛазораі та т^; аѵахюр^оел;
хаі ^?|Ѳ(10) цоі ё; рахрдѵ хаі ейѲоѵё оои тёѵ ріоѵ 8іхаіоайѵід хаі аѵтіХ^фзі тйѵ
беоцёѵшѵ Ь §ё 7}рётеро; рІо; хаі тйѵ хеѵ^тлѵ пароіхшѵ |і6Хі; хаі еі; Х'-^5«
лроті|і<о|іёѵ(оѵ тріхесраХлѵ1 *) архёзооаг хаі лабё табта хаі О-еХ^зате Цѵ ёххХгг 80
оіаѵ аиѵіатаоѲаг хреТааоѵ уар ^еѵюцд; |іет& Хахаѵшѵ крй; сріХІаѵ хаі Х^РІѴ
рбзхо; рета ё/Ора; ато срЛтѵт];- хаі хреіозоѵ ріхра рері; реті фббои Ѳзой
Отраороі реуаХоі рета аЗіхІа;* ЕоХорйѵ еітсе1-), хаі зй уіѵйзхеі;. |
XI.	Тоб айтоб крд; тйѵ айтоѵ.
} ЛаХютёра;^ та; ат]8оѵа; брйреѵ ёѵ ёарг апаХХауеіоаі13) уйр тоб уеі-
рйѵо; ёѵ тоотср тф14) хаірф ті хосхіХйатороѵ15) Э’ріарбейооаі' хаі тёттіуе; ёѵ О’ёреі 86
О ёхтеіѵаХОгроѵтаі В. 2) І) В. ») с(. Еиг., Ріюеп., 584. *) В. ») оюхоріѵоѵ; В.
рарбар?) В. ’) йХХйра; В. 8) араОё-, 8ирга Ііп. ой; В. ®) сі. МісЬ. Сіусаа, Роете, ѵ. 274 :
ЕХахт.сзѵ 6 уаЙаро; ха! бірооаі тЪ ааура (Ье^гапсі, ВіЫ. ^гёсдпе ѵиі#., I, р. 27). ,0) ^0:
рос В. и) хе-рЙХшѵ В. ’*) Ргоѵ, XV, 16, 17. >••) ЙкаХка-^оас В. и) тф М Іг) паА6<гсороѵ В.
— 84 —
Лс.'іп Арокаиков, Іеіігев еі аиігев Досиіпепів іпёсПів.
17
то ^арбітоѵ ту); ропоіхт); йѵахробоѵтаг хаі т) ёр?; тгоХбфыѵо; ат}5ыѵ, б Горіа ѵітт?;,
о тётті; обто; б рэиасхсотато;, тоб т^ѵ тоб Хбуоі» уёХиѵ тф тѵ); аіут); атохрербсаа;
хаззхХы, тф Хаикахтои ёроі1) ёснсол^ае, хаі табта тоб уеірыѵо; апаХХауеІ;, ы;
7);іг'5 Ц; тоѵ ёОѵ.оѵ оріреіа; ёпіфора;, хаі тб ту,; ёХеиѲерІа; ёар Ібсоѵ хаі тб
г> уёітоѵ іНро; срОаоа; тф ёарі, ёѵ ф аэХХёуореѵ ейфроабѵу^ѵ хаі тб т^; &уаХХіаоесо;
ёѵ тобтсо Э-ерс^оргѵ браурата. 'О уар хХаоа; ёар хаі -9-ёро; табту]; ёрѵ^аѲу^
8і’ ёХеоѵ2), тф; у/ретёра; бтдХоѵбтс хХѵ^роѵорІа;, т}ѵ бХІуоо §еіѵ атоотбреОа. ДЙоо
уобѵ тоі; хаіроі; тс:1) рёло;, бібои тф/ роиаіх^ѵ хаі уіѵои роі ёѵ тайтф хаі тётті^
хаі а^бсбѵ. 7/ббѵсоѵ тф тоіхІХы тоб рёХои; хаі ттрбд йхХт]отІаѵ роиаіхеибреѵз;.
1" Тф о’ бретёра; ёуубтуро; ёХабореѵ аіаОтріѵ, ёуураррЗсты; уар хаі р’?у ларбѵте;
флробоХізааОг, ё^ сбѵ лХыірои; Ѵ)ра; ^теіте хаі р?( ХитшоѲас тсарахелебеоОг,
та/’ ёѵ то'ітір тоб; ’ЛзхХѵртіаоа; акоріробреѵоі, о? тоі; хахоаітоі; хбХіха срар-
рахыѵ хіхро/брсоѵ артбоѵте; та табту); /еІХу] І^Хіті херс/ріоиаіѵ, со; ёх лрбтг/;
[хатабро|/ОЬесо; тф тф тахріа; хХёфсоаіѵ аіоѲтріѵ. ’АХХ’ ойб’ ёѵ тайтф хаі
15 баіреі тіѵа хаі хата...........[х]брру};	айтоб| хаі атораттетаі та ёрлтбарата. іоі. згзг.
Преі; 8ё орсо; та; ёѵаѵтібт^та; табта; тэд тыѵ тсрауратыѵ аѵіабтгрі тосраѲёреѵоі
табту^ѵ ароібф т.бѵ ~рб; феёаяыѵ ёѵтеб^еыѵ Хоуіфреба- тоіабта уар оі'бате
оіббѵаі та ббрата4) тоі; бхёр брыѵ боиѵфеіаі хрб; Кбрюѵ. ’АХХа ай уеѵоб ёѵ
тф рёоы тф яро; тф ёфиаіаѵ ёѵтиуіа; ‘фійѵ тері тобтои, еі пы; хата^ибаеі
2о урафаі тоі; тсоѵ хХсоірсоѵ5) атгаітт/таі;, біѵарт^ааі тй еі; т^ра; тб т^; ^7]тт)аесо;
[ііро;- іосо; уар ?) тт] ёрсраѵеіа тсоѵ ^ретёрсоѵ біханорсітсоѵ т) бхсозобѵф етеры;
хыХйзаі т-^ѵ лра^іѵ табтг^ѵ Іоубзореѵ'). уаріааіто т^ріѵ б Кбрю; т^ѵ о^ѵ уХыаааѵ,
т?|Ѵ аѵ'|Ѵ ауалгр рахрббюѵ.
XII.	іт^реіыра Зіа^буюѵ уеуоѵб; хар’ айтоб.
25	| Кыѵатаѵтіѵо; б ПатгаіыаѵѵбтоиХо;8) хаі тоб . . . .	. . 9) >)-иуат?^р
[’Аѵѵа]1") ^р’Ѵ парёатт^оаѵ а^рероѵ т^ХіхІа 2ё арфотёроі;. тф рёѵ Кыѵатаѵтіѵч)
Рра/еіа хаі лері тоо та хаі Зеха гтг], ы; тоб ошрато; аѵаброр-?; ттарсотф, Цѵ
бХтр 2ё Зіартіаѵ ^рб; е’іт’ ёсхб фбзеш; еіте ту); тыѵ йѵаухаіыѵ атерѵреы;- ’Аѵѵа
8ё крб; тбѵ Кыѵатаѵтіѵоѵ хаі теХеІа хаі бхер^Хі^ хаі, іо; хырфЗІа ха^ооаа
:»> ур4<реі, аерѵф труфйза, ёухехоіоиршрёѵт]1 *). Парёот^оаѵ уобѵ хаі ё^тграѵ 8іа-
^буюѵ. ”Еті уар паіЗІа бѵте;, фааі, хаі '^Хіхіа; ёѵ атеХеІа хаі аррабыѵо; екут^ѵ
хаі ІероХоуІа; ёбё^аѵта ё^ ёхеіѵоо §ё б рёу Кыѵатаѵтіѵо; ой<5’ бттыатюбѵ т) ріхрбѵ
еі; -^Хіхіаѵ ттроёхофеѵ, г) Аѵѵа 8ё рАрр^ тобтоо ёоіхеѵ еіѵаі, ой/ Зті ъЪѵ уёроѵта
ріоѵ тсатеі, ЗіХХ’ бті ей^ыратобаа еі; бухоѵ т^ХіхІа; етаіретаг бі а хаі 7ірб; ётероѵ
35 апёхХіѵе хаі [лероіуецтаі, ы; тоб хаібіоо р-фге трёсреіѵ абЦѵ биѵарёѵои акб оіхеіа;
і)	ёрой В. 2) ёХаіоѵ, зирга Ііп. В.; сЕ Рв. ХСѴІІ, 3, сѣс. ») ті В. 4) обурата В.
®) яХоіршѵ В. °) бпоаоОѵ В. ’) іау-грсреѵ В. 8) ПахаіаѵбпоиХо; осо еі ѵо яирга Ііп. В.
») Еврлсе Іаіввё еп Ыапс В. «ф Віапс В., шаіз 1с пот 8е Ііѣ ріиз Ъав. п) ёухехиатзрш-
|іёѵ<і В., сГ. Агізі, АтиІ>., 48.
2
6п5ГШбТЕКА
Гсс^да-атеенмого
Харсвиесс. сг<.< свпыедника
3 г\ о /п /,
— 85 —
18
Норіігопе І’сігіііі'ь,
^еіраруааіад рі^те та т<бѵ аѵороѵ ІхтеХеіѵ, о |іаХХоѵ е/Ораіѵаіѵ тад уоѵаіхад
тоід аѵоразі лоіеі, аѵ лрдд тад зъѵоѵаіад ахіѵт^т' _,(ол І>ѵ/( уар зіѵа|лй)роурёѵ»] *)
^аіреі, оід урасреі ’Лрютоуаѵ-^д-^, хаі хѵретаі тойтоо, сд хеѵ стшеі. Зеі уар хаі
тдѵ тсбѵ лоіѵ/т<оѵ блёотероѵ Оц^роѵ й чартера тоб лоусл ларауауеіѵ Фд оѵ^Хоѵ
еіѵаі тоб |Г^ олйоѵтод |г^о ецла^езОаі. Але^ѵацеОа оиѵ айт »ѵ Зіа^чуюѵ Зіа 5
тд ёѵ аѵѵ]<ббт^ті хаі цаХХоѵ шѵау<Цѵаі та цёр/}, о хаі хаірюѵ аі'тюѵ Зіа^ейідеаід
хаі о ѵб|лод тѵ}д лолітзіад хаі аэѵооіх?) оіауѵтхд алоуаіѵоѵтаі, уеѵорёѵ/) ёлі тоб
т^д баіад цѵѵ'рг^д аусоітатои латріаруои хчроб ’Ііпаѵѵоо тоб Ка;лат7(роб, тѵ(д
7)|іЛѵ ейтеХеіад уеіроура<ро’Ю7]д айтіха та аиѵоЗіхос 6ло|лѵ7цлата. Каі айтоі рёѵ
Зіаат^эоѵтаг хаі т) ”Лѵѵа ой тдѵ Зѵ^Оеѵ (іоі/бѵ, аХХ’ ётероѵ еід йѵЗра Х^фетаі, іо
іѵа |г^ хаі аХХод Т7(д блшообѵ ёраоѲеІд4) блйѵЗроі» дХіаО^атд тд еід айт^ѵ хаі
ё^зі ёХхіЗа тоб еід уиѵаіха табтт;ѵ Хаёеіѵ. с() Зё ІероХоу^оад тобтоод лреоббтерод,
хата лоХХ7|ѵ хаі тобто сріХаѵОрюліаѵ, т’^д Хзітоирусад ёліа/еОідзетаі, іѵа цу,
ЗіЗаахаХод Аѵ тоб Хаоб Зіхаѵоѵіатоід ёліуеірѵ/ хаі [ероХоут} та лараѵо;іа. ’Аѵті-
отрёфеі Зё хаі лрдд тдѵ Кшѵзтаѵтіѵоѵ т] "Аѵѵа даа латрфа айтоб ейр^таі лар’ 15
айт^. Табта діауѵіоаОёѵта ларе^ебХ^От/ хаі ёлеобОгр
XIII. ІІрдд тдѵ ’А'/еХфоі) ЕйотаОюѵ. |
ф "Еті алобаіѵоѵті р.ос тоб іллоі) хаі та уХоота•') тт)д ёіреатрідод алаио-
робѵті лроат^ууёХѲт] цоі аѵйра І^Оиосрброѵ тдѵ тѵ)д ^(іетарад лбХТ|д а|іе(6еіѵ ойодѵ
1)(Ѳ6ад баотдс^оѵта хаі алд тйѵ трібоид Э-аХааоЛѵ 8іалореио|іёѵй)ѵ, тойд х^тіооеід 20
тойтоид ІуѲбд, та хата тдѵ 2тауеірІттдѵв) аеХ&хѵу хаі Сслеое^5ір.еѲа аои т?|ѵ аа^оХІаѵ.
’ЕлІ 3= лоді ^р,етёр<р уеѵёаѲаі ті7) ауаѲдѵ ойт’ ёуш ліотейаю обте ой лсіое.ід' еі
Зё хаі аоѵтеХобріеѵ еід йураѵ дѵб|латі хаі тй^ід аѵасрер6|іеѵоі, уіѵои тоб ёруои хаі
7)р.ёід ой срѲоѵ7ро|іеѵ. СГІ /арід тоб Ѳеоб рета т?|д а^д Іербт^тод.8)
(ДѴ'
XIV.	Гоб айтоб Х&ртт]д ёліті|і(ыѵ ЗоѲеІд сроѵеі тсѵі9) ёхоиоіір еід 25
ё^аХеіфіѵ той ёухХ^|іатод. ф
к \
! ”Аѵ0ра)л6д тід ё^ ”Арт7]д, оѵо|іа Нёѵод, ёХ-Этоѵ еід ^[лад тт^ѵ оУдлероѵ
ё^ут^оато, оті хата т^ѵ ёѵеотАааѵ трй-Ь]ѵ ёіреатшд т^ѵ тф арлелшѵі тоб хиріоо
айтоб- ёхб|іеѵод 8ё хата тдѵ айтдѵ оті/оѵ хаі ётерод йлд /еіра тоб ІІетор.ёѵои
хуроб Геюруіоо тойд троуѵ^тад той а|ілелібѵод айтоб ёлетрблеуеѵ оіа сё. ^7^зІ, Зо
сріХеі ёѵ таід лоХо'/еірІае Зео|іёѵаід бл^рзоіаід. хаі учѵа-хед хаі аѵоред тдѵ трэ-
ут]тдѵ ёлоюбѵто. Каі б тф Пето|лёѵ(р, срт]зіѵ, йлд /еіра, еі'тз іо; ѵзод ахоХазтаІѵюѵ
еіте хаі лаіЗку, х°чро)ѵ хаі тоід цета уьѵаіхшѵ аОйр|лаэіѵ ёѵ^осреѵод, тад 6л’
ёрЛ уиѵаіхад еіоюйаад хаі ё^юиаад тдѵ лброѵ ой10) ёуізта|г/(ѵ ёусо аріхеХшѵод,
ёлілт]3йѵ айтаід хаі, іод ойх ё/рт)ѵ, ёласріо}леѵод ’ ) ойх еіа лоіеіоОаі т7|Ѵ еІаоЗоё^оЗоѵ 35
і)	оѵѵаршроирёѵі) В. ХпЪ, 1070. 9) 0<І., XV, 21. «) ёраоѲ^ В. ») уХоіті В.
ф Агіяі., НІ8І. аійні., Ш, 1. г) ті В. 8) іербтт/тод В. ч) тіѵі В. 10) ой В. п) ёпа<рб|леѵод В.
86
Дсап Арокаиков, Іеіігев еі аиігев (Іосшпепів іпёсііів.
19
аѵеѵбукгроѵ Тобто, сртрі, локкйсхі; бл’ ёхеіѵои лрауОеѵ’), тоааитахі; еіуеѵ ёрё
тт)ѵ лра^іѵ табтѵр хсокйоѵта Т2; 8’ обх ёлеіѲоѵ, ^бкоѵ рета уеіра; кабібѵ, лкг^аі
тобтоѵ ёѵ тіѵі рёреі лроеОиртдОт^ѵ тоб оіорато; хаі 8г^ то ;бкоѵ тобтои хаттреуха
о оё ёѵОеѵ хахеіОеѵ леріотраіреі;, со; йлібоаіто тт)ѵ тоб ^бкоо хатасрораѵ, хаі
5 леріекі^а; тт)ѵ хеуак^ѵ, ёкаѲе хата тайтт]; оеИреѵо; т^ѵ лкт/ут)ѵ хаі 8бо ёлі^ѵ)аа;
ѵ)рёра; т-^ѵ ^іот)ѵ ё^ерётртре. Каі ёхріѲт] сроѵей; ёхобаю; хаі ёлітіріоі; блебк^бт^
тоід хата рёро; р-^Отрорёѵоі;- тф2) ёлі трюі хоріахаі; оттраі лара т^ лбк^ тоб
хаѲокіхоб ѵаоб, т?р хесрактр аахелт);, хаі аѵасрюѵТ/ааі лрб; тоб; ЕІоібѵта; хаі
ё^іоѵта; «ги^аоОг’1) хаі аууусоріратё роі тф ёухктдратіхф», тф2) лоіесѵ уоѵихкюіа;
и’ ало у?/; ёхатоѵ хаО’ ёхааттр ѵ)рёраѵ хаі ёлікёузіѵ ёѵ ёхаоттд «6 Ѳез;, ІкйоѲтрі
роі ту арарт окф хаі ёХёгрбѵ ре» аѵго тсоѵ аабоатохоріахйѵ хаі теоѵ 8галотіх<оѵ
ёортсбѵ хрзато;, тороб хаі фоб ёѵ алоуѵ] ёатаі хаѲ’ окур т^ѵ тріетіаѵ, ретроирёѵѵ;;
табтт]; ал ару 7); тоб охтгоорюи рт)ѵд; тт); ёѵзатсот/); іѵоіхткоѵо;- тф хата лаоаѵ
тетраох хаі лараохеот^ѵ, еі рт) тбу(] оеолотіх?] еоргф артір рбѵір хаі б8аті бло^т)ѵ
і'> еі; ода; оё 8=зйрх; хаі тріта; бзлріа ^ра^ёѵта ёѵ бЗаті, лерлта; 8ё Ха^аѵа рета
ёХаІоу ёѵ ааобхтф 8ё хаі хиріахаіс; хаі І^Онофаут^оеі хаі оіѵоѵ гаетаг т’ф/ 8ё тріе-
тіаѵ лаоаѵ ойте =1; Ѳеоб ѵабѵ еІоеХебоетаі обте т7(; Э-еіа; хоіѵсоѵіа; а^нпО^оетаі,
аХХ’ ёотш; лері та лроЛйХаіа тійѵ 9,еІ<пѵ ѵайѵ, ёѵОа тиуд], ёѵ тойтоі; алоЗФоеі тф
Ѳеф та; ейуа;. Табта фііХб^етаі аиѵтрібореѵо; хаі т^ѵ аиѵейтріѵ талеіѵойреѵо;
20 хаі обта); хаі Ѳедѵ ІХесооетаі хаі тоб хрірато; ёХеиѲеріоѲѵретаі. Хеіра рёѵтоі
оо8еІ;4) тіпѵ та 8ѵ]рбсяа ёѵеруобѵтаіѵ тобтіо ёліёаХеі, еі р?| [ЗобХетаі алеѵтебОеѵ
аіроріорф ахоіѵіоѵѵріа; еіѵаі блб8іхо;- та убір фіі^іха арарт^рата об оіоратіхт)
лоіѵу), обх афаіреоі; тіоѵ лрозбѵтіоѵ тф іроѵеотѵ) ё&хХеіфеі, аХХ’ т] тсоѵ кёѵтоХійѵ
сриХах?] хаі ооѵтрібТ) тг(; хар8іа; хаі тд ё^ офОаХріоѵ 8<4хриоѵ.( "Ооті; та
25 тіоѵ фоѵеішоѵ арл&^еі, со; 8г(0еѵ ёх8іхЛѵ тб хахбѵ, тѵр рёѵ оіхеіаѵ5) ёлі таі;
адАотр[а)Ѵ арлауаі; лрбОеаіѵ ёх8ф\оѵ хатеру&^етаі, ёаитбѵ 8ё ларютйѵеі6) та
тоіабта рбат) раХХоѵ алоЗеуореѵоѵ, ё^ ыѵ та йХдотріа ок^ /еірі хаі бсрарла^еі
хаі оіхеюйтаі. Обтсо лері тобтіоѵ уѵ<про8отобреѵ ^ре7.;, хаі та^а об лбррсо тоб
алі^Ооб;. Діа табта 6 рёѵ Еёѵо;, еі’ ті7) лои ёу.еі, ахокббсотоѵ ё;ег тіоѵ 8ё аѵа-
зо тетаурёѵіоѵ ёлітіріаіѵ србка^ ёѵтеХѴ); хатаата; фи^іх^ѵ ёаотф асот7]р1аѵ лері-
коі-^аетаі. |
XV.	Той абтоб хяРт'І,3? ёлітірііоѵ. |
ф Ка)Ѵатаѵфіѵо; о Мефа . . 6;8), тф реуако8оІ;отатф хорф Кіоѵатаѵтіѵср
тф Т^ірЮѵір ё^илѵ]ретойреѵо;, ёХОіоѵ еі; ’^ра; т^ѵ о^рероѵ ё^ут^оато обтсо;. Оіхо-
35 ѵбро; хатеХнІсрОуіѴ ларос тоб хиріои рои тт); ёѵ т^ /сора тоб..................°)	лро-
ѵоіа; абт< б, еіороирёѵѴ]; ёѵ лароіхоі;, ёѵ усорафіоі; хаі ёѵ 8ёѵ8роі; [Закаѵ^срб-
Ц ЛЕ'/ІІёѵ. лра 8нрсг Ііп. В. 2) ео^ааѲаі В. я) тб В. 4) оисёѵ В. 5) оіхіаѵ В., еі
зііргч ііп. ") пвріагаѵЕі, В. 7) г. В. 8) реиі-ёіге МеХаууроіѵб; ? Й) Мот Іаізкё еп Ыапс В.
87
20
Чорііпшс І’ёігніёв,
Гоі. 323 V. роі;. | Каі хата т^ѵ лроѵоѵуіх^ѵ ё7іі[лёХеіаѵ') ёсррбѵті^оѵ хаі т?,; аротріааеіо;
тт$ тшѵ йтсб т^ѵ лрбѵоіаѵ ушрауіюѵ хаі Ц; (риХахѵ[; тйѵ раХлѵюѵ хаірб; уар
а|лфотёрюѵ ёѵёоттдхе. ОЕ 8ё тері тбѵ сЕрр.Г[ѵёа, срт^аі, ^еиу^Хатаі ушроѵ ёѵа тф
хиріф [іоо 8іа<рёроѵта ёлеуеіроиѵ-) ёруа^еаОаі. "()|ісо; хаі тра/итёроі; Хбуоі; хаі
ёрютіхаі; 6|ліХіаі;, 8ё хаі уераі тоб; ^еоу^Хата; тбте тоб тбпоо ах^Хаоа- т^ѵ 5
Зеотёраѵ т-^ѵ ётсі таі; раХйѵоі; тойтсоѵ ёгасрораѵ ой Хбуо;, ойу Оёрі; ой8’ &ХХо
тг'!) тшѵ ахоаі; 8ахѵѵ)ршѵ акоаоб^оаі т^; аиХХоут}; іа/іюаѵ. "ООеѵ хаі ё^ &ѵйух^;
рабооѵ4) ёѵб; тшѵ ооХХеубѵтшѵ та; раХйѵои; архбсоа;, б Вратшѵа; ойто; ^ѵ, лр бтоѵ
айтбѵ атоооб^оаі т^; ооХХоу^; ётсеуеіртра, аХХ’ ёХаОоѵ пері той; 8ахтйХои; т7;
ра68<р кХг^а; тбѵ Вратшѵаѵ ой пері та ахХйуу_ѵа хаі т^ѵ хоіХІаѵ хаі ^аритёраѵ іо
аХХт^ѵ хатеѵеухшѵ, хабааі обтш; ёхара8бхоиѵ айтбѵ т7|; лері тб; раХбѵоо; (5отЦ;.
'О 8’ айѲшрбѵ хаі лар’ ё[іа; та; ёХл(8а; тт^ѵ те лѵо?[ѵ ё^есрйотдое хаі хаѲшрато
[лета ѵехршѵ, ой8’ сораѵ ой8’ ^[іішріоѵ тѵ) тсХт^уу} ёлархёоа;- аХХ’ т} тт); рабооу
хатасрора &[іа тоі; олХбууѵоі; ёѵёпеое, хаі а[ла т?[Ѵ тоб аѵѲршлоо фо/^ѵ ёхеіОеѵ
ё^Хаое. Табт’ ё^ут^оато хХаішѵ б Кшѵзтаѵтіѵо; хаі сроѵей; ёхр(От) ёхойою; хаі 15
та лроот^хоѵта ёлітірла ёХабеѵ, & хаі еіаі табта’ тф ёлі . . . 5) Т
XVI.	Тоб айтоб от]|ле1ы|ла біа^йуюѵ. |
| Аітіаі лара тоі; ѵб|лоі; лоХХаІ, <5; ёоіхеѵ, ёхеіѵто, ё^ шѵ та ооѵоіхёаіа
8іеХ6оѵто' аХХ’ оі [іетауеѵботероі тшѵ ѵоріоѲетшѵ та; тшѵ ѵо|ііхіоѵ ^ІбХюѵ аѵахаОараеі;
хоюй|леѵоі, та; хХеІоо; тойтыѵ оиатеІХаѵте;, [лбѵа; Зехатреі; ё^есріоѵтраѵ, та; хаі- 2о
ріштбта;, оі|лаі, хаі та; аітіштбта; тшѵ Хйоешѵ. М(а уобѵ тйѵ бехатрііпѵ хаі тб
уиѵаіха хараітт]оа|лёѵѵ]ѵ тбѵ &ѵ8ра уеѵёаОаі ё^шхоітоѵ тб 8ё ё^шхоітоѵ ^обто сіу^
8іеіХоѵ оі ѵо|лоѲбтаі, еі; те тб оиууюр^тбѵ 8т^Ха8‘?[ хаі кара тобто ахатаітіатоѵ
хаі еі; тб Хйаіѵ ёлбуоѵ11) ё^ аѵаухт]; тѵ}; оиѵоіх^оеа);. ’АХХ’ о рёѵ ейХоуо; трбхо;
тоб ё^сохоітоо тб уе ларбѵ оішпбоОа). ’ЕхІ 8ё тоб харбѵто; ^тёсраѵо; зтратаптт]; 25
б Маоро|л&ѵіхо; уоѵаіха у//|ла; оѵо|ла ’АруоѵтоЗ, ІЬуатёра 8ё ВаоіХеІои тоб КХа>-
отои, 71 рб хаіроб хроот^ХОе тѵ/ ёххХ^оІ^, атсоб-флол сѵтшѵ тт]ѵіхабта ^|лйѵ, хаі
хат’ айтт); ёга' те тоб хХ^рок хаі тоб |леуаХо8о^отатоо хаатросрйХахо; тоб
8е:ѵо;7) ё^еірйѵтре тб ё&охоітоѵ хаі ойтоі, тѵ}; ёребѵг(; уеѵб|леѵоі, 8іа тоб тбте |лёѵ
аѵауѵйотои хХ^ріхоб Кюѵатаѵтіѵои тоб Хароіаѵітоо, ѵбѵ 8ё Зіахбѵои, ейроѵ, Ф; 30
т) лері т^; ёухХтрі; АруоѵтсЬ ТР6^ ''йхта; хаі ІзарІѲцоі); ѵ^цёра; Зі^уауе
хрохто|лёѵ7] ёѵ т-д о1хі<^ тоб [іаухіпб;8) Ѳеобюроо. ’АХХ’ ётсаѵ^ХѲор.еѵ хаі /цлё!;
ёххХт]0Іаѵ хаі тсаХіѵ б айтб; Маі)ро|лбіѵіхо; етсі т-^; айті); ёухХт^оею; т^ѵ
хаі &ХХа р,ёѵ а1тіа[іата лроо&хтсоѵ тт) айтоб уоѵаіхі, хаі кара 8іа<рбршѵ &ѵ8ршѵ
уѵюоѲ^ѵаі тайтт]ѵ йліауорі^ето- айтбѵ 8ё, сртріѵ9), йхо[лёѵеіѵ хаі тт^ѵ ббріѵ тт}; 35
*) хрбѵоіаѵ, ё-фёХесаѵ зирга Ііп. В. 2) ётсуефоѵѵ В. ») іХХб ц В. «) ^а€8оѵ В.
5) СЕ Іе п- VI зиЪ /іпс. «) ёхаушѵ В. ’) Ье сорізіе, пе роиѵапі йёсііійгег Іе поіп, Га
гетріасб раг сеііе Гоппиіе аи Ііеи <1е Іе Іаіззег еп Ыапс сотте аіііеигз. 8) шіууиго; В.
°) срідаіѵ В.
— 88 —
•Іеап Арокаиков, Іейгев еі аиігев досишепів іпёЛіів.
21
уоѵаглдд хаі тдѵ ёх тѵ)д пбХешд оѵеіооѵ хрй88ѵ)ѵ іоіод уеѵо|іёѵт^ѵ хаі ХаѲра' хаі
айтдѵ діа. тд србаеі аІауиѵт^Хдѵ хаі тдѵ ёѵот^ііюѵ г)'рІа|і6оѵ срёреіѵ бп’ добѵта та
пара тайтт^д лраттбреѵа’ тд оё пардс табтт^д арті прауѲёѵ ой§а|і(і»д обо’ оХіод,
ёсрѵ], бпорёѵеіѵ, еі |г?] тоб уиѵаіоі» оіа^енуф^, еіпеіѵ тайтбѵ, хаі тоб хоіѵоб дѵеіЗоид
5 апаХХауфр ‘хіѵтрід хесраХ^д уеѵбреѵод ді’ айт^ѵ ѵебаід те ‘) дфѲаХрйѵ хаі оеі^ід
оахтйХыѵ пара тоб пХ^Ѳоид паѵтбд. Табта періпабйд І^у^аато. ѵ) о’ бретёра
ейтёХеіа ретехаХёаато тбѵ те реуаХодо^бтатоѵ хаатросрйХаха, тоб; ебреѲёѵтад тйѵ
хХѵ}ріхЛѵ, оте прібтюд хатй тѵ)д айтоб уиѵаіхдд б Маирорі&ѵіход тт)ѵ ёухХтріѵ
ёпоіѵрато, хаі айтдѵ тдѵ т^ѵ ереиѵаѵ поітрар.еѵоѵ діахоѵоѵ тдѵ Хараіаѵіт-^ѵ, т^ѵ
ю те |і7,тёра т7(д ’АруоѵтіГ), т^ѵ обты пыд дѵо|іа^о[іеѵ/)ѵ ’Л Хт^Оіѵ'^ѵ, хаі т^ѵ В-иуа-
тера абтѵ|Ѵ. каі оі хдт)ріхоі хаі 6 хаэтросрбХаЕ; хаі аі уиѵаіхед, оі р,ёѵ тт)ѵ ёреиѵаѵ
поіѵ)ааоѲаі елеуоѵ хаі тіф ’Аруоѵты пХг|росрор^Оѵ|ѵаі ёх тоб аѵа|ісрі6бХоі> ё^ыхоі-
т^ааі ёср бХы тф 8рб|іф тыѵ Зт^ХыОеіаыѵ тфершѵ айтаі оё аі»ѵы|іоХбуоиѵ айтоід
хаі аиѵесрОёууоѵто-) тд ё^ыхоітоѵ. АітіаѲеіаа §ё т) ’АруоѵтіІ) бср’ т}|ійѵ фд р.т)
15 пара тг| оіхеіа цургрі ебреѲеіоа, пара 8ё а?,Хотріір ё^ыхоіт^аааа, хаі тобто еіпе
уеѵёаОаі пара т^ѵ аітіаѵ тоб тайтѵ/д аѵорбд, рарйѵоѵтод |хёѵ ёп’ ёр.ё тт)ѵ уеіра
оі7]ѵех<Ьд, оё рт;тре р.оо [іаатропеіаѵ проайптоѵтод, еі поте пара тайт'ф1) хаі
т^ патріхѵ) |іоо оіхіа ебреОы хатар.е(ѵааа. Табта д.пеХоуѵрато- аХХ’ б ѵброд хаі
ёххХтрІа, б рёѵ йдіаатбХыд апосраіѵбреѵод тт(д ё^іохоітоо уоѵаіхдд т^ѵ оіа-
2і> ^ео^іѵ, оё |г?^ пХёоѵ еідбіа той ѵо|ііхоб оіат&ур.атод, оиѵеіооіа §ё, а>д ой Зоѵатдѵ
еті еотаі д|ю^Г|0аі тд і^ебуод тобто хаі іод атерод -Натёроо ёпібоиХейаетаі тт)
б р.ёѵ оті4) пХ^росроріаѵ ёоуе тшѵ т^д уоѵаглдд айтоб параптсоаешѵ, т) о’ оті тсѵ
хат’ ахрад ёп’ айт^ бра рароѵб|іеѵоѵ, дспесрт^ѵато тт)ѵ аріфотёрюѵ оіаХоаіѵ. |
аѵбра
2<
XVII.	Нрдд тдѵ 2т]то»ѵІои. ф
| ТІ р.ёѵ <ра)ѵ^, срыѵ^ ’Іахыб, аі 8ё уеіред, /еіред ТІоаи.5) Табта ура|і|іа
тд обѵ, т^ѵ [іёѵ пѵеі>|іатіх^ѵ бпбптыаіѵ ёуоѵ, ёруа оё о^Зацоб, іігате ёпіхаіроѵ
хаі тд т^д ё^готеріхі)д пароіціад еіпеіѵ аХХа |іёѵ Лецхшѵ, &ХХа 8ё Лейхюѵод
бѵод срёреі11). Ойх акреіХед уар, аѵѵ)р Хбуои айѵтросрод хаі хаѵбѵыѵ е1о?2|іыѵ хаі
фіХод ё|ідд (Ьд ой8ё тід йХХод, ё|іё |іёѵ атцл^ааі, хаѵбѵад дё Іероид параѲешр-уоаі
зо хаі пар’ ё|іт] біуа уѵй|і7}д ер^д Іероиру^ааі |іоѵ^; т) хаі ай ёх т&ѵ [іаОтдтшѵ еі
тоб патобѵтод 9-еа|іойд7) Іеройд хаі перісрроѵобѵтод §(хаіа ёпіахопіха; аХХ’ баоѵ
ойх еі, тбаоѵ ёаХюд тоід тойтои ѵейр.ааі хаі ^оі>Хей|іааг 8іхаао|іаІ аоі пері тобтоо
ёпі проаФпшѵ тд 8ё пардѵ хаі ей)(о|іаі ае т^д р.аХахІад апаХХау^ѵаі хаі ^|ііѵ
дсрѲйѵаі ахіртыѵта хаі ауаХХ6|іеѵоѵ. ЕоХо|ішѵ 8ё ёпеі хаірдѵ тоід пааіѵ йріоато,8)
35 апоОетёоѵ хаірф тф проат^хоѵті та пері а>ѵ парео^Хыаа. 'Н ейуі^ аоу хаі ауапт^
аоі» харіаОаіт} р.оі поАиурбѵіод. ф
—\ \-------------------------------------------------------------
’) ѵвбоід тё В. а) аѵѵесрёууоѵто В. 3) тайтт)? В. 4) б В. 5) Оеп., XXVII, 12. “) ХепоЬ.,
I,	74; Арозіоі., II, 46; ІИодеп. ѴіікіоЪ., I, 33; Ьеиізсіі и. бсітеіііелѵіп, Согр. рагоеіи.,
II, 27-Ѵ; I, 26; II, 6. 7) йерройд В. 8) СГ. Ессіез., III, 1 зед.
Норіігопе Рёігіііёв,
•22
XVIII.	Той айтоб лрбд тбѵ Горіаѵіт^ѵ хирбѵ Х’хбХаоѵ. |
I Праурата ларёуш ооі уріумѵ, тобто 8ё хаі ай {НХеід1), т) уобѵ лабаа:
тоб ѵ)рад ауалаѵ хаі алаХХауѵрѵ) лрауратсоѵ ѵ) ауалыѵ іаОі лрЛурата ёусиѵ
оі уар лоХХоІ уѵбѵтед, оіод еі лері тбѵ Хаиліхтоп, реаіттд тойту уршѵтаі лрбд
аё. 'О уѲёд 'Ауіад-’), ѵйѵ об роѵаубд ауюріт7]д, Зуашлеі 8і’ 'фноѵ, тбѵ айтоб аиууеѵф
8$ т^ тоб Хоіроауахтоэ ёлеуарЛреиае Ццуатрі, ёуеіѵ т^ѵ алб аоб лрбѵоіаѵ брра 5
те3) ІХарбѵ ха! блоат^ѵ айтбд 8охірааеід ёууйтѵ]та, та 6л’ айтбѵ 8с т^ѵ ёѵЗе/орёѵ^ѵ
аиѵтт]р7)асѵ, Фд 8е хаі апбХиаіѵ тоб [лареіау>Э-ар]ёѵтод аѵѲрФлоо. Хбѵ ойѵ ёаті4)
тф хаірф хаі тоід лраураоі тад ^ретёрад а^іфаеід ретреіѵ хаі лХтдршѵ рёѵ айт&д
іоі.	324 г. ейураѵеід5 *), алолерлбреѵод 8ё...хрсОёѵ | ѵойѵ ёуоѵ ёрё ой Хил^аеі, ѵобѵ
хаі айтбѵ, Фд Хёуоиаіѵ, ёуоѵта. ЛоХиет^аоі ае 6 Ѳебд.	10
XIX.	Прбд тбѵ Воѵ8(т^д.
I ’Аатсбс^ораІ ае хаі 8іб. урірратод тбѵ аиѵ^От] тоід уріатіаѵоід аалаарбѵ
ёѵ т^ асі>тт]р«р '^р^-ру хѵ^д тоб Хріотоб аѵаатбсаеазд- &ра 8ё хаі ретахаХобраІ ае,
айѵара®) тф лаѵеитиуеататф Дойха хаі хирио т)рсі>ѵ хаі т/)ѵ аітіаѵ т^д рета-
хХ^аешд оі8ад‘ еі 8с р7] оі8ад, блорѵтр&та) ае тайт7(ѵ тб лоХйѵозоѵ —6»ѵ -фіетёріоѵ
хаі ашр&тшѵ хаі б урбѵод той ёарод. ПХ^ѵ блохатаб^ѵаі рёХХе-.д оХІуоѵ тоб
ёлсахоліхоб б&Фратод хаі тбѵ рёѵ крбѵ раѵ8йаѵ ласааХіаху алаісир^ааі, айХбѵ
8ё ретауеірІаааОаі хаі В-йХаха трауои лХ^рт} рёХстод хаі -ікр|іоб- тайтг^ѵ 8= т?(ѵ
ІатреЕаѵ, Фд о18ад, ёх ^фои -Э-аХаттІои7 *) б абд ларбХабе ГаХт}ѵбд.
уаатёра 7сХ7(ааѵ’') рра>[іат(і)ѵ хаі Зиѵареѵоѵ алохеѵаіааі тб ^арод аХр-^д тб
^йууод ёлХ^ае хаі Хо^ейааѵ хаті хосХіаѵ тбѵ трйу-^Хоѵ тб йурбѵ ё^ёуее т?) уаатрі
хаі алесрортіаато тб Хилобѵ. ’Еліѵг;хе уобѵ, уар аѵаухі] ёлеіуеі. |
б лоте”) т^ѵ
15
2<і
XX.	Хт^реісора 8іа^йуюѵ |
/А\ іУ
| ЕіЗоѵ аѵоріаѵ йлб тбѵ ^Хюѵ, &ѵ8ра^ тріахоѵто’этт) уоѵаіхі ёкаете?10)
аиѵасрОёѵта ’1) еід уароѵ тУ) [Вареаббт]]1 -’) хаі 8іеолбса^ алеѵтейОеѵ тб аиѵоіхёаіоѵ 25
ау' т^рфѵ, ёлеі ойх 7)ѵ еіхбд лоХэлрауроѵѵ(0^ѵаі, т?(д сфесод аруотёрыѵ уёХюта
рета 5-апраароб ёрлоюйз^д тф Делоѵті, еі уе ласбіоѵ ё^іетед. еід убѵи аѵатрёуоѵ
тоб аиѵауОёѵтод, аѵ8рІ уеѵе^тт, ауѵе^йу^ хаі йлерт)Х’хі. "ООеѵ лареууэ^От)'3) ойтод
алоат?(ѵаі рёѵ т^д ла-8бд хаі ётёраѵ іуауёаОаі т^ѵ хат айтбѵ- р-?(ѵ ауоріарф
еіѵаі |6лб8іхоѵ14)] тобтоѵ алб Ѳеоб, оіѵоэ алё/еіѵ хаі лаѵтбд ёфт(тоб- б 8ё уе »о
латршбд хаі рт§ттдр айт^д1'1) ёлітір^Ѳ^аетаі. у
*) ИгХідд согг. еп З-еХні; В. 2) 'Ауіа, ёѵёсііё міНгарапІ сіе Муге? 3) ті В. *) іаті В.
5) ебсраѵеід В. «) ретахаХоОраі ае айѵ 5ра В. 7) Ріиі., Мог., р.97 I С: ѵ?,; Кеыд тбѵ бтохХиацбѵ
ЯХря хаѲаірорбѵтдд Аіуйтгаоі рірт|сасОаі Хёуоиаіѵ. «) 8 поті В. «) тй^оаѵ В. |о) ёдаЕ-гі) В.
п) аоѵафёѵта В. 1Й) Коіп Іаіззё еп Ыапс В. »«) реиі-ёіге паргд-р^Оп ? и) бпбсіхоѵ шМ.
16) айтоб В.
.Теап Арокаиков, Іеіігев еі аиігев Доситепів іпёйіів.
23
XXI.	про? ТОѴ КорѴ7]ѴОѴ.
| "Ауіё рои айОёѵта, тб яроахиѵгрбѵ аои ёяітаура ё^ѵ)уауё ре тт)д
хёкду^ рои хаі той хліѵіЗіои ре аяаѵёаттреѵ, а хаі арсро среда тоіе; яооалуойаі
хаі уёроиаг хаі лореэбреѵо; ёяореобрур/ ёбраоияброиѵ рёѵтоі хаі а/окаіотёрсод
5 яро; оё Ѵ]рхбру)ѵ хата тѵ)ѵ ёѵобааѵ роі’) ойѵаріѵ хаі а)Хяі^оѵ, и>д ёѵтей^ораі аоі
хаі лроахиѵ^ао) зе еі; та ’Ііоаѵѵіѵа. Т2; 8ё ёраОоѵ, оті б реуаХоятёриуо; ой хаі
таубятзро; аетб; еі; Деабодзр ёхтеой^іо хата, тт)ѵ тріахаіоехатур тоб ёѵеотйто;
рт)ѵб;, тетірту; оё 'уѵ айтгла т)рёра. ёузѵбрт)ѵ лаХІѵатросро;, ойх ейОиро; рёѵ, оті
то аоѵ ойх у^іп'Юѵ^ѵ Іоеіѵ уХихйтатоѵ ярбаыяоѵ, аХХю; 8ё 8іа т^ѵ ѵбаоѵ аяо-
і<> оехту)ѵ т)у7рареѵо; тѵ)ѵ йлозтроуу)ѵ. Еязі оё хата ту(ѵ ауіаѵ теооарахоот^ѵ еі;
Хайяахтоѵ 7рЛе; хаі ёяеахёфіо ре ѵоаойѵта хаі ётіртра; хаі 8ёоѵ т)ѵ ейуѵсо-
роѵт)ааІ ре-') хата тобто, ёяёотт] оё хаі тб ауюѵ яаауа хаі ёяреяе ёѵ ті?) ёортт)
ог^иоОт)ѵаі йя’ ёрой т7)ѵ аз)ѵ хратаібтура, аоѵауауйѵ ареріо, ттр/ ёяіахефіѵ хаі
Т7|Ѵ ёортѵ)ѵ, хаі т?(ѵ ёѵоеуорёѵур сріХсуроаѵѵу/ѵ оіяліоаа; обо аоі оіяХхріа ё^беріта
іи хёяорсра, тб реѵ хбххіѵоѵ яроаѵзіма; т\ яаѵу/уйреі, рааілі; уар айтт) тйѵ еортйѵ
хаі ай [іааіХей; ^рётеро;, ^ааіХгхбѵ оё арерюѵ хаі тб хбххіѵоѵ тб 8ё уе хіррб ѵ ті?)
ѵбаір хаі тѵ) ѵуатеіа, йуроі уар уіѵбреѲа хаі ёухратеибреѵоі хаі ѵоаобѵте;. Каі
Вё^аі т^ѵ Зе^іакяѵ ейуѵшрбѵіп; хаі аѵтіуарі^ои роі хаі яеріяоіѵріѵ хаі ейрёѵеіаѵ.
Ойх ёоо^ё1) роі 8ё ейяреяё; тб хеХеозО^ѵаі реѵ аѵаяайеаОаі хаі аррсоатоѵ хаі уёроѵта,
2<) оіа оё тобто 8обѵаі яаѵта’ тайтбѵ уар ёаті тб ауоразаі ре тѵ)ѵ аѵахаиаіѵ. ’Еуш
8ё аоі рартйрораі, йд, еі хаі ѵёо$ 7)р7р/ хаі ейаОеѵу'^ хаі той$ рахрой^ ёхтохіаройд
т)уойр7|Ѵ трир-уд обо’ обтш^ хатебалбру/Ѵ аѵ тб то/бѵ, ауорбсааі тб -^аігуа^еіѵ.
Хйѵ оё хХбоѵ хатеуѵыарёѵоѵ тб гС(і)ѵ/)зааОаі ре т?(ѵ ёх той ут)ра>$ хаі тт)^
ааѲеѵеіа; ахіѵуріаѵ, спѵ аойѵатоѵ Хитро/Цѵаі ре4)' б урбѵо$ уар ёхт)уауе уѵ)ра$
25 хаі тб ут)ра$ ааОёѵзіаѵ, айту/ тб аретабатоѵ хаі ссх(ѵу)тоѵ. Табта оё тід ая’
ёроб асреДёітаі, еі р/) Небд; Ойх ейдоуоѵ ауора^еіѵ та ёх той у7)рш$ талаіяы-
р-/(рата’ еі ое ті- аяо^йаеі рёѵ ёроі тобто. яоіѵреі оё ре ѵёоѵ ахра^оѵта, хата-
салоираі яроОйріо; хаі тб телаотаіоѵ уітіоѵюѵ. ЕІ 8ё хс^І тобто яаХіѵ аойѵатоѵ,
леіяетаі ойѵ ёрё рёѵ аеі хаі ияерейуеабаі аор хаі 8е^юба0аі та ооѵата, тѵ'^ѵ 8ё
зо ау(ѵ хратаібту(та т/'^ѵ ёр/'(ѵ яеріяоіеіаОаі аоОеѵеіаѵ хаі р^ ріаОой? аяаітеіѵ (Ьѵ
лотройоОаі ой ойѵаааі. Тб оё ярохеіреѵоѵ хоіѵшерелёд еруоѵ хратаііЬаоі аѵіоОеѵ 6
Ѳеб; хаі ейлоушѵ ейХоуг^аоі йра; ) хаі ай^мѵ ай^т)аоі та оуоіѵіарата тт)д хлт]-
роѵоріад ооо11). ’Алк’ ш ут)ра$ б ре хоіѵохреЛоб? ёатёр^аа^ уарроѵг^ хаі тйѵ
ейуеѵоѵ ѵируоатоді-ратфѵ. тЛ? у'Дюуеѵоб? уиѵагхб;. Ѳеб; 8ё брыд айтб7) рёѵ
3"> оіхеіаі; ёяеиХоу/)эоі уераіѵ ёроІя) 8ё -уаріааіто т?/ѵ а?)ѵ ейрёѵеіаѵ яоЛіг/рбѵіоѵ. |-
\ А\ \\ Ѵ
XXII.	Тоб айтоб' ярб$ тбѵ ВоОрыѵтоб хорбѵ А•/)рт)трюѵ. |
| ^Сартас; ёяехбріаеѵ б яаошѵ тб 8ё яоабѵ тг) ураерт) яарезісоя^От) аоі,
іѵа тауа рг) тт) бдіубтурі оріриуОйреѵ т?(ѵ ахот(ѵ т^ѵ оё тайтт^ѵ аітіаѵ ёѵёОои
’) ёѵойааѵ ро- В. -) гйуѵійроѵт)~аі ре В. :1) ёоо^е В., ѵ зирга Ііп. ') Хитр<оІ)7|Ѵаі ре В.
•) т,ра; В., янрга Ііп. ) (’і. І’з. СІѴ, 11 еіс. ’) ]>еиІ-ёІге аѵгір? 8) ёрё В.
24
Чоркгопе Рёігідсе,
тф урарраті, <од аѵ тф аітіф тд аітіатдѵ ёліхаХо^О^, хаба лоюбзі хаі оі та ^еб-
рата сррааооѵтед, і'ѵ’ аХХауоб тѵ(ѵ лроуоѵ^ѵ реѲеХхбзсоаіѵ’). /\ХХ’ 7;ре:д тозоѵ атсё-
уореѵ той лаОэод той уоууззроі), бзоѵ тф апХф т^д дбаешд ёѵг;8бре0а- бпёр бё
тйѵ аѵОеХхбѵтыѵ ое оуоіѵотеѵйд-’) апоХоуѵрареѵод, т^ѵ рахраѵ оіож^ѵ*) тт; тобтсоѵ
аѵОоХх-д ооѵехіХофад, раХХоѵ 8ё оід ёурафад т?;Ѵ о^ѵ аіу^ѵ оиѵерётрград. ’ЛХХа б
хаХа рёѵ хаі та рахра хаі Хіаѵ хаХа тф рѵ) халѵ;Хіхф т?;ѵ біаѵоіаѵ, ай 8ё срОёууоі)
роі кайра хаі хат ёуубтт]та хаіріху хаі раХа Хіуёаід- тд сріХіоеХсроѵ уар ёѵтейОеѵ
ёаѵ; хаіѵі^шѵ хаі '//рад л)-е ратсебсо ѵ тф т&ѵ тсроор^аешѵ4) ёлаХХ^Хср- оід 8ё ёѵёуѵ(
р^ Виауераіѵ^д- шд уар ё'летаі тф рѵ) аѵалѵеіѵ тд ідбѵатоѵ ^7;ѵ хаі тф уореіаѵ
ёХІоаоѵті тд тйѵ аитйѵ ретёуеіѵ харпйѵ, обта) хаі тф ёѵеот&ті хаірф тд дуХѵ]рдѵ 10
ахоХооОеі хаі ёгаХотгоѵ. Еі дё хаі ёѵ (орйті тоб кроайкоо ёоѲіеіѵ тдѵ &ртоѵ
хатедіхааОѵ;реѵ5), аХХ’ б /р6ѵо$ обтод хаі кХёоѵ ёуеіѵ реуаХаоуеі т^д -Э-еТх^д
хатахріоеыд, хаі дсрОаХройд хаі уеірад, ѵ)Хіе, хаі табта тйѵ ёкіохбхюѵ, хаі уХйзааѵ
ёреоуеХобзаѵ лрдд ёабтдѵ лрохаХобреѵод- хаі тф хаірф рёѵ ебѵоод б р^ хатохѵйѵ
ёѵ ратаСоід- ратаіа дё оса рѵ) <рёреі тіс) еёд фоу^ѵ ѵ)дй; дё б ёѵ таід ооѵоиаіаі; 15
уХйоааѵ ёуіоѵ ахбХаотоѵ хаі лараірѲеууорёѵѵ]Ѵ та рѵ; ааит^ріа б дё отууѵбд, б дё
хатт]<р)д, б дё ѵебмѵ лрдд ёаотбѵ — хаі ауроіход хаі аооѵдбазтод.7) "і,’ тід тдѵ
хаірдѵ блаХХа^еі; й) тід сроХа^еі табта хаі оа)0/;оетаі; еід оё то ГХігхб рета тѵ)ѵ
ёууйд хиріах?;ѵ хатеХебаораі хаі -Э-ёХа) керіто/еіѵ ооі крдд ё^утріѵ тйѵ Хихо’іѵтіпѵ
ре- хаі рѴ) хХ^оеі тоб тбпоо, аХХа хаі тту аѵ; ре уХйхаѵоѵ кароозіа. Недд 20
дё хаі оё тйѵ дуХѵ]рйѵ акаХХа^оі хаі ѵ)рад лрдд еаотдѵ ооѵауіуоі. ф
г
XXIII. Прдд [тдѵ] роѵаудѵ ФіХ[іплоѵ|’’).
'О
| Патер сріХбоосре Цѵ аѵш <ріХоао<р(аѵ хаі рёѵоозаѵ У; уар хаті^ ^атеітс^і
хаі леріуёретаі хаі йд 58шр Зіалореобреѵоѵ а^ообёѵытаі хаі раХХоѵ ёѵ та’.д ^рё-
раід табтаід, блбте лаѵ тсротёрѵ;ра Хоуіхдѵ срХоаріа хаі рбѵ/; доха: то:; ахоб- 25
оооі, рарбароі; 8ѵ;Хоѵзті хаі "ЕХХѵрі, хаѲбті хаі айтоі ёлізѵ^ тойтоі; ^ебарбара)-
реОа- хаі о тід9) ура<реі тйѵ ё&о оо^йѵ, хахдд ѵоѵ б р^ дрйѵ10) хахіаѵ, хаі
раХХоѵ кара, тф ёрф Хауеі, о-э ёх6е§Хѵ;ре0а. 'О 8ё хаХбут^рй; аоі) ^ХѲе лрдд ре хаі
ейрё ре1') косаХуобѵта хаі хатахеіреѵоѵ хаі іоуорйд дбоѵйреѵоѵ1-)- ѵ)рёрад,:1) 8ё
ооууеѵбреѵбд роі лар^убр^аі ре- /аіош уар тобтір ВіоріХобреѵод ха! тд ^Оод Зо
аотой йлоЗеуора'. хаі тѵ) тріахаоі тйѵ азтоб уеѵеіюѵ ётаѵтро^й' 8д хаі опаѵбд
хаХобреѵод <Хѵті<уѲёууетаі алаѵі^оѵта еіѵаі тдѵ рт^о’ бХшд ёуоѵта уёѵеюѵ. Еі уір
а-аѵід, срѵ;оіѵ, тоб тіѵбд ёоті'4) атерѵрід, ёуй оё уёѵеюѵ ё/со, лйд злаѵдд сѵора-
^ораі; ’Аѵтахоб^і 8ё, Фд ѵ)ре1д уеѵеі^тѵ;ѵ оіоареѵ хаі ауёѵеюѵ, хаі хаХобреѵ опаѵдѵ
тдѵ т-^д 6Хбтѵ]^од тоб уеѵеіоо Хетбреѵоѵ...............................ѵОѵ	ой§’ Зб
\ \ > ь
г<~Ѵ—^-7^-------------------------———-------------------------------------
’) реОеХхѵхѵзюаіѵ В. 2) ауоітеѵйд В. ») рахра В. <) лрорртреюѵ В.
ь) СГ Сеп., III, 19. в) ті В. ’) асѵѵоіастод В в) тііге еп шагце В., рлКіеІІепіеііІ ешрогіё
раг шіе дбсіигиге. ») ті« В. »«) рюрйѵ В. ") ейре ре В. ’«) доѵѵбреѵоѵ В. *я) Реиі-біге
^рёрсод? >«) ті ёот[ В.
— 9-2 —
Леап Арокаиков, Іеіігев еі ачігев сіосишепіа іпёйіів.
25
^ѵѲтре Э-рі^, ара апаѵбѵ аѵ еі'поі; хаі тоѵ 8ехаетф оті ойх е'бХаате1) уёѵеюѵ; аХХ’ »оі. 324».
°йу оті ойх ёуеі, т)8ѵ} ахаѵб;, аХХ’ оті ёѵ т"7) тшѵ ауеѵзішѵ ^Хсхса ёзтіѵ ёті, ой апаѵб;
хХ'^Оѵретаі, аХХ’ ауёѵею;- ай 8ё, бті тбѵ уёраѵта [Зіоѵ па.теі; хаі тѵ)ѵ тоб уеѵеіои
(ілаат^ѵ ёуеі; іауѵт)ѵ, акаѵб; аѵ епдд ш; йперба; тоѵ ауёѵеюѵ. Айтаі роі2) про;
5 тбѵ хаХбу^рюѵ ЗіаХё^еі; аатеіш; ёуоизаі хаі хеуарюрёѵш; ёроі тф поХошВйѵср3)
хаі аоОеѵеі. ’АѵтІураіра про; те тбѵ1) ’АО^ѵшѵ хаі тбѵ Хшѵкіт7]ѵ ёотаХтраѵ т)8г;
уар хаі 8іа табта б апаѵб; роѵауо; 8іхт]ѵ рет’ ёроб аиѵеат7)оато- б рёѵ уар
аптдтеі аѵтісршѵа хаі ойх аѵ/реіѵ ’) елеуеѵ, еі рт) Хтдфетаг ёуш 8ё т'эд ѵбаір тт^ѵ
уХшттаѵ пеЗойреѵо; гохѵоиѵ”) про; аѵтісрОоууѵ)ѵ Хбааі тайт7)ѵ 6 8’ 'ПрахХеюѵ
и» тауа ѵіхѵра; аОХоѵ епаѵ-флеі урарратоірбро;, аХХ’ ойуі хаі уриаосрбро;, ш; туп]<за;-
о уа.р хаіро; ех,теіѵшѵ) тѵ(ѵ ѵ(ретграѵк) уеіра про; ёаитоѵ тб парбѵ аиѵеатеіХе
та про; а=’ ай ое4) рѵ'ре тб пбр ёруа^ои Э'еррбтероѵ ёх пареѵОётои •8-ерраѵаеш;
]іѵ]те тбѵ отроууйХоѵ ХСОоѵ хіѵеі про; тб праѵе;- археі уар тойтш рёѵ Э-еррбт'^;
сриаіхгр тф ое уе ХіОір то1") ейторѵоѵ хаі о тоб ау-^рато; хйліѵ8ро;. "ІЕрршаб
15 роі хаі рёрѵгрб рои хаі тбѵ рёуаѵ Црборороѵ тдііѵ ІХеоб11). ф
ХХ1\. 2]у]реішра ёпі ту] рёаоѵ тоб Ыаипахтои хаі 8еапбтои
х а та XX а у тг). ф
І’иЫіё раг А. Рараііороиіоз-Кегаіпсиз, ’АѵёсХехта 'ІероаоХирітіхѵ); атауооХо-
уіад, I. IV, р. 121-123, (Гаргёз Іе соіі. Піегозоі. раіг. 276, р. 129—131; ѵоіг
ііикйі зез соі гесііопч ііапз ХурбоХт), р. 3, пой? 2. Ѵоісі Іез ѵагіапіез <1и соіі. Вагосс.:
р. 121, 2’1: ёпоітреѵ ёѵепоігреѵ В. хахбуоХоѵ хахбоуоХоІ В. 3фі'ХеуѲрое
сріХёуОроі В.; аХХа 8ф аХХ’ 7)8^ В.
р. 122, 3: тф хрітт]рир тоб Хоуіароб’ тоб Хоусзцой тер хрст7]р(<р В. 5: тайтф'
айтф В. хроззѵеіоі^еіѵ оѵеібі^еіѵ В.; 8с 8з уе В. тбѵ абтЛѵ |ёх] тоюйтсоѵ тбѵ ёх
тшѵ тоюйтшѵ В. н: оіое- оі ое В. та$ от. В ,0: хбрір' зирга Ііп. В.; Кшѵзтаѵ-
тіѵо; 6 Дойха;- б Аэбха; хбрі; Кшѵатаѵтіѵо; В. реубсХа- рёуа В, 12: |іеуаХт]ѵ-
ёушѵ цеуаХю; аушѵ В. 13: аазрбібазтш; К., ааэ|і6аѵтш; II,, ааорбатш; В. 17: ёрс|іѴ|
ааѵто-ёрерт^ааѵто В. ,п: уе опі. В. 1уіѵоѵта: уіѵетаі В. >20: тайгт^ѵ тайтт); В.
тг(ѵ айт7;; еірѵ^ѵт);' т?(ѵ ёх т>); еір^ѵг(; В.; хатіѲеѵто хатёѲето В. 23: тбѵ тбѵ рёѵ В.
2Л: айтаі К., айт?(ѵ II., В. 27: [хаІ| Хоуі^орёѵшѵ 1С, Хсуі^орёѵ/)ѵ II., В. 30: тб' тб еі; В
р. 123,	хаі Хоі8ор(аѵ- т) Хоі8ор1а; В. 2: ІИтеро;- 8-атероѵ В. 3: ёХеууо-
рёѵѵ];- ёХеууорёѵо’э В. 4: толртраі хоте уХшаааѵ тоХцграс потё т/)ѵ уХшттаѵ В.
ь: хрб;- т) прб; В. 8;х аѵатрокф апотроп^ В. 11: хата Хайпахтоѵ Хаипахтоэ В.
12; о^ХаЭтф 6Ѵ|Хоѵбтс В. 15: 8ё’ тё, 8 ііирі'а Ііп. В. 10: ѵштоѵ ѵйтшѵ соггі^ё еп
ѵштшѵ В.; 0-еіѵа^ поте- -Э-е-ѵаі потё В. 18: тайтт];- тойтоі; В.; патопрёѵшѵ апаітоо-
рёѵюѵ В. 23: ёрфаѵіоаг ёрсраѵі)ааі В. 23: 8г)роаішѵ 8тфюаіахйѵ В. 26: те- тё В.
20: у сора;, шраѵ В. 80: рёреаг рёреоіѵ ф В 30—83: Мг^ѵі раир хтХ. опі. В.
П ёбХаотаі В. -’) айтаі роі В. 3) по).ио?йѵш В. *) тйѵ В. ьй аѵѵреіѵ В, о яирга Ііп-
«) бхѵоѵѵ В. В Г.ѴШѴ В., еі яирга Ііп. бретёра В. ч) ай ое В. 1,1) тш В. ’Ч ІІёоэ В.
'26
Боріігопе Рёігйіев.
XXV.	Про; тоѵ Горіаѵіт^ѵ хордѵ ХіхбХаоѵ1)-
| 'О [лёѵ ахолд; т-^; лрд; т)р.а; ёрсраѵеіа; тоб ё^ аѵатоХ?(; ат]|Аеіс&|лато;
аі^-фпріѵ ёліахоліх^ѵ ха! а-эѵе^ётааіѵ алаітеі, еі урті) о^Хоѵбті атёруеіѵ і)|іа; тоі;
хріѵорёѵоі; ёѵ т^ ’Ааіа, ^ааіХ=иор.ёѵоо; тф хратіотір цоо Корѵ^ѵф хаі хаО’ ёаи-
тои; 1§іа^бѵты; еш; хаі йебро ёѵеруобѵта; та ёліохопіха, оаа те2) ёхйатср аѵ^хеі б
ёѵ таі; бср’ т)ра; ёларуіаі; хаі оаа хата хаірдѵ 6 лар’ т)|ліѵ хратйѵ Зюрі^етаі,
еі' те хаі т^ѵ ёѵтабѲа ёліахоліх^ѵ ёѵёруеіаѵ ауаааѵта;3) тф рёѵ хратобѵті аѵг/-
хоиатёіѵ, тф ѵебраті 8ё тоб хата Кіхаіаѵ ёлеоѲаі. Прд; оиѵ т^ѵ ёхеіѲеѵ, Зохеі
тоі; ёхеіае, аѵалоХбу^тоѵ хбршаіѵ ёлеуеір^аа &ѵ хаі рбѵо; ёслоХоу^оааѲаі, еі рт)
уе то рбѵоѵ -^оеіѵ ёроі рёѵ ёлауоѵ4) бухой ураср^ѵ хаі тйѵ Хоілйѵ ёлюхблыѵ 10
блерофіаѵ5). ”АХХы; те хаі т^ блереуобатд ё^оиаіа ЛлоатоХіхй;®) е18й; блотйоаеоОаі,
йууіѵоиѵ те1) табтѵ^ѵ хатаХабйѵ хаі поХитрблсо; ѵот)роѵа хаі той; латобѵта; бра;8)
ті)ѵ табтт]; айХ'^ѵ уѵйаеаі; обх й|лоЕроид, хаі лері Хбушѵ атрофа; хаі алохріаеі;
ёуоѵта; ей, еі; рёаоѵ тд урдсрра тобто хата тд ИриХХобреѵоѵ рт^Хоѵ т7(; "Еріоо;
ёрріфа, то те еі; ёрё т^хоѵ, й>; еіртдха, аі>ѵтт;рйѵ хаі тд ха6ѵ)хоѵ лаѵтоз; лраура- 15
текбреѵо;- еі; уар аѵ-^р, <&; т} ларэсріа®), обЗеІ; аѵ-^р- хаі ёѵ лоХХт) ^оиХА й;
ётёра уѵфр.7]10), аоѵауетаі фрбѵтдоі;. Тд уобѵ аіѵ леріоёіроѵ реаа^оѵ Харлрбтатоѵ
еі рёѵ хаірд; ётерэі; акѵадеі ёліахефѲ^ѵаі1 >) тд урарра, тд об;аѵ хоіѵ/( о^ХіоО^та)
рог еі 8ё лрд; аХХа хоіѵсофеХ^ тд брйѵ реѲёХхетаі йауолоѵ, ё^еі лаѵтг»; і) ахёфі;
хаі алоХоуІаѵ тѵ)ѵ12) ёлітѵ^еюѵ. ТІ Х^р1$ т^б Ѳеоб 8іатт]ро(т/і:|) а= лоХуурэѵюѵ. | 20
XXVI.	Тоб айтоб еІ$ т?р Дойхаіѵаѵ. |
РиЪІіё раг В. Г. Васильевскій ііапв Византійскій Временникъ, I. Ш, 1895,
р. 241 — 242, (Гаргёв 1е. со(1. Геігороі. 250; ѵоіг Іев соггееііоин (ГА. Т’арайороціок-
Кегатеив дапв Византійскій Временникъ, і. XI, 1904, р. 853. Ѵоісі 1е.ч ѵагіаніез
Ди сой. Вагосс:
Тііге: ІІрдд тѵ^ хратаіаѵ Дойхаіѵаѵ Р. 241, 2: О’.аѲёаеюр, аѵтіХ^феш;- 8іа-
Ѳёаеыѵ, аѵтіХ^фзыѵ В. 5: хоіѵофеХѵ) Р., хоіѵахреХ^ В., V. Й: лара от. В. 8: р.бѵтдѵ
рбѵоѵ В. 10: еі ті;' еі лои ті; В. п: тобтоо тобтюѵ В. 14: хасѵотерлёаіѵ Р., хоіѵо-
терлёаіѵ В., V: ахоэа|іааі V., іхобацааіѵ В., Р. 11: лері Р., В., блёр V.; аѵтало-
8йаю|іеѵ Р., аѵталоойао|ігѵ В, V. 18: [хеаіа;, й; еутд;- Била; хаі (б; ёуеі; В.; ё; Р.,
еі; В., V. 19; ооХХіцлоѵтіі- аэХХа|ілоѵта; В.; ерца Р., ёруа В., V. 20: лрбаюлоѵ ярб-
ашла В.; тэууаѵооаі' тэі; ёѵтоууаѵээаі В. -’1: аѵОаі'іоХоу^ахиеОа' аѵОсо|іоХоу^аб|іеОа В.
р. 242, Ха|ілоѵтэ;- Харлоѵта В. 3: тг^; от. В. «: лоОеѵ V., лоОёѵ Р., В;
^офйаеі, зирга Ііп. Р. Софйзід V., ^оффзг; В. 8: хзоаз|іоѵ Р., ак=8а5|ібѵ В., V.
10. ёѵ лар В., еѵ зі^га Ііп. И: хаОа яоте хаОа лотё В. 18; хатоХіаОаІѵоизг
хатоХиоѲаІѵоиаі В. оі 8ё Р., В., оі §’ V. ‘8: ауроіхоі Р, В.. йуроіхоі V. г»: ёХкІ-
X1) Ыіхтзфброѵ В. 2) тё В. 3) ауаааѵга; В„ е; зирга Ііп. 4) ёкаушѵ В. ») Реііі-ёіге
блерофіа;, в іі. Гра-^ѵ. СІ. Кот., ХШ, 1. т) тё В. «) В. «) Віо8епіап. ѴіпйоЬоп., II,
52. і°1 СГ. Ваіот., Ргоѵ., XI, 14. 1 ЧётиахеѵірО^ѵаі В. >2) тіѵ В. >») оіапзреіт; В.
— 94
•Геап Ароканков, Іеіігез еі аиігев Лоситепів іпёсіііз.
27
^оѵтед' ёХлІі^оѵтад В. 21: лбХеід* лэХоід В. 22: 8-арроЗзі' гЬарробаіѵ В.; тт)ѵ тдѵ В., К.
23: аеріріа Р., Нерірареіа V., В. 21: аХфаеаОаг аХйзѲаі В. 25: хаі йл’ айтдѵ' хаі
іт айтдѵ В., К. 2С: аѵ^ХѲе' аѵг)Х0оѵ В. 28: ларадрармѵ та. рахраѵ лараЗрарбѵта
ті рахра В. 29; хатоіхойаіѵ Р,, В., хатоіхобаі V. 81: тойтоід ёѵ рёресіѵ тойтоід тоід
рёреаіѵ В. 33: зиѵалофй^ореѵ ёѵалофй^ореѵ В.
XXVII.	Прдд тдѵ Дирраіуіоо]1). ф
| Нхё роі2) урарра аои, хаХдѵ рёѵ оті аоѵ, хаХХюѵ Зё оті хаі ларі
срІХри, хаі той хаХХіоѵод хаХХюѵ оті хаі тт)д от)д ауіаатіхѵ)д хаі Еераітітт]; уеірбд.
Елеручбр=ѵод Зё тѵ'^ѵ ураут^ѵ, Наира роі3) ёлеуёѵето, бліод ыд4) ^Йѵті хаі буіас-
ѵоѵті тір срХойѵті біалё^ы Каилахтои хаі ёоіхеѵ ауѵо^ааі тт)ѵ Іераѵ аои фи^ѵ,
ё^&Оороѵ аоои уеірі Ѳеоб хаі хеиОрйѵад йлерт)Харт]ѵ 5) ѵехршѵ Зиѵареі тоб
5 аѵіатюѵтод ѵехройд. Тѵ)ѵ Зё ср'цщѵ тстод9) рёѵ фёусо, оті лрд тоб 0-аѵёіѵ ре еід
Ѳт/бад ёлтерй^ато хаі ’АѲт)ѵад хаі Ейёоіаѵ хаі тад леріхйхХір хйрад хаі хсоро-
пбХеід хаі тдѵ ёрдѵ ёхѵ]ри^е гЬаѵатоѵ, аХХшд Зё ёлаіѵй, оті тд лтердѵ ойх ёХиаеѵ
еі$ ’ЕліЗарѵоѵ хаі фи/ѵ)ѵ т7)ѵ а7)ѵ ёѲорйдгре срілобааѵ лаѵтюд, йзпер сріХеітаі, хаі
Іаолоашд ЗсѵтілоѲойааѵ;) т^рад. “ІаОі уар, тіріа роі хеуаХѵ) хаі лааіѵ аіЗёоіре, Фд
іо ёх поіхіХыѵ аррсоатійѵ ріхроб ё^есратра тд арартіхбѵ рои фиуарюѵ хаі еі р7)
Ѳедд д лаѵсооОеѵ^д аѵтеатѵ)рі^ёЙ) роі /есра теабѵті лрдд -Э-аѵатоѵ, ойхёті рёѵ Фд
Згха^), аХХ’ Фд ёХе^Озѵті арартюХф, т)3^ Зіе^еиуѵйреОа ѵ) дрблѵоид ои^иуіа хаі
айѵтросрод хаі 7/ѵсорёѵт] тф лѵейраті. Каі ѵбѵ дЛ хаі аѵахорі^ораі, хХіѵтдр^д рёѵтоі
хаі ааарход тт) рахра ѵбаір, алорриеізѵ;д ріхроб тѵ)д аархйдоид ойаіад рои- хаі
^аЗІ^а) рёѵ, аХХ’ йтереідбреѵод ёхатёрюѲеѵ. Еі ті уобѵ Зйѵ^ лрдд тдѵ Ѳебѵ, ойѵаааі
8ё Зіа хаОарбтѵра фи^іхфѵ, еілё ті9) ^ѵ)ра лрдд айтдѵ ейхтіхдѵ хаі тд ойрлаѵ
ІаОтретаі аои б аЗеХфбд. Тг)д §ё а^д {Над, лшд аѵ еі'лоід10), ё^ё)(ораі хіиХйеі Зё
іе
тд лоХйѵозоѵ 7^1') уар &ѵ ае лоОйѵ хаі еід ГаЗеіра ё^е^ттдоа чтоб лбѲои (Зіа^о-
рёѵои хаі тг)д уроѵіад аирлѵоіад, ѵ)ѵ аХХт)Хоід шроХоу^аареѵ. 'О 8ё Хйаад Ѳедд т-^ѵ
20 лрауратіхт)ѵ зои 5изучёреіаѵ Хйзеі хаі тад ёХліоа'- ой леріофетаі ае Ѳедд аѵ§ра
Іерёа хаі тірюѵ хаі лХг/рют^ѵ тйѵ ёѵтаХратыѵ айтоб' Хёуеі рет’ ёроб хаі ДаиІЗ
діхаюѵ ёухатаХеХеіррёѵоѵ рт; іде'.ѵ лоте12) рартирареѵод13). Каі О-араеі, хаі ой
лроХёуа), тоід Зё аоід ІІ-аррйѵ хаторѲйрааі лроауг^ѵй- харлдд уар аѵарарт^аіад
7; лрдд Ѳедѵ (рХахіф хаі ІЗоід ёар {кіротерлёд хаі леріахірт^аеыд14) ёѵ тойтір
25 хаі оі тйѵ лробатіоѵ хрю(- хйрюд уар ЗіаахеЗа^еі ^оиХад ёѲѵйѵ, аѲетеі Зё Хо-
уіаройд Хайѵ хаі ар'/бѵтюѵ роиХад15). ’АХХ’ о ре ЗіёХаОе, т^ѵ хоіѵ^ѵ ларт^уо-
ріаѵ, тдѵ Хоуіштатоѵ редіЗдѵа, еі ёліЗарѵсСетаі хаі хартет^оиХІІ^етаі10), уѵтрійтата
’) II й’аціі зйгешепі <1е Луггасіііоп, арреій ріик Ъав (Іе аоп пою ргііпіШ Ері-
(Іаіппоь. 2) «хе. роі В. 3) Найра роі В. 4) ха’ В. 3) йперт]ХХар^ѵ В. с) срйд В. 7) йѵтіфі-
ХоОааѵ В., поОоОааѵ бирга Ііп. 8) СЕ Рв. XXXVI, 24. 9) еілё ті В. 10) еілтдд В. ”) т) В.
,2) лотё В. ,3) Ре. XXXVI, 25. н) Реиі-ёіге леріохірттреіаѵ? ’5) Рв. XXXII, 10. ,6) ёлі-
Зарѵ^етаі, хартет^оиХі^етаі, ѵегЬез іопиёв ріиіваіптепі виг Іез пота (ГЕріеІатпоа еі (1с
<ріе1цие ѵіііаее <1е Кагіеігоиіои.
<К>
•28
Коріігопс Реігіііі'ь,
хатаапа^ораі. ЧІ /арід тоу ѲеоО цеха Цд а^д ауібтіусод хаі цеО’ т)|Ш)ѵ Віа зоб.
ПХт^ѵ хаі тобто ІаѲі, шд б паѵеууеѵёатерод Доухад хурбд Кшѵзтаѵтіѵод апаѵ ёуё-
ѵетб роі хаХбѵ, х^оерсбѵ, ѵоаохброд, іатрбд, бахруа прбд Хрізтбѵ уебсреѵэд, прбд
ТѴ|Ѵ Ѳеорфтора, зпеірад еід ёѵоееід уазтёрад уруобѵ, хрёатод апо^ѵ хата тріт^ѵ
ёхаат^ѵ1) та] Ѳеотбхш ей^ареѵод, шд б Хаупахтоу аѵахХіОт]2)' хаі разтіуОёѵтод г>
ёроб айтбд ёуёѵето лаѵоурубтерод, Хйзад еуОраѵ хаі тбаод еід сріХіаѵ уеѵбреѵод,
баод еід еуОраѵ поіѵ ёѵоці^ето. Та тт)д ёххХтдоІад апёХизе, прообобѵаі пХеіш ’>лб-
ауетаі хаі пері тф атбраті тоутоу пат^р б Маупахтои хаі Зезпбт^д хаі хурізд-
хаі рёурі уар тшѵ р^ратшѵ тоу тшѵ хатёбг; ёх ретарёХоо хаі ейуеѵеіад. ’Ар’
ойѵ ойх бсХ'^О^д б лоуоурбссрод Метасрраот9)д ойтшд ёѵ тф рартиркр тоб реуаХо- іо
рбсртурод Хіхѵ/фброи уѵшратеозареѵод, оті сдіХоОзіѵ аі Іауураі сріХІаі Іауорбсд броішд
хаі тад ёуОрад апоуеѵѵаѵ, ат'^Хітейшѵ ёѵ ёхеіѵір тб рёуа ріоод3) тоу Хапріхіоу,
о тбѵ Віхаюѵ аб(х[шд ёрЦатреѵ4)' шд еіѵаі ахбХоуОоѵ хаі тад Ізуурад ёуОрад
Ізуурад броішд сріХіад апоуеѵѵаѵ уар ёхйотоу фуут).....................хёуршатаі,
ёпі тозоутоѵ пйѵтшд хаі аѵтіббсптетаі, ёпеюелОоуз^д еѵаѵтібт^тод, ^ууозтатойз'^д, 15
(оі. 32Б ѵ. о’раі, | ёх т^д і^ршѵ проаірезешд.....................Хйѵеу^аі	роі тф Дойха
паѵ ауаѲбѵ хаі раХюта та ёхеіОеѵ, шѵ хаі зу хаі т^реід хаі айтбд ёѵ 0=ф оот?(рі
[тшѵ ауаѲшѵ реталабоіреѵ.] у
XXVIII.	Прбд тбѵ ’Аттіхбѵ хирбѵ Гешруюѵ тбѵ Керхурад. |
І’иЫібе раг В. Г. Васильевскій, Византійскій Временникъ, 1. III, 1896,
р. 250—252, (Гаргёз Іе сой. Реігороі. 250; ѵоіг анззі Іез соггесііопз (Г А. І’ара-
Лороиіоз-Кегашеиз, іЪі(1., I. XI, 1904, р. 858. Ѵоісі Іез ѵаііапіез хі. Вагосс.
еі Іа йп (ріі таімріе (Іапз Р.
Тііге: ’АѵтІурарра прбд айтбѵ
р. 250, 25: т)ршѵ патёра хаі
патёра тшѵ ’АѲт^ѵйѵ В. 28: те- тё В.
отроѵ йууютроѵ В. 35: ейѲйд айтб’
хата уар В.
р. 251, 4: теХеіа- теХеІоуд В. ®: ёпізхопт)д Р., В., ёпіахопюѵ V. ,0: е’ѵаі раХлоѵ
раХХоѵ еіѵаі В.; ейбоулеіад Р., ейбоуХ'ад у., В. И: ёХе^е' ёХеуе В. т?(ѵ хаі Цѵ В.
14: |іе|іптёа’ рерптаіа В. 15: параХоуізарёѵ^ѵ’ періХоуізарёѵі) В. 1в: перібоХаІф*
перібоХаІоу В. 20: ёѵ асрОоѵіа-д- хаі ауОзѵіаід В. 21: т) шд- •>) хаі В. 22: шд- В.
28: шауе V., шд та Р., В. 24
тіѵшѵ В. 29:
ёпі В. 81: ойбёѴ., ойЦѵ Р., В. 33: ёпіахбпшѵ ёпіахопйѵ В.
тоб Хаупахтоу Р.
Веапбт^ѵ тбѵ ’А0т]ѵЛѵ' ^|ішѵ [Зезпбтѵр;] хаі
81: ѵурсреуорёѵт/ ѵураеубреѵод В. 33: аухі-
айтбд (с гг. СП айтб) ейѲзд В. 37: хата-
20: ёѵ асрОоѵіа’д- хаі ауОзѵіаід 1
: рХітурі V., ^ХІтірі Р., В. 23: еізуорад тіѵшѵ' еізуорід
тоід 5ё' т7(д 8ё В.; ауу)(шрі^бреѵа' зуѵОёзешд ууорі^бреѵа В. 30: хаі ёпі'
4) ёхаатт; В. 2) Реиі-ёіге Лѵахтт/)^ В. 3) рісод В. 4) Се раззаіде п'езі раз (Іапз Іа
Ѵіе (Іе заіпі ^іс6р11оге риЫіёе зоиз Іе пош (Іе Вуіпёоп Мёіаріігазіе еі (ріі (ГаіПеигз п’а
пиПещепі Газресі й’ипе тёіаркгазе.
— 96
Леап Арокаиков, Іеіігев еі аиігев йосипіеиів іпё<1іІ8.
29'
р. 252, оіехФХшеѵ V., ВіехФХиеѵ Р., ёхФХиеѵ В. •Э-гЛ^аеі^ {І-еХ^а-^д В.
7: фіХюд- срІХод В. К: аууаХоі, Фд ой .... Р., аууеХос, Фд сю фебЗеі тёууш1)
Хбуоѵ — хаі тобто тд ІІіѵоаріхбѵ2) — сю§ё лараХоуі^ораІ ае ретареХбреѵод,
аХХа уорѵ^ѵ ХаХю тт)ѵ аХѵ)Ѳеіаѵ, еі рт] ті аХХо, тёшд тт)ѵ лрауратіхт)ѵ ёѵдсруеіаѵ
5 аіауиѵбреѵод уѵфрт^ѵ 8ё хаі айтдд еіасрёрш рёѵеіѵ ае ёлі той діахоѵіхіоо ё'юд
хаіроб' об§ё уар лрёлоѵ ёатіѵ т)рад хаі лХёоѵ аѵот^таіѵеіѵ той Э’аХааоіоо ё^іѵоо3),
тсроуіѵФахеі рёѵ, длбте хатаіуід Зіѵтреі чІйХааааѵ, хаі, Фд рѵ) ёхбрааѲеі'^ §іа
хоікрбттдта, фѵ^іріоад ёліуорті^етаі хаі тф ^оОф хатайбетаі, т^рад §’ ёѵ тоообтср
тт)5 хоаріхѵ(д тарау7(; Фд ёѵ уаХтф/д реуаХід лраурааіѵ ёууеіреіѵ олшаобѵ рт)
1" озуорёѵоід Т7(ѵ аѵалоіѵріѵ. Каі /аірё роі1), хефаХт) фіХ^, хаі, длгр ё'реХХе лоіеіѵ
\ ГГ7'И7Ф, аѵалХ^робтт та ураррата. 1>.
XXIX.	Той айтоб а^реііора оіа^буюѵ. •[
Т Аѵѵ)р уеѵбреѵод еѵѵород ёлі /рбѵоід Зёха хаі лрдд Ейдохіад тѵ}д той
Патрурюб Геіоруіоо б уарёттдд 8еб8іород оитсо табтт] аиѵфхѵреѵ, фд5) оі ёх рахрад
16 алод’фііад еруореѵоі лрдд тад ёаитйѵ хата рахротёраѵ §іаатааіѵ хаіріхѵ)ѵ аХХа
хаі обтод") ёрубреѵод лрдд айтт)ѵ ёлі ёбЗоріЗі тиудѵ т) лХёоѵ т) ёХаттоѵ т^ уарет^
хаі аоѵірхеі хаі ооѵ8іт)уеѵ, ой лроѵообреѵод тФѵ хат’ оіхоѵ ойд’ оОеѵ і/^оетаі лро-
рѵ/Ісбореѵод7) -і) -рѵф аХХ' бооѵ <раѵѵ,тіаардѵ ёѵбе^аоОаі ёѵ Каилахтір хаі т^ уоѵаіхі
аоѵеХОеіѵ хаі лоіѴраі табтѵ(ѵ ёухброѵа хаі алолт^ѵаі табтт^д сЬд брѵеоѵ аХоуоѵ
25 хаі уубраѵ ареібеіѵ аХХѵ(ѵ ё^ йХХт^д хаі лар’ оиЗеріа сриХаааеіѵ то ларарбѵіроѵ.
Тоюйтоѵ уар тд той аѵЗрдд тобточ -^Оод абёбаібѵ те хаі аататоѵ хаі аХХоте
аХХ'^ѵ |ііои сддѵ ёХіоооѵ хаі ретерубреѵоѵ, фд ёѵтейѲеѵ т?(ѵ Ей§ох(аѵ хата тобтоид
тойд Хбуоид хаі у^раѵ е’ѵаі хаі йлаѵброѵ, хаі лкёоѵ тд лрйтоѵ хата тойд аѵю
лбуоид хаі тад ёхѲёаеід тоб урарратод, лар’ оХт^ѵ §ё 8р<одрт^ѵ тоб {Зіои ^ыт)ѵ
25 еріа хаі Ліѵоѵ8) еэріахгіѵ абт-^ѵ тад те уеірад ёрейеіѵ еід йтрахтоѵ хаі аХХо-
тр1іі>ѵ еіѵаі уерѵ^тіѵ, Фд леіѵюзаѵ ёрлкт)оеіѵ тт)ѵ оіхеіаѵ	дХХос хаі тѵ)ѵ
лоте9) лрд; т?(ѵ уэѵаіха еізёХеиаіѵ аиѵбХшд ларатузбсреѵод 6 Ѳеббшрод лёѵте
урбѵоид Т|ОГ| аѵбеі, ё^ стой тайтг^ѵ ойх ёлеахёфато” хаі ѵёа рёѵ т) ЕоЗохіа хаі
тд еідод ойх я/арід хаі тФѵ аархіхйѵ лоХёрыѵ ёѵтод’ хаі лрооеХОобаа т^ ёххХтрЕа
зо тдс алер хаі аитг^ уіѵФахеі табта ё^етрауфб^ае, тт)ѵ тг(д ѵебтт^тод дуХт^рІаѵ, т^ѵ
тоб аѵдрдд алоЗѵ^ріаѵ, ТТ|Ѵ тт(д алоріаѵ хаі — тд лаѵ алосрОёу^ааѲаі —
тд аѵдра ёѲёХеіѵ хаі тт)д ё^ айт б лроѵоіад ёліѲорёІѵ хаі Фд рёѵ аХ^Оі/ та лроуе-
ураррёѵа, Хбуод оіаррёеі10) лері тобтоѵ хоіѵдд хаі тдс ХаХѵ^Ѳёѵта ліѵтед ёліатаѵтаі.
‘Н ёххХгрІа оё біпуеріпд рёѵ, оріод лрдд дебтероѵ табтг]ѵ алоХбеі аоѵоіхёаюѵ,
35 архойааѵ ^утузарёѵт/ т'^ѵ ооѵалт^ѵ тоб ѲеоВФроо алодт^ріаѵ ёлі тоід лёѵте оХоід
ёѵіаотоід лрдд Х«3іѵ тобтои тоб аиѵаХХ&уратод, ёѵтебѲеѵ лаѵтюд аѵааеіра^оіюа
X \А\\ х____________________________________________________________________
тёухш В. 8) 01., IV, 15 (19). 3) СГ. Рііп., Каіиг. Ііізі. IX, 51. 4) уаіре роі В.
5)	хаі В. в) обтюд В. 7) лрорідОеѵсрёѵт} В. «) Хіѵоѵ В. ») -гі)ѵ лотё В. ’°) оіарёеі В.
97
30
УорНіопе Рёііісіёк,
то туд уоѵаіхдд ЗиэхаѲехтоѵ еід ларйлтшаіѵ хаі т?/ѵ лері тобтои табтѵ]д аѵа-
сраѵоа1) Зіаубреоаіѵ хюлйоэаа хаі аэзтёХХоиаа- хаі лѵ/фетаі, оѵ те Ѳедд ейЗо-
х^аеі хаі 85 айту) ареатбд. -|-
XXX.	"Етероѵ ат/реісора ёлі броіа блоОёаеі.
-|- Тф урбѵсід ёлі лёѵте ту/ уарету/ ёаитоб аорбібааѵті хаі рт) та табѵ 5
юі. 326 г. аѵЗріоѵ теХёааѵті ёл’ айту/ | ойЗерЦаѵ оі ѵброі [Зот/Оеіаѵ ѵёрои аіѵ еід тд аиѵоіхеіѵ
айт?/ѵ той Хоілои хаі аиѵоіауеіѵ еід ёрлроаОеѵ, слои уе хаі оі ѵброі айтоі ороѵ
ёОеѵто оѵ/ХаЗг/ тріетіаѵ тоід р?/ аиѵеХОеІѵ Зиѵарёѵоід таід ёаитЛѵ уаретаід, <од тд
ал’ ёхеіѵои та рёрѵ/ Зіі'атааѲаі Зіді т?]ѵ тоб бсѵЗрдд блшаобѵ АЗоѵарІаѵ лрдд т?/ѵ
аиѵауеіаѵ. Хиѵфхт/аеѵ ойѵ Кшѵатаѵтіѵод б ВХааблоиХод, б алд усЬрад Мотіатт/д, іо
”Аѵѵу/ ту) Ѳоуатрі ѲеоЗіороо тоб [Поит^іѵои]2) хаі т) аиѵоіхт/аід т/Зт/ ларетаОт/ ёлі
Хрбѵоід лёѵте хаі лрдд1 урбѵод оё ту) ’'Аѵѵу/ тѵ/д і^Хіхіад д лрдд тоб уарои, од:|/
рета тдѵ уароѵ еід ётод еіхоатдѵ хехорбсрютаі, [й>д]4) оі лері айЦѵ ёрартбраѵто.
Каі б ВХааблоиХос ту/ рёѵ уиѵаіхі амѵеоѵа^етаі, та еід аоѵёкеиаіѵ Зё лаіЗіріоѵ
атеХёд ту/ ”Аѵѵу/ уѵшрі^етаі. Каі йлесрѵ/ѵареОа Зіа табта тоб аиѵоіхеаіои тобтои 15
оіаХиаіѵ хаі Ха)фетаі тд алд тобЗе аѵЗра т/ ”Аѵѵа, 8д Ѳеф рёѵ та лріота, оеотёрыд
Зё айту/ 'се5) Зб^еі хаі тоід уеѵѵг/аарёѵоід айт^ѵ. |
XXXI.	"Етероѵ оіа^еихт^рюѵ. -|-
| ЕІ тід §°Хе Т^ѵаіха хаі ёлі урбѵоід бЛоід трсоі таитт) аархіхібд ой
оиѵгрѵОе, тобтоѵ оі ѵброі тт|д аиѵаср0еІО7]д Зіа^еиуѵйооог тф Зё хаі ЗсоЗеха ^ларе- 2о
?Лааѵті ётт] хаі рѵ)оара>д айтт) аиууеѵорёѵср лареруоѵ ёрштаѵ ті то поі^Тс1» у.аі
ёл’ айтф. Тоюбтоѵ тдѵ і'Зсоѵ йѵЗра Зеіѵа..................-) уарет?( айтоб тд
дѵора.............2) лрдд т^рад ёХОобаа т-?(ѵ а^рероѵ ёл’ айт^ уеѵёаОас лроа^у-
уеіХе, ХІОои 8т]Хоѵбті ахіѵт]тбтероѵ, оаоѵ та еід аиѵёХеиаіѵ уиѵаіхбд, озоѵ та еід
ёруа аѵЗршѵ хаі т7] лроааууеХіа тайту; лроа^еѵ ё^ороХбутдаіѵ, тд ларалеаеіѵ 25
оѵДаЗ^ лрдд ётёроид Зіа тт)ѵ тоб еір^рёѵоо, а>д еір^таі, ахіѵѵ]оіаѵ та еід аиѵасреіаѵ.
ІІаршѵ Зё хаі айтдд тѵ/ уиѵаіхі аоѵесрОеуует'/ хаі т^д ІЗіад /еірдд ёХеиОёраѵ6)
тайтг/ѵ алелоае' хаі ё^еуюрі^0Г| лар’ ’^ріоу ѵ/ уиѵ?/ аѵЗрІ аиѵауѲ?/ѵаі тф оохобѵті
айту/ хаі аиатеІАаі ёѵтебОеѵ туѵ лрдд ётёроод лерарораѵ |
XXXII.	Іірод тдѵ Горіаѵітг/ѵ хирдѵ ХіхбХаоѵ. |	зо
5 , \ г \\ <
| Елаѵт]хо) ооі ^йѵ рёѵ, ойу буіаіѵіоѵ Зё. аХлді хліѵолет-^д лара тобто,
&ХХос хёХѵ/д1) рёѵ ёѵ ретабааеоі, та Зё йлд уаатёра дЗэѵоіреѵод- ёлл^т/ѵ фи/рбтата
тойд ѵефробд- хаі тд Зіа уч^д [Залаѵои йурдѵ та лрибта рёѵ /олобасріѵоѵ, хіѵоирёѵоо
Зё рои лХеоѵ, илёриѲроѵ8) хаі еті лбррш хіррбтероѵ хаі тд тобтсоѵ ёлёхеіѵа
аірбхрооѵ, Зрсрй Зё, оід ойх йѵ Зіт/у/раірі- оЗтшд ёу"- "Оршд Зё ёлаѵфхш аоі, 85
\ 0 аѵасраѵоа В. 2) Ьтот Іаікзё еп Ыапс В. 8) 6 В. <) хаі В. ») тё В. «) Ши-
Оёршд В. 7) хёХХт^ В. 8) блёрриѲроѵ В.
98 —
Леап Лрокаикоз, Іеіігев еі аиігев (Іосиіпепів іпейіів.
31
аэ 8ё |іоі 8і’ аѵтіурауои та хата аё уѵшріаоѵ тт)ѵ 83 ат)ѵ аретт)ѵ ёѵ Хбуоід, тб
ейлабёд, то лрбд тоѵ хратойѵта ліатоѵ хаі ейѵоіхбѵ, тф хорйр той хаірой1) ёуѵш-
ріаареѵ, ахрош|іёѵои той дои аЗеХуой хаі таід ёр.аід лері аой царторіаід т)оиѵо-
[іёѵои. Оотшд ёуш лері аЗ хаі лаХаі хаі ѵйѵ хаі ойЗ’ оаа ХЗІіѵод ой8бд а<р)тород
5 еѵтбд ёёруеі-) тт)д аѵ)д сріХіад тоѵ3) Хаилахтои ёхатт^аооаі. КатёХоаа 83 ёѵ хёХХу/,
7]ѵ лері тб ретбуюѵ т^д той 'Ауіои "Ороод |іоѵт)д о тбѵ [Зіоѵ хатаХйаад МаухХа-
6ітг/д ёЗеціато1) бХіуартеХёшѵ те5) хаі хатахолод’ хаі ейроѵ ёѵ ту; ёхеіѵои оІѵоЗбхтд
аеррауіба аоѵ хаі тайт-^ѵ леріеХшѵ тф прод аЗ Оараеі той те оіѵоо ёлюѵ хаі т'у
ё|іт; аѵтеаурауіаа хаі у-^ѵа Ойаад хаі ѵт(ттаѵ есрауоѵ, тт)ѵ ат)ѵ |і'^ блолтт^ад
111 іпоурауѵфг еі уар та. ёца оа, от(Хоѵ, шд хаі та аа ё|іа, йераіроирёѵои той 8о&ха|іоб.
()'»оз уар аѵ Т7р") тт(д уаатрбд ііералеіаѵ цета тшѵ [Зршр.атшѵ хатаруоі)р.ёѵтдѵ
е'.лоцг. аѵ ооідаацбѵ ех тойтшѵ 83 б|ішд тшѵ ётероуеѵшѵ хаі хатоіхі8(шѵ ЗрѵіОшѵ
поаа тф ерідш X ау лахтой апоуарі^тд; ой83 уар б ё|ібд Горіаѵітѵ^д хатабрф^етаі
алаТ>та шд аѵ тід аХХод лоХиуаѵоёа уаатёра рбахшѵ. Тт)ѵ 33 [іоѵт)ѵ тайттдѵ хаі
!•'> та йл аит7(ѵ аѵеое^ацтдѵ ёуш хиріахф оріар.ф хаі ёліахоліхф 8іхаІ(р ёр.ф- хаі
леріеле то абѵ хата тбѵ аѵштероѵ Хбуоѵ уёѵоітб аоі б |іёѵ рсод рахрбд, та. 83
хата тбѵ [ііоѵ лаѵта хаХа, оаа тт)ѵ фуу-^ѵ афСеі хаі оаа ашріа хХёі'^ег тй 8’ ёр.а
блшд ё^еі |іета Ррауй, Вфі^ Хеихо6асрт)д лро|іаѵтейетаі' те0ѵ7^о|хаі уар хаі Хеіфш
фіХосд [іета|і=Хоѵ, ойу бті Зіхаюд, аХХ’ бті фІХод ЗрОбтатод хаі ліатбтатод. Проа-
20 еОецт^ѵ 33 Т7( ѵбаш хаі лиретбѵ |хаХХоѵ 83 ай тоотоѵ ёріоі лроаёбоо тбѵ ’Алйрехтоѵ
хаі еід 8ейро' лері той хаі Зіаті; й.ХХа цЗѵ 7) лра^ід Хёуеі, йХХа 83 та лрауріата
Зеіхѵоаг хаі тбѵ ахбХола тойтоѵ тблір тф аХХотр^з лара|іёѵеіѵ ёад- р.^8ё [ЗХіто-
|іа|іад еі|і1. Фд оэ ёрушѵтаі тёааара ^ебут] ройѵ7), тетралХ^ѵ е^аЗа уроарр хата-
баХХеаѲаі. Абд ойѵ тф аф уеіроураерсо тт^ѵ ліатіѵ хаі тоід еруоід ліатшаоѵ, & хаі
26 уёурасрад' аІЗёаО^ті т^ѵ сріХіаѵ, т?|Ѵ ё|іт)ѵ а^іаѵ, тб Зіхаюѵ хаі лрб айтт)д Т7(ѵ
а^ѵ се^ііѵ хаі |і7) тб т7(д хшр^іОіад- т) цЗѵ ёѵ АІтшХоід ёатш, сЗ лра^ід ёѵ
КХшліошѵ, Фд лараХХа^ш тб хш|ііхбѵк). ’ЕуФ тбѵ ё|хбѵ пІ)руааа|Х'^ѵ0) тблоѵ й.урі
тйѵ лроОбршѵ той ’Алорёлтоэ, тауа тойтоѵ атеѵоушршѵ б 8’ аѵтілраттеі тад
ауетёрад бѵоуд хаі тб оіхеіоѵ аиббаюѵ алоХйшѵ лар^. тбѵ тблоѵ. ОіЗад 83 Фд
зо бѵоі |іЗѵ уХот^уауоі хаі аорілатойаі та алёрцата1 °). уоіроі 83 ^і^осрауоі хаі та
тшѵ бѵшѵ аѵорйттооаіѵ йлоХеір.р.ата. ’АХХ’ ёшд лбте ёср’ бѵі тф аф уеіроур&ерір
лреабеіад ёуф угіроураф7)аш лоХХад^ еі рёѵ уар Зохі|іа^еід т)|іад, 8ох(|іаабѵ р.е
ёті хаі ётг еі 83 ^|ііойѵ ЗОгХеід, аХХ’ ойЗЗ тойт’ ЗХеоОёршд Хёуш, бті 83 Хилеід, траѵш
т^ѵ йлбХ^фіѵ, хаі уаріѵ 818шд аѵЗрІ хаі аё фіХойѵті хаі т)|іад ^рнойѵті. ф
35 XXXIII. Той айтой прбд тбѵ Ко|хѵт]ѵбѵ хирбѵ ѲебЗшроѵ. ф
ф ^утрДатІ^шѴ тбѵ Хбуоѵ б -Э-еолатшр хаі бааіХейд, !)'ео|хеуаХиѵте Корѵ^ѵё,
лрбд тбѵ Ѳебѵ хаі латёра ті8г Хёуеі лері Хріатой- т^ѵ ёліѲи|іІаѵ тт)д харЗіад
хаірш В. 2) Нопіегі II., IX, 404. :1) тш В. 4) ёогдлато В. ») тё В. в) аѵ тід
т)}ѵ В. ’) Ія., V, 10. “) СГ Лгізіоріі., Еф, 80. °) Реиі-ёігс еіруааарпдѵ? ,0) та олёрр.ата:
Іе сорізіе и ёегіі (Іеііх іоі» сея пюіз В.
99
32
ЧорЬпиіс Гбігіііёе, Леа» Арокаиков.
ІОІ. 326 ѵ.
айтоб ёбюхад айтф хаі ттф» Э-еАт^осѵ тбѵ уеіХёсоѵ1) айтоб ойх ёатёртрад айтдѵ.2)
Каі табта рёѵ ёнеіѵод лрофтдтейсоѵ ёсрОёууето- Хрсатдд о' ёд йатероѵ ёліатад тф
тасрір Ласарой хаі рёХХаіѵ ёуеіреіѵ8) тобтоѵ ёх тбѵ ѵехроѵ «Иатер, ейуаріатй аоі,
срѵріѵ, оті т)хоиэад рои' ёуш 8ё у)§зіѵ оті лаѵтотё рои ахойеід»')- Каі еЗеі^е тт^ѵ
лросрт^теіаѵ Даиід лХт;роирёѵт^ѵ ёлі тшѵ ёруыѵ. Ей^аріатб аоі хауіі), оті ^хоиаад 5
рои хаі тѵ/ѵ ёліОиріаѵ тт)д хароіад рои ёдюхад рог хаі тт) хХіѵід рёѵ ойх ёттёстт^д,
ёѵ у) хатехеірѵ;ѵ блбаа хаі тасрір' <рыѵеід5) 8ё роі рахрбОеѵ тд ёуерт^рюѵ ёуурасроѵ
ёх Хаххои хаі тасрои ібалер тоб хХіѵідіои аѵт^уауёд ре хаі лрооёта^ад іоааѵеі
тд «Хйаате айтдѵ хаі асрете илауеіѵ»в). Каі рёѵтоі хаі лрдд аурдѵ ё^ХОоѵ ёх тѴ)д
Каилахтои хаі ат]8бѵыѵ ахойш хаі бдшр ліѵсо фиурдѵ хаі б уѲёд лои ѵенрдд 10
хіѵобраі арті хаі срОёууораі діа аой. Еі дё хаі рёурі аоб хіѵт)Ѳеіт)ѵ, тобто п&ѵтиід
лХёоѵ Аа^дсрои хаі оѵтіид ёатаі тераатісбтероѵ ..........................т)хоиа4д	рои
хаі тѵ)ѵ уіоѵтіѵ аои алёагеіХад хаі ё^аиоаад ре. ’Елахоиабѵ рои хаі ѵбѵ, лХт^-
і. рсоаоѵ & йпёауои ёѵ ёхеіѵір тф урарратг йлёауои дё (Ьд 8і’ ёрё хаі тт)ѵ ёѵтокт)ѵ
тоб Ѳеои лааіѵ іср^аеіѵ хаі лаѵтад лроадё^ааОаі, оаоі хТ^ ёрѵ)д дет}0^аоѵтаі реаі- 1б
теіад лрдд т?|Ѵ ат)ѵ уаХѵ;ѵбтѵ)та. Каі дёоѵтаі арті б уёрыѵ обтод ларахоіршреѵод
хаі 6 ѵештерод Таріиѵад хаі баоі айѵ айтоід хатеа^ёОтраѵ. Каі тф З-еіір ДаиІЗ7)
аирбойХір уршреѵод, Корѵѵ^ѵё рёуіате, рѴ| алодідои хана тоід аѵталодідобаі8) аоі
хана- хаі тдѵ тт)д аирлаОеіад харлдѵ ейѲйд ёхеіѵод ёліаиѵалтеі, тд р^ алолілтеіѵ
хеѵдѵ алд тбѵ ё/Ѳрйѵ айтоб хаі хатадііЬнеаОаі хаі иатаХарбаѵеаѲаі рт]дё тт^ѵ 20
дб^аѵ айтоб хатаахт^ѵобаѲаі еід у^ѵ. ’ЕлеІ уобѵ хаі аоі хаі ^ріѵ лоХХоІ ёуѲроІ
хаі лоХХоІ оі дішхоѵтед, лйѵтед оё Ѳеф аір^бреОа Віа аоб, тоб Даиід уеѵоб ра-
Ѳт]т^д б х^т’ ёхеіѵоѵ лрфод хаі т)рерод хаі р-^беѵі Сслоосоау/д тйѵ йѵті йуаѲшѵ
&поде8й)хбт(і)ѵ аоі лоѵѵ^ра9), іѵа тобд ёуОроид аои Э’^атдд ѵйтоѵ10) хаі ёѵ тоід лері-
Хоілоід аои ётоіраау;д тд лрбашлбѵ аои. Еі д’ ара хаі аХ’^Ѳбд діхаіоаиѵѵ^ѵ ёХй- 25
Хѵрад лрдд т)рад, ёХдсХтрад 8ё, тд ді’ і^рйѵ реаітеибѵтюѵ ч;обд ^.лтаінбтад лроа-
дё^ааѲаі, хріѵоѵ ейбеіад ёѵ тойтір, иіё реуаХои латрбд, хаі лаѵтад біхаіюаоѵ. 'Ороід
тдѵ уёроѵта тобтоѵ ёхХеІлоѵта тф срббср’ тд рёѵ (Ьд уёріоѵ, тд 5'11) ібд ^ёѵод, тд
аідойреѵод т?(ѵ хаХ*?^ѵ аІЗіб хаі аютурюѵ хаі аѵахар<|;атшааѵ 8іа тт^д аѵ^д
‘•ѵ іод хіѵѵ/ааѵті ае лрдд ту(ѵ айтшѵ 30
лл7(0иѵіорёѵ аоі ейуад, <бд ёх ла-
О’чрбді--
ёХеѵ/роойѵ7}д Ѳеф ей^аріатойѵтед наі аоі, тф1-) рё’
асреаіѵ, аоі о’1:1) шд -О’е^^ааѵті- аХХа хаі ѵ^реі,- л
уЙод [5йу тйѵ •О,т]ре,эбѵта)ѵ ое.' ’) у
') Х7|Хёшѵ В. -) Рь. XX, 3. 3) ёуеір^ В. ’) Іоніи, XI, И. ушѵад В. •>) Іоап., XI,
44. 7) сГ. Ре. VII, 5, (і. 6) аѵгалссіосааі В. '•') СІ'. Рн. XXXIV, Г2: XXXVII, 21. 10) СІ.
Ре. XVII, 41. ‘В то о В. >2) то В. І3) соі о В. '>) сі Рв. ХС, 3: СХХІІІ, 7.
— 100 —
ДІ’О КЛТЛЛОГОІ ЕЛЛ1ЮТКЙК КЙДІКЙЫ ЕМ КЙЫ2ТАКТШ0ГП0ЛЕІ
ТІІХ МЕГАЛНХ ТОГ ГЕХОГХ ХХ0ЛІІ2 КАІ ТОГ 7.9.ГРАФЕІ0Г.
ГІ ІО
А. ИЛIIАДОІІОГЛОГ-ТСМІЪХІЧТКІ^Х.
01 періехбреѵоі ёѵтабОа обо хатакоуоі ёккѵ]ѵіхйѵ ^еіроур(4<ро>ѵ аоѵетауѲ’^саѵ
ёѵ К/пбХеі ётеі 1907-<р рета^б тйѵ рт]ѵйѵ ’іооѵіоо хаі ’Іоикіой. 'О лрйтод &ѵаура<реі
С1 хіббіхад Йіасрбршѵ ёпоуйѵ ебріахорёѵоод ёѵ т^ РібАюѲ^хід т^д Меу&Ъ]д тоб Гёѵоид
Е/оХт^, б 8’ ётерод хййіхад 46 аѵ^хоѵтад тф «2шура<реіір», тф аѵтіхатаот^ааѵті
т^ѵ аЛкоте кеуорёѵ?]ѵ 2уок^ѵ ПаѵауЕад тоб ІІёраѵ. Тйѵ теЛеитаипѵ тіѵад ёа^реішоеѵ
6 24Ѳад (АІео. [ЗібкіоО., т. 3, а. Цт)'—ЦО'), оатід рета^й айтйѵ Дѵаураіреі ббо ётёроид
хйбіхад рѵ) бпірхоѵтад а^рероѵ ёѵ тф «2<і)ура<реЕ(р», тойд ёто|дёѵоо^ 1) «Кмѵатаѵ-
тіѵоо ГюиХіаѵоб, реуёскоо ХоуоОётоо т^д МеуаХ^д ёххкт]аіад, Хбаеід еід та апора
ті); лрйтод те хаі оеитёрад рібкоо тоб Махйсод, т)тоі Геѵёаеш; хаі ’Е^ббои» хат’
ёрйттріѵ хаі апбхріаіѵ». — 2) «Діхаѵіх?; тё^ѵѵ] Дѵ)рт]ТрСои Паѵауапт&хѵ} реуакоо
хХоот^іарѵ] хата тойд ,афоО’ ооѵтауѲйоа хаі кроауыѵ^Ѳеюа еід тйѵ бфт^Хбтатоѵ
айОёѵтт]Ѵ ’ААё^аѵЗроѵ роебббаѵ Моороб^ѵ хата тойд 7аф4т' Воохоореатар».
Пері тйѵ ёѵ МеуаХ’ЭД тоб Гёѵоид ^/оХ^ хыЗІхыѵ йсуѵой, тіѵед аХХоте ооѵёбт]
ѵа от)ре«ба<оо( ті еіте ёѵ ё<рт]реріаіѵ, еіте ёѵ тсаХаіаід ёѵтбтоід тг.д ауок-^д табтт^д
ётѵ^аіоід ёхОёаеаі, Зооеирётоід ог(рероѵ, ёѵ Петроокбкеі оё хаі каѵтеХ&д &ѵолархтоід‘
Іхаѵад брлод еІЗУреід пері тйѵ рбурсд ётоод 1822-ой ебріахорёѵеоѵ ёѵ т-щ ОХ0^
Хеіроураірюѵ еброѵ ёѵ тоід аруеіоід абт^д, ёѵ тф бп’ аріѲрбѵ 69 хатаоті'хф, отсер
б аебаарийтатод р^тропоХЕт^д 2<ір8еіоѵ хаі ахоХАрх^д ибрюд’ Міуаѵ)Л б КХеббооХод
ё&шхё роі проѲбрюд еід ё^ётааіѵ. Тб хатйотіхоѵ тобто (рт^хоод 0.38, пкатоид 0.245)
ёѵ тф 1-ір «рблХір срёреі т;б ё^?(д патріарурхбѵ абтбурасроѵ1 «КаХХіѵіход патрі^ру^д
Кюѵатаѵтіѵоопбкеійд ёлібебаюі: }*». Еіта‘ «’Еѵ ё'теі аытт^ріір іаш6ф хаі а41 хг(д тоб
Мооаеіоо аоотааешд, т$ с.^ тоб рт]ѵбд Тооѵіоо. — Кйбі^ ту)д Ві6ХюО^хѵ]д тг(д ёѵ
К/пбХеі МеуаХѵ]д ^хоЛ^д тоб Гёѵоод». ’Еѵ тф убХХ. 2“ ёпіурасрѵр «асо8<*> Тоиѵіоо
дрі хаі а* т^д тоб Моиаеіои аиатіаеюд. Катаураср^ тйѵ ё^ Асріерйаеюд проахтюрёѵюѵ
РіёХІшѵ т>’; Ехо'Хѵ), хаі тйѵ а^іеробѵтсоѵ». ’Апб тоб србАХоо За аѵауріуоѵтаі оыреаі
3
— 101 —
34
’Л. П.-Кера|і=ч>5
(Шішѵ еід туѵ оуоХуѵ уеѵб|іеѵаі йлд Дуріутріои Моирой^у, лаѵои АХе^аѵЗроо
Гешруіаоои Хаѵт^еру, аоеХфшѵ 2шзі|іа8шѵ, леі^аоё ХхарХатои АХе^аѵдрои [Зоебода
КаХХірауу, уатцаѵоо Дуцутріои Гешруіаоои, леі^а§ё Ду|іутрІои Кшѵзтаѵтіѵои [кеббоа
Моирои^у, лёі^а8ё Паѵауіштаху Кшѵатаѵтіѵои [іоеббоа Моирой^у хаі лрауратеитой
ПаоуаХу ВааіХеІоо. ’Алд у. З6 аур.еішр.а 3-ои ётоид (= 180В) алд аизтааешд
туд ауоХуд' «Ту ѵУ Коецбріои асріёршаеѵ 6 ёхХарлрбтатод лёіі^а8ё Паѵауіштахуд
Кшѵзтаѵтіѵои [1ое6б8а Моирои^уд та8е. 1 ЕоаууёХюѵ уеірбурасроѵ ёѵ (іер^раѵолд
аруаіоѵ урасреѵ ёѵ ётеі 1063^ хаі лрозеѵеуОёѵ ту хата т^ѵ ХаХхуѵ цоѵу туд
сАуІад Тріаоод лар’ Аіхатеріѵуд разіХІозуд ті)д Коцѵуѵуд, тт)д |іетоѵо|іаоѲеізуд діа
•сой аууеХіхой оуур.атод Еёѵуд (іоѵаууд, шд дратас ёѵ тф тёХеі т^д [іІбХоо» (лрб-
хеітаі лері тоо ѵиѵ 6л’ аріО. 2 хшбіход). ’Алд сриХХ. 7 хаі ёідуд ебрізхетаі «Ката-
Хоуод тшѵ рібХЕшѵ той аоіоіріои бсруіелізхблои Хіхусрброи Ѳеотбху, тшѵ асріершОёѵтшѵ
рёѵ лар’ аитои ту хата тд аунЬѵироѵ ород той "АОшѵод ХуоХу, -ѵу 8ё туд Іерад
аиѵ68оі) хаі лаѵтшѵ тшѵ лаѵеохХешѵ той Гёѵоид лроиубѵтшѵ хоіѵу оіауѵшоеі |іета-
хо|і.іоОёѵтшѵ еід ті ёѵтайОа ёѵ К/'пбХеі |іёуа хаі латріаруіхдѵ той Гёѵоод Моиоеіоѵ
тф а'і' етеі туд тоитои аизтаоешд». Метало 81 тшѵ [ЗібХІыѵ тойтшѵ |іѵу|іоѵеиетас тд
ё^'?ід (ср. Цб)- «’Елсура|і|іата ёлітасріа ё!д йѵОоХоуіад уесроурасроо аоХХеуёѵта ёХХу-
ѵіх4». Тобто 8ёѵ иларуеі о'фіероѵ, ёхтдд &ѵ АѵауѵшріаОу ёѵ тф ѵйѵ 43-ф хш8іхі-
’Алд срйХХ. 12—14 ебрсахетаі «КатаХоуод тшѵ ёх т’^д лаХаіад ёѵ К/лбХеі 'ЕХХ'у-
ѵсх-уд ЕуоХ-уд |летахо|люѲёѵтшѵ [іібХІшѵ еід тд хата тдѵ Коороит^еа|тёѵ ѵеб8|гутоѵ
ріёуа хаі латріаруіхдѵ той Гёѵоид Моиоеіоѵ ту ар^у т7(д тоътоі» аѵатааешд». ’ЕѵтаиОа
р.ѵур.оѵе6оѵтаі (ср. 12а—13“) леѵтеха18еха хіоЗіхед, оі е^д.
а')	« 1	’Ар|іеѵолой)ал> ѵо|иха еід тд ёХХуѵіхбѵ.	уеірбурасроѵ».	Мйѵ	аріО.	3.
6')	« 1	Кореаіои Хіои ларехбоХаІ еід тдѵ	’Ішб.	уеірбура<роѵ».	Хцу	аріО.	5.
у') « 1 лері ралтіо|іатод тшѵ Аатіѵшѵ уеірбурасроѵ)). Хйѵ аріО. 38.
8')	« 1	ё'тероѵ ооѵа^арюѵ уеірбурасроѵ».
е')	« 1	КориЗаХёшд уеіроурасроѵ».
сд') « 1 той ё^ алоррутшѵ еід тд лері уеѵёа|шд хаі фОорад -/зірбурауоѵ».
Хйѵ аріО. 19.
^') « 1 Хоуіх-^ КородаХёшд /еірбураірод». А'йѵ аріО. 26.
у') « 1 ’Ало<рѲеур.ата фіХоабтшѵ хаі ^утбро>ѵ. -/еірбура'роѵ». Хйѵ аріО. 28.
Ѳ) «Кори8аХешд еід то лері ф’зууд той ’АріатотёХоод улб|іѵу|іа /есрб-
ураіроѵ». Атйѵ аріО.
і') « 1 ура|і|іатіху у^ХХіху уегрбура^од». Хйѵ ар-0. 27.
іа') « 1 ’Алоау|іесшаеід еід та аѵаХитіха уеірбураіроі». Хйѵ аріО. 39.
іб') а 1 діѵшѵйрои ёууеірйюѵ уеірбурасроѵ».
іу) «1 дѵоцатоХоуіа тшѵ теуѵшѵ хаі ёлсотурішѵ ураіхолатіѵоѵ уеірбурасроѵ»
.0. 59.
і8) «1 лері аѵаХоуіхой оіабутои. уеірбурасроѵ».
\&,)х«1 тд айтд (= Ѳёатроѵ ПоХітіхдѵ) уеірбурасроѵ». Хйѵ аріО. 4.
— 102 —
Дбо хатаЛо-рі О.Лт/лиЛѵ -лсодіиюѵ.
О
-а
3
ш
-о
а
а
з
а
а
к
а
К
к>
а
а
К
а
р
а
а
а
х
а
н
а
АО
«3
х
Ё
К
а
и_р
Чі>
а
-а
а
р
ш

а
н
а
-а
к
а
х
а
р
а
х
М>
•О
X
-3
к
)=
х
го
X

а
а
к
ю
а
ц>
г<г-
и_р
ѵШ
3
>
а
о
X
О
‘ё
и>
3
«чи
-а
о
а
а
х
X
3
X
л
.5 &о
Р '3
а
р
<Ь
со
К ш о г х е $ « 2 со у р а ср е (о

104
КАТЛЛОГОМ ТЙК Е^ Т1.І ВІВЛЮѲНКН ТП2 «МЕГАЛ112 ТОГ ГЕКОГХ ХХ0ЛН2»
ЕАЛІ1ИІК4Ж ХЕІР0ГРАФ1Ж.
1.
Х&рт. 0.365X0.245. 18-т/д ёхат. ЯеХіЗед 1—20+113—157+528+513.
2еіра йлор.ѵ7]р.атіотйѵ еід тт)ѵ Пеѵтдстеоуоѵ Хеіфаѵоѵ уеіроурасроо, ё^ ой
лрог(Х0еѵ ал’ ейОеіад т) тблоід ёхЗооід ёѵ Леіфі^і, ёѵ т^ толоурасріа Врё'ітхолср
(1772), той 8і|іеройд лрібтоо тб|лои т-^д ёлціеХеіа Ыіхт]ср6рои Ѳеотбхоо уеѵоріѵт]д
а Зеірад ёѵдд хаі леѵт^хоѵта олор,ѵт]|іаті0тб)ѵ еід т^ѵ ’Охтатеоуоѵ хаі та тйѵ Вааі-
Хецоѵ» 1). Еіѵаі аХХюд еілёіѵ аито то уеірбураіроѵ той Ѳеотбхои, (Ьд 8т]Хойаіѵ аі ёѵ аотір
ІЗібуеіроі аотой Зіаурасраі, алообёоеід, аѵтіхатаотааеід Хё^ешѵ хаі хюХсоѵ 8і’ аХХіоѵ,
лроаО^хаі дѵо|латюѵ ёрр^ѵеитйѵ еід тблоид, ёѵ оід лрбтероѵ ол^руе тд «А8т)Хоо»,
лроаѲг^хаі ёрр]ѵеитіхшѵ терауиоѵ Зіаірбршѵ ооуурасрёюѵ ёѵ таід фаід, ат)|ле«оаеід хрі-
тіхаі ѵ) 8т]Ха)аеід оіасрерооаЛѵ аѵауѵсбаешѵ хтХ. ’ЕѵтебѲеѵ Зё сраѵербѵ, оті то |іёѵ
оиѵеуёд хеір.еѵоѵ еіѵаі аѵтіурасроѵ ёѵдд шріар.ёѵоо хібЗіход, аі Зё т°й Ѳеотохои &ло-
абёаеід, кроаО’^хаі, Зсѵтіхатаотааеід Хё^еооѵ т) хюХшѵ хаі аі ёѵ таід фаід хрітіхаі
аѵ]р.еіа>оеід алотеХеара Зеитёрои лаХаюй хіЬЗіход’ Зід тт)д Хеірад ёхЗоаід, <Ьд
уіѵшахетаі, еіѵаі ёруоѵ ёхХехтіхбѵ, ойуі Зё іоріа|іёѵѵ]д тіѵод лараЗбоеюд той хеі|лёѵои
ліатдѵ алайуаар/х. Тд хеіцеѵоѵ той у_еіроура<рои Ѳеотохои р,оѵбатѵ}Хоѵ оѵ хаі уеурар-
]іёѵоѵ йлд Зіасрбрыѵ аиуурбѵыѵ уеірйѵ Зіаіреітаі еід Зйо |лерѵ}, шѵ ёхаатоѵ ё)(еі ІЗіаѵ
аеХІЗшаіѵ, хаі тайт'^ѵ ойуі лХѵ)рт], аХХ’ ойЗё хаі дсхрібф
1)	2еХ. 113—117. і^еіра ёрр.ѵ)ѵеитЛѵ еід тѵ)ѵ Гёѵеаіѵ алд § У] хесраХаіои ІН'2).
Ару. «Каі той ёхтои урт]цат(0|іой. — Абтдд Зё лареіат^хеі айтой блд тд
ЗёѵЗроѵ.— А8у']Xо и. Каі тойто тйлод сріХо^еѵіад.—Ахахіои. Айтоирудд уіѵетаі
тт)д 6лѵ}рео1ад» хтХ. ”ІЗе ёхЗбаешд т. 1, а. 234.
’) Пері 6х86аею; табхѵ]; І5в Ѳ. Успенскій, Конст. Серальскій кодексъ Еосьмикннжія.
Софія, 1907, а. 37 хё.
2) Тір ірХФ	г)Тгл тар г.рытар 40 аеХ18а{, І8в еІ{ хі тёХос хсб	шахе Хеііхоиа’.
ѵбѵ аі аеХйер 21 — 112.
105 -
38
’ \. II. КЕрацёш;
2)	ХеХ. 1 — 395. Ііеіра блор.ѵу[іатізтшѵ еід туѵ "Е^обоѵ. Ару. «Та лері
тт.д хатабоѵазтеіад, уѵ блё|леіѵаѵ оі ’ІарауХітаі. ’Е^обод Аіублтоо тшѵ ъійѵ ’Іараѵ)Х.
2зуураср^ Мшау. КесрхХаюѵ а. а Табта та. дѵбріата. - АбуХоо. "Оті тд лрштоѵ
РібХіоѵ» хтХ. (ёхббз. а. 553). Аі аеХібед 35 — 38 бёѵ бларуоизі.
3)	ЕеХ. 396—528. « Леоітіхдѵ Мшаёшд тоб ѵо|лоОетоэ хаі простои зоу-
урасру». Ару. «’Йріуёѵоид. Аеиітіхдѵ шѵбцазтаі» хтХ. ’Ехббз. а. 953.
4)	2еХ. 1 — 236. «АріОроІ тшѵ иішѵ ’ІзрауХ. Еиуураірѵ) Мшаёшс лроср-^тоо».
’Ехббаешд а. 1161.
5)	2еХ. 237—513. « Деотероѵб|иоѵ. Мшзёшд той лросрутои, -О-еблтоо хаі ѵо|іо-
Оётоз зиуурасруд [ЗібХіоѵ лёрілтоѵ». Ару. « Ѳеобшрітои. Діаті тд лё|ілтоѵ РібХісѵ»
хтХ. ’Ехббзешд а. 1417. Еід тд тёХод тоб Деигероѵо|л(ои- «ТёХод зйѵ Э-еф Мшзёшд
зі)уура|л|іатшѵ ». Еіта ёѵ србХХоѵ йзеХІбштоѵ хаі ётераі 20 аеХібед, шѵ аі лрштаі
тёозаред ебріахоѵтаі еід тд тёХод той хшбіход.
6)	2еХ. 1—20. « ІІбааі лараббзеід еіаі туд Грасруд еі'тоиѵ алд той ёбраіхой
еід то ёХХуѵіхдѵ ёр|іуѵе1аі, хаі тіѵед оі табтуѵ ірруѵейоаѵтед» Ару. «Пршту ёатіѵ
тшѵ об' ёр|луѵеитшѵ» хтХ. ’Ехббз. т. 1. а. хО'. Тд хеір.еѵоѵ тобто Хууеі еід тѴ)ѵ
4 аеХіба, &пЪ бё оеХібод 5—20 ейріахетаі 7) арут) тоб бХоо хшбіход ойтш' «Тоб
ауіои лросрт^тои Мшзёшд еід т7)ѵ хоар.оуёѵезіѵ. КесраХаюѵ а'а'. ’Еѵ &ру^ ёлоіуаеѵ
б Оедд тдѵ ойраѵдѵ хаі т^ѵ ууѵ. — Ѳеобшрітои. Ті б^лоте |іт) лротётауе»
хтХ. ТёХод’ «Геѵѵабіои. Зхбтод Хёуеі ой лоѵураѵ тіѵа <рбзіѵ..................аХХдс тт)ѵ
тоб срштдд алоиоіаѵ» (ёхбба. а. 1—15).
2.
Мер.ёр4ѵ. 0.33X0.23. И-^д ёхат. ФоХХа 264.
ЕйаууёХюѵ Хеітоируіхдѵ ёатаушр.ёѵоѵ, ліѵахібад ёуоѵ ^и^іѵад |із^а [ЗеХойбои
леріхехаХор.|іёѵад. Тд хеі|теѵоѵ біатт]Хоѵ ёх урар|ішѵ 24. Аі ёліурасраі у роза? та
Дрхтіха хесраХааобт; атоіуеіа ёухоар.а хаі хата тд лХеіатоѵ урзза, т) 6ё тоб хеціёѵои
фаХтіх^ ат]р.або<ршѵ1а хоххіѵт). ’Еѵ тф хшбіхі тобтір йларуоэаі лёѵте хоарѵ^іата,
теааара ліоеібт) (<р. За, 49“, 74“, 108я), ёѵ таіѵ'оеібзд (ср. 182я) хаі тёзоаред
бХозёХіоо’. еіхбѵед ларізтшзас ёлі ёбаіроэд уризоо тойд ’ейауузХізтад йлд афібад
хаОтліёѵоод, ёуоѵтад б’ алёѵаѵті урагеіа рет аѵаХоуішѵ хаі урасроѵтад т) аѵауіѵш-
ахоѵтад (ср. 26, 486, 73®, 1076). Мгдіеа&аешд ёті аідіа обо архтіха Е цеуаХои зу/р
ратод, лоХоуршріатіата, то |іеѵ ларютшѵ ёѵ |ііхроура^іа тоѵ ейауусХіот^ѵ ’Ішаѵѵг^ѵ
(<р. 3я), тд б ётероѵ ёухХеіоѵ еіхоѵізиатюѵ той МатѲаіои лротеіѵоѵтод т^ѵ бедіаѵ
хаі еиХоуойѵтод (<р. 49я). Метали оё тшѵ <ри/.Хшѵ 182 —247 ебрізхетаі тд |ЛѴ|Ѵодбуіоѵ
р.еѲ’ б «ЕйаууёХіа &ѵауіѵшзхб|іеѵа еід біауброэд рѵ^іад» (<р. 248®), «ебаууёХіа
Хеуб|іеѵа еід т*?/ѵ ’ЕХаі'аѵ т^ ёортѵ) тшѵ Ваішѵ» (ср. 2 5 О6), « ЕйаууёХіа аѵазтазі|іа
ёшОіѵа т& (<р. 2 528—262“). Мета тд 11-оѵ б хаХХіураірод ёурафе тд « | Х(ріат)ші
аѵахті бб^а хаІч хратод лрёлеі». АйтбѲі (ср. 262“) ётеі 1063 ёурасрт} тд аѵ,ііеіш|іа
тобто- «<. Мг/ѵі) Март(іір) 1ѵб(іхтішѵо)д, а', ёт(оид) ^сроа': Проору Оу; тд тоюбтоѵ)
ЕбаууёХюѵ еід тт)ѵ <Ауіаѵ> Трі45а(то^ѵ) тт(д ХАХх^д лар’ Аіхатеріѵуд ,іазі-
— 106
Дбо хатйХо^оі ёАХщѵіиЛѵ хшВІхсоѵ.
39
Хіаат^д тт^ Коцѵ^ѵ^д тт)д ре[т’ дѵораоѲ^оѵ]д ёѵ тй | аууеХіхй а^тгдлаті, Её)ѵт]д |іоѵах^5'
хаі ей^е'аОе йпёр айтт^д Зіа тдѵ х(ирю)ѵ. | ёѵ те тг( ёшбіѵ^ ахо|ХоиѲІа хаі тг| Оеіа
Хеітоир|уІа ». АйтбОі еоріохоѵтаі хаі лрбоѲетоі аріОроі ётйѵ алд хтіоешд хба|іои,
оітіѵед ойте ттрдс; тдѵ /рбѵоѵ ураср^д той хйЗіход ауетіСрѵтаі, ойте лрдд тдѵ
/рбѵоѵ той офеиоратод т^д [іоѵа/^д Еёѵѵ]д. ’ЕлІ тт^д дліаѲіад аеХІЗод тоО ср. 2621
«| еід ,асрі^' ёлі|леХг/0еід б ларйѵ Маатроуешру('^д)- Зіа ё^бЗои хаі оиѵЗрор^д. тд
лардѵ Іердѵ ейаууёХюѵ, ёѵ [іт^ѵі гриѵ(ію) хсд'. хаі еиуеаѲаі айтдѵ оіа тдѵ х7: —».
Алёѵаѵті той айтой О7|[іеійцатод ётероѵ «1517 блои есраірО'^ѵ еід тт] |ірблоХіѵ ало
177
Цѵ ХаХхѵр? хроѵоі — 177. Каі блой ёурасрОт; у^оѵоі 631 т^ѵ о^|іероѵ 1691».
Хід|іеі(і)тёоѵ еті, оті та. сриХХа 1 хаі 263—264 тоб хЖЗіход, еі хаі р.ер.браѵіѵа,
еіѵаі лрбоОета- табта Зё Хеіфаѵа бѵта ётёрои тіѵбд хйЗіход 11-^д ёхат. леріёуоиаіѵ
ёѵ ёаитбід хеіреѵоѵ 81отт)Хоѵ ёх уращійѵ 27-—28, |іёрод рартиріои тйѵ ауіаіѵ Гоиріа
хаі 2!а|ітѵа. ’Еѵ тф ср. 1“ аі лр&таі тоб рартиріои тобтои Хё^еід ё/оиоіѵ ойтіо.
«................тоб	Зійхоѵтод аѵаух^д- ёліЗг/ тоб рааіХёюд тд лрбатау|іа ёлёхеіто
хаі лоХХоІ ^уюѵішѵ» хтХ.
3.
Харт. 0.322X0.215. 18-ѵ^д ёхат. ФбХХа 20 хаі оеХІЗед -^ріѲ|Гфёѵаі 455.
Айтбурауоѵ АОаѵааіои Ко|лѵт]ѵой Тфѵ]Хаѵтои. Тйѵ лрйтюѵ бсоеХіЗйтшѵ сриХХсоѵ Іхаѵа
аурасра’ ёѵ тоід срйХХоід 13—18 леріёуетаі «Піѵа^ тгрЗе т^д рібХои ёѵ аиѵбіреі», ёѵ
Зё тф тсрсотгр титсод тгаХаіад тг(д	осррауіЗод хаі тд а^реіа)|да- «’Ех тйѵ тоб
’АОаѵааіои УеоЗыріооид Коцѵ^ѵоб Тф^Хаѵтои КіоѵатаѵтіѵоитгоХітои реуаХои охеиоіри-
лаход т’^д той Хріатой МеуаХ^д ’Еххл^оіад, аруіатрои те тсотё тоб ёлітрбтгои т^д
тбѵ ’()0ш|іаѵйѵ рааіХеіад 'Рауіп МеуерёЗ тсааа, хаі хрйт^ѵ реуаХои лрытоапаОаріои
т‘г)д ёѵ ОихробХауІа ^уе|іоѵіад, еіта хаі хагахіеауіааі т^д айтг^д. ам^}' Хоербріои^ос'».
Тд айтд аі9|іеІш|іа хата Зіасророѵ трбяоѵ хаі ёѵ тф ср. 12.
АОаѵааІои Кор,ѵт)ѵоб Тфт]Хаѵтои оиХХоу?^ ураіхорра)|шіхоб ѵо|іі|іои еід ёѵѵёа
РібХіа рета яарартгдіатоіѵ оіаірбрсоѵ.
1.	2еХ. 1—30. «ВібХіоѵ А'. — ’Егатоцт) тйѵ 0-еісоѵ іерйѵ хаѵбѵюѵ уеѵорёѵ^
кара той тгаѵаебаатои оебаотоб хаі ѵоросриХаход^хаІ хрітой ѲеаааХоѵІхт^д хиріои
Кыѵотаѵтіѵои той ’Арр.еѵохоиХои ». ’АрХ- х ИроОешріа. Тйѵ хаѵбѵаіѵ оі р.ёѵ еіоі» хтХ.
2.	ІІеХ. 31—81. «ВібХіоѵ В', ёѵ ф тсеріе)(оѵтаі рааіХіхаІ Зіатаідеід ттері тграу-
[іатшѵ хаі лроѵоцішѵ хаі І^т7]|штшѵ ёххХт]оіаотіхйѵ».
3.	2еХ. 81—144. «ЦібХірѵ Г', ф тсеріёуоѵтаі алосраоеід аиѵооіхаі хаі Зіа-
та^еід аруіератіхаі^ тйѵ КюѵатаѵтіѵоихбХешд аруіеліахбяіоѵ хаі латріар^Лѵ».
4.	2еХ. 144 —199. «ВібХіоѵ Е' (кіс), ф херіё/оѵтаі атгохріаеід, ёхютоХаі
те хаі фг^сроі тйѵ аХХшѵ ёхіахбкшѵ хаі ауіюѵ тгатёрыѵ».
5.	2еХ. 200—226. «ВібХіоѵ ‘і', хаі ёпіХиаесоѵ то Зейтероѵ».
6.	2еХ. 227—249. «ВібХіоѵ ё'бЗо|іоѵ леріёуоѵ ОеоЗырои той ВаХаа[і&ѵ ка-
тріаруои ’АѵтюуеІад цеХётад і]тоі ахохріоеід».
— 107 —
40
’А ІІ.-Кера[іесо;
7.	2еА. 249—292. «ВібАіоѵ буВооѵ, ф леріёуоѵтаі МатОаіоо тоб роѵауоб
^тдт^рата тіѵа хаі йлоѲёаеід уаріхаі».
8.	2еХ. 292—303. «ВібАіоѵ ёѵѵатоѵ. АрреѵолооЛоо лері аірёаесоѵ».
9.	ЕеХ. 303—358. «Міуат/А аѵОолатоо хаі хрітоб, тоб Атталеіатоо, лоіг^ра
ѵоріхбѵ, т]тоі лрауратіхт], лоѵ^Оеіаа хата хёХеиаіѵ тоб рааі/ёы; Міуа^Х тоб Дооха ».
10.	2еХ. 358—391. «’ЕхХоу^ тйѵ ѵбраіѵ ёѵ аоѵтбрір уеѵорёѵід кара Лёоѵто?
хаі Кюѵатаѵтіѵоо тйѵ аосрйѵ рааіХёыѵ алб тйѵ Тѵатітоотеоѵ хаі тшѵ Діуёатюѵ хаі
тоб КыЗіход хаі тйѵ Кеарйѵ тоб реуйХоо Тоіютіѵіаѵоб Зіата^ешѵ хаі ёліЗібр-
Ѳызід еід то сріХаѵОрюлбтероѵ, ёхтеОеіоа рѵдѵі Мартіф Іѵбіхтійѵод Ѳ', ало хтіаеыс хбароо
ётеі ^тр^ѵ».
11.	2еХ. 391—429. «ВібХІоѵ ѵеарйѵ тіѵсоѵ біаті^еыѵ лері лраурйтшѵ хаі
блоѲёаеіоѵ лоХітіхйѵ те хаі Зіхаатіхйѵ». Ару. «ВааіХеІои тоб МахеЗбѵод ѵброі хаі
ѵеараі тіѵед. А'. Ката та лар’ т}рйѵ артісод» хтХ.
12.	2еХ. 429—435. «МеХёттд лері фіХйѵ соруйѵмѵ». Ару. « Еі рёѵ 8і’
ёріѵ тіѵа хаі Зоарёѵеіаѵ» хтХ.
13.	2еХ. 435—437. «Тблод тоб 8іат(0еаѲаі лаХаібд, ф леріёуетаі тб і'аоѵ
туд <5іа0г;хѵ}д Грѵурріои тоб Ха^іаѵі^ѵоб».
14.	2еХ. 437. ДіаѲ-^хт) Маріад Дідртдтріоо Корёоѵ] уеѵорёѵѵ) ёѵ Хбр ту)
11 -тд Мартіоо 1574.
15.	2еХ. 438—441. «ВібХІоѵ ЕйотаѲІоб дсѵтіхёѵаород лері уроѵіхйѵ Зіааттд-
ратсоѵ &лб ^ол7|$ еыд р' ётйѵ. Лері ^ол?|р». Ару. а а'. Трітоѵ уеѵѵа хаі трід
ёѵ ріа уаатрі уеѵѵ^ааоа» хтХ.
16.	441—444. «’Ех тоб ‘Робсроо ѵброі атратіютіхоі. Иері атратіаітйѵ ё^
оіааобѵ аітіар ёхлілтбѵтшѵ т^д атратеіад». ’Ару. «а. 'О 8ё лортатеибреѵо?» хтХ.
17.	ЕеХ. 444—-448. «Ыброі уеыруіхоі хат’ ёхХоу^ѵ рібХаоѵ тоб тѵ)д 0-еіад
Х'^еіор Іоиатіѵіаѵоб». Ару. «Прооірсоѵ. Та лрсіурата т; тф сриаіхф» хтХ.
18.	ХеХ. 449—450. «Ктброд гРо§ішѵ ѵаитіхбд, 8ѵ ёѲёоліааѵ оі Ііеібтато:
айтохр&торед Тібёрюд, АЗріаѵбд, Аѵтыѵіѵод, Пертіѵа^, Дебхірод. Еёлтірод, ^еб^род,
йеіаёёаотоі».
19.	ХеХ. 450—455. «\тброд сРо§і<оѵ ѵаотіхдд хат’ ёхХоу^ѵ ёх тоб іа' [іібХіыѵ
тйѵ Діуёатюѵ».
20.	5еХ. 455. «Иері тйѵ ѵбршу 'РоЗі'шѵ ѵаотіхіоѵ ёх рібХіоі) тіѵб; ѵоріроо
тоб Дохіроо». Ару. «Та ѵаотіха лаѵта хаі оаа хата ОаХаоааѵ» хтХ. Еі$ тб
тёХод’ « Іоб ураіхоршраюі) ѵоріроо, хаѵоѵіхоб те хаі лоХітіхоб, тёХод: у Тф аОа-
ѵатср, хратіатср, хаі 'реуіатір Ѳеф т^рйѵ, тірг( хаі 8б^а».
4.
Харт. 0.312X0.21. 18-г/д ёхат. 2еХ18е$ 441 роѵбаттдХоі.
«Ѳёатроѵ лоХітіхбѵ, еід тб блоіоѵ леріёуетаі ахріб^р аирбооХѵр ті лрёлеі
ѵа. х4р-(] хаі алб т( ѵа йлёуід б -фрерйѵ». Ару. «Кесрадаюѵ лрйтоѵ. 'О ^уерйѵ урео)-
атеі ѵа лераа-д С<і)т)ѵ тіріаѵ» хтХ.
•— 10«
Дйо хатаХоуоі ёХЛт^ѵіхбіѵ хсоВІхиѵ.
41
Х&рт. 0.31 Х0.215. ”Етои; 1711-ои. 2еХІ§=; 236 цоѵбатѵ]Хоі ёх ураццйѵ 32.
’ЕпІ іТ[- 1-тд; зеХйо; тйпоі §6о Зіаірбршѵ скррауі'Зсоѵ ту); ауоХ^; хаі тіѵо; етера; па-
ріатшат]; еіхбѵа тоб простои ’ІІХюй цет’ ёпіураср^; хйхХсц айтѵ};- «ф Еіррауі; т'^;
іера; хаі патріаруіх-^; цоѵі); тоб простои ’НХіоб ёѵ тэд ѵѵрсо 2аѵтор>]ѵѵ) ётеі ^афхѲ'».
1.	2еХ. 1—152. «ПарехбоХаІ ёх тйѵ еі; тоѵ ’Ійб ё^уру^аешѵ Геюруіоо Ко-
реаоіоо тоб Хіоо». Еі; то теХо;- і^афіа'. ’Іаѵооаріір іу': цетеур&ср'У] пара ’А^аріоо
аруіцаѵЗрітоо ту}; Меу&Хт}; ’ЕххХѵрІа;, тоб Т^іу&Ха»1).
2.	2еХ. 153 — КІО. «Геюруіоо Кореаоіои Іатроб хаі О-еоХбуов ту); МеуаХ'/}; ’Ех-
хХѵріа;, тоб Хіоо, от^цеііоца еі; та; еіхбѵа;». ЕІ; а. 160’ «тёло; ,афіа' ’Іаѵоиарі'ір і§'».
3.	ЕеХ. 161—174. «Тоб айтоб Геюруіои Кореааіои еі; тт)ѵ ”Е^обоѵ».
4.	ЕеХ. 175—180. «Тоб айтоб Кореаоіоо еі; то Леоітіхбѵ».
5.	2еХ. 181 —193. «Пері тйѵ ’АріОцйѵ тоб айтоб».
6.	ЕеХ. 193—195. «Пері тоб Деитероѵоціоо ».
7.	2еХ. 196—236. « ЕІ; тт)ѵ Гёѵеоіѵ». Еі; то тёХо;- а^афіа'. ’Іаѵѵооаріір хѲ'.
хаі табѲ’ аѵтеурйуграѵ пар’ ёцоб. ’А^арІоо аруу/цаѵбрітои ту); Меу^Хт]; ’ЕххХѵц
оі'а;, тоб Т^іуаХа. — ’Іатёоѵ оті еѵтети'/7/Хо>; тф прсототйпср ту); рйХои табтѵ);, ёуіоѵ
8ё ріаѵ тіѵбс, цетёурафа прйтоѵ та пері тоб ’Ійб, еіт’ аѵі.........7); тѵ); ріа;, паХіѵ
та цета тдѵ ’Ішб цетёурафа, хаі тёХо; хаі та Хоіпа, со; бра; ой хата таНіѵ, <іХХ’
іо; б хаірд; аптутві. прйтоѵ уар ёдеі та/Ѳ^ѵаі т^ѵ Гёѵеоіѵ, еіта та Хоіпа т^; Пеѵта-
бІёХоо, ш; ёѵ тт] Граір^ срёретаі, хаі хаОе^; та тоб ’Ішб. хаі тёХо; та пері еіхбѵсоѵ.
аХХ’ іо; срОа; еірг^ха ріа^бцеѵо;, хаі ѵоці^шѵ апаѵта аѵтіурйфаі, еіта тоусоѵ
оею; цетеурафа паѵта, хаіпер атахтіо;. 8ід аоу(у)ѵызтёоѵ цоі».
аѵё-
ёпі-
6.
Хбсрт. 0.303X0.205. Дйо тбцоі. ЗеХі'бе; 784+776.
«Ле^іхдѵ уешурасріхдѵ ёХХ^ѵіхо-уаХХіхо-тоирхіхбѵ». Оитш хата тт;ѵ
урасрт/ѵ, аХХ’ асрёОг/ атеХё;, тоб ооѵтбіхтоо аѵаурйфаѵто; аХсра6ѵ|Тіхй; та; ёХХ^ѵіха;
цбѵоѵ уХФаоа;.
Х&рт. 0.29X0.21. ”Етоо; 1677-ои. ФйХХа 190.
Кеіцеѵоѵ |лоѵ6атт]Хоѵ ёх ураццйѵ 32. ФоХХа аурасра: 2, 4—18. ЧІто прб-
тероѵ тт| 17 ёхат. хтѵ)|ш КаХХіѵІхоо 'НрахХеІа; (тоб хатдпіѵ оіхооцеѵіхоб па-
тріаруои) хаі еіта аХХо» тіѵб;- і'Зе срйХХ. 18’ «Каі т65е айѵ тоі; аХХоі; ’Ішаѵѵіхіоо
іероцоѵ&хош). ’ЕпІ ТѴ); аѵш фа; тоб ср. 19“ б тоб хш§іхо; тойтои урасрей; ёд'/;Хшае
тд ёаотоб оѵоца обтю;- «’Ех тйѵ оіхеіа уеірі урасреіайѵ рІбХіоѵ ’Іы&ѵѵоо Коцѵ^ѵоб.
ауо^' 2ептецбріоо у'». Хогцёо; б ретоѵоцаоОеІ; 'ІербѲео; хаі цѵ]тропоХіт7]; уеѵб-
цёѵо; Дрйатра;2).
\ ') Пері тоб Т^таХаточтои іВе кра7|іате1аѵ Иіаѵ II. У.грХеѵгои ёѵ тф ІІарѵаааф, т. 1, 0.892—901.
’) "ІВв пері тойтои ёхтеѵюр іціётероѵ ДрОроѵ ёѵ тф ДеХтІср т^р Іаторіхт,; хаі ёѲѵоХо^іх^^ ‘Етаіріа^,
т. 2, о. 667—679.
— 109
42
’А. ІІ.-Кера;іг<і>й
1.	’Аѵсоѵороо «оті аОФѵатод ѵ/ Хоуіхс^ ф0/^/ кар' ’АріототёХеі» еід і, ср. 1.
2.	Ио^ід тйѵ аѵёрыѵ, ср. 3.
3.	[ѲеосріХоо КороЗаХХёыд| аѵеліурасра йлорѵфшта еід та лері фи/ѵ/д [ісбліа
той ’АрютотёХоид. ’Ар/. «ІТроХеуореѵа ёѵ тф лері [ЗібХіы а': — То сроаю-
Хоуіхоѵ тѵ/д Э-есоріад рерод» хтХ., ср. 19 —190.
Харт. 0.277X0.185. ”Етоид 1676-ои. ФйХХа 5 хаі оеХІЗед ^рі0р7;рёѵаі 508.
Кеіреѵоѵ роѵбаттДоѵ ёх ураррйѵ 22. ’Еѵ тф ср. 56, «Каі тбЗе ойѵ тоід аХХоід ’Іыаѵ-
ѵіхіои іеро|іоѵауоо той Килріоо». ’Еѵ тф у. I6 ёХХ^ѵоХатіѵіхоѵ ле^іХбуюѵ аа^раѵтоѵ.
’Еѵ тф ср. 2а‘ «’ЕлІ ето’эд ^сд^лу: ёаХы б Касрад. —	ѵ) Ейрілод. — ,сдлп' т}
’АѵатоХ^ лаза око той Дер^рхаѵі той Татарои». ’ЕлІ тѵ)д аѵш фад тт(д 1-ѵ/д ое-
ХіЗод1 «’Ех тйѵ оіхеіа /есрі урасреіаоѵ рібХсоѵ ’іыаѵѵои Корѵ/}ѵой. рурсі ёіелтер-
бріоо у'». АйтбОі ёлі тт;д хаты фад- «ТГрахХеІад КаХХіѵіхои. — ѵйѵ Зё Дюѵиаіоо
іероЗіахбѵои хаі тйѵ сріХыѵ хаі т-^д тбуг/д». Той хеірёѵои аі ёліурасраі хаі та ёѵ
айтф арютотеХіха /ыріа Зіа урарратыѵ ёроѲрйѵ.
’Еліурасрѵ) той хеірёѵоіг «Той аосрытбітои хоріои ѲеосрІХои той КориЗаХеыд
еід сріХоаосріаѵ лрооюіхтрід, блоіоѵ то т^д сріХоаосріад Дідіыра». ’Ар/. «Тйѵ боа 1)-ѵр
рФсядра» хтХ. Мета тд лёрад той хеірёѵои еід аеХ. 505‘ «ТёХод тйѵ дхтй тѵ]д сро-
аіхѵ^д ахробсоеыд [ЗібХіыѵ: — тф аиѵтеХеатт] тйѵ хаХйѵ Ѳеф Х^Р^- І Р^Тр^ф^
лар’ ёр.ой Тшбсѵѵоо Коріѵѵ]ѵой ёѵ КшѵатаѵтіѵоилбХеі». ’Еѵ тт) оеХІЗі 508 сл^ріеійаід
Кор,ѵт)ѵой’ «’Еѵ Тріуобйатф хата то «хЧ7]' Аиуобатоо х§' ёалёрад, бсрхоцёѵ^д
тт]д хе', борете у' т7(д ѵихтдд, ёуёѵето аеіарідд ой лаѵи тоі рбуад- ёуёуето оё Зіа
тѵ)д айтг^д ырад, тд Зё р.ета^й той а' хаі той 6' хроѵг/-бѵ біаатѵліа, тріахоатдѵ
ёуйд шрад. ёуй Зё лроеілоѵ, Фд оті хата, т^ѵ айт^ѵ ѵ)|іёраѵ б тфібтерод фуецйѵ
еІо^ХѲеѵ еід т?|Ѵ..............|іеуаХблоХіѵ ало тт^д лері^ут^аесод ёлаѵеХОйѵ йул^д».
Харт. ФйХХа 24 5. Тейход ёсрѲарцёѵоѵ лоХХахой ёх сгффесод. ’Еліурасртф
«Дохірибѵ ріад лрауцатеіад г/Оіхѵ/д еід е-оод хатѵ/)(іо|іой той х. Ілл. Коцлауѵыѵоі),
37][іооіеи0ёѵ рета тйѵ Хтоіхеімѵ т^д ’ІЗеоХоуІад той х. Деатоит-Ѳоёд. хаі т}бг] ёх т7(д
ІтаХіх7)д еід тт)ѵ алХоеХХідѵіх^ѵ оіаХехтоѵ ретасррааОёѵ лара Г. ПалаоолсбХои Іатрой».
Еід ср. 245ф «ТеХод той Деитёроз Мёроид хаі той Дохіріоэ». Метали тйѵ ср. 1—5
той ретасрраотой «лрдд тойд броуОѵеід роэ ѵёоэд т^д 'ЕХХаоод» лрбХоуод, ё/ыѵ еід
тд теХод то « Еѵ Фара. Мартібд [1836 ?] О ретарраат^д I'. ЦалаоблсоХод Іатрбд».
СагпсЬ /артіѵоѵ ейршлаіх^д роиоіх^д ёх срйХХсоѵ 66, ёѵ оід леріёхоѵтаі
аарата уаХХіка хаі 'ёѵ аара ІтаХіхбѵ. ’ЕлІ той леріхаХйрратод урэзоід урарразг
Я1 ііпсеззе Еиріігозіпе Каіітасііі". Хеірбурасроѵ 18-ѵ/д ёхатоѵтаетѵ)ріЗод.
— 110 —
Д»о хатаХоуоі ІХАт)ѵі-лб>ѵ хсоЗІхсоѵ.
43
11.
Харт. 0.235X0.65. ”Етоу; 1816-оо. ФбХХа 393, іоѵ оХіуа тіѵа аурасра (1—5
392, 393). ’Еѵіауоб хоарт)рата роббуроа хаі ёлі'уроаа, оіоѵ ёѵ <р. I6, 7“, 2 18“ 219“.
’Еліурасрѵ; ро86уроо; ёѵто; лХаіоіоо- «ВібХо; роооіхѵ); тё^ѵѵ}; леріёуоооа т^ѵ
та&ѵ тоб орОроо те хаі Хеітооруіа; аоѵтеѲеІа-/]; лара 8іа<рбра>ѵ лоіѵр&ѵ лаХаіЛѵ те
хаі ѵёіоѵ. та ѵбѵ 8г ретаурасргіаа ёх тбоѵ лріототблюѵ хаі рета лааѵ]д роо ёліре-
Хеі'а; ЗюрѲіоѲеіза хата хаѵшѵіхбѵ (= хаѵоѵіхдѵ) трблоѵ бл’ ёроб ’АлоотбХоо, оіоб
тоо лотё ’Ішаѵѵоо іерёіо; хаі ѵоросрбХаход, тоб ліхХт;ѵ Кійѵата ёх ѵіооо Хіоо. р,ета 8ё
та; аіо-а; рібХоо; оо; аоѵеурафа ёх гУеіа; ооѵарею; — ё686рт] [ЗіёХо; аотт}. ’Еурасрт^
оё ёѵ етт] аіот^ріір ,аіі>іс; ёѵ Кіоѵатаѵтіѵоо лбХі. ёѵ тт} Хеосрбрір. еі; Керлѵ^т^ /аѵ/р
еід то Еруат ла^арѵр еі; Хабаѵ ГюХоб Хеубреѵоѵ. хата ргрѵа. ’іаѵѵооарюѵ. 8і ё^68ыѵ
тоб <еХел^ Гіаухоо ЕаѵтаХо^-ф хаі фаХтоо тт); олерауіа; Ѳеотбхоо. тт); ёѵ Мле-
Хіураоіоі;».
12.
Х&рт. 0236X0175. ”Етоо; 1783-оо. ФбХХа 4—109. Кеіреѵоѵ роѵ6атѵ]Хоѵ
ёх урарріоѵ 25.
«ѲеосрІХоо КороЗаХёю; блбрѵѵ^ра соѵолтіхдѵ хаі ^ѵргг'рата еі; тѵ)ѵ лері
оораѵоб лрауратеіаѵ». ’Ару. «Прооірюѵ. Оіоѵ ті; ѵёѵДо;» хтХ. Еі; <р. 1096' «Гё-
ураг.таі у) ларобаа рібХос; т) лері оораѵоб ёліурасрор.ёѵѵ/, тоб аосрютатоо ѲеоірІХоо
Коро8аХёыд, ёѵ КіоѵатаѵтіѵоолбХеі, лара ’ісоаѵѵоо 2хооХі8а. ёѵ ётеі осотт]р'<р хіХіоатір
ёлтахооюотір оуоот^хоатф трітір, хата |і^ѵа ’Іаѵооарюѵ. тэд іа'».
13,	Г\\Ѵ'
Мербраѵ. 0.234X0.18. 12-тд$ ёхат. ФбХХа 68.
Аеіфаѵоѵ |іеХолелоітл-іёѵоо атіу-^раріоо, архореѵоѵ алб тйѵ Хё^ешѵ
атіу_ѵ]роб фаХХорёѵоо тѵ) 24 ’іооѵіоу «.........8еал6т?]ѵ2^	Э’аор.&аааа т)
тоб 1Гро8р6|лоо ѵ)р^ато роаѵ* ПбОеѵ роі тобто, іѵа ѵ) (лт^ттдр тоб хоріоо роо» хтХ.
”І8е Мѵ]ѵа1оо ’Іооѵіоо о. 81 ёѵетіх^$ ёхйбаеа^ ёторд 1890-ои.
\п14’ '
Харт. 0.223X0.165. 14—15-т^ ёхат. ФбХХа 66. 'И урасрѵ) ёліреХ^<; аѵ8рд$
Хоуіоо. Тебуод ахёсраХоѵ хаі хоХоббѵ, ёуоѵ та аір^бреѵа уоХХа ёѵіауоб аоухеуорёѵа.
Піѵ8ароу ^іХбрлірі ирѵоі рета ауоХіыѵ хаі блоОёаеюѵ шѵ лрйтод б сІёра)ѵі
Еорахоиаіср, хаі оото$ >^ехрХо&»рёѵод. Діа т^ѵ ата^іаѵ тіоѵ убХХсоѵ тоб хсоЗіхос;
оі ёѵ абтір Хоілоі брѵоі ейріохоѵтаі ооухеуорёѵоі хаі Зіеалаарёѵог 8>)Хоѵ 8ё тобто
хаі ёх тѵ^ аѵаурасрг^. — Ф. 1. Аеіфаѵоѵ тѵ)с; Чёріоѵі (рбг^. Ару. «... Крбѵоо
лаі8’, ё$ ауѵеаѵ Іхбреѵоі» хтХ. (ОІ. I, 10). ТёХо;- «лёлоіѲа оё ^ёѵоѵ рт] тіѵ’ арірб-
тера . \ч . . ». ’Еѵ таід іраі^ лохѵа ауоХіа хаі аѵсоОеѵ тіоѵ отіушѵ етера ёроОрб-
уралта’ оотш хаі ёѵ тоі$ Хоілоір брѵоі;. — ФбХХ. 7. АхёсраХоѵ. Ар/. «Т<об беотёроо
111 —
44
’Л. Н.-Кера|іеи>г
еіЗоод аі> атросраі хаі аѵтіатросраі хіоХшѵ ёхаоттд іо'» хтХ. ”ГЗе Л. Ва'СІік, Ріпйагі
орега, т. 2, о. 56. — Ф. 8“. 'Трѵод Ѳг^ршѵі Ахрауаѵтіѵф. О1.ІІ. — Ф. 18“ «Пері
тшѵ хыішѵ тѵ}д атроср^д тоб тетарто» ёі'Зоод». — Ф. 19“	« ФабрлЗі». ОІ. IV. —
Ф. 21“. «Тф абтф Фаб|ііЗі теѲріппір». 01. V. '11 аруѵ; тшѵ ауоХІшѵ «2уоХіа тшѵ
аитшѵ. Гёураптаі б ёпіѵі](=і)хіод тф аотф» хтХ. 1і<г.ск1і, т. 2., а. 118. — Ф. 23“.
Пері тшѵ хшХшѵ тшѵ отросршѵ хаі аѵтіатросршѵ тоб ёхтоо еі'Зоид». — Ф. 23е «АуѵрЕа
Хорахооаіф оіф Зшатратоо». 01. VI. АйтбОі еѵ таід шаід «ЗубХіа тшѵ аитшѵ. Тбѵ
Хбуоѵ поіеітаі ёх ріетасрорад» хтХ. — Ф. 30“. «Пері тшѵ хшХшѵ тЛѵ атросршѵ тоб
у' еіооид». Ару. «Тоб трітоэ еі’Зоид аі атросраі» хтХ. Вѵсскіі, еѵО. аѵ. а. 89. —- Ф. 31“-
Аеіфхѵоѵ бр.ѵои Зеѵэіршѵті КоріѵОіср. Ару. « . . . . хаі Дацаі'ф ѵіѵ Э-бшѵ таброѵ ».
ТёХод- «3’ ебѲид ёѵбпХіа уаХхшѲеІд ёпаі^еѵ». 01. XIII, 96 —123. — Ф. 32“. Леіфаѵоѵ
ицѵои Діаубра сРоЗ(ф пбхтѵр Ару «....................уриаоѵ	хоріхраѵ хте&ѵшѵ» хтХ.
01. VII, 5. — Ф. 39“. «Пері тшѵ хйХшѵ тшѵ атросрЛѵ тоб еіВоид». Еіта «ЗубХіа
тшѵ аитшѵ. Табтт^ѵ т^ѵ шот^ѵ сраоіѵ аѵахёІаОас» хтХ. — Ф. 396. ’І23^ «Діаубра
еРо8(ф пбхпд ѵсхграѵті ттД* ё63ор.ѵ}хоат?)ѵ бХир.пі43а ». 01. VII. — Ф. 45“ « Пері тшѵ
хшХшѵ тшѵ атросрбѵ хаі аѵтіатросршѵ тоб і' еі'Зоид» хтХ. — Ф. 45е. ’ЙЗ^ « Ау/ріоДцш
Лохрф». 01. X. — Ф. 51“ «Пері тшѵ хшХшѵ тшѵ отроушѵ хаі Дѵтіатросрфѵ тоб
Ѳ' еі'Зоид» хтХ. — Ф. 516. ’ЙЗт?) «’Есраррбатср ’Опоиѵтйр паХаіату». 01. XI. —
Ф. 56е. ’ЙЗѵ) «Тф абтср Ау/]оі8ар.ср, тбход». — Ф. 57е. ’ЙЗт) аѵехіурауод ’ЕруотёХеі
Тріерайр. — 01. XII. Ф. 59“. Ееѵосршѵті КоріѵбЕф. 01. XII — Ф. 65“.
Ааштс(у<р ’Оруо|іеѵі'<р». 01. XIV. Еір ср. 66е. «"Гцѵои тёХод ’АашхІуои ’Оруо|леѵ(ои.
ТёХод тшѵ бХиртішѵ брѵшѵ ПіѵЗ&рои».
15.	С\\^Г>
Х&рт. 0.23X0.163. 18-У]б ехат. Тебуід 8бо, шѵ тб ттрштоѵ ёх аеліошѵ 631
хаі 11 србХХшѵ кіѵаход тсеріеуор.ёѵшѵ, тб §ё бейтероѵ ёх аеХі'Зшѵ 589 хаі 14 србХХшѵ
ліѵаход леріеуорёѵшѵ.
1) Тброд Зебтерод рібХіои, об уеѵіх?; ётуіурасрту «’Атсбтеіра, еіт’ обѵ Зохі-
|ііоѵ ттері т'^д хаОоХои Іаторіад, хаі пері тшѵ т^Ошѵ хаі ѵобд тшѵ уеѵшѵ апб тоб
КарбХои М/іуѵои ёшд тшѵ ^[іетёршѵ ѵ]рершѵ».
2) «Апбпеіра пері тт^д уеѵін^д Ьторіад хаі пері тшѵ ^Ошѵ хаі пѵеб|іатод
тшѵ Оіасроршѵ уеѵшѵ апб тоб КарбХри М&уѵои ёшд тшѵ ^ріетёршѵ тфіершѵ. Метасрра-
абеіаа ёх тт)д уаХХіхуд ВіаХёхтои еід т^ѵ ^цетёраѵ апХг/ѵ пара * * *. Тбцод тётартод».
ж
Хйрт. О.232Х0.18. "Ето-эд 1816-ои. ФбХХа 174+2.
«АріѲ|іт}тіх^д хеср4Хаюѵ а', ѵ)тід пара, тоб ^[іетёроо ооуоХоуіштатои ЗіЗаахаХои
хиріоо хир ѲеосрІХои ё^ АѵЗрои оиѵетёѲу ёѵ ётеі (ашіе' Еепте|і6р1оі> р.т]ѵбд». Ару.
«ТІ Эпси|іаат^ тоб аѵѲршпІѵоо пѵебріатод 8бѵа]іід» хтл. Еід ср. 174е- «ёХабе Зё
тёХод еід та 1818 Тоиѵі'ои 20».
— 112 —
Дйо иатаАо^оі ЁЛХі)ѵІхшѵ ио>81ха>ѵ.
45
17.
Харт. 0.23X0.168.’Етоид 1781-оо. ФиХХа 139. «Дюреа (— т^ ауоХѵ() Аѵтш-
ѵ'оо ХаріХаои 1889». То теб)(од тобто ёурасрт] блд дбо Зіасрбрсоѵ уеірйѵ аоуурбѵсоѵ.
«Хіхѵ/срброи тоб ВХерріЗои ёлітор^д Хоуіхѵ(д лрооірюѵ ». Ар/- «’Елеібт) лер
Хоуіх?р) хтХ. Дг()рт]таі еід р' хесраХаіа. Еід ср. 1396‘ «Гёуралтас т) ларобаа
[ЗібХод 7/ ёліхаХоорёѵ^ Хоуіх^ той ВХерріЗои, ёѵ КсоѵатаѵтіѵоолбХеі, лара ’Іюаѵѵоо
ХіхоиХіЗа, ёѵ ётеі осот^рісо, уіХюатф ёлтахоаюатф суботухоатср лрйтір, ту еіхоату
той ’Іаѵоиаріои р-уѵбд».
18.
Х&рт. 0.225X0.168. ’Етоид 1780-ой. ФбХХа 105.
1) ФиХХ. 1 —103 «2тоі)(ёіа аріОр>)тіхѵ(д. — Кеср&Хаюѵ а. Пері діруйѵ т^д
аріОрт]тіх^д бріардд а'. АріОрѵріх^ ёатіѵ г/ тйѵ йріѲрйѵ ёліатгдгу» хтХ. Еід ср. 103“’
«Гёуралтаі тд лардѵ (ВібХіоѵ то ёліхаХоиреѵоѵ арібрѵрг/.-у тоб ОиоХсріои, ёѵ Ксоѵ-
атаѵтіѵоилбХеі, лара Гсоаѵѵои ИхоиХіЗа, ёѵ етеі аштурігр уіХюатф втстахоаюатф
оуоо-ухоатф, т^ еіхоату ёбдбр'у тоб Дехербріои р-уѵод».
2) ФбХХ. 104—105. Пёѵте ёліураррата, тріа еід 2ароиѵ)Х Кшѵотаѵтіѵои-
лбХесод хаі 8бо віс, 2шсрр6ѵюѵ К/л6Хеш$ тдѵ алд ‘ТероооХйр.соѵ.
19.
Хбсрт. 0.225X0.165. Прйтоѵ ѵ/рюо 18-Ѵ]д ёхат. 2еХі?е$ 743.
«Тоб аосрютатои ё^ало^'^тыѵ (= АХе^аѵброи Маирохордатои) ёррт^ѵеіа еід
т^ѵ лері уеѵёаеыд хаі срОорад тоб АріатотёХоид лрауратеіаѵ». Ар/. «Прооірюѵ.
Пері тоіайпдѵ ара хатауіѵбреОа» хтХ. Еід аеХ. 743’ «ТёХод тг(д лері уеѵёоесод хаі
срОорад лароба^д лрауратеіад: —
’Еѵолбатате латрдд тоб Ѳеоб Лбуе,
б лааі Віоойд т^ѵ Х^РІѴ аі^оирёѵсід,
ѵёрш об^аѵ аоі хата^іыааѵті роі
ІЗеіѵ лёрад ѵбѵ тоб лоѵ^ратод тобтои
хаі тоб б^-7(д ти/йѵ ре ёі'Ѳе іЬаабтсод.
20.
Мербр. 0.225X0.16. 14-іг]д ёхат. ФбХХа 2+382, соѵ та §бо лршта аурасра.
Мета^б тйѵ србХХюѵ 189 —190 іраіѵоѵтаі Хеіфаѵа алохол^д трійѵ србХХшѵ ёХХеірра
бл4руеі хаі рета^и тйѵ србХХшѵ 97 — 98 хаі 152—153. Ката та, бл&р/оѵта тетрабіа
6 хйбі^ ^ріОреі ё^ арх^д србХХа ёѵ аиѵбХср 392. Тд хеіреѵоѵ роѵбатт]Хоѵ ёх ураррйѵ
28. ’Еѵ тф хйбіхі ебріохрѵтаі тріа тетр&усоѵа лараХХ^Хбурарра хоарт^рата ёриѲроб
Хршратод (ср. 10“, 64“, 190“) хаі треід оХоаёХіЗед еіхбѵед, а! тйѵ ебаууеХіатйѵ
Мсісрхоо хаі Аооха ёуОаррёѵаі (у. 636, 976) хаі йрхобѵтсод хаХйд 8іатет7]р7]рёѵ7]
еіхйѵ ’ішаѵѵои тоб ѲеоХбуоо. ’Нто 8ё лрбтероѵ хтѵ(ра Хеосрбтоо аруіелюхблоо
— 113 —
4(;	’Л. ІІ.-Керарёш;
Дёрхсоѵ, й; 875X01 т) ёпі то); хатю фа; тоб прсбтоѵ уеураррёѵоо србХХоп бпоураср?;
айтоб, архобѵтсо; обаа паласа, тойХбсуіатоѵ тт); 18-7;; ёхат.
ТетраеоаууёХюѵ хаі Пр&^еі; хаі ’ЕпютоХаІ тйѵ АпоатбХсоѵ. — ФблХ. 1“—4®.
« Дѵ;Хсоаі; оіаХарбаѵооаа пері тт(; ёххХ'С]Оіаотіх7(; та^есо; тсоѵ оса паѵто; той уроѵои
хаѲ’ ёхазтѵр т^рёраѵ аѵауіѵсозхорёѵюѵ ЕйаууеХісоѵ ». Ару. «Тстеоѵ оті аѵауіѵйахетаі
то бсро;» хтХ. — Ф. 46—7“. «Ару?; той рт;ѵоХоуюи ». — Ф. 8“—61“. То хата
МатОаіоѵ ейаууёХюѵ, ой протётахтаі бпоОеас; хаі піѵа^ тйѵ несраХаішѵ айтоб 8іа
урарратсоѵ ёриѲрйѵ. — Ф. 62“ — 94“. То хата Мархоѵ ейаууёХюѵ реО’ бпоОзаесо;
хаі піѵахо; ёриОроураптои тйѵ хесраХасыѵ айтоб. — Ф. 95®—150. То хата Лопхаѵ
еиаууёХсоѵ [лета піѵахо; ёриОроурйптои тйѵ хесраХассоѵ айтоб. То хеіреѵоѵ ахёсраХоѵ оѵ
аруетас апо тйѵ Хё^есоѵ «еіпеѵ абтй. ёусо еірі Гаёрі^Х 6 пареатт^хй;» хтХ. а, 19.
Ф. 1516 —189. То хата Тсойѵѵт^ѵ ейаууёХюѵ рета піѵахо; тйѵ хесраХаісоѵ айтоб.
Тд хеіреѵоѵ ахёсраХоѵ оѵ аруетаі апд тйѵ Хё^ешѵ «пй; Збѵатаі табта обтсо уеѵё-
аѲаі», у’, 9. — Ф. 190“—240®. «Ира^еі; тйѵ ауішѵ апоатоХсоѵ ». — Ф. 241“—348.
’ЕпютоХаІ ПайХои тоб &поот6Хоі> хаі аі тойтсоѵ бпоОёоеі;. — Ф. 349°—373“
’ЕпютоХаІ аі хаѲоХіхаі. — Ф. 374“—380“. «Дюѵа^арюѵ обѵ О-есо тоб Пра^апо-
атбХои, арубреѵоѵ апо тт); реуаХт;; Коріах^; тоб Паауа хаі хатаХт)уоѵ ёѵ тф
МеубсХю 2а66йтю». — Ф. 380“ «ЕйаууёХса еі; 8іасророі>; рѵ//ра; ауісоѵ». —
Ф. 381®—382“. « ІІрох(еіреѵа) тйѵ дхтй 7/усоѵ хаі аХХѵ)Хоиарса арѵт^ра».
21.
Харт. 0.218X0.017 18-75; ёхат. ФбХХа і^' хаі аеХІЗе; 224. 2еХ18е; йурафоі:
65—64. ’Еѵ тоі; протетаурёѵоі; с^' срйХХоі; бпаруеі Іпсісх саріЬ. еЬ іизсгірііопипі
хаі Іікісх гегипі сі ѵегЪогиш. — а') 2еХ. 1—61. „8іие сжзагеж іиаіе.чіаііз репе-
гаііз Ііе^иіа, аіѵе віаіиіиш". Еі; то тёХо;- „Туро ехргеяха запсі. ГеіегЬоигрі іи 8’е-
паіи ашю 1777. І)ессш1). 4 (1іе“. — 6') 2еХ. 65 -224. „Еесіезіа-'іісиш Кецпіа-
тепішп Зансіге ОгЙюЛохіп Киіііепа) Ессіезісе . . . ашіо . . . аЬ іисагнаТіопе ѴегЬі
Иеі 1765 іікіісііопе 13, тепзе Іипіі іуріз ехсизит (чіі^іо ъ^рііта". Еі; то тёХо;-
„Турій ехспвиш іиіі Іюс іп ДГозсоѵепзі іуро^гаріііо апно Поіпіпі 17 22. сііе 14 Іипіі“.
...	. 221
Харт. 0.217X0.17. 18-7); ёхат. срйХХа 58, соѵ аурасра: 24 26 хаі 48.—
а) ФиХХ. 1—42. Аѵсоѵйроп перілгіфі; тоб йруаѵоп ’Арстготёдои;' ёпсураср^- «’Ех
тйѵ Т'^; Хоусх^; проХеуорёѵсоѵ. ІІерІ тг(; аѵеи лбуоз уѵсбаесо;. ТІ реріх?| йѵео Хбуоо
(аітіа;) уѵйоі; поіеі тѵр песраѵ» хтл. ’Апо ср. 27“ «То 6°ѵ рсбліоѵ біаХарбаѵеі пері
аруйѵ ЗюаахаХсхй;» хтХ. Апо ср. 33“ хё. «Тоб у' |Зі6Хюп. ’Еѵ тобтср тер ріблсср прйтоѵ
рёѵ ЗсаХарбаѵес» хтХ.\—г б) ФбХл. 43 — 50. ’Аѵсоѵбро» періХ^фі; тг(; пері ойраѵоб
прауратеіа; АрсатотёХоп;. Ару. «Той пребтои рібХіои. ’Еѵ тер прсот^) хесраХаІср ёх-
тіѲетаі прооірюѵ» хтХ. — у) ФбХХ. 51—58. ПеріХѵ)фс; тйѵ пері уеѵёзесо; хаі срѲора;
АріатотеХоп;.\ Ару. «Тд прйтоѵ РібХіоѵ тт]; пері уеѵёоесо; хаі срОора; прауратеіа;
§іаірестаі нарос тйѵ ёрруреитйѵ» хтХ.
— 114 —
к'іо хаіхіХоуоі ёХХт|ѵіхб»ѵ хыЗіхюѵ.
47
23.
Харт. 0.225X0.155 "Етоод 1721-ои. ФбХХа 237. — «’Лру^ айѵ Неф ауі'іп
тоу аоѵолтіхоб атіуѵ/рхріои леріеуоѵтод ла.ѵта та атіуѵ^ра тшѵ оеалотіхшѵ хаі Э-еорѵ^-
торіхшѵ ёортшѵ, аХХа §7^ хаі тшѵ ёорта^орёѵшѵ ауішѵ тоб оХоо ёѵіаитоб». Еід ср. 2876'
«ЕІХѵдез теХод тд лардѵ т^облѵооѵ хаі лаѵаррбѵіоѵ алаѵОю|іа тоб атг/^раріои ура-
среѵ лар ёроб тоб талеіѵоб хаі ар.артшХоб блёр лаѵтад Дюѵиаіоо |Гф:ролоХ(тои
Лрааеіад ёѵ ётеі тф ошт’фіср афла'р. р}ѵдд рартіои с/. оі ёѵтеи^бріеѵоі 8ё тф ла-
рбѵті ейуеаОе блёр ёцоб лрдд Кбрюѵ, бпшд |іе рбслутаі тт)д т.оѵ ёрісршѵ реріЗод 8іа
т^ѵ ахраѵ айтоб ейалХауѵіаѵ хаі ауаОбтт^та. а|Цѵ».
Харт. 0.2*2X0.152. 18-Т]д ёхат. 2еХі8ед 71. ”Еѵооѵ тт}д лрштт^д тоб отауш-
цатод ліѵахіоод ебріохетаі О'/]|іеіш|іа лері |3роут)д ёхтахтоо аирсбаа^д ёѵ 2ёрраід
4-ід дхтшбріоо ёт. 1770. То тебуод тобто т^то хттфіа Хрютосрброи р,7)тролоХітои
Херршѵ.
1.	2еХ(8ед 1 — 29. «Тоб боіоо латрдд ѵ)|ла>ѵ ’Ішаѵѵоо тоб Даріаахт^ѵоб ёршт-
алохріоеід тѵ)д лала8іхѵ)д тёуѵѵ^д’ лері а’/)[іа8ішѵ, хаі тбѵшѵ, хаі фшѵйѵ, хаі лѵеи-
ратшѵ, хаі храт^ріатшѵ, хаі лараХХаушѵ, хаі оаа ёѵ тт) лалаЗіх^ тёуѵід ЗіаХар-
баѵооаіѵ». ’Ару. «’Еуш |іёѵ ш лаіоед ёцоі лоѲеіѵбтатоі» хтХ.
2.	2еХ 29 — 31. «’Арутд айѵ О-еф тйѵ лоіхіХштершѵ т)ут]|і,&тшѵ. Хг^теі ёр-
лооаОеѵ. хаі аоут) тг(д ЗілХосршѵіад, етера |і=Оэоод» ’Ару. « <ТІ> ЗілХосршѵіа ёуеі
ойтсод. еід т^ѵ ріаѵ аѵабаіѵоиааѵ» хтХ.
3.	ЕеХ. 31 — 33. «Тоб лрштофаХтоо Тсоаѵѵои той ГАихёод» лері уйѵ -^уоѵ.
’Ару. «'ІаОі, (о фіХбтѵ^д, оті хѵрісод т^/оі еіаі 8', оі'тіѵед ёуоиоі хаі 8' лХауіоид» хтХ.
1. ХеХ. 33 — 39. «Кйр Маѵоит)Х тоб Хрі>аа<рт; лері срѲоршѵ». ’Ару. «Тіцоі
(= ’ЕцоІ) цёѵ лоХХахід хата ѵобѵ елі^ХОе» хтХ. ТёХод’ «той тшѵ лаХаютёршѵ ^Ѵ|Хоэ
|іТ/8бХа>д ё^іатаоОаі».
5.	МеХ. 39—50. «'Етера ёррі^ѵеіа хбр Маѵои^Х тоб Хризбар-^ лері тоб ті
ёоті срѲорбс, хаі 8іатІ тіОетаі хаі еід лоіоѵ 'фуоѵ хатаХ^уес ёхаатт; тйѵ срОоробѵ».
’Ару. «ФѲора ёоті то лар’ ёХл(8а» хтХ.
6.	2еХ. 50—54. «’ЕршталохрІоеід лері тоб ті ёоті уеіроѵоріа». ’Ару. «Хеі-
роѵо|иа ёоті ѵбцод лара8е8о]хёѵод» хтХ.
7.	2еХ. 54. «Пері лѵеиратыѵ». ’Ару. «Пѵе6|іата 8ё Хёуоѵтаі, 8іатІ алоте-
Хобаі срыѵад» хтХ. АйтбОі хаі «Пері тоб хеѵт^ріатод». ’Ару. «То хёѵтт^ріа уирі^
ётёршѵ тбѵшѵ ой аоѵіататаі» хтХ.
8.	2еХ. 57. «'Ерр^ѵеіа тѵ)д лараХХау^д той Коихои^ёХѵ;, тоб троуоб». ’Ару.
«ЕІ 8ё тйусооіѵ еід та лат^ріата тшѵ сршѵйѵ» хтХ.
9.	2еХ. 58. «МёѲооод еід ріаОтдтт^ѵ шсреХіріштатѵр). ’Ару. «’Алд тдѵ лрштоѵ
"Г/уоѵ аѵ хатёбтцд ріаѵ ср«>ѵ7(ѵ» хтХ.
10.	ХеХ. 59 — 61. «ЕіЗтрід тѵ)д лараХХауѵ)д». ’Ару. «’Еаѵ ё^ёХО’^д алд тдѵ
лрйтоѵ рііаѵ сршѵ?;ѵ» хтХ.
— 115 —
48
’А. 1І.-Кера|іа<в;
11.	ХеХ. 61. «ПараХХауф [лета рёХоод деіхѵбоиаа ахрібюд тюѵ лроуеурар-
рёѵюѵ г/уюѵ тфѵ ааср7)ѵ(е)іаѵ, &ѵеруорёѵф хаі хатеруорёѵт^ &урі ёлтасрюѵіад».
12.	ХеХ. 62. «Діахріаід лері тюѵ хоріюѵ ^/(оѵ, рёаюѵ те хаі трісрюѵюѵ хаі
лХауІюѵ». 'Ару. «Пері рёаюѵ. Мёоод лрютод ёѵі 6 рарйд» хтХ.
13.	2еХ. 64. «'Еррг/ѵеіа тйѵ «рОорюѵ слой еіѵаі еід тойд оіхоод хаі еід таід
доуаід у-а^ аХХа тіѵа». ’Ару. «Еід тдѵ оіхоѵ тд АууеХод л рютоотатт^д, ёхеі
длоб еіѵаі хбххіѵт] срюѵг], 8ѵ)Хбі дбю» хтХ.
14.	2еХ. 68. «Та лрохеіреѵа т-фд бХт/д ёёдорбсдод». ’Ару. «Еід т^ѵ лра')Т7]ѵ
8оуфѵ ха^ ’Ідой 8 т) еиХоуеіте ёуеі ёѵѵоіаѵ» хтХ.
15.	2еХ. 71. Кеіреѵоѵ ахёсраХоѵ, оі ѵ) арХ7?’ «&лд оё тоб рёХоид ебріохетаі
б абтод» хтХ.
25.
Х&рт. 0.22X0.16. 18-т^д ёхат. ФбХХа 289, юѵ та лрюта 8бо ссурасра- ёѵ 8=
тф З-ір б сГфѵ]Хдсѵт/]д ёурафе то «’Ех тйѵ тоб ’АОаѵааІоо Корѵг]ѵоб Тф^Х&ѵтоо».
«’АріатотёХоид еід то лері фиу-фд блорѵѵ/рата тоб КоридаХёюд». ’АрХ- «То
сриаюХоуіхдѵ тѵ)д 8-еюріад рёрод» хтХ.
26.
Хбірт. 0.212X0.168. "Етоод 1706-ои. ФбХХа 372, йѵ йурасра тд 2 хаі 3.
’Еѵ тф 1-ір <рбХХср’ «1726 Маію 7 ѵ)|лера Киріахт). — абтт] §іа Хеірб? р.етаура-
срѲеТаа ’Іюаѵѵіх(оі) Іеро|лоѵах<Х) тоб Килріои».
«’'ЕхѲеоід ооѵолтіхт) т^д оХт]д Хоуіх^д лрауратеіад, ёхЗоѲеіоаГ кара тоб
Хоуіютйтои хаі оосрют&тои КориВаХёюд». ’Арх. «"Ооа еѵехй тоі> хіѵёітаі» хтХ.
27.
Хйрт. 0.215X0.16. 18-т]д ёхат. ФбХХа 212. ’Еѵ тф г>. 2“’ «’Ех тюѵ той
’АѲаѵааіои Корѵт^ѵоб 'Гф'гіХ4ѵтои». Діа тт^д ХИрбд тоб айтоб еѵ тф ір. 2120, «Мете-
«ррйаО^ лара т^д лрютотбхои Э-иуасрод рои Као^ѵЗрад. хаі діа хеірбд тг/д ретеурасрт/».
’Еліураср-ф «’АруаІ хаѲоХіхаІ хаі Зіатетаурёѵаі тѵ^д ура|л|латіх?(д тт)д срраѵ-
т^ё^іхѵ^д».
28’
Харт. 0.215X0.16. 18-ѵ^д ёхат. Дбо урасраі діасророі обууроѵоі. ФбХХа 65.
Еѵ тір <р. !“ «1815 ^арлеч*: ВібХіоѵ леріёуоѵ алосрОёурата ріХоэбсрюѵ хаі ^тбрюѵ
хаі тіѵад ёр|лѵ]ѵеіад ёліотрХіхюѵ харахт‘фрш^)) ’Аурасра ірбХХа: 2 — 3.
1. ФиХХ. 4 — 35. « АлосрѲёурата (рідообсрюѵ хаі ^т]тбрюѵ (і>ірел7](=і)р.юта-
таі(—а)».
\ 2^ ФбХХ. 35—61. Тблоі ёліатоХюѵ. ’Ару. «сЕр|лѵ]ѵе(а ІліатэХ^д. Тф іріХо-
|лабеі ахроатѵ]. Аѵ ерют^д, ѵёе фіХораѲёотате» хтХ.
— 116 —
Мо хатаХо-рі ікЛулхбм хшЭіхшѵ.
49
29.
Харт. 0.215X0.165. ’Етоис; 1697-ои. ФбХХа 392. Кеір,еѵоѵ |лоѵбатѵ]Хоѵ
ёх ура|ір.сбѵ 23.
ОеосрІХоо Кори§аХХё«); аѵеліурасра бло[іѵѵ)|іата еіс; та лері фоу-і^ (ЗсбХІа тоб
АрютотеХоос;. Ару. «ІІроХеубр.еѵа ёѵ тф лері фиуѵ)? ріёХсср а'і’. То сроаюХоуіхоѵ
т7(5 Негорда' цёрод» хтХ, Еёд то тёХоср «ЕІ'Хѵ^сре лерад тд лардѵ хатдс тд, уау*-]^,
ёто$ то осот^рюѵ, хата р^ѵа ’Охтсоёрюѵ, діа уеірдд Кшѵатаѵтіѵоо тоб лршталоато-
Харіои т?^ МеуаХт^д ’ЕххХѵрІа^».
30.
Харт. 0.212Х6.146. ФбХХа 8+151, а>ѵ Іхаѵа аѵалХ-/)рю|іатіха 17-т)д ёхат.
(т]тоі та лротетауріёѵа 8 србХХа, та ср. 1 —14 хаі 225—251), л&ѵта 8ё та Хоіла 210
србХХа (=15—224) леріёуоиаі ураср^ѵ 11-ус; ёхат., р.оѵботт]Хоѵ ёх ура|і|ісоѵ 27—28.
1.	’Еѵ то1$ лротетауцёѵоіс; србХХоід леріёуетаі а') «ІІрдХоуос; хаі д^Хсооід
тоб ріои хаі ту^ лоХітеІа? тоб даіои хаі О-еосрброи латрд^ т)р,&ѵ ’Іоаах тоб 2броу,
тоб аоуурасрёа); тѵ)$ ларобат); [ЗібХоіг ёѵ ф хаі рлхрд; ёлаіѵо; а»; алд ІЗіштікшѵ
уеіХёыѵ айтф лросрербр.еѵод- ріетасррааѲеІ$ ёѵ ёліто|г$ ёх тоб ёѵ ёХХт;ѵіху діаХёхтср
лрсототблок еІ$ хоіѵт^ѵ уХсоттаѵ». ’Ару. ссТі аХХоѵ лрёлоѵ хаі арр.боюѵ еіѵаі» хтХ. —
6') «ШѵаІ; ахрібѵ/5 ту$ ларобат^ лу^'Зод», ёѵ ф хатауеура|і|іёѵоі еіаі Хбуоі тоб
’Іааах лт/.
’Еліураср-?) уеѵіхту «Тоб ёѵ ауіоід латрд$ '/)[ішѵ ’Іааах тоб Хброи, тоб аахтусоб
хаі аѵауюрутоб, ёліахблоу уеѵоцёѵои туд срсХоуріатоо лдХесос; Яіѵеін, Хдуос ааху-
тг/.оі, урасреѵте^ рёѵ лар’ айтоб 181а уХоЗаау], ёр|іх(ѵеоОёѵтес 8ё ту/ ёХХ?]ѴЙс дсаХёхтср
оло т<оѵ бааоѵ латёрспѵ, тоб те а^ёа Иатргліоо хаі тоб абба. Абррціоо тйѵ сріХо-
абсрсоѵ, тмѵ ёѵ тѵ) Хабра тоб даіоэ латрд* ѵ)|ій>ѵ Хаёёа г/оиуаа^-ѵтспѵ». ’Ар/. «ДІерІ
алотаут^ хаі |іоѵа^схт); лоХітеіае- Абуод а'. СО <рб6о$ тоб Оеоб арх>] ёоті ту$
аретус;» хтХ.
31- бС\Ѵ .
Хсірт. 0.‘20<)Х.0145. Еурасрѵ) теХеит. тѵ(^ 18-т;д ёхат. ФбХХа 2, аеХйед т)ріО-
|і^|іеѵаі 210 хаі 3 србХХа ліѵаход аѵаХэтсхоб, «ѵ тд ёауатоѵ ёуеі тд «Каі тб8е
Мерно'эріо'э ’Ішаѵѵои Гобта Каутаѵт^буХои ». ’Едсор^Оу т-^ с^оХѵ) йлд ’Іоаѵѵои ФіХа-
ХуОоо;. Тд хеіцеѵоѵ р.оѵботѵ)Хоѵ.
’Елсурасрѵ)' «Еіоаумут) Хоуіхг^ ооѵтеОеІоа лара, тоб ёХХоуіцютатоі) хаі
аріатоо хиріо'э хиріоо ^оиусоир^, тоб ё^ ’іюаѵѵіѵсоѵ»
32.
Х&рт. 0.21X0.155. ’Етоие 1599-ои. ФбХХа 5 ліѵаход ёр.лерсехо|іёѵа>ѵ, хаі
тобтои ахесраХоо, хаі србХХа хеі|іёѵоо 480 т)ріОріѵ]|іёѵа Зіа тоб аХсраёутоо (а'—ил).
СО ліѵа^ Аруетаі ѵуѵ алд хеуаХаІои 0. Тд хеі|іеѵоѵ р,оѵ6отт]Хоѵ ех ура|л|ісі>ѵ 21.
4
— 117 —
50
’Л. ІІ.-Кера|і4а>р
То ётод, ёѵ ф ёурасрт) б хсооі^, ооЗароб ебріахетаі, аХХ’ аХХо; тід ёурафе Зіа роХббЗоо
ёѵ тф) лрсбтср србХХір той ліѵаход оотюд' «ап. 1599»- хаі ёлеіЗ-ф то кеіреѵбѵ ёаті
хоХоббѵ, сраіѵетаі оті б то ^фѲеѵ ётод урафад еІЗе тобто ёѵ тф) ѵбѵ Хеілоѵті ёауатір
той хеірёѵоо србХХір. Мета то сото хоХоббѵ хеіреѵоѵ б хсГ)8і^ ёуеі сроХХа тіѵа ё^
&руфд аурасра асреОёѵта' аХХ’ ёѵ ёѵі тобтсоѵ ебріохоѵтаі та ёпбреѵа Збо лрбаѲета
сгфреісбрата- а') «ТФоі Апіопіо (іігапіі рег Іа 81 8еі1е Лрозіоііса Агс° Рагонахіепяія
еі песпо(п) Міігороіііа Е«еі Магія — 1(532. Мад^іія — 8». — 6') «АѵОіроо той
лаѵіеротатоб хаі Хоуютатоо урб рітролоХітоб тг]д ауютатідд рітролоХеод Пароѵаідіад
т^лертіроо хаі е^аруоо ла(ѵ)тод Еуеоб леХауой хаі тбѵ толо(ѵ) елеуо(ѵ)тод той
Есреаой — ауХб — Маі'оо — тр>. ’Еѵ ётёріі) србХХір' «Іо (Ііасото (тгіЪЪіа Саікііоіо
Ію аііііапо і(п) Кахіа сопіегто диаітепіе іріеяіо ІіЬго еяіаіо ргеяепіаіо аі 8Г Ьео-
пагйо Саігі сіа! 8Г Сояіапііп Реігиііо Саікііоіо — Сгіасото СгіЬіа соійеппо и(
япрга». Каі лаХіѵ ёѵ ётбрср србХХір' « 1677 еѵ роѵі Мартюо. етоото. тіо уарті ѵ.
ёіѵаі. тоо Коѵатаѵтахт]ѵ хаі олюд. роо то парі Хо Зіуод то ОеХоіра роо. ѵау'ф тфѵ
катара, той уо хаі тѵ)д Паѵауіад. хаі тоо ауюо 'Лѵтоѵіоб. тбѵ Мабатеіаѵб. хаі
хаѵто. тбѵ ауіоѵ. тоѵ ахебѵод ёбареаОфѵзаѵто. арт/Ѵ». АбтбОг «1680 — еѵ роѵоі
Дікібрюо. 14 — ЕХауа еб о. 015 то ѵоізоі тоід іікріѵои. оід тіо Кастро. отоід. 5аіра-
Хіад. хаі оірѲаооі. ахо^іо. та уороіа. тоо аѵоОеѵ. ѵоіаоюо. і ііоіхаѵтрютаі^. хаі охоХаі-
рооааѵ то. ѵаато. тоооопартаі аѵѲроттоод а8іхо$. хаі [Заѵо то. оід аіѵОіроаоі ѵаѵ то
Отратаі. окюд. хаі аѵ то іВі ріЗ аіуоѵтад. аХо харахаХо. тоѵ хоірюѵ. ѵа іхеатраіфі
то рарод. ало Хоуоо тоод».
’Еѵ тоід 'фріѲр'фрёѵоід «рбХХоід (а'—ол') леріеуетаі аоуураср^ аѵеліурауод
хаі хокобѴ) ’Іюаѵѵоо Море^іѵіои Іерёюд, -?]ѵ абтод, ыд ёѵ тф) лроХбуір В^лоі, ёлюѵб-
раае «КДШН». Ді^рт]таі еід ё^лоѵта Хбуоод ёрлеріёуоѵтад ёухібріа еід т^ѵ
Ѳеотбкоѵ хаі •Э-аоратюѵ айт-фд лоХоарЮріоѵ Зітдуфоеід еІХт^рр^уад тб лХеІотоѵ (6д
сра(ѵетаі) ёх аоХХоуфд Зотіхфд еід ІтаХікфѵ ф Хатіѵіхфѵ ооѵтеуаурёѵфд улшозтдд.
’Ару. «ПарѲёѵе Маріа, М'фт-фр Ѳеоб, Коріа Кбароо, Иосріа ф|коѵ, [іо-фОеі -фріѵ. ’ІЗой
-ф хХІѵт] тоб 2оХоріоѵ ё^моѵта Зоѵатоі хохХір аотфд, ало Зоѵатіоѵ ’Іора-фХ, лбсѵтед
хатёуоѵтед ^орсраіад-, ЗеВіЗаурёѵоі лбХероѵ. — ’Іыйѵу'фд ёХауіатод Іерей; б Море^Іѵіод
тоід броХоуобаі р^тёра Ѳеой т-фѵ ёсеіларѲеѵоѵ Маріаѵ, т^ѵ оѵтіод аХ-фѲф Ѳеотбкоѵ.
Тфд аХідОіѵ^д ^юфд т'фѵ лрб^еѵоѵ» хтХ. *
Хйрт. 0.211X0.157. КаХХіурасрІа оеотёроо фріаеод 15-ѵ(д ёхат. ФбХХа 137.
КйЗі^ [ІебХаррёѵод блб а-фтйѵ. ’Еѵ тф) ср. 1376 аѵ)ре1юра тоо хаХХіурауоо Зіа урар-
ратіоѵ ёроѲріоѵ < «"Йалер катт^іюаад, іо Ѳеой Лбуе, тёрра хатеіоеіѵ тоо ашт^ріоо
лаѲоод, ІЗеіѵ хаі теХод тйѵ ооѵеуооошѵ аорсроріоѵ ре. логхіХыѵ тфд афд Зе/оеід
рг(трбд еІаЗеЗеурёѵод, ’ішахеір б тХѵ'ршѵ б каі абтфд 'іхётфд, тф) Ѳеф) Вб&х: |».
1.	«Гёѵод Гр-фуоріоо тоб ѲеоХбуоо ». Ару. «Грг^убрюд б Ха^іаѵ^оо ёліахолод
•фѵ бсѵ-фр ёХХоуіріотатод хаі отаѲрбд &уаѵ И-аораоюд» хтХ., ср. I5—За.
— 118 —
Дйо ѵ.атаХо'соі 6ХХ>]Ѵі7.(оѵ -лы81х(і>ѵ.
51
2.	Хріатдд Пааушѵ. «ТлбОгзід тѵ)д трауфдіад табт^д». ’Ар/- «’ЕлеІд’
ахобоад ебаебіод лоіт^ратшѵ» хтХ., ср. 4“. ’'Іое ,Г. (}. НгатЬя, Сіііікіия Раііепз.
Ьіраіае, 1885, о. 25.
3.	Кеіреѵоѵ тт]д траушбіад рета ауоХбоѵ ёѵ таід фаід хаі тіѵшѵ уХшаашѵ аѵшѲеѵ
той хеірёѵои, уеураррёѵшѵ діа тѵ)д уеірдд т°б хаХХіурасрои ’ішахеір, ср. 6а—1376.
Хеір тт)д 17 ёхат. лроаеО^хеѵ аѵшОеѵ той хеірёѵои (блоѲгоешд хаі траусрд(ад) лихѵад
тшѵ ёѵ абтср Лё^ешѵ ёрр'^ѵеіад.
34.
Харт. 0.215X0.172. 18-Т]д ёх.ат. Ф’бХка 26. Кеіреѵоѵ роѵбат7]Хоѵ ех урар-
ршѵ 23. ’ЕлІ той 1 србХХоу «’Ех тшѵ той АѲаѵаоЕои Корѵ^ѵой Тф^Хаѵтоі) Кшѵ-
отаѵтіѵоэло?<(тои». Аитбурасрод той ’ЛОаѵаасои тобтои хшоі^.
’Еліураср'ф «Лбуод іоторіхдд ЕІд т^ѵ блбОеаіѵ той уЕѴореѵои 9-абратод ёѵ
Аіублтср, ЛЕрІ т^д ёуероешд той ороид, блоб діа лроаеиу^д той тбте ауіштатои
латріаруои ’АХЕ^аѵдреІад хиріои ’ішахеір рета ліатешд Э'Ерротат^д хаі рё ахро-
тат-^ѵ дбѵаріѵ тоб хордой -^ршѵ ’1т]аоб ХріатоО ётеЛеоюиру^От] хаі ретебаХО'^, дт^Хад-?;
алд тблоѵ еід тблоѵ, хаі діа тд сраррахі, блоб д абтдд ліатбтатод латріарх'/]с еліе
хаі д.бЛаб'^д ёреіѵе. Діѵ)у^аід *^тоѵ абтт) Э-аирааюд лаХаіа ЕІд т-^ѵ ара6іх'/)ѵ діа-
Аехтоѵ, т-^ѵ блоСаѵ халоюд ёрлЕірод ЕІд тд ЕХХт^ѵіхдѵ тт)ѵ ёретауХшттѵ)(=і)оеѵ алд
тд арабіхдѵ ЕІд т^ѵ хоіѵ^ѵ діаХехтоѵ тт)ѵ тшѵ 'ЕХХт)ѵіі>ѵ». ’Ар/- «Еід тѵ^ѵ арХ^ѵ
т^д [ЗаоіХЕіад тшѵ ’Ауарт^ѵшѵ» хтХ.
35.
Харт. 0.214X0.158. ’Ар/. 19-^д іхат. ФбХХа 357.
Кшді^ ёххХ'^аіаатіх7(д роиаіх^д тоб ѵёоо оиот^ратод ёрлеріёушѵ реХсрдіад
Петрой ХарлабарЬи хаі Даѵг/)Х хаі ’Ішаѵѵои лрштофаХтшѵ г^то дё лрбтероѵ хт7(ра
Петрой Г. ФіХаѵѲЕдои. ’Еѵ тф 1 србХХаг «’Арут) аиѵ ѲесТ) ау[ф т^д та^ешд тоб
ёолЕріѵоб, орОро’э те Хеітоируіад хаі лаѵтшѵ тшѵ аѵаухаішѵ, т-^д те ауЕад теаоара-
хоотг(д хаі ёѵіаитоб».
36.	Д'
Харт. 0.208X0.16. 18-т}д ёхат. 4>бХХа 205, шѵ тіѵа аурасра (95, 106 хаі
151—154). Кеіреѵоѵ роѵботт]Хоѵ, уеураррёѵоѵ блд діасрбршѵ. ’Едшр^Ѳт] т-щ
бко ’Ішаѵѵои ФіХал^Ѳоид. ’Еѵ тоід србХХоід 1 — 6 леріё/етаі ліѵа^ хесраХаішѵ т^д
ёѵ тф хшдіхі леріЕ)(орёѵ7]д оі)уурасрт)д Маврой Маруоиѵіои, етерод яіѵа^ тшѵ ёѵ абтѵ)
рѵ^роѵеиорёѵшѵ аиуурасрёшѵ') хаі ёлютоХ^ Маруоиѵіои Крт)тт]ѲЕѴ (1583) лрдд тдѵ
К/лбХешд латріар^т/ѵ сІерер(аѵ 2-оѵ, іі)д ару;ф «Оидёѵ ауалт]д» хтХ.
1.	ФбХХ. 7—93. (ІМа&'рои ёХауратои Іеророѵауои Маруоиѵіои той Крѵрсбд,
лері т7)д той лаѵауіои лѵебратод ёхлоребзешд». ’Ару. «’Гід рёѵ аѵ е’і'т] ѵ) рё/р1 т°б
ѵбѵ діахратфзааа » хтХ. Мета тд лёрад той хеірёѵоіг сс ТеХод тшѵ лері тт)д той
лаѵауіоу лѵебратод ёхлоребаешд трішѵ рібХішѵ. Еі ті еѵ тоитоіаі тоід тріаі [ІібХІоід
лара тт)ѵ тшѵ орОобб^шѵ уѵшрт}ѵ еіртугаі лоо, аяаХеісрѲг;тш ».
і*
— 119 —
52
’А. 1І.-Керацга>{;
2.	ФбХХ. 94. ’Ллбалаара тоб про; Ѳебоюроѵ Добхаѵ Лбсахаріѵ Хбуоі)
Ыіх7]<рброо ВХеррІЗоі) лері тоб ауіоо лѵебрато$. ’Ару. «’АХХ’ ё^етаотёоѵ Хоілбѵ еілер
брѲйд те хаі йсасраХФ^» хтХ.
3.	ФбХХ. 96“—103“. «Мархоо Ейуеѵіхоб тоб ’Есрёаои аиХХоуіатіха хесраХаіа
хата тг/5 аірёаесэс; тйѵ ’Ахіѵ8иѵіаатйѵ, хаі лрод тоис; Латіѵоо? лері ойаіа? хаі
ёѵеруеіа?». Ару. «а'. Еі тайтбѵ ёлі Ѳеоб ойаіа» хтХ. _
4.	ФбХХ. 103“- 105“. «Той айтоб хиріоо Мйрхои ’Есрёоои тоб Ейуеѵіхоб,
біаті О-ебт^с; роѵосі; хаі тріа$ ёоті, хаі лрбеіаі рЛѵ Зсурі трібсбо^, ой рі^ѵ 8ё ЛЕраітёрш,
хаі Зсаті р] ёаті 8иа<;;» Ару. к ’Албхріаіс;. Прб^ рёѵ т7)ѵ тоіабтѵ)ѵ ёрбттріѵ» хтХ.
5.	ФбХХ. 107—150. Тербсуюѵ ^торіхѵ^, ліѲаѵйд тѵ)$ МеХетІоо тоб ’АѲгркЬѵ,
йсрубреѵоѵ Село рб' хесраХаІои. ’Ару. «Пері тоб трблоо тоб ёухыріа^еіѵ. ’Еухіорай-
^оѵтаі рёѵ ойѵ оі &уюі» хтХ.
6.	ФбХХ. 155—205. «'Ех, тйѵ срроѵтіаратшѵ тоб ёхХарлротатои ейаебе-
отатои те хаі аосрготбстои айОеѵтои ё^ &лоррг;тіоѵ хирі'ои хоріоо ’АХе^аѵЗроб Маиро-
хорбатои». ’Ару. «Пері срроѵѵ/аео);. Оіа лер а^ауёаіѵ ёрбрааіѵ сррбѵ^аі?» хтХ.
Хйрт. 0.215X0.148. 'Ехат. 14-т%. 2=Х15е; 27+586 ^ріОрѵ[рёѵаі, шѵ Іхаѵаі
(аі лрйтаі 33 аеХ18е$ хаі аі аеХ. 578—586) уеураррёѵаі тѵ) 18-т] ёхат. Тб хеіреѵоѵ
роѵбатѵ]Хоѵ ёх ураррйѵ 27, ёуоѵ еід та$ фа$ айтоурбароид Хіхѵ]срброи тоб Ѳеотбхо’э
аг]реаоаЕі$, оіоѵ ларалорлад еід та$ Іерас; Граера^ хаі аѵауѵсЬарата ё^ йХХои тіѵб; хб-
біхос;, ліОаѵшд тоб бл’ бсріО. 30. Еіѵаі 8’ обто$ б тф тилоурасрср ЗоОеІд блб тоб Ѳеотбхои.
1. «’ЕлСурарра ойѵ Ѳеф лері ааолг^ хаі т)оі)у1а$ хаі ріои т)рёрои, тоб
оиѵІатааѲаі биѵарёѵои лрб лаѵтбд ёруои алб алоу?|д уХіоттт]д хаі лраеіад харбіад-
ёѵ ф хаі ріхрбд ёлаіѵод алб 18іа>тіх&ѵ уеіХёыѵ лроа^ербреѵо; тф баіір латрі ’Іааах
тір 2брср- ой лрбд тб тёХод хаі ліѵа^ тйѵ гіеоабершѵ Хоуісоѵ айтоб». ’Ару. «Мёуіата
йрарті^рата» хтХ., аеХ. 1—27. ’Ехббаесос; Ѳеотохоо а. а—хб'.
2. «Піѵа^ ахрібі?)? тт($ лароиа7]с; ли^ібод», т)тоі Хбусоѵ лѲ' ’Іааах той і^броі),
аеХ. 28—33.	V
Еіта аеХІбес; аиѵЕуеід 1 — 586 леріёуоо^і тобс; Хбуои$ тоб айтоб 'Тааах’
тобтюѵ 8ё аі ёліурасраі лаааі ёроОрбуратстоі. ’Еліураср^ (а. 1 )• « Тоб ёѵ ауІоі$ латрб;
Ѵ)рб>ѵ &66а ’Іааах тоб Иброо, аах^тоб хаі аѵауімрт/тоб, тоб уеѵорёѵоо ёлюхблоэ
тг/5 сріХоурІатои лбХеш; ГФѵеиІ Хбуоі аах7]т-хоі, урасрёѵте; рёѵ лар айтоб 181а уХшаа^,
ёрр'^ѵеиѲёѵте^ 8ё блб тйѵ баіазѵ латбрюѵ ^р'оѵ абба Патріхіои хаі тоб ібба ’ЛбрарІои
тйѵ сріХоабсрыѵ хаі т^оуаотіоѵ, тйѵ ёѵ тт) Хабра ^аиуаааѵтюѵ тоб ёѵ ауіоі? латрбд
^рйѵ 2&6а». ’Ару.'уаІІерІ йлотаут^ хаі роѵауіх?^ лоХітеіа;. 'О ербёо; тоб Ѳеоб
беру^ ёоті тѵ)д йрЕт^е»
\<++	38.
Харт. 0.21X0.16 'Ехат. 18-т^. ЗелЙес; т)ріѲрт(рёѵаі 249 хаі србХХа 11
ліѵахос; ёрлЕріеуорёѵюѵ. Тб хеіреѵоѵ роѵбзттуХоѵ.
— 120 —
Дбо хатаХо^оі 6ХХг)Ѵіибѵ шіМѵ.илі.
53
’АѵепІурасрод рібХод лері ралтіаратод, Зіфрфрёѵт] еід оѲ' хесрбсХаіа. ’Ару. «Тд
раптіара, ф хёурт^таі т) хаО’ т^рад ’ЕххХфаІа еід хаѲараіѵ арартійѵ ^рйѵ, обх ё^
&ѵѲрі6пыѵ, аХХ’ ёх Ѳеоб ёатг лад дё од аѵ тд Э-ебОьѵ доѲёѵ риат^рюѵ тоо рапті-
аратод &Ѳетт)аад аѵОріопІѵфѵ хатаахеит)ѵ риатѵ]рІа)ѵ аѵті Э-еІои раптіаратод Хабтд, ой
диѵатаі еіаеХѲёіѵ еід т^ѵ [ЗааіХеІаѵ тйѵ ойраѵйѵ. КесраХаюѵ а'. Графіиѵ лрдд Таіраіоид
тд ахебод т^д ёхХоуфд» хтХ.
39.
Харт. 0.205X0.145. сЕхат. 18-ідд. ФбХХа 208. ’Аѵібѵироі «алоа^реійаеід еід
та лрбтера аѵаХитіхёі, хаі лрйтоѵ еід тд лрйтоѵ ёх тфд ё^у^аешд тоб ФіХолбѵои.: —
ТІ теХеаюирубд роі тріад Іаубѵ хаі теХод тф поѵфіаті офтрэ. ’Ару. «СО аиХХоуіардд
уѵйоід тід ёатіѵ» хтХ.
40.
Харт. 0.204X0.155. Діауороі урасраі 18 — 19-фд ёхат. ЕеХІдед ^ріѲрѵ^рёѵаі
377 — 901, йѵ Іхаѵаі ретатопіа|лёѵаі, ётераі 8ё йурасроі оіоѵ аі аеХ. 386—392, 453 —
454, 615—619, 786—787, 830—835). 'О хйоі^ оитод, ойтіѵод, сраіѵетаі, блі/руе
хаі тброд лрйтод, ёдыртрѲѵ] тф ауоХф блд К. Коорідои. ’Еѵ тф аеХІді 90Г «Каі тбое
^иѵ тоід йХХоід лёХеі Прохопіои ПеХопоѵѵфоІои». Тоб айтоб Прохопіои (тоб ёх Дф-
рфі&аѵфд) ебріахетаі афреііиаід ёѵ аеХ. 895 лері уоХёрад ёѵ 'Рюаіа хатбс тд ётод 1831.
1.	ЕеХ. 377 — 385. Дараахфѵоб еророѵ^іуои ёх Аелеѵоб ’АхарѵаѵІад ёлі-
атоХаІ ёх Построй урасреіааі рета^й тйѵ ётйѵ 1735 —1737. СН лрйтф тер ’Арт^д
«Хоуиотссф) рфтролоХІтф» Хеосрйтф. ’Ару. «Ойу ала^ аХХа лоХХахід» хтХ.
2.	2еХ. 393—442. «’ЕліатоХаІ тоб аосріитато?, Хоуіштатои те хаі лаайѵ
тйѵ ёліатфрйѵ аріатои дідаахаХои, хиріои хиріои Махаріои Іеродіахбѵои Патріои».
ТІ лрйтф аѵіоѵбркр. ’Ару. «’Аала^ореОа аои ёх фиуфд тт)ѵ теХеібтѵ]та абѵ тсТ^ X р і -
атдд аѵёатт] тф аютѵ]рІ(р аапаарф. ТІхеѵ йасраХйд лаѵта» хтХ.
3.	ЕеХ. 443—452. «’АатроХоуіха хата хаіробд і’хрё^Хіра, Фд лроуѵыатіха
аеафеіа)|іёѵа, йд ахоХобѲмд сраіѵоѵтаі». Мета тд лёрад тоб хеірёѵоіг «ТёХод. ёѵ
уеірі лара Прохоліои Іеророѵйуои тоб ёх Д'фіфт^ѵуд тфд ПеХолоѵѵѵ)аои.
Маіои х' ёѵ Ки^іхои ёларуіа хиріои хиріои ’АѵѲірои уёроѵтбд рои».
4.	2]еХ. 455—504. «’ЕліатоХаІ тоб аоуоХоукотатои ёѵ Іеродіахоѵоід хиріои
Махаріои». ’Ару. «Тф папа хир ’Іахйбср. Ііаѵта ч^хеѵ '/]ріѵ та 8іа тоб гРйд» хтХ.
5.	2еХ. 504—525. «Тоб ^ідаахаХои КыѵатаѵтіѵоилбХешд хиріои ’Іахшбои»
ёлютоХаІ, <Ьѵ т) лрйтѵ] тф Іеродіахбѵср Махаріір тф Патріір. ’Ару. «Врадёа рёѵ
хаі уХІаура» хтХ.
6.	ХеХ. 525. Коора аруіепіахблои КшѵатаѵтіѵоипбХесид ёліатоХ'^ тф айтф
Махаріір. 14 Маіои 1718.
7.	2еХ. 529 — 534. Крітіои ХоуоОётои ёліатоХт] Махаріір, 11 Дех. 1723.
Еіта (а. 534) ётёра ХіхоХаои Маирохордатои тф аитф Махаріір.
ЕеХ. 536 хаі ё^д. ’ЕліатоХаІ «ёх тйѵ тоб Д^рѵ/тріои апХа~і» лрдд
діа^броид, хаі лоХиаріѲроі ётераі йѵйѵироі.
— 121 —
54
’А. 1І.-Кбра|іви»ь
9.	2еХ. 702 —784. Тблоі ёліатоХшѵ. ’Ару. «'ТлдЗесура пй; ѵа ураф^ рѵ^-
тролоХітт); тгрд^ тоѵ латріаруѵ(ѵ».
10.	2еХ. 785. Дбо аиѵгауаі. а') «1ІЛ; ѵа хар-ід; раѵт^обѵі хіѵ^тіхдѵ хатб-
Хіхоѵ». 6') «"Етероѵ, л<»; ѵа хартд; лотдѵ хіѵѵ)тіхбѵ».
11.	^еХ. 588 — 699 ретатоліарёѵаі. ’Еѵ абтаі; леріёуоѵтаі а) «МеХётаі еі;
той; уирѵаотіхой; тблоі); тйѵ ёліатоХіхйѵ уарахтт)ро)ѵ, ё^ айтоауебіоо хаі апара-
ахеихатсі);». ’Ару. «АХлоі рёѵ аХХоі; ёаХаіхааіѵ» хтХ., аеХ. 588—633. — 6') «Ги-
рѵаората еі; тд ёліатоХАрюѵ той КорибаХёш;». ’Ару. «Еі; тдѵ ёухсоріаатіхдѵ тблоѵ.
’ЕобОт] лотё аѵарета^й еі; той; лроеатой;» хтХ., аеХ. 634 — 690. — у’) ПрбаѲетоі
атдшйаес; Прохолюи тоб ёх Дт/ргр^аѵт];, ёуоиоаі ауёосѵ лрд; тѵ(ѵ абууроѵсѵ айтф
Іоторіаѵ тйѵ ёххХтріаотіхйѵ ёларуійѵ ХаХхѵ^обѵо; хаі Ки^іхои, аеХ. 691 — 699-
12.	2еХ. 788—829. «Гирѵаарата еі; той; ёлютоХіхой;» тблоі);. ’Ару.
«а'. ’Алд оаа ёуаріаеѵ д Ѳед;» хтХ.
13.	2еХ. 836 — 889. «Тблоі ёліатоХшѵ».
Харт. 0.212X0.155. ’Етои;
41.
1678-ои. ФбХХа 113. Тд хеіреѵоѵ роѵбатѵ^Хоѵ
ёх ураррйѵ 14 рета реуЛХшѵ лоХііурсоратіатшѵ, ёліурбасоѵ хаі лоіхі'Хш; ёухехоарѵр
рёѵшѵ дсрхтіхйѵ хесраХаішойѵ урарратсоѵ.
АІ три; Іераі Хеітоируіаі, V) тоб Хриаоатброи (ср. 1 — 40), 7) тоб ВааіХеІоо
(ср. 41 — 90) хаі тйѵ лрот]уіаарёѵсоѵ (ср. 91 —113). ’АѵшОеѵ тйѵ ёліурасрйѵ абтйѵ
ебріохетаі аѵа ёѵ хбарт)ра- аі ёхсрюѵт^аеі; ёриОрбуралтоі. ЕІ; тд тёХо; тоб хсбдіхо;
(ср. 113а)’ «СН паробаа Этіа Хеітоируіа, ёур&рѲѵ), 8іос узірд;, ёроб Маѵоі)Т|Х аѵа-
уѵсЬатои, ёх т^; лерісрірои лйХеш; ’АттаХеІои, еі; ётои; Х(ріато)б, аудч]. рт)ѵ^, ’Іои-
ѵіои — хб'».	\ \\ О
Харт. 0.207X0.145. ’ Етои; 1711-ои. 2еХ18е; т)ріОр. 194. Тд хеіреѵоѵ роѵб-
атт}Хоѵ ёх ураррйѵ 22.
1.	2еХ. 1 — 37. «Тоб ёѵ ауіоі; латрд; 7)рйѵ Мархои аруіеліахблои ’Есреаои,
аиХХоуіатіха хесраХаіа хата Аатіѵсоѵ». ’Ару. «Тд лѵебра тд ауюѵ ёх латрд; хаі
иіоб ёхлореибреѵоѵ» хтХ. КесраХаіа Х<7-\К □ '
2.	2іеХ. 38 — 47. « Рт)аеі; тйѵ ауіыѵ ёх тоб латрд; Хёуоиоаі то лѵебра тд
ауюѵ, хата тг(; тйѵ Аатіѵшѵ хаіѵоторіа;». ’Ару. «'О аую; ’АОаѵаою;» хтХ.
3.	ЪеХ. 49 — 53. II аеХі; 48 йурауо;. «Тоб ауиататои латрііруои Ксоѵ-
отаѵтіѵоолдХеш; хйр ГеѵѵаЗІоо лері тг}; О-зіа; риатаушуіа;». ‘Ару. «Прйтоѵ рёѵ
ойѵ уіѵйахеіѵ дсреілете» хтХ.
4.	2еХ. 54—119.
^тг(рат<оѵ т) хесраХаішѵ. ’Ару.
ха'1 Р^ХРС тйѵ «торсотатшѵ, тйѵ
дрітои т^; МеуйХт}; ’ЕххХі^аіа;
Аѵеліурасроѵ лері Осіа; лроѵоіа; ёх бёха аиѵіатЛреѵоѵ
«Еі ёаті лроѵоіа лаѵтшѵ, тйѵ
оараѵісоѵ» хтХ. ЕІ; аеХ. 119‘ «’Аварки аруіраѵ-
уеірі ретеурасрѵ) тд ,афіа' ёто; тд хоароаштт^рюѵ.
бХшѵ, тйѵ рершѵ,
ьѵо хаткХо^оі ЁЛЛ^ѵіхшѵ хсаВІиыѵ.
55
Моиѵг/ійѵос; ёбобрд ёлі еіхаді тріера тэд ау(а хаі |іеуаХѵ] Трітур сора ѵр ттр ѵихтбд.
]іета т?)Ѵ Э-еІаѵ ахоХоиОеІаѵ тоб орОроу».
5.	ІЗеХ. 120 — 194. «Гесоруіоу Кореааіоу тоб Хіои, Іатроб хаі -ІІеоХбуоу,
лері Аесар лроѵоіа;». ’Ару. «’Елеідт) 6 блатор тйѵ лрооріар.йѵ» хтХ.
43.
Харт. 0.205X0.145. ’Еур&р] хата то лрйтоѵ 7}рлаи тгр 18-тр ёхат. ФбХХа
161 (аѵті тйѵ хата, тт)ѵ аріОрріѵ 158) ФбХХоѵ 9 аурасроѵ.
1.	ссАоихіаѵоб ёѵблѵюѵ» |іеО’ ёрр.7]ѵб(ад фіг/аусоуіхтр, ср. 1—8.
2.	«'ОрУ/рои |іатрауо|іэо|іауіа» реО’ ёррѵреіас, ср. 18 — 29.
3.	« ПиОауброо урооа ёлтр> реО’ ёрртреіас, ср. 29 — 32.
4.	сс’АѵОоХоуІад оіасрбршѵ еліураррйтсоѵ » ПХаѵобдт] тд лрйтоѵ трт)ра, реО’
ёрртреіаб хаі тіѵсоѵ ауоХбоѵ, ср. 33—.158.
44.
Х4рт. 0.212X0.142. 'Ехат. 19-7)6. ФбХХа 48, <Ьѵ тріа аурасра (43, 44,
48). — ’ЕххХтзоіаатіх^б роігаіх^с; реХсодІаі Пётрои Мперехётоі), Даѵі-^Х лрсотофаХтоУ
хаі ётёрйѵ оіоѵ ёѵ ср. 23 сслоАдла Грт)уор(оу Іеророѵауои » (="А^юѵ ёотіѵ). ётероѵ
«ВааіХеіои Вц^аѵтЕоо» ёѵ ср. 26, тд а ЕйаууеХі^оиуѵ)» Грт)уор(оі) Іеророѵіуои ёѵ
ср. 27, хаі «Дорастала дхтатр/а еІ$ рёХод арудѵ лара І\" м7 X.». 'О хсооіб
аруетаі обтсо- сс Тд лардѵ фаХХетаі ёѵ тѵ) артохХаоіа- дс/ороѵ Петрой Млерехётоо
дхтатролоѵ ».
4б'. .
Хйрт. 0.197—0.147. ’Ару. 18-т]б ёхат. ФбХХа 273. ’ЕлІ тг^ лрсотт]? тоб
атаусорато$ ліѵахЙо^- сс тд лардѵ бларуі ха|іоб тоб талеіѵоб Тсоаѵоо КаХ([іѵіаЗтоо»
Тд 1-оѵ србХХоѵ аурасроѵ.
’Еліурасрт)- ссЕтсуірарюѵ аиѵ Ѳ(е)й ауісо лХоиаісбтатоѵ хаІ хаХосрсоѵіхдѵ леріёуыѵ
лааа(ѵ) т?(ѵ ахоХоэОеіаѵ тйѵ троларіыѵ тоб оХоо ёѵіаотоб хата та^іѵ оиѵтеѲеіаас.
еі? ѵёоѵ хаХсоліарідѵ лара тоб тірісотатои, хаі рюиасхсотдстоо хоріои Хроаасрт) тоб
Мёоі>. хаі лрсотоф^.ХХтоі) тгр тоб Х(ріото)б МеуаХт^с; ’ЕххХтрІае».
46.^
Х&рт. 0.198X0.142. ”Етоид 1704-оу. ФбХХа іб' хаі аеХЙер 258. Тд хе(р.еѵоѵ
[іоѵдатѵ)Хоѵ.
Хебаотоб К!)|ісѵ^тоі) %ѵеліурасроб ёрр,7]ѵе(а тйѵ лері аиѵта^есор ’АлоХХсоѵіоу.
’Арутс) тоб лроХбуоі)- ссДсуѵ) ті)б хата урар.цатіхі?/ѵ е^есод дХооуерёатероѵ діаірои-
р.ёѵт]б» хтХ. ’АрХ'// тоб хеі|іёѵоу ссАІтіатіх^ озѵтаоаоѵтас аі ех тт)б ебОеІар хаѲарйд
уіѵдріеѵаі Врааеі$» хтХ. ТёХо^- «'О ойѵ &р.срб1ѵ ёухраттр обтйс; ёатаі урарцатіхбд.
тёХо$». Мета тобто* «Е?Хт)сре лёрар аѵтіурасрг^ паройаа урарратіх-?) хата
— 123 —

то аф8' етод еѵ рѵрЛ Наруурлмѵі. Іотарёѵср. атбѵт тоХдф хаі |іб/Ѳ(і). ’Л^арІоо Іеро-
аахбѵои. тоб ёХа/фатои ёѵ атоиоаіо’д. тоід хата т^ѵ ВаоіХебоиааѵ т.оѵ хбХесоѵ
осатеХоиоіѵ ».
47.
Харт. 0.199X0.135. Прйтои т^ріаеод 19-ѵ]д ёхат. ФбХХа 330.
’АѵОоХоуІа ёххХтріаатіх^д роиаіх7(д рета Т'ѵсоѵ ётатІтХоіѵ хоору]ратшѵ аі
ёяіурасраі [бооб/рооі хаі ёкі/ризос. 'Ар/. (ср. 1“) а'Архѵ) обѵ Зеф ау«і> тйѵ хехра-
уарішѵ тйѵ ёхтй 'ф/шѵ реХотсоп^Ѳёѵтшѵ ~ара ауіоо ’Ісоаѵѵои Дацаахт]ѵоб». —
ФбХХ. 42 хё. ПоХиёХеоі Даѵг?/Х хрсотофаХтои, Пётрои ІІеХолоѵѵтріои, Пётрои Мяере-
хётои хаі Хриайсрт} тоб Хёоо.— ФбХХ. 104 хё. Пааахѵоаріа ’Іоаѵѵои хрсотсфаХтои,
Пётрои ПеХотсоѵѵтрІои, Грт^уоріои хрсотофаХтои. — ФбХХ. 121 хё. До^оХоуІаі ’Іахйбои
тгрсотофаХтои. — ФбХХ. 145 хё. «'Етера та&д тйѵ Зо^оХоуійѵ хир Пётрои ПеХо-
тсоѵѵтріои». — ФбХХ. 185 хё. Хероиёсха Пётрои Ви^аѵтіои той Фиуа. — ФбХХ.
201 хё. Хероибсха Пётрои ПеАолоѵѵгрІои. — ФбХХ. 2355 хе. Коіѵсиѵіха той ёѵіаитои
оХои. — ФбХХ. 281 хё. Коіѵсоѵсхсс хат ѵр/оѵ тйѵ Киріахйѵ. Пётрои ІІеХохоѵѵѵрІои. —
ФбХХ. 3036 хё. « Коіѵшѵіха етера хир Пётрои Пифаѵтіои той крсотофаХтои».
48.
Сагпеі /арт. 0.139X0.20. ’Лрх- 19-т]д ёхат. ФбХХа 230, йѵ та езуита
ёсрѲаррёѵа ёх а^фесид, етера оё ітоХХа ре6Хар|іёѵа бср’ и8атод.
«Ьа Іоі паіигеііе ои ргіпсірев рііуйідиез (Іе Іа тогаіе, (іёііиііч (Іе Гограпі-
ваііоп (Іе Гіютте еі сіе Гипіѵеіъ». Кеіріеѵоѵ уаХХіхоѵ |іета [іетасррАаесод ёХХ^ѵіхг^
йтеХенЬтои, кроббса^д В^ХР1 тр16)Ѵ рбѵоѵ аеХОюѵ. ’Ато сриХХ. 136 хё. «Саріі^іо VIII.
Йігаііо (Іаі Сопігаііо восіаіе оѵѵего (Іаі ргіпсіріі <1е1 Лігіііо роіііісо (1і ’. (1. . . .»
49.
Мербраѵ. 0.20X0.14. 'Ехат. 10 — И-ѵ)д. ФбХХа 299. Тд хеіреѵоѵ роѵб-
стт]Хоѵ ёх ураррйѵ 21.	\
ТетраеиаууёХюѵ. а') МатОсйод, ср. 3—78.л-Аб') МЛрход, ср. 89 — 144. —
у') Аоихад, ср. 140 — 237. — 8') ’Ісоаѵѵ^д, ср. 238 299.
'Ехйатои еиауунХіатои тд х^іреѵоѵ ё/еі еід тѵ(ѵ ар/^ѵ ёгатітХоѵ хбар^ра
хіоесдёд. Тйѵ хесраХаІыѵ аі ёхсурасраі 3-а урацратгиѵ хесраХаіыойѵ ёпг/риашѵ оі дё
тоитсоѵ уеѵсхоі таѵахег, йѵ а(;>^оѵтаі треід (6 тоб Мархои, Аоиха хаі Тшіѵѵои),
ёриОрбурактоі. Ьѵ тоід <рблХосд 1а хаі 2° обо блоаёХіда хоарѵ^рата херіхХеіоѵта та
^5’ «Каѵйѵ а' ёѵ ф бі 8' ».\^— «Каѵйѵ у/ ёѵ ф оі 6'. Каѵйѵ 0' ёѵ ф оі 6'»-
АІ аеХідед 16—2 а
50.
Харт. 0.175X0.12. ТёХоид 18-т]д ехат. Филда 198.
\' ’Е^П'расрѵ «До^аатіха той ёотеріѵои йпоате/ои те хаі аіѵсоѵ той оХои ёѵі-
аитоб, тйѵ те беохотіхобѵ, хаі гЬе&р7|ТоріхЛѵ ІортЛѵ, хаі ёортаСо[іёѵ<і)ѵ іу((оѵ, атіѵа
-121
Мю -латаХо-^оі ёХХцѵіхйѵ хыЗіхшѵ.
57
аоѵетёО'узаѵ ёххХтріаотіхйд пара той (рои)зіх.оХоуіютатои оібаанаХои хиріои хйр
Петрой той I ІеХопоѵѵт/аіои Харпабаріоо тѵ(д той Хріатой ЛІеуаХ^д ’ЕххХтріад)).
Епі уйлХои аурасрои ебріахорёѵои про той хеірёѵоіг «Каі тббе айѵ тоід аХХоід
1 рТіуоріои Іерооіахбѵоо: пата то ПаХтаХірбсѵі еід той Фелой той ’Іѵрой т^ѵ ёххХт]а(аѵ
ебріахорёѵои. бѲеѵ еід ёѵ» (кіс).
51.
Харт. 0.173X0.11. ’'Етоид 1806-ои. ФбХХа 107.
«’Ару^айѵ Вей ауіер тг(д хоіѵ^д параобаесод хаі теуѵоХоуіад тт]д роіюіхт)д
т^уѵ^д, т'9б періеуобаѵ^д хата ахрібеіаѵ паааѵ тёуѵт/ѵ каі ёѵёруеіаѵ тйѵ еріоѵйѵ
1ѵ аиѵтбрср трбтар. аиѵетёО^ ое пар’ ёроб той іоіоо урауёсод ’АпоатбХои той пІхХ’^ѵ
Кйѵата Хіои. ёѵ ёт(е)і аепт^ріер аш<=,'. еід Керпіт^ уаѵі». ’Ару. «Аруі^ реат}, тк^од,
хаі ейат'^ра паѵтшѵ тйѵ агдіадйпѵ» хтХ.
52.
Харт. 0.17X0.107. Прйтои ^ріаеод 18-т]д ёхат. ФбХХа 158.
«Катабааіаі тйѵ беапотіхйѵ хаі 8’еор^торіхйѵ ёортйѵ, аоѵтеѲеіааі хата
то еіерод (== берод) тт)д тоб Хріатой МеуаХ-^д ’ЕххХтрІад пара той роиаехштехтои
хйр Пётрои Харпабаріои ІІеХопоѵѵ7]аІои ёпі йуеХеІа тйѵ уріатіаѵйѵ». ’Апд србХХ.
141 хё. « Кехрауаріа рета тйѵ пааапѵоаріепѵ абѵтора».
53.
Харт. 0.172X0.115. Деотёроо ѵ}реаеод 18-т;д ёхат. ФбХХа 52.
’АхёсраХод аоХХоуѴ) Хоріхйѵ поіт^ратіыѵ рета Зеіурато- тоб рёХоо^ айтйѵ
оса. тгй ёххХѵ^оіаатіх^е а^раоосрыѵіаб, ати/йд оё (ЗебХаррёѵт] поХХауоб б<р’ обатод.
Х^рекотеа' а') « Граррата хаі рёХод Пётроо ПеХопоѵѵтріоо<р. 7а. ’Ару. «Тібра
пХёоѵ ёуѵшріаОт)». — 6') «Граррата хаі рёХод ’іахо'ійоѵ прсотоф'&Хтоіг аѵауоѵтаі
8ё прод тдѵ паѵауійтатоѵ хбрюѵ Герааіроѵ патріаруру; тдѵ Кбпрюѵ», ср. 76. —
уг) «Ыіх7|<р6рои аруідіахбѵои», <р. 10“. — о') «Граррата хаі рёХод Хіхтдсрброо
йруідіахоі)», ср. 10’. ’Ару. «Тдѵ х.аОеѵа рад б ”Ера)д ѵа уеХссатд '^рпореі» хтХ. —
е") «і]ераі, обтіѵод поіт^т^д б Тараѵ(Ха^д, рсраіХіхдд уаѵеѵтёд, тбѵіара оё Хіх'/]-
ерброи». <р. 11®' ’Ару. «2оіХё ухюо^ёХ роиуіроіюабёр» хтХ. — а;') «^ера* таоо-
оаѵіхоѵ, опер дідс рбѵг^ ахо^д ётоѵсаОг^ парос Ксх^срброі) аруідіахбѵоо прдд Х&ріѵ
тоб работой абтоб Еахрроѵіои», ср. 126. — С) «Еарні тоб періер^рои уаѵеоё
<’Іара>іХахюй рааіХіхоб’ ётоѵіаѲ'^ оё пара Міхт]срброи тоб т^д ’уіѵтюуеіад аруі-
діахбѵои», у. 29“. — т[) «Тшаѵѵои прытофаХтои прдд тдѵ паѵауійтатоѵ хбрюѵ
Еароіл^Х», ср. 35б. ’Ару. «’Есрбсѵ^ ’^Хіод Харпрдд» хтХ. — Ѳ') «Хбѵта^ід урар-
ратюѵ хаі реХод Тахйбоо прытофаХтоо аѵауорёѵѵ) еід тдѵ паѵауійтатоѵ патріберу^ѵ
хйр Хебсротоѵ ёѵ тѵ| Веитёра абтоб патріаруеіа. Манар оеухіау», <р. 44“. —
Г) « Грбсррата Герраѵоб ИаХаійѵ Патрйѵ, рёХод 8ё Міхтурброи &руі8іахбѵои », <р. 45. —
- 125 —
58
'А. Л.-КЕра|ііш;
іа) сс’Ех тйѵ Хоріхйѵ |лёХо; 5ё Ыіх^срброі). Маха|л зет арал'аѵ », ср. 47. ’Ару.
а Мё (орхіаО'/]хеѵ б ”Ерсо; хаі аир<рйѵ7]ае ра^т)» хтХ.
54.
Мербр. 0.17X0.13. "Ехат. 13-/(;. ФбХХа 337, соѵ бХіуа тіѵа уартіѵа, лрозте-
Оёѵта хата тт)ѵ 14 ёхат. То хеіреѵоѵ роѵбзт7]Хоѵ ёх ураррйѵ 19. АІ ёліурасраі
ёроѲраі’ та архтіха хб<раХаійот] отоі/еіа ёриОра. Дбо хоор-флата тетрауйѵоо аууфлато;
тгараХХ^ХоурсИрроі), ёр’эѲра аруібтера, ёѵ србХХ. 13х хаі 256“. "Етера бхтсо бХооёХіоа
ретафл тйѵ србХХ<і)ѵ 6 — 10. ’Еѵ тоі; србХХоі; 102“ хаі 1586 обо ріхроурасріаі бХо-
оёХібоі, ёсрѲаррёѵаі, ларіатйзаі тоб; ебаууеХізта; Мархоѵ хаі Аоохаѵ.
ТетраеоаууёХюѵ {лета ліѵахо/ѵ тйѵ хесраХаІсоѵ, реО’ блоѲёаесоѵ, ёѵб; ёлі-
ураррато; еі; тбѵ Аоохаѵ хаі ёѵб; ётёроо еі; тбѵ ‘Іспаѵѵ^ѵ. ’Алб ср. 5 —10 сс ТлбОеаі;
хаѵбѵшѵ тѵ); тйѵ ейаууеХіатйѵ аорсрсоѵіа;» хаі абтоі оі хаѵбѵе;. Про ёхаатол» ебаууе-
Хіоо хроаетёОт}ааѵ тт] 14-ѵ} ёхат. аі аруотеХеіаі тйѵ ёѵ тоі; ѵаоі; аѵауіѵсоахорёѵсоѵ
леріхолйѵ.
55.
Харт. 0.165X0.142. ТёХои; 18-ѵ(; ёхат. ФбХХа 165, соѵ тёааара аурасра
(1, 3, 131, 164).
СО ’АхбсѲіато; брѵо; реХолелоіг]рёѵо; еі; 1 Ур/оѵ бпб МаѵоЦХ КХаВа
(ср. 4 —130), хаі лаХіѵ алб тоб А рёурі тоб Ѳ бтсб ссхбр Маѵои/,Х ХарлаЗарІоч
тоб Хроаісрои хаі ёѵ роіюіхоі; бсріатоо 8сВаах4Хоі>» (ср. 132 — 163). Еіта (ср. 165)
тб сс ’Ауал^аш ое, Кбріе, гі іа/б; цоо» хтХ., бпер сс фаХХетаі еі; тбѵ аапаз|ібѵ л^б
тоб Іероб аи|л66Хоі). ЕбѵОеоі; хбр Тахйбоі» тлрсотофаХтоо. ’И/о; /.	». с
56.
Харт. 0.166X0.117. Прйтоо ^|л1ого; 19-т]; ёхат. (рбХХа 205. — Мо’эзіх^
аѵѲоХоуІа ’Еліурасргу сс ’Ару^ абѵ Ѳеф ауіср т^; тйѵ іѵаухаютёрз
тглггіАи	ГТ-Л	____*1
»ѵ аѵОоХоуІа;. Тб
карбѵ сзбѵѲеаі; Петрой Хартабаріои тоб ПеХолоѵѵ7]аІ^).' т^уо; пХ. а'. ’Аѵ^р іХХ^Хобіа
|лахй.рю;» хтХ.	гЧ \. \ \
57.	^
Харт. 0.165X0.115. ГІрштоо >)р,[аео; 19-ѵ]; ёхат. ФбХХа 177.
Ао^аотарюѵ. Еліурасртр сс’Аруі^ акѵ Ѳеф йуіср тйѵ бо^аатіхйѵ тоб ёѵіаитоб
тйѵ аіѵсоѵ. ларе|лоб ’АлозтбХои. обѵѲеаі; тоб Йіои ураірёсо;».
. .... 581
Мер.6раѵ. 0.16X0.135. ТёХо; 12-/]; ёхат. ФбХХа бпёр та 204. Тб хеІ|іеѵоѵ
оІат/]Хоѵ ёх ура[А[лйѵ 23. ’АхёсраХоѵ хаі хоХоббѵ. — Тюаѵѵои тоб т^; КХІ[іахо;
лѵеі)|латіхаІ лХахе;, йѵ лротетахтаі [ііо; тоб Тсо&ѵѵоо ахёсраХо; (бслб тйѵ Хё^ешѵ
сс . . . . тйѵ поір.?]Ѵ йѵ . . . тг]ѵ . . . сробераѵ»), блбѲеаі; тйѵ Хбуалѵ |іет’ ёліураср^;'
— 126 —
Дйо хатоіХо^оі	и(і>В(хшѵ.
59
«КХіра^ Э’зіад хаі Іерад аѵббои», хаі ліѵа^ тйѵ Хбусоѵ. Еіта абтоі 61 Хбуоі рет’
ёлітітХшѵ таіѵюеі&йѵ лоХи^раіратіатшѵ хаі ёліурбаюѵ хоор^ратіиѵ. НоХХауоб лері
то хеіреѵоѵ ёѵ таід фаід ейріахоѵтаі аубХіа лроатеОёѵта хата т^ѵ 14-т]ѵ ёхат.
’Алд срйХХ. 204 хё. б «лрдд тбѵ лоірёѵа Хбуод», теХеитйѵ еід тад Хё^еід- «-О-ерёХюѵ
тёОеіхад раХХоѵ».
59.
Харт. 0.19X0.11. Деитёрои т)ріаеод 18-т}д ёхат. ФбХХа 102. То хеіреѵоѵ
оізт^лоѵ. Елі тѵ^д аѵш срад той ср. 2“- «’Ех тоѵ тоб ’АОаѵаоІои Ѳеоосорідои Корѵт/ѵоб
1 фт]ХсІѵтои дѵорааіаі тйѵ теуѵйѵ, ёліатідрйѵ хаі тйѵ реуаХаіѵ оиѵареюѵ ураіхоХатсѵа».
Еіта т) хиріа ёліурасртр „Мошепсіаіига ѵосаЪиІоппп агііит еі таіогши Гаспі-
1аІит“. ’Ару. „Тііесіо^іса1 ѵосев. Бе 1)ео. Ѳебд. І)еих. Ѳебтт^д, Беііак. то чіеіоѵ.
ііііпіеіі“ хтХ.
60.
Ф&хеХод, ёѵ ф сриХаоаоѵтаі 4 уартіѵа сриХХа ё^ауѲёѵта ёх ліѵахібсоѵ ла-
Хасоб атаушратод. — 1) ’ЕліатоХ^ абтбурасрод Махаріои Патріои рт)х. 0,113,
лХ. 0,085, еуоиса обты* «Аоуибтате хир Ксиѵотаѵтіѵе, еКт^д буіаіѵоіѵ. то ларбѵ рои
аХХо 8ёѵ еіѵаі лара ѵа т^ѵ уаіретѵра) хаі ѵа тфѵ ёѵОиріааі тфѵ лроХеуОеІсаѵ ла-
раууеХІаѵ рои, оті ѵа рад атеІХідд то лері уеѵёаесид хаі срОорад уХ^уора, оіаті
то /реіа^ораі. ёт^і тѵ^ѵ ларахаХіо ѵа хар'/] аиѵторбтероѵ хаі то хартерш тйра:
(.*18ад тоѵ урафаѵта». — 2) ’ЕліатоХ'^; тера/юѵ, ё^оѵ бліаѲеѵ то «’АХе^аѵбрір еід
Вретеѵіаѵ 1704 Маіои 22». — 3) Аеіфаѵоѵ аитоур&срои ёлютоХт^ ’АѲаѵаоіои ла-
тріаруои 'Аѵтю/еіад алд 3 'Іоиѵіои 1725 лрдд тіѵа Кшѵотаѵтіѵоѵ.
............................................. ,	О
ІЪѵ тѵ] Рі6Хю0ѵ(Х7) т-^д реуаХт)д тоб Гёѵоид И^оХ^д ебріахетаі хататеѲеі-
рёѵод лрдд сриХа^іѵ хйді^ Хеітоируіхои ЕиаууеХіои аѵф/лоѵ тоід ёѵ Т^ібаХІір Хасреі-
ролоиХеІоід ’ Ехлаідеитт^ріоід.
СО хйбі^ оитод ёатаусбО^ ётеі 17 00-й. ’АріѲреі <рйХХа ла/ёод /артои 367,
рѵ^хоид 0.385, лХатоид 0.265. ’ЕлІ той сриХХои 2 аѵауіѵсоохетаі тоито’ «Тд лардѵ
Іердѵ ЕйаууёХюѵ діѵ^хеі тѵ) рібХіоѲт^хтд тшѵ ёѵ Т^ібаХІср 2асреіролоиХеіа)ѵ ’Ехлаі-
деитт]рІсоѵ. ’Еѵ Т^ібаХЬр тэд 3-тг) Ыоербріои 1698».
Тд 1-оѵ срйХХоѵ тоб хйВіход аурасроѵ, та 8ё уеураррёѵа срйХХа ёхоиоіѵ фад
еиреіад. То хеіреѵоѵ ёѵ таід аеХіаі оІатгДоѵ ёх ураррйѵ 22. ТІ урасрі^ реуаХб-
ау-^род хаі хаѵоѵіхѵр Аі ёліурасраі тйѵ аѵауѵюарсістіпѵ ёрибраі, ёриОра Зё хаі та
дірхтіха айтйѵ хеуаХакбо^ ураррата, атіѵа еіѵаі реуаХои ау-^ратод, аХХа хаі еу-
хоара. Тд -хеіреѵоѵ ар/етаі алд хоар-фіатод ёриѲроб таіѵюесЗобд илерхеіреѵоѵ еуоѵтод
атаирбѵ. ’Еѵ тф <риХХ. 367 о хаХХіурасрод ёа^реіаюз тобто- « ’ЕтеХек'іО-^ Э-ед-
срО^хтод рібХод Зіа /еірдд ёроб талеіѵоб ’Ііоаааср роѵауоб тоб Килр(іои). оіа аиѵ-
Зрор'^д тйѵ еиуеѵептбстіиѵ арубѵтюѵ хаі АЗеХсрйѵ тоб ауіои хаі реуаХои ХіхоХаои
- 127 —
60
’А. И.-Керацвш;
тоб хеірёѵоо лл^оіоѵ сАуСа; тѵ)ѵ Пбрта, ё^іоОеѵ еі; тоѵ аіуіаХбѵ. хаі біа ё^ббоо
хаі фиуіхт); бсреХеІа; тоб |лахаріа)т(&)т(ои) хбрі Д^|г^трі(оо) тоб Діаіпйтои, ёѵ ётеі
Сув' іѵб. 0' р.т)ѵ ’1обѵ(ю;) іб' тёло; тф Ѳеф об^а». Еіта’ «хаі алб Хріатоб ^асрѵй»
(= 1551). Катбпіѵ «’АѵахаіѵіаОг/ 61 хата тб ^аф^-оѵ ёто; тб аыт^рюѵ, 8іа аоѵброр);
хаі ё^ббоо тоб паѵооіют'ітои ёѵ іеро|іоѵа/оі; хаі тгѵео|іатіхоі; лапа хор ФіАт)р.оѵо;
тоб Копріоо, хаі оі аѵауіѵіоахоѵте; ейуеоОе блёр айтоб».
— 128 ~
' КАТАЛ0Г02 ТЙИ ЕМ ТІІ В1ВАІ0ѲІІКИ «ХЙГРАФЕІОГ» ЕЛЛНМК<Ж КУДІКЙХ.
*	і
Хйрт. 0.27X0.20. 'Ехат. 18-735. ФбХХа 75, шѵ Іхаѵа йурасра (ср. 1—5, 27—28,
53, 56—61, 65—69, 71—73). Еід ср. 8“‘ «Каі тф§е лрдд тоід аХХоід 'НХі&ахоо Штроо».
1. «Та хаѲтрсоѵта т^д бт:аѵ8рг|і^ѵгуд уоѵаіхдд» еід і' Зіатауад 8г(зртз|іЕѵа.
’Ару. сс Діатау^ а. ’ЕхеІѵтд бпоб 8іа рбаои тоб ауіоо уароо» хтХ., ср. 66.
2. Тблоі ёліатоХсйѵ хаі ёлютоХа! Зіасрдршѵ аѵсбѵо|іоі. а') Паіаіср оіхооріеѵіхф
катрсар/т], ср. 8“. — 6') 'ПрахХеІад ртзтролоХІтід, ср. 11“. — у') Тер Пробатзд Грт)-
уорар, ср. 1З5. — 8') сс Еід а’Жѵтѵзѵ аиууарѵзтіхдѵ еід ѵеоуёѵѵѵзтоѵ |ілеуі^а§е»,
ср. 14. — е) Тер ^уерДѵі ОбухробХауСад Тео. Ксоатаѵтіѵср КіхоЛ&оо роеббЗа, ср. 15“
сд') сс Еоууарѵрхдѵ еід цоохарёрі» ^уербѵод ОбухробХауіад, ср. 16“. С) Аіха-
теріѵуз 8б|іѵх) ОбухробХауІад 8бо ёпіатоХаІ, ср. 17“. — т/) Тф тсоатеХѵ(хср Дузр-Т)-
тр&ахер, ср. 186. — Ѳ') ЕлаОартс) тіѵі треід ёхютоХаі, ср. 196.	і') Тсоахеір 8і8а-
ахАХср, ср. 24а. — іа') Тер рёуа хХоит^іАртд, ср. 246. іб'). — іб') Тер йруоѵті хоріт^
’АХе&хѵ8рср Еобт^ср, реу^Хср уартосрбХахі т^д МеусіХтзд ’ЕххХтзаіад, ср. 25“ —
су') Дйо ёхсатоХаІ аѵшѵбросд, ср. 25е—266. — 18') Тф ахоррѵ^тсвѵ реубХср 8рауо-
раѵср ’АХе&Ь8рср, ср. 29“ — се') «Еоу/артзтсха. Нрід 'Рсв^аѵйрст^аѵ атсо т^ѵ 8брѵаѵ
АІхатерІѵтзѵ, ср. 30“. — с<^') йбрѵхз МоХ8о6Хау(ад, ср. 33“ — с^') Гртзуораахср
Гхсха ^уербѵі МоХ8обХау/ад. — 173') сс Еоууартзтсхдѵ еід роохарёрс», ср. 346. —
сѲ') ЕооХтіѵа МаорохорЗ&ттд, ср. 35“ — х') МсуаХахт; іатрф хаі реусіХср ахеоосрбХахі
тт)д ЛеусЯХтзд ’ЕххХтзаіад, ср. 37“. т-^ха') Кор&т^а Мароаѵф йрхоѵтіаатг]. — хб') Тер
(іпеі^аЗё Кшѵатаѵтіѵср 'Рахобіт^а, ср. 38“. — ху') Хасресра 8б|іѵ<}і, ср. 386. —
х8') Ксоѵатаѵтіѵср 'Рахобіт^а, ср. 39я. — хе') сс Еі>ХХітт]тіхёѵ алд аѵйра еід т?/ѵ
І8іаѵ уоѵаіха», ср. 40“. — хед') «’Алд уоѵаіха, ^д б 1'8юд аѵЗрад ётЕХебттзаЕ, лрод
тіѵа срІХоѵ тоб балт}тіоі> тоид», ср. 406. — х^) «ЕоХХіжтзтіхдѵ» т^ цеудсХтг] 8рауоі>-
раѵіааа 'ЕХёѵт] Еолрауабтоо, ср. 41“ — хт/) «Пері т^д ауіад Теааарахоатѵ;д»
ёгаатоХт), ср. 416. — хѲ') Пері ссѵеоуеіротоѵ/зтоо рітзтротоХІтои аѵео ёпар/іад» ёта-
— 129 —
6'2
’А. І(.-Кера|іг(і>*
атоХф ср. 42“ — X') «’Алб латріару^ѵ Зерасреф а' 7]8т) лробібааОёѵта еід тбѵ
Э-роѵоѵ тф оеіѵс арусерёі», ср. 42®. Еі? тб тёХо?‘ «(афХу, Маіоо ^ ». — Ха) Елі-
атоХѵ] КаХХіѵІхои ХаХхг^Збѵо? алб 15 ’ГоуХІои 17-10 лрб? тбѵ цлеі^аоёѵ ’АХё^аѵЗроѵ,
ср. 436. — Х6') ’Албхрсаі? ’АХе^іѵЗроу Маирохороатоо алб 31 ’іоуХіоу 1740 лрб?
тбѵ ХаХхтдббѵо? КаХХІѵіхоѵ, ср. 446. — Ху') ’Аѵшѵэ|іш |і7|ТролоХІту] Касоареіа?
аѵшѵуцо?, ср. 45“. — Х8') ’Аѵшѵбцоо уиѵаіхб? лрб; т-/(ѵ обцѵаѵ Т’о^аѵбраѵ Маиро-
хорбат^ѵ, ср. 46“. — Хе') Д6|аѵтд іфарауба аттб 13 ’ОхтшбрІои 17 12, ср. 47®.
Хс;') Тйло? урешатсхГ)? бцоХоуІа?, ср. 49“. — Хф) Тйлоі лроасршѵгрфюѵ ёлютоХшѵ
лрб? бсасрброи?, ср. 496. — М}’) « ЕІ? т)ог; лробібааОёѵта латрсарут]ѵ», ср. 54.
2
Х&рт. 0.252X0.153. Ирштоо 'фііа. 18-^? ёхат. ФбХХа 234. Діауора урафі-
цата. Тб хефеѵоѵ |іоѵбатг]Хоѵ. ЕІ? ср. 1“* «’Ех тшѵ тоб ДшроОёоѵ тоб ё^ ’ішаѵѵіѵшѵ ».
1.	«ДсбаахаХІа лері тоб ахраісрѵоб? трблои тоб Зіоаахесѵ тб Яс’оѵ хаі Іербѵ
ЕиаууёХюѵ, ёхбоОесаа кара Герасфои ВХбсуои тоб Кртртб?, талеіѵоб тшѵ іліотѵ]|ло>ѵ
бсбазхаХои, хгфихо? тоб іероб ЕбаууеХсои хаі хаО^уоэрёѵои <тоб> тѵ)? ІІаХаю-
лбХеш? оебаоріои [іоѵаату]рІои ». ’Ару. а Проофюѵ ёѵ еі'8ес уреіа?. ІІореоОёѵте? еі? тбѵ
хбороѵ» хтХ., ср. 1“—ЗЗ6.
2.	«ДшроОёоо тоб ё^ ’Ішаѵѵіѵшѵ». — |Ѳеоср(Хои Кори8аХХёш?) «Проофюѵ еі?
тт)ѵ (5ѵ)торіхт)ѵ тёуѵѵ)ѵ». ’Ару. «Тт)ѵ ё|ісритоѵ ёлсѲ’эрІаѵ» хтХ., ср. 34“—1276. Мета
тб лроофюѵ (5т)торіх7) (’АХе^бсѵброи Маирохор§атои) 8пдрѵ)р.бѵ7] еі? тріа фбХІа’
лері та? фа? абтт)? аубХіа.
3.	«’АХе^аѵброу тоб ё^ алорртртшѵ абѵофі? тёуѵѵ;? ^торіхі)? хата лебзіѵ хаі
албхрюсѵ», хехоХобш|іёѵѵ). ’Ару. «Ті ёоті ^торгхт)», ср. 228“—211€. ТбХо?’ 8с
блбхріся? тбѵ абтбѵ ЗтртоиѲеѵ трблоѵ уіѵетас».
4.	«Тоб ауіштбстои латрб? -фкпѵ Мбсрхои ару.еліахблоѵ ’Есрёоои, тоб ѵёои
Э-еоХбуои, оиХХоусотсхзс хесраХаса лрб? Аатіѵоо?». ’Ару. «КесраХаюѵ а' Тб лѵ=б|іа
тб Хусоѵ» хтХ., ср. 212“—217“. ЕеХІЗе? йурасрос: 218е, 219“ 227®.
5.	«Тоб ауіштатоо Мбсрхоо ’Есрёаои тоб Ейугѵіхоб хесріХаса оиХХоусатіха т?(?
аірёоеш? тшѵ ’Ахіѵбиѵсаатшѵ лері бсахріаеш? Игф? обяіа? хаі ёѵеруеіа?». ’Ару.
«а'. ЕІ тайтбѵ ёсті Ѳеоб ойаіа хаі ёѵёруеіа», ср. 228“—234®.
Харт. 0.24X0.175. ^ру. 19-ѵ)? ёхат. ’РбХХа 84 аідтббршта.
1.	«1І6ѵѵ]|ла ёѵ аЪубфеі лері ербаеш? аѵОрсблои ё^ераѵіаОёѵ хаі оьѵтеОёѵ лара
МеХетІоо |іоѵауоб ёх, тфѵ тт(? ’ЕххХѵрІа? ёѵоб^оѵ хаі тшѵ ё^ш Хоуаошѵ те хаі сріХо-
обершѵ». Ару. «Проо1|ііоѵ. Та лері т^? тоб аѵОршлоэ хатаахзѵ/)?» хтХ., ср. 3®—66®.
Про^уестаі тоб хеі|іёѵои ётеро? лрбХоуо* оі	« И ларобаа абѵофі? лері
ербоеш? аѵѲрсолои ёлеѵоі)Ѳг)» хтХ., ср. 1“ Еіта ліѵа^ тшѵ хесраХаІшѵ тѵ)? еІрт]|іёѵг(?
оиѵбфеш?, ср. 2®.
— 130 —
Дйо иатаХоуоі ёХХгріхтѵ хсоііхсоѵ.
63
2.	«"Ороі хаі илоурасраі хата отоіуеіоѵ». ’Ару. ссХру) оз уіѵібахеіѵ оті бсзоід
прбхестаі В тоб ауіои ВааіХеіоо ороі еіаіѵ» хтХ., ср. 67я—756.
3.	’АотроѵорихаІ атдииоаеід. ’Ару. «О Крбѵод хіѵеітаі Лотта 2 еід хдсОе
т)|іероѵбхтюѵ», ср. 76я.
4.	ссТ'^ѵ апоид^ѵ аои т^ хЛ'і^аеі хатаХХѵ^Лоѵ ёруааа |іёѵ7}, срерси-
ѵи|іе, тг^ѵ б|іа)ѵирбѵ аои піатіѵ еід хатоіхіаѵ хехХтдрсоааі, Пара-
ахеи^ аОХосрбре- оОеѵ проуёеід Іаріата хтЛ. ’Аѵатсти^ід еід то пардѵ тро-
парюѵ пара. тоб ёѵ оіоаахаЛоід хироб Ыеосритои». ’Ару. «ІІоХид тоід тсоЛЛоІд б
Хбуод» хтХ., ср. 766—7!)“.
5.	«’Аѵакті&д еід т^ѵ прбд ИіхббоиХоѵ тоб ѲеоЛбуои Гр^уоріои пара тоб
хбр Еиуеѵіои». ’Ару. сс 1. ’ЕпеіВ^ хаі тобто аітеід хт': ХицпЛёхеі о аиѵоеар.од тф
ѵбѵ аитгр пері (іётрои» хтХ., ср. 79я—806.
6.	«А1ѵ1ур.ата тіѵа». ’Ару. <с’'Еаті сриаід гІт^Хеіа», ср. 80®—826.
7.	«Пері уріорЛтсоѵ». ’Ару. «То уіаХапІ біурооѵ, тд уеаіХі прдсаіѵоѵ, тд атеаі
ёпісрЛеуёд, тд роирехепі р.еХаѵбѵ, тд тоираѵі ^осрердѵ» хтХ., ср. 826—83“.
8.	Пері аХсраб^тсоѵ діасрбрыѵ уЛгааайѵ хаі тіѵа пері у^д, ср. 83“—84я. Еід
тд теХод поХиаиѵОетоі Хё^еід, аі ёпб|іеѵаі:
Тоб а[іпзХохХір.ато5ХаатоаѵѲоатасриЛохарпосроробѵтод.
Тт)д &ууеЛоое^юае|іѵопрепо6ресроуеірохратоиа^д.
Тѵ)ѵ І)-еоае6аатохоа|іофиуба(і>атоѵ.
Т-?]Ѵ проср^тотерпѵбсрОоууоѵ.
гГ-^ѵ уеіроуорбоброѵтбхроиатоѵ.
Т?|Ѵ ахтіѵоуриаосраі5роХа|іпросреууоатбЛіатоѵ.
’ОрОоср’зтоаихоуаѵтодіхотаХаіпсород.
'АатрапоХаішропс рсрироуёѵѵг^тод атоХур
’ЛѵОопрааіѵоуриаохбххіѵоѵ то прбаютоѵ.
Тд прібтоѵ «пері тоб ут^ратод».
4.
Харт. 0.24X0.17. "Етоид 1798-ои. ^еХІдед
1. ’Аѵепіурасроѵ еід іб' оіу^ртдл^ѵоѵ хесра.Хаіа.
’Ару. ссТа протер^цата хаі ёХаттозііата тоб уг^ратод. Паѵтед оі аѵОрютоі ёуоиѵ тад
ёаитЛѵ сраѵтааіад» хтХ., аеХ. 1 — 202./Гд 6' хесраХаюѵ (аеХ. 24) ёпіурсісретаі* а II
т^д наніад»- тд у' (а. 43)- ссТІ аХ^Ѳеіа ёухиріоѵобаа»- тд іб” хаі теХеитаіоѵ
(а. 199). сс'ІІ ѵ?(аод т^д аѲаѵааІад». Еід тд теХод (а. 202)- «Т^д рібХои теХод, тер
Ѳеф 5’ аеі об^а.	Ыое|і6р[оі> і0-7]».
2.	'О сстт)д апбет^д апаХХауеІд, ѵ]тоі тд хрітінбѵ, ВаХтааар Гратіаѵоб. [іета-
сррааОёѵ ёх тѵ]д уаХХіх^д срыѵ^д пара тоб атоХѵІхои ’ІюАѵѵои "РаХгр ^афпб’»’ То
ётод тобто оіаурасрёѵ аѵтіхатёатт^ оіа тоб ^фѵВ-ф, о~ер бр-сод сраіѵетаі |іоі ёасраХ-
ріёѵоѵ, тоб ура";ёа)д 8’еХграѵтод піОаѵшд ѵа д^Хаютд тд ётод ^аф^б'. ТеХод бпд тдѵ
&ѵа) тітХоѵ періёуоѵтаі ёѵтаиОа (а. 203—209) $оріат& тіѵа, шѵ тд теХеитаІоѵ апеи-
— 131 —
04	’Л. І1.-Кера|й<і>;
{Ьѵб|іеѵоѵ еід тт)ѵ 'ЕХХаба ар/етаі алд тоѵ Хё^ешѵ «'ЕХХад Фраіа. ут) деоо^аацёѵгр)
хтХ. Тйѵ аац&тоѵ тобтоѵ лроідуеітаі етероѵ Ыіхолйои Лоуадт]. ой V/ « А. тд
ёр&арибѵ р.оо дѵ, тд лаууХохо хаі лоОеіѵбѵ».
К
о.
Харт. 0.245X0.17. "Ето’эд 1737-ои. 2еХіое; 823, іоѵ тсѵед аурасроі, оіоѵ
46—48, 98—99, 266 270, 316—318, 665 — 666, 70!) —710.
МаО^ріатйріоѵ т/ аоХХоут) хеіцёѵшѵ [лета фіг/ауюуіад хаі лэхѵіоѵ оуоХішѵ.
а) Гр^уоріоо тоб ѲеоХбуои « йлоО-фхт] ларОёѵоід », о. 1—45. — 6') Гой айтоб
«Хбуод лері ёлаіѵои ларОеѵіад», а. 49—97. — у') Тоб айтоб «лері тт)д ёѵ 8іа-
Хё^еоіѵ ейта^іад», а. 100 —166. — о') Тоб айтоб «еід ёаитдѵ хаі лрдд тойд
Хёуоѵтад ёліО'эріеіѵ айтдѵ т^д хаОёдрад К/лбХеыд Хбуод», а. 167 — 235. — е') «Тоб
айтоб лері -Э-еоХоуіад хаі хатаотааешд ёліахбліоѵ », а. 236 — 258. — <д') «Тоб айтоб
еід тѵ(ѵ ^еіротоѵіаѵ Добсршѵ ораХіа ёхдоѲеіоа ЕйХоуіір ёліохблір», о. 258 — 265. —
І7) «уафХ^' Дехер.6р(оі> ху/. Еід тд [5т]тдѵ тоб ЕйаууеХіоо: "Оте ётёХеоеѵ 6 ’ 1 ѵ) аобд
тойд Хбуоид тобтоид хаі та ё^д», а. 271- 315. — г/) « Віод тоб ёѵ ауіоід
латрдд т]|тоѵ Грт/уоріои той ѲеоХбуои ёліахблои Ха^іаѵі^об, аиуурасреід блд Гр^уоріоо
лреаЗитёрои», а. 319—426. — 0') Гр^уоріоо тоб ѲеоХбуои «еід т^ѵ аоеХср^ѵ ёаитоб
Горуоѵіаѵ ёліт&рюд», о. 427—471. — і') Тоб айтоб «еід Грт]убрюѵ ёліахолоѵ
Хбоаѵ]д», о. 472—489. Еід тд тёХод’ «(афХС: Дехер.6ріои : ёѵ 1Ійт|і<р». — іа') Тоб
айтоб «еід ВаоіХеюѵ ёліахолоѵ Каюареіад Калладохіад ёліт&ріод», а. 490—661. —
іб') ВааіХеІои Каюареіад «лрдд тойд ѵёоэд олаід йѵ ёх тіоѵ ёХХѵ^ѵіхіоѵ іікреХо'іѵто
Хоушѵ лараіѵеоід», о. 667 — 7 08. — іу') «’Е^утрід Ксх^та тоб ёлі лаоаѵ 1§ёаѵ
сріХоаосріад ёд тд ахрбтатоѵ ё^ах^р.ёѵои, еід тдѵ Хбуоѵ Гр^уоріоо, Зѵ ё^е<ро')Ѵ/]ое
ёѵ тф тасрср тоб |іеуаХои ВааіХеІоо- дід хаі ёлітауюд хаХеітаі», а. 71ДУ-'823.
, ( Ѵ4^ <
6.
/А\ Х->
Харт. 0.248X0.182. "Етоод 1802-ои. 2еА18ед 150.
Айтбураірод ооХХоуѵ) Хеосрбтоо і\а'/о64рі тііѵ лрдд айтдѵ латріар)(іха)ѵ хаі
оиѵодіхйѵ урарі|літоѵ (1788 —1801) хаі &ХХшѵ тіѵшѵ хеі|іёѵшѵ. ’ЕлІ ті)д хйто
фад тт)д 1 аеХі'Зод б тблод тт)д аурауіоод тоб Хеосрйтои Пароѵа^ад хаі йлоураср^
айтий- «| Пароѵа^'ад Хеосрйтои Вод'аѵуі^и: тоб Ла/обарі».
НеХ. 1. Прохоліои К лбХеюд урсі|іра аиѵодіхоѵ тф Хеосрйтср (1 Айу. 1788),
8і ои ооѵютатаі айтф «ца хаОе Хоуѵ)д ёлі|іеХеіаѵ хаі р,ё |леуаХт|Ѵ леріёруеіаѵ ѵа
сроХітт’^ оХо’эд тоид еларуабтад тоо ^рютіаѵобд еід хаОе Хоу7(д ^ресоотоиріёѵ^ѵ ейлеі-
Ѳеіаѵ хаі ВоиХіх^ѵ йлотау/^ѵ еід оХад тад ^азіХіхад . . . лроатауЗсд тоб хратаю-
тйтои -^|коѵ аѵахтод ».
іеХ. 5—8. Прохолсои К/лбХешд урар.ца аиѵоЗіхдѵ тф Ііароѵа^іад Ыеофйтір
(25 Айу. 1788), 8і ои аоѵю-сатаі ѵа |іѵ) Зё^шѵтаі оі ёларукбтаі айтоб «хаѵёѵа
каХбут^роѵ, /шрід ѵа ё'уурасроѵ латріар^іх*2)ѵ ар/іератсх^ѵ алббефѵ».
- 132 —
Дбо хатаХйіоі §ЛХт)ѵіх(оѵ хагёіхсоѵ.
65
іеЛ. 9—-11. ІІрохохіои КшѵзтаѵтіѵоолбХешд ур4|і[іа аоѵооіхдѵ тф Меосрбтф
(19 Фебр. 1788). Еіта (а. 12 — 32) тёааара ура|ір.ата Хеосрбтоо К/пбХешд (8 ’Іои-
ѵю’э хаі 2 Ыое|і6р. 1789 хаі 25 Еехт. хаі 4 Феёр. 1793). Катбліѵ (а. 33 — 38)
Вбо уращіата Гераасцоэ К/пбХешд (3 Мартіоэ 1794 хаі 12 ТооХі'оо 1796) хаі
дхтш етера Гртууоріои 5-ои К/лбХесод (оеХ. 39 —100) уеурар.|іёѵа (летало 15 МаІоо
хаі 20 ’Іоім'ои 1797.
2еА. 101 —107. «Ката ГаХХшѵ» оиѵоВіхт) ёухбхХюд Гр^уоріоц 5-ои Кшѵ-
отаѵтіѵоилбХешд лрдд тойд лрохрітоид Керхбрад, КесраХХт^ѵіад, 2ахиѵ0ои, Т^іріуои,
Ю&хідд, "Ауіад Мабрад хаі тшѵ Хоілшѵ ѵгршѵ. 2елт. ІѵВ. 6', 1799. ’Ару. «'О т-
ѵ^рдд хаі аруёхаход осрід» хтХ.
іеХ. 108—109. Грт]уор[оі) 5-ои К/пбХешд урар.р.а тф Пароѵа^іад Ыеосрбтф,
20 Дех. 1797.
МеХ. 110—114. Хеосритои К/лоХешд оиѵоогхдѵ ур«|і|іа тф Иароѵа^іад Хео-
србтір, 14 Мартіои 1799.
2еХ. 115 —120. КаХХіѵСхои К/лбХешд оиѵодіхдѵ урар.|д.а тф абтф Хеосрбтір,
20 ’Іоиѵіои 1801.
НеХ. 121 —130. ’Аѵыѵбріоо хоіѵ}рі&тіоѵ «хата ГаХХшѵ хаі блёр ГаХХсоѵ».
’Ару. «Ті 9-бробод, ті абу/ооід, ті аІ|іатоуі>аіа, ті тбрбѵ}, ті аХХаХаурідд хаі ті
алеХліаіа » хтХ.
НеХ. 131—138. «Лбуод ёхсроіѴ^ОеІд кара тоб капа сРсб|і^д Шоі> тоб ёбббріои
еід тѵ^ѵ аэухротт]Оёіааѵ цозтгх^ѵ обѵоВоѵ тѵ) 28 Мартіоо».
НеХ. 129 —148. о Метасррааід тшѵ хесраХаішбшд ~еріеуорёѵшѵ ёѵ тф тшѵ
аруіерёшѵ лераті».
^еХ. 148	150. «Метасрраасд тоб отаХёѵтод бфт)Хоб хроахиѵѵ|тоб бріа|іоб
т7]д хратаіад ІІбртад хрдд тдѵ патріару/)ѵ хбр Грг^убрюѵ». ’Ару. « 25 6 латріаруг^д
тшѵ 'Ршцаішѵ» хтХ. Еід тд тёХод’ « 1802: ’іаѵѵооаріоо: 16: тёХод тшѵ ёлютоХшѵ
тшѵ латріаруіхшѵ хаі тшѵ Хоілшѵ тшѵ ёѵ тф§е тф рібХар леріеуо|іёѵшѵ».
Х&рт. 0.24X0.174. ’Ару. 19-^д ёхат. З&ЙВед 107 хаі тіѵед ліѵахед р.аОт]-
ріатіхшѵ лробХ^рйтшѵ.
«Кшѵіхшѵ тб|ішѵ аиѵофід». ’Ару. «"Ороі. А'. <’Е>аѵ хбхХои тоб ГВД Хт|ірѲ^
ті аѵ;реіоѵ » хтХ.
8.
Хбсрт. 0.245X0.168. ТёХоид 18-’/]д ёхат. 2еХіоед Хб'+199. ’Епі тѵ)д оеХ. а
т) тоб Ыеосрбтои ІІараѵа^іад асррауід хаі йхоураср^ айтоб’ «| Пароѵа^іад Меосрбтоо
хаі тбВе».
«Ті|іаіа> тЛ Аохра) пері фоуад хборо хаі србаеюд». Еід тд тёХод’ «ТёХод
тоб лері ф’эу^д хбо|іоо хаі србоесод Тціаіоо тоб Лохроб, хиѲауорглоб сріХоабірои
хата тдѵ ЗооІоаѵ».
— 133 —
66
’Л. П.-Квраце<»б
9.
Харт. Дбо біасрора урафірата лрсотоо ^ріоео; 1 9-ѵ(; ехат. ЕеХібе; 82.
’Аѵшѵброо рѵ]торіхт]. ’Ару. «"І'Хт] тоб оі7]ут)рато;. "Отаѵ б ірОоѵобреѵо;
йлорёѵтг] хаі лара’/шрт) еі- та; хатаброра; тйѵ срОоѵерйѵ» хтХ.
10.
Харт. Кйбс.^ 19-ѵ]; ёхат. аяаеХібсирёѵо; рёурі; аріѲроб 622, йѵ аі прйтас
14 Хеілоооіѵ.
’Аѵйѵоро; іоторіа тт]; ИаХаіа; ДіаО-^хт];, §идрг]рёѵ7] еі; 40 раОѵ^рата еѵ
еібеі бріХсйѵ. ’Ару. «МаѲгдіа а'. 'О Ѳеб;, тёхѵа роо, хаОй; ёсраѵёрсоаеѵ еі; тбѵ
-Э,еблтт]Ѵ Мсоэа^ѵ, ехтсае тбѵ хбароѵ» хтл.
11.
Х&рт. 0.233X0.165. Деот. т]р1оео; 18-г]; ёхат. ФбХХа 196. — «’Алблеіра
еі'т’ ооѵ Зохірюѵ лері тйѵ т^Ойѵ хаі ѵоб; тйѵ ёѲѵйѵ хаі лері тйѵ хораотёрозѵ лра^есоѵ
Т7]; іаторіа; алб тоб КарбХоо Мйуѵоо рёурі Аоообіхо’з су'ои». ЕІ; ср. 196' «тбХо;
тоб аои тброо тоб бохіріоо тоб лері тйѵ ?]0йѵ хаі ѵоб; тйѵ ёОѵйѵ».
12.
Х4рт. 0.232X0.168. ‘Ехат. 18-7];. ЕсХіое; іа'+593. АІ аеХібе; а'-іб'+1 - 12
хаі 569—593 ёур4срт]ааѵ тт) 19 ёхат. — Каюаріоо Далбѵте КаОрелтт];
уѵѵаіхйѵ.
13-	. КуК
Х&рт. 0.23X0.17. Етоо; 1749-ов. ФоХХа 498. ЕасоОеѵ тт); лрйтѵ^; тоб
отауйрато; ліѵахйо;- «Каі тббе обѵ тоі; аХХоі; х&роб К. ’Еліреѵібоз: — 1842:
Дехербр. 12». — ссКбѵ 5ё уёуоѵеѵ хароб ’АХе^ѵброо Па^ау.штібоо Ааахірею; 1856
МаТоо а. ѲеоХоуіхт) ЕуоХт) то(; ХаХхѵ];». ’Еѵ тф ср. 400 бісіісрора ат]|іеай|іата
К. ’Еліреѵібоо (1841—1842), йѵ ёѵ лері аеіароб оор^ѵто; ёѵ КшѵотаѵтіѵоплбХеі
то 23 Еелт. 1841.
МаО-/;ратаріоѵ т) оиХХоут] хеірёѵсоѵ рета ф’эуаусіоуіа; хаі оуоХ''(»ѵ. — а') Гот(-
уорЬо тоб ѲеоХбуои «Хбуо; лрб; тоб; хаХёааѵта; ёѵ тт] арут]» хтХ., у. 1 — 6.—
б') Тоб айтоб «еі; тбѵ ёаитрб латёра», ср. 9 — 59. — у') ссі’ті/о: т^рсоеХеугіоі»
(<р. 6 0) ёуоѵте; обты- «ЕІ; тёрр, й ла’бе;. срѲаааѵте; тобое Хбуою арт(^еі О-ебу
Грт]уоріои хаі Хітаі;| ббЕаѵ алаѵте; лёрлорёѵ уе Уеф хаО’ ёхаатор, й; аѵ тоб
^6 йруа уёѵоіто Хбуоъ^^ё лёра;- хаХбѵ ё^ар/еаОас уар те Ѳеоіоі хаі тобтср
Хѵіуесѵ ейзебба; уе оХои;». — о') Грт]уор’ои тоб беоХбуоо ёлітісріо; еі; ВаоіХесоѵ
Каіаареіа;, срч 61	157а. Еі; тб тёХо;- «Гёуралтаі б ларйѵ Хбуо; лар’ ёроб тоб
талеіѵоб раОѵ]тоб Міуа^Х АѲаѵаоіоо ёѵ тт] Воохоореатіои ’Аха6ѵ]рІа еѵ ётес афрѲ-ср
Мерахтѵ]рійѵо; трітт] ёлі еіхібі». — е') Грѵ]уор1оѵ тоб ѲеоХбуоо «Хбуо; еі; тб
аусоѵ {Залтіара», ср. 159 хё. — с;) Тоб айтоб Хбуо; еі; т?|Ѵ хаіѵт)ѵ Коріахту/,
— 134 —
Дйо иатаХо^оі ёХЛ^ѵіхйѵ хывіхшѵ.
67
<р. 215 хё. — Тоб айтоб Хбуод еід Гртдубрюѵ Ыиаа^д, ср. 226 хё. — V)') Тоб
айтоб аиѵтахтг^рюд, ср. 238 хё. — Ѳ') Тоб айтоб Хбуод еід тт)ѵ ауіаѵ ІІеѵт'^хоотт)ѵ,
ср. 27 1 хё. — і) Тоб айтоб ецретра ёліхт)8еіа хаі ёлітасріа еід ВаоіХеюѵ, ср. 295 хё. —
іа) Тоб айтоб тетраатіуа ріеО’ ёрриг]ѵеіад, ср. 287 хё. -— іб') «Діасрбрагѵ [ііюѵ |ла-
харіацоі», ср. 359 хё. — іу) ТХійбод 'О|гу)рои А-Д хаі т) бсрут^ тоб Е.
14.
Харт. 0.232X0.174. ФйХХа 246. Діасрора урафіріата 18-^д ёхат. ФйХХа
тіѵа аурасра (26, 57 — 58, 94—96, 168 —171, 210 -211, 226—227).
1.	ФбХХ. 1	25. «Тоб айтоб Гр-^уоріои тоб ѲеоХбуои Хбуод еід 'Нрсоѵа тбѵ
сріХбаосроѵ ало тг)д ё^оріад ёлаѵеХОбѵта». Мета фиуауюуіад хаі ауоХіюѵ.
2.	ФйХХ. 27— 56. «ТІаіббои тоб ’Аохраіои ёруа хаі т)ріёраі», рета фиуаусоуіад.
3.	ФйХХ. 59—93. «Зиѵеасои тоб аосрсѵтатои ёліатоХаі», ріета фиуаушуіад.
4.	ФйХХ. 97—124. «’Е^угрід 2иѵеаіои еід тбѵ айтохрЛтора ’Архаоюѵ лері
рааіХеіад». ’Ару. «’Аѵіасод тіѵад лелаібеиріёѵод» хтХ.
5.	ФйХХ. 125 —128. «’Аріброоіір ’Обёѵтср 2ёХ6а тер тоб реуаХои тйѵ КеХтюѵ
РааіХёыд лрдд тт)ѵ тйѵ 'Еѵетйѵ Героиаіаѵ лреабеитт) ей лраттеіѵ». ’Ару. «’АлеХѲюѵ
лара аоб хаі аеріхбреѵод ёѵтаиОа» хтХ.
6.	ФйХХ. 128—130я. «Прооірюѵ тт)д тоб Дюѵиаіои лері тйѵ аруаіеоѵ рУр
тбрсоѵ лрауратеіад, б Хеілеі ёѵ тоід тетилсорёѵоід РібХіоід». ’Ару. «ІІоХХ^ѵ уберіѵ
ѵ(ѵ еіоёѵаі» хтХ.
7.	ФйХХ.
атоХт)ѵ тіѵа лара
8.	ФйХХ.
«НоХХйѵ рет аХ.
9.	ФйХХ. 148. «Табта ейроѵ еѵ тіѵі лаХаій аѵтіурісрср тѵ(д тоб Дюѵиаіои
'АХіхарѵааоёсод тёуѵ^д ёѵ тер лері т^д тйѵ Хбушѵ ё^ет&аесод хесраХаіір». ’Ару. «”Еті
беі т7(д тйѵ лаХаійѵ ёѵтиууаѵекѵ> аиуураррааіѵ» хтХ.
10.	ФйХХ. 149 —161. 'АхёсраХод ёррѵ^ѵеіа Хё^есоѵ ёѵод тйѵ Хбушѵ АіХіои
'А ріатеібои.
11.	ФйХХ. 16 1е— 167. «Тоб айтоб
хаі ёррт)ѵе1а Хё^есоѵ айтг(д.
12.	ФйХХ. 172 — 225. «^реійрата тіѵа еід тдѵ Ѳебба'роѵ» (= тдѵ Га^т)ѵ).
'Ару. «Еід тд лрйтоѵ рібХіоѵ. лері хХіаеыѵ».
13.	ФйХХ. 228^-246. «Моірсдод аттіхіатоб Хёідеід ’Аттіхйѵ хаі 'ЕХХѵ)ѵюѵ
хата атоіуеіоѵ». /
Л5	15’
5<арт. 0.232X0.165. 'Ехат. 18-ѵ)д. ФйХХа 196, йѵ тіѵа аурасра (ср. 83 — 84,
169 — ^72, 185 — 188).
Х1. ФйХХ. 1 — 34. «Д>}ріѵ;трюи ФаХ^рёсид лері ёррі^ѵеіад». ’Ару. «"Йалер
лоЬрід» хтХ.	5*
130я —1405. «Дюѵйаюд Гѵаіср Цорлт/іср уаіреіѵ». ’Ару. «'Елі-
аой хоріаОеіааѵ» хтХ.
1405 -148я. «Дюѵйаюд ’Арцаіср тер сріХтдстср уаіреіѵ». ’Ару.
Ісоѵ ^ёѵсоѵ» хтХ.
|іоѵсрдіа ёлі Ерсйрѵід аеюцф хаталеаойаід»
— 135 —
68
’А. ІІ.-Керацёіо;
2.	ФбХХ. 346—41“. «Тіберіои ^тород лері тйѵ лара Дт,розОёѵеі ау^ратшѵ».
’Ару. «МёХХоѵті т^ѵ тшѵ оу^ратшѵ Э-есоріаѵ» хтХ.
3.	ФбХХ. 38е—41“. «’Аѵшѵброи лері ртргоріхт);». ’Ару. «11 р^торіхт, ёатіѵ
ёліатт)рѵ]» хтХ.
4.	ФбХХ. 42“ «КасраХаіа той лері ёррѵ(ѵеІа:, б ёзті лері срраззш;».
5	ФбХХ. 42е—48“ «іЬѵолтіх/) лараоооі; т?)д ^торг/.7(;. ’Ао^Хои». ’Ару.
«'Рѵ/торіх’?/ Хбуои тріа хаОёаттухеѵ еі8тр> хтХ.
6.	ФбХХ. 49“ -51е «Ѳёсоѵод аосрсатой лроуирѵаарата». ’Ару. 01 рёѵ ла-
Хаюі тшѵ ^г/тбршѵ» хтХ.
7.	ФбХХ. 52“—81“ ’Абѵ/Хои «лері Т7(д тшѵ ѵёшѵ аушуа(д, ёѵ ш хаі лері
т^д лара тоід лаХаюід урт)оешд тйѵ лроуирѵаарітшѵ». ’Ару. «Прштоѵ рёѵ алаѵтшѵ
урѵ) тоѵ оібаохаХоѵ» хтХ. Еіта лері рбОои, 8пур)ратод, уреіад, аѵаахеи^д хаі хата-
ахеіг^д, тблоі», ёухшріои, аиухріаешс, лроошлолоііад хтХ.
8.	ФбХХ. 81 — 85. «Даѵіт)Х 'Еіѵоіои ёліурарра еід та проуирѵаарата».
’Ару. «ПесѲш лааі рёХоиоа» хтХ.
9.	ФбХХ. 85 —147. «Аібаѵіои оосріатой лроуирѵаорйтшѵ ларабеіурата».
Ару. «Мёрод а'. Оі Хбхоі лара тшѵ лробатшѵ» хтХ. Еіта (ср. 147 —167) сс^Оо-
лосіас». ’Ару. «Тіѵад &ѵ еі'лоі Хбуоид Мт)8еіа» хтХ.
10.	ФиХХ. 173 —184. «Аібаѵіоп ёксрраоеід». ’Ару. «'НрамХёои; ёотштод ёѵ
тѵ] Хеоѵтур Обх Ѵ|ѵ ара» хтХ.
11.	ФбХХ. 189 —192. ’НѲолоіІаі лёѵте аѵшѵироі. ТІ лрштт)’ «Тіѵа; аѵ еілоі
Хбуои; Аіоуіѵѵ]^ ебріоѵ лара Дѵ)[лоаОёѵеі еіхбѵа ФіХІллои». Ару. ссЕ’эуе тѵ(с сіхт);»
хтХ. — «’Еухшриоѵ уефшѵо;». ’Ару. «Обх оіба б ті лаОбѵте^» хтХ.\— «Фоуо»
гНроид». ’Ару. «Тіѵае аѵ еі'лоі Хбуои; ебѵойуо-».
12.	ФбХХ, 193“—195“. «гІр.ер(ои аосріатой лроле|іптѵ)оіоі> Хбуои тб лрооі-
риоѵ». «'О той Дібр лаід ’Алё^аѵЗрод» хтХ.
13.	ФбХХ. 195“ хё. «’Ех той еі; Фдабіаѵбѵ лролерлтіхоб то лрооіцюѵ».
’Ару. «Креіттоѵй р.е Хбраѵ» хтХ.	г\ у \\ '
1«.
Х&рт. 0.225X0.153. Етои; ^803-ои. НеХІбе; 2(53. Калбоетоѵ. рета ліѵахйыѵ
леріхехаХиррёѵсоѵ 8іа рёлаѵо;' бёррато; еуоѵто; ёхтила тіѵа уриаа. Тб хеіреѵоѵ
ёліреХёд, роѵоотг^Хоѵ ёх урарршѵ 17. Еѵ тѵі 6-тд оеХібі тбло; з^рауібо; хаі т)
X_______♦ ТТ	>“/ >т г
блоурасрт)’ «| Пароѵа^іа; Меосрбтои хаі тббе».
1. 2еХ. 1 — (5 Ыіхааіои ’ЕХХебобіои КаоХетіѵои лроасршѵфа тф харбіѵаХеі
’АѵтсоѵІсі) Перреѵобтф.
2. 2иеХ. 7 258. Хереоюи лері сриаешд аѵѲрйлои. ’Ару. «Тбѵ йѵѲршлоѵ ёх
ФиХ'^6^ХтХ. Еід о. 258’ « П той Хереаіоі» той срсХоабсрои хаі зліахблои ’Ерёот)д лері
србоешд аѵОрсолои [ЗСоХод абтг/ Ібса уеірі уёуралтаі лар’ ёрой тоб талеіѵоб ртртро-
лоХітои Пароѵа&'ад Хеосрбтой Аауоб&рс той Ви^'аѵтіои, ёѵ т^ ѵтрр Х4&р, ёѵ ётеі
— 136 —
Дбо хатаХоуоі ^ХХтдѵіхтѵ хсоЭЬиаѵ.
69
аіотт^рар: аіпу'і’: Мартіоо іа’: 1803. — 2еХ. 25!)—260. « Гргрубрюд Ха^іаѵі^ѵдд
тф Хереаар». ’Ару. «Еі ооі 8охЛ срортіхдд» хтл. — НеХ. 261-—263. «Піѵа^ тйѵ
хесраХаішѵ».
17.
Харт. 0.233X0.165. ’Аруор. 18-т]д ёхат. ФбХХа 33.
1.	ФбХХ. 1 — 24®. «ЕоХХоу^ хаѵбѵшѵ ёх діасрбраіѵ урарратіхшѵ». ’Ару.
«Нері ёкіОетюѵ. Тіроюуеѵод, броюктіЬтод хаі броіаріОрюд ооѵтіааоѵтаі ёкіОета» хтХ.
2.	ФбХХ. 25®—27®. «"Етероі хаѵбѵед е'ѵОеѵ хахеіОеѵ ераѵюрёѵоі». ’Ару.
«Тіуопрёѵтід тт)д ч)-ёае«д хаіёкорёѵ^д тт)д ароешд урйреОа тф аХХа аѵті той хаі» хтХ.
3.	ФбХХ. 27®—29х. «"Етероі хаѵбѵед: тоб Фытіои Хеубреѵоі». ’Ару. «"Отаѵ
еіѵаі аѵасроріхбѵ хаі аѵтакодотіхоѵ хаі то аѵтакоВотіхдѵ ёуід хаѵёѵа обзіаатіхдѵ» хтХ.
1. ФбХХ. 30“. «Гѵшраі 7| ?}0іха акосрОёурата еід тд акХойѵ». ’Ару. «Аі
ретаХХглаі уХбуед» хтХ.
5.	ФбХХ. 31“ ІІёѵте Хё^еід ^ррт]ѵеирёѵаі. ’Ару. «’12хіроѵ, б хоіѵйд ^ааіХіхбд».
ТеХод’ «ТоХФрюѵ, 6 хоіѵйд аіХтёд тоирхюті».
6.	ФбХХ. 32“. «’Екісріпѵ^ра бкб тіѵод ёхсрюѵ^Оёѵ ёк’ ёроі хата ттр ёортг|Ѵ
рои: 1825: Таѵѵоиаріои: 25: ПеоуХои». ПроаОт^х^ ѵёа Грт^уоріо’э тіѵод аруіраѵ-
орітои. ’Ару. «Ѳайра крйтоѵ хюйуобр еіѵі, кйд ретаХХауТ) ёуіѵт] | оті 2таѵ>роВрбрі
кроеатоб» хтХ. — Еіта србХХоѵ рероѵырёѵоѵ, ёѵ ір керіёуоѵтаі аѵекіурауоі богуіаі
реуаХои тіѵод крытоаиухёХХои, кері той кйд ѵа ёортааОѵ) той ЕйаууеХізрой ёортту
бкбтаѵ тбутд т’7( МеуаХ^ Тетарт’^.
18.
Харт. 0.23X0.158. Діаср. урафірата 18--^д ёхат. ФбХХ. 256, 6ѵ коХиаріѲра
аурауа.
1.	ФбХХ. 1 — 175. ’Аѵмѵо|іод ёр|іт}ѵеіа еід то о' рібХіоѵ т7(д урарраті’/.-^д
ѲеоЗіброи Га^.
2.	ФбХХ. 176 — 218. «2]бХХоуод тіѵйѵ (буеХі|іютат<иѵ хаі аѵаухаютатозѵ
Хё^ешѵ». ’Ару. «’Аруѵ| той а'. ’Ауог еід лраурата бтсой тсеріх^стойѵ |лё та кодаріа
тойд [ібѵа тойд» хтХ.
3.	ФбХХ. 228 — 237. ІЬХХоу^ срраоеіоѵ аѵехіурасрод. ’Ару. «’Атторіа іоукра
Згіу/р іауира уар ѵ]ѵ ахоріа кері тдѵ о^роѵ» хтХ.
4.	4>бХХ. 238 — 256. ’Аѵекіурауоѵ кері аиѵтдс^еаід. ’Ару. «Тртціа а'. Тйѵ
охтб) рерйѵ тоб Хбуои ті крйта хаі хиркотата» хтХ. ТеХод’ «хаі оХсод уобѵ рірѵ)-
тёоѵ тойд аріатоид, хаі Хё^іѵ хаі абѵта^іѵ ёх кихѵ^д |іеХётѵ|д коріСорёѵоід».
,Х	а ...
Хірт. 0.202X0.155. Ехат. 17-г^д. ФбХХа 60. О уарт^д отіХкѵбд, тд хеі-
реѵоѵ ёкіреХёд хаі роѵбатт^Хоѵ ёх ураррйѵ 21.
Ѳеодооіои 2эуораХа ретасрраоід ё^ ёХХ’^ѵіхоб хеірёѵои Еиресоѵ рауіатро»
той ретеѵеуѲёѵтод бкд Пер^оиё ё^ ’Іѵдіад РібХіои (Хтеуаѵіт^д хаі Туѵт]Хатѵ;д). ’Ару.
— 1 37 —
70
’А, П.-Керацёш;
«Лбуод риОіхбд. Хозрб'^д тт)д Перз-ад б [ЗазіХебд моаѵ ёраОеѵ 6ѵ. еід т^ѵ Гѵоіаѵ
ебріахетаі ёѵа рібліоѵ» хтХ. Еід тд тёлод тѵ)д ретаерраоеіод б Хзуоралад Хёуеі оті
ётеХеісоае табтт]ѵ етеі 1584-(р. Еіта 15 этіуоі тоб айтоб /эуорала еід тт)ѵ рета-
ерраоіѵ хаі збѵофід тт)д ёх той р’зѲіхоб Хбуоі» порі^орзѵ^д 7(0іхг^ 8юазхаХ:ад. іГрбл.
Ё. Ье&гаші, Коіісе ЬіодгарНіцне кпг Лсіш еі Тііеоііоье Ху^отаіан. І’агін 1889. о. 78 80.
20.
Харт. 0.215X0.16. 'Ехат. 18-ѵ^д. ФбХХа 19 2. шѵ тіѵа аура-ра (131.
166—167, 186—188).
1.	ФбХХ. 1 — 58. «Тоб аорхотатоз хоріои Маврой Іеророѵауои тоб ПеХотоѵ-
ѵ>)о[ои бріХіаі дсѵауіѵшахбреѵаі- Зідауаі еід тад Коріахад тт)д ауіад Теааарахоатт)д».
’Ару. «Еід тт)ѵ а Кир. тт)д ауіад р'. "Отсоюд йѵОротод» хтХ.
2.	ФбХХ. 58®—61. ’Іш&ѵѵои Хр'зооатброэ «Хбуод еід тѵ(ѵ Харпросрброѵ аѵа-
отааіѵ той хиріои т^ріоѵ ’Цаой Хріатоб, рета<рраат^д (= аОеІд) еід хоіѵ^ѵ бпд той
аосрштатои хиріои Ма^ірои».
3.	ФбХХ. 62 —147. «ДіЗауаІ тоб ао<рытатоу 8і8аохаХои хорой Махаріои ех
ІІ&троо». ’Ару. «Кирсах^ сд' Лооха. — Ха рой тоотебаете оті а^юд уёХютод» хтХ.
4.	ФбХХ. 147®—165®. «Лбуоі еід теОѵештад, ооѵтеОёѵтед пара тоб раха-
ркот&тои хаі аосршт&тои катрс&руои ’АХе^аѵбреіад хбр Геразірои». ’Ару. «Абуод а
еід ѵёоѵ. Ѳр^ѵіоѵ хаі доиррйѵ уер&т^ѵ» хтХ.
5.	ФбХХ. 168—170. «Тоб айтоб рахаріеотатоо, оосрштатоѵ патріаруои ’АХе-
^аѵЗреіад хиріоо Герааірои Хбуод еід теѲѵеіотад». ’Ару. «ІІоХХоІ хаі Йпеіроі а^кб-
татоі» хтХ.
6.	ФбХХ. 171 —179. ’АЗ^Хои «Хбуоі еід хехоірт]рёѵоод». ’Ару. «МеуаХаід
біасрораід ебріахореѵ ѵа еіѵаі еід тті/ѵ уёѵеаіѵ» хтХ.
7.	ФбХХ. 180—185. «'Еррт]ѵе(а тоб Хіптѵ)род». ’Ару. «Мета т^ѵ бпюОар-
бюѵоѵ ебуг)ѵ» хтХ. Еід тд тёХод" «Тд пардѵ рібХіоѵ бпаруеі ёроб той ХіхоХіхі: оідд
тоб потаі ВааіХахі Т&хіХахоуХои — 1791 — ’Охтюрбріоо 8».
8.	ФбХХ. 189б. ’Аѵшѵород ёпіотолт) тф ^уербѵс МоХЗобХауіад Кыѵатаѵтіѵср
’АХе^ѵброо Тф^Хйѵтои, Айу. 1800.
9.	ФбХХ. 1906—191“ ’Аѵшѵород ёгаатоХ^ тт^ Збрѵтд МоХообХауіад Хіѵта
'Гфѵ)Хаѵт^], 20 Мартіоо 1800. Еід 192® сп}реішра- «’Еѵётеі тф аюттдеіер: 1794:
тід: т] : тоб ’АпріХІо’з. тф ауйр хаі реуаХір Хаббатір. ёуеіротоѵт^О^ха Іерооіахоѵод
пара тоб КХаиЗюютбХешд дѵор^оѵта ре Хебшитоѵ».
Ь- 21.
Хірт. 0.22>(0.175. Прштоо т^ріоеод 18-г(д ёхат. ФбХХа 302, шѵ дХІуа
тіѵа йурасра..	>
МаѲѵ]ратаріоѵ реО ёрртдѵеіад фоуауіоуіх^д, ёѵ ф періёуоѵтаі табта. —
а) ФбХХ. 1®. «Тйѵ ёѵ т^8е т-^ ^(6Хір періеуорёѵюѵ ёХеууод». — 6’) ФбХХ. 2я—20®.
«Гѵ&раі. роѵботіуоі хата атоіуеіоѵ ёх біасрбрюѵ поіѵ^тйѵ аиѵѲерёѵаі» — у') ФбХХ.
тг^ Збрѵтд МоХбобХауіад Хіѵта
— 138 —
Дбо хатаХ'Туоі еХХ^тскйіѵ ха>?1х(оѵ.
71
21“—23®. «Хрооа ёлт] тоб ІЬОауброи». — §') ФбХХ. 23®—65® «Аіасблои рбѲоі».
’Лр/. «’Аетдд хаі йл'іпі^. ’Аетдд хаі &Хйлѵ)^ сріХішОеѵтед» хтХ. ТёХод' «о рбОод
прдд тойд хатайаХХоѵтад рёуа хаі блд ріхрйѵ хатабаХХорёѵоид. ТёХод тйѵ Аіоіблоо
рбОівѵ». — е) ФбХХ. 66“—175®. Гргруоріоо тоб ѲеоХбуоо «хата ’ІоиХіаѵоб [ЗаосХёсод
ат^Хітеитіхбд. Лбуод лрйтод». — сд') ФбХХ. 176“ —211. Тоб абтоб Грт/уоріоо
тетраэтіуа, ёліх^деіа еід ВаоіХеюѵ, роѵботіуа Іарбіха хат’ аХсргісбт^тоѵ, хата гЬроб. —
О ФбХХ. 214“—2216. «ФыхоХідоэ лоітдіа».— ФбХХ. 222“—2445. «Лоохіаѵоб
лері тйѵ ёлі ріаѲф оиѵбѵтшѵ». — 0') ФоХХ. 246“ —302®. ВааіХеІоо Каюареіада бріХІа
хата тйѵ друі^орёѵшѵ», еід тд «ІІрбаеуе оеаитф», «оті обх ёотіѵ аі'тюд тйѵ хахшѵ
о Ѳебд», хаі бріХіа «хата реѲибѵтівѵ» атеХ-^д, Х^уоооа еід тад Хё^еід* «аѵаухаііод
леріооѵеітаі хаі хатааеіетаі. рёурі лбте оіѵод».
23.
Харт. 0.212X0.163. ’Тлоид 1851-ои. ЗеХідед і'4~21.
«’ЕліатоХіхоІ тблоі ’Іш&ѵѵои А. 'РаХХт} раОѵ)тоб тоб а^ютіроо оіеиОоѵтоб
Г. Хроаобёрут] . . . ’Еѵ Етаородрорар. ЕуоХт) тйѵ Е1оо8іюѵ. 1851». Еіта* «Метгіс-
(рраоід тйѵ лара X Коррт^та ёліотоХіхйѵ тблгоѵ. Г. Хри(оо6ёрут})».
23.
\арт. 0.208X0.152. 'Ехат. 18-тдд. ЗеХЙед 519. Ктѵ)ра лрбтероѵ ХіхоХаоо
іеродіахбѵоо Х;рѵІоі>. Кеіреѵоѵ роѵбот’^Хоѵ.
Та хата Етесраѵ1т7)ѵ хаі Т/ѵ^Хатѵр- аѵеліурасроѵ. ’Ару. «Траура а', тд длоіоѵ
леріёуеі т^ѵ риОіх?|Ѵ оіт]уг]оіѵ тоб Етесраѵітоо хаі ’Іуѵ^Хато’э. 'О [ЗасяХебд тйѵ ’ІѵЗйѵ
’А6еоааХ6>|і ёрйтѵреѵ ёѵа алд тобд (ріХоабіроид Хёуоѵтад' ѲёХы ѵа цоб сраѵершоідд»
хтХ. ТёХод (о. 519)- «тйра ^тй хаі ларахаХй ѵа |іё ёлюхёлтеоаі р.ё тд ёХеод
хаі цё таід еберуеоіаід ооо».
24.
Харт. 0.205X0.142. Дбо Зіасророі урасраі лрйтоо т^р^оеод 18-^д ёхат. 2е-
Хіоед 516. КеІ|леѵоѵ |іоѵбат^Хоѵ. Клт}[ла лрбтероѵ ’АХе^Аѵбро» ПетрЙок.
1. 2еХ. 1	184. «'АХе^Іоо ^лаѵоб лері тѵ;д лоі7]тіхт}д еітооѵ отіуооруіад».
’Ару. «ІІрооІ|іюѵ. Пері тг(д лоіУ]тіхѵ)д іод ёѵ лрооіріір рооХоцёѵоід» хтХ.
2. ЕеХ. 486 — 516. «’АХе^аѵ8роо Маорохордатоо лрдд Герраѵобд блёр еі-
р^ѵт]д». ’Ару. «Іірооіцюѵ. ’ЕлеіЗаѵ б Хбуод ёцоі лері тг^д еір^ѵѵ^д» хтХ. Еід тд тёХод
тоб хйЗіход тріа фбХХа аоеХІдшта леріёуоѵта тдѵ ліѵаха т^д аоуураср^д тоб Хлаѵоб.
25.
Х&рт. 0.212X0.158. Дбо Зісссророі урасраі лрібтоо і^рііаеод 18-т^д ёхат.
ФбХХа 158. Кеіреѵоѵ р.оѵбатѵ)Хоѵ. ’ЕлІ т^д аѵш фад тоб србХХоо !“• «Каі т68е обѵ
тоід &ХХоід Ііа'іоіои тоб ’Апацеіад» хтХ. ФбХХа аурасра: 58, 59.
1.	ФбХХ. 1“—16“. «2бѵтор,бд тід реѲодод лері ёлютоХ&ѵ хаі ёліураррі&тіпѵ».
’Ару. «Каі ёліотоХ^ рёѵ ёір7)таі алд тоб ёлютёХХіо» хтХ.
— 139 —
72
'А. ІІ.-І\8с>а|йоі(;
2.	ФбХХ. 1 <»е— 57я «^бѵтород лрауцатеіа лері тёуѵ^д р^торіх^д». ’Ару.
«КесраХаюѵ а'. 'Гѵ)ѵ тйѵ ёлютоХйѵ хаі ёліурарратшѵ ё&хѵбоаѵте; оэѵторіаѵ, ~т.
тт)д р'^соріх^д ретеХОеіѵ аѵаухаіоѵ фг/1ѵ;|іеѵ» хтл.
3.	<І>бХХ. 60“—158“. «2ибѵоф’д тёуѵѵ4д ^торіх^д хата лебзіѵ хаі албхрізіѵ»,
рета лохѵйѵ ёѵ таід фаід зуоХісоѵ. Ару. «Ті ёоті ртуіоріхт); І’ѵ^торіхт) ёоті теуѵ.хѵ]
Збѵарід Хбуіоѵ ліОаѵйѵ ёѵ лраураті лоХітгхф» хтл.
2(>.
Харт. 0.2Г2Х0.І62. ’Етозд І740-об. ФбХХа 113, йѵ 8ёха аураіра (2— 6,
24, 36, 37, 47, 65). Елі тоб ср. Iя оіотгуоѵ «Ктт)ра лёсроха хаі лбѵод Пор-
сриріоо | іеророѵауоі) те . . . тоб ііаріоо». Еіта тетрйотг/оѵ «ёх тѵ/д [іі^Хоо» хаі ё'тероѵ
«ёх тоб ё^Ѵ)ут]тоб» тйѵ азратіхйѵ хаѵбѵшѵ.
1.	ФбХХ. 7—102. Аоратсхоі хаѵбѵед Коара хаі Іюаѵѵоэ Дараохт]ѵоб реО
ёрртреіад фоуауюуім^д. Еід ср. 102я‘ «ТёХод лаѵтсоѵ тйѵ хаѵбѵіоѵ тйѵ оеолотіхйѵ
хаі 0’еорГ|ТОріхйѵ, лог/]0ёѵтіоѵ лара ’Ішаѵѵоо тоб Дараохт4ѵоб хаі Коара тоб лоіт]тоб,
рета тйѵ трісроіыѵ тт(д МеуаХѵ)д Ч’Хоорадод. оэзтіѵад ёлараобО^реѵ ёѵ тт) Мухбѵоо
ауоХэд кара тоб Хоую(— ш)тйтои хоріоэ ’АОаѵазіоз тоб Патреіоо ёлі ёто’тд зютгр
ріои ,афр'. ’Іоиѵіоо 28».
2.	ФбХХ. 103 —125. «Грѵ/уоріоо тоб ѲеоХбуо’э Хбуо: лері тйѵ тоб [Зіоо
бХйѵ» (ніс), реО’ ерртреіад фууаусоуіхтід.
3. ФбХХ. 126 —143. «Кбстшѵод 'Ріоцаіоо уѵй[іаі лареѵетіхаі, йд цета'ѵеухеѵ
ёх т^д Хатіѵіоод срсоѵ^д еід тт(ѵ ёХХт)ѵі'8а оііХехтоѵ Мй^і|іод роѵаубд б ІІХаѵобоюд».
27- с
Харт. 0.206X0.154. ІГршто’з т^рііаеод 18-т^д ехат. «І'бХХа 157. «>ѵ оёха
аурасра (70 — 72, 98—100, 121 — 121).
МаѲт][латйрюѵ, ёѵ ф леріёуоѵтаі та ёлбреѵа хеіцеѵа цета тт]д фі>уау(і)уіх?(д
абтшѵ ларасррйоешд. — а) ФбХХ. 1 — 69. Зиѵеаіоо <л:атоХаг ахёсраХоѵ. — 6') ФбХХ.
73 — 92. ВаасХеіоо Каіаареіад лрдд тоід ѵёоод. — у') ФбХХ. 93—97. Аоохіаѵоб
81x7] <ршѵѵ]ёѵтшѵ. — 6') ФбХХ. 101“ г-120“. НХоот&руои «лері лоХилраурозбѵ^д»
р.ета ларасррйаесод хаі оуоХіыѵ. — е')хФбХХ. 125—140. «6е|іютІоо лері т^д <рілтг
хоіад тоб [іаоіХёшд. Хоуод т)». Ару. «Ара оотід еб8бхі|іод» хтХ. — ^') ФбХХ.
141	152. «Іоб хэрюи ѲеоЗшрои Прооророо ёлі ало§^|л<р тт) сріХІа», реО’ ёррт]-
ѵеіад хаі оуоліыѵ. 1 фиХХ. 152—157. Грт]уор(ои тоб НеоХбуоз лрдд ХІёХеихоѵ.
Хйрт. Діасророі урасраі 18-ѵ]д ёхат. ФбХХа 186, йѵ 8ёха аѵрасра (62— 66,
166—170). \
МаО-^ратйрюѵ, ёѵ ф леріёуоѵтаі та ёлбреѵа хеіреѵа реті т^д фоуауюуіх7(д
абтйѵ лара^р&аешд. - а) ФбХХ. 1-20. «Ъохратт]д лрдд Дѵі|ібѵ1хоѵ лараіѵеаід». -
— 140 —
Д’)о иатаХо-рс ёХЪ;ѵіх<»ѵ хю&іхшѵ.
73
6) ФбХХ. 21- 34 (Аоихіаѵоб) « Феи8оооуіат^д т) ооХоіхют^д Лихіѵод», ріеО’ ерц^-
ѵеіад хаі оуоХішѵ.— 8) ФбХХ. 67— 82. ВааіХеіои Каіаареіад Хбуод хата реОибѵтіоѵ,
|іеО’ ёр|і. хаі оуоХішѵ. Еід тд тёХод- «6 8ё ларйѵ хата |іёОт]д тд лёрад ё8ё^ато
’Іаѵѵоиаріои (леаобѵтод хата тд Воохоорёатюѵ».— а') ФбХХ. 83 -154. «'Ерр.т)ѵеІа
ттѵ алор^тюѵ тоб |іеуаХоо латрдд Грѵ]уоріои тоб НеоХбуоо ёлйѵ Міх^та тоб хаі
Даиіо, 8обХоі> ’Ітроб Хріатоб, тоб уіХоабуоо». Каі 8іауора з[ір.етра тоб абтоб Гр7(-
уоріоо. — сд') ФбХХ. 155 — 165. Фй)хол®оі) лоіт^іа ѵоиѲзтіхбѵ. — ФбХХ. 171 — 186.
Гр-^уоріок тоб ѲеоХбуои тетраотіуа.
29.
Харт. 0.215X0.148. Дісхуороі урауаі 1 8-^д ёхат. Тріа србХХа хаі 44 оеХіоед.
’Еліурауѵр «Діхаѵіх?] тёуѵт; Дт^лутріои ІІаѵауіытахѵ] цеуаХоо хХоит^іарт) хата тойд
афоО', оиѵтауѲеіоа хаі лрооуыѵтдОеіаа еід тдѵ офѵДбтатоѵ абОёѵт^ѵ ’АХё&хѵ8роѵ [іое-
6б8аѵ Моироб^ѵ хата тойд аф'іу' ёѵ Воохоиреотіср».
30.
Харт. 0.202X0.152. 'Ехат. 18-т)д. ФбХХа 231, соѵ 8бо аураіра (у. 195 —
196). КеІ|іеѵоѵ |іоѵбат7]Хоѵ ёх ура|ір.йѵ 20, орОбурасроѵ хаі хаХбурасроѵ абтбурауоѵ
Ыеоубтоу Аауобарі. ’ЕлІ тоб лрйтои убХХоіг Пароѵа^іад Кеосрбтои Ви^аѵтіои
тоб Аауобарі».
1.	ФбХХ. Іа— 184я. «Геіоруіои тоб 1Іауи|іёроид, тід б охолдд тоб ларбѵтод
рібХІои», ѵ)тоі тоб «лері тйѵ уэаіхйѵ аруйѵ хаі аітійѵ»' оіаіреітаі §ё еід хеуаХаіа Ха'.
«Аруѵ( тоб лролбуои. 'О охолдд тоб ларбѵтод [ЗібХіои ёоті ^тг^оаі лері тйѵ оѵтсоѵ» хтХ.
2.	ФбХХ. 18 1а—194®. ’АЗ'^Хо’э «ёх тт]д еід тдѵ оуЗооѵ фаХрідѵ ё^туугрешд».
’Ару. «Ібілйѵ б лроу7(тт}д лрдд тдѵ Ѳебѵ, оті дфоріаі тобд обраѵобд» хтХ.
3.	ФбХХ. 197“—2136. «Тоб ооуютатоо роѵауоб хаі лреоёитёрои тоб ВХер,-
|тІ§оо, Хбуод лері ф’эу^д аѵаухаібтатод». ’Ару. «ТІ |леѵ дрр.7^ тоб Хбуои» хтХ.
4.	ФбХХ. 214“—226е. «Тоб аоуапатои ріоѵауоб Хіхтууброи тоб ВХер.р.іооі>,
уроѵтют'^ріоу, лері
оіоаахаХіа лрдд тойд ріоѵауоид тоб аѵеуерОёѵтод лар’ айтоб
ліотеіод». ’Ару. «Тоід ооіоід тоб 8еалбтои Х,ріатоб)^х~Х.
5. ФбХХ. 227“—231®. «'Ерр.^ѵеіа лері Т'^д хібютоб.
«Абтдд о 8еалбтт)д Хріатдд т^ѵ аі іаѵ 8е8т}Хіпхеѵ» хтХ.
ѲеоЗюр^тои». ’Ару.
хаі хоа|і7}|іата хаі
Хдсрт. 0.215X0.158. 'Ехат. 17-^д. ФбХХа 91, ёѵ оід
ларастасеід тіѵёд еіхбѵшѵ, лаѵта оіа |іёХаѵод.
’Аѵзліурауод аиуурау?; лері ’ЕххХтдоІад хаі тйѵ р.иат^р1соѵ аитту. ’Ару.
«Ті лраур.а еіѵаі о урютіаѵбд; уріатіаѵдд Хёуетаі ѵа еіѵаі ёхеіѵод, олоб ёбалтюѲт^
еід тд сѵор.а» хтХ.
- 141 —
74
’А. П.-Керацісо?
32.
Харт. 0.202X0.152. Деэтёроу т]ріо. 18-7]; ёхат. 2еХіоед у^ріОцу^іёѵаі 376,
(і)Ѵ лротётахтаі іруХХоѵ азеХІЗготоѵ, ой '/] |іеѵ лрозѲіа бфід ёугі ёѵтд; сріХохаХоу
лХасаіоу хеур<і>|іатіарёѵоу хаі ёліурйзоу тф? ёліурафф? тоб оХоу хіобіход, туго*. «ТО
К6РАС ТНС| АМАЛѲ6ІАС», т} оё блюОіа т^ѵ еіхбѵа той зууурасрёшд Кіоатаѵ-
тіѵоу Далбѵте ёѵтбд фоеібобд хоз|Цратод ёуоѵтод лёрі^ тф? ёліурафѵ'ѵ «О ТН\Т
ВІВЛОХ ТАГПШ КАТА2Т6РІ2А2 ЛХ11Р ’ЕК ТІІХ Х1І2ОЕ 2КО1ІЕЛОТ».
КатшОеѵ ті}д еіхбѵод т] ёпіурасрт]:
’Рс^а рёѵ тоб лбѵоу лбѲод
Каі харлдд тоб лбОоу лброд.
’Еѵ Воухоуреатііо. "Етеі ошт7]рі«> уафХ': *—»
Аитбурасрод хшЗс^ Кшѵатаѵтіѵои Далбѵте.
1.	2еХ. 1 хё. ’АѵелІурасрод лобХоуод той Далбѵте, ой у] аруу^ «’Елеі?^
алб Ѳеоб 8еі йруеаОаі хаі еід Ѳедѵ телеутаѵ, ІЗоу хауш алд Ѳеоб арубреѵод еід
Ѳедѵ теХеит^аш. Еід Ѳедд ёѵ тріаі лроашлоід рері^бреѵод» хтХ. То лрЛтоѵ урарра
Е тѵ]д Хё^ешд ’ЕлеіЗ?] [аёуос, уруаойѵ хаі леріѵу?Осарёѵоѵ урузаі ёліат^д лазаі аі
ріурі тоб теХеит7]аа> Хё^еід’ аѵ(»Ѳеѵ айтйѵ хбз|і7]|іа лолу'/рш|і4тютоѵ хаі хе/ру-
оюріѵоѵ, ёѵ ф ёухХеіоѵтаі аі алесхоѵіаеід тт(д ауіад Тріаоод хаі тйѵ зу|і66Хюѵ т«>ѵ
теаа&рюѵ ейаууеХсатшѵ. ТІ ойтшд аруо|іёѵ7] оууураср-^ тоу Далбѵте зиѵіататаі ёх
Зіасрбрюѵ хеірёѵюѵ, а>ѵ а^іа |іѵ^|іт]д сраіѵоѵтаі |хоі тб, ёл6;іеѵа.
2.	2еХ. 24. Хтсуоі «еід тдѵ ріоѵ еіхоѵіаріёѵоѵ». ’Ару. «’Е|іё тдѵ іі-оѵ &ѵ-
Орсоле» хтХ.
3.	2еХ. 25. «Тоб аосуютатоу Фіат] еід тдѵ Ѳебѵ, тд &усоѵ хаі ^соолоідѵ
лѵеб|ха». 2т1уоі 8ёха. ’Ару. «Тд лѵеб|ха тд ^<оѵ» хтХ.
4.	2еХ. 26—-69. «’Ех тѵ]д МаѵоУт^Х тоу ФіХѵ] р.оѵіро:ад ёлі 0-аѵбѵтс тф Зеалбтт]
Тсобѵѵтг] у[ф тоб РаоіХёюд ’АѵЗроѵіхоу ИалаюХбуоу той уёроѵтод». Хтіуоі 94. ’Ару.
«Ѳр^ѵод р.т]трдд раоіХёозд. "ІІХіе хаі Г?| хаі рротЛѵ алаѵхуёѵод» хтХ.
5.	2еХ. 94—97. «А1ѵіу|хата той офт]Хотатоу хаі аоірютітоу айѲёѵтоу хаі
/]уе|хбѵод лботдд ОуууробХауіад хиріоу хиріоо ’Ішаѵѵои ХіхоХбоу ’АХе&іѵороу ^ое-
668а». Аіѵіурата іу. ’Ару. «а\ ТІ ’А|іерсх^. "Г8ир лерірреі уаіаѵ» хтХ.
6.	ЕеХ. 97 —100. «ТерохХё^уд сріХоабсроѵ йатеіа».
7.	2еХ. 101 — 104. г" ~	'	----
8.	2еХ. 105 — 110.
еід тт^ѵ блерауіаѵ Ѳеотбхоѵ,
9.	2еХ. 111 — 117.
бааіХёшд Ры|іаіыѵ)>. Т\ру. «'О тшѵ ауаѲшѵ блаѵтшѵ» хтХ.
1.	0 2еХ. 117 —118. «ІІатёѵта ВоѲеіаа тф аууураееі хаі хатаотер-ааѵті
табтт]Ѵ тт^ѵ р(6Хоѵ хоѵоойХф 8іА тд хоѵаоиХатоѵ айтоб». ’Ару. ’НцеІд, б илатод, б
ВербрЗод Фбібхеѵер» хтХ.
«Тоб роуытбтоу ФеХХоб Гар.боі еід аретад хаі хахіад».
« Ішаѵѵои роѵауоб хаі лрштаат|хру(тід тоб Ишѵара, хаѵФѵ
оу т] ахроатсуі'д: "Еататод уруод узтатоѵ ллёхес рёлод».
«’Іооѵ алараХХахтоѵ той уруообойХлоу той 'Ршраѵоб
— 142 —
Д’іо ха-саХо-^оі 6?,),7/лхйѵ «<о8(х<і>ѵ.
75
11.	2ел. 11!) —121. «Чаоѵ апараккахтоѵ тоб уриообобллои тоб ’АѵЗроѵІхои
рааікёшд 'Р»і)|іаіюѵ» §іа т^ѵ ^юоіх^ѵ |іоѵ^ѵ тоб ауіои Паѵтеле^|лоѵод. ’Ару. «Філо-
Оёои р.ёѵ ара тропой» хтл.
12.	Еел. 123 —124. «Ейерует^рюѵ тоб Тероаолбрлоѵ хбр ПарѲеѵІои прбд
Ксоѵатаѵтіѵоѵ Дапбѵте проуеірсоОёѵта цёуаѵ ёххктріару^ѵ тоб патріаруіхоб тобтои
О-рбѵои». ’Еураср^ |Г/]ѵІ Фебр. ётоид 1744-ои.
13.	2ел. 125. «іліуоі ёууарауѲёѵтед еід тб аруиробѵ хакар.арюѵ, опер 6
айОёѵтт]д К(оѵзтаѵтг;ѵ6ооа; ёуарюеѵ айтф ура|і|іатіхф бѵтс еід Воихоирёотс».
"Гбреід ёуй хаі оахриа, хбпоид хаі аоОеѵеіад,
ёпі0»|іі(6ѵ уюріацбѵ, уараѵ, плобтоѵ хаі ейтиу'аѵ,
ётаОи|по>ѵ О-траирбѵ (рабаі харпосрорі'ад)
ёіритеиоа, ёпбтсаа реі'Ороід |іелар.6асрёоіѵ,
•ф^тра хаі (Ьрі|іаоа, алка уриооеіоёаі.
Діабійт], срауоіто харпйѵ айтоб тойд пбѵоид
б Кюѵатаѵтіѵод ёуюѵ |іе еід ар.етрг;тоид урбѵоид.
14.	2ек. 129 —134. «’Ех тйѵ тоб баіои патрбд ^|ійѵ Мекетіои отіуыѵ пері
Э-еолоуІад, т]тоі пері тту хоіѵбтѵ]тод т^д паѵакхобд трсабод». ’Ару. «ПХ^ѵ аХХа
тобтоѵ Хёуоиос хирішд О-еоХбуоѵ» хтк.
15.	Еел. 149. хё. «Оі хоо|іоуарр.боиѵоі х§' оіхоі прбд тѵ)ѵ ѵо7)тт)ѵ ахакаѵ,
тбѵ тфиоѵ хаі ^шопоібѵ атаирбѵ тоб оагцрод Хріатоб».
16.	Еек. 154 хё. «Каі б хаѵшѵ тоб ^(О7)(уброи Хтаироб пара Кшѵотаѵтіѵои
Дапбѵте, об т) ахротіу-'д- Харад боуеіоѵ, ооі прёпеі уаіресѵ |ібѵср».
17.	ЕеХ. 165 —166. «Тоб айтоб бр.ѵод еід тбѵ йпер6|лѵт]тоѵ 2таорбѵ).’Ару.
«Дб^а ооі, атаирё Киріоо» хтл.
18.	ЕеЛ. 166. «Тоб айтоб |іеуалиѵаріа» §йо еід тбѵ Зтаирбѵ.
19.	Еел. 167—184. «’Ех паѵтшѵ те хаі ёѵ тф бХф ойбёѵ, т^тос ойѵофід
тѵ(д ѵ^Ооцд ір'лооофіад хаі т?(д політеіад біасрброід іНаеоі оиѵар|іооОеіоа хаі пара
Хіхолаои ИхорбіХ'/] Іатроб тоб ёх ѵ^оои Парой р.етауХ(і)ттіаОеІаа: 1740».
20.	2ел. 185 хё. «Етіуоі покітіхоі прбд боі^лоѵ ейуѵ<о[іоѵа хаі 8еоп6тѵ)ѵ
ауѵф|лоѵа».	7\ '
21.	Еел. 187 —197. «'Орлліа тйѵ р.ета уар(.еѵтю|іоб проар^оеыѵ уеѵоцёѵоіѵ
еід обо &хро4аеід, бпоб |іеу''отт] айтохраторід ’ЕХіаабет ё8юхе тф Моиуа|йт Хои-
оеіѵ уіѵтц, Иёрпѵ; пері^ріф прёобеі. 'Н а ахрбаосд ёобОтд т^ ісд' Маіои, 6' тт;
ха' ’іоиѵіф, тф афрб. ёѵ Моауоб-а». ’Ару. «’Ахрбааід а'. 'О іппохбр,од пріууіф
1<Ор4хТ|Ѵ» ХТЛ. у	'
22.	ІІел. 198—202. «’АпобоХ^ тоб ррёсроод Ішаѵѵои апб тб раоіХеюѵ т^д
Тсоооі'ад, хаі йпохатАотаэід тт)д ѵо|і([лои Зіаббуои рааіл1аат]д ’ЕХіойбет, {Ьиуатрбд
Пётрои тоб Меу&Хои». ’Ару. «’ЕббОѵ) т) біабоут) тоб раоЛеІои» хтл.
23.	&Х. 202 204. «Маѵкрёотоѵ 8іа т^ѵ атесрт]фор1аѵ тт(д ’ЕХіо&бет ра~
оіліостюд».
143 —
76
’А. П.-Кераціт;
21.	НеХ. 205 — 214. «ІІараууеХіаі оіа -цѵ ^Огл^ѵ хаі коХітіхт(ѵ Зіауіоу^ѵ».
25.	Ару. «Дёѵ г(ркореі ѵа арѵ7]0ѵ( тіѵа;» хтХ.
ікл. 215—222. «’Еѵ ётеі уіХюатф ёктахоаюатф теооарахозтф кёрктір ѵ(
ёхтір, р^ѵі ’Охтіобріі». Мартбрюѵ 'ішхѵѵоу Кокріоо тоб ёѵ ПтоХераіоі рартортраѵто;
сюуурасрёѵ кара ^охрроѵіоо ПтоХерайо; аі~трг’. Коіѵатаѵтіѵоз Дакбѵте». Ару. «’Ехгіѵо.
бкоб О-ёХоиѵ бріХтреі» хтХ.
26.	2гХ. 223 — 228. «Тоо боіоэ катрд; ^рйѵ МеХетіоі) той броХоут]той кері
аоѵбЗюѵ Іеріоѵ, кбте хаі кара тіѵіоѵ уеубѵаоі хаі оіаті хаі тіѵіоѵ хатарубѵтюѵ»
’Ару. «2оѵ68ои; тіра, тоо; айтіоѵ карауоХаттшѵ орои;» хтХ.
27.	2еХ. 229 — 233. «Та&; уіѵорёѵг] еі; отёфіѵ айОёѵтои икозтрсоОеіза кара
Геыруіо» ПакаЗокойХои той тѵ}; айОеѵтіх^; оуоХт}; оіоаохаХои».
28.	2еХ. 233—235. «Ейут( еі; т^ѵ ауіаѵ Тріаоа той рахарітоо ’Іюіѵѵоу
КариоуйХХту реуаХои ХоуоОётоо т?(; той Хрютой Меуалт^; ’ЕххХтріа;». ’Ару.
«Паѵауіа хаі ^шаруіхѵ) Тріа;» хтХ.
29.	2еХ. 235—237. «Ейу^ ётёра еі; т^ѵ ауіаѵ Тріаоа' той рахарітои ’АХе-
^ѵЗроз МаирохорЗатои той ё^ акор^тіоѵ хаі реуаХои оіеррѵ)ѵ=ито5 ту); хратаіа;
рааіХеіа;». ’Ару. «СО ёѵ роѵаоі ірбзеіо; трюоосра^; Ѳед;» хтХ.
30.	2еХ. 237 — 242. «’ЕкізтоХ?] керуОеіоа йкд Поѵтіоо ІІіХітои крд; ,5а-
оіХёа Тібёрюѵ, рета тд отаирсоО^ѵаі тдѵ Хрсатдѵ хаі аѵааЦѵаі, Зтр.ойза та кері айтоб».
31.	2еХ. 243 хё. «’Аѵтіурарра Каіааро; крд; Пбѵтюѵ Пілатоѵ» хтл.
32.	2еХ. 244 — 249. ’Аѵіоѵэро; ёкіатоХ^ «крд; тдѵ сР<6рт(;» ’Іѵѵохёѵтюѵ
тдѵ 1 3-оѵ.
33.	2еХ. 249 — 254. «ХоиОеоіаі той аоіЗірои айОёѵтоо ХіхоХіои роеббЗа
крд; тдѵ иідѵ айтоб айѲёѵт7)ѵ Кюѵатаѵтіѵоѵ айОёѵтг]ѵ роеббоа, доѲеіоаі ёѵ ётеі _афхс;‘».
34.	ЕеХ. 254—264. «Той оосритатои И’еХХоб аіѵіурата крд; тдѵ разіХёа
Міуат^Х тдѵ Дойха». Аіѵіурата Хс;'. ’Ару. «а'. "Еаті ті ^фоѵ Хоуіхдѵ» хтХ.
35.	ЕеХ. 264 — 265. «Кыѵатаѵтіѵоо Дакбѵте ретзаррааі; еі; та; кроуеурар-
рёѵа; той аосршт&тои •І’еХХой арета; хаі хахіа;».
36.	^еХ. 266 — 270. «Ейут^ еі; тѵ(ѵ ауіау Тріада' той Метаураатой хйр
Еореіоѵ той ХоуоѲётоу іарбіхоі атіуоі ахатаХ^хтоі тріретроі». ’Ару. «42 катер, иіё,
кѵейра, Трсдс; ау іа» хтХ.
37.	2еХ. 270 хё. «Гой оосрсотатои ФіХт] хорой Маѵоог^Х рет&рраоі; та>ѵ оі'хіоѵ
т^; окерауіа; Неотбхоо Зіа отіуюѵ іарёіхаіѵ». ’Ару. «2оІ тт) атратт)уф» хтХ.
38.	іеХ. 277 — ‘^79. «Тшст^ср Врозѵѵіои ёх тоб еоуаріатт)ріоо Хбуои еі; т?|Ѵ
Ѳеотбхоѵ». ’Ару. «Айг?і тоіѵоѵ хорішѵоре хбрт] хаі рорібѵоре».
39.	іеХ. 280 — 283. «Тоб боіон катрд; т^ріоѵ МеХетіои тоб дроХоут^той ёх
тоб кроХбуои тт); ребХои т^; ёкіурокрорёѵтд; ’АХуа6'/]таХус!і6^то; еі; тт(ѵ Ѳеотбхоѵ».
’-^-РХ- «Меаіта; кроёаХбреѵо; тойтои та З-еіа к&Ѳтр> хтХ.
40.	2еХ. 283—285. «’Ерраѵои^Х Іерёш; тоб ’Г^аѵе, тоб Хеуорёѵои Мкои-
ѵіаХ'і^’, ёх тшѵ еі; тдѵ еиаууеХіордѵ т^с йкерауіа; Неотбхои отіуюѵ. гЕѵетітрі хата
тд аукд'».
— 144 —
Л'іс хатаХоуоі 5ЛХт]ѵіио>ѵ лоідіишѵ.
77
4 1. ХеХ. 286—288. «Той аосроХоуаотатои |іеуаХои лрі|і|ихуріои тт(; тоб
Хріатоо Меу&Хт]; ’ЕххХгріа; хаі ёѵ батёроі; йлатои тйѵ (ріХоабсршѵ хйр ’Іюаѵѵои
той хаі Г^аѵт;, оаті; ало Зэззѵтеріа; ёѵтд; еѵоеха т)р.ерйѵ алетіае тд хоіѵдѵ урео;
еѵ ётеі ухфѵу'ч1, Хоецбріои а', атіуоі (= 150) ейуаріат^рюі лрд; ттр ахёѵіптоѵ 2шо-
ббуоѵ ІІ^ут^ѵ». ’Ару. «ВааіХеш; |іеѵ [ійаті^ріоѵ хаХблтеіѵ, | ёруа 8ё Отіа лааіѵ аѵа-
хт]рбттеіѵ» хтХ.
42.	ХеХ. 288 — 290. «Той абтой еі; еѵЗеі&ѵ тоб урасріхой (5т)тоб Хёуоѵто;,
оті ёѵ аХХоі; лта(о|іеѵ хаі ёѵ аХХоі; апоХа|хбаѵо|іеѵ» — атіуоі 143. ’Ару. «Еосрй;
ттбѵті тоі; аруаіоі; ёррёОт), । со; аѵорд; ара срреоі пелихаар,ёѵои» хтХ.
43.	ёкХ. 290. «’Епіурар|іа еі; тдѵ ауюѵ Тюаѵѵт)ѵ тдѵ ейаууеХіат^ѵ». 2тіуоі
ёѵѵёа. 'Ару. «ВроѵЦ лёсрхеѵ т) Немудро; Хйра» хтХ.
44.	2еХ. 290. Ксоѵзт. Далбѵте агреіш|іа ёуоѵ ойтсо;1 «Еі; той; уіХіои;
хоаіои; ё68о|іт|ѵтатёааара;, т^ѵ МеуаХѵр ІІё|ілтѵ)ѵ, т)Х0аѵ еіхоаітёааара харабіа
хоирабріха, 8іа ѵа латгроиѵ т^ѵ ХхблеХоѵ хаі 8ёѵ ебрёО^хаѵ лаХіхаріа. "ООеѵ '/)
уиѵаіхе; бл^уаѵ еі; та [Зоііѵа хаі ёхрб<рОѵ)хаѵ хаі ёріеіѵеѵ ѵ) усора. ерѵ]|іо; талера;
треі;* батероѵ 8ё ётеруіаоб^хаѵ хаі е8сохаѵ еі; той; хоирзарои; урбоа уіХіа8а; 8ёха-
ёХеуаѵ 8ё той халітаѵоо тд дѵо|іа Міаёр ГребеХѵр — Тдѵ абтдѵ урбѵоѵ тртоѵ 2хо-
лёХои архіерей; д ’Ііпааау».
15.	5еХ. 291—294. «ІІбааі ёххХтріаі, |лоѵаатт)ріа хаі ё^охХгріа еіѵаі еі;
Т7|Ѵ ѵтроѵ ХхблеХоѵ». 'Ару. «ТІ ёѵооѵ той Настрой ёххХтріаі;» хтХ.
4 6. ііеХ. 293 — 295. «'ЕліотоХѵ) Каізаріои Далбѵте лрб; Прохбпюѵ ^уой-
цеѵоѵ тг(; ёѵ Гіазйр іеоа; хаі айОеѵтіх?,; [юѵ/р той ГаХата, йлотеХойот]; еі; тдѵ Цаѵ-
4уюѵ Тауоѵ: —	АлріХХіоэ хе ». ’Ару. «Тт)ѵ лрд; ѵ?р лаѵоаібтгра» хтХ.
47.	НеХ. 296—308. ііиѵа^аріа ёх хеір°'ГР“ф(‘>'>' |іѵ)ѵаіи>ѵ оіоѵ тд ттр 0' Ай-
уойатоо (= Гр-^уоріо'э Х’баат]; Хбуо; лері ттр 4уеіролоі7роі> еіхбѵо; тйѵ Ка|іоі>Хсаѵшѵ).
’Ару- «Т) хйрю; ѵ)|і(Г)ѵ Тѵроі); Хріатд;» хтХ., тд тѵ(; даіа; Зеѵ^; хтгроріаат); тт(;
]іоѵтр I Іаѵтохраторо; (іу' Абуобстои) хаі зтіурі 14 6 еі; та, ёухаі'ѵіа тгр аитгр |іоѵур.
18.	ХеХ. 309 — 310. «Каіаарсои Далбѵте ир.ѵо; еі; тт)ѵ лаѵбр,ѵ7]тоѵ Ѳеотбхоѵ,
|леуаХоѵаріа». 'Ару. «МеуаХйѵш зе, хиріа, т?|Ѵ (іеуаХѵр лро; Ѳедѵ ларргріаѵ» хтХ.
Еіта «той абтоб б|лѵо; етеро;’ лрозхоѵѵ]таріа», хаі [леуаХиѵарюѵ хаі «брхо; тоі;
хаХХіурасоі; кара ауіои Еірт/ѵаіоо Аоиу8обѵби хата ТеріЬѵи|гоѵ».
49.	ІіеХ. 311—318. «Той Хоуісотатоо хаі ргроріхмтатоъ хиріоо Коѵзтаѵтіѵоо
тоб Маѵазз?) ёлі азтроуХіѵш теОѵ^хбті». ’Ару. «”Ехеітб |іоі хаі ае ѵехрдѵ іоеіѵ» хтХ.
50.	ХеХ. 318. «Етіуо: Гешруіои ріеуаХоо оіер|л^ѵеотоб т^; той Хріатой Ме-
уалѵ); ’ЕххХѵрі'а; ёухйціазтіхоі еі; абтбѵ, ёѵ етеі аф^б'». ’'Еуоиаіѵ ойты:
Тд зе О-аица^ею аусоѵ |лёѵ, Кюѵатаѵтіѵе,
оіуаѵ оё лаХіѵ ^7]|ііа Хоуіеітаг
лаѵта уар ёѵ аоі та хаХа ёушѵ срёреі;,
аоуіоѵ ^7]тбр(оѵ хорыѵі; уртдіаті^шѵ
хаі тоі; зосроі; аоо хаі цеХіірОбууоі; Хбуоі;
той; ёухблтоѵта; шуеХшѵ ёѵтрбѵеі;.
— 145 —
78
’А. П.-Керацгші;
51.	2еХ. 318. «2тесраѵоо урарратіхоб Во&хѵтіоо, тоб ёлі тт)д [іааіХеіад 'Іоо-
отглаѵоб той реуаХои, лері лбХешѵ хаі оѵ^ршѵ». Ару. «Гбарод ѵт)оод ріа тйѵ 2по-
рабшѵ, ЭідХонйд лёуетаі» хтл.
52.	2еХ. 319 — 320. «Марторіаі тйѵ ё&отёраіѵ лері тт)д ауіад хаі брооо-
оіоо Тріабод».
53.	2еХ. 321. «Тоб ооуой разіХёыд Лёоѵтод уртррдд лері т?(д аѵазтаоешд
КшѵотаѵтіѵоолбХеыд». ’Ару. «Вб^аѵтод аблт), ёотіа Іѵоѵатаѵтіѵоо» хтл.
54.	2еХ. 321—32 7. а'Ерр^ѵгІа тоб айтоб лара тоб ІІозеібоѵод тоб аосрш-
татои хаі ёлізтт]роѵіхытатоо». ’Ару. «ОІ рёѵ обо лрштоі отіуоі аасреід» хтХ.
55.	2еХ. 327 —330. «Хрг/ордд 2те;раѵоо ’АХе^аѵорёшд той оіхоореѵіхоб біоа-
ахаХоо, ёѵ ётеі фѵ-ы ёлі тт)д ^азіХеІад 'ІІрахХеІоо. ’Ару. «ФбХоѵ тд ВабоХшѵюѵ». Еіта
ёррідѵеіа тоб урт^ароб, т^д	«ЕйЗтдХоѵ ооѵ оті йзлер б лроррт^ОеІд уртррдд» хтл.
56.	2еХ. 330. «Пері тоб ^аоілёшд Атт(хг^броо тоб Фгохй».
57.	2еХ. 333 — 334. 2т)реіа)зеід Далбѵте лері ёаотоб (1772).
58.	2еХ. 335 — 338. «ДіаОтф/Л] тйѵ ауісоѵ хаі ёѵбб^іоѵ тоб Хрізтоб теззара-
хоѵта рартбрсоѵ, тйѵ ёѵ 2еоаотеІі)с рарторт)заѵтшѵ». ‘Ару. «Мелётюд хаі ’Аётюд» хтл.
59.	2еХ. 338 — 339. Ксоѵат. Далбѵте реуаХоѵірюѵ еід тойд айтойд іуіоэд
рарторад. — ФіХаоеХуеІа; ѲеоХірттоо ІЗібреХоѵ зтгут]рдѵ еід тдѵ &уюѵ То^ѵѵ^ѵ
тдѵ Дараохт]ѵбѵ. — К. Далбѵте троларюѵ еід тѵ)ѵ Ѳеотбхоѵ — ‘Адёалотоѵ тро-
ларсоѵ еід тт)ѵ аит^ѵ.
60.	2еХ. 339 — 343. «’Аѵюѵброи отг/ѵоі еід т^ѵ Паѵауіаѵ. аѵтіурасрёѵтед
ало тіѵод лаХаюб рібХіои». ’АрХ- Эторт^торі лоозауш зоі то •/аіре».
61.	2еХ. 343. «’ЕІд тд тёХод Хоуои тоб лаѵ^уиріхой, Зѵ б озюд НабХод о
Ег^ролотартрбд, тоб раоіХёшд Мг/аі^Х тоб 'Раууабё б иібд, аоѵёурафеѵ еід та ЕЪбЗіа
тт)д Ѳеотбхои, оті/оі аѵыѵброі) тіѵдд 0-аираатоІ». 'Ар/. «Тт(ѵ ерфэуоѵ ^Хоѵ зе тоб
^йѵтод Лбуоо» хтХ.
62.	2еХ. 344. «2тІ/оі еід тѵ^ѵ 0-еІаѵ ретіХ^фіѵ» е^оѵтгд оотюд:
’Арѵдд лрбхеіраі роотіхйд ёосраурёѵод,
реХЕ^ораі Зё хаі трёсрш тойд Д^іоод.
ЛѵѲр<оле, рХёле рт) асрау^д &ѵа^1шд
ёоѲмоѵ хаі ліѵюѵ те айра хоріоо.
63.	2еХ. 345—-349. «Лѵтісріоѵа фаХХбреѵа еід тт(ѵ Хеітоэруіаѵ тт) еортт)
т^д ауіад ретарорсршаеюд тоб хоріоо хаі а<і>ту)род т^рйѵ, ебреОёѵта еѵ тіѵі лаХаіф
Мт)ѵаі(р бѵті еід тд хеХХіоѵ тт)д "Ауіад ТріаЗод, тд Ет)ролотарѵ^ѵбѵ, уеураррёѵм Зіа
/есрдд МаѲооааХа, оо тд ёлйѵороѵ Ма^еір, еід тдѵ Ет^рдѵ Абсроѵ КшѵатаѵтіѵоилбХешд».
64.	2^ 349—350. «Кмѵатаѵтіѵоо Далбѵте, тоо ретоѵоразОёѵтод Каіааріоо,
ёухйрюѵ лрдд тдѵ ’А^аріаѵ хаі хата сріХарубрсоѵ, афо^: — Майи а'. ‘Ару. «Гоб-
реѵоі, лрот)уоореѵоі реуіХоі хаі ріхроі те, хаі Іереід хаі роѵауоі, ^ёѵоі оіхіах'
хтХ. 2тіуоі 80.
:е»
— 146 —
Дбо ѵ.а.хако~(гл ёХХіуѵі хйѵ хшЗІхоіѵ.
79
65.	ЕеХ. 350 — 354. «Тоо айтоб Забітіхоі уаіретіароі еід т^ѵ Паѵауіаѵ».
’Лрх- «Збуатер, уаіре, т^д іЛдд Ѳедд б лрд аійѵыѵ» хтХ. Еті'уоі 100.
66.	ДзХ. 355—358. Терерноэ 2-оо КиѵатаѵтіѵоолбХешд оіуіХХюѵ ёліхорш-
тіхоѵ тйѵ уеѵо[лёѵюѵ йлд ЕіХбёзтро’з ’АХе^аѵореіад ёѵ таід роѵаід тоб ’АѲс»’ аиѵетауѲѵ]
сюѵодіхйд |іт]ѵі Еелтер.6ріф ёт. 1574-ою
67.	За О — 361. «Каіоаріоо Далбѵте й|лѵод хаі обтод лрдд тоід аХХоід лоХЛоІд
еід т^ѵ Паѵауіаѵ, лоі^ОеІд ёѵ ЕхолёХср хата то афл' етодю Ару. «Еід ратоѵ сбсрѲт]
Ѳедд» хтХ. Етіуоі 198.
68.	ЕеХ. 361—368. «Каіааріои Далбѵте хаѵшѵ ейаууеХіхбд, т]тоі леріёуоѵ
ёѵ ёліто|іт) та хата то •Э’еіоѵ хаі іердѵ ЕйаууёХюѵ. Еід 7;Х0Ѵ а- “• «Хріатдд
уеѵѵатаі». Ару. «Хріатдд уеѵѵатаі, §о^аою|іеѵ» хтХ.
69.	ЕеХ. 368 — 369. «Піѵаід тйѵ Хбушѵ Дт]|Л7]тріо» тоб ХроаоХа>ра, йд
ебріохоѵто ёѵ тіѵі аеааОрюр,ёѵір уеіроураіуср яібЗіні тѵ)д ѵтрои 2холёХоо».
70.	ЕеХ. 369—372. (ёх тоб айтоб хсооіход). ДіаХоуод Аатіѵои хаі 'Рсорхіоо
(= орОодб^оо). ’Ару. «Латіѵод. г() лалад Пётроо тоб бслоотоХои ді&Зоуод ёоті хаі
бѵор.а^етаі» хтХ.
71.	ЕеХ. 372 — 373. «Тоб Далбѵте» ді^у^аід аѵеліурасрод. ’Ару. «Гоѵ^ тід
хаХХод ё/окаа» хтХ.
72.	^еХ. 373 — 375. «'ОріХіа р’^Оёіза ёѵ 'І’ерарріа лбХеі т^д ’ІтаХіад крод
тобд хароіѵаХІоѵд хаі ётёроод тйѵ Аатіѵсоѵ оіоаахаХоуд лері тоб лар’ айтоід §о^а-
і^о|іёѵоч хаОараіоѵ лчрбд». Ару. «Т'леі07( рета ауалт(д алохріѵааОаі» хтХ.
73.	Хел. 376. Едааті/оѵ тоб аосріотато’э аоіоцюэ аруіеліахолоі) Ейуеѵіо’э
тоб ВоѵХуарепід, блер хбтод йлер застой отіуоурутрад ЗіёОето ёѵ ту; оіаО/ултд айтоб
ёліураср^ѵаі ёлі тт(д лХаход тоб тб|іооэ айтоб». 'ЕЕ; ёХХ^ѵіхоб [іібХсо’э ёхдоОёѵтод ёѵ
Мбзуа бло В. І\. Г.
33
ір.еѵоѵ |іоѵбат7}Хоѵ ёх
Х&рт. 0.21X0.16. 'Ехат. 18-7);. ФбХХа 228.
урарцйѵ 15.
'Аѵшѵі>|іод хаі ахёсраХод абѵофід уеѵіх^д Ідторіад. ’Ару. « • • • т°й лаХаіоб
Еа|іфйѵ тоб блоіои хаі ахіа т^тоѵ руеіа тоід аоѲеѵобаіѵ» хтХ. ’Ало ср. 89 хе.
«КесраХаюѵ оебтероѵ. ’Алд тоб МеуаХоэ Кшѵатаѵтіѵоо ешд тоб ’Одо&хроо». 'Ало
<р. 161 хе. «КесраХаюѵ трітоѵ. ’Алд ’Одоіхроо ё'іод тоб Меу&Хоу КарбХои».
34.
Харт. 0.202X0.16. ’Етоид 1789-ою ФбХХа 29.
1. ФбХХ. 1—27а. «гЕрр.т)ѵеІа аоѵолтіх^ т^д чкіад хаі Іерад Хеітоируіад,
т^тід хата хс^[Оах^ѵ е^ахооюатдѵ леѵтт]хоотдѵ лерлтоѵ ётод ёі/^т7|0ѵ] лара тоб ёѵ
тг) Мопхобіс^ латоіар'/ебоѵтод хуріои Міхсоѵод». ’Ару. «Тф рахаріштатф...............
ПоХХ^ѵ едхарютіаѵ ёойха|іеѵ» хтХ. ^'□ѵетахОт) |ітр/і Дехецбрію ёт. 1655-ою
— 147 —
80
’А. ІІ.-Кера|ии>с
2. Фола. 2 7“—29я. «’Аѵаатазіои латріаруои ’Аѵтюуеіа^ хаі КиріХХои ёх-
Оеас; абѵторо; тт^д орОооб^ои ^цшѵ ліатеш;. хат’ ёрюталбхріаіѵ». ’Ару. а'Аѵаатааю^.
Поіас; О-ртрхеіа; е;, аѵОршле»; Мета тд лера; той хеіцёѵои (ср. 29е). «Хрізтё оіоои
лоѵ7)ааѵті тет)ѵ лоХиоХбоѵ аршу7)ѵ. 'Аѵтеурасрт^ оі хата тд уілюатдѵ ёлтахоаюатдѵ
ёудот^хоатоѵ ёѵѵатоѵ ёто; алд Хріатой. 1789: хата [іѵ^ѵа Хоёцорюѵ іе': 15: ’[ѵ5і-
хтішѵод, (7».
35.
Харт. 0.20X0,138. 'Ехат. 19-7]^. ХеХіЗе; 61.
’Аѵшѵирои. «ВібХіоѵ лрштоѵ. 'АріОцоІ ааир.р,етроі. 'Рі^аі тшѵ аріОцшѵ».
3(>.
Харт. 206X158. ’'Етои; 1711-ои. ФбХХа 39. Кеіреѵоѵ оіатт]Хоѵ.
1.	ФбХХ. 1	8. Ебрілйои 'Ехйбт] ахёіраХод хаі холобт'. алд отіуои 370
рёурі отіуои 7-15. Кеіреѵоѵ ёХХѵ]ѵіхдѵ хаі [іет4сррааі$ алёѵаѵті ѵеоеХХт^ѵіхѵ', т)
бсруту <(&бті |і-^те ,ЗХёлш шсрёХеіаѵ харіхѵт); алаѵтоуѵ^, рт^те нарлаѵт^ илоХ^среш^
хоѵта еі; ^ра$, лш; лрёлеі ѵа ейтиутдаш ёуш харіаѵ срораѵ» хтХ.
2	ФиХХ. 9 — 29. ХосрохХёои; АІ'ад ахёсраХо; алд отіуои 196. Кеіцеѵоѵ хаі
цетасрразіс. ЕІ; ср. 29а. «Тёрра ёсХг^среѵ 7/ той ХосрохХёои; трауш&'а 1711».
3.	ФбХХ. 29е—39а. «Ѳебуѵідос Меуарёш; Хглеліштои уѵшраі ёХеуеіахаі».
Кеіреѵоѵ хаі ретаурасід, 7;д 7} аруѵр «41 {Зааілёа ’Ахбллшѵа, иіё т?); Лѵ^той^» хтд.
37.
Харт. 0.20X0.14. "'Етоид 1745-оу. (бра ^йХА. 48е). Филда 134
1. Ф6л?к. I—48я. ’Аѵшѵй|іои ура|іріатіх7) ахёсрало; т^; ^оирхгхт)с; улшза7^.
’/Ѵру. «11 Х^і$ уіѵетаі алд [ті'аѵ т) лолла- аидда6Л$, шааѵ цларія а, латѵ)р. Ч) лбуо-
оиѵіататаі алд лоХЛад дё^еі^» хтд. Ді^рт^таі еіс; лёѵте трУдіата, шѵ тд ёауатоѵ бло-
бі'^рт/рёѵоѵ еі^ хесралаіа діадарбаѵеі лері аиѵта^еш; той тоирхіхой дбуои.
2. ФбХХ. 48е—1336. «"Ехѵоѵ [іеро^. 26ХХоуос\ѵоріат<оѵ те хаі ^ратшѵ,
хаі трблоі аоѵоріХіа^ аѵаухаібтатоі». АІ тоирхіхаі Хё^еіс; оіа уращхатшѵ ёХХг|Ѵ.хшѵ.
Харт. 0.20X0.158. 'Ехат. 18-т];. ФйХХа 96.
1. ФиХХ. 2—43. «Іоизтіѵои той сріХоаосрои хаі ріртиро^ ёхОеаі' ліотешд
лері тт^ брѲ^д броХоуіас, т)тоі лері т^д ауіа^ хаі бріооиоіои тріібод». Кеіреѵоѵ
лаХаюѵ хаі рета'ррааід алёѵаѵті ѵгоеХл7|Ѵіхт), т)д ару7р «’Архета ёзтоѵта^ хаі
ѵа еілареѵ т^ѵ хат^уор'аѵ ёѵаѵтіоѵ тшѵ ’Іоибаішѵ» хтХ. Метали тшѵ срйдд. 43—44
йларуеі еХХеірра цёуа’ аХХа хаі тшѵ ірйХХшѵ 7, 41, 42 хаі 43 [іёѵоиоі |ібѵоѵ
Хшрібе^ тіѵё^.
2. ФиХХ. 44—46. „Еіизііеш Іи^ііві ехрохіііо бііеі (Іегосіа сопіездіопі. зіѵе
сіе 8Я.ПСІІ1 сопйиЪзІапііаІс 1 гініІаіеи. Аатіѵсхдѵ хеціеѵоѵ хаі |іетаурааі5 алёѵаѵті ѵео-
— 148 —
Дбо натсіко-рі Ш.і]ѵіх6>ѵ хювімшѵ.
81
еХХѵ]ѵіХ7], ^д V] арх^’ « Еотоѵтад хаі ѵа ёуаХйаареѵ архетА, блоб т^тоѵ хата т^ѵ
уѵйрт]ѵ тйѵ ’ІооЗайоѵ» хтл.
39.
Х&рт. 0.18X0.125. 'Ехат. 18-т]д. ФбХХа 177.
1.	ФбХХ. 1 —19. 2бѵофід аѵеліурасрод (аторіад тт^д ПаХаіад ДіаѲ^хтдд. ’Ару.
« II хтіаід тоб хбароо, тід аоѵёбт] лрд тѵ)д Хріатоб уеѵѵтдоеюд ётеі 5508 хата тт]ѵ
аѵатоХіх7]Ѵ уроѵоХоуіаѵ» хтХ.
2.	ФбХХ. 20—24. «Пі'ѵа^ тоб Іатроаосріои хаі реріхдѵ тіѵа йХХмѵ, ёхХеХеу-
рёѵоо блд лоХХйѵ Іатріхйѵ [ЗібХісоѵ. ГаХіѵоб те, хаі Тлохрйтоид, хаі МеХетіоо ро-
ѵауоб хаі йХХіоѵ лоХХйѵ Іатрйѵ». КесрДХаіа рта.
3.	ФбХХ. 25“-—26“. «Шѵа^ тоб рроѵтоХоуіои тйѵ §А5еха рт]ѵйѵ, хаѲтдреріѵйѵ
хаі ооорюХбуіюѵ, 12 рт^ѵаід’ хаі ётеро рроѵтоХбуюѵ рё тойд 12 рт^ѵаід, хаі рё
та 12 ^йбіа тоб урбѵои, хаі еід т^ѵ &руІ б йѵОрюлод хаі ё^оиаі&^етаі алд та
12 Суобіа».
4.	ФбХХ. 26 хё. «КаХаѵт&рюѵ ёѵдд йхроо Іатроб хаі аотроХбуои Моауббои,
беіхѵбіоѵ тойд ёлта лХаѵт]тад, ра^т). 28. хбхХоид тоб 7]Х[ои, тд тЕ НеХа ахоХоиО^аі
тдѵ х&Ѳе р^ѵа».
5.	ФбХХ. 33 — 78. «’Іатроабсрюѵ ёхХеХеурёѵоѵ блд лоХХйѵ Іатріхйѵ рібХйоѵ,
ГаХіѵоб те хаі Тлохр&тоид, хаі МеХетЕоо роѵа/об. хаі аХХшѵ лоХХйѵ Іатрйѵ». ’Ар/.
«Пері йтіыѵ КесрйХаіоѵ а'. "Отаѵ лоѵт] тд ытіоѵ, холаѵюоѵ хоХохіѵѲЕад србХХа»
хтХ. Та србХХа 79 хаі 80 йурасра.
6.	ФбХХ. 81 ’ЕлІ т-^д лрштт]д аеХЙод еіхйѵ ларіатйаа тт)ѵ уёѵѵтріѵ хаі тдѵ
Мѵатоѵ тоб ДѵОрйлоіг ёлі тг]д ётёрад оеХЕВод еіхбѵед тйѵ 12 і^ірбйоѵ тоб дсѵѲріблои.
7.	ФбХХ, 92. «Пері тоб аѵОрйлои олыд рерЕ^етаі еід 12 ^<р5іа тд ойра айтоб».
8.	ФбХХ. 93“—93®. «ВроѵтоХбуюѵ тйѵ ЗіЬВеха рт]ѵйѵ». ’Ару_. «Мт^ѵ 2елтёр-
брюд. хеср. а'. ’Еаѵ Рроѵтіат] еід а'. [ЗааіХёіод лрдд срІХоод айтоб раѵіа».
9.	ФбХХ. 936—177. «КаХаѵт<4рюѵ ёѵдд йхроо Іатроб хаі аатроХбуоо Мо-
а'^ббои беіхѵбоѵ йлд 1730 /рбѵоид ёеод еід тобд 1830 блер ёуёѵето, хаі ёббѲт] еід
тблоѵ тф 1733 ётеі Феироиаріои 20 іл^д урютоуоѵіад, &лд бё хтіоеюд хбарои
7241» хтХ. ’Ару. «"Оаа ётт] еіѵаі еід тд ёрлрраѲеѵ» хтХ. Аеілеі тд тёХод.
ХЛрт. 0.168X0.115. 'Ехат. 18-7}$. ФбХХа т)ріѲрт]рёѵа 337, &ХХ’V) Ар(Ѳр7)оід
абтйѵ ойуі іхріб^д, Зібті рета тдѵ йріѲрдѵ фбХХои 26 оі тйѵ Хослйѵ србХХсоѵ йріѲроІ
аруоѵтаі алд аріброб 23 хаі ё^д. 2т]реі<і)тёоѵ ётх, оті Хеілооаіѵ &<раіреѲёѵта тід
19-ѵ] ёхатоѵт. та «рбХХа 42—46, 140—143, 207—216, 221 — 222 хаі ётер&
тіѵа ірбХХа рета тд ѵбѵ ёауатоѵ.
Айтбурасроѵ Каіааріои Далбѵте, об уеѵіх^ ёліураср^ ебрсохорёѵт] ёѵтдд
ааеХідйтоо хаі лротетаурёѵои србХХои ёуеі ойтаг «КНП02 ХАРІТЙЫ. Тоитёоті,
6
— 149 —
82
’А. П.-Кера|ііш{
ВібХІоѵ, леріёуоѵ т^ѵ леріоВоѵ тоо тсціоо ^йХоу тоб діоолоюб атауроб, тоб ёѵ тт; Іера,
хаі рааіХіх^ |іоѵѵ; тоб Нт}ролота|іоѵ. тг) ойзтд еѵ тф ауішѵй|іір 5реі тоб ’АѲюѵод, хаі
аХХа 8іб«рора. ЕуѵтеѲёѵта лара Ксоѵатаѵтіѵоу Далбѵте, тоб |іетоѵо|іазОёѵтод Каіза-
ріоо, еід іпсрбХеіаѵ, хаі ей<рроайѵѵ/ѵ тіоѵ аѵауіѵаюхбѵтсоѵ. Пролрыѵ^Оёѵта 8ё тф ёхХа|х-
лрот&тіо хоріір ’ЛХе^аѵоріо, иіф тоб ейаебеатітоу айОёѵтоу ДІоХ8обіад хуріоу хуріоу
’Іюаѵѵоо [Зое§б8а, уіоу тоб АйОёѵтоу ЫіхоХаоу [Зое6б8а тоб МаирохороАтои».
Тб лбѵт]|іа тобто 8іаірой|іеѵоѵ еід 18 хеіраХаіа ^еббѲт) ёх тоб ларбѵтод
&ѵтіура<рёѵ хйЗіход 8а;, йло Габрі^Х ЗоірохХІоуд (бра Ківѵзтаѵтіѵоу Далбѵте
х^лод уар’тіоѵ. Хеірбурауоѵ аѵёхботоѵ лрб ёѵдд хаі т^ріоеод аійѵод уеура|і|іёѵоѵ хаі
леріур&роѵ та т)Ѳѵ] хаі ёОу тіоѵ ёѵ таід ИараЗоиѵабеіоід ТІуер.оѵі'аід хаі ёѵ Тоорхіа
‘ЕХХг'ѵмѵ. №бѵ лрйтоѵ тйлоід ёх818отаі .... [іета лроХбуоу, уХсоаоарІоу хтХ. АО^-
ѵѵртѵ 1883) хаі Ётік Ъецгшиі (ВіЫіоЫіёцие дгесцие ѵиі^аіге. Тоше 3“. Рагія 1881
а. VII—XIX, 1 — 232).
Та ёѵ т’я ёліурафя той хіоЗіход р,ѵѵ)|лоѵеуб|хеѵа «аХХа 8і4срора» лоѵ^|іата
тоб Далбѵте ейріохоѵтаі алд срйХХоу 1 хаі ё^т)д‘ т) 8= т&дід айтйѵ ёуеі оутіо:
1.	ФйХХ. 166“ хё. «Тоб айтоб хаѵіоѵ тріа8іхдд Дабітіхбд. ’Нуод лХ4уюд 8».
’Ех8бо. ЗосрохХёоуд, о. 212—217.
2.	ФйХХ. 170 хё. «Тоб айтоб хаѵіоѵ ейаууеХіхбд, г^тоі леріёуіоѵ ёѵ ёліторѵ,
та хата Э-еіоѵ хаі Іердѵ ЕйаууёХюѵ. ’Нуод а'». ’Ех8. 2осрохХёоуд а. 218 — 226.
3.	ФйХХ. 1756 хё. Тоб айтоб бр.ѵод лрдд тт)ѵ блерауіаѵ Ѳеотбхоѵ. Ару.
«’Й ойраѵё, б талеіѵдд ёуш ларахаХй ое» хтХ.
4.	ФйХХ. 1836—194. «Оитод б х&тіо О|іѵод хаі оі ёсре^д еіоіѵ ё^іп тйѵ
ёхатбѵ, оі'тіѵед еіаіѵ ёѵ тф тилюѲёѵті Лоуіхф ’Еухолліо». "Грѵод 6-од е]д тт)ѵ
блерауіаѵ Ѳеотбхоѵ т7)ѵ бперй|іѵѵ)тоѵ бёалоіѵаѵ, ой ахрозтіуід- ’АХХ& 8ё'/ои тдѵ уруоѵ
лаѵйр.ѵѵ|те» хтХ. — Еіта ётероі Зрѵос еід т^ѵ Ѳеотбхоѵ, ойд ё^ёбюхеѵ ёѵтебОеѵ
6 Га6ріт)Х ХоірохХёоид (о. 227 — 243).
5.	ФйХХ. 195. «Ыд тдѵ ауюѵ Кюѵотаѵтіѵоѵ [іеуалпѵаріоѵ» хаі «уаіретю[іоІ»
еід тдѵ айтбѵ.
7.	ФйХХ. 197. Еід тдѵ &уюѵ 'Р^уіѵоѵ р,еуаХиѵ&ріоѵ хаі уаіретю|іоі.
8.	ФйХХ. 198. «Еід тд Нт|ролот4:[доу» рюѵаат^рюѵ |хеуаХиѵЛрюѵ хаі уаі-
ретіорюі.
9.	ФйХХ. 199. «Тоб айтоб &Х<ра 8оур.атіхбѵ». ’Ару. «Аррута ^|іата» хтХ.
’Ех8. Г. ХІосрохХёоуд о. 242 — 24^
10.	ФйХХ. 200. «’АХср&бт/соѵ аир.ёоиХеитіхбѵ» (3 йХср&б^та). ’Ару. «’Ауала
лрбтоѵ тдѵ Ѳедѵ» хтХ. ’Ех8. Г. 2о<^охХёоид о. 244 — 247.
11.	ФйХХ. 202®. «Тоб айтоб хаѵйѵ леріехтіхдд дѵор.аатшѵ аруаіюѵ аѵѲрсоліпѵ.
’ГІуод лХ. 8'». ’Ару. «Тф лаухоарійр рааіХеІ» хтХ. ’Ех8. Г. 2о<рохХёоид о. 248—254.
12.	ФуХХ. 206®. «Тоб айтоб хаѵйѵ леріехтіхдд лоХХйѵ е^аірётыѵ лраур.4т<»ѵ,
тйѵ еід лоХХад лбХеід хаі ѵѵроуд хаі ёѲѵт] хаі ^фа ёуѵиар.ёѵ<оѵ. ’ІІуод 8'». ’Ару.
«’АѵоІ^ш тд атбріа рои». ’Ех8. Г. іосрохХёоид о. 254—260.
— 150 —
Дйо хатаХо^оі 6ХХт)Ѵіитѵ хшВІисоѵ.
83
13.	ФбХХ. 218 — 337. «Кат&Хоуод [аторіход а&бХоуод тйѵ хаѲ’ ^|іад У.руГ
|іагіайѵтшѵ ёпісгфішѵ 'Ршраісоѵ хаі тіѵшѵ реуаХшѵ аор.ёебѵ]хбтшѵ хаі бпоѲёоешѵ,
аруб|іеѵод апд тоб уіХюатоб ёптахооюотоб ётои; ёшд тоб ёѵеотйтод дуЗот^хоотоб
тетартои, хатаатршѲеІд кара Кшѵотаѵтіѵои Далбѵте ХхопеХітои, тоб ретоѵорааѲёѵтод
Каіааріои». ’Ару. «’Лѵор бѵ аосрйѵ аѲроюід» хтХ. Тд хеіріеѵоѵ хоХоббѵ, Х^уоѵ еід
тад ё^д Хёідеід ёпютоХ^д Ду)р}тріоі> МшраІтои прдд сріХбпоХіѵ «*/} ^рбаід хаі та §ёѵ-
бра р.ад харіѵоиаі хаі аіа.........». ’ЕѵтебѲеѵ аѵтіурафад Габрі'^Х о ЕосрохХёоид то
хеі|іеѵоѵ тобто парёдшхе тф НаОа, ботід хаі хатеушріаеѵ абтд ІХХіпйд ёѵ тѵ; Ме-
ааішѵіхУ) ВсбХсоО^хх], т. 3, о. 73—200. ПХ^ред §’ ёЕ; ётёро’з хш§іход ё^ёбшхеѵ еіта
С. ЕгЬісеапи, Сгопісагіі Стгесі. Висаге^і 1888, о. 87—227.
41.
Х&рт. 0.156X0.11. "Етоид 1728-ои. 2еХ(§ед 7)ріѲр,іфіёѵаі 164 хаі србХХа 68
ааеХі'бшта. 'О хйбіі; обтод [іета^б тшѵ етйѵ 1808 — 1814 ѵ/то хт^ра ’Іуѵатіоо
2ирѵіоо іеробіахбѵои, ётеі 8ё 1822-ш ХіхоХ&ои ’Ішаѵѵібои.
а) 2еХ. 1 —164. «’ЕхѲеоід ^торіхйѵ тіѵшѵ хаѵбѵшѵ Іерох'фиіді рійХіота
□ирбаХХорёѵшѵ, ойд ёх т^д Хатіѵібод сршѵ^д о ёѵ ЕероЗіахбѵоід Махарюд еід т^ѵ
ёХХ&ба сршѵтдѵ апаѵОкз&р.еѵод тоід сріХоХбуоід пробѲѵ^хеѵ». ’Ару. «Кеср. а' «Пері ебрё-
оешд прот&аешд. Міхра срроѵті^оиоі» хтХ. Еід тд тёХод1 «ТёХод. МаСоо ^афх^'».
6х) ФбХХ. 1 — 66. «МеХетіоо тоб ’АѲг(ѵйѵ ёхѲеоід тіѵйѵ хесраХаішѵ пері тоб
пйд §еі бріХіаѵ урасреіѵ». ’Ару. «Кеср. прйтоѵ..........МёХХоозіѵ дрііХіаѵ ур&реіѵ»
хтХ. Еід ср. 66“' «ТёХод хаі об^а Ѳеф тф ёѵ тріаЗі. афхѵ/ ’Іоиѵіои хе'». Еід ср. бб6’
«’Еѵ йХХср ебрѵ]таі обтш. ТёХод тоб пері гоб пйд 8еі бріХіаѵ Е;иуур&среіѵ 8і8аахоѵтод
трбпоі), ріетеѵехОёѵтод пара тт)д тйѵ ’ІтаХйѵ прдд тѵ)ѵ тйѵ 'ЕХХ^ѵсоѵ срсоѵ^ѵ пара
Гесоруіоо Іерёшд Еооудомрт), тоб ё^ ’Ішаѵѵіѵшѵ тф 8ё Ѳеф уарід». Еід ср. 67 «Та
тоб Хбуои рёрт^ тріуйд». Еід ср. 68 оѵ(|іе«6оеід тіѵёд. ’Ару. «2ѵ]ріеіштёоѵ, бті ёх тоб
охопоб Харіёбіѵеі т^ѵ Зіасрораѵ хаі проору о ріаѵ брііХіа» хтХ.
42.
Харт. 0.168X0.112. 'Ехат. 18-т^д. ФбХХа 9, оеХйед 313 хаі срйХХа 24.
Тйѵ прштшѵ 9 србХХшѵ аурасра та ё^д: 2—3, 9.
1.	ФбХХ. 1а. «’Ех т^д ёпютоХтід тоб ауЕои ’Іуѵатсоо тоб Ѳеосрброо прдд По-
Хбхарпоѵ Е|ібрѵ»]д». ’Ару. «Прооёуеіѵ 8еі ѵбрмр» хтХ. Еіта Збо ушріа ёпіатоХѵ/д
ПабХоі) прдд ГаХ&тад.
2.	ФбХХ. 4—8 «(ЩѵаЕ; тоб ^арбѵтод КомропаХ&тоі)».
3.	2еХ. 1 — «Тор аосрфт&тоо хооропаХатоо пері тйѵ дсрсріхішѵ тоб
паХатіоо тт;д Кшѵатріѵт^ѵо'зпбХешд хаі тйѵ дсрсріхішѵ тѵ)д МеуйХѵ^д ’ЕххХтрЕад». ’Ару.
«Поіоі Хёуоутаі Зеопбтаі; Кеср. а: Прёпеі ѵа •/^ебршр.еѵ, оті Зеопбтаі Хёуоѵтаі оі
Аоі» хт^. \ '
\,4. ФбХХ. 1 — 24. «Пері т^д оіходорі^д т^д ауі’ад Еосріад». ’Ару. «Тѵ)ѵ Ме-
у<іХѵ]ѵ ’ЕххХ^оІаѵ, ѵ;шд (= т)тоі) т^ѵ 'Ауіаѵ ЕосрЕаѵ, еібоХеІоѵ тд пріѵ обоаѵ хаі
6*
— 151 —
84
’Л. ІІ.-Кера|іёгае
лоХХйѵ йуаХратшѵ ёхе'іае Іатарёѵюѵ» хтХ. ТеХод' «оті ёуіб еірі 6 т&Хад ’Іуѵбстюд,
6 лрютораіатюр, йѵ хаі лар’ т^рйѵ ёхтІаОт; о ѵабд тѵ)д той Ѳеой Лбуои іиосріад».
43.
Х&рт. 0.17X0.116. "Етоид 1801-ои. ФбХХа 77. Та хата Т/ѵ^Х&т^ѵ хаі
2тесраѵІтт;ѵ. ФбХХ. 1“—56' «асоа'. ’Ару-?; тт)д ларобоѵ/д лрауратеіад. Аит^ лрібтт,
рёѵ алоатоХ-?; Пер^оиё лрбд ’Іѵбіаѵ хаі Зізіуѵюаід тйѵ ёхеіае' ёлеіта т) ’ІѵбпЦ рібХод,
т)ѵ ёхбрюеѵ ё^ ’ІѵЗіад, 8бо рёѵ ёуоиаа лрауратеіад, рІа рёѵ т) той іітесраѵітои хаі
’ІуѵтіХ4тои, ётёра Вё т) лерітрауг;Ход лерютера хаі ооа леріёуоиаіѵ арсрбтера тро-
ліха риОебрата. Хоробу; б тйѵ Перойѵ [ЗааіХеид раѲйѵ лері тіѵод рібХіои» хтл.
’Алб србХХ. 6 хё. «Та хата Туѵ^Х4т^ѵ хаі 2тесраѵІтГ|Ѵ. ВібХіоѵ а'. ‘II ларойаа
рібХод ёур&рѵ; лара ’Іѵбйѵ» хтХ. ТёХод (ср. 77“)’ «хаі уарід аоі лоХХі^, оті лоХХоІд
ЛсрёХеіа ёуёѵои реуІатг;д лрб^еѵод».
44.
Хбсрт. 0.156X0.11. ‘Ехат. 18-ѵ]д. ФбХХа ^ріОрѵ]рёѵа 125, ё^ йѵ Хеілоиаі
лёѵте (1, 4—6, 117). КйВіІ; хахбурасрод хаі Хіаѵ йѵорѲбурасрод' тйѵ ёѵ аитф хеірёѵсоѵ
сп^реійаеыд &!ра табта. — ФбХХ. 2. Ви^аѵтіѵа ёліурбсррата лёѵте. — ФбХХ. 3.
«’ЕѵѲеірюід. лоб хатйушѵтаі йуіа Хеіфаѵа. Еід КыѵатаѵтіѵоблоХіѵ атб Патріаруйоѵ
Цд’Есріріфхд:— ёѵаі. ЕоХіороѵ^д: — ёѵаі Еід Морёаѵ. еід тб ауюѵ. ^лоіХаіюѵ:
ёѵаі Геюруіои: — ХараХ&рлои. — Еід Корсробд ёѵаі б &уюд -иЛОірІВыѵ. бХіхерод».
ФбХХ. 7. КаХаѵт4рюѵ бсхёсраХоѵ. — ФбХХ. 31 лері 8-аХаоошѵ. — ФбХХ. 40 лері ’А|іе-
ріх^д. — ФбХ. 46. «Хбр,оі лері тйѵ раѲрйѵ тоб у^ціои, оі блоіос біаХар.бсіѵоиѵ та
сюѵосхёоіа еід лбаоѵ уіѵетаі хаі 8ёѵ уіѵетаі». —ФбХХ. 76. «ВроѵтоХбуюѵ хаі ое:ар.о-
Хбуюѵ хата тб ^фбсоѵ адтйѵ». — ФбХХ. 94 «2еХг,ѵо8рбрсоѵ». —(ФбХХ. 111. Та&д
латріаруйѵ, рт;тролбХесоѵ х.аІ бсруселіахолйѵ. — ’Еѵ тф србХХір 123 атдАе'іоаід- «Тбѵ
Ауюѵ Кюѵатаѵтіѵоѵ тбѵ ёуооѵ т^ар.1, блоб еіѵаі еід тб ЫарХІ-халС Тбѵ Ауюѵ Ге-
шруюѵ тбѵ ёуооѵ т^ар.і, блоб еіѵе еід тб ’Етріѵёхалі. Т$у Ауюѵ ВХбсоюѵ тбѵ ёуоиѵ
т^ар.1, блоб еіѵаі еід тб ‘Ауібсіаарі».	)
45.
Х&рт. 0.162X0.11. Прйтоо т)(іІ0еод 18-ѵ;д ёхат. ЕеХЙед 434, хеіреѵоѵ роѵб-
атѵ;Хоѵ хаі хаХбурасроѵ.
1. ЪеХ. 1—48. ’1аохр4тоі>д Хбуод б і§‘ хаі ха‘.
2.	2еХ. 49 —132. «‘^йрт;д бб-хриоѵ, т) біАХоуод рета^б 'Ршрт]$ хаі тоб
лотароб ТІберУр ретасррасзОеІд йло т^д ІтаХіх^д біаХёхтоо усіріѵ сріХІад тоб оосрштатои
хаі лаѵаібеоірыт&тои хиріои ХрисхіѵѲои біруіраѵбрітои ІероооХбрюѵ. 1695-<р: Мао-
тюи 6». ’Ару. «Т. ВааіХісоі рои, ті ліхра. рѵ;ѵбрата ооб таріаооиоі» хтХ.
3.	2кХ. 133 150. <с‘Р7;рата хаі Хбуоі тоб сррбі Фрат^ёохои, хаѲйд ёхеіѵод
ёурафе лрбд тбѵ рёуаѵ ^тора». ’Ару. «Тоита та хесріХаіа хаі Вбурата» хтХ. Еіта
йлб <р. 134 хё. «Маѵои^Х б рёуад ЭДтор тѴ(д МеуЛХ^д ’ЕххХтрІад сррі Фраут^ёихср
— 152 —
і&о хо.таХо'уоі ёХЛ-^ѵіхйѵ хіиЯхшѵ.
85
тф лраіЗіхатбрір ёх ПаХаіад сРюр]д уаіреіѵ». ’Ару. «Тд ёліатоХіраІбѵ сои лрдд
7діад» ѵлк.
4.	Не);. 153 — 228. ЕиХХоуі) ёлютоХшѵ діаірбрыѵ, оіоѵ 'Ерріоойрои Л^атаруои,
Тюііѵѵои Кореааіои, Кшѵатаѵп'ѵои Лаахаресод, В^осарі'шѵод харбіѵаХіои, Гешруіои
Траледоиѵтіои, Ѳео§6рои Теѵтіои, Ѳеобоаіои, Кюѵотаѵтіѵои Патріхіои, МаѲоиаЛХа
хаі тіѵіоѵ Йѵи»ѵ6|ішѵ.
5.	НеХ. 229 — 232. «'АѵаеХріои рійбоі Зі&сророі». ’Ару. «'АХіейд тід ёѵ тіѵі
лота|гф ІуОйад т)Хіеие» хтл.
(>. ХиеХ. 233 —256. «'ЕліотоХаІ тоб аосрютатои хаі Хоукотатои ёѵ §і§аах&-
Хоід хиріои іерой Ейуеѵеіои той ёЕ; АІтшХіад |іеріхаІ».
7.	НеХ. 257 — 284. «Той аосрютатои ’АѵаатааІои ГорЗІои ёліатоХаІ тіѵед».
8.	2іеХ. 285 — 344. ’ЛѵелІурасра Э-ёріата ѵеоеХХтдѵіатІ хаі лаХаюеХХѵріатІ.
’Ару. СО «Хбуод хаі та раО-флата сцоійСоисі цё тдѵ атброѵ слои алеіретаі еід т?р
уѵ]ѵ» хтХ.
9.	345 — 353. «Пері т?(д 9,рГ|ОхеІад тйѵ КаХ|іоихшѵ, МооуубХшѵ хаі 2іѵйѵ
уеѵіхійд- хаі лері тоб 8аХаѵ]-Ха|іа Катойута хаі тіоѵ Хоілшѵ Э-иаіаатЛѵ тойтюѵ тйѵ
ІЭ'ѵйѵ». ’Ару. «Айта та тріа ріеуаХштата уёѵѵ)» хтл.
10.	2еХ. 355 — 368. «Ѳеіоріа лері тоб №ои Кбарои». ’Ару. «Мёод хбарод
Хёуетаі 7; ’ІѵЗІа» хтХ.
11.	2еХ. 369—434. «ТІ лара тоб [ЗасяХёіод ооиХтаѵ ’Аурётѵ] оіоѵ Меурёт^
лерирОеіаа еліатоХт) тф (5ѵ]уІ Цд Еірехіад рё тдѵ Тойрх ’Аурётауаѵ халіт^ІлааГ|Ѵ
ёѵ ётеі афіб'ч’: рт(ѵІ ’ЛлріХХ. іб': Мета тойд сту^Оеід уаіретіо|іоид. Дт^Хопоіеітаі, оті
отаѵ <рОаа-(] еід тоб Хбуои оад» хтХ. "Ехетаі аѵшѵиршд ауетіх?; лрдд та ои|іббсѵта
КарбХіо р7(уІ 2оит(8іад іаторіх?/ асргіу^сід ’ЛіреѵтойХт] КХоит^ійрѵ], |іеѲ’ бХіоѵ тйѵ ёѵ
айтіу ура|і|хбіта)ѵ лрдд §ё тф тёХеі тоб хйбіход ил^руоооі хаі етера ур&|і|іата.
1) ЕеХ. 421. «Т)|іоХоуІа той ре^ирі ПаХтат^ Меуріёт-лаоа, т)ѵ ёдіиое тоід Мооуб-
боід еід тдѵ Пройтоѵ, бтаѵ ёдёѲт^ ауалѵр ухфю'1’ ’ІоиХІои іа'». — 2) аеХ. 424.
«’ЕліатоХѵ/ ле|А<рОеіаа лара тоб т^4рѵі тѵ)д Моауобіад тф [іааіХе'і тйѵ Тоирхйѵ, §іа
ѵа ё|ілоді'зід тдѵ лбХе|іоѵ длоб алеу^аісаѵ оі Т’оі^рхоі хат’ айтоб- т) блоіа ёсрОаоеѵ
еід тд Пеѵтёрі афіа* Феироиар: сд». 3) 2еХ. 42 8^ «Ѳёаліаріа тоб уаХѵротдітои
РаасХёыд лаат^д Моауобіад».
46.
Х&рт. 0.162 — 0.11. ^'Етоид
30, 103-109).
«’Арут) сиѵ Ѳеф ауі\) т^д
1800-ой. ФйХХа 102, «>ѵ тіѵа &ура<ра (1—2,
|Аоиаіхт)д тёуѵѵ^д, т^д хоіѵ^д лараЗбоеюд хаі
теуѵоХоуіад, тѵ)д леріеуойат^д хата ахрібеіаѵ лаааѵ тёуѵт^ѵ хаі ёѵёруеіаѵ тіоѵ уюѵЛѵ
ёѵ аиѵтб|^) трблііг арѵетёѲ^ 8ё 6л’ ёріоб той ібіои ураірёюд ’АлоатбХои иіой Т<»4ѵѵои
іерёсод той Кйѵата ёѵ ётеі оа)ТѴ]рІ(р а.(й, ёѵ Кыѵотаѵтіѵои лбХѵ], еід Кірліт^ у&ѵт]».
’Ару. «’Ару?) р.ёа>з тёХод хаі оиаттдріа» хтХ.
— 153 —
Гдѣ былъ редактированъ Сирмондовъ Синаксарь?
Б. А. Панченко.
---------
Во введеніи къ изданію своднаго Синаксаря Константинопольской ЦеркНи,
столь тщательному и высоко цѣнному, Ипполитъ Делегэ повторяетъ въ нѣсколькихъ
словахъ свое предположеніе (высказанное нѣсколько обстоятельнѣе въ предварявшей
изданіе статьѣ о Синаксарѣ Сирмонда) относительно того, что названная древнѣйшая
редакція, положенная имъ въ основу изданія, составлена для (а<1 иміш) братіи
монастыря во имя Христа тоб ВаѲорроахо^, въ Виопніи1). Эту мысль Делегэ счи-
таетъ лишь вѣроятной; по его сомнѣнія относятся къ возможности доказати про-
исхожденіе Сирмондова Синаксаря изъ названнаго монастыря, и це кт^ тццогра-
фическому его опредѣленію, которое, какъ увидимъ, имѣетъ значительную важность.
Делегэ указываетъ, что Синаксарь приводитъ, подъ различными^ днями, намяти трехъ
игуменовъ и эконома, равно какъ освященія одной изъ церквей тоб ВаѲоррйахо$,
и такого обилія мѣстныхъ праздниковъ не удостоенъ ни одинъ монастырь па стра-
ницахъ Синаксаря, хотя бы болѣе важный и знаменитый.
Хотя, съ другой стороны, нѣть прямыхъ свидѣтельствъ, что памятникъ
составленъ въ этой обители, нигдѣ не названа она нашей и, наконецъ, память
перваго игумена отсутствуетъ, — песмбтря па это слѣдуетъ согласиться, что гипо-
теза Делегэ имѣетъ за собой большую вѣроятность. Свѣдѣній о монастырѣ могло
бы быть еще больше, ес^и бы не 'выпала память перваго игумена Василія по
неизвѣстной для насъ причі^. >
Слѣдуетъ, сверхъ трго, обратить вниманіе на слѣдующее. Вь противопо-
ложность краткому упоминанію о второмъ и третьемъ игуменахъ, память четвер-
таго игумена Игнатія, послѣдняго, т. е. ближайшаго ко времени редакціи памят-
ника, изложена въ Синаксарѣ подробно. При этомъ сообщены свѣдѣнія, которыя
*) Зупахагіит Ессіевіів Сопвіапііпороііипю, ей. Н. Леіекауе. ВгихсІІів 1902 (Ргоруіаіит а<3
Аси Запсіогит МоѵетЬгіз), р. VII. Ісіет, Ье Бупаі&ігв Яе Бітопй (Апаіеси ВоІІапЛіам XIV;, р. 415—417.
— 154 —
Гдѣ былъ редактированъ Спрмоидовь Синаксарь ?
87
могли интересовать лишь братію монастыря и были записаны современникомъ или
близкимъ по времени къ Игнатію лицомъ изъ братіи. Перечислены его постройки*),
а также священные предметы, имъ заказанные для монастырскаго храма, п соста-
вившіе украшеніе послѣдняго2), передаются далѣе подробности о болѣзни Игнатія,
его смерти и перенесеніи тѣла въ монастырь. Эти детали не оцѣнены досто-
должпо ученымъ издателемъ.
Мы узнаемъ, что Игнатій былъ игуменомъ во время мятежа Варды Склира
(976—979) и сьумѣлъ уберечь свою братію отъ властелей, сторонниковъ претен-
дента. Память „о дняхъ мятежа" видимо жива и размѣры мятежа преувеличены въ
глазахъ автора житія3). Мятежъ Склира имѣлъ мѣсто въ Малой Азіи и не захва-
тывалъ окрестностей столицы, хотя въ 978 г. Склиръ занялъ Никею1)-
Такимъ образомъ, послѣднія по времени извѣстія Синаксаря о монастырѣ
тоо ВаОорроанод относятся къ послѣдней четверти X вѣка и записаны при Василіи II
Болгаробойцѣ или нѣсколько позже. Выдержки или извѣстія изъ исторіи нашего
монастыря па Игнатіи кончаются и, слѣдовательно, монахъ Ваоиріака, вставившій
въ Синаксарь мѣстныя намяти, жилъ въ XI вѣкѣ. Принимая далѣе въ соображеніе,
что вообще послѣдними по времени данными Синаксаря Сирмонда являются извѣ-
стія о перенесеніи моіцей Лазаря Галисійскаго, умершаго въ 1054 г., т. е. жившаго
па одно поколѣніе позже игумена Игнатія5), получаемъ большую вѣроятность,
что Сирмопдова редакція составлена именно въ монастырѣ той ВаѲиррйаход. При
томъ, какъ замѣтилъ о. Делегэ, вставить эти подробности могъ только молахъ этого
монастыря и для его братіи, для нихъ онѣ были интересны и важны.
По окончаніи мятежа Склира игуменъ Игнатій поѣхалъ въ Константино-
поль; заболѣвъ въ столицѣ скоротечною болѣзнью, онъ былъ новез^нт^ обратно въ
свой монастырь, по по дорогѣ скончался въ Аморіи и былъ времеіпюііохоронепъ
въ одной изъ церквей этого города. Черезъ годъ его останки были перевезены
братіей въ монастырь6).
Эти данныя Синаксаря безспорно ясны въ томъ отношеніи, что монастырь
той ВаѲёод Тоахос; лежалъ за Аморіемъ вглубь Малой Азіи и довольно далеко,
-----------------------
’) <і>хо8<5рл]аё те хаі &еіои; ѵаой; тоб те Та^ар^ои хаі тоб Э-вблтои ’НХюб (1. 'ІІХюй), хаі ёѵ тіѵі
кроаатеіір Ееріѵ ат)хйѵ тйѵ йуйвѵ йкоатбХиѵ. Пег.сЦхе 8ё хаі таі; хаѵоѵіхаГ; З-рі-рхІоч ааіраХё; лйѵо ха*, ейпре-
пёататоѵ. Зупахагіиш, соі. 81.
2) хатеахейааеѵ Еерй ахейі) хаі оіуѵоѵ тоб хоріоо ^р®ѵ ’І^аоб Хріатзб хаі аехта; еіхбѵа; хаі лері-
ѵ)руоршрёѵоѵ ейаууёХюѵ хаі аХХа тіѵй хатахоаробѵта .тйааѵ ті;ѵ ёххХідаІаѵ. Церковь названа ниже: тт); айтбѲі
йрштатт); ёххХ7)а(а; . . . ѵ)ті; ёотіѵ ётС дѵбцаті тоб хиріои 1;р®ѵ ’Цаой Хріатой.
8) хаі ёѵ таі; ѵдіёраі; ті); алоотааеш; уеѵѵаііо; хатт)-(тоѵІаато той; тбте ар/оѵта;, ой; 6 йѵоро;
аѵтартѵ;; лровхеіріоато, 6 аѲештато; 2хХт)рй; 6 тсйааѵ ті)ѵ оІхоорёѵт]ѵ Йіатара&х;.
*) Сеіігеп. II 478 Вопи. Хопаг. XVII, б. СГ. Рееііпз ІІівѣ. е<1. Заіііав, Ьопсі. 1899, р. 7.
6)	Упоминаніе о службѣ въ память Флора и Ливра 18 августа: хаі ёѵ т'й ейа^еататт; цоѵі) тоб
Паѵтохраторо; является очевидною иозднѣніпею прибавкою, такъ какъ праздниковъ Паптократорскаго мона-
стыря, основаннаго, какъ извѣстно, въ XII в. при Іоаннѣ Комнинѣ, нѣтъ въ Синаксарѣ Сирмонда.
пі ті); ісбХеіо; (изъ Константинополя) ітсара; 8іт)ѵое ті^ѵ ётті тщѵ айтоб роѵцѵ а^ооааѵ 68бѵ. ФОаяа;
8ё то ’Арбрюѵ тёХеі тоб ₽1оо ё/р^аато тг) 27 тоб айтоб рл)ѵб;- хаі тгроОактетаі ёѵ тіѵі аебааріф оіхір ті); тго-
Хвш;. Далѣе о неревезеніи останковъ и погребеніи въ паропкѣ монастырскаго собора во имя Христа.
— 155 —
88
Б. А. Паіічспко.
такъ какъ тѣло Игнатія пе могло быть перевезено непосредственно въ монастырь
для погребенія, по было похоронено въ одной изъ церквей города Лморія. Извѣстная
крѣпость Аморій лежала на большой военной византійской дорогѣ на Востокъ, и
въ X вѣкѣ находилась во власти Византіи. Она имѣла, конечно, нѣсколько церквей1 2)-
Другого Аморія пе извѣстію. Предполагать порчу имени въ текстѣ Синаксаря
нельзя, такъ какъ мы имѣемъ дѣло съ выпиской, содержащей весьма точныя и де-
тальныя показанія почти современника редактору Сирмопдова Синаксаря. Городъ
предполагался извѣстнымъ всѣмъ, иначе было бы отмѣчено его мѣстоположеніе въ
извѣстной области. Сколько инбудь похожаго но имени города, притомъ имѣвшаго
нѣсколько церквей и находившагося па пути изъ столицы въ Азію (въ послѣднемъ
не возникаетъ сомнѣнія), не извѣстію, особенно въ столь намъ извѣстной области,
какъ Виѳинія. Между тѣмъ о. Делегэ находитъ „реи ргоЬаЫе ци’іі зоіг. (ріезііоп
(1’Атогіипі де Р1ігу§іе“. Основанія у него лишь слѣдующія. Во-первыхъ, Кедринъ-)
называетъ лишь мѣстность той ВаОоррйакод“, по не упоминаетъ о монастырѣ;
во-вторыхъ, единственный намъ современный авторъ, касающійся монастыря тоо
ВаѲорроаио?, помѣщаетъ его въ Внонпіи, хотя не приводитъ своихъ источниковъ3);
въ-третьихъ, близость отъ Константинополя объясняла бы редакцію въ немъ сина-
ксаря столичной церкви. Слабость этихъ аргументовъ Делегэ видна хотя изъ того,
что остается пе объясненнымъ свидѣтельство самого Синаксаря о городѣ Аморій,
лежавшемъ пе въ Виѳиніи, но во Фригіи и притомъ на пути изъ столицы въ
монастырь Игнатія.
Сверхъ того о. Делегэ пе обратилъ вниманія на то, что всѣ названные въ
Синаксарѣ три игумена и экономъ происходятъ родомъ пе изъ Виѳиніи, и не изъ
Фригіи, по изъ лежащей далѣе Второй Каппадокіи и Лпкаоиін. Редакторъ Сина-
ксаря отмѣтилъ ихъ происхожденіе съ тщательностью, не оставляющей сомнѣнія.
Каппадокійское происхожденіе братіи (Ликаопія лежите |і° сосѣдству) говорите
безспорно въ пользу того, что монастырь Ваѳнріака находился въ Каппадокіи.
Дорога въ Каппадокію изъ столицы происходила черезъ Аморій.
О лагерѣ Ваѳиріакѣ, который извѣстенъ Делегэ по Кедрину, сохранилось
больше извѣстій. Въ перечнѣ апХтрс^а, или этаповъ, расположенныхъ на пересѣ-
ченіи дорогъ и удобныхъ для размѣщеніе конницы, Бе Сегітопіія Константина
Багрянороднаго упоминаетъ ВаОвррйа^, по линіи Кесарія—Дазимонъ, на предно-
‘) В. Васильевскій и П. Никитинъ, Сказаніе о 42 Аыорійскихъ мученикахъ, Записки Имп. Ака-
деміи Наукъ ѴІП серія, ІІстор.-Филол. Отдѣл. т. VII, Спб. 1905, р. 11, 12: боя кіХі; іівуіоте) 4ѵ іѵа-
-соХіхоі; РшраІ'хт]2 іпсхратвіа^ ріреаіѵ, ’Арбрсоѵ . . . 4пІаѵ(|і6; те хаі лврісраѵг,; хаі прште] тйѵ |іеті ті]ѵ
₽ааіХейооааѵ хаі тйѵ ікаайѵ піХыоѵ ларака0>)|і4ѵ7], -сі раХіата лоХиа;9ршло; хаі пХі}Ѳо; ірёѲ^хоѵ лоХсахбѵ
те хаі с-сра-сийіххіѵ х-сХ.
2) Сейгеп. II 210 Вопи.
в) Т. ЕйаудвХ18>]с. Пері -аѵшѵ ірхаіотатоѵ ри^аѵпѵшѵ роѵвѵ 4ѵ Віви^, въ ежегодникѣ Хшт^р,
XII, ёѵ АО^ѵаіс 1889, р. 276. М. Гвбешѵ, "Еуурафоі ХІѲоі хаі херірса, 4ѵ КшѵатаѵиѵоипбХи 1893, р. 27 упо-
минаетъ монастырь пр. Иліи тоб ВаОёос Тбахос въ Виоипіи при Тригліи. О монастыряхъ Тригдіи будетъ
напечатано въ Отчетѣ Института за 1910 годъ.
— 156 —
Гдѣ былъ редактированъ Сирмопдовъ Синаксарь?
89
слѣднемъ мѣстѣ отъ восточной границы. Въ лагерѣ Ваѳиріака полки ѳемы Арме-
піаковъ должны были ожидать императора въ случаѣ похода на Востокъ, подобно
тому какъ каппадокійцы встрѣчали императора не въ своей Кесаріи, по въ Колоніи1)
Въ текстѣ Константина указано, что лагерь ВаОод сРба^ лежалъ въ сторону крѣ-
пости Тесрріит), центра Павликіапъ, т. е. пройда Севастію. Извѣстія Генесія о воз-
станіи Павликіапъ подъ предводительствомъ Хрисохнра въ 873 г. даютъ возмож-
ность опредѣлить точнѣе мѣстоположеніе, такъ какъ сказано, что ВаОв$ 'Рва^
находился въ 30 миляхъ отъ Севастіп, нынѣ Сиваса, въ нынѣшнемъ селѣ Ени-ханъ2).
Не будемъ входить въ разсмотрѣніе этого вопроса, такъ какъ нѣтъ ука-
занія, чтобы въ окрестностяхъ Сиваса па сѣверозападъ находились какіе либо
остатки византійскаго монастыря. Новѣйшій путешественникъ Грегуаръ, знакомый
съ трудомъ Рамзая, къ сожалѣнію не провѣрялъ положенія столь важнаго пункта,
миновавъ Ени-ханъ въ близкомъ отъ него разстояніи. Возможно, что около лагерной
стоянки былъ монастырь, по о немъ ничего пе извѣстію. Область Тефрики была
еретическая и пограничная, она не подходила бы для значительнаго монастыря,
имѣвшаго нѣсколько храмовъ и просвѣщенную братію, какимъ былъ ВаОоррна^, какъ
мѣсто редакціи Сирмопдова Синаксаря. Отмѣненный Рамзаемъ пунктъ не подхо-
дилъ бы для пасъ уже но тому, что кратчайшая дорога въ Севастію оставляла
Аморій къ югу и направлялась па Апкиру, а описанныя у Репесія военныя дѣйствія
имѣли мѣсто па линіи Апкпра—Севастія.
Пѣть поэтому возможности настаивать па томъ, что искомый монастырь
находился въ оемѣ Армепіаковъ при лагерѣ па сѣверномъ пути въ Тефрику. Обра-
тимся къ славной своими монастырями Каппадокіи, откуда родомъ были упомя-
нутые въ Синаксарѣ три монастырскіе дѣятеля. Еще ближе къ Аморію и южнѣе
лежала Ликаонія, родина четвертаго, именно па пути, проходившемъ черезъ Аморій
и Кесарію Каппадокійскую.
Новѣйшіе путешественники Роттъ и Грегуаръ3), пе говоря о ихъ предше-
ственникахъ4), выяснили богатство церковныхъ византійскихъ памятниковъ въ окрест-
ностяхъ Кесаріи Каппадокійской, естественное для страны святыхъ, учителей церкви
и чудотворныхъ иконъ.
Въ богатой долинѣ Соаплы-дере (можетъ быть, древнее 2баѵ8од) давно из-
вѣстны многочисленные остатки одного или нѣсколькихъ византійскихъ монастырей,
’) І)е Сегіш. I р. 445І0 8ті та ’Арргѵіахо^ ІНрата шфеСХоиоіѵ апоашрвоеаѲаі еіе Тв<рріхі;ѵ ві? іЬѵ
ВаѲйѵ ’Роаха.
’) Каіпнау, ТЬе Нівіогісаі Сеоягарііу оГ Авіа Міпог, Ьоікіоп 1890, р. 220, сГ. 266, 202—203, 76.
О положеніи Тефршш ср. ка,рту при стр. 266.
’) /Г. Ііоіі, Кіеіпавіаіівсііе Пепкіпйіег аив Рівісііеп, РашрЬуІіеп, Каррасіокіеп иікі Ьукіеп (8іи-
<1ісп йЬег сіігіеііісію Вепкшйіеі, Ьгв- ѵ. 3. Еіскег, 6-6 Ней), Ьеіргів 1908, р. 122—148. И. СггЗдоігв,
Йаррогі виг ип ѵоуа^е <1 ехріогаііоп сіапв Іе Ропі еі еп Саррайосе (Виіі. йе Согг. Неіі. 1909), р. 96—111.
4) Я. И. Смирновъ, у Зіггуйолѵвкі, Кіеіпавіеп, Ьеірхік 1903, р. 149—162. Ср. Е. М. Придикъ,
въ Жури. Мии. Пар. Иросв. ч. 328 (1900), отд. класс. фил., 34—35. НатіНоп, КевеагсЪев іп Авіа Міпог.
Ропіив апй Агтепіа, II, Ьопйоп 1842, р. 286—292. АвбЕЙч?, АЕ іѵ роѵоАЕОоіг роѵаі КалпавохЕаг хаі
Аихаоѵіас, КшѵатаѵаѵоопбАві 1899, р. 137—142, 150.
— 157 —.
90
Б. А. Панченко.
съ рядомъ храмовъ, отчасти высѣченныхъ въ окружающихъ скалахъ, отчасти отстро-
енныхъ изъ тесанаго камня. Въ изобиліи сохранилась византійская фресковая рос-
пись. Значительная часть святыхъ Синаксаря изображена на фрескахъ, уцѣлѣ-
вшнхъ до нашего времени.
Роспись одной изъ важнѣйшихъ церквей (Карабашъ-клиссе, пли Игуменской)
принадлежитъ второй половинѣ XI вѣка. Ито засвидѣтельствовано надписью прото-
спаоарія Михаила, монахини Екатерины и монаха Нифонта, жившихъ при импе-
раторѣ Константинѣ Дукѣ; надпись помѣчена 14 индиктомъ, что позволяетъ дати-
ровать ее 1061 годомъ. Интересны надписи Іоанна Скеннды, протоспаоарія и елі
тоо хрооотрінЛѵоо. Другая церковь, св. Варвары, была украшена доместикомъ Ва-
силіемъ при царяхъ Василіи и Константинѣ.
Такимъ образомъ, монастырь въ Соанлы-дере процвѣталъ въ томъ же XI
вѣкѣ, когда быль редактированъ Сирмондовъ Синаксарь. Вскорѣ послѣ того турецкое
нашествіе обрушилось на эту область, и, вѣроятно, по этой причинѣ въ Синаксарѣ
Сирмонда пѣтъ извѣстій о фактахъ позли* половины XI в.
Въ реставрированной протоепаоаріемт, Михаиломъ „Игуменской" церкви
(Карабашъ-клиссе), найдена гробница аввы, должно быть, того же самаго мѣстнаго
монастыря. Онъ же изображенъ па фрескѣ „въ бѣломъ стихарѣ и коричневой фе-
лони, въ зеленой эпптрахнли, онъ держитъ высоко крестъ въ правой рукѣ"1). Пониже
съ обѣихъ сторонъ изображены два монаха, что также говоритъ о санѣ погре-
беннаго. Надпись, по болѣе исправному чтенію, гласитъ слѣдующее2):
е	г	о	о	в	л	о	ѵ	с	т рѵ
К	О	С	О	А	В	А	С	О	II [О]
Л А К А М О X Н С Т О
и	а	о	х	т	о	ѵ	т	о	х к е
М	6	6	Т	А	V	Т	А	АПО
ѲАХОХвХѲАКА
т а к н м е е т с л і о
Ѳ Н X М Ц К II
Все въ этой надписи понятно^ кро^ѣ именъ аввы, ктитора или обновителя
церкви. Ротъ предлагаетъ ВяОэатрокод, Грегуаръ догадался раздѣлить на два слова
б ВаОос Трбхос. Для обоихъ иутсшествепиковъ подобное наименованіе аввы совер-
шенно не понятно, какъ не извѣстно имъ имя описываемаго ими монастыря. Не
сомнѣнію, иогребенд^ авніу этого,\іе чужого монастыря, такъ какъ оігь „много потру-
дился" для храма по сдрвамт^ надписи. Безграмотность надписей Соанлы-дере остана-
вливаетъ па сеоѣ вниманіе3); встрѣчаются вставленныя лишнія буквы4) и повтореніе
однихъ и тѣхъ же слоговъ.
') (хгедоіге, 1. с., р. 100.
-) Стгёдоіге, 89. СГ. Поіі, 139.
’) ІІОіі, 130: о раѲг)тв == оі цаѲѵраС и др.
*) &Тра(и)ЛоО(ѵ)иб и тй ^рбра.
— 158 —
Гдѣ былъ редактированъ Сирмопдовъ Синаксарь ?
91
Такъ какъ представляется совершенно пе допустимымъ, чтобы авва визан-
тійскаго монастыря XI в. носилъ имя пи въ какихъ святцахъ не предусмотрѣнное,
то нужно искать иного объясненія для ВаѲбд Трбход, не отступая передъ пред-
положеніемъ ошибки въ надписи, на что даетъ право безграмотность какъ ея, такъ
и другихъ надписей въ Соаплы-дере.
Если принять въ соображеніе, что въ концѣ первой строки стояло не О,
но скорѣе V, какъ видно по копіи у Грегуара, то самымъ вѣроятнымъ, и един-
ственнымъ дающимъ смыслъ является чтеніе 6 тоо ВаѲёод Тбаход аббад. Для
этого нужно допустить, что вмѣсто ВаѲёод стоитъ ВаОбд, какъ вмѣсто ВаѲбд Тоа^
писали въ одно слово ВаѲоррба^; и во-вторыхъ, слѣдуетъ допустить, что послѣ
РаѲбд рѣзчикъ вставилъ ошибочно пропущенное слово тоо, въ сокращенномъ видѣ,
подобію тому, какъ въ упомянутой выше другой надписи вставлено о, т. е. оі,
послѣ &ураі>Хооѵтед.
Впрочемъ, мы высказываемъ эти соображенія пе съ цѣлью выдавать пхъ
за нѣчто безспорное и доказанное, и мы не можемъ не сознавать, что для отоже-
ствленія монастыря одно слово, притомъ очевидно испорченное, не достаточно; по
мы имѣемъ въ виду будущихъ путешественниковъ, которые могутъ еще разъ по-
сѣтить могилу аввы и, заинтересовавшись надписью, безспорно заслуживающей
вниманія, пожелаютъ поискать другихъ матеріаловъ для отожествленія богатыхъ и
значительныхъ руинъ Соаплы-дере съ мѣстомъ редакціи столь важнаго источника,
какъ Синаксарь Сирмонда. Монастырь въ Соаплы-дере лежалъ въ епархіи Ш-ей Кап-
падокіи, какъ разъ между II Каппадокіей и Ликаопіей, откуда происходили упомя-
нутые въ Синаксарѣ дѣятели обители ВаѲоррбаход.
Памъ остается поставить слѣдующій вопросъ: существовали ли монастыри
съ прозвищемъ тоб ВаѲёод Тбаход въ окрестностяхъ Константинополя; конечно не
для того, чтобы приписать братіи одного изъ нихъ редакцію Сирмопдова Сина-
ксаря, такъ какъ это исключается, какъ мы видѣли, дацпьціи^іамого Синаксаря
въ житіи игумена Игнатія. Но имѣя въ виду справедливое указаніе о. Делегэ, что
бблыпая близость къ столицѣ лучше объяснялся бы фактъ редакціи въ немъ Сина-
ксаря Константинопольской церкви, мы считаемъ вопросъ далеко не излишнимъ,
тѣмъ болѣе, что самъ ученый издатель Синаксаря ничего пе сдѣлалъ для его разъ-
ясненія. Сверхъ того извѣстенъ обычай усваивать имя знаменитыхъ монастырей,
напримѣръ Студійскаго, Пантократорсжаго, Манганскаго, меньшимъ обителямъ, на-
ходившимся подъ вліяпіруь первыхъ или бывшихъ ихъ колоніями. Возможно пред-
положить подобное для^виднаго каппадокійскаго монастыря тоб ВаѲоррбаход, кото-
раго имя могло ()Ы'{ъ перенесено па какую либо обитель возлѣ столицы, или, можетъ
быть, имѣло ^.фсто обратное явленіе.
Выше были приведены ссылки о. Делегэ относительно Виѳинскаго мона-
стыря во имя прор. Иліи, тоб ВаѲоррбаход, возлѣ мѣстечка Тригліп. Изъ Сина-
ксаря опредѣленію извѣстно, что монастырь, гдѣ источникъ редактированъ, былъ
— 159 —
92
Б. Л. Панченко.
посвященъ имени Христа, но имѣлъ построенную позднѣе церковь но имя Иліи.
Показаніе Гедеона Делегэ считаетъ ошибкой, не потрудясь провѣрить, однако оно
вѣрно. Монастырь Иліи въ Трнгліи въ развалинахъ существуетъ, только онъ совер-
шенно самостоятеленъ отъ монастыря Христа въ той же Трнгліи и, слѣдовательно,
для гипотезы Делегэ не подходитъ вовсе1). Съ той точки зрѣнія, что впоинскій
монастырь могъ быть построенъ въ новое время йодъ вліяніемъ Каппадокійскаго,
извѣстнаго Константинопольскимъ монахамъ но Синаксарю, интересно отмѣтить
тожество святыхъ мѣстно чтимыхъ.
Въ ближайшихъ окрестностяхъ столицы вь византійское время былъ весьма
извѣстенъ третій монастырь тоо ВяѲёод сРоахо; съ храмомъ св. Ѳеодора. Конечно,
нельзя думать, чтобы ученый издатель Йуиахагііпи Ессіезпе СопМаіИіпороІйаше
не зналъ, хотя бы изъ цитируемой имъ книжки Гедеона, о существованіи этого
монастыря, куда и столичные горожане, и цари ходили всенародно на поклоненіе;
хотя о. Делегэ о немъ не упоминаетъ. Пе ьъ немъ былъ редактированъ Сирмопдовъ
Синаксарь, это мы видѣли изъ самого текста послѣдняго; но между Каппадокійскимъ
и Константинопольскимъ монастырями возможно предположить нѣкоторую связь.
Монастырь тоо ВаОёод ‘Роахос; во имя Оеодора находился въ нѣсколькихъ
часахъ ходьбы отъ столицы у 1‘пгія (нынѣшняго Кучукъ Чекмедже) — первой
станціи большой военной дороги на Западъ. Въ Рпгіи пли І’псіи Юстиніанъ В.
выстроилъ храмъ св. Ѳеодора, о чемъ Прокопій упоминаетъ кратко, пе обозначая
точно мѣстоположенія2). Посвященіе храма праздновалось но Спрмопдову и Пат-
мосскому Синаксарямъ 26 іюня, причемъ они пе называютъ его принадлежащимъ
къ извѣстному имъ монастырю ВяѲгод 'Рбахэд. Для нихъ, очевидно, онъ существо-
валъ совершенно особо отъ каппадокійскаго монастыря3). Въ позднѣйшихъ Сина-
ксаряхъ упоминается только извѣстный храмъ Оеодора въ Сфоракіи, въ субботу
первой недѣли Великаго Поста. Въ житіи эконома Великой Церкви нреи. Маркіапа
V в. называется въ числѣ возобновленныхъ этимъ великимъ строителемъ храмъ
св. Ѳеодора въ Тепетрѣ, рядомъ съ храмомъ св. Стратопика въ Рпгіи4). Возможно
поэтому предположить, что Юстиніанъ лишь возобновилъ въ 1’игіи весьма древній
храмъ Ѳеодора, украшенный до перо пр. Маркіаномъ. Пе извѣстно время, когда
при храмѣ Ѳеодора возникъ монастырь; н^ нѣтъ основаній сомнѣваться, что именно
въ этомъ монастырѣ былъ заключенъ Максимъ Исповѣдникъ. Въ его житіи нахо-
димъ прямое указаніе, что монастырь Ѳеодора, въ которомъ былъ заточекъ св. Ма-
ксимъ, находился не въ самимъ Ригіи, по возлѣ него, и это указаніе содержится
’) Показанія духовенства въ самоіі Тригліп основаны на недостовѣрныхъ позднѣйшихъ сина-
ксаряхъ. Совершивъ туда коѣвдку по напечатаніи настоящей статьи, мы получили подтверждающія иашн
выводы новыя данныя, которыя будутъ сообщены въ Отчетіі за 1910 г., н которыхъ мы не получили,
обращаясь за справками и къ мѣстнымъ людямъ, и къ отцамъ ассомпсіоннстамъ въ Кадикеѣ.
г) Ргосор. ЛейіГ. I с. б, р. 1906 Вопп.
’) Яупахаг. Ессі. Сопві., со!. 774. Дмишріенскій, Типіха, р. 88.
4) Ѵіи Магсіаиі, с. 17: Мі^пе 8. 6г. СХІѴ, соі. 449, гдѣ напечатано тоО 4ѵ Тоиѵарір, ио Гедеонъ,
Видаѵтіѵіѵ ЕортоХбдюѵ, р. 276, даетъ по Кутлумушскому пергаминному кодексу XI в. чтеніе іѵ тф ТаѵЬрф.
— 160 —
Гдѣ былъ редактированъ Снрмоидовъ Синаксарь?	уд
въ отрывкѣ даннаго шіату Павлу царскаго указа, сообщенномъ въ житіи Максима’).
Въ монастырѣ св. Ѳеодора долго жилъ сиикеллъ Евопмій, въ концѣ IX в., до его
поставленія въ патріархи. Въ житіи Евоимія часто упоминается „Св. Ѳеодоръ11,
находившійся въ отдаленіи отъ города2).
До сихъ поръ мы пе имѣли указанія, что монастырь св. Ѳеодора назы-
вался тоо Вабеос; Роахо;. Но дошло опредѣленное и важное для пасъ извѣстіе
отъ времени Алексѣя Комнина. Тюрки подъ предводительствомъ Чахи подошли
по сушѣ съ запада кі> столицѣ и, грабя подгородныя близь лежащія села3), дошли
даже до самого такъ называемаго ВхОо; Рба^, гдѣ находится храмъ Ѳеодора4).
Многіе жители столицы, продолжаетъ Анна, посѣщали монастырь ежедневно, по
воскреснымъ же днямъ благочестивые люди всенародно (т. е. крестнымъ ходомъ)
ходили къ этому святому храму и простаивали день и ночь, окружая его со всѣхъ
сторонъ6); теперь же отъ страха передъ Скиеами жители пе рѣшались даже
открывать ворота города.
Не считая извѣстія Продолжателя Ѳеофана, подъ царствованіемъ Василія I,
<> рѣкѣ ВаѲброос при мостѣ Юстиніана, въ Ригіи у храма мученика Каллиникай),
такъ какъ это имя, хотя звучитъ похоже, по не можетъ быть отожествлено досто-
вѣрно съ ВаОис; сРба^, — текстъ Анны виервые усваиваетъ монастырю Ѳеодора
у Ригія имя ВаѲйс; 'Роа^. Опо остается за монастыремъ и въ XII вѣкѣ.
Вь малолѣтство Алексѣя, сына Мануила Комнина, былъ составленъ заго-
воръ противъ регента протосеваста Алексѣя. Подходящимъ моментомъ для пере-
ворота заговорщики считали выѣздъ царя съ протосевастомъ въ ВаОи$ ТбаЕ; на
день муч. Ѳеодора, въ субботу первой недѣли Четыредесятницы7).
Не должна смущать пасъ разница дней праздниковъ: 26-го іюня, по Си-
наксарямъ, праздновалось освященіе храма Ѳеодора, былъ храмовой праздникъ; а
па первую недѣлю поста чтилась память великомученика Ѳеодора Тирона, патропа
’) Ѵііа Махііві, Мщпе, 8. Оі. ХС, соі. 101: лріс т>. тйѵ ёѵ тф 'І’дуіф [іоѵаатдрйоѵ, о тоб й-уіои
лроаыѵіраатаі Ѳеоййроо тобтоѵ ретахоріоаі. ІЬій., соі. 161: Э-ёобаі тобтоѵ ёѵ тф ейсуві роѵаатдріф тф 8іахеі-
|іёѵ<р лХдаІоѵ тоб 'Вдутой.	. С4 \ \ )
*	) Ѵііа ЕиіЬутіі ей. (1е Воог, Вегііп 1888, р. 9, 14; р. 12, 11 ОДеі прі; тдѵ тоб реуаХорартиро;
ОеоЙброи роѵдѵ айтоб. Императоръ часто называлъ Епонміл къ себѣ въ городъ: ш; 8ё ті т5); ®8об р^хо;
о ₽аоіХёо; ^аѲето хаі ті кіХвы; латоіхвіѵ, 12, 12; СТ. 18, 8. На стр. 17 рѣчь идетъ о попомъ монастырѣ
Аеодора въ Псаматіп, а не о старомъ возлѣ Ригія.
'	) Аппа Сотп. Аіех. ѴПІ с. 3, р. 89221 Вошь ёѵіахоб 8ё т5;р ёатгёра; хаі псМ-ууіа тіѵа хатеТ/оѵ,
рд8ё тйѵ аууоо РааіХЮое тйѵ тсіХвшѵ хшроттоХешѵ <реі8брвѵоі. СЕ 893,, йХХа табта рёѵ та ё(; дкеірои тд;
ёзгсёра; яроотсеоіѵта тф абтохраторі Ввіѵа.
<	) лара-уеѵіреѵоі хаі рёхрі; “йтоі тоб обты хаХоир.ёѵоо ВаѲёо; 'Роахо;, ёѵ ф хаі ті ётс’ іѵбцаті тоб
ёѵ цартиаі рзуіатои ѲвоВйроо тёргѵор Піритаі,
*	) тіаѵ8др.оѵ оі ейавбві; ёттоюбѵто тдѵ тгрі; ті Іеріѵ тобто тёрсѵо; ёХеиаіѵ, лаѵѵйхюі хаі лаѵдрёртоі
хйхХср те хаі хата тіѵ хріСороѵ хаі ішаОб&ороѵ тоб ѵей) лросрёѵоѵте;.
в) ТЬсорЬ. Сопііп. I 14 Вошь ёѵ Зё таі; тоб ВаЙйроои лотароб йтсерхвір.ёѵаі; ’іоиотіѵіаѵоб уесрбраі;
КаХХіѵіхои діауіа;ісѵоѵ ѵаіѵ тоб теротёрои хреіттоѵа {цвірвѵ.
’) ИІСОІа Сіюп. 301,, Вопп. тдѵ еі; тіѵ ВаѲйѵ 'Рйаха рета тоб ₽ааіХёіо; ё^ёХеоаіѵ тоб кротооеба-
атоб ёяі тф тзХезОДѵаі та іоіа Ѳес!йр<р тф хрісторарторі хат& тдѵ ёбвірдѵ т^; тсрйтд; тйѵ ѵдотеійѵ. То же
извѣстіе у ’Аѵыѵйроо Хйѵофі; Хроѵіхд	ВіЪІ. Сгг. Мей. Аеѵі VII, Раг. 1891), р. 31110.
— 161 —
94
К. Л. Панченко.
монастыря. Вининскій монастырь былъ посвяіцепъ пророку Иліи, и если опъ даже
существовалъ въ XII в., въ Впнипію нельзя, конечно, ходить крестнымъ ходомъ.
Всѣ приведенныя извѣстія никакъ къ нему не могутъ относиться. Каппадокійскій
же монастырь ('нрмопдова Синаксаря былъ посвяіцепъ Христу и имѣлъ иные
мѣстные праздники. Въ Синаксаряхъ позднѣйшаго времени (у Никодима) совсѣмъ
пѣтъ мѣстнаго Константинопольскаго праздника 26 іюня. Память Вендора, при-
томъ не Рпгіпскаго, по іѵ то:$ ЗсрсорахЬо, въ центрѣ города, чтится въ нихъ па
1 недѣлю поста. Наряду съ зтнмъ праздникомъ на 1 недѣлю, у Маргупія включенъ,
очевидно изъ Спрмондовой редакціи, мѣстный Каппадокійскій праздникъ освященія
храма Иліи1). Другими словами, мѣстный праздникъ Каппадокійскаго монастыря какъ
бы вытѣснилъ и въ Константинопольской церкви, или по крайности въ ея позднѣй-
шихъ синаксаряхъ, храмовой праздникъ мѣстнаго константинопольскаго монастыря.
Возвратимся къ послѣднему. Монастырь св. Ѳеодора въ 1‘нгіи, пь мѣстности
ВаѲос; Рба^, былъ однимъ изъ виднѣйшихъ въ округѣ столицы, почитался и насе-
леніемъ, и царями. ВаОб; 'Рбя; лежалъ на западной дорогѣ по пути къ Рпгію,
по не въ пемъ самомъ, какъ видно и изъ самого его особаго имени, и изъ сви-
дѣтельства житія св. Максима. Остается опредѣлить, гдѣ по пути къ Рпгію, т. е.
Кучукъ-Чскмедже, находится „Глубокій Ручей“. Ото, оказывается, не столь легко.
Скарлатъ Византіи и Детье указываютъ на ручей между Макрикеемъ и Санъ
Стефапо, а Гедеонъ на пунктъ Чобапъ-аясма возлѣ Флорін; но матеріаловъ дли
пріуроченія, какихъ либо археологическихъ находокъ пока не достаточно-').
Мѣстоположеніе монастыря Ѳеодора у Ригія могло издревле носить имя
ВаѲбе 'РбаЕ; пли ВяѲбраод, какъ у Продолжателя Ѳеофана, независимо рть каппа-
докійскаго монастыря, построеннаго въ X вѣкѣ, — только по тому, что возлі про-
текалъ глубокій ручей. Но если до XI в. монастырь Ѳеодора нигдѣ не названъ
тоб ВаѲёо^ 'Рбаяод: пн въ синаксаряхъ древнѣйшихъ изводовъ, ни въ житіи Ма-
ксима и въ цитированномъ въ немъ царскомъ указѣ, ни въ житіи Ешшмія, гдѣ
представлялось столько подходящихъ случаевъ, рбозвачАется какъ монастырь
св. Ѳеодора въ 1‘игіп; если, напротивъ того, съ копца XI в., когда каппадокійскій
монастырь, по всей вѣроятности, былъ разрушенъ Турками, во всѣхъ паличныхъ
извѣстіяхъ монастырь Ѳеодора, ставшій вмѣсто уединенной обптели и мѣста ссылки
святыней, куда дворъ и населеніе ходили крестнымъ ходомъ1), называется лежа-
щимъ въ ВаѲ’\ еРба;; если^ далѣе, мѣстный храмовой праздникъ па 26 іюня ис-
чезаетъ изъ позднѣйшихъ синаксарей, которые, какъ бы вмѣсто него, усваиваюсь
--------------тѴА
*) Ср. ГеВешѵ, Ви^аѵтіѵбѵ 'ЕортоХддюѵ, р. 134.
2) ХхарХ. ВоСаѵтІоо, Кіоѵатаѵтіѵ'ЛпоХц, I р. 320. Оеіійег. ІІврцхоѲвѵта тоб іѵ Кшѵстоѵиѵоипдлві
ЕХХ. ФіХ. ІиХХідо», 165 и 16Ѳ. М. Гв8ешѵ, ’Етурафоі ЦѲоі хаі хвраріа, ёѵ КшѵотаѵиѵоигаЫві 1893,
Р‘ 62 — 63, прим. 79. Детье ссылается на кирпичи съ маркою Ѳ 68соро- найденные въ Макркксѣ; но вѣро-
ятнѣе, что на нихъ обозначенъ епархъ Ѳеодоръ. Кирпичи съ этой мѣткою мы видѣли лично въ Макриксѣ
въ одномъ частномъ собраніи.
) Ві> І)е Сегіш. такого выхода мы не нашли, въ X в. его, вѣроятно еще не было.
— 162 —
Гдѣ былъ редактированъ Ѳнрмопдовъ Синаксарь?	95
мѣстный праздникъ каппадокійскаго монастыря1); если редактированный въ каппа-
докійскомъ монастырѣ Сирмопдовъ Синаксарь настолько входитъ въ обиходъ Кон-
стантинопольской церкви, что его ученый издатель имѣетъ всѣ основанія положить
его въ основу своего общаго или своднаго Константинопольскаго синаксаря, при-
водя прочіе изводы въ качествѣ варіантовъ, то развѣ все это можетъ быть слу-
чайнымъ? Не безъ основанія является мысль, что оригиналъ Сирмопдова Синаксаря
оылъ привезенъ въ Константинополь вмѣстѣ со всею святынею и братіею каппа-
докійскаго монастыря при приближеніи 'Гурокъ, и что каппадокійскіе монахи были
поселены въ монастырѣ Оеодора2). Каппадокійскій монастырь возникъ въ эпоху
славныхъ походовъ Никифора, Цимисхія, Василія, и быстро достигъ процвѣтанія.
Храмъ строился за храмомъ, изъ столицы доставлялась цѣпная утварь. У него
были жертвователи. Древности Соаилы-дере съ ихъ ктиторскими надписями XI вѣка
и съ богатствомъ художественнаго чисто-византійскаго матеріала отлично дополняютъ
свѣдѣнія Синаксаря. Монастырь украшается высшими военными и придворными
*) Папр. Кутлумушскій Снпаксарь, положенный нъ основу Ви^аѵтіѵоѵ 'ЕортоЛб-уюѵ Гедеона.
*) Печать монастыря Оеодора Ваоіарнкпта, сі. изображеніемъ св. Ѳеодора, XI—XII ст., издана
ЯсЫитІіегцег въ Кеѵие (Іее ёіисіеа ргееднев, IV (1891), стр. 141. Она относится, конечно, кі. константи-
нопольскому монастырю ВаОео{ 'Рйахо;, а не къ малоазіатскому, какъ думаетъ издатель, такъ какъ по-
слѣдній былъ посвященъ имени Христа.
Можемъ указать теперь несравненно болѣе крупное и важное изображеніе Ѳеодора Ваоиріак-
скаго н вмѣстѣ съ тіімъ поставить въ историческую рамку сюжетъ значительнаго художественнаго па-
мятника. Имѣемъ въ виду эмалевую икону илъ коллекціи Базилевскаго, перешедшую въ Императорскій
Эрмитажъ въ Петербургѣ. Изображенъ св. Ѳеодоръ, поражающій копьемъ змѣя, за ннмъ его конь. Литера-
турной иллюстраціей къ эмали является отрывокъ Евхаитской легенды о Ѳеодорѣ Стратилатѣ, іізіыеченііып
изъ парижской рукописи В. Г. Васильевскимъ и изданный .1. II. Веселовскимъ, Розысканіл въ области дух.
стиховъ II: св. Георгій ігь легендѣ и нр.. Сбора. Отд. русск. яз. и слои. Ими. Акад. Паукъ, т. XXI М» 2
(1880), стр. 128 — 130. Теперь переиздано по ватіік. рукописи о. Веіекауе, Ьен Іё^епбее цгесциев йев ваіпік
тііііаігея, Рагів, 1909, р. 132 шу, сГ. 122 его рукопись приписываетъ чудо пе Стратилату, по 'Гирону.
О. Делегэ пе использовалъ, къ сожалѣнію, (ср. его ссылку р. 37) трудовъ Всееловскаю, Васильевскою,
Кирпичникова о легендахъ Георгія; розысканіл незабвенныхъ русскихъ ученыхъ вскрыли связь между
циклами Оеодора и Георгіи па столь широкой п глубокой не гори ческой основѣ, что о. Делегэ могъ бы
переработать свои трудъ еь большой для него пользой. Первоначальной родиной обоихъ цикловъ является
какъ разъ Каппадокія и смежныя области. ср. Веселовскій, ук, м., стр. 48 слл. Эмаль Эрмитажа пред-
ставляетъ одинъ изъ важнѣйшихъ сюжетовъ народнаго творчества византійцевъ Малой Азіи, излюбленный
населеніемъ иконографическій тинъ. Издана она Вагсеі еі Вазііеіѵзісу, Соііесііои Вавііемъку, Рагів 1874,
рі. XIV, у Каіюгіе. Піаіоіге <1ев агів ііібибігіеіз, АІЬипі II, рі. СѴ; Кондаковъ, Указатель Отдѣленія Сред-
нихъ Вѣковъ Императорскаго Эрмитажа, С. Петербургъ, 1891, стр. 237, рпс. 34.
И па этомъ памятникѣ крупными буквами и полностью обозначено: О АГІОС ѲСОДОГѲС ВА-
ОНРІАКНС. Лабартъ объясняетъ:	еві пп іпоі соіпробё дп’оп роиггаіі Гаіге ѵепіг дев тоів:
раотХейг, гоі, таііге, Э^рѲіѵ. геріііе; еі 4хт;, роіпі, ігапсігапі: Іе ваіпі іпаііге <1ев геріііев раг Іе ціаі-ѵс1'.
II. II. Кондаковъ, Исторія н памит..... внз. эмали (Внз. эмали, собраніе Звенигородскаго), стр. 155, при-
нявъ въ свой текстъ странное объясненіе Лабарта, пе могъ не выразить сііопхь сомнѣній вь примѣчаніи,
не находя возможнымъ, чтобы ₽а9і]ріахг;с было греческимъ словомъ; и въ Указателѣ Эрмитажа Н. II. Кон-
даковъ говоритъ объ испорченной греческой надписи, съ которой св. Ѳеодоръ названъ „пособникомъ па
гадоцъ" Вредгя эмали, XII—XIII вѣкъ но II. II. Кондакову, соотвѣтствуетъ періоду процвѣтанія кон. тан-
гііноиольсіыуго монастыря послѣ разрушенія каппадокійскаго.
— 163 —
96
І>. Л. Панченко.
чинами, одинъ изъ храмовъ несомнѣнно посвященъ Ѳеодору, воинскому святому1).
При наступленіи Турокъ, неотвратимомъ и неизбѣжномъ, дѣломъ государственнаго
значенія и интереса было пріютить въ Константинополѣ этотъ обломокъ былого
величія, почетомъ и царскими выходами уберечь и продолжить дѣло знатныхъ
ктиторовъ.
’) Ве 1 і-к 1 і8ве, сГ. (тгёдоіге, р. 111. Фреску сі. изображеніемъ си. Еіістаоія. по фотографіи
Я. //. Смирнова, пздплч, Кіггудоиткі, Кіеіііазіео, Ьеіргір 1903, К. 203; тпчч. же, стр. 144 152. п ідани
фотографіи и чертежъ части пещерныхъ построекъ, а также сообщены нѣкоторые другіе матеріалы
Я. ІГ. Смирнова.
— 164 —
АЫАГ№2ЕІ2 ХРІ2ТІАМКЙЫ ЕШГРАФЙМ АІГІГШ2, ѲЕ2ПІЙЫ, МЕГАРіЖ
КОРІЫѲОГ КАІ АРГ0Г2 КАІ ПАРЕКВОЛАІ ЕІ2 ТАГТА2.
І'ІІО НІІІОІ' А. НЕН.
-К-
’Етураф^ Аёуіѵт^д, ё^ейбѲт} тд ттрйтоѵ бпд УѴеІскег, 8іа р.іхрйѵ цбѵоѵ урар,-
|Ита>ѵ, хат’ Зіѵахоіѵіпаіѵ тоб ЦІгісЬб, ёѵ тф ІШеіпіясЪев Мизеит, III (1845), а. 265,
ір. 43, оОеѵ оор.періеХ^(рѲ^ бпд тоб КігсЫіоіГ ёѵ тф С. I. 6г., IV, 9302. Мета
табта ё^е8бѲг/, 8ѵ)Ѳеѵ 6$ Іііиіиз АЙіепіепзіз хаі 8іа р.еі^бѵсоѵ урарріатюѵ, &ХХа
(іиапіит диісіет Іе^і роіегаі |ібѵоѵ, бпд тоб КаіЬеІ ёѵ тф ВиПсМіпо ДеІГ Іпвіііиіо сіі
соггізропсіепха агсііеоіоріса рег 1’аппо 1873, а. 249, бѲеѵ аі)р,теріеХ7]срѲ7] ёѵ т^ ооѵа-
усоу^ тоб айтоб КаіЬеІ, Ері^гаттаіа бггаеса ех ІарйІіЬив сопіесіа, Вегоііпі, 1878,
о. 167, йр. 421; хаі бтгд Сои^пу ёѵ т^ Апііюіо&іа Раіаііпа, т. III, 2, о. 212,
&р. 721. ТёХос; ё^е86Ѳт] тд р,ѵ^р.еіоѵ ёѵ тф Согрив ІПБСГІрііор ип (ігжсагит Реіо-
роппсві еі іпвиіагит ѵісіпаітпп, ѵоі. I, 1902, о. 15, &р. 54.
СО ХіѲо$, ё<р’ об 7} ётаураіуд» ёхеітб лоте, хата т^ѵ с;т;|іеі(ооіѵ тоб ХѴеІскег,
ргоре Ае^іпат игЬет, поп Іоп^е а тоііз адиагііз ѵегзив яеріепігіопет, іп агеа
(Іотив ргіѵаіж, р.етдс табта ебріохето ёѵ ’АѲт^ѵаід ёѵ тф х.аХо»ріѵф гсбруір тоб ’Аѵ-
8роѵ(хои. Мипс — а^|іеіобаіѵ оі ёх86таі тоб С. I. 6г. Р. — ѵегібіпціііег Іаіеі іп
ппі8ео. Каі пр<іур.аті ётураср) ёѵапбхеітаі ёѵ тф ’Егаурасріхф Моиаеіір, ёѵ ф ё|іе-
Хётгра айт-^ѵ хата тд Перо? тоб 1901. Еіѵаі теѲраиар.ёѵт] еі$ тёооара те|і<і)<д
хаі 8шті>хЙ; Беіѵбтата ё(рѲар|іёѵт}. ’Аѵауіѵыохш (ё/юѵ бтт’ дфеі хаі та$ тйѵ аХХюѵ
аѵауѵбюеід хаі 8т) тоб ІѴеІскег, йѵауѵбѵтое тт)ѵ ёжураср-^ѵ, 8те абті] ёоф^ето ёті
теХекос; асрѲарто? <Ь$ ёпетаі:
ТитѲдѵ [уеі)аар.ёѵ7] ЭДібтои
<рсотд[$ ёѵѲ<48е хеІ|т]аі
хаі о<ре[тёр](оѵ тохёшѵ
7
— 165 —
УЬ
Ліиоо ’А, Віг).
лаб[аа] ла[раіср]ааі7/ѵ.
5 &ХХ’ ё|іЛ7/?, р.ёуа
у^Ѳео' [81хт]оа Хоура
хаі уоера? лауіба?
лробсроуоѵ &р,лХахЬ}? |
-)- ’ЕтеХеішѲт] бо6Хѵ( тоб Ѳ(ео)б
10 Маріа х(аі) латрсхіа рх/ѵд?) ’Алрт]Х((ои) і'
Іѵб(іхтійѵо?) &' о&оа ётш[ѵ] {-.
01 дхтш лрйтоі оті/оі &.лотеХобоі тетрастті/оѵ ёХеуеіоѵ (ёѵ стіуір 1 т) оиХ-
Хабѵ) <рш т^? Хё^ешс срштд? Хар.6аѵетаі ррауеіа):
•} ТотѲдѵ уеоаарёѵт} Р'.бтоо срштб? ёѵѲабе хеіріаі
хаі осретёршѵ тохёшѵ лабоа ларакраоі^ѵ
ЙХХ’	р-^уа уѵ;Оео’ біхтоа Хоура
хаі уоерд? лауіба? лооосруоѵ арлХахІѵ]?.
’Еѵ &рх>) тоб 9 отіуои оІ лрд ёроб ёхбдтаі лаѵте? лаоёХілоѵ тдѵ ёлі тоб
ХіѲои уеуХур.р.ёѵоѵ отаирдѵ. ’Еѵ стіуір 10 лаѵте? ёурафаѵ: хаі ТІатріхіа, блер
урасрбреѵоѵ бідс хесраХаІои йтолоѵ д ѵоб? тт^ ёліура<рг(? 81 ѵ еіѵаі ребаіш?, бті
ѵехра еі? тдѵ тасроѵ хатеХѲобоа Маріа ёхаХеіто хаі &ХХш? Патріхіа, аХХ’ алХш?
бті хат^уето ё^ ебуеѵшѵ, латріхішѵ хаѲ’ бѵ йхрібш? бт)Хоѵ бті трблоѵ—іѵа аѵа-
срёріо хаі ётероѵ ёлсурасріхдѵ лара8еіу|іа —ёѵ тѵ) леріср^іф ёх ХаХхйод ёліурау^
тоб ’Ар.сріхХёои$г) 6|іоХоуёітаі д лаі? обто$ хатаубріеѵое «хаі уёѵео? іререхобёо?
ё^ блАтюѵ»’ Дёѵ ббѵата? ті? 8ё ѵа [іё хахСотд бті ооухріѵа) та ёОѵіхі лрд? та
ХріотіаѵіхА, хаѲ’ бооѵ ^8>] ёх ХаХхСбо? ёліурасрт^ тоб ’Ар.сріхХёоі>? але8еіу0<1
біа тт]? аѵухр(аеа)? тшѵ ёѵ абтт; бсршѵ лрд? хеіріеѵа т?(? Граеру?, атЕббе-'/Ѳѵ/ траѵ о?
хаі тд ёруоѵ дуеІХетаі еі? тдѵ х, ’А. ПалабдлооХоѵ Керар.ёа2) — хѵ^хоиаа еі?
урютіаѵдѵ т^? А—с;' р,. X. ёхатоѵтает-фібо?, хаѲ’ $)ѵ леріобоѵ оі Хоуібтероі тшѵ
ліатйѵ ^орёѵі^оѵ таі?
ёѵ т^ лері ^? д Хбуо?
хаі Туіеіа?.
’Еѵ сті/ір 11
ётшѵ от', блер &Хт}Ѳш?
хесраХаІшѵ: 6ТС///////8 іѵауѵоб?: ёт[оо?] 8 (;;), іХХ’ ёѵ тоі? Ерщгаттаіа Опеса
ларебё^ато т-^ѵ йѵЛуѵшаіѵ тоб ХѴеІскег, -?)ѵ хаі і КігсІіІюіГ ларёХабе. 01 ёхббтаі тоб
С. I. О. Р. ёурафаѵ: ётФѵ ЯТ, а^реійоаѵте? лері ті|? ураірі)? табтт}? тйхбХооОа:
*) ’18і тайтя}ѵ іхВоѲеГааѵ ипЬ А. ~іѴакеІт іѵ ті ’АрхаюХотіхі ’Ед>чр«р(8і, 1892, а. 174
х. ѣ., хаі Г. ПалабасіХ«Іои іѵ ті ’АѲ-г)ѵ$, т. Д', 1892, а. 688 х. ».
!) А. ПахаВопойХоо Керар.4сі>(, ДюрѲштіха «1$ Хрітааѵіха{ йта^рафЛ^, Дѵ тф Журналъ
Министерства Нар. Просвѣщенія, ч. 343, Сентябрь 1902, От*. класс. фпл., о. 430 х. <М- 82. Тоѵ
’АрфіхХба т^с ХаІхіІіхіс Дхіурафі; б сѵѵЛ8»Хфое ё^оро; тфѵ ’Архаіотітыѵ АахвВаІроѵос х. Кшѵатаѵтіѵо;
•РшреЯое (ёѵ ’АѲЧѵас тбр. ІН’, 1896, а. 448, ёѵ йлоаідр. 2) »Гх« тайтіаві про; тбѵ парі Фііоотракр раѲѵ,тт,ѵ
'Нр<Ь8ои тоО ’АтпхоО.
хХааоіхаі? &ѵар.ѵ^ае<л, ёрр,^ѵеі)0|іёѵ^5 обтш хаХХюта тѴ)?
ёліураср^ р.ѵеІа? ёХХі]ѵіхйѵ В-еот^тшѵ, ’Еріѵѵбшѵ, Харіто?
ёурафа хат& тдѵ ХСѲоѵ: ётюѵ 'О ХѴеІскег аѵёуѵы:
8Хш? Аѵб^тоѵ д КаіЬеІ ёѵ тф Вціі. <1е11 Іпкк ё^ёбшхе біі
— 166 —
’Аѵа'уѵшоеі^ урюгіаѵіхгііѵ ёта-(рс«рйѵ.
99
Ѵ.ч. 11 иіііто Іосо \Ѵе1скег еЛйІіС ётшѵ ат, диі питегі зепзи са88І аихіііо аро-
"іарііі КаіЪеІіі (і]ііі ірве сов срііііет іи ЙуІІо^е виа ііегаі) сегіа гаііопе етешіагі
роіегапі. Бейесіт аппогат егаі тогСиа; аііего Іосо діюсі іп Іарійе егаі 1 зитріит
С8І рго Т. ’ЛХХ’ б ХіѲод, 6$ еілореѵ, ё/еі оасрйс: ётйѵ 8 [= ^] ф. Тд Т тоб йло-
урафоо тоо КаіЬсІ еіѵаі алХобатата б атаорбс, ЗіесрѲаррёѵос лрдд т&ѵіо, йате ѵа
дбѵатаі ѵа ёхХ^фѲ-^ 6; таб.
сЙС лрдс тт)ѵ т)Хіхіаѵ тт)д ёліура<рі)с лараѲёта та блд тоо КігсііііоіГ лара-
т-др^Ѳёѵта (атіѵа хаі ёѵ тф С. I. Ст. Р. аріѲ. 54, таіс абтаіс; Хёііеаі ёлаѵаХарбдс-
ѵоѵтаі): „Асіаз іііиіі еі. ііиіісііоішпі изи сі ѵегзиит іпсіоіе ііейпііиг, сріі диіДеіп
• а Іез 8Ш11, (ріаіев рокі «аісиііип р. Сііг. п. зехіит іп Сггаесіа ргосікіі поп роіиегипі.
Регііпеі ірііиг аіі ваесиіа <]шпІит 8ехІиіпѵе“. ’ЛХХа хат’ ёрё хріт^ѵ то рѵдреіоѵ
рбХіс Збѵатаі ѵа еіѵаі тоо теХоос тоб Е’ аійѵод. Тобто ё^ауш іѵ. тоб тблоо:
ётеХеібѲт} = алёѲаѵе, ботід 8ёѵ йлаѵта ёѵ ёліурафіхоіс рѵѵ^реіоід аруаіотёроі^ тдс;
лрорѵгдлоѵеоѲеіадс лерібдоо. Тд лаХаібтатоѵ хеуроѵіарёѵоѵ рѵт/реТоѵ, ёѵ ф алаѵтй
тдѵ тблоѵ тобтоѵ, еіѵаі ёх Т^уіоо тт)с хата ’ІтаХІа?: «’ЕѵВ-бсде хіте ёѵ еірт)ѵ^
М а р (а ... ё теХібѲт] ’І[оо]ХЕоо х\ блатісс ФХ(абіоо) Ф[аб]а[тоо]“'), тобт’еаті
тф 490 р. X. Мета табта йлаѵтй ётероѵ ёлітасрюѵ хе/роѵюрёѵоѵ тоб тблоо тобтоо
ех Ербрѵѵ}с: «'О тоб Ѳеоб 800X05 ФіЭ^Хюд.... теХеісоѲеІс ёѵ Хрютф
рг^ѵі Феорооарио іѵ§(іхтиТ'ѵо$) іб блатіад ФХ. ’1ооот[іѵ]іаѵоб тоб еб-
аебеот(атоо) ^ршѵ РаоіХёшс Ті^ тётартоѵ»1 2), тобт’ёаті тф 533. МеѲ’8 ёлетаі
ХроѵоХоуіхй; ёліураср^ ёх Варѵг}с тоб Еб^еіѵоо, т^д лйХаі ’08трооб: «Ааѵі^Х ... .
ётеХібѲт) р(т])ѵ(дд) ’Охсшбріоо х'.. раоіХебоѵтос; ’Іооатіѵіаѵоб тоо Ха' ётоод»3).
ѵ)тоі тф 557—8. Каітоі дфеі'Хы ѵа броХоу^ою оті тд теХеюбраі = бслоОѵ'^ахю,
алаѵтсс ^8^ ёѵ тт) ПаХаіа ДіаѲг|Х^4). 'Олсос; дтфсоте хат’ ёрё хрітт)ѵ тд рѵт;реіоѵ
аѵтфсеі ліОаѵбтероѵ еі? тдѵ с;' акйѵа хаі ті [Зрадотероѵ еті, 8і6ті тд блд тоб
Кігсііііой’ Хеубреѵоѵ лері тйѵ отг/шѵ тг^ ёліураср?^ оті „диаіев рові кжспіит р. Сііг.
и. зехіиш іи Сгіесіа ргосийі поп роіиегіпіі“ ёх тйѵ лра'ур^тшѵ §ёѵ Зеіхѵотаі аХт)Ѳё;.
Дібті оі "ЕХХ-дѵес тйѵ рёаюѵ аійѵоіѵ, еі хаі алаѵібтероѵ, ретеуеірі^оѵто оршд тд ёХе-
уеіахдѵ діатіуоѵ, ооѵеу_і^оѵтед обта тѵ^ѵ аруаіаѵ ларадоаіѵ®).
2.
\0\ \
’Еліураср^ Ѳеалійѵ хеуараурёѵд ёлі лерісреріх^с ат^Х-дд. ’Еѵалбхеітаі ёѵ тф
рооазіф Ѳеалійѵ. 'Едедбвд тд лрйтоѵ блд В. Наи880и11іег ёѵ В. С. Н., тэр. III (1879),
1) Г. а. XIV, аріб. 628.
д С. I. Ст. аріВ. 9276.
3) С. Лгеіек 4ѵ тоі; АгеЪпсоІоеізсЬ-Ері^гарЪівсЬе МіИЪеіІішдсп аив ОеяіеггеісЬ. Т<ф. X (1886),
о. 179. - .7. ГІ. Мог&тппп, Хиг Тороцгаріііе Де» пбгіііісііеп Бугіепа аив епесЬівсЪеп ІивсЬгіГіеп.
4) «ТеХеиоОвІе [6 Віхаю?] іѵ дХІуір ёяХ^ршое х.Р*ѵ00С рахрой?». 2о<ріа 2оХо|ійѵтор,
хе^. Д’. 13.
ь) КпипЪпскег, (тезсііісіііе Дег Вугапііпівсііеп Ьіііегаіиг, 2. АиЛ., Мйпсііеп. 1897, а. 655. — ПрбХ.
Кроирба/ер, 'Історіа ті)р Ви^аѵпѵіЗс Хо^оте/тіар рлтасрраавеГаа бпд Г. 2шгѵ;ріа8ои. (’Еѵ т?) ГкбХюО^хѵ)
МарааХ^). Т<5(1. В'. ’Еѵ ’АѲ^ѵаі; 1900, с. 487.
7*
— 167 —
100
Кікои ’Л. Вв7|.
о. 387 х. ё. аріѲ. 38. Кат’ йтсоурасроѵ той Ьоіііп^ хатеуырІоѲѵ/ ёѵ таі; ІП. VII.
&ріѲ. 2183 Ф;
іОГМЫ/////
МНСА2с
ОГ2СЭФГ
ѳеюггн
5 МОРІОЫ
6ІТІСДЕПО
Т6Ѳ6АНСН
ТШКСЭД6
ѲНЫАІАРА
10 АГТСЭГПОѲГ
[Т]об рѵ[*^] р т] с	2ысри Ѳеіои у т) | р 6 р і о у еі ті$ 8ё хо'те
-Э-е| тіѵ[а] <Ь8е | &Ѵ)ѵаі, ара [ айтф б[к]д 0-(ео)б“.
СО Наизвоиіііег ёѵ атіуф 2 аѵёуѵю ... АЕ ||[ хаі ёѵ отіу. 7 .. ѲвЛІІСНі,
бѲеѵ ретёурафе, хаіхер йрсрібФХХшѵ: В-еХ^от) а[ХХоѵ](;). ’АХХ’ со; крд; тобто хрёле-.
хаі айѲі; ѵа ё^етаоѲ^ д ХІѲод. ’Еѵ 8ё тф отіу. 2—3 бррсореѵо; ёх той йхоурасрои
тоб Ьоіііп^, охер ёуеі А2с, тсротеіѵш ѵа ретаурасрт): й^е[0ои. Граерѣ й^ею; хаО’
ой; урбѵоо; аиѵетйуѲт) ті хрохеіреѵоѵ рѵт^рёіоѵ, 8ёѵ крёхеі ѵа ёххХт^т] тіѵй. ’Еѵ
ёгаураерт) урютіаѵіх^ ’Аттіх^;1), тшѵ тгріотіоѵ аішѵшѵ, кросеуш; бте’ ёроб ёх6о0ѵг
оорёѵід, ёуореѵ рахтютіхдѵ оѵора АЕЕІА. ’Еѵ ауёоеі хрд$ тдѵ топоѵ: «той
р.ѵ^|і7]$ сс^Сои... уѵ)р.6рюѵ» хара6Хт(тёаі хаі треі$ йХХаі ёл-.урасраі: пріотт)
ёх тйѵ хатахор.бДѵ ті); М'і)Хоо, ёѵ ёкіура<р^) йѵауіѵшохореѵ: «01 хргабфтероі
оі 7і&ат]д цѵ^ііѵ); й^юі...»- хаі &ХХт] тс; ёх 2йХ<пѵо$ (йраіаіо) ті); ДаХцатіа;
ёуоиаа Ф$ ё^і)$: «’ЕѵѲ&Ве [ха]тйхіте п&ащ рѵ^р,^; й^іа Веѵеѵат|а] »*)
тёХод ётиурасрѵ) ёх Крі)тт]$ аруоцёѵф «₽ Мѵі)р7)$ &^юѵ Вѵора. ’ЕѵѲаде хіте
’Епіхтѵ)тіаѵд$ бтсо8ійх<оѵ . . . »8).
’Еѵ атіу. 4 — 5 ёѵ тоі; ГН|МОРІОК блоХаѵѲйѵеі д тихо; рт^рб-
рюѵ = тетогішп. о тихо; ойто; рербрюѵ рартиреітаі хаі ё^ йХХшѵ ётаураерйѵ4).
\ 3-Х\Р’
’Ехіурасрѵ) Меуйршѵ. ’Е^еЗбѲ?) ёѵ ІСт. VII 169 хат’ йхдурасроѵ тоб йосЗІроо
ЬоІІіп^ йѵауѵбѵто;:
КГМНТНРІ
0Ы6ГТГХІ0ГЛ6
КАТНБКАІТНСАГ
Т0ГГАМ6ПСДН
__________________МІТРІАС |
9 ІО. ХП 1338.
’) С. I. О. 9428.
*) К НаПЪегг 4ѵ Ашегісап Іоигпаі оі АгсЬаеоІову, XI (1896), о. 604, ЛріѲ. 1.
*) Арх. Антонинъ, Поѣздка въ Рухеіію, С. Петербургъ, 1879, стр. 213 сл., 217 сл. (табл. 4). Ѵап
НегѵзегЛеп, Ьехісоп Огюста вирріеіогіит еі біаіесіісит, 4ѵ тд оіхжі^
— 168 —
’Аѵауѵіоовхр хрюпаѵгхЛѵ ётаурасрйѵ.
101
«Корт]тт)р11оѵ Ейто^іоо Ае|ха[я]т^[ѵ]об(;) хаі т'^д аб|тоб уа-
[іетт^ Д^ІнМ^аС»-
Г6 ттаѵороібтітоѵ бршд, бпер ёуш яроор^ѲебѲ^ѵ, ё^еі ёѵ от(у. 2—3:
....................................Ав
////////АТНБ..........................
хата табта аѵауіѵшахш: Леуатт^оо = Аеуатіоо. "Оѵора Аеубстюд 8ёѵ йл'^ѵттра
аХХауоб. ’'Еу_о[іеѵ §’ бршд Леуатод ёѵ ётурасрУ/ ёх Ыообіад1).
4.
’Еяіурау?; Меуіршѵ. ’Ех тшѵ ауебіааратшѵ тоб Рососк (Іпвсг. Апі. Р. I. с.
5, к. 4, р. 63) яараАтррѲеіаа ё&гббѲ-д шд ё^д ёѵ С. I. Сг., аріО. 1084.
КГЫНТРІОГ
МАКАР60ГР0
ДСЭЫ02КАШ
. 2ІАИШН2АГП
ГВІИА2
с0 Васкіі аиѵсоВеоае 8іа тоб йхоЛойѲои бяо|іѵ/)рато5 тт^ѵ ёхбооіѵ: „Гогіавзе
е8І (Іеііісаііо біаіиае іпиііегів: [б Зеіѵа] Дт]|і.7]тріои --ѵ(аѵ--ТбЗшѵод хаі П------------
оіаѵіѵт)б“' ёѵ аХХоі$ Хоуоі^ б рёуас; ЗібаохаЛос; 8ёѵ ёѵбѵреѵ 8ті ярбхеітаі яері урі-
отіаѵіх-^ ёкіура^е. Мета табта оир.леріеЛ7)у>07] тб рѵ'^іеіоѵ ёѵ таід 16г. VII, № 177,
рета Т7;5 аѵауѵшоешд:
Ко[р]т]т[^]ріо[ѵ]
’Аѵ[8]рёоо, 'Р6-
Зшѵод хаі П[а]-
оіаѵ <іѵ> . . .
. . . 1[оа]ад.
СО ёхббт-^д тшѵ ІСг. тбр. VII ёот]реішое лері тоб ярохеірёѵои рѵ^рбіоо: „ .. пі
іаііог іііиіипі вериісіігаіеш сіігівііаііоіит Ініпс е88е рго сегіо Іісеі ргопипйагі,
еІ8І (Іе 8Іпри1І8 потіпііліз гевіііиеімііб (ІиЬіІагі роіе8І“. ’Еѵ тф рета^и ё^еббѲг; тб
рѵт^реіоѵ рет’ &ЛХшѵ тіѵшѵ уріатіаѵіхЛѵ ёліурауЛѵ МеуарІЗод блб Ск. Вауеі еѵ т^
яоХотІрср айтоб ооХХоу^ Ве ЙІ Ііз АШсі^ с1ігІ8ЙапІ8 апйдиІ88ІтІ82), о. 118, аріѲ. 113.
'О Вауеі бсѵёуѵш:
) С. Т. О. 5051. Раре-Вепвеіег, ХѴогІегЬ. йег р-іесЬ. Еі^еппатеп, 1875, а. 780.
2) *О яХ>ір7|{ тітіор тоЯ ₽і6Х‘.ои б^ві: Се Іііиіів АИіссе сЪгівІіапів апіідиіввітів сопппепіаііо Ііівіо-
гіса еі еріцгаріііса аисіоге С. Вауеі... Ассейипі ІаЬиІее аех іііиіогиіп ітаціііет ехІііЬепіеа. Ілііеііге Рагі-
віогшп 1878. Е!{ 8-оѵ аеХ. III + 132 пХт)ѵ хйѵ рі) 7)ріѲрЧр5ѵи>ѵ. Тд рібііоѵ апаѵюѵ. Диохох®? ^ѵбот айтб оі
аітахтаі той С. I. А. хаі хйѵ ІО. Меуаріхае Дгаурасрае пвріёуві хй бХоѵ 10, 56 шѵ 8йо аЕ 6я’ &ріѲ. 112 хаі
114 85ѵ пбрііх°ѵ'аі 5ѵ хаір 10. хдр. ѴІГ хаЕтоі аЕ 86о абхаі ёт-урафаі пвріХарбаѵоѵхаі 4ѵ С. I. О. № 9305
хаі 9308 (5х тйѵ ахе?(шѵ той Еоигтопі). ’Еѵ ІО. VII (тр^ра хйѵ рвуаріхшѵ іпггра^Оѵ) а! йгс’ &ріѲ. 170, 171,
172, 173, 174, 175, 176, 177, 178 аі 4га-(рафаІ хр5пеі ѵа аѵ)р.еішОй 8хі ё&ЪбО-/раѵ хаі йпо Вауеі, о. 116—119,
йріО. 109 (= ІО. VII, 4ріѲ. 170-171), 116, 117, 115, 108, НО, 118, 111.
— 169 —
102
№хои ’Л. ВЪ).
Кп[1Т[Т7)ріО-
ѵ ’Аѵдреое 'Рб-
йіоѵос; хаі т^-
5 уоѵаіхд; ай-
тоб Ві^й;
Пері сё тоб дѵб|іатое Ві^бд ёо^реіюае б Ваусі: „Віі^ис;- Хоіпіпіь Говна
кіігасіаш огі§іпепі Гогвап іпдісаі, иі Віі1іив“. ’Еуо) яротеіѵш ѵаѵауѵаюОѵ) тб тёлод
ТГ;С ёяіураут^: хаі тг(е уаріеттіс айтоб Ві^а^. Тб уарет^ алаѵта хаі еѵ
аХХаі$ хріатіаѵіхац; ёяіура<раіс; Меуарібо;: КС VII, 169 (ярбл. аѵіотёрні, аріО. 3)
хаі 170.
’Етаураср7[ Меуйрюѵ. 2ирлеріеХт)<р0ѵ[ ёѵ тѵ] аоѵауюу^ той НауеІ, 1)е Іііиіі.ч
Аііісге сіігізііашв о. 117, аріО. 111 (лараХт^Ѳеіоа ёх тоб Ьеімія 1<\>ііс<ігі,
Ѵоуаде Агс1іёо1о#і(]ие, II, № 761) [іетаурасреіоа:
ДооХоб X рют|об
аХХа ура<ре: ДойХои Хрют(об). Дібті <о' ёпеІаОк)ѵ ё; айтоф!а$ сіѵ лрбхеітаі лері
ілохехроирёѵои ёѵ тёХеі |іѵѵ[ре(ои, аХХ’ алХшд лері ёліт|г^оеа>$ т7^ Хё^ешд Хрізтоб.
’Еѵ тац; ІСг. VII, ёѵѲа бл’ бсріО. 178 хатетіуОг/ т) ёліураср^, ёбѵ/ХшОг) Зій оиѵе^ійѵ
отіу[і(Ъѵ оті абтт} ёѵ йру^ еіѵаі ёлХіл^;’ аХХ’ айтофіа |х’ ё818а^еѵ оті хаі тобто
оёѵ еіѵаі аХ^Оё^, тт)^ ёліураср^е обзк]д хата лаѵта ахераіои.
'О Еоисагі /арахт-^рі^еі т^ѵ ёліурау^ѵ <Ь; аруаютіт-^ѵ лаашѵ тчбѵ йХХіоѵ
Хрютіаѵіхйѵ ту)* Меуар(8о$’ аХХа Зіа Хбуои^ лаХаіоура^іхоб; хаі аХХои; бёѵ боѵй-
[іеѲа ѵа лараЗеуѲЛііеѵ т^ѵ /роѵоХоуіх^ѵ тайт^ѵ хатата^ѵ тоб Е исаі% ^•.еыробѵт
тд |іѵт)|іе1оѵ тоб с;'—аійѵод1).	С^хЧ^-
6.
’Еліурасрѵ) Меуйріоѵ ёхдоОеіоа тд лрйтоѵ йто^ Ъі іюгтанІ ёѵ Кеѵие Аітіійо-
1°§щие, И. 8. тб|і. XI (1865) р. 439, оѲеѵ ёл’ ёа^ітшѵ ээрлеріел7((р0тг] ёѵ таі$
Ю. VII, аріО. 174. Еѵ тф ріета^й, б|ію$ ёлаѵе^едбѲт^ ёѵ тт) лрорѵѵ[роѵео0е1<гг| оиХХоу?)
тоб Ск. Вауеі: Пе Іііиіів Аиісів сіігізііаиій ... о. 116, аріО. 108, олер 5ёѵ атес-
обтаі, і&5 ё8еі, ёѵ Ш. VII, йріО. 174.
О Е. Ьепогтаві ё^ёЗшхеѵ фб тд |іѵт]рёіоѵ:
Р кгмнт
РІКГРІАКОГ
КвЕГХАРІЗ
ТОГР
б ѣауеі, Ре іііиііа Аиісге сЪгівііапів... о. 117.
— 170 —
’-Аѵа-рлооніс уріатіаѵіх&ѵ ёга^ра-рйѵ.
103
Ссѵауіѵіікзхшѵ:
Р Кирт]т[^-]
р[юѵ| Коріахоб
хё Ебуаріа-
ТОІ)
Тт^ѵ йѵауѵшоіѵ тоб Ьепоппапі ларёХабеѵ алараХХахтоѵ хаі б СИ. Вауеі.
ОІ ёхйбтаі о’ бріо<; тйѵ КІ. VII аѵбуѵшааѵ ёѵ рёреі дрѲбтероѵ:
Кирт)т[т)] рі(оѵ) Киріахоб| х(аі) Еб)(ар[а|тоі>.
СО ХЮо^ ёѵалбхеітаі таѵбѵ ёѵ тф ’Еліурасріхф Моизейр ’АѲ^ѵйѵ (ёѵ аёѲоботд
бл’ аріѲ. 13), ёѵѲа ёреХётідаа тд рѵ^реіоѵ хата тд Э-ёроб тоб 1901 — т^ еиреѵеі
ларауюртреі тоб ёсрброо тоб роооеіои тобтои х. В. Леоѵардоо — Хабшѵ &ра хаі
лаѵороібтоха тоб рѵфреіоо, хаО’ а ёуй аѵауіѵйахш тобто <ос &,'%'
₽ Корт/т-ф-
р(юѵ) Коріахоб
х(аі) Ей/аріа-
тоо ₽
1Іаратт)рй оті ёѵ атіуір 2 рета тд Р ёуореѵ а^реіоѵ ёлітр^аеш^, 8лер
&хрібй$ о Гг. Ьепогтапі ёРёХабеѵ і&с; I. СН о' ёлітртрід тфд Хг^ею$: Коі(і))р.7]т^ріоѵ
алаѵта хаі ёѵ &ХХ<р ё^ ’Аттіх^ т7^ Хріотіаѵіхѵ^ лерібдоо рѵѵ^реіір- рбѵоѵ тд от^реіоѵ
тѵ)5 ёлітрѵрео); ёѵ тф) ’Аттіхф рѵ^реіір еіѵаі блёр тд урарра Р, обтюаі КОІМНТНР =
хоір-фтѵ)рі(о ѵ). (Тлд о/]ре(іі)аіѵ оті д ёхдбт^ т'фс ’Аттінт;^ ёліура<р)5, Ь ср(Хо$ аоѵді-
деХсрс; х. К. М. КюѵотаѵтблооХое, аттат^Ѳе^ ёх хахоб паѵороютбхои аитфс, |і'ф
еіхоѵі^оѵто^ алоХбта)^ тд оу)рёіоѵ тфс ёпітр-фаешд, ретёурафе Коір^т^р|іоѵ]1), йоёі
8флоѵ оті еі'уореѵ оирлХ'фретоіѵ ёХХетоѵто; еіте уааратод). ’Еѵ ётёра хдсХіѵ уріатіа-
ѵіх-ф ёпіурауф ’Аттіхѵ^, &ѵех86т(р, бп’ ёроб прооеуй$ ретдс лоХХйѵ ёіХХюѵ дроіюѵ
ёх8о0/]оорёѵід, еуореѵ ті)ѵ [Зоауитёраѵ ёгатртріѵ: кТ = хи(р7}тт)ріоѵ). ’ЕлСотдд ёѵ
тріттг; ’Аттіх^і ёпіурафф] аѵеиребеіотд, ёлі тоб Аиха6т]ттоб, аѵёуѵш д х. Г. Ларлахт^2):
ф Коір[т]т^ріоѵ] Зіа[<рёроѵ]
аХХ’ о ХіОод ёуеі:
КОІМДІА[ФЕРОЫ]
ыоте хаі ёѵтайѲа ёуореѵ т-фѵ ёпітртртѵ: КОІМ тфд лері б Хбуо^ Хё^ею^ хоірт^-
т^рюѵ. ТёХо; ёѵ ётиурасрУ) ёх Вер^оіа* тф^ Махейоѵіа;, ёхЗоѲеИэтд блд Ііеіасои-
Іопсііе3) хаі ёлеіта хата тобтоѵ блд М. Афрт]тоа4), ёх°Реѵ:
*) К. М. КшѵстаѵтолсйХои, ’АѵехВотоі ілііраіраі іпітЛ^бюі хріатіаѵіхйѵ хрйѵюѵ. ’Еѵ 'Ар|іоѵІ<р,
ті|л. А' (1900), с. 25, 4ріѲ. 10. — ’18і хаі ті лаѵороібтолоѵ абхіѲі ёѵ гіѵахі В’, йріО. 9.
!) Г. Лацпіхі), Хр'.атіаѵіхбр Аѵха6>]тг4;. ’Еѵ -тф В’ АвХтІф ХрютіаѵіхіЗг ’АрхаіоХс^іхт;^ ‘Етаі-
рвіа; ’АѲцѵйѵ. ’Еѵ ’АѲ^ѵаір, 1894, а. 89, аріО. 6'.
’) АгсЬіѵев Лев Міввіопв ЗсіепііГідиев. Т4р. ѴШ, о. 268, йріѲ. 87.
*) Маріарітоо ЛУдіцтоа, МахвВоѵіхшѵ рёро? Г'. ’Н Махв8оѵ(а ёѵ Х(Ѳоі{ срОв-р'орёѵоіе. ’Еѵ ’АѲ^ѵасс
1896,0.86, х. 4., АріО. 109.
104
ЛСхои ’А. Віі).
| ЕЫХРІСТСЭ КГМ*
•^тоі хат’ ёрё:
I ’Еѵ Хріатф [Т(ѵро)б] хир(к]т^рюѵ)
КаСтоі хата рёѵ тдѵ МаруарСт^ѵ Д^ртроаѵ тд КГМ” аѵалитёоѵ: «хо[р(ір
^рйѵ т^д]» — олер абйѵатоѵ — хата §ё тдѵ х. ’А. Палабблооіоѵ Керарёа1)
бсѵаіотёсѵ: хир(^ѲеІд). Табта ёлі тоб ларбѵтод — хаіроб тоубѵтод — лері тйѵ
ёлітр^оесоѵ т^д Іё^есод: хоірт]т^ріоѵ.
7.
’ЕліурасрТ) КорІѵѲои. ’АѵеорёѲу) ёѵ таід аѵаахасраід тоб 1892, ёѵ^ру7]ое
хата т-^ѵ бср/аіаѵ тайтт^ѵ лбісѵ д х. ’А. 2хіа$. ’Е^еддО^ бл’ айтоб ёѵ т7; ’Аруаю-
Хоуіх^ ’Есрдолеріді тоб 1893, а. 126 х. ё., аріО. 20, ё^д:
[ёѵѲ&8]е хатіх--
[хеітаі . . ].ч раха
[р ...] рѵ-^р-
[7}д Х*РЕХІ • • •
Мет& табта ё^еддѲ^ тд ёгат&рюѵ, <5д аттіхдѵ д^Оеѵ, йлд тоб х. К. М. Ксоѵ-
отаѵтолойЛоѵ2), алат>]Ѳёѵтод и>д лрдд тт^ѵ то'.айт^ѵ хатіта^іѵ, хаѲ’ Зооѵ аѵебреѵ тд
лері ой б Хбуод ёлітісрюѵ ёѵ ’АѲ^ѵаід ёѵ тф ’Еліурасріхф Мооаейр хаті тіг/^ѵ ёѵ
рёоір дсттіхшѵ рѵ7]ре(а>ѵ. СН ретаурасрТ) тоб х. КсоѵотаѵтолойЛоо, уеѵорёѵк] ёѵіуѵоіа
т^д блд тоб х. А. Ххіа лрбтероѵ ёхЗбаесод, ё)(еі <Ьд ё^і]д:
[| ёѵѲ<48]е хатах[еітаі]
[б ті^]ѵ раха[р(аѵ]
.................
... іахеі...
Тд трітоѵ ё^еЗбѲѵ} ёліураср-ф ёѵ ауѵоіа т7[д блд тоб х. К. М. Ксоѵатаѵ-
толойЛоѵ ёхббоесод, хата тд албурасроѵ тоб х. А. Ехіа, ёѵ таіс ІСг. тби.. IV, бл’
М-413,-^:	ХД\Ѵ
6КЛТЛК
смака
мынм
ІАНК
[’ЕѵѲАЗ]е хатйх-
[ест]е раха-
[рЕаС] рѵ-^р-
[т]б *Аѵѵ]а х- ($• К-)
Ката тб 1901 еХаооу фстолоѵ хаі апбурасроѵ тоб пері ой і> Лбуод рѵ^ре(ои,
хаѲ’ & ёуй бсѵауіѵфахш хаі аорлІ7]рй ойд ё^д:
СЕуОД^е хатйх-
[еітаі 7) ті)]д раха[р0
[а5] ііѵ^іИЧС]
р!ѵѵ]а х[а(].
’) ЦапаВопоЬХои К»рар4а>с, Ліорбагахі »1д хрсапаѵіхіі{ іпіурафа^. ’Еѵ тф Журналъ Мин.
Нар. Проси., ч. 843, Сентябрь, 1902, Отдѣл. кдасс. фнл., стр. 423.
2) ’Еѵ «’АрроѵЦр». Тбр. А' (1900), о. 29, ЛріѲ. 17.
— 172 —
’Амх-рыобі? хріотіаѵм&ѵ ЛтпурокрЙѵ.
105
Н ёлсура<р^ Э’ос хатёкт]уеѵ рё х^ѵ іѵаураср^ѵ ІЗібттутб? тіѵо? тт)? хеірёѵт]?.
ПрбХ. х^ѵ аѵа> бл’ аріО. 1 ёліура<рт)ѵ: «Маріа ѵ) хаі патріхіа . . ».
8.
’Еліураср^ КорЕѵѲоіг аѵеорёѲѵ/ хаі абт/; ёѵ таі? аѵаохасраі?, а? ёѵ^рутреѵ
б а. ’А. 2хіа? хата тд ёто? 1892, хаі ё^едбОт} блд тобтоо ёѵ ту) ’Ар^аюлоуіх^
’Е<рфер(8і тоб 1893, о. 126, аріО. 18.
'Н блд тоб х. Ехіа ёхдоаі? ёха Ф8е:
— 5-еѵ алд ’А[р]-
терюѵо? —
— — ₽ ёѵѲ(йде)
хіте Ф ш т і ѵ т)
р(т]ѴІ) МаТа> хО'. ^р(ёра)
е'. (іѵдіхт.)
'О х. Кыѵ. М. КюѵатаѵтблооХо? дсѵеорфѵ тѵ)ѵ ёліурасрт^ѵ ёѵ ’АѲ^ѵаі? ёѵ тф
’Еліура^іхф Мооаеіф (йѵеи тіѵд? д^ХФоесо? тоб тблоо, бѲеѵ лро-^руето, хаі ё^ &ХХоо
лерілеообоаѵ АеХ^Обтш? ёѵ рёэір &ХХа»ѵ хріатіаѵіхіоѵ рѵ^реіооѵ ё^ ’Аттіхт)?) ёлаѵ-
е^еЗшхе1) хаі тайт^ѵ, ёѵ іуѵоіа т^? лро^уоѵрёѵх]? ёхбдаад?, Ф? ’Атпх^ѵ, рета лаѵ-
ороіотблои дцато/й? ларіатйѵто? абт^ѵ хаѲ’ ока Ссхрібы? Ф? ёуеі. СО х. К<пѵ-
атаѵтблооко? &ѵёуѵы:
Ѳ6КЛІІОА
ртвмсмюсс
МГЛШАР6ЫѲ.
КІТ6ФСЭТШН
ММАІСЭКѲНМ
6П2
......[& ѵсо]
Э-еѵ(;) алд й[р]
тёршѵо?
рбХсѵ (;) &рх(г)ѵ) (;) ёѵѲ[<43е]
хіте Фсотіѵт)
р(^ѵІ) Маіф хѲ' -^|і(ёр5')
е' (ІѵдіхтіЛѵо?; ёлсѵер^аеа)?)
лрооёѲ^хе 8ё 8п «Оі треіс лрйтоі ѵхі'/а. хгаІ &р/^ тоб тетйртоо обдёѵ аауё?
ѵбт]ра лерсёхоиоі, ооѵелк7]рФтареѵ 8ё айтоб? хата тд ёѵбѵ, хаітос ѵ; аирлк^рыас?
дёѵ еіѵаі хата лйѵта іхаѵолоітдтіх^^.,
ТёАо? тд рѵ^реіоѵ ёѵ ауѵріа тг(? блд КшѵатаѵтолойХои ёхЗбаеы? оирлеріе-
ёѵ таі? ІО. тбр. IV, б^’ йріѲ. 411, рета ті)? йхокобОои ретаураср^?:
[Коірт^тт)рюѵ йуорао-]
Ѳёѵ дслд ’А[р]-
тёрюѵо? —
риНѵа. Хр(ют6?). ’ЕѵѲ(йЗе)
5. хіте Фштсѵт),
р(т)ѵІ) Маіф хѲ', Т^р(ёра)
е' (іѵдіхтсйѵо?) 1^.
*) ’Еѵ т2 и'АрНоѵ^Р)> А-	&рі®* 16-
— 173 —
106
Лікаи ’А. В^г).
Оі ёхЗбтаі тйѵ 1(1. IV 8ёѵ еіЗоѵ айтдѵ тдѵ ХШоѵ Цд ёліураір^д, спг^еіш-
ааѵте$ оті йд сраіѵетаі ХаѵОаѵеі ёѵ тф Моиаеіф. Каі лраураті аѵеброѵ хаі ёреЛё-
тѵра (тд лрйтоѵ хата тд ётод 1901) тд |іѴ7(|іеіоѵ ёѵ тф ’Еліурасріхф Моуоеіф
’АОт^ѵйѵ, ёѵОа алдхеітаі ѵуѵ ёѵ аіѲобоід 13.
’18оі> V) т)|іетёра Аѵауѵоюід тг(д ёліураср(д:
|Коір.^тУ/рюѵ ауораа-|
|О]ёѵ Алд ’А|р-]
тёр.а)ѵод
р.уАіѵар((оо), ёѵѲ|а|
5. хіте Фытіѵгр
|і(т}ѴІ) Маіір хО. г)р.(ёра
ё, ё ліѵе|іѴ(оеа)д (т) ’ѵЗіхтійѵод)
’Еѵ отіу. 1 аѵті тоб тулоу хоір.Ѵ]Т7)ріоѵ ЗуѵацеОа ѵа лара8еуѲй(іеѵ тдѵ
толоѵ р.е(іоріоѵ, озтід ёліа-дд Алаѵта ёѵ ёліура^аід уріатіаѵіхаід КоріѵѲоу хаі лері
ой 18ё хатютёрю аріѲ. 22. ЧІ дё оур,л).ідра)оід (Ауораа)Оёѵ е’ѵаі аафаХеатітід.
Каітоі д ХіѲэд ёуеі ёѵ арХІІ О, фОареіоідд т^д хераіад тоу Н. Тасроі ауораатоі ёѵ
уріатіаѵіхаід ёліту|іё(оід ёліурасраід р.ѵѵ]рюѵе6оѵтаі аоѵ^Ѳёатата' 8ёѵ е’ѵаі Зё алАѵюд
ёѵ айтаід ѵ) р.ѵеіа тоб лроойлои, лар’ оу ^уорАоѲѵ] 6 тасрод, хаі тд т(р.-^|іа тобтои.
Оутсу ёѵ ёліурасрд ілхусоѵіад: « ....’ІІуорАоО^ Зё V) О-^хт]...лара Ѳео8йр(оу)
МыХісоѵод хриоіѵ(оу) а (хаі ^ріоеод)» (ІО. IV, АріО. 437). — ’Еѵ еліурасрт)
’Аруоуд: «Р Коірлдт^рюѵ Араёаѵѵад ауораатбѵ* 8 ^убраоеѵ 2)оХо|ійѵ»’).
’Еѵ ёліурасраід Зирахооайѵ: «’АфроЗіаіад хаі Еуфроабѵоу Ауорааіа
толод- (і^ЗІд ё^оуоіао-д &Хлод» (ІО. XIV, 79). «Діоѵуаіо[у;| Аюѵуаюд хаі
’ЕХлІд т)уорааа|іеѵ тблоуд Зио лара т^д ёххлт]а(ад \т(х^ѵод?> (^0. XIV,
96). «Тйѵбод Ейтухіыѵод ауорааіа. ’ЕѵОАЗе хіте ‘Ірт^ѵа айѵбюд айтоб»
(ІО. XIV, 116). «’Ауорааіа Віталіоо. ’ЕѵѲАЗе хіте Куріах^...» (ІО. XIV,
141). «’ЕѵѲАЗе хіте Кюаатаѵтіа .... т)оюд тбло^ ауорааѲёѵто; . . . . »
(І(і. XIV, 142). «Толод Иохеріад Хтааеіте(8од(;), ёѵѲАЗе х = іте- ауорааіа
1160а Зуйѵ тбліоѵ» (ІО. XV, 153). «Кі’те ёѵтабѲа 'Роусріѵа, Ауораоіад Зё
2б‘/)д (ІО. XIV, 164). «’ЕлІ тоб |іѵ^аѲѵ)аор.ёѵоу ііирахооіоу, Ауораоіад
Хіхсоѵод хаі ’А6оо[ѵ8]аѵтіад» ((1О. XIV, 172). «’ЕѵѲіое хіт[е Зеіѵа]
^оаоа ёт|т]...] .... [т)убра]аеѵ Зё т[дѵ] тблоѵ (і) тб[лоѵ]) айт^д Мар[...........|
тоб...» (ІО., XV, 194). -^аі АЛХаід’ лаааі 8’ аѵеурёОграѵ ёѵ таід хатах6|і6аід
ІіУрахооайѵ лХт)ѵ тйѵ Зоо телгутс^ішѵ. — ’Еѵ ёліураср^ КатАѵт^д: «’Етелебтт^аеѵ
Т6х7)|лод ... халдѵ |3іоѵ ^т;аад ^убрааеѵ ёаитф хаі тоід ^біоід» (ІО. XIV,
551)- хаі ёѵ адтбѲеѵ «,.а[уор]аоіа лара Хар|і . .. хё ііосріад. ^[уб-
ра]сеѵ Зё Ра>р.[... а]і>ѵ ’А у а Оід» (ІО. XIV, 552). — ’Еѵ ёліурасрд ё(д ’Ібллтдд:
«’Нубрааа ёу(й) 2аобХ ёѵ тід ’Ібллтд ларА Вароууіоу р.ѵі)р.а ... »2). —
') 1Р. Ѵ[оІІдгаД] ёѵ тф В. С. Н. XXXI (1907), о. 484 (кр€Х. В. С. Н. XXVIII1804, о. 421,4₽<6. 4).
2) В. С. И. Тд|і. XXXI (1907), а. 184.
— 174 —
’Аѵа-ршаец; урютіаѵіхсоѵ ёпі^расршѵ.
107
II Ѣтсіурахр'?] аотт] сраіѵетаі Іооба'іх'^ уріотіаѵоб тіѵод ё^ ’ЕбраІшѵ. — ’Еѵ ёшурасрт;
ё^ ІероооХ6|лшѵ: «|Ѳ'^хаі біасрёровоаі Кбѵѵои 8іах(6ѵоо), бѵю(арёѵ7]$) тт^
я(Т^е) тоО Х(ріато)б ’Л(ѵа)от(4ае<і)с;), тг^ р.о(ѵг^) авт'^д»1).
1д ’А р т ё |і а> ѵ еіѵаі уѵіоатбѵ бѵо|іа тйѵ ярйтійѵ }уріотіаѵіх<оѵ урбѵоіѵ хаі
§•?; іо; бѵора ауіоо2 *). ’Еѵ атіуір 8ё 3 |іета тб А|РТ6МСЭЫО2 о кІѲод тсро<раѵй$
8ёѵ ё/еі ті урірра. Каітоі б х. Ихіад айтбОі біёхріѵе: «урацріа АІаѵ ё<рѲарр.ёѵоѵ ха^
бозоііуѵохзтоѵ», пері ой Хёуеі оті тб сспіѲаѵйтероѵ еіѵаі А».
Діа то ёѵ отіу. 4 МГЛШАР б х. 2хіа^ ёатдхеішаеѵ «’Ауѵой гм; прёпеі
ѵа аѵауѵсоаѲйоі та прйта е; урар.|іата. Мет’ айтй йпйруеі тб уѵсоатбѵ р, о ѵ б -
урар.|іа тоб Хріатой парерёебХ^ііёѵоѵ рета^и тйѵ аЛХсоѵ ура|іратіоѵ, й$ ёѵ
С. I. О. 9153, 9172, 9282, 9474, 9491». Оі 8’ ёхббтаі тйѵ 1(4. тбр. VI ёа^реиоааѵ
бті: „ѵиіеіиг — роХІѵа іікіісагі Аі’іетопів раігеіп". ’АЛХа хаѲ’ & ёбеі^а &ѵ<отёра> ёѵ
тг} ретаурасрг) р,оо тб МГЛІ.ЫА1* = [іоХіѵарІоо. Тб 8ё ₽, бпер ё^еХт^Ог] й$ тб
уѵсоотбѵ аруаібтатоѵ урютіаѵіхбѵ роѵоурйср^ра, еіѵаі аплойѵ Р р.ета хераіас; от^Лсо-
тіхі|5 бті прбхеітаі пері ёпітр'/уаесо^. МоХіѵбсрюд еіѵаі тб Латіѵіаті пііііепагіиз,
бпер б Папіа^8) ёррт]ѵебеі „диі іпіііе шіІіііЬиз ргаеезі, Стгіссіз уіАІаруод". ’Еѵ тф
кар’/]х|лахбті Хатіѵюрф хеітаі поХлйхі^ Хё^ід рета табтт^ ёѵѵоі'а^4}. ’АХХ’
ёуеі хаі &адт]ѵ, боуратіх^ѵ а^рааіаѵ т) Хё^і$ тШеііагІив 7] раХХоѵ б пХ'^Ѳоѵтіхбд
айт7}$: уііііеікігіі, пері іпѵ Хёуеі б Іерб^ Айуоиотіѵо^ Тппйѵод5): „Ні іпіііе аппоз
рояі гезіитесііоііепі іи іеітепо ге^во Сіігівіі, «есипсішп сагпаіев ѵепѣгів еі ИЪііІіиіз
ѵоіиріаіез, іиіиіов ГаЬиІаПіг иікіе еііаіп Сіііііавіае6) кипі арре!1аѣі“. Тб шіііешігши —
ріХХт]ѵаріо$, ^боѵато ѵа бррк]ѵеоѲ^ хата тб сеніепагіиз, сіисепагіиз, іге^епагіиз
хтХ. хтХ. ат^раіѵоѵта аруоѵта Харбіѵоѵта ріаОбѵ 100, 200, 300, хХ. хХЛуіХіаосоѵ
о/ртертішѵ7). Тоіабтаі аруаі хатёатт^ааѵ ёѵ тэд РсораСсоѵ поХітеІа ката той$ аито-
храторіхоі)$ Хроѵоод, ё^ йѵ ібііод оіехріѵоѵго оі ргосигаіогев (Іисепагіі8), 8оих^ѵ4рюі
бкб тйѵ 'ЕХХ^ѵсоѵ хаХобреѵоі0), йѵ арут; сіисепагіа, ёѵ тоі$ ёХХ^ѵіхоіб рѵ7]реіоіс
оовхт^ѵаріа, ёѵ оід хаі хеѵтт^ѵаріа, ое^хеѵтеѵаріаф). ’Алла тб вііііепагіиз ёѵ
*) 'А. ПапаВопойХои Кераціы;, ДюрОштіха еі? хрюнаѵіха; Ы^раіріс. ’ЕѵѲ' аѵытёрш, о. 499.
Ліа^орос йѵа*^ѵ<і>авіс ёяі'^р'Хфі}^ пара (хсппсг І)игапЛ 4ѵ тф Соызюб, 1889, о. 463 х. &. хаі ГСеѵие
ВіЫі<іие, 1892, тбр.. 1, о. 576- пара.С. 8<Мск ёѵ тф І'аіеві. Ехріог. 1<'иш1 Й>г 1890, о. 69- пара М. ,1. Тм-
дгчпде, Заіпі Ёііеипс сі воп вапсіиаіге А ^гиваіет. Рагів 1894, а. 127.
’) А. -Оініігіеіхкі), Топіха. ’Еѵ Кі46(р 1896, а. 64, хХ.
1) ѴосаЬиІагіит Ьаііпит. ’Еѵ Ме8іоХаѵоі{ 1476, 4ѵ оіхвіф Хё^ві.
4) Парі Бисапде, Оіоввагіит а<1 всгіріогев тейіге еі іпйтас ІМіпіІаіів, р. 326, 18ё Іхаѵа х<»Р<а.
&) Ое ИгегевіЬив с. 8 (Мідпе, І’аіг. Ьаі., і. ХЫІ, соі. 27).
с) = ХіХіаагаІ. КаХоЯѵтаі хаі Гвріѵбіаѵоі (Оегтііііапі) апб тов еіс^той айтйѵ ГеріѵОІои.
9 ПрбХ. тб той Д. Каооіои М’’, 16: Каі тоі? уе ёпітрбпоіс хаі айтб тойто тб той аёіш-
рато; бѵора 4пб той йрсѲрой тшѵ 8а8орёѵшѵ айтоіс хрт;ратшѵ просуіуѵетас.
•) Пері айтйѵ 18ё Моттвеп, Вбт. ЗіааівгесЫ, тбр. Ш, а. 564. ПрбХ. хаі Еп. Вао»), 'Ршраішѵ
ПоХгиІа. (’Еѵ ті) ВібХюб^х^ МарааХі)). ’Еѵ ’ЛО^ѵоц; 1903, с. 141.
“) ’184 та ахвтіха /адріа хаі 8>з та ёпі^расріхй пара Н. ѵаи- Негшепіеп, Ьехісоп Огаесит вирріс-
іогішп еі аіаіесіісиш (ёѵ гй оіхаі? Хё^еі), еі? & прооѲвтёа хаі тіѵа аХХа пара ЪеЬаз- УѴаОЛіпдІоп &ріО. 1358. —
Парарттіра той ІЙ' тброи той 'ЕХХ^ѵ. ФіХ. ЕиХХб'^оО Кыѵотаѵт:ѵоипбХб<і);, о. 162 йріѲ. XX. ПрбХ. хаі Дт) -
рцтаас, МахввоѵіхшѵМёрос Г'. Тбр. А', а. 261, аріб. 227(10). ’Еѵ ^аѵтіахоіг хеірёѵоі? 18ё то Воихірарюс
пара Ли Сапде, біоввагіит ай всгіріогев іпейіа? еі іпйтве (хгазсііаіів, о. 326.
,0) ’18| тб той Я. ѵап Непоегіеп Ьехісоп Огаэсит вирріеіогіипі еі аіаіесіісиш ёѵ таі? оіхвіаіс Хё^еаі.
— 175 —
108
Яіхоо 'А. Вёт[.
гт] теХеотаІа табтід ёѵѵоіа Зёѵ хеітаі ёѵ тоід Ледіхоід хаі тоід улсоаааріоід, ооте
лаХіѵ Ѣѵ тоід хеіріѵоід ?]§оѵ7]Ѳг]ѵ лоо ѵаѵебрю тобто.
‘Н Хё^ід |і і X X 7] ѵ а р с о д 8ёѵ алаѵта тд лріотоѵ ёѵ тѵ] аѵсотёрсо ёх КорІѵОоо
урютіаѵіх^ ёліті>|ібі(р ёліурасру ёѵ аттіх^ тоіабт^ ёліураірт] ёуеі аѵауѵсоаѲу]
блд тоб х. Гесоруіои Лар. лахту
оікнтнрюк ѳеодорс]
логкеегФнмі
А[С|860Д0ІЛОС
ПАРАбГТГХІ
ОГМІЛІЫАРІОГ
ІТІСД66ПІХІРН
СНХРГСШАД
ОІХ7]т7]рюѵ Ѳеооо[б|-
ХоО хё Еи<р^|11-
а|д|, ѲебЗооХод
кара Ебто)(і
оо ріХіѵаріои,
I [=еГ]тід 8ё ёліуір^-
07] у^рбоіѵ Ао['С]д]
[хаталіётю]1)
’Еѵ тоообты т) Хё&д р.іХХт]ѵаріод ёХХеІлеі ёх тіоѵ ёХХт]ѵіхсоѵ Хе^іхшѵ хаі
та>ѵ оѵрлХ'^рсорйтсоѵ аитіоѵ. 'ОлшзЗѵ]лоте оршд тд аѵсотёрю ’Аттіхдѵ хаі тд Коріѵ-
Ѳіахдѵ р.ѵт]реіоѵ Зеіхѵбооэі траѵсйд оті лрёлеі ѵалоѲтраоріоѲг] ёѵ тобтоід хаі 7] лері
т^д д Хбуод Хё^ід. ’А^юѵ от]р,еішзесод лрооёті оті ёѵ риСаѵтіѵо-ітаХіогахоід хеіріѵоід
ёуореѵ тд МіХХт]ѵарі(о)д <Ьд ларіі)ѵбр,іоѵ. Обтсо ёѵ лрадеі тоб ётоод 1106 аѵаірёретаі
іод р&ртод: [ЗааіХеіод роХіѵарт]д2). ’Еѵ &ХХтд лрі^еі тоб ётоод 1142 аѵасрёретаі:
лётрод р.иXіѵ&рт]д иідд ойрооо2). Тлд отдіеіюаіѵ оті б Тгіисііега, б ёхЗобд тад
лро|іѵт]|іоѵеиѲеІаад лр&^еід, хахіод — ѵор.1^сп — цетётрефеѵ ёѵ тг) Хатіѵіхѵ^ ретаірора
абтсоѵ тд |іі)Хіѵар7]д еід Моііпагі. ’Еѵ тріт/] лрадеі, тоб ётоод 1300, тт]д ёѵ АѲср
роѵ^д тоб Ееѵоіріоѵтод, р.ѵт]р.оѵебетаі: Дт]р.^тріод Іереид б М»Л7)ѵір7]^*)’ тёХод ёѵ
саріерсот7]р[<р урйр.р,аті тоб ётоид 1188 р.ѵт)|іоѵебоѵтаг. «лаіЗед (хаХохбрі ріоХт]-
ѵаролбХХоо»8).
’Еѵ стіуср 3 тт]д лері 7^д б Хбуод ёліура<рѵ]д от^біоі б X. Ехіад оті «’Еѵ
тёХеі бл^р/еѵ ё!д йпаѵтод от]|іеіоѵ аоѵт|л^оешд тоб ёѵѲйбе, бібті рбѵоѵ [ііа Э-ёаід
блйруеі хеѵ/]». Прдд табта ларатт]ріо оті ёліб&ХХетаі ѵ&ѵауѵіоасо|іеѵ еѵѲа, сеср* оі
3-ёоід 8і’ёѵ [ібѵоѵ урйрца ёХХеілоѵ блір/еі ёѵ тср ХЮср. еЦ 8ё ірраоід: хоір.7]т^-
рюѵ еѵѲа хеітаі ёуеі хаХсод. ПрбХ. хаі т?]ѵ хатштерсо бл’ іріѲ. 11 хоріѵѲіах9]ѵ
ёліура<рт]ѵ: « Коір,т]тт9р[іоѵ ё]ѵѲа хатахітаі ...» хаі &ХХад лоХХад. ’Елеіта
хаі &ѵ ёті лара8е/_6о>р.еѵ атідіѵ: Коф7]тт]ріоѵ.... |іоХіѵар{оо. "ЕѵОа хеітаі...
еіѵаі уѵсоатдѵ оті тд еѵѲа алаѵт^с аоуѵахід ёѵ ^ріатіаѵіхаід ёліураіраід &ѵтІ тоб
\^\\
’) ДеХ-гіоѵ А' ті)с Хріаііаѵіхі); ’АрхаюХоі'іхі)с ‘Етаірвіа; ’АѲті]ѵаѵ. ’Еѵ ’АО^ѵац 1692, а. 67.— ’Аѵш-
тірш аішрОыоа ёѵ тхаі т^ѵ ёѵ ѵр ДеХтСф тойтф хвіцвѵчѵ аѵаршахѵ. Ті ѲвівоиХо{ кара Ей-с«х<ои ЙіДоТ,
ё^ю тойЛах1<гі°'1 ѵо|хіды, 4ті о Ѳе68оиХо{ еіѵаі Д^ораотт^ тоб цѵ^рвіои тсарі иѵоі Ейтоу Іо и.
3) Гг. Тгіпс/іега, 8у11аЬив Опесагит тетЬгапагит. ’Еѵ ЫеакДХы, а. 9-1, йр<0. ЬХХП.
’) АбтіОі а. 174 х. 6., ДріѲ. СХХХП.
4)	Асісв (1е РАіЬов. I. Асіеа <1е ХёпорЪоп. (Парарѵ^ра А’ тоб I* тёрои тйѵ Вѵ^аѵпѵйѵ
Хроѵілшѵ т^{ ПвтроипДХеш;). ’Еѵ ПвтроипбХеі 1903, а. 43.
8) ЛЬ. Тгіпскега, ёѵѲ’ йѵіитёріи, о. 297.
— 176 —
’Аѵа-(ѵ<Ьсеі(; хріатіаѵіхйѵ 4га-(ра<р<оѵ.
109
ёѵѲабе (’ІЗё ІСт. XIV, 2324, 2325, 2326, 2327, 2328 хХ.). Тд ёѵ от(Х. 5 йѵФа
Фютіѵ^ аѵеброѵ хаі ёѵ аттіхаі^ ёпіураіраі^ тт)д Хрютіаѵіху^ тсерібйоо (16г. III,
3459 хаі 3532).
9.
Еліураірѵ) КоріѵѲои, ахохехроорёѵт), З^рооіеоѲеіаа хаѵороіотбпіос бпд Ве-
піатіп Роіѵеіі ёѵ Атег. Донги. оі Агсіі. 2 8ег., тбр. VII, 1903, а. 66, ЛріѲ. 48.
*ЕХеі хата тдѵ ёхдбтѵ^ѵ сод ё{~йд:
6ПАФР0Д	’Етсасрро8[1тои ’АѲа-]
КОДСЭРОК	ѵодйрои [хоірт)т^-]
РІОХ	рюѵ
₽
’Еат]|іеІа)ае 8ё лрд$ тойтоід д х. Рохѵеіі оті осѵебре тд [іѵгдшоѵ рет’ йХХыѵ
тіѵйѵ арХают^тшѵ, ёѵ Ноліотф тіѵі Зюратйр хата тг(ѵ арХа(аѵ КбріѵѲоѵ, ёѵ етеі
1900. ’АХХа лро<раѵш{ тд рѵідреіоѵ тобто 8ёѵ еіѵаі аХХо ті еі р.т) трѵ^ра ёхіураср?^,
ёх§е8орёѵ^д прд коХХіоѵ ётйѵ ипд тоб Новв1) кХ^рше, хаі ао|іхеріеіХ^ррёѵ7)$
хаі ёѵ таіс 16г, VII, 405:
ЕПАФРОДІТАСКАІАѲН
ЫОДУРОГМЕМО
РІОХ
’Ех[а]<рро8(та5 хаі ’АѲт)-
ѵоЗсЬроо рерб-
рюѵ
Періеруоѵ еіѵаі оті хаѲ’ ои$ Хрбѵоо$ йѵахтёа т) ётгіураср'ф т)тоі тдѵ А'—Е'
аійѵа р. X., атсаѵтф 8ыріхд$ тихое тоб дѵбрато$ ’Етс а<рро8(тт). ’АХХ’ ёХеі ара уе
тсріураті б ХІОо; ЕПАФРОДІТАС; 'ОтаоаЗтфтоте тд бѵо|іа ’ЕкасрроЗІтт) — ’Ека-
<рро§1та тд тсрйтоѵ ахаѵту, хаО’ баоѵ ёуй) тобХіуіотоѵ уѵшр^ео, ёѵ /рютіаѵіх^ ёпі-
ура<у$- ёхіат^ хаі тд ’АО^ ѵбдюро^. ’АХАа хаі тобто хаі ёхеіѵо еіѵаі дѵбрата ауігоѵ
ті)е ’ЕххХтрІа$ тйѵ пріотюѵ аііоѵшѵ2). 'О 8ё тихо? рербрюѵ акаѵту хаі ёѵ аЛЛаі$
ёхіураіраіе, ёх Пройатде8), Фриуіас;4), хХ.
Ю-
’Ехіураірт) КорЬѲои, ёхЗоѲеіаа рета хаѵороютбпои опд Веіцатіп Ро\ѵе11, ёѵ
тѴ) Ат. .Іоигп. о! Агск, 2 8ег., тбр. ѴІЬ (1903), а. 66, ЙріѲ. 47. "Е/еі хата тдѵ
х. Роѵгеіі 6$
2ЦМСЭКІ	2^ѵо)ѵі [рахаріас
МКЦМДІА	рѵ>5|і(7])? 8і& [. ...
ГШАШТ уеѵар(ёѵ)ю(і) . . .
') Яовя, Іімсгірііопев Оггесю іпедіію, «0х- І> в2-
’) АІ. Віпіігіеѵзкіі, Титоха, а. 21, 29, 129, хХ. хХ.
•) Могаітапп, 4ѵ тф пхрар^р-агс «5 тір. Ѳ' (187Б) тоб 'ЕХХ^ѵ. ФіХоХ. ЩДХдуои Кшѵстаѵтсѵои-
•) Е. ЬедгапЛ хаі /. С/штопапІ іѵ В. С. Н.. т4ц. XVII (1893), о. 290, йріО. 98.
— 177 —
110
Хіѵ.оі» ’А. Ват).
’АЛХа ті> МЫТІАГ обѵатаі ѵаѵаХоО^ обуі |ібѵоѵ. |іѵт)|і^?, аАЛа хаі: рѵ^-
цеіоѵ, «? ёх лХеіатыѵ аѵаАбуыѵ 7се''0о|гаи Ката табта аѵауіѵібаааі іо? ё^7(? тт^ѵ
ётоураср^ѵ:
2 7) ѵ ы ѵ і
р.ѵТ)р.(еіоѵ) 8іа-
уеѵа|іёѵір т^
’Еѵ теЛеі В-а 6кѵ(руеѵ ахрібт)? уроѵоАоуіа тт^ телеі>т7|? тоб теОар.|хёѵоэ. Тд
оѵора 2^ѵыѵ, хаО’ бооѵ уѵіорі^іп, тд лраітоѵ алаѵта ёѵ уріатіаѵіх7| ёліура^.
”Еуо|іеѵ 8’о|іи>? ёѵ тоі? ауіоі; т^с; хаО’ 7)|іа? ’ЕххЛгрІа? |іартора 2у)ѵсоѵа, об 7;
|іѵ7/ру] тцхатаі тѵ/ іу/ ’АлріЛІои *)• Тд 5= ^т)|іа 8іауі'уѵеоѲаі лрд? таі? іЛлаі? ёѵѵоіаі?
ёуеі хаі ту(ѵ тоб теХеотаѵ, а л оОѵ’^ахеіѵ2) <о? ахрібоі? ёѵ тт) лері б Абуо?
ёліураірур Пері 8ё тоб талой уеѵацеѵо? і8ё лроуе(ра)? баа ёзт^хеіыаа аЛЛауоб бло-
|хѵт]|іат^'оѵ |іеоааоѵсх7|Ѵ ёліураср^ѵ Теуёа?8). ІІроаеуш? ёѵ Іоіа оіатрібѵ^ 0-а лрау-
ратеаѲа» хаб’ бХоо лері т<оѵ |хетоусбѵ ёхеіѵмѵ еі? — ареѵо?, аі'тіѵе? ёѵ тт) цбау)
хаі ѵба ёХХ^ѵіху] лроаёХабоѵ алХѵ)ѵ ёліОетг/.^ѵ оуцхаоіаѵ* 4 5 6 *).
’ЕѵтаоѲа архоб|іаі алдш? ѵос оу)|іеі.ыа(о, бті ёѵ хеуроѵсоцёѵоі? лалороі? алаѵта
б тало? уеѵйр.еѵо? т]8т] тф 132—133 ріета Хріотбѵ'’). Тд 8ё ааѵОетоѵ біауеѵа-
|іеѵо? беѵ алаѵта лаѲ’ баоѵ ёуш тооХб.уіатоѵ уѵшрі^ю, еІ|Ц |ібѵоѵ ёѵтабОа. ’ Еуоцеѵ
8’ б|і<о? ёѵ ёліурасрт) ёх т7(? Фроуіху(р 'ІералбХеы? тблоѵ: ларауеѵ4|хеѵо;
(«..”Е8шха [5]ё т^ оер.ѵотатід уерооаіа атеуаѵютіхоб дѵб|іа|ті] • т
л(и^іф), ёѵ (р &ѵ хатаХ7]срѲш, лрд? тд 8(8оаѲаі ал’ абтоб тдѵ ё'с^оюѵ
тблоѵ тоі? ларауеѵацёѵоі? хаі отесраѵоб|аі| т^ѵ оорбѵ .... »°). Цѵл1а7|? тд
ларауеѵйр.еѵо? хаі лареуеѵбс|іт(ѵ алаѵта ёѵ ур4|і|іаоі тйѵ ётшѵ 101^, 1165,
1188’). ’Еѵ ёліурасрх) ё^ ’Іааоб ёуореѵ абріатоѵ: ёуеѵбср,т]ѵ (« ... \.|ѵѲр<оло? аіуе-
ѵй|іт]ѵ уруртб? — »И). Еіѵаі 5ё 7^ ёліураср?, аитѵ4 хатос т74ѵ уѵйр)ѵ цоо тйѵ
лрштіоѵ ро^аѵтсахбѵ урбѵшѵ, тбс 8’ ёѵ абт^ а фу, аооіф, аэлѴ), 8ёѵ лрёлеі ѵа ёхд^ср-
Ѳйзіѵ А? уроѵокоуіаі, ЗсХАа ѵа ёр|і7]ѵеоОбаі 8іа т7(? хаХоорёѵ?]? іаофу(срСад (лері
’) АІ. І)тіІгіеѵ8к^, Тишха, а. 64. /	\
4) ПрбХ. ’ЕррІхоо 2тв<рйѵои, Ѳі)ааир6{, т^с 'ЕХХідѵіх^с уХшасі); (ёѵ ті) оіх«і<$ Х4{«і) хХ. хХ.
3) Ліхои ’А. Вё-д. Моіе виг цисіаиев іпвітірііопв сЬгёІіеппев ііе Тецёе. ’Еѵ тф В. С. II., тбр.
XXXI ( 1907), а. 379 хаі ёѵ 18(<р твй/еі а. 2.\
4) ПрбХ. Г. К Хат?і)8йхі; ёѵ тф /А0дѵаІф“, тбр. 1(1831), а.85 х. ё. хаі Г. К. Хат?і)8<іхі«,
Маоаішѵіха хаі ѵёа ’ЕХХг;ѵ,ха. (ёѵ тт) Ві6Хіо0^х0 МарааХі)’,, тбр. А', 4ѵ ’АѲ^ѵаі;, 1905, о. 13. ПрбХ. А. Маиро-
сррйбои, Дохірюѵ Іаторіа; т?;г ІХХ»]'лхі)р -р.шаау);, ёѵ ^рйрѵ^, 1871, а. 131.
5) И77сЛеп, КгеЬя ипсі Ѵіет!;, СгіссІйвсЬе (Ігкипсіеп аив<1еп Вегііпег Мивееп. Тбр. I. ’Еѵ Варо-
Хіѵф 1892, а. 464, 7. К. І>іеіегйЖ, Ппісгвисіитдеп хиг Сіезсіііскіе бег кііесііівсііеп НргасЬе ѵоп дег кеі-
ІспІ8ІІ8сЬеп Хеіі Ыв гига 10 ЛаІігЪишІеН и. СЬг. (’Еѵ тф ВугапІіпівсЬеь АгсЫѵ). ’Еѵ А«фІ<р, 1898, о. 238.
6) ЪеЬ«8-УѴаМіпуіоп, йрсѲ. 1681. — ПрбХ. С. I, О., арлб. 3919, ёѵба рвтаурафвтаі: «... то!(
кара-рв [і]ѵ[о]рвѵ оі { ».
’) Л Тгіпсксга, ЗуПаЬиз ^гвесагит тетЪгапагит, о. 40, йріб. XXXIII; о. 219, йр<Ѳ. СЛ.ХѴ11;
о. 294, 4р:0. ССХХѴ.
«) Тк. ІѴгедапй, ёѵ АіЬ. Мііі., ХХХІП (1908), 158 вд., М 17.
— 178 —
’Аѵа-рлиаеір Хрі°хіаѵіхаѵ ёлітрасрйѵ.
111
18ё лрд лаѵтдд тд арѲроѵ тоб х. Р. Регсігіхеі ёѵ Веѵпе Дев ЕіиДев Огес-
(|ие8, т. XVII, 1904, о. Зі)0 х. ё). ’Еѵ тоід лалброід хеітаі хаі тд трітоѵ лрб-
сиолоѵ тоб аоріатои: ёуёѵато1).
11.
Еліурасрт?/ КоріѵѲоо, ёХХіл^д лрдд 8е(;іаѵ, ёнЗоѲеіаа блд В. Рохѵсіі ёѵ тѵ) Ат.
.Тоигп. Лгсіі., 2 вег., тбр. VII (1904), а. 64, &ріО. 44, <од ё^д:
КОІМНТНР
ЫѲАКАТАКГ
лртпитнті
1ЛХМХНМНХ
ПАГЕАТОД6
ГЫІСЭяІЫ-
-к А т
’АХХа лросраѵбід аѵауѵюотёоѵ:
Коірг)Т7}р|1<р ё-
ѵОа хатЛхі[те ... (пате)
— артт^ т) т^ѵ р [ах ар-
са ѵ |іѵт)|і7|Ѵ [аѵа-
лабаато 8ё [рѵ/(ѵІ) ’Іо-
иѵіф сд Еѵ|8(схтс<йѵод).
-К а |
Коір7]тт)р[юѵ ё-
ѵѲа хатёсхі|тас 2л(;)
арт^ т) тт^ѵ р[ааар-
Іаѵ рѵ^рт)ѵ [аѵе-
лабаато 8ё |’р.7](ѵІ) ’іо-
оѵіср 1ѵ|8і-
х(тіыѵод) а |
’Еѵ ат. 2 — 3 тд хбрюѵ оѵо|іа аиѵелХ*/)р(ѵаа, еі хаі |іета тіѵод а[ігрі6оХІад,
|іл]арттр Тобто еор-^таі хаі ёѵ ёліураср^ аттіх'щ рыраіамѵ урбѵіоѵ, |іетауеѵеатёршѵ
6лшд8т)лоте: 2лдсртѵ/ ’Аріатёоо ’Аѵтібхіааа. (Ю. III, 2354“).	\ \ '
. . оце . . . [уе-
ѵёѲХіа, ^[ѵалабоа-
то 8ё р.?]ѵ[1 МаЦ)(;)-
I ѵ8іхтіб ѵ[од-
12.
’Еліураср-^ КоріѵѲоіг ё^еВбѲт; хаі аіітѵ; блд В. Родѵеіі ёѵ та) Ат. Лоигп. о!
Агсіі., 2 вег., тбр,. VII (1903), а. 65, аріО. 46, йід ё^д:
ѴІІІ6
ХЕѲАІДА
тодеиныі
тдікткж
Кат’ ёрё оирллѵ]рытёоѵ:
[Коірт]т^рюѵ ёѵѲа]
(х]оіте2) рахаріа Ге]-
’) 'іѴел.чеІу, Ргоіс^оіпспа а<1 раругогиш р'гжсогииі поѵат соііесііопет едеікЪіт. ’Еѵ Віёѵѵѵ}, 1883,
а. 9. ІІрбЛ. Ииякгіск, 4ѵ0’ йѵштёрш, с. 238.
8) "ІОШ6 * Мбое ѵа ёхчі С, 8пвр &а еГѵас Аеіфаѵоѵ раХХоѵ Ьѵос & ёѵ тоіайтід пер-.п-сшаві аир.лЪ]рш-
•гіоѵ:
— 179 —
112
К(хоо ’А.
ѵеѲХІа- й[ѵепабаа-]
то 8ё р.т]ѵ[1 Маіф;]
Іѵ8іхтіЗѵ[о?........
’Еѵ сгс(у. 2 йѵті хоір./]т^ріоѵ Зиѵ&реѲа ѵа блоѲёаіо|іеѵ |іе|і6рюѵ, т) &ХХо
ті тоюбтоѵ. ’Еѵ оті/. 1 ооѵепА^ршоа |іахар(а. СН Хё^і? лері ѵехра? кеуорёѵт)
дотаѵтф аиѵт]Ѳёатата ёѵ ^рютіаѵсхаі? ёліурауаі?, <Ь? хаі тд йраеѵіхдѵ рахЛрю?
пері ѵехроб хаѲ’ оХои. Обто) тд [іахйріо? йѵеброѵ ёѵ /ріатіаѵіхаі? ёлсураіраі? ёх
тйѵ хатахор.6йѵ тйѵ Еорахоозйѵ, ёѵѲа ё/ор.еѵ тдѵ тблоѵ: [іахйріо? хР10Тіаѵ^?1)’
ёх Проба/]?2)' ёѵ ёлсурасраі? хаі уаркураяі т^? Лабра? Хоибі^а8), ёѵ оі? &паѵ-
тйаіѵ аі ё^т]? ёлітр^аеі? т^? Хё^ею? (іахйріо?: МАЮ), МАКД®), МАКА)®, МДКР').
МАКАР8), МАКАР»), МАКАРз10), МАКАР"), МАРІОС1-’), МАКА13), тёХо? ёѵ
ётаурасріГ] ё^ ’Ахіорідэ? (ТеІіиеЬ) ё)(ор,гѵ тд уХыоаіхій? й^соѵ о^ііекЬаео?: р.7]хй-
рі[о?]14), ёѵ 8’ ётаурасрт; ДориХаІои тд ёпіо/]? а&оѵ ат]|іеіа>агы? уХсоааіхш?: [|і]аха-
рі?15). Каі тд ък]Хихдѵ [іахаріа ап^ѵтгра ёѵ плеіатаі? -/рютіаѵіхаі? ёяхурасраі?’")
|іахарІт] ёѵ ёпіурасрѵ) Фриуіа?17)'тд ооухрітіхдѵ цахарісотёра ёѵ ёпіурасрѵ) ’Аха>-
') 16., XIV, 2037: «’О Ѳеде рѵт)аѲі;ті тоб 8[о]бХои оои АІ>Е<іѵоѵта{, тоб рахаріои Хрі-
о г і а ѵ о б »
’) 3. Н. Могйітапп іѵ тоіс АгсЬкоІо^івсІі-ЕрідгдрЬівсИе МіиЬеіІипдеп аив Оеаіеггеісіі-Ііп^апі,
т4р. ѴІП (1884), о. 197, йріѲ. 15 «... б |іахарю{ 2ар6аті[о{]».
’) Пері тайт»;? ІЙё тд теХеитаІоѵ ршаоіаті 4і]роаІеи|іа бпд тоб х. ’А. ПапаЙопойХои Керарвш;,
Христіанскія надписи изъ ущелья Хузипа, собранныя въ 1889 году, Сообщенія Императорскаго Право-
славнаго Палестинскаго Общества, т. XIV (1908', ч. 2, стр. 181—228 (хаі еіе Иіоѵ тебхо;), І.ѵОа Йѵ;роо’.-
ейэѵтаі аі ёта-[ра<₽аІ рета паѵо|іоютйпшѵ йхрібйѵ. Тіѵа; тйѵ ікі^расрйѵ тойтшѵ Іу» проехйбав: 4 КоріХХо;
’А ѲаѵаоіаЙѵ); (’Н Івра роѵі) тоб Хоибв?й. ’Еѵ ’ЛѲ^ѵаі; 1895) хаі раХкка 6 КХвшпа^ Коіх^ХІЙід;
(Та хата ті)ѵ Лаораѵ хаі тдѵ двірарроѵ Хоо6в?Я. ’Еѵ 'ІвроаоХй|і%с 1901).	\	\ }
(Та хата ті)ѵ Лаораѵ хаі тдѵ двірарроѵ Хообв?а. ’Еѵ ’ІероаоХбрх; 1901).	\	\ )
4) ’А. ПапайбпоиХоб Кврарвос, 2ѵѲ’ йѵштіри», о. тоб ІЙІоо твйуоо{ 25 аріѲ. 33, а. 29,
йріѲ. 48, о. 31 йріѲ. 5С, о. 33 йріѲ. 65, о. 37 йріѲ. 82.	(=Ч V 'ч \
>ХОО;
Б) АйтдѲі, о. 20 іріО. 15, а. 32 йріѲ. 62, о. 36 йрів. 89. Г>
®) АйтдѲі, о. 23 йріѲ. 28, о. 29 іріО. 49, а. 30 аріО. 63, р. 32 аріО. 60
’) АотдѲс, о. 20 йріѲ. 16.	\х
•) АйтдѲі, о. 21 йріѲ. 20, а. 22 йріѲ. 22, о. 32 й^іѲ. 64.
•) АбтдОі, а. 81 йріѲ. 59, о. 35 іріО. 73.
"") АйтбѲі, с. 25 йріѲ. 34.
") АбтдОі, о. 19 йргО. 8.
”) АйтбОі, о. 34 йргѲ. 71 — дХдхХтцроѵ тд МАКАРІ02 абтбѲі о. 24 йріѲ. 31 хаі 32, о. 39 йріѲ. 92 хаі 93.
'* *) АйтдѲі, а. 36 йріѲ. 80.
и) (}. Ъе/еЬі'ге іѵ В. С. Н., тйц. ХХѴП (1903), о. 373, іріО. 110.
,в) (г. Агтепеі іѵ В. С. Н., тдр. XXVIII (1904), о. 199, йріѲ. 25. «(’Е]ѵѲйе» хатй(хіт* 4 |і]а-
харіс Івіхоиѵс...........» ойтш рзта-^ра^еі4 4х4д-н);. ’АХХ’ б ХІѲо; 4хеі С6ІК8Ы8 = 2віхобѵ5о; [= Івхобѵдо;].
Тд 8 еіѵаі <л)цв1оѵ 6гатр.^авшс хаіойхі7рірра. Тд Махаріс <Ь; бѵора хаі іѵ іта-урафО Хои6і?й (Пр€Х. ’А. Па-
паддкооХоѵ Кврарда, ёѵѲ* йѵштёрш, о. 27 (тоб 1&1оо твйхоос), іріѲ. 42, хаі іѵ іпі^раф^ Хорахоооібѵ.
,с) К. М. КшѵотаѵтбпооХос іѵ т^ «’Ар|іоѵ!^», іта<гп;роѵіхф пвріодіхф ооу^рарраті, тйр. А’ (1900),
о. 29, йріѲ. 12. — 16, XIV, йріѲ. 87 (аі рахарсе парѲіѵоі Фіотіѵт; хе ФіХооц( ѵі; 4ѵѲййв хіѵте_)
хаі а. 199: 1ГМАКАР|ТІ|Е2Н. — 16. XIV йріѲ. 1905. ’Ісіос 4’ 6рш{ і) іпі^ра'рч *бѵ>] діѵ еіѵаі хрготааѵгх^. —
Ргеа. НаІЬкігг іѵ Атег. Доигпаі оГ АгсЬіеоІову, тйр,. XI (1896), а. 608, йріѲ. 5. «’Аѵепайоато I) ра-
харіа р.^тідр А........в.
п) Н. 8. Сгопіп іѵ .ТоигпаІ о! НеІІ. аіидіев, тдр. XXII (1902), а. 103, йріѲ. 8. «Мѵі)рт) ті)с
рахарІт){ ’0рвот1ѵ»)с».
— 180 —
’Лѵа-рѵйаеі; хріотіаѵглтоѵ ёга-урасрбіѵ.
113
р'.оо;: « Ер^ѵідда ’АѵтоѵІои рахаріютёра оті аер ѵотйтѵ/»*). Л^іа лрооёті
аѵаурасрг/; ёпіураф?/ ех Фрзуіад: а [ Тбѵбод еі апооЗёа) ѵ(;) ран6[р(іі| ѵ.... » 2)-
I по ог/реіизіѵ оті об/І рбѵѵѵ ёѵ /рютіаѵіхаід ёліурасраід хеітаі то рах^рюд, ёлі
ѵехро’э деубреѵоѵ, адХа хаі ёѵ ёѲѵіхаі^- оотіо ёѵ ёпіурасру/ ёх Ко^іхоо: «Еі? іа [хё]
^боа та оатеа аоо рахаріе ’Архайі аеірѵѵрте хбрі’ аХѵ/Ѳй ру ]-//те]»;!)'
еѵ епіурауцг] Кеш: « ...11 1Е М1 РІЕ рама[р]і[е|.. »4). ’Еѵ ёпіурасру ех тг(д
перюіхібо^ РФрѵ/; хеітаі хата аэрпХѵ/рюоіѵ, об/І В’ орсі- хата паѵта аоіраХф хаі
то тЦлцхоѵ рахаріа5).
’Аѵті тоб рахаріа ооѵареОа ѵа параде/Ѳыреѵ ёѵ ту/ пері ?/$ 6 лбуо; Ко-
ріѵОіахт) ёпіурасрѵ/ хаі то оперОетіхдѵ ра харісотатг/, аХХа хат’ ёпітрт/аіѵ обта»:
рахарішт(атт/)’ б>; ахрі5м$ Зг(доѵ оті ёѵ аттіхтг/ /рютіаѵіху/ ёпіурафу/ ёррётосо;
аэѵтетауріѵу]: [а. ІІ|аі>ліѵа$ рахаркот(атѵ/д).. »«), ёѵ 6 ВауеЬ сюрплт/роі
рахарісот] атір тёхѵф|7)- г/ прютѵ/ 8’ оршд аорпХ^рмаі;, т/ті; діѵг/хеі еі$ тдѵ КаіЬеІ
хаі тдѵ ЬоІІіпр', еіѵаі аасраХг/? хаі аѵаѵтІХехто^. Тд рахаріо)т(атт/) хаі раха-
ріытатод фёретаі хаі ёѵ аХХаі? /ріотіаѵіхаід ёпіурасраі;8')' ёѵ ёпіураср^ ёх Гбртоѵо?
т1|5 Кртусѵ]; ё/ореѵ: «б рахарііотатод .... ёпіох(опод)» ’) ёпіот/; ёѵ ёпіурасрт)
іоэВаглу/ Паѵтіхапаіоо: «Тпёр дс[ѵап]аиаеіо[д ’1аа]ах(оо то[б| рахаріы-
|т|хтоо еірѵ/ѵт] хаі аѵйпаооід»,0). Каі оо рбѵоѵ еѵ ёпіурафіхоі^ рѵг/реіоід.
алла хаі ёѵ урарразі хаі хеірёѵоі? /ріатіаѵіхоід хаі [Ъ^аѵтіахоід хёіѵтаі тд р а х а -
оюд, рахаріа, рахаріфтатод ёпі ъоѵ хехоіра/рёѵюѵ.
'Еѵѵоеітаі оті ёѵ тф прохеірёѵір рѵѵ/реіір аѵті тоб рахаріа г/ рахаріы-
т(атѵ/) оэѵареОа ѵа бпоОёа.ореѵ тд алт/атод ѵ/ акдо ті тйѵ парапХтрііоѵ. ’ЛХла
пооті|іоі тд р а х а р і а.
Тд ^аптіатіхдѵ ГеѵеОХіа, Ф; ёуіо аѵауіѵФахш ёѵ оті/. 2—3, апаѵта хаі
ёѵ уріатіалху/ёкіурар/’Аттіхір «()іхт/т|7/ріоѵ] Т7)$ ра|харіа-|	аі аеір| ѵ)-
------------------	'	.Х М '
’) (!. І’/гЬеге Іѵ тф В. С. II., тдр. XXVII (1903), а. 373, &ріО. 106.	V
) •/. (г. С. .Інгіег.чоп ёѵ тф Лоти. оГ ІІеІІ. 81., тб|і. XVIII (1898), а. 12(і, йріО. 89.
’) С сіІ 8ініііі ан'І /і. іі іінііі і/'іч'-ІІ іі тф .Іоипіаі оі' ІІеІІ. Нииііез тіц. Х.ХІІ (1902) а. 20.5.
) 1(1. \П, ар'.ІІ. 187.
') К.. XIV, аріИ. 2037 : < Л(ойхі ор) | .. . . і] 0{ ’Л ѵ (р |і [о { тг) ц аха] р (а (;) 3- о ^ат р | [.. .
•) 11.. III, аріО. 1387	\ ) ’
;) Вчі/сІ, Не (ІІИІІ8 Лиісіз сіігіяіілпів. о. 102, аріО. 80. ’18о ха1. о=Х. 130. — ІІрбІ. В. О. II.,
ті|і. II (187.3), о. 10, ірі<). 8.
" С. I. (і. аріО. 8621. ІІрбД. ЬеЪан- ІГа/І'/ііі^Іон, гѵО’ аѵоііёрсо, аріО. 930. Агіиіоіе І'онЬ і г, ёѵ
тф В. С. II., то;і. VII (1883), о. 5і>2, ір:Ч. 2(1) Моээгіоѵ хаі ВібЛюОфлг, ті); Ейа-ругХіхі/г 2у,оХ^р. Пгркбт;
(ІТ’І 18-Г>). ’Е/ X,ѵ>рѵ>) 1847, т. (> 1. V. Пг. Уогке ёѵ тф .Іопгпаі оГ Пеіі. Зіиііісв, тдр. XVIII (1898),
з. 325.'О х. Ѵогке аѵііѵіо : «ьѵ()і5б |ла т і] хітаі "Н |і [в] р I ({) ("О)т(р)ёсо о г р ((ѵ <;)] Геи>[рт1ои] ... ».
Ката то г.аѵоіі'лотиіт'/ѵ оцо>; аѵа'/Ѵюз:»ѵѵ: «|’ЕѵѲа8е х(ата)хітаі т, р.(а] харі<от(а.т,]) | Геы[р-
р'х.,.0 ПрбХ. Ч. Паг.а^.г. >/.ои Кзра|іёш; А'.орОштіха еі; хріатхаѵгла; ёп^рх^й;, ёѵО' аѵо>-
Тіриі, з. ІГ2.ар'.0.3: II К а о т р ; ёѵ тф 11' ДеХтІір ті); Хріатса-лх-і); 'Аруаюіа-рѵ.у; ,Ета-.ре(а{ ’ЛОт.ѵоіѵ. ’Еѵ
'Лііі.ѵхі; 1>9|. з. г>|. аріО. з\< .. . Неі д«>ро ; ....иІірДюѵиаІоѵ то б |іахарі<і>татои». — 7. С. ('.
І/і I г» >п іѵ гф .) иігппі >Г І1»11. бииіісь. ті|і. XIX (1893), о. 6;, йріО. 17 «...4 р ах а рі<и т (ато«).
°>ѵ НаІЫіі’гг '~и тф Лінегісіп .Віигіиі <іГ Лгсіі іоі і^У- 8ее<ги1 8егіев. Тдр. 11 (1898), о. 90.
Гаіі/ім< Л іП/і'-Л т, Іпзсгірііппев пиНциаі іігір 8е|іІспІіі(іііаІІ8 Ропіі Еихіиі Огя>ся? еі І.аііп:»-.
IV V ІІвтроѵхілеі, 1901, □. 221. аріО. 101.
8
181 —
— 681 —
‘93 '0^? 88 *о '1О?19Ѵ (оі
•а ‘О*’’? ДЗ -о сі9?і9Ѵ (о
• 11 ‘Ѳ’^Р Р8 ’° ‘88 ’Ѳ1^? 88 ’° ‘91 ’Ѳ1*? ‘08 ’° 'о<1?і<пл» 4дл{ 'Зпэтіп^а^ Зо^оои^дяииц -ус (а
'08 'Ф&Ѵ ‘18 "° ‘гомолу .9*8 'ЗпэіІ»8э}[ 3 □ х л 0 и9 8я 11 ю П *у€
481 'О1'’? ‘038 '° 1Ѳ919Ѵ С
•XX -цх 431 91а? ‘эде '° ‘(8061) ІІЛХХ '1 ‘'II 'Э 'Я Ф1 л? 9М<)Э/9'Х '& («
XX X* ‘XX ДЗВ8 ‘9888 ‘88Д8 ‘988 ‘928 ‘Ш ‘Д8І ‘1'81 '0^9 'О 'I 'О (,
» 'X ДЗ 'О ‘вдді ‘Яігбідч •ачэвдавлвЯіпд иоцэвіцэаиЯ лэр шаівХбітгі 7,‘см у/ (8
'8 ‘9’!)? ‘88 'о ‘10919Ѵ (5
'Г 'Ѳ’Ф? ‘88	‘(0061) ,Ѵ 'т*91 ‘«і]лотИуд Зохоои?іл»юл<пя ’п -д (,
<=>? \\ ----------------------------------
•.іхтІЛ^ід ргэд 'ХОДЭФѴІѴ 11Л? ЗюголЛул» ^.ххх лоуухіі к, поіххсЗюХ ооі юііуубо толіз
КСЭДОФѴІѴ 91 ‘ЛІ А1 ОІ ЛФХ тоі?§кэ у рэх люсМ^іэсіхш Зтотіо $ д»д
+ ОѴІѴ
ѴТІГО0ІѴЯ д
ДОХѴІѴ
ІПѴЭХ'М
ОФѴІѴХО
ішгйм
:5^5§ Зо> ізХ§ хппээиодо доі ЗютлЛул^
ТОІ- ’0‘^ ’ДІ 'тісі Ч) 'I -Ф- -1Э ^д^уз^зитісо лздо ‘80^ -о ‘(^88і) X ‘эиЪі8о{
-і>.>ц.>.іу оііоѵ.ііі)	лз ‘кэиЬиицізі хпоС »эр элѵпіэшк пв яэпЬіЗор^цэл'й зэцэдэцэ
-о.і р 80цпіог| :.іпи,>мол[ <^ідд лоіо;с)и <^з. ^9933ЗЯ.1 ’подл^оз ^(ЬхсЗЛіиз,
-Ю1ІП0 1»Х
чА аоліріз
-9<Ь»1§ ло
-і8]^.іктІау[
•81
’(оі+ЫІ ‘(в8Ѵ Х30*™1
-хі§(л)]=) (ЧѴІ ‘СміѴХІ і®'''- '(«Д1МІѴХІ СліМІѴХІ ;3»ХХ5 1»х 5іЮ(ЬюсЭХш? л? лзтіоХз
лотхіол} Зоіз^зу ^созоТлІі'.и.^ 5)ллзтІсд=(Ь»л» цамод 'и ооі ^ідд 5кі Л^ХЦ
•«Зоіхз Зол<р:і7.і§лз ' ' ‘ » ;»ілохсо)л;Л»л» ‘л^ЛюсІХш^ Зи^оу^ Зю^хі^ х^
Л4С-.30О9Х? ‘и -ОхЗх) .на‘РРІ -с ‘(8061) ІІІХХХ А1 ‘‘ЧМПМ 'пащу л? ртйоі^ чц
она аолгХоэ ііз л^д- X ‘ід хд^рі •ботігхі2Л] 5о<Ь»Лсуд рох іюіізх Эію
ЗгідаЛшз лзтіоХз по ‘тдІи.і.пдті юіаиі З^сЗрр •„йіпцойк іп эзрпяпп к Х[цицо.к1 8і яир
‘цппаіі оц) иі ф ро рюі«щ роьп ві д ‘міоіціи.ъчіі иі ціо роцоііз ]і рппоі длъ’Ч
О.ІОІ[Л\ Э81!Э АріО оі[1 ‘хир ІЦ •30Л0/11Х1§Л] 81! 1П0 рэру рііи ‘8.іа]]Э[ Э0.Щ1 01 811011
-ііі.і.)8ііі .іоціо іп роіі!ілэ.і(|Ці! 8Л«л\|іі «I (орэіриі пг)і!г[) р.юл\ і8і.’[ япц/ :5оі»тІклтІ
-оідд ПС0ООѴОХЮ псі 3(д(Ью(ЗЛиіз Зкі ліссдх^ л^і іздз§олоо [рлѵо^ 'х
•(,5юл<92ю поіоідх Здоі
5?з ліспох^іл» Эзліі лср ‘летЛххЗХіи^ лсчхілдз 3? Ѵ°х лоісожЛ іюліз 5о1уд9лз^ лохіл
-зсхЗю '((.юютіопд] Эіохілкѵузозл Зіоі лз хіюіо^дСдллс [ллэі1<іод?лі»сЗхш ^.Х»уу»іл»
‘ЗдсЗэдіѵ-ф ‘іитісдіу-д-= ЗосЗэдіуХ ч»тІод]уХ 'X ід Эм ‘у полэтіоідз X хп§ .(}
с.оі (/.Аюуую I/. іил'іЭ хіиуюід лооси ло;хсх§і§ эіх ‘ліфоідэ л^лхюоетуЛ оно Зо)зс<ріэт1!ло
ЗсіЗ» *(р »іуХзлэ[^] іЗсіхтІдлд с.оі Зсоіді ЗосЗзіз ]®х хілхи» ас§дісЗзід З^хілхпо
-ідХ З’/і Л]зтІСллтІ фхшр ’д л?к ’(і в|3|ИЗХ9Э'''3Д [ооі]с(/ух |хх [оою
,(і?Н ’Ѵ. о°х)М
ТІІ
'Аѵа-уѵіііоеір /ріатіаѵіхйѵ ёпѵура/рйѵ.
115
ехтолоѵ тѵ)д ёпіурау^д лараахеоаоѲёѵ тсрод )(аріѵ |іоо йпб тоб х. Д. М^ХіоттооХои
|і ётшаеѵ оті 6 ХЮод ё'/еі оѵтшд ДІЛФЕРОЫ = аѵ^хоѵ. Тд р^фіа 8іасрёресѵ ётеі
табтідд тт(д ёѵѵоіад, оотіхѵ) аоѵтаааб|іеѵоѵ, хеітаі тсоХХйхсд ёѵ хеірёѵоід тѵ)д рш|±аіхг(д
хаі Р’э^аѵтіахт('$ теріоЗок *)’ ёліоѵ]д дг аиуѵдѵ еіѵаі хаі ёѵ ёгатир.6іоід ёгаурасраід
7тро тсаѵтаѵ |іёѵ ^ріотіаѵйѵ2), аХХа хаі ёОѵіх&ѵ:і). 'Йд лрдд Зё тѵ)ѵ уеѵіх^ абѵ-
та^іѵ айтоб, т)ѵ еуо|і.гѵ ёѵ тф аѵштёрш руфейр, лараттдрЛ оті атоЗотёа піѲаѵЛд
еід аи|ісрир'3іѵ хаі оті ёуоцеѵ іхаѵа теараЗеІурата тт)д тоіаитт]д аиѵта^есод тоб оіа-
фёреіѵ = аѵ^хеіѵ, уеѵіхѵ). Обты 3^ аѵауіѵыохо|іеѵ ёѵ ёхіурафѵ) ёх ФіХіютшѵ т^д
Махеооѵіад: « Коіц.(т]т^ріа) Зіасрёроѵта ІІшоідшѵіад Зіах(оѵіоо^д) (хаі)
ІІаѵ^аріад ёХау(іотѵ]д) хаѵоѵсх7)д »4)’ ёѵ ёттіурасртг) ёх 2т]Хи6рІад: «-|-"()роі
оіасрёро|ѵ]тед тшѵ 2о|і(і>хартои(;)»5) ёѵ ёліураерт) ёх тт)д тсеріоіхібод тоб Во^аѵ-
тіои: «"Ороі тшѵ КаХаріобаоо оіасрёроѵтед Де^іхратои . . . »г>)- ёѵ ётеіурасрѵ,
ХаХхт]86ѵод: « ..г^тат ... [311ауёроѵ т[об] діахбѵоо ..ататіѵоб»7)- ёѵ ёліура-
сраід ёх Кі>^(хоі>: |(т)ёоід| 8іасрё[роооа Д]о|іетіоо хаі тшѵ |тёх|ѵыѵ ао[тоб|»8).
«...Ѳёоід Зіасрёроиаа 2)(л)ор(ідш) ѵ[’од;] (хаі) т(^)д аиѵбсои аото(б) (хаі)
т(ш)ѵ х Х(т]) р о ѵ | б |і іо ѵ]»!))‘ сс|" 0 ё о і д 6іафёр|оо]аа Трбср(ш)ѵод П [а ~ а;]тсоблои
хаі тшѵ хХ(т])роѵб|і(ш)ѵ айтоб »10)- ёѵ ёхіурасру ёх Еихкоѵод тт)д ГаХатіад: «|Кі>-
|і|ѵ/тт)|ріоѵ <5і|аірёроѵ Леоѵтіоо §іа|хб|ѵои хаі тѵ(д а|оѵ|6іои айто[б| ’АахХтд-
люЗбтІ'^д]»1|)’ ёѵ епіурасрѵ; ёх ДіЗй|іои ёхіо^д тт)д ГаХатіад: «Мѵтцііоѵ Зіасрёроѵ
Ейуёѵои Зіах|б|ѵоо .. . в1-) ёѵ ётурасріГ/ ё(д ’Лѵабар^оо: «ф Ѳ'^хеі Зіасрёро»(о)а
ГеѵѵаЗіоо хаі т(б)ѵ айтоб т(ё)хѵ(ш)ѵ |»18)-ёх Мофооеатіад КсХсхсад: «Мѵі|іа
о|і|а<рёроѵ Па|рѲ|е[ѵе|іоо оіах[б ѵоо . . .|14). ёх Тараоб КіХіхіад: «Мѵ[т)р.а'| оіа-
------------------—
') Прбі. Г',. .1. ^оріюеіея, (Ігеек Ьсхікоп оС іііе Поішіп ап<1 Вухапѣіпе регіоііз. ’Еѵ Востйіѵтз 187'’,
а. 371, ёѵ ту,- оіхеіа Лгргі. ’А. К шѵо та ѵт і ѵ Ій оо, Мё-рх Хт&хоѵ т^; *Е1Ху)ѵіх7[; -р.шааг)р (хата
Хіоіі) Т6|і. Л'. ’Еѵ ’А0г,ѵац 1001, о. 611 у., ё., ёѵ о1хе(<х Хё^еі. — ’ІЙё у.аі Г. Ве-'Хгр^ѵ ёѵ «ВиСаѵтіѵ'оІ;
Хроѵіиоірі ПетроолоХесо;. Т<5|і. X (1903), о. 610 х. ё.
2) Пері тЛѵ ёкіураерйѵ тоб топсо тобтоо — |іѵт)|іа біасрёроѵ ё^рафеѵ 15!^ 6 Р. <1е •'іаиісі/,
Ѵоуацс піііонг <!е Іа Мег Могіе, II. о. 321. ’АХІа йёѵ ёѵётиусѵ тф Рі6Х(<і>. \
’) II. у. ёѵ ёга-рра<рй ёх іцёрѵцг (І8ё тайтг;ѵ ёѵ тф Моооеіпі хаі НьбЛіоСу/лт) тіц Ейа'^еХіхѵІр -уо?.ѵ,;.
Ііеріудо" трітт]. ”Етор прбітоѵ хаі бвбт&роѵ 1878 -1879 хаі 1879 —1880. ’Еѵ Хрбрѵ'д 1880, о. 11'1, аріі). 18/.
’ЕігІа»]? ёѵ ёхгрраср) ё(; ’АХабаѵййѵ ті); Каріас пара Ь<'Ьик е( УѴ/ігІіНнрІон, Ѵоуа^е апііі'оіодіцие. Іпбсгір-
ііопя. Тар. III. І.’Еѵ ІІаріоіоі; 1870, аріО. 558.
4) Ьёііп І1си~і'у еі Н. Вачтеі, Міввіоп агсііёоіо^ідио <1с Масёсіоіпе. ’Еѵ Паріоіоір 1876, а. 95,
аріО. 50. Оі ёхЙота’. чрафооа'.: « хоір(^т>іріоѵ)... » (ІГрбХ. М. Дѵ)|іѵ;таа, МахеЙоѵіха. ’Гёр, Г'. 'II Махгйоѵіа
ёѵ ХЮсіб фОв'Грііёѵоі;. ’Еѵ ’А0г/ѵаі{ 1896, а. 733, аріѲ. 930 (88).
с) К. Коорооѵибтч; ёѵ «Орахіхг, ’Епетѵ;р(?і». ’Етор А' 1897. ’Еѵ ’А0т)ѵаі; 1897, а. 308, аріО. 31.
г) Г. Вв^Херт); ёѵ тф ВиІІеііп гіе Гіпвіііиі АгсІіёо1О8І<[ііс Киввс іі Сопвіапііпоріс, IV, 2 (1899), а. 106.
7) (Р'П»‘Г-І)игиіі'1, АііНапіІбв до Сіиііс&іоіпе. ’Еѵ тф „Совіпов“. Тор.. XXXIV (1896), о. 214
(ПрбХ. Л. Рагдоіге ёѵ тф ВиІІеііп <1е Гіпвіііиі Лгс1і6о108ІЧие Вивве ?і Сопвіапііпоріе, IV, 2 (1899), а. 77, ЛріО. IX).
«) К ГГ. НаЛиск ёѵ тф Лоигп. оі' Пеіі. Зіидіев, XXIV (1904), а. 23, аріО. 5.
°) АйтбОі, а. 30, йріѲ. 34.
,0) ЛйтбѲі, XXIII (1903), а. 82, йріО. 26.
н) Л. (1. С. Лпіісг.чоп, ёѵ тф .Іопгп. оГ ГІеІІ. Ніидіев, тор. XIX (1899), а. 68, йріѲ. 16.
,2) А. гои Оомитгешикі ёѵ тоі; Агсіиеоіовізсіі ерікгаріпвеііе Міиііеііипреп аив ОевісггеісЪ, тор. VII
(1883), о. 186, аріО. 58.
”) Е. Е. Ніскв ёѵ тф Лоигп. о! Неіі. Йіиіііев, т4р. ХП (1891), о. 268, аріѲ. 66.
и) С. I. О. аріѲ. 9159а — ПрбХ. ЕеЬаз-ТѴаМіпдІоп, ёѵб’ аѵштёрш, іріВ. 1057.
8*
— 183 —
116
Хіхоэ Л. В=ѵ
[<рё]роѵ Ѳео[ды|ров »*). ёх Кюрвхов КіХіх-а;: «^<і)|іатоѲ^Х7] Зіасрёроваа ’Іо-
аѵѵов лреобвтёров хаі 2=руіов діахбѵов»2 *), «2 со|і а тоОѵ^хѵ] Зіасрёровоа
|Т]соаѵѵоо Захха Кераріёо;, осой ЕвОирлов 2ахха»:і). « ілі>|іатоѲт)»уІ}
Зіасрёроваа ’Ісоаѵѵов уал|хём;|»4), « ^соііатоОіхѵ, Зіасрёроваа Петров
хаХіуарІов хё ті? айтоб уареті? Ѳеообра?»5 *), «..|'П Э-7]хуі;| Зіасрёрі
Ееруіов Хіѵотса)(Хоо) .. хаі ’Ііоаѵѵов ѵотарСов»п), а ... НыратоО'^хг; 8іа-
срёровоа Тсоаѵѵов Віхёа хаі Коора ХауаѵопсоХов хаі тйѵ автйѵ хХг(-
роѵбрсоѵ»7 8), «2сорато0ѵ/х|'^| Зіасрёровоа Л ё о ѵ | т о ? ... ] а т е 16 а р і о о »*),
«Ѳ-^х^ 8|і]асрёро|оо]а ГесоруСов Кв рто|в] хатсІХов»9), «ЕіоратоОѵ)хт] діа-
[<р|ё[роваа] [Хо|рібатов10)»’ ёѵ ёшурасраі; ёх 2еХевхеіа?: «|Х]а[р]оо[6]рі ѵ 8іа-
срёроѵ ’АѲ[т]ѵо|8(ороо аа[уіт]аріов ... »1 ), «Мѵѵ)ра Зіасрёроѵ тоб бсохітт]-
р(ои ті? Ѳеотохои ... »,2)' ёѵ ёхіурасрѵ) Вт^рвттоб: «Тбко? §іасрёрсоѵ Харои-
ѵ]Хов віоб Заров^Хов .. . »,3)‘ ёѵ ёліурасраі? ё^ ТероооХврсоѵ: а| Мѵѵ/ра(т)а
біасрёроѵта тоб еб(а)у(ов?) ѵоаохорі( = = і)ов тоб тсатрт](=і)ару оіоо т » |1).
«І Ѳѵіх(аі) 8іа<рёр(ооааі) Ыбѵѵов §іах(6ѵов)...»,5)’ ёѵ ёшура;р7( ёх Хвра-
ховойѵ: «Обто? 6 тбтсо? Зіасрёрі ПеХеуріѵов ФйХоіѵо?» |,!) хХ. хл.
Тд Йіасрёреіѵ (=аѵ^хеіѵ) уеѵіхт} ёуореѵ хаі ёѵ ураррааі реааіыѵіхоі; хаі
р&Хіата ёх тйѵ уеураррёѵыѵ ёѵ бг]р<оВезтёрф Хбуср. Овты ёѵ тсра^еі тоб ётов? 1188
ёсѵауіѵйохореѵ: «..табта 8ё тсбсѵта... атіѵа діасрёроваі товтов тов з? рі -
рёѵов сріов тов латрд? хвроб &охт]тт(ѵов... »”)• овтш тд оіасрёреіѵ (= аѵт(хг'.ѵ)
’) С. I. Сг. іріО. 9162. ПрбХ. ХеЬаа-ТРліМйііуІон, 8ѵѲ' &ѵытёрш, іріО. 1483.
і. Лискезпе ёѵ тф В. С. Н., тбц. ѴП (1883), а. 236, аріѲ. 14.
®) АйтбѲі,
4) АйтдѲі,
8) АйтбОі,
*) АйтбОі,
7) АйтбОі,
8) С. I. Сг. аріО. 9173 — ПрбА. ТіеЬаз-ТѴаМіпдІоп, іѵО' йѵытбрш 4р<0. 1431.
о. 240
о. 241
о. 243
а. 244
а. 245
йріѲ. 27.
йріѲ. 33.
йріО. 41.
йріО. 45.
іріО. 48.
») С. I. Сг., ІріО. 9180 — ПрбХ. ЪеЬаз-
6ѵО’ іѵштбрш, а. 245 іріО. 49.
1П) С. I. О., йріѲ. 9195.
") С. I. О., АріО. 9222.
12) 1І. НеЪегЛеу ипй А. ТѴіѢеЯ, Веізеп іп Кііікіеи аиздеГйЬгІ 1891 ипй 1892. ’Еѵ Виѵѵ^ ІЫ’б,
а. 37, аріО. 93.
|г) ІуСІ>ая-ИгасІ(Іінд(оп, ЁѵѲ. іѵштбріи, йріО. 1854.
,() ’А. ПапаЙопойАои Керарёшр, іюрОштіха еІ{ хріспіаѵіха{ 1іи-[ра<рір: Жури. Мни. Нпр.
Просо., Пов. сер., ч. 348, ионбрь 1907, стр. 504. — Діаіророі аѵа-ршаеір ті); ёпіура<р-г); пара .ЧіеісагіІ Ма-
саіівіег, Тііе Іозі іпзсіірііоп оГ Еирепоз іи іііе ІѴаДу Ег-ВаЬаЬі (Раіеоііпс Ехріогаііоп Еипй. <2іг.ігі. 8іп1е-
тспі іог 1900, а. 101 х. ё.). ПрбХ. Сегтег-Л ігаіні іч ті) Веѵие ВіЫічие, 1892, тбр. 1, а. 564.
•5) ПапаЙбпоиХо; Керарей;, 8ѵѲ’ йѵштёрш, а. 499 (прбХ. хаі а. 498). Д’.аіророі йѵаршзеі; т?(-
ёпіураірі); йто Сгвгпіег-Лчгапсі ёѵ тф Созшоз, 1889, о. 453 х. ё., хаі іѵ ті) Веѵие ВіЫічие, 1892, т. I. а. 576.
Опб (г. Зскіск ёѵ\ф Раіезі. Ехріог. Ешід Гог 1890, о. 69, хаі йпб М.-А. І.адгапде, 8піпІ Ёіісппе еі «еп
оапсіиаіге й «Гёгиваіеіп, І’агія 1894, о. 127.
,в) Тк. Ргедег ёѵ тд Вугапііпізсііе ИеіівскгКі. тбр. VIII (1899) о. 107 (ёаіраАрёѵч ёхвооі; йг.о Огзі
ёѵ Поііг. <1. 8саѵі 1893).
”) М. ТгіпсКега, 8у11аЬив Сгоесагиш тешЬгапагит. ’Еѵ КеапбХві 1865, а. 301, йріѲ. ССАХѴ.
— 184 —
’Аѵаршаеіс ^ріатіаѵ.хіоѵ =лі ррасрй-л
117
уеѵіхід хаі ёѵ лра^еоі тіоѵ ётйѵ 1214 хаі 1256 хаі ёѵ урарраті той 'Роуеріои В'
[іаоіХбсод Калабріад, ЕіхеХіад хаі лаатдд ’ІтаХіад1).
КаО' баоѵ афора еід то ёѵ отіу 3—4 т^д лері 7;д 6 Хбуод ёліурафт)д бѵора
’ЕХлібіаѵои, хата тѴ/ѵ аѵауѵыоіѵ тоб Мопсеаих, аѵауѵіоОі ’ЕХліВіаѵоб.
14.
.......оѵ Всафе ....
. . . . Зсорш Вор ....
. . . . 04ок лаХатіоо хаі [1аосХіх[об
. . . . тойтоб уѵѵ]о ....
......отод..........
’Етаура<рѵ| КоріѵѲоо. ’Е^еббѲг] хаі абтѵ/ олб Р. Мопсеаих ёѵ тт) СгахеіСе
Лгс1іео1о"і(|ие, X, 1885, о. 410. 'О х. Моисеаих аѵёуѵю:
ОЫДІАФ6
ДСЭРСЭДОМ
ѲІ8"АЛАТР<КВАСІЧК
Т8ТВГМІС
5 ОТОС
сЙд ё^аусо ё^ ёхтйкои, блер алеатеіХё роі 6 х. Д. Мт]Хіблоі>Ход, ёѵ отіу. 2
б ХіѲод еіѵаі алохехроирёѵод рета то урарра Р еід трблоѵ шате то ёлбреѵоѵ той Р
тобтои урарра ѵа еіѵаі абіауѵюзтоѵ. ’Еѵ отіу. 8ё 5 тб 6л’ офіѵ рои ёхтихоѵ лареуеі
ойуі О, аХХа Ь, блер На еіѵаі {Зебаіыд Хеіфаѵоѵ Ы. Каітоі лрёлеі ѵа ё^етааОѵ; ёх
ѵёои айтбд ойтод 6 ХсѲод, іѵа хатаотшоіѵ аѵаѵтірр7;т<»д рёбаіа та йлб тоб т)ретёрои
ёхтблои лареубреѵа. ТЭгаооЦлоте ёуы аѵаусѵс&охю:
[Коіртдт^рі]оѵ §іафё[роѵ]
[Ѳе обо)] рои Вор|еатІхои|
[тоб] гНои лаХатіои х(аі) [ЗаоіХіх[об]
[ёідхоиб 1]тои тоб уѵт;а[іа>д]
5 [боиХеоо]ѵтод.........
С1І ёліураф-^ Э'а хатёХт^угѵ іаіод еід т^ѵ Зсѵаураф^ѵ тоб оѵбратод тоб [Іааі-
Хёшд ёхеіѵои еід ой тѵ/ѵ бл^реоіаѵ ёоойХеиеѵ б борёотіход тоб^Э-еіоо тіаХатіоо хаі
Раоіліхой ё^хообітоо. ИрбХ. ётёраѵ ёпіура^ѵ КоріѵѲоб; «-[ сАу(іа) Маріа 9-еотбхе,
сриХа^оѵ тт/ѵ [ЗаоіХеіаѵ тоб сріХоуріатоо ’Іоиатіѵсаѵоб хаі тбѵ уѵтріюд
ооиХеиоѵта айтф, Віхтыр'іѵоѵ ойѵ тоід оіхойаіѵ еѵ КорбѵѲср х(ата)
Ѳе(б)ѵ ^Лѵтад |» (1С4. IV, аріО. 205).
’Еѵ отіу. 1 б тилод хоі|іѵ)т^рюѵ, оатід — хаѲ’ а фай етаі хаі ёх рбѵоѵ
ёті тіоѵ хрорѵ-/]роѵеоѲеіа<бѵ хоріѵОіахюѵ ёхіурафхоѵ 2) — Ѵ|ТО оиѵ^Ѳ^д ёѵ тоід ёлстафіоід
КоріѵѲои хаі ’ІоОроб, бйѵатаі ѵаѵтіхатаотаѲ^ хаі 8іа тоб тйхоо р е р б р і о ѵ, батід
ёта-^д іхаѵта ёѵ хоріѵѲіах^ід ёлсурауаід. ІІрёХ. таѵютёрш Хеубреѵа лері ті)д 6л’
аріОр. 13 ёліураф-^д оліод хаі ёхеіѵа, боа афор;ооіѵ еід т^ѵ ойѵта&ѵ тоб Віафё-
реіѵ уеѵіх'ф ’Аѵ 8ё б ХІѲод ёутд лраураті |ѲЕО]Д(л)РСЭ, хаО’ & урафеі б х. Моп-
*) Айт^Оі о. 366, ЛріО. ССЬХѴІТ, о. 422, йріО. ССХСѴІІГ, о. 182э &рі0. СХХ.Х.ІХ,
2) ПрбХ. хаі В. РоиіеІІ ёѵ Ашегіслп Іоигпаі оЕ Агсііаеоіо^у. Йссопд зегіез. Тбц. VII (1903), о. 67,
аріО. Ѵі: [хоі|і]чгчрі|оѵ]; хаі аріО. 60: х о [і|і ч хі] р іо ѵ . . .]. ЛйтдѲі, о. 58. (аріО. 36) ?ѵ)р.ооізі>Еі 6 х.
Роіѵеіі ігагйрбюѵ ёш^раср^ѵ, лро^аѵйс ёЙѵіхтр хаі тіоѵ про ХрютоО дроѵшѵ, іѵ ѵ( аѵарѵшохгі; хоіцтДттірюѵ;].
— 185 —
118
К(хои ’А. Пёт].
сеанх, тоте хатсотерсо уеѵіхѵ): тоб у ѵ т; о | •' со $ 6 о і> л е б о| ѵтод апоВотёа еід о’эц-
сроррдѵ хат’ ёпібрааіѵ тѵ)д 7тро7]ут]0гісі7/д ^гѵ.у.7^: [тоб| ІНоі> ла Хат іо о (хаі)
РааіАіх[об] ё^хообітоо.
То г.аіатіоѵ кара тоід [Ъ^аѵтіѵоід аоѵ^Ѳёотата хаХеітаі О-еІоѵ хаі
Яео<рробр7]тоѵ *)•	"Цъ лёдесод /салатюѵ і8ё та Хеуб|іеѵа ёѵ тоід уХсоз-
ааріоід тѵ)д |іёаг(д ѵ.ал хатсотатт/д ёллгріх^д хаі латіѵіх*}д тоб 1)н Сапде. ’Еѵ ёта-
урасрѵ) ёх Пбѵтоо уіѵетаі |іѵеіа х б р. т; т (о д) тшѵ х а 0 (со) а (і со р ё ѵ со ѵ) 8 о ц (ѵ( р. а-
тсоѵ)* 2 * 4). СН арХ'7) абт^ Збѵатаі шОаѵйд ѵа таэтіаОт) лрдд тт)ѵ тоб Зореатіхоо тоб
Оеіоо лакатіои, сод аѵасрёреі лері т)д б Хбуод хоріѵѲіахѵ] ёліурау/;. Гѵсоат7(
8ё еіѵаі ар^:|) соте$ ііотопин у.а\ снпіГог (Іігітіі’ ііотив (ёѵ ^аѵтіахоід хеіцёѵоід
х о о р & т со р тшѵ 0 е I со ѵ о ’і х со ѵ, і) р а а і л і х й ѵ о і х со ѵ т) алХсод хооратсор *).
СО табтюрдд тйѵ ёѵ тѵ) ’іооатіѵіаѵеіср ѵоцоѲеоіа ар/йѵ лрдд ёхеіѵад, &д аѵасрёроооі та
абу/роѵа ёліураіріха рѵ^реіа, тб те Поѵтіхдѵ хаі то ёх КоріѵОоо лрохеіреѵоѵ сод
ол1 ёроб аирлк^робтаі еіѵаі, ѵорі'со, лі0аѵсотат7(.
То ёѵ отіх- 3—4 хаі раоіХіхоб ё^хо’эбітоп обѵатаі хата 8бо трб-
лоод ѵа ёр|іт)ѵеиѲ^' т) ѵа Хт|<рѲ^ 8г(Хоѵ оті уеѵіхт) ё^ сѵо|іаатіх7(д: ё^хоббітод
ѵ) ё(д дѵораатіхі)д: ёідхоббітоѵ. ’Е^хоббітод еіѵаі, хата ті лаХаідѵ ри^аѵтіахоб
оиуурауёюд ёрр^ѵеира, ссб т^ѵ ё^хоибітбрсоѵ таур,атод ар/7]ѵ 8 іёл соѵ»)5.
’Е^хоиёІторед 8ё (г; ёхахооё(тсоред), оі аХХсод охоибіторед, ё^хоибі-
т & р с о с, хаі аХХсод ё^хоббітоі еіѵаі оі србХахед тйѵ яаре^ббсоѵ тоб лаХатіоо, оі
[бааіХіхоІ осоратосрбХахед хаі блаоліатаі тйѵ би^аѵтіахйѵ /рбѵсоѵ6). ’Еаѵ карабе-
уѲйреѵ ёѵтабѲа уеѵіх^ѵ ё^ дѵораотін^д ё^хобёітоѵ -Э-а ооѵафсореѵ ёѵ тер хеірёѵср
тт]д ётурасрт)д й)8е: до р[еот(хои|... хаі рааіХіхоб [ё^хои6(|тоо. ІІротірб-
тероѵ орсод аѵарсріббХсод еіѵаі ѵа ларадеуѲйреѵ уеѵіх^ѵ ё^ бѵор.аотірс^д: ё^хоб-
бітоѵ, ооѵахтоѵтед: [той] ... хаХатіои х(аі) ... [ё^хои6(]тои. Пері тт(д
телеитаіад табтт]д лёдесод 6 Ли Сап^е о^реюі: сс’Е^хоббітоѵ, ёхохоб6ітоѵ?
ёохоббітоѵ, (ѵагіе епііи Ііаес ѵох асгіЬіЬиг) «ідпійсаіцие іпіепіиіп Сокогіеи Рга1-
іогіаз, 8еи ЕхсіЛнІогез сщі аіі І’аіаііит ехсиЬаЪапЬ іінепіит Іосит ірмип сігеа Ра-
Іаііит, иЬі мІаЬіонсз адёЬані »7). Еиѵ^Ѳёагерод 8ё той лѵіхоб аттаѵта ёѵ тоід хеіцеѵоід
’) ПрбЛ. п. х- тіѵ тйяоѵ ТО’5 «п а X ат о <ри X « х ат о оп пара К. X. іаО^, Меаа-.шѵіхг, ВЛХюО^хг,
Тсц. с;'. ’Еѵ Веѵеті? 1877, о. 619, аріО. 12.
2) Тогк іѵ ^ипіаі оГ Неіі. ЗНцІіев, т4р. Х\ ПІ (1898), а. 325, ар-.О. 45. ’О 4x86^; аѵ^ѵш: х а 6 о-
(о і о и|і ё ѵ <и ѵ) 5 о |і (е а т і х й ѵ), йтіѵа 6 С. II. Титіт, аѵтбО'., рзга^рідгі ііеѵоііззііиопіш ііоиіезііеогиіи. ’11
брОг, врш; аѵа^ѵша:? хата то паѵоцоібтипоѵ ё раѵето и]8и] йпо тсО х. ’А. II а я а 8 о я о й X с и К е р а ц ё ш ;, Дюр-
Вюгіха еі{ хріаг.аѵ./.а; ё.т. 'рара;. ^ѵО’ аѵш-=р<и, о. 112 х. ё., аріО. 4. ЕірѵрВш 8’ орш; 8ті ёѵ тЛ; лрах-яхо’.;
ті); ёѵ ’Е^ёоф Д' С)!хоуи=ѵіхі); оиѵо8ои (431). рёро; А', хе-р. 35 ха>. йХХахоѵ. еті аѵа-рёретаі прі;раті а ре-
ЧаХопрепёотато; хбрт]; тйѵ хаОшокирёѵШѵ Зореатіхшѵ». ПрбХ. І)н Санде, (тіозьагіиш
шеіііве еі іпйпігс Спееііаіів, а. 694.
а) ПрбХ. Ли Сапде, ёѵО’ аѵштёрш, о. 695 ёѵ йрОрф хёрт;; тшѵ оіхкоѵ.
4) Вч Сапде, (ііоввагіиш шеііііе еі ііійшж вгіѵсіііііія, о. 735 ёѵ арОрср х о и р а т ш р.
4) ПрбХ. ті Хе^бреѵа йлб ’А. ПапаВолойХои Керарёш;, ёѵО’ аѵштёрш.
ь) ПрбХ. І)и Сапде, ёѵО’ іѵштёрш, о. 319 (ПрбХ. ха> о. 403).
е) Ви Сапде, Сгіозвлгіппі піедке еі іпГппа? Іаіішіаііз. ёѵ Хё;еі ехсиЪИог, хаі той айтоб, 61ов-
вагіипі тебіа: еі іиінтіе Огпесііаііз, о. 403 х. ё.
’) (Иоевагіит тейіж еі іпЯтш Огаесііаіів, о. 404.
— 106
’Аѵа-рйаеіс /рютіаѵіхшѵ ітсіура^йѵ.
119
б лХт]Оиѵтіхбд: та ёідхоибіта1 2). ”Еу_ореѵ 8ё ёѵ тг| ри^аутіах^ лоХітеІа: х 6 р 7] т а
Т 6 V ё X О 9 б '. Т СО V 7| ё X О 1> Р I Т О) р ІО V -), ЛріріХ^ріОѴ ТЙѴ ё X О О 6 I Т СО V 3),
борёатіхоѵ тйѵ ё х о и 6 іт со ѵ 4). ’Еѵ тоід лрахтіхбід т^д а;' оіхоиреѵіх^д
аиѵббои аѵасреретаі: хбрт^д тоб рааіХіхоб ё^хоибітои5 6), лара 8ё тер Ксоѵ-
атаѵтіѵср ІІоррироуеѵѵт^тср: ё I; а р)( со ѵ той 6 а а і X і х о б тбуратод тйѵ х а X о и-
рёѵсоѵ ё ^хоибітсоѵ °). 2!<ррауІд 8ё ро^аѵгіах^ аѵаірёреі: Патріхюѵ рааіХіхбѵ
лрсотоалаОарюѵ хаі 8орёатіхоѵ тйѵ [ЗааіХіхйѵ ё^хоибітсоѵ7).
АХХа оорёатіхоѵ тоб 0-еІои лаХатіои хаі [іааіХіхоб ё^хоибітои,
сод аѵауіѵсоахо) ёѵ тт) аѵсотёрсо хоріѵОіахт^ ёліурасрѵ}, рбѵоѵ ёѵ табттд — ёусо тойХа-
)(іатоѵ — ал'і^ѵтѵра.
15.
’ЕліурафТ) КоріѵОоіг аѵебре таит^ѵ б х. ’Л. Ехіад хата тад аѵаахасрад той
1892 хаі ё^ёЗсохеѵ ёѵ ѵд ’Лр'/аюХоугхт) ’Есрѵ]рер18і тоб 1893, аеХ. 125, аріѲ. 17,
сод ё'летаі:
КДІСЖѴСІ8
скаітож
-ЕККСЭКАГ
/СДЮКОІ
МСЭАК
АПС
Т
[Коірт]т7]ріо]ѵ Дюѵиаіои
[тт)д оир61а]д хаі тйѵ
— — [т]ёхѵсоѵ ай-
[тйѵ] (х)ё Дюѵоі[аі. .
Ч) х. К. М. КсоѵатаѵтблоиХод ёлаѵе^ёбевхе тб |іѵт]реіоѵ ёѵ ауѵоіа
ёхббаесо; сод аѵёхботоѵ хаі 5ѵ; сод аттіхбѵ8):
[| Коі|лг^тѵ}рю]ѵ Дюѵиаіои
................а]д	хаі тйѵ
[сріХтатсоѵ;] тёхѵсоѵ ай- ?
|тсбѵ] (тоб 8еіѵа) хё ^^оѵоі(а(оі>](;)
(тоб 8е1ѵа) хаі ’1<оаѵ[ѵои]
.................\.	ал . .
^\\, \ х
’Еѵ ауѵоіа тг;д ёхббаесод той х. К. М. КюѵатаѵтолоиХои аирлеріеХт^Ѳг]
ёліураср?) еід тад 1(1. IV 404 рета тт)д ахоХоиѲои ретаураср-^д:
*) ЛбтіѲі. /
2) АйтбОі, а. 694 (г.рбА. хаі о. 403 хаі 404).
•) АйтбОі, а. 404.
4) АйгіОі, а. 319, бѵѲа 18Ь хаі кері тйѵ хаѲ’ ЙХои 8ор еатіхшѵ.
ь) Ви Сапде, 6ѵѲ* йѵштёрси, о. 694.
6) Бе іЬеіи., р. 33, 8 Вопи.
’) ЗсЫииЛегдег, 8іуі1ІоргарЫе сіе 1’Ешріге Вуаіиііп, а. 346, 1. — ТЬ рѵфеТоѵ буеі ЕХКЦВ
6 х. бсЫитЪегрег йѵа-рѵіоахгі: ЕХК8В(ітйршѵ).
в) ’Еѵ «’АрроѵІіу», т<5р. А’ (1900), о. 32, ріріО. 26.
— 187 —
120
МЕхои ’А.ІИт).
| К о с р 7, т г, р і о | ѵ Д і о ѵ о а і о о
|хаІ........|ь хаі тшѵ
[арсротёршѵ т | ё х ѵ со ѵ А б -
|рт]Ліаѵоб х|ё Діоѵоі|оіоо]
[хаі...............х|а(1) ’1соаѵ|ѵоо)
[хаі хаѵтсоѵ| ако[убѵсоѵ]
|т(і)Ѵ тоб]т[соѵ|
АІ ооркХт/рсбаеіе абтаі еіѵаі арсрібоЛоі, (б$ ётаіаѲ^ѵ ё^етіаа; абтд тд рѵгг
реіоѵ (хата тд {Про? тоб 1902), хеіреѵоѵ ёѵ тф ’Егаурасріхф Моиаеіср ёѵ аіОобот; 13.
’Еѵ аті/. 1 8иѵареѲа ѵа аоря>.7|рсбасореѵ хаі [рербрю[ѵ. ’Еѵ ста/. 3 аѵті аріро-
тёрсоѵ ітротіріо ѵа аоркЛ^рбасореѵ: уѵі^аісоѵ1)- Еѵ зтіх-4 аиряХ^рютёоѵ рхллоѵ:
Дюѵоаа. ’Еѵ зтіу. 5 х. ё. *&лЛсата ѵ) аиркл^ріоа^: [іуорааОёѵ| аттб
[8еі ѵ о 5] хата тѵ)ѵ 7тро7]уоирёѵ7(ѵ бх’ аріО. 8 ётаураср'ѵ. Тд ёѵ тёХеі, атр/- V,
урірра 8ёѵ еіѵаі аасраХаі; Т. ПіОаѵдѵ ѵа еіѵаі хаі леіфаѵоѵ II.
тзб х. ’Аѵ. 2хіа
рерйі тоб 1893,
дсуаѲо-[рѵ}|
ѵі ’ІоиХІсо ху'.
Іѵ8. с;'. —
‘О х. К.
16.
’Ежіураср^ КоріѵѲои. ’АѵеорёОт] хата тд 1892 ёѵ таі^ аѵаахасраіс; таіс; бхд
8іеѵеру7]Ѳеіааід. ’Е8ѵ}|юаіейѲ^ (т абтоб3) ёѵ тѵ( Архаюлоуіхѵ, ’Еср7(-
а. 127, аріО. 22,
АГАѲО ....
КІІОГЛІЮКГ
ТЫДЯ ГІ Р
М. КшѵатаѵтбкооХод ёхлабшѵ тд рѵідр.е’.оѵ 1&5 аттіх^ѵ, ё^ ауѵоіа
тт;~ кріЬтт]? ёх8баесо5, ёяаѵе^ёошхе2) тобто рета тѵ^ ахоХойѲои ауауѵсозеоі;:
[’Аѵекабаато т) ёхоср^Ѳт]]
[6 тѵ[5 рахарІа$|
[рѵ^рт]?]
’АуаѲбк[оо? рту]
ѵі ТоиХіір ху'
’1ѵ8(іхтій»ѵод) у'
тд
рѵлреіоѵ ёѵ та 15 Ю. IV, 409. ’18об теХеотаіа
/Х.уаѲо[$, ёѵ р?}-
ѵ I I о и л і ср х у',
ІѴО(ІХТІО) V о;)	у(:) ’І^аобд) Хр(ізтб;)
Метдс аирхеріеХ'^срѲт}
абтѵ] ёхйоаіс;:
АГАѲО ....
КІІОГЛіСЭкТ
1КДЯ ГП?
Ъзѵойеоеі 8с тайтг^ѵ тд ахдлоиѲоѵ бхб|іѵ^|іа: «Лк. I ЛуаѲод мегірні и( ікмш’іі
шогіиі; . . . .. -х- Ѵ.ч. 3 I, Іоіи рипсііз ііііегеьеоз ііі8Іпіс(ит, іѵсіе йОІѵііке тіііі
’) ПрбХ. 7?л ПѴе^гім I	ДЦі. Мііі.. ті|і. XXXIII (ІУО8), о. 147, Аріи. 17.
2) ‘Еѵ «'Ар|мл(<р>, -іц. А’ (1900), о. 27, йріО. 13.
— 188 —
Аѵа-рлооеі; Хрютіаѵіхсоѵ ёті^раірйѵ.
121
ѵіііеог. 1 <[ііі(1 зі* *>ііійсеі пезсіо; іііетп Геге аііріе сошрепдіит позіітіпі зі^пійсаге
ѵіііеіиг II 8 + (.’. I. О. IV 9139; ХМГ езі іЬііІ. 9144, 9455». 'Н ёкіураср'^ &ѵ-
ахбхеітаі таѵйѵ ёѵ тф ’Екіура^іхф Моиоеіір ’АІ^ѵйѵ, ёѵ аІѲобсгц 13, ёѵѲа ёреХё-
тѵра аот^ѵ хата хрйтоѵ тф 1902 Хабйѵ хаі хаѵороібтохоѵ, хаѲ’ о оир7сХт]рсб хаі
аѵауіѵібахы тд рѵѵ^реіоѵ йбе:
[Коір^т^рюѵ ѵ) р е р б р і оѵ
ёѵОа хеітаі]
’А у а Ѳ Ь [~ о і» д- р г; -]
ѵі ’ІооХІір КГ
іѵд(іхтій ѵод) ІТ -Р
’Еѵ отІХ. 1 б х. 2хіад ёаг(реішаеѵ: арета тд О і'уѵѵ/ адѵ^Хоо урарратод хаі
г’та Хаара трійѵ херіпои ётёрюѵ». Та рета тд О еіѵаі Хеіфаѵа П. "Йоте а) аортитф
ріпаід АуаѲбхоод еіѵаі АасраХеататѵр Тд бѵора тобто аѵеброѵ хаі ёѵ уріатсаѵіхф
ёіатафіф ДороХаІоо1) хаі ёѵ ётёрір ётгітаіуіір аѵехдбтір ё^ ’Аттіхѵ)д. Тд оё аиѵй-
ѵороѵ КаХокбЗюд ёѵ уріатіаѵіхф ёгатасріср ’Лттіхт(д2).
’Еѵ отІХ. 3 тд 'I =—І. Тд 8ё 9, отар оі ёхобтаі тйѵ ІСг. тбр. IV ё^ёХабоѵ йд
<р еіѵаі ахХойѵ сг^реіоѵ тѵ]д ётсітр^аешд тоб: Іѵд(іхтішѵод). Тд ГІ тсрёкеі ѵа оюр-
0 оОт/ еід ІГ=13. ’Еѵ /еіроурасроід хаі ёѵ ёхіурасраід тоіабтаі ретаѲёаеід тоб урАр-
ратод тоб §ѵ)Хштіхоб тіоѵ оехбоыѵ рета тд урАрра тд оѵ^Хобѵ тад роѵадад, бёѵ еіѵаі
ті окаѵіоѵ сраіѵбреѵоѵ:|). Обты ёѵ ёкіурасрт) тѵ]д Лабрад Хоибі^а хеітаі: сс...рг/(ѵІ)
Дехебріои у/і' | = чф]»4) хаі ёѵ аХХ-{] ётоура^у/ аитбѲеѵ: «...ЕаѵѲіхоб Ѳх" [=хѲ']»6)
хаі ёѵ трітѵ| айтбОеѵ ёкіураіру: « .. . Геѵар]іоі> ртДѵІ) еі' [=іе']»(і). Тд о’ ёѵ тёХеі
Р роѵбурарра еіѵаі, і&д уѵыотбѵ, ёх шѵ арХаютёра>ѵ хаі проасріХеатёршѵ пара тоід
Хрютіаѵоід тйѵ ттрйтіоѵ аійѵыѵ, б'^Хытіхдѵ тоб: Хріотоб.
«•
’Етиураср^ КоріѵѲоі), аѵеорёѲт} тф 1892 хата тад Аѵаахасрад тоб х. А. Ххіа
хаі ёдт^роаіеоѲ^ бл’ айтоб ёѵ тѵ; ’АрХаюХоуіхт) Еф7|рер18і тоб 1893, а. 126,
ар-.О. 19, сЬд ё^д:
ЕПП	—
6ХОИ1	ёХоѵ(т)	—
Й в +	^р(ёра)	6'-	Т
’) О. Агтежі 4ѵ тф В. С. II., тд|і. XXVIII (1904), а. 194.
*) К. КшѵатаѵтдяоиХоб іѵ т§ «ХѴрцоѵІчр», тін- л’ (1900), о. 33, АріО. 27.
’) ПрбХ. Мхои ’Л. В4т), ДіорОшэбц; хаі яаратчр^оеі; бі* й<₽і5р<отт)ріоѵ то-5 1375 бТ5и6 хрос тір іѵ
Миэтр? |іоѵчѵ ті); Паѵаткч тоб Вроѵтохіои. ’Еѵ т8 «Ке^ 2>.шѵ», ёто; В', тор.. Е' (1907), о. 246 х. 6. (хаі
іі ІЯ<р теб/ч, а. 6 х. 6).
‘) ’А. ПапаВопойХоѵ Кераріш;, Хрютіаѵіхаі ’Ета^расуаІ тт)р Лайрар Хоибі^а. ’ЕѵО’ йѵштёрш,
о. 21, <іріО. 13.
“) АйтіОі, а. 26 аріО. 36.
с) АйтдОс, о. 30 аріО. 65.
— 189 —
1 22
Косой ’А. Віт].
с0 х. 2хіад гахрет^ркре хаѲ’ бХоо пері тоб рѵуреіоо бті еіѵаі «ахёраюѵ
рбѵоѵ прбд бе^іаѵл хаі бті «бпер тбѵ прштоѵ отг/оѵ ооб'^оѵтаі хаі аХХшѵ урар-
ратшѵ» хаі бті тб теХеотаіоѵ урарра тоб 1 аті/оо піОаѵю; еіѵаі X, рета 66 тб Хт
ёѵ тф оеотерір аті^іо сраіѵоѵтаі і'/ѵ^ 'Г. ІЬртйеріеХ’угрО'у бё тб рѵуреіоѵ хаі ёѵ таі;
К!. IV т аріО. 407, аХХ’ оі ёхобтаі тобтіоѵ бёѵ еіооѵ айѵуѵ таитѵ]ѵ т-уѵ ёпіура^ѵ
-упд таѵбѵ ёѵапбхеітаі ёѵ тф ’Епіурауіхф Моиаеіф, ёѵѲа ёреХёт'уаа айт^ѵ хата
тб -Э-ёрод тоб 1902 Хабшѵ хаі паѵороібтопоѵ, хаѲ’ 8 аэрпХ^рш о>; ё^д’
’Епі[ѵер-у аешд беіѵод Ц'уѵбд 8еіѵод|
ё/оѵт|од (аріѲрбд ^рер<бѵ)|
7)|і(ёр<іі) б' Т
Тб ёѵ тёХеі т)р(ёра) &’ аѵасрёретаі еід т^ѵ т^рёраѵ еѵ); ёбборіібо;. Прбл.
хаі аХХа; тіѵа; /рютіаѵіха; ёпіто|і61ои; ёпіурасра; КоріѵОоу 1(1. IV, 111 хаі 412.
Еід Т7|Ѵ аѵштёрш аѵауѵшаіѵ цои проёбѵ]ѵ ё^шѵ бп’ офеі аттіхѵ(ѵ ёлітбцбюѵ /ріатіаѵіх^ѵ
ёпіураср-^ѵ, аѵёхоотоѵ р-ё/рі тобб‘ ёѵаттохеірёѵ^ѵ ёѵ тф Моооеіір Цд Хріатіаѵіх^д
’Ар/аюХоуіхѵід 'Етаіреіад ’АО^ѵшѵ бп' аріО. 2041.
18.
’Епіурафт) КоріѵОои. ’Е^еббѲтд бкб тоб х. ’А. 2хіа ёѵ ту ’Архаюлоуіху
’Ефурерібі тоб 1903, о. 124, аріѲ. 15, шд ё^д:
Кч
ТАТПШи
ЛЫЛСТАСІА
Д№ ЛСІСДТН
кдл рілюге
кк еРАпе и
'О х. Зхіад (Іебаіоі, бті «ёѵ тоід хеѵоід оіаот/рааі бёѵ итЦруоѵ ураррата».
реіоѵ, паретуруоаѵ брОшд крбд тазта оті; «еггі ѵічйе ѵіппи ргаезІапіЫішпп агдиіі
Ѵ8, 5, иЫ шепніз гсзіііиііо сьі ссгііькііпи». II еѵ Ю. IV аоіО. 412 ретаура^^
ёуеі Лд ё^д:	\	'
— 190 —
’Лѵа-ршаеір урютіаѵілтѵ
123
Еуй 8ё лротеіѵш т^ѵ ахбХооѲоѵ аѵауѵоххѵ:
[| ’ЕѵѲаде хата]
х і |т а і	р а х а р і со]
тат(т|) уоѵ^ |§еіѴ05]
’А ѵ а а т а а I а,
а ѵ а |л а о] 01 а а тэд
х§' ’А|х]ріХ(ос>, ё[ѵ|
кё[рлт]тд.
«’Еѵ <эт. 2 тд дебтероѵ Т — Хёуеі д х. Ххіад — еіѵаі ріхрбтероѵ тоб
кріотоі»». Тобто ребаСсо; еіѵаі 8г]Хсотіхдѵ тт^ ёлітрѵ]оесод. Пері оё тоб тблоо раха-
ркотатѵ] Хёуоѵтаі аѵштёрш та дёоѵта.
19.
’Ежураср^ КоріѵОоі». ’АѵеорёѲѵ^ хаі абтт; хата тд 1902 ёѵ таіс дсѵаахасраід,
ад ёѵ^рутдае хата т^ѵ лбХіѵ табтѵ^ѵ б х. ’А. Ехіад, хаі ё^еобѲѵ], аѵео тіѵдд ало-
Хбтсод ретаураір^д, блд тоб айтоб ёѵ тті ’АрхаюХоуіх^ ’Еср^реріді тоб 1893,
а. 124, аріО. 14, а>5 ё^д:
МОРЮ
1ТІ
ошл
СО х. ’А. 2хіад ёафекоаеѵ оті ёѵ атіу. 2 «тд лрйтоѵ урарра Хіаѵ 8ио8іа-
уѵ.оатоѵ’ іраіѵетаі йд К, ліОаѵйд дё еіѵаі Хеіфаѵоѵ тоб уѵюотоб роѵоур&рратор ХР».
Оі ёхдбтаі тйѵ ІО. тбр. IV, хаілер р^ І8дѵте$ тб рѵѵ]реіоѵ аорлері^абоѵ
тобто йл’ аріѲ. 406, рета тйѵ &Хлсоѵ хоріѵбіахйѵ ёліурауйѵ, лробаХбѵте? ара тѵ'/ѵ
ахбХооѲоѵ ретаураср^ѵ:
[Ме]рбрю[ѵ]
['Ео] рті[оо]
[х(аі) Пр]оѵіак;]
Ката тд 1902 ё^етааа? ёуй абтд$ тдѵ ХіѲоѵ тг^ ёліура^; (ёѵалохеіреѵоѵ
тбтг йд хаі таѵбѵ ёѵ а’Ѳооэтд 13 тоб ’Еліурасріхоб Мооаеіоо ’АО^ѵйѵ) ёлеіаОт]ѵ оті
тд лротоѵ урірра тоб Зеотёроо оті/оо оёѵ еіѵаі В, АХХа раХХоѵ К. "Олсо^ 8т]лоте
г] лротаѲеіаа аорлХ^рюоі? тйѵ атіх- 2—3 еіѵаі хат’ ёрё хріт-^ѵ аабататод- тоаобтіо
раХХоѵ хаѲ’ оаоѵ Зе&бѲеѵ тд рѵ^реіоѵ еіѵаі ахёраюѵ.
а\\Ѵ	20-
’Еліураср’^ КорІѵОоо ёлі аріхротйтоо терауіоо рарраріѵѵ]? лХахд? аѵеоре-
Осіог/е ёѵ таіе діѵаахасраі- тф 1892 хата т^ѵ ар/аіаѵ табт^ѵ лбХіѵ Зіеѵ^ругреѵ
б х>’А. 2хіа& ё^еЗбОт/ бл’ аотоб ёѵ т-^ ’АруаюХоуіх^ ’Есрт]рер®і тоб 1893,
о. 127 х. ё., &ріѲ. 24:
— 191 —
124
Кіисч ’А. Вет).
ООІ	. . .
ѳес=	Ѳеб[д|
Хо|ілеріеХѵ;срОѵ/ то |іѵ^|іг:оѵ ёѵ таід І(г. IV, бл’ арЛ. 391, аѵауѵюаОёѵ:
г>ео-8. Ѳео . .
’Еуш аѵауіѵшохш: |Д|ОСІ ѲЕ0|Х], (іаХХоѵ оё | Д|ОСІ ѲЕ()[ Г|.
21.
’Ел;ураср7( КоріѵОоу аѵеорёОтд хата то 1892 ёѵѲа хаі аі лроѵ]уоб|іаѵаі. ’Е^е-
860?! аѵео тіѵдд цетаураср^д а|іёашд бко той х. ‘А. Ех-.а ёѵ ттд 'Аруаюлоуг/л*
’Еср-феріо' той 1893, о. 127, аоіѲ. 21.
\АТЕІІ
ТІІС11М
Хо|ілер’.еХо]срО^ тд р,ѵ7Діе:оѵ ёѵ таід 1(1. тб|і. IV, бл’ аріО. 402, аѵауѵшаОёѵ
|іета тіѵод аркрібоХіад спд
алёОаѵе--------т?}д |ерад|
"Іашд ёѵ ару?) аѵау ѵшатбоѵ: |-|- а]ѵе[л абаато]
22.
’Еліурасрт) ’Аруоод. ’Еѵалбхеітаі таѵйѵ ёѵ тф рооаеіер т7(д лбХешд табтт(д.
’Е^едбОт] тд лрйтоѵ йлд «А Магіка ёѵ тф В. С. II., тбр. II (1878), о. 319’оОеѵ
аѵетолйѲѵ) блд ’І. Косріѵійтоо ёѵ ті?} 'Іаторіа той "Арусое;, тб|і. А', 'е^ ’ЛОѵ^ѵаі-
1889, а. 110, аріО. 515, 8іа арлхршѵ |аоѵоѵ ура|ір<ітшѵ. Мета ѵёаѵ оѵаоолт^ѵ хаі
ёѵ |іёрес хата ѵёоѵ албурасроѵ тоб М. Ггаепкеі ао|ілеріел^срѲ^ тд |іѵ^|іё1оѵ еід тад
І(т. IV, бл’ аріѲ. 628. ’АХХа лХт)ѵ тйѵ ёхобоешѵ тобтыѵ ёу_о|іеѵ хаі обо аХХад, Ц7|
огдіеішѲгіаад ёѵ таід 1(4, уеѵоріёѵад блд той х. Д₽°« Дт]|і^тр. Ва рооиѵіют^
ёѵ тф лерюВіхф «’АлбХХшѵі» Пеіраійд (тори Е', 1888, о. 244) хаі ёѵ тф ле-
оюдіхф «Ыё(р ПарѲеѵйѵі» ’АѲ^ѵшѵ (тб|і. А', 1900, а. 40). 'II ёѵ Ю. IV, 628
ёхооаід ёуеі йд ё^д:
-|- ОТІІСАРІСТНСеКВіСЭЕОНСТГХСЭХ
ТОГСТДѲМОГДетОГІІРОСКАІРОГТСЭМ
ВРОТСЭЫф’Р^^ірОІ7’ОСАЛІЮШСТОКВІОХ
еГКТЕХСЭСЛеіДІЛГСЭХіСЭАХХ 1ІСТОГХОМЛ
ЕХРНСЛТОТОВІО.йоК^ОВРЮКТПАтД»8ПТІ<7//
нелнсеідыгаб'гомкпмлтогголыеггнсді"7//
глйарвленттоггогдхвѵі^еодеэркехе///
ТНКМ6РІДДТ0ГЮГДйТОГП РОДОТОГАМНЫ I
— 192 —
Лѵа-рібэмб Хрсотіаѵіхыѵ ёгаураірйѵ.
125
І О т 7( ? а р с а т ^ ? ё ѵ р (ср со ѵ) ? т о % ы ѵ,
тоъ атаО|іоб 31 той прооха (роо тйѵ
о р о т со ѵ, г 6 р е 0 с ?, о 6 т о ? а X 7] 0 й ? тдѵ р (о ѵ
е" ’хтеѵй? аеі 8 іа у со ѵ, ’Ісоаѵѵт}? тойѵора,
Е/р7]аато тф р(«р. МтДѵІ) ’Охтсобріср хт]’, I ѵ8(іхтій ѵо?) с;. Ті ті?
»)• е X Ѵ| а е і аѵи^е(сѵ) тд |і ѵ г[ р, а т о б т о а ѵ е о т ^ ? а б т | о б |
уаріЕ(тт)?) ’йрёа? тоб тобтоо аѵефсоб ѲеоЗсороо, 1^1[тсо]
т ѵ ц е р 13 а тоб ’І о б 3 а тоб п р о 8 6 т а о. ’А |і г) ѵ. [•
Діасророі аѵау ѵсооеі?: ~^Х- & (ѵдсхтійѵо? а т Косріѵісотѵ)?. — ^Х- ?
ГАМ хаі ТГО), параХеісрОеѵтсоѵ тйѵ Іѵ О’.ааті^ер в хаі К Магіііа.
Еѵ аугоЕі прд? т^ѵ ёпіураср'р табтѵ]ѵ паратт)рй та
Еѵ атіу. 4 тд вГКТвѴСЭС [іетеурйсрт): б» ’хтеѵсо? = ео ёхтеѵй?.
О х. ’А. ПапаодпооХо? Керареб?1) ё^ёсрраоЕ тт)ѵ (8ёаѵ оті йѵ аХт^Ой? елі тт[?
Петра? гбріахЕтас ёѵ К прд тоб Т, пргпЕі ѵа ёхХаёсо|іЕѵ тд вГКТвЫОС со?
аерйХра тоб Лі0о&5о’э аѵті тоб 6ГТвКМСЭС = еитёхѵш?, аХХа проитірѵре ѵа йѵа-
уѵоіаѵ] аѵті вГК ГбіѴСЭС ёѵ 6ГСТСЫСЭС = ебоѲеѵй?. ’Ех тйѵ 8бо йпоОёоесоѵ тоб
х. ІІапаоолобХо'і Кгра|іёш? рбѵоѵ прсотт} Збѵатаі ѵа Ё)с<] [Зааіѵ тіѵй. Дібті б ХіОо?
?уеі аа-радй? 6ККТ6КСЭС. ’Еѵ ёпіурасрх) Міхра? ’Ааіа? хеітаі: «ё^ѵра халійс
хё вбтЁхѵа)?»2) хаі Іѵ йХХт| аѵауіѵсбахорЕѴ: сс . . . аХХт^Хоі? ейтехѵобѵте?
Іѵ тф [3([ ср . . . »3). "Іасо? Ь аоѵтй^а? т^ѵ ёпіураср^ѵ ег/е ойаеі прд? ’/ара^іѵ:
Оото? ссХѵ}0й? ей хаі еотёхѵо? йеі Зсаушѵ ....
’Еѵ ат(/. 5 аѵті тоб: І^р^оато тф [31 ср. Мт](ѵІ) ’ОхтсобрIср, хХ. хат’
Іріё йѵйуѵсоѲі: е^рг^аато тф ріср рѵ](ѵІ) ’Охтыбріср хХ. ГО Еггепкеі, д егарЕ-
Хѵ}ѲгІ? ті]? ёхобоесо? тоб IV тброо тйѵ Ю., ёогдлЕІыое: «Ѵв. 5 асі сііеі (Іееі^паііопст
міЬіпГеІІске апёѲаѵе». ’АХХа хат ёрё тд ёхР^ааго ДФ ₽СсР то0г’ «х-Р^'о?
□фаІѴЕі «апёѲаѵЕ». Каітос Зёѵ ё/ш лрбхеіроѵ ётероѵ пара8есур.а та)? тосабтт]?
ур-/рЕШ?. ’Еѵ реаассоѵсхоі? брсо? ураррааі аиѵ^Ѳв? еіѵас тд: /рйрас тер тёХес тоб
,3(0 0 = йтсоѲѵ/рхсо4). ’Еп-а-/)? хаі ёѵ ргоаісоѵсхас? ётсіурафаі? йпаѵта айту) срраос?
(6г. I. (а. 9110 х. ё). ’Ех т?;? тосабтт]? еррааесо? хата лараѵбтдасѵ, ейхоХоѵ ёѵ тоі?
Хрбѵос? ёхеіѵос? ті[? ара6(а? хаі тѵ[? Хт]ороо6ѵГ|?7 ё^ЕХ^срѲт) тд ёу р'/]аато тер [Зс,ср =
ёур^оато тф тёХес тоб [3(оі>.
’Еѵ оті/- 6 тд Ѳ€ЛІІС^ІЛМГЕв тоб Х(6оо рЕтёурафаѵ оі ёхдбтас тйѵ 16.
тбіі. IV: «хіеХ^оес йѵб^е(-ѵ)». ’АХХа тд йѵб^е = аѵос^ас е/ес хаХй?л). Тобто
’) ДюрОшті/.й в!{ хретг.аиха; ётт.^рауар, ёѵО' йѵштДра), а. 417, &ріО. 13.
») Уогк іѵ .Гоигпаі о? Иеіі. Вііійіеь, XVIII (1898), а. 327, йріО. 47. 'О ѵ.. ’А. ПалаВд лоиЛо;
К«ра|і«і>?, Ы’ йѵытАрш о. 413, йріО. 6, йѵа^іѵюахеі гіа<рірсі>;.
®) Ая<(<твон іѵ Іоигпаі оГ Пеіі. Зіидіев, XIX (1899), о. 295, &реО. 209.
4) ТгІпгкега, М’ іѵытДрсо, о. 97. Мікіозіск еі Мііікг, Асія еі Піріошаѣа, тдр. IV, о. 49, 58.
116. 119 хХ. ІГщирирій Успенскій, Востокъ Христіанскій. Путешествіе въ Метеорскіе и Оссоолимпійскіс
и.шастйри въ Ѳессаліи. С. Петербургъ 1896, стр. 544: т^Хог тоб ^оо ЁхрСаато.
ПрбХ. ’А. Пая а 8 опой Хои Керарёшс, ДсорОшті-ла в’с у.ріаиа'Г.ха; ёпі-ура^а;. ёѵО’ аѵт-
тёрш, а. 417.
— 193 —
126
Ліхоо ’Л. В4т;.
атеодеіхѵотаі ёх теХеІотоіѵ аѵаХбусоѵ, ё^ соѵ теараѲётш та теро'/еірбтерй роі’ обт<і>$
ё/ореѵ «ёаѵ тід тоХр^атд аѵб^е» ёѵ ётеіура<раі$ ’/ріэтіаѵгла'б Веѵетіа;, 1(1.
XIV: 232'1, 2327, 2330, 2332, ёѵ ётсіурасрѵ) ДеХ<ро>ѵ ёѵ В. ('. II., тбр. XXIII
(1899), о. 274" ёѵ ётеіурасрѵ) ёх КіхортдЗеіа; ёѵ В. С. II., XVII (1893), а. 637:
«робХоре рета тд т)рас; хататеѲѵ)ѵаі рѵ/3ёѵ|а| ётероѵ аѵеш^е.... »,
еѵѲа раХіата хахсо? ретеураср^ йтед тоб х. Т11. П[оіпо11(‘|: аѵоі(^аі)’ ёѵ ётеіураф^
Теуёа^: «...р'^ ті^ торр^аі аѵб^е тѵ^ѵ аорб[ѵ| роо..», В. С. II., XXV
(1901), а. 281, ар’.О. 34; тербХ. хаі В. С. II., XXXI (1907), а. 380.
6 — 7: аѵео тѵ,- айтоб уаре(т^с;) Ч2рёа$ т) той тобтои
аѵефіоб УеоЗіЬроо. Тд: аѵео = ёхто5 ёѵ іхаѵоі; ётеіурасріхоіс рѵ^реіоі;, юс; хаі
ёѵ ІСк. XIV, 2325, 2328, 2329, 2330, 2332, 2334.
2т'/. 7 : Т2 р ё а = Ч2ра(а. Тд оѵора хеітаі хаі ёѵ диаіѵ еОѵіхаі? ётеіурасраі?
т<бѵ рета. Хріатдѵ урбѵшѵ, ёЕ; шѵ т) рёѵ еіѵаі ёх тт^ теерюіхЙо? т-^ 'Рсорт^ ’), дё
аХХѵ] ёх катаѵг|б -). Каі таѵбѵ ахобетаі тд 4.2 р а і а («>; ётеі тд теоХд рета аоѵі-
^стеюд) о>ь ратетіатіхдѵ теоХХа/об сЕХХг(ѵіхѵ^ театрйо- (ёѵ ТрітебХеі т7^ ПеХо-
теоѵѵ^аоо, ’Аруеі, АѲ^ѵаі$, ѲеаааХіа хХ хл. хХ.)’ ёті аѵѵГ|Оёотероѵ еіѵаі тд ІІаѵіо-
раіа, Паѵшріа, Паѵоор іа * 3), ПаѵіорТ|іо 4 5). Тд 6ё 1Г рета тѵ)ѵ Хё^іѵ АХ’в’ГіЙ,
ёѵ тф аотф атіуш, еіѵаі аіраХра тоб уар&хтли.
2тіу. 7 — 8 ёхё[тю] тт)ѵ реріЗа тоб ’Іобда тоб терообтоо, теері
аѵаОёрато^ тобтоо (хата тЛѵ торбшрбуюѵ хаі бтешаЗ^теоте реёгДютоіѵ тоб тауои)
тшѵ теаратеХг|аі<оѵ тойтіо аѵа0ер4тшѵ теротіОераі ёѵ хаірф ѵа уріфю Зіс^оВіхбі^’
тоб теарбѵто^ дсрхобраі ѵа а^рекоасо, оті тд терохеіреѵоѵ аѵаѲзра еіѵаі хатй
' X Г --
«... аѵоі^а?
той
хаі
ётеі
теаѵта аѵаХоуоѵ тербс; ті ёѵ уріотіаѵіхѵ] ётеіурасрУ) Лаорештіхт^:
. . • §Хеі т^ѵ Ргр^2а тоб ’ІобЗа . . .»)».
ЫІК02 А. ВЕН2
) Ю. XIV, йріО. 2120.
») га. хіѵ, &р-.0. біо.
3) Шхои ’А. Вёг;, КатаХо-рс тшѵ х&ірочрафйѵ х<і>31хшѵ 4ѵ ’ЛрохѵвІ^ роѵѵ); -мч ’Л-'йоѵ в»о-
Вшріоѵ. [’Аѵатйяіооір іѵ. -гі)р ’ЕтсеттірЙор то’5 Парѵааооі 0' ётоир]. ’Еѵ ’АѲ»(ѵаір 1906, о. 27 хаі 29.
') 2 т. 'Г а X т ѵ„ Ѳріухіха ѵроі |івХ4тц пері тоб ^Хызоіхоб ІВішрато; ті); кіХвшр 2араѵта ’ЕххХѵ)-
о-йѵ. (’Еѵ тт) р'.бХісО^ичэ МараоХт)). ’Еѵ ’АОі/ѵоЙ? 1905 о. 165.
5) К. И. 2»; о іо и вѵ «’АОцѵ^я. А (1891), о. 127, 4ѵ йпоог(рві<оові. ПрбХ. К. К. 2т;оіоѵ, 1-іц-
ріхта. ’Еѵ ’АѲ^ѵаір 1892, о. 13, 4ѵ 6поот)іівси>озі.
— 194 —
Отчетъ о дѣятельности Русскаго Археологическаго Института
въ Константинополѣ въ 1906 году.

Въ истекшемъ году для научныхъ занятій при Институтѣ быль комапдіі
ронаігь доцентъ Кіевской Духовной Академіи іеромонахъ Анатолій (Грпсюкъ);
послѣ него, въ копцѣ 1906 г., былъ командировалъ па одинъ годъ доцентъ Казан-
ской Духовной Академіи магистръ богословія А. О. Преображенскій.
Дѣятельность Института въ отчетномъ году выражалась:
1)	въ устройствѣ засѣданій;
2)	въ экскурсіяхъ въ Македонію; въ Никою и Бруссу;
3)	въ предварительныхъ работахъ по изслѣдованію остатковъ Студійскаго
монастыря въ Константинополѣ;
4)	въ обработкѣ добытаго научнаго матеріала и въ изданіи ученыхъ трудовъ;
б) въ пополненіи и описаніи коллекцій Института и его библіотеки.
Въ отчетномъ году состоялось три засѣданія Института, изъ коихъ одно
торжественное.
Въ торжественномъ засѣданіи 26 февраля первое сообщеніе было сдѣлано
почетнымъ членомъ Института о. Луи Пети (Боиіз Реііі) па тему: Высшіе суды
послѣдняго времени Византійской имперіи. Докладчикъ исходилъ изъ новыхъ
данныхъ изданнаго имъ документа XIV вѣка, сообщающаго имена перваго состава
высшаго судилища изъ четырехъ членовъ (хаѲоХсхоІ крітаі тйѵ 'РащаСыѵ), осно-
ваннаго въ 1329 году императоромъ Андроникомъ III Палеологомъ. Между этими
судьями было двое духовныхъ лицъ — одинъ митрополитъ (Іосифъ Апрскій) п
одинъ архидіаконъ (дикеофнлаксъ Григорій Клида) — и двое свѣтскихъ, великій
диикитъ (Зіоіхѵ^с) Глава и, наконецъ, Николай Матарапгъ. Сообщивъ, что извѣстно
<> жизни и дѣятельности этихъ четырехъ лицъ, докладчикъ остановился подробнѣе
на выясненіи значительной роли, какую играло духовенство въ дѣлѣ отправленія
правосудія въ Византійской имперіи.
— 195 —
128
Ог'птъ <1 ѵкіігелыіоі'ТН Института
Этотъ докладъ, іп. дополненномъ видѣ, напечатанъ въ выходящемъ подъ ре-
дакціею о. Нети повременномъ изданіи „Есііо* <ГОгіеп( ‘, за 1 906 г., стр. 134	138.
Второе сообщеніе было сдѣлано директоромъ Института на тему: „Оригенъ
и его занятія библейскимъ текстомъ". Плодовитость литературной дѣятельности
Оригена изумительна: по свѣдѣніямъ св. Епифанія опа достигла 6000 книгъ, но
Іерониму превысила 1000 книгъ. Сохранившіеся труды и отрывки Оригена, зани-
мающіе 9 убористыхъ томовъ Патрологіи Мішя и 1 томъ въ Аналектахъ Питры,
едва ли составляютъ одну десятую часть всего имъ написаннаго. Изъ всего громад-
наго количества произведеній Оригена наибольшее значеніе имѣли его Эксапла,
трудъ по критическому изданію библейскаго текста, представляющій весь текстъ
Библіи, расположенный въ шести столбцахъ, дающихъ параллельные тексты гре-
ческихъ переводовъ ЬХХ толковниковъ, Акплы, ( пммаха и Оеодотіоиа, а также
сирійскаго и самаритянскаго переводовъ. Этотъ обширный трудъ, высоко цѣни-
вшійся даже противниками Оригена, погибъ, вѣроятно, при взятіи Арабами г. Кесаріи
въ 653 году. Отдѣльныя части его сохранились лишь въ цитатахъ различныхъ
писателей; однако пятый столбецъ, содержавшій текстъ БХХ, переписывался съ
хранившагося въ Кесаріи оригинала нѣсколько разъ цѣликомъ, го съ критическими
примѣчаніями, то безъ нихъ, и послужилъ основою т. и. эксап.іарпоіі рецензіи
текста ЬХХ-ти толковниковъ. Съ VI вѣка начинаетъ входить въ употребленіе
особый родъ сборниковъ толкованій, называемый катспамп (цѣпями) и предста-
вляющій непрерывный рядъ извлеченій изъ комментаторовъ, относящихся къ тексту
Библіи. Обнаруженный въ сокровищницѣ Сераля въ Константинополѣ кодексъ
Восьмикпижія съ миніатюрами заключаетъ въ себѣ вмѣстѣ съ текстомъ ІДХ.
на. поляхъ рукописи, катепу цитатъ изъ Акплы, Симмаха. Ѳеодотіопа, сирійскаго
и самаритянскаго переводовъ. Какъ оказалось при изученіи кодекса, .ни цитаты
взяты изъ „Эксанлъ" Оригена и даютъ много новыхъ дополненій къ тому, что
до сихъ поръ было извѣстно изъ этого важнаго труда.
Ученымъ секретаремъ Б. А. Панченко былъ доложенъ Отчетъ о діяте.іь-
пости Института въ 1905 году.
Въ мартѣ 1906 года ученымъ секретаремъ Р. X. Лепоромъ было сдѣлано
сообщеніе о древностяхъ Трои, Микенъ и Тнриноа и показано па экранѣ до
60 снимковъ памятниковъ Микенской эпрхи но діапозитивамъ Германскаго Архео-
логическаго Института въ Ао пахъ.
ч Xх с
Третье засѣданіе состоялось 19 ноября и было посвящено сообщенію
директора Института: „Археологическая поѣздка по южной Македоніи".
Экскурсія имѣ^а цѣлью разъясненіе нѣкоторыхъ вопросовъ, возникшихъ
при изслѣдованіи Сёральскаго кодекса Восьмикпижія. Прежде всего предстояло
опредѣлить мѣстонахожденіе монастыря Богородицы Міроепасіпелыіпцы, осно-
ваннаго севастократоромъ Исаакомъ. Имѣя въ виду, что этотъ монастырь былъ
построенъ въ г. Вирѣ у устья Марицы, возможно предположить, что Вира была
— 196 —
въ 1906 іоду.	129
расположена, па мѣстѣ нынѣшней станціи Фере или Фереджикъ близь Дедеагача.
Найденные въ Фереджикѣ остатки древнихъ построекъ подтвердили это предпо-
ложеніе, соотвѣтствуя извѣстіямъ о Вирѣ у византійскихъ писателей и въ типикѣ
монастыря Міроспасителыіицы.
Въ Фереджикѣ сохранились крѣпостныя стѣны съ башнями и обращенная
въ мечеть византійская церковь основаннаго Исаакомъ монастыря. Въ церкви най-
дена стихотворная надпись, но всѣмъ вѣроятіямъ, отъ гробницы Исаака.
Перейдя затѣмъ къ развалинамъ Вноса, докладчикъ сообщилъ о находя-
щейся здѣсь въ одной изъ церквей иконѣ Богородицы Міроспасителыіицы, несо-
мнѣнной копіи съ древней иконы изъ монастыря севастократора Исаака. Интересны
двѣ надписи въ Вносѣ, относящіяся къ 504 и 1424 годамъ. Въ копцѣ сообщенія
было показано на экранѣ нѣсколько снимковъ, иллюстрировавшихъ поѣздку, древ-
ности Фереджика и Вноса, а также составленный художникомъ Н. К. Клуге планъ
церкви въ Фереджикѣ.
Болѣе подробно результаты экскурсіи изложены въ XII т. Извѣстій,
стр. 24 — 28 съ таблицами I—VI.
Во время служебной поѣздки въ Петербургъ директоръ сдѣлалъ сообщеніе
въ Императорскомъ Обществѣ любителей древней письменности па тему: „Серальскііі
Лицевой Октатсвхъ".
II.
Въ августѣ минувшаго года директоромъ Института была предпринята
поѣздка па Аоопъ и въ южную Македонію. На Аоонѣ предстояло изучить нѣкоторыя
рукописи, которыя или тожественны по содержанію съ Серальскимъ Восьмикпижіемч»,
или представляютъ сходство съ ппмъ но художественному матеріалу, заключаю-
щемуся въ миніатюрахъ. Изученіе иллюстрированнаго Ватопедскаго кодекса при-
вело кь выводу, что хотя онъ теперь начинается съ книги Левитъ, однако въ
началѣ заключалъ все Восьмикпижіе, первыя же книги Библіи утрачены. Но содер-
жанію и по художественному аппарату онъ вполнѣ сходенъ съ Серальскимъ ко-
дексомъ. Для исторіи Ватопедскаго кодекса и для ^опредѣленія его происхожденія
весьма важны записи, находящіяся ііа( бѣлыхъ листахъ пергамента; въ нихъ упо-
минаются Авраамъ Асѣпь Палеолитъ и Ярославъ, сынъ Михаила, — совершенно
новыя историческія лица изъ фамиліи болгарскихъ Асѣней. Эти новыя данныя
вызвали необходимость изслѣдованія лѣтописныхъ данныхъ объ Асѣняхъ, пересе-
лившихся въ Константинополь въ XIII вѣкѣ. Изслѣдованіе о Ватонедскомъ кодексѣ
вошло въ составъ XII тома „Извѣстій"; изслѣдованіе Ѳ. И. Успенскаго о Болгар-
скихъ Асѣневичахъ на византійской службѣ въ XIII—XIV вв. напечатано въ
XIII т. „Извѣстій" (стр. 1 —16 съ табл. 1).
Результаты наѣздки въ южную Македонію изложены въ XII томѣ Извѣстій,
посвященномъ Серальскому кодексу Восьмикнижія.
9
— 197 —
130
Отчетъ о лііятелыіоіти Института
Веспою отчетнаго года ученымъ секретаремъ Р. X. Лепоромъ была совершена
экскурсія въ Никею н Пруссу, съ цѣлью ознакомленія съ уже извѣстнымъ архео-
логическимъ матеріаломъ, представляемымъ римскими и византійскими памятниками
этихъ городовъ. Независимо отъ этой главной цѣли и несмотря на кратковремен-
ность поѣздки, г. Лейеру удалось сдѣлать нѣсколько новыхъ наблюденій.
На греческомъ. кладбищѣ Никеи находится небольшая надгробная надпись,
изданная у Сі. Реггоі, Ехріогаііоп агсііёоіоціцне (Іе Іа (іаіаііе еі (1г Іа Вііііуніе, 1.
Рагіз, 1862, р. 11. Но заключенію г. Лейера во всѣхъ (> случаяхъ на пространствѣ
надписи начертаніе М означаетъ альфу, что даетъ. ключа, къ пониманію именъ,
неясныхъ для Перро.
У сѣверо-восточныхъ. городскихъ воротъ поздняго римскаго времени вь
стѣну вложены большіе кампи отъ могилы, римскаго времени, неизвѣстнаго пока
по имени виднаго горожанина Никеи, содержащихъ его завѣщаніе. Г. Лспору
удалось сдѣлать нѣкоторыя добавленія къ извѣстному тексту этой надписи, хотя
онъ не имѣлъ возможности разрушить стѣну и возстановить надпись цѣликомъ.
Подобнаго же содержанія и вдѣланная въ другомъ мѣстѣ стѣны надпись, которая
замѣчена впервые; г. Лейеру удалось выбить нѣсколько камней и прочесть около
трети легенды, неполныхъ 13 строкъ. Въ надписи упомянуты два архонта, вѣроятно
П в. по Р. Хр., и другія должностныя лица. Небольшой обломокъ карниза позволяетъ
установить новый фактъ, что водопроводъ, сохраняющійся до нашего времени,
проведенъ императоромъ Адріаномъ послѣ 119 г., очевидно при посѣщеніи имъ
Никеи во время большого путешествія по М. Азіи въ 123 — 124 г. Надгробная
надпись нѣкоего садовника съ замысловатымъ именемъ	замѣчательна ука-
заніемъ, что онъ жилъ въ Эліевой филѣ. Это свидѣтельствуетъ о сохранявшемся
чисто территоріальномъ значеніи филъ. Г. Леперомъ замѣчены были остатки зданія
эллинистической или римской эпохи. Надъ поверхностью земли виднѣется карнизъ,
лежащій отчасти на гладкой стѣнѣ, отчасти на колоннахъ. Несомнѣнно, что нижняя
часть зданія уцѣлѣла, и раскопки его увѣнчалпс бы успѣхомъ.
Въ Бруссѣ, на западной сторопѣ древняго акрополя, замѣчены остатки
небольшого портика съ симметрично расположенными въ одинъ рядъ нятью ком-
натами пли магазинами, длиною въ цѣломъ 60 шаговъ. Ясно различаются пять
дверей, изъ которыхъ одна с^хращыась цѣликомъ съ перекрывавшей ее аркою.
На сѣверо-восточной сторопѣ акрополя въ 1905 г. были разобраны старыя крѣ-
постныя ворота Хпсар-капу1 устроенныя, повидимому, въ тревожное время копца
римской имперіи (III—IV в. по Р. X.). При этомъ было извлечено нѣсколько
камней съ надписями. Всѣ опи одного типа: высокіе пьедесталы приблизительно
квадратной формы въ разрѣзѣ, около | метра шириною и въ 1 метръ вышиною, съ
карнизами сверху и снизу, съ надписями па одной передней сторопѣ. Отчасти они
служили постаментами для статуй, отчасти входили въ составъ надгробныхъ памят-
никовъ. Надписи называютъ имена нѣсколькихъ видныхъ гражданъ Прусы II—III вв.
— 198 —
іп, 1906 году.
131
по Г. Хр., упоминаемыхъ, между прочимъ, въ перепискѣ Плинія Младшаго съ
императоромъ Траяномъ.
Мѣстный музей древностей, устроенный въ 1904 г. заботами бывшаго
вали Ферида-напш и Азми-бея, инспектора турецкихъ школъ, заключаетъ въ себѣ
тщательно собранныя надписи и другія древности изъ Пруссы и окрестностей.
Въ настоящее время вышелъ превосходный каталогъ музея, составленный г. Мен-
делемъ по порученію турецкаго правительства (6Т. Менсіеі, Саіакщтіе (Іез інопн-
ніені8 рггес8, гошаііш еі Ьухапііпй (Іи Микёе Ііпрёгіаі Ойошап (Іе Вгоизве, въ ВнІ-
ІеГін (Іе Соггеярошіапсе Пеііёішріе, 1909, р. 245 — 435, съ 3 таблицами) Ученый
секретарь Липеръ имѣлъ возможность разсмотрѣть неизданныя тогда надписи, среди
которыхъ обратилъ вниманіе па рядъ надгробныхъ памятниковъ изъ области Котіея
во Фригіи.
Нѣкоторые изъ этихъ камней несомнѣнно христіанскіе, отчасти стихо-
творные, приблизительно III—IV в. по Р. X. Всѣ имѣютъ одинъ и тотъ же
характеръ: грубыя рельефныя изображенія усопшихъ съ орудіями ихъ запятій
(запрлжепнымп въ плугъ быками, серпами, пилами, прялками, веретенами); над-
писи перечисляютъ цѣлый рядъ именъ родственниковъ, причемъ особенно часты
имена Домна, Кирилла и Трофима (пли Домны, Кириллы и Трофимы — трудно
разобрать). Интересны приписки: „сыновья христіане похоронили отца“, „христіа-
нину христіане", „христолюбивому мужу".
Интересны далѣе въ музеѣ фрагменты мраморнаго сосуда (моЛорб^Ора)
грубой работы съ рельефными изображеніямъ и остатками выпуклой надписи,
составленной пзь текста прор. Исаіи, 12, 3 н псалма 28, 3: „почерпкйте воду
въ радости, ибо гласъ Господень надъ водами". Сосудъ былъ предназначенъ для
освященной поды. См. теперь Ліеікісі, Саіакщие (Іе Мизёе <1п Вгоіцяс, А: 133
(ВііИ. (Іе Согг. НеІІ., 1909, р. 3(57).
Наконецъ въ Мудапіи при посредствѣ бывшаго русскаго вице-консула удалось
списать двѣ надписи, выкопанныя подъ древпимъ акрополемъ и у древняго же
водопровода и свидѣтельствующія о бывшемъ здѣш> святилищѣ Асклипія Діорнгита
(т. е. живущаго въ каналѣ).
Командированный для запятій подъ руководствомъ Института доцентъ
Кіевской Духовной Академіи іеромонахъ Анатолій (Грисюкъ) занимался изуче-
ніемъ сирійскаго языка и литературы, готовя работу по исторіи сирійскаго мона-
шества. Съ той же цѣлью онъ совершилъ поѣздку въ Сирію, Іерусалимъ в на Аоонъ.
ПІ.
Институтъ приступилъ въ копцѣ 1906 года къ изслѣдованію остатковъ
Студійскаго монастыря въ Константинополѣ (нынѣ мечеть Имрахоръ-джами). Съ
окончаніемъ, по первоначальному плану, работъ въ мечети Кахріэ, составившихч.
содержаніе XI тома „Извѣстій", предстоялъ выборъ другого крупнаго памятника
9*
— 199 —
132
Отчетъ о ІІ.ЛТСЛІ.ІК» іп Института
для изслѣдованія. Институтъ остановился на мечети ІІмрахоръ. Она уступаетъ
Кахріэ но цѣнности художественнаго матеріала, по но общеисторическому своему
значенію, по воспоминаніямъ, которыя съ памятникомъ связаны, спеціально уія
русскихъ, получившихъ отсюда уставь Кіево-Печерской .Іавры, остатки Студійскаго
монастыря представляются одной изъ благодарнѣйшихъ темь для исторической
археологіи и топографіи Константинополя.
Изслѣдованіе ІІмрахоръ представляется неотложнымъ въ виду нолуразру
шейнаго состоянія базилики и въ виду предположенныхъ турецкимъ правитель-
ствомъ ремонтныхъ работъ для возстановленія мусульманскаго богослуженія нь
этой базиликѣ.
Къ концу отчетнаго года исполнено слѣдующее. Во-первыхъ, спятъ планъ
внѣшнихъ частей базилики, атріума (поскольку таковой сохранился) и паренка.
Во-вторыхъ, изслѣдованіе цистерны при ІІмрахоръ позволило впервые установигь
связь между нею и базиликою, а равно опредѣлить наличность галлерей, примы-
кающихъ къ цпстерпѣ, чѣмъ положено начало топографіи Студійскаго монастыря.
Въ отчетномъ году печаталось одновременно три тома „Извѣстій" Инсти-
тута, сопровождаемые тремя большими атласами таблицъ іп-ГоІіо.
Осенью было наконецъ закопчено печатаніе Х-го тома, содержащаго „Ма-
теріалы для древностей Болгаріи. Абоба-Плиска", съ 58 рисунками въ текстѣ п
съ атласомъ въ 117 таблицъ, содержащихъ свыше 1300 чертежей, рисунковъ н
фотографій. Атласъ исполненъ автотипіей Ангереръ и Гешль въ Вѣнѣ. Текстъ
содержитъ 21 главу, два приложеніи и указатель. Въ немъ личному составу'при-
надлежатъ слѣдующія статьи.
Гл. I „Историко-археологическое значеніе Абобы и ея окрестностей. Рас-
копки. Наименованіе древняго поселенія", затѣмъ гл. VI „ПадпіісіС староболгарскія"
и гл. VIII „Неизвѣстное письмо. Древнѣйшіе знаки письма" составлены директо-
ромъ Института; имъ же совмѣстно съ г. ІПкорпылом составлена гл. XXI „Вновь
открытая надпись Омортага. Столицы древнихъ болгаръ". Главы II и ІП „Геогра-
фическій обзоръ" и „Укрѣпленія Абобской равнины", IV „Постройки вь Абобскомъ
укрѣпленіи", главы о строительномъ матеріалѣ (V), знакахъ па немъ (VII). рисун-
кахъ па камняхъ и скульптурныхъ фрагментахъ (IX), домашнемъ бытѣ (ХП),
оружіи (XIII), снабженіи водой (XIV , курганахъ (XV), мегалитическихъ памят-
никахъ (ХѴП), о памятникахъ въ окрестностяхъ (XVIII), о нѣкоторыхъ дорогахъ
пост. Болгаріи (XIX), о земляныхъ укрѣпленіяхъ Болгаріи (XX и Приложеніе II) —
всѣ эти главы, цзтцк^пх^ важнѣйшей является IV, описаніе построекъ Абобскаго
укрѣпленія, принадлежатъ члену Института, директору гимназіи вь Варнѣ Карлѵ
В. Шкорпилу, безспорно лучшему знатоку и заслуженному изслѣдователю древ-
ностей восточной Болгаріи. Затѣмъ часть гл. ѴІ-ой обь античныхъ надписяхъ и
указатели составлены уч. секр. Леперомъ, гл. XI „Византійскія печати и монеты"
и прилож. I „Печать багатура Хотина" составлены уч. секр. Панченко. Профессоромъ
— 200 —
въ 190С году.
133
С.-Петербургскаго университета Д. В. Айналовымъ написана глава X о церковныхъ
предметахъ и украшеніяхъ, д-ромъ Еллихомъ въ Прагѣ подробно изучены найденные
черепа въ связи съ черепами пынѣніпнхъ обитателей Болгаріи и Камскихъ Болгаръ
па Волгѣ.
Альбомъ, таблицъ обработанъ К. В. Шкорниломъ и исполненъ художникомъ,
И. К. Клуге.
Слѣдующій XI толь, содержащій изданіе* мозаикъ и архитектуры мечети
Кахріэ и изслѣдованіе О. II. Шмита объ исторіи, архитектурѣ и мозаикахъ этого
храма, еще пе законченъ печатаніемъ, и о пемъ будетъ сказано въ слѣдую-
щемъ Отчетѣ.
Наполовину отпечатанъ, и XII томъ, содержащій изслѣдованіе директора
Института о Серальскомт, кодексѣ Восьмикпижія. Подготовляется сопровождающій
это изслѣдованіе альбомъ снимковъ, съ миніатюръ Серальскаго, Смирнскаго и Ва-
топедскаго кодексовъ Октатевха.
V.
Пріобрѣтенная въ 1905 г. часть деревяннаго складня, содержащая рядъ
художественно исполненныхъ отдѣльныхъ образковъ, и композицій, съ славянскими
подписями при нихъ, изслѣдовала была въ отчетномъ, году директоромъ Института.
Статья эта напечатана въ Отчетѣ Института за 1905 годъ.
Въ виду большихъ расходовъ па изданія въ отчетномъ 1906 году. Инсти-
тутъ, воздерживался отъ пріобрѣтенія древностей для музея. Можно отмѣтить лишь
надгробный камень въ видѣ грубо высѣченнаго креста съ сильно расширяющи-
мися копцами, съ надписью, относящейся къ, раппе-христіанскому времени. Погре-
бена была подъ этимъ крестомъ нѣкая Аммія Астрагала, дочь Александра и Домны.
Интересно имя ’Аатрауала;, обозначающее мастера или продавца игральныхъ картъ.
Г. Фотіади въ Смирнѣ доставлено 5 фотографій съ пергаменнаго кодекса
Евангелія съ миніатюрами, находящагося въ Кпркидже близь древняго Ефеса.
Монетъ поступило въ 1906 году:
византійскихъ — 13 золотыхъ, 18 серебряныхъ и 39 мѣдныхъ;
греческихъ — 19 серебряныхъ и 102 мѣдныхъ;
римскихъ — 15 серебряныхъ и 60 мѣдныхъ;
восточныхъ и западныхъ средневѣковыхъ — 6 серебряныхъ и 14 мѣдныхъ.
Всего пріобрѣтено покупкоір 13 золотыхъ, 21 серебряная и 87 мѣдныхъ.
Кромѣ того 36 серебряныхъ и 126 мѣдныхъ монетъ пожертвовано Институту
іт. 11. А. Зиновьевымъ, г. Вазономъ, Е. К. Вальтеромъ, Н. Г. Сухотинымъ и С. В.
ѵ \ IX' I
Іухолкою. \ / \ XX
Среди пріобрѣтенныхъ византійскихъ золотыхъ монетъ заслуживаютъ упо-
минанія монеты, прекрасной сохранности, Евдокіи, Анастасія, Василиска, Никифора
и Ставракія, Артемія п Юстиніана Ринотмііта, а также неизданный варіантъ
Маврикія.
— 201 —
134
Отчетъ о дія ге.п.ностіі Института
Изъ другихъ византійскихъ монетъ, пріобрѣтенныхъ въ 1906 г., заслу-
живаютъ упоминанія серебряныя монеты Михаила I съ Оеофилактомъ, Михаила II
или III безъ соправителей, варіанты монетъ Михаила VII Дуки. \ 111 Палсолога,
Андрониковъ И п III; изъ мѣдныхъ — рѣдкая монета императрицы Ирипы н
варіанты для монетъ Тиверія п Маврикія, а также Манунла 1.
Изъ греческихъ монетъ наиболѣе интересны 14 различныхъ монетъ Кизяка,
изъ нихъ нѣсколько новыхъ варіантовъ; нііоннскихъ городовъ Милетоио.ія и Парія,
городовъ Иисидіи и Иамфііліи, паройвскихъ царей, Кесаріи Каппадокійской п
Антіохіи.
Приведеніе въ порядокъ и изученіе нумизматической коллекціи Института,
особенно монетъ греческихъ городовъ Малой Азіи п византійскихъ, составило
предметъ запятій ученаго секретаря Р. \. Ленора. Византійская нумизматика со вре-
мени Сабатье находится въ застоѣ (лини, вь 1908 г. вышелъ въ свѣтъ двухтомный
Саіаіо^ие о! іііе Інірегіаі Вухапііпе Соііш іп СІіе Вгііізѣ Міікспіп 1») ІГ. ІГгоМс
Слѣдуетъ провѣрить прежнія опредѣленія и войти въ детальное разсмотрѣніе
варіантовъ. Многочисленные въ коллекціи Института варіанты монетъ Тиверія-
Копстаптипа и Маврикія даютъ возможность установить высокую технику для
тѣхъ изъ иихъ, которыя чеканены въ Оеуполѣ (Антіохіи). Масса византійскихъ
анонимныхъ монетъ съ изображеніемъ Іисуса Христа отнесены у Сабатье къ
одному царствованію Іоанна Цимисхія, по несомнѣнно онѣ чеканились н при
позднѣйшихъ императорахъ (Ср. Извѣстія, X, стр. 299).
Моливдовуловъ было пріобрѣтено въ 1906 г. всего 132. Между янмп
встрѣчаются императорскія и патріаршія печати. Ученый секретарь Б. \, Пан-
ченко продолжалъ составленіе Каталога моливдовуловъ коллекціи Г^исгиТу га
(А"І\« 301 — 500, см. Извѣстія, т. XIII, стр. 78—151, съ 7 таблицами).
Въ библіотеку Института за отчетный годъ поступило покупкой и по-
жертвованіемъ 754 тома при 298 попыхь названіяхъ, что доставляетъ съ прежними
всего 7023 названія въ 17285 томахъ.
тт		\ \
Пожертвованія поступили отъ Императорской Публичной Библіотеки, оть
Императорской Академіи Художествъ, Ііоролевскпхъ Музеевъ вь Берлинѣ и оть
слѣдующихъ лицъ: Еп. Евдокима; архим. Каллиника Деликаписа (аоучц. К. Делі-
хаѵт]?); іером. Анатолія; Алексѣевой, М. И.; Бартольда, В. В.; Виганда, Т. (Тѣ.
ХѴіецаінІ); Джеффри, Г. ((I. .ІеЙегу); Дмитріевскаго, А. А.; Ивзііса, А. (А. I.
Еѵаіш); Кондакова^ И. II.; Ку .таковскаго, ІО. А.; Ламбаки, Г. (Г. Ааркіхѵ(); Лиха-
чева, И. II.; о. Нети (Ь. Рсііі); Преображенскаго, А. ().; Смирнова, С.; Сырей-
іцпкова, И. И.; Успенскаго, А. II.; ПІлюмбергера, Г. ((». Ксѣіишѣег^ег); Хапепко, Б. II.
Изъ болѣе цѣнныхъ пріобрѣтеній вь 1906 г. возможно упомянуть: 7 новыхъ
томовъ роскошнаго изданія Вгеѵіагіпіп Сгішаіи; новое изданіе Кеаі-Епсукіораеіііе
ійг ргоЕейЕаіііійсѣе Гѣеоіо^іе; Хапепко, Древности Иридпѣнровья; Еапскогоіізку,
Вег Вош ѵоп Ацнііеуа.
— 202 —
въ 1906 году.
135
Институтъ вступилъ въ обмѣнъ изданіями съ Національнымъ Институтомъ
въ Женевѣ, Чешской Академіей Императора Франца-Іосифа въ Прагѣ, съ Націо-
нальнымъ Университетомъ въ Дойнахъ и съ Тюбингенскимъ Университетомъ.
Рукописей было пріобрѣтено въ 1906 г. 30 греческихъ. Купленъ бу-
мажный XVІИ в. сборникъ, содержащій сочиненія писателя того же времени
Дорооея Вулпсмы. Въ виду недостаточности свѣдѣній объ атомъ филологѣ, жившемъ
нч. Австріи и Германіи, сообщаемъ нижеслѣдующія свѣдѣнія о составѣ пріобрѣ-
теннаго Институтомъ сборника: 1) ’АтоХоуіа ДюроѲёоо Іеророѵауоо ВоиХ7]ар.а
той ’ІОах^с;, "Оті тсаѵта^ 8еі [Затсті^еіѵ аіретіхоо^ хтХ. 2) Пері т7^ хата лѵеора
оиууеѵеіа^. 3) 2тсобоао[іа ДшроОеоо Еерор.оѵа/оо тоо ВоиХтрца тгері тоо ауісо хаі
роатт|ріб)ооо5 ророо. 4) Тф тсаѵауіапати хаі себаоріытатір оіхонреѵіхф катріаруу]
х. Хеосротір . . . ДырбОеод іерорбѵаус^ б ВоиХт^арас;. Іпсір.: "Отс |Аѵ ттаѵауіштате
оёалота еіс. Іп ѣпе: Пері тг^ хата тсѵеора ооууеѵеіа^ (вторая статья).
Далѣе пріобрѣтены: „Христіанское воспитаніе1' (Хрютіаѵіхт) паі&аушуСа)
Григорія Молдавскаго и Никодима Наксосскаго, бумажная рукопись ХА1ГІ в.;
Діатауаі тйѵ ауісоѵ акоатблшѵ, того же вѣка бумажный списокъ; затѣмъ XIX в.
три рукописи — одна каноническая (Інс.: Пері ааѲеѵойі; блоб ѵа уіѵеі хаХоут^рое) и
двѣ географическія (гО5осторіх6ѵ. ’Ар. 1. ’Акд то Ви^аѵтюѵ ёсор тт?/ѵ ѲеооаХоѵіхт]ѵ хтХ.
и Пері т^ѵ Варѵаѵ).
Кромѣ того, у наслѣдниковъ церковнаго регента Килцапиди (роіхлхо8іоао-
халое II. Г. Кт]Хт^аѵІ§7)5) пріобрѣтена коллекція литургическихъ рукописей съ
потными знаками, состоящая изъ 23 книгъ. Въ томъ числѣ находится неизданный
трактатъ самого Килцапиди о церковной музыкѣ, четыре различныхъ редакціи
часто встрѣчающагося (въ коллекціи Института имѣющагося) „Руководства но музы-
кальному искусству1' (ЕтіріЗіа тѵ^ роозгх.7^ тёуѵѵ^), и рядъ богослужебныхъ книгъ,
писанныхъ па бомбицпиѣ и бумагѣ, весьма четкихъ и исправныхъ. -Ата коллекція
заслуживаетъ, повидимому, вниманія спеціалистовъ по церковной музыкѣ.
— 203 —
Отчетъ о дѣятельности Русскаго Археологическаго Института
въ Константинополѣ въ 1907 году.
Въ 1907 году состоялъ прикомандированнымъ къ Институту для научныхъ
занятій доцентъ Казанской Духовной Академіи магистръ богословія А. О. Преобра-
женскій. Вновь командированъ срокомъ на два года оставленный при Император-
скомъ Казанскомъ Университетѣ для подготовленія къ профессорскому званію Д. II.
Шестаковъ.
Дѣятельность Института за отчетный годъ выражалась:
1)	въ устройствѣ засѣданій;
2)	въ обработкѣ научныхъ матеріаловъ и изданіи ученыхъ трудову,
3)	въ разработкѣ и приведеніи въ порядокъ коллекцій Ппетитуп», а рікже
въ пополненіи его музея и библіотеки.	р \
Въ отчетномъ году состоялось два засѣданія Института, изъ коихъ одно
торжественное.
На торжественномъ засѣданіи 11 марта было сдѣлано сообщеніе директоромъ
Института: „Асѣни въ Константинополѣ въ XIII и XIV столѣтіяхъ".
Ѳто сообщеніе, въ дополненномъ видѣ, напечатано въ XIII томѣ „Извѣстій",
подъ заглавіемъ: „Болгарскіе Лсѣневичи пі византійской службѣ вь XIII — XIV
вѣкахъ".	р
Второе сообщеніе было сдѣлано ученымъ секретаремъ Б. А. Панченко на
тему „Студійскій монастырь".
Студійскіі^ монастырь является самымъ извѣстнымъ, самымъ славнымъ среди
монастырей Константинополя. Въ его стѣнахъ возбуждались наиболѣе существенные
вопросы, сталкива.цит^ самые жгучіе интересы
имя попадается
Нашимъ
влялся большой
копье, которымъ
византійской духовной жизни. Его
весьма часто на страницахъ византійскихъ историковъ.
русскимъ стариннымъ паломникамъ Студійскій монастырь предста-
святыпей Цареграда: въ немъ хранились мощи I. Крестителя,
прободенъ былъ Христосъ, показывалась гробница Ѳеодора Студита,
— 204 —
Отчетъ п дѣятельности Института въ 1907 году.
137
По узкому, кривому
окнами и дверьми,
гранитными колоп-
же турецкое зафіе
бывшаго для русскихъ чернецовъ и книжниковъ идеаломъ исповѣдника вѣры, хра-
нителя каноновъ и устроителя монашескаго общежитія.
Съ сознаніемъ большой отвѣтственности мы приступили, по порученію
Г. Директора Института, къ изслѣдованію и описанію монументальныхъ остатковъ
и исторіи Студійскаго монастыря, считая это прямой задачей Института, притомъ
неотложною, такъ какъ стѣны полуразрушеннаго храма долго не простоятъ.
Проѣзжая но желѣзной дорогѣ между станціями Псаматіей и Едикуле,
среди пустого, пока пе застроеннаго мѣста, на пригоркѣ, мы видимъ древнее зданіе,
по внѣшности громадный каменный сарай съ черепитчатой двускатной крышей,
впереди ветхая апсида, сзади некрасивый усѣченный мипаретт.
переулку, огибая высокую стѣну базилики съ заложенными
подходимъ къ низкому турецкому крыльцу съ двумя древпими
нами. Оставляя за собою по обѣимъ сторонамъ одноэтажное
пли текке (монастырь), вступаемъ въ небольшой дворъ съ фонтаномъ по серединѣ
йодъ деревяннымъ навѣсомъ. Кругомъ мусульманскія могилы. Изъ-за высокихъ
старыхъ деревьевъ кладбища виднѣется фасадъ базилики съ роскошнымъ мрамор-
нымъ карнизомъ и колоннами. Это живописный уголокъ стараго Стамбула. Открывъ
деревянную дверь, входимъ въ полутемный парникъ; тамъ, па деревянномъ по-
мостѣ, устланномъ циновками, Турки еще творятъ намазъ по пятницамъ. Главныя
царскія двери въ самый храмъ завалены изнутри. Направо черезъ боковую камеру,
гдѣ основаніе минарета, выходимъ въ небольшой фруктовый садъ, разбитый на
сподахъ византійской цистерны, слѣва базилика. Пробираясь по высокой травѣ,
заглядываемъ въ окна, закрытыя рѣшотками. Внутри полная руина. Крыша прова-
лилась надъ большей частью зданія, по бокамъ колонны въ два этажа, нижнія изъ
дорогого зеленаго мрамора, по лишь часть, прочія грубо поддѣланы турками, увез-
шими подлинныя при постройкѣ мечети Сулеймапіе. Верхнія колонны деревянныя,
тоже турецкая работа. Хоры сохранились ближе къ апсидѣ ;іі надъ входомъ.
Теперь хоры не доступны, тамъ осиные улья и птичьи гщ зда ... На полу базилики
лежатъ обломки деревянной настилки, подъ которой скрытъ роскошный мозаичный
волъ. Землетрясеніе, бывшее 15 лѣтъ тому назадъ, сдѣлало мечеть негодной для
богослуженія; попасть внутрь ея возможно черезъ окно апсиды по приставной
лѣстницѣ пли выломавъ завалепнуіц изнутри главную дверь. Таково жалкое состояніе
знаменитаго Студійскаго храі^а, иыпѣ единственной базилики въ Константинополѣ.
Четырнадцать вѣковъ тому назадъ въ его стѣнахъ горѣла яркимъ, свѣтомъ высокая
духовная жизнь.
Черезъ нѣсколько лѣтъ послѣ того, какъ при императорѣ Ѳеодосіи Младшемъ
были отстроены сухопутныя стѣны, донынѣ окружающія городъ, когда кварталъ
Золотымъ Вороіь оказался внутри городской черты, патрикій Студій выстроилъ
монастырь, называвшійся по его имени та ЕтооЗіоо, что по русски лучше переда-
давать: Студіевъ, а не Студійскій, монастырь. Строитель, патрикій и консулъ Флавій
— 205 —
138
Отчсті. п гЬітелыіости Пнсгкту та
Студій, происходилъ пз'і. знатнаго римскаго рода, котораго имя встрѣчается и нь
перепискѣ Амвросія и Златоуста, и въ императорскихъ новеллахъ. По словамъ
житія Оеодора Студита основателемъ монастыря былъ нѣкій мужъ изъ знатныхъ
и могущественныхъ (т. е. богатыхъ), почтенный званіями патрикія и іпіата. По
записи въ рукописи, панисаппой въ XI н. вѣроятію въ Студійскомъ монастырѣ
и нынѣ хранящейся въ Венеціи, Студій считался блаженнымъ. Въ одной Парижской
рукописи о немъ сохранились дальнѣйшія свѣдѣнія. Оказывается, чго Студій строилъ
ігь городѣ различныя странпонріимницы и богадѣльни, обезпечивая пхь имуществомъ;
что онъ былъ пораженъ слѣпотою и исцѣленъ чудомъ архангела Михаила. Если
въ этой легендѣ есть зерно истины, то. вѣроятно, Студій строилъ церкви прежде
всего во имя Михаила. Извѣстно, что въ честь архангела Студій построилъ храмъ
въ г. Паколіи.
Что касается даты построенія, то по словамъ Никифора Каллиста, писателя
поздняго п пе всегда достовѣрпаго, надъ входомъ Студійскаго монастыря было на-
чертано двустишіе, гласящее въ переводѣ: „Орудій построилъ сей великолѣпный
храмь и за то получилъ щедрую награду — консульскій жезлъ". Свпда относитъ
эти стихи также къ Студійскому монастырю. Возможно, что эта падіпісь дѣйстви-
тельно существовала надъ входомъ, хотя изъ того пе слѣдуетъ, чтобы она отно-
силась ко времени самого Студія.
'Гакъ какъ извѣстно, что Студій былъ консуломъ въ 454 г. одновременно
съ побѣдителемъ Гунновъ Лэціемъ, то по буквальному смыслу двустишія монастырь
былъ отстроенъ ранѣе 454 г.
Но по точному свидѣтельству превосходнаго источника — Пасхальной хро-
ники, хронографа Ѳеофана и затѣмъ позднѣйшаго Кедрина, Студійскій храмъ
(не монастырь) былъ построенъ Орудіемъ на шестомъ году царствованія Льва I,
т. е. въ 463 г. Хроника Георгія Мопаха и самъ вышеупомянутый Каллистъ,
читавшій двустишіе па Студійскихъ воротахъ, относятъ постройку ко времени
патріаршества Геннадія и царствованія Льва, т. е. позже 454 г. Однако, нельзя
думать, что хотя бы только церковь, не говоря о вс^мт^ монастырѣ, могла быть
отстроена за одинъ годъ. Шестой годъ Льва слѣдуетъ считать датою окончанія
и освященія храма, и тѣмъ возможно примирить разногласіе источниковъ.
Есть извѣстіе, что монастырскій храмъ былъ выстроенъ на мѣстѣ при-
ходской церкви, лежавшей — до постройки Ѳеодосіевыхъ стѣнъ — за чертою
города Константина Великаго.
Слѣдуетъ признать') позднѣйшимъ преувеличеніемъ извѣстія, будто при
самомъ основаніи мопастырд^ъ немъ было собрано 1000 монаховъ. Въ наиболѣе
цвѣтущихъ обителяхъ А в. число братіи едва ли достигало такой цифры. Источ-
ники указываютъ, откуда Студій взялъ ядро братіи и уставъ — изъ монастыря
„Неусыпныхъ" (акимитовъ). Во время Студія акимитскій монастырь (его са-
мой достоверной колоніей былъ иапгь Студіевъ монастырь) былъ прославленъ
— 206 —
въ 1907 году.
139
< ВОИМ'Ь игуменомъ св. Маркелломъ, который одолѣлъ семью временщиковъ готовъ
Гаипы и Лрдавурія; монастырь „акимитовъ" занималъ первое мѣсто среди обителей
Константинополя. Онъ былъ расположенъ (по заключенію о. Паргуара) на азіатской
сторонѣ Босфора въ нынѣшней мѣстности Чибукли; по въ XII в. русскій палом-
никъ Антоній Новгородецъ застаетъ Акимитовъ уже внутри юродскихъ стѣнъ,
у Золотого Рога. Своимъ прозвищемъ акимиты обязаны тому, что въ ихъ монастырѣ
служба не прекращалась круглыя сутки, для чего братія была раздѣлена на три
смѣны. Первоначальный уставъ акимитовъ, отказывавшихся отъ всякаго труда и
заботъ о насущномъ, вызналъ столько нареканій, что въ V вѣкѣ названный игу-
менъ ихъ св. Маркеллъ счелъ долгомъ приспособить уставъ къ жизни.
Наврядъ ли Студій взялъ отъ акимитовъ болѣе, чѣмъ игумена съ пѣсімль-
кнми монахами. Правило акимитовъ, хотя бы смягченное, не соблюдалось въ его
монастырѣ; по крайности во времена Ѳеодора у Студитовъ были перерывы между
службами. Въ вопросѣ же о трудовой жизни Студійское правило было даже про-
тивоположно Акимитскому. Какъ на самыя вѣроятныя заимствованія у Акимитовъ,
слѣдуетъ указать па традиціонную въ Студіевомъ монастырѣ любовь къ книжному
просвѣщенію и къ богословской полемикѣ.
Ранняя исторія Студіева монастыря, до икопоборцевъ и Ѳеодора, почти не
извѣстна. Уцѣлѣло нѣсколько именъ игуменовъ среди соборныхъ подписей. Па вто-
ромъ Никейскомъ соборѣ 787 г., возстановившемъ почитаніе иконъ, участвовалъ
пгумепъ Савва, черезъ 10 лѣтъ находившійся въ ссылкѣ, не извѣстно за что.
Прямо солнечнымъ свѣтомъ озаряется исторія монастыря при преемникахъ
иконоборца императора Константина въ копцѣ VIII в. Является игуменъ Ѳеодоръ,
личность до такой степени крупная и извѣстная преимущественно по оставленнымъ
имъ сочиненіямъ, что не много въ исторіи фигура., столь ясныхъ и законченныхъ.
Онъ родился въ семьѣ, если не аристократической, то принадлежавшей къ высшему
землевладѣльческому и служилому классу, пропитанной идеями 'рш-тіанскаго про-
свѣщенія, подвижничества и аскетизма. Бъ такихъ византійскихъ ісемьяхт. являлись
христіанскіе подвижники и стойкіе люди. Весь родъ во главѣ съ старцемъ Плато-
номъ удаляется на одно изъ своихъ помѣстій, расположенное на азіатскомъ берегу
Мраморнаго моря, и основываетъ обитель. Среди всѣхъ выдѣляется молодой Ѳеодоръ
своей безграничной ревностью къ самоотреченію, грубому труду рядомъ съ изу-
ченіемъ Писанія, каноновъ и отцовъ церкви, особенно Василія В., теоретика мо-
нашества. Онъ быстро становится душою общипы и реформируетъ ея организацію
въ строго аскетическомъ духѣ. Извѣстію его первое выступленіе на церковно-поли-
тическое поприще съ открытымъ и рѣшительнымъ протестомъ противъ пезаконпаго
брака молодого императора Константина съ придворной дамой его матери, прихо-
дившейся самому Ѳеодору родственницей. Никакія увѣщанія и личные шаги импе-
ратора и его\ювой супруги не повліяли па Ѳеодора, а такъ какъ его голосъ
былъ уже вліятеленъ, то его пришлось отправитъ въ ссылку.
— 207 —
110
Отчетъ о дѣятельности Института
По сверженіи Константина Ѳеодоръ вернулся въ свой Саккудіопъ, но
арабскіе набѣги заставили его въ скоромъ времени переселиться и перевести
братію въ городъ, именно въ Студійскій монастырь, находившійся въ запустѣніи,
повидимому, послѣ преслѣдованій иконоборца императора Константина Конропнма.
Въ немъ осталось всего 10 —1‘2 монаховъ.
Въ теченіи первыхъ 8 лѣтъ игуменства Ѳеодора Студійскій монастырь
пользовался спокойствіемъ. Йодъ дѣятельнымъ управленіемъ Ѳеодора, вникавшаго
во всѣ мелочи монашескаго обихода, давшаго братіи твердыя, хотя и не суровыя
правила службы и жизни, своимн проповѣдями объединившаго братію въ служеніи
Богу, идеаламъ дѣятельнаго подвижничества, Студійскій монастырь процвѣлъ, и
число монаховъ достигло тысячи. Затѣмъ въ теченіи 36 лѣтъ до торжества право-
славія въ 843 г. настало время тяжелыхъ испытаній, въ которыхъ Студнты, свер-
стники и ученики Ѳеодора, покрыли себя безсмертной славой въ лѣтописяхъ
православной церкви. Студійскій монастырь явился центромъ борьбы за икопопо-
читапіе и, вмѣстѣ сч. тѣмъ, оппозиціи ревнителей чистоты вѣроученія противъ
вмѣшательства государственной власти, противъ оппортунизма со стороны патріар-
ховъ. Обстоятельства ятой борьбы хорошо извѣстны изъ переписки и другихъ
твореній Ѳеодора, изъ жизнеописаній его самого и его учениковъ. Значеніе этой
борьбы далеко не временное и не мѣстное. Судьбы Студитовъ интересовали все
христіанство, съ римской церковью во главѣ; отстаиваемыя Ѳеодоромъ начала
церковной независимости, свободы религіозной совѣсти, направленной па охрану
каноновъ во всей ихъ чистотѣ и незыблемости, были формулированы пмь настолько
опредѣленно, даже рѣзко, и защищались настолько самоотверженно и беззавѣтно,
что жизнь Ѳеодора п его учениковъ представляетъ изъ себя замѣчательную стра-
ницу въ исторіи человѣческаго духа. Въ подробноеги, хорошо япаѣомыя изъ
церковной исторіи, мы не входимъ при настоящемъ случаф.
Вслѣдъ за торжествомъ православія въ 843 г., при цмнерагрпцѣ Ѳеодорѣ,
игуменомъ Студитовъ былъ поставлена» Навкратій, старшій ученикъ Ѳеодора и его
намѣстникъ въ годы изгнанія. При немъ запустѣвшій монастырь, видавшій вь
стѣнахъ своихъ военную силу, снова процвѣлъ, какъ свидѣтельствуетъ житіе
Навкратій. Однимъ изъ первыхъ Шагова» ожившаго монастыря было перенесеніе
останковъ Ѳеодора съ о-ва Приикпно въ 844 г. Въ процессіи участвовали, кромѣ
братіи обоихъ монастырей Ѳеодора, весь городъ во главѣ са» иатр. Меѳодіемъ и
ими. Ѳеодорой. Этотъ актъ означавъ полное торжество Студитовъ; но часть ихъ,
усердная не но разуму, вовлекла себя вь столкновеніе са» патріаршей властью.
У нихъ было на памяти, кака» иха» учитель отстаивала» права церкви и вѣры при
патріархахъ Тарасіи и Никифорѣ, и они претендовали па контроль дѣйствій иатр.
Меѳодія. Но настало другое время, дѣйствовали иные мотивы, иные люди; бороться
съ православными патріархами оказалось труднѣе, чѣмъ съ еретикамп-иконоборцами.
Кромѣ этихъ зилотовъ существовала благоразумная часть, и вь монастырѣ пошли
раздоры. Патріархъ Меѳодій потребовалъ безусловнаго подчиненія дисциплинѣ и
— 208 —
пъ 1907 гоіу.
141
даже осужденія Студнтамн тѣхъ писаній Оеодора, которыя были направлены
противъ патріарховъ Тарасія и Никифора. Дѣло дошло до того, что Меоодій
предалъ упорствующихъ Студитовъ, анаосмѣ и лишенію духовнаго сапа. При
этомъ патріархъ нашелъ себѣ поддержку въ монахахъ славпой въ то время святой
горы Впоиискаго Олимпа, во главѣ съ однимъ ігзъ ихъ игуменовъ св. Іоанникіемъ.
Составители житія Іоанникія не щадятъ сильныхъ словъ» противъ Студитовъ. Въ
свою очередь упорствующая часть Студитовъ. сама отказалась имѣть общеніе сч»
патріархомъ Меоодіемъ и пе простила ему даже при его кончинѣ. Оффпціозныя
житія патр. Мелодія и игумепа Навкратія умалчиваютъ объ этомъ конфликтѣ. По
смерти Навкратія былъ избранъ Николай, крупнѣйшій изъ учениковъ Оеодора.
Десятилѣтнимъ мальчикомъ онъ поступилъ, въ Студійскій монастырь и „прошелъ,
тамъ всѣ пауки", но словамъ житія. При Львѣ Армянинѣ онъ раздѣлялъ съ Оео-
доромъ его заключеніе и всѣ его мученія. По природѣ Николай былъ, борецъ,
характера сильнаго, по непокладистаго: черезъ три года, послѣ избранія своего въ
игумены Николай покинулъ монастырь, и только усиленныя просьбы братіи побу-
дили его вернуться (855 г.). Когда кесарь Варда свергъ патріарха Игнатія и
возвелъ знаменитаго Фотія па патріаршій престолъ, игуменъ Николаи со (Ау-
дитами стали центромъ партіи Игпатіанъ въ. Константинополѣ. Часть ихъ, пови-
димому съ самимъ игуменомъ, были отправлены въ ссылку. По примѣру своего
учителя Оеодора и Николай скитался но разнымъ мѣстамъ., ободряя свою
партію словомъ и посланіями н, будучи схваченъ., съумѣлъ достойно держать
отвѣтъ передъ, лицомъ, императора, за что и былъ отпущенъ. Опъ поселился въ
самой столпцѣ, вь подаренной ему усадьбѣ (Кукурувіѣ); по скоро туда стали
собираться Студити въ, такомъ числѣ, что кесарь Варда счелъ за лучшее заточить
Николая въ кельѣ его же родного монастыря подъ строгій надзоръ. Чтобы сломить
упорство Студитовъ, патр. Фотій за 10 лѣтъ смѣнилъ пять игуменовъ, постоянію
избирая ихъ изъ своихъ приверженцевъ, постороннихъ монастырю. Худшимъ между
ними былъ для Студитовъ извѣстный другъ Фотія ученый Оеодоръ Саптаварипъ,
прослывшій за чернокнижника; при немъ, по свидѣтельству хроники, разбѣжались
всѣ благочестивые монахи. Его преемникъ истязавъ включеннаго игумепа Николая.
По вступленіи па престолъ Василія Македонянина' Фотій былъ» удаленъ, былъ,
возвращенъ Игнатій, и для Студитовъ настали свѣтлыя, спокойныя времена. Импе-
раторъ и патріархъ съ большою честью просили Николая вновь стать во главѣ
монастыря, по онъ уже находился при смерти. Съ нимъ сошелъ въ могилу пред-
ставитель того поколѣнія Студитовъ, которое отстаивало церковную свободу и
сдерживало разрывъ съ Римомъ, высоко чтимый главою западнаго христіанства-
Хотя преемникъ Николая успокоилъ монастырь, по сила и единодушіе Студитовъ,
пережившія иконоборство, были ‘сломлены патріархами, особенно нгуменами-ста-
іыеііникамм Фотія. Церковно-политическая роль (Аудитовъ, какъ передовыхъ борцовъ
за православіе и свободу церкви, была сънграпа, осталось богатство и слава
монастыря.
— 209 —
142
Отчетъ о ѵІ;лі'слыюстп Пнсгитута
Съ самаго основанія Студіевъ монастырь являлся однимъ изъ аристокра-
тическихъ. Основанный представителемъ знатнаго рода, онъ былъ сразу обезпеченъ
богатыми доходами. На монастырскомъ кладбищѣ хоропнлнеь шатпые н богатые
люди, напримѣръ патрикій Вонъ, намѣстникъ Ираклія во время его походовъ па
Востокь, давшій свое имя цѣлому кварталу съ пристанью: ему посвящено сохрани-
вшееся стихотвореніе Георгія Писида. Мы видѣли, что и Вендоръ Студить происходилъ
изъ знатнаго семейства, его родственница даже повѣнчалась съ пмнерагоромь.
Ему случалось принимать знатныхъ лицъ въ число братіи. Извѣстно нѣсколько
патрикіевъ, постриженныхъ въ Студійскомъ монастырѣ, правда насильно, по пмне
риторы считались въ не особенно тяжкихъ случаяхъ съ выборомъ самихъ опальныхъ
лицъ. Назовемъ патрикія Евстаоія при Львѣ Философѣ (898), патрикія Льва н
магистра Григору (920), Никифора Ксифіаса н Константина Діогена при импера-
торѣ Романѣ Аргнрѣ (1031). Въ Студійскій же монастырь удалился въ 1040 г.
извѣстный изъ исторіи своего времени придворный вельможа провозитъ Конст.іп-
типъ. Весьма часто монастырь видѣлъ въ своихъ стѣнахъ и членовъ имнерагор-
скнхъ династій. Самый чипъ ежегоднаго выѣзда въ монастырь на храмовой празд-
который мы разсмотримъ ниже — указываетъ па близость монастыря
богата визап гійская
инкъ
ко двору. Но чаще приводили ихъ сюда катастрофы, коими
исторія. Въ 960 г. Студійскій игуменъ постригъ пять царевенъ, сестеръ императора
Романа И. Въ 1042 г. императоръ Михаилъ Калафатъ съ братомъ повел носимомъ
Константиномъ напрасно ищутъ себѣ убѣжища въ Студійскомъ монастырѣ: разъ-
яренный народъ вытащилъ ихъ изъ самой святыни и расторгалъ па площади
Сигмѣ. Черезъ нѣсколько лѣтъ сюда же удалился первый изъ фамиліи Комниііовъ
па императорскомъ престолѣ суровый воинъ Исаакъ, обманутый интригою при-
дворныхъ людей съ философомъ ІІселломъ во главѣ; за іпімь послѣдовала и его
супруга Екатерина, болгарская царевна родомъ. Императоръ Исаакъ проходилъ въ
Студійскомъ монастырѣ всѣ послушанія, исполнялъ обязанности привратника-
Исаакъ и Екатерина обогатили монастырскій храмі) столькими цѣнными украше-
ніями, что всѣ нхъ перечислить, но словамъ лѣтописца Кедрина, былъ бы прямо
Геркулесовъ трудъ. Оба они были похоронены въ Студійскомъ монастырѣ. Черезъ
20 лѣтъ опять одинъ императоръ, Михаилъ VII Дука, искалъ въ монастырѣ
спасенія. Молодые члены династій проходили курсъ паукъ при монастырѣ, для
иихъ были особыя помѣщенія цліі дворецъ со службами. Извѣстны два сына куро-
палата Іоанна Комнина, какъ жившіе при монастырѣ: одинъ изъ иихъ
въ немъ па всю жизнь. Наканунѣ турецкаго завоеванія одинъ изъ сыновей султана
Ьаязита I, по имени Пса, жилъ въ Студійскомъ монастырѣ, крестился п
погребенъ въ мраморпой гробницѣ.
Положеніе Студійскаго архимандрита было высокое. Въ концѣ X
одинъ изъ нихъ былъ сдѣланъ патріархомъ, но черезъ 3 года предпочелъ
путъся въ свой монастырь. Василій Болгаробойца передъ смертью назначаетъ
остался
былъ
вѣка
вер-
— 210 —
иъ 1907 году.
143
другого Студійскаго игумепа въ патріархи. Въ концѣ XII в. передъ Латинскимъ
завоеваніемъ Студійскій игумеігь ставится императоромъ сначала въ Іерусалимскіе,
потомъ въ Константинопольскіе патріархи. Въ оффиціальныхъ актахъ Студійскій
архимандритъ подписывается непосредственно вслѣдъ за архіереями. Первое мѣсто
среди игуменовъ было за пимъ подтверждено п послѣ Латинскаго раззорепія, при
которомъ монастырь сильно пострадалъ, именно патріаршей грамотой 1381 г.
Эти и другіе подобные факты указываютъ па значеніе п славу монастыря.
Но в'ь столпцѣ было построено много царскихъ и богатыхъ монастырей, отч.
которыхъ теперь не извѣстно въ большинствѣ случаевъ ничего, кромѣ именъ.
По па богатствѣ и не па оффиціальномъ положеніи Студійскаго монастыря осно-
вано его выдающееся историческое значеніе, но па его общежительномъ уставѣ,
литературныхъ трудахъ и неоцѣненныхъ заслугахъ передъ православіемъ въ періодъ
иконоборства. Названныя заслуги и доставили монастырю почетное положеніе,
когда боевой періодъ его исторіи прошелъ, идеи и цѣли Студитовъ были частію
осуществлены, частію оставлены ими самими.
Послѣднее слѣдуетъ сказать именно объ отношеніи Студитовъ къ вопросу
о независимости церкви. Этотъ вопросъ была, иначе разрѣшалъ на Западѣ. Традиціи
Студитовъ ставили ихъ въ особенную близость къ римской куріи. Возможно видѣть,
изучая дѣятельность Ѳеодора Студита, какія надежды оігь обращалъ па Западъ,
какъ онъ искали, поддержки вч, Римѣ. При борьбѣ его крупнѣйшаго ученика и
сподвижника игумепа. Николая ст, патріархомъ Фотіемъ можно ясно различить
враждебное отношеніе большинства Студитовъ къ антиримской политикѣ Фотія.
II въ моментъ окончательнаго разрыва ст, Римомъ въ серединѣ XI в. при пртріархѣ
Михаилѣ Керулларіи наблюдаются признаки, показывающіе, на чыо сторону скло-
нялись симпатіи Студитовъ. Папскіе легаты останавливаются у нихъ въ монастырѣ,
а пе въ одномъ изъ императорскихъ дворцовъ, какъ бывало искони; они пріѣзжаютъ
и получаютъ торжественную встрѣчу въ самый праздникъ патрона монастыря
Іоанна Предтечи. Нѣкоторые изъ братіи участвуютъ въ литературномъ спорѣ
между церквами. Здѣсь въ присутствіи папскихъ легатовъ .Никита Стинатъ торже-
ственно отрекается отъ своихъ положеній противъ Латинянъ и сжигаетъ свою книгу.
Послѣ окончательнаго разрыва съ Римомъ оппозиція Студитовт, и въ этомч,
направленіи была сломлена, какъ _рч> сцое время Фотій сломилъ ихъ самостоя-
тельное отношеніе къ патріаршей властпЛВмѣстѣ съ исчезновеніемъ изъ монастыри
римскихъ традицій, повидимому осуждаются отношенія Ѳеодора къ Риму, и
сама память о немъ ^глохнетъ въ его монастырѣ, она не празднуется такъ,
какъ прежде, его подлинные уставы перерабатываются. Долголѣтнія разысканія
нроф. Дмитріевскаго показали, что хотя богослужебный уставъ Студитовъ, Ѳео-
щромъ обработанный, легъ въ основу уставовъ Аѳонскаго и Кіевоиечерскаго, хотя
оігь распространился и организовалъ монашество во всѣхъ странахъ византій-
скаго^ вліянія, но въ подлинномъ видѣ онъ до насъ пе дошелъ, несмотря на
— 211 —
144
Отчетъ о тЬлтелыго» тп Института
наличность ряда литургическихъ руно...ей, написанныхъ въ Студійскомъ мона-
стырѣ. Наиболѣе близкія къ подлиннику редакціи Студійскаго богослужебнаго
устава найдены въ библіотекахъ нѣкогда греческихъ монастырей Южной Италіи.
Что же касается до правилъ для монаховъ, опредѣлявшихъ ихъ жизнь и обязан-
ности въ монастырской общинѣ, то ати составленныя Ѳеодоромъ правила были
почти скопированы Аоапасісмъ Лоонскимъ и въ почти подлинной редакціи до
насъ дошли.
Изложимъ теперь нѣкоторые факты изъ внутренней жизни монастыря, для
насъ наиболѣе нужные, именно относящіеся до различныхъ монастырскихъ учре-
жденій, предполагающихъ особыя для ннхъ постройки.
Существовавшая при монастырѣ школа для юношей н мальчиковъ пользо-
валась большой извѣстностью. Она пе была предназначена дли подготовленія
спеціалистовъ, нужныхъ государству, какова была напримѣръ юридическая школа
ими. Константина АІопомаха. Эта первоначально школа для молодыхъ послуш-
никовъ стала въ XI в. скорѣе аристократическимъ пансіономъ столько же дли
воспитанія, сколько для изученія паукъ н искусствъ, прежде всего каллиграфіи,
иконописи и діалектики, процвѣтавшихъ по традиціи вь Студійскомъ монастырѣ.
Сюда по свидѣтельству Вріеннія были отданы царевичи Исаакъ и Мапунлъ Ком-
нины, сыновья куропалата Іоанна и старшіе братья императора Алексѣя, при
томъ по двум'ь причинамъ: чтобы они имѣли передъ собою высокій образецъ
нравственной жизни, во вторыхъ, чтобы предоставить имъ возможность но близости,
за Золотыми воротами, охотиться па фазановъ въ императорскомъ паркѣ, упраж-
няться въ верховой ѣздѣ и стрѣльбѣ изъ лука. Такого рода поспиганііики должны
были имѣть соотвѣтственное помѣщеніе, своіі дворъ и штатъ прислуги. Оцшъ изъ
нихъ остался въ монастырѣ на всю жизнь. По во времена Цсод<^>а Школа не
имѣла аристократическаго характера. За оградою монастыря. в^> Ьплу .........і-
чеекпхъ постановленій, содержалось па монастырскій счетъ значительное число
небогатыхъ^ юношей, обучавшихся каллиграфіи и наукамъ. Изъ такихъ учениковъ
вышелъ напримѣръ, игуменъ Николай. Самъ Ѳеодоръ считалъ существенной обя-
занностью монастыря содѣйствовать христіанскому просвѣщенію, но многіе изъ
братіи тяготились школою, находя, что опа разоряетъ монастырь и мѣшаетъ
уединенной жизни неизбѣжнымъ шумомъ.
I’ X	Л '	\	’
и ромѣ школы за предѣлами монастыря находилась гостинница для поклон-
никовъ и пріѣзжающихъ монаховъ чужихъ монастырей. Здѣсь же по уставу оста-
вались па нѣсколько недѣлі^тѣ лица, которыя желали поступить въ монастырь.
Вѣроятно внутри ограды находился госпиталь для монаховъ, а также раз-
личныя мастерскія. Но Студійскому уставу монастырь долженъ былъ обходиться
собственными средствами, и въ немъ существовали различныя мастерскія, прнгото-
влявднія одежду, обувь и все нужное для хозяйства. Расположенные за городомъ
сады, огороды, виноградники, пашни должны были быть весьма обширны, чтобы
— 212 —
въ 1907 году.
146
пропитать громадную братію, которыхъ нища, весьма не скудная по уставу, состояла
преимущественно изъ сухихъ и свѣжихъ овощей и фруктовъ, съ достаточнымъ
ьо.пічет твомъ вина. Излишней суровости въ отношеніи одежды и пищи мы не
находимъ въ правилахъ Оеодора.
Возлѣ храма находилась большая библіотека монастыря. Свободная отъ
рабоі ь и церковной службы братія сходилась въ библіотеку съ утра, когда библіо-
текарь ударялъ въ деревянное оило; каждый бралъ себѣ книгу съ полки и читалъ
до вечера; въ сумерки библіотекарь снова подавалъ знакъ, монахи сдавали ему
рукописи, и онъ разставлялъ ихъ сообразно письменному каталогу. За неисправность
и порчу кпиі ь па библіотекари или читателей налагались строгія взысканія. Руко-
писи были большею частью изготовлены въ самомъ монастырѣ.
Переписка книгъ была любимымъ дѣломъ самого Оеодора и но традиціи
процвѣтала въ Студійскомъ монастырѣ. Дошелъ рядъ рукописей, писанныхъ Сту-
дптамп, стиль письма строгій, безъ украшеній и заглавныхъ буквъ. За ошибки писцы
строго наказывались, за то лучшихъ изъ нихъ отмѣчаютъ житія Студнтовъ, имъ
цівалпсь льготы, даже отъ стояніи въ церкви въ Великомъ Посту. Занятія діалек-
тной. особенно нужной для борьбы съ ересями, процвѣтали въ монастырѣ по
традиціи. Извѣстенъ рядъ писателей Студнтовъ, изъ коихъ достаточно одного Оеодора,
чтобы имя Студійскаго монастыря сохранилось въ исторіи византійской литературы.
Съ монастырскихъ иконописцевъ требовался строгій стиль. Оеодоръ сдѣлалъ выго-
воръ монаху, писавшему ангеловъ въ видѣ старцевъ. Съ IX вѣка Студійскій монастырь
сталъ центромъ церковной поззін. Вполнѣ возможно говорить о Студійской школѣ
византійскихъ гнмнографовъ. Знаменитѣйшими изъ нихъ были самъ Оеодоръ
и особенно его братъ Іосифъ, архіепископъ Солунскій, Оеофанъ и Ѳеодору Ц^чср-
ташіые, пн сверхъ ихъ можно н теперь насчитать свыше 20 именъ пѣснопѣвцевъ
Студнтовъ Перелагая изложеніе догматовъ въ размѣренную рѣчь, изъ которой
нельзя было выкинуть ни слова безъ ущерба для цѣлости размѣра, церковные
пѣснопѣвцы изъ Студнтовъ оказали существенную уулугу дѣлу укрѣпленія право-
славнаго ученіи. Кардиналъ Питра замѣтилъ, что со времени развитія церковнаго
пѣснопѣнія, излагавшаго догматы стихотворнымъ размѣромъ, прекращаются если
не еретическія сужденія среди отдѣльныхъ головъ, то исчезаетъ самая почва для
распространенія ересей. Массы усваиваютъ догматы во время священнаго для всѣхъ
богослуженія, п ухо привыкаешь къ ученію, отъ котораго не слѣдовало уклоняться
вь сторону.
Вознращае ся къ нашему ближайшему предмету — свѣдѣніямъ о построй-
кахъ монастырю \\ \ )
Оеіцороігь Студитомъ было составлено его подробное описаніе. Къ сожа-
лѣнію. .»т«ітъч драгоцѣнный для нашей цѣли памятникъ утраченъ. Монастырь, о<о-
<ччіш ич соборный Храмъ, былъ отстроенъ консуломъ Студіемъ весьма роскошно,
Ші ГЮИІ.ТІ II,(Тіо житіи Оеодора. и быль надѣленъ богатыми, недвижимымъ иму-
10
— 213 —
146
Отчетъ о дѣятельности Института
щестиомъ, угодыіми и землями. Извѣстно кромѣ того, что позднѣе (835 г.) мона-
стырю быль подаренъ пригородный, п повидимому значительный, метохъ ’Ічірмо-
полисъ; есть указанія, что имѣнія (туііііскаго монастыря были расположены не
только возлѣ столицы, по и далеко отъ нея въ провинціи.
Мы видѣли, что громадный монастырь, насчитывавшій временами до тысячи
монаховъ, изъ коихъ каждый несъ опредѣленныя вь правилахъ Оеодора обязан-
ности, должент. быль занимать цѣлый квартиль. Соборъ, библіотека, трапезная,
жилые корпуса, больница, рядъ мастерскихъ, склады припасовъ и одежды, кухни,
затѣмъ необходимые водопроводы, фонтаны п цистерны — все ото должно было
соединяться переходами, галлереями и террассамп и украшалось мощеными (ворами,
садами и „рощицей" (олобгѵВраЗюѵ) внутри стѣнъ монастыря. Писатель XI вѣка,
студійскій монахъ Іосифъ Вріеппій, пишетъ своему пріятелю:
„Живу я въ священномъ Студійскомъ монастырѣ. Ппкакой варваръ не
попадется здѣсь мнѣ па глаза, никакая женщина не услышитъ моего голоса, по-
тому что вотъ уже 1000 лѣтъ прошло съ тѣхъ поръ, какъ шишкой незанятой
человѣкъ пе приходилъ внутрь обители Студія и женскій родъ не ступалъ но его
двору. Я обитаю въ кельѣ, подобной дворцу; садъ и цѣлый рай маслинъ и вино-
градныхъ лозъ крутомъ меня; впереди граціозные, цвѣтущіе кипарисы, городъ
и форумъ, тамч. мать церквей и дворецъ вселенной*-. Памъ теперь ясно, куда
выходили окна Вріеннія ц что онъ видѣлъ по ту сторону морской бухты: форумъ
Оеодосія съ его колонною, Св. Софію и великолѣпный дворцовый кварталъ, спускаю-
щійся къ Мраморному морю.
Драгоцѣннѣйшимъ извѣстіемъ о постройкахъ ( тудійскаго монастыря является
слѣдующее мѣсто изъ трактата о церемоніяхъ византійскаго двора, пздапііаюлцт.
X в. по порученію и подъ редакціей императора Константина Багрянороднаго:
„(‘29 августа) празднуется Усѣкновеніе главы св. Іоанна Предтечи, когда государи
отбываютъ въ его святой храмъ въ Студійскомъ монастырѣ но вышеописанному
церемоніалу па память св. Пантелеймона. Именно съ утра весь синклитъ ігь екара-
мапгіяхъ (т. е. но нашему въ мундирахъ) прибываетъ въ Студійскій монастырь.
И, во первыхъ, магистры, патрикіи и сановники (рффооіХия) стоятъ за воротами,
ведущими къ морю; а кувуклія (спальцикц), царскіе люди, тѣлохранители — „мапгла-
впты", „дружинники" и ..боярскія ДѣтіГ^ стоятъ у пристани, гдѣ причаливаетъ цар-
ская ладья. Старцы монастыря отъ воротт. до гавани стоять рядами справа и слѣва-.
„Когда государи выѣзжали на кораблѣ, но вышеизложенному церемоніалу
на св. Пантелеймона (т. съ большой свитой), п сходили съ корабля, то опп
шествовали въ лредшествір придворныхъ н тѣлохранителей (кувуклія. манглавнтовъ
іі етеріп), причемъ конечно игуменъ шелъ впереди съ кадильницей, я старцы со
свѣчами. Когда же государи подходили къ монастырской оградѣ, тамъ стоящіе
магистры, патрикіи и сановники надаютъ, ницъ, поклоняясь государямъ, и вставъ
идутъ позади ихъ.' Государи же, шествуя впереди, проходятъ черезъ открытый
— 214 —
въ 1907 году.
147
дворъ (е&іероѵ') монастыря, и черезъ находящіяся тамъ галлереи (тйѵ ёхёсае &а-
батіхшѵ) входятъ черезч. восточную правую часть паренка, п тамъ, облачившись
вч. свои златотканныя мантіи (оауіа), зажигаютъ свѣчи и вступаютъ со священни-
ками вч. самый храмч., (гдѣ) снова, возжигаютъ свѣчи. Непосредственно начинается
„входч." литургіи, и первый (старшій) императоръ, взявъ у игумена кадильницу,
кадпт’і. и, идя па правую сторону вимы (т. е. па правый клиросъ), гдѣ положена
спятая глава Предтечи, (государи) возжигаютъ тамч. свѣчи п поклоняются ей; и,
выйдя, входятъ вч. находящійся тамч. же покой мнтаторій; (тамъ) снимаютъ ска-
рамапгіп (выше названные иначе златотканными плащами) п надѣвъ коловій (пани,
архіерейскіе саккосъ, обычное облаченіе царей во время церковной службы) стоячъ
въ т. н. жеискомч, хорѣ (гі$ тоѵ уоѵаіхоѵітіѵ) на правой восточной сторонѣ отъ
вимы. Во время чтенія Евангелія цари возжпгаютч. свѣчи. Затѣмъ такъ же (еі(Г
оотшд) выходя въ смежную рощицу (аѵа8еѵ§раоюѵ, палисадникъ), закусываютъ
вмѣстѣ съ сановниками, кого пригласятъ, причемъ старцы подаютъ блюда. Вставъ
съ закуски, государи удаляются на ладыо тою же дорогою, какой пришли, сопро-
вождаемые по вышеописанному11. Въ атомъ извѣстіи возбуждаетъ недоумѣніе выра-
женіе о женскомъ отдѣленіи, такъ какъ намъ извѣстно изъ устава Ѳедора Студита,
пзч. его аоопской копіи доселѣ соблюдаемой, наконецъ пзч. вышеприведеннаго
письма студійскаго монаха Вріепнія, что жепіципы пе допускались въ монастырь.
Составлявшіе трактатъ чиновники видимо допустили неточность, желая обозначить
извѣстную часть храма обычнымъ, для немонастырскнхъ церквей терминомъ.
Столь же важныя свѣдѣнія о нѣкоторыхъ. частяхъ. монастырскаго храма
іаютъ указанія въ хатйатаоі; (уставѣ) Студійской обители именно о пач лѣ еже-
дневной службы.
„Въ шесть часовъ. ночи (т. е. вч, 1-мъ пли въ 2-мч. часу по нашему учцту)
водяные часы даютъ. звонъ, просыпается братъ будильникъ и обходитъ кельи сч.
лампой», призывая всѣхъ. въ церковь. Тогда же начинаютъ бить въ било сверху
п снизу. Вся братія собирается вч. притворѣ храма и молится молча. Священникъ
же кадить передъ. иконостасомъ.. Выйдя за рѣшотку передъ клиросами, онъ идетъ
по сѣверной сторонѣ храма и, дойдя до главныхъ (царскихъ) дверей, отдѣляющихъ,
храмч. отъ притвора, кадитъ. передъ монахами и возвращается но южной сторонѣ
храма на солею. Вратія же входить вч. храмч.11. Если мпогосотешіая братія соби-
ралась вь паренкѣ, то это извѣстіе не могло относиться къ теперешнему небольшому
паренку мечети; слѣдуетъ подразумѣвать примыкавшіе крытые портики, окружавшіе
передній дворъ. и, вѣроятно, верхніе ихъ этажи.
Въ 1200 г. русскій паломникъ Антоній Новгородецъ поклонялся вч. Сту-
дійскомъ монастырѣ мощамъ. Предтечи и гробницѣ св. Ѳеодора Студита и его
брата Іосифа архіепископа Солунскаго, похороненныхъ, въ одномъ гробу. Черезъ
четыре года Константинополь п въ частности нашъ монастырь постигло бѣдствіе
Латинскаго раззоренія. Монастырь былъ, такъ разграбленъ, что па цѣлое почти
10*
— 215 —
Отчетъ о ткителъпостп Института
столѣтіе сталъ пастбищемъ для овецъ, по свидѣтельству Никифора Григоріи. Готъ
же историкъ передаетъ, что около 1290 г. порфирородный Константинъ Палео.пнъ
возобновилъ Студійскій монастырь, такъ что онъ мало чѣмъ отличался ось своего
прежняго состоянія. Не пожалѣвъ большихъ издержекъ, Константинъ сдѣлалъ на ц.
храмомъ новую великолѣпную крышу и обвелъ монастырь крѣпкою оградой, сдѣланъ
его обителью (аомтрг^рюѵ) монаховъ. Изъ этого извѣстія усматривается, что мона-
стырь въ ХШ в. запустѣлъ и что позднѣйшая крыша базилики двускатная, сго-
рѣвшая въ 1782 г., не могла вести начало со времени до латинскаго завоеванія.
Слѣдующая большая перестройка имѣла мѣсто при превращеніи Студійской
базилики въ мечеть вь первые годы но вступленіи на престолъ Баязита 1, т. е. скоро
послѣ 1481 г. По свидѣтельству Сеида-Али („Садъ мечетей", въ К-лѣ 1864 г.) мечеть
Пмрахоръ была впервые снабжена вакуфомъ (дословно „возобновлена") эмиръ-ахо-
ромъ или конюшимъ султана Баязита Еліасъ беемъ. Выраженіе Сеида-Али нужно
понимать въ томъ смыслѣ, что Еліасъ бей впервые превратилъ храмъ въ мечеть.
Въ историческомъ словарѣ Шемседдина Сами (1898 г.) сказано, что албанецъ
Еліасъ-бей, воспитатель Баязида, получилъ званіе эмиръ-ахора при вступленіи по-
слѣдняго на престолъ, но черезъ немного лѣтъ удалился па родину въ Кочу. гдѣ.
разрушивъ греческій^моиастырь, построилъ на его мѣстѣ мечеть съ благотвори-
тельными при пей учрежденіями. „Потомъ", т. е. неизвѣстно точнѣе, продолжаетъ
Сендъ-Али, наша мечеть Пмрахоръ была превращена въ монастырь учащихся
(Ьаѵіё) съ увеличеніемъ доходовъ (вакуфа), татарскимъ мурзою Девлетъ-ханомъ,
похороненнымъ вмѣстѣ съ сыновьями неподалеку у Снливрійскпхъ ворогъ.
'Гаковы главнѣйшія свѣдѣнія о судьбахъ Студійскаго монастыря. Перейдемъ
къ изложенію результатовъ предварительныхъ работъ но изслѣдованію его «дстат-
ковъ, предпринятыхъ художникомъ II. К. Клуге и мною, но порученію г. Дирек-
тора Института.
Не будемъ останавливаться на отожествленіе довременныхъ воротъ „Гра-
натныхъ" (ІІарли-Капу) съ тѣми, черезъ которыя дружны были проходить импера-
торы, прибывъ съ моря въ монастырь, ’.іто отожествленіе уже сдѣлано Наспати и
Мордтмаппомъ, и само по себѣ достаточно очевидно. Намт> кажется возможнымъ
установить мѣсто прибрежной постройки, примыкавшей, вѣроятно, къ самой при-
стани; отъ нея сохранились концы4колоннъ, повидимому, іп кііп. Въ расположен-
номъ но сосѣдству частиомъ\домѣ намъ было показано замуравленное отверстіе
широкаго подземнаго хода, (ведущаго якобы къ мечети Пмрахоръ; это мѣсто для
мѣстныхъ грековъ свято, о немъ трудно узнать: тамъ замуравленная могила гре-
ческаго подвижника новѣйшаго времени, стоятъ иконы и теплится лампада. По воз-
можно, что этотъ подземный ходъ не что иное какъ окончаніе византійскаго канала
для спуска грязной воды, вѣроятно имѣвшаго подземное сообщеніе съ монастыремъ;
поэтому для топографіи послѣдняго ходъ этотъ можетъ имѣть свое значеніе. Пзслѣ
дованъ онъ не былъ.
— 216 —
въ 1907 году.
149
цере-
собою
архи-
Фупдамепты монастырской ограды, возобновленной порфиророднымъ Кон-
стантиномъ Палеологомъ, могутъ быть обнаружены въ нѣкоторыхъ пунктахъ при
помощи незначительныхъ раскопокъ, которыхъ произвести мы не могли.
Переходимъ къ монастырской базиликѣ. Мы видѣли изъ придворнаго
мопіала, н изъ другихъ источниковъ извѣстно, что базилика имѣла передъ
атріумъ или открытый дворъ, окруженный портиками. Остатки портиковъ,
тектура атріи, особенно его связь съ нынѣшнимъ притворомъ базилики заинтере-
совали Зальцепберга, оставившаго экскурсъ объ этихъ вопросахъ, основанный отчасти
па наблюденіи уже исчезнувшихъ остатковъ; описаніе Зальцепберга вызвало
нѣсколько краткихъ замѣчаній историка архитектуры Гольцингера. Наши пред-
варительныя наблюденія сводятся къ слѣдующему.
Существованіе атріума доказывается прежде всего остатками его сѣверной
стѣпы на протяженіи 11‘/2 метровъ съ двумя дверьми и частью третьей, задѣ-
ланными турками. Остатки фундамента внутреннихъ стѣнъ портика съ сѣверной
и южной стороны видны отъ парника па 1 метръ, далѣе исчезаютъ подъ турец-
кими могилами. Съ южной стороны текке и кладбища стѣнъ нельзя прослѣдить.
Съ входной (западной) стороны пѣтъ слѣдовъ портика, пли опи находятся подъ текке.
Базъ и капителей, которыя достовѣрпо принадлежали бы къ портикамъ, пе
найдено. 'Гой канители, которую Зальцеибергъ относитъ къ портикамъ атрія и
изобразилъ па табл. III, ф. 12 и 13, теперь не оказывается, насколько выяснили
наши розыски и расщюсы. На мѣстѣ атрія найдено до 10 базъ, по куда ихъ
отнести, пока пе ясно. За то Зальцепбергь не упомянулъ о карнизахъ, въ общей
сложности па, 14 м. протяженія, происходящихъ навѣрное изъ портиковъ атрія.
Были ли портики двухъэтажными, не ясно, и заключенія Зальцепберга по
этому вопросу могутъ быть вѣрными, по еще требуютъ провѣрки. Во всякомъ
случаѣ отсутствіе входовъ па хоры (само по себѣ еще сомнительное, такъ какъ
видны какіе то подходившіе бы ігь нимъ слѣды на верху) скорѣе говорить за то,
что входы на верхнія галлереи были изъ теперешняго парника (и можетъ быть,
изъ песохраишшшхся пропилеи).
Ширина портиковъ 4,75 метр., при чемъ южный немного шире; ширина
свободнаго пространства атріума съ сѣвера на цігъ 12,80 метр.; длина же его
не извѣстна, такъ какъ пѣтъ слѣдовъ входа въ атріумъ, какъ было сказано.
Переходимъ къ царонку и его частямъ. По извѣстію Студійскаго устава,
редактированнаго Оеодоромъ, въ парникѣ собиралась вся братія до молитвы, слѣдо-
вательно или прежній паропкъ былъ больше современнаго, въ которомъ едва вмѣ-
щается 100 человѣкъ, или же братія собиралась также въ смежныхъ портикахъ
атрія; второе предположеніе естественно. Во всякомъ случаѣ паропкъ существовалъ
уже при Оеодор-Ь Студитѣ. Есть архитектурныя данныя, свидѣтельствующія о томъ,
что теперешній4паропкъ выходилъ своимъ фасадомъ па открытый атріумъ: богатство
его антаблемента и самый его стиль указываютъ, что фасадъ восходитъ къ поздне-
— 217 —
150
Оі'К'іі.о і І.я гі-. і і.ппс ічі ііііі'Піпгіі
римскому времени, т. е. къ первоначальной постройкѣ Студія. Является вопросы
составляетъ ли нынѣшній парникъ неразрывную часть зданія, парникъ въ гехнн
ясскомъ значеніи слова, или же представляетъ изъ себя не что иное, какъ часть
атріума, именно его восточный портикъ, примыкающій къ базиликѣ. Гольцпнгеръ
высказалъ предположеніе, что теперешній пароикь мечети Пмра.хоръ есть одинъ
изъ портиковъ, перестроенный въ пароикъ позднѣе - какъ онъ думаетъ, при
Палеолитахъ. Однако о Палеолитѣ сказано у Григорія, что онъ привелъ монастырь
въ порядокъ, въ прежній видъ, — зачѣмъ было ему ломать портики атрія? Скорій*
ото сдѣлалъ змііръ-ахоръ, разрушившій н у себя на родинѣ греческій монастырь
для постройки мечети, т. е. вѣроятно, при превращеніи въ мечеть монастырскаго
храма, или же Мирза Девлетъ, строитель текке. Во всякомъ случаѣ, не говоря о
фасадѣ V вѣка, на вопросъ о характерѣ иароика Пмрахоръ, важный для истори-
ковъ архитектуры, нельзя отвѣтить съ увѣренностью, по крайности до тѣхъ поръ,
пока мы не изслѣдуемъ сообщенія иароика съ амперами самой базилики, что воз-
можно только изнутри базилики. Турки задѣлали проходы изъ иароика въ шпоры
и поставили деревянныя лѣстницы изнутри по сторонамъ главнаго (царскаго) входа
въ храмъ, какъ они сдѣлали въ Зейрекъ-кнлиссе (Паптократоръ).
Перейдемъ къ частямъ пароика. Изъ атріума вело въ пароикь три или, можетъ
быть, даже четыре двери, не считая двухъ дверей изъ портиковъ непосредственно.
Центральная дверь на 10 саптим. шире боковыхъ, наличники па пей не сохра-
нились. Отъ боковыхъ дверей сохранились довольно богатые наличники профилей
одного рисунка, разница лишь въ пропорціяхъ.
Колоппы высотою въ 5,15 метровъ, монолитныя, сѣроватаго мрамора,
коринѳскаго стиля, базы ихъ уже не классическія.
Антаблементъ ііоздііеримскаго стиля относится ко времени Студіи и
стоить на мѣстѣ. Онъ замѣчательно богать, всегда обращалъ па себя вниманіе
путешественниковъ и попалъ въ учебники архитектуры. Оігц уостоіггъ изъ трой-
ного архитрава, фриза съ выпуклою среднею частью, боі іто разраб ітаішаго акаіюа
въ видѣ сплошной гирлянды съ крестами и голубками; карниза съ сложнымъ
профилемъ и съ модильонами, между послѣдними видны плоды, головки и фигуры
животныхъ, среди которыхъ замѣченъ медвѣдь. Все зто покрыто штукатуркою
разныхъ временъ и красокъ и требуеА очистки для надлежащаго воспроизведенія.
Топкость работы замѣчательна, акапоы и яичникъ ажурные н должны были иро-
свѣчиваіь разными оттѣнками на солнечномъ свѣту. Весь фасадъ былъ облицованъ
мраморомъ, отъ него остались .іниіі»архпгектурные слѣды его былого существованія.
Есть указанія, что н портики, выходившіе па атріумъ, были также выложены
мрамо|юмъ.
Внутри ндроикь двумя арками дѣлился на три части. Изъ средней часін
въ базилику вели три двери (сохранилась средняя, двѣ же другихъ жіложепы
Іуркамн), изъ боковыхъ частей иароика вело въ базилику но одной двери, нзь
— 218 ~
въ 1907 году.
151
копцов’ь паропка вело наружу храма также по одной двери. Такое обиліе дверей
характерно для монастырской постройки, въ нихъ нуждалась многочисленная
братія, проводившая въ храмѣ большую часть времени. Глубина пароика 5,67 м.,
ширина (каігь н самой базилики), — 24,32 метра.
Промѣры базилики снаружи были сдѣланы И. К. Клуге полностью. Между
прочимъ, длина базилики отъ западной стѣны пароика до наружной восточной
стѣны, гдѣ апсида, оказалась всего 27,5 метр,, т. е. далеко уступаетъ громаднымъ
панскимъ оазнликамъ (св. Павла — болѣе 100 м., св. Петра болѣе 80). Такъ
какъ ширина имѣетъ 24,32 м. при толщинѣ стѣнъ въ 2,04 м., то если вычесть
глуопну наронка, базилика оказывается почти квадратною.
Отправляясь вдоль сѣверной стѣны базилики, видимъ 8 оконъ верхняго
ряда и 8 оконъ нижняго ряда, задѣланныхъ или же передѣланныхъ Турками.
Окна перекрыты полукруглыми арками. Заворачивая па востокъ, между угломъ и
апсидою встрѣчаемъ опять дверь съ богатымъ наличникомъ и надъ нею окно,
открывающееся съ хоръ. Такія же дверь и окно видимъ по другую сторону апсиды.
Большая п единственная трехгранпая апсида имѣла по одному большому
окну въ каждой изъ трехъ граней. Окна заложены и нельзя судить, были ли они
раздѣлены по серединѣ колонками, чего требовала бы ихъ ширина вт. 2,5 м.
Теперешняя верхняя часть апсиды — турецкая перестройка. Характеръ апепды
изнутри предстоитъ выяснить.
Расположеніе окопъ па южной сторопѣ базилики то же самое, какъ па
сѣверной. Подъ крайнимъ восточнымъ окномъ нижняго ряда сохранилась дверь сгь
наличникомъ, — древняя, судя по сохранившемуся кресту въ медальонѣ. Тщательно
задѣланные слѣды подобной же двери можно замѣтить на сѣверной противо-
положной сторонѣ базилики, на вполнѣ соотвѣтствующемъ мѣстѣ. Другая дверь сь
богатымъ наличникомъ и съ тремя крестами па его карнизѣ вела съ южной
стороны паропка въ сторону цистерны, о которой ниже.
Изслѣдованіе выпоровъ или хоръ, апсиды, перекрытія колоннъ, наконецъ
мозаическаго пола намъ приходится отложить до того времени, когда будетъ полу-
чено па это раир’Ьпіспіе Турецкаго правительвтр^.
Несомнѣнно, Студійская базилика представляетъ изъ себя памятникъ т. н.
ноздперимі каго искусства; по плану опа нѣсколько подходитъ къ римской бази-
ликѣ 8. Магіа іп Тгачіеѵеге; наличность эмпоровъ говоритъ за восточное вліяніе.
Па миніатюрѣ Ватиканскаго Мипологіл, изображающей Оеодора, отправляемаго
въ ссылку, мы видимъ пашу базилику, притомъ съ такимъ же устройствомъ крыши,
какъ, въ бо.іыщиіетрѣ базиликъ. \
Если наши предварительныя работы надъ базиликой не могли коснуться
ряда существенныхъ вопросовъ, то намъ удалось положить начало совершенно не
разработанному изслѣдованію слѣдовъ и расположенія примыкающихъ къ базиликѣ
монастырскихъ построекъ. Результаты паши пока частички и не связаны между
собою, но они неожиданно новы.
— 219 —
152
Отчетъ о ІІЛТГ.1І.ПОСТИ Института
Рядомъ съ базиликой подъ смежнымъ (адомъ извѣстна большая крытая
давно сухая цистерна. Опа всегда обращала на себя вниманіе иук шественниковъ.
Около 15 лѣтъ тому назадъ съ нея былъ спятъ планъ врофеіеіц :.мп Форхгей-
меромъ и Стрік иго иски мъ при помощи мѣстныхъ желѣзнодорожныхъ техниковъ.
Планъ ихъ однако не вполнѣ точенъ. Цистерна представляетъ не прямоугольникъ,
но пятиугольникъ, почти параллелограммъ, всѣ углы котораго скошены. ІІроф.
Форхгеймеръ съ сотрудниками не могли обнаружить, какимъ образомъ цистерна
снабжалась водой и въ какой связи она находилась но отношенію къ базиликѣ.
Члену Института, художнику II. К. Клуге удалось установить, что въ сѣверо-
западномъ углу сохранилась каменная лѣстница, частію у ничтоженнал; на верху
на уровнѣ капителей колоннъ, шесть ступеней ея настолько сохранились, что но
нимъ можно было бы ходить. Лѣстница ведетъ изъ нижней части цистерны вь
западномъ направленіи, наружу къ иароику, но выходъ заложенъ и на томь
пришлось пока остановиться.
Къ восточной сторонѣ цистерны примыкаетъ небольшая квадратная ча-
совня, снятая у Форхгеймера на планъ. Въ ея сѣверо-западной части оказывается
доселѣ не замѣченная дверь, ведущая въ западномъ направленіи. Дверь эта задѣ-
лана, но удалось пролѣзть надъ нею вь проломъ арки и найти тамъ небольшую
камеру, оріентированную приблизительно па западъ.
Наконецъ изнутри самой цистерны въ сѣверо-восточной ея части черезъ
проломъ въ замурованномъ окнѣ удалось попасть въ небольшой, весьма узкій про-
ходъ, ведущій вдоль сѣверной стѣны цистерны. Проходъ заполненъ мусоромъ.
Изъ него, нѣсколько наискось оть упомянутаго окна вь верхней части цистерны,
оказывается, возможно попасть въ проходъ уже въ противоположной стѣнѣ сам<>|і
базилики, пробираясь уже подъ фундаментами самой базилики. Несмотря' па
крайнюю тѣсноту хода и духоту, не допускавшую освѣтить магніемъ, 11. К. Клуге
удалось проникнуть, подъ всей базиликой, до мѣста, гдѣ корни кладбищенскихъ
деревьевъ указываютъ на близость атрія базилики, Зтотъ пргіходь, а также косые
1 > \ х
углы ооразуемые почти прилегавшей къ базиликѣ стѣной цистерны говорить многія*
о времени постройки самой цнетерир, для чего до тихъ поръ не хватало данныхъ.
Съ восточной и южной стор^нт^ цііетёрны обнаружены доселѣ иезамѣ-
чепвыя основанія галлерей, имѣющихъ широкій, сохранившійся выходъ съ сѣвера
па югъ. Слѣды ути даютъ первый опорный пунктъ дли топографіи монастыр-
скихъ построекъ Часть галлереи находится подъ турецкими перестройками, вь
когорыя много вдѣлано кусковъ мрамора.
Къ сѣверу о^'ь базилики въ огородѣ на небольшомъ скатѣ находятся осно-
ванія или нижняя часть вмѣстительнаго зданія, сохранившія даже одинъ пилястры
Проникнуть внутрь было бы не трудно, достаточно вынуть нѣсколько камней.
I урки называютъ эту руину Кптабъ-хане. Возможно, что это и была библіотека;
нэ всякимъ случаѣ библіотека находилась вблизи оть базилики. Дальнѣйшее из-
- 220 —
въ 1907 году.
153
слѣдованіе можетъ разъяснить назначеніе этого зданія и его архитектурную связь
съ окружавшими базилику постройками.
Насколько интересна п важна въ археологическомъ отношеніи вся мѣст-
ность къ морю отъ базилики, видно хотя изъ того, что желѣзнодорожныя мастер-
скія при станціи Едпкуле возведены надъ громадной и роскошной цистерной
а можетт. быть, надъ нижнимъ эіажем'ь дворцоваго зданія съ десятками корипоскихъ
колоннъ,. которыхъ нѣсколько капителей хранятся въ домѣ начальника мастер-
скихъ. За ними начинается территорія роскошнаго храма св. Діомида
Въ заключеніе ученымъ секретаремъ 1*. X. .Неперомъ былъ доложена.
О і четъ о дѣятельности Института въ 1906 году.
Второе засѣданіе состоялось 14 ноября.
Директоромъ Института было сдѣлано сообщеніе „Язычники и христіане
въ половинѣ IV вѣка.1*
Въ первые вѣка христіанской эры въ исторіи человѣчества совершался
громадной важности переворотъ. Во И и ІИ вѣкахъ подготовляется культурный
кризисъ; въ IV вѣкѣ — культурный и этнографическій. Подъ взаимнымъ воздѣй-
ствіемъ двухъ этихъ явленій происходитъ переходъ, отъ древней исторіи къ повой,
па сцену появляются новые народы; новыя вѣрованія и новыя воззрѣнія и умо-
настроенія смѣняютъ старую греко-римскую культуру. Всемірно-историческое зна-
ченіе этой эпохи приковываетъ къ себѣ вниманіе образованныхъ людей всѣхъ
временъ и продолжаетъ быть предметомъ неослабнаго изученія историковъ. Пред-
метомъ сообщенія является одинъ эпизодъ изъ исторіи культурной борьбы, отно-
сящейся къ половинѣ IV вѣка.
Христіанство было терпимымъ исповѣданіемъ, начиная съ эдикта вѣро-
терпимости Валерія, изданнаго въ Никомидіи въ 311 г., и Миланскаго въ 313 г.
Лѣтомъ 324 г. Константинъ призналъ язычество заблуждері •м.ъ, хотя и терпи-
мымъ., а христіанство истинной вѣрой. Въ періодъ отъ перваго вселенскаго собора
и до вступленія па престолъ племянника Константина, Юліана, въ 362 г. христіан-
ская церковь имѣла всѣ средства вполнѣ окрѣпнуть и утвердиться въ имперіи.
II тѣмъ не менѣе императоръ Юліанъ задумалъ вернуть исторію назадъ, возвра-
тивъ. римскій міръ снова къ языческой культурѣ.
Указавъ па факты, извѣстные о воспитаніи Юліана, докладчикъ разъяснилъ,
что очень выразительными чертами въ его характерѣ, равно какъ и въ его сочи-
неніяхъ, являются: 1) разнообразныя и широкія познанія, почерпнутыя въ изученіи
древнихъ писателей, и 2) глубокая начитанность въ книгахъ Священнаго Писанія,
чѣмъ онъ искусно пользовался въ своей борьбѣ противъ христіанъ. Личность
Юліана продолжаемъ привлекать къ себѣ вниманіе изслѣдователей, несмотря на
то, что литература о пемъ превышаетъ 100 болѣе или менѣе спеціальныхъ трудовъ.
Изложенію обстоятельствъ личной жизни и политической карьеры Юліана
іокладчпкъ предпослалъ очеркъ умственнаго и религіознаго движенія въ IV в.,
— 221 --
154
Отчсгі. и іІ.лі'і'.іыіоі'ік ііііігііпі.і
(остолпіи школы п философіи и господства началъ религіозной свободы, грани-
чащихъ <"І. полнымъ индифферентизмомъ въ дѣлахъ вѣры, какъ о томъ свидѣ-
тельствуетъ, напримѣръ, письмо самаго Юліана о троадскомъ епископѣ Пигасін,
перешедшемъ впослѣдствіи въ язычество.
Языческія вліяніи .Іибапіл и другихъ на Юліана сочетались вь его душѣ
съ горькими пережитками его юности, Юліанъ быль проникнутъ сознаніемъ про-
внденціалыіаго характера своей миссіи — борьбы съ христіанствомъ, въ шпо-
ромъ тогда наблюдалось много темныхъ сторонъ.
Въ борьбѣ своей противъ христіанства Юліанъ не замѣтилъ его іучшихъ
сторонъ п пытался воскресить мертвое. Собираясь возстановить І,елііфійскій храм ъ,
онъ получилъ черезъ своего врага Оривасія отвѣть оракула, что у Аполлона нѣть
болѣе ни святилища, пи лавра, пи говорящаго источника.
По мысли Юліана вся имперія должна была быть раздѣлена въ церковномъ
отношеніи на болѣе или менѣе обширныя области, подчиненный верховнымъ жре-
цамъ пли архіереямъ. Зти жрецы должны высоко стоять въ нравственномъ отно-
шеніи. Нмь предписывалось устраивать въ каждомъ городѣ страннопріимпнцы, для
которыхъ императоръ отпускалъ обильныя средства.
Трагизмъ въ дѣятельности Юліана начинается съ той поры, когда онъ
понялъ, что ему придется встрѣтить па своемъ пути непреодолимыя препятствіи.
Даже въ глухой Каппадокіи видитъ онъ только несогласныхъ приносить жертву
богамъ. Сознаніе* неуспѣха лишило Юліана душевнаго равновѣсія и заставило его
забыть основное правило своей религіозной политики: пе насиловать убѣжденія
и не идти противъ справедливости. Предполагая — и не безъ основанія4^ что
въ христіанскомъ клирѣ находится главное препятствіе для торжества его зав-
іпевіюй идеи. Юліанъ не щадилъ средствъ, чтобы унизить наиболѣе популярныхъ
епископовъ, жителямъ Востры писалъ, чтобы они гнали своего еишкона 'Гита изъ
города, какъ обманщика, и лично приказалъ знаменитому Ѵыііаеію оставить Алек-
сандрію подъ угрозою жесточайшаго наказанія.
Въ этихъ случаяхъ Юліаномъ управляла уже страсть. Не менѣе характеренъ
для переживавшагося Юліаномъ момента указъ о риторахъ и преподавателяхъ, ко-
торымъ предоставлялось на выборъ или । дъазауься отъ преподаванія, или внушать
молодежи вѣрованія I езіода, Гомера и Хругнхъ писателей, коихъ они толкуютъ-
1 реоовалосі», чтобы учителя отличались скромнымъ поведеніемъ и душевнымъ на-
правленіемъ, согласнымъ (2ъ общественнымъ строемъ. Наконецъ Юліанъ выступилъ
лично съ злой сатирою на христіанъ и пхь Священное Писаніе, выставляя ихъ
врагами культуры, заявлялъ, что христіанскія школы воспитываютъ дѣтей въ раб-
скомъ духѣ, а не въ добродѣтели.
Характеристика Юліана трудна, источники пристрастны. . Іибаній говоритъ,
что школа ооратпла Юліана въ героя, который былъ близокъ къ богамъ но до-
бродѣтели и душевной чистотѣ. Амміакъ указываетъ на его умѣренность п само-
— 222 —
иі» 1907 году.
155
попаданіе, преданность долгу правителя, знаніе военнаго и гражданскаго дѣла,
неподкупность н внимательность при отнравіепіи правосудія. О его мужествѣ’,
свндѣте.іьствуеть множество бнтвь; онъ была выносливъ къ холоду и зною.
Иную характеристику давали христіанскіе писатели. Для нихъ Юліанъ
представлялся дракономъ, преслѣдовавшимъ пародъ Вожій, апостатомъ по природѣ,
діа Вольскимъ змѣемъ-искусптелегь.
Юліанъ задался цѣлямд неосуществимыми н даже вредными. Но обаятель-
ность его нравственной дисциплины н высокая образованность обезпечиваютъ за
нимъ симпатіи изслѣдователей.
Второе сообщеніе было сдѣлано протоіереемъ И. Н. Говядовскимъ па тему:
„Іоаннъ Златоустъ какъ учитель церкви11.
Докладъ о. Говядовскаго, вызванный исполнившимся тысяченятисотлѣтіемъ
со дня кончины Златоуста, представлялъ общую характеристику какъ сочиненій,
такъ и фактовъ изъ біографіи Златоуста съ точки зрѣнія оставленныхъ святымъ
моральныхъ и общественныхъ завѣтовъ.
Въ заключеніе были избраны въ почетные члены Института: членъ Ру-
мынской Академіи Дмитрій Стурдза (В. 8іошт1жі) и заслуженный профессоръ
Кіевской Духовной Академіи Н. И. Петровъ, и въ члепы сотрудники — профессоръ
докторъ Карлъ Кадлецъ (К. КасІІес) въ Прагѣ.
П.
Личный составъ Института въ отчетномъ году, какъ и въ предиіествуіо-
1906, занятъ былъ выпускомъ въ свѣтъ двухъ томовъ „Извѣстій11 съ альбо-
Иесмотря па то, что эти крупныя публикаціи подготовлялись уже нѣсколько
всетаки и въ 1907 году редакціонныя и хозяйственныя по ннм^ хлопоты
отняли у немногочисленнаго состава Института
для его научныхъ задачъ. Зто обстоятельство
новыя предпріятія до болѣе свободнаго времени;
Институтомъ научныя задачи, обѣщавшія быть
быть осуществлены но постороннимъ причинамъ. Такимъ неосуществленнымъ иред-
въ мѣстности Самсупа, разрѣшеніе па которыя не
іцемь
мами.
лѣтъ,
много времени, не безъ ущерба
принудило Институтъ отложить
тѣмъ болѣе, что уже намѣченныя
весьма благодарными, не могли
работамъ надъ остатками Студійскаго монастыря въ
было продолжаться въ теченіи цѣлаго отчетнаго года,
пріятіемъ являлись раскопки
было получено.
Далѣе, уже начатымъ
Константинополѣ не суждено
вслѣдствіе отсутствія раз])ѣінепіл турецкаго правительства па доступъ внутрь ме-
чети I Імрахош..
Но въ копцѣ отчетнаго года Институтомъ было предпринято изученіе
обнаруженныхъ въ Салоникахъ, въ церкви Св. Димитрія, мозаикъ, относящихся
къ раннему періоду византійскаго искусства. ’Зто изученіе не закончено и будетъ
продолжаться въ слѣдующемъ году.
— 223 —
156
Огчегі. <> х ііл г(‘.іыіостн 11 не киту гя
Прикомандированный къ Институту магистръ богословія А. О. Преобра-
женскій работалъ надъ новѣйшей исторіей греческаго патріархата въ архивѣ
Фанара, а также совершилъ поѣздку съ научной цѣлью въ I рецію и на Аооиъ.
Командированный Министерствомъ Народнаго Просвѣщенія дли занятій
подъ руководствомъ Института Д. П. Шестаковъ занимался изслѣдованіемъ гре-
ческихъ житій святыхъ какъ памятниковъ народной литературы. Изъ рукописей
Института онъ изучалъ пергаменный сборникъ житій святыхъ, сводя матеріалъ
для нѣкоторыхъ поправокъ и дополненій къ тексту находящихся вч. этой руко-
писи житій.
Одиннадцатый томъ Извѣстій занятъ изданіемъ Ііахріэ-джамн. Зта публи-
кація равно какъ изданіе ('аральской Библіи въ XII томѣ, поевнщепы двумъ
первостепеннымъ памятникамъ византійскаго искусства, находящимся въ самомъ
Константинополѣ.
Изданіе Кахріэ подготовлялось Институтомъ свыше четырехъ лѣтъ. Для вос-
произведенія художественныхъ сокровшцъ памятника и дли составленія плановъ храма
былт. приглашенъ художникъ II. К. Клуге, который выполнилъ свою отвѣтственную
задачу съ тщательностью и искусствомъ, жіслужпваіоіцнмь большой похвалы.
Научная обработка этого матеріала была поручена бывшему члену Инсти-
тута О. II. Шмиту. Въ первой части его монографіи изслѣдована исторія монастыря
Хоры и данъ обзорі. литературы о Кахріэ. Во второй части наложены наблюденія
надъ планомъ мечети, дань обзоръ мозаической росписи, какч. единой по замыслу,
возстановлена па основаніи плаіювт. и нсторическыхъ дапиыхч. исторія перестроекъ
п первоначальный вида, храма; при этомъ Кахріэ поставлена въ связь гѣ'ближай-
шими по тину купольными храмами и данъ вкскуімгь о мечети Фенари-Нсах Третья
и четвертая части изслѣдованія посвящены детальному объясненію на широкой
исторической почвѣ мозаикч. обоихъ цикловъ Ьогородпчнаіу и Хрнстолоі пческаго.
Двѣнадцатый томъ Извѣстій посвящеігь первостепенному памятнику визан-
тійскаго искусства, не только изданному и обс.гѣ^оваіпй\му, но п впервые обнару-
женному Институтомъ, именно роскошной иллюстрированной рукописи первыхъ
книгъ библіи, происходящей изъ царской библіотеки Комишіовч., Изданіе Института.
т.	.	1	\ х-*
озаглавленное „Константинопольскій Серальскій кодексъ Восьмикііижія*. состоитъ
изъ изслѣдованія директора Института и альбома миніатюръ, числомъ до 300.
Нтимъ изданіемъ Институтъ ^первые поставилъ па научную почву изученіе худо-
жественнаго матеріала визангіЙскихч, иллюстрацій Библіи. Изслѣдованіе распадается
па пять главъ. Изъ нихъ первая занимается объясненіемъ предисловія, принадле-
жащаго севастократору Исааку Компйну, и даетъ свѣдѣнія о жизни іі литера-
турной дѣятельности Исаака, а равно объ основанномъ имъ монастырѣ, котораго
храмъ обнаруженъ Институтомъ въ селеніи Фереджикъ. Вторая глава посвящена
толкованіямъ па библейскій текстъ, катенамь Лейпцигской, Серальской и другимъ.
Въ третьей главѣ подробно описаны миніатюры Серальскаго кодекса сравнительно
— 224 —
въ 1907 году.
157
< 7> родственными ему Смирнскимъ и Ватопедсктгь. Въ четвертой главѣ изслѣдованы
остатки эксаіі.іарпаго труда Оригена въ Сера.іьскомъ кодексѣ сравнительно съ
Лейпцигскимъ изданіемъ Оеотоки. Послѣдила глава сообщаетъ свѣдѣнія о Серальской
Библіотекѣ, о <‘я прежнихъ описаніяхъ и нынѣшнемъ составѣ.
Слѣдующій ХШ-ый томъ сданъ въ печать. Въ его составъ войдутъ статьи
директора Института, о. Ьопіз РеііЦ II. К. Коковцова, Б. А. Панченко, Р. X. Лейера,
X. М. Лопарева, Г. А. Ильинскаго и отчеты о дѣятельности Института, не могшіе
быть помѣщенными въ трехъ предыдущихъ томахъ.
Что касается технической стороны издательской дѣятельности Института,
то она далеко уіп.іа впередъ противъ прежнихъ лѣтъ и притомъ совершенствуется
съ каждымъ томомъ. Послѣднія изданія Института по тщательности воспроизведенія
матеріала признаны ученой критикой стоящими на уровнѣ современныхъ требо-
ваній науки. Во всѣхъ спеціальностяхъ техпики и хозяйства Институтъ завязалъ
непосредственныя дѣловыя сношенія съ заграничными фирмами. Для продажи
„Извѣстій" въ отчетномъ году заключенъ договоръ съ извѣстнымъ книгопродавцемъ
Гаррассовицемъ въ Лейпцигѣ, который надлежащимъ образомъ организовалъ рас-
пространеніе „Извѣстій" заграницею.
III.
Въ музей Института поступило въ отчетномъ году 15 предметовъ.
Между ними находится, во-первыхъ, неуклюжій надмогильный камень изъ
окрестностей древняго Константинополя (найденный за нып. ПІишли). Каменная
плита высѣчена въ видѣ четырехкопечпаго креста о широкихъ и короткихъ копцахъ:
верхній украшенъ дискомъ, на которомъ вырѣзанъ крестъ; концы перекладины
соединены узкою полосою, которая полукругомъ обходитъ крестъ сверху. Па этой
полосѣ надпись, гласящая: ф іхѵ/рѲтдтС |іоо, Коріе, ёѵ тѵ; ВасяМа 2оо ф. Иа самомъ
крестѣ вырѣзано: умрете, гахробіте, хаЛщ; т)ХѲате х’ хаХй? бпауете" ео^аате бтгёр
ёроо тоо гсроаѵатсаоаар.еѵоо. еѵОаог хат&хте б тоо Ѳеой 8ойХо$ 'Ер|іт)$, гаатбс;,
і)1б$ ’Етсітоууііѵоо тсреоботброо, бр|іоор.еѵо$ ако уор. ’Н8о[леѵбо)ѵ. теХеота ётшѵ іт/,
|іѵ)ѵі ёаоХир х' ... сѵ§. іу ф. Въ переводѣ эти надписи значатъ: 1) Восполни обо
мнѣ, Господи, въ царствіи твоемъ; 2) Здравствуйте, прохожіе, добро пожаловать,
шествуйте счастливо! помолитесь обо мнѣ, упокоившемся ранѣе васъ. Здѣсь лежитъ
рабъ Божій Ермисъ, вѣрный (г. е. христіанинъ), сынъ священника Епптипхапа.
родомъ изъ мѣстечка Пдимепейцевъ; онъ умеръ 18 лѣтъ, мѣсяца Іюля, 20 числа,
въ день первый (воскресенье?), индиктіопа 13-го.
Надпись по< хпнъму несомнѣнно пе позже IV—V вѣка. Къ сожалѣнію,
ко одному индикту нельзя опредѣлить года. Не извѣстно намъ также упомянутое
въ пей мѣстечко Пдимепейцевъ: у Стефана Византійскаго упоминается нѣсколько
городорь со схожими названіями (”Іоо|ш, ’15о|іеѵа(, ЕЙорёѵѵ), 41§брлд), по ему не и.ч •
вѣстно ёйѵіхбѵ — ’Н8о|іеѵаіо$.
— 225 —
158
Отчетъ о іі..іпП.1КИ ІН Піи гигутіі
Далѣе, пріобрѣтенъ бронзовый и.кіскііі крестъ, увѣнчанный дугою еі. высту-
пами, которые. можетъ быть, изображаютъ іучп «іяпіи. Крестъ былъ прибитъ
гвоздями; онъ риюлі.ио небрежной работы и съ выцарапанной кр< і сообразной над-
писью: ёаѵ сройіог Ь)(го)ѵ. |Ц отгррѵ,; цг тау^ѵ, т. е. .если боишься Бога. не
лишай меня положеннаго*'.
Интересны три бронзовыя кадильницы. каждая на трехъ цѣпочкахъ н съ
тремя ножками; двѣ изъ нихъ цилиндрической формы, а третьи, побольше размѣ-
рами, имѣетъ форму полушаріи. Па всѣхъ трехъ вырѣзаны но і раю надписи
одинаковыми буквами.
Па большей изъ пнхь читаемъ надпись іи. днѣ строки; ’^іо; ёх
гла(р)ф*ѵ тф хоарф Хріатд? о <г)еос ѵдиііѵ, еѵаархе лі'г/ѵг. Проорсцг той Хріатой.
То-есть, „свѣтъ отъ свѣта возсіялъ міру, Христосъ Богъ нашь. О во плоти
свѣтильникъ, предтеча Христа**.
Па второй кадильницѣ читаемъ; „ср.’о; еі(;і атгоха(А’л)фіѵ ёйѵшѵ хаі об^аѵ
лаой ооо Іара^А*4, пли „свѣтъ къ просвѣщенію язычниковъ, и славу народа Гішего
Израиля**.
Па третьей падіпкі. короче:	Хріатой (ра(ѵ^ тсіаі“. г. е. свѣтъ Христовъ
свѣтитъ всѣмъ.
Па двухъ большихъ кадильницахъ подъ надписями изображено но три
креста съ расширяющимися концами и съ кружками на послѣднихъ: па маленькой
же — три креста среди надписи п безъ кружковъ на концахъ.
Подобные кресты, вь соединеніи съ надписью совершеніи) сходнаго пнсь ні.) на-
блюдаются на бронзовой купели, пріобрѣтенной Институтомъ четыре года тому иайаД'Ц.
Куплены античный сосудъ изъ тонкой бронзы, 14 свпт. вышиною, ук|мк
шепный выбитыми изнутри изображеніями плавающихъ рыбъ прекрасной работы,
къ сожалѣнію сильно пострадавшій отъ времени; фрагменты бронзоваго кольца
отъ замка, съ головою быка, между рогами котораго водруженъ крестъ, грубая
работа древне-христіанскаго времени.
Интереснѣе пластинка слоновой кости. 4У 7 •апт.. съ пояснымъ изобра-
женіемъ святого 11АI... (копецъ нме(ци утраченъ вмѣстѣ съ правымъ угломъ
пластинки). Изображенный въ три четверти оборота свитой имѣетъ вь рукахъ
евангеліе, нимбъ украшенъ жемчужннко-йъ. По типу головы святого (небольшая
борода, на половину лысая голова, толстыя губы, приплюснутый пост, съ глубоко
врѣзанными ноздрями), а таі^е но положенію рукъ и складокъ одежды эго изобра-
женіе чрезвычайно походитъ къ фигурѣ еванг. Іоанна на триптихѣ Ливерпульскаго
музея (6'гяеі’сп. Бидіаікі? Лі 11).
ПрЦбрѣтеиире также въ отчетномъ году миніатюрное .шалевое изображеніе
св. Марка на золотой круглой пластинкѣ 11 миллим. въ діаметрѣ принадлежитъ
къ рѣдкимъ образчикамъ византійской перегородчатой амали; тонкія перегородки
вполнѣ сохранились, но сама эмаль сильно пострадала.
— 22(і —
въ 1907 году.
159
Монетъ поступило въ отчетномъ 1907 году 111, а именно:
золотыхъ — 9 византійскихъ;
серебряныхъ — 5 византійскихъ и 5 греческихъ;
мѣдныхъ — 21 византійская, 67 греческихъ, 3 римскихъ
и 1 венеціанская.
Между ними находится неизданныя монеты: серебряная Ѳеодосія Младшаго,
серебряная Константина X и Зои, варіанты серебряной монеты транезундска импе-
ратора Мапувла III н нѣкоторыхъ другихт» монетъ византійскаго времени. Среди
греческихъ пріобрѣтены повидимому неизданные варіанты, императорскаго періода,
городовъ Адріанополя, Апхіала, Маропін, ІІсрнноа, Маркіанонола, а также Кизика.
Моливдовуловъ было куплено въ отчетномъ году 132; въ числѣ ихъ имѣется
нѣсколько императорскихъ и патріаршихъ. Уч. секретарь Панченко продолжалъ
составленіе каталога коллекціи Института.
Въ истекшемъ іоду закопчено опредѣленіе собранной Институтомъ коллекціи
византійскихъ монетъ. Всего состояло къ концу отчетнаго 1907 года 75 золотыхъ,
77 серебряныхъ и 733 мѣдныхъ византійскихъ монетъ. Среди нихъ, конечно,
много дублетовъ, особенно между мѣдными; однако и среди нихъ многіе имѣютъ
свое значеніе, такъ какъ экземпляры безукоризненной сохранности весьма рѣдки,
напротивъ, нерѣдко византійскія монеты уже изъ чеканки получались неразбор-
чивыми и неясными, и поэтому дублеты часто пополняютъ другъ друга. Притомъ
часто монеты одного типа и даже одного года чеканились по разнымъ штампамъ.
Конечно, далеко не всѣ подобныя различія имѣютъ цѣнность, и варіанты не соби-
раются Институтомъ систематически.
Къ варіантамъ изъ собранія Института, имѣющимъ значеніе вслѣдствіе
неудовлетворительнаго воспроизведенія въ изданіяхъ (до появленія въ 1906 г.
фототипическихъ воспроизведеній, впрочемъ не вполнѣ отчетливыхъ, въ каталогѣ
Британскаго музея), можо отнести рядъ мѣдныхъ монетъ Ираклія съ сыновьями и
Константа II съ братьями (или сыновьями, ср. Извѣстія VIII 2 6). Эти монеты, разно-
образныя по типамъ, по очень небрежной чеканки, представляютт., какъ извѣстно,
фигуру императора во весь ростъ въ воинской одеждѣ; одинъ экземпляръ коллекціи
Института представляетъ Константа >ез;ь соправителей, въ обычномъ оодаченіп
и позѣ, но съ скиптромъ въ лѣвоц рукѣ. Интересны хорошіе экземпляры мѣдныхъ
монетъ ближайшихъ предшественниковъ Ираклія, отъ Юстина II до Фоки, даже въ
портретномъ оціощеніи^ Одна изъ нихъ, Юстина 11 и Софіи, отличается отъ другихт»
извѣстныхъ но изображенію императорской четы. Изъ монетъ Тиверія и Маврикія
чеканенныя въ Иеунолѣ (Антіохіи) отличаются тщательными изображеніями: импе-
раторъ изображенъ съ большой бородой. Цѣнны золотая и сереоряная монеты
Константина IV, представленнаго моложавымъ; серебряная Михаила, вѣроятно.
II Аморейскаго; въ легендѣ названъ онъ одинъ, по глаголъ (Міуя^Х ёаОгѵ таото;
ряаіХеб; Тіорайоѵ) сохранилъ двойственное число, какъ па одной монетѣ сына
— 227 —
160
Отчетъ о ѵЬяге.п.постп Института
Михаила II. императора Ѳеофила; шесть варіантовъ мѣдныхъ пмн. Василія 1 съ
сыновьими и четыре варіанта мѣдныхъ дли царствованія .Іьві \ 1 Философа; иска
/Кеніи въ легендахъ на серебряныхъ монетахъ Василіи II н Константина.
На монетахъ XI вѣка интересны изображенія Богородицы и Христа па
престолѣ, а также скиптра въ видѣ креста съ перекладинами, опирающагося па
стилизованный растительный орнаментъ, обычный па молпвдовулахъ (золотой
Константина II).
Среди монетъ царствованія Алексѣя 1 Комнина замѣчательна мѣдная ком-
канная монета съ изображеніемъ двухъ фигуръ названныхъ ААЕН и К(*2ХХТ).
Сабатье приписываетъ :»тп кератіи Алексѣю съ братомъ Константиномъ, по па
экземплярахъ Института отчетливо различается нимбъ вокругъ головы Константина.
Слѣдуетъ заключать, что изображенъ святой Константинъ (Великій). Извѣстно, что
Алексѣй помѣщалъ на своихъ монетахъ (и молпвдовулахъ) изображенія Христа.
Богородицы и святыхъ.
Вѣроятно слѣдуетъ отнести къ Іоанну II Комнину золотой пііерііііръ, при-
писанный у Сабатье Іоанну Ангелу Ѳессалоникскому.
Среди нѣсколькихъ разнообразныхъ монетъ царствованія Михаила VIII
Палеолога примѣчательна одна съ изображеніемъ лиліи между царемъ и ар.хаін.
Михаиломъ. Наконецъ отмѣтимъ мѣдную монету, подобную никейскіімь Іоанна н
Ѳеодора Дукъ, съ изображеніемт. архангела вмѣсто Христа и Богородицы, вѣн-
чающихъ царя; мѣдную Іоанна (V Палеолога) сь изображеніемъ креста въ вѣнкѣ,
на оборотѣ; мѣдную, соотвѣтствующую серебряной Іоанна Аксуха, царя Трапезу нт-
скаго, и нѣсколько варіантовъ серебряныхъ монетъ Траііезуптскихъ императоровъ.
Неизданными пли крайне рѣдкими, намъ ііеизвѣстнымі пі іюдрпіямь,,
являются слѣдующія византійскія монеты коллекціи Института:
1)	серебряная Ѳеодосія Младшаго, прекрасной сохранцостнуо словами ѵоііх
ніиіЬіх (рішігацініа на оборотЬ;
2)	серебряная Константина X и Зои, огь которыхъ извѣстны лишь золотыя
и мѣдныя монеты: лицевая сторона та же, что па золотыхъ, но императоръ и
императрица поддерживаютъ не крестъ, а ^ериптву, на которой водруженъ длинный
крестъ; па оборотЬ образъ Богородицы, поддерживающей обѣими руками шг груди
медальонъ Младенца: кругомъ надпись йгерауіа Ѳеотбхг, ^о7(Ѳы);
3)	копкавная мѣдная «монета сь ясно читаемымъ именемъ Константина п
сь изображеніемъ царя въ мантіи, сф державой и скипетромъ. Копкивныя мѣдныя
монеты были извѣстны ........ со времени Алексѣя I Комнина. Такъ какъ послѣ
Алексѣя вплоть до послѣдняго царя Константина ХІ\ Палеолога пг было Констан-
тина на престолѣ, птша же монета никакъ не можетъ принадлежать по тину къ
АѴ в., то слѣдуетъ относить ее къ Константину Дукѣ пли Мономаху, отъ которыхъ
уже извѣстны конкавныя золотыя монеты. Поэтому нашъ экземпляръ - «ровнѣйшій
изъ извѣстныхъ комканныхъ мѣдныхъ внзангійскихч. монегь;
>п, 1907 году.
161
4)	серебряная монета Іоанна II Комнина, похожая, но не вполнѣ, па мѣдную
топ» же цари у КаЬаііег рі. ЫѴ, Е 11;
5)	золотая ѵѴіідроіпіка II пли III Палеологовъ: царь представленъ стоящимъ
рядомъ со снитіямъ, при которомъ ясно читается б тсроср-ф^с; ’Аута. Почему изо-
оражепъ ветхозавѣтный пророкъ Ахія (память 12 ноября), сказать затруднительно.
Повидимому Оессалопикскому Іоанну іірипадлежптч» мѣдная монета, па
лицевой сторонѣ которой архангелъ вѣнчаетъ царя одной рукой и другой подаетъ
ему мечъ.
Среди анонимныхъ монетъ коллекціи имѣется на двухъ изображеніе Кре-
стители, а. па. другой образъ Христа Халкига, какъ па предполагаемой монетѣ
пмп. Іоанна Ватацп Никейскаго и па. одномъ моливдовулѣ коллекціи Института
(/І.нньсшія, IX, 1904, стр. 341).
За 13 лѣтъ дѣятельности Института накопилось большое количество фото-
графическихъ снимковъ и явилась необходимость привести этотъ матеріалъ въ
систематическій порядокъ, сдѣлать отпечатки съ негативовъ, и составить каталогъ.
Работа эта, 'была исполнена въ отчетномъ году ученымъ секретаремъ Р. X. Леперомъ
и художникомъ II. К. Клуге. Негативы были распредѣлены для удобства храненія
по формату па 4 группы.
Въ группѣ А (24X30 и 21X27) оказалось	296	негативовъ
л	„	В (21X28 и 18X24) „	С (13X18)	204 826	»
„ И (9X12)		 Всего (не считая дублетовъ) . .	299 1625	» негативовъ
1
Сверхъ того, въ каталогъ вошли фотографіи пріобрѣтенныхъ па сторонѣ,
для которыхъ въ Институтѣ пѣтъ, конечно, негативовъ.
Всѣ фотографіи въ каталогѣ распредѣлены по содержанію па 11 отдѣловъ
(изъ ппх'ь три первые и часть четвертаго были составлены нѣсколько лѣтъ тому
назадъ ученымъ секретаремъ В. В. ѣармаковскіімъ). а именно:
I. Равенна................................................................106
П. Римъ (средневѣковый)................................................... 58
III. Остальные города Италіи . . .	'........................... 32
(V. Константинополь.......................................................349
въ тома, числѣ 153 фотографій Себаха и 186 фотографій Н. К. Клуге
изъ Кахріэ-джами.,	\
V.	Македонія . Л/хХ ................................................
іп» томъ числѣ 28 видовъ Салоникъ, купленныхъ у мѣстнаго фотографа,
60 снимковъ, исполненныхъ экспедиціей О. 11. Успенскаго и II. 11.
Милюкова, и 72 фотографіи съ раскопокъ Института въ Патели.
VI.	Сирія и Палестина (не считая покупныхъ)..........................
ѴП. Малая Азія.......................................................
159
200
248
и
— 229 —
162
Отчетъ о дѣятельности Института
ѴШ. Музей Ппстпгуга и древности. приносившіяся для продажи .... 197
въ томъ числѣ 66 съ ко ыекціи мо.нівдовуловъ.
IX.	Оракія и Аоонъ (кромѣ рукописей)...................................... 49
X.	Рукописи............................................................,г> ^
изъ нихъ 203 Сералыкаго Октатсвха, 31 Смирнскаго и 51 Вато-
педскаго.
XI.	Болгарія (не считая нокуиныхъ)........................................122
изъ нихъ 58 изі> раскопокъ въ Лбобѣ. 
Всего негативовъ и покупныхъ снимковъ . . 2057
Не говоря о покупныхъ, большая часть исполненныхъ 11 петиту томъ фото-
графій содержитъ уже изданныя древности. Особенно большое число ихъ пошло
въ X, XI и XII томы „ІІзвѣс ій“, содержащіе раскопки вч. Лбобѣ. К іхрі.і и
Октатевхъ; много издано въ V томѣ (іікснедпціл по Македоніи) и VII (нкснедпція
въ Сирію) и въ каталогѣ моли в,(Дауловъ. По и лтп уже изданные негативы не
утратили значенія, такъ какъ негативъ даетъ больше копіи и необходимъ на
случай переизданія; наконецъ, иногда нужны лишь отдѣльные снимки.
Въ числѣ неизданныхъ снимковъ Писгиту та весьма значительная часть
имѣетъ существенное значеніе сырню научнаго матеріала. IIйкогорые были лишь
описаны, другіе вообще ждутъ еще своего опубликованія по разнымъ іірнчпіі.імь.
ипоіда памятникъ пріобрѣгаеі ь значеніе ліішь при накопленіи сходною матеріала.
Таковыхъ неизданныхъ снимковъ осталось особенно много отъ первыхъ лѣтъ
дѣятельности Института, когда былъ предпринять рядъ окікурсій: снимки с^ь древ
постей Никомидіи, Юстиніанова моста вь Ада-Базарѣ, изъ Иііксп (чарѣ списковъ
изъ древняго храма Успенія въ Пикеѣ издана, по невно.шѣ удовлетворигелыш
въ трудѣ О. Вульфа, 1)іе Коішеяккігсііс іп Х’ісаеа. Зігаккішг^', 19і»:>і іниміні
изъ Акмоніи, съ пещерныхъ церквей въ окрестностяхъ Копіи, сь развалки ь
па горѣ А.тисумасѣ въ древней Лнстрѣ (описанныхъ, по безь рнсупковь, Б. В.
Фармаковскпмъ въ Отчетѣ за 1899 г.); далѣе фотографіи изъ Эрегли (Иракліи)
па Мраморномъ морѣ (ср. Е. Каііпка въ ЛаЬгеьѣёйе гіе» Оеьіеітеісій.мііеп
Агсііаеоіо.иізсііен Ііізіііійз, I, 1898, ВеіЫаи, 8.73 — 14); нѣкоторые снимки пзь
Болгаріи, Іерусалима, всѣ фотографіи раукопокь Института въ Патели и большое
число снимковъ съ рукописей сь Доцііа, нръ Іерусалима, Македоніи и дргпіхь мѣстъ.
Въ библіотеку Пистніута за^ ітчегпый годъ поступило покупкою, въ обмѣнъ
и пожертвованіями 460 повыхь названій вь 10б 1 томѣ, чп> сь прежней на-
личностью составило 18^6^ кпніъ брошюръ и нлаповь, при 7483 названіяхъ.
Сохранность библіотеки провѣрена ревизіей.
Наиболѣе цѣпными изъ пріобрѣтеній библіотеки лвляіогся изданія II. II.
Лихачева, Матеріалы для исторіи Русскаго ІІкоііоппсапія, Пазйпцз аи<1 8е1І>іе,
І)іс(іо.нцагу іо Піе ВіЫе; Веіатіііе 1е Ковіх, Сагініаіге <1е ГОпіге <1е 8(. .Іеап гіе
Лёгнзаіеш; Нівіогѵ'ку Агскіѵ, Ногргаѵу и другія изданія Чешской Академіи нмпе-
— 230 —
въ 1907 году.
163
ратора «І’іштща Іосифа; Ііоситеіііі ргіѵйоге Іа Іяіогіа Вотаиііог и другія исто-
рическія изданія Румынской Академіи и рядъ диссертацій Тюбингенскаго Уни-
верситета, а также рѣдкихъ старыхъ греческихъ книгъ.
Пожертвованія поступили отъ слѣдующихъ лицъ:
Алмазова А. 11., Бобчсва С. С., о. Бопавеиіа (]’. (I. Вопаѵепіа), Т. Бпгапда
(Тіі. \Ѵіецаіі<1), Е. Борланда (Е. Сіегіаікі), прот. 11. О. Говядовскаго, Деревицкаго
А. II., Іі. Джеффри (С. Лебегу), Дмитріева В. А., Дьяковича Б., Жебелева С. А.,
Пишркова А., Кадлеца К. (К. КаіПес), А. Камбуроглу-наша, Куликовскаго ІО. А.,
Курганова О. А., Лихачева II. II., Л. Милетича, Нелидова Д. А., Павловскаго
А. А., Панагеоргіу (Р. И. Рара^еог^іоп), Пападопуло-Керамевса А. И., Писарева
С. II., Покровскаго АІ. АІ., Попружеико АІ. К)., Своропоса ((I. К. Бѵогопов), о. Тибо
(.1. ТІііѣаіН), Успенскаго А. И., Успенскихъ В. II. и М. II., <1>илова Б.
Институтъ вступилъ въ обмѣнъ изданіями съ Румынской Академіей, .Іоііп
Иоркіпз Биіѵегзііу въ Балтиморѣ и съ Зосіеіу іог Піе Ргоіпоііоп о! НеІІепіс
Кйнііез въ Лондонѣ.
Въ собраніе рукописей поступили три грамоты Константинопольскихъ па-
тріарховъ прошлаго вѣка о поставленіи въ митрополиты (1863 Паисія въ митр.
Пмброса, 1883 его же въ Меоимпу, 1885 митр. Боденскаго Аѳанасія въ мптр.
Струмицы и Тиверіуноля); затѣмъ бумажный списокъ XVIII в. въ 4-ку Синтагмы
іп. пересказѣ іером. Іакова изъ Янины сь приложеніями; и наконецъ бумажный
же сборникъ, составленный пѣкіпмъ Михаиломъ, сыномъ Хаджи-Іордана, Левкополи-
том’і. въ 171)8 г., повидимому для своихъ учениковъ.
Сборникъ содержитъ алфавитныя сентенціи Игнатія Скевофилака, Григорія
Богослова и Нила, нравоучительные діалоги для начинающихъ учепиков четве-
ростишія Григорія Иазіапзппа, Оеодора Итохопродрома четверостишія на весь
Ветхій Завѣтъ, басни Бабрія, изрѣчепія ппѳагорейекыхъ философовъ Дпмофпла и
Дпмократа, наконецъ нравоучительныя эпиграммы Георгія Коресси, извѣстнаго въ
свое время полемиста противъ Латинянъ, современника Льва Алляція (XVII в.).
Послѣдняя статья сборника, насколько удалось выяснить, пе издана.
Сообщаема, краткое описаніе рукописи Хаджи-Іордана Левкополита.
Сборникъ бумажный въ 8-ку XVIII вѣка (1798 г.) Содержитъ: 1)’ІуѵатСон
тоб ейХабеат&тон охеоо^йХаход т^; реу<Глт]д ёхиХ^аіа;, ІІараіѵеос? тоіе ѵёоі.; хата
отоіхеіоѵ. Іпсір. ”Ахоиооѵ ы ла: тт)е оорёанХіад. IX вѣка.
Ей. Рг. Мйііег І^паііі Віасопі асгозіісііоп аІрІіаЪеІіснш: ПІіеіп. АІи-
зеипі 1891.
2) "Етероѵ аХсрйб'^тоѵ тоб іѵ ауіоіе латрод ѵ)р&ѵ Гр^уоріоо тоб ѲеоАбуон.
Іис. Ару^ѵ агЛсѵтыѵ.
3) Тоб айтоб ётероѵ. Іпс. ”Аѵсо птбрыаоѵ.
'' Тоб айтоб ётероѵ аАсрабтргоѵ. Іпс. ’Ахооаоѵ <Ь каі катріхюѵ §і§аур<ітшѵ.
и*
— 231 —
— сег —
16' [ 'ф.Н» Л?0 сЬ]А» фх »5оу •'ЖхХэд^
аотіэ ЗдЗіэХ хід поу;ЛотІку ао^соухЬ пох лсоххтікдвті лсох Зоуэд, ’ррѵ"
".хса8Х і»тіо>лА аоФдооузА Заохх^хотіку (д;
Золзтіхскхх у ’эіц ".ххі'кЛхдаи іхгІалѵд доха® дод, (5
•»)зіг»<?=.(і аоід’ аох взотідд -эіід
•АОНІЗ лсодсіоЛхдац ЛТОХ хз сЛѵіФотРлу (у ’ДДД
:тЗх»у аоііодоздд аох
л^додх^кх асхдуожхпзу у^юХі^ 9°тІ? 5<?сЗзэХ хіо :-ду,зх лсдсті ао;.о'о»А люд,
"ЗоАодй.® \т>. ЗолодіузХ д8зв : іппіГсдг.юдд •іпНріхд ииэікд
’ЗоХЛО^у аОЛЭДіу
Р=* пошо^а® рЗзв ’.иід -»Хіхор8хзх Золбсууз/ (ао^дхя айц) аоісідхдд -дд
‘5У^? А10 А^уохоза^ л^.х ‘Зюхах^ д| зу}<Ь ід ‘6^-81 'УОмАй уолА(1^
8611 лздоіуоа^хдз^ ’0>»7 хтНзцо дх аолхд8од< ^ххХ аох роза у^оХад
с.стіэ ЗдФзХ хзу '»3?о	0 фх ‘лгохЗсход Зюіиухіі 5(*.х лері Зоѵзд, 'рру
•9'11—1011 чоэ ‘ІПХХХЭ ‘аиЯіде
с	’3^9Ѵ *5із5]хх ліозхх л^х 5з ЗзиЗ^тІ^ лд( ’о<>30 аох
аоАоз А^?гіІ'/юЗ? ?х Зр Задала -эщ ’^Ли-іЛ Оюзри йзхуюи йх »хлздк^ 5т§ал»у»<Ьзх
хх ’тз. хф<3^. рох ^хідтІЮ; хХіхо^хзх астІ?с)досЫоХ(піц аох ао3<рооз0 *д
'01 ОО3^9
тізхзо 861! '(^яУ-ЧѴ 90Т‘?	я*9 '»392 ФЭѲ Ф1 Ѵ°* Эоѵ^х :^.\іпоя ч.д
•оюсзрѵс.Л лк}Хзхою<Зхзх ‘;.тІ?з Зол^в с>о^оА(а8ѵд -эіі] •хХіхсхйхзх доха» до^ ‘дд
•у'дюУлц доііз Зд^ззХ хз§ л<'»Х}хозд лдохітІсолЛ долІлЛлхі^»^ дох ао^оА'л^д лшхртКлдитІ
лгох 5оу?д, :‘.{,Ѵтіюя ід|
доха» дох долі^люі^ох
 ао^хаоллю^
•Зоу^х і»Л;3 лохоіуурх З’луюх 5,/.ХсЗус -эид -»Хпо]о ухиколЛ
дох г.о^оА^д люті^. Зд8х»и ЗюіА» л? аод^ удд
•у?д»Хір[ дотіз 5дФзХ »іу ‘®??2 Ф3Ѳ Ф1 1юх
8611 оііпіГд.гэои цАпіол гд •ХяѴшІоп ои нйфійі итсвяоігэ
ІІКП(ІО.І.ОЯ*І.ІІ Ч.ГОІІ ‘•ІІІО.ІОПІ1Г •І.ХГІІІЧГЭ.І.ІІЬЛОЯтаІН члпііічгорэи ЧЛ'ІІЯЭЭБИІЮьА і
•лічхлюв зх»ху]Ф ‘юхкхаітЬх л^.о л^х зу]<Ь
<о 3<і«с»вс» спг.зскА»со<!л •Зс'Зх?!] •Эмла>хлуі рох Зсох^дд --о ЗоЛсуріу -эид
(•чаояышон) лсч^вХсЗ» лсух лі8»Х дохілкѵу^ <оЛоу»зу -ц
•япк(1іэ]|' ‘ішнід
•кгАнояшІііікпу ‘гіоид чд'іпфвіілоігрир ч.я члліпггеопл аи 5І/.і]уовохпзу -Хздѵ
•аохауоиох
-азу у'аиХіц доііз ЗдЗізХ хід аохкдяЛѵ» хххх аох л<оххіНл()»ті лгох Зоуз^
•аоо л^лХаф а'/.х ЗОісіро хл 9О30 Сл- -ГаазХ хл кота ’ріхя
•Зкх^Л^аохсмув А<пуо л<рх д»х 5Ь.х^Лздз о Зозрд (Д ‘эіц
•(•ілп.іэо<1;іі! .ні) ’|.мічяк •іі.хі.іояоіі гпі чяохіы..» ед «дЛііппмІі..» цоиѴо ви Ч-ООДД
ЗіоиаЛххих доха»з
5»}^!лхо)с ’лХ'іу^ .іи । •лохкдрЪух хххх юХ'.хо «охітіоілА доХюлотІ аоуіз^д (д
•ло*.ХА»За<| Зозѵх со ‘Зис’/Фз Ззсоуих иртиоя ч.дд
іи(лііх»ііц »і >і>іі’>гол.іл|Ѵ о гіэыо
Т’ЭІ
въ 1907 году.
165
ѴПІ. Пара§еіурата Гешрусоо Корёаот] еід §іа<рора аор,6аХХ6р.еѵа. Іпс. "йатсер
то ё)(оѵ рёрос; траора ёаѵ рт] хаѲаріаѲ^, оо)( оуса^етаі — ПараЗеІурата хаі
бросбт^те^. Іпс. "2отер т) кХ-^0(')ра тоо оторбуоо.'і?
А<1(1. ТёХод т<оѵ раВ-<]ратоѵ ГесоруСоо Корёоі тоо ХіплоХСтои 8сос /еірд$ ё|іоО
Мг/а^л )(а ІорЗаѵі^о' ЛеихокоХітоо 1798.
Эпиграммы Коресси, славнаго полемиста противъ Латипяпъ въ ХѴП в.,
современника и врага Ллляція, упомянуты у Саоы, но повидимому не изданы.
— 233 —
Отчетъ о дѣятельности Русскаго Археологическаго Института
въ Константинополѣ въ 1908 году.
---------------------------—
Въ личномъ составѣ Института за отчетный годъ произошли слѣдующія
перемѣны. Ученый секретарь Р. X. Лейеръ назначенъ членомъ Императорской
Археологической Коммнссіп, завѣдующимъ музеемт. и раскопками въ Херсописѣ.
Вновь назначенъ ученымъ секретаремъ преподаватель гимназіи Императора Алек
сандра II вь Петергофѣ Ѳ. II. Шмитъ, бывшій членъ Института.
Кандидатъ Московской Духовной Академіи Н. К. Махаевъ командировать
въ Институтъ для научныхъ занятій срокомъ на 1 годъ.
Дѣятельность Института вч. 1908 году выражалась:
1) въ устройствѣ засѣданій;
2) въ изслѣдованіи новооткрытыхъ мозапкт. храма св. Диміпфія въ
2)	въ изслѣдованіи новооткрытыхъ мозапкт. храма св. Димитрія въ I луни:
въ экспедиціи но Македоніи и Старой Сербіи; въ работахъ по изслѣди яіпію бази-
лики Студійскаго монастыря въ Константинополѣ;	\
3)	въ изданіи ученыхъ трудовъ;
4)	въ пополненіи музея и библіотеки Института.
I.
Въ отчетномъ году состоялось два засѣданія Института, пзч. коихч. одно
торжественное.
На торжественномъ засѣданіи 27 февраля было сдѣлано сообщеніе членомъ
Института г. Ж. Эберсольтоуч. (Л. ЕЬегзоІі) на тему: Ье сбгёпіоніаі сіе Іа еоиг
Ьухапііііе. Пред^стом^ этого доклада былч. историческій очеркъ развитія визан-
тійскаго придворнаго церемоніала съ IV по XIV столѣтія. Уже при Константинѣ
Великомъ церемоніалъ занимаетъ важное мѣсто вт> жизни двора; нмиераторч. Кон-
стантинъ старается упрочить неприкосновенный и священный характеръ монархіи,
окружая свою державу всѣми внѣшними признаками власти и могущества. Роскошь
одѣяній, тщательное соблюденіе церковныхъ обрядовъ, великолѣпіе императорскаго
— 234 —
Отчетъ о дѣятельноегп Института пъ 1908 году.
167
жилища являются средствами, которыми монархъ выдѣляетъ себя изъ среды под-
данныхъ и утверждаетъ за своей властью божественное происхожденіе.
Втеченіе VI в. литературныя произведенія Кориппа и Петра Патрикія
знаменуютъ вторую ступень въ ходѣ означеннаго процесса. Восточныя вліянія,
уже очевидны и въ царствованіе Константина, выражаются рѣзче, въ особенности
вслѣдствіе столкновенія византійскаго міра съ Персіей. По только въ X вѣкѣ, при
оракійск и (македонской) династіи, церемоніалъ достигаетъ высшей ступени своего
развитія. Константинъ VII Багрянородный въ трактатѣ о Придворномъ Уставѣ
редактируетъ ііесі. кодексъ этикета, сложившихся обычаевъ, и ясно указываетъ ту
цѣль, которую оігь себѣ при атомъ поставилъ: поддержать престижъ двора въ
глазахъ подданныхъ Имперіи и сосѣдей иностранцевъ.
Для Константина Багрянороднаго придворный уставъ означаетъ большее,
чѣмъ литургическія и обрядовыя выраженія учтивости и почтенія: онъ является
средствомъ укрѣпить могущество Имперіи. Пріемы пословъ и великой княгини
Ольги ясно обозначаютъ политическую важность, каковую императоры X вѣка
давали придворному уставу.
Сочиненіе 1)е оіКсііз (приписываемое обыкновенно Кодину) знаменуетъ
послѣдній фазисъ развитія церемоніала. Въ политической жизни и въ управленіи
Имперіи свершились глубокія перемѣны. Церемоніалъ былъ упрощенъ, особенно съ
тѣхъ поръ, какь цари оставили Большой Дворецъ и переселились во Влахернскій.
Такимъ образомъ, церемоніалъ отражаетъ въ себѣ различія эпохъ и коле-
баніи исторіи. Оігь не только воскрешаетъ передъ нами византійскій дворъ, бле-
стящій н роскошный, самый древній въ Европѣ, бывшій па, пространствѣ десяти
вѣковъ центромъ административной и дипломатической жизни, по оігь открываетъ
намъ массу чі ртъ нравовъ п обычаевъ общественной жизни. Для историка оігь
собою представляетъ живой отпечатокъ исчезнувшей общественности.
Ученымъ секретаремъ Б. Л. Панченко былч
гелыіостп Института въ 1907 году.
Въ заключеніе были избраны въ Почетные
іпчеікій Агентъ Болгаріи вч> Константинополѣ г. 11.
скаго Университета Шарль Диль (Сіяніе» ІЛеІіІ) и
верептета въ Прагѣ Люборъ Ппдерле (ГдіЬот Міеііегіе); вь члены Института
избраны. Россійско-Императорскій Генеральный Консулъ въ Константинополѣ II.
Е. Попафіідппъ, докторъ русской исторіи Н. II. Лихачевъ и О. Г. Курцъ; въ
члены-сотрудннкп были избраны Капукехайя Болгарской Экзархіи г. Начо А.
Начавъ, членъ общины Ассомік іопнпстовъ въ Кадпкеѣ о. Симеонъ Валье (Бутёон
ѴаіІІіс), г. }К. Эберсольтъ рі. Еіюпюіі) и Г. А. Ильинскій.
Второе засѣданіе состоялось 16 ноября.
Директоръ Института сдѣлалъ сообщеніе „Мозаики въ церкви св. Димитрія
ві. Солупи®.
г, доложена Отчетъ о дѣя-
-
члены Института Диплома-
Гешовъ, профессоръ ІІарнж-
профсссоръ Чешскаго Упп-
— 235 —
168
Отчетъ о дѣлті'.іі.ііін гіі Института
Предметомъ сообщенія являются результаты работъ Циститу га въ Сало-
никской мечети Касспмі.і, о которыхъ изложено ниже, въ главѣ о научныхъ пред-
пріятіяхъ; I вынускь XIV т., имѣющій вый тп въ < нѣтъ въ скоромъ времени, бу дегь
посвященъ изслѣдованію добытыхъ Институтомъ матеріаловь.
Второе сообщеніе было сдѣлано ученымъ секретаремъ О. И. Шмитомъ па
тему: „Каосдралыіый соборъ средпеві'.ковоіі Софіи11.
Болгарскіе памятники средневѣкового искусства находятся вь препебре
жеіііп и у болгаръ, и у ерропеГіскиѵі. ученыхъ, потому что и тѣ, н другіе ніідя'і ь
въ нихъ лишь позднія и грубыя провинціальныя копіи гь „внзапгійекихъ“
т. е. коііетантинопольекпхь, греческихъ оригиналовъ. Такая точка зрѣнія можетъ
однако оказаться неправильною. Въ 1906 г. появилось наслѣдованіе проф. I. Стржн
говскаго о сербской псалтыри Мюнхенской библіотеки. Авторъ доказываетъ, что
южные славяне поддерживали сношенія н помимо Константинополя <ь Востокомъ
(т. е. Снріею, Палестиною, Синаемъ), непосредственно и черезъ Л<юнъ, и что
результатомъ такого общенія съ Востокомъ было проникновеніе въ славянскія
страны вовсе „невизаптіііекііхъ*1 образцовъ искусства, и, напримѣръ, миніатюры
Мюнхенской псалтыри, но мнѣнію проф. I. Стржііговскаго. были непосредственно
скопированы изъ какой пибудь сирійской рукописи. причемъ копнетъ і ербь далеко
не всегда понималъ смыслъ своего оригинала.
Теорія проф. I. Стржнговскаго о непосредственномъ вліяніи Востока па
южныхъ славянъ, конечно, нуждается еще въ провѣркѣ (на что указалъ, между
прочимъ,Г. Милье въ рецензіи па книгу Стржнговскаго), по ату провѣрку надо
произвести какъ можно скорѣе; ибо, если теорія проф. Стржнговскаго окажется
пріемлемою, то будетъ найденъ ключъ ко многимъ непонятнымъ д<\ сихъ поръ
явленіямъ южнославянскаго искусства. Памятники Болгаріи додапш быть система-
тически изучены, пока они не стали жертвами повсемѣстно па подасмаго процесса
„европеизаціи*1 страны.
Одинъ изъ самыхъ старинныхъ и самымъ замѣчательныхъ памятниковъ
зодчества въ Болгаріи несомнѣнно св. Софія. Достовѣрныя, документальныя свидѣ-
тельства о прошломъ св. Софіи начинаются всего съ 1329 г., по глубоко ошибались
тѣ ученые, которые изъ этого факта вцводи.(и^заключепіе, будто св. Софія построена
всего только въ началѣ XIV вѣка. Анализъ архитектурныхъ формъ и нѣкоторыя
Другія данныя заставляютъ отнести время созданія св. Софіи къ самому началу
развитія церковнаго зодчества, къ IV—VI в. Любопытно, что и народное преданіе,
живое еще вь XVI — ХУЛИ вв., какъ свидѣтельствуютъ записи путешествепііпковь
Врапчнча, Ьенальи, Дрпша н др., основательницею св. Софіи считаетъ то супругу
императора Юстипіака, то дочь Константина Великаго, то падчерицу Юстина 1.
Храм'ь^св. Софіи есть трехнефпая базилика на столбахъ, съ трансептомъ,
причемъ надъ перекрестьемъ средняго корабля и трансепта высится куполъ; съ
запада къ церкви пристроенъ двухъярусный парникъ, съ востока — одна апсида.
— 236 —
и І> 1908 году.
169
Куполъ водру кеігь па пинкомъ барабанѣ, которому снаружи придана форма четырех-
іранной призмы; полушаріе купола снаружи почти исчезаетъ подъ нагрузкой,
которая имѣетъ видъ восьмигранной призмы. Никогда пи турки, пи „византійскіе"
мастера такихъ примитивныхъ куполовъ не строили. Единственная параллель,
котору іо мы знаемъ, — куполъ Солунской св. Софіи.
Трансептъ для Балканскаго полуострова совсѣмъ исключительное явленіе и
точно также говоритъ въ пользу глубокой древности пашей постройки, если вспо-
мнить объ аналогичныхъ зданіяхъ, именно о Вполеемской базиликѣ и ставшихъ
недавно извѣстными памятникахъ юговосточной части Малой Азіи. Да и остальныя
конструктивныя особенности си. Софіи всѣ таковы, что принуждаютъ отнести ее
географически — къ Малой Азіи, хронологически къ IV—-VI вв.: св. Софія
есть базилика, па столбахъ, а не на колоннахъ, крыта сводомъ, а не двускатной
деревянной крышей, построена изъ кирпича, а не изъ камня и безъ прокладки
камнемъ, имѣетъ одну апсиду, далеко выступающую па востокъ.
Кромѣ атііхъ данныхъ, доставляемыхъ самимъ зданіемъ, мы располагаема,
еще и другими матеріалами. Св. Софія стоитъ посреди обширнаго некрополя,
обнаруженнаго новѣйшими раскопками. Некрополь, судя но найденнымъ въ могилахъ
предметамъ, относится еще ко временамъ Константина Великаго н его наслѣд-
никовъ. Что сосѣдство храма и некрополя не случайно, доказывается тѣмъ, что
въ самой апсидѣ св. Софіи была пайдепа могила V—VI в., а вымощена апсида
была мозаикой (выпѣ хранимой въ Софійскомъ Народномъ Музеѣ), которая можетъ
считаться характернымъ образчикомъ сирійскаго декоративнаго искусства IV—VI вв.
Такимъ образомъ, можетъ считаться доказаннымъ, что св. Софія есть про-
изведеніе весьма раннее* и притомъ памятникъ восточнаго искусства. Памятникъ —
весьма цѣпный, и было бы желательно, чтобы болгарское правительство нашло
средства привести его въ порядокъ и предохранить отъ дал^ ѣйпіаго разрушенія.
II.
Научныя предпріятія Института
обильный и цѣнный матеріалъ. 'Гаковыми
работы Института въ храмѣ св. Димитрія въ Солупи.
Турецкое правительство предприняло осепыо 1907 г. ремонтъ мечети Кас-
симіз въ Солупи, представляющей изъ себя приспособленный для мусульманскаго
богослуженія древній храмъ св. Димитрія, патрона города Солупи. Этотъ храмъ,
извѣстный препмуществеиій^ по ерлзаипымъ съ нимъ легендамъ цикла сказаній
о св. Димитріи, никогда еще пе былъ изслѣдованъ со стороны его росписи, потому
что опа пе была ^звѣстпа. Планы п разрѣзы, капители и часть мозаичнаго орна-
мента. падпщъ па гробницѣ Спапдопи и реконструкція киворія составляютъ все
существенное, что предлагается въ трудѣ Техіег апй Рііііап, ВухапНие. АгсЫіесСиге;
оііъ яыяется почти единственной, хотя весьма несовершенной работой о храмѣ
въ отчетномъ году доставили новый
предпріятіями являются прежде всего
— 237 —
170
Огчегь о уіште-іьтити Института
Димитрія, тогда какъ громадное значеніе Солунскихъ памятниковъ уже вызнало,
но отношенію къ нѣкоторымъ изъ нихъ значительную русскую и ііііисгрзнііую
лптерату ру.
Поэтому весьма попятеігь интересъ, ст. которымь Пнсіигугъ встрѣтила,
извѣстія о находкахъ мозаикъ въ мечети Касспміэ.
Работы Института весною отчетнаго года не только подтвердили наличность
высокоцѣнныхъ памятииковъ искусства, но обнаружили ря д'і. новыхъ. которые съ окон-
чаніемъ ремонта были бы вновь покрыты известью и стали недоступными для пауки.
Слѣдуетъ оговориться, что несмотря па псѣ принятыя Институтомъ мѣры
и содѣйствіе властей, матеріалъ не могъ быть собранъ полностью. Ко времени
начала Институтскихъ работъ ремонтъ мечети подходилъ уже къ концу. Апсида
храма почти вся была вновь заштукатурена и подъ ея сводомъ рабочіе рисо
вали изреченія пзт. корана, которыхь трогать было не возможно. При самомъ
ремонтѣ пе вся апсида была раскрыта, такъ что никакъ нельзя ручаться, что вь
алтарной части храма пе осталось необнаруженныхъ мозаикъ. Ипституть должеп ь
былъ перенести свое вниманіе па гГ. части храма, которыя еще было возможно
очищать отъ турецкой штукатурки. Сч. ра рѣшенія вали Ипституть взялъ на себя
руководство этими работами, и художникъ Клуге принялся лично очищать мозаики.
Приходилось вести работы спѣшно, фотографировать весь матеріалъ и хотя еъ
небольшой его части сдѣлать рисунки въ краскахъ. 11а шіпшхь глазахъ были
вновь замазаны фрески, содержащія иллюстраціи кь житію и чудесамъ Димитрія,
даже не бывъ хорошо очищены: къ счастью Ипституть успѣлъ сдѣлать пхь описаніе.
Не смотря па не впоінѣ благопріятныя условія работы, добыть ^і»т ма
оопльный и цѣнный матеріалъ. Кромі. кауіеипаго загражденія падь ко.цшпадой.
раздѣляющей па двое сѣверный корабль, мозаики обнаружены і|а пилоіціхь цли
столбахъ, отдѣляющихъ алтарь отъ главнаго корабля, и па западной стѣнѣ падь
входной дверью.
Большинство мозапкъ открыто именно въ лѣврм’і^ цть входа пли сѣверномъ
кораблѣ, надъ колоннами. Различается пѣсколко композицій, отдѣленныхъ другъ отъ
друга небольшою рамкою. Па 8 снимкахъ этой серіи мозапкъ пять разъ повторяется
одно, и то же изображеніе, именно великомученика Днмптрія въ парадномъ обла-
ченіи. Па пилонахъ, отдѣляющихъ аді^пду огь главнаго корабля, имѣются еще
4 изображенія Димитрія: одно изъ нихъ сь ошибочной позднѣйшей подписью
Сергій (Зёруи:), и другое сь изображеніемъ двухъ полонянокъ, снасеііпыхі. Дими-
тріемъ изъ арабской ііероліг соотвѣтственная легенда найдена только въ паіііпх'ь
Макарьевскихъ минеяхъ.^ Лучшія и древнѣйшія мозаики съ изображеніемъ Димитрія
находятся на пилонахъ алтаря. По сох нніностп и мастерству исполненія па первомъ
мѣстѣ стоитъ ктиторская мозаика, изъ трехъ фигуръ во весь ростъ. Средняя представ-
ляетъ Димитрія. двѣ боковыя — префекта Иллирійскаго Леонтія и епископа,
Іоанна или Евсевія.
— 238 —
іп. 1908 іоду.
171
Кромѣ изображеній Димитрія, наиболѣе интересный матеріалъ представляетъ
рядъ мозаичныхч. изображеній Богородицы, поклоненіе которой въ Солупи имѣетъ
глубокую связь съ мѣстнымъ культомъ. Димитрія. Весь указанный матеріалъ уясе
изслѣдила ігь съ историко-археологической точки зрѣнія въ трудѣ директора Инсти-
тута, составившемъ первый выпускъ XIV тома „Извѣстій®. Найденныя мозаики,
а также нѣкоторыя отдѣльныя части храма воспроизведены, по оригиналамъ худож-
ника Клуге, па 15 фототипическихъ и 5 цвѣтныхъ таблицахъ, которыя сопро-
вождаютъ. вышеозначеппое изслѣдованіе.
Поѣздка въ Старую Сербію.
Въ концѣ апрѣля и въ маѣ 1В08 года директоромъ Института была пред-
принята археологическая поѣздка но Старой Сербіи. Главиѣшпс имѣлось иъ виду
ознакомиться съ знаменитой Дечапской лаврой и съ Пискомъ, гдѣ была патріархія
независимаго сербскаго царства. Такъ какъ, мѣстность, но которой предстояло
путешествовать, находилась въ состояніи постояннаго броженія и тамъ непрерывно
велась борьба между албанцами и остатками славянскаго населенія, то, по совѣту
гепералъ-нпсіісктора трехъ македонскихъ вилайетовъ, которому директоръ Инсти-
тута былъ, обязанъ разрѣшеніемъ этой поѣздки, и которому Институтъ считаетъ
долгомъ выразить здѣсь глубокую благодарность за просвѣщенное содѣйствіе пре-
слѣдуемымъ пмь научнымъ задачамъ, избранъ былъ тотъ путь, который обѣщалъ,
наименѣе неожиданностей. Изъ Ускюба, гдѣ мѣстный вали, по приказанію г. Хильмп-
иашн, поручилъ, сопровождать экспедицію драгоману вилайета Нусретъ-эфепди, путь
лежалъ на Призрѣнъ. Па желѣзнодорожной станціи Ферезовпчъ наняты были лошади
и экспедиція отправилась въ Призрѣнъ въ сопровожденіи офицера и 10 кон-
ныхъ солдатъ.	с \ Ѵ> о
Въ Призрѣнѣ экспедиція была принята извѣстнымъ Шемси-пашею, павшимъ
въ самомъ началѣ младотурецкаго движенія. Онъ пользовался среди албанцевъ
большимъ вліяніемъ, будучи самъ, албанцемъ, и заручиться его содѣйствіемъ было
важно. Онъ просилъ осмотрѣть выстроенный имъ въ Митровицѣ госпиталь, ока-
завшійся прекрасно содержимымъ.
Вмѣстѣ съ управлявшимъ консульствомъ С. П. Разумовскимъ, котораго
гостепріимствомъ экспедиція пользовалась, была совершена поѣздка въ монастырь
св. Марка. По пути необходимо было посѣтить албанскаго вождя хаджи Руста изъ.
племени Кабашъ, жившаго въ селеніи Корнгли, который принялъ экспедицію
радушно. Монастырь св. Марка ^казался доведеннымъ до полнаго обнищанія,
благодаря хозяйничанью вассаловъ вышеназваннаго хаджи Руста.
Въ археологическомъ отношеніи монастырь не представляетъ интереса.
Церковь — скромная постройка не ранѣе XVI вѣка съ коробовымъ сводомъ и
небольшой аисндой. Стѣны и своды покрыты фресковой живописью. Па одной
с торонѣ Депсисъ: I. Христосъ Праведный Судія, съ Богородицей и Предчечеп по
бокамъ. Далѣе по стѣнѣ: евангелистъ Маркъ, Савва Освященный, Евоимій Великій,
— 23У —
172
(іг'ісгі. о іГ.лтг.іынк'тх Института
Антоніи. Выше: Ананія. Азарія и Мисаилъ, спи. Никита, Іаковъ Персъ. Ни-
колай Новый, Георгій С<н| ійскій, Сергій и Вакхъ. Подъ сводомъ Страсти Господни.
По другой сторонѣ земная жизнь Христа. Въ центрѣ свода Господь Вседержитель
съ надписью кругомъ: .Господи, сь пебесе на землю призри слышати воздыханіе
умерщвлеіпіых'ь“ и нр. Монастырскія постройки находятся въ запустѣніи.
Изъ Призрѣна іи. Дьяково былъ весьма утомительный переѣздъ вслѣдствіе
плохой дороги. Дьяково — уже вполнѣ албанское царство, гдѣ пѣть пи турецкой
администраціи. пи полиціи, и ідѣ безгранично господствуетъ произволъ. Дома пред-
ставляютъ изъ себя маленькія крѣпости, безъ ружіяс пикто не выходитъ па улицу.
Вражда между албанцами и славянами, а также между разными кланами албанцевъ
поддерживаетъ постоянную войну. Неожиданнымъ было заявленіе мѣстной власти въ
Дьяковѣ, что въ Дечапы прямо проѣхать нельзя вслѣдствіе перестрѣлки между жите-
лями двухъ деревень, по что нужно ѣхать черезъ Ппекъ, и подъ защитою шіекскаго
гарнизона пытаться проѣхать въ Дечапы. Зтому предложенію пришлось подчиниться.
При двукратномъ посѣщеніи Ппека. па пути въ Дечапы и при возвращеніи
оттуда были сдѣланы въ ятой старой патріархіи Сербовъ слѣдующія наблюденія:
Патріархія находится въ разстояніи 20 мни. отъ Ппека п расположена въ
живописномъ ущельѣ. Патріархія испытываетъ ту ли* судьбу, что и вообще сербскій
элементъ вч> .ітихъ мѣстностяхъ. Кругомъ монастырскихъ стѣнъ чуждое враждебное
населеніе; монастырь оберегается отъ расхищенія турецкимъ гарнизономъ, который,
пользуясь для своею расположенія монастырскими зданіями, притѣсняетъ скудную
числомъ братію манастыря.
Патріаршая церковь представляетъ собою купольное зданіе сь апсидою
п съ небольшими шипами вправо п влѣво. Главное мѣсто въ храмѣ Занимаютъ
усыпальницы патріарховъ: Арсенія, Саввы и Никодима. Иконостасъ деревянный,
по не однородный по составу и орнаменту. Иконы не ранѣе ХѴП вѣка. Живопись
по стѣнамъ сильно подновлена въ прошломъ столѣтіи и ^оволь|іо безі вѣтка. Лишь
царскія дверп представляютъ нѣкоторый интересъ по растительному орнаменту
изъ плюща и по медальонамъ. Главный придѣлъ посвященъ Вознесенію, изъ боко-
выхъ одинъ — св. Димитрію. Объ исторіи церірв# свидѣтельствуютъ надписи. Прежде
всего въ лѣвой нишѣ находимъ запись (1614 г.):
къ дъто ^ркк пръстлкнсс иршціе
пни архіепископъ и гпдпь мон иолиь
г (іікнокнтсль стого ыъстл ссго. грокъ
же его би къ урсткаіофомъ Коистліітііііегрлдс бліць сіііікотлс мпсі|кю ді
тако емн сьлвѵпс^ по изволенію
КІШІО. послъдпн келнкон
ІРККП \	ар
хіепііь илнеен й люквіе
н оускрділ
Придѣлъ св. Димитрія имѣетъ впереди раку патріарха Ефрема.
—- 240 —
къ 1908 году.
173
Роспись іи. этохгь придѣлѣ посвящена иллюстраціи сказаній о чудесахъ
великомученика и занимала наше вниманіе по связи съ фресками, обнаруженными
іп. ( олупи, іп. мечети Каспміэ. По лѣвую сторону здѣсь имѣются изображенія:
1)	пораженіе Лія іи. циркѣ св. Димитріемъ;
2)	убіеніе св. Димитрія въ темницѣ;
3)	св. Димитрій благословляетъ Нестора па подвигъ: „Лія побѣдити и за
Христа мученъ будешп“;
4)	св. Димитрій исповѣдуетъ вѣру въ присутствіи царя; па фрескѣ св. вели-
комученикъ изображенъ въ хламидѣ и красной тупикѣ.
На противоположной сторонѣ въ томъ же придѣлѣ находятся днѣ сцены,
по разобрать ихъ не удалось, такъ какъ отъ сырости краски пострадали и надписи
слппялп.
Третій придѣлъ посвяіцепъ Введенію во храмъ Богородицы. Роспись въ
немъ пе поддается изученію вслѣдствіе плохой сохранности. Здѣсь находится рака
епископа Даніила, а надпись свидѣтельствуетъ, что придѣлъ построенъ архіеписко-
помъ Паисіемъ.
Въ пароикѣ есть надпись, происходящая отъ первыхъ лѣтъ патріархіи:
изволеніемъ <оі|л и сноснілнсніемь
благословеніемъ архіепископа Макарія перваго ктитора честному престолу н
вьсеи србскои земли западнаго поморія и сѣверпыпмь странамъ
къ дѣто г? и о крутъ солнцу 28, лунс 5, нпд. 9,
злато унсло 8, •оемнніе кн, мір сспт 8.
Надъ средней дверью, ведущей изъ парѳика въ храмъ — Дсисисъ. Христосъ
сѣдой со свиткомъ въ лѣвой рукѣ, въ нимбѣ съ надписью о аш и съ другой
надписью па нолѣ
(к) е т х и Д-і гті и А!
т. с. ветхій деньми.
т. с. ветхій деньм^
Въ храмѣ есть и библіотека съ рукописями и старопечатными книгами, и
ризница. По при первомч. посѣщеніи патріархіи директору Института было ска-
зано, что шкапы заперты и ключей пѣтъ, что же касается ризницы, ю ее пе
могутъ открывать но случаю опасности отъ албанцевъ. При обратномъ движеніи
изъ Дечапч. библіотека хотя^ была открыта, но оказалась въ такомъ отчаянномъ
изъ Дечапч. библіотека хотя^ была открыта, но оказалась въ такомъ оічаянномт.
положеніи изъ-за шросги, гніенія и недостатка воздуха, что директоръ Института,
бѣгло ознакомившись сч. содержаніемъ библіотеки, выразилъ пожеланіе, чтобы при-
няты были мѣры къ очисткѣ книгъ отъ червей и гнили, и чтобы были выставлены
па солнце тѣ рукописи и книги, которыя еще могутъ быть спасены.
4 мая въ субботу экспедиція прибыла въ Дечапы.
— 241 —
174
Отчетъ о ѵЬітслі.ііости Пік тіітх га
Здѣсь предполагалась болѣе значительная остановка, такъ какъ Дечапская
лавра составляла главнѣйшую цѣль предпринятаго путешествія. .»дѣсь экспедиція
была въ русской средѣ, гдѣ было возможно воспользоваться радушнымъ пріемомъ
и покоемъ. Съ недавняго времени Дечапская лавра передана въ управленіе на-
стоятелю келліи I. Златоуста па Аоонѣ іерос.хнмопаху Кириллу, который съ по-
хвальной энергіей п любовью старается возстановить въ Дечанахъ церковный строи
и поддержать этотъ единственный въ своемъ родѣ памятникъ сербскаго независи-
маго царства на нынѣшней окраинѣ ссрскаго парода, почти уничтоженнаго имми-
граціей п насильственными дѣйствіями албанцевъ.
Институту были предоставлены въ Дечанскомъ монастырѣ всѣ средства къ
всестороннему изученію этого замѣчательнаго сербскаго памятника первой поло-
вины XIV в., н въ то же время ему удалось выяснить жалкое положеніе монастыря
среди невообразимо неблагопріятной обстановки, создавшейся впрочемъ уже не одно
столѣтіе. Хотя въ монастырѣ находится турецкій гарнизонъ изъ 40 человѣкъ съ
офицеромъ во главѣ, по этимъ достигается весьма относительная выгода. Начальникъ
гарнизона, ежемѣсячно смѣняемаго, исполняетъ распоряженія коменданта ппекскаго
гарнизона, которыя далеко не имѣютъ въ виду пользы монастыря. Достаточно ска-
зать, что пи настоятель, пн братія не смѣютъ выходить изъ-за слѣпъ обители, что
фруктовый садъ монастыря, находящійся въ ближайшемъ сосѣдствѣ. не доступенъ
для монастырскихъ людей, что наконецъ птичій дворъ подвергается постояннымъ
хищническимъ нападеніямъ со стороны гарнизона, и монастырскій скотъ не обез-
печенъ отъ грабежа со стороны ближайшихъ сосѣдей.
Нта удивительная страна съ такимъ укладомъ общественной жизни который
напоминаетъ средневѣковое кулачное право, ш- можетъ пе нриков(двцть къ^сцбѣ
вниманія. Судьба всего края и отдѣльныхъ въ немъ лицъ находится въ рукахъ
начальниковъ албанскихъ племенъ, поддерживаемыхъ нріівитёльствомъ и съ своей
стороны усердно исполняющихъ его планы, клонящіеся къ полному истребленію
сербскаго элемента въ этихъ мѣстахъ, составлявшихъ прежде національный н ре-
лигіозный центръ сербовъ, какъ Москва и ({ергіевсшуі лавра для Россіи. Самые
могущественные старшины живутъ въ Дьяковѣ и Пнекѣ и въ окрестныхъ дерев-
няхъ. Турецкая администрація здѣсь пе имѣетъ никакой силы, каймакамъ или
исправникъ находится въ зависимости отъ албанскихъ вождей и немедленно подвер-
гается смѣнѣ, если не съумфеть съ ними поладить. Поэтому мѣстные органы не
имѣютъ авторитета въ гл^х"^ албаііцевь, которые вездѣ появляются въ вооруженіи
съ головы до ногъ п высокомѣрно относятся къ окружающими. Въ Дьяково всѣ
окрестные поселяне въ торговые дни собираются съ ружьями, только въ Пискѣ это
право ограничено ^ѣмъ, что албанцы, входя въ городъ, сдаютъ оружіе, а при
выходѣ получаютъ его обратно. Между самими албанскими родами ведется по-
стоянная война, вслѣдствіе чего въ албанскомъ поселкѣ дома имѣютъ видъ крѣпо-
стей съ башнями, снабженными весьма узкими окнами, имѣющими видъ бойницъ.
— 242 —
въ 1908 году.
175
Каждый частный домъ, хотя бы онъ был'ь каменный, окруженъ или стѣной или
тыномъ н снабженъ крѣпкими обитыми желѣзомъ воротами. Люди выходятъ па
работу изъ воротъ дома вооруженными, съ ружьемъ па плечѣ идутъ косить,
боронить и пасти скотъ, не рѣдко употребляя въ дѣло заряженное ружье.
Албанская деревня представляетъ громадный интересъ для соціальныхъ, бы-
товыхъ и этнографическихъ наблюденій. Красивый и гордый типъ албанца вполнѣ
гармонируетъ съ тѣмъ исключительнымъ положеніемъ, какое албанцы занимаютъ
въ турецкой имперіи. Никогда пе забыть одного лѣниваго п грязнаго албанца,
служившаго лакеемъ въ хапѣ въ Ппекѣ, который на замѣчаніе о томъ, что онъ
не хорошо смотритъ за чистотой комнаты, отвѣтилъ, ударяя себя въ грудь: „я
ар-р-р-паутъ“! Нигдѣ пе видалъ я столько красивыхъ, изящнаго типа съ пра-
вильными чертами лицъ, дѣтей, какъ въ албанскихъ деревняхъ: дѣвочка-блопдинка
съ черными глазами и бѣлымъ кавказскаго типа лицомъ, пли мальчикъ съ голубыми
глазами и черными бровями. Все это мелкое населеніе жмется у воротъ дома и
волчатами смотритъ на рѣдкаго посѣтителя деревни. — Зга мужественная военная
раса, удерживающая доселѣ средневѣковой бытъ и исключительность, захватила землю,
лѣса и рѣки въ Старой Сербіи и подготовляетъ систематически окончательное
паденіе сербизма. Путешествіе по этой странѣ даже для оффиціальныхъ лицъ
сопряжено съ опасностями, если пе заручиться словомъ начальника клана и не
имѣть его бессы, которая даетъ безопасность при передвиженіи отъ одного
мѣста къ другому.
Ко времени пребыванія экспедиціи Института въ Дечанахъ взаимное отно-
шеніе между окружающими монастырь и имѣющими па него вліяніе деревнями
измѣнилось къ худшему. Хотя въ общемъ идетъ дѣло объ исконной враждѣ между
сербами и албанцами, между христіанами и мусульманами, иц по временамъ
напряженіе борьбы измѣняется въ связи съ экономическими вопросами, изъ-за права
владѣнія лугами, лѣсами и водой. Подробности до извѣстной степени выяснились
изъ жалобъ одной части населенія на другую. Представители трехъ деревень: Дечапы,
. Іочапы и Окша, въ которыхъ большинство населенія мусульманское и слабое
меньшинство христіанское (въ Дечинахъ, нанр., изъ 71-го двора 67 мусульманскихъ
и 4 христіанскихъ), жаловались на отчаянное положеніе, до котораго они доведены
самовольными дѣйствіями деревень Нстепичь, Черпобрегъ и Барда. Эти послѣднія,
болѣе населенныя и богатыя, чѣмь первыя, отняли у слабыхъ деревень землю, луга
и воду, лишаютъ ихъ возможности воздѣлывать землю и выгонять скотъ на пастбище.
Населеніе слабыхъ деревень лишено всякихъ средствъ кь жизни и страдаетъ отъ
голода и нищеты. Теперь между ними нѣтъ никакой управы, господствуетъ вч>
области полная анархія. Пока правительство держало въ деревнѣ Нстепичь гарни-
зонъ вь 150 человѣкъ, все было хорошо, но когда гарнизонъ вывели, начались
самовольные набѣги и всяческія притѣсненія. Оказывается, что вся политика нахо-
дится въ рукахъ вліятельнаго начальника арнаутовъ Зепель-бека и его правой руки
— 243 —
176
Оічсі'і. о іЬггелыіости 11 іктіі піл
Сулеймапъ-агщ предъ которыми трепещетъ мѣстная власть, и которые по своей
волѣ смѣняютъ неугодныхъ имъ мутессарнфа и каймакама.
Вотъ въ какихъ обстоятельствахъ находится монастырь Дечапы и упра-
вляющій этимъ монастыремъ настоятель аоопской келліи I. Златоуста о. Кириллъ.
Хозяевами положеніи являю гея мѣстные албанцы изъ деревень Пстеинчь, Черпо-
брегь и Барда, оіш держатъ въ осадѣ монастырь, не позволяя монахамъ выходить
изъ-за ограды, пн заниматься обработкой ближайшаго участка подъ огородъ, ни
косить сѣно, ни пасти скотъ. Самый гарнизонъ обреченъ па постыдное попусти-
тельство и скрываніе отъ начальства того отчаяннаго положенія, въ какомъ нахо-
дятся дѣла. За нѣсколько дней до прибытія директора Института въ Дечапы,
но случаю обнаружившейся феды между двумя деревнями, близь монастыря про-
исходила перестрѣлка, такъ что пули пролегали падь монастырема. и свистъ ихъ
слышался вь келліяхъ. Въ это время пикто не смѣлъ покаіывігься изъ за стѣнъ,
вооруженные албанцы издѣвались надъ іаріпізоиомь, угрожая выстрѣлами. — Всякій
разъ, какъ л сь товарищами заявлялъ желаніе сдѣлать небольшую прогулку по
окончаніи запятій, отдѣлялся отрядъ въ 10 человѣкъ, который въ сопровожденіи
офицера охранялъ гулявшихъ. Но и эта предосторожность пе всегда помогала.
Разъ небольшая толпа изъ 5 6 человѣкъ, засѣвшихъ въ лѣсу, открыла огонь по
направленію къ мѣсту прогулки, н начальникъ гарнизона нашелся вынужденнымъ
искать защиты за деревьями н поспѣшить назадъ въ монастырь. Наблюдаемая здѣсь
анархія не была мѣстнымъ явленіемъ. Турецкое нравптелство съ давняго времени
смотрѣло па албанцевъ какъ па охрану трона н находило для себя полезнымъ
предоставить имъ полную автономію, которую албанцы проявили въ дикой анархіи,
разбояхъ и грабежахъ. Желая воспользоваться албанскимъ эле^іепт^мъ пробивъ
исконнаго туземнаго населенія, турецкое правительство поощряло колонизацію албан-
цевъ въ Старую Сербію, предоставляя имъ всяческія привилегіи и преимущества.
Имѣя право носить оружіе, котораго христіанская райя лишена, албаіщы колони-
зовали принадлежавшую Дечапскому монастырю ц окрестнымъ поселянамъ землю,
лишили прежнихъ владѣльцевъ ихъ собственности, вырубили лѣса, отвели воды па
свои участки, уничтожили мельницы и сдѣлали затруднительными всяческія сно-
шенія въ запятой ими области. Здѣсь госйодствуетъ спстематіізііроваппая анархія.
Турецкія власти и дѣйствующіе въ имперіи законы здѣсь никѣмъ не признаются:
албанцы не платятъ податей ііе^нрнзпаюгъ
вляютъ особое государство въ Турціи.
II между тѣмъ Дечапы, ІІпекѴ, Призрѣнъ — это политическій и религіозный
центръ стараго Сербскаго царства. Это, повторяя сдѣланное уже сравненіе, Москва
и Троицкая лавра въ исторіи великорускою парода.
Посѣщеніе Дечапъ составляло давнишнюю мечту директора Института, осу-
ществленіе которой встрѣчало почти непреодолимыя препятствія вслѣдствіе исклю-
чительнаго положенія, частію выше отмѣченнаго, въ которомъ находилась страна.
налоговъ (панр. табачный) п соста-
— 244 —
іп. 1908 году.
177
изучить любопытный архитектурный и художественный
несмотря на всѣ превратности судьбы, несмотря па
происшедшія въ политическомъ и этнографическомъ
Правительство весьма не охотно давало разрѣшеніе путешествовать по Старой
Сербіи о Албаніи даже для оффиціальныхъ лицъ, по дѣламъ службы. — Пред-
стояло по возможности
памятникъ, уцѣлѣвшій,
радикальныя измѣненія,
состоянія страны. Высокодечанская лавра, построенная въ первой половинѣ XIV вѣка,
представляетъ собой весьма любопытный и совсѣмъ почти неизученный памятникъ.
Изученіе его между тѣмъ имѣетъ. первостепенное значеніе и для исторіи славянства
ігь XIV и. и для выясненія тѣхъ культурныхъ вліяній, которымъ подчинялась
Сербія въ періодъ расцвѣта своей политической жизни. Построеніе Дечанскаго
монастыря принадлежитъ Стефану Уроіну III, прозванному Дечапскимъ (1321 —
1336), отцу знаменитаго Стефана Дуіпапа. Изъ семейной исторіи основателя
Дечанскаго монастыря слѣдуетъ особенно подчеркнуть то обстоятелство, что отецъ,
его, Стефанъ Урошъ II, женатый вторымъ бракомъ па дочери Андроника Палео-
лога Старшаго Сіімопндѣ, по интригамъ второй своей жены замышлялъ лишить
права на престолъ своего сыпа отъ перваго брака. Чтобы сдѣлать его неспособ-
нымъ къ политической дѣятельности и вполнѣ безопаснымъ, онъ принялъ самыя
рѣшительныя мѣры, приказавъ его ослѣпить и для большей вѣрности сослалъ его
въ Константинополь, къ своему тестю, гдѣ несчастный сербскій княжичъ томился
въ заключеніи 8 лѣтъ въ монастырѣ Пандократора на островѣ Халки Аіожцо
думать, что актъ ослѣпленія не былъ полнымъ и что царевичъ пе вполнѣ потерялъ
зрѣніе, такъ какъ послѣ восьмнлѣтпаго изгнанія онъ снова вошелъ въ милость
своего отца и получилъ въ управленіе часть приморскихъ сербскихъ владѣній въ
Далмаціи, съ обязательствомъ пребывать въ Діоклеѣ или Зетѣ. Связи Стефана,
Уроша III съ Поморьемъ выразились между прочимъ, въ его строительской дѣятель-
ности, а весьма вѣроятно, что могутъ бытъ отысканы и въ его политикѣ. Въ январѣ
1321 г. Стефанъ быль коронованъ па сербское царство архіепископомъ Нико-
димомъ въ Прнзрѣпѣ, тогда же коронованъ и сыпр его Дуліанъ. Въ 1330 г.
происходила извѣстная бнгиа при Вельбуждѣ или Кюстеіцилѣ, окончившаяся пора-
женіемъ. болгаръ и ихъ союзниковъ и давшая сербамъ преобладаніе на Балкан-
скомъ полуостровѣ. Въ этой битвѣ принималъ участіе 18-лѣтній княжичъ Душапь,
впослѣдствіи знаменитый сербскій царь.
Принято думать, что въ свдзп съ этой побѣдой стоитъ мысль о постройкѣ
Дечапскон лавры, но это не оправдывается сопоставленіемъ датъ. Почти совре-
менныя событіямъ свѣдѣнія обь этомъ почерпаются изъ. житья Стефана Дечанскаго,
( огіавлеиііаго первымъ іп \ меііомі, основанной имъ лавры Григоріемъ. Прежде всего
іи шиканіи монаха Григоріи имѣются очень важныя черты для характеристики
мѣстности, .яиимаемоіі монастыремъ. Опа отличалась живописностью положеніи
и <н;ру,к(чі.і <о всѣхъ сгороні, высокими горами. Кругомъ былъ большой лѣсъ
и обиліе ш гочпнковь п текуіей воды, такъ что мѣстность отличалась благораство-
12
— 245
178
Отчетъ о і1мітеіі.іі»і'гн Института
репіемъ и плодородіемъ. По близости быти источники минеральной воды, отличной
по вкусу и по цѣлебнымъ свойствамъ. Самъ король такъ п.тѣпспъ бы.ть красотой
мѣста, что раскинулъ здѣсь палатку п лично наблюдалъ пщъ приготовленіемъ мѣста
для будущаго мопастыря.
Въ смыслѣ плапа и архитектурнаго типа постройки въ высшей степени
любопытно отмѣтить сообщаемое вь жптыі извѣстіе, что какъ рабочіе*, такъ и над-
смотрщики наняты были въ приморскихъ сербскихъ владѣніяхъ. Это житійное
извѣстіе находитъ себѣ прекрасное дополненіе въ надписи па храмѣ надъ южными
воротами, съ наружной сторопы:
Фчадь Витамали — братъ протомапсторь не Котора града кралева сьзида
ову.чи церковь святога Пандократора господину кралю Стефану Урошу г-му и своему
сыпу свѣтлому и превеликому и преславпомѵ і осподину кралю Стефану II < ьзидасе
за и годпщъ и доспѣла е сьвсѣмъ церковь въ лѣто 6843 (т. е. въ 133Г» году).
Если церковь строилась 8 лѣтъ и окончена въ 1335 году, то ясно, что опа была
уже вч, строеніи въ годъ битвы при Вельбуждѣ.
Изъ того же источника мы заимствуемъ нѣкоторыя данныя о планѣ построекъ,
исполненныхъ въ Дечапахъ. Прежде всего мѣсто было ограждено частоколомъ и
входныя ворота расположены были прямо противъ южныхъ церковныхъ воротъ,
гдѣ начертана приведенная выше надпись. По длинѣ стѣнъ ограды построены
были кельп для монаховъ, затѣмъ обширная трапезная, украшенная рѣзными изо-
браженіями, далѣе кухпя и людская. Среди хозяйственныхъ построекъ, которыя
въ настоящее время пе имѣютъ уже прежняго великолѣпія н роскоши, воздвигнутъ
былъ самый храмъ, сохранившійся вч, первоначальномъ видѣ, на постройку^котораго
употребленъ былъ мраморъ и па украшеніе разнообразно высѣченныя колонны.
Съ внѣшней стороны употреблена была облицовка изъ разноцвѣтнаго мрамора
въ такомъ художественномъ сочетаніи, что для зрителя получалось впечатлѣніе,
будто внѣшняя поверхность составлена изч> одного каменнаго вещества. По бли-
зости мопастыря устроена была больница для оербцго^рода больныхъ, описаніе
болѣзненныхъ явленій на лицѣ и тѣлѣ ихъ наводить на мысль о проказѣ.
Воспользовавшись всѣми средствами, какія только могли предоставить радушіе
и гостепріимство русской братіи, директора Института при помощи сопутствовавшаго
художника съ фотографическими аппаратомъ успѣлъ спять фотографіи съ росписи
храма и занести въ свою записную книжку результаты свопхъ наблюденій по части
художественныхъ и археологическихъ особенностей этого памятника. Художникъ
Клуге сдѣлалъ необходимые промѣры для изготовленія плапа церкви.
Весь добытый^ въ Дечапахъ матеріалъ предназначенъ для одного изч, слѣ-
дующихъ выпусковъ „Извѣстій®.
13 мая, на возвратномъ пути изъ Дечанъ, экспедиція прибыла въ Митро-
вицу, гдѣ послѣ утомительнаго и чрезвычайно труднаго, за отсутствіемъ путей
сообщенія и перевозочныхъ средствъ, перехода, нашла ласковый пріемъ въ русскомъ
— 246 —
въ 1908 году.
179
консульствѣ у Сергѣя Владиміровича Тухолки. Митровица не имѣетъ археологи-
ческаго значенія, это совсѣмъ незначительное поселеніе, хотя и находится па линіи
•.келѣзпоіі дороги. Нѣсколько лѣтъ тому назадъ В'ь Митровицѣ былъ убитъ русскій
консулъ Щербина. Директоръ Института посѣтилъ мѣсто, гдѣ былъ смертельно
раненъ покойный ІЦербипа, оно находится въ получасовомъ разстояніи отъ города,
отмѣчено камнемъ съ надписью и окружено желѣзной рѣшеткой. С. В. Тухолка
наблюдаетъ за сохранностью памятника и вмѣсто попорченнаго отъ времени камня
с'ь выцвѣтшей надписью заказалъ новый.
Исполняя желаніе командира военнаго корпуса ИІемси паши, въ Митро-
вицѣ экспедиція посѣтила устроенный имъ военный госпиталь и ознакомилась съ
двумя римскими надписями, найденными во время постройки каменнаго корпуса.
Это оказались римскія надгробныя надписи, не имѣющія значенія. Шемси пашѣ
объясненія были сообщены чрезъ посредство Русскаго консула въ Ускюбѣ
А. А. Орлова.
Путь отъ Митровици вь Приштину, которую директоръ Института желалъ
посѣтить ради построенной но близости Стефаномъ Урошемъ II церкви въ Драча-
ннцѣ, лежалъ чрезъ знамени гое въ исторіи Балканскаго полуострова Косовское
поле, гдѣ палъ Мурадъ I, и гдѣ нанесено была сербамъ и другимъ славянамъ
роковое пораженіе въ 1389 г. Историческое значеніе Косовской битвы придаетъ этой
долинѣ глубокій интересъ въ глазахъ историка. Битва рѣшена кавалеріей, которая
неожиданно пущена была въ дѣло изъ-за пеболынаго прикрытія, образованнаго
неровностью почвы. Обширная долина съ окружающими ее высокими горами какъ
будто самой природой приспособлена для дѣйствія большихъ массъ и для кава-
лерійскихъ а такъ. Па мѣстѣ, гдѣ но преданію налъ Мурадъ I, находится памятникъ:
красивое тюрбэ съ усыпальницей, содержимое въ порядкѣ и чистотѣ приставленнымъ
для охраны его духовнымъ лицемъ. Въ этомъ тюрбэ находится, между прочимъ
большая запись на турецкомъ языкѣ, съ которой по прнказадіііо_ мутесарвфа При-
штины памь доставлена копія. Запись состоитъ изъ 3 отдѢі ьпых'ь частей: 1) молитва
султана Мурада I нередт. смертью; 2) рѣчь къ юпскамь передъ битвой; 3) завѣ-
щаніе сыну Баязнду и военачальникамъ.
„Молитва, произнесенная Султаномъ Мурадомъ I, упокоившимся во время
великой Коссовской рѣзни съ невѣрными въ 791 году Гиджры.
Ты, о Господи, можешь осуществить всякія человѣческія желанія, потому
я и пришелъ сюда, на мѣсто святой смерти, горя желаніемт» получить отъ 1 ебя
милости. О Боже! Содѣй меня побѣдителемъ надъ врагомъ моимъ и дай рабу
Твоему возможность принести себя въ жертву вт» сей счастливый праздникъ11.
>„Воины! Передъ нами стоитъ врагъ, желающій попрать нашу народную
честь. Сегодня день, въ который надлежитъ намъ проявить наше религіозное рвеніе,
сегодня слѣдуетъ вамъ показать наше мужество, вашу отвагу. Вами давно гордится
12*
— 247 —
180
Отчетъ о дѣятельности Института
Османская династія и сегодня, какъ и прежде, ждетъ отъ пасъ доказательства ва-
шего геройства. Смотрите, я не думаю, что вы посрамите нашего любимаго государя".
Устное завѣщаніе султана Мурада 1 передъ смертью сыну своему султану
Баязпду, военачальникамъ и нрпблііжеііііыугь.
„Д'В'Цп! Повинуйтесь и слушайтесь Султана Баязпда. Но пусть п онъ счи-
таетъ васъ за своихъ сыновей. Не печальтесь тому, что Милошъ ранилъ меня.
Я страстно желалъ этой геройской кончины. Смотрите, пе обижайте вашихъ под-
данныхъ; не посягайте па ихъ имущество и па ихъ честь и никому пе позволяйте
итого дѣлать. Если вы будете охранять законныя нрава иодданыхь, то Господь
Богъ и васъ сохранитъ и ваше государство, ибо въ этомъ заключается воля Божія".
Хотя пе можетъ быть сомнѣнія, что этотъ памяпнікь ііоз ргі.ііінаго проис-
хожденія, по нельзя въ немъ пе подчеркнуть той мысли, что отъ справедливаго
отношенія завоевателей къ христіанамъ зависитъ сила и нродожптелыюсть гос-
подства турокъ въ Европѣ!
Въ получасовомъ разстояніи отъ этого памятника находится другой
тюрбэ Гази Местанъ — мѣсто погребенія храбрыхь или мѣсто гибели начальника
кавалеріи, который отсюда бросился па христіанъ. Здѣсь долина запирается горами
въ юго-восточномъ направленіи, хотя па востокъ опа тянется до желѣзнодорожной
станціи Липляпы.
Переночевавъ въ Приштинѣ вь гостепріимномъ домѣ сербскаго консула
любезнаго г. Печапаса п побывавъ въ мѣстной сербской митрополіи, гдѣ сь пре-
освященнымъ Ннкифоромь имѣлъ продолжительную бесѣду о Дечапскомъ монастырь,
па слѣдующій день директоръ Института отправился въ Грачаінщу, і^ѣ было емѵ
оказано гостепріимство но приказанію митрополита Никифора. Церковь вь Грача-
ішцѣ построена отцомъ строителя Дечанъ Стефаномъ У(|юш^ад» 11 и относится
къ концу ХШ вѣка. Ио архитектурному типу это крес^цая церковь съ 5 главами;
внутри сплошь росписана фресковой живописью. Изученіе художественна!о мате-
ріала представляетъ однако почти непреодолимыя трудности вслѣдствіе тѣсноты,
недостаточности освѣщенія, ьотороё скупо идетъ сверху, и четырехъ массивныхъ
пилоновъ, на которые опирается ^ещгральцый куполъ. Иконостасъ деревянный,
повой постройки и не гармонпруеп^со строгимъ стилемъ зданія. Ктиторская
картина находится па западной стѣнѣ, вь аркѣ, съ надписью: „Стефанъ Урони.
Христу Богу вѣ^еігь милостью Божію краль самодержецъ всѣхъ сербскихъ земель
и поморскихъ и ктпторь-. Рядомъ „Симонида кралица Иалеологинп, дыцп царя
Андроника И^леолога'^ Строитель сь моделью .храма въ рукахъ, въ коронѣ и
парадномъ <>блаченір. Описаніе росписи храма предполаіаетсл дать параллельно
сь Дечанскимъ храмомъ, въ особомъ изслѣдованіи, подготовляемомъ къ печати.
Заключительнымъ пунктомъ путешествія была станція Лпиллпы. Ио близости
находится церковь, о которой доносились преувеличенные слухи, но которая ока-
— 248 —
въ 1908 году.
181
залась постройкой XV—XVI в. Нѣсколько римскихъ надписей изъ Грачаницы и
Лилляиъ будутъ сообщены въ свое время.
Ванкшізі.
какъ но-
24,08 м.; •
Работы въ Имрахоръ-джами:
Въ отчетномъ году возобновлены работы въ мечети Имрахоръ въ Кон-
стантинополѣ (базиликѣ Студійскаго монастыря), прерванныя вслѣдствіе отсутствія
разрѣшенія па производство работъ внутри мечети. Теперь «то оказалось возмож-
нымъ. Работы еще пе закончены, по выяснились слѣдующіе результаты.
Сдѣланные внутрп и извнѣ промѣры даютъ возможность вычертить новый
планъ базилики, болѣе точный, и, главное, болѣе полный, чѣмъ находящійся въ
извѣстномъ трудѣ Залъценберіа, ЛІСсіігійСіісііс Вашіепкшаіег ѵон Солзіапйнореі
(Вегііп, 1855), пе говоря уже о чертежахъ Пюлъгера (Риі&ііег, Ьез і‘й'іі8С8 Ьухапіінем
(Іе Сопзйшііноріе. Ѵіенне, 1880), п въ новѣйшемъ изданіи С. (гигІНі,
Копніапішореіз, ЬіеГ. 3. Вегііп, 1908.
Планъ базилики пе представляетъ правильнаго прямоугольника,
казано у Зальцепберга. Западная сторона имѣетъ 24,33 м., а восточная
сѣверная 25,42 м., а южная 25,20 (всѣ промѣры изнутри). Сѣверный корабль
имѣетт» стѣпы не вполнѣ параллельныя: съ восточной 4,71 м., а съ западной
4,65 м. (южный нефъ пмѣе'гь соотвѣтственно 4,74 и 4,82 м.). Вслѣдствіе неправильной
разбивки планъ базилики показываетъ не прямоугольникъ, по трапецію. Впрочемъ,
планъ у Зальцепберга вычерчеігь въ настолько маломъ масштабѣ, что прослѣдить
но нему отмѣченную неправильность было бы затруднительно.
Что касается толщины стѣнъ, то у Зальцепберга сѣверная и южная стѣпы
базилики показаны одинаковой толщины, а западная значительно толще; па дѣлѣ
же все три стѣны одинаковой толщины (0,94 м.). Восточная же стѣна имѣетъ
толщину на всемъ своемъ протяженіи въ 1,12 м. и ея направленіе пе соотвѣт-
ствуетъ направленію восточной стѣпы сѣвернаго корабля.
Переходя къ апсидѣ, Зальценбергъ не показалъ древнѣйшихъ оконъ апсиды,
которая въ дѣйствительное гп имѣла три окна, какъ показано на миніатюрѣ Мико-
логія Василія подъ ноябр. 11 (I, 181 ей. АІЬапі; И Мепоіой'іо (1і Вазіііо, Тогіио
1907, II, (аѵ. 175).
Съ внутрешней стороны стѣпы апсиды были украшены мозаикой. Можно
было предполагать ото, но никто мозаики не зналъ и пе видѣлъ; при работахъ
же Института наличность мозаики установлена неопровержимо: художникомъ II. К.
Клуге найдены небольшіе куски мозаики среди мусора, у подножія той самой
стѣпы, которую мрзацка украшала. Теперь древняя апсида перегорожена подъ
угломъ турецкимъ мпхрабомъ; пространство между полукружіемъ апсиды и мих-
раб^гь заполнено мусоромъ, гдѣ и пайдепы куски мозаики. Очевидно опа суще-
ствовала на стѣнѣ еще тогда, когда базилика была превращена въ мечеть, т. е.
- 249
182
Отчетъ о гкятелыюетп Ппстппта
въ концѣ XV н. Найденные' остатки имѣютъ орнаментальное содержаніе, по
слишкомъ незначительны, чтобы попять рисунокъ.
Въ сѣверпом-ь кораблѣ возлѣ восточной стѣны подъ турецкимъ кнрннчпымч.
поломъ па глубинѣ около 20 сантиметровъ найдены отдѣльные камешки мозаики,
н ото даетъ основаніе предположить, что п восточная Стѣна сѣвернаго кораоля
была украшена мозаикой; низъ же, вѣроятно, былъ облицованъ мраморомъ. Въ :>томь
же кораблѣ Зальцепбергь не показалъ двери въ сѣверной стѣнѣ подъ первымъ
окномъ съ востока; слѣды же ея замѣтны н снаружи. Подобная симметрическая
дверь сохранилась съ южной стороны базилики и показана у Зальцепберга; опа
отличается особенно большимъ выступомъ карниза надъ паличпнком'ь.
Укрѣпленіе балокъ, показано у Зальцепберга совсѣмъ неправильно: равно
какъ онъ не даетъ профиля антаблемента со стороны боковыхъ кораблей, а
чертежъ пхъ именно показываетъ, что балки укрѣплены не такь какъ у Зальцен-
беріа, не врѣзаны вь карнизъ.
Однимъ изъ важпѣйшихт. новыхъ наблюденій, сдѣланныхъ при работахч.
ширину,
отчетнаго іода, является то, что хоры шли падь парникомъ во всю его
обходя базилику съ трехъ сторонъ (у Зальцепберга хоры показаны лишь падь
боковыми нефами). Хоры надъ парникомъ открывались внутрь базилики пятью
пролетами, при 4 колоннахъ. Этотъ существенный для архитектуры базилики
фактъ обнаруженъ впервые; у Зальцепберга показана гладкая стѣна, которая въ
дѣйствительности возведена въ позднѣйшее время, вѣроятно Турками. Существо-
ваніе хоровъ надъ пароикомъ, открытыхъ въ сторону храма, доказывается слѣ-
дующимъ. Наличность дверей изъ боковыхъ хоровъ въ хоры надъ иарникрмь,
причемъ уровень пороговъ обѣихъ дверей одинаковъ, сама но себѣ была бы доста-
точна для такого вывода; но сверхъ тоге, при работахъ Института въ* нынѣ
глухой (турецкой) стѣнѣ ладъ главной (царской) дверью найдена п<| мѣстѣ база
колонны, ось которой вполнѣ соотвѣтствуетъ оси противосродщей колонны западнаго
фасада иарѳика. Профиль атой базы отвѣчаетъ по своему рисунку профилямъ
одинаковыхъ между собою базъ западнаго (наружнаго) фасада базилики, разница
наблюдается лишь въ пропорціяхъ. Ср. Зіггудоіѵпкі, І)а§ Оокіепе ТІіог іи Коп-
зіапіінореі (ЛаІігЬ. (I. ІіепЬсІі. Агсіі. Іпзі. VIII, 1893), К. 27.
Въ той же стѣнѣ со стороны базплнкп виднѣется почти совсѣмъ зашту-
катуренная капитель колоппы-наскольку уѣдалось обнаружить, іоническаго ордена
съ широкой абакой. О характерѣ Студійскихъ капителей ср. ЗЬгдууоіоякі, 1. с., р. 10
(съ рис.) Діаметръ найдешіыхь канители и базы вполнѣ допускаетъ принадлежность
ихъ обѣихъ одной и тоб же колоннѣ.
Тавихрь убразумъ, на всемъ своемъ протяженіи съ трехъ сторонъ хоры
открывались внутрь базилики колоннадами, дававшими многочисленной братіи воз-
можность съ удобствомъ слѣдить за богослуженіемъ. Фактъ существованія въ датиро-
ванной бцзплпкѣ 463 г. хоровъ надъ паронкомъ, съ колоннадами внаружу и внутрь
и съ прямымъ сообщеніемъ съ хорами боковыхъ кораблей, является весьма цѣннымъ
— 250 —
пі. 1908 году.
183
новымъ наблюденіемъ для исторіи храмовой архитектуры вообще и для константино-
польскихъ монастырей въ частности. Весьма вѣроятно, по пока пе установлено,
что хоры окружали и атріумъ базилики.
По сторонамъ дверей изъ хоровъ боковыхъ кораблей въ хоры надъ парои-
комъ со стороны послѣдняго найдены внервые остатки фресковой росписи, содер-
жащіе орнаментъ растительнаго характера. Яти фрески наведены по древнѣйшему
(•лою извести и теперь закрыты гораздо болѣе толстымъ слоемъ штукатурки позднѣй-
шаго происхожденія. Мотивъ орнамента слѣдующій: поле разбито на квадраты,
внутри которыхъ изображены отдѣльные цвѣты и плоды. Тотт. же мотивъ (яблоко,
три миндалины и т. и.) наблюдается па скульптурахъ карниза по наружному запад-
ному фасаду базилики (надъ антаблементомъ въ модильонахъ).
Командированный Министерствомъ Народнаго Просвѣщенія для занятій
подъ руководствомъ Института Дмитрій Шестаковъ закончилъ работу, которую пред-
полагаетъ представить въ качествѣ магистерской диссертаціи, па тему: „Изслѣдо-
ванія въ области греческихъ народныхъ сказаній о святыхъ."
Командированный Московской Духовной Академіей кандидатъ Николай
службѣ вч>
Махаевъ въ первое полугодіе своей командировки занимался литературною под-
готовкою но ознакомленію сь важнѣйшими архитектурными памятниками Констан-
тинополя и изученіемъ греческой палеографіи, необходимымъ для выполненія пред-
положенной имъ работы о православпомт. календарѣ.
Въ отчетномъ году закопчены томъ XIII и вып. 1 тома XIV „Извѣстій"
Института.
'Гомъ ХШ (1908) содержитъ слѣдующія статьи:
О. И. Успенскій. Болгарскіе Асѣпевичп па византійской
ХШ—XIV в. (съ табл. I.).
И. РеСй. Турісоп (іп тоназіёге (Іе Іа Козтовоііга ргёз (І’/Епоз.
Б. А. Панченко. Каталогъ моливдовуловъ коллекціи Института (съ табл.
П—VIII).
Хр. М. Лопаревъ. Житіе св. Евдокима.
Г. А. Илыптскій. Рукописи Зографскаго монастыря на А вопѣ.
П. К. Коковцовъ. Къ палъмирской археологіи и эпиграфикѣ (съ табл. IX—ХШ
и 1 рис. въ текстѣ).
Отчетъ о ^дѣятельности Русскаго Археологическаго Института въ Констан-
тинополѣ въ 1904 г.
Отчетъ р дѣятельности Русскаго Археологическаго Института въ Констан-
тинополѣ въ 1905 году съ двумя Приложеніями: 1) О. И. Успенскій. Рѣзная
деревянная доска отъ древняго складня (съ табл. XIV); 2) О. И. Успенскій. О пере-
возкѣ изъ Пальмиры въ Петербургъ плиты съ надписью.
— 251 —
184
Отчетъ о ѵІ.лге.іі.іюѵгп Института въ 1908 году.
Содержаніе т. XIV, 1 (1909):
О. II. Успенскій. О вновь открытыхъ .мозаикахъ въ церкви Св. Димитрія
въ Солу ни (съ табл. I -XX).
II. К. Клуге. Техника мозаичной работы въ церкви Св. Димитрія.
Въ музей Института въ 1908 г. поступили:
1 мраморная голова, даръ г. Джудпчп, въ Синопѣ:
1 бронзовая головка юноши;
1 пластинка, украшенная рельефнымъ. изображеніемъ Кпбслы на львѣ съ
двумя грифами по сторонамъ;
1 глиняная статуэтка изъ Пеллы:
5 рази. бронзовыхъ и мѣдныхт предметовъ..
Монетъ въ 1908 г. поступило:
Покупкой мѣдныхъ.................................................41
„ серебряныхъ...............................................51
„ золотыхъ.................................................. 3
95
Пожертвованіемъ	отъ	г. г.	О. Ф.	Свпрскаго	и Джудпчн мѣдныхъ . .132
я	„	„	„ ,	•,	серсбряпь \ъ 3
Всего . .230
Молнвдовуловъ пріобрѣтено покупкою всего 158.
Вч> библіотеку Института поступило за 1908 года. 925 томовъ, и брошюръ
'при 441 новомъ названіи, что съ прежними поступленіями составило 7924 названія
въ 19291 томѣ.
Изъ новыхъ пріобрѣтеній важнѣйшими являются:	✓—
Мётоігез и Внііеііп сіе Іа НосісЧё Хаііопаіе <Іез Аппдпаіг <1с
•апсе;
Гласппк Српског ученог друштва: фототипическія изданія II Меіюіо^іо <Іі Вл іііо II
и II Воіиіо (1і Сгіозиб; 8агге, Вепкшаіег регзізсііег Ванкинж и его-жс. Ігапізсііе
ГеІзгеІіеГя.
Пожертвованія поступили отъ слѣ ууоіцпх^ лицъ:
Баласчевъ, Г.; Беглери. Г. П.Х Бобровниковъ. П. А.; Пучковъ, Н. А.; Веда-
ѵсоимтт^, \Ѵіераіп1, Тіі.; Бтё&оіге, П.; Деревицкій, А. И.; Державинъ, П. С.;
Джакели, К. II.; .Іегрііапіон, (г. <Іе. еі .ІаІаЬегІ, Б.: Иаб'.ті^хѵо;, ’Ел. К.; ІсІіігсоІТ. А.;
Лопаревъ, X. М.: Майковъ, В. А.; Максудовъ, II. Б.: Остроумовъ, Н. П.; Петровъ,
II. II.; Тухолка, С. В.- Зсішііеп, А.; Сегѵінка, 1. Ь.; Ягичъ, В. II.
Пзч. рукопцееі) пріобрѣтено пергамепное греческое евангеліе апракост.
X—XI в., безъ начала іі конца, и семь греческихъ пергаменныхъ листковъ патрнс-
тическаго и сшіаксарнаго содержанія.
Й678-ИЮ9
— 252 —