Текст
,
ВІД МАРКСА ДО МАЛЕНКОВА
,
.
Q(
'w f
v
f ..J
С', 4
\\ У Q; /.,'1-
ВІД MAPK д<t' MA.J'EHKOBA !. ,<>\.;)
. -\ 'I,/'} "f {, \ \
;), , Q/ I J \
a Ф \
у 'f:
V
}f
Я. ШУМЕJIДА
ВІД
МАРКСА
ДО
МАЛЕ НКО ВА
Проект зі збереження
видавничої спадщини
української еміrрації
Видання
Першої Української Друкарні у Франції
Париж 1955
ЧАСТИНА 1
Советська Економічна Система
Всі права застережені
Нанладом
Унраїнсьної Національної 6дности у Франції
ПЕРЕДМОВА
Праця «Соввтсьна енономічна система» в вис.підом
довших наших студій над теорівю та прантивою rоспо
дарства СССР. Іі завданням в норощо та приступно
поінформувати читата про rоловні елементи ціві си
стеми та дати образ процесів і змін, яні в ній відбува
ються.
Розвідна ця під оrлядом змісту та будови творить
онрему цілість. Та проте вона тісно пов'язана з друrою
нашою працею про «Післявовнну нризу ідеолоrії MepHCO
большевизму на території СССР». Вона роз'яснюв eHO
номічне підложжя соввтсьної дійсности, яної духова
та політична сторона в предметом ціві друrої праці.
Одночасно нартина змін на духово ідеолоrічному та
політичному відтинну, що в предметом праці про
«Післявовнну нризу ідеолоrії.. .» вияснюв та ДОПОВlІІов
деяні процеси на енономічному відтинну Соввтсьноrо
Союзу.
Тісна пов' язаність обох праць насувала нам деяний
час дуину про те, щоб працю про «Соввтсьну енономічну
систему» внлючити й друнувати ян один з розділів
ннижни про «Післявовнну нризу.. .». Але проти цівї
думни промовляло те, що перша своїм об'вмом виходила
поза рами одноrо з розділів друrої. Це порушувало б
необхідну piBHoBary між розмірами сн.падових частин.
7
До TOrO ж часто читач. яний мав велине зацінавлення
ідеолоrічно політичними проблемами, не завжди мав
охоту, чи наХИJІ, розбиратися в тоннощах енономіни.
І навпани : людина з нахилом до студій енономіни He
рідно відноситься байдуже до ідеолоrічно політичних
питань.
Взявши до уваrи пов'язаність праць з одної сторони
та їх своврідну самостійність з друrої, ми рішилися
надрунувати їх ян дві онремі брошури в одній ннижці
під спільною назвою «Від Марнса до Маленнова». В
ней спосіб, на нашу думну, знайдений був номпроміс.
яний буде l\ОРИСНИЙ ян для читачів. тан і для питань,
на яні ми шунали відповіді.
ВСТУП
Наліфорнія. листопад 1953 рону.
Н. ШУМЕЛДА
Соввтеьна СІ\ОНО:\lічна система стяrав на себе все
біJIЬШУ YBary не лише наунових та ПОJIітичпих енспертів.
але одночасно широних ніл І'ромадянства внутрі CCC.
та у вільному світі. Причиною.таноrо стану в у велиюи
мірі те, що Моснва веде вже BlД деяноrо часу посилену
пропаrанду, яна намаrавться малювати цю сист му та
її досяrнення в найбільш приманливих нраснах І пере
но нати весь світ у тому. що соввТСЬ.І\ИЙ Союз. опира
ючись в першу черrу на. свою eHOHOMI y, НРЯМУ,в твердо
до переходу від соціяЛІЗМУ до номуюзму в СССР.
Соціялізм в СССР, щО в офіційною назвою цівї
системи, представлявться соввтськими eI\OHo iCTa:\HI uй
пропаrандистами, чи їх помічнинам на ЗаХОДІ. ян наи
більш передова еlюномічна формаЦІЯ сучасности, яна
опиравться на всенародній власн.ості. на .rолов!ІИХ засо
бах виробництва, па спрямуванНІ енономlНИ в ІНтерес.ю
всьоrо народу. на найбільше сп:равеДJШ О:l1:У РОЗПОДІЛ!
сvспільпоrо продунту, що несе 3І собою оезпереривнии
роаВИТОІ\ продунтивних сил і постійно зростаючий. дo
бробут всьоrо населення. Під час диснусії на НОНОМІЧ.І І
теми, або вірніше у своїх. завваrах .дО ТОІ ДИС УСІІ,
щО написані були в 1952 рОЦІ. Й. СтаЛІН черrовии раз
запевнив своїх rромадян і весь світ, що для переходу
до номунізму СОВGТсьній енономіці треба сповнити
лише три основні передумови:
1. дальше піднести все виробництво, а зокрема пpo
дукціlO засобів виробництва,'
9
Z. піднест/! КОЛ20спну власність до рівня «вceHaцio
нальної» власности та заступити товарооб-мін пpoдYK
тооб-міно-м,'
3. добитися СИЛЬНО20 з-меншення кількости 20дин
праці КОЖН020 2ро.мадянина СССР, щоб таки-м чино-м
забезпечити всебічний розвиток фізичних і духових зді
бностей КОЖН020 члена суспільства.
у вичислених Й. Сталіном передумовах вражав між
іншим те, що він не 3І'щщв уше про потребу усунення
напіталістичноrо оточення, ние до вибуху друrої CBi
тової війни уважалося за одну з істотних передумов для
переходу Соввтьноrо Союзу до номунізму. Коли Ж
зовнішньо політичне положення не в вже перешно
дою, то одинона затримна в за енономіиою. І тому не
лише для найбільше завзятоrо Bopora марнсо больше
визму, але й для найзапенлішоrо марнсиста виринав
запит: яна 1-1\ Е: справжня сила енономіни СССР? Ян вона
справиться з цим завданням?
у зrаданих вище завваrах до енономічної дисиусії
Й. Сталін твердив теж що, енономіна СССР розвива .
вться на базі <<вищої техніни» та що вся сила тівї eHOHO
міни лежить у тому, що вона визбулася різних напіта
лістичних rосподарсьних занонів і заміНИJІа їх вищими
«соціялістичними», яні дають їй новий розмах, нечу
вані досі в історії матеріяльні досяrнення та інші бла
І'одійні виrоди. Чи відповідають фантам реальної дій
сности всі ці твердження Й. Сталіна? В чому лежить
сила соввтсьної енономіни, а де її слабість? Яні зміни
проходять у цій енономічній системі та в яному напрям
ну йде її еволюція?
Це питання, що виринають перед иожною думаю
чою людиною в СССР і в усьому світі. На них ми шу
навмо відповіді у формі ряду статтей, яні в перед нами..
1. основниИ 3АНОН СОЦІЯЛІ3МУ ссср
в останній праці CBoro життя, що появилася під заrо
ловном «Енономічні проблеми соціялізму в СССР» (1),
Й. Сталін дав у формі OCHOBHoro занону соціялізму
СССР тане визначення rоловних властивостей COBвTCЬ
ної енономічої системи:
«Послідовно: за-мість найвИЩ020 зиску -макси-мальне
заСПОКО6ННЯ -матеріяльних і культурних потреб суспіль
ства; за-мість розвитку продукції зі зла-ма-ми від роз
квіту до кризи і від КрllЗИ до розквіту безпереривний
розвиток продукції,' за-мість періодичних зало-мань у
технічно-му розвитку, що супроводиться знищення-м
продуктивних сил суспільства безпереривний розвиток
продуктивних сил суспільства на базі вищоїтехнікш>. (2)
Не треба rлибшої аналізи, щоб перенонатися, що
«rоловний енономічний занон соціялізму» Й. Сталіна,
яний мав би бути відзерналенням реальної дійсности
та щоденноrо життя Соввтсьноrо Союзу, ніян не в
їхньою відбитною. Ми залишавмо тут на боці питання
про те, чи тоталітарна держава російсьно БОЛЬІІІевиць
Horo типу, що систематично налічить і обтинав всі про
яви вільної думни та свобідної творчости людини та
1) Праця й. Сталіна "Енономічні проблеми соціялізму в
СССР», щО появилася друном в 1952 р., 6 збірною статтей і
.11истів Й. Сталіна, що написані були у зв'язну З диснусі6Ю
енономістів СССР, щО відбулася в листопаді 1951 р.
2) J. stalin:« E'conomic problems of socialism ін tl18
U.S.S.R. », Foreign languages publishing house, Moscow 1952,
ст. 45-46.
10
11
пілих народів, може принести яненебудь заСПОИ06ННЯ
духових потреб суспільства. Цю проблему ми то'шіше
розrортавмо в праці про «Нри у ідеО.70'IЇ' -марх:со (jоль
шеш.]-му на території СССР в роках піСJIЯ дру"ої
світо:.ої війни».
Тут ми лише зупинимося над «\ншсимальним заспо
новнням» матеріяльних потреб населення СССР. Ян
низьним було це заспоновння в дововнних роиах, а
занрема в 1940 році, що в ньому зrідно зі соввтсьною
статистиною населения СССР досяrнуло вже рівня висо
Horo добробуту. видно найнраще 3 Toro, що в найбільше
критичних ронах війни, в 1942 43 ронах, Нремлеві
вдалося лише на 4 5 % знизити спожиття населення в
добрах і послуrах у порівнянні з останнім дововнним
роном. (1)
Для порівняння візьмім ЗДА, нраїну, де зrідно з
тезою марнсо большевизму енономіна працюв не для
населення, але для осяrнення висоиих прибутнів. Тут
Федеральний уряд без більших труднощів l\iir знизити
це спожиття, иоли порівнювати 1941 і 1944 рони,
на 20%, при чому життевий стандарт америнанськоrо
rомадянина в час найбільшої вовнної напруrи енономіни
залишався далено вищим від життевої стопи людини
«країни соціялізму».
Що rоворить це порівняння і наведені цифри дЛЯ
СССР? .
Вони вназують на те. що в мирний час населення
Соввтсьноrо Союзу жило фантично на вовнному пайку і
ноли прийшли важні вовнні ронн, з цьоrо пай на вже
важно було вирізати більше нількох відсотнів. ЗДА
навпаии маючи висоний життевий рівень населення,
l\iоrли йоrо зменшити на 1/5 і звільнені таним шляхом
продунційні сили нинути на задоволення потреб фронту.
На підтвердження Toro, ян «мансимальне заспо
новння постійно зростаючих... матеріяльних потреб
Bcboro населенню) розходиться з дійсністю Соввтсьноrо
Союзу, ми моrли б навести цілу масу статистичноrо MaTe
ріялу та інших фантів. Та в цьому не мав потреби,
бо Й. Сталін у цій же праці «Енономічні проблеми
соціялізму CCC » сам віднрито rоворить про те, що в
Соввтсьному Сощзі потреби споживача відходять на
дальший плян перед іншими завданнями. Він пише:
«Цілковито неправильне також 6 твердження, що
при нашій сучасній еконо-мічній систе-мі, в першій фазі
розвитку r-о-муністичноzо суспільства, закон вартости
«реZУЛЮ6 пропорції» праці, які розділяються -між різ
ни-ми 2алузя-ми продукції.
«Я к [{О б це було правдою, то було б незрозу-міли-м, чо-му
повністю не розвинено нашу леzку індустрію, яка 6 Haй
більш рентовна, але першенство дано важкій індустрії,
яка 6 -менш профітабельна, а часо-м в ціло-му непрофі
табельна.
«Я кщо це було б правдою, то було б неясно, чо-му не
за-мr-нено ціЛ020 ряду заводів нашої важкої індустрії,
які 6 нерент вні й де праця робітників не приносить
«відповідних зворотів коштів)), чо-му не віі1крива6ться
нових заводів ле2КОЇ індустрії, які були б профітабельні
й де праця робітників приносила б відповідні звороти
коштів»... (1)
Про яне ж тоді «мансимальне забезпечення постійно
зростаючих матеріяльних потреб» може бути мова,
ноли першенство дано важній промисловості, що в
центрі її уваrи в СССР лежить продунція таннів і rapMaT,
а леrну індустрію, що виробляв продунти для спожиття
населення, відведено на друrий плян і розвинено Heдo
статньо? Ян поrодити це першенство важної індустрії
перед леrною з мансимальним заспоновнням біжучих
потреб населення?
Можна б лоrічно rоворити про те, що ті матеріяльні
потреби будуть заспоновні десь, нолись у майбут
1) Н. ВознесеНСRИЙ: «Военная Эl\ОНОМИRа СССР в период
отечественной ВОЙНЬІ». оrиз, 1948. Розділ «Баланс Народноrо
Хозяйства», ст. 64 67.
1) J. Stalin : « Есоnотіс problems of socialism іn the
U.S.S.R.», ст. 27 28.
12
13
ньому, а не про те, що їхнв заспоновння в вже rоловнпм
«ЗаІ-\ОНОМ» соввтсьної еиономіни.
одібно маеться теж справа і з друrQЮ половиною
с:ал нсьноrо OCHoBHoro занону еиономіRИ СССР. ДЛЯ
ВІДрІ3нення соціялістичної системи Соввтсьноrо Союзу
від формації напіталіяму Й. с'талін хотів понористувати
ся старою марисистсьною думною, яна rоворить про <<нe
чуваний» розвитои науни, техніни та rосподарства після
з есепня риватної вла ности па засоби виробництва.
ВІН, хоч І не сназав ВІДНРИТО, хотів би вбудувати в
«ОСІ ОВ ИЙ за:<он соціялізму>? TaI y саму велину різницю
в рІВНІ теХІ ІЮl та в орrаНІзацІЇ засобів виробництва,
яна. була в ІСТОРИЧНОМУ розвитну між середньовічноlO
реМІСНИЧОIO rосподарсьиою системою та мануфантурним
способом виробництва, що винин пізніше, чи ян між
тою ж мануфантуроІО і напіталістичним фабричним
виробництвом.
Та цей стрибон техніни й орrанізації виробництва
пр.и «соціялізмі», що йоrо Й. Сталін хотів вбудувати у
СВІй ОСНОВНИЙ енономічний занон у формі «безперебій
Horo розвитиу і удосноналення соціялістичної продун
ц ! на базі вищої техніню>, ніяи не відповідав фантам
ДІИ НОСТИ. В наш час ця <<вища техніню> ПрОДУВЖУ6 ще
даЛІ плисти зі заходу на схід і СССР, не дивлячись на
всі зусилля в напрямі технічноrо розвитну , продовжув
черпати перлини тої техніни у велиній мірі 3 напіталі
стичних нраїн, а зонрема ЗДА.
Т Gмниці !lTOMOBOЇ e epIiї розв'язано й атомову
ене:РІІІ? переМІНено в РУШІЙНУ силу вперше не в «ираїні
СОЦІЯЛІзму», але в ЗДА, звідси різні сенрети продунції
атомової сили винрадали соввтсьиі аrенти. Це саме
можна сназати про десятии інших технічно rоспо
дарсьних винаходів.
2. МОДЕРНА ТЕХНІНА Й оРrАНІ3АЦІЯ ПІДПРИ
6МСТВ ПРИ RАПІТАЛІ3МІ І «fОЦІЯЛІ3l\IІ».
Ступінь розвитну техніни, форми й розміри примі
нення в rосподарсьному житті, що можуть бути одним
з елементів у визначенні харантеру різних rосподар
СЬЮІХ систем, а зоирема систем виробництва на ПРОТЯЗІ
історичноrо минулоrо, не в силі визначити істотні
різниuі між існуючими побіч себе рі.зними. мо ерними
типами народніх rосподарств сьоrодю. НаштаЛІЗМ ЗДА
і «соціялізм» СССР, чи ліберальні системи Европи, в
яких пробиваються нотии різних відмін соuіял.ізму,
нористуються тівю ж са ою rос :юдарсь:,ою техншою.
Не було теж особливих РІ3ниць МІЖ техНІНОЮ плянових
народніх. rосподарств Німеч'.ІИНИ та Італії з одної сто:
рони і ЛІберальними еИОНОМІЧНИМИ системами з друrOl
сторони напередодні друrої світової війни.
rоловні технічні винаходи, для чоrо знов може бути
принладом віднриття атомової енеРІії, назрівають яиЬсь
одночасно в різних нраїнах, а різниці в ронах у їх пран
тичному приміненні в мілітарній чи rосподарсьній
ділянці не відіrра:ють поважнішої ролі, ноли брати
маштаби людсьної історії.
Де немав одночасности у віднритті техніни , там прихо
дить сноре переливання різними шляхами технічних вина
ходів і rосподарсьних поліпшень між поодиноними Hpaї
нами. Тяrлість технічноrо розвитну rарантувться в наш
час, незалежно від енономічної системи ,трьома шля:,-ами:
прантичним досвідом і енспериментальними досвщами
на піДПРИ6мствах, rоловно велиних, науиовими YCTaHO
вами і занладами та спеціяльними, часто дуже засенре
14
15
ченими, лябораторіями і підпривмствами, що ведут я
під безпосереднім наrлядом різних а.ержавн opraHiB.
Немав теж велиних різниць, ноли брат не назви чи
форми, але істотне, в технічній орrанізаIl{Ї ПООДИНОНИХ
підпривмств у різних сучасних системах,.-.ІУ всіх rалузях
виробництва та обміну, при всіх Mo e / их енономічних
системах, існув нахил до дальшоrо наснажування їх
техніною, чи до механізації всіх, а нрема виробничих
процесів. Узброїти людину техні ою, щоб зробити її
працю більш видайною, а продунцію rосподарСЬІ\ИХ
дібр і послуr дешевшими по собівартості це засада.
яна проходить нрізь всі підпривмства різних систем і
вона випливав зі caMoro енономічноrо принципу, що Mir
би звучати: при найменших затратах енеРІії й ноштів
найбільші осяrи.
Під оrлядом наснаження rосподарсьних процесів
елентроенерrіею, механізмами тощо, в СССР протяrом
п'ятирічон зроблено значний поступ в порівнянні до
часів з перед першої світової війни, але під цим оrлядом
Соввтсьний Союз в баrатьох rалузях ще далено відстав
від ЗДА. Це видно нпр. В тому, що в СССР на виробничі
процеси, особливо на допомічні роботи, витрачавться
далено більше людсьної робочої сили ян У ЗДА.
І тан для принладу: в нам'яновуrільній промисло
вості Донбасу чи Уралу робітнини, що затруднені в
роботах над землею (мелення, сортування, тощо) TBO
рять 25% всіх робітнинів, затруднених у нам'яновуrі
льній промисловості, ноли в ЗДА цей відсотон виносить
лише 14 18%
В автомобільній промисловості СССР в 1937 році
доля робітнинів, що заняті були на допомічних працях,
виносила 55,3% всіх робітнинів, ноли в ЗДА лише'
29,3%. В тенстильній промисловості дотичні цифри
виносили 18 20% дЛЯ СССР й 8 12% дЛЯ ЗДА. (1)
У ix модерних енономічних системах панув засада
pu.HiOHaJ1ЬHO HaYHoBoї орrанізації технічних і люд
сьних зас бів виробництва. Далено посунений поділ
праці і, спів раця у виробництві між поодиноними зве
нами одноrо щюцесу, нооперація мі/Н цехами, відділами,
оповнювання ',а анцюr співдіJ між rоризонта.льними
І вертинальними\з вднанням поодиноних заводІВ, MaH
симальне ВИНОРИСl'ання техНІЧНИХ спроможностей шля
хом усунення пероооїв у праці та постійно YДOCHOHa
лювана наунова ОРІ'анізація людсьної праці це їх спі
ЛLні риси. Різниці можуть виринати лише в інтензив
ності винористання тих всіх фанторів . СССР з уваrи на
недостаточність йоrо технічних сил у відношенні до
продунційних плянів в змушений боротися за повне
винористання ноефіцівнту, снажім, своїх доменних
печей, за безперебійність праці своїх станнів і моторів,
иоли ЗДА, щО мають висоний технічний потенціял в
нормальних, мирних обставинах цьоrо робити не
мусять.
Майже всі енономічні підпривмства, не дивлячись
на напіталістичну чи соціялістичну систему народньоrо
rосподарства. в яній вони існують і діють, наставлені
на зисн і то на найбільший зисн. Н'ожне підпривмство
намаrавться яннайнижче держати власні затрати на про
дуицію дібр і послуr, щоб різниця між собівартістю й
даним рівнем цін, що в різних системах устійнювться
різними фанторами, була яннайбільша. Виїмон тут, В
ліберальних системах, творять деяні rрупи ноопера
тивних і т .зв. недоходові підпривмства, яні поруч eHO
номічних ставлять собі інші завдання: харитативноrо,
допомоrовоrо чи HaYHoBoro харюперу .
До цЬоrо виїмну в ножній державі належать державні
заводи вовнної індустрії, в ян их момент успіху самих
збровнь в найважніший, і де про принцип рентабель
ности не може бути й мови. Державні орrани в лібе
ральних системах будують і провадять часто підпри
вмства, ян напр. автостради, залізниці тощо, яні мають
заrально rосподарсьне значення, або яні, з уваrи на
1) «Э!\ономи!\а социалистичес!\ой ПРОМЬІшленности». Под
реда!\цией до!\торов э!\ономичесних нау!\ Е. Л. rpaHOBC!\OrO
и Б. Л. Мар!\уса. rосударственное Социально Э!\ономичес!\ое
Издательство, МОСІша, 1940, ст. 469.
16
17
малі зисни, чи довrий процес амортизації влщкеноrо/
капіталу, 6 неприманливими для приватних підnрвмст".
Занон рентабельности підпривмств, що вдпливав зі
самої суті енономіни, з енономічноrо прvнципу> про
яний була мова вище, що в rоловним джерелом І пру
жиною rосподарсьної розбудови, лежит'; теж в центрі
уваrи всіх rосподарських opraHiB і підпривмств СССР.
Нлич про <<RОНТРОЛЮ рубля над виробництвом», що на
ньоrо кладеться такий натисн. особлtrво в усіх rалузях
промисловости, в нічим іншим ян «соціялістичною фор
мою» для «напіталістичноrо» закону рентабельности .
І той же Й. Сталін, що у своїх «Завваrах до членів
f'кономічної дискусії», в розділі про «Занон вартости при
соціялізмі», заrоворив про <<вищу форму стабільної і
безпереривної профітабельности», діючої в СССР, щО
мала б протиставитися «тимчасовій і непостійній профі
табельності деяних заводів і індустрій», вже в листі до
тов. lліча Нотніна кладе весь натисн на Bary дoxoдo
вости підпривмств в СССР. Він пише:
«(... Рентабельність заводів та індустріЙ е не лише
особливої ваzи, але вимаzае теж осоБЛllвої уваzи. Профі
табельність індивідуальних заводів і індустрій мае no
туж ну вартість для розвllтку нашої індустрії. Ії тpe '
ба брати до уваzи і при плянуванні будівництва і при
плянуванні продукції. Це елементарна вимоzа нашої
zосподарської діяльности при сьоzоднішній стадії роз
вит ку .» (l)
Тан отже: принцип рентабельности в не лише, ян
твердив Й. Сталін в іншому місці, заноном капіталізму,
але й «соціялізму СССР». Rоли ж тан, то й профі
табельність, не дивлячись"':"на деяні її особливості в
різних енономічних системах, може бути радше мірилом
успіхів або невдач соввтсьсної енономічної системи,
як принциповим нритерівм для відрізнення її від Ha
піталізму.
3. ПРИНЦИПИ ДЛЛ ВИЗНАЧЕННЯ rоловпих
РИС ЕRОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
1) J. stalin: «Economic problems о! sосіаlіsш in іЬе
U.S.S.R. », ст. 62.
Як тоді окреслити та яні принципи взяти в основу
для харантеристини соввтсьної енономічної системи,
НОШІ її бать ни та творці не можуть дати їй дефініції,
яна відповідала б її rоловним рисам?
Для визначення стадії розвитну та для схоплення
rоловних принмет поодиноних історично енономічних
формацій, різні економісти брали різні принципи rоспо
дарсьноrо життя. Поруч стану розвитну техніни, мавмо
в теорії та історії національної енономіни поділ eHOHO
мічних систем в залежності від величини території, яну
дана суспільна формація охоплювала, від родів rоспо
дарсьної діяльности та rалузів rосподарства, яні
були у ній домінуючими, від способу обміну rосподар
сьними добрами та різниць між rосподарсьними засо
бами, що для ньоrо служили. Енономі чну систему визна
чувалося часто харантером власности на засоби вироб
ництва. Але найновіший поділ це шунання різниць між
поодинокими народніми rосподарствами в залежності
від розмірів і сили впливів державних opraHiB на різні
процеси rосподарсьної діяльности. Деяні науновці
намаrалися брати за вихідні для своїх мірнувань два,
а то й більше факторів, при чому деякі з них внлючали
у визначення системи вплив духових фанторів на HaCTa
влення людини до rосподарської діяльности тощо.
На нашу думну, не один, а всі ці принципи й фаюори
разом можуть розкрити особливості даної модерної
енономічної формації. Вони застосовані до аналізи iCTO
ричноrо РО3ВИТНУ rосподарсьноrо ЖИТТЯ, можуть роз
18
19
1) «Номуністичний Маніфест».
й політ чну .орrанізаЦІЮ суспільства, під її нутом Ha
rHe o ВІДПОВІДно осяrи різних rалузів наун, а на тери
Top i СССР протяrом останніх 30 ронів в її ім' я роз
СТ ІЛяно або заслано тисячі науновців різних дисци
ПЛІн, щ.о їх поrляди, праці або винлади стверджували
важлиВІС: ,Ь чи виріша:иьність інших, протилешних до
тих р ш иних фаЮОрIR, що їх визнав марнсистсьний
матершЛІЗМ.
Для прочищення шляху цій доrмі повільно або Ha
r шьно знищено сотні нерівнинів різних реліrійних нуль
ТІВ.
Подивімся ян У дійсності виrлядав розвитон сусшль
HO O життя Й яна.була в ньому ро я за?обів виробництва
та ІНших еНОНОМІЧНИХ, духових 1 ПОЛІтичних чиннинів.
Для принладу понористувмося тут вининненням напі
талізму, що на думну Н. Марнса, в створений паРОВІІМ
млином, яний Mir би символізувати новий етап у роз
витну засобів виробництва.
На вининнення МОДерноrо напіталізму зложилися
не лише елині технічні віднриття на переломі 18 ro і
l r? СТОЛІть, але й цілий ряд інших фанторів, без яних
ЦІ ВІднриття були б неможливі або ноли вони навіть і
ПРИ ШЛI! б,. то rосподарсьний розвитон Mir би набрати
ЮВСІМ IД IНH?rO харантеру. До вининнення модерної
ІНдустршЛl заЦІ Ї Анrлії та інших західньо европейсьних
нраїн там відбулися значні злами в духовості .
На тлі намаrань запевнити людині яннайбільшу
свободу та звільнити її від ста нових онов і залежности
від .держави, у всіх rалузях духових наун пробилися
Н?ВІ н пр мни, в. яних центрі став індивідуалізм, pa
ЦІонаЛІЗМ 1 rедонІ3М.
Індивідуалізм в осередоН всіх своїх мірнувань і
мети пос авив одиницю, людину, беручи її в основу різ
них СУСПІльних rруп, а не нав пани, ян було раніше.
. Раціоналізм, що виявився у відомому напрямну про
СВІчення, положив наrолос на людсьний розум, дав
йому переваrу над реліrійними моментами та почу
нрити типові риси і рушійні сили змін в системах rоспо
apCTBa та виправити десятни різних спрощень, збочень
І ву.льrаризацій, що мають місце в різних rадузях eHO
НОМІЧНИХ наун, джерелом ян их в або поrоня даноrо Hay
новця за однопринциповою системою, під lIНУ він HaMa
rавться підтяrати всі інші принципи, або свідоме винри
влювання наунової правди по лінії позанаУІЮВИХ, в
більшості, <<політичних» інтересів.
Методу не одно але баrато причиновости у нож
ному суспільному, а в тому і в енономічному явищі й
розвитну , може зонрема розвіяти міт про науновість
«HaYHoBoro соціялізму»; він поміr би тисячам науновців
і літераторів, що перебувають в полоні різних [(OrM
марнсизму, визволитися від ньоrо, та взаrалі визволи
тися нашій епосі, що на місце нолишніх абсолютних
царі)3, норолів, ннязів, ставить собі не менше абсо
лютні, одно бічні доrми, в ім'я яних насилув і спиняв
часто суспільне життя, мільйони людей переміняв в
духових чи фізичних рабів, а сотні тисяч знищув наrаль
ною або поступовою смертю.
Візьмім для принладу доrму Н. Марнса про те, що
все суспільне життя визначавться в основі енономіч
ними фанторами,.а зонрема станом еасобів виробництва І
що у доrматичюй формуловці батьна марнсизму зву
чала:
«У суспільній продукції сво?о життя входять люди
в певні, конечні, від їхньої волі незалежні відНОСИll1l,
відносини продукційні, які відповідають станові роз
итKY продукційних сил... Жорна творять суспільство
ІЗ феодальни-ми пана-ми, а паровий -млин суспільство
З індустріяльни-ми капіт аліст а-мт. (1)
По лінії цівї доrми, щоб виназати вирішальний
вп:ии засобів виробництва на суспільне життя, створено
ВСІ ЦІ положення про базу й надбудову, де за базу взято,
очевидно, засоби виробництва, а за надбудову духову
20
21
ванн.я.ми людини і --:- не дивлячись на всі йоrо однобіч '
НОСТІ І спрощення рІ3них явищ, . дав велиний поштовх
для розвитну точних наун, енономіии, а особливо тех
.
НІНИ.
Утилітаризм, що знайшов собі типовоrо представ
нина в особі анrлійсьноrо філософа Бентама, поставив
в центрі уваrи людини земні блаrа, заСПОИО6ННЯ ба
жання привмностей, збаrачення, що разом означало
звільнення людини від етичних і реліrійних норм і
обмежень, яні існували раніше.
До вининнення модерноrо напіталізму сформува
лися таиоfН на заході модерні нації й держави. Зломано
опір, відосередні тенденції поодиноиих споріднених
племен і ннязівств, знесено митні бар'ври між ними,
зроблено їх доступними для одної монетарної системи,
а тим самим створено передумови для масової продун
ції, MacOBoro збуту і забезпечено постачання нових
центрів індустрії сировиною та людсьною робочою
силою. Поступ у медицині причинився до сиороrо зросту
населення, що значно збільшило число споживачів.
В надрах попередніх rосподарсьиих формацій все
більше й більше удосноналювалися різні rосподарсьні
інституції. rріш, ян засіб обміну, став універсальним
засобом і витиснув сильно зі сфери торrівлі натураль
ний обмін. Систематично зростав засяr і сфери дій бан
нової системи, иредитів і иредитових знаиів. Товарова
продунція, себто виробництво дібр на продаж для HeBi
домоrо нонсумента, почала здобувати собі заrальне
право rромадянства.
Вже до велииих технічних віднрить, до винайдення
парової машини, можна rоворити про заводи. MaHY
фантурні виробництва 17 ro та 18 ro століття мали вже
майже усі rоловні принмети модерноrо фабричноrо ви
робництва. Вони снупчували в одному приміщенні біль
ше число невільничої або на6МНОЇ робочої сили, мали
rоловні зариси поділу праці, робітнини працювали
ЧУfНИМИ засобами виробництва і на чужих сирівцлх, а
продуюи їхньої праці, хоч в основі призначені були
для пануючоrо двору чи власнина даноrо виробництва,
нерідно збувалися на далених риннах.
Тан ми бачимо, що напіталізм був створений не лише
«паровим млином», але трьома фанторами, а саме: дy
ховими, суспіJІьно політичними та еиономічно техні ч
ними силами. Ці три фантори , до яних можна звести
всі інші, а не жорна, ЗJІОЖИЛИСЯ танош на ;вининнення
феодалізму, над яним тут блишче зупинятися не будемо.
22
4. ОСОБЛИВОСТІ ЕІЮПОМІЧПО І СИСТЕМИ СССР
а сільсьне населення за той час піднеслося лише з
121 млн. до 132. Тан доля населення міст в балянсі
всьоrо на елення СССР зросла з 18 % в 1926 до 32 % в
1940, а ВІДсотон населення на селі відповідно змен
шився. (1)
Механі:зація сільсьноrо rосподарства створюв pe
зерви робочої сили. що потрібні для міст і вони, НОШІ
порівнювати струнтуру населення СССР з ЗДА, Анлівю
чи Німеччиною, де в середньому 50 70 % всьоrо Hace
лення живе в містах, в ще значними, що одночасно BHa
зус на те, що насичення rосподарства СССР індустрісю
ще далено BiДCTa від напіталістичних нраїн.
Торrівля в СССР не вjдоrрав таної питомо велиної
ролі ян у напіталістичних нраїнах. На це снладаються
різні причини. Перш усе, ян МI1 бачили вже вище, по
треБІ населен я сходять на дальший плян перед про
душпвю засоБІВ виробництва, а особливо важною iHДY
стрівю. Тан торrівля розподіляв відносно малий Biд
сотон СПОЖИВЧИХ дібр і послуr, яні в нормально rолов
ни 1и в товарообороті. З політичних мотивів СССР звів
до мінімум свою занордонну торrівлю з ліберальними
нраїнами.
Врешті не малий вплив на недорозвинення торrівлі
мас те, що ця rалузь в ідеолоrії марнсизму увашалася
до певної міри непродунтивною, а тим самим неrідною
велиної уваrи.
Незвичайно цінавою виходить нартина, ноли порів
Іюват.и с ладові частини механізму rосподарства СССР
І нашташзму. Не дивлячись на заповіджену смерт!>
для rроша в марнсистсьній проrрамі, він не лише Bдep
жався, але й поширив поле свовї діяльности. Він зберіr
:Ш СО,? Ю вс} фуннц.ії, яні він перебрав на себе на протязі
ІСТОрІІ; .rрІШ в МІРИЛОМ енономічної варто сти дібр і
пос уr І засобом обміну, себто при йоrо помочі
обмІНЮЮТЬСЯ добра й послуrи, що знаходить свій вислів
Розrляньмо тепер під нутом зrаданих вище фанторів
подібності й відмінності енономічноі системи СССР від
ліберальних чи напіталістичних.
В територіЯЛЬІІОМУ відношенні важно знайти янісь
різниці. За своїм засяrом СССР в, подібно ян ЗДА.
бритійсьна чи французьна імперія, велинопростір
ним rосподарством. Розселення індустрій внутрі цісї
баrатонаціональної імперії визначавться, подібно ян
при Ііапіталізмі, сирівцевою базою, доrідностями TpaHC
порту, ринном збуту, наявністю робочої сили, хоч тут
в винлючепня, й часто ян зрештою й при напіталізмі
робочу силу стяrавться до місць з виrідним reorpa
фічним положенням сирівців.
Вплив на розміщення заводів мають ВО6нні MipHY
вання й цей момент виступав в енономіці СССР в різ
них аспентах далено сильніше чим в ліберальних Hpaї
нах.
Під оrJІЯДОМ струнтури енономіна СССР мав всі риси
аrрарно індустріяльної й торrовельної системи. Під
впливом форсовної іпдустріялізаціі: все виробництво,
а занрема важна індустрія, набирають все більше пито
мої ваrи в мережі інших ділянон і цей процес подібний
до Toro, яний вже раніше пройшли ЗДА та інші висоно
індустріяльні нраїни.
Індустріялізація знаходить свій вислів і зміни
струнтури населення, себто у збільшенні питомої ваrи
людности міста в порівнянні зі селом. І тан місьне Hace
лення зросло з 26 млн. в 1926 році до 61 млн. в 1940,
1) Н. Вознесенсний: <,Военная энономина СССР в перио,..\
отечественной ВОЙНЬІ)). ОП13, 1948 р., ст. 14.
4
25
у цінах й торrовельних операціях; за рублем в СССР
визнано силу леrальноrо, державою визнаноrо засобу
платности, яним можна поrашувати та лним можна
платити всі зобов'язання супроти приватних осіб і
державних opraHiB.
Рубель ощаджувться в позичнових насах і Harpo
маджувться фізичними та юридичними особами, себто
він сповняв фуннцію збереження й ощадження MaTepi
яльних цінностей. У формі рубля переноситься між
одиницями, державними установами, підпривмствами
тощо, тан сильно розвинена при напіталізмі, фуннція
переношення й переливання напіталу.
На диво, я:к вже відмічено вище, що rріш в СССР
поширив поле С'вовї діяльнос.ти та збільшив свої
фуннції. На йоrо долю призначено рятувати ситуацію
тоді, ноли Нремлеві не вдавалося винонати різних
снладових частин перших п'ятирічних плянів.. Тоді
Державний Банн СССР, очевидно за порозумінням з
ЦН ВНП (б), приступив до додатнових емісій rроша,
яні виходили поза запляновані межі снїJIЬНОСТИ rроша
в обіrу.
В цей спосіб понривалося дефіцити, яні з одної CTO
рони поставали в державному фінансовому бюджеті,
а з друrої дефіцитні підпривмства, будівництва,
установи чи орrанізації діставали зверхплянові, дo
датнові засоби.
Типовим ПРИШШДОМ дЛЯ цьоrо явища та ілюстра
цівю для цівї ориrінальної фуннції rроша, яної в тому
виr.rJяді, емісія rроша для фінансування дефіцитних
підпривмств, в напіталістичних системах не зустрі
чавться, може бути перша п'ятирічна.
Наслідном невинонання пляні в під оrлядом сніль
ности й яности або зменшення собівартости , були міль
ярдові дефіцити, яні понривалося виробництвом rроша
на стаНІ\аХ. На 1. жовтня 1928 рону на території СССР
було в обіrу 1,9 млд. рублів. Протяrом першої п'яти
річни, відповідно до зросту об'вму продунції і потреб
збільшеноrо товарообороту, ця сума мала бути підне
сена до 2,5 млд., а в :крайньому випад:ку до 3,2 млд.
Фантично до 1 ro липня 1933 ро:ку збільшено суму
rроша в обороті до 6,8 млрд.
Додатново випущений rріш справді понрив дефіцити
різних підпривмств, міністерств і державноrо бюджету,
але він одночасно створив додатнову нупівельну силу,
диспропорцію між масою дібр і rроша, що у висліді
мусіло дати наrальний зріст цін. Щоб боротися з роз
водненням rроша й інфляцівю, Нремль змушений був
впровадити нартнову чи пайнову систему на продунти
широноrо вжитну, але це не разв'лзувало диспропор
цій між потоном дібр і послуr з одної, а rрошей з друrої
сторони. Треба було різними засобами вичерпувати
створену повінь rроша і ними стали збільшені податни,
особливо на нонсумента у формі податну з обороту,
різні збільшені державні позини на індустріялізацію
та підвищені ціни на споживчі проду:кти.
Тан rріш в СССР набув ще іншу додатнову фуннцію
він став методом перерозподілу суспільноrо про
дунту, наложенням на населення велиних тяrарів і
запряженням йоrо в індустріялізаційні зусилля. (1)
Ноли «зненавиджений» номуністами rріш в СССР
залишився, :коли валютова система, над яною ми тут не
зупинявмося, в зовсім подібна до сучасних rрошових
систем ліберальних нраїн, то значнішим змінам підпав
нредит. Ці зміни випливають перш за все з Toro, що в
СССР удержавлено всю банново нредитову систему та
всі засоби виробництва, транспорту й rоловну масу TOp
rівлі. Це мало слідуючий вплив на баннову систему:
знинли всі приватні банни й наси, немав місця на
банни, що в :капіталістичних системах займаються eMi
сівю та перепродашжю приватних анцій, обліrацій,
1) Dr. Robert Schweizer: «Das Experiment der Industrie
planung in der Sowjetunion ", Bp,rlin, 1934, ст. 70, 74.; William,
Н. Chamberlain: « Russia's IroI1 Age ", Boston, Little, Brown
and Company, 1934, ст. 101.
26
"27
фі ансуванням приватних піДПРИ6МСТВ, дисионтом веи
СЛІВ, тощо. Немав теж місця на фондові чи товарові
бі ржі.
Та проте, сфера дій нредиту залишилася душе силь
ною. Збер rлися всі види иредиту, себто иоротио , та
довrотеРМІІІОВИЙ, :комерційний, аrрарний й індустріяль
ний, иредит під застав цінних паперів і без реаЛЬНОJ'О
поириттп. Відповідно до родів нредитv М:Н:Тl,ся Biд
повjДllі державнj банки, що займаються даною ділянною
роботи. Залишився при житті «зненавидшениЙ" ИОl\Ivні
стами відсотои за прийняті ВЮІаДИ та видані позиии'.
ДОСJlіджуючи розвитон бюшово нредитової системи
в СССР, приходиться ствердити, що питома Bara баниів
у народньому rосподарстві постійно зростав. Цей здвиr
сили баннів починавться 1930 роном, иоли переведено
реформу нредитової системи, иоли то на банни, а oco
бливо rосп Бани перелито фуннцію :контролі за peHTa
бельністю всіх підпривмств, за фінансовою дисциплі
ною державних rосподарсьиих орrанізацій, за розвит
ном иапітальних робіт і виробничих процесів, иоротио
иоли бании поставлено за сторожа, речнина та еизе
нутора нонтролі руБJІЯ над rосподарсьною діяльністю
та ефентивністю всіх rосподарсьиих дій. У цьому пляні
особливо велиие значення мав виданий зrодом розпо
рядон СНК СССР з 1938 рону про спосіб і порядои
фінансування будівельних робіт.
Державний Бани в СССР здіЙСНЮ6 свою :контролю
rосподарсьиоrо життя в СССР через иредит. Після pe
форми 1930 рону державні бании стали майже одиноиим
і JЩНЛЮЧНИМ джерелом нредиту, иоли знесено веислеві
оборудии і взавмне иредитування між торrовельпими,
промисловими й іншими підпривмствами, а неі їх rpo
шові й нредитові транзаиції перелито на бании. Ножний
нредит, шо видавться державними баниами підпривм
ствам, давться під aCTaB доиументів на ту чи іншу
rос одарсь у операЦІЮ, яну бани мав право нонтролю
вати. Ця ионтроля стосувться особливо до всіх нових
будівництв, яиі для одержання потрібних ноштів, aBaH
сів, тощо, мусять преднладати баниам технічні й HOMep
ційні пляни робіт та десятиденні, місячні, ивартальні
й інші поназчини їх винонування .
rлибина нонтролі державних баниів над усім rоспо
даРСЬІШМ життям СССР вианачавться не JІИше їхньою MO
нополівю на иредит та правами, даними їм офіційним
занонодавством, але й задовшеністю всьоrо Hapoд
ньоrо rосподарства в державно :кредитових установах.
1 та:к вся заборrованість rосподарства СССР зросла з
10,5 млд. l ro січня 1933 до 40,7 млд. Toro ж дня
1938 р. На 1 ше січня 1938 рону борrи підпривмств
важиої індустрії виносили 29,2%, машинобудівництва
7,3 %, леrної промисловости 43,3, харчової проми
словости 56,3 % і лісової 34,9 % всіх їх оборотових засо
бів. (1)
Найсильнішу заборrованість виявляли та виявляють
зараз підпривмства лепюї та харчової промисловости ,
недивлячись на те що вони в найбільш рентабельними,
та дають найбільше приходів до державноrо бюджету.
1) (,ЭJ{ОНОМИJ{а социа.1ІистичеСJ{ОЙ промыIленности»,, СТ. 553.
28
29
Аналіза rрошової та нредитової системи в СССР вииа
зув, що rосподарсьиий механізм, яний соціялізм СССР
перебирав від напіталізму, мав тенденцію деформува
тися в тому напрямну, шо він збільшув свої властивосТІ
тисну на населення, набирав нових принмет жорсто
ности та став інструментом мосновсьио большевицьної
тоталітарної держави. Розвитои цьоrо явища найнраще
видно на політиці Кремля по відношенні до робочої
сили.
Ян в інших діляннах rосподарства, тан і на Blд
тиннувідношення до робочої сили, в СССР все почина
лося від шумних иличів про побудову иомунізму, зне
сення визисну, нерівности , забезпечення «справедливих
заробітних платень», винл налося ілюзію. про те, щ.о
робітництво саме нерув пщпривмствами І мав ВИрІ
шальний вплив на все енономічне життя та що знесення
приватної власности автоматично визволяв та понлинав
до життя MorYTHi рушійні сили й стимули до збільшення
виробництва, до підвищення видайности праці, тощо.
Цьому першому весняному періодові , що збіrався в
основі з ронами BoeнHoro Комунізму 1917 22 ронів.
відповідали ради робітнинів, яи основн.а .форма .иерів
ництва підпривмствами, зведення дО МІНІМУМ РІ3ниць
У заробітних платнях між иваліфінованою й неиваліфі
нованою працею, між працею робітнииа, eXHiHa й
інженера, між важною й леrною пра ею чи МІЖ пооди
ноними rалузями виробництва й рІ3ними rалузями
rосподарства. Система заробітних платень була оперта
на часі праці чи на часі й снільиості вироблених про
дуюів або послуr і тоді обминалося проrресивно aHOp
дову мірну в оплаті за труд.
Ми не входито тут в оцінну Toro, наснілни тана нез
диференціованість заробітних платень була діЙсн? спра
ведливою для здібнішоrо й менше здібноrо роБІТнииа,
для людини, ЩО для фахової підrотовни витр тила
баrато часу й енеРІії, чи яна цьоr не зробила, І;Іасюльн
вона моrла забезпечити всі істотНІ фантори в Пlдrотовщ,
розміщенні й приміненні робочої сили В rосподарсьиій
діяльності. Залишавться фантом , що в СССР вона
замінена була протяrом перших п'ятирічон rоловними
принципами й методами оплати за труд, що в типовими
для иапіталізму.
Поодиноиі елементи напіталізму автоматично при
ходили в міру Toro ян марнсистсьні ІІо азувалисн нежит
твздатними, або стояли на перешноДІ для державноrо
тисну на працюючі верстви. Перший основний, r либоиий
перелом в новому напрямі зроблено під нінець 1929
рону, ИОШІ 5 ro rрудня видано по танову ЦК ВКП (б)
«про заходи для упорядкування керlвництва виробницт
во,м і прийняття одноособовО20 принципу».
Цим розпорядном повноту влади в піДПІ?ивмства
передано на дирентора, одноособовоrо. иерІВнина, І
зведено до мінімум ролю інших елеменТІВ, а зонрем
робітнииів, орrанізованих в профсоюзи. Це.й самии
принцип одноособовоrо иерівництва й центраЛІЗМУ зап
роваджено в роботу плянувальних opraHiB. Тан робі
ництво втратило остаточно, формально й фаитично, яю
небудь можливості вирішально впливати на напрямон
фінансовоrо чи технічноrо розвитну підпривмства.
Леrенда про те, що робітництво мав вирішальний
вплив на плянування, що робітнича верства «посіда6
засоби виробництва, що вона са,ма себе най,ма6 і са,ма
собі прода6 свою робочу силу» (1), яну Й. Сталін з про
5. ПОБУДНИКИ ДО ПРАЦІ Й ТВОРЧОСТИ ПРИ
СОЦІЯЛІЗМІ СССР
І) J. Stalil1: « Ecol1omic problems о! socialism il1 tl1e
U.S.S.R.", СТ. 22.
30
31
паrандивних мотивів повторив У СВОІЙ останній праці.
перечерннена була тоді фаюами й аюами життя. Про
те, хто посідав в СССР засоби виробництва, ми будемо
ще rоворити на іншому місці.
. Остаточну перемоrу иапіталістичних принципів по
ВіДношенню до праці перерішив ніхто іншиЙ ян Й, CTa
лін. У своlй промові до енономістів з 23. червня 1931
РОН'у, !3 я й !3ін ро:тшдав при ини. відставання iHДY
СТРlЯЛІзаЦІІ 1Д наМІчених пляюв, ВІН висунув 6 пере
ДY 10B дЛЯ змІНИ Toro стану. Натисн у цих шости точнах
пол?жено на нову політину в rалузі робочої сили, яна
МУСlЛа б прийти на зміну дотеперішньої, а rоловними
її елементами мали б бути: усунення дотеперішньої.
нездифере ціо ної системи заробітних платень і впро
l3адженн ІНШОІ; знесенн нолеИтивноrо принципу иерів
нитцва шдпривмства;\1И І впровадження одноособовоrо
нерівшщтва; потреба CHoporo ВИІІІНОJlУ нової іНl'елі
eHцiї в rалузї техніни та притлrнення до праці старих
ІНженерно техні [ших працівнинів.
За промовою Й. Сталіна прийшли різні денрети та
в ровадження йо:о принципів у життя. Система заро
бlТНИХ платень пщпала сноро ці.тІновитій перебудові.
Поштучна оплата за труд поширила неrайно свою дo
мену володіння ноштом часової оплати, яної відсоток
зменшився у промисловості до 23,1 % всіх заробітних
платень на l ше січня 1938 рОІ\У. (1)
Серед поштучної оплати все більшу ролю почали
відоrравати проrресивно поштучні ставни, яних зав
данням в «стимулювати» понадпересічні виробничі HOp
ми. Робітнинові за цівї системи виплачувться нрім
винаrороди за ніJlьиість вироблених продуюів ПО пев
них ставнах за штуиу, ще своврідну премію, що визна
чувться за встановленим заrдалеrідь ИЛlOчем,
На цей спосіб оплати переведено до l ro січня 1938
роиу 31,8% всіх робітників на поштучній винаrороді.
1) "Эиономииа социаЛlIстичесиоЙ ПРОМЬІшленности», ст. 483.
Часові заробітні платні ильно з[( фер щі вано. бе
ручи до уваrи різний стушнь нваЛІфшаЦlI, РІД роботи,
терен праці. і застосовано широио розrалужену систему
премій. . u . . . .
Премії ян побуднини до пра л и .ІНЩlЯтиви ПрИ!\:І
нені бvли у ве.тІиній мірі до теХНІЧН.О І!lженерних PO?:T
нииів -і нерівнинів заводів. ОстанНі ДІ тав ли преМII у
формі певних відсотнів від прибутюв шд.пuривмства
яним вони нерували . 3rодом систему преМІИ засто о
вано для всіх слабих місць rосподарства. чи навІТЬ
всьоrо життя СССР.
І тан, щоб сиріпити роботу м.ашинотранторних ?TaH
ній свовчасність і безперебІЙНІСТЬ сезонових. роБІТ, у
сі ЧІ і 1939 рону, впроваджено ПР б е ії з ви д нонаЮIfl
плянv для маШИlю транторних ро ІТНИЮВ. !\peTOM
ЦК ВКП (б) з ЛlOтоrо 1 17 рону систему преМІИ пере
иинено на всі роди праЦІ в НОJIrоспах, де поруч п;rrа Ні
за вироблені трудодні впроваджено. ще ДОД,а:r ноВl !3ІД:
сотии за винонання плянів збору ХЛІба, ово lIВ, rодІВЛl
худоби тощо.
Російсьиий нарід і марнсо БОЛЬІІІевизм мають ту прин
мету, що вони все доводят до. нрайности й абсурду.
Тан сталося ta-\ОЖ з наштаЛІСТИЧНИМИ ПрИНЦИП l\П!
винаrороди за працю. Премії почали видавати за pI3H
роботи. які під поняття премій не підходили. П.оштучНІ
ставии здиференціовано задалено та в деяних ШДПрИСМ:
ствах вони числилися на сотні. Що більше, видаваНІ
часто у різних формах премі приходили .ИОIIlТОl\1 тисну
ІІа заробітні платні тих. ЯЮ з тих ЧИ ІНШИХ ПРИЧIIН
премій не діставали.
ТОМУ, щО в пляновому rосподаІ?ст і CCP. j?нди
заробітних платень в точно визначе l, рІЗНІ преМІl ІШЛИ
йвтоматично иоштом зниження в ршни:, формах засад
ничих ставон . Потоrонна система все БІЛьше YДOCHOHa
ЛlOваJIася.
При низьному життввому стандарті робітнина в
СССР, при висоиих цінах на продуюи щоденноrо
33
3:).
RЖИТИУ та при малій сиільності дібр, яні rосподарство
СССР продуну€ для заспоносння потреб населення,
широио розrалужена диференціЯJІьна й преміяльна
система стала фаитично засобом тисну на робітничу
верству. Робітнини змушені були до винонування норм
вище середніх, до праці поверх встановлений час, щоб
таним чином здобути хоч необхідний мінімум, нонечний
для прожитну.
Подібний тисн на робітничу верству, чи вірніше на
весь світ праці в СССР, іде через т. зв. соціялістичне
змаrання і стахановсьний рух. Цей побуднин, що мав би
бути психолоrічним, виміряний в на те, щоб вииористати
змаrання між людиною й людиною, між виробничою
ланною й друrою ланною, між цехом і цехом, заводом і
друrим заводом, чи між поодиноними тереновими HOM
плеисами в rосподарстві СССР за снорше, ліпше й дe
шевше випродунування дібр чи послуr, став CBoв
рідною машиною натисну на працюючих.
На це зложилися різні причини. Перш за все Toro,
що не приймав участи в таному юшrу, уважа€ться за
пшіднииа й Bopora системи, яний хоче підірвати «силу
й моrутність» СССР. По друrе, низьиа реальна заро
бітна платня жене робітнина до винонування різних
зверхплянових НОрС\l, щоб понращати свов життвве
положення. По третв, ІІОр:l1:И, яні створюються в CTaxa
новсьному русі, в штучними, їх здобувавться часто при
ДОПОМОi:Jі різних трюнів, а зrодом впроваджувться ян
норму для всьоrо робітництва.
Принладом таної норми може бути Марія ДемчеНІ\О
зі Старосілля, Ниївсьної облаСТІ{, що на площі одноrо
ra випленала 500 цнр. пунровоrо буряна . Вона про
сній осяr розназувала довіреній людині слідуюче:
«ОдНО20 дня ,мене викликав секретар КиївСЬКО20
району ВиконавЧ020 Ко,мітету Партії Микола He
сторович Д е.иченко і сказав ,мені, що ,ми ,ма6,мо Cтaxa
нова у вУ2ільній про,мисловості й 6 директива, щоб такий
був у сільсько,му 20сподарстві. Ми потреБУ6,мо робіт
І
ника, який зібрав би з од1l020 2а 500 цнр. буряків і це
завдання призначено ва,м. Все, що потрібно для ЦЬ020, ви
дістанете від облаСНО20 відділу сіЛЬСЬКО20 20сподарства.
у то,му відділі я дістала точний плян продукції 500
цнр. буряків з 2а. В пляні передбачалося опіку над ,мО6Ю
ланкою зі сторони кваліфіковаН020 інженера й впOPCKY
вання в терен особливої рідини. Такий був початок po
боти і восени я зібрала призначений урожай та дістала
орден Леніна і червоний прапор як вина20роду». (1)
В СССР трансформовано та перемінено у своврідний
засіб терору свободу доrовору між робітнином і пра
цедавцем. Формально робітнии мав право через про
фесійний союз входити в доrовори про працю, вибирати
місце праці тощо. Що більше, ми наВОДИJІИ вже вище
твердження Й. Сталіна про те, що робітнии в власнииом
засобів виробництва, що він сам себе винаймав й сам
собі продав працю.
Яи j на яних умовах він це робить? Він продав свою
працю самому собі тан, що иоли він безпідставно проrав
нільна робочих днів, то йоrо зrідно з постановою РНК
з 5.Vll.1929 і з 15. rрудня 1932. та на підставі додатио
ВОІ'О заноноданства з 1938 рону, може поліція арешту
вати, нонфіснувати йоrо майно, а йоrо засудити на
нільнарічне ув'язнення. Він винаймав себе на таних
умовах, щО І\ОЛИ він порушить визначені пл яном ДJІЯ
виробництва стандарти, то йоrо зrідно з постановою
РНН з l ro липня 1941 може суд засудити на ув'язнення
від 5 8 ронів.
Він Ma€ свободу впбору місця праці, але занон з
10. червня 1940 рону дав право поодиноним нарноматам
повністю розпоряджатися робочою силою. Таие право
1) Н. Дедалевсьний: "Робітництво і большевизм», POTep
дам, 1948 р., ст. 21.
Для точніших студій соввтсьної енономічної системи дивись:
Abram Bergson: «( The structure оС Soviet ,vages a study
іп socialist economics )).
Harward economic studies, Cambridge, Massachusetts, Har
ward University Press, 1946.
34
35
на свободу доrовору праці й теза про те, що робітнин е
власнином засобів виробництва, що він сам собі продав
свою працю, приrадуе право нріпана, раба за часів
нріпаччини та феодалізму, а не інститут про доrовір
пра і іж робітнином і підприемцем за ліберальноrо
наштаЛІЗМУ.
На це саме право не свобідної людини. але модерноrо
невільнина вназують сотні таборів для примусової
прапі в СССР. Наторжанам дано право праці і «свободу
доrовору про працю» під наrлядом озброеної поліції.
1 мимохіть приrадуються невільнини на rалерах, при
мусові робітнини на фараонсьних будівлях в €rипті,
примусовий набір нріпанів до державних мануфантур .
6. ЗНИЩЕННЯ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТИ Й УДЕР-
ЖАВЛЕННЯ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА
r рунтовні різниці між напіталізмом і советсыимl\1
соціялізмом видно. НОШІ розrлядати форму посідання
засобів виробництва в обох системах. Напіталізм у
своїй найбільш flснравій формі. що існуе в ЗДА збе
pirae майже повністю приватну власність на всі засоби
виробництва. Пишемо - майже. бо в періоді президен
тури Рузвельта Трумана виявилися СlиІьні тенденції,
щоб федеральні орrани будували та нерували підпри
емствами, яні до Toro часу уважалися доменою при
ватної власности.
З приходом до влади респуб.тІінансьної партії ці
тенденuії були сильно заrальмовані. Треба числитися
з тим, що й ті нечисленні заводи в рунах держави, яні
виринули за попередньої адміністрації, будуть передані
в приватне посідання за вИЇмном заводів, де йде про
дунція найбільше секретних зброень, що тісно зв'язані
затомовою енерrіею. В СССР, від часу перебрання
влади большевинами відбуваеться протилежний про
цес, ЩО веде до стовідсотковО20 удержавлення всіх засобів
виробницт ва.
В усуванні приватної власности на засоби виробни
цтва большевизм виявив янусь диявольсьну послі
довність, принципіяльність і прямолінійність, яна ціл
ном розходиться з прантикою номпромісів і збочень
в rалузі rроша, нредиту, в робітничому питанні чи
в приверненні до життя на території СССР інших інсти:.
тутів rосподарства напіталізму. .
37
Ця послідовність У знищуванні приватної власности
вражае тим більше, що вона супроводиться знищенням
або заrальмуванням велиних rосподарсьних сил і eHep
rій. Візьмім для принладу насильну нолентивізацію
сільсьноrо rосподарства в 1929 34 ронах, яна принесла
значний спад всіеї сільсьно rосподарсьної продунції.
Ця ж нолентивізація не була подинтована потребами
механізації сільсьноrо rосподарства, ян про це rоворила
постанова про нолентивізацію на 15 TOMY ;:з'їзді ВНП (б).
Механізацію сільсьноrо rосподарства можна було
здійснити, ян це найнраще підтверджуе принлад приват
них сільсьних підприемств у ЗДА, шляхом підвищення
цін на сільсьно rосподарсьні продунти і віднриття широ
них нредитів для приватнинів, яні винористали б ці
джерела для занупу потрібних машин і більше ДOCHOHa
лоrо сільсьно rосподарсьноrо реманенту. Не може бути
теж аРІументом на потребу насильної нолентивізації й
те, що йшло тут про намаrання збільшити товарність
продунції сільсьноrо rосподарства ,що йоrо зараз вжи
ваеться у всій советсьній літературі, бо насильні заходи
були виміряні проти «нуланіШі, себто відносно велиних
розмірів сільсьних rосподарств, яні були саме джерелом
т?варової продунції, своїми продунтами постачали
МІСТО.
Інший аРІумент, яний вживаеться внутрі СССР І
поза йоrо межами, що через нолентивізацію й MexaHi
зацію сільсьноrо rосподарства можна було звільнити
резерви робочої сили для індустрії, теж не видержуе
нритини. МеханіЗ0ване приватне сільсьне rосподарство,
ян це стверджують принлади Анrлії, Німеччини чи ЗДА,
теж моrло звільнити ці резерви. В обличчі Toro, що
червона Моснва не заваrалася поломити інші прин
ципи марнсизму, ян це ми бачили вище, залишаеться
теж сумнівної вартости твердження, що йшло тут про
саме переведення принципу знесення приватної власно
сти, що зrідно з донтриною марнсизму мав би бути дже
релом визисну людини людиною і нляси нлясою.
Де ж шунати TOД пр чин на тану B ЇMHOBY ПР НЩІ
повість советсьних ЛІДерІВ у знищуванНІ приваТНОl вла
сности'?
На нашу думну ця принциповість лежить у інш,ИХ
не rосподарсьних або ідеолоrічних мотивах. Тут ІДе
не про забезпечення принципів ма PHC 3MY, .ал про забез
печення панування мосновсьноrо lмперІЯ І3МУ . Для
ньоrо небезпечна е свобідна людина, що снршлюе свою
індивідуальну свободу моrутньою зб. оею, пси ічною
і матеріяльною, що лежить. у приватНІИ власносТІ. Для
пануючої верстви у НремЛІ небез ечним бул З0нрема
індивідуалістично настроене, наЦІонально C ДOMe ce
лянство Унраїни, що було опорою для самостІИ ИЦЬНИХ
стремлінь, для відонремлення від :Моснви унрашсьноrо
народу.
Усуспільнення засобів в робництва під понришною
здійснення нлича марнсизму ІДе, ян це J;!:ИВН? не звучить:
по цій самій лінїї, що безпринципоВІСТЬ 1 дивовижНІ
номпроміси в інших питання:" що їх одиноки,м..2луздо,м 6
безперебійний зріст тотаЛlтариз,му червОНОl Москви.
Протяrом поверх тридцятирічноrо панування боль
шевизму в СССР, приватну влаСІ.Іість на асоби вироб
ництва та приватний сентор у I{lЛОМУ маиже ПОВНІстю
лінвідовано. Зrідно з твердшеНІІЯМ Н. о несен:сьноrо
«селяни, приватні робітншш, кустар'l..и ре lСНИКИ,
які в 1913 році творили 65% населення вСl6l POCll, в 1939
р. в СССР творили лише 2'.6(0 всі6Ї людностш>. «Бур
жуазія по,мlЩllКИ, Kyпlll и кулаки, що творили в
1913 році 16% вСЬО20 насе:rzе ня ----------: далеко до вибуху
друzої світ ової віЙНZl були ЛlквlдоваНl». (1)
У висліді ЦЬО20 процесу держ,ава стала ,мощтні,м
власнико,м ріЗНО20 ,майна та засобlв виробництва. І, як
твердить Н. Островитянов, «одною з типових особли
востей сов6тської держави 6 те, що .вона H лише дep
жить у своїх руках всю повноту пОЛlтИЧНОl вJ}ади, але
також явЛя6ться власнико,м основних засобlв вироб
1) Н. Вознесенсний: «Военная :жономииа СССР...», СТ. 22.
38
39
Подібна доля припала нооперації в Topr B i, проми
словості чи промисловій но пера,ції в ИС,теМІ СІЛьсьноrо
rосподарства. Вже в друпй.п ЯТИРІЧЦІ , .ар.исувалася
ясна тенденція в тому наПРЯМІ, щоб пол.е ІІ ДІЯЛЬНОСТИ,
З0нрема v виробничих сенторах, ПОВНІСТЮ обмежити,
Тан для принладу постановою HH й ЦН НП (б)
з 29 ro вересня 1935 рону, ВСІ виробнич заводи
Центросоюзу (пенарні. l\ ОЛО;Іарні: пивоварНІ, тощо)
передано Народньому НОМІсарlЯ!ОВl харчово І ПРОМИСЛО
вости. Під нінець 1938 рону ВСІ промислов.о вироБНИЧl
підприемства, що досі .належали до нолrосПІВ, передано
місцевій ПРОМИСЛОВОСТІ.
Державний сентор повністю витиснае не лише при
ватно власницьний, але танож систематично здушуе. та
пронинае друrий. соціялістичний, себто ноопераЦІЮ.
Кооперація в СССР за бол шевИЦЬКО2? Р,ежи,,му призна
чена на скоршу чи пізнішу ЦІлковиту ЛІквlдаЦІЮ. Вона, на
думну Й .Сталіна, зонрема нолrос и, е причиною Toro,
що в СССР існуе товарова продуНЦIЯ, яна знову е пере
шнодою до «запровадження номунізму в СССР».
Нонцентрація засобів виробництва й майна в рунах
держави ноштом п,Риватноrо та ноо еративноrо сентору
мае не лише рОЗМІр rоризонтальнии, але TaHO верти
нальний. Ноннретизуючи пи ання про те, в ЧИІХ PYH X
відбуваеться ця нонцентраЦІЯ, приходит ся дати BIД
повідь, що в руках т . зв. всес юзних Ор2аюв, що ,мают ь
свій осідок і цент ралі в МосквІ. . .
у своїй донторсьній праці про соціялно еноноМІЧНl
проблеми залізної індустрії Унраї и M дали точну aHa
лізу орrанізації YHP ЇHCЬHOЇ заШЗНОІ промисло.вос.ти
на базі різних ориrшальних советсьних матерlЯЛ В,
ян списи всіх підприемств СССР., нер ючих opraНIB,
тощо. І тоді ми прийшли до неймоВІРНИХ 1 застрашаюч. х
вислідів. Ми побачили, що вся основна частина YHpa H
сьної залізної промисловости, з усіми понладами заЛІЗ
ної руди, марrанцю, вуrля і воrнетривалих rлин е бе
посередньо підпоряднована всесоюзним opraHaM та вии
нята з сфери впливів УССР.
ництва. В її руках находитЬс.fl зе,млл, її надра, води,
ліси, заводи, фабрики, шахти, рудникн, залізнодОРОJ1С
НlІЙ, водний і воздушний транспорт, банки, ааС'jби
зв'язку, совхози, ,машинотракторні станції, а також
ко,мунальні підпри(;,мства, основні ЖlІт.llові площі в
,містах і про,мислових пунктах». (1)
Друrа, відсотново менша, частина майна й засобів
виробництва опинилася в рунах друrоrо «соціялі
стичноrо сентору», у формі нооператив і нолrоспів.
Нооперативний сентор під час лінвідації приватної
власности поширював свою сферу впливів. Досить на
підтвердження цьоrо зrадати лише, що цілий ряд HYCTa
рів, дрібних ви:рібнинів зіrнано в артілі, а селян подат
нами і терором з ушено до приступлення з усім iHBeH
тарем до нолrОСПІВ.
Та це поширення сфери впливів нооперації було
лише сповидне . Нолrоспам не передано у власність OCHOB
них засобів виробництва, себто землі і сільсьно rоспо
дарсьних машин, яні залишалися в рунах держави.
Державні орrани пронинають у всю роботу сільсьно
rосподарсьних артілей, починаючи від Toro що й ян про
дунувати, а на розподілі випродунуваноrо нінчаючи.
Про це соввтсьний енноміст Л. rатовсьний rоворить:
«Пляни КОЖНО20 КОЛ20СПУ (; оперті на (;дино,му Hapoд
HbO 20cnoдapCbKO,мy соціяліст ично,му пляні. Виконання
державних завдань, обов'язків перед державою (; не,мину
чи,м законо,м КОЛ20СПНО20 будівницт ва . Держ ава стоїт ь
на сторожі Закону сіЛЬСЬКО 20сподарської артілі й CYC
пільної КОЛ20СПНОЇ власност и, вона збері2а(; ,майно КОЛ20
спів від РО1баlарювання, не дОПУСі'<а(; до РJзпування при
еатносо 20сподарства КОЛ20спників кошто,м 20cnoдap
ст ва КОЛ20спів. оо). (2)
1) Н. Островитянов: <,Роль совеТСиоrо rосударства в раз
витии социалистичеСRОЙ ЭRОНОМИRИ», <,БОJIьшеВИR», ч. 21,
15.ХІІ.1947 р.
2) Л. rатовсиий: <,Планирующее соц. rосударство», Hapoд
ное Хозяйство СССР, СБОРНИR, Ч. 2, 1948, rОСПJIаниздат,
Моснва,
40
41
Ми побачили, що т. зв. республінансьна й місцева Ma
шинобудівельна промисловість мають лише сповИlЩУ, а
не дійсну незалежність від всесоюзних opraHiB у Моснві.
Обидві вони підпорядновані народньому ННТП СССР.
Перша через Особливоrо Уповноваженоrо, а друrа через
нерівнинів різних треСlів. що призначені через ННТП.
І те саме явище в інших Т(іляннах, інших республінах...
Все це разо,м склада6т ься на юшйсь небачений досі в
історії людства процес централізації Й концентрації
,маЙНа, засобів виробництва й кер,ми еконо,мікою в руках
Москви.
7. rJІИБИНА й 3AC1lr ВСТРЯВАННЯ ЛІБЕРАЛЬНО!
ДЕРЖАВИ В rОСПОДАРСЬRЕ ЖИТТЯ
з повноrо, безпосередньоrо чи посередньоrо посі
дання червоною Моснвою всіх засобів виробництва ви
пливае друrа особливість советсьної соціялістичної си
ст еми повне й всебічне охоплення всіх процесів
rосподарсьноrо життя СССР. І навпани, напіталізм, що
опертий на приватному посіданні засобів виробництва,
дае менше сил і спроможностей державним opraHaM
вмішуватися в процеси виробництва дібр і послуr, їх
нруrобіr і розподіл суспільноrо продунту.
У своїх винладах, беручи до уваrи rлибину й засяr
встрявання держави в rосподарсьне життя, ми ділили
модерні енономічні системи на повно ліберальні, спря
мовувані або реrульовані й тотально плянові. У перших
інІ'еренція держави в rосподарсьне життя е MiHi
мальна й державні орrани намаrаються держатися чим
далі від rосподарсьних процесів, залишаючи rосподарю
ючим одиницям цілновиту свободу У вирішуванні всіх
істотних проблем народньоrо rосподарства. При спрямо
вуваних або реrульованих системах держава вмішуеться
у сво бідне в основі rосподарсьне іНИТТЯ настільни, Ha
снільни приватні rосподаРЮЮ(Іі одиниuі Й суспільно
енономічні орrанізації не в силі розв'язати деяні про
блеми народньо rосподарсьноrо значення, яні перед
ними виринають, чи ноли приватні інтереси заrро
жують заrально національним або ноли йде про забез
печення особливих заrально національних цілей чи
потреб.
43
у т?:ально пляно.вих системах держава стае MOTO
ром, а ІІ rосподарсью орrани правлять за rоловні пру
жини руху rосподарсьноrо орrанізму народньоrо rоспо
дарства. Найвищі державні орrани, звичайно одиниця
а?о. rрупа людей встановлюють своею волею rенеральну
ЛІНІю !ІЛян T?rO, що продунувати і ян випродуну
aHe РОЗДІЛити МІЖ населення, rосподарсьну розбудову
и зброення.
. При порівнюванні енономічних систем під оrлядом
IНIepeHцiї держави в rосподарсь:не життя цінавим е те
що дві снрайні системи, себто повний лібералізм і
тотально плянова система ян йоrо модерні енономічні
з перечення: в ринули на двох нінцях Европи, чи точ
НІше на за ІДНІХ периферіях Европи, себто в Анrлії й
на терито ІЇ Евразії, себто в СССР, й їх відділяе від
себе ПрОСТІр одноrо сторіччя. Стільни треба було часу
для .Toro, щоб сформувати опозиційну до тотальноrо лібе
раЛІ МJ: донтрину та :щійснити її на прантиці у формі
«СОЦІЯЛІзму в СССР».
Повн ліберальної енономічної системи сьоrодні
H Mae. ТІ, щО ми їх звинли В щоденній мові називати
л бераЛ НИ!'1I!' е фантично ліберально спрямовуваними
рІЗНИХ ВІДтІНІВ. Принладом тут може бути народне rоспо
дарство ЗДА, яне у щоденній мові називаеться лібе
рал ним, . і думаеться п?вно ліберальним, що не Biд
ПОВІДав ДІйсному станоВІ.
8. rОЛОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ІН:(ЕРЕНЦП ДЕРЖАВИ
В rОСIІОДАРСІ НЕ ЖИТТЯ СССР
44
Перебравши безпосередньо чи посередньо майже всі
засоби виробництва у свої руни, червона Мос:нва взяла
теж одночасно на себе нерівництво всіми rалузями .та
всіми процесами народньоrо rосподарства. ЕноноМІСТ
СССР Н. Островитянов пише про те:
«rосподарСЬКО Ор2анізаційна . функція розви ул.ася
найсильніше в дРУ2ій фазі, шсл.ч .тo o як Лlкв до
вано капіт аліст ичні еле,мент и в Mlcm 1 и на сеЛl, у
висліді побіди соціллістичної систе,ми 20сподарства. На
цьо,му ет апі еконо,міЧНО ОР2анізаційна фУНКЦlЯ сов(;т
СЬКО20 20сподарства охоплю(; всі сторони виробництва
та розn)діду. Ця рсеОХ'JЛ.1ююча система . ержавНОt:
керівництва народні,м 20сподарство,м ,ма(; свш .яскравии
вислів у структурі керівних державних op2aнzв СССР.
Під сучасну пору число ,міністерств; в"!ЛЮЧJ:LО з rосплано,м
і ко,мітета,ми при раді Hapoднzx .мlнzстРlв СССР, nepe
ходить число 60 ти, при чо,му більша частина з ни:х; ви
кону(; 20cnoдapCbКo op2aHi заційні й культ ypHO освlтнz
функції» .
В іншому місці тої самої статті читаемо:
«Сов(;тська держава пляно,мірно керу(; всі,м eKOHO
,мічни,м життя,м країнИ, розвитко,м всіх 2алузей Hapoд
НЬО20 20сподарст ва, про,м исловост и, Ci-:ZЬСЬК?20 20cnoдap
ства, транспорту, товарообороту; ФlнаНСlв, кредиту 1
ерошовО20 обор.оту.. Вона .керу(; Цlнотворення,м, розпо
діля(; вироБНИЧІ й фlнансовl ресурси. Сов(;тська держава
45
забезпечув раціональне роз,міщення про,мllсловост и й
сіЛЬСЬКО20 20сподарства по районах країни...
»Соввтська держава пляно,мірно керув не лиш 20CnO
дарськи,ми підприв,мства,ми, але й направляв розвиток
кооперативних підприв,мств. Вона пл.чномірно керув
розвитко,м КОЛХОЗНО20 виробництва, яке ,мае свої особли
вості, що зу,мовлені КОЛ20CnНО Уі.ооперативною фор,мою
влаСности. Соввтська держава свої,м пляно,мірни,м Kepiв
ництво,м охоплюв всі важніші сторони КОЛ20СПНОЇ eKOHO
,міки: вбна визначув державні завдання по переведенні
сіЛЬСЬКО 20сподарських робіт, по урожайності, по роз
витку КОЛ20спНО20 тваринництва, по сівоз,мінах, ,меліора
ції й друzих заходах..». (1)
Впарі з поширюванням сфери впливів Моснви в
поземому й доземому напрямі відбувався невпинниЙ
процес централізації енономічної адміністрації. І по
дібно до Toro, ян протяrом всьоrо советсьноrо пану
вання всі засоби виробництва снупчувалися все більше
в рунах Моснви, чи ЯН ріс її політичний централізм і
тоталітаризм, вона перебирала все більше й сильніше
всі віжни rосподарсьної адміністрації всіми підприем
ствами на території СССР. Т. зв. народне rосподарство
Советсьноrо Союзу перемінювалося все більше в янийсь
велиний, сильно централізований TpeCTO HOHцepH з
rоловним управлінням в Нремлі.
Цій нашій думці противиться нібито безперебійне
роздрібнювання чи ян в СССР rоворилося рознрупню
вання, найвищих нерівних opraHiB rосподарсьноrо
життя. На це рознрупнювання понлинаються різні
советсьні енономісти, вназуючи при тому на процес
децентралізації енономічної влади й впливів чи на т. зв.
советсьну енономічну демонратію. І тан у підручнину
«Энономина .Социалистичесной ПРОМЬІшлеННОСТИI) чи
таемо:
'" . ицтва ,мало
(,Велике значення для уі. он кр ет ИізаЦ[1 Уі.е:[в нення nepe
РОJltpупнення op aHiв управЛlН:: е :;з !lотязі ціЛО20
водить(;я. пapтl l? систе атдНі 1917 рОУі.у, тількищо
ряду РО1і.",в. У свш час, в p Совет Н ародНЬО20 Tocпo
ОР2анrзоваЩlЙ ВСНХ (Б.ищии ',ми 2алузя,ми Hapoд
дарства) о:tОПЛlOвав ке lвництво C icтaв свов і,м'я. Лле
НЬО20 2ocn aape'!l tJ ;;лио Ч;: ,мінено в нарко,мат.п пpo
вже в 191 рОЦІ u . О,м з інши,ми еконо,мIЧНИ,МИ
.мисловости, ЯУі.ии ICHy aв раз. ПО;)fсивча про,мисловість
нарко,м та,ми. В 193 . P Ц д Ha ІІ арко,мснабу. В 932
була вИiJнята з ВСНХ І п р ВСНХ' управлІННЯ
році відбулося даЛ?Ulе РО Уі.ру.пнеННЯп р о,мисл вістю було
леu,оlO про,мисловlстю и л[сноlO реш та ВСНХ
ійни,м на р ко,мата,м, а
передано са.мост кої про,мисловост и.
була перемінена в нарко,мат т '0 п о,мисловости
В 1934 році створено нарко,ма и.к.мlС3 : lе,м інтензивно
союзних і автоно,мних реcnу ЛІ 0 .
проводилося розкрупнення в ocтaHНlx роках.
u ( 'к видання книжки, 1940,
»Під сучаснии час рl n о,мислових HapKo,мa
прп,мітка наша) ЧllСЛО СОЮ:і :::пь них в союзно реcnу
тів дійшло до 21, при чо,му. Раді народніх ко,місарів
блі Уі.ансьУі.И,ми, с.ебто в%Н!1 в к І ;ісарів союзних республіУі..
СССР і в. РадІ наро lllХ 0 . около 8 9 разів за
Сильно. зБIЛЬШИJ!ОСЯ н ЧИС ь а I;ьно розкрупнені деякі
остаННІХ 8 pO lв. аск в слід ючий приклад: cтa
20ловні управлLННЯ,. ПОК р ;:адяНСЬ%Ої війни, коли брати
рий 2лав,метал з aCIв д 'дав 127 2лавка,м з початку
ту са,му продУКЦІЮ, вІ повІ
1939 року». . .
. . в першому пеРІОДІ больше
ВіДПОВІДае праВДІ, o б евицьної революції до
вицьної влади, себто ВІД ольш життям було сильно
НЕП у, нерівництво rосподарсьним до залізної про
централізоване. Це зо рема СТОС!:Т ущено обласні й
МИСЛОВОСТИ, де до неІ?ІВництва . r али важливу ролю.
Р айонові rосподарсью раДJ;l, яю . П омисло вості Але
.. 'оо ВС1Й леrюи р .
ян звено аДМІНІстраЦІІ у . й сентор rоспо
не забуваймо, що в той час найrоловНІШИ було майже
дарства СССР, сільсьне rосподарство
1) Н. Островитянов: «Ропь COBeTcRoro rосударства в раз
витии социаJIистичеСRОЙ ЭИОНОМИRИ», «БОJIьшевии», Ч. 21,
15.11.1947 р., ст. 40 42.
46
47
повніст.ю В приватних рунах. Нерівництво всіею rцю
МИСЛОВІстю, за виїмном залізної індустрії, було фан
тично п'ятиступневе: 1) ВСНХ, 2) rоловні упраJ1.1Jіння,
3) обласні rосподарсьні ради, 4) районові rосuoдарсьні
ради, 5) поодиноні підприемства.
rоловним елементом нерівництва в той Ча'С був нолен
типний принцип, себто при нермі майже J(ожноrо rоспо
дарсьноrо звена, у вертинаJІЬНОМУ й територіЮІЬНОМУ
розрізі, відповідальною за постаноВRу й нерівництво
була не одна людина. а rрупа людей. У нерівництві
позначався сильно т .зв. фуннціонаJІЬІШЙ принцип, в
яному вся нер ма зrори ВНІІЗ ішла по лінії різних спе
ціяльностей.
Д.1JЯ ПРИН.1Jаду, нерівнин виробничоrо цеху піДJlЯrаl.l
лише формально нерівнинові підприемства, а наділі
він діставав інструнції від технолоrічноrо, ШlЯново ено
номічноrо чи інших відділів нерівництва підприемства.
що знову діставали доручепня від подібних відділів
вищої адміністрації
Деяні зміни в напрямі децентраJlізації прийшли в
періоді НЕП у, апе вони БУШ1 сноро заступлені новим
суто централізаційним НУРСОМ. Ми зrадували вше вище
про занон 3 5 ro rрудня 1929 рону, яний принцип OДHO
особовоrо І\ерівництва (т .зв. €диноначаліс) впровадив
у всі звена адміністраці ї. Нолеrілльний принцип, що
віДНОВJlений був в 1938 р. в праці нарноматів. не ПОСJІа
бив Toro единоначалія, бо залишив за нарномом вирі
шальне слово, а з НОJIerій зробив йоrо дорадчий opraH.
Зrідно з постановою 17 ro Зїаду ВНП (б) знесено було
т .зв. фуннціональну систему нерівництва, а заступлено
її територіяльною, при яній І\ожна rа.1JУЗЬ rосподарства
в маштабі СССР, респуб.1Jін, областей, ножне підприем
ство, ножний цех тощо, підпорядновуються лише одному
нерівнинові. Фуннціональні ланни, де вони залишалися,
мали лише дорадчий rолос, яний проходив зrори вниз
лише через одноособових нерівнинів.
В ронах 1932 33 приступлено до лінвідації п' яти
ступневої адміністрації (1. народній номісар, 2. началь
Hlf1{ rлавна. 3. nерівнин об'еднання, 4. нерівнин тресту,
5. диреюор підприемства), що піСJIЯ різних змін прий
шла з НЕП у у першу п'ятирічну. В залежності від ra
лузів наJX>дньоrо rосподарства, поступовому або наrаль
ному усуне.нні підляrали об'еднання й трести й Ta
витворювалаСfl триступнева адміністрація: 1. Hapo НI
номісаріяти, 2. rоловні управління, 3. поодиноні ПІд
приемства. rлаВl\И, яних число, почало дійсно дуже
сноро зростати пі ля 1933 рону. перебирали фуннц ї
об'еднань і трестів, але це було не виявом децентраЛІ
зації, ян твердять советсьні енономісти, але навпани
вони відбивали велину нову централізаційну х илІ?,
яна в різних формах ПРОДОВінуеться по сьоrодНІШНІЙ
день.
у зв'язну з процесом JІінвіданїї об'еданань і трестів,
впарі з перебиранням різних фушщій нолишніх rоло
них управлінь новими наРІ\О:\Jaтами, чи?ло остан.ш.х
ПО'lап() дvже сноро зростати. В 1947 роЦІ число ШНІ
стерств ВІШЮЧНО 3 rоспланом і разом з різними номі
тетами при Раді народніх Номісарів СССР перейшло
число 60 ти. при чому подавляюча частина 3 них вино
нvвала rосподарсьно орrанізаціЙні фуннції. Але вже
B 1948 році почався новий процес лінвідації та об'ед
нувань різних нарноматів.
Відповідними постановами ЦН ВНП (б) і СНН СССР
3 1948 і 1949 РОНУ лінвідовано чи об',еднано з іншими
1 0 заrально союзних і союзно республшансьних HapHO
матів енономічноrо харантеру. (1) У висліді ціеї нової
централізаційної хвилі при житті залишилос a rоспо
дарсьному відтинну 28 заrаЛЬІIО СОЮЗНИХ МІНІстерств,
себто таних, яних діяльність простяrаеться безпосе
редньо на всю територію Советсьноrо Союзу, 28 с юзно
республінансьних, себто таних, o. е всесоюзНІ, але
одночасно мають тої самої назви МІНІстерства в пооди
1) (,Правда», ч. 75, 1949 р., 3анон про ;Jатвердження роз
поряднів Президії Верховної Ради СССР про об'Бднання,
творення й пінвідацію ltJіпістерств СССР.
48
49
ноних республінах, і 10 20 республінансьних Miиi
стерств (число в IlООДИНОНИХ республінах е різне в
залежності від rосподарсьної струнтури), яНІ своею
діяльністю охоплюють онремі друrорядні ділянки життя
поодинових республін.
Після смерти Й. Сталіна І. Маленнов почав сво(=;
панування іЗ дальшої централізації Bcie адміністрації
f:ОВ6ТСЬНИМ Союзом, а зонрема ще ЦУJlНlШИМ схоплен
ням Нремлем всіеї енономіни. ЦИМ разом попередне
число заrально союзних і союзно республінансьних мі
ністерств , яне раніше виносила біля 60 ти, зменшено
на 33 одиниці. (1)
Ця супер централістична система пр?би.вас со.бі без
найменших труднощів дороrу до вплиВІВ І всебlчноrо
охоплювання всіх нлітин народньоrо І'осподарства
СССР, дО повноrо нерівництва всіми процесами і всім
механізмом енономіни поодиноних силадових респу
блін СССР. Інrеренція Нремля забезпечена формально
нонституційно. Ця сама НОНСТИТу'ція,. яна rоворить про
право вільноrо виходу респуБЛІН 3І Союзу, СТВОРЮG
одночасно тану си тему енономічної залежн?сти сфеде
рованих держав від метрополії, що таний вихІД на пран
тиці залишаеться утопіею.
Зrідно з нонституцісlO СССР і нонст туцілми снла
дових республін всі найважніші rаJIУЗl rосподарства
передано на всій території СССР у ВlДання заrаль.н
союзним міністерствам. Друrу rрупу п.е едано в aДMlНl:
страцію союзно республінансьни.м MlНICT pC:BaM, яНІ
на прантиці, за виїмном назв, НІчим не ВІДРІЗНЯ.ЮТ С!l
від перших. У ціЙ rрупі існують за:ально союзНІ МІНІ
стерства, що охоплюють всю терИ!ОрІЮ СССР, а по оди:
ноних республінах існують МІНІстерства тоІ ca OI
назви на чолі яних стоять іменоваНІ МоClШОЮ HepIB
ніши, , що ('; передаточними звенами диреr:тив із центру
вниз. Обі ці катеІорії міністерств мають прантично у
своїх рунах все, що мае янесь поважніше значення в
роз витну союзних республін.
Там, де для тотальноrо охоплення ЖИТтя поодино
них республін не вистачало нонституційних рамон, з
допомоrою прийшла прантина. Щоб взяти повністю у
свої PYH наЦр;рібніші підпр емства, що орrанізоваиі
в т. зв. .МІсцеВІЙ ПРО ИСЛОВОСТІ, Моснва, для принладу,
в rалу3І машиноБУДlВництва визначила своїх уповно
ва нених для ПООдиноних областей. В 1934 році, Biд
ПОВІДНО до числа тих областей, було в Унраїні 7 таних
уповноважнених, яні мали повну нонтролю над тим,
що формально до Моснви не належало.
Виявом іНІеренції Моснви у все rОСІІодарсьне життя
снладових республін може бути, між іншим единий
державний бюджr.т чи фінанси СССР. Через 'бюджети
поодиноних республін переливаеться лише 1/4 (приблиз
но) всіх видатнів на всій території СССР. Доля бюдже
тів республін чи їхній відсотон У бюджеті Советсьноrо
Союзу мае тенденції постійно знижуватися. І тан в 1933
році бюджети республін СССР силадали 30%, в 1938
28%, в 1940 25% і в 1948 22% всіх видатнів
СССР.
Через бюджети всіх союзних республін проходило
в 1938 40 ронах лише 5,3% всіх видатнів і інвестицій
в народне rосподарство. Для промислово сти цей Biд
сотон виносив 7, а для транспорту і зв'язну 0,3. (1)
1) Всі віДСОТRИ 6 приблизні. Вони побудовані на офі
ц!йних даних про бюждети СССР, а З0нрема проф. Н. Н. плот
ншова: «Бюджет социалистичеСRоrо rосударства,>, rосфиниз
дат, 1948 р.
1) «Литературная rазета», ч. 33 (3062),17.3.1953 р., ст.
«3аседание BepxoBHoro Совета СССР».
50
51
1) Й. Стапін; <'ВОПРОСЬІ пенинизма, вид. 10, ст. 412.
Весь цей процес роботи ми тут розrлядати не будемо.
Він наrадуе нам процес плянування й нерівництва яни
мось велиним трестом чи нонцерном в напіталістичній
країні. В СССР все це відбуваеться в далено більшому
маштабі, бо цей моrутній HOHцepHO TpeCT охоплюе всю
територію СССР і всі ділянни rосподарства. Цей плян дa
лено детальніший, бо він охоплюе не лише те, що янийсь
завод буде продунувати, яні будуть йоrо затрати на
сировину, на робочу силу, ян він знизить собівартість,
чи яні технолоrічні процеси будуть застосовані. але
танож пересічні норми Toro, що споживатиме rpoMa
дянин СССР, снільни він буде щадити, чи врешті
снільни яець мае знести нурна в яномусь нолоrоспі ім.
Й. Сталіна, Ворошилова чи іншоrо імени.
Советсьне плянування дае для енономіни СССР деяні
позитивні наслідни. Ці позитивні сторони не е зрештою
чимсь особливим для СССР, бо вони е випливом не тан
системи ян плянування народньоrо rосподарства,
яне однаново успішно примінювали тоталітарні дep
жави типу rітлерівсьної Німеччини чи фашистівсьноі
Італії між двома світовими війнами ян і майже всі
ліберальні нраїни під час друrої світової війни. Нремль
може тут лише похвалитися тим, ЩО він це плянування
довів до найрадинальніших форм, удосноналив йоrо тех-
ніну та з допомоrою, у велиній мірі, Toro ж плянування
перемінив енономіну СССР в один велиний, aДMiHiCTpO
ваний з Моснви, тресто-нонцерн.
Яні ж е додатні впливи плянvвання на ножне
народне rосподарство, а в тому й на' енономіну СССР?
Це е приблизно те, щО Й. Сталін хотів схопити в
друrій частині CBoro «OCHOBHoro занону соціялізму>>>, де
він писав;
«За,мість розвитку продукції зі зла,ма,ми, від розквіту
до кри3ll, і від кризи до розквіту безпереривний роз
виток продукції; за,мість періодичних зало,мань у тex
нічно,му розвитку, ЩО супровадиться знищmня,м npo
дуктивних сил суспільства безпереривний розвиток
продукт ивних сил.. .>>>.
9. СОВGТСЬRЕ ПЛЯНУВАННЯ, иоrо ПО3ИТИВИ
й НЕІ'АТИВИ
Одним зі засобів цьоrо виїмновоrо в історії людства
централізму е плянування . Воно е :e побудоване на
централізмі нерівництва і на тот аЛІ ЗМІ . ЦІ принципи
висловив Й. СТШlін слідуюче:
«Н аші пляни не 6 пляни пРО2НОЗИ, не пляни здо
2адки, а пляни дllрект иви, лкі 6 обов'язкові длл керівних
Ор2анів й які визначують розвиток наШО20 20сподарства
в ,маштабі всї6Ї країни.» (1)
Дирентиви, після зложення rоспод.а сьн х ПЛЯНІв,
виходять від ЦК внп (б) й СНН чи. MIНICTp B СССР. В
них визначено rоловні завдання, ЯНІ енономшою та по
одиноними її rалузями мають бути здійснені. І тан, д я
принладу, в дирентивах для промислово ти, ЩО ІХ
передаеться через нарномати, под еться. янии ae бут
об'ем продунції поо иноних rалу3ІВ, :'ІНІ рОЗМІри наш-
тальних робіт, насюльни мае бути ПІД ищена продун
тивність праці і собівартість продунтІВ. На шдстаВl
таної інструнції iHiCTepCTB визнаЧJ:ЮТЬ завдання для
rоловних управЛІНЬ, rоловНІ управЛІННЯ .для поодино
них підприемств, а підприемства для цeXIl . Зворотни
шляхом пливуть Bropy точно вип цюва l.. ЛЯНИ, ЯНІ
збіrаються в rосподарсьно пляновІИ OMICII при .СН!\
СССР, де вони підляrають остаточНІЙ переВІРЦІ шд
нутом їх зrідности з виданими дирентивами.
52
53
Плянування дае перш за все безпереривний розвиток
продунції, яна в стихійно ліберальних системах, ян
поназуе історичний досвід минулоrо, часто захитуеться
надпродунціею та Труднощами у збуті випродунуваних
товарів, що мае знову свое джерело в HepiBHoMipHOMV
розподілі суспільноrо продунту. Тяrлість і безпере
ривність продунції дае змоrу винористати всі продун
ційні сили суспільства. Вона С1'имулюе розвитон засобів
виробництва та всьоrо продунційноrо потенціялу Ha
родньоrо rосподарства. При повному ритмі енономіни
населення леrно знаходить собі працю та повне затруд
нення, що зберіrае йоrо перед безробіттям і всіми TPYД
нощами, яні з ним виринають.
Елемент пляновости в народньому rосподарстві
впливае теж додатньо на раціональне та продунтивне
винористання людсьної робочої сили в поодиноних
діляннах національної енономіни. Це відноситься зон
рема до торrівлі, яна в ліберальних системах мае TeH
денцію сильно розбухати та зуживати на перерозподіл
випродунуваних дібр надто баrато людсьної енеРІії
і матеріяльних затрат (заrуста сітна нрамниць, висоні
затрати на ренляму, неповне винористання персоналу,
технічноrо устатнування тощо). Ці злишні сили та
затрати в торrівлі можуть бути більше продунтивно
винористані в продунції чи інших діляннах Hapoд
ньоrо rосподарства.
Але попри всі свої позитиви ножне плянування
народньоrо rосподарства несе зі собою велині небез
пени і антитезу до раціональноrо та продунтивноrо
винористання продунтивних сил. Перебільшене нани
дання пляну зrори на поодиноні нлітини народньоrо
rосподарства, обмежування їх сотнями різних приписів,
уснладнюе їх працю, вбивае творчість, ініціятиву та під
приемчивість. Одночасно плянувальний апарат, яний,
раз пущений в рух, мае янусь дивовижну тенденцію
дуже сноро зростати, може з'їдати більше продунтив
них СИЛ і енеРІії чим він потрапив визволити.
Розвитон бюронратії під впливом зросту плянувuння
та іЮ'еренції державних opraHiB в rосподарсьне життя
видно найнраще на принладі ЗДА в ронах перед, під
час та після друrої світової війни. Від 1933 рону число
службовців на федеральних, стейтових і місцевих caMO
управних посадах в ЗДА зросло з 3.167 тисяч до 6.037
тисяч під нінець 1950 рону (1), себто майже подвоїлося.
Подібне явище заіснувало під час війни та за правління
Партії Праці в Анrлії, що принесло )зовсім \наявний
спадон продунційних сил нраїни.
Пересадне плянування в СССР розбухало без cyl\1
ніву адміністративно rосподарсьний апарат поза ті
нористі й виrоди, яні воно дало енономіці СССР. На
жаль советсьна статистина не подае ніде точних даних
про те, снілни людей е затруднених у цілій плянуваль
ній апаратурі. Про те, ян ці плянувальні та rосподар
сьно адміністративні орrани е сильно роздуті, свідчить
найнраще біжуча советсьна преса, де дуже часто Be
дуться нампанії за снорочування різних «штатів», але
яні, ян пізніше з ціеї преси виявляеться, замість маліти
далі ростуть. Про цей стан пише промовисто інж.
С. Оленсіенно, був ший енономіст ДЕРЖПЛfIНУ СССР,
слідуюче:
«Існування і футщіонуваНН!l ко,муніст ИЧНО20 пляно
вО20 20сподарст ва викликало пот ребу ст ворення веЛИКО20
державНО20, 2ро,мадСЬКО20 й ад,міністративНО20 апарату,
утри,мання ЯКО20 лежить на плечах трудящих Coв6т
СЬКО20 Союзу.
«Віаь,мі,мо пересічний КОЛ20СП а 200 250 чол. У ньо,му
знайде,мо і 20лову КОЛ20спу, і ааступника 20лови, і ceKpe
таря (діловода) і (часто) друкарУі.У, і т .ав. фінансовий
апарат (що складаеться а БУХ2альтера і рахівника
касира), і пляновика, а також підпорядковаНО20 беапо
середньо 20лові Уі.ОЛ20СПУ «аав20спа» (аавідувача 20cпo
дарство,м), і кількох бриtадирів, що також виконують
1) ТЬе Economic Report of the President transmitted to the
COllgress, January 1951... Washington, 1951. ст. 182.
54
55
накази 20лови т а у свою черlУ керуют ь т .3'1. ланкови.МИ
і одержують додаткову платню за свої aд,мiHicтpa
т ивні функції.
«У про,мllсловост [ ця б:арократ изrщія (; не ,менша.
Яскрави,м пршиадо,м ,може бути допрР. відо.мuй мені ще
з часів ,мо(;ї npIzцi у ДержпЛ.'lні JrlОсковСЬКllй завод енер-
[оуст ат кування Нрасноспр(;сніНСЬКО20 району ,міст а,
що нш'ежить трест ові «EHepropeMOHm» і перебува(; в
складі ,міністерства /to.wуна.1ЬНО2П 20сподарства РСФСР.
«В 1938 році на цьо,му заводі було :300 315 робітників
і трест затвердllв для НЬО20 такий ,міні,мальний штат:
директор заводу, секретар, ад,міністративний відділ у
складі 5 чоловік, ,машинописне бюро 2 чол., 20cnoдap
ський відділ 3 чол., БУХ2альт ерія й розрахунковий
відділ 6 чол., транспортовшl відділ 3 чол., ceKpeт
ний відділ 2 чол., пляновий відділ 4 чол., відділ
постачання й збуту .з чол., ()llспетчер зш;оду, HOPMY
вальнUI,', lОрист-консу.:ьт, ві()пl.1 перепустО1, 3 ЧО./.,
пожеJfC на й варт ові друж llНИ 8 чоловік. Разо,м 44 чол. ,
а додаючи ад.міністрат ивний персонал безпосередНЬО2()
управЛ:l/1і.Ч цехів заводу (20 чол.) 64 або 21%. Для
великих підпри(;,мств СоввтСЬКОlО Союзу цей відсоток
з,иеншу(;ться, але й на них (; він значно більший, HiJ1c
У будьякій іншій країні.» (1)
:Коли ж ми візьмемо до уваrи. що таний стан повто
рюеться в тисячах випаднів, і що десятни тисяч людей
затруднено на вищих щаблях плянуваннн та aДMiHi
страції, чоrо в ліберальній системі немае, то ми поба
чимо. що мільйони людей в СССР затруднено зовсім
непродунтивно. Це й між іншим е одною 3 основних
причин чому енономіна Советсьноrо Союзу, не дивлячись
на всі зусилля, не може дати таних енономічпих осяrів,
яні відповідали б нільності населення та природному
баrатству червоної імперії.
НІ. ЦИФЕРНІ ПОI\А3ЧIП'1I l\IАТЕРІЛЛЬНИХ }'c
ПІХІВ СОВ6ТСЬІ\ОЇ ЕIЮНОl\пчноl СИСТЕМИ.
R обличчі безперебійноrо зросту фізичноrо примусу.
терору. централізму й тоталітаризму, лн rоловних прин
мет советсьної еНОНО:\Іічной системи, важно rоворити
про янісь моральні 'ІІІ суспільні здобутни ціеї rоспо
дарсьної формації. Можна rоворити лише про успіхи чи
неуспіхи «соціялізму в СССР» в матеріяльній площині,
себто насні.ПЬНИ Нремлеві вдалося при допомозі
тих безоrлядних методів збільшити :\Іатеріяльно rоспо
дарсьний потенціял СССР та піднести виробництво Ma
теріЯJIЬНИХ дібр в поодиноних rалуаях енономіни.
Першим мірилом матеріЯЛЬНІІХ успіхів НОЖНОЇ eHO
помічної формації може бути піднесення матеріяльноrо
іЮІТтввоrо рівня населення. Нритеріем оцінии ефентив
ности буде тут, наснільни даній енономічній системі
вдалося забезпечити населення нращими житловими
умовами, ліПШИ І домашнім устатнуванням, дати ЙО:\ІУ
належний одяr, прохарчування та інші матеріяльні
предмети, що необхідні або потрібні в їНитті модерної
людини.
Яні ж е досяrнення «соціялізму СССР» на цьому
відтинну?
СовеТСЬІ\а статистина , преса, промови чолових людеЙ
Нремля, нартини Потьомніна для занордонних туристів
тощо, намаrя.ються безперебійно доназати велини:Й
зріст життевоrо стандарту населення СССР. І в цьому
відношенні советсьна пропаrанда е найбільш настир
ловою, витонченою та баrатоrранноlO. В ножній rазеті.
1) С. ОпеRсі6НRО: {<ДЕРЖПЛЯН СССР», «Промінь», 18 бе
резня 1948 р.
56
57
журналі чи ннижці, виданій в СССР, що мае яненебудь
відношення до суспільної проблематини, ми читаемо
про безперебійний зріст заробітних платень в СССР, про
знижування цін на продунти, про потужні снони врості
суспільноrо доходу населення та про інші чиннини, яні
мають вирішальний вплив на життеву стопу робітнина ,
.селянина чи 1нтеліrента.
Точній аналізі советсьної статистини, її методам,
засобам і трюнам, яних вона вживае, ми присвятимо
одну З наших черrовИХ праць про СССР. Над ціею
проблемою ми дещо зупинилися в нашій праці про
«Криау ,марксо большевиа,му на території СССР в роках
після дРУ20Ї світової війнш>, де ми розrлянули дею\і за
соби советсьної статистичної пропаrанди, яну у своїй
праці про «Ноенну енономіну СССР.. .», застосував
Н. Вознесенсний. Тут ми лише для ілюстрації візьмемо
один принлад, яний мае відношення до «підвищування
шиттевоrо рівню> населення СССР.
Від 1947 рону на сторін нах советсьної преси, жур
налів і енономічних видань появляються часто оrоло
шення про перше, друrе, трете, і тан далі, зниження
цін на різні продунти широноrо вжитну. В номентарях
до тих знижень подаеться мільярди, яні на них заощад
жуе населення. І читаючи це все, пересічний читач
Заходу може думати, що ножний rромадянин СССР буде
снорше чи пізніше своерідним мільйонером.
Що стоїть за тим знижуванням цін на продунти
широноrо вжитну?
Один з типових трюнів советсьної пропarанди, яний
прис.понюе деяні фанти, яні заіснували на території
СССР під час та після війни. В 1942 році на 20% під
несено деталічні ціни на па.ЙІюві продунти леrної та
харчової промисловости, яю вже до Toro часу, ноли
порівнювати їх з цінами на военне та машиньбуді
вельне виробництво, були надто висоні. В 1944 році
орrанізовано знова державну номерційну торrівлю, яна
сильно поширена була в першу п'ятирічну. Номерційні
ціни на продунти широноrо вжитну визначено 3 4 рази
вищі над рівень пайнових цін. В 1946 році, після Toro
ян дещо знишено номерційні ціни, впроваджено систему
един х держ вних цін, яні рівнялися радше на попе
peдНl номеРЦІйні ян пайнові ціни. В цей спосіб в 1946
році рівень цін на т?ва и широноrо вжитну стояв ВИ
соно І знижування ЦІН вІД 1947 рону мало на меті ycy
нути наявну, драстичну розбіжність між плесом цін
важ .ої, машинобудів льної, rірничої ПРОМИСJІОВОСТИ з
ОДНОІ сторони, та СИРІВцями сільсьноrо rосподарства й
П} о унтами леп\? ' та харчо ої промисловости 3 друrої.
ЦІеІ ДИСПРОПОРЦІ ще повНІСТЮ e усунено досj й не
досяrнено ще наВІТЬ довоенних ВІдношень і стану.
Не див яч сь на всю советсьну пропаrанду про без
перер внии рІСТ життевоrо стандарту населення СССР,
матершльна життева стопа пересічноrо rромадянина
COBeTc .Horo Союзу була Й залиша6ТЬСЯ дуже низьна.
Пр H I ми вже rоворили в статті про «Основний занон
СОЦІЯЛІзму СССР». rоловними причинами TaHoro стану
були:
.1.. недорозвинення ле2КОЇ та харчової про,мисловости,
ЯК[ . lдведено на дРУ2ИЙ плян перед першенство,м беапе
ребшних потужних зБРО6НЬ і роавитко,м важкої про,ми
словости, Що стоїть у їх центрі;
. 2. беаперебійний стан свО6рідної війни ,між Кре,мле,м
l се янство,м на протязі вСЬО20 періоду сов6тської влади,
якии не a6 а,мО2И рО 20рнути відповідно сирівцеву баау
для ле2КОl та харчовоі про,мисловости.
. .!1Ро П IIIУ причину була вже мова в іншому місці
ЦІеІ праЦІ І вона не вимаrае ближчих пояснень. rолов
ним д ерелом друrої е знищення приватної власности
па сеш, нанинення зrори нолентивізації. що вибила
rоло ний пси олоrічний і матеріяльниЙ стимул до
праЦІ, зусиль І дбайливости серед селянства, яноrо, ян
ПОН ЗУ6!ЬСЯ на прантиці СССР, не може :замінити ні Me
хаюзащя сі ьсьноrо rосподарства, ні терор, ні нові
l\lетоди зароБІТНИХ платень та орrанjзації праці, ні всі
заходи ЦН ВНП (б), що їм не брануе ориrінальности
та безоrлядности.
58
59
Нартина розвитну сільсьноrо rосподарства ссср
затемнюеться сильно друrою світовою війною, яна при
несла велині втрати не лише в людсьній робочій силі,
але одночасно танож в сільсьно rосподарсьних машинах
та в живому інвентарі. Для принлзду: за офіційними
советсьними даними в «Унраїнсьній сср під час війни
нільність велиної poraToї худоби зменшилася на 44%,
овець і ніз на 74%, свиней на 89% і ноней на 70%. В
районах Білорусьної сср число велиної poraToї xy
доби зменшилося на 69%, овець і ніз на 78%, свиней
па 88% і ноней на 61 %». (1) Але для ілюстрації, ян
сильно цей розвитон rальмувався советсьною системою,
досить взяти продунцію в різних діл ян нах сільсьноrо
rосподарства в році перед та під час нолентивізації в
тридцятих ронах. І тан в липні 1928 рону на території
ссср було 33,5 млн. ноней, а в 1934 році Toro caMoro
місяця впало до 15,6 млн. В той же час нільність poraToї
худоби зменшилася з 70,5 млн. до 40,7 млн., свиней з
26 до 17,4, овець і ніз з 146,7 до 51,9 млн.; продунція
зерна з 73,3 млн. метричних тонн до 69,9 млн. м. т. (2)
Від 1935 рону до вибуху друrої світової війни сіль
сьне rосподарство дещо віджило, але проте напередодні
друrої світової війни вся йоrо продунція внлючно
з техніqними нультурами незначно перейшла 1928
рін. Щоб не обтяжувати ціе'і праці циферними даними
та зіставленнями, ми для підтвердження своеї думни
приведемо висновон, до яноrо прийшов один з найнра
щих знавців советсьної eHOl-Iоміни в ЗДА проф.
Н. Ясни. Він пише:
«СіЛЬСЬКО 20сподарська продУУіЦі,'l зросла лише на
15% ,між 1928 і 1937 роко,м і збільшилася лише дещо
в 1937 40 роках в пор,:внянні з продукцівю новоприлу
ченних територіЙ в 1940 році». (1)
Ноли ж візьмемо до уваrи, що від 1928 до 1940 рону
населення Советсьноrо Союзу збільшилося на 47 млн
або 31 %, то побачимо, що сільсьно rосподарсьна про
дунція мае тенденцію відставати від розвитну Hace
лення.
Друrим нритері6М матеріяльних успіхів модерної
енономічної системи може бути те. наснільни їй вдалося
створити чи збільшити енономічпі добра, яних метою
е e безпосередне заспоноення потреб населення, але
аБІЛьшення числа машин, !lіОторів, піднесення видо
бут!'у мінералів, або норотно - розвитон важної iHДY
c pIЇ, що її центром е rірництво, металюрrія та різні
ДІЛянни машинобудівництва .
Якими осяrами на цьому відтинну може похвалитися
советсьна енономічна система?
Перш за все мусимо ствердити, що на цю сторінну
rосподарсьної діяльности Нремль звернув протяrом
о?танньоrо чвертьстоліття найбільшу YBary та на цьому
ВІДтинну снонцентрував він усі свої rоловні сили. Роз
витон важної промисловости е центральним завданням
індустріялізації, яна форсовними темпами почалася
1 ro жовтня 1927 рону та яна продовжуеться по сьоrод
нішній день. Зі створенням сильної в'ажної промисло
вос и зв 'язуеться в (сср рі:Лlі надії ідеОJlоrічноrо та
ПОЛІтичноrо харантеру (СТБорюваJJНН передумов для
приходу І\Оl\'унізму, обеззбРОСІ!Н1І ворожоrо до режиму
се;;ІЯНСТР::t, ПРОJlетаризація Bcboro населення, переміна
СОВf.тсьноrо Союзу з нраїни аІрарної в модерну, індv
стріяльну), а що найважніше вона мае леремінити
CCr.P в один велиний. рухомий военниЙ табір.
Безперебійні зброення в найширшому розумінні
ЦІ,оrо с;rюва, ::ші у nелиній мірі зупиняють розвитон
1) В. Домрачев: (Восстановление и развитие животновод
ства», Народное ХозяЙство СССР, 1948, МОСІ\Ва, rоспланиз-
дат.
2) Дані взято з:
Harry Schwarz: « Russia's Soviet Economy ». Printice НаН,
Inc., New York, 1951, ст. 310 і 321.
1) »The Soviet Union: background, ideology, reality», а
symposium Ьу Waldemar Gurian (and others). Notre Dame,
Ind. University of Notre Dame Press, 1951, ст. 38.
60
61
леrної промисловости ; впливають одночасно сильно
стимулюючо на розвитон видобутну різних мінералів,
на чорну й нольорову металюрrію. на хемічну промисло
вість, видобутон еЛСf\троенерrії та на машинобудів
НІІЦТВО, яні е оп()рою ДШf воепної промисловости. Про
розміри збро€нь У СССР свідчить найнраще той фант,
що протяrом друrОJ п'ятиріЧl\И видатни на Народній
Номirаріят Оборони й Народній Номісаріят BoeHHO
MopcbRoro Флоту зросли 12 разів, а в третій п'ятирічці
безпосередні випатни на продунцію різних родів зброї
та вдержання Червоної Армії забирали біля 1/3 всіх
видатнів бюджету СССР, не враховуючи десятнів мільяр
дів. яні У формі інвестицій в народне rосподарство
плили на розбудову різних ділянон ваі:ІШОЇ промисло
вости, яні здвиrалося в першу черrу по лінії війсьнових
плннів. (1)
ДосяrнеННJ1 Советсьної системи в rалузі зброень е
беззаперечно поважні. Безпосередньо після війни
Й. Сталін у своїй промові на передвиборчих зборах
виборців сталінсьн:ої виборчої онруrи міста МОСНВІ1
заявив, що «наша танкова про,мисловість протЯ20,м
останніх трьох років війни виробляла щороку в cepeд
ньо,му .Ю тисяч танків, са,моходів і броне,машин.
»Відо,мо далі, що наша авіяційна про,мисловість виро
БЛЯJlа за той же період щороку до 40 тисяч літаків.
»Відо,мотакож, що наша артилерійна про,мисловість
виробляла за той же період року до 120 тисяч 2ар,мат
усіх калібрів, до 450тисяч ручних і станкових кул е,м ет ів,
понад 3 ,млн. tвинтівок і близько 2 ,млн. авт о,мат ів.
Відо,мо, нарешті, що наша _иіно,метна. про,мисловість за
період 1942 44 виробляла щороку в середньо,му до 100 тис.
,м ін о,мет ів». (2)
Н. Вознесенсний, порівнюючи военну продунцію
в 1914 17 ронах з ронами друrої світової війни, пише:
«В період вітчизняної війни випродукувано артиле
рійської зброї 29 разів бі.1ьше як в дореволюційній Росії
за час першої світової війни на всіх державних і приват
них підПРИ6,мствах. Виробництво ,міно,метів в СССР за
той час збільшилося 89 разів у порівнянні з виробництво,м
в дореволюційній Росії.
»В СССР за час вітчизняної війни випродукувано всіх
куле,метів . 78 разів більше як в дореволюційній Росії
вироблено за час першої світової війни. Рушниць в СССР
за час вітчизняної війни вироблено 6,4 разів більше». (1)
Хоч усі ці дані, ян і вся советсьна ста.тистина, е без
сумніву перебільшені, то всетани залишаеться; безсум
нівним фантом , що советсьна военна ПРОМИСЛОВІсть про
тяrом останньоrо чвертьстоліття зробила поважний
стрибон.
Нн же ш розвинулася за той час вааша промисло
вість?
В ронах 1930 34, ноли леrна промисло-вість не .дала
у своїй продунції жодноrо приросту, а в д яних Д] ян:
l:ах навіть обнизилася, важна ПРОМИСЛОВІсть у СВІТЛІ
советсьнихста rистичних даних, збільшила свое вироб
ницТІЮ на 107%. В друrій п'ятирічці, у зв'язну з при
снореними зброенням , полошено ще. більший на исн
на розвитон метаЛЮРIlї та машинобудшництва. І аrщно
знов же з советсьними статиетичнюш даними, продун
ція машинобудівництва та металообробної промисло
вости підюшася за друrу п'ятирічну 2,9 разів. (2)
Н. Вознесенсний твердить, що продунція засобів
виробництва зросла з 8,5 мільярдів руі'і. в 1928 р. до
84,8 в 1940 році, себто 10 разів. (3)
1) Проф. К. Н. Плотнинов: «Бюджет социалистичесноrо
rосударства», ст. 143 і 216.
. 2) й. В. Сталін: «Промова на передиборчих зборах Бибор
ЦІв сталінсьної виборчої онруrи міста МосНБИ», Харнів,
1946, ст. 19.
1) Н. Вознесенсний: «Военная энономина...», ст. 84 85.
2) «Энономина социалистичесной прОl\1ЬІшленности» ,ст. 7 4 7 5.
3) Н. Вознесенсний: «Военная энономина...», ст. 12.
62
63
ЗДА. . . . . .
Великобританія.
Франція.
Італія
сссР. .
(Дані подаються у відсотках до 1 q29 рону)
1929 1939 1943 1946
100 99 217 155
100 123 112
100 80 63
100 108 72
100 552 573 466
1951
200
160
104
134
1.266
будівельних підприемств, моrли номпенсувати лише
частину J ИХ втрат. Звідни ж тоді взялася тана висона
цифра для 1943 рону? Вона моrла постати лише тан, ЩО
продунцію в тому році оцінено сильно обезвартісненим
рублем і вартість ножноrо випродунуваноrо танну,
rармати чи літана . яні творg;ПІ тоді основну масу про
дунції, подано в аСТРОНО:l1:ічних цінах.
Щоб :знайти вірні дані про розвитон продунції важ
ної промисловости СССР, ми застосовували різні Me
'fоди. У висліді цих дослідів ми прийшли до висновну,
ЩО вартість продунції важної промисловости COBeT
сьноrо Союзу моrла піднестися біля 5 ти разів. ноли
порівнювати 1928 і 1940 ріи, і біля 6 ти разів, ноли
порівнювати 1952 рін з першим роном п'ятирічни.
Чи е це поважний осяr?
Без сумніву тан. Але йоrо не можна зводити ви
нлючно до заслуr советсьної системи. Перш усьоrо MY
симо мати на увазі, що на території СССР, а зокрема в
Унраїні, е незвичайно сприятливі умови для розвитну
важної промисловости . Під впливом перших дотинів
модерних засобів виробнитцва молода унраїнсьна за
лізна індустрія піднеслася для прикладу вронах
1875 1898 на 944%. (1)
По друrе советсьна індустріялізація переводи
лася нібито вин,пючно силами Советсьноrо Союзу, але
в дійсності участь у ній посередньо й безпосередньо
приймав весь світ. Маемо тут на увазі не лише машини й
приладдя, яне було в перших ронах п'ятиріЧОl\ нуплено
на заході, не лише фахівців Німеччини, Анrлії. ;:ЗДА чи
БеЛЬІ'ії, яні допомаrали у ставленні перших iHДYCTpi
ялізаційних нронів, але й ті численні західні винаходи,
яні без найменшоrо пошанування права винаходів і
власности були снопійовані й винористані в COBeT
сьному Союзі. Маемо одночасно на увазі весь орrаніза
Маленнов у своїй промові на останньому паТ)'fій
НО:\IУ З'ї:зді давав слідуючунартину розвитку продунції
промпсловости СССР та інших напіталістичних нраїн: (1)
e M e !3 нас найменшоrо сумніву в тому, що всі ці
даНІ. ЯЮ ВІДносяться до СССР. е сильно перебільшені.
а їх мета е очевидна: виназити при помочі вишунаних
даних переваrу совr.тсної системи над напіталіЗl\lОМ.
Що? нсренонатися в перебільшенні циферних ПОІШЗ
ЧИЮВ для розвитну продунції СССР, досить взяти 573 %
для 1 43 рону [. Мапеннова. В тому роні велині полоси
Tep НIB Советсьноrо Союзу були ще під німецьною
онупаціею. .Недавно звільнені р.ай ни Росії й УнраїНІІ
були в стаНІ сильноrо знищення І зrІДНО з першим післл
военНlШ п'лтирічним пдлном основні фонди енон()міЮІ
СССР Іали бути відбудовані до довоенноrо рівня щойно
десь білл 1950 рону. І постае запит: ян моrла продvнція
промисло ос:и c:r.CP в .1943 році .стояти на таному ви
соному рІВНІ, І\ОЛИ ЛІд онупаЦІею знаходилися. або
с'!устошені ціею. онупаціею були терени, які до ВІ;Ібуху
ВІйни давали БІЛЯ 63 % всьоrо вуrілля, 68 % всьоrо
чавуну,. 58 % виплавни всі6Ї сталі і 60 % виробництва
аЛЮМІНІІО всьоrо Советсьноrо Союзу?
Посилена продунція під час війни на території
Поволжя, Уралу та всіеї азійсьної частини COBeT
сьноrо Союзу, переселення туди цілоrо ряду машино
1) G. Malenkow: « Report to the Nineteenth Party Congress
оп the work of the Central Commitee of the C.P.S.Y.». Sup-
plement to « New York Тіmеэ».
1) В. Ischchanian: « Die auslaendischcn Elemente in der
russischen Volks,virtSChaft», СТ. HiO 151.
64
3
65
ційний досвід десятнін ронів модерної індустрії й rоспо
ДRрства Заходу, яні були приміпені в СССР під час
п'ятирічок.
По трете. ми не сміемо забути. ЩО осяrи ІІі супрово
дилися l\райніми злиднями та вбоrістю всьоrо населення
яне запряжено бсзоrлядно в індустріялізаційні пляни.
11. ДУМИИ ПІД ИІНЕЦЬ ПРАЦІ
Енономіна СССР і :зміни. яні відбуваються в ній,
можуть бути першзавсе нлясичним принладом на Heдo
нровність і нежиттездатність марнсистсьних енономіч
них принципів і побуднинів до rосподарсьної творчости.
«Соціялізм в СССР». ЩО мав би бути переходовою фазою
між минулим напіталістичним ладом і майбутнім HOMY
ріСТJІЧНlПI, е першзавсе ПРИll:риттям ціfO;Ї слабости.
Насильна лінвідація приватної власности в місті й
па селі не дала тих стимулів до rоеподарсьної діяльности
серед широних мас населення, та не Бизволила тих
творчих енерrій, яних очінували від неї Марнс, Енrельс,
Ленін і Сталін. Навпани l\олентивізація індиві
дуальних селянсьних rосподарств стала джерелом По
слаблення сіЛЬСЬІ\О rосподарсьної продунції та винли
l\ала безперебійні l\онфлінти між селянством і Rремлем.
які rальмують розвитон всіеї сирівцевої бази для леrної
та харчової промисловости. що у свою черrу зупиняе
розвитон матеріяльноrо життевоrо стандарту Hace
лення.
l\1аРІ';сиетсьnі енономічні принципи за:l1:інювано досі
систематично на території Советсьноrо Союзу побудни
нами і орrанізаційно технічними засадами яні типові
е для напіталізму (централізоване нерівництво підпри
f,мс вами, сильно зрізничновані заробітні платні, зріст
роЛІ rроша, баннів і нредиту. HarOJfOC на ЗИСl\И та peH
табельність поодиноних підприемств тощо). Та проте
немаЕ: айменших підстав вірити в те. ЩО советсьна
еl\ономша еволюціонуе до напіталізму.
67
Перемішання напіталістичних принципів rОСПодар
ства з марнсизмом з одної сторони, та з мосновсьним
централізмом і тоталітаризмом з друrої, дае у висліді
повне здеформування цих напіталістичних засад і
прийомів. У висліді цьоrо змішання на території СССР
створився та далі розвиваеться особливий тип енономіч
ної системи, у яній модерна техніна й раціональні
засади rосподарства зливаються з анти 'Іним невільницт
вом, з терором і примусом до праці та де централізм і
тоталітаризм, що забарвлені модерними соціяльними
rаслами, досятають нечуваних досі в людсьній історії
розмірів.
Централізм і тоталітаризм в rосподарсьному житті
зростали майже безперебійно протяrом BCboro пану
вання большевин:ів, а зонрема сильно протяrом останніх
25 ти роні в. Цей процес відбувався в rоризонтальному
та вертинальному напрямі. Сильними поштовхами для
ньоrо було з одної сторони насильне «усуспільнювання»
засобів виробництва, отже здійснювання проrрами MapH
сизму. і віднинення різних марнсистсьних принципів,
себто йоrо заперечування з друrої.
Rлюча для розв'язни цьоrо протиріччя, останню й
rоловну причину для зросту большевицьноrо терору,
централізму та тоталітаризму в енономіці, треба
шунати не в марнсизмі чи нризі йоrо принципів, але
в духовості і політичній спадщині Моснви. Розвитон
мосновсьно большевицьноrо супер централізму та cy
пер тоталітаризму збіrаеться нерозлучно з нультом
Івана rрізноrо й Петра І в учасній російсьній літера
турі й політиці.
Плянування енономічноrо розвитну, що тісно спле
лося з мосновсьним централізмом і тоталітаризмом, дае
енономіці Советсьноrо Союзу цілиЙ ряд позитивних Ha
сліднів. Воно ПрИСНОрЮ6 процес технічноrо наснажу
вання всьоrо rосподарства модерними засобами вироб
ництва, дае змоrу оминати депресійні застої, спрямо
вувати всі продунційні сили в бажаному напрямі, тощо.
Та ці позитивні сторони ШlЯнування взаrалі, а в СССР
зонрема. мають проти себе тані неrативи ян те, що вонО
зв'язуе велині маси сил і енер:rій на різні плянувально
нормативні фуннції та притуплюе приватну ініціятиву.
Енономіна СССР не в силі була досі піднести матеріяль
ний життевий рівень широних мас на.селення. Бран
успіхів советсьної системи на цьому ВІДтинну можна
пояснити таними rоловними причинами:
1. відносно ,малою кількістю людської eHeptiї, що ЇЇ,
з допо,мО20Ю всіх засобів, визволя(] сов(]тсы'ta систе,ма;
2. безпереривною боротьбою Nіж селянство,м і pe
;)lСи,мо,м, яка відбива(]ться неtативно на розвитку сирів
цевої бази для ле21'tої та харчової про,мИС.Ilовости;
3. I'tинення,м великих сил і засобів на збро(]ння, які
повною парою почалися в першій п'ятирічці та які npo
довжуються по СЬО20днішній день.
В rалузі зброень і важної промисловости СССР дo
бився протяrом останніх 25 ти ронів помітних успіхів.
Тоді, ноли харчова та леrна промисловість мають TeH
денцію відставати від зросту населення та йоrо потреб,
ноли населення весь час живе фантично ІІа военному
пайну. вартість продунції важної промисловости в
ціJІОМУ піднялася протяrом останньоrо чвертьстоліття
на біля 6 разів, а зброення зробили ще сильнійший
стрибон.
Осяrи Советсьноrо Союзу в rалузі зброень і важної
промисловости не можна віднести винлючно ІІа нонто
советсьної системи та її методів. На цьому РОЗВИТІ\У
відбилося на лише природне баrатство на різні MiHe
рали, але й те, що в індустріялізації СССР винористано
всю техніну та rосподарсьно орrанізаційний досвід,
яні творили різні нраїни протяrом цілих десятиліть.
Не дивлячись на всі здвиrи в ділянці металюр:rії,
машинобудівництва, хемічної та военної промисловости,
Советсьний Союз, НОЛИ брати величину йоrо території,
нільність населення чи природне баrатство, а зонрема
61)
69
виробництво на душу населенння, ще не досяr рівня
різних европейсьних нраїп і ЗДА. Тан, для принладу
напередодні друrої світової війни на душу населення
СССР елентро енерrії припадало 2 рази менше ян у
Франції, 3 рази менше ян в Анrлії, 3,5 разів менше ніж у
Німеччині і 5,5 разів менше ян у ЗДА.
В той час на душу населення продуновано чавуна
2,5 разів менше ян у Німеччині і 3 разів менше ян у
ЗДА, а сталі 2 рази менше ян у Франції, 3 рази менше
як в Анrлії або Німеччині і чотири разів менше ніж в
ЗДА. В 1919 році Советсьний Союз в цілому продунував
приблизно половину Toro, що в той час виробляли ЗДА.
r ро продунції всіеї енономіни СССР спрямовувано
досі по лінії зброень, а населення залишаJІОСЯ весь
час на дуже низьному lНиттевому рівні. Тане спрямо
вання продунції впливае на те, що Советсьний Союз у
виробництві таннів, rapMaT, літанів і іншої зброї про
дунуе зараз не половину Toro, щО ЗДА, щО відповідало
би пропорціям обох rосподарсьних потенціялів, але
досяrае, а в баrатьох ділянках переходить рівень
военної продунції ЗДА.
Таний стан відбива(-;ться без сумніву неrативно на
настроях широних мас населення та йоrо відношенні
до режиму. Від часу смерти Й. Сталіна ЦН ВНП (б),
боячись яноrось революційноrо вибуху невдоволених
робітнинів, селян і іитеJlіrенції, робить різні заходи в
тому напрлмі, щоб замітніше піднести рівень продунції
леrної та харчової ПРОМІІСJIОВОСТИ оживити сіJІьсьне
rосподарство та па"Іаrаеться перСЮШУТІІ частину засо
бів виробництва важно! ПРОМИСJiОВОСТИ на продунцію
засобів, що зв' язй-пі іЗ потребами населення. Оцінювати
висліди цих останніх заходів сьоrодні було б ще
передчасно.
Ноли дивитися об'ентивно на сучасний стан eHOHO
міни СССР, то, НОШІ міряти її нритеріями марнсизму,
її образ радше подібний до момепту, НОШІ В ній мала б
вибухнути <<пролетарсьна революцію> ян до «полоси
поступневоrо переходу від соціялізму до номунізму».
Зубожіння населення f, наявне й воно мае тендеп
цію зростати. Всі засоби виробництва й все майно снуп
чуються все більше в рунах Нремля й rорстни вибранців
панівної мосновсьної нації. Терор. централізм і тоталі
таризм набрали незносимих форм і розмірів.
Тан ми бачимо, що весь перехід від соціялізму до
номунізму е більше пропаrандивним трюном чим вислі
ДО:\1 процесів у советсьній енономічній системі та її
реальних творчих спроможностей. Цей трюн потрібний
мосновсьному імперіялізмові внутрі й назовні. В дій
сності «соціялізм СССР» розвиваеться не тан шляхами,
яні визначив Н. Марнс і Ф. Енrельс, але по ліні ї дopo
1'0Бназів, що їх залишили Іван rрізний і Петро І.
70
списон ЦИТОВАІІОІ В ПРАЦІ .ЛІТЕРАТУРИ
14. Проф. К. Н. Плотнинов: (,БЮДіНет социалистичесноrо
rосударства». rосфиниздат. 1948.
15. Л. rатовсний: «Планирующее соц. rосударство». «Ha
родное Хозяйство СССР», Сборнин Н. 2, 1948. rоспланиздат,
МОClта.
16. К. Островитянов: (,РО;ІЬ COBeTCHoro rосударства в раз
витии социалистичесной энономиню>. «БОJІьшевии», Н. 21,
15.ХІІ.1947.
17. В. Домрачев: (,Возстановление и развитие ЖИВОТНО
водства». (,Народное Хозяйство СССР», 1948, МОСІО!а, roc
плапиздат.
18. Й. В. Сталін: «Промова на передвиборчих зборах CTa
лінсьиої виборчої оируrи міста Мосиви», Хариів, 1946 р.
19. С. Олеисівнио: «Держплян СССР»,(,Ilромінь, 18. IlІ.1948.
20. «Правда», ч. 75, 1949 і ('Литературная l'азета», ч. 33,
1953.
1. J. Stalin: « Economic problems о! socialism in the
U.S.S.R. ». f<'oreign laIlguagcs publishing house, Moscow, 1952.
2. WіШаm, Н. ChamberlaiIl: « Ниввіа'в Iron Age ». ВовіОІІ,
ІЛt!е, Bt'OWIl aIld Company, 1934.
3. ЛЬrаm Bergsoll : « Thc structнre о! oyiei wages a віийу
іll восіаlіві ссопотісв». Harward ССОllотіс studies, Cambridge,
Massachllsetts, Harwat'd Ullivcrsity Press, 1946.
4. The ЕСОllошіс Reporl о! the Prcsidellt transmitted to НІе
COllgress, Jalluary 1951, \YCls!lil\gtOIl, lКІ1.
5. Harry Sch,varz: « Rllssia's Sovir.t ЕСОllоту». Prilltice
НаН, Inc., New York, 1951.
<і. The Soviet UlliOIl: bac!{groulld, ideo!ogy, reality,. а
вутровіит Ьу \Valdemar Gнriall (юнІ otllers). Notre Dame,
Іпd. Universit,y о! Notre Damc Press, 19[)1.
7. G. Ma!ellkow : « Reporl іо the Ninet,eellth Party COllgress
оп the work о! the Celltra! Сошrnitее о! the C,P.S.U. Sllrple
шеl1t Іо « New York Тіте,; ».
8. В. Ischchal1ial1: « Die aus!acl1dischen Е!стеl1іе іl1 der
russischell V o!kswirtschaft ». Bcrlill, 1926.
9. Dr. Robert SC!lweizer : « Das Experirnel1t der Indllstrie,
p!anul1g in der Sowjctlll1ioll ,). ВеrJіп, 1934.
10. Я. ДедалевсьииЙ: (.Робітництво і большевизм». POTTep
дам, 1948 р.
11. Н. Вознесенсиий: (,Военная Эl\ономииа СССР в период
отечественной ВОЙНЬІ». оrиз, Моснва, 1948.
12. «Эиономииа Социалистичесной ПРОМЬІшленности». Под
реданцией доиторов :)ИОНОl\шчесних наун Е. Л. rрановсиоrо
и Б. Л. Марнуса. rосударственное Социально,Эиономичесное
Издательство, Мосива, 1940.
13. Й. В. Сталін: ('ВОПРОСЬ! .аеНІІнизма», ВИ;J,. 10.
72
ЧАСТИНА ІІ
Післявоенна криза
ідеолоrії марксо большевизму
на території СССР
ПЕРЕДМОВА
Завданням ЦleI праці е прослідити процеси й при
чини, яні зложилися на rлибону ідеолоrічну нризу
марнсо большевизму в ронах після друrої світової
війни, проаналізувати методи, ЯЮJМИ Rремль проти
неї боровся і врешті виявити наслідни, яні ця нриза
та її лінвідація залишили на чиннинах, ЩО приймали в
них участь.
В міру Toro ян ми пробивалися по лінії основної
мети, перед нами на весь ріст виринула потреба пред
ставити rоловні напрямні розвитну СССР в останніх
двох десятиріччях, а rоловно в ідеолоrії, енономіці та
політиці. Тан у праці з'явилася друrа, допомічна лінія
досліду І що її завдання спрямоване на вияснення TeH
денцій суспільно енономічноrо та духово політичноrо
розвитну Советсьноrо Союзу.
Праця ця, ян під оrлядом пляну, тан і по своїй OCTa
точній будові, перейшла денільна змін. Першим нашим
задумом і мріею було добитися до Toro, щоб в YHpaїH
сьній мові появилася більших розмірів збірна праця про
післявоенну духову й ідеолоrічну нризу в СССР. У
таній праці передбачувано участь цілоrо ряду унраїн
сьних наунових сил, що дали б фахове насвітлення про
блем чи відтиннів, що на цю нризу снладалися. Та ця
ідея не знайшла зрозуміння або антивної підтримни
77
серед тих наших науновців. яних участь у такій праці
малося ня. увазі.
Після Toro, ян надія на збірну працю виявилася
нереальною. прийшлося зменшити заплянований розмір
праці та самостійно пробиватися крізь ділянки й про
блеми, які часто фахово були нам чужі й далені.
Труднощі, що виринали в охоплюванні різних rалу
зей наук та баrатьох ділянок життя СССР. вдалося нам
перебороти. Допомічним тут виявилися численні запи
сни й матеріяли, що їх ми збирали протяrом довrих
років. Та наrло перед нами виринули нові, непередба
чені перешкоди фінансові труднощі та брак мо'жли
востей друкувати на українській MOlili наукову працю
більших розмірів. 1 прийшлося різні розділи і працю
в цілому значно скорочувати, щоб звести її до видавни
чих можливостей. На цьому потерпіли деякі частини
та проблеми, а закрема розділ про «Воrнища непоро
зумінь і конфліктів» і питання, зв'язані з участю Haцio
нально визвольних рухів і приватно власницьких еле
ментів у післявоенній ідеолоrічній кризі СССР.
У своїй праці ми не придержувалися якихнебудь
втертих шабльонів, методів чи побудови. Йшло нам про
те, щоб всі проблеми виложити якнайпростіше й дo
ступно для широкоrо читача. Маючи на увазі цю мету,
ми обминали деякі складні проблеми філософії, фізіо
лоrії, rенетики, лінrвістики чи економіки, а зупинялися
лише над тими, які були найбільше необхідними для
висвітлення нашоrо предмету дослідів. Цій меті мала
служити також будова та систематика твору.
у вступному розділі «Антивізація ідеолоrічноrо
відтинку СССР» ми впроваджуемо читача в проблема
тику праці, у розділі 1. «Розбіжності й протиріччя в
науках СССР» представлено rоловні місця кризи ідеоло
rії марксо большевизму, в розділі П. «Воrнища непо
розумінь і конфлінтів» ми шукаемо за вразливими на
подразнення й кризу місцями в пануючій на території
СССР ідеолоrії, в розділі П І. «Історичний розвитои
НРИЗІ1» вна3У6ТЬСЯ на чиННИЮІ, яні винлинаJІИ rocTP1
недуrу слабих місць марксо большевизму, в РОЗДІ;;:І
IV. «Результати диснусій в наунах СССР». дeM HC:EXь
€ться методи та засоби, з допо:моrою Яl\ИХ. Р ться
бо овся проти нризи своеї донтрини та поназу€
на лідки цьоrо поборювання .для C l\lOЇ ДOI\Тp д
ізних rалузів наун і для рІЗНИХ ІНШИХ чинн "д
ю кризу заrострили. В нінцевому р.озд ли « M x
нінець праці» ми робимо остатоЧНІ ІІ .дсум
дослідів і спостережень 0 . .
Ми всюди. де моrли. йшли ИРОІ:'ому читачею я
найдалі назустріч. Та проте ми CВlД?Мl Toro, шо в П
с' Й Д еякі Т ру дніші місця 0 lдеОЛОrIчна нриза мар .
" . на у кових. ЛІте
большевизму пов'язана з ЦІЛІЕ\І І?ЯДОМ. . итачеві .
ратурних і суспільних ПІ тань, яю переСІЧ ОМУ :иявить
е часто новими. То ж хаи читач це ЗРОЗУМІе та ми
й щоб познаиомитИСЯ з ти
трохи терпеливости зусил . б' дні для зрозуміння
місцями й проблемами,. яю нео ХІ
сучасних подій і процеСІВ в СССР. . ми
П і д нівець цих наших вступних вияснень 1 думок .
. б а и змоrу почути BlД
висловлюемо наДІІО, що.. yдe o аrатьох читачів. Ми
rуни та завваrи до ,нашо І праЦІ BlД всі доповнення й
приймемо радо. BC 3 ПИТ н=Р: И:rз мемо до уваrи та
побажання. ВСІ ЦІННІ y. і коли б де у нас змоrа
зок р ема вико р истаемо ІХ ТОД , У "0 Map и c o
o «l\ризу lДеолоrн " н
видати повний тенст TBOPr.. П ССР в роках після друrої
большевизму на територн б . 0 П р иrотовляти чужо
світової війню> або, КОЛJ:I удем
мовне видання ціеї праЦІ.
Наліфорнія, листопад 1953 р.
Н. ШумеJща
78
АНТИВІ3АЦІП ІДЕОЛОrIчноr() ВІДТИННУ в СССР
Таке пожвавлення моrло б бути теж виявом Toro, ш()
на ідеолоrічному відтинку з 'ЯВИЛИСЯ нові сили та eHep
Ііі, які женуть до руху вперед, до творення нових
ідейних цінностей, до збаrачення й поліпшення старої
ідейної спадщини. Але наrле скупчення великих сил
на ідеолоrічному відтинку може бути танож виявом йоrо
дотеперішньої інерції та нрайньої слабости. Нонфрон
тація різних основних положень ідеолоrії даної партії
з фактами й процесами життя моrла виявити всю CJIa
бість її ідейних віх та духової зброї. Внутрі cepeдo
вища моrли нарости rлибокі протиріччя, що роздирають
йоrо, послаблюють всю йоrо працю. зменшують притя
rаючу силу назовні та віДНРИВRЮТЬ брами й шляхи для
наступу на ньоrо з бону ворожих йому сил.
Існуе ще інша можливість, яка моrла б штовхнути
політичну rрупу на мобілізацію всіх своїх сил на ідеоло
rічному фронті: вона моrла опинитися в обличчі KOH
центричноrо наступу ворожих їй духово ідейних течій
і мобілізація всіх енерrій та резерв вказувала б на СИJІУ
тих чужих ідей.
Нотрий з тих чинників викликав антивізацію iдeo
лоrічноrо відтинку в. СССР? Якщо це була направа
старих занедбань, то як її проведено та з яким успіхом?
Може там з'явилися нові, молоді, динамічні сили?
Якщо тан, то звідки вони прийшли, що було Ірунтом
для їх росту, в якому напрямі вони діють і які зміни в
ідеолоrію марксо большевизму вони внесли? Ноли ж
це протиріччя роздирали ВНП (б), то що було причи
ною їх народження, як вони оформилися, яний xa
рактер набрали зударення та як BOH виладувалися?
Якщо ж якісь інші сили заатанували марксо больше
визм, то чоrо вони хочуть, яке е їхне коріння, де вони
знайшли слабі місця в донтрині марксо большевизму і
як Нремль намаrався проти них боронитися?
Баrато дослідників СССР шукае вияснення тих всіх
питань в матеріял ах останньоrо 'їзду ВНП (б), а зо
нрема у звітній промові (, Маленкова.
Роки після друrої світової війни принесли сильне
пожвавлення ідеолоrічної роботи в СССР. ЦЯ активі
зація Видна та підтверджуеться: цілим рядом фантів.
у всій біжучій советській пресі число статтей на
світоrлядові теми значно збільшилося, а в усіх ділян
нах наук, ще сильніше чим досі, положено наrолос на
ідеолоrі чні моменти. В роках 1917 52 з доручення ЦН
ВНП (б) відбулися дискусії на філософічні, біолоrічні,
фізіолоrічні, лінrвістичні й енономічні теми, які по
суті були диснусіями нац спірними проблемами ідеолоrії
марксо большевизму .
На той час, чи вірніше на три останні роки цьо.rо
періоду, припадае дві праці Й. Сталіна, а саме «MapH
сш,м і питання .мовознавства» та «Еконо,мічне пробле,ми
соціяліз,му», що заторкують всі основні питання паную
чої в СССР доктрини. Сліди цьоrо пожвавлення ідеоло
rічноrо фронту відбилися також на матеріялах OCTaH
Hboro, 19 ro З'їзду ВНП (б), що відбувся в жовтні
1952 рону; У rоловному звіті про діяльність ЦН ВНП (б).
що йоrо виrолосив (. Маленков, боrато місця присвя
чено ідеолоrічній роботі.
Все це вказуе на велику концентрацію сил і уваrи
Нремля на ідеолоrічний фронт. У житті політичної
rрупи таке явище може мати різне значення. Воно може
вказувати на те, що цей відтинок досі був занедбаний
та що все життя даноrо середовища, виховання та виш
кіл кадрів, внутрішня чи зовнішня тактика, вимаrають
підтяrнення ідейноrо баrажу до лінії інших відтинків
роботи, які значно посунулися вперед.
80
81
r Маленнов, даючи звіт про діяльність ЦН ВНП (б)
для 19 ro партійноrо НОНІресу, сильно піднреслив
різні занедбання на ідеолоrічному відтинну ВНП (б).
У звіті читаемо: «Ба2ато партійНl1Х Ор2анізацій не
доціНЮ6 значення ідеОЛО2ічної роботи, а наслідко,м
ЦЬО20 6 те, що вони не виконують ви,мО2 партії і що ба
2ато Ор2анізацій 6 в стані занедбання..,
«Деякі наші партійні Ор2анізації на,ма2аються при
святити всю свою ува2У еконо,мічни,м справа,м та забу
вають про ідеОЛО2ічні обов'язки й відсувають їх на зад
ній плян. ІдеОЛО2ічна робота не знаходить належної
уваzи навіть у таких передових лавах партії як партійна
ор?анізаl1ія Москвш>. (1)
На нонто «недоцінення важливости ідеолоrIчної po
ботю> І. Маленнов відніс танож своерідну НРИ3У «ча
стини HepiBHoro персоналу партії та державю>, що не
підносить рівня своеї політичної освіти, не поrлиблюе
знання ідеолоrії марнсо ленінізму, не поширюе своїх
rОРИЗ0нтів шляхом студій історичноrо досвіду партії».(2)
у промові І. Маленнова танож помітні сліди ІІрОТИ
річ на ідеолоrічному відтинну ВНП (б). яні він назива!';
«серйозними помилнами», «збоченнями в ннижнах, ra
зетах і журнала'х чи в діяльності наунових та інших
ідеолоrічних установ». (3) Іх він теж намаrався Biд
нести на нонто «недостаточноrо нерівництва ідеолоrіч
ною роботою» та до «брану нонтролі за її змістом».
Диснусії в різних діляннах наун, про яні була
зrадна вище, він пояснюе намаrанням ЦН ВНП (б)
усунути всі ці недомаrання. Він пише:
«3 причини недостатОЧНО20 керівництва ідеОJ/О2іч
ною робот ою, через брак контролі за її з,м іст о,м ,,ми часто
1) G. Malenkow: « Report to the Nineteeth Party Congress оп
the work оі the Central Committee оі the C.P,S.U.)) Supplement
to « New Times ", ст. 41 42.
2) Там же, ст. 42.
3) G. Malenkow: « Report to the Nineteeth Party Congress оп
the work оі the Centra1 Committee оі the C.P.S.U.)) Supp1ement
to « New Times)). ст. 41 42.
знахо?имо сер:',:озні по,милки і збочення в книжках, 2азе
f!Lax l урналах, чи в діяльності наукових та інших
lдеОЛО2lЧНИ у:танов.. Інтерв'?нція Центра.1.ЬНО20 Ho,мi
тету в рlЗНl 2аЛУЗl наук виявила випадки кастової
вИК/l.ючности.' брак толеранції до критики, виявила та
ПОЛОЖИJ}!! КlHeЦb проява,м буржуазної ідеОЛО2ії і вуль
2 РИЗа.ушн зб ,!:еННJ},м.. Д искусі на !1leMl1 філософії,
бtОЛО!ll, ФlЗlОЛО2ll, Лlн(вlстики l пОЛlтичної еконо,мії
виявили серйозні браки в різних 2алузях наук, дали ї,м
поштовх до критициз,му, до зудару ду,мок та вiдo
2рали велику ролю в розвитку наукової ду,мки. В ба2атьох
секторах науковО20 фронту викорінено Аракчеївський
режи,м, якии a,м .панував.. (1) Але в ба2атьох 2алузях
наук ,ми ще и a?Cl не заюнчили з ,монополі6Ю різних
наукових 2рУП, Я'К,l з ,микають дОрО2У для свіжих сил, що
наростають, яю вlд20роджують себе від критициз,му
та J:lй.,ма2аються розв'язати наукові питання шляхо,м
адМіН!стративних розпорядків». (2)
Нрізь промову І. Маленнова пробилися одночасно
ствердження про те, що для ідеолоrії марнсо больше
BJ:I3MY й для советсьної системи існуе сильна потен
ЦІональна заrроза 3 бону внутрішніх і З0внішніх BOpO
жих сил. Про ті сили сназано:
. «У l}ac не,ма6 клясової бази для панування буржуазної
lдеОЛО2LЇ в нашій сов6тській суспільності. В нашій
країні паНУ6 ідеОЛО2ія соціяліз,му і ,марксо ленініз,м 6
незнищимою її основою. Але ,ми постійно ,ма6,мо залишки
буржУ,азної ідеОЛО2ії, залишки приватно власницької
,мор Л1 та способу ду,мання. Ці залишки не відо,мруть
ca.мz, вони 6 дуже сильні й ,можуть скріпити свої
впливи, а то,му треба ріlf1итися на рішучу боротьбу з
ни,ми. Ми не 6 забезпечею проти ворожих на,м пО2лядів,
1) rраф А. ApaH e6B жив в ронах 1769 1834. Був довіреним
вибранцем Павла І 1 Александра І та підпорою їх абсо.лютноrо
та жорстоноrо режиму. Ім'я це залишилося символом абсо
. лютноrо, жорстоноrо та поліційноrо режиму.
2) G. Malenkow: « Repol.t to the Nineteeth Party Congress »
СТ. 41. ... ,
82
83
ідей й сентиментів, що походять від капіталістичних
країн або знутра, від залишків, що ворожі для coв6т
ської держави, які ще не цілковито знищені парті6Ю.
Не смі6МО забувати про те, що вОрО2И Сов6тСЬКО20 Союзу
працюють, щоб вщіпЛlOвати, поширювати і скріП.л..ю
вати нездорові навики та перекуплювати нестlИКl
елементи наШОl суспільностш>. (1)
Ми бачимо, що офіційний звіт про діяльність ЦН
ВНП (б) не дае точної та ясної відповіді на питання:
нотрий з фанторів був вирішальним в антивізації iдeo
лоrічної роботи СССР в ронах після друrої світової
війни. Положивши наrолос на занедбання, (. Маленнов
не 3Mir принрити Toro, що маеться теж до діла з янимись
rострими нонфлінтами в лоні партії, 3 <<проявами бур
жуазної ідеолоrії», зі «звичнами й традиціями, яні е
ворожі советсьному народові», 3 «ідеями й сентимен
тами, що походять від напіталістичних нраїн або знутра, ,
iд 3Qлишнів, що ворожі для советсьної держави». Він
зrадав теж про «свіжі сили, що наростають>}, яним
нібито дороrу заминають різні «монопольніrрупи».
Тан на весь ріст ЕИрlшае потреба вияснити Bary
поодиноних фанторів у мобілізації COBeTCbKoro ідеоло-
rічноrо фронту, пізнати її справжні причини, проана
лізувати ті ворожі Нремлеві сили, збочення й помилни
та приrЛЯНУТІІСП ближче тому ян і 3 яним успіхом ЦН
ВНП (б) проти них боровся.
І. РОЗБІЖНОСТІ П ПРОТИРІЧЧП В HA TH.\X СССР
1. 3авваrи до методи
В матеріялах 19 ro НонІресу ВНП (б) підчеркнено
сильно значення, що йоrо в ідеолоrічній праці ЦН
ВНП (б) мали диснуеії на теми філософiJ', біолоrії, фізіо
лоrії, лінrвістини та політичної економії. 3 ними зв'я
эуеться виявлення різних недомаrань на ідеолоrічному
відтинку та вони :мали бути засобом для їх рішучоrо
усунення. Ноли ж так, то розrляд цих диснусій може
нам помоrти в тому, щоб знайти основні причини, які
З:ІОЖИЛИСЯ на антивізацію ідеолоrічноrо відтинну СССР
в ронах після друrої світової війни, і зможе дати нам
цінний матеріял для розв'язання всіх питань, яні в
першій статті виринули перед нами.
З УВаrи на бран місця, ми в цьому роздіJIі зупини
мося лише над диснусіею в rалузі біолоrії та енономіч
них наун. Цей вибір зроБJIено пляново, маючи на увазі
суттеві й методичні міркування.
Буйний розвитон природознавчих наун під нінець
18 ro та в перших десятиріччях 19 ro століття, нові
теорії, що про них буде мова в інших місцях ціеї
праці, витиснули сильні сліди на весь світоrляд MapH
сизму та йоrо основні положення. Вони використані
БУJIИ ян фундамент для матеріялізму. З енономіни
взято друrу основну частину матеріялу для будови
( HaYHoBoro соціялізму». Від неї прийшли эасоби вироб
ництва, що з них в теорії марксизму зроблено основний
1) G. Malenkow: « Report to the Nineteeth Party Congress оп
the work о! the Central Committee о! the C.P.S. U. . Supplement
to « New Тітсв., ст. 41-42.
84
85
двиrун всьоrо суспільноrо, духовоrо та політичноrо
розвитку, та різні інші запони, що мали J1:виrати пру
жинами механізму людської історії.
Иоли ж в будові ідеолоrії марксизму мають особливе
знач ння природознавчі науНИ, що їх серцем е біолоrія.
та ен:ономічні науки, то наш розrляд диснусій у цих
діляннах дасть нам майже повну картину всіх проблем,
розбіжностей і протиріч, яні виринули на ідеОJюrічному
відтинку СССР в роках після друrої світової війни.
Так .те, .ЩО ми нібито звузимо предмет нашоrо досліду,
чи ВІрНІше фант, що зупинимося лише на двох йоrо най
rоловніших відтинках, відіб'еться радше позитивно
чим неrативно на нашій роботі. У висліді такої методи
ми дістанемо одночасно скупчення наших сил і уваrи
на найrоловніші проблеми та будемо порушуватися
в крузі питань, яні в більшості будуть для пересічноrо
.читача доступними.
. Цьоrо не можна б осяrнути, коли б ми потонули у
ВСІ rлибини дискусії на фізіолоrічні теми, що охоплюе
проблеми, 3В 'язані з працею мозrу та з свідомістю
людини, отже найскладніші питання медицини та
філософії.
В аналізі дискусій на теми мовознавчих наук ми
непотрібно ввіЙШЛlf б у фахові питання філолоrії про
поставання мов, про зміни в них, тощо. В розrляді цих
проблем ми будемо лише зупинятися над елементами.
яні нонче потрібні нам будуть для наших дослідів. '
Наша праця не втратила б баrато, коли б ми поми
нули дискусію совет ських філософів на філософічні
теми, o започаткувала чи була першою серед усіх
ДИСКУСІЙ. (1) Вона як по своїй формі тан і змісті бупа
вбоrа. Філософічний світ і філософічна думка СССР,
. що перебували тридцять років під сильним тиском і
терором марксо большевизму, виявилися дуже збідні
лими та кволими. Зрештою, для Toro щоб коротко
познайомити читача 3 першою дискусіею в СССР після
друrої світової війни, ми даемо зараз норотний її пере
rляд.
2. І10МЮІКИ r. Александрова
rоловним предметом дискусії філософів Советськоrо
СОЮ3У була праця r. Александрова про історію захі
дньо европейської філософії. З рамени ЦИ внп (б) в
диснусії брав участь А. Жданов. що був тоді правою
руною Й. Сталіна.
Праця r. Александрова про історію західньо европей
ської філософії паписана та витримана була в дусі
клясичних творів марксизму про розвитон філософії. В
ній постання та розвитон матеріялізму, ян філософічної
системи) представлено як довrий процес, у якому
матеріялізм все більше й більше щю6инався юшерх.
щоб зrОД()'I\ у працях Маркса й Енrельса завершитися у
повну систему. Акцент положено на розвиток природо
знавчих наук. на з;щбутни rТJраНІІУ3ЬНИХ матерія.лістів
H ro сторіччя. на анrлійсьну к;шсичну політичну ено-
номію. на вчення Л. Фоербаха та Енrельса.
А. Жданов, що виступив в дискусі ї в ролі rоловноrо
нритика та своерідноrо прокурора Ц}{ ВНП (6). заки
пув праці цілиЙ ряд форма.льних та суттевих ПОМИЛОІ\.
щО їх n оепові можна б звести до rоловноrо. на йоrо
думну, дефенту: в творі слабо наrолошено момент
клясової боротьfiи та недостаточпо підчеРЮlУТО БОрОТf.Бу
між ідеалізмом та матеріялізмоl\Т. .
Він хотів бачити ВСЮДИ наrолос на нлясоr.у боротьбу.
a ДYM Y предетаВІІИка ПИ RНП (б) дефініція істерії
фІЛософІЇ 1\lала 6 звучати: «Історія філософії 6 істОР;6Ю
п?чатКів, виникнення та розвитку науковО20 матерія
ЛlстИЧНО20 світО2ляду та ЙО20 законів». (1) Нлясове піц
ложжя мусіло () бути сиш.но маніфестоване в насвітленні
1) Диснусія відбулася 16. 25. червня 1947 РОНУ.
1) «ВОпрОСЬ! философии», зб. І, ст. 257.
86
87
поодиноких філософічних систем та у внкладах про
ПООДИНОЮІХ філософів. Йому не подобалося те. що MapH
СИ3М у пр:щі r. Ал('нсэ.ндрова вийшов ;Інше «НИ послі
довне доведення до нінцю> різних попередніх філософіч
них систем, а не як <!справжн€ відкриттю>, а rеrеля
представлено як таУ.ОІ'О, що «М3В у собі стільки позитив
Horo, що й HeraTHBHoro». А. Жданов. здаеться, тоді забув
про те, що не r. Аленсанпров. але Марнс та Енrельс
3Ішйшли в різних філософів «стільки позитивноrо, що й
нетативпоrо». Цеж Ф. Енrельс писав, що «ми, німецькі
СOJ іялісти, е rорді 3 Toro. що походимо духово не лише
від CeIIT r:iMoHa, Фурье, Овена, але також від Нанта,
Фіхте та rеrелю>.
Представнин ЦН ВRП (б) бачив в ці;тІОМУ творі
r. Ален:сандрова забаrато <<об' ективізму. примиренства.
б('ззубоrо веrетаріянства». бран «войовничости й непри
МИРИI\ЮСТИ:» .
А. Жданов незадоволений був також з імпасу та
застою, в якому опинилася філософічна творчість в
СССР. Він закликав до більшої антивности та до Toro,
щоб советські філософи черпали свіжі сили та підби
рали теми 3 «велиних осяrів советсьноrо соціялізму».
Ян друrий лік на вихід 3 імпасу він дораджував поси
Jlення «критики та самокритини:».
В дискусії в цілому слідне намю'ання ЦН ВRП (б)
заrострити вістря ідеолоrН марксо большевизму проти
ідеалістичних течій і елементів. які правдоподібно
стали заrрозливі для Н'ремля. Лише в тому аспенті
можна зрозуміти всі заклики до «вой()вничости, непри
миренства» та страх перед «ідеалізмом і об'ективі3МОl\1»,
що їх всюди шукалося в праці r. Александрова.
вила, що він поважно заrрожений течіями та нонцеп
ціями в rалузі наук І які підважували оенови матерія
лізму.
Диснусія на біолоrічні теми відбулася формально
ян сесія Всесоюзн()ї Академії Сільськоrосподар
сьних Наук ім. Леніна. ФаRТИЧНО в ній брали участь
усі наукові сили. що мали фахове чи ідеолоrічне BiДH()
шення до біолоrічних проблем.
На сесії зударилися протилежні напрямки в rалузі
біолоrічних наук. Суть цьоrо нонфлікту тя зударення
пояснював І\ерівник Анадемії. предсіднин сесії, анад.
Т. Лисенко слідуюче:
«Поява вчення Дарвіиа, (1) викладеноrо в й()rо
ннизі «Походження Іатуннів», понлала початон Hay
новій біолоrії.
«Провідною ідеею дарвінсько] теорії е вчення про
природний та штучний добір. Шляхом добору корисних
для opraHi3MY змін створювалась та створюеться та
доцільність, яку ми спостеріrаемо в живій природі:
в будові opraHi3MiB і в їхній пристосованості до життя.
Дарпін своею теоріею добору дав раціональне пояснення
доцільности в живій природі. Йоrо ідея добору науково
правильна. . .
«Виниклі на rpaHj ВІЮn минулоrо й сучасноrо
вайсманізм, а слідом за ним менделізм морrанізм (2)
3. l\fiчурїIlЦЇ проти ваЙС:\l8нїtтів-иендеJIістїв
1) Ч. Дарвін, аllr.'ІійсьниЙ учениЙ, жив у ронах 1809 1882.
В 1858 році вис.ловив біолоrічну теорію, яна тверл;ить, що поч ,
тон Бсіх нових вил;ів У світі природи та їХ РОЗБИТОН відбу
ва(;ться під ВПШІВом пристосування всіх f1ШВИХ істот до прпрод
них умов і під БПЛИВОМ приро){ної ссленції, у яніЙ rинуть с.лабші
іі виживають си.Т1ьніші типи.
2) А. Вайсман, німецьниЙ учсниЙ, що створив теорію про
те, що основою спа новости (; зароднова П':ІаЗ:\lа і що не)IОЖ
.ливо (; передавати набуті прю{мсти.
r. Мендель, справжній ОСНОВОПОЛОiRНИН rенетиRИ, був .діле
СВО(; життя невідомим l\юнахом в манастирі біля Відня. Ypo
дився в 1822, а помер в 1884 році. Працював над проблемами
спадновости і винрив, що одні успадновані властивості (; сильні,
Далено більше світла на ідеолоrічний відтинок СССР,
на великі труднощі в ньому, юшула диснуеія на біо
лоrічні теми, що відбулася літом 1948 року. Вона вия
88
89
свої:vI вістрям спрямовані були проти taтеріJlлістичних
()снов теорії розвитну Дарвіна.
«Вайсман назвав свою нонцепцію неодарвінізмом, але
по суті вона була повним запереченням матеріялістич
них сторін дарвінізму і протаснувала в біолоrію iдe
алізм та метафізину,
«Матеріялістична теорія розвитку живої приро.ди
немислима без визнання необхідности спадновости IH
дивідуальних відмін, що її набуваf; opraHi3M в певних
умовах cBoro життя, немислима без визнання успадку
вання набутих властивостей. Rайсман же зробив спробу
заперечити це матеріялістичне твердження. T своїй oc
новній праці «Лекції 3 еволюційної теорії» Rайсман
заявляе, що така форма спадковости не тільни не ДOBe
дена. але й ЩО вона немислима навіть теоретично оо.
Посилаючись на інші. TaHoro ж роду, свої більш ранні
висловлювнння, Вайсман заявляе ІЦО <<цим було оrоло
шено війну принципові Лямарка (1). прямій змінюючій
ді ї вживання та невживання, і справді, з цьоrо поча-
лнся боротьба між неолямаркістами і неодарвіністами,
як були названі партіі. що спорять». (2)
Т. Лисенко у своїй вступній промові на сесії CTBep
див. що значна частина біолоrів СССР стала на позиціях
ворожих до матеріялізму. захищаючи поrляди А. Вайс
мнна, Т. М:ОРІана. 1. Менделя та інших америнанських
чи західньо европейських біолоrів. Серед них, на йоrо
думку, знайшлися тані імена як проф. біолоrії MOCKOB
ськоrо університету М. Завадовський, завідуючий кате.
а друrі слабі. Він ствердив різні занономірності у спадновості,
шо сьоrодні носять назву занону Менделя. До Менделя нав'я
зують сьоrодні майже всі сучасні біо,тюrи західньої Европи та
Амерюш, розвиваючи їюrо теорію (Усі пояснення наші. Вони
не наJlежать до цитованоrо тенсту).
1) Ж. Лямарн, фраНЦУЗЬІШЙ HaTypa.тriCT, жив в рр. 1744
182Н. Висловив теорію, яка твердить, що зміни в природних
умовах змінюють будову рос,нин та тварин і що набуті зміни
передаються нащаднам.
2) Доповідь анаі"\. Т. Д. Лисеюш на сесії Анадемії ci.тrЬCЬHO'
rосподарсьних наун, (,Рядянсьна Унраїна», 5 ro серпня 1948 p
дрою дарвінізму московськоrо університету І. ШмаJІЬ-
rавзен, професор дарвінізму харківськоrо університету
І. Поляков, пр.оф. Н. Ди?инін і друrі. Одні 3 них
антивно, а друп пасивно шддержували цей ідеалістич
ний напрямок.
Іхні позиції найнраще видно 3 Toro, що rоворив про
М. Завадовськоrо Т. Лисенко на сесії. Він висунув
свойому противникові такі закиди:
«Професор біолоrії MOCHOBCLHoro університету,
М. Завадовсьний. у статті «Творчий шлях Томаса lента
MO IaHa» ПИIl!е: «I eї. Вайсмана знаЙШJIИ широкий Biд
rOMIН серед БІОЛОПВ І баrато серед них ішли шляхами,
що їх підказав цей баrатообдарований дослідник...
Томас lент МОрІан був серед тих, хто RИСОНО оцінив
основний зміст ідей ВайсмаНа».
«Про який основний зміст іде тут мовю>? питав
Лисенко.
«Мова йде тут про дуже важливу 3 точки зору Вайс
мана і всіх менделістів морrаністів, а в тому числі й
проф. Завадовськоrо, ідею. Цю ідею проф. Завадовсьний
формулю!:; так: «Що раніше виникло: куряче яйце чи
курка?». І цій rострій постановці питання. пише
проф. :Завадовський. Вайсман два чітку. катеrоричну
ВІДПОВІДЬ: яйце.. .».
В 1947 році проф. Завадовсьний повторюе та обстоюе
ті ідеї, які він висловлював в 1931 році в своїй роботі
«Динаміка розвитку орrанізму». М. Завадовський YBa
жав за потрібне твердо приедняти свій rолос до rолосу
Нуссбнвма, який твердить, що статтеві продунти p03
виваються не 3 материноrо opr3Hi3MY, а 3 одноrо ::І
ним джерела, що «сім'яні тільця й яйця беруть початон
не 3 батьківськоrо opraHi3MY, а маІпТЬ 3 останнім спіJІьне
походження» .
В заrальних висновках своеї роботи проф. Зава
довський писав:
«Аналіза приводить нас до висновку, що кл!тин
1ародковоrо шляху не можна розrлядати ян похіднІ
НО
91
соматичних тканин. 3ародкові клітини й нлітини соми
слід розrлядати не як батьківсьне і дочірне покоління,
а як сестер близнят, з ЯЮІХ одна (со ма) е rодуваЛЬНJl
цею, захисницею й опікуном друrої». (1)
H i іН .позиції заступала. атаКУІОча, матеріяліс.тична
або МІЧУРІНська течія? (2)
Вона обороняла в основі вчення Лямарка и Дарвіна,
ЩО її центром е твердження про можливість набування
рослинами й тваринами, живим світом взаrалі, нових
ВJІастивостей під впливом природних умов життя та
передавання їх нащадкам. На доназ вірности цих
тверджень Т. Лисенко та йоrо прихильники. ЩО ТВОрИЛІІ
подавляючу більшість сесії. привели цілий ряд доказів
3 .rалузі аІРОНОМії. У виступах піеї rрупи, а З0нрема її
ЛІдера Т.. Л сенка, вражало те, ЩО всі підтвердження
на необхІДНІСТЬ спаднування набуваних властивостеЙ
були взяті 3 рослинноrо світу. Фактично не показано ЯН
рослинні орrанізми набувають нові властивості під
ВІ1ЛПВОМ. природних. y OB, але ян схрещуються різні
ПРИРОДНІ ВJlаСТПВОСТІ ПІд впливом встрлвання людини.
Так твердження про те. що «спадковість мас все живе
будьякі клітини. будьякі часточки тіла. а не тільк
ХРОМ030МИ», янщо навіть правдиві. то доказані були б
лише для рослинноrо світу.
Про цей дефент сназав виразно проф. біОJІОІ'ії MO
сковськоrо університету слідуючими словами:
«Н сумні аюся поважно чи мічурінський напрямон
M? Ha ПРИМlНити до opraHi3MY звірят, а особливо по
ЛІНй пеrетативної rібридизації видів. що ним іде Т. Ли
сенно. Поминаючи те, що продукуються химери як
мотилі з двома різними крилами, ніхто фантично не
показав веІ'етативних rібридів звірят». (1)
На думку цілоrо ряду сучасних біОJІОrів Заходу
теорія Лямарка про спадновість набутих властивостей,
що її обороняли мічурінці. е вже анахронічна у її старій
постановці. Професор Ю. fекслі пише про це:
«Ноли дивимося на ситуацію історично І то ми можеl\lO
сназати, що лямаркізм е вже пройденим етапом у p03
витку І'енетичних наук. Як Дарвіна rіпотеза про lIанта
rенезу або мічурінська rіпотеза про спадковість. як
функцію всьоrо opraHi3MY, е вже застарілі й не можуть
бути дійсними від часу, коли знайдено фізичну базу
спадковости у ХРОМОЗ0мах, так rіпотеза Лямарка про
спадковість набутих 0знак виявилася анахронічною та
невірною, коли відкрито фізичну базу еВОJlюції в иату
ральній селекції та послідовне, диференціяльне відрод
іНення, підляrаючих зміні. rеиів». (2)
4. ПеР('l\IОІ'а ЦН ВНН (б)
Не мае сумніву в тому, ЩО конфлінт в біолоrічних
науках СССР. який виявився 3 таною силою на зrаданій
вище сесії біолоrів, був під оrлядом CBoro HaYKoBoro
предмету незвичайно снладний. Йоrо центром були
важні проблеми спаднування й передавання пових,
набуваних, прикмет на потомство. Досліди над цими
питаннями находяться зараз у СКОРОМУ розвитку й
вони збаrачуються постійно новими віднриттями. яні
нерідко підважують старі твердження та теорії. Не
1) « The situation іп Вio!ogical Sсіепсе». Рrосеdіпgs of t!1e
Lel1il1 Academy of Agricultllrttl Scicnces ()f U.s.s.n., July 31
August 7, 1948. Comp!cte Stenographic Report. Inter'l1atioIla!
Publisl1ers, New York, ст 346.
3 тенсту промови М. 3аваДОВСЬНоrо.
2) Julian Hux!ey: « Hcredity East al1d WesL ». « Lysenko and
\Vor!d Science». Edit. Henry Shuman, Ne,v York, ст. 14
. 1) Доповідь анадеміна Т. Д. Лисенна на сесії Анадемії
С JІЬСЬ {Q ?сподарсьних наун ім. Леніна «Про становище в
БІОлоrrчНlИ науЦІ», «Рядянсьна Унраїна» ;) 5 ro серпня 1948 р.
2) І. В. ічурін, селенціонер рослин, шив в рр. 1855 1935.
Виш;rенав ЦІлий ряд нових сортів рослин. УважаЕТЬСЯ в СССР
З BrpHoro послідовнина ідей Лямарна й Дарвіна. Від Hboro
Пlшла назна «мічурінці» на тих, яні уважають себе йоrо учнями.
92
93
можна теж заминати очей на слабі сторони вчення
А. ВаЙС;\Іа а, що став предметом атак мічурінців, бо і
нео мендеЛІ3М, яний е сильною течіею серед біолоrів
на заході Европи та в Америці, не заперечуе тан сильно
впливу природних умов на opraHi3M ян це роблять
деяні ваЙСl\1аністи. Про це цитований вже вище проф.
ю. rенслі пише:
«Тут я l\1УШУ зупинитися на хвилину та вияснити
заrальне непорозуміння про те, що нібито нео иенде
лізм заперечуе вплив З0внішніх умов. Навпани, він
виходить зі засади. яна сильно підбудована п'ятидесяти
річними досвідами. про те, що всі принмети зрілоrо
opraHi3MY е постійно вислідом перехресних впливів
спадновости й природних умов». (1)
Але чи можна вининути за борт все, що було зро
БJ,Iено в біолоrічни:, наунах на Заході протяrом останніх
юльнад сяти рОНІв? Чи можна віднинути науново
доназаНl засади (. Менделя і всю працю менделістів?
В обороні теорії Менделя та її прихильнинів на тери
торії ссср виступив між іншими на сесії професор
М. 3авадовсьний. що подав не лише наунове значення
цьоrо вчення для р03ВИТІ\У rосподарства, але теж Biд
нлинався до висловів таних російсьних науновців ян
Тімірязев і Мічурін, що знайшли в ньомv не лише 3Jli
але й добрі сторони. ,
Чи не було б лоrічним у ситуації, ноли дана rалузь
е в стадії розвитну, НОШІ В ній змаrаються зі собою
різні напрямни, 3 яних ножний дав янийсь внлад в
науну та в поліпшення rосподарства, залишити цей стан
н?ннуренції для добра науни тя для збаrачення MaTe
рІЯльних блаr народу? ЦеЙ же стан в біолоrічних
наунах на території ссср існував. ноли поминути
деЯІ\е rаль мування в ньому в 1935 6 і в 1940 р. (2), до
1) Там же, ст. 6 7.
2) В перед щ;нних 'po ax ЦН: ВНП (б) почало шунати за
впливами наЦlOнаП СОЦlЩIlСТИЧНОЇ расової теорії на СОВЕТСЬНУ
r нетину. У зв' язну 3 цим прийшло тоді до першоrо зудару в
бюл. наунах, ЯНИЙ в 1935 1936 ронах виявився яи нонфлінт
часу сесії Анадемії сільсьно rосподарсьних наун ім.
Леніна в 191 році. Про не свідчить найнраще ПОhаяп
ний лист А. Жебрана до реданції «Правди», де він писав:
«Нн довrо обидва напрямни в rенетиці БУШ1 признані
нашою партісю Й протиріччя між цими напрямиами
уважалися творчими дисиусіями теоретичних проблем
ІІщдерної науни..., я постійно обороняв свій поrляд.
яний розходився В поодиноних питаннях 3 поrлядами
анад. Лисениа. Але тепер, ІШЛИ стало ясно, що основи
мічурінсьноrо напрямну е визнані ЦН ВНП (б), я ян
член партії, уважаю неможливим для себе залишатися
при тих поrлядах, яні визнані помилновими ЦН ВНП
(б»>. (1)
Під час диснусії на сесії падали перенонливі rолоси,
щоб для добра науни та rосподарськоrо поступу зали
шити надалі на території ссср цю нониуренцію течій
в rенетиці. Чому ж п.ьоrо на зроблено? Чому сесія
тан вороже поставилася до вайсманізму, менделізму й
МОрІанізму, коли вони ще иільна днів тому були заrально
rолеровані? Чому учаснини сесії стали у своїх резолю
ціях одноrолосно на позиції мічурінсьноrо вчення чи
напрямну, яниЙ підпирае сумнівної вартости теорії
Лямарна. фальшиві уявлення Дарвіна про пантаrенезу,
тощо?
Вининнення нонфліюу в біолоrічних наунах ссср
там, де він досі не існував, снлинання самої сесії біоло
riB) її перебіr, (2) засудження західніх напрямнів,
між Т. Лисенном і Н. Вавіловим. В 1940 році відомий HaYHO
вець СССР Н. І. Ваві.'lОВ був засланиЙ на Сибір, де він мабуть
помер в 1942 р.
1) (,Правда», 15 ro серпня 1948 рону.
2) Про умови, в яні постаВ,'lено на сесії противнинів мічу
piHcbHoro напрямну, найнраще свідчить те, що у вступі до
CBoro слова rоворип проф. М. 3авадовсьний: (JI думаю, що
умови, серед яних opraHi30BaHo сесію, не були зовсім нормаль
ними для всіх, а особливо для тих, ЩО були відведені до rрупи
вайсманістів мендеJ1істів, Яh'ИМ не дано достаточної СПРОМОrl(
ности приrотовитися та дати повниЙ вислів своїх поrпядів».
Цитату взято з: (,ТЬе Sitиation іп Biological Science,>.
94
95
на :тя їхніх принл ннинів на території СССР під нінець
сеСІІ, можна 3Р03УМІТИ не зі становища наvни, але полі
ти и Нремля та 3 позицій марнсо БОЛЬ Іевизму. Вся
сесІЯ була аранж вана ЦR ВRП (б) та була йоrо дин
татом. Це видно 31 заяви чи наяття А. Жебрана, що її
ми подали Вище, це пробиваеться нрізь денлярацію
анад. Т. Лисенна, яний перед своїм занлючним словом
та схваленням резолюцій сназав:
«Мене в одній зі записон питають, яне становище
ЦН Партії до моеї д?повіді. Н відповідаю: ЦН Партії
роаrлянув мою доповІДЬ і схвалив ЇЇ». (1)
Цей динтат партії та ІІартійно ідеолоrічних інтересів
і хній прима!.. пер наунами пробиваеться виразно
НрІЗЬ ре30ЛЮЦIl сеСІІ, а З0нрема в постанові Президії
Анадемії Наун СССР з 28 ro серпня 1948 р., де читаемо:
«.оо Матеріяли сесії Всесоюзної Анадемії сільсьно
rосподарсьних наун поназали з цілою ясністю, що там
розвинулася б?ротьба Mi двома діяметрально проти
лежпими, ян шд оrлядом ІДеолоrічної тан і теоретичної
нонцепції, папрямнами в біолоrічних наунах: боротьба
проtpесивноr? матері.яліст.ичноrо мічурінсьноrо руху
проти реаюциноrо, ІДеаЛІстичноrо pvxy Вайсмана
Морrапа. . .
«Мічурінсьний матеріялістичний напрям в біолоrії
е ОДИНОНОП'рИ ІМальна фОр Іа науни, бо він е побудова
пий на ба3І Дl1.шентичн?rо матеріялізму, на революцій
ному .принциш про 3 їlпу природи на нористь народv.
Ідеа.шстичне вчення Вайсмана й МОРІана е псевдо
наунове , бо .побудоване на засаді про божественне по
х дже ня СВІту й бере в основу вічні й незмінні занони...
МІЧУРІНсьне й морrаІю вайсманівсьне вчення не можуть
бути поеднані...
«Ана,демія Наун CCP не лише не взяла участи в
б?ротьбІ проти реаНЦІйноrо, буржуазноrо руху в біоло.
rІЧНИХ нау нах, але антивно підпирала представнинів
1) «3анлючне слово анадеміна Т. д. JIисенна по доповіді
про становище в біо;'юrічній науці», «РядЯНсьна Унраїна
11 серпня 1948 р. '
формально rенетичної псевдо науни в Інституті Цито
лоrії. Пстолоrії, Ембріолоrії, в Інституті Морфоло
rічної Еволюції, в Інституті Рослинної Фізіолоrії, в
І'ОЛОВНИХ ботанічних садах і інших біолоrічних інсти.
тут ах Анадемії Наун.оо
«Боротьба проти буржуазії, реанційноrо Р03ВИТНУ в
Gіолоrії була проваджена цілновито недостаточно в
інститутах Відділу історії та філософії Анадем:ії Наун
СССР, яний мав провадити систематичну боротьбу проти
всіх проявів ідеалізму в наунах, захищаючи матеріялі
стичний поrляд на життя. Він не дав нонечної допо
моrи мічурінцям, матеріялістичпому рухові в біолоrіч
них наунах і не займався науновою розробітноІО MeTO
долоrічних проблем біолоrічних наун...
«Звіт анадеміна Лисенна своечаено винрив і засудив
наунову неномпетентність і ідеалістично реанційні Teo
рії послідовнинів Вайсмана, Шмальrавзена, Дибініпа,
Жебрана, Навашіна й інших.. .». (1)
До точн()rо розrляду Toro, чому Rремль був таний
вра3JІИВИЙ на «ідеалістичне вчення Вайсмана Менделя
MopraHa», на всі західньо еВРОllейсьні. та америнан
сьні напрямни в rенетиці, чому зроблено таний наrаль
ний зворот у відношенні до цих напрямнів і чому тан
висоно піднято мічурінсьний напрямон і зроблено 3
ньоrо едино правильну теорію в rенети і на території
СССР, ми прийдемо ще в черrових р03ДІЛах. Зараз ми
хочемо приrлянутися тому, що діялося на відтинну
політичної енономії СССР в повоенних ронах.
5. rенеза конфлікту в політичній економії
Атмосфера на советсьному енономічному відтинну
зrущувала ся давно. Протиріччя наростали в rосподар
1) «Deatll of а Scjence ін Rt1ssia. The fate of Genetics as
described іll « Pravda" alld Else,vherc".
Edited Ьу CUllway Zirkle, pl'uf. of UoLallY Ulliversity uf PeHn
sylvallia. Phyladelphia, Ulliversit.y uf l'ennsylvania Press, 1949.
96
4
97
сьній прантиці та Teopll в парі 3 ТИ!\1, ян н:омуністичні
rасла вияв ялися слабими та мало продунтивними в
реальній, щоденній енономіці, Ніра в те, що знесення
приватної власности й перехід до суспільної форми ro
сподарювання дасть велиний СТІВ1УЛ усій rосподар
сьній діяльності, поназалася нереальною. 'Навпани
ця переміна форм власности стала дшерелом сильноrо
rальмування rосподарства СССР. Нона знищила попе
редпі побуднини до rосподарсьної чинности та ініція
тиви, але, ян сноро виявилося, не змоrла дати ДOCTa
точно сильних нових. І на місце номуністичних рушіїв
тя орrанізаційних методів, мусіли ПРИХОДИТИ інші,
більш вітальні. Тан на території СССР почався симбіоз
нличів і принципів марнсизму з методами й стимулами
rосподарсьної діяльности, що їх перебиралося від
напіталізму.
П'ятирічні пляпи, що принесли зі собою майже
цілновите витиснення привятної власности на селі та
в місті. що силою довершили усуспільнення майже
всіх засобів виробни:цтва в сільсьному rосподарстві Й
витиснули рештни приватноrо сентору в продунції
промислових дібр і послуr, принесли одночасно потужні
нонцесії для різних побуднинів і орrанізаційних засад,
що їх перейнято від напіталізму. СТИМУJI дО праці, до
збільшення продунтивности, до ощадности сирівця та
інших засобів виробництва, що зrі но 3 писаннями
теоретинів марнсизму мав прийти від усуспіJIьнепня
засобів виробництва чи від «знесення протиріччя між
суспільною формою модерноrо виробництва та приват
ною формою посідання засобів виробництва», заступлено
системою rрошових стимулі в, яні підбудовано «соціялі
стичним нличем» «Від кожноrо по йоrо здібностях,
НОіЮIOМУ по йоrо заслузі».
Відбитною ЧИ формою ТИХ НОВИХ побуднинів був
все біJIЬШИЙ і більшиЙ витисн подневної системн заро
бітної платні та заміна її ю{ордами та piRHoro роду пре
міями... Нолишне нолентивпе нерівництво пjдпрf,М
ствами замінено одноособовим нерівнином і відродшено
стару систему одноосоБОБОЇ відповідальности, що в
праюиці rосподарсьноrо життя була випробувана .та
розбудована при напіталізмі. На місцс обіцянон про
знесення rроша впроваджено нонтролю рубля за вироб
ництвоlVl та рентабільністю підприемств. Заведено cTpory
рахунновість і облін фінансової ефеюивности, що їх у
велиній мірі теж нопійовано зі Заходу.
Все це у висліді давало те. що в еНОНО:\1іпі СССР зу
стріЧaJІИСЯ, перемішувалися в янусь дивовижну HOM
біпацію два елементи rосподарювання соціялістич
ний і напітаJlістичпий. У прюпиці шиття. під велиним
тисном тотальної держави, ці два світи знаходили виму
шений обставинами номпроміс. в ПрОПaJ'апді створено
для таної дивовижі відповідні формули. але даJlено
важче БУJIО знайти для цьоrо симбіозу відповідне офор
млення в rалузі політичної енономії. Тут постійно вири
нало питання про те як і нуди ЙТИ далі. Ян ВЛОіЮПИ
всі ці елементи в нолишні енономічні засади марнсизму?
Ян оформити те все в ЯНУСЬ лоrічну наунову систему?
Найбільші труднощі та в слід за тим і розбіжності
почали зариеопуватися в писаннях про те, які eHOHO
мічні занони двиrаlOТЬ соціялістичну енономіну й на
нній еиді Т3 ня. Я!юму авторитет і вони опираються. На
силі об'тпивних еІЮНЩ1іЧIll1Х занонів, що Jlежать поза
JIІОДСНЮЮ волею? На авт()риrеті держави 'ІІІ партії'? На
баэі ПJІЯнуваНIlЯ? Яні енономічні :закони заJJИШИЛИ"Н в
СССР зі системп шшіталізму? Яні nрИЙНlJIИ нові.? Нне
(; черrування ЩОДО ваПІ міа: різними еНОНОJ\1ічпими
З8нонами, що діють у Советсьному Союзі?
ТЦ неясності та розбіжності поча.т.!И все більше
усюraДІІЮ3 ТLI Л та ставати аНУТНИМІІ вронах пkля
друrої світової війни, НОJІИ Н'ремль п<'чав мобілізувати
всі свої СИЛИ, а n тому й духово теоретичноrо фронту,
на боротьбу проти західніх велинодержяв. У пjй мобі
лізації теnретичний відтинон енономінп, ПОJrітична eHO
номія. мусіла б заЙплти одне 3 передових, ноли не перше
1\тісце. Ця ВИJ\Iоrа до політичної eHoHollfiї випливала зі
98
\Н)
самої істоти марнсо большевизму, н яному енономічні
фантори мають перешорпдне значення. НріllI цьоrо
Нрем-ль І'отувався до боротьби в першу черrу проти
ЗДА, найсильнішої потуrи серед західніх велино
держав, яної rоловпою зброею е моrутній rосподарсьний
потенціял, що побvдований та розrортаеться на засадах
напіталізму.
;:Зrідно з дирентивями ЦН ВНП (б) з 194(\ 47 ронін
енопомісти СССР мусіли снонцентрувати всі свої зуеил
ля в тому напрямну, щоб снонсолідувати теорію полі
ПІЧНОЇ еІ\ОIlомії та відповідно. приемливо для MapHCO
большевизму, представити процеси та тенденції, яні
проходять у висліді Apyroї світової війни в напіТaJlістич
них нраїнах.
Нонсолідація теоретично еJ\ономічноrо відтИJШУ ВИ
маrала рішучої відповіді на цілий ряд снладних питань.
Треба було перш за все підповісТІІ на питання: що рухае
советсьною еі{ономіною, яні енономічні занони е обо
в'нзуючі, яні напіталістичні при «соціялізмі» відмеРШІ,
яна е черrовість у пптомій вазі між різними енономіч
ними занонами СССР? У зовнішньому аспенті треба було
поназати, що засади марнсизму виправдують себе в
житті rосподарства та що лоrіна енономі чноrо розвитну ,
зrідно 3 проrНОЗ:ВfИ ІІ занонами марнсизму, веде напі
талізм. а аонрема ЗДА, дО провалля натастрофи.
у відповідь на в сі ці питання почалася спраВ1-ННЯ
нанофонія. Одні енономісти СССР. маючи на увааі
фант. що тоталітарна советсьна держава держить у
своїх рунах всі вінши енономічноrо шиття. схильні
були вшшати за сонетсьною державою та її пляну
ванням силу OCHoRHoro енономічноrо занону. Але ян
же цю тезу поrодити з марнсиаllIОМ. де дершава е лише
надбудовою енономіни? Ноли держава та її плянувальні
орrани мають тану велину силу, то матеріялізм MapH
сизму знайшов би самР. в цьому зю;оні свое цілновите
заперечення.
Інші енономісти СССР, добачаючи небезпену для
теорії марнсо большевизму з бо ну TaHoro енономіч
Horo занону, взяли за базу для визначення rоловноrо
енономічноrо занону соціялізму СССР засоби вироб
ництва, що, ян відомо, в донтрині марнсо большевизму
рухають пружипами суспільноrо розвитну . Але й ця
нонцепція вияви.тrасп незrідною з духом марнсизму.
Подібне положення витворилося в оцінці процесів
і тенденцій rосподарсьноrо розвитну напіталістичних
нраїн, а передовсім ;:ЗДА. ВідомиЙ енономіст СССР,
Е. Варта, яному доручено розроблення цих проблем,
прийшов до висновнів і висунув тези, які ішли в розріз
з донтриною та нличами марнсо большевизму. Він під
ч рннув зріст плянувальної фушщії держави в напіта
ЛІстичних нраїнах протяrом Apyroї світової війни, щО
H йоrо думну змяrшувати буде та відсуватиме МОЖЛИ
ВІсть сильної депресії та труднощі при переході від
военної до мирної енономіки. Таним чином він фантично
висунув твердження протилежне до марнсизму ,
що нризи не е нонечним атрибутом напіталістичноrо
rосподарства.
6. ПОМИЛКИ ІІ. Возпесепськоrо
Ці розбіжності між енономістами СССР не вдалося
усунути на сесії енономістів, що відбулася в травні
1947 рону з рамени Інституту Енономіни MOCHoBcbHoro
університету. Заоrнений стан ще більше заrострився
в 1948 році, ноли появилася друном праця Н. Возне
ceHCbHoro (1) про военну енономіну СССР.
Н. Вознесенсьний написав свою працю з метою
снріпити советсьний теоретично енономічний відти нон
та щоб доназаП1 переваrу соціялістичної енономіни
над напіталізмом. Йоrо ннижна появилася ян офіційне
1) Н. А. Вознесенсьюrй був довrолітнім предсіднИlЮМ
rоспляну СССР. В 1949 році був знятий з ціеї посадИ та став
предметом rострих атан зі сторони всіеї советсьної.преси за
ідеолоrічні збочення від "raрRсо большевизму, що їх знайдено
в йоrо праці про военну еиономіиу СССР.
100
101
видання та нанладом Державноrо Видавництва ПОJIітич
ної літератури «оrиз». Енономісти СССР зустріЮI
працю чоловоrо представнина партії та уряду звелиним
одушевленням. В березні 1948 рону, в офіційному
opraHi eHOHOMiCTjB СССР появилася прихильна peцeH
зія на працю, де писалося:
«R'ниrа Н. Вознесенсьноrо мае більше теоретичне
та прантичне значенню>. (1) В жовтні 1948 рону відбу
;з:ася поширена сесія енономічноrо Відділу Анадемії
Наун СССР. де дано танож позитивну оцінну ннизі
Н. Вознесенсьноrо. (2)
Н. Вознесенсьний ужив всіх засобів і методів, щоб
у своїй праці представити в суперлятивах советсьну
енономіну в часі друrої світової війни. Для цьоrо завдан
ня надано відповідну будову йоrо праці, де перші
розділи представляють буйний зріст rосподарства СССР
l\ііж двома світовими війнами, осередні дають нартину
евануації сотень підприf.МСТВ зі західніх районів СССР
на Поволша. Урал, Сибір. де протяrом cHoporo часу
розбудовано місцеву індустрію до таних розмірів що
вона моrла заспоноїти майже всі потреби фронту. В
нінцевих розділах він представив образ велиних спу-
стошень, яних зазнали онуповані німцями терени та дав
імпонуючі цифри на те ян леrно та сноро советсьна
соціялістична система rосподарства лінуе всі ці HaHe
сені війною рани.
Предсіднин Держпляну СССР. в яноrо рунах були всі
засенречені дані про советсьну енономіну, яний Mir дати
об'ентивний і справжній образ народньоrо rосподар
ства СССР. йоrо сильних і слабих сторін, поназався
майстром советсьної пропаrандивної статисти ни . Щоб
захопити читача сильно перебільшеними осяrамн
советсьної системи, він впровадив в рух різні ціни, що
мали висловлювати вартість тих досяrнень, а HOH
нретні дані про розвитон продунці ї дібр в тоннах,
метрах чи в інших одиницях міри чи ваrи, яні йому,
ян предсідни.н:ові Держпляну СССР, були відомі, він
павів лише в нільнох випадиах, і то відповідно спрепа
ровані, та там, де вони виrлядають імпонуюче. Різні
иатеrорії цін (1), яними він нористувався, примінено
тан, щоб створити враження про яннайбільшу видай
ність, ріст чи осяr тоІ чи іншої rосподарсьної rалузі
або діяш,ности в r.ccP.
До різних цін. що відзерналюють все, немов BrHYTe
зернало, в побільшеному виrляді, пристосовано чи
винористано дати й фанти, яні порівнюються. д.lJfI баrа
тьох таних трюнів, що їх знаходимо в праці Н. Возне
сенсьноrо, типовим може бути образ, що йоrо знахо
димо в друrому розділі, під заrоловном «Напередодні
війню> .
Там rрою різних цін перебільшено осяrи советсьної
енономіни в часі перших трьох п'ятирічон, а для порів
няння взято спадон промислової продунції в ЗДА в
ронах 1929 38, що спричинений був депресіею. Тане
порівняння дало пропаrандивний ефент, бо поназало, що
тоді, ноли советсьне соціялістичне rосподарство сноро
розвивалося, продунція в ЗДА не то що не зросла, але
навпани змаліла. Рони 1929 і ] 938 були тут старанно
підібрані задля пропаrандивних мірнувань. В 1929
році продунція всіх дібр і послуr на території ЗДА
досяrла напередодні депресії найвищих розмірів.
В 1938 році, що був роном рецидиву нризи. вона
знову впала в порівнянні в 1937 роном, яний занінчив
1) Н. Вознесенсьиий у своїй праці нористувться слідуючими
иатеrоріями цін: ціни бсз очеринення або біжучі, приблизні
або оціночні ціни, незмінні ціни, ціни 1913 та різних інших
роиів. Під незмінними цінами треба розуміти стан цін у вихід-
ному році чи місяці, яиий береться д.'1Я порі 13 няння.
1) «Вопрось! Энономини», І, 1948, ст. 102-112.
2) Звідомлення про се<:ію в opraHi «Вопрось! ЭНОНОМИИИ>!,
9, 1948.
102
10з
період нільнаріЧНОІ'О підйому. (1) Для об'еНТивноrо
HaYHoBoro порівняння треба було взяти 1927 і 1940 рін.
Перший був поча тном першо ї ІІ' нтирі чни в СССР, а
друrий останнім роном мирно ї енономіни COBeTchHoro
Союзу. В 1927 році продунція: в ЗДА була нижча ян у
1940 р. Це з інил б начно .картину.. При тому треба б
мати H ува31 та ВlДМІ ИТИ Р13ну стаДJЮ розвитну обох
еНОНОl\ПЧНИХ НОМІшенсІВ.
Народне rосподарство ЗДА в 1928 році мало вже
далено за собою буЙний період індустріялізації, яний
наснажив йоrо модерними засобами виробництва що
3l\10білізував дрімаючі на селі людсьні резерви, H HYB
ши їх В індустрію, торrівлю, банново нредитову си
стему, в транспорт та в адміністрацію. СОВ6ТСЬНИЙ Союз
напередодні п'ятиріЧОl\ не мав ще цілоrо ряду rалузів
машИІ-ІО МОТОРОВОЇ індустрії, яні в той час сильно бvли
вже поширені в ЗДА. Советсьне село представляло собою
в той час велиний резервуар людьсьних сил, що вже
видно 3 Toro, що в 1926 р. на ceJli було 82 % всьоrо Hac
лення, а в містах лише 18%, НОJІИ в ЗДА приблизно
половина всьоrо населення була вже в містах.
Інший образ вийшов би, ноли б Н. Вознесенсьний
порівняв не відсотни зросту продунції в СССР і ЗДА у
вибраних ним ронах, але що й снільни продунувало
нотне народне rосподарство. Та це зіставлення вийшло
б на ненористь COBeTcbHoro СОЮ3У й очевидно тому він
. ним не понористувався.
Н. Вознесенсьний застосував танож у своїй книжці
іншу методу советсьної пропаrанди, що мае полонити
читача циферними даними про осяrи советсьної eHOHO
міни. Він часто промовчував різні фанти, що СТОffЛИ за
поодиноними циферними даниМИ, що мали вплив на їх
ВИСОТУ, а в слід за тим і на різні порівняння, що їх
роблено. Вїзьмім слідуючиЙ принлад:
В розділі «Основи военної енономіки CCCP він пише:
«Доля соціялістичноrо виробництва у валоВІЙ прО] ун
ції промисловости СССР зросла 3 67% в 1923 pO I д.о
100% напередодні війни; доля виробництва СОЦlЯЛІ
стичноrо сентору у валовій продунції сільсьноrо r сп
дарства зросла за той час 34% до 99,7 %; доля: СОЦlffЛІ
стичних підпрю;мств в дрібніЙ торrівлі п,іднесла.Сff
зі 43% до 100%. Все це 0значало повну побlДУ СОЦlЯ
лізму на селі та в місті та створенння передумов для
дальшоrо розвитну продунційних сил СССР». (1)
В іншому місці читаемо:
«Заrальна снільність худоби в нолхозах зросла в
слідуючих розмірах: ноней 3 0,3 мільйонів rолов в
1928 році до 14,5 млн. в 1940 р., pOraTO! худоби з0,3 млн.
в 1928 р. до 20,1 млн. в 1940 р. Снільність свиней в
нолхозах 3 0,1 до 8,2 млн. в 1940 р». (2)
у читача створюеться враження про янусь дивовиж
ну, прямо чар оцій ну силу соціялістичноrо сентору, що
розвиваеться таними шален!1МИ. теМl!ами. Автор TeH
денційно не пояснив, що цеи 3рІСТ ВІдбувався. ношто .
насильної лінвідації приватної власности в ІНДУСТРII
та торrівлі, шляхом насильноrо переrону живоrо IНBeH
таря від селянина приватнина до радrоспу й нолrос у.
В наслідон «повної побіди на селі» прийшов не <3pICT
продунційних СИЛ», але. н rальний спад. продунЦlї xy
доби, зерна й ярини, яНІ шднеслися до рІВня 1928 рону
щойно напередодні друrої світової війни.
Іншим подібним принладом може бути картина про
Р03ВИТОН фінансів СССР. Н. Вознесенсьний, давши
1) Н. ВознесеНСl\ИЙ: «Военная энономина СССР в период
Отечественной ВОЙНЬІ», СТ. 26 27.
2) Там же, ст. 12 13. '
1) Продунція дібр і ПОСЛУl' розвивалася в тому часі слі
дуюче:
. В 1929 році вся продунція дібр і послуr мала вартість
.103,8 мільярдів долярів, в 1930 90,9 млд., в 1931 759
в 1932 58,3, в 1933 55,8, в 1934 64,9, в 1935 72 2
в 1936 101,4 і в 1941 р. 126,4 мільярдів долярів. Дані взято :
« The Есопотіс Report о! the President Transmitted to the
Congress », January 1951. Ul1iLed StaLes Goverl1mellL Printil1O'
OfІісе, 'Vashingtoll, ст. 171. "
104
lU5
разів. (1) Ці ношти, яні в основі ішли на вишніл і виві-
нування Червоної Армії, теж не були відзерналенням
справжньоrо росту продунційних сил СССР.
Майстерність у статистичній пропаrанді, висоне
становище Н. Вознесенсьноrо у іерархії Нремля, запев
нили на перший час йоrо праці виеону та позитивну
оцінну серед наунових та урядових ніл. Та сноро
виявилося, що ця ннижна була «нрайньо шнідливою» та
принесла «велині шноди у вихованні молодоrо поно
лінню>.
Траrедіею Н. Вознесенсьноrо та йоrо праці було те,
що він заплутався в теоретичних питаннях політичної
енономії соціялізму. Він зайшов у лябіринт енономічних
занонів соціялізму та всіх протиріч на ЦІ>ОМУ відтинну,
ЩО про них була мова вище.
В розділі про «Плянування виробниЦТВа» Н. B03He
сенсьний зустрівся 3 питанням: що двиrае советсьну
енономіну? І тут він визнав за державою силу OCHoBHoro
енономі чноrо занону соціялізму. Він писав:
«Рушійною силою підйому BoeHHoro rосподарства
СССР е соціялістичне rосподарство і rероїчниЙ труд Ha
родів Советсьноrо Союзу, що е неровані партіею больше
винів, партіею Леніна Сталіна. В советсьній енономіці
антивність народу мобілізуеться на виповнеННff держав
Horo пляну, а труд ножноrо працівнина в нонечній наль
НУЛffції е підпоряднований одній меті. Державний плян
розвитну народньоrо rосподарства завrнди підпорядно
{lаний одній меті, яну визначуе для даноrо періоду
советсьна держава... Державний плян мае силу занону
rосподарсьноrо розвитну і він спираеться на вторитет
і прантину всьоrо советсьноrо народу, орrаЮЗ0ваноrо
в державу.. .». (2)
Визнавши за державою силу OCHOBHoro занону eHO
но міни , а за пл яном похідноrо. що випливае з нормую
норотие пояс ення. про те, що фінанси СССР «поліпшу-
валися на. IДCTaВI росту продунційних сил нраїню>,
oдae таю Імпозантні цифри: «Прибутни державноrо
оюд ету СССР зросли 3 7,3 в 1928 році до 180 мільярдів
руБЛІВ в 1940 році. Одночасно розходи державноrо бюд
жету СССР виросли 3 7,3 млд .в 1928 році до 174 млд
руб. в 1940 році». (1) .
Читач може бути приrоломшений таними темпами
росту бюджету СССР, щО мав би бути виявом збіль
шен я продунтивних сил нраїни. Та в дійсності ці цифри
не ВІДбивають справжньоrо розвитну нарОДНЬоrо rоспо-
дар ства ССС:Р. Вони у велиній мірі відбивають зміни й
пр.?цеси, яНІ не можна утотожнювати 3 ростом продун-
Цlиних сил.
На зріст цифр У приходах та розходах бюджету СССР
вплин :ла перш 3::1 І$се дальша націоналізація різних
:,алузеи народньоrо rосподарства СССР. яних приходи
И. розходи внлючувано державний бюджет. Цифри під
н алися теж швидно ЛІд впливом безперебійної інфля-
п Н ,. яна су ровожала всі довоенні п'ятирічни. На про".
тяз ..часу ВІД 1928 до 1940 рону інденс всіх цін на тери
ТОрIl СССР, нол взя.т їх середню аритметичну, зріс
3..4 І?ази. В пар] з ПІдиомом плеса цін обнижувалася
B pTIeTЬ рубля. Цей спад вартости рубля знайшов свое
ВІдзерналення в підвищенні ціни одноrо rpaMY 30лота 3
1.2 ( Р 2 У ) б. на початиу п'ятирічон до 5,6 руб. в 1936
роЦІ .
Іншим чиннином, ЩО відбивсп сильно на бюджетах
СССР, була мілітаризація та зброення. За офіційними
советсьни.ми даними вида::ни на Народній Н'омісаріят
БОРОНИ.І BoeHHO MOpCЬHOI Фльоти sросли 3 1.4 міJІЬЯР-
дІВ руБЛІВ в 1933 році до 56,7 млд. в 1940 р. або 40,5
1) Н. Вознесенсний: "Военная ЭНОНомина СССР " ст
13..14. .. ", .
2) Harry Schwarz: « Russia's Soviet ЕСОIlоту», Prentice..
НаН, Inc., New York, ст. 402.
1) Проф. Н. Н. ПЛОТНИНОВ: <,Бюджет социалистичесноrо
rосударства», rосфиниздат, 1948, ст. 142, 216.
2) Н. Вознесенсний: «Военная энономина СССР...'>, ст. 144.
10G
107
:ої фуннції де жа.ви, Н. ВознесеНСЬНllЙ питав: «Чи
ІСНУЮТЬ ,еl\ОНОМІЧНІ занони виробництва та розподілу
3 ЯНИl\:И муси ЧИСЛ 1ТИСЯ соціялістичпе плянування ЯІ
У чаСІ ИРНОІ тан І ВО6ІШОЇ енономіни'?» (1). На цей
запит ВІН дав позитивну відповідь і цей енономічний
«занон вироБНИЦТВа» він ,шайшов у заноні вартости .
що про ньоrо писав: '
< т ним чи ом заl\ОН вартости в соціялістичніЙ eHO
НОМЩІ е переМІНеним і найбільше елементарним заноном
про ';laтрати на виробництво, про розподіл і обмін про
ДУl\ТІВ, щО поставлений на службу державноrо ПЛRНV
вання». (2) "
Ці поrляди Н. ознесенсы\rоo на енономічні занони
що .?уперечать С ІТОІ'ЛЯДОВИМ заложенням маРl\СИЗМУ:
ПР ИНЯТІ були ЦІЛИМ рядом el\OHOMiCTiB СССР ЯН офі
ЦІИ е становище партії: ВОНИ СНОрО поширилися та
знаишли повторення в рІ3них працях. Про це А. Собо
лев пиu:е:«Возпесенсьноrо антивно піддержувавА.Леон
тьев. ВІН. ототожнював діяльність державних плянових
установ .13 осн в.ним енономіч!ІИМ за:,о ом соціялізму.
В paц: «ПО 11 ична енономlЯ СОЦІЯЛІзму в творах
ЛеНІНа иСтаЛІНЮ> він П!lсав: «народньо rосподарсы\йй
плян ЯВJшеться еНОНОМІЧНИМ заl\ОНОМ соціялістичноrо
способу виробництва».
El\OHOMiCT rладнов бачив основний енономічний
заl\ОН в ДИІпатурі пролетаріяту...
Подібні збочення в r. НОЗJIова. У «ВопросахЭноно
МИНИ» ч. І за. 1918 pil\ він писав: «rоловним ЧИННИl\ОМ
роз ит! у соц .яЛІстичноrо rосподарства е плянування
СОЦІЯЛІСТИЧНОІ держави». (3)
. Н. ІИЖl\а Н. .Вознесенсьноrо була заrрозлива ще з
ІНШОІ, сут о ПОЛІтичної, причини. Ноли основним зано
1) Там же, ст. 145.
2) Там же, ст. 148.
3 «Пра да», ч. 12 (12580), 12 січня 1953 р. Стаття А. Собо
дева. «До нонца преодолеть суб'ЬеНТИВНЬІе ошибни Б ЭНОномиче
сноЙ науне».
НОМ соціялізму мало б бути плянувапня, яне лежало
в pYl\ax Н. Вознесенсьноrо, ян предсіднина Держ
ПЛffiIУ СССР, то автоматично він вознесенсы\йй
свідомо чи несвідомо висувався на перший плян серед
, . , . .... .
паную'ІОЇ еліти Нремля. А де ж ТОДІ c ЯНІЛии ВІД
жадоби влади Й. Сталін? Де МалеНl\ОВ, БерІЯ, Молотов,
Хрущов і всі інші нандидати на ДИl\таторів, що ченаЛII
смерти Сталіна?
ЦН ВНП (б) почулося заrрож не олітичн та ідейн .:
Н. вознесенсы\rоo усунено з УСІХ иоrо ПОСТІВ в паРТIl
та уряді, а йоrо ННИЖl\У засуджено ян Шl\ідливу. та
стяrнено з обіrу. Одночасно ЦентральниЙ НОl\птет
перебрав у свої РУl\И ініціятиву та нерму у наладну
ванні теоретичних проблем політичної енономії. З йоrо
доручення Сl\линано номісію для: зложеп я підРУЧІ:Іи а
політичної el\OHOMiї соціялізму та ДИСНУСІЮ el\OHOMICТIB
СССР, щО відбулася в листопаді 1951, яна мала вияснити
всі спірні питання.
7. Розбіжності на сесії економістів
Сесія el\OHOMicTiB СССР черrовий раз виявила велині
розбіжності, яні були між науново еl\ономічними робіт
винами Советсьноrо Союзу. Нонференційні матеріяли
виявляють, що для цілоrо ряду енономістів СССР неяс
ним став сам X:;lpaHTep советсы\її еl\ономічної системи.
Падали rолоси про те, правда, дуже обережно, що в
енономіці СССР існують різні елементи з напіталізму
ян: робоча сила, яну l\упуеться ЯН товар, наДВИЖl\а
вартости, яна, ян відомо, на підставі теорії Map. ca
постае з ВИЗИСl\У робочої сили, що сфера ПрОДУl\ЦIl е
охоплена нормами рентабельности та з.исНі . Ви ло
влено побоювання, що товаров а ПрОДУl\ЦlЯ, ВІДСУТНІСТЬ
повноrо удержавлення землі та всіх засобів виробництва
в сільсьному rосподарстві, діючий на території СССР
закон вартости, тощо, можуть привести до відродження
108
109
напіталізму. Нотни ці прозвучали подібно до тез ліВиці.
. . І
яна юльнома наворотами виринала в двадцятих І TpI
цятих ронах в лоні ВНП (б), домаrаючись повноr\і й
радинальноrо здійснення засад марнсизму. /
Бран едности думни виявився в оцінці фантор , яні
мали б перевести СССР від «стадії соціялізму д HOMY
нізму». І тан Л. Ярошенно заступав поrляд, що rолов
ним чиннином у тому переході мусить бути «раціональна
орrанізація продунтивних сил». Йоrо опоненти нлали
наrолос у таному переході на усунення товарової про
дунції, на елімінування з обіrу rроша, на повне, удержа
влення всіх засобів виробництва на селі та на підне
сення всіеї продунції дібр і послуr Советсьноrо Союзу,
яні потрібні У «стадії номунізму», де мае бути здійснене
rасло «ножному за потребами, від І-южноrо по здіб
ностях» .
Не знайдено спільної мови в оцінці суспільно еноно
мічних процесів у напіталістичних нраїнах. Енономіст
Е. Bapra далі залишався при своїх поrлядах.
Непроходимі протиріччя виявилися знову в розу
мінні енономічних занонів. Одні енономісти, виходячи
зі засад марнсизму, заступали поrляд, що енономічні
занони е елементарні, незалежні від людсьної волі та
детермінують весь суспільний розвитон. Друrі, маючи
на увазі фантичний стан, яний витворився В СССР,
де партія та держава унапрямлюють та нонтролюють
усе rосподарсьне життя, обороняли свое перенонання
в тому, що советсьна держава може «знищувати», «ycy
вати» та «зміняти» енономічні занони.
З різноrо розуміння суті енономічних занонів випли
вали різні занони, яні мали б діяти на території СССР.
Речнини поrлядів Н. Вознесенсьноrо хотіли бачити
основний занон енономічноrо розвитну в советсьній'
державі та її плянувальних opraHax. Інші баЧИJ1И той
основний енономічний занон в «пропорційному розвитну
народНьоrо rосподарства СССР», з яноrо ВИВОДили
друrий з черrи занон про державне плянування.
Л. Д. Ярошенно віднидав цілновито потребу диснусії
нономічні занони, бо. мовляв, «раціона,?-ьна та
'Чро е а орrанізація продунтивних си.л У СУСПІльном
на.ун?в І . > Р обить всі балачни на ЦІ теми зайвими
вирооництв } ,
непотрібними. LO
За nозбіжностями в основних патаннях приишли
у . rо р ЯДНИХ проблемах MapH
розхошдення Р13н!:х дру . оо Т у т ви р инули тані
истсьної ІІОЛІТИЧНОІ еНОНОМII. -. .
;OJIOBHi питання: яні чинНини снладаються на вар.ТlС1Ь
. . . СССР чому й лн далено ДІе на
товарІВ І ПрОДУНТІВ в ,. . M TB і
'., СССР занон рентабельности ПІдприе.
: ти переходу від нолентивів до п?вноrо yдep
жавленнл всіх засобів виробництва на сеЛІ. .
Е . СССР не змоrли перебороти ВСІХ TPYДH.
НОНОМІСТИ я на сеСІІ.
, із Е : Ч : Яв : нВа Иб;: Н Л: таЛіТriиНн
сис;емах, рішення мусіло прийти з::ори, ВІД ЛlО Ти
яна (; «rеніяльню> та <шсезнаюча», ВІ.Д Д ф Н ТО І ' Р т а и . ту ли
. Й С' ний попри ВСІ 0 IЦІИН
f:Toa B від H ї пропаrанди звання, «найб t
ш rо на у новцю> і «учителю>. Він дав роз язну .
. питань У СВОИ ому ЛИСТІ,
найснладніших еНОНОМІЧНИХ. ... Д исн у сії
LO був Д О У чаСНИНІВ еНОНОМІЧНОІ
що звернении . ( 1 )
та датований l шим СІЧНЯ 1952 рону. .
Д оповнення до цих вияснень дав Й. СтаЛl.Н б на про
. . в що ад р есоваНІ ули до
тязї 1952 рону в рЯДІ ЛИСТІ , оо оо. ( 2) Над
ПООДИНОЩІХ учаснинів листопаДОВОІ ИСНУСIl. пи
розrлядом вирішень ст лінсьноrо арБІТражу ми зу
нимося В черrових рОЗДІЛах.
1) Цей лист мав назву: «3а ваrи до ено міЧНОї диснусії,
зв'язані з листопадовою диснуСІ6Ю 1951 рону '. 'ї
. 'дуючих Іучасниюв ДИСНУСІ
2) ис.ти. були: зв рнеНІ .до ki повідь тов. Аленс ндрові
eHoHoMICTlВ І датоваНІ Я 1СДlДУ6. 19 2 Р <,На маріінеСІ поми
Ілічу Нотніну>} з датою . НВl 2 Т 2 НЛт р авня'1952 Р ону, «Відповіді
. тов Л Д Я р ошенна»), з . . . ') 8 B e
лон . .. . . . ф :r ВеншероВl» датоваНІ .
товаришам А. . <;:аюю І ;3а ваl'И до енон МіЧНОЇ диснусїї»
ресня 1952 р. ВСІ ЦІ лист Я!' < ною спільною назвоЮ <\EHOHO
були видані в 1952 РОЦІ ПlД ОД .
мічні проблеми соціялізму в СССР».
110
111
1. ШJШХ дО перших дшерe.rt кризи
Щоб вияснити ці нові проблеми, ми мусимо перш за
e дати відповідь на слідуючі питання: де і в чому
Л І\ИТЬ суть і причина тих місць ідеолоrії марнсо боль
шевцзму, яні вразливі на деяні наунові теорії та думни?
Звідни ці воrнища, що родять нонфліюи між політич
ним світоrлядом і наунами, прийшли в ідеолоrію MapHCO
большевизму? ЧИ е вони переходові, тимчасові, на пери
феріях доюрини чи орrанічні та положені rлибоно в
її орrанізмі?
Відповідь на ці питання можна знайти, НОJІИ роз
rлянути причини й фаюори, яні були вирішальними
при народженні та розвитну марнсо большевизму. Ми
постараемося зробити це в шшайноротшій формі.
п. воrНИЩА НЕПОРОЗУМІНЬ І ІЮНФ'лІНТІВ
Розrляд диснуеій на теми біолоrії та політичної
енономії дав нам змоrу вломатися в саму середину про
блем нашоrо досліду. Ми побачили, що «збочення»,
«серйозні помилни:», <<прояви буржуазної ідеолоrії»,
«ворожі поrЛЯДИ, ідеї й сентименти, що походять від
напіталістичних нраїн або знутра», ВИЯВИJІИСЯ, ноли йде
про науни, у формі нонцепцій і думон, яні моrли під
важувати або наявно заперечували ідеолоrію Map}\co
большевизму, чи, ян це ВИДНо буде з дальших розділів
нашої праці, ноли янісь наунові думни та нонцепції
виявилися перешнодою для політини Моснви внутрі або
назовні.
Ствердження TaHoro явища заставлне нас ІІриrляну
тися ближче до ідеолоrі ї і тантини марнсо большевизму,
Тан наша YBara перееуваеться хвилево на ті місця ДOH
трини марнси31НУ і політини Нремля, яні виявилися
вразливими на наунові думни й нонцепції та ті. що
стали першим джерелом всіх уснладнень і труднощів
У rалузях наун СССР після друrої світової війни. Що
більше, ми прийшли до перенонання, що дони ми не
проаналізуемо тих місць ідеолоrії і таюини MapHCO
большевизму, яні винлинали післявоенні ферменти в
наунах Советсьноrо Союзу, ми не зможемо основніше
зрозуміти всіх духово ідейних процесів на території
СССР в останньому десятиріччі, ні не будемо в силі дати
їм правильну оцінну.
2. ІІередчасний твір
На будову І\ожноrо людсьноrо твору силадаються
три rоловні фантори: фізична та духов а нонституція
людини чи людей, ноли їх при даній творчості е більше,
фунт або підложжя, на яному вони будують і матеріял
ЯЮІЙ вони вживають при будові. Це саме можна сназати
про постання суспільної донтрини або політичної iдeo
лоrії. Тут заважують: він, освіта, ЖИТТGВИЙ досвід,
духові особливості, нахили, думни й пляни її творців,
яснраві суспільно політичні явища, серед яних вони
живуть і марнантні, часто нові, ідеолоrічні чи наунові
теорії даної доби.
Фундамент «HaYRoBoro соціялізму», йоrо будова й
принмети, створені були Н. Марнсом і Ф. Енrельсом.
Обидва вони були без сумніву непересічно здібними та
обдарованими під оrлядом інтелеюуальним. Ніхто не
моше заперечити теж ідейної наснажености цих двох
творців марнсистсьної донтрини.
Студії життя й творчости Н. Марне а та Ф. Енrельса
виявляють тану їхню харантеристичну особливість,
яна не моrла залишитися без впливу на їхній духовий
112
113
твір: вони в надто молодому віці оформили всі rоловнv
положення своеї донтрини. Н. Марнс до тридцятоv6
рону свойоrо життя написав твори, яні У всіх HaYHoJ1f'Ix
і суспільних питаннях визначали йоrо позиц .ї'. (1)
Ф. Енrельс вже навіть до 25 Toro рону CBoro ЖИТ1Я мав
за собою праці, в яних він «порозв'язував» усі найснлад
ніші питання людсьної історії та різних rалузівнаун. (2)
МОJІОДИЙ він мусів мати і мав додатній вплив на
духову творчість основоположнинів марнсизму, що
відбився в чітному й живому реаІуванні на різні cyc
пільні явища і на нові теорії в наунах. Але він мусів
дати танож неrативні наслідни: він не давав змоrи й
часу на те, щоб ІРУНТОВНО переварити ці З0внішні под
разнення та впливи в rорнилі життевоrо досвіду і
пауновоrо об'ентивізму, яні повністю визрівають у
пізнішому віці людини.
у спілому віці CBoro життя Н. Марнс, а особливо
Ф. Енrельс, обсервуючи дальший розвитон суспільних
процесів і наун, поrлибивши свое знання і життевий
досвід, напевно побачили різні слабі місця своеї моло
дечої творчости. Та зробити основну перебудову було
вже запізно. Ножна людина нерадо признаеться до
своїх ПОМИJІОн, тим більше, ноли її помилнові TBepд
ження е висловлені дуже натеrоричпо в писаній формі.
Особливо неохоче роблять це політичні діячі, З0нрема
тоді, ноли їхні, незrідні 3 фантами чи 3 наунами , TBepд
ення мають прикривати їхні політичні цілі чи бути
за ?бом д них. ті л дсьні слабості заважили танож
на lДеОЛО І ч о науноВІЙ творчості Н. Марнса і Ф. EH
J'ельса в ПІ3НІшому періоді їхньоrо життя. Вони схильні
були радше принривати чим виправляти свої Помилнн.
Ц M мотивом можна пояснити й те, що навіть там,
де НICЬ ПО1.'равни пробилися, вони були часто вислов
леНІ принаrщно, неРІшуче або не були доведені до нінця.
Тан для принладу можна ствердити, щО ОСНОВОПОЛОЖ
нини «HaYHoBoro соціялізму» невдоволені були й поба
чили . зrод?м всю. абсурдНі т своеї тези про те, що
«вся ІСТ РІЯ СУСПІльств, ЯНІ Існували досі, е історіею
НЛЯСОВОІ боротьби», (1) з яної починалася перша ча
стина НQмуністичноrо Маніфест:у:, Та в них не було вже
сили. чи змоrи дати цьому ВИСЛІв у твердій і рішучій
фОРМІ. І Ф. Енrельс у свойому творі «Анти ДюрінІ'»
ЛИ І . ми оход зrа ав про нлясову боротьбу лише
« СІЮ HOBIТ. ЬOI ІСТОРІЇ, щ найменше в двох найпередо
ВІШИХ нраІНах» (в АнrЛІЇ та Франції примітна
наша)... (2) Н. Марнс в останніх хвилинах своеї
ДY. OBOI творчос:rи анож не випадново зупинився на
пи ?Не проблеМІ. ВІН Н lІшrався дати лоrічну аналізу
своеІ те и молодих рОНІВ. про нлясову боротьбу. При
розrляДl «безнонечноrо Зр13ничнування інтересів і CTa
н?вищ» rp , що виступають «ян робітнини й напіта
ЛІСТИ», щО ІХ важно вложити в твердження марксистів
про двонлясовий харантер ножної національної спіль-
ноти, йоrо думни залишилися незанінчені, бо він
помер... (3) ,
В творі «Анти-Дюрінr», що написаний був в п'яти
десятих р онах життя Ф. Енrельса, ('; навіть місце, яне
1) « Commu list Manifest ", Ьу Karl Marx and FI'ederick
Engels. A thorlzed EngIish TranslatiOll: Edited and Translated
Ьу Frederlck Engels. Chicago, CharIes Н. Kerr and Соmрапу.
1946. ст. 12.
2) "Ф. . Енrел .с: «Людвиr Фейербах і нінець німецьної нла
СИЧНОІ ФІ_ЛОСОФll». Державне видавництво політичної літера-
тури, НиlВ, ст. 39.
3) Нінець III-ro тому «Напіталу,) Н. Марнса.
1) Н. Маркс, нарожд. в 1818 р. в Трі6рі, західня Німеччина.
Помср на виrнанні в Лондоні, в 1883 р. Написав: в 1844 р цілиЙ
ряд ідеолоrічних і політичних статтей у журналі: «De tscll
Franzosisclle Jallrbiicher,> і працю «Hegelsche RechtsphIloso-
phie», в 1845 р. разом з Ею.'ельсом <, Die Heilige Familie», в
1847 р. «Misere de lа Philosophic«, а в 1847-1848 разом з Еш.'ель-
сом <, Komunistisches Manifest,>.
2) Ф. Енtельс (1820 1895) написав: в 1844 р. <,Umrisse zttr
eillcr Kritik der Politischen OCHonomie,> і в 1845 р. «Die Lage der
аrЬеіtепdСll КlаББе in England».
<,Anti-Diihring'> Енrельс написав у 1878 р., а «Кар ital»
писав Маркс в рр. 1867 1883. Вони були ширшим Бинлацом
раніше ВИСJlОвлених думон.
114
115
прийшло, мабуть, в приступі HaYHoBoro об'ентивізм ,
автора, що йоrо можна розrлядати ян доназ Toro, щ6
він побачив у старших ронах різні дефенти CBoto,
спільноrо з Марнсом, плоду молодих ронів. В ньому про
биваеться сумнів Ф. ЕнrеJ1ьса в тому чи людина може
пізнати вичерпно нолинебудь систему світу й усіх зв'яз
нів У ньому та зrідно з тіею системою побудувати iдe
альний суспільний лад, себто чи можна побудувати
<шауновий соціялізм» та ідеальний образ суспільства у
формі номунізму. Ф. Енrельс писав:
«Визнання Toro, що явища природи знаходяться в
систематичному зв'язну зі собою, побуджуе науну
доназувати той систематичний зв' язон усюди, ЯН В части
нах тан і в цілості. Але доснонало відповідаюче свойому
предметові вичерпне наунове представлення Toro зв' язну,
побудова точноrо розумовоrо відображення світової
системи, в яній ми живемо, залишаеться тан для нашоrо
часу ян і на пізніше неможливим. Ноли б в яний
небудь момент розвитну людства була побудована тана
вичерпна система всіх зв'язнів у світі, ян фізичних
тан і духових та історичних, то тоді область людсьноrо
пізнання була б завершена і дальший історичний роз
витон був би перерваний у тому моменті, ноли суспіль
ство було б побудоване зrідно з ціею системою, що було
б абсурдом, чистим безrлуздям. Таним чином пона
зуеться, що люди стоять перед протиріччям: з одної
сторони перед ними завдання пізнати вичерпно
систему світу та зв'язнів, а з друrої сторони їх власна
природа, ян і природа світової системи не позволяе їм
нолинебудь рішити це завдання. Фантично нотне розу
мове відображення світової системи залишаеться обме
женим об'ентивно історичними умовами, суб'ентивно
фізичною та духовою орrанізаціею її аВТОра». (1)
Тан писав Ф. Енrельс під впливом хвилевоrо HaYHO
Boro об' ентивізму . Енrелье, ян партійний діяч, мусів бути
вірним .rpiX M своеї молодости. B H наrинав усі фанти й
HayHoВl даНІ, щоб доназати, що Історія суспільств що
досі існували,. тани була історіею нлясоїюї борот би,
що марнсизм ВІДнрив зан?ни р зВl Тl\У юдсьної історії,
очевидно cTporo науноВІ, яю ВІДПОВІдають занонам
роз витну всесвіту, і побудував на них образ ідеальноrо
людсьноrо суспільства, вназавши одночасно точний
шлях до ньоrо.
Приналежність до політичної партії й та обставина
що доля суди а Н. Марнсові і Ф. Енr'ельсові бути творця
ми HOBoro ПОЛІтичноrо РУХУ ,сильно та фатально заважила
на їх науновій творч? ті: наУНl вони схильні були роз
rлядати не ян самосТІИ У та об ентивну домену дослідів,
але ян додатон ,до ПОЛІтичної партії, ян засіб і зброю
для неї. Тан їхні наунові досліди не моrли бути об'ен
тивними, але постійно заломлювалися в політичних
хотіннях і плянах. Цей слід видно на всіх засадах «Ha
YHoBoro соціялізму» та цілій йоrо нонструнції. Марне і
Енrельс, .ЩО нам rали:ь доназати, ян партійні діячі,
равильНІ ТЬ CB? I ПОЛІТІ, н ї лятф?рми та проrрами
1 не.МИНУЧІСТЬ ДІИснення ІХНІХ ІДеаЛІВ, оформили свое
ПОЛІтичне :сот ння в непохитну причиновість тоталь
Horo матерІЯЛІЗМУ. Жаrуча воля до влади й перемоrи
виступае в них під понришною матеріялізму. Тут треба,
здае с , шунати спр в ньоr<!. джерела для тези про
парТІИНІСТЬ наун, во ІМ я ЯНОІ наrинаеться науни під
нутом марнсо большевизму і тантини Нремля в СССР.
3. ВПЛИВ nереходовихіпдустріЯJIіа8Ційних явищ
На ідеолоrічно науновій творчості Н. Марнса та
Ф. .Ен ель. .а си:э-ьно "відбилися різні явища доби iHДY
СТРІЯЛІзаЦIl заХІДНЬОІ Европи, азанрема Анrлії, що Іі
вона !lережила найперше, найбурхливіше та найбільш
своерІДНО. На те зложилиея різні причини, над яними
ми тут .н:оротно ЗУПИНИМОСЯ.
1) Ф. Енrельс: «Анти Дюринr,>, Институт МаРl\са Енrельса
Ленина», Моснва, оrиз, 1945, ст. 33.
116
117
1) Чоловими представнинами ДОНТРИНИ енономічноrо лібе
раліэму були: Adam Smith (1723 1790), Robert Maltus (1766
1834), David Ricardo (1772 1823), і John Stuart МШ (1806 1873).
енономічноrо лібералізму й роаросту потуrи АШ.іlії
назовНІ .
Безоrлядна енсплуатація робітництва ВИШIlшаJІа
нрайню вбоrість робітничої верстви, моральний і фізич
ний занепад робітничих родин, ПО-РОДИJІа rлибоні про
тиріччя між напіталістами і робітнинами, а індиферент
ність державних opraHiB у цьому нонфліюі двох суспіJІЬ
них rруп створила враження, що держава е продунтом
одніеї нляси та служить як зброя та засіб для експлу
атації бідних баrатими.
На rострість, яснравість і радинаJІьність суспільних
явищ, що виявилися в процесі іпдустріялізації Анrлії,
вплинули теж у велиній мірі особливості історично
енономічноrо розвитну ціеї нраїни. В 17 і 18 століттях
Анrлія, що ВИХОДИJІа побідницею над іншими HOHHY
рентами на морях і онеанах, оформилася остаточно в
метрополію велиної імперії та стала її політичним, TOp
rовельним, фінансовим і іцдустріяльним центром. Ця
яснрава метропольність вплинула на своврідну звихне
ність rосподарсьної струюури Велиної Британії, де
сильно розвинено торrівлю, транспорт. а зrодом iHДY
стрію, що працювали для широних З0внішніх риннів
збуту, а недоцінено сільсьне rосподарство, що в ножній
суспільності е свое рідним нонсервативним джерелом,
яне впливае освіжуюче й зрівноважуюче на весь балянс
соціяльних сил ножної національної суспільности.
До Toro ж анrлійсьне село, в наслідон особливоrо
розвитну сільсьно rосподарсьних відносин у Велиній
Британії, в час технічної індустріялізації з'явилося
сильно здеформоване: орні поля перемінено раньше в
баrатьох випаднах у пасовисьна, де rодовано вівці, що
давали вовну для тенстильної індустрії, а селяни були
не власнинами, але робітнинами або орендарями землі,
що в більшості перейшла в руни баrатих поміщинів чи
фабринантів. Ноли ж мануфаюура. а зrодом індустрія.
почали витиснати ремесло й малі підприемства в містах
Анrлії, то обсервуючи ці явища, можна було думати.
що під впливом модерних засобів виробництва буде
В час, но ли освоено перші винаходи модерної Tex
ніни для вжитну rосподарсьноrо життя, Анrлія була
нраїною на европейсьному нонтиненті, де у формі HOH
ституційної монархії виявлялася найповніше дeMOHpa
тія:. ІДо більше, ця анrло сансонсьна нраїна стояла тоді
під знаном повноrо енономічноrо лібералізму, (1) що
прийшов на зміну мернантилізмові, яний визначався
(мернантилізм) сильними встряваннями держави в усі
процеси rосподарсьноrо життя, а зонрема в розвитон
молодої індустрії та зовнішньої торrівлі. .
в основу енономічноrо лібералізму Анrлії положено
струнну доюрину індивідуалізму і раціоналізму, що
побудована була цілим рядом видатних філософів і
економістів.
Ця доюрина проповідувала, що ноли rосподарюючій
людині залишити повну свободу у її діяльності, що ноли
держава не буде З0всім вмішуватися в процеси rоспо
дарсьноrо життя, то це у висліді дасть найбільший
добробут для всьоrо населення та забезпечить повну
piBHoBary й розвитон всьоrо народньоrо rосподарства.
Засада повної енономічної свободи, що прийнята
була ян тверда ансіома суспільноrо життя Анrлії,
передала теоретично домену rосподарсьноrо життя й
соціяльних відносин У руни одиниць і суспільних
rруп, а прантично на волю, примхи, ласну й He aCHY
власнинів засобів виробництва й rрошовоrо нашталу.
Напіталісти, женучися 3 одної сторони за яннайвищим
зисном, намаrаlOЧИСЯ чим швидше розбудовувати свої
заводи з друrої, стали безоrлядно енсплуатувати po
бочу силу, заставляючи чоловінів, жінон і дітей працю
вати протяrом 12 16 rодин за дуже низьну винаrороду.
Робітництво в той час було ще слабо орrанізоване, а
початни тіеї орrанізації зустрічалися зі спротивом з
бону державноrо занонодавства, яне стояло на сторожі
118
119
знинати вся мала й середня приватна власність, яна буде
снупчуватися в рунах ма.'ІОЇ rорстни баrатіїв, НІ,ИХ
ЧИСJІО буде все більше маліти та яні попадатимуть у все
rлибші й rлибші нонфлінти з рештою суспільства.
Донтрина повноrо енономічноrо лібера.пізму і iHДY
стріялізація дали Анrлії велині енеРІії та поштовхи
для індустріяльної розбудови внутрі, для росту eHOHO
мічної сили метрополії назовні, але вона принеСШl зі
собою цілий ряд неrативних соціЯJІЬНИХ і енономічних
явищ. Анrлія баrатіла; снорими темпами розвивалася
індустрія й на базі нових віднрить і HOBoro орrRніза
ційноrо досвіду росли нові заводи; кожноrо ро-ну про
дуновано все більше й більше дібр і послуr, пні ставали.
джерелом для дальшої індустріЯJIізації і яні були
довrо безноннуренційними на світових риннах. Цвіла
торrівля та MorYTHiB транспорт.
Та в парі зі зростом баrатства. що снупчувалося в
рунах баrатої верстви. зростала вбоrість, rope й безза
хистність широних мас населення. Для яснравоrо опису
ціеї -нартини даймо слово німецьному досліднинові й
соціолоrові В. Зомбартові, що відтворив її на підставі
донументарних даних і фантів. Він пише:
«В 1842 році було в Анrлії 1.429 тисяч людей під
публічною опі-ною, що були жебранами. Ножний одина
дцятий чоловін був жебраном. А до Toro ще особливе
лихо, що було наслідном модерної індустрії праця
жінон і дітей. І то в неприслоненій. безсоромній формі...
ІЦо передовсім дивувало та винлинало обурення тих,
що змальовували тодішні rосподарсь-ні й соціяльйі
відносини це віднрита або сповидна ірраціональність
rосподарсьної системи, протиріччя, безrJlуздність і
антиномії. Чому стільни лиха, ноли техніна зробила
таний велиний поступ?.. Ніщо не звертало теж більше
уваrи досліднинів соціяльних відносин і широ-них заін .
тересованих верств ян проблема торrовельних -нриз,
яні приходили в певній за-нономірності в 1817, 1825,
в 1836, в 1,847...
120
Всюди цей самий образ: палаючі настрої народніх
мас, тривожне очінувапня чоrось нечуваноrо, . .IВHOr();
сліпа віра в скору, остаточну пере:ноrу реВОЛЮЦIl.. .». (1)
Дослідам соціЯJІьно енономічних відносин в Анrлії
Н Марнс і Ф. Енrельс присвятили особливу YBary.
Під час побуту в Німеччині вони черпаJIИ матеріял про
тамошні відносини з творів різних соціЯJIістичних
теоретинів, а зrодом в 1845 році вони відбувають спільну
подорож по Анrлії, де мали змоrу безпосередньо CTY
діювати місцеві соціяльні та rосподарсьні відносини.
у висліді цих дослідів Ф. Енrельс написав в 1845 році
свою працю про положення робі тництва u AI r i ї. :Під
враженням тих явищ сформовано у велиюи МІрІ сшл
ний твір Марнса й Ентедьса «Свята Родина» та «HOMYНI
стичний Маніфест». В 1849 році Н. Марнс переїхав на
довrолітне перебування в Анrлію, звідни й черпав
. . .
основний матtріял для своїх ен:оноМІЧНИХ та ІДеолопч
пих мірнувань і висновнів. Про цей ЩІЛИВ він віднрито
сназав у передмові до I ro тому «Напіталу», що напи
сан а була 25 ro червня 1867 рону, словами:
«У цій праці я дослідшую напіталістичний спосіб
проду-нції та влаСТ!lві напіталізмові продунцЩні й c c
пільні відносини. Іх нлясичним тереном е ДОСІ Анrшя.
Це е причиною, чому вона е ілюстраціею для моеї
дослідчої праці».
Ці особливі соціяльні й енономічні відносини в
Анrлії мали позитивний і неrативний вплив на ідеоло
rічну творчість ОСНОВОПОJІошнинів марн изму. Іх дo
датня роля лежала .в TO y, ЩО ОІІИ ПІ н зуваJIИ та
ілюстрували тендеНЦІЇ, яНІ в ЖИТТІ народІВ 1 у взаеми
нах між ними можуть винлинати розвитон модерної
техніни . Схопити ці тенденції, на нашу думну, вдалося
Н. Марнсові і Ф. Енrельсові, хоч і зробили вони це
звихнено. Та доля судила їм стати одночасно жер!вою
тих разючих і осліплюючих явищ, що їх породила IНдy
1) \V. SomJJart: « DlJr Рl'оlеlю'іsсhе Soci lisn1Us », Jena 1924,
ст. 35 41.
121
стріялізація на трунті особливих політично енономіч
них відносин Велиної Британії.
вища .з часу Mo epHOЇ ін устріЯЛізації Анrлії були
таю сильНІ, БЛИСНУЧІ, ясн:раВl та безпосередні, що вони
леrно моrли взяти в полон їхньоrо досліднина та заста
вити йоrо зробити натеrоричні, абсолютні та надто дале
нойдучі висновни. Тан очевидно, демонструвалася
веJ,Iина сила засобів виробництва, з яними зв'язана була
з пна нартини вс.ьоrо життя Анrлії, що тяжно було не
ПІддатися СПОНУСІ та не визнати за ними ролі rоловноrо
рушійноrо фаюору всіеї людсьної історії та всіх змін у
духовому, політичному й суспільному житті. Боротьба
між напіталістами й робітнинами, поділ суспільства на
дві вороrуючі сторони, були тані сильні й виразні, що
вашно було щоб на нлясову боротьбу не положити весь
тяrар суспільних відносин у житті ношноrо народу та
на протязі всіеї історії.
Державні орrани Велиної Британії виявилися тані
безсильні в обличчі індустріялізаційних процесів і
стали радше по стороні напіталістів ніж робітнинів, що
З цьоrо можна було зробити висновок, що всі держави
па протязі історії були продунтами пануючих нляс
засобо визисн , і щ.о держави зниннуть, ноли зниннут
НЛЯСОВl ПРОТИРІЧЧЯ 1 ВИЗИСН людини людиною ЧИ нляси
нлясою. боrість анrлійсьноrо робітнина, постійне даль-
ше убожlННЯ, здавалосн, давали достаточні підстави
ствердити, що занон зубожіння широних мас е невідлуч
пий. для розв.итну напітаJIізму:. З друrої сторони мале,
у ВІДношешп до Bcboro СУСПІльства, число поміщинів
б НЮ1рів, нупців і промисловців тан нріпно перебрал
ВІДНОСНО СІ\ОрО. велИl\У масу виробництва й майна, що
здавалося ЗОВСІМ правдоподібним, що мусить існувати
занон про нонцентрацію напіталу, яному підпорядно
вані будуть всі напіталістичні суспільства.
Н.Марнс і Ф. Енrельс, штовхнені до Toro без сумніву
не лише блеСІ\ОМ індустріялізаційпих явищ, але й
своїми політичними аспіраціями та побуджені різними
науновими теоріями, про яні буде мова нижче, пішли
цим шляхом. З тенденцій, що зв'язані 3 модерними засо
бами виробництва у суспільному житті, з явищ, яні У
велиній мірі вибуяли на тлі осоБJІИвоrо історично
енономічноrо розвитну Анrлії, вони вивели «об'ентивні
й незалежні від людсьної волі заНОШІ», яні часто мали
відноситися не лише до Ішпіталізму, але й до історії
людства взаrалі. І тан у «Номуністичпому Маніфесті»
ми читаемо:
«Історія всіх суспільств. що існували досі, G історіею
нлясової боротьби. оо
»Винонавчі орrани ножної модерної держави с aДMi
ністраційним номітетом спільних інтересів Bcir.Ї бур
жуазії. оо
»Модерний робітнии замість підноситися з розвитном
індустрії навпани спадаG все нижче і ншнче умов
існування свосї власної нляси. Він стае вбоrим і вбоrість
розвиваеться снорше чим населення й баrатство...
»Чи потрібно rлибоної інтуіції, щоб зрозуміти, що
людсьні ідеї, поrляди Й нонцепції, одним словом .
свідомість людини, змінюсться З ножною зміною в
умовах її матеріяльноrо існування, в соціяльному Biд
ношенні, в соціяльному житті? оо». (1)
4. Під вршнеППНl\1 наукових ослrів
На оцінці суспіJІЬНИХ явищ і подій, на способі їх
вбудування в твори Н. Марнса й Ф. Енrельса сильно
відбилося світосприймання ОСНОВОПОJIожнинів <<нaYHO
Boro соціялізму», яне оформилося під впливом яснравих
тоді філософічних і природознавчих теорій чи напрям
нів.
Мабуть у вдачі Н. Марнса й Ф. Енrельса, у їх paцio
налістичних принметах, у фанті, що обидва вони були
сильно виставлені на французьні духові та ідейні
1) « Соmшuпіst MaIlifest», СТ. 12, 13, 29, 40.
122
123
впливи в молодих ронах, треба шунати вияснення Toro,
чому будівничі марнсизму виявилися тані дуже враз
ливі на різні точні науни, на матеріяльні й соціяльно
енономічні Ф51НТОРИ людсьноrо життя, але зовсім He
чуйні були на духово національні моменти, яні тан
сильно пробилися тоді в німецьній політичній енономії.
соціолоrії та історіософії.
Правдоподібно сильна YBara на соціяльні проблеми
західньої Европи. що сильно зантивізувалися тоді
під впливом індустріялізації, не дали їм змоrи звернути
більшу YBary на національні проблеми, яні у фор:\'Й
національновизвольних рухів почали яснраво маніфе
стуватися на території тодішньої турецьної імперії, в
Австро Уrорщині. Німеччині, а яні зrодом мали роз
палитися до червоноrо полум'я на всіх нонтинентах.
Bary й ролю Toro чиннина у суспільному житті та CBi
тових подіях, йоrо велину динамічну силу зрозуміли
далено пізніше Ленін, а зонрема Й. Сталін, яний,
оперши большевизм на енспанзивну силу російсьноrо
супер націоналізму. занлинав номуністів на 19 TOMY
НОНІресі ВНП (б) підняти <<прапор національної неза
лежности й національноrо суверенітету», ноли вони
хочуть бути <<патріотами CBOf:Ї батьнівщини» і <<нермую
чою силою нації». (1)
Різні досліднини знаходять часто різні причини,
що мали б бути вирішальними у сформуванні світоrляду
Н. Марнса та Ф. Енrельса у молодому віці. Німецьний
енономіст В. Зомбарт, що дав чи не найбільше основну
досі працю про розвитон всьоrо соціялізму, положив
анцент у цих впливах на твори французьних історинів
доби просвічення . В. Зомбарт пише:
«Ми знаемо звідни прийшли джерела пізнання, з
шшх Н. Марнс заспоноював свое бажання пізнання. Це
була західня, а саме французьна філософія доби просві
чення. rельвецій, rольбах, Мендевіль, е авторами,
яних найчастіше цитуе в соронових ронах Н. Марне.
Вони були протиреліrіЙні та протитрансцедентальні». (1)
В іншом місці ЦЬоrо ш твору читаемо:
«Уява про природно занономірний розвитон історії
виходить 3 нонечністю з натуралістичноrо розуміння
суспільноrо життя, яне е властиве всьому модерному
соціялізмові . Ноли нультура творить частину <<nрироди»,
то тоді історія е процесом природи і для її пізнання
важними е ті всі занони, яні відносяться до розrляду
природи. Ця занономірність виrлядатиме слідуюче:
« оо .свобідне діяння е винлючене; поступування лю
дини е точно визначене і здетерміноване; історія е пере
біrом, яний з'являеться у формі потону , в яному JІЮД
сьні дії е нраплинами... Тан вчила соціяльна філософія
18 ro століття... Нондіян знае, що розвитон історії мае
таний перебіr, що йоrо не може здержати жодна людсьна
сила... А тими, яні продовжували натуралістичне розу
мін ня життя були велині французьні історини доби
реставрації. Про них rоворить r. rайне, що вони зали
шають мало місця людсьним пристрастям і представ
ляють явища від 1789 рону ян вислід cTporoї нонечности.
rайне називае їх тому «фаталістичною» шнол()ю.
«При малому знанні Марнса соціолоrічної літера
тури 18 ro ст. треба припустити, що на ньоrо найбіль
ший вплив мали французьні історини 19 ro століттю> (2).
В. Зомбарт може дещо перебільшив безсумнівний
вплив французьних матеріялістичних історинів на роз
витон світосприймання і на заложення основ марнсист
сьної донтрини. Ми пояснюемо це тим, що в ньоrо силь
ний був нахил, очевидно з патріотичних мотивів, до
Toro. щоб послабити вплив німецьної філософії на фор
мування ДОІ\ТРИНИ <<пауновоrо соціялізму».
1) Werner Sombart: « Der proletarische Socialismus », t. І,
Jena 1924, ст. 121.
2) Werner Sombart : « Der proletarische Socialismus », ст. 203
204.
1) "Литературная rазета,), 126 (2999) 15 жовтня 1952,
<,Речь товарища И. В. Сталина,>.
124
125
Марнсисти навпани стараються послабити вплив
французьних історинів на Марнса, щоб виназати яннай
більшу ориrінальність ЙОІ'О творчости. (1) Але й вони
не мон,уть цьоrо впливу поминути. До ньоrо при
знаеться виразно сам Н. Марнс, яний пише. що иатерін
лістична нонцепція історії існувала вже раніше, а він
хотів лише пов'язати її зі засобами виробництва та
доназати неминучість перемоrи пролетаріяту. В 1852
році в листі до Вайдемаера він висловився:
«Я не :можу перебрати на себе заслуrи віднриття
hJІЯС в модерн ій суспільності , ні боротьби між пими.
Далено перед мною буржуазні історини (французьні
прим. наша) описували історичний розвитон боротьби
НШІС, а буржуазні енономісти дали анатомію тих нляс.
Що я намаrався зробити HOBoro це доназати: 1) що
існуванпя нляс е тісно пов'язане з ПООДИНОШІМи iCTO
рИЧНИМИ фазами у розвитну продунції; 2) що боротьба
ІШЯС неминуче веде до динтатури ПРОJІетаріяту; З) щО
сама динтатура творить лише переходовий період до
повалення всіх нляс і до безнлясовоrо суспільствю>.
Ф. Ентсльс, ян заrально відомо, відмітив. що «ми,
пімецьні соціялісти, походимо духово не тілЬ1,И від
CeHT CiMOHa, Фурьс, Овена, але танож від Нанта, Фіхте,
rеІ'елю> і цим йоrо висловом ще більше УСНJІаднюеться
точне знайдення Toro, щО БУJІО rоловним і вирішальним
ЧИННИНОМ у формуванні світоrляду і донтрини Н. Марнса
і Ф. Ентельса.
На нашу думну об'снтивпе вияснення цьоrо розвитну
мусіло б мати тані снладові елементи:
Перш за все ВПЛИВИ французьних історинів та
соціялістичних теоретинів, про яних зrадуе Енrельс,
е беззаперечні в молоді РОНИ основоположнинів MapI{
сизму. Твори rеrеля, в тому поrоджуються всі дослід
НИЮІ марнсизму і це підтверджув Марнс і Енrелье,
запліднили їх діялентичним розумінням пізнання та
роз витну людсьної історії. що побудоване на зударі
протиріч, яні «безпереривно виладовуються і наново
зав' язуютьсю>.
у світоrляді Н. Марнса і Ентельса, яні десь до
1844 рону налешали до НОRо rетеліянсьноrо філософіч
IIoro напрямну, прийшов НОВИЙ злам під впливом появи
творів Людвина Фоербаха, (1) що появилися на 110
чатну соронових ронів минулоrо сторіччя. Про ролю
Toro вчення в житті обох основоположнинів марнсизму
найвиразніше rоворить Ф. Ентельс, він наже, що ноли
появилися ті твори, то «ми зразу стали фоербахівцями:».
В той же час, під час подороші до Анrлії, Ф. Енrельс,
а зrодом і Н. Марнс, зустрілися безпосередньо з ос.пі
плюючими явищами індустріялізації Велиної Британії,
що про них була вже мова вище.
Було б велиною помилною не підчерннути сильно
Toro великоrо значення і впливу, яний на розвитон CBi
тоrляду Н. Марнса і Ф. Енrельса, на всю будову <<нay
HOBoro соціялізму» мала буйна весна модерної техніни
і природознавчих наун. Ці сліди залишилися не лише
в їх біоrрафіях, що відмічують їх сильне зацінавлення
точними науками вже на шнільній лаві, що продовжу
6ТЬСЯ протяrом цілоrо Їхньоrо життя, але також зі
самої нонцепції, проrрами і основних заложень MapH
сизму,
1) Ці тенденції найнраще ВИдно було в диснусії на фіJlOСU
фічні теми, що про неї ми вже писали. Вони пробиваються теж
дуже ясно в статі А. І. Тюмен{;ва про <Марнсизм і буржуазні
історичні науни», що поміщена в збірній праці про<,Марнсизм
і модерну думну».
1) Людвіt Фо{;рбах виступив ;J нищівною нритиною хри
стиянства та всі{;і трансцедентальної філософії.
Свої матеріялістичні поrлЯДИ висловлював він в більшості
без поважніших доназів. Тан для принладу про (,правиль
ність» матеріялі;JМУ він rоворив: «ян J\;оже людина постати з
J,РИРОДИ, це значить дух з матеріі? Але дай ]\lені відповідь
І.ерlll усе на питання: ян може з духа постати матерія? А,
ноли ти на це питання не зможеш дати ЛОІ'ічної відповіді, то
мусц,и побачити, що тільRИ l.ротиленше ШІТ"ІІНЯ допровадить
тебе до J\lети.).
126
127
Математина, фізина, хемія, біолоrія мали допомоrти
основоположпинам марнсизму у винайденні принципів
і занонів всьоrо життя у світі. Вони мали дати доназ на
те, що в природі існують ті самі занони, що в людсьній
історії. і на пани, що людина у своїй історичній дія
льносТl е Пlдпорядн:ована тим самим принципам, що й
уся рирода. Пр? це ПИll!е . Енrельс душе виразно в
ТВОрІ «АНТИ ДЮрІНr» 'ІІІ ВІрНІше в передмові до третьоrо
видання:
«. оо При моїх аняттях області математИІШ і приро
дознавчих наун ІШJІО меНІ про ТР., щоб на ПООДИНОЮІХ
принладах впевнитися в цій правді, яна в заrальному
не инлинала в мене жодних сумнівів, а саме, що в при
poд , нрізь хаос безчисленних змін. пробиваються ті
саМІ занони руху, яні в історії папують над нібито при
падновими явищами.. ті са;'1і занони. яні проходять чер
воною нитною через ІСТОрІЮ розвитну людсьної ДУМl\И і
постепенно приходять до пізнання думаючих JIIодей». (1)
ІЦобільше, прш.щипи людсьноrо життя та історії
ма.ли бути <<виведеНІ» за посередництвом точних наун зі
СВІТУ природи, що мало б бути доназом їх, принципів,
об'ентивности й cTporoї науновости. У Енrельса чи
таемо:
«Ми даемо споній недосяжній таним шляхом і для
ножної людини зонрема «абсолютній істині» і за це
починаf,МО rнатися за досяжними для нас відносними
істинами по шляху позитивних наун і узаrальнення їх
результатів за допомоrою діялентичноrо мисленню>. (2)
?-: ни!'l чи .ом баrато занонів МОJІОДОЇ тоді фіЗИЮІ,
хеМIl, БІол?,rн зро?лено принципами людсьної історії
або вжито. ІХ на шдтве Дlнення тих засад суспільноrо
жи:тя, ЯЮ Н. МарнсоВІ чи Ф. Енrельсові виrлядали
ТОДІ правдивими або потрібними для політичних цілей.
Тан напр . на доназ необхідности . неминучости проле
1) Ф. Енtельс, <,Анти Дюрінt,), передмова до III ro видання.
2) Фридрих Енtельс: <,Людвиt Фоr.рGах і l>інец нлясичної
німецьної Філософії,>, ст. 10.
тарсьноі реВОЛЮЦІІ, на підтвердження Toro, що всі
основніші суспільні переміни та весь поступ відбу.
ваеться шляхом стрибнів революцій, для підбуду
вання принципу про діялентичний розвитон всьоrо
шиття, ужито нове тоді вчення фізини про нвантита
тивні і нвалітативні переміни матерії. Зrодом наявно
виявилося, що rлибоні суспільні зміни, технічний чи
суспільний поступ можуть відбутися таноіН без револю
ційноrо стрибна, що фізичний занон не можна застосу
вати до людсьної історії, і ця правда дійшла до CBi
ДОМОСТИ Й. Сталіна в 1950 році, ноли він звернув YBary
своїх партійних товаришів на те, щоб вони не захоплю
валися однобічно діялеюиною. (1)
Здаеться досить прочитати Ф. Енrельсовоrо «Анти
Дюрінrа» та йоrо «Діялентину природю>, щоб зрозу
МІТИ яний велиний вплив на поrшщи основополож
нинів марнсизму мала теорія Лямарна та думни інших
вчених, яні стояли на становищі, що всі живі орrанізми
й все життя розвиваf.ТЬСЯ під впливом природних умов.
Поrляди Лямарна та йоrо прихильнинів увійшли в
будову марнсизму ян rоловна опора матеріялізму.
Ч. Дарвіна ннижна про «Походження Іатуннів»,
що появилася в 1858 році, отже десять ронів після напи
сання «Номуністичноrо Маніфесту», не мала вже TaI\OrO
сильноrо впливу на будову «HaYHoBoro соціялізму». 3
теорії еволюції Дарвіна прийнято зі захопленням ті
йоrо тези, яні, ян напр. думна про пантаrенезу, про
вплив природних умов на розвитон життя.., підпирали
лямарнізм, а тим самим снріплювали «наунову базу»
марнсизму. Але віднинено вже все, що моrло той фун
Д MeHT порушувати, або ЙТИ в розріз з проrрамою HOMY
ШСПІЧНОЇ Ліrи. що висловлена була в «Номуністичному
Маніфесті». Тан, здаf,ТЬСЯ, Ч. Дарвін, від яноrо взято
баrато думон для снріплення <шауновоrо соціялізму.>,
став одночасно тим першим біолоrО1\!. яноrо ДУИЮJ поча
.пи заrрожувати фундаменти ціеї ДОl\ТРИНИ.
1) Див. Розділ IV.
128
129
Дальші досліди в біолоrічних наунах, а зонрема
буйний розвитон rенетини, почали B e більше Й більше
підважувати теорі) Лямарна й ДаР.ВІuна.. Марнсиз , що
йоrо твори були сильно переплетеНІ и шдбудоваНІ ДYM
нами цих двох послідовнинів природи, ставав у все
більше невиrідному становищі: йоrо принципи про p03
витон шиття, що мали бути виведені, чи, що найменше
підтверджені в природі, виявлялися помилновими або
одно бічними теоріями весни й молодости наун.
Вше Ф. Енrельс змушений був захищати ЛямарІШ й
Дарвіна. щоб рятувати влас у й pH a буJ?ОВУ. Зро
бити це не леrно буJIо, бо ноВІ TeoplI в .БІ.олоrІЧНИХ Hay
нах і фанти енспериментальних дослІД В ставали все
більше перенонливими. ОДНИМ з еташв цьоrо. HOH
фліюу в біолоrічних Hay ax: що е ?дночасно нонфлшто:м
між марнсистсьни:м матерІЯЛІЗМОМ І :модерною rенеТИНОІ?,
була диснусія на біОJ!оrічні. TeM в СССР в 1948 po ц.
Проти модерних теОрІЙ в БІолоrІЧНИХ наунах, що шд
важували фунда1\Іепт марксню'lУ, Й. Сталін і ЦН ВНП (б)
вжили типово) св()вї зброї . терору й насильства.
5. Слабі й правлині міСЦJl в доктрині марксивму
вияву форм «бази», себто засобів виробництва та сус-
пільно енономічних відносин, що на Ірунті різних
станів техніни мали б творитися та змінятися. Вони
відбиваються воднобічному схопленні суспільноrо
ідеалу, до яноrо людство мало б прямувати та в помилно
вому виборі шляхів до ньоrо. Зовнішньою формою тих
дефеюів е цілий ряд фальшивих тверджень або занонів
доюрини марнсизму.
Ними, ноли назвати найrоловніші, е: теза про OДHO
площинність людсьноrо мислення й матеріяльноrо
буття (пізнання е фуннціею матерії і відбиТl\ОЮ зовніІП
ньоrо матеріяльноrо світу), теорія про діялентично
матеріялістичнип розвиток природи й людсьної історії,
теорія нлясової боротьби, теорія про нлясовий xap HTep
держави, занон нонцентрації напіт лу, занон зуб?жІННЯ,
теорія енономічної вартости, теорІЯ про середНІ норми
прибутнів, твердження про занинання всіх рі зниц
між містом і селом, між фізичною й умовою працею І
між поодиноними народами.
Всі ці тези, теорії і твердження виявилися вже
сьоrодні очевидно незrідни:ми з фантами шиття та з
об'ентивними науновими дослідами. Тан напр. теза про
те. що людсьне думання е винлючно фуннціею матерії
та відбитною зовнішньоrо матеріяльноrо світу, вияв
лявться у світлі найновіших дослідів. ян точних тан і
духових наун, лише едністю матеріяльної форми, за
яною нриеться різна сутність. В той час, ноли матеріяль
ний світ е виявом різних станів, руху та розвитну MaTe
рії, людина мае змоrу на протязі тисячоліть формувати
свою духовість, сиріплювати свої творчі можливості.
Творити ідеал CBoro життя та стреміти до ньоrо.
Людсьний дух У своїх виявах е підметний, себто не
зазнае обмеження своеї свободи з бону Toro, що в йоrо
пізнанні існуе в hричиново пов'язаній системі матері.
Яльноrо світу. Він не в зв'язаний однобічно матеріяль
ним, Ноли творить У формі реліrійних і філософічних
систем, мистецтва, літератури, права та суспільних ідей
донументи й вартості власноrо життя, що ними лю
Передчасність народження донтр ни «HaYHoBoro co
ціялізму». осліплюючий блесн С СПІльних uявищ, !lрІІ
яких вона родилася, недокровнии науновии матеРІЯЛ,
яниЙ полошено в її тіло Й ян им її виrодувано, парТІЙНО
політична заанrажовапість її батьнів, ЗJІОЖИЛИСЯ на те.
що вона дістала у свою будову, в свої орrапи й нлі' ИНи
слабі Й вразливі на реальне, MHOr()rpaHHe иття І на
об'внтивні наунові досліди, :місця. Таних аХІЛе.вих п'я.т
в ідеолоrії марнсизму е баrато. Вони в. йоrо СВІтоrЛ!lДІ:
проrрамі і таюиці. ІЦ дефеюи в в одноБІЧ!lО У І?ОЗУ:ШННІ
людсьноrо думання й пізнання, в .меха чНІЙ: ІНтерпре-
тації всьоrо людсьноrо життя та ІСТОРІІ, яНІ зроблен
фуннціею енономіни та нля ової боротьби, в 3Be eHНl
духовоrо, суспільноrо й ПОЛІтичноrо життя народІВ до
130
131
ДИНа безпосередньо живе, їх розвивае ян зміст при-
TaMaHHoro собі життя правдивоrо та найреаЛЬНІшоrо.
Інструменти виробництва, хоч і важні, то про.те вони
не е найrоловнішим чиннином людсьноrо сусшльноrо
та духовоrо розвитну . Вони е радше похідним чиннином
Toro розвитну в площині пізнання людиною РИРОДИ T
її опанування. Історія виназуе епохи, яНІ узброеНІ
примітивними засобами виробництва, в явили висоний
рівень нультури та витворили розвинеНІ фор и rромад
сьноrо життя й побуту (старовинна rреЦІЯ, нняжа
Унраїна, тощо).
Незrідною з фаюами історії суспільно.rо розвитну
виявилася теж марнсистсьна нлясова теорІЯ. про побу-
дову ножної суспільности . Абсо.лютне ВІДДІЛен я дo
ходу з праці, з одної сторони, ВІД доходу з ПОСІДання
землі та напіталу з друrої, що мало бути фун аментом
нлясової боротьби, виявилося радше нонструюрею OДHO
бічної теорії чим життям. У щоденному житТІ вмодер'
них ліберальних нраїнах праця, земе Іьна р.ен:а T
нористі з посідання напіталу, хоч H PIДHO ВІДд ле 1І
від себе, хоч в без сумніву причиною рІЗНИХ нонфлшт в
між робітнинами й напіталістами в модерних народНІХ
rосподарствах, ще частіше зл ваються i соб.?ю в один
дохід rоеподарюючої ОДИНИЦІ чи СУСШЛЬНОІ верстви.
Типовим принладом TaHoro злиття трьох джерел .до:
ходу с середне й дрібне сільсьне rо по ар тво та рІЗНІ
нооперативні підпривмства. ІНДУСТРІЯЛІзацІЯ, щ? поро
дила тенденцію до прірви між працею й н.аш.талом,
створила одночасно технічну базу та еНОНОМІЧНІ пере-
думови для існування суспіJIЬНОЇ середини.
Ноли взяти всю людсьну історію, ТО ми можем
ствердити, що в ній без сумніву існувала ?оротьб,а
мііН поодиноними суспільними rрупами на ТЛІ матеРІ-
ЯJrьних інтересів, але вона не була тана сильна без
переривна, ян це твердять марнсисти. В певни?, перІодах
людсьної історії, під впливом нових сусшльних чи
реліrійних ідей, або прямо спричинена рипадновим
збіrом обставин, а не у ЗВ' яз ну З тими чи ІНшими засо-
бами виробництва, ця боротьба розrорялася, набирала
яснравих форм, але зrодом вона послаблювалася або
знинала зовсім. Розпалена боротьба rруп снорше чи
пізніше підляrала занонам доосередньої національної
асиміляції та вливалася в річище національної едности
й орrанічности.
Об'ентивна історіософія виявляе не меншу штуч
ність марнсистсьної теорії про нлясово-матеріяльне
походження та нлясову суть держави, нультури , сус-
пільноrо та політичноrо життя. Візьмім для принладу
державу в її історичному розвитну та ті фуннції, яні
вона сьоrодні сповняе. Немае сумніву в тому, ЩО В
наслідон особливостей дотеперішньоrо суспільноrо роз
витну держава набирала інноли одноособовий чи ста.
новий зовнішній виrляд або набирала навіть нлясової
форми, але поруч усіх цих збочень вона ножночасно
мала баrато всенаціональних принмет. Не може теж
ніхто заперечити Toro фаюу, що модерні ліберальні
держави, їх занонодавчі, судові та винонавчі орrани,
мають т н енцію розвиват ся не в .нлясов.ому апрям.і,
але по ЛІНІї захисту матерІЯЛЬНИХ ІНтересІВ УСІХ стаНІВ
чи суспільних rруп і намаrаються бути все ліпшою
формою для з'еднання всіх духових і матеріяльних
сил Toro народу, яному вони служать.
Подібні слабості й однобічності виявили всі eHOHO
мічні занони <<науновоrо соціялізму», що мали двиrати
весь тяrар переходу від напіталізму до номунізму. В
них беззаперечно с баrато правильно підмічених тенден-
цій, що їх принесла зі собою модерна індустріялізація,
ще більше звихнень, збочень і невірної інтерпретації.
До розrляду фальшивої й перебільшеної ролі, яну при
значено енономічним занонам донтриною марнсизму у
суспільному житті, ми прийдемо в IV TOMY розділі
ціеї праці. Тут лише для ілюстрації ми розrлянемо
норотно марнсистсьний занон про нонцентрацію напі.
талу, яний мав бути одною з rоловних причин, що мав
рухати весь світ до <<номунізму», чи вірніше, до здій-
снення марнсистсьної проrрами.
132
133
Абсолютна нонцентрація напіталу тан, ян її перед
бачували Н. Марнс і Ф. Енrельс, не здійснилася досj
в жодній нраїні світу. Це е неsаперечний фаю і йоrо
мусів виsнати Й. Сталін, ЯlШЙ в творі «Енономічні про
блеми соціялізму в СССР» пише:
«Під нінець минулоrо століття була лише одна Hpaї
на... Британія, де розвитон напіталізму і нонцентрація
продунції ян в індустрії тан і сільсьному rосподарстві
осяrнула таний пуннт, де при захопленні влади проле
таріятом можна було б перевести усуспільнення всіх
засобів виробництва та знести товарову продунцію.
»Я sалишаю на боці питання про велину Bary зовніш
НЬОЇ торrівлі в національному rосподарстві ціеі нраїни.
Думаю, що лише після розrляду цьоrо питання можна
було б остаточно рішити, що робити S товаровою про
дунціею Британії, ноли пролетаріят sдобув би владу
і всі sасоби виробництва були б націоналізовані .
"Але не лише під нінець минулоrо сторі ччя, а й сьоrодні
жодна нраїна не осяrнула TaHoro розвитну напіталізму
й нонцентрації продунції в сільсьному rосподарстві ян
це можна було бачити в Британії...». (1)
у SВ'ЯSНУ з індустріялізаціею проявилася лише TeH
денція до нонцентрації напіталу, що зв'язана з цілим
рядом технічних і rосподарсьних причин. Але ця TeH
денція мае проти себе цілий ряд фаюорів, rосподар
сьних, соціяльних і політичних, яні не дають ЇЙ змоrи
роsвинутися тан а солютно ян це передбачав Н. Манрс
І Ф. Енrельс. Що БІЛьше вони не доrлянули тіеї мож
ливости, що нонцентрація засобів виробництва, що спри
чинена rосподарсьно технічними причинами, може Biд
буватися теж без снупчування майна та rроша в рунах
rорстни людей і що ця можливість віднривае для напі
таліsму велині можливості, для йоrо дальшої еволюції
в напря ну поборення соціяльних труднощів, яні він
беs СУМНІВу пережив ае .
Давши це норотне, може надто стисле вияснення
слабих і раЗЛ!lВИХ місць марнсиsму, що отрібні нам
до ЗРОЗУМІНня ІДеолоrічних процесів в СССР, дО вияс
нення нонфліН ів між ідеолоrіею марнсо большевизму j
наун ми, .ми НІян не хочемо заilереЧИТIl, що в цій ДOH
триНІ та БІ Я неї е елементи, що дають їй велину ударну
силу. Це е н ша проблема, яна не належить до предмету
нашоrо ДОСЛІду, а Ha повинна б бути основно вияснена,
ян нлюч до 3рОЗУМІНня сучасних подій у світі. Ця сила
ноли. її M MOXOДOM заторинути, лежить у велиній Ha
пру3І. ПОЛІт чн?ї волі, що прихована в марнсизмі у
фОРМІ матершшsму. «Науновий соціяліsм» е сильний
в іею зовнішньою науновою формою, своїм paцiOHa
ЛІзмом, своею в основі однопричиновістю всіх суспіль
их одій . . вищ. Це да: OMY .притяrаючу силу серед
ІНтешrеНЦII, ІНтелентуаЛІВ І роБІТництва, яні не можуть
чи не хочуть розбиратися у всіх тоннощах суспільноrо
життя та в баrатьох rалузях наун.
. Марнсизмові вдалося ст орити довнруrц себе ріані
МІТИ. Перший з них це МІТ науновости, про яний ми
щ йно rоворили. Йоrо піддержують марнсисти сьоrодні
ВСІМИ силами. Сиріпити той міт, яний починае хитатися
. . . '
мали на меТІ, поминаючи ІНШІ причини, ЩО про них rOBo
риться в нашій працj, диснусії на наунові теми в СССР в
повоенних ронах.
. Дl?уrий .міт це те, ';дО одиноно марнсизм бореться
зІ ВСІею РІШУЧІСТЮ за ІНтереси широних робітничих
м.ас. Чей міт посилений був сильно нволістю й нерішу
ЧІСТЮ ІНших, немарнсистсьних робітничих партій. Йоrо
вдал?ся арнсистам большевинам на території цap
СЬНОІ РОСІІ повернути проти марнсистів меншевинів, а
зrодом проти всіх соціялістичних і марнсистсьних
партій, яні не підпоряднувалися Моснві.
. Третій міт це номунізм ян образ «ідеальноrо cyc
ПІльноrо устрою».
. u Сила м рнсизму чи марнсо большевизму у йоrо rнуч
НІи таНТИЦl, що е підбудована елястичною діялентиною,
1) J. stalin: « Есопоmіс problems о! socialism іп U.S.S.R.".
ForeIgn languages publishing house, Moscow, 1953; ст. 14 15.
134
135
6. Ідеолоrічні <Jлами маРКСИ<JМУ n большеВИ<Jмі
«номунізмом», «Ном:уніЗl\І». мав би бути запрова.джений
щойно тоді, НОШІ ЗДІйснеНІ будуть ДЛЯ цьоrо ВСІ eHOHO
мічні та політичні передумови в СССР,
«Соціялізм» став плащином для різних дивовиж в
СССР. Ним принривають большевини не лише нечува
ний в історії людства зріст тоталітаризму у всіх rалузях
життя, але танож відступлення від цілоrо ряду засад
марнсизму в енономіці.
3) Від часу здійснення «пролетарсьної революції»
на території бувшої імперії POMaHOB X, ЦН НП (б)
виступав фантично в трьох ро,:ях,. ВІН в нерІВ ИНОМ
НП СССР, советсьної держави І cВlToBoro КОМУНІстич
Horo руху. Останньо ще прийшло нерівництво «Hapo
німи демонратіями», себто нраїнами, o. попал ІІІ.Д
панування Нремля протяrом, чи ИС,:ІДІ, друrОІ CВl
тової війни, Ця три ЧИ ЧОТИРО ЛІНІЙНІсть ДІЯльности
ЦН НП СССР уснладнюе часто пізнання спра жніх
мотивів, яні стоять за йоrо рішеннями. Причини рІЗНИХ
рішень. що мають відношеНН!l до ідеолоrії марнсизму та
зв'язані з її слабостями, ЯНІ ми бачили вище, присло
нювться і часто подаеться інші, неправдиві мотиви.
Самі рішення яні е часто даленосяrлоrо ідеолоrічноrо
значення, виdаються часто у формі адміністративних
денретів тими чи іншими міністерствами СССР ян HOp
мування ПООДИНОНІІХ відтиннів шиття. При тому це
нормування часто зміняеться.
Для пояснення цьоrо эамотаноrо нлубна, для Toro
щоб схопити суть розвитну марнсизму в CC.C , баrато
досліднинів СССР впроваджуе поняття «с аЛІНІЗМ», Але
воно нічоrо не розв'язуе, а навпани ще БІЛьше уснлад
нюе вже й без цьоrо сильно замотану проблему. У слово
«сталінізм» нидав ножний те, що підназуе йому йоrо
політичне бажання: одні ним виправдують марнсизм,
мовляв, не йоrо вина в тому. що діеться в СССР. а
інші при допомозі «сталінізму» йоrо засуджують.
«Сталінізм» це маr'ічне слово, впливае янось дефор
муюче на висновни всіх досліднинів СССР і больше
1;)7
яна дае йому змоrу винористати всі протиріччя внутрі
народів і між ними, а зонрема штовхнути проти захід
ніх велинодержав визвольні рухи в Азії та в Африці.
Не мале значення для йоrо розrонової сили, для йоrо
зовнішньої енспанзїї мае своврідний симбіоз марнсизму
з нахальним російсьним імперіялізмом з одної сторони
і нволість та нерішучість західних велинодоржав 3
друrої...
UЦo сталося з «науновим соціялізмом» під час йоrо
дії на території бувшої імперії Романових, а зrодом під
час йоrо реалізації на території COBeTcbHoro Союзу? Чи
потрапи він виз ол тися від CBO X слабих і вр зливих
місць, ВІД НОНфЛШТІВ з життям 1 наунами,. ЯНІ стали
йому орrанічними вже при йоrо народженНІ?
Відповідь на це питання е дуже силадна. Вся снлад
ність і труднощі лежать у слідуючих rоловних при
чинах:
1) ідеолоrічні процеси на території СССР е ще свіжі
та не занінчені, а це не дае ні потрібної переспентиви для
об'еюивноrо HaYHoBoro порівняння різних фаюів і
явищ, ні змоrи побачити сам предмет досліду в цілому
йоrо розвитну , себто від початну до нінця;
2) імперія Романових не була нлясичним тереном,
де мали здійснитися «занони HaYHoBoro соціялізму», бо
під оrлядом індустріяльним була вона нраїною Biд
сталою. «Пролетарсьна революцію> прийшла в ній не
Ю\ вивершення соціяльно енономічних процесів у розу
мінні Марнса Енrельса, але була вислідом цілоrо ряду
інших причин. Цей фаю дав формальну підставу
Й. Сталінові для Toro, щоб на цьому фанті оперти полі
тично еl\ономічну нонцепцію «соціялізму в СССР». Цей
соціялізм подуманий ян переходовий період між
нолишнім напіталізмом в імперії Романових і майбутнім
136
визму, ЩО ним нористуються. ДJIЯ ПРИНJIаду, д p Нлявс
Менерт у своїй праці «Сталін проти МарНСа» дав без
сумніву цінний внлад у вияснення причин, яні зложи
лися на усунення в СССР в 1931 році історичної теорії
М. онровсьноrо, а зrодом в 1950 р. лінrвістичної
теОрІІ Я. Марра, що побудовані були на донтрипі MapH
сизму та довrий час були визнані едино правильними
наПРЯМІ\аМИ в історії та лінrвістиці СОВ6тсьноrо Союзу.
rоловну причину він бачить у все більших і біль
ших. онцесіях в больш визмі на нористь шовінізму та
«I;)ОСІИсьн rо супер паТРІОТИЗМУ», що пробився в різних
ДІЛяннах І нау нах СССР. Менерт у своЇЙ праці близьний
до правильних впсновнів, яні він зі своеї аналізи мусів
би зробити, і він пише:
«Сталінізм е с оrодні ближче до фашизму чим MapH
сизму». (1) Але ВІН не наже твердо, ЩО носіем цьоrо
«фашизму» е російсьна провідна нерства, на яної дvхові
й політичні аспірації всі науни в СССР мусять р.івня
тися. Впровадження слова «сталінізм» затемнило цю
ясність і очевидність.
« талінізм» затемнюе теж поrляд на большевизм у
праЦІ про розвитон «модерноrо номунізму» пера профе
сора Массіно Сальвадорі. Він пише:
. «Сталінізм теперішня форма ідеолоrічноrо HOMY
!lІЗМУ . виявляе.ться в пристосуванні принципів Марнса
І ЛеНІНа до ДІЙСНОСТИ, яна розвиваеться дещо інанше
чим теоретичні схеми Марнса. Термінолоrія зали
аеться та ca a, але оняттям н даеться інше супро
ВІДне значення І через ВІДхилення ВІД лоrічноrо думання
ВИТЯІ'ают я.висн?вни, яні мають доназати ,що народні
демонраТIl ВІДПОВІДають тому, що мав на увазі Марнс і
Енrельс. . .
«Цей спосіб віднлину промовляе не лише до невиш
нолених н омуністів, але танож до леrіонів інтеленту
1). Klaus Mehnert : « Stalin versus Marx, the stalinist historical
dосt ше». Translated from German. LOIldon, George Allen and
UnwlIl Ltd., 1952, ст. 113.
алів. При аналізі праці номуністичноrо способу думання
не можна забувати, що номуністи е далено від монополю
на ірраціональне думання: вони лише роблять це
ліпше...». (1)
Волево емоційні е еме ти, .що їХ М. Сальвадорі
бачить у большеВИЗМІ ВІрраЦІональному думанні, в
часто заплутаних висловах, не лежать там, де їх автор
хоче бачити. Ця «ірраціональність», це відхилення
від теоретичних схем Марнса, мають СВО6 дшерело в
апе большевизму до супер патріотичних почувань
Р?,?ІИсьноrо .народу. Це < пристосування принципів до
ДІИсности» ДІЙШЛО спраВДІ до велиної напруrи за часів
нерування ВНП (б) Й. Сталіном, але теоретичні основи
д я ньоrо положені були вже В. Леніном . Щоб зрозу
МІТИ, ян це сталося та ян впровадження цих «ippaцio
нальних» елементів в донтрину марнсизму відбиваеться
на ній, ми дамо норотний переrляд розвитну ідеолоrії
большевизму.
Вся слабість енономічних зан:онів Н. Марнса і
Ф. Енrельса, що мали зі зростом індустріялізації вести
всі нраїни від напіталізму до l\омунізму, стала вже оче
B ДHO видною для В. Лені!lа під нінець минулоrо CTO
рІЧЧЯ. Про це СОВ6тсьний фІЛософ [. Аленсандров пише:
«На І.Іереломі двох вінів 19 ro і 20 ro марнсизм,
ян теорІЯ, стояв перед велиними пробами. Н'інчалася
стара епоха й починалася нова. Значним змінам під
ляrло політичне, енономічне і рОЗУJ\<ІОве життя народів.
На порядну дня прантично стало питання про переміну
сучасноrо буржуазноrо суспільства в соціялістичне.
Дея.ні положеннs:, що висловлені були Марнсом в cepe
ДИНІ минулоrо вшу, не моrли бути перенесені в нову
епоху без Toro, щоб їх серйозно змінити та розвинути...
«Питання стояло тан: або марнсизм буде розвинений
далі, він буде збаrачений новим досвідом, новими поло
женнями й віднриттями, і тоді він збережеться та BTi
1) Massino Salvadori: « The Rise о! modern C;ommunism ».
Henry Holt Сотраl1У, New York, 1952, ст. 48 49.
138
139
литься й розвинеться ян жива науна, а партія робочої
нляси зможе будувати свою політину, опираючися на
йоrо принципи; або поодиноні положення марнси
стсьної теорії застиrнуть та заностеніють, застарілі
йоrо формули будуть зв' язувати в нових умовах діяль
ність робочої нляси і тим самим ця партія відступить
від творчоrо розуміння марнсизму, вона понажеться
теоретично відсталою, безпомічною та не зможе будувати
свою політину на наунових основах...
«Ленін був справжнім марнсистом, яний творчо зрозу
мів революційну суть вчення Марнса і доснонало опано
вував теорію марнсизму. Ян представнин творчоrо розу
міння вчення Марнса, Ленін перший став на шлях даль
шоrо розвитну марнсизму, на шлях поліпшень цілоrо
ряду йоrо заложень, на дороrу доповнення марнси
стсьної теорії новими висновнами, що випливали з
нових обставин і нових завдань. Ленін розвинув думну,
що марнсисти не можуть дивитися на теорію Марнса ян
на щось занінчене та недоторнальне. Ця теорія, rоворив
Ленін, положила тільни уrольний намінь ті6Ї науни,
яну соціялісти мають двиrати далі у всіх напрямнах,
ноли вони не хочуть відстати від життя...». (1)
Яні ж ноннретно слабі місця побачив Ленін в MapH
сизмі і ян він їх почав усувати?
Ленін мусів перш за все побачити, що імперія POMa
нових 6 нраїна слабо індустріялізована, а робіт
нича верства слаба по відношенню до всьоrо населення
імперсьної території, де поверх 4/5 всі6Ї людности жило
на селах. Ноли в таних умовах ченати на силу занонів,
що мали прийти від модерної індустріялізації, то треба
б відложити думну про пролетарсьну революцію
щонайменше на нільна десятиліть. При цьому він
не Mir замннути очей на той фант, що енономічні
занони Н. Маркса та Ф. Енrельса не здійснюються
навіть у в исоно індустріялізованих нраїнах західньої
1) «Под велиRИМ знаменем Ленина Сталина». Доповi;Jь
r. Ф. Александрова на засіданні, що призначене було 22 rій
річниці з дня смерти В. Леніна. «(Известия», 22 ro січня 1946 р.
Европи, бо їм протиставляют ся iH i суспільні сили.
Маючи на увазі ці процеси, вІН M CIB доrляну!и всю
невиправданість надій на революЦІЮ здолу, вІД cyc
пільно енономі чних процесів.
Дивлячись нритичними очима на ситуацію, eHiH
добачив, що не можна переОllінювати сили пролетарІЯТУ,
яний е стихіею, що мае баrато енеРІії, але я ій часто
брануе залізної орrанізації та твердоrо неРІВництва.
Ленін, не лише теоретин, але й прантичний полі
тин, не Mir не добачити Toro велиноrо значення, яне
в революції на території імперії Романових мусить
відоrрати селянство, яне творило основну масу насе-
лення. Це саме відносилося до націонаЛЬІІО ВИЗВОЛЬНИХ
рухів ян на території царсьної Росії, тан і поза нею.
Хвиля націоналізмів почала вже в той час виразно
підміновувати та рознладати різні баrатон ціона ьні
імперії, що сформувалися на протязї попередНІХ СТОЛІть.
В. Ленін дав відповідь на всі ці питання і її можна
звести до слідуючих rоловних точон:
1) пролетарсьна революція в Росії можлива за аз,
бо вона почнеться не там, де промислоВІСТЬ наЙСИЛЬНІше
розвинена, але Ta , І!-е ла цю.r cBiToBoro імперіялізму 6
найслабший (теОрІЯ ІмперІЯЛІЗМУ);
2) в пролетарсьній революції в Р?сії і в інших нраї:
нах відоrрають велину ролю наЦІонально визвольНІ
рухи й селянство. Іх треба взяти до уваrи T . B HOp :
стати для революційної ламни на теРИТОРIl мпеРІІ
Романових ян і для боротьби проти нашталІ3МУ у
всьому світі;
3) номуністична партія не Mo e ченати на здійс
нення індустріялізаційних пр цесІВ, не може йти у
хвості робітничоrо руху. Парт я мусить тверд? He y
вати революційною боротьбою І формувати саМІ роБІТ
ничі маси, їх нлясову свідомість і енерrію;
4) всі засоби 6 добрі, ноли вони ведуть до перемоrи.
Індивідуальний терор 6 слабо успішний в революційній
боротьбі. Треба стосувати масове насильство.
141
140
Це ті rоловні елементи, яні большевизм впровадив
в «заностенілі формулю>, ян наже Аленсандров, «HaYHO
Boro соціялізму». Вони 6 «ірраціональні», але вони
випливають з вдачі людини, з її rOHy до приватної вла
сности й національних почувань, що виявилися досі
побіч реліrії двома найсильнішими фанторами в люд
сьній історії, а не з формулон ян це хоче бачити М. Саль
вадорі.
Джерело формулон лежить у матеріялістичній дія
лентиці Н. Марнса і Ф. Енrельса. Ноли вони в больше
визмі проявилися в нових формах, то не тому, щО
В. Ленін чи Й .Сталін вчилися середньовічної софізма
тини, але причина лежала в тому, ЩО їм часто важно
було зв'язати cTporo раціональні тези марнсизму з
«ірраціональнимю> нличами большевизму або засади
«HaYHoBoro соціялізму» з прантиною й вимоrами життя. . .
Впровадивши нові елементи в ідеолоrію «HaYHoBoro
соціялізму», В. Ленін хотів яннайменше порушити всю
науново світоrлядову будову твору Н. Марнса і Ф. EH
rельса. Це зонрема відносилося до всіеї її світоrлядової
та проrрамової частини (діялентично матеріялістичний
поrляд на життя, здійснення номунізму ян остаточна
проrрама парті ї , тощо), в яну він ян марнсист не лише
вірив, але яна потрібна була йому танож для тої самої
<шролетарсьної революції» у світі та для політичної.
розrри з іншими марнсистсьними партійними rрупами.
І в той час, ноли В. Ленін наrолосив принципи, яні
виміряні були проти слабо діючоrо марнсистсьноrо
занону про нонцентрацію напіталу та про зріст зубо
жіння широних мас населення, що мало впарі з тою
нонцентраціею розвиватися, яні мали виправдати peBO
люцію (неrайну) в Росії та дати большевицьному py
хові l1елину динаміну , що нриеться в суб'ентивних
фанторах індивідуальноrо та збірноrо життя.
Він одночасно обороняв найбільш пристрасно та
безоrлядно всі старі слабі місця донтрини Н. Марнса і
Ф. Енrельса. Найнращим виявом цьоrо була йоrо праця
про матеріялізм і емпіронритицизм, що появилася в
142
1 " 0 " . де ВІН захи щ ав мате р іялізм перед різними
;} ;} poЦl. . '..
наунами та течіями, яні підважувал HaY.HO I теОрIl
що на них був побудованиЙ «науновии ОЦlЯЛІЗ ». Це
саме робив у тридцятих ронах Й. СтаЛІН; ян.ии ТОДІ
ноли віднрив брами для цілоrо ряду н.аштаЛlСТИЧНИХ
методів rосподарства і для вибуялоrо РОСІЙСЬНО,rо супер
патріотизму й шовінізму, винладав.у свому. ІЯлентич
ному й історичному матеріялізмі ВСІ З СТ РІЛІ поrЛЯД!1
Н. Марнса і Енrельса про основи матеРІЯЛlстичноrо CB
тоrляду. І для цьоrо, об .П06дна.ти. марнси м з eНl
нізмом, соціялізм з наштаЛІЗМОМ І lНтернаЦlонаЛІЗМ :J
російсьним шовінізмом, зберіrаючи при тому непороч
ність першоrо, створено було цілий ряд формул...
Наrолошення суб'6НТИ НИ.Х, в?левих і емоційних
елементів у формі нличів І ВІДповІДНИХ rасел, разом з
терором і з іншими СПРИЯIOЧИМИ силами a обставинами,
що лежали поза большеВИЦЬНОІ? u парТl6Ю; зап.евнил
В. Ленінові перемоrу в револlOЦlИНИХ ПОJ;J;ІЯХ на тери
торії Росії в 19I7 20 ронах. Бажан я реаЛl увати Ma'pH
систсьні rасла на території Росії І «НОМУНІЗМ» у C IТ
вому маштабі занінчилися удержавлення ТОРПВЛl,
транспорту та велиних індустріяльних шдприе ств,
впровадженням деяних м рн истсьних при.нцишв
орrан і з а ц ії rоспода р ства, І ВІДступом ХВИЛІ. apHcl!..
'.' б . Імпе р Il
стсьноrо руху до обнроеної теРИТОРIl УВШОІ
Романових.
НЕП був навіть відворотом від тих позиці , що. їх
большевини здобули в періоді BoeHHoro номуНІЗМУ, І. В
прантиці він став перемішанням деяних принцишв
марнсизму 3 н:онцесіями для приватно власницьних еле
ментів rоловно селянства, російсьноrо велинодержав
, .. нево лених HO
ництва з національними асшр ЦlЯМИ по
лись царсьною Моснвою народІВ. .
Під нінець двадцятих ронів на території СССР І У
світі снладалася слідуюча нартина:
Сила національних рухів ще більше зросл в порів
нянні з попереднім десятиріччям і в них маНlфестува
143
лася велика динаміна національної ідеї. Самостійниriью
аспірації немосновсьних народів дійшли до HOBoro
зеніту й Унраїна устами М. Хвильовоrо нинула небез
печне для Моснви rасло «rеть від Моснви!». Соціяльні
пристрасті в Европі заСПОJ\оювалися. ПриваТНО ВJІа
сницьні елементи на території Советсьноrо Союзу, а
зонрема селянство, все більше розросталися та CHpi
плювалися. Сила ВНП (б) була явно підміllовувана опо
зи ці ями з ліва й права.
У таній ситуації Й. Сталін рішаеться на боротьбу з
приватно власницьними елементами, на форсовне Hac
садження індустріялізації зrори, що мала б снріпити
си.пи пролетаріяту і соціялістичноrо сентору. Та перші
рони першо ї п' ятирі чни наявно демонструють Heдo
нровність марнсистсьних побуднинів до rосподарсьної
творчости. Удар по селянству та насильна нолентиві
зація дають у висліді не лише траrедію мільйонів
селян, але танож неrайно підривають всю сільсьно
rосподарсьну продунцію СССР. У цій ситуації Й. Сталін
почав розrлядатися за тривалим, певним союзнином. Він
знайшов йоrо знову в суб'6Іпивно емоційних елементах
національної ідеї, цим разом в l\ІОсновсьно російсьному
супер патріотизмі, в йоrо духовому та політичному
імперіялізмі.
Немае в нас сумніву в тому, що на остаточному виборі
завашили інші, rлибші причини. Найrоловніші з них ми
бачили би слідуючі:
1) натисн мосновсьно російсьних імперіялістичних
традицій на марнсо большевизм, йоrо внутрішню й
зовнішню політину, яний слідний 6 В підпільному пері
оді роботи большевицьної партії, а яний Яl\скраво вия
вився в ронах 1917 21 (онупація Унраїни MOCHOBCЬKO
советсьними війсьнами, змаrання за збереження нолиш
ніх територій в снладі червоної імперії, не дивлячись
на їх праrнення до повної самостійпости), а зrодом у
першому десятиріччі після здобуття влади большеви
:ками (централізація влади в Моснві, систематичне обти
нання політичних і економічних прав немосновсьних
ресnублін в снладі СССР);
2) своерідна спорідненість психіни мосновсьноrо
народу з основними елементами марнсизму (вибуяла
зовнішня енспанзивність, нахил до снрайности, нолен
тивізм у побуті та способі думання, звихнений месія
пізм, тощо;
3) переважаюча більшість в рядах ВНП (б) росій
сьн:оrо членства, яна в парі з іншими елементами визна
чувала напрямон національної асиміляції, яному мусів
підляrти марнсизм;
4) політично стратеrічні мірнування, яні вназували
на те, що мосновсьно російсьний терен, йоrо населення
та історичні традиції виrідні для бази великої евразій
сьно нонтинентальної імперії та для наступальних і
оборонних В06ННИХ операцій.
Вислів свому остаточному виборові дав Й. Сталін, об
мосновлений rрузин, у насильній лінвідації цілих
сотень унраїнсьних нультурно наунових працівнинів
в ронах 1927 30, а зrодом в особливо жорстоних методах
колентивізації селянства в Унраїні, де зорrанізовано
штучний rолод, від яноrо зrинули мільйони свідомих
унраїнсьних селян..
Цей новий період в житті СССР почав скоро знахо
дити свою термінолоrію в таних словах ян «СОВ6тсьна
родіна» , <<передовий російсьний нарід», яні замінили
<<пролетаріят», що залишився лише для зовнішньоrо
вжитну. Та проте, маючи очевидно на увазі цю чотироrо
ловість, у яній виступае сьоrодні ЦН ВНП (б), Й. CTa
лін не рішився на те, щоб до очевидноrо вже MOCHOBCЬHO
марнсистсьноrо союзу достосувати та перебудувати всю
ідеолоrію марнсо большевизму. Замість цьоrо орrаніч
Horo та лоrічноrо нрону прийшли різні парадонси.
Російсьна історія, а слідом за нею у велиній мірі вся
література та мистецтво, почали все більше ставати
незалежними від нлясової боротьби та інших марнсист
144
145
сьних занонів суспільно історичноrо розвитну , а мин яе
Унраїни, Білорусії, Навназу, Турнестану в парІ з
тим, ян в ньому штучно перебі.іІьшувано. l\ЮСНОВСЬНО
російсьні впливи ніян не звільнялося вІД тих самих
занонів Н. Марнса і Ф. Енrельса. Роля марнсистсьних
занонів в історії інших народів поза СССР тет штучно
прибільшувалася.
Все це збільшувало вражаючі протиріччя в. ріЗ!lИХ
діляннах життя й наун СССР. а. зонрема розБІЖНІ ТЬ
між марнсо большевицьною теОрlею та щоденною ІЙ
сністю, яну все важче й вашче ?YJI? вложит у CВI.TO
rJІЯД і Щ1ОІ'раму <<IIaYHoBoro СОЦІЯJII МУ». І. ЦІ . розБІЖ:
ності виявилися зо всіею СИJlOЮ в ІДеОJlOrIЧНІІІ І\ри3І
СССР в ронах після друrої світової війни.
ІІІ. БЕ3ПОСЕРЕДНІ ПРИЧИНИ АRТИВІ3АЦІі
ІДЕОЛОrIчноrо ВІДТИНRУ
1. JІицем до lСонкретних фаlСТ ів і обставин
Розrляд сформування донтрини «HaYHoBoro coцi
лізму» і тих причин, яні фатально заважи.ПИ на ньому,
вназали нам на те, що слабі та враз,пиві місця, HOH
флінти з наунами і життям були і е орrанічні плодові
Н. Марнса і Ф. Енrельса. Далі ми побачили, що боль
шевизм намаrався направляти деяні слабості марнсизму,
але ця направа була поверховна та несмілива. І під
кінець останньоrо розділу ми зустрілися з відродже
ним російсьним імперіялізмом, яний почав виповню
вати своїм змістом форми ідеолоrії марнсо большевизму.
Так ми побачили найrлибші джерела. звідни прий
шли непорозуміння й нонфлінти між різними rалузями
наун з одної сторони, а донтриною марнсо большевизму
з друrої, але й досі ми не дістали ясної відповіді на те,
яні ноннретні й безпосередні обставини зложилися на
те, щО ЦН ВНП (б) змушене було до «інтервенції» в
різні rалузі наун саме в 1947 52 ронах.
Насуваеться цілий ряд запитів: чи слабі місця ідеоло
riї марнсо большевизму виладувалися янось самочинно в
наrальний нонфлінт з наунами? Може цей нонфлінт ви
бух з велиною силою під впливом ноннретних сил і об
ставин? Чи ті6Ю ноннретною силою був лише впровадже
ний віднрито в Нремль російсьний імперіялізм? Може,
сильні, нові нонцесії дл.я ньоrо винлинали всю нризу?
146
141
Відповідь на ці питання уснладнюеться деяними
фантами . Перш за все ми вже ствердили, що нонцесі j.
для російсьноrо імперіялізм ' пробиваються тан, щоб
яннайменше вносити ферменту в ідеолоrію MapHCO
большевизму, яна потрібна Нремлеві для Toro, щоб пара
ліжувати національно визвольні рухи на території
СССР та держати в залежності від себе Номінформ,
номуністичний Нитай, тощо. Ноли тан, то російський
супер націоналізм не Mir бути одиноною силою, яна
змусила б Нремль до таної сильної «інтервенції» в
різні rалузі наун. Не можна всіх проблем ідеолоrічно
HaYHoBoro відтинну СССР в повоенних ронах пояснити
теж лише слабими та вразливими місцями донтрини
марнсо большевизму, чи одиноно зростом ворожих до неї
наУІ\ОВИХ течій і поrлядів. Ноли іН вони навіть були б, то
й для їх поширення мусіли б бути сприяючі обставини.
Всі ці запити й проблеми заставляють нас приrля
нутися ближче духовим, суспільним і політичним про
цесам в СССР під час і після друrої світової війни.
2. Впливи дрyrої світової війни
4) відродження на території СССР приватно влас
ницьких почувань та елементів.
До розrляду цих проблем ми' переходимо в поданій
нами черзі.
Друrа світова війна принесла не лише перемоrу чер-
воної армії, але вона одночасно снріпила в цілому ідеї,
впливи й сили, що були заrрозливі для марнсо больше
вицьної ідеолоrії та СОВ6тсьноrо режиму в цілому.
Союз Нремля зі західніl'tІИ велинодержавами , що
вимушений був розвитном военних подій, дав не лише
траrічну Ялту, Потсдам і пересунення безпосередніх
впливів МОСНВІ-І на лінію Бремен Трі6СТ, але він ча
стинно віднрив залізну заслону, яна на протязі поверх
двадцяти ронів діли ла Советсьний Союз від решти світу.
Цю заслону піднесли танож наступаючі в 1941 році на
схід німецьні армії й велина частина европейсьної
території СССР опинилася в безпосередньому нонтанті
зі середньою, а частинно і західньою Евро пою . Замннені
довrий час та ізольовані від усьоrо світу, rромадяни
Советсьноrо Союзу двома велиними хвилями зустрілися
безпосередньо з центральною Европою : перший раз
ян робітнини, примусово заrнені на працю в Німеччину,
вдруrе у формі мільйонових армій СССР, яні перейшли
всю европейсьну територію по лінію Бремен Трі6СТ, а
зrодом залишалися на ній довший час у формі онупа-
ційних війсьнових частин.
В атмосфері советсько альянтсьноrо союзу літератор
СССР мав змоrу свобідніше сліднувати за літературою
ЗДА, Анrлії чи Франції, а філософ, біолоr, енономіст
Mir вільніше нористуватися духовими та науновими
надбаннями Заходу. Це дало у висліді, не дивлячись на
всі заходи Нремля, щоб не допустити до цьоrо, збіль-
шення ідейних і наунових впливів Европи й Америни
на СССР.
римусово вивезені робітнини й частини Червоної
АРМІІ побачили своїми власними очима ту Европу, яну
їм досі СОВ6тсьна проп rанда представляла ян одну нар-
Друrа світова війна створила цілий ряд передумов
для вининнення нових духово суспільних процесів на
території СССР, дЛЯ снріплення чи зміни старих. Ці
переміни мали вирішальний безпосередній вплив на
ідеолоrічну нризу 1947-52 ронів. Найважніші фаюори,
яні rocTpo заважили на ній, ми бачили б слідуючі:
1) віднриття залізної заслони й пронинання духових.
і наунових впливів на територію СССР;
2) зріст сил і ідей національно самостійницьних
визвольних рухів немосновсьних народів на території
СССР;
3) сильний підйом мосновсьно російсьноrо шові-
нізму та снріплення йоrо впливів в рядах партії,
армії та rосподарсьної й політичної адміністрації;
148
149
тину людсьноrо rоря й злиднів, що мали б бути продун
том напіталізму. Але европейсьні нраїни зовсім не були
тані бідні, ян це малювала СОВ6тсьна пропаrанда. І
ХОЧ робітнини СССР та червоноармійці бачили їх сплюн
дровані та виснажені війною, то все тани населення
жило там далено виrідніше та нраще чим у мирний час
в СССР. Це мусіло заставляти думати та порівнювати
«rнилу напіталістичну систему» зі соціялізмом СССР і
робити відповідні висновни. І ці висновни ненорисні
були для советсьноrо режиму.
Вплив Заходу в різних формах та різними шляхами
на нолись ізольованоrо rромадянина СССР, під час і
після друrої світової війни, належить до найцінавіших
наунових питань, для розроблення яноrо е вже баrато
матеріялу у формі статтей чи споминів тих, яні ці
впливи на собі переживали, та у виrляді розпоряднів
советсьноrо уряду й партії, шо мали на меті з тими про
цесами боротися. Обмежені розмірами нашої праці, ми
тут можемо тільни ствердити, що в тих психічних зла
мах і впливах Заходу Ц}{ В}{П (б) побачив для себе
смертельну небезпену.
Про це rоворять промовисто слідуючі фанти: 1) дeMO
білізовані на онупованих теренах Европи вронах
1946 49 частини Червоної Армії перенидалися }{ремлем
для своерідної карантини на Далений Схід чи в Азію;
2) репатрійованих, нолись забраних в Німеччину при
мусово, робітників У більшості випаднів змушувано
<<поселитися» далено від своїх рідних міст чи сіл, щоб
вони, очевидно, не принесли туди правдивої нартини
про Европу та свої ново зроджені думни... ; 3) на це
вназуе теж виразно промова В. Молотова з 6 ro листо
паду 1947 рону з наrоди 30 тиріччя Жовтневої PeBO
люції, де він між іншим сназав:
«Наемні буржуазні письменнини занордоном запові
дали в час війни, що СОВ6тсьні люди, яні У военних по
ходах познайомилися з устроем і нультурою Заходу, що
побували в різних місцях і столицях Европи, вернуться
додому з баmапням, щоб такИЙ JІаД занріпити на Бать
ківщині. А що вийшло? Демобілізовапі ВО яни й CTap
шини, вернувшись на Батьнівщину, взялися ще 3 біль
І1ІИМ запалом занріплювати нолrоспи, і стали в переДОВІ
лави совстсьних патріотів.
«У нас ще не визволилися від рабства й низьнопо
нлонства перед Заходом, перед напіталістичною нуль
турою. Не дивно, що пануючі ІШЯСИ старої Росії були
нерідн:о у велиній духовій залежності від вище розви
нутих в напіталістичному відношенні держав Европи.
Це давало змоrу культивувати серед деяних. HpyriB
старої інтеліrенції рабсьне визнання неповноцlННОСТИ
й духової залежности від буржуазних країн Европи.
Не визволившися від тих поrаних пережитнів. не можна
стати сп.равжнім СОВ6ТСЬНИ rромад нином. От ЧО:'fУ
СОВ6тсьні люди е ПрОНИННУТІ таким РІШУЧИМ стремЛІН
ням до Toro, щоб чим снорше понінчити з тими пережит
нами минулоrо, щоб розrорнути безпощадну нритину
всіх і всяних проявів низьнопонлонства й рабства перед
Заходом і йоrо напіталістичною нультурою». (1)
Вивчивши ментальність нремлівсьних лідерів, ми
зна6МО. що вони у своїх промовах намаrаються вибілю
вати все, що е для них чорне та що ніНОJІИ не rоворять
про проблеми, яні для них не існують. Чи rоворив би
про впливи заходу на бійців і старшин Червоної Армії
В. Молотов, ноли тані не існували б? Чи не е підчерн
нен ням небезпени цих впливів для }{ремля, ноли rOBo
риться про те, що «советсьні. люди (фраза, яну треб
читати Ц}{ В}{П (б) ПРИМlТка наша) е прониннуп
таним рішучим стремлінням до Toro, щоб чим снорше
покінчити з тими пережитнами минулоrо, щоб розrор
нути безпощадну нритину всіх і всяних роявів <<ни.зьн
понлонства й рабства перед Заходом І йоrо наПІта.'ІІ
стичною НУJІЬТУРОЮ»?
1) Промова Молотова «ТридцатилеТlIе ВелИКОЙ Октябрьской
Социалистической революции», «Правда», 7 ro листопаду 1947 р.
);:Jl
100
Заrроза від збільшених наунових впливів для різ
Них положень марнсо большевизму виявилася зrодом
найнраще в диснусії на біолоrічні теми, що про них
була вже мова вище. Це саме видно з диснусії на фізіо
лоrічні теми, де треба було мобілізувати всі сили на
оборону вчення Павлова <<про діяльність вищої нервової
системи, щО ЗУМОВЛЮ6ТЬСЯ умовами буття ножноrо
орrанізму», проти «ідеалістичних поrлядів нлініци
стію>, що посилені були впливами Заходу, яні підривали
матеріялістичну тезу марнсизму про те, що людсьне
думання й пізнання е витвором матерії. 6. А. Астратян
пише про це слідуюче:
«Небезпена для поширення вчення Павлова за
rрожуе з бону завзятих противнинів матеріялістичноrо
вчення Павлова тіеї малочисельної rрупи нлініцистів
(М. О. rуревич, А. С. Шмарьян, А. О. Едельштейн і їх.
однодумців), / яні до цьоrо часу оріентуються на peaH
ційні нонцепції буржуазної медицини. Але небезпена
постае теж зі сторони тих советсьних нлініцистів і
лінарів , яні через нерозуміння або незнання вчення
Павлова не доцінюють йоrо значення для медицинш>. (1)
Лише під нутом зросту небезпени для MapHCO
большевизму й СОВ6тсьноrо режиму з бону впливів
Заходу можна зрозуміти різні місця нритини ННИЖl\И
Аленсандрова про історію західньої філософії. Иоли
впливи Заходу стали тані небезпечні, то не можна було
вже представляти rеrеля та інших філософів Заходу з
їх добрими і злими сторонами, ян це робив Ф. Енrельс,
В. Ленін, а зrодом Й. Сталін, але треба було постави
тися до них ще більш нритично.
Военні рони снріпили теж значно сили та ідеї Ha
ціонально визвольних рухів немосновсьних народів.
На це зложилися різні причини. Не мале значення мав
той фант, що протяrом друrої світової війни рі ними, в
більшості нелеrальними шляхами та проти вош HOBoro
онупанта, пробилися на територію Унраїни,. БіЛО.l?усії,
Навназу та Ириму чоло ві представнини e uItp H тих
немосновсьних народів СССР. Вони У велиюи МІрІ допо
моrли місцевим силам зорrанізуватися ідейно, полі
тично та створити сильні підпільні мережі й повстан
сьно партизансьні заrони.
Не без впливу на дальші події в СССР була й та
обставина, що в нритичних для Иремля po ax друrої
світової війни ЦН ВИП (б) змушений був БІЛьше при
слухатися та толерувати національно самостійницьні
настрої не лише на онупова х німцям TepeH :', a e
танож у себе на .советсьюи. територн.. У нрашсью?
білорусьні, литовсью, лоти сью, естонсью, rрузинс ю
та інших народів СССР письменнини й HaYHoBЦl в
далених містах Уралу, Сибіру, дістали більше змоrи
писати про свої народи в н.аціон льн.ому дус.і чим они
мали нолись у своїй батьювщиНІ... Їх паТРІОТИЧНІ за
нлини потрібні були тепер Иремлеві для піднесення
патріотичних настроїв бійців і старшин немос овсьних
народів, що нервавилися чи то в рядах ПРОТИНІмеЦЬІ\ИХ
партизан, чи то в o opOHi MOC B , Л ніНtp ду, Сталін р
ду. Але ці, написаНІ на ЧУЖИНІ, ВІРШІ, ОПОВІДання, ПОВІСТІ,
наунові твори стали нев rідними T небе.зпечними для
Иремля тоді, ноли СтаЛІнtpад, ИИІВ, Мшсьн, Иовно,
Риrа були звільнені від німецьної онупації. Типовим
принладом для цьоrо може бути вірш унраїнсьноrо
письменнина Сосюри «Любіть Унраїну», що написаний
був в 1943 році. Занлин до любови У нраїни був тоді
потрібний і вірш друнувався та поширювався серед
унраїнсы\хx селян, робітнинів, партизан. Але ноли
минула зовнішня небезпена, унраїнці мали любити не
Унраїну, а Моснву і вірш був засуджений opraHo ЦИ
ВИП (б) «Правда> , ян вислів «буржуазноrо HaЦloHa
лізму» та «ізоляціонізму».
Вернувшись на унраїнсьну територію в 1943 44 po
нах, большевини тут застали слідуючу нартину: десятни
1) 6. Астратян: <,Учение !Павлова основа медицинской
науки> . Журнал <,Советсная Нниrа», opraH Академії Наун
Союза СССР. ст. 20. .
152
153
тисяч унр їнсьних партизан, що бу.пи добре озброені та
забезпечеНІ харчами; терен охоп.пений ціпно підпільно
реВО;Іюційною мережею, що мала до своеї диспозиції
масову літ ратуру, відозви, що занлинали до боротьби
проти стаЛІНСЬНОЇ та rітлерівсьної тиранії, що нритину
вали м рнсо большеВИЦЬRУ ідеолоrію, антиреліrійну,
антисоЦІЯЛЬНУ й антинаціональну політику Моснви.
Подібна нартина була на Білорусії та в прибалтій
сьних нраїнах. Наступаючі на захід частини Червоної
Армії зустрілися 3 першою лініею чітних протиболь
шевицьних ідей й нонцепцій, для НІшх підтвердження
лежало не лише втому, ЩО вони бачили в СОВ6тсьній
дійсності, але й у тій 1\артині життя. що вони їх мали
побачити у різних нраїнах Европи.
Під час війни зріс і ще більше снріпився постійно
живий У російсьн:ій історії месіяністично імперіялі
стично наСТР06НИЙ мосновсьний супер націоналізм.
На йоrо вибуяння вплинула не лише rероїчна оборона
Моснви, Ленінrp:'lДУ чи Сталінrpаду, де билися, зрештою,
не лише моснаЛІ, але й унраїнці, білоруси, балтійсьні
народи, турнестанці, назахи, узбени тощо але й вся
ДOBO H a діяльність ЦН ВНП (б): НІ_ИЙ у міру розвитну
«СОЦІЯЛІзму в СССР» ставав все БІЛьше й більше MOCHOB
СЬНО l?осійсьний не лише по своему персональному
снлаДl, але й по своїй роботі та політиці оо.
До вибуху друrої світової війни, протенціоні3l\I
ЦН ВНП. (б) по відношенні до мосновсьноrо народу вия
лявся .БІЛьше у формі фантів, ЛІ,і виміряні були проТІІ
штересІВ. немосновсьних народів ЧИl\І у формі офіцій
H X заяв І змін В ідеолоrії марнсо большевизму. В OCTaH
НІХ ронах 3 TЬOЇ денади нашоrо століття ці фанти почали
с ав ти все більш промовистим , а на доназ протен
ЦІОНІ3МУ на нористь духових. ПОЛІтичних і енономічних
i TepeciB мосновсьноrо народу пробилися парша офі
ЦІй а заява Й. Сталіна та зміна в дотеперішній інтерпре
тацІЇ большевинами російсьної історії. В 1931 році,
найбільше нритичному році не лише першої п'ятирічни
але й індустріялізації Советсьноrо СОЮ3У взаrалі (1),
Й. Сталін заrоворив про те, що «мать РаСС6Ю» били в
МИНУЛОМУ всі (польсьна шляхта, німецьні барони, тощо)
тому, що вона була нраїною відсталою. І 3 тіеї промови
виходило ясно, що індустріялізація подумана е не лише
ян rосподарсьний чи соціяльний фантор, але що вона
одночасно мае служити ДJІЯ снріплення престішу Ma
тушни Рассеї.
В 1934 році Й. Сталін і В. Молотов підписали по
станову СНН про зміну в навчанні історії у ш олах
СССР. Історія цаРСЬІ\ОЇ Росії не мала вже бути БІЛьше
описом тюрми народів і людей, ян це було досі в MapH
систсьно нлясовій теорії історина Понровсьноrо, але вона
мала бути образом людсьноrо прorресу у всіх діляннах
життя. Теорія і праці історика Понровсьноrо та йоrо
прихильнинів були визнані шн:ідливими; історія царату
об'6днуюча місія Моснви, ян столиці царсьної імперії,
мали бути намальовані в нових нраснах.
Напередодні друrої світової війни та під час неї,
виразно промосновсьні фанти та заяви ЦН ВНП (б)
стали сильно зростати. R процесі переорrанізації
Червоної Армії, яна 3 армії пролетаріяту мала стати
1) В 1931 році ПРОДУЕція в різних rалузях виробництва СССР
почала спадати в порівнянні з попереднім роком. Яність про
дvкції все більше lIоrіршувалася, затрати сировини Й коштів,
замість спадати, як це передбачував плян, все біJlьше підноси
лися. ОсновниЙ опис цих явиш знаходимо в брошурі l'KOHoMicTa
Петровськоrо, що дістала іронічну мабуть назву ('Виперед
ЖУGМО п'ятиріЧl\У», та в творах чужинних досліднинів rоспо
дарсьноrо життя СССР, а зонрема в працях Р. Швайцера та
Н. Міхеля (К. Місllаеl: (,Die qllalitative l.eistung und die Be
triebsverhaeltnisse <ler sowjetrHssischcn ln<l\lstric ». ОБіІ'анm Be
richte, НеН 2. 1935; Dr. R. Sch,veizer; « Das Experimel1t <lcr
ln<lustrieplanung ін <ler SowjcLunion », Berlill 1934).
Труднощі в індустріялізації підчерннені були Й. Сталіном
в йоrо лютневій промові на першій нонференції працівників
промислово сти та в червневій промові Toro іН рону до eKOHO
містів, де він висунув відомих 6 передумов, яні мали зрушити
дальший поступ індустріялізації. Одною з rо.ТІОВНИХ передумов
мало бути усунення уравніловни, себто рештків марнсист
СЬRИХ засад в оплаті робітника.
155
154
арміею «родіню>, відновлено не лише старі царсьні
поrони, але одночасно вjДЖИШf старі repoї царату
Оленсандер Невсьний, НУТУЗ0В, Суворов, ЩО їх іменами
названо найвищі відзначення за rеройство в соввтсьній
Армії. Іван fрозний і Пьотр І, щО були недавно натами
й сторожами царсьної тюрми народів у насвітленні iCTO
ричної шноли Понровсьноrо, стали наrло велиними
державними мужами, творцями російсьної імперії та
об'единителями різних народів. Про ці зміни пише
Е. НреlI!'ШОВ у своїй праці про «Тріщини в мурах Hpe
мля» СЛІдуюче:
«Одним із найважливіших есеїВ на цьому полі
(змін У насвітлюванні Ьарсьної історії примітна
наша) була праця проф. Віппера про життя Івана
fpo3Horo. Віппер почав писати про Івана fp03Horo в
1922 році, У стилі, яний був тоді прийнятий. В 1942 році
він створив змінену версію, у вступі до яної е замітна,
яна не дае необррежному читачеві жодних вназівон на
те, яне велине відхилення відбулося в йоrо власному
підході до проблеми. Віппер пише:
«Перше видання мойоrо есею «Іван f розний» було
опубліноване в 1922 році. Пізніше поява нових джерел
і ориrінальних праць історинів СССР заставили мене
змінити свою працю і видати її в новому, зміненому ,
виданні» .
Заrальна зміна нової інтерпретації найнраще видна
3 власної ата ни Віппера на історинів 19 ro століття,
яна 6 одночасно атаною на йоrо власні минулі поrляди.
Віппер пише: «Всі вони стрюндають від дефенту, яний
зложився на ноrляд про Івана I'p03Horo. Вони цілно
вито байдужі до 3рОСТУ мосновсьноїДержави, її велиної
об'еднуючої місії, до велиноrо образу Івана IV ro, йоrо
війсьнових поліпшень, і йоrо блиснучої дипломатії.
Ті студії про Івана І' p03Horo в деяному відношенні при
rадують Сенену, Тацита, Ювеналя яні у своїх rострих
нападах на римсьних деспотів снонцентрували свою
YBary на палатних і столичних аферах, а заЛИШИJІИСЯ
байдужими до розмірів, нордонів і слави славної
імперії». (1)
Е. Нренншов належить до тих досліднин в C CP,
щО дивляться віднритими очима на COBeTCЬ y ДI CНICTЬ,
він бачить зріст «російсьноrо супер наЦІонаЛl.3МУ».Й
намаrаеться шунати йоrо перших джерел в РОСІЙСЬЮЙ
історії, в принметах мосновсьноrо народу: Проте йоrо
висновни затемнюються одно бічними далЛІНСЬНИМИ Te
оріями про розвитон СССР (2) і фалшивою н.онце ці6Ю
Вашінrтопу про <,недразнення російсьноrо наЦlонаЛІ МУ»
і він схильний Р, переюшути rоловну Bary у тих ЗМIl ах
по відношенні до Івана І' p03Horo на бажання Й. СтаЛІна
виправдати янось свій терор і весь СОВ6ТСЬЮІЙ TOTa
літаризм.
Ми не заперечуе:\1О ролі Toro моменту, але бу о б
веЛИІ\ОЮ помилною віднести ці зміни лише до особистих
номбінацій Й. Сталіна та до йоrо спроби виступити в
ролі модерноrо Івана І' p03Horo. В новому насвітленні
Toro чи не найбільш нривавоrо і жорстоноrо деспота
ЛlOдсьної історії, що йоrо блиснучий опис д.ав С. rpereM
у своїй ннижці «Іван Жорстоний» (3). шдчернуеть?я
новою советсьною історичною нонцеПЦІею те, що вІН
поширював мосновсьну державу, що він <<об'еднува »
інші нраїни, щоб поширити її межі,. зробити її СИЛЬНІ
шою та славнішою. Ноли ж Й. СтаЛІН хоче виправдати
свій терор та страждання всьоrо населення: то беручи
аналоrію до Івана І' p03Horo, йоrо жорстоюсть можна
1) Edward Crav.kshaw: ({ Crac.ks 'ін the Kremlin Wall ",
Ne\v York, The VikiIlg Press, 1951, ст. 1'21 122.
2) Д. ДаЛ.'lін ПОЯСНІО6 цеЙ розвиток двома rоловними чин
шшами: 1) стабілізаці61О та удержавленням нолись револю
ційНОІ'О руху, 2) зиl'заl\аl\IИ або бічними ход ІИ COB6TCЬKO O
уряду. Для точнішоrо пізнання Toro вияснення дивись: D.avld
J. Dal1in: "Tlle real Soviet Russia». New Haven, Уаlе UIllVf'r
sity Press, 1947.
3) Stepllen Graham, ({ Iwan the Terrible ", New Haven,
Уаlе University Press, 1933.
156
157
'І'е,н виправдати одиноно зростом «слави» і «нордонів»
«мосновсьної держави>'.
и зрештою не е принлонюшами натяrання певних
фаКТІВ в ОДНJ: ч друrу СТОРОНУ'. Ми за те, щоб один фант
бачити у СВІТЛІ ЦІЛоrо ряду ІНших, що снладаються
разом на процес р?звитну певн rо явища, що дае змоrу
правильно ЗРОЗУМІТИ ПОО ИНОЮ фанти. А фантів, яні
шдпирають наше РОЗУМІНня суспільних процесів в
СССР .ми маемо баrато. На доназ правильности нашоrо
РОЗУМІННЯ rоловної причини, яна стояла за зміною в
большевицьній нонцепції історії, за зміною поrляду на
Івана rрозпоrо, H . Петра I ro і іпших чолових пред
СТВНИЮВ нолишньо Ф lfальної або царсьної Росії, ми
маемо. баrато доназІВ . І ут наведемо лише деяні у формі
заП ІТІВ. .Ян .пояснити той фант, що в тридцятих ронах
РОСІЙСЬЮ еМІtpанти у Франції, на Даленому Сході по
чали ма?ово приймати с.оветсьне підданство та вертатись
на «РОДІНУ«? (1) ЧИ 31\ППИВСЯ тоді жорстоний режим в
СССР? Чому в тому самому часі не було вже майже
одноrо випадну повороту на «роді ну» унраїнця чи біло
руса, а навпаки хвиля нових втіначів нотилася на
захід? Ян же ж тоді пояснити те. щО Й. Сталін 24 ro
травня 1945.. Р". на H :Ti в Моснві з приводу закін
чення друrОІ СВІТОВО.І ВІИни, rоворив суперпатріотичну
ПрО ,ову про хороБРІСТЬ. витривалість і нерівну ролю
РОСІИсьноr о народу? (2) Ян пояснити зміни в лінrві
. 1)Росіянин, . ротоврей М. l\Ir;(BE;:J:cB у своУЙ ннижечці:
<,Нритиr;а .Руссr;ои ИдеОJrorии." виданЇіі в Шанrаю, в 1947 році,
все, Щ Дlвться в C .CP, пояснюс минулою російсьною історівю
та ІІрlп,метаl':1И роеШСЬНОI ШОДШІИ, вІН пише: < В ШаЮ'а!О, длн
пршщаду, ?lЛьша пшювина (росіян примітна наша) в;шла
совстсьне ПІДданство».
. 2) Й. CTaJ iH сн:ащ в між іншим у цій промові; "Товариші,
О,I оль е меНІ одну БІльше чарну: останню. Я п'ю за ;щоров'н
('oBE:;T.cыo oo народу, а осоБЛИllО ;за здоров' J1 російсьноrо Ha
P )Дy: п ю особливо аа здоров' JI російСЬНОI'О народу, бо в цій
BI .III вІН виявився видатною націсю Mi іншими народами,
т,І налеашть дО СОВЕ:ТСЬНОІ'О Союзу. Я П Ю за здоров'я росій
СЬІШ,І'О HapO): y, бо в .цій віЙні він здобув заrа.'Іьне признання
С,еред народІВ нашОІ нра;ни, ян r;еруюча сила COBBTCbKoro
Союзу».
стичних наунах, яні прийшли в 1950 році, яні поставили
російсьну мову в упрівілейоване положення? Як пояс
нити, що на місці всіх чужих вчених, яних еліміновано
з наун СССР в 1947 1952 рр., або яних ролю в розвитку
наун послаблено, прийшли виключно мосновсьні імена?
ВіДІІовідь може бути одна і її. ваrаючися душе довrо,
змушений був дати цитований вже вище Е. Нрепншов
словами:
«Сталін і йоrо історини віднрили етап для менше
чи більше відн:ритоrо повороту велино російської eKC
пансивної політини, яна мае відбуватися зі всіею силою
в теперішній час. Московія при ДОПО:l1:0зі марнсистсьноrо
шарrону мае оправдати себе, ян визвольна сила у
всьому світі. Росія е визволяючою силою внутрі СССР. а
СССР е визволяючою силою всьоrо світу». (1)
*
* *
Під час віЙни піднялися та скріпилися теж значно
приватно власницьні нахили та елементи, що їх r. Мален
нов наf3ивае «заЛИШІШМИ приватно власницької моралі
та способу думання». Ці «заЛИШЮІ» були й е постіЙно
живі на території СССР і вони мають свое джерело
психіці людини. Під час війни вони зросли значно на
території СССР, не в малій мірі під впливом совеТСЬІ\ОЇ
пропаrанди, яна, щоб здобути симпатії селянства, яке
було до режиму настроене вороже, почала поширювати
неофіційно поrолосни про можливість привернення при
ватної власности в різних діляннах rосподарства, після
занінчення війни. Ноли ж після занінчення военних
дій ціеї обіцЯlШИ советсьних аІентів не здіЙснено,
селяни самочинно почали, де була змоrа, збільшувати
свої присадибні rосподарства і зменшувати число днів
та rодин, випрацюваних для нолrоспів. Тані тенденції
були підтверджені цілим рядом втіначів з поза залізної
заслони в повоенних роках. Про них також часто писала
1) Е. Cranksha\v: (.Cracks in tlle Kremlin \Vall,), СТ. 131.
158
159
co eTCЬHa література. Тан для принладу А. Нараваев у
зБІРНИНУ «Народное Хозяйство», ч. 2, за 1948 рін писав:
«Сер:д. нол.оrоспнинів е ще сильні індивідуалістичні
Hac pOI І ДРlбновлаСНИЦЬІ\і тенденції: баrато нолrосп
НИЮ e приймаl?ТЬ антивної участи в н:олентивній
пра.ЦІ и часто Ha lТЬ не випрацьовують обов' язновоrо
МІНІМуму TPY OДНIB; в таних нолrоспах rрубо порушу
еться устав СІЛьсьно rосподарсьної артілі.
« ісцями при атне rосподарство нолrоспнинів з
Д?ПОМІЧНО:О переМІНяеться в основне джерело їх дoxo
ДІВ. На псце правильноrо поеднання приватних і за
rальних ІНтереСІВ н:олrоспнинів Приходить їх протиста
вле я. Це щ: инос.ить велині втрати rосподарству
арТІЛІ, ВСІЙ маСІ СОВІСНИХ нолоrоспнинів і соціялjстич
ному rосподарству». (1)
3) приватно власницьних елементів, а зонрема від
селян, що вспіли під час війни снріпити свої сили.
Не були теж повністю заспоноені амбіції росій
сьних війсьнових нол, а З0нрема пайвищоrо старшин
ства, що сильно снріпило свої позиції під час війни та
стало серцем відродженоrо російсьноrо супернаціо
налізму.
Й. Сталін черrовий раз рішаеться на протинаступ.
rоловні йоrо удари виміряні були цим разом проти:
1) національно самостійницьних сил немосновсьних Ha
родів, 2) західніх духових та ідейних впливів, 3) проти
приватно власницьних елементів, а З0нрема індиві
дуалістично настроенних селян.
Перші нищівні удари прийшлося прийняти Haцio
нально революційним силам немосновсьних народів
СССР. Ними були партизансьно повстансьні рухи YH
раїнців, білорусів, литовців, лотишів та інших народів.
На цьому відтинну, хоч l\ремлеві й вдалося зробити
деяні проломи, то все ж тани опір цих сил поназався
дуже сильний, бо вони мали свое норіння у заrальному
незадоволенні населення онупаціею, а Їх найсильнішою
зброею були їхні яснраві соціяльні й національні
rасла. (1)
Поrроми пішли одночасно на «буржуазно націона
лістичні» прояви в літературі, науці та побуті HeMOCHOB
сьних народів. Все, що написано було у свобідніших
умовах під час війни й мало янийнебудь натян на caMO
стійність чи духову незалежність тих на родів від Моснви,
мусіло бути усунене.
Цю чистну, яній підляrала вся література й науна
Унраїни, Білорусії, народів Прибалтини й Навназу,
може найнраще ілюструвати те, що діялося на YHpaїH
сьних землях. Про це дещо пізніше писав О. Норнійчун:
3. Перmиіі бій і йоrо иаеліДІШ
. . Після занінчення друrої світової війни, ЦН ВНП (б)
МУСІВ побачити, що не див ячись на зовнішню пере
Mory, все положення ВНУТрІ СССР е дуже снладне та
наrадуе те, що було під нінець двадцятих рон:ів. COBeT
сьний режим був ильно заrрожений. Цим разом небез
пена приходила ВІД:
1) західніх духово ідейних пливів на широні
маси населення СССР, на літерату ру й на У ЮІ СССР
захит у ва '" . ' де
лися рІЗНІ ОСНОВНІ положення щеолоrії MapHCO
большевизму;
. 2) силь. и нац ональ о визвольних революційних
pYX B унрашЦlВ, БІЛОРУСІВ, балтійсьних, навназьних
1 а31ЙСЬНИХ немос овсьних народів, від їх яснраво про
тибольшеВИЦЬЮІХ І протимосновсьних нличів та ідей;
. 1) А. Нараваев: (,0 дальнейшем унреплении сельснохозлЙ
С1J?енной артели», стаття в ннизі «Народное Хозяйство СССР,>
зБІРНИК ч. 2, rоспланиздат, Моснва, 1948, ст. 312. '
1) Цікавіший опис'ціЕ:Ї боротьби знайде читач у статтях проф.
Л. Шанновсьноrо: «Позалаштуннова боротьба за владу в СССР,>.
«Сводоба», чч. 215 219, жовтень 1953 р.
160
161
«Унраїнсьні рядянські письменники, ян і пись
менниии всіх народів нашої БаТЬІ\івщини, розrорнули
рішучу боротьбу за ідейну чистоту радянсьної літера
тури, за піднесення її ідейноrо і художньоrо рівня.
«На Уираїні ця боротьба уснлаДНЮ6ТЬСЯ тим, що
тут нрім фантів безідейности, аполітичности і ПОШЛО сти
в літературі, засуджених в рішеннях ЦН .БІ:\П, (б), (1)
в творах онремих унраїнсьних письменниюв І Лlтерату
рознавців мали місце й небезпечні рецидиви буржуаз
Horo націоналізму. буржуазно націоналістичних пере
нручень і ІІОМИЛОН. ЦентральниЙ Номітет НП(б)У в
постановах про нарис історії унраїнсьиої літератури,
журнали «Вітчизню> Й <<Перець», репертуар YHpaїH
сьних театрів винрив, піддав rострій нритиці і засу
див ці перенручення й помилни.
«В «Нарисі історії унраїнсьної літератури», випу
щеному Інститутом Літератури Анадемії Наум УРСР.
а також в ряді робіт літературознавців Возняна,
Нирилюиа. Носарика та інших питанші унраїнсьної
літератури трантуються з буржуазно націоналістичних
позицій. Автори іrнорували спільність розвитну росій
сьної і унраїнсьної культур. всіляно замазували плив
передової російсьної літератури на унраїнсьну ЛІтера
туру, вихваляли реанційні. контрреволюційні твори,
реставрували розrромлену в свій час «теорію» единоrо
потону розвитку унраїнської літератури.
«В ряді художніх творів, що R'явилися в рони
війни і в перші післявоенні рони «<Унраїнська хата»
«Ни Тарас Їхав по Унраїні» О. Нундзіча. «Софію>
Л. Смілянськоrо та ін.) романтизувались реанційні
сторони минулоrо, ідеалізувалися патріярхальні пере
житни в побуті людей Радянсьної України, iIHopYBa
лися нові риси радянсьної людини. В циклі віршів
Т, Масенна «З далеиих доріл> нультивувалося схиляння
перед буржуазним заходом.
«Боро:rьба. з БУРll уазними націо.налістами M 6 в
унраїнсьюй ЛІтераТУРІ свою велину І повчальну ICTO
рію. Під нерівництвом ЦН ВНП (б) і о.собисто товариша
Сталіна більшовини Унраїни, на ЧОЛІ з Лазарем Мой
сейовичем Наrановичем, в 1926 1927 рр. розrромили
«хвильовизм» цю аІентуру унраїнсьноrо фашизму в
літературі.. .
«Бацилі хвильовизму і тепер подекуди ще живуть
в середовищі деяних унраїнсьних літ рато в . і продов
жують шнодити успішному озви ноВІ Ha!? I ЛІтер ури.
Боротьба з проявами наЦlOнаЛІСТИЧНОІ ІДеолоrІІ ли
шаеться і тепер одним з найважливіших завдань YHpa
їнсьної радянсьної літератури. оо
«Під впливом історичної дійсности, в YMo ax нашо,
баrатонаціональної радянсьної держави наЦlональн и
харантер втрачае дедалі риси своеї онремішности, BIД
чужености, вбирае в себе риси, виховаНІ в ньому радян
сьною дійсністю...
«Унраїнський нарід, йоrо інтеліrенція, ми пись
меннини пишаемося тим. що нам припала честь
с при й н яти н а й пер дов і ш у.... н У л ь тур У в
с в і ті (підчерннення наШІ) назвати ІІ своею близьною,
рідною нультуру російсьноrо народу, культуру
Чернишевсьноrо, Белінсьноrо і ЛеніНа». (1)
Літературно науновій творчості письмен. икіВ і Ha
новців Унраїни, Білорусії, Литви, ЛаТВIl, ЕСТОНIl,
rрузії, Туркестану. важно було ложитися в нове Ha
світлювання історії царсьної РосІЇ, де мосновсьну дep
жаву представлялося ян <<об'едну чу силу», а Івана
(розноrо, Петра I ro ян речниюв всел дсьноrо по
ступу і добродіїв для немосн?всьних нарОДІВ: Вимоrи до
тих письменнинів і науновЦІВ зростали в MIp Toro ян
треба було сноро пристосуватися до ще ОДНОІ вимоrи,
1) Постанова з 14 ro серпня 1946 року.
1) О. Норнійчун: «Література Радянсьної Унраїни перед
великим ювілеЕ:М» "Радянсьна Унраїна», OpraH Центральноrо
Номітету НП(б)У,' Верховної Ради і Ради Міністрів YHpaїH
сьної РСР, за 2 re серпня 1947 р.
162
163
до боротьби проти проявів західніх впливів, яні. зн?в
у велиній снільності викрито в першу черrу в захІДНІХ
республіках СССР. Це положення ще більше уснладню
валося тим, що вони у насвітлюванні історичних фантів,
побуту та в розвитну нультури своїх народів мусіли на
кожному нроці підчернувати не лише «блаrодійні>
впливи російсьноrо народу, але одночасно зобов'язаНІ
були придержуватися cTporo всіх засад марнсизму про
те, що вся історія й нультура їхніх народів була cTporo
клясовою та була відбитною всіх законів «HaYHoBoro
соціялізму« .
Ян у прю\Тиці виrлядало та яні наслідни дало при
мінення цих трьох принципів до духової творчости He
мосновсьних народів СССР, найнраще може свідчити
те, що діялося в унраїнсьній літературі. Малий образ
ціеї нартини ми подаl\iО на підставі уривнів зі статті
Леоніда Новиченна Юрія Дольд Михайлина під заrо
ловном «Відповідальний обов'язон унраїнських радян
сьних письменнинів»:
«Найзапенліший і найлютіший Bopor народу
унраїнсьний буржуазний націоналізм вірно служить
сьоrодні америнансьним імперіялістам, яні, rотуючи
аrресивну війну проти нашої Батьнівщини, HaMara
ються підіrрівати пережитии націоналізму в СССР,
сподіваючись цим ослабити едність радянсьиих народів.
Ось тому рішуча боротьба проти націоналістичної
снверни (очевидно немосновсьних народів примітна
наша), в яних би формах вона не виявлялася, е першо
рядним обов'язном ножноrо радянсьноrо письменнина.
«На принладі порочноrо вірша В. Сосюри «Любіть
Унраїну» партійна нритина з велиною силою поназала
всю тлетворність облудних націоналістичних ідейон,
їх rлибону ворожість нашій соціялістичній дійсності,
їх зrубність для ножноrо радянсьноrо митця.
«Реданційна стаття «ПраВДЬІ» вчить нас Toro, як
треба розпізнавати прояви ворожої ідеолоrії в літера
турі і завдавати їм нищівноrо удару. Ноннретний роз
rляД «Правдою» порочноrо вірша В. СОСЮрИ особливо
ясно поназав , що впливи буршуазно націоналістичної
ідеолоrії в літературі нині проявляються насамперед
у праrненні замовчати новий соціялістичний зміст
життя УІ\раїнсьноrо народу, применшити велич йоrо за
воювань, здобутих під проводом партії Леніна Сталіна;
в HaMaraHHi протиставити іделм дружби і братерства
радянсьних народів ворожі ідейии націона.пьпої замкну
тости й відонремлености; в ідеалізації минулоrо, у
принрашуванні BCboro віджилоrо та відсталоrо; у спро
бах принизити або обійти мовчаням видатну роль росій
ськоrо народу і йоrо нультури в розвитиу братніх coцi
ялістичних наl(Їй...
«Саме заrострене почуття відповідаJІЬНОСТИ за TBOp
чість ножноrо літератора дало з:\юrу виявитн та спра
вел:ливо рознритинувати ідейні та художні помишш в
таних творах ян </Жінка біля Золотих воріт» Л. Перво
l\шйсьноrо. «На ЯР:.\1арну» Ю. Янопсьноrо. «Наливайио»
Івана Ле та ін...
«Через півтора рону Ш1ша нраїна відзначатиме
велииу історичну дату трьохсотріччя Перелславсьиої
ради. Немае сумніву. що ця дата буде відзначена рядом
ХВШІІОЮЧИХ творів, в яних ясираво поиазуватиметься
перушима дружба російсьиоrо і унраїІІСLноrо HapoдiB
братів.. .
«Мало нових нниr виходить у видаВНИJпвах, мало
нових творів друнуеться в журна.rIах та й те. що дpy
новане, часто невисоної ЯІ\ОСТИ.. Осо ливу Ж три ?rJ:"
винлинае становище драма турпї, юнодрама турл 1 ]
В rалузі створення текстів для масових пісень.
«Фалшива немарнсистсьна теорія беЗИО ф,1іктн сти
завдала серйозної шноди нашій драматурrІЇ, деЗОрІен
тувавши бю'атьох драматурrів і працівників театру.
Звідси й результат: за останній рі I\ ДBa YHpaї ICЬH
драмаТУРІ'ія майже не розвивалася. а нечиrлеНІІІ ноВІ
lІ'еси, поставлені театрами, яи правило, швидко сходили
Ii сцени. Проте пони що й зараз не видно спроб вивчати
164
165
нонфлінти В самій дійсності, підходити до Iхньоrо роз-
ириття з ІІоаицій соціялістичноrо реалізму.
«Усім відомо, яне велине значення мае літературна
критина в боротьбі за ідейну чистоту і висону художню
досноналість нашої літератури. Тим часом, не зважаючи
на онремі вдалі роботи унраїнських нритинів і літерату
рознавців, ця ділянна продовжуе недопустимо від-
ставати. Окремі нритики (Ю. нобилецы\й,. Ю. Бур-
ляй. С.lІІаховсьний), замість Toro, щоб допомоrти нашій
rромадсьності виирити порочні твори, самі їх навпе-
рейми захвалювали. Тепер же, ноли всі письменники
заходились виправляти припущені помилки, ці кри-
тини мовчать.
«На роботах баrатьох иритинів все ще позначаеться
відсутність бойової цілеспрямованости. недостатня
YBara до питань художньої форми, невміння перевіряти
літературні ТВОрVl самим життям. l\ритика часто зами-
наеться в рямни самої тільни української літератури,
не розrлядае П явищ у широних взаемозв'язиах з про-
цесами всіеї баrатонаціональної радянської літератури,
і насамперед російсьної. l\ритини і літературознавці
УІ\раїни ще не створили робіт про вплив велиної росій-
сьної літератури на творчість унраїнсьних письмен-
нинів, . а таних робіт наполеrливо вимаrае читач». (1)
Боротьба проти західніх духових та ідейних впливів
на населення СССР, на частини Советсьної Армії в
онупованих країнах Европи. на літературу й науну
СССР. що ЇЇ. як і боротьбу проти «буржуазноrо HaцiOHa
ліfJМУ') немосновських народів Советсьноrо Союзу, від-
Н}lила постанова ЦК ВНП (б) з 14-ro серпня 1946 р., (2)
виявлялася теж нелеrкою. Ці впливи на лише, не дивля
чись на всі ізоляційні протизаходи, (1) BC більше npo
сянали в душу бійців і старшин онупаЦІЙНИХ .частин
советсьної армії, але вони задер увал ся НрШl\О в
різних rалузях наук, а закрема в бlолоr чних наунах,
фіfJіолоrії та медицині, частинно в еКОНОМІЧНИХ наунах,
де сприяв їм фермент, про яний була вже мова.
В 1946 році не вдалося теж Нремлеві розв' яза ти труд-
нощів на відтинну селянсьноrо питаНl!Я' Засуха в
півдеШIO західніх районах СССР, 6ран СlЛьсьно-r.оспо-
дарсьних машин, недостача робочої сили на .ce I, що
прийшла у висліді велиних втрат в населенНІ ПІД час
війни яні зложилися на низький урожай у всьому СССР
та ви ликали частинний rолод в Унраїні, сприяли CKOp
ще зростові ворожої постави селянства до режим:у, яи
навпани. Не без впливу на ці настрої за и алася ІЯль
ність національно-революційних rруп І ВІДОМОСТІ: ЯНІ
просянали зі заходу про заможне житт. селян НІмеч
чини, Австрії, Чехословаччини, Болrарн, тощо. Строп
кари, які нанладалос.я на елян за «рознра ання» нол-
rоспноrо майна на ПlдстаВІ онремо видаНОІ постанови
Ради Міністрів СССР і ЦН ВНП (б) з19 rо вересня 1946 р.,
не лише не кінчали конфлінту селян з режимом, але
йоrо ще більше уснладнювали.
Важке становище ЦК ВНП (6) ще більше драмати
зувалося тим, що діялося на відтинку науи Со етськоrо
Союзv та ідеолоrії марнсо большевизму. ЦІЛИ ряд
науи' знайшовся в стані яиоrось диво и ноrо . .мпасу
та застою. Про нризу творчости ..rалу3І фІЛософн rOB?
рив віднрито А. Жданов в ДИСНУСІ.І советсьн х.фІЛ?СОфІВ
у 1947 році... Ії ствердив Й. СтаЛІН в rалу3І Л1нrВІСТИНИ
словами:
«Причиною застою в СОВGтсьній лін вістиці е e
«формалізм», що йоrо винай,?ов Н. Марр І йоrо «УЧНІ»,
але аранчеївсьний режим І теоретичНІ проrалини в
1) Леонід Новиченно, Юрій Дольд Михайлин: "BiДIlOBi
дальний обов'язон унра\нсы\хx радянсьних письменнинів»,
,Рппянсьна Унраїна», 6 ro липня 1952 рону.
. 2) Постанова ЦН ВНП (б) з 14 ro серпня 1946 рону ІІро жур
Н3JІИ <,3везда» і "Ленинrрад» була формально засужденням
,пошлих і без ідейних» писань 30щенна та Ахматової. У пран
тиці вона була сиrналом до боротьби проти національно само
стіііницьних ідей немосновсьних народів у літературі, проти
західніх впливів та сіоністичних ідей в СССР.
1) Інструктаж проти цих впливів почався Віие перед занін
ченням війни.
166
167
буде взяти rОЛIIМИ рунами, бо він поволі прозрівае від
захоплення совеТСЬІ\ОЮ «демонратіею», ствердивши, що
одним з фаиторів усіх неуспіхів в боротьбі проти ворожих
для режиму сил на території СССР е нрайня слабість,
підірваність і слаба атраиційпа сила ідеолоrії MapHCO
бо.пьшевизму, звертае свою YBary на потребу усуціль
нення та заrостреНIJЯ своеї ідеолоrічної зброї. У висліді
цьоrо рішення прийшли диснусії в науиах СССР, яні, яи
ми вже бачили вище, мають пряме відношення до iдeo
лоrі ї «HayHoBoro соціяліЗ2VІУ».
. Ме оди й засоби, з допомоrою яних відновлювано
СУЦІЛЬНІСТЬ, антраційність і непорочність ідеолоrії
<шауновоrо соціялізму», а з ними й <<оживлювано» науни
СССР.' ми вже частинно бачили в попередніх розділах.
До юеї проблеми повернемось ще в черrовій частині
нашої праці. Тут лише хочемо ще зупинитися над долею
та ролею, яну в післявоенній иризі большевицьноrо
режиму відоrрав посилений війною російсьний «Haцio
налізм» .
В 1946 році, що був одним з найбільше нритичних
ронів в історії Советсьиоrо Союзу. не було особливих
звернень чолових людей уряду чи партії в сторону
російсьиоrо супер націоналізму. Промову Й. Сталіна з
Toro рону. що він її виrолосив на передвиборчих зборах
с:аліНСЬІ\ОЇ виборчої онруrи міста Мосиви, де він сильно
шдчерннув, що у війні переl\10rла мудра політина партії
та советсьний устрій, поясню€ дехто, ян от цитований
нами Е. Нренишов. ян своерідний зворот до большевизму
і тантичний віДЕОрОТ по лінії інтересів cBiToBoro HOMY
нізму від наrолосу па «російсьне». Ми rоловну причину
тонусу тіеї промови. яний сильно відмінний від онлинів
на честь російсьиоrо народу в 1945 році. бачили. б не
там. але в ТОМу, що советсьиий режим був тоді сильно
заrрожений. Цим можна теж пояснити холодніше BiДHO
шення до советсьних маршалів і rенералів, яних у той
час відсунено в тінь: вони моrли серед заrальноrо за
хитання советсьної системи стати носіем яноїСЬ палатної
революції.
лінrвістиці. Аранчеївсьний режим встановлений був
Н. Марром та йоrо «УЧНЯМЮ>. Н. Марр та йоrо найближчі
приятелі були тими, яні запровадили лінrвістину в
теоретичну плутанину. Виилючення ціеї пошести вилі
нуе советсьну лінrвістину, і випровадить її на широну
дороrу, дасть Зl\1оrу советсьній лінrвістиці зайняти
перше місце у світі». (1)
В інших науиах. ян в енономіці. фізіолоrії та в
біОJIо:ії вини.ню! сильні розбішності думон іпротирі ччя.
Що :lРШ , lЧ думни, ЯН. lШ бачили в аналізі диснусій
на БІОЛОrIЧШ та еноноючНІ теми, а зrодом уноротній
студії розв.итиу марисо большеВИЗ:l1:У, захитували або
зривали шдвалини «Ішуновоrо соціялізму». На тлі
заrально о иритичноrо пол()шення режиму та Йоrо ідей,
оБЛИЧЧІ И?ІЩ НТl?ичноr? н ступу па ьоrо ворожих
ИОМУ ВНУТРІШНІХ І ЗОВНІШНІх сил та ІДей, дЛЯ ЦН
ВНП (б) небезпечними ставали таиож ті відхилення в
наунах від пануючої ідеолоrії, яsі існувал и раніше,
щ али бути принриттям ДЛЯ «свободи» J!fiунових дo
СЛІДІВ В. СССР, яиу тан Довrо брали за (правду різні
науновЦІ та ШІСЬ;\Іеннини Заходу. Те, що було допу
стиме для ренлями в минулому, мусіло бvти зняте
тепер, щоб збереrти існування заrроженоrо режиму.
Цим моментом. а не лише зростом західніх впливів на
біолоrічні науни СССР під час віЙни, можна пояснити те
чому в 1948 році на наназ Ц!{ ВНП (б) знесено попередн
ноннуре цію. ріЗН 1Х течій в біолоrічних наунах та всі
<<ПРОТИ ЮЧУРШСJ)Ja» напрямни визнано наrло ворожими
ДЛЯ «совеТСЬІ\оrо народу» Й матеріялізму.
Й. Сталін, побачивши, що боротьба з національно
революційними силами і ідеями на територі ї СССР зю'я'"
rаеться, що злом ан ня селянства. яне з тими революцій
ними С 1Лами часто с.півррацювало. забере баrато часу.
ЗРОЗУ ІІ ІІІИ, щ? захІДНІ. впливи .на все життя СССР е
СИЛЬНlIIIl ЧИ'.l ЕШ ДУ:\ІаВ, І що заХІДньоrо світу не можна
1) Josepll Slalin: « Marxism юнІ lingllislics» New YOl'k 111
ternatiol1al Publishers, 1951, СТ. 38. ' ,
168
}69
Та була це лише тантична сталінсьиа lIIовчанна.
Зміни йшли далі: всі rоловні opraHII ІІН ВНП (б) CTa
вали далі CVTO мосновсьно російсьнимн і з них знин:али
майже З0всім нолишні імена немосновсьних національ
ностей; советсьна преса Унраїни, F>ілорусії чи Литви IIa
rиналася старанно не лише по лінії наrолосу на MapHCO
большевизм. боротьбу проти заходу, але й і прославлю
вання російсьної історії й культури.
Мосновсьно російський шовінізм У НРИТІІЧНИЙ час
советсьиоrо режиму мав черrовий раз стати тою силою,
яна допомоrла Нремлеві рятувати тюрму народів. В
ааплату за це російські учені. Сеченіни, Мічуріни,
Павлови, F>елінсьні, Чернюпевські мали зайняти місце
видатних західніх науновців, від ЯІ-\их очищено науни
СССР під час дисиусій в ронах 1947 1952. ЦН ВНП (б)
сноро зробив 3 мосналя супер людину, яної описи е так
само МОНУ.\Іентально переборщені як описи в Третьому
Райху rерманських чеснот». (1) Мосналя зроблеНО13ина
хіднином всьоrо, що ціннішоrо мала людська історін.
Щоб снріпити форсовну русифінацію Україии, Бі.1ІО
русії, прибалтійсьних, иавназьиих та азійсьнJx народів
СССР, яка проваДИJІаСЯ за царату , в диснусії на лінrві
стичні теми за російсьною мовою визнано офіційно це
право.
V. РЕЗУ.ЛЬТАТИ ДИСRУСІЙ В НАУНАХ СССР
1. Перші підеУМIШ
1) КlаиБ Mehllert : ({ Stalin versus МЮ'Х», СТ. 121.
Попередні розділи дали нам достаточний мат рія
і відповідь на запит, що було причиною аНТИВІ3аЦIl
ідеолоrічноrо відтинну в СССР в ронах після дру:ої
світової війни, та розшифруваШІ нам, що треба розумІТИ
під таними висловами Т. Маленнова ян <<прояви буржуаз
ної ідеолоrії», «звични та традиції, ворожі оветсь.ній
державі», «ідеї та сентименти, o поход ть ВІД наПІта
лістичних нраїн або знутра, ВІД залишнш, щО ВОРОЖІ
советсьній державі», тощо.
Наші дотеперішні досліди виявили причини, які
зложили ся на те, що в донтрині <<науновоrо соціялізму»,
а слідом за тим і в большевизмі, е цілий ряд положень,
яні ідуть у розріз З фантами життевої дійсности та з
віднриттями MoдepH X наун. Ми побач ли. щ ..цей HOH
флікт проходить НрІ3Ь весь РО3ВИТОН ІДеолоrІІ MapHCO
большевизму і всю історію СССР, яний останньо вия
вився в rострій нризі пануючоі доитрини.
Ми рознрили, що під «проявами буржуазної ідеоло-
riї» треба в основі розуміти ідеї національно визвольних
рухів немосновсьних народів BeTc Horo Сою.зу, а
під словами «3ВИЧНИ та траДИЦII. ЯНІ е ВОРОЖІ дЛЯ
советсьної держави». «ідеї та сентименти, що ПОХОДЯТЬ
від напіталістичних ираїн або знутра. від залишнів, що
ворожі е для советсьної державю>, під «приватно влас
ПИЦЬНОЮ мораллю» НРИЮТЬСЯ небезпечні для Rремля
170
171
ідейні впливи оаходу на Юlселення СССР і нові труднощі
ЦН ВНП (б) на. відтИІШУ сеЛЯНСЬІ\оrо питання вронах
ПІСЛЯ друrої СВІтової війни.
На підставі наших матеріялів ми моrли б вже
рішуче ствердити. що вся антивізацін ідеолоrічноrо Biд
тинну СССР в повоенних ронах, а в тому йдиснусії на
теми філософії, біолоrії, фізіолоrії. лінrвістини й eHO
номіни, були в першу черrу виявом нризи советсьної
системи і марнсо большевицьної ідеолоrії. На пожвав
лення ідеолоrічної роботи в повоенних ронах, на HOH
центрацію велиної уваrи на ньоrо зі сторони ЦІ{ ВНП (б)
моrли матн без сумніву вплив тані ЧИННІШИ ян бажання
Й. Сталіна залишити по собі советсьну імперію більше
снонсолідованою чим вона була досі, дати під нінець
свойоrо життя нові «rеніяльні творю> марнсо большевиз
му, але все це були вже друrорядні, а не перщорядні
причини.
Зі всьоrо розвитну нашої праці, де анцент нла
деться на розвитон ідеолоrі ї марнсо большеВИ3l\1У, ми
бачили ян В. Ленін, ствердивши недонровність eHOHO
мічних занонів <шауновоrо соціялізму», почав{«оживлю
ватю> Їх суб' ентивно емоційними принципами rаслами.
Ті нові елементи, що дали большевицьному рухові
деяну силу. не були в наслідон різних причин орrанічно
освоені ідеолоrіею марнсо большевизму. Тан для при
нладу В. Ленін, підчерннувши значення національноrо
питання і йоrо рОЛІо у суспіЛЬНО ПОJIітичному розвитну ,
залишався далі при старій марнсистсьній тезі, що
нація, це е лише форма соціяльноrо змісту, а держава е
продунтом напіталізму. Відмітивши значення суб'ен
тивно волевих елементів у суспі.пьному розвитну, Ленін
не достосував відповідно до них марнсистсьноrо MaTepi
ялістичноrо об'ентивізму, а залишив йоrо у старій формі.
Все це у висліді дало найбільш траrічний елемент у
виявах ножної ідеолоrії: . внутрішню роздвоеність,
нонфлінт різних принципів. Тан в час, ноли aTpaH
ційна сила большевизму, а особливо йоrо пропаrандив
них нличів, зросла, до старих дефентів марисизму при
еднався новий захитання едности й орrанічности в
будові донтрини: та роз'еднаність її снладових заложень.
n Сталін, ідучи слідами CBoro учителя Леніна, став
підмінювати об' еНТИВНО l\1атеріяліс ичні занони Н. Map.
. са і Ф. Енrельса. радше у прантиЦІ жи тя чим в теОрlI,
принципами напіталізму та духо,м РОСІЙСЬНО О упер
націоналізму. Це ще БІЛьше снршило внуТрІШНІ про
тиріччя в самій ідеолоrії марнсо большев зму та поро
ДИJlО явні дисонанси між її ПрQrрамою 1 прантиноlO,
дл принриття яних створено ПОІ.Іяття «СОI(іЯ!1ізм CCC
яи переходовий етап до. НОМУНІзму». ЗОВНІшньо цеи
нонфлінт виявився найБІЛЬШ Н;;ІЯСИЧНО в непорозу
міннях і в протпрі ччях між eHOH.o iCTaМI . CCC , щО
про них була мова в першому рО3ДlШ наШОІ праш.
Тепер перед нами постае автомати.чно запит ч
вдалося диснусіям усунути всі сл босТl марнсизму, ян
він дістав при свому народженНІ, а зrодом у фОРМІ
нових елементів теорії та прантини большевизму?
Розrлядаючи всі Дl'lснусії ян одну цілість. що спря
мована була на ремонт ідеолоrії марнсо бол.ьше изму,
приходиться ствердити,. щ.о були они ВИМІРЯНІ пра
вильно в усі її найслаБШІ МІСЦЯ. що ІХ можна би схопити
у слідуючих rоловних точнах:
1) захитання нонцепцій в rалузях точ.них наун, на
яних був побудований марнсизм;
2) яснрава очевидність, на принладах життя СССР
і всьоrо світу, що різні положення марнсизмуu ян нля
сова боротьба, діялентина стрибні в ян ОСНОВНИИ чи!lнин
людсьноrо розвитну, вчення, що ба а зумовлюе ЦІЛНО
вито надбудову, е дуже переборщеНІ;
3) розрив прантини із принципами та rаслами MapH
сизму большевизму на території Советсьноrо СОЮ3У.
fIними методами та з яним успіхом вилінувано всі
ЦІ місця?
172
173
Перейдім по черзі лінування слабих місць.
Ноли точні науки підважували основи «HaYHOBoro
с?ціялізму», то практично було дві можливості виходу
3І складноrо становища: визнати явно неправильність
тих основ і пристосувати положення донтрини до
найновіших осяrів наук, аоо створити враження, що
осяrи. тих наук е непраВИJ ьні, усунути ці концепції,
що ПІдважували марксизм ] цим шляхом збереrти док-
трину від нонечної перебудови.
Вибір між цими двома дороrами бvв снладний.
Справді Ф. Енrельс, немов передбачивши тане CTaHO
вище, сказав, що «соціялі3 і змінятиме свою форму 3
кожним новим науновим ВІДкриттям», але чи можна
було йоrо зміняти тоді. ноли cTporoї матеріллістичної
причиновости , нличі в про нлясову боротьfiу треба
було HpeM eBi для Toro, щоб кріпно вхопити У свої
руни неПО.НІрне селянство., щоб 3. їх допомоrою розло-
жити наЦІонально са.мосТІЙНИЦЬЮ рухи на території
СССР та штовхнути ІІа боротьбу проти західніх велико
держав мільйони їх власних rромадлн? Зрештою, чи той
же Ф. Енrельс сам не відійшов !Від своеї засади коли
поч в безпощадну нампа ію проти ворожих маІ)КСИ3
моВІ наукових напрямН1 в далек(} раніше? Чи не
зобов' язувал() большевиків твердження. що всі науни
мають бути CTpOr() партійні?
. І. ЦН ВНП (б) вибрав цеН друrий ШJІЯХ. Напрямки,
ЯЮ ПІдважу али фундамент марнсо большевюшу, мали
бути визнаНІ «ненауновимю>, «буржузнимю>, «ворожими
СОВ6ТСЬНОМУ народові та советсьній державі» й викинені
за борт життя в СССР. Це зроблено клясично в біолоrіч
них науках та у фізіолоrії.
Дещо важче БУJІО усунути друrу і третю слабість.
Тут не можна було застосувати таної простої операції
як у п ршому випадку, але треба було шукати інших,
складн ших M Toд.iB. I виявом і приміненням була
диснусlЯ на ЛlНІ'в!стичН1 теми.
2. іенеаа й наукова сторjпка ДНСКУСії па l\IОВО3ПавЧЇ теми
Дискусія на мовознавчі теми, яка R дбулася BeCHO
1950 рону, належить до особливи як ПІд. оr . дом BO I
rенези тан і по своїй науновій та ІДе()ЛОrIЧНІИ СТОРІНЦІ.
В диснусії на лінrвістичні теми риза с. .ветських
наук тан тісно сплітаеться з КрИЗ0Ю .І еолоrІІ .MapH O-
большевизму та 3 нонцесія:ми для РОСІИськоrо Імпе >ІЯ
лізму, ЩО їх важно від се.бе ві діЛити. Ця пов' заНІСТЬ
не дае змоrи дати ясну ВІДПОВІДь на те, нотрии цих
трьох фанторів був вирішальним у її Вl нинненНІ. Чи
бvла вона лише засобом, формою для р03В язання склад
них питань марксо БолыІІвизму,, іН. Марр та йоrо уч п
стали лише жертвою rри на ідеолоrічній CЦ Hi? Чи засТІЙ
v 'лінrвістичних науках, яний ствердили ВСІ дискутанти,
а з ними і Й. Сталін, принесли орrанічно потребу диску-
сії на мовознавчі теми, яку використано одночасно для
потрібних ідеолоrічних змін? Чи може пошто хом для
диснусії, У яній розв'язано одночасно наУКОВІ та. за
orHeHi ідеолоrічні питання, було те, що дотепеРІШНЯ
пануюча лінrвістич а нонцепція Н. appa було виразно
спрямована та неВМІсна у н.овий,. ВІ КРИТ!lЙ нурс Нре-
мля сприяння російсьному ІМперІЯЛІ3МОВl? Це е ребус,
яний важко розв'язати.
За першим припущенням промовля о б те, що в
диснусії на мовознавчі теми зроблено деяю виправлення
в ідеолоrії марнсо-большевизму. За друrими н явна
очевидність нризи лінrвістичних наун, а за треТІМ .f!.e
лише нові нонцесії, які зроблено для московсьно росІИ
ськоrо імперіялізму. але й те. щО OCHOBH Ma a MOCH B
ських лінrвістів, яних національним аСПІрацІЯМ не BIД
повідала мовна нонцепція Н. Марра, не пр йняла..у:а-
сти у святкувані 8f)-тої річниці народже!lНЯ 1 .5 TOI РІЧ
ниці смерти Н. Марра, що для тотаЛІтарно] системи
советсьноrо типу було неабияною та баrатомовною
маніфестаціею.
Не винлючено, що кожний 3 цих трьох чиннинів
ваважив у вининненНІ дискусії на мовознавчі теми.
175
174
Зрештою для розrляду наслjднів, яні вона принесла,
мотив для її rенези не мае поважнішоrо теоретичноrо
значення.
Зі становища об'ентивних лінrвістичних наун HOH
цепція Я. Марра. яна була пануючою в СССР більше
25 ронів (переломові праці й статті Я. Марра появилися
в 1923 1924 ронах) була дійсно янимсь антинауновим
монструм. що постав у висліді застосування основних
положень марнсо большевизму до мови. Це вчення про.
мову, яне знайшло повне одобрення ЦН ВНП (б), мало
слідуючі rоловні елементи:
1) Мова. ян і вся нультура та цивілізація. були для
марнсиста Марра лише витвором продунтивних сил і
суспільно енономічних відносин, себто одним 3 елемен
тів надбудови;
2) Ножна мова в нонцепції Я. Марра мала нлясовий
хараитер і развивалася ян продунт певної нляси;
3) Всі основні зміни, розвитон та збаrачення мови
відбувалися на базі марнсистсьної діялентини та при
ходили у формі наrальних вибухів, стрибнів;
4) До розвитну мов застосовано не лише матерія
лізм у формі перебільшеноrо впливу засобів вироб
ництва, аде йодночасно думну про пантаrенезу Лямарна
Дарвіна \ всі мови розвинулися від нільнох і тих самих
стандартних слів;
." 5) Всі мови, їх баrатство слів і речень розвивалися
ПІд впливом схрещуваННfI .
Остання точна була вислідом не тан діялентичних
занонів марнсизму ян радше випливала зі своерідноrо
суб'ентивізму ленінізму, 3 йоrо тодішньої національної
політини. Російсьній мові ні в цій точці ні в цілій HOH
цепціЇ не дано яноrось особливоrо становища \ не оправ
дано її минулоrо русифінаційноrо нурсу, але нав пани
йоrо засуджено, вназавши на те. що у висліді схрещу
вання мов не перемаrае одна, але баrаті ють різні.
Я. Марр присвячував відносно мало уваrи російсьній
мові але він цінавився більше навназьними rрупами
мов (звідси й назва йоrо нонцепції яфетсьна теорія).
І все йоrо вчеННfI, ноли тан можна сназати. було мари
систсьно немосновсьне. 3 виразними нотнами симпатій
до мов і нультур навназьних і тюрсьних народів.
Для харантеристини вчення Н. Марра. йоrо p03
витну та 3рОСТУ опозиції до ньоrо ми з.ацитуемо деяю
уривни зі статті проф. варшавсьноrо УНІверситету .Ma
rарети Шлявх, що під заrоловном «Советсьна ЛІнrВІ
стична нонтроверсія» появилася в «Нью Йорн Ворлд
Ревю». (1) Вона пише:
«В часі Жовтневої Революції був учений Н. Я. Марр,
яний працював на полі навназьних мов, що їх він нази
вав яфетсьною rрупою мов. BjH мав велиний з пас інфор
мацій і велиний запал для cBoro предмету. .. ВІН нипувся
раЗ0М з іншими на досліди баrатьох інrвіс:ичних rруп
в СССР, на приrотування rраматин І тенсТІВ для ели
Horo числа мов, яні досі їх не мали. Він танож BJДдa
вався студіям марнсистсьної філософії, щоб 0знайо
митися з rоловними принципами. яні допомоrли, HOBO y
урядові оформити блиснучу роботу на тому ПОЛІ, де ВІН
працював. . .
«Він атанував. не розбираючи та зі все зростаючою
їдністю, методи та осяrи попередніх шніл. Велині ос rи
індо европейсьних спеціялістів, внлючно з осяrа ІИ рОСІЙ
сьних і їх західньо европейсьних попередниюв, були
засуджені rypToM ян «буржуазно ідеа істичні:> і «peaH
ційні» продунти. Марр засудив ПОРІВНЮЮЧІ методи,
з допомоrою яних ці спеціялісти устійнили різні особ
ливості споріднених мовних rруп, і обвинувачував їх
у містичному ідеалізмі. НОЛ!f вони наявно виназув ли,
що нолишні «батьнівсьні мовш> вияснюють ПОДІБНІСТЬ
між різними rрупами мов, ЩО існують сьоrодні.
«Перш усе він твердив, що в пайб льш. ранніх
періодах розвитну людства, ноли пеРШІ 3ВІр] ЛЮДИ
1) Стаття в різних місцях (; виразно марнсистсьна.
176
177
вчилися жити зі собою на базі спільної праці, народи
порозумівалися з допомоrою відповідної жестинуляції та
інших німих засобів. Мова слова він твердив БУ?Іа
пізнішим твором примітивної пануючої rрупи шреЦІВ
маІів; вони зберіrали цей винахід ян нлясовий привілей
тан довrо, ян можна було перед широними німими Ma
сами населення. Тан мова на йоrо думну розвинулася
ян зброя в нлясовій боротьбі і належала до «надбудови»
суспільства (як марксисти технічно вживають цьоrо
вислову).
<Марр запевняв. що він випрацював і знав певно,
яні були перші силади людсьної мови. Вони були «саль»,
<,бер», «йою) «рош»: не менше й не більше, а ШІІпе ті
(Марр ніноли не дав доназу для cBoro твердження). 3
тих т. зв. чотирьох «елементів» зrідно 3 йоrо тверджен
ням розвинулися всі мові, яні постепенно ділилися на
різні rрупи а тоді в певний час і в певних місцях
розвивалися наrальними стрибнами в нові мовні си
стеми.
«На підставі тверджень Марра наrальні посту пи в
мові творили б новий «ступневий розвитон» мови. Пере
хід від простих речень, від простих слів, що зв'язані
були зі собою без rраматичних правил, до речень з
rраматичною снладнею і морфолоrіею мали б репре
зентувати таний ступневий поступ, започатновуючи нову
«родину» мов. Зrадана «революційню) зміна, на підставі
твержень Марра, створювалася технолоrічним поступом,
а особливо віднриттям та вжитном таних металів ян
мідь і залізо між примітивними народами. Ті, що зро
били віднриття, ішли вперед до нової мовної стадії,
залишаючи інші частини людства за собою з їх старим
рівнем мови. Звідси й походять різні стадії MOBHoro роз
витну, яні ми знаходимо ще сьоrодні...
«Нульт, яний оточував Марра, був таний велиний,
що навіть після йоrо смерти ті, що не поrоджувалися з
йоrо думнами, відсувалися на бін в тому розумінні (ян
це тепер виявилося), що їм важно було друнувати свої
статті чи вишнолювати студентів зі становища інших
поrляді в оо.
«Панування послідовнинів Марра було вперше
сильно заrрожене, ноли «Правдю> 9 ro травня 1950 р.
ВИДРУІ,увала довrу статтю А. С. Чібакова, яка аТаІ\увала
всю шнолу та захищала <<порівнюючий» метод (що йоrо
вживала індо европейсьна rрупа ліНІвістів примітна
наша). Автор похвалив безсумнівні заслуrи Марра, але
піддав йоrо доктрину критичній аналізі. Ноли мова е
частиною надбудови. НОШІ вона е лише продунтом нляси,
то як вона моrла постати в передклясовому суспільстві,
в початновій стадії людськоrо розвитну? питав Чіба
ково (Цю саму точку висунув в тридцятих роках Нузне
І(ОВ.) ЩО більше, Чібаков обвинувачував школу Марра,
що вона намаrаеться спростити пов'язання між eKOHO
мічними фаюорами і ліНІвістичними явищами. Він відни
нув думну Марра про те, що штучна інтеРНаІ(іональпа
мова е конечною передумовою для реалізації безнлясо
Boro суспільства. Він сильно не поrоджувався 3 «CTaдi
яльною теоріею» розвитку мови. яна в прантиці устій
нила rіf.рархію ліНІвістичних струюур і засуджувала
деякі мови до Toro. що вони мали залишатися на «низь
ному» ступні безпереривно. І врешті він відкинув чотири
відвічні елементи і все. що було 3 них випроваджено.
«У довrій відповіді (15 травня) Мещанінов не 3pO
бив нічоrо іншоrо ян лише норотно повторив основні
твердження Марра, стверджуючи де яні недостачі в їх
формуловці, і в подробицях випраВІ'1В тези Чібанова.
«В половині червня появилося 14 досить довrих
статтей в «Правді». Деяні автори (ян Чемоданов, 23
травня і Нудрявцев, 13 червня) боронили Марра; інші
(ян Булаховсний, 13 травня) обмежилися до оборони
старих порівняльних методів, або нарікали за нолишні
зміни та новаторство (В. Віноrрадов, 6 ro червня).
Часто піднімалося питання: чому ми Д03ВОЛИЛИ, щоб
ця ДОІ,трина була насаджена, створюючи стан застою
нашої праці?
178
179
«rрупа молодих науновців попросила тоді Сталіна,
щоб він відповів на цілий ряд питань, біля яких крути
лися непорозуміння. Він це зробив 20 ro червня». оо (1)
Не дивлячись на постійний зріст опозиції до лін
rвістичної теорії Марра, все ж таки ні до 1950 р., ні
навіть до першоrо виступу Й. Сталіна в мовній дискусії
ніхто не поважився на території СССР її повністю захи
тати. Той стан і причини, що лежали не тан по стороні
лінrвістів, як на боці режиму та ідеолоrії марксо боль
шевизму, виразно підкреслив у свому покаяльному слові
нерівник Шдділу літератури й мови при Академії
Наун СССР, чоловий представнин вчення Марра після
йоrо смерти, проф. Мещанінов. Після Toro, як Й. Сталін
розбив безпощадно ліНІвістичну концепцію Марра, він
писав:
«Більшість советсьних ліНІвістів , а особливо я,
були тан твердо переконані, що мова е одним з елементів
надбудови, що ми навіть не пробували застановлятися
над дефініціями надбудови, її відношення до бази, яні е
визначені в нлясичних творах Марнса Леніна. Звідси
випливали помилки наших теоретичних тез.
«Визнання Toro, що мова е елементом надбудови
неминуч ривело до неправильноrо ствердження про
її нлясо й харантер, про її розвитон стрибками і
послідовно u неправильно ї оціНЮ1 ролі, яку відоrрае
схрещування у формуванні мови та її розвитку.
«Нрайне переоцінення ролі Марра в розвитну COBeT
сьної лінrвістики, винесення йоrо на становище оди
ноно позитивної людини не лише на цьому полі, але
танож у цілому ряді посвоячених дисциплін (він вине
сений був ЦНВ НП (б), Леніном та Сталіном примітна
наша), випливали 3 Toro. Ці й інші помилни caMoro Map
ра та йоrо учнів, а особливо мої, практично привели до
застою советсьної ліНІВістини. Ми боялися ян пошести,
примінити ДО мови порівнавчо історичну методу, ДYMa
IOчи наївно. що така метода неминуче привела б до пово
роту формально ідеалістичних ідей наук минулоrо CTO
ліття. Ми не були спроможні зрозуміти правильно OCHO
ви мови, і її особливий зміст. оо» (1)
Про своерідну непохитність вчення Марра, що мала
свое джерело в ідсолоrії марксо большевизму, писав
також проф. ВіНОІрадов, який належав до тих, що най
більше були ним невдоволені:
«Перед публікаціею статті Й. Сталіна, без оrляду на
різні напрямни й поrляди, всі советсьні лінrвісти: стояли
у своїй праці на становищі, що мова f, соціяльним еле
м:ентом надбудови.. .». (2) І очевидно, що зміни моrла зро
бити лише та установа, яка уважалася одиноно номпе
тентною «вияснюва тю> ідеолоrію ма рксо большевизму,
робити в ній поправки та давати право rомадянства в
СССР тим чи іншим науковим концепціям. Тим чиннином
було ЦН ВНП (б) чи вірніше Й. Сталін.
Зміни, яні зробив Й. Сталін, ноли їх розrлядати зі
становища ліНІвістичних наук, можна звести до слідую
чих rоловних точок:
1) Мову не можна віднести ні до елементу бази ні
до надБУДОВlf або до витвору засобів виробництва;
2) Мова у свому розвитку була постійно BceHaцio
нальна та на не] мали вплив різні чинники духовоrо,
соціяльноrо та політичноrо харантеру;
3) До мови не можна застосувати клясовоrо прин
ципу. Вона (мова) не розвиваеться наrальними стриб
нами, але шляхом довrої еволюції;
1) « ТЬе Soviet Linguistic Controversy». Translated from
the Soviet Press Ьу John У. Murra, Robert М. Hankin атІ Fred
Holling. Columbia University Slavic Studies.
« Kjng's Crown Press», New York, 1951, ст. 92.
2) «Проrрама марнсистсьної лінrвістиню>, «Правда»,
4 ro липня 1950 р., ст. 3.
1) Prof. Margaret Schlauch: « The Sovjet Linguistics contro
versy», (с New World Review», New York, August 1951.
180
81
4) Схрещування мов веде не до посилювання мов, що
беруть у ;"ьому УЧасть, але до перемоrи одніеі, яна вихо
дить поБІДНИКОМ.
lЦоб дещо насвітлити ті зміни, ми наведемо деяні
уривни зі статті Ф. Хрустова «НЛЯСІІЧНИЙ зраЗ0Н TBOp
чоrо р03ВИТІ\У марнсо ленінізму»:
«Й.. Сталін науново довів, що мову не можна Biд
нести H дО розряду знарядь виробництва. ні до розряду
бази, НІ до розряду надбудов, що сфера дії мови Haд
звичайно широка, майже безмежна. бо вона зв'язана з
усіми rалузями життя і діяльности людей від вироб
ництва до бази, від бази до надбудови. Цим пояснюеться.
що OBa може ?днаково обс у увати як старий. умира
ю.чии ла , так І новий, що шднвшеться, ян енсплуатато
рІВ, так Iu е:,сплуатованих. Інаюпе не може бути. Мова
для oro и Існуе, вона для Toro і створена, щоб служити
суСІІІЛЬСТВУ ян цілому, в ролі знаряддя спілнування
людеЙ, щоб вона була спільною для ЧJІенів сvспільства
і еди.ною для суспі.пьства, однаково обслужуючи членів
СУСІІІльс ва незалежно від Їх нлясовоrо становища.
,ц?сить ТІЛЬ И зійти мові 3 ціеі заrальнонародньої пози
ЦІІ, до иТJ ТІЛьни стати мові на позицію віддання пере
ваrи І. Пlдтрим и лноїнебудь соціяльної rрупи на
шноду ІНшим соц яльним rрупам суспільства, щоб вона
втратила свою яюсть, щоб вона перестала бути засобом
СПІлнування людей в суспільстві, щоб вона перетворилася
в жарrон якоїнебудь соціяльної rрупи, деrрадувала та
приренла себе на зниннення.. .» (Сталін примітна
наша).
«Рознриваючи ,;!акономірності виниинення та p03
витку м?ви ян СУСПІльноrо явища, Й. В. Сталін піддав
нищивНІЙ ритиці теорію. стадіяльноrо розвнтну мови,
я у ПРОПОВІДували Марр І йоrо учні. Антимарксистсьна
(ВІД 1950 рону примітна наша) теорія стадіяльноrо
розвитну мови висувае необхідність раптових вибухів,
як умову epexoдy .мови від старої яности до нової.
Й. В. Сташн поиааав, що ця теорія віДрІІВае історію
182
мови від ноннреТНОІ ІСТОрl1 суспільства і виходить д
утотожнення мови 3 надбудовою. Але бу.по б rлибоно
помилново думати, вказуе Й. В. Сталін, що розвитон
мови відбувався таи само, яи і розвитон надбудови,
тобто шляхом знищення існуючоrо і побудови HOBoro.
«Марнсизм ленінізм (знов же від 1950 РОНУ при
1Ilїтна наша) не визнае раптових вибухів у розв'ишу MO
ви, раптової смерти існуючої :l10ВИ і раптовоі побудови
нової мови. Для лінвідації існуючої мови і будови
нової національної мови потрібні століття...
«Далі Й. В. Сталін повністю розбив антинауновий
поrляд Н. Я. Марра та йоrо учнів про те, що схрещу
вання мов являе собою нібито одиничний ант вирішаль
Horo удару, яний дае свої результати протяrом нільнох
ронів. Схрещування мов, учить Й. В. Сталін, е довrий
процес, що тривае сотні ронів. Тому, ні про яні вибухи
не може бути тут мови. При цьому Й. Сталін показав
повну неспроможність та антипауновий харантер TBepд
ження, зrідно з яним нібито в результаті схрещування
двох мов утворюеться нова третя мова, не схожа ні на
одну із схрещених мов і янісно відмінна від ножної з
них. В дійсності при схрещуванні одна 3 мов виходи.ть
звичайно переможцем, а друrа мова втрачае поступово
свою яність і поступово відмирас. Тан було, напринлад,
з російсьною мовою, З якою схрещувалися в ході iCTO
ричноrо розвитну мови ряду інших народів і яиа вихо
дила завжди переможцем, продовжувала посуватися
вперед і вдосконалюватися за внутрішнім заноном
CBoro розвитну . . .
«Поназуючи далі занономірності вининнення і роз
витну національної мови, Й. В. Сталін піддав нищівній
нритиці rлибоно помилнову, шнідливу теорію Марра
про <<нлясову» мову, зrідно 3 яноlO реальною вважаеться
нлясова мова, а заrально народня мова розrлядаеться
ян фінція. Ця помилна виходить зі змішування мови з
надбудовою. Й. В. Сталін перенонливо поназав, що
спільність мови (; одною з найважливіших ознаи нації.
183
що мова е не клясовою, а заrальнонародньою, заrально
національною. . .». (1)
Немае сумніву в тому, що лінrвістична теорія
Й. Сталіна, звільнена від різних полошень про бази,
надбудови, нлясову боротьбу, від перебільшених колись
впливів засобів виробництва і від інших діялентичних
занонів, е ближча до наукової правди ян поредній
продунт Марра та ЦН ВНП (б). Звільнення теорії про
мову від онов марнсо большевицької ідеолоrі ї надало
їй (мові) свіщости та пов 'язало її 3 життям. Та проте
помилковим було б думати, ЩО вона сьоrодні е вільна
від фатальноrо «партійноrо» розуміння всьоrо життя та
наун. Виправляючи старі збочення, Й. Сталін вніс
одночасно нові. Мабуть, щоб виправдати русифінаціЙ
ний курс, яний віднрито ведеться на території СССР вще
від нінця 20 тих ронів. щб заспоноїти перебільшені
амбіції російсьних шовіністів, Й. CTaJliH в нову теорію
мови вбудував абсолютне твердження про перемоrу
одпіеї мови та про відмирання друrої у висліді схрещу
вання мов. Ві н писав:
«Послідовно мішання не виливаеться в новій, третій
мові; радше одна 3 мов залишаеться зберіrае свою rpa
матичну . систему, продовжуе розвиватися зrідно з
її внутріщнім :зано ом Р03ВИТНУ; коли інші мови BTpa
чають CBO JlНICTb І поступово ВІДмирають .
«Правдою е, що запас слів побідної мови дещо збіль
шуеться ноштом занинаючої мови, але це радше її CHpi
плюе чим послаблюе. Таний був випадок для ПРИНJіаду 3
російсьноlO мовою, яка на протязі історичноrо розвитну
змішалася 3 мовами інших народів. але вона завжди
виходила побіднином.. .». (2)
Сталінсьна теза про перемоrу одніеї мови у висліді
схрещування мов е під оrлядом науновим дуже cyмнiB
ної вартости та вона надто поверхово СХОПЛЮ6 різні
соціОЛОІ'і чні процеси. Перш за все ножна мова G CBoe
рідною функціею та тісно зв'язуеться 3 життям яноrось
народу або нації, що ствердив, ян ми бачили вже вище
й Й. Сталін. Ноли ж так, то якась ]\юва не може відмерти
у висліді яноrось схрещування, але ян результ т 3НИ
щення, відмирання або повної духової чи ПОЛІтичної
асиміляції якоrось племени чи: народу. По друrе, ноли
правдою було б, що У висліді схр.ещуваня двох чи б ль
ше мов перемаrае одна, то ян ТОДІ пояснити те. що юль
ність мов виявляе тенденцію радше збільшуватися чим
маліти? Або для ПРИНJІаДУ - ЯН вияснити таки-А HOH
кретний випадок, що у ВІІслід.і зустрічі. висоно розви
неної римської мови 3 мовами ІНших нашвДИКИХ племен
під нінец панування римської імперії не перемоrла силь
на римсьна, але розвинулося декілька нових мов? По:
трете, російс ка мова, як о навіть в деяних випадка.х І
виходила поБІДНИНОМ над ІНшими мовами, то ця поБІДа
побудована була на н. .сильному п дб тті ін;ших apoдiB
і на їх систематичНІИ КУЛЬТУРНІй І ПОЛІТИЧНІЙ аси
міляції. Історія царсьної Росії, де заборонялося писати
на деяних мовах, е для цьоrо блиснучим принладом .
3. Нові ідеолоrічні зміни
Як же ж розв'язано ідеолоrічні проблеми в диснусії
на мовознавчі теми, а З0крема наявну очевидність, що
різні положення. світоrляду. марксо бол шевизму . е
нрайньо однобічНІ та не в сиЛІ вияснити РІ3НИХ фанТ1В
життя?
, «Арбітраж» Й. Сталіна в конфлінті між лінrвістами
СССР мав без сумніву на меті прислонити або усуну и
ці розбіжності. І вже сам фант, що мову визволено ВI
різних законів марнсо большевизму, викликав в НУТРІ
СССР та на Заході враження, що роля засобів вироб
ництва, бази, нлясової боротьби, діялектичних стрибнів,
яні, як ми бачили вище, були в марнсо БОЛЬПlевизмі
1) Ф. Хрустов: Rлясичний зраЗ0Н творчоrо розвитну
марнсизму ленінізму. ««Радянсьна Унраїна», ч. 14.'), 20 ro
червня 1952 р.
2) J. Stalill: «Marxism and Linguistics». International
Publishers, New York, 1951. ст. 28.
184
185
доведені до абсурду, дещо послаблюються. Це перено
нання снріпилося ще більше, ноли в статті Й. Сталіна на
мовознавчі теми вплетено було цілий ряд думон і висло
вів, яні можна було пояснювати ян основні зрушення в
дотеперішньому марнсо большевицьному розумінні py
шійних сил і занонів розвитну суспільноrо життя.
Тан для принладу, ноли йде про надбудову, то Й. Сталін
сильно піднреслив, що вона, хоч і породжуеться базою,
«але це 30ВСІМ не значить ,що вона пасивна, невтральна,
байдуже ставиться до своеї бази, до долі нляс, xapaK
теру ладу. Навпани, з'явившись на світ, вона стае вели
чезною антивною силою, антивно допомаrае своїй
базі оформитись і зміцнитись, вжив ае всіх заходів до
Toro, щоб допомоrти новому ладові дононати й лінві
дувати стару базу, старі нляси». (1)
у відношенні до переборщеної марнсистсьної дія
лентики Й. Сталін сназав, що «занон переходу від CTa
рої яности до нової шляхом вибуху не може бути засто
сований не тільни до історії розвитну мови, - але він
не завжди може бути застосований танож і до інших
суспільних явищ базовоrо або надбудовноrо по
рядну.... (2)
думни до всіх народів, але неrайно додав «він (занон про
перехід від старої до нової Ю.ости шляхом вибуху
доповнення наше) обов'язновий для суспільства, поді
леноrо на ворожі ЮlЯси. Але він З0всім не обов' язновий
для суспільства, яне на мае ворожих ІШЯС». (1)
Що значить це доповнення?
Цитований вже нами Ф. Хрустов по лінії офіцій
них советсьних вияснень тан пояснюе нам цей додатон:
Але Й. Сталінові, ян і нолись В. Ленінові , не виста
чило відваrи піти на основні зрушення й зміни CBiTO
rляду марнсо большевизму. Щобільше, він навіть не
виявив тіеї сміливости, яна була в йоrо учителя. Перші
йоrо рухи в напрямі змін до HaYHoBoro об'еюивіз
му вже на самому початку заломалися, здеформу
валися по лінії протаснування в ідеолоrію тої чи іншої
таюичної або пропаrандивної думни. Це найнраще
видно на операції, яну зроблено на стрибнах. Й. Сталін,
підчерннувши правильно те, що не всі зміни в суспіль
стві проходять шляхом наrальних зламів, пе відніс ціеї
«З цьоrо виходить. що в умовах радянсьноrо соція
JІістичноrо суспільства, яне здійснюе нині поступовиЙ
перехід до комунізму, були, е і будуть мати місце чи
сленні стрибни, революції в розвитну суспільства, oco
бливо в розвитну техніни , виробництва. Але ці стрибlШ,
революції не мають вибуховоrо харантеру. Вони свідомо
rотуються і проводяться соціялістичною державою,
большевицьною партіею і всім радянським Hapo
дом оо .». (2) :Коротно вибухові, революціЙні ломни
всюди поза СССР, пу Й очевидно поза народніми дeMO
І-;ратіями типу Польщі, Чехословаччини, Румунії, Ma
дярщини, Болrарії чи :Китаю.
Лише по лінії тих пропаrандивно тантичних Maxi
націй, а не серйозних змін по лінії об'еюивних наун
lIюжна танож овністю зрозуміти сталінську операцію
на надбудові. Ії зроблено більше аюивною для Toro,
щоб виявити, що нультура й цивілізація в СССР мають
3Mory сильно впливати на розвитон продукційних сил;
вона одночасно ще більше вищупліла «<надбудова Biд
бивае зміни в розвитну продунтивних сил не відразу і
не прямо, а після змін у базі, через відбиття змін у
виробництві в змінах у базі. Це значить, що сфера дій
надбудови вузьна і обмежеНа» Й. Сталін), щоб цим
1) Там же, ст. 27.
2) J. Stalin : «Economic Problems о! Socialism in the
U.S.S.R. » Foreign Languages Publishing House, Moscow, 1952,
ст. 57.
1) J. Slalin: « l\1ю'хіsm and Linguistics », International
Puhlishers, New York, 1951, ст. 10.
2) Там же, ст. 27.
186
187
4. 3ворот до ортодоксальноrо матеріялівму
на ЯНІИ піднімаеться правова та політична надбудова,
і яній відповідають форми соціяльної свідомостю>. (1)
До підставових положень матеріялізму старанно
пристосовано поодиноні енономічні занони «соціялізму
СССР», поrляд на енономічні занони та їх ролю у суспіль
ному житті взаrалі. В процесі диснусій і їх підсумнах
еліміновано ян «немарнсистсьні» всі течії й поrляди в
політичній енономії Советсьноrо СОЮ3У, яні підчерну
вали примат людсьної волі, держави чи партії перед
об'ентивними енономічними занономірностями. Ті Te
чії, ян ми вже бачили вище, пробилися занрема дуже
сильно в праці Н. Вознесенсьноrо про военну енономіну
і в тезах Варти про елементи державноrо плянупання,
яні. прийшли в напіталізм під час друrої світової війни.(2)
Одночасно віДІ\инено теж тези друrоrо нрила,
яноrо речнином мошна уважати Л. Ярошенна, яне
твердило, що в СССР немае потреби ломити собі rолову
над енономічними занонами, бо всі вони ЗВОДЯТЬСЯ до
«раціональної й наунової орrанізації продуюивних
сил у суспільному виробництві». Ця нонцепція по
свому зовнішньому виrляді cTporo матеріялістична
не мала відповідних трансмісій , ЯЮ1МИ ортодонсальний
марнсизм передае дію засобів виробництва на базу, а
зrодом на т. 3В. надбудову. Про ці дефеюи Й. Сталін
висловився слідуючими словами: «Починаючи 3 пра
вильної ідеї про те, що продунційні сили е найбільш
революційними силами продунції, товарищ Ярошенно
3ВОДИТЬ цю ідею до абсурду, заперечуючи Bary продун
ції й енономічних відносин при соціялізмі; і замість
повнонровної соціяльної продунції він дістав підрізану,
сухорляву техніну продунції щось подібне до Буха
ріна «Техніни про соціяльну орrанізацію». (3)
виназати, що напіталізм повалити не лише можна, але
й це зробити леrно.
Найбільш ориrінальним е те, щО Й. Сталін, немов
н ля авшися власноrо «реформаТОрСТВа» марнсизму в
ЛІнrВІСТИЧНИХ наунах, вже в диснусії на енономічні
теми зробив наrлий поворот до різних ортодонсальних
положень ціеї ДОНТРИІШ. Цей зворотній рух ми розrля
немо в черrовому підрозділі.
Різні фаюори марнсистсьноrо матеріялізму, яних
силу сповидно послаблено в диснусії на лінтвістичні
теми, набули її знова в енономіці. Перш за все віДЖИJІа
та її підчерннено 3НОВУ 3 притисном вирішальність
засобів виробництва у суспільному розвитну всіх часів
і народів. У листі до А. І. Нотніна, що датований
днем 21 ro нвітня 1952 рону, Й. Сталін між іншим писав:
«Продунційні сили е найбільш рухливі й революційні
сили продунції. Вони беззаперечно порушують розви
тон продунційних відносин. і то навіть прИ соціялізмі.
Лише після яноrось часу ПРОДУІ\ційні відносини ДOCTO
совуються до хараюеру продунційних сил».
оля бази. яна нібито меншаJШ під час диснусії на
МОВНІ теми, віджила танож повністю в енономіці та
llо старому стала вирішальним детермінуючим ЧИІШИНОl\I
дЛЯ відносин між людьми 1 ЇХ свідомости. дій, способу
1-НИТТЯ, дЛЯ їх моралі, права, нультури та суспільно
державних інститутів. У листі дО Л. Д. Яроше:нна, що
мае дату 22 ro травня 1952 рону, Й. Сталін повторив
стару фразу Марнса про те що «у суспільній продунції
cBoro життя люди входять в точні відносини, яні с
неминучі й незалежні від Їхньої волі, в продунційні
відно ини, яні відповідають певній стадії р03ВИТНУ їх
матерlЯЛЬНО ПРОДунтивних сил. Сума тих продунційних
відносин творить енономічну струнтуру суспільства,
188
1) J. Stalin : « Economic Problems of Socia1ism in tlle
U.S.S.R. ", ст. 7l 72.
2) Дивись додатон до журналу <,:Мировое хозяйство и
мировая политина», ч. 11 за 1947 рін, ст. 4.
3) J. Stalin: « Ecanomic ProbJems af Socia1ism in the
U.S.S.R.", ст. 71.
189
у висліді диснусії на енономїчні теми на території
СССР здобули знова повне та винлючне право rpoMa
дянства старі ортодоксаЛЬНО ;\ІаРІ\систсьні поrляди на
суть і ролю енономічних законів у суспільному житті.
Приrляньмося ближче їм, щоб ми моrли оцінити, Ha
снільни вони зrідні 3 наунами і в яній мірі ідеолоrія
марнсо большевизму впливае на їх здеформування.
Й. Сталін, ян і йоrо попереднини Марнс Ен:rельс
Ленін, під час дискусії на енономічні теми визнав за
економічними занонами таку саму об'ективність, точ
ність і детермінуючий вплив, ян їх мають природознавчі
занони. Вони, енономічні занони, існують на йоrо
думну <<незалежно від людської волі». Про це він пише:
«Марнсизм розrлядае занони науки чи е це за
нони природознавчих наун чи занони політичної eKOHO
міни ян відбитон об'ективних процесів, які відбува
ються незалежно від людсьної волі». (1)
Одинону різницю між енономічними й природознав
чими законами він бачить у тому, що перші не е тані
тривалі під оrлядом часу, як друrі. Економічні занони
е, на йоrо думну, дійсні лише для <<певноrо історичноrо
періоду, після якоrо вони уступають місце новим зако
нам». Але й ця зміна, як твердить Й. Сталін, відбу
ваеться незалежно від волі й діяльности людини; старі
занони втрачають свою силу Й уступають свое місце
новим тому, що постають нові енономі чні обставини,
а нові занони «не е утворені волею людини, але вони
випливають 3 нових енономічних Y:l'lOB». (2)
Чи дійсно енономічні занони етан само cTporo об'ен
тивні й незалежні від людини та JПодсьної BOJli? Чи оди
нона між ними різниця лежить одиноно в часі, у яному
ВОНИ діють?
Зачнімо 3 друrоrо запиту, 3 різниці в довжині часу
дії між енономічними й природознавчими занонами. Чи
правдиве твердженн , що всі eHOHOMi Hi зан ни е дійсні
лише (для певноrо Історичноrо пеРІОДУ, ПІСЛЯ якоrо
вони уступають місце новим?
Тан і ні. В політичній економії ми маемо під цим
оr.пядом дві rрупи занонів. Одні 3 них е обме ені часом у
своїй дії, а друrі TaKoro обмеження на знають І, яю о T H
можна висловитися, с вічними. ДJІЯ прикладу В ЗЬМІМ
т. 3В. занон оптіиум, яний твердить, що кожне ПІДПрИ
емство мае певну rраницю, До яної оплачуеться йоrо
розбудовувати, збільшувати інвенс!иції в ньоrо, а
вийшовши поза цю rраницю, даЛЬШІ внлади не ають
вже пропорційних асліднів. и не був ей закон ДІючий
ян кільна тисяч роюв тому так І сьоrодНІ?Ч не виходячи
3 ньоrо, друrий п'ятирічни:й плян Со етсь оrо Союзу
закликав до будови малих та. середНІХ. ПІдприемст ,
кінчаючи зі запамороченням пrантомаНІею у пеРШІЙ
п'ятирічці, яна себе не виправдала?
Очевидна різниця між природознавчими й енономіч
ними законами лежить не тан в часі їх дії, але у їх Biд
ношенні до ЛЮДИНИ та в силах, яні їх породжують.
Зовнішнім виявом різниці е те, що належать вони до
двохірізних rруп наун; перш.і до природознавчих, а
друrі до суспіль х. З T IM .но пналь и чи формал ним
поділом 3В' язаНІ ІСТОТНІ ВІДмІННОСТІ МІЖ заКОНОМІ pHO
стями у житті природи й суспільства. Занони ПРИРОД!!
е точні, незмінні, cTporo об'ективні в тому РОЗУМІННІ,
щО людина на мае на них З0всім жодноrо впливу або
цей вплив е мінімальний. Тут сфера людини обмежена
до Toro, щоб ці занономірності пізнавати і в міру своїх
сил нористуватися ними; в ?ДНИХ випадна::, в.она (лІ?
дина), опираючись на знанНІ явищ, процеСІВ І заноНІВ
природи, намаrаеться їх безпоссре ньо винористат
для себе, в друrих трансформуе маЛІ частини енеРІІІ
й сил ПРИРОДИ, а ще в інших випадках н маrаеться. збе
реrти лише себе чи свое майно перед шюдливими ДІЯМИ.
природно матеріяльноrо світу. В баrатьох випад ах
людина поназуеться нрайньо безсилою в боротьбІ 3
різними явищами Іі процесами природи, не дивлячись
1) J. Stаlіп: « Economic Problems of Socialism ін іЬе
U.S.S.R.», ст. 6.
2) Там же, ст. 8.
190
191
на те, що вона часто знае їхні причини та занони. Візь
мім для пршшаду боротьбу людини за радинальне пере
сунення віку її смерти. Протяrом останніх десятнів
ронів едицина зробила великі ПОСТУШ!: знайдено дже
рела PI3.H X недуr, що спричинюють смерть, створено
ТИСЯЧІ ШКІв проти них, вишколено десятки тисяч ліка
рів, але проте він С:l1:ерти людини пересунено незначно.
Інакше е в rалузі суспільноrо життя, куди належить
танож народне rосподарство. Т іт В основі не природа,
не її закони, але людина е суб'ентом дій і всі занони е
радше висловом закономірностей в її почуваннях, рухах
і діях чим виявом природно матеріяльноrо об'енти
візму.
. Джерело своерідноrо об' еюивноrо хараюеру за
НОНІВ у суспільних наунах, а в тому і в політичній eHO
номії, лежить деінде, не в природознавчих науках. В
астрономії, rеолоrії, фізиці, хемії, біолоrії існують поза
волею людини та її почуваннями певні правила, які
можна вичисляти 3 математичною точністю і які
застововані в І\ОЖНОМУ індивідуальному енсперименті,
ноли людина е в силі йоrо зробити, дають однаново
точні результати. Природа, звідки ці правила взяті
або виведені, дае часто кошноrо дня приклади на їХ ТОЧ
ність, строrість і об'еюивність у кожному індивідуаль
ному випадку. Для прикладу: притяrанню землі, що
про йоrо силу й точне вичислення дії вчить нас занон
фізики про Іравітацію, підляrають усі тіла без виїмку,
що знаходят ся у фері впливів землі. Інанше е 3 почу
ваннями й ДІЯЛЬНІстю людини. Неможливо ВИЧИСJIИТИ
. . u
таКІ строп и математично точні правила її рухів і діяль
ности. За тих самих умов одна одиниця в суспільному
житті може поводитися та діяти інанше як друrа. Нол!!
напр. вибухне віЙІ;Іа, одна людина мdже неrайно кину
тися на занупи pI3Horo краму, друrа може цьоrо не
робити, думаючи що війна скор6занінчиться або що не
буде брану дібр під час війни. Між тими, що рішилися на
неrайні занупи, будуть одні, ЩО купуватимуть більше
харчів, а друrі звернуть YBary на тривалі добра ян
холодільні, авта, радіоапарати телевізійні апарати,
думаючи, що продунція танків, rapMaT, рушниць, вій
СЬІЮВИХ авт мусить найсиорше відбитися на цих rалузях.
Подібність анцій і реанцій людини на явище війни ми не
зможемо рознрити в поодиноних випадиах, але в пове
дінці тисяч чи мільйонів людей. Ноли В3ЯТИ народню
масу, то сотні чи тисячі здержаться від збільшених
закупів, але мільйони нинуться на товарові доми й
снлепи та будуть нупувати різний нрам.
Серед тіеї панічної маси виділяться три виразні
rрупи: одна присвятить більшу YBary споживчим дo
брам, друrа ужитново тривалим, а третя нерухомостям
і засобам виробництва. У висліді збільшеноrо неrай
Horo попиту на різні добра з'являться напевно тані яви
ща ян зріст цін, спад ощадностей населення, збільшення
занупів на нредит, а все це раЗ0М зложиться на rocTpy
інфляцію в народньому rосподарстві.
Чи знаемо ми наперед ян висоно піднесуться ціни?
Чи зможемо збаrнути яна сильна rарячиа охопить весь
народньо rосподарсьний орrанізм?
Ні 1 Ми не знаемо. Ми можемо вичислити точно на
підставі фізичних законів, ян висоно підніметься та
нуди точно потрапить вистрілена 3 кріса нуля, але не
можемо точно знати яна буде HaTyra психічних реанцій
людсьної маси. І політична енономія подае лише фан
тори, яні силадаються на інфляцію та описуе її CTaH
дартний розвитон.
Суспільно еl\ономічні занони «родить» в більшості
людина у своїх психічних і волевих анціях чи реанціях
ян суспільна rрупа. они М?ЖУТЬ'. але не мусять бути
виилинані або здетеРМІНоваНІ матершльними фанторами:
чи обставинами ян це е у світі ПРИРОДИ. Положім нрапку
над і та снажім віднрито, що енономісти не л ше в
СССР, але й поза ним, не лише марнсисти, але й Р13ното
роду ідеалісти, напродунували не лише забаrато «зашз
них енономічних занонів», але й фальшиво, зробивши
192
193
3 енономічних занонів відношення між різними eHOHO
мічними добрами, їх числом чи масою, забуваючи част
що за тими реляціями стоїть людина, яна їх «творить І
міняе» у своїй психіці.
Візьмімо для прииладу інфляцію. Ми нажемо, що
інфляція е захитанням рівноваrи між сиільністю дібр
і послуr 3 одної сторони та rрошей чи нупівельної .сили
населення з друrої. JIоrічно нажемо, що інфляційний про
цес починаеться тоді, ноли при незначних змінах по CTO
роні rроша в народньому rосподарстві спадае стовп дібр
і послуr, або навпани , ноли наrально підноситься
снільність rроша в обіrу при тій самій масі дібр і послуr.
Але чи не маемо ми часто випаднів, ноли при велиній
снільності rроша і при малій масі дібр і послуr інфляції
немае? Або, ноли при приблизно тому самому рівні
rроша й дібр раз інфляція з'являеться, а друrий раз
її немае? Хай за принлад послужить нам rосподарсьне
положення в Німеччині під нінець тридцятих роиів Ha
шоrо століття і в 1949 1950 ронах в ЗДА.
У зв' язну зі зброеннями та з особливою техніною
їх фінансування в Німеччині під нінець тридцятих роиів
була в обіrу нелина маса rроша, а дібр і послуr було Biд
носно мало. Проте внутрі нраїни інфляції не відчува
лося. rоловною причиною TaHoro стану була, будьмо
об'еюивні, не раrуляція розподілу, але здисциплінова
ність німецьиоrо населення й віра ян не в біжучу то в
майбутню велину нупівельну силу німецьної марни.
Не мусимо зрештою сяrати аж тан далено і до подій,
до яних У силу різних причин нашій Іенерації важно буде
зайняти об'ентивне становище. Ілюстраціею може нам
бути положення народньоrо rосподарства ЗДА напе
редодні і в перших цісяцях після вибуху нореансьної
війни. В 1949 році і в першій половині 1950 на території
ЗДА було приблизно тане саме відношення між сніль
ністю дібр і rроша, а проте в 1949 році ми мали повіль
ний спад і вирівнювання плеса цін від попередніх забу
рень, ноли після вибуху нореансьної війни з'явилися
неrайновсі симптоми rocTpoї інфляції, не дивлячись на
те, що не було об'ентивної заrрози брану дібр. (1)
Повищий Принлад, а таних можна б навести більше,
rо орить я нраво про те, ЩО енономічні занономірності,
ЯНІ еНОНОМІСТИ сформували часто вреляції енономічних
дібр, ними не вичерпуються. Зрештою й самі маси фі
зично матеріяльних дібр не е в більшості випаднів
незалежні від волі людини, не дивлячись на те, ЩО в їх
продунції маеться часто діло 3 силами та опором при
роди. В НРИЗ0ВИХ моментах суспільства можуть мобілі
зувати всі свої сили, резерви й матеріяльні ресурси, щоб
збільшити продунцію дібр і послуr.
Прииладом може нам послужити тут танож народне
rосподарство ЗДА, де в ронах 1950 1952 сильно поши
рено сирівцеву базу та все виробництво, а це дало змоrу
понрити всі потреби населення та зброень. Опираючись
на цьому поширеному виробництві, през. Айзенrауер
Mir весною 1953 рону знести всю реrуляцію цін без за
rрози сильноrо інфляційноrо рецидиву.
Іншим істотним моментом у різниці між енономіч
ними і природознавчими занонами е різна можливість
впливати на них 3 бону держави.
Елементи, що снладаються на занономі рності в
народньому rосподарстві, леrше, rлибше та повніше під
даются впличам державних opraHiB ян процеси природи.
Треба ствердити, що природа невразлива на силу дep
жав , на ту чи і шу форму державноrо устрою чи на
СУСПІльно еНОНОМІЧНУ систему; 'вона дае найбільше
снонцентрованій тоталітарній державі стільни саме
можливостей впливати на себе, що її мае ліберальна
система чи навіть поодиноні підприемства. Інноли дep
жава може мобілізувати велині людсьні та матеріяльні
сили на боротьбу зі стихійними силами природи, але
проте вона часто, яи ножна одиниця чи приватне під
. 1) .Н. !р:умелда: Сучасна інфляція, її джерела та розміри
ШфЛЯЦlйноі заrрози в майбутньому. «Свобода,>, ч. 200 208,
серпень вересень 1951 р.
194
195
приемство, стае безсила перед ними. Держава, ян і
приватні підприемства, може для принладу Biд
нрити велині роботи по реrуляції рін, може засадити
цілі полоси лісом, щоб боротися проти виливу рін, та
проте сама маса дощу, наrальність йоrо опадів, топлення
cHiry тощо, будуть у великій мірі далі поза її ионтро
лею і при елементарних наrальних зривах природи всі
ці заходи можуть поназатися невистачальними, а то й
іrрашною в рунах природних сил і занонів.
Інанше е в rалузі занономірностей у народньому
rосподарстві, що сильно вразливі на всю діяльність
державних opraHiB, а зонрема на їхню соціяльну та
економічну політину. В rалузі енономіки держава в
більшості випаднів мае 3Mory нардинально зміняти
різні елементи, яні силадаються на дію Toro чи іншоrо
енономічноrо занону, їх збалянсувати, зневтралізу
вати або обминути. Приміром, досить занонодавчим
антом впровадити в народне rосподарство нонтрольо
вані ціни та створити для цьоrо відповідні засоби та
орrани, щоб в прантиці життя припинити rpy BiJIbHO
коннуренційних стихійних цін і зневтралізувати OCHOB
ну частину занонів, яним вони підляrають.
На цій нормуючій ролі держави опираються в біль
шості всі зміни, яні відбуваються в ліберальних eKOHO
мічних системах. Ціею нормативною функціею можна
пояснити ту особливість енономічних занонів, що вони
«відмінно від занонів природи е не тані тривалі, що
більшість з них діе лише в певних історичних періодах,
після яних вони уступають місце новим».
На цій особливості побудоване те явище, яне eHO
номісти СССР намаrалися оформити може й невдало.
висловами про те, що советська держава мае силу
«трансформувати», <<повалювати», і «формувати нові
економічні занони».
Сильний вплив «советсьної держави», що під ним
треба розуміти мосновсьний централізм і тоталітаризм
у всіх rалузях життя, й. Сталін пояснив не тотальним
плянуванням всьоrо rосподарсьноrо життя Советсьноrо
Союзу, не фаитичною переміною «народньоrо rосподар
ства СССР» в якийсь потужний, иермований 3 Моснви
TpeCT HOHцepH, але тим, що «оо. советсьний уряд не мав
заступити одної форми еисплуатації друrою, ян це було
в. революціях раніше, але повалити енсплуатацію в
ЦІЛому; по друrе, що 3 уваrи на відсутність в нраїні
rOToBoro зразну советсьної енономіни треба було від
ІІочатну творити нову соціялістичну форму еІ\ономіни»l)
Тане вияснення не можна брати поважно, бо воно
е наснрізь пропаrандивне та нелоrічне. Поперше, COBeT
сьний уряд, яи це ми доказуемо у своїй праці «COBeT
CЬK енономічна систеМа», не лише не зніс визисну, ЮІе
довІВ йоrо до найбільше брутальної та безоrлядної
форми. По друrе, саме той фант, що советсьний уряд
мав творити нову форму соціялістичної енономіки BHa
з е янраз на примат політини (форма волі) над eHOHO
Мшою.
Щоб применшити ролю плянування в енономіці
СССР, яне підважуе тезу про те, що життя ножної
нраїни, а в тому й СССР, е повністю здетерміноване
еІ\Ономі чними занонами, Й. Сталін зробив йоrо JІИше по
хі ною фунціею <<об'еюи ноrо енономічноrо занону про
ЗРІвноважений, ПРОПОРЦІйний розвитон національної
енономіни». Він пише:
«Наші п'ятирічні пляни не можна змішувати з
об'снтивним заноном про зрівноважений, пропорційниЙ
розвитон національної енономіии. Занон про зрівнова
жений р звитон національної енономіни виріс у проти
ставленНІ до занону про ноннуренцію та анархію про
дунції, яний стратив свій вплив. Він став у нас дійсним.
бо соціялістична енономіна може розвиватися лише ті
базі енономічноrо занону про зрівноважений розвитон
національної енономіни. Це значить, що занон про зрів
новажений розвитон національної еиономіни дае мож
ливість нашим плянувальним opraHaM добре плянувати
1) J. Stalin : « Economic Problems о! Socialism in the
U.S.S.R. », ст. 9.
196
197
соціяльну продунцію. Але можливість не можна змі
шувати з дійсністю, Це дві різні справи. Щоб можли
вість перемінити в дійсність, треба СТУДIIОВ ТИ цей
енономічний занон, майструвати, .вчитися ПР.ИМІНи!и з
нов ним зрозумінням і зложити таю пляни, ЯНІ повНІСТЮ
відповідали б вимоrам цьоrо занону. Не можна сназати,
що вимоrи цьоrо занону е повністю відбиті в наших
п'ятирічних плянах». (1)
Тут маемо до діла з «діялентичною лоrіною», яна
ню-ке що «соціялістична енономіна може розвинатися
пише' на базі енономічноrо занону про зрівновашений
розвитон національної енономіни>}, але одночасно «ви
МОП1 цьоrо занону не е повністю відбиті в наших (COBeT
СЬНІІХ примітна наша) п'ятирічнах».
Звідки прийшло тане протиріччя?
Йоrо джерелом е перш за все те, що ?оветсьна. eHO
НЮlіна не неруеться засадою про <ШрОПОрЦІЙНИЙ, 3pIBHO
. важений розвитон національної енономіни», а.ле стоїть
під знаном безпереривних потужних зброень І.. cHoporo
розвитну зв'язаної з тими зброенн ми важн щ: оми
словости і зброення визначують ВСІ ПР?ПОРЦIl ( IДHO
шення між леrною й важною ПРОМИСЛОВІСТЮ, наПІтало
вклади в поодиноні rалузі народьоrо rосп?дарств .: роз
поділ суспільноrо продунту , тощо), та ВСІ реЛЯЦІІ eHO
НО міни СССР. Далі те, щО Й. Сталін називае «зано
ном», е важним до здійснення ідеалом ножноrо Hapoд
ньоrо rосподарства, ножної енономічної дepiНaB OЇ по
JlіТИІ\И, яна намаrаються досяrнути <ШРОПОРЦІйноrо,
зрівноваженоrо роз витну національної енономіни>}. Co
ветсьний Союз, не зважаючи на все йоrо ПЛЯНУІ?ання,
'ІІІ на зовнішньо стабільну форму йоrо енономІНИ,. е
сьоrодні дуже далено від Toro ідеалу, яний Й. Сташн
називае помилново заноном і тому не дивно, що «вимоrи
йоrо не е повністю відбиті... в п'ятирічнах>}.
До матеріялізму та «соціялізму в СССР» присто
сував теж Й. Сталін інші занони енономіни, а зонрема
занон вартости, занон товарової продунції, занон зиснів
і надвижни вартости. Всі ці занони, ян знаемо, були на
думну Марнса Енrельса продунтом напіталізму та али
зниннути разом з йоrо поваленням. І{оли ж вони ДІяли
далі у советсьній системі, ноли цілий ряд інших напіта
лістичних принципів прийшов в тридцятих ронах на
зміну марнсистсьним засадам, то цей стан треба було
янось теоретично виправдати та підбудувати.
На думну Й. Сталіна занони товарової продунції,
варто сти й зиснів е обмежені та вложені у своїй діяль
ності в пеВНІ меші на території СССР. Занонові <<надвиж
ни вартости», яний ян він наже, був створений Марнсом
для Toro, щоб «узброїти працюючі маси... інтелентуаль
ною зброею для повалення напіталізму», він з одної
сторони відмовляе права rромадянства H TepI:lТopiї
СССР, а з друrої сторони немов би йоrо ДІЯЛЬНІсть у
<::оветсьному Союзі оправдуе.
у «Завваrах до енономічної диснусії» він писав;
«Дивно rоворити сьоrодні про «нонечну» і <<надвишну»
праці (що снладаються на наДВИіІШУ варто сти при
мітна наша): хоч за наших умов праця робітнинів для
поширення продунції, поліпшення освіти та публічноrо
здоров'я, для орrанізації оборони, тощо, е сьоrодні тан
само потрібна робітничій верстві, що с при владі, ян і
праця, яна зуживаеться на постачання особистих по
треб робітнина та йоrо родини>}. (1)
Сталін з обуренням і поrрозою, що не можна вже
більше «толерувати неточности», віднинув твердження
деяних советсьних енономістів про те, що тому, що
соціялістична суспільність не знищила товарової форми
продунції, ми е на дорозі до відродження всіх енономі чних
натеrорій, яні е харантеристичні для напіталізму: праця
ян товар, надвижна вартости, напітал, напіталістичний
профіт, середні норми зиснів, тощо. Навпани він
твердив, що весь розвитон СССР не лише опертий на
1) Там же, ст. 11.
1) J. Stalin : " Есопотіс ProbJcms of Socialjsm jn the
O.S.S.R.», СТ. 22.
198
199
строrих марнсистсьних енономічних занонах, але він
іде танож послідовно до повноrо здійснення марнсист
сьної проrрами, себто до реалізації номунізму. Для
повноrо йоrо здійснення треба ще лише:
1) піднести ще вище все суспільне виробництво,
а зонрема продунцію засобів виробництва;
2) піднести нолrоспну власність до рівня державної
власности та заступити товарообмін продунтообміном;
3) зменшити час праці ножної JІЮДИНИ та піднести
всебічно фізичні Й розумові здібності ножноrо ЧJ1ена
суспільства.
На жаль, немае в нас місця, щоб тут зупинитися в
подробицях над теоретичною та практичною стороною
марнсистсьноrо ідеалу, марнсистсьних занонів і сталін
сьних твердшень. Ми сподіваемося, що до цих проблем
ми вернемось ще в іншій праці. Розвитнові совстсьної
економіни в прантиці ми присвятили свою працю про
советсьну енономічну систему. Там ми прийшли до ви
сновну, що перемішання напіталістичних принципів
rосподарства з марнсизмом з одної сторони, з MOCHOB
сьним централізмом і тоталітаризмом з друrої, дае у
висліді повне здеформування цих напїталістичних за
сад і прийомів. У тій праці ми ствердили: що У висліді
цьоrо змішання на території СССР створився та далі
розвиваеться особливий тип енономічної системи, у якій
модерна техніна Й раціональні засади rосподарства зли
ваються з античним невільництвом, 3 терором і приму
сом до праці та де централізм і тоталітаризм, що заба
рвлені модерними соціяльними rаслами. досяrають
нечуванних досі в людсьній історії розмірів. 1 врешті,
що ноли дивитися об'ентивно на сучасний стан eHOHO
міни СССР та ноли міряти її нритеріями марнсизму, її
образ радше подібний до моменту, ноли в ній мала
вибухнути «пролетарсьна революція» чим до »полоси
постепенноrо переходу від соціялізму до номунізму.. .,>.
По лінії дослідів нашої праці перед нами постас чер
rOBe питання:
Нний був вплив диснусій на різні ділянки наун
СССР? Чи потрапили вони визволитися з попередньоrо
застою, аранчеївсьних режимів, які там панували?
5. СОВ6тські науки нісля операції
Не треба вже здаеться додатнової аналізи, але на
підставі всіх попередніх матеріялів можна ствердити,
що диснусії на були поштовхом для наун Советсьноrо
Союзу, але радше старанним вложенням їх в раllШИ
марнсо большевизму та йоrо вимоrи. Про деяне побуд
шення можна rоворити лише в rалузі лінrвістичних
наун, про що ми вже rоворили вище. В ножному iH
IlIОМУ випадну зроблено лише велине обстриження
ВСЬОІ'О, щО не внладалося в ложе маРІ\со большевицьної
ідеолоrії. Ця операція відбувалася в повній зrоді, 3
поrлядом марнсистів на науни, яні мають бути на об'вн
ПІВні, але партійні. Про цю партійність писав cBoro
часу Ленін:
«Матеріялізм внлючае в себе, тан би мовити, партій
H CTЬ, зобов'язуючи при вся ній оцінці події прямо та
ВІДнрито ставати на точну зору певної суспільної
rрупи:» (1). Під .тою суспільною rрупою треб? тепер
?чеВИДІ О рОЗ.УМІТи марнсо большевицьний рух, Йоrо
ІДеолопю та ІНтереси Моснви.
У світлі переведеної вище аналізи диснусій 6ез
rлуздими виrJІЯдають різні твердження про те, що у
в сліді «інтервенції ЦІ{ ВНП (б) в різні rалузі наун оо.
ВІДоrрали велину ролю в розвитну наунової думни:», що
винорінено аранчеївсьні режими, бран нритини, Biд
сутність зудару думон і т.п. Перш за все, rоловна при
чина слабости наун СССР, а зонрема духових і суспіль
них, . лежала в сильному тисну на них пануючої
ідеолоrії, чи висловлючи цю думну інанше у виму
шеній партійності наун. З партійности наун заноно
1) Ленін: «ТВОРЮ>, ІУ ВИД., т. І, СТ, 381 .
200
201
юрно й послідовно випливало те, що в СССР не було
змоrи для об'ентивної наунової НрИТИНИ, ДJІЯ свобід
Horo зудару думон, що панувала нетерпимість і бран
толеранції ти процвітали під опіною партії аранчеївсьні
rрупи та режим.
В диснусіях на наунові теми принцип партійности
наун не лише не послаблено, але йоrо ще більше занрі
плено, реалізуючи йоrо на прантиці та поширивши йоrо
віднрито на природознавчі науни. Коли ж не усунено
динтату ідеолоrії марнсо большевизму над наунами.
то й не можна було позбутися Toro, що 3 ньоrо ВИШІивас.
а саме відсутности свобідноrо зудару думон, недостачі
ТО:lеранції до наунових течій, яні в марнсо большевизм
не внладаються, і не можна було ВИІ\орінити аракчеїв
сних режимів, яні процвітають на базі винлючности й
нетерпимости монопольної, тотально паНУЮЧОl донтри
нп. Зроблено лише те, що в таних обстановинах зробити
можна: одні аранчеївсьні rрупи та режими заСТУШІе.но
друrими.
«Свобода НРИТИНИ<<, «зудар думон» і «самонриТІШЮ>
під час диснусій на наунові теми послужили лише. ЦК
ВНП (б) для Toro, щоб повністю винрити та засудити
збочення й відхилення в різних rалузях наун від iдeo
ЛОІ'ії та політини Моснви. Отже НРИТИІ\а була й зали
шавться засобом для Toro, щоб служити партії, а не
наунам.
6. Вплив дискусій на інші фактори криап
Диснусії й неперебірчива нампанія проти західніх
ідейних і наунових впливів були фаюично одним зі
засобів для здвиrнення висоних нитайсьних мурів на
нордонах СССР, яні одночасно снріплено друrими на
нордонах народніх демонратій 3 напіталістичними дep
жавами. Колишні шляхи, яними Захід промінював на
СССР під час та безпосередньо після війни, rерметично
замннено. Щоб збереrти існування советсьноrо режииу,
своеї <<найбільше передової нультури та суспільноrо
ладу», Моснва змущена була перейти знову до цілно
витої духової та наунової ізоляції від Заходу. .
Чи зменшило це західні впливи на територію СССР?
Бе сумніву, що тан. Але, на нашу думну, цих мож
ливостей не винлючено зовсім. Мільйони людей на тери
торії СССР, а особливо ворожі Моснві та марнсо боль
шевизмові немосновсьні народи звертатимуть постійно
свої очі на Захід та шунатимуть за йоrо ідейним і HaYHO
вим добром. Культ мосновсьних Павлових, Свченових,
Белінсьних і задушлива атмосфера, що створювться в
Унраїні, Білорусії, на Навназі, у Прибалтиці, під
впливом мосновсьно большевицьної нультурної полі
тини, буде їх до Toro ще більше побуджувати. Ті народи,
будучи по своеїй психіці, нультурі та історичних Tpa
диціях «західнімю>, потребуватимуть орrанічно цьоrо
зв' язну зі Заходом.
Західні впливи пробиватимуться одночасно шляхом
тих технічно орrанізаційних можливостей і засобів, що
їх створюватимуть західні держави. Орrанізаційно
техні чний сприт в найширшому розумінп цьоrо слова
та відповідно спрямована зовнішня політvна будуть
мати тут велине значення.
Штучна та насильна нонсолідація советсьноrо iдeo
лоrічноrо та HaYHoBoro відтинну, ізоляція від Заходу,
послабили без сумніву теж деяні обставини, яні посере
дньо сприяли національно визвольним рухам понево
лених Моснвою народів. Перш за все занінчився вже
період віднритоrо борсання на науновому та ідеолоrіч
Яний же вплив мали диснусії на духові, ІІсихі чні
та наунові впливи Заходу, на національно визвольні
СИЛИ і приватно власницьні елементи, яні, ян ми бачили
вище, винлинали заrальну післявоенну нризу COBeT
сьноrо режиму, поrлибили духову та ідеолоrічну нризу
в СССР та заставили Кремль до боротьби з ними на
ідеолоrічному відтинну?
202
203
. /
ному ВІДтинну. яний винористовували національно
революційні сили. Одночасно зменшилися значно мож
ливості популяризувати на сторіннах офіційних COBeT
сьних видань ті чи інші ворожі для марнсо большевизму
або Москви ідеї та думни, що мало місце під час та після
війни. Але впарі 3 тим національно визвольні сили
ДІстали деяні нові моменти, яні повинні снріпити їхні
позиції. Ними е в першу черrу те, що марнсо больше
визм виявив остаточно свое мосновсьне обличчя, свое
бажання остаточно розrромити селянство (заповідження
нонечности удержавлення нолrоспів і присадибних
r?сподарств ян передумови для дальшоrо руху дО HOMY
НІзму), а диснусії на наунові теми розвіяли всяні надії
на те, що матеріялізм може еволюціонувати, наближа
ючися ідейно до інших світоrлядових нонцепцій. Сприя
ючим чиннином для національно визвольних сил буде
дальша антиВізаці .національноrо питання, яна про
ходить у всьому СВІТІ.
Сила національно визвольних рухів па території
СССР та небезпена. яну вони уявляють собою для сучас
Horo режиму, найнраше видна для самої Моснви.
«Правдю> у статті «Проти ідеолоrічних перенручень в
літературі» (липень 1952 р) писала:
. «Нашій нраїні не страшний ніяний.вороr пони існуе
1 «здравствуе» незрушима дружба народІВ радянсьної BiT
чизни». На всю снладність національноrо питання в
СССР, на живучість і велину динамічну силу національ
но визвольних ідей вназуе найнраше нороткий епізод
борот би за владу між Маленновом і Беріею. Берія,
на.снрІ3Ь реально. думаюча людина, яна мала переrляд
ВСІХ сил в СССР, рІШИВСЯ опертися на національні настрої
поодиноних національних rруп немосновсьних народів
СССР. Він У тій apTi бачив шанси на rpy. Те, що Берія
помилився в чаСІ, що Маленнов снорше схопив йоrо за
rОРЛЯIlНУ, було йоrо особистою помилною.
На Bary унраїнсьноrо питання в нутрі СССР вназуе
виразно те, що після смерти Й. Сталіна, НОШІ ЦК ВКП
(б) боявся яноrось революційноrо вибуху народніх мас,
заrоворили не лише про піднесення життевоrо стандарту
широних мас населення, але одночасно Кремль почав
«унраїн:ізувати» уряд УРСР та признався до Toro, що
була непотрібно ведена насильна русифікація західніх
областей У l\раїни.
НаціонаJlьно визвольні сили немосковсьних Hapo
дів зможуть поважно снріпитися ноштом зросту HeBДO
волення селянства. Диснусія на енономічні теми p03
віяла всі сумніви та неясності щодо долі приватноrо
сентору в СССР: приватно власницьний сентор призна
чений на цілновите знищення. Цим вибито останні
ілюзії, яні ще дехто мав на селі чи в місті про можливість
тривалих нових нонцесій Кремля для приватно власниць
них стремлінь. Тан радше заrострено чим відпружено
стан війни між селянством і Нремлем, яний у різних
формах існуе вже поверх 30 ти років. Вислання на цей
відтинон Хрущова, спрямовування на село робітничих
бриrад, е не лише виявом волі Нремля збільшити сіль
сьно rОСПОДарсЬНУ продунцію чи висловом бр ану там
робочої. сили, але й підтвердженням нових труднощів
3 непоюрними селянами.
204
205
ДУМНИ ПІД НІНЕЦЬ ПР АЦІ
3) в літературі. а З0нрем:а в літературно мистецьній
творчості в Україні, Білорусії. rрузії, Турнестані та
на те-рені інших нем:основсьних народів СССР, де
масово викрито ідеї та напрямни, що були ворожі до
офіційних цирентив l\ремля або. де під тисном снладних
вимоr ЦН ВНП (б) з'явилися всі 0знани повної CTaIHa
ції;
4) в заrалыlмуy зневіренні серед партійних лав у
правильність марнео большевицької донтрини. в наяв
ному збайдужінні і вихолощенні:
5) в сильному поширенні на території СССР BO
рожих до пануючої ДОRТРИНИ, системи та тантини
ідей і суспільно політичних концепцій, яних rоловними
центрами були національно визвольні рухи на терито
рії COBeTcbHoro Союзу. соціяльні верстви, що HeBДOBO
лені режимом. і просянаючі різними шляхами ідейні.
наунові та літературні впливи Заходу.
По своїй З0внішній формі та по своему змісті,
післяво€нна ідеолоrічна нриза мала в собі баrато
03НЮ, і принмет, які виявлялися в ускладненнях і TPYД
нощах на території СССР в двадцятих і тридцятих ронах
на відтинну наунової, літературної та партійно jдеоло
rічної творчости. Та проте вона особлива була натуrою;
розмірами та специфічними обставинами, серед яних тІ
уснладнення та труднощі відбувалися.
Основні причини. яніаЛОіЙІ;ІЛИСЯ на післявоенну
ідеолоrічну НРИ3У в СССР, треба фунати по двох OCHOB
них лініях: .
1) дефентів у сформуванні марнсизму та їх даль
шоrо розвитну ;
2) особливих процесів і обставин, яні під час та після
друrої світової війни проявились на території СССР.
Неrативний вплив на сформування марнсизму та на
дальші уснладнення в ньому мали тані rоловні моменти:
1) молодий він Н. Марнса та Ф. Енrечьса (двадцяті
рони життя) при створенні rоловних тез іхньої доктрини,
Антивізація ідеолоrі:ноrо відтинну в СССР вронах
1945 1952 бу а без СУМНІВУ, як це звичайно бувае 3
ножни СУСПІль. им явищем, винлинана цілим рядом
фанторІВ . На неІ МОІ'ЛИ мати вплив тані чиннини ян
баж ння . Сталіна дати під нінець cBoro життя нові
«rеНІЯЛЬ.НІ» твори арнсо большевизму, заrострення Biд
нос ш ж Сходом І Заходом, чи нрайне занедбання iдeo
ЛОrIЧНОІ роботи в минулих ронах, але rоловну причину
oro яв. ща ми бачили б у rлибоній і затяжній нризі
деолоrlI марнсо большевизму, яна в прихованій формі
Існувала та поrлиблювалася протяrом майже всьоrо
панування большевицьної влади, а яна віднрито та з
в иною натуrою вибухла в ронах після друrої світової
ВlИНИ.
я ідеолоrічна нриза післявоенних ронів виявилася
у. СЛІДУІ?ЧИХ rоловних формах і на слідуючих найваж
НІших ВІДтиннах:
1) в різних rалузях наун, яні під довrим натиском
монопольно паНУІ<?ЧОЇ марнсо большевицьної донтрини,
ВІ:ІЯВИЛИ. пр яви Цlлновитоrо упадну й застою (філосо
фІЯ та ЛІнr .стиН:;t), бо в яних поширилися сильно ідеї
та нонцеПЦІІ, яю ПІдважували наунові теорії, що на
Н!1 Х б п будова. ий марнеизм (в політичній енономії,
БІолоrІІ, фІ3ІОЛОrIІ та медицині);
2) l!-a сторіннах офіційних советсьних журналів і
ча?описІВ, де в явилося спірне й розбіжне трантування
СВlтоrляд.ових І проrрамових питань, що їм дано HpeM
лем ОФИЦlйну назву (шомилон» і «збочень»;
ZOi
207
лний не дав ЇМ змоrи переварити ідейні, суспільні та
наунові подразнення і впливи в rлибині власноrо iНJlТTe
Boro досвіду, дов шої обсервації, та в налейдосноJl1 Hay
HOBoro об'ентивізму;
2) сліпа, радинально пристрасна партійно полі
тична заапrажованість обох основоположнинів «HaYHO
Boro соціялізму». лна вплинула на те, що різні rалузі
наун схильні вони були трантувати яli' додатон та засіб
до побудови та здійснення партіЙlю політичної про
rрами;
3) бурні індустріялізаційні процеси західньої EB
ропи, а зонрема своерідної під оrлядом енономічноrо
та політичноrо розвитну Анrлії, яні переходово дещо
притемнили справжню нартину рушійних фанторів
людсьних спільнот, яні переакцентували ролю Tex
нічно енономічних фанторів у суспільному житті, пере
більшили ролю боротьби нляс і виявили цілий ряд
осліплюючих, але переходових тенденцій суспільноrо
розвитну (снорий рознлад родинноrо життя, снупчування
всьоrо майна суспільства в рунах rорстни підприемців
і нупців, наrальний зріст зубожіння широних мас Hace
лення, тощо), яні зrодом були послаблені або збалянсо
вані іншими суспільними силами;
4) претенсійність блиснучих і епохальних, але
проте весняних і неповних, відкрит!, в rалузі точних,
а З0нрема природознавчих наун, яю дали поштовх до
вининнення в rалузі історіософії, філософії та в інших
наунах. однобічних матеріялістично причинових Ha
прямнів.
Ці rол?вні чотири ч.иннини зложили ся на те, що
марнсизм з явився на свІТ з таними rоловними дефеІ\
тами:
ll. нтування нлясовоrо, діялентично стрибновоrо первня,
T01ЦQ) ;
в) з проrрамою й тантиною, яна була у велиній
мірі віД()lIТНОЮ індустріялізаційних процесів західньої
Европи та деяних наунових теорій ЇХНЬОЇ доби та не
мала в собі воrню справжньоrо, nOBHoro життя та дo
тину 'ДО тих СУб' ентивних первнів, яні йоrо творять і
снладаються на itoro справжній зміст;
r] з опертям на теорії в різних rалузях наун, яні
у світлі пізніших дослідів почали поназуватися фалши
вими або однобічними .
Так марксиам уже при свому народженні попав у
конфлікт а БО20.м, життям і науками.
По лінії цих первородних rpixiB марнсизму вири
нули зrодом різні труднощі й уснладнення в пізніших
періодах діяльности цьоrо руху, яні творили CBoepiд
ний ланцюr і тісно зі собою пов'язувалися. Той проuес
подібний був до роз витну деяних недуr людсьноrо
орrанізму, яні, опираючися на янісь rлибоні дефенти
людсьноrо тіла, постійно відновлюються, поrлиблюються
та винлинають дальші уснладнення.
Ці три rоловні дефенти перейшли з марнсизмом у
большевизм і СССР. Ленінові вдалося дещо прислонити
ці слабості. Зонрема в rалузі тантини та в cTpaTeriї
захоплення влади він висунув теорії та нличі, які мали
збалянсувати слабість енономічuих занонів, яні на під
ставі тверджень Марнса Енrельса мали привести майже
до автоматичноrо перетворення напіталістичноrо cyc
пільства в «номуністичне». Тими ін'енціями ленінізму
були:
1) теорія про імперіялізм, що мала оправдати He
rайне захоплення влади марнсистами, не дивлячись на
стан соціяльно енономічних процесів;
2) наrолос на струнну, ціпну та залізну орrанізацію
номуністичної партії, яна подумана була очевидно ян
засіб для насадження <шролетарсьної революції;) зrори;
а] зі звихненими філософічно світоrлядовими поло
женнями (перебільшення енономічно технічних чин
нинів, недоцінення реліrійноrо, суб'ентивноrо, психіч
Horo, нультурноrо, національноrо фанторів , переан
208
'{О!)
3) підчерннення ролі селянства та національнр.
визвольних рухів у процесі боротьби <шролетаріят'YJ1 за
здобуття влади.
На нашу думну «доповненню>, яні впровадив в
марнсизм В. Ленін, що їх заrально схоrт.1fЮ6ТЬСЯ під
назвою ленінізму. не були належно дoцi Hi дослідни
нами марнсистсьноrо руху. Устами Л(')'fІНа велина ча
стина марнсистів сходу Европи заявила, що вона
рішаеться радше на <шролетарсьну революцію», Hacaд
жену зrори, чим на сумнівне вичінування на процеси,
яні мали б прийти зrідно зі занонами історичноrо мате-
ріялізму. На ці позиції поступово перейшли (за малими
ВИЇ:\-ІІШМИ) інші марнсистсьні rрупи у всьому світі. Тан
питому Bary цьоrо руху в боротьбі за владу в ножній
нраїні пересунено з механіЧНllХ За/іонів на Жllвих людей,
їх дію, ОР2анізацію, 2llУЧКУ та беЗО2лядну тактику.
Ленінізм збільшив шанси марнсистів на захоплення
влади в різних нраїнах, але він не змінив марнсист
сьноrо світоrляду та проrрами, яні залишилися з перво
РОДНИМИ дефентами. Rонфлінт з Боrом, життям і Hay
нами залишався в ньому далі і він виявився нлясично
немов у налейдеснопі. ноли марнсистсьний світоrляд
і проrраму примінено до прантини життя на території
бувшої імперії Романових.
Дві хвилі бравУРНО20 наступу марксизму на тери
торії СССР (в роках 1917 1921 і в 1928 1933), що їх зав
данням було форсовне здійснення ЙО20 ПрО2рами в різ
них ділянках життя, заЛОМllЛИСЯ та принесли позиції,
які в ба2атьох випадках дуже далекі, а то й протилежні
до намічених цілей.
Друrий відворот. яноrо тяrар припадае на рони
безпосередньо перед та під час друrої світової війни,
приніс зі собою в rалузі енономіни, соціяльноrо життя,
частинно в rалузі літератури й мистецтва, тані принципи
політини Rремля, яні часто були нолись марнсистами
cTporo засуждені та яні важно було виправдати теоріями
марнсизму (енономіна «6диноначаліе» в нерівництві
пі)ЦJриемст ами, нонтроля рубля за виробництвом, peH
табі.h1>ність підприемств, соціяльне життя сильно
дифере'цціовані заробітні платні й велина матеріяльна
різниця 1dіж поодиноними суспільними rрупами, бо
ротьба за с\\ріплення родини, література зворот до
мосновсьно р(}сійсьних літературних традицій). Зано
помірно мусіЛІ1 прийти труднощі в поrодженні тіеї пран
тини з марнсистеьною проrрамою й вони після занін
чення друrої світової війни виявилися зо всіею силою.
До цих труднощів прийшли ще інші. Слабий у своїх
основах марнсизм почав скоро підЛЯ2ати на території
СССР асиміляції національної ідеї, національних рухів,
з ЯКllХ У висліді різних причин переможним вийшов
московсько російський імперіялізм.
Процес стоплювання марнсизму з MOCHOBCЬHO
російсьним імперіяліЗМО:l1: на території СССР належить
до найбільше снладних соціолоrічних і історіософічних
явищ, яне розвиваеться на наших очах. Оцінюючи об'ен
тивно всі елементи, що заанrажовані в цьому процесі,
всі йоrо рушійні сили та обставини, серед яних він p03
виваеться, ми 6 тО20 переконання, що 6 це Ор2анічниЙ
шлях, на якому два відмінні але проте споріднені зі
собою первні зливаються в одну цілість, що їй на ім'.Ч:
московський імперіялкомунізм.
Цей процес вніс у духове життя СССР нові фер
менти. Мосновсьний імперіялізм хоч і поставився TOJle
рантно до cBoro партнера, хоч і зрозумів йоrо Bary для
CBoro власноrо походу в нутрі СССР і назовні, то все ж
тани він не Mir толерувати тих ідей чи теорій в rалузі
мови, історії, літератури чи партійної ідеолоrії, яні ви
міряні були проти ньоrо. Іх постепенно, під різними
мотивами, ЦН ВНП (б) усував. Одночасно по лінії
цьоrо «союзу» марнсизму з мосновсьним імперіяліЗМОl\I
треба було постійно наrинати всю біжучу наунову , літе
ратурну, мистецьну, еl\ономічну та політичну творчість,
де знов прийшли різні уснладнення.
ЛЕ'нінсьна санація марнсизму, що без неї цей рух
не уявляв би собою сьоrодні жодної поважні шої сили,
210
211
стала, на нашу думну. джерелом нових труднощів, я
вже пробиваються , а яні зrодом можуть мати фатм?НІ
наслідни для марнсистсьної ідеолоrії. Це (] вНJJtпрlШ
ній конфлікт між крайнім марксистс.ьким ПР.JZЧиновим
матеріяліамом і ленін ським суб'(]ктивl3МОМ, щж якими
неМа6 відповідНО20 мосту та 2армонії. На но.нто цьоrо
роздвоення ми віднесли б не лише ЩШфЛІнт, яний
прийшов між «суб' ентивістами» й «()б' е .ТИІ?істами» в
політичній енономії після друrої CB1TOBOI ВІйни, але
танож частинно відступи й наступи в усій внутрішні
політиці Нремля, що були своерідним черrуваl НЯМ І
перемоrою або відступом одноrо 3 тих первНІВ.
В ронах після друrої світової війни всі ці ферменти
й уснладнення дійшли до велиної на І?уrи. с орюючи
віднриту нризу марнсо большеВИЦЬНОІ lДеолоrlI, пооди
ноних rалузів наун та дух?во літеІ?атурної творчости
СССР. На це зложилися ДВІ rоловНІ причини:
1) розвитонRожноrо суспільноrо процесу, що CTpe
мить до яноїсь розв' язни;
2) обставини, які цей процес приснорили та на
тлі яних він став зрілий та разюче очевидний.
Цими обставинами й фанторами, яні без сумніву
приснорили вибух нризи, були:
1) зріст і снріплення п д час та після війни caMO
стійницьно визвольних РУХІВ, ворожих ДО Моснви І
советсьноrо режиму, в Унраїні, Білорусії, в Прибалтій
сьних нраїнах, на Навназї та в СОВЕ;тсьній Азії;
2) відродження під час війни, а зонрема на терито
ріях, онупованих німцями, приватно власницьних Ha
строїв серед населення, особливо серед селянства;
3) впливи Заходу, яні у різних формах і різними
шляхами діяли на населення СССР під час та безпосе
редньо після закінчення воених дій;
4) зміни У внутрішній політиці Нремля, яні прий
шли після занінчення війни (зріст ворожоrо відношен
}lЯ до західніх велинодержав і поборювання західніх
ВПJ1Ивів на населення, на літературу й науни СССР, по
БОрЮБання самостійницьних аспірацій і ідей HeMOCHOB
сьних народів Советсьноrо Союзу при одночасно у
снріпленні протенціонізму на нори ть МОСНОВСЬНО РОСІЙ
сьноrо націоналізму;
5) СИЛЬНе послаблення советсьноrо режиму ,в цi
лому,' на яне побіч чиннинів, про яні ми зrадали ище.
зложили ся велині спустошення в продунційних ax
і майні СССР під час війни та засуха на південн1Іх
теренах Советсьноrо Союзу в 1946 році.: щ.о принесла
частинний rолод серед населення тих раиоНІВ.
ЦН ВНП (б) відчув заrрозу, яна прих дила для
режиму в наслідон заr льної ситуаці.ї в HY PI СССР: а
особливо від труднощІВ на ДУХОВО ІДеолопчному BIД
тинну, та приступив до їх поборювання. fоловними
насобами для цьоrо були:
а) адміністраційні заходи,
б) «диснусії» в різних rалузях наун СССР.
Адміністраційні заходи виявилися в трьох rолов
них напрямнах :
1) поліційних мір для здушення самостійницьно
революційних рухів на території СССР, дЛЯ здавлення
впливів Заходу і для опанування непонірноrо села, що
були трьома rоловними джерелами й бастіонами BOpO
жих до режиму сил і ідей;
2) постанов партії та всесоюзноrо уряду про побо
рювання напрямнів у літературі, наунах, чи в і ших
діляннах духової творчости, що не внладалися в ПІсля
военний нурс полі ти ни Монсви;
3) посилення цензури й нритини, яні мали допо
моrти у поборюванні розбіжностей та в унапрямленні
наунової і літературної творчости.
Заходи ці в цілому нічим не відрізнялися від тіеї
прантини, яну Нремль стосував у двадцятих і трид
212
213
дцятих ронах. Всі во.ни .не дали бажаних для Моснви pe
зультаТІВ, а в rалу:ЗІ ЛІтературної творчости вони пРй
ч нили.ся до витворення проявів повноrо застою ,в цій
ДІЛянЦІ.
Далено більше замітними та ориrінальними були
диснусії на теми фіJІОСОфії, біолоrії, фізіол6rії, лінrві
стичних і енономічних наун, що відбулися в 1947 1952
ронах.
Диснусії, що по своїй зовнішній формі були Hay
нові, а по змісті суто партійно ідеолоrічні, мали на
меті:
По лінії друrоrо завдання центр заходів CHOHцeH
тровано на диснусії в .пінrвістиці і в політичній енономії,
що їх предметом стали основні занони діялентичноrо та
історичноrо матеріялізму (відношення матеріяльноrо до
суспільноrо й духовоrо, діялентина стрибновоr() роз
витну, нлясова боротьба й нлясовий харантер суспіль
ства, занон нонцентрації напіталу, визисну, вартости й
інші енономічні закони марнсизму).
Диснусія на теми лінrвістини дала деякі підстави
для припущення, щО ЦН ВНП (б) рішився остаточно в
тих питаннях на повний ревізіонізм, себто на зміну чи
виправлення цих фалшивих полошень марнсизму. Під
ставою для таних ДУМОІ\ було:
1) повалення довrо зобов' язуючої в СССР лінrві
стичної теорії Марра, що побудована була зrідно з
принцппами марнсистсьної діялентини, нлясової бо
ротьби і на заноні діялентичноrо стрибна;
2) ствердження й. Сталіном при наrоді йоrо висту
пу в диснусії на лінrвістичні теми, що діялентина стриб
нів не лише не зобов' язуе розвитну мови, але й інших
явищ бази й надбудови;
3) підчерннення Й. Сталіном у цій ше диснусії aH
тивної ролі надбудови (політичні й духові фантори) у
суспільному розвитну.
На нашу думну диснусія на лінrвістичні теми буна
одним із виявів rлибоно прихованоrо конфлікту між
ленін;амом і марксиамом. Ленініам виявився унаступі,
просаджуючи в лінtвістиltУ елементи суб'6ктівиаму і
московсько російсыt20o імперіяліаму. Та проте ми не
сміемо заминати очей на те, що поправни в марнсизмі
старанно обмежувано до території СССР, підчернуючи,
що надбудова зонрема сильна і діялентина стрибнів
немов завішена у своій :дії в нраїні, <<де знесено:всі
форми визисну».
Так сталінський ревіаіоніам в:же навіть в дискусії
на ліНtвістичні теми покінчився, коли йде про MapKCO
большевицьку ідеОЛО2ію, беауспішно та потонув в слабих
1) усунути в різних rалузях наун СССР, а ЗОІ\рема
в прир дознавчих, течії та думки, яні підважували
«науноВІ» основи марнсизму або йоrо поодиноні поло
женtIя чи теорії;
2) прикрити слабі, звихнені, або наяв но фалшиві
положения у світоrляді та проrрамі марнсо БОЛЬІІІе
визму або в побудованих на них наунових теоріях;
3) зменшити диспропорції, яні протяrом останніх
20 T po iB. наросли м ж зобов'язуючою марнсистсьною
теОрІею І ВІДМІНною вІД неї праитиною;
4) УСУНу'ти .деяні не иrідні для мосновсьно росій
сьноrо ІмпеРІ ЛІЗМУ теорІЇ в rал зях наун, що створені
були в оперТІ на марнсистсьну ІДеОЛОrIЮ раніше.
По лінії першоrо завдання на сесії біолоrів 1948
рон.у ?асуджено ян «буржуазні», «антинаунові», тані
захІДНІ напрямни в біолоrії ян менделізм, морrанізм і
вайсманізм, яні підважували різні тези вчення Лямарна
й Дарвіна, що до ни в днлинався та на них опирався
марнсистсьний матершЛІЗМ. В диснусії на фізіолоrічні
теми засуджено з тих самих причин т. ЗВ. нлініцистів
або прих шьнинів західніх напрямнів у медицині СССР.
В ra y3I політичної енономії вичищено «суб'ентиві
стичНІ» поrляди Н. Вознесенсьноrо, Е. Варrи і інших,
що теж не йшли в тон з матеріялістичною причиновістю.
214
215
пропаtандивних 2аслах. Але навіть і цих змін Й. CTa
лін немов налянався, бо вже в диснусії на теми по.rfl
тичної енономії виявилася інша тенденція: доназати
правильність підставових положень матеріялізму та
ствердити, що весь розвитон СССР за пануванпя боль
шевиків с здетермінований та cTporo побудований на
марнсистсьних енономічних занопах.
Цей наrлий зворот е на нашу думну лише niд
твердження.м тих внутрішніх протиріч і труднощів,
.71.і пережива6 .марксо большевицька доктрина. Він oдHO
часно підчеРКУ6, що Rре.мль, як керівник .марксистСЬКО20
руху .майже в ціло.му світі, як протектор «народніх
де.мократій» і .метрополія ба2атонаціональної і.мперії,
що їй на і.м'я СССР, на.ма2а6ться далі збері2ати аа
собою вивіску ортодоксаЛЬНО20 .марксиа.му, що очевидно
потрібна йо.му для ЙО20 наступальних і розкладових
цілей.
На зміну тонусу в диснусії на теми політичної eHO
номії в порівнянні до диснусії на теми лінrвістини моrла
мати танож вплив і та обставина, що ЦК ВКП (б) CHOH
центрував тут свою rоловну YBary на те, щоб усунути
очевидні й драстичні розбіжності між марнсистсь \ою Te
оріею і советсьною дійсністю, яні в баrатьох випаднах
розвивалися діяметрально протилежно.
По лінії четвертоrо завдання збудовано нову CTa
Jlінсьну теорію про мову, яна оправдуе русифінаційний
курс Моснви в нутрі СССР і на теренах «народніх дeMO
нратій». В диснусіях на теми філософії, біолоrії і фізіо
лоrії на місце західньо европейсьних чи америнансьних
вчених поставлено рідних російсьному імперіялізмові
Сеченових, Павлових і БеJIінсьних.
Ці снромні нонцесії в площині офіційної теорії на
нористь мосновсьно російсьноrо імперіялізму, яні до
речі е надто снромними у відношенні до нонцесій для
ньоrо у щоденній прантиці, вназують на те:
1) що .московсько російський і.мперіяліа.м Rре.мль
на.ма2а6ться приховувати перед аовнішні.м світом;
2) що в за.міну аа ріані концесії .московсь о російський
і.мперіяліа.м а.мушений 6 вианавати. т пzддержув ти
20ловні аа сади .марltсистсько .матерzялzстИЧНО20 свzто
2ляду.
Оцінюючи об'ентивно післявоенні заходи І{ре:l1:JІЯ
для поборення піСШІВоенної ідеолоrічної НРИ3И, прихо
диться ствердити, що:
1) пристосування ріаних 2алуаів наук до ви.мО2
.марltсо большевицької ідеОЛО2ії та таr. ики не виавоЛl1ЛО
ці6Ї доктрини від старих її дефектzв. OHO прикрило
їх лише сповидни.м авторитето.м чер20вии раа знас лу
ваних, і ціли.м рядо.м пропаtандивних фор.мулок, яКІ не
видержують іспиту об'6ктивної наукової критики;
2) велика післявО61lна стрижка в HaYK X і літера
турі СССР привернула лиш ' фОр'.м :!ьн..? аовнzшню суцzль
ність ці6Ї доктрини. Нриаа ОфЩlllНОZ доктрини СССР
була радше прислонена чи.м УСУl:ена. Вона жевріm,и буде
далі по лінії своїх первородних z набутих дефектzв, щоб
при сприятлzzвих обставинах вибухнути нови.м полу
.мя'.м .
16
217
ЦИТОВАНА В ПРАЦІ ЛІТЕРАТУРА
14. « Communist Мапііевіо », Ьу Ka 'l Marx апd Friedrick
Engels. Authorized el1g1isll tl'anslation edlted and trallS1a ed Ьу
Friederick Engels. Chicago, Charles Н. Kerr and Сотрап). 1946.
15. Ф. Енrельс: «Людвиr Фейербах і нінець ;нiMeЦ HOї. нла
сичної Філософії,>. Державне видавництво ПОШТИЧНОI штера
тури, Ниїв. .
16. Н. Марнс: «Напитал», т. ІІІ, Моснва, 1938.
17. Ф. EHreJIЬc: <,Анти Дюринr», Моснва, оrиз, 1945.
18. «Литературная rазета», 15.Х.19.')2: <,Речь товарища
й. В. Сталина».
19. \Verner Sombart: « Der proletarische Socialismus», і. І.
Іепа, 1924.
20. J. Stalin : « ЕСОllотіс P ob.leтB о! Socialism іl\ іЬе
U.S.S.R.». Foreign Languages рuыlshшg НоиБе, Moscow, 1903.
21. КlаиБ Mehnert: « Stalin versus Marx, іЬе віаІіпіві biBio .
rical doctrine» Translated from German. London, George Аllеп
and Ul1win Ltd., 1952.
22. Massimo Salvadori: « ТЬе Ніве о! Modern Соттипівт ».
Henry НоН Сотрапу, New York, 1952.
23. «Известия», 22.1.1946. r. Ф. Аленсандров: <,Под велиним
знаменем Ленина Сталина».
24. «Правда», 7.ХІ.1947. В. Молотов: «Тридцатилетие Be
линой Онтябрьсной Социалистичесной Революции».
25. «Советсная Нниrа», 11 12.1950. Р. А. Астратян: <,Учение
Павлова основа медицинсной наУЮІ».
26. К. МісЬаеl : « Ше qualitative l.eistung und die Betrieьs
verhaltl1ise der sowjetrussischen Industrie ». « Ostraum Berichte »,
Неп 2, 1935.
27. Dr. Н. Schweizer : « Das Experiment der Industrieplanung
іп der Sowjetunion ». Berlin, 1934.
28. Edward Crankshaw : « Cracks іп іЬе Kremlil1 Wall ». New,
У ork, Tlle Viking Press, 1951.
29. David J. Dallin: « ТЬе real Soviet Russia ». New Науеп,
Уаlе University Press, 1947.
30. Stephell Gl'aham : «Iwan іЬе Terriы) New Науеll, Уаlе
Ulliversity Press, 1933.
31. Протоіерей М. І. Медведев: «Нритина Руссной Идео
лоrіи». Шанхай, 1947.
32. «Народное хозяЙство СССР». СборниН 2, rоспланиздат,
Моснва, 1948 (А. Нараваев: <,0 дальнейшем унреплении CeJIЬ
снохозяйственной артели»).
1. G. Malenkow: Report і,о іЬе піпеtеепth Сопgrеss оп the
work о! іЬе Central Соттіііее о! іЬе C.P.S.U. Supplemellt to
« New Тітев».
2. «вопросы Философии», зб. І, 1947, Моснва.
3) Доповідь анад. Т. Д. Лисенна на сесії Анадемії Ci.lIЬCЬHO
rосподарсьних наун, <,Радянсьна Унраїна», 5 ro серпня 1948 р.
4. « ТЬе вііиаііоп іп Ьiological Бсіеllсе ». Proceedillgs о! the
LeIlill Аоадету о! Agricultural SciellCes о! U.R.S.S., Jllly 31
August 7, 1948. Сотрlеіе stellographic Report. International
p\1ыihers, New York.
5. JuliaIl Нихlеу: « Heredity Еаві and West. Lysenko а11(1
World ScieIlce ». Edit. Непrу Shuman, New York.
6. А. Жебран: Лист до реданції «Правди», <,Правда»,
15.VII.1948 р.
7. 3анлючне слово анадеміна Т. Д. Лисенна по доповіді
про становище в біолоrічній науці. мРадянсьна Унраїна»,
ll ro серпня 1948 р.
8. « Death оі а Science іІІ Ниввіа ». The fate о! genetics ав
described іІІ « Pravda» aIld elsewhere. Edited Ьу Conway Zirkle,
Prof. оі Воіапу UIliversity оі РеППБуlуапіа Press, 194:3.
9. «ВОПРОСЬ! Энономини», 1,1948 і ІХ, 1948.
10. The ЕСОIlотіс Report о! the PresideIlt transmitted іо
іЬе COIlgress JUIluary 1951. United States Goverllmellt Print
iIlg ОШсе. WashiIlgton.
11. Н. ВознесенсниЙ: <,Военная Энономина СССР в период
отечественноЙ воЙнЬІ». оrиз, 1948.
12. Проф. Н.Н. Плотнинов: «Бюджет социалистичесноrо
rосударства», rосфиниздат, 1948.
13. «Правда», 12.1.1953. А. Соболев: «До нонца преодолеть
суб'ЬеНТИВНЬІе ошибни в энономичесной науне» .
218
219
33. «Радянсьна Унраїна,), 2.VIII,1947. 0.' Норнійч,'н:
«Література Радянсьної Унраїни перед велиним ювілевм».
34. «Радянсьна Унраїна», 6.VII.1952. Леонід Новиченно,
Юрій Дольд Михайлин: «Відповідальний обов'ЯЗ0Н YHpaїH
сьних радянсьних письменнинів".
35. Joseph Stalin: « Marxism and Ung'uistics ", New York,
International Publishers, 1951.
36. Prof Margaret Schlauch : « The Soviet Linguistics Contro
versy". « New World Review", New York, August 1951.
37. « The Soviet Linguistics Controvel'SY". Translated from
Soviet Press Ьу John V. Murra, Robert М. Hankin and Fred
Holling. СоlитЬіа University Slavic Studies. King's Crown Press
New York 1951.
38. «Правда», 4.УIl.1950. Проф. Виноrрадов: «Проrрамма
марнсистсной линrвистиню>.
39. «Радянсьна Унраіна», 20.УІ.1952. Ф. Хрустов: «Нласич
ний зраЗ0Н творчоrо розвитну марнсизму ленінізму.
40. «Мировое хозяйство и мировая политина», 11,1947.
(додатон).
41. «Свобода», ч. 200 208, серпень вересень 1951. Я. Шу
мелда: «Сучасна інфляція, її джерела та розміри інфляцій
ної заrрози в майбутньому».
42. І. Ленін: «Творю>, ІУ вид., Моснва.
ЗМІСТ
ПРАЦІ
ЧАСТИНА І
Советська ЕкономічНа Система
Передмова
Вступ
1. .оСНОВНИЙ закон соціялізму СССР
2. Мо:церна техніка іЙ орrанізація підприемств
при капіталізмі і «соціялізмі»
З. Принципи для визначення rоловних рис
економічної системи
4. Особливості економічної сиетеми СССР
5. Побудники до праці іЙ ТlВорчости
при СОЦЇllшізмі СССР
6. Знищення ЦрИQ3нтної власности іЙ удержавлення
засобів вироБНИЦТlВа
7. rлибина іЙ зас:яr встрявання ліберально'ї держави
в rос'Подарське життя
8. rоловні елементи інtеренції дерЖ8а1И
в roаподарське життя СССР
9. COВ€ТCЬKe ПЛЯ'НУвання, іЙОfО ПОЗИТИви іЙ неtативи
10. Циферні показчики матеріяльних успіхів
COВ€ТCЬKOЇ економічної сиетеми
11. Думки під IКІінець праці
СПИСОК цитованої в праці літераТУ'рИ
ЧАСТИНА ІІ
220
Післявоенна криза ідеолоrії
марксо-больmевизму на території СССР
ПередмоВа
Вступ (Активізація ідеолоriчиоro відтинку в СССР)
І. Розбіжності й протиріччя в науках СССР:
1. Завваrи до методи
ст.
7
9
11
15
19
24
зо
З7
43
45
52
57
67
72
77
80
85
2. Помилки r. Алексаидрова 87
3. Мічурінці проти вайсманістів менделістів 88
4. Перемоrа цк ВКП (6) 93
5. rенеза конфлікту в політичній економії 97
6. ПОМИЛКИ Н. Вознесенскorо 101
7. РообіжнOC'ri на сесУі екОНОМІіСТів 109
ІІ. Воrнища непорозумінь і конфліктів:
1. Ill.лях до перших джере'л кризи 112
2. Пе,редчасний твір 113
3. Вплив переходових індустpd.я.лізаційних явищ 117
4. Під ВJPаж€'Нням наукових ОСЯ!l'ів 123
5. Вразливd місця в доктрині марксизму 130
6. Ідеолоrічні злами марксизrмy 'в ,большевизм:і 136
ІІІ. Безпосередні причини активізації ідеолоrічноrо
відтинку:
1. Лицем до конкретних актів і обставин 147
2. Впливи друrої свdтової :ві!Й.Ни 148
3. Перший бій і йorо наслідки 160
ІУ. Результати ДИСКУСій в науках СССР:
1. Перші підсумки 171
2. rенеза й наукова crropiHKa диокусії
на мовозначні 're'ми 175
3. Нові 1деолотічні зміни 185
4. 3BorpOT до ортодокса.льноrо матеріялі:зму 188
5. Со:ветські науки пІсля операції 201
6. Вплив !Цискуоій на інші фактори кризи 202
Думки під кінець праці 206
Список ЦИТQIВаної в праці літератури 218
Р. І. U. F. ЗJ rue du Sabot Paris J 6