УКРАЇНСЬКИЙ СОЦІолоtІЧНИЙ ІНСТИТУТ В ПРАЗІ
ПРОФ. Н. rри rоРиїв
ПРИЧИНИ
МIЖНАРодньоrо
НАПРУЖЕННЯ
,,8 ІЛ Ь НАС П ІЛ КА"
ПРАrА 1937

УКРАІнський СОЦІолоtІЧНИЙ ІНСТИТУТ В ПРАЗІ
ПРОф, Н. rриrориїв
ПРИЧИНИ
МIЖНАРодньоrо
.НАПРУЖЕННЯ
Проект зі збереження
видавничої спадщини
української еміrрації
"ВІЛЬНА СПІЛКА"
ПРАrА.1937

І. ЗВИЧАЙНІ, ПОВСЯКЧАСНІ.
Кожна окрема форма суспільноrо існування, як кожен
окремий орІ'анізм, зrідно з суспільно-біолоІ'ічним законом
Ратценrофера, змаrавться до 'захисту своїх життьових iH're.
ресів: скріплення, розросту , розмноження, урівноваження
з іншими й rеrемонії над ними. Це саме робить і кожна дер-
жава, захищаючи свов існуваllНЯ ради забезпечення життьо.
вих інтересів орІ'анізованоrо в ній суспільства. Н:ожна з
держав намаrавться окріпнути, розширитися, змоrутніти,
стати нарівні з іншими та навіть підпорядкувати їх собі,
здобути rеrемонію над ними:
Тому майже між усіма державами світу точиться не.
впинна боротьба за засоби державноrо існування:
1.  простори території. (метрополії чи колонії);
2.  національне скупчення, удосконалення, урівно.
правнення, суверенність і rеrемонію населення кожноrо
народу;
3.  природні й інші .скарби, джерела сировини та
можливости виробництва;
4..  ринки збуту власних виробів і закупу найпотріб"
піщих засобів поживи;
5.  шляхи й підступи до просторів оселення (метропо"
лії й колонії), джерел сировини й ринків збуту та закупу;
6.  сфери впливу Й задоволення ріжноманітних інте-
ресів;
7.  нультурну, реліrійну, національну, політичну, ro"
сподарську й іншу солідарність, урівноваження, урівно"
правнення, суверенність і rеrемонію.
Всі ці причини діяли й діють завше й майже невпинно.
І будуть діять доти, доки існуватиме капіталістичний лад
суспільства. Вони неминучий наслідок капіталістичноrо
устрою. Способи боротьби в ріжні.
1)  війна, 2) rосподарське опанування та конкуренція,
3)  підтримка та орІ'анізація в противному суспільстві
опозицій, повстань, переворотів, революцій.
3

Піся CBiTOOЇ вЇttни найrоловніща боро:rьба відбувавТЬС1l
C. ІЖ Ацrщвю й СпДnА з а пер m е н ств 0 В С в і-
т 1, ІЖ яими труться  на тому не раз иrpають Франція,
ЯПОНІЯ, НІмеччина, ІтаЛІЯ та др.; 2.  МІЖ Анrлівю й низ-
кою держав CTaporo контіненту за ріжні державні виrоди
й інтереси; 3.  між державами невдоволенними Версаль-
ським миром, на чолі яких стоіть Німеччина, й державами,
задоволенними «статус нво», на чолі якцх стоїть Франція.
Нонкретно боротьба найдужче точиться за CBITOВl illЛЯХи,
джеР,ела сировини, особливо нафти, бавовни й каучука, 
найБІЛьше в ПlВД. Америці й Азії,  та ринки збуту  в
?ередній Европі, Хині, Канаді, Півд. Америці, ПіВД. Африці
І т. П. .
. В.иявлявться ця боротьба поки-що не війною, до ЯRоl
ведеться невпинна підrотовка, а
1.  roсподарською конкуренцівю; напіталістичним за-
хоплюванням і перехоплюваllНЯМ ріжних просторів, Дже"
реп сировини й риннів збуту; .
2.  здобуттям культурних, rосподарсьних і політичних
впливІВ У потрібних країнах світу;
та 3.  підтримкою там бажаних урядів та опозиції;
повстань, переворотів, революцій супроти небажаних.
Боротьбу ведуть не лише держави, а й окремі І'рупи
иапіталу, який сьоrодня панув в світі. Капіталістичні обвд-
нання або' цілком захопили в свої руки державні апарати,
як в Італії  фашизм, в Німеччині  rітлврізм, або тримають
йоrо ПlД своїм впливом, як у Франції, Анrлії, або складають
поруч з ним свої апарати, які діють не тільки в порозумінню
з державною владою, а навіть у супереч її рішенням. Такі
автарктні І'рупи капіталу існують в СДПА., . Анrлії, Фран-
ції й по інших державах. Особливо в двох перших.
Серед ввр оп. держав найбільш неспокійною й найбільш ак-
тивною після світової війни виявлявться Німеччица. Хоче
розширити свої простори, здобути джерела сировини й ринки
збуту.
1. Бор 0 т ь б а з апр 0 сто р и.
Нім е ч чин а не забував про одібрані від неї простори
метрополій, які передано  1)  Лит В і  важну пристань
на Балтійському морі Мемель (Кляйпеда) з околицею, rycTo
заселеною німцями; 2)  Пол ь щ і  а) найважніщу на
Балтиці пристань Данциr із околицею rустозаселеною нім-
Цямй; під міжнароднім контролем, як вільне місто; б) поль-
ський «коридор,) по нижній течії Висли до моря з великими
німецькими колоніями; в) Познань, заселену поляками, але
з великою німецькою кількістю в прикордонній смузі;
3)  rорішній Шлезьк, баrатий на камінний вуrіль та ін-
дустрію; 4)  Ф ран Ц і ї  Ельзас і Лотаринrію, баrаті
на камінний вуrіль, залізну руду й калівву сіль; з мішани)[
франц.-нім. населенням; 4)  Белиії  околицю Мельмеді-
Ейпен, баrату на камін. вуrіль; 5)  Дан і ї  Північний
Шлезь між Півн., морем і проходом у Балтику.
ОПрІЧ Toro, НІмеччина МрІв про поворот колоній, які
передано:
1)  Анrлії  Танrанійка, Півд. Африка, HOlJ. rвінея,
a?T. Намеруну й Toro, арх. австралійський, остр. Еісмарка
и lНШІ;,всьоrо 2 МІЛ. кв. КЛМ. І 6 міліонів населення; 2) 
ФраНЦll  Намерун,. HOHro Й Toro в Африці; та 3)  Японії
Ос;rро.ви НароЛl.НСЬЮ, Марешальські, Марянські й низку
ДРІбющих на ПlВНlЧ од Австралії.
На всі ці колонії мандат перебував в руках ЛіІ'и Націй.
НІмеччина намаrавться повернуm навад що можна або
здобути взамін TOro н.ові простори на Сході. Так само' пре-
тенд;} 6 вона на ПlВНlЧНl ОКОЛИЦІ ЧСР заселені німцями
(Судети, РеЙхенберк). '
Од Австро.Уrорщини одіЙшли простори; 1) Чехослова'l-
чини, 2) ЗахІДНЬОЇ Й Східньої І'аличини  до Польщі' 3) Семи-
rородщини й Буковини  до РУМУНІї; 4)  Банату, Бачки;
Х9рваТli(ИНИ, СловеНli(ИНИ, БосНІЇ й rерцеrовини, НраЙни,
ДалмаЦ1 до ЮrослаВll; 5) ТРІвнтщини й Тиролю (Бреннер)
ДО ІтаЛll.
Австрія Jlамаrавться повернути собі з Toro хоч що небудь,
а Уrорщина, яа втратила 2/3 попередньоrо простору кри.
чить на весь CВlT про «кривду», заподілну одібранням Сло-
ваччини, Нарпатщини, Семиrородщини і т. п. Не мовби то
її землі. !ІіІ,ОЛИ, мовляв, не ПРИМИРИТЬСЯ з таким станом.
Буд боротися до останньоrо.
Італін незадоволе.а, що ЇЙ за Версальськоrо миру не
дано BCLoro далмаЦlИськоrо побережжа, як TorO хотіла;
Н,lмаrасться захопити йоrо іншим способом (повстання сло
винців супроти Юrославії), а також відібрати від ШвеЙ-
цар! ї Нантон TecciH, од Францу:чв  Н іццу, Савою, Сар-
ДИНlЮ, Корсику и дещо Тунісу, а також Абесинію.
.Dолrарн.е 8aOYB ВЩ10}J<!НИХ у неї до l'умуН1Ї Добруджі,
до ЮrослаВll й rреЦll  MaKeдoНlї. . .
Албанія . ,змаrавться за північну <іастину, відібрану
до ІОrослаВll. Захоплена РУМУНІвю БесарабlЯ стоїть зано-
зою МІЖ РУМУНlвю Іі Українuю та СССР, а Твшин між Поль-
щею"Й ЧСР. Туреччина.не забував відібраних од неї Іраку,
СИрll, Палестини, ТраНСІордаНІЇ, Ель.Акаби, rеджасу, Асіру.
Емену, П1ВН. Еrипту І т. п
Український народ, білоруський 1<! lIизна інших не мо-
жуть ,примиитьс. З. тим, щоб їх п)Осторами п<!нували чу-
ЖИНЦІ; щоб YKpalНЦI були р03ДІЛеНІ МІЖ чотирома чужими
цержавами, а свовї власної не мали.
. 2.  Бор 0 т ь. б а 3 а. нац іон аль н У в дні сть,
 1 В Н 0 пра в НІС Т Ь І С У в е р е н ніс т ь.
5


Німеччина ніяк не хоче зріктися 1,5 Мlліон. німців,
одірваних версальським миром в Ельзасі й Лотаринrії,
1 МІшона для ПОЛЬЩІ, 70.000 для Литви, 50.000 для Бельrії,
40.000 для Даюї. Австрія тужить по 3 міон. німців, що опи-
нилися в ЧСР, та по 200.000, взятих Італівю. Уrорщина
втратила 0,75 міЛІонів мадяріву ЧСР; 1,5 міл. в Румунії,
0,5 мш. в Юrослаюї. МІЖ Болrарівю та Юrославівю ворож-
неча через прилучення до Юrос,лавії року 191213 1 міл.
споріднених ІЗ болrарами македонців; між Болrарівю й
РУМУН1вюза прилучення р. 1913 до Румунії Добруджі З
250ЛОО болrар; МІЖ Юrославівю й І'реЦІвю та БолrаРlвю Й
rреЦІвюза запертя rрецівю виходу Юrославії Й Болrарії
до Еrейськоrо моря (Салонніки); між РУМУНlвю й Уrорщиною
та Юrославівю й Уrорщиною за прилучення бувш. мадяр-
ської землі до Румуюї й Юrославії; МІЖ РУМУНІвю й СССР
за прилучення Бесарабії до Румунії; між Юrославівю й
Албаювю, БолrаРlвю й Туреччиною, rрецівlO й Туреччиною
за приrюченнл сп.оріднених меншостей.
Анrшя Й Францш намаrаються обвднати Балкани, кожна
коло себе супроти Росії, але це їм не щастить. ПоступовиЙ
рух стоїть за федераЦІЮ Балкан, де б Македонія була рівно-
правною, але в сьоrоднішніх умовах цьоrо зробити не можна.
Українці, Бшоруси, кавказькі та інші поневолені на.
роди СССР (80 міЛІОнів), Польщі, Румунії, Мал()ї Антанті;';
Мадярщини, Італії, ФранцІЇ; одним СЛОlJОМ 120 мІЛІОНІВ
европейських меншин, 130 міліонів африканців, :НО міліонів
індусІВ, 70 міл. малайців, 40 міл. араБІВ, 40 міл. індійці в ,
70 міл. монrоЛ1В і т. д. тоб-то: коло 750 міліонів поневолених
народІВ світу змаrаються за свої права, за рівноправство
й суверенність на своїй землі. Нають у Швейцарії появ.и-
лись течІЇ, що пропаrують одні прилучення до ФранЦІЇ,
СІ. др.vrі до Італії. .
На Украіні, в Марокко, Алжиру, Тунисі, в Лібії, Ін.
діях 1 т. ІІ, не ВJ'асають повстання, Навіть в СДПА 10 міліо-
нів HerpiB борються за свої національні права.' Революційний
рух народів Малайськоrо півострова, Зондських і Філіпін-
ських островів і т. п. ставить свої вимоrи дО СВІТОВИХ кон-
иурентів і n:ерекреслюв їм розрахунни.
Світові конкуренти в своїх змаrаннях також звертають
YBary Шl наЦtvtНJlЬtll рухи. АнrШJi и ФраНЦtЯ, викvристо
вуючи національний рух поневолених Туречqиною народів,
відібралVl від Туреччини землі, заселені переважно арабами,
й поділVlЛИ їх на окремі держави під своїм протекторатом:
французька Сl1рія (150,000 кв. клм., 2Yz міл. населення)
в 4 держав: Лібанон, Алвітіен, Джебел-Друс, СиріR. АнrліЙ-
ський мандат розділено на Ірак, Трансіорданію й Палестину.
СССР, щоб привернути народи Сходу до еебс, помоrав
революції в Туреччині, Персії, Афrаністані; помаrав араб-
ському націон. рухові Ваrабітів, революц. націонал. по-
встанням в Сирії, Палестині, Еrипті, Лібії Й Індії; в Пале-
стині помаrав арабам проти жидів, в Індії  MaroMeTaHaM
проти решти індусів і т, п., щоб зірвати чуже анrло-фран-
цузьке панування.
Національні змаrання, до обвднання, удосконалення,
визволення й державноrо усамостіЙнення весь час тримають
світ у напруженні.
3.  Боротьfiа за природні снарби,
д жер е J1 а Й з асо б и сир 0 вин и. Ножне суспіль-
ство для Зі!.безпеченнп CBoro існ;} вання потребув певних
засобів поживи, які з;rrобував працею коло зс\ші, індустрівю
й ToproM.
Боротьба за простори  це боротьба й за llриродні скарби
та можлнвости сільськоrо rОСIlодарства. Не ножне суспіль.
ство мав на просторах cBoro посіданнл все потрібне для Йоrо
існування. Баrато де.чоrо мусить виробляти або привозити
зі сторони. Мусить орІ'анізувати свою індустрію й Topr.
Індустрія основа сучасноrо rосподарськоrо добробуту.
Беа самостіЙної індустріЇ не мав самостійної держави. Дер-
жава залежить од Toro, від Koro бере (купув чи вимінюв)
потрібні їЙ вироби. Через те всяка держава намаrавться
орІ'анізувати власну індустрію. Та не всяка це може зробити,
бо не у всякої досить в для Toro засобів потрібної природ-
ньої сировини. Індустрія скупчена найбільше в західній
Европі (360 міл. населення) та на Сході північної Америки
(120 міл. насел.) , але сировини більше в інших країнах,
по-за Европою, в колоніях. Найбільше в Півд. та Сх. Азії
(900 міл. населення в Хині, Індії, Індохи.ні). Отже: народів,
що здобувають сировину, більше, ніж індустріяльних, але
останні культурніщі, нраще орІ'аніЗ0вані Й тримають під
свовю владою чи опікою колоніяльні народи.
Основою індустрії в такі сирівці: камінний вуrі.1ІЬ, нафта,
бавовна, каучук, залізна руда, сталь, алюмініЙ, MaHraH,
мідь, калій і т. п. Нонкуренція в їх здобуванні надзвичайно
напружув світ. ,
Нам. вуrіля найбільше здобувають СП. Д. Ам. та Анrлія.
До світової віЙни аю'лійськиЙ вуrіль обслуrовував всю
Европу й Азію. Тепер конкурують із АнrліGlO Нщерланди,
Іспанія, Півд, Африка, Хина, Ікдія, Японія а також 'і СП. Д.
Америки.
ДCJбування нафти сконцентровано в трьох руках: 1. 
СП. Д. А.  Standard ОіІ (три чверти cBiTOB01'0 здобування);
2.  анrл. RoyaI SheeI (rоланд. Індія, Персія, Py унія,
Польща, Мексика, Венецуела.і де-що в Сп. д. Ам.); 3 
СССР  «Нафтасиндикат». Всі три конкурують між собою.
Залізн. руди найбільше здобувають СП. Д. Ам. (60 міл.
тон річно); половину cBiToBoro здобуття.
Заліза й сталі найбільше виробляють СП. Д. Ам. (половину
світової продукції) та Німеччина (четвертину). В 1926 р.
6
!)

засновано картель вйробу заліза, який охопив Европу й
контролюв 8/8 европейськоrо виробу (Німеччина, Франція,
Бельrія, Jllvксембурr, ЧСР, Австрія, Мадярщина). По-
скільки СП. Д, Ам. Споживають маЙже IІсе свов залізо й
сталь, то rоловна роля в світовіЙ торrівлі належиться европ.
картелеві, з якнм конкур ув аНІ'ліЙська індустрія Й совітська.
Здобування алюміНJlО на 6(,% cBiToBoro здобування KOH
'l'ролюв алюмініввий трест С..ц. ПАм., якиЙ КОНТРОЛЮG
також Нанаду й Норвеrію. Решту 4С%  контролю в европ,
алюмініввиЙ картель Німеччина, Франція, Анrлія  від
якоrо залежить Австріп Й Італія.
По здобуванню манrанової руди перше' місце займають
Україна й Кавказ (Кубань). Із НИМИ конкурув Анrлія (бр.
Індія) й Бразилія.
В здобуванні наліввої соли перед веде Німеччина, а на
нею Йде Франція (Ельзас). Налісиндикат обох держав три-
мав в своїх руках весь світ. Особливо терплять, а тому Й
борютьсн З цим СП. Д. Ам.
Половину світової кількости бавовни зщjбувають СП. Д.
Ам., а третину Анrлія. Це наЙбільші коннуренти. Анrлія роз-
водить в ІНДІЇ, Еrипті, Судані та інших нолонінх. СССР, Япо-
нія, ХИIІ<l, Індія, Бразилія також почали розводити. Вся
европейська індустрія живиться привозною бавовною: з Азії,
Америки Й Африки.
МаЙже все здобування каучуку в руках Анrлії (МалаЙ-
ські держави, Цейлон, Борнео, rол. Індія). СП. Д. Ам. не
здобувають маЙже нічоrо, а потребують найбільше. «r)'-
мова війна,} між СП. Д. Ам. та Анrлівю наЙrоловніщиЙ фак-
тор їх антаrонізмів. СП. Д. Ам втручаються в бавовняну,
каУЧУНОlJУ продукцію Нідерландів, заклали свої виробництва
в БразиЛІЇ Й ЛІберії, переробляють стару rYMY і так доrа-
няють до уз cBi'oBoro вжитку rуми. ,
Мідь монополізували СП. Д. Ам.; наЙбільше її 'здобу-
вавться в СП. Д. Ам. та Чілі; решта також під контролем
СП. Д. Ам. (Франція, Німеччина, Італія, Бельrін, HOHro).
Заморський тростниковиЙ цукор конкур ув :І буряковим
европеЙським. Третину цунру виробляють СП. Д. Ам. 3 ко-
лоніями (Нуба). З р. 1927 існув цукрова конвенція мін;
Кубою, Німеччиною, ЧСР та Польщею. rоловний конкурент
конвенції Нідерланди (нідерл. Індія).
Наву плекав наЙбільше Бразилія, а споживають її най.
і}jльше СП, Д. Ам., які Й контролюють плекання. rоловним
Gпоживачем кави в країни, де вона не плекавться; СП. Д. Ам.
й Е!lрОllа. Плекають же в Півд. Америці на Панамській
перетиці й Нідерлан. Індії
Серед зернових хлібів найбільше плекавтьсн пшениці
в СП. Д. Ам., Нанади, Арrентині, Австралії, британсыc
Індії, СССР та на Україні. Дві третини рижу  в Хині.
rоловними споживачами пшениці в індустріяльні країни
Зах. Й Середньої Европи, яні потребую'ь довозу. Хина свій
риж споживав Й потребу!> довозу з Бріт. ІндІЇ. lIродавтьсл
Й ВИВОJИТЬСЯ пшениця СР',.ц. Ам., Нанадою, Австралн;ю,
Арrентиною; риж вивозиться Бріт. ІНДLвю.
В пощукуванні джерел сировини наЙбільше стикаються
між собою Анrлія, СП. Д. Ам. Й ФранцІЯ а в останні часи
ще Й Японія. '
Толовні місця бою; Африка й Азія, особливо східня.
Африка, опріч великих пустель, мав величезні l'осподар-
сью ЦіННОСТИ в ЗОЛОТІ  В Нl1'ерЙ, KOHro та Схщньої й Пшд.
Африки; "мщі  в Натанзі й Бельr. HOHro; манrаНОJJ1Й руді 
в' HIrepll; каучуку  в франц. rвінеї, бельr. HOHro, Тан-
rаНІЙЦI; діямантах і кам. уrлі  Пшд. Афр.; цукровому
тростниноВl  ПlВД. Афр. та величезних плантацінх бавовни
в Еrипті Й Схщн. Африці.
В Африці абlrаються інтереси Анrлії, Франції, Італії
Бельпї, lIортуrашї й СП. Д. Ам. Фактичними панами Аф:
рки суть: Анrшя  в східньо.південніЙ частиш, а Фран-
цІЯ  В швшчно-західніЙ. СаМОСТІЙНИМИ державами чи-
?ляться т1льки Абесинія, Еrипет і ЛІберІЯ. Але в ДІЙСНОСТИ
и вони ПІД фактичним пануванням чи впливом чужинців.
Перші дві  анrлійців" остання  американцІВ. В Африці
взаrаш перемаrав Анrшя, :забравши ПlД свої rосподарські
впливи бельrіЙське HOHro іІ портуrальську Анrолу. Італія
борсавться в Лібії, Ерітерії Й Сомалі. Захоплюв Абесинію
ЩV в JнаЧIf1И М'іН стоіl'Ь п<,J, анrЛlllСЬКйМ Вll.I,ШиМ. Сп. .ц. Ам.
впливають на ЛlберІЮ Й бельпЙсьне KOHro.
rоловна ЦіННІсть для АНІ'ШЇ  Еrипет із йоrо бавовня,
ними плантаціями (1 міл. кв. ]ШМ., 14 міл. населеннн).
ПОСК1лькиж Еrипет змаrавться до самостійности то
А!lrшя, захопила Судан, звідки контролю в зрошеннн доини
Нилу І тим тримав Еrипет під своїм впливом. Номінально
Еrипет з р. 1922  самостіЙна держава.
НаЙrоловніща точка змаrань СВІтових конкурентів за
еироину  околиця південно"хинськоrо моря: 1) МалаЙ.
ськии швостров та ШВНlчна частина о. Борнео (300.000 кв.
нлм.; 4,5 МІЛ. наеел,), де в баrато джерел нафти, каучуку
й цукровоrо тростнику, занлТl Анrшвю; 2) Зондські OCTpOBlf
( Нщерл. Індія  180.000 кв. клм.; 50 міл. населення)
з каучуком, бавовною, нафтою, кам. уrлем, цукров. трост-
ником, наНЯТІ,Нщерландами; під впливом анrшЙсьноrо ка.
піталу, :3 яним нонкурув напітал СП. Д. Ам.; 3) Філіпінські
острови (300.00, кв, КJIM., 10 міл. населен.), з цукр. трост-
нином, ааННТІ СП. Д. Ам.; 4) Формоза, занята Японівю;
) Індохина (700.000 кв. клм.; 20 м1Л, населен.) з бавовною
и KaMlН. уrлем, заНRта ФраНЦІвю, та 6) Пшд. Хина з бавовною
Й нам. уrлем. Там же перехрещуються Й ШЛRХИ світових
впливів 'азначених держав. Через те зrадана околиця' в
наЙБОЛЮЧІЩИМ місцем у світових відносинах.

9

4. Бор 0 т ь б а ва р и н к и ІІ б У т У в лас них В и-
р 0 б і в і з а куп у нео б х і дни Х з асо б і в n 0-
ж и в и, сир 0 вин П, там () Ж лив 0 сти тор r у й
Т. Д.
Одні держави торrують з необхідности. Щоби дістати
необхідні засоби сировини й поживи. Друrі  з метою за.
робітку на продажі власних виробів та перепродажі чужих.
В обох випадках боротьба за можливости торrівлі надзви-
чайно заrострилась. Змаrання до автаркности національно-
державних rосподарств, ізоляція їх, обмеження ввозу чужих
виробів, доrоди про найбільші виrоди, континrенти і т. п.
все це з 'вязало вільну торrівлю Й особливо вдарило по інте-
ресах тих держав, які торrують не лише для власної споживи і
а й для заробітку.
Роки після світової війни повні торrових доrод, але
доrоди ті не задовольняють навіть їх авторів. Вічні зміни
у висоті довозу й вивозу хвилюють керовників державних
rосподарств. Нонкуренція й політичні причини змушують
міняти місця довозу й вивозу, шукати собі на цьому І'рунті
приятелів і спільників, самотою й rуртками припасову-
вати rосподарсьні можливости до політичних і навпаки.
Перше місце в світовій торrовлі займав Анrлія. Хоча
після евітової війни Сп. Дер. Ам. подекуди переrаняють її
в розмірі торrівлі, але за Анrлівю залишавться першенство
кількости торrових зв 'язків. .
Анrлія й Сп. д. Ам.  два найrоловніщі світові ToprOBi
ионкуренти. 3 ними конкурують Німеччина, Франція й
Японія. Анrлія мав найбільшу флоту,  майже 2/3 всівї
світової флоти,  найбільшу сітку вуrільних та нафтових
станціЙ. Через ті станції вона панув над всіма морськими
шляхами, забезпечув певний зв 'язок' з домініями та коло-
ні ями й контролюв увесь світ. Найбільший конкурент Анrлії
Сп. Д. Ам. '
Ослаблення Німеччини скріпило Францію. Тому Анrлія
помаrав Німеччині, а СП. Д. Ам., щоб не дати скріпитись
Анrлії, перетяrають Німеччину на свій бік.
Так Німеччина відновлявться зусиллям Анrлії й СП.
Д. Ам.
5. Бор 0 т ь б а з а ш л я х и. Зв"язон З джерелами
сировини й ринками Topry залежить від опанування IДляхів.
Том У бор 0 т ь б а з а ш л я х и, як суходольні, так і
морські, відбувавться так само rocTpo, як і за самі джерела
сировини та ринки.
На сьоrодня морські шляхи майже по всьому світі в руках
Анrлії або під її контролем. Анrлія панув над Ат лан.
т и ч ним 0 к і я ном і найважніщим тереном світових шля
ти ч н и.м 0 к і ян 0 м і наЙважніщим тереном світових
шляхів. Ії фортеця rібралтар запірав вхід в Середземне море;
фортеці Бадурст, Фрітавн на вах. березі Африки, Напштадт та
Саймонс'авн на півдні Африки охороняють приступ ,до Афри-
ки; фортеця на острові Cl! Олени нонтролюв шлях з Африки до
Америки; фортеці на півострові Ньюфандленд (Сан- Джанс), на
()стровах Бермуда, Баrама', Порт Рояль, Ямайка, ТобаІ'ос Три-
нідад блокують береrи північної Америки і прохід до Панам-
CLKoro наналу. Фалькландські острови, Тристан д' Акунья
на півдні Півд. Америки й Африии служать опір ною базою
для кон'rролю південної частини Атлантики й проходу в
Тихий окіян, '
НеВІпода Анrлії лише в тім, що всі ці фортеці розкидані
й далено від метрополії. rоловний же її торrовий конкурент,
СП. Д. Ам., мав охоронні фортеці Бостон, rамптон, Черль-
стон, Ней Вест, Пенсакола на береrах материка; Сінфуеrос,
Квентанамо на Нубі, Сан Жуан на Порто Ріно і Сан, Тома,
та Нрістобаль і Балбод на Панамському наналі. Тоб-то:
супроти анrліЙсьної лінії фортець маЙже паралельно стоїть
лінія СП. Д. Ам.
На Середземному морі, де перехрещуються інтереси й
'lIЛЯХИ Анrлії, Франції й Італії, панув Анrлія, маючи в
своїх руках rібралтар і о. Мальту, контролюючи Суец та
тримаючи під своїМ впливом rрецію. Перерізув зв 'язни
Франції й Італії з їх африканськими колоніями. В союзі
з Італівю заrрожув фланr Франції; в союзі з Францівю 
оrpожув Італію; разом з rрецівю запірав вхід до Чорноrо
моря.
Північне море й Балтика після розrрому Німеччини
опинилося в руках Анrлії, яка контролю в цей шлях за до-
помоrою інтернаціоналізації Північно-Східноrо каналу, фор-
теці Нопенrаrен (поскілы\и Данія залежить від Анrлії) та
впливів на прибалтійські держави й Польщу. Може цілком
блокувати Ленінrрад (Нронштадт).
Індійський окі.ян, оточениЙ анrлійськими колоніями та
фортецями. Пер ім і Аден (на Бабель-МаН:дебськіЙ протоці),
Джекс (на Перській протоці), Бомбей, Цейлон, Сінrапур' та
о. Маврикія, цілком в руках Анrлії. Хоч там і всть колонії
італійські, портуrальсьні Й нідерландські, але всі вони під
фінансовим j політичним впливом Анrлії,
Мор.я між Азівю й Австралївю  найrоловніщі пункти
боротьби за' м{)рські шляхи. Тут зустрілися імперіялізми
анrлійський, японський та американський. Сінrапур, Фор-
моза й Філіпіни  найбільш висунуті наперед Kirтi трьох
найдужчих морських вовків. Хоч тут і Франція пантрув
з Індохини та Хина з rOHrKOHry, але рішаючою всть боротьба
трьох. Франція й Хина rрають друrорядну ролю.
Анrлійському панува,нню на морях заrрожув Франція.
А то саме:
І.  Близьке сусідство Франції, вузькі нанали; літунство
й дальнобойні rармати Франції які заrpожують В. Британії
безпосередньо;
іО
11

2.  По шляху в Індію, Хину й Австралію заrрожують
французські фортеці: riбралтарові  Марокно, а далі
Тулон і Бізерта (Туніс); Суецові (Оран)  Сирія, яна може
шлях перерізати, Аденові Й Пер іму на Баб-ель.мандебсьному
проході  франц. Сомалі; брит. ОстАфриці йТаrанійці
(Санqібар) та остр. Маврикія  фортеця Діеро-Суарец на
Мадаrаскарі; Сінrапурові  СаЙrон на Індохині та HBaHr-
ЧоЙвен.
Ва АдріВ-ТИЧНОIУ морі панув Італія. Італійська пристань
Зара на юrославськім березі, італіЙські острови Науца,
Лаrоста і Нелаrоста та держава Албанія, що стоїть під впли-
вом Італії, цілком одрізують від Адріятичноrо моря Юrо-
славію. Пануванню Італії над Адрілтиною помоrають добрі
відносини до Італії Мад'лрщини, Болrарії Й rреції, що
мають свої порахунки з Юrославівю.
,Дарданели інтернаціональні, а фактично під контролем
Анrлії; власне її спільника rреції.
Великим ударом по анrлійськіЙ можновладности на
світових шляхах було визволення Ваrабітів з під анrлїЙ.
cLHoro впливу р. 19214 зроблене за прихованою допомоrою
СРСР.
Ваrабіти  ядро арабськоrо національноrо руху проти
чужинців  створили свою власну дrржаву Неджд, яка
займав 2/3 Арабії (1,5 міл. кв. клм., 2,5 міл. населення).
Поскільки ваrабітський рух заrрожув зворушенням на-
ціональноrо почуття інчих азійсьних народів, Анrлія на.
маrавться ослабити йоrо натиском з своїх сусідніх провінцій
Ірак, Трансіорданія, Ет-Акоба, Еджасасасір, rадрамаут,
Ошан, що оточують Неджд Зо всіх боків
По сусідству з Неджд на півдні держава Емен під впливом
Італії (60.000 кв. клм., 1 міл. населення їх на кв, клм.) rpae
на обі сторони.
Тихий оків-н  rоловниЙ терен боротьби трьох морських
моrутностеЙ  СП. Д. Ам., Анrлії й Японії  за морські
шляхи. Сп. д. Ам. З фортецями Мару, Бремертон, Панам.
нанал, півостровом Аляскою, Алеутсьними островами, о. о.
rавайськими й Філіпінськими, намаrаються зробити Тихий
окіян своїм внутрішнім Морем. Анrлія 1!J.ерез Австралію,
Нов. rвінею, Нову Зеландію з низкою австраліЙських ОСТро.
вів хоче взяти Йоrо під свій контроль, а Японія 3 Марешаль.
ськими островами, Наролінськими й інчими також хоче
розпоряджаться в ньому.
rосподарське просочування СП. Д. Ам. В анrлійські
колонії  Нанаду , Австралію й Нову Зеландію неlИнуче
веде до рішучоrо опору Анrлії Й Японії. Остання хоче мати
Хину для себе. ІЦоб не допустити СП. Д. Ам. В Австралію
й Хину Анrлія й Японія намаrаються одбірати від них шляхи
Тихоrо окілну. В цій боротьбі СП. Д. Ам. мають ту виrоду,
що можуть через Панамський канал леrко скупчувати рвою
флоту проти Анrлії в Тихому окіяні чи Атлантичному, тоді
як анrлійський флот муси.ть розбитися на дві части. Японія
в боротьбі з СП. Д. Ам. ма\) ту виrоду, що її позиції скупчені
на однім боці, тоді як У СП. Д. Ам. розкидані на великому
просторі.
В К.араібському Iopi панують Сп. Д. Ам., маючи під
своїм впливом анrліЙські острови й республики Панамської
перетики. Без цьоrо не моrли би вони використать Панам-
cLKoro каналу. Але Анrлія надзвичайно заrрожув їх пану-
ванню. Фортеці Порт Рояль на ЯмаЙці, ТобаІ'о на Тринідад
JYlожуть несподівано захопити Панамський канал і вробити
йоrо непроївдним. Тому СП. Д. Ам. підrотовляються проко.
пати друrой канал через HiKaparya.
Північну полв-рну країну після війни захоплюють, в одноrо
боку Анrлія через Нанаду і норвежсьниЙ Шпіцберrен, де
баrато камін. уrіля, та СРСР, ,а південну цілном захопила
Анrлія (14 міл. кв. клм. без населення), щоб в маЙбутньому
зробити її важною базою на морському шляху між Австр а-
лівю, Півд. Африкою й півднем Півд. Америки.
СП. Д. Ам. намаr.аються частину раніш винайдених просто.
рів півден. полюсу прилучити До Арrентини й Чілі, аби
мати можливість і собі використовувати той шлях.
З наведеноrоясно, що всі світові шляхи уже розхоплені,
й більшість'з них В руках Анrлії.
Вона «володарка морів».
В Европі боротьба за шляхи заrОС'fрюв відносини між
Бельrівю й Нідерландами, Польщею Й Німеччиною, Украї-
ною й Росівю.
Бельrія змаrавться 3 Нідерландами за панування над
rирлами р. Шельди. Шельда з м. Антверпеном  rоловний
торrовий ШЛRХ Бельrії до моря, а rирла її в руках Нідер-
ландів, що маючи фортецю Влісінrен при виході в море
цілком тримають цей шлях під своїм контролем. Бельrія
домаrавться інтернаціоналізації rирл Шельди. За нею CTOЇЬ
Франція. Нідерланди не хочуть зріктися своїх прав. Іх
підпірав Ацrлія.
Німецька пристань rданське' запірав Польщі вихід До
моря через rирла Висли: Хоча Польща й збудувала по су-
сідству в rданськом власну пристань rдиню, але остання
відрізана від rоловної водної жили Польщі  Висли.
Росія, поборюючи усамостійнення України, висував як
один з aprYMeHTiB Toro, що самостійна Україна одріже Росію
від Чорноrо моря.
6. Боротьба за інтереси й ВП.lJИВИ. Чимало ка.
піталістів, не маючи змоrи примінити свої капітали в метропо-
лії чи колоніях власної держави, використовують їх в чужих
держаВІІХ а) позикою тим державам чи їх приватним під-
привмцям, та б) орrанізацівю там своїх підпривмств. Особливо
12
13

це роблять капіталісти анrлійські, американсьні, фран-
цузькі, німецькі Й т. п.
Вклавши капітали в чужу державу, капіталісти, щоб
захистити там свої' інтереси; намаrаються підпорядкувати
ті держави своїм державам, а кожна держава намаrавться
захистити інтереси своїх капіталістів. З Toro виникав бо-
ротьба за інтереси і впливи.
Поруч з тим всяка держава, капіталісти ЯКQЇ вилали
свої капітали в інчі держави, HaMaraвTLcH використати ті
держави в своїх політичних цілях. .
Бував й так, що держава, яка потрібув використати інчу
в своїх політичних цілях, впливав на економічний її стан,
сама чи через своїх капіталістів, допомоrав їй економічно
й політично. Так витворювться політичний вплив.
Великі держави стараються оточити себе колом прихиль-
них держав менчих, ЯНИ ми вони відrорождуються від своїх
противників і використовують їх для випробовування сил
противника: на просторах своїх чи їх сателітів зводять свої
порахунни , чужими руками жар заrрібають і т. п.
Боротьба за ВПЛИDlІ п інтереси под\лила сьотоднн світ
так: ,Анrлія супроти СРСР тримав під своїм впливом скан-
динавсьні держави, Фін,ляндію, прибалтіЙські держави,
Німеччину, Польщу, Мад'ярщину, Румунію, Болrарію Й
rрецію.
СРСР, З<іхищаючи себе від Анrлії в Азії, підтримув добрі
відносини з Туреччиною, Персівю, Афrаністаном, Хинським
Туркестаном, Монrолівю, Хиною. СРСР пробивав анrліЙську
блокаду в Европі через Румунію й Чехословаччину. Анrлія
підступав під самі пороrи СРСР в Азії через Афrаністан
в сусідстві з Турнестаном.
В півд. Америці Анrлія мав вплив вреспубл. Венепуела й
Нолумбін та змаrавться за впливи майже нарівні з СП. Д. Ам.
В республиках Бразилії, YparBaї, Параrваї, Арrентині,
Чілі й Менсиці, а СП. Д. Ам. тримають під своїм впливом
республики Перу, Еквадор, Болівію й усі республики Се.
редньої Америки. В Африці Анrлія мав вплив. в Еrипті й
Абесинії, де з нею борються СП. Д. Ам. та італійці.
В Німеччині Й Польщі перехрещуються інтереси Анrлії,
СПДА й Франції. На цьому Німеччина й Польща зараз тільки
виrрають. В' Туреччині перехрещуютьсн інтереси СРСР,
Анrлії, Франції й Німеччини; в Лібії  Анrлії, Франції
й Італії; в Італії, Персії, Мексиці, Нолумбії, Венецуелі,
Бразилії, Арrентині, Ураrваї, Параrваї й Чілі  Анrлії
й Сп. Д. Ам.; В Ісландії й Бельr. HOHro  Анrлії й Франції
і т. п.
Такі rоловНl тривалі причини сучасноrо міжнародньоrо
напруження. Всі вони в наслідком капіталістичноrо устрою
суспільства, а тому роз 'в язати їх без знищення капіталістич.
ной. систе,МИ суспільноrо ладу не можливо. Вони будуть
доти, доки буде капіталіетичний лад. Мирно розв 'язати
їх може тільки соціялістичне порозуміння народів, а не
лише держав; тоб-то: порозуміння всіх народів на рівних
правах з рівним забезпеченням життьових потреб та інте.
ресів кожноrо.
Сьоroднішній світ до цьоrо не rотовиЙ. Тому напруження
росте і вдиниЙ неминучий наслідок йоrо  вибух світової
війни. Рано чи пізно, а вона неминуча. Бо за капіталістичноrо
ладу інчоrо способу розв 'язки міжнародньоrо напруженнн
не існув та й існувати не може.
П. ЕКСТРАОРДИНАРНІ СЬОІ'ОЧАСНІ.
 1. ЗОВНІШНІ.
, 1.  Невдалий мир  перша й rоловна зовнішня екстра-
ординарна причина сучасноrо міжнародньоrо напруження.
Мир, підписаний в р. 191820, не заспокоїв світу, бо
а  не виконав зобов'язань, данних державами перемож-
ницями в час війнп про урівноправнення Й урівноваження
народів і держав, визволення й урівноправнення «малих
народів», роззбровннн і т. п.;
б  замість урівноправнення й урівноваження запро-
вадив rеrемонію переможців над переможенними; дав змоrу
їм упокорити, упослідити й обібрати переможених та слаб.
ших;
в  одібрав від переможених значні простори, як в коло-
ніях, так і в метрополіях, не давши за те жадної життьової
компенсації і т. п.
ВерсальськиЙ мир р. 1918 одібрав у НімеЧЧИШ1 70.000
нв. клм. метрополії і всі колонії, наклав репарації Й забо.
рону озбровння. Сен.Жерменський мир р. 1919 та Тріанон-
ський в р. 191920 знищили Австро-Уrорщину; витворили
на її місті нові держави: Австрію на 84.000 кв. клм. з 6, 5мі.
лійон. населення, Уrорщину на 93.000 кв. клм. з 8 мілійон,
населення; Чехословаччину на 140.000 кв. клм. з 14 мілійон.
населення, а решту віддали Польщі (Західню й' Східню ra.
личину), Румунії (Семиrородщину), та Юrославії (XopBaT
щину, Боснію, rерцеrовину і т. п.). Лозанський мир р. 1923
відобрав від Туреччини 2,5 мілійон. кв. клм. і 20 мілійон.
населення  Ірак, Палестину, Трансіорданію, Сирію, й
арабські краї. Все це поділено міщ Анrлівю п Францівю.
Невільський мир р. 1919 одібрав від Болrарії 9.000 кІЗ. клм.
З 400.000 населення для Сербії й rреції.
Такий поділ викликав невдоволення не лише серед тих, од
Koro певні землі одібрано, а й серед тих, хто на тих землях си-
дить; Koro одібрали й без йоrо волі приділили від одноrо пана
цо друrоrо, не питаючись йоrо волі; тобто: в Німців, Хор-
ватів, Українців та ріжних азійських народів.
14
15

2  ЗrвалтуванlШ больmевиками революцій РОСіЙСЬRоі,
украінськоі, білоруськоі rру"инськоі та інчих; зІ'валту.
вання державно-визвольних змаrань України, Білоруси.
rрузії і т. д. Це ЗІ'валтування знищило первісні визвольні
цілі революціЙ, на кинуло їм rнобительські завдання; не
визволило народів, а упокорило їх наново; не дало змоrи
навіть большевикам 'досяrн:\,ти хоч би своїх партійних
цілей, бо скалічило життя в цілому; ізолювало СРСР від
всьоrо світу, зруйнувало йоrо rосподарство, виснажило
міліЙони людей rолодом і холодом, винищило їх rолодною
-смертію і т. П.; поставило в стан перманентноrо rолодування,
бідноти, приниження, упослідження і т. п. які пхають до
заворушень, змін, неспокою.
3  І'осподарська rеrемонія держав. переможниць і
визиск переможених. Не лише в капіталістичному світі
переможці -захопиЛи собі все, а переможених поставили
в умови rолоду, підпорядкування, упослідження, а й кому.
ністична партія СРСР зробила Московщину пануючою дер-
жавоюнад усіма інчими республиками СРСР. Україна,
Білорусь, rрузія і т. п.  це колонії, які виснажуються
Москвою  rereMOHOM. Ні в капіталістичних умовах, ні
в комуністичних переможені й визискувані не можуть при
мириться зі своїм становищем упосліджених і визискуваних.
3маrаються до змін.
4  НедотримаННЯ міжнародніх доrоворів та іх непевність.
 Всі доrовори 191820 і пізніщих років дотримуються
-тільки відносно зобов'язань переможених. Переможці ла.
мають їх, залежно від своїх потреб. Як під час світової війни
не лише Німеччина роздерла «клапоть паперу» віднзсно
зобов 'язань проти Бельrії, а й Італія покинула потрійний
союз, до якоrо належала та приступила до Антанти, так і по
світовій віЙні кожна держава додержувтr;.ся доrоворів лише
доти, дони це їй виrідно. Японія завоювала майже всю MaH
джурію й суне на Хину без оповіщення війни, хоч це цілком
суперечить її ВашинІ'тонськіЙ доrоді про недоторканність
Хини й «відчинені двері». Весь світ підписув пакти про не-
напад, але в тоЙ же час усі озброюються, бо не вірять в пев-
ність тих пактів. Як світ дотримувться умов, досить зrадати
доrоду РСФСР з УССР про право відділення в любий час,
про совітський український уряд і т. п. Що написано в умо-
вах, а що в в дійсности. НайrаНEjбніщим взірцем недотримання
умов всть напад члена Ліrи Націй Італії на,друrоrо члена
тівї ж Ліrи Націй Абесинію та відмова Ліrи Націй примі-
ніти до Італії, як до напасника, санкції. Відсутність будь-
якої віри в доrовори змушув всіх бути в напруженні, поила-
даться тільки на свої сили, а тому озброюваться до зубів. '
5  Бе"припципність та безсилість .1Ііrи Націй.  Недо-
тримування доrоворіВ та' еrоїзм держав переможниць, їх
інтриrанство, яке дало змоrу Японії без перешкод захопити
Манджурію, Болівії воювати з Параrвавм, Нолумбії з Перу,
Сауд в 6меном і т. д. і то завше не за свої інтереси, а за інте-
реси дущчих держав  переможниць, що їх руками жар
ваrрібали, свої порахунки зводили напад Італії на Абеси-
нію все це привело до краху роззбройної конференції й заро.
стрило світовий неспокій. "Страчено віру в колективний кон-
троль і здержування від насильства дужчих.
, 6  Зріст о"бровння.  Використовуючи інтриrи пере-
можців, Німеччина демонстративно "більшила свої озбровння
й армію. Так само порвала версальські умови, як раніш
умови з Бельrівю. І Ліrа Націй нічоrо зробити не мОже,
бо сама 'дала для Toro притоку і виробила умови моЖЛивости
TaKoro поступовання. Анrлія подвоюв літунство, будув
низну нових морских баз від СінІ'апуру до Австралії, щоб
одрізати шлях Японії Й СпДА:з Тихоrо Окіяну до Індійськоrо.
СДА збільшують флоту, будують літунсьні бази на Алясці.
Франція помимо Toro, що залила бетоном кордони, збіль-
шила кредіт на озбровннн додатково на 3 міліярди франків.
Кожна країна виробила вже план мобілізації не лише
армії, а Й ycboro виробництва та транспорту. Витрати на
озбровння обезсилюють rосподарство кожної країни. Тан
Довrо трівати не може.
Нонференція роззбровння зкрахувала, бо rоловні най-
дужчі держави не доrодилися. Ножна висунула свій плян
роззБР06ННЯ. Такий, Щоб ослабити збройну силу своїх кон.
курентів, але не втратити нічоrо серіозноrо самій. Знищити
зброю, якої сама не мав, а залишити ту, яка їй потрібна.
Анrлія, наприклад, наЙбільше боячись літунськоrо на.
паду (европеЙські міста лехко евакувати, величезний Лон-
дон  майже не можливо), а з друrоrо боку, потрібуючи
літунства для зв 'язку з домініями й колоніями вимаrала
знищення військовоrо літунства, а залишення цивільноrо
без контролю Ліrи Націй. Нритики цілком резонно вказу-
вали, на те, що при таких умовах Анrлія змоrла би пере-
ховувати в колоніях безліч літаків військових під виrлядом,
цивільних, бо цивільні обернути у військові дуже лехко.
ToproBi ж компанії для TicHoro зв 'язку завше тримали би
велику ToprOBY літунську флоту. Разом з тим вказувалося
на те, що знищення літаків без знищення водної флоти мало
що поможе. Потрібно брати під YBary обидві флоти.
Франція домоrалася скасування тільки бомбардуючих
пітаків, заборони бомбардуваннн, але волі цивільноrо лі.
тунства та створення европейської унії цивільноrо літуи-
ства, і спеціяльних міжнародніх літунських відділів під,
.t\еруванням Ліrи Націй. Критики вказували на те, що за-
J.\ишення літунства фактично буде резервою для військовоro;
европейська унія обернеться в фактичну rеrемонію держав,
11'
Ні

які мають велику літунську флоту; спеціяльні літунські
відділи під проводом Ліrи Націй не реальні, бо а)  жадний
.1lітак не піде проти свовї держави; б)  літунський відділ
не може бути дужчим за всі літаки, що не входитимутт:> в .цей
відділ; в)  хто маБ оплачувать існування Toro ВІДдшу,
впорядковувати йоrо команду, де поміщати і т. п.
Італія, якій небевпека заrрожув з суходолу, з моря і з
повітря, вимаrала скасування всіх тяжких rapMaT і возів,
скасування бойових І{ораблів, підводних човнів і кораблів
маток для літаків; скасування бомбардуючих літаків і всіх
літаків більшої носности, ніж 650 Kr та 200 HP й контролі
цивіл,ьноr.о літунства. Критики вказували на те, що скасу-
вання тільки великих літаків виrідно для великих держав,
які свої вбройні склади тримають далеко від кордонів. Для
малих держав, склади яких від кордонів не далеко, так
само небезпечні й малі літаки, як і великі. Як би не iCTHY
вало цивільне літунство, хоч і під контролем, то в час війни
не можна заборонити оберненню Йоrо у віЙськове.
, Так і не доrоворились.
7. І'осподарська крива, яка ровпочалася з аІ'рарної,
в Jlаслідок збільшення орної площі під час війни в Канаді
й СпДА, а обернулася в заrальну черев баrато причин, осо-
бливо ж через політичний неспокій та бажання кожної
.держави вабевпечити себе на випадок війни всім необхідним,
тобто: змаrанням до rосподарської автаркії, яке викликало
плекання оліЙних рослин в Німеччині, цукровоrо буряа 
в Анrлії, 'овець  в Мадьярщині та великої кількости lНдy-
.стріяльних підпривмств в країнах аІ'рарних. Поруч ів тим
rосподарська крива припинила виплату репараціЙ та міжна-
родніх борrів, завинила невиконання борrових вобовязань
вваrалі, упадок цін, обевцінення валюти в 33 державах
(в Японії на 9,5%, СпДА  7,1 %, Канаді  8%, АрІ'ен-
тині  9%, Мадьярщині  10,3%, ЧСР  16%, Уруrваї 
27% і т. д.), припиненнп експорту капіталу, перевиробниц.
тво, конкуренційниЙ продаж нщкче собі вартости (в пв-
ною втратою надвартости) , зубожіння селянства й робіТ.
ництва і т. п.
Ненормальність цьоrо стану видно особливо з Toro, що
року 1935 за один беревень місяць в Бразилії вкинуто в море
7,75 мільйонів мішків кави; в Сп ДА за три перших міспці
внищено 6,2 мільйонипоросят, 0,6 мільйона коров (щоб
не впала ціна на MaCJlo); 0,2 мільйон. тонни кукурудви;
в Лос-Анджелос щодня виливавться в море 0,2 мільйон.
літрів молока; в Каліфорнії ва серпень вкинуто в море 1,5
мільйон. помаранчів; на Флориді залишено зrнити малину на
просторі 10.000 ra; на Цейлоні вкинуто в море 30.000 тонни
чаю; в Канаді в липні спалено 3.000 тонни збіжжя; в ІнДО-
хинї палять в локомотив ах рижом, хоч в Хині й Японії'
люди rинуть з rолоду.
Індекс екзистенції уп:!в так:
р.1932.
Німеччина ... .12Ео,5
Франція..... .53Ео,0
СпДА оо...... 79,6
Анrлія .. .. " . .1Ео3,0
Швайцарія ... .1Ео2,0
р.1933.
.. .. " .. .. . .116,Ео
" .... .. " . .512,0
.. . . .. .. . . .. 71,2
.. .. .. .. .. . .138,0
оо ., ., ., ., .,132,0
Надпродукція Деяких виробів снріпила покупців, але
ослабила продавців. 3 Toro перешкоди довозу й форсуванНIt
вивоау. В аІ'рарних країнах наС1;ав протекціонізм промисло-
вий, а в пр.омислових  аІ'рарний. Держави втяrненї в rоспо-
дарські справи. Примушені шукати ринки збутку. Між дер-
жавами Іі капіталами, з одноrо боку, та між самими держа-
вами заrОСТРІШfIСЯ відносини: настали нові конфлікти й
анта(онівми. Доrовори про наЙвищі виrоди не васпокоїЛИ
всіх; бо не переШКО;J;жають підняттю цла Й не касують ін.
ших перешкод вивозу. На цім тлі з р. 1931 ведуться нечестні
переrони: забевпечити собі вивів, одrородиться від ввозу.
КонтінІ'енти, звишення цін, валютні розпорядження, дем-
пінІ' і т. п. Щоб направити справу  замість найвищих виrід
роспочаЛИС!J переrовори про преференції. Спроби до автар-
кії снрахували. СпДА та СРСР, щО наЙширше моrли автар-
кію здіЙснити не витримали ізоляції. Преференція не помо-
raв тим, в Koro виробництво обходиться дорожче. В Німеч-
чині плекання пшениці обходиться дорожче, ніж Канаді;
виріб авта дорожче, ніж в Сп ДА і т. п. Дешеві країни роблять
демпінІ' для дороrих. Кожна держава намаrавться довозити
лише звідти, звідки забірають її вироби. Викристалізовувться
потреба cBiTOBoro rосподарськоrо пляну, потреба доrоди про
арбітраж, якиЙ би дав змоrу й переможеним державам за.
безпечити сво в rосподство від повної руїНИ, використати
вишколення своїх робітників і підпривмців. Думка про
світовиЙ rосподарський плян так поширилась, що навіть
в такіЙ консервативній державі, як Мадьярщина такий кон-
серватор як rраф Фр. rуніяді заявив уже р. 193Ео, що «на
світі складавться новий rосподарський устрій. На місце
капіталізму мав наступити нова система, яка не всть цілком
соціялістичною, але обвднув капіталізм з пляновим rоспо-
дарством. Розвиток прямув взаrалі до neBHoro колвктивноrQ
rосподарення» .
І'осподарська криза зо всіма її тяrарами дратув мільйони
населення щоденно й доводить йоrо до TaKoro стану, коли
воно в ровпачі rOToBe кинутися на буд!>.яку авантуру: війну,
революцію, повстаННfI заворушення І т. п. '
і8
t9

2.  ВНУТРІШНІ.
І. Суперечности капіталістиqноrо ладу, заrострені вели-
чезною rосподарською кризою; виявилися В суперечностях
не лише окремих клясів, а й ріжних верств та фахів одноrо
клясу, ріжних rалузей rосподарства, як боротьба за розподіл
виrод і прибутків по між ріН;НИМІІ верствами одноrо клясу-
ріжними фахами, rалузями одноrо rосподарськоrо процесу;
aHTaroHi3M між капіталом фінансовим, виробничим та зе-
мельним і т. д.
Колосальний зріст земельної ренти й занепад здобутків
від індустрії; зріст процентів на позик. Розходженя ін'
тересів промисловців, що позичають, з ІНтересами фшанси.
стів, що дають у борr. «Секціонізм» виробництв примушув
кожну rалузь виробництва дбати лише про себе. «РАІ'іоналізм»
підпривмств та промислових країв (цукрових, вуrільних і т.)
жене в той же куток.
Розходження державних інтересів із капіталістичними,
особливо в таких державах, як СпДА, Анrлія, Франція
і т. п. В СпДА, наприклад, інтереси держави вимаrають
затримання Філіпін при СпДА, а інтереси фінансовоrо ка-
піталу, щоб відділити й збірати мито. Скасування міжна-
родніх борrів виrідно для держави, але невиrідно для бан-
ків, бо піднесе конкуренційні здібности Европи; не виrідно
й для платників податків. Подібні розходження інтересів
ведуть до величезних державних переворотів та переворо.
тів у відносинах держав і народів.
2. Криза парЛJВlентарIlЗIУ.  Настала вона в наслідок
а)  ослаблення соціялізму через розкол робітництва ко-
мунізмом, комуністичні насильства, безrлуздя, недохватки
марксизму нзаrалі, зраду де-яких провідників соціялізму
(одних вліво, друrих  вправо), безсилість ІІ Інтернаціо-
налу (бо с.-д. в Інтернаціоналі захищають політику своїх
буржуазних урядів, що розїдавться внутрішніми проти.
річчами, яні вже були вказані); та б)  розходження інте-
ресів демократії під впливом буржуазноrо «реІ'іоналізму»,
«ізоляціонізму», «секціонізму» і т. п.
3.  Фашизація держав.  Захоплення державних
апаратів диктатурою одної фашистівської партії; пропаrанда
абсолютизму «вождів»; ідеолоrічний вплив на маси крити-
кою капіталізму (властиво фінансовоrо лише капіталу) ,та
демаrоrічним піднесеням національноrо почуття; демаrоrlЧ-
ним заступництвом інтересів дрібноrо міщанства й селян-
ства; роскол робітництна уступками робітничій клясі: за-
веденням робітничих союзів, 8-rодинноrо роБІтничоrо дня,
соціяльноrо забезпечення, ослабленням, а то й усуненням,
монархії і т. П., а в той же час скасуванням правдивих р?-
бітничих орrанізацій, і партіЙ, роззбровННf!М роБІТНИКШ
підтримкою партійних фашистівських капіталістів. В той же
час розмови про плянове rосподарство й деравний .Ka-
талівм; орrанізапія корпорацй, .як виразниюв каштаЛl-
СТИЧllИХ інтересів ріжних кашташстичн;их rруп; ств?ренн.я
спеціяльних збройних формацій для ЗДІсн.ення свовІ воЛІ;
створення клясових армій та автоматизацш ІХ; сторення ма-
сових фашистівських партій під покрив Кою безпаРТІЙНОСТИ; на-
сильне захоплення державної влади; TpOp, оо як OCH.OBH':I
принцип державноrо правління й СУПlЛЬНОІ орrанзац1Ї;
терор проти широких мас робіництва І ;r. п: Фаши?т.lВСЬЮ
перевороти в Мадьярщині, ІтаЛІЇ, ПОЛЬЩІ, НІмеччиНl І т. д.
а поруч з тим ослаблення народньоrо представництва у. Фран-
ції та навіть СпДА. Все це схвилювало наЙШИрШі кола
світової людности.
4.  Опертя капіталізму на млоді фаmистівькі парті. 
Після певноrо розкладу в слІД ва рволюцшми каПlал
оперся на фашистівський рух, ррrаНlзував й.оrо своїми
коштами збив в йоrо лавах деклясованих вояКІВ, студент-
ство, дрібне міщанство, p08paTO.BaHe селян?тво і т. . п. Про.
мисловий капітал в боротьбІ з фІНансовим І зорrаН13увався
у фашистівські партії. В. Німе;чині rpупа Крупа проти
католиків та представниюв кашталу земельноrо.
5.  Переплетеннн капіталістичних сил в держаВНИМJ;I' 
По всьому світу в тих чи інших формах поширилось шдсу-
вання капіталістичних інтересів державі. Державу обер-
тавться в слуrу капіталу. Капіталістичні суперечк,И нама-
rаються розвязати втручанням держави, тобто,: ВИРІшеннв;м
їх на користь тівї rpупи, яка мав владу в СВОІХ руках. ВІД
«співробітництва уряду 3 промисловцями» через «дepaBHe
реrулювання rосподарСТВа», «державний контроль», «дер-
жавну участь в трестифікації», аж до «державноrо керу-
вання».
В баrатьох державах переводиться уніфіація держав-
Horo апарату з орrанами монопольноrо кашталу та йоr:о
партії. В Італії  корпоратиізаіЯ rосподарства.  І;ІІ:
меччині  поверх 2000 картелlВ шд проводо:"l MaI'HaTlВ ІН-
дустрії  Крупа, Блома, Фосса; в АмеРИЦІ  <Нойра;
в Анrлії  «скорочення виробу» знищенням 15 мІЛЬЙОНІВ
веретен і т. п.
Одначе капіталізм припускав лише такий контроль і
реrулювання держави, які йому виrідні, а тому намаrавться
взяти державу цілком до своїх рук, усунути контроль .на-
родних мас, народньоr? представництва. Через те каПlта-
лізм помоrав фашизмоВl.
6.  Безробіттн й зріст невдоволення та революційности
серед ріжних верств суспільсва, не лише робітництва, а
й дрібної буржуазії, що знеВl'рилася вже в б.езкристних
експериментах фашизму й Л1беральоrо каПlталзму 
«корпоративізмі», «нойрі» (картелях) І Т'. п. (В НІмеччиНІ
аа 18 місяців панування rітлеризму роБІТНИЦТВО втратило
20
2і

4 мільярдц марок; міщанство й селянство нічоrо не здобуло,
а центр і католики теж втратили). Внаслідок Toro помі-
чавться зменшення суспільної бази для впливів буржуазії.
зріст робітничих професійних союзів, скріплення й акти.
візація чинности соціялістичних та комуністичних партій;
поповнення соціялістичних партій урядовцями, дрібним мі.
щанством, селянством і т. п.
7.  ВідродженШІ соцінлізму, як ідеолоrічно, так і ор.
rанізаційно під впливом rосподарської кризи, безробіття,
зросту невдоволення і т. П., а також під впливом страху,
що в СРСР, коли би впали комуністи, неодмінно прийде
до монархії чи фашизму. В лівих колах зростають надії
на можливість порозуміння 3 комуністами (спроби «вдиноrо
фронту»), а в звязку 3 тим ослаблювться внутрішня боротьба
між соціялістами й комуністами, яка підрізувала їх обох.
8.  Розвиток національно.ви3волыІхx рухів по всіх
країнах світу, а особливо в СРСР (на Україні, Білоруси,
на Кавказі і т. п.), В Індії, Арабії, Grипті та серед HerpiB
Африки й Америки.
9.  Невпинна демаrоrічна аrітацін комуністів проти
всіх існуючих державних систем, особливо в Німеччині,
Хині, Японії та інших краях; використовування ними не-
вдоволення поневолених народів ВСЬОІ'о світу; підтримка
їх державно-національних визвольних змаrань, а також
клясова пропаrанда і настринчування одних буржуазних
держав проти друrих (Анrлії й Франції проти Японії й
Німеччини, СП. Д. А. проти Анrлії й Японії, Хини прO'fИ
Японії й Анrлії і т. п.).
10.  Ідеолоrічний росподіл світу на фашистівсыl"йй (на.
цистічний) та протифашистівський (протинацістичний табо-
ри.  Майже кожна цержава, кожен народ розбилися на
два rоловних вороrуючих табори: 1  реакційно фашистів-
ський (націстичний), диктаторський, ,'а 2  протифашистів
ський (протинацістичний), переважно демократичний, посту-
повий. Між обома таборами боротьба що далі заrострявться.
В Мадярщині, Італії, Польщі, Німеччині хоча й ,перемоrли
табори фашизму-націзму, але демократичний табор не зник і
продовжув боротьбу. В Іспанії вибухло збройне міряння сил.
У Франції CfaH пропасниці. З окремих держав боротьба пере-
ХОДИть на міжнародні відносини. Творяться фашистівські й
nротифаШИС'fівські блоки держав і т. П., а це зrострюв між.
народні відносини.
речних інтересів розпихав їх, перешкоджав їх зближенню
(солідарні водному, розходяться в друrому), проте вишу-
куються такі засади солі,дарности, які переважають впливи
aHTaroHi3MiB, і на тих підqтавах витворюються скупчення дер-
жав. Вишукування таких ,засад солідарности не йде ладко
й леrко, бо в процесі шукань держави й народи МІНяють
свої позиції, роблять уступки в меншому, щоб затрима:rи
більше, перетяrають на свою CTOPOy меf!ЩИХ противникв.
щоб відбити більших, непримириМlШИХ 1 т. п. Хоча МІЖ
усіма державами й народами існують неможливі для усу-
нення антаrонізми, як були вони й між державаи антанти
підчас світової війни,  проте вони находять СПlльну базу
для скупчення. певні кола для спіьої акції .супроти
спільних противників. Менш настирлиВІ ІНтереси Пlдпоряд-
:ковують ради Toro важнішим,. настирлвіим. Створення ж
блоків ще більше напружув МlжнародНІ ВlДносни, бо трак-
тувться противною стороною, як активна Пlдrотовка o
нападу на неї. Кидав її на' TBopeHH протилежних блокв
і rарячкову підrотовку до сутички, Мlряння СИ:!l' ТОМУ: СВІТ
у напружених переrонах окремих держав та ІХ блоюв до
забезпечення інтересів, до створення ради Toro найдужЧих
кулаків, які неминуче колись стукнуться МІЖ собою,
3АНЕРШЕННЯ.
Все це напружув міжнародні відносини. Держави й по-
неволені народи озброюються одверто й приховано. rOTY.
ються до міряння сил, до розв язки своїх суперечок.
В тій підrо,\,овці кожна держава й кожний нарід шукав
собі спільників. Хоч тяжко їм це робити, бо НИЗllа супе
2