Текст
                    мемориальный
музеи-квартир
Н. И. КУЗНЕЦОВА
 РОВНО
20 коп.


У цих мкцях п!д час Велико! В1тчизняно1 в1йни у 1942—1944 рр. у ворожому типу п1д <м'ям обер-лейтенанта Пауля В1льгельма 31берта д!яв безстрашний розв!дник Микола 1ванович Кузнецов

N. I. KUZNETSOV MEMORIAL MUSEUM IN ROVNO N. I. KUSNEZOW- GEDENKSTATTE IN ROWNO
МЕМОР1АЛЬНИЙ МУЗЕЙ-КВАРТИРА М. I. КУЗНЕЦОВА У РОВНО МЕМОРИАЛЬНЫЙ МУЗЕЙ-КВАРТИРА Н. И. КУЗНЕЦОВА В РОВНО ПУТЕВОДИТЕЛЬ ЛЬВ1В ВИДАВНИЦТВО «КДМЕНЯР» 1979
ББК63.3(2)722.5 9(С)277 М 49 Тысячи туристов едут в Ровно, чтобы осмотреть места действий бесстрашного партизана-разведчика Героя Советского Союза Н. И. Кузнецова, посетить мемориальный музей, который открыт в доме, где в 1943—1944 годах была одна из его конспиративных квартир. Путеводитель знакомит с экспозицией му- зея, освещающей жизнь-подвиг героя. Автор тексту Г. В. Бухало В!дпов1дальний за випуск В. Я. Сидоренко М49 Мемор1альний музей-квартира М. I. Куз- нецова у Ровно: Пупвник / Авт. тексту Г. В. Бухало. — Льв1в: Каменяр, 1979.— 64 с., !л.— Текст паралельн. укр. i рос. мо- вами, резюме i текстовки — англ, i him. 1СБН ТиСЯЧ! ТУРИСТ1В 1ДУТЬ до Ровно, щоб оглянути м!сця Д1Й безстрашного партизана-розв!дника Героя Радянського Союзу М. I. Кузнецова, в!дв!дати мемор!альний музей, в!дкритий у будинку, де в 1943—1944 роках була одна !з його констра- тивних квартир. Пупвник знайомить з експоэифсю музею, яка висв!тлюс життя-подвиг героя. Б 20904-066 4403020000 ББК63.3[2]722.5 М214|04|—79 9(С)277 (g) Видавництво «Каменяр», 1979
У будинку № 55 на тепер!шжй вулиц) Парти- заЫв- розв!дник1в у м. Ровно, де в 1943—1944 роках була одна з консЫративних квартир радян- ського партизана-розв(дника Миколи 1вановича Кузнецова, обладнано його мемор!альний музей. Експозиц1ю, що розгорнута в шести юмнатах, складають документи, речь численн! фото- та apxiBHi матер!али, спогади р!дних, близьких героя, його бойових соратниюв. Музей вщкрив сво1 двер{ для в!дв1дувач1в на- передодж святкування 30-р1ччя визволення Радян* сько! УкраТни в(д н(мецько-фашистських загарб- ник1в — 20 жовтня 1974 року. В1дтод1 тут побували cothi тисяч людей, як! йдуть сюди, (дуть зв!дуаль, щоб ближче познайомитися з життям-подвигом Героя Радянського Союзу М. I. Кузнецова, сер- цем доторкнутися легенди. Пупвник складений у в1дпов!дност1 з принци- пом побудови експозицП мемор!ального музею, з промовистих матер!ал1в яко! виразно постас пе- ред нами постать одного 13 когорти сильних ду- хом — радянського партизана-розв!дника М. I. Куз- нецова.
В доме N® 55 на нынешней улице Партизан- разведчиков в г. Ровно, где в 1943—1944 годах была одна из конспиративных квартир советского партизана-разведчика Николая Ивановича Кузне- цова, устроен его мемориальный музей. Экспо- зицию, расположенную в шести комнатах, состав- ляют документы, многочисленные фото- и архив- ные материалы, воспоминания родных, близких героя, его боевых соратников. Музей открыл свои двери для посетителей накануне празднования 30-летия освобождения Советской Украины от немецко-фашистских за- хватчиков — 20 октября 1974 года. С тех пор здесь побывали сотни тысяч людей, которые идут сюда, едут отовсюду, чтобы ближе познакомиться с жизнью-подвигом Героя Советского Союза Н. И. Кузнецова, сердцем прикоснуться к легенде. Путеводитель составлен в соответствии с прин- ципом построения экспозиции мемориального му- зея, из красноречивых материалов которой выра- зительно встает перед нами фигура одного из когорты сильных духом — советского партизана- разведчика Н. И. Кузнецова.
КI MHATA КОМНАТА ROOM RAUM
3i6pani тут матер!али розпов1дають про Ровенщину в перш! передвоенн! та воснн! роки, про запн спещаль- ного призначення «ПереможцЬ», у склад! якого Д1яв М. I. Кузнецов. Ровенська область з перших дн!в в!йни стала мкцем важких кровопролитних боТв радянських boihib з Нтле- р1вськими загарбниками. 28 червня птлер1вц| вступили в Ровно i зробили його «столицею» загарбаних земель Радянсько! УкраТни. Настали чорж дж фашистсько! окупацп. Експоноваж документи св!дчать: близько 160 тисяч радянських громадян — ж!нок, д<тей, стариюв, в|'йсько- вополонених — знищили Нтлер!вськ! бузув!ри на тери- торн облает!. Вони змели з лиця земл! десятки с!л, зруйнували фабрики, заводи, колгоспи, школи, клуби; тисяч! юнаюв i д!вчат вивезли на каторжж роботи до Н!меччини. Але своими зв!рствами вороги не вселили страху та покори в серця радянських людей. Не минуло й ^акяця в!д початку в!йни, а на тимчасово окуповажй фашиста- ми територн облает! уже д!яло парпйне тдтлля, ши- рився партизанський рух. Партизанськ! групи переро- стали у загони, як! нал!чували сотж месниюв. Три пар- тизанськ! з'еднання д1яли на Ровенщиж. Вони тдпоряд- ковувалися обласному штабу партизанського руху, керованому секретарем шдтльного обкому КП(б)У генерал-майором В. А. Бегмою. Про масовий партизанський рух у кра7 в роки Ве- лико? В!тчизняно1 в1Йни розпов!дають численж матер!а- ли експозицн. На стендах — фотограф!! члежв Ровенського тд- тльного обкому КП(б)У, ручний кулемет, що був на озбро€нж партизансько! групи п!д командуванням М. В. Струтинського, карта-схема з' позначками м!сць розташування та д!й партизанських загожв i з'еднань, 8


Д. М. Медведев О. О. Лук1н М. Я. Гни дюк Ян КамЫський Д. Н. Медведев А. А. Лукин Н. А. Гни дюк Ян Каминский D. М. Medvediev О. О. Lukin М. Y. Hnydiuk Jan Kaminsky D. N. Medwedew A. A. Lukin N. A. Gnidjuk Jan Kaminski
рейд1в крупних партизанських з'еднань, як! пройшли територ!сю облает!, зони дж гпдтльних орган1зац|й. Про запн спец1ального призначення «Переможц!» розпов1*да€ окремий розд!л експозицп. У вприн! — до- кументальн! фотограф!!, що зафшеували р!зн! моменти з життя цього !нтернац!онального загону, особист! рем!, зброя партизан!в. Перед в!дв!дувачами — шинель, кашкет командира загону полковника, згодом Героя Радянського Союзу Д. М. Медведева, маузер комкара С. Т. Стехова, план- шет з картою оперативних дж пом!чника командира за- гону В. Г. Фролова, льотний шолом i краги, як! нале- жали партизану кпанцю Хосе Pisacy. Доб!рка матер!ал!в розпов!дас про тдготовку, яку пройшли бжц! загону в П!дмосков'Т, перш н!ж влпку 1942 року опинилися у ворожому тилу. В експозицп — точно такий же парашут, при допомоз! якого висаджу- валися народи! месники. Масову участь ровенчан в антифашистсьюй бороть- 6i показано на приклад! партизансько! родини Струтин- ських з колишнього Сосн!вського району на Ровенщиж. Вся с!м'я, що стала осередком партизансько! групи, приЕдналася до загону «Переможц!»: батько—Володи- мир Степанович, дни — Василь, Теорий, Катерина, Ми- кола, Олександр, Ростислав, Володимир. Мати — Марфа 1лл!вна не раз !шла на склады бойов! операцп. П!д час виконання одного з доручень командування загону муж- ня ж!нка загинула смертю героя. Посмертно партизанська мати Марфа 1лл!вна Стру- тинська нагороджена орденом Вичизняно! вжни першо- го ступеня. Ця нагорода ним! — на почесному м!сц! в музейнж експозицп.
Собранные здесь материалы рассказывают о Ро- венщине в первые предвоенные и военные годы, об отряде специального назначения «Победители», в со- ставе которого действовал Н. И. Кузнецов. Ровенская область с первых дней войны стала мес- том тяжелых кровопролитных боев советских воинов с гитлеровскими захватчиками. Но 28 июня гитлеровцы вошли в Ровно и сделали его «столицей» захваченных земель Советской Украины. Наступили черные дни фашистской оккупации. Экспонируемые документы свидетельствуют: около 160 тысяч советских граждан — женщин, детей, стари- ков, военнопленных — уничтожили гитлеровские изуве- ры на территории области. Они стерли с лица земли десятки сел, уничтожили фабрики, заводы, колхозы, школы, клубы; тысячи юношей и девушек вывезли на каторжные работы в Германию. Но своими зверствами враги не вселили страх и покорность в сердца советских людей. Не прошло и ме- сяца от начала войны, а на временно оккупированной территории области уже действовало партийное под- полье, ширилось партизанское движение. Партизанские группы перерастали в отряды, насчитывающие сотни мстителей. Три партизанских соединения действовали на Ровен- щине. Они подчинялись областному штабу партизанско- го движения, руководимому секретарем подпольного обкома КП(б)У генерал-майором В. А. Бегмой. О массовом партизанском движении в крае в годы Великой Отечественной войны рассказывают многочис- ленные материалы экспозиции. На стендах — фотографии членов Ровенского под- польного обкома КП(б)У, ручной пулемет, бывший на вооружении партизанской группы под командованием Н. В. Струтинского, карта-схема с пометками мест рас- 13
положения и действий партизанских отрядов и соеди- нений, рейдов крупных партизанских соединений, кото- рые прошли по территории области, зоны действий подпольных организаций. Об отряде специального назначения «Победители» рассказывает отдельный раздел экспозиции. В витрине— документальные фотографии, зафиксировавшие различ- ные моменты из жизни этого интернационального от- ряда, личные вещи, оружие партизан. Перед посетите- лями—шинель, фуражка командира отряда полковника, позже Героя Советского Союза Д. Н. Медведева, мау- зер комиссара С. Т. Стехова, планшет с картой опера- тивных действий помощника командира отряда В. Г. Фро- лова, летный шлем и краги, принадлежавшие партизану испанцу Хосе Ривасу. Подборка материалов рассказы- вает о подготовке, которую прошли бойцы отряда в Подмосковье, прежде чем летом 1942 года очутились во вражеском тылу. В экспозиции — точно такой же па- рашют, при помощи которого высаживались народные мстители. Массовое участие ровенчан в антифашистской борь- бе показано на примере партизанской семьи Струтин- ских из бывшего Сосновского района на Ровенщине. Все семейство, ставшее средоточием партизанской группы, присоединилось к отряду «Победители»: отец — Влади- мир Степанович, дети — Василий, Георгий, Екатерина, Ни- колай, Александр, Ростислав, Владимир. Мать — Марфа Ильинична не раз шла на сложные боевые операции. Во время выполнения одного из поручений командова- ния отряда мужественная женщина погибла смертью героя. Посмертно партизанская мать Марфа Ильинична Струтинская награждена орденом Отечественной войны первой степени. Эта награда ныне — на почетном месте в музейной экспозиции. ★
2 KIMHATA КОМНАТА ROOM RAUM
Експозиц1Ю в1дкривають матёр!али про дитяч! та юнацью роки Миколи Кузнецова. Народився bih 27 лин- ия 1911 року в сел! Зирянка Талицького району Сверд- ловськоТ облает! в родин! 1вана Павловича та Ганни Петр!вни Кузнецових. Закшчивши Талицьку семир!чку, хлопець вступав у бльськогосподарський, тзшше — у линий техшкуми. Тут же, в Талиц!, у листопад! 1926 ро- ку стае комсомольцем. У 1930 роц! в м!сто Кудимкар — центр КомьПерм'я- цького нацюнального округу — приТздить молодий спе- ц!ал!ст М. Кузнецов. Bin працюе в окружному земель- ному управлшн!. Щоб продовжити навчання, М. Кузнецов вступае спочатку на заочне, а згодом, пиля переТзду на мкце ново? роботи у Свердловськ на Уралмашзавод, перехо- дить на веч!рне в!дд!лення Свердловського !ндустр!аль- ного (нин! — Уральського полпехжчного !м. С. М. Kipo- ва) шетитуту. Поглиблюе вивчення н!мецькоТ мови, якою цшавився ще в школ!: читае в орипналах книги жмець- ких автор!в, стлкуеться з шмцями, як! працювали на завод!, засвоюе правильну ix вимову. Н!мецькою мовою М. Кузнецов оволод!в так блискуче, що захистив нею у 1936 роц! дипломний проект. У 1938 роц! М. Кузнецов переТздить у Москву. На експонованому фото того часу ми бачимо його у форм! в!йськового ав!аспец!ал!ста. Коли почалася Велика Впчизняна в!йна, М. Кузнецов неодноразово звертався до командування з рапортами, у яких наполегливо просив направити його на фронт або в тил ворога. Але питания вир!шилося ттьки навесж 1942 року: його пошлютъ на «невидимий фронт» — .у глибокий фашистський тил, де в!н, д!ючи шд виглядом жмецького офщера Пауля Вжьгельма 3!берта, буде проводити розв!дувальну роботу. 16
М. I. Кузнецов, 1928 р. Н. И. Кузнецов, 1928 г. N. I. Kuznetsov. 1928 N. I. Kusnezow, 1928
На фотографиях, зроблених тд час спец!альних за- нять, бачимо Кузнецова у птлер!вськ!й форм!. I ось подготовка заюнчена. В жч з 24 на 25 серпня 1942 року М. I. Кузнецов разом з групою партизажв висадився на парашут! у nici i прибув у розпорядження командування загону «Переможц!». Правда, тепер bih уже називався Миколою Васильовичем Грачовим — гид цим пр1звищем його знали партизани-медвед!вц!. Перебуваючи в загон!, М. I. Кузнецов став готувати- ся до виходу в Ровно: вивчав плани м!ста, з матер!ал!в розв1дник1в — мкцевих жител!в — знайомився з обста- новкою в «столиц!» окупованоТ УкраТни. 25 жовтня 1942 року Кузнецов-3!берт вперше з'я- вився на вулицях Ровно. Це був пробний вих!д, щоб адаптуватися, в!дчути себе у ворожому оточены не чу- жим. У зал! експонусться жмецький мундир, у якому артист Г. Цилшський виконував роль М. I. Кузнецова у к!ноф!льм! «Сильж духом» (точно таку форму носив Кузнецов-3!берт). Тут же — фотокопн документе, як! мав при соб! радянський розв!дник. Перед нами — «зольдбух», тобто особисте посвщчення, що шдтверджу- вало: обер-лейтенант Пауль 3!берт призваний в арм!ю в Кежгсберз!, мае облжовий номер 1/13/18/110; його трупа кров! А, номер особистого жетона Ru-In-X-№4. А в нагородному посв!дченж читаемо: «В!д !мен! фю- рера та верховного головнокомандуючого вермахту на- городжую лейтенанта Пауля 3!берта з 230-го п!хотного полку Зал!зним Хрестом I класу. Район бойових д!й, 4 серпня 1940. Генерал-лейтенант i командир 76-Т п!хот- hoi див!зп». Ц! документи були виготовлеж так майстер- но, що не викликали жодного сумжву в Тх достов!рност!. Радянський розв!дник зав'язус знайомства з птле- р!вськими офщерами, як! у поривах в!двертост! з при- емним, випещеним графом 3!бертом розкривають йому чимало таемниць. Ц!нж пов!домлення негайно надхо- дять у «Центр». Експозиц1я розпов!дас, що М. Кузнецов розсекретив таким чином плани птлер!вського коман- 18
дування зв1льнити угруповання cboi'x в!йськ, оточених гид Сталшградом Червоною Арм1€Ю. 3 «рухомо? заса- ди» здобувши два «язики» — майора графа Гаана та (мперського радника зв'язку Райса,— Кузнецов !з захоп- лено1* у них карти дор!г встановив, де прокладено м!ж- народний броньований кабель з Берл!на. А це допо- могло наш1Й розв!дц! визначити м!сце знаходження гид Вжницею польовоТ ставки Птлера. У Ц1Й же в!трин! — матер!али, що розпов!дають про ауд!снц!ю 31 травня 1943 року М. I. Кузнецова у став- леника Птлера на окуповажй УкраТж гауляйтера Epixa Коха. Знищити цього кривавого ката радянського та польського народ1в тод! не вдалося. Але сам рейхско- Micap так пройнявся за короткий час розмови дов!рою до свого «земляка-пруссака», що розкрив йому плани фашистського командування нанести удар по радянських вжськах у район! Курська та Орла. У Москву полепла чергова радюграма... В!дв!дувач може оглянути фотограф!?, документи та особист! реч! мужжх соратниюв М. I. Кузнецова, як! до- помагали йому у проведены ц!еТ операцп,— колишньо- го зал!зничника з Волин! Миколи Якимовича Гнидюка та Валентини Костянтижвни Довгер, уродженки нижш- нього Сарненського району на Ровенщин!. На почесному м!сц! у в!триж — книга твор!в О. С. Пушына, яку читав на ц!й квартир! у нечаст! хви- лини в!дпочинку М. I. Кузнецов; ср!бний келих, подаро- ваний ним подружжю Саргсьян у день ix веалля в за- гон!. Виставлен! також фашистськ! «нагороди» 3!берта- Кузнецова та грош!, якими користувався розв!дник. У важюй розв!дувальжй робот! М. I. Кузнецову допомагали його в!ры друз! Л. I. Лковська, М. В. Стру- тинський, М. М. Шевчук — жител! Ровенщини, уродже- нець мкта Здолбужв безстрашний комсомолець Мико- ла Приходько. Кр!м жших завдань по розв!дц!, цей юнак виконував ще й функц!ю зв'язкового м!ж Миколою 1ва- новичем та партизанським загоном. 22 лютого 1943 року 19
/ffy,
Лист М. I. Кузнецова другое! юност!, написа- ний перед вильотом на фронт. 1941 р. Письмо Н. И. Кузнецова другу юности, на- писанное перед вылетом на фронт. 1941 г. N. I Kuznetsov’s letter to a friend written on the eve of his flight to the front. 1941 Eln Brief von N. I. Kusnezow an seinen Jugendfreund, geschrieben kurz vor seinem Frontflug (1941)
Микола Приходько, постшаючи в Ровно до Грачова, прийняв нер1вний б!й з великою групою фашиспв i ге- ройськи загинув у ньому. М. I. Кузнецов написав лиспв- ку «Подвиг», присвячену пам'ят! свого бойового побра- тима. Перед в!дв1дувачами — фотопортрет Миколи Тара- совича Приходька, якому було посмертно присвоено звания Героя Радянського Союзу, та фотокотя лист!в- ки, написано! Грачовим. Экспозицию открывают материалы о детских и юно- шеских годах Николая Кузнецова. Родился он 27 июля 1911 года в селе Зырянка Талицкого района Свердлов- ской области в семье Ивана Павловича и Анны Петров- ны Кузнецовых. Окончив Талицкую семилетку, парнишка поступает в сельскохозяйственный, а затем—в лесной техникумы. Здесь же, в Талице, в ноябре 1926 года ста- новится комсомольцем. В 1930 году в город Кудымкар — центр Коми-Пер- мяцкого национального округа — приезжает молодой специалист Н. Кузнецов. Он работает в окружном зе- мельном управлении. Чтобы продолжить учебу, Н. Кузнецов поступает сначала на заочное, а спустя некоторое время, после перезда на место новой работы в Свердловск на Урал- машзавод, переходит на вечернее отделение Свердлов- ского индустриального (ныне — Уральского политехни- ческого им. С. М. Кирова) института. Углубляет изуче- ние немецкого языка, которым интересовался еще в школе: читает в оригиналах книги немецких авторов, общается с немцами, работающими на заводе, усваи- вает правильное их произношение. Немецким языком 22
М. I. Кузнецов, 1938 р. Н. И. Кузнецов, 1938 г. N I. Kuznetsov, 1938 N I. kuznezov, 1938
Н. Кузнецов овладел так блестяще, что защитил на нем в 1936 году дипломный проект. В 1938 году Н. Кузнецов переезжает в Москву. На экспонируемом фото того времени мы видим его в форме военного авиаспециалиста. Когда началась Великая Отечественная война, Н. Кузнецов неоднократно обращался к командованию с рапортами, в которых настоятельно просил направить его на фронт или в тыл врага. Но вопрос решился только весной 1942 года: его пошлют на «невидимый фронт» — в глубокий фашист- ский тыл, где он. действуя под видом гитлеровского офицера Пауля Вильгельма Зиберта, будет вести раз- ведывательную работу. На фотографиях, сделанных во время специальных занятий в Подмосковье, видим Николая Ивановича Куз- нецова в гитлеровской форме. И вот подготовка закончена. В ночь с 24 на 25 авгу- ста 1942 года Н. И. Кузнецов вместе с группой партизан высадился на парашюте в лесу и прибыл в распоряже- ние командования отряда «Победители». Теперь он уже назывался Николаем Васильевичем Грачевым — под этой фамилией его знали партизаны-медведевцы. Находясь в отряде, Н. И. Кузнецов начал готовиться к выходу в Ровно: изучал планы города, из материа- лов разведчиков — местных жителей — знакомился с об- становкой в «столице» оккупированных земель Украи- ны. Это продолжалось два месяца. 25 октября 1942 года Кузнецов-Зиберт впервые появился на улицах Ровно. Это был пробный выход, чтобы адаптироваться, почувствовать себя во вражеском окружении не чужим. В зале экспонируется немецкий мундир, в котором артист Г. Цилинский исполнял роль Н. Й. Кузнецова в фильме «Сильные духом» (точно та- кую форму носил Кузнецов-Зиберт). Здесь же — фото- копии документов, которые имел при себе советский разведчик. Перед нами — «зольдбух», то есть удосто- 24
верение личности, подтверждающее: обер-лейтенант Пауль Зиберт призван в армию в Кенигсберге, имеет учетный номер 1/13/18/110; его группа крови А, номер личного жетона Ru-In-X-№4. А в наградном удостовере- нии читаем: «От имени фюрера и верховного главно- командующего вермахта награждаю лейтенанта Пауля Зиберта из 230-го пехотного полка Железным Крестом I класса. Район боевых действий, 4 августа 1940. Гене- рал-лейтенант и командир 76-й пехотной дивизии». Эти документы были изготовлены так искусно, что не вы- зывали у фашистов ни малейшего сомнения в их до- стоверности. Советский разведчик завязывает знакомства с гит- леровскими офицерами, которые в порывах откровен- ности с приятным, выхоленным графом Зибертом рас- крывают ему немало тайн. Ценные сообщения немед- ленно поступают в «Центр». Экспозиция рассказывает, что Н. Кузнецов рассекретил таким образом планы гит- леровского командования освободить группировку своих войск, окруженных Красной Армией под Сталинградом. Из «подвижной засады» добыв два «языка» — майора графа Гаана и имперского советника связи Райса,— Куз- нецов из захваченной у них карты установил, где про- ложен международный кабель из Берлина. А это по- могло нашей разведке определить место нахождения под Винницей полевой ставки Гитлера. В этой же витрине — материалы, рассказывающие об аудиенции 31 мая 1943 года Н. И. Кузнецова у ставлен- ника Гитлера на оккупированной Украине гауляйтера Эриха Коха. Уничтожить этого кровавого палача совет- ского и польского народов тогда не удалось. Но сам рейхскомиссар так проникся за короткое время разго- вора доверием к своему «земляку-пруссаку», что рас- крыл ему планы фашистского командования нанести удар по советским войскам в районе Курска и Орла. В Москву полетела очередная радиограмма... 25
Таким «осени 1942 р. вперше з'явився на ву- лицях Ровно Кузнецов-31берт Таким осенью 1942 г. впервые появился на улицах Ровно Кузнецов-Зиберт • The first appearance of Kuznetsov-Zibert in the streets of Rovno in the autumn of 1942 In solcher Kleidung zeigte sich Kusnezow- Siebert erstmalig im Herbst 1942 auf den StraBen der Stadt Rowno 26
3m Hamcndcsfiihrers ’ undObcrftcnBefmknabers det Wehrmacht wiUibcid) fifant Кмщ t Klaflc. Посв1дчення на 1м'я Пауля 31берта, яким ко- ристувався М. I. Кузнецов Удостоверение на имя Пауля Зиберта, кото* рым пользовался Н. И. Кузнецов • . The identity card» in the name of Paul Zi- bert used by N. I. Kuznetsov Der auf den Namen Paul Siebert aufgestellte Personalausweis von N. 1. Kusnezow, den er in seinem Kampfeinsatz benutzte
Посетитель сможет осмотреть фотографии, докумен- ты и личные вещи мужественных соратников Н. И. Кузне- цова, помогавших ему в проведении этой операции,— бывшего железнодорожника из Волыни Николая Аки- мовича Гнидюка и Валентины Константиновны Довгер, уроженки нынешнего Сарненского района на Ровенщи- не. На почетном месте в витрине— книга произведений А. С. Пушкина, которую читал на этой квартире в ред- кие минуты отдыха Н. И. Кузнецов; серебряный бокал, подаренный им супругам Саргсьян в день их свадьбы в отряде. Выставлены также фашистские «награды» Зи- берта-Кузнецова и деньги, которыми пользовался раз- ведчик. В тяжелой разведывательной работе Н. И. Кузнецо- ву помогали его верные друзья Л. И. Лисовская, Н. В. Струтинский, М. М. Шевчук — жители Ровенщины, уроженец города Здолбунова бесстрашный комсомолец Николай Приходько. Кроме других заданий по разведке, этот юноша выполнял еще и функцию связного между Николаем Ивановичем и партизанским отрядом. 22 фев- раля 1943 года Николай Приходько, спеша в Ровно к Грачеву, принял неравный бой с большой группой фашистов и геройски погиб в нем, до конца выполнив свой долг перед Родиной. Н. И. Кузнецов написал лис- товку «Подвиг», посвященную памяти своего боевого побратима. Перед посетителями — фотопортрет Нико- лая Тарасовича Приходько, которому было посмертно присвоено звание Героя Советского Союза, и фотоко- пия листовки, написанной Грачевым.
KIMHATA КОМНАТА ROOM RAUM
Експонати, розм!щен! тут, висвплюють ровенський перюд Д1яльност1 М. I. Кузнецова в друпй половин! 1943 року. Червона Арм!я громила жмецько-фашистськ! в!й- ська на ecix фронтах. Птлер!вськ! полчища вже зазнали поразки П1д Москвою, Сталшградом; була прорвана бло- када Ленжграда; прогрим!в у столиц! нашоТ Батьювщи- ни перший артилер!йський салют на честь визволител!в Орла та Белгорода. М. I. Кузнецов рад!в цим устхам ЧервоноТ Армп. I просив у командування дозволу знищувати високо- поставлених птлер!вських чиновниюв, винних у масових розстртах десятк!в тисяч мирних радянських громадян. Першим, на кого впав виб!р народних месниюв, був уря- довий президент генерал Пауль Даргель, що в!дзначав- ся нелюдською жорстокктю. Операц!ю розробили де- тально. Проте в!д пострЫв, що пролунали 20 вересня 1943 року на тепер!шн!й вулиц! Кал!н!на, на бруювку впа- ли !мперський радник ф!нанс!в доктор Ганс Гель i касо- вий референт майор В!нтер. Трапилася помилка, хоч ! ц! двое ц|'лком заслуговували тако! кари. Але i Дар- гель недовго чекав розплати. Через деякий час на то- му ж м!сц! трупа Грачова вчинила замах i на нього. Тяжкопораненого президента термшово вивезли в Бер- л!н, його кар'сра заюнчилася. В експозицп — фотограф!? партизашв-тдтльниюв М. Струтинського, I. Кал!жна, В. Довгер, як! разом з М. Кузнецовим зд!йснили цей акт помети над птлер!вськими катами. Наступний удар М. Кузнецов, М. Струтинський, ан- тифашист голландець Хуберт Глаас та комсомолець-п!д- тльник I. Корицький нанесли по одному !э заступниюв Коха, кер!вников! контори «Пакетаукцюн» крайслейтеру Герману Кнутту. Результат, як i сл!д було чекати, ви- явився плачевним для жмецького генерала... При проведены цих та !нших операц!й М. Кузнецов 30
га його бойов! пом!чники користувалися планом мкта Ровно, точна котя якого представлена в експозицн (орипнал знаходиться у фондах музегё). 15 листопада 1943 року Ровно сколихнула нова сен- сац1я: серед бтого дня з власноТ квартири був викра- дений командуюмий особливими каральними в!йськами на УкраТж фашистський генерал 1льген. Цю ризиковану операц1Ю, що пройшла без жодного пострту, виконали М. I. Кузнецов, Я. С. Камжський, Л. I. Лковська, М. В. Струтинський, М. Стефанський. Хоч yci дороги були перекрит! фашистськими патрулями, яю гарячково шукали «пропажу», партизанам вдалося вивезти гене- рала за меж! мкта. Там обер-кат 1льген знайшов св!й безславний к1нець. Взяття радянськими партизанами генерала у полон у самому центр! так звано? «столиц!» УкраТни викликало переполох серед птлер!вц!в. Св!дчення цьому — експо- нована фотокотя телефонограми, яка Пула термжово розклана службам жмецько? держбезпеки з тим, щоб посилити розшуки генерала та «бандит!в», як! його ви- крали. Ще не встигли фашисти опам'ятатися, а наступного дня М. I. Кузнецов, якому допомагали Я. С. Камшський та М. В. Струтинський, застрелив у прим!щенн! верхов- ного жмецького суду головного суддю УкраТни гене- рала Альфреда Функа. Про цю акц!ю is пов!домлення ТАРС д!знався весь св!т. Щоправда, !м'я героя залиша- лося нев!домим. Впчизна-мати високо оц!нила подвиги свого без- страшного сина. Указом Президп Верховно? Ради СРСР в!д 26 грудня 1943 року М. I. Кузнецов за зразкове ви- конання спец!альних бойових завдань був нагороджений орденом Лежна. А напередодн!, 25 грудня 1943 року, в!йська Пер- шого УкраТнського фронту вже визволили юлька насе- лених пункпв Ровенщини. Радянськ! в!йська наближали- ся до Ровно. Фашисти стшно залишали «столицю» 31

М. I. Струтинська М. В. Струтинський Л. I. Лковська В. К. Довгер М. И. Струтинская Н. В. Струтинский Л. И. Лисовская В. К. Довгер М. I. Strutynska М. V. Strutynsky L. I. Lisowska V. К. Dowger М. I. Strutinskaja N. W. Strutinski L. I. Lissowskaja W. K. Dowger
УкраТни. Командування партизанського загону виршило, що й Паулю 3!берту треба «евакуюватися». У середин! С1чня 1944 року легковою автомашиною у Льв!в виУха- ли М. I. Кузнецов, I. В. Белов та Я. С. Камшський. До реч!, Пауль 31берт при ви!*зд! у Льв!в мав документи, у яких зазначалося «шдвищення» його у в!йськовому званж: тепер bih був уже гауптманом. ★★★ Экспонаты, размещенные здесь, освещают ровен- ский период деятельности Н. И. Кузнецова во второй половине 1943 года. Красная Армия громила немецко-фашистские вой- ска на всех фронтах. Гитлеровские полчища уже потер- пели поражение под Москвой, Сталинградом; была прорвана блокада Ленинграда; прогремел в столице на- шей Родины первый артиллерийский салют в честь ос- вободителей Орла и Белгорода. Н. И. Кузнецов радовался этим успехам Красной Армии. И просил у командования разрешения уничто- жать высокопоставленных гитлеровских чиновников, по- винных в массовых расстрелах десятков тысяч мирных советских граждан. Первым, на кого пал выбор народ- ных мстителей, был правительственный президент ге- нерал Пауль Даргель, отличавшийся нечеловеческой жестокостью. Операцию разработали детально. Однако от выстрелов, раздавшихся 20 сентября 1943 года на нынешней улице Калинина, на мостовую упали импер- ский советник финансов доктор Ганс Гель и кассовый референт майор Винтер. Произошла ошибка, хотя и эти двое вполне заслуживали такого наказания. Но и Дар- гель недолго ждал расплаты. Через некоторое время на том же месте группа Грачева совершила покушение 34
и на него. Тяжелораненого президента срочно вывез- ли в Берлин, его карьера закончилась. В экспозиции — фотографии партизан-подпольщиков' Н. Струтинского, И. Калинина, В. Довгер, которые вместе с Н. Кузнецо- вым свершили этот акт возмездия над гитлеровскими палачами. Следующий удар Н. Кузнецов, Н. Струтинский, ан- тифашист голландец Хуберт Глаас и комсомолець-под- польщик И. Корицкий нанесли по одному из заме- стителей Коха, руководителю конторы «Пакетаук- цион» крайслейтеру Герману Кнутту. Результат, как и следовало ожидать, был плачевным для немецкого ге- нерала... При проведении этих и других операций Н. Кузне- цов и его боевые помощники пользовались планом го- рода Ровно, точная копия которого представлена в экс- позиции (оригинал находится в фондах музея). 15 ноября 1943 года Ровно всколыхнула новая сен- сация: средь бела дня из собственной квартиры был похищен командующий особыми карательными войска- ми на Украине фашистский генерал Ильген. Эту риско- ванную операцию, прошедшую без единого выстрела, выполнили Н. И. Кузнецов, Я. С. Каминский, Л. И. Лисов- ская, Н. В. Струтинский, М. Стефанский. Хотя все доро- ги были перекрыты фашистскими патрулями, лихора- дочно искавшими «пропажу», партизанам удалось вы- везти генерала за пределы города. Там обер-палач Ильген нашел свой бесславный конец. Взятие советскими партизанами генерала в плен в самом центре так называемой «столицы» Украины вы- звало переполох среди гитлеровцев. Свидетельство это- му — экспонируемая фотокопия телефонограммы, кото- рая была срочно разослана службам немецкой госбе- зопасности с тем, чтобы усилить поиски генерала и «бандитов», похитивших его. Еще не успели фашисты опомниться, а на следу- ющий день Н. И. Кузнецов, которому помогали 35
погиб «бое» Zi февраля в поеедвяьиик героически_ de оротиа немецким оюллентсё воевал товар»», курир особой группы WWJtfDPMWXbKO. Когда нова группа 29 яммря отлроалялас* из он,командир отрида в непутстаенное речи спр< -Готова: ди вы умереть эа Голину ми осе о овин Голос отэетмлн«готоеы * И вот одному из мае. Миколам Прикол »«о ср «палое к оогибалЬ’Ом вывалила одну и) ответе гее"чейм»х ►ра.Двглтки раз он проезиел по зама* породам и дорогам ,еяемсно рискуя ___________вв ив* Година!• 2Г Отаре ли он доставил е ипгаб мавего отряди вамюе донесение и вхаоэврещдлсяепаиетом. В 10 «и. от города т^иееил «емецкмй пвтру-i « Т2 солдат.^ с« ойГ* ом отметил янто • тыч £ое он астре:иг грузовик с иеч^мчИк Сыт Эе. Немцы отярылмогомь.Прилодыю ьтс грг /иио, ся уби.” где 6 Mewtpj*,затеи,вида,чи он ест»»к«гт «рм>ью. скег пакет и дркумнты.Николай Г?>“«одь*о погиб герой-патриот своей великой РцДИЧМ,отдав >• *е сеем молодге вм>и». нечндя память и слил герои гаколш DMAaawt » Ммигэ цввястое заплат эн с*.о«*м Лист1вка, написана Грачовим (M. I. Кузнецовим] Листовка, написанная Грачевым (Н. И. Кузнецовым] The leaflet written by Grachov alias Kuznetsov N. I. Ein Flugblatt veraflt von N. W. Gratshow (N. I. Kusnezow)
Герой Радянського Союзу М. Т. Приходько Горой Советского Союза Н. Т. Приходько • Hero of the Sovjet Union M. T. Prykhodko N T. Prichodjko — Held der Sowjetunion
Я. С. Каминский и Н. В. Струтинский, застрелил в поме- щении верховного немецкого суда главного судью Ук- раины генерала Альфреда Функа. Об этой акции из сообщения ТАСС узнал весь мир. Правда, имя героя оставалось неизвестным. Родина-мать высоко оценила подвиги своего бес- страшного сына. Указом Президиума Верховного Сове- та СССР от 26 декабря 1943 года Н. И. Кузнецов за образцовое выполнение специальных боевых заданий был награжден орденом Ленина. А накануне, 25 декабря 1943 года, войска Первого Украинского фронта уже освободили от оккупантов не- сколько населенных пунктов Ровенщины. Советские вой- ска приближались к Ровно. Фашисты поспешно остав- ляли «столицу» Украины. Командование партизанского отряда решило, что и Паулю Зиберту нужно «эвакуиро- ваться». В средине января 1944 года легковой автома- шиной выехали во Львов Н. И. Кузнецов, И. В. Белов и Я. С. Каминский. Кстати, Пауль Зиберт при выезде во Львов имел документы, в которых отмечалось «повы- шение» его в воинском звании: теперь он уже был гауптманом.
KIMHATA КОМНАТА ROOM RAUM
По при?зд| у Льв1в М. I. Кузнецов, виконуючи зае- дания командування, зайшов у штаб птлер!вських В1Й- ськово-повпряних сил i застрелив з пистолета начальни- ка штабу тдполковника Петерса. Гауптман 3!берт зум1в пройти у прим!щення Льв!вського оперного театру на секретку параду н!мецькоТ адм!жстрацп Галичини, де виступав губернатор Галичини Вехтер. Кузнецов мав на- Mip знищити його, але зробити цього не вдалося. Тод! виб!р його зупинився на вще-губернаторов!. 9 лютого 1944 року прогримти построй на вулиц! Лейтенштрассе (тепер I. Франка). Вще-губернатор Га- личини доктор Бауер та шеф канцеляр!? доктор Шнай- дер були вбит!. В експозицп — фотограф!я Льв!вського оперного театру, куди проник розв!дник, документи фашистсько- го командування про знищення Бауера та Шнайдера. Тут же — нац!онал!стична газетка «Льв!вськ! в!сп», що пометила жалкливий некролог з приводу смерт! Бауера. Про подвиги нев!домого тод! радянського розв!дт ника розпов!дали i радянсью газети та радю. Так, газе- та «Боевая кавалерийская» (експонусться), що виходила у 8-й гвард!йськ!й кавалер!йськ!й див!эп, яка в числ! !нших частик визволяла Ровенщину та обласний центр, у номер! за 17 березня 1944 року пов!домляла про зни- щення у Львов! «нев!домим» генерала Бауера. Пошуком месника керував начальник гестапо Гали- чини Петер Краузе. 3i Львова, оточеного патрульним юльцем, Кузнецову вдалося вибратися благополучно. Проте небезпека чатувала б!ля села Курович!, де ма- шину зупинив старший в!йськового патруля майор Кан- тор. Кузнецов убивас його. А в жч на 9 березня 1944 року в!н у сел! Боратин прийняв св!й останжй нер!вний б!й, у якому загинув разом з Я. С. Кам!нським та I. В. Бсловим. П!д!рвав себе i бандит!в-оужвц!в власною гранатою... 40
Указом Президп Верховно! Ради СРСР В1д 5 листо- пада 1944 року Микол! 1вановичу Кузнецову було при- своено звання Героя Радянського Союзу. В зал! на всю ст!ну — фотокотя грамоти Президм Верховно! Ради СРСР на !м'я М. I. Кузнецова. ...27 липня 1960 року, в р!чницю народження героя i визволення Львова в!д жмецько-фашистських загарб- ник!в, в!дбулося урочисте перезахоронения на Холм! Слави останк!в М. I. Кузнецова. За його труною, вста- новленою на артилер!йському лафет!, йшли колишн! пар- тизани, тдтльники, йшли тисяч! радянських людей. Експозиц!я розповщас i про останн!й подвиг М. I. Кузнецова, i про розшуки мкця загибел!, про перезахоронення його у Львов! на Холм! Слави. ★★★ По приезде во Львов Н. И. Кузнецов, выполняя за- дание командования, зашел в штаб военно-воздушных сил и застрелил из пистолета начальника штаба подпол- ковника Петерса. Гауптман Зиберт сумел проникнуть в помещение Львовского оперного театра на секретное совещание немецкой администрации Галиции, где высту- пал губернатор Галиции Вехтер. Кузнецов имел наме- рение уничтожить его, но сделать этого не удалось. Тогда выбор его остановился на вице-губернаторе. 9 февраля 1944 года прогремели выстрелы на ули- це Лейтенштрассе (ныне И. Франко). Вице-губернатор Галиции доктор Бауэр и шеф канцелярии доктор Шнай- дер были убиты. В экспозиции — фотография Львовского оперного театра, куда проник разведчик, документы фашистского командования об уничтожении Бауэра и Шнайдера. 41

Грамота ПреэндП Верховно! Ради СРСР про присвоения М. I. Кузнецову звания Героя Ра* дянського Союзу Грамота Президиума Верховного Совета СССР о присвоении Н. И. Кузнецову звания Героя Советского Союза The Supreme Soviet deed conferring on N. I. Kuznetsov the title of Hero of the Soviet Union Urkunde des Obersten Rates der UdSSR Uber die Verleihung des Titels Held der Sowjet- union an N. I. Kusnezow Могила M. I. Кузнецова на Холм1 Слави у Львов! Магила Н. И. Кузнецова на Холме Славы во Львове N. I. Kuznetsov’s tomb on the Hill of Glory in Lviv N I. Kusnezows Grabmal in der Gedenkstiitte fUr Gefailene in Lwow
Здесь же — националистическая газетка «Льв!вськ1 bicti», поместившая жалостливый некролог по поводу смерти Бауэра. О подвигах неизвестного тогда советского развед- чика рассказывали и советские газеты и радио. Так, га- зета «Боевая кавалерийская» (экспонируется), выходив- шая в 8-й гвардейской кавалерийской дивизии, которая в‘ числе других частей освобождала Ровенщину и об- ластной центр, в номере за 17 марта 1944 года сооб- щила об уничтожении во Львове «неизвестным» гене- рала Бауэра. Поиском мстителя руководил начальник гестапо Га- лиции Петер Краузе. Из Львова, окруженного патруль- ным кольцом, Кузнецову удалось выбраться благопо- лучно. Однако опасность ожидала близ села Куровичи, где машину остановил старший военного патруля майор Кантор. Кузнецов убивает его. А в ночь на 9 марта 1944 года он в селе Боратин принял свой последний неравный бой, в котором погиб вместе с Я. С. Камин- ским и И. В. Беловым. Подорвал себя и бандитов-оу- новцев собственной гранатой... Указом Президиума Верховного Совета СССР от 5 ноября 1944 года Николаю Ивановичу Кузнецову было присвоено звание Героя Советского Союза. В зале во всю стену — фотокопия грамоты Президиума Верховно- го Совета СССР на имя Н. И. Кузнецова. ...27 июля 1960 года, в годовщину рождения героя и освобождения Львова от немецко-фашистских захват- чиков, состоялось торжественное перезахоронение на Холме Славы останков Н. И. Кузнецова. За его гробом, установленным на артиллерийском лафете, шли бывшие партизаны, подпольщики, шли тысячи советских людей. Экспозиция рассказывает и о последнем подвиге Н. И. Кузнецова, и о розыске места гибели, и о пере- захоронении его во Львове на Холме Славы.
KIMHATA КОМНАТА ROOM RAUM
«Пам'ятайте! Через в!ки, через роки — пам'ятай- те!»— ця думка червоною ниткою проходить кр!зь усю експозиц1ю К1мнати, присвячену розпов!д! про ув!чнен- ня пам'ят! М. I. Кузнецова. Перед в!дв!дувачами — ру- копис книги колишнього командира партизанського за- гону «Переможц!» Героя Радянського Союзу полковника Д. М. Медведева «Сильн! духом», у як!й автор роз- пов!в про легендарн! подвиги радянського партизана- розв!дника М. I. Кузнецова. Тут же — видрукуваж бага- тьма мовами народ!в СРСР та св!ту книги «Сильн! ду- хом» i «Це було п!д Ровно». На площах Ровно, Львова, Талиц!, Зирянки, Клесова, шших мкт i cin кражи споруджено памятники герою. Його !менем названо колгоспи, бригади комужстично!' прац!, пюнерськ! дружини, школи. До реч!, оджй !з шк!л м!ста Еберсвальде в Н!мецьк!й Демократична Рес- публщ! також присвоено !м'я радянського розв!дника. Про його подвиги розпов!дають п'еси, кжофтьми. Ге- рою присвячуються традицжж спортивж змагання на приз його !меж, в його честь випущено пам’ятж ме- дал!, нагрудж значки, поштов! конверти, марки. Bci ц! матер!али, фото!люстрацн дбайливо з!браж тут, у музеТ. Микола 1ванович Кузнецов серед нас, в!н у нашому строю. Численж експонати, розм!щеж у фойе музею, св!дчать про те, що десятки комсомольсько-молод!ж- них колектив!в кражи нав!чно зарахували його у сво! ряди, а зароблеж грош! перераховують у фонд Миру. Серед них — робпники одного з ровенських буд!вель- них управл!нь, стрийське автотдприемство, комсо- мольсько-молод!жна бригада тресту Уралалюм!нбуд, студентський буд!вельний загж «Урал» Уральського полпехжчного жституту, де колись навчався М. I. Куз- нецов, танкер «Ровно» та багато жших. ★
Книги про М. I. Кузнецова мовами народ1в св1ту Книги о Н. И. Кузнецове на языках народов мира • Books about N. I. Kuznetsov published in different languages of the world Verschiedensprachige Bucher, die liber legendare Heldentaten N. I. Kusnezows berichten
«Помните! Через века, через годы — помните!» — эта мысль красной нитью проходит сквозь всю экспо- зицию комнаты, посвященную рассказу об увековече- нии памяти Н. И. Кузнецова. Перед посетителями — ру- копись книги бывшего командира партизанского отряда «Победители» Героя Советского Союза полковника Д. Н. Медведева «Сильные духом», в которой автор рассказал о легендарных подвигах советского партиза- на-разведчика Н. И. Кузнецова. Здесь же — вышедшие на многих языках народов СССР и мира книги «Силь- ные духом» и «Это было под Ровно». На площадях Ровно, Львова, Талицы, Зырянки, Кле- сова, других городов и сел страны сооружены памят- ники герою. Его именем названы колхозы, бригады коммунистического труда, пионерские дружины, школы. Кстати, одной из школ города Эберсвальде в Герман- ской Демократической Республике также присвоено имя советского разведчика. О его подвигах рассказы- вают пьесы, кинофильмы. Герою посвящаются тради- ционные спортивные соревнования на приз его имени, в его честь выпущены памятные медали, почтовые кон- верты, марки. Все эти материалы, фотоиллюстрации бе- режно собраны здесь, в музее. Николай Иванович Кузнецов среди нас, он в нашем строю. Многочисленные экспонаты, размещенные в фойе музея, свидетельствуют о том, что десятки комсомоль- ско-молодежных коллективов страны навечно зачисли- ли его в свои ряды, а заработанные деньги переводят в фонд Мира. Среди них — рабочие одного из ровен- ских строительных управлений, стрыйское автопред- приятие, комсомольско-молодежная бригада треста Уралалюминстрой, студенческий строительный отряд «Урал» Уральского политехнического института, где ко- гда-то учился Н. И. Кузнецов, танкер «Ровно» и много других. 48
KIMHATA КОМНАТА ROOM RAUM
У ц|й скромно обставлежй свплиц! все В1дтворено i збережено так, як було у Ti rpisHi 1943 та 1944 роки, коли тут часто зупинявся М. I. Кузнецов. За цим сто- лом, б|ля якого стоять чотири кркла, в!н сид1в. На ось цю в!шалку, що б!ля В1кна, в!шав «св!й», офщера птле- piecbKoi армн Пауля 3!берта, мундир. Той же сервант, а в ньому тар1лки, нож!, ложки, виделки, якими користу- вався розв!дник. Нехитрий вишитий узор на салфетках, що прикрашають сервант. П!д спнами навпроти — тах- та. У кутку на столику—патефон, на диску якого ле- жить пластинка... Зв!дси, з ц!с( к!мнати, Микола 1ванович вирушав у центр Ровно на зустр!ч! з фашистськими офщерами. Тут в1дпочивав теля повернення з мкта. Зв!дси у пар- тизанський запн надсилав ц!нн! розв!дувальн! дан!. Обстановку юмнати М. I. Кузнецова зберегла для музею колишня господарка квартири — Свдоюя Андр!- Твна Довгер, мати розв!дниц! Валентини Довгер. ...Випускник Ровенсько? середньо? школи № 3, ниж льотчик-космонавт СРСР дв!ч! Герой Радянського Союзу О. Г. Макаров, оглянувши експозиц!ю музею, у книз! почесних гостей записав: «...Микола 1ванович Кузнецов був одним з тих багатьох, хто в!ддав свое життя за на- шу Батьювщину. Bih був зразком мужносп, спйкост!... Слава про нього буде жити завжди, пам'ять про ньо- го— в серцях yeix радянських людей. Музей Миколи Кузнецова в Ровно — достойна па- м'ять про нього».

В этой скромно обставленной горнице все воспро- изведено и сохранено) так, как было в те грозные 1943 и 1944 годы, когда здесь часто останавливался Н. И. Куз- нецов. За этим столом, возле которого стоят четыре кресла, он сидел. На вот эту вешалку около окна вешал «свой», офицера гитлеровской армии Пауля Зиберта, мундир. Тот же сервант, а в нем тарелки, ножи, ложки, вилки, которыми пользовался разведчик. Незатейливый вышитый узор на салфетках, украшающих сервант. Под стенами напротив — тахта. В уголке на столике — пате- фон, на диске которого лежит пластинка... Отсюда, из этой комнаты, Николай Иванович ухо- дил в центр Ровно на встречи с фашистскими офицера- ми. Здесь отдыхал после возвращения из города. Отсю- да в партизанский отряд посылал ценные разведыва- тельные данные. Обстановку комнаты Н. И. Кузнецова сохранила для музея бывшая хозяйка квартиры — Евдокия Андреевна Довгер, мать разведчицы Валентины Довгер. ...Выпускник Ровенской средней школы № 3, ныне летчик-космонавт СССР дважды Герой Советского Сою- за О. Г. Макаров, осмотрев экспозицию музея, в книге почетных гостей записал: «...Николай Иванович Кузне- цов был одним из тех многих, кто отдал свою жизнь за нашу Родину. Он был образцом мужества, стой- кости... Слава о нем будет жить всегда, память о нем — в сердцах всех советских людей. Музей Николая Кузнецова в Ровно — достойная па- мять о нем». ★
SUMMARY In a quiet street of the city of Rovno— Partisan Reconnoitrers Street — in house No. 55 a memorial mu- seum of Nikolay Ivanovich Kuznetsov, Hero of the Soviet Union, was opened in 1974. Here, in 1943—1944 the legendary Soviet intelligence man had one of his basic secret addresses. The Museum exposition is a branch of the Rovno Local Lore Museum; it takes up six rooms and holds up to view documents, articles and personal effects, nume- rous photographs and archive materials, reminiscences of his kin, nearest and dearest, of his comrades-in-arms. The exposition of the first room is about the Rovno lands in the first pre-war and war years, about the “Van- quisher”, a special purpose detachment in whose comple- ment N. I. Kuznetsov was active. The materials selected recount of the mass partisan drive here during the Great Patriotic War, of the local residents’ participation in the anti-fascist resistance. The visistors can see arms, perso- nal effects and clothes of the men of D. N. Medvediev’s partisan detachment, authentic photoes of the combat life of the people’s avengers. The second room is devoted to the childhood and youth of Nikolay Ivanowich Kuznetsov. He was born on July 27, 1911, in the family of Ivan Pavlovich and Anna Petrovna Kuznetsovs. After seven-year schooling he went on to the Talitsk Forestry Secondary School and upon the graduation he worked as a forester in the town of Kudymcar, a centre in the Komi-Permiak autonomous region. But the young man was eager to go on with his studies — he entered and in 1936 graduated from the Sverdlovsk Industrial Institute (now the Urals Polytech- 53
nical Institute after S. M. Kirov). He supported his diplo- ma qualification project in German, the language he had taken up seriously in his school years. Since the spring of 1938 N. I. Kuznetsov worked in Moscow. The exhibited photo is that of a young man in the uniform of an aircraft specialist. When the Great Patriotic War broke out, N. I. Kuznetsov, a true patriot with a perfect knowledge of spoken German, was offered to undergo training in intelligence reconnoitre work deep in the enemy rear. There he was to act in the guise of a German officer Paul Wilhelm Zibert. In the small hours of August 25, 1942, N. I. Kuznet- sov together with a group of partisans landed by para- chute in the forest where the “Vanquisher” detachment had its base. He was detailed to the command of the detachment. True, in the detachment roll he was registe- red as Grachev Nikolay Vasiliyevich, a necessity imposed by the demand for secretiveness. Two months later, on October 25, Kuznetsov alias Zibert appeared in the streets of Rovno which was turned by the fascists into the “capi- tal” of the occupied Ukrainian lands. That appearance signified the beginning of the Soviet partisan intelligence man’s activity. The exposition is a sequential narration of how N. I. Kuznetsov, upon setting up acquaintances among Ger- man officers, procured from them information which was of interest to the Soviet command. Thus, he warned the Centre of a fascist plan and measures aimed at breaking through the ring of Soviet troops that surrounded the Hitler forces at Stalingrad, of the Hitler command prepa- rations for a drive against the Soviet forces at Kursk and Orel. It was he who discovered Hitler’s secret headquar- ters near Vinnitsa and sent over to Moscow many facts of top importance. In his hard and dangerous work he was aided by members of secret organisations and partisans from ami- dst the local residents — N. A. Hnydiuk, L. I. Lisovskaya, 54
N. T. Prykhodko, N. V. Strutinsky, V. K. Dovger, M. M. Shevchuk and others. It was they, his comrades- in-arms, who took part in the acts of vengeance against Hitler high-rank officials guilty of murdering thousands upon thousands of civilian Soviet people. Thus were dest- roved Gell, Winter, Dargell, Knutt, Funk, Ilgen. Particularly interesting are the photocopies of the papers issued in the name of Zibert. N. I. Kuznetsov kept them about him when he was in the midst of the enemy; they gave him the feeling of security among the aliens. Here we see his “decoration”, the Iron Cross, money, a German waterproof overcoat, a Walter pistol, a pocket watch, a kittbag, a suitcase. It is to the point to mention here that all the papers identifying the person of Zibert- were faked with such mastership that they were never doubted by the enemy. The fourth room contains the materials of N. I. Kuz- netsov’s activity in Lviv; he moved here in early January 1944 on the instructions of the command. The intelligence officer collected valuable information here. And it was here that the hero exterminated the hangmen of Soviet people — Doctor Bauer, Vice-Governor of Galicia; Lieute- nant-Colonel Peters; Doctor Schneider and others. In the night of March 8, 1944, in the village of Boratyn of the Lviv Region, he performed his last feat of valour — caught in an ambush, he blew un himself and several OUN (Ukrainian bourgeois nationalist organisation) members with his own granade... In the centre the most conspicuous place in allocated to a photocopy of the U.S.S.R. Supreme Soviet Decision to posthumously award Nikolay Ivanovich Kuznetsov the title of Hero of the Soviet Union. A separate exposition room is alloted to the comme- moration of the Hero. Here are books which narrate of the heroic life; photographs of monuments to the coura- geous in'elligence officer set up in Rovno, Lviv, Talitsa, Zyrianka, Klesov. Collective farms, city and town streets, 55
Communist labour teams, schools and Young Pioneer detachments are proud to be named after N. I. Kuznetsov. Artists, writers, composers, film producers have dedica- ted their best works to him. Many youth collectives of the whole country have put him down in their lists as an honourary member. The settlement of Rovno automobile builders was named Kuznetsovsk in honour of the legen- dary son of the Urals. The last, sixth room of the museum is particularly moving — it is a memorial room. The furniture is set the way it was when N. I. Kuznetsov lived here. The same table, chairs, armchairs, hatstand and rack, ottoman, side- board. It was from here that the intelligence officer set out to the centre of Rovno to meet fascist officers. It was from here that he dispatched valuable information to his detachment. And here it was that during the short periods of respite he dreamed of victory over the enemy, for which he fought every day, every hour of his life. In the Museum’ Visitor’s Book there are many mo- ving, heartfelt words of admiration and high appraisal of the fearless man, one of a cohort of people endowed with extraordinary strength of mind. O. G. Makarov, a school leaver of Rovno school No. 3, now a U.S.S.R. space pilot, twice Hero of the Soviet Union, made the following entry upon his visit of the museum: “Nikolay Ivanovich Kuznetsov was one of those many who gave up their lives for our Motherland. He was a paragon of courage, fortitude. The glory of his feats will live for ever, his name will ever be commemorated in the hearts and deads of Soviet people. The Nikolay Kuznetsov Museum in Rovno is a memo- rial worthy of his life.” ...It was Motherland who, in the time of severe ordeal, called him up for a mission of feats. Motherland will che- rish his name for ever. ★
ZUSAMMENFASSUNG In einer stillen StraBe der Stadt Rowno, die Parti- san-rasvedtschikow-Strafie genannt, wurde 1974 in dem Haus №55 eine Gedenkstatte des Helden der Sowjet- union, Nikolai Iwanovitsch Kusnezows eingerichtet. Der legendare sowjetische Kundschafter hatte hier 1943—1944 eine seiner konspirativen Wohnungen gehabt. Die Ausstellungstiicke der Gedenkstatte — einer Sek- tion des Gebietsmuseums f fir Landeskunde Rowno,— sind in sechs Ausstellungsraumen untergebracht und stellen Dokumente, Sachen, zahlreiche Fotobilder und Archivma- terialien, sowie Memoiren von Verwandten und Bekann- ten des Helden und seiner Waffenbriider dar. Der Raum № 1 berichtet fiber das Gebiet Rowno in den ersten Vorkriegs- und Kriegsjahren und fiber das Sonderkommando “Pobediteli” (Sieger), in dem N. I. Kus- nezow gewirkt hat. Die dargebotenen Exponate zeugen von einer massenhaften Partisanenbewegung im Lande in den Jahren des GroBen Vaterlandischen Krieges und von einer aktiven Mitwirkung der Einwohner des Gebiets Rowno an dem antifaschistischen Kampf. Dem Besucher warden hier zur Besichtigung angeboten: Waf- fen, Privatsachen, Kleidungsstiicke der Partisanen der Abteilung Medwedjews, Dokumentarbilder, die Kamftage der Volksracher darstellen. Der Raum №2 ist thematisch den Kinder- und Ju- gendjahren von N. I. Kusnezow gewidmet. Er wurde am 27 Juli 1911 in dem Dorf Syrianka, Kreis Taliza, Gebiet Swerdlowsk als Sohn Iwan Pawlowitsch Kusnezows und seiner Frau Anna Petrowna Kuznezow geboren. Nach der Beendigung der Siebenklassenschule besuchte er das Forst- technikum. Darauf arbeitete er als Forsteinrichter in der 57
Stadt Kudymkar — dem Zentrum des nationalen Bezirks Komi-Perm. Der wifibegierige Junge trat nun in das in- dustrielle Institut in Swerdlowsk (gegenwartig: Ural- Polytechnisches Institut “S. N. Kirow”) ein, das er 1936 absolvierte. Seine Diplomarbeit verteidigte er in deutscher Sprache, die er bereits in der Schule tiichtig gelernt hatte. Ab Friihjahr 1938 arbeitete N. I. Kusnezow in Moskau. Das Fotobild aus jener Zeit stellt ihn in der Uniform eines Fachmanns im Flugwesen dar. Nach dem Aus- bruch des Grofien Vaterlandischen Krieges begann man N. I. Kusnezow als dem Vaterland ergebenen Men- schen, der dazu noch die deutsche Sprache perfekt be- herrscht hatle, zum Kundschafter im faschistieschen Hinter- land auszubilden. Er sollte dort unter dem Schein des deutschen Offiziers Paul Wilhelm Siebert wirken. In der Nacht zum 25. August 1942 sprang N. I. Kus- nezow mit dem Fallschirm zusammen mit einer Partisa- nengruppe ab, landete in dem Walde, wo die Partisanen- abteilung “Pobediteli” zur Zeit lagerte und stellte sich dem Kommandeur zur Verfiigung. Jedoch aus konspira- tiven Erwagungen mufite er in der Liste der Medwedjew- leute unter dem Decknamen Nikolai Wassilewitsch Grat- schow figurieren. Erst nach zwei Monaten erschien Kus- nezow-Siebert erstmalig am 25. August auf den Strafien der Stadt Rowno, einer Stadt, die Faschisten zur “Haupt- stadt” der von ihnen besetzten Gebiele der Ukraine ver- wandelt haben. Eine aktive Tatigkeit des sowjetischen Partisanenkundschafters hat begonnen. Die Ausstellung berichtet folgerichtig daruber, wie N. I. Kusnezow mit faschistischen Offizieren Bekannt- schaft machte und wichtige Informationen ermitteln konn- te, die sowjetische Truppenfiihrung hochst interessier- ten. So machte er die Zentrale im voraus aufmerksam auf die bevorstehende Vorbereitung der Faschisten zum Durch- bruch der sowjetischen Umklammerung der faschistischen Truppenteile bei Stalingrad, sowie auf die faschistische Vorbereitung eines Vorstofies gegen die Sowjettruppen im 59
Raum von Kursk und Orel. Er hob die Geheimhaltung der Ortsunterkunft des Fiihrungshauptquartiers Hitlers bei, Winniza auf und gab eine Menge von anderen Daten nach Moskau durch. In seiner durchaus schweren Arbeit halfen ihm Ange- horige der Untergrundbewegung — die hiesigen * Partisa- nen — N. A. Gnydjuk, L. I. Lissowskaia, N. T. Prichod- ko, N. W. Strutynski, W. K. Dowger, M. M. Schewtschuk und andere mit. Seine Kampfgenossen waren es, die sich an der Vollziehung der Vergeltungsmafinahmen an hoch- gestellten faschistischen Bonzen beteiligt haben, die den Tod vOn tausenden und aber tausenden friedlichen Sowjet- biirgern verschuldet haben, namlich an der Vernichtung Gells, Winters, Dargels, Knutts, Funks, Ilgens. Ein besonderes Interesse bekunden die Besucher fur die Fotokopien der Ausweispapiere, die auf den Namen Sieberf ausgestellt waren. N. I. Kuznezow benutzte sie, als er mitten im Lager des Feindes war, und fiihlte sich unter den Fremden wie ihresgleichen. Zur Schau aus- gestellt sind: seine „Auszeichnung” Eisernes Kreuz, Geld, deutscher Offiziersmantel, Pistole „Walter”. Taschenuhr, Rucksack, Koffer. Nebenbei gesagt, waren die Papiere, die seine Personlichkeit als Siebert belaubigten, so kunst- voll gefalscht, daB ihre Giiltigkeit bei den Faschisten keine Bedenken erweckte. Die Sammlung in dem Raum №4 berichtet fiber die Tatigkeit N. I. Kusnezows in Lwow, wo er sich Anfang Januar 1944 im Auftrag des Kommandeurs begeben hat. Auch hier sammelte der Kundschafter wichtige Informa- tionen. In Lwow vernichtete der Held die Henker des Sowjetvolkes — den Vizegouverneur Dr. Bauer, Oberst- leutnant Peters, Dr. Schneider u. a. m. In der Nacht zum 9. Marz 1944 vollbrachte er seine letzte Heldentat. In eine Faile geraten, sprengte er mit einer Handgranate sich selber und mehrere OUN-Leute. Im Mittelpunkt des Raumes liegt an einer gut sicht- baren Stelle die Fotokopie der Urkunde des Obersten 59
Rates der UdSSR fiber die posthume Verleihung des Titels Held der Sowjetunion an N. I. Kusnezow. Der Raum №5 veranschaulicht die Verewigung des N. I. Kusnezow-Gedenkens. Hier werden zur Schaii ange- boten: Bucher, die fiber sein heldenhaftes Leben berichten, Fotobilder der Kusnezow-Denkmaler, die in Rowno, Lwow, Taliza, Syrjanka, Kiessow errichtet worden sind. Stolz- erfiillt tragen seinen Namen Kollektivwirtschaften, Stadt- strafien, Brigaden der kommunistischen Arbeit, Schulen, Pioniergruppen. Kiinstler, Schrifisteller, Komponisten und Filmschaffende haben ihm zu Ehren ihre besten Werke gewidmet. Viele Komsomolzenkollektive haben N. I. Kusnezow auf ewig in ihre Reihen aufgenommen. Die Atomwerker- Neusiedlunp in Rowno wurde dem legendaren Ural-Ein- wohner zu Ehren Kusnezowsk genannt. Betreten die Besucher den letzten Raum, den Raum № 6 der Kusnezow-Gedenkstatte, so fiihlen sie sich beson- ders beeindruckt. Dieser Raum ist wie ein Gedenkzimmer eingerichtet. Die Mobeleinrichtung its so hergestellt, wie sie zu Lebzeiten N. I. Kusnezow gewesen ist: derselbe Tisch, Stfihle, Sessel, Kleiderstander, Liege, Serviertisch. Von hier ging er in die Stadtmitte Rownos hinaus, urn sich mit faschistischen Offizieren zu treffen. Von hier gab er wichtige Informationen an die Partisanenabteilung durch. In der Muflezeit traumte er von dem Sieg fiber die Feinde, fiir den er Tag fiir Tag, Stunde fiir Stunde ge- kampft hat. In dem Gastebuch kann man viele aufrichtige und begeisterungsvolle Worte finden, die tiefe Verehrung vor Furchtlosigkeit fiir den geistesstarken Menschen, wie N. I. Kusnezow einer war, zum Ausdruck bringen. 0. G. Makarow, der ehemalige Absolvent der Mittelschu- le № 3 in Rowno und gegenwartig der Fliegerkosmonaut der UdSSR und zweimal Held der Sowjetunion, hat nach Besichtigung der N. I. Kusnezow-Gedenkstatte folgende Eintragung gemacht: 60
„Nikolai Ivanowitsch Kusnezow war einer von vielen, die ihr Leben fiir unser Vaterland geopfert haben. Er war ein Muster der Standhaftigkeit. Sein Ruhm ist unver- ganglich. Sein Andenken werden alle Sowjetmenschen in ihren Herzen bewahren. Die N. I. Kusnezow-Gedenstatte ist eine wiirdige Erin- nerung an ihn”. .... Die Heimat hat ihren Sohn in den schweren Stun- den der Notzeit auf eine Heldentat geschickt. Nie wird ihn die Heimat vergessen!
На першому шмуцтитул! — будинок Мемор!ального муэею-квар- тири М. I. Кузнецова у Ровно, на другому — в!дреставрована зем- лянка розв1дника на м!сц! базування загону «Переможц!» в Цуман- ському nici, на третьему—будинок у Ровно на вул. Горького, 13/15, де мешкала Л. Лковська, на четвертому — мкце, де М. I. Кузнецов кинув гранату в генерала Даргеля, на п'ятому — будинок у Ровно на вул. 1 Травня, 11, де була консгнративна квартира М. I. Кузнецова, на шестому — пам'ятник Герою Радянського Союзу М. I. Кузнецову у Львов! ★ На первом шмуцтитуле — здание Мемориального музея-квар- тиры Н. И. Кузнецова в Ровно, на втором — отреставрированная землянка разведчика на месте базирования отряда «Победители» в Цуманском лесу, на третьем — дом в Ровно на ул. М. Горького, 13/15, где жила Л. Лисовская, на четвертом — место, где Н. И. Куз- нецов бросил гранату в генерала Даргеля, на пятом — дом в Ровно на ул. 1 Мая, 11, где была конспиративная квартира Н. И. Кузне- цова, на шестом — памятник Герою Советского Союза Н. И. Кузне- цову во Львове ★ The first schmutztitie carries the picture of the house of the N. I. Kuznetsov Memorial Museum in Rovno; the second is the restored dug-out of the intelligence officer on the “Vanguishers” detachment base in the Shumansky forest; the third is No. 13/15, Gorky Street, Rovno where L. Lisovska lived; the fourth is the place where N. I. Kuznetsov threw a granade at General Dargel; the fifth is No. II May 1 Street in Rovno, N. I. Kuznetsov’s secret address; the sixth is the monument to the Hero of the Sovie Union in Lviv ★ Schmutztitel № I.: Gebaude der N. I. Kusnezow-Gedenkstatte in Rowno Schmutztitel № II.:Wiederhergestelleter Erdunterstand des Kund- schafters im Zumanski-Wald — Ortsunterkunft der Parti- sanenabteilung ,,Pobediteli“ (Sieger) Schmutztitel № III.: Rowno: Hausgebaude in der M. Gorki-Strafie 13/15, in dem L. Lissowskaja gewohnt hat Schmutztitel № IV.: Rowno: Tatort, an dem N. I. Kusnezow eine Handgranate auf den General Dargel geworfen hat Schmutztitel № V.: Rowno: 1 Mai-Strafle 11. wo N. I. Kuznezow seine illegale Wohnung gehabt hat Schmutztitel № VI.• N. I. Kusnezow-Denkmal in Lwow
ГУРИЙ ВАСИЛЬЕВИЧ БУХАЛО МЕМОРИАЛЬНЫЙ МУЗЕЙ-КВАРТИРА Н. И. КУЗНЕЦОВА В РОВНО Путеводитель (На украинском, русском, английском, немецком языках) Львов, издательство «Каменяр», 1979 Фото П. Д. Здоровила Переклад англжською мовою Л. П. Цв1ркуново1, жмецькою — Ф. I. Шумиляка Рецензент — зав!дуючий сектором науково-методичного в!дд!лу муэесзнавства М|Н1стерства культури УРСР В. €. Коцюк ★ ★★ Редактор А. I. Шулежко Художник Ю. В. Любчик Художн|й редактор В. А. Заброд1н Техжчний редактор С. В. Недов1з Коректор €. Ф. Амброз 1нформ. бланк № 408 Здано до складання 24. 04. 79. П!дписано до друку 01. 11. 79. БГ 11929. Формат 60Х90’/з2. Патр офс. № 1 Гарнитура журнально-рублена. Офсетний друк Умовн. друк. арк. 2. Обл.-вид. арк 2,74. Тираж 50 000 пр. Замовлення 636-9. Цша 20 к. Видавництво «Каменяр» Державного ком!тету Ради MiHicrpia УРСР у справах видавництв, полкрафн i книжковоТ торпвль 290006, Льв!в, П!двальна, 3. Льв!вська книжкова фабрика «Атлас» республ!канського виробничого об'еднання «Пол!графкнига» Державного ком!тету Ради М!н!стр!в УРСР у справах видавництв, полкрафи i книжково? Toprieni. 290005, Льв!в, Зелена, 20.
В этих местах во время Великой Отечественной войны в 1942—1944 гг. во вражеском тылу под именем обер-лейтенанта Пауля Вильгельма Зиберта действовал бесстрашный разведчик Николай Иванович Кузнецов

МЕМОР1ААЬНИЙ МУЗЕЙ-КВАРТИРА М.1.КУЗНШОВА,. у РОВНО ' ’’ ' . ’.л. - ПУТ1ВНИК