Е. М. Пройдаков, Л. А. Теплицький
Англо-український
тлумачний словник
з обчислювальної техніки,
Інтернету і програмування
Видання перше
Створено за підтримки компанії
«Майкрософт Україна»
Київ 2005
СофтПрес
ББК 32.97я2
П80
Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і
програмування. — Вид. 1— К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2005. — 552 с.
Автори
Е. М. Пройдаков, Л. А. Теплицький
Українська редакція
Головний редактор
Г. І. Артеменко
Технічний редактор
€. В. Високович
Редактори
Г. В. Балановська, О. В. Мірошниченко,
С. М. Руденко, Л, 1. Хоменко,
Коректор
О. В. Мірошниченко
Наукове редагування
О. Л. Перевозчикова
I8ВN 966-530-070-9
Перше видання англо-українського тлумачного словника з обчислювальної
техніки, Інтернету і програмування містить більше 11 700 термінів, абревіатур і
акронімів, які використовують у сегментах комп'ютерної техніки, програмування,
обчислювальних мереж, а також основних прикладних сферах. Видання призначене
для спеціалістів у галузі обчислювальної техніки, а також для широкого кола читачів,
яким цікаві сучасні інформаційно-комунікаційні технології.
ББК 32.97я2+81.2АНГ-4
І8ВІЧ 966-530-070-9
© Видавничий дім «СофтПрес», 2005
Предисловие к украинскому изданию
Вьіпуск англо-украинского толкового словаря терминов такой разноплановой и бьістро раз-
вивающейся области информационньїх технологий, как вьічислительная техника, Интернет и
программирование, радует нас по ряду причин. Во-первьіх, зто свидетельствует о том, что ук-
раинский ИТ-рьінок достиг определенного уровня зрелости и появилась реальная потребность
в унификации соответствующей терминологии. Такие специализированньїе словари вводят не-
которую норму технического язьїка и становятся терминологическим стандартом де-факто в
своей области. А зачастую и в смежньїх, поскольку сейчас происходит повсеместное внедрение
компьютеров самьіх разньїх классов и категорий, сети Интернет, цифровьіх технологий, новьіх
видов коммуникационньїх средств, мультимедиа и т. п. Во-вторьіх, создание словаря — зто ин-
тересньїй и весьма трудоемкий процесе, и подобная работа потребовала вьісокого профессио-
нализма, колоссальньїх усилий и знтузиазма со сторонні наших украинских коллег.
Необходимо отметить множество трудностей, с которьіми приходитея сталкиваться состави-
телям словарей в данной области. В первую очередь, зто то, что во многих случаях англоязьіч-
ньіе терминьї отражают те реалии, которьіе не имеют аналогов в нашей промьішленности; по-
зтому в разговорной речи специалистов, а затем в компьютерной и общей периодике появляет-
ся много англицизмов и транслитераций (начиная с самого термина «компьютер»). Поскольку
обьічно трудно прогнозировать, какие терминьї и определения приживутея как академические,
а какие останутся лишь профессиональньїми или даже сленговьіми, многие из них приходитея
включать в словарь с учетом частотні и сферьі их употребления, с соответствуюгцими пометка-
ми. Кроме того, наблюдаетея бьіетрое изменение словарной базьі в связи с появлением новьіх
технологий и протоколов, а также накоплением опьіта разработки и зкеплуатации больших си-
стем, которьіе сейчас уже часто имеют планетарньїе масштабні.
Важно и то, что компьютерьі и цифровая техника в последнее время находят множество но-
вьіх применений, а зто обусловливает значительное расширение как обьічной лексики русско-
го и украинского язьїков, так и специальной терминологии, характерной для ИТ и смежньїх об-
ластей. Если раньше такими смежньїми областями можно бьіло считать преимущественно на-
учньїе вьічисления, автоматизацию конструкторских разработок и управлення производством,
космические и военньїе проектні, то сейчас персональньїе компьютерьі стали неотьемлемой ча-
стью любого офиса или интеллектуального дома. Цифровьіе фото- и видеокамерьі, мобильньїе
телефонні с разнообразньїми новьіми функциями, аудио- и видеосистемьі, домашние кинотеат-
рьі, новьіе носители данньїх, Интернет, мультимедиа-системні, базьі данньїх — все зти направ-
лення имеют свою активно развиваюшуюся терминологию. Наш многолетний опьіт работьі над
оригинальньїм словарем показьівает, что за год появляютея две-три тьісячи новьіх компьютер-
ньіх и смежньїх терминов. Одновременно вьіходят из употребления ранее существовавшие тер-
миньї либо их переопределения. Таким образом, за десять-пятнадцать лет терминологическая
база изменяетея на 30—50 %. Работа над терминологическим словарем такой динамичной от-
расли, как ИТ, фактически никогда не может бьіть завершена. Позтому очевидно, насколько
непростой и нетривиальной являетея проблема вьібора терминов для включення в словарь.
Учитьівая сказанное, при отборе терминов мьі старались руководствоваться, с одной сторонні,
их новизной, а с другой — долговечностью конкретного термина. Насколько зто удалось нам,
авторам-составителям четвертого издания оригинального англо-русского словаря, и нашим
коллегам, которьіе подготовили его украиноязьічньїй вариант, судить вам, читатель.
Надеемся, что предлагаемьій англо-украинский компьютерньїй словарь будет полезен само-
му широкому кругу специалистов, переводчиков, студентов, просто любителям компьютеров и
компьютерньїх игр, фанатам Интернета и читателям компьютерной литературьі. Надеемся, что
появление зтого словаря будет способствовать еще более активному освоению компьютерной
грамотности и внедрению компьютеров в Украине
Здуард Михайлович Пройдаков сИїе/@рсшеек.ги
Леонид Абрамович Теплицкий	іерІ@ротанги

Від Видавничого дому «СофтПрес»
Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування,
звичайно, не є першим словником, виданим за часів існування незалежної України. Але новітня
історія до нинішнього часу не знала прикладів вітчизняних видань, які б увібрали в себе подібну
кількість термінів, що застосовують у сфері високих технологій.
Наразі розвиток української термінології окремих галузевих напрямів відбувається дуже
повільно. Цьому процесу перешкоджають багато факторів, одним із найвагоміших серед яких є
відсутність відповідної підтримки з боку держави та мовознавчих установ.
Щодо сфери інформаційно-комунікаційних технологій, то тут можна говорити про відсутність
сучасного україномовного термінологічного пулу. Зараз в Україні не існує єдиного глосарію
термінів, який би постійно оновлювався, доповнювався та містив повний перелік уживаних по-
нять разом із їхнім тлумаченням. Така ситуація значною мірою виступає гальмуючим фактором
у розвитку вітчизняних високих технологій. Адже термінологія є одним із первинних чинників,
необхідних для прогресу в законодавчій, економічній, технологічній, технічній та інших складо-
вих, завдяки яким формується сфера ІКТ.
У своїй роботі ми прагнули об’єднати існуючі напрацювання фахівців-термінологів, технічних
спеціалістів і мовознавців, врахувати різні думки та погляди на специфіку формування ук-
раїнських понять. Нашою метою є започаткування створення термінологічного базису, який
складатиметься із сучасних загальновживаних термінів. Сподіваємося, що наш словник буде
корисним для тієї великої частини нашого суспільства, в житті якої тією чи іншою мірою при-
сутні високі технології.
Ми дякуємо за нагоду розпочати співробітництво з нашими російськими авторами. Вони вико-
нали величезний обсяг робіт зі створення структури словника.
Також висловлюємо велику подяку науковому редактору української версії словника Ользі Лео-
нідівні Перевозчиковій за плідну співпрацю з колективом видання.
Ми дякуємо за підтримку у створенні словника компанії «Майкрософт Україна». Вона є однією
з тих небагатьох компаній, які серед іншого інвестують і в культуру використання інфор-
маційних технологій в Україні. А культура використання ІТ починається з відповідної освіти, од-
ним із важливих елементів якої є термінологія.
У нашій країні державна мова — українська. Нею написано навчальні матеріали для школярів і
студентів, на багатьох великих підприємствах її прийнято за основну мову корпоративного
спілкування. Тому в нас не може бути не створена термінологія для різних секторів економіки.
І ми пишаємося, що наш видавничий дім, який має досвід випуску в тому числі й україномовних
видань, має можливість зробити свій внесок у розвиток термінологічної бази інформаційно-ко-
мунікаційних технологій.
Директор Видавничого дому «СофтПрес»
Елліна Шнурко-Табакова

Від компанії «Майкрософт Україна»
У сучасному суспільстві інформаційні технології вже не є окремою, обмеженою сферою еко-
номіки та бізнесу. Вони виступають об’єднувальною основою у побудові світового інфор-
маційного співтовариства, беруть активну участь у визначенні вектору світового прогресу.
Розвиток сфери ІКТ порівняно з іншими галузями світової економіки сьогодні відбувається
найбільш швидкими темпами. З одного боку, потреби як підприємств, так і приватних користу-
вачів у впровадженні та використанні передових інформаційних технологій постійно зростають.
З іншого — високотехнологічні компанії пропонують усе більше інструментів, які поступово
стають незамінними для успішного розвитку бізнесу в найрізноманітніших галузях економіки.
Нововведення, що народжуються завдяки технологічному прогресу, потребують позначення.
Це призводить до постійного розширення термінологічної бази сфери ІКТ. До того ж значення
багатьох термінів згодом модифікуються.
Традиційно вважають, що інтернаціональною мовою сфери ІКТ є англійська. Проте поява но-
вих теоретичних, наукових і прикладних продуктів потребує створення термінологічної бази
рідною мовою країни-виробника.
Ініціатива компанії «Майкрософт Україна» щодо видання англо-українського словника з об-
числювальної техніки, Інтернету і програмування покликана допомогти уніфікувати терміно-
логічну базу сфери ІКТ українською мовою.
Ми прагнемо, щоб комп’ютерні технології ввійшли на всі рівні життєдіяльності українців, до-
помагаючи максимально ефективно вирішувати повсякденні проблеми. Підвищення
комп’ютерної грамотності населення, виховання ставлення до ІКТ як до необхідного інструмен-
ту, що допомагає оптимізувати вирішення завдань найрізноманітніших рівнів, є одним із голо-
вних напрямів докладання наших зусиль. Термінологічна база, подана в словнику, дозволить си-
стематизувати, обновити й удосконалити знання у сфері комп’ютерних технологій. Словник бу-
де корисний широкому колу людей, які користуються комп’ютерними технологіями для ре-
алізації своїх особистих ідей, проектів та інтересів, так чи інакше пов’язаних з інформаційними
технологіями.
Крім того, ми сподіваємось, що це видання використовуватимуть як посібник різні навчальні
заклади. Сучасна термінологічна база сфери комп’ютерних технологій дозволить викладачам
підняти рівень викладання відповідних предметів, а слухачам — одержати якісні знання.
Продукція компанії Місгозоїі уже давно зайняла провідні позиції на українському ринку, для
основних програмних пакетів вже розроблено локалізовані версії. Ми сподіваємось, що за до-
помогою цього словника технічні фахівці зможуть краще розібратися в нюансах своєї роботи,
вдосконалити власний рівень технічної грамотності.
Як партнер видання цього словника «Майкрософт Україна» прагне сприяти появі ефектив-
ного інструменту для підвищення рівня знань українських фахівців і користувачів ІТ. Просимо
вважати цей словник нашим внеском у підвищення потенціалу й подальший розвиток ук-
раїнського ринку високих технологій.
Генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»
Валерій Лановенко

Побудова словника та словникові статті
Усі англійські терміни у словнику розташовані в алфавітному порядку й виділені
напівжирним шрифтом.
Словарні статті побудовано наступним чином. Спочатку наведено термін англійською
мовою. Якщо це абревіатура, безпосередньо за нею надано розшифровку (у більшості
випадків англійською мовою, але іноді вона може бути викладена й іншою європейською
мовою). Надалі наводиться переклад терміна українською мовою. Квадратні скобки (всередині
як англійського терміна, так і українського перекладу) містять факультативні слова або їх
частини, або такі, що маються на увазі. Круглі скобки містять уточнюючі або роз’яснювальні
слова. Синонімічні або близькі за змістом українські еквіваленти відділені комою, терміни, які
не дуже близькі за змістом, — крапкою з комою. Еквіваленти одного англійського поняття, які
дуже відрізняються за змістом, відділені цифрами.
Після перекладу терміна часто наведено його тлумачення. У разі присутності у словнику
англійського терміна, на який є посилання у тлумаченні, його виділено курсивом. У деяких
випадках символ ромба розмішений безпосередньо після терміна. Це означає, що наведений
термін не перекладається і вживається як оригінал.
У словнику вживаються наступні скорочення:
див. — указує на синонім або близький за значенням термін;
див. також — указує на терміни, що містять додаткову інформацію стосовно даного
терміна;
порівн. — указує на термін із протилежним значенням.
Англійський алфавіт
Аа	вь	Сс	Од
Ее	Рї		Нк
Іі		Кк	Ь1
Мт	N11	Оо	Рр
	Кг	8з	Ті
Чи	Уу	Жу	Хх
ЇУ	2х		
Перелік уживаних скорочень
АЛП — арифметико-логічний пристрій
АЦП — аналого-цифровий перетворювач
БД — база даних
БЗ — база знань
БіКМОН — біполярна комплементарна
структура метал-окисел-напівпровідник
БЦОМ — бортова цифрова обчислювальна
машина
ВІС — велика інтегральна схема
ГОМ — глобальна обчислювальна мережа
ПК — графічний інтерфейс користувача
ГІС — географічні інформаційні системи
ДБЖ — джерело безперебійного живлення
ДГ — демонстраційна графіка
ЕОМ — електронно-обчислювальна машина
ЕПТ — електронно-променева трубка
ЕТ — електронна таблиця
ЕЦЕІ - електронний цифровий підпис
ЗВФ — зовнішні впливаючі фактори
ЗД — захист даних
ЗП — запам’ятовуючий пристрій
ЗЕІДВ — запам’ятовуючий пристрій із
довільною вибіркою
ІС — інтегральна схема
ІТ — інформаційні технології
КА — клітинний автомат
КВЕІ — контрольно-вимірювальний прилад
КГА — комп’ютерна графіка та анімація
КД — конструкторська документація
КЕІК — кишеньковий персональний
комп’ютер
КТ — комп’ютерна телефонія
КЗ — коротке замкнення
ЛОМ — локальна обчислювальна мережа
МВР — мова високого рівня
МДУ — Московський держуніверситет
МККТТ — Міжнародний консультативний
комітет з телеграфії та телефонії
МО — Міністерство оборони
МП — мікропроцесор
МТІ — Масачусетський технологічний інститут
НВІС — надвелика інтегральна схема
НВС — настільна видавнича система
НГМД — накопичувач на гнучкому
магнітному диску
НДДКР — науково-дослідні та дослідно-
конструкторські роботи
НЖМД — накопичувач на жорсткому
магнітному диску
НМС — накопичувач на магнітній стрічці
НСЕІ — кадр “несправність”
НЦ — навчальний центр
НЧ — низькочастотний
ОЗП — оперативний запам’ятовуючий
пристрій
ООП — об’єктно-орієнтоване програмування
ОС — операційна система
ОТ — обчислювальна техніка
ЕІДП — прямий доступ до пам’яті
ПЗ — програмне забезпечення
ПЗП — постійний запам’ятовуючий пристрій
ПК — персональний комп’ютер
ЕІКВМ — програмована користувачем
вентильна матриця
ПЛІС — перепрограмовувана логічна
інтегральна схема
ППЗП — програмований ПЗП
РК — рідкокристалічний
РКІ — рідкокристалічний індикатор
САЕІР — система автоматизованого
проектування
СКБД — система керування базами даних
СКРБД — система керування реляційними
базами даних
СОТ — Світова організація торгівлі
ТБ — телебачення
ЦВ — цифрове відео
ЦНК — циклічний надлишковий код
ЦОС - цифрова обробка сигналів
ЦП — центральний процесор
ЦПС — цифровий процесор сигналів
ШІ — штучний інтелект

ЗВЕ8
1В (також 1-В) - опе сіітепзіопаї - одно-
вимірний.
1С - перше покоління [безпроводового зв’я-
зку] # системи мобільного зв'язку, що ви-
користовують аналогову передачу даних.
До них відносять мережі, які функціону-
ють згідно зі стандартами ММТ, АМР8
(див. також 20, 2.50, ЗО).
ІСЬ - РІГ8І Оепегаііоп Ьап^иа^е - мова рів-
ня ІСЬ, мова першого покоління # ця аб-
ревіатура визначає мови найнижчого рів-
ня; програмування машинною мовою
(див. також 2ОЦ ЗОЬ, 4ОЬ, 5ОЬ, таскіпе
Іап§иа§е).
ЮТ - РІГ8І Могтаї Ропп - перша нормальна
форма.
Ш - 1 ипії - мінімальна стандартна висота
пристроїв, які встановлюють у стійку або
корпус ПК. Ш = 1,75” = 44,45 мм. Інші
розміри кратні цій одиниці: 217, 317 тощо
(див. також гаск ипії, ВІЇ, Цз])«
24 * 365 - 24 1іоиг8 а бау, 365 бауз а уеаг -
24 години на добу, 365 доби на рік.
24 * 7 [7-Ьу-24, 24/7] - цілодобово без вихід-
них; 24 години на добу, 7 діб на тиждень #
відносять або до працездатності устатку-
вання, або до режиму обслуговування.
286 - скорочена назва процесора 80286 кор-
порації Іпіеі і сумісних із ним.
2В+В іпІегГасе - інтерфейс 2В+В # два
64 Кбіт/с каналу В для передачі сигналів
мовлення або даних і один 16 Кбіт/с ка-
нал В для сигналів керування мережею
І8ВК (див. також В скаппеїз, ВВІ, Р
скаппеї).
2В1В - див. 2В+И іпіег/асе.
2В (також 2-0) - Шю бітепзіопаї - двови-
мірний # у КГА - про площинне зобра-
ження.
2С - 8есопсі Оепегайоп - друге покоління
[безпроводового зв'язку] # системи циф-
рового мобільного зв'язку другого поко-
ління. До другого покоління належать та-
кі технології та стандарти мереж зв'язку,
як СОМА, И-АМР8, 08М (див. також 10,
2.50, ЗО).
2.50 - удосконалене друге покоління циф-
рового мобільного зв'язку # швидкість
передавання даних збільшено до
384 Кбіт/с. До цього покоління належать
мережі стандартів 6РК8 і ЕВОЕ (див. та-
кож 10, 20, ЗО).
2В - 1. Шю-сіітепзіопаї - двовимірний #
див. також 3£>; 2. див. сІоиЬІе сіепзііу.
2СЬ - 8есопсі Оепегагіоп Ьап&иа£е - мова рівня
26Ь, мова другого покоління # до цього класу
належать різноманітні асемблери (див. також
1ОЦ ЗОЬ, 4ОЬ, 50Ц а88етЬІег).
2РС - див. ТРС, іїко-рказе соттії.
2Х, 4Х, 6Х, ... - див. сІоиЬІе-зреесІ, /оиг-
зреесі, 8ІХ-8рЄЄСІ ТОЩО.
3270 # - 1. термінал і термінальна станція
для великих мейнфреймів ІВМ; 2. стан-
дарт обміну даними, який реалізують
програми-емулятори протоколу 3270. Дає
змогу ПК і робочим станціям взаємодіяти
з мейнфреймами ІВМ і сумісними з ними
машинами.
320хх - родина 320хх # узагальнена назва
процесорів фірми Каїіопаї 8етісопбисіог
(див. також соргосе88ог, ГРІ}, тісгорго-
СЄ88ОГ, ММ12, РГОСЄ88ОГ)
386 - скорочена назва родини процесорів
80386 (3868Х) фірми Іпіеі і сумісних із
ним.
386/іх - версія ЦКІХ, розроблена корпора-
цією Іпіегасііуе 8у81ет8 для ПК н а базі
80386.
ЗС - Сотршегз, Соттипісаііопз & Соп-
8итег ЄІЄС1Г0ПІС8 - комп'ютери, комуніка-
ції та побутова (користувацька) електро-
ніка, ЗС-індустрія.
ЗСОМ - ЗСот Согрогаїіоп - корпорація
ЗСот # один із найбільших виробників
телекомунікаційного устаткування. Назва
походить від слів Сошриіег, Соттипіса-
ііоп8 і СотраІіЬіІііу.
ЗВ (також 3-В) - ійгее-бітепзіопаї - три-
вимірний # наприклад, 5-£> %гаркіс8.
ЗВ апітаїіоп - тривимірна анімація, три-
вимірна мультиплікація # див. також
апітаііоп.
ЗВ £гарМс8 (також 3-В £гарЬісз) - триви-
мірна графіка # методи й інструментальні
засоби побудови на комп'ютері відеозоб-
ражень, що мають об'єм і перспективу
(див. також гау ігасіп%, гепсіегіп^, 8ОІісІ
тоАеІіп^, іехШге, іехіиге тарріп§).
ЗВ £гарЬісз ріреііпе - конвеєр ЗВ-графіки,
конвеєр тривимірної графіки # процес об-
роблення зображень передбачає чотири
етапи: обчислення перетворень (1гап8-
£оґШ8), висвітлення (1І£ІПіп£), геометрич-
на обробка (8еіир) та рекдерінг (гепсіегіп^)
(див. також Т&Ь).
ЗВ шо(1е1іп£ - тривимірне моделювання #
використовують у САПР.
ЗВА - ТЬгее Вітепзіопаї АгсйііесШге - досл.
тривимірна архітектура # назва ОС ІІпіх
нового покоління, яку розробляють НР і
8СО.
ЗВЕ8 (також 3-ВЕ8) - див. ігірІе-РЕ8.
13
ЗОГх
ЗОГх - фірма ЗПГх Іпіегасііуе # каліфорній-
ська фірма, спеціалізація якої - розробка
прискорювачів тривимірної графіки. Роз-
робник процесора Уоосіоо ОгарЬісз (див.
також %гаркіс8, %гаркіс$ ассеїе-
гаіог, кіір://т\г^.3с1/х.сот).
ЗБО - формат ЗЬО # формат запису ком-
пакт-дисків, розроблений фірмою ЗБО
для ігрових СБ-приставок, наприклад,
фірми 8е&а (див. також СЬ-КОМ,
кіїр://уууцуу. Зсіо. сот).
ЗО - третє покоління [безпроводового зв’яз-
ку] # системи цифрового мобільного зв’я-
зку третього покоління. Підтримувати-
муть мультимедіа і матимуть швидкість
передавання до 2 Мбіт/с. Використовують
такі технології та стандарти зв’язку, як
ІІМТ8, ІКСЕМА (див. також 16, 26,
2.56).
ЗСІО - ТНігсі Оепегайоп Іприі Оиїриї - третє
покоління систем вводу-виводу # архітек-
тура підсистеми вводу-виводу, запропоно-
вана корпорацією Іпіеі. Нова назва - РСІ
Ехргезз.
ЗСЬ - ТЬігб бепегаїіоп Ьап£иа&е - мова
рівня ЗСЬ, мова третього покоління # такі
процедурні мови загального призначення,
як Бейсік, Кобол, Фортран, Паскаль, Сі,
А<1а тощо (див. також 16Ь, 261, 46Ь,
56Ь, кі%к-ІеуеІ Іап%иа%е, ргосесіигаї
Іап%иа%е).
401К - пакет [страховок] 401К # пакет
страховок, до якого входить пенсія, меди-
чна страховка тощо.
486 - скорочена назва процесора 80486 кор-
порації Іпіеі і сумісних із ним.
4СЬ - РоигїЬ Сепегайоп Ьап&иа£е - мова
четвертого покоління, мова рівня 46Ь #
мови програмування, що ґрунтуються на
словниках, які дозволяють збільшити
продуктивність розробки систем, коли
програми пишуть так, що їх складено з
команд прикладного пакета (зазвичай на-
писаного мовами 2СЬ //або ЗСЬ). Напри-
клад, запити, написані для СКБД
(РохВазе, Рагабох тощо). До 4СЬ нале-
жать мови запитів (861) і звітів (див. та-
кож 16Ц 26Ц 36Ь, 56Ц кі%к-ІеуеІ
Іап%иа%е).
5СЬ - РійЬ Сепегаіїоп Ьап£иа£е - мова рів-
ня 5СЬ, мова п'ятого покоління # мови
ШІ: Пролог та ін. (див. також 7СЬ, 26Ь,
36Ц 461, РгоІо%).
6ВОГ - 8іх Ое£гее8 о£ Ргеебот - шість сту-
пенів свободи.
8.3 - загальноприйняте скорочення для по-
значення формату імені файла в М8-Е08.
Означає, що в імені файла можна викори-
стовувати до восьми символів, за якими
після крапки можуть йти ще до трьох си-
мволів розширення імені файла. У
АУіпсіоауз 95 це обмеження подолано (див.
також /ііе зузіет, /ііепате, ]і!епате ехіеп-
8ІОИ, ІРЕ).
800 - код телефонної служби в США, за
яким забезпечують безоплатне з'єднання з
абонентом. Зазвичай з цим кодом йдуть
номери ліній підтримки, довідкових від-
ділів продажів тощо.
802.x # набір стандартів ІЕЕЕ, що визнача-
ють протоколи ЕАРІ. Поділяють на 12 ка-
тегорій, кожна з яких має свій номер.
802.1	- стандарт ІЕЕЕ 802.1 # міжмережна
взаємодія (об'єднання мереж).
802.2	- стандарт ІЕЕЕ 802.2 # керування
логічним зв'язком.
802.3	- стандарт ІЕЕЕ 802.3 # стандарт на
широкосмугову шинну мережну систему,
що використовує протокол С8МА/СБ.
Еікегпеі - узагальнене ім’я таких систем,
хоч є лише одна версія 802.3, зареєстро-
вана під торговою маркою.
802.4	- стандарт ІЕЕЕ 802.4 # стандарт, шо
визначає широкосмугову шину або широ-
космугову шину з передаванням маркера,
яку зазвичай використовують в промис-
лових застосуваннях.
802.5	- стандарт ІЕЕЕ 802.5 # локальна ме-
режа топології “кільце” з передаванням
маркера.
802.6	- стандарт ІЕЕЕ 802.6 # міська мережа
(див. також МАЙ).
802.7	- Консультативна технічна рада з ши-
рокосмугового передавання даних.
802.8	- Консультативна технічна рада з во-
локонної оптики.
802.9	- стандарт ІЕЕЕ 802.9 # інтегровані
мережі з передаванням мовлення й даних.
802.10	- стандарт ІЕЕЕ 802.10 # безпека
мереж.
802.11	а - див. ІЕЕЕ 802.11а.
802.11	Ь - див. ІЕЕЕ 802.11Ь.
802.1і	£ - див. ІЕЕЕ 802.11%.
802.12	- стандарт ІЕЕЕ 802.12 - див. 100У6-
ЛпуЬАЇІ.
802.15	- стандарт ІЕЕЕ 802.15 на безпрово-
дові персональні мережі # див. також
УУРАІІ.
802.16	а - стандарт ІЕЕЕ 802.16а на безпрово-
дові мережні пристрої # забезпечує більш
високі швидкості передавання (близько
70 Мбіт/с) та збільшені відстані (дальність
14
ІООВавеУС
дії - до ЗО миль, або 48 км) порівняно зі
стандартами групи 802.1 їх. Вирішує про-
блему “останньої милі”. Синонім -
(ХіМАХ (див. також Іазі тіїе).
80x86 (х86) - родина х86, родина 80x86 #
узагальнена назва процесорів фірми Іпіеі
(х=1,..., 5 і може бути відсутня для 8086).
До них належать процесори 086, 186, 286,
386, 486, Репііиш, Репіїшп Рго, Репіїшп II.
Приклад: Еагіу х86 тісгоргосеззогз теге зсаіаг. -
Перші мікропроцесори родини х86 мали ска-
лярну архітектуру.
8-Ьіі - 8-розрядний (щодо апаратури або
ОС).
1Ваве5 - 1 Мбіт/с мережа на крученій парі.
10Ва8е2 (також 10Ьа8е2, ТЬіп ЕІЬегпеї) -
специфікація 10Ва8е2, “тонкий” ЕШегпеї #
10 Мбіт/с варіант реалізації мережі
Еікегпеі на тонкому 50-омному коаксіа-
льному кабелі типу К658 С/Л. Слово
“Ьазе” у назві - скорочення від
“ЬазеЬапб”. Забезпечує відстань між стан-
ціями до 185 м (305 м, якщо використо-
вують мережні адаптери ЗСот). Відомий
також під назвами СНеаретеЦ ТЬіппеі
(порівн. 10Вазе5, ІЕЕЕ 802.3).
ЮВаве5 (також ТМск ЕіЬегпеі, уеііст
ЕШегпеі) - специфікація 10Ва§е5,
“товстий” Еікегпеі # 10 Мбіт/с варіант ре-
алізації мережі Еікегпеі на товстому коак-
сіальному кабелі типу КО9 (він жовтого
кольору, звідси одне з прізвиськ). Забез-
печує відстань між станціями до 500 м
(1000 м, якщо використовують устатку-
вання ЗСот). Синонім - Тйіскпеі (порівн.
10Вазе2, ІОВазе-Т).
10Ва8Є-Г (також ЮВаве) - ГіЬег Оргіс
Еіііетеі - специфікація 10Ва§е-Г, Ейіетеі
на оптоволокні #10 Мбіт/с варіант реалі-
зації мережі Еікегпеі на волоконно-
оптичному кабелі (подвійний світловод),
відстань між вузлами не менше 2000 м.
Специфікація визначає три стандарти:
ІОВазеЕВ, ЮВазеРЬ і ЮВазеЕР.
10Ва8Є-Т (також 10Ва8е) - Тхуізіеб Раіг
ЕОіегпеі - специфікація ІОВазе-Т,
ЕОіегпеі на крученій парі # 10 Мбіт/с
варіант реалізації мережі Еікегпеі на не-
екранованій крученій парі (кабель типу
АХУС 22-26) із методом доступу
СЗМА/СР (стандарт ІЕЕЕ 802.3); вико-
ристовують розніми КЗ-45, кабельні си-
стеми категорій 3, 4 або 5. Максимальна
відстань між станціями (довжина сег-
мента) - до 90 м (160 м, якщо викорис-
товують устаткування ЗСот). Передба-
чено контроль цілісності каналу і мож-
ливість вимкнення сегмента у випадку
відмови без вимкнення всіх мереж (див.
також зіаг іороІо%у, іууізієсі раіг, УТР).
10ВІЮА13-36 - специфікація ЮВКОАЛ-36 #
10 Мбіт/с широкосмугова мережа ЕЙіетеі
на тонкому коаксіальному кабелі. Макси-
мальна довжина сегмента - 3600 м. Час-
тина стандарту ІЕЕЕ 802.3.
ЮСЕ - див. 10(34%.
10СІ& (також ЮСЕ, ЮСЬ) - 10 Оі^аЬй
ЕіЬетеї - специфікація [стандарт, техно-
логія] 10Сгі& # затверджена в червні 2002 р.
16-Ьіі (також 16 Ьії) - 1. 16-розрядний - як-
що йдеться про апаратуру або ОС. Аналогі-
чно перекладають 32- і 64-ЬіІ; 2. 16-біт, 16-
бітовий - якщо йдеться про кодоване по-
дання чого-небудь, наприклад, кольору.
Приклад: ІпіегпаІІу, Йіе Гігзі депегаііоп о! 68000
скірз \л/еге 32-Ьії, Ьиі ехіегпаїїу Масі а 16-Ьіі
іпіегТасе іо апуїїііпд оиїзібе Йіе СРІІ. (Ііпиз
Тогуаісіз) - Перше покоління процесорів 68000
усередині було 32-розрядним, але з усім, що
було поза ЦП, вони спілкувалися через 16-
розрядний інтерфейс.
68К (також 680x0) - загальна назва проце-
сорів фірми Моіогоіа (68000, 68010,
68020, 68030, 68040 і 68060).
Ю0Ва8Є - специфікація ІООВазе # відома
також під назвою Газі Еікегпеі. Група
протоколів для мережі Еікегпеі (метод
доступу С8МА/СИ) зі швидкістю переда-
вання 100 Мбіт/с. Є високошвидкісною
версією стандарту ІЕЕЕ 802.3и. Передба-
чає три варіанти реалізації фізичного рів-
ня: 100Вазе-Т4, ІООВазеТХ, ІООВазеЕХ.
100Ва8Є-Т4 # варіант реалізації фізичного
рівня стандарту 100Вазе, що використо-
вує чотири неекрановані пари проводів
категорій 3, 4 і 5. Не підтримує дуплексне
передавання даних, відстань до 100 м
(див. також Саіе%огу 3).
ІООВавеТХ # варіант реалізації фізичного
рівня стандарту ІООВазе, шо використо-
вує дві неекрановані кручені пари кабе-
льної системи категорії 5, підтримує дуп-
лексне передавання даних, відстань до
100 м (див. також Саіе%огу 5, ІЗТР).
ЮОВавеЕХ # варіант реалізації фізичного
рівня стандарту ІООВазе, що використо-
вує мультимодовий волоконно-оптичний
кабель, підтримує дуплексне передавання
даних зі швидкістю 100 Мбіт/с, відстань
між станціями - до 2 км (див. також Газі
Еікегпеі, оріісаі/іЬге).
ІООВавеУС # специфікація кабельної мере-
15
ЮОУС-АпуЬАХ
жі Еікегпеі зі швидкістю передавання
100 Мбіт/с на ІІТР категорії 3, що просу-
вають з 1995 р. НехуІеП-Раскагб і АТ&Т,
практично зникла до 1998 р.
ЮОУС-АпуЬАХ # метод передачі зі швид-
кістю 100 Мбіт/с в наявній локальній ме-
режі на ЦТР, заснований на рекомендаці-
ях ІЕЕЕ 802.12. Запропонований НР, ІВМ,
Ргоіеоп та ін. Зіставте з Разі Еійетеі.
Працює на неекранованих кручених па-
рах (ШР) категорій 3, 4 і 5. УС означає
Уоісе Сгабе, тобто придатний для переда-
вання мовлення.
ІОООВазеСХ # проект стандарту для Оі^аЬіі
Еікегпеі для короткого мідного кабелю
(до 25 м).
ЮООВазеЬХ # проект стандарту для Оі^аЬіі
Еікегпеі для багатомодового й одномодового
кабелю з довгохвильовим лазером (1300 нм).
1000Вазе8Х # проект стандарту для Оі^аЬіі
Еікегпеі для багатомодового кабелю з ко-
роткохвильовим лазером (850 нм).
ЮООВазе # проект стандарту для Оі^аЬіі
Еікегпеі для 4-парного неекранованого
кабелю категорії 5 (до 100 м).
4С№-див. СІГ.
ІбСІГ-див. СІГ.
А - 1. див. атреге', 2. див. ап%8ігопт, 3. див.
ап8\уег, 4. шістнадцяткова цифра,
А16=1010=10102.
А* зеагсЬ — алгоритм А* (вимовляють “А із
зірочкою”) # алгоритм евристичного по-
шуку шляху на графі вирішень. Для кож-
ного вузла п застосовують оцінну функ-
цію виду Е(п)=В(п) + Е(п), де В(п) і Е(п) -
оцінні функції для відстані відповідно від
початкового і кінцевого стана. Менше
значення Е(п) відповідає найкоротшому
шляху від початкового стана до цільового
(див. також кеигІ8ііс зеагск, 8еагск).
А&К - аиіотаїіоп апб гоЬоіісз - автоматика
і робототехніка.
а. к. а. - аізо кпоу/п аз - на прізвисько, ві-
домий під ім’ям, відомий також як # див.
також АКА.
А1 зесигііу - див. Огап§е Воок.
А2В - абшіпізігаііоп Іо Ьизіпезз - взаємодія
влади з бізнесом # загальне позначення
методів електронної взаємодії [виборних]
органів влади з компаніями (див. також
А2С, О2В, О2С, 020).
А2С - абтіпізігаііоп іо сіііхеп [сопзитег] -
взаємодія влади з населенням # загальне
позначення методів електронної взаємодії
[виборних] органів влади з громадянами,
наприклад, заповнення через Інтернет по-
даткових декларацій (див. також А2В,
О2В, О2С, 020).
А4 - формат А4 # стандартний розмір ар-
куша паперу 210x297 мм. Відповідно до
І8О, площа аркуша формату А0
(840x1189 мм) дорівнює 1 м2. Площа ар-
куша кожного наступного формату (А1,
А2, ...) удвічі менша за попередню, отже,
площа аркуша А4 дорівнює 1/16 м2.
А А - 1. Аиіо Апзхуєг - автоматична відпо-
відь # індикатор на передній панелі зов-
нішнього модему (див. також тосіет)',
2. тип елементів живлення, які застосо-
вують у кишенькових ПК та інших елект-
ронних пристроях.
ААА (ЗА) - аиіЬепІісаіїоп, аийюгіхайоп апб
ассоипіїп£ - [принцип трьох А:] аутенти-
фікація, авторизація та облік # Три голо-
вних сервіси у комутованому з’єднанні.
АААІ - Ашегісап Аззосіаііоп £ог Агіійсіаі
Іпіе11і£епсе - Американська асоціація шту-
чного інтелекту, асоціація АААІ # некоме-
рційна організація, заснована у 1979 р. За-
ймається популяризацією ШІ, підвищен-
ням рівня навчання в цій галузі, прове-
денням щорічних конференцій, видавни-
чою діяльністю (журнал АІ Ма^ахіпе та
ін.) тощо (див. також кіір://мплгшмааі.ог%).
ААС - Абуапсеб Аибіо Собіпд - формат
ААС # формат аудіофайлів, відтак є роз-
ширенням стандарту МРЗ. Використову-
ють для пересилання через Інтернет висо-
коякісних записів музики (див. також
сІі§ііаІ аисііо).
ААЬ - АТМ Абаріаііоп Ьауег - рівень адап-
тації АТМ # один із трьох рівнів протоко-
лу АТМ. Задає для ВАВ правила підготов-
ки інформації (розбиття потоку даних на
ділянки) для передавання по АТМ-
мережі. Складається з двох підрівнів: С8 і
8АК. Залежно від типу трафіка існує де-
кілька рекомендованих ІТО-Т рівнів адап-
тації: ААЬІ, ААЕ2, ААЬЗ/4 і ААЬ5 (див.
також АТМ).
ААЬІ - АТМ Адаріаііоп Ьауег 1 - протокол
ААЬІ # рівень адаптації АТМ, який засто-
совують для служб із підтримкою з’єд-
нання, чутливих до часу передавання та
потребуючих СВВ, наприклад, для пере-
давання голосу і відео (див. також ААЬ,
УВВ).
16
аЬогі (АВТ)
ААЬ2 - АТМ Асіаріагіоп Ьауег 2 - протокол
ААЬ2 # один із рекомендованих ІТ11-Т рі-
внів протоколу АТМ. Його використову-
ють орієнтовані на з'єднання сервіси, що
підтримують змінний потік даних, напри-
клад, ізохронний потік відео і голосу
(див. також ААЬ}.
ААТ - Ауега^е Ассезз Тіте - середній час
доступу # для дисків - це середній час, за
який голівка переміщується до заданої
доріжки диска, установлюється на неї і
починає зчитувати або записувати дані.
Вимірюють в мілісекундах (див. також
ассе88 ііше).
ААУЕ - Айісап Атегісап Уегпасиїаг Еп^ІізЬ -
просторічна англійська мова афроамери-
канців # застосовують в мережних текс-
тових діалогах. Синонім - Ебонікс (див.
також ЕЬопісз).
аЬасиз - абак # найдавніший обчислюваль-
ний пристрій (див. кіїр:/Ллгю™.сотриіег-
тизешп.ги).
аЬапсІоп - 1. залишити, відмовитися, скасу-
вати # припинити роботу з електронною
таблицею або документом без збереження
результатів на диску (див. також аЬогі,
іегтіпаіеУ 2. видалити, знищити.
аЬапсІопесІ саіі - 1. виклик , що не відбувся #
у КТ - вхідний виклик, у якому той, що
викликає, вішає трубку до надходження
відповіді; 2. виклик, що не пройшов #
безуспішна спроба встановити зв’язок із
абонентом, який викликається.
аЬЬгеуіаіе - дієсл. скорочувати.
аЬЬгеуіаіед сііаііп^ - скорочений набір [те-
лефонного] номера # дає змогу людині,
що дзвонить, набирати часто використо-
вувані номери абонентів за допомогою
всього декількох цифр або шляхом натис-
кання спеціальних кнопок, за кожною з
яких закріплено виклик конкретного або-
нента. Спосіб називають також зреесі
сІіаІіп£ і зкогі-сосіе сііаііпз (див. також
РВХ).
аЬЬгеуіаііоп - 1. абревіатура, скорочення
(імені команди), скорочене найменування #
замінна скорочена форма слова або фра-
зи, наприклад, команду СНПІК (сЬап&е
дігесіогу) у ИО8 можна замінити на СВ.
Слово походить від латинського Ьгєуі8 -
стислий; короткий; 2. дієсл. скорочення,
урізання.
АВС - 1. Апа1о§ Воипбагу Сеіі - аналого-
вий периферійний елемент [ланцюги пе-
риферійного устаткування ІС]; 2. Аиіо-
таііс ВгІ£Іі1ііе88 Сопігої - автоматичний
контроль яскравості (у моніторах);
3. Аіапа§о££-Веггу Сотриіег - ЕОМ Ата-
насова-Беррі # розроблена в 1942 р. про-
фесором Джоном Атанасовим (ІоИп
Аіапазой) і студентом-дипломником Клі-
фордом Беррі (Сіійопі Веггу). Значно
вплинула на розробників перших амери-
канських ЕОМ. Це перший у світі ком-
п’ютер на електронних лампах (див. також
кіір://у^у^.сотриіег-ти8еит.гиУ 4. абетка,
ази.
АВСБ - А ВеПег Сігсиії Оезсгірііоп Іап^иа^е -
удосконалена мова опису [електричних]
схем, мова АВСВ.
аЬепсІ - аЬпогтаї епб - ненормальне завер-
шення, аварійне завершення # передчасне
завершення роботи програми через про-
грамну або апаратну помилку, виявлену
операційною системою. Його супрово-
джує повідомлення про помилку (на від-
міну від зависань). З цією ситуацією по-
в'язано декілька рідко уживаних термінів
типу аЬепсІ ехії (вихід після ненормально-
го завершення), аЬепб гесоуегу рго^гат
(програма відновлення застосування після
ненормального завершення) та ін. Сино-
німи - аЬпогтаї іегтіпаііоп, сгазк (див.
також аЬогі, сгаМї).
АВІ - Арріісаііоп Віпагу Іпіегіасе - машин-
ний [двійковий] інтерфейс для застосу-
вань, інтерфейс АВІ # специфікація, що
описує, яким форматам файлів та інтер-
фейсам з ОС мають буди підпорядковані
прикладні програми для деяких ЦП (інак-
ше кажучи, АВІ визначає інтерфейс між
відкомпільованим застосуванням та ОС,
під яким воно виконується). Якщо ПЗ за-
довольняє цій специфікації, забезпечуєть-
ся мобільність відкомпільованого ПЗ на
платформи, де АВІ реалізовано. Існують
АВІ для процесорів 8РАКС, Іпіеі і
Мойого 1а (див. також арріісаіїоп рго^гат,
орегаііп% 8у8іет).
АВІО8 - Адуапсед ВІО8 - див. ВІО8.
аЬпогтаї епб - див. аЬепсІ.
аЬпогтаї іегтіпаііоп - аварійне завершен-
ня - див. аЬепсІ.
аЬогі (АВТ) - 1. припинення; 2. перерива-
ти, завершувати # від лат. аЬогіи8. Дост-
роково припинити пересилання даних,
виконання процесу, завдання, команди
або операції (наприклад, через помилку
або небажаності продовдження): команда
або спеціальний символ (клавіша). Термін
відноситься як до випадку несподіваного
завершення, так і до дострокового (при-
17
АВК
мусового) завершення за командою (дією)
оператора або користувача. При цьому
дані не зберігаються. У багатьох застосу-
ваннях передбачено спеціальну клавішу
(наприклад, Е8С, Сігі-С або Е4), що пере-
риває, наприклад, процес пошуку або
друку (див. також аЬапсІоп, аЬепсІ, сапсеї,
кііі, диіі, іегтіпаіе)', 3. аварійно завершу-
ватися # наприклад, через помилки в про-
грамі, збої апаратури тощо (див. також
сгазк).
АВК - 1. див. АВШ>, 2. див. АчаіІаЬІе ВИ
Каіе.
АВМ) (також АВК, аиіоЬаис!) - аиіотаііс
Ьаид гаіе беіесііоп - автоматичне визна-
чення швидкості передавання # дозволяє
приймальному пристрою (наприклад, мо-
дему) за першими символами повідом-
лення автоматично визначати та змінюва-
ти швидкість передавання для роботи з
передавальними пристроями різних типів
або відповідно до якості лінії зв’язку (див.
також соппесі зреесі).
АВ8 - від АЬзоІиіе # у мовах програмування -
функція, що повертає абсолютне значення
числа. Так, АВ8(-3) дорівнює 3 (див. та-
кож аЬзоІиіе чаїие, тосіиіо).
аЬзсізза - 1. вісь абсцис # вісь X системи
декартових координат графіка або діаг-
рами. Синонім - ахіз о£ аЬзсіззаз; 2. абс-
циса # Х-координата точки на графіку
(див. також ахіз, соогсііпаіе, огсііпаі,
у-ахізе).
аЬзоІиіе асісігезз - абсолютна адреса, ма-
шинна адреса # число, що подає фізичну
адресу ділянки пам’яті, зовнішнього при-
строю або адресу внутрішньої пам’яті в
даному пристрої, тобто адресу, що видає
процесор або контролер на адресну шину
для доступу до даної ділянки. Ділянки
пам’яті (байти або слова) пронумеровано
послідовно цілими числами, починаючи з
нуля. Синоніми - таскіпе асісігезз, ркузі-
саі асісігезз, геаі асісігезз. Абсолютні адре-
си використовують у програмуванні в разі
абсолютної адресації пам'яті (також має
назву сіігесі аМгеззіп%) або пристроїв.
Цей тип адресації зазвичай застосовують
в системних, а також в асемблерних про-
грамах для всіляких контролерів і вбудо-
ваних систем; наприклад, аЬзоІиіе рго-
£гат - програма в абсолютних адресах.
Існує багато інших способів подання ад-
рес, основними з яких є відносні та сим-
волічні {зутЬоІіс асісігезз) адреси (порівн.
геїаііче асісігезз, геІосаіаЬІе асісігезз’, див.
також Ьазе асісігезз, Іо^ісаі асісігезз, зіог-
а%е сеіі).
аЬзоІиіе аззетЬІег - абсолютний асемблер
- див. аззетЬІег.
аЬзоІиіе сеіі геГегепсе - абсолютне поси-
лання # в електронних таблицях - адреса
ділянки (або групи ділянок) у формулі,
що вказує на фіксоване місце розташу-
вання адресованої ділянки. Вона не змін-
на у разі копіювання формули в іншу ді-
лянку. Зазвичай записують у вигляді
$А$1. Часто використовують для поси-
лань на константи (див. також сеЩц, сіг-
сиіаг ге/егепсе, сопзіапі, геїаііче ге/егепсе,
зргеасізкееі).
аЬзоІиіе сосіе - машинний код, програма в ма-
шинному коді # непереміщувана програма,
прив'язана до фізичних адрес комп'ютера.
Звідси, наприклад, аЬзоІиіе собіп§ - програ-
мування в машинному коді. Синоніми -
Ьіпагу сосіе, таскіпе сосіе (порівн. геїосаі-
аЬІе сосіе', див. також аЬзоІиіе асісігезз, аЬ-
зоїиіе сосІіп£, аЬзоІиіе Іоасіег, сосіе^, геаі
асісігезз).
аЬзоІиіе сойіп§ - програмування в машин-
них кодах # популярний на перших ЕОМ
метод програмування з використанням
машинних команд та абсолютних адрес,
який практично вийшов з використання.
Таку програму може безпосередньо вико-
нувати процесор без попередньої транс-
ляції і компонування. Можна застосову-
вати у рідкісних випадках з метою нала-
годження вмонтованих систем на простих
мікропроцесорах (див. також аЬзоІиіе
асісігезз, аЬзоІиіе сосіе, таскіпе сосіе).
аЬзоІиіе соогсііпаіез - абсолютні координа-
ти # координати, що задають положення
точки відповідно до початку заданої сис-
теми координат (порівн. геїаііче
соогсііпаіез', див. також аЬзоІиіе чесіог,
роїаг соогсііпаіез).
аЬзоІиіе Іоасіег - абсолютний завантажувач #
завантажувач, який не виконує настрою-
вання адрес розміщуваної в ОЗП програ-
ми (порівн. геІосаііп% Іоасіег, див. також
аЬзоІиіе сосіе, Ьооі, Ьооізігар Іоасіег,
Іоасіег).
аЬзоІиіе раіЬ - абсолютний (повний) шлях
(маршрут) # повне складене ім'я, яке по-
значає шлях до місцезнаходження конк-
ретного файла або каталогу на диску, що
починається від кореневого каталогу,
тобто символ кореневого каталогу (“\” - у
М8 ВО8) має бути першим у списку ка-
талогів, який визначає шлях до файла.
18
АСАР
Синонім - /иіі раік (див. також ассе88
раік, сиггепі раік, /ііе 8у8іет, раікпате
8ерагаіог, геїаііче раікпате, гооі
сіігесіогу).
акзоіпіе раікпате - повне складене ім’я -
див. аЬ8ОІиіе раік.
аЬзоІігіе уаіие - абсолютний розмір, абсо-
лютне значення # значення числа без ура-
хування його знака (див. також АВ8).
аЬзокгіе уєсіог - абсолютний вектор # у КГА -
вектор, кінцеві точки якого задано в абсо-
лютних координатах (порівн. геїаігие
уєсіог; див. також аЬ8оІиіе соогсІіпаіе8).
аЬзІтасІ - 1. реферат, конспект, короткий
огляд; резюме; 2. абстрактний # умогляд-
ний, який не застосовують на практиці
(порівн. Іо^ісаі).
аЬвігасі с1а88 - абстрактний клас # в ООП -
шаблон класу, що містить оголошення
змінних і методів, але не містить код для
створення нових екземплярів класу
(іпзіапсез) - вони містяться в так званих
реальних класах (сопсгеіе сІа88). У Іауа
визначено як клас, що містить один або
декілька абстрактних методів (аЬ8ігасі
теікосГ) (див. також сІа88, ООР, 8иЬсІа88,
8ирегсІа88).
аЬвігасі сошриіег - абстрактний [гіпотети-
чний] комп’ютер # наприклад, машина
Т’юринга (див. також аиіотаіа ікеогу,
Тигіп% таскіпе).
аЬзігасі (Іаіа іуре (АБТ) - абстрактний тип
даних, АТД # унікальний тип даних,
визначений у термінах, які застосову-
ють до об’єктів операцій (тобто набору
функцій доступу), без розгляду питан-
ня, як ці об’єкти подано в пам'яті (ін-
шими словами - це множина елементів,
обумовлених набором операцій, які мо-
жна над ними виконати. Приклади АТД
- множина накладних та бухгалтерсь-
ких рахунків). Сукупність операцій, ви-
значальних АТД, називають його інтер-
фейсом. АТД підтримує, зокрема, мова
Асіа. Абстрактні типи даних, на відміну
від базових типів, закладених до МВР,
може описати програміст у створюва-
ному ним застосуванні. У ООП кожний
клас, по суті, - це АБТ (див. також
сІа88, сіаіа іуре, ООР).
аЬзігасІ: таскіпе - абстрактна машина #
обчислювальна машина, операції якої
розглядають безвідносно до їхньої апара-
тної або програмної реалізації.
аЬзігасі теікод - абстрактний метод # в
ООП - метод, що характеризує абстракт-
ний клас (див. також аЬзігасі сІа88,
теікоА, ООР).
аЬзігасі зупіах - загальний (загальнозасто-
сований) синтаксис, абстрактний синтак-
сис # 1. набір правил для формування
команд, застосування якого не обмежено
лише одним застосуванням або платфор-
мою (Іпіетеі)} 2. опис структури даних,
який не залежить від апаратної платфор-
ми і способу кодування (див. також
А8И.1).
аЬзІгасіїоп - абстракція # 1. широко вико-
ристовуваний у моделюванні принцип іг-
норування аспектів проблеми, які суттєво
не впливають на її вирішення; 2. в ООП -
процес створення суперкласу шляхом ви-
ділення спільних властивостей або спіль-
них характеристик об'єктів або конкрет-
них класів (див. також ООР, 8ирегсІа88).
аЬзігасііоп Іауег - рівень абстракції # у
програмуванні - спосіб сховати фізичну
реалізацію апаратних засобів під деякою
логічною структурою. Приклад: ¥ои асісі
ап аЬзігасііоп Іауег зо гїіаї йіе зате сосіе
деїз сотріїесі іп №о сііїїегепі мауз іо \л/огк
оп Ьпо сІіТГегепї агсіїііесіигез. (Ілпиз
Топ/аісіз) - Додавався лише новий рівень
абстракції, так що той самий код компілю-
вався по-різному залежно від того, у якій
із двох архітектур треба було працювати.
АВТ -1. див. аЬогі} 2. аиіотаііс ЬепсН іезї -
автоматичне лабораторне дослідне устат-
кування.
аЬпзе - 1. неправильна експлуатація; не-
правильне поводження; 2. неправильно
використовувати, експлуатувати; 3. зло-
вживання; 4. зловживати.
АС - 1. див. аІіегпаііп% сиггепі} 2. Ассезз
Сіазз - клас доступу; 3. Аиіосйеск - авто-
матична перевірка; 4. див. апаІо% сот-
риіег.
АС-3 - формат АС-3, декодер АС-3 # фор-
мат звукового файла, розроблений фір-
мою ПоІЬу ЬаЬогаІогіез. Містить інфор-
мацію для п'яти головних і одного низь-
кочастотного звукових каналів. Нова на-
зва (синонім) - ОоІЬу Оцгііаі (див також
ОТ8).
АС’97 - див. Аисііо Сосіес'97.
АСА - АЩошаІіс Сігсиії Аззигапсе - авто-
матичне тестування з'єднувальних ліній #
у телефонії - функція, що простежує ви-
клики незвичної тривалості для полег-
шення пошуку несправностей.
АСАР - Арріісаїіоп СопГщигагіоп Ассезз
Ргоїосої - протокол доступу до конфігу-
19
АСВ
рування застосування, протокол АСАР #
протокол, який посилює протокол ІМАР,
дозволяючи користувацькі опції, адресні
книги тощо.
АСВ - Апіотагіс СаІІЬаск - автоматичний
виклик-відповідь # у КТ.
АСС - 1. див. асситиіаіог, 2. Ассошії Сапі
Са11іп£ - оплата на персональний рахунок #
у телефонії - одна з послуг інтелектуаль-
них мереж зв’язку; 3. АиіошаПс Соїог
Сопігої - автоматичний контроль кольо-
ру; 4. АиіЬогіхаііоп Сопігасі Гог Сопіаіпегз -
специфікація АСС # модель авторизації в
ПЕЕ.
ассеїегаііоп - 1. прискорення; 2. розгін.
ассеїегаііоп ііте - час розгону # час, необ-
хідний двигуну накопичувана (наприклад,
жорсткому диску) для набору робочої
швидкості.
ассеїегаіог - прискорювач, акселератор #
від лат. ассеїегаге - прискорювати Дода-
ткове апаратне забезпечення (замовлена
мікросхема, плата розширення, стійка),
що підвищує продуктивність якоїсь під-
системи комп’ютера, наприклад, блока
арифметики з рухомою крапкою (комою),
графічної підсистеми (див. також
ассеїегаіог Ьоагсі, ассеїегаіог кеу,
ехрап8Іоп Ьоагсі, %гаркіс8 ассеїегаіог,
кагсЕиаге ассеїегаіог).
ассеїегаіог Ьоагсі - акселератор, плата при-
скорювача # мікросхема або друкарська
плата з пристроєм, яка забезпечує за ра-
хунок спеціальних схемних рішень під-
вищення продуктивності, наприклад, під
час відображення графічної інформації
(див. також ехрапзіоп Ьоагсі, угаркіс8
ассеїегаіог).
ассеїегаіог сапі - див. ассеїегаіог Ьоагсі.
ассеїегаіог кеу - “швидка” клавіша, клаві-
ша-прискорювач # зазвичай підкреслена
буква в меню або в елементі, що знахо-
диться в діалоговому вікні. Натискання
А1і+ассеїегаіог кеу викликає вибір даного
елемента. Синонім - зкогісиі кеу. Приклад: А
питЬег ої іґіе тепи епігіез Гіауе ап ассеїегаіог
кеу (Ьоі кеу) аззосіаіес! міііі Оіет. - Більшості
входів у меню відповідають “швидкі” клавіші.
ассепі - 1. знак наголосу; діакритичний
знак # позначка, додавана в деяких мовах
до букв для позначення різної вимови;
2. підкреслювати, акцентувати.
ассері - приймати, брати, погоджуватися.
ассеріаЬІе - прийнятний, припустимий.
ассеріаЬШіу - прийнятність, допустимість,
ассеріапсе сгііегіа - критерії приймання,
вимоги замовника # див. також ассеріапсе
іе8ііп%, ассеріапсе 8атрІіп%.
ассеріапсе іезі - приймальний тест - див.
ассеріапсе іЄ8ііп%.
ассеріапсе іе$ііп£ - приймально-сдавальні
випробування # формальні випробування,
які проводить на заводі замовник для пе-
ревірки відповідності нового виробу або
програмного продукту заданій специфі-
кації (див. також ассеріапсе сгііегіа, аірка
іе8ііп%, Ьеіа іе8ііп§, %атта іЄ8ііп§).
ассеріапсе $атр1іп§ - вибірковий контроль
[виробів] під час приймання # див. також
ассеріапсе сгііегіа, ассеріапсе іе8і.
ассе88 - 1. доступ #1) можливість [право]
користування певними програмними або
апаратними ресурсами в комп'ютерній
системі або мережі (див. також ассе88
сегіі/ісаііоп, ассе88 сосіе, ассе88 сопігої,
ассе88 ІІ8і, ассе88 питЬег, ассе88 раік, ас-
СЄ88 регІОСІ, аССЄ88 регті88іоп, аССЄ88 рго-
УІСІЄГ, аССЄ88 ГЄ8ІГІСІІОП, аССЄ88 ГІ%кІ8, ас-
се88 8егуег, ассе88 іегтіпаї, ассе88 ііте, ас-
се88 уіоІаііогі)\ 2) можливість проходу на
захищену територію; 2. тип доступу #
див. також ассе88 ієуєі, ассе88 теікосі, ас-
се88 тос!е\ 3. звертання # процес доступу
до ділянки пам'яті, регістру, запису бази
даних, файлу тощо з операцією читання
або запису даних (див. також ассе88 Іі&кі)’,
4. доступність.
Ассе88 Ва8Іс # мова програмування, викори-
стовувана у СКБД МІСГО8ОЙ АССЄ88.
ассе88 сегіііїсаііоп - підтвердження права
доступу # див. також ассе88.
ассе88 соде - код доступу # 1. група симво-
лів і чисел (і/або пароль), використовува-
на користувачем комп'ютерної мережі для
отримання доступу до неї (див. також
Іо%іп, ра88УоогсГу 2. числовий префікс пе-
ред телефонним номером, який набира-
ють, необхідний для одержання визначе-
ного виду обслуговування.
ассе§8 сопігої - контроль доступу, керуван-
ня доступом # способи, методи і засоби
контролю надання користувачу або гру-
пам користувачів права доступу до мере-
жних або інформаційних ресурсів. У ши-
ршому розумінні - попередження несанк-
ціонованого використання ресурсу. Це
відслідковування виконуваних у системі
операцій, модифікації системних записів,
цілісності даних, контроль доступу до
конфіденційної інформації, певних УВЕ
тощо. Зазвичай у керуванні доступом ви-
користовують принцип “найменшого
20
ассе88 ііте
привілею” - користувач має рівно стільки
дозволів і привілеїв, скільки йому потріб-
но для роботи: ані більше, ані менше
(див. також ассе88, ассе88 ІІ8і, ассе88
регіосі, ассе88 регтІ88Іоп, АСЬ, аиікеп-
іісаііоп, аиікогігаііоп, пеіучогк аскпіп-
І8ігаіог, 8есигііу, 8у8іет асітіпізігаіог, и8ег
ассоипііп£у
ассе88 ієуєі - рівень доступу # див. також
ассе88 гі%кі8.
аССЄ88 1І£І11 - індикатор звернення до дисків #
світлодіод на системному блоці комп'ю-
тера, що загоряється під час читання або
записування на диск (див. також асііуііу
Іі&кі, ЬЕЕ, ролмег ЬЕЕ, 8реесІ ЬЕЕ
іпсіісаіог, 8іаіи8 іпсіісаіог).
аССЄ88 1І8Ґ - список доступу # список, який
зберігає маршрутизатор для керування
двобічним доступом до мережних серві-
сів, наприклад, щоб блокувати відправ-
лення пакетів з певною ІР-адресою (див.
також ассе88 сопігої, ІР аМге88, гоиіег).
ассе88 Іоск - блокування доступу # див. та-
кож ассе88.
ассе88 шеІЇюсІ - метод доступу # 1. набір
правил, за допомогою яких мережна ста-
нція (пристрій) визначає, коли вона може
передавати дані в спільне передавальне
середовище або приймати їх, тобто таких,
які забезпечують арбітраж доступу до се-
редовища передавання. Метод доступу
дозволяє керувати мережним трафіком
(див. також соІІІ8Іоп, С8МА/СВ, іокеп,
Токеп Еіп£у 2. у програмуванні - спосіб
пошуку для читання і записування даних
у місце їх постійного або тимчасового
зберігання (наприклад, ОЗП, файл, запис,
набір записів тощо). Синонім - ассе88
тескапІ8т.
ассе88 шойе - 1. режим доступу # визначає
привілеї доступу процесора до ресурсів
системи. У режимі “ядра” процесору до-
ступні вся пам’ять і всі команди; 2. див.
ассе88 гі§кі8.
НССЄ88 ішшЬег - номер доступу # номер
телефону, який використовує або-
нент/передплатник для одержання досту-
пу до онлайнової служби. Зазвичай нада-
ють список альтернативних номерів (див.
також І8Р, опііпе 8егчісе).
ассе88 раШ - шлях (маршрут) доступу #
1. ланцюжок імен, що визначають місце
розташування файла на диску (див. також
аЬ8ОІиіе раік, сиггепі раіку, 2. послідов-
ність звернень, необхідних для виконання
певної операції.
ассе88 регіосі - період доступу # інтервал
часу, впродовж якого діють права досту-
пу (див. також ассе88 сопігої, ассе88
регті88іоп, аССЄ88 ГЄ8ІГІСІІОП, СІССЄ88
гі^кіз).
аССЄ88 РЄГШІ88ІОП - дозвіл доступу # пов'я-
зане з ресурсом (наприклад, із файлом,
принтером) правило, що визначає, хто і як
може користуватися даним ресурсом. Ти-
повим є визначення чотирьох рівнів до-
ступу: доступ заборонений, тільки для
читання, для модифікації та повний до-
ступ (див. також ассе88 сопігої, ассе88
регіосі, аССЄ88 ГЄ8ІГІСІІОП).
НССЄ88 роіпі (АР) - вузол (точка) доступу,
приймач-передавач безпроводової мережі #
точка безпроводового доступу - це кон-
центратор, який підтримує стандарт
802.11а або 802.11Ь, чи обидва, і забезпе-
чує підключення декількох безпроводо-
вих клієнтів до локальної мережі або до
Інтернету (див. також пеШогк ассе88,
УУІГЄІЄ88 пеіїкогку
ассе88 ргоуійег - постачальник [послуг]
доступу # фірма, що надає своїм клієнтам
ті або інші види доступу в Інтернет (по-
рівн. сопіепіргоуісіег, див. також І8Р).
ЯССЄ88 ГЄ8ІГІСІІОІ1 - обмеження доступу -
ДИВ. аССЄ88 ГІ§кі8.
ассе88 гі§ЬІ8 - права доступу # список прав,
який визначає, що дозволено даному ко-
ристувачу під час роботи із системою
(ОС, мережею або складним застосуван-
ням, таким як корпоративна БД) (див. та-
кож ассе88 сопігої, ассе88 регіосі, ассе88
регті88іоп, аССЄ88 ГЄ8ІГІСІІОП, аССЄ88 УІОІа-
ііоп, АСЬ, аисііі).
ассе88 8егуег - сервер доступу # спеціалізо-
ваний комп'ютер (комунікаційний проце-
сор) або стандартний ПК, дооснащений
відповідними платами розширення, що на-
дає доступ віддаленим користувачам до ме-
режних ресурсів ЛОМ або ГОМ по комуто-
ваних телефонних каналах. Синонім -
пеіїиогк ассе88 8еп?ег (див. також сотти-
пісаііоп8 8єгуєг, тосіет 8єгуєг, 8егчег).
аССЄ88 8рее<1 - швидкість доступу - див.
ассе88 ііте.
ассе88 іегшіпаї - термінал доступу, при-
стрій доступу # див. також ассе88,
іегтіпаї.
ассе88 Оте - час доступу # 1. середній час,
який пройшов між запитом даних у разі
їхнього читання або пошуку (наприклад,
із диска або з ОЗУ) і одержанням даних
запитуючим пристроєм (аналогічно для
21
ассе88 уіоіаііоп
операції запису даних). Визначають ча-
сом пошуку (зеек ііте) і швидкістю пере-
давання даних (ігапз/ег гаіе). Використо-
вують як характеристику мікросхем па-
м'яті та деяких класів пристроїв вводу-
виводу. Середній час доступу для мікро-
схем ОЗП складає 60-80 не, для дисків -
10-18 мс. Приклад: ТТіе ассезз іітез о( тозі
сиггепііу ауаіІаЬІе НАМ сієуісєз аге Іопд геїаііуе
іо ргосеззог сусіе іітез. - Час доступу більшо-
сті теперішніх мікросхем ОЗП дуже великий в
порівнянні з тривалістю такту процесора, (див.
також ААТ); 2. час, коли файл був вос-
таннє зчитаний, записаний, модифікова-
ний або виконаний (якщо це командний
або виконуваний файл) (див. також зеагск
ііте).
ассезз уіоіаііоп - порушення прав [правил]
доступу # див. також ассезз, ассезз гіукіз.
ассе88огу - аксесуар, приналежність; додат-
кове, допоміжне # від фр. ассеззоіге -
приналежність. Допоміжні предмети або
пристрої, що не є обов'язковими для ви-
конання головних функцій периферійного
пристрою або комп'ютерної системи, але
такі, що надають додаткові можливості та
зручності під час експлуатації (див. також
сору коШег).
ассоипі - 1. абонемент # в онлайнових слу-
жбах - запис у базі передплатників, при-
значений для ідентифікації користувача,
обліку наданих йому послуг (час доступу,
трафік тощо) і розрахунку оплати за них;
2. обліковий запис, бюджет # у локальних
мережах і багатокористувацьких ОС - за-
пис, у якому реєструють кожного корис-
тувача і його активність. Призначений
для адміністрування, надання розцінюва-
них ресурсів і підтримки безпеки даних.
Приклад: Еуєп ууогзє, уує меге ргеїїу зиге Не
соиісі таке їїітзеїї гооі їгот а погтаї ассоипі.
(Т. ЗГіітотига) - Ще гірше було те, у чому ми
були майже впевнені, - він зміг зробити собі
режим привілеїв, маючи звичайний обліковий
запис, (див. також ассоипі Ьаіапсе, ассоипі
Іоскоиі, ассоипі роїісу, ассоипі гезігісііоп,
ассоипіаЬіІііу)} 3. великий [постійний] за-
мовник [клієнт]; 4. рахунок.
ассоипі Ьаіапсе - баланс бюджету - див.
ассоипі.
ассоипі ехрігаііоп сіаіе - дата закінчення
строків абонемента.
ассоипі Іоскоиі - блокування абонемента
[облікових записів] # функція в системі
безпеки ОС, яка перешкоджає звертанню
користувача до абонемента у разі досяг-
нення певного числа невдалих спроб за-
реєструватися за певний інтервал часу.
Призначений для захисту паролів корис-
тувачів від спроб їхнього добору. Зазви-
чай припускає не більше 4-5 невдалих
спроб входу в систему (див. також
ассоипі, Іо§оп).
ассоипі тапа^ег - менеджер по роботі з
великими замовниками і/або постійними
клієнтами.
ассоипі роїісу - стратегія обліку, облікова
політика # набір правил у системі безпеки
багатокористувацьких і мережних ОС, які
визначають як поведінку користувача під
час роботи із системою (зокрема, правила
створення та застосування паролей, які
визначають їхню мінімальну та максима-
льну довжину, термін придатності тощо),
так і дозвіл доступу до ресурсів системи
(див. також ассоипі, ассоипі гезігісііоп,
изег ассоипііп%).
ассоипі ге8ігісііоп - обмеження бюджету
(абонемента) # див. також ассоипі,
ассоипі роїісу.
ассоипіаЬіІііу - відстежуваність # можли-
вість відновити хід порушення (або спро-
би порушення) безпеки інформаційної си-
стеми.
ассоипііп§ - 1. облік; 2. бухгалтерський об-
лік; 3. облік мережних [системних] ресур-
сів; 4. ведення обліку; 5. контроль оплати
рахунків # див. також Ьііііпуу
ассоипііп§ шапа^ешепі - керування облі-
ком [мережних ресурсів] # процес збору
даних і координації індивідуального і
групового доступу до різноманітних ме-
режних ресурсів із метою надання відпо-
відних можливостей (щодо пропускної
здатності і вимог безпеки) і правильного
нарахування оплати. Одна з п'яти катего-
рій мережного керування, визначених 180
для мереж 081 (див. також соп/іургаііоп
тапа^етепі, /аиіі тапа^етепі, пеіуцогк
тапа^етепі, рег/о-гтапсе тапа^етепі,
зесигііу тапа%етепї).
ассоипііп£ воГЬуаге - бухгалтерське ПЗ #
ПЗ, призначене для комп'ютеризації про-
цесів обліку в бізнесі, у тому числі вве-
дення даних про угоди, підготування річ-
ного звіту, ведення ГОЛОВНОЇ КНИГИ ТОЩО
(див. також арріісаііоп, сіаіа ргосеззіп^).
ассишиїаіе - сумувати, накопичувати.
ассшпиіаіїоп ЬиіТегв - буфери накопичен-
ня, накопичувальні буфери, буфери згла-
джування # у тривимірній графіці - спе-
ціальні буфери для збереження послідов-
22
асоїкгїс соиріег
них кадрів; змішання цих кадрів дозволяє
одержувати приємніше на вигляд зобра-
ження.
асситиіаіог (АСС) - акумулятор, заст. су-
матор # від лат. асситиіаіог - збирач.
Спеціальний регістр процесора, у якому
АЛП зберігає під час обчислень проміжні
результати арифметичних і логічних опе-
рацій, що набагато швидше, ніж запам'я-
товувати їх в ОЗУ. Сучасні процесори ви-
користовують як акумулятор декілька або
будь-який зі своїх регістрів, тому для них
слова “акумулятор” і “регістр” часто си-
ноніми. Зазвичай акумулятор поділяється
на дві частини, доступні програмісту:
старшу (асситиіаіог Ііі^іі, АССН) та мо-
лодшу (асситиіаіог 1о\у, АССЬ) (див. та-
кож АЩ СРІА, таіп тетогу, ге^ізіег).
ассигасу - 1. точність # похибка, з якою
виконують вимірювання (порівн. Ргесі-
5Іоп); 2. безпомилковість, правильність;
3. чіт-кість [зображення].
АСВ - 1. Ашотаііс Саіі ВізігіЬиіог - при-
стрій автоматичного розподілу викликів
[телефонної мережі] # комп'ютеризована
телефонна система, що відповідає люди-
ні, яка телефонує, за допомогою мовного
меню і перенаправляє вхідні виклики на-
ступному вільному оператору або агенту.
Головна складова частина центрів оброб-
ки телефонних викликів (див. саіі сепіег);
2. Аиіотаііс Саіі ВізігіЬиііоп - авто-
матичний розподіл викликів # функція
АТС, яка дозволяє, зокрема, автоматично
перенаправляти виклики клієнтам на інші
номери, що обслуговує ця станція.
АСЕ - 1. Ассе88 Сопігої Епігу - запис [вхід]
контролю доступу # елемент таблиці ке-
рування доступом (АСЬ) у системі безпе-
ки \¥іпс1ох¥8 N1 і \¥пиіол¥8 2000. Кожна
АСЕ визначає аудит і захист доступу до
файлів та інших об'єктів для конкретного
користувача або групи користувачів;
2. Аскапсесі Сотриііп^ Епуігоптепі - ста-
ндарт АСЕ # відкритий стандарт, який
грунтується на ІЛМІХ і \УіпсІо\¥8 N7 та до-
зволяє користувачам перейти з ПК х86 на
РЛ8С-машини МІРЗ. Розроблений групою
з перспективних обчислювальних середо-
вищ (АСЕ сопзогііит) у квітні 1991 р. На
даний час група припинила існування;
3. Асіарііуе Соттипісаііоп Епуігоптепі -
адаптивне комунікаційне середовище.
АСІ - Аскапсесі Сйір Іпіегсоппесі Ьи8 - удо-
сконалена шина для зв'язку ІС, [відкрита]
шина АСІ (фірми 83 Іпс.).
АСІА - Азупсйгопоиз Соттипісаііоп
Іпіегіасе Асіаріег - адаптер інтерфейсу
асинхронного зв'язку # див. також
азупскгопоиз сот-типісаііоп.
АСК - квитування, підтвердження - див.
аскпоуміесі^тепі.
аскпоуу1есІ£Є - підтверджувати прийом,
квитирувати # див. також
аскпо^іесі^тепі.
аскпо¥¥ІесІ£тепі (АСК) - квитирування,
підтвердження прийому # 1. керуючий
символ у коді А8СІІ (06й, або СТКЬ-Е),
який використовують, зокрема, у прото-
колах Хтосіет і Утосіет для підтвер-
дження успішного прийому символу або
блоку даних і запиту наступного переда-
вання; 2. сигнал підтвердження, що видає
мережний пристрій у разі успішного при-
йому даних і означає, що можна відправ-
ляти наступну порцію даних, інакше пе-
редані дані будуть відправлені повторно
(порівн. ИАК\ див. також сопігої
скагасіег).
АСЬ - Ассе88 Сопігої ЬІ8І - список керу-
вання доступом # елемент системи безпе-
ки в \Уіпбо\¥8 N7 і \Уіш1ол¥8 2000, що ви-
значає права доступу до ресурсу (напри-
клад, файла) користувачів та їхніх груп.
Складається з упорядкованого списку
АСЕщ. Власник об'єкта може на свій роз-
суд змінювати АСЬ об'єкта. АСЬ викори-
стовує мережна ОС для визначення прав
доступу до спільних мережних ресурсів.
Цю абревіатуру використовують й у ряді
інших систем (див. також ассезз сопігої,
аисііі, аиікепіісаііоп).
АСМ - А88осіаііоп £ог Сотриііп§ Масйіпеїу -
Асоціація з обчислювальної техніки # між-
народна науково-освітня Асоціація з обчис-
лювальної техніки зі штаб-квартирою в
Нью-Йорку. Заснована в 1947 р., є головною
організацією для 8ІСКЖАРН і чотирьох де-
сятків інших груп за інтересами. Вивчає пи-
тання підвищення технічної компетентності
фахівців у галузі комп'ютерних технологій,
організує і проводить конференції, видає
журнали і бюлетені з комп'ютерних техноло-
гій, розроблює і просуває стандарти (див. та-
кож ІЕЕЕ, 8ІО, кіїр:/Лиу^.аст.ог§).
асоизііс соиріег - 1. акустичний адаптер #
призначений для запису з телефону на
магнітофон; 2. акустичний модем # при-
стрій, на який кладуть трубку телефонно-
го апарата для зв'язку з комп'ютером. Був
широко поширеним на Заході в 1970-х
роках - зараз телефони напряму з'єдну-
23
асоп8ііс тосіет
ються з модемом за допомогою розніма
(див. також асоизііс тосіет, тосіет, ЛЛ77).
асоивііс тосіет - акустичний модем # мо-
дем, який використовує акустичний адап-
тер (див. також асоизііс соиріег).
асоизііс іезі - акустичний тест # у ньому
вимірюють рівень шуму під час роботи
комп’ютера (див. також ассеріапсе
сгіїегіа).
АСРІ - Асіуапсесі Сопй§игаііоп апсі Рохуєг
[шапа^етепі] ІпіегГасе - удосконалений
інтерфейс керування конфігурацією і ене-
ргоспоживанням, специфікація АСРІ #
відкритий стандарт, розроблений корпо-
раціями Іпіеі, Місгозой і ТозйіЬа. Дозво-
ляє здійснювати повне керування енерго-
споживанням (із можливістю підключен-
ня і вимкнення окремих пристроїв) із бо-
ку ОС, а не ВІО8 (ВІО8 має можливість
тільки від'єднати пристрій після заданого
періоду відсутності активності, а ОС мо-
же за допомогою АСРІ як переходити в
режим зниженого енергоспоживання, так
і вмикати нормальне енергоспоживання).
Крім того, АСРІ дає змогу управляти ене-
ргоспоживанням не лише ноутбуків, а й
настільних комп'ютерів і серверів. Цей
інтерфейс підтримує \Уіпс1о\У8 98/2000 і
ХУіпсіо\У8 N7 5.0 (див. також АРМ^ромег
тапа§етепі, зіеер тосіе, зизрепсі тосіе,
7ЛРР).
асциізіііоп - збирання, одержання.
АСК - АПохуєсі Сеіі Каіе - припустима
швидкість передавання ділянок # пара-
метр, визначений асоціацією АТМ Рогит
для керування трафіком у мережах АТМ.
АСК динамічно змінюють засоби контро-
лю завантаженості каналу між мінімаль-
ною (МСК) і піковою швидкістю переда-
вання (РСК) (див. також 8СК).
асгопут - акронім # слово, ідентифікатор
або скорочення, яке найчастіше складаєть-
ся з початкових букв або частин інших
слів фрази або назви. Наприклад, Роїїгап =
Ібппиіа 1гап8Іа1ог (див. також ТЬА).
Асго88-іЬе-\Уіге ті§гаііоп - міграція через
мережу.
АС8 - 1. див. ассе88\ 2. Ассе88 Сопігої 8у8іет -
система контролю доступу; 3. Ассе88
Сопігої 8єгуєг - сервер контролю доступу;
4. Аиіотаііс С1а88 8е1есііоп - автоматич-
ний вибір класу; 5. Азупсіїгопоиз
Соттипісаііоп 8єгуєг - сервер асинхрон-
ного зв'язку # див. також азупскгопоиз
соттипісаііоп.
АСТ - Аппиаі Скапає Тгаіїіс - річна дина-
міка змін, зміна (програми) протягом ро-
ку # частина вихідного коду програмного
продукту, що змінилася за рік унаслідок
доповнення або модифікації; дозволяє
оцінити витрати на супровід (див. також
РВОС, ТСОи]).
асііоп - 1. дія, вплив, операція, робота
(пристрою); 2. поведінка.
асііоп Ьаг - див. тепи Ьаг.
асііоп (Ііа^гат - див./Іомскагі.
асііуаіе - активізувати, приводити в дію,
викликати # наприклад, завдання.
асііуаііоп - активація, приведення в дію,
виклик.
асііуаііоп Ггате [гесогд] - запис активації -
див. асііуаііоп гесогсі.
асііуаііоп гесогсі - запис активації [проце-
дури] # створюється під час компіляції.
Визначає обсяг динамічно виділюваного
при виклику процедури ОЗП, необхідного
їй для збереження даних. На основі запи-
су активації при викликанні процедури
створюється стековий фрейм (зіаск
/гате), який зберігає адресу повернення,
локальні змінні, керувальну інформацію
та дані. При виході з процедури він вида-
ляється зі стека. Синонім - асііуаііоп
/гате.
асііуе - активний, поточний # виконуваний
або використовуваний у даний момент
(порівн. іпасііуе).
асііуе арріісаііоп - активне застосування #
застосування, яке виконує комп'ютер в
даний момент.
асііуе Ьаскріапе - див. Ьаскріапе^у
асііуе сеіі - активна ділянка, поточна [виб-
рана] ділянка [електронної таблиці] # ад-
ресу такої ділянки виводять на екрані в
поле імені, що знаходиться зліва від рядка
формул. Коли ділянка активна, користу-
вач може ввести у неї дані, змінити або
видалити їх. Синонім - сиггепі сеіі (див.
також зргеасізкееі).
асііуе сошропепі - активний елемент #
пристрій, який змінює певним чином сиг-
нал або дані, що пересилаються (порівн.
ра88іуе сотропепі).
асііуе сопіепі - активний контент # музика,
кінофільми, інтерактивні документи тощо
на \¥\¥\\/-сервері (див. також сопіепі,
іпіегасііуе сопіепі).
асііуе БВМ8 — активна СКБД # звичайна,
або пасивна, СКБД, але скомбінована із
засобами виявлення подій і моніторингу
(виникнення) умов (див. також ехрегі
зузіет, ОВМВ).
24
асіиаі аг^ишепі
асііуе едиіртепі - активне устаткування #
аналогові та цифрові електронні й опто-
електронні пристрої, що здійснюють фо-
рмування, перетворення, комутацію, пе-
редавання і приймання сигналів (порівн.
раззіче сіегісе).
асііуе ІіиЬ - активний концентратор # бага-
топортовий мережний пристрій із підси-
лювачами сигналів, які передаються по
кабельній мережі у деяких мережних то-
пологіях (див. також киЬ, ЬАИ).
асііуе таігіх сіізріау - див. асііуе таігіх
8СГЄЄП.
асііуе-таігіх ЬСВ - РКІ з матрицею актив-
них [керуючих] елементів # див. асііуе
таігіх 8сгееп.
асііуе таігіх 8сгееп - РК-екран з активною
матрицею # технологія формування зо-
браження за допомогою активної матриці.
Грунтується на використанні матриці
тонкоплівкових (товщиною від 0,1 до
0,01 мікрона) запам’ятовуючих транзис-
торів (ТРТ), сформованих на скляній під-
кладинці для збудження пикселів дисп-
лея, причому кожному пикселю відпові-
дають три транзистори для кожного пер-
винного кольору (К, О, В). Це дає високу
контрастність зображення, насичені ко-
льори, широкий кут зору і відсутність
змазування зображення через високу
швидкість відновлення екрана. Зображен-
ня зберігається доти, поки не надійде ін-
ший керуючий сигнал (див. також ЬСО,
ра88Іче таігіх 8сгееп, ріхеї).
асііуе рагііііоп - активний розділ # частина
жорсткого диска, що містить ОС, яка за-
вантажується під час вмикання або пере-
завантаження (рестарта) комп’ютера (див.
також ехіепсіесі рагііііоп, рагііііоп, рагііііоп
іаЬІе).
асііуе зреакега - активні аудіоколонки #
тип колонок із підсилювачем, де користу-
вач може управляти якістю звучання, зо-
крема, поділом високих і низьких частот.
Це трапляється завдяки додатковому
джерелу живлення, вбудованим фільтрам
і підсилювачу (див. також ра88іуе
8реакег8, роуиегесі 8реакег).
асііуе 8іаг - [топологія] активна зірка # зір-
коподібна топологія комп’ютерної мере-
жі, у якій центральний вузол поєднаний із
гілками через активний компонент (на-
приклад, комутатор), який комутує між
собою тільки ті гілки мережі, які вказано
в адресі пакета даних. Центральний вузол
керує та контролює весь трафік в цій ме-
режі. Така топологія дозволяє під'єднува-
ти до мережі більше пристроїв і збільшу-
вати довжину ліній (порівн. ра88іуе 8іаг;
див. також ЬАМ, 8іаг іороіооу).
асііуе іавк - див. сиггепі іа8к.
асііуе іЬгеаі - активна загроза, активне зло-
вмисне втручання # загроза несанкціоно-
ваного використання пристрою, під'єдна-
ного до комунікаційної системи, для вне-
сення перекручувань у дані, що переси-
лаються, або сигнали керування, або для
генерації неправдивих даних або сигналів
керування (див. також ра88іуе ікгеаі).
асііуе ууіпсіоуу - поточне [активне] вікно # в
операційних системах або застосуваннях
із ГІК - вікно на екрані, в якому в даний
час знаходиться курсор (точка вставки);
заголовок активного вікна і рамка виділе-
но кольором або яскравістю. Активне ві-
кно можна переміщувати, змінювати його
розміри, редагувати зміст, закривати або
виконувати інші операції (див. також
/оге^гоипсі іа8к, ОЩ іпзегііоп роіпі,
ХУІПСІОУУ).
асііуііу - діяльність, дія # Приклад: ТНІ8 із
зііогі-іегт асііуііу \л/ііЬ сіеагу бейпесі доаїз. - Це
тактичні дії (короткочасна діяльність) із чітко
визначеними цілями.
асііуііу ІщЬі - [світловий] індикатор актив-
ності # наприклад, індикатор, який пока-
зує готовність пристрою до роботи (див.
також ассе88 Іі%кі\
Асііуе - технологія Асііує # нова назва для
ОЬЕ Сопігоіз (ОСХ). Модифікація елеме-
нтів керування ОСХ для створення муль-
тимедіа-застосувань для Інтернету. Грун-
тується на технологіях СОМ і І)СОМ
(див. також АОО, Іпіегпеі, А ач а, ОЬЕ,
ЇУогШ ІУісІе ]¥еЬ, кіір://учулу.асііуех.ог§).
АСТОК - мова АСТОК # малопоширена
об'єктно-орієнтована мова програмування
під \Уіп6оуу8, розроблена фірмою
УУйііешаіег Огоир. Має паскалеподібний
синтаксис (див. також ООР).
асіог - 1. [програма-] агент # див. також
апітсек 2. виконавець # термін із галузі
ШІ, що означає об'єкт, для якого визначе-
ні обов'язки, потреби та знання щодо вза-
ємодії з іншими об'єктами. Інтелектуальні
виконавці іменуються агентами (див. та-
кож а%епі).
асіиаі - фактичний, дійсний.
асіїїаі аг^итепі - фактичний параметр #
аргумент, який передається у разі конкре-
тного виклику процедури, макрокоманди
або функції. Синонім - асіиаі рагатеіег
25
асіиаі соїог
(див. також аг^итепі, аг^итепі Іізі,
рагатеіег, гедиігесірагатеіег).
а сіп а І соїог - діючий колір [на екрані],
асіиаі раїейе - поточна палітра # див. та-
кож раїеііе.
асіиаі рагатеіег - див. асіиаі аг^итепі.
асіиаіе - приводити в дію, активувати,
асіиаіог - 1. виконавчий механізм; 2. соле-
ноїд; 3. привід (голівок жорсткого диска),
проф. актуатор # у жорстких дисках - ме-
ханізм, що переміщає голівки читан-
ня/записування в задане місце магнітної
поверхні (див. також НВЛ).
АС17 - Аиіотаїіс Са11іп£ Цпіг - блок авто-
матичного виклику # пристрій, який по-
силає в лінію телефонний виклик.
А/Б - Апа1о§Я)І£ІЇа1 ((апа1о£-їо-<1і§іїа1,
Апа1о§ (о Бі^іїаі) - аналого-цифровий,
аналого-цифрове перетворення - див.
Л£>С.
А/Б сопуєгієг - див. АВС.
АБ - див. ас1тіпі8ігаііуе сіотаіп.
асі - асіуеїїізетепі або асіуеггізіп^ - реклама;
рекламування.
асі Ьос - у перекладі з латині означає “спе-
ціальний, для даної, конкретної мети” #
див. також асі кос ргодесі, асі кос диегіез.
асі Ьос рго]ес< - спеціальний проект, разо-
вий проект, конкретне рішення # див. та-
кож асі кос, ргоіесі.
асі Ьос диегіез - нерегламентовані, незапла-
новані запити [до БД] # див. також диегу,
АБА - Аиіотаїіс Баіа Асциізіїіоп - автома-
тичний збір даних.
Асіа - мова Асіа # розроблена за замовлен-
ням МО США (Пентагона) французькою
фірмою “Сіі-Хоніуелл Буль” (паризька
філія компанії “Хоніуелл Буль”, США) як
єдина мова для вбудованих систем та бо-
ртових систем (1973-1983 рр.). Керівник
проекту - Жан Іхбіа (Іеап ІсЬЬіап). Назва-
на на честь математика і письменниці
графині Августи Ади Лавлейс (Аи^изіа
Асіа Ьоуеіасе, 10.12.1815-27.11.1852), до-
чки поета лорда Дж. Г. Байрона, першої
програмістки, яка написала в 1830 р. ра-
зом із Ч. Беббіджем (СЬагІез ВаЬЬа^е,
1792-1871) ряд програм математичних
обчислень для його Аналітичної машини
та виконала переклад опису цієї машини з
італійської на англійську мову, доповни-
вши його своїми коментарями.
Найважливішою частиною мови Асіа є
АР8Е (Асіа Рго£гаш 8ирроП Епуігоптепі) -
стандартизоване середовище підтримки
програмування мовою Асіа. АР8Е склада-
ється з двох частин: КАР8Е - ядра цього
середовища і МАР8Е - мінімальної сис-
теми. АКТЕ (Асіа Кеаі Тіте Ехесиііуе) -
диспетчер Асіа-програм реального часу.
Мобільність Асіа-програм забезпечує роз-
робка спільного набору Асіа-інтерфейсів
САІ8 (Соттоп АР8Е Іпіегїасе 8еі). Роз-
виток - Асіа 95, у якому помітно посилено
виразність мови (вона знаходиться на од-
ному рівні з мовою Іауа).
асіарі - адаптувати, настроювати, пристосо-
вувати.
адаріег - адаптер, перехідний пристрій,
перехідник # від лат. асіаріаге - прила-
джувати. Плата розширення або мікро-
схема, що забезпечує інтерфейс між сис-
темною шиною і шиною вводу-виводу
(наприклад, 8С8І-адаптер) або іншим
пристроєм. Адаптер, залежно від того, на
які його конструктивні особливості ро-
биться акцент, може також мати назву
аМ-оп сагф сопігоііег або І/О сагсі. У за-
гальному випадку адаптером називають
пристрій, який дозволяє одній системі
з’єднуватися і працювати з іншою. Адап-
тери часто роблять багатофункціональ-
ними, коли один адаптер підтримує декі-
лька різноманітних пристроїв (див. також
ехрапзіоп Ьи$, пеіїиогк асіаріег).
асіарііуе - адаптивний.
адарііуе апвлуегіїщ - адаптивна [відповідна]
реакція # функція факс-модему, яка до-
зволяє визначати, що телефонною лінією
надійшов виклик на приймання-
передавання факсу або даних. Реалізовано
в більшості факс-модемів Класу 1 (див.
також /ах тосіет).
адарііуе іпіегГасе - адаптивний інтерфейс #
інтерфейс, елементи якого змінюються
залежно від ступеня підготовленості ко-
ристувача (див. також 0171, зосіаі
іпіег/асе, іооІЬаг).
асіарііуе гоиїіп£ - див. сіупатіс гоиііпр.
айарііуе зузіеш - адаптивна система # роз-
різняють природні (паШгаї) і штучні
(агіїїїсіаі) адаптивні системи. їх вивчає
А-Іі/е.
АБВ - Арріе Безкіор Ви8 - шина АБВ #
системна шина в ПК Масіпіозії фірми
Арріе Сотриіег (див. також ЕІ8А, І8А,
МСА).
АБ/Сусіе - Арріісаіюп Беуеіоршепі сусіе -
система розробки застосувань, комплект
АБ/Сусіе # набір 8АА-сумісних ІВМ-
продуктів для розробки програм на робо-
26
асісігезз Ьиз
чих станціях, підключених до централь-
ного сховища інформації на мейнфреймі
(див. також таіп/гате).
АВС - 1. Апа1о£-Іо-Пі§йа1 Сопуєгїєг - ана-
лого-цифровий перетворювач, АЦП (іноді
позначають А/Л) # електронний пристрій,
який перетворює аналогову (неперервну)
напругу на дискретні сигнали або числа
(тобто в цифрову форму) для їх комп'ю-
терного оброблення, аналізування, відо-
браження і зберігання. Для нього харак-
терні час і точність перетворення (порівн.
ЛЛС[і], див. також апаІо%, 8атрІіп%
іпіегуаі, 8атрІіп% гаіе, 8атрІіп% іїте);
2. Абарйуе Лаіа Сошргеззіоп - адаптив-
ний метод ущільнення даних, розробле-
ний фірмою Науез, забезпечує ущільнен-
ня 2:1; 3. Аскі ууіііт Сапу - додавання з
урахуванням розряду переносу # див. та-
кож саггу /1а%.
абсіесі-іп 8Іоі8 - гнізда (слоти) для плат роз-
ширення ПК.
адсіепсі - наступний доданок, другий дода-
нок # величина, що стоїть після знака “+”
(порівн. ащгепсі).
асісіег - суматор, повний суматор # схема,
що робить порозрядне додавання двох
чисел. Може бути як окремою мікросхе-
мою, так і складовою частиною арифме-
тико-логічного пристрою мікропроцесо-
ру. Схему суматора збудовано з декількох
схем напівсуматорів, тому іноді як сино-
нім використовують термін “повний су-
матор” (див. каї/ асісіег). Синонім - /иіі
асісіег.
асіб-іп - вбудований, додатковий # напри-
клад, аскі-іп Ьоагсі - додаткова плата.
а<1(1-ІП8 - доповнення, розширення.
асМіїіоп - 1. додавання, підсумовування;
2. приєднання.
асІсШіопаї - додатковий.
асісііїіуе - адитивний # отриманий із вико-
ристанням операції додавання.
асІсШіуе поіве - адитивний шум # шум,
утворений декількома джерелами пере-
шкод (див. також ітриїзе поІ8е, поізе,
гапсіот поІ8Є, хикііе поІ8е).
адсі-оп - додатковий, такий, що додають #
зроблений як застосування до головного
продукту (програми, комп’ютера) для по-
ліпшення його властивостей або можли-
востей. Приклад використання асісі-оп як
іменника: Апсі Ьесаизе РСз меге ЛоигізЬіпд,
ирдгабез апсі асісі-опз ууоііісі Ье еазу іо оЬіаіп.
(Ііпиз Топ/аісіз) - Оскільки ПК процвітали, не-
складно було знайти все необхідне для їхнього
обновлення і нарощування, (див. також асісі-
оп саг сі).
адсі-оп сагд - плата розширення, адаптер #
синонім - асісі-оп тосіиіе - модуль розши-
рення (див. також асіаріег, сагсі, ехрап8Іоп
саг сі,
асісігезз (АБК, асісіг) - 1. адреса # унікаль-
ний ідентифікатор або номер, який при-
своюють пристрою чи об'єкту для опера-
цій із ним. Одне з основних понять обчи-
слювальної техніки. Адреси бувають фі-
зичними, логічними і мережними. Фізич-
на адреса: 1) унікальний номер ділянки
[напівпровідникової] пам'яті, що служить
для її ідентифікації під час операцій чи-
тання/записування (див. також аЬ8ОІиіе
аМге88, аМге88 агііктеіїс, аМге88 Ьи8,
е$есііуе аМге88, Іосаііоп, рку8ІсаІ а<1сІге88,
геаі аМге88)\ 2) номер регістра або порту
вводу-виводу, закодований у команді;
3) номер доріжки та номер сектора для
визначення адреси для дискових операцій
тощо. Прикладом логічної адреси слу-
жить номер кластеру на диску або адреса
клітини електронної таблиці (див. також
Іо^ісаі аМге88, Іо^ісаі сігіує, уігіиаі
аСІСІГЄ88).
Мережні адреси, такі як адреси електро-
нної пошти, веб-серверів та ін., у різних
мережах улаштовано по-різному. Зазви-
чай це одна або декілька груп символів,
що містяться в тексті повідомлення, за
якими визначають одержувача або від-
правника даних, які пересилаються. Ста-
ндарти ІЕЕЕ 802.3 і 802.5 рекомендують
наявність унікальної адреси у світі для
кожного пристрою. Приклад: ТЬе тасїііпе
сіезідпаіесі Ьу ІІзе сотріеіе асісігезз,
130.92.6.97, сіісіпї апвмег, ог сіісіпї ехізї, аі Іеазі
по! лом. (Т. ЗЬітотига) - Машина, позначена
повного адресою 130.92.6.97, не відповідала
на запити або взагалі не існувала, принаймні в
даний момент, (див. також е-таіі асісіге88,
ІР асісігЄ88, ІІКЬ, ї¥еЬ аМге88)\ 2. дієсл.
адресувати.
асісігезз агіїЬшейс - адресна арифметика #
процедура обчислення адреси в складних
системах адресації (див. також іпсіехесі
асІсІге88Іп§, іпсіігесі асІсіге88Іп§, геїаііче
аСІСІГЄ88ІП£).
асісігезз Ьоок - адресна книга # 1. список
користувачів або адресатів електронної
пошти; 2. електронна адресна книга жи-
телів міста, регіону або країни.
а<1(1ге88 Ьиз - шина адреси, адресна шина #
набір ліній у системній шині, використо-
27
адс1ге88 Гіеіб
вуваний для передавання сигналів, за до-
помогою яких визначають розміщення ді-
лянки пам’яті для виконуваних процесо-
ром операцій читання/записування. У де-
яких комп’ютерах також використовують
для доступу до регістрів зовнішніх при-
строїв. Має ширину від 8 до 32 розрядів.
Іноді для економії місця на платі й кіль-
кості провідників буває мультиплексова-
ною, коли адреса по ній передається не
вся одночасно, а спочатку молодші роз-
ряди, потім - старші (чи навпаки). Мож-
ливе мультиплексування шини адреси із
шиною даних (див. також аМге88 Іаіск,
аМге88 зрасе, СРІ}> сіаіа Ьи8, Іосаі Ьи8).
ас1с1ге88 їїеШ - поле адреси # частина ма-
шинної команди чи повідомлення, що мі-
стить адресу (див. також аМге88,
орегаіїоп сосі є).
ас1сіге88 Іаіск - защіпка адреси # мікросхе-
ма, встановлювана між адресною шиною
й адресованим пристроєм (наприклад,
ОЗУ). Керується сигналом АЬЕ (див. та-
кож аМге88 Ьи8).
асШге88 ІІ8І - список адрес # див. також асі-
ГЄ88 Ьоок.
ад(]ге88 тарріїщ - відображення адрес #
1. метод трансляції адрес з одного формату
в інший, що дає змогу різним мережним
протоколам взаємодіяти один з одним
(див. також аМге88 ге8оІШіоп)\ 2. виявлен-
ня фізичної адреси по віртуальній чи логі-
чній адресі на основі відповідності між фі-
зичною пам’яттю комп’ютера та адресним
простором задачі, визначеним системою
керування пам’яттю (див. також ММІІ,
хігіиаі тетогу).
асіс1ге88 ша§к - 1. маска адреси # набір пра-
вил для ігнорування частини ІР-адреси;
2. маска підмережі # двійкова маска (ша-
блон), призначена для виділення розрядів
ІР-адреси з метою доступу до підмережі.
Повідомляє, скільки розрядів ІР-адреси
кодують номер мережі, а скільки - номер
хост-комп’ютера. Кожен розряд для но-
мера мережі маскується за допомогою 1.
У мережі класу В стандартна маска -
255.255.0.0. Адміністратор мережі може
розділити свою мережу на окремо адресо-
вані підмережі, тоді використовується інди-
відуальна маска підмережі. Синонім -
8иЬпеі та8к (див. також ІР асІсІге88).
ас!(ІГЄ88 ГЄ£І8ІЄГ - адресний регістр, регістр
адреси # регістр процесора, що містить
повну адресу ОЗП чи частину адреси, ви-
користовувану у разі визначення вико-
навчої адреси (еЦесИхе ас1сІге88) даних чи
наступної виконуваної команди (див. та-
кож СРІ], іпсіех ге§І8Іег, рго^гат соипіег,
ге%і8іег, 8іаск роіпіег).
агідге88 ге8ОІиІіоп - перетворення адреси
(адрес) # перетворення протокольної ІР-
адреси у відповідну фізичну адресу (див.
також асІс1ге88 тарріп&, АКР, ИМ1).
асіс1ге88 8расе - адресний простір # 1. діапа-
зон адрес, до яких має чи може мати до-
ступ процесор або програма. Залежить від
ширини адресної шини й розрядності ре-
гістрів процесора. Синонім - рйузісаі
аскІгезз зрасе (див. також асІсІге88 Ьи8, ех-
іепсіесі асІ(1ге88ІП£, МСВ, ргоіесіесі то сіє,
геаі тосіе, ге%І8іег ]іІе)\ 2. діапазон фізич-
них або віртуальних адрес, виділених
програмі (див. також тетогу ргоіесіїоп,
рку8ІсаІ аМге88, хігіиаі асІсІге88, уігіиаі
аМге88 8расе).
ас1с1ге88 8ІгоЬе (А8) - строб адреси, сигнал А8 #
один із вхідних керівних сигналів мікро-
схеми пам’яті, який генерує процесор чи
контролер пам’яті. У разі його одержання
пристрій пам’яті може почати операцію
читання/записування (див. також аМге88,
РГОСЄ88ОГ, СОПІГоПег).
асійге88 Ігап8ІаІіоп -1. перетворення адреси #
процес відображення адрес одного адрес-
ного простору на інший (див. також
аМге88 ігап8Іаіог)^ 2. див. пеіїуогк аМге88
ігап8-1аііоп.
ас1(1ге88 Ігаіі8ІаІог - перетворювач адрес #
функціональний пристрій процесора, що
перетворює віртуальні адреси у фізичні
(див. також ЕАТуї\, рку8ІсаІ асіс1ге88,
хігіиаі асІсІге88).
асісіге88 ипіі - блок адресації # в паралель-
них процесорах - пристрій, який на кож-
ному циклі виконання команди обчислює
бітову адресу (Ьіі аскІгезз). Такий проце-
сор, наприклад ТМ8320С8х, має два бло-
ки адресації: глобальний (&1оЬа1 аскІгезз
ипії) і локальний (Іосаі абсіге88 ипії) (див.
також рагаїїеі ргосе88ог).
асІдге88аЬі1іСу - адресованість.
асі<Іге8аЬІе - адресований, що має адресу #
див. також АРА.
ас1сІге88аЬ1е роіпі - адресована точка # най-
менша координатна точка на растровому
екрані (зазвичай дорівнює пікселю), що
може бути індивідуально адресована (див.
також АРА).
ас!сІге88Іп£ - 1. адресація # задавання адре-
си, наприклад, адреси операнда в асемб-
лерній команді, адреси вузла мережі чи
28
А^N
одержувача повідомлення; 2. спосіб адре-
сації - див. аМге88Іп% тосіе.
а(Мге$$іп£ тосіе - режим (спосіб) адресації #
метод визначення процесором адреси
елемента даних (операнда), до якого звер-
тається команда. Адресація буває регіст-
рова й нерегістрова, пряма, індексна, від-
носна й непряма, з одночасним збільшен-
ням чи зменшенням адреси операнда
(див. також аЬзоІиіе аМге88, аиіо-
сіесгетепіаі асІсІге88Іп£, аиіоіпсгетеп-
іаі аМге88Іп%, сіігесі асІсІге88Іп£, іт-
тесііаіе асІсІге88Іп£, іпіїехесі аМге8-
8Іп%, іпсіігесі аМге88Іп^, геїаііуе
асІсІге88Іп£, геаі асІсІге88, ге%І8іег асісі-
ге88Іп%, уігіиаі аМге88).
а(Иге$$іп£ зрасе - адресований простір -
див. аМге88 8расе.
АБГ - 1. Аиіошаііс Посишепі Геесіег - ме-
ханізм автоматичної подачі [оригіналів]
документів (паперу), автоматичний зава-
нтажник (подавач) документів # для при-
строїв вводу-виводу інформації - прин-
терів, сканерів тощо (див. також АМР,
А8Р, С8Р, /еесІеРу 2. Асіаріег Пезсгіргіоп
Рііе - файл опису адаптера (в ЕОМ з архі-
тектурою МСА).
ад-Ьос роїутогрЬізт - див. оуегіоасііпу.
АВІ - Аиіосіезк Вєуісє Іпіегїасе - інтерфейс
АСІ # інтерфейс [зовнішніх] пристроїв
кор-порації Аиіобезк.
асЦасепсу - суміжність, сусідство (мереж-
них вузлів) # характеристика взаємороз-
міщення двох мережних пристроїв, на-
приклад, маршрутизаторів, пов’язаних
одним сегментом мережі так, що пакет
даних, надісланий одним пристроєм, при-
ймає безпосередньо інший. Властивість,
важлива під час обміну інформацією про
маршрутизацію (див. також пеімогк, 081,
раскеі, гоиіег).
ас^асепі - суміжний, сусідній.
а(1]и$і Ьошкіагіез - змінювати межі, грани-
ці [зображення на екрані].
асЦизіаЬІе - що допускає регулювання, ре-
гульований.
асЦизІаЬІе аггау - масив змінної довжини
(зі змінними границями) # див. також
аггау.
асЦШшепі - 1. регулювання, настроювання,
підстроювання, пригонка, юстування #
див. також соїог асіішітепі*, 2. внесення
виправлень; 3. вирівнювання (наприклад,
рядків під час верстки), поєднання (на-
приклад, плівок різних кольорів під час
монтажу шпальт у типографії).
АБЬ - 1. Асідгезз Ваіа ЬаІсЬ - защіпка адре-
си даних # див. також аМге88 Ьн8, Іаіск\
2. Аиіотаїесі Баїа ЬіЬгагу - автоматизова-
на бібліотека даних.
АсІЬіЬ # звуковий адаптер фірми АбЬіЬ
Миііїшесііа для ІВМ-сумісних ПК. Міс-
тить частотно-модульований музичний
синтезатор. Є стандартом де-факто.
АВМА - 1. Аскапсесі Оізріау МапиГасШгегз
о£ Атегіса - американські виробники
удосконалених (плоскопанельньїх) дисп-
леїв, консорціум АВМА; 2. Адуапсеб
ОМА сопі-гоііег - удосконалений ПДП-
контролер # див. також ОМА, ОМАС\
3. АуаіІаЬіІіїу Вгіуєп Мийіріе Ассезз - ба-
гатостанційний доступ з урахуванням го-
товності ресурсів # використовують в ме-
режах з обмеженою пропускною здатніс-
тю.
асітіп - див. 8у8іет ас1тіпІ8ігаіог.
айтіпізіег - вести справи, управляти, адмініст-
рувати # адмініструвати програмну чи мереж-
ну систему означає, зокрема, входити до неї та
змінювати параметри, пов’язані з її послугами
чи функціями (див. також 8у8асІтігі).
асітіпізігаііоп - адміністрування # див.
також пеіюогк асітіпізігаііоп, зузіет асі-
тіпІ8ігаііоп.
асітіпізігаііоп Геайігез - можливості (фун-
кції) адміністрування [у СКБД].
адшіпівігаііуе сіізіапсе - адміністративна
дистанція, міра довіри адміністратора #
міра довіри до джерела інформації про
маршрутизацію, яку задає адміністратор
маршрутизатора. Для маршрутизаторів
Сі8со це число в діапазоні від 0 до 255
(чим більше значення, тим менше довіри
джерелу).
адтіпізігаііуе сіотаіп (АБ) - адміністрати-
вний домен # група серверів, маршрути-
заторів і мереж, керована однією органі-
зацією (див. також сіотаіп).
адтіпі8(гаііуе іооіз - інструменти адмініст-
рування, інструментальні засоби адмініс-
трування [у комп’ютерній мережі].
асітіпізігаіог - адміністратор # фахівець,
що відповідає за проектування, інсталя-
цію, конфігурацію, контроль, керування й
обслуговування мережі, системи чи СКБД
(див. також сіаіа асітіпізігаіог, сІаіаЬа8е
асітіпізігаіог, пеімогк асІтіпІ8ігаіог, зузіет
асітіпізігаіог).
А^N - 1. Апу бау по\¥ - у будь-який день
від сьогодні; тепер у якийсь день # абре-
віатура, прийнята в електронній пошті й
чат-форумах (див. також сИ&зреак)',
29
АБО
2. Асіуапсесі Ві^іїаі Хеіу/огк - удоскона-
лена цифрова мережа # абревіатура, ви-
користовувана у разі посилань на виділе-
ну лінію пропускної здатності 56 Кбіт/с.
АБО - АсііуєХ Баіа ОЬ]есі8 - об’єкти даних
АсііуєХ, механізм (технологія) АВО # на-
бір компонентів АсііуєХ, використовува-
них для доступу до БД, які підтримують
специфікацію ОЬЕ ЕВ.
АВР - 1. Арріісаііоп Оеуеіортепі РІаіГогт -
платформа для розроблення прикладних
систем [застосувань] # див. також ріаі-
/огт\ 2. Аиіошаїіс Ваіа Ргосе88ІП£ - авто-
матизована обробка даних.
АБРСМ - Асіарйуе Віїїегепіїаі РиІ8е Сосіе
Мобиіабоп - адаптивна диференціальна
імпульсно-кодова модуляція, АДІКМ #
стандарт ІТІІ-Т8 для кодування й ущіль-
нення цифрових звукових фрагментів. За-
писується різниця між поточним і попе-
реднім звучанням, а також динамічно на-
строюється шкала кодування для малих і
великих змін звучання. Дає змогу переда-
вати оцифровану мову на швидкості
32 Кбіт/с. Використовують як метод збе-
реження на дисках СВ-ХА і СВ-І, а також
для кодування і декодування в [безпрово-
довому телефонному] зв’язку (див. також
сотрге88Іоп, тосіиіаіог, поІ8е, РАМ, РСМ,
РНМ, РММ).
АБК - 1. див. аМге88’, 2. Асіуапсесі ПІ£ІЇа1
Кесогсііп£ - удосконалене цифрове запи-
сування, технологія АБК # технологія за-
писування на магнітну стрічку 8 мм, роз-
роблена компанією РЬіІірз у 90-х роках.
Місткість касети - від 15 до 60 Гбайт.
АВ8 - 1. АиіоСАБ Веуеіортепі Бузїет -
система проектування для АиіоСАВ, сис-
тема АИ8; 2. Арріісаііоп Веуеіортепі
8о1ибоп8 - рішення для розробки застосу-
вань; 3. Арріісаіїоп Веуеіортепі 8у8іет -
система розробки застосувань; 4.
Аиіотаііс ВізігіЬиііоп Бузіет - система
автоматичного розповсюдження (напри-
клад, версій ПЗ).
АВ8Ь - Азуттеігісаі Г)Ї£Йа1 БиЬзсгіЬег
Ьіпе, Азуттеігісаі В8Ь - асиметрична
цифрова абонентська лінія, асиметрична
В8Ь # розвиток технології НЕМ (однієї з
чотирьох технологій Е8Е). Відповідь те-
лефонних компаній на появу кабельних
модемів (саЬІе тосіет). Технологія висо-
кошвидкісного передавання даних по звичай-
них телефонних лініях (до користувача - зі
швидкістю від 1,5 до 9 Мбіт/с, від нього -
640 Кбіт/с) на відстань до 5,5 км. Допускає
ЗО
передавання даних і телефонне з’єднання
одночасно. У майбутньому швидкості
АВ8Ь можна чотирикратно збільшити.
Приклад: АТМ Тогтз (Не Ьазіз Тог тозі А081_
зузіетз. - Основу більшості А081_-систем ста-
новить АТМ. (див. також АЕВЬ.Іліе, Ьіі, Ьр8,
НЕ8Е, І8ЕХ, кпр://умуц.асІ8І.сот, хЕ8Е).
АВ8Е.Ьіїе - спрощена АЕ)8Ь # швидкість
передавання до користувача - до 1,5 Мбіт/с,
від нього - 384 Кбіт/с. Базується на стан-
дарті С.Ьііе (див. АЕ8Е).
АБТ - 1. Аск1ге88-Ва1а Тгапзсеіуег - [одно-
кристальний] приймач-передавач адрес-
даних (шини РиШгеЬи8+); 2. див. аЬзігасі
сіаіа іуре; 3. Аііапіїс Вауіі^іп Тіте - Ат-
лантичний денний час # -4:00 від СМТ.
АВІІ - Азупсйгопоиз Паїа ІЗнії - асинхронний
блок даних # пристрій, що дає змогу викону-
вати пряме з'єднання між устаткуванням з
інтерфейсом К8-232С і цифровим комутато-
ром.
асіуапсесі Гасіїііїез - засоби для досвідчених
користувачів, розширені можливості.
асіуапсесі їїііег - поліпшений фільтр.
асіуапсесі ргіпіїп£ - поліпшена якість друку #
див. також согге8ропсІепсе циаіііу, Ага/і
тосіе, Іеіїег диаіііу, N1^.
асіуапсесі диегу - складний запит (з логіч-
ними операторами).
асіуапсесі зеагсЬ - ускладнений запит #
один з алгоритмів роботи пошукових веб-
серверів (див. також роучег 8еагск, 8еагск,
8ІтрІе 8еагску
асіуегзагу - ворог, порушник, супротивник #
зд.
ас1уегії8іп£ рапеї - рекламна смужка.
асЬуаге - безоплатний програмний продукт
із розміщеною в ньому рекламою # див.
також Ьаппегшаге, /геемаге.
АЕ - аЬоуе ог едиаі - більше чи дорівнює.
АЕС - Аїошіс Епег&у Соттіззіоп - Комісія
з атомної енергії (США).
АЕЬ - АссеріаЬІе Етіззіоп Ьітіїз - допус-
тимі рівні випромінювання.
аегоріапе гиіе - правило [проектування]
літака # “Складність збільшує ймовір-
ність відмови; у двомоторного літака
вдвічі більше потенційних проблем із
двигунами, ніж в одномоторного”. У про-
грамуванні й електроніці теж бажана про-
стота, але не всупереч надійності та здо-
ровому глузду. Як говорив Альберт Зйн-
штейн, “усе варто робити якнайпростіше,
але не простіше”.
аегозрасе еіесітопісз - авіаційно-космічна
електроніка # див. також еіесігопісз.
а§епі
АЕ8 - 1. [08Г] Арріісайоп Епуігоптепі:
8ресіїїсаІіоп - специфікації середовища
прикладних програм # затверджений фон-
дом О8Е набір специфікацій для програму-
вання інтерфейсу користувача у відкритих
системах (див. також СІЛ)\ 2. Асіуапсесі
Епсгурйоп Зіапсіагсі - поліпшений стандарт
шифрування, стандарт АЕ8 # прийнятий
міністерством торгівлі США 12 жовтня
2000 р. замість застарілого стандарту
£)£5. Стандарт симетричного блочного
шифрування (довжина блоку - 128 бітів)
АЕ8 підтримує 128-розрядні ключі, але
може підтримувати довші, 192- і 256-
розрядні. Обраний М8Т після трирічного
відкритого вивчення МАК8, КС6,
Купбаеі, Зегрепі і Тхуоїїзії. Ґрунтується на
алгоритмі Купдаеі (читають “рейндол”),
розробленому бельгійськими криптогра-
фами Джоаном Дімером (ґоеп Ваешег) і
Вінсентом Ріджменом (Уіпсепі Кушеп)
(див. також кіір://с8гс.пІ8і.§оу/епсгурііоп8/ае8).
АГ - 1. Аихіїіагу сапу Г1а§ - допоміжний
прапор перенесення # один із прапорів
регістра стану процесора (Р8АУ). Показує
перенесення з третього в четвертий роз-
ряд акумулятора. Використовується в
операціях десяткової арифметики (див.
також СЕ, РЕ, 8Е, 7Е); 2. Аисііо Егедиепсу -
звукова частота.
АЕАІСТ - Аз Гаг аз І сап Іеіі - наскільки я
можу сказати # абревіатура, прийнята в
електронній пошті (див. також сИ%І8реак).
АЕАІК - Аз Гаг аз І кпоху - наскільки мені
відомо, наскільки я знаю # абревіатура,
прийнята в електронній пошті й чат-
форумах (див. також АЕАІК, Аі^ізреаЕ).
АЕАІК - Аз Гаг аз І гететЬег - наскільки я
пам'ятаю # абревіатура, прийнята в елект-
ронній пошті й чат-форумах (див. також
АЕАІК, сіі^реак).
АЕАІІЛ - Аз Гаг аз І ипсіегзіапс! іі - наскіль-
ки я розумію # абревіатура, прийнята в
електронній пошті й чат-форумах (див.
також АЕАІК, АЕАІК, сіірі^реак).
АЕС - 1. Асіуапсесі ЕеаШге Соппесіог - з'єд-
нувач для [підключення] нових [відео]за-
собів, інтерфейс АЕС (відеографічний ін=
терфейс УЕ8А); 2. Аиіошаііс Егедиепсу
Сопігої - автоматичний контроль частоти;
3. Аиіотаїіс Еопі Скапає - автоматична
зміна шрифту; 4. Арріісаііоп Гоипбаїіоп
Сіаззез - бібліотека АЕС # Місго$о/і. 5.
Аікаїіпе йіеі сеіі - алкаліновий (лужний)
паливний елемент # див. також ЕСЄ, /иеі
сеіі, МЕС.
АЕБ - 1. Арріісаііоп Г1о\у Оіа^гат - блок-
схема прикладної програми # див. також
/Іо^скагі\ 2. Аиіотагіс Еііе ОізігіЬийоп -
автоматичне розповсюдження файлів.
АЕЕ - Апа1о§ Егопі Епсі - блок АЕЕ # при-
стрій інтеграції аналогової та цифрової
частини модему (див. також тоАет).
аПіпіііез - інтереси та схильності [користу-
вача] # враховуються під час персоналі-
зації вмісту - наданої користувачу інтер-
нет-інформації.
АЕІ8 - Аиіошаіїс Гіп^егргіпі ІсіепгіГісагіоп
8уз1еш - автоматична система розпізна-
вання відбитків пальців # такі системи
використовують для збирання відбитків
пальців у криміналістиці (див. також ЕАК,
/іп^егргіпі гесоргїіііоп, ЕКК).
АГЛ - Аргії ГооГз До ке - першоквітневий
жарт, розіграш # традиційна розвага ха-
керів і користувачів мереж Сзепеі і
Іпіегпеі (див. також сИрЕреак).
АЕК - Ахуау Ггот кеуЬоагд - далеко від
клавіатури, відійшов від клавіатури # у
співрозмовника немає поруч комп'ютера.
Абревіатура, прийнята в чат-форумах
(порівн. ВАК\ див. також сІірЕреак}.
аЙег-іша^е - залишкове зображення (на
екрані).
АЕТР - Апопутоиз Еііе ТгапзГег Ргоіосої -
анонімний ЕТР # див. також ЕТР.
АСС - Аиіотаіїс Саіп Сопігої - автоматич-
не регулювання посилення (рівня гучнос-
ті), АРП # у КТ (див. також СТІ, УАЕр])-
а^епсу - агентство, організація, установа,
управління # див. також АКРА, ЕАКРА,
ЕІ8А, ЕРА, №А.
а^епсіа - 1. план рішення; 2. порядок денний,
програма (обговорення); 3. плани (робіт).
а£епі - агент # 1. від лат. а%епії8 - діючий.
Невидима для користувача (зазвичай пра-
цює у фоновому режимі), не пов'язана з
певною БД, керована подіями програма
(що виконує ті чи інші дії, коли відбува-
ється задана подія). Є багато типів аген-
тів. Научувані агенти часто називають
іпіеИі^епі а%епі8, у разі використання з
РВА - регзопаї а%епі8, агенти для пошуку
в Інтернеті - кпомг>Ьоі8 чи (ІГОІСІ8\ 2» під
час роботи на мережному чи комуніка-
ційному устаткуванні агенти дають змогу
включити його в систему мережного ке-
рування (пеіїуогк тапа^етепі 8у8іет,
ІІМ8). Наприклад, 8КМР-агент, працюю-
чи на маршрутизаторі, може за 8КМР-
протоколом обмінюватися інформацією з
8ММР NN18. Синонім - 8о/і\уаге а%епі.
31
а££ге£аІе гіаіа
Класифікація:
Ьгокег а§епі - агент-брокер;
саіаіуііс а^епї - агент-каталізатор;
Й11ег(іп£) а^епі - агент-фільтрувальник;
тасгоа^епі - макроагент;
зесигііу а^епі - агент безпеки;
8І£па11іп£ а^епі - агенг-сигналізатор;
8ігеаш а£епІ - потоковий агент.
Приклад: Реоріе аге тоЬіІе, зосіаі, соорегаііуе,
апсі сотреййуе адепіз. (Оопаїс! Иогтап) - Люди
по суті є мобільними, суспільними, взаємодію-
чими й конкуруючими істотами-агентами. (див.
також АІ, іп/огтаііоп а%епі, кпоумЬої,
пеи^епї).
а§£ге£аіе гіаіа - агрегат даних # такий
складений тип даних, як зігисіиге чи
аггау.
а££ге£аіе ЬапсІнісШі - загальний діапазон
частот каналу # діапазон частот, по якому
передається мультиплексований потік бі-
тів (див. також ВАСР, ЬапсЬиіМі, ВИК).
а££ге£аІе іуре - складений [агрегований]
тип # тип даних, структура чи масив,
складений з багатьох змінних (елементів)
одного або різних типів (див. також аггау,
зігисіиге, зиЬіуре, ипіоп).
а££ге§аііоп - об’єднання, з'єднання, агрегу-
вання.
Я££ГЄ£а1:ог - агрегатор # організація, що
збирає й агрегує інформацію про товари,
послуги та їхніх постачальників і надає її
через веб-сайт, де може працювати сис-
тема підтримки прийняття рішень, що дає
змогу користувачам вибирати товари й
послуги компаній-конкурентів (див. та-
кож СКМ).
а^іеі - а§епї арріеі - аглет # Іауа-агент, що
може пересуватися по Мережі від одного
комп'ютера до іншого.
АСР - Ассеїегаіеб ОгарЬісз Роп - прискоре-
ний графічний порт, порт АСР # специфі-
кація порта, що забезпечує обмін даними
між двома пристроями, і мікропрограма в
наборах мікросхем корпорації Іпіеі для
прискорення виконання програм тривимі-
рної графіки; працює на частоті 133 МГц і
ґрунтується на шині РСІ. З'явилася в 1997 р.
Існує кілька реалізацій АСР: АСР їх,
АСР 2х, АСР 4х зі швидкостями переда-
вання даних 266, 533 і 1066 Мбайт/с від-
повідно. На початку 1998 р. Іпіеі запро-
понувала специфікацію АСР 2.0, а в 2000
році - третю версію специфікації АСР, яка
підтримує режим АСР 8х (2128 Мбайт/с) і
сигнали низької напруги (1,5 і 0,8 В). Ця
специфікація дає змогу знизити енерго-
споживання графічних адаптерів (див. та- а
кож СРІІ, %гаркіс8 сагсі, РСІ).
АСКА8 - Апгі§1аге, АпйгеЛехіоп, Апйзіаііс -
противиблискова, противідбивальна, про- а
тистатична [поверхня екрана монітора].
АН - АиШепІісаііоп Неабег - протокол
аутентифікації заголовка, протокол АН #
використовується ІРВес для захисту тра-
фіка, дає змогу знайти зміну інформації в
заголовку пакета й визначити справж- £
ність його відправника (див. також ЕРВ). І
АІ - 1. див. агіі/ісіаі іпіе11і§епсе\ 2. АпаІ0£
Іприі - аналоговий увід [вхід]; 3. Абаріег
Іпіегїасе деГтііїоп - опис інтерфейсу
[графічного] адаптера (8514/А корпорації
ІВМ); 4. Арріісаіїоп Іпіегїасе - приклад-
ний інтерфейс (стандарту 8514/А).
АІАА - Атегісап ІпзіїШіе о£ Аегопаигісз апсі
Азігопаийсз - Американський інститут аеро-
навтики й астронавтики.
АІВ - Аибіо ІпіегРасе Воапі - інтерфейсна
аудіоплата # звукова плата [портативно-
го] ПК, що записує та відтворює аудіо.
Дає змогу також підключати навушники. >
АГОС Тесйпо1о£іе8 - Аиіошаїіс ІсІепІіН-
саіїоп апс! Оаіа Саріиге Тес1то1о£іе8 -
технології (і засоби) автоматичної іден-
тифікації та збору даних # забезпечують
прямий увід даних у комп'ютер чи про-
грамований логічний контролер без до-
помоги клавіатури. Такий спосіб унемож-
ливлює операторські помилки та приско-
рює процес уводу (див. також КРЮ).
АІГ - Аисііо ІпІегсЬап£Є Рогтаі - формат
обміну аудіофайлами.
АІІМ - Аззосіаїїоп £ог ІпРогтаііоп апсі Іта^е
Мапа^етепі Іпіетайопаї - Асоціація ви-
робників і користувачів засобів оброб-
лення інформації та зображень, асоціація
АІІМ # розробляє стандарти для техноло-
гій керування документами.
АІМ8 - 1. Аиіо Іпс1ехіп§ Ма88 8іога&е - ма-
сова пам'ять з автоіндексацією # стандар- і
тний інтерфейс РС-карт, призначених для
збереження великих обсягів даних, на-
приклад зображень чи мультимедійних
файлів; 2. Асіуапсесі Іта^е Мапа^етепі
8у8Іет - удосконалена система обробки
зображень, система АІМ8 [компанії
Не\УІе11-Раскагс1 для перетворення інфор-
мації паперових документів у цифрову
форму і ущільнення].
АІО - Азупсіїгопоиз Іприі/Оиіриї - асинх-
ронний ввід-вивід.
аіг - “повітря” # кількість (частка) білого
простору в макеті сторінки (НВС).
32
аІ^огііЬшіс Гоипсіаііоп
аіг Ьгизк (також аігЬгизЬ) - “аерограф” -
графічний ефект (інструмент) у редакто-
рах зображень.
аіг4о-£гоиіі(1 зузіет - система [зв’язку]
класу “повітря - земля” # системи без-
проводового зв’язку, що забезпечують у
польоті телефонні переговори пасажирів з
борта авіалайнерів (див. також хчігеїезз
соттипісаііоп^).
АІ8 - Аіапп ІпсИсаІіоп 8і§па1 - сигнал тривоги.
АІ8І - Аз І зее ії - як я це бачу, на мій погляд #
абревіатура, прийнята в електронній пошті й
чат-форумах (див. також сИ^ізреак).
АІТ - Асіуапсесі ІпіеПі^епІ Таре - удоскона-
лена інтелектуальна (магнітна) стрічка,
стандарт АІТ # стандарт для стрічкових
накопичувачів і система масової пам’яті
на магнітній стрічці, розроблена корпора-
цією 8опу для збереження великих маси-
вів даних (ємність понад 50 Гбайт, швид-
кість обміну 6 Мбайт/с). Розвиток - стан-
дарт 8-АІТ (див. також ПАТ, П1Л\ тарпе-
ііс іаре, оріісаі іаре, ОІС, іаре Ьаскир).
АШІ - Аз І ипсіегзіапсі іі - наскільки я розумію #
абревіатура, прийнята в електронній пошті.
АІУ - Асіуапсесі Іпіегасйуе Уісіео - поліп-
шене інтерактивне відео # проміжний
аналого-цифровий формат лазерних дис-
ків, що дає змогу інтегрувати аналогове
відео з цифровим звуком і програмами.
АІХ - Асіуапсесі Іпіегасііуе Ехесийуе # вер-
сія ІІИІХ, яку розвиває ІВМ для комп’ю-
терів Р8/2, К8/6000 і РоауєгРС.
АКА - Аізо Кпохуп Аз - також відомий
як...; відомий також під ім’ям... # абревіа-
тура, прийнята в електронній пошті. Си-
нонім - а.к.а. (див. також сіірізреак).
АЬ - 1. Асіаріаііоп Ьауег АТМ - рівень ада-
птації АТМ; 2. див. агіі/ісіаі Іі/е.
АЬАР - ... якнайпізніше # тип планування
робіт у системах керування проектами
(порівн. А8АР).
аіагш (АЬМ) - тривога, звукове чи візуаль-
не попередження [про небезпеку, необ-
хідність уваги до комп'ютерної системи].
АЬЕ - Асісігезз ЬаісЬ ЕпаЬІе - дозвіл защіп-
ки адреси, сигнал АЬЕ # див. також
аМгезз Іаіск.
аіегі - 1. попередження, застереження #
звуковий чи візуальний сигнал про поми-
лку, а також попередження користувачу
про можливу помилку чи несприятливі
наслідки його дії(й), менш критичних,
ніж у разі аіагпр у програмуванні - це по-
відомлення, пов'язане з асинхронним ви-
кликом процедур у багатопотоковій (му-
льтитредовій) системі. Можливий розпо-
діл таких попереджуючих повідомлень на
класи, наприклад, асітіп аіегіз, еггог аіепз
і ргіпіег аісгії', 2. сигнал тривоги; 3. попе-
реджати.
аіегі Ьох - вікно попередження # елемент
СІЛ, діалогове вікно з повідомленням про
помилку чи попередженням. Може місти-
ти інструкції, які дії перед продовженням
роботи треба виконати користувачу в да-
ній ситуації. Синонім - аіегі (див.
також аіегіег, соп/ігтаііоп теззаре).
аіегіег - оброблювач попереджень # див.
також аіегі Ьох.
аІ^еЬгаіс - алгебраїчний.
АЬСОЬ - Аіцогійітіс Ьап&иа£е - Алгол #
процедурна МВР, розробка якої тривала з
1957 по 1960 р. Дуже вплинула на розви-
ток процедурних мов (блокова структура,
рекурсія, БНФ). У 60-70-х роках була мо-
вою наукових публікацій. Перший компі-
лятор з Алголу написав Здсгер Дейкстра
(Есіз^ег Пукзіга). Розвиток мови: АІ^оІ-60,
АІ^оІ-АУ (1965 р., УУ - на честь Н. Вірта).
Подальший розвиток Алгола-60 - Алгол-
68. Через складність мова не мала поши-
рення.
аІ£ОґіЙіт (АЬС) - 1. алгоритм # математи-
чна функція чи кінцевий набір описів
конкретної послідовності дій (правил),
потрібних для того, щоб комп'ютер чи ін-
телектуальний пристрій виконали за пев-
ний час те чи інше завдання, наприклад,
ущільнення зображення, вибір оптималь-
ного маршруту пересилання чи пакета
шифрування даних. Алгоритм можна
описати блок-схемою. Термін походить
від імені давньоперського математика
Мухаммеда ібн Муса аль Харезмі, що на-
писав трактат, присвячений алгоритміч-
ному методу. Приклад: Тіїе тозі Гипсіатепіаі
сопсері іп ргодгаттіпд із іґіе аідогійіт - а зеі о(
іпзігисйопз Тог сіоіпд зотеііііпд. (Зієує ІоГіг) - Най-
більш фундаментальною концепцією в про-
грамуванні є алгоритм - набір інструкцій для
досягнення потрібного результату, (див. та-
кож аі^огіікт уаіісіаііоп, сопігої аїрогіікт,
сгуріоаі^огіікт, /Іо^спагі)\ 2. метод, пра-
вило.
аІ£огіОіт уаІШаіїоп - перевірка правильно-
сті алгоритму, доведення правильності
алгоритму # див. також аі^огіікт.
аІ£огії1ітіс - алгоритмічний # що ґрунту-
ється на алгоритмах.
аІ£огШішіс Гоипсіаііоп - алгоритмічна ос-
нова, алгоритмічна база.
33
аІ£0гШші-8ресіПс
аІ£огШіт-зресііїс - алгоритмічно (функціо-
нально) спеціалізований # синонім -
/ипсііоп-8ресі/іс.
аііав - псевдонім, альтернативне [додатко-
ве] ім’я # 1. ім’я, використовуване для по-
силання на когось чи щось, зокрема суку-
пність імен і електронних адрес, під яки-
ми користувач відомий системі (див. та-
кож аІіа8Іп^[2\У, 2. у САПР - псевдонім
(додаткове ім’я) ланцюга, шини чи ком-
понента.
а1іа$іп£ - 1. східчастість [ліній] # у комп'ю-
терній графіці - небажані візуальні ефек-
ти східчастості, зубчатості зображення на
кривих лініях, колах чи прямих, парале-
льних до країв екрана. Виникають у разі
недостатньої роздільної здатності моніто-
ра, малої частоти зміни кадрів, а також
під час багаторазового збільшення раст-
рового зображення (див. також апіі-
аііазіпз, агіі/асі); 2. сполучення імен # си-
туація, за якої той самий об’єкт доступний
під різними іменами (див. також аііаз).
Аіі ВаЬа # технологія шифрування корпо-
рації МІСГО8ОЙ.
А-1іГе(АЬ, АІіГе) - див. агії/ісіаі Іі/е.
а1Ї£п - вирівнювати # див. також аііутпепі,
Іизіі^у.
аіщпесі - вирівняний, орієнтований.
аІІ£ігіп£ - 1. вирівнювання; 2. приведення мо-
делі, збереженої в базі даних, у відповід-
ність із конфігурацією реальної мережі.
а1І£пшепі -1. вирівнювання # у НВС і текс-
тових процесорах - спосіб розміщення
тексту і/чи графічних об'єктів усередині
стовпчика і/чи відносно центра, лівої і
правої меж сторінки. Вирівнювання мож-
на здійснювати по вертикалі та горизон-
талі, по лівому чи правому краю (гі%кі
аіі^птепі) стовпчика, а також по центру.
В електронних таблицях і базах даних мо-
жливі інші види вирівнювання, напри-
клад, чисел по знаку десяткової крапки.
Синонім - ]и8іі]ісаііоп (див. також кагії
8расе, Іе/і іи8іі(ісаііоп, тісго8расіп§,
гаууесі гі^кі, мюгіїшгар); 2. вирівнювання
по межі # розміщення компонувальником
секції коду за адресою пам'яті, кратному
заданому степіню двійки, зазвичай 8, 4
або 16. У цьому випадку кажуть, відпові-
дно, про вирівнювання по межі слова, по-
двійного слова чи параграфа (див. також
Ппк есііїог).
аіі-іп-опе - 1. “усе в одному” # принцип і
технологія виконання системної плати,
виробу чи програми, наприклад аіі-іп-опе
саїїгісі^е - єдиний функціонально закін-
чений картридж лазерного принтера, що
містить тонер, проявник і барабан; 2. мо-
ноблоковий ПК # конструктивне вико-
нання ПК як єдиного цілого. Вперше реа-
лізовано фірмою Арріе СотрЩегз у ком-
п'ютерах МасіпІ08к, зараз усе частіше зу-
стрічається в лінійках РС (див. також
сІе8кіор, сотрасі са8Є, /иі! іоууєг, тісго-
іоууєг, тісііохмег, 8ГЕ, 8ІітІіпе, іоууєг).
аііосаіе - розміщати, розподіляти; виділяти
ресурс, пам'ять # порівн. іїеаііосаіе.
аПосаііоп - 1. виділення (ресурсу), розмі-
щення, розподіл, призначення # напри-
клад, процес обчислення компоновником
адрес пам'яті для об'єктного модуля (див.
також тетогу аііосаіїоп, аііосаіїоп скаіп,
аііосаііоп тар, аііосаііоп ипії); 2. результат
розподілу, призначення, виділення (ресур-
су).
аІІосаНоп сЬаіп - ланцюжок розподілу #
список кластерів, зайнятих файлом (див.
також аііосаііоп, сІи8іег, іїІ8к 8есіог, /аиііу
8ЄСІОГ).
аііосаііоп шар - таблиця розподілу [ресурсів] #
див. також аііосаііоп.
аііосаіїоп ипії - одиниця [блок] виділення
пам'яті # наприклад, одиниця дискової
пам'яті, виділеної файлу. Еквівалентна
кластеру (див. також аііосаіїоп, сішіег).
аІІорЬопе - алофон # набір звуків, що ма-
ють однакові властивості чи однакову ін-
формативність.
аІІорЬопе 8ігіп£ ^епегаііоп - перетворення
послідовності букв у послідовність ало-
фонів (наприклад, у системі перетворення
тексту в мову) (див. також аііоркопе).
аііоу гесогсіііщ - [однократне] записування
[на оптичний диск] шляхом перетворення
[складу] сплаву записувального шару по-
верхні.
АЬМ - 1. Аіагт - див. Аіагт; 2. Арріісаііоп
ЬіГесусІе Мапа^етепі - керування життє-
вим циклом застосування # аналіз, проекту-
вання, розробка, тестування, підтримка і
супровід програмного продукту (застосу-
вання) на всіх етапах його життєвого циклу.
АІрЬа [АРХ] - процесор АІрЬа # 64-роз-
рядний КІ8С-процесор, розроблений кор-
порацією Пі&іїа1 Едиіршепі (процесор
АІрЬа 21064). Перший процесор у світі,
що перевищив планку тактової частоти
1 ГГц (див. також СРЦ).
аІрЬа - 1. перша буква грецького алфавіту;
2. у комп'ютерній графіці - четвертий
компонент коліру, використовуваний для
34
Ашегіса Опііпе (АОЬ)
контролю змішування кольорів з фоном
або підлеглим об'єктом. У цьому разі його
значення, що дорівнює 1,0, означає цілко-
виту непрозорість, а 0,0 - цілковиту про-
зорість об'єкта.
аірка Ьіепсіігщ - альфа-накладання, аль-
фа-змішання, альфа-ефект # використо-
вується у комп'ютерній графіці для ві-
дображення прозорості скляних або рі-
динних об'єктів за допомогою комбіну-
вання напівпрозорих основного та фо-
нового зображень. Цей ефект може ви-
користовуватися також у анімації для
отримання плавного переходу одного
зображення в інше.
аірка ІЄ8І - див. аірка іе8ііп%.
аїр На іезіїїщ - альфа-тестування # перша
стадія тестування нового програмного чи
апаратного продукту усередині компанії-
розробника до того, як він вийде за її ме-
жі (приблизно відповідає нашим лабора-
торним випробуванням). Зазвичай поля-
гає в систематичному випробуванні усіх
функцій програми. Наступну стадію на-
зивають бета-тестуванням (див. також
Ьеіа іе8ііп%, %атта іе8ііп§).
аїріїа уегвіоп - альфа-версія # неповна по-
чаткова версія програмного продукту,
поширювана усередині фірми й серед
партнерів, зокрема з метою початку роз-
роблення прикладних програм (див. та-
кож Ьеіа уєгзіоп, уегзіогі).
аІрЬаЬеі - абетка, алфавіт # 1. сукупність
символів, використовуваних у мові про-
грамування чи в природній мові; 2. кінце-
ва непуста множина символів (див. також
А8СІІ, скагасіег 8еі, Сугіїїіс, Ьаіігі).
аїрйаЬеііс - абетковий, буквений # напри-
клад, аІрЬаЬеіїс 8Ігіп£ - текстовий рядок,
рядок букв (порівн. аіркапитегіс).
Аірка-скаппеї (також аїр На сЬаппеї) -
альфа-канал # додаткові (з 23-го по 31-й)
вісім розрядів для 24-розрядних графіч-
них адаптерів (по 8 біт на кожний колір),
що дають змогу задавати пропорції змі-
шування кольорів для операцій маскуван-
ня та інших.
аІрЬапитегіс - абетково-цифровий, букве-
но-цифровий, текстовий # набір символів,
що містить малі та великі букви, цифри,
знаки пунктуації та деякі керівні символи
(див. також А8СІІ, ЕВСВІС, Упісосіе).
аІрЬапитегіс скагасіег - абетково-
цифровий символ; буква чи цифра # у про-
грамуванні - набір символів без знаків
пунктуації, математичних і керівних сим-
волів (див. також А8СІІ, скагасіег,
ЕВСВІС, Вніс о сі є).
аІрЬапитегісаІ - див. аіркапитегіс.
АЬ8 - див. аиіотаііс Ііпе 8У\піскіп%.
аІІегаЬІе - змінюваний.
акегіп^ еггог - нерегулярна (неповторюва-
на) помилка # помилка, що трапляється в
непередбачувані моменти часу, напри-
клад, через мікротріщини в мікросхемах.
аііегпаїе кеу - альтернативний ключ [по-
шуку] # у СКБД - ключ, не заданий як
первинний (див. також ргітагу кеу).
аііегпаііп^ сиггепі (АС, а.с.) - змінний струм #
електричний струм, що змінює свій на-
прямок з частотою 50 Гц - у Росії та в
Україні та 60 Гц - у США. Можна подати
у вигляді синусоїдальної хвилі (порівн.
сіігесі сиггепк див. також сиггепі, ромег
зирріу, ІІР8).
аііегпаііуе - 1. альтернатива, вибір; 2. аль-
тернативний.
аііегпаїіуе ІіЬгагу - додаткова (альтернати-
вна) бібліотека.
АЬІІ - 1. АгіїЬшеііс-Ьо^іс ІЗпії - арифмети-
ко-логічний пристрій, АЛП # частина
процесора, що виконує набір його ариф-
метичних (асібійоп, зиЬігасііоп, тиііірііса-
Ііоп, біуізіоп, сотрагізоп) і логічних ко-
манд, а також команді зсувів і порівнянь.
Команди арифметики з рухомою комою
виконує блок ЕРІ), керування пам’яттю і
взаємодію з зовнішніми пристроями -
блок ММІ] (див. також асситиіаіог,
соттапВ 8еі, СРІІ, СВ18Р, ге^І8іег)\
2. Аззосіагіоп о£ Ьізр Ьзегз - Асоціація ко-
ристувачів мови Ьізр # див. також ІЛ8р.
АМ - 1. див. атріііисіе тоіїиіаііогг, 2. див.
а88осіаііче тетогу.
АМА - Аиіотаііс Мезза^е Ассоипііп^ - ав-
томатичний облік повідомлень # система,
що автоматично документує дані, потріб-
ні для розрахунків з абонентом за міжмі-
ські дзвінки (див. також СВК, 8МВК[2])-
атЬег - бурштиновий відтінок [екрана мо-
нохромного термінала].
атЬіеп! 1і§йі - розсіяне світло # у КГА -
загальне світло сцени; світло, що не ви-
ходить з якихось конкретних джерел і дає
постійне освітлення всім поверхням неза-
лежно від їхньої орієнтації.
атЬІ£іюіі8 - неоднозначний; сумнівний,
невизначений.
Атегіса Опііпе (АОЬ) - служба АОЬ # на-
ціональний провайдер Інтернету
(кіір://^уу\у.ао1.сот). Популярна і найбі-
льша комерційна онлайнова служба в
35
АМЕ
США. Надає послуги електронної пошти і
базові служби Інтернету (див. також
Сотри8егуе, ОЕпіе, М8Р, Ргосіі^у,
кіір:/Лмумм. аоі. сот).
АМЕ - Аиіо Микі Ееесіег - багатосторінко-
вий автозавантажувач # див. також
АРГтА8Г, С8Р,/ееАег.
АМІ - Аііетаіе Магк іпуєгзіоп сос1іп£ - ко-
дування з чергуванням полярності елемен-
тів, спосіб АМІ # схема біполярного коду-
вання, застосовувана на лініях Т-1 і Е-1.
АМІ8 - Аибіо Ме88а£Іп£ Іпіегсіїапде
8ресійсаІіоп - специфікація обміну мов-
ними повідомленнями.
АМЬСБ - Асііуе-Маігіх ЬСБ - РК-дисплей
з активною матрицею.
атоипі - кількість.
ашрег - див. атрегзапсі.
ашреге (А, атр) - ампер # одиниця виміру
сили електричного струму (6,25* 1018 еле-
ктронів за секунду). Названа на честь
французького фізика Андре Марі Ам-
пера [1775-1836 рр.] (див. також аііег-
паііп§ сиггепі, сіігесі сиггепі, тісго-
атреге).
ашрегзаікі - амперсанд, # символ &
(А8СІІ 38), який в англійській мові часто
заміняє слово апсі.
атрШісагіоп - 1. посилення; 2. розширення
(прав).
атрІШег - підсилювач # пристрій, напри-
клад повторювач, який підвищує потуж-
ність електричних сигналів, ослаблених у
результаті згасання (див. також
аііепиаііогі).
ашрІіГу - 1. підсилювати (електричний сиг-
нал) # див. також %аіп\ 2. збільшувати.
атрііїисіе - амплітуда, розмах коливання #
від лат. атріііисіо - просторовість, прос-
торість. Максимальне значення (рівень)
аналогового чи цифрового сигналу (див.
також АМ)\ більш строго - різниця між
максимальним і мінімальним рівнем сиг-
налу.
ашрііїїкіе тосіиіаііоп (АМ) - амплітудна
модуляція, АМ # метод кодування сигна-
лу (зазвичай радіосигналу) шляхом зміни
амплітуди частоти-носія (сигнала-носія)
(див. також АРРСМ, РМ, .тосіиіаііоп,
тосіиіаіог, РАМ, РСМ, РИМ, РЇ¥М).
АМР8 - Асіуапсесі МоЬіІе Ріюпе 8єіуісє -
розвинена мобільна телефонна служба,
стандарт АМР8 # одна з раніше пошире-
них систем аналогового стільникового
зв’язку в США. Використовує частотний
діапазон 825-845 МГц для радіозв'язку мо-
більного термінала з базовою станцією (ка-
нал приймання) і діапазон 870-890 МГц -
для зв'язку у зворотному напрямку (канал
передавання). Ширина смуги частот кожно-
го з 600 каналів - ЗО кГц (див. також 10,
Р-АМР8, ШМР8).
АМВ - Аисііо/Мосіет Кізег - специфікація
АМК # відкритий промисловий стандарт на
плату розширення системної плати та ін-
терфейс, який підтримує як аудіосистеми,
так і модем. Створений на основі специфі-
кації АС’97. Плати АМК (модеми, звукові
карти) під’єднуються до системної плати,
обминаючи шину РСІ (див. також аисііо
Ьоагсі, СРК, сіаиркіег Ьоагсі, ехрапзіоп
Ьоагсі).
апа1о£ - аналоговий # характеризує процеси в
реальному житті (наприклад, людську мову),
описувані за допомогою таких безперервно
змінюваних фізичних величин, як амплітуда,
напруга, частота чи фаза сигналу. Приклад:
Мові геаі-іііе зідпаїз аге апаїод, ууЬісН теапв Йзаі
іііеу уагу сопііпиоизіу іп ііте але! іп атріііисіе. - У
реальному жилі більшість сигналів аналогові, а це
означає, що вони постійно змінюються в часі за
амплітудою, (порівн. сіцріаі-, див. також АРС^
апаїод сіечісе, апаїод сотриіег, апаїод зі^паї,
ВАСгі).
апа1о& сотриіег (АС) - аналоговий ком-
п'ютер, аналогова обчислювальна
машина, АОМ # комп'ютер, що вирі-
шує певний клас завдань методом фі-
зичного моделювання. Рішенню від-
повідають результати вимірювання
параметрів процесу. Синонім -
апаїод таскіпе (порівн. Аі^ііаі сотри-
іег; див. також куЬгіс! сотриіег).
апаїод сієуісє - аналоговий пристрій # при-
стрій, керований аналоговими даними і
сигналами (див. також апаїод 8І&паІ,
Р8Р).
апаїод ІоорЬаск - аналогова петля # метод
тестування, за яким переданий сигнал
знову подається в пристрій через анало-
говий вхід (див. також ІЄ8ІІП£
теікосіоіозу).
апаїод шіхігщ - змішування [мультиплексу-
вання] аналогових сигналів # отримання з
двох аналогових сигналів одного. Синонім -
апаїод шикір1ехіп£ (див. також апаїод 8І£-
паї, сИ%ііаІ тіхіп^).
апаїод топііог [Швріау] - аналоговий мо-
нітор [дисплей] # монітор з аналоговим
відеовходом, що дає змогу задавати без-
перервну шкалу сірого кольору чи скла-
дових кольорів для кольорового зобра-
36
апітаііоп тосіе
ження, на відміну від цифрового моніто-
ра, в якому обмежено кількість градацій
сірого кольору (чи кольорових складо-
вих). Так, УСА-дисплей є аналоговим, а
ЕОА - цифровим.
апа1о£ііе вепвог - аналоговий давач - див.
8еп8ог.
апа1о§ 8І§па1 - аналоговий сигнал # безпе-
рервний сигнал, що приймає множину
значень у певному діапазоні величин (по-
рівн. сІі§ііаІ $і%паІ\ див. також апаІо%,
апаІо% сієуісє, апаІо§ тіхіп%, апаІо§ уісієо ,
О8Р циапііхаііоп еггог).
апаІо§ ІеІерЬопе - аналоговий телефон [те-
лефонний апарат] # телефонний апарат,
що приймає звукові (акустичні) сигнали й
посилає по телефонній лінії аналогові
електричні сигнали (див. також РОТЕ).
апаІ0£ ігап8іпІ88Іоп - аналогове передавання #
передавання інформації за допомогою
модуляції аналогових сигналів (див. та-
кож апаІо§ 8І%паГ).
апаІ0£ уісієо - аналогове відео # передаван-
ня відеозображення за допомогою анало-
гових сигналів (порівн. Аі^ііаі уісієо:, див.
також апаІо% 8І%паІ).
апа1о£-іо-(1і£іїа1 - див. А/О.
апа1о£ііе - аналоговий # англійське напи-
сання слова апаїо^.
апаІ0£-уагіаЬ1е (1е1ау8 - [аналогові програ-
мовані] затримки, зумовлені значенням
керуючої аналогової змінної # див. також
8еІесіесІ-раік сіеіауз.
апа1у8І8 - аналіз, вивчення, дослідження #
складний процес, що охоплює ідентифі-
кацію питання чи проблеми, моделюван-
ня, дослідження результатів, інтерпрета-
цію результатів і вироблення рекоменда-
цій (див. також апаІу8Ї).
апа1у8І - 1. аналітик, постановник завдань,
дослідник; 2. криптоаналитик # див. та-
кож сгуріапаІу8і.
апаїуіісаі - аналітичний, символьний # ме-
тод вирішення математичних задач за до-
помогою ПЗ для символьних перетворень
формул (комп’ютерної алгебри) (порівн.
питегісаі).
апаїуіісаі ргосе88Іпе - аналітична обробка #
обробка даних для підтримки прийняття
рішень (порівн. орегаііопаї ргосе88іп&
див також 088, кІ8іогісаІ сіаіа, ОТАР).
апсе8іог - попередній елемент, “предок”.
апсе8іог шеіЬоск - методи (правила) пере-
дування.
апсе8іог оЬ]ес( - породжувальний об'єкт.
апсйог - прив'язка, проф. анкер # слово чи
група слів, до яких прив'язане гіпертекс-
тове посилання (див. також Ьаск Ііпк).
апсЬог сеіі - опорна (базова) ділянка # в
електронних таблицях - фіксована ділян-
ка, що є початком діапазону ділянок (див.
також асііге сеіі, сиггепі сеіі, сеііщ,
8ргеасІ8кееІ).
апсіїїагу - допоміжна, додаткова # напри-
клад, апсіїїагу зесіїоп - допоміжна секція.
А№В - 1. Апу дау полу - у якийсь час # аб-
ревіатура, використовувана в листуванні
електронною поштою; 2. кон’юнкція
(сопфипсііогі), логічне множення, логічна
функція ТА # операція над двійковими
розрядами операндів (0, 1) чи над логіч-
ними величинами (ігие, /аІ8е), що повер-
тає значення “істина” тільки коли обидва
операнди є одиницями чи обидва правди-
ві. У програмуванні часто використову-
ється для перевірки значення потрібних
розрядів маски, регістра стану тощо, на-
приклад, 1001 АКИ 0101= 0001 (див. та-
кож о/гега/ог, ОА, /гЩ/? Дгд/е, ХОК).
А№		
Вхід	Вхід	Вихід
0	0	0
0	1	0
1	0	0
1	1	1
ап^іе Ьгаскеі8 - кутові дужки, символи “<”
і “>” (знаки “менше, А8СІІ-код 60, та
“більше”, А8СП-КОД 62) # див. також
Ьгасе8, Ьгаскеі8, рагепіке8І8.
ап£8ігот - ангстрем # одиниця довжини,
що дорівнює одній стомільйонній частці
сантиметра. Названа на честь шведського
фізика Йонаса Ангстрема (1814-1874 рр.)
(див. також папотеіег).
АМ - див. аиіотаііс питЬег ісіепііфісаііоп.
апітаі - анімат # штучний автономний
агент, який діє у віртуальній реальності.
Синонім - аіїійсіаі аиіопошоиБ а^епі (див.
також уігіиаі геаіііу).
апітаґесі Ьийоп8 - “живі” кнопки.
апітаііоп - анімація, мультиплікація # ви-
ведення на екран послідовності зобра-
жень, що трохи відрізняються, для ство-
рення ілюзії руху. Для цього моделюють
розвиток у часі певних процесів, відобра-
жуваний послідовністю кадрів. Анімацію
широко використовують насамперед у
комп'ютерних іграх (див. також ЗО
апітаііоп, сотриіег-§епегаіеА іта^егу,
/асіаі апітаііоп, ііує уісієо, тогркіп%,
і\уеепіп§).
апітаііоп тосіе - режим анімації чи муль-
37
апітаііоп оГ тосіеі ехесиііоп
типлікації (покадрове виконання програ-
ми).
апітаііоп оГ тосіеі ехесігііоп - візуалізація
прогону моделі.
апітсеї - багатокадровий кель # див. також
асіог, сеі.
апі^оігоріс - анізотропний, неоднорідний #
1. термін можна ужити, наприклад, якщо
швидкість передавання даних залежить
від напрямку передавання; 2. у КГА - не-
відповідність горизонтальних і вертика-
льних відстаней на екрані монітора (по-
рівн. І8оігоріс).
АNN - див. агіі/ісіаі пеигаї пеіхмогк.
аппоШіоп - 1. анотація, реферат # від лат.
аппоіаііо. Короткий виклад змісту книги,
статті тощо; 2. зауваження, примітка, ко-
ментар, посилання # додаткова інформа-
ція щодо конкретного місця в документі
чи програмі; 3. проставлення позиційних
позначень компонентів і розподіл (упаку-
вання) секцій компонентів по корпусах (у
САПР електроніки); 4. анотування.
аппоШіоп тагк - позначка примітки чи
виноски (наприклад, ініціали того, хто
робить примітку).
аппоипсетепі - анонсування, оголошення,
повідомлення # офіційне оголошення да-
ти виходу продукту.
аппоуууаге - докучлива умовно безоплатна
програма # увесь час нагадує вам, що ви
користуєтеся незареєстрованою копією
програми і протрібно сплатити регістра-
ційний внесок. Після його оплати й ре-
єстрації усі набридливі повідомлення
зникають. Синоніми - §иіІіїиаге, па&маге
(див. також Ьаппегмаге, сагехчаге, /аїлшге,
/геехмаге, риЬІіс сіотаіп, 8кагехмаге).
апопушіїу - анонімність.
апопушігег - програма (засіб) збереження
анонімності під час роботи в Інтернеті
(див. також соокіе Ьизіег).
апопутоиз - анонімний # (від грец. апопу-
тоиз - що не має імені, безіменний, без
зазначення фамілії) стандартне ім'я кори-
стувача під час реєстрації доступу до
РТР-сервера (див. апопутоиз РТР).
апопутоіі8 ЕТР (АРТР) - анонімний РТР #
інтерактивний сервіс, надаваний багатьма
інтернет-серверами. Надає користувачу
можливість пошуку й переписування
файлів у Інтернеті за допомогою прото-
колу РТР. Коли до РТР-сервера підклю-
чається незареєстрованний користувач,
щоб одержати доступ до файлів (зазвичай
тільки для читання), він уводить замість
свого імені слово “апопушоиз”, а замість
пароля - адресу своєї електронної пошти
(див. також РТР, е-таїї, Іо%оп, зегчег)
аіюпушоіі8 ріре - анонімний канал # меха-
нізм ІРС, що забезпечує прямий зв'язок
між двома процесами на одному комп'ю-
тері для передавання даних (див. також
патесі ріре).
АИ8І - Ашегісап Майопаї 8іапс1агсІ8 Іпзііїиґе -
Американський національний інститут ста-
ндартів # безприбуткова державна органі-
зація (кіїр://уууууу.ап8І.ог£) зі штаб-
квартирою в Нью-Йорку, утворена в
1918 р. невеликим консорціумом маши-
нобудівних асоціацій і державними аге-
нтствами. Має статус головного розро-
бника стандартів у країні, яких індуст-
рія може дотримуватися на добровіль-
ній основі. (Насправді АК8І не розроб-
ляє стандарти сама, а об'єднує на основі
відкритості та досягнення консенсусу
понад 175 груп спеціалістів.) Репрезен-
тує США в таких міжнародних органі-
заціях зі стандартизації, як 180. У сфері
обчислювальної техніки розробляє ста-
ндарти на мови програмування й інтер-
фейси, зокрема Си, Фортан, Кобол,
8<2Ь, Паскаль, інтерфейс 8С8І та ін.,
акредитуючи для цього інші органи, що
функціонують під егідою АИ8І. У сфері
телекомунікацій бере участь у підгото-
вці стандартів на мережні протоколи й
шифрування даних (див. також ІЕЕЕ,
180, ІТУ-Т, N180, N187).
АИ8І скагасіег 8еі - набір символів АИ8І #
розроблена АИ8І 8-бітова кодова табли-
ця, використовувана у \¥їпсіоу/8 для по-
дання 256 керівних і абетково-цифрових
символів. Перша половина цього набору
збігається з кодом А8СІ1 (див. також
скагасіег 8еї).
АК8І Іегшіпаї - АМ8І-термінал # звичай-
ний тип текстового дисплея з набором
команд стандарту АМ8І.
апзиег (ап§) - 1. відповідь, реакція; 2. від-
повідати.
апвлуег шодеш - модем-автовідповідач.
ап8і¥егіп£ тасйіпе - [телефонний] автовід-
повідач.
апіеппа - антена # від лат. апіеппа - рея.
Пристрій для випромінювання чи при-
ймання радіохвиль.
апіїа1іа8ІП£ (також апії-аііа8Іп§) - 1. згла-
джування (вирівнювання); побудова пла-
вної, безсхідчастої кривої чи прямої по
точках чи елементах зображення; алго-
38
АРІС
ритм растрової машинної графіки # у
комп'ютерній графіці - автоматичне усу-
нення східчастості зображень ліній чи
кривих, спричинене недостатньою розді-
льною здатністю екрана (порівн. аііазіщг
див. також ]১есІ іта§е); 2. згладжування
кольорів, плавна зміна (перехід) кольору.
апіїуігиз (також апіі-уігиз) - 1. антивірус #
застосування, призначене для виявлення і
видалення вірусів. Написання терміна че-
рез дефіс зустрічається частіше в Європі
(див. також апііуігиз зо/іїуаге, уігіії);
2. антивірусний # наприклад, апііуігиз
рго£гат - антивірусна програма.
апйуігиз 8ОЇЬуаге - антивірусне ПЗ # сукуп-
ність програмних засобів, призначених для
боротьби з різноманітними комп’ютерними
вірусами (див. також гассіпе, уіпі8 зсаппег).
апусазі - комусь # метод розсилання паке-
тів, зокрема реалізований у протоколі
ІРу6. Дає змогу пристрою надсилати дані
найближчому з групи одержувачів (по-
рівн. ипіса8р див. також Ьгоасісазі,
тиііїсазі).
АО - апаїод оиіриї - аналоговий вивід [вихід].
АОЬ - 1. див. Атегіса ОпІіпе\ 2. Аппу о£
Ьашегз - юрба ламерів # абревіатура,
прийнята в чат-форумах; натяк на
Атегіса Опііпе (див. також сіцрзреак).
АОО - ауега^е оиі£оіп& циаіііу - середня
якість на виході # очікуваний середній рі-
вень якості продукту, що випускається, з
певним рівнем якості продукту.
АР - ДИВ. аССЄ88 роіпі.
АРА - А11 Роіпіз Аск1ге88аЬ1е - з адресацією
всіх точок # пристрої виводу, у яких мо-
жна адресувати (відповідно змінювати)
кожен елемент зображення (див. також
аМге88аЬІе роіпі).
АРА гіівріау - А11 Роіііїз АскігеззаЬІе сіізріау -
АРА-дисплей (див. також АРА, сІІ8рІау).
АРС - 1. Азупсйгопоиз Ргосебиге Саіі - аси-
нхронний виклик процедур; 2. Аиіотаїіс
Рарег СиИег - механізм автоматичного
розрізання [рулонного] паперу [на арку-
ші]; 3. Атегісап Рохуєг Сопуєгзіоп - кор-
порація АРС # найбільший виробник
джерел безперебійного живлення (див.
також (7Р8).
А/РС - див. Аиіо РС.
АРСО 25 - стандарт АКСО 25 # стандарт назе-
много цифрового мобільного радіозв'язку
(див. також ТЕТВА, кіір://\\г^у.арсоіпі1.ог§).
АРСІІС - ТИе Аззосіаііоп о£ Регзопаї
Сошриіег ІІ8ЄГ Сгоирз - Асоціація груп
користувачів ПК.
АРВІІ - Арріісаііоп Ргоіосої Иаіа Шіі - па-
кет даних протоколу прикладного рівня,
пакет АРИІІ # пакет даних для обміну
між двома прикладними програмами по
комп'ютерній мережі. Належить до верх-
нього рівня взаємодії в семирівневій мо-
делі 081 (див. також арріісаііоп Іауег).
арегіиге - апертура # у САПР електроніки -
діафрагма фотоплотера, за допомогою
якої роблять засвічування фоточутливого
шару; має різні розміри й форму.
арегіиге §гіІ1 (АС) - апертурні гратки #
технологія виготовлення масок з тонких
провідців, використовувана в ЕПТ
Тгіпіігоп. Розроблена корпорацією 8опу
(див. також СкготаСІеаг, зкасіоуу та8к).
арегйіге 1І8і - список апертур # у САПР
електроніки - текстовий файл, що містить
розміри всіх використовуваних апертур
конкретного фотоплотера (див. також
ЕОА).
АРЕХ - Асіуапсесі Ргосе88ог Ехіепзіоп [Ьиз] -
удосконалена процесорна шина розши-
рення, шина АРЕХ.
АРІ - 1. Арріісаііоп Рго£гатшіп£ Іпіегіасе -
інтерфейс прикладних програм # набір
стандартних програмних переривань, ви-
кликів процедур (методів) і форматів да-
них, які використовують прикладні про-
грами для запиту й одержання від опера-
ційної системи, телекомунікаційного про-
токолу, програмного інтерфейсу (механі-
зму) чи певних послуг (сервісів). АРІ ви-
значає рівень абстракції вихідного тексту,
що дозволяє переносити вихідні тексти
програм на комп’ютери з різними проце-
сорами, де їх після перекомпіляції можна
одразу виконувати. Прикладами АРІ є
8УЮ і ИеіВІО8. Приклад: Меізсаре, Ііке еуегу
оіґіег зоймаге сотрапу, пеесіес! Місгозоїї іо
геїеазе еагіу 7ег8іопз ої зотеііііпд саііесі ЧЬе
АРІз' Іог \Л/іпс1о\л/8. (МісКаеІ І_е\/УІ8) - Фірма
Меїзсаре, як і будь-яка інша софтверна компа-
нія, мала потребу у співпраці з МісгозоП, щоб
одержати перші версії того, що називають АРІ
для \Л/іпсіо\/У8. (див. також арріісаііоп
ргоргат, са11іп% сопчепііоп8, кегпеї,
орегаііп% 8у8іет, рогіаЬіІііу, 8оигсе соае);
2. Арріісаііоп Р1аі£огт ІпІегГасе - інтер-
фейс прикладних платформ, специфікація
АРІ (Асоціації з інтерактивних мультиме-
діасистем, ІМА).
АРІС - асіуапсесі рго£гаттаЬ1е іпіеггирі
сопігоііег - удосконалений програмова-
ний контролер переривань # вбудований
контролер переривань у процесорах
39
АРЬ
Репіїит для симетричної багатопроцесор-
ної обробки (див. також іпіеггирі
сопігоііег).
АРЬ - мова АРЬ # “А Рго§гашшіп§ Ьап£иа§е” -
заголовок книги, опублікованої в 1962 р.
розробником цієї мови Кеннетом Айверсо-
ном (КеппеІЇї Е. іуєгзоп, ІВМ). Спочатку
АРЬ служила нотацією для записування алго-
ритмів. Перша реалізація АРЬ/360 - 1966 р,
Асііп РаїкоіТ (Нагуагії, ІВМ). Є версії інтер-
претаторів для ПК. Через високу компакт-
ність запису вихідного тексту важка для чи-
тання (‘‘китайська Бейсік”). Процедурна
мова надвисокого рівня. Вимагає спеціаль-
ної клавіатури. Подальший розвиток -
АРЬ2.
АРМ - 1. Асіуапсесі Рошег Мапа^ешепі -
удосконалені засоби керування живлен-
ням, специфікація АРМ # специфікація і
система Місгозоїї (за участі Іпіеі) для ке-
рування живленням на портативних ПК.
Зменшує енергоспоживання у проміжку
між натисканнями клавіш (див. також
АСРІ, ро\мег тапа^етепі, зіеер тосіе)',
2. Арріісаіїоп РеПбгтапсе Мапа^етепі -
керування продуктивністю застосувань,
технологія АРМ.
АРшІ - Арріісаіїоп Рго£гаш8 тиііїріе ІпіегГасе -
множинний інтерфейс прикладних програм.
аро8ІгорЬе - апостроф # символ у вигляді
коми над рядком, який заміняє пропуще-
ну голосну (див. також зіпріє диоіе).
арр (аРР81 _ Див. арріісаіїоп.
АРРС - Асіуапсесі Рго§гаш-їо-Рго§гаш
Согшпипісаіїопз - удосконалений інтерфейс
зв’язку між програмами, протокол АРРС #
набір протоколів, розроблений ІВМ як час-
тина архітектури “нової” 8ИА. Підтримує
однорангові комунікації між робочими стан-
ціями, приєднаними до 81ЧА, і застосуван-
нями, виконуваними на цих станціях. Анало-
гічний рівню сесії в моделі 081. Відомий та-
кож за назвою ІЛР 6.2.
АРРС/РС # версія АРРС, розроблена кор-
порацією ІВМ для мереж Токеп Кіп& на
базі РС-сумісних комп’ютерів.
аррепсі - додати, додавати, приєднувати #
наприклад, дані в кінець файлу, символи
в кінець рядка чи рядки в кінець таблиці
(див. також/ііе, іпзегі, ігипсаіе, зігіп§).
арреагапсе - 1. вид; 2. поява, виникнення.
АррІеБсгірі - мова Арр1е8сгірі # об’єктно-
орієнтована мова для комп'ютерів
Масіпіозк.
АррІеБЬаге # мережка ОС фірми Арріе
Сотриіег, що дозволяє ПК Масіпіозії че-
рез файловий сервер розділяти файли та
інші мережні ресурси.
арріеі - від арріісаіїоп - 1. застосування,
аплет, аплета (автори розходяться в дум-
ках щодо роду цього слова) # невелика
прикладна Іауа-програма, яку можна вбу-
довувати в НТМЬ-сторінки, передавати з
Інтернету разом з документом як застосу-
вання для належного подання документа
в користувача (наприклад, “Календар”).
Під час використання Іауа-сумісного бра-
узера для проглядання отриманої НТМЬ-
сторінки код аплета, що міститься в ній,
виконується цим браузером. Аплети від-
різняються від повних Іауа-застосувань
обмеженістю у доступі до певних ресур-
сів локального комп'ютера (таких, як
файли, модеми тощо), а також тим, що
для них заборонено зв’язок з іншими
комп'ютерами мережі (крім того, з якого
цей аплет надіслано). Такі застосування
конфігуруються під власний набір влас-
тивостей (наприклад, принтери, драйвери
відео, звук тощо) (див. також аііасктепіз,
Ьго^зег, НТМЦ іїача, запіїЬох, ШРІУ);
2. [прикладна] мініпрограма, програмка,
утиліта.
АррІеТаїк - мережа АррІеТаїк # мережа й
семирівневий стек протоколів, розроблені
фірмою Арріе для ПК МасіпІозИ аналогі-
чно моделі 180. Застосовує метод доступу
С8МА/СА. Передає дані зі швидкістю
230 Кбит/с по екранованій крученій парі
й дає змогу підключати до 32 пристроїв
(див. також ЬосаїТаїк).
аррііапсе - апарат, прилад, пристрій # часто
мають на увазі побутовий електронний
пристрій або простий пристрій для вихо-
ду в Інтернет.
аррііапсе РС - побутовий ПК, комп'ютер
типу “побутовий прилад” # комп'ютер ба-
зової (фіксованої) конфігурації, з обме-
женими можливостями розширення й мо-
дернізації - тонкий клієнт корпоративної
мережі чи “другий” ПК для будинку.
арріісаіїоп (арр) - 1. застосування, прикла-
дна програма # закінчена прикладна про-
грама або пакет, що забезпечує користу-
вачу вирішення певної задачі, наприклад,
електронна таблиця чи текстовий проце-
сор. Типові поняття - “БО8 арріісаіїоп”,
“ХУіпіїо\¥8 арріісаіїоп” (“\Уіпіїо\¥8-застосу-
вання”). Термін дуже поширився, заміни-
вши поняття “арріісаіїоп ргортат” через
те, що застосуванням можна користува-
тися за допомогою графічного інтерфейсу
40
аргоп
користувача, а не командного рядка (по-
рівн. зузіетп зо/іїкаге; див. також соттапсі
Нпе, етЬеМесІ арріісаііопз, СІЛ, пеїхчогк
арріісаііоп, г觧еА арріісаііоп, 8о/і\чаге)\
2. застосування, використання # напри-
клад, /ог тпііііагу арріісаііопз.
арріісаіїоп-огіепіесі - орієнтований на за-
стосування, використовуваний у застосу-
ваннях, призначений для застосувань,
прикладний # наприклад, арріісаііоп-
огіепіес! рго£гаттіп§ 1ап§иа£е - мова про-
грамування для розробки [орієнтована на
розробку] застосувань (див. також
таскіпе-огіепіесі).
арріісаііоп де8І£пег - конструктор застосу-
вань, конструктор прикладних програм #
програмні засоби створення застосувань #
див. також арріісаііоп, арріісаііоп
сіечеіорег.
арріісаііоп деуеіорег - розроблювач засто-
сувань # див. також арріісаііоп с1е8і£пег,
рго£гаттег\ц.
арріісаііоп сіотаіп - проблемна (предмет-
на) сфера, прикладний домен.
арріісаііоп ^аіеууау - шлюз застосувань #
програма, що перехоплює трафік застосу-
вань певного типу. Використовується в
міжмережних екранах (див. також
/ігєумііі).
арріісаііоп §епегаіог - генератор застосувань -
див. %епегаіог.
арріісаііоп іпіе^гаііоп - інтеграція застосу-
вань # дає змогу стикувати між собою рі-
зні застосування, можливо, написані різ-
ними мовами програмування й розроблені
в різних архітектурах (див. також Іерасу
зузіетз, 8у8іет8 іпіе^гаііогі).
арріісаііоп Іауег - прикладний рівень # ста-
рший (сьомий) рівень мережі в семирів-
невій 081-моделі 180. Описує взаємодію
прикладних програм із мережною опера-
ційною системою. Організує санкціоно-
ваний доступ до запитуваних ресурсів і
визначає їхню достатність. Використовує
послуги нижчих рівнів, але цілком ізо-
льований від деталей використовуваного
мережного устаткування (див. також сіаіа
Ііпк Іауег, пеїхмогк Іауег, 081, ркузісаі
Іауег, ргезепіаііоп Іауег, 8Є88Іоп Іауег,
ігапзрогі Іауег).
арріісаііоп ІіЬгагу - бібліотека застосування #
див. також арріісаііоп.
арріісаііоп рго^гаш (арр) - прикладна про-
грама - див. арріісаііоп.
Арріісаііоп Рго^гаш ІпіегГасе - див. АРІ.
арріісаііоп рго^гаштег - прикладний про-
граміст, розробник прикладного ПЗ, роз-
робник застосувань # порівн. зузіетз
ргоргаттег.
арріісаііоп гесоуегу - відновлення застосу-
вань [прикладного ПЗ].
арріісаііоп 8егуег - сервер застосувань #
сервер, на якому виконуються мережні
прикладні [клієнт-серверні] програми, а
також розміщено дані, доступні клієнтам.
Може виступати як клієнт сервера БД,
керуючи авторизацією, підключеннями до
БД, транзакциями тощо (див. також сот-
типісаііопз зєгуєг, 8егчег, 8ег\>1еі,
зресіаііхесі 8етчег).
арріісаііоп 8оГЬуаге - прикладне ПЗ, при-
кладні програми # порівн. зузіет зо/імаге;
див. також арріісаііоп, арріісаііоп
ргоргат.
арріісаііоп 8иііе - комплект застосувань #
наприклад, Місгозой ОШсе 95, до якого
входять АУогсі 95, Ехсеї 95 тощо.
арріісаііоп 8у8іет - прикладна система #
див. також арріісаііоп.
арріісаііуе 1ап£иа£е - аплікативна мова -
дт./ипсііопаї Іап§иаре.
аррііесі - прикладний.
АРРN - Асіуапссб Реег-іо-Реег НеШюгкіп^ -
поліпшений протокол однорангових ме-
реж, протокол АРРN # розширення архіте-
ктури 8ИА, що дає змогу системі автома-
тично адаптуватися до топології мережі
(сіупатіс гоиііп§) і направляти інформацію
з мережі, обминаючи хост-комп’ютер.
АРРN створює каталог вузлів мережі й ін-
ших мережних ресурсів, зберігає інформа-
цію про топологію мережі, що допомагає
полегшити з'єднання й переконфігурацію,
а також підтримує динамічні мережі 8NА
у разі підключення вузла до мережі чи від-
ключення від неї.
арргоасЬ -1. підхід; 2. метод.
арргоргіаїе - відповідний, придатний, адек-
ватний.
арргохітаііоп - наближення, апроксимація,
арргохітаііоп аІцогйЬт - апроксимуючий
алгоритм, алгоритм апроксимуючого типу #
алгоритм оптимізації, що генерує прийня-
тне, але не обов'язково оптимальне рі-
шення. Часто вживається як синонім ев-
ристичного алгоритму (див. також
кеигізііс).
АРК. - Аиіошаііс Ріасешепі апб Коиііп§ -
автоматичне розміщення [елементів] і
трасування [з'єднань] # під час проекту-
вання схемних плат.
аргоп - “фартух” # у НВС - додатковий
41
АРКР
білий (чистий) простір, що залишається
на полях тексту й ілюстрацій під час вер-
стки фальцованої вкладки (див. також
/оШоиі).
АРКР - Асіарііуе Раїїегп Кесо^піііоп
Ргосе88ІП£ - метод адаптивного розпізна-
вання образів # див. також іта%е
гесо^піііоп, раііегп гесо^піііоп.
АР8 - Аиіотаїіс Ргоіесііоп 8ауіісЬіп§ - ав-
томатичне захисне перемикання.
АРХ - Аііасії Ргосе88ог Ехесиїіуе - опера-
ційна система АРХ.
АС^Ь - ассерІаЬІе циаіііу ієуєі - прийнятний
рівень якості # рівень якості, прийнятний
для всіх зацікавлених сторін.
АКА - 1. Асіуапсесі КІ8С АгсЬіІесІиге - архі-
тектура, розроблена ПЕС для процесора
Аїрііа; 2. Аиіотаїіс Каїе Абаріаііоп - ав-
томатичне підстроювання швидкості пе-
редавання # робить модем залежно від
характеристик лінії (див. також тосіет).
АКАС - Апіі Кейехіоп, Апії Оіаге - проти-
виблискова, протиореольна [поверхня ек-
рана монітора] # див. також ЛЕЛЕ.
АКАР - АррІеТаїк Кетоіе Ассе88 Ргоіосої -
протокол віддаленого доступу АррІеТаїк.
АКА8 - АпІіКеЯехіоп, АпІіЗіаІіс - противи-
блискова, антистатична [поверхня екрана
монітора] # див. також АЕАС.
агЬіІег - арбітр # засіб вирішення конфлік-
тів, наприклад, арбітр шини (див. також
агЬіігаііогі).
агЬіїга£е - арбітраж - див. агЬіігаііоп.
агЬйгагу - довільний.
агЬіігаііоп - арбітраж # набір правил, вико-
ристовуваний для керування конкурую-
чими запитами до таких комп'ютерних
ресурсів, як ОЗП чи периферійні пристрої
(див. також агЬііег).
агсасіе £ате$ - аркадні ігри # клас комп'ю-
терних ігор зі сценарієм, що вимагає ак-
тивних дій гравця під час проходження
керованим ним персонажем численних
рівнів. Названі так за аналогією з ігрови-
ми аркадами, де стояли автомати з подіб-
ними іграми. Згідно з класифікацією
П. Гродека, аркадні ігри поділяють на:
шутери (зЬооІегз), де незалежно від об-
становки основна мета - розстріляти усе,
що рухається навколо, набираючи за влу-
чення якнайбільше балів; платформери
(рІаіГопп &ате8), що почалися в 1981 році
з гри Вопкеу Коп& (Міпіепсіо), де персо-
наж проводить час, стрибаючи між
“платформами”, збираючи призи й ухи-
ляючись від ворогів; арканоїди, де гра-
вець так чи інакше відбиває м'яч ракет-
кою (серед них знаменита гра Агсапоіб,
що дала трохи пізніше назву цьому арка-
дному піджанру). Приклад: Аі (Гіе ііте, аІІ (Ке
агсасіе Азіегоісіз датез ууєгє сіопе хл/ИЬ геаі
уєсіог дгарЬісз. (Ііпиз Топ/аісіз) - На той час в
усіх аркадних іграх, подібних до “Астероїдів”,
використано справжню векторну графіку, (див.
також сотриіег %ате5, ЕР8, ЕРС^ ТРЕ).
АгсЬіе (від Агскіуе) # програма й система
серверів зі списками файлів, яка допома-
гає знаходити файли, збережені на аноні-
мних РТР-серверах у Інтернеті. Для по-
шуку треба знати або точне ім'я файла,
або його підрядок (див. також апопутоиз
РТР).
агсЬіІесІиге - 1. спосіб структурування про-
грамної системи, комп'ютерної мережі чи
обчислювальної системи. Розрізняють за-
криту архітектуру (сіозесі агсЬіІесІиге),
відкриту (ореп агсЬіІесІиге) і розподілену
(<1І8ІгіЬиІес1 агсЬіІесІиге); 2. див. сотриіег
агскііесіиге.
агсЬіуа! - прикм. архівний.
агсЬіуе - 1. архів # від лат. агскіуит -
давній. Термін стосується будь-якого
виду зберігання комп'ютерних даних
незалежно від часу копіювання.
Наприклад, агсЬіуаІ йіе - архівний файл
(див. також САЕП8, 8ЕХ)\ 2. архівувати,
поміщати до архіву, створювати архів #
процес створення копії файлів на
змінному носії (на магнітних стрічках або
компакт-дисках). Після архівування
файли можна видалити для звільнення
місця на жорстких дисках (див. також аг-
скіуег, фііе Ьаскир).
агсЬІуег - архіватор # програма, за допомо-
гою якої виконують архівування й роботу
з архівом (див. також агскіуе).
агсЬіуіп£ - архівування, архівація # див.
також агскіуе.
АЯСпеї - АіІасЬесІ Кезоигсез Сотриіег
пеїхуогк - мережа АКСпеї # мережна
архітектура локальної мережі (розроблена
корпорацією ВаІаРоіпІ у 1977 р.).
Використовує шинну архітектуру з
передаванням маркера, зазвичай на
коаксиальному кабелі (див. також
Еікегпеі, пеіухюгк).
Агсііс - мова Агсііс # функціональна мова
програмування для синтезу музики.
агеа - 1. область, ділянка # наприклад,
ділянка пам'яті, частина екрану; 2. площа.
агеа сЬагІ - комбінована гістограма #
складена з двох (чи кількох) гістограм із
42
АКРА
виділенням розходжень між їхніми
показниками (ДГ) (див також Ьіі8Іпе88
%гаркіс8).
агеа £гарЬ - див. агеа скагі.
агеа 8ашрІіп£ - площинна вибірка # визна-
чення кольору й інтенсивності пікселя за
кольором та інтенсивністю оточуючих
його пікселів (див. також ріхеї).
агеа-8сап сашега - камера зі полінійно-
кадровою розгорткою.
аг£ - див. аг§итепі.
аг§итепґ (аг§) - 1. аргумент, фактичний
(дійсний) параметр # 1) у програмуванні -
параметр (константа, змінна або вираз),
який передає викликальна програма
функції, процедурі або методу (див.
також асіиаі аг^итепі, агрртепі ІІ8і, аг-
&итепі ра88іп%)\ 2) перемикач, який дає
змогу користувачу задати конкретні дії
або властивості під час виклику команди,
командного файла або макрокоманди.
Синонім - опція (див. орііогіу, 2. аргумент #
логічний довід, який слугує підставою
для доказу.
аг£итепІ 1І8І (також аг§ 1І8І) - список
параметрів # див. також асіиаі аг^итепі,
аг^итепі, ІІ8і, аг^итепі 8ерагаіог
рагатеіег, ро8ІііопаІ рагатеіег.
аг£шпепґ ра88Іп£ - передавання параметрів #
синонім - рагатеіег ра88іп% (див. також
аг^итепі ІІ8і).
аг^шпепі верагаіог - роздільник [списку]
параметрів # символ, використовуваний у
списку параметрів для того, щоб відділи-
ти параметри один від одного. Частіше як
роздільник використовують кому, пробіл
чи табуляцію (див. також аг^итепі ІІ8і).
агііктеііс - 1. арифметика # набір елемен-
тарних обчислень із числами, що включає
в себе додавання, віднімання, множення й
ділення (див. також апіктеііс ехрге88Іоп,
агііктеііс орегаііоп, агііктеііс орегаіог,
агііктеііс 8кі/і\ 2. арифметичний.
агііктеііс ехрге88Іоп - арифметичний вираз #
див. також ехрге88Іоп.
агііктеііс орегаііоп - арифметична
операція # операція, в якій арифметичний
оператор (агііктеііс орегаіог) засто-
совують до числових аргументів (див.
також Іо§іс орегаііоп).
агііктеііс орегаіог - арифметичний оператор #
до них належать: унарний плюс та
унарний мінус, додавання, віднімання,
множення, ділення, цілочислове ділення й
ділення по модулю (див. також агііктеііс
ехрге88іоп, агііктеііс орегаііоп, орегаіог).
агііктеііс 8кіГі - арифметичний зсув #
операція зсуву байта, регістра або слова,
за якої знаковий розряд не змінюється,
крім того, у разі зсуву вправо до
звільнених розрядів занесено значення
знакового розряду. Інакше кажучи, ця
операція відповідає множенню або
діленню на два в степені, яка дорівнює
числу розрядів зсуву, що іноді
використовують в оптимізації програм
(порівн. Іо^ісаі 8кі/і\ див. також сусіісаі
8кі/і).
агііу - арність; число операндів [аргументів] #
у програмуванні - число аргументів
функції або оператора. В деяких мовах
програмування функції мають змінне
число аргументів (змінну арність).
Приклад: ТТіе агііу ої а ргесіісаіе із Іііе питЬег
ої агдитепіз Візі іі Такеє. - Арність предикату є
числом його аргументів, (див. також
аг^итепі, /ипсііоп, орегаіог, ипагу
орегаііоп).
агруе - архів, створений архіватором АЮ
(АЮ-архів).
АКЬЬ - Адуапсеб КЕЬ - удосконалений
метод КЬЬ # метод записування на жорсткі
магнітні диски (див. також МРМ, КЕЬ).
АКМ - родина процесорів АКМ # стандарт
де-факто для вбудованих і мобільних
систем. За допомогою цього конструктора
замовник набирає собі потрібні йому
можливості. Тому лінійку продуктів
фірми АКМ складено з базових
процесорних ядер і їхніх “дочок”, у яких
реалізовано різноманітні додаткові
можливості. Сьогодні ліцензовано чотири
цілком 32-розрядні базові ядра: АКМ7,
АКМ9, АКМ9Е-8 і АКМ 10. Відомими є
дві родини сумісних із АКМ процесорів:
8ІГОП&АКМ, розроблена спільно з
корпорацією І)І£ІГа1 Еіесігопісз, і Х8са1е,
постачальником якої виступає корпорація
Іпіеі (див. також таіп соге, ргосе88ог).
АКОМ - АІіегаЬІе Кеад-Опіу Мешогу -
програмований ПЗП # див. також
ЕЕРКОМ, ЕРКОМ, РОМ.
АКР - АскІгезз Кезоіигіоп Ргоїосої -
протокол перевизначення [перетворення]
адрес, мережний протокол АКР #
динамічно перетворює ІР-адреси у
фізичні адреси ЛОМ. Зворотне
перетворення здійснюється за допомогою
протоколу КАРК. Визначений у КРС 826
(див. такожргоіосої 8іаск, ТСР/ІР).
АКРА - Асіуапсесі КезеагсЬ Ргозесіз
А§епсу [Асітіпізігаііоп] - Агентство з
43
АКРАпеі
перспективних дослідницьких проектів
МО США (И8 Верагітепі о£ Оеіепзе, Ро) #
створено в 1957 р. за особистою
ініціативою президента Дуайта Зйзен-
хауера (у відповідь на запуск СРСР
першого у світі супутника) з метою
досягнення лідерства США в науковій і
військово-технічній сферах. Консоліду-
вало розробку мережі АКРАпеі, яка пере-
росла в мережу Іпіегпеі, пізніше (у 1972 р.)
перейменовано в РАКРА, а з 1994 р. знову
діє під колишнім ім'ям. За його
замовленнями розроблено стек прото-
колів ТСР/ІР і операційна система ВСИ
ІІпіх. Координує перспективні науково-
дослідні проекти в багатьох сферах
(див. кіір:/Лу\ум.агра.ті/).
АКРАпеї - Асіуапсесі Кезеагсії Рго]ес18
А^епсу №ґ\уогк - мережа АКРАпеі #
одна з перших у світі глобальних мереж,
попередниця Інтернету. Розроблена
агентством АКРА МО США як
експериментальна глобальна мережа, що
з'єднувала інститути, зайняті військовими
дослідженнями. Почала функціонувати в
1968-1969 рр., наприкінці 1970-х років
нараховувала близько 200 вузлів. Пізніше, в
1980 р. була розділена на дві мережі -
АКРАКеї і МІЬНеІ (для несекретних війсь-
кових досліджень). Потім, у червні 1990 р.,
АКРАКеї заміщено КЗРпеі (існувала до
1995 р.). Комп'ютери в АКР Алеї з'єднували
виділені лінії, а з протоколів викорис-
товували РТР і Теїпеі (див. також АКРА,
Іпіетеі).
АКРІ] - Ауега^е Кеуепие Рег Изег -
середній прибуток від абонента #
економічний показник, який
використовують оператори стільникового
зв'язку.
АКО - 1. див. Аиіотаііс Кереаі Кедие8і\
2. Аиіотаііс Кедиезі Гог Кеігап8тІ88Іоп -
автоматичний запит на повторне переси-
лання.
аггау - 1. масив # у програмуванні - змінна,
складена з кінцевого набору однотипних
послідовно проіндексованих елементів
даних (аггау еіетепі), які мають спільне
ім'я. Масив характеризують тип елементів
(сіаіа іуре), з яких його складено, розмір-
ність (сІітеп8Іогі) і число елементів. До ко-
жного елемента можливий прямий доступ
вказівкою індексів. Зміна одного елемен-
та масиву не впливає на інші елементи.
Одновимірний масив називають вектором
(уесіог), а двовимірний - матрицею. Існу-
ють два методи зберігання масивів у па-
м'яті: з розгорткою за рядками (елементи
масиву запам'ятовують рядок за рядком) і
відповідно з розгорткою за стовпцями
(див. також асІ]и8іаЬІе аггау. а88осіаііуе
аггау, Ьуіе аггау, Аупатіс аггау, таігіх,
тиІіісІітеп8ІопаІ аггау, га§ресІ аггау,
зиЬаггау); 2. сукупність, набір, масив од-
накових елементів; 3. див. сІІ8к аггау.
аггау сопітоПег - див. аггау ргосе88огщ.
аггау еіешепі - елемент масиву # див. та-
кож аггау.
аггау ргосе88ог - 1. процесор (контролер)
матричної дискової пам'яті; 2. матричний
процесор # комп'ютер або розширення
його арифметичного пристрою для
виконання паралельного оброблення
векторів даних, елементів матриці або
таблиці даних. Строго кажучи, залежно
від архітектури матричний процесор
може опрацьовувати і масиви деякої
заданої розмірності (див. також 8ІМР,
гесіог сотриіег, уесіог ргосе88ог).
агголу - стрілка # символ на клавіші
клавіатури, що показує напрямок руху
курсора (див. також агго\у кеу, сигзог,
кеуЬоагії).
аггоуу кеу - клавіша зі стрілкою [на
клавіатурі] # одна з чотирьох клавіш, які
позначено стрілками й призначено для
переміщення курсору відповідно вверх,
униз, праворуч і ліворуч. Синонім - сиг-
8ог сопігої кеуз (див. також аггоуу, сигзог,
кеуЬоагсІ. рготіпепі кеу).
аггоуу Іооі - інструмент-стрілка (для
оброблення графічних зображень).
АКТ - Асіуапсесі Кезоіиііоп Тесіїпоіо^у -
технологія підвищеної роздільної
здатності (для друку) # див. також ЕЕТ,
ІЕТ, РдЕТ, КЕТ.
агі - графічні матеріали, ілюстрації,
фотографії.
агіісіе - 1. стаття # повідомлення,
відправлене до групи новин або
телеконференції (див. також пе\У8ртоир,
ІІ8епеї); 2. пункт, параграф.
агШасї - 1. артефакт; 2. перешкоди або
перекручування зображення # виникають
у цифровому обробленні зображення
(див. також аІіа8Іп£щ).
агШїсіа! іпІеШ^епсе (АІ) - штучний
інтелект, ШІ # напрям наукових
досліджень і поняття, використовувані
щодо експертних систем, автоматичного
доведення теорем, розпізнавання знань,
машинного зору, робототехніки, розу-
44
А8СІ
міння природних мов тощо. Термін
уведено Джоном Маккарті (ІоИп МсСаііИу)
влітку 1956 р. замість запропонованого в
1950 р. Аланом Тьюрингом терміна сотриіег
іпІе11І£епсе (див. також агіі/ісіаі Н/е, соттоп-
8ЄП8Є геа8опіп%, сотриіег зсіепсе, сотриіег
\?І8Іоп, ехрегі 8у8іет, /ихгу сотриііп%, %епеііс
рго^аттіп£, Ьізр, паіигаї Іап%иа%е, пеигаї
пеішогк, Тигіп% іе8і, 8ЮАКТ).
агСіГісіа! ІіГе (АЬ, А-ІИе, АЬіїе) - штучне
життя # наукова дисципліна, що створює й
вивчає комп’ютерні моделі живих організмів
або синтетичних систем, які за своєю
поведінкою схожі у певних аспектах на
природні живі біологічні системи. Завдання
такого дослідження - знайти основні
принципи організації живих систем на Землі.
Як напрям досліджень сформовано з 1986 р.,
ґрунтується на біології, фізиці, хімії та
математиці. Термін введено Крісом Лангто-
ном (Сгіїїі Ьап£іоп). В АЬ розрізняють два
великих напрями: життя, яким воно може
бути (Ьі£е-Аз-І1-Сои1с1-Ве), і життя, яким ми
його знаємо (ЬІУЄ-А8-\¥е-кпо\¥-іІ). Життя,
яким воно може бути, АЬ розглядає як
життя, синтезоване в штучному середовищі,
а також проводить дослідження над
штучними моделями біологічного феномена.
Методи й алгоритми штучного життя
можуть допомогти у розвитку теоретичної
біології, а також знаходять застосування в
екологічному й фінансовому моделюванні,
мережних комунікаціях, робототехніці (див.
також агіі/ісіаі іпіеНщепсе, СА, /ихгу
сотрийп%, %епеііс ргоруаттіпу,
кіір://аІі/е.ог§, тоЬИе гоЬоі, пеигаї пеімюгк,
гоЬоіїсз).
агііїїсіаі пеигаї пеЬуогк (АЖ) - штучна
нейронна мережа, ШНМ # програма або
апаратура, що моделюють мережу,
побудовану на принципах взаємодії
клітин (нейронів) нервової системи
людини. В апаратній реалізації ШНМ -
мережа, складена з множини простих
процесорів (шіііз, формальних нейронів),
об’єднаних у шари. Кожний формальний
нейрон має невелику локальну пам’ять і
комунікаційні з’єднання з іншими
нейронами (соппесііопз) попереднього
шара оброблення даних. По вхідних
з’єднаннях передають числові дані, а по
вихідних - результати їхніх опрацювань.
Такі мережі використовують для
розпізнавання знань, мови, прогнозування
ситуації у фінансовій сфері тощо. Якщо
не оговорено інше, синонім - пеигаї
пеі^огк. Приклад: Ап агМісіаІ пеигаї пейл/огк
сап Ье Ьиііі Ьу іпіегсоппесііпд зітріе ргосеззіпд
ипііз Йіаі тосіеі ЬіоІодісаІ пеигопз. - Штучну
нейронну мережу можна побудувати шляхом
з'єднання простих процесорних блоків, які
моделюють біологічні нейрони, (див. також
АІ, агіі/ісіаі Н/е, сотриіег УІ8Їоп, 8рееск
гесоупіііоп, 8рееск 8упіке8І8, ігаіпіп/).
агЬуогк (АЛ¥) - 1. рисунок, ілюстрації або
графіки # нариси, креслення, рисунки,
заголовки, фотографії, карти, схеми тощо,
підготовлені на мультимедіа-системах
для друкованої публікації, фільму або
відеозапису; 2. оригінал фотошаблону,
фотооригінал # малюнок для виготов-
лення фотоформ (наприклад, у вироб-
ництві друкарських плат).
А8 - див. аМге88 8ігоЬе.
А8АР - 1. Аз 8ооп Аз РоззіЬІе - якомога
швидше # абревіатура, прийнята в елек-
тронній пошті та чат-форумах (див. також
сН&зреаку якомога раніше # тип плану-
вання робіт у системах керування проек-
тами (порівн. АЬАРУ 2. Аиіотаїіс
8ауіїс1ііп£ Апсі Ргосеззіп§ - автоматична
комутація й оброблення [даних].
А8С - Асііує 8І£па1 Соггесііоп - активна
корекція сигналу, блок [система] А8С #
функціональний блок монітора, що
забезпечує автоматичне регулювання
розмірів і центрування зображення (див.
також СИТ, топііог, УРТ, УИЦ).
А8САР - Атегісап Зосіеіу о£ Сотрозегз,
Аийюгз апсі РиЬІізйегз - Американське
товариство композиторів, авторів та
видавців # створено з метою захисту
авторських прав.
азсепгї - 1. перехід на один щабель нагору в
ієрархічній структурі; 2. підніматися, про-
суватися.
азсепсіег - мала буква з верхнім виносним
елементом, надрядковий елемент (букви) #
наприклад, “сі”, “І”, “Ь” (порівн. с1е8сепс1ег).
азссчісіііщ - зростаючий.
азсеп(1іп£ опіег - упорядкованість за зрос-
танням # ДИВ. також а8СЄПСІІП8 8ОГІ.
азсепсіііщ зогС - сортування за зростанням #
будування даних від менших значень до
більших, дат - від минулого до
теперішнього, текстових даних - за
абеткою (порівн. с1е8сепс1іп8 8огі; див
також 8огі огсіег).
А8СІ - Ассеїегаїеб 8ігаіЄ£Іс Сошриііп£
Іпіііаііуе - Ініціатива щодо швидкісних
стратегічних обчислень, Стратегічна
комп'ютерна ініціатива # розпочата в
45
А8СІІ
1995 р. десятирічна програма Національ-
ного агентства з ядерної безпеки мініс-
терства енергетики США (РОЕ) зі ство-
рення паралельних комп'ютерних систем
продуктивністю від З ТГЕОР8 для моде-
лювання підземних випробувань ядерної
зброї. В рамках цієї програми ІВМ до
2005 р. розробить для Ліверморської ла-
бораторії суперкомп'ютер Віие бепе/Ь
продуктивністю 200 ТГЕОР8. Там уже
встановлено її суперкомп'ютер А8СІ
\УЬіїе продуктивністю 12,3 ТГЕОР8 (8192
процесори, 4 Тбайт ОЗП, 160 Тбайт дис-
ковий масив). Інший проект у рамках цієї
програми: А8СІ Ригріе - 100 ТРЕОР8.
А8СП - Ашегісап 8іапс1агс1 Сосіе ібг
Іп&гшаііоп Іпіегсіїап^е (вимовляють “ас-
кі”) - американський стандартний код для
обміну інформацією, код А8СІІ # набір зі
128 кодів символів для машинного подан-
ня прописних і малих букв латинського
алфавіту, чисел, розділових знаків і спеці-
альних символів, кожному з яких відпові-
дає конкретне 7-бітове двійкове число.
Перші 32 символи цього коду є керівними
(такими, як символи “переклад рядка”,
“повернення каретки”) й слугують для ке-
рування друком і передаванням даних. їх
не можна роздрукувати в текстовому ви-
гляді. Восьмий біт у передаванні даних
можна використовувати для контролю па-
рності або для розширеного набору сим-
волів А8СІІ, який містить букви різнома-
нітних мов і графічні символи. Введення
стандартних кодів сприяло спрощенню
обміну даними між різноманітними ком-
п'ютерними системами. Європейську мо-
дифікацію А8СІІ називають код Ьаііп 1
(стандарт І8О 8859-1), американську на-
ціональну версію визначено в І8О 646
(див. також скагасіег 8еі, ЕВСРІС, рагііу,
Ііпісосіе).
А8СІІ агі - див. А8СІІ %гаркіс8.
А8СІІ Гііе (також А8СІІ іехі Гііе) - А8СІІ-
файл, текстовий файл # файл, який міс-
тить лише текст. Часто використовують
для перенесення документів між різнома-
нітними текстовими процесорами, біль-
шість із яких можуть перетворювати свої
файли в А8СІІ-файл. Проте у такому пе-
ретворенні зазвичай губиться зроблене
раніше форматування документа, тому
краще використовувати формат КТЕ (див.
також Ьіпагу/Не, іта§е/Не).
А8СІІ £гарЬісз - А8СІІ-графіка # побудова
(креслення) діаграм із застосуванням сим-
волів коду А8СІІ (переважно "|-А+"). Си-
нонім - А8СІІ ап.
А8Е - Аігіошаііс 8Ьееі Ееебег - автозавантажник
(аркушів до принтера) # пристрій, який забезпе-
чує автоматичне подавання до друкувального
механізму принтера нового аркуша паперу (див.
такожС8Г,/ее(1ег).
А8ІС - АррНсагіоп-8ресійс Іпге^гаїеб Сігсиії -
проблемно-орієнтована (спеціалізована)
інтегральна мікросхема, замовлена ІС #
мікросхема для виконання набору спеціа-
льних функцій, яку зазвичай розробляють
під конкретного замовника. їхнім новим
різновидом стали програмовані замовлені
ІС (Рго£гатшаЬ1е А8ІС), функціональ-
ність яких можна згодом нарощувати.
Приклад: Тіїе (ипсііопз аге зрііі ЬеЬл/ееп Ніе
АЗІСз апсі іґіе СРО. - Ці функції розподілено
між замовленими ІС і процесором, (див. та-
кож %аіе аггау, іпіе%гаіес1 сігсиії, 8етіси8-
іот ІС).
А8І8 - Ашегісап Зосіеіу £ог Іпбизітіаі
8есигіїу - Американське суспільство з
промислової безпеки # видає свій журнал
і проводить конференції.
А-$іге # аркуш паперу розміром 8,5x11 дюй-
мів або 216x279 мм. Синонім - Іеііег.
А8Ь - А&е? 8ех? Ьосаііоп? - вік? стать? зві-
дки? # абревіатура, використовувана в
чат-форумах під час знайомства (див. та-
кож сІІ£І8реак).
А8М - Арр1ісаііоп-8ресіГіс Мешогу - спеці-
алізована ІС пам'яті (містить логічні засо-
би).
А8МЕ - Ашегісап Зосіеіу о£ Месйапісаі Еп-
£Іпеег8 - Американське товариство інже-
нерів-механіків, асоціація А8МЕ # займа-
ється стандартизацією у сфері САПР, спо-
нсор багатьох публікацій і конференцій з
робототехніки (див. також САР,
кіїр://\\г\муц. гоЬоііс8. ог§).
А8МР - Азуттеїтіс Ми11іргосе88Іп£ - аси-
метричне багатопроцесорне оброблення #
організація багатопроцесорної системи, в
якій кожний процесор відповідає за своє
завдання або частину завдання, напри-
клад один - за ОС, інший - за СКБД тощо
(див. також МРР, 8МР).
А8ГЧ. 1 - АЬзігасі ЗугЧах ІЧоіаІіоп Опе - мов-
а А8М 1 # мова опису абстрактного син-
таксису даних, використовувана О8І. Ви-
значена в документах І8О 8824 і МТЕ-Т
X. 208 (див. також аЬзігасі 8упіаху2]).
А8Р - 1. Ауега^е 8е11іп§ Ргісе - середня ці-
на продажу # показник, який використо-
вують виробники мікросхем; 2. Аззо-
46
а$$І£птеп<
сіаііоп о£ ЗЬагехуаге Рго£е88ІопаІ8 - Асоці-
ація професіоналів з умовно-безко-
штовного ПЗ; 3. Асііує 8єгуєг Ра§ез - ак-
тивні серверні сторінки, протокол [техно-
логія, мова сценаріїв] А8Р # розроблена
МІСГО8ОЙ комерційно доступна техноло-
гія, за допомогою якої веб-майстер може
формувати динамічно поновлювані веб-
сторінки. А8Р-сторінки можуть містити
НТМЬ-текст, змішаний зі сценаріями мо-
вами ЗагаЗсгірі і УВЗсгірі. У разі запиту
браузером нової сторінки її виконує сер-
вер і динамічно генерує браузеру потік
НТМЬ-тексту, який і відображено на ек-
рані користувача. Розвиток А8Р.МЕТ (див.
також СОІ, НТМЦ А8Р, РНР); 4. Аийіогіхеб
8о1иііоп Ргоуісісг - авторизований поста-
чальник рішень; 5. Асіуапсесі 8о1иІіоп Рагйі-
ег - головний партнер із рішень # статус
організацій, які накопичили великій досв-
ід і мають високу репутацію в проектно-
му бізнесі; 6. Арріісаііоп 8єіуісє Рго-уісієг -
постачальник послуг оренди застосувань,
провайдер застосувань # компанія, що на-
дає за допомогою Інтернету плат-ний дос-
туп до застосувань, наприклад, до корп-
оративних систем, систем електронної
торгівлі тощо (див. також сопіепі рГОУІ(І-
ег, І АР, І8Р, У8Р).
а$ресІ гаїіо - 1. коефіцієнт пропорційності,
співвідношення розмірів # відношення
ширини зображення в пікселях до висоти
з урахуванням відношення лінійних роз-
мірів екрана; для монітора ПК і телевізій-
ного екрана зазвичай становить 4:3, для
НИТУ - 16:9; 2. коефіцієнт ущільнення #
відношення лінійних розмірів ширини пі-
кселя до його висоти (див. також ріхеї).
А8РІ - Асіуапсесі 8С8І Рго&гаттіп£ Іпіе-
гГасе - удосконалений інтерфейс програ-
мування 8С8І, [стандартний] інтерфейс
А8РІ # розроблений фірмою Асіаріес. Дає
змогу керувати пристроєм через А8РІ-
драйвер незалежно від версії й типу 8С8І-
адаптера. Стандарт де-факто.
А8К - Аиіотаііс [Аиіотаїесі] 8реес1і Кесо&-
піїіоп - автоматичне розпізнавання мови #
див. також зрееск гесо^піііоп.
А8РК8 - Атегісап 8осіе1у Еог РЬоІо^гаттеІгу
апсі Кетоіе 8еіі8Іп§ - Американське товарис-
тво фотограметрїї та дистанційного зонду-
вання # див. також кіір://у^уу^.а8рг8.ог^.
388етЬ1е - асемблювати # див. також а$$ет-
Ьіег.
а$$етЬ1ег (також АззетЬІег) -1. асемблер -
машинно-орієнгована мова програмування #
асемблери відносять до мов низького рі-
вня. Через наявність у кожного типу про-
цесорів власного набору машинних ком-
анд, під нього створюють й унікальний
асемблер. Синонім - ахзетЬІу Іап%иа%е
(див. також 2ОЬ, кі%к-ІеуеІ Іап%иа%е, іоуу-
ієуєі Іап%иа%еУ 2. асемблер - програма,
що перетворює початковий текст програ-
ми на будь-якому асемблері в об’єктний
файл або безпосередньо в виконуваний
машинний код. Найпростіший з асем-
блерів (аЬхоїиіе аззетЬІег') породжує про-
граму в абсолютних адресах (тобто вона
не потребує настроювання адрес під час її
завантаженні в пам’ять), що часто вико-
ристовують у записуванні програм до
ПЗП/ППЗП (див. також сотріїег, таскіпе
сесіє); 3. наноробот-складальник, асемб-
лер # термін уведено футурологом Еріком
Дрекслером (К. Егіс Пгехіег) (див. також
папогоЬої).
а$8етЬ1у - монтаж, складання # Приклад:
ТЬе сотриіег гедиігесі по аззетЬІу. - Цей ком-
п'ютер не потребував складання.
а$8ЄГІЇОП - судження, твердження, вислів #
1. вираз, який у разі неправильного знач-
ення, є помилкою. Подібні вирази можна
використовувати з метою налагодження
програм; 2. у логічному програмуванні -
новий факт або правило, які програма під
час виконання вводить до бази даних
(див. також Іо£Іс рго%гаттіп£, РгоІо& гип
ііте).
а88С88шепІ - оцінка # див. також гізк а$-
8Є88ТПЄПІ.
а88еІ - 1. майно, ресурс, цифровий об’єкт;
2. див. сІІ£ІіаІ а88еі.
а88ЄІ тапа^етепі ргоуізіоп - засоби керув-
ання матеріальними фондами (мережі) #
дозволяють ПЗ керування мережею зби-
рати й опрацьовувати інформацію про
конфігурації, яка зокрема включає іден-
тифікаційний номер комп’ютера, місткі-
сть ОЗП і вінчестера, встановлене ПЗ. За
цими даними визначають спільну вартість
володіння, амортизацію та інші фінансові
показники (див. також ТСОщ).
Я88ЄІ8 - актив(и); кошти; майно; фонди; ка-
пітал.
а88І£П - 1. присвоювати # наприклад, зна-
чення змінної. У програмуванні це роб-
лять за допомогою спеціального операто-
ра (див. також а88І£птепІ орегаїог, иагі-
аЬІе); 2. призначати.
а88І£птепі - 1. присвоювання # у програму-
ванні - операція зміни значення об’єкта,
47
а88щпшепі орегаіог
наприклад, присвоювання змінній або ре-
гістру значення обчисленого виразу. Ви-
конується за допомогою оператора при-
своювання. Після присвоювання нове зна-
чення стає поточним значенням змінної
(а88І%птепі орегаіог, а88І%птепі 8іаіе-
тепі); 2. призначення # наприклад, логіч-
ного імені або адреси пристрою.
а88І£іітепІ орегаіог - оператор присвою-
вання, знак присвоювання # символ, який
використовують у мові програмування
для записування операції присвоювання,
звичайно або Синонім - а88І£п-
тепі зутЬої (див. також аззі^птепі,
орегаіог).
а88І£птепі 8іаіетепі - присвоювання, опе-
ратор присвоювання # у програмуванні -
оператор, який використовують для при-
своювання значення змінної. Зазвичай
має вигляд: <змінна>=<значення>, напри-
клад х=10,5 (див. також а88І§птепі, а8-
8Ір>птепі орегаіог, 8ІсІе е//есі, 8іаіетепі,
уагіаЬІе).
Н88І8І - допомагати, сприяти,
а88І8іапі - 1. помічник, асистент, підручний;
2. [електронний] секретар-референт, запис-
ник, діловий календар тощо. # див. також
РБА.
а88осіаіе - асоціювати, зв'язувати # визначе-
ні типи файлів асоційовано для ОС із кон-
кретним застосуванням. Це дозволяє ОС
у разі вибору користувачем файла, на-
приклад, із розширенням .бос, запустити
під час роботи з ним текстовий процесор
(див такожріепате ехіеп8Іогі).
а88осіаііоп -1. асоціація; 2. зв'язок, з'єднання.
а88осіаііоп 1І8І - асоціативний список, спи-
сок зіставлень # список пар виду (ім'я
властивості, значення), наприклад, у мові
УНВЬ (див. також ІІ8і).
а88осіаііуе - асоціативний.
а88осіаііуе а<Мге88ІП£ - асоціативна адресація #
див. також а88осіаііуе аггау, а88осіаііче
тетогу.
а88осіаіїуе аггау - асоціативний масив # ма-
сив (набір даних), кожний елемент якого
може індексуватися рядком, а не цілим
числом, як зазвичай це робиться в біль-
шості МВР (див. також аггау).
а88осіаііуе ЬаісЬіп£ - асоціативне штриху-
вання # у АійоСАИ - автоматичне віднов-
лення заштрихованої зони креслення у ра-
зі зміні її меж (див. також сго88-каіскіп%,
каіск).
а88осіаіїуе тетогу (АМ) - асоціативна па-
м'ять # запам'ятовуючий пристрій, у яко-
му вибірку даних здійснюють за асоційо-
ваними з ними значеннями, а не за їхніми
адресами (див. також САМ^).
а88осіаііуе геґгіеуаі - асоціативний пошук.
а88осіаііуііу - асоціативність.
а88итрііоп - припущення, допущення # по-
ложення, що вважають правильним за
відсутності доказів або точних знань. При-
клад: Іп сіеуеіоріпд іііізе диібеїіпез, уує Ьауе
тасіе зеуегаї кеу аззитрйопз. - Під час розро-
бки цих рекомендацій ми виходили з кількох
важливих припущень.
А8Т - 1. Азупсйгопоиз Зузіет Тгар - асинх-
ронне системне переривання; 2. див. Аі-
Іапііс 8іапсІагсІ Тіте.
а8ЇегІ8к - зірочка, символ * # символ, який
використовують у низці ОС як зазначення
узагальненого імені файла. Синонім - 8іаг
(див. також хуіїсісагсі скагасіег).
А8УВ - Апа1о£ 8іши1іапеои8 Уоісе/Оаіа -
аналогове одночасне передавання голосу
та даних # технологія передавання даних
по аналоговій телефонній лінії, яка не пе-
рериває розмови, що йде по ній. Забезпе-
чує високу якість звука. Підтримується
фірмою КосЬуєіі Зетісопбисіог Зузіетз
(див. також Р8УР, 8УР).
авуттеігіс - асиметричний # порівн. 8уттеігіс.
авуттеігіс сірйег - асиметричний шифр #
алгоритм шифрування, в якому ключ ши-
фрування не збігається з ключем дешиф-
рування. Ключ для шифрування назива-
ють відкритим ключем (риЬІіс кеу), а ін-
ший, для розшифровування, відомий тіль-
ки одержувачу повідомлення, має назву
таємного ключа (ргіуаіе кеу) (порівн.
8уттеігіс сіркег', див. також а8уттеігіс
сгуріоргарку, а8уттеігіс епсгурііоп,
сіркег).
авутшеігіс сгуріо^гарЬу - криптографія з
асиметричними шифрами # див. також
а8уттеігіс сіркег, риЬІіс-кеу сгуріо^гарку.
авуїшпеігіс епсгурііоп - асиметричне шиф-
рування # шифрування, в якому викорис-
товують асиметричні шифри (див. також
а8уттеігіс сіркег, риЬІіс-кеу сгуріо-
§гарку).
авуттеігіс тиШргосе88Іп§ - асиметричне
багатопроцесорне оброблення # різновид
багатопроцесорності, в якій один з проце-
сорів діє як головний, а інші - як підлеглі
(порівн. зуттеігіс тиІііргосе88Іп%', див.
також А8МР).
авупсЬ — див. а8упскгопоіі8.
а8упсЬгопои8 (авупсЬ) - асинхронний, не
синхронний # тобто такий, що не відбува-
48
аі 8І£П
ється в регулярні інтервали часу.
авупсіїгопоив Ьіі8 - асинхронна шина # див.
також Ьиз.
авупсіїгопоив соттипісаііоп - див. азуп-
скгопоиз соппесіюп.
авупсіїгопоив соппесііоп - асинхронний
зв'язок [передавання] # режим передаван-
ня даних, за яким тимчасовий інтервал
між переданими символами може зміню-
ватися (на відміну від режиму синхронно-
го зв'язку). Щоб відрізнити дані, що над-
ходять, від шуму в лінії, використовують
спеціальні сигнали: стартовий і столовий
біти (див. також азупскгопоиз сіаіа
ігап8тІ88Іогі).
авупсЬгопоив (Іаіа ігапвшіввіоп - асинхрон-
не передавання [даних] # метод переда-
вання даних, за яким кожний символ пе-
редається з попереднім стартовим бітом
(іїагі Ьії) і наступним столовим бітом (8іор
Ьіїу дозволяючи в такий спосіб передавати
символи через нерегулярні інтервали часу
між ними. У цього метода є ряд переваг,
коли передавання має нерегулярний хара-
ктер (порівн. 8упскгопои8 ігап8тІ88Іоп', див.
також Ігап8тІ88Іогі).
авупсіїгопоив шарріп£ - асинхронне пере-
творення-відображення # див. також тар-
ріп^/тиіііріехіп^.
авупсіїгопоив тосіе - асинхронний режим -
див. а8упскгопои8 (Іаіа ігап8тІ88Іоп.
авупсіїгопоив орегаііоп - асинхронна опе-
рація (робота) # операція з непередбаче-
ним часовим інтервалом.
а8уПСЬгОПОП8 РҐОСЄ88ОГ - асинхронний про-
цесор, самотактувальний процесор # нова
архітектура процесорів, яка призначена в
основному для вбудовуваних застосувань
і грунтується на тому, що синхронізація
всіх компонентів на системній платі ком-
п’ютера не відбувається від одного такто-
вого генератора як зазвичай. Кожна мік-
росхема має власний внутрішній генера-
тор тактових сигналів, а між собою вони
обмінюються даними за протоколом із
квитируванням. Це зменшує загальне ене-
ргоспоживання (коли немає даних - мік-
росхема працює на дуже низьких частотах)
і зменшує рівень радіочастотних перешкод.
Синоніми - СІвскІЄ88 РГОСЄ88ОГ, зеІ/-іітесї
РГОСЄ88ОГ (див. також СІаскІЄ88 Іо%іс).
Авупсіїгопоив ТгапвГег Моде (АТМ) - аси-
нхронний режим передавання [даних],
протокол АТМ # технологія високошвид-
кісного одночасного передавання трафіку
всіх видів (дані, голос і відео) в мережах із
комутованими каналами; стандарт на ко-
мутовані мережі затверджено МККТТ у
1985 р. Протокол орієнтовано на з'єднання:
будь-якому передаванню даних передує
організація віртуального з'єднання (кому-
тованого або постійного) між відправни-
ком і одержувачем даних, що спрощує
процедури маршрутизації. Існують засоби
для гарантованої швидкості обміну фіксо-
ваними 53-байтовими ділянками (див.
се//[2]), які містять дані та заголовок, у ме-
режах із різною пропускною здатністю
(від 2 до 620 Мбіт/с). Термін “асинхрон-
ний” у назві протоколу означає, що ділян-
ки, які належать одному з'єднанню, мо-
жуть надходити до каналу зв'язку у непе-
редбачувані моменти часу (тобто нерегу-
лярно). Існують декілька протоколів верх-
нього рівня, що забезпечують передаван-
ня поверх АТМ трафіків інших типів
(див. ІРОА, ЬАИЕ, МРОА, УТОА) (див. та-
кож ААЦ ААЬ2, АВК, АТМ Рогит,
ЬгоаАЬапА пеімогк, СВК, СЬК, РЮМ).
авупсіїгопоив ігапвшіввіоп - див. азупскго-
пои8 сіаіа ігап8тІ88Іоп.
АТ - Асіуапсесі ТесЬпоІо^у - передова [прогре-
сивна, найсучасніша] технологія # назва моде-
лі ІВМ РС, проголошеної в 1984 р. У ній ви-
користано мікропроцесор 80286, 1,2 Мбайт
НГМД і 84-клавішна клавіатура. Ця мо-
дель для ПК стала стандартом де-факто й
дуже вплинула на розвиток ПК.
АТ Аііасіїтепі - див. АТА.
АТ соттапй всі - набір АТ-команд, набір ко-
манд модему # стандартна мова керування
модемом. Походить від набору команд, які
використовують Науе8-сумісні модеми. Абре-
віатура АТ - від АТіепііопз. Ці букви застосо-
вують для ініціалізації операції модему (див.
також сопігої 8едиепсе, тосіет).___________
Команда	Опис
АТОРххх-хххх	Набрати номер ххх-хххх
АТН	Розірвати поточне з'єднання
АТА	Відповісти на дзвінок, який надходить
АТЕ1	Вимкнути режим луни (якщо програма не ві- дображає команди, які ви вводите)
АТ X	Скинути настройки модему (для вбудованих модемів, тому що їх не можна просто ввімк- нути і знову вимкнути)
АТ 17	Надати інформацію про виробника модему, моделі та номери версії
АТ Ь0	Встановити мінімальну гучність динаміка модему
АТ &Е або АТ &Р1	Встановити в настройках модему заводські значення (приймаються за промовчанням)
А/	(без префікса АТ) Повторити останню вико- нану команду
+++	(без префікса АТ) Перемкнути модем у ко- мандний режим у разі з'єднання
АТ 00	Повернення з командного режиму до он-лайну
аі 8І§п - див. соттегсіаі аі.
49
АТА
АТА - Асіуапсесі ТесЬпоІо^у АпасЬтепі, АТ
Аїїасіїтспі - інтерфейс АТА # посилання на
інтерфейс і протокол, уперше використаний
для доступу до жорстких дисків у комп’юте-
рах ІВМ АТ Відомий також за назвою ЮЕ.
У процесі розвитку існувало багато версій,
затверджених організацією 8ша11 Роті Рас-
іог (8РР) Соттіпее. З них зараз існують три:
інтерфейс АТА/66 (запропонований корпо-
рацією РиапШт, 1999 р.), АТА/100 і
АТА/133 (розроблений компанією
Махіог). Останні два протоколи підтриму-
ють всі сучасні системні плати (який із
них - залежить від використовуваної сис-
темної логіки). Синонім - Рагаїїеі АТА.
Вада - максимальна довжина шлейфу для
підключення дисків 45 см. Розвитком є
інтерфейс 8егіаІ АТА (див. також сопігоі-
Іег, ЕЮЕ).
АТА/133 (також АТА133) - інтерфейс
АТА/133 # інша назва - Разі Пгіуєгз. Роз-
роблений компанією Махіог у 2002 р. Ма-
ксимальна швидкість передавання даних
по шині - 133 Мбайт/с. Зберігає зворотну
сумісність із специфікаціями АТА/66,
АТА/100 (див. також АТА).
АТАРІ - АТ АйасЬтепі Раскеї Іпіегїасе -
пакетний інтерфейс периферійних при-
строїв до АТ-сумісних комп’ютерів, ін-
терфейс АТАРІ # новий стандарт, який
дає змогу ЕЮЕ-контролерам підтримува-
ти накопичувані СВ-КОМ і НМС.
АТС - 1. Аийюгіхесі Тгаіпіп£ Сепіег - авто-
ризований навчальний центр; 2. Аскігезз
Тгапзіаііоп СасЬе - кеш-пам’ять перетво-
рення адрес, блок АТС (підсистеми пам'я-
ті мікропроцесора 68040).
АТСА - Асіуапсесі Теїесот СотрШіп§ Аг-
сЬіІесйіге - шина АТСА # високовиробни-
ча версія СотрасіРСІ, оптимізована від-
повідно до вимог операторів зв’язку.
АТЕ - Аиіотаііс Тезі Едиіртепі - автомати-
зована система контролю, АСК.
АТТ - Апа1о£ Тезі Іприі - вхід [для] аналого-
вого тестування # див. також АТО.
Аііапііс 8іап(1агс1 Тіте (А8Т) - атлантич-
ний (нью-йоркський) поясний час # часо-
вий пояс Атлантичного узбережжя США.
-4:00 від ОМТ.
АТМ - 1. див. Азупскгопоиз Тгапз/ег Мосіе',
2. АдоЬе Туре Мапа^ег - менеджер шрифтів
[фірми] АсіоЬе # система підтримки/супро-
воду шрифтів фірми АсіоЬе Зузіетз, яка
працює під АУіпсіохуз. Конкурент - Тгие
Туре', 3. Аиіотаіед Теїіег МасЬіпе - бан-
ківський автомат, банкомат; 4. Аі іЬе то-
тепі - хвилиночку # абревіатура, викори-
стовувана у чат-форумах.
АТМ Еогиш - Форум АТМ # міжнародна
організація, створена в 1991 р групою ен-
тузіастів, а тепер об'єднує більше 700 фі-
рм-виробників і кінцевих користувачів.
Займається координацією досліджень і
підготовкою стандартів у сфері АТМ-тех-
нологій та сумісністю АТМ-продуктів
(див. також кПр://м^у^.аіт/огит.сот).
АТМІ - Арріісаііоп Тгапзасііоп Мапа^етепі
ІпіегЕасе - інтерфейс керування транзакці-
ями застосувань, інтерфейс АТМІ # стан-
дартизовані АРІ для керування транзакці-
ями та комунікаціями, які розробляє кон-
сорціум Х/Ореп (див. також ігапзасііоп).
АТО - 1. Апа1о£ Тезі Оиіриі - вихід [для]
аналогового тестування # див. також АТЕ,
2. аззетЬІу-іо-огсІег - складання (наприк-
лад, ПК) на замовлення # див. також СОТ.
аіот - атом # елементарний об'єкт (число
або ім'я) у мові Ьізр (див. також Нзі, іепгі).
аіотісііу - атомарність # властивість опера-
ції бути виконаною цілком або не бути
виконаною зовсім. Цю властивість зокре-
ма повинні мати транзакції.
аііасй - 1. під'єднати, під’єднатися; 2. при-
кріплювати, додавати, приєднувати, вкла-
дати (наприклад, файл у разі передавання
електронною поштою).
айасЬшепІ - 1. приєднання (вкладення,
вкладка, додаток) [до листа] # 1) оскільки
багато систем електронної пошти припус-
кають пересилання у вигляді листа тільки
текстових повідомлень, то програми, гра-
фічні файли тощо в разі відправлення
оформляють у вигляді застосувань, які за-
звичай упаковують для зменшення варто-
сті або часу пересилання (див. також Ьазе
64, ВІИНЕХ, МІМЕ, 8/МІМЕ)', 2) інкапсу-
льований у документ об’єкт даних;
2. пристосування, приставка.
аііаск - 1. атака # зловмисні дії зламщика
комп'ютерної системи. Його мета - пору-
шення доступності, цілісності, конфіден-
ційності та ін. (див. також аіїаскег, 8¥Х
/Іоосіїщг)', 2. атакувати, намагатися роз-
крити (систему, шифр), піддавати крипто-
аналізу # Приклад: ІІпйІ уує ТоипсІ ехасйу Ьо\л/
ту пеіууогк Касі Ьееп айаскесі І соиісіп'ї до Ьаск
опііпе. (Т. ЗЬігпотига) - Я не міг знову підклю-
читися до Інтернету, допоки ми не встановили
точно, яким чином атакують мою локальну ме-
режу.
айаск гіеіесііоп - виявлення атаки (спроби
зламу, вторгнення, несанкціонованого
50
аидіі ігаіі
і/або зловмисного доступу до системи, ін-
формації) # здійснюють за допомогою
спеціального ПЗ (див. також аіїаск, сот-
риіег зесигіїу, Ю8, іпігисіег сіеіесііоп, іп-
ігизіоп ргеуепііоп, 8И8І).
аііаскег - 1. порушник, супротивник # осо-
ба, яка організувала атаку на захищену
комп’ютерну систему або має намір її зла-
мати (див. також аіїаск, сгаскег, іпігисіег,
хесигііу); 2. криптоаналітик # див. також
сгуріапаїузі.
аііешрі іітіі - межа [числа] спроб # встано-
влюють під час вводу пароля, щоб уник-
нути розкриття його методом прямого
підбору (див. також Ьгиіе-/огсе аіїаск,
ражхчогсі).
аііепиаііоп - згасання [сигналу]; ослаблення #
1. ослаблення рівня або перекручення фо-
рми переданого сигналу в міру його вида-
лення від передавача (переміщення по ка-
белю). Зазвичай вимірюють у децибелах.
Чинник, який враховують насамперед у
разі вибору довжини сегмента мережі. Рі-
вень сигналу можна підвищити (компен-
сувати) за допомогою підсилювачів або
повторювачів (див. також атріі/іег, соа-
хіаі саЬІе, гереаіег, 8І§паі ге^епегаїіоп)',
2. зменшення амплітуди звука або однієї з
його складових.
аіігіЬиіе - 1. атрибут # від лат. аІІгіЬиІит -
додане. Ознаки, характеристики або влас-
тивості об’єкта в системі, якими можна
керувати, щоб змінити його вигляд чи
стан, наприклад, атрибути файла (“архів-
ний”, “прихований”, “системний”, “тільки
для читання”) або атрибути лінії в ком-
п'ютерній графіці. В операційній системі
1\ГГЕ8 поняття атрибута розширено й під
атрибутами розуміють усі дані, пов’язані
з конкретним файлом (його ім’я, дата збе-
рігання тощо). В ООП - атрибут об’єкта
символізує також стан об’єкта та його
зв’язки з іншими об’єктами (див. також
сіаіа аіігіЬиіе, сіігесіогу аіігіЬиіе, /ііе аіігіЬ-
иіе, Ііпе аіігіЬиіе, ООРУ, 2. істотна ознака,
властивість, характеристика чогось.
аіігіііоп гаіе - показник [ступінь] падіння
популярності # наприклад, комерційного
веб-вузла.
АТУС - Аиіотаііс Тезі-Уесіог 6епегаіїп£ -
автоматична генерація тест-векторів, сис-
тема АТУ6.
аисііо - звуковий # мова, музика та інші звуки,
записані в цифровій або аналоговій формі
(див. також аисііо Ьоагсі, зрееск гесоруїііїоп).
аисііо Ьоагсі - звукова плата, аудіоплата #
плата розширення, призначена для вводу-
виводу звуку (наприклад, мови, музики
тощо). Синоніми - аисііо саг і, зоипсі
Ьоагсі (див. також сіі§іІаІ аисііо).
аисііо саріиге апсі рІауЬаск асіаріег - адап-
тер для цифрового аудіозаписування та
для відтворення оцифрованого й синтезо-
ваного звуку # може містити вбудовану
бібліотеку часто використовуваних звуко-
вих ефектів, мелодій.
аисііо саггі - див. аисііо Ьоагсі.
Аисііо Сосіес'97 (АС’97) - стандарт Аисііо
Собес'97 (АС’97) # описує формат допомі-
жної плати розміщення аудіосистем, мо-
демів, мережних адаптерів тощо. Розроб-
лений корпорацією Іпіеі.
аисііо 8ігеатіп£ - потокове аудіо # техноло-
гії програмного відтворення в реальному
часі звукових файлів, одержаних через Ін-
тернет, без їхнього попереднього скачу-
вання на комп’ютер (див. також сіі^ііаі
аисііо, тиііітесііа, уісіео $ігеатіп&, ЇЇЛЛУ).
аисііо и8ег іпіегГасе (АШ) - мовний інтер-
фейс користувача # див. також сіі^ііаі
аисііо, СІЛ, изег іпіег/асе.
аидіорЬіІе - доріжка звукового супроводу
[відеодиска] # див. також СР-ХА.
аисііі (АШ>) - 1. контроль, перевірка, аудит #
ревізія, що дає змогу отримати огляд і
аналіз системних записів та активності
системи з метою встановлення її поточно-
го стану безпеки (див. також АСЬ, аисііі
сіаіа, аисііі кізіогу/їіе, аисііі Іо%, аисііі ІгаіГу
2. перевіряти, контролювати.
аисііі сіаіа - дані ревізії, аудиту # див. також
аисііі Іо£, аисііі ігаіі.
аисііі ЬІ8іогу Ше - файл історії ревізій # див.
також аисііі сіаіа, аисііі Іо%.
аисііі Іо£ - контрольний журнал, журнал
аудиту # файл реєстрації виконуваних дій
у деяких мережних пакетах. Синонім -
зесигііу Іо§ (див. також аисііі роїісу, аисііі
Ігаіі).
аисііі роїісу - правила ревізії [аудиту] # пра-
вила роботи системи забезпечення безпе-
ки, що визначають типи подій, які підля-
гають регістрації на комп’ютері чи в до-
мені (див. також аисііі Іо%).
аисііі ігаіі - слід контролю (аудиту), контро-
льний запис # елемент системи керування
безпекою. Журнал, в якому зареєстровано
події, що мають відношення до безпеки
комп'ютерної системи. Показує, хто мав
доступ до системи та які операції в зада-
ний період часу виконував. Містить, на-
приклад, записи про транзакції, виконува-
51
аікііїігщ
ні в системі. Дозволяє встановити хроно-
логію дій у разі аналізу інциденту (див.
також аисііі сіаіа, аисііі Іо£, 8есигііу Іо%).
аікШіп£ - ревізія [контроль] системи, ве-
дення контролю # відстеження дій корис-
тувачів і записування ОС у контрольному
журналі (уесигііу Іо%) таких видів подій,
як реєстрація в системі, доступ до файла
тощо.
аіі£еп(1 - перший доданок # порівн. аМепсІ.
аи^шепї - 1. збільшення, крок # у програ-
муванні - величина, на яку збільшено зна-
чення змінної; 2. додавати, збільшувати.
АІЛ - 1. АЦасИтепі Ипії: ІпіегГасе - інтер-
фейс пристроїв, які підключаються [мере-
жних], інтерфейс АІЛ # інтерфейс між пе-
редавачем і мережним пристроєм, визна-
чений у розділі 7 стандарту ІЕЕЕ 802.3:
чотири пари екранованих проводів або
коаксіальних кабелів і тип розніму для
під’єднання пристроїв МАІІ до мережі
Еікегпеі. Синонім - 10Ва$е-5\ 2. Ассезз Опії
Іпіеіїасе - інтерфейс пристроїв доступу;
3. див. сіисііо іі8ег іпіег/асе.
АІІР - АссеріаЬІе ІІзе Роїісу - політика при-
пустимого (дозволеного) використання #
велика кількість мереж передбачає обме-
ження потенційних способів їхнього ви-
користання. Наприклад, АИР деяких ме-
реж не припускає їхнього використання в
комерційних цілях.
аиОіепііс - 1. істинний, справжній, аутенти-
чний; 2. правильний, вірогідний.
аиіЬепіісаІе - аутентифікувати - див.
аиікепіісаііоп.
аиіііепйсаііоп - аутентифікація, перевірка
[підтвердження] істинності # 1. процес
перевірки, що користувач (або комп’ю-
тер), який намагається одержати [інтерак-
тивний] доступ до визначеної категорії ін-
формації, комп’ютерної системи, обчис-
лювальної мережі або електронної пошти,
є тим, за кого себе видає. Виконують з ме-
тою підтримки безпеки, ґрунтується на вико-
ристанні додаткових ідентифікаторів - біо-
метричної інформації, паролів, спеціаль-
них карток, цифрового підпису тощо. У
комп’ютерній системі користувачу зазви-
чай надають символічне ім’я або іденти-
фікаційний код (Ж>), які використовують
надалі процедури керування доступом
(див. ассе88 сопігоІ)\ 2. встановлення іс-
тинності пові-домлення, джерела (сіаіа
огІ£Іп аиіїїепйсаіїоп) і/або приймача даних
(див. також ассе88 сопігої, аиікепіісаіог,
аиікогіїаііоп, сіаіа 8есигііу, ісІепіфсаНоп,
Еесигііу Роїісу, 8иреги8ег, ІІЮ, и8ег Ш,
уоісе аиікепіісаііоп).
аиШепіісаііоп Іокеп - жетон (картка) [для]
аутентифікації # мініатюрний пристрій
для встановлення особи користувача за
допомогою пароля-відгуку, часових по-
слідовностей кодів або із застосуванням
іншої технології (див. також аиікепііса-
ііоп).
аийіепіїсаіог - аутентифікатор # надлишкова
інформація, додавана до повідомлення для
його аутентифікації (див. також аиікепііса-
ііоп).
аиіЬепгісііу - істинність, вірогідність, аутенти-
чність # наприклад, аиіЬепіісііу зузіет - сис-
тема з перевіркою істинності.
аиііюгіп^ - проф. авторинг # процес авто-
рського створення мультимедіа-продук-
тів, документів у системі керування доку-
ментами, веб-сторінок або підготовка
НТМЬ-текстів (див. також ЕМ8, курегте-
сііа, курегіехі).
аиііюгіїщ 1ап£ііа£е - авторська мова розро-
бки # спеціалізована МВР, яку використо-
вують непрограмісти для розробки муль-
тимедіа-продуктів і презентацій. Надає
менше можливостей за авторську систему
(див. також аиікогіп% 8у8іет, аиікогіп%
ІООІ8).
аиіЬогіп§ зузіеш - авторська система, ін-
струментальні авторські засоби # спеціа-
лізоване ПЗ для ПК, яке дає змогу розроб-
ляти інтерактивні мультимедіа-застосу-
вання, що мають графіку, анімацію, звук,
текст, відео та інші зображувальні засоби
(див. також аиікогіп% Іап%иа§е, соиг8е-
ушге, тиііітесііа).
аиОіогіп^ зоЙлуаге - див. сшікогіпу іооІ8.
аиШогіп£ ґоок - авторський інструментарій #
ПЗ, яке використовують для створення
мультимедійних і гіпертекстових продук-
тів та презентацій. Дозволяє об’єднати
текст, звук, музику й зображення. Сино-
нім - аиікогіп% 8о/Рмаге.
аийюгіїу - 1. повноваження; 2. авторитет,
великий фахівець.
аиШогігаііоп - 1. авторизація, дозвіл, санк-
ціонування, твердження, надання прав до-
ступу [до системи] # визначення набору
повноважень, якими володіє користувач.
Виконують після успішної аутентифікаці-
ї. Повноваження конкретним користува-
чам із доступу до мережних ресурсів
встановлює адміністратор системи або
мережі (див. також аиікепіісаііоп, пеілмогк
асІтіпІ8ігаіог, 8у8іет ас1тіпІ8ігаіог)\ 2. пе-
52
аиіотаііс гесаісиїаііоп
ревірка повноважень # визначення того,
які види робіт дозволено користувачу
(див. також ассе88 сопігої).
аиііюгігесі - авторизований, санкціонова-
ний # такий, що має права або дозвіл для
виконання визначених дій. Наприклад,
аиШогіхеб ассезз - авторизований доступ
(див. також аиікогігаїіогі).
аи1оа88осіа1ог - блок автоматичного асоціа-
тивного встановлення з’єднань (у нейрон-
ній мережі).
аиІоЬаид (також аиІо-Ьаид) - див. АВК^ц.
аиІо-ЬгаскеІіп§ - автоматичне кадрування,
автокадрування # функція [цифрової] фо-
токамери (див. також сІі§ііаІ сатега).
аиІосЬап^ег - механізм автоматичної зміни
носія (стрічкових картриджів, СВ-КОМ),
бібліотекар з автоподачей картриджів #
див. такожрикеЬох, тесііа скапуег.
аиіо-сопіщиге - самоконфігурування # див.
також соп/і§игаііоп, изег-соп^игаЬІе.
аиіосоггеїаііоп - автокореляція.
аиіойесгетепіаі асі(іге88Іп£ - автодекреме-
нтна адресація # спосіб адресації, за яким
значення виконуваної адреси, що дорів-
нює вмісту зазначеного в команді слова
або регістра, у разі обчислення автомати-
чно зменшується на довжину елемента
адресації (порівн. аиіоіпсгетепіаі асісігез-
8ІП& див. також аМгеззіп^ тосіе).
аиіосііаі - автонабір # автоматичний набір
номера телефону, здійснюваний модема-
ми (див. також тосіет).
аиІо-сіітеп8Іопіп§ - автоматичне масштабу-
вання # одна з можливостей у пакетах
САПР, коли масштаб імпортованого зо-
браження деталі автоматично зберігається
відповідним до масштабу креслення.
аиіоехесиїе 8сгірІ - автоскрипт (Рагабох) #
див. також 8сгіріщ.
аиІо-Геей - автоматична подача паперу #
див. також /огт /еесі, /гісііоп /еесі, рарег
/еесі.
аиіоїіоуи - автоматичне заливання [тексту] #
у НВС - автоматичне послідовне запов-
нення текстом колонок, можливо, з обті-
канням ілюстрацій, які мають фіксоване
положення (див. також Іауоиі§гісі[\]).
аиіоіпсгетепіаі адбге88Іп§ - автоінкремен-
тна адресація # спосіб адресації, за яким
значення виконуваної адреси, що дорів-
нює вмісту, зазначеному в команді слова
або регістра, у разі обчислення автомати-
чно збільшується на довжину елемента
адресації (порівн. аиіосіесгетепіаі асі-
(іге88іп& див. також аМге88Іп^ тосіе).
аиіоіпіііаіігаїіоп - автоматична ініціалізація #
наприклад, у мові Сі - це процес автома-
тичної ініціалізації глобальних змінних
перед початком виконання програми.
аиІо]оіп - автозамикання # у програмах ма-
лювання - автоматичне з’єднання кінце-
вих точок, коли вони розташовані на ви-
значеній відстані одна від іншої. Полег-
шує малювання замкнених кривих.
аиіоіоасі - автоматичне завантаження # див.
також аиіоіоасіег.
аиіоіоайег - автозавантажник # містить
один накопичувач і кілька картриджів, які
може завантажувати накопичувач в дові-
льному порядку (див. також ІіЬгагу^у го-
Ьоі, 8іаск Іоасіег, 8іаскег).
аиіотаїа ІЬеогу - теорія автоматів # науко-
ва дисципліна, що вивчає абстрактні об-
числювальні розпізнавані або “машини”
(див. також аЬзігасі сотриіег, /іпііе 8іаіе
таскіпе, Тигіп% таскіпе).
аиіошаїесі - автоматизований.
аиіотаїесі кпоууІесІ£Є еіісіїаііоп - автомати-
зоване добування знань - див. кпо\УІесі§е
асдш8ІІіоп.
аиіотаііс - автоматичний.
аиіотаііс с1а88ІіїсаІіоп - автоматична класи-
фікація # див. також сопіепі тапа^етепі.
аиіотаііс сіоскіп^ 8у8Іет - автоматична
встановлювана система # система, що ви-
конує автоматичні операції в разі встано-
влення або виймання портативного ПК в/з
док-станції.
аиіотаііс ііпе 8ууііс1ііп£ (АЬ8) - автоматич-
не перемикання напруги живлення # мож-
ливість перемикання напруги живлення зі
120 В на 220 або 240 В без втручання опе-
ратора.
аиіотаііс 1о£ои1 - автоматичне припинення
сеансу (виведення із системи).
аиіотаііс питЬег ШепІіПсаІіоп (АМ) - ав-
томатичне визначення номера [телефону
абонента, що викликає], АВН # ПЗ і/або
пристрій визначення номера абонента, що
викликає, для виводу на дисплей, ухва-
лення рішення про з’єднання, збору інфо-
рмації про особу, що викликає, тощо (див.
також саІІегЮ).
аиіотаііс гесаісиїаііоп - автоматичний
перерахунок [переобчислення] # режим
роботи електронної таблиці, за яким
перерахунок усіх значень в ділянках
здійснюється щоразу в разі запрова-
дження нового значення. У великих
таблицях це може уповільнити процес
ведення, оскільки треба чекати завер-
53
Аиіошаііс Кереаі Кедие8і (АКф
шення перерахунку, тому часто вико-
ристовують режими фонового (Ьаск-
£гошіс1 гесаісиіаііоп) і ручного перера-
хунку (шапиаі гесаісиіаііоп).
Аиіошаііс Кереаі Кедие8і (АКХ2) - автома-
тичний запит повторного передавання
[ушкоджених блоків] # спільний термін
для протоколів контролю помилок пере-
давання даних (див. також МИР, У.42).
аиіошаііс гоІІЬаск - автоматичне відкочуван-
ня [транзакції] - див. ігапзасііоп гоІІЬаск.
аиіошаііс уагіаЬІе - динамічна локальна
змінна - див. сіупатіс уагіаЬІе.
аиіошаііоп - 1. автоматизація # див. також
ЕЕА, Е8ЕА, іпАизігіаІ аиіотаііоп, о/]ісе
аиіотаііоп, могіфоуу аиіотаііоп^ 2. авто-
матика; 3. автоматичне оброблення.
аиіошоііуе сопігої - керування автомобілем #
велика сфера застосування комп'ютерних
та інформаційних технологій (див. також
аиіотоііуе еіесігопіск).
аиіошоііуе е1есігопіс8 - автомобільна елек-
троніка # у сучасному автомобілі викори-
стовують більше сотні микропроцесорів і
застосовують бортові мережі, що об'єдну-
ють різноманітні підсистеми керування
(див. також САИ, еіесігопіск).
Аиіо РС (А/РС) - автомобільний ПК # про-
ект автомобільного комп'ютера, що ґрун-
тується на ОС \¥іпсіо\у8 СЕ корпорації
Місго8ОЙ (див. також Р/РС).
аиіотоііуе тісгосопігоііег - автомобільний
мікроконтролер, .мікроконтролер для ав-
томашин # див. також тісгосопігоііег.
аиіопотоп8 гоЬоі - автономний робот #
див. також гоЬоіісз.
аиіовауе - автозберігання # автоматичне пе-
ріодичне зберігання даних на диску без
втручання користувача, наприклад, під
час роботи з текстовим процесором.
аиіоуіелу - синхронний перегляд.
АІІХ - див. аихіїіагу.
аихіїіагу (АЦХ) - допоміжний, додатковий #
наприклад, аихіїіагу зєґуєґ - додатковий
сервер.
аихіїіагу ігипк - допоміжна з’єднувальна
лінія, з’єднувальна лінія, використовува-
на у разі з'єднання допоміжного устатку-
вання (наприклад, устаткування радіопей-
джинга) із системою зв'язку.
ауаіІаЬіІііу - 1. доступність, можливість ви-
користання; 2. наявність; 3. готовність,
коефіцієнт готовності # виражає відно-
шення часу працездатності системи до за-
даного періоду часу (див. також /аиіі іоіег-
апсе, кі^к-ауаіІаЬИііу зузіет, поп-зіор зузіет);
Рівень готовності	Готовність, %	Час простою за рік, ХВИЛИН
Ьі§Ь ауаіІаЬіІИу	99,9	528 (8,8 часу)
ГаиІС ге8І1іеп( сіизіегз	99,99	53
ГаиІС СоіегапС	99,999	5
поп-8(ор 8у§іет	100	0
4. працездатність, безперебійність роботи.
ауаіІаЬІе - доступний, який є у наявності,
наявний у продажу # наприклад, ауаіІаЬІе
аі аппоипсешепі - у продажу після оголо-
шення про випуск пристрою; іо Ье ауаіІаЬІе
ууііН - входити до комплекту постачання;
іо Ье ауаіІаЬІе - бути в наявності.
АуаіІаЬІе Віі Каіе (АВВ) - доступна швид-
кість передавання бітів # специфікація Фору-
му АТМ на одну з п'яти категорій сервісу
для підтримки застосувань із нерівномірним
проходженням трафіку. Передбачає механіз-
ми керування трафіком, щоб визначити до-
ступні мережні ресурси й цілком використо-
вувати наявну смугу пропускання. Для цього
через кожні 32 ділянки даних посилають ді-
лянку керування швидкістю передавання
(гаіе тапа^ешепі сеіі, КМ сеіі), за допомогою
якої станція-надсилач запитує у мережі шви-
дкість даних (див. також СВК, ЕВК, УВВ).
АУАРІ - Апіі Уігиз АРІ - противірусний АРІ #
корпорації Місго8ой (див. також АРІ).
ауаіаг - “аватар” # синтетичний інтерактив-
ний об'єкт, який представляє користувача
у віртуальному світі. В індуїзмі аватар -
одне із земних втілень бога Вішну (див.
також суЬог%, уігіиаі геаіііу, УЕМЕ).
АУС - Аисііо-Уізиаі Соппесііоп - засоби об-
роблення аудіовізуальної інформації, за-
соби аудіовізуального зв'язку, лінійка ви-
робів АУС корпорації ІВМ.
АУВ - А1іетаііп§ Уоісе апсі Ваіа - попере-
мінне передавання голосу та даних.
ауега^е (АУС) - [арифметичне] середнє;
дієсл. знайти середнє значення.
ауега^е 8еек ііше - середній час позицію-
вання # середній час, за який голівка дис-
ководу переміщується з одного довільно-
го циліндра на інший. Він менше серед-
нього часу доступу на величину латентно-
сті диска (часу півоберту диска) (див. та-
кож суііпсіег, /Іорру сіізк, кагсі АЕк, зеек,
ігаск).
АУІ - Аисііо Уісіео Іпіегіеауеб - формат АУІ #
формат файлів, розроблений підрозділом
Миііішесііа Зузіетз Сгоир корпорації Мі-
сго8оїї для зберігання відеофільмів, син-
хронізованих зі звуком (мінікінофільми).
Містить поперемінні записи цифрового
відео й аудіо. Не потребує для відтворен-
54
ня спеціальних апаратних засобів. Засто-
совують у пакеті М8 Уісієо Гог ХУпкіоауз,
підтримується кодеками Іпсіео, СипеРак.
АУІ-файли мають розширення .ауі.
а¥Іопіс8 - авіоніка # електронне устаткуван-
ня й контрольно-вимірювальні прилади,
що використовують в авіації, ракетній і
космічній техніці.
АУЬ - Аиіошайс Уейісіе Ьосагіоп - система
автоматичного визначення місця розта-
шування транспортних засобів # містить
пристрої визначення місця розташування
автомашини або контейнера й засоби ра-
діозв'язку для передавання цих даних дис-
петчеру (див. також 018, £N88, 6Р8).
АУМР - Аиіопотоиз УігШаї МсШзгк Ргоіо-
сої - протокол автономної віртуальної ме-
режі.
АУопСО - АУііСЖ бгарйісаі ОІЇісе - роз-
ширювана офісна система.
АУК - 1. АШотаїіс Уоісе Кесо^піііоп - ав-
томатичне розпізнавання мови # див. та-
кож зрееск гесо§пШоп\ 2. Аиіотаііс УоЙ-
а£е Ке^иіаііоп - автоматичне регулюван-
ня (стабілізація) напруги # функція ДБЖ,
яка забезпечує роботу споживачів в умо-
вах особливо нестабільної напруги живи-
льної мережі; перемикання на батарейне
живлення відбувається у разі виходу на-
пруги за ширші межі (див. також Ьгоукп-
оиі, ІІР8).
ХРМ - див. агіюогк^у
А\¥С - Ашегісап ХУіге Оаи§е - система ста-
ндартів А\¥Сг # система стандартів марку-
вання товщини проводу, що використову-
ють у США. Чим менше номер АХ¥О, тим
більш товстий провід і нижчий його опір.
АХ¥К - мова АХУК # мова програмування
для ІЖІХ, названа за іменами його авто-
рів (А1 V. АНо, Реіег І. \УеіпЬег£Єг і Вгіап
XV. Кеті^йап). Заснована на синтаксисі
мови Сі й має декілька версій.
А\¥Т - 1. АЬзїгасі \¥ігкіо\у8 Тооікії - набір ін-
струментарію абстрактних вікон # інтерфейс
прикладного програмування (АРІ) Іауа, що
дозволяє розробникам одержувати доступ до
графічних функцій Іауа, наприклад, кноп-
кам, іктерфейсним елементам (див. ™іи§еі),
вікнам тощо; 2. Ауега^е ХУогк Тіше - серед-
ній час роботи.
АХ.25 - Ашаїеиг Х.25 - протокол АХ.25 #
вільно поширювана версія протоколу
Х.25, адаптованого до аматорського ра-
діозв'язку.
ахІ8 - [координатна] вісь (КГА) # див. також
аЬ$сі8$а
В4
АУТ - Аге уои Йіеге? - Ви/ти тут (на місці)? #
абревіатура, використовувана у чат-фору-
мах (див. також сИ^ізреак).
В
В - Ьіие - блакитний # один з основних (пе-
рвинних) кольорів системи К6В (див. та-
кож О, Р, ВОВ).
В скаппек - Веагег сйаппек - В-канали,
“канали-носії” # два повнодуплексні кана-
ли мережі І8ОК із пропускною здатністю
64 Кбіт/с кожний для передавання мовних
або абетково-цифрових даних (див. також
2В+Б іпіег/асе, И скаппеї).
В1 зесигіїу (також В1) - рівень безпеки В1 -
див. Огап^е Воок[2].
В2 8есигііу (також В2) - рівень безпеки В2 -
див. Огап%е Воок[2\-
ВЗ весигіїу (також ВЗ) - рівень безпеки ВЗ -
див. Огап£е Воокщ.
В2В (також В-іо-В) - Ьи8Іпе88-іо-Ьи8Іпе88 -
електронна комерція за схемою “бізнес - біз-
нес” (“підприємство - підприємство”) # схе-
ма електронного бізнесу, за якою угоди
через Інтернет по товарах та послугах
здійснюють тільки між підприємствами
та організаціями (порівн. В2С\ див. також
Є-Ьи8ІПЄ88).
В2С - Ьи8Іпе88-Іо-соп8итег - електронна ко-
мерція за схемою “постачальники - покуп-
ці” (“бізнес - споживач”; “підприємство -
споживач, покупець”) # схема роздрібної
торгівлі, за якою угоди через Інтернет
здійснюють переважно з приватними (фі-
зичними) особами (порівн. В2В).
В2Е - Ьи8Іпе88-іо-етр1оуее - “підприємство
(фірма) - службовець” # частина “внутрі-
шніх зв’язків (рау гої - РК)”, система ін-
формаційного обслуговування працівни-
ків для забезпечення ефективної роботи
підприємства (див. також епіегргі8е
іп/огтаіїоп рогіаі).
В2С - Ьи8Іпе88-Іо-§оуеттепі - електронна
комерція, де як сторони бізнес-відносин
виступають, з одного боку, підприємства,
а з іншого - державні заклади. За прогно-
зами Оагіпег Огоир, обсяг В26 може скла-
сти в 2005 році близько $6 млрд.
В2Т - Ьи8ІПЄ88 ІО ІЄСЙПОІО£у.
ВЗ 8есигіїу - див. Огап^е Воок.
В4 - Ье іоиг = Ьеібге - до того # абревіатура,
використовувана в електронній пошті й
чат-форумах (див. також сИ%І8реак).
55
В4ІЧ
В4N - Вуе £ог по\у - бувай # абревіатура,
використовувана в електронній пошті й
чат-форумах (див. також сИ^ізреак,
ттиьу
В878 - Віроіаг Еі^ііі 2его ЗиЬзгіШйоп - біпо-
лярне заміщення восьми нулів # спосіб ко-
дування, який застосовують у мережах ТІ і
Е1. Щоразу, коли каналом передається вісім
послідовних нулів, замість них підставля-
ється спеціальний код. На стороні-приймачі
цей код замінюють нулі. Інша назва такого
методу - Віпагу 8-7его ЗиЬзіііиІіоп.
В А - 1. Виз АгЬйег - [однокристалічний] ар-
бітр шини РиіигеЬи$+; 2. Вуіе АуаііаЬІе -
“байт готовий”, сигнал ВА (інтерфейс
8С8І).
Ьаск -1. зворотній бік; 2. задній; 3. назад.
Ьаск аппоШіоп - зворотне коригування
проекту # у САПР електроніки - коригу-
вання принципової схеми за змінами, вне-
сеними на друкарській платі.
Ьаск доог (Ьсі) - лазівка, потайні двері, чор-
ний хід # спосіб одержання доступу в сис-
тему в обхід її системи захисту через за-
лишені програмістами недокументовані
способи входу. Такі лазівки роблять під
час розробки системи для її налагодження
(ігарбоог) або зловмисно (див. також
сгаскег, ІО£Іс ЬотЬ, ипсіоситепіесі
/ипсііогі).
Ьаск епсі (також Ьаск-еікі) - сервер баз да-
них або (за контекстом) серверне засто-
сування # 1. серверна частина СКБД або
застосування в клієнт-серверних системах
на відміну від їхніх клієнтських (/гопі
епсі) частин; 2. будь-яке ПЗ, що виконує
кінцеву стадію оброблення, або завдання,
невидиме користувачу.
Ьаск Гасе - невидима поверхня.
Ьаск Ііпк - зворотне посилання # припуска-
ється, що існує явне посилання в прямому
напрямку (див. також апског, НТМЦ
курегііпк, курегіехі, Ііпкесі Іізі).
Ьаск оГїїсе - склад, окреме помешкання для
розміщення устаткування, підсобне поме-
шкання.
Ьаск диоіе - [одиночна закриваюча] лапка,
символ С) # відрізняється від одиночної
лапки (') (див. також зіпріє диоіе).
Ьаск рапеї - задня панель [корпусу комп’юте-
ра].
Ьаск ир - дієсл. 1. виконувати резервне ко-
піювання, дублювання # робити резервну
копію файла, системи, диска тощо; 2. по-
вертати базу даних у стан, який передував
збою.
ЬаскЬопе - 1. магістраль [мережі], магістра-
льний кабель, мережа-носій, передавальне
середовище # високошвидкісна лінія або
кілька ліній (ІОВазеб, оптоволокно), що
з’єднують мережні сегменти в єдину систе-
му. Термін використовують для опису ко-
мунікаційної мережі, яка переносить мере-
жний трафік між пристроями доступу. При-
клад: АТМ із місіеіу изеб іп іеіесоттипісаііопз
зузіетз аз пейл/огк ЬаскЬопез. - Технологію
АТМ широко застосовують у мережі-носії теле-
комунікаційних систем, (див. також соїіарзесі
ЬаскЬопе, пеіучогк, зертепї)} 2. магістраль-
ний.
ЬаскЬопе саЬІе - головний, магістральний
кабель [мережі].
ЬаскЬопе пеЬУОґк - магістральна мережа.
ЬаскЬопе рогі - порт з'єднання із магістра-
льною мережею.
ЬаскЬопе 8Ііе - магістральний вузол # вузол
Інтернету, 1}зепеі і/або системи електрон-
ної пошти, що обробляє трафіки великого
обсягу (див. також Іеа/з Не, гіЬ зііе).
ЬаскЬопе зууіїсЬ - магістральний комутатор #
див. також зчгііск.
Ьаскс1гІ¥Іп§ - установлення [вузла схеми] у
потрібний [відомий] стан “зворотним
шляхом” (у діагностичному тестуванні) #
див. також оуєгсігіуіп%.
Ьаск-еші - 1. внутрішній; 2. серверна части-
на застосування # порівн. /гопі епсі.
Ьаск-епсі іпіегГасе - внутрішній інтерфейс.
Ьаск-епсі ргосе88ог - допоміжний (додатко-
вий) процесор, спецпроцесор # вторинний
процесор комп'ютерної системи, що вико-
нує спеціалізоване завдання, звільняючи
від нього головний процесор.
Ьаск-епб 8ЄГУІСЄ8 - сервіс, який надає серве-
рна частина системи.
ЬаскЬіїсЬіп£ - відкочування-розгін # потрі-
бний після зупинки магнітної стрічки в
звичайних стримерах для зчитування да-
них чергової зони, триває 1-2 секунди
(див. також зігеатег).
Ьаск£гоип(1 - 1. фон, задній план # поле (ко-
лір), на якому виводять на екран або малю-
ють об'єкти. Іноді так називають частину ек-
рана поза активним вікном (порівн. Роге-
ууоипсЬу 2. див. Ьаскутоїтсі тосіе', 3. фоновий.
Ьаск^гоипсі соїог - колір фону (на екрані).
Ьаск£гоппс1 соттипісаііоп - фоновий зв'я-
зок, зв'язок (приймання-передавання да-
них) у фоновому режимі # робота телеко-
мунікаційної програми, наприклад, заван-
таження файла з Інтернету, під час роботи
користувача з іншим застосуванням.
56
Ьаск$1а$1і
Ьаск^гошісі іша^е - фонове зображення #
див. також іта§е.
Ьаск£гоіш(1 ]оЬ - фонове завдання # завдан-
ня, виконуване у фоновому режимі. Тер-
мін широко використовували в системах
із пакетним обробленням завдань (див.
також Ьаскртоипсі тосіе, Ьаіск тосіе).
Ьаск^гоиші тосіе - фоновий режим # у ба-
гатозадачній операційній системі - режим
виконання завдань (процесів) із низьким
пріоритетом. їхній ввід-вивід зазвичай пе-
респрямовано у файл або іншому завдан-
ню (процесу) (див. також Ьаскргоипсі /оЬ,
тиііііазкіп^, орегаііп§ 8у8Іет).
Ьаск^гоипсі поІ8Є - фоновий шум, перешкода #
див. також поІ8е.
Ьаск^гошкі ргіпііп^ - фонове друкування #
друкування документа одночасно з вико-
нанням процесором інших завдань (див.
також Ьаскртоипсі тосіе).
Ьаск^гошісІ ргосе88Іп£ - фонове оброблен-
ня, фонове виконання # див. також
Ьаскруоипсі, Ьаскруоипсі ргіпііп%,
Ьаскугоипсі ргоргат.
Ьаск£гошіс1 рго^гат - фонова програма #
програма, що працює у фоновому режимі.
У деяких застарілих системах - це завдан-
ня з низьким пріоритетом, виконуване в
моменти часу, коли процесор не зайнятий
головним (/оге°гоипсІ) завданням. У су-
часних системах скоріше говорять про
фонове виконання програм (Ьаск^гоипб
ехесиіїоп), коли програму не видно на ек-
рані або вона має на ньому неактивне
(щодо вводу даних) вікно.
Ьаскцгоипсі диеие - черга фонових завдань #
див. також диеие.
Ьаскіп§ оиі - скасування.
Ьаскіп£ ир - друкувати на зворотному боці
аркуша.
Ьаск1І£Ігііп£ - див. Ьаскііі.
Ьаскііі (також Ьаск-Іії) - заднє підсвічу-
вання РК-екрана [надолонного ПК] # по-
кращує контрастність тексту і зображень.
Приклад: Ьаскііі сіізріау - дисплей із заднім під-
свічуванням екрана (див. також £СО,
поіеЬоок сотриіег).
ЬаскоГГ - 1. відкочування, відступ, повер-
нення # наприклад, до попереднього ста-
ну/режиму під час виконання програми
або передавання даних (зазвичай для по-
вторення у разі виявлення помилки);
2. витримка часу, пауза, зробити паузу #
перед повторною спробою передавання
даних після невдалої спроби (зіткнення,
що виявилося у мережі).
Ьаск-оїїісе # сукупність прикладних проце-
сів, які реалізують бізнес-логіку банківсь-
кої системи.
Ьаскраск - досл. прикріплений позаду (до
головного корпусу), додатковий # напри-
клад, накопичувач СО-КОМ, підключе-
ний через паралельний порт або гніздо РС
Сапі, причому без перезавантаження ПК
або ноутбука.
Ьаскріапе (В/Р) -1. системна плата (для ПК) #
див. також ехрапзіоп 8Іоі, тоїкегЬоагсГу
2. [задня] об’єднувальна панель або плата #
наприклад, для мережного модульного
пристрою. У загальному випадку ця плата
містить гнізда для встановлення в неї ін-
ших плат. Розрізняють активну (асііуе
Ьаскріапе) і пасивну (раззіуе Ьаскріапе)
об'єднувальні панелі. Активна містить до-
даткову логіку для виконання обчислень;
3. кабельна укладка (для з’єднання з ком-
п’ютером різноманітних пристроїв).
Ьаск-ргора£айоп (також Ьаскргора^аіїоп) (Ьр) -
зворотне поширення (зворотне передаван-
ня) помилки навчання [нейронної мере-
жі], зворотний зв’язок (у разі [самонавчан-
ня нейронної мережі) # автор методу - тво-
рець персептрону Френк Розенблатт. Суть
методу в тому, що “відмінності відпові-
дей нейромережі від правильних, які ви-
значають на вихідному шарі нейронів, по-
ширюються по мережі назустріч потоку
вхідних сигналів. Кожен нейрон змінює
свої синаптичні ваги відповідно до лока-
льної інформації, що надходить до нього.
Ця інформація визначається по виходах
мережі та відбиває ефективність її роботи
як цілого. Тому базовий алгоритм навчан-
ня мереж одержав назву зворотного по-
ширення помилок. Оскільки помилка про-
ходить тими самими синаптичними зв’яз-
ками між нейронами, найбільший сигнал
про помилку одержують нейрони, що да-
ли найбільший внесок у помилкову відпо-
відь. У підсумку такі найменш навчені
нейрони сильніше всього і навчаються”
(С. Шумський) (див. також %епегаІігесІ
сіеііа гиіе).
ЬасквЬеІІ = кожух з'єднувача.
Ьаск8Іапі - “зворотний курсив” # шрифт із
нахилом уліво, а не вправо (див. також
/опі, ііаііс, оЬІідие).
Ьаск8Іа8Іі - зворотна скісна риска, символ
“\”, код 92 # використовують у деяких ОС
як роздільник імен підкаталогів (порівн.
8Іа$Іі, /огшагсі 8Іа8Ір див. також А8СІІ,
раіїїпате 8ерагаіог).
57
Ьаскзрасе
Ьаскзрасе (В8) - повернення # символ керу-
вання (СТКЬ-Н або 08Ь у коді А8СП) або
клавіша, що спричиняють повернення ку-
рсору на екрані на один символ назад, за-
звичай з видаленням попереднього симво-
лу (сіезігисіїуе Ьаскзрасе). Під час вводу
тексту використовують для виправлення
помилок набору. На пристроях інших ти-
пів (наприклад, телетайпі або матричному
принтері) цей символ викликає повернен-
ня друкуючої голівки у попередню пози-
цію (див. також сопігої скагасіег, сиг8ог,
кеуЬоагН).
ЬаскіаЬ - зворотна табуляція # повернення
курсору до попереднього поля вводу, тоб-
то переміщення здійснюється справа налі-
во і знизу нагору (порівн. іаЬ).
ЬаскЧо-Ьаск - послідовний, один за одним.
Ьаск-Іо-Ьаск ігапвсеіуегв - каскадне вми-
кання приймачів-передавачів # викорис-
товують для реалізації функції повторю-
вана в мережі І8ПХ
Ьаскігасе (також Ьаскігасіїщ) - зворотне
трасування, зворотне відстеження, слід #
послідовність команд або викликів під-
програм, яка привела до даної точки про-
грами.
Ьаскігаскіп§ - 1. перебір із поверненнями #
метод пошуку рішень у мовах логічного
програмування (див. також Ьаскігаскіп%
роіпі, Ргоіо^у, 2. пошук із поверненням.
Ьаскігаскііі£ роіпі - точка повернення # то-
чка, із якої буде продовжений пошук рі-
шення, якщо воно не знайдено на поточ-
ній гілці дерева рішень (див. також
Ьаскігаскіп%).
Ьаскир - 1. резервна (страхова) копія, дубль #
копія окремих файлів, групи файлів (ката-
логу) або всього диска для наступного
відновлення у випадку руйнувань, псу-
вання або втрати даних на головному но-
сії (див. також Ьаскир сору, Ьаскир /Не,
Ьаскир 8егчег, сепігаїігесі Ьаскир, Ні8к
сіиріехіпу,, (іізк тіггогіп%, /Не гесохегу,
іпсгетепіаі Ьаскир, тіггог Ьаскир, о//1іпе
Ьаскир, опііпе Ьаскир, іаре Ьаскир,
ипаііепНеН Ьаскир/, 2. резервне копіюван-
ня [даних], дублювання, створення резерв-
них (страхових) копій # регулярний або разо-
вий процес копіювання даних із магнітних
дисків на оптичні або стрічкові носії (рідше
на інші диски). Зазвичай резервне копіюван-
ня - планова щоденна операція. Існують три
головних методи резервного копіювання: по-
вне (/иіі Ьаскир/ інкрементне резервне
(іпсгетепіаі Ьаскир) і диференціальне резер-
вне (див. також соШ Ьаскир, №МР/ 3. апа-
ратне дублювання, резервування; апаратний
захист # наприклад, захист електроустатку-
вання за допомогою ДБЖ (див. також 17Р8
Ьаскир ііте).
Ьаскир сору - резервна копія # див. також
Ьаскир.
Ьаскир (ієуісє - пристрій (накопичувач) для
архівації, резервного копіювання # див.
також Ьаскир 8егчег, Ьаскир зузіет, /Не
Ьаскир, зігеатег.
Ьаскир Діє - резервна копія файла # див. та-
кож Ьаскир.
Ьаскир 8єгуєг - сервер резервного копію-
вання, тіньовий сервер # ПЗ або апаратні
засоби для копіювання файлів у такий
спосіб, щоб у наявності завжди були дві
копії кожного файла. Іноді його назива-
ють зкаНоуу зегчег.
Ьаскир 8еі - склад [набір] резервування #
сукупність файлів, які складають резерв-
ну копію (див. також Ьаскир).
Ьаскир 8у8Їеш - система/підсистема архівації #
набір апаратних і програмних засобів для
виконання процедур зберігання і віднов-
лення файлів (див. також Ьаскир сіечісе,
Ьаскир 8єгуєг, /Не Ьаскир, Н8М, 8РХ,
8ігеатег).
Ьасклуаічі -1. назад; 2. зворотний.
Ьаскууагсі сЬаіпіп^ - зворотний ланцюжок
міркувань # один із методів пошуку рі-
шення в експертних системах (порівн.
/огмагсі скаіпіп§).
Ьаскууагсі сошраІіЬіІіїу - зворотна суміс-
ність, повна сумісність із попередніми ве-
рсіями # наприклад, спроможність ком-
п’ютера на новому процесорі виконувати
старі програми без потреби внесення до
них змін. Новий процесор може містити
додаткові команди і мати інші особливос-
ті, які можна використовувати в ПЗ, роз-
роблюваному для нього (див. також
сіоуутуагсі сотраііЬНііу, ирмагсі сотраіі-
ЬНііу).
Ьаскууагд гау ігасіп£ - зворотне трасування
променів # спосіб трасування променів, за
яким поширення променя відстежують
від ока спостерігача до об’єкта і далі до
джерела освітлення.
Ьаскууагсі геГегепсе - зворотне посилання,
посилання назад # наприклад, посилання
на попередній елемент списку або на іде-
нтифікатор, визначений як місце посилан-
ня (порівн. /опчагії ге/егепсе).
Ьаскууагсі 8еагсЬ - зворотний пошук # у те-
кстових процесорах - пошук із поточної
58
позиції до початку документа (файла), на
відміну від прийнятого за промовчанням
пошуку в напрямку до кінця документа
(див. також ехкаизііуе 8еагск, /иіі іехі
зеагск, §ІоЬаІ зеагск, зеагск).
Ьасклуаг(І8 - у зворотному напрямку.
ВАСР - Вапскуісійі АПосайоп Сопігої Ргоїосої -
протокол керування з виділенням пропус-
кної здатності [каналу], протокол ВАСР #
протокол для який підтримують
ЗСот, СІ8со Бузіетз, Вау КеШюгкз, 17.8.
КоЬоїїсз, Ху1о£Іс, 81ііуа, Місгозой та ін.
(див. також ЬапсІуЛМі).
Ьасіегіа - див. Ьасіегіит.
Ьасіегіит - бактерія, мікроб # тип комп'ю-
терного вірусу, що послідовно саморазм-
ножується і заповнює зрештою всю систе-
му (пожираючі її ресурси) (див. також
уіпі8, ууогт).
Ьасі ігаск - дефектна доріжка # доріжка на
жорсткому або гнучкому магнітних дис-
ках, на яку не можна щось записати (див.
також суііпсіег, /Іорру сІІ8к, кагсі сіізк).
Ьа(І£Є геадег - пристрій читання ідентифі-
каційних карт.
ВАК - Васк Аі КеуЬоагсІ - знову за клавіа-
турою [біля клавіатури] # у співрозмовни-
ка знову поруч комп'ютер. Абревіатура,
використовувана у чат-форумах (порівн.
АРК).
Ьаіі ргіпіег - принтер із кульовою [змін-
ною] друкуючою голівкою # випускала
корпорація ІВМ (див. також ітрасі
ргіпіег).
Ьаііооп - 1. окружність або фігура у формі
кульки, в яку поміщають частину ілюст-
рації або слова персонажа, зображеного
на малюнку (КГА); 2. повітряна куля.
Ьатр тарріїщ - накладення рельєфу # КГА
(див. також іехіиге тарріп§).
Ьапсі -1. смуга; 2. діапазон; 3. смуга частот #
у телекомунікації - послідовний діапазон
частот; 4. спектр (частот сигналу).
Ьаіі(1іп£ - ущільнення із втратою інформації
виділенням смуги частот.
ЬаїкІугісШі (В\¥) - 1. смуга пропускання, ши-
рина смуги пропускання # діапазон частот -
різниця (в герцах) між найвищою і найни-
жчою частотами в діапазоні частот пере-
давального каналу. Аналогове передаван-
ня сигналу телефонною лінією займає діа-
пазон від 300 Гц до 3,4 кГц. Цифровий
сигнал потребує більшого діапазону час-
тот. Вища швидкість передавання потре-
бує більшого діапазону частот. Цим тер-
міном усе частіше позначають верхню
Ьаг
границю швидкості передавання даних
комп'ютерною мережею (див. також
а££ге%аіе Ьапскмісіік, ВАСР, ВРК, паггоуу-
Ьапіїу, 2. пропускна здатність # кількість
даних, яку можна переслати по каналу
або шині за одну секунду. Зазвичай вимі-
рюють у бітах за секунду (див. також Ьіі,
Ьрз, Ьиз, скаппеї сарасіїу, Т-Г).
ЬапсКуісШі аііосаііоп - розподіл смуги про-
пускання - див. ЬапсЬміМі гезегчаіїоп.
Ьапїїиіййі оп сіетапсі (ВСЖБ) - надання
смуги пропускання за вимогою, проф.
“бондінг” # об'єднання В-каналів у лініях
І8В1Ч у разі перевищення трафіком даних
заданого порога (див. також ВАСР,
Ьапсіууісіік, ВРК).
ЬашІууісШі гевегуайоп - резервування сму-
ги пропускання # виділення смуги пропу-
скання згідно з пріоритетами різних видів
трафіка і залежно від їхньої чутливості до
затримок, важливості та інших характери-
стик. Синонім - ЬапсЬуісІік аііосаіїоп.
Ьаіщ - жаргонне позначення знака оклику
(!). Вочевидь, походить від асоціації з йо-
го формою, тому що інше сленгове зна-
чення цього слова - статевий акт.
Ьап§ оп - тестування [апаратних або про-
грамних засобів] в обважнених режимах #
синонім -роипсі оп.
Ьапк зууіїсйєсі тешогу - комутована па-
м'ять банків.
Ьаппег -1. заголовок статті (на всю ширину
сторінки), титульний аркуш, “шапка”;
2. банер # частина веб-сторінки, що міс-
тить рекламу. Банер зазвичай дає поси-
лання на веб-вузол рекламодавця (див. та-
кож 1¥еЬ ра§е, ІУеЬ 8Ііе); 3. банер # неве-
лика рекламна вставка на друкованій сто-
рінці журналу або газети, що зазвичай мі-
стить логотип та координати рекламодав-
ця.
Ьаппег ра^е - титульний аркуш, аркуш із
заставкою # див. також Ьаппег, ра%е.
Ьаппегууаге - ПЗ із показом банерів # віль-
но поширювана програма, що періодично
показує на веб-сторінках рекламу тих або
інших продуктів і/або послуг (див. також
аппоумаге, /геежаге).
Ьапіаш - портативний, мініатюрний, ком-
пактний, легкий # про кишеньковий, пе-
реносний, мобільний пристрій.
Ьаг - 1. штрих # темна лінія у штриховому
коді (див. також Ьаг сесіє); 2. лінійка, сму-
га # див. також Ьиіїоп Ьаг, кеу Ьаг, тепи
Ьаг, пауі%аііоп Ьаг, рго%ге88 Ьаг, зсгоіі Ьаг,
зрііі Ьаг, іїііе Ьаг, уегіісаі Ьаг.
59
Ьаг сЬаіі:
Ьаг сЬаїї - гістограма, стовбчаста гістограма #
графічне подання даних у вигляді стовп-
ців (див. також агеа скагі, Ьаг утарк,
Ьи8іпе88 утаркісз, Ііпе скагі, ріе скагі,
ргезепіаііоп ртар кіс$).
Ьаг собе - штриховий код, штрихкод # спе-
ціальний код, у якому кожний знак скла-
дено з вертикальних темних і світлих
смуг різної ширини, який друкують на
упаковці товарів, на книгах тощо для ав-
томатизованого вводу даних про них [у
комп'ютерні системи]. Кожна група ліній
штрихкоду - цифра від нуля до дев'яти. Є
кілька систем штрихового кодування
(див. також ЕАИ, ІІРС). Існують кругові
штрихкоди, які можна зчитувати у будь-
якому напрямку (див. також Ьаг учісіік,
СОСІЄ[2])-
Ьаг £гарк - [вертикальна] стовбчаста діаг-
рама # синонім - Ьаг скагі (див. також
сііартат, ^гаркщ, Ііпе скагі, ругатШ
сііартат, гіЬЬоп угарк, зііск сііаруат.
Ьаг ууісИЬ - ширина штриха # у знаку
штрих-коду (див. також Ьаг сосіе).
Ьаге шасЬіпе - “порожній” (без ПЗ) ком-
п’ютер # Приклад: То сіо И аі іЬе Ьаге
Ьагсіууаге ієуєі. - Зробити це винятково на апа-
ратному рівні. Синонім - Ьаге теіаі.
Ьаге теїаі - “голе залізо” # нові апаратні
засоби комп'ютера, що поки не мають жо-
дного ПЗ або воно їх не підтримує. Сино-
німи - Ьаге кагсКчаге, Ьаге таскіпе.
Ьаге-Ьопе8 сіезкіор - порожня панель екрана.
ЬагеЬопе 8у8Іеш - базова система, базова
конструкція # термін означає, що в ком-
плект постачання входять тільки корпус і
материнська плата комп'ютера. На базі та-
кого комплекту можна побудувати насті-
льний ПК, сервер або інший комп’ютер
згідно зі спеціальними власними вимога-
ми (див. також СКВ, 8КІ)).
ЬагГшаіІ - деградація системи електронної
пошти # збільшення числа “негативних
квитанцій” (Ьоипсе те88а%е) до неприйня-
тного рівня, наприклад, унаслідок виходу
зі строю одного з міжмережних шлюзів.
Ьагїїс - АБСП-графіка # примітивні зобра-
ження, побудовані із символів коду
А8СІ1.
Ьаггеї 8ЬіЇЇег - паралельний зрушувач, бага-
торегістрова схема циклічного зсуву #
внутрішня схема процесора, що дозволяє
за один такт зрушити вхідне слово на за-
дане число біт у будь-який бік (див. також
РГОСЄ88ОГ).
Ьа8е - 1. основа системи числення # напри-
клад, Ьазе 2 - основа двійкової системи
числення. Синонім - гасііх (див. також
Ьіпагу, сіесітаї, осіаГу, 2. база, базова адре-
са # адреса ОЗП або ПЗП, відносно якого
обчислюють адреси (див. також Ьа8е
аМге88\ 3. база, основа; 4. головний.
Ва8е 64 (також Ьа8Є-64, Ьа8е64) - код
Вазе-64 # спосіб кодування електронної
пошти, сумісний із МІМЕ, стандартизова-
ний у КРС 2045. Використовує для пере-
творення тексту на шестибітовий код
(значення від 0 до 63) наступну таблицю.
служить під час виконання програми по-
чатковою у разі обчислення адрес якоїсь
структури даних, області пам'яті (Ьа8е
тетогу асІ(іге88) або номерів портів (Ьа8е
І/О аМге88). Для одержання виконуваної
адреси до неї додають зміщення (див. та-
кож Ьа8е ге§І8іег, о//8еі, геїаііче аМге88).
Ьаве с1а88 - базовий клас # клас, із якого здійс-
нюється спадкування підкласами. Синонім -
8ирегсІа88 (див. також аЬ8ігасі сІа88, сІа88,
сіегічесі сІа88, іпкегііапсе, ООР, 8ііЬсІа88).
Ьаве Гопі - головний шрифт, шрифт за про-
мовчанням # шрифт, який використову-
ють для друкування, якщо не вказано жо-
дний інший (див. також/опі).
Ьа8Є І/О асісігезз - базова адреса вводу-ви-
воду - Ьа8е асісігЄ88.
Ьаве тетогу - див. сопчепііопаї тетогу.
Ьа8е тетогу асісігезз - базова адреса пам'яті -
див. Ьа8е аМге88.
Ьаве ге£І8Іег - базовий регістр # регістр (за-
звичай загального призначення), який ви-
користовують для зберігання базової ад-
реси й адресації відносно нього (див. та-
кож Ьа8Є[2\, Ьа8е аМге88).
Ьаве зіаїіоп - базова станція, точка безпро-
водового доступу, БС # пристрій, який за-
безпечує приймання і передавання сигна-
лів (або даних) з мобільних терміналів,
розташованих у зоні його дії. Зони дії БС
перекриваються, що дозволяє забезпечити
передавання абонента, який переміщуєть-
ся, від однієї станції до іншої без розриву
зв'язку (див. також МгеІе88 пеімюгк); 2. ба-
зова станція # встановлювальний при-
стрій, який дозволяє використовувати но-
утбук у стаціонарному режимі - див.
сІоскіп£ 8іаііоп.
60
Ьайегу 8Л¥ІІСІ1ІП§
Ьазе іуре - базовий тип - див. сіаіа іуре.
ЬазеЬапсІ - немодульоване передавання, мо-
носмугове передавання # середовище пе-
редавання, через яке цифрові або аналого-
ві сигнали передаються без зсуву частоти
(тобто без модуляції і носія). У загально-
му випадку в кожний момент часу досту-
пний тільки один комунікаційний канал.
Цей метод передавання використовують в
Еікегпеі (порівн. ЬгоасІЬапії).
ЬазеЬапсІ 8І£па1іп£ - див. ЬазеЬапсІ.
Ьазеїіпе - 1. базова лінія # у НВС - лінія, на
якій знаходяться нижні точки букв текс-
тового рядка за винятком їхніх підрядко-
вих елементів (див. також Ьазеїіпе %гісІ,
сарііпе, сіезсепсіег, Іесісіїп%, Ііпе зрасіп^у
2. базовий рівень # значення параметрів
комп'ютерної мережі, за яких її роботу
можна вважати задовільною (див. також
ргоіосої апаїугег); 3. база, базис, базова #
наприклад, Ьазеїіпе агсйіїесШге - базова
архітектура.
Ьазеїіпе £гі(і - сітка базових ліній # у НВС -
використовують у програмах верстки для
вирівнювання за однією лінією рядків те-
ксту, розташованих у суміжних колонках
(див. також Ьазеїіпе^).
Вазіс - Бейсік # процедурна МВР. Розроб-
лена у 1964 р. Джоном Кемені (ІоЬп
Кетепу) та Томасом Курцем (ТЬотаз
Киїїх) із Дартмутського коледжу
(ВагішоиіЬ Соїіе^е іп Напоуег,
Натрзіїіге, США). Спочатку мову реалі-
зували у вигляді інтерпретаторів, що істо-
тно полегшувало програмування й особ-
ливо налагодження програм. Зараз існу-
ють також компілятори з цієї мови. Бейсік
добре підходив для перших мікрокомп’ю-
терів, що мали усього 4 або 8 Кбайт ОЗП.
Назва походить від Ве^іппег'з АП-ригрозе
8утЬо1іс Іпзішсііоп Сосіе. (Діалекти:
Вазіса (ІВМ), СЇУ-Вазіс (назва від Сее
ЇУЬіх), МБХ-Вазіс, ТигЬо-Вазіс (Вогіапф,
(^иіск-Вазіс (Місгозой), ХУВазіс, рВазіс,
СВазіс, Вазіс-80, 86 і 87Вазіс/387Вазіс
(МісгоїУау) тощо). У основі АК8І-станда-
рту - Тгие ВА8ІС. Приклад: І асйесі а Іею
соттапсіз іо Ше Вазіс іпіегргеїег Йіаі сате ууііїі
їііе тасїііпе. (Ііпиз Топ/аісіз) - Я додав кілька
команд в інтерпретатор Бейсіка, що додавався
до машини, (див. також кі%к-ІеуеІ Іап§иа%е,
іпіегргеііуе Іап%иа%е, ргоргат-тіп§
Іап^иа^е).
Ьазіс -1. основний; 2. фундаментальний.
ВА8М - Виік-іп АззешЬІег - вбудований
асемблер (у компіляторах фірми Вогіапсі).
Ьа88 геПех - відбивач басів # конструкція
гучномовців, яка дозволяє відтворювати
баси з високим рівнем потужності без ви-
користання окремих НЧ-гучномовців.
ЬаісЬ - пакет, пакетний режим # Приклад:
ОЬАР сІаіаЬазе із изиаііу ирсіаіесі іп Ьаісїі. -
ОІАР БД зазвичай поновлюють у пакетному
режимі, (порівн. іпіегасііуе, див. також
Ьаіск тосіе).
ЬаісЬ їїіе - командний файл # текстовий
файл, який містить команди, що заміню-
ють команди оператора, які вводять з кла-
віатури. Його зчитує інтерпретатор ко-
мандного рядка операційної системи, на-
лагоджувальний або застосування, потім
він задає сценарій послідовності виконан-
ня програм і/або інших командних фай-
лів. Командні файли допомагають автома-
тизувати рутинні, часто виконувані опе-
рації. Зазвичай такий файл для ОС має
розширення імені файла .ВАТ. Зазначи-
мо, що у разі запуску М8-ВО8 автоматич-
но виконується (якщо є на диску) команд-
ний файл АІІТОЕХЕС.ВАТ. Синонім -
соттапсі /ііе (див. також Ьаіск тосіе,
орегаііп^ зузіет).
Ьаіск тосіе - пакетний режим # досить по-
ширений у 1960-ті та 1970-ті роки режим
роботи на мейнфреймах, коли користувач
не мав змоги безпосереднього (через дис-
плей) доступу до комп’ютера, а завдання
вводили з пристрою читання перфокарт
або зі спеціального термінала Зараз під
цим терміном часто розуміють виконання
командного файла (див. також Ьаскруоипсі
ІоЬ, Ьаіск/Не, Ьаіск ргосеззіп%, ЖЕ, ЮЕ).
Ьаіск розіігщ - [відкладене] пакетне (групо-
ве) відновлення [файлів БД].
Ьаіск ргосеззіїщ - пакетне оброблення #
див. також Ьаіск тосіе.
Ьайегу - 1. батарея (електрична); див. також
Ьаііегу %аи§е, Ьаііегу Іі/е, Ьаііегу раск;
2. група однакових елементів або пристроїв.
Ьаііегу £аіще - індикатор [зарядженості] ба-
тареї # див. також Ьаііегу Іі/е, ромегЕЕВ.
Ьайегу ІіГе - 1. час роботи від батарей # на-
приклад, ноутбука або кишенькового ПК
(див. також Ьаііегу §аи§е); 2. час автоном-
ної роботи, період автономності # див. та-
кож Ьаііегу злмііскіп%.
Ьайегу раск - блок батарей, батарея (для
ноутбука).
Ьаііегу ролуегед - такий, що працює від ба-
тарей.
Ьаііегу 8\уіісЬіп§ - перемикання на батарей-
не живлення # див. також Ьаііегу Іі/е.
61
Ьайегу-орегаіед
Ьайегу-орегаіей - такий, що працює від
батарей.
Ьаші (Ьд) - бод # одиниця виміру швидко-
сті передавання аналоговими лініями зв’я-
зку. Названо на честь І. М. Е. Байдо!
(1845-1903 рр.). Технічно швидкість у бо-
дах дорівнює кількості змін стану (пере-
ключень) сигналу-носія за секунду, що
модем посилає у телефонну лінію. Тому
швидкість у бодах дорівнює швидкості в
бітах за секунду тільки коли кожна дис-
кретна сигнальна подія переносить один
біт даних і передавання відбувається без
стискання даних. Жартівливий приклад: Не
\л/аз зреакіпд аі 9600 ЬаисІ, апсі І сап опіу Іізіеп
аі 2400. (Т. ЗЬітотига) - Він говорив зі швидкі-
стю 9600 бод, а я міг сприймати тільки 2400.
(див. також Ьр8, тосіет).
ЬаисІ гаїе - швидкість передавання [по по-
слідовному каналу] # вимірюють в бітах
за секунду. Щоб передавання даних від-
булося, обидва пристрої мають встанови-
ти однакову швидкість передавання.
Ьау - відсік # 1. частина системного блока,
призначена для встановлення вбудовува-
них [дискових] накопичувачів; 2. місце в
установчій станції, куди вставляють ноут-
бук, аби з ним можна було працювати в
режимі настільного комп'ютера (див. та-
кож сіоскіп^ зіаііогі).
Вауезіап пеїмогкз - байєсовські мережі # по-
єднують два математичних підходи: байєсів-
ську статистику (Вауезіап зіаіізйсз) і теорію
графів (%гарк ікеогу), надаючи інструмент
для моделювання імовірностей, заснований
на послідовно обновлюваній інформації. Ви-
користовуючи байєсовські мережі, програми
можуть динамічно “навчатися”, постійно
моди-фікуючи імовірності при фіксованому
наборі правил. Такі мережі застосовують, зо-
крема, у системах фільтрації спама, що вра-
ховують аналіз відхилених користувачем ли-
стів (див. також 8рат).
ВВІАВ - Ве Ьаск іп а Ьії - незабаром буду;
незабаром повернуся # абревіатура, вико-
ристовувана в чат-форумах (див. також
ВВЬ, ВВ5[2], ВВВ, скаі/огит, сіірізреак).
ВВЬ - [НІ] Ье Ьаск Іаіег - повернуся пізні-
ше; ще повернуся # абревіатура, викорис-
товувана в чат-форумах (див. також ВКВ,
скаі/огит, іїі%І8реак).
ВВ8 - 1. Виїїегіп Воагсі Зузіет (або Зегуісе)
- електронна дошка оголошень # один із
видів послуг у комп'ютерній мережі, що
полягає в автоматичному прийманні по-
відомлень модемом й обслуговуванні запи-
тів на їхнє одержання і перегляд; 2. Ве Васк
8ооп - незабаром повернуся # абревіату-
ра, використовувана в чат-форумах (див.
також ВВЬ, сІІ£І8реак).
ВСС - Вііпд СаіЬоп Сору - “сліпа копія” # ад-
реса (у заголовку поштового повідомлення),
за якою надсилають копію електронного ли-
ста. Одержувачу ВСС недоступний увесь
список адресатів розсилки. У загальному
випадку - розсилання перших примірни-
ків або копій без повідомлення одержува-
ча про інших адресатів (див. також е-
таіі).
ВСВ - Ьіпагу-собеб бесітаї - двійково-деся-
тковий код # у ряді задач економічного
характеру виконується великий обсяг об-
числень з десятковими числами. Звичай-
ний спосіб їхнього оброблення з переве-
денням у двійкову систему числення і на-
зад виявився дуже неефективним через
високу частку накладних витрат. Тому,
починаючи із сімейства ЕОМ ІВМ 360,
був запропонований спосіб кодування де-
сяткових чисел, і до системи машинних
команд введені операції для роботи з ни-
ми. Спосіб називається двійково-десятко-
вим, тому що кожна десяткова цифра ко-
дується двійковим числом з чотирьох бі-
тів. Використовують два формати подан-
ня десяткових чисел: зонний (хопед
їоппаї) і упакований (див. раскесі
сіесітаї).
ВС?Ш - Ве 8ееіп£ уои - побачимося # абре-
віатура, використовувана в чат-форумах
(див. також скаі/огит, сИ%І8реак).
ВСР - Ви8Іпе88 Сопііпиііу Р1аппіп£ - [плану-
вання] забезпечення безперервності бізне-
су (у надзвичайних ситуаціях) # концеп-
ція, методи і засоби. Невід'ємна частина
виробничої діяльності великих компаній і
державних організацій. Під надзвичайни-
ми ситуаціями розуміють впливи, що уне-
можливлюють функціонування фірми в
звичному режимі, наприклад відключення
електроенергії, страйки, терористичні ак-
ти або їхня загроза, пожежі й аварії, при-
родні катаклізми, громадські безладдя то-
що (див. також ВБВ^ кіір://ууу\мкЬср.ги).
ВСТ - Вп8Іпе88 Согд1е88 ТеІерЬопу - ділова
безпроводова телефонія.
ВСІ! - Виз Сопігої І7пі! - контролер шини #
блок процесора, що пересилає дані між яд-
ром процесора й іншими блоками, під'єдна-
ними до внутрішньопроцесорної шини
(див. також АЬІ}, Ьи8, ММІІ, СРІЬ, ММЦ).
ВБС - Васкир Ботаіп Сопігоііег - резерв-
62
Ьеіа іеаіііщ
ний контролер домену # у \УІП(ІО\¥8 N7 -
комп’ютер, у якому збережено копію бази
облікових записів усього домену. Його
наявність рекомендовано (див. також
РОС).
ВБЕ - Вогіаші ВаіаЬазе Еп^іпе - механізм
баз даних фірми Вогіапії, механізм ВВЕ.
ВВК -1. Вапсіїуісіїїі оп Остапе! Коибп§ - ви-
ділення пропускної здатності залежно від
маршрутизації # див. також ВАСР,
Ьапсіу^ісіік, ВОИО\ 2. Виз Оєуісє Кециезі -
запит шини пристроєм; 3. Ви8Іпе88 Оізазіег
Весоуегу - відновлення діяльності після
аварій, стихійних лих # див. також ВСР,
кіїр://\имгщ. (1г. ог%, кіір://\м\м\м. сіг]. сот.
ВВТ - Віаз Оаіа Тгаіпіп§ - навчання [ней-
ронної мережі] на [вхідних] даних із коре-
кцією, алгоритм ВОТ (фірми Сепегаї
Еіесігіс).
ВЕ - 1. Вуіе ЕпаЬІе - дозвіл [для і-го] байта
(сигнал керування); 2. Ьєіолу ог ециаі - ме-
нше або дорівнює, <.
Ьеасоп Ггате - кадр “несправність”, НСП
(використовують в мережах РОВІ для від-
новлення нормальної роботи кільця).
Ьеаш - 1. промінь, пучок; 2. передавання
файла, електронного документа (зоІЇсору)
електронними засобами.
Ьеаиіу - гідність, перевага.
ВЕСN - Васк\уагс1 Ехріісії Соп£Є8Ііоп
Могійсайоп - зворотне явне повідомлення
про перевантаження # біт, встановлюва-
ний у кадри мережі із ретрансляцією кад-
рів (Ггате Кеіау), щоб повідомити термі-
нальний пристрій про потребу задіяти
процедуру усунення перевантаження ме-
режі на передавальні пристрої (див. також
С817, ОЬСІ, ЕВАО).
ВЕВО - Вигзі Ехіепбесі Ваіа Опі ВКАМ -
пам’ять ВЕВО ВКАМ # швидший різно-
вид пам’яті ЕОО ОКАМ.
Ьеер - 1. гудок, звуковий сигнал - див. ЬеІЦ
2. гудіти, сигналити.
Ьеер со(1е$ - система звукового кодування
помилок, звукові коди # система повідом-
лень звуковими сигналами про помилки,
використовувана ВІО8 у початковій стадії
роботи під час виявлення помилок ОЗП,
кеш-пам’яті або процесора. Тип помилки
визначають за кількістю коротких і дов-
гих гудків та їхньою послідовністю. У різ-
них виробників системи звукового коду-
вання помилок можуть різнитися.
Ьеерег - “пищалка”, звуковий сигналізатор,
розм. біпер - див. Ьихгег.
Ье£Іп - починати.
ЬеЬауіоиг {також ЬеЬауіог) - 1. поведінка #
наприклад, робота; 2. характеристика;
3. режим роботи.
ВЕЬ - див. Ьеіі.
Ьеіі - “дзвінок”, АЗСП-код 7, А8СІІ-мнемоні-
ка “ВЕЬ” # код символу, за яким комп’ютер
або термінал видає стандартний звуковий
сигнал, щоб привернути увагу користувача
або оператора (див. також уізіЬіє Ьеії).
Ьеіі сигуе - крива нормального розподілу #
див. також погтаї сІІ8ігіЬиііоп.
Веіі ЬаЬз - Веіі ЬаЬогаіопез - науково-дос-
лідний центр корпорації Ьисепі
ТЄСІЇПОІО£ІЄ8.
ВЕЬЬЕ - Вазіс ЕтЬеббеб Ьауоиі Ьап£иа&е -
базова вбудована мова топологічного
проектування, мова ВЕЬЬЕ.
ЬепсЬтагк {також ЬепсЬтагк іе§і) - ета-
лонний тест # тестова програма або пакет
для оцінки продуктивності комп'ютера,
системи або конкретного ПЗ (див. також
іпзігисііоп тіх, Ілпраск, 8РЕС, 8РЕС/р95,
8РЕСмеЬ97, ТРС, ЇУіпМагк, Шпзіопє 97).
ЬепсЬтагк іезііп£ - оцінні випробування,
порівнювальне тестування # тестування
продукту з метою визначення його проду-
ктивності порівняно з ранніми версіями
або аналогічними продуктами конкурен-
тів. Синонім - рег/огтапсе іе8ііп% (див.
також Ьоипсіагу іе8ііп%, сотраііЬіІііу
іе8ііп%, соп/огтапсе іе8ііп&, ехкаизііче
іЄ8ііп^, /іпаї іе8ііп%, /ипсііопаї іе8ііп%,
тапиаі іе8ііп%, орегаііопаї іе8ііп%, 8іге88
ІЄ8ІІП&).
ЬепсЬшагкіп§ - 1. проведення зіставних
[оцінних] випробувань; 2. тип виконання
програми, що дозволяє простежити число
циклів ЦПУ, яке витрачають на задану
область коду.
ВеО8 # операційна система, розроблена фі-
рмою Ве спочатку для машин на базі
РохуєгРС, а потім перенесена на ПК (див.
також орегаііп% зузіет).
ВЕК. - 1. Вії Еггог Каїе - інтенсивність (час-
тота появи) помилкових бітів # відсоток
помилкових бітів, отриманих під час пе-
редавання даних; 2. Вазіс Епсос!іп£ Ки1е8 -
базові правила кодування # правила коду-
вання модулів даних, описані в А8№
Ьеіа — див. Ьеіа уєгзіоп.
Ьеіа іеві - див. Ьеіа іе8ііп%.
Ьеіа іевіег - бета-тестувальний,/хш/. бета-те-
стер # особа, що здійснює бета-тес-тування
(див. також Ьеіа іе8ііп%, зечегііу Іечеі).
Ьеіа іе8ііп£ — бета-тестування, тестування в
реальних [виробничих] умовах, дослідна
63
Ьеіа ипіІ8
експлуатація [програмного продукту] #
попереднє тестування апаратних і програ-
мних продуктів обраними типовими ко-
ристувачами і партнерами для видалення
помилок, неадекватностей і можливого
удосконалення продукту. Завдання бета-
тестування - виявити максимальну кіль-
кість помилок, одержати від бета-тестерів
(Ьеіа іе8іег) об’єктивну оцінку якості про-
дукту. Його код під час бета-тестування
ще не “замо-рожено”. Більш того, почат-
кове бета-тестування з обмеженим чис-
лом учасників можна розпочати навіть у
разі неповної готовності продукту (по-
рівн. аірка іе8ііп§, §атта іЄ8ііп§).
Ьеіа ипіі8 - зразки установчої партії.
Ьеіа уегвіоіі - бета-версія # версія продукту,
випущена для бета-тестування. Приклад:
Сеі іґюзе Ьеіаз апсі діуе из ІеесІЬаск. - Візьміть
ці бета-версії та надішліть нам свої зауважен-
ня і пропозиції, (див. також аірка уегзіоп,
Ьеіа іе8ііп%, уегзіогі).
Веіатапіас - фанат тестування, помішаний
на тестуванні.
Ьєіууєєпіп§ - див. і\уеепіп%.
ВЕУ - ВІГСІ8 Еуе Уіе\¥ - зображення в зага-
льному вигляді (досл. вид із висоти пта-
шиного польоту).
ВЕЕ - Вит-Е***е<1 Е^урі - віддалене неві-
доме місце # абревіатура, використовува-
на в чат-форумах (див. також сії^ізреак).
ВЕN (також В41Ч, ВВГ1Ч) - Вуе Еог N0^ -
до зустрічі # абревіатура, використовува-
на в чат-форумах і електронній пошті
(див. також сіцрлреак}.
В-Ггаше сосіііщ - кодування відеозображень
із використанням проміжних інтерпольо-
ваних кадрів (стандарт МРЕ О) # див. та-
кож І-/гате, Р-/гате.
ВЕТ - Віпагу Рііе Тгапзіег ргоіосої - прото-
кол передавання файлів у двійковій фор-
мі, протокол ВЕТ.
ВС - граничний шлюз - див. Ьогсіег
§аіеушу.
ВСА - 1. Ваіі Схгісі Аггау - корпус В6А #
конструкція корпусу мікросхеми з виве-
деннями невеличких металевих кульок,
розташованих у вигляді сітки на його ни-
жній поверхні, які притискають до конта-
ктних площадок на друкарській платі без
застосування пайки. Перевага - нижча ва-
ртість виготовлення і зменшення розмірів
(див. також ЬСА, ОЬСА, РСА, РРОА,
Р<2ЕР, 8РСА)\ 2. Визіпезз ОгарЬісз Аггау -
матрична ВІС ділової [машинної] графі-
ки, [однокристалічний] процесор В6А (ІС
ТМ834092 фірми Техаз Іпзігишепіз).
ВСІ - Вогіапб ОгарЬісз Іпіегіасе - графічний
інтерфейс фірми Вогіапб.
ВСР - Вогбег Саіеу/ау Ргоіосої - граничний І
шлюзовий протокол, протокол ВОР #
протокол ІР-маршрутизації. Описаний у
КГС 1163 (див. також О8РЕ).
ВНЕ - Виз-Ні§Ь ЕпаЬІе - сигнал дозволу
старшого [байта] шини, сигнал ВНЕ.
ВНТ - Вгапсй Нізіогу ТаЬІе - таблиця історії пе-
реходів # наприклад, у процесорі РА-8500
(див. також Ьгапск ргесіісііогі).
ВІ - Ьизіпезз іпіеііщепсе - система аналізу
даних # див. також е-Ьіі8Іпе88 іпіе11і§епсе.
ВІСМО8 - біполярна КМОН-технологія,
БіКМОН # технологічний процес вигото-
влення напівпровідникових пристроїв
(див. також СНМ08, СМО8, ЕСЬ, МО8,
ШО8, 801, ТТЕ).
Ьі-сіі - Ьі-бігесііопаї - двонапрямлений # те-
рмін, використовуваний для опису листа,
наприклад, арабського, в якому слова за-
звичай пишуть справа наліво, а цифри -
зліва направо.
ЬіШгесііопаІ - двонапрямлений, двобічний,
реверсивний.
Ьі-Шгесііопаї Ьіі8 - двонапрямлена шина #
шина, якою дані можна передавати в оби-
два боки, наприклад, сіаіа Ьи$.
Ьісіігесіїопаї соттипісаііоп - двосторонній
зв’язок # режим зв’язку, коли обидва при-
строї можуть передавати й одержувати
дані один від одного (див. також сіиріех
ігап8ті88іогі).
Ьідігесііопаї ріп - двонапрямлений контакт
(схеми) # див. також ріп.
ЬШігесгїопаІ рогі - двонапрямлений порт #
порт, через який дані можна пересилати в
обох напрямках.
Ьісіігесіїопаї ргіпїііщ - двонапрямлене [ре-
версивне] друкування # здатність контак-
тного або струменевого принтера друку-
вати у разі переміщення друкуючої голів-
ки в обох напрямках - як зліва направо,
так і справа наліво. Це підвищує швид-
кість друкування (порівн. ипісіігесііопаї
ргіпііп§\ див. також ітрасі ргіпіег, іпк-]еі
ргіпіег).
Ьі-Шгесйопаї геріісаііоп - двонапрямлена
реплікація.
ВІГ - ВепсЬтагк Іпіегїасе Еогтаї - стандар-
тний формат інтерфейсу [пакета] контро-
льних завдань [машинної графіки].
ВІ£ Віие - Блакитний гігант # назва, що за-
кріпилася за корпорацією ІВМ. Виникла
за асоціацією з кольором мейнфреймів,
64
Віпдегу сопіехі
випускала корпорація, та їхнім домі-
танням на ринку (див. також
: .•/Лгм’и^. іЬт. сот).
Ь^-епсііеп Гогшаі: — формат із порядком
проходження байтів [бітів], починаючи зі
старшого # термін походить від “тупоко-
нечників” із “Подорожі Гулівера” Джона-
тана Свіфта (див. також ІМе-епсІіеп
/огтаі, Ьуіе-огсІегіп§).
Ьі§-О поіаііоп - нотація “великого О” # ви-
значає час виконання алгоритму, напри-
клад, О(п) позначає час, пропорційний
числу оброблюваних елементів п, а 0(1) -
час, незалежний від числа елементів.
Ьіієуєі ргіпііп£ - дворівневе (“двійкове”)
друкування # [кольорове] друкування, що
не забезпечує відтворення напівтонів
(див. також сопііпиоиз-іопе ргіпіїп%,
сопіопе ргіпііп%, тиііііеуеі ргіпіїп%).
ЬіШіщ - білінг, розсилання рахунків (за ко-
ристування телефоном) # у КТ. Приклад:
Ассоипйпд гедиігез Йіаі іНе атоипі ої
іпТогтайоп Ье ігаскеб Тог ассигаіе ЬіІІіпд. - Для
точного виставлення рахунків потрібно ретель-
не урахування повного обсягу інформації.
Ьіпагіез (від Ьіпаїу йіе) - 1. двійковий код, ви-
конуваний файл # див. також таскіпе сесіє',
2. два або більше двійкових файлів # див.
також Ьіпагу $ЇІе.
Ьіпагу - 1. двійковий # поданий у двійковій
системі числення. Синонім - Ьіпагу зузіет
(див. також Ьіпагу /ііе, Ьіпагу питЬег,
сіесітаї, кехасіесітаї, осіаГу 2. подвійний,
бінарний.
Ьіпагу соде - двійковий код # подання вміс-
ту пам’яті у вигляді послідовності нулів і
одиниць, проте частіше цей термін ужи-
вають для позначення виконуваної про-
грами (застосування). Синоніми -
таскіпе сесіє, Ьіпагіез.
Ьіпагу сошраІіЬіІііу - сумісність на рівні
двійкових кодів # здатність програми з
однієї комп’ютерної системи без модифі-
кації виконуватися на іншій платформі
(див. також рогіаЬИііу, зо/іусаге
сотраііЬіІііу).
Ьіпагу сіаїа - двійкові дані, дані в машинно-
му форматі # див. також Ьіпагу Ше.
Ьіпагу Гііе - двійковий файл # файл із двій-
ковим поданням даних, наприклад, із ко-
дом програми, шрифтом або зображен-
ням, а також будь-які ущільнені (упакова-
ні) файли. На відміну від текстових фай-
лів (порівн. іехі /ііе) потребує спеціальної
програми для перегляду на екрані. Багато
текстових процесорів створюють файли,
які через символи форматування тексту
виглядають як двійкові файли (див. також
А8СІІ/ііе, іта^е ріїе, таскіпе Іап%иа%е).
Ьіпагу 1о£Іс - двозначна логіка # логіка, що
оперує значеннями “істина” і “хибність”
(див. також/ихху 1о§іс, іегпагу Іо^іс).
Ьіпагу питЬег - двійкове число # число, за-
писане в двійковій позиційній системі чи-
слення, цифри в якій - 0 та 1. Вміст пам’я-
ті комп’ютера можна подати у вигляді
двійкових чисел (див. також Ьіпагу, Ьіпагу
сіаіа, Ьіпагу]ЇІе).
Ьіпагу орегаіїоп - бінарна [двомісна] опе-
рація # операція з двома операндами, на-
приклад, множення (порівн. ипагу
орегаііоп', див. також агііктеііс орегаііоп,
агііу, Ьіпагу орегаіог).
Ьіпагу орегаіог - бінарний [двомісний] опе-
ратор # оператор, який має два аргументи
(див. також Ьіпагу орегаііоп).
Ьіпагу зеагсЬ - двійковий пошук # алго-
ритм пошуку, який полягає в тому, що
простір пошуку (зеагсЬ зрасе) щоразу ді-
лять навпіл, після чого порівнюють з еле-
ментом із середини вибраної половини і,
таким чином, простір пошуку щоразу зме-
ншується вдвічі, наприклад, у списку з мі-
льйона елементів двійковий пошук може
вимагати максимум 20 кроків. Синонім -
сИскоіотіїіпу; зеагск (див. також Ьаскмагсі
зеагск, ехкаизііче зеагск, /иіі іехі зеагск,
Ііпеаг зеагск, зеагск).
Ьіпагу ігее - бінарне дерево, двійкове дерево #
дерево, кожна вершина якого має не біль-
ше двох нащадків. Двійкові дерева вико-
ристовують в алгоритмах сортування і по-
шуку даних (див. також Ьіпагу зеагск,
В-ігее, ігее).
Ьіпйег - компонувальник - див. Ііпкег.
Ьіпдегу # спеціалізована база даних об’єктів
у мережних ОС №іДУаге 2 і 3. Віпбегу сто-
сується тільки тих серверів, на яких вона
знаходиться. Містить імена і паролі корис-
тувачів і груп користувачів для їхньої ав-
торизації під час реєстрації на даному сер-
вері. Вона також зберігає інформацію про
інші послуги, які сервер надає клієнту
(друкування, телекомунікація тощо). Слу-
жба каталогів (N08) у №Л¥аге 4.x заміни-
ла Віпсіегу. N08, яка керує багатьма серве-
рами, глобально орієнтована і надає служ-
бу імен, яку не надає Віпсіегу. Програмна
емуляція Віпсіегу дає змогу клієнтам
НеАУаге 2.x і 3.x мати доступ до серверів
№іДУаге 4.x.
Віпсіегу сопіехї - контекст Віпсіегу.
65
Віпсіегу оЬ]есі
Віпсіегу оЬ]ЄСІ: - об’єкт Віпсіегу.
Віпсіегу 8ЄГУІСЄ8 - сервіс Віпсіегу.
Ьіпс1іп£ - 1. прив’язка, зв’язування, компо-
нування; 2. скріплення, кріплення # арку-
шів або зошитів книги, журналу, напри-
клад, кріплення скобками, клейове кріп-
лення.
Ьіпс1іп£ ЬапШе - ідентифікатор з’єднання #
характеризує з’єднання між клієнтом і
сервером та мережні протоколи, які він
реалізує.
Ьіпс1іп£ іпйісаііоп - вказівка прив’язки (на-
приклад, у мові УНВЬ).
ВШНЕХ - Ьіпагу йехабесітаі # метод кон-
вертування в А8СІІ нетекстових (не
А8СІІ) файлів в електронній пошті Інтер-
нету (див. також Ьа8е 64, МІМЕ).
Ьіпошіаі - біноміальний.
Ьіосіїір - біочип - див. %епе скір.
Ьіосошриіїп£ - біокомп’ютинг # обчислен-
ня за допомогою біологічних елементів
(див. також %епе скір).
ЬіоіпГогтаіісз - біоінформатика # нова нау-
кова дисципліна, що об’єднує біологію,
біохімію, комп’ютерні науки, математику
та інші науки, що мають вплив на всі об-
ласті біології, з метою вивчення живих
систем (див. також Ьіотескапісз, сотриіег
зсіепсе).
ЬіотесЬапіс» - біомеханіка # наука, що ви-
вчає анатомічні принципи руху живих іс-
тот. Широко застосовує комп’ютерні мо-
делі.
Ьіотеігіс даіа - біометричні дані # дані, що
використовують для біометричної іденти-
фікації (див. також Ьіотеігіс Шепіі/ісаііоп,
Ьіотеігіс затріе).
Ьіотеігіс ісІепШїсаіїоп - біометрична іден-
тифікація, біоідентифікація # сукупність
біометричних способів ідентифікації ко-
ристувача, що ґрунтується на унікальнос-
ті характеристик людського тіла (див. та-
кож Ьіотеігіс сіаіа, Ьіотеігісз, /іп^егргіпі
уегі{ісаііоп, Шепіі/ісаііоп).
Ьіотеігіс рагатеіег - біометрична характе-
ристика # унікальна біологічна ознака,
властива кожній окремій людині (див. та-
кож Ьіотеігіс сіаіа, Ьіотеігісз, Ьіотеігіс
затріе).
Ьіотеігіс затріе - біометричний зразок #
спостереження вибраної біометричної ха-
рактеристики (див. також Ьіотеігіс сіаіа,
Ьіотеігіс рагатеіег).
Ьіотеігіс уегіїїсаііоп - біометрична верифі-
кація # див. також уегі]ісаііоп.
Ьіотеігісаі - біометричний # такий, що ви-
користовує біометрію (див. також
Ьіотеігісз).
Ьіотеігіс» - біометрія # прикладна галузь
знань, яка розроблює сукупності способів
автоматичної верифікації та ідентифікації
користувача (для захисту від несанкціо-
нованого доступу) під час входу в ком-
п'ютерну систему за біологічними власти-
востями (ознаками) людини. Ідентифіка-
ційними біологічними ознаками є індиві-
дуальні особливості людини, що назива-
ють біометричними характеристиками.
Біометрична ідентифікація та аутентифі-
кація полягає в зчитуванні однієї чи кіль-
кох біометричних ознак користувача та
їхньому порівнянні з попередньо отрима-
ними шаблонами. Біометрія здійснюється
за відбитками пальців (Гіп^еіргіпіз), сітків-
кою або райдужною оболонкою очей (ігіз
гесо£піїіоп), геометрією руки (Ьапсі
£еотейу), підписом (зі^паШге уєгій-
сагіоп), зовнішнім виглядом (Гасе гесо^пі-
Ііоп), голосом (уоісє уегійсаіїоп), термо-
грамою обличчя (схемою кровоносних су-
дин), фрагментом генетичного коду
(&епеііс сосіе) тощо або за поведінкою
(ЬеЬауіогаІ сйагасіегізгіс»), наприклад, фо-
рмою та способом підписування. Залежно
від виду використовуваних біологічних
ознак біометричні системи поділяють на
статичні та динамічні: перші використо-
вують дані, одержувані з вимірів анатомі-
чних особливостей людини, а другі - ана-
лізують дії людини (див. також /асіаі
Ьіотеігісз, /іп^егргіпі геасіег, Шепіі(ісаііоп,
ігіз 8саппег, тіпиііае, геііпаї 8саппег,
кіір://уууучс. Ьіотеігіс8. ог%).
Ьіотеігіс» (ієуісє - біометричний пристрій #
пристрій, який використовує біометричні
методи (зазвичай в системах ідентифіка-
ції користувачів). Приклад: Ьіотеігісз сіегісе
соппесіесі іо а регзопаї сотриіег - біометрич-
ний пристрій, приєднаний до ПК (див. також
Ьіотеігіс8).
Ьіотеігу - біометрія - див. Ьіотеігісз.
Ьіопіс» - біоніка # наука, що досліджує біо-
логічні об’єкти для запозичення механіз-
мів їхнього функціонування в техніці.
ВІО8 - Вазіс Іприі/Оиіриі Бузіеш - Базова
система вводу-виводу, БСВВ # незалежна
від операційної системи, записана в ППЗП
(або у флеш-пам’яті) програма підтримки
апаратно-залежних операцій з екраном,
клавіатурою та іншими периферійними
пристроями. Після вмикання комп'ютера
ВІО8 виконує початкові тести та ініціалі-
66
віткет
зує НВІС. Функції ВІ08 доступні ОС че-
рез набір програмних переривань. У ряді
комп’ютерів ВІО8 містить також налаго-
джувальний монітор, який допомагає вияв-
ляти причину зависання системи. У разі
використання флеш-пам’яті для підвищен-
ня надійності можливе встановлення мік-
росхем із двома ВІО8, щоб передати керу-
вання другому з них у разі ушкодження
першого (у разі перезаписування або віру-
су). Цю технологію використовують в си-
стемних платах фірми Сі^аЬуіе
Тес1шо1о§у і називають Пиаі ВІО8. При-
клад: ТЬе ВЮ8 геасіз іґіе Гігзі зесіог о( (Не Лорру
апсі 8іагі8 ехесиііпд іі (Ііпив Топ/аісіз). - ВІ08
зчитує перший сектор дискети і передає йому
керування, (див. також Ьеер сосіез, соїсі 8іагі,
/іптшге, /Іа$к ВІО8, РО8Т).
ВІО8 Рагатеіег Віоск - блок параметрів
ВІО8 # таблиця в завантажувальному сек-
торі системного диска, що описує струк-
туру цього диска.
ВІР - Вії Іпіегіеауе Рагіїу - парність із чер-
гуванням по бітах # див. також рагііу.
Ьіроіаг 8І£па1 - біполярний сигнал # анало-
говий або цифровий сигнал, амплітуда
якого змінює свій знак за напругою (див.
також $і§паГ).
Вігд8 оГ ЕеаЙіег (ВОЕ) - “птахи одного
польоту” # на американських комп’ютер-
них конференціях - “тусовка” людей з од-
наковими інтересами.
В-I8^N {також ВІ8В1Ч) - ВгоасІЬапсі І8ОИ -
широкосмугова мережа І8ПТ4, широкосмуго-
ва цифрова мережа з комплексними послуга-
ми, мережа В-І8ГЖ # стандарт ІТЛ-Т. Поліп-
шена версія І8И1/ забезпечує швидкість пе-
редавання від 155 до 622 Мбіт/с і вище. Ґру-
нтується на технологіях АТМ/8ПН, при-
значена для підтримки трафіка даних, го-
лосу та відео.
ЬІ8іаЬ1е - з двома стійкими станами, бістабі-
льний # характеристика пристрою, зазви-
чай інтегральної схеми, що має два стану
“ввімкнено” - “вимкнено”, 0 або 1 тощо
(див. також/Іір-/1ор).
ВІ8Т - ВиіІМп 8е1ГТе8І - вбудовані [апаратні
або програмні] засоби самотестування, вбу-
дований самоконтроль # див. також ВІО8.
ЬІ8упсЬгопоп8 - повний дуплекс # режим
роботи, коли в обох напрямках прова-
диться асинхронне передавання і при-
ймання даних. Скорочено цей режим мо-
жна назвати ВІ8УКСН.
Ьіі - Ьіпагу ді£ії - 1. біт # найменший еле-
мент комп'ютерної пам'яті, що має два
можливі стани для зберігання цифрового
значення 0 або 1, це дозволяє працювати
в двійковій системі числення. Термін уве-
дено, швидше за все, Клодом Шенноном
(Сіаибе 81іаппоп) у 1940 р. або Джоном
Теки (Іоііп Тикеу) у 1946 р. (див. також
Ьапсіумсіік, Ьр$, Ьуіе); 2. один розряд (напри-
клад, суматора); лінія (наприклад, шини).
ЬіїВЬТ - Ьй Віоск ТгапзГег - пересилка бі-
тового блоку # (вимовляють “біт-бліт”) у
комп'ютерній графіці - апаратна (іноді і
програмна) операція перенесення прямо-
кутних фрагментів растрового зображен-
ня з ОЗП у відеопам'ять. Прискорює виве-
дення на екран рухомих об'єктів (див. та-
кож ЬИі).
Ьі( (Ьуіе) 8упсЬгопоіі8 піарріїщ - бітове
(байтове) перетворення-відображення, пе-
редавання по бітах (байтах) # див. також
азупскгопоиз тарріп^.
ЬИ соріег - порозрядний копіювальник,
програма побітового копіювання # про-
грама для копіювання [із] диска.
Ьії-есІ£е гесогШіщ - записування по краях
(фронтах) бітових елементів.
Ьіі іша^е - растрове зображення # див та-
кож газіег ^гаркісз, газіег іта%е, уесіог
%гаркіс8.
ЬіІ іта^е ргіпіііщ - графічне друкування.
Ьіітар (також Ьіі-тар) - 1. бітове (растро-
ве) відображення графічного об'єкта # ви-
користовують для подання зображень, зо-
крема шрифтів (див. також ВМР)', 2. біто-
ва карта.
Ьіі-шарресі {також Ьіїшарресі) - растро-
вий.
Ьй-таррегі іта£е - растрове зображення #
наприклад, зображення, що отримують за
допомогою сканера (див. також іта%е).
Ьіі-тарред іпсісхіп^ - індексація (індексу-
вання) за бітовим відображенням (СКБД).
Ьіітарред Гопі {також Ьії-тарресі (опі) -
растровий шрифт # шрифт, символи якого
збережено як растрові зображення. Такі
шрифти не так легко масштабувати, як ве-
кторні (порівн. уесіог /опі', див. також
Ьіітар, ріхеї, Ро$і8сгірі, газіег /опі, зсгееп
/опі, 8у8іет/опі).
Ьіітаррей §гарЬіс8 {також Ьіі-тарред
£гарЬіс8) - растрова графіка # графіка, в
якій зображення створюють з матриці пі-
кселів (точок). Синонім - га8іег %гаркіс8
(див. також /гасіаі §гаркісз, ОК8, уесіог
§гаркісз\
ВІТ№ЕТ - Весаизе ІҐ8 Тіше №Шюгк - мере-
жа ВІТИЕТ # дешева і низькошвидкісна
67
Ьії раіїегп
міжнародна академічна комп’ютерна ме-
режа, яка зв’язує коледжі й університети в
52 країнах світу. Спочатку ґрунтувалася
на мейнфреймах ІВМ (1981 р.). В даний
час - частина мережі СКЕИ.
Ьії раіїегп - бітовий паттерн (шаблон, зра-
зок), бітова комбінація, конфігурація бітів.
Ьії ріапе - бітова площина, бітовий прошарок,
біт-карта # матриця, утворена сукупністю
однойменних бітів усіх пікселів, які опису-
ють двовимірне растрове зображення.
Ьії гаіе - бітова швидкість передавання да-
них [по телефонних каналах] # швидкість
передавання даних, виражена в бітах за се-
кунду. Зазвичай використовують таку шка-
лу номіналів швидкостей: 300, 1200, 2400,
4800, 7200, 9600, 14 400 і 28 800 біт/с (див.
також Ьр8).
ЬІЇ 8ІІСЄ - секційний [процесор] # широко
застосовуваний у 1980-х роках метод
конструювання процесора з так званих
процесорних секцій - незалежних проце-
сорів, які обробляють 1, 2, 4 або 8 розря-
дів даних (див. також АЬІЦ СРІІ).
Ьії 8ІОІ: - час передавання одного біта, біто-
вий інтервал.
Ьії 8ігііі£ - бітовий рядок # рядок, складе-
ний з нулів і одиниць У деяких процесо-
рах, наприклад, Моіогоіа 68000, існують
спеціальні машинні команди для роботи з
такими рядками (див. також етріу 8ігіп%,
8ігіп%, зиЬзігіп^).
Ьії-Ьу-Ьії - порозрядний, побітовий # на-
приклад, Ьії-Ьу-Ьії сотрагізоп - побітове
порівняння.
Ві-Тгопіс8 - інтерфейс ВІ-ТГОПІС8 # назва
двонапрямленого паралельного порту ПК.
Рознімг до - якого зазвичай підключають
принтер. Замінює Сепігопісз.
ЬіїуґІ8Є - порозрядний, побітовий.
ВІХ - Віпагу ІпЕогтаІіоп ЕхсЬап^е - обмін
двійковою інформацією # онлайнова ін-
формаційна служба, пов’язана з журналом
Вуіе.
ЬІаск Ьох - “чорний ящик” # пристрій або
програма, про внутрішню структуру яких
нічого не відомо, але подаючи сигнали,
команди або дані на вхід, можна одержа-
ти реакцію на виході. Принцип “чорного
ящика” широко використовують в тесту-
ванні (див. також ЬІаск Ьох іе8іїп%,
/ипсііопаї іе8ііп%).
ЬІаск Ьох ІЄ8ГЇП£ - тестування “чорного ящи-
ка” # тестування застосування без надання
його вихідних текстів Під час розробки те-
стів інформацію про внутрішній устрій про-
дукту вважають недоступною і не викорис-
товують. Такі тести зфокусовано на оцінці
поведінки продукту (див. також ЬІаск Ьох).
Ьіаскоіії - 1. [повне] відмикання електрожи-
влення [комп’ютера] # виникає під час
аварій в електромережі. У разі відсутності
ДБЖ втрачається вміст ОЗП, можливі по-
рушення структури ЕАТ і втрата вмісту
відкритих у цей момент файлів (див. та-
кож ІІР8); 2. затемнення екрана; 3. пору-
шення зв’язку; 4. припинення.
Ьіаіїе 8егуег - ділянковий сервер, компакт-
ний (тонкий) серверний модуль, Ьіасіе-се-
рвер, досл. сервер-лезо # така конструкція
дозволяє “утиснути” у стандартну стійку
набагато більше число серверів, що важ-
ливо в організації серверних кластерів і
серверних центрів інтернет-провайдерів
(див. також І8Р, 8егиег).
Ьіапк - пробіл # проміжок між словами в
тексті. Синонім - 8расещ.
Ьіапк сеіі - порожня клітинка # клітинка
електронної таблиці, що не містить ані
даних, ані формули (див. також сеіі, могк-
8кееі).
Ьіавіег - генератор.
Ьіееії - друкування в край сторінки # у НВС -
розміщення фотографій, блоків чи тексту
інших елементів оформлення вихідними
чи упритул вихідними за край сторінки.
Через те що деякі принтери не дозволя-
ють друкувати близько до самого краю
паперу, друкують на папері більшого фо-
рмату, а потім його обрізають (див. також
Ьіеесі агі).
Ьіееії агі - ілюстрація або колірний фон
“під обріз”, “навиліт” (із виходом за сму-
гу набору) (див. також Ьіеесі).
Ьііпії сегііїїсаіе - безіменний [“сліпий”]
сертифікат # в електронній комерції -
сертифікат, у якому немає інформації про
те, кому його видано (див. також е-сот-
тегсе).
Ьіеесііпц - розмитість контурів # затікання
під час кольорового друкування чорнил рі-
зних кольорів одне на одне (див. також
Ь1оотіп%).
ЬІепсЦз] - елемент сполучення (поверхонь
зображення в машинній графіці); плавний
перехід одного об’єкта в інший із настро-
юванням відповідним чином форми, роз-
міщення, кольору і тону (бленд-ефект).
Ьіешііпц - плавне сполучення.
Ьііпії VI а - глухий перехідний отвір # у САПР
електроніки - ненаскрізний перехідний
отвір, який досягає тільки одного зовніш-
68
Ь1оошіп§
нього прошарку друкарської плати (див. та-
кож Ьигесі уіа, ікгои^к уіа, уіа, уіа ргісї).
Ьііпсі епіту - позиція предметного покажчика #
відсилає до головного матеріалу теми.
ЬІіпсІ ]игу - експертні випробування
[проведені] під девізами “у темну”, “наос-
ліп”, безособово # наприклад, суб’єктивна
порівнювальна оцінка якості зображень
на екранах моніторів за наявності прихо-
ваних деталей конструкції, щоб не можна
було визначити марку виробу. Підвищує
об’єктивність результатів випробувань
(див. також/игу іезі, іезї).
ЬШ - копіювання бітового масиву # копію-
вання великого бітового масиву з однієї
частини пам'яті в іншу, можливо, із вико-
нанням тієї або іншої операції над бітами
(див. також ЬііВЬТ).
Ьіійег - блітер # спеціалізована ВІС для ви-
конання операцій із растровими графічни-
ми зображеннями (див. також ЬііВЬТ, Ьіі-
тарресі, ЬИі).
Ьііуєі - 1. нерозв’язна проблема; 2. важли-
вий апаратний блок, який не можна ані
полагодити, ані замінити у випадку від-
мови; 3. програма, яка пройшла через ру-
ки багатьох некомпетентних програмістів
і стала непридатною для роботи і супро-
воду; 4. приголомшлива помилка, яку ви-
являють саме під час демонстрації проду-
кту замовнику.
ВЬОВ (також ЬІоЬ) - Віпагу Ьаг&е ОЬ]есІ -
великий двійковий об'єкт, “блоб” # тип
полів (даних) у реляційній чи 5(?£-подіб-
ній базі. Може містити довільні двійкові
дані (звук, графіка, відео тощо). Підтри-
мується багатьма СКБД (див. також
СЬОВ, сіаіа іуре, сіаіаЬазе, /іеісі іуре).
Ьіоск (ВЬК) -1. блок [даних] #1) група си-
мволів або байтів, які розглядають під час
операцій вводу-виводу або зберігання як
єдине ціле. Стандартний розмір блоку ва-
ріюється від системи до системи. Напри-
клад, Ь1оск-Ьу-Ь1оск - поблочно, блоками;
2) один фізичний запис даних на магніт-
ній стрічці або інших подібних носіях; 3)
у текстових процесорах - позначений
фрагмент тексту, над яким здійснюється та
чи інша операція (форматування, видалення,
переміщення тощо); 4) у мові Іауа - якийсь
код між обмежувальними дужками { і };
2. блокувати, поділяти на блоки # див. та-
кож Ьіоск 8е%тепіаііоп, Ь1оскіп§/асіог.
Ьіоск сіркег - блоковий шифр # шифр, у
якому вихідне повідомлення (ріаіпіехі)
розбивається на блоки фіксованої довжи-
ни й перетворюється на шифротекст по-
блочно (порівн. зігеат сіркег, див. також
сіркег).
Ьіоск сієуісє - пристрій блокового вводу-ви-
воду, блоковий пристрій # периферійний
пристрій або ОЗП, який може здійснюва-
ти ввід-вивід тільки блоками даних. До
таких пристроїв належать, зокрема, магні-
тні диски, зчитування і записування на які
можливо тільки цілими секторами (по-
рівн. скагасіег сієуісє).
Ьіоск (Па§гат - структурна схема, блок—
схема # схема, що показує з яких блоків
складено систему. Служить для початко-
вого розуміння її функціонування (див.
також сИа^гат, /Іоуускагі).
Ьіоск 8е§тепіаііоп - виділення блоків, роз-
бивка на блоки # у ОСК - виділення пе-
ред розпізнаванням блоків тексту і графі-
ки у вхідному графічному образі докуме-
нта в окремі логічні частини. Здійснюють
вручну або автоматично. Синонім -
гопіп%.
Ьіоскег - блокувальна мітка # застосо-
вують для блокування радіомітки, коли
користувач хоче убезпечити себе від по-
рушення недоторканності приватного
життя (див. також КРЮ-іа§).
Ь1оскіпе88 - блочність, розпад зображення
на квадрати (КГА).
Ь1оскіп£ - поділ на блоки (наприклад, текс-
ту), формування блоків # див. також
Ьіоск, Ь1оскіп%/асіог.
Ьіоскіїщ Гасіог - коефіцієнт блокування,
розмір блоку # число записів, символів
або бітів у блоці (див. також Ьіоск).
Ьіоску ріхеїіаііоп - зображення з малою кі-
лькістю точок (малою роздільною здатні-
стю).
Ь1о§ - ЇУеЬ-1О£ - блог, веб-журнал, блог-інс-
трументарій # комунікаційний інстру-
мент, який дозволяє вільно й оперативно
обмінюватися інформацією через Мережу
(див. також согрогаіе ууєЬ-іо§, ВВВ, ВВВ-
аррге&ііог, ууеЬ-Іо§, ууікі).
ЬІ0£-1ю$1:іп£ - блог-хостинг # служба, що
дозволяє будь-якому користувачу ство-
рювати і вести блоги (веб-журнали) для
поширення своєї інформації через Інтер-
нет (див. також Ь1о§, согрогаіе усеЬ-Іор,
В88, КЗВ-а&ргерріог, ууєЬ-іо%, мікі).
Ь1о£-гііі£ - група веб-журналів # свого роду
клуб інтернет-користувачів зі спільними
інтересами (див. також Ь1о%).
Ьіоотігщ - розпливчастість, зменшення чіт-
кості # недолік, який виникає у разі ко-
69
Ьіоіу а\\ау
льорового друкування через розпливання
точки зображення під час вбирання чор-
нила в папір (див. також Ь1еес1іп£).
Ьіоуу алуау - випадкове, ненавмисне вида-
лення вмісту каталогу або цілого тому ма-
сової пам’яті # порівн. пике.
ВіоууЕізЬ (також ВіолуїїхЬ) - стандарт на
шифрування, криптосистема, алгоритм
ВіохуРізИ # симетричний блоковий шифр,
розроблений Брюсом Шнейером (Вгисе
8с1іпеіег) у 1993 р. Розмір блоку - 64 біти,
довжина ключа змінна (до 448 бітів). До-
ступний у вихідних текстах в Інтернеті та
не вимагає ліцензування (див. також Ьіоск
сіркег, ЕЕ8, ЮЕА,РСР).
ВЬК - Віпагу Еап^иа^е Кергезепіаііоп - мо-
ва двійкового подання [у СКБД
ІпіегВазе].
ВЬТ - Віоск ТгапзГег - пересилка блоку #
див. також ЬііВЬТ.
Ьіие Ггате - “синька” # калька попередньо-
го кадру у випадку анімації (див. також
§ко8ііп%, опіоп зкіп).
ВІиеіооіЬ - специфікація [технологія]
Віиеіооій # технологія безпроводового
ближнього короткохвильового радіозв'яз-
ку (до ЗО м), що дає змогу об'єднувати
пристрої різних типів для передавання
мовлення і даних. Її розроблює і розвиває
асоціація Віиеіоойї 816. Стандарт одер-
жав позначення ІЕЕЕ 802.15. Він визна-
чає роботу на частоті 2,4 ГГц (див. І8М),
зі швидкостями передавання: для асимет-
ричних з'єднань 722-784 Кбіт/с у напрям-
ку передавання і 57,6 Кбіт/с у напрямку
приймання; для симетричних з'єднань -
433,9 Кбіт/с в обох напрямках; і відстаня-
ми до декількох десятків метрів. Назву
технологія одержала на честь датського
короля вікінгів Гарольда Блатана (НагаШ
Віаіапсі, у перекладі з англійської - “Си-
ній зуб”), що правив Данією і Норвегією з
940 по 985 рр. (див. також РЬАХ,
кіїр:/Акулу. Ьіиеіооік. сот).
Ь1иеігаскіп§ - спостереження (стеження) за
Ьіиеіоойї-пристроєм # [несанкціоноване,
злочинне] відстеження переміщень
Ьіиеіоойї-пристрою (а разом з ним його
власника) за унікальною адресою, анало-
гічною МАС-адресі комп'ютерних мереж-
них карт (див. також ЬІиеЬ觧іп§,
Ь1ие8паг/т§, Ьіиезпірег, Ю$, іпігисіег
Аеіесііоп, РЕАХ, кіір://\уулу.ЬІиеіооік.сот).
Ьіиг - нерізкість, розмивання # один з ефек-
тів у КГА.
ЬІигЬ - [початкова] анотація # зазвичай ви-
діляють збільшеним шрифтом або друку-
ють на суперобкладинці книги (див. та-
кож Ьгеакоиі).
ВМР - (від Ьіїтар) - формат ВМР # станда-
ртний формат растрових графічних фай-
лів, розроблений корпорацією Місгозоїї
для ХУіпсклуз і 08/2 (кольоровість 1, 4, 8 і
24 розряди на точку); розширення імен
файлів, записаних у цьому форматі (див.
також Ьіітар, РСХ, ТІЕР).
ВМК - Ваііізііс Ма§пеіоге8І8іапсе - балісти-
чна магніторезистивність, ефект ВМК,
ВМК-технологія, ВМК-голівки # тонкий
датчик із нікелю довжиною усього в кіль-
ка атомів, опір якого різко змінюється в
дуже слабкому магнітному полі, може ви-
конувати функції голівки читання для жо-
рстких дисків із щільністю записування
більше 1 Тбіт/дюйм (див. також ОМК).
В1ЧС сошіесіог - Вауопеі Меііі-Сопсеїшап
соппесіог - байонетний з'єднувач, ВЬІС-
конектор # широко використовуваний не-
великий рознім для двопроводового коак-
сіального кабелю (сигнал та земля), який
припаюють або обжимають на кінці кабе-
лю. Названий за іменем авторів (Кеііі-
Сопсеїшап). Деякі джерела розшифрову-
ють ВЬЇС як ВгіїІ8Іі Кауаі Соппесіог,
Вауопеі Кауу Соппесіог або Вауопеі Киї
Соппесііоп (див. також саЬІе соппесіог,
соппесіог).
В№ - Васкиз-Каиг Ропп або Васкш Когтаї
Гогт - ФБН, нормальна форма Бекуса—
Наура # нотація (запис) синтаксису мов
програмування, розроблена Джоном Бе-
кусом (Іойп Васкиз) і Пітером Науром
(Реіег Капг). Чистий ВКЕ містить значні
обмеження, тому на практиці найчастіше
використовують його модифікації - ЕВИЕ
та АВИЕ (див. також ЕВЇЇЕ, поіаііоп,
ЕРИ).
ВРШ - ВгапсЬ-Кеигоп-ПпіІ агсіїііесіиге - ар-
хітектура розгалужених нейронних мереж
(фірми Міі8иЬІ8Ііі).
Ьоагсі - 1. див. ВВ8; 2. друкарська плата #
багатошарова (до 24 прошарків) плата,
виконана за технологією друкарського
монтажу провідників. До появи цієї тех-
нології використовували навісний монтаж
(див. також Ьаскріапе, ехрапзіоп зіоі,
РСВ); 3. картон або папір щільністю біль-
ше 200 г/кв. м.
ЬоаІ апсйог - досл. “якір дня човна”, баласт #
про непрацездатне або непотрібне апарат-
не устаткування або про людину, що про-
сто займає місце і не є корисною на роботі.
70
Ьооі сікк
ВОСА - Вогіапсі ОЬ]есі Сошропепі АгсІїіїесШге -
Архітектура об’єктних компонентів
Вогіапсі, об'єктно-модульна архітектура фі-
рми Вогіапсі # технологічна стратегія фір-
ми Вогіапсі, яка полягає в тому, що для по-
будови програмних систем і комплексів із
застосуванням наявних компонентів прос-
тір оброблюваних даних стає прозорим
для прикладного програміста. Будь-яка
програма може звернутися до довільних
інформаційних ресурсів, сумісних із вимо-
гами ОПАРІ. Компоненти діалогового ін-
терфейсу різноманітних проблемно-орієн-
тованих пакетів Вогіапсі стають уніфікова-
ними і “звичними користувачеві” (ЦГО).
Це спрощує процес спільного застосуван-
ня таких програмних засобів, як Рагасіох,
9иаіїго Рго, сІВазе, ОЬ]есіУІ8Іоп та ін.
Ьоду - тіло # набір операторів усередині пе-
вної структури. Наприклад, тіло циклу, ті-
ло процедури тощо.
Ьосіу іехі - основний текст # у НВС - стиль
за промовчанням, який присвоюють абза-
цу тексту, що вводиться (див. також Ьосіу
іуре).
Ьосіу Іуре - шрифт основного тексту # пря-
мий шрифт 8-12 кегля, яким набирають
основний текст документа (див. також
Ьосіу іехі, /опі).
ВОГ - 1. див. ВігсІ8 о/ Ееаікег; 2, Ве£Іппіп£
ОЇТіїе - початок файла.
Ьоі1егр1аіе[іехі] - шаблон, стандартний текст #
у системах підготування текстів - стандарт-
ний текст із виділеними позиціями для за-
повнення змінюваним текстом.
ЬоШ - напівжирний (шрифт) # режим виво-
ду (друкування) тексту, коли символи те-
мніші або жирніші, ніж у звичному режи-
мі (див. також Ьоісі/асе, /опі, ііаііс).
ЬоІсИасе - напівжирне написання # див. та-
кож Ьоісі, /опі.
ВОМ - Ве£Іппіп£ ОГ Ме88а£е - початок по-
відомлення (ознака початку пакета, який
передається), елемент ВОМ.
всжп - див. ЬапіїмпМі оп сіетапсі.
Ьопс1іп£ роіпі (також Е8Б Ьопс1іп£ роіпі) -
клема заземлення (для зняття електроста-
тичного заряду) # див. також Е8І).
ВСЖЕ8 - Віоск Огіепіеб №Шюгк Зітиіаіог -
блочно-орієнтована система моделювання
мереж [зв'язку], [програмна] система
ВСЖЕ8.
Ьоокшагк - закладка # 1. місце або виділена
частина вихідного тексту програми, доку-
мента, БД або електронної таблиці, яким
надано ім'я, щоб користувач мав змогу
швидко перейти в те місце тексту, даних
або об'єктів іншого роду, де визначена за-
кладка. Механізм закладок використову-
ють набагато ширше, він надає значно бі-
льше можливостей, ніж просто перехід
(зокрема, у макрокомандах і для створен-
ня перехресних посилань); 2. посилання
на адресу переглянутої веб-сторінки, збе-
реженої для прямого звертання до неї в
наступних сеансах роботи (див. також
Ьгоууяег, ІІКЕ, ЇЇІУІУ).
Вооіеап а!§еЬга - булева алгебра, алгебра
логіки # набір операцій над двозначними
логічними змінними, широко використо-
вуваний у сучасних комп'ютерах. Названа
на честь її творця математика Джоржа Бу-
ля (Сгеог£е Вооіе, 1815-1864 рр.). Зазви-
чай використовують операції логічного
множення, логічного додавання і запере-
чення, тому що з них можна побудувати
будь-яку іншу булеву операцію. Всі су-
часні комп'ютери побудовані на двознач-
ній логіці. Прикладом машин із тризнач-
ною логікою були ЕОМ “Сетунь” і “Се-
тунь-70” (Н.П. Брусенцов, МДУ) (див. та-
кож Іо%іс орегаііоп, Іо^ісаі орегаіог,
кіір://\у\у\у.сотриіег-ті^еит.ііл).
Вооіеап соп8іап( - логічна константа # си-
нонім - Іо^ісаі соп8іапі (див. також
сопзіапі, Іо^ісаТ).
Вооіеап 1о§іс - булева логіка - див. Вооіеап
аІ^еЬга.
Вооіеап орегаііоп - булева операція, логіч-
на операція # див. також Вооіеап аІ^еЬга.
Вооіеап уагіаЬІе - логічна змінна, булева
змінна # синонім - Іо^ісаі уагіаЬІе.
Ьооі - (від Ьооізігар) - 1. [початкове] заван-
таження # процес підготування комп'юте-
ра до роботи після вмикання живлення
(раніше, коли початковий завантажник
зчитувався із зовнішнього носія, називали
Ьооі8ігар). Складається з виконання поча-
ткових тестів, записаних у ППЗП або
флеш-пам'яті (див. ВІО8, РО8Т), ініціалі-
зації ВІС, перевірки конфігурації, підго-
тування таблиць, установлення режимів
роботи за промовчанням, зчитування в
ОЗП з диска (дискети) програми початко-
вого завантаження і передачі їй керування
(див. також Ьооі сіізк, Ьооі сігіує, Ьооі раг-
ІІІІОП, Ьооі ГЄСОГСІ, Ьооі 8ЄСІОГ, Ьооі 8ЄГУЄГ,
Ьооі8ігар Іоасіег, соШ Ьооі, РО8Т. геЬооі,
ууагт Ьооі); 2. (також Ьооі ир) - заванта-
жити.
Ьооі (1І8к - завантажувальний диск # жорст-
кий диск (дискета), з якого завантажують
71
Ьооі (ІГІУе
або перезавантажують ядро ОС. Заванта-
ження бездискових робочих станцій мож-
на провадити з віддаленого комп’ютера
(див. також ВІО8, Ьооі, Ьооі сіте, соїсі
Ьооі, сІІ8кІе88 уюгкМаііоп, /Іорру сІІ8к, кагсі
сіізк, МВК, орегаііп% 8у8іет, уиагт Ьооі).
Ьооі (Іґіує - завантажувальний пристрій #
пристрій, який містить знімний або по-
стійний завантажувальний диск (див. та-
кож Ьооі сіізк).
Ьооі Іоасіег - початковий завантажник #
1. програма, що із вмиканням живлення
завантажує ПЗ в бездискову чи вбудовану
систему із сервера (з хост-комп’ютера,
хост-процесора) через послідовний порт
чи спільну пам’ять; 2. дів. Ьооіхігар Іоасіег.
Ьооі рагііііоп - завантажувальний розділ
диска # у файлових системах РАТ і ШТК -
розділ, який містить файли ОС, необхідні
для її завантаження (див. також Ьооі, Ьооі
сіізк).
Ьооі гесогсі (ВИ) - завантажувальний запис #
див. також Ьооі сіізк, Ьооі зесіог.
Ьооі весіог - завантажувальний сектор # за-
звичай це перший сектор нульової доріж-
ки системної дискети або завантажуваль-
ного розділу жорсткого диска. Містить
початковий завантажник та інформацію,
потрібну для завантаження ОС (див. та-
кож Ьооі, Ьооі сІІ8к, Ьооі гесогсі, Ьооі уіги8,
Ьооі8ігар Іоасіег, МВК).
Ьооі 8ег¥ег - завантажувальний сервер, сер-
вер завантаження # сервер, який надає ме-
режним клієнтам програми й дані, необ-
хідні для початку роботи (див. також
Ьооі).
Ьооі уіги8 - завантажувальний вірус # вірус
(наприклад, у М8-ОО8), що інфікує про-
граму в завантажувальному секторі жорс-
ткого або гнучкого магнітного диска і ви-
конується під час завантаження комп’юте-
ра. Синонім - Ьооі-8есіог уіги8 (див. також
/Іорру сІІ8к, кагсі сІІ8к, уігілб).
Ьооі-8ЄСІОГ УІҐ118 - ДИВ. ЬООІ УІШ8.
ЬооіаЬІе [дІ8кеііе] - завантажувальна [дис-
кета] # див. також Ьооі, Ьооі сіІ8к, МВК
ВООТР - ТЬе Вооізігар Ргоіосої - протокол
початкового самозавантаження, протокол
ВООТР # мережний протокол, описаний у
КРС 951, 1084 і 1532. Використовують
для завантаження бездискових робочих
станцій. Його розширення - протокол
ВНСР (див. також сІІ8кІе88 ууогкяіаііоп,
К4КР).
Ьооі8ігар Іоасіег - початковий завантажник,
програма початкового завантаження # про-
грама, що завантажує ОС в ОЗП після вми-
кання комп'ютера. Зазвичай входить до скла-
ду монітора або ВІО8. Синонім - Ьооі Іоасіег
(див. також аЬ8ОІиіе Іоасіег, Ьооі, Ьооі сіізк).
Ьогсіег - рамка, границя.
Ьогсіег §аіе>уау (ВС) - граничний шлюз #
маршрутизатор, через який з’єднано мар-
шрутизатори декількох автономних сис-
тем (див. також %аіе\мау).
Ьогголу {також Ьогголу Па§) - 1. позика #
прапор, який виробляє процесор під час
операцій вирахування, коли різниця цифр
(розрядів) операндів негативна (порівн.
сапу); 2. позичати, запозичити.
ВОТ -1. Ьаск оп іоріс - повертаючись до теми
# абревіатура, використовувана в онлайно-
вих форумах і електронній пошті (див. та-
кож сіі§І8реак); 2. Ве£Іппіп§ ОГТаЬІе - поча-
ток таблиці.
Ьоі - (від гоЬоі) - [мережний] агент-робот #
програма, що автономно вирішує те або
інше завдання; функціональний програм-
ний модуль.
Ьоіша8іег - власник, хазяїн агента-робота #
див. також Ьоі.
ЬоШепеск - вузьке місце, пробка.
Ьойош - 1. низ, дно, основа; 2. нижній.
Ьойот-ир ітрІетепШіоп - висхідне (зни-
зу нагору) проектування [програмування,
реалізація] # розробка і тестування споча-
тку компонентів нижніх рівнів із наступ-
ним їхнім об’єднанням у підсистеми і сис-
теми верхніх рівнів. Антонім - іор-сІо\мп
сІЄ8Ірп (див. також ітріетепіаііогі).
Ьоипсе - повернення, зрив # повернення
відправнику електронної пошти, що не
досягла одержувача через помилку в ад-
ресі та проблеми доставки (див. також
е-таіі).
Ьоипсе ше88а£е - “негативна квитанція”, по-
відомлення відправника про відмову, про не-
можливість доставити електронну пошту за
зазначеною адресою (див. також Ьаі/таіІ).
Ьоипдагу -1. межа, край; 2. граничний.
Ьоипдагу ргоіесііоп - захист границь [па-
м’яті] # у процесорах, які підтримують ба-
гатозадачність, апаратний механізм захи-
сту ОЗП, виділеного застосуванню, від
спроб записування, передавання керуван-
ня тощо з боку іншого застосування (див.
також тетогу ргоіесііоп).
Ьоипсіагу гоиіег - граничний маршрутиза-
тор, периферійний маршрутизатор # у те-
лекомунікації - перший маршрутизатор
на якомусь шляху від хоста (див. також
есіуе гоиіег, гоиіег).
72
ЬгапсЬ Го1Шп£
Ьоипдагу іе8Йп§ - граничні випробування # те-
стування, що полягає в перевірці функціону-
вання ПЗ у разі досягнення граничних вели-
чин. Наприклад, уводять значення, рівні або
більші за ті, що задані обмеженнями вхідних
полів даних (див. також Ьепсктагк іезііпр,
сотраііЬПііу іе8ііпр, соп/огтапсе іезііпр,
ехкаизііче іезііпр, /іпаї іезііпр, /ипсііопаї
іезііпр, тапиаі іезііпр, орегаііопаї іезііпр,
8ІГЄ88 ІЄЗІІПр).
ЬоНПСІЄСІПЄ88 - обмеженість.
Ьошм1іп£ Ьох - обмежувальний [такий, що вмі-
щує] прямокутник # невидимий прямокут-
ник, який оточує графічний об’єкт і визначає
його розмір. Під час редагування по кутах і
серединах сторін цього прямокутника з’явля-
ються квадратики, які за допомогою курсору
миші можна пересувати, змінюючи місце
розташування і розміри об’єкта.
Ьох - блок, модуль, стійка # див. також
саЬіпеі, сказ з із, гаск.
Ьохо йііег - досл. фільтр від дурнів # можли-
вість, яку надають деякі програми електро-
нної пошти, видаляти без читання небажані
листи, ґрунтуючись на словах, наявних у за-
головках (див. також сопіепі /іііегіпр).
В/Р - див. Ьаскріапе.
ВР - Вазе Роіпіег - покажчик бази # регістр у
процесорах 80x86 (див. також Ьазе герізіег).
Ьр -1. Ьазе роіпі: - базова точка; 2. див. Ьаск-
ргорараііоп.
ВРА - Визіпезз Ргосе88 Аиіотаііоп - авто-
матизація бізнес-процесів # використання
комп'ютерних ІТ для автоматизації біз-
нес-процесів, координації розподілу за-
вдань і розподілу інформації між вико-
навцями, а також керування виконанням
робіт (див. також ВРВ, ЕВР).
ВРВ - ВІО8 Рагашеіег Віоск - блок параме-
трів ВІО8 # див. також ВІО8.
ВРЕ - Васк Ргора^аііоп о£ Еггог - зворотне
поширення помилки # метод навчання
нейронної мережі (див. також ЕУ(), Р№,
ВВЕ, ВСЕ, ВТЬУО).
Ьрі - Ьіі8 рег іпсЬ - біт на дюйм, біт/дюйм #
використовують для позначення щільнос-
ті запису на магнітному носії (див. також
раскіпр сіепзііу).
ВРМ - Визіпе88 Ргосе88 Мапа^ешепі - керу-
вання бізнес-процесами [підприємства,
організації, компанії].
ВРО - Визіпезз Ргосе88 Оиі8оигсіп£ - аутсо-
рсінг бізнес-процесів # передавання на
повний догляд зовнішній фірмі базових
бізнес-процесів компанії.
ВРР - ЬЙ8 рег ріхеї - біт на піксели # число
бітів, яке використовують для подання
значення кольору кожної точки оцифро-
ваного зображення (див. також ріхеї).
ВРВ - див. Ьизіпезз ргосезз геепріпеегіпр.
Вр8 - Ьуіез рег 8ЄСОПСІ - байт за секунду.,
байт/с.
Ьр8 - Ьіїз рег 8есопс1 - біт за секунду, біт/с #
одиниця виміру швидкості, з якою дані
передають послідовний канал або за до-
помогою телекомунікаційного з'єднання.
Вимірює число двійкових розрядів даних,
переданих або прийнятих модемом за од-
ну секунду (див. також ЬапсккіМі, Ьаисі
гаіе, КЬрз, МЬіі/з).
ВР8К - Ьіпагу рЬазе зЬіП кеуіп& - двійкова
фазова маніпуляція.
ВРИ - ВгапсЬ Ргесіісііоп Ипії - пристрій
прогнозування (передбачення) розгалу-
жень [потоку команд] # у процесорах
Репііит, Репііит Рго та їхніх аналогах.
Ьгасе8 - фігурні дужки, символи “{” і	# роз-
різняють Іе/і Ьгасе і гіркі Ьгасе. Синонім -
сигіу Ьгасе8 (див. також апріе Ьгаскеі8,
Ьгаскеіз, рагепікезіз).
Ьгаскеіз - 1. квадратні дужки, символи “[” і
“]” # розрізняють Іе/і Ьгаскеі і гіркі
Ьгаскеі. Синонім - зциаге Ьгаскеі8 (див.
також апріе Ьгаскеіз, Ьгасез, рагепіке8І8)\
2. дужки.
ЬгапсЬ - 1. перехід, розгалуження # точка в
програмі, у якій відбувається (за допомо-
гою команд безумовного переходу) або
може відбутися (за допомогою команд
умовного переходу) зміна послідовності
виконання команд програми, тобто пере-
дача керування команді, яка не йде безпо-
середньо за виконуваною в даний момент.
Приклад: АІІ сотриіег ргодгатз сопіаіп ЬгапсНез. -
В усіх комп'ютерних програмах є розгалужен-
ня. (див. також В ЕРГ, Ьгапск ргесіісііоп,
сопсііііопаї Ьгапск, Нпеаг ргоргат, ип-
сопсііііопаї Ьгапск)', 2. гілка # 1) гілка про-
грами; 2) у теорії графів - гілка дерева;
3. відділення, філія; 4. з'єднання між дво-
ма блоками блок-схеми або двома вузла-
ми мережі (див. також /Іоуускагі, посіє)',
5. розгалужуватися.
ЬгапсЬ іпзігисііоп - команда переходу # ма-
шинна команда або оператор мови про-
грамування, що дозволяє змінити порядок
виконання команд або операторів програ-
ми (див. також Ьгапск).
ЬгапсЬ Го1с1іп§ - розгалуження із поєднанням
(попереджуючим виконанням наступних
операцій у конвеєрних комп’ютерах) # див.
також Ьгапск ргесіісііоп.
73
ЬгапсЬ роіпі
ЬгапсЬ роіпі - точка розгалуження (програ-
ми) # (див. також Ьгапск).
ЬгапсЬ ргесіісііоп - розгалуження з прогно-
зуванням, передбачення переходів, перед-
бачення [прогнозування] розгалужень #
метод підвищення продуктивності, який
використовують у процесорах із суперс-
калярною архітектурою. Полягає у випе-
реджаючій вибірці процесором команд
програми (іпзігисііоп ргеїеІсЬ) за результа-
тами аналізу переходів, що містяться у
виконуваному на даний момент фрагмен-
ті коду. Механізм статистичного передба-
чення переходів зазвичай містить табли-
цю з адресами розгалужень, які вже від-
булися, і забезпечує точність передбачен-
ня до 90-95 %. У разі неправильного пе-
редбачення результат випереджаючого
обчислення, що зберігається в окремому
буфері, анулюється і вибирається потріб-
на гілка програми (див. також ВНТ,
Ьгапск /оісііп£, сопсііііопаї Ьгапск, СРІЬ,
іп8ігисііоп диеие, раікщ, ріреііпе, зирег-
8саІаг агскііесіиге).
ЬгапсЬйщ - розгалуження # див. також Ьгапск.
Ьгапд пате - “бренд”, досл. “відоме ім’я” #
фірми зі світовими іменами, що випуска-
ють, наприклад, високоякісну комп'ютер-
ну техніку (Сошрад, ІВМ, НР та ін.).
Ьгапсіесі Іоок - фірмовий вид # див. також
Ьгапсі пате.
ВКВ - (І \уі11) Ье гі^Ьі Ьаск - зараз повернуся #
абревіатура, використовувана в чат-фору-
мах для позначення нетривалої відсутнос-
ті (див. також ВВІАВ, ВВЬ, скаі /огит,
сІІ£І8реак).
ЬгеасШі-йгвґ «еагсЬ - пошук у ширину # у ШІ -
алгоритм пошуку в просторі рішень, коли
спочатку аналізують усі вершини одного
рівня, а потім вершини наступних рівнів.
Алгоритм відшукує рішення (якщо воно
існує), шлях до якого на графі найкорот-
ший, (див. також сІерік-/іг8і 8еагск,
кеигІ8ііс 8еагск, 8еагск, 8іаіе 8расе 8еагск).
Ьгеак - 1. розрив, розірвати; 2. розкривати,
ламати; 3. короткочасна зупинка, перери-
вання [програми] ініціалізована користу-
вачем зупинка програми, що дає йому мо-
жливість або вирішити, що робити далі,
або виконати якісь дії з налагодження
програми. Зазвичай виконують за допо-
могою спеціальної комбінації клавіш
(Ьгеак кеу) на клавіатурі (див. також
Ьгеакроіпі)', 4. розмикати (ланцюг); 5. пе-
реривання, перезавантаження конвеєра #
див. ріреііпе Ьгеак', 6. перерва.
Ьгеак кеу - клавіша призупинення [програ-
ми] - див. Ьгеак^.
ЬгеакаЬіІіїу - розкривальність, дешифрова-
ність.
ЬгеакаЬІе - такий, що розкривається, деши-
фрується, піддається розкриванню або де-
шифруванню.
Ьгеак-іп - злам, вторгнення, проникнення в
систему # див. також сотриіег 8есигііу,
сгаскег, сгаскіп§, іпігисіег.
ЬгеакоиІ - врізка, проф. вріз # окрема цита-
та, виділена шрифтом (див. також риіі
диоіе).
Ьгеакроіпі - 1. контрольна точка, точка зу-
пинки # місце в програмі, задане за адре-
сою команди, номером команди або яко-
юсь умовою, де її нормальне виконання
переривають для налагодження і можуть
відновити за допомогою спеціальної ко-
манди налагоджувальника (див. також
скескроіпі, сІеЬи^, ра88 соипі Ьгеакроіпі,
8Іп^Іе-8іерріп§)\ 2. точка переривання #
адреса команди, на якій зупинено вико-
нання програми для оброблення перери-
вання. Після завершення його оброблення
з цієї адреси програма продовжує вико-
нання (див. також іпіеггирі, іпіеггирі
сопігоііег, іпіеггирі ргіогііу, іпіеггирі
уесіог, 8о/іюаге іпіеггирі).
ВВІ - Вазіс Каіе Іпіегіасе - базовий інтер-
фейс обміну [абонента], інтерфейс базо-
вого рівня, інтерфейс ВВІ # лінія у
якій користувачу надають два 64 Кбіт/с
канали-носія (В-канали, назва від Ьеагег
сЬаппеі) і один 16 Кбіт/с канал сигналіза-
ції (В-канал). Допускає одночасно пере-
давати дані, голос, графічну і відеоінфор-
мацію зі швидкістю 128 Кбіт/с; познача-
ють як 2В+Б або 2ВЮ. Інтерфейс ВКІ
використовують в І8ИМ у звичайній або-
нентській телефонній лінії (див. також
РКІ).
ЬгісІ£е - 1. міст # апаратно-програмний при-
стрій, що з'єднує дві або більше фізичні
локальні мережі, які, можливо, мають різні
топології, але один протокол. По суті міст
перетворює кілька маленьких мереж на од-
ну велику, пропускаючи через себе трафік
в обидва боки без вибору оптимального
маршруту. Він аналізує в пакеті поле адре-
си пункту призначення і порівнює його з
таблицею, у якій вказано адреси всіх робо-
чих станцій даного сегмента мережі. Якщо
адреса не відповідає жодному з них, пакет
передається в наступний сегмент. Такі мо-
сти (їх називають прозорими) продовжу-
74
Ьгоасісазі асісігезз
ють передавати пакет перехід за перехо-
дом, доки той не досягне станції призна-
чення. Мости функціонують на підрівні
керування доступом до середовища пере-
давання (МАС) канального рівня (тобто
обслуговують фізичний та канальний рів-
ні), не розуміють протоколів більш високо-
го рівня та не пов'язані з ними. їх застосо-
вують, якщо в мережі використовують різ-
нотипні середовища передавання (напри-
клад, кручені пари й оптоволокно) і/або рі-
зні швидкості передавання, оскільки міст
буферизує пакети. Крім того, застосування
мостів підвищує ефективність роботи ме-
режі, бо за їхньою допомогою трафік лока-
лізовано в межах підмережі. Сучасні мости
вміють з'єднувати ЛОМ із різноманітними
протоколами, відповідним чином перетво-
рюючи трафік. Такі мости називають мос-
тами-маршрутизаторами або брутерами.
Інтелектуальні мости можна запрограмува-
ти на фільтрацію пакетів за певними кри-
теріями (порівн. Ьгоиіег; див. також
Заіежау, ІЕЕЕ 802. Ю, Іеатіп^ Ьгісі^е,
гоиіег); 2. коротке замкнення, КЗ.
ЬгісІ£Іп§ Гаиіі - помилка “коротке замикан-
ня [ланцюгів]” (у тестуванні за методом
ІТАСг) # див. також зіиск-аі-/аиІі.
ЬгіеГсазе сотриіег - портативний комп'ю-
тер # див. також Іаріор, поіеЬоок, РЕА,
рогіаЬІе сотриіег, іаЬІеі сотриіег, ігір
сотриіег.
Ьгі§кіпе88 - яскравість # значення, що асо-
ційовано з пікселем і подає величину сі-
рого кольору (від білого до чорного). Си-
нонім - Іитіпозііу.
ВКІ8С - Віроіаг або ЬіСМО8 КІ8С - біпо-
лярний, або БіКМОН, КІ8С-процесор,
ВКІ8С-процесор (див. також СРІІ).
Вгізіоі Ьоаггі - тонкий картон, ватман (для
креслярських робіт).
ЬгоасІЬапсІ -1. широкосмуговий; із широкою
смугою пропускання # передавальне сере-
довище, через яке може проходити широ-
кий діапазон частот. Його поділено на кі-
лька незалежних вузькосмугових каналів
(кожний із них працює у своєму діапазоні
частот) для одночасного передавання сиг-
налів (див. також Ьапсіугісіік, ЬазеЬапсі,
ЬгоасІЬапсІ пеімюгк); 2. широкосмугове пе-
редавання, широкосмуговий зв'язок.
ЬгоасІЬапсІ ассе88 - широкосмуговий доступ #
доступ (наприклад, в Інтернет) через ши-
рокосмугові канали зв'язку (див. також
ЬгоасІЬапсІ, пеіжогк ассезз).
ЬгоасІЬапсІ соттипісаііопз - широкосмуго-
вий зв'язок # термін застосовують для опи-
сування високошвидкісних каналів переда-
вання даних, наприклад, кабельних з'єд-
нань. Використання широкосмугового
зв'язку дозволяє одержати високошвидкіс-
ний доступ в Інтернет (див. також
іеіесоттипісаііопз).
ЬгоасІЬапсІ - широкосмугова локальна
мережа # ЛОМ, розрахована на швидкість
передавання даних понад 600 Мбіт/с (див.
також ЬгоасІЬапсІ пеіхуогк, РАН).
ЬгоасІЬапсІ тосіет - широкосмуговий модем #
див. також тосіет.
ЬгоасІЬапсІ пеітуогк - широкосмугова мере-
жа # мережа, в якій інформацію перено-
сять хвилі-носії, а не імпульси. Таким чи-
ном, смугу пропускання можна розділити
для одночасного передавання багатьох
сигналів. Метод дає велику місткість у ра-
зі більшої складності (див. також
ЬгоасІЬапсІ).
Ьгоабсазі - 1. мовлення, теле- або радіомов-
лення # див. також Ьгоасісазі циаіііу;
2. широкомовне розсилання # у комуніка-
ціях - передавання, спрямоване відразу
декільком неспецифікованим приймачам
(порівн. ипісазі). У ЕіЬетеі - спеціальний
тип пакета, який одержують усі вузли в
мережі. Ідентифікується спеціальним ти-
пом адреси (див. Ьгоасісазі асісігезз). При-
клад: МогтаІІу, сотриіегз оп іііе пеілл/огк Іізіеп
(о іііе раскеі Ьгоасісазів апсі зітріу іаке іґіе
раскеіз асісігеззес! іо іііет. (Т. Зііітотига) - За-
звичай комп'ютери ЛОМ переглядають усі па-
кети широкомовного розсилання і просто при-
ймають ті з них, що їм адресовано, (див. та-
кож Ьгоасісазі тосіе, Ьгоасісазі зіогт,
тиііісазі, роіпі-іо-роіпі, 1¥еЬсазі); 3. пере-
давання, що покриває велику площу #
див. також ЕВЗщ, 4. дієсл. розсилати,
транслювати, передавати # посилати ін-
формацію різноманітної форми більше,
ніж одному одержувачу.
Ьгоасісазі асісігезз - широкомовна адреса #
спеціальний код у полі адреси призначен-
ня в заголовку пакета, який означає, що
даний пакет мають одержати всі станції
комп'ютерної мережі. Він дорівнює
ОРРРРЬ або 255.255.255.255. Приклад: ІИЬе
безііпаііоп асісігезз із а Ьгоасісазі асісігезз, іЬеп
іГіе раскеі пеесіз іо Ье Гопл/агсіесі іо аІІ оіґіег
рогіз, оіііег іііап іґіе опе іі сате іп оп. (Зсоіі
Вгасіпег) - Якщо в полі призначення стоїть ши-
рокомовна адреса, то пакет необхідно напра-
вити в усі порти, відмінні від того, з якого він
прийшов, (див. також Ьгоасісазі, ^їоосіїп^^
75
Ьгоасісазі те88а£е
ІР Ьгоасісазі, ЬАИ, тиііісазі, ипісазі
асісігезз).
Ьгоасісазі тезза^е - широкомовне повідом-
лення # див. також Ьгоасісазі, теззауе.
Ьгоасісазі тосіе - режим широкомовного
розсилання, широкомовний режим # При-
клад: 8о уои гливі ііауе іґііз Ьгоасісазі тосіе
епаЬІесІ іп апу 8\л/йсЬ ууЬісЬ із гиппіпд ТСР/ІР.
(8сой Вгасіпег) - Таким чином, режим широко-
мовного розсилання повинний бути включений
на якомусь комутаторі, що працює зі стеком
протоколів ТСР/ІР. (див. також Ьгоасісазі).
Ьгоасісазі пеі\\огк - широкомовна мережа #
див. також Ьгоасісазі, пеїхчогк.
Ьгоасісазі циаіііу - мовна якість # висока
якість звукового супроводу або зображення,
одержувана за допомогою мультимедіа-сис-
тем (така, що її можна порівняти з якістю
телевізійного зображення і студійно записа-
ного звуку) (див. також Ьгоасісазі).
Ьгоасісазі зіогпі - лавина [сплеск] [широ-
ко]мовних (службових) пакетів # розмно-
ження некоректно сформованих широко-
мовних повідомлень у кожному вузлі
призводить до експоненціального росту
їхнього числа і паралізує роботу мережі.
Зазвичай такі пакети використовують ме-
режні сервіси для оповіщення станцій про
свою присутність. Вважають за нормаль-
не, якщо широкомовні пакети складають
близько 10% від загального числа пакетів
у мережі (див. також Ьгоасісазі, пеімюгк,
ргоіосої апаїугег).
Ьгоасісазіїгщ - поділ; широкомовлення;
[широко] мовне або колективне викорис-
тання # наприклад, прикладних програм у
ЛОМ ЬАЖіер (див. також Ьгоасісазі, сіаіа
паггоуусазііпу, ІР Миііісазі, КТР).
ЬгосЬигелуаге - “паперовий продукт”, папе-
рове ПЗ # запланований, але неіснуючий
продукт, активно рекламований у брошу-
рах. Часто використовують як стратегічну
зброю в боротьбі з конкурентами. Сино-
нім - уарогмаге.
Ьгокеі (від “Ьгокеп Ьгаскеі” - зламана дуж-
ка) - одна з кутових дужок, використову-
ваних у парі # див. також апуіе Ьгаскеі.
Ьгоиіег (Ьгігі§е/гоиіег) - міст-маршрути-за-
тор, проф. “брутер” # пристрій, який по-
єднує функції моста і маршрутизатора
(див. також Ьгісіуе, уаіем’ау, пеілуогк Іауег,
раскеї, гоиіег).
Ьго^упоиі - 1. провал напруги # короткочас-
не (на частки секунди) зникнення (або
зниження) живильної напруги (див. також
ЛИК[2], С7Р5); 2. часткове (що триває хви-
лини) порушення електропостачання; об-
меження навантаження; зниження напру-
ги або від'єднання окремих споживачів
унаслідок дефіциту потужності, напри-
клад, у години пікового навантаження
електромережі. Часто передує аварії елек-
тричної мережі (див. також Ьіаскоиі^,
поізе[2], зау, зріке, зигуе).
Вґоуузє - перегорнути (команда).
Ьгоуузє - переглядати # наприклад, дивити-
ся вміст БД, не редагуючи записів, або
шукати файл, продивляючись каталоги.
Ьґоуузєг - браузер, програма веб-перегляду,
навігатор; розм. дивилка, бродилка #
1. програма з графічним інтерфейсом, ви-
користовувана для навігації і перегляду
різноманітних інтернет-ресурсів (зокрема
веб-серверів), реалізована зазвичай як клі-
єнт віддаленого сервера. Браузер зчитує
НТМЬ-документ через порт 80 ТСР/ІР і
форматує його для подання користувачу.
З півсотні наявних найпоширеніші брау-
зери Кеівсаре Кауі^аіог, Моваіс і Іпіетеі
Ехріогег. Приклад: То гип оп йіе хлюгісі'з Гіує
ґіипсігесі тіїїіоп ог зо регзопаї сотриіегз,
Меізсаре'з Ьго\л/8ег пеесіесі іо Ье сотраііЬІе \лліЬ
ІЬе Іаіезі геїеазе о( МісгозоЇЇ \Л/іпсіоуу8 - аі іЬаі
ііте \Л/іпсІо\/У8 95. (МісЬаеІ Ьєууіз) - Щоб працю-
вати на п'ятистах або близько того мільйонах
ПК, браузер фірми ІМеізсаре мав бути суміс-
ним із найновішою на той час версією опера-
ційної системи МісгозоЇЇ \Л/іпсіо\л/8 95. (див. та-
кож сііепі, кізіогу Нзі, коте рауе,
курегіехі, тісгоЬгоучзег,	VРЬ,	ИЬ4І$,
ГГИЧГ, кіір://\^\с.пеІзсаре.сот)\ 2. засіб
візуалізації (і перегляду) об’єктів (напри-
клад, під час налагодження програми).
ЬгоУ¥8ІП£ - вільний перегляд і редагування.
Ьґ118І1 - інструмент “пензель” (у графічних
редакторах).
ЬгизЬ Ьапсіїе - ручка (рукоятка) пензля
Ьгиіе-Гогсе - вирішувати “у лоб”, методом
грубої сили # Приклад: ТТіеіг сірЬегз аге а
Іііііе окМазіїіопесІ, апсі те сап Ьгиіе-Гогсе іЬет.
(Тот СІапсу) - їхні шифри дещо застаріли, і ми
можемо розкривати їх “у лоб”, (див. також
Ьгиіе-фогсе аіїаск).
Ьгиіе-Гогсе аіїаск - метод грубої сили, пря-
мий підбір, підбір [пароля] методом грубої
сили # атака, що полягає у пошуку пароля з
множини усіх його можливих значень шля-
хом їхнього повного перебору. Спосіб під-
бору паролів до комп'ютерної системи, в
якому для одержання кешованих паролів
використовують послідовності автоматично
генерованих символів, тобто перебирають
76
ЬиЬЬІе 8огі
їхні всілякі комбінації, допоки пароль не
буде підібрано. Зазвичай враховуються най-
меншу і найбільшу можливу довжину паро-
ля. Спосіб найтриваліший і ресурсомісткий,
крім того, у більшості ОС протоколюють
спроби входу в систему і закривають корис-
тувачу вхід після перевищення ним числа
дозволених неуспішних спроб (див. також
аіїетрі Іітіі, сіісіїопагу аіїаск, кеузрасе,
ра88мюг(І).
В8 - див. Ьаскзрасе.
В8А - 1. Вп8Іпе88 Зойдуаге АПіапсе - Альянс
виробників ПЗ для комерційних організацій
# організація, створена Місгозой 11 жовтня
1988 р. для боротьби з піратством у галузі
ПЗ. Члени В8А (кир://\^^^.Ь8а.ог^/Ь8а) -
близько 15 провідних виробників ПЗ, се-
ред яких Аиіосіезк, Т4оує11, Зутапіес (див.
також рігасу, 8о/і\маге ашііі); 2. Вп8Іпе88
БоїЬ/аге А88осіабоп - Асоціація програм-
но-технічних компаній, асоціація В 8А.
В8В - Васк 8іс1е Виз - шина В8В # у дво-
шинній архітектурі Е)ІВ корпорації Іпіеі
шина, що зв'язує процесор із вторинною
кеш-пам'яттю (див. також Р8В, Ьи8, СРО,
Ь2 саске).
В8В - Вегкеїеу 8ой\уаге ВізігіЬиІіоп # фірма
при Університеті шт. Каліфорнія в м. Бер-
клі, яка розробила так званий В8В ІТМІХ
(версія ОМХ) (див. також ИеіВВИ).
В8ВЬ - Воипбаіу-8сап Оезсгіргіоп Ьап£иа£е -
мова опису [засобів] периферійного скануван-
ня, мова В8ВЬ (підмножина мови УНОЕ).
В8І - ВгіІізЬ 81апбаг(І8 Іпзііїиіе - Британсь-
кий інститут стандартів # відповідає за за-
провадження в країні європейських і між-
народних стандартів, член 180.
В8ІА - ВгіІізН Зесигіїу Іпсіизйу Аззосіаііоп -
Британська асоціація індустрії безпеки, асо-
ціація В8ІА # фахове торгове об'єднання
компаній, які працюють в галузі безпеки.
Нараховує близько 400 членів. Зокрема за-
ймається законодавством і розробкою стан-
дартів (див. також кіір://т\г^.Ь8Іа.со.ик).
В-8Іге # аркуш паперу розміром 11x17 дюй-
мів або 279x432 мм. Синонім - Ьіоісі.
В8ОВ - Віие 8сгееп О£ Веайї - “змерзлий”
екран, досл. синій екран смерті # одна з
помилок УУіпсІомя N7 “підвішує” систему,
а екран стає синім. Аби відновити роботу,
потрібно перезавантажити ОС.
В8КАМ - Виг8і 8іагіс Капсіот Ассезз Метоіу -
пам'ять В8КАМ # різновид 8КАМ, яку ви-
користовують головним чином для кеш-па-
м'яті другого рівня (див. також Ь2 саске,
ВАМ).
В8КГ - Вазіс 8у8Іеш КеЕегепсе Ргедиепсу -
базова системна еталонна частота (пів-
денноамериканських інформаційних ме-
реж загального користування).
В811М - Воипбеб 8ит - алгоритм обмеже-
ного сумування (нечітка логіка).
ВТВ - ВгапсЬ Таг£еі Виїїег - цільовий бу-
фер розгалужень # блок процесора
Репіішп.
ВТО - ЬиіШ-іо-огбег - складання (напри-
клад, ПК) на замовлення # див. також
^ГО[2]«
В-ігее - Ьаіапсеб Ігее - збалансоване дерево,
В-дерево # деревоподібна структура з ко-
ренем і вершинами, кожна з яких може ма-
ти довільне число дочірніх вершин, які мі-
стять дані. В-дерева застосовують в індек-
сах БД.
ВТ\¥ - Ву Йіе \уау - до речі; між іншим #
абревіатура, використовувана в онлайно-
вих форумах і електронній пошті (див. та-
кож сІІ£І8реак, ІМНО, ТТР№).
ЬиЬЬІе сЬагі: - кругова діаграма.
ЬиЬЬ1е-Гогшіп£ гесогсіііщ - записування на
оптичний диск утворенням “бульбашок-
шишок” (на поверхні).
ЬиЬЬІе Ьеір - спливаюча підказка # якщо за-
лишити курсор на піктограмі впродовж
кількох секунд, з'явиться короткий опис її
призначення, вміщений у рамку у формі
кульки (див. також 8СГЄЄП ІІр8).
ЬиЬЬІе іеі ргіпіег - бульбашково-струмене-
вий принтер # див. також ргіпіег.
ЬиЬЬІе піетогу - пам'ять на циліндричних
магнітних доменах, пам'ять на ЦМД,
ЦМД-пам'ять # енергонезалежна, стійка
до радіаційних випромінювань пам'ять,
широко використовувана в бортових ком-
п'ютерах (у звичних застосуваннях її шви-
дко витиснула технологія ЕЕРКОМ). Роз-
роблена А. Бобеком (А.Н. ВоЬеск) у ВеІІ
ЬаЬогаіогіез у 1967 р. Синонім - ЬиЬЬІе
8іога%е (див. також попуоіаіііе тетогу).
ЬиЬЬІе 8огі - бульбашкове сортування #
один із найпоширеніших простих алгори-
тмів сортування: порівнюють два перших
елементи послідовності. Якщо порядок
їхнього розташування порушено, елемен-
ти міняють місцями. Далі порівнюють
другий і третій елементи, третій і четвер-
тий і т. д. до кінця списку. Алгоритм гара-
нтує, що врешті наприкінці списку ви-
явиться найбільший (або найменший)
елемент, тому під час такого циклу сорту-
вання число порівнянь можна скоротити
на одиницю. Синоніми - ехскапуе 8огі,
77
ЬиЬЬІе 8іога§е
ехскап^е 8еІесііоп (див. також азсепсИп^
8ОГІ, СІЄ8СЄПСІІП£ 8ОГІ, ехіегпаї 8ОП, іпіегпаї
8ОГІ, Іехісо^гаркіс 8ОГІ, 8ОГІ).
ЬиЬЬІе 8іога§е - див. ЬиЬЬІе тетогу.
Ьискеї - ділянка пам’яті, сегмент пам'яті #
синонім - тетогу 8е%тепі.
ЬискуЬаіі - бакібол, чи фуллерен # кластер-
на вуглецева структура, що містить від 10
до 1000 атомів і за формою нагадує фут-
больний м'яч; порожня сферична молеку-
ла, що має мастильні властивості, здат-
ність надпровідності та поглинання світ-
ла. На основі бакіболів можуть будувати-
ся перспективні нанопристрої всілякого
призначення: пристрої пам'яті, повністю
оптичні маршрутизатори й ін. (див. також
папоіескпоіо^у).
ЬисШу 1І8І - список контактів (контактних
осіб) # наприклад, у системах ІМ.
Ьисі^еі шосіеі - модель початкового рівня, не-
дорога модель, досл. “бюджетна модель” #
зазвичай модель з обмеженими функціона-
льними можливостями, виріб (наприклад,
комп'ютер) для початківців (див. також
епсГ).
Ьиїїег (ЬиІ) - буфер # 1. область ОЗП ком-
п'ютера або спеціальний ОЗП в контроле-
рі пристрою для проміжного (тимчасово-
го) збереження даних, наприклад, перед
виконанням над ними наступної операції.
Часто служить для прискорення операцій
пересилання даних або вводу-виводу, на-
приклад, під час друкування, читання/за-
писування з диска тощо. У телекомуніка-
ції застосовують для компенсації різниці
між мережними пристроями щодо швид-
кості оброблення (див. також Ьи//ег
8іога%е, саріиге Ьи//ег, сіаіа Ьи//ег, сіізріау
Ьи//ег, /гате Ьи//ег, раскеі Ьи//ег, ра8іе
Ьц/ег, геогсіег Ьи//ег)\ 2. електронний при-
стрій, що має на виході те саме, що й на
вході (див. також Ьи//ег ге§І8іег/ 3. запов-
нювати буфер, буферизувати # див. також
Ьи//егіп§, сІоиЬІе Ьи//егіп%, (1иаІ-Ьи//егесІ.
Ьиїїег оуєгїїоуу - переповнення буфера #
програмна помилка, що приводить, зокре-
ма, до появи уразливостей захисту. Вини-
кає через відсутність чи недостатній авто-
матичний контроль виходу операцій запи-
сування даних за межі масиву в пам'яті.
За місцем розташування буфера розрізня-
ють переповнення буфера в стеці (зіаск
Ьиїїег оуєгїїоху), купі й області статичних
даних (див. також Ьи//ег, 8іаск оуєг/іоуу).
Ьиїїег ге£І8іег - буферний регістр # регістр,
який широко використовують у схемотех-
ниці для узгодження асинхронних проце-
сів, наприклад, для введення в комп'ютер
даних із повільного зовнішнього при-
строю (див. також Ьи//ег).
Ьиїїег 8Іога£е - буфер, буферна пам'ять #
див. також Ьи//ег.
Ьиїїегесі - буферизований # наприклад,
Ьиїїегесі с1І8к геасі - буферизоване зчиту-
вання з диска (див. також Ьи//ег, Ьи//егесІ
І/О).
Ьиїїегесі І/О - Ьиїїегесі іпрШ-оиірШ - буфе-
ризований ввід-вивід # див. також Ьи//ег.
Ьиїїегіп£ - буферизація.
Ьи£ - помилка [у програмі], збій, дефект # у
програмуванні помилки поділяють на три
класи: синтаксичні (зупїах еггогз), коли
під час записування програми порушено
правила, прийняті в даній мові програму-
вання; семантичні (зетапііс еггогз), коли
програміст не зрозумів змісту чогось у
мові програмування; логічні помилки
(1о£Іс ЄГГОГ8), коли неправильно задано ал-
горитм обчислень. Приклад: І ГіхесІ зоте
Ьидз, Ііке іЬе опе іііаі саизесі іі іо Іоск ир х/уґіеп іі
гап оиі ої тетогу. (Ііпиз Топ/аісіз) - Я випра-
вив деякі глюки (наприклад, система не зави-
сала, коли був вихід за межі пам'яті), (див. та-
кож Ьи% раіск, сга8к, сІеЬи%£Іп&, еггог,
8Іііск[з^ §оіска, кап%, раіскщ 8егегііу
ІечеГ).
Ьи£ раіск - “латка” [для виправлення поми-
лок в програмі] # синонім - 8о/іраіск.
Ьи^еїїе - помилочка # невелика помилка у
програмі, що не завдає великої шкоди,
але роздратовує користувача (див. також
Ьи%).
Ьи§ їїх - коректор помилок # програмне або
апаратне забезпечення, що виправляє ві-
домі помилки, але не має нових можливо-
стей (див. також Ьи%, коі/їх, раіск).
Ьи£-йх - такий, що виправляє помилки #
Приклад: II теалі І соиісі зіор Гіхіпд Ьидз Тог
ахл^ЬіІе апсі до Ьаск іо сіеуеіортепі. (Ііпиз
Тогл/аісіз) - Це означало, що я міг на якийсь
час припинити боротися з помилками і повер-
нутися власне до розробки.
Ьиіїй -1. вбудовувати; 2. збирати, компонувати.
Ьиік1іп£-Ь1оск арргоаск - метод [побудови
функціонально спеціалізованих ІС на ба-
зі] стандартних блоків # синонім -
/ипсііоп-8ресі/їс або аІ§огіікт-8ресі/іс.
ЬиіШ-іо-оггіег - складання на замовлення.
Ьшіі-іп - вбудований, вмонтований.
ЬиіЇЇ-іп баіаЬаве - вбудована [внутрішня]
база даних # див. також ИВМ8, іпіегпаї
сІаіаЬа8е
78
ІШ8 сусіе
Ьиііі-іп Гоп! - вбудований шрифт, резидент-
ний шрифт # наприклад, шрифт, записа-
ний у ПЗП принтера. Синоніми - іпіегпаї
/опі, гезісіепі /опі (порівн. (ІомпІоасІаЬІе
/опі, ІоасіаЬІе/опі).
Ьиііі-іп Гипсііоп - вбудована функція # функ-
ція, вбудована в мову програмування, елек-
тронну таблицю або інше застосування і до-
ступна програмісту (кінцевому користува-
чу). Наприклад, вбудовані функції в елект-
ронних таблицях (див. також/ипсііогі).
Ьиііі-іп тойет - див. іпіегпаї тосіет.
Ьиііі-ир - складений
Ьиік ітрогі - груповий імпорт # наприклад,
електронних документів під час встанов-
лення автоматизованої системи для їхньо-
го супроводу.
Ьиік 8іога§е - пристрій масової пам'яті # на-
приклад, жорсткий диск великого обсягу
(див. також тазз зіога^е, зесопсіагу
зіога§е).
Ьиііеі - буліт, маркер, досл. куля # велика
чорна кругла або квадратна точка, зірочка
або інший символ, який виділяє з лівого
боку пункт у списку або фрагмент тексту
(НВС).
Ьиііеіесі 1І8І - список (текст) із булітами #
див. також Ьиііеі.
Ьиііеііп-Ьоагсі вегуісе - див. ВВ8.
Ьитр-іпаррігщ - відображення бугристості
(шорсткості) поверхні (для створення реа-
лістичного зображення об'єкта в тривимі-
рній машинній графіці).
Ьііпсіїе - пакет, комплект.
Ьшісііесі 8оГЬуаге - ПЗ, що постачають у
комплекті з комп'ютером, периферійними
пристроями або іншими пакетами з ме-
тою підвищення привабливості умов при-
дбання продукту (див. також саппесі
зо/імаге, сизіот зо/імаге, Іір/іі уегзіоп,
раска^есі зо/№аге).
Ьипс11іп£ - об'єднання, комплектація.
Ьоиг§еоІ8 - боргес # друкарський шрифт із
кеглем у 9 пунктів (близько 3,38 мм) (див.
також еІііе,/опі, рііск).
Ьигесі уіа - міжпрошарковий [сліпий] пере-
хідний отвір # у САПР електроніки - не-
наскрізний перехідний отвір, який не до-
сягає жодного зовнішнього прошарку
друкарської плати (див. також Ьііпсі уіа,
ікгои^к уіа, чіа, уіа %гісІ).
Ьигп - пропалювати # записувати дані в мі-
кросхеми ПЗП/ПЗП, на СВ-В або СВ-ВУР
(див. також ВАМ).
Ьигп-іп - тренування; випробування на від-
мову # процес контролю технічного стану
виробу, коли він протягом кількох годин
працює з максимальним навантаженням.
Ьигп-ііі регіосі -1. електротермотренування,
ЕТТ # електронних виробів на заводі-ви-
робнику; 2. період тренування, початковий
період “життя” [електронного] виробу #
див. також ЬаікіиЬ сигуе, іп/апі тогіаІііу\
3. період повного занурення людини у но-
вий цікавий проект.
Ьиг8і - 1. пакет; 2. пачка (імпульсів); 3. мо-
нопольний # див. Ьигзі тосіе.
Ьиг8і тосіе - пакетно-монопольний (групо-
вий) режим [обміну даними] # наприклад,
передавання даних по комп'ютерній шині
у разі прямого доступу до пам’яті. У тако-
му режимі, встановлюваному на короткий
час і за спеціальних умов, дані пересила-
ються швидше, ніж зазвичай. Існують різ-
ні методи реалізації групового режиму.
Ьиг8і геасі (уугііє) - групове читання (запи-
сування).
ВІІ8 - Вгоабсазі апсі Опкпо\¥п Зегуег - сервер
мовлення і невідомих повідомлень [в
АТМ]
Ьіі8 - шина # 1. група провідників на систе-
мній платі, які з'єднують процесор з ін-
шими блоками комп'ютера. Всі підключе-
ні до шини пристрої водночас одержують
сигнали, що йдуть по ній. Зазвичай скла-
дається із шини адреси (асісігезз Ьиз), ши-
ни даних (сіаіа Ьиз) і шини керування
(сопігої Ьи§). Розрізняють системну
(зузіет Ьиз) і локальну (Іосаі Ьиз) шини.
Характеристики шини: пропускна здат-
ність, Мбайт/с, і розрядність (16, 32, 64 і
128 розрядів). Термін походить від латин-
ського слова отпіЬиз, яке означає “для
всього” (див. також 18А, ЕІ8А, РСГу,
2. (також Ііпеаг Ьіі8) # у ЛОМ - одна з
трьох базових топологій. Це канал пере-
давання даних (для якого використовують
один кабель із заглушками на кінцях, уз-
довж якого підключено всі комп'ютери
мережі). Канал називають магістраллю,
окремі його частини - сегментами. У цій
топології ЛОМ немає петель і гілок (див.
також гіп§, зіаг, іороіору).
Ьи8 арені - абонент шини.
Ьіі8 агЬііег - арбітр шини.
Ьіі8 агЬіігаііоп - арбітраж шини.
Ьіі8 агсЬіІесІиге - шинна архітектура - див.
Ьиз іороіору.
Ьи8 сусіе - цикл шини # послідовність так-
тових сигналів, які керують роботою ши-
ни. Для кожної конкретної шини початок
і кінець циклу визначаються її конструк-
79
Ьі18 ехіепсіег
тивними особливостями (див. також Ьи8
тазіег, Ьш гедие8і).
Ьп8 ехіепсіег - розширювач шини # при-
стрій, який дає змогу підключити до ши-
ни додаткові плати (див. також ехрапзіоп
Ьоагсі, ехрап8Іоп Ьиз, ехрапзіоп 8Іоі).
Ьіі8 Ггедиепсу - частота шини # тактова час-
тота, що визначає час виконання шиною
операції пересилання даних. Вищій часто-
ті відповідає більша продуктивність. Сино-
нім - Ьи8 зреесі.
Ьіі8 Іаіепсу - [функціональна] затримка шини #
час заповнення внутрішнього буфера при-
ймального пристрою.
Ьи8 шавіег - [головний] абонент, проф. “ха-
зяїн” шини, контролер шини # контролер
на системній платі, який працює незалеж-
но від процесора і паралельно обробляє
запити до шини згідно з їхніми пріорите-
тами (див. також Ьи8 тазіегіп^, Ьи8 ге-
дие8і).
Ьіі8 та8іегіп§ - захоплення шини, проф. ма-
стеринг шини # керування передаванням
даних по шині з боку спеціального при-
строю, що дозволяє контролеру пристрою
звертатися до ОЗП або інших пристроїв,
приєднаних до цієї шини, обминаючи ЦП.
Підтримує більшість сучасних шин, на-
приклад, у РСІ, оскільки підвищено проду-
ктивність системи (див. також Ьиз тазіег,
ОМА).
Ьи8 тоіі8Є - шинна миша # миша, підклю-
чена до системної плати ПК через спеціа-
льну адаптерну плату зазвичай з рознімом
Р8/2, а не через звичайний послідовний
порт (зегіаі тоизе). Застарілий вид при-
строїв (див. також тоизе, зегіаі роп,
С8В).
Ьіі8 гедіїеві: - запит шини, запит доступу до
шини # запит від пристрою на шині для
отримання контролю над нею й початку
пересилання даних (див. також Ьиз су сіє,
Ьия таПег).
Ьіі8 зреесі - частота шини, швидкість шини -
див. Ьиз/гедиепсу.
Ьп8 іороіо£у - шинна топологія # топологія
ЛОМ, у якій усі абоненти лінійно під’єд-
нані до однієї магістралі (шини) переда-
вання даних. Широко застосовували в ме-
режах Еікегпеі. Зараз використовують рі-
дко через складності, що виникають під
час розширення мережі і/або зміни ком-
п'ютерів, а також через ушкодження кабе-
лю, коли перестає працювати весь сег-
мент ЛОМ (див. також кАЕг, гіп% іороіоуу,
8Є%тепі, 8іаг).
Ьіі8Іпе88 арріісаііопз - застосування для ді-
лової сфери, бізнес-застосування # до цієї
категорії програм належать електронні
таблиці, текстові процесори, програми
для підготовки/демонстрації презентацій
та ін. (порівн. уєпегаї арріісаііоп).
Ьп8Іпе88 Гипсґіоп - бізнес-функція # група
логічно взаємопов’язаних завдань, які ви-
конують для досягнення зазначеної біз-
нес-цілі.
Ьіі8Іпе88 ^гарЬісз - ділова графіка # програ-
мні засоби подання інформації у вигляді,
прийнятому в практиці бізнес-презента-
цій, наприклад, у вигляді гістограм або
кругових діаграм (див. також агеа скап,
Ьаг скап, соїитп скап, ііпе скагі, ріе
скап, рге8епіаііоп %гаркіс8, ругатісі
сііаутат).
Ьизіпезз 1о£Іс - бізнес-логіка # програмний
код, який реалізує функціональність засто-
сування.
Ьі18ІПЄ88 РГОСЄ88 ГЄЄП£ІПЄЄГІП§ (ВРК) - ре-
організація (реінжиніринг) бізнес-проце-
су, БПР # концепція і методологія, що по-
лягає в переосмисленні та докорінному
поліпшенні виконання тих або інших біз-
нес-функцій у порядку їхньої значимості
для досягнення суттєвого покращення та-
ких головних показників діяльності ком-
панії, як вартість, якість, послуги. Термін
увів М. Хаммер (М. Натшег) приблизно в
1990 р. Потребу у реінжинірингу бізнес--
процесів обумовлено швидким розвитком
технологій, зміною ринків збуту і потреб
клієнтів, динамікою сучасного ділового
світу (див. також ВРА, ЮЕРО, ЕАОТ).
Ьіі8Іпе88 ги1е8 - бізнес-правила # ЗрЬ-інст-
рукції та оператори, що настроюють зна-
чення однієї або більше колонок у базі да-
них на специфічні правила діяльності ор-
ганізації [користувача]. Так, якщо в коло-
нці “Зарплата” може бути значення від 0
до 10 000 доларів, то бізнес-правило може
обмежити верхнє значення згідно з класи-
фікатором штатного розкладу.
Ьі18ІПЄ88 8ЄГУЄГ - бІЗНЄС-СЄрВЄр # ГОЛОВНИЙ
комп’ютер підприємства або фірми (див.
також арріісаііоп 8егчег, 8ег\ег).
Ьіі8Іег - див. соокіе Ьи8іег, 8рат Ьи8іег.
Ьи8у - зайнятий, зайнято # про ресурс, при-
стрій, телефонну лінію тощо (порівн./гее).
Ьіі8у ууаіі - див. Ьи8у ууаіііп%.
Ьіі8у ууаіїііщ - активне чекання, чекання у
стані зайнятості # у програмуванні - ви-
конання порожнього циклу в очікуванні
настання події. Наприклад, у багатопро-
80
цесорних системах - це стан процесу, що
очікує події таким чином, щоб його не пе-
редали першому вільному ЦП, бо пере-
ключення контексту на інший процесор у
ряді випадків може зажадати більше ресур-
сів, ніж активне чекання. Синоніми - ууаіі
Іоор, Ьизу дкаИ.
ЬіШоп - 1. кнопка # елемент графічного ін-
терфейсу користувача (див. СІЛ) у вигля-
ді невеликого кружка або прямокутника,
що використовують для вибору конкрет-
ної дії. Часто у “натиснутої” кнопки усе-
редині з’являється велика чорна точка або
її краї стають чорнішими та товстішими,
ніж в інших (див. також сііск, (іїаІо% Ьох,
гасііо Ьиіїоп)\ 2. клавіша, кнопка # кнопка
на якомусь пристрої (наприклад, клавіа-
турі або миші). Синонім -ризк-Ьиііоп.
Ьийоп Ьаг - панель кнопок # у ПК - ряд
невеликих піктограм, кожна з який відпо-
відає певній команді. Одна з назв панелі
команд або панелі інструментів (див. та-
кож СІЛ, тепи Ьаг, ііііе Ьаг, іооІЬаг).
Ьижг - “зависати” (про систему); зациклю-
вання # несправність комп'ютера або його
ПЗ, коли він щось робить, але не реагує
на команди.
Ьиггег - “пищалка”, зумер, звуковий сигна-
лізатор # зазвичай - електромагнітне ре-
ле, що під час вмикання притягує пласти-
нку, яка розмикає електричний ланцюг.
Ь&уу- див. ВУУ.
В\¥ - 1. Віаск & ЇУйіїе, В&Д¥ - чорно-білий;
монохромний; 2. див. ЬапсВмісІЇк.
В\¥А - ВгоадЬапб ЇУігеІезз Ассезз - безпро-
водовий широкосмуговий доступ # див.
також ЬгоасІЬапсІ, уЛгєієзз ассезз.
В¥КТ - Ви! уои кпеу/ Шаі - Але ви знаєте,
що... # абревіатура, використовувана в
чат-форумах (див. також сіі^ізреак).
Ьуііпе - рядок у газеті або журналі з іменем
автора статті; інформація про автора в до-
кументі, підготовленому в текстовому
процесорі або настільній видавничій сис-
темі.
В¥Р - Ве£ уоиг рагсіоп - перепрошую # аб-
ревіатура, використовувана в електронній
пошті та чат-форумах (див. також
сИ^ізреак).
Ьуразз -1. обхід; 2. обходити, шунтувати.
Ьуразз тосіе - режим транзитного переда-
вання # режим, використовуваний у мере-
жах і Токеп Віп§ у разі видалення
одного з мережних інтерфейсів.
Ьуразз шіії - пристрій, що шунтує (що ко-
мутується) # для керування та спільної
роботи, наприклад, із системою з двох
спарених ДБЖ.
Ьураззіїщ - паралельні гілки (наприклад,
обчислень або конвеєрної структури).
Ьуіе - Ьіпагу іегш - байт # 1. найменша адре-
сована одиниця пам'яті (послідовність бі-
тів, оброблюваних спільно). Зазвичай міс-
тить вісім двійкових розрядів, але в де-
яких процесорах може містити 9 або на-
віть, як у ТМ8320С2х, 16 бітів (див. та-
кож Ьй)\ 2. одиниця виміру обсягу нам'яті
(див. також ехаЬуіе, %і%аЬуіе, кіІоЬуіе,
те^аЬуіе, піЬЬІе, реіаЬуіе, іегаЬуіе,
уоіїаЬуіе, геіїаЬуіе).
Ьуіе аггау - байтовий масив # як такий ма-
сив можна розглядати всілякі текстові
файли (див. також аггау).
Ьуіе Іапе - байтовий тракт (багаторозрядної
шини).
Ьуіесоде - байткод # код, у який скомпіль-
вано програму, написану мовою ^уа. Він
не залежить від архітектури конкретного
процесора, його можна передати мере-
жею та виконати на комп'ютері, де є ін-
терпретатор віртуальної Іауа-машини
(див. також ТУЛУ).
Ьуіе-огс1егііі£ - порядок проходження бай-
тів # розподіл за лініями шини і полями
слів у буфері (починаючи зі старшого або
з молодшого) (див. також Ьуіе).
Ьуіе-іуре ріре - байтовий канал # канал, у яко-
му дані пересилають у вигляді потоку байтів
(див. також апопутоизріре, патесіріре).
с
С - 1. зее - дивись, подивись, побачимось #
абревіатура, використовувана в електрон-
ній пошті (наприклад, С(7£); 2. мова Сі #
процедурна мова програмування, розроб-
лена Денісом Рітчі (Веппіз КіїсЬіе) на по-
чатку 70-х років у Веіі ЬаЬогаїогіез. Стан-
дарт І8О/ІЕС 9899. Широко використову-
ють для розробки системних програм:
ОС, компіляторів, ПЗ для вбудованих сис-
тем (див. також К&В); 3. С-діапазок - див.
Ки; 4. суап - блакитний, проф. ціан # один
з основних (первинних) кольорів системи
СМУК (див. також аМііїуе соїогз, СМУК,
К, М, КСВ, зиЬігасШе соїогз, У).
С++ - мова С++ # мова програмування ви-
сокого рівня, розроблена Бьйорном Стра-
уструпом (В)агпе 81гоизїгир) у АТ&Т Веіі
ЬаЬогаіогіез (Муррей-Хілл, Нью-Джерсі)
81
с#
у 1983 р. Поєднує можливості мови Сі з
ООП.
С# - мова С# # об’єктно-орієнтована МВР,
створена у рамках технології .КЕТ. Міс-
тить елементи Сі, С++, Іауа і Паскаля.
Розроблена Андерсом Хейлзбергом
(Аікіегз НеДзЬег^) з корпорації МісгозоЇЇ.
СІ - див. СІ зесигііу.
СІ зесигку - рівень захисту СІ - див.
Огап§е Воок[2]-
С2 - див. С2 зесигііу.
С2 весигііу - рівень захисту С2 # національ-
ний стандарт США на захист інформації
(див. також N080, Огапре Воок^ ТС8ЕС,
ТИ8).
С2С - соп8ишег-1о-соп8итег - електронна ко-
мерція за схемою “покупець - покупець” #
зазвичай провадиться між різноманітними
приватними особами, наприклад, на елект-
ронному аукціоні.
СА - 1. див. сеііиіаг аиіотаїа', 2. див.
Сегіі/ісаіе Аиікогііу\ 3. Саіі Арреагапсе -
надходження [телефонного] виклику; 4. кор-
порація Сотриіег Аззосіаіез.
С/А сосіе - Сіуіііап Ассезз Сосіе - код циві-
льного доступу # сигнал навігаційного ко-
ду, який генерують супутники системи
КАУ8ТАК і використовують цивільні ко-
ристувачі СР8.
саЬіпеі - корпус, стійка, шафа, системний
блок [ПК] # зазвичай 19-дюймова стійка з
дверцятами, у якій розміщено комп’ютер-
не і/або телекомунікаційне устаткування
та комутовані (кросовані, з'єднувальні та
розподільні) панелі (див. також Ьох,
ска88І8, сіето гаск, коизіп^, гаск).
САВЬЕ - Сотриіег А88осіаіе8 Ва8Іс
Ьап£иа£е Ехіепсіесі - мова САВЬЕ # роз-
ширена мова Бейсік фірми Сотриіег
А88ОСІаІЄ8.
саЬІе - кабель, шнур # 1. фізичне з'єднання
між двома елементами устаткування;
2. передавальне середовище на мідному
проводі або оптоволокні, покрите захис-
ним обплетенням (див. також саЬІе
%гоотіп§, саЬІе тапа^етепі, саЬІе ріапі,
саЬІе 8у8іет, Іюіпахіаі саЬІе, ипсіег^гоипсі
саЬІе).
саЬІе соппесіог - кабельний з'єднувач # гніз-
довий або штировий штепсель на кінці ка-
белю (див. також ВИС соппесіог, соппесіог).
саЬІе еіешепі - кабельний елемент # конс-
труктивна частина кабелю (провід, опто-
волокно тощо) (див. також саЬІе, саЬІе
8у8іет).
саЬІе §гоошіп£ - підведення, розкладення,
укладення, розташування кабелів # див.
також саЬІе, саЬІе тапа^етепі.
саЬІе шаісіїег - див. уупсіег скап^ег.
саЬІе тосіет - кабельний модем # модем,
використовуваний для з'єднання комп'ю-
тера з кабельною ТУ-системою, що надає
онлайновий сервіс. Відрізняється від зви-
чайного телефонного модему вищою
швидкістю передавання даних (від 500
Кбіт/с до 10 Мбіт/с). Реальна швидкість
передавання залежить від кількості кори-
стувачів, які працюють паралельно по
цьому самому кабелю (див. також
ЬапсЬчіМг, НРС, кі%к-8реесІ тосіет,
тосіет).
саЬІе тапа^етепі - маркування й укладен-
ня кабелів, організація кабельного “госпо-
дарства” # див. також саЬІе, саЬІе
§гоотіп§, саЬІе ріапі, саЬІе 8у8Іет.
саЬІе ріапі - 1. кабельна ділянка (у мережах
РРОРу 2. кабельна система # сукупність
повітряних, заглиблених і підземних ка-
белів. Термін походить від назви експлуа-
таційної служби телефонної компанії Веіі
8у8Іет (див. також саЬІе тапа^етепі,
саЬІе 8у8іет).
саЬІе $у8Іеш - кабельна система # сукуп-
ність фізичних каналів для передавання
електричних і/або оптичних сигналів, яка
має лінійні та магістральні кабелі та з'єд-
нувальні елементи (див. також саЬІе
тапа^етепі, саЬІе ріапі, саЬІіп%,
когіюпіаі саЬІіп%).
саЬІе іеіеуівіоп (також саЬІе ТУ) - кабель-
не телебачення, КТБ - див. САТУ.
саЬІігщ - 1. проводка; 2. прокладка [укладан-
ня] кабелів, монтаж кабельної проводки #
див. також саЬІе 8у8Іет.
САС - 1. СотрЩег-АісІесІ Сотрозіїіоп -
комп'ютерне створення відео- і аудіоком-
позиції; 2. Соппесііоп Асітіззіоп Сопігої -
керування визнанням з'єднання, контроль
за встановленням з'єднання # процес ви-
значення можливості встановлення з'єд-
нання. Один із механізмів керування тра-
фіком у мережах АТМ (див. також РУС,
8РУС, ВУС, уігіиаі скаппеї).
сасЬе -1. кеш, кеш-пам'ять # надшвидкодіюча
пам'ять (див. саске тетогу) чи файл, вико-
ристовуваний для збереження даних, графі-
ки або програм, до яких часто звертаються
користувачі. Підвищує ефективність за ра-
хунок скорочення операцій пошуку та кіль-
кості повільних з'єднань (див. також
саскіп§)\ 2. поміщати до кеш-пам'яті.
сасЬе Ьіоск (також саске ііпе) - блок (ря-
82
САБ
док) даних кешу # мінімальна одиниця
обміну даними між основною пам’яттю і
кешем (див. також саске тетогу).
сасЬе соЬегепсу (також сасЬе соп8І8іепсу) -
несуперечливість, синхронізація, взаємна
відповідність умісту різноманітних кешів #
проблема, що виникає в багатопроцесор-
них системах, де кожний процесор має
власну кеш-пам'ять, яка містить образ ча-
стини головної пам’яті. Якщо в одному із
кешів змінено цей образ, то зміна має від-
бутися й в ОЗП, тобто під час зчитування
ділянки основної пам’яті мають видавати-
ся найсвіжіші дані, записані в цю ділянку
через якийсь (інший) кеш. Цю проблему
вирішують переважно апаратними засоба-
ми (див. також саске тетогу, 8МР).
сасЬе сопПісі - кеш-конфлікт, конфліктна
ситуація під час роботи кешу # виникає,
коли одночасно потрібні два блоки даних,
відображуваних у тих самих адресах ке-
шу (див. також саске тетогу).
сасЬе соп8І8іепсу - див. саске сокегепсу.
сасЬе сопігоііег - контролер кеш-пам’яті #
спеціальна мікросхема або частина проце-
сора (див. також саске тетогу,
сопігоііег).
сасЬе ПизЬ - очищення кешу, очищення
кеш-пам’яті # див. також саске тетогу.
сасЬе Ьії - вдале звертання до кеш-пам’яті,
“влучення”, наявність потрібних даних (у
кеші) # стан або умова, за якої кеш-па-
м'ять містить запитувану команду або да-
ні. Запит на читання даних у такому випа-
дку виконується без звертання до основ-
ної пам'яті. Антонім - саске тІ88. (див. та-
кож саске тетогу, кіі гаіе).
сасЬе Ііпе - див. саске Ьіоск.
сасЬе тетогу - кеш-пам'ять # надшвидко-
дійна оперативна пам'ять, яка служить для
буферизації команд (іп8ігисііоп сасйе) і/або
даних (сіаіа сасЬе) із повільної пам'яті пе-
ред їхнім обробленням процесором або
операціями вводу-виводу. Використання
кеш-пам'яті підвищує продуктивність сис-
теми завдяки зменшенню затримок, що ви-
никають під час обміну даними між проце-
сором та ОЗП. За місцем розташування
розрізняють первинну (Ь1) і вторинну (Ь2)
кеш-пам'ять процесора. Крім того, кеш-па-
м'ять використовують у контролерах жорс-
тких дисків, щоб не зчитувати зайвий раз
дані із секторів, звернення до яких найчас-
тіші. Приклад: ІТ ІЬе собе апсі сіаіа ІЬаІ із тозі
Іікеїу іо Ье пеесіесі із ЬеІсІ іп ІЬе Газі сасЬе тет-
огу, ІЬеп ІЬе ргосеззог сап орегаіе сіозе Іо ііз
ІЬеогеіісаІ тахітит регїогтапсе. - Якщо про-
грама і дані, що будуть потрібні для неї з найбі-
льшою імовірністю, знаходитимуться у швидко-
дійній кеш-пам'яті, то процесор зможе працюва-
ти з продуктивністю, близькою до його теорети-
чного максимуму, (див. також саске Ьіоск,
саске сокегепсу, саске сопфіісі, саске
сопігоііег, саске кіі, саске тІ88, сіаіа саске,
кіі гаіе, саске, Ь2 саске, ріреііпесі Ьиг8і
саске, Умгііе-Ьаск саске, югііе-ікгои%к
саске).
сасЬе тІ88 - невдале звертання до кеш-па-
м’яті, “невлучення”, відсутність потріб-
них даних (у кеші) # стан або умова, за
якої кеш-пам'ять не містить запитувану
команду чи дані. Запит на читання даних
із кешу, який вимагає звертання до основ-
ної пам'яті. Антонім - саске кіі.
сасЬеаЬІе тосіе - режим із занесенням даних до
кеш-пам'яті, режим кешування # див. також
саскеаЬІе-у^гііе-ргоіесі тосіе, попсаскеаЬІе
тосіе, попсаскеаЬІе [поп]8егіа1ігес! тосіе.
сасЬеаЬІе-іУгіІе-ргоіесІ тосіе - режим збе-
рігання даних (наприклад, ОЗП) у кеш-па-
м'яті із захистом від записування (з мож-
ливістю тільки читання) # див. також
саскеаЬІе тосіе, попсаскеаЬІе тосіе,
попсаскеаЬІе [поп]8егіа1ігесі тосіе.
сасЬе-даіа КАМ - ОЗП даних кеш-пам'яті #
див. також саске-іа% НАМ.
сасЬегї БКАМ (СБКАМ) - динамічний
ОЗП з кешуванням # див. також саскесі
тетогу.
сасЬес! тетогу - кешована пам'ять # па-
м'ять, доступ до якої процесор здійснює
через кеш (порівн. ипсаскесі тетогу).
сасЬе-шІ88 репаїіу - накладні витрати на
перезаповнення кеш-пам'яті (у разі відсу-
тності в ній потрібних даних).
сасЬе-іа§ КАМ - ОЗП тегів кеш-пам'яті #
мікросхема, яка зберігає теги і реалізує
той або інший алгоритм заміщення вмісту
кеш-пам'яті (див. також саске-сіаіа ВАМ).
сасЬігщ - проф. кешування, робота з вико-
ристанням кеш-пам'яті # наприклад, ке-
шування на сервері сторінок часто запи-
туваних сайтів допомагає зменшити тра-
фік і поліпшити час реакції на запит кори-
стувача (див. також саске).
сасЬііщ сопігоііег - кешувальний контролер #
контролер диска із вбудованою кеш-па-
м'яттю (див. також саске, с1І8к сопігоііег).
САБ - 1. Сошриіег-Аісіесі Бе8І&п - система
автоматизованого проектування, САПР #
частина САЕ^ (див. також САЕ/САМ)*,
2. Сапі Ассеріапсе Бєуісє - пристрій зчи-
83
САВ/САМ
тування карток # портативний або насті-
льний пристрій для роботи з магнітними
або мікропроцесорними картками (див.
також сагсі геасіег, та%пеііс сагсі, ріазііс
сагсі, 8тагі сагсі).
САВ/САМ - Сотриіег Аісіесі Везі^п/Сотриіег
Аісіесі Мапи£асіигіп£ - автоматизоване про-
ектування/автоматизоване виробництво,
САПР/АСУ ТП # Приклад: Аз Ше сотрапу
ехрапбесі іпіо ойіег тагкеіз, зисГі аз САО/САМ
ог ЕОА, іі пеесіесі іЬігсІ-рагіу зоїїмаге сіеуеіорегз
іо шгііе арріісаііопз Тог іЬезе сіаззез ої епсі
изегз. (Кагеп 8оиіґі\л/іск) - Коли компанія вирі-
шила проникнути на такі нові для неї ринки, як
САО/САМ або ЕОА, їй знадобилися сторонні
розробники, щоб писати застосування для цих
категорій кінцевих користувачів, (див. також
САО, САЕ, СІМ, МОА^ 8ОІісІ тосіеііпу/
САВВ - Сотриіег-Аісіесі Везі^п апсі Огаїїіп§ -
автоматизоване проектування і креслення #
див. також САО/САМ.
САВВІЕ - САП Ваіа Іпіегсйап£е Роппаі -
формат САВВІГ, формат обміну даними
в САПР.
сжШу - кеді # спеціальний контейнер для
укладки компакт-диска перед завантажен-
ням. Застосовують для захисту механізму
й оптики дисководу від пилу і для заван-
таження у вертикально орієнтований дис-
ковод (див. також СО-КОМ).
САЕ -1. Сотриіег-Аісіесі Еп£Іпеегіп£ - автома-
тизоване конструювання # див. також
САО/САМ; 2. Соттоп Арріісаііопз
Епуігоптепі - середовище прикладного про-
грамування # стандарт мобільних ІТМІХ-про-
грам, який ґрунтується на РО8ІХ і мові Сі,
запропонований організацією Х/Ореп.
С АСК - Сотроипб Аппиаі СгоуЛй Каіе - серед-
ньорічний темп росту в складних відсотках.
САІ - 1. Сотриіег-АісІесІ [-Аззізіесі] Іпзігисііоп
- комп'ютерне [машинне] навчання # пакет
для навчання з якоїсь дисципліни, напри-
клад, математики, або роботи з електро-
нною таблицею. У сучасних САІ широко
застосовують засоби мультимедіа (див. та-
кож САЬ, СВТ); 2. Соттоп Аіг ІпіегЕасе -
спільний радіоінтерфейс, інтерфейс САІ #
забезпечує сумісність радіосистем у рам-
ках стандарту АКСО 25.
САЬ - 1. Сотриіег-Аззізіесі [Аісіесі] Ееатіп& -
комп'ютерне [машинне] навчання # по-
значає технічні засоби для проведення на-
вчання в класі, електронні книги тощо.
Синоніми - САІ, СВТ; 2. Сііепі Ассезз
Еісепзе - клієнтська ліцензія доступу #
одна з форм ліцензування ПЗ, використо-
вувана корпорацією Місгозоїї (див. також
СЬА).
саісиїаіе - обчислювати, розраховувати, ра-
хувати.
саісиїаіед ЯеШ - обчислювальне поле # по-
ле БД (звіту), що містить результати об-
числень над іншими полями (див. також
/іеісі, питегіс/іеісі).
саісиїаііоп - обчислення, підрахунок, розра-
хунок.
саіспіаґог - калькулятор, обчислювальний
пристрій, обчислювач, обчислювальна
машинка # від лат. саісиїиз - камінчик
(камінчики використовували в давньому
обчислювальному пристрої, що мав назву
“абак”). Перший ручний калькулятор ви-
пустила у 1967 р фірма Техаз Іпзігшпепіз.
саІіЬгаіїоп - 1. калібрування # колірне калі-
брування екрана, сканера і кольорового
принтера, щоб кольори підготовленого у
видавничому пакеті зображення відпові-
дали кольорам друкарської копії; 2. каліб-
рування голівок жорсткого диска; 3. пере-
вірка, градуювання [засобів вимірів].
саіі - 1. виклик (функції, процедури тощо),
звертання # у перших процедурних мовах
програмування (Фортран, ПЛ/1) існує опе-
ратор саіі, який передає керування процеду-
рі. У пізніших мовах процедури стали ви-
кликати просто за іменем (див. також саіі Ьу
пате, саіі Ьу ге/егепсе, саіі Ьу чаїие, саііесі
гоиііпе, Мігесі саіі, геіит); 2. телефонний
виклик або дзвінок # див. також саіі соп-
ігої, саіі ^аіііп^; 3. дієсл. викликати, звер-
татися.
саіі Ьу пате - виклик за іменем # див. та-
кож саіі.
саіі Ьу геГегепсе - передавання параметра за
посиланням # у програмуванні - спосіб пе-
редавання параметрів викликуваній функ-
ції, підпрограмі або процедурі, коли переда-
ють не самі значення параметрів, а їхні ад-
реси (порівн. саіі Ьу чаїне; див. також са11іп§
сопчепііоп8, рагатеіег ра88іп%).
саіі Ьу уаіие - передавання параметра за
значенням # у програмуванні - спосіб пе-
редавання параметрів викликуваній функ-
ції, підпрограмі або процедурі, коли пере-
дають актуальні (поточні) значення пара-
метрів (порівн. саіі Ьу ге/егепсе; див. та-
кож са11іп% сопуєпііоп8, рагатеіег
ра88Іп%).
саіі сепіег - центр телефонного обслугову-
вання, центр оброблення дзвінків [викли-
ків], операторський центр # застосування
КТ, яке дозволяє організувати сервісні,
84
САЬ8
консультативні, довідкові та операційні
центри, щоб обслуговувати клієнтів по
телефону. У системах з обмеженим чис-
лом повідомлень для відповіді користува-
чу використовують заздалегідь записані
фрагменти дикторського мовлення, у
складніших випадках застосовують пере-
творення тексту на мовлення (див. також
АСИ, саіі тапа^етепі, СТІ, ГУК, ТТ8).
саіі сопігої - керування викликами # термін
стосується функцій місцевих (відомчих,
офісних) телефонних станцій (РВХ). Ке-
рування викликами забезпечує обмін сиг-
налами для встановлення з'єднання, роз’-
єднання і перенаправлення виклику. Сино-
нім - саіі рГОСЄ88ІП£.
Саіі Веіаіі Кесогс1іп§ (СВК) - детальна ре-
єстрація викликів [абонента] # функція
комутатора, використовувана тарифіка-
ційними системами для розрахунку і облі-
ку погодинної оплати телефонних розмов
(див. також АМА, ГВ8, ВМГЖ^Г
саіі тапа^ешепі - керування (телефонни-
ми) викликами # див. також саіі сепіег.
саіі рГОСЄ88ІП£ - оброблення викликів - див.
саіі сопігої.
саіі 8іаск - стек викликів.
саіі ¥уаіїіп£ - відкладений дзвінок # послу-
га, яку надають багато американських те-
лефонних компаній. Якщо хтось телефо-
нує вам у той час, коли ви використовуєте
телефон (можливо, для зв'язку з онлайно-
вою службою), на вашому апараті лунає
дзвінок, і ви можете відкласти розмову з
поточним абонентом і перемкнутися на
виклик, який надійшов. Цей дзвінок руй-
нує дані, які йшли вам телефонною лініє-
ю. Щоб ваше з'єднання не переривали,
треба перед набором номера набрати ци-
фри 7 0.
саІІЬаск (також саіі Ьаск) - зворотний ви-
клик # можливість, яку надають деякі
оператори зв'язку, перетелефонувати у ра-
зі одержання дзвінка від абонента, що ко-
ристується такою послугою. Допомагає
звільнити людину, що телефонує, від
оплати розмови і збільшити ступінь захи-
сту інформації, оскільки список телефо-
нів абонентів визначено.
саІІЬаск Гипсііоп - функція зовнішнього
(зворотного) виклику, зовнішній виклик,
експортована функція.
саііеєі гоийпе - викликальна підпрограма #
підпрограма, якій передається керування
за командою/оператором виклику підпро-
грами або за командою переходу (див. та-
кож Ьгапск іп8ігисііоп, саПіп§ гоиііпе).
саііег - викликальна програма [оператор,
процедура].
СаІІег-П) - Саііег ІсіепОГісайоп - ідентифіка-
тор абонента, що викликає (КТ) # поши-
рений у Канаді та США метод передаван-
ня в цифровому і закодованому вигляді
ідентифікаційних даних абоненту, якого
викликають. Передавання здійснюється
між першим і другим зумером (див. та-
кож АМІ).
са11іп£ сопуєпіїоп8 - угоди про зв'язки, уго-
да про виклики # у програмуванні - уго-
ди, що визначають послідовність команд і
порядок передавання аргументів під час
викликання процедури або функції. Аргу-
менти можна передавати в регістрах, че-
рез стек чи спільну область пам'яті. У
стек їх можна поміщати зліва направо або
справа наліво (тобто в зворотному поряд-
ку) за списком аргументів у рядку викли-
ку процедури. Число аргументів може бу-
ти змінним (див. також аг^итепі, саіі Ьу
ге/егепсе, саіі Ьу чаїие, рагатеіег ра88Іп%,
ге%І8іег, 8іаск).
са11іп£ гоиііпе - викликальна підпрограма #
підпрограма-ініціатор виклику іншої під-
програми (див. також саіі, саііесі гоиііпе,
саіііп^ 8іаск, гоиііпе).
са11іп£ 8едиепсе - 1. послідовність виклику;
2. див. саШп% сопуєпііоп8.
са!1іп§ 8іаск - стек виклику програм # див.
також саПіп§ гоиііпе, 8іаскщ.
саііоиі - винесення, мітка-ідентифікатор
елемента ілюстрації, зображення на екра-
ні або кресленні.
са1І8 іпіегсерііп§ - перехоплення викликів,
саїкіаск - стек вкладених підпрограм, стек
викликів.
САЕ8 - 1. Сотриіег-Аісіесі Асдиізіііоп апсі
Ьо£І8ііс8 8ирроії - стандарт САЬ8, авто-
матизована підтримка прийняття рішень з
придбання [електронних виробів] і мате-
ріально-технічного забезпечення; 2. Соп-
іїпиоиз Асдиізіїіоп апсі ЬіГе-сусІе Зиррогі -
постійне збирання даних і підтримка про-
тягом усього життєвого циклу # глобаль-
на стратегія, спрямована на тіснішу інтег-
рацію підприємств завдяки спрощенню
бізнес-процесів і застосуванню стандартів
і технологій до розробки, керування, об-
міну і використання ділової та технічної
інформації. Спочатку в 1985 р. з'явилася
як ініціатива МО США з розроблення ста-
ндартів для використання електронних
документів у системах озброєння, потім її
85
СакесЬ
почали широко впроваджувати в промис-
ловості.
СакесЬ - СаІіГогпіа Іпзіійііе оГТесЬпок)£у - Ка-
ліфорнійський технологічний інститут #
див. кіір://уц\\гм.саІіеск.сот.
САМ - 1. Соттипісаііоп Ассе88 Модиіе -
модуль доступу до каналу зв’язку; 2. Сот-
риіег-АісІесІ Мапи£асШгіп§ - автоматизова-
на система керування виробництвом, тех-
но-логічними процесами (АСКП, АСК
ТП); 3. Соттоп Ассе88 Меііюсі - стандар-
тний метод доступу (8С8І); 4. Сеііиіаг
Аиіотаі МасЬіпе - клітинно-автоматна
машина # див. також сеііиіаг аиіотаісг, 5.
сопіепі-а(1дге88аЬ1е тетогу - контекстно-ад-
ресо-вана пам'ять, асоціативна пам'ять # сино-
німи - аззосіаііге тетогу, сіаіа-асісігеззесі
тетогу.
сатсогдег - записувальна відеокамера.
сатега [роіпі] - точка спостереження, точ-
ка [розташування] камери # див. також
уапіаре роіпі.
сатега ріюпе - див. сатегаркопе.
сатега-геасіу - текст, графіка, зображення
тощо, готові для офсетного друку # остан-
ня редакція документа, статті, реклами.
сатега-геасіу ра§е - див. тескапісаі.
сатегаркопе (також сатега рЬопе) - ка-
мерофон (неправ. камерафон), [стільнико-
вий] телефон із вбудованою цифровою
камерою # гібрид цифрової фотокамери
та мобільного (стільникового) телефону,
дозволяє робити та зберігати фотознімки,
зокрема, знімки абонентів із (для) теле-
фонної книги користувача (див. також
сіірііаі сатега, тоЬіІе ркопе, тиііітесііа
теззаріпр).
сашрп8 - територія підприємства, організа-
ції, комплекс будинків, кампус # сукуп-
ність кількох будинків однієї організації,
розташованих на обмеженій території, на-
приклад, університетське містечко.
САN - 1. СопігоПег Агеа Меїхуогк - протокол
САМ, шина САН # асинхронна послідовна
комунікаційна шина, яка використовує як
середовище передавання кручену пару про-
водів. Протокол запропоновано фірмою
КоЬеії Во8сй СгшЬН наприкінці 1980-х ро-
ків для автомобільної промисловості (бо-
ртова мережа автомашини), потім станда-
ртизовано (180 11898) і 8АЕ. Протокол
САН реалізує перший та другий рівень
еталонної моделі 081. Коли швидкість пе-
редавання становитиме 1 Мбіт/с, довжина
шини може сягати 40 метрів. У разі мен-
ших швидкостей довжину можна збіль-
шити до кілометра. На ринку САН прото-
кол присутній у двох версіях: версія А за-
дає 11-бітову ідентифікацію повідомлень
(тобто в системі може бути 2048 повідом-
лень), версія В - 29-бітову (536 млн по-
відомлень). Зазначимо, що версія В, яку
часто називають Їйіі-САН, усе більше ви-
тісняє версію А, яку також називають
Ьазіс-САН; 2. Сатриз-Агеа Негіуогк - кам-
пусна мережа # комп'ютерна мережа, що
об'єднує ЛОМ близько розташованих бу-
динків (містечок, кампусів) (див. також
ІАІЇ, МАЇЇу 3. від сапсеї - символ скасу-
вання # керівний символ, який скасовує
попередній прийнятий символ або групу
символів (Сопігоі-Х, 24 у коді А8СІІ)
(див. також сопігої скагасіег).
сапсеї (САН) - припинити, зупинити [вико-
нання команди], скасувати # скасування
користувачем заданої дії. Багато діалого-
вих вікон мають кнопку Сапсеї (скасуван-
ня) для операцій, які потребують підтвер-
дження. Натискання викликає зникнення
вікна з екрана без виконання якихось дій
(див. також аЬапАоп, САИ^, кііі, іегтіпаіе).
сап пес! рго^гаш - 1. [тестова] програма-мо-
дуль # наприклад, бібліотечна програма
для тестування конкретної ІС схемної
плати; 2. див. саппесі зо/руаге.
саппесі 8оГЬуаге - стандартне ПЗ # таке ма-
сове ПЗ, як текстові процесори й електро-
нні таблиці (див. також Ьипсіїесі зо/іїнаге,
сизіот зо/Рчаге, о^'-іке-зкеї/ зо/і^аге,
раскаресі зо/іїкаге).
С АО - СЬіе£ Абтіпі8ігайуе ОШсег - керівник ад-
міністрації # див. також СЕО, СГО, СЮ, С8О.
САР - 1. Сагтіег1е88 АтрІіШсіе апсі Рііазе
Мосіиіаііоп - амплітудно-цифрова модуля-
ція із заглушенням носія # технологія пе-
редавання в лініях зв'язку (див. також
АОРСМ, АМ, тоЛиІаіог, РАМ, РСМ, РНМ,
КАМ-5); 2. СотреШіуе Ассе88 Ргоуісієг -
конку-руючий провайдер доступу # неза-
лежна компанія, що надає місцеві телеко-
мунікаційні сервіси корпоративним корис-
тувачам.
сар (також сар») - 1. сарііаі - велика (заго-
ловна) буква, буква верхнього регістру;
2. сарШге[8] - кадр або фотографія [екра-
на] (зазвичай в пам'яті комп'ютера).
сараског - конденсатор # синонім -
сопАепзег (див. також гезізіог).
сараску - 1. місткість, обсяг; 2. пропускна
здатність # див. також ЬапскмШік, скаппеї
сарасііу, сіаіа ікгоиркриі', 3. можливість,
здатність; 4. розрядність.
86
САПЕ
САРІ - 1. Саіепсіаг АРІ - АРІ для програм
планування; 2. Сгуріо^гарйіс АРІ - АРІ
для криптографії.
саріїа! (сар, сар§) - заголовна (велика) буква.
сарііаііге - 1. перетворювати з малих на ве-
ликі букви; 2. капіталізувати.
сарііпе - 1. уявна лінія, що проходить по
верхівках великих букв # відстань від цієї
лінії до базової - це розмір великих букв
(див. також Ьазеїіпе)’, 2. верхня лінія обри-
су символу.
сар§ - сарііаі Іеїїегз - 1. великі букви, букви
верхнього регістру; 2. набір [тексту] у
верхньому регістрі.
Сар§ Ьоск - клавіша Сарз Ьоск # фіксація
верхнього регістру (клавіша на клавіатурі).
Сар8іопе - проект Сарзіопе # американсь-
кий довгостроковий урядовий проект із
розробки набору стандартів для крипто-
графії з відкритим ключем. Головні орга-
нізації-виконавці - N181 і Ж4 (див. також
риЬІіс-кеу сгуріо^гарку).
саріиге - 1. ввід (з цифровим кодуванням),
відеоввід, захоплення зображення (або
його частини) на екрані, рідко фіксація #
наприклад, для збереження зображення в
растровому вигляді у файлі. Його часто
використовують комп'ютерні видання для
створення ілюстрацій (див. також /гате
§гаЬЬег, зпарзкоі)', 2. цифрова фіксація # у
системах керування документами - вве-
дення в систему з твердих носіїв і накопи-
чення в електронному вигляді документів
(папір, плівки, мікрофільми, мікрофіші
тощо) (див. також /7М5); 3. дієсл. захоп-
лювати, збирати (дані).
саріиге Ьоагсі - пиь./гате угаЬЬег.
саріиге ЬиГГег - буфер захоплення; накопи-
чувальний буфер # буфер в ОЗП, у який
розміщують захоплений відеокадр або на-
копичують вхідні дані. Синонім - саріиге
тетогу (див. також Ьи//ег).
саріиге Гог сошрге88Іоп - ввід [із цифровим
кодуванням] для ущільнення відеоінфор-
мації.
сарйіге тетогу - див. саріиге Ьи//ег.
саріиге-ріау - захоплення або ввід відеопо-
слідовностей.
САр - Сотриіег-Аісіесі риаіііу - система ав-
томатизованого контролю якості.
САК - Сепїгаї Ассе§8 Коиііп§ - маршрути-
зація з централізованим доступом.
сагЬоп папоіиЬе (СОТ) - вуглецева нанот-
рубка # молекулярна структура, на якій
ведуть роботи зі створення транзисторів
наступного покоління. Це трубки діамет-
ром менше 5 нанометрів, складені зі згор-
нутих у кільця атомів вуглецю. їхня стру-
ктура нагадує рулон дротяної сітки. Нано-
трубки міцніші за сталь та краще металу
проводять електричний струм (див. також
папоіескпоІо%у).
сагсі - 1. картка, карта, плата # див. також
ассеїегаіог сагсі, асісі-оп сагсі, угаркісз
сагсі, Іага Сагсі, тетогу ехрапзіоп сагсі,
ріазііс сагсі, зтагі сагсі, зоипсі сагсі, уісієо
сагсі.
сагсі Геесі - подача перфокарт # процес пере-
міщення перфокарти з вхідної колоди до
блоку зчитування або перфорації (див. та-
кож рипск, рипсксагсі).
Сагсі ІпГогтаііоп 8ігисіиге (СІ8) - блок ін-
формації про карту # структура даних, яка
містить інформацію щодо формату і орга-
нізації даних у РС Сагсі і потрібних ресур-
сах (див. також РС Сагсі ЗіапсІагсГу
сагсі геасіег - 1. пристрій читання кредитних
карток [смарт-карт, мікропроцесорних ка-
рток] # зчитує і вводить у комп'ютер дані
з магнітної смужки на зворотному боці
картки або з мікросхеми, вмонтованої у
картку. Багато таких пристроїв дозволя-
ють також записувати дані на картку (див.
також С4£)[2]> зтагі сагсі)’, 2. пристрій чи-
тання перфокарт # один з ранніх перифе-
рійних пристроїв. Допускав вводити від
500 до 2000 перфокарт за хвилину (див.
також &ап£ рипск, рипскесі сагсі).
Сагсі 8єгуісє8 (С8) - програмний інтерфейс
РСМСІА # рівень ПЗ, який лежить над
обслуговуванням розніму (див. Зоскеі
Зегуісек), що координує розподіл систем-
них ресурсів (таких, як пам'ять і перери-
вання), як тільки Зоскеі Зєгуісєз виявить,
що РС-карту встановлено в рознім. Сагсі
8єгуісє8 забезпечує також інтерфейс із
більш високим рівнем - драйвером клієн-
та і застосуваннями, що звертаються до
карти, тобто цей рівень ПЗ залежить від
використовуваної ОС.
СагсІВив - шина Сагс1Віі8 # 32-розрядний
майстер шини РС-карти. СагсіВиз працює
з напругою 3,3 або 5 В і призначена для
застосувань, які потребують високої про-
дуктивності. Має швидкість пересилання
132 Мбайт/с з тактовою частотою 33 МГц
(див. також РСМСІА).
САКВ8 - Сепігаї АгсЬіує £ог КеизаЬІе
Ье£еп8е БоЙлуаге о£ іЬе По - Центральний
архів повторно [багаторазово] використо-
вуваного військового ПЗ МО США.
САПЕ - Сошриіег-Аісіесі КеизаЬІе Еп£Іпеегіп£ -
87
сагеі
система автоматизації інженерних робіт
повторюваного характеру.
сагеі - полігр. знак вставки (л) # 1. символ
(А8СІІ 94) використовують в ряді мов
програмування для позначення операції
піднесення в степінь, інша його назва -
каі; 2. у М8 АУіпдохуз - мерехтлива лінія,
блок або растрове зображення, що позна-
чує місце розташування точки вставки в
області вікна (див. також Ьіітар).
сагелуаге - доброчинне умовно-безоплатне
ПЗ # різновид зкаге^аге. Автор програми
цього різновиду вимагає, щоб плата за неї
йшла на доброчинність. Синонім - скагі-
іушаге (див. також аппоушаге, риЬІіс
сіотпаіп, зкагемаге).
саггіа^е - каретка # пристрій, який перемі-
щає друкуючу голівку принтера (див. та-
кож саггіа§е геіигп, сагігісі^е).
саггіаце гейігп (СК) - повернення каретки #
керівний символ (наприклад, у коді
А8СІГ), який позначає операцію повернен-
ня друкуючої голівки (каретки), тобто пе-
ресування її до лівого краю аркуша під
час виводу тексту на символьний при-
стрій (див. також саггіа^е, сопігої
скагасіег,/огт /еесі, Ііпе/еесі/
саггіег - 1. носій; 2. [частота-] носій # гене-
рована передавальним пристроєм (напри-
клад, модемом) фіксована частота (саггіег
8І§па1), яку можна, змінюючи амплітуду
або частоту, модулювати сигналом, який
несе інфор-мацію. Модульований сигнал
передає лінія зв'язку (див. також
тоіїиіаііоп)', 3. тримач # див. також скір
саггіег, іаре-саггіег раскз\ 4. оператор (по-
слуг зв’язку), оператор зв’язку # компа-
нія, яка надає послуги зв’язку; для конкре-
тизації типу ліній зв'язку (проводові або
радіоканали) використовують терміни ти-
пу сеііиіаг саггіег, соттоп саггіег тощо.
саггіег деіесі (СВ) - виявлення носія, сиг-
нал СП # керівний сигнал, використову-
ваний в інтерфейсі К8-232С.
саггіег Ггедіїепсу - частота носія # див. та-
кож саггіег сіеіесі.
саггу - перенос # переміщення двійкового
розряду в позицію старшої цифри у разі
арифметичних операцій або його вихід за
межі регістру в операціях зсувів. Для ін-
дикації такої ситуації в процесорі є спеці-
альний прапор переносу (див. саггу/Іа/).
саггу Ьії (С Ьії) - розряд [біт] переносу, пе-
ренос # див. також саггу, саггу/Іа&.
саггу Па§ (СГ) - ознака переносу, прапо-
рець переносу # однорозрядний регістр
або розряд слова стану процесора (Р5ГЕ),
що приймає значення 1, якщо під час ви-
конання команди відбувся перенос із ви-
значеного в команді розряду, а інакше -
значення 0. Прапорець переносу викорис-
товують деякі команди зсувів і умовного
переходу, а також АІЛІ для розширених
арифметичних команд. Синонім - саггу
Ьіі (див. також АР, РР, 8Р, 7Р/
СагІЄ8Іап соогсііпаїев - декартові [прямоку-
тні] координати # див. також аЬзоІиіе со-
огсііпаіез, ахіз, роїаг соогсііпаіез.
саі1гіс1§е - 1. картридж, касета # знімний
блок, наприклад, із диском, тонером
(Іопег саіїгіс1§е), шрифтом (/опі сагігісі^е)
або стрічкою (сагігісІ£е гіЬЬогі) для прин-
тера (див. також сіізк сагігШ^е, гетоуаЬІе
сагігісі^е/ 2. див. сагігісі^ерарег.
саг1ті(1§е Голі - касетний шрифт - див. /опі
сагігісі^е.
сагітісІ£е рарег - щільний папір (для малю-
вання і друкування), обгортковий папір.
сагїтісі^е гіЬЬоп - фарбувальна стрічка в ка-
сеті # див. також сагігісі^е.
СА8 - 1. Соттипісаііп£ Арріісагіопз 8ресіГі-
саііоп - протокол СА8, специфікація взає-
модії прикладних програм # протокол кор-
порації Іпіеі, який забезпечує прямий до-
ступ до факсимільних плат ПК за допомо-
гою вбудованих меню; 2. Сйаппеї Аззосіаіеб
8І£па11іп£ - сигналізація по виділеному ка-
налу; 3. Соїшпп Абдге88 8ітоЬе - строб адре-
си стовпчика, сигнал СА8 # керівний елект-
ричний сигнал, який посилає процесор або
контролер динамічного ОЗП мікросхемам
пам’яті в процесі її регенерації, читання або
записування. Для вибору конкретної ділян-
ки пам'яті треба задати сигнали стробів ко-
лонки і рядка (див. також РЮШ, КА8,
зігоЬе, УЮШ); 4. Саіі Ассоипііп^ 8у8Іеш -
система обліку викликів # у КТ; 5. Сепіга-
Іігесі Аїїепсіапі 8егуісе - централізована
телефонна служба.
са8сасіе - 1. каскадне записування # у системах
архівації - автоматичне записування даних на
наступну стрічку, коли попередню заповнено
(див. також Ьаскир сієуісє, Ьаскир зузіет,
зігеатеї/ 2. каскад [вікон] # порівн. іііе.
сазсасіігщ - 1. каскадування # з'єднання та-
ким чином, щоб вихід одного компонента
служив входом іншого; 2. багатокроко-
вий, багаторівневий, каскадний.
сазсасІііі£ теші - каскадне (вторинне) меню #
див. також тепи.
СА8Е - Сошриіег-Аісіеб 8оШуаге Еп^іпе-
егіп£ - система автоматизованої розробки
88
САУЕ
програм, САЗЕ-технологія # автоматизо-
ване проектування систем із використан-
ням спеціальних пакетів інструменталь-
них засобів, так званих СА8Е-засобів
(див. також рго§гат сіезірп, 11МЕ).
сазе-Ьазей геа8опіп§ (СВК) - доказова ар-
гументація.
са8Є-іп8ЄП8ІЇІ¥Є - незалежний від регістру #
без розрізнення великих і малих букв (по-
рівн. са$е-8еп$ііі\?е).
саве гаїще - діапазон СА8Е, набір значень
оператора вибору СА8Е # див. також
ІаЬеІ.
са8е-8еп8іїіуе - з урахуванням регістру кла-
віатури, залежний від регістру # програма
(застосування, ОС, інтерпретатор мови
тощо), яка здійснює якусь операцію з ура-
хуванням регістру клавіатури, тобто вели-
ких і малих букв. Наприклад, імена фай-
лів у ЦМХ різняться, якщо хоча б одну з
букв імені набрано в іншому регістрі, а в
М8 008 - ні (порівн. са8е-іп8еп8Іііуе\
сазе 8ЙІЙ - перемикання регістрів клавіату-
ри # див. також кеуЬоагсІ.
саве зШешепі - оператор вибору # опера-
тор у процедурних МВР, який дозволяє
вибрати дію відповідно до однієї з мно-
жини альтернатив (див. також зіаіетепі).
СА8Р - Соштипісаііопз А8Р - сервіс-провай-
дер комунікаційних застосувань # оператор,
який надає додаткові послуги “поверх” мере-
жі іншого оператора (див. також А8Р).
СА8Т - Сотриіег-Аібесі 8оїї\уаге Тез1іп§ -
автоматизоване тестування програм, авто-
матизація тестування програм # див. та-
кож егаїиаііоп.
Са8ІЇП£ - приведення типів # у МВР - явне
або неявне перетворення типів даних опе-
рандів (див. також сіаіа іуре).
сазіііщ 8Йа(1о\¥8 - утворювання тіні.
САТ - 1. Сотриіег-Аісіесі Тез1іп£ - автома-
тизоване тестування, автоматизація тесту-
вання; 2. Сотриіег-Аібесі Тото^гарЬу -
комп’ютерна томографія # метод, устатку-
вання і ПЗ побудови тривимірного зобра-
ження органів або предметів; 3. Сошриіег-
Аззізіесі Тгаіпіп£ [ТеасЬіп§] - комп’ютери-
зоване, автоматизоване навчання # див.
також САІ, САЬ, СВ1\ 4. Со£пі1іує АЬіІШез
Тезі - тест на рівень пізнавальної здатнос-
ті; 5. див. сопсаіепаііоп,
СаіЗ - див. Саіе^огу 3.
Са14 - див. Саіе§огу 4.
Саі 5 - див. Саіе^огу 5.
са!а!о§ - каталог # 1. стара назва для перелі-
ку вмісту диска (див. Аігесіогу)\ 2. у СКБД
каталог - синонім терміна сіаіа сіісііопагу.
САТЕ - Сошриіег-Аісіесі Тезі Еп£Іпеегіп£ -
автоматизація інженерної роботи з тесту-
вання # засоби генерації тест-програм,
моделювання помилок, налагодження, ло-
калізації помилок і збору даних.
саіе£огіе8 - [тематичні] розділи # розділи в
пошукових системах у И7Р7Р.
Са(е£огу 3 [саЬІе зіашіапі] (Саі 3) - кабельна
система категорії 3 # кабельна система, сер-
тифікована для роботи на частотах до 16
МГц. Дає змогу досягти швидкості переда-
вання даних до 10 Мбіт/с, використовує
розніми Ш-45 (див. також 100Ва8е-Т4,
ЕІЇїегпеі).
Саіе£огу 4 [саЬІе зіапсіагсі] (Саі 4) - кабе-
льна система категорії 4 # кабельна систе-
ма, сертифікована для роботи на частотах
до 20 МГц.
Саіе^огу 5 [саЬІе зіапсіагсі] (Саі 5) - кабе-
льна система категорії 5 # кабельна систе-
ма, сертифікована для роботи на частотах
до 100 МГц (див. також ІООВазеТХ).
саіепаїе - зв’язувати, з’єднувати - див. соп-
саіепаіе.
саіепеї # мережа, в якій хост-комп’ютери
зв’язані з різноманітними мережами, з'єд-
наними шлюзами або маршрутизаторами.
Приклад такої мережі - Інтернет.
саіЬосІе - катод # в електроніці - пристрій,
який випромінює електрони, що перемі-
щаються від негативно зарядженого като-
да до позитивно зарядженого анода
(апосіе). Використовують в ЕПТ (див. та-
кож СЕТ).
саїкогіе-гау ІиЬе - див. СКТ.
САТТ - Сопй^игаїіоп апсі Тезі Тооі - ін-
струментальна підсистема завдання кон-
фігурації та тестування.
САТУ - СаЬІе ТеІеУізіоп, СаЬІе ТУ - кабельне
телебачення, КТБ # система телевізійного мо-
влення, що покриває певну зону, у якій ТБ-
програми передають в будинки по широко-
смуговому коаксіальному кабелю. Раніше во-
на називалася Сошшипіїу Апіеппа Теїеуізіоп.
саизе - причина; викликати.
САУ - Сопзіапі Ап^иіаг Уеіосііу - постійна
кутова швидкість # одна з характеристик
методу читання/записування на диск, ви-
користовуваного зазвичай для НГМД і
СВ-КОМ, при цьому шпиндель дисково-
ду обертається з постійною швидкістю.
Швидкість зчитування біля краю диска
буде набагато вищою, ніж у його центрі
(див. також СЬУ, Р-САУ).
САУЕ - Сауе Аиіотаііс Уігїиаі Епуігоптепі -
89
СВА
камера автоматичного віртуального сере-
довища, САУЕ-система # клас систем для
проведення експериментів у віртуальних
світах (див. також чігіиаі геаіііу, УКМЬ).
СВА - Саіі ВеЬауіог Апаїузіз - аналіз пово-
дження дзвінків # у системах виявлення те-
лефонного шахрайства (див. також ЕР8).
СВВ - сотропепі-Ьазеб деуеіортепі - ком-
понентна розробка (ПЗ).
СВЕМА - Сотриіег & Визіпезз Ециіртепі
Мапи£асіигіп£ Аззосіагіоп - Асоціація ви-
робників комп’ютерів і оргтехніки
(США).
СВЬ - Сотриіег-Вазеб Ьеатіп§ - див. САІ.
СВN - саІІ-Ьу-пате - виклик за іменем #
див. також СВУ.
СВР - Сканує Ви8 РЬазез - зміна фаз шини
(операція стандарту 8С8І).
СВК - 1. Сопзіапі Вії Каіе - постійний потік
даних # 1) варіант кодування в МРЕС-2
(див. також УВК)\ 2) один із п’яти класів об-
слуговування ((?о), визначених Форумом
АТМ для мереж АТМ. Як найпростіший за-
стосовують для передавання трафіка, що
має постійну і передбачену інтенсивність. У
ньому смугу пропускання резервують за
з'єднанням, навіть якщо ділянки не посила-
ються (див. також АВК, ІІВК, УВК); 2. див.
сазе-ЬазесІ геазопіп& 3. сопіепІ-ЬазесІ гоийп£ -
маршрутизація з урахуванням інформацій-
ного наповнення (на основі вмісту).
СВТ - Сотриіег-Вазед Тгаіпіп^ - курси
комп'ютерного навчання # курси, в яких
застосовують програмні засоби навчання.
Використовують для навчання студентів і
кінцевих користувачів роботі із застосу-
ваннями (див. також САІ, САЬ, САТ,
соигзехиаге).
СВУ - са11-Ьу-уа1ие - виклик за значенням #
див. також СВЕ.
С-Ьиз - Сого11агу-Ьи8 - С-шина (фірми
Согоііагу) # див. також Ьиз, МиІііЬиз.
СС - 1. СотЬіпаіогіаІ Сігсиії - комбінаторна
схема; 2. соипйу сосіе - код країни; 3. див.
Соттоп Сгііегісг, 4. див. скір саггіег.
сс: - СагЬоп Сору - копія повідомлення еле-
ктронної пошти, посилати копію.
СС2001 - Сотриііп£ Сиггісиїа 2001 - рекомен-
дації з викладання інформатики в університе-
тах # розроблені комітетом з освіти ІЕЕЕ-С8 і
А8М. Англійський текст знаходиться за адре-
сою: кіїр:/Ец\у\ц. сотриіег. ог§/есІисаіїоп/сс200Ц
російський - кіір://8е.таік.8рЬи.ги/сс2001.
ССП - 1. див. скаг^е-соиріесі сієуісє', 2. Соп-
зитег Сотриііп§ Вєуісє - побутовий ком-
п'ютерний пристрій.
ССБР - Сізсо Сеіїійеб Ве8І&п Ргоїеззіопаї -
сертифікований спеціаліст із проектуван-
ня мереж # одне зі звань, які присвоюють
в системі сертифікованого навчання по
продуктах корпорації Сізсо 8узІетз (див.
також ССІЕ, ССИР).
ССІЕ - Сізсо Сеіїійеб Іпіегпеїлуогк Ехреії -
сертифікований спеціаліст із міжмереж-
ного устаткування Сізсо # звання, що
присвоюють спеціалістам після складання
спеціального іспиту (див. також ССРР,
ССЕР).
ССІТТ - Сотііе СопзиІІаіїР Іпіетаііопаї де
Те1е£гар1іідие еі Теїерйопідие (франц.\
Сопзиііаііуе Соттіїїее ідг Іпіетаііопаї
Те1е£гарЬ апд ТеїерЬопе [Теїеріюпу апд
Те1е£гар1іу] (англ.) - стара назва Консуль-
тативного комітету з міжнародного теле-
графного і телефонного зв'язку, МККТТ #
розташована в Женеві організація, що ви-
значає європейські телекомунікаційні та
суміжні стандарти, наприклад, ССІТТ
Сггоир 4 - один зі стандартів із ущільнен-
ня зображень, використовуваний у факси-
мільних апаратах. Нова назва (з 1 березня
1993 р.) - ІТО-Т (див. також АИ8І, ІЕЕЕ,
Еогит АТМ, 180, N180, М8Т).
ССК - Сошріешепіагу Сосіе Кеуіп£ - модуля-
ція ССК # розроблена фірмою Наггіз
Бетісопдисіог (див. також АРРСМ, АМ,
САР, тосіиіаіог, РАМ, РСМ, РИМ, КАМ-5).
СЬСС - Сегатіс Ьеадіезз СНір Саггіег - кор-
пус СЬСС # квадратний керамічний кор-
пус мікросхеми (кристалотримач), з мета-
левими контактними площадками. Можна
монтувати як на поверхню, так і в сокети
(гнізда) (див. також скір саггіег, сЬір
раска^е).
ССХР - Сізсо Сеіїійед №і\уогк РгоГеззіопаї -
сертифікований мережний спеціаліст із
Сізсо 8узІетз # одне зі звань, яке присво-
юють в системі сертифікованого навчання
по продуктах і технологіях корпорації
Сізсо 8у8іет8 (див. також ССОР, ССІЕ).
сс-ФШМА - сасйе соЬегепІ КОМА - архітек-
тура сс-МІІМА # архітектура багатопро-
цесорної системи з кеш-когерентним до-
ступом до неоднорідної оперативної па-
м'яті (див. також ЕІІМА).
ССР - Сопзоіе Соттапд Ргосеззог - проце-
сор консольних команд # частина опера-
ційної системи, що оброблює команди ко-
ристувача.
СС8 - Сепіі-СаІІ 8есопд - сто викликосекунд,
100 виклик/с # одиниця виміру сукупного
трафіка мережі (у Північній Америці). 1
90
свя
СС8 може представляти 2 виклики тривалі-
стю по 50 секунд або 10 викликів по 10 се-
кунд.
ССІІ - СасЬе Сопігої Ипії - контролер кеш—
пам'яті, пристрій керування кеш-пам'яттю
(ПККП).
СВ - 1. Сошрасі Візк - компакт-диск # тип
змінного пластикового диска з оптичним
зчитуванням інформації. Розроблений ком-
паніями РЬіІірз і 8опу у 80-х роках для збе-
рігання музичних творів. З початку 90-х
років різноманітні види СВ стали голо-
вним зовнішнім носієм інформації для ПК
(див. також СВ-І, СВ-КОМ, сІЕк ігау);
2. саггіег сіеіесі - виявлення носія # сиг-
нал, використовуваний модемом під час
встановлення зв'язку (див. також саггіег).
СВ сЬап£ЄГ - пристрій зміни компакт-дис-
ків (у дисководах СВ-КОМ) # див. також
аиіоскап^ег, ]икеЬох, тесііа скап^ег.
СВА - Соттипісаііопз Весепсу Асі - Акт про
благопристойність у телекомунікаціях # за-
пропонований Конгресу США наприкінці
1995 р. і оголошений неконституційним у
червні 1997 р.
СВС8 - Сопііпиоиз Вупатіс СЬаппеї 8е1есІіоп -
безперервний динамічний вибір каналу #
механізм вибору каналів у ВЕСТ.
СВ-ВА - Сошрасі ВІ8к-Ві&іІа1 Аисііо - фор-
мат СВ-ВА; стандарт СВ-ВА # формат ци-
фрового аудіо компакт-диска. Розрахований
на 73 хвилини високоякісного звучання. У
форматі СВ-ВА сектор довжиною 2353
байти містить дані, що забезпечують від-
творення музики протягом 1/75 секунди.
Розроблений фірмами РЬіІірз і 8опу, відо-
мий також під назвою Кеб Воок аисііо.
СВВІ - Соррег ВізІгіЬиІесі Ваіа Іпіеііасе - роз-
поділений інтерфейс проводового переда-
вання даних # реалізація протоколу ЕВВІ у
варіанті з крученою парою проводів.
СВЕ - 1. Сопсштепі Ве8І£п Епуігопшєпі -
середовище паралельного (комплексного)
проектування, система СВЕ (САПР фірми
Мепіог ОгарЬісз); 2. див. Соттоп Везкіор
Епчігоптепі.
СВ-Е - Сошрасі Візс-ЕгазаЬІе - перезапису-
ваний компакт-диск.
СВЕ - СЬаппеї ВеГіпіІіоп Рогшаї - формат
опису каналу, формат СВЕ # оснований
на мові ХМЬ формат опису інформаційно-
го каналу. Забезпечує можливість автома-
тичної доставки інформації передплатни-
кам. Відкритий стандарт, запропонований
МІСГО8ОЙ спільно з 30 комерційними пар-
тнерами.
СВЕ8 - СВ-КОМ Гііе 8узІеш [Сошрасі ВІ8С
Рііе 8узіеш] - файлова система для СВ-
КОМ, файлова система СВР8 # підсисте-
ма файлової системи, що підтримує робо-
ту з дисководами СВ-КОМ (\Уіпсіо\у8 95 і
\Ункіоау8 N7) (див. також ЕАТ, МГЕ8,
УЕАТ).
СВ+С - Сошрасі ВІ8С ріиз СгарЬісз - компакт-
диск плюс графіка, формат СВ+6 # формат
записування компакт-диска, в якому поряд із
звуковою інформацією записано графіку.
СВІ (СВ-І) - 1. Сошрасі ВІ8С Іпіегасііуе -
інтерактивний компакт-диск # розробле-
ний у 1988 р. корпорацією РЬіІірз формат
лазерних дисків, призначених для збері-
гання на одному диску інтегрованих да-
них (наприклад, рухомого відео-, аудіо- і
окремих зображень). Сумісний із форма-
том Ні^Ь 8іегга, але з доповненнями. Мо-
дифікація - СВ-1 ВгісІ£е; 2. Сопіепі Веііуегу
Іпїга8Іш-сШге - інфраструктура доставки
вмісту # продукти і рішення, використову-
вані в мережах доставки вмісту для керу-
вання трафіком пересилання та розподілен-
ня інтернет-вмісту (див. також СВІТ).
СВ-І ріауег - програвач інтерактивних ком-
пакт-дисків.
СВІЕ - Сазе Вага ІпІегсЬап^е Гогшаі - фор-
мат обміну даними для СА8Е-систем, спе-
цифікація СВІТ.
СВК - СуЬегзрасе Веуеіорег Кіі - комплект
розробника кібернетичного світу (систе-
ми віртуальної реальності).
СВМА - Сосіе Віуізіоп Миіііріе Ассе88 (або
зргеаб зресігиш) - багатостанційний доступ
із кодовим розподіленням каналів, БДКР #
один із двох стандартів для цифрових ме-
реж стільникового зв’язку в США. Викорис-
товує діапазони частот 800 і 1900 МГц і так
званні шумоподібні сигнали (сигнали з роз-
ширеним спектром). Стандарт розвиває
консорціум СВМА Веуеіоршепі Сгоир
(СВС, кіір://уху\у.ссІ§.ог§) (див. також
ЕВМА, 18-95, тиІіірІехіп%, ТВМА).
СВ-МО - Сошрасі Візс - Ма§пеІо Оріісаі -
магнітооптичний компакт-диск.
СВN - Сопіепі Веііуегу Иеіу/огк - мережа
доставки вмісту (інформаційного напов-
нення) # такі мережі складено зі спеціаль-
них інформаційних центрів, розташова-
них близько від цільових груп спожива-
чів. Інформацію в таких центрах кешують
й автоматично поновлюють. Дозволяє за-
побігти мережним заторам і надати кори-
стувачам швидший доступ до вмісту (див.
також СВ/[2], сопіепі, ЕСВЕ).
91
спо
СВО - СоІІаЬогаііоп Ваіа ОЬ)есі8 - протокол
[інтерфейс] СПО.
СБРБ - Сеііиіаг Ві&ііа1 Раскеі Ваіа - циф-
рове пакетне передавання даних мережею
стільникового зв’язку, стільникове цифро-
ве передавання пакетів даних, протокол
[стандарт] СВРВ # протокол, розробле-
ний у 1992 р. ІВМ і РасіГіс
Соттипісаііопз Зсіепсез для безпроводо-
вого широкосмугового асинхронного пе-
редавання даних. Дані передаються в ін-
тервалах між звичайними голосовими
дзвінками, коли аналогова стільникова
мережа зв’язку вільна. Мережі СВРВ ма-
ють максимальну пропускну здатність
19,2 Кбіт/с. Протокол стандартизований у
1993 р., у 1995 р. з'явилася версія стандар-
ту 1.1 (див. також сеііиіаг іеіеркопе,
раскеі, рАСТ, кир://^\^.сАрс1.ог§).
СВК - 1. Сопзіапі: Вепзііу Кесогбіп§ - запи-
сування даних [на оптичний диск] із по-
стійною щільністю # див. також 2ВА;
2. див. Саіі Веіаіі Кесогсііпр,.
СВ-К - Сотрасі Візс КесогдаЬІе - компакт-
диск з однократним записуванням, технологія
СВ-К, диск СВ-К # технологія однократного
записування на спеціальному компакт-дис-
ку. Припускає дозаписування користувачем
інформації порціями по 2 Кбайт (див. також
СВ-КОМ, СВ-КУУ, 180 9660).
СОКАМ - див. саскесі ВКАМ.
сЛ-гєуугіієг - пристрій перезаписування
компакт-дисків.
СВ-КОМ (також СВ КОМ) - Сотрасі Візк
Кеаб-Опіу Метогу - компакт-диск, СВ-
КОМ # стандартний диск діаметром 120 мм
(4,75”), товщиною 1,2 мм. У приводів першо-
го покоління швидкість читання даних скла-
дала 150 Кбайт/с (позначають їх), зараз вона
до 50 разів вища і досягла 6-7,5 Мбайт/с
(50х). Приводи з більшими швидкостями чи-
тання даних (понад 12х) працюють у режимі
постійної кутової швидкості (САУ). Типи
компакт-дисків: СВ-Аибіо, СВ-бгарйіс,
СВ-МІВІ, РІюіоСВ фірми Кобак. Дані на
компакт-дисках записують на єдиній доріж-
ці, закрученій спіраллю на поверхні диска,
подібно доріжці на старій грамплатівці. За-
писування провадять по напрямку від центра
диска до краю. Сектор у форматі СВ-КОМ
має фіксований розмір 2 Кбайт. Синонім -
оріїсаі сіїзк (див. також СВ скап^ег, СВ-ВА,
СВ-КЇУ, СВ-КТО8, Іапсі, тазіег СВ,
тазіегіщг, Р-САУ, ріі, ргетазіегіп^).
СВ-КОМ йгіує - дисковод СВ-КОМ, дис-
ковод компакт-дисків # пристрій для зчи-
тування інформації з компакт-дисків.
СВ-КОМ расІс1іп£ - заповнення компакт—
диска # підгонка файлів формату АУІ під
2 Кбайт сектори компакт-диска для якіс-
нішого відтворення відеофрагментів.
СВ-КОМ ііііе - елемент вмісту СВ-КОМ #
твір мистецтва, програма, відеокліп тощо.
СВ-КТО8 - Сотрасі Візк Кеаі-Тіте 08 -
ОС реального часу для компакт-дисків.
СВ-КУУ - Сотрасі Візс Кеаб-АУгііе - компа-
кт-диск, який [багаторазово] перезапису-
ють # див. також СВ-К, СВ-КОМ.
СВТУ - Соттодоге Вупатіс Тоіаі Уізіоп -
плеєр СВТУ, динамічна відеосистема фір-
ми Соттобоге # мультимедіа-плеєр, який
підключають до телевізора і він читає ди-
ски СВ-КОМ.
СВУ -1. (також СВ-У) - Сотрасі Візс Уісіео -
компакт-диск із відеоінформацією # стан-
дарт на аналого-цифрові лазерні диски;
2. Сеіі-Веїау Уагіаііоп - варіація затримки
ділянок # у мережах АТМ - один із пара-
метрів якості послуг, які мають погоджу-
вати мережні пристрої у разі встановлен-
ня з’єднання. Характеризується різницею
між мінімальною і максимальною затрим-
ками під час пересилання ділянок від від-
правника до одержувача (див. також СЬК,
СТВ, Рогит АТМ, МСВУ).
СВ-ХУО - Сотрасі Візк-ХУгііе Опсе - ком-
пакт-диск з однократним записуванням.
СВ-ХА - Сотрасі ВІ8С Ехіепсіесі Агсйііесіиге -
розширена архітектура СВ-КОМ # розши-
рення стандарту СВ-КОМ, яке забезпечує
зберігання ущільнених аудіоданих. Стан-
дарт створений у 1990 р. зусиллями кор-
порацій Місго8оїї і 8опу, визначає також
спосіб зчитування цих даних із диска. Ау-
діодані розташовано на доріжці разом із
текстом і графікою, і їх можна зчитати
практично одночасно.
СЕ - 1. Сопсиггепі Еп£Іпеегіп£ - паралельне,
комплексне проектування; 2. див. сопхи-
тег еіесігопісз.
СеВІТ - виставка СеВІТ # найбільша у світі
виставка ІТ, в якій беруть участь більш
8000 експонентів, що проходить щорічно
в середині березня в Ганновері, Німеччи-
на (див. кіїр://мг№У.сеЬіі.сІе).
СЕВіі8 - Сопзитег Еіесігопісз Ви8 - спільна
шина для побутової електроніки # див.
кіїр://уууц\у. сеЬиз. ог§.
СЕЕ - Сепігаї апсі Базі Еигоре - Центральна
і Східна Європа # див. також СЕМЕА,
ЕМЕА, МЕШ.
СЕЕ - СІ8СО Ехрге88 Гопуагсііп^ - метод ко-
92
сеііиіаг іекрЬопе
мутації СЕГ # застосовують у комутато-
рах фірми Сізсо.
СЕЄ - Сопїїпиоиз-Еб^е ОгарЬісз - [машин-
на] графіка з рівними (незазубреними,
безсхідчастими) ребрами або контурами
(алгоритм згладжування відрізків), графі-
ка з плавними колірними переходами.
сеі - кель, буфер рухомого зображення # в
анімації - кадр або прошарок анімації/зо-
браження. Малюнок, перенесений на це-
лулоїдні аркуші, об’єднувані для створен-
ня ефекту руху.
сеіі - 1. ділянка, клітина # одна клітина
електронної таблиці, утворена перети-
нанням рядка і стовпчика. Клітинка має
унікальний ідентифікатор (сеіі асісігезз),
утворений із буквеного позначення сто-
впчика і номера рядка, і може містити
значення, мітку, макрос або формулу. Є
досить багато спільного між клітинкою
ЕТ і полем записування в БД (див. та-
кож асііуе сеіі, апског сеіі, сиггепі сеіі,
/іеШ, зргеасізкееі)', 2. ділянка # пакет фі-
ксованої довжини (53 байти), викорис-
товуваний для передавання даних у ме-
режах АТМ. Кожна ділянка має заголо-
вок (5 байт), що містить адресу пункту
призначення та іншу інформацію. Мере-
жні пристрої зчитують заголовок і при-
ймають рішення про маршрутизацію ді-
лянки та її пріоритети (див. також сеіі
геїау, сеіі 5Угііскіп%, Со)', 3. стільник # у
безпроводових мережах - територія,
охоплювана дією конкретного прийма-
ча/передавача (див. також гесеічег, ігапз-
тіііег, ІУЬАМ).
сеіі геїау - поділянкове (поелементне) пере-
давання # технологія передавання даних
ділянками (пакетами) довжиною по 53
байти. Фіксована довжина ділянок, на від-
міну від пакетів змінної довжини, забезпе-
чує задану якість обслуговування (див. та-
кож АТМ, сеІІ[2], Ргате Кеіау, раскеі, ()о).
сеіі зііг£егу - клітинна хірургія # модифіка-
ція живої клітинної структури за допомо-
гою медичних наномашин (див. також
папоіеск-поІо%у).
сеіі зупісЬіп§ - комутація ділянок # одна з
технологій комутації в телекомунікації,
що ґрунтується на передаванні коротких
пакетів фіксованої довжини (див. також
се//[2]5 се// геїау, /гате 8\\чіскіп§, раскеі
8\уііскіп%).
сеііаг - пам'ять магазинного типу,
сеііріюпе - див. сеііиіаг іеіеркопе.
сеііиіаг аггау - клітинний масив # клітин-
ний автомат із кінцевим числом ділянок
(див. також сеііиіаг аиіотаіа).
сеііиіаг аиіотаіа (СА) - клітинний автомат,
КА # математична модель або пристрій,
складений із однорідної сітки працюючих
паралельно клітин, кожну з яких пов'яза-
но із сусідніми за правилами взаємодії
(сеііиіаг гиіез). Кожна клітина може зна-
ходитися в одному із декількох заданих
дискретних станів, які залежать від стану
деяких (або всіх) її сусідів. КА можуть
бути одновимірними, двовимірними (пло-
скими) та багатовимірними.Усі зміни ста-
нів клітин КА відбуваються синхронно
(одночано) в дискретні моменти часу піс-
ля обчислення нового стану кожної кліти-
ни. КА бувають однорідними (ипі/огт
СА), якщо ті самі правила діють для усіх
клітин, і неоднорідними (поп-ипі/огт СА)
у протилежному разі (див. також С№Т).
Поняття “клітинний автомат” увів Джон
фон Нейман (ІоЬп уоп №итапп). Він на-
звав так мережу однорідних ділянок, роз-
глядаючи математичну модель системи,
що моделює самовідтворний організм, і
показав, що це в принципі можливо (див.
також сеіїиіаг рго§гаттіпр/
сеііиіаг соттипісаііопз - стільниковий
зв'язок # включає мобільний зв'язок і слу-
жби персонального зв'язку (РС5[2])-
сеііиіаг пеЬуогк - стільникова мережа (зв'я-
зку) # підтримує передавання голосу і да-
них, використовує як аналогове, так і ци-
фрове передавання (див. також сеііиіаг
соттипісаііогі).
сеііиіаг рго£гаттіп£ - програмування КА #
див. також сеііиіаг аиіотаіа, ргоууат-
тіп§.
сеііиіаг ги1е8 - правила взаємодії сусідніх
клітин клітинного автомата, правила для
клітин # див. також сеііиіаг аиіотаіа, поп-
ипі/огт СА, ипі/огт СА.
сеііиіаг рЬопе - див. сеііиіаг іеіеркопе.
сеііиіаг іеіеріїопе - стільниковий телефон,
мобільний телефон # синоніми - сеііркопе
(термін використовують переважно в Пів-
нічній Америці), сеіїиіаг ркопе, тоЬИе
ркопе, капіїу (у Німеччині). Приклад: Тгар-
апсМгасе іпТогтаїіоп їгот рііопе сотрапу
тідґіі ІЬеп аііоу/ из іо ріп Кіт сІо\лт єуєп ії Не
\л/аз изіпд а сеііиіаг ріюпе. (Т. 8ііітотига) -
Трасувальна інформація від телефонної ком-
панії, можливо, допоможе нам визначити зло-
вмисника, навіть якщо він використовував сті-
льниковий телефон, (див. також ууігєієзз
сотпгипісаііопз).
93
СЕМА
СЕМА - Сопзшпег Еіесігопісз Мапи£асШгег§
Аззосіаііоп - Асоціація виробників побу-
тової електроніки, асоціація СЕМА.
СЕМЕА - Центральна і Східна Європа,
Ближній Схід і Африка # назва регіону дії
європейських відділень багатьох комп’ю-
терних і телекомунікаційних фірм (див.
також СЕЕ, ЕМЕА, МЕЕА).
сепіегііпе (тасіп£ - розпізнавання каркас-
них малюнків # див. також оиіііпе ігасіп%.
сепігаї оїїісе (СО) - центральна АТС # у те-
лефонних мережах і мережах ЮТ (див.
також ОСО, РВХ).
сепігаїігесі - централізований.
сепігаїіхей Ьаскир - централізоване резерв-
не копіювання # буває оперативним
(опііпе Ьаскир) і автономним (о//1іпе
Ьаскир) (див. також Ьаскир сіечісе, Ьаскир
зегуег, Ьаскир зузіет, фііе Ьаскир, /иіі
Ьаскир, іпсгетепіаі Ьаскир, тіггог Ьаскир,
іаре Ьаскир, ипаіїепсіесі Ьаскир).
сепігаїіхеб ргосе88ІП£ - централізоване обро-
блення # одна з двох стратегій організації
оброблення даних (порівн. сіесепігаїігесі
рГОСЄ881П%).
СепІгопіс8 - інтерфейс Сепігопісз # назва
стандартного паралельного інтерфейсу
(порту) ПК. 25-штирковий рознім, до яко-
го зазвичай підключають принтер. Назва-
ний за іменем корпорації, яка його споча-
тку розробила; потім його доробила
Ерзоп Согрогаііоп. Новіший тип - Ві-
Тгопіс8. З двома новими стандартами на
паралельний порт - ЕСР і ЕРР -
Сепігопісз сумісний знизу догори (див. та-
кож іпіег/асе, рагаїїеі іпіег/асе, РРІ).
сепіигу їїеШ - поле століття # частина поля
дати, що задає рік. Наприклад, поле 1999
можна розбити на поле століття (19) і по-
ле року (99) (див. також ¥2К).
СЕО - СЬіеГЕхесиііуе Ойісег - виконавчий ди-
ректор, керівник, вища посадова особа #
див. також СЕО, СЮ, С8О, Сепегаї
Мапа§ег.
СЕР - СЬаппеї Епсі Роіпі - кінцева точка ка-
налу.
СЕРТ - 1. СопГегепсе о£ Еигореап Розіаі апсі
Теїесотшипісаііоп Адтіпізігаііопз - Кон-
ференція адміністрацій пошт і зв’язку єв-
ропейських держав # комітет, відомий
своєю схемою (специфікацією) ущільнен-
ня мовлення для передавання по лініях
зв'язку, розробляє також загальноєвро-
пейські концепції мереж зв'язку (див. та-
кож кіїр://ху\у\у.сері.огр/ 2. Сопїегепсе о£
Еигореап Розі. Теїеріюпе апсі ТеІе^гарЬ -
лінія зв'язку (32 восьмирозрядні канали з
пропускною здатністю 2048 Мбіт/с) євро-
пейського стандарту СЕРТ.
СЕРТ1 - Еигореап СопГегепсе о£ Розіаі апсі
Теїесоттипісаііопз Каїе 1 - Європейська
конференція з поштових і телекомуніка-
ційних тарифів групи 1.
СЕК. - Сеііиіаг Кадіо - стільниковий радіо-
телефонний зв'язок.
сегашіс раска^е - керамічний корпус (мік-
росхеми) # див. також іп сііе/огт, РСА.
СЕІШ - ТЬе Еигореап Рагїісіе Рйузісз
ЬаЬогаіогу (англ.) - Європейський центр
фізики високих енергій, СЕІШ; Сопзеіі
Еигорееп роиг 1а Кесйегсіїе Мисіеаіге
(франц.) - Європейська організація з яде-
рних досліджень # міжнародний дослід-
ницький центр зі штаб-квартирою в Же-
неві. У СЕЮ\[ розроблено технологію
Р+РГЖ (зокрема, Тім Бернерс-Лі та Роберт
Кайліау (Тіш Ветегз-Ьее і КоЬегі Саііііаи)
написали перший веб-браузер) (див. також
кіір://мпмум. сегп. ск).
СЕКТ - Сошриіег Ешсг^епсу Везропзе
Теаш - команда “швидкої комп'ютерної
допомоги” (Інституту програмної інжене-
рії Університету Карнегі-Меллона), екс-
пертна група реагування на непередбачені
ситуації в комп'ютерах # виступає в ролі
спостерігача за безпекою в Інтернеті, ці-
лодобово консультує з питань безпеки і
захисту від вірусів систем і даних в Інтер-
неті. Групу сформовано ОАВРА у листо-
паді 1988 р. і фінансує держава (див. також
ГІКВГ, кір://у^\^.сегіог^, кіір://^л^./г8іог§).
сегШісаІе - 1. сертифікат, свідоцтво; 2. див.
сІІ£ІіаІ сегіі/ісаіе.
СегШїсаІе Аийюгіїу (СА) - центр сертифі-
кації # випускає, створює і підписує циф-
рові сертифікати (див. також С8К,
сегіі/ісаіе, РКІ).
сегШїсаііоп - 1. свідоцтво, посвідчення, атес-
тат; 2. сертифікат # документ, який гарантує
істинність чогось або відповідність заявле-
ній специфікації; 3. сертифікація, атестація.
сегііГу - засвідчувати, сертифікувати.
сегШїсаііоп - атестація, сертифікація.
СЕТ - Сепігаї Еигореап Тіте - центрально-
європейський час # +1:00 від СМТ.
СЕ - 1. див. саггу /Іа%; 2. див. СотрасіГІа8к\
3. див. сопіепі /іііегіп^.
СЕВ - СопГі£игаЬ1е Еипсііоп Віоск - функці-
ональний блок (ПЛІС або ПКВМ), який
програмується.
СЕІ - САБ Ргатехуогк Іпіііаііуе - організа-
ція/стандарт[и] СЕІ, ініціатива зі створен-
94
скаппеї 8іор
ня [стандартизованих] інфраструктур
САПР # див. також СГЬ.
СЕЬ - САП Ргатехуогк ЬаЬогаіогу - лабора-
торія СРЬ, лабораторія [зі стандартизації]
інфраструктури САПР (консорціуму
МСС) # див. також СРІ.
СЕО - СЬіеГ Ріпапсіаі ОІЇісег - голова фі-
нансової служби, фінансовий директор #
зазвичай підпорядкований безпосередньо
президенту фірми (див. також САО, СЕО,
СЮ, СОО).
ССА - Соїог Огаріїісз Асіаріег - кольоровий
графічний адаптер, адаптер ССА # широ-
ко використовували в машинах типу ІВМ
РС ХТ. Забезпечував роздільну здатність
640x200 точок у чорно-білому режимі і
320x200 - у кольоровому (4 кольори з па-
літри 16, тобто 2 біти на піксель). Витис-
нений ЕСгА (див. також асіаріег, МСОА,
МСА[1}, МУСА, 8УСА, 8ХСА, ІІХСА, УСА,
ХСА).
ССІ -1. Соттоп Саіеіуау ІпіегЕасе - спільний
шлюзовий інтерфейс, інтерфейс СОІ # ін-
терфейс прикладного програмування, ви-
користовуваний у Інтернеті. СОІ - не мо-
ва програмування, а специфікація, що ви-
значає взаємодію зовнішньої програми
створення динамічних \¥А¥\¥-документів
і НТТР-сервера. СОІ-програми створю-
ють багатьма мовами програмування: Сі,
Регі, Уізиаі Вазіс та ін. Головний недолік
ССІ - потреба в обміні даними між клієн-
том і сервером, що може викликати вели-
кі часові затримки. Спочатку ССІ розроб-
лено 14С8А, потім з'явився відповідний
КРС (див. також Л5Рр], НТМЦ
Аауа8сгірГу, 2. див. сошриіег-^епегаіесі
іта£егу\ 3. Сотриіег СгарЬісз Іпіегіасе -
інтерфейс комп'ютерної графіки, інтер-
фейс ССІ # стандарт І8О 9636 на інтер-
фейс між апаратно-незалежною частиною
графічного ПЗ і драйверами (див. також
сотриіег %гаркіс8, іпіег/асе).
ССМ - Сотриіег Огаріїісз Меіайіе - метафайл
комп'ютерної графіки, формат ССМ # стан-
дарт на формат зберігання і передавання
графічних даних і зображень (див. також
%гаркіс8 /ііе).
скаіп - ланцюжок, послідовність # див. та-
кож аііосаііоп скаіп, сіаізу скаіп, ехіі
скаіп.
сЬаІПес! 1І8І - зв’язний список # список, у
якому елементи даних можуть бути у різ-
них місцях пам'яті, але кожний елемент
містить покажчик на місце розташування
наступного елемента. Від циклічного спи-
ску (див. сігсиїаг ІІ8Ї) відрізняється лише
тим, що останній елемент зв'язаного спис-
ку зазвичай має ознаку кінця списку, а не
посилання на перший елемент списку
(див. також сІоиЬІе-ІіпкесІ Н$і, етріу ІІ8і,
Ііпеаг ІІ8І, Ііпкесі ІІ8І, ІІ8І, ІІ8І рГОСЄ88ІП%).
сЬаіпііщ - зчеплення.
скаПеп^е - 1. виклик # наприклад, що по-
требує досягнення якоїсь мети або прийн-
яття рішень у зв'язку з новими обставина-
ми; 2. основна проблема, основне усклад-
нення; 3. дієсл. кидати виклик.
скапає - 1. зміна # див. також скапає
іпсіісаіог, скапає тапа^етепі, тпосИуіса-
ііоп; 2. зміна, заміна; 3. змінювати, перемі-
няти, заміняти # див. також тоАі^у.
сЬаіще іпШсаіог - індикатор або ознака зміни #
див. також скап^ещ.
скапає шапа^ешепі - керування змінами #
див. також скап£Єщ.
сЬап^еоуег - перехід, переключення.
скаппеї - 1. канал, канал зв'язку # у телеко-
мунікації - одно- або двонапрямлений
спосіб передавання даних між двома або
більше точками, що має спільний носій.
Кожен канал зв'язку в лінії зв'язку органі-
зований за принципом тимчасового (іїте
с!іуІ8Іоп) або частотного (Егедиепсу
8ерагаіїоп) поділу. У випадку тимчасового
поділу через рівні проміжки часу по лінії
зв'язку посилається кадр, розбитий усере-
дині на фіксоване число слотів. Користу-
вачу виділяють фіксований слот усереди-
ні кожного кадру. Частотний поділ поля-
гає у виділенні кожному каналу фіксова-
ної смуги пропускання всередині задано-
го діапазону частот (див. також скаппеї
сарасііу, сігсиіі, сіиріех скаппеї, ПпЄ[2]У,
2. канал # у бізнесі - сукупність усіх дис-
триб'юторів і дилерів, які постачають на
ринок продукцію вендора і здійснюють її
технічну підтримку (див. також скаппеї
а88етЬІу, сіеаіег, сІІ8ігіЬиіог).
скаппеї а88етЬ1у - складання (наприклад,
ПК) у каналі збуту (тобто дистриб'ютора-
ми, дилерами або реселерами) (див. також
скаппеї^], Аеаіег, ге8е11ег.
скаппеї сарасііу - пропускна здатність ка-
налу зв'язку # характеризує максималь-
ний трафік даних, який можна передати
по каналу (див. також скаппеї^, іга$іс).
скаппеї-Ггее агскііесіиге - безканальна ар-
хітектура (вентильної матриці) # див та-
кож 800 (8еа О/ Саіе8) агскііесіиге.
скаппеї 8Іор - каналообмежувальна об-
ласть.
95
скао8 рагасіщт
скао8 рагасіі^т - парадигма неструктурно-
го програмування.
скаоііс - безладний, хаотичний # порівн.
гапсіот.
СНАР - СйаПеп^е Напсізіїаке АиЙіепіісаНоп
Ргоіосої - протокол аутентифікації [кви-
тування запиту на зв’язок] за методом “ви-
клик - вітання”, протокол взаємної аутен-
тифікації, протокол СНАР # тип сигналь-
ної аутентифікації під час встановлення
зв’язку між мережними пристроями (обмі-
ну паролями) за допомогою пари секрет-
них кодів, що містять до 16 символів. Її
використовують комунікаційні пристрої
на обох кінцях лінії (див. також РАР).
скагасіег (СНК, скаг) - 1. буква # елемент
шрифту або кодової таблиці, який задає
букву, цифру або інший символ (див. та-
кож А8СП, скагасіег /гедиепсу, скагасіег
§епегаіог, скагасіег кеі^кі, сопігої
скагасіег, ЕВСЕІС, Нап скагасіег, капсі-
ргіпіесі скагасіег, Іеііег, паііопаї
скагасіегз, ІТпісосіе)\ 2. символ, знак #
простий вбудований тип даних у деяких
мовах програмування (див. також
аіркапитегіс скагасіег, скагасіег
гесорпіііоп, скагасіег зеі, сіаіа іуре, іпіе§ег,
зутЬої, ууогсГу, 3. символьний, текстовий.
скагасіег соде - код символу [знака] # чис-
ло, що позначає в машинному поданні за-
даний символ. Код кожного символу з ви-
користовуваного в комп'ютері набору си-
мволів (див. скагасіег зеі) задає стандар-
тизована кодова таблиця (сосіе іаЬІе). На-
йширше використовують кодові таблиці
А8СІІ, ЕВСЕІС, Ііпісосіе.
скагасіег сопзіапі - символьна константа -
див. зутЬоІіс сопзіапі.
скагасіег йєуісє - пристрій посимвольного
вводу-виводу # порівн. Ьіоск сієуісє.
скагасіег Ггедиепсу - частота, з якою зу-
стрічається буква (у тексті) # характерис-
тика тексту, використовувана в програмах
ущільнення файлів і криптографії (див.
також скагасіег, сгуріоугарку, /Не
сотргеззіоп).
скагасіег §епегаіог - генератор символів,
знакогенератор # пристрій (блок), який
перетворює код символу на його зобра-
ження на екрані дисплея. Використовува-
ли в старих типах моніторів і принтерів
(див. також скагасіег, скагасіег тосіе,
СВТ, УЕТ).
скагасіег §гаркіс8 - псевдографіка # побу-
дова графічних зображень із спеціального
набору символів, наприклад, символів
шрифту 8ушЬоІ (див. також скагасіег,
ргаркісз).
скагасіег кеі^кі - висота символу, кегль #
висота великої літери в пунктах (див. та-
кож скагасіег, роіпі зіге).	с
скагасіег іша^е - зображення знака # див.
також Ьіітарресі /опі.	с
скагасіег тосіе - текстовий режим # деякі
типи пристроїв, наприклад, відеотерміна-	с
ли, можуть працювати в графічному або в
текстовому режимах. У текстовому режи-
мі такий пристрій працює значно швид-
ше, бо одержує з комп'ютера тільки код
символу, а не його зображення. З ростом с
продуктивності процесорів подібні при- с
строї замінили периферійними пристроя-
ми, що працюють тільки в графічному ре-
жимі (див. також скагасіег %епегаіог).
скагасіег гесо^піііоп - розпізнавання символів с
# використовують три базові методи розпі-
знавання символів: зіставлення шаблонів си-
мволів {/опі таіскіпу/ розпізнавання образів
символів (раііет гесо&гіііогі) та виділення
характерних рис омніфонта (отпіГопі Геаіиге с
ехігасііоп) (див. також скагасіег, /опі таіск-
іп§, ІСК, ОСЕ, отпі/опі).
скагасіег 8еі - набір символів # 1. букви,
цифри та інші символи, які можна вико-
ристовувати для написання програми або с
в роботі на комп'ютері (див. також А№>1
скагасіег зеі, А8СІІ, скагасіег, ЕВСОІС,
Еїтсосіе/ 2. множина символів у даному с
шрифті, абетка, алфавіт # див. також
аІркаЬеі.
скагасіег 8расіп£ - міжсимвольний інтер- с
вал, інтервал між символами # відносні
горизонтальні відстані між символами.
Можуть бути однаковими (топозрасесі
/опі) і пропорційними ширині символів
(ргорогііопаї зрасіп§) (див. також кегпіп%,
Ііпе зрасіпр, тісгозрасіпр, зрасіпу).	с
скагасіег іетріаіе - шаблон символу # на-
бори еталонних шаблонів символів вико-
ристовують під час розпізнавання текстів
(див. також/опі таіскіп%, ОСК).
скагасіегівііс - 1. характеристика, параметр;
2. властивість, характерна риса, особли-
вість; 3. типовий, характерний.	с]
скатне - 1. заряд # наприклад, еіесігіс скатне -
електричний заряд; 2. ціна, плата; 3. податок;
4. зарядний; 5. заряджати # див. також
скагург.	сі
скаг£е-соирІесІ сієуісє (ССБ) - прилад із за-
рядовим зв'язком, ПЗЗ # фоточутлива на-
півпровідникова матриця; використову-
ють в цифрових відеокамерах, сканерах
96
скескзшп
тощо для зберігання кадру зображення.
Цей пристрій винайшли Джордж Сміт і
Вілард Боулі (Оеог^е Зтійі і \Уі11агсі
Воуіе) у Веіі ЬаЬ§ у 1969 р.
скатне гаіе - тариф, розмір оплати [у систе-
мах обліку].
сЬаг£ед гоїіег - заряджений ролик - див.
согопа ууігє.
сЬаг§ег - зарядний пристрій # велику час-
тину зарядних пристроїв можна розділити
на дорожні (ігачеі скаг^ег) і настільні
(сіезкіор скагррг). Синоніми - Ьаііегу
скаг^ег, скаг^іп§ ипіі.
сЬагііууиаге - див. сагеууаге.
скагі - 1. діаграма, схема # див. також агеа
скагі, Ьаг скагі, Ьаг §гарк, (іаіа роіпі, ріе
скагі, ргезепіаііоп ртаркісз; 2. навігаційна
карта (ГІС).
скагі іешріаіе - шаблон діаграми # набір
атрибутів і властивостей, які визначають
формат діаграми (див. також Ьаг скагі,
Ьаг §гарк. сіаіа роіпі, ріе скагі,
ргезепіаііоп ^гаркісз).
ска88І8 - шасі, корпус [ПК], системний блок # у
ньому монтують системну плату, блок
живлення, плату розширення і вбудовані
[дискові] накопичувані (див. також Ьох,
саЬіпеі, (іето гаск, гаск).
сЬа88І8 % гой псі - заземлення на шасі, зазем-
лення на масу # див. також ска88І8,
%гописі.
сйа88І8 ІшЬ - модульний концентратор, кон-
центратор у шасі # див. також 8іаскаЬІе
киЬ.
скаі - 1. обмін інформацією (текстовий діа-
лог) у режимі реального часу, розмова (у
мережі Інтернет) # див. також скаі /огит,
скаі гоот, скаі иіііііу, скаіііпе, ІКС; 2. бра-
ти участь у чат-форумі, розмовляти,
сленг, чатитися.
скаі іогит - розмовний форум, розм. чат-
форум # спеціальний форум, організова-
ний на ВВ8, або конференція в онлайно-
вій системі, що дозволяє багатьом учас-
никам одночасно обговорювати теми, що
їх цікавлять. Синонім - скаі гоот (див.
також скаіііпе, сИ^ізреак, піскпате).
скаі гоот - досл. “переговорна зала”, клуб-
на кімната, клуб [за інтересами], диску-
сійна група # синонім - скаі /огит (див.
також скаі).
скаі иіііііу - утиліта діалогової взаємодії
користувачів # функція мережної ОС, яка
забезпечує зв’язок з іншим абонентом
ЛОМ через спеціальне вікно екрана (див.
також скаі /огит).
скаіЬоі - чатовий робот, розм. чабот # різ-
новид робота, що може брати участь у ча-
тах (див. також скаі гоот, скаііегЬоі).
скаііегЬоі - агент-робот, який говорить #
персонаж інтерфейсу природною мовою,
здатний здійснювати мовну взаємодію з
людиною - розуміти запитання, що зада-
ють, і давати на них відповіді з конкрет-
них галузей знань (див. також іп/оЬоі,
паІигаІ-Іап§иа§е ргосе88іп§).
скаіііпе - розмовний канал, “лінія балакани-
ни”, жарг. чат-лайн # онлайновий сервіс,
який дозволяє спілкуватися декільком
учасникам бесіди. Текст, уведений кож-
ним із них, відображається одночасно на
екрані у всіх учасників.
скеарегпеі # сленгова назва “тонкого”
Еікегпеі (див. також 10Ва8е2).
скеаііп§ - порушення, обман.
скеск -1. контроль, перевірка; 2. позначка, га-
лочка # див. також скеск Ьох, скеск тагк;
3. контролювати, перевіряти, відзначати.
скеск Ьох - [екранна] кнопка з незалежною
фіксацією, кнопка-прапорець, [екранна]
кнопка # невелике віконце (клітина), яке
користувач може клацанням миші “вми-
кати” або “вимикати”. Зазвичай кнопку
“увімкнуто”, якщо це віконце має вигляд
квадрата з буквою X або галочкою усере-
дині. Якщо квадрат порожній, то кнопку
“вимкнуто”. Стан такої кнопки не впли-
ває на інші кнопки в діалоговому вікні.
Вони можуть змінюватися цілком незале-
жно одна від одної (див. також сііаІо§ Ьох,
СІЛ, орііоп, гасііо Ьиііоп).
скеск-Ьох с1іі8Іег - блок кнопок із незалеж-
ною фіксацією.
скескс1І£Іі - однорозрядна контрольна
сума.
скеск тагк - “галочка”, мітка вибору усе-
редині кнопки-прапорця # див. також
скеск Ьох.
скескег - програма перевірки [контролю].
скескіізі Ше - файл із списком файлів, які
перевіряють.
скескоиі - налагоджування # див. також
сІеЬир^іп^.
скеск-оиі/сйеск-іп ргосейиге - процедура
контролю по входах-виходах (САПР).
скескроіпі - 1. контрольна точка (див. та-
кож Ьгеакроіпі, гоІІЬаск); 2. дієсл. установ-
лювати контрольні точки.
скескзшп - контрольна сума # число, що
обчислюють за певними правилами за
вмістом блоку даних для перевірки одер-
жувачем цілісності даних під час збері-
97
СНІ
гання або передавання. Якщо контрольна
сума, обчислена пристроєм-одержувачем,
не збігається з прийнятою контрольною
сумою, то цілісність даних порушено.
Найпростіший спосіб одержання контро-
льної суми - додаванням вмісту всіх бай-
тів блоку даних по модулю 256. Приклад:
Вгісідез уегіїу сїіескзитз оп іііе сіаіа раскеіз Иіаі
ІЬеу аге Ігуіпд іо Топл/агсі, апсі сіізсагсі ра-скеіз іЬаі
Ьауе Ьасі сііескзитз. (8соіі Вгасіпег) - Мости пе-
ревіряють контрольні суми пакетів даних, які пе-
ресилають, та відхиляють ті з них, у яких ці суми
невірні, (див. також СВ.С, ЕСС тетогу, еско
скеск, еггог сіеіесііоп, ЬКС, УВС).
СНІ - 1. Сотриіег Нитап Іпіегїасе - люди-
но-машинний інтерфейс, інтерфейс “лю-
дина - машина” # див. також ММІ\
2. Сопсепігаііоп Ні&Ь\уау Іпіегіасе - чоти-
рипроводовий послідовний інтерфейс із
часовим ущільненням (мережі 75727У).
сЬісІеі кеуЬоагд - мініатюрна клавіатура #
із невеликими прямокутними або ромбо-
подібними гумовими або пластмасовими
клавішами (наприклад, у калькуляторів);
сЬісІеі - назва жувальної гумки, пластин-
ки якої за формою подібні до клавіш цієї
клавіатури (див. також кеуЬоагсГ).
сЬіїсІ - 1. дочірній, породжений # напри-
клад, об’єкт, процес (див. також скіШ
сіігесіогу, скіШ рагіїііоп, скіШ ууіпіїоуу);
2. нащадок.
сЬіШ дігесіогу - підкаталог # каталог, який
знаходиться нижче поточного каталогу на
дереві каталогів файлової системи. Сино-
нім - зиЬсІігесіогу (див. також сіігесіогу,
/ііе зузіет, рагепі сіігесіогу).
сЬіїсІ рагіїііоп - дочірній поділ # див. також
рагіїііоп.
СЬІІСІ рґОСЄ88 - дочірній процес # процес,
породжений іншим (батьківським) проце-
сом (див. також рагепіргосезк).
СкІІСІ ууіпіїолу - породжене (дочірнє) вікно #
див. також СІЛ, МВІ.
СНІЬЬ - ССІТТ Ні^й-Ьєуєі Ьап£иа£е - мова
СНІЬЬ # паскалеподібна МВР. Розроблена
під егідою ССІТТ у 1970-х р. для програ-
мування систем реального часу для теле-
комунікації. Назва мови походить від фра-
нцузької назви цього комітету. Була поси-
лена у 1984, 1988,1992,1996 і 2003 рр.
скір - мікросхема, кристал, розм. чіп # від
слова тісгоскір. Загальна назва інтеграль-
ної схеми. Приклад: Аз сїіір сіепзійез сопііпие
іо ітргоуе, сіетапсі іпсгеазез Іог Йіе Іо\л/ созі
іпіедгайоп оТ Ьідґі регїогтапсе рагаїїеі
ргосеззіпд зузіетз. - Оскільки число транзис-
торів на кристалі збільшується, зростає потре-
ба в дешевому способі інтеграції систем пара-
лельного оброблення, (див. також скір
саггіег, скір риііег, скірзеі, тісгоргосеззог,
УЬ8І, ука/ег).
скір сагії - мікропроцесорна картка, розм.
чипова картка - див. зтагі саг (І.
скір саггіег (СС) - тримач кристала, крис-
талотримач # див. також скір.
скір йепзііу - кількість транзисторів на кри-
сталі, щільність транзисторів # Приклад:
Мооге’з 1_а\л/ - Йіе 1965 ргесіісііоп Ьу Іпіеі
Тоипсіег Согсіоп Мооге Йіаі тісгоргосеззог сіїір
бепзііу хлюиісі сІоиЬІе еуегу еідґііееп топіКз -
сопііпиез іо іюісі ігие. - Закон Мура - прогноз,
зроблений у 1965 р. фундатором корпорації
ІпіеІ Гордоном Муром, за яким щільність тран-
зисторів на кристалі мікропроцесора подвою-
ватиметься кожні 18 місяців - як і раніше,
справедливий (СС2001).
скір (1е8і§пег - проектувальник (розробник)
мікросхем # див. також ЕВА.
скір риііег - пристрій, інструмент для витя-
гування мікросхем # див. також скір.
скірзеі - мікропроцесорний набір, набір мі-
кросхем [для виготовлення ПК, модему
тощо],/хш<. чіпсет # дві або більш мікро-
схеми, розроблені для виконання конкре-
тних функцій. У вужчому значенні - сис-
темний контролер, який підтримує роботу
ЦП (див. також скір).
СНМО8 - Сотріетепіаіу Ні§Ь МеіаІ-Охіде
ЗетісопсІисШг - комплементарна високоякіс-
на МОП-технологія # див. також ВІСМО8,
СМО8, ЕСЬ, МО8, №08, 801, ТИ.
сЬоісе - позиція або рядок меню; вибір #
елемент, який вибирають, можна подати у
вигляді піктограми (ісоп), рядка меню
(тепи йет) або кнопки в діалоговому вік-
ні (іїіаіо^ Ьох).
скоке - фільтр (напівпрозорий) # див. також ігар.
скоозег - селектор.
СЬгІ8 - СопігоПег йауіп£ гебисеб іпзігисііоп
зеі - контролер, який має скорочений на-
бір команд, контролер Сйгіз (фірм Маіга і
ХУейек).
СкгошаСІеаг - технологія СйгошаСІеаг #
технологія виготовлення еліптичних вузь-
космугових масок кінескопів корпорації
N£0, які вона застосувала у дисплеях
МиШЗіпс. Крок точок - 0,25 мм (див. та-
кож арегіиге %гШ, ЛіасШш тазк, Тгіпіігоп).
сЬгота кеу - хроматичний ключ # проекція
заднього плану на екран, який пропускає
світло, оголошення кольору відеозобра-
ження “прозорим”.
98
скгоша кеу оуегіау - накладання колірної
рірпроекції.
сйготіпапсе - інформація про колір, яскра-
вість і насиченість зображення. Колірна
частина телевізійного сигналу в системі
РАЬ (див. також Іитіпапсе, №Г8С).
снк - див. скагасіег.
СНКР - Соттоп Нагфуаге Кеіегепсе РІаЙогт -
загальна апаратна платформа, специфіка-
ція [архітектура, платформа] СНКР # від-
критий стандарт, розроблений альянсом
АррІе-ІВМ-МоІогоІа для ПК на базі про-
цесорів РоауєгРС.
сііипк - ділянка пам’яті, частина даних.
сЬипкег - програма-фрагментатор # розби-
ває вихідний файл на фрагменти [зазви-
чай фіксованого розміру], наприклад, для
записування на дискети. Фрагменти потім
об'єднують за допомогою програми-деф-
рагментатора (бесіїипкег) - це зазвичай
той самий фрагментатор, але він працює в
іншому режимі.
сііигп гаіе - 1. плинність, коефіцієнт плин-
ності # відсоток абонентів, які протягом
певного періоду часу припинили користа-
тися послугами даного оператора стільни-
кового зв’язку, інтернет-провайдера або
передплатою на якийсь сервіс; 2. плин-
ність кадрів.
СІ -1. Сотропепі Іпіегіасе - інтерфейс ком-
понентів; 2. див. сотреііііуе іпіе11і%епсе\
3. див. сопіепі іпзресііоп.
С/І - Соттапд апсі Іпдісаііоп Ьіі§ - біти ко-
манд та індикації, біти С/І (інтерфейсу
ІОМ-2 мережі І8ПК).
СІА - Сепігаї ІпІеШ^епсе А^епсу - Центра-
льне розвідувальне управління США,
ЦРУ # див. також РВІ, №$А.
СіА - САК іп АіДошайоп - асоціація Сі # неко-
мерційна міжнародна група, утворена в 1992
р. Об'єднує користувачів і виробників техно-
логії СА№ Надає технічну, маркетингову і
продуктову інформацію. Восени 1999 р. у СіА
було близько 340 членів. Вона також розроб-
ляє і підтримує різноманітні протоколи висо-
кого рівня, що ґрунтуються на САК: САЬ
(САК Арріісаіїоп Ьауег), САК Кіп^іїот,
САКореп і ОеуісеКеІ (див. також
кіір://у^у\у.сап-сіа.(іе, кіір://^у^.сіас.ог§/сіа).
СІАС - Сотриіег Іпсісіепі Асіуізогу СараЬіІіІу -
група СІАС # відділ спостереження реагу-
вання на порушення інформаційної безпе-
ки Міністерства енергетики США. Орга-
нізована в 1989 р., входить до складу
С8ТС, розташована в ЬЬИЬ (див.
також кіір://сіас. ііпі.%оу).
СІСС - Сизіот ІС СопГегепсе - конферен-
ція із замовлених ІС.
СІС8 - Сизіотег Іпібгтаіїоп Сопігої Зузіет -
абонентська інформаційно-керуюча сис-
тема, система СІС8 # розширення опера-
ційних систем ІВМ до мейнфреймів для
онлайнового оброблення транзакцій та ін-
формації щодо клієнтів. Перенесена під
Цпіх і на РС-сервери. Полегшує розроб-
лення програм, увід, пошук і модифіка-
цію даних. Часто використовують в готе-
льних системах, системах роздрібної тор-
гівлі тощо (див. також ЕСГ).
СІГ -1. Соттоп Іпіегтеіїіаіе Рогтаі - загаль-
ний проміжний формат, формат СІР # назва
базового формату передавання відео (згід-
но зі специфікацією ГП5-Т Н.261), вико-
ристовуваного у відеоконференціях, зада-
ється роздільною здатністю зображення і
швидкістю його передавання. Існує кілька
модифікацій, перерахованих у таблиці.
Формат	Роздільна здатність	Швидкість передавання не- ущільненого від- ео при 30 кадрах за се- кунду, Мбіт/с
16СІР (16 х СІР)	1408x1152	583,9
4СІР (4 х СІР)	704x576	146,0
СІР (Риіі СІР, РСІР)	352x288	36,5
ОСІР (риагіег СІР)	176x144	9,1
8рСІР (8иЬ Оиапег СІР)	128x96	4,4
СІГ8 - Соттоп Іпіетеі Рііе 8уз1ет - зага-
льна міжмережна файлова система, фай-
лова система СІР8 # забезпечує безпосе-
реднє зчитування/записування файлів, які
зберігають віддалені комп’ютери, не ви-
магаючи їхнього копіювання на локальну
машину, як це відбувається під час робо-
ти в Інтернеті із такими протоколами, як
РТР.
СІМ - 1. Сотриіег Іпіе^гаіесі Мапи£асШгіп£ -
автоматизована система керування вироб-
ництвом, АСКВ # інтегрована система,
яка забезпечує як керування технологіч-
ними процесами (наприклад, автоматизо-
ваною складальною лінією), так і офісні й
обліково-фінансові функції (див. також
САР/САМ, САЕ, РМВ[2], МЕР, КРЦ)\
2. див. Соттоп Іп/огтаііоп Мосіеі.
Сіперак - кодек Сіперак # технологія суто
програмного ущільнення та відтворення
рухомих зображень (15 кадрів за секунду,
роздільна здатність 320x240), розроблена
фірмою 8ирегМас ТесЬпоІо^іез. Сіперак
використовують на ПК МасіпіозЬ, вона є
у ХУіпсіолуз 95/98. Рекомендована для ПК
із процесором не нижче І486 (див. також
сосіес, Іпсіео, МРЕС).
99
сю
СЮ -1. СкіеГ ІпГогтаііоп Оїїісег - директор
з інформатизації, головний ІТ-менеджер #
керівник (зазвичай в середніх і великих
фірмах), який відповідає за розвиток ін-
формаційних технологій (ІТ) у рамках фі-
рми (див. також САО, СЕО, СЕО, СОО,
С8О); 2. Соттипісаііоп Іприі/Оиіриї -
ввід-вивід через комунікаційний порт.
сіркег -1. шифр (від франц. скі//ге) # метод,
алгоритм або система перетворення даних
із метою їхнього захисту від несанкціоно-
ваного доступу. Найпоширеніші шифри
заміни і шифри перестановок (див. також
азуттеігіс сіркег, Ьіоск сіркег, сіркегіехі,
сгуріапаїузі, сгуріо§гарку, сгуріоіо^у,
ОЕ8, епсгурііоп, ЮЕА, кеузрасе, ріаіпіехі,
КС4, зігеат сіркег)-, 2. дієсл. шифрувати,
зашифровувати.
сіркег аіїаск - атака на шифр # спроба роз-
криття, зламу шифру (див. також сіркег).
сірйегіп£ - застосування шифру, шифрування #
загальний термін, під яким розуміють як
шифрування (епсіркегіп^), так і дешифру-
вання (сІесіркегіп%).
сіркегіехі (також сіркег Іехі) - зашифрований
текст, шифрований, криптографічний текст,
повідомлення; шифрограма, криптограма,
шифротекст # остаточно зашифроване сек-
ретне повідомлення. Антоніми - сіеагіехі,
ріаіпіехі (ЗД) (див. також сгуріоутарку,
епсгурііоп).
сіркопу - від сірйегесі іеіеркопу - шифрова-
ний голосовий [телефонний] зв’язок #
див. також зсгатЬІег.
СІК - Сотшійесі ІпГогтаііоп Каіе - гаранто-
вана швидкість передавання # характери-
зує обсяг даних, доставку яких мережа га-
рантує за певний період часу. Вимірюють
у кілобітах або мегабітах за секунду. Тех-
нологія Егате Кеіау підтримує дві швид-
кості передавання на кожне логічне з’єд-
нання: із гарантованою швидкістю пере-
давання і з форсованою швидкістю пере-
давання (див. також ЕІК, І8Р, РУС, 8УС).
сігсиіі - 1. [фізичний] канал, лінія зв’язку #
канал, який переносить електричний
струм між двома пристроями. Синонім -
соттипісаііоп^ скаппеї; 2. схема, мікро-
схема, ланцюг # див. також куЬгШ сігсиіі,
іпіе^гаіесі сігсиіі.
сігсиіі апаїугег - 1. схемний аналізатор #
пристрій для перевірки правильності еле-
ктронних схем (див. також Іо&іс апаіугег);
2. аналізатор каналу # синонім - сіаіа Ііпе
топііог.
сігсиіі Ьоагсі (також ргіпіей сігсиіі Ьоагсі) -
друкарська [схемна] плата # основа дру-
карської плати - склотекстоліт. Це спре-
совані листи склотканини, просочені епо-
ксидною смолою. Поверхню друкарської
плати покривають мідною фольгою, із
якої за допомогою фотошаблонів і хіміч-
ного травлення одержують сигнальний
прошарок із провідниками, які з'єднують
контактні площадки для мікросхем. Дру-
карські плати можуть складатися з декіль-
кох сигнальних прошарків: плату з одним
прошарком називають односторонньою,
із двома - двосторонньою, із чотирма і бі-
льше - багатошаровою. Зв'язок між про-
шарками зазвичай здійснюється за допо-
могою металізованих отворів. Живлення і
масу (земля) із метою захисту від елект-
ромагнітних наводок між лініями вино-
сять на окремі прошарки. Синонім - сіг-
сиіі Ьоагсі (див. також теіаііігаііоп, РСВ,
8МТ{Х}).
сігсиіі 8\УЙсЬіп£ - комутація каналів # вид
зв'язку, коли за запитом користувача на
фізичному рівні встановлюється тимчасо-
ве з'єднання з потрібною точкою і цьому
з’єднанню на увесь час зв'язку виділяється
(резервується) фіксована смуга пропус-
кання на всьому мережному шляху. Пере-
вага - повна відсутність перевантажень,
недолік - неефективне використання ре-
сурсів мережі, бо ці ресурси резервує ко-
ристувач на увесь час з'єднання, навіть
якщо трафік відсутній. Приклад таких ме-
реж - звичайні телефонні мережі (порівн.
раскеі зххі іск іп£).
сігсиіі-8У¥Йскес1 пеЬуогк - мережа з комута-
цією каналів # мережа, в якій кожний ву-
зол з'єднано з наступним вузлом за допо-
могою виділеної лінії (порівн. раскеі
зууііскіщг).
сігсиїагііу - зациклювання # ситуація, в
якій нескінченне число разів виконується
певна ділянка програми. Зациклювання
може виникнути через помилку в програ-
мі та суперечні одне одному умови розв'я-
зуваного завдання.
сігсиїаг 1і$і - циклічний список # список
елементів даних, кожний із яких має по-
кажчик на наступний, а “останній” еле-
мент посилається на “перший”. Тому пе-
регляд такого списку можна починати з
будь-якого елемента (порівн. Ііпеаг Іізі;
див. також скаіпесі Іізі, сіоиЬІе-ІіпкесІ Нзі,
етріу Пзі, Ііпкесі Іізі).
сігсиїаг геГегепсе - циклічне посилання #
формула в електронній таблиці, яка пря-
100
СІа88-ОГІЄПІЄСІ
мо або непрямо посилається сама на себе
(див. також аЬзоІиіе сеіі ге/егепсе).
сігсиїаіе - циркулювати, рухатися по колу.
сігситПех - циркумфлекс # символ Л, напи-
саний або окремо як символ у коді А8СІІ
(у деяких мовах програмування викорис-
товують як знак піднесення в степінь),
або як діакритичний знак над голосною.
СІ8 - 1. Саксі ІсіепЦїісаіїоп 8ігисШге - струк-
тура ідентифікації РС-карти; 2. див. Сагсі
Іп/огтаііоп 8ігисіиге\ 3. СотриЗегуе Іпібг-
таііоп Зєгуісє - див. Сотри8егге; 4. див.
Сопіасі Іта%е 8еп8ог; 5. СоттотуеаШі оЕ
Іпберепсіепі: 8іаіе8 - Співдружність Неза-
лежних Держав, СНД.
СІ8С - Сотріех Іпзігисііоп 8е1 Сотриіег -
процесор зі складним набором команд,
СІ8С-архітекгура, СІ8С-процесор # тради-
ційна архітектура процесорів із широким
набором різноманітних машинних команд
змінної довжини і різним часом їхнього ви-
конання на противагу КІ8С-процесорам.
Процесори родин 80x86 і 680x0 належать
до СІ8С-процесорів, проте часто усередині
самих СІ8С-процесорів використовують
КІ8С-архітектуру (див. також АЬІ}, СРО,
ЕРІС, КІ8С, УЬПР).
СІ88Р - Сеіїійеб Іпібгтаііоп 8у8іет8 8еси-
гіґу Ргоїе88Іопа1 - сертифікований спеціа-
ліст у галузі систем інформаційної безпе-
ки, звання СІ88Р.
СІТ - СошрШег-Іпіе^гаІесі Теїерйопу - ком-
п’ютерна телефонія, КТ.
СІХ - Сотшегсіаі Іпіетеі Ехсйап^е - коме-
рційний обмін даними по Інтернету, асо-
ціація СІХ # консорціум фірм, який виро-
бляє правила комерційних взаємовідно-
син у загальнодоступній Мережі; точки
обміну трафіком між комерційними ін-
тернет-сервіс-провайдерами (див. також
ЕІХ, СІХ, 187, МАЕ).
СКО - Сотріеіе Кпоск-Во\¥п - у розібраному
вигляді, у вигляді напівфабрикату # про на-
бір комплектуючих (компонентів) і вузлів,
призначений для складання готового виробу
(комп’ютера, монітора) у країні постачання
за спеціальними вимогами цієї країни (див.
також ЬагеЬопе 8у8іет, 8КГ>).
СЬА - Согрогаіе Ьісепзе А^геетепі - корпо-
ративна ліцензійна угода # див. також
ЕЬА, СРЬ, Іісеп8е, МЬА, МЬР, МОЬР,
попсІІ8СІО8иге а^геетепі, 8о/і\уаге Іісеп8е,
исс, уіа.
сіаіш ігаше - кадр “заявка маркера”, ЗМ #
використовують в мережах ЕООІ для іні-
ціалізації кільця
СЬАІТ - Сошриіег Ьіїегасу апсі ІпГогтаїіоп
Тескпоіору - комп’ютерна грамотність і ІТ.
с1аш8Ііе11 девізи - конструкція [кишенько-
вого або блокнотного комп’ютера] типу
раковини-складня чи книжки (зі “стулка-
ми”, що розкриваються, - клавіатурою та
екраном).
СЬАХ - СаЬ1е!е88 Ьосаі Агеа НеШюгк - див.
Іосаі Агеа ІУігеІезз Хеіууогк.
сІа88 - клас, тип об’єкта # одне з головних
понять ООП. Структура даних, яка об’єд-
нує об’єкти зі спільними властивостями та
методами. Клас іноді називають типом
об'єктів, тому що ідея об'єднання в об'єкті
функцій з даними тісно зв'язана з понят-
тям типу даних (сіаіа іуре) у процедурних
МВР. Може успадковувати властивості
інших класів. Властивості об'єктів мо-
жуть бути трьох видів: атрибути (див.
аіігіЬиіе), процедури або послуги, що на-
дає об'єкт (див. теікоії), і правила (інварі-
анти), що установлюють взаємозв'язки
властивостей об'єкта чи визначають умо-
ви його життєздатності [42] (див.
іпгагіапі) (див. також аЬзігасі сІа88, Ьа8е
сІа88, іпкегііапсе, іп8іапсе, оЬ^есі іуре,
ООР, 8иЬсІа88, 8ирегсІа88).
СІЯ88 ІіЬгагу - бібліотека класів # набір кла-
сів, доступний програмісту, що пише
об'єктно-орієнтованою мовою, наприклад,
Аауа, С++ або 8та11Та1к.
с1а88 теікой - метод класу # в ООП метод
класу може відрізнятися від методу екзе-
мпляра класу (іп8іапсе теікосі). Методом
класу може бути обчислення суми або се-
реднього значення деякого атрибута се-
ред всіх екземплярів класу [42].
с1а88 оГ вегуісе гоиіііщ - маршрутизація за
категоріями обслуговування.
СІЯ88 ргіпіищ - кластерне друкування.
с1а88 уагіаЬІе - змінна класу # змінні класу
містять його атрибути (наприклад, такі як
число екземплярів класу), ці змінні мо-
жуть використовувати всі екземпляри
класу (конкретного типу об’єкта) (див. та-
кож сІа88, ООР, уагіаЬІе).
с1а88-Ьа8Є(1 - заснований на класах # див.
також сІа88.
с1а88-огіепіесІ - заснований на використанні
класів, клас-орієнтований # в ООП озна-
чає, що екземпляри витягають свої влас-
тивості з класів. На противагу цьому в
об’єктно-орієнтованому підході існує без-
класова парадигма, в якій кожен об'єкт
розглядається як типовий, а інші об'єкти
породжуються шляхом незначних змін іс-
101
с1а88ІПсаііоп
нуючих екземплярів [42] (див. також
сІа88, ООР).
сіаззііїсаііоп - класифікація, сортування #
Приклад: Тіїе сіаззіїїсаііоп сіеіегтіпез Ноуу (ґіе
раскеі зітоиісі ігеаіесі ЬазесІ оп раскеі іуре ог
ієуєі ої веп/ісе ог Гіііегіпд гециігетепіз. - У про-
цесі класифікації визначається, як варто роз-
глядати пакет даних, базуючись на його типі,
рівні обслуговування та умовах фільтрації.
сіаззіїїей ге8еагсЬ - таємні дослідження #
див. також ге8еагск.
с1а88ІГуіп£ - класифікація
с1еапіп£ сіізк - диск, який чистить # спеціа-
льна дискета для чищення голівок диско-
воду (див. також /Іорру сіІ8к, кагсі сІІ8к,
ке асі, ріаіїег).
сіеапгоош {також сіеап гоош) - “чиста кі-
мната” # 1. в електронній промисловості -
виробничі приміщення з найвищим ступе-
нем захисту від пилу й інших забруднень
(див. також ЕАВ, 8етісопсІисіог тапи-
/асіигіп^у 2. у програмуванні - методоло-
гія розробки ПЗ.
с1еап8е сіаіа - чищення даних,
сіеапир - чищення (ресурси).
сіеагапсе - зазор # мінімальна відстань між
краями двох провідників (перехідними
отворами, контактними площинками).
Визначено наступні типи зазорів: провід-
ник-провідник, провідник-контактна пло-
щинка, контактна площинка-контактна
площинка, край плати-провідник, край
плат-контактна площинка.
с1еагпе88 - чіткість # про якість зображення,
сіеагіехі (також ріаіпіехі) - [відкритий, не-
зашифрований] зчитуваний текст.
сіеагіехі ра88і¥огс1 - незашифрований паро-
ль # див. також ра88уюгсі.
СЬЕС - СотреШіуе Ьосаі ЕхсЬап^е Саггіегз -
конкуруючі локальні (місцеві) телекому-
нікаційні компанії # зазвичай надають по-
слуги з передавання мовлення, даних і
міжміського/міжнародного зв'язку за зни-
женими тарифами. Орендують лінії зв'яз-
ку в місцевих телефонних компаній (див.
також ІЕЕС, ЬЕС).
СІЛ - 1. Саіі Ьєуєі ІпіегГасе - АРІ рівня ви-
клику 8РЬ # розроблена групою 8А6
специфікація методу формування запитів
до БД мовою із застосувань (див. та-
кож арріісаіїоп, сіаіаЬа8е, ООВС)', 2. Сот-
тапб Ьіпе ІпіегГасе - інтерфейс командного
рядка # див. також соттапсі Нпе\ 3. Сеііі-
Гіесі ЕоШз Іпзігисіог - сертифікований ви-
кладач з продуктів Боіиз Веуеіоршепі: #
див. також СЕР.
сііск - клацання [кнопкою миші]; клацнути #
установити курсор миші на об'єкт (або
піктограму) і, щоб вибрати його, швидко
натиснути і відпустити кнопку миші (див.
також сіоиЬІе-сІіск).
сііск апсі с1га£ - буксирування, метод букси-
рування, досл. “натиснув і потягнув” #
іноді перекладають як “клацнув і потяг-
нув”, але слово “клацнув” неявно припус-
кає відпускання кнопки миші. Використо-
вуваний у графічних середовищах
(Масіпіозй, \¥іп(іо^8) метод роботи з про-
грамами за допомогою миші. Винайдений
у фірмі Арріе Сотриіег наприкінці 70-х
років.
сііск оп - клацнути (наприклад, піктограму) #
див. також тои8е.
сііскзігеаш - 1. історія відвідувань (сайтів);
2. маршрут переміщення [відвідувача] по
веб-вузлу, досл. послідовність клацань
[мишею].
с1іскШгоіі£Іі - клацання [мишею] на рекла-
мному оголошенні веб-сторінки.
с1іск-Йігои§Ь гаіе (СКТ) - відношення числа
клацань по банеру до числа його показів.
сііепі - клієнт # користувач, комп'ютер або
програма, що запитує послуги, ресурси, да-
ні або оброблення в іншої програми або ін-
шого комп'ютера та отримує результати об-
слуговування. Наприклад, веб-браузер - ти-
повий клієнт веб-сервера. Таку модель
взаємодії називають моделлю клієнт-сер-
вер (порівн. 8єгуєг; див. також сії-
епі/8егуег агскііесіиге, сііепі 8о/іїуаге).
сііепі зоГЬуаге - клієнтське ПЗ # програмне
забезпечення, що допомагає кінцевому
користувачу працювати із мережним за-
стосуванням (див. також сііепі, 8о/іїиаге).
сііепі/зегуег агскііесіиге (С8А) - архітекту-
ра клієнт-сервер # поширена дворівнева
модель побудови розподіленого обчислю-
вального середовища, в якій інтерфейсну
частину завдання (/гопі епсі) виконує ком-
п’ютер користувача, а оброблення запитів
(Ьаск епсі), яке потребує великих ресурсів,
здійснює один або кілька серверів. У суто
програмній інтерпретації цієї архітектури
є процеси-клієнти, що формують і відси-
лають запити на оброблення процесу-сер-
веру, який повертає їм результати. Розви-
тком даної архітектури є багаторівневі ар-
хітектури, в яких між клієнтом і сервером
підключається, наприклад, сервер засто-
сувань (арріісаіїоп 8егуег) (див. також
сііепі, сіІ8ігіЬиіе(і арріісаіїоп, 8єгуєг).
сііпсЬ - взаємне блокування, проф. клінч #
102
СЬО8
тупикова ситуація, що виникає в ОС під
час диспетчеризації завдання (процесів),
коли кожне з двох завдань утримує ре-
сурс, потрібний для роботи іншого. Клін-
чі можливі в системах, де: а) є конкурен-
ція за ресурси, що не можна розділити; б)
ресурс (наприклад, ОЗП) запитують час-
тинами; в) наданий ресурс не можна віді-
брати примусово (див. також орегаііпу
зузіет, іазкдиеие, іа8к 8УМІіскіп§).
сіір агі - “кліпарт” (у видавничих системах),
політипаж, ілюстративна вставка, графіч-
ний фрагмент, заготовка, аплікація # ілюст-
ративна графічна вставка. Використову-
ють у підготуванні авторських творів. Су-
часні графічні і текстові редактори, про-
грами для настільних видавничих систем
постачають з бібліотеками “кліпартів” на
СО-ВОМ.
СІірЬоагсі - буфер обміну (у \Уіпс1о\¥$) # меха-
нізм \Уіпбо\У8, який дозволяє застосуванням
обмінюватися графічними і текстовими дани-
ми. Поміщений у буфер обміну об’єкт зберіга-
ється там лише доти, поки туди не буде помі-
щено наступний виділений текст або графіка.
СІірЬоагсі - 1. буфер обміну, буферна па-
м'ять для обміну даними між прикладни-
ми програмами; 2. [екранна] лицьова па-
нель (наприклад, КВП); 3. планшет-блок-
нот (для збору інформації).
сіір-оп - пристяжний, що кріпиться збоку
портативного комп’ютера.
сіір-оп ІгаскЬаІІ - [“пристяжний ”] кулько-
вий маніпулятор, який кріпиться (“такий,
що пристібається”) збоку [портативного]
комп'ютера # див. також 8пар-оп ігаскЬаІІ.
СИррег - 1. назва реляційної СКБД (БО8 і
\¥іпс!ол¥§); 2. криптопроцесор Сііррег # мі-
кросхема для шифрування цифрових по-
відомлень. Реалізує алгоритм шифруван-
ня Бкіріас. Оголошено про неї в квітні
1993 р. (див. також СИррег ркопе, сгуріо-
ууаркіс ргосе88ог).
СИррег рЬопе - телефон для закритого зв'я-
зку на базі шифропроцесора СИррег.
сіірріп^ - 1. відсікання # у КГА - видалення
частин зображення, що лежать поза зада-
ною межею. Під час рендерингу зобра-
ження видаляють певні об'єкти або їхні
частини, що не будуть помітні на екрані.
Наприклад, йагсіу/аге с1ірріп§ - апаратна
підтримка операцій відсікання (див. та-
кож сІірЬоагф сиі, ра8іе); 2. обмеження,
зрізання.
с!ірріп§ раІЬ - траєкторія відсікання # у мо-
ві Ро8і8сгірі - траєкторія, що є межею об-
ласті на поточній сторінці, в якій зобра-
ження можна намалювати.
сіоакед иіііііу -“укрита” утиліта.
с1оакіп£ 8сЬете - схема “укривання” # для роз-
міщення програм у захищеній пам'яті ПК і
економії звичайної системної пам'яті.
СЬОВ - СЬагасІег Ьаг^е ОЬ]есї - великий
символьний об'єкт # у БД - тип поля для
зберігання великих текстових об'єктів
(див. також ВЬОВ, сіаіа іуре, сІаіаЬа8Є,
фіеШ іуре).
сіоск - 1. генератор синхроімпульсів, такто-
вий генератор, проф. кварц # мікросхема
на системній платі, з високою частотою
генеруючих сигналів, які синхронізують
усі операції, здійснювані процесором. Си-
нонім - сіоск О8сШаіог (див. також сіоск
8реесІ, ехіегпаї сіоск, таскіпе сусіе, тпа8іег
сіоск, О8сі11аіог, хреесі 8\уііск); 2. дієсл.
синхронізувати; 3. годинник # див. також
кагсВмаге сіоск, ВТС.
сіоск Ггедиепсу - тактова частота # див. та-
кож сіоск 8реесІ.
сіоск озсіПаіог - тактовий генератор, гене-
ратор синхросигналів # див. також
сіоск^/гедиепсу 8іаЬіІііу.
сіоск гаіе - див. сіоск 8реесІ.
сіоск $реес! - тактова частота # частота син-
хронізуючих коливань, які видає тактовий
генератор. Вимірюють в мегагерцах. Си-
ноніми - сіоск/гедиепсу, сіоск гаіе.
сіоск ууіре - витиснення [зображення] кру-
говою шторкою # див. також 8О/і есІ%е
уміре, уміре.
сіоскесі гіеуісе - тактований пристрій, син-
хронний пристрій # порівн. СІОскІЄ88 ІО&ІС.
сіоскіїщ - тактування, синхронізація # див.
також сіоск.
с1оск1е88 ІО&ІС - самотактована [асинхронна]
логіка # інтегральні мікросхеми, робота яких
синхронізується не спільним зовнішнім так-
товим генератором, а їхнім власним, внутрі-
шнім. Синоніми - СІОскІЄ88 сігсиіі, СІОСкІЄ88
сіечісе, 8еІ/-іітесІ скір (порівн. сіоскесі сієуісє;
див. також О8упскгопои8 рГОСЄ88ОГ).
СІОСІСІЄ88 РГОСЄ88ОГ - асинхронний проце-
сор, самотактований процесор - див.
а8упскгопои8 ргосе88ог.
сіопе - 1. клон, досл. двійник, копія # роди-
на комп'ютерів, цілком сумісна з якоюсь
іншою родиною, але вироблена іншою фі-
рмою. Є клони в ІВМ РС та ін., була спро-
ба створення клонів ПК Масіпіозії (див.
також ореп агскііесіиге)', 2. дієсл. клонува-
ти.
СЬО8 - Сотшоп Ьізр ОЬ]есі 8у81ет - сис-
103
СІ08Є
тема об'єктно-орієнтованого програму-
вання мовою Соттоп Іл8р.
СІО8Є - закрити, закривати # наприклад,
файл, діалогове вікно, застосування (по-
рівн. орегі).
СЬР - СегїіГіесІ ЬоШз РгоГеззіопаї - сертифі-
кований спеціаліст із продуктів ЬоШз
Пеуеіортепі # див. також СНщ.
СЬК - 1. Се11-Ьо88 Каііо - процент загубле-
них ділянок # у мережах АТМ - один із па-
раметрів якості послуг, які мають пого-
джувати мережні пристрої під час встанов-
лення з'єднання. Визначається відношен-
ням числа загублених ділянок до загально-
го числа переданих ділянок (див. також
С£)К[2], СЩ Еогит АТМ); 2. Соттоп
Ьап^иа^е Кипйте - загальна система під-
тримки часу виконання, загальномовне ви-
конуюче середовище # містить виконуюче
ядро, що забезпечує багатопоточність і
відповідає за безпеку; збирача сміття; ком-
піляцію іизі-іп-йте (див. ЛТ сотріїег) і мо-
дель класів .N£7 Ггателуогк. Розроблена
корпорацією Місго8ой у рамках технологій
.КЕТ для підтримки у ній мов програму-
вання, зокрема, Уізиаі Вазіс, Уізиаі С++,
ІЗсгірі, Уізиаі С#. Усі компілятори, сумісні
з СЬК, компілюють вихідний текст про-
грам у текст мовою М8ІЬ, тому можливі
розходження мов у поданні рядків, маси-
вів, об'єктів тощо до моменту досягнення
СЬК зникають (див. також СІЛ).
СЬ8 - Соттоп Ьап£иа£е Зресіїїсайоп - за-
гальна специфікація для мов програму-
вання # набір засобів, які полегшують
розробку нових мов програмування в тех-
нології Місго8ой .КЕТ (див. також М8ІЬ).
с1и81ег - 1. кластер # (від англ. сІи8іег - гро-
но, пучок) багатокомп’ютерна обчислю-
вальна система, яка задає сукупність ав-
тономних систем із спільною дисковою
пам'яттю (спільною файловою системою),
засобами міжмашинної взаємодії та під-
тримки цілісності баз даних. Зазвичай
сервери, що складають кластер, мають од-
накову конфігурацію або таку, що мало
різниться. Використання кластерів збіль-
шує продуктивність і надійність системи,
тому що у випадку збою одного комп'ю-
тера його роботу бере на себе інший, тоб-
то з точки зору користувача кластер ви-
глядає як єдина система. Приклад:
Сіизіегіпд зоймаге сап іттебіаіеіу сіеіесі а
посіє Гаііиге апсі геаззідп Ніе іазкз іо апоіґіег
посіє. - ПЗ керування кластером може негайно
виявити несправність вузла і передати його за-
вдання іншому вузлу. Синонім - (1і8ігіЬиіе(1
тиІііргосе88ог (див. також сІи8іегіп%,
сІи8іегіп% 8о/і\маге, Іосаі тетогу); 2. [дис-
ковий] кластер # група секторів на жорст-
кому диску, яку у разі дискових операцій
ОС розглядає як єдину область. Розмір
кластеру залежить від обсягу диска і вста-
новлюється програмою форматування ди-
ска (див. також аііосаііоп скаіп, аііосаііоп
ипіі, (1І8к 8есіог, 8есіог 8Іасії); 3. дієсл. об'-
єднувати в кластер, групу, блок.
сіизіег оГ гайіо Ьийопз - блок кнопок із за-
лежною фіксацією # див. також Ьиііоп,
гасііо Ьиііоп.
с1іі8іег Єе8і - групове (посєкційнє) тестування,
сіизіегіїщ - кластеризація, створення клас-
терів # фізичне з'єднання й інтеграція
двох і більше серверів із метою забезпе-
чення високого коефіцієнта готовності та
масштабованості системи (див. також
с1и8іег[і]).
с1и8ґегіп§ зоГЬуаге - ПЗ для кластеризації,
ПЗ для створення кластерів # Приклад:
Сіизіегіпд зоШл/аге а11о\л/з ІЬе сіизіег іо Ье зееп
аз а зіпдіе Іагде сотриіег. - ПЗ кластеризації
дозволяє розглядати кластер як єдиний вели-
кий комп'ютер, (див. також сІи8іег^).
СЬІІТ - Соїог Ьоок-Ир ТаЬІе - таблиця пе-
ретворення колірної палітри, таблиця за-
міни кольорів # використовують у відео-
адаптерах, наприклад, у разі малювання
текстур (КГА) (див. також соїог раїеііе,
КАМПАС).
сіийег - перешкоди.
СЬУ - Сопзіапі Ьіпеаг Уеіосііу - “постійна
лінійна швидкість” # одна з характерис-
тик методу читання/записування на диск,
який зазвичай використовують під час за-
писування фільмів на СБ-КОМ. Означає,
що швидкість читання даних постійна від
центра до краю, для досягнення цього
швидкість обертання мотора змінюється
залежно від місця розташування зчитува-
льної голівки (див. також САР).
СМ -1. скапає тапа§етепі - керування змі-
нами; 2. Соттоп Магкеі - спільний ри-
нок; 3. див. сопіепі тапа^етепі.
СМІ - Собеб Магк іпуєгзіоп - кодування з
інверсією кодових маркерів.
СМІР - Соттоп Мапа^етепі ІпГогтайоп
Ргоіосої - загальний інформаційний про-
токол керування, протокол СМІР # один
із малопоширених протоколів керування
мережами (див. також 8НМР). Призначе-
ний для діагностики працездатності різ-
номанітних ЛОМ.
104
смк
СМІ8 - Соттоп Мапа^етепі Іпібгтаііоп
8єгуісє8 - загальні інформаційні послуги
керування.
СММ - СараЬіІіІу Маїигіїу Мобеї - модель
технологічної зрілості організації, модель
СММ # розроблена 8ЕІ. Ініціатором ство-
рення СММ було МО США для одержан-
ня обґрунтованих процедур оцінки проце-
су розробки ПЗ. У цій моделі розрізняють
п’ять рівнів зрілості організації (за зрос-
танням): Іпіііаі, КереаіаЬІе, ПеГшеб,
Мапа^еб і Оріїтіхіп£. Перший рівень,
Іпіііаі, означає відсутність у компанії
стійкої системи керування. Рівень
Оріітіхіп§ є вищим, він показує здатність
компанії до самовдосконалення своєї дія-
льності (див. також 8<2А).
СМО8 - 1. Сотріетепіагу Меіаі-Охібе
8етісопбисІог, Сотріетепіагу МО8 -
комплементарна структура метал-окисел-
напівпровідник [технологія виготовлення
мікросхем] # характеризується меншою
швидкодією, але високою щільністю роз-
міщення елементів, стійкістю до шумів і
малим споживанням енергії (див. також
ВІСМО8, СНМО8, ЕСЬ, МО8, ИМО8, 801,
ТТЬ)\ 2. див. СМ08 тетогу.
СМО8 тетогу - СМО8-пам'ять # 1. неве-
лика мікросхема на системній платі ПК,
яка містить від 128 до 256 байт енергоне-
залежної пам'яті з параметрами конфігу-
рації ПК і часом внутрішнього годинника
(див. також ВІО8)\ 2. ОЗП, виконаний за
технологією СМ08.
СМ8 -1. Соїог Мапа^етепі Зузіетз - система
керування кольором # засоби, що забезпе-
чують застосуванням і драйверам принтерів
одержання інформації про колірні характе-
ристики моніторів, принтерів і сканерів для
відповідності кольорів зображення на екра-
ні монітора кольорам на роздруківці (див. та-
кож Рапіопер 2. Собе Мапа^етепі 8у§1еіті -
система керування розробкою ПЗ;
3. Сопіепі Мапа^етепі 8у§їет - система ке-
рування вмістом # Приклад: Тґііз Іізі соуєгз іїіе
ТиІІ ІіТесусІе ої а СМ8, (гот іпіііаііу сгеайпд Йіе
сопіепі Йігоидґі (о сіеііуегіпд іі (о епгі изегз. - Цей
список вміщує усі стадії життєвого циклу СМ8: від
етапу початкового створення вмісту до його до-
ставки користувачам, (див. також сопіепі
тапа^етепі).
СМТ - Соппесіїоп Мапа^етепі - керування
з'єднаннями # функція кільцевої мережі
РВОІ.
СМІІ - Сате£Іе-Ме11оп Нпіуегзйу - Універ-
ситет Карнегі-Меллона.
СМ¥В - Суап-Ма£епІа-¥е11о\у-В1аск - бла-
китний-пурпурний-жовтий-чорний, фор-
мат СМУВ # див. також СМУК.
СМУК - Суап-Ма§епіа-¥е11олу-В1аск - бла-
китний-пурпурний-жовтий-чорний, фор-
мат СМ¥К # альтернативна ВСВ колірна
система для виведення на монітор і друк
(зокрема, на струменевих принтерах) ко-
льорових зображень. Комбінація перших
трьох кольорів дає чорний колір, але іноді
недостатньо чистий, тому в якісних прин-
терах для отримання чорного кольору ви-
користовують окремий картридж, а не
змішують фарби (див. також СМУВ,
СМУК соїог зерагаііоп, НЬ8, Н8В, ЬСН,
УІК, УМСК).
СМУК соїог зерагаііоп - субстрактивна си-
стема або модель кольороподілу СМУК #
див. також СМУВ, СМУК, ВСВ.
СNАР8 - Соппесіеб №і\уогк оГ Абаріїуе
Ргосе88ОГ8 - мережа адаптивних процесорів #
ІС фірми Абарііуе 8о1иііоп8 для побудови
нейронних мереж.
СNА - Сегіійеб Коуєіі Абтіпізігаіог - сер-
тифікований мережний адміністратор #
звання, що присвоюють спеціалістам із
№Ґ№аге після складання спеціального іс-
питу (див. також СКЕ, СІРІЇ).
- Сегіійеб №1\¥аге [Коуєіі] Еп^іпеег -
сертифікований інженер (адміністратор
мереж) з КеіА¥аге # звання, що присвою-
ють спеціалістам із №Л¥аге після скла-
дання спеціального іспиту (див. також
С№, СМ).
СІЧЕ - сощппсйує погтаї Гогт - кон'юнкти-
вна нормальна форма, КНФ # подання ло-
гічного виразу у вигляді кон'юнкції ди-
з'юнкцій змінних (порівн. £)Ж).
СМ - Сегіійеб Коуєіі ІП8іпісіог - сертифіко-
ваний інструктор з Моуєіі # див. також
сж СМ.
СNN - Сеііиіаг №ига1 №ґ\уогк - клітинна
нейрона мережа, клітинна НМ, КНМ #
клітинні НМ об'єднують риси клітинних
автоматів (локальність взаємодії) і ней-
ронних мереж. Ділянкою СТ\ГМ є апаратна
або програмна модель нейрону (див. та-
кож сеіїиіаг аиіотаіа, пеигаї сотриіег,
пеигаї пеіюогк).
С№ - Сегіійеб ИеШогк Ргоїеззіопаї - сер-
тифікований спеціаліст із мережних тех-
нологій # звання, що присвоює КРА
(Кеіу/огк Рго(е88Іопа1 Аззосіаііоп) - міжна-
родне об’єднання спеціалістів у галузі ме-
режних технологій.
СМ< - Соттипісаііоп №і\уогк Кізег - роз-
105
сот
нім СЬТК # поліпшений варіант розніму
АМК, який надає додатковий доступ до
інтегрованого в чипсет мережного конт-
ролеру (див. також зоиікЬгісі^е).
СМТ - див. сагЬоп папоіиЬе.
СО - див. сепігаї оЦісе.
соавМо-соавІ - досл. “від берега до берега” #
тобто по всій континентальній території
США. Вираз стосується телефонних і
комп'ютерних мереж.
соах (також со-ах) - соахіаі саЬІе - коаксі-
альний кабель # сленгове скорочення тер-
міна.
соахіаі саЬІе - коаксіальний кабель # одна з
трьох головних груп кабелів, використо-
вуваних у комп'ютерних мережах. Най-
простіший кабель складено з мідної жили
(соге), ізоляції (іпзиіаііоп Іауег), що ото-
чує жилу, екрана (зкіеИ) у вигляді мета-
левого обплетення і зовнішньої оболонки
(тобто провідники розташовані концент-
рично, коаксіально. Звідси й походить на-
зва кабелю). Існує два типи коаксіальних
кабелів - з модульованим та не модульо-
ваним передаванням, відповідно товстий
(Йііск) і тонкий (Йііп) кабель. Тонкий має
діаметр близько 0,5 см, хвильовий опір -
50 Ом. Діаметр товстого кабелю - близько
1 см, опір - 70 Ом (див. також (іЬге оріісз,
ігапзсеіуег, іїуізієсіраіг).
СОВ - СІО8Є ОГВП8ІПЄ88 - кінець робочого дня.
СОВОЬ - СОшшоп Визіпезз-Огіепіед
Ьап&иа£е - мова програмування Кобол #
розроблена у 1959-1960 рр. об'єднаним
комітетом виробників і користувачів
ЕОМ (СОВА8¥Ь - СОпГегепсе оп ВАіа
8¥8іеш8 Ьап£иа£Є8). Процедурна МВР
для економічних завдань. Дитя Пентаго-
на. У 60-70-ті роки саме цю мову програ-
мування застосовували в США найчасті-
ше (до 80 % програм) (див. також рго-
%гаттіп§ Іап^иа^е).
СОСОМ - СОогсііпаііп^ СОМтіїїее о£ еа8і-
\уе8і ігасіе роїісу - координаційний комі-
тет з торгової політики між Заходом і
Сходом, СОСОМ # займався координа-
цією експорту стратегічних товарів у ко-
муністичні країни. Скасований у 1994 р.
сосіе - 1. код [програми] # комп’ютерна про-
грама або частина програми: послідов-
ність команд, даних та описів даних, з
яких її складено. Розрізняють вихідний
текст програми (зоигсе сосіе), об'єктний
код (оЬ]есі сосіе), отриманий після транс-
ляції вихідного тексту, і код робочої про-
грами (ехесиїаЬІе сосіе) або машинний код
(таскіпе сосіе) (див. також аЬзоІиіе сосіе,
Ьіпагу сосіе, сосіе геизе, сизіот сосіе, сіеасі
сосіе, еріїоргіе сосіе, %1ие сосіе, іпіегтесііаіе
сосіе, Ііпез о/ сосіе, паііче сосіе, рогіаЬІе
сосіе, ргоіо^ие сосіе, рзеисіососіе, геїосаі-
аЬІе сосіе, зра^кеііі сосіе); 2. система коду-
вання, код # див. також ассезз сосіе, Ьаг
сосіе, скагасіег сосіе, сопсііііоп сосіе,
соипігу сосіе, еггог сосіе, ехіі сосіе, іпіеггирі
сосіе, кеу сосіе, геіит сосіе, зсап сосіе;
3. дієсл. писати або редагувати програму,
кодувати.
сосіе сошраіїЬІе - сумісні за системою команд #
наприклад, процесори однієї родини.
сосіе деп8ІЇу - щільність коду # порівняльна
характеристика архітектури системи ко-
манд процесора, що показує її ефектив-
ність за обсягом коду однієї і тієї самої
процедури. Зазвичай підвищена щільність
коду потрібна для вбудованих мікропроце-
сорів і мікроконтролерів (див також
іпзігисііоп зеі).
сосіе £епегаііоп - кодогенерація, генерація
коду, генерація програми # заключна фаза
обробки програми, виконувана кодогене-
ратором (див. також сосіещ, сосіе
%епегаіог, сотріїег).
сосіе £епегаіог - 1. генератор застосувань #
засіб розробки застосувань (зазвичай ме-
ню-керований), який допомагає користу-
вачам створювати застосування для робо-
ти з БД без написання коду; 2. кодогене-
ратор, генератор коду # частина компіля-
тора, що на завершальному етапі трансля-
ції створює об'єктний код програми або
програму іншою мовою (див. також
сотріїег, сосіе оріітігег, оЬ]есі тосіиіе,
рагзіп%, зоигсе сосіе).
сосіе шоііоп - перенесення або винесення
частини тексту програми # наприклад, ви-
несення константних виразів із циклів для
оптимізації програми (див. також сосіе^,
сосіе оріітігег).
сосіе Ііпе - рядок вихідного тексту, рядок
програми # див. також Ііпез о/сосіе, зоигсе
сосіе.
соде-пашесі - із кодовою назвою, з умовним
ім'ям.
сосіе оріішігег - оптимізатор коду # блок
компілятора, який під час трансляції оп-
тимізує код програми. Залежно від опцій
компілятора провадиться оптимізація за
часом виконання програми, за обсягом
пам'яті, яку вона займає, або за тим та ін-
шим параметром. Працює перед генерато-
ром коду (див. також сосіе %епегаіог,
106
соІІаЬогаііоп
сотріїег, Іоор ипгоПіп%, оріітіхіп§ сот-
рііег).
сосіе оріішіхаііоп - оптимізація коду (про-
грами) # процес удосконалення програми
за заданим критерієм, зазвичай за обсягом
зайнятої пам’яті і/або часу виконання
(див. також сосіе оріітігег).
соде ра§е (також сосіера^е, СР) - кодова
сторінка # у М8-ПО8 кожна кодова сторі-
нка має власний номер і визначає коду-
вання (зокрема, для виведених на екран
повідомлень) для окремої національної
мови або групи родинних мов, наприклад,
СР866 реалізує кодування для російської
мови, СР437 - для США, країн Західної
Європи та Латинської Америки (див. та-
кож сопуєгзіоп іаЬІе, N81}.
соде ра£е 8Л¥ІЇсЬіп£ - перемикання кодової
сторінки.
соде геіі8е - повторне використання [наяв-
ного] коду # див. також соВе^ц.
сесіє вертепі (С8) - кодовий сегмент # в ар-
хітектурі процесорів Іпіеі 8086 область
ОЗП, яка містить виконувані програми.
Інші сегменти - сіаіа зе^тепі (08), 8Іаск
8е§теп1 (88) і ехіга 8Є£тепІ (Е8) (див. та-
кож таскіпе сосіе).
со йеЬгеакег - спеціаліст зі зламування ши-
фрів # див. також сгуріапаїузі.
СОЙЄС - 1. СотрГЄ88ОГ-РеСОШрГЄ88ОГ - кодек #
технологія ущільнення/відновлення (ущі-
льнення/розущільнення) даних, апарат-
ний або програмний механізм для пере-
творення вихідного відео- або звукового
аналогового сигналу на стиснену цифрову
форму й назад. Засоби мультимедіа засно-
вані на алгоритмах ущільнення і розущі-
льнення даних. Приклад: ОіТГегепі СООЕСз
ЄХІ8І8 Ьесаиве воте ііауе Ьееп орйтігесі Тог
аисііо, уісієо апсі уоісе, апсі сіаіа. - Існують різ-
номанітні види кодеків, кожний з яких оптимізо-
вано для роботи з аудіо, відео, мовними сигна-
лами або цифровими даними (див. також
Сіперак, епсіес, Н. 320, Іпсіео, МРЕ0)\
2. содег/бесобег - кодек, кодер/декодер # у
телекомунікації - мікросхема або інший
електронний пристрій для перетворення
цифрових сигналів на аналогові під час
передавання даних в одному напрямку та
їхнього декодування в зворотному напря-
мку (див. також іпіе^гаіесі сігсиіі)', 3. шиф-
ратор-дешифратор .
сосіег - 1. кодувальник # людина, що пише і
налагоджує тексти програм (див. також
сосііпуу^, ргоугаттеРу 2. шифрувальник.
сосііп£ - 1. кодування # див. також сосііпу
ікеогу', 2. програмування, кодування # час-
тина роботи з програмування, що стосу-
ється безпосередньо написання текстів
програм (див. також рго%гаттіп%).
со(1іп£ 8сЬете - схема кодування # див. та-
кож сосИп% ікеогу.
сосііп£ іЬеогу - теорія кодування # науко-
вий напрямок, який розробляє і вивчає
методи захисту інформації від випадко-
вих перекручувань у каналах зв’язку (див.
також сосІіп§ аскете).
соеїїїсіепі - коефіцієнт.
соегсіоп - приведення типу даних.
СОЕЕ - Соттоп ОЬ]есІ Бііе Гогтаї - зага-
льний формат об'єктних файлів # див. та-
кож ]іІе /огтаі.
СОСО - Соогбіпаїе Сеотеїгу - координат-
на геометрія # набір процедур, призначе-
них для маніпуляцій відстанями і кутами
даних спостережень у графічному поданні.
Часто - підсистема ГІС.
соЬегепсу - див. саске сокегепсу.
С0ЬЄ8І0П - зчеплення, зв'язність.
СОНО - Согрогаїе Оіїісе/Ноте Ойісе - ко-
рпоративний офіс/домашній офіс # сектор
ринку, галузь застосування (див. також
8В8О, 8оНо).
соіпсісіепсе - 1. збіг у часі, одночасність,
синхронність; 2. випадковий збіг обста-
вин.
соШ Ьаскир - “холодне” резервне копію-
вання # резервне копіювання БД, здійс-
нюване, коли вона закрита для доступу
користувачів (порівн. коі Ьаскир', див. та-
кож Ьаскир).
соїд Ьооі - див. соїсі аіагі.
соШ Ііпк - “холодний” зв'язок.
соИ гевіагі - “холодне” перезавантаження.
соШ 8іагі {також соШ Ьооі) - початковий
запуск, “холодне” завантаження # заван-
таження програми в ОЗП (найчастіше
ОС) під час вмикання комп'ютера. Сино-
нім - сіеасі аіагі (порівн. уцагт Ьооі).
соШ 8ууіїс1ііп£ - “холодна” комутація, пере-
микання електричних ланцюгів без наван-
таження # контакти, що перемикають, ко-
мутують ланцюги, які не знаходяться під
напругою або знеструмлено (див. також
коі 8Учііскіп£).
соїосаііоп (від со-іосаііоп - спільне розмі-
щення) - розміщення мережних з'єднань #
наприклад, виділених ліній Інтернету,
для декількох серверів в одній залі. Не
плутати з соїіосаііоп (розташування,
розстановка).
соІІаЬогаііоп - координація спільної діяль-
107
соІІаЬогаіїоп іесЬпоІо^у
ності, виробнича співпраця # використан-
ня ІТ для координації і/або спільного про-
ведення робіт (див. також соІІаЬогаііоп
іескпоіо^у).
соІІаЬогаґіоп Іес1іпо1о£у - технологія співро-
бітництва, технологія групових [спільних]
робіт (наприклад, у середовищі САПР).
соІІар$е - [тимчасове] видалення тексту під
заголовками (щоб побачити загальну
структуру документа); згортання відобра-
жуваної на екрані структури дочірніх під-
каталогів (наприклад, у Рііе Мапа^ег сис-
теми А¥іпс1о\у8) # див. також ехрапії.
соїіарзесі ЬаскЬопе - вироджена (локалізо-
вана) опорна мережа # об'єднуюча магіст-
раль мережі, зведена в точку.
соїіаіе - 1. об'єднувати; 2. підбирати аркуші
або зброшуровані зошити книги в прави-
льному порядку.
соїіаіегаї - спільний.
со11аііп£ «едиепсе іаЬІе - таблиця ваг упо-
рядкування, схема упорядкування.
со11айп£ 8огі - сортування злиттям # сорту-
вання, що об'єднує в заданій послідовнос-
ті два та більше файлів. Синонім - тегре
8ОГІ.
соїіесі - збирати, одержувати.
соїіесііоп - сукупність [колекція, набір] #
складний тип даних, що являє собою
об'єкт, який містить кілька інших об'єктів,
зазвичай того самого типу. Наприклад, у
Уізиаі Вазіс це може бути набір усіх за-
кладок у документі чи всіх відкритих у
А¥іп\Уопі документів. Завдяки методам і
властивостям соПесіїоп можна одночасно
змінювати як усі об'єкти, що входять до
нього, так і кожен його одиночний об'єкт
(див. також оЬіесі, ООР).
СОІ1І8ІОП - “сутичка”, конфлікт, колізія #
спроба двох вузлів ЛОМ одночасно по-
слати повідомлення (пакет) тим самим ка-
налом (див. також ассе88 теікосі,
С8МА/СИ, Іокеп, Токеп Кіп%).
со-іосаіїоп - зосередження, близьке місце
розташування # розміщення серверів різ-
них власників у одному місці з викорис-
танням спільного високошвидкісного ін-
тернет-з'єднання.
соїоп - двокрапка, символ # використо-
вують як роздільник у ряді мов програму-
вання, наприклад, у Бейсіку двокрапкою
розділено оператори, записані в одному
рядку (див. також сіеіітііег).
соїог (також соїоиг) - 1. колір, відтінок,
тон; 2. фарба, фарбувальна речовина;
3. кольоровий.
соїог асЦікішепІ - вирівнювання, узгоджен-
ня кольорів, кольорокалібрування, забез-
печення точного передавання кольору #
установлення відповідності кольорів ек-
рану монітора і принтера (див. також
соїог таіскіп% 8у8іет, соїог ігаскіп%).
соїог Ь1еп(1іп§ - змішування кольорів # ме-
тод об'єднання на папері колірних плям
чорнил принтера під час кольорового дру-
кування для одержання всієї колірної па-
літри.
соїог саІіЬгаїіоп - калібрування кольорів #
підстроювання кольорів, виведених при-
строєм (наприклад, монітором) під ета-
лонні кольори, як у системі Рапіопе, або
під кольори, виведені іншим пристроєм.
Таке калібрування забезпечує однакове
передавання кольору під час підготовки
матеріалу та його друкування (див. також
соїог соггесііогі).
соїог соггесіїоп - кольорокорекція, коригу-
вання кольору # зміна кольорів вихідного
зображення, щоб надрукувати його що-
найкраще або зі спеціальними ефектами
(див. також соїог саІіЬгаііогі).
соїог сІерОї - глибина кольору # кількість бі-
тів, використовуваних для кодування ко-
льору одного пікселя зображення. Цифрове
відео потребує глибини кольору 15 бітів, а
для забезпечення фотореалістичної якості
кольору потрібно як мінімум 24 біти Сино-
німи ріхеї сіерік, Ьй сіерїіт (див. також ріхеї,
іпіе соїог).
соїог (1Й11ЄГІІЩ - див. СІІікеГІП£.
соїог тапа^етепі - керування кольором,
добір кольорів.
соїог таіс1ііп§ 8у8іет - система узгоджен-
ня (забезпечення відповідності) кольорів,
кольорокалібрування, забезпечення точ-
ного кольоропередавання (див. також
соїог асІ]и8Ітепі, соїог ігаскіп§).
соїог шосіеі - колірна модель # аналітичні
вирази для обчислення колірної складової
пікселя в різноманітних колірних просто-
рах (базисах) і для переходу від одного
базису до іншого. Приклади колірних мо-
делей: СМУВ, СМУК, НЬ8, Н8В, ВСВ,
У®.
соїог раїеНе - колірна палітра # див. також
ВАМОАС.
соїог гашр - колірний “розкат”, колірний гра-
дієнт, градієнтне зафарблення [заливання],
лінійно змінюваний колірний тон # градієн-
тна зміна кольору - це плавний просторо-
вий перехід від одного кольору до іншо-
го. Існують два головних типи градієнт-
108
соттапсі їїіе
них зафарбувань - радіальне (півтони змі-
нюються у разі віддалення від однієї точ-
ки) і лінійне (півтони змінюються у разі
віддалення від лінії). Використовують для
створення колірних ефектів або як тесто-
ве зображення для контролю якості при-
строю візуального виводу (монітора,
принтера) (див. також %гас1іепі).
соїог ГЄ£І8ІТаІЇОП - суміщення кольорів.
соїог верагаґіоп - поділ кольорів, кольоро-
поділ # у НВС - розкладання кольорового
зображення на складові (базові) кольори
згідно з колірною моделлю. Далі на при-
строях фотовиводу файли, отримані в ре-
зультаті кольороподілу, переносять на
фотоплівки (фотоформи), використовува-
ні в кольоровому друкуванні (див. також
СМУВ, СУМК, НЬ8, Н8В. іта^езеііег,
РМ8[Х}, УІО).
соїог іетрегаіиге - колірна температура #
міра колірного фону відтворюваного зо-
браження. Вимірюють в градусах Кельві-
на (див. також заіигаііогі).
соїог Ітаскіїщ - узгодження кольорів, забез-
печення точного передавання кольору #
див. також соїог ас^изітепі, соїог
таіскіп% зузіет.
соїог ііШіїу - утиліта оброблення кольорів,
соїог уаіие - код кольору.
соїог ууЬіїеЬоагс! - кольоровий великофор-
матний екран, плоскопанельний дисплей
із роздільною здатністю 6144x4096, “біла
дошка”.
со1ог-8а(е раїейе - безпечна [колірна] палітра #
набір кольорів, не змішаних і не розмитих
під час перегляду у веб-браузері - це важ-
ливо для електронної торгівлі побутови-
ми товарами, щоб не занадто спотворюва-
ти реальні кольори виробів.
соїоиг - барвник, фарбувальний, колірний.
соїшпп (сої) - стовпчик, колонка, графа #
наприклад, вертикальний ряд ділянок в
електронній таблиці (порівн. гоіу).
соїишп сЬагі - стовбчаста діаграма # вид ді-
аграм у ДГ, коли дані відображають на
графіку у вигляді вертикальних стовпчи-
ків (див. також агеа скагі, Ьаг скагі,
Ьизіпезз егаркісз, Нпе скагі, ріе скагі,
ргезепіаііоп ^гаркісз, ругатШ Віа^гат).
соїишп §иі(1е[8] - межа (напрямні) стовпчи-
ків (у верстці).
соїшппаг Гогшаі - багатоколонний формат
[звіту].
СОМ - 1. див. Соттоп ОЬ]есі Мосіек,
2. Сотропепі ОЬ]ес1 Мобеї - модель скла-
дених об'єктів, технологія СОМ # стан-
дарт МІСГО8ОЙ, який описує правила ство-
рення і взаємодії об'єктів у середовищі
\¥іпсіо\у8. Розроблений у 1993 р. Покладе-
ний в основу технології ОЬЕ 2.0. Об'єкт у
СОМ після створення надає свою функці-
ональність процесу, що його викликав, а
після використання знищується. При цьо-
му сам об'єкт пасивний. Він лише передає
через інтерфейси свої функції (інтерфей-
сом у цій технології називають групу вза-
ємозалежних функцій). У цьому значенні
вживають термін СОМ-сервер, а запиту-
вальну програму називають СОМ-клієн-
том (див. також ОСОМ, 8ОМ)\ 3. Сот-
риіег Оиіриі оп МісгоШт - комп'ютерне
виведення на мікрофільми.
СОМ+ - технологія СОМ+ # розвиток тех-
нології СОМ у \Уіпс1о\У8 2000.
СОМ рогі - СОМ-порт # послідовний порт
ПК. ВІО8 підтримує чотири СОМ-порти:
від СОМІ до СОМ4 (див. також рогі
ехрапВег, рогі геріісаіог, зегіаірогі).
сотЬіпаііоп - комбінація, сполучення.
сошЬо Ьох - комбіноване вікно, комбінова-
ний керівний елемент # комбінація вікна
редагування і вікна списку.
СОМБЕХ (також Сотдех) - Сотриіег
БізігіЬиіог [Беаіегз] Ехрозіїіоп - виставка
СОМБЕХ # одна з найбільших у світі що-
річних комп'ютерних виставок, яку про-
водять в США восени (зазвичай в листо-
паді) у Лас-Вегасі, а навесні (у квітні) в
Атланті. У рамках виставки проходять
конференції, виступи лідерів комп'ютер-
ної індустрії та багато інших заходів.
Усупереч думці американців, що ця ви-
ставка у світі найбільша, СОМБЕХ утроє
менше виставки СеВІТ, яку проводять на-
весні в Ганновері.
сошта - кома, символ # широко викори-
стовують як роздільник (див. також
сіеіітііег).
соттапсі - 1. команда # введений користу-
вачем або отриманий із командного фай-
ла рядок символів, що вказує програмі,
які дії треба виконати. Команди, що вво-
дить користувач, перевіряють на правиль-
ність, інтерпретують і виконують (див.
також соттапсі Нпе, соттапсі тосіе, сот-
тапсі ргосе88ог, іехі ЬазесЕу 2. подавати ко-
манди, командувати.
соттапсі Ьаг - лінійка команд # елемент гра-
фічного інтерфейсу в \УІПСІО\¥8 СЕ, що об'-
єднує елементи панелі інструментів і меню.
соттапсі Піе - командний файл - див.
Ьаіск /Не.
109
соттапсі іпіегргеіег
соттапсі іпіегргеіег - інтерпретатор команд #
у системах із текстовим користувацьким
інтерфейсом - частина ОС (або засто-
сування), яка розбирає командний рядок і
організує його виконання. Синонім -
соттапсі ргосеззог (див. також сотшапсі
Ііпе,
соттапсі Ііпе - командний рядок # рядок,
уведений із клавіатури або зчитаний із ко-
мандного файла у відповідь на запрошен-
ня ОС (див. рготрі), монітора або засто-
сування. Містить одну або кілька команд
процесора або ім’я викликуваної програ-
ми і за наявністю її параметри (див. також
Ьаіск/ііе, СЬІ[2], соттапсіргосеззог).
соттапсі тосіе - командний режим # ре-
жим роботи системи, коли операції зада-
но текстовими командами, а не за допо-
могою меню (див. також соттапсі Ііпе,
сілщ, сіл).
соттапсі ргосеззог - командний процесор,
інтерпретатор командного рядка # у сис-
темах із текстовим користувацьким інтер-
фейсом - модуль, який оброблює коман-
ди користувача. Синонім - соттапсі іпіег-
ргеіег (див. також соттапсі, соттапсі Ііпе,
соттапсі тосіе, СІЛ^.
соттапсі зерагаіог - роздільник команд #
див. також соттапсі Ііпе, раікпате зера-
гаіог, зіаіетепі зерагаіог.
соттапсі 8еі - набір [машинних] команд #
синонім - іпзігисііоп зеі (див. також АЬІІ,
СІ8С, СР11, СКІ8Р).
соттапсі зіюгісігі - “швидка” клавіша # як-
що йдеться про набір команд процесора,
то див. іпзігисііоп зеі (див. також АЬІІ, АТ
соттапсі зеі, СІ8С, СРІР, СКІ8Р).
соттепі - коментар # (від лат. соттепіагіит -
пояснення) у програмуванні - мовна
конструкція, що дає змогу додавати у по-
чатковий текст програми або в командний
файл пояснюючий текст із метою їхнього
документування або покращання читанос-
ті. Коментарі ігнорують під час трансляції
вихідного тексту програми і виконання
командного файла. Приклад: И'з доосі
ргодгаттіпд зїуіе іо іпсіибе соттепіз іп уоиг
ргодгат (о ехріаіп ІЬіпдз ІГіаі тідМ поі Ье
оЬуіоиз іо зотеопе еізе. - Гарний стиль у про-
грамуванні - додавати до програми коментарі
для пояснення тих речей, які можуть здатися
не очевидними іншим людям, (див. також
Ьаіск/ііе, гетагк, зоигсе сосіе).
сотшепі опі (також соттепі-опі) - пере-
творити на коментар, розм. закоментувати #
у програмуванні - поставити знаки ко-
110
ментарю на початку і в кінці секції коду
або на початку кожного рядка для блоку-
вання їхньої компіляції або інтерпретації
Зазвичай цей прийом використовують під
час налагодження програми (див. також
соттепі, зоигсе сосіе).
соштегсіаі аі - символ @, розм. “собачка” #
синонім - аі зі§п.
соттегсіаі ргобисі - виріб невоєнного
призначення [промисловий або побуто-
вий], виріб, який випускають серійно (на-
приклад, ІС), готовий (стандартний) про-
дукт (наприклад, прикладна програма).
соттіі - 1. фіксація [транзакції] # етап тран-
закції, коли усі зміни в усіх ресурсах, заді-
яних у цій транзакції, стають остаточними
(див. також соттіі тезза§е, ігапзасііоп)\
2. фіксувати [транзакцію].
соттіі те$$а£е - повідомлення про завер-
шення транзакції # див. також соттіі,
ігапзасііоп.
соїшпіішепі - 1. фіксація (транзакції); 2. зо-
бов’язання # угода або обіцянка щодо по-
водження в майбутньому.
соттоШіу зоіЬуаге - споживче ПЗ, товарне ПЗ.
соттоп саггіег (також ріюпе сотрапу) -
приватна компанія, яка володіє мережею
зв’язку і надає телекомунікаційні послуги
громаді # див. також Іоп%-сНзіапсе саггіег.
Соттоп Сгііегіа (СС) - загальні критерії
(комп’ютерної безпеки) - див. 180 15408.
Соттоп Безкіор Епуігоптепі (СБЕ) - за-
гальне середовище робочого столу # сис-
тема міжплатформних інтерфейсів.
Соттоп Саіе^ау ІпіегГасе - див. ССІ.
Соттоп ІпГогтаііоп Мосіеі (СІМ) - загальна
інформаційна модель, специфікація (техно-
логія) СІМ # об’єктно-орієнтована інформа-
ційна модель, розроблена асоціацією ОМТР\
дозволяє системам керування обмінюватися
інформацією про корпоративні мережі (див.
також ПЕРІ, кіір://у^у^.сІті/'.ог§).
Соттоп ІЛ8Р - Соттоп Ьізі Ргосеззіп^ -
мова Соттоп ЬІ8Р # стандартизований у
1981 р. консорціумом компаній діалект
мови програмування ЬІ8Р. Консорціум
виконав цю роботу під егідою ПАКРА.
Соттоп Ьізр - це велика і складна мова,
яку широко використовують в ШІ, борто-
вих системах тощо.
соттоп тосіе Гапііз - відмови групового
типу # наприклад, одночасний розрив
двох волоконно-оптичних кабелів у кабе-
лепроводі.
Соттоп ОЬ]есі Мосіеі (СОМ) - єдина об’єкт-
на модель # відкрита архітектура для
сошраІіЬіІіІу
крос-платформної розробки клієнт-серве-
рних застосувань на базі об'єктно-орієн-
тованої технології. Так раніше називали
ОЬЕ 1піе%гаіюп.
соштопаїііу - спільність, уніфікованість #
характеристика рішення.
соштоп»еп»е геа»опіп§ - міркування на ос-
нові здорового глузду # область дослі-
джень у ШІ (див. також АІ, сіесіисііуе геа-
8ОПІП%).
сотій8 Гаііиге - комунікаційна несправ-
ність, несправність у засобах передавання
даних, у засобах взаємодії із мережним
елементом.
соттипісаііоп» - 1. зв’язок, система [засо-
би] зв’язку; 2. комунікація, взаємодія, об-
мін даними.
соттипісаііоп» сЬаппеї - канал зв’язку, лі-
нія зв’язку # див. також скаппеї, сігсиіі,
соттипісаііоп^.
соттипісаііоп» іпгіи»ігу - галузь зв’язку,
телеком.
соттипісаііоп» рогі - комунікаційний порт -
див. зегіаі рогі.
соттипісаііоп ргоіосої - комунікаційний
протокол зв'язку # див. також ргоіосої.
Соттипісаііоп» Бесепсу Асі (СБА) - Акт
про пристойність у телекомунікаціях #
назва прийнятого Конгресом США зако-
ну, який чинний з початку 1996 р. і забо-
роняє розміщення в мережах інформації
непристойного або відверто образливого
характеру. Проте з’ясувалося, що він су-
перечить Першій поправці до Конституції
США, і його чинність скасовано.
соттипісаііоп» »аіе11ііе - супутник зв'язку #
див. також	(ЗЕО, ЬЕО, МЕО,
N080, огЬііаІ ро8Іііоп.
соттипісаііоп» «егуег - комунікаційний
сервер, сервер зв'язку # див. також тосіет
8ЄГУЄГ.
соттипісаіог - комунікатор, інтелектуаль-
ний стільниковий (мобільний) телефон #
клас мобільних пристроїв (гібрид РОА і сті-
льникового телефону), що забезпечують
розвинені комунікаційні можливості за до-
помогою стільникового телефону (зазвичай
із підключенням через інфрачервоний порт
або РС-карту), підтримують Аача, мають ек-
рани 240 на 320 точок і більше. Часто пе-
редбачено можливість програмування кори-
стувачем (див. також 8тагіркопе).
СОМР - 1. тип даних згідно зі стандартом
ІЕЕЕ (дійсне число без експоненційної та
дробової частин, ціле зі знаком); 2. див.
соттипісаііоп8.
сошрасі са»е - компактний, мініатюрний
корпус (конструктив мультимедіа-ПК) #
зазвичай кубічної форми, розмірами мен-
ший за 8ІітІіпе (див. також аіі-іп-опе,
(1е8кіор, /иіі іоу^єг, тісго-іохмег, тШіоучег,
8ГЕ, 8ІітІіпе, іохуєг).
сошрасі Шве - див. СІІ-КОМ.
СотрасіЕ1а»Ь - 1. рознім СотрасіЕІазЬ #
тип розніму для надмініатюрних перифе-
рійних вбудованих пристроїв, наприклад,
жорстких дисків для цифрових фотокамер
(див. також кіір://^\\г^.сотрасі/1а8к.ог^)\
2. карта пам'яті місткістю до 8 Гбайт (див.
також/Іа8к тетогу).
сошрасііоп - ущільнення [даних].
СошрасіРСІ -1. стандарт СотрасіРСІ # набір
стандартів, розроблений асоціацією
РІСМС. Об'єднує стандарт на шину РСІ
(електрично сумісний із ним) і стандарт
“Євромеханіка” (ІЕЕЕ/А№1-1101.1), вик-
ористовуваний для промислових і вбудов-
аних застосувань. Передбачає використання
корпуса з пасивною з’єднувальною пан-
еллю, у якій вертикально встановлюють до
восьми плат висотою ЗП або 611. Стандарт
визначає заходи щодо надійного закріп-
лення плат, їхньої стійкості до ударів і віб-
рації, а також зручність обслуговування.
Шина СотрасіРСІ підтримує пересилання
на тактових частотах 33 і 66 МГц зі швид-
кістю до 264 Мбайт/с. Стандарт усе ширше
застосовують і постійно розвивають (див.
також АТСА, еткесісіесі8у8іет, УМЕ).
сошрапіоп сопігоііег - співконтролер # див.
також сопігоііег.
сошрагаіог - 1. компаратор, порівнювач
[блок] # електронний пристрій, якій порів-
нює дві величини і визначає їхню рівність.
Широко використовують в ряді пристроїв,
наприклад, в АЦП (див. також АОСу
2. компаратор, процедура [програма, мо-
дуль, блок] порівняння # коли порівняння
двох величин реалізовано програмно, назва
вибирається залежно від того, як це реаліз-
овано.
сошраге - порівняння, порівнювати # одна
з базових операцій, яку виконує комп'ю-
тер. Приклад: Сотриіег» аге зіиріс! сотрагес!
іо Ііитапз. - Комп'ютери нерозумні, якщо їх
порівнювати з людиною.
сошраііЬіІііу - сумісність # спроможність
спільної роботи й обміну інформацією рі-
зноманітного програмного й апаратного
забезпечення. Приклад: АгсЬіІесІиге сотраіі-
Ьііііу аІІо\л/8 сосіе ге-изе апсі гезиііз іп гесіисесі
сіезідп ііте. - Сумісність архітектури процесо-
111
сотраііЬИііу тосіе
рів дозволяє повторно використовувати код,
що в результаті скорочує час розробки, (див.
також Ьаскхчагсі сотраііЬИііу, Ьіпагу
сотраііЬИііу,	скгмтмагсі	сотраііЬИііу,
еіесігота^пеііс сотраііЬИііу, /ог^агНз
сотраііЬИііу,	кагсЬмаге	сотраііЬИііу,
іпсотраііЬИііу,	зо/і\наге	сотраііЬИііу,
ирууагсі сотраііЬИііу).
сотраііЬіІііу тосіе - режим сумісності, ре-
жим емуляції # надає, наприклад, можли-
вість виконувати ПЗ, розроблене для ін-
шої платформи.
сотраііЬіІііу іе8ііп§ - тестування на суміс-
ність # перевірка працездатності продук-
ту на різних типах і моделях комп’ютерів,
із різноманітними типами зовнішніх при-
строїв (наприклад, принтерів), а також
сумісності з іншими апаратними і про-
грамними компонентами системи (див.
також аірка іе8ііп%, Ьепсктагк іе$ііп%, Ьеіа
іе8ііп%, сотраііЬИііу, соп/огтапсе іЄ8ііп%,
/іпаї іе8ііп§, /ипсііопаї іе8ііп§, §атта
іезііп£, тапиаі іе8ііп§, орегаііопаї іе8ііп%,
8ІГЄ88 ІЄ8ІІП&).
сошраііЬІе - сумісний # порівн. іпсотраііЬІе.
сотреііеб (авупсЬгопоив) тосіе - асинх-
ронний режим [обміну даними по шині
РиіигеЬиз].
сотреііііуе іпіеПі^епсе (СІ) - конкурентна
розвідка # вид консультаційного бізнесу.
Полягає в зборі й аналізі даних щодо поз-
иції компанії на ринку. Цілі конкурентної
розвідки бувають наступальними й обо-
ронними. У першому випадку потрібно
розробити заходи щодо позиціювання
компанії на ринку, забезпечивши їх по-
трібними ресурсами. В другому випадку
потрібно просто зрозуміти, що від-
бувається, що станеться на ринку і які на-
слідки це матиме для компанії.
сотріїаііоп - трансляція, компіляція # пере-
творення програми з вихідної мови прогр-
амування на еквівалентну програму вихі-
дною мовою (на машинний або про-
міжний код). Логічно процес компіляції
поділяють на етапи, основні з яких - ан-
аліз початкового тексту і синтез, чи код-
огенерація. Кожний з етапів, у свою че-
ргу, поділяють на фази. Наприклад, етап
аналізу складено з фаз лексичного аналізу
(Іехісаі апаїузіз), синтаксичного аналізу і
семантичного аналізу. Фізично - кожну
стадію перегляду компілятором початк-
ового тексту від його початку до кінця
називають проходом (див. також сотріїег,
сопсИііопаІ сотріїаііоп, сотріїаііоп ипіі,
іпсгетепіаі сотріїаііоп, оЬ]есі тосіїїіе,
8оигсе сосіе, ігап8Іаііогі).
сотріїаііоп ипіі - одиниця компіляції #
найменший блок програми, що можна ві-
дкомпілювати в об’єктний модуль окремо
від іншого її тексту. Для деяких мов про-
грамування одиницею компіляції є під-
програма (див. також сотріїег, сотріїа-
ііоп, оЬ]есі тосіиіе, 8оигсе сосіе).
сотріїе - транслювати, компілювати # пер-
етворювати вихідні тексти програми на
об'єктні модулі (див. також сосіе %епега-
іог, сотріїег, сопсИііопаІ сотріїа-ііоп,
оЬ]есі тосіиіе, 8оигсе сосіе, іуре сопгег-
8Іоп).
сотріїе ііте - час компіляції [трансляції] #
час, витрачений компілятором на перетв-
орення вихідного тексту програми у вихі-
дну мову. Він може також містити в собі
час наступної роботи компонувальника
(див. також сотріїег, 8оигсе сосіе).
сотріїед сосіе - об'єктний код, странсльо-
вана програма # див. також соНе^,
сотріїег, оЬ]есі тосіиіе.
сошріїесі диегу - запит, що компілюється.
сотріїег - компілятор, транслятор # про-
грама, що виконує трансляцію вихідного
тексту розроблюваної програми з МВР в
еквівалентну програму цільовою мовою
(див. іагуеі Іап%иа§е). Зазвичай це - ма-
шинний або проміжний код. Залежно від
способу конструювання, компілятори бу-
вають однопрохідні (зіп^іе-разз) і багато-
прохідні (ти1іі-ра88), налагоджувальні
(с1еЬи££Іп£), оптимізуючі (оріітіхіп&) і з
негайним виконанням (1оас1-апс1-£о). Сам
процес компіляції складено з двох стадій-
: аналізу (лексичного, синтаксичного, се-
мантичного) і синтезу. На стадії аналізу
програму розбивають на складові частини
і створюють її подання проміжною мо-
вою. На стадії синтезу з внутрішнього
подання спочатку генерують програму
проміжною мовою, яку потім оптимізу-
ють, після чого кодогенератор породжує
програму цільовою мовою. Синонім -
ігапзіаіог (див. також сосіе %епегаіог,
сотріїаііоп, сотріїе ііте, сотріїег
сіігесііуе, сотріїег орііоп, іпіегргеіег, паііуе
сотріїег, оЬ]есі сосіе, оЬ]есі тосіиіе, ра88,
рГЄрГОСЄ88ОГ, ГЄ8ІСІЄПІ СО1ПрІІЄГ, 8ІІІСОП
сотріїег, 8оигсе сосіе).
сотріїег (1іа£по$ііс8 - повідомлення компі-
лятора про помилки # зазвичай подано в лі-
стингу трансляції або окремому файлі; міс-
тять вказівки на помилки, виявлені у транс-
112
сотрозііе уісіео
льованому тексті, та пояснення, що потрібні
(див. також сотріїег, сИа§по8ііс8).
сотріїег сіігєсііує - директива компілятора
[транслятора] - див. сіігєсііує^.
сотріїег орііоп - опція компілятора # набір
опцій компілятора, щоб програміст мав змогу
керувати глобальними настройками компілято-
ра, наприклад, режимами оптимізації згенеров-
аного об'єктного коду, додаванням до нього за-
собів налагодження і діагностики, команд ке-
рування форматом лістишу та ін. (див. також
сотріїег, сІе]аиІі орііоп).
согпрі1іп£ - компіляція # наприклад, со-
шрі1іп£ іо тетогу - компіляція в ОЗП
(див. також сотріїег).
сотріетепі - 1. доповнення # зазвичай тер-
мін стосується двійкового доповнення
числа, яке використовують для подання в
комп’ютері від’ємних двійкових чисел.
Щоб знайти двійкове доповнення, потріб-
но інвертувати усі цифри і додати одини-
цю. Наприклад, двійкове доповнення чи-
сла 1001 =0110+1=0111 (див. також Ьі-
пагу питЬег); 2. доповнювати.
сотріех - 1. система, комплекс; 2. складний,
змішаний, складений, комбінований; 3. за-
плутаний, важкорозв'язуваний.
сотріех сіаіа Іуре - складний тип даних (на
відміну від простих типів) # синонім -
зігисіигесі іуре (див. також сіаіа іуре).
сотріех (Іоситепі - складений документ.
сотріех питЬег - комплексне число # чис-
ло вигляду х=х+іу, складене з двох час-
тин: х - дійсної (геаі) та іу - уявної
(іта^іпагу рагі). Комплексні числа пред-
ставлені точками на площині, що назива-
ють комплексною площиною. Вона утво-
рена дійсною і уявною вісями. Алгебра
комплексних чисел, як і частина теорії
функцій комплексного змінного (ТФКЗ),
була створена в XIX столітті великим ні-
мецьким математиком Карлом Фрідріхом
Гаусом. У мовах програмування комплек-
сні числа зазвичай не є вбудованим типом
даних, проте їх легко визначають у вигля-
ді класу або структури.
сотріехііу - складність # алгоритму, задачі
тощо. Приклад: ТТіе Іітіі із іп оиг аЬіІііу іо
тападе сотріехііу. - Межа полягає в нашій
спроможності керувати складністю.
сотріехііу іЬеогу - теорія складності обчи-
слень # математична дисципліна, що ви-
вчає, скільки кроків, часу і який обсяг па-
м'яті потрібно для різноманітних обчис-
лювальних алгоритмів (див. також
сотриіег 8сіепсе).
сошропепі - 1. компонент #1) програмний
об'єкт, який реалізує певну функціональ-
ність. Під час розробки - це логічна час-
тина певної роботи, описана у критеріях
приймання (ассеріапсе сгііегіа); 2) у САПР
електроніки - ІС, транзистор, конденса-
тор, резистор тощо, фізично встановлюва-
ні на друкарську плату (див. також
сіізсгеіе сотропепі, еіесігопіс сотропепі);
3) у загальному випадку - це ідентифіко-
вана частина програми або конструкції,
що виконує одну або кілька конкретних
функцій; 2. складова частина, складовий
елемент; 3. компонентний.
сошропепі-ЬазесІ - із компонентною струк-
турою, заснований на використанні ком-
понентів # наприклад, сотропепі-Ьазеб
беуеіортепі - компонентно-орієнтована
розробка.
сотропепі зоГілуаге - компонентне (моду-
льне) ПЗ.
сотропепі уійєо - розділений відеосигнал
записування і передавання відео за допо-
могою окремих сигналів для червоного,
зеленого і блакитного кольорів, а також
сигнали синхронізації. Використовують в
комп'ютерних системах (порівн. сотро8ііе
уісієо; див. також КСВ).
сошропепі-огіепіесі - компонентно-орієнто-
ваний.
сошропепіігіп§ - перетворення на компо-
нент (складову частину системи), компо-
нентизація # Приклад: ТКе роіпі із іЬаі \л/е'ге
сотропепіігіпд еуегу сієуісє сігіуєг іп ііііз зузіет
аз \л/еІІ. (ВІН \/едіііе) - Особливість цієї системи
в тому, що ми виділили в окремі компоненти
кожний із драйверів пристроїв.
сошропепі-зоГЬуаге агсЬііесіиге - архітек-
тура модульного ПЗ (ОрепВос).
сошрозііе - складений, складний, змішаний,
композитний.
сошрозііе ЬІаск - складений чорний # чор-
ний колір, одержуваний під час друкуван-
ня змішуванням на папері блакитного,
жовтого і пурпурного чорнил.
сошрозііе тар - комбінована карта # елект-
ронна карта, на якій присутня інформація
з кількох різноманітних тематичних карт.
Можна створити в процесі просторового
аналізу (ГІС) (див. також СІВ).
сотровііе уідео - повний (складений) відео-
сигнал # тип колірного відеосигналу,
який складено із сигналів кольоровості й
яскравості та гасить сходинки кадрових
рядкових і колірних синхроімпульсів. Йо-
го видають багато відеомагнітофонів і ви-
113
сотроаііїп^
користовують у телевізійному стандарті
№Г$С (порівн. сотропепі уісіео', див. та-
кож КСВ).
сотро$іііп£ - створення складених зобра-
жень, накладання зображень # процес на-
кладання відеофрагменту на один або кі-
лька відеофрагментів і наступної компіля-
ції результату в один файл.
сотро8І<іоп - оформлення закономірностей # у
ЕС (див. також іп/егепсе).
сотроипсі - складений, складний.
сотроиіні сіоситепі - складений документ #
електронний документ, який містить еле-
менти з різноманітними типами даних,
наприклад, крім тексту, містить таблиці,
графічні матеріали, фото, дані з інших за-
стосувань (БД, електронних таблиць то-
що). Кожний елемент складеного докуме-
нта зберігають таким чином, щоб із ним
можна було працювати за допомогою за-
стосування, що його створило (див. також
ОЬЕ, ОрепЕос).
сотроипсі кеу - складений ключ # у СКБД -
ключ записування, складений з кількох
його ключових полів. Синоніми - тиііі-раті
кеу, сопсаіепаіесі кеу (див. також гесогсі).
сотроипсі вШетепі - складений оператор
[інструкція, пропозиція] # у МВР - група
пропозицій мови, взята в логічні дужки
(наприклад, Ье§іп і епсі). Тому інші назви
такої конструкції - простий блок, логіч-
ний блок. Такі блоки використовують, ко-
ли синтаксис МВР допускає в конструкції
застосування тільки один оператор, на-
приклад, в операторах і£, \¥Ііі1е тощо (див.
також 8іаіетепі).
сотргеїіепвіуе - всеосяжний, всебічний,
комплексний, повний.
сотргезд - ущільнювати, стискати [дані] #
зменшувати розмір файла (файлів) для
економії пам’яті та/або часу передавання
даних (порівн. сіесотргеззіоп', див. також
ЛЕС, МРЕСг,раск).
сошрге88е(1 аисііо - ущільнений аудіосигнал #
мовний сигнал високої якості на відеоди-
ску, оброблений методом цифрового коду-
вання (див. також сіі§ііаІ аисііо).
сотрге88е<1 (ІІ8к - “ущільнений” диск #
1. диск, над усіма файлами якого викона-
на процедура ущільнення; 2. диск, на який
за допомогою спеціальної програми (на-
приклад, Біаскег або БоиЬІе Брасе) запи-
сують тільки ущільнені файли.
сошрге88Є(і уісіео - ущільнене відеозобра-
ження # відеозображення або сегмент зо-
браження, оброблений цифровими мето-
дами ущільнення з метою зменшення об-
сягу даних, потрібних для зберігання і то-
чного відтворення (див. також ІРЕ(3,
МРЕЕг).
сошрге88Іоп - ущільнення # зменшення об-
сягу пам’яті, що займають дані, або смуги
пропускання і кількості бітів, потрібної
для їхнього передавання лініями зв’язку.
Розрізняють ущільнення без втрати
(ІО88ІЄ88 сотргеззіоп) і зі втратою даних
(ІО88У сотрге88Іогі). Ущільнення без втра-
ти використовують для файлів програм,
документів і баз даних. Ущільнення зі
втратою застосовують для відеозобра-
жень і аудіозаписів (див. також сіаіа
сотрге88Іоп, сотрге88Іоп еп^іпе, сотрге8-
8Іоп гаііо, сотрге88Іоп іескпідие8, сіесот-
РГЄ88ІОП, СІІ8к СОтрГЄ88ІП£, /ІІЄ СОтрГЄ88ІОП,
/гасіаі сотрге88Іоп, іта§е сотрге88Іоп,
іпіег/гате сотрге88Іоп, ІРЕС, МРЕО,
раск, 8єієсііує сотрге88Іоп, уісіео сот-
РГЄ88ІОП, УОІСЄ СОтрГЄ88ІОП, 2ЄГО сот-
РГЄ88ІОТЇ).
сошрге88Іоп епщпе - механізм ущільнення #
програма або пристрій, що виконує про-
цедуру ущільнення. Існує два підходи:
програмний, який використовує, напри-
клад, №>Р, і апаратний - за допомогою
Е8Р (див. також сотрге88Іоп, сотрге88іоп
гаііо).
сотрге88Іоп гаііо - коефіцієнт ущільнення,
ступінь ущільнення # наприклад, для зо-
браження - це відношення обсягу неущі-
льненого зображення до його обсягу після
ущільнення. Залежить від застосовувано-
го методу ущільнення і характеризує його
ефективність. У 1989 р. група дослідників
запропонувала оцінювати коефіцієнт
ущільнення за допомогою набору файлів,
які містять АБСП-тексти англійською мо-
вою, об’єктні файли і вихідні тексти різ-
ними мовами програмування. Цей набір із
14 файлів одержав назву Саі^агу Сош-
рге88Іоп Согриз. Існує багато інших стан-
дартних тестових наборів (див. також
сотрге88Іоп, сотрге88іоп іескпідие8,
кіір://1іпк8. шуаіегіоо. а/саі^агу. согриз. кіті).
СОтрґЄ88ІОП СесЬпіциез - метод ущільнення #
див. також сотрге88Іоп, сотрге88іоп гаііо,
МРЕЄ.
СОШрГЄ88ОГ - 1. компресор # пристрій, який
ущільнює динамічний діапазон (різницю
між найгучнішим і найтихішим звуком
виражено в децибелах) звукового сигна-
лу. Компресор збільшує гучність на вихо-
ді, якщо рівень на вході нижче заданого
114
сотриіег еп§іпеегіп§
значення і навпаки зменшує гучність, як-
що рівень вище заданого (порівн.
ехрапіїег)', 2. система ущільнення даних.
сотргошізе - 1. компрометація # витік або
розголошення конфіденційної інформації
або одержання її неавторизованими су-
б’єктами; 2. компрометувати # займатися
несанкціонованим розкриттям або одер-
жанням захищеної інформації.
Сотри$егуе - служба СотриЗегуе # одна з
найпопулярніших онлайнових служб у
США (кіір://мг^^.сотри8егуе.сот) (див.
також АОЦ ОЕпіе, М8И, РгосИру).
сотризех - див. суЬегзех.
сотриіаііоп - обчислення.
сотриіаііопаї - обчислювальний # потребую-
чий виконання визначеного обсягу обчис-
лень. Наприклад, йі^іііу сотриіа-ііопаї - по-
требуючий великого обсягу обчислень.
сотриіаііопаї Ьіоіо^у - обчислювальна біо-
логія.
сотриіаііопаї сотріехііу - обчислювальна
складність # число кроків або арифметич-
них операцій, потрібних для вирішення
обчислювальної проблеми (див. також
сотріехііу).
сотриіаііопаї роууег - обчислювальна по-
тужність, обчислювальні можливості -
див. сотриііп%ромег.
сотриіаііопаї рзускоіо^у - обчислювальна
психологія.
сотриіаііопаїїу іпіепгіуе - з великим обся-
гом обчислень [рахунка] # про застосу-
вання, що вимагають великих обсягів об-
числень чи великої обчислювальної поту-
жності. Приклад: АІЙюидК Йіе іесЬпідие із уегу
ромегїиі сотрагеб іо оіґіег тасїйпе Іеагпіпд
теііюсіз іі із аізо сотриіаііопаїїу іпієпзіує. -
Хоча цей метод значно потужніший за інші ме-
тоди машинного навчання, він вимагає велико-
го обсягу обчислень.
сошриіе - обчислити, обчисляти; розрахо-
вувати, підраховувати.
сотриіег - 1. комп'ютер # у загальному ви-
падку - пристрій, який одержує дані, об-
роблює їх і видає в тій або іншій формі
результат. Поділяють на цифрові, анало-
гові, гібридні, біологічні. Цифрові ком-
п'ютери, які також називають ЕОМ, за ви-
користовуваною елементною базою й ар-
хітектурою поділяють на п'ять поколінь:
лампові, транзисторні, на ІС, ВІС і НВІС.
У сучасних цифрових комп'ютерах розрі-
зняють апаратні засоби (кагсіюаге) і про-
грамне забезпечення (ро/іїиаге). Приклад: І
сіопЧ асіиаііу гететЬег Йіе Гігзі йте І вам а
сотриіег, Ьиі І тизі ґіауе Ьееп агоипсі єієуєп аі
Йіе ііте. (Ііпиз Тог/аісіз) - Я точно не пом’я-
таю, коли вперше побачив компьютер, але в
той час мені було приблизно 11 років. У XIX
сторіччі в США комп'ютером називали
людину, яку наймали для виконання роз-
рахунків (див. також апаІо& сотриіег,
сотриіег сгіте, сотриіег еп§і-пеегіп£,
сотриіег %ате8, сотриіег §гаркіс8,
сотриіег Іап^иаре, сотриіег 8сіепсе, сот-
риіег 8есигііу, сотриіег уі8іоп, сотриііп§,
сІе8кіор сотриіег, коте сотриіег,
іпсіизігіаі сотриіег, таіп/гате, тісго-
сотриіег, тіпі-сотриіег, тоЬИе сотриіег,
папосотриіег, пеіїмогк сотриіег, пеигаї
сотриіег, опЬоагсІ сотриіег, оріісаі сот-
риіег, рагаїїеі сотриіег, рег8опаІ сот-
риіег, рогіаЬІе сотриіег, диапіит сот-
риіег, 8ирегсотриіег, іаЬІеі сотриіег, ігір
сотриіег, уесіог сотриіег)', 2. обчислюва-
льний, комп'ютерний.
сотриіег агскііесі - розробник архітектури
комп'ютерної системи # див. також
агскііесіиге.
сотриіег агскііесіиге - архітектура комп'ю-
тера [обчислювальної системи] # організа-
ційна структура комп’ютера [обчислюваль-
ної системи], що має потоки та подання да-
них, інтерфейси (організування вводу-виво-
ду), набір команд, способи адресації, регіст-
ри, апаратне і програмне забезпечення. Тер-
мін уведений корпорацією ІВМ під час
створення родини сумісних комп'ютерів
8у8іеш/360 (див. також сотриіег агскііесі,
%гаркіс8 агскііесіиге, пеіюогк агскііесіиге,
ріаі/огт, 8у8іет агскііесіиге).
сотриіег Ьазісз - ази роботи з комп'юте-
ром, комп’ютерні ази # див. також
сотриіег Ніегасу.
сотриіег сопігої - комп'ютерне керування,
керування від комп'ютера # див. також
етЬесІсІесІ 8у8іет.
сотриіег сгіте - комп'ютерна злочинність #
незаконне використання комп'ютерів і теле-
комунікаційних мереж, зокрема з метою
одержання особистої вигоди (див. також
сотриіег/гаисі, сотриіег оиііащ суЬегсгіте).
сотриіег сіерепсіепсу - комп'ютерна залеж-
ність # психічний розлад, який полягає в
надмірній потребі в роботі на комп'ютері
(див. також сотриіегркіїе).
сотриіег еп£Іпеегіп£ - конструювання
комп'ютерів, проектування комп'ютерів #
дисципліна, що вивчає архітектуру і мето-
ди розробки комп'ютерів (див також
сотриіег агскііесі).
115
сошріїіег ЄЙ1ІС8
сотриіег еіііісз - комп’ютерна етика # на-
прямок етики, що вивчає етичні аспекти
використання комп’ютерних технологій,
зокрема галуззю інтересів цієї науки є
комп’ютерне піратство, розсилання спа-
му, неавторизований доступ, комп’ютерні
віруси, чат-форуми тощо (див. також
сгаскег, пеіідиеііе, зрат).
сотриіег §аше - комп’ютерна гра, ігрова
програма - див. сотриіег %ате8.
сотриіег §ате8 - комп’ютерні ігри, ігрові
програми # комп'ютерні ігри - один із ве-
ликих класів ПЗ - поділяють на кілька
класів: аркадні ігри (агсасіе приго-
дницькі ігри (аскиепіиге ^атез), логічні іг-
ри (Іо^ісаі §атез) та ін. Приклад: ТГіеге \л/еге
ехатріез ої зітріе датез іґіаі уои соиісі
ргодгат уоигзеїї. (Ііпиз Топ/аісіз) - Це були
приклади простих ігор, які ви могли б запрогра-
мувати самі. (див. також агсасіе §атез,
е-епіеїїаіптепі, §ате, §ате рогі, %ате
ікеогу, ЮІЖ, ММО).
сотриіег §гарИіс8 - комп'ютерна графіка,
КГ, застар. машинна графіка # загальний
термін, який позначає один з трьох напря-
мків оброблення зображень за допомогою
комп'ютерів. Завдання КГ - створення ви-
димого зображення, тобто візуалізація.
Два інших напрямки: оброблення зобра-
жень і розпізнавання образів (див. також
ргаркісз, СІЛ, ітауе ргосе88Іп%, іта%е
гесо^піііоп, уесіог руар кіс з).
сотриіег Гатіїу - родина обчислювальних
машин, родина комп'ютерів # комп'ютери
з однаковою або близькою архітектурою,
зазвичай одного виробника, що різняться
конфігурацією технічних засобів і проду-
ктивністю.
сотриіег ігаисі - комп'ютерне шахрайство #
шахрайство з використанням комп’ютер-
них і мережних технологій (див. також
сотриіег сгіте, сотриіег оиііауу).
сотриіег 1ап£иа£е - 1. див. ргоргаттіпу
Іап§иа§е\ 2. див. таскіпе Іап%иа%е.
сотриіег Іііегасу - комп'ютерна грамотність #
базові знання і навички з використання
комп'ютерів, достатні для життя в ком-
п'ютеризованому суспільстві. Обов'язкова
для ділової і взагалі культурної людини.
Синонім - сотриіег Ьазісз.
сотриіег пате - мережне ім'я [ПК, комп'ю-
тера] # ім'я, під яким певний комп'ютер
відомий у локальній мережі (див. також
сотриіег оііііаи - комп'ютерний злочинець #
див. також сотриіег сгіте, сотриіег/гаисі.
сотриіег 8сіепсе (С8) - досл. комп'ютерні
науки, теорія обчислювальних машин і
систем; обчислювальна техніка (як га-
лузь) # загальна назва для сукупності дис-
циплін, пов'язаних із конструюванням
комп'ютерів та їхнім використанням в об-
робленні інформації. Об'єднують теорети-
чні та практичні аспекти багатьох наук,
таких як електроніка, програмування, ма-
тематика, штучний інтелект, людино-ма-
шинна взаємодія, конструювання комп'ю-
терів та ін. (див. також агііфісіаі іпіеііі-
%епсе, сотріехііу ікеогу, зо/і\уаге еп^іпее-
гіп§).
сотриіег 8есигііу - комп’ютерна безпека #
див. також аііаск сіеіесііоп, іп/огтаііоп зе-
сигііу, іпігисіег сіеіесііоп.
сотриіег 8у8іет - обчислювальна [комп'ю-
терна] система, застар. обчислювальний
комплекс # термін стосується встановле-
ного у замовника ПЗ, комп'ютерного і те-
лекомунікаційного устаткування, яке
утворює єдине середовище для вирішення
завдань.
сотриіег уігиз - див. уігиз.
сотриіег уізіоп - машинний зір, технічний
зір # напрямок штучного інтелекту й об-
роблення зображень, який оброблює зо-
браження реальної дійсності (див. також
агііфісіаі іпіеііі^епсе, іта§е ргосеззіп%,
пеигаї пеіюогк).
сошриіег-^епегаіесі - генерований комп'ю-
тером, машинно-генерований, комп'ютер-
ний.
сошриіег-£епегаіес1 іта^егу (ССІ) - ком-
п'ютерна анімація, комп'ютерний відео-
ряд # отримані на комп'ютері анімовані
зображення, використовувані в кіно і на
телебаченні (див. також апітаііоп).
сотриіегіхе - комп'ютеризувати, оснащувати
комп'ютерами # впроваджувати комп'ютер-
ні системи в деякій сфері діяльності.
сотриіегіхед - комп'ютеризований, осна-
щений комп'ютерами.
сошриіегріїііе - комп'ютерофіл, комп'ютер-
ний фан # людина, захоплена комп'ютера-
ми (порівн. сотриіегркоЬіа, суЬегркоЬіа’,
див. також сотриіег сіерепсіепсу).
сотриіегрЬоЬіа - комп'ютерофобія # по-
чуття відрази до комп'ютерів (порівн.
сотриіегркіїе’, див. також суЬегркоЬіа).
сошриіііщ - 1. оброблення даних, робота із
застосуванням комп'ютера, комп'ютериза-
ція, проф. комп'ютинг # Приклад: Могєоуєг,
іґіе 8соре ої х/уїтаі те саІІ сотриііпд ііаз
ЬгоасіепесІ іо іііе роіпі Нтаі іі із біГГісиН іо сІеТіпе іі
116
сопсііііопаї ЬгапсЬ
аз а зіпдіе сіізсірііпе. - Межі того, що ми нази-
ваємо комп'ютингом, настільки розширилися,
що стає важко визначити його як єдину дисци-
пліну (СС2001). (див. також сотриІіп&
есіисаііоп, соорегаііме сотриііп%, сІІ8Ігі-
Ьиіесі сотриІіп§, /иггу сотриііп§, тоЬИе
сотриііп%, пеигосотриІіп%, рагаїїеі сот-
риіїп%, реп-ЬазесІ сотриііп^, циапіит сот-
риііп%, геаі-іїте сотриІіп%, гетоіе сот-
риІіп§, 8ирегсотриІіп%)\ 2. обчислення,
розрахунок # див. також сіаіа ргосе88Іп§\
3. обчислювальний.
сотриііп^ едисаііоп - освіта в галузі інфор-
матики, комп’ютерна освіта # див. також
сотриІіп%, есіисаііоп.
сошриііп^ роуиег - обчислювальна потуж-
ність # визначається загальною продукти-
вністю комп’ютерної системи. Приклад: Аз
а гезиіі, ме ґіауе зееп ехропепііаі іпсгеазез іп
ауаіІаЬІе сотриііпд ромег (СС2001). - Як ре-
зультат ми бачимо експоненційне збільшення
доступної обчислювальної потужності, (див.
також МІР8, рег/огтапсе).
сошриігоп - комп’ютрон # 1. абстрактна
одиниця оцінки продуктивності комп’ю-
тера; приблизно дорівнює добутку швид-
кодії (оп/с) на обсяг оперативної пам’яті
(Мбайт) на обсяг масової пам'яті (Мбайт);
2. міфічна субатомна частка, що несе оди-
ницю обчислювальної потужності або ін-
формації, - подібно до того, як електрон
несе одиницю електричного заряду.
сопсаіепаїе - зв'язувати, з'єднувати, зчіплю-
вати.
сопсаіепаіесі зреесЬ - конкатеноване [комбіно-
ване], складене [зчеплене] мовлення # об'єд-
нання фрагментів записаного дикторсько-
го мовлення і мовлення, синтезованого
комп'ютером, для формування відповідей
або вказівок користувачу, наприклад, у
системах мовної відповіді (ІУК) (див. та-
кож ТТ8, гоісе 8упіке8І8).
сопсаіепаііоп - 1. конкатенація, зчеплення #
операція послідовного об'єднання двох або
більш елементів даних в один, наприклад,
кількох рядків символів в один рядок, кіль-
кох текстових файлів у один файл. Напри-
клад, конкатенація рядків “АВС” і “ВЕ”
дасть рядок “АВСВЕ” (див. також
скагасіег, 8ігіп%)‘, 2. зв'язок, з'єднання.
сопсепігаіог - концентратор # пристрій,
який здійснює приймання повідомлень із
кількох повільних ліній і приймання/пе-
редавання їх одним високошвидкісним
каналом. Робота концентратора схожа на
роботу мультиплексора, тільки не відбу-
вається виділення підканалів. Передаван-
ня йде в одному потоці (див. також
тиіііріехег).
сопсеріиаі - концептуальний, абстрактний.
сопсеріиаі шосіеі - концептуальна модель #
спосіб подання понять або об'єктів пред-
метної галузі (див. також СА8Е, оЬ]есІ-
ОГІеПІеСІ СІЄ8І£П, ПМЕ).
сопсеззіоп - відступ, відхилення # дозвіл на
використання матеріалів, які комплекту-
ють виріб і не цілком відповідають техні-
чним умовам (див. також ууаіуег).
сопсгеїе сіазз - реальний клас - див. аЬ-
8ігасІ сІа88.
сопсиггепсу - 1. паралелізм # одночасне
(паралельне) виконання комп'ютером кі-
лькох операцій, спільне використання ре-
сурсів (див. також сопсиггепі, МРР, тиііі-
ргосе88Іп§, тиІіііа8кіп§, тиІііікгеасИп^,
8МР)\ 2. взаємосумісність # властивість
об'єктів в ООП.
сопсиггепі - 1. паралельний #1) про про-
грами, процеси або мови програмування,
які дають змогу виконувати різноманітні
операції одночасно, наприклад Сопсиггепі
Разсаі. Під одночасністю в програмуванні
розуміють виконання дії чи виникнення
події протягом того самого часового ін-
тервалу, що не означає “у той самий мо-
мент” (порівн. рагаїїеі; див. також Ш8к,
ікгеасІ[2\)', 2) стосується випадків, коли кі-
лька видів діяльності відбуваються в той
самий час, наприклад, паралельне розроб-
лення; 2. одночасний.
сопсиггепі орегаїіоп - паралельне виконан-
ня [робота] - див. тиІіїІа8кіп%.
сопсиггепі ргосе88Іп£ - паралельне оброб-
лення (даних) # див. також сіаіа
рГОСЄ88ІП§.
сопсштепііу - одночасно, паралельно,
сопсіепзег - див. сарасіїог.
сопсіепзесі ргіпійщ - ущільнене друкування #
режим друкування, коли ширина кожного
символу становить близько 60 % ширини
стандартного шрифту.
сопсііііоп - умова # правило вибору однієї з
альтернатив # див. також сопсііііоп сосіе.
сошііііоп сосіе - код умови # код, виробле-
ний у результаті виконання процесором
арифметичної або логічної команди По-
тім його використовують команди умов-
ного переходу і виклику підпрограм (див.
також сопсііііопаї Ьгапск).
сопсііііопаї - умовний.
сопсііііопаї ЬгапсЬ - умовний перехід # опе-
ратор мови програмування або машинна
117
соїкШіопаї сосіе
команда, що змушує процесор перейти на
інше місце програми і продовжити її ви-
конання з нього, якщо в результаті попе-
редніх операцій задану в операторі (у ко-
манді) умову виконано. Синонім -
сопсіііїопаї ]итр (див. також Ьгапск,
Ьгапск ргесНсііоп, сопсИііопаІ сосіе,
ипсопНіїіопаї Ьгапск).
сопсііііопаї сосіе - див. сопсііїіоп сосіе.
сопсИііопаІ сотріїаііоп - умовна компіляція #
засіб мови програмування, що дозволяє
включати або вилучати трансляцію части-
ни тексту програми залежно від значення
певного логічного виразу. Синонім - соп-
сИііопаІ ргосеззіп^ (див. також сотріїаііоп,
оЬ]есі тосіиіе, зоигсе сосіе).
сопсИііопаІ ]ишр - умовний перехід, опера-
ція [команда] умовного переходу # переда-
ча керування в програмі за вказаною в ко-
манді адресою залежно від результату вико-
нання попередніх команд або значень регіс-
трів процесора. Синонім - сопсИііопаІ
Ьгапск.
сопсИііопаІ іехі - умовний текст # текст,
який включають або не включають в той
або інший варіант документа.
сопсіош - 1. захисний пластмасовий футляр
для дискет; 2. захисна оболонка (покрит-
тя) світловоду; 3. кеуЬоагб сопдот - на-
кладка на клавіатуру # еластична прозора
пластикова накладка на клавіатуру, що за-
хищає клавіатуру від пилу і розлитої рі-
дини (кави, чаю тощо), але не заважає
друкувати (див. також тетЬгапе
кеуЬоагсІу, 4. еіеріїапі сопсіош - пакет для
плат # пластиковий пакет, який захищає
схемні плати під час транспортування.
сопсіисіог - провідник # матеріал, який про-
водить електричний струм (див. також
іпзиіаіог, зетісопсіисіог).
сопсіуаг - сопсііїіоп уагіаЬІе - умовна змінна #
призначена для блокування потоку, поки
виконується деяка умова. Використову-
ють разом з мутекс-блокуванням для ви-
значення моменту її зняття (див. також
тиіех, О/ІХ, ікгеасі).
сопе ігасіп§ - трасування конусом, конічне
трасування # різновид методу трасування
променів, у якому роль променя виконує
конічна область, що сприяє скороченню
часу обчислень.
сопГегепсе - конференція # можливість де-
кільком особам (передплатникам) обмі-
нюватися повідомленнями за допомогою
певної онлайнової служби. Синонім -
/огит (див. також скаі, скаі/огит, ІКС).
сопГегепсіп£ - див. іеіесоп/егепсіп^,
уісІеосоп/егепсіп£.
сопМепсе -1. довіра, впевненість; 2. секрет.
сопїїсіепііаі - конфіденційний # наприклад,
сопГібепїїаІ іпібгтаііоп - конфіденційна
інформація.
сопйсіепііаі сіаіа - таємні дані # див. також
ргіуііе&есі іп/огтаііоп.
сопїїйепііаіііу - конфіденційність, таєм-
ність.
сопїї^игаЬіІііу - конфігурованість # можли-
вість зміни системи в рамках набору за-
кладених у неї можливостей або налаго-
джування її під користувача.
сопїї^игаЬІе - реконфігурований, перекон-
фігурований.
сопіщигаііоп - 1. конфігурація # набір апа-
ратних або програмних установок (напри-
клад, положень перемикачів, значень
змінних, керівних послідовностей), які за-
дають режими функціонування пристрою
або застосування (див. також соп/і^и-
гаііоп /Не, соп/і^игаііоп тапа^етепі, соп-
/іууігаііоп иріоасі, Не/аиіі соп/§игаііоп,
етпгоптепі, пеіууогк соп/і§игаііоп, ргесоп-
/і^игеН, гесоп/і^гаііогі); 2. конфігуруван-
ня # порівн. гесоп/і^игаііоп.
сопй^игаііоп йіе - конфігураційний файл #
1. файл із даними про попередню, поточ-
ну або майбутню конфігурацію системи
або застосування; 2. текстовий файл, який
містить команди керування конфігураці-
єю системи (див. також соп/і^игаііоп).
сопй^игаііоп шапа^ешепі - керування кон-
фігуруванням # одна з п’яти категорій за-
собів мережного керування (пеіюогк
тапа^етепі) відповідно до моделі 180.
Процес ідентифікації, відстеження і моди-
фікації параметрів конфігурації пристроїв
мережі. Винятково важливий для при-
строїв із численними опціями настрою-
вання (наприклад, маршрутизаторів і
файл-серверів) (див. також соп/і§игаііоп,
соп/ї§игаііоп иріоасі, Не/аиіі соп/і^игаііоп).
сопй^игаііоп иріоасі - вивантаження або
збереження конфігурації (конфігурацій-
них параметрів у файлі на диску) (див. та-
кож соп/іуигаііоп, соп/і^игаііоп /Не,
соп/і^игаііоп тапа^етепі).
сопй§иге - конфіїурувати, задати конфігурацію #
процес зміни параметрів (установок) при-
строю або програми для вибору потрібної фу-
нкціональності (див. також соп/уигаііоп).
сопйгт - підтверджувати.
сопйгшаііоп - підтвердження.
сопйгшаііоп ше$$а£е - запит підтверджен-
118
С0П80ІЄ
ня, підтверджувальне повідомлення # ек-
ранне повідомлення, що запитує у корис-
тувача підтвердження під час виконання
операцій, які можуть спричинити втрату
даних або інші деструктивні події (див.
також аіегі Ьох).
сопПісі - 1. конфлікт, протиріччя, конфлікт-
на ситуація; 2. зіткнення, боротьба.
СОППІСІ ГЄ8ОІ11ІІОП - вирішення конфліктів #
у разі боротьби за ресурс, середовище пе-
редачі тощо.
сопПісіїп§ даіа - суперечливі дані.
сопПаііоп - з'єднання, злиття # об'єднання
двох або більше варіантів тексту в один;
алгоритми злиття застосовують в базах
даних (див. також ОВМЕ).
сопГогшапсе іе8іїп£ - перевірка відповідності
(специфікації) # див. також сотраіїЬіІііу
ІЄ8ІІП&.
соп£Є8Йоп ууіпсіоуу - вікно перевантаження #
параметр ТСРЛР; число пакетів, яке має віді-
слати або прийняти стек перед тим, як перейти
до режиму очікування сигналу підтвердження.
соп£Є8І:іоп - 1. затор, перевантаженість #
стан мережі, коли даних для передавання
більше, ніж дозволяє пропускна здатність
каналу (див. також ВЕСИ, ЕЕСИ); 2. пере-
вантаження.
сощипсйоп - кон'юнкція, логічне множення -
див. АЕО.
соппесі 8рее(1 - швидкість [установленого]
з'єднання # швидкість передавання даних,
яку установив модем під час виконання
з'єднання з іншим модемом. Залежить від
зашумлености лінії зв'язку і тому може
бути значно нижчою за максимальну для
даного пристрою (див. також АВШУ).
сошіесі іїше - тривалість сеансу зв'язку #
інтервал часу, впродовж якого підтриму-
ється з'єднання з віддаленим комп'юте-
ром, наприклад, веб-сервером.
соппесііоп - зв'язок, з'єднання, підключення #
Приклад: ТЬеге соиісі Ье сіігесі соппесііопз
ЬеЬл/ееп зоте ог аІІ ої ІЬе сотропепіє. - Між
деякими або навіть усіма блоками можуть бути
прямі зв'язки, (див. також соппесііоп
геїеазе, соппесііоп гедиезі)\ 2. контакт
(електричний).
соппесііоп геїеаве-розрив з'єднання, відбій.
соппесііоп гедпеві - запит на встановлення
з'єднання, запит з'єднання # з'єднання в
Інтернеті за протоколом НТТР бувають
постійні та непостійні. Постійні з'єднання
поділяються на два класи - з конвеєриза-
цією (за промовчанням) та без (див. також
соппесііоп).
соппесііоп-огіепіесі - на основі з'єднань, по-
требуючий з'єднання # тип мережі, в якій
обмін даними поділено на три чітко вира-
жені фази: організація з’єднання, переда-
вання даних і розривання з’єднання. При-
кладом такої мережі є звичайний теле-
фонний зв'язок. В мережах ЕЙіетеі дані
просто виставляються на лінії і кожна
станція має “слухати”, чи не їй адресова-
ний цей пакет (див. також АТМ, раскеі
8УУІІскІП%).
соппесііоп1е88 - без установлення з'єднання #
у телекомунікації - спосіб обміну даними,
коли не потрібно організовувати пряме
з'єднання каналів. Найчастіше під цим те-
рміном мають на увазі пакетну комутацію
(див. також соппесііоп-огіепіесі, раскеі
зуАіскіп£).
соппесіКііу - 1. підключеність, з'єднува-
ність, спроможність до підключення #
1) можливість і засоби з'єднання (взаємо-
дії) комп'ютерів, систем або пристроїв
між собою. Наприклад, ипіпіетіріеб
соппесііуіїу - безперервне з'єднання, по-
стійний зв'язок; 2) можливість для ком-
п'ютера або програми (і відповідні засоби
реалізації) взаємодії, сумісності тощо з ін-
шими програмами й пристроями; 2. зв'яза-
ність, зв'язуваність, зв'язність # можли-
вість з'єднання двох мереж різноманітної
архітектури.
соппесіог - з'єднувач, рознім, конектор # еле-
мент, який забезпечує нерознімне з'єднання
провідників мідного кабелю з електричними
контактами (див. також ВИС соппесюг, саЬІе
соппесіог, /етаїе соппесіог, /Іаі-ріп таїе
соппесіог, таїе соппесіог, таііп§ соппесіог,
оріісаі соппесіог, ЇМ-11).
СОП8І8ІЄПІ - 1. однакові за стилем, видом ін-
терфейсу і керуванням # наприклад, про
різні системи одного постачальника; 2. не-
суперечливий, узгоджений.
СОП8ОІЄ - консоль, пульт (керування) #
1. термінал, складений із монітора та кла-
віатури, або ПК, який виступає в ролі
пристрою вводу команд для комп'ютерів,
віддаленого комп'ютера, ЛОМ тощо. При-
клад: Тіїіз гесіисез ІЬе гізк ої еггогз алеї діуез
ІЬе аЬіІііу іо тападе аІІ зузіетз їгот опе сепігаї
сопзоіе. - Тим самим зменшується ризик по-
милок і з'являється можливість керувати усіма
системами з одного центрального пульта,
(див. також іегтіпаї, УЕЦ); 2. монітор і
клавіатура сервера в системі НеЛУаге;
3. термінал або виділене вікно екрана, на
яке виводять повідомлення системи.
119
С0П80ІЄ орегаіог
соп8ОІе орегаіог - оператор консолі # особа,
що працює на консолі НеЛУаге.
сопзоіісіаіесі (ІаіаЬазе - консолідована БД #
БД, в яку зведено дані з багатьох джерел і
часто несумісних між собою систем. Про-
цес консолідації використовують під час
побудови сховищ даних (див. також Ваіа
УУагекоизе).
сопзіапі - 1. константа, постійна величина #
у програмуванні - величина, значення
якої є незмінним під час виконання про-
грами. Можна використовувати як опе-
ранд, параметр тощо (порівн. уагіаЬІе',
див. також Вооіеап сопзіапі, скагасіег
сопзіапі, сіесіаге, Іііегаї, 8ігіп§ сопзіапі,
зутЬоІіс сопзіапі); 2. постійний, незмін-
ний # наприклад, хуіїй сопзіапі регібг-
тапсе - з постійною продуктивністю.
сопзігаіпі - обмеження, обмежувальна умова #
наприклад, хуіЙііп геаі-ііше сопзігаіпіз - в
умовах обмежень реального часу.
сопзігаіпі-йгіуеп іоок - інструментальні за-
соби проектування з урахуванням обме-
жень або вимог користувача.
сопзігисіог - конструктор # в ООП - спеціа-
льний метод, який забезпечує ініціалізацію
об’єкта (порівн. сіезігисіог, див. також ООР).
соп8ііте - споживати, поглинати, витрачати.
соп8шпаЬ1Є8 - витратні матеріали # напри-
клад, тонер-картридж у лазерному прин-
тері (див. також іопег сагігісІ§е).
С0П8ШИЄГ - споживач, клієнт, замовник, по-
купець.
С0І18ШПЄГ е1есігопіс8 (СЕ) - побутова елект-
роніка # широкий клас електронних при-
строїв, який містить калькулятори, телеві-
зори, відеомагнітофони, радіоприймачі,
кишенькові та домашні ПК, ігрові приста-
вки тощо (див. також еіесігопісз).
сопіасі - 1. [електричний] контакт, з'єднан-
ня # див. також іипсііоп', 2. діловий кон-
такт # див. також сопіасі Іосаіог, сопіасі-
тапа^етепі.
Сопіасі Іша^е 8епзог (СІ8) - контактний дат-
чик [вводу] зображення, технологія СІ8 #
нова напівпровідникова технологія скану-
вання зображень, конкурент ССИ
(Сйаг£е-соир1есі беуісе) як основи скане-
ра. Джерела світла (червоні, зелені та сині
світлодіоди), датчики зображення і блок
лінз об'єднано в єдиній скануючій голівці,
тому СІ8-сканери компактніші за ССБ,
іноді СІ8 навіть розшифровують як
Сошрасі Іша^е Зепзог, компактний датчик
[вводу] зображення.
сопіасі Іосаіог - локатор контактів # систе-
ма, що здійснює пошук адреси, взятої з
адресної книги або щоденника, із прокла-
данням маршруту до неї по карті.
сопіасі-шапа^ешепі - керування ділови-
ми контактами # клас ПЗ, який служить
для цієї мети.
сопіаіпег - контейнер # у термінології ООП -
дисковод, файл, об'єкт або інший ресурс, ви-
користовуваний для зберігання інших об'єк-
тів, наприклад, об'єктно-орієнтованої БД.
сопіаіпег с1а88 - клас контейнера, контей-
нер, який вміщає клас (мова Сі++).
сопіаіпег оЬ]есі - контейнер, (контейнер-
ний) вміщувальний об'єкт # об'єкт, який
містить інші об'єкти (див. сопіаіпег сіазз).
сопіепі - проф. контент, вміст, інформацій-
не наповнення # 1) інформаційні ресурси
(вміст) АУ\У\У-сервера. Приклад: А ііюіізапсі
радез о! сопіепі аге моїііііезз ії Іїіеге із по
зігисіиге ог пагідаііоп. - Тисячі сторінок контен-
ту непотрібно, якщо їх не структуровано і не
обладнано засобами навігації, (див. також
асііуе сопіепі, СВ1У, сопіепі ау^геуаіог,
сопіепі фіІіегіп§, сопіепі іпзресііоп, сопіепі
тапа^етепі, сопіепі реегіп§, сопіепі рго-
уісіег, сопіепі риіі, сопіепі уігиз, сопіепі-
сігічеп сіоситепі, ВСС[ 2]> іпіегасііуе
сопіепі)', 2) частина повідомлення, яку не
оброблюють і не змінюють в процесі пе-
редавання; 3) змістовна частина даних до-
кумента, на противагу атрибутам. Може
містити текст, зображення, відео, звук,
сценарії (програми) або якийсь інший ма-
теріал, аналогічний вмісту твердого носія.
сопіепі а§£ге£аіог - збирач контенту # ор-
ганізація, що об'єднує для замовника ін-
формацію з різноманітних джерел (див.
також сопіепі фііегіпу, сопіепі ргоуісіег).
сопіепі сгеаііоп - створення контенту #
див. також сопіепі.
сопіепі сгеаіог - творець контенту # див.
також сопіепі.
сопіепі йііегіпц (СЕ) - фільтрація контенту #
відсікання небажаної інформації (банери,
спам, порно), одержуваної з Інтернету,
наприклад, з електронною поштою. У па-
кетах даних, які надходять, здійснюється
пошуком заданих ключових слів або бло-
куванням доступу до сайтів з небажаним
контентом. Фільтрація може полягати та-
кож у запобіганні попадання в пошту
файлів з об'єктами Асйує X або Іауа-про-
грамами для припинення поширення віру-
сів (див. також кого фіііег, сопіепі, сопіепі
риіі, 8рат, УРеЬ сІірріп%).
сопіепі іпзресііоп (СІ) - перевірка (аналіз, кон-
120
сопіехіиаі тепи
троль) контешу (електронної пошти) # фун-
кція програм фільтрації контенту в систе-
мах захисту електронної пошти від зло-
вмисних програм і листів (див. також
сопіепі /іїіегіп%, сопіепі гесіігесііоп,
таїууаге).
сопіепі тапа^етепі (СМ) - керування кон-
тентом, проф. контент-менеджмент # ПЗ
для фільтрації, публікації, обслуговуван-
ня і відновлення контенту веб-сайтів і
порталів. Приклад: сопіепі тападетепі
зоїиііоп - рішення для керування контентом
(див. також С7И5[з], сопіепі, сопіепі
/Іііегіп£, сопіепі ргоуісіег, сопіепі риіі,
ЕСМ).
сопіепі реегіп£ - рівноправний обмін кон-
тентом (інформаційним наповненням) #
див. також сопіепі.
сопіепі регвопаїігаііоп - персоналізація кон-
тенту # відбір інтернет-інформацїї, що
отримує конкретний користувач, з ураху-
ванням його особливостей і запитів. В
е-бізнесі - підбір комерційних пропозицій
потенційному споживачу з урахуванням йо-
го індивідуальних смаків, потреб, запитів.
сопіепі ргоуісіег (СР) - постачальник он-
лайнової інформації, проф. провайдер ко-
нтенту (інформаційного вмісту), контент-
провайдер # організація або приватні осо-
би, що створюють інформаційний, освіт-
ній або розважальний контент для Інтер-
нету, компакт-дисків або інших середо-
вищ (див. також А8Р[6], сопіепі, сопіепі
а%£ге%аіог, ІАР, І8Р, ризк іескпоіо^у,
8єгуісє ргочісіег, 1¥еЬ сІірріп§, ЛЛЛЕ).
сопіепі рпіі - витяг вмісту (контенту) [веб-
вузла] # див. також сопіепі, сопіепі
фіІіегіп§, №еЬ сІірріп§.
сопіепі гейігесііоп (СК) - переадресація
(перенапрямлення) контенту [електронної
пошти] # функція програм фільтрації кон-
тенту в системах захисту електронної по-
шти від зловмисних програм і небажаних
розсилань (див. також СЕ, СІ, таккаге).
сопіепі гезігісііоп - обмеження контенту,
фільтрація контенту - див. сопіепі
фіІіегіп%.
сопіепі зеспгііу зоГіууаге - ПЗ [система] ко-
нтролю вмісту електронної пошти # конт-
ролює поштовий трафік і ведення архіву
листування електронною поштою (див.
також сопіепіфіІіегіп%, е-таіі).
сопіепі уігиз - вірус інформаційного напов-
нення, контентний вірус # клас вірусів,
замаскованих під зовнішньо безпечні да-
ні. Виявляють під час звертання до них
користувачів або інших програм (див. та-
кож сопіепі, уігиз).
сопієпі-сігіуєп доситепі - документ змісто-
вного характеру # головне в ньому -
зміст, а не форма (див. також сІе8І§п-
сігічеп Аоситепі).
сопіепііоп - боротьба, змагання, конкуренція #
ситуація, в якій два або більше пристрої
(блоки, модулі) намагаються одночасно
отримати доступ до ресурсу (див. також
сопіепііоп пеіїуогк).
сопіепііоп пеіууогк - мережа з конкурен-
цією (за захоплення лінії) # ЛОМ, в якій
кілька вузлів мають конкурувати один з
одним за доступ до мережі перед переси-
ланням даних. Приклад такої мережі -
Еійетеі (див. також сопіепііоп, С8МА/СР,
ЬАІІ).
сопіехі - контекст # 1. (від лат. сопіехіиз -
з’єднання) поточний статус, режим робо-
ти або стан системи; оточення, середови-
ще виконання програми; поточна ситуація
ТОЩО (див. також СОПІЄХІ-8ЄП8ІІІУЄ, сопіехі
8луі1скіп^)\ 2. фрагмент тексту, який має
певний зміст.
сопіехі-йерепдепі - контекстно-залежний,
контекстний - ДИВ. СОПІЄХІ-8ЄП8ІІІУЄ.
сопіехі-зепзіііуе - контекстно-залежна # си-
стема, дії якої визначає поточний кон-
текст (стан) програмного середовища. За-
звичай це стосується системи оперативної
допомоги (сопіехі-зепзіііуе Ьеір) і меню.
Синонім - сопіехі-сіерепсіепі. Приклад: Тіїе
Іеїї ГіеІсІ із изес! іо бізріау сопіехі зєпзіііує
іпГогтаііоп Ііке Неір (ог іооІЬаг Ьиііопз. - Ліве
поле використовують для виведення на екран
контекстно-залежної інформації, наприклад,
підказок до клавіш панелі інструментів.
сопіехі 8ууіісЬіп£ - переключення контексту #
процес переключення процесора на інше за-
вдання (процес, потік) (наприклад, під час
оброблення переривання), що зазвичай су-
проводжують операція збереження стану
одного процесу (регістрів та іншої інформа-
ції) і відновлення стану іншого процесу.
Приклад: 2его Іаіепсу сопіехі з\л/іісІчіпд сіоез поі
гециіге апу рЬузісаІ тоуетепі о( сіаіа Ьесаизе іі
Іизі сНапдез а роіпіег іо а сіійегепі іНгеасІ агеа. -
Переключення контексту з нульовою затримкою
не потребує жодного фізичного переміщення да-
них, бо при цьому в покажчик просто заноситься
адреса області пам'яті іншого потоку, (див. та-
кож сопіехі, іпіеггирі, тиІіііа8кіп%, тиііі-
ікгеасііп^).
сопіехіиаі Іеагпіп^ - контекстне навчання.
сопіехіиаі тепи - контекстне меню # у
121
сопіехіиаі зеагсЬ
\Уіпс1о\У8 - меню, яке викликають клацан-
ням правою кнопкою миші на об’єкті
(див. також сопіехі-зепзіііуе, тепи).
сопіехіиаі «еагсії - контекстний пошук #
пошук запису або документа за фрагмен-
том тексту з якоїсь частини файла, на від-
міну від пошуку за заздалегідь визначени-
ми ключовими полями (див. також
сопіехІ[2], зеагск).
сопіі£иои8 - суміжний, розташований по-
руч, послідовний, стичний, безперервний
[про блоки пам’яті] # зазвичай цей термін
використовують щодо областей оператив-
ної пам’яті, ділянок електронної таблиці
або секторів диска.
сопіі£иои8 агеа - безперервна область # за-
звичай про ОЗП.
сопііп^епсу - непередбачена ситуація або
обставина, аварійна ситуація # наприклад,
збій у роботі програмного або апаратного
забезпечення.
сопііпие - продовжувати # наприклад, вико-
нання програми з точки зупинки (див. та-
кож раизе, гезите).
сопііпиііу сопігоІ8 - засоби компонування
документа із забезпеченням єдності та не-
суперечливості його частин.
сопіїпиоиз - безперервний, неперервний;
тривалий.
сопііпиоііз ед£е £гарЬіс8 - [машинна] гра-
фіка з плавними яскравісними перехода-
ми (межами зображення).
соііііішоііз іогш - рулонний або фальцьова-
ний папір, рулонні або фальцьовані фор-
ми і бланки # зазвичай використовують у
спеціалізованих друкувальних пристроях.
Може мати з обох боків відрізні поля з
перфорацією, використовуваною подава-
льним механізмом принтера. Синонім -
сопііпиоиз зіаііопегу.
сопііпиои8 віаііопегу - рулонний папір -
див. сопііпиоиз/огт.
сопііпиоиз ііше їїііег - стаціонарний
фільтр.
сопііпиои8-іопе ргіпііп£ - друкування з без-
перервним спектром тонів або відтінків #
див. також Ьіієуєі ргіпііп^, сопіопе
ргіпііп&, тиііііегеї ргіпііп%.
сопіопе - сопііпиоиз-іопе - нерастроване зо-
браження (НВС).
сопіопе скір - мікросхема формування не-
растрованого зображення.
сопіопе ргіпііп§ - псевдопівтонове [кольо-
рове] друкування # див. також Ьііечеі
ргіпііп%, сопііпиоиз-іопе ргіпііп^, тиііііеуеі
ргіпІіп§.
сопігаіасі (також сопігаГасі ргодисі) - ко-
нтрафактний, піратський, неліцензійний
(продукт, товар), сленг “ліва продукція” #
найчастіше йдеться про несанкційовано
скопійовані, крадені програми, а також кі-
но-, відео- та аудіоматеріали (диски то-
що).
сопігаіасіпе88 - контрафактність # несанк-
ціоноване, неліцензоване виготовлення
і/або поширення продукції чужих (відо-
мих) торгових марок (див. також Ьгапсі,
сопіга/асі, Іісепзе, ріг асу).
сопігазі - контрастність # (від фр. сопігазіе -
різка різниця) ступінь різниці між найтем-
нішими і найсвітлішими кольорами зо-
браження. Чим більше різниця, тим вище
контрастність.
сопігої аІ£огіі1іт - алгоритм керування #
див. також аі^огіікт.
сопігої тепи - системне меню # див. також
сопігоі-тепи Ьох, тепи.
сопігої Ьп8 - шина керування # одна з трьох
шин, які з'єднують пристрої комп'ютера,
служить для пересилання керівних сигна-
лів (див. також асісігезз Ьиз, сопігої зі^паї, сіаіа
Ьиз).
сопігої скагасіег - керівний символ # 1) у коді
А8СІІ до керівних символів відносять си-
мволи з кодами від ООЬ до 31Ь. Викорис-
товують для керування деякими перифе-
рійними пристроями, наприклад, прин-
терами (див. також АСК, Ьаскзрасе,
саггіа^е геіигп, скагасіег, сопігої зедиепсе,
ЕОЕ, ЕТВ, ЕТХ, /огт /еесі, ісііе скагасіег,
Ііпе /еесГу 2) у телекомунікації - різнома-
нітні додаткові символи, використовувані
для керування передаванням даних.
сопігої раскеі - пакет керування, службо-
вий пакет # тип пакетів, які генерує про-
токол КТСР. Служать для передавання
службової інформації, потрібної для на-
дійної роботи телеконференції (див. та-
кож раскеі).
сопігої рапеї - панель керування # спочатку -
спеціальна панель на лицьовій частині
комп'ютера, що містить набір індикаторів,
кнопок і тумблерів, за допомогою яких
можна було вручну провадити його діаг-
ностику і керування, наприклад, запису-
вати в ОЗП машинні команди. У сучасних
комп'ютерах панель керування представ-
лена на екрані у вигляді набору піктограм
утиліт, які дозволяють настроювати ті або
інші функції ОС, пристрої або підсистеми
комп'ютера.
сопігої ге£І8іег - керівний регістр # викори-
122
соокіе
стовують для контролю та моніторингу
роботи пристрою (див. також ге^ізіег).
сопігої зедиепсе - керівна послідовність #
послідовність символів, використовувана
для керування деякими типами перифе-
рійних пристроїв, наприклад, принтерами
і модемами (див. також АТ соттапсі зеі,
сопігої скагасіег, езсаре зедиепсе).
сопігої $І£па1 (С/8) - керівний сигнал # на-
бір сигналів, використовуваний для керу-
вання НВІС або контролерами периферій-
них пристроїв. Приклад: ТЬе іприі апсі оиіриі
сопігої зідпаїз сап Ье соппесіесі сіігесіїу іо ІЬезе
сЬірз ог ІЬеу тау ра$з іЬгоидЬ іЬе Іодіс даіез. -
Вхідні та вихідні лінії сигналів керування мо-
жуть з'єднуватися з цими ІС напряму або про-
ходити через логічні вентилі, (див. також
сопігої Ьиз, ОТК, Р8ЕХ, КТ8, зіураї).
сопігої «Іаіетепі - керувальний оператор #
оператор програми, що впливає на послі-
довність виконання операцій (див. також
сопігої зігисіиге).
сопігої 8ІгисІпге - керівна конструкція # у
процедурних мовах програмування -
конструкція, що дозволяє організовувати
операції вибору, повторення і виконання
послідовності операторів (див. також
ргосесіигаї Іап%иа%е).
сопігої 8іоге - керувальна пам’ять # пам’ять,
в якій зберігається керувальна програма
або мікрокод (див. також тісгососіе).
сопігої 8у8Іет - керувальна система.
сопігої Іііеогу - теорія [автоматичного] ке-
рування.
сопігої ипії - пристрій керування # один із
найважливіших блоків процесора, який
керує виконанням команд. Вибирає з па-
м'яті та дешифрує команди, виробляє ке-
рівні сигнали. До складу пристрою керу-
вання входить блок мікропрограмного ке-
рування. У процесорах використовують
два способи керування: із жорсткою логі-
кою (схемний), рідко застосовуваний, і
мікропрограмний (див. також СРС, ті-
сгоргортат).
сопІгоІ-Ьгеак ЬапсПег - оброблювач пере-
ривань по натисканню комбінації клавіш
Сігі+Вгеак # див. також капсіїег.
сопігоі-Поуу 8ІаІешепІ - оператор керування #
у мовах програмування.
сопігоі-шепи Ьох - [командна] кнопка сис-
темного меню # див. також сопігої тепи.
сопігоііег - контролер # мікросхема, плата
або блок, які здійснюють керування внут-
рішнім або периферійним пристроєм і об-
мін даними між ним і комп'ютером (див.
також сіізк сопігоііег, РМАС, РИС, РЬС,
іпіеггирі сопігоііег, кеуЬоагсІ сопігоііег,
тісгосопігоііег, пеигаї сопігоііег).
сопігок - елементи керування # вікна, спис-
ки, смуги прокручування, перемикачі то-
що (див. також СІЛ, зсгоіі Ьаг, зсгоіі Ьох,
зіаіиз Ііпе, ііііе Ьаг, улпсіоуу).
СО1ЧТІІ - [Маїіопаї] Сотшіззіоп оп
Тесйпо1о£Іса1 Иве8 [оГ Соругі^Ьіесі У/огкз] -
Національна комісія з нових технологіч-
них застосувань робіт, захищених авто-
рськими правами.
сопуепііопаї - звичайний, стандартний.
сопуепііопаї тетогу - стандартна, головна
(“нижня”) пам’ять, пам’ять ПО8 # перші
(молодші) 640 Кбайт ОЗП ІВМ РС-суміс-
ного ПК із БО8. Синонім - Ьазе тетогу
(див. також РО8 тетогу, ЕМ8, НМА, іоуу
РО8 тетогу, геаі тосіе, ХМ8).
сопуег£епсе - 1. зближення, збіжність, збі-
гання в одній точці; 2. зведення (променів
у кольоровій електронно-променевій тру-
бці); 3. конвергенція.
сопуегвіоп - 1. перетворення # наприклад,
автоматичне перетворення типів даних у
мовах програмування. У процесі перетво-
рення частина інформації може губитися.
Приклад: сопуєгзіоп (гот м/огсі (о Ьуіез - пере-
творення слова в байти (див. також іуре
сопуєгзіоп); 2. перекодування.
сопуегвіоп ІаЬІе - таблиця перекодування
(відповідності) # таблиця, що містить
список символів або чисел та їхні еквіва-
ленти в іншій системі кодування (див. та-
кож сосіе ра%е).
сопуєгі - перетворювати, конвертувати #
наприклад, змінити подання даних з однєї
форми на іншу (див. також сопуєгзіоп
іаЬІе, сіаіа сопуєгзіоп, /Не сопуєгзіоп,
оЬ]есі сопуєгзіоп, іуре сопуєгзіоп).
сопуєгієг - 1. конвертор # програма або
пристрій, що перетворює дані з однієї фо-
рми на іншу, еквівалентну перший (див.
також АРС, сН^ііаІ іо апаІо% сопуєгієг,
ОЕС, ргоіосої сопуєгієг); 2. перетворювач.
СОО - СІїіеГ Орегайп£ ОШсег - головний
управитель [виробничою діяльністю], керів-
ник адміністративної служби фірми # відпо-
відає за поточну діяльність, повсякденні
операції (див. також САО, СЕО, СРО, СЮ,
С8О).
соокіе - об'єкт [технологія] соокіе, кукі-файл,
досл. “пиріжок” # підтримуваний протоко-
лом НТТР текстовий запис розміром до
4 Кбайт із даними про користувача, що
повертає веб-сервер під час реєстрації ко-
123
соокіе Ьіі8іег
ристувача, який зберігається на його ПК.
У цей рядок потрапляє інформація, зібра-
на сервером про користувача. Сервери за-
стосувань можуть записувати до кукі-
файлів історію відвідування сайта, пере-
глянуті сторінки, персональні настрою-
вання, зроблені при відвідуванні сайта,
список переглянутої реклами, пріоритети
кожного користувача й залежно від цього
робити конкретні пропозиції щоразу, ко-
ли клієнт заходить на сайт. (Історія відві-
дувань може вестися в БД на сайті, а до
кукі-файла вміщуються тільки індекси за-
писів у цій БД.) Однак непрошений збір
інформації викликає дорікання користу-
вачів Мережі. Видалення кукі-файлів без-
печно для роботи вашого комп’ютера, од-
нак якщо їх ігнорувати, деякі вузли пово-
дяться некоректно. Спочатку соокіе були
уведені фірмою №і8саре Соттипісаїіопз,
їхній опис дано у КРС 2109 (див. також
соокіе Ьизіег).
соокіе Ьивіег - програма (засіб) блокування
кукі-файлів, захисний (такий, що захи-
щає) блокіратор кукі-файлів # запобігає
несанкціонованому доступу до вмісту ку-
кі-файлів, забезпечує зберігання анонім-
ності з метою безпеки, захищає персона-
льну (особисту, приватну) інформацію
під час роботи в Інтернеті (див. також
апопутіхег, соокіе).
сооі - стильний, сучасний, модний, розм.
“крутий” # зазвичай про зовнішній вигляд
апаратного виробу.
соорегаіїуе сотриіігщ - кооперативні обчи-
слення # спільні обчислювальні роботи з
використанням спільної інформації та
спільних ресурсів, наприклад, у розподі-
лених і мережних системах (див. також
сотриііп§, тоЬИе сотриііп%).
соорегаііуе шиІШазкіпз - кооперативна бага-
тозадачність # схема організації багатозадач-
ної роботи, реалізована в \Уіпс1о\¥8 3.1. Кож-
не застосування має періодично звільняти
ЦП, щоб могли виконуватися інші засто-
сування (див. також ргеетрііуе пгиіії-
іазкіп§).
соореШіоп - соорегаііоп + сотрегіїіоп -
співпраця конкурентів # спільні дії конку-
руючих фірм у галузях взаємного інтере-
су (наприклад, у розробці стандартів).
соогдіпаїе - 1. координата # див. також
аЬзоІиіе соогсііпаіез, геїаііче соогсііпаіез^
2. координатний; 3. координувати.
СОрґОСЄ88ОГ - СО-рГОСЄ88ОҐ - СОПрОЦЄСОр #
окрема мікросхема (спеціальний проце-
124
сор), який доповнює головний процесор
під час виконання різноманітних функцій,
наприклад, математичний сопроцесор, со-
процесор вводу-виводу й ін. Обидва про-
цесори можуть виконувати свою роботу
паралельно, тому зростає загальна проду-
ктивність системи у разі використання со-
процесорів. Для РС-сумісних ПК у різний
час корпорація Іпіеі випускала математи-
чні сопроцесори 8087, 80287, 80387,
80487, проте зараз технологія допускає
встановлення сопроцесорів безпосеред-
ньо на кристалі основного процесора
(див. також СРІР, ГРІ}, угаркісз
соргосеззог, таік соргосеззог, РРЦ).
СОР8 - Соттоп Ореп Роїісу Зєгуісє - спе-
цифікація СОР8 # специфікація комітету
ІЕТГ. Використовують в системах мереж-
ного адміністрування.
сору - 1. копіювати #1) переписувати файли
без видалення з одного носія на інший,
результат операції копіювання (порівн.
тоуе)\ 2) одна з базових операцій у редак-
торах текстів та інших застосуваннях, що
полягає в розміщенні копії об'єкта (блоку
тексту, малюнка тощо) в іншій частині
документа або в іншому документі (див.
також сиі, разів)’, 3) робити копію # див. та-
кож сору ргоіесіїогг, 2. копія, примірник #
див. також сору коШег, еуаіиаііоп сору,
кагсі сору.
соруЬгоке (також сору^тоїщед) - 1. (за
аналогією з соругі^кі) [незаконна] копія
програми, захищеної від копіювання
(зроблена “зламуванням” або видаленням
засобів захисту); 2. захищена від копію-
вання програма, що втратила працездат-
ність через якусь помилку; 3. дані, зіпсо-
вані в результаті побічної дії засобів захи-
сту від копіювання.
сору-їїйіп§ - редагування тексту для розмі-
щення на заданій ділянці.
сору йоісіег (також сору-ЬоШег) - тримач
для паперу # аксесуар ПК. Забезпечує
оператору зручний огляд документа, який
вводять. Бувають двох типів: закріплені
на екрані та шарнірні (див. також
ассеззогу).
сору ргоіесііоп (також сорургоіесііоп) -
захист від копіювання # набір методів, які
стають на заваді несанкціонованому копі-
юванню носіїв, особливо дискет. Широко
використовувався в 80-х роках для боро-
тьби з комп’ютерним піратством. Спад
популярності цього методу пов’язано із
рядом його суттєвих помилок (наприклад,
согрогаіе луеЬ-1о§
через те, що дисковод використовують
нестандартним чином, дискету можна не
прочитати на новіших комп’ютерах).
Крім того, існують численні програми,
що дозволяють робити копії з таких дис-
кет. Цікаво, що законодавство США не
забороняє користувачу зробити страхову
копію незалежно від того, захищена дис-
кета від копіювання або ні (див. також
сгаскег, сіоп^іе, каскег).
соруїеЇЇ - дозволено для копіювання # введе-
ний Р8Р тип авторського права (копірай-
ту), який означає дозвіл на вільне поши-
рення продукту для некомерційного вико-
ристання.
сорургоіесіесі - захищений від копіювання #
наприклад, сорургоіесїеб зойлуаге - захи-
щене від копіювання ПЗ.
соругі^Гй Ьаппег - “флатове” вікно-заголовок
із повідомленням про авторське право # див.
також Іісепзе.
СОру¥УГОП£ЄСІ - див. соруЬгоке.
СОКАЬ-66 - Сіазз Огіепіесі Кіп§ Аззосіаіеб
Ьап£иа§е - мова програмування Корал-66 #
мова програмування систем реального ча-
су (П. Вудвард та ін.). З 1970 р. і до появи
мови Асіа була прийнята як стандарт у
збройних силах Великобританії.
СОКВА - Соттоп ОЬ]есі В^иезі Вгокег
АгсЬіїесШге - загальна архітектура броке-
ра [посередника] запитів до об’єктів, стан-
дарт СОКВА # незалежна від мови реаліза-
ції модель взаємодії розподілених об’єктів.
Стандарт розроблено групою ОМО. Вико-
ристовується під час побудови розподіле-
них об'єктних застосувань. Розвиток - ста-
ндарт СОКВА 2, що допускає існування
об’єктних запитів від різних виробників і
їхню взаємодію, а також СОКВА 3, в який
додані мови сценаріїв і підтримка асинх-
ронного передавання повідомлень для їх-
ньої гарантованої доставки [42] (08/2,
8ОМ).
сог(11е88 шоп8Є - безпроводова миша # за-
звичай з інфрачервоною системою зв'язку
(див. також тоизе).
согШе88 Іеіеркопе - безпроводовий теле-
фон, радіотелефон # використовує малопо-
тужний радіозв'язок для виходу в телефон-
ну мережу загального користування (Р8ТРЇ).
У США вони працюють у діапазоні
902-928 МГц. їхнє застосування не вима-
гає ліцензування, проте самі апарати ма-
ють задовольняти специфікаціям РСС.
Приклад: А! 1НІ8 йте, Йіеге аге оуєг 100 тіїїіоп
С0ГСІІЄ88 рЬ0ПЄ8 ІП 08Є ІП ІҐІЄ ІІПІЇЄСІ 8ІЗІЄ8
аіопе. - У той час тільки в США було понад
100 млн безпроводових телефонів
СОКЕ - графічний стандарт.
соге - 1. оперативна пам'ять на магнітних
сердечниках # термін використовувався
за часів феритової пам'яті, але його ще
можна почути (див. також соге тетогу,
ВАМ)\ 2. ядро мікропроцесора, що містить
тільки ЦП, використовуване як частина
повної конструкції мікросхеми (див. та-
кож саске, СРІ/, тісгоргосе88ог, ММІГу
3. жила, сердечник # внутрішній мідний
провідник у коаксіальному кабелі, по яко-
му передають електронні сигнали, що ко-
дують дані (див. також соахіаі саЬІе).
соге сосіе [ргойисі8] - “близнюки” # поси-
лання на продукти, велика частина про-
грамного коду яких збігається (напри-
клад, \¥огс! 6.0 Гог \Уіпсіош8 і ХУогсі 6.0 £ог
МасіпіозЬ).
соге тетогу - ЗП на магнітних сердечниках #
тип ОЗП, що використовувався в ЕОМ
другого покоління (кінець 50-х-початок
60-х років), витиснений напівпровіднико-
вою пам'яттю. Магнітний сердечник мож-
на намагнічувати в одному з двох напрям-
ків. Потім напрямок магнітного поля мо-
жна визначати за його впливом на елект-
ричний струм, який проходить через
центр сердечника (див. також тетогу,
ВАМ, зетісопсіисіог тетогу).
соге 8еІ - базовий набір, ядро.
соге (ипіПесІ) 8Іши1аіог - монолітна (єдина)
система моделювання # див. також §ІиесІ
зітиіаіог.
согпег ріесев - кути, кутові елементи [вікна] #
див. також лміпсіоуу.
согопа луігє - провід коронування, заряджа-
ючий провід (лазерного принтера) # за-
безпечує створення на папері негативного
електростатичного заряду, завдяки якому
переноситься тонер зі світлочутливого ба-
рабана, де лазером сформоване зображен-
ня для друкування (див. також скаг^есі
гоїіег, Іазег ргіпіег, Юпег).
согрогаіе - [загально]установчий, корпора-
тивний.
согрогаіе сотриіег - [персональний] ком-
п'ютер професійного застосування, ком-
п'ютер для корпорацій, [загально]установ-
чий комп'ютер # див. також сотриіег,
Ьгіе/са$е сотриіег, сіезкіор сотриіег,
поІеЬоок, роПаЬІе сотриіег, ІаЬІеІ сот-
риіег, Ігір сотриіег.
согрогаїе ууеЬ-1о§ - корпоративний мереж-
ний журнал (щоденник), проф. к-блог #
125
СОГГЄСІПЄ88
служить для обміну інформацією і знан-
нями між співробітниками корпорації, до-
зволяє підвищувати кваліфікацію персо-
налу, продуктивність колективної роботи
над проектами, в результаті сприяє росту
продуктивності й ефективності роботи
компанії (див. також Ь1о§, К88, В88-а%%ге-
%аіог, \меЬ-Іо%, укікі).
СОГГЄСІПЄ88 - коректність, слушність.
соггевропбепсе циаіііу - якість [як у] дру-
карської машинки # показник оцінки
принтера (див. також асіуапсесі ргіпііп§,
сіга/і тосіе, Іеііег диаіііу, N1^2).
соггирі - руйнувати, ушкоджувати, псувати #
див. також сіатарр, сіезігоу.
соггиріесі сіаіа - зруйновані дані # див. та-
кож §агЬа§е.
СО8 - 1. Соттоп ОЬ]ес1 8єгуісє8 - загальні
послуги для об’єктів # стандарт, розробле-
ний ОМО; 2. див. Со; 3. Сагсі Орега1іп§
8у81ет - карткова ОС # ОС для мікропро-
цесорних карток.
Со - Сіазз оГ Зегуісе - клас обслуговування # у
мережах зв’язку. Синонім - То8 (див. та-
кож Оиаіііу о/Вегчісе).
СО8Е - Соттоп Ореп 8ой\уаге Епуігоптепі -
загальне відкрите середовище програмних
засобів.
соиІотЬ - кулон # одиниця виміру електри-
чного заряду, дорівнює 6,25x1018 елект-
ронів.
сошіїег - 1. лічильник # змінна в програмі
або апаратний регістр, що визначає число
повторень якоїсь операції, наприклад, лі-
чильник циклу (див. також Іоор); 2. очко
букви # у НВС - цілком або частково за-
крита біла ділянка усередині обрису сим-
волу, наприклад, усередині букви “О”;
3. лічильник відвідування веб-сторінки
(див. також УУеЬ ра%е).
сошіїег іпііііііує - алогічний, не інтуїтивно-
зрозумілий # про інтерфейс користувача.
сошіїгу сосіе - код країни #1) остання час-
тина адреси електронної пошти, що вка-
зує, в якій країні розташовано вузол мере-
жі, з яким зв’язаний комп'ютер абонента.
Двобуквена абревіатура, що ґрунтується
на коді 180 3166 (див. також сіотаіп,
Іпіегпеі), наприклад, для Росії використо-
вують код “ги”, список можна знайти за
адресою кіїр://\мм\у. ее. іс. ас. ик/тізс/соипігу-
сосіез.кіті; 2) код, використовуваний ОС
і офісними програмами для настрою-
вання специфічних для кожної країни
параметрів.
соїіріег - розгалуджувач # див. також МІС.
соиг8Є - 1. курс навчання # див. також
соиг8в\каге, е-1еагпіп$; 2. напрямок пряму-
вання, курс; 3. хід, плин.
соиг8еууаге - програмне забезпечення на-
вчання, навчальні програми, навчальні
системи, навчальні засоби та матеріали #
див. також аиікогіп§ зузіет, СВТ.
соуєг - 1. кришка, ковпак; 2. обкладинка;
3. накривати, закривати, покривати.
соуєг ра§е - титульний аркуш, титульна
сторінка # див. також Ьаппегра§е.
соуєгі сйаппеї - прихований канал # канал,
який не проектувався і не передбачався
для передавання інформації в електронній
системі оброблення даних. Такі канали
використовують, наприклад, для організа-
ції витоку інформації. Термін уведений
Лемпсоном у 1973 р. (див. також
зиЬІітіпаї скаппеї).
СР -1. Сепїгопіс8-[сошрагіЬ1е] Рагаїїеі [170 рогі] -
паралельний порт [вводу-виводу] типу
Сепігопісз # див. також рагаїїеі рогі, зегіаі
рогі; 2. сепігаї ргосеззог - центральний проце-
сор, ЦГІ # див. також СРІТ;
3. див. сосіе ра%е; 4. Сотриіег Рго£е88іопа1 -
спеціалісти, досл. комп'ютерні фахівці; 5. Сору
Ргоіесіесі - захищено від копіювання;
6.	Сипепі Роіпі - поточна точка;
7.	Сиггепі Роіпіег - покажчик поточної позиції;
8.	Сигепі Ровіііоп - поточна позиція; 9. див.
сопіепі ргоукіег; 10. див. соттапсі ргосеззог;
11. сопігої рго^гат - програма керування.
СРС - сові рег сііск - оплата за притягнення # в
електронній торгівлі - плата магазина
партнерам за кожного покупця, що при-
йшов за посиланням з їхнього сайта, неза-
лежно від того, купив він щось або ні
(див. також СРУ).
СРВ - Сопсштепі Ргобисі Веуеіортепі - па-
ралельна розробка виробів.
СРЕ - Сизіотег Ргетівез Ециіртепі - [теле-
комунікаційне] устаткування, розташова-
не на території клієнта # все, що встанов-
лено у користувача за розеткою підклю-
чення до ліній Т-1 або 8\¥Іісйе(1 56 (див.
також С8С і О8Ц).
СРІ -1. Сіоск рег Іп81шсііоп - [число] тактів
на команду; 2. Сусіез рег Іпвішсііоп - [чи-
сло] циклів на команду.
ері -1. сііагасіегв-рег-іпсії - [число] символів
на дюйм # одиниця виміру щільності роз-
ташування символів у рядку під час дру-
кування (див. також Ірі, рііск).
СРІ-С 2.0 - Соттоп Рго£гаттіп£ ІпІегГасе
£ог Соттшіісаіїоп8 - загальний програм-
ний інтерфейс для комунікацій # інтер-
126
сгеаіе
фейс, розроблений асоціацією СІ\У і ІВМ.
СРЬВ - Сотріех Рго^гаттаЬІе Ьо£Іс Оєуісє -
пристрій із складною програмованою ло-
гікою # технологія, розроблена фірмою
Хіііпх (див. також ЕРОА, РЬА).
СР/М - Сопігої Рго£іапі £ог Місгоргосе88ог8 -
операційна система СР/М # популярна у
80-х роках ОС для 8- и 16-розрядних ПК
(розробник Сагу Кібаїї, фірма Пі^іїаі Ке-
зеагск). Дала початок множині інших сис-
тем: МР/М-80, СР/М-86 та ін.
СРN - 1. СаПед-РаПу ИитЬег - номер або-
нента, якого викликають # у КТ; 2. Соїог
Реігі №І8 - кольорові (розфарбовані) ме-
режі Петрі.
СРР - Са11іп£ Рагіу Рауз - сплачує сторона,
що викликає # один із принципів оплати
послуг у телефонії.
ср§ -1. сйагасіегз рег 8ЄСОПСІ - [число] символів
за секунду, символ/с # одиниця виміру
швидкості друкування матричних і пелюст-
кових принтерів, а також швидкості переда-
вання даних. Швидкість друкування лазер-
них і струменевих принтерів вимірюють у
сторінках за хвилину (ррпі); 2. се1І8 рег
8ЄСОПСІ - ділянок за секунду # одиниця вимі-
ру швидкості передавання (комутації).
СРБ - Сепігаї Ргосе88Іп£ Шії - центральний
процесор, ЦП, ЦПУ # частина комп’юте-
ра, що безпосередньо виконує машинні
команди, із яких складають програми. Мі-
стить реєстровий файл (ге%і8іег ]іІе\ при-
стрій керування (сопігої ипіі), пристрій
керування пам’яттю (ММІГ), арифметико-
логічний пристрій (АШ) та інші блоки
(див. також Ьгапск ргесіісііоп, СІ8С,
соттапсі 8еі, СЕІ8Р, ЕРІС, іпзігисііоп
диеие, іпзігисііоп зеї, Ь1 саске, МСВ,
тісгоргосе88ог, ргосе88ог, КІ8С, зирег-
8саІаг агскііесіиге, УЬГУУ).
СРУ - со8і рег УІ8ІІ - вартість за одного від-
відувача # показник ефективності банер-
ної реклами (див. також Ьаппег^ СРС),
СК. - 1. див. саггіа^е геіигп', 2. див. сопіепі
гесіігесііоп.
сгаск - дієсл. завдавати удару, зламати, роз-
кривати # див. також Ьгеак-іп, сгаскіп%.
сгаскаЬІе - такий, що розкривають # наприклад,
сгаскаЬІе сіркег - шифр, який розкривають.
сгаскег - зломщик [комп’ютерних систем],
[комп'ютерний] зловмисник, розм. “кре-
кер” # людина, що зловмисно зламує за-
соби контролю доступу до комп’ютерних
систем (див. також сотриіег еікісз, сору
ргоіесііоп, каскег, іп/огтаііоп маг/аге,
іпігисіег, зесигііу ікгеаі).
сгаскіїщ - злом, прорив (через захист ком-
п’ютерної системи) # Приклад: Сгаскіпд Йіе
Ьитап Гіге\л/аІІ із оЇЇеп еазу, гедиігез по
іпуезітепі ЬеуопсІ (Ье со8і о? а рКопе саІІ.
(Кєуіп 0. МПпік) - Часто набагато простіше
прорватися через людський “мережний екран”,
що не потребує жодних витрат, крім оплати те-
лефонного дзвінка, (див. також Ьгеак-іп,
сгаскег, китап /асіог).
СКАОА - Согрогаііуе Кезеагск апсі
Пеуеіортепі А^геетепіз - корпоративні
угоди з НДДКР.
сгаттіп£ (сгат) - приписки, кремінг #
практика деяких телефонних компаній
добавляти в рахунки клієнтів плату за не-
існуючі дзвінки.
сгазії - 1. крах, аварійна відмова, фатальний
збій # несподівана відмова дисководу або
зависання програми (порівн. гоЬи8і)\ 2. за-
знати аварію.
сгаіе - крейт, проф. “ліжечко” # шасі зі зйо-
мними функціональними блоками.
сга^УІег - пошуковий агент, “повзунок”,
“павук”, досл. “черв’як”, “гусениця” # на-
зва програмного пошукового веб-механіз-
му для автоматичного вибору усіх доку-
ментів, на які є посилання в першому виб-
раному документі; цим відрізняється від
звичних браузерів, які працюють під ке-
руванням людини. Синонім - зрісіег (див.
також гоЬоі).
СКС - Сусііс Кесіипсіапсу Скеск - контроль
циклічним надлишковим кодом, цикліч-
ний надлишковий код, ЦНК # один із спо-
собів контролю цілісності даних під час
їхнього передавання і зберігання. Обчис-
лене за допомогою різновиду поліноміа-
льного коду (тобто за складнішими пра-
вилами, ніж контрольна сума) число помі-
щають наприкінці запису на носії, вико-
ристовують для контролю цілісності да-
них в ОЗП, під час читання/записування
на носій або передавання по каналах зв’я-
зку. Приймальний пристрій заново обчис-
ляє цю суму і порівнює результат із при-
йнятим значенням. У разі виявлення в
ЦНК помилки отримують повідомлення
“СКС Еггог” або ЦНК передають повтор-
но у випадку передавання пакета даних
комп'ютерною мережею (див. також
скескзит, ЕСС, ЕЕС, еггог сопігої, ЬКС,
УКС).
СМ) - Со1ог-Кепсіегіп£ Оісііопагу - словник
перетворення кольорів # у НВС.
сгеаіе - створити, створювати, творити,
діяти.
127
сгеаіїуе
сгеайуе - творчий, проф креативний # на-
приклад, сгеайуе асііуііу - творча діяль-
ність, сгеаіїуе регзоп - творча особистість.
Найчастіше цей прикметник застосову-
ють як характеристику авторів оригіналь-
них апаратних чи програмних рішень,
продуктів, дизайну тощо.
Сгеаіїоп Тіше-8іатр - позначка часу ство-
рення [файла, БД].
Сгесій-СагсІ Саіі - зв'язок по кредитній ка-
ртці # вид встановлення з'єднання і розра-
хунку за послуги зв'язку.
сгееріп§ Ііпе - рухомий рядок # для виводу і
перегляду текстової інформації на екрані
(див. також 8іаіи8 Ііпе).
сгірріе - робити ПЗ непридатним для вико-
ристання # див. також сгірріесі уєгзіоп.
сгірріесі уєг8іоп - урізана версія # версія, у
якій відсутні одна або кілька важливих фун-
кцій, наприклад, виведення на друк. Може
постачатися як безоплатна, демонстраційна,
пробна або оцінна версія - див. сгірріежаге.
сгірріеууаге - 1. [навмисно] обмежена, урі-
зана версія ПЗ # програма, з якої свідомо
вилучено важливі функції, для того щоб
потенційному користувачу довелося пла-
тити за працездатну версію. Можуть по-
ставляти як безкоштовну, демонстрацій-
ну, спробну чи оцінну версію (див. також
аппоумаге, сагеусаге, сіето, ечаїиаііоп
уег8Іоп, Пуфі уєг8Іоп, паухуаге, ігіаі уєгзіоп,
гег8Іоп); 2. “покалічене” апаратне устатку-
вання # передбачає можливість перетво-
рення на продуктивнішу модель, напри-
клад, простим установленням потрібної
перемички.
СШ8Р - Сотріех-Кесіисесі-Іпзігисііоп-Зег
Ргосе88ог - процесор зі складним, але ско-
роченим набором команд; СІ8С-процесор
зі скороченим набором команд; процесор
з архітектурою СКІ8Р; СКІ8Р-процесор #
проміжний варіант між КІ8С- і СІ8С-про-
цесорами або архітектурами (див. також
СІ8С, СР11, ПІ8С).
сгііїсаі - критичний, дефіцитний [ресурс];
важливий, відповідальний.
сгШса! арріісаііоп - [критично] важливе за-
стосування.
сгііісаі 8есйоп - критична секція, критична
ділянка # відрізок програми (блок коду),
виконуваний без переривань з боку інших
асинхронних процесів, тому що викорис-
товує ресурси, що їм не можна викорис-
товувати одночасно.
СКЬ - Сеіїіїїсаіе Кеуосабоп ЬІ8і - список
анульованих сертифікатів # див. також
епсгурііоп, РКІ, ргіуаіе кеу, риЬІіс кеу,
К8А.
СКМ - 1. Сизіошег Ке1агіоп8Ііір Мапа^етепі -
керування взаємозв'язками [відношення-
ми, взаємовідносинами] із замовниками
[клієнтами, партнерами] # клас корпора-
тивного ПЗ, який представляє програмні
інтелектуальні засоби для збирання, обро-
блення, контролю, аналізу й подання ін-
формації про клієнтів, наприклад, в Інтер-
неті або в системі керування ресурсами
підприємства (див. також еСКМ, ЕКМ,
ЕРР, 8ГА); 2. СЬап§е Кедиезі Мапа^ешепі: -
керування запитами на зміну # ПЗ впро-
довж усього життєвого циклу постійно під-
дають змінам - виправляють помилки,
вдосконалюють тощо, тому дуже важливо
знати, що, хто і коли змінював. Системи
СКН ведуть БД змін і пропонують техно-
логії керування внесенням змін (реєстра-
ція та аналіз запиту, ухвалення рішення
про зміну, реалізація зміни, тестування та
закриття запиту) (див. також Іі/е су сіє).
сгор - обрізати, кадрувати # у КГА - обріза-
ти зайві або небажані частини зображення.
сгорріп£ - обрізання або масштабування [у
верстці] (для “укладки” у заданий прос-
тір); проф. “кадрування” # розширення
або зменшення розміру на екрані без мо-
дифікації картинки; редагування зобра-
ження зберіганням його частини і вида-
ленням залишку.
СГО88 соппесї - крос # контактний пристрій
для електричного підключення і механіч-
ного закріплення кінців кабелів, кабель-
них елементів і проводів.
сго88 роті - точка перетину.
сго88-аррІісаііоп - між застосуваннями, від
одного застосування іншому # зазвичай
про зв'язки або обмін даними (див. також
арріісаііоп, теіа-арріісаііоп).
сго88-а88ешЬ1ег - крос-асемблер # асемблер,
який формує машинний код для ЦП іншо-
го типу, ніж той, на якому код отримано.
Зазвичай такі засоби використовують для
бортових і вбудованих комп'ютерів, а та-
кож для мікроконтролерів (див. також
а88етЬІег, сго88-сотріІег, таскіпе сосіе).
сго88-сошрі1ег - крос-компілятор # компіля-
тор, який транслює програму в об'єктний
код для ЦП іншого типу, ніж той, на яко-
му код отримано. Крос-компілятори вико-
ристовують для мікроконтролерів, борто-
вих і вбудованих комп'ютерів, а також
для нових типів процесорів (див. також
сотріїег, сго88-а88етЬІег).
128
сгуріо^гарЬег
сго88§гайе - “кросгрейд” # “апгрейд” на
продукцію конкурента.
сго88Йаіг - перехрестя # перетинні лінії, ви-
користовувані в деяких пристроях вводу
інформації в комп'ютер (наприклад, план-
шет) для вказівки координат конкретної
точки.
сго88-ИаґсЬіп£ (також сго88ЬаІсЬіп§) -
штрихування # зафарбування області або
всього зображення за допомогою шабло-
на, утвореного паралельними або пере-
тинним лініями (див. також аззосіаііче
каіскіп%).
сговвоуег 10Ва8е-Т саЬІе - крос-кабель,
Ейіетеї-кабель ІОВазе-Т із перехресними
з'єднаннями [контактів, рознімів Ю-45] #
перший контакт з'єднується з третім, тре-
тій - з першим, другий - із шостим, шос-
тий - із другим, інші - напряму (див. та-
кож 8ігаі§кі-ікгои^к ІОВазе-ТсаЬІе).
сго88-р1аІЇогш - міжплатформний # ПЗ, до-
ступне на більш ніж одному виді комп'ю-
терів або систем (платформ), наприклад,
на РС і 8РАКС (див. також ріаі/огт).
сго88-ро8ііп£ - відправлення на кілька адрес #
наприклад, відправлення статті одночасно
в кілька конференцій 1}8епеі (див. також
агіїсіе, таіІіп% ІІ8і, пемкзгоир).
сго88-рііЬ1І8Ьіп£ - крос-публікація # обмін
контентом між партнерськими сайтами
(див. також зупсіісаііоп).
сго88-геГегепсе (також сго88 геГегепсе) -
перехресне посилання # посилання на мі-
сця програми, де відбуваються звертання
до змінних. У процесі трансляції, асемб-
лювання і компонування створюється
таблиця перехресних посилань (сго88-
ге/егепсе іаЬІе), за допомогою якої нала-
годжувальник дозволяє налагоджувати
програму в символьному вигляді (для ко-
жного ідентифікатора в таблиці наведено
його тип, адреса, місце визначення і спи-
сок місць використання) (див. також
а88етЬІег, сІеЬи^іп^).
сго88-ге£егепсе ІаЬІе - таблиця перехресних
посилань - див. сго88-ге/егепсе.
сго88-геГегепсіп§ - перехресна посилальність -
ДИВ. СГО88-ГЄ/ЄГЄПСЄ.
сго88іаЬ8 - перехресні табличні дані.
сго88-іаЬи1аг Гогшаї - багатотабличний фор-
мат [звіту] із перехресними посиланнями.
сго88іа1к - перехресні перешкоди # взаємні
перекручування сигналів, “захльостуван-
ня”, “перетікання” сигналу з одного кана-
лу зв’язку в інший. Електричні наводки,
викликані сигналами в сусідніх проводах.
Явище, що руйнує зв'язок або заважає йо-
му (див. також соахіаі саЬІе, поі8е).
сго88і¥аге # застосування, що можуть пра-
цювати одночасно на кількох ОС, на різ-
них апаратних платформах і з різними ме-
режними інтерфейсами. Термін запропо-
нувано фірмою Неізсаре.
СКРС - Сотриіег Коїе Р1ауіп& Оате8 - див.
крс.
СВТ - 1. СаіЬобе Кау ТиЬе - електронно-
променева трубка, ЕПТ # поширене по-
значення типу моніторів (див. також: сіоі
рііск, /Іаі 8сгееп, /ІуЬаск, топііог, РОТ,
УРЦ); 2. див. сііск-ікгои^к гаіе.
СКТ рго]есіог - трипроменевий проектор,
СКТ-проектор # проектор із високою роз-
дільною здатністю і чудовою якістю зо-
браження. Використовує три покриті лю-
мінофором трубки, кожна з яких проектує
червоний, зелений і синій кольори.
сгурріе - криптограф, шифрувальник #
професія.
сгуріапаїуві: - дешифрувальник, криптоана-
літик # див. також сгуріо^гаркег.
сгурііоп - див. епсгурііоп.
сгуріо - див. сгуріо^гарку.
сгуріоаІ^огііЬт - алгоритм шифрування,
криптоалгоритм # див. також аі^огіікт.
сгурІоапа1у8І8 - криптоаналіз # мистецтво,
наука і технологія одержання тексту по-
відомлення із зашифрованого повідом-
лення без початкового знання ключів ви-
користаних шифрів. Термін уведено Віль-
ямом Фрідманом у 1920 р. у книзі “Еле-
менти криптоаналізу” (порівн. Сгуріо-
%гарку, див. також сгуріо8у8іет, І)Е8,
епсгурііоп, РСР).
сгуріапаїуві - криптоаналітик # вивчає ата-
ки на шифри, розроблені криптографами.
Синонім - сосІеЬгеакег (порівн. Сгуріо-
%гаркег\ див. також сгуріоапаїузіз).
сгурґосЬір - криптомікросхема, криптомік-
ропропесор, проф. крипточіп # спеціалі-
зований мікропроцесор, який апаратно
реалізує алгоритми шифрування/дешиф-
рування. Синонім - сгуріо^гаркіс ргосе8-
8ог (див. також А8ІС, СИррег, сгуріо-
§гаркіс аі&огіїкт, 8сгатЬІег).
сгурґо£гаіи - криптограма, шифроване по-
відомлення, тайнопис # відіслане (отри-
мане) таємне повідомлення. Термін утво-
рено за аналогією зі словом телеграма
(порівн. ріаіпіехі).
сгурІо^гарЬег - криптограф # фахівець із
криптографії; розробляє шифри (див. та-
кож сгуріапаІу8і, сгуріо^гарку).
129
сгуріо§гарЬіс а1§огііЬш
сгуріо£гар1ііс аі^огіїїші - криптографічний
алгоритм - див. сіркег.
сгуріо^гарЬіс ргосеззог - криптографічний
процесор - див. сгуріоскір.
сгуріо^гарЬу (сгуріо) - криптографія # (від
грец. сгуріоз - таємний) мистецтво, наука
і технологія забезпечення таємності важ-
ливої інформації та методів її захисту від
зміни і неавторизованого доступу під час
передавання каналами зв'язку або збері-
гання (порівн. сгуріоапаІу8І8', див. також
сіркег, сгуріоууаркег, сгуріоіо^у, сгуріо-
8у8іет, ВЕ8, ЕСС^, епсгурііоп, РОР).
сгуріо1о£у - криптологія # наука про ство-
рення й аналіз систем безпечного збері-
гання і передавання інформації. Термін
використовують для позначення всієї області
таємного зв’язку. Походить від слів сгуріоз -
таємний і Іо§о8 - повідомлення. Поділяють
на три напрямки: криптографію (сгуріо^гарку),
стеганографію (зіе^апо^гарку) і криптоаналіз
(сгуріоапаІу8І8).
сгурїотаїегіаі - криптографічні засоби,
криптозасоби # всі матеріали і засоби, зо-
крема документи, прилади й устаткуван-
ня, що пов'язано з криптографічною робо-
тою і служать для реалізації функцій ши-
фрування, дешифрування або аутентифі-
кацїї у телекомунікаціях (див. також
сіркег, сгуріоіо^у).
сгурґО8у8іеш (С8) - криптографічна систе-
ма, криптосистема # розрізняють два кла-
си криптосистем: симетричні одноключо-
ві системи (із таємним ключем); асимет-
ричні двоключові системи (із відкритим
ключем) (див. також азуттеігіс сіркег,
сіркег, сгуріоіо^у, риЬІіс кеу, 8уттеігіс
сіркег).
СГурй)¥ІП18 - криптовірус # різновид ком-
п’ютерних вірусів, що виконують після
проникнення до системи шифрування
файлів, які там зберігаються. Зазвичай
розробник такого вірусу зв'язується з ор-
ганізацією, комп'ютери якої були інфіко-
вані, щоб за гроші запропонувати пароль
для відновлення файлів (див. також уіги8).
С/8 - 1. С1іепі/8егуег - клієнт-сервер - див.
с1іепі/8ег\>ег агскііесіиге’, 2. див. сопігої
8І%паІ.
С8 -1. див. Сагсі 8єгуісє8; 2. Сйір 8е1есІ - вибір
мікросхеми, сигнал С8; 3. Сосіе Вертепі - ко-
довий сегмент; 4. Сопуег£епсе ЗиЬІауег -
підрівень збігання # у мережах АТМ -
один із двох підрівнів ААЬ, який забезпе-
чує транспортування даних (див. також
8АКу 5. див. сгуріо8у8іет.
С8А - 1. С1іепі/8егуег АгсйіІесШге - клієнт-
серверна архітектура; 2. Соттипісаііоп
Зі^паї Апаїухег - аналізатор сигналів зв'я-
зку; 3. Сапасііап Зїапдагбз Аззосіаііоп -
Канадське агентство зі стандартизації.
С8СО - С1ієпі/8єгуєг Сотриііп§ Ог^апігагіоп -
організація з клієнт-серверних обчислюва-
льних систем.
С8Г - Сиі 8йееІ Реебег - пристрій подачі
окремих [форматних] аркушів # див. та-
кож АЕЕуц, АМГ, А8Е, /еесіег.
С8І - Сотриіег 8есигііу ІпзШиіе - Інститут
комп'ютерної безпеки США # проводить
технічні конференції та тренінги з інформа-
ційної безпеки для фахівців, випускає інфор-
маційний бюлетень і щоквартальний журнал
(див. також кіір://^г^.§ос8І.сот/с8Ї).
С8ГО - сііагасїег зеі ісІепгіГіГіег - ідентифіка-
тор набору символів # число, використо-
вуване для ідентифікації конкретного на-
бору символів (див. також скагасіег 8еі).
С-8Іге # аркуш паперу розміром 17x22 дюй-
ми, або 432x558 мм.
С8ІЛР - Сотргеззеб 8ЬІР - ІР-протокол по-
слідовної лінії з ущільненням, протокол
С8ЬІР, 8ЬІР з ущільненням # швидша ве-
рсія протоколу 8ИР, який ущільнює заго-
ловки ТСР-пакетів із 40 до 7 байт, що
ефективно у разі великої кількості пакетів
невеликого розміру (швидкості переда-
вання до 19 200 біт/с). Визначений КРС
1144 (див. також В8ЕІР, 8ІЛР).
С8МА/СА - Саггіег 8епзе Миібріе Ассезз
хуііЬ Соїіізіоп Ауоібапсе - множинний до-
ступ із контролем носія і відхиленням від
(із запобіганням) зіткнень # див. також
С8МА/СВ.
С8МА/СБ - Саггіег 8епзе Мийіріе Ассезз
\уі± Соїіізіоп Пеіесїіоп - множинний до-
ступ із контролем носія і виявленням зітк-
нень (конфліктів, колізій) # метод керу-
вання доступом до середовища переда-
вання даних в ЕіНетеї, який встановлює
такий порядок передавання: перед почат-
ком передавання блоку даних станція має
перевірити стан каналу і, якщо він віль-
ний, почати передавання. У процесі пере-
давання станція “прослуховує” мережу
для виявлення конфліктів. У разі конфлік-
ту (два вузли мережі одночасно намага-
ються зайняти канал) станція, що виявила
його, видає спеціальний сигнал Оат), за
яким обидві станції одночасно припиня-
ють передавання. Станція-приймач знищує
частково прийняті пакети. Усі робочі стан-
ції вичікують випадковий час перед тим, як
130
почати нову спробу передавання (мережні
адаптери запрограмовано на різні часові
проміжки). Якщо конфлікт виникає під час
повторної спроби передавання повідомлен-
ня, то проміжок часу чекання збільшується.
Кожна станція приймає усі повідомлення,
що надходять, але залишає лише адресовані
їй (див. також ассе88 теікоії С8МА/СА, пеі-
могк ргоіосої).
С8О - Сйіе£ Бесигіїу ОШсег - директор з
[комп’ютерної, інформаційної] безпеки,
начальник служби інформаційної безпеки
# людина, відповідальна за інформаційну
безпеку організації (див. також зесигііу
асітіпізігаіог).
С8Р - Сгуріо£гар1ііс Зєгуісє Ргоуібег - про-
вайдер криптографічних послуг, криптоп-
ровайдер # надає засоби шифрування і
цифрового підпису, а також генерацію і
зберігання ключів.
С8РР - Сотриіег Зузіетз Роїісу Ргсдесі -
проект з [розробки] стратегії в галузі об-
числюваних систем, група С8РР # асоціа-
ція, до складу якої входять керівники 11
великих комп’ютерних компаній США.
С8К - СегііГісаіе 8І£піп£ Кедиезі - запит на
підпис сертифікату # непідписаний серти-
фікат, переданий до центру сертифікації.
Там його засвідчують таємним ключем,
після чого він набуває чинності (див. та-
кож СА, сИ%ііаІ сегіі/ісаіе, РКІ).
С8КР - Сизіотег Зупсіїгопіхесі Кезоигсе
Р1аппіп£ - стандарт С8КР # стандарт, який
з’явився після рекомендацій ЕКР. Відобра-
жає весь цикл виробництва - від проектуван-
ня і взаємодії із замовниками до післяпрода-
жного сервісного обслуговування виробу
(див. також МКР, МИРII).
С88 - 1. Сазсас1т§ 8іу1е БЬееіз - ієрархічні
[каскадні] стильові таблиці, каскадні таб-
лиці стилів; специфікація [мова, техноло-
гія, інтерфейс] С88 # платформнонезале-
жна специфікація, розроблена \УЗС для
розширення можливості форматування
НТМЬ-документів. У цій моделі доку-
мент складено з набору об'єктів. Усі
об’єкти в документі взаємозалежні й об'-
єднані деревоподібною структурою. Ви-
користання С88 дозволяє відокремити
структуру й зміст документа від рівня йо-
го подання користувачу. Одну таблицю
можуть використовувати багато докумен-
тів (див. також Ьгочмег, Оупатіс НТМЬ,
кіір://мглг^.^Зс.ог§/ЕОМ)', 2. Сопіепі
8сгашЬ1іп£ Зузіет - система шифрування
змісту; 3. Сизіотег Зєгуісє & Зирроії -
СТІ
підтримка й обслуговування клієнтів # за-
стосування СРМ
С881 (також С88 1) - Сазсабіп^ 8іу1е
8йееІз Ьєуєі 1 - перша версія специфікації
С88.
С882 (також С88 2) - Сазсас1іп£ 8іу1е
8Ьееіз Ьєуєі 2 - друга версія специфікації
С88.
С8ТА - Сотриіег Зиррогіеб Теїесот-
типісабопз Арріісаііопз - телекомуніка-
ційні застосування з комп'ютерною під-
тримкою, стандарт [протокол] С8ТА # пе-
рший стандарт для комп'ютерної телефо-
нії, розроблений асоціацією ЕСМА у 1990 р.
На його базі розроблено Т8АРІ і СТІ
Епсусіоресііа. Визначає процес обміну
між телекомунікаційним пристроєм (офіс-
ної АТС) і комп'ютером.
С8Ь - СЬаппеІ Зєґуісє Ьпіі - модуль обслу-
говування каналу # перший пристрій на
території клієнта (див. також СРЕ), на
який подається сигнал від зовнішньої те-
лефонної лінії. С81І забезпечує правильне
окінцьовування телефонної лінії, її узго-
дження і корекцію, а також перевірку лі-
нії за шлейфом під час пошуку несправ-
ності устаткування. Наприклад, воно пе-
ретворює інтерфейс У.35 на термінально-
му устаткуванні з ретрансляцією кадрів
до інтерфейсу Т-1 (або Е-І) на комутаторі
мережі із ретрансляцією кадрів.
С8У - сошта-зерагаіес! уаіиез - значення,
розділені комами; формат С8У # формат
файла, в якому значення даних розділено
комами. Використовується для імпорту
даних в електронні таблиці та БД (див. та-
кож /огтаі).
СТБ - Сеіі-Тгапзїег Ьеіау - затримка під
час передавання ділянок # у мережах
АТМ - один із параметрів якості послуг,
які мають погоджувати мережні пристрої
під час встановлення з'єднання. Характе-
ризує розмір максимальної затримки діля-
нок у разі передавання від відправника до
одержувача (див. також СЕУ^у, СЬЕ,
Еотт АТМ).
СТЕС - Сегїіїїесі ТесЬпісаІ Ебисаііопаї Сепіег -
сертифікований технічний навчальний
центр # звання, що присвоює НЦ корпо-
рації Місго8ой (див. також МСТру).
СТІ - Сотриіег ТеїерЬопу Іпіе^гаіїоп - ком-
п'ютерна телефонія, КТ # дозволяє об'єд-
нати передавання мовлення з передаван-
ням цифрових даних, а також забезпечити
простеження викликів і керування ними
за довільним сценарієм. КТ використову-
131
СТІ Епсусіоресііа
ють зокрема у разі створення центрів те-
лефонного обслуговування (див. також
саіі сепіег, ІУК, ТАРІ, Т8АРІ).
СТІ Епсусіоресііа - набір специфікацій для
комп’ютерної телефонії, розроблений
консорціумом виробників (Арріе, ІВМ,
Ьисепг ТесЬпоІо^іез і 8іешепз) на базі ста-
ндарту С8ТА і Т8АРІ.
СТІА - Сеііиіаг Теїесошшипісабопз Іпбизігу
Аззосіаііоп - Асоціація виробників стіль-
никових телекомунікаційних систем, асо-
ціація СТІА.
СТО - 1. СЬіе£ ТесЬпісаІ О££ісег - головний
інженер, головний технічний керівник;
2. СЬіе£ Тесйпо1о£у ОШсег - директор з
розвитку [і впровадження нових] техно-
логій, технічний директор.
СТК - сііск Ікгои^Ь гаііо - показник СТК #
відношення числа клацань на банері до
числа його показів (див. також Ьаппег).
Сіті (також СТКЬ) - Сопігої - клавіша Сіті.
СТ8 - 1. Сіеаг То 8епс1 - готовність відправ-
лення, сигнал СТ8 # у стандарті К8-232 -
сигнал квотування готовності, який поси-
лає пристрій-одержувач відправнику пе-
ред одержанням даних (див. також О8Р);
2. СошраііЬіІііу Тезі 8иііе - набір тестів
для перевірки сумісності # перевіряють
відповідність продукту, розробленого під
Е2ЕЕ, на відповідність специфікації цієї
платформи.
СІІ - 8ее уои - див. СІІЬ.
СІІА - Сошшоп Сзег Ассезз - специфікація
СІІ А # специфікація, розроблена ІВМ для
стандартизації взаємодії користувачів із
програмами. Зокрема визначає дизайн
меню і комбінації клавіш для ПК (на-
приклад, Р1 = Неір, Р10 = вихід у голо-
вне меню тощо).
СІІВ - Сигзог Васкхуагб - курсор назад #
див. також С£/Д СІІЕ, СІЕР, СІЛЕ
сиЬе - куб.
СІЛ) - Сигзог Вооті - курсор униз # див. та-
кож сіів, сіте, сир, сси
сие сагй - картка підказки, ілюстративна
картка # вид допомоги користувачу в
\УІПСІО\¥8 95.
СІІЕ - Сигзог Еопуапі - курсор уперед #
див. також СІІВ, СІІЕ, ШР, СІЛЕ
СІЛ - 1. СИагасІег-ОгіеніесІ [-Вазесі] Сзег
ІпІегЕасе - текстовий інтерфейс користу-
вача # на відміну від графічного - СІЛ
(див. також соттапсі іпіегргеіег, соттапА
Ііпе, рготріщ); 2. Сошшоп Іїзег Іп1ег£асе -
стандартний або уніфікований інтерфейс
користувача.
СІТЬ - 8ее уои Іаіег - до зустрічі # абревіа-
тура, використовувана в електронній по-
шті, у скороченій формі - СІЕ (побачимо-
ся), у панібратській - СІЛА.
СІЛА - 8ее уои Іаіег, АПі^аІог - до зустрічі,
крокодил - див. СІЛ.
сшпиіаііоп - акумуляція, збір, накопичення.
СІІР - СПгзог Розіїіоп - позиція курсору #
див. також СІ/Д ССЕ, СІЛІ.
СІІР8 - Соппесііоп Іірбаїез/З - [число] пе-
реключень міжвузлових зв’язків (змін
з'єднань) за секунду # одиниця швидкодії
для процесу навчання самонавчальної
нейронної мережі.
сиггепсу Гогшаі - формат [подання] валюти #
див. також/огтаі.
сиггепі - 1. електричний струм # буває по-
стійним та змінним. Силу струму вимірю-
ють в амперах (див. також аІіетаііп% сиг-
гепі, атреге, сиггепі зирріу, сіігесі сиггепі)’,
2. поточний, даний.
сиггепі сеіі - поточна клітинка # клітинка
електронної таблиці, в якій знаходиться
курсор (сеіі роіпіег). Синонім - асііуе сеіі
(див. також се//[2]> ууогкЬоок, ууогкзкееі).
сиггепі дігесіогу - поточний каталог # у де-
яких ОС (наприклад, у М8-ИО8) за допо-
могою команди користувача або систем-
ного виклику один із каталогів можна
оголосити поточним. Тоді за промовчан-
ням усі наступні дії стосуватимуться його.
Синонім - сіе/аиіі сіігесіогу (див. також
сиггепі раік, геїаііче раікпате, гооі сіігесіогу,
зиЬсІігесіогу).
сиггепі сігіує - див. сіе/аиіі сігіче.
сиггепі ішріешепіаііоп - поточна реаліза-
ція # Приклад: сиггепі ітріетепіаііопз о( йіе Зауа
зресійсаііопз - поточні реалізації специфікацій
Зауа.
сиггепі Іоор - струмова петля # інтерфейс,
який передував В.8-232С. Одиниці подано
імпульсами струму, нулі - його відсутніс-
тю. Підтримує зв'язок на відстані до
15 метрів. Можна зустріти в застарілому
обладнанні.
сиггепі раіЬ - поточний шлях (маршрут) #
шлях до поточного каталогу (див. також
аЬзоІиіе раік, ассезз раік, сиггепі
сіігесіогу, ]ЇІе зузіет).
сиггепі зирріу - джерело струму # синонім -
ро\чег зирріу (див. також сиггепі).
сиггепі іазк - поточне завдання # у багато-
задачній ОС - завдання, виконуване у по-
точний момент. Синонім - асііуе іазк.
сигзез - обов'язкові або змушені дії, операції.
сигзог - курсор # 1. розрізняють текстовий
132
суЬег
курсор і курсор миші. Текстовий курсор -
це миготливий символ на екрані (зазвичай
вертикальна лінія), що показує місце вво-
ду наступного символу. Курсор миші -
графічна позначка (зазвичай стрілка), що
відображає на екрані переміщення миші
та виконувані за її допомогою операції.
Форма курсору в різноманітних застосу-
ваннях може змінюватися залежно від ви-
конуваних користувачем або програмою
дій (див. також сигзог кеу8, руаЬЬег капсі,
тои$е роїпіег)', 2. покажчик.
С11Г8ОГ Ьоі: 8роі - точні координати курсору #
див. також сигзог, тоизе роіпіег.
сигвог кеу8 - клавіші керування курсором, кла-
віші зі стрілками # група клавіш на клавіату-
рі, призначена для керування переміщенням
курсору на екрані. Його переміщення прохо-
дить в напрямку, вказаному стрілкою на кла-
віші. Синонім - аггож кеуз, сигзог сопігої
кеу$ (див. також аггом кеу, кеуЬоагсї).
сііґує - крива, лекало.
сікіот - користувацький, замовлений, спе-
ціальний, зроблений на замовлення # від
сизіотег - замовник.
сікіот соде - частина програми, що встав-
ляє користувач # див. також сосіе^.
С118ЇОҐП сопігої - розширений керівний еле-
мент # у термінології Вогіапсі щодо Уізиаі
Зоїиііопз Раск.
Си8іот Вєуісє Мойиіе (СИМ) - замовле-
ний модуль пристрою.
си8іот Іп8іа11 - замовлена інсталяція.
сіі8іот циегу - спеціалізований запит (за
спеціальними вимогами).
си8іот 8ОЙлуаге - замовлене ПЗ # ПЗ, роз-
роблене на замовлення для єдиної фірми
або галузі (порівн. раска^есі зо/імаге).
сизіот УЬ8І - замовлена НВІС # див. та-
кож УЬВІ.
сивіотег - замовник, споживач # напри-
клад, сизіотег-сепігіс тапиГасіигіп^ - ви-
робництво, орієнтоване на замовника.
си8іотІ2аЬі1ііу - налагоджуваність, адапто-
ваність # можливість внесення користува-
чами або програмістами у застосування
або у систему змін, які роблять продукт
зручнішим у роботі або таким, що відпо-
відає додатковим вимогам (див. також
сизіотігаііогі).
си8іотІ8а(іоп - див. сизіотігаііоп.
сіі8іотіхаЬ1е - настроюваний # наприклад,
сизіотіхесі іооІЬаг - настроювана панель
інструментів.
сизіотіхесі зоГЬуаге - замовлене ПЗ # ПЗ,
розроблене під конкретні вимоги окремо-
го клієнта (див. також саппесі 8о/іхмаге,
сизіотіхаііоп, раска^есі 8о/іууаге).
сизіотіхаїіоп - настроювання або виготов-
лення продукту під вимоги (технічні умо-
ви) замовника (див. також сизіотігеії
8о/і\чаге, регзопаїігаііогі).
сій - вирізання # операція під час редагу-
вання зображення і/або тексту, яка поля-
гає у виділенні потрібної області та пере-
силанні її в спеціальний буфер (див. та-
кож сиі апсі разіе, сіірріп^, сору, сиіоиі,
разіе, сІірЬоагсГу
сиі: апд разіе (С&Р, також сиі & разіе) -
вирізати і вклеїти, вирізати і вставити #
видалення позначеної користувачем час-
тини документа (області екрана) у тимча-
сову пам’ять (сиі), а потім її вставлення
(разіе) в інший документ (в інше місце на
екрані). Спосіб перенесення даних між
програмами, підтримуваний ГІК (див. та-
кож сІірЬоагсІ, ОВЕ, ОЬЕ).
сиіоиі -1. контур, обрис; 2. переривник.
сиі-Йігои^Ь - “на льоту”.
сиі-іЬгои^Ь тоде - див. сиі-ікгои^к 8\\чІ-
скіп%.
сиі-іЬгои^Ь 8упісЬіп§ - наскрізна комутація #
на відміну від буферизованої комутації
порт комутатора починає передавати па-
кет у порт призначення відразу ж після
зчитування адреси пункту призначення,
не чекаючи доки пакет буде цілком отри-
мано. Цей режим зменшує час затримання
пакета, однак виникають різного роду
проблеми, якщо пакет зіпсований.
сиіііп^ ей§е - ріжуча кромка (КГ).
СІЛІ - Сигзог Пр - курсор нагору # див. та-
кож СОВ, СІЮ, ССЕ, ШР.
СУЕ - Соттоп УиІпегаЬіІіііез апсі Ехрозигез -
тезаурус вразливостей # тезаурус усіх ві-
домих вразливостей, який визначає єдині
правила їхнього іменування і відкритий
для усіх зацікавлених осіб
(кіїр://суе.тііге.ог%) (див. також Ю8).
СУР - Сопіепі Уесіогіп£ Ргоіосої - протокол
орієнтації контенту (вмісту) # засіб мере-
жного захисту.
СУУІ8 - Сатриз УУісіе ІпГогтаііоп 8узіет -
інформаційна система кампусу (невелико-
го містечка) # містить новини з навчаль-
них закладів (див. також іп/огтаііоп зуз-
іет)
СУ - Саіепйаг ¥еаг - календарний рік.
суап - блакитний # один із кольорів систем
СМУВ або СМУК
суЬег - від суЬетеіісз - кібер # префікс,
який додають до повсякденних слів, щоб
133
суЬега§е
показати їхню причетність до Інтернету,
комп’ютерів тощо (див. також суЬегагіз,
суЬегсазк, суЬегсиїіиге, суЬегтаії).
суЬега^е - кіберстоліття # теперішня ера
високих технологій (див. також Ігоп А%е).
суЬегагІз - комп’ютерні твори мистецтва #
твори мистецтва, зроблені за допомогою
комп’ютера і ПЗ. Вони бувають дво- і три-
вимірними, інтерактивними, мультиме-
дійними і/або продуктами для систем вір-
туальної реальності (див. також аиікогіп%,
тиііітесііа, уігіиаі геаіііу).
суЬегсавЬ - див. еіесігопіс пгопеу.
суЬегсор - 1. комп’ютерний поліцейський,
кіберполіцейський, кіберслідчий, кіберде-
тектив, розм. кіберкоп # особа (або ПЗ),
яка розслідує онлайнові злочини чи пере-
слідування (див. також суЬегсгіте); 2. це-
нзор.
суЬегсгіте - кіберзлочинність # літератур-
на назва злочинів, головним інструмен-
том яких є інформаційно-телекомуніка-
ційні технології. Синонім - сотриіег сгіте
(див. також суЬегсор, кіір://\\м^.суЬегсгіте.§оу).
суЬегсиїіиге - кіберкультура # культурне
життя (виставки, музеї, галереї, бібліоте-
ки, диспути тощо) в Інтернеті.
суЬегшаІІ - електронний магазин # див. та-
кож е-Ьизіпезз, е-сазк, е-соттегсе.
суЬегпеііс - кібернетичний.
суЬегпеііс8 - кібернетика (від грец. су-
Ьегпоз - рульовий) # Норберт Вінер
(НогЬегї АУіепег, 1894-1964) у своїй опуб-
лікованій в 1948 р. книзі “Кібернетика
або керування і зв’язок у тварині і маши-
ні” визначив кібернетику як науку про за-
гальні принципи керування і зв’язку в жи-
вих організмах і машинах. Зараз кіберне-
тику розглядають як науку про зв'язки,
керування й організацію в об'єктах різно-
манітної природи. “В основі кібернетики
лежить насамперед поняття системи як
певного матеріального об'єкта, складено-
го з інших об'єктів, які називають підсис-
темами даної системи. Друге найважли-
віше поняття кібернетики - стан систе-
ми, визначений між двома моментами ча-
су. Кібернетика вивчає організацію сис-
тем у просторі та часі, тобто яким чином
пов'язано підсистеми в систему і як впли-
ває зміна стану одних підсистем на стан
інших. Головний упор зроблено на орга-
нізацію в часі, яку в разі її цілеспрямова-
ності називають керуванням” (В.Ф. Тур-
чин) (див. також іп/огтаіісз).
суЬегрЬоЬіа - кіберфобія # перебільшений
та ірраціональний острах комп'ютерів
(порівн. сотриіегркіїе; див. також
сотриіегркоЬіа).
суЬегрогп - 1. кіберпорнографія, кіберпорно #
про вміст порносайтів; 2. кіберпорнографі-
чний.
суЬегрипк - кіберпанк # термін походить з
науково-фантастичних творів Вільяма Гі-
бсона (ХУіІІіаш ОіЬзоп) і Брюса Стерлінга
(Вгисе 8іег1іп£) (див. також суЬегзрасе).
суЬегвех - кіберсекс #1) форма дистанційного
еротизму, уможливлена з появою чат-фору-
мів (див. скаі/огит) для дорослих. Синонім
- сотризех. Щоб стимулювати свого “віртуа-
льного” партнера, у текстовому вигляді пере-
дають сексуальні фантазії або виразно опи-
сують, що відбувалося б, якби він реально
був присутній; 2) форма онлайнової сексуа-
льної активності.
суЬегврасе - кіберпростір #1) віртуальний
простір, створений комп'ютерною систе-
мою. Він може набувати форми від прос-
тої глобальної мережі електронної пошти
до світів віртуальної реальності, що роз-
виваються (див. чігіиаі геаіііу); 2) термін,
вигаданий у 1984 р. письменником Вілья-
мом Гібсоном (АУіІІіат ОіЬзоп) у його но-
велі “Меиготапсег”. Зараз це слово вико-
ристовують для позначення всього діапа-
зону інформаційних ресурсів, доступних
через комп'ютерні мережі (див. також геаі
Іі/е).
суЬег8диаіїег - кіберсквотер # особа або фі-
рма, що займається кіберсквотінгом.
суЬег8циаШп§ - кіберсквотінг # реєстрація
популярних інтернет-адрес (зазвичай імен
компаній або продуктів) із наміром насту-
пного продажу справжньому власнику
(див. також 1¥ІРО).
суЬег-іеггогІ8т - кібертероризм # здійснен-
ня терористичних актів із використанням
інформаційно-комунікаційних техноло-
гій.
суЬог£ - кіборг # напівфантастична істота,
напівлюдина-напівмашина. Для справж-
нього кіборга важко сказати, де закінчу-
ється людина і починається робот. Поки
це - персонаж комп'ютерних ігор (див. та-
кож ауаіаг).
су сіє - 1. цикл # (від грец. кукіоз - коло, ко-
лесо) найменший повторюваний відрізок
якоїсь послідовності (сигналів, дій, ко-
манд тощо) (порівн. Іоор; див. також су сіє
роууег, (іитту су сіє, сіиіу су сіє, /еіск су сіє);
2. такт # час між двома сигналами такто-
вого генератора, із якими синхронізується
134
сіаетоп
виконання усіх внутрішніх операцій про-
цесора (див. також сіоск).
сусіе ро\уег - вимкнути комп'ютер і ввімк-
нути його знову.
сусіе 8Іеа1іп£ - захоплення циклу # спосіб
звертання до [оперативної] пам'яті в про-
міжках між вибіркою команд або читан-
ням/записуванням даних, здійснюваних
процесором. Використовують у контроле-
рах деяких пристроїв, які працюють з
ОЗП напряму, минаючи процесор (див.
також БМА).
сусііс - див. сусіісаі.
сусііс сосіе - циклічний код # циклічні коди
використовують для виявлення помилок
передавання і збереження даних (див. та-
кож СКС, Сгау сосіе).
сусіісаі - циклічний # див. також СКС,
сусіісаі 8кі/і.
сусіісаі зЬіГі - циклічне зміщення # на від-
міну від логічних зміщень вміст крайньо-
го розряду регістру, зрушуваного пороз-
рядно, під час циклічного зміщення не гу-
биться, а присвоюється розряду, розташо-
ваному на протилежному кінці регістру.
Синонім - гоіаіе^у (див. також агііктеііс
8кі/і, Іоуісаі 8Іп/і).
сусіісііу - циклічність, періодичність.
С¥Ь - див. суііпсіег.
суііпдег (С¥Ь) - циліндр # сукупність дис-
кових доріжок, які мають однаковий но-
мер, тобто розташованих одна над одною
в накопичувані з кількома магнітними по-
верхнями (або з двох сторін дискети).
Розбиття диска на циліндри зроблено то-
му, що перехід від однієї доріжки цилінд-
ра до іншої не потребує переміщення го-
лівок читання/записування і, отже, скоро-
чує час виконання дискових операцій
(див. також кеасіщ, ігаск, кагсі сіізк).
С¥МК - Суап-¥е11о\¥-Ма§епіа-Ь1асК - ко-
лірна модель С¥МК # див. також соїог
8ерагаіюп.
С¥О - 8ее уои опііпе - до зустрічі в Мере-
жі; бувай # абревіатура, використовувана
в чат-форумах (див. також В4М, сІі^І8реак,
ТТІІЬ).
сурЬєгрипк - “шифропанк” # програміст,
який вважає, що держава не має регулювати
технології шифрування, і приватні особи мо-
жуть використовувати їх в особистих цілях.
СугіПіс - кирилиця, російський шрифт бага-
тьох слов’янських мов # порівн. каііп;
див. також аІркаЬеі.
В
В -1. сіесосіе - декодування # рівень конвеє-
ра КІ8С-архітектури 8РАКС; 2. умовна
позначка стратегій диспетчеризації згідно
з найближчим терміном виконання за-
вдання; 3. Бітепзіоп[а1] - -вимірний # на-
приклад, ЗБ - тривимірний.
В сЬаппеї - Б-канал # додатковий канал мере-
жі КіїЖ з пропускною здатністю 16 Кбіт/с
для заданої конфігурації В-каналів. З'єд-
нує абонента з АТС (див. також 2В+О іп~
іег/асе, В скаппеї).
В/А - бІ£Йа1 іо апа1о£ , <1і§ііа1-іо-апа1о§, -
цифро-аналоговий # див. також 2X4 Сц].
Б/А сопуєгієг - див. Ві^ііаі іо апаІо& соп-
уєгієг.
БА - ДИВ. СІЇГЄСІ аМгЄ88ІП£.
В2В - Беуе1орег-іо-Беуе1орег - розробник
розробнику # абревіатура, що позначає
будь-який тип взаємодії між розробника-
ми (див. також сіеуєіорег).
ВЗВ - див. ОігесіЗВ.
БАА - Баіа Ассезз Аггап^етепі - 1. меха-
нізм доступу до даних (програмна функ-
ція); 2. організація (і відповідне устатку-
вання) доступу до даних; 3. стандарт БАА
(на пристрій підключення модему до теле-
фонної лінії зв'язку).
ВАВ - 1. Баіа Асциізіііоп Воагд - плата за
збирання даних # синонім - ВА<2; 2. ВІ£І-
іаі Аисііо Вгоабсазііп^ - цифрове радіомо-
влення # див. також ЬгоаНса8і, ]УеЬса8і.
ВАС - 1. цифро-аналоговий перетворювач,
ЦАП - див. Ві^ііаі іо апаІо% сопуєгієг;
2. Безі^п Аиіотаііоп СопГегепсе - конфе-
ренція з САПР; 3. Баіа Асдиізіііоп апсі
Сопігої - збір даних і керування; 4. Биаі
АііасЬеб Сопсепігаіог - концентратор по-
двійного підключення # дає змогу в мере-
жах ГВОІ підключати до подвійного кіль-
ця станції одинарного підключення ($А8).
ВАЕ - 1. БаіаЬазе Ассезз Еп^іпе - механізм
доступу бази даних; 2. див. Ві^ііаі аисііо
ехігасііоп.
сіаетоп - демон # прихований від користувача
процес (часто виконуваний у фоновому ре-
жимі), який викликають під час виконання
якось функції (або в конкретний момент ча-
су), наприклад, стандартного форматування
документа чи друкування. Оскільки термін,
що прийшов з ОС ІЗпіх, усталений, його пи-
шуть без лапок. Слово запозичене з грецької
мови, в якій воно означає “дух” (див. також
а%епі, ргосе88).
135
РАС
РАС - сіігесіесі асусііс §гарЬ - орієнтований
ациклічний граф # тобто орієнтований
граф без петель.
(Іаізу сЬаіп - 1. ланцюжок, шлейфове з'єд-
нання [пристроїв] # 1) метод підключення
до комп'ютера кількох пристроїв, коли
перший з них підключають до комп'юте-
ра, другий - до першого і т. д., останній
підключений до опору чи термінатора.
Тоді пріоритет пристрою залежить від йо-
го розміщення в ланцюжку, щоб обмежи-
ти кількість конфліктуючих запитів на ви-
користання шини чи каналу. Наприклад,
ланцюжком до одного 8С8І-порту під-
ключають до семи таких периферійних
пристроїв, як жорсткі диски й СВ-КОМ;
2) топологія мережі (зазвичай ЕЙзетеІ),
коли мережний кабель іде від вузла до ву-
зла; 2. [під]з'єднувати шлейфом # див. та-
кож сіаіху скаіпіп%.
(Іаізу сйаіпііщ - шлейфове [гірляндне] під-
ключення # підключення моніторів у та-
кий спосіб, що всі вони показують одне й
те саме. Застосовують для презентацій на
виставках та інших шоу (див. також сІаІ8у
скаігі).
даізу луЬєєі - “ромашка”, пелюстковий літе-
роносій # друкувальна голівка з металеви-
ми чи пластмасовими друкувальними еле-
ментами в пелюсткових принтерів. Має
форму ромашки, на кожну пелюстку якої
нанесено символи. Під час друку символу
“ромашка” повертається, пелюстка з по-
трібним символом установлюється між
електрично керованим ударним механіз-
мом і барвною стрічкою, після чого відбу-
вається друкування символу на папір.
Зміна шрифту здійснюється встановлен-
ням відповідної “ромашки”.
(Іаізуууііееі ргіпіег (також сіаізу-ууііееі
ргіпіег) - пелюстковий принтер # ці по-
пулярні на початку 80-х років контактні
принтери витиснуто струменевими й ла-
зерними принтерами, тому що, незважаю-
чи на високу якість друку тексту, вони
відносно повільні (від 10 до 70 символів
за секунду) і не можуть друкувати графі-
ку (див. також сІаІ8у жкееі, сіоі-таігіх
ргіпіег, ітрасіргіпіег, Іеііег диаіііу).
ВАМ - ВІ£Йа1 Аззеі Мапа^етеШ - керуван-
ня цифровими ресурсами (активами) #
охоплює організацію збереження, катало-
гізацію та швидкий пошук матеріалів
Здійснюється за допомогою систем керу-
вання цифровими ресурсами (ВАМ8)
(див. також а88еі).
ВАМА - Ветапсі Аззі^песІ Миїйріе Ассе88 -
багатобічний доступ з виділенням каналів
на вимогу, стандарт ВАМА # стандарт
використовують у супутниковому радіо-
зв'язку. Центральна станція виділяє на за-
пит з наявного пулу канали для зв'язку
між супутником і всіма терміналами, що
беруть участь у сеансі. По закінченні сеа-
нсу канали звільняються (див. також
СРМА, РРМА, 8СРС, ТРМА).
батане - 1. ушкодження, поломка, руйнація;
2. ушкоджувати, ушкодити, зіпсувати # див.
також соггирі.
В-АМР8 - стандарт В-АМР8 # стандарт
безпроводового зв'язку ЕТА/ТІА 18-136 і
мережі, засновані на цьому стандарті.
Опублікований у 1996 р. Ця цифрова вер-
сія аналогового стандарту АМР8 викорис-
товує діапазон частот 824-840 МГц для
зворотного каналу (мобільний термінал -
базова станція) і 869-894 МГц - для пря-
мого каналу. В частотному діапазоні роз-
міщено 533 канали зв’язку (див. також
СРМА, О8М, ИМТ-450, РС8, ТРМА).
ВАМ8 - Ві^іїаі Аззеї Мапа^етепї 8узІет -
система керування цифровими ресурсами
(активами) - див. РАМ.
сіаіщіііщ роіпіег - див. сіапуііпу ге/егепсе.
(Іагщііїщ геїегепсе - “зависле” посилання
(на неіснуючий об'єкт).
ВАО - 1. Ваіа Ассезз ОЬ]есІз - інтерфейс
ВАО # програмний інтерфейс Місгозоїї
для доступу до даних. Сам ВАО - СОМ-
об'єкт (див. також АРО, ОРВС, ОЬЕ РВ,
ВРО)', 2. див. сіізк-аі-опсе гесогсИп%.
ВАР - 1. Ваіа Ассезз Ргоіосої - протокол
доступу до даних, [прикладний] протокол
ВАР # використовують для доступу до
даних у мережах РЕСпеГ, 2. Вігесгогу Ас-
сезз Ргоіосої - протокол доступу до ката-
логу, протокол ВАР # протокол, що керує
обміном між клієнтами й серверами X. 500
(див. також ЬРАР).
ВАО - Вага Асдиізііїоп - збирання даних #
автоматичне зняття даних із промислової
чи експериментальної установки, здійс-
нюване за допомогою різноманітних дат-
чиків (див. також апаїо^ие 8ЄП8ОГ, РА(/
Ьоагсі, ркоіо8еп8ог, іасіііе 8еп8ог).
ВАО Ьоагсі - Ваіа Асциізіїіоп Ьоагсі - плата за
збирання даних, ВАО-плата # синонім -
РАВ.
сіагк НЬег - темне оптоволокно # 1. невико-
ристовувана місткість під час переда-
вання даних по волоконно-оптичній лінії;
2. прокладене оптичне волокно, що охо-
136
сіаіа Ьапк
плює певну територію та продається опе-
раторам без додаткової оптики чи елект-
роніки, які забезпечують передавання си-
гналів.
ВАКРА - ТЬе Пеіепзе Асіуапсесі КезеагсЬ
Ргодесіз А^епсу (Веіепзе АКРА) - Аге-
нтство [управління] перспективних дослі-
джень МО США # орган МО США, що
виконує посередницькі функції між цим
відомством і науково-дослідними органі-
заціями. Займається координацією ведення
НДДКР, зокрема щодо суперкомп’ютерів,
мереж, оборонної комп’ютерної ініціативи та
ін. проектів. Річний бюджет - близько $2
млрд. У 1973 р. воно створило мережу
АКРАпеі, на якій згодом започаткували
Інтернет (див. також АКРА, БЕКА, Ео,
ЕКЕМ, ИС8С, ОИК, кіір://лу\ууу.сІагра.тіГ).
БА8 - 1. ИоиЬІе АНасЬеб 8іаііоп - дворазо-
во підключена станція, станція подвійно-
го підключення # станція мережі ЕЕЕІ,
з’єднана з іншими станціями двома лінія-
ми для підвищення відмовостійкості мер-
ежі (порівн. 5Л5); 2. Восишепі А§епі
Зеїуісе - служба агентів документації (ін-
струментальні засоби АУопСО); 3. Бігесі
АИасЬесІ 8іога§е - підсистема пам’яті з
прямим підключенням # корпоративне
сховище даних із прямим підключенням
до серверів (див. також С8, ЕА8, 8АМ).
ВА8В - Вігесі Ассе88 8іога§е Вєуісє - прис-
трій пам'яті з прямим доступом # (вимов-
ляють “дазди”) пристрій зовнішньої пам'-
яті (наприклад, жорсткий диск), в якому
доступ інформації здійснюється прямо, а
не послідовно. Термін прийшов з мейн-
фреймів ІВМ (порівн. 8едиепііаІ ассе88\
див. також с1І8к сігіче).
сІазЬ - довге тире (—) # буває кілька видів
тире: ет базЬ (—) і еп сіазЬ (-); останнє
складає приблизно дві третини від ет
сіазй (див. також куркегі).
дазЬсІоі - штрихпунктирна лінія.
сіазЬесІ Ііпе - пунктирна лінія, пунктир #
див. також сіоііесі Ііпе, 8ОІШ Ііпе.
ВА8Е - Візсгеіїопагу Ассезз Сопігої Ьізі -
дискреційний список контролю доступу #
у ХУіпсіОууЗ N7 - містить права користува-
чів і груп на доступ до об’єкта
(див. також А СЕ, 8А8Е).
БАТ - 1. див. сіі&ііаі аисііо і_аре\ 2. Бупатіс
Асісігезз Тгапзіаііоп - динамічна трансля-
ція адрес # перетворення віртуальних ад-
рес у фізичні адреси пам’яті, виконуване
пристроєм керування пам'яттю й ОС, що
підтримує роботу з віртуальною пам'яттю
(див. також аМге88 ігап8Іаіог, рку8ісаІ асі-
СІГЄ88, уігіиаі тетогу).
гіаіа - дані # . цифрове, аналогове чи сим-
вольне подання інформації (текст, числа,
звук, сигнали, зображення), використову-
ване для збереження, передавання та оде-
ржання нової інформації за допомогою
відповідного оброблення даних. Термін
походить від латинського слова сіаіит та
зазвичай використовується як у множині,
так і в однині, однак у науковій літературі
для однини можна використовувати тер-
мін сіаіит (див. також сіаіа асдиІ8Іііоп,
сіаіа а^ге^аіе, сіаіа аіігіЬиіе, сіаіа сепіег,
сіаіа соїіесііоп, сіаіа соттипісаііоп, сіаіа
сотрге88Іоп, сіаіа сопчег8Іоп, сіаіа сіесіага-
ііоп, сіаіа сіісііопагу, сіаіа сіотаіп, сіаіа ех-
ігасііоп, сіаіа /іоуу, сіаіа іпсіерепсіепсе, сіаіа
іпіергііу, сіаіа тагі, сіаіа тіруаііоп).
(Ша аЬзігасііоп - див. аЬзігасі сіаіа іуре.
даіа асциізіііоп - збирання даних # процес
уводу даних у комп'ютерну систему з різ-
номанітних зовнішніх датчиків. Приклад:
\Л/Ітеп сіаіа (гот оиг сіаіа асдиізіїіоп Ьоагсі із ге-
сєіуєсі, тує тау \л/І8Ь іо зупс ІЬіз сіаіа \л/ИК ап
ехіегпаї єуєпі. - Під час одержання даних із
плати збору даних може виникнути потреба
синхронізувати їх з тією чи іншою зовнішньою
подією, (див. також сіаіа епігу).
сіаіа асішіпізігаіог - адміністратор даних #
у невеликих фірмах цю посаду суміщу-
ють з посадою адміністратора БД, але в
останнього більш технічні обов'язки (див.
також сіаіаЬа8е асітіпІ8ігаіог).
сіаіа а££ге£аіе - агрегат даних # будь-який
набір елементів даних усередині запису,
що має загальне ім'я, на яке до нього мо-
жна звернутися; складений елемент да-
них (див. також гесогсі).
сіаіа агеа - область даних.
сіаіа агсЬііесі - архітектор даних # особа,
що займається проектуванням організації
інформаційних ресурсів у ІС (див. також
іп/огтаііоп 8у8іет).
сіаіа аггау - масив даних # див. також аггау.
сіаіа аіігіЬиіе - атрибут даних # характери-
стика елемента даних, наприклад, довжи-
на, значення, спосіб подання. Атрибути
описують вміст і значення полів записів у
БД чи масивів даних (див. також аіігіЬиіе,
сіігесіогу аіігіЬиіе,/ііе аіігіЬиіе).
сіаіа Ьапк - банк даних # будь-який значний
за обсягом набір даних. Може бути орга-
нізований тим чи іншим способом, місти-
ти більше одної БД і бути географічно ро-
137
сіаіа Ьіпс1іп§
розподіленим (див. також сіаіаЬазе).
сіаіа Ьіпйіп§ - прив’язка даних.
сіаіа Ьіі-ієуєі сос!іп§ - поелементне кодування
зі стробом даних # специфікація Р1394.
сіаіа Ьиїїег - буфер даних # ділянка пам’яті,
що служить для тимчасового збереження
й/чи накопичення даних під час їхнього
вводу-виводу чи пересилання з одного
місця в інше (див. також Ьи//ег).
сіаіа Ьиік - великий масив даних.
сіаіа Ьи8 - шина даних # 1. одна з трьох
шин, що з'єднують пристрої комп'ютера
(наприклад, процесор і ОЗУ) для перес-
илання даних між ними. Зараз зазвичай
використовують 32-розрядні шини даних.
Це означає, що по такій шині одночасно
передаються 32 біти даних. Ширина шини
даних істотно обумовлює продуктивність
комп'ютера (див. також асісігезз Ьиз, Ьі-
сіігесііопаї Ьиз, сопігої Ьиз, Іосаі Ьиз, ре-
гіркегаї Ьиз, зузіет Ьиз); 2. одна з внут-
рішніх шин мікропроцесора. Зазвичай во-
на набагато ширша за шину даних на сис-
темній платі (див. також СРЦ).
сіаіа сасЬе (також О-сасЬе, сісаске) - кеш
даних # див. також саске, іпзігисііоп
саске.
сіаіа сепіег - центр оброблення [та збере-
ження] даних.
сіаіа сЬаппеї - канал даних # 1. у мейнфрей-
мах - пристрій вводу-виводу, що має вла-
сний процесор зі своєю системою команд.
ЦП ініціює сеанс передавання даних, по-
силаючи відповідну команду каналу, а
той виконує всі подальші операції само-
стійно, викликаючи свою програму з
ОЗП, звільняючи процесор від специфіч-
них завдань (див. також таіп/гате); 2. лі-
нія зв'язку, використовувана для переда-
вання цифрових сигналів.
сіаіа с1еапіп£ - очищення даних # процеду-
ра оброблення даних із метою підвищен-
ня їхньої якості. Зазвичай виконується пе-
ред вводом даних у БД (див. також сіаіа
диаіііу).
сіаіа соЬегепсу сопігої - забезпечення несу-
перечності даних.
сіаіа соїіесііоп - 1. збирання даних # процес
збирання вихідних документів чи даних;
2. інформаційний фонд # групування до-
кументів чи даних, сфокусоване на їхній
перевірці, класифікації, сортуванні тощо.
сіаіа соїіізіоп - конфлікт [під час передаван-
ня] даних,
сіаіа сотшипісаііопз (йаіасот) - переда-
вання даних # 1. пересилання інформації з
одного комп'ютера на іншій по лініях
зв'язку (див. також соттипісаііопз); 2. у
загальнішому значенні - будь-який обмін
даними між комп'ютером та іншими при-
строями.
Баіа Соттипісаііопз Едиіртепі (ВСЕ) -
апаратура передавання даних, АПД, ко-
мунікаційне устаткування; апаратура ка-
налу даних, АКД # мережна частина стан-
дарту послідовного зв'язку. Зазвичай це
модем, модуль даних чи формувач/розфо-
рмовувач пакетів з боку мережі каналу
зв'язку, призначені для забезпечення су-
місності з каналом зв'язку двійкових да-
них, які передають послідовно від джере-
ла чи передавача, (див. також РТЕ).
сіаіа сошрасііоп - ущільнення даних # зага-
льний термін для визначення сукупності
методів зменшення кількості елементів
даних і вартості збереження даних. Дося-
гається усуненням непотрібної надмірно-
сті, використанням спеціального кодуван-
ня, частотного аналізу, підбору кривих
(снгує їіїїіп£) тощо. Відрізняється від сти-
скання даних тим, що не зменшує кіль-
кість елементів, потрібних для подання ті-
єї самої інформації (див. також сіаіа сот-
ргеззіоп).
сіаіа сотрге88іоп - стискання (компресія)
даних # будь-який метод, застосовуваний
для зменшення обсягу даних, які зберіга-
ють та передають. Приймальний пристрій
знімає стискання отриманих даних (див.
також сотргеззіоп, }РЕС, МРЕС, гего
сотргеззіоп).
сіаіа сопіатіпаііоп - псування даних - див.
сіаіа соггирііоп.
сіаіа сопігої - контроль даних, керування
даними # сукупність засобів і функцій,
що забезпечують санкціонований доступ
до даних, надання їх застосуванням і ко-
ристувачам, захист цілісності, збирання
інформації про те, хто й коли здійснював
доступ до збережуваних у БД даних, змі-
нював їх тощо. Синонім - сіаіа тапа^е-
тепі (див. також сіаіа ргоіесііоп, сіаіа зе-
сигііу).
сіаіа сопуегвіоп - перетворення даних #
процес зміни форми подання даних.
сіаіа соггирііоп - порушення цілісності даних
# синонім - сіаіа сопіатіпаііоп (див. також
сіаіа іпіе^гііу, сіаіа гесоуегу).
сіаіа сіесіагаііоп - оголошення даних, опис
даних # оператор програми, що описує
характеристики змінної: ім'я, тип даних,
початкове значення (див. також аггау,
138
сіаіа тапа^етепі
Іаіа іуре, гесогсі, іуре сіесіагаііоп, уагі-
аЬІе).
Даіа деіеііоп - видалення даних # у СКБД -
автоматичне чи ручне видалення даних з
БД відповідно до заданих критеріїв.
баіа дерепдепсу - залежність від даних #
1. ситуація, коли суперскалярний багато-
конвеєрний ЦП має чекати результату од-
нієї операції, щоб почати виконання на-
ступної (див. також СРІІ, зирегзсаіаг аг-
скііесіиге)', 2. обмеження на елемент да-
них, наприклад, неприпустимість негати-
вних значень.
баіа де§сгірііоп - опис даних # див. також
£)Р£[2].
даіа дісііопагу (ВВ) - словник даних #
1. Список усіх файлів, полів і змінних, ви-
користовуваних у конкретній СКБД. Дає
змогу розробнику (у деяких СКБД і кори-
стувачу) визначити, як задано ті чи інші
елементи (див. також ОВМ8); 2. набір
описів даних, який можуть використову-
вати кілька застосувань (див. також теіа-
Іаіа).
сіаіа дошаіп - область [визначення] даних.
баіа еіетепі - елемент даних # одиночне
дане. Синонім - сіаіа ііет.
даіа епсар$и1аііоп - приховання даних, ін-
капсуляція даних.
даіа епсгурііоп - шифрування даних - див.
епсгурііоп.
(Іаіа епсгурііоп зіапдагд - стандарт ОЕ8 -
див. І)Е8.
(іаіа епігу - інформаційний вхід; увід даних #
процес уводу даних у комп’ютер, напри-
клад, у БД чи електронну таблицю. Мож-
на виконувати як із клавіатури, так і з різ-
номанітних реєстраторів (див. також сіаіа
асдиізіііогі).
(Іаіа еггог - помилка в даних.
даіа ехсЬап^е - обмін даними.
даіа ехігасііоп - витягування даних # одер-
жання даних з БД-джерела перед їхнім
очищенням (див. також сіаіа 8сгиЬЬіп%).
даіа їїеїд - поле даних # елемент запису в
базі даних чи у вхідний/вихідній формі
(див. також /іеіі, /іеіі пате, тето /іеіі,
питегіс іїеіі, гесогсі}.
даіа Ше - файл даних # файл із текстовими,
числовими, графічними чи мультимедій-
ними даними (порівн. рго^гат /ііе).
даіа Полу (також даіаПолу) - потік даних #
загальний термін, що стосується алгорит-
мів чи архітектур паралельних обчислень,
у яких кожна операція виконується за
умови готовності всіх її операндів, тоді
послідовність виконання команд заздале-
гідь не задають. Уперше графічну модель
обчислень, керованих потоком даних, у
1968 р. запропонував у своїй докторській
дисертації співробітник Стенфордського
університету Дуайн Едеме (він ввів тер-
мін Іаіа/Іогі) (див. також сіаіа/іо^ сот-
риіег).
даіа Гопуагдіїщ - просування, перенапрямлен-
ня [переміщення, пересилання] даних # по
телекомунікаційній мережі до місця при-
значення. Приклад: Тїіеге аге іґігее ргосіисі
Гипсііопз іітаі еуегу пеЬл/огкіпд ргосіисі регїогтз:
сіаіа Топл/агсііпд, сопігої апсі тападетепі. - У
кожного мережного продукту є три функції: пе-
ресилання даних, контроль і керування.
даіа 1іідіп£ - обмеження доступу до даних.
даіа йоІд-оїТ - відмова від даних, припинен-
ня передавання даних (щоб уникнути їх-
ньої втрати) # див. також Іаіа оуеггип[8].
даіа іпдерепдепсе - незалежність даних # у
СКБД - відділення даних від програм, що
працюють з ними. Збільшує міру доступ-
ності даних. Розрізняють логічну, фізичну
й просторову незалежність даних (див. та-
кож ОВМ8).
даіа іпіе^гііу - цілісність даних # у СКБД -
правильність даних і їхня узгодженість з
очікуваним значенням після пересилання
чи оброблення (див. також сіаіаЬазе іпіеуу
гііу, гесогсі Іоскіп^).
даіа ііет - див. Іаіа еіетепі.
даіа Іауоиі - формат (макет) даних.
даіа Ііпк - канал передавання даних # кон-
фігурація фізичних пристроїв, що дає
змогу кінцевим терміналам мати прямий
зв’язок один з одним.
даіа Ііпк іауег (ВББ) - рівень керування пе-
редаванням даних, канальний рівень #
другий рівень у семирівневій моделі
180/081. Визначає правила спільного ви-
користання фізичного рівня вузлами ме-
режі. Має два підрівні: нижній МАС (Ме-
діа Ассезз Сопігої - керування доступом
до мережі) і верхній ЬЬС (Ьо^ісаі Ьіпк
Сопігої - керування логічним зв’язком)
(див. також пеімюгк Іауег, ркузісаі Іауег).
даіа Іоадіпз - завантаження даних # перемі-
щення даних з БД-джерела у новий репо-
зиторій після їхнього очищення (див. та-
кож Іаіа 8сгиЬЬіп%).
даіа 1о££Іп£ - реєстрація даних # включає:
датування, відмітку часу й запис даних
(див. також]оигпаІіп§).
даіа шапа£етепі - керування даними -
див. Іаіа сопігої.
139
сіаіа таррігщ
йаіа тарріїщ - відображення даних.
сіаіа тагі (також сіаіатагі) - [інформацій-
на] вітрина даних # частина сховища да-
них, організована для вирішення аналіти-
чних завдань конкретного підрозділу фір-
ми (тобто по одному з напрямків її діяль-
ності) чи конкретних користувачів (див.
також Еаіа 1Уагекои8е, ЕВМВ).
сіаіа шесііит - носій даних # фізичний ма-
теріал, на якому зберігають дані (напри-
клад, компакт-диск, дискета тощо).
сіаіа тетогу - пам’ять даних # область голо-
вної пам’яті, виділена для збереження да-
них.
сіаіа ті£гаііоп - перенесення [міграція] да-
них # 1. процес фізичного переміщення
даних з одного середовища в інше. Це по-
трібно, якщо дані переносять на іншу апа-
ратну платформу чи до СКБД; 2. в ЕОМ
з ієрархічною системою пам’яті - перемі-
щення рідко використовуваних даних на
пристрої з повільнішим доступом
сіаіа тіпіп§ - добування знань [з даних] #
технологія аналізу сховищ даних, що ґру-
нтується на методах ШІ та інструментах
підтримки прийняття рішень. Зокрема
сюди входить знаходження трендів і ко-
мерційно корисних залежностей (див. та-
кож Ваіа УУагекоизе, ВаіаЬа8Є, ЕВМВ,
Е58[ц, кпо\УІеВ%е Ві8сочегу).
сіаіа паггсл¥са$ііп§ - 1. цілеспрямоване пе-
редавання даних; 2. індивідуальне вико-
ристання даних # див. також ЬгоаВса8і,
ЬгоаВса8ііп%.
сіаіа пеіууогк - мережа передавання даних #
цифрова мережа, призначена для переси-
лання даних, на відміну від мережі, при-
значеної для пересилання мовних анало-
гових сигналів.
сіаіа оуеггиіф] - помилки, чи втрата, даних #
відбуваються внаслідок “набігання”, тоб-
то недостатньої швидкості роботи при-
ймача (коли приймач не встигає прийма-
ти дані, що передаються із занадто висо-
кою швидкістю).
сіаіа раскеі - див. раскеі.
сіаіа рагііііопіїі£ - поділ даних # метод по-
ділу бітового потоку на два потоки для
зменшення впливу помилок. Перед деко-
дуванням обидва потоки поєднуються
(див. також МРЕС).
сіаіа роіпі - точка на графіку # будь-яка па-
ра числових значень, зображувана на гра-
фіку (див. також скап, роіпі).
сіаіа ргосе88ІП£ (ВР) - оброблення даних #
1. у загальному випадку - робота, викону-
вана комп’ютером. Синонім - ІТ\ 2. див.
ЕРР (див. також сопсштепі ргосе88Іпу/
3. перетворення даних, потрібне для оде-
ржання конкретного результату. Зазвичай
термін асоціюється з комерційними засто-
суваннями типу бухгалтерських програм
чи корпоративних інформаційних систем
(див. також ассоипІіп% 8о/і\маге, аррііса-
ііоп).
сіаіа ргоіесііоп - захист даних # процес за-
безпечення за допомогою апаратних і/чи
програмних засобів збережуваності, ціліс-
ності й вірогідності даних (див. також
сіаіа сопігої, Ваіа 8есигіІу).
сіаіа диаіііу - якість даних # придатність да-
них для практичного використання конк-
ретним застосуванням. Для підвищення
якості даних використовують процедури
їхнього очищення (див. також Ваіа сіеа-
ПІП%).
сіаіа гаіе - див. Ваіа Ігап8/ег гаіе.
сіаіа гесогсі - записування даних, запису-
вання # див. також РВМ8, гесогВ.
сіаіа гесоуегу - відновлення даних # існує
ряд програм, що дають змогу врятувати
дані з носіїв з ушкодженою магнітною по-
верхнею або з порушеної вірусами струк-
турою файлової системи. Однак не зав-
жди дані можна відновити, тому необхід-
но регулярно робити їхнє резервне копію-
вання (див. також кеаВ сгазк, уіпії).
сіаіа «сап - сканування [трактів] даних; ска-
нуюча тест-послідовність трактів даних
(для перевірки трактів даних під час діаг-
ностичного тестування).
сіаіа 8саііегіп£ апсі §аікегіп§ - розкидання і
збирання даних # під час обміну з різни-
ми несуміжними ділянками пам’яті за од-
ною груповою командою інтерфейсу
8С81.
сіаіа 8СгашЬ1іп£ - шифрування даних # див.
також 8сгашЬІег.
сіаіа 8сгиЬЬіп£ - очищення даних # виправ-
лення даних з БД-джерела виявленням їх-
нього дублювання, неузгодженості й по-
милок уводу. У процесі очищення даних
там, де це можливо, об'єднують записи з
кількох БД. Операцію очищення роблять
під час заповнення сховища даних (див.
також Раіа ІФагекоше, іпіе^гііу скескіп%).
сіаіа 8есигііу - захист [безпека] даних # за-
хист даних від неавторизованого доступу,
модифікації чи руйнування (див. також
Ваіа сопігої, Ваіа ргоіесііоп, іп/огтаііоп
8есигііу, 8есигііу).
сіаіа 8е§тепі - сегмент даних # 1. у проце-
140
сіаіа ууагеЬоихе
сорах 80x86 - частина ОЗП, адресована
регістром Б 8; 2. частина ОЗП чи зовніш-
ньої пам'яті, що містить дані, використо-
вувані програмою.
сіаіа 8еі - 1. набір даних # об’єднання окре-
мих елементів даних у єдине ціле, з яким
роблять різні маніпуляції під час оброб-
лення даних (див. також сіаіа /Ие)\ 2. мо-
дем (досл. приставка для даних).
сіаіа 8еі геасіу (В8К) - сигнал готовності до
передавання даних, сигнал В8К # сигнал
послідовного інтерфейсу, який показує,
що пристрій (наприклад, модем) готовий
послати біт даних у ПК (див. також ОТЕ,
кагскмаге капсЕкакіп^).
сіаіа 8Ііагіп§ - спільне використання [по-
діл] даних # одночасний доступ до од-
ного файла кількох користувачів [засто-
сувань].
сіаіа 8Іііе1 сІ8 - обмежники перенапруги в ме-
режах передавання даних.
сіаіа 8Іпк - приймач даних #1) будь-яке се-
редовище, в якому дані можна зберігати
доти, доки не будуть потрібні; 2) у теле-
комунікації - частина ОТЕ. яка приймає
дані, що передаються.
сіаіа 80іігсе - джерело даних.
сіаіа 8іоге - склад даних # місце фізичного
збереження інформації у сховищі даних,
що може містити дані з однієї чи кількох
предметних областей. Сховище даних мо-
же складатися з одного чи кількох складів
даних (див. також сіаіа ууагекоше).
сіаіа 8І0ГШ - постійна циркуляція (“за-цик-
лення”) пакетів даних [між сегментами
ЛОМ] # можлива у разі існування більше
одного способу з'єднання між сегментами.
сіаіа 8ігеаш (також сіаіавігеат) - потік да-
них # у телекомунікаціях - суцільне пере-
давання даних байт за байтом (див. також
іприі 8ігеат, тесііа 8ігеат, оиіриі 8ігеат).
сіаіа 8ігіріп£ - чергування даних, інтерлі-
вінг, "‘розшарування” даних # порядок за-
писування даних на КАЮ-диски з розще-
пленням їх на кілька дисків для приско-
рення читання/ записування (див. також
КАПУ).
сіаіа 8ішсіііге - структура даних # у програ-
муванні - 1. опис полів запису, таблиці,
списку, масиву, файла тощо (див. також
аггау, ОВМ8, /іеісі, /Не, ІІ8і, гесогсі)',
2. складний тип даних, що становить на-
бір З ОДНІЄЇ чи кількох змінних, можливо,
різних типів, які мають загальне ім’я (див.
також гесогсі).
йаіа втісії - пристрій комутації даних, ко-
мутатор даних # пристрій у комп'ютерній
системі, який переспрямовує у різні місця
введені дані (див. також 8\мііск).
сіаіа ікгоіі£Ііриі - потік даних, пропускна
здатність # наприклад, пропускна здат-
ність каналу передавання даних (див.
скаппеї сарасііу, сіаіа ігапз/ег гаіе).
сіаіа ігапвГег - передавання (пересилання) да-
них # переміщення даних з одного місця в
інше, наприклад з ОЗП у файл на диску.
сіаіа ігапвГег гаіе - швидкість передавання
даних # швидкість передавання даних
[обміну] між різними пристроями, вимі-
рювана в байтах за секунду чи в бітах за
секунду. Синоніми - сіаіа ікгои§криі,
ікгои^криі (див. також Ьаисі, Ьр$, Ьигзі
тосіе, ОЬр8, КЬр8, МЬр8).
сіаіа ігапвГогшаііоп - перетворення даних #
переведення введених даних у формат,
установлений для сховища даних (див. та-
кож Оаіа ЇУагекоизе, сіаіа 8СгиЬЬіп%, іпіе%-
гііу скескіп%).
сіаіа іуре - тип даних # у програмуванні -
характеристика, яку явно чи неявно при-
своєно об'єкту (змінній, функції, полю за-
пису, константі, масиву тощо). Тип даних
визначає множину припустимих значень,
формат їхнього збереження, розмір виді-
леної пам'яті та набір операцій, які можна
робити над даними. Розрізняють прості
(базові, стандартні) (іпіе^ег, геаі, 8ігіп§) і
складні (довільні) типи даних, такі як ма-
сиви та структури (див. також аІ8ігасі
сіаіа іуре, Ьа8е іуре, ВЬОВ, сотріех сіаіа
іуре, сіаіа сіесіагаііоп, /іеісі іуре, ітрііесі
сіесіагаііоп, 8ІтрІе іуре, 8иЬіуре, іуре соп-
уегзіоп, іуре сіесіагаііогі).
сіаіа ігап8ШІ88Іоп - пересилання [переда-
вання] даних # переміщення даних у циф-
ровому вигляді між двома електронними
пристроями (див. також ігап8ті88Іогі).
сіаіа уаіісіаііоп - перевірка вірогідності, ко-
ректності даних # у СКБД - метод підви-
щення вірогідності даних за допомогою
призначення кожному полю запису гра-
ниць допустимості введених значень (див.
також сіаіа уегі]ісаііоп, ОВМ8, уаіісіаііоп
гиіе).
сіаіа уегіГісаііоп - верифікація (контроль)
даних # див. також сіаіа уаіісіаііоп.
сіаіа уівиаіігаііоп - візуалізація даних # су-
купність методів графічного подання до-
слідних чи інших даних, що дає змогу ко-
ристувачу швидше виділяти з них значу-
щу інформацію (див. також £>55[і]).
сіаіа луагеіюиве (Ваіа \¥агеіюіі8е, БУ¥) -
141
(Іаіа ууагейоиаііщ
сховище даних # надвелика предметно-
орієнтована інформаційна корпоративна
БД, призначена для підготовки звітів, ана-
лізу бізнес-процесів і підтримки прийнят-
тя рішень (РЛ5). Побудована на основі
клієнт-серверної архітектури, СКБД і ути-
літ підтримки прийняття рішень. Дані, що
надходять у сховище даних, стають до-
ступні тільки для читання (див. також
сопзоіісіаіесі сіаІсіЬазе, (Іаіа тагі, сіаіа-
\цагекои$іп%).
даіа ууагеЬоіі8Іп§ - див. Наіаууагекои^іп^.
(ІаіаЬазе (БВ) - 1. база даних, БД # 1) набір
таблиць, складений з організованої сукуп-
ності записів і пов'язаних з ними допомі-
жних файлів (див. також Ьиііі-іп сІаіаЬазе,
гесогсі, 8іап(1Ьу (ІаіаЬазе, іаЬІе/ 2) набір
збережуваних разом даних, який обслуго-
вує СКБД; 3) усі файли даних, збережені
в системі; 2. система керування базами
даних, СКБД # див. також сіаіа Ьапк,
ВВМ8.
<1аіаЬа$е айшіпівігаіог (БВА) - адміністратор
бази даних # особа (чи група осіб) з коман-
ди технічної підтримки, що має спеціальні
повноваження і відповідає за присвоєння
користувачам ідентифікаторів (Я)) і прав
доступу, створення нових БД, видалення
даних, використання дискової пам'яті, роз-
виток, цілісність і продуктивність системи
(див. також сіаіа асітіпізігаіог, сІаіаЬазе,
ВВМ8, зузіетз апаїузї).
сіаіаЬазе арріісаііоп - СКБД-застосування #
програма, що забезпечує користувачу до-
ступ до даних з БД, здійснюваний у ви-
гляді форм уводу даних, форм запитів і
звітів (див. також ОВМ8, В8ОВ, 80/).
(ІаіаЬазе сотриіег - комп'ютер баз даних #
синонім - сіаіаЬазе таскіпе.
(ІаіаЬазе де8І£П - проектування БД # проект
БД детально описує поділ даних на табли-
ці та стовпці, а також типи даних у стовп-
цях (див. також І1ВМ8).
даіаЬа$е еп^іпе - механізм СКБД # частина
СКБД, що зберігає дані й маніпулює ни-
ми згідно з командами, які надходять від
застосувань. У загальному випадку меха-
нізм СКБД не працює з екранними та дру-
кованими формами - це роблять СКБД-
застосування (див. також ВВМ8).
даіаЬа$е еп£Іпеегіп£ - конструювання баз
даних # дисципліна, що вивчає проекту-
вання, моделювання і створення БД, а та-
кож аналіз даних, адміністрування БД та
інші пов'язані із СКБД питання (див. та-
кож ВВМ8).
(ІаІаЬазе єуєпі - подія БД # див. також егепі
аіегіз.
даіаЬазе їїіе - файл бази даних # файл, що
містить записи БД (див. також ВВМ8).
йаіаЬа8Є іпіе^гііу - цілісність БД # деякі
СКБД дають змогу задавати умови пере-
вірки цілісності, що автоматично переві-
ряються під час зміни запису (див. також
сіаіа іпіе§гііу, ВВМ8, /Не іпіе^гііу).
даіаЬаве шасЬіпе - машина баз даних # спе-
ціалізований комп'ютер, який апаратно
реалізує ряд функцій керування даними.
Такі машини активно розробляли в 1980-х
роках минулого століття. Синонім - сіаіа-
Ьазе сотриіег (див. також ВВМ8).
даіаЬаве таіпіепапсе - ведення, супровід,
обслуговування БД # див. також БВМ8.
(ІаіаЬазе шапа^ег - див. сІаіаЬазе асітіпізігаіог.
сІаіаЬазе риЬ1І8Іііп£ - друк за базою даних #
друк звітів, рахунків, листів тощо за інфо-
рмацією, що зберігається в БД.
даіаЬаве 8сЬете - схема бази даних, логіч-
на структура даних # метадані, що опису-
ють логічну структуру БД (див. також
ВВМ8, теіасіаіа, зиЬзскета).
даіаЬа8Є 8егуег - сервер баз даних, сервер БД #
вузол мережі чи виділений сервер, що
одержує по мережі запити від програм-
клієнтів і передає у відповідь запитувані
дані (набір відповідей) (див. також ЬІаНе
зєгуєг, ВВМ8).
сІаіаЬаве вйгисйіге - структура бази даних #
опис формату записування в БД, що охоп-
лює опис типу, розміру і властивостей ко-
жного поля запису (див. також ВВМ8).
даіаЬа8Є 8у8іеш - система баз даних - див.
ВВМ8.
даІаЬа8е ІесЬпоІо^у - технологія баз даних #
див. також ВВМ8.
(ІаіаЬІаде - інструмент для роботи з БД.
даіасот - див. сіаіа соттипісаііоп^.
даіа-йгіуеп - керований даними # див. та-
кож еуепі-сие-сігіуеп, іпіеггирі-сігіуеп,
тепи-(1гіуеп, уоісє-сігіуєп.
даіа-дгіуеп 8еагс1і - пошук, керований да-
ними # у ШІ - пошук рішення методом
послідовного застосування правил зміни
стану щодо відомих фактів, виникнення
нових фактів тощо. Синонім - /опуагН
скаіпіп%.
даіаПоуу сошриґег - комп'ютер, керований
потоком даних; потоковий комп'ютер #
див. також сіаіа/іоуу
даІа£гаш (БС) - дейтаграма, # протокольна
одиниця обміну (РБЦ) мережного рівня.
Цей пакет даних містить свою адресу до-
142
ПВ8
ставки і передається через мережу з кому-
тацією пакетів незалежно від інших паке-
тів без розриву логічного з’єднання і кви-
тирування. Містить посилання на попере-
дні пакети, адресовані тому самому одер-
жувачу. Дейтаграмний спосіб передаван-
ня, що ґрунтується на аналізі адреси одер-
жувача. В Інтернеті реалізується за допо-
могою протоколу ІР (див. також /гате,
пеімюгк, раскеі, РЛО^ 8 кір апсі ргау,
8\кііскіп%).
сіаіатагі - див. сіаіа тагі.
(ІаІараіЬ (також сіаіа раїй) - тракт даних #
внутрішня шина даних процесора. Її ши-
рина впливає на продуктивність процесо-
ра. Приклад: ТЬе їіідїі ІЬгоидіїриІ із асКіеуесІ
НтгоидГі іїіе изе оТ \л/ісіе, сіесіісаіесі сіаіа раїґі, апсі
Іагде оп- апсі оїї-сНір сасіїез. - Висока продук-
тивність процесора досягнута завдяки викори-
станню широкого виділеного тракту даних і ве-
ликому обсягу зовнішньої і внутрішньої кеш-па-
м'яті. (див. також сіаіа Ьиз, СРЦ).
гїаіа-ршпр - ядро модему # функціональ-
ний блок приймання-передавання моду-
льованих абетково-цифрових чи факсимі-
льних даних.
(Іаіазігеаш - див. сіаіа зігеат.
с1аіаууагеііои$іп§ - створення сховищ даних,
перенесення даних у сховище даних # див.
також сіаіа умагекоизе.
даіе -1. дата # див. також У2К\ 2. датувати.
(1аІіп£ - датування.
сіаіщЬіег Ьоагсі (також даи^йІегЬоагсІ) -
дочірня плата # плата розширення, яку
кріплять до іншої адаптерної плати, не за-
ймаючи окремого гнізда на системній
платі. Синонім - сіаи^кіегсагсі (див. також
сігсиіі Ьоагсі, ехрапзіоп Ьоагсі, тоікег-
Ьоагсі).
(Іаи^Ьіегсагд - див. сіаи^кіег Ьоагсі.
ВА\¥ - ВІ£ІЇа1 Ашііо ХУогкзІаІіоп - робоча
станція для цифрового оброблення звуку.
ВВ - 1. ВаІаЬазе - база даних, БД # див. та-
кож ЕВМ8\ 2. див. сіаіа Ьи//ег, 3. див. Ре-
уісе Вау.
сі - сІесіЬе! - децибел, дБ # одиниця виміру го-
лосності чи сили сигналу. Голосність норма-
льної розмови дорівнює приблизно 60 дБ.
ВВ соппесіог - Вага Виз соппесіог - ВВ-ро-
знім # лінійка рознімів, широко викорис-
товувана в обчислювальній техніці і теле-
комунікаційному устаткуванні. Число, що
іде за буквами ВВ, означає кількість кон-
тактів розніму, наприклад, у ЕВ-25 їх 25.
Є розніми з 9, 15, 25, 37 і 50 контактами.
ВВ-рознім визначає тільки конструктив, а
не призначення кожного виводу (див. та-
кож ВВ-9. ВВ-25).
ВВ-9 (ВВ9) - рознім ВВ-9 # 9-штирковий
рознім, використовуваний зазвичай для
послідовного порту (СОМІ) ПК, до якого
часто під’єднано мишу (див. також ВВ
соппесіог, зегіаі рогі).
ВВ-15 (ВВ15) - рознім ВВ-15 # назва розні-
му, використовуваного в ПК для порта
УСА, ігрового порту чи тонкого Еікегпеі
(див. також ВВ-соппесіог).
ВВ-25 (ВВ25) - рознім ВВ-25 # назва розні-
му, використовуваного в ПК для послідо-
вного чи паралельного порту, до якого
під’єднано зовнішній принтер чи модем
(див. також ВВ соппесіог, рагаїїеірогі).
ВВ-37 (ВВ37) - див. ВВ соппесіог.
ВВ-50 (ВВ50) - див. ВВ соппесіог.
ВВА -1. див. сіаіаЬазе асітіпізігаіог', 2. Во-
іп& Визіпезз Аз - ліцензія на заняття да-
ним видом діяльності (бізнесу).
(ІВс - бесіЬеІз Ье1о\¥ Изе саггіег - “децибелів
нижче частоти-носія” # одиниця виміру
динамічного діапазону чистого сигналу
8ГВК.
ВВС8 - ВоиЬІе-Вуіе СЬагасіег 8еі - двобайт-
ний набір символів, набір двобайтних си-
мволів # кодування, в якому один символ
подано двома байтами (16 бітами). Вико-
ристовується для шрифтів японської, ки-
тайської та ряду інших мов - див.
Впісосіе.
ВВМ8 - ВаіаЬазе Мапа^етепі 8узІет - сис-
тема керування базами даних, СКБД # за-
стосування, яке забезпечує створення,
збереження, відновлення і пошук інфор-
мації в БД за допомогою розвиненої мови
запитів, а також керування безпекою і ці-
лісністю даних. Сучасні СКБД через ме-
ханізм транзакцій підтримують одночас-
ний доступ до даних багатьох користува-
чів, унеможливлюючи вплив одного ко-
ристувача на результати, одержувані ін-
шим. СКБД почали активно розвиватися з
кінця 1960-х років (див. також асііче
ВВМ8, сіаіаЬазе, сіаіа сіісііопагу, сіаіаЬазе
іпіе^гііу, сіаіаЬазе таскіпе, сіаіаЬазе
зегуег, сіаіаЬазе зігисіиге, ВВВМ8, ЕВВ,
/аі /Іе, НВВМ8, ММВВ, ОКВВМ8, рагіі-
ііопесі сіаіаЬазе, диаіііу о/ сіаіа, ВВВМ8,
ігапзасііогі).
ВВ8 - 1. ОІ£Ііа1 Вгоасісазі 8а1е11і1е - цифрове
супутникове мовлення # див. також Ьгоасі-
сазі; 2. супутник [д ля] цифрового мовлення #
див. також соттипісаііопз 8аіе11ііе\ 3. Ваіа
Вазе 8єґуєг - сервер баз даних, сервер БД.
143
ос
ОС - 1. див. сіігесі сиггепі', 2. Везкіор
Соп£егепсіп& - конференц-зв'язок [насті-
льних систем]; 3. інші варіанти: Ваіа
Соїіесйоп, Ваіа Соттипісаііоп, Ваіа
Сопігої, Вєуісє Сопігої.
ВСА -1. Вупатіс Сііаппеї АПосабоп - дина-
мічне виділення (розподіл) каналів [зв’яз-
ку]; 2. Веїепзе Соттипісаііопз А^епсу -
Агентство військового зв’язку США.
БСС - 1. Ваіа Сотшипісаііоп Сііаппеї - ка-
нал обміну даними; 2. Ві&йа1 Сопіепі
Сгеаііоп - створення цифрових [мульти-
медіа- і графічних] матеріалів, створення
цифрового контенту # загальний термін
для ЗВ-графіки, анімації, відео, кіно, ра-
діо, мультимедіа й ін. за реалізації засоба-
ми потужних спеціалізованих робочих
станцій і Мережі (див. також сопіепі).
ВСЕ - 1. ВізіЕІЬиіеб Сошриііп^ Епуігопшєпі -
середовище розподілених обчислень # ве-
рсія АРІ для розподілених обчислюваль-
них середовищ. Розроблена О8Г для орга-
нізації спільної роботи розподілених про-
грам. До складу ВСЕ входять функції об-
слуговування розподілених файлів, на-
дання імен, контролю за часом, віддале-
ного виклику процедур (ЯРС), обслугову-
вання потоків, забезпечення безпеки. Йо-
го просуває ІВМ, використовується також
в інших платформах. Остання версія -
ВСЕ 1.1; 2. див. Раіа Соттипісаііопз
Едиіртепі.
ВСІ - Візріау Сопігої Іпіегїасе - інтерфейс
керування дисплеєм # специфікація про-
грамного інтерфейсу нижнього рівня для
прямого доступу до відеопам’яті. Розроб-
лена спільно корпораціями Місгозой і
Іпіеі. Забезпечує взаємодію ПЗ й апарат-
них засобів для повношвидкісного відтво-
рення цифрового відео.
ВСЬ - 1. див. сіесіагаііоп", 2. Ваіа Сопігої
Ьап£иа£е - мова керування даними, мова
ВСЬ # використовується для керування
БД; 3. Ві^йаі Соттапсі Ьап§иа§е - мова
ВСЬ # стандартна командна мова в ОС
УМ8 на комп’ютерах УАХ корпорації
ВІ£Йаі.
ВСО - ВІ£ІІа1 Сепігаї Оїїїсе - цифрова зов-
нішня АТС # див. також СО. РВХ.
ВСОМ - ВізІгіЬиІеб Сотропепі ОЬ]есі
Мосіеі (ВізігіЬиіед СОМ) - об’єктна мо-
дель розподілених компонент, протокол
[технологія] ВСОМ # дає змогу програм-
ним компонентам прозоро взаємодіяти
між собою просто через мережу. Колиш-
ня назва - Меїлуогк ОЬЕ. Розроблений ко-
рпорацією МІСГО8ОЙ ДЛЯ \УІПСІО\¥8 ИТ 4.0,
ґрунтується на КРС (див. також СОМ).
ВСР - ВІ£Йа1 Соттипісаііопз Ргоіосої -
протокол цифрового зв’язку, протокол
ВСР.
ВСК - Вупатіс Соїог Кепсііііоп - динамічне
калібрування кольору.
ВС8 -1. Везкіор Соїог Берагаііопз - комп'ю-
терний кольороподіл # формат графічних
файлів, розроблений спеціально для висо-
коякісних видавничих систем. У цьому
наборі з п'яти пов'язаних ЕР8-файлів чо-
тири містять пурпурний, блакитний, жов-
тий і чорний компоненти зображення
(див. СМУК), а п'ятий файл містить мініа-
тюру зображення (див. також РТР)',
2. ВІ£ІІа1 Сеііиіаг 8узІет - стандарт ВС8 #
стандарт цифрового вузькосмугового зв'я-
зку для діапазону 1800 і 1900. ВС8-1800
називають також С8М-1800 (див. також
О8М)\ 3. ВізІгіЬиІесі Соштипісаііопз 8уз-
іет - розподілена система зв'язку; 4. ди-
намічний вибір каналу # механізм, викори-
стовуваний у системі РЕСТ. Під час радіо-
обміну постійно скануються всі канали,
система вибирає найменш зашумлений і
переходить на нього.
ВСТ -1. Візсгеіе Созіпе Тгапзїбгт - дискре-
тне косинусне перетворення, ДКП # вико-
ристовується в алгоритмах ущільнення
зображень. Приклад: УігІиаІІу аІІ о( іііе уісієо
сопГегепсіпд зузіетз изе зоте (огт ої ОСТ
Ігапзїогт. АІзо, МРЕ6-1 апсі МРЕ6-2 аге ОСТ-
ЬазесІ. - Практично всі системи відеоконфере-
нц-зв’язку використовують той чи інший різно-
вид ДКП. На ній ґрунтуються алгоритми ущіль-
нення МРЕС-1 і МРЕС-2. (див. також РЕТ,
ЕЕТ, РУУТ, ІРСГу 2. ВІ£ІЇа1 СаЬІе Тєієуі-
8Іоп - цифрове кабельне телебачення #
див. також Р8Т, РТУ.
ВВ - 1. Ві^ііаі Візріау - цифровий дисплей #
див. також ЕРР, НМР, іпіегіасесі сіізріау,
га8іег сіізріау, месіог сІЇ8рІау, 2. див. сІоиЬІе
сіепзііу.
ВВВ - Вєуісє Везсгіріог Віоск - блок де-
скриптора [віртуального] пристрою # див.
також сІЄ8сгіріог.
ВВВМ8 - ВізІгіЬиІесІ ВВМ8 - розподілена
СКБД # див. також РВМ8.
ВВС - [УЕ8А] Візріау Ваіа Сііаппеї - канал
відображення даних, специфікація ВВС #
дає змогу відеоадаптеру і монітору автома-
тично підстроюватися один до одного для
роботи за умови найкращих комбінацій роз-
дільної здатності й частоти розгортки.
ВВСВ - ВоиЬІе Вепзііу СВ - формат ВВСВ #
144
СІЄа88ЄІЇ
формат компакт-дисків з подвоєною
щільністю записування, запропонований
корпораціями 8опу і РЬіІірз. Місткість ди-
сків доведено до 1,3 Гбайт за рахунок
зменшення відстані між доріжками і ско-
рочення довжини питів, що формуються в
процесі записування. Формат ВИСИ збе-
рігає сумісність з наявними форматами
(див. також СО-ВОМ, ріі, ігаск Веп8Ііу).
БББ - Бігесі Бізіапсе Біа1іп§ - автоматич-
ний міжміський телефонний зв'язок.
ББЕ - Бупашіс Баіа Ехсііап^е - динаміч-
ний обмін даними # стандартний програ-
мний протокол у М8 \Уіпс1о\¥8, 08/2 і
МасіпіозЬ Бузіешз 7 для взаємодії між
процесами (див. також ОЬЕ).
ББС - Баіа Берепбепсе Огарії - граф залеж-
ностей даних # використовують під час
анализу текстів програм (див. також
£гарйи).
ББК - Бєуісє Бгіуєґ [Беуеіортепі] Кіі - набір
[інструментальних засобів] для розроблення
драйверів пристроїв [у Місгозой У/іпсіоу/з] #
див. також сієуісє сігіуег, сігічег, Ух.
ББЬ - 1. Бупашіс Баіа ЬіЬгагу # програмні
модулі в М8 \Уіп(1о\У8, що містять викону-
вані коди чи дані, які можна задіяти під час
виконання застосування чи інших ББЬ; 2.
Баіа Бейпіііоп Ьап£иа£е - мова визначення
даних # спеціалізована мова, застосовувана
користувачем чи адміністратором бази да-
них для визначення логічної структури да-
них (об'єктів БД: полів записів, їхніх атри-
бутів і властивостей). Команди мови ББЬ
обробляє ББЬ-компілятор і передає на ви-
конання (див. також ОВА, ОВМ8, ОМЬ)', 3.
Баіа Безсгірііоп Ьап£иа£е - мова опису да-
них; 4. Боситепі Безсгірііоп Ьап&иа&е - мо-
ва опису документів.
ББN - Бейепзе Баіа №і\уогк - [глобальна]
мережа ББК # мережа, що охоплює
МІЬКЕТ та ряд інших воєнних мереж, ке-
рована агентством 018А. Обслуговує МО
США (див. також %ІоЬаІ пеіїуогк).
ББо8 - сІізігіЬиіесІ депіаі о£ зєіуісє - розпо-
ділена відмова в обслуговуванні # тип
комп'ютерної атаки на сайт. Перша хвиля
атак ББо8 спостерігалася в лютому 2000
р. (див. також Оо, каскег).
ББР -1. БізігіЬиіеб Баіа Ргосе88Іп£ - розпо-
ділене оброблення даних; 2. Бесепігаїіхед
Баіа Ргосе88Ш£ - децентралізоване оброб-
лення даних.
ББК - 1. Бігесі Бізк Кесопіег - пристрій
прямого записування на диск; 2. див.
ООК 8ОВАМ.
ББК 8БКАМ - БоиЬІе Баіа Каіе 8БКАМ -
8БКАМ з подвоєною швидкістю обміну;
мікросхема [технологія, пам'ять] ББК
8БКАМ # тип мікросхем синхронного ди-
намічного ОЗП, в якому дані передаються
по обох фронтах тактового сигналу, що
дає змогу подвоїти швидкість обміну да-
ними (див. також 8ОВАМ).
ББ8 - 1. БІ£Ііа1 Баіа 8егуісе - виділена лінія
зв'язку # див. також 77; 2. Бігесі Бі^ііаі
8упіЬе8І8 - прямий цифровий синтез [ана-
логового сигналу]; 3. див. Оі^ііаі Оаіа
8іога%е.
ББУТ - Бупашіс Бізраісй Уігіиаі ТаЬІе - ві-
ртуальна таблиця динамічної диспетчери-
зації [завдань] # див. також 8скесІиІіп£.
(іеасі сосіе - невиконувана ділянка програми #
див. також соб/в[і].
(іеасі епд - тупик.
беай Ьаіі - глибоке зависання # зависання,
єдиний вихід з якого - перезапустити
комп'ютер (див. також геЬоої).
(Іеасі 8іагі: - див. соШ Ьооі.
(ІеасіІіпе - термін завершення.
сіеасіїоск - 1. взаємне блокування, взаємобло-
кування, проф. клінч # ситуація під час дис-
петчеризації, коли для подальшого вико-
нання кожний з двох (або більше) завдань
(процесів) вимагає ресурси, захоплені ін-
шим. Синонім - сіеасіїу етЬгасе (див. також
сіеасіїоск сіеіесіїоп, сіеасіїоск гезоіиііоп,
зскеВиІіп^У, 2. тупик, безвихідне становище.
сіеасіїоск сіеіесііоп - виявлення клінчу # ме-
тод, у якому ресурси завжди надаються,
тільки якщо вони доступні (див. також
сіеасіїоск, ВеаВІоск ге8ОІиіїогі).
деаШоск ге8ОІиііогі - розв’язання взаємо-
блокувань # здатність керівної програми
вживати коригувальних заходів під час
виникнення в системі взаємних блокувань
процесів, транзакцій тощо (див. також
АеаАІоск, сіеасіїоск сіеіесііогі).
сіеасіїу етЬгасе - досл. “смертельні обі-
йми”, клінч - див. сіеасіїоск.
сіеаіег - дилер # фірма чи приватна особа,
що займається поширенням і продажем
закупленого у виробника товару, само-
стійно встановлюючи ціни, умови і термі-
ни постачань (див. також скаппеї^, Ві8-
ігіЬиіог, ОЕМ, ге8е11ег, 8оІиііоп ргогісіег,
УАО, УАК, уєпсіог).
йеаііосаіе - звільняти # повертати в систему
раніше наданий програмі ресурс (порівн.
аііосаіе).
сіеаззеїі - забрати сигнал (активний стан) з
ніжки мікросхеми # якщо активному ста-
145
деЬІоск
ну на ніжці цифрової мікросхеми відпові-
дає високий рівень напруги, то подати на
неї низький рівень (див. також ріп).
деЬІоск - розблоковувати.
сіеЬіі£ - налагодження, налагоджувати, ви-
правляти помилки, неполадки (у програмі
чи апаратурі) # процес пошуку і усунення
логічних помилок у програмі чи НТМЬ-
текстах (див. також Ьи§, с!еЬи% іооі, сіе-
Ьи£%ег, кагскмаге, 8о/іїмаге, ігоиЬІе-
8кооііп%).
сїеЬіі£ ге£І8Іег - налагоджувальний регістр # у
деяких процесорах - спеціальний регістр,
що служить для прискорення налагоджен-
ня програм (див. також сІеЬи§).
(ІеЬіщ іооі - засоби налагодження, налаго-
джувач # див. також сІеЬи§, сіеЬи^ег, сіе-
Ьи%8Іп£/асіїііу, сіитр, 8о/і\чаге іооі.
<1еЬіі££ЄГ - налагоджувач # програма, яку
розробники застосовують для пошуку і
виправлення помилок у програмах. Зазви-
чай налагоджувач забезпечує встановлен-
ня в налагоджуваній програмі контроль-
них точок, покрокове (пооператорне) її
виконання, відображення виконуваної ко-
манди чи оператора програми, перегляд
стану і зміну вмісту змінних, регістрів,
прапорів процесора тощо. Приклад: Тґііє
Гипсііоп зітріу геіитє а Іізі ої сиггепі гиппіпд
ргосе88Є8 іо ІЬе соппєсієсі беЬиддег. - Ця фун-
кція просто видає список поточних процесів
підключеному налагоджувану (див. також
Ьгеакроіпі, сІеЬи%, с!еЬи§ іооі, 8Іп%Іе-8іер).
деЬи££Ііщ -1. налагодження # пошук і випра-
влення помилок у розроблюваній програмі.
Коли на початку 1945 р. ЕОМ Магк І зупи-
нили на ремонт, Грейс Хопер (Огасе
Норрег) помітила в одному з реле метелика,
потрапляння якого, можливо, і спричинило
збій. Після цього операцію відновлення
працездатності стали називати сіеЬи£§іп£.
Це цілком логічно, тому що тепло, що виді-
ляє комп’ютер, приваблює комах (див. та-
кож скескоиі, сІеЬи%, (іеЬи% іооі, НеЬи^ег,
іе8ііп% ріап, ігасіп%)\ 2. налагодження (уста-
ткування), усунення несправностей.
беЬи£§іп£ Гасіїіїу - засіб налагодження #
див. також сІеЬи§ іооі.
беЬи££Іп§ зіаіетепі - налагоджувальний опе-
ратор, оператор [періоду] налагодження #
оператор, доданий у налагоджувану програ-
му для перевірки певної умови чи виведення
значень змінних. З налагодженої програми
такі оператори або усуваються, або перетво-
рюються на рядки коментарів (див. також
сІеЬи§, сІеЬи% іооі, сіеЬи^ег, 8іаіетепі).
ВЕС - 1. ПІ£Йа1 Ециіртепі Согрогаііоп - ко-
рпорація Оі&іїа1 # торгова марка корпора-
ції Ві&і1а1, яка багато десятиліть була лі-
дером комп’ютерного ринку. У 1960-х ро-
ках Ві§іїа1 створила перші у світі міні-ко-
мп’ютери. Придбана Сотрац Сотриіег
Согр. 31 січня 1998 р. (див. також РОР,
УАХ); 2. див. сіесгетепі.
(іес - див. сіесгетепі.
сіесау - 1. загасання, ослаблення, зниження #
наприклад, зменшення амплітуди сигналу
згодом; 2. загасати.
десеїегаіе - сповільнювати, гальмувати,
знижувати швидкість, зменшувати кіль-
кість обертів.
(іесепігаїігаііоп - децентралізація.
(Іесепігаїіхей ргосе88Іп§ - децентралізоване
оброблення # припускає наявність ком-
п’ютерної системи, оброблювальні вузли
якої розміщено в різних місцях, а обмін
даними між ними можливий, але обмеже-
ний, наприклад, обсягом графіка (порівн.
сепігаїігесі ргосе88Іп%, сІІ8ІгіЬиіе(1 сотри-
ііп§).
сіесітаї - 1. десяткове число # див. також
сіесітаї (ії%іі\ 2. десятковий # записаний у
десятковій системі числення чи викорис-
товує її; 3. основа десяткової системи чис-
лення (див. також Ьа8е, Ьіпагу, осіаі,
гасііх).
десітаї агШітеііс - десяткова арифметика #
набір машинних команд, що забезпечу-
ють виконання операцій над числами в
десятковій системі числення. Зазвичай ре-
алізують для підтримки фінансових і еко-
номічних застосувань (див. також
сіесітаї, сіесітаїроіпі).
десітаї ді§іі - десяткова цифра # цифра (від
0 до 9), використовувана в десятковій си-
стемі числення. Синонім - АгаЬіс сИ%іі8
(див. також сИ%іі, сіесітаї поіаііогі).
десітаї поШіоп - 1. десяткова система чис-
лення; 2. подання чисел у десятковій сис-
темі числення # див. також сИ%іі.
десітаї ріасе - позиція [місце] десяткової
крапки # див. також сіесітаїроіпі.
десітаї роіпі - десяткова крапка, десяткова
кома # у прийнятій у США нотації - крап-
ка, що відокремлює цілу частину числа
від десяткового дробу. Позицію десятко-
вої крапки можуть позначати й інші сим-
воли, наприклад, кома (див. також сіесітаї
агііктеііс, сіесітаї поіаііоп, сіесітаї ро8І-
ііоп).
сі ес і таї ро8Іііоп - десятковий розряд # див.
також десітаї сіі§іі.
146
(1есгетеп<
ЛесірЬег - розшифровувати, дешифрувати -
див. (Іесгурі.
СІЄСІ8ІОП -1. рішення; 2. вибір.
сІесі$іоп Ьох - блок розгалуження, блок при-
йняття рішень # фігура у вигляді ромба,
використовувана в блок-схемах для зо-
браження точок програми, у яких відбува-
ється перевірка якихось логічних умов і
відповідне розгалуження (див. також
/іоуускагі).
сіесізіоп зиррогі - підтримка [прийняття] рі-
шень # див. Р88.
ВесІ8Іоп 8иррогі 8у8{еш8 (Б88) - системи
підтримки прийняття рішень # ПЗ, яке до-
помагає під час прийняття рішень (див.
також сіаіа тіпіп%, сіаіа уізиаіігаііоп,
ОЬТР, ТРС-ІЇ).
СІЄСІ8ІОП 8иррогі ІООІ8 - засоби підтримки
прийняття рішень # див. також Р88.
десІ8Іоп ІаЬІе - таблиця рішень # у програ-
муванні - спосіб табличного опису дій,
виконуваних за різних комбінацій умов.
Таблицю (стовпці якої відповідають ком-
бінаціям умов, а рядки - відповідним ді-
ям) складено з чотирьох секцій: 1) Сопсіі-
ііоп 8ШЬ - перелічено умови; 2) Сопсііїіоп
епігу - наведено дозволені комбінації зна-
чень для цих умов; 3) Асіїоп зШЬ - пере-
лічено дії; 4) Асііоп епігу - показано, які
дії виконують для входів, перелічених у
сопіїіїіоп епігу.
(ІЄСІ8ІОП ігее - дерево рішень # спосіб подан-
ня процесу прийняття рішення, який має
вигляд відповідей на серію запитань, що
утворюють деревоподібну структуру, кож-
на кінцева вершина якого містить елемен-
тарне рішення (див. також сіесізіоп іаЬІе,
ігее).
деск - 1. підзаголовок # рядок з додатковою
інформацією про статтю (див. також іа%-
Нпе)\ 2. колода (пачка, стос) перфокарт #
див. такожрипсксагск 3. див. іаре сіеск.
сіесіагаііоп (ВСЬ) - оголошення, опис # ре-
чення програми, що інформує компілятор
чи інтерпретатор про тип, розмір і/чи зна-
чення конкретної змінної, константи чи
об’єкта. Синонім - сіесіагаііуе зіаіетепі
(див. також (іеіїпіііогі).
(Іесіагаіїуе Кеш - сегмент оголошення (у
мові УНРР).
(Іесіагаііуе 1ап£иа§е - декларативна [непро-
цедурна] мова # мова програмування,
якою програміст описує факти, що стосу-
ються певної сфери (тобто формулює за-
вдання), залишаючи інтерпретатору мови
вивести з них відповідні висновки (див.
також попргосесіигаї іап^иа^е, ргосесіигаї
Іап%иа%е, рго%гаттіп& Іап^иа^е, РгоІо%).
(Іесіагабоп 8ШетепІ - оператор-оголошення #
невиконуваний оператор, що служить у МВР
для оголошення імен змінних, об’єк-
тів, констант, процедур тощо (див. також
сіесіагаііоп, зіаіетепі).
іїесіаге - оголошувати, описувати # у про-
грамуванні - зазначення імені й типу ви-
користовуваної в програмі змінної (змін-
них) (див. також сопзіапі, (Іесіагаііоп,
уагіаЬІе).
сіесосіе - 1. декодувати # перетворювати да-
ні в їхню первісну форму, виконувати
операцію, зворотну операції кодування
(порівн. епсосіе) 2. розшифровувати -
див. сіесгурі.
іїесоіїег - декодер, декодувальний пристрій,
дешифратор # 1. мікросхема, що перетво-
рює вхідний сигнал у кілька вихідних си-
гналів чи один вид даних в інший вид;
2. пристрій чи програма, що перетворює
кодовані дані в їхню первісну форму;
3. див. іпзігисііоп (Іесосіег.
с1есосііп£ - декодування, дешифрування.
(Іесої - карта текстур, проф. деколь (КГА) #
див. також іехеї, іехіиге, іехіиге тар.
(іесотріїег - декомпілятор # програма, що
робить декомпіляцію виконуваної програ-
ми у початковий текст мовою високого
рівня, якою програму написано. Зазвичай
в цьому випадку не можна відновити дані
програмістом смислові позначення внут-
рішніх змінних. Відомі декомпілятори
для мов - Сі, Фортран, РІУМ-80 (див. та-
кож сІесотріНп%, (ІізаззетЬІег, гечегзе
еп%іпеегіп%).
(ІЄСОтрІ1ІП£ - декомпіляція # відновлення
початкового тексту програми МВР з її ви-
конуваного коду чи об’єктних модулів
(див. також (Іесотріїег).
(1есотро8ІЇіоп - декомпозиція # подання
складного об'єкта у вигляді сукупності
простих, наприклад, розбиття завдання на
підзавдання (див. також СА8Е).
йесотрге88 - розпаковувати, відновлювати
ущільнені дані # див. також ипраск.
(Іесотрге88Іоп - розпакування, розущіль-
нення, декодування чи відновлення [зако-
дованих, ущільнених даних] # порівн.
сотргеззіоп.
(Іесгеаве - 1. зменшення, зниження; 2. дієсл.
зменшувати.
(Іесгетепі: (ВЕС, сіес) - 1. декремент, нега-
тивний приріст # величина, на яку змен-
шується число (порівн. іпсгетепі)\ 2. на-
147
Десгурі
явна в багатьох асемблерах команда бес,
що служить для зменшення аргументу на
одиницю (див. також аззепгЬІег)', 3. змен-
шувати.
бесгурі: - розшифровувати # перетворювати
зашифровані дані в первісний вигляд.
бесірЬег - дешифровка, розшифровка # див.
також сіесосіе, сіесіркег, іїесгурііоп.
бесірЬегіп§ - дешифрування.
бесгурііоп - розшифровка # будь-яка про-
цедура, використовувана в криптографії
для відновлення первісного вигляду за-
шифрованих даних (порівн. епсгурііоп',
див. також сіркегіехі, сгуріо^гарку, ріаіп-
іехі).
ВЕСТ - 1. ВІ£Йаі ЕпЬапсеб Согб1е88 Теїе-
соштипісаііопз [зіапбагб] - удосконале-
ний стандарт цифрового безпроводового
зв’язку (раніше називався Бі^іїаі Еигореап
Согбіезз Теїесотшипісаііопз), стандарт
[технологія] ВЕСТ # задуманий спочатку
як єдиний європейський стандарт для до-
машніх безпроводових телефонів, ВЕСТ
став одним з наймасовіших стандартів ци-
фрового радіодоступу у світі, що підтри-
мують голосовий і факсимільний зв'язок,
а також передавання даних. Оптимальний
для охоплення відносно малих площ із висо-
кою концентрацією абонентів (до 100 000
абонентів на 1 кв. км). Стандарт опубліко-
ваний Е8ТІ у 1992 р., з 1993 р. стає пріо-
ритетним для всіх країн ЄС і прийнятий
як стандарт більш ніж у ста країнах світу.
Друга редакція стандарту з’явилася в 1995 р
Використовує діапазон частот 1880-1900
МГц і 10 носіїв частотних каналів. У ме-
жах кожного каналу дані передаються па-
кетами по 480 біт через 12 дуплексних ча-
сових інтервалів, загальна швидкість пе-
редавання - 1152 Кбіт/с (120 мовних ка-
налів). Застосовується механізм динаміч-
ного вибору каналів (див. £)С5[4]). Ґрунту-
ється на розширеному ТЕМА, сумісний з
основними панєвропейськими стандарта-
ми для мереж зв'язку загального користу-
вання - еигоІ8ВИ і С8М (див. також РВХ,
кіїр://\ц\у\у.сІесі.огу>, кіір://\\г^.^есіУ^еЬ.сот)',
2. Вщіїаі ЕпЬапсеб Соттипісаііоп Тесіто-
1о&у - удосконалений стандарт цифрових
комунікаційних технологій.
БЕБ - боиЬІе-еггог беіесйоп - з виявленням
подвійних помилок # про контроль ОЗП
(див. також ЕСС, ЕЕС, 8ЕС^.
бебісаіеб - виділений, спеціальний, при-
значений # наприклад, програма чи при-
стрій, призначений для виконання одного
завдання чи функції (див. також зресіаі-
ригрозе).
бебісаіеб сЬаппеї - виділений [закріплений]
канал # комп'ютерний чи телекомуні-
каційний канал, використовуваний тільки
з однією метою (див. також Іеазеії Ііпе).
бебісаіеб Ііпе - виділена лінія # 1. [орендов-
ана] телефонна лінія зв'язку, що з'єднує
двох абонентів прямо (без пристроїв ко-
мутації). Синоніми - Іеазесі Ііпе, ртаіе
Ііпе (порівн. сііаі-ир Ііпе, зууііскесі сігсиіі)',
2. комунікаційна лінія, що не вимагає ко-
мутації (див. також ЬапскміМі).
(Іесіісаіесі 8ЄГУЄГ - виділений сервер # мереж-
ний комп'ютер, призначений для роботи
тільки в ролі сервера, наприклад, сервера
друку (див. також зегмг).
бебисііоп - умовивід, висновок, дедукція.
бебисіїуе геа8опіп§ - дедуктивні міркува-
ння, дедуктивний висновок # метод, вик-
ористовуваний у мові Пролог для зна-
ходження рішення за заданими фактами і
правилами (див. також соттопзепзе геа-
8ОПІП§).
беГасетепі аіїаск - атака, спрямована на
спотворення зовнішнього вигляду веб-
сайта # див. також сіе/асег, ууєЬ зііе.
беґасег - “сайтопаскудник” # різновид зло-
мщиків, які змінюють зовнішній вигляд
сайтів на доказ факту злому (див. також
сіе/асетепі аііаск, імеЬ зііе).
беГаиІі - 1. [установлений, використовува-
ний] за промовчанням, значення за пр-
омовчанням # 1) значення, умова, по-
ложення перемикачів тощо, передбачува-
не у разі вмикання, скидання чи ініціалі-
зації пристрою, а також під час запуску
програми на виконання; 2) заданий заз-
далегідь варіант відповіді, автоматично
встановлюваний програмою в діало-
говому вікні, якщо користувач не зробив
іншого вибору (див. також Ве/аиіі асііоп,
сіе/аиіі соп/і^игаііоп, сіе/аиіі Аігесіогу,
(іе/аиіі сігіує, сіе/аиіі орііоп, сіе/аиіі ра-
гатеіег, сіе/аиіі гоиіе, сіе/аиіі и$ег, сіе/аиіі
гаїие); 2. Який маємо на увазі, випуще-
ний.
беґаиії асііоп - дія за промовчанням # див.
також сіе/аиіі.
беґаиіі сопГщигаіїоп - типова, стандартна,
постачальна конфігурація (наприклад,
програмної системи) # див. також соп]і%и-
гаііоп, сіе/аиіі, /асіогу сіе/аиіі.
(ІеГаик бігесіогу - поточний каталог, ката-
лог за промовчанням # синонім - сиггепі
сіігесіогу (див. також сіе/аиіі, сіігесіогу.
148
деіау ііше
йеГаиІІ сіґіує - дисковод [обираний] за про-
мовчанням, поточний диск # синонім -
сиггепі сігіче. Логічний диск, до якого зве-
ртається ОС, якщо в команді чи імені
файла не зазначене ім'я пристрою. Цей
диск зазвичай можна перепризначити
(див. також сіе/аиіі, сіїзк сігіує).
сІеГаиИ ехіепзіоп - розширення [імені файл-
а] за промовчанням # трибуквене розши-
рення імені файла, використовуване зас-
тосуванням під час збереження чи пошук-
у файлів, якщо користувач не задав його
прямо (див. також сіе/аиіі, /ііепате ехі-
ЄП8ІОП}.
сіеГаиІґ їїіе Іосаііоп - каталог [обираний] за
промовчанням.
(ІеГаиІІ Гопі - шрифт за промовчанням #
гарнітура і розмір шрифту, викорис-
товуваний, якщо нічого іншого не задано
(див. також/опі, зузіет /опі, іуре/асе).
сІеГаиЙ орііоп - опція за промовчанням,
вибір [варіант] за промовчанням # див.
також сіе/аиіі, орііоп.
сіеіаиіі рагатеіег - параметр, що набуває
значення за промовчанням; значення па-
раметра за промовчанням # див. також
сіе/аиіі, рагатеіег, рагатеіег ра88Іп%.
йеГаик гоиіе - маршрут за промовчанням #
запис у таблиці маршрутизації, що пока-
зує, куди направляти пакети, для яких н-
емає явних записів з адресою наступного
пересилання в даній таблиці (див. також
сіе/аиіі, гоиііп% іаЬІе).
йеГаиІІ «соре - контекст за промовчанням #
див. також сіе/аиіі, 8соре.
сіеГаик и8ег - гіпотетичний користувач #
див. також сіе/аиіі, и8ег Ьа8е, и8ег рго/ііе.
(ІеіаиК уаіие - значення за промовчанням #
значення параметру, яке програма вико-
ристовує, якщо його не задано прямо #
див. також сіе/аиіі, орііопаїрагатеіег.
(ІеГесі - дефект, несправність - див. Ьи%.
йєГєсііує - несправний, ушкоджений, дефект-
ний.
(1є£єп8Іує - 1. оборона; 2. оборонний, захис-
ний, захищений.
сіеГеггесі - відкладений, відстрочений # нап-
риклад, НеГеїтеб орегаііоп - відкладена
операція.
деїїпаЬІе - визначуваний.
йеїїпе - 1. визначати, описувати # порівн.
гесІе/іпе\ див. також 8ресі/у\ 2. задавати.
ЛеЛпіііоп - 1. опис, визначення, формулюв-
ання # див. також сіесіагаіїоп', 2. постанов-
ка # наприклад, ргоЬІет сіеіїпіїіоп - пост-
ановка завдання; 3. чіткість, розбірливість.
йеПпійопаІ сіотаіп - область визначення #
див. також уагіаЬІе.
йеПаІіп^ - дефляція # ущільнення даних
“усуненням повітря”.
йеГга§ - див. сІе/га%тепіаііоп.
<1еГга££Єг - дефрагментатор диска, оптиміз-
атор диска # утиліта, що робить де-
фрагментацію диска, переглядаючи фай-
ли й переписуючи їх таким чином, щоб
виділені під них сектори були суміжними
на диску. Це дає змогу швидше зчитувати
файл в ОЗП (див. також сІе/га%тепіаііоп,
сІІ8к оріітігег, иіііііу).
€ІеГга££Іп§ - див. сІе/га%тепіаііоп.
(1еГга§теп1: - дефрагментувати - див. сіе/г-
артепіаііоп.
йеГга^шепіаІіоп - дефрагментація, усунення
фрагментації # наприклад, дискової пам'ят-
і, коли розміщені на диску файли перепи-
сують заново таким чином, щоб вони за-
ймали неперервну область секторів (див.
також сІІ8к оріітіхег, /ііе /га^тепіаііоп, /га%-
тепіаііогі).
деГиггіїїсаІіоп - одержання результату (р-
ішення задачі) методами нечіткої логіки #
див. також/иггі/ісаііоп.
бе£аи88 - розмагнічування, розмагнічувати #
процес нейтралізації магнітного поля при-
строю, наприклад, стрічкотяга чи монітора
с1е£га(1а<іоп - 1. деградація, зниження якос-
ті, звуження можливостей, погіршення #
наприклад, погіршення якості сигналу з
причини перешкод на лінії; 2. зниження
продуктивності системи # наприклад, че-
рез брак ОЗП.
Дертеє -1. ступінь; 2. порядок; 3. градус.
<1еіп8іа11 - деінсталювати # цілком вилучити
застосування із системи. Синонім - ипіп-
8іаІІ.
(1еіп8іа11аііоп - “демонтаж”, деінсталяція
програми.
деіпіегіасег (также Ііпе доиЬІег) - пере-
творювач черезрядкової розгортки в про-
гресивну # непарні й парні рядки розгорт-
ки комбінують в послідовний, прогресив-
ний сигнал (див. також ВСИіТМ, Ііпе
сІоіМег, рго%ге88іуе 8сап).
сіеіау -1. затримка, запізнювання, відстрочка #
наприклад, час, необхідний для переси-
лання пакета від відправника до одержу-
вача заданим шляхом. Синонім - сіеіау
ііте\ 2. затримувати.
сіеіау Оте - час затримки # Приклад: її апоіііег
раизе соттапсі із зепі, Віє сіеіау ііте іп ІЬе пєуу
раизе соттапсі оуєпміієз іііе оісі опе. (8сой
Вгасіпег) - Якщо послано наступну команду
149
деіауед
“Пауза”, то час затримки, що виставляється за
новою командою, заміщає затримку за попере-
дньою командою, (див. також сіеіау).
деіауед - відкладений, відстрочений.
де1е£аіїоп - делегування, передавання пов-
новажень [функцій].
деіеїе - видаляти, знищувати, стирати, ви-
креслювати, анулювати, ліквідувати # на-
приклад, стирати символ, файл чи каталог
(порівн. ипсіеіеіе', див. також егсі8е, риг§е, ге-
тоуе).
деіеііоп - видалення, знищення, стирання,
викреслювання, вимикання.
деіітіі - розділяти, розмежовувати.
деііткед - розділений, з роздільниками #
див. також сіеіітііег.
деііткег - 1. роздільник # символ (пробіл,
табуляція, кома, дужки, ключові слова
тощо) чи рядок, що служать для поділу
між собою якихось елементів (даних у
файлі, записів у БД, операторів, імен, ви-
разів чи параметрів у програмі тощо).
Найчастіше як роздільники використову-
ють кому чи символ табуляції. Тоді гово-
рять про сотта-сіеіітіїесі Гііе чи про іаЬ-
беїітйеб йіе (див. також скагасіег, соїоп,
сотта, сІаіаЬазе, зоигсе сосіе, зігіп%, зіаіе-
тепі зерагаіог, іехі/ііе); 2. обмежник # див.
також іегтіпаіогр].
деііуег - доставляти.
деііуегу - постачання, доставка.
деііуегу рІаіГогш - [базова інструменталь-
на] платформа для експлуатації та супро-
воду програм (див. також сіеуеіортепі
ріаі/огт, ріаі/огт).
сіеііуегу зсйедиіе - графік постачань.
ЮеІрЬі - мова програмування Оеірііі # про-
цедурна об’єктно-орієнтована МВР фірми
Вогіапб Іпіетабопаї, що ґрунтується на
об’єктно-орієнтованій версії мови ТигЬо
Разсаі.
гіеііа - 1. дельта, припустима помилка.
2. проміжок між появою продукту на основ-
ному ринку та виходом його локалізованих
версій. Для запобігання втрат прибутку цей
проміжок має бути якомога меншим;
3. приріст, зміна # наприклад, частина файла,
що змінилася внаслідок переходу до нової
версії; 4. четверта буква грецького алфавіту.
дека іпзіаіі - інкрементна інсталяція # див.
також іпзіаіі.
БЕМ - БІ£Йа1 Еіеуаііоп Модеї - цифрова
модель рельєфу, ЦМР # у ГІС - модель
рельєфу території у вигляді матриці висот
(порівн. ВТМ).
детапд - 1. вимога, запит, заявка # напри-
клад, уісієо оп сіетапс/ 2. вимагати, запи-
тувати # див. також гедиезі.
детапд роїі - опитування на вимогу.
дешарріп£/детикір1ехіп£ - відновлен-
ня/демультиплексування (виділення, зво-
ротне перетворення).
дето - детопзігаїіоп - 1. демонстраційна
програма, демоверсия, демо, розм. демон-
страшка # розповсюджувана безоплатно
(наприклад, з метою реклами) неповна
версія програми. Може містити додаткові
презентаційні матеріали. Синонім - сгір-
ріесі уєгзіоп, сіепгоууаге; 2. демозразок #
наприклад, зразок комп’ютера в магазині
чи на виставці.
дето гаск - демонстраційна стійка # стійка,
що містить комутаційні панелі різного
типу (з’єднувальні, розподільчі, кросува-
льні) для демонстрації варіантів електри-
чного, механічного й оптичного з'єднання
лінійних кабелів і комутації з’єд-
нувальними кабелями (див. також Ьох,
саЬіпеі, сказзіз, гаск).
детодиіаііоп - демодуляція # процес отри-
мання й виділення початкового цифрово-
го сигналу з модульованої аналогової
хвилі-носія. Його виконує демодулятор
(див. також сіетосіиіаіог, тосіиіаііоп).
дешодиіаґог - демодулятор # пристрій (мі-
кросхема), що виділяє корисний сигнал з
модульованої хвилі-носія (порівн. тосіи-
Іаіог; див. також сіетосіиіаііоп, тосіет).
дешоп - див. сіаетоп.
детопзігаііоп - демонстрація, показ # див.
також сіето, сіето гаск.
детоипіїп£ - 1. видалення, зняття; 2. демо-
нтаж (устаткування).
дешикіріехег (деших) - демультиплексор,
розущільнювач каналу зв'язку # пристрій
(мікросхема), що виконує демультиплек-
сування (див. сіетиііірІехіп& порівн. тиі-
ііріехег).
детикір1ехіп£ - демультиплексування, ро-
зущільнення каналу зв'язку # виділення
сигналів окремих каналів із вхідного по-
току сигналів і передавання їх відповід-
ним пристроям.
деших - див. сіетиіііріехег.
БЕN - БігесГогу-ЕпаЬІед Кепуогк - мережа,
що підтримує службу каталогу; специфі-
кація БЕК # специфікація, розроблена
групою ВМТР з ініціативи Сізсо і Місго-
зой. Додає до специфікації СІМ інформа-
цію про настроювання, застосування й
мережні сервіси для користувачів.
депдго£гат - деревоподібна схема.
150
ВЕ8
сіепіаі - відмова (у доступі),
сіепотшаіог - знаменник (дробу).
(Іепогшаї - денормалізоване число # число з
рухомою комою, в якого експонента дорі-
внює нулю та ненульова мантиса (див.
також ехропепі, /їоаііп^роіпі, тапіі88а).
депогтаїіхаііоп - денормаліизація.
(іепвііу - 1. щільність [записування] # попе-
речну, чи радіальну (рідко горизонталь-
ну), щільність записування вимірюють кі-
лькістю [концентричних] доріжок магніт-
ного чи оптичного диска на дюйм [радіу-
са] або кількістю доріжок магнітної стрі-
чки на дюйм ширини стрічки (ірі\ поздо-
вжну (рідко вертикальну) - в бітах на
дюйм довжини доріжки (Ьрі\ а поверхневу -
в бітах (або парних одиницях) на квадратний
дюйм площі носія (див. також Ігогіхопіаі сіеп-
8Ііу, Іоп^ііисііпаї сІеп8Ііу, раскіп^ сіепзііу, гасііаі
сіешіїу, гесогсІіп§ сІеп8Ііу, зиг/асе сіешііу, ігаск
сіегяііу, ігапзуегзаі сіепзііу, уегіісаі сіепзіїу)}
2. щільність упаковки # див. також скір (іеп-
8Ііу, сосіе сіепзііу, 3. інтенсивність.
бераНтеїН - 1. відділ, відділення, підроз-
діл; 2. факультет.
(ІереіШаЬіШу - надійність # оцінка здатнос-
ті продукту виконувати необхідні функції
в будь-який момент заданого періоду ро-
боти за умови, що продукт працездатний
на початку цього періоду. Можна вирази-
ти відношенням часу працездатності про-
дукту до тривалості потрібного періоду
працездатності.
сіерепсіепсе - залежність.
сіерепсіепсу - залежність, взаємозалежність #
наприклад, ситуація, що унеможливлює ви-
конання однієї команди процесора доти, до-
ки не буде довершено іншу команду.
(іереіШепі - залежний (див. також сотриіег
сіерепсіепсу, (іаіа сіерепсіепсу, /ипсііопаї
сіерепсіепсу).
сіеріоушепі: -1. застосування, використання,
оснащення # наприклад, комп’ютера від-
повідним ПЗ; 2. розгортання, введення в
дію # наприклад, системи, ПЗ на системі
чи платформі; 3. упровадження, розмі-
щення # наприклад, системи, ПЗ й ін.
йергесайоп - осуд, заперечення, несхвалення #
стосується класу, інтерфейсу, конструк-
тора, методу чи поля, використання яких
більше не рекомендовано, тому що вони
можуть не існувати в майбутній версії
мови (див. також сІа88, соп8ігисіог, ]ієісі,
іпіег/асе, теікосі)
(Іе-рго¥І8Іопіп§ - деініціалізація # див. та-
кож рГОУІ8ІОПІП£.
дерій ЬиГГег - буфер глибини, /-буфер
[тривимірної графічної підсистеми] # див.
також Ьи//ег.
ЛерШ-йг8І 8еагсЬ - пошук у глибину # у ШІ -
алгоритм пошуку в просторі рішень, за
якого спочатку проглядають стани на од-
ному шляху, а потім повертають назад і
формують наступний шлях. Алгоритм
може не закінчити свою роботу, якщо
простір станів нескінченний (див. також
ЬгеасІік-/іг8і 8еагск, кеигІ8ііс 8еагск,
8еагск, 8іаіе 8расе 8еагск).
гіерґЬ оГ (іеШ - глибина різкості # кінемати-
чний ефект у тривимірній графіці.
(іецие - сіоиЬІе-епсІесі диеие - двобічна черга #
див. також епдиеие, диеие.
дедиеие - видаляти з черги # див. також
диеие.
ВЕНА - ВеГепсе Еіесігопіс КезеагсЬ А^епсу -
Управління з досліджень у галузі елект-
роніки [Міністерства оборони Велико-
британії] # див. також О АКР А.
сіегаііп^ - [припустимі] відхилення від но-
мінальних значень параметрів.
(ІегеГегепсіїщ - розіменування, визначення
значення об’єкта, до якого відсилає пев-
ний вказівник
бегіуаііуе -1. похідна; 2. похідний.
йегіуаііуе тар - похідна карта # у ГІС -
карта, створена шляхом зміни початкової
електронної карти, комбінації кількох
карт чи у результаті аналізу інших карт.
дегіуей с1а88 - похідний клас # клас, похід-
ний від базового. Успадковує всі його
змінні й методи (див. також Ьа8е сІа88, іп-
кегііапсе).
(Іегіуей іуре - похідний тип # складний тип
даних, визначений через інші (базові чи
похідні) типи (див. також (іаіа іуре, 8иЬ-
іуре).
БЕ8 - Вага Епсгурііоп Зіапсіагб - стандарт
шифрування даних, стандарт [шифруван-
ня] ВЕ8 # прийнятий у 1980 р. (розробле-
ний ІВМ, опублікований у 1976 р., потім
випробуваний Національним бюро стан-
дартів) урядом США. Стандарт шифру-
вання важливої, але не таємної інформації
в державних і комерційних організаціях
США. Здійснює шифрування 64-бітових
блоків даних за допомогою 64-бітового
ключа, у якому значущими є 56 біт (інші
використано для контролю на парність).
Проте доведено можливість розкриття
цього шифру, для чого потрібна одночас-
на робота в Мережі близько 14 тис. ком-
п’ютерів (див. також ВІоууЕІ8к, епсгурііоп,
151
сіезсепсіапі
МР, N181, РОР, зсгатЬІег, ігірІе-РЕ8).
сіезсешіапі - нащадок.
СІЄ8СЄПСІЄГ - підрядковий елемент букви #
елемент букви, розміщений нижче базової
лінії, наприклад, як у букв “ц”, тощо
(порівн. азсепсіер див. також Ьазеїіпе^
сарііпе).
сіезсепсіііщ - спадний, низхідний, зменшуваний.
сіе$сеіі(1іп£ 8ОН - сортування за спаданням #
вистроювання даних від великих значень
до менших, дат - від сьогодення до мину-
лого, текстових даних - у порядку, зворо-
тному алфавітному (порівн. азсепсііпз
8ОГІ\ ДИВ. також 8ОГІ огсіег).
с1е8сгеепіп£ - придушення [перешкод] раст-
рової структури (НВС).
сіівсгеіе - дискретний, переривчастий, роз-
дільний, складений з розрізнених частин.
девсгірііоп - опис.
(іевсгіріог - описувач, дескриптор # струк-
тура даних, яка унікальним чином описує
апаратний пристрій або програмну функ-
цію (див. також РРВ, зесигііу сіезсгіріог,
іазк сіезспріог).
сіезеїесі - скасувати вибір, виділення; зняти
позначку (наприклад, з пункту меню).
(ІЄ8І£П - 1. схема, проект, машинний архів
проекту # наприклад, ІС у разі автомати-
зованого проектування; 2. розроблення,
проектування, конструювання; 3. фаза
розробки ПЗ, на якій функціональні спе-
цифікації транслюють в текст програми;
4. розробляти, проектувати, конструюва-
ти # див. також сіезі^п геизе, ЕРА, ООР,
рго^гат сіезірті, зузіет сіезірп.
(1Є8І£іі сепіегіп£ - методологія вибору най-
кращого варіанта проекту # на відміну від
оптимізації за якимось одним критерієм
чи параметром.
€ІЄ8І£п-(Іа1:а-тапа£етеп1: Ггатеиогк - ін-
фраструктура керування даними проекту-
вання # див. також ЕРА [іооі]/гатемюгк.
(1Є8І£П-(ігІ¥еп доситепі - проектний доку-
мент, складний за побудовою (за формою,
оформленням) документ; документ графі-
чного, художнього характеру # див. також
сопіепі-іїгіуеп сіоситепі.
де8І£П епіку - [неподільний] елемент-об'єкт
проекту # наприклад, логічний вентиль чи
мікропроцесор у проектованій цифровій
системі.
(1Є8І£паіїоп - позначення, маркування.
с1е8щпег - 1. дизайнер, [комп'ютерний] ху-
дожник; 2. оператор верстки, проф. верс-
тальник; 3. проектувальник, конструктор,
розробник.
сІЄ8І£п геіі8е - повторне використання # [ви-
сокорівневих готових програмних моду-
лів] під час розроблення нової програми.
де8І§п ігасеаЬіІііу - можливість автоматич-
ного супроводу проекту # тобто спосте-
реження за ходом проектування, поточ-
ним станом розроблюваного проекту,
відповідністю даних проекту останньому
стану всюди, де ці дані використано.
сіе8і§п уесіог - 1. вектор проекту чи проек-
тування; 2. тест-вектор # використовува-
ний, наприклад, під час моделювання й
контролю ПЛІС.
(іевігесі [8І£па1] - еталон[ний сигнал] # на-
приклад, у системі розпізнавання мови.
сіезкіор - 1. настільний, у настільному ви-
конанні, настільний комп'ютер # одна з
модифікацій корпуса ПК (див. також
тіпі-іоучег, зрасе зауег, іоууєг)} 2. екранне
(інтерактивне) середовище, “робочий
стіл”.
сіезкіор арр8 - застосування для ПК, офісні
застосування.
де8кіор сЬаг^ег - настільний зарядний при-
стрій - див. скагрег.
сіезкіор сотриіег - настільний ПК # ПК,
зручно розміщений на поверхні робочого
стола в офісі (див. також Ьгіе/сазе сот-
риіег, согрогаіе сотриіег, капсікеїсі сот-
риіег, поіеЬоок, роскеі сотриіег, рогіаЬІе
сотриіег, іаЬІеі сотриіег, ігір сотриіег).
сіезкіор риЬ1І8Іііп£ (БТР) - настільна вида-
внича система, настільна редакційно-
видавнича система, НВС # система, при-
значена для верстки друкованих видань:
книг, газет, журналів, проспектів тощо.
Термін увів Паул Брейнерд (Раиі
Вгаіпегб), президент корпорації АМи§, що
розробила програму Ра^еМакег (див. та-
кож §иііег, іта%е ргосеззіпр, Іауоиі. §гШ,
ра§е Іауоиі).
сіезкіор уісієо - настільна відеостудія # один
з варіантів застосування мультимедиа-
систем, що дає змогу готувати суміщені
відеокомп'ютерні кліпи й титри для відео-
фільмів, монтувати кінофільми (див. та-
кож /иіі-тоііоп уісієо).
СІЄ8РОІІС - примусовий.
(1е8ііпаііоп - адреса призначення, приймача,
одержувача; цільовий # запис, файл, ката-
лог чи пристрій, куди дані копіюють, по-
силають чи переміщують; адреса резуль-
тату певної дії, наприклад, сіезііпаііоп сіі-
гесіогу - цільовий каталог. Синонім - іаг-
£еі (порівн. зоигсещ).
сіезііпаііоп сіаіаЬазе - цільова база даних,
152
БД-одержувач # база даних, що одержує
під час реплікації таблиці й дані від осно-
вної БД (риЬІісаіїоп сІаіаЬазе) (див. також
геріісаііогі).
сіезііпаїіоп йігесґогу - цільовий каталог #
наприклад, каталог, у який копіювати-
муться файли (див. також сИгесіогу).
(1е8ігоу - руйнувати, знищувати # див. та-
кож соггирі, егазе.
<ІЄ8ґгисІіоіі - знищення, руйнування.
де8Ігисііуе орегаііоп - руйнівна операція #
наприклад, процес читання даних, який
стирає зчитані дані в тому місці, в якому
відбувалося зчитування (безігисііуе геасі)
(порівн. попсіезігисііуе геасі).
йе8ігисіог - деструктор # в ООП - спеціальний
метод, який забезпечує знищення об’єкта
(порівн. сопзігисіог, див. також ООР).
сіеіасЬ - відокремлювати, роз’єднувати #
ДИВ. також СІІ8СОППЄСІ.
(іеіасЬаЬІе - знімний, від’єднуваний.
беіасЬесІ ргосе88 - від’єднаний [відокремле-
ний] процес # див. також ргосезз.
сІсІасЬіп^ - від'єднання.
йеіасЬтепі - роз'єднання, від'єднання.
сіеіаіі - деталь, подробиця # наприклад, не-
велика частка зображення.
сіеіаііес! - детальний, докладний.
беїесі - знаходити, виявляти.
сіеіесбоп - знаходження, виявлення, відкриття,
(іеіегшіпаіїоп -1. визначення; 2. обчислення,
йеіегтіпе - 1. визначати, установлювати;
2. вбчислювати, вирішувати.
(іеуєіор - 1. розробляти; 2. проектувати;
3. створювати.
гіеуєіорег - розробник # синонім - рго-
§гаштег[ц (див. також арріісаіїоп іїєуєі-
орег).
деуєіорег гоіі - валик проявника (носія) [у
лазерному принтері].
(іеуеіортепі: - 1. розроблення; 2. розвиток,
удосконалення.
(іеуеіортепі: Ьоагсі - макетна плата # плата,
на якій у лабораторних умовах збирають і
налагоджують початкову версію при-
строю. Синонім - ргоіоіуріп% Ьоагсі.
(Іеуеіортепі: епуігоптепі - середовище
розроблення # сукупність програмних
і/чи апаратних засобів, на базі і за допо-
могою яких проводять розроблення (див.
також епуігоптепі, (іеуеіортепі Ьоагсі, іїе-
уеіортепі іооіз).
(Іеуеіортепі ріаііогт - [базова інструмен-
тальна] платформа для розроблення про-
грам # див. також іїеііуегу ріаі/огт, ріаі-
/огт.
РЕ
(Іеуеіортепі іооІ8 - засоби (інструментарій)
розроблення # у програмуванні - компі-
лятори, компонувальники, налагоджувані,
утиліти, засоби ведення проекту і контро-
лю версій тощо (див. також (іеуеіортепі
епуігоптепі).
сіеуіаііоп - відхилення.
(ієуісє - 1. пристрій # будь-яка одиниця ком-
п'ютерного чи мережного устаткування. Це
може бути мікросхема, наприклад, тактовий
генератор, чи окремий функціональний
пристрій - принтер, монітор, дисковод, мо-
дем тощо. Частий синонім — регіркегаї сіє-
уісє:, 2. прилад, пристосування.
Вєуісє Вау (ВВ) - інтерфейс Вєуісє Вау #
стандарт, розроблюваний Сотрад, Іпіеі і
МІСГО8ОІЇ: для полегшення підключення
периферійного устаткування. Буде вико-
ристовувати ШВ і ІЕЕЕ 1394.
(ієуісє (ігіуєг - драйвер пристрою # систем-
на програма, що забезпечує інтерфейс
між логічним рівнем пристрою в ОС і йо-
го фізичною реалізацією. Тобто усі при-
строї одного класу (наприклад, принтери)
виглядають для ОС однаково. Специфіка
роботи з конкретним пристроєм криється
в його драйвері, який постачає розробник
чи виробник пристрою. Синонім - (ІЄУІСЄ
капсіїег (див. також сігіуєг, ІоасіаЬІе сігіуєг,
ЕЖ).
(ієуісє ехесиіїуе - диспетчер.
(ієуісє капсіїег - див. сієуісє сігіуєг.
(ієуісє 8расє - простір пристрою # вбудована
система координат, яку має кожен графіч-
ний пристрій та за допомогою якої адресу-
ють точки на сторінці. У мовах опису сто-
рінок позицію елемента на сторінці опису-
ють двома координатами - х, у. Ця система
відрізняється від пристрою до пристрою:
немає однаковості в розміщенні початку
координат, а також масштабів по верти-
кальній і горизонтальній осях (див. також
РСЬ 5, РОЬщ, РозіВсгірі).
йеуісе-дереп(іепґ - апаратно-залежний # не
здатний коректно працювати на різних
апаратних платформах чи потребує наяв-
ності тільки певного типу периферії, на-
приклад, звукової плати чи відеоконтро-
лера конкретного виробника (порівн. сіе-
уісе-іпсіерепсіепі).
сієуісе-іпсіерепсіепі - апаратно-незалежний #
здатний коректно працювати на різних
апаратних платформах (порівн. сієуісє-
сіерепсіепі).
ВЕ - Вігесйоп Е1а§ - прапор напрямку # один
із прапорів регістру стану процесора.
153
БЕБ
БЕБ - Баіа Е1о\у Біа§гат§ - діаграми пото-
ків даних # методологія графічного стру-
ктурного аналізу, що описує зовнішні
відносно системи джерела й адресатів да-
них, а також логічні функції, потоки і
сховища даних, до яких здійснюється до-
ступ. Синонім - 8АБТ-діаграми (див. та-
кож ЮЕРО, 57Р).
БГЕ - [асіарііуе] Бесізіоп РеесІЬаск Едиаііхег -
блок корекції з [адаптивним] вирішаль-
ним зворотним зв'язком, блок БГЕ, проф.
еквалайзер [приймача-передавача мережі
75БА].
БЕІ - Бє8І&п Еііе ІпіегГасе - процедурний
інтерфейс проектування файлів.
БЕКІ - бегтап Кезеагсй Іпзіііиіе Гог Агііїї-
сіаі Іпіе11і£епсе - Німецький дослідний ін-
ститут штучного інтелекту (див. також
агііфісіаі іпіе11і%епсе).
БЕР - Бі^ііаі Еихху Ргосеззог - цифровий
процесор нечіткої логіки # див. також
/игху сотриііп§, /иггу Іо%іс.
БЕК - Бє8І&п Гог Кесус1іп§ - проектування
з урахуванням можливостей повторного
використання чи утилізації [складових
частин виробу] # див. також РЕУр].
БЕ8 - 1. БізігіЬиіесІ Еііе Бузіеш - розподіле-
на файлова система # дає змогу спростити
доступ до файлів, фізично розміщених у
різних частинах комп'ютерної мережі.
Подає файли різних серверів так, ніби їх
зроблено на одному комп'ютері. Входить
у ОСЕ\ 2. Бе8І§п Гог Зєгуісє - проекту-
вання з урахуванням [вимог] сервісу чи
технічного обслуговування # див. також
БЕК.
БЕТ - 1. Бізсгеіе Гоигіег Тгап8Гогш[аііоп] -
дискретне перетворення Фур’є, ДПФ #
використовується під час оброблення си-
гналів (див. також ЕСТщ, ЕЕТ, Г1РТ,
ПУСТУ, 2. Бгіує ГІІПЄ88 Тезі - вбудовані за-
соби тестування (діагностики) стану на-
копичувана.
БСЬ - 1. Баіа СгарЬ Ьап§иа&е - мова БСЬ,
мова графів [оброблення] даних (для па-
ралельних комп’ютерів); 2. БізтЬиіесі
СгарЬісз ЬіЬгагу - постачальна бібліотека
[програмних засобів] машинної графіки,
пакет БСгЬ (фірми Зііісоп СгарЬісз).
БСР8 - бійегепііаі СР8 - диференціальна
система глобального позиціонування, ди-
ференціальна 6Р8, ДСГП # режим, за
якого 6Р8-приймач крім супутникових
сигналів використовує виправлення, які
генерує опорна станція, розміщена у фік-
сованому місці з відомими координатами.
БНСР - Бупашіс Нозі Сопії^игаііоп Ргоіо-
сої - протокол динамічного конфігуру-
вання вузла [хост-комп’ютера], протокол
БНСР # протокол, розроблений ІЕТГ
(див. КГС 1541 і 2131) для динамічного
призначення ІР-адрес вузлам (робочим
станціям) ЛОМ на час їхнього сеансу в
Інтернеті, щоб пом’якшити проблему не-
стачі 32-розрядних ІР-адрес. Оскільки ад-
реси вузлам присвоюють з централізова-
ного пулу адрес, то гарантовано їхню уні-
кальність і, як наслідок, відсутність кон-
фліктуючих адрес. Протокол реалізова-
ний на різних платформах (наприклад, у
А¥іпс1о\¥8 9х, \Уіп6о\уз N1/2000) і є роз-
ширенням протоколу ВООТР (див. також
ІР асісігЄ88,	ІЛ1І, ргоіосої, ТСР/ІР,
кіір:/Еуум. сіїїср. ог£).
БЬгузіопе - тест БЬгузіопе # програма, на-
писана Рейнольдом Вейкером (КеіпЬоШ
\Уеіскег) для оцінки загальної продуктив-
ності комп'ютерів. Її тексти, написані мо-
вами Паскаль, Асіа і Си, можна знайти в
Інтернеті (див. також Ьепсктпагк,
8РЕСіпі95, ІРкеізіопе).
БН8 - Берагішепі о£ Ношеїапсі Зесигііу -
Міністерство вітчизняної безпеки [США],
МВБ # створене як самостійна структура
в уряді США за законом “Про внутрішню
безпеку”, затвердженим Дж. Бушем
25 листопада 2002 р.; штатна чисельність -
170 тис. осіб, бюджет - $37 млрд. Склада-
ється з чотирьох основних директоратів:
аналізу інформації та захисту інфраструк-
тури, безпеки кордонів і транспорту, мо-
білізаційної готовності й екстреного реа-
гування, науки і технологій (див. також
кіір:/Е\гмум. (Ік^.^оу).
БНТМЬ - див. Еупатіс НТМЬ.
БІ - 1. Безііпаііоп Іпсіех - індекс приймача;
2. Баіа Іпіе^гііу - цілісність даних; 3. Баіа-
Ьазе Іпіе£гііу - цілісність бази даних; 4. бі-
еіесігіс ізоіаііоп - діелектрична ізоляція.
БІА - Беіепзе Іпіе11І£епсе А^епсу - Управ-
ління військової розвідки (США).
діагнозів - 1. діагноз; 2. діагностика, діагносту-
вання, виявлення помилок чи несправностей #
див. також сИа%по8ііс8, /аііиге сИа%по8І8.
біа^позііс - діагностичний.
біа^позііс Ьоагсі - діагностична плата #
спеціальна плата розширення, яка діагно-
стує комп'ютер, коли це важко зробити
вбудованими програмними засобами, або
розширює можливості його вбудованої
діагностики (див. також РО8Т).
біащіозііс іезі - діагностичний тест # тест,
154
Дісііопагу айаск
який виявляє помилки функціонування,
на відміну від тестів оцінки продуктивно-
сті. Синонім - сИа§по8ііс рго^гат (див.
також сИа%по8ііс8, іпсопсіизіче іе8і, Іеар-
/ГО£ ІЄ8І, РО8Т, 8ЄІ/-ІЄ8І).
сііа£ПО8І8 - виявлення, встановлення причин
(помилки) - ДИВ. (ІЇа%ПО8ІЇС8.
йіа§по8ііс8 - діагностика, виявлення не-
справностей [помилок] # 1. інформація,
необхідна для виявлення помилок і/чи не-
справностей, а також системи тестування,
що виявляє та ізолює помилки в апарату-
рі; 2. процес виявлення збоїв і несправ-
ностей в апаратурі та ПЗ (див. також сот-
РІІЄГ СІІа§ПО8ІІС8, (ІІа§ПО8ІІС ІЄ8І,
сіїа%по8ііс8, еггог сіеіесііоп, еггог ігарріп%,
таї/ипсііоп).
йіа^гат - 1. діаграма, графік, схема # див.
також агеа скап, Ьаг §гарк, Ьіоск сііаууат,
Ьи8Іпе88 %гаркіс8, соїитп скагі, /І8кЬопе
сІіа§гат, £гаркщ, ріе скагі, рге8епіаііоп
§гаркіс8, ругатісі сИа^гат, гіЬЬоп %гарк,
8ііск сііаутат; 2. будувати діаграму; 3. зо-
бражувати схематично.
сііаі і. циферблат; 2. набирати номер, д звонити.
діаі оп сі ста псі - надання каналу на вимогу,
з’єднання за запитом # функція маршру-
тизатора з комутацією, що активізує ка-
нал тільки за потреби передавання даних.
(Иаі іопе # дослівно означає безупинний
гудок у слухавці, у ширшому значенні -
готовність мережі здійснити з'єднання.
сПаІесі - діалект # версія мови програму-
вання (див. також рго§гаттіп§ Іап%иа§е).
(Ііа1о£ - діалог # один із видів взаємодії ко-
ристувача з комп'ютером, за якого корис-
тувач уводить запити й одержує на них
відповіді чи уточнювальні запитання
(див. також сііаіоз Ьох}.
біа1о§ Ьох - діалогове вікно, вікно діалогу #
у графічному інтерфейсі (див. СІЛ) -
тимчасове вікно на екрані, в якому запи-
тується у користувача ввід даних і/чи
пропонується вибір опцій (див. також
Ьиііоп, сІіаІо§, гасііо Ьиііоп).
сііаі-ир - див. сііаі-ир соппесііоп.
Шаі-ир ассе88 - доступ по [комутованій]
телефонній лінії # наприклад, до онлай-
нової служби чи до Інтернету (див. також
сііаі-ир Ііпе).
сііаі-ир соппесііоп - [комутоване] з'єднання
по телефонній лінії # підключення до Ме-
режі за допомогою модему по звичайній
комутованій телефонній лінії зв'язку (по-
рівн. сіігесі соппесііоп; див. також сііаі-ир
ассе88, сііаі-ир Ііпе).
біаі-ир Ііпе - комутована лінія # звичайна
комутована телефонна лінія, використо-
вувана для входу в Інтернет. Приклад: Меі-
согп Масі ІосаІ сііаі-ир Ііпез іп 51 сіііез агоипсі №е
соипігу. (Т. ЗКітотига) - У №ісот була мно-
жина локальних комутованих ліній - у 51 місті
по всій країні, (порівн. сіесіісаіесі Ііпе; див.
також сііаі-ир ассе88, сііаі-ир соппесііоп).
ВіаІ-Пр №Ьуогкіп§ # технологія, що за до-
помогою двох телефонних ліній і двох мо-
демів, приєднаних до ПК, дає змогу орга-
нізовувати дуплексний режим обміну.
діаіпр - див. сііаі-ир соппесііоп.
ВІВ - 1. Веуісе-Іпсіерепсіепі: Віїшар - струк-
тура ВІВ # структура даних для \¥іпс1о\У8
Ьіішар (растрового подання у відеопам'яті
об'єктів, які виводять на екран), яка міс-
тить заголовки полів, додаткову таблицю
кольорів (раїеїїе) і дані. Залежно від кіль-
кості кольорів, використовуваних у даній
бітовій карті, її точки можна подати від-
повідно 1, 4, 8 чи 24 бітами з таблицею
кольорів чи без неї; 2. див. Ииаі Іпсіе-
репсіепі Ви8.
гііЬіі - дібіт, двобітова комбінація # будь-
яке з чотирьох сполучень двох послідов-
них бітів: 00, 01, 10 і 11. Під час модуля-
ції кожен дібіт можна закодувати різним
зсувом фази, частоти чи амплітуди.
ВІС - Пеуісе-Іпсіерепсіепі Соїог - незалежні
від пристроїв кольори # у НВС (див. та-
кож ССР, иск).
йісІіоІотІ7Іп§ 8еагсЬ - двійковий [дихото-
мічний] пошук, пошук розділенням на-
впіл - див. Ьіпагу 8еагск.
ВІСОМ - ВІ£Йа1 Іта§іп£ апсі Соттипіса-
Ііоп8 іп Медісіпе - формування, переда-
вання і збереження медичних зображень,
стандарт ВІСОМ # задає формат збере-
ження результатів обстеження, отрима-
них за допомогою різних засобів медич-
ної візуалізації - комп'ютерної томографії
(КТ, С7), магнітно-резонансної томогра-
фії (МРТ, МКГу ангіографії (Х4), цифро-
вої рентгенографії і флюороскопії (КГ),
ультразвукових методів (И8), радіонуклі-
дної діагностики (ИМ) тощо.
(Іісіаііоп зузіеш - система мовного вводу
тексту (з голосу) # див. також 8рееск-іо-
іехі.
Шсйопагу - словник # список термінів (по-
нять) і пов'язаної з ними інформації (див.
також %1о88агу).
бісііопагу аИаск - відновлення пароля за
словником, підбор за словником # спосіб
підбору пароля, за якого слова із заздале-
155
дісіїопагу огдєг
гідь підготовленого словника гешують і
порівнюються з гешованим паролем, ви-
краденим з комп’ютера. Якщо одне із зна-
чень словника співпаде зі значенням па-
роля, то атаку буде завершено. Особли-
вість методу: можна знайти тільки дуже
прості паролі, що є в словнику. Існують
різні варіанти посилення методу: додат-
кова перевірка на зворотний порядок си-
мволів у слові, перевірка на усікання до-
вжини слова зі словника до заданої кіль-
кості букв, перевірка на слово без голо-
сних тощо (див. також Ьгиіе-/огсе аіїаск,
ра88Уюгск).
дісііопагу огдєг - лексикографічний поря-
док - ДИВ. СІІСІІОПагу 8ОГІ.
дісііопагу 8огі - лексикографічне сортування #
вид сортування, в якому у разі перестано-
вки елементів не враховують різницю між
малими та великими буквами (регістр си-
мволу) (див. також 8огї).
ВІВ (також Ві) - Вігесі Іпхуапі Віа1іп£ -
1. прямий вхідний набір # метод вхідної
маршрутизації факс-сервера; 2. автомати-
чне встановлення вхідного з’єднання,
прямий набір внутрішніх (телефонних)
номерів, прямий виклик ззовні # у теле-
фонії - функція, що дає змогу виклику,
що входить із мережі загального користу-
вання, досягти певного абонента усере-
дині офісу без сприяння оператора (див.
також аЬЬге\>іаіесІ сНаІіп%, РВХ).
діє (множина - дісе) - кристал # те, що міс-
титься всередині мікросхеми (див. також
діє 8І2Є).
діє Гогш/іп діє Гогт - прилад/кристал у без-
корпусному виконанні.
діє 8Іхе - площа [розмір] кристала # зазви-
чай задають у квадратних міліметрах
(див. також сііе).
дісе - 1. кристали - множина від сІіе\ 2. гра-
льні кості.
діеіесігіс - діелектрик # матеріал, що не
проводить електричний струм (див. також
сопсіисіог, Іп8и1аіог, 8етісопсІисІог).
ВІГ - Ваіа 1пІегс1іап£е Богтаї - формат об-
міну даними # формат, що використовує
код А8С1І.
діГГегепІіаІ - диференціальний.
діГГегепііаІ дгіуег - адаптер-підсилювач
диференціальної лінії # ІС, що має два
підсилювача для роботи з диференціальною
лінією (див. також (1і//егепііаІ Нпе).
діГГегепііаІ ііпе - диференціальна лінія #
електричне з’єднання на двох проводах,
по одному з яких передають нормальний
(прямий), а по другому - інвертований
сигнал; диференціальний підсилювач
приймача вилучає інвертований сигнал з
прямого, завдяки чому компенсуються
(взаємознищуються) наведені перешкоди.
Приклад - кручена пара (іюІ8іесІ раіг).
Антонім - несиметрична лінія (див. 8ІП£ІЄ
епсіесі).
ді^егаїі (також дщігаіі) - діцііаі + іііегаїі -
діджіратори, комп’ютерні літератори # лі-
тератори, письменники й інтелектуали, які
дещо розуміють у цифровому світі. 2. еру-
дити в галузі комп’ютерних технологій.
ді§е8І - дайджест, короткий виклад.
дІ£Іса8Іі - с1І£ІЇа1 сазЬ - див. еіесігопіс
топеу.
ді^ізрєак - досл. цифрова мова, діджиспік #
мова онлайнового спілкування, в якій за-
мість загальноприйнятих фраз широко
використано такі акроніми, як С¥О, РИК,
піки рсрв, рітв, роар, ррр, рилу,
РУА, РУ1, СШ8Т, НАСО, НАРР, ННОЛ,
ННОК, НТН, ІАС, ІАЕ, ІАКАЬ, ПЕС,
ІЛУТ8, ІМНО, ІЄНУ, ПУВ1М, ЛАМ, ЛІС, ЛТ,
Л8КМ і сотні інших.
ді^ії - цифра # елемент спеціалізованого
набору символів, використовуваного для
рахування. Цифри розрізняють залежно
від системи числення та нотації (див. та-
кож Ьіпагу, сіесішаї сіі£іі, кехасіесітаї, ос-
іаі, гасіїх, Котап питегаї, 8утЬоІ).
дщііаі - цифровий; числовий # описує по-
дання даних у вигляді послідовності сим-
волів з певного скінченного набору. При-
клад: ТЬе сопуєгзіоп о! апаїодце іо сіідіїаі маз
ІЬе зіагї ої Ше іпТогтаїіоп геуоіиііоп. - Перехід
від аналогових даних до цифрових став почат-
ком інформаційної революції, (порівн.
апаІо%', див. також Ьіпагу).
ді^йаі а88ЄІ - цифрові активи (ресурси) #
будь-який цифровий файл і їхня сукупність
(зображення, текст, аудіо- чи відеокліп, БД
тощо), юридичні права на які (авторські,
майнові, ліцензійні чи інші) належать даній
організації, підприємству чи приватній осо-
бі (див. також РАМ. РАМ8).
ді£ііа1 аидіо - цифрове аудіо # синтезуван-
ня, записування, збереження, відтворення
й оброблення за допомогою комп'ютера
цифрових аудіозаписів (див. також ААС,
аисііо Ьоагсі, аисііо 8ігеатіп%, сотрге88есі
ашііо, МІРІ).
ді£ііа1 аидіо ехігасііоп (БАЕ) - вилучення
цифрових аудіоданих # функція відтво-
рення цифрового аудіо з компакт-диска
через шину С8В.
156
Б8Р
сіі£ііа1 аисііо іаре (ВАТ) - 1. цифрова аудіо-
касета, формат [стандарт] БАТ # невели-
ка касета з магнітною стрічкою шириною
4 чи 8 мм для високоякісного цифрового
записування і відтворення як звукових
сигналів, так і даних (спочатку признача-
лися для домашньої аудіоапаратури). Фо-
рмат ПАТ, розроблений у середині 80-х
років фірмами 8опу і РИіІірз. Дає змогу
записувати до 12 Гбайт неущільнених да-
них зі швидкістю близько 2 Мбайт/с. Ви-
моги до них описано в специфікації ПП5.
ИАТ-касети використовуються для архі-
вації даних (див. також АІТ, ЕЬТ, та§-
пеііс іаре, ()ІС, зедиепііаі ассезз); 2. метод
записування на цифрову аудіокасету.
(1І£Ііа1 сашега - цифрова [фото]камера #
фотокамера, що використовує для одер-
жання зображення ПЗЗ-матрицю, з якої
його в цифровій формі в ущільненому ви-
гляді записують в енергонезалежну флеш-
пам’ять. Зняті кадри через стандартний
ІІ8В-порт можна легко переписати в ком-
п’ютер (скачати з нього), відредагувати,
роздрукувати тощо (див. також аиіо-
Ьгаскеііп^, сатегаркопе, ССИ^, сіі^ііаі
ркоіо^гарку, ТСІА, №ЕО, КА }У)
Лщііаі савЬ (також (1І£Іса$1і) - див. еіес-
ігопіс топеу.
дІ£Ііа1 сегШісаіе - цифровий сертифікат # неве-
ликий файл, вміст якого унікально ідентифі-
кує користувача чи сайт, показуючи, що мож-
на довіряти певній інформації. Таким чином
підтримано безпечний конфіденційний зв’я-
зок в Інтернеті. Він пов’язує ім’я об'єкта, що
бере участь у таємній транзакцїї, (адресу еле-
ктронної пошти чи сайта) з відкритим клю-
чем. У шифруванні з відкритими ключами є
проблема пересилання ключів через Інтернет.
В основу цифрових сертифікатів покладено
ідею цифрового підпису (див. також Сегіі/і-
саіе Аиікогііу, сН%ііаІ зі&гаіиге, РКІ, Х509).
сіщйаі сііагасіег - цифровий (електронний,
віртуальний) персонаж, суб’єкт комп’ю-
терних ігор, актор (герой) відео- і кіно-
фільмів та ін.
йщйаі сотриіег - цифровий комп’ютер #
комп’ютер, що працює з числами, пода-
ними у вигляді двійково-кодованих елек-
тричних сигналів. Термін використову-
ють у зв'язку з термінами апа!о%
сотриіег, сотриіег, куЬгісІ сотриіег.
ПІ£Ііа1 Ваіа 8іога§е (ББ8) - цифрове збе-
реження даних, стандарт ПП8 # формат
записування на цифрові 4-міліметрові
стрічкові картриджі. Розроблений компа-
нією Не\¥ІеЦ-Раскагс1 і корпорацією 8опу в
1988 р. на основі стандарту БАТ. Розріз-
няють версії:
Версія	Об’єм, Гбайт	Швидкість обміну, Мбайт/хв.
008-1	4	10-15
008-2	8	15-25
008-3	24	60-100
(див. також РІЛ; <2ІС).
ді§ііа1 сііуісіє - цифрова нерівність # нерів-
ність між різними шарами населення, що
виникає через неможливість для малоза-
безпечених громадян скористатися пере-
вагами ІТ, Інтернетом, дистанційним на-
вчанням, дистанційним рекрутингом то-
що. Подібна нерівність виникає також
між населенням країн з різним рівнем
розвитку.
сіщіїаі ЇО£Іс - цифрова логіка, цифрові логі-
чні ІС - див. також Іо§іс сігсиіі.
(1І£На1 шіхіїщ - змішування цифрових сиг-
налів # алгебраїчна сума двох цифрових
сигналів (див. також апаІо% тіхіп%, ЕЗР).
(1І£ІЇа1 р1юіо£гарЬу - цифрова фотографія #
фотографія, отримана за допомогою циф-
рової фотокамери (див. також сИ^ііаІ сат-
ега, іта%е ргосеззіп§).
(1І£Ііа1 геайоиі - цифровий індикатор # що
показує, наприклад, тактову частоту, на
якій працює ПК.
Бщіїаі Ш§ЬІ8 - цифрові [авторські] права #
сукупність методів, що забезпечують по-
ширення права інтелектуальної власності
тільки на авторизованих користувачів. До
таких методів належать цифрові водяні
знаки, шифрування даних тощо (див. та-
кож Ні^ііаі маіегтагк, БКМ, іпіеііесіиаі
ргорегіу).
бі^ііаі 8еі-іор Ьох - цифрова телевізійна
приставка # приставка для інтерактивного
телебачення.
с1І£Ііа1 8І£па1 (Б8) - цифровий сигнал # сиг-
нал, який має кілька фіксованих логічних
значень, найчастіше тільки два: 0 і 1 (по-
рівн. апаІо% зцріаі; див. також сИ^ііаІ
уісіео).
сіщйаі 8І£па1 ргосе88ог (Б8Р) - процесор
цифрового оброблення сигналів (ЦОС),
цифровий процесор сигналів (ЦПС) #
спеціалізований процесор, що здійснює
комп'ютерне оброблення аналогових сиг-
налів, перетворених у цифрову форму. За-
звичай цю спеціалізовану мікросхему ви-
користовують у звукових картах, систе-
мах збирання даних і оброблення зобра-
жень. Приклад: Тїіеу аге ТоІІо\л/іпд Ьоіїі ех-
157
сіщіїаі зщпайіге
ресіес! апсі ііпехресїесі зігаіедіеє: Іпсгеазіпд
сіоск зреесіз - Техаз Іпзігитепіз гесепііу ап-
поипсесі а 1 СНг ргобисі; апсі, асісііпд ЬагсІ
\л/ігесі апсі сопПдигаЬІе соргосеззогз іо ехесиїе
зресіГіс аідогіііітз. ^аск ЗґіапсІІе) - Вони до-
тримуються двох стратегій: перша полягає в
очевидній тенденції підвищення тактової час-
тоти: Техаз Іпзігитепіз нещодавно оголосила
продукт із частотою 1 ГГц; а друга, менш оче-
видна, полягає в додаванні сопроцесорів на
жорсткій логіці для виконання спеціальних
алгоритмів, (див. також АОС, О АС, СЮ8Р,
ргосе88ог, 8атрІіп%, зі§паІ, 8І%паІ ргосе88-
іп^).
с1І£ІЇа! 8І£пайіге - цифровий (електронний)
підпис # 1. числове значення, обчислюване за
текстом повідомлення за допомогою таємно-
го ключа відправника, а перевірене відкри-
тим ключем, який відповідає таємному клю-
чу відправника. Засвідчує, що документ над-
ходить від тієї особи, чий цифровий підпис
додано, тому що цей підпис не можна підро-
бити, а також відсутність з моменту підпи-
сання змін у пересланому цифровому доку-
менті (див. також сіі&іаі сегіі/ісаіе, О8А, еп-
сгурііоп, ргічаіе кеу, риЬПс кеу); 2. А8СІІ-
файл, який може автоматично приєднувати-
ся до електронного листа для ідентифікації
відправника.
Біцйаі 8і§паШге АІ^огіїІші (Б8А) - алгоритм
[для реалізації] цифрового підпису, алгоритм
Б8А # федеральний стандарт шифрування з
відкритим ключем. Довжина ключа варію-
ється від 512 до 1024 біт. Розроблений N181
у 1991 р., використовується в стандарті
088. Версію алгоритму Б8А для
шифрування на еліптичних кривих (ЕСС)
називають ЕС-Б8А (див. також сІІ£ііаІ
8І%паіиге, епсгурііоп).
Бі^іїа! 8І£паіиге 8іапс!аг(1 (Б88) - стандарт
цифрового підпису, стандарт Б88 # федера-
льний стандарт США на електронний циф-
ровий підпис, розроблений N181 і И8А як ча-
стина проекту Сарзіопе. Опублікований 19
травня 1994 р. Містить опис алгоритму О8А
(див. також сії%ііаІ 8І%паіиге).
йщііаі їеіеуізіоп (БТУ) - цифрове телеба-
чення # стандарт цифрового телевізійного
мовлення, прийнятий у США в грудні
1996 р. Комерційні телестанції мали по-
чати мовлення в цифровому режимі до 1
травня 2002 р. (див. також О8Т, ОУВ,
НОТУ, 8ОТУ).
с1І£І<а1 іо апаїоц (також с1І£І1а1-1о-апа1О£,
В/А) - цифро-аналоговий # див. також
ВЛС[і].
сіщйаі іо апаїсщ сопуєгієг (ВАС) - цифро-
аналоговий перетворювач, ЦАП # елект-
ронний пристрій чи мікросхема, що пере-
творює двійкові числа (цифрові сигнали)
в електричні напруги заданих рівнів (тоб-
то в аналогові сигнали). Використовуєть-
ся для генерації звукових і відеосигналів
у модемах, відеоадаптерах і пристроях
автоматичного керування (порівн. АОС^;
див. також апаІо§, сопуєгієг, сИ^ііаІ,
КАМОАС).
сІІ£Ііа1 уібео - цифрове відео # передавання
відеозображення за допомогою цифрових
сигналів (порівн. апаІо% уісієо; див. також
Аі^ііаі зіупаї).
(1І£Ііа1 уоіішеіег (БУМ) - цифровий вольт-
метр # електронний вимірювальний при-
стрій загального призначення (див. також
О8СІІІО8СОре).
(Іі^ііаі хуаіегшагк - цифровий водяний знак #
ставиться на цифрових зображеннях (на-
приклад, на картинах в інтернет-галереях)
для захисту авторських прав їхніх творців
(див. також ОКМ).
(1І£Ііа1 хуогШ - досл. цифровий світ, комп'ю-
терний світ # літературне позначення всі-
єї сфери комп'ютерних технологій.
йі§ііі8ег - англійське написання терміна
сИ%ііігег.
(1І£ІІІ8ІП£ - ДИВ. СІІ£ІІІ2аІІОП.
(1І£ІЇіхе - оцифровувати, перетворювати на
цифрову форму # термін стосується як
матеріалів на паперових носіях, так і ана-
логових сигналів (див. також О АС).
сіщіїіхаіїоп - дискретизація, оцифровуван-
ня, перетворення на цифрову форму # пе-
ретворення аналогового [відео]сигналу на
дискретну (цифрову) форму. Складається
з двох процесів: вибирання (8атрІіп%) і
квантування (диапіігаііогі).
дщіїігег - діджитайзер, дігітайзер, цифро-
вий планшет, проф. сколка # пристрій
уводу графічної інформації (схем, крес-
лень) за допомогою автоматичного оциф-
ровування координат точок.
іаЬІеі - див. угарійс іаЬІеі.
(іщіхіпе - див. е-гіпе.
БИК - Башпеб И І Кполу - будь я прокля-
тий, якщо знаю # абревіатура, прийнята в
електронній пошті й чат-форумах (див.
також сИ&зреак).
БІКІІ - Бо і кпо\у уои? - ми знайомі? я Вас
знаю? # абревіатура, прийнята в електронній
пошті й чат-форумах (див. також сії%і-8реак).
БІЬ - Биаі Іп-Ьіпе Раска^е - див. ОІР.
СІІҐПЄП8ІОП - 1. розмірність (масиву) # кіль-
158
дігесіогу
кість індексів, що визначають елемент
масиву; для вектора - кількість його еле-
ментів (див. також аггау)', 2. вказівка ко-
ординат (наприклад, базової точки на ри-
сунку, побудованому системою
АиІоСАВ); 3. аспект, вимір # наприклад,
<1ітеп-8Іоп8 - розміри, габарити; 4. визна-
чати розміри, задавати розміри.
ВІММ - Виаі 1п-1іпе Метогу Мобиіе -
пам'ять із дворядним розміщенням виво-
дів, БІММ-пам'ять, модуль ВІММ # ви-
сокошвидкісний 64-розрядний модуль
пам'яті з дворядним розміщенням мікро-
схем. Має 168 контактів, довжина - бли-
зько 13 см, стандарт ГОЕС МВ-179 (див.
також 8ІММ).
дітшед - недоступний для вибору # еле-
мент меню, що з'являється на екрані виді-
леним ясно-сірим кольором, а не чорним,
як зазвичай. Якщо клацнути на такому
пункті меню, нічого не відбудеться.
ВВЧ - 1. Веиізсйе ІП81ІШІ £ог Когшип& - Ні-
мецький інститут стандартів # член 180;
2. Веиізсйе Іпбизігіе Могт - німецькі ін-
дустріальні норми.
ШУ-8 - рознім ОПМ-8 # круглий 8-контактний
рознім, використовується зокрема в по-
слідовному порті К8-232.
діїщЬаі - декоративний графічний елемент,
символ для виділення чи поділу.
діоде - діод # найпростіший напівпровідни-
ковий пристрій, що проводить струм
тільки в одному напрямку (див. також
ГЕТ, Іазег сііосіе, ЬЕО, Іі%кі сііосіе, ОЬЕЕ,
ркоіосііосіе, ТГТ, ігап8І8іог).
ВІР -1. Воситепї Іта§е Ргосе88Іп§ - оброблення
зображень документів; 2. див. ЕІР зуціїск',
3. ВиаІ-іп-Ьіпе Раска^е - ВІР-корпус # корпус
із двобічним розміщенням виводів.
БІР вууіїсЬ - ВиаІ-іп-Ьіпе Раска^е 8\¥ІІсЬ -
ВІР-перемикач # блок перемикачів у пря-
мокутному корпусі, використовуваний
для конфігурування системної плати, за-
дання установок монітора чи принтера за
промовчанням та ін. цілей. Бувають двох
типів: з ковзними контактами (8ІІ6ІП&) і
кулісними (госкег) (порівн. /итрег, див.
також 8Угііск).
Вігесі Іінуагд Віаііп£ - див. ЕЮ.
ВігесіЗВ (ВЗВ) - специфікація ВігесгЗВ #
специфікація корпорації Місгозой на гра-
фічні АРІ для платформи \Уіпс1о\¥8 (див.
також ОрепСЕ).
дігесі - прямий, безпосередній.
дігесі ассе$8 - прямий доступ - див. гапсіот
ассезз.
дігесі аддге88Іп£ (ВА) - пряма адресація #
спосіб адресації, використовуваний у ма-
шинних командах, за якого виконавча ад-
реса (зазвичай наступної команди) дорів-
нює адресі, зазначеній у виконуваній ко-
манді (див. також асІсІге88Іп£ тосіе, ітте-
сііаіе асІсІге88ІП£, іпсіехесі аМге88Іп^, іпсіі-
гесі асі(іге88Іп§, геїаіїче асісіге88Іп&).
дігесі саіі - прямий виклик # у програмуванні -
виклик функції, за якого до функції, що
викликають, звертаються, використовую-
чи ім’я цієї функції (порівн. іпсіігесі саІГ).
сіігесі соппесйоп - пряме приєднання, з'єднан-
ня по виділеній лінії # підключення до Ін-
тернеіу чи онлайнових служб по виділеній
лінії зв'язку (порівн. сііаі-ир соппесіїогі).
дігесі сштепі (ВС) - постійний струм # біль-
шість електронних пристроїв працює на по-
стійному струмі низької напруги. Перетво-
рення змінного струму з зовнішньої елект-
ричної мережі в постійний здійснює убудо-
ваний у комп'ютер блок живлення (напри-
клад, для ноутбуків) або зовнішній адаптер
(порівн. аііетаіїщг сиггепі).
дігесі шаіі - пряме [адресне] почтове роз-
силання # містить рекламні чи інформа-
ційні оголошення, що розсилають зви-
чайною чи електронною поштою (з вибо-
ром адресатів-абонентів з БД), часто без
згоди абонентів (див. також 8рат).
дігесі 8а1е8 - прямі продажі.
дігесі-діаі тодет соппесііоп - з'єднання
через модем за допомогою прямого набо-
ру номера # див. також сііаі-ир соппесііоп,
сИаІ-ир Нпе, тосіет.
ВігесіВгалу # набір АРІ для \¥іпс!оу/8 95 і
N7, що дає змогу програмісту передбачи-
ти прискорене виконання графічних опе-
рацій за рахунок прямого доступу до
відеоконтролера (див. також (ЗЕІ).
дігесііоп кеу8 - див. аггоуу кеу.
дігесііоп-їїпдіп£ - 1. пеленгація; 2. пелен-
гаційний # наприклад, дігесііоп-йпдіп^
апіеппа - пеленгаційна антена.
дігесііуе - 1. директива # команда, що задає
програмі виконання певних дій, напри-
клад, зміну конфігурації системи. У про-
грамуванні - інструкція асемблеру чи
компілятору, що локально впливає на хід
процесу трансляції, наприклад, директива
умовної трансляції чи директива вклю-
чення до трансльованої програми інших
файлів (порівн. сотріїег орііогі)', 2, вказі-
вка, інструкція.
дігесіогу - каталог # у загальному випадку - це
набір відомостей про взаємозалежні збе-
159
(іігесіогу айгіЬиіе
режувані об’єкти. Однак найчастіше тер-
мін означає каталог файлів на зовнішньо-
му пристрої. Він містить від нуля і більше
файлів та інших каталогів. Початковий
каталог ієрархічної файлової системи на-
зивають кореневим каталогом. Приклад:
ТЬе сіігесіогу Іізііпд 8ґіо\л/ес! Віє іоіаі атоипі ої
сіізк зрасе (Ье Гііез оссиріесі аз \л/еІІ аз Іґіеіг
патез, тосІИісаііоп сіаіез, апсі оІЬег сіеіаііз. -
Лістинг каталогу містив загальний об’єм диско-
вого простору, який займали файли, а також
імена файлів, дати останньої зміни й інші де-
талі. (див. також саіаІо%, скіїсі сИгесіогу,
сіезііпаііоп сИгесіогу, (іігесіогу епігу, (И-
гесіогу казкіп%, сИгесіогу зєгуісє, сИгесіогу
ігее, /Не зузіет, /оісіег, рагепі сИгесіогу,
зкагесі сИгесіогу, зиЬсіігесіогу, ууогкіп^ (іі-
гесіогу).
(Іігесіогу аіігіЬиіе - атрибут каталогу # див.
також сіаіа аіігіЬиіе, (іігесіогу, /Не аіігі-
Ьиіе.
сИгесіогу сасЬііщ - кешування каталоіу(ів) #
див. також (іігесіогу.
(Іігесіогу епігу - запис [елемент] каталогу #
містить ім’я файла, час і дату його ство-
рення, атрибути файла, номер початково-
го кластера й іншу інформацію (див. та-
кож сИгесіогу, /Не аіігіЬиіе, /Не зузіет).
(Іігесіогу ЬазЬіп£ - гешування каталогів #
див. також сИгесіогу.
(іігесіогу зегуісе - служба каталогів # БД
об’єктів мережі, що містить інформацію
про ресурси мережі й забезпечує до них
доступ користувачів (див. також сИгесіогу,
ІЛЗАР, N08).
(Іігесіогу зупсЬгопіхаііоп - синхронізація ката-
логів # процес, що забезпечує ідентичність
змісту каталогів на різних серверах, завдяки
якому досягається їхня постійна і повна вза-
ємозамінність (див. також (іігесіогу, (іігесіогу
зегуісе, зупскгопігаііоп).
(Іігесіогу ігее - дерево каталогів # див. та-
кож сИгесіогу.
БігесіХ - технологія БігесіХ # розроблений
МісгозоЛ набір АРІ, що дає змогу про-
грамістам під АУпкіохуз 9х і АУіпсіохуз N7
швидше працювати зі звуком (ВігесіРІау),
відео (ВігесіБЬош) і графікою (ОігесіЗО)
(див. також %гаркіс8 Іап%иа§е, ОЬЕ).
сіігіу (Іаіа - недійсні, змінені дані (напри-
клад, кеш-пам’яті).
М8 - ПізігіЬиіеб Іпіегасііуе Бітиіаііоп -
протокол ИІ8 # комунікаційний протокол
для військового імітаційного моделюван-
ня (див. також зітиіаііоп).
ВІ8А - ВеГепзе Іпідппаііоп 8узіетз А&епсу -
Агентство з оборонних інформаційних
систем # структура в МО США, що від-
повідає за впровадження комп'ютерних
технологій (див. також О АКР А, Оо, ІАС^,
N(38(3, СШК, кіір://тууу.(іі5а.тії).
ШзаЬІе - забороняти, відмикати, блокувати #
запобігати чомусь, наприклад, перери-
ванню (порівн. епаЬІе).
сІізаззетЬІе - розбирати.
(ІізаззетЬІег - реасемблер, усн. зворотний
асемблер # програма, що перетворює ма-
шинний чи об'єктний код в асемблерний
чи близький до нього (псевдоасемблер-
ний) початковий текст. Бувають одно- і
багатопроходні реасемблери. Реасемблер
високого рівня дає змогу програмісту на-
давати адресам власні імена. Використо-
вують для розбору програм, їхнього зло-
му чи вивчення використовуваних алго-
ритмів, знаходження точок входу, повід-
омлень (під час локалізації) тощо, а також
як елемент налагоджувального монітора
чи налагоджувальної системи. Приклад: 8о
І кпем П Касі іо Ье зотеІЬіпд еізе, апсі І х/уєпі іп
апсі сІізаззетЬІесІ Йіе орегайпд зузїет. (Ііпиз
Топ/аісіз) - Оскільки я знав, що тут справа в
чомусь іншому, то довелося піти далі та реа-
семблювати ОС. (див. також аззетЬІег, сіе-
Ьи§, сіесотріїег, гєуєгзє еп§іпеегіп§).
(ІізаззешЬІу - реасемблювання # синонім -
гєуєгзє аззетЬІу (див. також (ІізаззетЬІег).
сіізазіег гесоуегу - відновлення в аварійних
ситуаціях # див. також сіізазіег іоіегапсе.
гіізазіег іоіегапсе - стійкість до аварій.
гіізс - англійське написання слова “сіізк”;
використовують у термінах, що познача-
ють немагнітний диск, наприклад, сот-
расісіізс, Іазег сіізс.
(Іізсоппесі - роз'єднувати, розмикати; від-
ключати.
(Іізсоппесііоп - роз'єднання, розмикання;
відключення.
(Іізсгеїе - дискретний, переривчастий.
сіізсгеіе сошропепі - дискретний компонент #
наприклад транзистор, діод, опір, конден-
сатор тощо (див. також сотропепі).
(ІІ8СГЄІЄ зітиіаііоп - дискретне моделювання #
моделювання, за якого досліджуваний
процес подають у вигляді дискретної по-
слідовності подій (див. також (ЗР88,
зітиіаііоп Іап%иа%е).
сіівсгеіе ууігє - об'ємний провідник # див.
також ууігє.
(Іізсгеііопагу ассе88 - дискреційний доступ
[ДоБД]. ‘
(Іізсиззіоп £гоир - телеконференція, диску-
160
сіізк шіггогіїщ
сійна група, група за інтересами # мереж-
ний клуб за інтересами, в якому регуляр-
но спілкуються групи людей за допомо-
гою Мережі (див. також ІКС, таіІіп§ Іізі,
тосіегаіог, пеімз^гоир).
сііз£ііізе - 1. маскування; 2. маскувати, при-
ховувати, ховати # Приклад: МИпіск таз та-
піриіаііпд ІНе (еіеріюпе пеЬл/огк’з зхл/іїсізез іо
сііздиізе іґіе зоигсе ої ІНе тосіет саііз. (Т. 8Иі-
тотига) - Митник “обманював” комутатори
телефонної мережі, щоб не можна було знай-
ти, де розміщено модем - джерело модемних
викликів.
с1і$]ипсіїоп - диз'юнкція, логічне додаван-
ня # Приклад: Тґііз кіпс! ої сотроипсі доаі із
кпоууп аз а сйзщпсііоп. - Цей вид складеної
мети відомий як диз'юнкція, (див. також
ОК).
сіізк аггау - дисковий масив, матрична дис-
кова підсистема # два чи більше дисків,
згрупованих таким чином, що виглядають
для системи як один диск (див. також
ВАЮ, зіога&е сієуісє).
сіізк-аі-опсе гесогсііп§ (БАО) - одномомен-
тне записування диска [СБ-КОМ] # ре-
жим односеансного записування, за якого
всю інформацію, що підлягає розміщен-
ню на компакт-диску, записують за один
прохід. Для масового виробництва СБ на
підприємстві записування інформації на
диск має виконуватися в цьому режимі
(див. також тиііізеззіоп гесогсИп%, зіп%1е-
зеззіоп гесогсИп%, ігаск-аі-опсе гесогсііп^).
сіізк саске - кеш-пам'ять диска [дискової
підсистеми] # частина ОЗП комп'ютера чи
спеціальний ОЗП у контролері диска, ви-
користовуваний для кешування даних,
зчитуваних з диска чи записуваних на
нього. Дає змогу істотно прискорити опе-
рації дискового вводу-виводу (див. також
ассезз ііте, кагсі сіізк).
сіізк сасЬіп£ - кешування диска # див. та-
кож сіізк саске.
сіізк сарасііу - місткість диска # об’єм да-
них, який можна записати на магнітний
диск; виміряють у мегабайтах, гігабайтах
або терабайтах. Зазначають зазвичай по-
вну місткість (неформатованого носія) чи
реальну місткість (відформатованого но-
сія) (див. також /огтаіїесі сарасііу, те-
тогу сарасііу, ип/огтаіїесі сарасііу).
сіізк сагі:гі(І£е - дисковий картридж # карт-
ридж спеціальної конструкції, в якому
розміщено пластини жорсткого диска. Пі-
сля оброблення даних його можна відді-
лити від дисководу і зберігати окремо
(див. також ехскап^еаЬІе сіізк, кагсі сіізк,
гетоуаЬІе сІІ8к).
сіізк скаппеі - дисковий канал # у мейн-
фреймах - пристрій, що забезпечує швид-
ке пересилання даних між дисковим на-
копичувачем і комп'ютером (див. також
таіп/гате).
сіізк сотргеззіп£ (також сіізк сотргеззіоп) -
ущільнення диска, компресія диска #
диск, на якому дані під час записування
попередньо ущільнено (диск, на який за-
писують попередньо ущільнені дані) (див.
також сотрге88, сотрге88есі сіізк, сіесот-
ргеззіоп, фііе сотрге88іоп, кагсі сіізк).
сіізк сопігоііег - дисковий контролер, конт-
ролер диска # плата розширення і/чи мік-
росхема, що забезпечує взаємодію проце-
сора з дисковим накопичувачем (див.
також саскіп§ сопігоііег, сопігоііег, /Іорру
сіізк, кагсі сіізк, НВВ).
сіізк сігіує - дисковод, диск, накопичувач на
дисках, НЖМД # електромеханічний пе-
риферійний пристрій для читання/ запи-
сування даних із гнучкого чи жорсткого
диска (див. також ВА8В, сігіує, РВВ,
/Іорру сіізк, кагсі сіізк, НВВ, кеасі,
геточаЬІе сіізк).
сіізк сіііріехіп£ - проф. дуплексування дис-
ків, дублювання дисків [дискових даних]
на рівні підсистем [із різними дисковими
контролерами] # механізм захисту даних
у відмовостійких системах - записування
тих самих даних одночасно на два різних
жорстких диски, що мають роздільні ка-
нали (контролери) доступу (див. також
Ьаскир, сіізк тіггогіп&, /аиіі іоіегапсе,
КАПУ).
сіізк епуеіоре - [захисний] конверт диска #
синонім - сіізк]аскеі.
сіізк §гоотіп£ - чищення диска # видалення
з нього непотрібних файлів.
сіізк ]аскеґ - [захисний] конверт диска #
синонім - сіізк епуеіоре.
сіізк іоасіег - укладальник дисків (компо-
нент технології виготовлення магнітних
дисків).
сіізк тіггогіїщ - проф. дублювання дисків
[дискових даних] на рівні накопичувачів (у
підсистемі з одним контролером), що відо-
бражає дублювання дисків; дзеркальні диски
(наприклад, у №ЛУаге); “дзеркалення” дис-
ків, дзеркальне дублювання # захист даних
за допомогою створення додаткової їхньої
копії на окремому диску дискового масиву.
У цьому разі диски можна приєднати до од-
ного каналу вводу-виводу. Застосовується в
161
дІ8к оріішігег
ПАЮ 1 (див. також с1І8к сІирІехіп%, гетоіе
тіггогіп& зо/Рхаге тіггогіп/).
гіівк орїїтігег - оптимізатор диска # утилі-
та, що переупорядковує розміщення фай-
лів і каталогів на диску для підвищення
продуктивності системи. У найпростішо-
му випадку виконує тільки дефрагмента-
цію диска (див. також с1е/га^§ег, сіе/гар-
тепіаііоп,/ііе/га^тепіаііоп, кагсі <1І8к).
сіівк раск - дисковий пакет # назва змінного
носія твердих дисків, які використовува-
ли в 1970-90 рр. на мейнфреймах. Пакет
містив до 11 дискових пластин. Місткість
дискових пакетів за ці роки виросла з 7,25
до 300 Мбайт. Дискові пакети витиснуто
надійнішими вінчестерами (див. також
таіп/гате).
<1І8к весґог - сектор диска, сектор # частина
доріжки на диску (зазвичай розміром
512 байт), що має унікальний у межах до-
ріжки номер. Сектори поєднують у біль-
шу одиницю [розподілу] дискової пам’яті -
кластер (див. також сІи8іег, суііпсіег, кагсі
сЮк, 8есіог, ігаск).
дівк зріїиііе - шпиндель диска # див. також
кагсі сіізк.
сіівк 8ігіріп§ - розшарування дисків чи дис-
кової пам’яті.
<1І8к-8ігіріп£ дгіуег - [програмний] драйвер,
який реалізує розшарування дискової па-
м’яті # для зменшення середнього часу
чекання.
дІ8к ігау - лоток для [завантаження] ком-
пакт-диска, завантажувальний лоток #
див. також СР-КОМ.
(1І8кеїїе - дискета, гнучкий диск - див.
/Іорру СІІ8к.
(Іівкеїїе сігіує - дисковод гнучких дисків,
НГМД # електромеханічний периферій-
ний пристрій для читання/записування
гнучких магнітних дисків (див також
/Іорру <1І8к).
(1І8к1Є88 сотриіег - бездисковий комп'ютер -
ДИВ. СІІ8кІЄ88 ууогкзіаііоп.
(ІІ8к1Є88 луогквіаїїоп - бездискова [робоча]
станція # ПК чи робоча станція без лока-
льної дискової пам’яті. Завантаження про-
грам у них і всі дії з файлами виконують з
файл-сервера через ЛОМ (для цього в ро-
бочої станції є спеціальна програма в по-
стійній пам’яті). Синонім - с1І8кІЄ88 сот-
риіег (див. також /їіе зєгуєг, /Іорру сЮк,
кагсі сіізк, І АР, РС, РеіРС, пеімогк сот-
риіег).
(Іізтоипі - розмонтувати.
сіізраісЬ - організатор (програма розміщення).
дІ8раісЬег - диспетчер, планувальник # на-
бір функцій ядра ОС, що планують вико-
нання завдань чи розподіл ресурсів (див.
також ЕРГ, орегаііп^ 8у8іет).
(1І8р1асетепі - зміщення, зсув # число, ви-
значене як різниця між адресою заданої
ділянки й певною базовою адресою. Ви-
користовується зокрема під час роботи з
таблицями й у відносній адресації (див.
також о//8еі, геїаіїче асісігеххіпр).
(1І8р1ау - 1. дисплей # пристрій для відобра-
ження на екрані даних, які виводить ком-
п’ютер (див. також топііог)\ 2. виводити
на екран.
сіізріау асіарїег - адаптер дисплея - див.
уісієо асіаріег.
сіі^ріау Ьиїїег - дисплейний буфер # пам'ять
для збереження дисплейного списку (див.
також Ьи//ег, сЮрІау ІІ8Ї).
дівріау 1І8І - дисплейний список # у ком-
п'ютерній графіці - набір векторів, вико-
ристовуваних для побудови зображення
на екрані (див. також сотриіег %гаркіс8,
сЮрІау Ьи//ег, уєсіог, уєсіог ргаркіс8).
(1І8р1ау рапеї - індикаторна панель # неве-
лика панель, на яку виводиться інформа-
ція про стан пристрою, наприклад, копіра
чи лазерного принтера.
<ІІ8р1ау Іуре - виділений (великий чи напів-
жирний) шрифт.
(1І8рО8а1 - звільнення.
Ш8гирііоп - 1. руйнація, розрив; 2. пробій.
дІ8іапсе едисаїїоп - дистанційна освіта #
див. також сотриііп% есіисаііоп, есіисаііоп.
(1І8іапсе Іеагпііщ - дистанційне навчання #
використання засобів телекомунікацій, зок-
рема Інтернету, з метою забезпечення навча-
льного процесу для студентів, які мешкають у
віддалених населених пунктах. Синонім - ге-
тоіе Іеатіп% (див. також сотриіїпр есіисаііоп,
есіисаііоп оп сіетапсі, оп-ііпе Іесіиге).
ЛІ8іапсе уєсіог - вектор відстані, метод вектора
відстані # алгоритм, використовуваний під
час маршрутизації. Відстежується маршрут
до пункту призначення, підраховується кіль-
кість переходів і вибирається найкоротший з
маршрутів. У кожному маршруті має бути не
більше 15 переходів (див. також Ііпк 8іаіе,
КІР).
ЙІ8ІОГІ - ефект деформації (КГА).
ЙІ8ІОГІІОП - 1. розбіжність, спотворення # не-
бажане спотворення форми сигналу під час
його передавання; 2. незбіжність (напри-
клад, порівнюваних блоків пікселів під час
оброблення рухливих відеозображень).
сікітіЬиіесІ - розподілений # 1. що розміще-
162
БЬСІ
но чи працює на кількох комп'ютерах, на-
приклад, розподілена БД (див. сІізігіЬиіесІ
сІаіаЬазе)', 2. виконуваний в кількох ад-
ресних просторах (порівн. ІосаГ).
<1і$МЬігіесІ арріісаііоп - розподілене засто-
сування # застосування, компоненти яко-
го виконуються на різних платформах і
комп'ютерах, обмінюючись даними через
мережу (див. також сІізігіЬиіесІ сотриііпр,
сІізігіЬиіесІ сІаіаЬазе, сІізігіЬиіесІ ргосеззіпр,
сІізігіЬиіесІ зузіет).
(ІівігіЬиіеЛ сотриііп^ - розподілені обчис-
лення # обчислення, виконання яких для
підвищення продуктивності розподіля-
ється по різних вузлах обчислювальної
комп'ютерної системи (див. також сот-
риііп§, сІізігіЬиіесІ ргосеззіпр, Огісі).
йІ8ігіЬиіегі даіа іуагеїіоиве (ББ\¥) - розпо-
ділене сховище даних # див. також Иаіа
їїагекоизе, сІізігіЬиіесІ сІаіаЬазе.
дІ8ігіЬиіед даіаЬаве - розподілена база да-
них # набір логічно пов'язаних БД, які
розміщено на різних мережних комп'юте-
рах і виглядають для користувача як одна
БД. Цілями створення й використання
розподілених БД є скорочення обсягу пе-
ресилань даних по мережі, підвищення
швидкості оброблення даних і надійності
системи (див. також сІаіаЬазе, ОВМЗ, сііз-
ІгіЬиіесІ арріісаііоп, геріісаііогі).
дІ8ігіЬиіед тетогу - розподілена пам’ять #
архітектура ОЗП, використовувана в сис-
темах для паралельних обчислень (див.
також тетогу, рагаїїеі ргосеззіпр).
дІ8ігіЬиіед ргосе88Іп§ - розподілене оброб-
лення # комп'ютерна система, в якій об-
роблення виконують кілька комп'ютерів,
приєднаних до локальної чи телекомуні-
каційної мережі. Часто йдеться про будь-
яку комп'ютерну систему, у якій кожен
комп'ютер вирішує своє завдання, а ме-
режа підтримує функціонування системи
як єдиного цілого (див. також сІізігіЬиіесІ
арріісаііоп, сІізігіЬиіесІ сотриііпр, сІізігіЬ-
иіесі сІаіаЬазе, сІізігіЬиіесІ зузіет).
<Н$ігіЬігіе(і диегу оріїшіхаіїоп - оптиміза-
ція запитів у розподіленому середовищі #
див. також аиеку оріітігаііоп.
дІ8ігіЬиіед 8у81ет - розподілена система #
система, що виконує розподілене оброб-
лення (див. також сІізігіЬиіесІ ргосеззіпр,
ігапзрагепі зузіет).
дІ8ігіЬиііоп - поширення, постачання,
упровадження (наприклад, ПЗ); розподіл
(наприклад, ресурсів, пам'яті).
дІ8(гіЬиііоп кі< (також дІ8ігіЬиііоп дІ8к) -
дистрибутивний комплект, дистрибутив
[на диску].
бІ8ігіЬиііоп роїісу - стратегія розповсю-
дження.
дІ8ігіЬиіог - дистриб’ютор # фірма чи при-
ватна особа, що займається поширенням і
продажем товару, відраховуючи вироб-
никам певний відсоток доходу (див. та-
кож скаппеї^, сіеаіег, ОЕМ, гезеїіег, зоїи-
ііоп ргочісіег, УАЕ, УАК, чепсіог).
дІ8іги8і - недовіра # порівн. ігизі.
сІіОіег - розмивання [контуру зображення],
згладжування колірних переходів, псев-
дозмішування кольорів - див. Аіікегіп^]-
дііЬегіп§ - 1. розмивання [аудіо] сигналу
(для одержання більш природного зву-
чання); 2. псевдозмішування (розмивання)
кольорів (точкових растрів), проф. дизе-
рінг # метод, використовуваний у КГА
для одержання в результаті змішання то-
чок двох різних кольорів плавних перехо-
дів відтінків під час виводу кольорового
(напівтонового) зображення на пристрій,
що не має можливості прямого виводу
потрібних кольорів (також соїог
сИікегіп%). Існує два способи змішування
кольорів: райегп (шаблон) і зсайег (роз-
кид).
дііЬегіп§ се1І8 - ділянки псевдозмішування
[кольорів] # точки-піксели, наприклад,
для друкування кольорових високоякіс-
них зображень на лазерному принтері
(див. також скікегіпр^]).
йіуійе-апй-сопдиег 8ІгаІс^у - стратегія
“розділяй і пануй” # стратегія поблочного
автономного тестування машини з наступ-
ною перевіркою зв'язків між блоками за до-
помогою методів суміжного сканування.
ЙІУІ8ІОП - 1. поділ # арифметична операція;
2. розділ, секція # наприклад, у мовах
програмування: баіа біуізіоп - секція да-
них; 3. підрозділ (фірми).
БЬ - БоиЬІе Ьауег - двошарові (про диски
БУБ) # порівн. 51[2]«
БЬС - 1. Баіа Ьіпк Сопігої - керування пе-
редаванням даних, протокол БЬС # про-
токол, використовуваний у мережах То-
кеп-Кіп§; 2, Бщііаі Ьоор Саггіег - концен-
тратор цифрових ліній # устаткування для
підключення багатьох місцевих ліній до
кількох широкосмугових каналів для еко-
номії кількості прокладуваних кабелів.
БЬСІ - Баіа Ьіпк Соппесгіоп Ібепііїїег -
ідентифікатор каналу зв'язку # унікальний
номер, присвоєний пункту призначення у
разі постійного віртуального каналу
163
ВЬЕС
(РУС) у мережі з. ретрансляцією кадрів.
Визначає конкретну кінцеву адресу в ка-
налі зв'язку даного користувача.
РЬЕС - В8Ь Іосаі ехс!іап§е саггіег - місце-
вий постачальник В8Ь-зв'язку # див. та-
кож СЬЕС, ІЬЕС, ЬЕС.
РЬЬ - 1. Вупашіс Ьіпк ЬіЬгагу - бібліотека,
що динамічно підключається, бібліотека
динамічного компонування (зв'язків) # у
ХУіпс1о\¥8 і 08/2 - файл із розширенням
.ВІХ, що містить бібліотеку модулів, які
багаторазово виконуються (об'єктів, про-
цедур) та компонування з якими робиться
не до завантаження, а з появою посилання
на модуль під час виконання програми.
Це зменшує розміри програм і дає змогу
вносити зміни тільки в один ВЬЬ-файл, а
не окремо в кожну програму, в якій він
використовується. Однак тоді виникає
проблема сумісності ВЬЬ різних версій,
тому що вони можуть не мати зворотної
сумісності. У Х¥іпбо\У8 2000 цю проблему
вирішують за допомогою збереження різ-
них версій компонентів ВІХ (ХУіп8х)
(див. також /ш^з]); 2. див. сіаіа Ііпк Іауег.
ВЬР - Ві§ііа1 ЬІ£Йі Ргосе88ІП£ - цифрове
оброблення світла, технологія ВІХ # (ДГ)
розроблена корпорацією Теха8 Іпзіги-
тепІ8, використовується у мультимедій-
них проекторах.
ВЬ8 - див. сіоучпіоасі затріез.
ВЬТ - ВІ£ІІа1 Ьіпеаг Таре - цифрова стрічка з
лінійним записом, технологія ВЬТ # техно-
логія записування на 8-міліметрові магнітні
стрічки. Розроблена в 1989 р. корпорацією
ВІ£Ііа1, а в 1994 р. продана фірмі ()иапІит.
Записування на стрічку йде з ущільненням
на кожну доріжку окремо, а не на всі дорі-
жки одночасно. Швидкість записування - 5
Мбайт/с, місткість касети - 35-70 Гбайт
(див. також ЛІТ, сотргеззіоп, сИ%ііаІ аисііо
іаре, таутіеііс іаре, ОІС).
ВМА - 1. Вігесі Мешогу Ассе88 - прямий
доступ до пам'яті, ПДП # метод високо-
швидкісного пересилання даних між ОЗП
і периферійним пристроєм (наприклад,
жорстким диском), коли дані обминають
процесор, який на цей час відключено від
усіх шин. Зрозуміло, що ПДП дещо впо-
вільнює роботу процесора. Іноді під ВМА
мають на увазі мікросхему ЕМАС. ВМА -
це окремий випадок Ьиз тазіегіп%. Упер-
ше ПДП використано у комп'ютері РВР-1
корпорації ВЕС (див. також АЕМА[2\, су сіє
зіеаІіп£). 2. Ваіа Мешогу Адсігезз - адреса
пам’яті даних.
ВМА сЬаппеї - канал прямого доступу до
пам'яті, КПДП - див. ЕМАС.
ВМА сопігоііег - контролер ПДП - див. ЕМАС.
ВМАС - ВМА СопігоПег - контролер ПДП #
спеціалізований контролер для прямого
доступу до пам'яті (див. також АЕМА^
сопігоііег, ЕМА).
ВМА-зІауе [Нові] асіаріег - [головний] адаптер
[інтерфейсу 8С8І], що працює як другий рі-
вноправний абонент шини ЕОМ у режимі
ПДП; другий рівноправний 8С8І-адаптер
ПДП # див. також Ьиз-тазіег [козі] асіаріег,
зесопсі-рагіу ЕМА асіаріег.
ВМІ - Везкіор Мапа^етепі ІпіегГасе - ін-
терфейс керування настільними система-
ми, інтерфейс безпосередньої взаємодії,
інтерфейс ВМІ # дає змогу автоматично
ідентифікувати програмні й апаратні
компоненти ПК (виробника, назву проду-
кту, серійний номер, час і дату інсталя-
ції), містить розширені функції незалеж-
ного від платформи адміністрування ни-
ми і функції дистанційного адміністру-
вання мережі. Загальноприйнятий стан-
дарт, що входить у N8? (див. також
ЕМТЕ, КЕМІ, УУМІ).
ВМЬ - Ваіа Мапіриіаііоп Ьап§иа§е - мова
керування [маніпулювання] даними # мо-
ва, що підтримує операції над об'єктами
БД. З її допомогою користувачі можуть
заносити, одержувати і видаляти дані з
БД (див. також ВВ£[2])-
ВММ - ВІ£Ііа1 Миііітеіег - цифровий му-
льтиметр, тестер # прилад для виміру на-
пруги, струму, опору й інших електрич-
них характеристик, що має цифровий ек-
ран для їхнього відображення.
ВМР - Везкіор Миііішесііа РиЬ1ізйіп§ - на-
стільна видавнича мультимедіасистема
ВМ8 - 1. Восишепі Мапа^етепі 8узіет - систе-
ма керування документами (документообігом);
2. Веіепзе Мезза^е 8узіет - система ВМ8 #
глобальна захищена система обміну по-
відомленнями МО США. Призначена для
передавання тексту, мови й відеоінформа-
ції. Розробник - корпорація Ьоскіїеесі
{Лагііп. Інформацію шифрують за допо-
могою карт Гогіехха.
ВМТ - 1. ВІ£ІЇа1 Москіїаіюп Тезіег - цифровий
тестер модуляції; 2. Візсгеіе Миііііопе - дис-
кретна багатотональна модуляція # діапа-
зон передавання поділено на 256 частот-
носіїв. Використовують в АЕ8Ь (див. та-
кож тосіиіаііогі).
ВМТГ - Везкіор Мапа^ешепі Тазк Гогсе -
1. робоча група з керування настільними
164
сіоситепі тапа^етепі
системами, асоціація БМТР # некомер-
ційна асоціація виробників, призначена
для просування корпоративних систем
керування. В асоціацію входять предста-
вники корпорацій Епіеі, СА, 8ип, Тіуоіі та
ін. Розробляє Загальну інформаційну мо-
дель (СІМ), що має стати загальноприй-
нятою концептуальною основою для сис-
тем керування (див. також ОЕЕ, РЕВЕМ,
кіір://у^у^.с1ті/.ог^)\ 2. специфікація ВМТР.
БМХ - Бі^ііаі Маігіх 8луіісй - цифровий
матричний комутатор (у телефонії).
Т)М¥ - Вау, Мопйі, Уеаг - день, місяць, рік #
див. також ООРЕ
БМ2, - детіїііагіхесі хопе - демілітаризована
зона # частина комп’ютерної мережі, що
міститься між ЛОМ та Інтернетом. Забез-
печує вихід в Інтернет і зовнішню прису-
тність у ньому, одночасно приховуючи
внутрішню мережу організації та попере-
джаючи пряме звертання до неї (див. та-
кож ]іге\уаІІ, Ю8, ЬАІУ, зесигііу регітеіег).
^NА - 1. БізігіЬиіес! Іпіегпеі Арріісаіїоп -
розподілені застосування Інтернету, архі-
тектура ^NА # див. також СОМ, ОСОМ\
2. ВІ£І1:а1 Кеіхуогк Агскііесіиге - архітек-
тура цифрової мережі # мережна архітек-
тура, розроблена корпорацією Бі^ііаі
Едиіршепі. Реалізована в мережі ОЕСпеі
(див. також ВЛР[ц).
- <1І8]ипсііуе погшаі Гогт -
диз’юнктивна нормальна форма, ДНФ #
спосіб записування логічного виразу у
вигляді диз’юнкції кон’юнкцій змінних
(порівн. СNЕТ).
БМ)8 - ВізігіЬиіесІ №і\уогк Орега1іп& Зузіет -
розподілена мережна операційна система
(див. також N08).
Б^ - 1. Вотаіп Кате 8у8іет - доменна
система іменування [імен], служба до-
менних імен # інтернет-служба, яка ста-
новить розподілену по всій земній кулі
БД для ієрархічної системи імен мереж і
комп'ютерів, підключених до Мережі, а
також спосіб [протокол прикладного рів-
ня] перетворення рядкових адрес інтер-
нет-серверів у числові ІР-адреси. Визна-
чена в КРС 1034 і 1035. Протокол БМ8
працює над протоколом ІГОР і йому при-
значено порт за номером 35. БК8 також
часто використовують для розподілення
навантаження між серверами
(“дзеркалами”), що дублюють популярні
сайти і поштові сервери (див. також ІР
асісігезз, ОРЕ)', 2. Бошаіп Кате 8єіуєг -
сервер доменних імен, сервер імен доменів
# сервер, що здійснює перетворення імен
доменів у ІР-адресу (див. також ІР ЕитЬе,
пате гезоіиііогі), 3. Вотаіп Кате 8єґуісє -
служба імен доменів.
БК8 8рооІіп£ - “спуфінг” ВК8 # імітація
імені домену іншої системи як спотво-
рення даних кешу служби доменних імен
системи, що цікавить зломщика, або вка-
зування “дійсного” домену сервера до-
менних імен (див. також сотриіег зеси-
гііу, ІР зроо/іп§, зроо/іп%).
БОА - Беасі Оп Аггіуаі - непрацездатний
під час надходження (наприклад, про
комп'ютер).
доскаЬІе - приєднуваний, з можливістю
приєднання.
доскей ууіпсіоуу - позиціонування [фіксова-
не] вікно # у ПК - вікно, позицію якого
на екрані відносно інших вікон застосу-
вання жорстко зафіксовано (порівн.
/Іоаііп% ууіпсіоуу).
с1оскіп£ - приєднання, стикування з чимось.
сІоскіп£ зіаііоп - установлювальна станція,
док-станція, станція-док # клас пристроїв
для підключення до портативного ком-
п'ютера додаткових плат розширення, по-
внорозмірної клавіатури, монітора, нако-
пичувачів та іншого зовнішнього устат-
кування (див. також поіеЬоок).
гіосіог Ьіасіе - шкребок-лопатка # служить
для рівномірного нанесення тонера на ва-
лик носія лазерного принтера (див. також
Іазег ргіпіег, іопег, іопег сагігШ^е).
доситепі - документ # в ІТ - будь-який
об’єкт, розміщений у пам’яті комп’ю-
терної системи, наприклад, записка, гра-
фічне зображення, складний документ,
репліка, презентація, відсканована копія
паперового документа, оцифрований зву-
ковий запис чи цифровий відеозапис (див.
також сотріех сіоситепі, сотроипсі сіоси-
тепі, сопіепі-сігіуеп сіоситепі, сіезі^п-
сігіуєп сіоситепі, сіоситепі сІаіаЬазе, сіоси-
тепі іта£Іп§, сіоситепі тапа^етепі,
сіоситепі рго/ііе, сіоситепіаііоп, ЕОМ, оп-
Ііпе сіоситепі).
сіоситепі сІаіаЬаке - документа база даних #
упорядкована сукупність взаємопов ’я-
заних документів.
сіоситепі іта£ІП£ - графічне подання до-
кументів.
сіоситепі тапа^етепі - букв. Керування
документами; керування [електронним]
документообігом; система електронного
документообігу, СЕД # охоплює такі га-
лузі, як електронні архіви й документні
165
Доситепі ргоШе
бази, системи маршрутизації документів і
контролю виконання, автоматизація діло-
водства (див. також сіоситепі, сіоситепі
сІаіаЬазе, сіоситепі рго/ііе).
сіоситепі ргоїїіе - профіль документа; по-
шуковий образ документа; резюме, ано-
тація (в автоматизованій системі керу-
вання документами) # див. також сіоси-
тепі, сіоситепі тапа^етепі.
сіоситепіаііоп - документація # усі види
документів, що входять у комплект по-
стачання продукту.
Бо - Берагішепі о£ Беіепзе - Міністерство
оборони США, МО США # відповідає за
спонсорування багатьох стандартів у га-
лузі розроблення ПЗ (див. також РАКРА,
РІ8А, ІАС№ ДОГ).
БОБ - 1. Бігесі ОиЕуагсІ Біа1іп£ - автомати-
чне встановлення вихідного з'єднання;
2. див. Бо.
(1осІ£Є - інструмент “освітлення” (КГА).
БОЕ - 1. БізїгіЬиІесІ ОЬ]есІ8 Епуігопшепі -
середовище розподілених об'єктів # тех-
нологія фірми 8ші8оїї; 2. Берагіашепі оГ
Епег§у - Міністерство енергетики США #
див. також А8СІ.
БОЕ - бе£гее8 о£ ігеесіот - степені свободи #
див. також уігіиаі геаіііу.
БОЇ - Берагішепі о£ Іизіісе - Міністерство
юстиції США.
БоІЬу Бщіїаі - формат БоІЬу Бі^ііаі # фор-
мат звукового файла. Багатоканальний ци-
фровий звук із частотою вибірки 48 кГц,
швидкістю передавання - від 64 до 448
Кбіт/с (раніше називали формат АС-3) (див.
також Б 73).
БОМ - Босишепі ОЬ]есі Мобеї - об'єктна
модель документів, модель БОМ # забез-
печує стандартний інтерфейс для доступу
і керування НТМЬ-об'єктами (див. також
Рупатіс НТМЬ, кіір://уууу^.ууЗс.ог^/сІот).
сіотаіп - 1. домен, зона # область в Інтерне-
ті (пойменована група вузлів мережі). Ви-
значається частиною адреси, що йде за
символом @. Увесь простір імен поділено
на домени, організовані за ієрархічним
принципом (менші домени входять до
складу більших) (див. також БАЗ, ІР асі-
СІГЄ88)', 2. домен # група комп'ютерів, що
мають загальне ім'я і зв'язані певними ін-
формаційними і/чи мережними структу-
рами, наприклад, мають загальні межі
адміністрування, загальну базу облікових
записів і єдину політику безпеки, як у
кУіпсІо\У8 N1} 3. домен # у СКБД - мета-
дані, що абстрактно описують стовпець
таблиці БД, зокрема перевірки й обме-
ження (див. також РВМ8).
сіотаіп агі(1ге88 - див. сіотаіп пате.
сіотаіп тосіеі - модель предметної області #
див. також тосіеі.
сіотаіп пате - доменне ім'я # символьне
ім'я, під яким зареєстровано кожен вузол
в ієрархії доменів Мережі. Складається з
кількох груп абетково-цифрових термів,
розділених крапками, наприклад,
ЬґСр/Іумгм.рс^еек.ги. Крайній правий терм
імені домену визначає тип організації чи
країну. Синтаксис записування доменних
імен зазначено у КГС 1035. Імена доменів
верхнього рівня:______________________________
Ім'я домену сот еби £ОУ іпі тії пеі ОГ£ XX	Тип організації Комерційні організації Навчальні заклади Урядові заклади Міжнародні організації Військові організації Мережні служби Некомерційні організації Двобуквені коди країн, такі як пі, из тощо
У грудні 2000 р. ІСАІЧК прийняла ще сім
типів доменів верхнього рівня (.агго\¥,
.Ьіх, .іпїб, .тизеит, .соор, .пате, .рго)
(див. також РОДІЇ, ІСАИІІЇ, ІР НитЬег,
гооі сіотаіп).
сІотаіп-зресіГіс - специфічний для [конкре-
тної] предметної галузі # у ШІ - про су-
купність знань у БЗ.
сіотаіпасітіп - адміністратор домену.
йоп§1е - [електронний] захисний ключ-
заглушка # вставляється в гніздо вводу-
виводу комп'ютера (зазвичай у паралель-
ний порт) для захисту ПЗ і даних від не-
санкціонованого доступу (див. також сору
ргоіесііоп, кагскшге кеу ргоіесііогі).
Боог # інтерфейс до програмного забезпе-
чення ВВ8, що двє змогу керувати вико-
нанням сторонніх програм під керуван-
ням цієї ВВ8.
БО8 - Бізк Орегаііп^ Бузіет - дискова опе-
раційна система, ДОС # широко викорис-
товувана назва для простих ОС (див. та-
кож орегаііпр зузіет).
БО8 тетогу - див. сопуепііопаї тетогу,
Іо\м РО8 тетогу.
Бо8 - Бепіаі о£ 8єґуісє - відмова в обслуго-
вуванні # вид мережної атаки, який поля-
гає в тому, що на сервер надходить мно-
жина запитів з вимогою послуги, яку на-
дає система. Сервер витрачає свої ресурси
на встановлення з'єднання та його обслу-
говування і за певного потоку запитів не
166
боиЬІег
впорається з ними. Захист від атак цього
виду ґрунтується на аналізі джерел над-
лишкового в порівнянні зі звичайним
трафіком і забороні його передавання.
Приклад: Іп іїіе 19808 апсі еагіу 1990а, сіепіаі-
ої-зегуісе айаскз \л/еге іпТгериепІ апсі поі соп-
зісіегесі зегіоиз. (ВоЬ \Л/а1с1ег) - У 1980-х і на по-
чатку 1990-х років атаки типу “відмова в обслу-
говуванні” зустрічалися нечасто і тому не вва-
жалися серйозною небезпекою, (див. також
каскег, Ю8, М88Р, 8УИ/Іоосіїп^).
бої - 1. крапка; ставити крапки, позначати
пунктиром # див. також регіоск 2. десят-
кова крапка.
сіоі сіоск - синхросигнал для відтворення зо-
бражень на [точково-]растровому дисплеї.
йоі сота (також (Іоі-сош) - інтернет-
компанія, дот-ком # компанія, що веде біз-
нес винятково в Інтернеті. Таку назву утво-
рено від розширення .сот (соттегсіаі), яке
з самого початку мають інтернет-адреси
комерційних компаній.
доі £аіп - 1. збільшення розмірів растрових
точок (під час експонування чи проявлен-
ня); 2. розтискання # розтікання растро-
вої крапки (КГА).
<1оі §аіп сотрепзаііоп - компенсація розті-
кання точок (наприклад, у кольороподілі).
доі шаітіх - точкова матриця, растр.
доі-таїгіх ргіпіег - матричний принтер,
голчастий принтер # принтер, що формує
зображення символу за допомогою мат-
риці друкувальних голок і барвної стріч-
ки, частіше називають таігіх ргіпіег. Си-
нонім - пеесіїе ргіпіег (див. також сіаізу-
умкееі ргіпіег, сіга/і тосіе, ітрасі ргіпіег,
іпк-]еіргіпіег, Іазегргіпіег, пеесіїе, N1^0).
доі ріїсЬ - розмір точки, крок тріад [екрана
ЕПТ] # у моніторах - відстань по верти-
калі між центрами сусідніх точок на ек-
рані монітора, вимірювана в міліметрах.
Визначає максимальну роздільну здат-
ність монітора. У якісних моніторах роз-
мір точки має бути 0,28 мм і менше (див.
також СКТ).
доі гаіе - частота рядкової (горизонтальної)
розгортки # див. також іпіегіасе.
йоКеб -1. точковий; 2. пунктирний.
йойед Ііпе - 1. пунктирна лінія, пунктир #
Приклад: МР сотропепіз аге епсіозесі іпзісіе
11іе сіоїїесі Ііпе. - Компоненти мережного про-
цесора показано усередині ділянки, окресленої
пунктирною лінією, (порівн. ЗОІІСІ Нпе)\
2. точкова лінія # див. також сіазкесі Ііпе.
доііесі циасі - див. ІР ИитЬег.
сіоиЬіе ЬиіТегіп£ - подвійна буферизація,
буферизація з переключенням # техніка
програмування, що використовує для
прискорення оброблення даних попере-
мінне програмування одного з двох буфе-
рів для читання/записування і навпаки,
тобто поки один з буферів заповнюється,
наприклад, у потоковому відео чи аудіо,
другий - обробляється. Дуже рідко цей
прийом називають “буфер “коромисло”
(див. також Ьц0ег, сІиаІ-Ьи//егесІ).
сіоиЬіе сііск - подвійне клацання, двічі кла-
цнути # дворазове швидке натискання
клавіші [кнопки] миші. У графічному ін-
терфейсі користувача (див. СІЛ) служить
для швидкого вибору об’єкта чи ініціації
певної дії. Приклад: \Л/ґіеп уои сіоиЬіе сііск оп
а зоигсе Діє іп Віє Іізі, ІЬе Іехі есіііог іл/ііі ореп
Візі Віє. - Щоб текстовий редактор відкрив по-
чатковий файл із цього списку, досить подвій-
ного клацання мишкою, (див. також сііск).
сіоиЬіе депзіїу (ОБ, 20) - подвійна щільність #
термін посилається на дискети діаметром
5,25 дюймів ємністю 360 Кбайт, що прак-
тично вийшли з ужитку (див. також/Іорру
сіізк, НБ[2], ігаск сіепзііу).
сіоиЬіе ехіепзіоп - подвійне розширення
імені файла # спосіб спонукати неуваж-
ного користувача відкрити файл з віру-
сом. Наприклад, файл “зи^езііоп.Ш.уЬз”
не є безпечним текстовим файлом, незва-
жаючи на розширення .Ш, а містить
скрипт на Уізиаі Вазіс, який буде негайно
виконано (див. також /ііепате ехіепзіоп,
уігиз).
йоиЬІе-Ііпкед 1І8І - двонапрямлений список #
структура даних, у якій кожен елемент
містить покажчики на попередній і на-
ступний елементи списку, утворюючи
двонапрямлений лінійний список (див.
також сігсиїаг Іізі, Ііпкесі Іізі, іізі).
сіоиЬіе ргесізіоп - подвоєна точність, по-
двійна точність # у більшості сучасних
мов програмування означає 64-бітове по-
дання дійсного числа (порівн. зіпріе-
ргесізіоп\ див. також ехіепсіесі-ргесізіоп,
/Іоаііп% роіпі).
йоиЬІе циоіез - подвійні лапки, символ ” #
символ, часто використовуваний у мовах
програмування для записування рядкових
констант (див. також зіпп% сопзіапі, зут-
Ьоііс сопзіапі).
сіоиЬіе $расіп£ - подвійний інтервал # у НВС
- відстань між базовими лініями сусідніх
рядків тексту (див. також Ьазеїіпещ, Ііпе
зрасіп%).
йоііЬІег - процесор з подвоєною внутрі-
167
сІоиЬІе-зісІед
шньою тактовою частотою # див. також
ери.
с1оиЬІе-8Іс1е(1 (В8) - двобічний # наприклад,
дискета з двобічним записуванням (по-
рівн. 8ІП&ІЄ-8 ІСІССк).
(1оиЬ1е-8реес1 (2х) - з подвійною швидкістю,
з подвоєною швидкістю (про дисководи
СО-КОМ).
йоиЬІе ипсіегііпе - подвійне підкреслення
(НВС) # див. також ипсіегііпе.
гіоиЬІеууог(1 (В\¥) - подвійне слово # зазви-
чай 64-розрядна величина. Однак величи-
на ОХУ залежить від архітектури пам’яті
комп’ютера (див. також каї/шогсі, таскіпе
УУОГСІ).
ВОУУ - Оау ОГ \¥еек - день тижня # див.
також ОМУ.
сіолупііпк - пересилання даних із супутника
на наземну станцію # див. також ирііпк.
сіоуупііпк рогі - порт [концентратора] для
з’єднання високошвидкісної магістралі й
повільних пристроїв (див. також ирііпк
рогі).
(Іолупіоад - завантажувати, пересилати (по
лінії зв’язку), проф. скачувати # переси-
лання файла [по комп’ютерній мережі] з
віддаленого комп'ютера (зворотна опера-
ція - див. иріоасі). У загальнішому випад-
ку - пересилання інформації з одного
пристрою на інший. Приклад: Тїіезе сизіот
саіепсіагз сап Ье уіехл/есі опііпе, ргіпіесі, ог
сісмпіоасіесі (ог изе іп оНіег арріісаіїоп
раскадез. - Ці спеціальні календарі можна пе-
реглядати в онлайновому режимі, роздрукову-
вати чи завантажувати (скачувати) для вико-
ристання в інших прикладних програмах, (див.
також РТР).
йоіупіоасі зашріез (ВЬ8) - завантажувані
[по Мережі] семпли # див. також 8атрІЄ8.
йоуупІоасІаЬІе Гопі - завантажуваний шрифт #
шрифт, завантажуваний в ОЗП принтера з
диска. Найчастіше такі шрифти викорис-
товують в струменевих і лазерних прин-
терах. Синоніми - 8о/і /опі, ІоасІаЬІе /опі
(порівн. Ьиііі-іп/опі).
(ІолупІоасИпз - скачуванння - див. сіохх'піоасі.
йоуупзіхііщ - децентралізація (розукрупнен-
ня) обчислювальних засобів, перехід на
розподілену ЛОМ (на базі ПК); перене-
сення прикладних систем (наприклад, БД)
з великих комп'ютерів (мейнфреймів) на
дешевші системи # див. також арріісаіїоп
рго%гат, С/5, таіп/гате, гі£кі8шп£, ир8шп%.
(Іоуупзітеаш - у напрямку, по ходу [основ-
ного] трафіка, основний напрямок # див.
також ир8ігеат.
(Іоуупзігеаш Гипсіїоп - функціональні під-
розділи нижнього рівня # виробництво,
тестування, супровід під час експлуатації.
гіохупііте (також йо^уп-ііте) - простій,
час бездіяльності [простою] # інтервал
часу, протягом якого комп'ютерна систе-
ма чи мережа не використовується вна-
слідок несправність устаткування чи його
обслуговування, наприклад, зегуег
с1о\¥пгіте - час простою сервера (порівн.
ирііте', див. також ісііе ііте, орегаііп%
ііте).
(Іолуплуагй сотрайЬіІіїу - сумісність зверху
вниз # наприклад, сумісність нових версій
ПЗ з попередніми (порівн. ирушгсі сот-
раііЬИііу).
ВР - 1. Оиаі-Ргосеззог - двопроцесорний;
2. Оаїа Ргосе88ІП£ - оброблення даних.
ВРС - ОеГеггеб Ргосесіиге Саіі - відкладений
виклик процедури.
ВРС - Оі&іїа1 Риїзе Оепегаїог - цифровий
генератор імпульсів.
ВРІїіІ - Оосіог о£ Рйііозоріїу - 1. докторська
дисертація; 2. доктор наук # учений сту-
пінь (див. також МРкіІ).
сірі - сіоіз рег іпсЬ - [кількість] точок на
дюйм, точка/дюйм # одиниця виміру
щільності друку, роздільної здатності ек-
рана, принтера чи сканера - кількість по-
мітних точок зображення, що їх виводить
[чи розпізнає] пристрій на лінії довжиною
в один дюйм (див. також ері, е//есііче
ге8ОІиііоп, Ірі, рііск, га8іег).
ВРМ - ОІ£Ііа1 Рапеї Меіег - цифровий па-
нельний контрольно-вимірювальний при-
лад.
ВРМА - Оупашіс Рохуєг Мапа^етепі
Агсйііесіпге - архітектура динамічного
керування живленням # дає змогу ОС
комп'ютера керувати енергозбереженням.
ВРМІ - 008 Ргоіесіесі Мосіе Іпіегїасе - ін-
терфейс захищеного режиму БО8 # за-
пропонований МІСЮ80Й. Реалізований
вперше в середовищі АУіпсіоу/з 3.0, а по-
тім і в 08/2 2.0. Дає змогу завантажувати
кілька програм у розширену пам'ять та-
ким чином, щоб вони не заважали одна
одній.
ВРМ8 - 1. 008 Ргоіесіеб Мобе 8єгуісє8 -
стандарт ОРМ8 # стандарт фірми ІЯоуєіі
на керування пам’яттю, цілком сумісний з
ОРМІ. Реалізований у ОК 008 7.0;
2. Оізріау Ро\уег Мапа^етепі Бузіет -
керування режимом енергозбереження
монітора (специфікація).
ВРОР - Оі&йа1 РгіпГ Огсіег Рогтаї - формат
168
сігіує бІ8Іапсе
замовлення (заявки) на цифровий друк,
специфікація БРОР # реалізується в циф-
рових фотокамерах; передбачає стандарт-
ні інструкції, що визначають кількість і
розміри кожного знімка під час друку-
вання.
БР8 - 1. БоиЬІе ра&е зргеаб - [двосторінко-
вий] розворот (газети чи журналу) її у
НВС; 2. Бізріау РозіЗсгірІ # ПЗ, що реалі-
зує мова АбоЬе Ро8і8сгірі на ІТМІХ-
системах.
БРТ - 1. Бгіує Рагашеїег Тгаскіп^ - засоби
спостереження за параметрами [дисково-
го] накопичувана; 2. Бупашіс Раскеі
Тгапзроії - динамічний пакетний транс-
порт, технологія ОРТ # використовується
у магістральних цифрових мережах.
бгай тосіе - чорновий друк, режим чорно-
вого друку # режим швидкого, але менш
якісного друку у матричних і деяких ін-
ших типів принтерів (див. також сіоі-
таігіх ргіпіег, РО, N1^0).
бгай герогі - попереднє повідомлення #
див. також КРС.
бгай ххх зіапсіагсі - проект стандарту ххх #
див. також рііоі зіапсіагсі, ргорозеії зіап-
сіагсі, зіапсіагсі, КРС.
дгаЙ8 ГоШег - чорнова папка.
бга§ апсі (Ігор (також бга§-п-бгор) -
“перетягни й залиш”, буксування, метод
буксування, технологія “(іга£ апсі сігор”,
“перетягування” # технологія роботи з
екранними об’єктами у ХУіпс1о\У8 за допо-
могою миші (див. також роіпі-апсі-сііск).
с1га££Іп§ - перетягування, буксування # пе-
реміщення графічного об’єкта слідом за ек-
ранним курсором (див. також апсі
сігор).
БКАМ - Бупашіс Капбош-Ассе88 Метогу,
Бупашіс ВАМ - динамічна пам'ять, ди-
намічний ОЗП, ЗПДВ # тип асинхронної
динамічної оперативної пам'яті, що скла-
дається з конденсаторів і транзисторів та
має зазвичай час доступу близько 60 не.
Широко використовується в комп'ютерах
у вигляді 72-контактних 8ІММ-модулів.
Оскільки конденсатори згодом втрачають
свій заряд, вимагає відновлення (ге/гезк)
через кілька мілісекунд, що зазвичай ро-
биться апаратно, але може виконуватися і
програмними засобами (звідси слово
“бупашіс” у її назві). Під час цієї операції
пам'ять недоступна для процесора. Дина-
мічний ОЗП простий у виробництві, де-
шевший і має в кілька разів більшу міст-
кість, ніж статичний ОЗП такої ж міри ін-
теграції, але порівняно з останнім у два-
три рази повільніший. Синонім - сіупатіс
тетогу (див. також КАМ, 8РКАМ, 8ІММ,
8КАМ).
бгалуіп§ - малювання чи креслення.
с1гауу[іп£] рго^гат - програма малювання #
синонім — раіпі рго^гат.
сігаууп 8Іхе - [ідеальний, розрахунковий або
номінальний] розмір [елемента топології
ІС] за кресленням (фотошаблоном).
БКС - 1. Безі^п Ки1е8 СНескіп^ - перевірка
[контроль, програма контролю] дотри-
мання проектних норм [правил проекту-
вання] (принципових схем і друкованих
плат) # див. також іпіегасііче гоиіїп&
2. Бупашіс ВАМ Сопігоііег - контролер
динамічного (динамічних) ЗПДВ.
БКБА - БізігіЬиіеб Кеіаііопаї БаіаЬазе Аг-
сйіїесіиге - архітектура розподіленої ре-
ляційної бази даних.
БКЕХ - Беіепзе КезеагсЬ Еп£Іпеегіп£ Неїдуогк
- оборонна дослідницька інженерна мережа,
мережа БКЕК # загальнонаціональна висо-
кошвидкісна (від 1,5 до 10 Гбіт/с) мережа
суперкомп'ютерів, створена за проектом
Пентагона. Поєднує понад 20 ОЦ війсь-
кових дослідницьких центрів і задіяних у
військових проектах університетів по всій
території США (див. також О АКР А).
сігіЙ - 1. дрейф, відхилення, зрушення, зсув,
відхід # наприклад, зміна характеристик
мікросхеми у часі чи зі зміною темпера-
тури; 2. зміщатися, змінювати стан, від-
хилятися.
йгіує - 1. дисковод, накопичувач # механіч-
ний пристрій, що переміщає із заданою
швидкістю магнітний чи іншого типу но-
сій, а також підводить у потрібне місце
зчитувальні/записувальні голівки (див.
також сігіує аггау, сігіує Ьау, сігіує сІе8І%-
паіог, сігіує іуре, сіізк сігіує, сіізкеіїе сігіує);
2. стрічкопротяжний пристрій; 3. перемі-
щати, надавати руху.
бгіуе Ьау - відсік для [встановлення диско-
вого] накопичувала # місце в системному
блоці, куди встановлюють дисковод чи
інший такий самий за розмірами при-
стрій. Розрізняють відсіки повної (3,38") і
половинної висоти (1,625"). Відсіки по-
вної висоти були в ПК перших поколінь, і
зараз їх не використовують (див. також
каІ/-кеі£кі сігіує, зузіет ипіі).
бгіуе Шнапсе - дальність передавання даних #
відстань між термінальним і мережним чи
двома мережними пристроями. Залежно
від умов передавання дальність, визначе-
169
(ІГІУЄ іуре
на стандартами для даного протоколу,
може бути більшою чи меншою.
гігіуе іуре - тип дисководу # див. також
СІГІУЄ.
сігіуе-аггау іескпоіо^у - технологія матри-
чної [дискової] зовнішньої пам’яті, мат-
ричний комплекс (підсистема) зовнішньої
пам’яті [на НЖМД].
(ігіуег - драйвер # системна програма, що
реалізує фізичний рівень вводу-виводу
для роботи з конкретним пристроєм (кла-
сом пристроїв) чи якимось ресурсом. За-
звичай драйвери основних пристроїв роз-
робники додають до складу ОС, крім то-
го, створюють спеціальний механізм для
включення у систему будь-яких додатко-
вих драйверів, які постачають виробники
устаткування. Приклад: ТЬе сігіуєг іііаі сате
ууііЬ ІЇіе Тіорру сопігоііег хл/аз ЬасІ зо І епсіесі ир
міііпд ту о\уп. (Ііпиз Топ/аібз) - Драйвер, який
постачали у комплекті з контролером флопі-
диска, виявився настільки невдалим, що кі-
нець-кінцем мені довелося написати власний,
(див. також ПИК, сієуісє сігіуєг, ІоасІаЬІе
(ігіуег, УТЮ, Ух).
гігіуіп^ ІС - ІС-джерело (тест-вектор під час
сканування) # див. також гєсєіуіп% ІС.
ІЖМ - ВІ£ІЇа1 Кі^Ьіз Мапа^етепі - керу-
вання цифровими правами, керування
правами на цифрові матеріали, ОКМ-
технологія # контроль і захист авторських
прав на цифрові (електронні) твори (на-
приклад, музичні чи відео), поширювані
через Інтернет. Концепція, що припускає
застосування спеціальних технологій і
методів захисту цифрових матеріалів для
гарантованого надання їх тільки уповно-
важеним користувачам (див. також Оі%і-
іаі Кі^кіз, сИ§ііаІ ууаіегтагк).
(ігор - 1. падати, опускатися; випадати; ви-
валюватися; 2. розпускати; 3. робити
петлю.
(Ігор саЬІе - відгалужувальний кабель
(ЛОМ), відвід.
(ігор сар - буквиця, ініціал “в оборку”,
проф. “ліхтар” # велика перша буква на
початку глави чи статті. Має істотно бі-
льші розміри, ніж інші, та може розміща-
тися нижче чи вище рівня першого рядка
абзацу (див. також 8ііск-ир сар).
гігор-склуп тепи - низхідне меню, спадне
меню # див. також тепи.
(Ігор зйагіоуу - тінь, яку відкидає об'єкт;
падуюча тінь (КГА).
гігор-8Ігіе іпіегГасе - абонентський інтер-
фейс.
(ігиш - 1. барабан, порожній циліндр;
2. див. тарреііс сІгит\ 2. барабанний.
(ігиш ріойег - барабанний графобудувач #
графобудувач, у якого папір монтується
на обертовому барабані, що дає змогу
зменшити порівняно з планшетними при-
строями габаритні розміри пристрою (по-
рівн. /Іаі-Ьесі ріоііег).
гігит зсаппег - барабанний сканер # ска-
нер, у якому оригінал сканованого зобра-
ження кріпиться до циліндра з плексигла-
су. Під час сканування барабан оберта-
ється з дуже високою швидкістю (див. та-
кож /ІаіЬесІ зсаппег, зсаппег).
ВКА¥ - формат ОВАУ # рідний формат для
векторних креслень, використовуваний у
популярному САО/САМ/САЕ застосування
Місго^гаГх Пе8І£пег для ОС \Уіпгіо\¥8.
гігу іша^ег - сухий барвник (наприклад, для
копірів).
гігу тип - пробний прогін, “паперовий” про-
гін програми # початковий етап налаго-
дження й тестування; практично можли-
вий і виправданий тільки для дуже прос-
тих програм і невеликих обсягів даних.
Синонім - ігіаі гип.
гігу-Ьгизй - інструмент “сухий пензель”
(КГА).
В8 - 1. Ваіа Вертепі - сегмент даних, регістр
сегмента даних; 2. Вігесіогу 8егуісе - служ-
ба каталогу, функції для роботи з катало-
гами в ВСЕ-технології; 3. ВоиЬ1е-8ігіес1 -
двобічниій (технологія записування з
обох боків дискети); 4. див. сИ%ііаІ 8І%паІ.
В8-0 (також В80) - Ві^іїаі 8І£па1 ієуєі 0 -
лінія В8-0 # сигнал, використовуваний
для перенесення стандартного з'єднання
аналогової чи цифрової телефонної лінії.
Лінія ТІ може переносити 24 з'єднання
В8-0. Швидкість - 64 чи 56 Кбіт (якщо
восьмий біт використано під сигнальну
інформацію).
В8-1 (також В81) - Ві^іїаі 8І£па1 ієуєі 1 -
рівень 1 цифрових сигналів # для Е1
швидкість - 2048 Мбіт/с (див. також Т-1).
В8-2 (також В82) - Ві^іїаі 8і§па1 ієуєі 2 -
рівень 2 цифрових сигналів, лінія В8-2 #
для Е2 швидкість - 8,45 Мбіт/с (див. та-
кож Т-2).
В8-3 (також В83) - Ві^іїаі 8і§па1 ієуєі 3 -
рівень 3 цифрових сигналів, лінія В8-3 # для
ЕЗ швидкість - 34 Мбіт/с (див. також Т-3).
В8-4 (також В84) - Ві^іїаі 8І£па1 ієуєі 4 -
рівень 4 цифрових сигналів, лінія И8-4 #
для Е4 швидкість - 144 Мбіт/с (див. та-
кож Т-4).
170
088
В8А - 1. Ваіа 8ігіріп§ Аггау - КАІВ-матриця
(рівня 0) з чергуванням (інтерлівінгом, роз-
шаруванням) даних на дисках # див. також
КАЮ\ 2. Вупатіс 8І£па1 Апаїухег - дина-
мічний аналізатор сигналів; 3. див. Рі§ііаІ
Зіртіаіиге А1§огіікт.
В8/ВВ - ВоиЬІе 8іс1ес1/ВоиЬ1е-Веп8І1у - двобіч-
на [дискета] з подвійною щільністю [запису-
вання] # маркування дискет розміром 3,5
дюйма і ємністю 720 Кбайт чи розміром 5,25
дюйма і ємністю 360 Кбайт.
Б8/ЕВ - ВоиЬІе-ЗісІесІ/ЕхІепсіесі Веп8Ііу - дво-
бічна [дискета] з надвисокою щільністю
[записування] # маркування дискет роз-
міром 3,5 дюйма і ємністю 2,88 Мбайт.
Б8/НБ - ВоиЬІе 8ібес1/НІ£Іі-Веп8ІЇу - двобі-
чна [дискета] з високою щільністю [запи-
сування] # маркування дискет розміром
3,5 дюйма і ємністю 1,44 Мбайт чи розмі-
ром 5,25 дюймів і ємністю 1,2 Мбайт.
О-8І2Є # аркуш паперу розміром 22x34 дюй-
ми чи 559x864 мм.
Б-8ЬК - Ві^ііаі 8іп£Іе Ьепз Кеііех, ВІ£Ііа1
8ЬК - цифрова однооб’єктивна дзеркаль-
на фотокамера (див. також сИ%ііаІ сатега).
Б8Ь - ВІ£Йа1 ЗиЬзсгіЬег Ьіпе - абонентська
цифрова лінія [лінії] # лінійка цифрових
телекомунікаційних протоколів, призна-
чених для високошвидкісного зв'язку між
кінцевим користувачем і АТС по наявних
телефонних лініях. Поділяють на симет-
ричні й асиметричні. Використовує час-
тотне мультиплексування. Зазвичай діа-
пазон поділяють на три неперекривні
смуги частот: високошвидкісний прийма-
льний канал (від 50 кГц до 1 МГц); сере-
дньошвидкісний передавальний канал
(від 4 до 50 кГц); телефонний канал (від 0
до 4 кГц). За рахунок цього технологія
В8Ь забезпечує постійне з'єднання з Ін-
тернетом і можливість одночасної розмо-
ви по телефону. Вимагає наявності в ко-
ристувача кабельного модему (див. також
ЛВ5Г, саЬІе тосіет, (З.Іліе, НИЗЬ, КАРЗІ,
ЗРЗЦ ІІАРЗЦ хРЗЬ).
В8ІЛР - Вупатіс 8ІЛР - протокол В8ІЛР #
доступ в Інтернет за протоколом ЗИР, у
цьому разі ІР-адреса користувача не є по-
стійною, а виділяється йому з пулу адрес
тільки на час з'єднання (див. також
СЗІЛР, ІР асісігезз, ЗИР).
В8М - 1. ВізІгіЬиіеб ЗЬагесІ Мешогу - роз-
поділена, розділювана (спільно викорис-
товувана) оперативна пам'ять, загальне
поле пам'яті; 2. Везкіор 8есигіїу Мапа^ег -
менеджер захисту настільних систем #
клас програм для захисту ПК від шкідли-
вих дій інтерактивних компонентів веб-
сторінок.
В8МА - ВІ£Йа1 8еп8е Мийіріе Ассезз -
множинний доступ із виявленням цифро-
вого передавання, протокол В8МА # ви-
користовують в мережах СРРР для зв'яз-
ку терміналів користувачів із базовою
станцією.
В8О - 1. Вщііаі 8іога£е Озсіїїозсоре - циф-
ровий запам'ятовуючий осцилограф #
див. також озсіПозсоре', 2. Ваіа Зесигіїу
ОГГісег - відповідальний за безпеку даних
# співробітник, відповідальний за підтри-
мку безпеки оброблення даних у системі
та за протидію спробам несанкціоновано-
го їх використання (див. також сіаіа зеси-
гііу, зесигіїу, зесигіїу асітіпізігаіог, зесигіїу
аисііі, зесигіїу тапа§етепїу, 3. Вупатіс
Зііагесі ОЬ]есІ - динамічно спільно викори-
стовувані об'єкти # роздільно трансльовані
модулі, що розміщено в бібліотеці та ви-
кликаються з неї за потреби.
Б8ОМ - ВізігіЬиІесі Зузіеш ОЬіесі Мосіеі -
модель розподілених системних об'єктів #
технологія ІВМ (див. також ЗОМ).
В8/Р - [Хегох] Воситепі Бєгуісєз Гог Ргіпіїп£ -
технологія В8/Р # технологія друку доку-
ментів, розроблена корпорацією Хегох.
Б8Р - 1. див. (1І£ІіаІ зі^паї ргосеззог,
2. ВІ£Ііа1 8ошіс1 Рго^гаш - програма циф-
рового записування і відтворення звуку.
В8К -1. див. сіаіа зеі геасіу; 2. Вєуісє Зіаіиз
Керогі - звіт про стан пристрою; 3. Вєуісє
Зіаіиз Ке§І8іег - регістр стану пристрою #
порівн. 295И7.
В8КС - Вебісаіесі 8ЬогІ Кап^е Сотшипіса-
йоп8 - спеціалізований зв'язок на корот-
ких відстанях, специфікація [засобів без-
проводового зв’язку для автомобілів]
В8КС # розроблена організацією А8ТМ
Іпіегпаїіопаї на основі протоколу 802.11а.
Дає змогу електронній апаратурі (борто-
вій комп'ютерній системі) автомобіля, що
рухається, без зупинок обмінюватися да-
ними з придорожніми комп'ютерними
станціями.
В88 - 1. див. Ресізіоп Зиррогі Зузіетз',
2. ВІ£ІІа1 8а1е11іїе 8єїуісє - цифрове супу-
тникове мовлення # див. також ОВЗ‘,
3. Ві&іїа1 Заіеіійе Зузіет - цифрова супу-
тникова система # у супутниковому теле-
баченні; 4. Див. Рі^ііаі Зіууіаіиге Зіапсіагсі',
5. ВІ£Йа1 8реес1і Зіапсіагсі - стандарт для ци-
фрового збереження мови # застосовують у
цифрових диктофонах.
171
Р888
В888 - ВігесІ-8едиепсіп§ 8ргеаб 8рес1гит -
технологія розширення спектру сигналу
прямою послідовністю, пряма послідов-
ність робочих частот, технологія В888 #
технологія передавання по широкосмуго-
вому радіоканалу (див. також РН88).
В8Т - 1. Ві^ііаі 8а1е11йе Тєієуізіоп - цифро-
ве супутникове телебачення # див. також
ОСТ, ОТУ', 2. ВауІщІД 8ауіп§ Тіте - літній
час.
^8ТN - Виа1-8сап 8ирефуІ81е<1 Кетаїіс -
екран з под війним скануванням (розгорткою)
на суперкручених нематичних елементах (рі-
дких кристалах), технологія В8ІК #
РК-екран із пасивною матрицею (див. та-
кож Е8ТИ, ЕСО, 5Ж ТОТУ).
В81Т - 1. Ві&ііа1 Зеїуісе ГІпіі - цифровий
службовий модуль, цифровий обслугову-
ючий блок # пристрій, що вмикається в
телефонну мережу між С81І і мережним
устаткуванням клієнта (наприклад, марш-
рутизатором, мультиплексором чи кінце-
вим сервером) для передавання цифрових
даних; 2. Ваіа 8е1есі Впії - блок вибірки
даних # функціональний блок у деяких
процесорах (див. також СРІТ).
В8УВ - Ві^іїаі Зітиііапеоиз Уоісе аікі Ваіа -
одночасне цифрове передавання голосу і
даних, протокол В8УВ # за цим методом
мову оцифровують, мультиплексують з
даними й передають в єдиному потоці ви-
сокошвидкісним модемом (див. також
А8РО, 8УО). Відповідний стандарт для
модемів (У.70), підтриманий ІТІТ.
В8\¥ - Вєуісє 8іаШ8 \Уогб - слово стану
пристрою # див. також Р8ТУ.
ВТА - [Ві^іїаі] Ваіа Тгапзтіззіоп Апаїугег -
аналізатор [цифрових] даних, що переда-
ються.
ВТВ - Восшпепі Туре Вейпіііоп - визначення
типу документа, опис типу (шаблону) доку-
мента, шаблон ВТВ # у мовах типу 8СМЦ
ХМЬ - преамбула документа, де визначено
його компоненти і структура.
ВТВ8 - Візазіег Тоїегапі ВІ8к 8у8Іеш - дис-
ковий масив типу ВТВ8 # має бути розді-
лений на кілька зон, що забезпечує до-
ступ до даних навіть у разі повного вихо-
ду з ладу однієї з систем. Захист передба-
чає також перебої із живленням, пору-
шення системи охолодження та від’єд-
нання кабелів живлення і шин. У ВТВ8+
дистанція між зонами має бути не мен-
шою за один кілометр (див. також РРО8,
ЕТО8, РАЮ).
ВТЕ - Ваіа Тегшіпаї Едиіршепі - кінцеве
обладнання даних, КОД; апаратура пере-
давання даних, АПД # пристрій, що пере-
дає і/чи приймає дані від ОСЕ (напри-
клад, термінала) (див. також £)СЕ)2])-
ВТЕ - Ві^іїаі Таре Гогшаі - формат ВТЕ #
формат записування на магнітну стрічку
ВТЕ 2, який використовує корпорація 8опу
у стрічкових накопичувачах РепаАрр.
Швидкість записування - 24 Мбайт/с.
ВТЬ - сііосіе Ігап8І8Іог 1о&іс - діодно-
транзисторна логіка, ДТЛ # див. також
ЕСЦ РТЬ{3}, ТРЬ, ТТЬ.
ВТМ - Ві^іїаі Теггаіп Мосіеі - цифрова модель
рельєфу, ЦМР # подання рельєфу території у
форматі, використовуваному ПС.
ВТМЕ - Виаі Топе Мийі-Ргедиепсу - дво-
тональний багаточастотний набір [теле-
фонного] номера # тип аудіосигналу, ви-
користовуваного у звичайному кнопко-
вому телефоні. У ньому кожна цифра (на
відміну від імпульсного) набору є комбі-
нацією двох сигналів, які передаються
одночасно і кожний з яких належить до
однієї з двох груп частот. Одна група ви-
користовує частоти 697, 770, 852 і 941 Гц,
а друга - 1209, 1336, 1477 і 1633 Гц.
ВТР -1. див. сіезкіор риЬІізкіп^’, 2. ВізІгіЬи-
Іеб Тгапзасііоп Ргосе88Іп£ - розподілене
оброблення транзакцій # див. також
ігапзасііоп.
ВТК - 1. Весіісаіесі Токеп Кіп§ - закріплена
мережа Токеп Кіп§; 2. Ваіа Тегшіпаї Кеабу -
сигнал ВТК # сигнал керування послідов-
ним пристроєм (наприклад, модемом), ви-
значений у протоколі К8-232С, який вка-
зує, що комп'ютер (ОТЕ) готовий прийня-
ти дані (див. також сопігої 8І§паІ, О8Р);
3. Ваіа ТгапзГег Каїе - швидкість пере-
давання даних.
ВТК/В8К - Баіа Тегшіпаї Кеасіу/Ваїа 8і§па1
Кеабу - протокол ВТК/В8К # апаратний
протокол керування пересиланням даних
через послідовний порт.
ВТ8 - Ві^іїаі ТЬеаіег Зиггошісі - навколиш-
ній звук цифрового [домашнього] театру,
технологія ВТ8 # звукова технологія, що
конкурує з ОоІЬу Оірііаі (раніше АС-3).
ВТУ - 1. див. сИ^ііаІ ієієуі8Іоп’, 2. Везкіор
Уісіео - настільне відео.
ВТ\¥ - Вупашіс Тіте-\Уагріп£ [аІ^огіїЬт] -
алгоритм динамічної трансформації
[шкали] часу (у розпізнаванні мови)
(Іиаі Ьооі - з альтернативним завантажен-
ням, двоваріантне [різноманітне] заван-
таження # система, у якій користувач мо-
же вибрати під час запуску одну з двох
172
сіцріех
(чи кількох) установлених на комп’ютері
ОС. Альтернативне завантаження підтри-
мують як засоби самої ОС (наприклад,
08/2, ]Ріпсіоуу8 N7), так і спеціальні утилі-
ти незалежних розробників. У ряді випад-
ків її не слід застосовувати, тому що погі-
ршується захищеність системи від злому
(див. також Ьооі, соп/і^игаііоп, орегаііп%
яухіет, рагіїііоп).
сІиаІ-Ьиїїегед - із двома буферами, що пе-
реключаються, подвійна буферизація (з
поперемінним переключенням з буфера
на буфер) # див. також Ьи//ег, сіоиЬіе Ьи/-
/егіп&
йиаі-соипїег гоіаіііщ гііщ - топологія по-
двійного кільця із зустрічними напрямка-
ми передавання даних # використовується
для підвищення відмовостійкості мережі
РООІ.
(іиаі-іютегї §аґеууау - “двоканальний” шлюз #
система, що має два чи більше мережних ін-
терфейсів, причому підключених до різних
мереж. У мережах із брандмауером такий
шлюз використовують зазвичай для блоку-
вання чи фільтрації усього (або частини)
графіка, що направляє одна мережа іншій.
Виаі Іпсіерепсіепі Віі8 (ВІВ) - подвійна не-
залежна шина, двошинна архітектура
[процесорів Репгіиш Рго] # назва архітек-
тури внутрішньої шини процесорів
РепПшп Рго корпорації Іпіеі. Поділ шини
“процесор - кеш Ь2”(В5В) і системної
шини, що пов’язує процесор з ОЗП (Р8В)
та несе трафік уводу-виводу, дає змогу
забезпечити їхню роботу на різних такто-
вих частотах і підвищити продуктивність
системи.
(Іііаі-іззиесі [іпзігисйопв] - [команди], що
запускаються попарно.
(Іиаі піесііа зоїЬуаге - ПЗ, яке постачають
на носіях двох типів # див. також Ьипсіїесі
8о/і\чаге, раска^есі 8о/іїмаге.
йиаі-раце ргіпіігщ - режим одночасного
оброблення двох сторінок у принтері #
одна сторінка друкується, а інша в цей
час формується в пам’яті для друку.
диаі-рогіей - двопортовий # що має дві не-
залежні точки входу для задавання пара-
лельного виконання операцій. Зазвичай
це стосується мікросхем пам’яті (див.
сіиаі-рогіесі тетогу).
йиаі-рогі - двопортовий.
сІиаІ-роНесІ тетогу - двопортова пам’ять #
пам'ять, до якої одночасно можуть здійсню-
вати доступ більше за одного процесора чи
контролера (див. також 8кагес1 тетогу).
сіиаі-геасіоііі [8ІММ] соппесіог - з'єднувач
[для модуля пам'яті 8ІММ] із двома набо-
рами контактів.
(ІиаІ 8Іаскіп§ - подвійний стек протоколів #
розроблений ІЕТР механізм переведення
хостів і маршрутизаторів на ІРу6. Одно-
часно підтримує протоколи ІРу4 і ІРу6.
(іисі - кабельний канал # закритий констру-
ктивний елемент для розміщення кабель-
них проводок. Зазвичай кріпиться до по-
верхні стін, але може проходити і в поро-
жнинах будівельних конструкцій (див. та-
кож гасехуау).
БІТЕ - ВІ£Йа1 Ппсотрге88ІП£ Есііїіп£ - циф-
ровий монтаж без ущільнення (ЦВ).
сІитЬ іегтіпаї - простий [неінтелектуальний]
термінал # популярний у період великих ЕОМ
абетково-цифровий термінал без власних засо-
бів редагування текстів і керування екраном
(див. також іегтіпаї, УГ)Ц).
сіп пішу - пустий, фіктивний, формальний
[параметр].
(Ішшпу агдшпепі - фіктивний аргумент
[параметр] # аргумент, що не несе жодно-
го смислового навантаження та потрібний
тільки для того, щоб виклик функції чи
процедури відповідав синтаксису МВР
(дут./огтаї рагатеіег).
йитту сусіе - порожній цикл # цикл, під
час виконання якого не відбувається жод-
ної корисної роботи. Термін вживають в
різних ситуаціях, наприклад, коли ЦП по-
стійно перезавантажує в лічильник ко-
манд одну й ту саму адресу (див. також
сусіе).
(ішшпу іпзігисііоп - пуста команда - див.
N07.
(Ішшпу рапеї - панель-заглушка.
сішпр - 1. дамп # вивід на екран, у файл або
роздруківка вмісту ділянки пам'яті чи фай-
ла. Зазвичай використовують для пошуку
текстових повідомлень або з'ясування при-
чин зависання комп'ютера, а також під час
налагодження програми. Є кілька основних
видів дампа: шістнадцятковий дамп (кех
сіитр), символьний дамп і мішаний (див.
також сІеЬи§ іооі, кехасіесітаї /огтаі, 8сгееп
іїитрУ, 2. робити дамп.
(ІиоЬіпагу АМ/Р8К шогїпіаіїоп - двобінар-
на амплітудно-фазова модуляція, АФМ
(ЛОМ) # див. також тоіїиіаііоп.
сіпоіопе тосіе - двотонове подання зобра-
ження (КГА).
Лиріех - 1. подвійний, двобічний, [складе-
ний] із двох частин, спарений; 2. див. сіи-
ріех ігап8тІ88Іоп.
173
диріех сЬаппеї
диріех сЬаппеї - дуплексний канал # канал,
що дає змогу здійснювати дуплексне
передавання (див. скаппеїщ, сіиріех ігап8-
ГПІ88ІОП).
диріех ргіпіег - принтер із двобічним дру-
ком [сторінок] # див. також сіиріех ргіп-
ііп%, €ІирІехіп£, ргіпіег.
диріех ргіпііп£ - двобічний друк # друк
документа з обох боків паперових арку-
шів у такий спосіб, що сторінки розмі-
щують відповідним чином під час брошу-
рування (див. також (Іиріех ргіпіег, сіи-
рІехіп%).
диріех 8у8Їеш - дуплексна система, система
з гарячим резервуванням # двомашинний
комплекс, у якому другий комп’ютер є ре-
зервним у разі виходу з ладу першого.
диріех 1гап8ШІ88Іоп - дуплексне передаван-
ня, повнодуплексне передавання # режим
зв’язку, коли передавання даних між дво-
ма станціями йде одночасно в обох на-
прямках (див. також сіиріех скаппеї, каї/-
(1ирІех[ігап8тІ88Іоп], 8ІтрІех ігап8тІ88Іогі).
диріехіпу - автоматичний двобічний друк #
порівн. тапиаі сІирІехіп% (з ручним пере-
кладанням паперу в лоток) (див. також
диріех ргіпіег).
диріісаіе - відтворювати, дублювати, копі-
ювати.
диріісаііоп - дублювання # використання
резервних компонентів для підвищення
надійності системи. У разі відмови дуб-
льованої підсистеми її автоматично замі-
щує резервна (див. також /аиіі іоіегапсе,
коірІир£ІП£, коі 8\марріп§, 8ЕТ).
диріісаіог - дуплікатор # пристрій тиражу-
вання [копіювання] дисків, дискет, магні-
тних стрічок.
дигаЬіІііу - 1. надійність, довговічність;
2. стійкість # наприклад, до зовнішніх
шкідливих чинників (ЗШЧ) (див також
геІіаЬИііу, гоЬи8іпе88).
диіу - робота, режим роботи.
диіу с1а88 - рівень привілеїв, рівень прав до-
ступу.
диґу сусіе - продуктивність, [максимальне]
навантаження # наприклад, кількість сторі-
нок, видрукованих на принтері за місяць.
БУ - Бі^ііаі Уісієо - формат БУ # один із фо-
рматів цифрового відеозапису, призначений
для непрофесійних відеокамер (розробле-
ний в 1995 р. корпорацією 8опу). Оцифро-
ване зображення записується на стрічку
ущільненим у співвідношенні 5:1 за станда-
ртом ММРЕС Передбачає також викорис-
тання двох 12-бітових стерео-каналів або
одного 16-бітового (див. також БУСАМ,
Ні8, 8-УН8, УН8).
БУВ - Ві^ііаі Уісієо Вгоадса8ііп& - проект
БУВ # європейський проект цифрового те-
лебачення (див. також БТУ, БУ, НБТУ,
8БТУ).
БУСАМ - формат БУСАМ # розробка корпо-
рації 8опу. Використовується для зв’язування
аудіо- і відеоданих у процесі відеозапису
(див. також БV, Ні8, 8-УН8, УН8).
БУСК - Бі^іїаі УідеоСаззеПе Кесогдег -
цифровий відеомагнітофон # здатний від-
творювати ущільнене відеозображення
(див. також Б- УН8, УСЕ).
БУБ - 1. Бі^ііаі Уісієо Бі§к - цифровий відео-
диск # рання назва БУВ означала “ци-
фровий диск тільки для відеозапису”;
2. Бі&іїа1 УегзаШе Бізк - цифровий багато-
функціональний диск # стандарт на компакт-
диски, розроблений вісьмома компаніями -
провідними виробниками побутової елект-
роніки (консорціум БУБ, пізніше перейме-
нований у БУБ Гоніт). Стандарт на єдиний
формат БУВ прийнято 8 грудня 1995 р. БУВ
виробляють у двох форм-чинниках: 12 см
(4,7”) і 8 см (3,1”), а також бувають з кожно-
го боку одношарові (8Е) і двошарові (БЕ).
Для записування використовують лазер з довжи-
ною хвилі 650 чи 635 нм (див. також БУБ-АиАіо,
БУБ-К, БУБ-ЕІУ, кіір://у^^^.сіу(і/огит.ог^).
БУБ-Аидіо - аудіоформат.
БУБ-Е - БУБ, що стирається.
БУБ-К - диск з однократним записуван-
ням місткістю 3,95 Гбайт (однобічний) чи
7,9 Гбайт (двобічний). Використовують
для записування фільмів.
БУБ-КАМ - перезаписуваний БУБ місткістю
2,6 Гбайт (однобічний) чи 5,2 Гбайт (двобіч-
ний). Запропонований корпорацією Рапа-
8опіс у 1997 р. Не одержав широкого ви-
знання (див. також БУБ).
БУБ-КОМ - БУБ як постійна пам'ять для
комп'ютерів. Див. таблицю в статті БУБ-
Уісіео (див. також БУБ).
БУБ-КАУ - специфікація диска місткістю
3,95 Гбайт фірми Ріопеег (див. також
БУБ, БУБ-ЕІУ).
БУБ+КХУ - БУБ+КеХУгііаЬІе - формат
перезаписуваного диска місткістю З
Гбайт, розроблений компаніями
Не\¥ІеіІ-Раскагд, РЬіІірз і 8опу (див. та-
кож Б КБ, БУБ-ЕРУ).
БУБ-КХУ - багаторазово перезаписуваний
БУБ. Див. таблицю. Формат підтри-
мують корпорації Ь6 Еіесігопісз, Міїзи-
ЬізЬі і Ріопеег (див. також Б УБ).
174
бупашіс Ьіпбіп§
Тип носія, діаметр 12 см	Боків/шарів	Місткість, Гбайт
ОУО-К (з однократним записуванням)	88/8Б	3,95
ОУО-К. (з однократним запису- ванням)	88/ОЕ	7,90
оуо-кау (перезаписуваний)	88/8Б	3,95
ОУО-КАМ (перезаписуваний)	88/8Б	2,6
ОУО-КАМ (перезаписуваний)	88/ОЕ	5,2
ОУО+ЮУ (перезаписуваний)	88/8Е	3,0
ОУО+ЮУ (перезаписуваний)	88/ОЕ	6,0
ММУЕ (перезаписуваний)	88/8Е	5,2
ММУГ (перезаписуваний)	88/ОЕ	10,4
БУБ-Уібео - демонстрація фільмів і аудіо
(4,7 Гбайт) # використовує ущільнення
зображення МРЕС-2 і звук у стандарті
РоІЬу Рі^ііаі. Для боротьби з кінопіратст-
вом на кожному ІЗУБ-диску вказують код
регіону, а БУБ-програвачі можуть від-
творювати диски тільки з відповідним ко-
дом регіону. Усі країни належать до одного
з шести регіонів: США - 1, Європа - 2, Росія
і країни СНД - 5 (див, також РУР\_____
Тип носія, діаметр 12 см	Сто- рін/шарів	Міст- кість, Гбайт
ОУО-Уідео і ОУО-КОМ:		
ОУО-5	88/8Е	4,7
ОУО-9	88/ОБ	8,5
ОУО-Ю	О8/8Е	9,4
ОУО-18	О8/ОЕ	17
БУБ-УУО - диск місткістю 2,6 Гбайт з од-
нократним записуванням і швидким до-
ступом до даних.
БУІ - 1. див. РУ-І\ 2. Бі&іїа1 УІ8ііа1 ІпїегГасе -
стандарт БУІ, цифровий відеоінтерфейс,
рознім БУІ # розроблений робочою гру-
пою ББ\УО. Містить три групи специфі-
кацій: 1) Б VI-А - БУЇ Апа1о& - тільки
для аналогових сигналів; 2) БУІ-Б - БУІ
Бі^іїаі - тільки для цифрових сигналів; 3)
БУІ-І - БУІ Іпіе^гаіеб (інтегрований) -
для аналогових и цифрових сигналів од-
ночасно.
БУ-І (також БУІ) - Бі&йа1 Уідео-Іпіегасііуе -
інтерактивне цифрове відео, кодек БУІ #
стандарт корпорації Іпіеі. Забезпечує ви-
сокий апаратний рівень ущільнення пов-
ноекранного відео, записуваного на опти-
чний диск (ліцензований ІВМ) (див. та-
кож Сіперак, сосіес, Іпкео, МРЕС).
БУМ - 1. БІБІгіЬиіеб Медіа Гоппаї: - формат
БУМ # формат гнучких дисків; 2. див.
сІІ£ІіаІ уоіітеіег.
БУК - Бі^іїаі Уісіео Кесогбег - цифровий
відеомагнітофон # див. також УСК.
Б\У - 1. див. сіаіа ушгекои$іп%; 2. див. кой-
Ьіеучогк.
Б\¥БМ - Бепзе \¥ауе1еп§Йі Біуібіоп Мийі-
ріехіп^, Бепзе ¥/БМ - мультиплексуван-
ня по довжині хвилі, технологія спектра-
льного ущільнення, технологія БХУБМ #
технологія ґрунтується на передачі в оп-
товолоконний кабель світлових пучків з
різною довжиною хвиль. Це дає змогу в
одному волоконно-оптичному кабелі ор-
ганізувати до 1022 каналів різної ємності
та значно підвищити його пропускну зда-
тність (див. також (УРМ).
Б\¥Е - Безі&п \УеЬ Еогшаі - формат Б\¥Г #
формат Б\¥Е розробила компанія Аиіо-
сіезк для розповсюдження проектних да-
них, їх проглядання, друку, багатосторін-
кового подання та публікації в Інтернеті.
Б\УЕ-файли мають високу міру ущіль-
нення і не допускають редагування. Тому
їх використання дає змогу підприємствам
захистити права на інтелектуальну влас-
ність і спростити передачу документації
замовникам та партнерам. Конкурент фо-
рмату - РРЕ фірми АбоЬе у галузі САПР.
буабіс - двоелементний # синонім -
Ьіпагу^.
буе-роіушег гесогбіп£ - записування на
оптичний диск із використанням шару
органічного полімерного барвника.
буе-8иЬ гіЬЬоп - барвна стрічка, використову-
вана в принтерах із термічною сублімацією
барвника # див. також куе-зиЬІітаіюп
ргіпіег.
буе-зпЬІітабоп ргіпіег - принтер із термічною
сублімацією (перегоном) барвника # тип ви-
сокоякісного кольорового принтера, в
якому барвник під час нагрівання пере-
творюється на газ і дифундує з барвної
стрічки на поверхню паперу чи кальки
(див. також куе-$иЬ гіЬЬоп).
бупаїіпк - бупашіс ііпк - див. РЕЬ.
бупашіс - динамічний # що виконується чи
виділяється під час роботи системи (по-
рівн. зіаііс).
бупашіс аггау - динамічний масив # масив
зі змінними границями (див. аггау).
бупашіс Ьіпбіп§ - динамічне зв’язування,
пізнє зв’язування # у програмуванні -
можливість визначати клас об’єкта під
час виконання програми. Платою за під-
вищення гнучкості програмування є зни-
175
Вупатіс Баїа ЕхсЬап§е
ження продуктивності порівняно з вико-
ристанням статичного зв’язування. Сино-
нім - Іаіе Ьіпсііп§ (див. також (Іупатіс
Нпкіп§, зіаііс ЬіпсИп%).
Вупашіс Ваіа ЕхсЬап^е - див. ОВЕ.
Вупашіс НТМЬ (ВНТМЬ) - динамічна
НТМЬ, мова ВНТМЬ # розширена версія
мови НТМЬ, шо дає змогу організувати
реакцію НТМЬ-сторінки на дії користу-
вача (наприклад, на рухи миші), не пере-
завантажуючи сторінку з сервера (тобто
для надання відображуваним сторінкам
інтерактивності). Сторінку проглядають
як набір об’єктів (див. ВОМ), подання
яких можна змінити за допомогою скрип-
тів. ВНТМЬ підтримує каскадні таблиці
стилів (С55), об’єктну модель документа
(ВОМ), а також мови сценаріїв АахаЕсгірі,
ІЗсгірЬ ЕСМАЗсгірі і УВЗсгірі (див. та-
кож Ьгоужєг, Іпіегпеі, №еЬ).
Вупашіс-Ьтк ЬіЬгагу - див. ВЬЬ.
(Іупатіс Ппк - динамічний зв'язок # метод
зв'язування даних, які спільно використо-
вують кілька програм. У разі зміни даних
однією програмою їх також змінюють
інші (див. також £)££).
(іупатіс 1іпкіп£ - динамічне зв'язування,
динамічне компонування # підключення
до програми зовнішніх процедур у міру
звертання до них із виконуваної програ-
ми. Один зі способів полягає в тому, що
компілятор підставляє в місця звертань до
таких процедур код, який під час першого
виклику процедури спричиняє певне про-
грамне переривання, після чого в резуль-
таті його оброблення процедура дованта-
жується в ОЗП і настроюється адреса в
точці виклику. Інші способи: статичне
компонування з програмою спеціального
файла чи явний виклик ОВЬ-бібліотеки
через ОС.
(іупатіс тетогу - динамічна пам'ять, ди-
намічний ОЗП - див. ВВАМ.
(Іупатіс тетогу аііосаііоп - динамічний
розподіл пам'яті # розподіл пам'яті під час
виконання програми за її запитами на
відміну від статичного розподілу, вико-
нуваного в момент завантаження програ-
ми відповідно до описів даних (див. та-
кож тетогу аііосаііоп, рооі).
(іупатіс ра^е - динамічна сторінка #
НТМЬ-документ, що містить анімовані
(наприклад, за допомогою Іауа-аплетів)
елементи зображень
(іупатіс ргоуІ8Іопіп£ - динамічна зміна
функціонального призначення # нові мо-
жливості мережного керування передба-
чають негайне дистанційне переключення
мережного комп’ютера з вирішення од-
них завдань на інші, наприклад, з режиму
сервера застосувань у режим аутентифі-
кації користувачів (див. також пеіучогк
тапа^етепі).
(іупатіс НАМ - динамічний ОЗП - див. ВВАМ.
(Іупатіс гап§е - динамічний діапазон # діапа-
зон кольорів, які розпізнає сканер. Одна з
характеристик якості сканерів (див. також
зсаппег).
(іупатіс гейипбапсу - динамічна надмір-
ність - див. гесіипсіапсу.
(Іупатіс гоігііп§ - динамічна маршрутиза-
ція # маршрутизація, що автоматично на-
строюється на топологію мережі та зміну
трафіка. Синонім - асіарііуе гоиііп& (див.
також гоиііп%).
(іупатіс 8іога§е - динамічна пам'ять #
1. у програмуванні - спосіб розподілу
ОЗП між завданнями; 2. блок ОЗП, розмі-
ри якого можна змінювати в процесі ро-
боти програми; 3. будь-який вид опера-
тивної пам’яті на відміну від постійної
(див. ВВАМ, ВАМ, ВОМ).
(іупатіс Іевйп^ - динамічне тестування #
пропонує виконання тестованої програми,
системи чи застосування. Динамічне тес-
тування поділяють на три категорії: фун-
кціональне тестування (їїтсїїопаї іезїїп^),
структурне тестування (зігисіигаї іезііп^) і
випадкове тестування (гапдот 1е8І:іп§).
(іупатіс уагіаЬІе - динамічна змінна # у
програмуванні - змінна, для якої пам'ять
виділяється під час виконання програми,
на відміну від статичної змінної (див.
зіаііс уагіаЬІе), для якої пам’ять розподі-
лено на етапі компіляції. Якщо пам'ять
виділяється в блоці, де змінну визначено,
то кажуть про динамічну локальну змінну
(аиіотаііс уагіаЬІе) (див. також уагіаЬІе).
(іупатіс \¥еЬ ра§е - динамічна веб-сторінка
# сторінка, що має фіксований формат,
але змінюваний зміст (див. також 1¥еЬ
ра§е).
Е
Е1 - лінія Е1 # високошвидкісна цифрова
магістраль зі швидкістю передавання да-
них 2,048 Мбіт/с, поділена на ЗО каналів
П80. Європейський аналог ліній Т-1 (див.
також ЬапсЬхісІік, ЕЗ).
176
ЕВ№
ЕЗ - лінія ЕЗ # високошвидкісна лінія пере-
давання цифрових даних, використовува-
на в Європі. Забезпечує швидкість пере-
давання даних до 34 Мбіт/с.
Е2000 - Епег&у 2000, стандарт Е2000 #
шведський стандарт на енергоспожи-
вання моніторів. Воно не може переви-
щувати 5 Вт у режимі чекання і має бу-
ти близько 0 Вт у режимі вимкнення.
Е2Е - ешаіі-іо-ешаіі - обмін листами, про-
довження обговорення е-поштою # абре-
віатура використовується в чат-форумах
(див. також скаі гоот, іїі%І8реак).
ЕА - див. е//есііуе аІЇІЇГЄ88.
е-а(КІ8ІП£ - електронні консультації, е-по-
ради # приклади - онлайнові взаємодії
у питаннях права, оподатковування, за-
снування фірм тощо (див., наприклад,
кіїр://\м\ц\у. (1І8ісогі8. ги/соп8иІіїп%/соп8. кіті).
Для реалізації використовують електронну
пошту, телефонний зв'язок (саіі сепіег) або
системи електронних конференцій, зокрема
інтернет-конференції. Не плутати з е-консал-
тингом як різновидом е-бізнесу.
ЕАІ - Епіегргізе Арріісаііоп Іпіергайоп - ін-
теграція застосувань підприємства [про-
грам інсталяції] # об'єднання в одну сис-
тему діючих і створюваних прикладних
систем підприємства. Забезпечує збере-
ження раніше зроблених інвестицій у ІТ-
підприємства (див. також арріісаіїоп,
Іе§асу зузіетк).
ЕАМ - Епіегргізе А88ЄІ Мапа^етепі - систе-
ма керування основними фондами під-
приємства # допомагає істотно скоротити
витрати на технічне обслуговування і ре-
монт устаткування, скоротити його прос-
тої, зменшити обсяг аварійних і понадно-
рмових робіт і в результаті підвищити
прибутковість компанії.
ЕАN - Еигореап Агіісіе ЬїитЬегіп£ - Євро-
пейський товарний код # штриховий код, за-
стосовуваний у Європі (див. також Ьаг сосіе,
БРС).
ЕАР - ЕхіепзіЬіе Аиійепйсаііоп Ргоіосої -
розширюваний протокол аутентифікації,
протокол ЕАР # протокол ідентифікації
клієнта (користувача або машини) без-
проводової ЛОМ (див. також УУІГЄІЄ88 пеі-
могк)
ЕАРКОМ - Еіесігісаііу АІіегаЬІе Рго^гаш-
таЬІе ЕОМ - електрично перепрограмо-
ваний ПЗП # див. також БАКОМ,
ЕЕРКОМ, КОМ.
еагіу Ьіпсіііщ - зв'язування на етапі ком-
піляції, статичне зв'язування, раннє
зв'язування # у програмуванні - при-
своювання типів змінним і виразам на
етапі компіляції. Синоніми - 8іаііс
Ьіпсіїпр, 8іаііс іуріп% (порівн. іїупатіс
Ьіпсііпр).
еагіу ІегшіпаОоп - дострокове, передчасне
завершення [команди].
ЕАІЖ - Еигореап Асасіетіс апд КезеагсЬ
Кеїхуогк - Європейська академічна і до-
слідницька мережа, мережа ЕАКМ # ко-
мунікаційна мережа, що діє з 1983 р. і
з'єднує університети й дослідницькі
центри Європи, Північної Америки, Азії
та Африки. Теперішня назва - ТЕКЕМА.
ЕАК.ОМ - Еіесігісаііу АЙегаЬІе Кеаб-Опіу
Метогу - електрично програмований
ПЗП, ЕППЗП # синонім ЕЕРКОМ (див.
також БАРКОМ, КОМ).
еагйі - 1. земля, заземлення # шина з нульо-
вим електричним потенціалом. Амери-
канський синонім - %гоипії', 2. заземляти #
див. також %гоипсІіп£ еіесігосіе.
еагІЬііщ - заземлення.
еазу-іо-сопїї^иге - простий у конфігуру-
ванні # див. також сопр&игаііоп.
еа8у-1о-іе8І: - що легко перевіряється, що
легко тестується.
еа8у-1о-У8е - легкий (простий) у користу-
ванні (експлуатації).
е-аисііоп - електронний аукціон, е-аукціон.
Продаж різних товарів на аукціоні в рам-
ках електронного бізнесу (див. е-Ьи8І-
пе88), коли є один продавець і багато по-
купців. Зацікавлені в конкретній пропози-
ції клієнти переводять продавцю оплату й
одержують потрібний продукт протягом
визначеного часу.
еауе8(ігорріп§ - перехоплення, прослухову-
вання # пасивне перехоплення даних, що
пересилаються по лінії зв'язку, напри-
клад, умісту незахищених транзакций
(див. також 8пі//ег).
ЕВ - див. ехаЬуіе.
ЕВСВІС - Ехіепсіесі Віпагу Содесі Весішаї
Іпіегсйап£е Сосіе - Розширений двійково-
десятковий код обміну інформацією, код
ЕВСВІС (вимовляють “еб-сі-дік”) # 8-розря-
дний код, спочатку введений ІВМ для мейн-
фреймів 8егіе8/360. Російський аналог - код
КОІ-8, у який додано кодування кирилиці
(див. також А8СІІ, сопгегзіопу], Опісоіїе).
ЕВ№ - Ехіепбесі Васкиз-Иаиг Еопп - розши-
рена нормальна форма Бекуса - Наура, роз-
ширена БНФ # стандартний спосіб форма-
льного визначення граматики, елементів і
атрибутів мови програмування, наприклад
177
ЕЬопе
ХМЬ. Приклад: Тіїе депегаї іоппаі о( ап йепйТіег
сап Ье сіезсгіЬесІ Ьу ІЬе ТоІІо>л/іпд ЕВМЕ дгаттаг. -
Загальний формат ідентифікатора можна описа-
ти у даній ЕВМР-граматиці. (див. також ВИГ,
поіаііогі).
ЕЬопе - мережа ЕЬопе # одна з головних за-
хідноєвропейських магістральних мереж,
які обслуговують інтернет-провайдерів
(див. також І8Р).
е-Ьоок - еіесігопіс Ьоок - електронна книга,
е-книга # приклад - електронна книга
Носке! ЕВООК фірми Киуотесііа. У пам’яті
мобільного комп’ютера обсягом 16 Мбайт
можна зберігати близько 45 книг кишенько-
вого формату обсягом 400 сторінок кожна
чи 18 000 сторінок документів. Книгу гор-
тають натисканням відповідних кнопок.
Текст можна читати на підсвічуваному дис-
плеї комп’ютера протягом терміну роботи
батареї чи акумулятора.
ЕВКВ - Еигореап Вапк їог Кесопзігисііоп
апсі Веуеіортеп! - Європейський банк ре-
конструкції і розвитку.
ЕВ8 - Еіесігопіс Вапкіп£ 8у8іет - електрон-
на банківська система.
ЕВІІ - Еигореап Вгоасіса8ііп§ Ипіоп - Євро-
пейський союз телемовлення # див.
к іїр:/Лу№у, еЬи. ск.
е-Ьи8Іпе88 - електронний бізнес, Є-6ІЗНЄС # у
широкому значенні під електронним біз-
несом розуміютья усі форми електронної
бізнес-діяльності. Приклади - електронна
комерція чи торгівля (е-соттегсе чи
е-ігасіе), зокрема та, що використовує мо-
більні засоби комунікації (т-соттегсе),
електронний консалтинг (е-соп8иІііп%),
електронне видавництво (е-риЬІІ8кіп§
коизе} тощо. Приклад: ТЬе е-Ьизіпезз
арріісаііоп зеп/ісев ага Ьиіїсііпд ЬІоскз іЬаі
ТасіІИаІе ІЬе сгеаііоп ої е-Ьизіпе88 зоїиііопз. -
Сервіси застосувань електронного бізнесу - це
по суті будівельні блоки, що спрощують ство-
рення рішень для електронної бізнес-діяльнос-
ті. У вузькому значенні цей термін озна-
чає тільки угоди В2В (див. також
суЬегтаїї, е-сазк, е-ргосигетепі, е-8ОІи-
ііоп8, т-соттегсе, і-соттегсе).
Є-Ьи8ІПЄ88 іпґеііщепсе - електронні засоби й
інструменти для аналізу ділових даних, за-
соби бізнес-аналітики # дають змогу поси-
лити ефективність ведення бізнесу, опера-
тивність і керованість (див. також ВІ).
еЬХМЬ - Еіесїгопіс Визіпе88 еХіепзіЬІе
Магкир Ьап&иа£е - розширювана мова
розмітки для електронного бізнесу, мова
еЬХМЬ # розроблена на базі мови ХМЬ
організаціями ЦМ/СЕЕАСТ і Ог^апіхаїіоп
Гог (Ье Асіуапсетеп! оГ ЗігисШгесІ ІпГогта-
Ііоп 8у8Іет8 (ОА8І8) для електронного
бизнесу.
ЕС - 1. Еп£Іпеегіп£ СЬап£е # див. ЕСО;
2. Еггог Сопігої - контроль помилок; 3. див.
еіесігопіс соттегсе; 4. Еигореап Сотшипііу -
Європейське Співтовариство; 5. Еигореап
СоштІ88Іоп - Європейська комісія # див.
кіір://еигора. еи. іпі.
е-са§Ь - електронна готівка, е-готівка, елект-
ронні гроші # Реалізується у вигляді смарт-
карти, яка може бути електронним гаман-
цем (е-ригзе) чи електронним портмоне
(е-рогіе-топпаіе), що зберігає електронне
подання готівки (наприклад, МОГПЖХ).
Смарт-карта містить всю інформацію, по-
трібну для авторизації операцій з готівкою в
ній, і використовується для дрібних побуто-
вих розрахунків типу оплати проїзду в місь-
кому транспорті, купівлі газет тощо. Сино-
нім - е-топеу (див. також е-8кор, е-Ьи8Іпе88,
е-соттегсе).
е-са$а1о£ - електронний каталог, е-каталог #
містить відомості про продукти й послуги
для клієнтів чи ділових партнерів. Здебі-
льшого це просте подання паперового
каталогу сприяє обміну додатковою ін-
формацією між виробниками і покупця-
ми. Дає змогу скорочувати витрати на по-
купки і постачання в організаціях (див.
е-ргосигетепі). Електронний каталог - за-
звичай складова частина електронної тор-
гової системи (див. е-8кор). Деякі фірми,
пропонуючи каталог, не надають можли-
вості онлайнової взаємодії з клієнтами.
ЕСС - 1. Еггог-СоггесІіп& Сосіе - код з виправ-
ленням помилок, коригувальний код # за-
звичай використовують код Хеммінга
(див. також СВС, РЕР, ЕСС тетогу,
ЕРС, Наттіп§ сосіе); 2. ЕгпЬескіесІ Сопігої
Сйаппеї - вбудований канал керування;
3. див. еііірііс-сигуе сгуріо^гарку.
ЕСС тетогу - ЕСС-пам’ять # мікросхеми
ОЗП з убудованими схемами виправлення
помилок (див. також ЕСС, Наттіп%
сосіе).
ЕС^N - Епіегргізе СБК - див. СОХ.
ЕСС - еІесІгосЬешісаІ £епегаІог - електрохі-
мічний генератор # 1. генератор електрич-
ної енергії (див. /иеі сеіі); 2. електрогене-
ратор хімічних речовин (оксидантів, хло-
рину, озону, радикалів), використовується
для дезінфекції води, знищення бактерій,
вірусів тощо.
еско - ехо, відлуння # 1. у телекомунікації
178
ЕСТЕ
а) повернення сигналу джерелу, звідки
сигнал передано; б) хвиля, відбита від пе-
решкод у середовищі поширення. Часто
вимірюють у децибелах (дБ) відносно пе-
реданого сигналу (див. також еско
сапсеїіаііоп, ескоріех)^ 2. відображення
натискуваних на клавіатурі клавіш відпо-
відними символами на екрані дисплея.
есЬо сапсеїіаііоп - ехопридушення # у теле-
комунікаціях - зменшення рівня чи повне
ехозаглушення. Здійснюються вимірю-
ванням ехосигналів і відсиланням інвер-
тованого щодо еха сигналу (див. також
ескощ).
есЬо скеск - перевірка зворотним переси-
ланням, ехоконтроль # перевірка цілісно-
сті передаваних даних відсиланням їх піс-
ля приймання назад стороні-передавачу
для порівняння з початково відправлени-
ми даними. Метод витиснуто використан-
ням контрольних сум (див. також
скескзит, СКС).
есйоріех - ехоплекс # синхронний комуні-
каційний протокол, у якому приймальна
станція підтверджує прийом і дозволяє
наступне відсилання, повертаючи переда-
вальній станції ехо прийнятого повідом-
лення (див. також сіиріех, еско^ каї/-
сіиріех).
ЕСІ - Ехіепбеб Саіі ІпІегГасе - розширений
інтерфейс викликів # застосовують під
час програмування в системі СІС8 (див.
також ЕРГ).
ЕСЬ - Етіііег-Соиріесі Ьо£Іс - емітерно—
зв’язана логіка, ЕЗЛ # логічні схеми з емі-
терними зв‘язками, технологія, застосову-
вана в мікросхемах з високою швидкістю
перемикання елементів (0,5-2 не) (див.
також БТЬ, ЕТЬ[^, ТРЕ, ТТЕ).
ЕСМ - епіегргізе сопіепі тапа^етепі - керу-
вання інформаційними ресурсами підпри-
ємства # див. також сопіепі тапа^етепі.
ЕСМА - Еигореап Аззосіаііоп Гог
8іапсіагсіІ2ІП£ Іп&гтаііоп & Сотриіег
Зузіетз - Європейська асоціація зі стандар-
тизації інформаційних і обчислювальних
систем (Женева, Швейцарія) # заснована в
1961 р., раніше називалася Еигореап
Сотриіег Мапиіасіигег’з Аззосіаііоп. Скла-
дається переважно з виробників продукції.
Займається розробкою і просуванням
ІТ-стандартів. За час свого існування розро-
била понад 270 стандартів, зокрема специ-
фікацію ЕСМА-262, якій мають відповідати
всі мови програмування (див. також
кіїр://мпууу. еста. ск).
ЕС\Е - Епіегргізе Сегіійеб №Л¥аге Еп^іпеег -
корпоративний СКЕ # вищий за САЕ сту-
пінь сертифікації фахівців з мереж фірми
Коуєіі.
ЕСО - Еп£Іпеегіп£ Скапає Огбег - повідом-
лення чи наказ на зміну [конструкторсь-
кої] документації; конструкторська зміна,
доробка проекту (внаслідок виявлення по-
милки); помилка [проекту, конструктора].
е-соштегсе (також еСотшегсе) - еіесігопіс
соттегсе - електронна комерція, е-комерція #
усі форми торгівлі товарами й послугами за
допомогою електронних засобів, зокрема в
Інтернеті. Електронна комерція - форма еле-
ктронного бізнесу (див. також Ьііпсі
сегіі/ісаіе, е-Ьи8Іпе58, е-сопзиіііп^ е-РаутепІ,
е-риЬНзкіпр коп8е\
е-соп$и1ііп£ - електронний консалтинг,
е-консалтинг # один з видів е-бізнесу.
Приклади - професійні консультації кліє-
нтів по електронній пошті, надання дові-
док від інформаційних служб, проведення
різних опитувань через Інтернет тощо
(див. такоже-Ьизіпезз).
ЕСР - див. Ехіепсіесі СараЬіІіііез Рогі.
ЕСРА - Еіесігопіс Соттипісаііоп Ргіуасу Асі -
Закон про таємницю обміну електронною
інформацією # федеральний закон США,
прийнятий у 1986 р. Забороняє будь-які
форми перехоплення інформації усім,
крім співробітників ЕСС.
еСКМ - ехіегпаї сизіотег геїаііопзііір
тапа^етепі - система керування взаємодією
з клієнтами, що перебувають у різних краї-
них - див. СТ^Ці].
е-СКМ (також еСКМ) - еіесігопіс
сизіогпег геїаііопзйір тапа^етепі - елект-
ронна [інтернет-]система керування взає-
модією з клієнтами і партнерами - див.
СКМ{1].
ЕС8А - ЕхсЬап£е Саггіегз 8іапсіагсІ8 Аззосіаііоп -
Асоціація зі стандартизації вимог до АТС,
асоціація ЕС8А # див. також РВХ.
ЕСТЕ - Епіегргізе Сотриіег Теїерйопу Еогит -
Форум з корпоративної комп’ютерної те-
лефонії, форум ЕСТЕ # некомерційна ор-
ганізація, що поєднує 60 фірм з комп’юте-
рної і телекомунікаційної індустрії і роз-
робляє стандарти КТ. Стандарти ЕСТЕ
умовно розділено на чотири групи: серія
А.ххх - стандарти на інтерфейси застосу-
вань; серія С.ххх - стандарти на засоби
обробки викликів; серія Н.ххх - стандар-
ти на апаратуру комутації і серія 8.ххх -
стандарти на програмні інтерфейси (див.
також Н.110, кіір://хх\\'\\'.есі/.огу).
179
ЕСІІ
ЕСІІ - 1. Еіесїгопіс Сопігої ІІпіі - електронний
керівний пристрій; 2. ЕшЬескІесІ Сопігої ЕІпіі -
убудований пристрій керування.
е-сиїйіге - електронна культура, е-культура #
охоплює сферу електронного бізнесу,
спрямовану на культурні Й розважальні
заходи, зокрема на стимулювання й мотив-
ування поширення цих заходів, на вико-
ристання різних ноу-хау в цій сфері.
ЕВ - 1. Епсі Веіішіїег - кінцевий обмежник
(КО) # поле формату кадру і маркера мере-
жі ЕВВІ\ 2. ЕхІга-Ьі^И Вепзйу - надвисока
щільність # напис на дискетах 2,88 Мбайт
діаметром 3,5 дюймів (див. також В8/ЕВ,
ігаск сІеп8Ііу).
ЕБА - Еіесігопіс Ве8І£п Аиіотаіїоп - авто-
матизація проектування електронних
приладів і пристроїв, САПР електроніки #
сюди входить також ПЗ для розробки ін-
тегральних схем (див. також САВ/САМ,
ЕВАС, Е8ВА, Іо§іс 8упіке8І8, МСАВ,
8ІІісоп сотріїег).
ЕВАС - 1. Еіесігопіс Ве8І&п Аиіотаїіоп С-
отрапіез - консорціум компаній з авто-
матизації проектування електронних ви-
робів, організація ЕВАС # міжнародний
консорціум, який поєднує 80 фірм, зай-
нятих розробкою, виробництвом і прода-
жем САПР у галузі радіоелектроніки;
2. Еггог Веіесііп^ Апсі Соггесііп^ - засоби
виявлення й виправлення помилок.
ЕВА [іооі] Ггателуогк - інфраструктура
[інструментальних засобів] САПР електро-
ніки # див. також Не8Іууі-сІаіа-тапа£етепі
/гатеууогк.
ЕВВ - ЕшЬескІесІ ВаІаЬазе - вбудована БД #
див. також ВВМ8.
ЕВС - Еггог Оеіесіїоп апсі Соггесіїоп - ОЗП -
з виявленням і корекцією окремих по-
милок # такий ОЗП має додаткові розря-
ди пам'яті й мікросхеми контролю її вміс-
ту (зазвичай за кодом Хеммінга). Вик-
ористовується для підвищення надійності
роботи ПК (див. також СКС, ЕССщ,
ВЕВ).
ЕВГ - еагііезі сіеасіїіпе йг8і - “з найбільш
раннім терміном виконання, перший”, ал-
горитм ЕВГ # стратегія планування, згі-
дно з якою ЦП завжди в першу чергу вик-
онує завдання з найбільш раннім термі-
ном виконання (див. також сіізраіскег, ор-
егаііп% 8у8іет)\ 2. Еггог Веіесііоп Сосіе -
код з виявленням помилок.
ЕВСЕ - ЕпЬапсесі Ваіа гаіез £ог СгІоЬаІ Еуо-
Іиііоп - технологія і система безпроводов-
ого зв'язку ЕВОЕ # перспективна техно-
логія мобільного радіозв'язку. Забезпечує
передавання даних у мережах С8М і
ТВМА/136 зі швидкістю до 384 Кбіт/с.
Оскільки ЕВСЕ не вимагає великого до-
роблення наявних мереж стільникового -
зв'язку, її вважають перехідною до мереж
третього покоління (ЗС) (див. також
СРК8, СМТ8, ШР).
есі^е - 1. дуга, ребро # бік плоского об'єкта
(плати, сигналу тощо); 2. контур, край,
межа; 3. обрізати краї.
есі^е соппесіог - торцевий [крайовий] розн-
ім # рознім, у якого контактні площадки
розташовано уздовж одного з країв дру-
кованої плати, як у плат розширення ПК
(див. також ехрап8Іоп 8ІОІ, 8ІОІ).
есі^е сіеіесбоп - виділення [виявлення] країв #
у КГА - процедура виділення країв гра-
фічного об'єкта (див. також сотриіег
%гаркіс8, есІ§е епкапсетепі).
есІ£Є епкапсетепі - посилення (підкреслю-
вання) контурів # у комп'ютерній графіці -
затінення межі контуру зображення поси-
ленням контрасту між світлими й темними
пікселами з різних боків контуру (див. також
сотриіег угаркісз, есІ%е сіеіесііоп).
есІ£Є тосіе - режим промальовування
контурів.
есІ£Є гоиіег - межовий [крайовий] маршру-
тизатор # маршрутизатор, який розміще-
но на межі магістральної мережі й вико-
нує функції перетворення фреймів ЛОМ
(Еікегпеі, Токеп Віп§, ЕВВІ) в клітинки
АТМ\ назад.
есІ£Є зрасіп£ - відстань від краю провідни-
ка чи контактної площадки до краю дру-
кованої плати.
ЕВІ - Еіесігопіс Вага ІпіегсЬап^е - електро-
нний обмін даними # набір стандартів для
пересилання фінансових документів по
телекомунікаційних мережах (див. також
еіесігопіс соттегсе).
ЕВІЕАСТ - Еіесігопіс Баїа ІпіегсЬап^е Еог
Асітіпізігаїіоп, Соттегсе Апсі Тгапзрогі -
електронний обмін даними в управлінні,
торгівлі й на транспорті # ЕВІГАСТ-стан-
дарт 180 9735-2003.
есііі - 1. редагувати # створювати, додавати,
змінювати текстовий документ, графіч-
ний чи мультимедійний об'єкт (див. та-
кож есНі Ьох, есНі Нпе, есНі тосіе, есіііог)',
2. компонувати, зв'язувати # редагувати
зв'язки (див. також Ііпкег).
есіії Ьох - вікно редагування # див. також есііі.
есіії соттапсі - команда редагування # див.
також Нпе есіііог.
180
е-ехс1іап§е
Едй Весізіоп ЬІ8І: (ЕВЬ) - план монтажу,
лист (список) монтажних рішень # список
команд монтажу відеофільмів, який мож-
на експортувати у професійні аналогові
пристрої редагування.
есіії Ііпе - рядок редагування # див. також
Ііпе есіііог.
едії тосіе - режим редагування # режим ро-
боти програми, в якому редагують текст,
дані, зображення тощо (порівн. соттапсі
тосіе).
есШіп£ - редагування - див. есііі.
есііїіоп - видання, версія # див. також
геїеазе, уегзіоп.
есііїог - редактор; текстовий редактор # про-
грама, що дає змогу користувачу вводити
в комп'ютер із клавіатури й модифікувати
початкові тексти програм, а також працю-
вати з довільними текстовими файлами.
Мають менш розвинені можливості фор-
матування текстів, ніж текстові процесо-
ри (див. також ууогсі ргосеззог).
ЕБЬ - див. Есііі Еесізіоп Ілзі.
ЕВМ - 1. Еіесйопіс Восишепі Мапа^етепі -
електронний документообіг # див. також
ЕЕМ8\ 2. Епіегргізе Воситепі Мапа^етепі -
керування документами установи.
ЕВМ8 - 1. Еіесітопіс Воситепі Мапа^етепі
8у8іет - система керування електронними
документами, документообігом; 2. Епіег-
ргізе Воситепі Мапа^етепі 8узіет - уста-
новча [корпоративна] система керування
документами.
ЕВО (також ЕВО ВАМ, ЕВО ВВАМ) -
Ехіепбеб [Епііапсеб] Ваіа Опірні [ВАМ] -
динамічний ОЗП зі збільшеним часом до-
ступності [видачі] даних, ЕВО-пам'ять,
ЕВО ВАМ # тип динамічного ОЗП зі змі-
нами у схемі синхронізації, що забезпечу-
ють більшу за ЕКАМ швидкість читання
безперервних ділянок пам’яті, оскільки
допускають почати новий цикл читання
до завершення попередньої операції.
ЕВО ВВАМ - див. ЕЕО.
ЕВО тетогу - див. ЕЕО.
ЕВР - 1. Еіесігопіс Ваіа Ргосеззіп^ - елект-
ронна обробка даних. Синонім - сіаіа
ргосеззіп^ 2. Егніапсео Воі Ріісп - поліп-
шений [горизонтальний] крок точок #
технологія, використовувана в масках мо-
ніторів компанії Ніїасіїі.
едисаііоп - навчання, освіта # див. також
сотриііп% есіисаііоп, соигзеушге, есіисаііоп
оп сіетапсі, гетоіе Іеапіп§, 8ЮС8Е.
есіисаііоп оп сіетапсі - навчання за запитом #
див. також гетоіе Іеапіп§.
есіиіаіптепі - есіисаііоп епіегіаіптепі - навча-
льні ігри, ігрове навчання # мультимедійне
ПЗ на компакт-дисках чи онлайнові служби,
призначені для навчання в цікавій, ігровій
формі (див. також СЕ-КОМ, тиііітесіїа).
ЕЕС - Еигореап Есопотіс Соттипііу - Єв-
ропейське економічне співтовариство.
ЕЕМВС - ЕВМ ЕтЬесісіесІ ВепсЬтагк
Сопзогііит (вимовляється “ембассі”) -
консорціум ЕЕМВС, тести ЕЕМВС # кон-
сорціум, що розробив тестові набори для
оцінки продуктивності вбудовуваних сис-
тем. ЕЕМВС - безприбуткова організація,
що поєднує 29 фірм, серед яких АКМ,
АМБ, Апа1о£ Вєуізєз, Вирізи, НііасЬі,
ІВМ, Іпіеі, Ь8І Ьо£Іс, Ьисепі, МІР8
Тес1шо1о£ІЄ8, МіізиЬізЬі Еіесігіс, Моіогоіа,
Каііопаї 8ешісопсіисіог, МЕС, Рапазопіс,
РЬіІірз, 8ип МІСГОЄІЄСІГОПІС8, Техаз
Іпзігитепіз і ТозЬіЬа (див. також
кіір://уу\ууу. еетЬс. ог§).
ЕЕМ8 - Епйапсеб ЕМ8 - удосконалена спе-
цифікація відображуваної пам'яті # див.
ЕМ8.
е-епіегіаішпепі - електронні розваги, е-роз-
ваги # розваги, одержувані за допомогою
комп'ютерних технологій, починаючи від
електронних ігор і закінчуючи “відео-на-ви-
могу” (див. також сотриіег §атез, уісієо оп
сіетапсі).
БЕРНОМ (також Е2РКОМ) - Еіесігісаііу
ЕгазаЬіе Рго^гаттаЬІе Кеаб-Опіу Метоіу -
електричний програмований ПЗП, що до-
пускає стирання, електрично стирана па-
м'ять # рідко використовуваний тип напів-
провідникового ППЗП, у якому стирають
електричні сигнали, що надходять з ком-
п'ютера або з зовнішнього пристрою (про-
граматора) на спеціальні ніжки мікросхе-
ми. Дає змогу робити від 10 до 100 тис.
циклів перезаписування. Витиснений флеш-
пам’яттю (див. також БАРКОМ, ЕАКОМ,
/Іазк тетогу, попчоїаіііе тетогу, РКОМ,
КОМ).
ЕЕТ - Есі£Є ЕпЬапсетепі Тесйпоіо^у - тех-
нологія підвищення чіткості, виділення
меж, згладжування країв під час лазерно-
го друкування # технологія поліпшення
якості зображення для лазерних прин-
терів. Кожну точку порівнюють з 49 сусі-
дніми, а за рахунок зміщення точок у різ-
ні боки усувають ефект накладення (див.
також АКТ, ІЕТ, Р(2ЕТ, КЕТ).
е-ехскап£е - електронна біржа, е-біржа #
купівля-продаж різних товарів на біржі в
рамках електронного бізнесу (див. е-
181
ЕЕЕ
Ьизіпезз), коли є багато продавців і багато
покупців. Зацікавлений у конкретній про-
позиції клієнт, вигравши контракт, пере-
водить продавцю плату й одержує потріб-
ний продукт протягом певного часу.
ЕЕГ - Еіесігопіс Егопгіег Еошкіагіоп - Фонд
електронних рубежів, група ЕЕЕ # неко-
мерційна громадська організація, створе-
на в США в 1990 р. Мітчелом Капором
(Міїсйеіі Карої) і Джоном Барлоу (Іоііп
Р. Вагіолу) для захисту суспільних інте-
ресів у сфері недоторканості приватного
життя громадян і надання їм вільного до-
ступу до онлайнової інформації (див. також
кіір://\чч^^.е//.ог^).
єйєсіїує -1. ефективний; 2. реальний, дійсний #
використовуваний для одержання конкрет-
ного результату.
еПесШе асШге8$ (ЕА) - виконавча адреса #
адреса ОЗП чи ПЗП, обчислена під час
виконання програми відповідно до зазна-
ченого в команді способу адресації (див.
також асісігезз ге^ізіег, Іо^ісаі асісігезз,
геїаііче асісігезз).
еїїесііуе гезоіиііоп - реальна роздільна зда-
тність # роздільна здатність, досягнута
під час друкування на лазерному прин-
тері, в якому застосовано технологію по-
ліпшення якості. Хоча виробник таких
принтерів може декларувати ефективну
роздільну здатність 800 чи 1200 то-
чок/дюйм, якість друку в них зазвичай гі-
рше, ніж у принтерів з такою ж розділь-
ною здатністю, у яких не застосовано цю
технологію (див. також сірі, гезоіиііогі).
еїїесіог - ефектор # у КГА - об’єкт, викори-
стовуваний для створення ефекту.
еіїїсіепсу - 1. ефективність, продуктивність #
порівн. іпе0ісіепсу\ 2. коефіцієнт корисної дії.
ебісіепі - ефективний, діючий.
еГГогі - зусилля, спроба.
ЕЕІ - Еіесітопісз Еог Іша£Іп£ - електронне
репродукування.
Е-беМ гасііаііоп - електромагнітне випро-
мінювання # наприклад, від монітора
(див. також гасііаііогі).
е-Гогш (також Е-Гогт) - еіесігопіс Гогт -
електронна форма # онлайновий доку-
мент, який заповнює користувач (див. та-
кож РУеЬ).
ЕЕ8 - Епсгуріеб Еііе Зиррогі - підтримка
шифрованих файлів # підсистема у
\Уіпскп¥8 2000/ХР, що надає доступ до за-
шифрованих файлів.
ЕЕТ - 1. Еіесігопіс Еішсіз ТгапзГег - елек-
тронний переклад грошових сум; 2. Еагіу
Еіеісі Тгіаі - пілотний проект.
ЕСА - ЕпЬапсесі СгарНісз Асіаріег - поліпше-
ний графічний адаптер, [графічний] адаптер
Е6А, відеографічний стандарт Е6А # стан-
дарт, що замінив ССА, розроблений ІВМ у
1984 р. для моніторів з роздільною здатністю
640x350 точок із підтримкою 16 кольорів з
64-кольорової палітри. Недолік - різна розді-
льна здатність по горизонталі й вертикалі.
Швидко витиснутий УСА (див. також
асіаріег, МССА, МУСА, гезоіиіїоп, 8УСА,
8ХСА, СХСА,ХСА\
Є£О811ГЙП£ (також Є£О-8иГЇЇП£) - егосерфінг #
пошук згадувань власного імені у веб, ба-
зах даних, результатах досліджень, друко-
ваних виданнях тощо (див. також №/
зиг/іп§).
е-§оуегптепГ - електронний уряд, е-уряд,
ЕУ # організація державного керування
на основі електронних засобів оброблен-
ня, передавання й поширення інформації,
надання послуг державних органів (держ-
органів) усіх гілок влади всім категоріям
громадян (пенсіонерам, робітникам, біз-
несменам, державним службовцям та ін.)
електронними засобами, інформування
тими ж засобами громадян про роботу
держорганів. У Росії та в Україні це по-
няття фактично зведено до електронного
середовища спілкування влади з грома-
дянством. На Заході, передусім в США й
Великобританії, його розглядають скорі-
ше як концепцію, спрямовану на підви-
щення ефективності діяльності держави в
цілому. Охоплює свободу доступу грома-
дян до державної інформації, переведення
держорганів на безпаперове діловодство,
встановлення для всіх держорганів показ-
ників ефективності роботи на рік і регуля-
рний їхній контроль, що проводить парла-
мент і громадяни, введення в держорга-
нах пластикових карт для ідентифікації
державних службовців, перерахування їм
зарплати, розрахунків за відрядження то-
що. Приклад: Е-доуегптепі изез Іпіегпеі-ЬазесІ
ІесЬпоІоду (о таке іі еазу їог сііігепз апсі
Ьизіпезз іо іпіегасі уа/ИН іііе доуеттепі, апсі (о
ітргоуе іііе оуегаІІ еТГісіепсу о! іНе риЬІіс зесіог
аі ЬоіЬ іііе Гесіегаї апсі ІосаІ ієуєіз. (АІехапсІег
Е. УегзіїЬо^) - Електронний уряд використо-
вує технології Інтернету для спрощення взає-
модії громадян і бізнесу з урядом і для поліп-
шення ефективності суспільного сектора як на
федеральному, так і на місцевому рівні, (див.
також е-іахез, С2В, С2С, С2С).
Е^уріїап - єгипетський стиль [гарнітури шри-
182
ЕІ8А
фту], єгипетський шрифт # шрифт із прямо-
кутними зарубками і майже однаковою тов-
щиною елементів (штрихів) (див. також/опі,
Неіуеііса, 8сгірі, іуре/атіїу, іуре/асе).
ЕНСІ - ЕпНапсеб Нозі СопігоПег Іпіегіасе -
удосконалений інтерфейс хост-контролера,
технологія ЕНСІ # розроблена корпораці-
єю Іпіеі технологія, покладена в основу
специфікації ЕГ8В 2.0. Забезпечує збіль-
шення пропускної здатності до 480 Мбіт/с
(див. також ШВ).
ЕНЕ - ехігетеїу йі^іі Егедиепсу - надзви-
чайно висока частота, НВЧ # частоти в
діапазоні від ЗО до 300 ГГц (див. також
еіесіготауріеііс зресігшп, ЕЕЕ&], НЕ,
сне, ізье, уне).
ЕІ - Еіесйопіс Іта£Іп§ - [сканування і] елект-
ронна обробка зображення [документів].
ЕІА - Еіесйопісз Іпбизїгіез АПіапсе - Альянс
галузей електронної промисловості, альянс
ЕІА # до жовтня 1997 р. називався Еіесігопісз
Іпсіизігіез Аззосіайоп. Професійна організація
в США, що розробляє електричні та функці-
ональні стандарти з ідентифікатором К8
(Кесоштепсіесі Біапсіагсіз). Найвідоміший з її
стандартів - К8-232С (див. також ТІАщ,
кіір://уууу\у. еі§гоир. ог§).
ЕІАІ - ТИе Еіесігопіс Іпсіизігіез Аззосіайоп
о£ Іарап - Асоціація галузей електронної
промисловості Японії, асоціація ЕІАІ #
див. також ВЕЮА, ЕІА, УУ$С.
ЕІВ - 1. Еигореап Іпуезішепі Вапк - Євро-
пейський інвестиційний банк; 2. Еигореап
Іпзіаііайоп Виз - шина ЕІВ # поширена
розподілена відкрита мережна система,
призначена для створення систем керу-
вання обладнанням будинків різного при-
значення.
ЕІСТА - Європейська промислова асоціація
у сфері телекомунікаційних та інформацій-
них технологій # заснована 16 листопада
1999 р. у Брюсселі. Спадкоємець ЕСТЕЬ і
ЕІІКОВІТ. Охоплює 22 асоціації та націо-
нальних представників 16 європейських
країн. До неї входять 3000 компаній, з них
25 провідних фірм. Буде займатися зокре-
ма питаннями стандартизації.
ЕЮЕ - ЕпНапсесі Іпіе^гаїесі Огіує Еіесйопісз
(Епйапсесі ШЕ) - поліпшена інтегрована еле-
ктроніка жорстких дисків, інтерфейс ЕЮЕ #
інші назви - Газі АТА, АТА-2. Змінив ін-
терфейс ЮЕ. Запропонований у 1993 р. фір-
мою АУезІет Пі^іїаі. Включає поліпшення,
внесені в специфікацію АТА-2, зокрема по-
долано бар'єр 504 Мбайт для місткості диска
до 8,3 Гбайт, підвищено швидкість переда-
вання даних (до 11-13,3 Мбайт/с), уведено
підтримку недискових пристроїв, кількість
пристроїв збільшено до чотирьох (див. та-
кож ЕМА\
ЕіГГеІ - мова Еійеі # об’єктно-орієнтована мова
програмування, розроблена Бертраном
Майером (Веіїгапб Меуег) у 1985 р. Поши-
ренням і розвитком цієї мови зайнята органі-
зована ним компанія Іпіегасііуе 8ой\уаге
Еп£Іпеегіп£ кіір://ууу^у.еі/ре1.сот).
ЕІЕО - ЕЙіетеї Іп РООІ ОїД - “вхід ЕіНетеї -
вихід ЕПОГ, шлюз ЕШстеї-ЮПІ.
ЕІІ - Еіесїгопісаііу іпуізіЬіє Іпіегсоппесі - з'єд-
нувач, прозорий (невидимий) для високоча-
стотних сигналів, з’єднувач ЕІІ (фірми
Аи§аї).
е-іпігазігисіиге - інфраструктура електрон-
ного бізнесу # див. також е-Ьи8Іпе88.
е-іпіегшейіагу - електронний посередник,
е-посередник # одна з форм електронного
бізнесу, основною метою якої є перепро-
даж чи посередництво, здійснювані через
електронні засоби. Для потенційного по-
купця електронний посередник допомагає
раціонально вибрати з множини продук-
тів, номенклатури послуг і постачальни-
ків ринку, а для продавця - робити марке-
тинговий аналіз ринку і потреб покупців
(див. також е-Ьи8Іпе88).
ЕІР - Епіегргізе ІпЕогтаіїоп Ройаі - корпо-
ративний інформаційний портал # див. та-
кож рогіаі.
ЕШ -1. Ехіепсіесі ІпЕогтаііоп Каге - форсована
швидкість передавання # див. також СІВ;
2. Едиіртепі Шепііїу Ке^ізіег - реєстр іден-
тифікації обладнання # містить список до-
зволеного для обслуговування в мережі сті-
льникового оператора абонентського облад-
нання. Код ІМЕ/ що передається мобіль-
ним телефоном, може звірятися з даним
списком, щоб виявити, що телефону дозво-
лений доступ у мережу, тобто він не вкра-
дений, не загублений, сертифікований для
даної мережі та не перебуває під наглядом.
Перевіряння за ЕІК поки не обов'язкове для
операторів зв'язку.
ЕІ8 - Ехесиїіуе ІпЕогтаНоп 8узіет - інфор-
маційна система керівника, управлінська
інформаційна система # див. також
іп/огтаііоп 8у8іет.
ЕІ8А - ЕхІепсіесі Іпбизіту 8іап<іагс1 АгсйііесШге -
розширена архітектура шини промислового
стандарту, шина ЕІ8А # 32-розрядна систем-
на шина ПК, що сумісна з шиною І8А і роз-
ширює її архітектуру. Підтримує роботу з
нею кількох процесорів, блоковий (пакетно-
183
ЕІ8С
монопольний) режим (Ьшзі тосіе) пере-
давання, адресацію до 4 Гбайт ОЗП, а також
має швидкодію до 33 Мбайт/с, тобто втроє
більшу за шину І8А. Уведена в 1988 р. кон-
сорціумом з дев'яти провідних виробни-
ків ПК (А8Т КезеагсЬ, Сошрад, Ерзоп,
НР, МЕС, Оііуєїїі, Тапсіу, \Уу§е
Тесйпо1о£у і 7епіїЬ) як відповідь на шину
МСА, запропоновану ІВМ у лінійці ком-
п'ютерів Р8/2. Розвиток стандарту -
ЕІ8А-2 - забезпечує швидкість переда-
вання до 132 Мбайт/с. Але стандарт РСІ
витісняє ЕІ8А (див. також Ьиз, Ьиз
тазіегіп§, СРЦ).
ЕІ8С - Епіеіргізе Іпіе§гаііоп 8іапсІагс1 Сопзиі -
Рада зі стандартизації інтеграції підпри-
ємств # утворена у травні 1999 р. 20 виро-
бниками засобів інтеграції застосувань
для підприємств, у тому числі ВЕА
Зузіешз, Віиезіопе 8ойдуаге, Сго88\Уог1сІ8,
ІВМ, НР, Меоп 8ой\уаге, ОЬ)есі8расе,
ОпВізрІау, ЗуЬазе та ін.
Е1В - Епіеіргізе Іауа Веепз - специфікація
ЕІВ # на серверній частині стандартизує
доступ до баз даних і до систем обробки
транзакцій, що важливо для корпоратив-
них застосувань, оскільки забезпечує мо-
жливість їхнього перенесення на інші
платформи (див. також Аага, А2ЕЕ).
е]есі - викидати, виштовхувати, видавати,
розвантажувати.
е|ес( Ьиііоп - кнопка викиду # наприклад,
дискети з дисководу.
е]есііоп - виштовхування, викидання, розва-
нтаження.
еЛТАС (також ЕЛТАС) - ЕпНапсес! ГГАСг -
інтерфейс еГГАб - див. ЛАСщ.
ЕЬ - див. еіесігоіитіпезсепі.
ЕЬА - Ехіепсіесі Ьісеп8Іп& А^геетепі - роз-
ширена ліцензійна угода # див. також
СІЛ, ОРЕ, Іісепзе, МЬА, МЕР, МОЬР,
попсіізсіозиге а^геетепі, ІІСС.
е-1еагпііі£ (також еЬеагпііщ) - електронне
навчання, е-навчання# навчання з викори-
станням електронних технологій, насам-
перед Інтернету. Дозволяє пройти курс
дистанційної освіти, надаючи можливість
діалогу з викладачем та іншими слухача-
ми. Один з найпоширеніших засобів елек-
тронного навчання - відеоконференції на
основі Інтернету. Головна перевага для
громадян полягає в тому, що вони самі
можуть вибрати потрібний курс і пройти
його, не виходячи з дому. При цьому в
кращих системах збережено якість на-
вчання, притаманна традиційним фор-
мам (див. також соигзеууаге, еЬеагпіп^
зо/іусаге, еЕеагпіп% чепсіог).
еЬеагпіп§ 8оГЬуаге - ПЗ для електронного
навчання # див. також е-1еагпіп%,
еіеагпіп^ уепсіог.
еЕеагпіпц уєпсіоґ - постачальник систем елек-
тронного навчання # див. також е-1еатіп%,
еЕеатіп% зо/іїуаге.
ЕЬЕАТ - Епігу-Ьеуеі ЕпЬапсеб АТ-іатіїу -
лінійка удосконалених персональних ком-
п'ютерів АТ початкового рівня, лінійка
ЕЬЕАТ.
ЕЬЕС - ЕпіегргІ8Є Ьосаі ЕхсЬап^е Саггіег -
установча місцева телефонна компанія #
див. також СЕЕС, ПЕС, ЬЕС.
еіесігіс - електричний.
еіесігіс сЬаг^е - електричний заряд # див.
також еіесігозіаііс скаг^е.
еіесігісаі - електричний.
еіесігісаі сошраііЬШіу - сумісність на рівні
електричних сигналів # наприклад, така
сумісність є в шин РСІ і СотрасіРСІ, хо-
ча розніми плат у цих стандартах фізично
несумісні (див. також сотраіїЬіІііу, ЕМС).
еіесігісіїу - електрика.
е1есіго1шпіпе$сепі (ЕЬ) - електролюмінесцент-
ний # наприклад, еіесітоіитіпезсепі рапеї.
еіесігота^пеі - електромагніт
еіесігоша^пеґіс - електромагнітний.
е1есігота§пейс сотраііЬіШу (ЕМС) - еле-
ктромагнітна сумісність, ЕМС # 1. здат-
ність електронного устаткування норма-
льно працювати за наявності зовнішніх
природних електромагнітних перешкод і
полів від іншого устаткування, напри-
клад, телевізор має працювати без пере-
шкод поруч з комп'ютером; 2. обмеження
власного електромагнітного випроміню-
вання пристроїв до рівня, що не впливає
на роботу інших пристроїв.
еіесігота^пейс їїеісі (ЕМЕ) - електромагніт-
не поле.
еіесігота^пеііс іпіегГегепсе (ЕМІ) - елект-
ромагнітні перешкоди (наведення) # пере-
шкоди в мережі електроживлення і в еле-
ктронних ланцюгах від роботи електрич-
них машин і електронних пристроїв. Мо-
жна зменшити за рахунок екранування
(див. також ЕМС, поізе[2\, зкіеІсГ).
еіесігоша^пеііс зресіпіш - спектр електро-
магнітних хвиль # діапазон частот елект-
ромагнітного випромінювання від нуля до
нескінченності. ІТІІ-Т виділив у ньому
12 діапазонів від ЗО Гц до 3000 ГГц_________
Назва	Піддіапазон
ЕЬГ	30-300 Гц
ПІТ	300-3000 Гц
184
еШрііс-сигуе сгуріо^гарЬу
УЬГ	3-30 кГц
ье	30-300 кГц
МЕ	300-3000 кГц
НЕ	3-30 МГц
УНЕ	30-300 МГц
пне	300-3000 МГц
	3-30 ГГц
ЕНЕ	30-300 ГГц
шіііітеіег \¥ауе	300-3000 ГГц
(див. також гасію/гедиепсу).
еІесіготесЬапісаІ (також еІесіготесЬа-
пісаі) - електромеханічний # див. також
МЕМ8.
еіесігоп £ііп - електронна гармата # частина
електронно-променевої трубки, що гене-
рує та спрямовує потік електронів на екран
монітора. Відхилювальна система забезпе-
чує попадання цього потоку в потрібне мі-
сце екрану. В кольорового дисплея - три
електронних гармати, відповідно, для чер-
воного, зеленого й синього кольору. Сино-
німи - еіесігоп етіііег, саікосіе (див. також
СЕТ).
еіесігопіс Ьоок - див. е-Ьоок.
Еіесігопіс Виїїеііп Воапі - електронна слу-
жба новин # див. також ВВ8.
еіесігопіс сошшегсе (е-соттегсе, ЕС) - елект-
ронна торгівля, електронна комерція # торгі-
вля чимось через онлайнові мережні служби
(див. також е-Ьи8Іпе88, е-сазк, ЕЕІ, е-тагкеі,
е-топеу, т-соттегсе, і-соттегсе).
еіесігопіс сошропепі8 - електронні компо-
ненти, електронні комплектувальні # до
них належать плати, мікросхеми, конден-
сатори, опори, розніми тощо (див. також
сотропепі, сіізсгеіе сотропепі).
еіесітопіс едйіоп - електронне видання #
див. також е-Ьоок, е-гіпе, еіесігопіс риЬ-
ІІ8кіп§, умеЬгіпе.
еіесігопіс таіі - див. е-таіі.
еіесігопіс топеу (е-топеу) - електронні
гроші # загальний термін для операцій із
грошима через Інтернет. Синоніми -
суЬегсазк, сііу/аі сазк, е-сазк, опііпе Ьискз.
еіесїгопіс поіеЬоок - електронний записник.
еіесїгопіс риЬІІ8Іііп£ - електронна публікація #
термін, що позначає поширення інформації в
електронному вигляді.
еіесігопіс 8І§паіиге - електронний підпис -
див. сІі§ііаІ 8І%паіиге.
еіесітопіс луагГаге - електронна війна, війна
із застосуванням електронної зброї # у ін-
формаційній війні - використання елект-
ронних пристроїв для виведення з ладу чи
руйнування комп’ютерних систем (див
також іп/огтаііоп ууаг/аге).
еіесітопіс луЬйеЬоагсі - електронна “біла
дошка” # усе, нанесене на її поверхню ко-
льоровими маркерами, одночасно з'явля-
ється на екрані ПК. Ці дані можна зберег-
ти, надрукувати, використати в інших за-
стосуваннях тощо.
ЄІЄСЇГОПІС8 -1. електроніка # розділ техніки, що
вивчає електронні схеми і пристрої (див. та-
кож аего8расе еіесігопісз, аиіотоіїуе
еІесігопіс8, сопзитег еІесігопіс8, еуоіиііопагу
еІесігопіс8, тісгоеіесігопкх); 2. електронне
устаткування.
еіесіго-оріісаі - електрооптичний.
еІесїго8іабс сЬагде - електростатичний заряд.
е1ес1го8іаіїс ргіпіег - електростатичний прин-
тер # безударний принтер, що застосовує для
друку електростатичний метод. Позитивно
заряджений тонер притягується до ділянок
паперу, який лінійка електродів заряджає не-
гативно (див. такожргіпіег, іопег).
еіетепі - 1. елемент, складова частина;
2. мікросхема.
еІетепЬуіве - поелементний.
ЕІерЬапі-2000 # нова мова програмування,
розроблювана Дж. Маккарті в рамках іде-
ології “тетогу рго§гаттіп£”.
ЕЬЕ - 1. ЕхесиїаЬІе апсі ЬіпкаЬІе Еогтаї -
формат здійснюваних і компонованих мо-
дулів; 2. ехігетеїу 1о\у Егедиепсу - надни-
зькі частоти# частоти від ЗО до 300 Гц
(див. також ЕШЕ, УЬЕ).
еіііе - цицеро # рівноширинний шрифт ви-
сотою зазвичай 10 пунктів зі щільністю
друку 12 символів/дюйм (див. також
Ьоиг%еоІ8, пгопо8расесІ/опі, рііск).
е11ір8І8 - крапки, еліпсис # 1. у текстах крап-
ки чи інший символ (наприклад, ***) ви-
користовують як ознаку пропуску слів
(НВС); 2. У системах з ГІК крапки в пун-
ктах меню означають наявність підменю
(млЬтепи) чи діалогового вікна (сИаІо%
Ьох); 3. У програмуванні в описі синтак-
сису мови крапки означають багаторазове
повторення попереднього елемента (див.
також 8упіах).
еПіріїсаІ тагцнее - інструмент “виділення
еліпсом” (КГА).
еШрііс-сигуе сгуріо^гарЬу (ЕСС) - шифру-
вання на еліптичних кривих, криптографія
на еліптичних кривих # напрямок асиметри-
чного шифрування і ЕЦП, що швидко роз-
вивається. В ЕСС усі обчислення роблять
над точками еліптичної кривої, наприклад,
замість звичайного додавання двох чисел за
певними правилами додають дві точки кри-
вої, при цьому як результат виходить третя
точка (див. також сгуріо^гарку).
185
ЕЬ8
ЕЬ8 - Еліту Ьєуєі Бузіеш - система почат-
кового рівня # див. також епігу-іеуеі
ЕЬ8І - Ехіга Ьаг§е 8са1е Іпіе^гаііоп - вели-
чезний ступінь інтеграції # див. також
081, іпіе^гаїесі сігсиії, Ь8І, М8І, 881, ОЬ8І,
УЬ8І.
ет (ІавЬ - див. сіазк.
еш $расе - максимальний міжсловний пробіл #
див. також еп зрасе, фіхесі зрасе, Ікіп зрасе.
ЕМ64Т - Ехіепсіесі Метогу 64 Тесйпоіо^у -
технологія розширеної пам'яті ЕМ64Т,
технологія [пам'ять] ЕМ64Т # підтримує
64-розрядну адресацію пам'яті процесора
Хеоп корпорації Іпіеі.
ЕМА - 1. Еіесігопіс Ме88а&іп£ Аззосіабоп -
Асоціація з передачі електронних пові-
домлень; 2. Епіегргізе Метогу АгсйіїесШге -
архітектура ЕМА # частина серверних вер-
сій \Уіпс1о\У8 2000, що надає більше ОЗП
для застосувань, підвищуючи їхню продук-
тивність.
е-таіі (також Е-таіІ, Етаіі, етаіі) -
еіесігопіс таіі - 1. електронна пошта, ЕП
# асинхронна система передавання текс-
тових чи звукових повідомлень між двома
чи кількома користувачами по корпорати-
вній, комерційній (наприклад, АОЬ), му-
ніципальній чи глобальній (Інтернет) ме-
режі. Лист через поштовий сервер (таіі
зегчег) можна послати як одному, так і од-
ночасно багатьом адресатам (групове роз-
силання). Також лист може містити вкла-
дення у вигляді програм і скриптів, текс-
тових, графічних, відео- і аудіофайлів.
Кожен користувач ЕП має власну пошто-
ву скриньку, що розміщена на поштовому
сервері й містить усі адресовані йому по-
відомлення. Стандарт визначений у КЕС
822 (Зіапсіагсі ібг АКРА Іпіегпеі Техі
Ме88а&е8) (див. також ВСС, ЬА1Ч, іізізєгу,
таіі ехріосіег, таіі /Иіег, таіІіп§ Іізі, чоісе
таіі, РУАкІ); 2. текст електронного листа #
див. також /Не аііасктепіз', 3. посилати
електронного листа.
Е-таіІ - див. е-таіі.
етаіі - див. е-таіі.
е-таіі асісігезз - адреса електронної пошти #
має формат и8ег@с1отаіп (наприклад,
сЬіеГ@рс\УЄек.ги). Більшість інтернет—
провайдерів як адресу електронної пошти
пропонують так званий обліковий запис
(РОР ассоипі). Приклад: І їюре 1ЬІ8 із 8ІІІІ уоиг
е-таіі асісігезз. - Я сподіваюсь, що Ваша адре-
са електронної пошти колишня, (див. також
Етаіі аііаз, Іо^ісаі асісігезз).
Етаіі аііаз - адреса-псевдонім, додаткова
(дублююча) адреса електронної пошти #
усі повідомлення, що надходять на цю ад-
ресу, автоматично і негайно перенапрям-
ляють (проф. “форвардяться”) на передба-
чену “реальну” адресу (див. також е-таіі
асісігезз').
е-таїї - електронна торгова універсальна пло-
щинка, е-пасаж # пов'язана з електронною
комерцією і є сукупністю кількох електро-
нних магазинів, якими керують різні продав-
ці; ці магазини поширюють різні продукти і
послуги (так звана горизонтальна ринкова
площинка). Прикладом може бути площинка
кіІр://уу\\^.зкорріп§24.сІе.
е-шагкеі - електронний ринок, е-ринок #
це віртуальний ринковий простір для ве-
дення електронного бізнесу у сфері здій-
снення угод і продажів, надання відомос-
тей про товари, продукти і послуги, а та-
кож для підтримки взаємних комунікацій
між продавцями і покупцями. Окремий
випадок - електронна торгова універса-
льна площинка (див. е-таїї). Існують го-
ризонтальні ринкові простори для пред-
ставлення товарів і послуг масового по-
питу та вертикальні ринкові простори,
що відображають специфіку окремих га-
лузей економіки (див. такоже-соттегсе
е-ехскап%е).
е-шагкеііп£ - електронний маркетинг, е-ма-
ркетинг # ведення маркетингу на основі
електронних технологій.
е-тагкеіріасе - див. е-тагкеі.
ешЬесісіесІ - 1. убудований # пристрій, вико-
ристовуваний у складі іншого устаткуван-
ня (тобто інтегрований до нього), напри-
клад етЬеіїсІеії сотриіег, 2. вкладений #
про конструкцію програми, що є части-
ною іншої конструкції (див. також
ешЬесісіесІ Іоор).
ешЬесісіесІ арріісаііопз - убудовані застосу-
вання # вбудовувані прикладні програми
для систем (див. також ешЬесісіесІ зузіет).
ешЬесісіесІ сотриіег - убудований комп'ютер #
комп'ютер, використовуваний як вузол
пристрою (див. також етЬеМеВргосеззог,
ешЬесісіесІ зузіет, зіп^Іе-Ьоагс! сотриіег).
ешЬесісіесІ с1езІ£п - розробка вбудованої си-
стеми # див. також етЬесШесІ зузіет.
ешЬесісіесІ іпіе11І£епсе - вбудована інтелек-
туальність # про бортову систему керу-
вання поведінкою мобільного робота
(див. також тоЬИе гоЬої).
ешЬесісіесІ іпіегргеіег - убудований інтерпре-
татор # інтерпретатор мови програмування
(наприклад, ^ча), записаний у ПЗП бортової
186
ЕМ8
машини, РЕА, смарт-карти тощо (див. також
етЬесІсІесІ 8о/і\чаге, іпіегргеіег).
ешЬесШесі Іоор - вкладений цикл # у про-
грамуванні - цикл, що міститься усереди-
ні іншого циклу (див. також етріу Іоор,
пе8іе(і Іоор, укаіі Іоор).
ешЬесШесІ тетогу - вбудована пам’ять #
пам'ять, убудована в мікросхему мікро-
процесора, наприклад, у графічний при-
скорювач (див. також §гаркіс8 скір, таіп
тетогу).
етЬесІсІесІ пеЬуогк - вбудована [комп’ютер-
на] мережа, бортова мережа # наприклад,
комп'ютерна мережа автомобіля, літака
тощо (див. також САМ).
етЬедйед ргосейиге - вкладена процедура #
у програмуванні - процедура, що містить-
ся всередині іншої процедури (див. також
ргосесіиге).
ешЬесідесІ ргосе88ог - вбудовуваний проце-
сор # посилення інтеграції у багатьох ви-
падках приводить до заміни вбудовува-
них комп'ютерів вбудовуваними процесо-
рами. Ринок таких процесорів складається
з процесорів ЦОС (Р8Р\ мікроконтроле-
рів (МСЦ) і мікропроцесорів (МРЦ). Роз-
межувати їх іноді досить складно, оскіль-
ки в мікропроцесор можуть додаватися
можливості В8Р и навпаки (див. також
етЬесІсІесІ сотриіег).
етЬегідеб 8ОЙЛ¥аге - програми в ПЗП/ППЗП,
убудоване ПЗ # зазвичай до цього класу ПЗ
входять ВЮЕ, налагоджувальний монітор,
вбудовані тести, вбудований інтерпретатор
і спеціальні застосування (див. також
/ігт^аге). Приклад: ЕтЬесІсІесІ зоЛл/аге епді-
пеегз зЬоиІсІ ГиІІу ипсіегзіапсі сІеЬиддіпд
ІесЬпідиез, зисЬ аз зоїїмаге апсі ЬагсМ/аге Ьгеак-
роіпіз, зіпдіе зіерріпд, еіс. - Розробники вбудову-
ваного ПЗ мають добре розбиратися в техніці на-
лагодження програм, зокрема програмних і апа-
ратних контрольних точок, покрокового режиму
тощо. (див. також рггткаге).
етЬедсІед 8узіет - вбудована [вбудовува-
на] система # комп'ютерна система, що
працює разом з іншим устаткуванням і
розміщена з ним або в одному конструк-
тиві, або всередині даного устаткування.
Приклад: Ап етЬесІсІесІ зузїет із а
тісгоргосеззог ог тісгосопігоііег ЬазесІ зоїиііоп
ргоуіЬіпд бесіісаіесі їипсіюпаїііу ІЬаі із рагі о( а
Іагдег зузіет. - Вбудована система є рішенням
на основі мікропроцесора чи мікроконтролера,
що реалізує спеціальну функціональність і є
частиною більшої системи, (див. також САМ,
СотрасіРСІ, сотриіег сопігої, етЬесІсІесІ
сотриіег, тісгосопігоііег, РС/104).
етЬесШіїщ - вбудовування [об'єктів].
ешЬо88 - фільтр “видавлювання” (КГА).
ЕМС - див. еіесігота^пеііс сртраііЬИііу
ЕМЕА - Еигоре, Міскіїе Базі, АГгіса - Європа,
Близький Схід і Африка; регіон ЕМЕА # на-
зва сфери дії європейських відділень бага-
тьох фірм. До цього регіону найчастіше від-
носять і Росію (див. також СЕЕ, СЕМЕА,
МЕМА).
ешег£епсу - 1. критична (надзвичайна, ава-
рійна) ситуація; 2. непередбачений випа-
док; 3. прикм. запасний, аварійний.
ЕМЕ - див. еіесігота^пеіісЦеісі.
ЕМІ - див. еіесігота^пеііс іпіег/егепсе.
ЕММ - Ехрапбесі Мешогу Мапа^ег - диспе-
тчер відображуваної пам'яті # див. також
ЕМЕ тетогу, (2ЕММ.
е-шопеу (також ешопеу) - електронні гроші,
е-гроші # узагальнений термін, що означає
безготівкові кошти, маніпулювання якими
здійснюється за допомогою електронних за-
собів. Синонім - еіесігопіс топеу.
етоіісоп - утворено від слів ешогіоп + ісоп -
див. зтіїеу.
етріу - пустий, порожній, незайнятий, незапо-
внений # що не містить нічого всередині.
етріу 1І8І - порожній список # список, у жому
немає жодного елемента. Синонім - пиіі ІІ8і
(див. також сігсиїаг ІІ8і, сІоиЬІе-ІіпкесІ ІІ8і,
Нпеаг ІІ8І, Ііпкесі ІІ8І, ІІ8І).
етріу Іоор - пустий цикл # цикл, у якому не
виконується жодних дій. Використовують,
наприклад, для програмування затримок
(див. також етЬесІсІесІ Іоор, маіі Іоор).
етріу зеі - пуста множина # множина, що не
містить жодного елемента. Операції над
множинами підтримують далеко не всі мови
програмування, наприклад Ра8саІ.
етріу 8ігіп£ - пустий рядок # рядок нульо-
вої довжини. Синонім - пиіі 8ігіп§ (див.
також 8ігіп§).
ЕМ8 - 1. Ехрапсіесі Мешогу ЗресіГісаііоп -
специфікація відображуваної пам'яті #
стандарт, розроблений у 1985 р. фірмами
БоШз, Іпіеі і Місгозоїї (тому його іноді на-
зивать БІМ) для доступу з БО8 до діля-
нок пам'яті, більших 1 Мбайт, у системах
на базі процесорів 80386 і більш пізніх
(див. також ЕММ, ЕМЕ тетогу, ОЕММ,
ХМЕ);2. Еіесігопіс Ме8за§іп§ 8узіеш - еле-
ктронна система обміну повідомленнями
[передачі повідомлень]; 3. Епйапсеб
Мезза£ІП£ Зєґуісє - служба передавання
розширених повідомлень, служба ЕМ8 #
передбачає передавання тексту з ілюст-
187
ЕМ8 тетогу
раціями, є перехідним етапом від 8М8
до мультимедійної служби передавання
мультимедійних повідомлень ММ8, 8М8;
4. ЕІЄСІГОПІС8 Мапи£асШгіп£ Зегуісез - ви-
робничі послуги в галузі електроніки, по-
слуги у виробництві електронної техніки;
5. Еіесігопіс Май Зегуісе - служба елект-
ронної пошти.
ЕМ8 тетогу - відображувана пам’ять #
див. також ЕМ8[ц.
ешиїаіе - емулювати - див. етиіаііоп.
етиіаііоп - емуляція # виконання на ком-
п’ютері програм, написаних для комп'ю-
тера іншого типу. Емуляція полягає в точ-
ній імітації функціонування всіх частин
одного комп'ютера на іншому. Її можна
виконувати на програмному, мікропрог-
рамному чи апаратному рівнях. Викорис-
товуюєть для розробки ПЗ на нові типи
комп'ютерів або у разі, якщо система, для
якої пишуть програму, фізично недосяж-
на на момент розробки (див. також
сотраііЬИііу).
еігшіаіог - емулятор # 1. програма, апарат-
но-програмна система чи мікропрограма,
що виконує емуляцію. За допомогою ему-
лятора комп’ютер може виконувати про-
грами, написані для іншого комп’ютера.
Емулятори поділяють на внутрішньосхе-
мні (ІСЕ), шинні й програмні. Емулятори
широко використовуються для налаго-
дження прототипів і програм для вбудо-
вуваних систем (див. також етиіаііоп,
кагсЕцаге, ІСЕ, зо/іуиаге)', 2. програма, що
виконує функції, які зазвичай реалізує пе-
вний зовнішній пристрій (див. також
іегтіпаї етиіаііоп).
еп $расе - нормальний міжсловний пробіл #
див. також ет зрасе, /іхесі зрасе, ікіп зрасе.
епаЬІе - активувати, вмикати, уможливлю-
вати, дозволяти, розблоковувати # напри-
клад, переривання (порівн. сІізаЬІе).
епсарзиіаїей - інкапсульований # містить
усередині себе ще щось.
епсар$и1аіе<1 рго£гаштіп£ - модульне про-
грамування # див. також рго£гаттіп£.
епсар$и1аіесІ іуре - прихований тип.
Епсар$и1аііп£ 8есигііу Рауіоай (ЕР8) - без-
печне закриття змісту, протокол ЕР8 #
протокол шифрування ІР-дейтаграм, який
ІРЗес використовує для забезпечення кон-
фіденційності переданої по мережі інфор-
мації. Е8Р не шифрує заголовки пакетів,
тому можна використовувати його для
трансляції мережних адрес.
епсарзіїїагїоп - 1. інкапсуляція # 1) в ООП -
приховування внутрішньої структури даних
і реалізації методів об’єкта від програми
таким чином, щоб інші об'єкти не потребува-
ли знань про його внутрішню структуру.
Доступний тільки інтерфейс об'єкта, через
який здійснюється уся взаємодія з ним
(див. також іпкегііапсе, оЬ/есі іпіег/асе, ООР,
роїутогркізт)', 2) приховування опису реалі-
зації класу в окремому файлі, уміст якого не-
відомий програмісту, що використовує да-
ний клас; 2. у телекомунікації - включення
повідомлення чи пакета, оформлених для пе-
редавання за одним протоколом, до структу-
ри, що забезпечує їхнє передавання між ме-
режами, які використовують інші протоколи
передавання (див. також АТМ, ТСР/ІР).
епсарзиіагїоп гоиііп§ - маршрутизація з ін-
капсуляцією.
епсірйег - шифрувати, кодувати, зашифро-
вувати # див. також епсгурііоп.
епсірЬегіп£ - шифрування.
епсірЬегтепі - шифрування - див. епсгурііоп.
ЄПСІО8Є - 1. брати (у дужки); 2. поміщати в
корпус; 3. замикати, огороджувати; 4. умі-
щати, містити.
епсіозиге -1. включення, вкладення; 2. корпус,
епсойе - кодувати, шифрувати, зашифрову-
вати # 1. див. також епсгурііоп', 2. перетво-
рювати дані чи деякі сигнали в заданий
формат. Зворотною кодуванню є операція
декодування (порівн. сіесосіе).
епсосіег - кодувальник # 1. електронний пе-
ретворювач КОВ-сигналу в композитний
(повний) телевізійний сигнал; 2. програ-
ма, що перетворює послідовність команд
мовою високого рівня в керівні коди кон-
кретного графічного пристрою; 3. будь-
яка програма, мікросхема чи алгоритм,
що виконують кодування, наприклад
МРЕ6 епсосіег.
епсодіп§ - шифрувати, зашифровувати, ко-
дувати # наприклад, процес ущільнення
файла. Приклад: ТЬеге аге зоїиііопз іосіау ІЬаі
сіо епсосііпд апсі сіесосііпд ої ЬагсКл/аге. ТТіеге
аге 80І0Й0П8 №аі епсобе іп Кагсіх/уаге апсі
сіесосіе іп зоїїмаге, апсі еоіиііопз іНаї епсосіе
апсі сіесосіе іп 80ЇЇ\л/аге. - Сьогодні існують рі-
шення, що забезпечують апаратне кодування
й декодування. Застосовують також рішення,
що реалізують мішаний підхід - апаратне коду-
вання й програмне декодування. Крім того, ши-
роко використовують суто програмні рішення.
епсгурі - шифрувати # Приклад: Весаиее тозі
Ьи8іпе88Є8 сіоп’і епсгурі Ьаскир сіаіа, ІІте іпТогтаїіоп
тез Йтеігз Тог ІІте іакіпд. (Кєуіп 0. Мйпік) - Оскільки
в більшості фірм дані під час резервного копіюван-
188
£N8
ня не шифруються, то вони одержали потрібну
для арешту інформацію.
епсгурііоп - шифрування, зашифровування #
1. процес використання шифру для захисту
інформації, тобто перетворення захищува-
ної інформації (повідомлення, файла, запи-
су в БД тощо) у шифроване повідомлення
за допомогою певних правил, які містить
шифр, щоб її не зміг прочитати користувач,
який не має ключа до даного шифру. Термі-
ни “шифрування” і “кодування” за сучасни-
ми уявленнями не є синонімами. Приклад:
ТГіе теззадез \л/еге зирег-епсгуріесі \л/ііґі а 256-Ьіі
зузіет зресіаііу табе аі Нге М8А. (Тот СІапсу) -
Повідомлення були дуже надійно зашифровані
системою з 256-бітним ключем, спеціально роз-
робленої АНБ. (див. також сіркегіехі,
сгуріоууарку, сіесгурііоп, ЕЕ8, Е8А, ріаіп-
іехі, риЬІіс-кеу епсгурііоп, зсгатЬІег).
епсгурііоп кеу - ключ шифрування # При-
клад: Нег ріазііс епсгурііоп кеу \л/аз іп йз ргорег
зіоі, апб ііте ріюпе маз аігеабу Ііпкеб апсі
зупсіїгопігеб ууіііт апоіЬег зисґі рГюпе аі М5А
ііеабциагіегз. (Тот СІапсу) - Її пластиковий
ключ шифрування був вставлений у потрібне
гніздо, так що телефон виявився з'єднаним і
синхронізованим з іншим подібним апаратом у
штаб-квартирі АНБ. (див. також сіркег).
епй - 1. кінець, закінчення; завершення;
2. закінчувати, припиняти; 3. край (чо-
гось); 4. у деяких мовах програмування -
службове слово, що вказує на кінець опе-
ратора чи блоку.
епсі рарегв - форзац # порожні аркуші, які
приклеюють до внутрішніх сторін перед-
ньої і задньої частин обкладинки книги.
епс! П8ег - кінцевий користувач # особа чи
група осіб, що використовують той чи ін-
ший продукт у своїй діяльності, на відмі-
ну від його розробників і фахівців із су-
проводу. Часто цей термін позначає кори-
стувачів з не дуже високим рівнем знань
у галузі комп'ютерних технологій (див.
також аиікепіісаііоп, сіе/аиіі изег, ЕІІЇА,
кі^к-гег, Іатег, Іазі тіїе, оІсІЬіе, ромег
изег, изег Ьазе, изег Ш, изег рго/ііе,
зирегизег).
епдес - епсобег/бесосіег - кодек, схема коду-
вання/декодування # див. також сосіес.
епд-8іаіїоп - кінцева станція, станція призна-
чення # вузол мережі, якому призначено пе-
редані дані. Приклад: А соппесїіоп тизі Ье
езІаЬІізЬесІ ргіог іо орепіпд а соттипісайоп зеззіоп
ЬеЬл/ееп епб-зіаііопз. - Щоб між кінцевими станція-
ми можна було почати передавання даних, споча-
тку потрібно встановити з'єднання.
епсі-іо-епсі раік - шлях, позначений [тіль-
ки] кінцевими точками (без проміжних),
шлях від точки до точки.
епсі-їо-епй 8ОІПІІОП - комплексне рішення #
див. також зоїиііоп.
ЄПСІІЄ88 Іоор - див. іп(іпііе Іоор.
епсіпоіе - пояснення (зауваження) наприкін-
ці книги # зазвичай текстові процесори
дають змогу користувачу вибирати між
виносками і примітками (порівн.
/ооіпоіе).
епдроіпі - торцева [кінцева] точка # у век-
торній графіці - початкова чи кінцева то-
чка відрізка прямої (див. також уєсіог
ууаркісз).
Епег^у 8іаг - режим зниженого енергоспо-
живання моніторів і ПК, що відповідає
однойменним рекомендаціям Агентства із
захисту навколишнього середовища уря-
ду США (див. ЕРА), опублікованим у
1992 р. Згідно з ними, у “сплячому” режи-
мі ПК не може споживати більше ЗО Вт.
Участь у програмі добровільна. Фірма,
що виконує дані рекомендації, одержує
право маркувати свою продукцію спеціа-
льною позначкою (див. також ИШЕК).
епціпе - механізм # 1. механізм якогось при-
строю, наприклад принтера; 2. механізм БД.
епціпеегіпц апсі сіезіщі - проектування і дизайн.
ЄПЦІПЄ-ІЄ88 ргіпіег - [сторінковий] принтер без
[вбудованого] растеризатора # дані для виво-
ду в потрібному форматі готує ЦП.
епііапсесі - поліпшений, посилений, розши-
рений, удосконалений.
ЕпЬапсесі ГОЕ - див. ЕЮЕ.
епііапсесі кеуЬоагс! - розширена клавіатура -
див. кеуЬоагії.
ЕпЬапсесІ Рагаїїеі Рогі (ЕРР) - поліпшений
паралельний порт, ЕРР-порт # специфіка-
ція, розроблена Іпіеі, 2епіїЬ і ТозЬіЬа. Забез-
печує двонапрямлений обмін даними і під-
вищення пропускної здатності паралельно-
го порту до 16 Мбіт/с. Уперше застосована
в 1991 р., конкурує зі специфікацією ЕСР
(див. також рагаїїеірогі).
епЬапсешепі - поліпшення, посилення, роз-
ширення.
£N06 = Ейєсііує Ь4шпЬег ОГ ВІІ8 - ефектив-
на кількість розрядів # показник якості
АЦП (див. також АОСц]).
епциепе - ставити в чергу # див. також
сіециеие, диеие.
епциігу -1. запит; 2. запитувати, дізнаватися,
епдиігу герогі - звіт за запитом.
£N8 - Епіегргізе КеШюгк 8егуісез - мережні
служби підприємства.
189
еліег
еліег -1. вводити, вносити, записувати, заноси-
ти; 2. входити, проникати; 3. вставляти.
еліегргізе - 1. підприємство, [комерційна]
організація # у комп’ютерній індустрії те-
рмін стосується великих компаній, які
широко використовують комп'ютерні тех-
нології (див. також С8ЕР, ЕЕР, іпігапеі,
МЕР, МЕР II); 2, [загально]установчий,
корпоративний.
еліегргІ8е[-луіде] пеЬуогк - мережа масшта-
бу підприємства, корпоративна [установ-
ча] мережа.
елііге - повний, цілий, цілісний.
еліііу - 1. сутність-об'єкт, логічний об'єкт,
логічна категорія, логічно цілісний еле-
мент предметної області; 2. [графічний]
примітив, модуль.
еліііу іпіе^гііу - логічна цілісність даних (БД).
епіііу-геїаііопзйір сііащгат - діаграма, що
відображає зв'язки між сутностями, ЕК-
діаграма # графічне зображення множини
сутностей (епіііу 8ЄІ), їхніх атрибутів і
зв'язків. Опис - це граф, у якому для зо-
браження множини сутностей використо-
вують прямокутники, для атрибутів - ова-
ли, а для зв'язків - ромби (див. також
епіііу-ге1аііоп8кір тосіеі).
епіііу-геІаііопзЬір шосіеі - модель “сутність -
зв'язок”, ЕК-модель # поширений засіб гра-
фічного подання схем БД. Схему даних відо-
бражають у вигляді діаграми сутностей і
зв'язків (епіііу-геїаііоткір ска^гат). Зв'язки -
це з'єднання двох і більше сутностей, а атри-
бути - властивості множини сутностей (див.
також ЕВМ8, геїаііопаї тосіеі).
епіііу зеі - множина сутностей - див. епіііу-
геІаііоп8кір тосіеі.
епігу - 1. вхід, входження, точка входу;
2. елемент, запис (каталогу, меню, списку,
таблиці, БД тощо). Приклад: ТТіе сіаіаЬазе із
сопзіапііу Ьеіпд ирбаіесі іо геГІесІ асісііііоп о(
лем епігіез апсі сіеіеііоп о( оийаіесі епїгіез. -
Цю БД постійно поновлюють з метою додаван-
ня нових записів і видалення старих; 3. ввід
даних.
еліту солдіііопз - початкові умови.
еліту Гогпіаі - формат уводу # див. також
/огтаі.
епігу-іеуеі — простий, початкового рівня,
для початківців # див. також епсі и8ег,
епігу-іеуеі РС.
елігу-іеуеі РС [зузіепі] - дешеві (прості) ПК,
комп'ютер початкового рівня # це впливає на
його комплектацію, вартість і функціональні
можливості. Часто мають на увазі молодші
моделі певної роддини ПК.
еліту лате - им'я точки входження # див.
також епіку роіпі
еліту роіпі - точка входу # у програмуванні -
адреса команди, з якої починається виконан-
ня певної ділянки коду. Зазвичай говорять
про точки входу в підпрограму, функцію,
драйвер чи процедуру.
епитегаіе - перелічувати
епитегаіесі іуре (також елишегаііол іуре) -
переліковний тип # у МВР - тип даних, зада-
ний вичерпним списком усіх можливих зна-
чень для змінних цього типу. Використання
переліковних типів властиве мовам програму-
вання із строгою (сильною) типізацією (див.
також сіаіа іуре, огсііпаї іуре, іуре, зиЬіуре).
елишегаііол - 1. переліковний тип # див.
також епитегаіесі іуре; 2. перелік.
елуіголтелі - устаткування, середовище,
оточення # середовище буває апаратним,
мережним, програмним і мішаним, напри-
клад, апаратно-програмним. Оскільки в
сучасних ОС багато параметрів і настро-
йок, то термін “середовище” може озна-
чати конкретний стан усієї їх сукупності
(див. також соп/і§игаііоп, сіеуеіортепі
епуігоптепі, кагсЕчаге епуігоптепі,
орегаііп% 8у8іет).
епуігоптепі уагіаЬІе - змінна середовища #
іменований рядок, що містить інформа-
цію про середовище виконання програми,
наприклад шлях до робочого каталогу на
диску, до опції застосування тощо (див.
також уагіаЬІе).
ЕОВ - Епсі ОГ Віоск - кінець блоку, ознака
кінця блоку.
ЕОС - ЕтЬесІсІесІ Орегаііоп СЬаппеі - вбу-
дований інформаційний канал.
ЕОВ - 1. Епсі ОГ Візсиззіоп - кінець обгово-
рення; 2. Епсі ОГ Оау - кінець дня # абре-
віатура, використовувана в чат-форумах
(див. також сІІ£І8реак).
ЕОГ - Епсі ОГ Еііе - кінець файла, мітка кінця
файла # керівний символ, що зазначає логіч-
ний кінець текстового файла (у ВО8 - це си-
мвол Сігі-2) (див. також сопігої скагасіег).
ЕОІ - 1. Епсі ОГ Іпіеггирі - кінець перери-
вання; 2. Епсі Ог ІсіепііГу - кінець чи іден-
тифікація, сигнал ЕОІ (шини ОРІВ).
ЕОЬ -1. (також ЕОЬІЧ) - Епсі ОГЬіпе - сим-
вол “кінець рядка” # синонім - пеМіпе. У
різних системах використовують різні ком-
бінації символів для позначення кінця рядка
(див. також СЕ, ЕОГ, ЬЕ); 2. епсі-оГ-ІіГе -
“кінець життя” # припинення випуску чи
підтримки продукту виробником; 3. Епсі ОГ
ЬІ8І - кінець списку.
190
ЕР8
ЕОМ - Епсі О£ Ме88а£е - кінець повідом-
лення, символ кінця повідомлення.
ЕОТ - 1. Епсі О£Тгап8тІ88Іоп - кінець пере-
давання # 1) службовий пакет для переда-
вання маркера в мережі з маркерним до-
ступом; 2) мнемоніка керівного символу
А8СІІ з кодом 4, що служить для позна-
чення припинення передавання даних;
2. Епсі ОГТаре - кінець стрічки # тип мар-
кера на магнітній стрічці; 3. Епсі ОГТехі -
кінець тексту # символ сопігоі-С; 4. Епсі о£
Тіігеад - кінець діалогу (дискусії, обгово-
рення) # див. також пе№%гоир; 5. Епсі О£
ТаЬІе - кінець таблиці.
ЕОУ - Епсі О£ Уоіите - кінець тому # тип
маркера на магнітній стрічці.
ЕО\¥ - Еп£Іпеегіп§ Огсіег \Уіге - службова
лінія для інженерних робіт.
ЕР - ЕІесігопіс РиЬ1І8Іііп£ - електронні ви-
давничі системи # див. також сіезкіор
риЬІІ8кіп%.
ЕРА - Епуігоптепїаі Ргоіесііоп А§епсу
о£ 118А - Агентство із захисту (охоро-
ни) навколишнього середовища [США] #
розробило програму енергозбережен-
ня Епег^у 8іаг (див. також §гееп РС,
кіір://уму\м. ера.%оу).
е-Раутепі - електронний платіж, е-платіж #
оплата покупок за допомогою електрон-них
засобів. Є безліч систем, використання яких
пов’язано з різними проблемами, насампе-
ред безпеки і збереження конфіденційності.
Найпоширеніші з них - домашній банк, еле-
ктронна оплата квитків, оплата товарів в
електронних магазинах тощо. Електронні
платежі - важливий елемент електронної
комерції (див. також е-соттегсе).
ЕРІ - Ехіетаї Ргезепіагіоп Іпіегіасе - зовні-
шній інтерфейс подання # застосовується
під час програмуванні в системі С1С8
(див. також ЕСІ).
ЕРІС - 1. ЕхрІісШу Рагаїїеі Іпзігисгіоп
Сошриіїп£ - обчислення із заданим пара-
лелізмом команд, технологія ЕРІС # тех-
нологія, використовувана в архітектурі
ІА-64 набору команд 64-розрядного про-
цесора Мегсесі, розроблюваного корпора-
ціями Іпіеі і Не\¥Іе«-Раскапі. У цій техно-
логії компілятор прямо вказує процесору,
які команди можна виконати паралельно,
а які залежать від інших команд (див. та-
кож СІ8С, ЕІ8С, УЬЛР); 2. ЕтЬе(Ие(1 Ріаі-
Гогт £ог Іпсіизігіаі Сотриіег - специфіка-
ція [конструктив] ЕРІС # розроблена фір-
мами Ашрго, Місго/зуз, Осіа^оп, Уегза-
Ьо£Іс і У/іп8у8іеш8 у березні 2004 р. Задає
розмір плати 4,5 на 6,5 дюймів (див. та-
кож РС 104).
ері1о£ - див. ер Посіле сосіе.
ері1о£ііе сосіе (також ері1о£ сосіе) - код ви-
ходу (наприклад, із процедури), код “епі-
логу” # частина коду функції, що віднов-
лює стек у разі виходу з неї (див. також
СОСІЄц]).
ЕРІЛ) - ЕгазаЬІе [Еіесігісаііу] Рго^гаттаЬІе
Ьо&іс Вєуісє - перепрограмовувана логіч-
на ІС, ПЛІС.
ЕРМ - Епіегргізе Рго]есі Мапа^етепі - ке-
рування корпоративними проектами #
клас корпоративного ПЗ для керуван-
ня внутрішніми проектами підприємства.
ЕРО - Етег^епсу Ро\уєг-О£Г - аварійне зне-
струмлення # система і пристрої для екст-
реного знеструмлення устаткування в ава-
рійних ситуаціях, наприклад, під час по-
жежі, затоплення (див. також ЕРО).
ЕРР - див. Епкапсесі Рагаїїеі Рогі.
е-ргосигетепґ - електронна система матеріа-
льно-технічного постачання, електронне
постачання, е-постачання # охоплює всі
електронні форми купівлі й постачання то-
варів у виробничому циклі підприємства.
Один з основних елементів електронного
постачання - електронні каталоги продуктів
і послуг (див. також е-Ьизіпезз, е-саіаІо%).
ЕРКОМ - ЕгазаЬІе [Еіесігісаііу] Рго£гат-
таЬІе Кеасі-Опіу Метогу - програмова-
ний постійний запам’ятовуючий пристрій,
який стирається, перепрограмовувана па-
м’ять # тип мікросхем перепрограмовува-
ної постійної пам'яті з ультрафіолетовим
стиранням. Для стирання вмісту мікро-
схеми зі скляного віконця на її корпусі
видаляють захисну наклейку, і воно пев-
ний час (до 20 хвилин) освітлюється ульт-
рафіолетовим світлом. Стирати ту саму
мікросхему можна багаторазово. Для за-
писування даних на мікросхему викорис-
товують програматор. За дотримання
умов експлуатації запис на мікросхемі
може зберігатися роками (див. також
ЕЕР ЕОМ, ега$ег[2], попуоіаіїїе тетогу,
РЕОМ, ЕАМ, ЕОМ).
ЕР8 - 1. ЕпсарзиІаіеН РозіЗсгірі - упакований
формат Ро8і8сгірІ-файлів, формат ЕР8 #
див. також Ро5і8сгірі\ 2. Еіесігопіс РиЬ1І8Іііп£
8уз1ет - електронна видавнича система -
див. також ОТР[ц, 3. див. Епсарзиіаііп^
Еесигіїу Рауіоаск, 4. еатіп£ рег зЬаге - прибу-
ток на акцію # прибуток після сплати пода-
тків, поділений на кількість випущених у
обіг звичайних акцій фірми.
191
ЕРБ
ЕРІ! - Еіесітісаі Ро\уєг Ипіі: - блок живлення.
е-рііЬ1і$1іііі£ Іюизе - електронне видавництво,
е-видавництво # охоплює усі форми публі-
кації і подальшого поширення будь-яких
матеріалів із використанням електронних
засобів. Приклади засобів поширення -
електронна пошта, факс, електронні газети,
веб-сайти. В Інтернеті широко відомою
стала технологія публікації документів, по-
сібників тощо у рбГ-форматі.
Е(2 - ециаі - еквівалентність # знак логічної
операції “еквівалентність”, використову-
ваний у багатьох мовах програмування
(див. також едиіуаіепсе, СЕ, ЬЕ).
едпґоі - оцінний пакет ецпіоі # пакет групи
8РЕС для оцінки швидкодії комп’ютера
шляхом генерації сортованої таблиці іс-
тинності (див. також 8РЕС/р95).
едиаі (ЕО) - 1. дорівнювати, бути рівним #
Приклад: ТЬеге із по зрасе ЬеТоге апсі аїїег Віє =
(едиаі) зідп, Ьиі іііеге тизі Ье аі Іеазі опе зрасе
ЬеШ/ееп ілл/о зеЙіпдз. - До і після знака рівності
немає пробілів, але має бути принаймні один
пробіл між величинами, що присвоюються;
2. рівний, еквівалентний.
єдині $І£п - знак рівності.
едиаіііу - рівність.
едиаііоп - рівняння # див. також едиаііоп
есіііог.
едиаііоп есіііог - редактор [математичних]
формул і рівнянь # див. також іехі есіііог,
УУОГСІРГОСЄ88ОГ.
едиіртепі - апаратура, устаткування, осна-
щення; матеріальна частина # див. також
кагсіумаге.
едиіршепі гаск - апаратурна стійка # див.
також едиіртепі, гаск.
едиірріїщ - ввести в [робочу] конфігура-
цію, підготувати до роботи.
едиірріп£ ієуєі - рівень укомплектованості,
едиіуаіепсе - еквівалентність # логічна опе-
рація, що перевіряє рівність операндів: А
еквівалентно В тоді і тільки тоді, коли А і
В одночасно істинні чи одночасно помил-
кові (див. також Е^, ітріісаііогі).
едиіуаіепі [§аіе] сотріехііу - складність
[ПЛІС] в умовних чи розрахункових логі-
чних вентилях # кількість розрахункових
вентилів, що містить ПЛІС.
егазаЬІе - що стирається # наприклад,
егазаЬІе зіога^е - пам’ять, що стирається.
егазе - 1. стирання; 2. стирати, видаляти,
знищувати # наприклад, файли на диску
(див. також сіеіеіе, гетоуе).
егазе Ьеасі - стиральна голівка, голівка сти-
рання # пристрій, використовуваний у де-
яких пристроях збереження даних, напри-
клад, у НМС перед записом нового блоку
зі стрічки стирається її попередній вміст
(див. також кеасі, Іаре сігіге, умгііє кеасі).
егазег - 1. інструмент “ластик” (КГА); 2.
стиральний пристрій # наприклад, для мі-
кросхем ЕРКОМ у такому пристрої є дже-
рело ультрафіолетового світла, таймер и
місце для разміщення мікросхем.
ЕгаіозШепез зієує - решето Ератосфена #
алгоритм пошуку простих чисел.
ЕКС - Еіесігісаі Киїез СЬеск - перевірка
правильності принципової електричної
схеми проекту # у САПР електроніки.
ЕШ) - ЕпІііу-КеїаііопзЬір Біа^гат - діагра-
ма відношень логічних об'єктів-сутнос-
тей, діаграми “сутність - зв’язок” # спосіб
визначення даних і відношень між ними,
що забезпечує деталізацію сховищ даних
проектованої системи (див. також РКО,
5779).
е-геаШпезз - готовність до електронізацїї,
е-готовність # термін, уведений Всесвітнім
банком для позначення готовності інформа-
ційно-комунікаційної інфраструктури краї-
ни, континенту чи всієї земної кулі до зага-
льної електронізацїї народного господарст-
ва. Існує багато методик оцінки е-готовнос-
ті (див. кіф://УіГ^Лп/о(1еу.ог^/егеа^іпе88/
теікосіоіо^у. кіт).
ег^опотісз - ергономіка # научна дисцип-
ліна, що вивчає взаємодію людини з об-
ладнанням, на якому (з яким) вона пра-
цює (див. також НСІ).
ЕКМ - Етріоуее КеІаІіопзЬір Мапа^етепі -
системи керування взаємозв’язками зі
службовцями # див. також СКМ.
ЕКМЕ8 - Еигореап Кабіо Меззаціпц Зузіет -
стандарт ЕКМЕ8 # стандарт на цифрове пе-
редавання повідомлень на радіочастотах.
Затверджений ЕТ8І у 1992 р. як рекомендо-
ваний європейський протокол. Використо-
вують у пейджинговому зв'язку (див. також
РЬЕХ, РОС8АС, КеЕЬЕХ).
ЕКОМ - ЕгазаЬІе Кеаб-Опіу Метогу - ПЗП,
що стирається # див. також ЕЕРКОМ,
ЕРКОМ, попуоіаіііе тетогу, КОМ.
ЕКР - Епіегргізе Кезоигсе Р1аппіп£ - планува-
ння ресурсів [на рівні, у масштабі] підп-
риємства, стандарт (рекомендації) ЕКР #
поєднує всі ресурси, потрібні для роботи пі-
дприємства, зокрема планування за-
мовлень, фінансів тощо. Сучасні системи
керування підприємствами мають відпові-
дати рекомендаціям цього стандарту (див.
також епіегргізе, МЕ8, МЕР, МКРII, 8СМ).
192
еггог-іоіегапі
ЕКК - див. еггог.
еггог (ЕКК, егг) -1. помилка, погрішність #
розбіжність між величиною, яка обчис-
лена, спостерігається чи обміряна, і спра-
вжнім, заданим чи теоретично правиль-
ним значенням або умовою; 2. помилка #
1) неприпустима дія користувача чи опе-
ратора. Синонім - тізіаке (див. також
Ьи%, еггог сосіе, еггог сопігої, еггог
сіеіесііоп, еггог /Іа%, еггог капсіІіп£, еггог
ГПЄ88СІ£Є, еггог ргоіесііоп, еггог гесоуегу,
/аиіі, зузіет еггог):, 2) у телекомунікаціях -
будь-яка небажана зміна даних під час пе-
редавання # див. також еггог-соггесііп%, е-
ггог сіеіесііоп', 3. помилка в програмі, про-
грамна помилка # див. також еггог Іаіе-
псу, еггог ігарріп%, ипсіеіесіесі еггог.
еггог Ьаг - планка погрішностей # див. та-
кож еггог.
еггог еііескіп£ - контроль помилок - див.
еггог сопігої.
еггог сосіе - код помилки # код, повернутий
програмою чи пристроєм, який виявляє по-
милковий стан чи дію (див. також сосіе^},
еггог сопігої).
еггог сопігої - контроль помилок, захист
від помилок # синоніми - еггог капсіїіпр,,
еггог скескіп%, еггог тапа^етепі (див. та-
кож СКС, еггог ргоіесііоп, еггог гесоуегу,
кагсЕуаге скеск, кагсЕуаге еггог, ЬКС,
зузіет еггог, УКС).
еггог-соггесііп^ - з виправленням помилок.
еггог-соггесііп§ сосіе (ЕСС) - код з виправ-
ленням (корекцією) помилок # див. також
Наттіп§ сосіе.
еггог сіеіесііоп - виявлення помилок # у перед-
аванні даних - програмні та/чи апаратні зас-
оби й методи виявлення поми-лок. Допрос-
тих методів належить використання контро-
льних сум і контроль циклічним надлишк-
овим кодом. Приклади: сотргеИепзіуе еггог сіеіе-
сііоп - вичерпне виявлення помилок; еггог
сіеіесііоп тесіїапієтз - механізми виявлення по-
милок (див. також скескзит, СКС, сііа^позіісз,
ЕСС, еско скеск, еггог капсіїіп^, еггог Іаіепсу,
еггог гесоуегу, еггог ігарріп%, /спліі сіеіесііоп,
ЬКС, УКС).
еггог-(ііїїи§іоп [зсаііег] сііікег - випадкове
псевдозмішування кольорів.
еггог Па§ - флаг помилки, ознака помилки #
див. також еггог.
еггог Ьапсіїег - обробник помилок # див.
також еггог, еггог капсіІіп£, капсіїег.
еггог Ііапсіїііщ - обробка помилок # дії про-
грами під час виявлення помилки в момент
виконання. Може зводитися до стандартних
дій типу попередження і завершення, але
у важливих застосуваннях і системних про-
грамах вимагає особливої уваги (див. також
Ьи& еггог сосіе, еггог сіеіесііоп, еггог тез8а§е,
еггог ргоіесііоп, еггог 8ігеат, еггог ігарріп^,
ехсерііоп капсіІіп£, /аіаі еггог, кагскуаге еггог,
гесоуегаЬІе еггог, 8у8іет еггог).
еггог іпіеггирі - переривання за помилкою #
апаратне чи програмне переривання програ-
ми з обробки помилки (див. також еггог
капсШп%, іпіеггирі).
еггог Іаіепсу - затримка проявлення помилки #
Приклад: Іп гесоуегу, еггог Іаіепсу Ьесотеє ап іт-
рогіапі І88ие Ьесаиєе іііе гоІІЬаск тиєі до Гаг
епоидії іо ауоісі іИе еїїесі8 ої ипсіеіесіесі еггогзіЬаі о-
ссиггесі Ьеіоге іііе сіеіесіесі опе. (¥іпд 8ііі). - У разі
відновлення системи затримка проявлення пом-
илки стає значущою, тому що відкочування до ко-
нтрольної точки має бути достатнім, щоб уникнути
наслідків невиявлених помилок, щотрапилися до
момента виявлення збою.
еггог ІО£ - журнал [файл] реєстрації помилок #
див. також еггог, еггог Іо%£Іп§.
еггог ІО§§ІП£ - реєстрація помилок # див.
також еггог, еггог Іо%.
еггог шапа£етепі - див. еггог сопігої.
еггог тевва^е - повідомлення про помилку #
повідомлення про умову, що виникла в об-
числювальному середовищі та вимагає
втручання людини (див. також еггог).
еггог ргоіесііоп - захист від помилок # су-
купність апаратних і/чи програмних засо-
бів, що запобігають можливості появи
помилок чи зменшують її (див. також
еггог сопігої, еггог капсіїіп^, еггог гесоуегу,
еггог ігарріп%).
еггог гаіе - частота [появи] помилок # пара-
метр, що характеризує якість каналу зв'язку.
еггог гаііо - коефіцієнт помилок # див. та-
кож еггог, еггог гаіе.
еггог гесоуегу - відновлення у разі помилок #
здатність системи чи застосування продов-
жувати роботу після виявлення помилки
(див. також еггог капсіїіп^, еггогргоіесііоп).
еггог 8ігеаш - потік повідомлень про поми-
лки # див. також еггог капсИіп%.
еггог ігарріп£ - перехоплення помилок,
виявлення помилок # здатність програми
чи застосування розпізнати помилку і ви-
конати у разі її виникнення заплановані
дії (див. також сІіарпо8ііс8, еггог сіеіесііоп,
еггог капсИіп%, еггог ргоіесііоп, ехсерііоп,
кагскмаге еггог, 8у8іет еггог).
еггогіеуеі - код завершення (ВО8).
еггог-ргопе - схильний до помилок,
еггог-іоіегапі - стійкий до помилок.
193
Е8А
Е8А - 1. Епіегргізе Зузіешз АгсЬіІесІиге -
архітектура [обчислювальних] систем
[масштабу] підприємства; операційна си-
стема Е8А (корпорації ІВМ); 2. Еигореап
8расе А§епсу - Європейське космічне
агентство # утворене в 1975 р. (див. також
N484, кіір://\\гАг^.е8аЛпі).
Е8С - езсаре - клавіша Е8С, символ 27 у
коді А8СІІ # 1. ключ переходу на вищий
рівень вкладеності; 2. часто викори-
стовують для переривання виконання
програми, команди чи введення даних, а
також на початку послідовності команд
для принтера (езсаре зедиепсе) (див. та-
кож кеуЬоагсІ).
езсаре -1. перехід; 2. вихід; 3. від’єднання.
езсаре сосіе - див. е8саре зедиепсе.
езсаре зециепсе - Е8С-послідовність, керів-
на послідовність символів # послідовність
символів у коді 48СІІ, що починається з
символу Е8С. Часто використовують для
керування дисплеями і принтерами, на-
приклад, для вмикання і вимикання дру-
кування тексту напівжирним шрифтом
(див. також сопігої зедиепсе, РСЕ).
Е8Б - 1. Еіесігопіс Воігіуаге ВізІгіЬиіїоп -
електронне розповсюдження програмних
засобів # розповсюдження ПЗ через Ін-
тернет; 2. Еіесігозіаііс ОізсЬаще - елект-
ростатичний розряд # один з видів пере-
шкод, що впливають на роботу комп’юте-
ра (див. також ЕМІ, ЕРІ).
Е8В уугізі зігар - [заземлений] браслет для
зняття електростатичного заряду.
Е8БА - Еіесігопіс Зузіеш Оезі^п Аиіотаііоп -
автоматизація проектування електронних ви-
робів # див. також ЕЕА.
Е8ВІ - ЕпЬапсеб 8та11 Бєуісє ІпіегГасе -
поліпшений інтерфейс малих пристро-
їв, інтерфейс Е8БІ # стандарт, що опи-
сує інтерфейс між контролером НГМД
і дисководом. Розроблений фірмою
Маігох у 1983 р. Поліпшена версія ста-
ндарту 8Т-506 (\Уе8іегп Бі^ііаі XV В
1003), що широко застосовувався в
1985-1989 р., витісняється 8С8І.
е-зегуісе - електронний сервіс, е-сервіс # усі
види послуг і сервісу, зроблених за допо-
могою електронних засобів. Приклади -
інтерактивні банківські та фінансові по-
слуги; послуги страхування; послуги з ма-
ркетингу і надання відомостей про проду-
кти і порядок їх придбання; послуги з по-
шуку товарів, що найбільш відповідають
потребам клієнтів, зокрема за ціновими
характеристиками тощо.
е-зЬор - електронний магазин, е-магазин # на-
дає можливість в онлайновому режимі (в ос-
новному через Інтернет) і в рамках наявного
асортименту здійснювати купівлю потрібних
товарів (див. також е-Ьизіпезз, е-саіаіо^).
Е-зіге # аруш паперу розміром 34x44 дюй-
ми, чи 864x1118 мм.
Е8М - Епіегргізе Зузіешз Мапа^етепі - керу-
вання системами масштабу підприємства.
Е8МК - ЕпсЬапсеб Зресіаііхеб МоЬіІе Кабіо
- удосконалений спеціалізований мобіль-
ний радіозв'язок, (за контекстом) техно-
логія, стандарт, пристрій Е8МК # на базі
цієї технології в США забезпечено спеці-
альні послуги диспетчерського зв'язку.
Е8М8 - ЕпЬапсеб 8Ьоії Мезза^е 8еіуісе -
поліпшена служба передавання коротких
повідомлень, служба Е8М8 # у стільнико-
вому зв'язку (див. також ММ8, 8М8).
е-зоіиііопз - електронні рішення, е-рішення #
поняття охоплює широкий спектр дій з одер-
жання інформації, її обробки, підтримки вза-
ємних комунікацій і відображення процесів,
пов'язаних із прийняттям рішень. Необхід-
ний елемент електронного бізнесу й елек-
тронної комерції (див. також е-Ьизі-пезз,
е-соттегсе).
Е8Р - 1. див. Епсарзиіаііпр, 8есигііу Рауіоасі',
2. Еіесігозіаііс Ргоіесгіоп - захист від ста-
тичної електрики; 3. ЕпЬапсеб Зегуісе
Ргоуібег - постачальник комплексних по-
слуг; 4. Епіегргізе 8о1игіоп Ргоуібег - по-
стачальник корпоративних рішень # див.
також зоїиііоп ргочісіег, 5. Езіітаіеб
8е11іп£ Ргісе - очікувана ціна продажу.
езріопа£е - електронне шпигунство # див.
також іпсіизігіаі езріопа^е, іп/огтаііоп
ууаг/аге.
Е8РКІТ - Еигореап 8ігаіе&іс Рго^гат Гог
КезеагсЬ апб Веуеіортепі іп ІпГогтаІіоп
ТесЬпоІо^іез - програма Е8РКІТ - Євро-
пейська стратегічна програма розробок і
досліджень у галузі ІТ.
Е88 - Етріоуее 8є1£-8єгуісє - самообслуго-
вування співробітників # внутрішня елект-
ронна система підприємства, що зазвичай
ґрунтується на веб-технологіях, для само-
обслуговування співробітників у разі ві-
д'їзду у відрядження (виписка відрядних,
вибір маршруту, замовлення квитків то-
що), складання звіту після відрядження,
підвищення кваліфікації тощо.
еззепііаі тобеї - сутнісна [базова] модель
[проектованої машини], не пов'язана з фі-
зичною реалізацією # див. також
сопсеріиаі тосіеі, тосіеі.
194
еуаіиаііоп регіосі
Є8іішаіе - 1. оцінка # наближене визначення
значення певної величини; 2. оцінювати.
езіітаіесі - передбачуваний, очікуваний.
ЕТАNN - Еіесігісаііу ТгаіпаЬІе Апа1о& №ига!
№і\уогк - електрично научувана аналогова
нейронна мережа; ІС ЕТАХИ (корпорації
Іпіеі).
е-іахез - електронні податки, е-податки #
термін вказує на можливість обробки та
передавання в онлайновому режимі пода-
ткових заяв. Ця технологія має велике
значення в рамках діяльності електронно-
го уряду (див. також е-%оуеттепі).
ЕТВ - Епсі о£ Тгапзшіззіоп Віоск - “кінець
передавання блоку” [даних] # керівний
символ (17й у коді А8СІГ), що вказує на
закінчення передавання блоку даних (див.
також сопігої скагасіег).
ЕТС - Епііапсесі Тгапзшіззіоп Соггесгіоп - удо-
сконалений протокол передавання [даних] з
корекцією [помилок] # протокол, використо-
вуваний у стільниковому зв’язку.
е-іепсіег - електронний тендер, е-тендер #
проведення в рамках електронного бізне-
су тендера на купівлю різних товарів і по-
слуг, коли є один покупець і багато про-
давців. Зацікавлені в конкретному покуп-
цеві продавці призначають свої ціни, а
покупець вибирає кращу з його погляду
пропозицію, переводить продавцю оплату
й одержує потрібний продукт/послугу
протягом певного часу (див. також е-
Ьі18ІПЄ88).
е-іехі - еіесігопіс іехі - електронний текст #
будь-який текст у комп’ютерній системі.
Синонім - еіесігопіс рарег8.
ЕЙіегпеі - мережа [протокол, стандарт, тех-
нологія] ЕГЇіетеї # протокол канального рі-
вня й передавальне середовище ЛОМ із
шинною архітектурою, розроблена в дослі-
дницькому центрі РАКС корпорації Хегох
(Роберт Меткалф, 22 травня 1973 р.), а по-
тім адаптована БЕС і Іпіеі. Регламентуєть-
ся стандартами ІЕЕЕ 802.3 і 180 8802.3.
Регламентує коаксіальний кабель як пере-
давальне середовище, метод керування до-
ступом С8МА/СЕ, швидкість передавання
даних 10 Мбіт/с, розмір пакета від 72 до
1526 байтів, а також метод кодування да-
них. В одній мережі Еїііегпеі може працю-
вати до 1024 робочих станцій. Розвитком
цієї технології для мереж пропускною зда-
тністю 100 Мбіт/с є Газі Егйетеі (див. та-
кож сопіепііоп пеіїмогк, ЬАЛ).
ЕТ8І - Еигореап Теїесоттипісаїіопз
8іапсіагсІ8 Іпзіііиіе - Європейський інсти-
тут стандартизації електрозв’язку # офі-
ційний орган ЄС (див. кіїр:/Луум.еі8І.ог8,
кіір.7Л\пу\у. еі8І./г).
ЕТХ - Епсі оЕТехі - “кінець тексту” # керів-
ний символ (Зй у коді А8СІІ), що вказує
на кінець переданої інформації (порівн.
8ТХ; див. також сопігої скагасіег).
ЕІІ -1. Ехесиііоп Ипіі - виконавчий пристрій #
блок виконання машинних команд у проце-
сорі, наприклад у Репііиш (див. також АШ);
2. Еигореап Ипіоп - Євросоюз.
еи - загальноєвропейська доменна зона. Рі-
шення про її створення було прийняте мі-
ністрами телекомунікацій ЄС у 2002 р.
(див. також сіотаіп пате).
ЕІЛ - ЕпсНІзег Іпіегіасе - інтерфейс кінце-
вого користувача # є два основних типи
таких інтерфейсів - символьний і графіч-
ний (див. також СІЛЕ, СІЛ).
ЕІІЬА - ЕпсШзег Ьісепзе А^геешепі - ліцен-
зійна угода для кінцевого користувача # див.
також СЬА, ЕІА, епсі П8ег, Е8Е, СРЛ, МЬА,
МЕР, МОЕР, попсІІ8сІО8иге а^геетепі, ІЕСС.
ЕЕГпеі - Еигореап ЕГМІХ ХеШюгк - мережа
ЕИпеі # європейська мережа, що ґрунту-
ється на протоколі ТСР/ІР.
ЕІТВЕКА - А Еигоре-шібе Хеіиюгк £ог
Іпбизігіаі К&П - Європейська мережа до-
сліджень і розробок для індустрії, проект
ЕІЖЕКА # див. кіір://ум\м.еигека.Ье.
Еигосагб - плати Еигосагб # набір стандар-
тів на друковані плати. Розрізнюють чо-
тири типорозміри плат: 233,4x160
(погшаї), 233,4x220 (ехіепсіесі), 233,4x250
(зирег ехіепсіесі) і 233,4x280 (йурег
ехіепсіесі) мм (див. також УМЕ).
ЕШІС - Еигореап ІЖІХ [Бузіешз] Изег Огоир -
Європейська асоціація користувачів ІЛЛХ.
еуаіиаіе - 1. обчислювати (значення вира-
зу); 2. оцінювати, давати оцінку; визнача-
ти якість, важливість.
еуаіиаііоп - оцінка # будь-які дії, що визна-
чають, чи робить програма те, що вона
має робити. Це може бути аналіз, пере-
гляд, тестування тощо.
еуаіиаііоп сору - оцінна (спробна) копія
(програми) # зазвичай копія програми,
яку можна скачати з веб-сайта компанії
для прийняття рішення про її закупівлю
(див. також еуаіиаііоп кіі).
еуаіиаііоп кіі - оцінний комплект # ПЗ, пе-
редане потенційним клієнтам для ознайо-
млення. Синонім - еуаіиаііоп сору.
еуаіиаііоп регіосі - 1. період визначення й
опитування [результату логічної опера-
ції]; 2. період оцінювання якості придба-
195
еуаіиаііоп ¥ЄГ8Іоп
ного програмного чи апаратного засобу.
еу аіиаііоп ¥ег8Іоп - ознайомлювальна версія #
версія комерційного програмного продукту,
надана розробником користувачу для прийн-
яття ним рішення про доцільність придбання
(див. також ігіаі чегзіоп, чегзіоп).
ЕУС - Есопошіс Уаіие іо Йіе Сизіошег -
економічна цінність для споживача, кон-
цепція ЕУС # визначає підхід до розроб-
лення нового виробу.
єуєп - 1. парний; парне число # порівн. оМ\
2. ціле число; 3. рівний, однаковий; такий
самий; 4. рівномірний, рівномірно розпо-
ділений.
єуєп рагііу - перевірка на парність, конт-
роль парності - див. рагііу.
е¥епі - подія # 1. виникнення чи завершення
в системі певної дії, наприклад, перемі-
щення миші, натискання клавіші. Для ке-
рування подіями використовують такі ме-
ханізми, як прапори, переривання, сема-
фори, повідомлення. Приклад: Ап єуєпі І8
іурісаііу аззитесі іо Ье а сКапде іп ІЬе зіаіе ої
ІЬе епуігоптепі ог а гесогсі ої ІЬе ЬеЬауіог оі
8оте сотропепі ої ІЬе епуігоптепі. - Подією
зазвичай є зміна стану середовища чи запису-
вання поведінки певного компонента середо-
вища; 2. стан чи подія в мережі, системі
чи застосуванні, інформація про які має
надійти користувачу чи бути записана в
журнал (див. також сіаіаЬазе ечепі, ечепі
аіегіз, ечепі капсіїег, ечепі ігіуег, /Іа§,
кагскчаге ечепі, тезза^е, регіосііс ечепі,
зетаркоге).
Є¥еп1: а1егі8 - сигналізатори подій, повідом-
ники # у СКБД - механізм активного сер-
вера, який повідомляє про подію клієнта,
що підписався на дане повідомлення. У
разі настання описаної метаданими конк-
ретної події (наприклад, зміни певних да-
них), на повідомлення про яку підписався
користувач, запускаються на виконання
клієнтські непрямо (опосередковано) ви-
кликувані функції (саІІЬаск їїїпсііопз)
(див. також ечепі).
е¥епі їїііегіп^ - фільтрація подій # у систе-
мах мережного керування (див. також
ечепі).
е¥епі Яа§ - флаг події # біт пам'яті, що по-
в'язаний із портом чи семафором і вказує,
що певна подія відбулася (див. також
ечепі, рогі, зетаркоге).
е¥епі Поуу скагі - блок-схема події # див.
також /Іоучскагі, /ипсііопаї сііа^гат.
е¥епі Ьапсіїег - обробник подій # спеціаль-
на процедура, автоматично викликувана
щоразу після певної події, ініційованої
користувачем, системою чи програмою
(див. також ечепі, ечепі поіі/ісаііоп, ечепі
диеие, ечепі ігарріп%, капсіїег).
е¥епі 1о£ - журнал реєстрації подій # такі
журнали ведуть як ОС, так і багато засто-
сувань. Служать зокрема для підтримки
безпеки та виявлення вторгнень, допома-
гають установлювати причини збоїв сис-
теми (див. також ечепі, Іо%).
е¥епі поШісаііоп - повідомлення про подію #
див. також ечепі, ечепі Іо%.
Є¥ЄПІ РГОСЄ88 - обробка події # див. також
ечепі, ечепі капсіїег, ечепі ігарріп%.
е¥епі циеие - черга подій # див. також
ечепі, диеие.
е¥епі 8Ігеат - потік подій # див. також ечепі.
е¥епі ігарріп§ - обробка події; обробка пере-
ривання # див. також ечепі, ечепі капсіїег.
е¥епі ігіуег - тригер події # див. також ечепі.
е¥епі-сие-с1гі¥еп - керований подіями/сиг-
налами # див. також ечепі, іпіеггирі-
сігічеп, тепи-сігічеп.
Є¥ЄПІ-(ІГІ¥ЄП - керований подіями, з керу-
ванням подіями, подійно-керований #
спосіб поведінки системи, за якого усі по-
дії можна ідентифікувати й кожну з них
пов'язати з послідовністю дій, виконува-
них під час її виникнення. Події у системі
можуть виникати асинхронно (див. ечепі-
сігічеп рго§гаттіп§).
Є¥ЄПІ-дГІ¥ЄП рГО£ГаіШПІП£ - подійно-керо-
ване програмування # відрізняється від
звичайного послідовного тим, що програ-
міст описує реакції на різні дії користува-
ча. Реалізовано зокрема у Уізиаі Вазіс
(див. також ечепі, ечепі-сігічеп, іпіеггирі-
сігічеп, рго%гаттіп%).
е¥епі-(1гі¥еп 8иЬ8Сгірііоп - подійно-керова-
на передплата - див. зиЬзсгірііоп.
е¥епмгі^«егес! - синхронізований за подіями #
один з можливих способів диспетчеризації
завдань в ОС реального часу (порівн. іїте-
ІГІ£§ЄГЄСІ).
Є¥Ісііоп - заміщення, відкачка, витиснення
[даних з кеш-пам'яті].
Є¥ОІиііопагу сотриіагїоп - еволюційні об-
числення, ЕО # у ШІ - клас методів обчи-
слень, що застосовують для знаходження
оптимального рішення принципи теорії
еволюції. До них зокрема належить гене-
тичне програмування, автономна й адап-
тивна поведінка комп'ютерних застосу-
вань і робототехнічних пристроїв. На роз-
виток напрямку дуже вплинули інвестиції
в нанотехнології, оскільки ЕО зачіпають
196
ехсеріїоп те88а§е
практичні проблеми самозбирання, само-
конфігурування і самовідновлення сис-
тем, складених із набору пристроїв, що
функціонують одночасно (див. також
уепеііс ргоугаттіпу).
еуоіиіїопагу еіесігопіса - еволюційна елект-
роніка # напрямок А-1іує, що займається
застосуванням еволюційних методів для
розробки мікросхем (див. також
ЄІЄСІГОПІС8).
еуоіиіїопагу рго£гаштіп§ - еволюційне
програмування # у ШІ - спроби розроб-
лення ПЗ із застосуванням принципів тео-
рії еволюції (див. також ечоїиііопагу сопг-
риіаііоп, уепеііс ргоугаттіпу).
еуоіиіїопагу гоЬоіїсз - еволюційна робото-
техніка # вивчає методи еволюційних об-
числень для розробки штучних нервових
систем для роботів (див. також гоЬоіісз).
е-уоїе - електронне голосування, е-голосування
# охоплює різні форми голосування, почина-
ючи від вивчення суспільної думки, рефере-
ндумів і закінчуючи політичними виборами,
що проводять через Інтернет. Виборець оде-
ржує на відповідному вебюайті електронний
бюлетень і голосує. Справжність електро-
нного бюлетеня гарантується, наприклад,
цифровим підписом чи навіть відбитком па-
льця. Важливою проблемою є збереження
таємниці голосування через Інтернет. Крім
того, центри голосування мають передбача-
ти заходи запобігання різним маніпуляціям з
електронними бюлетенями і відбиття хакерс-
ких атак. Має дуже важливе значення в рам-
ках діяль-ності електронного уряду (див. та-
коже-уокегптепї).
ЕУР - ехесиііуе уісе-ргезісіепі: - виконавчий
віце-президент.
ЕУ8В - ЕхіепзіЬІе У8В - розширювана
[шина] У8В.
Е\¥8 - Еп£Іпеегіп£ АУогкзіаіїоп - інженерна
робоча станція.
Е\¥8В - ЕІекІтопізсЬез У/айІ8у8Іет Пі^іїаі -
електронна система цифрової комутації, си-
стема Е\¥8В # цифрова комутаційна систе-
ма, придатна для телефонних станцій будь-
якої ємності та пропускної здатності, з
будь-яким діапазоном послуг і будь-яким
мережним оточенням. Першу станцію
Е\¥8В введено в експлуатацію в 1981 р., у
1987 р. вона встановлена на першій у світі
ІБІЗМ-станцїї, а в 1989 р. - на АТМ-станшї.
ехаЬуіе (ЕВ, ЕВуіе) - ексабайт, Ебайт #
260 байт, чи 1024 петабайт (див. також
кіїоЬуіе, теуаЬуіе, реіаЬуіе, геііаЬуіе).
ехасі: - точний, строгий.
ехашріе - 1. приклад # див. також ()ВЕ\
2. зразок.
ЕхСА - ЕхсйапцеаЬІе Сагб АгсЬйесШге - ар-
хітектура змінних карт # специфікація,
розроблена корпорацією ІпіеІ (реалізація
стандарту РСМСІА 2.0).
ехсері - унеможливлювати.
ехсеріїоп - виняткова [позаштатна, особлива]
ситуація, проф. виняток # незвичайна, непе-
редбачена чи помилкова ситуація, що може
виникнути під час виконання програми та
змінити її нормальне функціонування. Як
програмні, так і апаратні засоби можуть діаг-
ностувати такі ситуації. У програмуванні ви-
нятками називаються ситуації, що обробля-
ються поза нормальним виконанням завдан-
ня. У ширшому значенні винятками є також
переривання. Приклад: Ехсерйопз сап Ье апу
сопсііїіоп Втаї саизез поплаї орегайоп Іо Ье
іпіегтиріесі, зисЬ аз іпіеггиріз, агііЬтейс оуєгйоха/,
апсі Ьиз еггогз. - Винятками можуть бути будь-які
ситуації, що змінюють нормальний режим роботи,
наприклад переривання, арифметичні перепов-
нення та помилки шини. (див. також еггог
ігарріпу, ехсеріїоп капсіїег, ехсеріїоп теззауе,
оуєг/іоуу, зофімаге, ипсіетфіохн).
ехсеріїоп Шсіїопагу - словник винятків #
містить слова, що не підкоряються зви-
чайним правилам переносу, закладеним у
текстові процесори чи програми НВС.
ехсеріїоп Ьапіїїег - обробник виняткових
ситуацій [помилок] # частина коду (про-
цедура), що автоматично викликається
для обробки конкретної помилкової ситу-
ації (ехсеріїоп), яка виникла під час вико-
нання програми. Якщо після обробки ви-
няткової ситуації програма може продов-
жити виконання, то воно продовжується.
Якщо в програмі немає обробника винят-
ків, то викликається обробник, вбудова-
ний у системне ПЗ. Приклад: ТЬе Ьагсіїл/аге
аізо Напсіїез ІЬе зауіпд ої ІЇте зіаіе ої ІЇіе СРСІ
апсі гезіогаіїоп ої ІЬіз зіаіе аїіег ІЬе ехсерйоп
ЬапсІІег Ьаз сотріеіесі. - Апаратура робить та-
кож збереження стану ЦП і відновлення цього
стану після завершення функціонування обро-
бника винятків, (див. також еггог ігарріпу,
ехсеріїоп, ехсеріїоп теззауе, капсіїег).
ехсеріїоп Ьап<Піп§ - обробка виняткових (осо-
бливих) ситуацій, обробка помилок # напри-
клад, у МВР, зокрема С++ і Асіа, є механізм
оброблення виняткових ситуацій (див. також
еггог капсіїіпу, ехсеріїоп капсіїег).
ехсеріїоп ше88а§е - повідомлення про виня-
ткову ситуацію # див. також аіегі,
ехсеріїоп капсіїег.
197
ехсЬап§е
ехсИап^е - 1. перестановка # наприклад,
двох сусідніх елементів масиву під час
сортування (див. також ЬиЬЬІе зогі, зхсар);
2. обмін # наприклад, повідомленнями, ін-
формацією; 3. зміна, заміна; 4. [телефон-
ний] комутатор, телефонна станція # див.
також РОТ З’, 5. обмінювати, заміняти.
ЕхсЬап^е 8єгуєг # мережний пакет Місгозой,
що конкурує із системою Ьоіиз Моіез.
ехсЬап^е 8огі - сортування обміном - див.
ЬиЬЬІе зогі.
ехсЬаіщеаЬІе сіізк - дисковод [накопичувач] зі
змінними дисками # дисковод зі змінними
картриджами чи пакетами дисків (порівн.
/іхесі сіізк; див. також сіізк сагігісі^е).
ехесиіаЬІе - виконуваний.
ехесиіаЬІе сосіе - виконуваний код # загаль-
на назва програми в тому чи іншому ви-
гляді (наприклад, переміщуваного моду-
ля), яку може виконати процесор (див. та-
кож Ьіпагу сосіе, сосіеуц, ехесиіаЬІе пгосіиіе,
таскіпе Іап%иа%е, рогіаЬІе сосіе).
ехесиіаЬІе сопіепі - виконуваний контент #
застосування, що запускається з НТМЬ-
файла (див. також арріеі, НТМЬ).
ехесиіаЬІе їїіе - виконуваний файл # файл із
програмою чи командний файл. У
АУіпсІошз виконувані файли мають розши-
рення імен .ехе, .сот, .Ьаі чи .рі/ (див.
/Иепате ехіепзіоп, див. також ехесиіаЬІе
сосіе, ехесиіаЬІе рго§гат).
ехесиіаЬІе шосіиіе - виконавчий модуль #
скомпонований об'єктний модуль, що мо-
же бути виконаний на цільовій машині
(див. також ехесиіаЬІе сосіе, ехесиіаЬІе
ргоруат, іаг^еі зузіет).
ехесиіаЬІе ргоцгат - виконувана програма #
програма, готова до виконання на даному
комп'ютері. Для цього її початковий текст
транслюється в об'єктний модуль, який по-
тім компонується з бібліотеками часу вико-
нання (див. також ехесиіаЬІе сосіе, ехесиіаЬІе
$1е, ехесиіаЬІе пюсіиіе).
ехесиіаЬІе зіаіетепі - виконуваний оператор #
оператор, що на відміну від операторів ого-
лошень (декларативних операторів) сприяє
виконанню якихось дій програми (див. та-
кож аззіуптепі орегаіог, сіаіа сіесіагаііоп,
зіаіетепі, іуре сіесіагаііоп).
ехесиіаЬІез - виконавчі файли # будь-які
файли, що після завантаження в ОЗП мо-
жуть бути безпосередньо виконані - див.
ехесиіаЬІе /ііе.
ехесиіе - виконувати - див. ехесиііоп.
ехесиіе раскеі - пакет виконання # блок ви-
конуваних паралельно команд програми.
ехесиіе рЬазе - виконавча фаза, фаза вико-
нання # стадія роботи конвеєра процесо-
ра, на якій відбувається виконання коман-
ди (див. також ріреііпе).
ехесиііоп - виконання # процес виконання
процесором команд програми (див. також
СРО, ехесиііоп рго/Ие, ехесиііоп ікгеаск
ехесиііоп ипії, ргоууат).
ехесиііоп ргоїїіе - профіль виконання # ві-
дображення абсолютних чи відносних ча-
стоти або часу виконання команд комп'ю-
терної програми (див. також ехесиііоп).
ехесиііоп іЬгеасі - потік виконання (у N7).
ехесиііоп ііте - час виконання # повний
час, витрачений процесором на виконан-
ня однієї машинної команди. Синонім -
гип ііте (див. також СРІІ, іпзігисііоп
сусіе, таскіпе Іап§иауе).
ехесиііоп ипіі - виконавчий блок # частина
процесора, призначена для виконання
операцій (див. також СРЦ).
ехесиііуе - 1. супервізор, диспетчер, виконавча
програма # частина крувального ПЗ, яка від-
повідає за виконання прикладних завдань,
забезпечення взаємодії між ними й керуван-
ня розділюваними ресурсами (див. також ор-
егаііп% зузіет)’, 2. керівник.
ехесиііуе (також ехесиііуе зіге) - формат
[паперових] карток # 7,25x10,5 дюймів
(191x267 мм) (див. також Іесі^ег [рарег],
Іе§аІ [зіге], Іеііег [зіге], іаЬІоісі [зіге]).
ехЬаизіед зеагсЬ - див. ехкаизііче зеагск.
ехЬаизіІуе - повний, вичерпний.
ехЬаизіІуе зеагсЬ - вичерпний пошук, пошук
методом повного перебору, повний перебір
# 1. пошук у кожному записі БД або по всіх
вузлах дерева пошуку (див. також Ьіпагу
зеагск)’, 2. вирішення завдання шляхом до-
слідження усіх варіантів. Застосуванню ал-
горитмів повного перебору перешкоджає
комбінаторний вибух кількості варіантів:
так грі в шахи відповідає 10 у 120 степіні рі-
зних станів ігрової дошки, тобто їхній по-
вний перебір практично неможливий (див.
сотЬіпаіогіаІ ехріозіоп).
ехЬаизіІуе іезііп§ - вичерпне тестування # ви-
конання програми з усіма можливими ком-
бінаціями вхідних значень змінних (див. та-
кож Ьепсктагк іезііп%, сотраііЬИііу іезііп%,
соп/огтапсе іезііп^, /таї іезііп§, /ипсііопаї
іезііп§, тапиаі іезііпу, орегаііопаї іезііп%,
зігезз іезііп§).
ЕХІР - специфікація ЕХІР # варіант ХІР-
специфікації, що передбачає відображен-
ня вмісту цілої плати пам'яті РСМСІА на
одому спільному адресному просторі про-
198
ехропепі
цесора типу 386 чи 486 (див. також ЬХІР,
ХІР зресіфсаііоп).
ехівіепііаі диапііїїег - квантор існування (у
мові Пролог).
ехіі - вихід, вийти, завершити роботу #
1. вихід із програмного блоку, наприклад,
циклу (див. також саіі, ехіі роіпі, геіигп);
2. пункт меню для завершення роботи
програми; 3. виходити.
ехіі сЬаіп - ланцюжок виходу.
ехіі сосіе - код завершення # див. також
ЄХІІ[Ц.
ехіі роіпі - точка виходу # точка підпрогра-
ми, функції чи процедури, в якій керуван-
ня повертається програмі, що виклакала
(див. також ехіі, геіигп).
ЕХР -див. ехропепі^.
ехрапсі - 1. розширювати, збільшувати, ро-
бити більше; 2. відновлення (тимчасово
видаленого тексту); розгортання відобра-
жуваної на екрані структури дочірніх під-
каталогів # див. також соїіарзе.
ехрашіаЬіІіІу - можливість розширення.
ехрапсІаЬІе 8у8Іет - розширювана (нарощу-
вана) система # комп’ютерна система, у
якій передбачено можливість підвищення
продуктивності, збільшення кількості пе-
риферійних пристроїв чи обсягу пам’яті.
ехрапсіед тетогу - див. ЕМ8.
ехрапсіег - розширювач, проф. експандер #
пристрій, що розширяє динамічний діапа-
зон звуку, тобто посилює голосні звуки й
послаблює тихі (порівн. сотргеззог).
ехрап8Іоп Ьоагсі (також ехрапвіоп сагсі,
РС сагсі) - плата розширення # плата, на
якій змонтовано блоки комп’ютера, що не
розмістилися на системній платі (зазви-
чай через брак місця чи через те, що вони
пов’язані зі специфічним або часто понов-
люваним устаткуванням). Такі плати з'єд-
нано із системною платою за допомогою
однієї зі стандартних шин розширення,
такої як РСІ. Крім того, така конструкція
зручна для обслуговування комп'ютера:
якщо якась плата виходить з ладу, її до-
сить просто замінити. Синоним - асісі-іп
Ьоагсі (див. також АМК, ассеїегаіог сагсі,
сіаиркіег Ьоагсі, ехрапзіоп Ьиз, ргаркісз
ассеїегаіог).
ехрапвіоп Ьіі8 - шина розширення # частина
системної шини, що з'єднує гнізда для
плат розширення з локальною шиною.
Служить для під’єднання контролерів до-
даткових пристроїв (див. також асіаріег,
Ьиз ехіепсіег, ЕІ8А, ехрапзіоп зіоі, 18А,
Іосаі Ьиз, МСА, тоікегЬоагсі).
ехрапвіоп 8Іо1 - гніздо для плати розширен-
ня, гніздо [слот, рознім] розширення #
гніздо на системній платі, у якому встано-
влюють плату розширення. Такі плати за-
лежно від їхнього призначення називають
інтерфейсними картами, мережними ада-
птерами тощо. Кількість встановлюваних
у ПК плат розширення варіюється залеж-
но від типу корпуса і системної плати від
трьох до восьми (див. також Ьаскріапе,
ЕІ8А, ехрапзіоп Ьиз, І8А, МС, РСІ,
РСМСІА).
ехрегі 8у8Іет - експертна система, ЕС # си-
стема, що використовує базу знань (пра-
вил) для вирішення завдань (видачі реко-
мендацій) у певній предметній галузі, на-
приклад, у медицині, діагностиці несправ-
ностей тощо. ЕС - один з напрямків ШІ.
Синонім - кпоугіесІ£е-Ьазесі зузіет (див.
також АІ, іп/егепсе еп^іпе, КВ8, Ьізр,
теіакпосуіесізе, Рго1о§).
ехрегііве - експертні знання, досвід.
ехрігаїіоп гіаіе - дата закінчення терміну #
наприклад, користування програмою
(див. також ехрігесмаге).
ехріге - закінчення функціонування, “зага-
сання” # ця функція закладається, напри-
клад, в оцінні версії ПЗ і починає діяти по
закінченні терміну безоплатного користу-
вання чи за інших умов (див. також ігіаі
уегзіогі).
схрігелуаге - ПЗ обмеженого користування #
у таке ПЗ вбудовано дату закінчення тер-
міну дії або максимальну кількість запус-
ків програми (див. також ехрігаііоп сіаіе).
ехріісії - явний, явно заданий # порівн.
ітріісіі.
ехріісії десіагаїіоп - явне оголошення #
оголошення змінних до їхнього викорис-
тання в програмі (порівн. ітрііесі
сіесіагаііогі).
ехріодесі Гогт - представлення (наприклад,
механізму) у розібраному вигляді.
ехріосіесі уієуу - зображення по частинах,
покомпонентне зображення # форма ви-
воду на екран, яка показує структуру у
вигляді окремих пов'язаних одна з одною
частин.
ехр1ос1іп£ - вилучення [файла] з архіву #
див. також/ііе Ьаскир.
ехріоіі - користуватися, використовувати,
експлуатувати.
ехріоге -1. досліджувати, аналізувати; 2. експе-
риментувати; 3. з'ясовувати, дізнаватися.
ехропепі (ехр) -1. степінь, показник степеня,
експонента, порядок числа # у системі по-
199
ехропепііаі
дання чисел з рухомою комою - показник
степеня, до якого потрібно піднести осно-
ву системи числення, щоб одержати дане
число (див. також /Іоаіїп% роіпі, тапІІ88а)\
2. експонент # учасник виставки.
ехропепііаі - експоненційний # порівн. Ііпеаг.
ехропепііаііу - експоненційно, за експонентою,
ехрогі - 1. експорт [даних, файла тощо],
експортування # переміщення даних з од-
нієї програми, БД чи системи в іншу, за-
звичай пов'язане зі зміною формату файла
даних (порівн. ітрогїу, 2. експортувати.
ехрозиге - незахищеність (даних).
ехрге88Іоп - вираз # 1. запис мовою програму-
вання виконання певних дій над даними, ви-
ражений математичною формулою і/чи від-
ношенням. Може складатися зі змінних, кон-
стант, функцій (усі вони називаються опера-
ндами), об'єднаних знаками операцій (опера-
торами) і взятих у круглі дужки, якщо треба
змінити порядок виконання цих операцій. Іс-
нують, наприклад, арифметичні (агііктеїіс
ЄХрГЄ88ІОП), ЛОГІЧНІ (ІО§ІССІІ ЄХрГЄ88ІОП\ СИМ-
ВОЛЬНІ вирази (див. також орегаіог, орегаіог
ргесесіепсе, 8иЬехрге88Іоп)\ 2. визначення в
програмі значення чи змінної (див. також
Іііегаї, уагіаЬІе).
ехрші£е - видаляти, викреслювати.
ЕХТ - див. ехіегпаї.
ехіепсі - розширювати, нарощувати, збіль-
шувати, робити довше.
ехіепдед - розширений, нарощений.
ехіепсіесі асісіге88Іп§ - розширена адресація
будь-який з методів, що дають змогу ад-
ресувати пам'ять за адресним простором
даного процесора (див. також асісігЄ88
8расе, ехіепсіесі тетогу).
Ехіепсіесі СараЬі1іІіе8 Роїї (ЕСР) - порт із
розширеними можливостями, порт ЕСР #
специфікація, розроблена Місгозой і НР.
Забезпечує двонапрямлений обмін з пери-
ферійним пристроєм через паралельний
порт. Ця специфікація конкурує зі специ-
фікацією поліпшеного паралельного пор-
ту, запропонованою Іпіеі та ін., але багато
системних плат підтримують і те, й інше
(див. також сопуепііопаї тетогу, ЕРР).
ехіепсіесі еггог - розширений код помилки.
ехіепсіесі тетогу - розширена пам'ять # па-
м'ять за адресним простором 1 Мбайт, до
якої МП 286 і старші можуть звертатися
безпосередньо. Операційні системи 08/2 і
А¥іпс1о\у8 9х уже не розрізняють ті чи інші
частини ОЗП. Синоніми - ХМ8, ХМ8
тетогу (див. також ехіепсіесі аМге88Іп^,
ргоіесіесі тосіе).
ехіепйесі рагііііоп - розширений розділ #
розширення первинного розділу. На жор-
сткому диску може бути кілька розшире-
них розділів (див. також асііуе рагііііоп,
рагііііоп, рагііііоп ІаЬІе, ргітагу рагііііоп).
ехіепсіесі 8ЄГУІСЄ8 - додаткові послуги (фун-
кції).
ехіеп<1ес1-ргесІ8Іоп - з підвищеною точністю #
про числа, подані в комп'ютері 8 і більше
байтами, і про операції над ними (див, також
СІ0иЬІЄ-рГЄСІ8І0П, 8ІП£ІЄ-рГЄСІ8І0П).
ехіепйег - розширювач # див. також Ьиз
ехіепсіег.
ехіепс!іп§ - витягування (подовження) [гра-
фічного примітива].
ехіеп8ІЬііііу - розширюваність, можливість
нарощування # наприклад, можливість
визначення в мові програмування нових
мовних конструкцій.
ехіеп8ІЬ1е - відкритий, нарощуваний, розши-
рюваний # дає змогу розширювати функціо-
нальні можливості, наприклад, ехІепзіЬІе
1ап§иа£е - розширювана мова програмуван-
ня (див. також /огхчагсі сотраІіЬІе).
ехіеп8ІЬ1е 1ап£иа£е - розширювана мова #
мова, що дає змогу визначення нових
конструкцій, наприклад Рогік (див. також
ргосесіигаї Іап§иа§е).
ехіепвіоп - 1. розширення [чогось] # напри-
клад, системи команд чи набору симво-
лів; 2. розширення імені файла - див. /ііе-
пате ехІеп8Іоп\ 3. абонентський чи додат-
ковий телефонний номер # у КТ - один із
віртуальних телефонних номерів, які іде-
нтифікують внутрішні лінії АТС.
ехіепвіоп Ііпе - виносна лінія (для простав-
лення розмірів на кресленні).
ехіепі -1. екстент # безперервна ділянка па-
м'яті на диску; 2. розмір, величина; 3. про-
стір, довжина.
ехіегіог - зовнішня область.
ехіегпаї (ЕХТ) - зовнішній # розміщений
поза програмою, комп'ютером чи при-
строєм.
ехіегпаї Ьп8 - зовнішня шина # шина між
ЦП та периферійними пристроями. В ПК
до зовнішніх належать шини І8А, ЕІ8А,
РСІ (порівн. іпіегпаї Ьиз).
ехіегпаї саске - зовнішня кеш-пам'ять, зов-
нішній кеш # синонім - Ь2 саске тетогу
(див. також погікЬгісІ^е, зесопсіагу саске.
ехіегпаї сіоск - зовнішній таймер # синхро-
сигнал, що надходить ззовні на пристрій
чи плату (див. також сіоск).
ехіегпаї сієуісє - зовнішній пристрій # напри-
клад, ехіегпаї тосіет - зовнішній модем
200
ехіегпаї єуєпі - зовнішня подія # див. також
ехіегпаї іпіеггирі.
ехіегпаї іпіеггирі - зовнішнє переривання #
апаратне переривання від зовнішнього
щодо мікропроцесора пристрою чи конт-
ролера (порівн. іпіегпаї іпіеггирі', див. та-
кож кагскшаге іпіеггирі, іпіеггирі, іпіеггирі
сопігоііег, іпіеггирі Изі, іпіеггирі ргіогііу,
іпіеггирі уєсіог, ІВ//у\).
ехіегпаї ІаЬеІ - зовнішня мітка # мітка, ви-
значена в іншій процедурі (іншому моду-
лі) програми (див. також ІаЬеІ^.
ехіегпаї тетогу - зовнішня пам’ять, зовні-
шній ЗП # термін для позначення повіль-
ної пам’яті комп’ютера (зазвичай жорстко-
го диска) у порівнянні з ОЗП, що інакше
іноді іменують головною пам'яттю (таіп
тетогу).
ехіегпаї тосіет - зовнішній модем # мо-
дем, конструктивно оформлений в окре-
мому корпусі (у вигляді зовнішнього при-
строю), під'єднуваний до комп'ютера че-
рез послідовний порт або 1}$В (див. також
ехіегпаї тосіет, зегіаірогі).
ехіегпаї пишегіс кеурай - зовнішня цифро-
ва клавіатура # див. також питегіс кеурасі,
расіщ.
ехіегпаї геГегепсе - зовнішнє посилання #
посилання з програми на ідентифікатор,
розміщений в іншому програмному моду-
лі. Механізм зовнішніх посилань викори-
стовують для роздільної компіляції моду-
лів (порівн. іпіегпаї ге/егепсе\ див. також
Ііпкіп%).
ехіегпаї гои1іп£ - зовнішня маршрутизація.
ехіегпаї 8ушЬо1 - зовнішнє символічне ім'я,
зовнішній символ можливі два випадки:
1) ім'я визначене в даному модулі, але на
нього є посилання в інших модулях; 2) ім'я
визначене в іншому модулі, але на нього є
посилання в даному модулі (див. також
§ІоЬаІ ісіепіі/іег, §ІоЬаІ уагіаЬІе).
ехіегпаї 8ОГІ - зовнішнє сортування # сорту-
вання, виконуване з використанням пам'я-
ті зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв
(порівн. іпіегпаї зогі).
ехіегпаї 8Іога£е - зовнішній запам'ятовую-
чий пристрій, зовнішній ЗП, розм. зовні-
шня пам'ять # пристрій, розміщений поза
системним блоком комп'ютера, напри-
клад, НМС. Більш формально - пам'ять,
доступна процесору тільки через канали
вводу-виводу (див. також Ьиік зіога^е,
зесопсіагу 8іога%е).
ехіегпаї Іегтіпаї - 1. зовнішній термінал;
2. зовнішній вивід (у корпусі мікросхеми).
Е2Е
ехігасоде - екстракод # короткі підпрогра-
ми усередині ОС, що емулюють апаратні
функції.
ехігасі - 1. добувати # наприклад, квадрат-
ний корінь, підрядок з рядка. Виділяти й
видаляти з групи елементів ті з них, що
задовольняють певним умовам; 2. вибира-
ти, витягувати, добувати; 3. одержувати,
добувати.
ехігапеї - розширена інтрамережа, проф.
екстрамережа # корпоративна (приватна)
мережа, у якій використовують протоко-
ли і технології Інтернету та загальнодо-
ступні телекомунікаційні мережі для за-
хищеного надання партнерам, замовни-
кам, дилерам тощо бізнеси-інформації і
взаємодії з ними. Можна розглядати як
частину корпоративної інтрамережі, що
забезпечує доступ користувачів поза ком-
панією (див. також іпігапеі, И7Р7Р).
ехігеше рго£гапшііп£ (ХР) - екстремальне
програмування # одна з методологій роз-
робки ПЗ (див. також рго%гаттіп%
теіко(1о1о§у).
ЕХТВЗЧ - Ехіегпаї КеГегепсе - зовнішнє по-
силання # посилання на ім'я зовнішньої
процедури чи зовнішній ідентифікатор.
ЄХІГИ8ІОП - екструзія # у тривимірній ма-
шинній графіці - побудова тривимірної
моделі шляхом “видавлювання” чи “виш-
товхування” двовимірного компонента
(як поперечного переріза об'єкта) у певно-
му напрямку, зазвичай по осі 2 (див. та-
кож Іаікіп/).
еуеЬгоїУ - див. кіскег.
еуегігоррег - інструмент “піпетка” (КГА).
е-хіпе (також ехіпе, (Іщіхіпе, хіпе) -
еіесігопіс та&ахіпе - електронний жур-
нал, е-журнал, електронне видання # ви-
дання, доступне (найчастіше безоплатно)
через Інтернет чи інші онлайнові служби.
Прикладами є Інтернет-новини на німець-
кому сайті кіір:/Лу\у\у.іпіегп.сІе, які публі-
кує телеграфне агентство, чи російське
видання на кіір://дуту.рс^еек.ги, що по-
ширює новини ринків ІТ Росії (див. також
пе\У8Іеііег, ууеЬгіпе).
Е
Е2Е - Гасе-іо-їасе - віч-на-віч # реальна зустріч
з особою, з якою ви спілкувалися в Мережі.
Абревіатура, прийнята в електронній пошті
(див. також /асе ііте).
201
Г.Г.8.
Г.Г.8. - Гог Гшіііег 81ибу - для подальшого ви-
вчення.
ГА - Раііиге Апаїузіз - аналіз відмов.
ЕАВ (також ГаЬ) - Сотриіег-СІїір
ГаЬгісагіоп Ріапі - фабрика з виробництва
мікросхем # оскільки великі компанії ма-
ють кілька таких виробництв, кожне з них
має ще й номер (наприклад, РАВ 12). Та-
ке виробництво характеризують вартість
будівництва (від $1 млрд до $5 млрд) і до-
сяжна технологічна норма, тобто мініма-
льна відстань між двома сусідніми елеме-
нтами мікросхеми (наприклад, 0,35; 0,25;
0,18 і 0,13 мкм) (див. також сіеапгоот,
зетісопсіисіог тапи/ас-іигіп%, \ма/ег).
ГаЬ - дієсл. виробляти, випускати # Приклад:
Сиггепііу, іґз ГаЬЬесі оп оиг .35 тісгоп ргосезз
Ііпе. - Тепер він [мікропроцесор] виробляється
на нашій виробничій лінії з технологічною нор-
мою 0,35 мкм.
ГаЬ1Є88 - ГаЬгісаІіоп ІЄ88 - дмв./аЬІе88 /ігт.
ГаЬ1Є88 їїгш - фірма [-розробник] мікросхем
без власних виробничих потужностей.
ГаЬгіс -1. будівля, структура; 2. зв’язна архі-
тектура (стандарту РіЬге СЬаппеї).
Гасе - 1. див. іуре/асе\ 2. вид спереду, лице-
вий бік # у КГ - обернений до спостеріга-
ча бік твердотільного об’єкта; 3. поверхня,
зовнішня сторона # див. також зиг/асе^
4. обличчя; зовнішній вигляд.
Гасе гесо^пШоп - розпізнавання облич #
один зі способів біометричної ідентифіка-
ції особи - спроможність комп'ютерної
системи розпізнавати людей за зображен-
ням обличчя. Така система має розрізняти
особу незалежно від кольору засмаги, змі-
ни зачіски тощо (див. також Ьіотеігіс
іНепіі/ісаііоп, /асіаі Ьіотеігіс^).
Гасе іїте - час живого спілкування # час
особистої зустрічі з іншою особою на від-
міну від часу спілкування з нею за допо-
могою електронних засобів зв'язку (див.
також Г2Р)
Гасе-сіоумі рарег райї - тракт подачі паперу
(наприклад, у лазерному принтері) з уклад-
кою до вихідної кишені лицевим боком до-
низу # див. також 8ігаі%кі-ікгои§к рарег раік.
Гасеріаіе [тосіїїіе] - [модуль-] заглушка #
конструктивний модуль, який не містить
функціональних схем; встановлюють для
закривання порожнього гнізда.
Гасіаі апішаіїоп - анімація обличчя # моде-
лювання на комп'ютері реалістичних ру-
хів людського обличчя і/або окремих його
частин (див. також согприіег-%епегаіесІ
іта^егу, тогркіп%, іууєєпіп/).
Гасіаі Ьіошеігіс8 - біометрія обличчя # див.
також Ьіотеігіс Шепіі/саііоп, /асе
гесо^піііоп,
Гасі1йіе8 - можливості, засоби, обладнання.
Гасіп§ ра§е - титульний лист.
Гасіп§ ра£Є8 - розгортання # сторінки від-
критого переплетеного документа, які ди-
вляться одна на одну (див. також гесіо,
УЄГ8О\
Гас8Іті1е - факсимільний зв'язок, факсимі-
льне повідомлення, факс # див. також /ах.
Гасі - факт # щось, що траплялось або трап-
ляється в реальному житті (див. також
кпоуЛесІ£е).
Гасіог - 1. чинник, рушійна сила; 2. множ-
ник, співмножник # наприклад, ргігпе
Гасіог8 - прості співмножники, соттоп
Гасіог - спільний множник (див. також
/асіогаЬІе, тиііірііег)', 3. розкладати на
множники; 4. коефіцієнт.
ГасіогаЬІе - розкладений на множники.
Гасіогіаі - факторіал # математичний вираз,
який позначають як п! і визначає резуль-
тат послідовного множення цілих чисел
від 1 до п, тобто 1х2хЗх...х(п-1)х п (див.
також гесигзіуе/ипсііоп).
Гасіогу сопй^игаііоп - див./асіогу сіе/аиіі.
Гасіогу йеГаиІІ - заводська настройка [кон-
фігурація] # установки, зроблені під час
виготовлення пристрою або застосування.
Використовують доти, поки не змінить
користувач. Синонім -/асіогу 8еіііп% (див.
також сіе/аиіі соп/і^игаііоп).
Гасіогу 8еіііп§ - заводська настройка [регу-
лювання] - двв./асіогу сіе/аиіі.
Гадед-оиі 8ігоке8 - “затемнення” штрихів
(КГА).
ГАССІ - Редегаї А^епсу Гог Ооуеттепі
Соттипісаііопз апб ІпГогтаііоп Ііпсіег Йіе
Ргезідепі: оГ Йіе Ки88Іап Редегаїіоп - Феде-
ральне агентство урядового зв'язку та ін-
формації при Президенті Російської Фе-
дерації, ФАУЗІ. У березні 2003 р. скасо-
вано, а його функції передані ФСБ (див.
також КСВ).
Гаіі -1. несправність, ушкодження, збій, від-
мова в роботі; 2. невдало завершитися, ви-
ходити з ладу, відмовляти, не виконуватися.
Гаіі 8ОЙ - амортизація відмов # спромож-
ність виходити з ладу з мінімальним руй-
нуванням.
ГаіІЬаск - відновлення (відкочування) після
відмови (у кластерних конфігураціях) #
див. також/аііогег.
Гаііоуег (також Гаіі-оуег) - обхід відмови,
оброблення [ситуації] відмови # у класте-
202
ГапГоШ рарег
рних конфігураціях - спроможність сис-
теми еластично реагувати на відмову
будь-якого пристрою, переключаючись на
інше (див. також/аіІЬаск).
Гаі1-8аГе (також ГаікаГе, ГаіІ 8аГе) - відмо-
востійкий # див. також /аиіі іоіегапсе,
кІ£к-ауаіІаЬіІііу зузіет.
Гаііпге - відмова, вихід із ладу, збій [програ-
ми], фатальна помилка, несправність #
припинення пристроєм або системою ви-
конання їхніх функцій. Частіше цей тер-
мін вживають у значенні “відмова апарат-
них засобів” (йагсіу/аге Гаііиге), “фаталь-
ний збій програми” (див. також сгазк,
/аііиге капсШп§, /аііиге	/аіаі
еггог, /аиіі, таї/ипсііоп).
Гаііиге (1іа£П08І8 - діагностика відмов # див.
також сИа%по8І8, /аііиге.
Гаііиге Ьапдііп^ - оброблення відмов # див.
також /аііиге.
Гаііиге ІО££ІП£ - реєстрація збою [відмови]
# зберігання даних і вмісту регістрів про-
цесора у випадку збою живлення або фа-
тальної помилки # див. також/аііиге.
ГаіІиге-ргоіесГесі - захищений від збоїв
[комп’ютер].
Гаііиге гаГе (БТ) - інтенсивність відмов #
наприклад, під час тестування (див. також
МТТЕ).
Гаііиге гесоуегу - відновлення після збою #
процедура, що уможливлює перезапуск
системи після збою з вилученням або мі-
німізацією його наслідків (див. також
скескроіпі, /аіІЬаск).
Гаііиге ігапврагепсу - прозорість відмов # у
розподілених системах користувача не
сповіщають про факт відмови ресурсу
(про саме існування ресурсу користувач
може нічого й не знати) та його віднов-
лення (див. також сІізігіЬиіесІ зузіет,
/аііиге, ігапзрагепі зузіет).
Гаігпе88 Геайіге - механізм запобігання дис-
кримінації (в арбітражі).
Гаігпе88 тосіе - режим “рівноправності”
[шини МСА] # не дозволяє будь-яким
абонентам займати шину тривалий час,
що зашкоджує іншим.
Гаїї Ьаск - зниження швидкості, перехід на
нижній рівень, низьку швидкість # спро-
можність двох взаємодіючих модемів пе-
реходити на нижчу швидкість передаван-
ня у разі виявлення порушення цілісності
даних, наприклад, через перешкоди в лінії
зв'язку. Деякі модеми автоматично збіль-
шують (нарощують) швидкість переда-
вання в разі поліпшення умов передаван-
ня даних (див. також/аіі/огшагсі, тосіет).
Гаїї Гопуагсі - повернення на верхній рівень,
високу швидкість # два взаємодіючі моде-
ми знову переходять на вищу швидкість
передавання, коли якість зв'язку поліпше-
но (див. також/аіі Ьаск, тосіет).
Гаїї оуєг - відмова системи # див. також
/аііиге.
Гаїї ГІігоїщЬ (також Гаїї ГЬги) - 1. вихід із
циклу [у разі виконання умови виходу] (а
не через переривання або виняткову ситу-
ацію); 2. прохід у разі невиконання умови
(передавання керування підпрограмі або
будь-якому іншому фрагменту коду).
ГаІІЬаск - система відновлення, повернення
у вихідний (контрольований) режим #
будь-яка система для відновлення даних і
регістрів процесора після збоїв, напри-
клад, перезапуск із контрольної точки
(див. також скескроіпі, /аііиге гесоуегу).
Таке - 1. “хибність” # одне з двох можливих
значень логічної змінної (порівн. ігие)\
2. неправильний, помилковий.
Гаїве пе^айуе - помилкова відмова [у доступі] #
ситуація, коли зареєстрований користувач
намагається пройти ідентифікацію за біо-
метричними атрибутами (наприклад, за
відбитками пальців), але через ненадійну
роботу засобів контролю одержує відмову
(порівн. /аізе ро8іііуе\ див. також
аиікепіісаііоп, Ьіотеігіс ісіепіі/ісаііоп, ісіепіі^і-
саііоп зузіет).
Гаїве ровкіуе - помилковий допуск [до сис-
теми] # ситуація, коли засоби біометрич-
ного контролю (ідентифікації) приймають
іншу людину за зареєстрованого користу-
вача й помилково дозволяють йому до-
ступ до системи, що є серйозним пору-
шенням інформаційної безпеки (порівн.
/аізе пе§аііуе\ див. також аиікепіісаііоп,
Ьіотеігіс ісіепіі/ісаііоп, Шепіі/ісаііоп зузіет).
Гашіїу - родина, ряд # більш обхоплююче
поняття, ніж лінійка продуктів, тоді як
родина може включати в себе й взаємодо-
повнювальні продукти. Наприклад, 16 Ьіі
Гашіїу сієуісєз - лінійка 16-розрядних при-
строїв (див. також /ше[6]).
Гап - вентилятор # зазвичай встановлюють у
блоці живлення ПК, а також на корпусах
деяких типів процесорів для їхнього охо-
лодження. Системи охолодження ПК різ-
няться напрямком руху повітря: до або із
системного блока.
ГапГоІсІ рарег - перфорований папір, фаль-
цований папір # папір для швидких прин-
терів (АЦДП) із горизонтальною, попере-
203
Гап-оиі
чною (зазвичай через 11 дюймів) або вер-
тикальною, подовжньою перфорацією
(див. також/еесірііск).
Гап-оиі -1. пристрій розгалуження на виході #
синонім - рогі тиііірііег, 2. коефіцієнт
розгалуження на виході; навантажувальна
спроможність на виході.
Гап-оиі Ігасіп§ рго^гаш - програма трасу-
вання на виходах # програма, яка відсте-
жує зміни виходів і відповідних входів
взаємозалежних модулів у разі моделю-
вання.
ЕА(2 - Егедиепііу Азкесі риезііопз - питан-
ня, що часто постають, із відповідями на
них # розділ у конференціях Іізепеі, який
містить документи з найбільш спільними
запитаннями новачків за визначеною те-
матикою та відповідями на них. Якийсь
документ такого типу.
ГАК - Гаїзе Ассері Каїе - коефіцієнт поми-
лкового пропускання # можливість того,
що система біоідентифікації помилково
визнає істинність відбитка пальця корис-
тувача, не зареєстрованого в системі (див.
також АРІ8, /іп^егргіпі гесо^піііоп, РВЕ).
Гаг - далекий.
Гаг еікі - далекий кінець [лінії] # приймаль-
ний кінець (для передавальної [вихідної]
лінії); передавальний кінець, (для прийма-
льної [вхідної] лінії).
Гагагї - фарада, Ф # одиниця електричної мі-
сткості конденсатора. В мікроелектроніці
використовують дрібніші одиниці - мік-
рофаради (тісгоГагасі) і пікофаради
(рісоГагаб) (див. також сарасііог).
Газіїіоп - вид, форма.
Га8І -1. швидкий; 2. швидко.
Еа8І АТА - див. Епііапсесі ЮЕ.
Га8І Еікегпеі (ЕЕ) - стандарт [специфіка-
ція, технологія] Разі Еікегпеі: - див.
ІООВазе.
Га8І8С8І - інтерфейс Ра8і8С8І # офіційна
назва інтерфейсів Ра8і8С8І-2 і 8С8І-2
(див. 8С8І), рекомендована АИ8І і 8С8І
Тгасіе Аззосіаііоп. Версія 8-бітової шини
8С8І-2, що працює з подвоєною швидкіс-
тю (10 Мбайт/с) за 8С8І-1 (див. також
ІЛіга8С81, ІЛіга28С8І).
ЕАТ - Рііе АПосаІіоп ТаЬІе - таблиця розмі-
щення файлів, таблиця РАТ # у М8-ВО8
(РАТ12, РАТ16, РАТ-16) і \¥іпд0АУ8
95/98/МЕ (РАТ32, РАТ-32) - таблиця для
динамічного розподілу дискового просто-
ру під файли. Число в абревіатурі вказує
розмір елемента таблиці в бітах. Одини-
цею розподіленої пам’яті є кластер (див.
сіизіег). У РАТ записують номер кластера
або службової інформації про його стан
(наприклад, кластер збійний, вільний).
Перехід із РАТ 16 на РАТ32 викликано
тим, що у разі використання РАТ 16 роз-
мір дискового поділу не може бути біль-
ше 2 Гбайт. Часто за назвою цієї таблиці
РАТ встановлюють засновану на ній фай-
лову систему (див. також /Не зузіет).
ЕАТ16 (також РАТ-16) - див. РАТ.
ЕАТ32 (також РАТ-32) - див. РАТ.
Гаї сііепі - “товстий” клієнт # мережний ПК із
надлишковими обчислювальними ресурса-
ми напротивагу “тонкому” клієнту (ікіп
сііепі).
Гаї посіє агскііесіиге - [паралельна] архітек-
тура [суперкомп’ютера] із невеликим чис-
лом дуже потужних процесорів.
Гаїаі еггог - фатальна помилка # помилка
апаратури, операційної системи або зато-
сування, що унеможливлює подальше ви-
конання застосування або всієї системи
(порівн. гесоуегаЬІе еггог), часто з непри-
ємними наслідками типу втрати даних,
транзакцій, файлів тощо. На жаль, у зви-
чайного користувача засобів боротьби з фа-
тальними помилками не дуже багато: пере-
вантажити комп’ютер, переінсталювати за-
стосування або ОС, поновити ПЗ, набрати
статистику щодо ситуацій виникнення фа-
тальних помилок і звернутися до служби
супроводу тощо. Синоніми - ипгесоуегаЬІе
еггог, саіазігоркіс еггог (див. також еггог,
еггог ігарріп^, /аііиге, кагскмаге еггог, зузіет
еггог, УАЕ).
ГаЬуаге - “жирне” ПЗ # функціонально над-
лишкове та ресурсомістке ПЗ (див. також
Ьаппегмаге, сагеїмаге, /геемаге, риЬІіс
сіотаіп, зкагемаге).
Гаиіі - несправність, відмова, помилка, збій;
дефект, ушкодження; вихід із ладу # якась
умова, що викликає часткову або повну
непрацездатність чи неправильне функці-
онування апаратних засобів (див. також
Ьи%, еггог, /аііиге, /аиіі ачоШапсе, /аиіі
Неіесііоп, /аиіі ізоіаііоп, /аиіі тапа^етепі,
/аиіі таз кіп	/аиіі гезіїіепсу, /аиіі
іоіегапсе, таї/ипсііоп, МТВР).
Гаиіі ауоісіапсе - запобігання несправностям
# Приклад: Тйе доаі ої Гаиіі ауоісіапсе із (о ге-
сіисе ІНе Іікеііітоосі ої Гаііиге. - Мета запобігання
несправностям - зменшення вірогідності їхньої
появи, (див. також/аиіі).
Гаиіі беїесііоп - виявлення несправностей
[відмов, збоїв, виходу з ладу тощо] # для
виявлення несправностей широко засто-
204
Гах «єгуєг
совують різноманітні види апаратного й
програмного контролю та коди виявлення
помилок (див. також еггог сіеіесііоп, /аиіі
ауоісіапсе, /аиіі ізоіаііоп).
Гаиіі §гадег - система аналізу та класифіка-
ції несправностей [схеми в автоматизова-
ному проектуванні] # див. також/аиіі.
ГаиИ іщесОоп - внесення несправностей #
основний метод перевірки системи на від-
мовостійкість. При цьому як допоміжний
засіб використовують генератори поми-
лок (див. також/аиіі іоіегапсе).
ГаиІГ І8ОІаіїоп - локалізація несправності #
див. також/аиІі,/аиІі сіеіесііоп.
Гаиіґ тапа§етепЄ - захист від помилок і не-
справностей # одна з п’яти категорій засо-
бів мережного керування (пеіюогк тапа-
%етепі) згідно з моделлю 180. Процес
ідентифікації й локалізації помилок і(або)
несправностей мережі - виявлення факту
існування проблеми, визначення її джере-
ла і, можливо, усунення помилки (або
принаймні її ізоляція від інших мереж)
(див. також/аиіі).
ГаиІГ ша8кіп£ - маскування несправностей #
Приклад: Ма]огііу уоііпд із ап ехатріе ої ГаиІІ
тазкіпд. - Мажоритарна схема - приклад ме-
тоду маскування несправностей. Синонім -
зіаііс гесіипсіапсу (див. також /аиіі
ізоіаііогі).
Гаиіґ ге8І1іепсу - еластичність, стійкість до
збоїв # термін характеризує ступінь гото-
вності (відмовостійкості) комп’ютерних
систем (див. також ахаіІаЬПііу, /аиіі
іоіегапсе, кі^к-ауаіІаЬИііу зузіет, поп-зіор
зузіет).
Гаиіі ГЄ8ІІІЄГЙ - відновлюваність після відмов.
Гаик іоіегапсе (ЕТ) - відмовостійкість #
тобто стійкість системи та її спромож-
ність відновлюватись у разі відмов (нечу-
тливість до апаратних збоїв), помилок
(опрацювання їх без переривання функці-
онування системи) або зміни режиму
функціонування. Відмовостійкість - хара-
ктеристика системи, що забезпечує безпе-
рервний доступ до даних, на відміну від
систем класу кі^к-ауаіІаЬИііу (з майже
безперервним доступом до даних). Відмо-
востійкість досягається насамперед схе-
мотехнічними рішеннями: дублюванням
головних вузлів комп’ютера, гарячим ре-
зервуванням, можливістю заміни блоків
на ходу тощо. Приклад: Кебипсіапсу із а уегу
сіаазіс ІесЬпірие изесі іп ЬоіН ГаиІІ ауоісіапсе
апсі Таиіі іоіегапсе арргоасЬез. (¥іпд 8Ьі) - Над-
мірність - класичний метод, який застосовують
як для забезпечення відмовостійкості, так і для
запобігання збоям, (див. також сіізк
сіиріехіпуу сіізк тіггогіп§, сіиріісаііоп, /аиіі,
/аиіі іпіесііогі).
ГаиІМоІегапі - відмовостійкий.
ГаиІМоІегаїк сотриіег - відмовостійкий
комп'ютер # комп’ютер, який зберігає
працездатність після збою або відмови
частини устаткування (див. також /аиіі
іоіегапсе).
Гайку - несправний [непрацездатний] стан.
Гайку 8есіог - збійний, дефектний сектор # се-
ктор на диску, в якому не можна записува-
ти/читати дані. За наявності збійного секто-
ра з пулу дискової пам'яті вилучають весь
кластер, у якому розміщено цей сектор. Да-
ні з цього кластера можна частково вряту-
вати за допомогою програм типу
ПізкОосІог із пакета Могїоп ІЛіІіііез (див. та-
кож аііосаііоп скаіп, сіізк зесіог, сіизіег).
Гах - від Гас8Іші1е -1. факс-апарат (телефакс) #
спочатку мав назву іеіесоруіп^. Цей елек-
тромеханічний пристрій складено зі ска-
нера, модема та принтера й допускає зчи-
тування, передавання та приймання зо-
браження документів по телефонним ліні-
ям. Перший телефакс запатентовано в
1843 р. шотландським вченим Олександ-
ром Бейном. Стандарти для факсимільно-
го зв'язку почали працювати з 1968 р. їх
поділяють на три групи: Огоир 1 і Огоир 2
використовували до кінця 1980-х років, а
потім поширилися стандарти Огоир 3, які
визначають роздільну здатність 203x98
точок/дюйм у стандартному режимі,
203x196 - у режимі поліпшеної якості й
203x392 - в режимі високої якості зобра-
ження. Нові стандарти, Огоир 4, дозволя-
ють передавати зображення з роздільною
здатністю до 400x400 точок на дюйм. Си-
ноніми - /ах таскіпе, /асзітіїе таскіпе',
2. факс # у значенні “передане або отри-
мане факсимільне повідомлення” (див. та-
кож /асзітіїе)', 3. виводити [дані з комп’ю-
тера] у факсимільному вигляді (на факси-
мільну машину), відтворювати факсимі-
льні дані; посилати факсом.
Гах таскіпе - див.уахр]
Гах тодет - факс-модем # див. також/ах^,
тосіет.
Гах 8ЄГУЄГ - факс-сервер # сервер, який
централізовано керує потоком вхідних і
вихідних факсимільних повідомлень ко-
ристувачів ЛОМ через один або кілька
факс-модемів (див. також /ах тосіет,
зресіаііхесі зегчег).
205
ЕВІ
ЕВІ - Гесіегаї Вигеаи оГ Іпуезіі^аііоп - Феде-
ральне бюро розслідувань США, ФБР #
займається, зокрема, питаннями комп'ю-
терної та інформаційної безпеки (див. та-
кож СІА, ШРС, №А, кіір://ууу\гуу./Ьі.^оу).
ЕС -1. Ггате Сопігої - керування кадром, КК #
поле формату кадру й маркера мережі
РРРІ\ 2. див. РіЬге Скаппеї.
ЕС-АЬ - ГіЬге СЬаппеї АгЬіігаіесІ Ьоор - висо-
кошвидкісна послідовна шина, волоконно-
оптичний інтерфейс ЕС-АЬ, технологія ЕС-
АЬ # стандарт, який має замінити 8С8І у по-
тужних серверах. Базова швидкість переда-
вань - 100 (200-800) Мбайт/с, двопортові
пристрої, авто-конфігурація, “гаряча” заміна
пристроїв. Відстань між пристроями може
досягати 10 км.
ЕСВ - 1. Гііе Сопігої Віоск - блок керування
файлом # системна таблиця, за допомо-
гою якої операційна система керує опе-
раціями вводу-виводу конкретного файла.
Структуру ЕСВ зазвичай описано в
ТесЬпісаІ КеГегепсе (див. також ріе зузіепї);
2. Ггате ВиїЕег Сопігоііег - контролер буфер
фреймів # мікросхема в графічному при-
скорювачі (див. також утаркісз ассе-
Іегаіог).
ЕСС - Гесіегаї Соттипісаііопз Соттіззіоп -
Федеральна [урядова] комісія США із [за-
собів] зв’язку, ФКЗ # орган американс-
ького уряду, який розробляє нормативні -
документи у галузі зв’язку для супутнико-
вих, телефонних, телеграфних і радіокан-
алів. Спостерігає за дотриманням стан-
дартів на електронні й електромагнітні в-
ипромінювання, ліцензує засоби радіо-
зв’язку та контролює їхнє використання.
Створена в 1934 р. (див. також ВРІ,
кіір://уууш./сс.£оу}.
ЕСЕ8 - ГІГ8І Соте, Гігзі 8егуеб - перш-
им прийшов - першим обслуговано # аб-
ревіатура, використовувана в чат-
форумах (див. також сііугізреак).
ЕСІГ - Гиіі СІГ - див. СІР.
ЕСІР - ГіЬге СЬаппеї оуєг ІР - технологія
волоконно-оптичного передавання даних
в ІР-мережах, технологія ЕСІР # застосову-
ють для асинхронного тиражування (реп-
лікації) даних на відстанях до 5800 км,
тобто приблизно на два порядки більше,
ніж було досяжно раніше.
ЕСЬ - .КЕТ Егатеу/огк С1а88 ЬіЬгагу -
бібліотека базових класів, бібліотека ЕСЬ #
використовують у мовах платформи Міс-
ГО8ОЙ .КЕТ. Містить більше 7000 класів
(див. також АРС, МРС).
ЕС-ЬТ - ГіЬег СЬаппеї Ьоу/-Со8і Торо1о£ІЄ8 -
недорогі засоби реалізації волоконно-
оптичного каналу.
ЕСР - [8С8І-3] ГіЬег-СЬаппеї Ргоіосої -
протокол волоконно-оптичного каналу
[8С8І-3].
ЕС-РН - ГіЬег СЬаппеї РЬузісаІ апсі
8і§па11іп& Іпїегіасе - фізичний інтерфейс
волоконно-оптичного каналу [8С8І-3].
ЕС8 - 1. ГіЬег СЬаппеї 8іапс1агс1 - стандарт на
волоконно-оптичні канали (для двоточ-
кових з'єднань), стандарт АМ8І ХЗТ9.3;
2. Ггате СЬеск 8едиепсе - послідовність
контролю кадрів.
ЕБ - 1. (також ЕБХ) - див. /иіі АирІех\
2. ду^./іорру сіізк.
ЕБА - Гооб апсі Бги§ Асітіпізігаііоп - Упра-
вління з контролю за продуктами й меди-
каментами # один із найсерйозніших
органів уряду США, оскільки будь-який
продукт або пристрій, які можна засто-
совувати у медичних цілях, повинні мати
відповідний дозвіл управління (див
кіір://\у№ц./с1а.£оу).
ЕБС - Гіорру Бізк Сопігоііег - контролер
накопичувана на гнучких магнітних
дисках, контролер НГМД # див. також
сопігоііег, сіізк сопігоііег.
ЕБСТ - Разі Бізсгеіе Со8Іпе ТгапзГогт -
швидке дискретне косинусне перетворення #
див. також РСТ, ЮСТ.
ЕББ - Гіорру Бізк Бгіує - накопичувач на
гнучких магнітних дисках, НГМД # див.
також сіізкеие сігіує, РВС, /Іорру сіїзк, к-
агсі сіїзк.
ЕББІ - ГіЬег БізігіЬиіесі Баіа ІпіегГасе -
інтерфейс для передавання розподілених
даних по волоконно-оптичним каналам,
стандарт ГОБІ # стандарт, запропонова-
ний А N81 для ЛОМ на оптоволокні Забе-
зпечує відмовостійке передавання даних
зі швидкістю 100 Мбіт/с між вузлами ме-
режі, відстань між якими не перевищує
двох кілометрів. Максимальна довжина
волоконно-оптичного каналу - 200 км. За-
стосовують довжину хвилі 1300 нм, під-
тримується до 1000 з'єднань. Використов-
ують багатомодовий волоконно-оптичний
кабель. Існують версії ГОБІ на мідних
проводах (див. також ЬапсЕуісІік, СИРІ,
Еікегпеі, ЬАІЇ, Т-1, Т-3).
ЕБМ - Ггециепсу Біуізіоп Ми1іїр1ехіп£ - ча-
стотне ущільнення, метод частотного
ущільнення каналів # метод передавання
(застосовують в аналоговій телефонії) за
одним кабелем багатьох каналів на різних
206
Геггіїе
рознесених одна від одної частотах (див.
також тиіііріехіп^, РОТ8).
ЕБМА - Егефіепсу-Оіуізіоп МиІЇірІе Ассезз -
множинний доступ із поділом частот,
стандарт РИМА # стандарт радіозв’язку
(див. також СОМА, ВАМА, ТВМА).
ГБ8 - Р гай сі Оегесііоп Зузіет - система
виявлення шахрайства # в телефонії - за-
стосування, що дає змогу на основі -
аналізу БД детальної реєстрації викликів
(СОВ) виявляти випадки шахрайства
(див. також сотриіег/гаисі).
ГБУ/УБІ - РіЬег ВізігіЬиіед Уїсіео/Уоісе
Ваіа Іпіеіїасе - розподілений інтерфейс
передавання відео/мовних даних по
волоконно-оптичним каналам, [мережний]
інтерфейс РИУ/УБІ (фірми Іп-№0.
ЕБХ - лиь./иіі сіиріех.
ЕЕ - див. Разі Еікегпеі.
ЕЕА - йпііе еіетепі апаїузіз - метод
кінцевих елементів # широко застосову-
ють у САПР механіки (див. також САВ,
МСАВ).
ГеаШегіп§ - розтягання # виконують збіль-
шенням інтервалів між рядками у разі
вирівнювання сторінки тексту по вер-
тикалі (див. також]изіі/ісаііоп, уегіісаі аіі-
%птепі).
Геаіиге - можливість, властивість, риса,
особливість, засіб, функція, характеристика #
наприклад, изаЬйіїу Геаіиге - зручність
використання; кеу ГеаШге - відмінна риса,
головна функція (див. також тіз/еаіиге).
Геаіиге сгеер - розповзання функціональності.
Геаіиге ехігасііоп - виділення ознак # див.
також іта%е ргосеззіп^.
ЕЕС - Рогу/агсі Еггог Соггесііоп - пряма корек-
ція помилок (попереджувальне виправлення
помилок) # клас методів для контролю поми-
лок під час однобічного передавання в телеко-
мунікаційних системах. Із даними передають
додаткову інформацію для перевірки й
виправлення даних (див. також ЕСС).
ЕЕСР4 - Гопуагсі Ехріісії Соп^езбоп
КоііГісабоп - пряме сповіщення про наси-
чення # біт, який виставляє мережа з ре-
трансляцією кадрів, щоб повідомити тер-
мінальному пристрою про потребу задія-
ти процедуру усунення насичення мережі
на приймальному пристрої (див. також
ВЕСК С8В ВЕСІ, РВАВ).
ЕЕБ - 1. Ріеісі-Етіззіоп Оізріау - дисплей
(індикатор) польового випромінювання,
дисплей з автоелектронною емісією #
плоска панель із матрицею холодних
катодів, плоска багатокатодна ЕПТ (із
“мікроелементами” зображення) (див.
також тісгоіір РЕВ)', 2. Гіеісі-Ейесі Оіосіе -
польовий діод.
Геесі ріісії - крок перфорації, крок подання #
відстань між сусідніми пробивками
синхродоріжки перфострічки або краю
перфорованого паперу (див. також /ап/оісі
рарег, рарег іаре).
ГеедЬаск - 1. зворотний зв’язок # наприкл-
ад, ГеедЬаск зІ£па! - сигнал зворотного
зв’язку; 2. відгук, відклик; зауваження й
пропозиції # часто цим терміном позна-
чають реакцію користувачів і бета-
тестерів на той або інший продукт.
Приклад: ТКе ТеесіЬаск Візі \л/є'ує доііеп іо сіаіе
ііаз Ьееп доосі. - Відгуки, що ми одержали на
сьогодні, дуже сприятливі.
Геесіег - 1. механізм автоподання, автопода-
вач [оригіналів, аркушів документа] #
механізм автоматичного подання листів,
наприклад, у сканері, принтері або
копіювальному апараті. Синонім - ра%е
/еесіег (див. також АВРщ, АМР, АЗЕ,
С8Р); 2. фідер.
Гетаїе соппесіог - рознім-розетка, проф.
“мама” # порівн. таїе соппесіог; див. та-
кож соппесіог.
їешіозесоші (Гз) - фемтосекунда # одна ква-
дрильйонна частка секунди (10“15) (див.
також тісгозесопА, тіїїізесопсі, папо-
зесопсі, рісозесопсі, зесопсі).
ЕЕР - Ігопі-епсі ргосеззог - препроцесор, ко-
мунікаційний (зв’язувальний) процесор #
комп’ютер для доступу до іншого комп'ю-
тера (зазвичай потужнішого й менш дру-
жнього), зокрема, доступ до суперкомп’ю-
терів 1970-1980-х рр. завжди здійснюють
через комунікаційний мінікомп’ютер (див.
також таіп/гате).
ЕеКАМ - Ееггоеіесйопіс [Ееггоеіесігіс] ВАМ -
фероелектронний ОЗП # тип енергозалеж-
ної напівпровідникової пам’яті, розробле-
ний корпорацією КЕС. Принцип роботи ді-
лянки ЕеКАМ грунтується на тому, що зов-
нішнє електричне поле переводить атом се-
гнетоелектричного кристала в один з двох
стабільньїх станів. Може зберігати дані без
подання напруги до десяти років (див. та-
кож попчоїаіііе тетогу, ВАМ).
ЕЕКЕ - Еаг Епсі Кєсєіує Гаііиге - відмова в
прийомі на дальньому кінці.
Геггіїе - 1. феріт # від лат. /еггит - залізо.
Матеріал із магнітними властивостями, ви-
користовуваний у виготовленні ділянок
ОЗП перших ЕОМ (див. також соге^;
2. ферітовий.
207
Ееггоша§пе<:іс НАМ
Гегготащіеїїс НАМ (РКАМ, Ееггіс НАМ) -
феромагнітний ОЗП # тип енергонезалеж-
ної пам’яті, в якій дані записують на маг-
нітну поверхню (див. також попуоіаіііе
тетогу, ВАМ).
ЕЕТ - РіеШ Еїїесі Тгап8І8іог - польовий тра-
нзистор # див. також ТРТ, ігапзізіог.
ГеїсЬ - 1. вибірка - див./еіск сусіе; 2. виби-
рати, витягати.
Геісії сусіе - цикл вибірки # перша стадія
оброблення машинної команди процесо-
ром. Складається з добування команди із
кеш-пам’яті або ОЗП до регістру команд і
підготовки її до декодування. Приклад: Тіїе
іпзігисііоп пеесіз іо Ье ТеісНесІ, бесосіесі апсі
ІЬеп гезиііз пеесі іо Ье міііеп Ьаск іо таіп
тетогу ог ІЬе гедізіег Тіїе. - Потрібно вибрати
команду, декодувати її, а потім результат вико-
нання записати в оперативну пам’ять або ре-
єстровий блок. (див. також /еіск раскеі, /еіск
ііте, іпзігисііоп сіесосіег, іпзіплсііоп ге^ізіег,
рге/еіскег).
ГеісЬ раскеі - пакет вибірки # в сучасних
процесорах із конвеєрним обробленням
команд вибірку роблять не за однією ко-
мандою, а пакетом з восьми та більше ма-
шинних команд (див. також /еіск сусіе).
Геісй $1а£е - стадія [фаза, етап] вибірки -
див./еіск сусіе.
ГеісЬ ііте - час вибірки, час зчитування #
див. також/еіск сусіе.
Е-Е - стратегія Е-Р # умовне позначення
стратегій диспетчеризації згідно з най-
меншим запасом часу (див. також зскесі-
иІіп%).
ЕЕ-1. див./огт /еесі; 2. Пір-Порз - тригер #
див. також ігіуег.
ЕЕА - РіеШ Рогсе Аиіошаїїоп - автоматиза-
ція робітників на виїзді # програмне й
апаратне забезпечення, що автоматизує
діяльність робітників на виїзді, напри-
клад, страхових агентів, торгових пред-
ставників тощо. Зазвичай це переносний
комп'ютер із мережною платою для зв'яз-
ку з інформаційною системою компанії
через Інтернет і(або) комутовану теле-
фонну мережу (див. також СКМ, 8РА).
ЕЕ8 - РІазЬ Рііе Зузіет - файлова система
на флеш-пам'яті.
ЕЕТ - Разі Роигіег ТгапзГогш - швидке пере-
творення Фур'є, ШПФ # один із найпоши-
реніших алгоритмів оброблення сигналів
(див. також ОСТ, РУТТ).
ЕС - Ргедиепсу бепегаіог - генератор частоти.
ЕСС8 - РіШі Сепегаііоп Сотриіег Зузіетз -
проект Р6С8 # японський проект розроб-
ки машин п'ятого покоління, здійснений у
1980-х роках. Дуже вплинув на розвиток
ОТ. У його рамках розроблено мову КІЛ,
комп’ютери паралельного логічного виве-
дення тощо.
ЕН88 - Ргедиепсу-Норріп£ Зргеаб Зресішт -
стрибкоподібна зміна робочої частоти з
розширенням спектра, сигнал зі змінюва-
ним носієм, технологія РН88 # технологія
розширення спектра сигналу зміною час-
тоти-носія сигналу, використовують для
передавання за широкосмуговим радіока-
налом у діапазоні 2,4 ГГц. Радіопередавач
під час передавання сигналу псевдовипад-
ковим чином перестрибує з однієї робочої
частоти на іншу (див. також 0888,
рзеисіо-гапсіот).
ЕІА - Рііе Іпіе^гііу Аззеззтепі - визначення
цілісності файлів # ПЗ, яке перевіряє змі-
ну критично важливих файлів у системі
(див. також Ю8).
ИЬег орйсз (ЕО) - волоконна оптика, опто-
волоконний кабель, волоконно-оптичний
кабель # 1. тонкий і гнучкий кабель висо-
кої пропускної здатності для передавання
світлових сигналів (ультраширокосмугові
електромагнітні діапазони оптичної час-
тоти). Складений з множини тонких ни-
ток, виготовлених із прозорого матеріалу,
і не піддається електричним наводкам
(див. також соахіаі саЬІе, оріісаі саЬІе);
2. технологія використання матеріалів для
волоконно-оптичних кабелів.
ПЬге оріісз - англійське написання терміна
/іЬег оріісз.
ГіЬге СЬаппеї (ЕС) - стандарт ЕіЬге СЬаппеї #
стандарт АИ8І на передавання даних, висо-
кошвидкісна п'ятирівнева (РС-0... РС4) опто-
волоконна мережна архітектура, що підтри-
мує швидкості передавання 133, 266, 530 і
1060 Мбіт/с. Розвитком стандарту зайнята
асоціація РСІА (див. також РООІ).
йЬге гоіііїп§ (8іога§е) ігау - лоток для
укладення волоконно-оптичних кабелів.
ЕП)Е - Рихху Іпіегіасе Веуеіортепі
Епуігоптепі - середовище розробки ін-
терфейсів [для процесорів] нечіткої логі-
ки # див. також РЬС, /иггу Іо%іс.
Пйеіііу - точність [передавання інформації,
відтворення].
ЕГОО - комп'ютерна мережа РГОО # неко-
мерційна глобальна комп'ютерна мережа,
створена в 1984 р. Томом Дженінгсом і
Джоном Маділом (Тот Іеппіп£8 і ІоЬп
Масіііі). Названа іменем собаки Дженнінг-
са. У момент найвищого розквіту РГОО у
208
Ше (Іеїга^тепШіоп
світі нараховували близько 20 тис. вузлів
цієї мережі, які об’єднували 3 млн осіб
(див. також ЕШоМеі, кіір://ууууу\’/Шопеі.огр).
Еі(1о№і - мережа РісМЧеІ # інша назва ме-
режі ГЮО.
ГіеШ (ГІД)) - поле # 1. у СКБД - найменший
значущий елемент запису в БД (у реля-
ційних БД поля називають також "стовп-
чиками даних"). Кожне поле запису має
атрибути: тип (числове поле, символьне,
логічне, поле дати тощо) і максимальну
довжину (див. також саісиїаіесі /іеШ, Наш
/іеШ, НаіаЬазе, /іеШ пате, /іеШ зерагаіог,
/Іаі /Не, тето /іеШ, питегіс /іеШ, гесогсі);
2. у програмуванні - пойменований еле-
мент структури даних (див. також /іеШ
іуре); 3. елемент вхідної або вихідної фор-
ми, бланка, звіту; 4. група розрядів ма-
шинної команди або машинного слова
(див. також асісігезз /іеШ/ 5. область, сфе-
ра, поле діяльності; 6. вироблений у
польових умовах, польовий (див. також
/іеШ епріпеег).
ГіеШ еп§іпеег - наладник, сервіс-інженер #
спеціаліст з експлуатації, обслуговування,
ремонту або встановлення устаткування,
проданого фірмою (див. також О&М,
ЗЄГУІСЄ[/).
ГіеШ тои8е - див. хчігеїезз пгоизе.
їїеШ пате - ім’я поля # в СКБД - унікальне
ім’я, присвоєне полю даних для того, щоб
користувачу було легше ідентифікувати
вміст цього поля (див. також сіаіа /іеШ,
ЕВМ8).
їїеїд 8ерагай)г - роздільник полів - див.
Неіітііег.
йеШ 8ОІУЄГ - аналізатор двовимірних (три-
вимірних) полів (у САПР).
їїеШ іуре - тип поля # задає тип даних (чис-
лові, логічні, символьні тощо), які можуть
зберігатися в цьому полі (див. також
ВЬОВ, сіаіа іуре, НаіаЬазе, /еШ, тето
/іеШ, питегіс/іеШ, гесогсі).
ГіеШЬив - польова шина # загальний тер-
мін, який описує великий (більше 200)
клас шин, використовних у вбудовуваних
системах (див. також САМ, Рго/іЬиз).
ГІГ - Ргасіаі Іта§е Рогтаї - формат фракта-
льного зображення # формат сильно стис-
нутих файлів зображень, запропонований
фірмою Іпіе^гаіеб $у81еш8 (див. також
/гасіаі сотргеззіоп, ИРЕС, МРЕС).
ПГО - ГІГ8І Іп, Ріг81 Опі - “першим прийшов -
першим обслуговувано”, дисципліна об-
слуговування типу “черга” # елементи
черги обирають з неї згідно з порядком
надходження. Використовують, зокрема,
для буферизації даних, які несинхронізо-
вано пересилаються між відправником і
одержувачем. Можна реалізувати як про-
грамно, так і апаратно (див. також ЕІЕО,
ЬІЕО),
ГІ£иге -1. рисунок, фігура; 2. цифра.
Ше - файл # упорядкований набір записів
або іншої сукупності даних, збережений у
комп’ютерній системі під спільним іме-
нем. Усю сукупність файлів поділяють на
два великих класи - файли програм (ви-
конувані файли) і файли даних (невикону-
вані файли). За типом збережених даних
файли поділяють на текстові, графічні,
двійкові, командні, файли БД, відео- та
аудіофайли (див. також А8СІІ /Не, Ьаіск
/Не, Ьіпагу/Не, сіаіа/Не, ГАТ, /Не аіігіЬиіе,
/Не Ьаскир, /Не сотргеззіоп, /Не
сопуєгзіоп, /Не іпіергііу, /Не тапаретепі,
/Не гесоуегу, /Не зузіет, /Не іуре, /Іаі /Не,
НРЕ8, МТЕ8).
Ше айасктепі8 - доповнення (приєднання)
файла, файлові доповнення # в системах
електронної пошти - графічні, мультиме-
дійні або інші файли, які приєднують до
текстового файла передаваного повідом-
лення (див. також е-таіі).
Ше айгіЬиіе - атрибут файла # підтримува-
на файловою системою ознака, що дає
змогу упорядкувати роботу з файлами. В
різних ОС файли мають різноманітні на-
бори атрибутів. У М8-БО8 файл буває
“архівний”, “системний”, “тільки для чи-
тання” та “прихований”. Атрибути файла
зберігаються в елементі каталогу носія
даних (див. також аіігіЬиіе, Нігесіогу
аіігіЬиіе, /Не, /Не Ьаскир, /Не зузіет).
Ше Ьаскир - резервне копіювання, архіву-
вання файла # копіювання файла з одного
носія на інший для збереження даних
(див. також Ьаскир сієуісє, Ьаскир зузіет,
сепігаїіхеН Ьаскир, /Не, Н8М, 8ГХ,
зігеатег).
Ше сошрге88Іоп - стискання файла, компре-
сія файла # оброблення вмісту файла за
допомогою програми-пакувальника (на-
приклад, РК2ІР або АКТ) для зменшення
обсягу дискової пам’яті, який займає файл
(див. також сотргеззіоп, сіаіа сотргеззіоп,
раск, ипраск).
Ше сопуегвіоп - конвертування файла # пе-
ретворення змісту файла з одного форма-
ту зберігання даних в інший (див. також
/Не /огтаі)
Ше сІеГга^тепШіоп - див. сіе/гартепіаіюп.
209
Ше ЄХІЄП8І0П
Ше ехіеп8Іоп - дум. фііепате ехіепзіоп.
Ше Гогтаі - формат файла # структура збе-
рігання даних у файлі. Існує багато стан-
дартних форматів, особливо графічних
файлів. На формат файла зазвичай вказує
розширення імені файла (див. також фііе
сопуєгзіоп, /ііепате ехіепзіоп, НВЕ, паііуе
фііе/огтаі, РІРЕ, ТІЕ).
Ше Гга^тепіаііоп - фрагментація файла #
розміщення кластерів, виділених для за-
писування даного файла, не послідовно
один за одним, а в різних місцях жорстко-
го або гнучкогого диска (фрагментами).
Ця ситуація виникає в роботі системи, ко-
ли до пулу вільної дискової пам’яті повер-
таються кластери з-під видалених із диска
файлів. Оскільки файли мають різну дов-
жину, то послідовного ланцюжка вільних
кластерів може не вистачити для запису-
вання нового файла і тоді його записують
у різних місцях. Фрагментація зменшує
швидкість зчитування файла з диска через
більшу кількість операцій позиціонування
голівок диска й пошука секторів. Для бо-
ротьби з фрагментацією використовують,
наприклад, утиліту з пакета Ьїогіоп
ІЛіІіііез (див. також сіе/гау^ег, сіе/га^теп-
іаііоп, сіізк оріітігег).
Ше £гоошіп£ - видалення непотрібних фай-
лів, “чистка” диска # включає видалення
тимчасових файлів (іетрогагу/ііе), файлів
зберігання (Ьаскирфііе) і, можливо, дефра-
гментацію диска (сІе/га%тепіаііогі).
Ше Ьапсіїе - логічний номер (індекс) файла,
описувач файла # тимчасове посилання,
що присвоюється операційною системою
файла, який відкривають.
Ше іпГесіог - файловий вірус # тип комп'ю-
терного вірусу, що приєднується до вико-
нуваних файлів і розмножується у разі їх-
нього запуску (див. також тасго уігиз,
рка%е, роїутогркіс уігиз, уігиз, хуогт).
Ше іпіе^гіїу - цілісність (непорушеність)
файла # див. також сІаіаЬазе іпіе^гііу.
Ше іпіегго^аііоп - контрольне зчитування #
зчитування файла або його частини для
перевірки цілісності даних. Зміст файла
при цьому не змінний.
Ше Іоскітщ - захоплення (блокування) файла #
у багатозадачних і мережних ОС метод
контролю цілісності даних, який не до-
зволяє двом програмам одночасно зміню-
вати вміст файла: у разі виконанні опера-
ції записування у файл доступ до нього
блокується для записування з інших про-
грам (див. також]іІе, Іоскіп%).
Ше Іауоігі - структура файла
Еііе Мапа^ег - диспетчер файлів # системна про-
грама для роботи з файлами у У/іпс1о\¥8 3.x.
Ше шег§е - злиття файлів # операція об'єд-
нання вмісту двох або більше файлів (див.
також аррепсі, тег§е).
Ше шапа^ешепі - керування файлами #
див. такожфііе зузіет.
Ше ші^гаїіоп - міграція файлів # процес пе-
ренесення рідко використовуваних файлів
на дешевші носії інформації з можливіс-
тю їхнього автоматичного відновлення за
запитом користувача.
Ше пате - дуу^.фіїе пате.
Ше оі¥ПЄГ8Ьір - приналежність файла # у
багатокористувацьких ОС - атрибут, який
вказує на ім'я користувача, що створив
файл (див. також Ьіпих, тиіііизег зузіет).
Ше гесоуегу - відновлення (“лікування”)
файла # процес відновлення (ипсіеіеіе) ви-
даленого або зіпсованого файла. Зазвичай
провадиться за допомогою спеціальних
утиліт або засобами ОС (див. також фііе
Ьаскир, фііе іпіе§гііу, /ііе зузіет).
Ше 8егуег - файловий сервер, проф. файл-
сервер # тип сервера, який зберігає в осо-
бистих і розділюваних каталогах файли
користувачів ЛОМ, що доступні з їхніх
робочих станцій. Використання файл-сер-
вера полегшує адміністрування системи й
зменшує потребу в дисковій пам'яті. Фун-
кції файл-сервера є, наприклад, в ОС
Коуєіі ИеІЇРаге і в ИР8 (див. також сііепі,
/ір зєгуєг, таіі зєгуєг, ргіпі зєгуєг,
зресіаіігесі зєгуєг).
Ше 8Ііагіп£ - спільне використання файлів,
проф. поділ файлів # див. також /ііе
зєгуєг, /ііе зузіет.
Ше 8упсЬгопігаіїоп - синхронізація файлів #
1. технологія пересилання файлів у разі
порушення зв'язку. Після відновлення
зв'язку визначають, яку частину файла
прийнято без перекручувань, і здійсню-
ють пересилання залишку; 2. приведення
копій файла у відповідність до оригіналу
під час внесення змін (див. також
зупскгопігаііогі).
Ше 8у8іет - файлова система # частина ОС,
що забезпечує керування каталогами й
файлами на дисках (див. також РАТ, РСВ,
/Не аіігіЬиіе, /ііепате, НРР8, ШЕ8).
Ше Іуре - тип файла # визначають типом
даних, збережених у файлі. До головних
типів файлів належать текстові, двійкові,
графічні, файли БД. Вказівкою на конкре-
тний тип файла слугує розширення імені
210
йп^егргіпі гесо^пкіоп
файла (див. також Ьіпагу/ііе, сіаіа /ііе, /ііе,
{ііепате ехіепзіоп, ЬЕЕГу
їїіе уагіаЬІе - файлова змінна, змінна типу
файл # див. також/ііе, уагіаЬІе.
їїіепаше (також їїіе пате) - ім’я файла #
ім’я, під яким файл зберігають на електрон-
ному, магнітному або оптичному носії. Пра-
вила записування імен файлів залежать від
використовуваної ОС. У МасО8, \Уіпсіоу/§ і
Ьіпих допускають імена файлів довжиною
до 255 символів (див. також 8.3, /Не /огтаі,
/ііе зузіет, /ііепате ехіепзіоп, ЬЕІЇ, гепате\
Шепаше ехіепзіоп - розширення імені файла #
необов’язкова частина імені файла, що
йде за крапкою. Зазвичай містить від од-
ного до трьох символів, які доповнюють
саме ім’я (наприклад геаб.ше) або вказу-
ють на тип файла, тобто на тип даних,
збережених в ньому (див. також 8.3,
аззосіаіе, сіе/аиіі ехіепзіоп, сіоиЬіе ехіеп-
зіоп, /ііепате, ЬРН).
їїіег - засіб навігації у файловій системі.
Шіп£ саЬіпеі - картотека.
ГіП-1. 1\№./і11іп& 2. заповнювач (у ЛОМ),
їїііеі - сполучення [ліній, вершин полілінії].
її11іп£ - 1. заливка, наповнення, заповнення,
зафарбування # зміна виду або кольору
пікселів, розташованих усередині границь
графічного об’єкта; 2. підкачка (напри-
клад, даних у кеш) (див. також зрШ[іп%]).
Штіоор - кліп, “фільмоцикл” # подання на
екрані послідовності зображень, що ство-
рює ефект руху в реальному часі.
ПЬО - Ріг8і Іп, Базі Оиі - “першим прийшов -
останнім обслуговано”, дисципліна об-
слуговування типу “стек” # див. також
РІРО, ПРО, зіаск.
їїііег - фільтр # 1. ПЗ, яке виконує під час
зв’язку двох ЛОМ приймання пакетів з
однієї ЛОМ, їхню буферізацію та переси-
лання до іншої ЛОМ, пропускають туди
лише ті пакети, які їй адресовані (див. та-
кож раскеі/іііегіп^у 2. інструмент для об-
роблення зображень (КГА) (див. також
%гаркісз/іііег/ 3. у поштових програмах -
виконання заданих дій за заголовком лис-
та (див. також /І1іегіп% зузіет, таіі /НіегУ
4. пристрій, який пропускає визначені ча-
стоти сигналів і спричиняє загасання ін-
ших частот (див. також іоуу-разз /Ніег,
зиг§е /іііег).
іШегіп§ - фільтрація # див. також/Ніег.
іШегіп£ воГЬуаге - ПЗ фільтрації - див.
/іІіегіп& зузіет.
Якегіп§ §у8іеш - система фільтрації [інфор-
мації] # будь-яке ПЗ, яке фільтрує вхідні
дані з метою обмежити попадання неба-
жаного матеріалу (див. також сопіепі
/Ніегіп^/Ніег, /іііегіп^ зо/ішаге).
їїп іаЬ - виступна пластина.
їїпаї 1е8іїп§ - остаточні випробування #
проводять після ретельного тестування
продукту, коли всі знайдені помилки ви-
правлено й код “заморожено” (див. також
сотраііЬИііу іезііп§, ехкаизііче іезііп%,
/ипсііопаї іезііп%, тапиаі іезііп%,
орегаііопаї іезііп%, зігезз іезііп%, изаЬИііу
іезііп%).
Еіп£ег - служба Інтернету, що надає інфор-
мацію про те, на якому сайті є обліковий
запис іншого користувача. Запити Гіп^ег
підтримують не всі сайти.
їїп§ег 8саппег - дактилоскопічний сканер,
сканер відбитків пальців # пристрій біо-
метричного контролю для ідентифікації
користувача. Альтернатива парольним за-
собам захисту від несанкціонованого до-
ступу (див. також Ьіотеігіс ісіепіі/ісаііоп,
/іп^егргіпі геасіег).
їїп£Єґ-раН:егп їїіт - фотооригінал [для дру-
кованої плати].
їїп^егргіпі - 1. контрольна сума файла # ви-
користовують для виявлення змін у вико-
нуваних файлах. Синонім - скескзипг,
2. відбиток # наприклад, пальця. Приклад:
ІІпІіке глосі тоЬіІе сіеуісез, ІКе изег І8 по!
ісІепііТіесІ Ьу ра88\л/огсІ - а Тіпдегргіпї із изесі
іпзіеасі. - На відміну від більшості мобільних
пристроїв, тут для ідентифікації користувача
слугує не пароль, а відбиток пальця, (див. та-
кож Ьіотеігіс ісіепіі/ісаііоп, /іп^ег зсаппег,
/іп%егргіпі геасіег, /іп^егргіпі гесо§піііоп).
їїп£егргіп1: геасіег - зчитувач відбитків па-
льців, дактилоскопічний сканер # при-
стрій введення відбитків пальців до ком-
п'ютерної системи для розпізнавання
(див. також Ьіотеігіс ісіепіі/ісаііоп, /іп%ег
зсаппег, /іп^егргіпі гесо^піііоп).
їїп£егргіпі: гесо^пйіоп - розпізнавання від-
битків пальців # один із найстаріших ме-
тодів біометричної ідентифікації, застосо-
вують у криміналістиці^ 1880 р. Відбиток
пальця утворюють так звані папілярні лі-
нії на гребінцевих виступах шкіри, які
розділено борозенками. Із цих ліній укла-
дено складні візерунки (дугові, петльові й
завиткові), що мають властивості: а) інди-
відуальності та неповторності, б) стійкос-
ті (від внутрішньоутробного розвитку й
до розкладення трупа) і в) відновлюваль-
ності (у разі поверхневого порушення
шкіри малюнок ліній відновлюється в
211
їїп^егргіпі: уегіїїсайоп
старому вигляді) (див. також АРІ8,
Ьіотеігіс ісіепіі/ісаііоп).
їїп^егргіпі: уегіїїсаііоп - верифікація за від-
битком пальця # використовують у біоме-
тричних системах контролю доступу
(див. також Ьіотеігіс ісіепііфсаііоп,
фіпрегргіпіщ, уегіфісаііоп.
Ппі$Ь - завершувати, закінчувати.
ЧїпізкесІ теїкосі - цілком визначене правило.
Ппііе - скінченний.
їїпіїе 8еі - скінченна множина # множина зі
скінченним числом елементів.
їїпіїе 8іаіе таскіпе (також їїпііе-8Ше
таскіпе) - скінченний автомат, СА # ав-
томат із кінцевим числом станів. Один з
них називають “початковим станом”. Ав-
томат переходить з одного стану в інший
під впливом “керування”, що залежить
від зовнішніх впливів: надійшовших сиг-
налів або даних. Призначенням кожного
стану є запам'ятовування визначеного мо-
менту історії системи. За типом керуван-
ня СА поділяють на детерміновані (що
переходять в кожний момент часу тільки
в один стан) і недетерміновані (можуть
мати переходи одночасно у кілька станів).
СА широко використовують у програму-
ванні, наприклад, у лексичних аналізато-
рах компіляторів (див. також аиіотаіа
ікеогу, Іехісаі апаїузіз).
ЕІР8 - Гесіегаї Іпїогтаііоп Ргосе88ІЛ£ Зіапсіагб
- федеральний стандарт оброблення інфор-
мації # рекомендації уряду США щодо ста-
ндартів, які варто використовувати у разі ін-
вестицій в ІС для урядових структур.
РІК рогі - Газі іпйагеб рогі - швидкий інфраче-
рвоний порт, ЕІЯ-порт # порт для безпроводо-
вого підключення периферійних пристроїв,
застосовують у мобільних комп'ютерах (див.
також іпфгагеії, іп/гагесі іпіеіфасе, рогі).
їїгелуаіі - міжмережний екран (МЕ), брандма-
уер, захисна система, [мережний] заслін,
досл. “вогненна стіна” # система (апаратна
або програмна) чи комбінація систем, яка
створює з метою захисту межу між двома
або більше мережами, запобігаючи несанк-
ціонованого попадання до мережі або попе-
реджаючи вихід з неї пакетів даних. Вико-
ристовують також для розмежування досту-
пу всередині корпоративної мережі, у разі
наявності в ній ділянок з інформацією, що
потребує таємності. Зазвичай функціонує
на маршрутизаторах або виділених серве-
рах. Брандмауер рівня мережі (пакетний
фільтр) досліджує трафік мережі на рівні
пакетів мережного протоколу. Вони мо-
жуть, зокрема, вилучати з обігу пакети на
підставі їхніх номерів портів ТСР і £/ОР,
щоби розв'язати визначені типи з'єднань
особливо довіреним серверам. Брандмауер
рівня застосування досліджує трафік на рів-
ні застосування, наприклад РТР, електрон-
ної пошти або Теїпеі. Часто також переадре-
совує вихідний трафік, надаючи йому ви-
гляд породженого самим брандмауером, а
ні внутрішньою хост-системою. Термін ви-
ник приблизно в 1995 р. Приклад: Тке ргоЬІет
із, а ЬасІІу сопТідигес! ГігемаІІ сап Ье июгзе Йіап по
ТігеууаІІ аі аІІ, зіпсе іі \ллІІ епдепгіег а Гаїзе зепзе ої
зесигііу. (ВоЬ \Л/а!сІег) - Проблема в тому, що
брандмауер невдалої конфігурації може бути гір-
ше за відсутність брандмауера взагалі, оскільки
при цьому виникає помилкове відчуття безпеки
(див. також арріісаііоп раіе^ау, Ю8,
Іпіегпеі, іпігапеі, ЬАИ, пеіюогк, 8есигііу
Роїісу).
йгеууаП ргоіесііоп - захист за допомогою
міжмережного екрана # див також
фігемаїї, іпігапеі.
їїгел¥а11іп£ - організація міжмережного за-
хисту, проф. брандмауеринг.
РігеХУіге - шина ЕігеХУіге # назва високо-
швидкісної послідовної локальної шини
Р1394 фірми Арріе. РігеАУіге забезпечує
швидкість передавання до 400 Мбіт/с,
підтримує Р&Р, а також дозволяє під'єд-
нати кілька різноманітних пристроїв че-
рез один рознім (див. також 8С8І, зегіаі
рогі, рагаїїеірогі, 178В).
їїгіп£ гаіе - коефіцієнт корисної дії (частка
працюючих нейронів) нейронної мережі.
Підтримана компаніями 8опу, Маізизкйа,
Ркіїірз, Сотрац і ТозкіЬа.
РІКМРОС - Гесіегаї ІпГогтаііоп Ке§оигсе8
Мапа^етепі Роїісу Соипсії - Рада з полі-
тики керування федеральними інформа-
ційними ресурсами [США].
йгтууаге - вмонтоване ПЗ, записане до
ППЗП/ПЗП ПЗ # наприклад, монітор,
ВІО8 або ОС реального часу. Синонім -
гоптмаге (див. також етЬесІсІесІ $о/іїмаге,
РОМ, РКОМ, зо/іюаге).
РІК8Т - Рокит оГ Іпсібепі Кезропзе апсі
8есигіїу Теат - форум РІК8Т # всесвітній
форум, який об'єднує групи реагування на
порушення інформаційної безпеки (див.
також СЕКТ, кіір://\умгш.фіг8і.ог%).
Еігзі Еії - “перший придатний” # алгоритм
(схема) розподілу ресурсів, зазвичай ОЗП,
відповідно до якого для розміщення но-
вих даних займають перший придатний
блок (див. також Без і Ріі).
212
їїаІЬес!
Їїґ81-раг1у БМА [Нові] асіаріег - див. Ьиз-
тазіег [козі] асіаріег.
їївЬЬопе діа^гаш - діаграма причинно-нас-
лідкових зв’язків.
її! - відповідати, підходити.
їїі іо ра§е - див. зсаіе іо/ііра§е.
ЕІТВ - РІП Іп ТНе Віапк - заповніть бланк #
абревіатура, прийнята в електронній пошті.
ЙІПЄ88 - придатність, відповідність.
ЙІПЄ88 Гог іі8е - придатність для викорис-
тання # термін, який означає, що продукт
або послуга, з точки зору споживача, ви-
конують своє призначення.
їїїїесі сиг¥Є8 - спряжені (згладжені) криві (в
машинній графіці).
їїШп£ - підгонка, припасовування.
ЕІХ - Ресіегаї Іпіетеї [Іпїбгтайоп] ЕхсЬап^е -
федеральний вузол обміну інформацією #
вузол, який з’єднує Інтернет (К8Рпеі) із
такими державними мережами США, як
МЇЇ2МЕТ, Е8пеі і К8Іпеі. Один із них (ГІХ
\Уе8і) знаходиться в Маунтін-В’ю (шт. Ка-
ліфорнія), інший (РІХ Базі) - у Коледж-
Парку (шт. Меріленд) (див. також СІХ,
СІХ, МАЕ).
їїхесі -1. постійний, закріплений, стаціонарний,
фіксований; 2. виправлений (про помилки).
їїхесі сіізк - див. кагсі сіізк.
їїхесі еггог - постійна (систематична) поми-
лка # порівн. іпіегтіііепі еггог, див. також
еггог.
їїхесі їїеісі - поле фіксованої довжини # на-
приклад, у запису БД або в структурі да-
них (див. також/іеісі).
їїхесі зрасе - фіксований пробіл # у текстових
процесорах - обов’язковий пробіл між дво-
ма словами або символами. Синоніми -
кагсі зрасе, попЬгеакіп§ зрасе (див. також
ет зрасе, еп зрасе, ікіп зрасе).
їїхесі 8ІиіТ - фіксований заповнювач # біти й
байти для вирівнювання розміру кадру
або групи кадрів.
їїхир - адресна прив'язка.
ЕЬА - Роиг Ееїїег Асгопуш - чотирибукве-
ний акронім # див. також ¥АВА, ТІЛ.
їїа§ - прапор; ознака # програмна чи апара-
тна ознака здійснення спеціальної події
або індикатор стану чогось (див. також
єуєпі, зетаркоге).
їїа§£Іп£ - маркування.
їїаше - груба, неприємна, принизлива або
сурова відповідь, перепалка, скандал, сва-
рка, “наїзд”, жарг. флейм # лайка в Мере-
жі на чиюсь адресу, наприклад, повідом-
лення, відправлене з метою образи або
приниження респондента. Часто викликає
перехід з обговорення предмета на особи-
стості учасників (Наше \уаг) (див. також
/їатег, ІеііегЬотЬ, пеіідиеііе, зкііо§гат).
їїашег - скандаліст, флеймер # скандаліст у
телеконференціях (див. також/Іате).
ЇЇЯ8І1 - д^т./іазк тетогу.
їїазії ВІО8 - флеш-ВІО8 # базова система
вводу-виводу, записана в мікросхемі
флеш-пам’яті. Це дає змогу у разі потреби
модифікувати її програмно (див. також
В108, /Іазк тетогу).
їїазії ЕЕРКОМ - Еіесігісаііу ЕгазаЬІе
Рго^гашшаЬІе Кеаб-Опіу Метогу - програ-
мований постійний запам’ятовуючий при-
стрій із груповим (паралельним) електрич-
ним стиранням, флеш-ППЗП, флеш-па-
м’ять.
їїа8Ь тетогу - флеш-пам’ять # енергонезале-
жна електрично перепрограмована постійна
пам’ять, яку можна записати й прочитати
так само, як і динамічний ОЗП, але зберігає
свій вміст без живлення та регенерації, як
ЕРВОМ. Місткість однієї мікросхеми - до
кількох гігабайт. Застосовується в бага-
тьох видах електронних пристроїв, напри-
клад, у цифрових фотокамерах (див /Іазк
ВІО8', див. також СотрасіТІазк^у поп-
уоіаіііе тетогу ОВР).
їїазЬ КОМ - флеш-ПЗП # див. також /Іазк
тетогу.
ЇЇ38І1 ІЄ8ЇЇІЩ - випробування на діелектрич-
ну міцність ізоляції, на пробій.
їїаі їїіе - неструктурований файл, плоский
файл # так посилаються на прості СКБД
(їхні БД), побудовані на базі моделі РМ8
(системи керування файлами). Плоский
файл містить записи тільки одного типу
без фізичних зв’язків з іншими файлами;
його можна розглядати як двовимірний
масив (таблицю) полів даних. Такі БД ча-
сто зберігають у вигляді простого тексто-
вого файла, в якому поля розділено кома-
ми (див. також С8У, РВМ8, /іеШ, /ііе,
гесогсі).
їїаі [тетогу] тосіеі - однорівнева несегме-
нтована (лінійна) модель [організації па-
м'яті].
паї зсгееп - плоский екран # екран елект-
ронно-променевої трубки, який зробле-
ний більш плоским за звичайний екран.
Використовують у дорогих моделях моні-
торів для графічних і робочих станцій
(див. також СКТ, топііог).
їїаі 8Ііа(1іп£ - зафарбовування площинами
[площинними фрагментами].
їїаіЬей - планшетного типу, планшетний.
213
ПаіЬесІ ріоііег
ПаіЬесІ ріоііег - планшетний графобудувач #
порівн. сігит ріоііег.
ПаіЬесІ зсаппег - планшетний сканер # один
із найпоширеніших і дешевих видів сторі-
нкових сканерів, які використовують для
сканування фотографій, паперових доку-
ментів, тобто відбивальних оригіналів.
Носій зображення для сканування помі-
щають на скло пристрою й накривають
кришкою. Під час сканування під склом з
постійною швидкістю переміщається ме-
ханізм, який освітлює зображення яскра-
вим світлом, відбиток якого уловлює на-
бір світлочутливих датчиків. Деякі план-
шетні сканери укомплектовано також
пристосуваннями для сканування прозо-
рих матеріалів, наприклад, слайдів (див.
також капсіїїеШ зсаппег, зсаппег, зкееіфесі
зсаппег).
Паі-ПІе сіаіаЬазе - однорівнева неструкту-
рована БД, БД на плоских файлах.
Паі-ріп таїе соппесіог - вилка з'єднувача з
ножовими контактами # див. також/етаїе
соппесіог.
Паі-гаіе ргісіп^ - постійний тариф [на по-
слуги системи стільникового зв'язку] без
обмеження часу користування.
Лаііепей гіп§ - “сплющене” кільце # топо-
логія мереж.
Пауог - різновид.
Па\¥ - дефект.
ЕЬС - Бихгу-Ьо§іс Сопігоііег - контролер на
нечеткій логіці # див. також сопігоііег,
пеигаї сопігоііег.
ЕЬСВ - Геггоеіесігіс ЬСО - сегнетоелектри-
чний РК-дисплей (індикатор).
ГІД) - див./ге/с/.
ЕЬЕХ - РІехіЬІе дуісіе-агеа ргоіосої - прото-
кол РЬЕХ # стандарт на цифрове переда-
вання повідомлень на радіочастотах. Роз-
роблено корпорацією Моіогоіа у 1993 р.
Визначає три швидкості передавання по
радіоканалу: 1,6; 3,2 і 6,4 Кбіт/с. Викорис-
товують в однобічному пейджинговому
зв'язку (див. також ЕКМЕ8, РОС8А6,
КеГЬЕХ).
ПехіЬіІііу - гнучкість.
ПехіЬІе - гнучкий.
ПехіЬІе аггау - масив із змінними границями #
див. також аггау, Шо-сіітепзіопаї аггау.
ПехіЬІе сіізк - гнучкий диск, дискета # тер-
мін, який застосовують щодо дискет діа-
метром 8 і 5,25 дюймів (див. також
сіізкеііе,/Іорру сіізк).
ПехіЬІе сіізріау - див. гоїі-ир сіізріау.
ПехіЬІе ігапзізіог - гнучкий [еластичний]
транзистор # молекулярний транзистор на
пластиковій смужці, основа гнучких дис-
плеїв на активних матрицях. Технологія в
стадії розробки (див. також /ІехіЬІе
сіізріау, гоїі-ир сіізріау).
Піскег - мерехтіння, тремтіння [зображення] #
будь-яка форма видимих небажаних шви-
дких спотворень зображення на екрані,
викликана, зокрема, низькою частотою
регенерації. Один із показників якості зо-
браження, застосовуваних щодо моніто-
рів з електронно-променевими трубками
(див. також СЕТ).
Пір - 1. дзеркальне відображення (функція,
наприклад, сканера), проф. фліп, транспо-
нування [зображення в анімації] # побу-
дова дзеркального або інверсного зобра-
ження щодо початкової картинки; 2. відо-
бражати дзеркально; 3. перекидати з одно-
го стану в інший # наприклад, Пір-Пор -
тригер.
Пір скагі - лекційні плакати, прикріплені до
рейки.
Пір-Пор - тригер # логічний елемент, який
має два виходи (прямий та інверсний).
Більш наукова назва цієї схеми - бістабі-
льний мультивібратор (ЬізіаЬІе шпіііуі-
Ьгаіог) (див. також ЬізіаЬІе).
ЕЬО - Гаиіі Ьосаіог - пристрій локалізації
несправностей.
Поаіег - рухомий об'єкт (КГА).
Поаііп£ раїеііе - рухома (оперативна) палітра.
Поаііп£ роіпі - рухома кома [крапка] # сис-
тема подання й оброблення дійсних чисел
у комп'ютері. Дає змогу виводити їх із за-
даним числом десяткових цифр. Відповід-
но говорять про реалізовану в комп’ютері
арифметику із рухомою комою [крапкою]
(див. також ехропепі, ГРІ}, іпіе^ег,
тапіізза, зсіепііфіс поіаііоп).
Поаііп£ ууіпсіоуу - рухоме вікно # в ПК - ві-
кно застосування, розташування якого на
екрані кожний раз змінюється залежно,
наприклад, від розташування інших вікон
(порівн. сіоскесі ууіпсіомг, див. також СІЛ).
Поаііп^-роіпі із рухомою комою [крапкою] #
Приклад: ТЬе 486 тісгоргосеввог аііоууесі
сопсигепі ехесиііоп ої а віпдіе ТІоаііпд-роіпі
іп81гис1іоп аіопд \л/ііЬ а віпдіе іпіедег іпзігисііоп. -
Мікропроцесор 486 допускав одночасно з коман-
дою з рухомою комою виконувати команду ціло-
числової арифметики, (див. також /1оаііп§
роіпі).
ПООСІ - ДИВ./ІООСІІП£.
Поосііпц -1. заливка # див. такожфіПіп&,
2. хвильове поширення пакетів [у телеко-
214
ЕМ8
мунікаційній мережі] # метод, за яким ко-
жна мережна станція пересилає пакети
даних усім своїм сусідам (див. також
Ьгоасісазі асісігезз).
Поосііщйі - ефект “прожектор заливального
світла” (КГА).
Порру сіізк (ЕБ) - дискета, гнучкий [магніт-
ний] диск # знімний магнітний носій да-
них. Синонім - сіізкеііе. Використовують
дискети двох розмірів: 2,5 і 3,5 дюймів
(5,25- і 8-дюймові дискети, що існували
колись, можна побачити тільки в музеях,
проте термін Порру сіівк стосується саме
їх). Диски меншого діаметра встановлено
до жорсткого пластмасового корпусу і їх
називають сіізкеііе}. Характеристики по-
ширених дискет наведено в таблиці. Зараз
спостерігаємо витиснення гнучких дисків
флеш- і компакт-дисками (див. також
сіізкеііе сігіує, РОБ, /Іоріісаі сИзк).
Діаметр, дюйм	Щільність/число сторін	Місткість дискети
3,5	00/08	2,88 Мбайт
3,5	Н0/08	1,4 Мбайт
3,5	00/08	720 Кбайт
5,25	НО/О8	1,2 Мбайт
5,25	00/08	360 Кбайт
Порру сігіує (ЕВВ) - накопичувач на гнуч-
ких магнітних дисках, НГМД, дисковод
гнучких дисків, розм. флоп, флопі-диско-
вод # термін вважають застарілим, зараз
замість нього використовують термін
сіізкеііе сігіує (див. також/Іорру сіізк).
ЕЬОР8 - Е1оайп§-Роіпі Орегаііопз рег Зесопсі -
[число] операцій із рухомою крапкою за
секунду # одиниця виміру швидкодії про-
цесора (див. також ОРЬОРЗ, МРЬОРЗ,
ТРЮРР).
Поріісаі сіізк - флоптичний диск # назва по-
ходить від слів Порру сіізк і оріісаі. Диск
обсягом від 21 до 25 Мбайт, одна з техно-
логій фірми Іоте&а (не плутати із звич-
ним флопі-диском). Використовує оптич-
ні методи для підвищення точності пози-
ціонування (це допомогло різко збільши-
ти число доріжок) і звичайну магнітну го-
лівку для читання/записування (див. та-
кож /Іорру сіізк, оріісаі сіізк).
Полу - 1. потік; 2. заливка (тексту) # у НВС -
заповнення імпортованим текстом певної
області шаблону полоси верстки з обті-
канням елементів графіки (див. також
ра%е Іауоиі); 3. дієсл. текти.
Полу скагі - рум./іоуускагі.
Полу сопігої - 1. керування обміном даних #
керування передаванням даних між двома
пристроями (див. також капсізкакіп/у
2. керування виконанням програми # тер-
мін стосується операторів циклів та і£-
Йіеп.
Полу оГ 8аіІ8?асііоп - ланцюжок доказів
(ШІ).
Полу [іехі] - проф. “заливати”, “розливати”
[текст] (по колонках під час верстання).
ПолусЬагі (також Полу скагі) - блок-схема,
структурна схема # 1. діаграма, що зобра-
жує послідовність подій або операцій над
даними (див. також аі^огіікту 2. архаїч-
ний метод побудови блок-схем програм,
який широко застосовували у навчанні
програмуванню та в послідовному проце-
дурному програмуванні. Блок-схему скла-
дають із з’єднаних стрілками умовних сим-
волів - квадратів, ромбів, овалів тощо, які
містять текстові описи виконуваних дій.
Синоніми - асііоп сИа^гат, Іо%іс сИа^гат
(див. також Ьіоск сНаруат, сіесізіоп Ьох).
Полускагііп£ - побудова блок-схем # див.
також /іоуускагі.
ЕЬ-рогі - порт-шлюз, ЕЬ-порт (проект
ГС-ЬТ) # див. також РС-ІЛ\ Ь-рогі, РЬ-
рогі.
Писіиаііоп - коливання, флуктуація.
Пиогевсепсе - флуоресценція, світіння.
Піі8к - 1. очищення, скидання; 2. очищати,
скидати # наприклад, очищати від застарі-
лих даних буфери в ОЗП; 3. вирівнювання.
ПуЬаск - обернений хід променя, повертання
променя # в електронно-променевій трубці -
наприкінці кожного рядка електронний
промінь швидко повертається до лівого
краю екрана (Ііпе ПуЬаск), а після остан-
нього рядка кадру - до лівого верхнього
кута (Пате ПуЬаск) (див. також СЕТ).
Пу-Ьу тосіе - наскрізний режим.
Пу-Нігоїщк тосіе - режим спостереження “з
висоти пташиного польоту” # у моделю-
ванні ландшафтів і архітектурному проек-
туванні в мультимедіа-системах.
Пу-Нігои§к шосіеі - складена “прозора”
модель.
ЕМ - Егедиепсу МосіиІаНоп - частотна мо-
дуляція, ЧМ # один із трьох способів мо-
дифікації синусоїдальної хвилі сигналу,
щоб вона переносила інформацію. Часто-
та хвилі або “носія” модифікується відпо-
відно до переданих даних. Функція часто-
ти модульованої хвилі може бути беззу-
пинною або дискретною (див. також
АБРСМ, АМ, САР, ССК, МЕМ, тосіиіаіог,
РСМ, РНМ, РУШ).
ЕМ8 - 1. Рііе Мапа^етепї Зузіет - система
215
ЕМТ
керування файлами; 2. ГІехіЬІе МапиіасШ-
гіп£ Зузіет - гнучка виробнича система #
див. також САР/САМ, СІМ.
ЕМТ -щ№./огтаі.
ЕМУ - див. /иіі-тоііоп уісієо.
го - ДУВ./іЬеГ ОрІІСЗ.
ЕОАЕ - Ргіепб оГ а ґгіепсі - приятель друзів #
абревіатура, прийнята в електронній по-
шті (див. також сіі^ізреак).
Госи$ес1 уієуу - вибраний, обраний, або виді-
лений, видимий об'єкт # відображається
на екрані поверх усіх інших об'єктів.
ЕОБ - Рах-Оп-Вешапсі - факс за вимогою.
Іоііед Пуізіесі-раіг (ЕТР) - кабель із круче-
ними парами, екранованими фольгою #
див. також 8ТРт іууізіесіраіг, ШР.
ЕОІА - Ргеебош о£ ІпЕогшабоп Асі - Закон
[США] про право громадян на доступ до
інформації.
ЕоІР - Рах оуєг ІР - факс через Інтернет, фак-
симільний зв’язок, передавання факсиміль-
них повідомлень по Інтернету # див. також
/ах.
ГОІКЬ - РіЬег-Орііс ІпіегКереаіег Ьіпк -
ланка волоконно-оптичного зв'язку між
повторювачами.
ІоШ СЯ8Є - ДИВ. СаЗЄ-ЗЄПЗІІІУЄ.
ГоШ гпагкз - мітки лінії згину або фальцю-
вання [паперу].
ГоШег - папка # у деяких ОС із графічним
інтерфейсом користувача (наприклад,
Масіпіозй, \Уіпбох¥8) каталог файлів зо-
бражають на екрані у вигляді папки (див.
також (Игесіогу, СІЛ, /Не).
ГоісНїщ - згортання.
Гоїіоуу-ше Гогууагс1іп£ - переадресація за
абонентом # у КТ - функція, що перенап-
рямляє виклики на інший додатковий або
зовнішній телефонний номер, зазначений
користувачем.
Гопі (ЕМТ) - шрифт # набір символів, які
мають єдиний дизайн. Зазвичай це [по-
вний] набір заданого накреслення зобра-
жень символів будь-якої мови. Лінійка
шрифтів утворює гарнітуру (іуре/асе).
Найпопулярніші гарнітури: Тайме, Ку-
р'єр, Журнальна та ін. Зображення кожно-
го символу може бути або растровим
(Ьіітар /опі, газіег /опі), або векторним
(уєсіог /опі). Окрім того, шрифт характе-
ризують щільність (/опі №І%кі), розмі-
щення (резидента™ і завантажений), на-
хил і розмір (/опі з і2є) (див. також Ьазе
/опі, ЬоІЛ/асе, скагасіег зеі, сіе/аиіі /опі,
/опі сагігісіуе, /опі есіііог, /опі /атіїу, /опі
уепегаіог, /опі теігіс, /опі зсаіег, /опі зіге,
/опі зіуіе, /опімаге, ууаркісз /опі, ІоасІаЬІе
/опі, кетіп%, оиіііпе /опі, РозіЗсгірі,
ргорогііопаї /опі, гезШепі /опі, зсаІаЬІе
/опі, зсгееп/опі, зузіет/опі).
Гопі сасЬіп£ - кешування шрифту # запам'я-
товування растрового шрифту на жорст-
кому диску або в ОЗП (див. також/опі).
Топі сагігі(1§е - шрифтовий картридж [для
принтера] # картридж, який містить у
ППЗП додаткові шрифти (сагігіН^е /опі).
Встановляють у спеціальне гніздо лазер-
ного або матричного принтера для розши-
рення його вмонтованого набору шриф-
тів. Витиснені завантажуваними шрифта-
ми (див. також сагігіН^е, Ноу/пІоасіаЬІе
/опі, /опі, ІоасІаЬІе/опі, ргіпіег).
Гоні сотріїег - див. /опі %епегаіог.
(опі едііог - редактор шрифтів # програма,
що дозволяє створювати нові або допов-
нювати й змінювати наявні шрифти (див.
також есіііог, /опі,/опі іескпоІо§у).
Гопі еп£Іпе - механізм відображення шриф-
тів.
Гопі сіезі^пег - програма створення шрифтів #
(див. тжсяк/опі, /опі есіііог).
Гопі Гашіїу - лінійка шрифтів # набір шриф-
тів однієї гарнітури, що різняться розмі-
ром, шириною та стилем (див. також /опі,
іуре/асе).
Гопі ^епегаіог - генератор шрифтів # ПЗ,
яке перетворює контурний шрифт (оиіііпе
/опі) в його растрове подання (Ьіітар/опі)
із заданим розміром шрифта (/опі зіге).
Синонім -/опі сотріїег.
Гопі таісЬіп§ (також Гопі іетріаіе
таісЬіп^) - зіставлення [шаблонів] сим-
волів # один із трьох базових методів, за-
стосовних у системах розпізнавання текс-
тів. Історично він з’явився першим. Ме-
тод використовує еталонний набір шабло-
нів символів (скагасіег іетріаіе), з якими
порівнюють символи, що розпізнаються.
Цей метод має низку серйозних обмежень
(див. також ОСК, скагасіег гесо^піііоп)
Гопі теігіс - метрика шрифту # файл або
таблиця (хуісіііі іаЬІе) із розмірами (висо-
тою, шириною й кернингом) кожного еле-
мента шрифту (див. також/опі).
Гопі питЬег - номер шрифту # кожному
шрифту в системі присвоюється ідентифі-
каційний номер, за яким на нього посила-
ється програма (див. також/опі).
Топі газіегігег - растризатор шрифту - див
/опі зсаіег.
Гопі 8са1ег - настроювач шрифту, растриза-
тор шрифту # ПЗ, яке за вимогою (на льо-
216
Гогтаї іііеогу
ту) перетворює масштабовані шрифти
(зсаІаЬІе/опі} в растрові (газіег/опі), коли
вони необхідні для виводу тексту на ек-
ран або друку. Синонім -/опі газіегігег.
Гопі 8Іхе - розмір шрифту # висота символів
шрифту в пунктах (в одному дюймі -
72 пункти) (див. також/опі).
Гоп! 8іу1е - накреслення шрифту # вибраний
для тексту варіант накреслення шрифту, на-
приклад, напівжирний шрифт, курсив тощо
(див. також ЬоШ, /опі, ііаііс, іуре/асе).
Гоп( Іесішоїо^у - технологія підтримки/су-
проводу/виготовлення шрифтів # див. та-
кож /опі есіііог.
Гопґ ууєщЬі - щільність шрифту # за щільні-
стю шрифти поділено на легкі (1і§Йі), се-
редні (шесііит) та жирні (Ьоісі) (див. та-
кож /опі).
Гопілуаге - шрифтове забезпечення # див.
також /опі.
Гоо - “щось” # популярне ім’я для змінних,
функцій, тимчасових файлів та їхніх при-
кладів у підручниках і посібниках. Часто
використовують для позначення тексту,
який замість нього має підставити корис-
тувач. Іноді використовують повну форму
цього слова - /ооЬаг (див. також усікісагсі
скагасіег).
Гооіа^е - знятий [фото/відео]матеріал.
Гооіег - нижній колонтитул # у НВС і тек-
стових процесорах - один або кілька ря-
дків, які проставляються або автоматич-
но повторюються внизу кожної сторін-
ки. Використовують, наприклад, для
розміщення назви розділу, версії та дати
створення часто поновлюваного доку-
мента. Синонім - рауе /ооіег (порівн.
/ооіпоіе', див. також епсіпоіе, кеасіег,
гиппіп%/ооі, гиппіп% кеасі).
Гооіпоіе - 1. виноска; примітка # у тексто-
вих процесорах - повідомлення, яке роз-
міщене наприкінці розділу або внизу сто-
рінки. Більшість текстових процесорів
уміють автоматично нумерувати й пере-
нумеровувати такі повідомлення у разі їх-
ньої вставки або видалення (порівн.
епсіпоіе)-, 2. складати примітки, робити ви-
носку.
Гооіргіпі - 1. відбиток; 2. площа, що займає
комп’ютер або дисплей (часто взагалі будь-
який об’єкт, зокрема, комп'ютерне або
офісне устаткування), на столі або під-
лозі; 3. обсяг диска або ОЗП, який за-
ймає програма або файл; 4. зона покрит-
тя, зона обслуговування (наприклад, су-
путникового Інтернету).
Гог ро8Іііоп опіу (ЕРО) - “тільки для позна-
чення положення”, заповнювач # фото-
або ксерокопія ілюстрації на оригінал-ма-
кеті або елемент на екрані, що позначає
місце, передбачене для розміщення об'єк-
та (див. також рІасекоШег).
Гогеса8І -1. прогноз; 2. прогнозувати.
Гогеса8Ііп§ - прогнозування.
Гоге^гоипй - 1. передній план # зображення
в активному вікні (порівн. Ьаск^гоипсі)',
2. пріоритетний; 3. д,т./оге§гоип(і іазк.
Гоге£гошк1 Іавк - пріоритетне завдання #
у багатозадачних системах - завдання,
здійснюване в активному вікні (отримує
на поточний момент дані від користувача)
(див. також асііуе ууіпсіоуу, тиііірго^-
гаттіп§).
Гогт - формуляр; екранний бланк, форма.
Гогт с1е8щпег - конструктор форм # у сере-
довищі оглядового програмування - ін-
струмент, який дає змогу створювати за-
готовки оглядової частини застосувань,
наприклад, форми, що містять елементи
керування (див. також/огт, СІЛ).
Гогт Гасїог - дт./огт/асіог.
Гогт Геесі (ЕЕ) - переклад сторінки, прогін
сторінки # керівний символ, використову-
ваний у разі друкування на принтері для
переходу до нової сторінки, код ОСИ (див.
також саггіа^е геіигп, сопігої скагасіег,
/гісііоп/еесі, Ііпе/еесі, рарег/еесі).
Гогтаї - формальний, що стосується синта-
ксису (форми).
Гогтаї аг^итепі - формальний параметр -
дусв./огтаї рагатеіег.
Гогтаї 1ап£ііа£Є - формальна мова # мова,
синтаксис і семантика якої задані в явно-
му виді до її використання. До формаль-
них мов відносять, зокрема, мови програ-
мування (порівн. паіигаї Іап§иа%е', див.
також рго%гаттіп£ Іап%иа%е).
Гогтаї рагатеіег - формальний параметр #
параметр, зазначений у заголовку проце-
дури у разі її оголошення. Під час викли-
ку процедури їй передаються реальні (ак-
туальні) параметри (див. також асіиаі
аг^итепі, аг^итепі Іізі, кеуууогсі
рагатеіег, рагатеіег, розіііопаї рагатеіег,
гедиігесі рагатеіег).
Гогтаї Шеогу - формальна теорія # відріз-
няється від змістовних теорій (фізики, хі-
мії, біології тощо), які мають справу з
об’єктивною реальністю, тим, що оперує
абстракціями, які отримують у багатьох
випадках змістовні інтерпретації в реаль-
ному світі.
217
Гогта!
Гогта! (ЕМТ, Гті) - 1. формат # схема роз-
ташування й подання даних у разі збері-
гання, вводу-виводу з/на зовнішні при-
строї або пересилання в комп’ютерних
мережах (див. також Ьі§-епсІіеп /огтаі,
сиггепсу /огтаі, епігу /огтаі, /ііе /огтаі,
кехасіесітаї /огтаі, Іііііе-епсііеп /огтаі)} 2.
розмічати, форматувати # див. також
/огтаі сіізк.
Гогтаі дівк - форматування диска # проце-
дура початкової фізичної або логічної
розмітки дискети чи жорсткого диска
(див. також кі%к-1еуе1 /огта11іп%, іоуу-ієуєі
/огтаїїіп^, ркузісаі /огтаі, зесІогіп§,
ип/огтаїіесі сарасііу).
ГогтаНесІ сарасііу - реальна місткість, міс-
ткість відформатованого (розміченого)
носія (див. також ип/огтаіїесі сарасііу).
ГогшаШп£ - форматування, задавання фор-
мату # 1. операція підготовки даних для
виведення на друк, екран монітора тощо;
2. операція розмітки [магнітного] носія
перед записом на нього даних (див. також
/огтаі сіізк, /огтаіїесі сарасііу).
Гогш-Гасїог (також Гогт Гасіог) - констру-
ктив, форм-фактор # конструктивна хара-
ктеристика, що визначає геометричну фо-
рму й габаритні розміри пристрою. Для
дисководів зазвичай вказують тільки ви-
соту (див. також каІ/-кеі%кі сігіує).
ЕогіЬ - мова програмування Форт # розроб-
лена приблизно в 1970 р. Чарльзом Му-
ром (СЬагІез Мооге) із Національної ра-
діоастрономічної обсерваторії в Арізоні
(США). Він також створив процесор
ГЮУІС КІ8С. Назва мови походить від
англ. /огік (уперед) або редукованого
/оигік (четверте покоління МВР). Дуже
компактна, легко розширювана, загально-
го призначення МВР. Програми мовою
Форт записують у польському інверсному
запису й працюють зі стеком. Поширена в
системах керування, робототехніці, систе-
мах збирання даних і програмуванні ігор.
Стандарт - Форт-83. (див. також ЗСЬ,
НЬЬ, Роїізк поіаііогі).
ЕОКТКАЗХ (також Еогїтап) - Фортран #
процедурна МВР для обчислювальних
методів. Розроблена у 1954-1957 рр. Джо-
ном Бекусом (ІоЬп XV. Васкиз) та його ко-
легами в ІВМ. Назва походить від слів
ЕОКтиІа ТКА№1а!іоп. Головні етапи роз-
витку: Фортран-!! - 1958 р., Фортран-Г/ -
1962 р.; Фортран-У - 1964 р.; Ратфор -
структурний Фортран, Фортран-66 - стан-
дарт АМ8І - 1966 р.; Фортран-77 - стандарт
АМ8І Х3.9 - 1979 р.; N0? ГоПгап-386
(МісгоХУау); М8-ЕоПгап 5.0 (Місгозой);
Фортран-95 - останній стандарт Фортра-
на (див. також ЗСЬ, НЬЬ, НРР, ргоугат-
тіп§ Іап%иа%е).
Еогіипе 500 (1000) си8іошег8 - клієнти зі
списку 500 (або 1000) найбільших фірм,
який публікує американський журнал
ГогШпе.
Гогшп - телеконференція, форум # будь-яка
тематична група, доступна за електрон-
ною поштою, в онлайновому режимі або
через ВВ8. Може бути типу “кожний з
усіма” і “кожний із кожним”, наприклад,
у системі СотриВегче (див. також
соп/егепсе, ІКС, таШп% Іізі, пеюз^гоир,
ІІзепеі).
Еогиш АТМ - авторитетна організація, що
об'єднує близько 600 компаній, заснована
в 1991 р. операторами зв’язку, виробника-
ми мережного устаткування та засобів
ОТ. Розробляє стандарти для мереж АТМ
(див. також ЛУ57, ІЕЕЕ, І8О, ПТІ-Т, N180,
М8Т).
Гогууагд - переадресовувати, пересилати
[повідомлення].
Гопуагсі скаіпіп£ - прямий ланцюжок мір-
кувань (у ШІ) # див. також Ьаскхцагсі
скаіпіп§.
Гопуагд сотраІіЬІе - сумісний знизу догори -
дт./ог^агсіз сотраІіЬИНу.
Гопуапі ЄП£ІПЄЄГІП£ - пряме розроблення #
традиційний процес розроблення системи
від концепції до фізичної реалізації (по-
рівн. гечегзе еп%іпеегіп£).
Гогууагсі геГегепсе - посилання вперед # у
програмуванні - посилання на наступний
елемент списку або на ідентифікатор, ви-
значений після місця посилання. Мова,
що припускає посилання вперед, потре-
бує принаймні двох проходів транслято-
ра. Під час першого проходу будується
таблиця імен (порівн. Ьаскхчагсі ге/егепсе).
ГопуагсІ 8Іа8Ь - скісна риска, “/” # синонім -
зіазк (порівн. Ьаскзіазк).
Гоп¥аг(ііп£ - 1. просування; 2. пересилання
(пошти, повідомлення).
ГопуапЕ сотраІЇЬШіу - сумісність знизу
догори # сумісність попередніх версій си-
стеми з її наступними версіями (порівн
Ьасішагсі сотраііЬИіІу).
ГО88ІБ - Ріс1о/Ори8/8еа(іо£ 8!апсіагс1
Іпіегіасе Ьауег - інтерфейс драйверів для
роботи адаптерів множинних послідовних
портів, інтерфейс ГО88ІЬ # ВВ8 зверта-
ється до такої плати через ЕО88ІЬ-драй-
218
Ггасіїопаї ТІ
вер, який забезпечує існування на окремо-
му комп'ютері 16-ти послідовних портів
без конфліктів за адресами й номерами
переривань.
Гошкіаііоп 8оШуаге - базові програми #
див. також зо/іїчаге.
£оиг-$реес1 - із чотирикратною швидкістю,
4х # про дисководи СВ-КОМ.
Гонг їй £епегаііоп 1ап§иа£е - див. 4СЬ.
ЕОУ - РіеМ о£ Уіеш - поле зору, видима
зона # область віртуального простору, ви-
ведена на екран шолома-дисплея (див. та-
кож НМВ, уігіиаі геаіііу).
ЕРА - Ріоаііп^-Роіпі Ассеїегаїог - приско-
рювач операцій з рухомою комою # спе-
ціалізована мікросхема, що прискорює
обчислення з рухомою комою (див. також
соргосеззог, ГРІ/, ІЕЕЕ 754, №Ц).
ЕРСВ - РіеМ-Рго§гашшаЬ1е Сігсиії Воагсі -
схемна плата, програмована користува-
чем # конфігурацію плати програмують
за допомогою компонентів РРІС (див. та-
кож ЕРІС).
ЕРВ - Ріаі Рапеї Візріау - плоскопанельний
дисплей, дисплей із плоским екраном.
ЕРСА - РіеМ Рго£гапішаЬ1е Саіе Аггау -
програмована вентильна матриця, базо-
вий матричний кристал, БМК # тип вен-
тильної матриці, яку може запрограмува-
ти сам користувач (в умовах експлуатації)
(див. також СРЬВ, %аіе, РЬА).
ЕРІС - РіеМ Рго^гаштаЬІе Іпіегсоппесі
Сотропепіз - компоненти міжз'єднань,
програмовані користувачем # апаратні за-
соби для динамічної зміни конфігурації
плати або системи в процесі проектуван-
ня (див. також ЕРСВ).
ГРЬА - РіеМ Рго£гашшаЬ1е Ьо^іс Аггау -
логічна схема, програмована замовником
[програмується в умовах експлуатації] #
див. також СРЕВ, ЕРСА, РЬА.
ГРЬІС - РіеМ-Рго£гатшаЬ1е Ьо§іс ІС - логі-
чна ІС, програмована користувачем
(ПЛІС).
ЕРО - див.уогрозіііоп опіу.
ірррр - оцінний пакет ірррр # пакет групи
8РЕС для оцінки швидкодії комп’ютера у
разі розв'язання задач з обчислювальної
хімії.
ЕР8 - 1. РІГ8І Регзоп 8ІЮОІЄГ - шутер із ви-
дом від першої особи # піджанр аркадних
ігор, до якого відносяться, наприклад, по-
пулярні ігри ИООМ, Риаке, Ппгеаі Роз-
виток цього напряму - жанр ТР8 (див. та-
кож агсасіе §атез)', 2. див./рз.
Гр§ - £гате8 рег зесопсі - [число] кадрів за
секунду, кадр/с # одиниця виміру про-
дуктивності устаткування у разі відтво-
рення відеозображень, наприклад, у
ЗВ-іграх. Показує, скільки окремих зо-
бражень за секунду виводять на екран
для створення ефекту руху (див. також
/гате гаіе, N780, РАЕ, 8ЕСАМ).
ЕРІ! - Р1оаііп£ Роіпі Ипії - блок арифметики
з рухомою комою [крапкою] блок ЕРІ! #
зазвичай входить до складу мікропроце-
сора, але можна виконати у вигляді співпро-
цесора (див. також АІЛІ, соргосеззог, ІЕЕЕ
754, МРІЇ).
Е^^N - Риііу Риаііііед Оотаіп Кате - по-
вне доменне ім'я комп’ютера # система
імен вузлів мережі в Інтернеті. Унікальне
ім'я складено з імені області-домену та
власне імені комп’ютера. Максимальна
довжина повного доменного імені не мо-
же перевищувати 255 символів, а довжи-
на імені комп’ютера - 63 символи. Всі
імена нечутливі до регістру (див. також
сіотаіп пате, ІР асісігезз, гооі сіотаіп).
ЕП-1. див. Ггате КеІау\ 2. див./аііиге гаіе.
Ггасіаі - фрактал # геометрічна форма, яку
можна розбити на окремі частини, що
приблизно становлять зменшену копію
цілого. Термін (від лат. /гасіиз - дробо-
вий, зламаний) запропонував у 1975 р.
американський математик Бенуа Манде-
льброт (Вепоії МапбеІЬгоі). Він дав їм ви-
значення й об'єднав у клас структур зі
спільними властивостями: самоподібніс-
тю та структурною необмеженістю. Фрак-
тали описують такі об'єкти реального сві-
ту, як гори, обриси берегів, хмари тощо
(див. також /гасіаі сотргеззіоп, /гасіаі
ртаркісз).
Ггасіаі сотргеззіоп - фрактальне ущіль-
нення # метод ущільнення [відео]зобра-
жень, який застосовує фрактали. Особли-
вість цієї технології - однакова роздільна
здатність зображення незалежно від його
розміру. Цю властивість позначають тер-
міном ге8о1иііоп іпсіерепсіепсе (КІ) - неза-
лежність роздільної здатності (див. також
сотргеззіоп, ГІГ, /гасіаі, АРЕС, МРЕС,
зеїесііуе сотргеззіоп, умакеїеі сотргеззіоп).
Ггасіаі £гарйіс8 - фрактальна графіка # див.
також Ьіітарресі ууаркісз, /гасіаі, уєсіог
§гаркісз.
Ггасііоп -1. дріб; 2. доля, частина.
Ггасііопаї ТІ (ЕТ1, ЕТ-1) - дробовий (усі-
чений) канал ТІ, лінія ТІ із дробовим пе-
редаванням [даних] # фізично до абонен-
та прокладається канал Т-1, але виділя-
219
ГКАП
ють йому (залежно від розміру оплати)
канал із пропускною здатністю, яка крат-
на 64 Кбіт/с та не перевищує 1,544 Мбіт/с
(див. також І8Р, Т-1).
ЕКАБ - Ргаше Кеіау Ассе88 Бєуісє - пристрій
доступу до мереж із ретрансляцією кадрів #
мережний пристрій, наприклад маршрути-
затор, який перетворює пакети з мереж
ТСР, 8ИА, ІРХ у фрейми, що можна наді-
слати мережами із ретрансляцією кадрів
(див. також СВІТ, РгатеКеїау, ІРАН).
Гга^тепі - 1. фрагмент # частина великого-
го пакета даних або файла. Чим більше
ступінь фрагментації дискових файлів,
тим повільніший до них доступ. Тому
періодично треба запускати програму де-
фрагментації диска (див. також
/га^тепіаііоп^])',
2. фрагментувати.
Гга^шепШіоп - фрагментація # 1. процес, у
результаті якого щось споконвічно ціле
виявляється розділеним на множину дріб-
них частин, фрагментів (наприклад, фраг-
ментація дискового простору, фрагмента-
ція ІР-діаграми); 2. у телекомунікації -
процес розбиття пакета на менші частини,
якщо його початковий розмір не підтри-
мують засоби передавання через мережне
середовище; 3. у системах динамічного
розподілу пам’яті - поява в пулі пам'яті
великої кількості коротких несуміжних
вільних блоків; при цьому система не мо-
же задовольнити запит на виділення дов-
гого блоку, незважаючи на достатність за-
гального обсягу вільної пам'яті (див. та-
кож сІе/га%тепіаііоп, сіізк оріітігег,
§агЬа§е соїіесііогі).
ЕКАМ - 1. див. РеКАМ', 2. див.
Реггота^пеііс РАМ.
Ггате - 1. кадр # окремий кадр зображення
у відео, відеографіці або кінозапису, який
рухається на екрані (див. також /гате
аМгезз, /рз, Егате гаіе); 2. кадр # у телеко-
мунікації - блок даних (пакет) фіксовано-
го формату, що передає канал зв'язку
(див. також раскеї)\ 3. рамка, фрейм # у
НВС і текстообробці - прямокутна об-
ласть, позиційована на сторінці. Може
містити текст, графіку або й те й інше
(див. також ЕТР)‘, 4. фрейм # засіб мови
НТМЬ, який допускає розбити екран веб—
сторінки на частини з незалежною інфор-
мацією в кожній із них; 5. оболонка.
Ггате адс1ге88 - адреса кадру (на відеостріч-
ці або оптичному відеодиску) # див. та-
кож /гате.
Ггаше-Ьавесі сієуісє - прилад оброблення ка-
дрів (у мережах ЕОНІ).
Ггате ЬиГГег - буфер кадру # пристрій, в
якому можна зберігати рядки телевізійно-
го кадру, наприклад, для організації ре-
жиму стоп-кадру (див. також Ьи//ег,
/гате{1]).
Ггате Гга^тепГ - залишок кадру [після ви-
далення кадру з кільця мережі РИПІ] #
див. також /гате зігірріп%.
Ггате £гаЬЬег - плата “захоплення” (вво-
ду) зображення, проф. фрейм-грабер #
пристрій, призначений для оцифруван-
ня та введення в пам'ять комп'ютера
зображень з пристрою відеовводу (від-
еокамери, відеоплеєри тощо) (див. та-
кож саріиге Ьоагсі, іта%е, іта§е ргосез-
зіп^).
Ггате роіпіег (ЕР) - покажчик фрейму # в
деяких процесорах назва спеціального ре-
гістру, що вказує на стековий фрейм (див.
також 8Р, зіаск/гате).
Ггате гаіе - частота кадрів [відеозображень] #
швидкість сканування або виводу на ек-
ран відеокадрів (ЗО кадрів за секунду в
стандарті Т4Т8С і 25 кадрів за секунду в
стандарті РАБ/8ЕСАМ) (див. також/рз).
Егате Кеіау (ЕК) - ретрансляція кадрів, про-
токол [технологія, мережі] Ргаше Кеіау # ін-
терфейс для високошвидкісного передаван-
ня кадрів або пакетів. Діє на канальному рі-
вні моделі 081, підтримує кілька віртуаль-
них з’єднань на один фізичний порт. Для ке-
рування потоком даних використовують
механізм повідомлень про наближення до
стану насичення: в напрямку, протилежно-
му затору, посилається повідомлення
ВЕСИ, а стороні, що приймає, посилається
повідомлення РЕСИ (див. також сеіі геїау,
С8О, ЕЕСІ, РВАЕ, РУС, 8УС).
Ггате вертепі - сегмент сторінкового блока.
Ггате 8їгіррт§ - вилучення або видалення,
кадру [з кільця мережі ЕББІ] # після ви-
далення залишається фрагмент - решта
кадру, що відрізняється від нормального
кадру відсутністю поля кінцевого обме-
жувача і згодом також видаляться (див.
також /гате /гантелі).
Ггате 8УУІ1с1ііп£ - комутація кадрів # одна з
технологій комутації (див. також сеіі
з\мііскіп§, сігсиіі зумііскіп%, раскеі зууіі-
скіп§, рогі зуАіскіп/).
Ггате ГаЬІе - таблиця сторінкових блоків.
Ггатеууогк - 1. інфраструктура (наприклад,
САПР) # уніфіковані інтерфейси користу-
вача, метод[и] доступу до БД і засоби ор-
220
ЕКК
ганізації взаємодії між прикладними про-
грамами; частина середовища підтримки
САПР, яка охоплює, крім того, базові апа-
ратні засоби, ОС, мережні засоби й метод
ліцензування ПЗ; 2. каркас, основа;
3. структура, будова
ігатеууогкз - об’єктні структури.
Ггашіп£ - кадрування, синхронізація кадрів.
Ггаиб - обман, шахрайство # Приклад: ТЬе
Іамз аііохл/ Іґіе изе ої топПогіпд \л/Неге Ггаис! ог
сгіте із єиєресіесі. (Т. 8Ьітотига) - Законо-
давство дозволяє використовувати моніторинг
у випадках, коли підозрюється шахрайство або
злочин, (див. також сотриіег/гашї).
ЕКС - 1. Гипсііопаї Кебипбапсу СЬескіп^ -
контроль методом функціональної надмі-
рності (дублюванням обчислень) # див.
також геіїипсіапсу скеск} 2. Егаше Каїе
Сопігої - керування частотою кадрів #
метод тимчасового псевдозмішування
(іетрогаї сІіікегіп£), який передбачає
багатократне відновлення пікселів ко-
жного екранного зображення РК-дисп-
лею з активною матрицею для розши-
рення колірної шкали, тобто тони змі-
шуються не в просторі, а в часі.
ЕКО8 - Гаііиге Ке8І81ап1 Паїа Зузіетз - дис-
ковий масив типу ЕВП8 # призначено для
захисту даних у разі збою одного компо-
нента системи або одного диска. РКЛ8+
додатково має автоматичну “гарячу” замі-
ну дисків і захист даних від збоїв кешу чи
джерела живлення (див. також
РТР8, РАЮ).
Ггее - 1. вільний, незайнятий, вільно # на-
приклад, про ресурс (порівн. Ьизу)} 2. без-
оплатний # наприклад, пакет ПЗ; 3. звіль-
няти.
ЕгееВ8Б - операційна система ГгееВЗВ #
вільно розповсюджувана (некомерційна)
реалізація ОС ІЛУІХ. Як і 1ХІЄ1В8П та
ОрепВЗВ, система ЕгееВ8П походить з
проекту 386В8Б, реалізованого Біллом
Джоліцем (ВІН Іоіііг) (див. також Ілпих,
орегаііп% зузіет).
ГгееГогш - вільна форма (КГА).
ГгееЬапсІ 8е1ес1 - інструмент “виділення у
вільній формі” (КГА).
Ггее 8оГ1\\аге - див. /геемаге.
Ггее-8іап(1іп§ гереаіег - ретранслятор (окре-
мий повторювач).
Ггеелуаге - ПЗ, яке вільно (безоплатно) по-
ширюється # кілька видів ПЗ, які можна
бути легально (вільно) копіювати! й пере-
давати іншим користувачам без відраху-
вань автору (гоуаІіу-/гее) або розповсю-
джувачу. До такого ПЗ відносять: риЬІіс
сіотаіп} ПЗ зі знаком авторського права,
на копіювання якого є дозвіл автора. При-
клад: 11 мав ауаіІаЬІе оуєг ІЬе Іпіегпеї аз Ггее
воймаге. - Він безоплатно розповсюджувався
в Інтернеті. (див. також асіумаге, Ьаппег-
мгаге, сагеууаге, Р8Р, СІРУ, зкагемаге,
зо/і^аге).
Ггееге - 1. заморозити, зафіксувати # див.
також кап%} 2. стоп-кадр # пауза, що
“заморожує” зображення й дозволяє ле-
ктору перейти до іншої програми або
іншого джерела (ДГ).
ЕКЕ<2 - Гііе ВЕ(2ие81 - запит файла.
Ггедиепсу - частота # див. також гаіе.
Ггедиепсу ЬапсІ - смуга частот, частотний
діапазон.
Ггециепсу 8іаЬі1ііу - стабільність частоти #
одна з характеристик тактового генерато-
ра (див. також сіоск озсіїїаіог).
Ггісїіоп Геесі - фрикційне подавання (паперу
в принтер) # папір із двох боків затиску-
ють ролики (рідше валики) й переміща-
ють в разі їхнього обертання (див. також
/огт /еесі, рарег/ее(1, гоїіег/ееЛ).
ЕКМК - РКаМе Ке)ес1 - відмова від кадру #
повідомлення, наприклад, мережі І8Р1Р
Ггопі епд (також ГгопГ-епф - 1. програми
користувацького інтерфейсу, клієнтська
частина [системи] # у кліент-серверних
системах - частина застосування, викону-
вана на комп’ютері-клієнті (див. також
Ьаск-епсі, С/8, СІЛ)} 2. див. РЕР} 3. зовні-
шній, вхідний, інтерфейсний.
Ггопґ-епд арріісаііоп - інтерфейсне застосу-
вання # застосування, що забезпечує ін-
терфейс із користувачем і попереднє об-
роблення даних для серверної частини
СКБД у клієнт-серверних системах.
Ггопі-епсі іооІ8 - див. иррегсазе іооіз.
Ггопі-оГїїсе - засоби (офіс, устаткування,
ПЗ, персонал тощо) для обслуговування
клієнтів # наприклад, сукупність приклад-
них процесів, які реалізують логіку на-
дання банківських послуг клієнту (фізич-
ній чи юридичній особі або прикладній
програмі) (див. також Ьаск-о/]ісе).
Ггопі рапеї - передня панель (комп'ютера,
приладу, пристрою).
Ггопі рго]есііоп - фронтальна (або передня)
проекція # стандартний тип проекції, за
якої глядач і проектор розташовано по
один бік екрана (ДГ).
Ггопірасі - компонування сторінок.
ЕКВ. - Таке Келесі Каїе - коефіцієнт помил-
кової відмови доступу # можливість того,
221
ЕП8
що система біоідентифікації не визнає іс-
тинність відбитка пальця зареєстрованого
в ній користувача. Постачальники АЕІ8 за-
звичай заявляють значення ЕКН близько
0,01 %, а РАК - 0,001 %. Точка, в якій ці
показники стають рівними, називається рі-
вною нормою помилки й часто буває по-
рядку 0,1 %. Зараз активно розробляються
алгоритми, стійкі до шуму в зображеннях
відбитків пальців, чим можна домогтися
збільшення точності та швидкості розпі-
знавання в реальному часі (див. також,
РАК,/іп%егргіпі гесо^піііоп).
ЕК8 - 1. Еогтз Кипііте Зузіет - система керу-
вання екранними формами; 2. Расе
Кесо£пійоп Зузіет - система розпізнавання
за зображенням обличчя # використовують
для біометричної ідентифікації особи (див.
також Ьіотеігіс ісіепі/ісаііоп, ісіепіі/ісаііоп
зузіет).
Е8 - 1. Ргате Зіаіиз - стан кадру, С # поле
формату кадру мережі РОВІ; 2. Рог Заіе -
продається # абревіатура, використовува-
на в чат-форумах.
Гз-див /етіозесопсі.
Е8В - Ргопі Зісіе Виз - зовнішня шина про-
цесора, шина Р8В # у двошинній архітек-
турі РІВ корпорації Іпіеі шина, що зв’язує
процесор з ОЗП. Синонім - зузіет Ьиз
(див. також В8В, ММІІ, СРІІ, ВАМ).
Е8СЕМ - РиіигеЬиз+ Зтаїї Сотриіег
ЕхрапбаЬіІііу Мосіиіе Ьиз - [додаткова]
шина для підключення модулів розши-
рення ресурсів малих комп'ютерів із ши-
ною РиіигеЬиз+, шина Р8СЕМ.
Е8Е - Ргее ЗоГілуаге Рошкіаііоп - Фонд безо-
платного ПЗ # організація, яка розробляє
й поширює безоплатне та умовно-безоп-
латне ПЗ. Заснована Річардом Столманом
(КісЬагй Зіаіітап) (див. також соруїе/і,
/гееч^аге, ОРІІ, СРЬ, ореп зоигсе сосіе,
зкаге\чаге, кіір:/Лчсчлч/з/ог§).
Е8ЕМУ - Гиіі-зсгееп ЕМУ - повноекранне
ЕМУ.
Е8І - ЕІехіЬІе Зсепагіо ІпіегГасе - гнучкий
[діалоговий] сценарний інтерфейс.
Е8Т - Гіаііег Зциаге ТиЬе - монітор із [пря-
мокутним майже] плоским екраном.
Е8ТN - Еііт-сотрепзаіед ЗирегТХуізі №таііс -
кольоровий РК-дисплей із матрицею па-
сивних суперскручених нематичних еле-
ментів із компенсуючими плівковими
елементами # див. також Р8ТР, 8ТЕ,
Т8Т1Р
Е81І Кеціоп - Рогтег Зоуієі Ппіоп Ке^іоп -
колишній Радянський Союз.
ЕТ1 (також ЕТ-1) - див./гасііопаї ТІ.
ЕТАМ - Еііе ТгапзГег, Ассезз апд Мапа^етепі -
протокол ЕТАМ # протокол О8І для до-
ступу до файлів (див. також ргоіосої).
ЕТС - ТЬе Еедегаї Тгабе Соттіззіоп - Фе-
деральна комісія з торгівлі # орган уряду
США, який стежить, зокрема, за дотри-
манням антимонопольного законодавства.
ЕТБ8 - Еаііиге Тоїегапі Оізк Зузіет - дис-
ковий масив типу ЕТВ8 # гарантує беззу-
пинну доступність даних у разі збою од-
ного з компонентів системи. ЕТВ8+ має
додатково захист від збоїв хосту, шини
вводу-виводу та джерела живлення.
ЕТБ8+ потребує “гарячої” заміни голо-
вних компонентів і з'єднання, принаймні
із двома хостами двома різними шинами
(див. також ЕКР8, ЕТР8, КАЇР).
ЕТР - 1. Гііе ТгапзГег Ргоіосої - протокол
передавання файлів, протокол ЕТР #
клієнт-серверний протокол приклавдного
рівня, який забезпечує пошук і переси-
лання файлів між двома, можливо, різно-
рідними комп’ютерами в мережі ТСР/ІР.
Визначений у КЕС 959. Застосовують в
Інтернеті для роботи з йр-серверами. Ви-
користовує два паралельних ТСР-з’єднан-
ні: порт 29 для пересилання даних і порт
21 - для керувального ТСР-з’єднання.
(див. також апопутоиз ЕТР, /ір зегчег,
ТЕТР, ІІІІСР, ШЛЕ); 2. сервер, який пра-
цює за протоколом ЕТР - душ./ір зегчег; 3.
дчю./оііесі і\чізіесІ-раіг.
Гір зєгуєг - Гір-сервер, ЕТР-сервер # сервер,
на якому розміщено файли, доступні за
протоколом ЕТР (див. також апопутоиз
ЕТР, зегчег).
ЕТРБ - Гііе ТгапзГег Ргоіосої Оаетоп - про-
грама, що виконує функції ГТР-сервера #
див. також ЕТР, /ір зегчег.
ЕТТН - ЕіЬег То ТЬе Ноте - мережа з дове-
денням оптичного кабелю до користувача.
ГІШ (також Г. Б. Б.) - Ееаг, Ппсегіаіпіу апсі
БоиЬі - побоювання [острах], невпевне-
ність, сумнів # абревіатура, прийнята в еле-
ктронній пошті. Походить з легенди, що ме-
неджерам ІВМ рекомендовано під час обго-
ворення продукції конкурентів із клієнтами
не лаяти її, а висловлювати ЕІЮ.
Гиіі - повний, заповнений.
Гиіі айсіег (також ГиІІ-асМег) - суматор,
повний суматор - див. аМег.
Гиіі Ьаскир - повне страхове копіювання #
резервне копіювання всього вмісту диска
або БД (порівн. іпсгетепіаі Ьаскир; див.
також Ьаскир).
222
ГипсСіопаї Іап§иа§е
ГиІІ диріех (Ю, ГЛХ) - повний дуплекс, ду-
плексний - див. сіиріех Ігап8тІ88Іоп.
ГиІІ раііі - повний шлях - див. аЬзоІиІе раїк.
ГиІІ ге(ипсі - повне повернення витрат.
ГиІІ 8ігоке - повний цикл, повний обсяг ро-
боти # наприклад, ГиІІ зігоке зеек Ііте -
максимальний час позиціонування (голі-
вок диска).
ГиІІ іоууєг - повнорозмірна башта # тип кор-
пуса ПК, висотою від 21 до 26 дюймів
(див. також аіі-іп-опе, сІе8кіор, сотрасі
сазе, тісго-іоууег, шісііоууєг, 8РР, 8ІітІіпе,
іоухєг).
ГиІІ іехі «еагсЬ - повнотекстовий пошук #
пошук за кожним словом у наборі доку-
ментів для одержання потрібної інформа-
ції (див. також Ьіпагу 8еагск, %ІоЬаІ
8еагск, Ііпеаг 8еагск, 8еагск).
Гпіі-сіиріех - ^т.]иІІ-сІирІех Ігап8тпі88іоп.
(иіі-диріех ігапзтіззіоп - дуплексне, пов-
нодуплексне передавання - див. диріех
Ігап8тІ88Іоп.
Ги11-Пе(1£ес1 - закінчений, остаточно гото-
вий, повний, розвинутий # Приклад: Арріеїз
сііїїег їгот ГиІІ-ПесІдесІ арріісайопз іп ІІтаї
іґіеу аге поі аІІо\л/ес1 (о ассезз сегіаіп гезоигсез
оп Іґіе ІосаІ сотриіег, висії аз Тіїез апсі зегіаі
сієуісєз. - Аплєти відрізняються від розвинутих
Зауа-застосувань тим, що не передбачають
доступу до таких ресурсів локального комп’ю-
тера, як файли й послідовні пристрої.
(иіі-шоііоп уідео (ЕМУ, ГиІІ тоііоп уісієо) -
відеофільм кінематографічної якості,
відео з повноцінним рухом, проф. повно-
кадрове відео # припускає відтворення
відео на ПК зі зміною кадрів із частотою
ЗО кадрів за секунду (див. також сіезкіор
уісіео, Р8РМУ).
(и11-8сгееп - повноекранний.
Ги 11-8 і хе - повнорозмірний.
(ипсііоп (ЕІЛЧС) - 1. функція # у програму-
ванні - спеціальний вид підпрограм, який
відрізняється тим, що повертає до точки ви-
клику результат, який присвоюється імені
функції. Тому функції можна використову-
вати у виразах (див. також Ьиііі-іп /ипсііоп,
ехрге88іоп, /ипсііоп Ьосіу, ргітіііче, ргосе-
сіиге, гоиііпе, 8иЬгоиІіпе)г 2. призначення
[функція] # наприклад, програми і/або при-
строї; 3. дієсл. функціонувати, діяти, працю-
вати.
(ипсііоп Ьойу - тіло функції # оператори,
які виконують дії, що реалізують цю фун-
кцію (див. також/ипсііоп).
(ипсііоп кеуз - функціональні клавіші #
група програмованих клавіш на клавіату-
рі, що позначено від Р1 до Р10 (іноді до
Р12) та мають спеціальне призначення в
кожній програмі (див. також коі кеу,
кеуЬоагсІ).
(ипсііоп О¥ег1оасііп£ - перевантаження фун-
кції # використання в програмі кількох
процедур, які мають те саме ім'я, але різ-
номанітні типи параметрів передаються у
разі повернення керування значень (див.
також/ипсііоп, оуегІоасИп%, рагатеіег).
(ипсііоп ргоіоіуре - прототип функції # в
деяких мовах програмування - оголошен-
ня на початку програми імен і типів функ-
цій разом зі списком параметрів функції
(процедури), вказівкою їхніх типів і типів
зворотних значень. Це значно спрощує
процес трансляції (див. також /ипсііоп,
/ипсііоп ргоІоіуріп§, рагатеіег, ргосесіиге
ргоіоіуре, ргоіоіуре сіесіагаііогі).
(ипсііоп ргоіоіуріп§ - визначення прототи-
пу функції # див. також /ипсііоп, /ипсііоп
ргоіоіуре.
(ипсііоп 8соре - контекст функції # див. та-
кож /ипсііоп.
(ипсііопаї - 1. функціональний; працюючий
правильно; 2. функціонал; 3. що стосуєть-
ся функціонального програмування
(/ипсііопаї рго§гаттіп§).
(ипсііопаї (іесотрозіііоп - функціональна
декомпозиція # розбиття завдання на не-
надлишкові блоки, які можна запрограму-
вати як набір функцій. Застосовують, зок-
рема, в структурному програмуванні (див.
також/ипсііоп, 8ІгисіигесІргоргаттіпу/
(ипсііопаї сіереініепсу - функціональна за-
лежність # наприклад, у реляційних
СКБД (див. також ШдВМ8).
(ипсііопаї сіе8І£П - функціональне проекту-
вання # начальний рівень проектування
(мікросхеми, програми). Задає його пове-
дінковий опис (див. також агскіїесіигаї
СІЄ8І&П, ІО£ІС СІЄ8І&П, оЬ]ЄСІ-ОГІЄПІЄСІ СІЄ8І&П,
8у8іет СІЄ8І§п).
(ипсііопаї сііа^гапі - функціональна схема #
див. також/Іоумскагі.
(ипсііопаї 1ап§иа£е (також (ипсііопаї
рго£гаштіп£ Іаіщиа^е) - мова функціо-
нального програмування # МВР, деклара-
тивна мова програмування, що грунтуєть-
ся на понятті функції. Процес розроблен-
ня програми розглядають як конструю-
вання її з “чорних ящиків”, кожний із
яких одержує деякі вихідні дані на вході й
видає відповідний результат на виході.
Таким чином, функціональні мови програ-
мування - це мови, в яких єдиною дією є
223
Гипсііопаї рагШіопіп^
виклик функції. Функції обмінюються між
собою даними безпосередньо, без викорис-
тання проміжних змінних і присвоювань.
У результаті в таких мовах цикли заміню-
ють рекурсивним викликом функції. З на-
бору простих функцій програміст ство-
рює для вирішення все складніші завдан-
ня. Типовий представник мов цього класу -
Ьізр (див. арріісаііуе Іап%иа%е, /ипсііопаї
рго§гаттіпу/
Гипсііопаї рагІіїіопіп£ - функціональне роз-
биття # розбиття системи або програми на
модулі, кожний із яких виконує тільки од-
ну функцію.
Гипсііопаї рго£гатшіп£ - функціональне
програмування # стиль програмування, в
якому всі конструкції мови програмуван-
ня реалізовано у виді функцій (див. також
/ипсііопаї Іап%иа%е, рго§гаттіп§).
Гипсііопаї зресііїсаіїоп - функціональні ви-
моги # окремий документ або частина
технічного завдання, яка описує, що треба
робити системі. Розробляється на ранніх
стадіях проектування. Синонім -
орегаііопаї гедиігетепі (див. також зо/імаге
еп§іпеегіп§\
Гипсііопаї іезііпр - функціональне тесту-
вання # перевірка виконання застосуван-
ням заданих функціональних вимог, не
зважаючи на структуру програми (див. та-
кож аірка іезііпр, Ьеіа іезііпр, сошраііЬіІііу
іезііпр, соп/огтапсе іезііпр, /іпаї іезііпр,
%атта іезііпр, тапиаі іезііпр, орегаііопаї
іезііпр, зігезз іезііпр, изаЬИііу іезііпр).
Гипсііопаї ипіі - функціональний блок [при-
стрій, модуль, елемент] # пристрій у сис-
темі, підсистема певного пристрою або
частина мікросхеми, наприклад, блок
АЛП, регістровий файл тощо.
Гипсііопаїііу - 1. функціональність, функці-
ональна можливість, набір функціональ-
них можливостей; 2. функціональна зале-
жність.
Гипсіог - функціональний елемент, функтор #
елемент, який виконує в мові програму-
вання визначену функцію (роль). При-
клад: А йіпсіог іп \/ізиаІ Ргоіод із ]изІ а пате
іЬаі ісІепііГіез а кіпб ої сотроипсі сіаіа оЬ]есі
апсі Іюісіз ііз агдитепіз іодеіНег. - Функтор у
мові УізиаІ Ргоіод - просто ім'я, що ідентифі-
кує тип складеного об'єкта даних і зберігає
разом його аргументи.
Гипгїашепіаі - головний, основний, істот-
ний, фундаментальний.
Гизе -1. плавкий запобіжник; 2. перепалюва-
ти (перемичку), зробити коротке замкнен-
ня, жарг. закоротити; 3. сплавляти, з’єд-
нувати.
Гизег - термофіксатор, проф. “грубка” (лазе-
рного принтера) # пара роликів, які нагрі-
ваються й між якими проходить папір із
нанесеним на нього зображенням; забез-
печує фіксацію тонера (див. також Іазег
ргіпіег).
Гиххійсаііоп - розмивання, підготовка завдання
для вирішення методами нечіткої логіки #
переклад дискретних базисних об'єктів у
неперервні (див. також (Іе/иггі/ісаііоп,
сріапіі/ісаііоп).
Гиггіїїег - елемент первинного оброблення
вхідних параметрів для реалізації методів
нечіткої логіки # див./і/г2у ІО&ІС.
Гиггу саісиїаііопз - нечіткі обчислення #
ДИВ. /І/72У ІО£ІС.
Гиггу сотриїііщ - обчислення на основі не-
чіткої ЛОГІКИ - ДИВ.уі/2^у ІО£ІС.
Гиггу 1о§іс - нечітка логіка # формальна си-
стема логіки, розроблена Лотфі Заде
(ЬоШ /асіеіі, університет Берклі) у 1960-х
рр, що розширює звичайну Булеву логіку.
В ній значення “істина” й “хибність” замі-
нено значеннями функції на відрізку [0, 1]
(концепція часткової правди). Дає змогу
піти від однозначності відповіді на запи-
тання. Часто застосовують в експертних і
самонавчальних системах, системах керу-
вання пристроями й технологічними про-
цесами, а також системах розпізнавання
образів (див. також Ьіпагу Іо§іс, РРР,
/иггі/їсаііоп, /игхі/іег, /иггу сотриііп§,
іетагу Іо%іс).
Гиггу шаіскег - програма зіставлення даних
методами нечіткої логіки, підсистема [ло-
гічного] виведення за принципами нечіт-
кої логіки; синонім - іп/егепсе еп^іпе (ме-
ханізм [логічного] виведення).
Гиггу оЬ]есі - об'єкт із нечіткими межами #
об'єкт у комп'ютерній графіці, поверхню
якого не можна чітко позначити, напри-
клад, хутро, волосся, дим, вогонь тощо.
Гиггу зеагсЬ - нечіткий пошук, пошук на
основі нечіткої логіки # пошук, під час
якого до списку знайдених потрапляють й
об'єкти, які не в точності дорівнюють шу-
каному, але близькі до нього за якомось
критерієм. Дає змогу, наприклад, шукати
за словом, уведеним з помилкою (див. та-
кож /иггу Іо$іс, зеагсії).
Гиггу зеї - нечітка множина - див. /ихгу
ІО£ІС.
Е\¥І\¥ - Бог луйаГ ії'з ауоґЙі - за що купив, за
те й продаю # коли пишучий не ручається
224
за достовірність інформації. Абревіатура,
прийнята в електронній пошті й у темати-
чних конференціях (див. також сіі^ізреак,
е-таіі, пеуу8£гоир).
Е\¥Т - Газї \УаІ8Іі ТгапзГогш - швидке пере-
творення Уолша # синонім - УУаІзк-
Насіатагсі ігапз/огт (див. також ОСТ,
РРТ, ЮСТ).
Е¥А - Рог уоиг ашизетепі - для забави; смі-
ху заради # абревіатура, прийнята в елект-
ронній пошті (див. також дірізреак,
КОТРЕ, ТІЕТЬ, ТТКВР).
Е¥Е - Рог уоиг епіегіаіпшепі - див. Р¥А.
Е¥ЕО - Рог уоиг еуез опіу - без поширення,
тільки між нами # абревіатура, прийнята в
електронній пошті (див. також сНррзреак).
Г¥І - Рог ¥оиг ІпГогшаііоп - до вашого ві-
дома # абревіатура, прийнята в електро-
нній пошті. Означає, що повідомлення,
яке містить цю абревіатуру, не є терміно-
вим і на нього не потрібна відповідь або
якісь інші дії (див. також сИ^ізреак,
КРС).
Є
С -1. £І§а- - префікс гіга- # позначає 1 міль-
ярд, або 109. В обчислювальній техніці О
означає 230, або 1 073 741 824 (див. також
М, Т); 2. див. Оепегаііоп; 3. &гееп - зелений #
один з основних (первісних) кольорів сис-
теми К6В (див. також В, В, КОВ).
§ - £гапі Ііпе - лінія надання права доступу
до шини, лінія арбітражу (розділення).
С.711 - стандарт 6.711 # один із трьох стан-
дартів ущільнення звуку, включених до
Н.320. Містить два протоколи: звичайні
А-Іаху і ц-1а\у (закони компандування з
А-характеристикою і ^-характеристикою).
Описує передавання мови без стиснення
(аудіокодек) на швидкості 48,56 і 64 Кбіт/с.
С.721 - стандарт 6.721 # стандарт ІТЦ на
аудіокодеки, що забезпечує телефонну
якість на 32 Кбіт/с і застосовує метод
ущільнення АРРСМ.
0.722 - стандарт 6.722, кодек 6.722 # аудіо-
кодек, кодек 6.722 кодує широкосмуговий
мовний сигнал (до 7 кГц) і забезпечує ду-
же високу якість мови на одній із трьох
своїх швидкостей 48, 54 або 64 Кбіт/с. Вхі-
дний мовний сигнал попередньо розфіль-
тровувається в ньому на дві рівні підсму-
ги по 3,5 кГц. Далі кодек 6.722 працює по-
дібно 6.726, але окремо для кожної полови-
§аіп
ни частотної смуги (див. також АРРСМ).
0.723 - стандарт 6.723 # як і 0.711, але з
ущільненням до 12 крат. Швидкість пере-
давання - до 5,3 або 6,3 Кбіт/с.
0.726 - стандарт 6.726, кодек 6.726 # стан-
дарт ущільнення звуку, що забезпечує
швидкість до 32 Кбіт/с за рахунок адапти-
вного диференційного квантування, в
якому передаються не абсолютні значен-
ня вибірок, а їхній приріст, причому крок
квантування адаптивно змінюється залеж-
но від мовного сигналу.
0.728 - стандарт 6.723 # стандарт ІТ11 на
аудіокодеки, що забезпечує телефонну
якість на 16 Кбіт/с і застосовує метод
ущільнення ЬВ-СЕЬР.
0.729 - стандарт 6.729 # як і 0.711, але з
ущільненням (до восьмикратного). Стан-
дарт грунтується на алгоритмі стиснення
СЗ-АСЕЬР. Швидкість передавання - до
8 Кбіт/с. Остання версія - 6.729А.
С2В - §оуегпшепі-іо-Ьи8Іпе88 - взаємодія
уряду з бізнесом # спільне позначення
методів електронної взаємодії держав-
них структур із компаніями (див. також
А2В, е-§оуегптепі, 02С, 020).
62С - §оуегшпепі-іо-сШхеп - взаємодія
уряду з громадянами # див. також А2С,
е-роуеттепі, О2В, 020.
020 - £ОУеттепМо-£ОУеттеЩ - взаємо-
дія уряду зі службовцями, взаємодія уря-
ду з урядом, взаємодія на рівні урядів #
див. також е-рруегптепі, 02В, 02С.
СА - 1. див. репеїіс аїрогіікпт, 2. бо АЬеаб -
рухайтеся далі # абревіатура, прийнята в
чат-форумах.
СаА§ - див. раїїіит агзепісіе.
- пристосування, пристрій, технічна
новинка, корисна дрібниця; мн. штучки-
дрючки # програмний або апаратний за-
сіб, який слугує для зручності користу-
вання. Приклад: \Л/Ьеге ап ехрегіепсеб ваііог
ууоиіс! ехресі іо Гіпс! а Гатіїіаг го\м ої дасідеіз -
гасіаг, зопаг, гасііо, 6Р8, апсі зо оп - шеге іоиг
Іагде (Іаі-рапеІ сотриіег сіізріау зсгеепв.
(МісНаеІ І_е\л/І8) - Там, де досвідчений моряк
очікував би побачити звичний ряд різноманіт-
них пристроїв - радар, гідролокатор, радіоста-
нцію, СР8-приймач і тому подібні речі, було
розташовано чотири великих плоских екрани
комп'ютерних моніторів, (див. також різто).
£аіп -1. посилення; посилювати, ставати бі-
льше # див. також атрііфу, 2. коефіцієнт
підсилення # відношення амплітуди вхід-
ного сигналу до амплітуди вихідного. Як-
що воно більше одиниці, то відбулося по-
225
£аіп сопзіапі
силення сигналу (див. також атріііисіеу
3. одержувати, посилювати.
£аіп сопзіапі - коефіцієнт підсилення.
САЬ - Сепегіс Аггау Ьо§іс - спільний логіч-
ний масив, САЬ-логіка # розроблено фір-
мою Ьаїїісе Зетісопсіисіог різновид РАЦ
який базується на ділянках ЕЕРКОМ-па-
м’яті, що можна стерти та перепрограму-
вати (див. також РЦУ).
£а11егу - 1. “галерея” # таблиця стилів у тек-
стових процесорах, зокрема, в Місгозой
ЇУогб; 2. гранка, контрольний рядок, від-
биток шрифту.
£аШшп агзепШе (СаАз) - арсенід галію #
напівпровідниковий матеріал, який вико-
ристовують у мікроелектроніці в процесі
виготовлення мікросхем з високою швид-
кодією (див. також §егтапіит, 8іСе,
зііісоп).
§аше -1. [комп’ютерна] гра, ігрова програма #
розважальна програма, часто із супутніми
апаратними засобами для організації ін-
терактивної взаємодії з гравцем (див. та-
кож агсасіе %атез, сотриіег %атез, §ате
рогі, %атерасІ, %атег, іоузііск)\ 2. грати.
£аше сопзоіе - ігрова приставка, ігрова кон-
соль # спеціалізований обчислювальний
пристрій, призначений для комп’ютерних
ігор. Вирізняється підвищеною швидкодією
для КГА (див. також ^ате).
£аше сопігої - пульт керування грою # див.
також %ате, %атерасІ.
£аше сіешо - демоверсія гри # див. також
%ате.
£аше рогі (СР) - ігровий порт # 15-штирко-
вий рознім, через який до комп’ютера
приєднують джойстик або інший при-
стрій керування іграми (див. також
Іоузііск, рогі).
£аше ікеогу - теорія ігор # математична ди-
сципліна, що вивчає методи пошуку опти-
мальної стратегії в класах ігор (див. та-
кож сотриіег §атез).
£ашерас1 - ігровий планшет, розм. геймпад #
клас пристроїв для керування комп'ютер-
ними іграми. На планшеті залежно від йо-
го складності розміщено програмовані
кнопки, 4- або 8-позиційний покажчик
для керування курсором, мікроджойсти-
ки, повзункові регулятори тощо. Спочат-
ку ігрові планшети було розроблено для
телевізійних приставок. Для підключення
до комп'ютера частіше використовують
інтерфейс 118В (див. також %ате сопігої).
§ашег - гравець # людина, що грає в ком-
п'ютерні ігри (див. також %ате).
£ашта іезііп£ - гама-тестування # третя
стадія тестування програмного продукту
перед його комерційним виготовленням.
На етапі гама-тестування не в остаточно-
му виді можуть бути тільки документація
й упаковка (див. також аірка іезііп%, Ьеіа
іезііп%, сотраііЬИііу іезііп%, соп/огтапсе
іезііп%, /ипсііопаї іезііп%, орегаііопаї
іезііп§).
£ашпі - 1. палітра, гама кольорів (напри-
клад, монітора); 2. повнота, глибина (чо-
гось).
§ап£ рипсЬ - дублюючий перфоратор,
проф. дублікатор # пристрій, який зчитує
перфокарту й робить її копію на іншій
перфокарті. Широко використовували
програмісти до кінця 1970-х років (див.
також рипсксагсГ).
£ап£ес! - спарений, з’єднаний.
£ап£ес! злуіісЬ - пакетний перемикач # блок
(група) перемикачів, які змінюють своє
положення одночасно (див. також ВІР
зууіісИ, %ап%есІ, зууіісН).
САР - Сепегіс Ассезз Ргойїе - типовий [спі-
льний] профіль доступу, стандарт САР #
стандарт, який гарантує сумісність безпро-
водових телефонів і базових станцій різ-
них виробників. Визначає мінімальний на-
бір функцій, потрібних для підтримки го-
ловних телефонних послуг (див. також
ВЕСТ).
§ар - зазор, проміжок, щілина # наприклад,
простір між секторами на магнітному
диску (див. також іпіегЬІоск §ар).
£ар1е88 - беззазорний, суцільний # напри-
клад, про цифрову магнітну стрічку з
потоковим записуванням даних (див. та-
кож іпіегЬІоск §ар).
£агЬа§е - “сміття”, непотрібні дані # непо-
трібні, неправильні або зруйновані (на-
приклад, унаслідку збою) дані (див. також
соггиріесі сіаіа, ^агЬа^е соїіесііоп, СЮО).
£агЬа§е соїіесііоп (СС) - “збирання сміття”
# здійснювана під час виконання програ-
ми операція видалення непотрібних даних
і переупорядкування (об'єднання в більш
значні) блоків пам'яті, динамічно розподі-
лювана та необхідна для подальшої робо-
ти. Запускається, коли обсяг вільної па-
м'яті стає меншим заздалегідь визначено-
го. Звільнена пам'ять повертається до пу-
лу вільної пам'яті (див. також
/га§тепіаііоп, Ьізр, тетогу Іеа, к гип-ііте
зузіет, уігіиаі тетогу).
£аїе - вентиль, логічний вентиль # простий
електронний перемикач, який дає на ви-
226
цепе сЬір
ході результат булевої операції (Л7УД ОК,
N01, ХОК) над вхідними сигналами. Об’-
єднання кількох вентилів допомагає ство-
рювати схеми, які виконують складні ло-
гічні функції, що керують потоком елект-
ричних сигналів майже так само, як мета-
леві вентилі керують потоком води. Часто
використовують як логічний еквівалент
терміна „транзистор”. Синонім - Іо%іс
§аіе (див. також §аіе аггау, ігапзізіог).
цаіе аггау - логічна матриця, вентильна ма-
триця, матриця логічних вентилів # див.
також А8ІС, СРІЛд, ЕР (ЗА, %аіе, РЕА.
цаіеіоіб - вкладення або вклеювання (в жу-
рнал) у вигляді складеної (фальцованої)
сторінки великого розміру, проф. “вуха”.
цаїекеерег - воротар, сторож, досл. страж
воріт # важливий компонент системи зв’я-
зку стандарту Н.323. Виконує трансляцію
адрес, авторизацію, керування викликами
та контроль смуги пропускання.
цаіеууау - 1. шлюз # комп'ютер, який керує
кількома модемами для передавання вхід-
них і вихідних викликів; 2. шлюз, міжмере-
жний шлюз # мережний пристрій або ком-
п’ютер, які здійснюють зв'язок між двома
різними (що використовують різні прото-
коли комунікації) комп'ютерними мережа-
ми або мейнфреймом і мережею. Крім пе-
редавання даних можуть виконувати фі-
льтрацію. Функціонально шлюзи відно-
сять до канального рівня еталонної моде-
лі 081 (див. також Ьгісі^е, Ьгоиіег, гоиіег).
цаице - індикатор, вимірювач, шкала # див.
також іпсіісаіог, ЬЕЕ.
цаіі88 - гаус # одиниця виміру електромагні-
тної індукції.
СВ - див. §і§аЬуІе.
с;ь (сьй) - гігабіт, Гбіт - див. %і§аЬіі.
СЬЕ - див. (Зі^аЬіі Еікегпеі.
СВІС - СіцаЬіІ ІпісгГасе Соппесіог - [інтер-
фейсний] з’єднувач (порт) гігабітної мережі
ЕЙіетеі, з’єднувач СВІС (1000Вазе-8Х або
ЮООВазе-ЗЬ) # забезпечує передавання да-
них по багатомодовому волоконно-оптич-
ному кабелю на відстань до 550 м і по одно-
модовому - на відстань до 3 км відповідно.
СЬН (СЬ) - гігабіт, Гбіт - див. %і%аЬіі.
СВр§ - £І£аЬуіЄ8 рег зесопсі - Гбайт/с, гіга-
байт за секунду # див. також МВрз.
СЬрз - £І§аЬіі8 рег зесопсі - Гбіт/с, гігабіт за
секунду # одиниця швидкості передаван-
ня даних у надвисокошвидкісних мере-
жах (див. також МЬрз).
СЬуіе - див. §і%аЬуіе.
СС - див. %агЬа%е соїіесііоп.
ССІ - Сепегаї Сігсиіі [сотропепі] ІпіегГасе -
уніфікований схемний інтерфейс [компо-
нентів] (називають також ЮМ) # див. та-
кож ЮМ.
ССК - бгау Сотропепі Керіасетепі - замі-
щення кольорів відтінками сірого # в разі
перетворення кольорового зображення на
монохромне (див. також РІС, %гау 8саІіп%,
ІІСК).
СІ) А - 1. Сгаріїісз Иєуісє Абаріег - адаптер
графічного пристрою # відеографічний
стандарт; 2. ОгарЬісз Бізріау Асіаріег -
адаптер графічного дисплею.
СБЕ - Сеоцгаріїісаі ИаіаЬазе Гогтаі - фор-
мат географічної бази даних # стандарт на
цифрове подання географічних карт для
інформаційних і навігаційних систем.
СВІ - Сгаріїісз Вєуісє [Оізріау] Іпіегіасе -
інтерфейс графічних пристроїв, інтерфейс
СТ)І # набір АРІ у Місгозоїї АУіпсіоіуз для
підтримки графічного виводу растрових
зображень на дисплей, графобудувач і
принтер (див. також Ьіітарреії /опі,
ІдігесіРга^, ^гаркісз асіаріег, руаркісз
Іап%иа%е, РозіВсгірі).
СОТ - ОІоЬаІ Пе8сгіріог ТаЬІе - таблиця
глобальних дескрипторів # див. також (1е-
зсгіріог, ЬЕТ.
СЕ - £геаіег ог ециаі - більше або дорів-
нює, > # логічний оператор, який вико-
ристовують в операціях порівняння
(див. також Е(^, ЬЕ).
Се - див. %егтапішп.
цеаг - пристрій, прилад, механізм # напри-
клад, пеШюгкіп£ цеаг - мережний при-
стрій.
цеек - 1. завзятий прихильник (фанат) якоїсь
платформи # Приклад: пеаг-тіїііапї деекз -
напіввойовничі фанати; 2. ідіот.
£еек8реак - технічна говірка # синонім -
пегсЕреак.
цеі-тоипіед - змонтований на еластичній
подушці # для амортизації, демпфіруван-
ня ударів і вібрацій.
цепсіег Ьепйег - див. уепсіег скап^ег.
цепйег сйап£ег - різностатевий перехідник,
розм. “перехідка” # слугує для з'єднання
двох однакових рознімів, тобто кабельний
перехідник із двома вилками або двома
гніздами, особливо для К8-232С. Синоні-
ми - саЬІе таіскег, %епсІег Ьепсіег, %епсІег
тепсіег, котозехиаі асіаріог, з ех скап^ег
(див. також /етаїе соппесіог, пгаїе соп-
песіог).
цепсіег шепдег - див. уепсіег скапуег.
цепе скір - генний чіп # мікросхема, викори-
227
§епегаі
стовувана для виявлення структури ДНК
клітини. Містить сотні тисяч малюсіньких
квадратиків, детектуючих задані гени під
час контакту з розчином, який містить
людські клітини. Очікують, що ці мікро-
схеми використовуватимуть в медицині,
оскільки вони здатні дуже точно діагнос-
тувати визначені хвороби або сприйнятли-
вість до них.
сепегаї - спільний; звичайний.
§епега! арріісаіїоп - застосування спільно-
го призначення # порівн. Ьизіпезз
арріісаііопз.
Сепегаї Мапа^ег (СМ) - генеральний дире-
ктор, головний керуючий # див. також
СЕО.
Сепегаї МИЛ - специфікація Сепегаї МШІ #
специфікація звукового синтезатору, роз-
роблена Асоціацією виробників МГОІ-
пристроїв (МГОІ МапиїасШгегз
Аззосіаііоп, ММА). Визначає спільну кон-
фігурацію та набір можливостей спожив-
чих МГОІ-синтезаторів (див. також МЮІ).
Зепегаїізаіїоп - 1. узагальнення, узагальнюва-
ти; 2. генералізація # у ГІС - процес спро-
щення тематичного або геометричного змі-
сту електронної карти (див. також 018).
£епега1іге - узагальнювати.
£епега1іхес1 йеііа гиіе - узагальнене дельта-
правило # правило поступового автомати-
чного добору значень вектора ваг для ко-
жного нейрона в процесі [само]навчання
нейронної мережі (див. також Ьаск-
ргора^аііоп).
£епега1іхес1 ¥ІЄ5¥ - узагальнений вид, уза-
гальнене подання # Приклад: ТТііз сііадгат
8ґіо\л/8 а ГіідГі ієуєі депегаїігесі уієх/у о( йіе Ьазіс
сотропепіа. - На цій діаграмі головні компоне-
нти зображено в сильно узагальненому виді.
§епега1-ригро8е - спільного призначення #
що стосується всієї системи або пристрою.
Еепегаї-ригроае ге^іаіег (СРК) - регістр
спільного призначення, РСП # регістр
центрального процесора, в якому можна
крім операцій передавання даних викону-
вати логічні й арифметичні команди (див.
також ге&зіег).
£епегаіе - 1. породжувати, генерувати #
створювати що-небудь згідно з набором
правил або програмою (порівн. рагзе)\
2. робити, створювати, формувати.
£епегаііоп - 1. покоління # наприклад, мов
програмування (див. ІОЬ,... 5ОЬ); 2. гене-
рація, генерування, породження; 3. ство-
рення, формування.
^епегаіог - генератор # 1. програма, яка
створює щось у процесі своєї роботи, на-
приклад, генератор застосувань, кодоге-
нератор тощо (див. також арріісаіїоп
%епегаіог, скагасіег %епегаіог, сосіе §епе-
гаіог, тасго §епегаіог, герогі §епегаіог);
2. мікросхема, що породжує регулярний
сигнал, наприклад, генератор синхроімпу-
льсів; 3. пристрій, який виробляє електри-
чний струм.
£епегіс - спільний, узагальнений.
§епегіс іуре - узагальнений (родовий) тип
[даних] # див. також сіаіа іуре.
§епеОс аІ£огШіш (СА) - генетичний алго-
ритм # полягає в спробі перемішати най-
перспективніші варіанти рішень із почат-
кового набору варіантів. Таке перемішу-
вання серед варіантів, які „вижили”, дає
наступне покоління варіантів. Періодично
для моделювання мутацій до наборів ви-
падковим чином вносять зміни, напри-
клад, провадять “схрещення” варіантів.
Багатократне повторення цього процесу
розглядають як імітація процесу еволюції,
що в ряді випадків дає змогу знайти ефек-
тивне рішення завдання (див. також
%епеііс рго%гаттіп%).
§епейс соде - генетичний код # описує ме-
тод кодування генетичної інформації (див.
також Ьіотеігісз, §епеіїс еп§іпеегіп§).
£епеііс еп§іпеегіп£ - генна інженерія # об-
ласть молекулярної біології, що потребує
величезних обчислювальних ресурсів
(див. також §епеііс сосіе).
£епеіїс рго£гашшіп£ (СР) - генетичне про-
грамування # програмування з викорис-
танням генетичних алгоритмів і генетич-
них операторів, таких як схрещення й му-
тація (див. також агіі]ісіаІ іпіеПі^епсе,
£епеііс аі^огіікт, рго^гаттіп^)
СЕпіе - акронім від Сепегаї Еіесігіс Иеїлуогк
Гог ІпГогшаііоп Ехсйап^е - служба СЕпіе #
комерційна онлайнова служба, розробле-
на фірмою Сепегаї Еіесігіс ІпГогтагіоп
Бегуісез. Її переваги: інформація з бірж,
інвестиції, фінанси, працевлаштування,
групи за інтересами (див. також Атегіса
Опііпе, Сотри8егче, М818, Ргосії%у).
^епіоск - цепегаіог іоск - генлок, синхроніза-
тор відеосигналів # 1. мікросхема, що син-
хронізує відеосигнали перед їхнім змішу-
ванням; 2. у ПК - пристрій для синхроні-
зації внутрішнього джерела відеосигналів
із їхнім зовнішнім джерелом.
СЕО - Сеозіаііопагу [СеовупсЬгопоиз] Еагйі
ОгЬіі - геостаціонарна орбіта # орбіта су-
путника зв'язку, розрахована таким чи-
228
СІСО
ном, щоб супутник постійно знаходився
над однією точкою земної поверхні. Для
цього він має переміщатися зі швидкістю
обертання Землі, тобто його період обер-
тання дорівнює 24 год., що відповідає ор-
біті, віддаленій приблизно на 36 000 км
від Землі (див. також ЬЕО, МЕО, N080,
огЬііаІ розіііоп).
£еосос1іп£ - геокодування # у ГІС - процес
визначення географічного положення об’-
єктів електронної карти.
§Є08раІіа1 сіаіа - дані про місцерозташуван-
ня, картографічні дані.
£ЄО8раІіа1 іпіеііщепсе - геопросторова роз-
відка # проведення аналізу зображень і
оброблення геодезичної інформації з ме-
тою опису, опрацювання та візуалізації
фізичних і географічних характеристик
Землі. Термін уведено Національним аге-
нтством картографії США.
£ЄО8ІаІіопагу - геостаціонарний # синонім -
%еозупскгопоиз (див. також СЕО).
£ЄО8упсЬгоіюи8 - геосинхронний, геостаці-
онарний - див. %еозіаііопагу.
СегЬег Гогтаї - формат СегЬег # слугує для
подання даних під час автоматизованого
проектування й тестування схемних плат.
£егшапішп (Се) - германій # напівпровідни-
ковий матеріал, із якого виготовляли пер-
ші транзистори. Практично цілком витис-
нутий кремнієм (див також рріііит
агзепісіе, зііісогі).
£Є8Іиге - 1. графічний знак [програмований
користувачем] # який представляє коман-
ду або ряд послідовно натиснених клавіш
(елемент мови керування пір’яним ком-
п'ютером); 2. жест # команда мови жестів
(інтерфейсу “людина-машина”).
£Є8Ііігіп£ - переміщення або сигнал, пера
(при видачі команди або запровадженні
даних у пір'яному комп’ютері), “жестику-
ляція”, мова жестів, пір'яне графічне вве-
дення даних.
§еІ - одержувати, витягати, приймати, обчи-
слювати, знаходити, прочитати # часто -
читання запису з файла, пристрою або БД
(порівн. риі).
СЕ - Саіоіз Ріеісі - поле Галуа # математичне
поняття, що застосовують у криптографії.
СЕЕОР8 {також Сі§аЕЬОР8, §і§айор8) -
ВіПіоп Г1оаІіп§-РоіпІ Орегаїіопз рег 8есопб -
мільярдів операцій із рухомою крапкою
за секунду # одиниця швидкодії високо-
продуктивого процесора або суперком-
п’ютера (див. також СІР8, МЕЕОР8,
МІР8, МОР8, зирегсотриіег).
СЕ8 - £гапб£айіег, ГаїЬег, зон - “дід, батько,
син”, метод архівування СЕ8 # напри-
клад, планове (періодичне) резервне копі-
ювання інформації на магнітну стрічку з
чергуванням носіїв; при цьому викорис-
товують чотири “денних”, три “тижне-
вих” і 13 “місячних” наборів стрічок (13
через те, що тут місяць “місячний”:
52/4=13) (див. також Ьаскир, Ьаскир
зузіет, о//1іпе Ьаскир, зігеатег).
§Ьо8Ііп§ - “примара” (калька попереднього
кадру в анімації) # див. також Ьіие /гате,
опіоп з кіп.
СНг - £І£аЬеіїх - гігагерц, ГГц # одиниця
виміру частоти в мільярдах коливань за
секунду, тобто 1 ГГц = 1000 МГц = 109 Гц
(див. також Нг, кНх, МЕЕ, КЕ).
СІАС - ОІоЬаІ Іпсісіепі Апаїузіз Сепіег - центр
аналізу комп'ютерних інцидентів # провід-
ний у США центр аналізу та реагування на
комп'ютерні атаки (див. також Ю8).
СІЕ - СгарЬісз ІпІегсЬап^е Гогтаї - формат
обміну графічними даними, формат СІГ #
формат графічного файла, розроблений ін-
формаційною службою СотриБегуе у 1987
р. для ефективного передавання графіки
(СІЕ87а). Широко використовують для
збереження простих растрових зобра-
жень, які містять великі поля одного ко-
льору. Зображення може мати розмір 65
536x65 536 пікселів і 256 кольорів, алго-
ритм ущільнення ЬТАЕ. Діюча на цей час
версія 6ІГ89а дозволяє зберігати анімова-
не зображення (див. також /Не /огтаі,
ЗРЕС, РСХ, ТІГГ).
СІЕ Гііе - див. СІЕ.
£І£ - див. £і£аЬуіе.
£І§аЬіІ (СЬ, СЬіІ) - гігабіт, Гбіт # 230 або
1 073 741 824 біт.
СщаЬіІ ЕіЬегпеІ (СЬЕ, СщЕ) - технологія
ОІ£аЬіІ ЕіЬетеї # спільна назва техноло-
гій передавання даних у ЛОМ зі швидкі-
стю 1 Гбіт/с (див. також ІОООВазеСХ,
ЮООВазеЬХ, 1000Вазе8Х, ЮООВазе).
£І§аЬуІе (СВ) - гігабайт, Гбайт, Гб #
1024 Мбайт, або 230 байт, або 1 073 741
824 байт (див. також Ьуіе, ехаЬуіе,
кіІоЬуіе, те§аЬуіе, реіаЬуіе, іегаЬуіе,
іеііаЬуіе).
Сі§аЕЬОР8 (також §і§аі1ор8) - див.
СГЬОР8.
£І§аЬегІг - див. СЕЕ.
£І£аМАС8 - див. МАСз/з.
СІСО - £агЬа£Є іп, §агЬа£е опі - сміття на
вході - сміття на виході # принцип про-
грамування, який говорить, що якщо на
229
сп
вхід програми подають неправильні дані,
то і результат не буде правильним, тобто
Ьасі іприі ргобисез Ьаб оиіриі.
СІІ - ОІоЬаІ ІпГогтаііоп Іпїгазігисіиге - гло-
бальна інформаційна інфраструктура.
£ІПіоп - мільярд, 10Л9 # від £І§а - за ана-
логією з ше£а/ші11іоп і Іега/Ігіїїіоп.
СІР8 - Оі§а-ІП8ігисІіоп8 рег Зесопсі (за ана-
логією з МІРЗ) - мільярдів операцій за се-
кунду # див. також СГЬОРЗ.
018 - 6ео&гар1ііс ІпГогтаііоп Зузіет - гео-
графічна інформаційна система, геоін-
формаційна система, ГІС # клас програм-
них систем, пов'язаних із вводом, оброб-
ленням, зберіганням і відображенням
просторових дацих, як карти місцевості,
плани, схеми тощо (див. також АУЬ,
сотрозіїе тар, СР8, іп/огтаііоп зузіет,
ИІМА, ОСС, 8ОТ8, зраііаі сіаіа, зраііаі
диегу, Ігіап^иіаііоп, (ІКІ8А).
£І8іпо {також £ігто) - штуковина, штучка,
мн. штучки-дрючки # про інструменти,
пристосування тощо (див. також %асі§еІ).
£І8Ііп£ - “виділення суті” #1) негайний ма-
шиний переклад тексту “для відомості”;
2) резюме одномовного тексту.
СІ\¥І8Т - Оее І \МІ8Іі Гсі Заісі ТИаІ - послу-
хай, я хотів (би) сказати, що... # абревіа-
тура, прийнята в чат-форумах та елект-
ронній пошті (див. також сИ^ізреак).
СІХ - ОІоЬаІ Іпіетеї ЕхсЬап^е - пункт глоба-
льного обміну трафіком Інтернету, пункт
СІХ # такі пункти дозволяють забезпечити
максимальну з’єднуваність мереж Інтернету
по всьому світу (див. також СІХ, РІХ, МАЕ).
£Іхшо - див. %ізто.
СК8 - ОгарЬісаІ Кегпеї Зузіет - базова гра-
фічна система, стандарт ОК8 # апаратно-
незалежний міжнародний графічний стан-
дарт АИЗІ і ІЗО 7942 (1985 р., перша ре-
дакція) для растрової графіки. Його роз-
виток для тривимірної графіки - ОКЗ-ЗИ
(180 8805). Це набір графічних функцій,
розділених за зростанням складності вво-
ду/виводу на кілька рівнів (від Оа до 2с).
Другу редакцію називають ОКЗ-94, оскі-
льки її завершено в 1994 р. (див. також
Ьіітарресі ргаркісз, РНІС8).
£Іаге - відблиски # світлові відблиски на ек-
рані дисплея, що заважають роботі корис-
тувача. Для боротьби з ними використо-
вують спеціальні противідблискувальні
фільтри (§1аге Гіііег).
£Іагк - зрозуміти з контексту (за контекстом).
£Іа88 - скло, кремній (у термінології ІВМ) #
див. також зііісоп.
£ІЯ88 Ьоі18Є - “СКЛЯНИЙ буДИНОК”, обчИСЛЮ-
вальний центр # машинний зал, в якому
працюють великі ЕОМ і де функціонують
кондиціонери (див. також таіп/гате,
гаізесі /Іоог).
Сііде - ігровий інтерфейс Оіісіе # бібліотека
фірми ЗБ£х Іпіегасііуе для плат прискорю-
вачів ЗИ-графіки, побудованих на базі чи-
псета Уоосіоо.
§1іїсЬ - 1. апаратний збій # збій, який виник
через тимчасову розсинхронізацію сигна-
лів; 2. програмна помилка; 3. розм. глюк,
глючить # незрозуміла або випадкова по-
милка в ПЗ або в “залізі” (див. також Ьи%,
%оІска, таї/ипсііоп).
С.Ьіїе - стандарт О.ЬіІе (вимовляють джи-
дот-лайт) # стандарт ІТИ (Іпіетаїіопаї
Теїесоттшіісаііопз ЕІпіоп) для технології
який забезпечує передавання даних
у напрямку головного графіка зі швидкіс-
тю 1,5 Мбіт/с (див. також АО8Е Ьііе).
£ІоЬа1 - глобальний # у програмуванні - про
дію, поширену на всю БД, на весь текст
документа або програми, а також про іде-
нтифікатор, доступний усім процедурам
програми (порівн. ІосаІ\ див. також %ІоЬаІ
оріітігаїіоп, §ІоЬаІ зеагск, §ІоЬаІ
уагіаЬІе).
§1оЬа1 асі(1ге88Іп§ - глобальна адресація #
система, що забезпечує унікальність кож-
ної адреси в мережі й допускає, щоб ме-
режна станція знаходилась у будь-якій то-
чці планети (див. також Іпіегпеі).
£ІоЬаІ ідепііїїег - глобальний ідентифікатор
# ідентифікатор, областю дії якого є вся
програма (див. також ехіегпаї зутЬої,
%ІоЬаІ уагіаЬІе).
§1оЬа1 оріїлііхаіїоп - глобальна оптимізація #
оптимізація програми, що включає винесен-
ня константних виразів із циклів, переупоря-
дкування послідовності обчислень тощо.
£ІоЬа1 пеЬуогк - глобальна мережа # одна з
ряду існуючих комп'ютерних і/або кому-
нікаційних мереж світового масштабу
(див. також Іпіегпеї, пеі\уогк, РУАІУ).
ОІоЬаІ Ро8Ііїопіп£ 8у8Іеш (ОР8) - система
глобального позиціювання (через супутни-
кові ретранслятори), СГП # супутникова
система позиціювання, яка дає змогу за до-
помогою спеціального приймача здійснити
швидке автоматичне визначення коорди-
нат у будь-якій точці світу (точність коли-
вається від 10 до 100 м) і швидкості пере-
міщення різноманітних об'єктів на поверх-
ні Землі й у повітряному просторі. Склада-
ється з 24 супутників, які належать уряду
230
СО8ІР
США. Використовує частоту 1575,42 МГц
для цивільних цілей і 1227,6 МГц - для
військових. Супутники групування 6Р8
передають також сигнали точного часу,
грунтуються на власних бортових атом-
них годинниках. Приймачі 6Р8 виробля-
ють у вигляді навігаційних систем для ав-
томобілів, а також модулів, встановлюва-
них у кишенькових ПК і стільникових те-
лефонах (див. також А УЬ, 018, ОИ88, ЬВ8,
пауі%аііоп заіеііііе, пауі%аііоп зузіет).
§1оЬа1 8соре - глобальний контекст # див.
також сопіехі, зсоре.
£ІоЬаІ 8еагсй - глобальний пошук # опера-
ція пошуку в усьому документі, БД або
диску (див. також Ьіпагу зеагск, /иіі іехі
зеагск, Ііпеаг зеагск, зеагск).
£ІоЬа1 уагіаЬІе - глобальна змінна # змінна,
областю дії якої є всі блоки або модулі
програми (у Аауа8сгірі - усі сценарії од-
ного НТМЬ-документа) або змінна, опи-
сана в блоці верхнього рівня (порівн. Іосаі
уагіаЬІе', див. також ехіегпаї зутЬої, ДоЬаІ
Шепіі/іег, зсоре, зісіе е//есі, уагіаЬІе).
£ІО8$агу - глосарій, тлумачний словник #
див. також сИсііопагу.
£Іие - 1. зв’язувальний елемент; 2. склею-
вання, склеювати # у КГА.
£Іие сосіе - зв’язувальний [програмний] код #
див. також сосіещ.
§1ие 1о§іс - зв’язувальна логіка # мікросхе-
ми малого ступеня інтеграції, які зв’язу-
ють між собою різноманітні ВІС.
£Іиес1 зішиїаіог - “гібридний” комплекс [за-
собів] моделювання # у комплексі систе-
ми цифрового й схемного моделювання
тісно зв’язано за допомогою спеціальних
програмних засобів.
£ІурЬ - 1. гліф, оглядове подання, образ,
графічний елемент; 2. друкарське зобра-
ження символу шрифту.
СМАС8 - £І£аМАСз - див. МАСз/з.
СМК - 1. Сгіапі Ма^пеїо-Кезізбуе - ефект
супермагніторезистивності, СМК-голів-
ки, СМК-технологія # розроблені ІВМ го-
лівки для жорстких дисків великої ємнос-
ті (див також ВМК, НЕА)\ 2. Оі^аЬії
Метогу СГпії - пристрій гігабітної [опера-
тивної] пам'яті.
СМТ - бгеетуісй Меап Тіте - середній
час за Грінвічем (за Грінвічським мери-
діаном) # тепер застосовують термін
Ппіуегзаі Тіте (ИТ) (див. також А8Т,
СЕТ, А8Т, МТ8[2], Р8Т).
СМТА - Огеаі тіпсІ8 іЬіпк аііке - великі
уми мислять однаково # абревіатура, при-
йнята в електронній пошті, телеконферен-
ціях і чат-форумах (див. також сИ^ізреак)
£N0 - див. ртоипсі.
£N88 - СІоЬаІ Мауі^аіїоп 8аіе11іїе Бузіешз -
глобальна навігаційна супутникова систе-
ма # див. також АУТ, ОР8, пауі^аііоп
заіеііііе.
С1ЧІІ - СЖГП І8 N01 ІІпіх - операційна систе-
ма (ЗГШ, проект СКЛІ # ГІпіх-сумісна ОС,
яку розробляє Р8Е. Проект розпочато в
1983 р. Річардом Столманом (КісЬагб
8іа11шап) у МТІ з метою створення заміни
£/Ж¥, яка буде вільно поширюватися. В
рамках проекту розробляють також ком-
пілятори та інше ПЗ (див. також/геемаге,
Ьіпих, кіір://у\^^./з/.ог^).
§оа! - ціль, цільовий # див. також зиЬ^оаІ.
£оа! 8еек - добір параметра.
СОЕАІ - Сооб 016 Газйіопеб АІ - старий
добрий ШІ # термін означає раціонально-
логічний підхід до проблеми ШІ, прийня-
тий на ранніх етапах розвитку цієї області
(див. також АІ).
£0І(Іеп гаіїо - “золотий перетин” # правило
вибору співвідношення висоти та ширини
у разі верстання тексту й ілюстрацій для
досягнення найбільш оглядово прийнят-
ного результату.
Соокіе - пошукова система Соокіе # в 1998 р.
її створили випускники Стенфордського
університету Ларрі Пейдж (Ьаггу Ра&е) і
Сергій Брін, у 2004 р. вона обробляла до
200 млн запитів на добу. Свою назву сис-
тема та відповідна компанія отримали від
математичної величини “гугол” (£оо§о1),
яка дорівнює ІО100; термін ввів в 30-х ро-
ках минулого століття американський ма-
тематик Едвард Каснер (Ебдуапі Казпег), а
придумав - його 9-річний племінник (див.
також §оорїе, зеагск еп%іпе)
СорЬег # одна з груп новин в Сзепеі, розро-
блена в 1991 р. в Університеті штату Мін-
несота. (Досл. “ховрашок” - жартівливе
прізвисько мешканців цього штату.)
Соріїег-сервери містять, окрім текстів,
аудіо та графіку, які можна не тільки пе-
ресилати, а й програвати (відтворювати),
тобто вони - прямі попередники гУУгТУ. У
1993 р. у світі було 1700 Соріїег-серверів.
СОР8 - 6і&а Орегаїіопз Рег 8есоп6 - мілья-
рдів операцій за секунду, 109 оп./с.
СО8ІР - Соуегпшепі Ореп Бузіешз
Іпіегсоппесііоп Ргойїе - державний профіль
взаємодії відкритих систем # набір протоко-
лів, які відповідають підмножині еталонної
моделі взаємодії відкритих систем
231
^оісЬа
(О8І/І8О). Рішенням уряду США від 15
серпня 1990 р. є обов'язковим для викорис-
тання у разі створення мереж і постачання
устаткування для державних установ.
^оіска - ляп, глюк # те, що в програмі, сис-
темі працює не так, як хотілося б (див. та-
кож уіііск).
£оуегп -1. регулювати; 2. управляти.
£о\¥огсі - слово для відсилання.
СР - 1. Сепегаї Ригрозе - спільного призна-
чення; 2. Сепегаї Ргоіесііоп - спільний за-
хист # див. також СРГ; 3. див. §ате рогі.
СРС £гоир - Сгарїїісз РегГогшапсе
СЬагасіегіхаііоп £гоир - група з оцінки ха-
рактеристик засобів машинної графіки,
група СРС.
СРГ - Сепегаї Ргоіесііоп Рапіі [Раііиге] - по-
рушення захисту спільного характеру, по-
милка спільного захисту, повідомлення
СРР # у А¥іпс1о5¥8 - виявлена процесором
помилка звертання до області пам'яті, що
не виділено в цій програмі. Зазвичай ви-
никає через помилки в програмі або її не-
правильне конфігурування (див. також
ІкАЕ).
СРІ - 1. Сгаріїіс Рго£гат Іпіегіасе - графіч-
ний інтерфейс програм, інтерфейс СРІ;
2. СгарЬісз Рго£гаштіп£ Іпіегіасе - графі-
чний програмний інтерфейс.
СРІВ - Сепегаї Ригрозе Іпіегіасе Виз - універ-
сальна інтерфейсна шина, шина СРІВ #
24-штиркова шина паралельного інтер-
фейсу, що відповідає стандарту ІЕЕЕ 488.
Використовують для приєднання до ком-
п'ютера апаратури для наукових дослі-
джень і систем збирання даних. Спочатку
розроблена компанією Нечуіеіі-Раскагсі і
відома також під назвою НР-ІВ (Нєу/ієіі-
Раскагсі Іпіегіасс Виз). Цій шині в СРСР
відповідав стандарт КСК (канал спільного
користування).
СРЬ - Сепегаї [СИЦ] РиЬІіс Ьісепзе - спільна
відкрита ліцензія, ліцензія Фонду безоплатно-
го ПЗ # поширена ліцензійна угода (одна з),
яка регулює поширення безоплатного ПЗ,
зокрема Ьіпих. Приклад: РісЬагсІ 8іаІІтап аізо
\л/гоІе іґіе Ргее ЗоЇЇшаге МапИезіо, апсі ІЬе Егее
8оїїууаге соругідИі Іісепзе-іЬе СРС (Ііпиз
Топ/аІсІ8) - Річард Столман написав також Ма-
ніфест безоплатного ПЗ і запропонував ліцен-
зію на копірайт безоплатного ПЗ - 6РІ_. (див.
також СЬА, ЕЬА, ЕІЛЛ, Е8Е, МЬА, МЕР,
МОЬР, попсИзсІозиге а^геетепі, ЕСС)
СРО - Соуєгпшєпі Ргіпііп£ ОШсе - урядове
видавництво # одна з допоміжних служб
Конгресу США.
СРО8 - Сепегаї Ригрозе Орегаііп^ Зузіет -
операційні системи загального призна-
чення # термін з’явився для відмінності їх
від ОС реального часу. Такі ОС займа-
ються розподіленням ресурсів комп’юте-
ра й мають розвинутий графічний інтер-
фейс, який дозволяє користувачам працю-
вати із застосуваннями (див. також
орегаііп§ зузіет, КТ08).
СРР - Сепегіс Раскеііхеб Ргоіосої - спіль-
ний протокол пакетного передавання
(8С8І-3).
£ррш - &гар1ііс8 ра§е рег тіпиіе - [число]
графічних сторінок за хвилину, граф.
стор./хв. # одиниця виміру швидкості дру-
кування графічних даних.
СРК - див. §епега!-ригрозе ге^ізіег.
СРВ8 - Сепегаї Раскеі Радіо ЗеїУІсез - па-
кетний радіозв'язок спільного призначен-
ня, протокол СРКЗ # протокол фізичного
рівня в мережах стільникового зв'язку
(СЕМА, С8М). Передбачає збільшення
швидкості передавання даних від 114 до
171 Кбіт/с (див. також ЕЕСЕ, ЕМТ8,
№АР).
СР8 - 1. див. СІоЬаІ Розіііопіпу Зузіет;
2. Сепегаї РгоЬІеш 8о1уєг - спільний роз-
в'язувач проблем, система СР8.
СР88 - Сепегаї Ригрозе 8іши1аііоп Зузіет
[Зузіетз Зітиіаіог] - мова СР88 # мова мо-
делювання дискретних подій. Розроблена
Джефрі Гордоном (Сеойгеу Согсіоп) у 1960
р. Найбільш відомі версії СР83/360 (1967 р.)
і СРЗЗ V (1970 р.). На ПК доступні версії
СРЗЗ/РС і СР88/Н (див. також іїізсгеіе
зітиіаііоп, Зітиіа, зітиіаііоп Іап^иа^е).
СРІІ - Сгаріїісз Ргосеззіп£ Ипіі - блок обро-
блення графіки, графічний процесор #
див. також угаркісз ргосеззог.
СрЕ - СгарЬісаІ <3иегу Ьу Ехашріе - графіч-
ний запит за зразком # система графічної
побудови запитів у СКБД Ассезз.
£і*аЬ Ьашіїе - скоба захоплення (зображення) #
у графічних програмах - невеликі чорні
прямокутники по межах об'єкта. Потягну-
вши за ці скоби, користувач може змінити
розміри об'єкта або перемістити його.
^гаЬЬег - 1. засіб захоплення; 2. див. /гате
%гаЬЬег.
£гаЬЬег Ьапсі - курсор у вигляді долоні # у
графічних програмах - зображення курсо-
ру миші у вигляді руки, що допомагає пе-
реміщати по екрану вибрані фрагменти
тексту або графіки (див. також сигзог,
тоизе роіпіег).
£гасейіі де§гадаііоп - поступове погіршен-
232
£гар1ііс8 агсЬіІесІиге
ня, поступове зниження продуктивності #
властивість багатопроцесорної системи
розпізнавати відмову одного з процесорів
і відповідним чином відключати збійний
елемент і перебудовувати свої керівні
таблиці (див. також %гасе/иІ ехіі, гесоп-
ф^игаііоп, 8МР).
§гасе£и1 ехіі - м’який [амортизований] ви-
хід, досл. елегантний вихід # спромож-
ність “випутатися” з проблемної ситуації,
що виникла в програмі, й завершити її ро-
боту без зависання та вимикання комп'ю-
тера (див. також %гасе/иІ сІеугасІаИоп).
£гасІе - 1. ступінь, рівень; 2. оцінка; 3. гра-
дус; 4. оцінювати.
^гасііепі - плавно мінливий (за насиченістю)
колір, плавний перехід одного кольору до ін-
шого, проф. розгортання тонів, градієнт; гра-
дієнтний колір, градієнтне зафарбування.
£гас1іеііі-її11 йапсіїііщ - засоби градієнтного
передавання, градієнтного зафарбування
або заливання (КГА).
^гаттаг - граматика # формальний опис
мови програмування (див. також зупіах).
£гатшаг сЬескег - програма [блок, модуль]
перевірки граматичних помилок, проф.
спел-чекер # програма, що перевіряє грама-
тичну правильність речення. Може знахо-
дити, підкреслювати й рекомендувати змі-
нити невдалі обороти, пропущені коми, по-
милки у відмінюванні тощо. Можливість,
яку мають більшість розвинутих текстових
процесорів (див. також зре11іп§ скескег).
§гаттаііс8 - граматика
£гаті1агіїу - 1. ступінь структурування [за-
вдання]; 2. рівень модульності [системи],
“гранулярність”.
£гаіш1агіїу «НІЙ - зсув гранулярності # ко-
ли ступінь структурності розв'язуваного
завдання не відповідає числу процесорів у
обчислювальній системі.
£гарЬ - 1. графік, діаграма # способи графі-
чного подання даних (див. також Ьизіпезз
руаркісз, сііаутат, Ііпе угарк. ріе £гарк,
гіЬЬоп ртарк, х-у утарку 2. граф # матема-
тичний об'єкт, який представляє скінчен-
ну множину вершин, з’єднаних ребрами
(дугами). І тим і іншим можна зіставити
атрибути (див. також утарк ікеогу).
£гарЬ іЬеогу - теорія графів # застосовують
під час вирішення на комп'ютері деяких кла-
сів прикладних задач (див. також утарк^-
£гарЬеше - графема # мінімальна одиниця
письмового тексту (буква, цифра, ієрог-
ліф, розділовий знак) (див. також Іехете).
§гарЬіс - 1. графік, креслення # Приклад: ТІтіз
дгарЬіс сіізріауз ІЬе еуоіийоп ої іііе пеЬ/уогкіпд
ргосіисі Ьедіппіпд іп Ше 1980з ІЬгоидїі Йте 20008. -
Цей графік відображає розвиток продуктів для
побудови мереж із початку 1980-х по 2000-й
роки; 2. рисунок; 3. графічний, наочний #
синонім - угаркісаі
£гарЬіс еіщіпе - графічний механізм (про-
цесор).
§гар!ііса1 - див. угар кіс.
£гар1ііса1 епуігоппіепї - графічне середовище.
£гарЬісаі іпІегГасе - графічний інтерфейс -
див. СІЛ.
£гарйіса1 раска^е - графічний пакет [про-
грам].
£гарЬіса1 гергезепШіоп - графічне подання.
^гарЬісаІ П8ег іпІегГасе - див. СІЛ.
§гарЬіс8 - графіка, комп'ютерна графіка #
різноманітні зображення, що створюють,
зберігають або обробляють за допомогою
комп'ютера, а також пов’язані із цим спе-
ціальні апаратні засоби, ПЗ і програму-
вання. Синонім - сотриіег угаркісз. За
методом подання комп'ютерну графіку
поділяють на векторну (уесіог угаркісз) і
растрову (газіег угаркісз) (див. також
угаркісз ассеїегаіог, угаркісз есіііог,
угаркісзфіііег, угаркісз ргітіііуе).
£гар1ііс8 ассеїегаіог - графічний прискорю-
вач, акселератор # плата або спеціалізова-
на мікросхема (мікропроцесорний набір),
яка прискорює виконання таких графіч-
них операцій, як малювання ліній і повер-
хонь, заповнення контурів, затінення, ви-
далення прихованих ліній тощо. Графічні
прискорювачі мають власний ОЗП (див.
також ЗЛ угаркісз, ассеїегаіог сагсі, АСР,
ВігесіЗР, ехрапзіоп Ьоагсі, угаркісз скір,
угаркісз соргосеззог, угаркісз ргітіііуе,
угаркісз зиЬзузіет. угаркісз ууогкзіаііоп,
тиііітесііа, ОрепСЦ гепсіегіпу).
£гарЬіс8 адаріег - графічний адаптер # пла-
та розширення (або комплект мікросхем),
яка містить відеопам’ять та іншу необхід-
ну електроніку, що забезпечує прискорен-
ня оброблення і виведення растрових зо-
бражень на монітор. Різняться роздільною
здатністю, підтримуваними графічними
стандартами, кількістю відтворюваних
кольорів (глибиною кольору). Синоніми -
угаркісз сагсі, уісіео асіаріег (див. також
АСР, угаркісз скір, угаркісз зиЬзузіет,
ге/гезк гаіе, гезоіиііоп, 8УСА, 8ХСА,
17ХСА, УСА, уісіео тетогу, ХСА).
£гарЬіс8 агсЬйесіиге - архітектура графіч-
ної підсистеми # див. також угаркісз,
угаркісз зиЬзузіет, зузіет агскііесіиге.
233
§гаркіс8 Ьааесі
£гаркіс8 Ьа8ед - графічний, який грунтуєть-
ся на графіці # виведення на екран тексту
й графіки як растрових зображень (по-
рівн. іехі Ьазесі).
£гарЬіс8 сапі - графічна плата, відеокарта #
плата розширення, що слугує для форму-
вання виведених на екран зображень. За
функціональною ознакою поділяють на
2Б-карти, ЗВ-акселератори й комбіновані
(2В/ЗВ). 2Б-карти, призначені для роботи
з двовимірною графікою, вже не випуска-
ють (див. також АСР, %гаркісз асіаріег,
утаркісз скір).
£гар1ііс8 скір - графічний процесор, одно-
кристальний графічний прискорювач #
процесор для графічних прискорювачів.
На даний час використовують 64- і 128-
розрядні графічні процесори (див. також
ууаркісз ассеїегаіог, ^гаркісз асіаріег,
утаркісз сагсі, %гаркісз соргосеззог).
£ГарЙІС8 соргосе88ог - графічний сопроцесор #
графічний процесор, розташований на од-
ній платі з ЦП, якому передається (або він
перехоплює сам) виконання графічних
команд. Знижує обчислювальне наванта-
ження на ЦП і підвищує швидкодію від-
еосистеми комп'ютера (див. також
соргосеззог, утаркісз ассеїегаіог, %гаркісз
скір).
£гаркіс8 есііїог - графічний редактор, реда-
ктор зображень # синонім - Ьіітар есіїіог.
§гарйіс8 йіе - графічний файл # файл, який мі-
стить графічне зображення Існує багато фо-
рматів таких файлів, найпоширеніші - ВМР,
АРО, СОМ, РХР, ЕР8, СІР, РІС, РСХ,
ТІРР, №МР.
£гаркіс8 їїііег - графічний фільтр # програ-
мний модуль, який перетворює зображен-
ня з одного графічного формату в інший
або виконує над ним певне перетворення.
£гаркіс8 Гопі - графічний шрифт # див. та-
кож /опі.
£гарйіс8 кегпеї - ядро графічної системи,
графічне ядро.
£гаркіс8 1ап§иа£е - графічна мова # МВР,
інтерфейс і/чи АРІ для програмування
графічних зображень. Найбільш розпо-
всюдженими графічними мовами є: СРІ,
РігесіХ, риіскВгаху и ОрепСЬ (див. також
§гаркісз ргітіііче).
£гаркіс8 тетогу - ОЗП графіки, відеопа-
м’ять, пам'ять для графіки # ОЗП графіч-
ної підсистеми або відеоконтролера.
£гарЬіс8 тосіе - графічний режим # у ста-
рих дисплеях було два режими роботи -
текстовий і графічний. З розвитком апара-
тних засобів текстовий режим цілком ви-
тиснув графічний.
£гарЬіс8 рад - див. угаркісз іаЬІеі.
£гаркіс8 регГогшапсе - продуктивність гра-
фічної підсистеми.
§гарйіс8 ргітіііуе - графічний примітив,
графічний елемент # базовий графічний
елемент (наприклад, крапка, пряма лінія,
дуга, коло, багатокутник тощо), з набору
яких будують зображення (див. також
%гаркісз, ^гаркісз Іап%иа%е).
§гарЬіс8 ргосе88ог - графічний процесор -
див. угаркісз скір.
§гаркіс8 8сгееп - графічний екран.
§гарЬіс8 8оГЬуаге - графічне ПЗ.
£гарЬіс8 8ііЬ8у8Іет - графічна підсистема #
сукупність апаратних засобів комп'ютера,
призначена для роботи з графікою (див.
також угаркісз ассеїегаіог, угаркісз
асіаріег, §гаркісз агскііесіиге, %гар кісз
соргосеззог, угаркісз тетогу).
§гаркіс8 іаЬІеі - графічний планшет # сино-
німи - сИ%ііі2Іп% іаЬІеі, %гаркісз расі.
£гарЬіс8 ууогквіаііоп - графічна [робоча]
станція # потужний комп'ютер із графіч-
ним прискорювачем для оброблення три-
вимірних зображень (див. також ЗР
угаркісз, утаркісз ассеїегаіог).
Сгау сосіе - код Грея, циклічний двійковий
код # двійковий код, послідовні елементи
якого різняться рівно в одному розряді
(наприклад, 000, 001, 011, 111, 101, 100,
ПО, 010) (див. також сусііс сосіе, ЕСС,
Наттіп§ сосіе).
£гау 8са1е (також §гау8са1е, £геу8са1е) -
шкала [рівнів] сірого [кольору] # кіль-
кість одночасно відображуваних відтінків
сірого кольору (див. також сііікегіп§,
каї/іопе).
£гау 8са1іп§ - перетворення кольорового зо-
браження на півтонове # формування пів-
тонового зображення (із різними градаці-
ями сірого) (див. також ССК, угау-зсаіе
ууеі^кііп§, ІІСК).
цгау-8са1е 8саппег (також £гау8са1е всаппег) -
півтоновий сканер # сканер для вводу чо-
рно-білих зображень (див. також поп-
§гау-зсаІе зсаппег, зсаппег).
§гау-8саІе ууєі§Ьііп§ - формування півтоно-
вого зображення шляхом зважування ко-
льорових складових # див. також %гау
зсаІіп%.
£геек іехі (також Сгеек іехі) - імітація
тексту - див. %геекіп§.
§геекіп£ - 1. процес подання тексту у вигля-
ді сірих смуг у разі верстання, формуван-
234
С8М
ня замінників рядків, проф. “грикінг”
(див. також ГРУ57РРУ0; 2. латинський
текст у макетах сторінок.
Сгееп Воок - “Зелена книга” # стандарт,
установлений для “інтерактивних” ком-
пакт-дисків формату СИ-І (див. також
Огап%е Воок, Весі Воок, УУкііе Воок,
Уєііоуу Воок).
£ҐЄЄП РС - екологічні (“зелені”) ПК # ПК, які
забезпечують низьке споживання електро-
енергії (як у робочому режимі, так і в ре-
жимі бездіяльності), що відповідає стан-
дартам американського агентства ЕРА
для Епег£у 8іаг РС (близько ЗО Вт у
“сплячому” режимі). Такі комп’ютери ав-
томатично гасять екран і зупиняють обер-
тання дисководу в заданому часі відсут-
ності активності користувача й відповід-
но звернень до диска (див. також зіеер
тосіе).
Сгісі (також £гі(1) - архітектура, концепція
Сгісі # орієнтований на віртуалізацію об-
числень спосіб організації обчислюваль-
ного процесу, коли частини завдання роз-
поділяють по всіх вільних ресурсах мере-
жі. Один із перспективних напрямів роз-
витку ПЗ. Значні проекти зі створення
Сгіб-систем: ТегаСгісІ (США) і ПаїаСгід
(ЕС) (див. також ОС8А, 8ЕТІ).
- 1. сітка, сітка трасування; координат-
на сітка, гратка # горизонтальні й верти-
кальні штрихові лінії, що йдуть через рів-
ні проміжки й слугують допоміжним ін-
струментом, наприклад, у разі редагуван-
ня зображення або побудови діаграми
(див. також %гіс! Ііпе, &гісІ огі^іп,
попипі/огт §гісІ, ипі/огт %гісІ. гіа £гісІ)\
2. див. Сгісі.
£ґі(1 Ііпе - лінія координатної сітки, лінія сі-
тки # див. також §гіск
£гі(1 огі§іп - початок координатної сітки #
див. також §гісі
£ґоііп(1 (£N0) - заземлення, розм. земля #
електропроводове з’єднання між корпу-
сом устаткування і/або спеціальними ви-
веденнями плат і землею чи іншим елект-
ропроводовим тілом із нульовим потенці-
алом, яке виконане спеціально або виник-
ло довільно. Захищає устаткування від пе-
ренапруги, підтримує безпеку персоналу
(див. також сказзіз ^гоипсі, еагік, %гоипсі
ууігє, §гоипсНп£ еіесігосіе, зкогї).
£гоіш(і Ьіі8 - шина заземлення # металева,
зазвичай мідна, стрічка, прокладена уз-
довж стін помешкання з електричним або
електронним устаткуванням. До неї під-
ключають проводи заземлення від устат-
кування. Шину заземлення з’єднано із за-
землюючим електродом. Синонім -
ргоипсі 8ігар (див. також ргоипсі ууігє,
§гоипАіп§ еіесігосіе).
£гоиші 8Їгар - шина заземлення - див.
§гоипсІ Ьиз.
§гоипд угїґє - провід заземлення # ізольо-
ваний провід, який з’єднує комп’ютерне
устаткування із шиною заземлення або за-
землюючим електродом для боротьби з
електростатикою (див. також %гоипсІіп§
еіесігосіе, зіаііс еіесігісііу).
£гоипс1е(і - заземлений.
£гоітсііп£ еіесігоде - заземлюючий елект-
род, заземлювач # вбиті або зариті достат-
ньо глибоко в землю металевий стрижень,
труба або пластина, до яких під’єднують
провід або шину заземлення (див. також
еагік, %гоипсІ, ^гоипА Ьиз, %гоипсІ ууіге).
£гоир соттіі — групове відновлення з конт-
ролем виконання транзакцій (БД).
£гоир ргіпі:іп£ - групове друкування.
£Г01ір УІ(ІЄОСОПГЄГЄПСІП£ 8У8ІЄШ - система
групових відеоконференцій # див. також
уісІеосоп/егепсіп%.
£гоирл¥аге - ПЗ для робочих груп, “групове
ПЗ”; засоби автоматизації групової або ко-
лективної роботи # мережне ПЗ, яке вико-
ристовують для ефективної спільної роботи
груп фахівців над проектом або зі спільни-
ми даними в розподіленій обчислювальній
системі або мережі. Основа ідеології ПЗ
1990-х рр. (див. також мюгк^гоир).
£гоирууаге арр1ісаііоп8 - застосування для
групової роботи # див. %гоирууаге.
С8А - Сепегаї 8єгуісє8 Абтіпізігаїіоп -
Управління спільних служб у федераль-
ному уряді США.
С8І - Сіапі 8са1е Іпіе^гаїіоп - надвисока
інтеграція, НВІС # термін характеризує
мікросхеми, що містять на кристалі бі-
льше 10 млн транзисторів або логічних
вентилів (див. також іпіе^гаіесі сігсиіі,
Ь8І, М8І, 881, ІЛЛІ, УІЛІ).
С8М - 1. СІоЬаІ 8у8іеш £ог МоЬіІе Сошши-
пісаііопз - глобальна система зв’язку з ру-
хомими об'єктами # система (і стандарт)
цифрового стільникового зв’язку в Європі
(її аналог у США - див. СВМА) на часто-
тах 900 МГц на основі ТйМА Розроблена
групою С8М (Огоир Бресіаі МоЬіІе), ство-
реною у 1982 р. (див. також АМР8,
СВМА, ИМТ-450, РН8)\ 2. £гапі8 рег здиаге
теїге - грамів на квадратний метр, г/м2 #
одиниця виміру щільності паперу.
235
С8М-К
С8М-К - ОБМ-КаіІУ/ауз - стандарт залізнич-
ного стільникового радіозв’язку 68М-К #
для організації зв’язку в ньому виділено
частоти 876-880 і 921-925 МГц. Затвер-
джено Е8ТІ для застосування в Європі. За-
безпечує абонентів, які знаходяться в поїз-
ді, мобільним зв’язком із зовнішніми або-
нентами або диспетчером. Базові станції
розмішують у поїздах, уздовж шляхів і на
залізничних станціях. Стандарт рекомен-
довано Міжнародним союзом залізниць
(див. також С8М).
С88-АРІ - Оепегаї зесигіїу зєгуісєз АРІ - АРІ
для служб безпеки # стандарт ІЕТЕ. Висо-
корівневий інтерфейс для створення захи-
щених застосувань із використанням мето-
дів шифрування з відкритими ключами.
§иагапіее - гарантія; гарантувати.
£ііагс1 - 1. захист; 2. екрануюче захисне об-
плетення кабелю; 3. стрижень # вузька
смужка паперу або матерії для закріплен-
ня вклейок у книзі; 4. захищати.
£ііагс1іп£ - огородження # спосіб унемож-
ливлення впливу паралельних компоне-
нтів на зміну параметрів перевірювано-
го компонента плати в разі внутрішньо-
схемного тестування.
СІТЕ - Огарйісаі ІТзег Епуігопшєпі: - графіч-
не середовище користувача (див. також
ССЛ).
СІТІ - Сгаркісаі Ц$ег Ішег/асе - графічний
інтерфейс користувача, ПК # 1. апарат
створення під ОС власного графічного ін-
терфейсу користувача; 2. програма, що
дозволяє здійснювати візуалізацію даних.
Приклади ПК: О8Р7Моії£, \Уіпбо\¥8, 08/2
Ргезепіаііоп Мапа§ег (див. також АІЛ,
сотриіег угаркісз, ЕІЛ, /огт сІе$і§пег,
/гопі епії, ООІЛ, ууісі^єї).
СІТШ - ОІоЬаІІу СГпідие Ібепіійег - глобаль-
но унікальний ідентифікатор # ідентифі-
катор, який присвоюють об'єкту реєстра-
ції в системному реєстрі \УІПСІ0\У8.
£иіс1апсе - правила, посібник
£ііі(1е - 1. посібник # див. також капсІЬоок,
таіпіепапсе урісіе, тапиаі, іескпісаі
тапиак, 2. див. урісіе Ііпе.
£ііі(1е Ііпе - напрямна лінія [лінійка] # у
НВС і КГА - горизонтальна або вертика-
льна напрямна точкова лінія, що не дру-
кується й показує на екрані поточне роз-
ташування полів сторінки, проміжків між
стовпчиками й іншими елементами шаб-
лону верстання (див. також (іоііесі Ііпе).
щіісіеііпез - рекомендації.
£ііі1Ь¥аге - ПЗ, яке утворює (породжує) по-
чуття провини # умовно-безоплатне ПЗ,
яке нагадує користувачу про потребу за-
платити за продукт. Синонім - аппоумаге
(див. також сагеххаге, зкагехмаге).
§иІІег - внутрішні поля [суміжних] сторінок
документа, поле палітурки # внутрішні
межі або порожній проміжок між двома
лицьовими сторінками, а також простір
між двома колонками на одній сторінці
(НВС) (див. також Іауоиі £гісІ, ра%е
Іауоиі).
СТ8¥ - Сгіасі іо 8ее уои - радий вас бачити... #
абревіатура, що зустрічається в чат-фору-
мах (див. також сії^ізреак).
н
Н (також Ь) # суфікс шістнадцяткового чис-
ла, наприклад, 0Г5Н (див. також
кехасіесітаї).
її - 1. Ьоиг - час; 2. див. Н.
Група рекомендацій Н.ххх описує переда-
вання нетелефонних сигналів:
Н.100 - телекомунікаційна магістраль Н.100,
шина Н.100 # телефонна шина, покликана
замінити МУІР і 8СЬи8. Підтримує швид-
кість до 8 Мбайт/с і до 2048 повнодуплекс-
них викликів. Ухвалена ЕСТЕ у 1997 р.
Н.110 - шина Н.100 # це СошрасіРСІ-версія
стандарту Н.100, розроблена ЕСТ.
Н.221 - стандарт Н.221 # стандарт ІТУ на
передавання відеоконференцій по каналу
зі швидкістю вище 64 і до 1920 Кбіт/с
(див. також Н.230).
Н.225 - стандарт Н.225 # визначає повідом-
лення за керуванням виклику, зокрема па-
кетизацію та синхронізацію потоків муль-
тимедійних даних.
Н.230 - стандарт Н.230 # стандарт 1ТС на
керування синхронізацією фреймів відео-
конференцій (див. також Н.221).
Н.231 - стандарт Н.230 # стандарт ІТІТ на
пристрої керування багатобічним зв’яз-
ком для відеоконференцій (див. також
МСЦ).
Н.245 - стандарт Н.245 # стандарт ІТІТ, ви-
значає протокол (команди й запити) для
передавання потоків даних відеоконфере-
нцій.
Н.261 - стандарт Н.261 # компонент набору
протоколів Н.320, який описує ущільнен-
ня/декомпресію рухомих відеоданих (див.
також АРЕС, МРЕ(3).
Н.262 - стандарт Н.262 # стандарт ІТІТ на
236
ЬаИ-с1ир1ех ігап8ШІ88Іоп
ущільнення потоку даних відеоконферен-
цій, використовує алгоритм МРЕС-2.
Н.263 - стандарт Н.263 # компонент набору
протоколів Н.320, який описує відеокодек
(відеоконференції) по аналогових комуто-
ваних телефонних мережах.
Н.320 - стандарт Н.320 # пакет стандартів
ІТІІ-Т88, які описують ущільнення звуку
й відеоданих та механізми їхнього пере-
давання виділеними або комутованими
цифровими лініями для відеоконференцій
(тобто каналами із гарантованою смугою
пропускання) (див. також сосіес, І8ЕИ).
Н.323 - стандарт Н.323 # стандарт ІТЛ-Т88,
який визначає вимоги до відеоконференцій,
проведених через мережі з комутацією па-
кетів (тобто лініями зв’язку з негарантова-
ним сервісом), наприклад, по Інтернету. Є
розширенням стандарту Н.320 (див. також
ТСР/ІР, чісіеосоп/егепсіпр).
Н.324 - стандарт Н.324 # стандарт ІТО-Т88,
який визначає вимоги до відеоконферен-
цій, проведених за допомогою модемів
через звичайні аналогові телефонні мере-
жі (див. РОТ8). Прийнятий наприкінці
1995 р. (див. також Н.320, Н.323).
НА - див. Ьі^Ь ауаіІаЬіІйу.
НА-епаЬІей - із підтримкою високої готов-
ності # див. також кірк ачаіІаЬіІіїу.
Ьаск - 1. нудотна робота, важка робота;
2. займатися важкою роботою; 3. див.
каскег.
Ьаскег - хакер # у програмістському співто-
варистві, де виник цей термін (МІТ, кі-
нець 50-х років минулого століття), озна-
чав особу, яка користується своїми знан-
нями для досягнення “нестандартних” ці-
лей. Серед молодих людей того часу існу-
вала навіть певна хакерська культура, що
базувалася на принципах відкритого обмі-
ну програмами між друзями та конструю-
вання апаратури. Не випадково одним з
істинних хакерів серед них був Річард
Столман (КісЬагсі 8іа11тап), який написав
редактор ЕМАС8, а потім заснував Р8Р.
Слово “Ьаскег” виникло, швидше за все,
від Ьаск іЬгои^Ь - “прорубитися”. Пізні-
ше, після виходу в 1983 р. фільму \Уаг
Саше з, воно стало асоціюватися зі словом
“сгаскег” і людьми, що зловмисно зламу-
ють програми й проникають до чужих
комп’ютерів (див. також каскегезе,
іпігисіег, ркгеакег, зесигіїу).
Ьаскеге8е - мова хакерів, програмістський
жаргон # див. також каскег, какзрек.
Ьаскігщ - 1. неавторизований доступ [до
комп’ютерних даних], проникнення [до
системи], злам програм, “хакерство” #
див. також каскег, ІЇігеаі, 2. проф. хакінг #
у істинних хакерів - процес проникнення
в суть речі для розуміння “як це працює”.
Результатом може бути критика реалізації
системи, алгоритма тощо й пропозиції
щодо поліпшення.
НАСО - Науе а £оос1 опе - Усього доброго,
пока # абревіатура, використовувана в елект-
ронній пошті та телеконференціях напри-
кінці листа (див. також сіірізреак, 8¥Е).
наігііпе - найтонша лінія, лінія найменшої тов-
щини # найтонша лінія, що може показати
дисплей або надрукувати принтер. Товщина
такої лінії залежить від апаратних і програм-
них засобів периферійного пристрою. Так,
для принтера з роздільною здатністю 300 то-
чок/дюйм цей розмір становить близько
0,003 дюйма (див. також Ііпе зіуіе).
Ьакзрек - використання мнемонічних і фо-
нетичних скорочень (у чат-форумах і
ВВ8) # наприклад, 4 замість іог, 2 замість
Шю, іоо і іо тощо (див. також скаі,
каскегезе).
НАЬ - НагсЬуаге АЬзігасііоп Ьауег - рівень
абстрагування від апаратних засобів #
£)££, яка приховує деталі взаємодії ОС із
конкретною апаратною платформою
(кеш-память, ввід-вивід, контролер пере-
ривань), що дозволяє переносити її на ін-
ші машини. Зокрема містить механізм
розподілу завдань між процесорами в си-
метричній багатопроцесорній системі, яка
працює під керуванням ]¥іп(1оууз N1 або
УУіпсІоумз 2000 (див. також АРІ).
ЬаИ-1. половина (чогось), наполовину;
2. напів-.
ЬаІГ аскіег (також ЬаИ-адгіег) - напівсума-
тор # логічна схема, складена з набору ве-
нтилів. Сумує дві двійкові цифри й видає
сигнал перенесення, проте не додає до су-
ми можливий розряд перенесення від по-
переднього підсумовування. Щоб враху-
вати цей розряд, ставиться другий напів-
суматор. У такий спосіб із напівсуматорів
утворено схему повного суматора (див.
також аМег,/иІІ асісіег).
ЬаІГ ир - “полуторного розміру”, в масштабі
150 % # про фотошаблон для друку (НВС).
ЬаІМирІех (НВХ) - напівдуплексний - див.
каїф-сіиріех Ігапзтіззіоп.
ЬаИ-сІирІех орегаііоп - напівдуплексний ре-
жим [передавання] - див. каїф-сіиріех
Ігапзтіззіоп.
Ьа1Г-(1іір1ех ігап8ШІ88Іоп - напівдуплексне
237
ЬаК-ЬещМ сігіує
передавання # режим роботи лінії зв’язку
(двонапрямленого каналу), в процесі яко-
го в кожний момент часу передавання
відбувається в якомусь одному напрямку.
Синонім - опе-мау гегегзіЬІе орегаііоп
(див. також сіиріех ігапзтіззіоп, /иіі-
сіиріех, зітріех).
ЬаІГ-ЬещЬі сігіує (ННП) - дисковод половин-
ної висоти # у перших ІВМ РС використо-
вували дисководи висотою 3,25 дюйма.
Відсіки (1,625”) під диски половинної ви-
соти стали стандартними для настільних
ПК (див. також сігіує Ьау,/огт/асіог).
ЬаІІЇопе (також ИаІГ-Іопе) - 1. півтон, пів-
тоновий # чорно-біле зображення, в яко-
му ефект відтінків сірого кольору утво-
рюється або зміною частоти (щільності)
друку чорних точок, або зміною їхнього
розміру (КГА); 2. растрове [зображення,
друкування], растр # (див. також
сИікегіп%, %гау зсаіе, іта%езеііег).
ІіаІІЇопе епйапсег - механізм [підсистема]
підвищення якості [друкування] півтоно-
вих зображень.
ЬаІЙопе Ггесріепсу - лініатура растра (КГА) #
див. також Ііпе/гедиепсу, Ірі.
ЬаШопе 8сгееп аіщіе - кути повороту раст-
ра (КГА).
ІіаІЙопе 8сгееп Ггедиепсу - лініатура растра
екрана (КГА) # див. також каї/іопе
/гедиепсу.
ЬаІІЇопе 8сгееп 8роі іуре - тип растрової то-
чки (КГА).
1іа1ІЇопіп£ - растрування, напівтонування,
формування растрового [півтонового] зо-
браження # див. також сИікегіп%.
ЬаІЬуогб - півслово # будь-яка половина
комп’ютерного слова (див. також
сІоиЬІеухюгсІ, таскіпе укогсГ).
ііаіі - 1. зупинка # апаратна зупинка роботи
комп’ютера. Відрізняється від його вимк-
нення (роумег сіоумп, сусіе роумег) або перева-
нтаження (геЬоої) тим, що не губиться вміст
ОЗП. Використовують для налагодження
системного ПЗ, перед вимкненням живлен-
ня, а також під час розслідувань наслідків
зламу системи; 2. зупиняти, затримувати.
Ьаштег - молоточок # у контактних прин-
терах (наприклад, матричних і пелюстко-
вих) - механізм друкувальної голівки, що
призводить до дії голочки або пелюстка
для друкування символу на папері (див.
також сіаізуучкееі ргіпіег, ітрасі ргіпіег,
таігіх ргіпіег, ргіпікеасі).
Наштіїщ сойе - код Хеммінга # родина кодів
із корекцією (виправленням) помилок, на-
звана на честь його автора Р. Хеммінга
(Кісітагсі Наштіп&). До даних, що зберіга-
ються або передаються, додають біти, зна-
чення яких обчислюють відповідно до коду
Хеммінга.
Довжина слова пам’яті, біт	Число контрольних розрядів
8	5
16	6
32	7
64	8
128	9
Частіше за все код Хеммінга застосовують у
схемах ОЗП відмовостійких систем, оскіль-
ки він допомагає виявляти й виправляти по-
милки в одному розряді пам’яті, а також ви-
являти збої у двох розрядах (див. також
ЕСС, Сгау сосіе).
НАN - Ноше Агеа Хеідуогк - домашня лока-
льна мережа # ЛОМ, що обслуговує ком-
п’ютери членів родини, оргтехніку та по-
бутові прилади (див. також коте
сотриіег, коте о//ісе, ЬАІЇ, 8оНо).
Нап сііагасіег - ієрогліф (китайський, японсь-
кий, корейський) # див. також скагасіег.
НАХВ - Науе а пісе сіау - гарного вам дня #
абревіатура, прийнята в чат-форумах та
електронній пошті. Зазвичай вживають із
саркастичним відтінком (див. також
сИ&зреак).
йапд - інструмент “рука” # у КГА - форма
курсору миші, яка слугує для переміщен-
ня графічного об’єкта на екрані монітора.
ЬапдЬоок - довідник, посібник # див. також
^иісіе, тапиаі, іескпісаі тапиаі.
ЬапсИгее - див. капсіо//.
йапййеШ - ручний, переносний, кишенько-
вий, портативний, мініатюрний.
ЬапсІЬеШ сотриіег - кишеньковий [“руч-
ний”] ПК, КПК # клас комп’ютерів розмі-
ром із записник, який можна тримати в
одній руці й поміщати до кишені (див. та-
кож раїтіор [сотриіег], РРА, рогіаЬІе
сотриіег, іаЬІеі сотриіег, ігір сотриіег).
ЬаїкНіеИ РС (НРС) - кишеньковий ком-
п’ютер # комп’ютер, на якому встановле-
но операційну систему АУіпбохуз СЕ (по-
рівн. капсікеїсі сотриіег).
ЬашНіеІс! всаппег - ручний сканер # тип по-
ртативного сканера, переміщення зчиту-
вальної голівки якого над середовищем,
що сканується, проводить користувач.
Компактність пристрою забезпечується за
рахунок відсутності подавального механі-
зму й зменшення ширини сканованої сму-
ги (див. також сігит зсаппег, /еесі зсаппег,
/ІаіЬесІ зсаппег, зсаппег).
ііапсіїе - 1. [власний] ідентифікатор, дескри-
238
ЬагсІ сіізк (НР)
птор # ідентифікаційний номер, який ви-
користовують для доступу до пристрою
чи об’єкта (наприклад, файла або вікна);
2. подвійний покажчик (тобто покажчик
на покажчик); 3. мітка-маніпулятор # ма-
ленька прямокутна мітка, використовува-
на для виділення обраного графічного
об’єкта та переміщення зображення або
зміни його форми; 4. дієсл. обробляти.
Ьапсіїег - обробник # програма, обробляюча
особливі ситуації чи події (див. також
сопігоІ-Ьгеак капсіїег, сієуісє капсіїег, еггог
капсіїег, ечепі капсіїег, ехсеріїоп капсіїег,
іпіеггирі капсіїег).
ЬапсІоіТ - досл. “ без рук”, із вільними рука-
ми, що не займає рук # зазвичай про мобі-
льний телефон з окремою гарнітурою
(комбінацією мікрофона та навушни-
ка/навушників). Синонім - капсі/гее.
Ьапсі-оії - “передача, перехід з рук в руки” #
плавна передача керування від однієї ді-
лянки до іншої в разі переміщення абоне-
нта стільникової мережі.
Ьапсі-ргіїїіесі сЬагасїег - символ, написа-
ний від руки друкарським шрифтом # такі
символи використовують під час запов-
нення різноманітних документів, призначе-
них для машинного оброблення (див. також
скагасіег, ІСК).
ЬапсІзЬакіїщ (також ЬапсІзЬаке) - “рукости-
скання”, обмін із квитируванням, підтвер-
дження зв’язку # метод керування синхрон-
ним пересиланням даних на повільний пе-
риферійний пристрій, наприклад, прин-
тер, коли кожна операція передавання по-
требує сигналу підтвердження (це гаран-
тує, що приймальний пристрій буде гото-
вий до одержання даних, перед тим як пе-
редавальний почне їхнє відправлення).
Використовують протоколи В8ВЛУГР,
ХОХ/ХОЕР або обидва. Розрізняють
Ьагбдуаге Напбзбакіп^ (апаратне квитиру-
вання) і зойлуаге ЬапбзЬакіп§ (програмне
квитирування). У першому випадку від-
бувається обмін сигналами КТ8 і СТ5, пе-
реданими різними лініями, а в іншому -
спеціальними символами, вставленими в
потік даних (див. також/Іом? сопігої).
ЬапсГпгібгщ гесо§піїіоп - розпізнавання ру-
кописного тексту # область ПЗ, яка актив-
но розвивається. Використовують у РВА
(див. також скагасіег гесо^піііоп, паіигаї
іприі).
Ьап§ - 1. зависання # спільна помилка ПЗ,
яка потребує перевантаження системи. На
момент зависання система не реагує на
жодні команди з клавіатури, рух миші то-
що. До зависань належить і ситуація,
коли модем не може дати відбій. Сино-
нім -/гее2е\ 2. “вішати ”, “підвішувати ”
(програму); 3. очікувати (настання по-
дії); 4. підключити (кабелями перифе-
рійний пристрій); 5. дієсл. зависати, за-
циклюватись.
Ьаіщ ир - вішати трубку (телефону), від’єд-
натися.
Ьап£Іп£ іпбегб - “виступ”, негативний від-
ступ # абзац із виступаючим уліво пер-
шим рядком. Синонім - оиісіепі.
Ьап£Іп§ рипсіиагїоп - “висячі” розділові
знаки # знаки, розташовані з виходом на
поля в процесі верстання тексту.
Ьарііс - тактильний; сенсорний; хваткий,
сприйнятливий # позначає одну з характе-
ристик засобів віртуальної реальності й
засобів для заміни органів почуттів. На-
приклад, карбе капсі - тактильна рука,
Карбе іпіегїасе - тактильний, сенсорний
інтерфейс (див. також уігіиаі геаіііу).
Ьарбсз - “хептика” # перспективна техно-
логія віртуальної реальності з орієнтацією
на дотик. Допоможе, наприклад, реалізу-
вати концепцію телехірургії, коли робот
під дистанційним керуванням хірурга
(який відчуває дії, що починає сам) роби-
тиме операції пораненим на полі бою
(див. також чігіиаі геаіііу).
Ьаггі - 1. апаратний; 2. жорсткий, твердий;
3. постійний; 4. важкий.
ЬагсІ Ьооі - повне перезавантаження систе-
ми # зазвичай виконують за допомогою
кнопки апаратного скидання, але найчас-
тіше з вимиканням-вмиканням живлення
комп’ютера (див. також соїсі Ьооі, соШ
зіагі, кагсіїиаге гезеі, гезеі Ьиііоп).
Ьагсї сос1е(1 - жорстко запрограмована #
1. характеристика програми, що не пе-
редбачає внесення змін, настроювання
тощо; 2. реалізовано на жорсткій логіці
(не мікропрограмно).
ЬагсІ сору (також Ьагсісору) - тверда [до-
кументальна] копія, роздруківка # копія
файла або вмісту екрана на папері, плівці
або іншому неелектронному носії (див.
також ргіпіоиі).
ЬагсІ сіізк (НВ) - жорсткий диск, привід жорст-
кого диска, накопичувач на жорсткому маг-
нітному диску, НЖМД, проф. дисковод, він-
честер # пристрій прямого доступу для збері-
гання великих обсягів програм і даних. Скла-
дається з одного або декількох магнітних ди-
сків (див. ріаііег), які знаходяться на одному
239
кагй (ігіує
шпінделі, голівок читання/записування та
контролера диска. Розрізнюють знімні жорс-
ткі диски (гетоуаЬІе сіізк) і постійні (Гіхед
сіізк) (порівн. /Іорру сіізк; див. також ассезз
ііте, АТА, суііпсіег, сіізк саске, сіізк сагігісі^е,
сіізк сопігоііег, РВВ, НВВ, ЮЕ, $С8І, зесіог,
ігаск, лміпскезіег).
кагсі бгіуе - див. кагсі сіізк.
кагсі еггог - постійна помилка, систематич-
на помилка # див. також еггог.
кагсі куркеп - “твердий” перенос, нерозри-
вний дефіс # відокремлюючий слова де-
фіс, який завжди друкує текстовий проце-
сор (порівн. зо/і куркеп).
кагсі геаі-іїше 8у8іет - жорстка система ре-
ального часу # у такій системі (застосу-
ванні) всі терміни оброблення мають що-
раз витримуватися (гарантуватися, дотри-
муватися), інакше система не буде прави-
льно працювати, що може призвести до
серйозних наслідків. Тому як синонім ви-
користовують термін тіззіоп сгііісаі
арріісаіїоп (див. також <£РХ, геаі-ііте
зузіет, КТО8, зо/і геаі-ііте зузіет).
кагсі гевеї - повне перевантаження, повне
скидання # тип скидання, в якому губить-
ся інформація в ОЗП. Досягають також
вимиканням живлення комп’ютера (див.
також гезеі Ьиііоп, зо/і гезеі).
кагсі геіигп - жорсткий [фіксований] пере-
клад рядка # у текстових процесорах - пе-
реклад рядка, не переміщуваного в інше
місце під час форматування тексту (по-
рівн. зо/і геіигп; див. також Нпе/еесі).
кагсі зрасе - “твердий” пробіл, нерозривний
пробіл # у текстових процесорах - пробіл,
який не подовжується у разі форматуван-
ня. Сприймається текстовим процесором
як буква, тому складені власні імена, в
яких слова розділені такими пробілами,
не розбиваються між сусідніми рядками.
Синонім - /іхесі зрасе (див. також
аіі^птепі, дизіі/ісаііоп, Іе/і іизіі/ісаііоп,
г১есІ гі§кі, ууогсЕугар).
кагсКуаге (Н\¥) - 1. апаратні засоби, апара-
тура, устаткування, рідко апаратне забез-
печення, розм “залізо” # спільне позна-
чення сукупності фізичних пристроїв
комп’ютера або окремих його частин, зо-
крема периферії, на відміну від програм і
даних. Наприклад, ІіагсКуаге уєпсіогз - по-
стачальники апаратних засобів. Розподіл
на ПЗ й апаратні засоби певною мірою
умовний, оскільки більшість апаратних
функцій можна реалізувати програмно і
навпаки. Рішення про те, що реалізову-
вати програмно, а що - апаратно, зале-
жить від потрібної швидкодії, надійнос-
ті, частоти очікуваних змін та інших
чинників. Приклад: Іі із тисН еазіег іо таке
сїіапдез уіа зоймаге їїіап іп ґіагсімаге. - Наба-
гато простіше вносити зміни у ПЗ, ніж до “залі-
за”. (див. також СРВ, едиіртепі, /іггтмаге,
кагсНчаге агскііесіиге, тетогу. ргіпіег,
зо/№аге, ууеіууаге); 2. апаратний.
кагсВуаге ассеїегаіїоп - апаратне приско-
рення # наприклад, роботи з графікою.
кагдтуаге ассеїегаіог - апаратний приско-
рювач, акселератор # пристрій, який ви-
конує обмежений набір функцій для
підвищення продуктивності всієї систе-
ми або окремої її підсистеми (див. також
ассеїегаіог, кагсіууаге).
кагсКуаге агскііесіиге - архітектура апарат-
них засобів # див. також агскііесіиге,
кагсіуцаге, зузіет агскііесіиге.
Ііагсіууаге Ьиіїег - апаратний буфер # мі-
кросхема, використовувана для буфе-
ризацїї даних, що пересилаються (див.
також Ьи//ег).
кагйуиаге скеск - апаратний контроль, апа-
ратна перевірка # наприклад, помилок пе-
редавання даних (див. також еггог сопігої,
еггогргоіесііоп, кагскчаге еггог).
капЬуаге сіоск - апаратний годинник # спеціа-
лізована малоспоживаюча СМОЗ-мікросхема
в ПК (зазвичай Моіогоіа 146818 чи еквівален-
тна їй). Він підтримується ВІОЗом, даючи
змогу програмно зчитувати час і встановлю-
вати його. Точність апаратних годинників ви-
значають якістю кристала їхнього тактового
генератора, зокрема, що має частоту 32,768
кГц і чутливий до коливань температури. При-
клад: ТТіе ЬагсМ/аге сіоск із ирбаіесі опсе рег зесопсі
апсі саппоі сіізріау касііопз ої а зесопсі. - Апаратний
годинник оновлюється раз за секунду й не показує
часток секунди, (див. також ВІО8, ШР).
кагсКуаге сошраіікіїііу - апаратна суміс-
ність # припускає чи можливість сполу-
чення (наприклад, сумісність за розніма-
ми), чи взаємозамінність конструктивних
вузлів, блоків, плат тощо (див. також
сотраііЬИііу, скпмтиагсі сотраііЬИііу, НСЬ,
іпсотраііЬИііу, зо/і^аге сотраііЬИііу,
ирууагсі сотраііЬИііу).
ИагсЬуаге сошраііЬІе - апаратно-сумісний.
кагсКуаге сііуізіоп - апаратне ділення # декі-
лька застарілий термін, який має на увазі
апаратну реалізацію в процесорі операції
ділення.
кагсВуаге епуігоптепі - апаратне середови-
ще, устаткування # апаратні засоби, вико-
240
Нагуагд агсНіїесіиге
ристовувані під час виконання застосу-
вання (див. епуігоптепі).
Ьагбууаге еггог - апаратна помилка, помил-
ка в апаратурі # див. також еггог сопігої,
еггог капсИіп&, еггог ігарріпу, /аіаі еггог,
рагііу еггог, гесоуегаЬІе еггог, зо/Ьчаке
еггог, зузіет еггог.
Ьагбууаге єуєпі - апаратна подія # див. та-
кож єуєпі, кагскмаге.
Ьагд^уаге Гаііиге - апаратний збій, апаратна
несправність # синонім - таскіпе/аііиге.
Ьагду^аге 1іаш1$Ьакіп£ - апаратне квитиру-
вання [підтвердження] - див. капсізкакіп^.
ЬагсЬуаге іпіегіасе - апаратний інтерфейс, апа-
ратне сполучення, застар. апаратний стик #
описує фізичне й електричне з’єднання плат,
модулів, блоків тощо (див. також іпіег/асе,
І/О Іпіег/асе, пеіхуогк іпіег/асе).
Ьагблуаге іпіеггирі - апаратне переривання #
переривання ЦП, яке генерують схеми
процесора (або зовнішнього стосовно ньо-
го контролера) у відповідь на такі зов-
нішні події, як натискання клавіші, пере-
ривання від периферійного пристрою, пе-
реривання за збоєм живлення, перериван-
ня від схем контролю роботи комп’ютера
тощо, на відміну від програмних перери-
вань, які генерують комп’ютерні команди
типу ШТ та ін. (порівн. зо/Ьчсте іпіеггирі,
див. також ехіетаї іпіеггирі, іпіеггирі
сопігоііег, іпіеггирі Ііпе, іпіеггирі ргіогііу,
іпіеггирі уесіог, зо/Ьуаге іпіеггирі, ігар).
Ьагсіууаге кеу - апаратний [електронний]
ключ (захисту програм і даних) # див. та-
кож сору ргоіесііоп, с1оп§1е.
Ьагйууаге кеу ргоіесііоп - захист [програм]
за допомогою електронного ключа # див.
також сору ргоіесііоп, сіоп^іе.
Ьагсіууаге шопііог - апаратний монітор, блок
апаратного контролю # пристрій, який без-
посередньо зчитує електронні сигнали ком-
п’ютерної системи для аналізу її продуктив-
ності (див. також зузіет рег/огтапсе).
Ьагдлуаге рІаіГогт - апаратна платформа #
набір апаратних засобів (із визначеною
архітектурою, інтерфейсами, протокола-
ми та супутнім ПЗ), на якому будують чи
розробляють систему (див. також
ріаі/огт).
Ьагсіууаге гевеі - апаратне скидання - див.
гезеі Ьиііоп.
ііагсіууаге 8іаск - апаратний стек # див. та-
кож зіаск.
Ьагдлуаге зиррогі - 1. апаратна підтримка;
2. апаратна реалізація
Ьагсіууаге-ассеїегаіесі - апаратно-прискоре-
ний # на відміну від програмної реаліза-
ції, апаратна дозволяє досягати підвище-
ної продуктивності.
ЬапЬуаге-сІерешІепі - апаратно-залежний -
див. таскіпе-сіерепсіепі.
ІіагсЬуаге-іпсІерепсІепі - апаратно-незалеж-
ний - див. таскіпе-іпсіерепсіепі.
1іагсі\\аге-іп-ІЬе-1оор зішиїаііоп - апаратно-
програмне моделювання # див. також
зітиіаііоп.
йагсКуагііу - [реалізований] апаратно, що
належить до апаратних засобів, стосовно
апаратури # порівн. зо/ЬуагіІу.
Ьагсіууігесі (також Ьаггі-луігед) - 1. апарат-
не рішення, монтаж; 2. з’єднані кабелем,
прямо пов’язані # про спосіб з’єднання
електронних пристроїв; 3. для ПЗ - жорст-
ко закодований. Синонім - кагіїсосІесЬ, 4.
не передбачає настроювання, модифіка-
ції; 5. апаратно-реалізований, зашитий.
ЬагсЬуігесІ ішрІешепШіоп - пристрій із
жорсткою логікою # випадок, коли при-
стрій керування з постійними функціями
(наприклад, процесора) побудовано на
комбінаційній логічній схемі. Синонім -
кагсЬуігесІ Іо%іс. Інший домінуючий в
останні десятиліття підхід - використання
мікропрограмного керування (див. також
тісгососіе).
ІіагсКуігесі І0£Іс - жорстка логіка - див.
кагіїшігесі ітріетепіаііоп.
ЬагзЬ епуігоптепі - жорсткі [зовнішні]
умови [експлуатації] # до них відносять:
температурний режим (підвищення або
зниження температури чи швидкий пере-
пад температур), запорошеність, воло-
гість, вібрацію, удари (поштовхи), елект-
ричні й магнітні поля, радіоактивний фон,
наявність хімічно активних речовин та ін-
ші несприятливі для нормальної роботи
електронного обладнання фактори сере-
довища.
НагуагсІ агсЬііесіиге - гарвардська архітек-
тура # архітектура процесора, що викорис-
товує для підвищення продуктивності дві
різні пам’яті (пам’ять команд і пам’ять да-
них), а також роздільні шини адреси й да-
них для доступу до них (команду7 й опе-
ранд можна зчитати одночасно за один ма-
шинний такт, що зменшує число тактів,
необхідних для виконання машинної ко-
манди), чим відрізняється від фон-нейма-
нівської архітектури. Недолік - потреба бі-
льшого числа ніжок (виведень) у мікро-
процесора, тому гарвардську архітектуру
використовують переважно у вбудовува-
241
ЬазЬ
них процесорах, де один із типів пам’яті
внутрішній. Розвитком цього напряму є
модифікована гарвардська архітектура
(тобіГіеб Нагуагсі агсіїііесіиге), в якій засто-
совують три банка пам’яті, зі своїми влас-
ними наборами шин (див. також етЬесісІесі
ргосеззог іпзігисііоп саске. зузіет
агскііесіиге, Уоп Иеитап агскііесіиге).
ЬазЬ - див. казк зі%п.
ІіазЬ Ьискеі - див. казк сосИп%.
ЬазЬ сос1іп£ - геш-кодування, проф. гешу-
вання # спосіб забезпечення швидкого
ключового доступу до елементів даних;
кожний елемент даних зберігається з від-
повідним ключем, який обробляють за до-
помогою геш-функції. Отримане геш-зна-
чення використовують як індекс для ви-
бору однієї з ряду геш-групп (ЬазЬ Ьискеі)
у геш-таблиці, що містить покажчики на
шукані елементи даних (див також
скескзит, СКС, казк /ипсііоп, казк іаЬІе,
рзеисіогапсіот питЬег, гапсіот, гапсіот
питЬег).
ЬазЬ СОІ1І8ІОП (також ЬазЬ сІазЬ) - геш-ко-
лізія (зіткнення, конфлікт) # ситуація, ко-
ли два різних ключі вибирають (“геширу-
ють”) те саме значення, вказують на ту
саму ділянку геш-таблиці (див. також
казк/ипсііоп, казк іаЬІе).
ЬазЬ ґипсііоп - геш-функція # приписує
елемент даних, позначений певним “клю-
чем”, одній з ряду геш-груп (ЬазЬ Ьискеіз)
у геш-таблиці. В ідеалі має розподіляти
елементи між групами рівномірно, щоб
зменшити число геш-колізій (див. також
казк соїіізіоп, казк іаЬІе).
ЬазЬ тагк - див. казк зіуп.
ЬазЬ 8І£П - символ “#”, символ фунта # 35 у ко-
ді А8СІІ. Символ на стандартній клавіатурі.
Термін використовують поза США. Синоні-
ми - казк тагк, питЬег зі§п,роипсІ зі§п.
ЬазЬ іаЬІе - геш-таблиця # таблиця, для ро-
боти з якою використовують геш-коду-
вання. В ранніх СКБД широко застосову-
вали для створення індексних файлів
(див. також казк сосИп%).
ЬазЬіп^ - гешування # на відміну від шиф-
рування необернена процедура, викорис-
товувана для захисту паролів від перегля-
ду (див. також епсгурііоп, казк сосІіп§,
ОУКР).
Ьаі - розм. капелюх # назва символу “л”
(А8СІІ 94) (див. сагеі).
ЬаісЬ - штрихування # операція заповнення
фігури якимось візерунком, наприклад,
паралельними лініями, а також результат
цієї операції (див. також аззосіаііуе
каіскіп%, сгозз-каіскіп%, каіск раііеггі).
ЬаісЬ раііегп - шаблон (вид, візерунок)
штрихування # див. також каіск.
ЬаісЬіп£ - штрихування полігонів # у
САПР.
НАТР - Ні§й АуаіІаЬіІііу Тгапзасііоп
Ргосе88Іп& - високонадійне оброблення
транзакцій # див також ігапзасііоп.
НАУІ (також НАУі) - Ноте Аисііо УізиаІ
ІпіегорегаЬіІіїу - [архітектура, що забезпечує
об’єднання і] взаємодію побутової аудіо- та
відеоапаратури, специфікація НАУІ # спе-
цифікація консорціуму виробників засо-
бів побутової електроніки на чолі з ком-
паніями 8опу і РЬіІірз, яка регламентує
принципи побудови домашніх мереж по-
бутових пристроїв із ПК у якості “мозко-
вого центру”. Ґрунтується на стандарті
ІЕЕЕ 1394 (див. також Лпі Тескпоіо^у,
УпіРАР, кіір:/Аууу\у.кауі.ог§).
Науе8-сошраііЬ1е - Науез-сумісний # хара-
ктеристика модему, яка означає, що цей
модем сприймає набір команд модему,
розробленого фірмою Науез Місго-
сошриіег, який став де-факто стандартом
(див. також тосіет).
НС - див. кі%к соїог.
НССВ - НІ£Ь Сарасііу Сошрасі Візс - ком-
пакт-диск великої ємності # диск тільки
для програвання.
НСІ - 1. Нишап-Сотриіег Іпіегґасе - інтерф-
ейс “людина-комп’ютер”, людино-комп’ю-
терний інтерфейс (див. також ег^опотісз);
2. Нишап-Сотриіег Іпіегасііоп - людино-
комп'ютерна взаємодія.
НСЬ - НагсЕуаге СошраііЬіІііу Ьізі - список
сумісного устаткування # список, який
містить перелік комп’ютерів і перифері-
йного устаткування, для якого виробни-
ком перевірено правильність функціо-
нування даного продукту, і/або драйвери
для яких включено до складу конкретної
ОС (див. також сотраііЬИііу, кагскшаге
сотраііЬШіу, іпсотраііЬИііу).
НС8 - Неабег Сопігої 8шп - контрольна
сума заголовка.
НС88 - Ні§Ь Сарасііу 8іога§е 8узіеш - під-
система зовнішньої пам’яті великої міст-
кості.
НВ-1. див. кагсі сіізк; 2. див. кі%к сіепзііу;
3. НІ£Іі Пеїїпіііоп - див. НОТУ.
НВА - Неаб-апб-Візк АззешЬІу, Неасі Візк
АззешЬІу - блок дисків із голівками # те-
рмін позначає механічні компоненти на-
копичувана на жорстких магнітних дис-
242
Ьеа4 рагкіїщ
ках типу “вінчестер”, тобто все, за винят-
ком електроніки (див. також асіиаіог,
СМи^рІаіїег).
НВВ - НІ£Іі Вепзіїу Віроіаг - біполярний із
високою щільністю.
НБВМ8 - Ніегагсйісаі ВВМ8 - ієрархічна
СКБД # одна з головних архітектур БД
(див. також ВВМ8, КВВМ8).
НВС - Напсіїе іо Вєуісє Сопіехі - логічний
номер контексту пристрою.
НБСВ - Ні§й Вепзііу СВ - див. ВРТ).
НВВ - Нагсі Візк Вгіує - жорсткий диск,
накопичувач на жорсткому магнітному
диску, НЖМД # див. також кагсі сіізк.
НВГ - Ніегагсйісаі Ваіа Боггпаі - формат
НВБ # формат файла, розроблений ИС8А
для обміну науковою інформацією між
урядовими й дослідницькими організаці-
ями (див. також/Не/огтаї).
НВІ - НІ£Іі Вепзііу Іпіегсоппесі ргосезз -
технологія високої щільності міжз’єднань
для монтажу багатокристальних модулів).
НВЬ - НагсБуаге Везсгірііоп Ьап^иа^е - мо-
ва опису апаратних засобів, мова НВЬ #
тип мов програмування, викор-
истовуваних для опису функцій елек-
тронних схем для їхнього докумен-
тування, моделювання та синтезу логі-
чних схем (іпіе%гаіесІ сігсиії), наприклад
мови УНВЦ УегіІо% (див. також Іо&іс
зупікезіз, зііісоп сотріїег).
НВЬС - НІ£Й-1еуе1 Ваіа Ьіпк Сопігої - висо-
корівневе керування каналом передавання
даних, протокол НВЬС # мережний про-
токол, визначений 180. Описує набір
процедур канального рівня, викорис-
товують у мережах Х.25. Протоколи
8ВТС і ЬАРВ становлять підмножину
НВЬС.
НВМЬ - НапсПіеІб Вєуісє Магкир Ьап§иа£е
- мова розмітки сторінок для мобіль-
них [портативних] пристроїв, мова
НВМЬ # мова типу НТМЦ попередник
мови УУМЬ, розроблений фірмою
РЬопе.сош для доступу до Інтернету з
безпроводових пристроїв (див. також
УГАР).
НВВ - див. кеасіег.
НВВМ - НІ£Й Вепзііу Каск Мошіі - стійка
зі щільним установленням серверів # ви-
користовують інтернет-провайдери (див.
також гаск-тоипіесї).
НВ8Ь - Ні§1і-Ьіі-гаіе Ві^ііаі 8иЬзсгіЬег Ьше - в-
исокошвидкісна цифрова абонентська лі-
нія зв’язку, лінія (технологія) НВ8Ь #
технологія, що дозволяє передавати дані
чотирипроводовою лінією довжиною до
4,5 км симетрично зі швидкістю до
2 Мбіт/с. Запропоновано в 1990 р. фірмою
Веіісоге (див. також АВ8Ц В8Т, хВ8В).
НВ8Ь2 (також НВ8Ь-2) - лінія [технологія]
НГ)8Ь2 # забезпечує передавання двопрово-
довою лінією довжиною 2,5-3 км зі швид-
кістю 1,5 або 2 Мбіт/с (див. також НВ8Ь).
НВТР - НапсПіеІсІ Вєуісє Тгапзрогї Ргоіосої -
транспортний протокол для кишень-
кових [портативних] пристроїв, прото-
кол НВТР.
НВТУ -НІ£Іі Вейпійоп Теїеуізіоп, НІ&И Вей-
пійоп ТУ - телебачення високої чіткості,
ТБЧ, рідко ТБВЧ # технологія і стандарт
передавання та приймання телевізійних си-
гналів із роздільною здатністю 1125 рядків,
що вдвічі перевищує роздільну здатність,
забезпечувану сучасною технологією.
Стандарт вперше розроблено в Японії, за-
раз він знаходиться в стадії розвитку в кі-
лькох передових країнах (див. також В ТУ,
ВУВ, 8ВТУ).
НВУ - Ні^Ь Вейпійоп Уісієо - відео високої
роздільної здатності.
НВ\¥ - див. кагсВиаге.
нвх - див. каІ/-сіирІех.
Ьеай - 1. голівка # конструктивний елемент
дисководу або накопичувана на магнітній
стрічці для зчитування, стирання або за-
писування даних (див. також суііпсіег, сіізк
Вгіує, егазе кеасі, РВВ, НВА, НВВ, кеасі
сгазк, кеасі рагкіп%, зеек, ігаск, уугііє
кеасі)', 2. заголовок списку # перший еле-
мент списку або запису (див. також Іізї).
Ьеай сгазії - аварія [рухомих] голівок # не-
передбачуване зіткнення рухомих магніт-
них голівок із поверхнею жорсткого дис-
ка, що призводить до псування даних або
відмови накопичувана. Зазор між голівка-
ми читання/записування й магнітної п-
оверхні диска вимірюють десятками мі-
крон, тому аварію може викликати сильна
вібрація, резонансні явища тощо (див. та-
кож суІіпВег, сіаіа гесогегу, /Іорру сіізк,
кагсі сіізк, кеасі, кеасі рагкіпр, Іапсііп^ гопе,
ріаііег, зіісііогі).
Ьеаи шоішіеи йізріау - ДИВ. НМВ.
Ьеай рагкіїщ - паркування голівок # відвід
голівок читання/записування в разі вими-
кання дискового накопичувана в спе-
цільну зону “паркування”, тобто в облас-
ть невикористовуваних доріжок, для за-
побігання псування магнітної поверхні
від зіткнення або співударів із ними (див.
також кеасі сгазк, ІапсНп% гопе).
243
Не а сі-епсі гетосіиіаіог
йеасі-епсі гетосіиіаїог - ремодулятор роз-
подільника (ЛОМ).
Ііеасіег - 1. верхній колонтитул # один або
кілька рядків зверху сторінок друковано-
го документа. Синонім - ра%е кеасіег
(див. також /ооіег, гиппіп% /ооі, гиппіп%
кеасГ); 2. заголовок # наприклад, частина
мережного пакета, що передує даним і мі-
стить адреси відправника й одержувача,
тип повідомлення та інші поля (порівн.
ІгаіІег\ див. також сеІІ[2\, кеасіег іп/огтаі-
іоп, раскеїу, 3. монтажна [багатоконтакт-
на] колодка; 4. контактуюче пристосуван-
ня, груповий пробник (наприклад, для
підключення логічного аналізатора до ІС,
установленій на платі).
Ьеасіег іпГогтаіїоп - дані, утримувані в за-
головку; вміст заголовка # про заголовок
мережного пакета, наприклад, ділянки
АТМ(див. також сеИ^/к
Ьеасііп^ - 1. заголовок # заголовок або
назва документа чи файла. Синонім -
кеасіїіпещ (див. також кеасіег зиЬкеа-
сіїп§)\ 2. заголовок сторінки всередині
мультимедійної книги; 3. див. кеасіег^.
йеасіїіпе - 1. заголовок # заголовок части-
ни тексту, що зазвичай виділяють шри-
фтом більшого розміру (див. також
кеасІіп$/у 2. колонтитул; 3. шапка.
ЬеасЩиаіІегв (Н<2) - штаб-квартира # міс-
цезнаходження головного офісу фірми.
Приклад: Тіїе теейпд \л/аз аі Арріе’з
ііеасіриагіегз оп ІпЛпііу Іоор Огіує. (Ііпиз Тогу-
аісіз) - Зустріч відбулася в штаб-квартирі
Арріе на алеї Нескінченного циклу.
Ііеар - хіп, купа # у програмуванні - область
пам’яті, що динамічно розподіляється.
Інша її назва - купа - менш вдала (див.
також (іупатіс тетогу аііосаііогі).
Ьеагі Ьеаі ше88а£Є8 - повідомлення типу
“я живий”.
кеаі 8Іпк - радіатор-теплознімач, тепловідв-
едення # застосовується для запобігання
перегріву потужних ІС (мікропроцесорів
та ін.).
Неір - довідка, довідкова система # кон-
текстно-залежна підказка, яку зазвичай
викликають натисканням клавіші Р1; умо-
нтована (часто гіпертекстова) система
отримання екранних довідок (див. також
кеір сотріїег, кеір кеу, Неір зсгееп).
Ьеір - 1. допомога, довідка, підказка # див.
також кеір сіезк; 2. допомагати.
Ьеір сотріїег - компілятор підказок # ПЗ,
яке транслює текст онлайнової системи
підказок у внутрішнє подання, прийняте
в цій системі. Використовують у разі
локалізації й модифікації програмного
продукту.
Ьеір с1е8к (також Ііеір-йезк, кеірбезк) -
комп’ютерна служба допомоги, довідко-
вий стіл # корпоративне ПЗ, яке допома-
гає службі підтримки відповідати на запи-
тання користувачів щодо виниклих ком-
п’ютерних проблем Складається з підси-
стеми урахування звертань і консультати-
вної системи, що спирається на базу
знань.
Ьеір кеу - клавіша виклику підказок [онлай-
нової довідкової системи] # див. також
Неір.
Неір 8сгееп - екран довідки # екран, на який
виводить інформацію довідкова система.
НеКеііса - гельветика # популярна гарні-
тура без засічок (див. також 8апз 8егі/у
розроблена в 1957 р. М. Майдінгером
(М. Міебіпдег) (див. також/опі, іуре/асе).
Ьепгу (Н) - генрі, Гн # одиниця виміру маг-
нітної індуктивності.
Негіг (Нг) - герц, Гц # міжнародна одиниця
виміру частоти, що дорівнює одному ко-
ливанню за секунду. Названа на честь Ге-
нріха Герца (Неіпгісй Неііх, 1857-1894),
який у 1883 р. виявив електромагнітні
хвилі (див. також СНі, кНі, МНх).
йе8ІШіоп - припинення # короткочасне пе-
реривання роботи програми.
ЬеіЬоу - хетбой, гетеросексуальний чоловік
# чоловік, який відчуває потяг тільки до
осіб протилежної статі. Слово використо-
вують у конференціях ай. 8ех (порівн.
кеі^ігі).
Ье1:его£епеои8 - гетерогенний, різнорідний,
різнотипний # порівн. кото^епоиз.
Ьеіего§епеоіі8 епуігоптепі: - гетерогенне
(різнорідне) середовище.
йеіегоцепеои8 пеЬуогк - гетерогенна мережа #
мережа, складена з комп’ютерів різнома-
нітних архітектур, на яких установлено
різні ОС, мережні карти, й/або використо-
вує різні мережні протоколи (порівн.
кото£епеои8 пеіїмогк).
Ьеі^ігі - гетеросексуальна жінка # жінка,
що відчуває потяг тільки до осіб протиле-
жної статі. Слово використовують у кон-
ференціях ай. 8ех (порівн. кеіЬоу).
йеигівйс - евристичний # вирішення про-
блеми дослідним шляхом, методом проб і
помилок. Програмування значною мірою
застосовує евристичний підхід.
1іеигІ8І:іс 8еагс1і - евристичний пошук #
оскільки пошук сліпим перебиранням мо-
244
Ьісісіеп їехі
жливий тільки в обмеженому просторі ва-
ріантів, то в разі комбінаторного збіль-
шення числа можливих рішень викорис-
товують евристики - методи, що роблять
пошук цілеспрямованішим. До них відно-
сять зокрема оцінні функції, що застосо-
вують на кожному кроці пошуку (див. та-
кож А* 8еагск, Ьаскухагсі 8еагск, Ьіпагу
8еагск, ЬгеаМі /іг8і 8еагск, сіерік /іг8і
8еагск, ехкаихііхе 8еагск, рІоЬаІ 8еагск,
Ііпеаг 8еагск, 8еагск).
Ьеигі$1:іс8 - евристика # (термін походить
від грецького слова “знаходити”) знан-
ня, придбані людиною в міру накопи-
чення досвіду в будь-якій діяльності,
тобто у вирішенні практичних завдань
визначеного класу. (Більш строго - це
стратегія вибіркового пошуку в прос-
торі станів.) Евристичні методи, на від-
міну від алгоритмичних, не потребу-
ють вичерпної початкової інформації,
але не завжди гарантують успіх. Еврис-
тики застосовують в експертних систе-
мах (див. також ехрегі 8у8іет, кеигІ8ііс,
кеигІ8ііс 8еагск).
НЕХ (також Ьех) - шістнадцятковий - див
кехасіесітаї.
Ьех сіитр - див. сіитр.
Нехадесішаї (НЕХ, Ьех) - 1. шістнадцяткова
система числення # надання чисел у сис-
темі числення з основою 16 (цифри 0-9 і
А, В, С, В, Е, Р); 2. шістнадцяткове чи-
сло; 3. шістнадцятковий # див. також
Ьіпагу, сіесітаї, сИ^іі, осіаі, гасііх._
Нех	□ес	Віпагу
0	0	0000
1	1	0001
2	2	0010
3	3	0011
4	4	0100
5	5	0101
6	6	0110
7	7	0111
8	8	1000
9	9	1001
А	10	1010
В	11	1011
С	12	1100
О	13	1101
Е	14	1110
Р	15	1111
Ьехабесішаї ГогтаІ - шістнадцятковий фо-
рмат # формат (який широко використо-
вують) лампа пам’яті та файлів, які міс-
тять недруковані (керівні) символи. Вміст
кожного байта подано в цьому форматі
двома шістнадцятковими цифрами (див.
також сішпр, /огтаі, кехасіесітпаї, поп-
ргіпіаЬІе скагасіег).
НЕ - 1. див. кі%к /гедиепсу\ 2. Ьишап іасіог -
людський чинник.
НЕС - НуЬгісІ РіЬег Соахіаі СаЬІе - оптово-
локонно-коаксіальний кабель, технологія
НЕС # засіб широкосмугового доступу
для під’єднання до телекомунікаційних
мереж. Потребує наявності у користувача
кабельного модему. НРС поширена в
США, в Європі та Азії частіше застосову-
ють технологію ШЬ (див. також саЬІе
тосіет).
НСА - Негсиїез ОгарЬіс Асіаріег - відеоада-
птер НСгА # відеоадаптер для ІВМ РС, ви-
пущено у 1982 р. невеликою американсь-
кою фірмою Негсиїез. Підтримував текс-
товий режим і чорно-білий графічний ре-
жим роботи з роздільною здатністю
720x348 точок (див. також ССА, МВА^у).
ННСМ - На Ьа опіу ]окіп& - це тільки розіг-
раш, жарт # абревіатура, використовувана
в чат-форумах (див. також сІІ£І8реак,
ННОК).
ННОК - На Ьа опіу кіскііп§ - це розіграш #
абревіатура, використовувана в чат-фору-
мах для визначення гумору (див. також
сії%І8реак, ННОЛ).
Ні8 - стандарт Ні8 # стандарт для напівпро-
фесійного аналогового відеозапису (див.
такожВУ, ВУСАМ, 8-УН8, УН8).
ЬіЬегпаііоп тосіе - режим “сплячки” [у
блокнотних ПК] # режим зниженого енер-
гопостачання. Інформацію про поточний
стан зберігають на жорсткому диску (див.
також ісіїе тосіе, іпасііхііу тосіе, о// тосіе,
8Іеер тосіе, 8іапсІЬу тосіе, 8и8репсІ тосіе).
Ьісісіеп - 1. прихований, схований; 2. не-
видимий.
Ьісісіеп Ше - прихований файл # файл, ім’я
якого для підвищення безпеки даних не
відображено в списку файлів каталогу.
Для цього йому присвоюють (встановлю-
ють) спеціальну ознаку (атрибут). Сино-
нім - іпуі8іЬіє/ііе (див. також аіігіЬиіе).
Ьісісіеп Ііпе - невидима лінія # у КГА, САПР -
відрізок лінії тривимірного об’єкта, при-
хований у разі зображення на екрані ін-
шими його частинами (див. також кіМеп
8иг/асе).
Ьісісіеп зигГасе - невидима поверхня # у ма-
шинній графіці - частина поверхні триви-
мірного об’єкта, орієнтована у бік, проти-
лежний точці спостереження, або прихо-
вана іншими частинами об’єкта (див та-
кож кісісіеп Ііпе, гау ігасіп/).
Ьісісіеп Іехі - прихований текст # невидимі на
екрані фрагменти тексту редагованого доку-
245
Ьісіе
мента. У вигляді прихованого тексту в доку-
мент можна внести, наприклад, авторські ко-
ментарі.
Ьієїе - приховувати, ховати.
ЬіегагсЬісаІ - ієрархічний # розділений на
рівні з підпорядкуванням молодших стар-
шим (див. також кіегагскісаі апаїузіз,
кіегагскісаі сІаіаЬазе, кіегагскісаі тепи,
кіегагскісаі пеіхчогк).
Иіегагсйісаі апа1у$і$ - ієрархічний аналіз #
синтаксичний аналіз вихідного тексту
програми, в результаті якого символи або
токени ієрархічно групують у вкладені
набори. Синонім - рагзіп%.
ЬіегагсЬісаІ <ШаЬа8Є - ієрархічна база даних -
див. ШУВМ8.
ЬіегагсЬісаІ тепи - ієрархічне меню # ме-
ню, що має одне або кілька підменю (див.
також тепи, рор-ир тепи, рге/егепсе
тепи, риііскпмп тепи, гоїі-ир тепи).
ЬіегагсЬісаІ пейуогк - ієрархічна мережа #
мережа, розділена на кілька рівнів, мож-
ливо, із різноманітною топологією (див.
також кеіего§епеоиз пеіюогк, кото^епеоиз
пеіжтк, куЬгШ пеШогк, тезк пеі\чогк,
пеіюогк агскііесіиге).
ЬіегагсЬу - ієрархія, ієрархічна структу-
ра (організація, рівень) # інвертована
деревоподібна структура, де на верх-
ньому рівні знаходиться один або кіль-
ка елементів, під кожним із яких, у
свою чергу, - один або кілька елемен-
тів підлеглого рівня (рівнів).
ЬщЬ - 1. старший # про розряд або байт -
найлівіший, який подає старшу цифру чи-
сла (див. також М8В)\ 2. високий.
ЬщЬ ауаіІаЬіІііу (НА) - висока готовність #
характеристика комп’ютерної системи з
готовністю 99,9 % (див. також ачаіІаЬіІііу,
/аиіі іоіегапсе, НА-епаЬІеії).
ЬщЬ-ауаіІаЬіІіІу 8у8іет - система високої
готовності # відмовостійка комп’ютерна
система, в якій у разі відмови гарантовано
автоматичне відновлення працездатності
та зберігання цілісності БД протягом кі-
лькох хвилин. Цим відрізняється від без-
відмовних систем (див. також поп-зіор
зузіет).
ЬщЬ Ьіі - див. кі&к-огсіег Ьіі.
Ьі§Ь соїог (також Ні§Ь Соїог, НС) - висо-
коякісний колір # 15-й 16-бітове (15 або
16 біт на піксель) апаратне кодування ко-
льору (в платах графічних контролерів му-
льтимедіа-ПК), можливість відображення
на моніторі 32К або 64К кольорів одночас-
но. Забезпечує якість зображення, близьку
до якості кольорової фотографії (див. та-
кож §гаркісз асіаріег, раїеііе, ігие соїог).
Ьі§Ь йеп8І1у (НЛ) - висока щільність [запису-
вання] # технологія, що застосовують для ви-
готовлення дискет місткістю 1,44 Мбайт
(3,5-дюймові) і 1,2 Мбайт (5,25-дюймові).
Синонім - циаії сіепзііу (див. також /Іорру
сіізк).
ЬІ£Ь (ІЄІЇПІЇІОП ІЄІЄУІ8ІОП - див. ШУТУ.
ЬщЬ [ЛО8] тетогу - верхня пам’ять - див.
иррег тетогу.
Ьі§п епсі - потужний, високопродуктивний,
фаховий, високоякісний, сучасний, висо-
кого класу, з широкою функціональністю
(наприклад, пакет НВС) # дорогий, можли-
во, “наворочений” продукт, кращий з того,
що пропонує фірма; призначений зазвичай
для професіоналів. Наприклад, Ьі^Ь-епб
зєгуєг - високопродуктивний сервер (по-
рівн. /счг епсі).
ЬІ£Ь-епс1 РС - старші, високопродуктивні
моделі ПК.
Ьі§Ь Ггедиепсу (НЕ) - висока частота # діа-
пазон радіочастот від 3 до ЗО МГц. Сино-
нім - зкогімаче (див. також ЕНГ,
еіесіготаупеііс зресігит, ЕТР, ІТНГ, ШЕ,
УНР).
Ьі^Ь-Гогсе 8оскеі - гніздо [з’єднувача] з вели-
ким контактним тиском контактних пар #
див. також 8А7, 7ЕЕ зоскеі.
Ьі§Ь-1єує1 - високого рівня.
Ьі§Ь-1єує1 ГогтаШп^ (також Ьі§Ь-1єує1
ГогтаЦ - високорівневе форматування #
форматування, в якому поновлюється
вміст кількох перших доріжок диска, що
містять початковий завантажник, ЕАТ і
область кореневого каталогу диска, при
цьому розмітку доріжок на сектори не
провадять. Синонім - Іо§ісаІ /огтаіііп§
(див. також/огтаі сіізк, іоус-ієуєі/огтаіііп%).
ЬщЬ-ієуєі 1ап£иа£е (НЬЬ) - мова високого рі-
вня, МВР # мови програмування рівня ЗОЬ
і вище, які забезпечують вищий рівень абст-
ракції за асемблери, що допомагає в процесі
розроблення програми сконцентруватися на
особливостях розв’язуваної задачі. МВР по-
діляють на процедурні й декларативні (див.
також сотріїег, іпіегргеіег, ргоЬІет-огіепіесІ
1ап%иа§е, рго§гаттіп§ 1ап%иа§е, ргосесіигаї
Іап§иа§е, зітиіаііоп 1ап§иа§е, іуресі
1ап%иа§е).
ЬщЬ тетогу агеа (НМА) - область верхньої
пам’яті # перший 64 Кбайт сегмент, розта-
шований відразу за першим мегабайтом ОЗП
комп’ютера ІВМ РС із М8-ВО8 Керується
драйверами типу НІМЕМ.8У8.
246
Ііщіі-огсіег - старший (по порядку).
ЬІ£Ь-ОГ€ІЄГ Ьії - старший біт (розряд) # си-
нонім - кі%к Ьіі (див. також М8В).
ЬІ£Ь-регГогтапсе - високопродуктивний,
швидкодіючий, високоефективний.
ЬщЬ-ргіогіїу - високопріоритетний, із висо-
ким пріоритетом.
Ьі§Ь ге8о1иіїоп - висока роздільна здатність -
див ге8оІиііоп.
ЬІ£Ь-ГЄ8ОІІІЇІОП (ЬІ-ГЄ8) - із високою розді-
льною здатністю, високої роздільної здат-
ності # див. також ге8ОІиііоп.
ЬІ£Ь-ге8ОІііїіоп £гарЬіс8 (НКС) - графіка
високої роздільної здатності # для моніто-
рів високою роздільною здатністю вважа-
ють 1024x768 точок і вище, для принтерів -
від 300 точок/дюйм. Ця характеристика
змінюється згодом у бік збільшення міні-
мальних значень (див. також іоуу
гезоіиііогі).
Ьі^Ь-гег - 1. див. кі%к ге8ОІиііоп\ 2. спец #
технічно грамотна (розумна) людина, яка,
на відміну від персони Іом-гег, не цура-
ється нових технологій, але й не поклада-
ється на них цілком.
ЬщЬ-8рееії тосіет - високошвидкісний мо-
дем # модем, який передає дані на найви-
щих швидкостях, припустимих тепер тех-
нологіями модуляції (зараз до них відно-
сять 56 Кбіт\с модеми) (див. також саЬІе
тосіет, тосіет).
ЬщЬ ґесЬ - ЬІ£Ь ІесЬпоІо^у - високі техно-
логії # спільне позначення технічних ін-
новацій у техніці, охоплюючи електроні-
ку та комп’ютери (див. також Іо\у-іеск).
ЬІ§Ь1І£ЬІ - 1. виділення # символ, слово,
блок тексту, пункт меню, ділянки елект-
ронної таблиці або команда, що виведені
на екран в інверсному зображенні та вка-
зують поточний вибір або поточне поло-
ження курсору. Часто використовують як
синонім слова „курсор” (див. сиюог);
2. підсвічування [на екрані] (для виділен-
ня елемента меню або списку вибору);
3. виділяти яскравістю (підсвічуванням),
підсвічувати.
1іІ£Іі1і§Ііїіп£ - виділення [яскравістю] # в ро-
боті з текстами - процес зміни яскравості,
кольору або фону ділянки документа, над
яким провадитимуть ту або іншу дію. Рід-
ше, зазвичай в старих системах, таке виді-
лення роблять миготінням. Синонім - 8Є-
Іесііоп (див. також іпуєгзє уісієо).
Ьі^ЬІу - дуже.
Ьі^ЬІу де8І§пе(1 досишепі - старанно спла-
нований (розроблений) документ.
Ьії
ЬІ£Ь1у епсоіїеії 8Ше таскіпе - скінчений
автомат із високим ступенем кодування
послідовності станів # наприклад, із вико-
ристанням чотирьох тригерів для двійко-
вого кодування 16-ти станів (див. також
опе-коі епсосИп^).
ЬщЬІу геІіаЬІе - наднадійний.
Ьігщесі с1аш-8Ье11 соп8ігисіїоп - складений
кишеньковий комп’ютер.
Ьііії8 - хінти # в описі комп’ютерного шри-
фту - правила побудови символу, що по-
кращують його вигляд у разі роздільної
здатності друкування 300 точок/дюйм та
нижче (див. також оиіііпе/опі).
НіРРІ - НІ£Й-РегГогтапсе Рагаїїеі Іпіеіїасе -
високошвидкісний паралельний інтер-
фейс, стандарт НіРРІ.
Ьі-ге8 - див. кІ£к-ге8оІиііоп.
ЬІ8іО£гаш - гістограма # графік, складений
із вертикальних або горизонтальних смуг,
висота і/або ширина яких подають зна-
чення конкретних даних, що дає змогу
спостерігачу бачити співвідношення їхніх
величин (див. також агеа скагі, Ьаг скагі, Ьаг
%гарк, сіаіа роіпі, ріе скагі, ргезепіаііоп %гаркіс8).
ЬІ8іогіса1 сіаіа - ретроспективні (накопиче-
ні) дані # в аналітичних БД - сукупність
даних, отриманих за великий період часу.
Приклад: ІІзе геаі-йте апсі ґіізіогісаі сіаіа іо
ипсіегзіапсі ігепсіз апсі іо ргесіісі Гиіиге пеесіз. -
Дані реального часу та ретроспективні дані до-
помагають зрозуміти наявні тенденції й перед-
бачити майбутні потреби, (див. також ОЬАР,
8пар8коі о/сіаіа, ііте 8егіе8).
ЬІ8іогу - історія, передісторія # запис дій кори-
стувача або системи (див. також /од2])«
ЬІ8іогу еіТесі - ефект передісторії, “пам’ять
імпульсів”, кодозалежність # див. також
риІ8Є тетогу.
ЬІ8іогу 1І8І - список передісторії # у веб-
браузерах - вікно, що показує список сай-
тів, які відвідував користувач за деякий
заданий період, зазвичай за останні 20-30
днів. Слугує для зручності набора адреси
сайта, оскільки його можна просто обрати
зі списку (див. також Ьгоумєг, ууєЬ 8Ііе).
Ьії -1. звертання, відвідування, влучення, хіт #
одне звертання до сторінки веб-узла та *її
графічних елементів. Число звертань слу-
гує показником популярності (відвідуван-
ня) сторінки, що враховують, зокрема, у
разі розміщення реклами. Число звертань
зазвичай значно більше за число унікаль-
них відвідувачів сайту, оскільки один від-
відувач може продивитися на сайті десят-
ки сторінок, а самі сторінки можуть міс-
247
йй гаіе
тити багато графічних, текстових, звуко-
вих та інших елементів; 2. успішний ре-
зультат, хіт # результат кожного успішно-
го окремого пошуку в БД незалежно від
того, є БД онлайновою чи автономною;
3. натискання й відпускання клавіші кла-
віатури, натискати клавішу # Приклад: іііі
апу кеу - натисніть якусь клавішу; 4. див.
саске кіі.
йіі гаіе - частота вдалих звертань (до кеш-
пам’яті), коефіцієнт збігів (влучень) # чим
більше успішних звертань, тим вище про-
дуктивність процесора, оскільки у разі
відсутності даних у кеш-пам’яті їх треба
підвантажувати з більш повільної пам’яті,
з ОЗП чи з диска (див. також саске кіі,
саске тетогу).
НЬЬ - див. йі^й-ієуєі 1ап§иа£е.
НЬ8 - Ниє, Ьитіпапсе, БаТигагіоп - відтінок-
яскравість-насиченість # колірна система
для виведення на монітор (див. також
СМУВ, СМУК, НВВ, ЬСН, КОВ, УІО).
НМА - див. кі%к тетогу агеа.
НМБ - Неасі Моипіеб Пізріау - шолом-дисп-
лей # спеціальний периферійний пристрій,
який використовують у системах віртуальної
реальності (див. також РОУ, чігіиаі геаіііу).
Н-тейіа - див. курегтесііа.
НММ - Ніскіеп Магкоу Мосіеі - прихована
марківська модель, модель НММ # алго-
ритм беззупинного розпізнавання мови.
НМО8 - НІ£Й-<іеп8І1у МО8 - технологія
НМ08 # поліпшена МОП-технологія ви-
готовлення мікросхем (див. також МОВ).
НО - Ні§Ь Огсіег - старший розряд [числа,
регістру] # див. також ЬО.
НоЬЬії - процесор НоЬЬії # процесор фірми
АТ&Т, який використовують у персона-
льних комунікаторах (див. також СРІГ).
йоЬЬу сотриіег - комп’ютер для хобі #
див. також сотриіег, безкіор сотриіег,
коте сотриіег, рогіаЬІе сотриіег.
йо£ - пожирач [загарбник] ресурсів # про-
грамний пакет, апаратний блок або люди-
на-користувач, яка захоплює неадекватно
велику частку системних ресурсів, напри-
клад, пам’яті.
НОЬАР - НуЬгісІ ОЬАР - гібридний ОЬАР #
один із видів систем оперативного аналізу
даних (див. ОЬАР), у якому вихідні дані
розміщують в реляційній БД, а агрегатні -
зберігають в багатомірній БД (див. також
МОЬАР, КОЬАР).
НоШ - утримання лінії (в телефонії).
йоШ - 1. захват, фіксація; 2. берегти; 3. три-
мати, утримувати; 4. містити.
йоШ сіоууп - утримувати в натиснутому стані #
наприклад, клавішу.
йоідег - тримач # див. також сору коїсіег.
йоійігщ ііше - час зайняття (зайнятості) лінії #
у КТ - спільна тривалість (у хвилинах або
секундах) часу використання пристрою
під час виклику.
йоіе - 1. отвір, пробивка (перфорація), про-
різ; 2. діра # область основної пам’яті
(ОЗП), яка не містить актуальних даних
чи коду (див. також ууігЬа§е соїіесііоп)', 3.
помилка (в системі).
йоіе раіїегп - комбінація пробивок # див.
також коїе.
йоте - 1. початок, початок координат,
вихідна позиція # наприклад, позиція
курсора в лівому верхньому куті екра-
на, ділянка АІ в електронній таблиці
тощо; 2. побутовий, домашній # напри-
клад, коте о//ісе\ 3. базовий, початко-
вий # наприклад, коте ра%е.
йоте Ьапкіп£ - системи “клієнт-банк” # да-
ють змогу одержувати банківське обслу-
говування за допомогою таких технічних
засобів клієнта, як телефон, комп’ютер,
телевізійна приставка тощо.
йоте сотриіег - домашній комп’ютер #
комп’ютер, який використовують вдома
для навчання, розваг і/або завдань домаш-
нього офісу. Має більше мультимедійних
можливостей і більш стильний дизайн ко-
рпуса за звичайний комп’ютер (див. та-
кож сотриіег, сіезкіор сотриіег, НАИ,
коЬЬу сотриіег, ВоНо).
йоте дігесіогу - початковий, вихідний,
особистий каталог # в Ипіх.
йоте пеЬгогк-домашня [комп’ютерна] мережа.
йоте пеЬ¥Огкіп£ - створення та викорис-
тання домашніх комп’ютерних мереж #
див. також коте пеіюогк.
йоте оГПсе - домашній офіс # організація
роботи невеликої фірми (до 20-ти праців-
ників), в якій робочі місця працівників
розташовано в них вдома і мають теле-
фонний, мережний, факсимільний або мо-
демний зв’язок. Використовують в США
та Європі (див. також НАЇВ, зтаїї о//ісе,
ВоНо).
йоте ра£е (також Ьотера^е) - базова (вихід-
на, початкова, головна) [веб-] сторінка # на-
зва першої сторінки сайта, з якої почина-
ють його перегляд у У загальному
випадку в будь-якій гіпертекстовій систе-
мі документ має початкову точку входу.
Синонім - умісоте ра§е (див. також
Ьгоуузєг, Іпіегпеі, ]УеЬ, ууєЬ зііе).
248
Ь08І 8ЄГУЄҐ
Ьоте£гол¥п 8оГЬуаге - “аматорське” ПЗ #
ПЗ, розроблене не в рамках професій-
ної діяльності. В основному це ПЗ на-
лежить до категорій /гее^маге, риЬІіс
сіотаіп і зкагемаге.
НотеРNА (також Е№ЧА) - Поте РЬопе-
Ііпе №Шюгкіп£ АПіапсе - специфікація
НотеРНА # специфікація, розроблена в
1998 р. альянсом НРNА (до нього входять
близько 120 фірм, переважно виробників
телекомунікаційного устаткування) для
10 Мбіт/с домашніх мереж на базі теле-
фонної кабельної мережі. Версію 1.0 при-
значено для швидкості 1 Мбіт/с, поточна
версія 2.0 дозволяє досягти швидкостей
10 Мбіт/с на відстанях понад 350 м, а 3.0 -
швидкості 32 Мбіт/с. НошеРИА забезпе-
чує підтримку до 25 вузлів мережі (див.
також кіір://ууу^м. котерпа. ог%).
НошеКЕ - технологія, специфікація НотеКР
# домашня радіомережа на базі протоколу
8\УАР (див. також іурлу. котег/.ог%).
Ьошеууаге - система власної розробки.
ЬотосЬгопои8 - гомохромний # тобто з
однаковими частотами.
Ьото£епеоіі8 - гомогенний, однорідний,
однотипний # порівн. кеіего^епеоиз.
кошо§епеоіі8 пеЬуогк - однорідна [гомо-
генна] мережа # ЛОМ на базі однотип-
них комп’ютерів або єдиної програмної
платформи (порівн. кеіего^епеоиз пеіюогк).
ІюторЬопе еггог - омофонічна помилка #
помилка, що виникає у разі комп’ю-
терного розпізнавання близьких за зву-
чанням, але різних за змістом слів (див.
також зрееск гесо^піііоп).
Ьор - 1. один двоточковий відрізок шляху
передавання повідомлення в мережі (від
одного маршрутизатора до іншого) (див.
також РЕ4А); 2. один мережний сегмент,
пряме з’єднання між двома головними
комп’ютерами (хостами) мережі; 3. жарг.
підключення до віддаленого комп’ютера
мережі.
Ьор сошіі - лічильник переходів, лічильник
кабельних сегментів.
Иогігопіаі - горизонтальний.
Ьоп/опіаІ арріісаіїоп - застосування для гори-
зонтального ринку # застосування, що можн-
а використати або використовують у різном-
анітних бізнес-пропесах, наприклад, офісні
застосування (див. також арріісаіїоп,
когігопіаі тагкеі, уегіїсаі арріісаіїоп).
Ьогіхопіаі саЬІііщ - горизонтальна кабельна
система # підсистема структурованої ка-
бельної мережі (СКМ), яка включає роз-
подільний пункт, лінійні кабелі від цього
пункту до абонентських розеток і самі
абонентські розетки (див також саЬІе зуз-
іет, ]аск).
Ьогіхопіаі <1еп8І1у - радіальна або попе-
речна щільність запису; рідко горизонта-
льна щільність запису # див. також
сіепзііу.
Іюгі/опіа! епсос1іп£ - горизонтальне кодув-
ання, горизонтальна архітектура # архі-
тектура системи команд процесора, де
кожне поле команди керує певним функ-
ціональним пристроєм безпосередньо -
на противагу вертикальному кодуванню
(уегіісаі епсосііп^у де поля команди деко-
дуються (апаратною логікою або мікропр-
ограмно) із формуванням відповідних ке-
рівних сигналів для функціональних при-
строїв (див. також УкПУ).
Ьогігопіаі тагкеі: - горизонтальний ринок #
сукупність різноманітних виробів і/або
послуг спільного призначення (напри-
клад, тестові процесори) (див. також уєгі-
ісаі тагкеі).
Ьогігопіаі рагііу - поперечний контроль
парності # див. також рагііу, рагііу еггог,
уегііаі рагііу.
Іюгіхопіаі геГге8Іі гаіе - частота рядків #
швидкість переміщення променя ЕПТ уз-
довж рядка (див. також уегіісаі ге/гезк
гаіе).
Іюгігопіаі 8са1аЬі1ііу - горизонтальна масш-
табованість # нарощування потужності
системи додаванням вузлів у кластер (по-
рівн. уегіісаі зсаІаЬИііу, див. також
зсаІаЬШіу).
ііогіхопіаі іаЬиІаііоп (також іаЬ, Сопігоі-І,
НТ) - символ горизонтальної табуляції,
код А8СІІ 9 # у разі його появи черговий
символ буде поміщено на наступну пози-
цію табулятора, в колонку, номер якої є
кратним поточному значенню табуляції;
так, при значенні 8 будуть такі позиції та-
булятора - 8, 16, 24 і т. д., до розміру сто-
рінки або екрана по ширині (див. також
ЬО8І - 1. хост # спільний термін, який опи-
сує щось, що містить ресурс і надає до
нього доступ. Часто використовують як
префікс, наприклад козі сотриіег, 2. го-
ловний, основний.
Ьо8і сотриіег - проф. хост-комп’ютер, го-
ловний комп’ютер # в Інтернеті він пови-
нен мати унікальні ІР-адреси й доменне
ім’я.
Нові 8егуег - хост-сервер # сервер, викону-
249
ко8і-ко8і Іауег
ючий у комп’ютерній мережі будь-які
централізовані функції.
ко8і-ко8і Іауег - див. ігапзрогі Іауег.
кО8ІІП£ - ДИВ. ко8ІІП£ 8ЄГУІСЄ.
Ьо8гїп£ вегуісе - послуги з розміщення ін-
формації [на вузлах веб], проф. хостинг #
у разі хостингу плату стягують за об’єм
орендованої дискової пам’яті, інтенсив-
ність графіка та додаткові послуги (див.
також І8Р, зегуег ко8ііп§, \кеЬ ко8ііп%).
ко8іпаше (також 8Ііепаше) - [унікальне]
ім’я головного комп’ютера [вузла] мере-
жі, проф. ім’я хосту.
коі Ьаскир - “гаряче” резервне копіювання #
резервне копіювання БД, здійснюване в
той час, коли вона доступна для ко-
ристувачів (порівн. соїсі Ьаскир', див. та-
кож Ьаскир).
коі їїх - 1. поточні виправлення # у термі-
нології МІСГО8ОЙ заміна деяких файлів за-
стосування, що містять помилки, на ви-
правлені (див. також Ьи§ /їх, раісй);
2. ремонт без зупики системи # див. також
коі 8\мар.
коі кеу (також коікеу, коі-кеу) - “гаряча”
[швидка] клавіша # 1. клавіша або ко-
мбінація клавіш, натискання яких забе-
зпечує швидше виконання функції в про-
грамі. Можуть визначити (перевизначи-
ти) як розробники застосування, так і ко-
ристувачі (див. також соттапсі 8когісиі,
/ипсііоп кеу8/ 2. натискання клавіш, які
використовують для вибору дії замість
клацання мишею.
коі 1І8І - див. коіІі8і.
коі р1и££Іп§ (також коі-ркщ, коі-ркщціїщ) -
“гаряча” заміна # можливість під’єднувати
та від’єднувати пристрої до працюючого
комп’ютера (без знеструмлення шини),
при цьому ОС має автоматично розпізна-
вати зміни. Нові стандарти зовнішніх
шин, наприклад ШВ і РС Сагсі, підтриму-
ють гарячу заміну. Синонім - коі
8ууарріп£.
коі 8Є88ІОП8 - одночасна робота у двох сесі-
ях (сеансах).
коі 8Ііе - “гарячий вузол”, “гарячий” резерв #
резервний вузол, цілком працездатний,
функціонуючий та апаратно- й програм-
носумісний із головним, первинним вуз-
лом. Передбачає захист даних і програм,
пожежебезпеку, містить телекомунікацій-
ні засоби (див. також соїсі 8Ііе, магт 8Ііе).
коі 8рагіп£ - “гаряче” резервування # тобто
підключення без вимикання електрожив-
лення резервного устаткування, напри-
клад, дисків у КАЮ-системах (див. також
коі рІи£%іп§, коі 8лмарріп%).
Ьоі 8роі - 1. “гаряча” точка # точка на курсорі
миші (розміром один піксели), що визначає
той елемент екрана, якого стосуватиметься
операція за участю миші, наприклад, натис-
нення кнопки; 2. активна точка # область
графічного об’єкта, кнопка, ділянка текс-
ту або певний програмований об’єкт,
який в процесі вибору активізує функцію,
об’єкт або пов’язані з ними події; 3. проф.
хот-спот чи хот спот; букв, “гаряче, жваве
місце”; публічна, загальноступна точка
доступу до Інтернету # багатолюдне міс-
це, де є можливість виходу в Інтернет по
безпроводовому зв’язку (безпроводові то-
чки доступу). Це аеропорти, готелі, торго-
вельні центри, ресторани тощо (див. та-
кож (Уі-Рі, ІРіМАХ).
Ьоі 8іапгіЬу - “гарячий” резерв.
коі 8^уар (також коі-8УУар) - див. коі
8\уарріп§.
коі 8ууарріп§ (також коі-8луарріп§) - “га-
ряча” заміна, заміна під час роботи # під’-
єднання та від’єднання периферійних
пристроїв, модулів або інших блоків сис-
теми без переривання її функціонування.
Наприклад, заміна у разі відмови диско-
вого накопичувана (або іншого елемента)
на резервний без відмикання живлення й
перевантаження системи. Використову-
ють у системах підвищеної надійності.
Синонім - коі ріиу^іп^ (див. також
сіиріісаііоп, коі 8рагіп&).
коі 8\¥Ііскіп§ - “гаряча” комутація # пере-
микання електричних кіл із навантажен-
ням (контакти, що перемикаються, кому-
тують кола, які знаходяться під напругою
або під струмом) (див. також соШ
8Угііскіп%).
коі УУОГСІ - слово, що зв’язує текст з об’єк-
том (об’єктами).
коі-8¥УарраЬ1е - підтримуючий заміну під
час роботи [“гарячу” заміну] # див. також
коі 8^арріп§.
коі-асШ - встановлене на ходу (без вими-
кання комп’ютера) # див. також коі-рІи§.
коііїх - латка # код, який дозволяє швидко
виправити найнеприємніші, нещодавно
виявлені помилки в ПЗ (особливо помил-
ки захисту), доступний зазвичай по Інтер-
нету (див. також раіск, 8егчісе раск).
НоіЛауа # веб-браузер, розроблений корпора-
цією 8ип Місго8у8іепі8. Перший браузер ціл-
ком написаний на Іауа, підгримує Іауа-аплети
(див. також Ьгоужег, кіір://у^^.]ауа8о/і.сот).
250
НИТЕ
ЬоШпк - “гаряча лінія”, синхронізація да-
них # механізм синхронізації даних між
двома прикладними програмами - зміни,
внесені однією програмою, миттєво від-
биваються у файлах даних іншої програ-
ми (див. також ЕЕЕ, ОЕЕ).
Ііоііізі - 1. робочий список (наприклад, ад-
реса); 2. список адрес часто відвідуваних
веб-сторінок (див. також ЦРЕ).
Ьоі-р1іі§ - те, що замінюють під час роботи,
із “гарячою” заміною - див. коір!и§£Іп§.
Іюиг (Ь) - година.
Ііоизе 8іу1е - видавничий стиль, стиль (ди-
зайн) конкретного видавництва або ви-
дання.
Иоизеїюкітз арріісаііоп - система для ана-
лізу ринку # застосування, що дає змогу
на основі аналізу інформації про клієнтів
приймати рішення щодо маркетингової та
рекламної політики фірми.
1юіізекееріп£ - службові дії # наприклад,
ведення ОС журналів реєстрації систем-
них подій (див. також кои8екееріп& /ипс-
ііоп, кои8екееріп§ орегаііоп).
Ьоизекееріп^ Гипсііоп - службова функція,
сервісна функція # див. також коизе-
кееріп%.
Іюи8екееріп§ орегаііоп - службова опера-
ція, допоміжна операція # див. також
кои8екееріп%.
Ьоп8Іп£ - корпус # див. також Ьох, саЬіпеі,
сказзіз, сіето гаск, гаск.
НР - компанія Не\у1еіі-Раскагс1 # див.
кіїр://ууумм. кр. сот.
НР РСЬ-див. РСЬ5.
НРС -1. див. капсІкеШ РС; 2. НІ£Іі-Рег£огта-
псе Сотриііп§ - високовиробничі обчис-
лення, суперкомп’ютерні обчислення.
НРСС - НІ£Іі РегГогтапсе Сотриііп& апсі
Соттипісаііопз іпіііаііуе - ініціатива в
області високопродуктивних комп’ютерів
і засобів зв’язку, програма НРСС уряду
США # оголошена в 1991 р. програма
уряду США зі створення глобальних ме-
реж із пропускною здатністю більше
1 Гбіт/с, суперкомп’ютерів, системного
ПЗ, спеціальних систем і національних
мереж №РЕ1/ яка зв’яже між собою фе-
деральні агентства. Куратор програми -
Федеральна координаційна рада з науки,
інженерії та технології.
НРЕ - НІ£Й РегГогтапсе Рогігап - висо-
копродуктивний Фортран, мова НРР #
розширення мови Фортран для роботи на
паралельних комп’ютерах (див. також
Гогігап, рагаїїеі сотриіег).
НРЕ8 - НІ£Іі РегГогтапсе Рііе Зузіет - ви-
сокопродуктивна файлова система # назва
файлової системи для 08/2, розробленої
спільно ІВМ і МісгозоГі у 1989 р. Підтри-
мує ІРіпсіоум N1 (див. також /ііе 8у8іет,
ІЇТГЕ).
НР-СЬ (також НРСЬ) - НеіУІеіі-Раскагсі
Сгаріїісз Ьап£иа£е - мова НР-ОЬ # мова
компанії Нехуіеіі-Раскагб для пристроїв
графічного виводу. Розвиток мови - НР-
СЬ/2 (див. також РСЬ, ріоііег, месіог
§гаркіс8).
НР-ІВ - Нехуіеіі-Раскагсі ІпіегГасе Виз - див.
ІЕЕЕ 488.
НРМ рауіоасі - Ьі^Ь-роіуег тісгохуауе рауіоасі -
мікрохвильова високоенергетична зброя #
створює потужні (спрямовані) елект-
ромагнітні імпульси, що виводять із ла-
ду електронне устаткування (тимчасово
або назавжди).
НР/РА (також НР-РА, НРРА) - Нєауієіі-
Раскапі Ргесізіоп Агсіїііесіиге - “точна”
архітектура компанії Неіуіеіі-Раскагсі #
варіант КІЗС-архітектури, реалізований у
родині 64-розрядних процесорів РА хххх
(наприклад, РА 8500).
НРК. - НІ£Іі РегГогтапсе Коиііп£ - протокол
високовиробничої маршрутизації # по-
ліпшена версія протоколу АРРИ корпо-
рації ІВМ (іноді пишуть АРРN НРК), що
підвищує продуктивність і надійність
глобальних мереж АРРК
НР-11Х - Не\у1еіі-Раскагс1 Ипіх - операційна
система НР-ИХ # версія Спіх компанії
НеіУІеіі-Раскагсі, постачають із серверами
її виробництва (див. також Ьіпих).
но-і. див. кеаскрлагіегз; 2. НІ£Іі (^иаіііу -
висока якість.
НК - 1. Ншпап гезоигсез - людські ресурси;
люди (кадри, співробітники, фахівці, слу-
жбовці, працівники) підприємства, орга-
нізації; 2. Ні§И гейесііуііу - висока від-
бивна здатність.
НКС - НуЬгісІ Кіп£ Сопігої - гібридне керу-
вання кільцем [у мережах РОВІ].
НКС - див. кі%к-ге8ОІиііоп %гаркіс8.
НКМ - Ншпап Кезоигсе Мапа^етепі - ке-
рування персоналом (кадрами) # див. та-
кож НКМ8, іескпісаі 8іа//.
НКМ8 - Ншпап Кезоигсе Мапа^етепі
Зузіет - система керування персоналом #
див. також НРМ.
НИТЕ - Неаб-Кеїаіесі ТгапзГег Рипсііоп -
функція моделювання сприйняття звуку
[людиною] # алгоритм обчислення (фор-
мування) звукових сигналів з ураху-
251
Н8
ванням розташування вух слухача щодо
джерел звуку (в системах навколишнього
звуку).
Н8 - Ні§1і 8рееб - високошвидкісний.
Н8В - Ние-8аШгаІіоп-ВгІ£ІіІпе88 - тон-
насиченість-яскравість; колірна система,
модель Н8В # один із методів передаван-
ня кольору (див. також НЬ$).
Н8С - 1. НіегагсЬісаІ 8іога§е Сопігоііег -
контролер ієрархічної пам’яті # див. та-
кож сопігоііег, 2. НІ£Й 8реес1 СЬаппеї - ви-
сокошвидкісний канал.
Н8С - Ні§Ь 8іегга Огоир 8Іап<іагс1 - стандарт
[специфікація] НІ£Й Біегга, стандарт Н86
(на диски СБ-КОМ).
Н8М - НіегагсЬісаІ 8іога§е Мапа^етепі -
керування ієрархічною пам’яттю [під-
системою збереження інформації], техно-
логія Н8М # прогресивна система багато-
рівневого архівування файлів (див. також
Ьаскир сієуісє, Ьаскир зузіет,/ііе Ьаскир}.
Н8Р - 1. Нозі 8І£па1 Ргосе88ІП£ - технологія
Н8Р # підхід, в якому обробленням си-
гналу займається ЦП, а на платі роз-
ширення залишаються тільки кола інтер-
фейсу з лініями зв’язку. Знижує вартість
комунікаційних засобів (див. також зо/і
тосіет/ 2. Ні§Ь 8реед Ргіпіег [Ргосе88ог] -
високошвидкісний принтер [процесор].
Н8К - 1. Ніде 8иг£асе Кегпоуаі - видален-
ня прихованих ліній (КГА); 2. Ьогі-
хопіаі 8сап гаіе - частота горизонт-
ального сканування або розгортки [мо-
нітора] # зазвичай до 100 кГц.
Н88І - НІ£Й-8реес1 8егіа1 Іпіегіасе - ви-
сокошвидкісний послідовний інтерфейс,
інтерфейс Н88І # запропонований фірма-
ми Сізсо Бузіешз і ТЗрІиз №Шюгкіп£ для
синхронного зв’язку устаткування ОТЕ із
ЕСЕ на швидкостях до 52 Мбіт/с.
Н8ТК. - НІ£Й-8реес1 Токеп Кіп£ - високо-
швидкісна [мережа] Токеп Кіп§, специфі-
кація Н8ТК # розробляє робоча група
ІЕЕЕ 802.5 у вигляді трьох специфікацій:
802.5і - описує передавання даних по не-
екранованій крученій парі категорії 5;
802.5и - описує фізичний рівень у разі пе-
редавання по оптоволокну;
802.5V - описує передавання даних із гіга-
бітними швидкостями (див. також ЬАИ,
Токеп Кіп%, кіір://уцу\г\м. кзіга. сопї).
НТ - 1. див. Ьогіхопіаі ІаЬиІаііоп; 2. див.
Нурег-ТЬгеабіп§.
НТН - Норе іЬаі Ьеірз! - сподіваюся, це до-
поможе # абревіатура, прийнята в елект-
ронній пошті та чат-форумах. Часто вжи-
вають із саркастичним відтінком (див. та-
кож сН§ізреак}.
НТМЬ - Нурегіехі Магкир Ьап&иа£е - мова
гіпертекстової розмітки, мова розмітки гі-
пертексту, мова НТМЬ # спосіб опису до-
кументів у И7КЖ Зазначимо, що мова
НТМЕ не є мовою програмування, тому
людину, яка працює з цією мовою, прави-
льніше назвати дизайнером (де8І£пег) або
розробником (беуеіорег), але не програмі-
стом (рго£гаттег). НТМЬ використовує
набір тегів, які вводять у текстові докуме-
нти і вказують браузеру або іншій програ-
мі, яким чином інформацію треба виводи-
ти на екран. За допомогою тегів у докуме-
нті можна визначити (розмічені) частини,
розділи, підрозділи (зесііоп), абзаци, спи-
ски, малюнки, таблиці, колонтитули, ін-
декс, зміст тощо. Всередині кожного бло-
ку можна змінювати шрифт, розмір сим-
волів, колір тексту, виділяти текст курси-
вом і/або робити його напівжирним. Пе-
регляд НТМЬ-документа здійснюють за
допомогою браузера. НТМЬ є спрощеною
підмножиною мови $€гМЬ, використовує
чистий А8СІІ-текст, поточну версію -
4.01 (загальнодоступний стандарт на
НТМЬ 4.0 прийнято у грудні 1997 р., а на
4.01 - 24.12.1999 р.), широко застосову-
ють для створення сторінок ИТИУ Мову
НТМЬ створив Тим Бернерс-Лі (Тіш
Ветег8-Ьее) за участю Дена Коннолі (Пап
Соппоііу) и Карен Малдроу (Кагеп Миі-
с1го\у). Розвитком другої версії мови за-
ймалася робоча група НТМЬ У/огкіп£
Сгоир, створена в 1994 р. при ІЕТЕ (див.
також Еупатіс НТМЕ, НЕМЬ, НТТР,
курегііпк, іа& ХНТМЕ, ХМЕ).
НТТР - Нурегіехі ТгапзГег [Тгапзрогі]
Ргоіосої - протокол прикладного рівня,
використовний для передавання гіпертек-
сту, протокол НТТР # протокол “перего-
ворів” про доставку веб-сервером докуме-
нта веб-браузеру. (НТТР застосовують та-
кож для передавання ХМЬ-файлів,
УоісеХМЬ, \¥МЬ, потокового відео й аудіо.)
Зазвичай використовує порт 80, а ТСР -
як протокол транспортного рівня. Голо-
вний протокол /ТИТР, визначений у КРС
1945 (НТТР 1.0), 2068 и 2616 (НТТР 1.1),
за допомогою якого НТМЕ-документи пе-
ресилають в Інтернеті від вузла до вузла.
НТТР підтримує постійні (передавання ба-
гатьох об’єктів) і непостійні з’єднання (пе-
редавання одного об’єкта веб-документа за
сеанс обміну між клієнтом і сервером), а
252
ЬурегтеДіа
також два методи ідентифікації користува-
чів: авторизацію й об’єкти (файли) соокіе.
Розвиток - НТТР+ (див. також Ьгочжег,
НТМЬ, Іпіетеі, Шк, УУеЬ).
НТТР8 - НТТР 8есиге - протокол захище-
ного передавання гіпертексту, протокол
НТТР8, захищений НТТР.
ЬиЬ - [мережний] концентратор (ЛОМ),
проф. хаб # концентратор або повторю-
вач, через який з’єднують вузли мережі в
топології “зірка” (див. також асіїче киЬ,
ЬгісІ£е, £аіемау, ЬАИ, пеімюгк, гоиіег).
Ііие - тон, відтінок # колір або відтінок ко-
льору (порівн. соїог).
Ниіїтап сосіе - код Хафмана (В. А. Ниіїтап) #
код, запропонований у 1952 р., в якому
довжина кодуючого слова обернено про-
порційна зустрічності кодованого елемен-
та, тобто елементам, які часто зустріча-
ються, відповідають короткі коди, а рідко
зустрічним - довгі. Використовують у фа-
ксимільних апаратах Огоир 3 (див. також
Ни/фпап сосіїп%, Ь2ІУ).
Ниіїтап сос1іп£ - кодування методом Хаф-
мана # див. також Нцфтап сосіе, УЬС.
Ьіі£е - величезний, гігантський # напри-
клад, йи£е 8()Ь сіаіаЬазез.
Ьитап Гасіог - людський чинник # найсла-
бша ланка комп’ютерної безпеки (див. та-
кож зосіаі еп%іпеегіп%).
Нип^агіап поіаііоп - угорський запис [но-
тація] # у програмуванні - використання
стандартних префіксів в іменах змінних,
наприклад, префікс “р” означає покажчик,
“і” - цілочислова змінна. Дає змогу змен-
шити кількість помилок.
Ішпі £гоир - “мисливська” група [портів] з
однією [псевдо]адресою # з них обирають
вільну.
ПУП - Ні§й Уоііа^е Вііїегепііаі - високово-
льтна диференційна схема 8С8І # з напру-
гою живлення термінаторів 5 В постійно-
го струму (див. також ЬУИ).
НУВС - Ьі§1і-уо1іа§е ОС - високовольтний
постійний струм # див. також ІТР8.
НУР - Ногіхопіаі & Уеіїісаі Розіїіоп - гори-
зонтальна й вертикальна позиції.
ну<2 - Ніегагсйісаі Уесіог (Зиапііхаііоп -
ієрархічне векторне квантування # алго-
ритм ущільнення [відео]даних для телеко-
нференцзв’язку, розроблений компанією
РісіигеТеї.
НУ8 - Нитап Уізиаі 8узіет - система візуа-
лізації для людини, алгоритм НУ8 # обро-
блення кольорів із перевагою відтінків, до
яких найчутливіше око людини.
Н\¥ {також НА¥) - див. кагсТчаге.
Н\¥Б - Неі§Ьі-\Уі(іій-ВеріЬ - висота-шири-
на-глибина, габарити.
ЬуЬгісі сігсиії - гібридна мікросхема # 1. об’-
єднання на одному кристалі кількох мік-
росхем різних типів; 2. об’єднання однієї
або кількох ІС з одним або кількома дис-
кретними компонентами (див. також
сіізсгеіе сотропепі, куЬгісІ тісгосігсиіі).
ЬуЬгШ сотриіег - аналого-цифровий ком-
п’ютер, гібридний комп’ютер, гібридна
ЕОМ # комп’ютерна система, що є сполу-
ченням цифрової та аналогової обчислюва-
льних машин. Використовують у системах
керування виробничими процесами, в робо-
тотехніці й для моделювання складних сис-
тем (див. також апаІо% сотриіег, сотриіег).
ІіуЬгісі тісгосігсиіі - гібридна мікросхема #
мікросхема, складена з різних типів інтег-
ральних схем і дискретних компонентів,
змонтованих на керамічній підкладці (ба-
зі). Застосовують у військовій і телекому-
нікаційній апаратурі.
ІіуЬгісі пеПуогк - гібридна мережа # ЛОМ,
що об’єднує різнотипні комп’ютери (див.
також кеіего§епеои$ пеіууогк, кото^епеоиз
пеіхмогк, пеі\\югк).
Нусіга - архітектура Нусіга # модульна архі-
тектура системної плати ПК, розроблена
компанією ІВМ Регзопаї Сотриіег. Змен-
шує вартість модернізації за рахунок лег-
шої зміни компонентів (ОЗП, процесора,
РСІ).
Нусіга ргіпіег {також тиІШїтсііоп ргіпіег) -
багатофункціональний [лазерний] прин-
тер (із функціями сканера, факса й копію-
вально-множувального пристрою).
ЬурегсиЬе - гіперкуб # один зі способів
з’єднання процесорів у багатопроцесор-
ній системі (див. також іогиз).
Ьурегііпк - гіперпосилання, гіперзв’язок, гі-
пертекстовий зв’язок # активний (виділе-
ний кольором) текст, зображення або кно-
пка на веб-сторінці, клацання яких (акти-
візація гіперпосилання) викликає перехід
до іншої сторінки або іншої частини пото-
чної сторінки. У загальному випадку - за-
соби компонування (зокрема задавання
взаємозв’язків між окремими елемента-
ми) електронного документа, що містить
текстові, аудіо- та відеодані (див. також
Ьаск Ііпк, Ьгомяег, НТМЬ, курегіехі, зіаіе
Ііпк).
йурегшесііа {також Н-шесііа) - гіперсере-
довище, гіпермедіа # розширений (порів-
няно з гіпертекстом) метод організації
253
Нурегіаїк
мультимедіа-інформації (електронного
середовища), в якому крім тексту підтри-
муються перехресні посилання з іншими
типами даних (відео, графіка, звук). Тер-
мін “мультимедіа” не є загалом синоні-
мом терміну “гіпермедіа” (див. також
НТМЦ курегіехі, (Уогісі УУісІе ІГеЬ).
Нурегіаїк - мова сценаріїв Нурегіаїк # у ПК
Масіпіозк - мова системи НурегСагб, яку
використовують для організації зв’язків
між “картами” стеків-каталогів системи.
курегіехі - гіпертекст # 1. текст, який містить
покажчики на інші документи. Спосіб зо-
браження інформації за допомогою зв’язків
між документами. Термін уведено Тедом
Нельсоном (Тесі Неїзоп) у 1965 р.; 2. техно-
логія, що забезпечує пошук заданих тем у
текстових масивах. Пошук забезпечує
включення до текстів спеціальних покажчи-
ків, які називають гіпертекстовими поси-
ланнями (курегііпк, Ііпкз), ці слова або фра-
зи в документі, обрані читачем, викликають
перехід до іншого документа та вивід його
на екран. Приклад: Еуєп Нурегіехі Ііпкв сап Ье
етЬесІсІесІ. - Навіть гіпертекстові посилання мо-
жуть бути вбудовані, (див. також Ьгомкег,
попііпеаг іехі).
курегіехі: геГегепсе - гіпертекстове поси-
лання - див. курегііпк.
Нурегіехі Тгапзїег Ргоіосої - див. НТТР.
Нурег-Ткгеа<1іп£ (НТ) - гіперпотоко-
вість, “надбагатопотокова”, гіперпото-
кова технологія, НТ-технологія # назва
нової технології, реалізованої в проце-
сорі Репііит 4. Вона використовує мож-
ливості незадіяних регістрів і блоків про-
цесора, дозволяючи йому підняти продук-
тивність до ЗО %. Завдяки цьому настіль-
ний ПК може виконувати два різних за-
стосування одночасно або одне застосу-
вання, але швидше за однопроцесорну
систему. Для ОС цей процесор вигля-
дає як два паралельно працюючих
процесора (див. також курегікгеасііп^,
кіір:// илуж іпіеі. сот/іп/о/курегікгеасІіп§).
курегікгеасііп^ - гіперпотокова (гіперпото-
чна) [технологія] # див. також Нурег-
ТкгеасІіп§.
куркеп - 1. дефіс, знак 2. знак переносу #
див. також сіазк, кагсі куркеп, 8о/і куркеп.
куркеп Іайсіег - багато переносів підряд # в
НВС - помилка верстки, яка полягає в
тому, що три та більше рядків підряд за-
кінчуються знаком переноса. Це відвертає
увагу й знижує легкочитаність тексту
(див. також куркепаііоп).
куркепаііоп - 1. розбиття тексту за скла-
дами, розставляння переносів # викону-
ють за допомогою макрокоманди тексто-
вого редактора або спеціальної програми
(куркепаііоп рго§гат) (див. також курке-
паііоп гопе); 2. перенос, проставлення де-
фіса.
куркепаііоп гопе - зона [область] переносу #
відстань від правої межі тексту, всередині
якого слово можна розбити для переносу
(див. також куркепаііоп).
куроіке8І8 - гіпотеза, припущення, здогадка.
Нг - герц - див. Негіг.
- див. іпіегпаііопаїігаііоп.
І2О (також І2О) - ІпіеШ^епі Іприі/Оиіриі -
інтелектуальний ввід-вивід, специфікація
І2О # дає змогу збільшити пропускну здат-
ність вводу-виводу в серверах (див. також
іприі/оиіриі).
І860ХР - процесор І860ХР # МП фірми
ІпіеІ, 2 млн транзисторів, 1991 р. (див. та-
кож СРЦ).
І&А - Шепіійсаііоп & Аиікепіісаііоп - іден-
тифікація й аутентифікація [підтверджен-
ня повноважень суб’єктів].
ІА - 1. див. іпЛігесі асісігЄ88ІП& 2. іпзігисііоп
асісігезз - адреса команди.
ІА-32 - Іпіеі Агскііесіиге-32 Ьіі - архітекту-
ра ІА-32 # загальне позначення сумісної
зверху вниз 32-розрядної архітектури
процесорів 80386, 80486, Репііит, Репііит
Рго Репііит II, Сеіегоп і Хеоп корпорації
Іпіеі. Ряд недоліків цієї архітектури зму-
сив Іпіеі відмовитися від подальшої під-
тримки сумісності й розробити архітекту-
ру ІА-64 (див. також сіомпучагсі сотраіі-
Ьііііу).
ІА-64 - ІпіеІ АгскііесІиге-64 Ьіі - архітекту-
ра ІА-64 # загальне позначення 64-розряд-
ної архітектури процесорів типу Мегсесі,
Ііапішп корпорації Іпіеі, які розробляють з
1994 р. за активної участі Нехуіеіі-Раскагсі
(див. також ЕРІС, ІА-32).
ІАВ - Іпіегпеї Агскііесіиге Воагб (раніше
Іпіегпеі Асііуіііє8 Воапі) - Рада з архітек-
тури Інтернету, комітет ІАВ # один із ке-
рівних органів Інтернету, що входить до
І8ОС. Затверджує нові протоколи, станда-
рти, проекти розвитку Мережі, правила
видачі адрес тощо. Працює на громадсь-
ких засадах, проте членами ІАВ можуть
254
стати тільки особи, що мають кваліфіка-
цію й авторитет. ІАВ керує комітетами
(групами) ІАИА, ІЕТР, ІВТР.
ІАС - 1. Іп Апу Сазе (Іп Апу Еуєпі) - у будь-
якому випадку # абревіатура, прийнята в
електронній пошті та чат-форумах (див. та-
кож (іїзізреак)', 2. Іпіег-Арріісаііоп Сотшипі-
саііопз - міжпрограмні зв’язки (МасіпІозН);
3. ІпГогтаіїоп Апаїузіз Сепіег - інформацій-
но-аналітичний центр # одна з кількох ор-
ганізацій, створених МО США для полег-
шення користуванням наявною науковою
та технічною інформацією. ІАС створює
й обслуговує великі бази знань, а також
розробляє аналітичні засоби для оброб-
лення даних (див. також РАКРА, РІ8А,
По, КВМ8, N080).
ІАСК - Іпіегпаїіопаї Аззосіаііоп Сгуріо&га-
рііу Кезеагсії - Міжнародна асоціація з
криптографічних досліджень, асоціація
ІАСК # спонсорує проведення конферен-
цій з криптографії.
ІАЕ - Іп апу єуєпі - так чи інакше, в будь-
якому випадку # абревіатура, прийнята в
чат-форумах та електронній пошті (див.
також сИ^ізреак).
IАNА - Іпіегпеї Аззі^пеб НишЬегз [Иатез]
АиіЬогіїу - Центр присвоєння номерів Ін-
тернету, організація ІАМА # фінансована
урядом США організація, що відповідає
за адміністративне керування в Інтернеті
такими доменами вищого рівня, як .сош,
.пеі, .ог£. З вересня 1998 р. її функції взя-
ла на себе міжнародна некомерційна ор-
ганізація ІСА№ (див. також ІАВ, ІЕТР,
І В ТР, кіір://у\гмуу. іапа. ог%).
ІАХАЬ - І аш поі а 1а\ууег, Ьиі - я не адво-
кат [юрист] # застереження (відмова), ко-
ли в Мережі надається (запитується) по-
рада, пов’язана із законодавством. Абре-
віатура, прийнята в телеконференціях
(див. також сИ^ізреак).
ІАР - Іпіетеі Ассезз Ргоуііієг - провайдер до-
ступу до Інтернету, інтернет-провайдер #
фірма або організація, що надає послуги
доступу до Інтернету в комерційних цілях
або клієнтам. ІАР може бути одночасно і
сервіс-провайдером (див. І8Р). Користу-
вачів з'єднують з провайдером за допомо-
гою модему по телефонній лінії (див. та-
кож ^5Р[6], сопіепіргочісіег, РОР[2])-
ІАВ - Іпзігисііоп Асісігезз Ке^ізіег - регістр
адреси команди # один із внутрішніх регі-
стрів процесора. Приклад: ТГіе ІГігеасІ із аЬІе
іо гезите \л/Ьеге іі зіоррес! Ьесаизе ІАЕ роіпіз
іо іііе пехі іпзігисііоп іо ехесиіе. - Виконання
ІСА
програми можна відновити з моменту зупинки,
оскільки адресу наступної команди зберігає
ІАЕ. (див. також СРІІ, ге^ізіег).
ІА8 - Іпіегпаііопаї Ассоипііп^ Зіапсіагсі -
міжнародний стандарт фінансової звітно-
сті, МСФЗ.
ІА\¥ - Іп ассогсіапсе \уііЬ - відповідно до #
абревіатура, прийнята в електронній по-
шті й чат-форумах (див. також сИ^ізреак).
ІВС82 - Іпіеі Віпагу СотраііЬИііу 8ресійса-
Ііоп 2 - специфікація Іпіеі на двійкову су-
місність, специфікація ІВС82 # стандарт,
що визначає умови, за яких прикладна
програма зможе працювати на довільній
системі ІЖІХ на базі ПК 386/486.
І-Ьеаш (також І-Ьеаш роіпіег) - І-образ-
ний покажчик # у графічних інтерфейсах
користувача - тип курсору, що має форму
прописної букви І та визначальне місце
вставки в текстовий рядок символів, які
вводять з клавіатури, (див. також СІЛ,
іпзегііоп роіпі, кеуЬоагб).
ІВС - див. іпіегЬІоск %ар.
ІВМ - Іпіегпаїіопаї Визіпезз МасЬіпез Сог-
рогаїіоп - корпорація ІВМ # одна з най-
старших комп'ютерних компаній у світі.
Світовий лідер у сфері комп'ютерних тех-
нологій і за обсягами продажів. Мейнф-
рейми ІВМ пофарбовані в блакитний ко-
лір, тому в пресі корпорацію часто нази-
вають “Блакитний гігант”. Корпорацію
утворено в 1911 р. злиттям чотирьох ком-
паній, однією з яких була ТЬе ТаЬи1аІіп§
МасЬіпе Сотрапу, що випускала табуля-
тори (див. також СІІА, СМК, МСА, МУ8,
08/2, РЬ/1, Ро^егСкір, Р8/2, 8АА,
кіір://у\г\лгю. іЬт.сот).
ІВТ - 1. Іпіетеі Вазеб Тгаіпіп£ - навчальні
курси, проведені в Інтернеті # див. також
Іпіегпеі. 2. Іпзігисіог Вазесі Тгаіпіп£ - на-
вчальні курси, проведені викладачами.
ІС - 1. інтегральна схема - див. іпіе^гаіесі
сігсиір 2. контролер переривань - див. іп-
іеггирі сопігоііег, 3. І 8ее - розумію # аб-
ревіатура, прийнята в електронній пошті
(див. також сіізізреаку, 4. іпіогтаїіоп сеп-
Іег - інформаційний центр; 5. іпзігисііоп
сошіїег - лічильник команд - див. рго-
%гат соипіег;
6. іприї сопіехі - контекст вводу # в ІІпіх-
подібних системах - стан потоку вводу.
ІСА - 1. Іпіегарріісаііоп Сотшипісаііоп Аг-
сїїііесіиге - архітектура міжпрограмних
зв'язків, специфікація ІСА # специфікація,
що передбачає організацію ефективної
роботи мережних комп'ютерів і тонких
255
ісапсі
клієнтів; 2. Іпсіерепдепі Сотриііп^ АгсЬі-
Іесіиге - архітектура незалежних обчис-
лень, зв'язувальний протокол ІСА # про-
токол взаємодії з тонкими клієнтами (див.
також ВІ)Р).
ісапсі - множене # див. також іег.
IСАNN - Іпіетеі: Согрогаїіоп іог Аззі^пед
Катез апсі МшпЬегз - некомерційна орга-
нізація ІСАЬЛМ # заснована в 1998 р. Міні-
стерством торгівлі США. Контролює ви-
дачу доменних імен верхнього рівня, від-
повідає за адресний простір Інтернету,
визначення параметрів протоколів, систе-
му доменних імен і систему кореневих
серверів. До створення ІСАИХ ці питання
вирішували кілька не зв'язаних між собою
агентств (див. також сіотаіп пате, Іпіег-
пеі, ТЬО, кіїр:/Л\м^лсапп.ог£>).
ІСАР - Іпіетеі Сопіепі Асіаріаііоп Ргоіосої -
протокол адаптації інтернет-контенту,
протокол ІСАР # протокол, який розроб-
ляє організація ІСАР Гогшп, яку очолю-
ють компанії Акатаі, Сізсо і №і\уогк Ар-
рііапсе. Призначений для взаємодії між
кінцевими пристроями й мережними за-
стосуваннями. Представлений у ІЕТР у
2000 р. (див. також кир://\у\\^.і-сар.ог§).
ІСС - Іпіетаііопаї Соїог Сопзогііит - між-
народний консорціум із засобів оброблен-
ня кольорових зображень # утворений
компаніями АсіоЬе, А§Га, Арріе, Косіак,
Місго8о£і, Зііісоп ОгарЬісз, 8ип і Таїі^епі
для розроблення, використання й просу-
вання міжплатформних стандартів із об-
міну кольоровими документами між за-
стосуваннями і пристроями.
ІСБЬ - Іпіе£гаіес1 Сігсиіі Пезсгірііоп Ьап&иа§е -
мова опису інтегральних схем, мова ІСБЬ
(фірми Веіі ЬаЬогаїогіез).
ІСЕ - див. іп-сігсиіі етиіаіог.
ІСЕА - Іпіетаііопаї Сотриіег Расзітіїе Аз-
зосіаііоп - Міжнародна асоціація комп'ю-
терного факсимільного зв'язку # об’єд-
нання ЗО фірм-виробників факс-серверів,
створене для розроблення стандартів.
ІСІА - Іпіетаііопаї Соттипісаііоп Іпсіизігу
Аззосіаііоп - Міжнародна асоціація теле-
комунікаційної індустрії.
ІСМР - Іпіетеі Сопігої Мезза^е Ргоіосої -
протокол керівних повідомлень [мережі]
Інтернет, протокол ІСМР # розширення
протоколу ІР для обміну повідомленнями
про статус переданих даних, визначений
у КГС 792.
ІСОМР - Іпіеі Сотрагаііуе Місгоргосеззог
Регіогтапсе іпсіех - індекс ІСОМР # ін-
декс відносної продуктивності процесорів
Іпіеі. Для його визначення використову-
ють суміш 16- і 32-розрядних цілочисло-
вих операцій, команд із рухомою крап-
кою, оброблення графіки та відео. Поточ-
на версія - ІСОМР 2.0.
ісоп (також ікоп) -1. піктограма, іконка (в те-
рмінології Місгозой - “позначка”) # невели-
ке растрове символічне зображення, що ви-
користовують у графічному інтерфейсі кори-
стувача для вибору певного інструменту
(програми), пристрою, папки та керування
ними (див. також СІЛ, ісоп Ьаг, ісоп есіііог,
рісіо§гат, іооІЬаг)’, 2. образ, зображення.
ісоп Ьаг - лінійка піктограм, піктографічне
меню # використовують у багатьох засто-
суваннях для зручності виклику команди.
Синонім - іооІЬаг (див. також СІЛ, ісоп).
ісоп е<Шог - редактор піктограм # утиліта,
що дає змогу редагувати чи створювати
нові піктограми (див. також есіііог, ісоп).
ісопіс іпіегГасе - піктограмний інтерфейс,
графічний інтерфейс # інтерфейс, основ-
ним елементом якого є піктограми (див.
також СІЛ, ісоп).
ісопіхе Ьиііоп - кнопка “згорнути в пікто-
граму” # стискає вікно до розміру пікто-
грами (див також тахітіге Ьиііоп).
ІСР - 1. Іп1е£га1ес1 соттипісаііопз ргоуісіег -
провайдер [постачальник] інтегральних
комунікаційних (зв'язкових, мережних)
послуг; 2. Іпіетеі сопіепі ргоуібег - поста-
чальник (розробник) інформаційного на-
повнення (контенту) Інтернету # див. та-
кож сопіепі ргоуісіег, 3. Іпіетеі СасЬе
Ргоіосої - протокол ІСР # описаний у КРС
2186 і 2187.
ІС(2 - і 8еек ¥ои - служба [програма] ІСР,
проф. сленг “Аська” # вільно розповсюджу-
вана програма інтерактивних конференцій в
Інтернеті, розроблена в 1996 р. фірмою
МігаЬі1І8 (Тель-Авів, кіір://\у\у\у.тігаЬіІІ8.сот\
яка згодом придбана АОЬ. Підгримує також
електронну пошту й пересилання файлів
(див. також скаі, ІКС, кіір://у№мЛсд.сот).
ІСК - ІпІе11І£еп1 СЬагасІег Кесо£пі1іоп (або
Іта£е СЬагасІег Кесо^піііоп) - машинне
розпізнавання текстів, які важко читати #
тексти із символів, які вписуються в спе-
ціальні форми (див. капсі-ргіпіесі скагас-
іег), або старі машинописні тексти (див.
також скагасіег гесо§піііоп, капсіуугіііп^
гесо^піііоп, ОСК).
ІС8 - 1. Іпіетеі СЬе88 8єгуєг - сервер ІС8 #
сервер, який дає змогу користувачам гра-
ти в шахи в Інтернеті. Має текстовий і
256
ісіепіійег
графічний інтерфейси (ХСІ8); 2. Іпіегпеї
Соппесііоп 8йагіп£ - служба ІС8 # уперше
введена в А¥іпсіоау8 98. Дає змогу всім
комп’ютерам у невеликій (до 10 ПК) до-
машній або офісній мережі користуватися
для доступу до Інтернету одним інтернет-
підключенням.
ІСТ - 1. Іпібгтаїіоп апсі Соттипісаііоп
Тес1іпо1о£у - інформаційні й комунікацій-
ні технології, інформаційно-комунікацій-
ні технології, ІКТ # термін, який широко
використовують у Європі замість або як
розширення терміна іп/огтаііоп Іескпоі-
о%у\ 2. Іп-Сігсиіі Те8ііп§ - внутрішньосхе-
мне тестування - див. /ТИС.
ІСІІ - Іпіеггирі Сопігої І/піІ - блок контро-
лера переривань # один із блоків процесо-
ра, відповідальний за оброблення сигна-
лів переривань (див. також іпіеггирі, іпіег-
гирі сопігоііег).
ІВ - див. іВепІі/іег.
ІВА - 1. Іпсгетепі/Песгетепі Абсіге88 - ін-
кремент/декремент адреси; 2. Іпіе^гаїссі
Пі^ііаі Ассезз - інтегрований цифровий
доступ (послуга мережі Спринт); 3. Іпсіе-
репбепі Пізк Аггау - незалежний диско-
вий масив; 4. ІпІе11і&епІ Вґіує Аггау - інте-
лектуальний дисковий масив.
ТВАРІ - Іпіе^гаїесі РаІаЬаье АРІ - інтегрова-
ний АРІ доступу до БД, інтерфейс ШАРІ #
інтерфейсний шар між засобами розроб-
лення Вогіапсі С++ і Веірйі, з одного боку,
і механізмом баз даних (ВИЕ) - з іншого.
Слугує для забезпечення доступу до БД із
застосувань. Розроблено фірмою Вогіапсі
Іпіегпаїіопаї у 1992 р. як альтернатива ін-
терфейсу ОВВС корпорації МІСГО8ОІЇ.
ІВС - Іпіегпеі РаїаЬазе Соппесіог - конек-
тор Інтернету з базами даних # дає змогу
звертатися до БД із веб-сторінки.
ІВСТ (також іРСТ) - 1. Іпдігесі Різсгеїе
Со8Іпе Тгапзібгт - зворотне дискретне
косинусне перетворення # використову-
ють у разі декодування ущільнених даних
(див. також ЕСТ, ЕВСТ)’, 2. іпуєгзє сііз-
СГЄІЄ СО8ІПЄ Ігап8Іогт - інверсне дискретне
косинусне перетворення.
ІВВЕ - Іпіе^гаїео Оеуеіоргпепі апа РеЬи££Іп§
Епуігоптепі - інтегроване середовище розро-
блення й налагодження [програм] # середови-
ще розроблення, що містить редактор почат-
кових текстів програм, систему налагоджен-
ня, об'єднану з компілятором або інтерпрета-
тором мови програмування. Дає змогу при-
скорити процес розроблення, створення та на-
лагодження програм (див. також ЮЕ^ УЕ)Е).
ГОЕ -1. ІпІе£гаІсс1 Білує Е1есІгопіс8 - вбудований
інтерфейс накопичувачів, інтерфейс 1ВЕ # ін-
терфейс для підключення до ПК периферій-
них пристроїв (дискових накопичувачів, СВ-
КОМ, стримерів тощо), який з'явився в сере-
дині 80-х років. Швидкість обміну - від 3,3 до
8,3 Мбайт/с; через спосіб адресації секторів
максимальна місткість диска - 504 Мбайт.
Відповідає стандарту АТА (АТ Аїїасйтепі),
розробленому ЛЖ/. Витісняється інтерфейса-
ми ЕЮЕ і 8С8І; 2. ІпІе11І£епІ Реуісе Еіесігопісз -
електроніка інтелектуального пристрою;
3. ІпІе£гаІес1 Веуеіортепі Епуігоптепі - інтег-
роване середовище розроблення - див. ЮВЕ\
4. у літературі зустрічають й інші розшифров-
ки цієї абревіатури: Іпіе^гаїеб Вєуісє Еіес-
Ігопісз, Іп1е11і£еп1 Е)пує Ефііртепі, Іпіегасііуе
Оеуеіортепі Епуігоптепі.
ІВЕА - 1. Іпіетаїіопаї Раїа Епсгурііоп А1§о-
гіііип - міжнародний алгоритм шифруван-
ня даних, алгоритм ГОЕА # блоковий
шифр, його первісна назва РЕ8 (Ргорозесі
Епсгурііоп 8іапс1агс1). Розроблено Хие]іа Ьаі
і Іатез Маззеу у 1990 р. (патент 1991 р.), на-
дійніший за ВЕ8 (128-бітовий ключ, пра-
цює з 64-бітовими блоками відкритого те-
ксту); використовують у РСР і для циф-
рового підпису (див. також сгуріортарку,
Ві^ііаі зі^паіиге)', 2. Іпіетаїіопаї ОІ8ІгіЬи-
Ііоп оГЕІссІгопісз Аззосіаііоп - Міжнарод-
на асоціація дистриб'юторів електроніки.
ГОЕЕО - ІСАМ Рейпіііоп Меіііосіз - мова
ЮЕЕО # мова моделювання бізнес-проце-
сів, яку використовують на стадії ство-
рення моделей предметної області. Феде-
ральний стандарт США (див. також ВРК,
ЕЕЕ, ІЕЕЕ2, 8АЕТ).
ІБЕЕ2 - мова ГОЕГ2 # розширення мови
ЮЕЕО для опису динамічних систем.
ідепіісаі - ідентичний, тотожний.
Шепііїїсаіїоп - ідентифікація, ототожнення,
встановлення, виявлення # процес отото-
жнення об'єкта, наприклад, у разі вхо-
дження користувача до системи. Приклад:
Ме пеесі іо саггу тиіііріе кеуз, ісіепіііісаііоп
сагсіз апсі Ьабдез, апсі оіНег зесигііу аісіз. (Иоп-
аісі Иогтап) - Нам доводиться носити із собою
численні ключі, ідентифікаційні картки, жетони
й інші документи та засоби безпеки, (див. та-
кож аиікепіісаііоп, Ьіотеігіс Шепіі/ісаііоп,
ісіепіі/ісаііоп зузіет, гізк Іс1еп1і]іса1іоп).
ісіепіііїсаііоп 8у8Іеш - система ідентифіка-
ції; система, що ідентифікує # див. також
ЕК8\2], ріазііс саг В.
ісІепІіГіег (ІВ) - ідентифікатор, ознака; по-
значка # 1. імена, присвоєні змінним, кон-
257
Шепііїу
стантам, структурам даних, класам, про-
цедурам, функціям, методам та іншим
програмним об'єктам. Деякі мови програ-
мування вимагають оголошення ідентифі-
каторів перед їхнім використанням у про-
грамі (ехріісіі сіесіагаііогі). Синонім -
зутЬоІіс пате (див. також саііег Ю, ІаЬеІ,
гезегуесі уюгсі, зутЬої іаЬІе, изег ісі); 2. ло-
гічне ім’я пристрою # див. також Іоуусаі
пате.
ісіепіііу - тотожність, ідентичність.
і(1ео£гат - ідеограма # графічний знак, який
позначає об’єкт, поняття й асоційовані з ни-
ми звукові елементи. Прикладом ідеограм
можуть служити китайські ієрогліфи.
ГОЬ - 1. ІпіегГасе Пеііпіііоп Ьап&иа§е - мова
опису інтерфейсу # використовують для
описів інтерфейсів до процедур або функ-
цій у КРС (див. також сіізігіЬиіесІ зуз-
іет)', 2. Іпіегсіїір Ві&ііа1 Ьіпк - цифровий
канал зв’язку, або взаємодії, між ІС; про-
токол ГОЬ (фірми Моіогоіа).
ГОЬС - I8^N Ваіа Ьіпк Сопігої - комуніка-
ційний протокол І8ПТ4.
ідіе сЬаппеї - вільний (незайнятий) канал #
працездатний канал зв'язку, не використо-
вуваний на даний момент.
іШе сЬагасіег - холостий символ, символ
очікування, пустий символ # керівний си-
мвол, який передають для підтримки син-
хронізації лінії за відсутності корисної ін-
формації (див. також сопігої скагасіег).
ІШе іпіеггирі - переривання за очікуванням #
переривання, що генерує пристрій у разі
переходу його з робочого режиму в ре-
жим очікування (див. також іпіеггирі).
ісіїе тосіе - режим очікування [холостого
ходу], неробочий режим # у мікроконтро-
лерах - режим роботи зі зниженим енер-
госпоживанням, коли процесор вимкнено,
в той час як ОЗП і вбудовані периферійні
пристрої продовжують функціонувати
(див. також кіЬегпаііоп тосіе, іпасііуііу
тосіе, о// тосіе, зіеер тосіе, зіапсІЬу тосіе,
зизрепсі тосіе).
ІШе ііте - 1. час очікування [простою, без-
діяльності]; простій # період часу, протя-
гом якого система, процесор або інший
пристрій, знаходячись у робочому стані,
не виконує корисної роботи (не викорис-
товується) (порівн. сіоуупііте)} 2. пауза #
інтервал між двома сеансами зв'язку.
ГОМ - іпіегасііуе дІ£ІЇа1 шесііа - інтерактив-
не цифрове середовище # сутність, що
включає онлайнові служби, мультимедіа-
ПЗ та відеоігри для приставок
ГО8 - Іпігизіоп Пеіесііоп 8узіет - система
виявлення [мережних] атак (вторгнень) #
різні апаратні й програмні засоби (іноді
розглядають як клас ПЗ), службовці для
виявлення атак на комп'ютерні системи.
Використовують разом із мережними ек-
ранами. Традиційні ГО8 ґрунтуються на
використанні БД відомих атак. Інший під-
хід - повний аналіз протоколу в усьому
потоці даних (див. також 797И7, СІАС, Ю8
ЗЄП8ОГ, Ю1УС, іпігисіег сіеіесііоп ІР8).
ГО8 8ЄП8ОГ - датчик [сенсор] системи вияв-
лення атак # Приклад: АІІ іЬе ігаїїіс раззіпд Ьу
оп іЬе зиЬпеі Ьеіпд топііогесі Ьаз іо Ье сої-
ІесіесІ апсі ехатіпесі Ьу іЬе Ю8 зепзог апсі
сотрагесі адаіпзі а баіаЬазе о( кпомп аііаск
зідпаіигез. (ВоЬ \Л/аІсіег) - Весь трафік, який
проходить через контрольовану підмережу, фі-
ксує й аналізує датчиком системи виявлення
атак, а також порівнює з БД, яка зберігає відо-
мі сигнатури атак. (див. також Ю8).
ГО8Ь - I8^N В8Ь - технологія Ш8Ь # О8Ь
на базі І8ПК Забезпечує швидкість пере-
силання 128 Кбіт/с (див. х£)5£).
ГОТ - Іпіеггирі Пізраісй ТаЬІе - таблиця дис-
петчеризації переривань # таблиця векто-
рів переривань у АУіпбохуз 2000.
ГО\¥С - Іпігизіоп Пеіесііоп \Уогкіп§ Сгоир -
робоча група ІЕТР із виявлення атак #
розробляє інтернет-стандарти у сфері ви-
явлення атак (див. також Ю8).
ІЕ - 1. Іпіетеі Ехріогег - браузер ІЕ # браузер
корпорації МІСЮ8ОЙ; 2. див. іп/огтаііоп еп%і-
пеегіп& 3. Іпіеггирі ЕпаЬІе - регістр дозволу
переривань, регістр ІЕ # внутрішній регістр у
деяких процесорах. Можливий сигнал із ана-
логічною назвою (див. також ІМК).
ІЕС - 1. Іпіетаііопаї ЕІесігоіесЬпісаІ Сот-
тіззіоп - Міжнародна електротехнічна ко-
місія, МЕК # розташована в Женеві міжна-
родна організація, що займається стандар-
тами з електроніки й електротехніки, зок-
рема з безпеки електричного та іншого ус-
таткування. Складається з національних
комісій 40 країн світу. Заснована в 1906 р.
(див. також АШ, ІЕЕЕ, І8О, ІШ-Т, N180,
N181, О8І, кіір://у^у^.іес.ск); 2. Ізоіаіеб Ех-
іепзіоп СаЬІе - ізольований подовжуваль-
ний кабель.
ІЕЕ - Іпзігисііоп Ехесиііоп Еп^іпе - блок ви-
конання команд # сучасний процесор мо-
же містити кілька ІЕЕ (див. також АШ).
ІЕЕЕ (вимовляється “ай-тріпл-і”) - ТЬе Іпзіі-
іиіе о£ Еіесігісаі апсі Еіесігопісз Еп^іпеегз,
Іпс. - Інститут інженерів з електротехніки й
радіоелектроніки, ПЕР (США) # найбільша
258
ІЕТЕ
у світі організація (кйр:/Лкммлеее.ог£), яка
об’єднує більше 300 тис. технічних фахів-
ців зі 147 країн, провідна організація зі ста-
ндартизації, що відповідає також за мереж-
ні стандарти. Створена в 1963 р. внаслідок
злиття американських товариств: ІАЕЕ, за-
снованого в 1884 р., та ІКЕ, заснованого в
1912 р. ПЕР проводить і спонсорує технічні
конференції, симпозіуми та семінари, веде
велику видавничу й освітню діяльність
(див. також АСМ, АХ8І, 180, ГТІІ-Т, N180,
М8Т, кіїр://\к\\гш. сотриіег. ог%).
ІЕЕЕ 488 - стандарт ІЕЕЕ 488 # стандарт на
шину СРІВ (див. також УХІ).
ІЕЕЕ 595 - стандарт ІЕЕЕ 595 # стандарт на
локальну шину І8ВХ (МиІІіЬиз).
ІЕЕЕ 754 - стандарт ІЕЕЕ 754 # поширений
стандарт ІЕЕЕ, прийнятий у 1985 р., на
операції з рухомою комою (крапкою). Ви-
значає два основних формати подання чи-
сел: 32-бітовий для одинарної точності й
64-бітовий - для подвійної, а також два
розширених формати (див. також РРЦ).
ІЕЕЕ 796 - стандарт ІЕЕЕ 796 # стандарт на
шину МиШЬив І.
ІЕЕЕ 802.11 - стандарт ІЕЕЕ 802.11 # специфі-
кація на безпроводові радіо ЛОМ. Визначає
максимальну швидкість передавання 2 Мбіт/с
і використовувану частоту 2,4-2,4835 ГГц,
яку виділено в США для промисловості, на-
уки та медицини. Тип модуляції РН88,0888.
Стандарт прийнято ІЕЕЕ у 1997 р.
ІЕЕЕ 802.11а - стандарт ІЕЕЕ 802.11а #
стандарт на безпроводові ЛОМ для швид-
костей передавання 6, 9, 12, 18, 24, 36, 48
і 54 Мбіт/с і діапазонів частот 5,35-5,51 і
5,725-5,825 ГГц, тип модуляції ОРОМ.
Прийнято у вересні 1999 р.
ІЕЕЕ 802.11Ь - стандарт ІЕЕЕ 802.11Ь # набір
стандартів на безпроводові ЛОМ для швид-
костей передавання 1,2, 5,5 і 11 Мбіт/с (вар-
то враховувати, що більше половини сму-
ги пропускання займає службова інформа-
ція), тип модуляції 0888, діапазон частот
2,4-2,4835 ГГц. Прийнято у вересні 1999 р.
(див. також ИРСА, хмігеїезз ТАМ).
ІЕЕЕ 802.1і£ - стандарт ІЕЕЕ 802.11 § # стан-
дарт на \¥ЬАК для діапазону частот 2,4 ГГц
і швидкості передавання 54 Мбіт/с, суміс-
ний знизу вверх із ІЕЕЕ 802.11Ь.
ІЕЕЕ 802.11І - стандарт ІЕЕЕ 802.11і # ви-
значає механізми захисту даних у безпро-
водових мережах. Має прийти на зміну
протоколу ІУЕР.
ІЕЕЕ 802.15 - див. Віиеіооік.
ІЕЕЕ 802.1Б - стандарт ІЕЕЕ 802. Ш # ста-
ндарт з керування доступом для мостів,
які з’єднують мережі 802.3, 802.4 і 802.5
(див. також ЬгШ§е).
ІЕЕЕ 802.1р - протокол ІЕЕЕ 802.1р # спе-
цифікація Рівня 2, що визначає протокол
пріоритезації графіка (з 8-ма рівнями
пріоритету) та динамічної фільтрації. Роз-
ширення стандарту ІЕЕЕ 802. ір.
ІЕЕЕ 802.1(2 - стандарт ІЕЕЕ 802.1(2 # ви-
значає теги, приєднувані до кадрів
ЕЙіегпеІ.
ІЕЕЕ 802.1х - стандарт ІЕЕЕ 802. їх # опи-
сує процедуру контролю доступу для ко-
жного порту.
ІЕЕЕ 802.3 - стандарт ІЕЕЕ 802.3 - див. 802.3.
ІЕЕЕ 802.3/ - робоча група ІЕЕЕ 802.3/ #
готовить стандарт для Сгі^аЬіі Еійетеі.
ІЕЕЕ 802.3ае - стандарт ІЕЕЕ 802.3ае # ста-
ндарт на 10 Сі^аЬіі ЕІЇїетеі.
ІЕЕЕ 802.3аГ - проект стандарту ІЕЕЕ
802.За£ # інша його назва - Роауєґ оуєг
ЕійегпеГ Цікавий тим, що забезпечить
подачу по двох неекранованих кручених
парах кабелю Еікегпеі електроживлення
напругою 48 В і відтак спростить розго-
ртання систем ІР-телефонії, безпроводо-
вих точок доступу тощо.
ІЕЕЕ 802.5 - стандарт ІЕЕЕ 802.5 # стан-
дарт на ЛОМ із передаванням маркера
(див. також іокеп, Токеп Кіпр).
ІЕЕЕ 959-див. РСВ.
ІЕЕЕ 1076 - стандарт ІЕЕЕ на мову УНОЬ.
1ЕЕЕ/АІЧ8І-1101 - стандарт “Євромеханіка” #
плати розміром 100x160 мм (формат 317) і
233,35x160 мм (формат 6И).
ІЕЕЕЛА7Ч8І-1296 - специфікація паралель-
ної системної шини.
ІЕЕЕ 1394 - стандарт ІЕЕЕ 1394 # стандарт
визначає високошвидкісний послідовний
інтерфейс. Синонім - РігеІУіге. Компанія
8опу називає його і.ЬІКК.
іег - множник # див. також ісапсі.
ІЕТ - Іта^е Епйапсетепі Тесітоіо^у - тех-
нологія підвищення якості [друкування]
зображень, спосіб і підсистема ІЕТ (фір-
ми ИсхуСєп) # див. також АВТ, ЕЕТ,
Р^ЕТ, КЕТ.
ІЕТЕ - Іпіетеі Еп£Іпеегіп£ Тазк Еогсе - ці-
льова група інженерної підтримки Інтер-
нету, комітет з інженерних питань [про-
блем] Інтернету, комітет ІЕТЕ # вхідна до
ІАВ відкрита громадська організація ме-
режі Інтернет, в якій обговорюють техніч-
ні проблеми розвитку Мережі та її архіте-
ктури й створюють робочі групи для їх-
нього вирішення. Розробляє стандарти й
259
І/Г
протоколи Інтернету, випускає КРС.
Цей комітет виник за ініціативи ІАВ у
1986 р., коли в Сан-Дієго відбулася пе-
рша нарада ІЕТГ (див. також ІАИА,
ІКТР, І8ОС, кіір://мг№У.іеі/.ог%).
І/Е - ІпіегЕасе - інтерфейс.
ІЕ - 1. див. іпіегтесііаіе /гедиепсу; 2. див.
іпіеггирі/Іа%.
ІЕІР - Іпіетаїіопаї Гебегаііоп оГ ІпГогтаііоп
Ргосе88Іп£ - Міжнародна федерація з оброб-
лення інформації, МФОІ # міжнародна не-
урядова федерація. Створена в 1960 р. під
егідою ЮНЕСКО з метою об'єднання націо-
нальних організацій, які займаються пробле-
мами оброблення інформації. У складі ІРГР
працюють більше десяти технічних коміте-
тів за напрямами, кожен комітет має свої ро-
бочі групи (див. також ЛСМ ІЕЕЕ).
І-Ггате - Іпігасодесі Лате [іеейпіцие] - спо-
сіб внутрішньокадрового кодування або
ущільнення відеоданих з урахуванням
надмірності всередині кадру (стандарт
МРЕ О) # див. також В-/гате, Р-/гате.
ІСВ№ - Іпіетаїіопаї бате Оеуеіорегз №і-
\уогк - Міжнародна асоціація розробників
ігор, асоціація ІСИЖ # некомерційна ор-
ганізація розробників, яка організує кон-
ференції й допомагає знайти фахівців і
гроші для виконання (див. також сотриіег
%ате$, кіір://^уу^,і§Ап.ог§).
ІСМР - Іпіетеї Сгоир Мапа^етепї Ргоіосої -
протокол керування групами Інтернету,
протокол ІСМР # дає змогу окремим ко-
ристувачам реєструвати на комутаторі чи
маршрутизаторі, які з'єднують сегменти
цієї мережі, підключення до визначеного
каналу, щоб одержувати розсилання за
специфікацією ІР Ми1ііса8ііп£.
І£іюге - ігнорувати, не звертати уваги, про-
пускати, не враховувати # див. також якір.
ІСОК - Іпіе11і£епі Сгаріїісз ОЬ]есі Кесо^піііоп -
інтелектуальне розпізнавання графічних
об’єктів, технологія ІСОК.
ІСР - Іпіегіог Оаіе^ау Ргоіосої - протокол
внутрішніх шлюзів, протокол [маршрути-
зації] ІСР # використовують для обміну
інформацією щодо маршрутизації в Інтер-
неті.
ІСКР - Іпіегіог Саіе\уау Коиііп£ Ргоіосої -
внутрішній протокол маршрутизації, про-
токол [маршрутизації] ЮКР # протокол
фірми Сізсо Зузіетз. Його розвиток - Еп-
йапсеб ІСКР (див. також О8РЕ, КІР,
гоиіег).
ІГК - Міжнародна федерація робототехніки #
див. також кіір://ууумл/г.ог%.
Ш - 1. див. Іп/огтаііоп Нірішау, 2. див. іп-
іеггирі капсіїег.
ІНУ - Іпсіерепсіепі Нагбхуаге Уепбог - не-
залежний постачальник [розробник]
апаратного забезпечення # див. також
ІГОР - Іпіетеї Іпіег-ОКВ Ргоіосої # прото-
кол, який визначає пересилання повідом-
лень між об'єктами по ТСР/ІР.
ІІР - Іпіетеї Іта&іп§ Ргоіосої - інтернет-
протокол пересилання графіки, протокол
ІІР # протокол пересилання зображень і
супровідної інформації з Інтернету та в
інтрамережах, може вбудовуватися в
НТТР. Відкритий стандарт. Зображення
передають як сукупність елементарних
фрагментів фіксованого розміру (іііез),
64x64 пікселі.
ІІКС — ІГІ гететЬег соггесіїу - якщо я точ-
но пам'ятаю [якщо мені не зраджує па-
м'ять] # абревіатура, прийнята в чат-фору-
мах та електронній пошті (див. також
сііргізреак).
118 - Іпіетеї ІпГогтаііоп 8єгуєг - інформа-
ційний сервер Інтернету # компонента
\Уіпс1оу/8 N1 8єгуєг 4.0. Пропонує три ос-
новні служби: Гір, £ор1іег і \у\у\у, а також
графічні засоби адміністрування, зв'язок
із БД, підтримку протоколів і різних ме-
тодів захисту, зокрема протоколи 88Ь і
СНАР. Випущена на початку 1996 р.
ЦУУТ8 - І Кізі \¥апі То 8ау - я тільки хочу
сказати, що... # абревіатура, прийнята в
чат-форумах (див. також сИ§ізреак).
ІКЕ - Іпіетеї Кеу Ехсііап^е - протокол 1КЕ #
використовується ІР8ес для першого об-
міну даними у разі встановлення захи-
щеного з'єднання, щоб вибрати потрібні
криптографічні алгоритми й ключі.
Описано в КЕС 2409.
ІЬЕС - ІпсшпЬепі Ьосаі Ехс1іап£е Саггіег -
базова місцева телефонна компанія # на-
дає зокрема лінії зв'язку в оренду компа-
ніям типу СЬЕС (див. також ЬЕС).
Ш-Ьеііауесі воГЬуаге - зловмисне ПЗ # усі ви-
ди ПЗ, несанкціонованого користувачем чи
адміністратором системи: віруси, логічні
бомби, троянці, ПЗ-шпигуни тощо (див. та-
кож Іо§іс ЬотЬ, зруссаге, Тго/ап когхе, гігиз).
І11е£а1 - 1. неприпустимий, некоректний, не-
вірний, заборонений # введене значення,
що не може прийняти програма, тому що
воно не відповідає очікуваному, напри-
клад, іііе^аі скагасіег, іііе^аі 8утЬо1 - не-
припустимий символ (порівн. іпуаІісТу
2. нелегальний, незаконний.
260
іта§іп§
іПе^аІ ассе88 - несанкціонований доступ,
НСД - див ипаиікогігесі ассе88.
іііе^аі сору - нелегальна [піратська] копія;
нелегально копіювати (наприклад, ПЗ).
Ше£а1 іп8ігисііоп - заборонена команда #
команда, код якої відсутній у списку ко-
дів команд даного процесора або не вико-
нується в заданому режимі його роботи.
Синонім - ПІе§аІ орегаііоп (див. також іп-
8ігисііоп 8еі, ргіуііеуусі іп8ігисііоп, рго-
іесіесі тосіе).
ІЬР - Іпзігисїіоп Ьеуеі Рагаїїеіізш - парале-
лізм на рівні [машинних] команд # здат-
ність процесора виконувати кілька ма-
шинних команд одночасно в рамках одно-
го програмного потоку (треду). Забезпе-
чують суперскалярною архітектурою
(див. також Нурег-Ткгеасііп^, рагаїїеіізт,
ЗМТууу 8ирег8саІаг агскііесіиге, ТЬР).
ІЬІІ - І Ііке уои - ти мені подобаєшся # аб-
ревіатура, застосовна в чат-форумах і
8М8-повідомленнях (див. також сіірізреак,
ІШ2).
ІИІ2 - І Ііке уои іоо - ти мені теж подо-
баєшся # абревіатура, застосовна в чат-
форумах і 8М8-повідомленнях (див.
также сИ%І8реак, ІШ).
ІМ - див. іп8іапі те88а%іп%.
ЇМ А - 1. Іпіегасйуе МиШтебіа Аззосіаіїоп -
Асоціація [виробників і користувачів] ін-
терактивних мультимедіа-систем; 2. І
тІ£ЙІ асісі - я можу додати # абревіатура,
прийнята в чат-форумах (див. також
ІМНО).
іша£е -1. образ, зображення # форма подан-
ня графічних даних на пристроях виводу
(принтер, дисплей, проектор тощо) (див.
також Ьаскруоипсі іта§е, ітауе агеа, іт-
а§е сотрге88Іоп, ітауе /Не, іта%е ргос-
Є88Іп£, іта%е гесорпіііоп, іп-ііпе іта%е,
]а§уесІ ітару, Нпе-агі іта%е, рго%ге88іуе
іта%е, га8іег руаркіс8, га8іег ітаре, уєсіог
£гаркіс8)\ 2. зображати, відображати.
іша£е агеа - ділянка зображення, площа зо-
браження [на смузі набору] (КГА).
іша^е сотрге88Іоп - ущільнення зобра-
жень; компресія зображень # застосуван-
ня різних методів і засобів для зменшення
обсягу графічного файла (див. також
сотрге88есі /ііе, сіаіа сопгрге88Іоп, /гасіаі
сотрге88Іоп, А РЕЄ, МРЕС, місіео сотрге8-
8ІОП).
іта£е епйапсетепі - підвищення якості зо-
браження, поліпшення зображення # у
КГА - комп'ютерне оброблення зобра-
ження з метою поліпшення його якості,
наприклад, корекція кольорів для друку-
вання, збільшення або зменшення контра-
стності, видалення непотрібних деталей
тощо. Широко використовують у НВС,
наукових дослідженнях, цифровій фото-
графії та інших областях (див. також
сН%ііаІ ркоіо^гарку, РТР, іта%е, іта%е
рГОСЄ88ІП%).
іша£е Гііе - графічний файл - див. Ьіпагу
/ііе.
іша£е тетогу - пам'ять зображення, відео-
пам'ять # область ОЗП, призначена для
збереження зображень. У графічних адап-
терах її називають уідео Ьиїїег. Синонім -
чісіео тетогу.
іша^е ргосе88Іп£ - оброблення зображень #
у КГА - будь-які комплексні операції з
комп'ютерного оброблення (перетворен-
ня) зображень, наприклад, підвищення чі-
ткості, корекція кольорів, згладжування,
зменшення шумів тощо. Синонім - рісіиге
ргосе88Іп£ (див. також сотриіег %гаркіс8,
сН%іісН ркоіоууарку, РТР, іта%е сотргез-
8Іоп, іта%е епкапсетепі, ітауе /Не, ітаре
ге8іогаііоп).
іта§е гесо£піїіоп - розпізнавання зобра-
жень # ідентифікація об’єктів на введе-
ному в комп'ютер зображенні. Цей про-
цес починають з оброблення зображен-
ня, видалення шуму, виділення ліній,
контурів і областей текстур. Розпізна-
вання зображень традиційно стосується
завдань штучного інтелекту (див. також
АІ, сотриіег %гаркіс8, іта%е, ітауе
ргосе88іп§, раііегп гесо%піііоп, іехіиге).
іпище ге8Іогайоп - відновлення зображень #
див. також іта%е, іта§ергосе88Іп%.
ііпа^ег - блок формування зображень, барв-
ник (для копірів).
іта^евейег - пристрій фотовиводу # при-
стрій, здатний виводити результати робо-
ти НВС безпосередньо на фотоплівку. За-
звичай має високу роздільну здатність: від
1200 до 3500 (і вище) точок на дюйм. Зазви-
чай всі пристрої фотовиводу підтримують
мову Ро8і8сгірі. Синонім - ркоіоіуре8еііег,
див. також соїог 8ерагаііоп, РТР, КІР\у\).
іта^іпагу рагі - уявна частина [комплекс-
ного числа] # див. також сотріех питЬег.
іша£ІП£ - створення [генерація, формуван-
ня] зображень; оброблення зображень; ві-
зуалізація; записування зображень на но-
сії # одержання зображень або з відеока-
мери, або зі згенерованих цифрових да-
них, або записуванням таких зображень
на відеострічку, лазерний диск чи мікро-
261
ІМАР
фільм (див. також СО-КОМ, іта%е, зсап-
пег, УСК, чізиаіігаііоп).
ІМАР - 1. Іпіегасгіуе Маіі Ассезз Ргоіосої - прото-
кол інтерактивного доступу до [електронної] по-
шти, протокол ІМАР # описано в КРС 2060
(див. також АСАР; кіір://мг^^.ітар.ог§);
2. Іпіетеі Ме88а§іп£ Ассезз Ргоіосої - прото-
кол доступу до повідомлень в Інтернеті,
протокол ІМАР # протокол розроблений у
1986 р. у Стенфордському університеті.
Включає операції створення, доступу й ке-
рування повідомленнями електронної по-
шти на сервері. Має ширші можливості за
протокол РОРЗ - дає змогу в перегляді вхі-
дної пошти обмежуватися тільки читанням
заголовків повідомлень. Як і РОРЗ, для зв’я-
зку між сервером і поштовим клієнтом
ІМАР використовує протокол 8МТР. Пото-
чну версія 4.0 визначено в КРС 1730 (по-
рівн. РОР; див. також ргоіосої, 8МТР^.
ІМС - 1. див. Іпіетеі Мезза^е Сепіег; 2. Іп-
берепсіепі Магкеііп£ Сошрапу - незалежна
маркетингова компанія.
ІМЕІ - Іпіетаііопаї МоЬіІе Ецніртепі Шепіііу -
міжнародна ідентифікація мобільного
устаткування, ІМЕІ-номер # індивідуа-
льний номер, присвоєний кожному сті-
льниковому телефону на заводі під час
його виготовлення. Цей номер переда-
ють у мережу стільникового зв'язку що-
разу, коли абонент включає апарат, те-
лефонує комусь чи отримує дзвінок.
Слугує для перевірки за реєстром іден-
тифікації обладнання (див. також ЕІК).
ІМНО (також ітЬо) - Іп Му НитЬІе Оріпіоп -
на мою скромну думку # скорочення, до-
даване до коментарю, написаного на он-
лайновому форумі або в електронній по-
шті. Вказує, що автор знає, що він вира-
жає спірний погляд, імовірно щодо пред-
мету, який вже обговорено (див. також
ВТУУ, сіі&зреак, ІМА№ ІКС, ТТЕН).
ІМЬ - 1. Іпіііаі Місгорго£гат Ьоасі - первіс-
не завантаження мікрокоду # процедура
завантаження мікрокоду в пам’ять мікро-
програм (див. також тісгососіе); 2. Іпібг-
тайоп Магкир Ьап§иа§е - мова ІМЬ # мо-
дифікація мови ХМЬ для портативних
комп’ютерів.
іттегііаіе - 1. безпосередній # див. також
сіігесі; 2. негайний, невідкладний.
іттесііаіе ассе§8 - безпосередній доступ -
див. гапсіот ассезз.
іттесііаіе асШге88 - безпосередня адреса -
див. сіігесі асісігезз.
іттесііаіе асШге88Іп£ - безпосередня адре-
сація # спосіб адресації, за яким значення
операнда (іттпесііаіе орегапсі) у вигляді
константи розташовано безпосередньо в
тілі команди (див. також асісігеззіпр тосіе,
(іігесі асісігеззіп^, є//єсііує асісігезз, ітрііесі
асісігеззіп^, іпсіехесі асісігеззіпр, іпсіігесі асі-
сігеззіпр, геїаііче асісігеззіп^).
іттедіаіе орегапсі - безпосередній операнд #
значення даних, закодоване як частина
команди, а не адресним посиланням на
його місцезнаходження в пам’яті, тому не
потребує додаткового звертання до пам’я-
ті. Синонім - іттпесііаіе чаїие (див. також
іттпесііаіе асісігеззіп^, орегапсі).
іттесііаіе уаіие - безпосереднє значення -
див. іттпесііаіе орегапсі.
іттег8іуе уісієо епуігоптепі - (інтерактив-
не) відеосередовище із зануренням (гля-
дача, користувача) (див. також Іапсізсаре-
уісіео іескпоіору).
іішпипііу - захищеність, стійкість # напри-
клад, щодо комп’ютерних вірусів.
іттппоіпГогшаііс8 - імуноінформатика #
область науки, що займається побудовою
БД патогенних геномів.
іттиіаЬІе - незмінний, постійний.
ІМО - Іп ту оріпіоп - на мою думку - див.
ІМНО.
ІМР - Іп1е£гаіес1 Миіііргоіосої Ргосе88ог - інтег-
ральний багатопротокольний процесор #
прилад МС68302 фірми Моіогоіа для ада-
птації наявних протоколів до вимог мере-
жі І8ВК
ішрасі - 1. удар, поштовх, зіткнення;
2. вплив; 3. впливати; 4. ударний.
ітрасі ргіпіег - пристрій контактного дру-
кування, принтер [друкувальний при-
стрій] ударної дії # принтер, в якому дру-
кувальна голівка переміщується й контак-
тує через барвну стрічку з папером, на-
приклад, матричний принтер (див. також
Ьаіі ргіпіег, сіаїзуускееі ргіпіег, каттег,
Нпе ргіпіег, таігіх ргіпіег, попітрасі
ргіпіег, ргіпіег).
ішресіапсе - хвильовий опір, імпеданс, по-
вний опір # опір середовища розповсю-
дження електромагнітних хвиль, вимірю-
ваний в омах.
ішрегаііуе - імперативний # утримуючий
вказівку на виконання певної дії.
ішрегаііуе 1ап£па£е - імперативна мова #
побудована з послідовності наказів, які
полягають у виконанні потрібних опера-
цій (порівн. сіесіагаііуе Іап§иа§е).
ІтрІП£ЄШЄПІ СООІІП£ 8у8іет - система при-
мусового охолодження.
262
іп-сігспії етиіаіог
ішріетепі - здійснювати, реалізовувати.
ішрІетепШіоп - реалізація, запроваджен-
ня, введення в дію, в експлуатацію; роз-
роблення # наприклад, утілення певної
теоретичної моделі або ідей на конкрет-
ній платформі (див. також Ьоііот-ир іт-
ріетепіаііоп, ітріетепіаіог).
ішрІешепШог - реалізатор, розробник #
див. також ітріетепіаііоп.
ітріісаііоп - імплікація # логічна операція,
що має значення “хибність” тільки, якщо
перший аргумент правильний, а інший -
помилковий (див. також едиічаїепсе, Іо%іс
орегаііоп, пе^аііоп).
ітріісіі - неявний, про який йдеться # по-
рівн. ехріісіі} див. також сіе/аиіі.
ішрііесі аййге88Іп§ - неявна адресація # спо-
сіб адресації, за яким адреси операндів
знаходяться у фіксованих для даної ко-
манди регістрах і не вимагають явного
вказування в команді. Неявну адресацію
зазвичай використовують команди зане-
сення й витягування даних зі стека, пове-
рнення з підпрограми, виклику програм-
ного переривання тощо (див. також асі-
(іге88Іп% тосіе, сіігесі аМге88Іп^, іттесііаіе
аМге88Іп^, іпсіїгесі аМге88Іп§, геїаііге асі-
СІГЄ88ІП§).
ішрііесі сіесіагаііоп - неявне оголошення # у
деяких мовах програмування, наприклад,
у Бейсіку та Фортрані, змінні можна не
описувати до їхнього використання. Тип
такої змінної визначають за першою бук-
вою ідентифікатора або за допомогою
спеціального символу, що знаходиться на
його початку або наприкінці (порівн. ех-
ріісіі сіесіагаііоп} див. також сіаіа іуре,
ісіепіі/іег).
ітрогі - імпорт, імпортування; імпортува-
ти, запозичати # переписування інформа-
ційного об’єкта (наприклад, документа,
тексту, графіки, даних) без видалення з
місця його збереження (файл, БД) у пото-
чне застосування, часто з перетворенням
формату (порівн. ехрогї).
ітроііесі - запозичений, імпортований.
ішрпІ8Є - імпульс # короткий електричний
сигнал.
Ішрі11$е ПОІ8Є - імпульсні перешкоди # див.
також асісііііуе поІ8Є, поІ8е, гапсіот поІ8е,
УУкІІе ПОІ8Є.
ІМК - Тпіеггирі Мазк Ке§І8Іег - регістр мас-
ки [маскування] переривань - див. іпіег-
гирі та8к.
ІМ8 - 1. мова ІМ8 # мова програмування
економічних завдань; 2. ІпГоппаііоп Мап-
а^етепі Зузіет - інформаційна система,
інформаційна управлінська система.
ІМТС - Іпіетаїіопаї Миііітебіа Теїесопіегепс-
іп§ Сопзогііит - Міжнародний консорціум з
мультимедійних телеконференцій, консорці-
ум ІМТС # заснована в 1993 р. некомерційна
організація, що просуває стандарти і забезпе-
чує з ними сумісність. Поєднує понад 150
компаній (див. також Н.323,
кіір://уу\ц\у. ітіс. ог§).
Ж - Іпіе11і§епі Кеіууогк - інтелектуальна ме-
режа # поняття, визначене Міжнародним
союзом електрозв'язку. Стосується нових
стандартів і способів організації додатко-
вих послуг, зокрема послуги трансляції
адрес на голосовій мережі електрозв'язку.
іп Ше Гогш - ІС у безкорпусному виконанні,
іпассигаіе - неточний, неправильний, поми-
лковий # (порівн. ассигасу).
іпасііуе - неактивний, пасивний, бездіяльний #
порівн. асііуе.
іпасііуііу тосіе - режим бездіяльності #
див. також ІгіЬегпаііоп тосіе, ісІІе тосіе, о$
тосіе, 8Іеер тосіе, 8іапсІЬу тосіе, зшрепії
тосіе.
іп-Ьапс! тапа^ешепї - внутрішнє керуван-
ня [мережею] # керування мережею з од-
нієї з її робочих станцій (порівн. оиі-о/-
Ьапсі тапа^етепї).
іп-Ьапд поізе - шум в [основному] каналі #
див. також поі8Є, $N11.
іп-Ьапсі ргоіосої - внутрішньосмуговий
протокол # протокол, за яким дані й сиг-
нали керування передаються по одному
з'єднанню (див. також ргоіосої).
ІП-ЬеІУУЄЄП8 - ДИВ. Ґ\МЄЄПІП£.
іпсЬ (іп) - дюйм # одиниця довжини, дорів-
нює 2,54 см.
іпсібепі -1. подія, епізод; 2. інцидент, неприєм-
на подія, зіткнення # інцидент в ІБ - ситуа-
ція в системі, пов'язана з несанкціонова-
ним доступом, атакою чи зламом; 3. від-
бите світло # у КГА - світло, відбите від
об’єкта; 4. суміжний, інцидентний # про
вершини або ребра графа (див. також
§гарИт\
іпсідепі тапа^ешепі - контроль подій # од-
на з підсистем у системах мережного ке-
рування (див. також пеіхчогк тапа^етепї).
іп-сігсиіі ешиїаіог (ІСЕ) - внутрішньосхем-
ний емулятор # програмно-апаратний за-
сіб розроблення прототипних, наприклад,
процесорних плат. Замість процесора
приєднують плату емулятора, що вироб-
ляє всі потрібні сигнали й виконує про-
грами, але з трасуванням основних сигна-
263
іпсошраїіЬіІіїу
лів і розширеними можливостями налаго-
дження (див. також сІеЬи^, Іо%іс апаїугег,
7.ІЕ зоскеі).
іпсотраііЬіІііу - несумісність # невідповід-
ність одне одному програмного і/чи апа-
ратного забезпечення, що обмежує або
унеможливлює їхню спільну роботу (по-
рівн. сотраііЬИііу).
іпсошраіїЬІе - несумісний # Приклад: ТНезе
ітріетепіаііопз аге іпсотраііЬІе мііЬ ІЬе зіап-
сіагсі Зауа зресіїісаііопз. - Ці реалізації несуміс-
ні зі стандартними специфікаціями Зауа. (по-
рівн. сотраііЬІе).
іпсотріеіе - неповний, незавершений, не-
закінчений.
іпсопс1іі8І¥е ІЄ8І - тест, який не дав визначе-
ного результату # див. також <Иа%позііс
ІЄЗІ.
іпсоггесйу - неправильно, невірно, з помил-
ками.
іпсгешепі - 1. збільшення, прирощення, ін-
кремент # наприклад, додавання констан-
ти до лічильника циклу або до виконува-
ної адреси (порівн. Несгетепі); 2. крок, до-
давана величина # див. також Іоор.
іпсгешепїаі апа1у8І8 - покроковий аналіз #
частковий аналіз незавершеного продук-
ту, що дає змогу на ранній стадії виявити
помилки у його розробленні.
іпсгешепіаі Ьаскир - інкрементне резер-
вне копіювання # резервне копіювання,
під час якого, на відміну від повного
резервного копіювання (/иіі Ьаскир),
після створення першої повної копії
створюють копії тільки файлів або за-
писів БД, змінених з моменту створен-
ня останньої копії, при цьому зміню-
ється атрибут агсЬІУе. Проте віднов-
лення інформації за цим способом ви-
магає більше часу, ніж у разі повного
копіювання (див. також Ьаскир, Ьаскир
сієуісє, Ьаскир зузіет, /Не Ьаскир).
іпсгешепіаі сотріїаііоп - компіляція змін,
інкрементна компіляція # перекомпілю-
ють тільки функції, початковий текст
яких змінився з часу попередньої компі-
ляції (див. також сотріїаііоп, зоигсе сосіе).
іпсгешепіаі 1еагпіп£ - покрокове [інкремен-
тне] навчання # використовують у робо-
тотехніці та ШІ (див. також таскіпе
Іеагпіп%, гоЬоіісз).
іпсгетепіаі Ііпкіпд - покрокове [інкреме-
нтне] компонування # метод, який дає
змогу суттєво скоротити час компону-
вання великих застосувань. Застосуван-
ня поділяють на частини, кожну з яких
компонують окремо, а потім все збира-
ють разом. Під час внесення змін до од-
нієї з частин повністю перекомпонову-
ють лише її (див. також Нпкіп§).
іпсгешепіаі раскеі гесогсіпщ - послідовне
записування пакетів # аналогічне запису-
ванню в багатосеансному форматі РЬо-
іоСП, цей процес дає змогу послідовно
додавати інформацію на диск пакетами за
кілька сеансів і під час заповнення диска
формувати єдиний повний зміст.
іпгіепі - 1. відступ, відступ вправо # зсув
першого рядка абзацу вправо щодо іншо-
го тексту (порівн. оиіНепі, ипсіепі); 2. від-
ступати, зміщати вправо.
Іпсіео - Шіеі уіПЕО - кодек Іпсіео # техно-
логія ущільнення й відтворення рухомих
зображень, розроблена корпорацією Іпіеі
(15 кадр./с і роздільна здатність 320x240
точок). Не вимагає наявності спеціальної
плати. У версії Іпсіео 4.0 частота кадрів
збільшиться до ЗО у використанні проце-
сорів Репгішп-90 (див. також Сіперак,
сосіес, РУ, МРЕС).
іпсіерепсіепі: - незалежний.
іпсіерепсіепі: уагіаЬІе - незалежна змінна.
іпсіерепсіепі рага11е1І8ш - незалежний пара-
лелізм # паралельне виконання без явної
синхронізації процесів. Кожний із них -
це окреме, незалежне завдання. Цей тип
паралелізму зазвичай використовують у
системах поділу часу, в яких кожний ко-
ристувач працює зі своїм застосуванням
(див. також ііте-зкагіп% зузіет).
іпсіех - 1. індекс # 1. файл у СКБД, який збе-
рігає список ключів, кожний з яких визна-
чає унікальний запис у БД і містить інфо-
рмацію про її фізичне розташування. Слу-
жить для прискорення пошуку та сорту-
вання даних (див. також іпсіех /Не, 18АМ,
кеу^); 2. у програмуванні - число, засто-
совне для вибору елемента зі списку, ма-
сиву або іншої послідовності елементів
(див. також аггау); 2. числовий показник;
3. предметний покажчик; 4. індексувати #
див. також іпсіехіп^.
іпсіех епігу - елемент індексу # див. також
іпсіех.
іпсіех Гііе - індексний файл # файл, який
зберігає індекси записів у БД. Наявність
індексів прискорює пошук записів і робо-
ту з ними (порівн. іпсіехесі/Не).
іпсіех таіпіепапсе - ведення (обслуговуван-
ня) індексів # у БД (див. також іпсіех).
іпсіех ГЄ£І8І:ЄГ - індексний регістр # різно-
вид адресного регістру. Серед регістрів
264
іпіесііоп
процесора зі складним набором команд
(СІ8С) зазвичай є один або кілька індекс-
них регістрів, які використовують у ко-
мандах з непрямою адресацією (див. та-
кож СРІ], іпсіехесі аМге88Іп%, іпсіігесі асі-
СІГЄ88ІП&, ГЄ&І8ІЄГ, ГЄ£І8ІЄГ]ІІе).
іпсіехесі ас1с1ге88Іп£ - індексна адресація #
спосіб адресації, використовуваний у сис-
темах команд більшості процесорів, за
яким виконувана адреса дорівнює або су-
мі вмісту індексного та сегментного (ба-
зового) регістрів, або сумі зсуву, що міс-
титься в команді, і значення на регістрі
(див. також аМге88Іп% тосіе, сіігесі асі-
сІге88Іп§, іттесііаіе асІс1ге88Іп§, ітрііесі асі-
СІГЄ88ІП&, Іпсіігесі СІСІСІГЄ88ІП£, геїаііче асі-
СІГЄ88ІП%).
іпсіехесі Гііе - [про]індексований файл #
файл, для доступу до записів якого є ін-
декс. У разі пошуку запису в такому фай-
лі спочатку треба знайти відповідний еле-
мент в індексі. Він містить поле ключа,
що ідентифікує запис, та її логічну або фі-
зичну адресу. Для зручності пошуку за рі-
зними ключами файл може мати кілька
індексів. Механізм індексації забезпечує
прямий доступ до записів і дає змогу уни-
кнути втрат часу на послідовний перегляд
файла (див. також іпсіех).
іпс1ехіп£ - індексація, індексування # ство-
рення індексів (див. також іпсіех).
іпсіісаіе - указувати, показувати, позначати,
іпсіісаіог - 1. індикатор # наприклад, світло-
вий або миготливий світлодіод, коли при-
стрій включено (тобто відображає стан
пристрою) (див. також ассе88 Іі%кі, Ьаііегу
§аи§е, с1і£іїа1 геасіоиі, РЕВ, рохсег РЕВ,
8реес1 РЕВ іпсіісаіог, 8іаіи8 іпс1ісаіог)\
2. ознака, прапорець.
іпсіігесі: - непрямий.
іпсіігесі асІс1ге88 - непряма адреса # адреса
ділянки пам’яті, що містить виконувану
адресу В деяких комп’ютерах непряма
адреса може вказувати на початок зв'яза-
ного списку, останній елемент якого міс-
тить виконувану адресу (див. іпсіігесі асі-
СІГЄ88ІП%).
іпсіігесі ас1(1ге88Іп§ (ІА) - непряма адресація #
спосіб адресації операнда в асемблерній
чи машинній команді, в якому викону-
вана адреса знаходиться за адресою па-
м'яті, зазначеною в команді, або в регіст-
рі. В останньому випадку це - “непряма
регістрова” адресація (ІК) (див. також аЬ-
8ОІиіе ас1с1ге88, сіігесі асІсІге88Іп§, еДесііхе
аМге88, іпсіехесі аСІСІГЄ88ІП§).
іпсіігесі саіі - непрямий виклик # у програ-
муванні - виклик, під час якого одна фун-
кція (процедура) викликає іншу за отри-
маною адресою викликуваної функції
(процедури) (див. також саіі).
іпсіігесі гопііп^ - непряма маршрутизація # за-
стосовують, коли вузол-відправник пакета і
вузол-одержувач знаходяться в різних мере-
жах або підмережах (див. також гоиііп%).
іпсіігесіїу - неявно, побічно, опосередковано.
іпсіпсіог - індуктор # пасивний компонент
електронної схеми.
іпс1и8Ігіа1 аиіотаїіоп - промислова автома-
тизація, автоматизація промислового ви-
робництва # порівн. о$ісе аиіотаііоп', див.
також усогк[1о\у аиіотаііоп.
іпсіизігіаі сотриіег - промисловий комп'ю-
тер, промисловий ПК # комп'ютер у спе-
ціальному конструктивному виконанні,
що забезпечує його працездатність у
складних середовищах. Синонім -
ЇПСІИ8ІГІСІІ РС. Розрізняють: сІи8і-ргоІесіесІ —
пилозахищені; ууаіег-ргоіесіесі - вологоза-
хищені; сіігі-ргоіесіесі - сміттезахищені.
До поганих умов середовища відносять
також підвищену або знижену температу-
ру, електричні перешкоди тощо. Залежно
від вимог виробництва промислові ком-
п’ютери можна робити в конструктиві для
монтажу в стійку (див. також сотриіег,
іпсіизігіаі РС).
іпсіи8Ігіа1 сопігої - керування виробничим
процесом.
Іпс1и8ігіа1 Є8ріопа£е - промислове шпигунс-
тво # див. також е8ріопа%е.
іпсіизіїїаі РС - промисловий ПК # РС-сумі-
сний промисловий комп'ютер (див.
іпсіихігіаі сотриіег).
іпсіизігіаі гоЬої - промисловий робот # ро-
бот, призначений для роботи у виробни-
чих умовах (див. також іпсішігіаі аиіо-
таііоп, гоЬоііс8).
іпсіивігу - промисловість # див. також іп-
сішігу 8іапсІагсІ, ІТ Іпс1и8ігу.
іпдп8Ігу 8 Іа псі аг сі - галузевий стандарт #
див. також рііоі 8іапсІагсІ, ргоро8есІ 8іап-
сіагсі, 8іапсІагсІ.
іпейісіепсу - неефективність # порівн. еЕсіепсу.
іпедиаіііу - нерівність.
І-пеї {також Іпеї) - див. Іпіетеі.
іпехасі - неточний.
іпіапі шогіаіііу - досл. “дитяча смертність”,
початковий період припрацювання [елек-
тронного] виробу (див. також ЬаікіиЬ
сигхе, Ьит-іп регіосі).
іпГесІіоп - інфекція, зараження # наявність
265
іпГегепсе
вірусів або “троянських коней” у комп'ю-
терній системі. Зараженість комп'ютера
виявляють за допомогою спеціальних ан-
тивірусних програм (див. також /ііе іп-
/есіог, іп/огтаііоп маг/аге, Іо^іс ЬотЬ,
Тго]ап когзе, уігиз, мюгт).
іпГегепсе - виявлення й обчислення правил,
[логічне] виведення # див. також іп/егепсе
еп%іпе.
іпГегепсе еп^іпе - механізм (метод) [логіч-
ного] виведення # у ШІ - частина експер-
тної системи, що приймає інформацію від
користувача, співвідносить її з відомими
фактами та правилами виведення, збере-
женими в базі знань, і виробляє результат,
на якому потім ґрунтується рішення, за-
пропоноване експертною системою (див.
також ехрегі зузіет).
іпїїпііе Іоор - нескінченний цикл # цикл,
який внаслідок логічної помилки ніколи
не завершується, або цикл, спеціально за-
програмований таким чином, наприклад,
основний цикл в ядрі ОС, виконуваний до
його переривання користувачем. Синонім -
епсіїезз Іоор (див. також Ьи%, Іоор, пезіесі
Іоор, орегаїіп^ зузіет, \шіі Іоор).
іпїїх поіаііоп - інфіксний запис # один зі
способів запису математичних і логічних
виразів, у якому знак бінарної операції
розташовано між операндами, наприклад
“3+4” (див. також поіаііоп, розі/іх поіа-
ііоп, рге/іх поіаііоп).
іпїїх 8уп1ах - див. іп/іх поіаііоп.
іпїїа1іп£ - відновлення, проф. декомпресія
ущільнених даних # антонім - іїе/іаііп^.
ІпГоЬаЬп (ІпГоЬаЬп) - іпГогтаїіоп ЬаЬп - ін-
формаційна магістраль # скорочена назва
для іпГогшаїїоп зирегїіі^Ьуау. Походить
від німецької назви швидкісних автомагі-
стралей (аиїоЬаІш) (див. також Іп/огтаііоп
Ні&кууау).
іпГоЬаве - інформаційна база # розроблена
фірмою Гоїіо технологія зберігання в од-
ному файлі великих обсягів неструктуро-
ваних стиснутих текстових даних.
іпГошесІіа - інформаційне середовище.
іпГотедіагу - інфопосередник, інфоброкер #
інформаційний посередник, який збирає
інформацію з кількох джерел, упорядко-
вує, пакує та продає її зацікавленим ком-
паніям (див. також а^ге^аіог).
іпГогта1іс8 - інформатика # велика область
теоретичних і прикладних знань, зв'яза-
них з отриманням, зберіганням, перетво-
ренням, пересиланням і використанням
інформації. У цього терміна немає загаль-
ноприйнятого визначення. Часто його
сприймають як еквівалент терміна сопі-
риіег зсіепсе, проте у сучасному розумінні
сотриіег зсіепсе питання конструювання
комп'ютерів відносять до окремого виду
дисциплін. У Європі термін асоціюється з
термінами “ІТ” (іп/огтаііоп їескпоіору) та
“інформаційні системи” (іп/огтаііоп зуз-
іет) (див. також іп/огтаііоп).
іпГогтаїіоп - інформація, відомості, дані #
(від лат. іп/огтаїіо - відомості, пояс-
нення) з формальної точки зору, інфор-
мація - узгоджений набір знаків чи си-
гналів. Іноді інформацією називають
зміст даних. У теорії інформації, роз-
робленої в 1940-х роках Норбертом Ві-
нером і Клодом Шенноном, цей термін
означає сигнал. # Строгого визначення
терміна немає. Приклад: ТЬе Во88 Іікез (о
ґіауе Ьейег іпГогтаїіоп. - Бос бажає мати
найповнішу та найсвіжішу інформацію,
(див. також (іаіа, іп/огтаїісз).
іпГогтаїіоп а§еп! - інформаційний агент #
програма, що шукає інформацію в базах
даних Мережі й не вимагає від користува-
ча знання, де цю інформацію збережено
(див. також а%епі).
іпГогтаїіоп арр1іапсе8 - інформаційні по-
бутові прилади, інформаційна побутова
електроніка.
іпГогтаїіоп еп§іпеегіп£ (ІЕ) - інформацій-
на інженерія # див. також зо/і\маге еп%і-
пеегіп%.
ІпГогтаїіоп Ні^Ьлуау (І-\¥ау, Ш) - інфор-
маційна супермагістраль # концепція роз-
витку ОТ. Синоніми - іп/огтаііоп зирег-
кі%к\мау, Іп/о Зігасіа (див. також Іп/оЬакп).
іпГогтаїіоп іпГга8Ігпс1пге - інформаційна
інфраструктура # сукупність апаратних,
програмних, мережних, інформаційних та
інших ресурсів, на яких реалізовано або
реалізуються застосування. Приклад: ТЬе
зесигііу ої ІГіе іпГогтаїіоп іпГгавІгисГиге \ллІІ Ье
еVе^ тоге ітрогїапі іп Гіге сіесасіев аЬеасІ.
(Р. Оеппіпд) - У найближчі десятиліття безпеці
інформаційних інфраструктур надаватиметься
все важливіше значення.
іпГогтаїіоп І8Іапс1 - інформаційний острів #
сховище інформації (наприклад, набір
файлів), яка потрібна всім, на комп'ютері,
не під'єднаному до Мережі.
іпГогтаїіоп тосіе! - інформаційна модель #
див. також сопсеріиаі тоіїеі, еззепііаі
тосіеі, тосіеі.
іпГогтаїіоп ргосе88Іп§ - оброблення інфор-
мації # не дуже коректний термін, який
266
іпЬегкапсе
припускає оброблення даних із викорис-
танням комп'ютерів.
іпГогшаіїоп ргоуідег - див. сопіепіргоуііїег.
іпГогшаОоп 8есіігйу - інформаційна безпека #
загальний термін, об'єднуючий всі види
захисту даних у системах, які ґрунтують-
ся на комп'ютерних технологіях (див. та-
кож сотриіег зесигіїу, сіаіа зесигіїу, зосіаі
еп§іпеегіп%).
іпГогтайоп 8іірегІіі§Ітау (18) - див. Іп/ог-
таііоп Ніу/мау.
іпі’огтабоп 8у8іет (18) - інформаційна сис-
тема # система, яка забезпечує збирання,
збереження й доступ користувачів до да-
них (див. також СИ78, сіаіа агскііесі, ЕІ8,
018, МІ8, Р75[2_3]).
іпГогтаїіоп ІесІїпоІо^у (ІТ, іпГоіесй) - 1. ін-
формаційна технологія, ІТ # загальний те-
рмін, який використовують для посилань
на всі технології, зв'язані зі створенням,
обробленням, збереженням, використан-
ням, пересиланням і керуванням інформа-
цією (див. також І ОТ, ІТ іпіїизігу, кпості-
есі&е Ьазе).
іпїогтаіїоп Шеогу - теорія інформації # нау-
кова дисципліна (див. також іп/огтаііоп).
іпГогтаіїоп іуагГаге - інформаційна війна #
військова стратегія, спрямована на ство-
рення несприятливих умов, зокрема шля-
хом виведення з ладу комп'ютерів супро-
тивника, які керують життєво важливими
функціями держави або окремої фірми,
перехоплення і перекручування інформа-
ції шляхом впровадження у ПЗ вірусів,
закладок і логічних бомб. Термін вико-
ристовують як у широкому, так і у вузь-
кому значеннях, коли йдеться про спрямова-
ну діяльність однієї особи. Синонім -
іп/оссаг (див. також сгаскег, езріопауе,
іпіїизігіаі езріопа^е, Іо§іс ЬотЬ,пеі\уогк
ууаг/аге, уігиз).
іпіотесііагу - інфопосередник, інфоброкер #
інформаційний посередник або брокер,
який збирає інформацію з кількох джерел,
упорядковує, упаковує та продає її заціка-
вленим компаніям (див. також а^§ге§а-
іог).
іпіоіаіпшепі - іпіогшаііоп + епіегіаіптеш -
інформаційно-розважальне середовище,
таке як мультимедіасистеми.
іпГоІесЬ - див. іп/огтаііоп іескпоіо^у.
іпГоууаг - інформаційна війна - див. іп/ог-
таііоп ууаг/аге.
іпГолуаге - ПЗ, яке продають за допомо-
гою електронних служб, наприклад, в
Інтернеті.
іпГгагей (ІН) - інфрачервоний, ІЧ # тип еле-
ктромагнітного випромінювання в діапа-
зоні частот, розташованому між червоним
діапазоном видимого світла й діапазоном
сантиметрових хвиль, тобто відповідає
випромінюваному теплу. Випромінюєть-
ся деякими видами світлодіодів (див. та-
кож іп/гагеії рогі, ІгВА, ТЕР, ууігєієзз).
іпГгагед іігіегГасе - інфрачервоний (ІЧ-) ін-
терфейс # інтерфейс, який використову-
ють для підключення пристроїв із безпро-
водовим зв’язком, наприклад, принтерів і
ноутбуків, які мають інфрачервоний порт
(іпїгагесі рогі) (див. також РІК рогі, ЕОА,
рогі).
іпігагесі кеуЬоагсі - інфрачервона клавіатура -
див. хуігеіезз кеуЬоагсі.
іпГгагей тоизе - інфрачервона миша # ми-
ша з інфрачервоним інтерфейсом для
[безпроводового] зв'язку з комп'ютером
(див. також тоизе, ууігєієзз тоизе).
іпігагед рогі (Ж рогі) - інфрачервоний порт #
послідовний порт, який містить приймач і
передавач інфрачервоних сигналів. За до-
помогою порту здійснюють безпроводо-
вий зв'язок комп'ютерів і периферійних
пристроїв з іншими пристроями зі швид-
кістю до 115 000 біт/с (див. також іп/гагесі
іпіег/асе, ІгОА, зегіаірогі).
іпГгагесі гасііаіїоп - інфрачервоне випромі-
нювання - див. іп/гагесі.
іпітазігисіиге - інфраструктура # фундаме-
нтальна структура будь-якої системи або
організації. Визначає, як система функці-
онує, наскільки вона здатна задовольняти
майбутнім вимогам.
іп§ге88 апсі е£ге88 Шієгіп^ - вхідна і вихід-
на фільтрація # контроль трафіка на вхід-
них і вихідних вузлах мережі для видален-
ня пакетів із фальшивими ІР-адресами - ме-
тод захисту від хакерських нападів.
іпЬегііапсе - спадкування # в ООП - меха-
нізм, який дає змогу оголосити новий (по-
хідний) клас на основі вже наявного (ба-
зового, батьківського) класу. Спадкуван-
ня відбиває строгу ієрархію класів в ООП.
Спадкування підтримує використання
об'єктами успадкованого класу (аегіуеа
сіазз) даних і методів батьківського кла-
су, однак залежно від мови програмуван-
ня припускають видалення й заміну мето-
дів, а також додавання нових. Множинне
спадкування (тиіііріе іпкегііапсе) — це
спадкування методів кількох класів (див.
також Ьазе сіазз, епсарзиіаііоп, ООР.
роїутогркізт, зіпріє іпкегііапсе).
267
іпЬіЬіі
іпІііЬіі - заборона.
іпЬіЬШіщ 8І£па1 - заборонний сигнал # сиг-
нал, який запобігає виникненню якоїсь
події (див. також сопігої 8І§паІ, 8І§паІ).
іп-Ьои8Є -1. внутрішній, місцевий, доморос-
лий; 2. власного виробництва [розробки] #
див. іп-кои8е а88етЬІу.
іп-1юи8е а88ешЬ1у - власне складання,
іпіііаі - вихідний, початковий, первісний,
іпіііаі уаіііе - початкове значення.
іпіііаі уегвіоп - початкова версія # див. та-
кож аірка уєг8іоп, Ьеіа уеюіоп, сгірріесі
УЄГ8ІОП, УЄГ8ІОП, УЄГ8ІОПСОПІГОІ.
іпіііаіігаііоп - ініціалізація # встановлення
відомого початкового стану, наприклад,
присвоєння початкових значень змінним.
У деяких мовах програмування це ро-
биться автоматично, іноді ініціалізація
можна об’єднувати з оголошенням змін-
ної (див. також уагіаЬІе).
іпіііаііге - ініціалізувати # наприклад, зада-
ти початкове значення змінної. Приклад:
іпіНаіге тетогу Тог іїіе сіазз Гіеібз - ініціалізу-
вати пам'ять для полів класу (див. також іпі-
ііаііхаііоп).
іпіііаіог - ініціатор # 8С8І-пристрій (зазви-
чай хост-комп’ютер), який запитує вико-
нання дії іншим 8С8І-пристроєм (див. та-
кож 8С$Г).
іпк - барвник, чорнило [для принтера або
плотера] # див. також іопег.
іпк-]еі ргіпіег (також іпк]е( ргіпіег) -
струменевий принтер # клас безударних
принтерів, які створюють зображення на
папері за допомогою дрібних крапельок
чорнила, що вистрілюють із сопла друку-
вальної голівки (див. також ітрасіргіпіег,
таігіх ргіпіег, попітрасі ргіпіег, ріегое-
Іесігіс).
іпк ріапе - матриця [площина] барвника #
додаткова пам’ять пір’яного комп'ютера.
ІП-1ІПЄ (ІЄ8І£П - конвеєрна конструкція, кон-
веєрний механізм друкування # механізм
світлодіодного кольорового принтера, в
якому для підвищення швидкодії застосо-
вують чотири друкувальні голівки (по од-
ній для кожного кольору); голівки розта-
шовано підряд, “конвеєром”, що дає змо-
гу друкувати кольоровий лист за один, а
не за чотири проходи. Синонім - іп-ііпе
ргіпі еп£Іпе (див. також ЬЕЦ).
іп-ііпе £гарйіс8 (також іпііпе §гарЬіс8) -
графіка (графічна ілюстрація) в тексті, об-
рамлена текстом # див. також гипагоипсі,
іехі уугар.
іп-ііпе іша§е (також іпііпе іша§е) - вбудо-
ване зображення # графічний елемент
усередині документа АУ\У\У-сторінки
(див. також іта§е).
ЖМАК8АТ - Іпіетаііопаї Магіііте Заіеііііе
Ог^апіхаііоп - Міжнародний консорціум
морського супутникового зв'язку # ство-
рено 16 липня 1979 р. Надає різні види
зв'язку і спеціальні служби для 75 тис. ру-
хомих об'єктів (у їхньому числі 42 тис.
морських судів). Ґрунтується на системі з
чотирьох геостаціонарних супутників.
іппосиои8 - нешкідливий, необразливий,
безпечний # наприклад, іппосиоиз-
Іоокіп£ рго^гаш - програма, що вигля-
дає безпечною.
іппоуаііоп - нововведення, новаторське рі-
шення, новаторство.
іп/оиі шагкег8 - маркери початку/кінця #
позначки у цифрових відео- або аудіоклі-
пах, які зазначають їхній початок і кінець.
ЖРО - Іп N0 Рагіісиїаг Огсіег - не вимагає
спеціального замовлення.
іпрпі - 1. увід # дані, що вводять (чи го-
тові до введення) в комп'ютер ззовні
через пристрої вводу, наприклад, нати-
сканням клавіш на клавіатурі, перемі-
щенням миші, прийманням пошти за
допомогою модему тощо (порівн. оиі-
риі; див. також іприі сієуісє, іприі
8ігеат, тапиаі іприі, паіигаї іприі,
8іапсІагсІ іприі, уоісє іприі); 2. вхід;
3. дієсл. вводити, увід; 4. вхідний.
іприі агеа - див. іприі Ьи$ег.
іприі Ьох - 1. вікно вводу, поле вводу # див.
також іприі, іприі /іеісі; 2. скринька для
вхідних повідомлень, вхідна поштова
скринька; 3. буфер вводу [даних].
іприі ЬиіТег - вхідний буфер, буфер вводу #
область пам'яті, застосовувана для при-
ймання даних з периферійного пристрою.
Синонім - іприі агеа.
іприі сієуісє - пристрій вводу # периферій-
ний пристрій, з якого вводять дані у ком-
п'ютер. До таких пристроїв відносять кла-
віатуру, сканер, мишу тощо (див. також
іприі, регіркегаї сієуісє, 8іапсІагсІ іприі).
іприі їїеШ - поле вводу # див. також іприі
Ьох.
іприі/оиіриі (1/0) - ввід-вивід # термін по-
значає як підсистему вводу-виводу ком-
п'ютера, так і різноманітні операції пере-
силання даних між процесором або опера-
тивною пам'яттю та зовнішніми пристро-
ями. Існує кілька основних способів вико-
нання операцій вводу-виводу: програмо-
ваний ввід-вивід, ввід-вивід з перериван-
268
іпзігисіїоп
ня та прямий доступ до пам’яті (Г)МА)
(див. також І2О, іприі, оиіриі).
іприі раіїегп - вхідний набір (сигналів).
іприі гап^е - вхідний діапазон [ділянок] # в
ЕТ - діапазон ділянок, які містять вхідні
значення даних (див. також 8ргеасІ8кееі).
іприі 8еп8іііуііу - вхідна чутливість, гранич-
ний рівень виявлення сигналу (напри-
клад, оптичного приймача мережі ГИОІ)
іприі 8І£па1 - вхідний сигнал # сигнал, який
надходить до пристрою (див. також 8І§-
паї).
іприі 8ігеаш - потік вводу, вхідний потік #
потік даних, який приймає й обробляє
процес (порівн. оиіриі 8ігеапг, див. також
(Іаіа 8ігеат).
іпгизЬ сиггепі - пусковий струм, кидок
(пускового) струму # струм, який про-
тікає під час початкової зарядки або
пуску пристрою. Для комп'ютерного
устаткування перевищує номінальне
робоче значення в 3-10 разів.
- ІтшІ£гагіоп апсі Каїигаїігаїіоп Зегуісе -
Національна міграційна служба США #
див. також кіір://№\гм.іп8.£ОУ.
іп8егі - вставка, вставити # поміщати об'єкт
між двома іншими об’єктами. Операція,
поширена у різних текстових і графічних
редакторах, настільних видавничих систе-
мах (див. також аррепск див. також іпзегі
тосіе).
іп8егі е<ііііп£ - [відео]монтаж вставкою.
іпвегі тосіе - режим вставки # один із двох
режимів редагування у вводі тексту, коли
кожний новий символ вставляють перед
символом, який знаходиться за курсором,
при цьому весь текст праворуч від курсо-
ру зміщується у напрямку кінця рядка
(див. також оуєпугііє тосіе).
іпвегііоп роіпі (ІР) - точка вставки # в опера-
ціях редагування - місце в документі, де
виконуватимуть певні дії, зокрема вставку
тексту, який вводять з клавіатури. Зазви-
чай точку вставки відмічає миготлива вер-
тикальна риска (див. також асііуе ууіпсіоуу,
І-Ьеат, іпвегі тосіе).
ІП8ІЯІІ - інсталювати # наприклад, ПЗ. Існу-
ють два способи інсталяції застосувань:
інкрементна інсталяція й інсталяція за до-
помогою сценаріїв (див. також сіеііа іп-
8іаІІ, іпзіаііег, геіпзіаіі, зсгірї).
іп8іа11аЬ1е - такий, що інсталюють # напри-
клад, іпзІаІІаЬІе сігіуєг - драйвер, який ін-
сталюють.
Іп8іа11аііоп -інсталяція # інсталяцію ПЗ мо-
жна робити з дискет, магнітних стрічок,
компакт-дисків або по мережі (див. також
іпзіаії).
іп8Іа11ег - інсталятор # утиліта, що полег-
шує інсталяцію застосування або додат-
кових пристроїв, які вимагають спеціаль-
них драйверів. Вона запитує в користува-
ча опції конфігурації й створює або моди-
фікує конфігураційні файли. У разі вели-
кої кількості таких файлів у низці погано
спроектованих ОС виникає потреба у
програмі, що виконує зворотну процеду-
ру - деінсталяцію ПЗ Її називають ипіп-
зіаіісг (див. також арріісаііоп, кагсіхмаге,
иіііііу).
іп8іапсе - 1. екземпляр класу (об'єктів) #
конкретний об'єкт із набору об'єктів дано-
го класу. В системі зазвичай функціонує
множина екземплярів різних класів об'єк-
тів. Усі екземпляри одного класу мають
однаковий набір операцій. Приклад: Іп рго-
дгатз \л/гійеп іп ІЬе ^уа ргодгаттіпд Іапдиаде,
ап іпзіапсе ої а сіазз із сгеаїесі изіпд ІЬе пещ
орегаіог ГоІІо\л/есІ Ьу Йіе сіазз пате. - У Зауа-
програмах екземпляр класу створюють за до-
помогою оператора пем, за яким йде ім'я кла-
су. (див. також сІа$8, іпзіапііаііоп, оЬ]есі)\
2. копія # наприклад, виконуваної програ-
ми в ОЗП.
іпзіапсе теііюй - метод екземпляра # ме-
тод, який застосовують до екземпляра
класу. Синонім - теікоії (див. також іп-
зіапсе).
іпзіапсе уагіаЬІе - змінна екземпляра # див.
також сІа88 уагіаЬІе, іп8іапсе.
іпзіапі те88а§іп§ (ЇМ) - миттєвий обмін по-
відомленнями, засоби оперативного переси-
лання повідомлень [у Мережі] # системи
типу Кф для формування віртуальних спів-
товариств, для спілкування в режимі реаль-
ного часу (див. також реег-іо-реег іескпо-
ІО&).
іпзіапііаііоп - реалізація, створення екземп-
ляра # в ООП означає факт створення ек-
земпляра заданого класу об'єкта (див. та-
кож сІа88, іпзіапсе, оЬ]есі).
Іп8іапіО1\ - специфікація ІпзІапіОК # спе-
цифікація ІпіеІ на централізоване керу-
вання живленням і увімкненням комп'ю-
тера.
іпзігисііоп - машинна команда (в мовах ни-
зького рівня), оператор (у МВР) # комп'ю-
терну програму складено з послідовності
інструкцій (синонім - зіаіетепі), частину
з яких виконує компілятор або інтерпре-
татор, а інші служать для опису даних та
організації програми. Приклад: II аізо Ьаз
269
ІП8ІП1СІІ0П Ьп8
іпзігисіюпз іо аііосаіе тетогу, іо ІоасІ тобиіез,
апсі іо сгеаіе, зупсНгопіге, апсі соттипісаіе
Ьеітееп ргосе88Є8. - Існують також оператори
розподілу пам'яті, завантаження модулів, ство-
рення, синхронізації та організації взаємодії
процесів, (див. також сіитту іпзігисііоп,
Ше^аі іпзігисііоп, іпзігисііоп Ьиз, іпзігис-
ііоп сусіе, іпзігисііоп сіесосіег, іпзігисііоп
/огтаі, іпзігисііоп ргоирег, іпзігисііоп тіх,
іпзігисііоп тпетопіс, іпзігисііоп тосіі/іег,
іпзігисііоп циеие, іпзігисііоп ге^ізіег, іп-
зігисііоп зеі, таскіпе іпзігисііоп, таскіпе
іпзігисііоп, тісгоіпзігисііоп, ргісИересІ іп-
зігисііоп).
іпзігисііоп Ьіі8 - шина команд # у мікропро-
цесорах, які мають гарвардську архітекту-
ру, для вибірки команд і даних застосову-
ють різні шини, а не спільну шина даних
(див. також Нагуагсі агскііесіиге, іпзігис-
ііоп).
іпзігисііоп саске (також І-сасЬе) - кеш ко-
манд # у вбудованих мікропроцесорах, які
мають гарвардську архітектуру, для ко-
манд і даних застосовують різні блоки
кеш-пам’яті. Приклад: Іпзігисііопз аге ТеісЬесі
(гот іііе іпзігисііоп саске, сіесосіесі, апсі ехе-
сиіесі. - Команди обирають з кешу команд, де-
кодують й виконують, (див. також саске,
сіаіа саске, Нагсагсі агскііесіиге, іпзігис-
ііоп).
іпзігисііоп сусіе - цикл виконання команди,
командний цикл # 1. послідовність кроків,
виконуваних ЦП для здійснення команди.
Синонім - /еіск-ехесиіе сусіе; 2. час, який
витрачає ЦП на виконання однієї коман-
ди. Залежить від швидкодії ОЗП, тактової
частоти, розрядності (ширини) шини да-
них та архітектури процесора (див. також
сіоск зреесі, СРІІ, ехесиііоп ііте, іпзігис-
ііоп ііте, таскіпе сусіе).
іпзігисііоп соипіег - див. ргоргат соипіег.
іпзігисііоп (ІесоЛег - дешифратор команд #
блок ЦП, що виділяє код операції й опе-
ранди команди, а потім викликає мікро-
програму, яка виконує цю команду (див.
також СРЕ, /еіск сусіе, тісгоргоруат, ор-
егаііоп сосіе).
іпзігисііоп §гоирег - [апаратний або про-
грамний] блок групування команд # слу-
гує для їхнього одночасного виконання,
наприклад, у конвеєрному процесорі (див.
також СРЕ, іпзігисііоп, ріреііпе ргосез-
зог).
іпзігисііоп Гогшаї - формат команди # фор-
мат команди визначає її структуру - кіль-
кість, довжину й розташування окремих
полів. Полем тут називають сукупність
двійкових розрядів, що кодують якусь ча-
стину команди. Машинну команду скла-
дено з поля коду операції та полів операн-
дів. Операнд можна кодувати в команді
безпосередньо, та частіше вона містить
його адресу. Оскільки роботу з команда-
ми реалізує ЦП, то розрізнюють одно-,
дво- та триадресні комп'ютери (див. та-
кож СРУ, іпзігисііоп, опе-асісігезз іпзігис-
ііоп, орегаііоп сосіе).
іпзігисііоп шіх - суміш команд # залежно
від типу застосування програма частіше
використовує ті або інші типи команд, на-
приклад, в обчислювальних задачах вико-
ристовують команди рухомої арифмети-
ки. Термін зазвичай використовують у ра-
зі розробки тестів оцінки продуктивності,
коли здійснюють не саме застосування, а
характерну для нього суміш команд (див.
також Ьепсктагк).
іпзігисііоп шпешопіс - мнемоніка команди
# в асемблерах - символічне ім'я машин-
ної команди, наприклад, АБИ - для скла-
дення, МОУ - для пересилання даних
(див. також аззетЬІег, іпзігисііоп).
іпзігисііоп шосііїїег - модифікатор команди
# в деяких асемблерах - префікс команди,
який указує, наприклад, напрям оброб-
лення рядкового операнда або інші особ-
ливості її виконання (див. також аззет-
Ьіег, іпзігисііоп, іпзігисііоп тпетопіс).
іпзігисііоп роіпіег (ІР) - покажчик команд -
див. ргоргат соипіег.
іпзігисііоп диеие (П^) - черга команд # бу-
фер процесора, до якого команда потрап-
ляє після операції вибірки й звідки її на-
правляють на відповідний виконавчий
пристрій (див. також Ьгапск ргесііспоп,
СРУ, зирегзсаіаг агскііесіиге).
іпзігисііоп ге£ІзІег (ІГ<) - регістр команд #
регістр процесора, який містить команду,
виконувану в поточний момент (див. та-
кож /еіск сусіе, іпзігисііоп, ГЄ£І8ІЄі).
іпзігисііоп зеі - набір команд [процесора] #
сукупність усіх машинних команд, які ви-
конує даний ЦП. Типовий набір складено
з арифметичних і логічних команд, ко-
манд пересилання даних, переходів і вво-
ду-виводу. Набір команд - складова час-
тина архітектури ЦП й її можна розгляда-
ти як інтерфейс між програмним та апара-
тним забезпеченням. Існують КІ8С-,
СІ8С- і УЬІЇ¥-архітектури. Синонім -
соттапсі зеі (див. також сосіе сіепзііу, ті-
сгососіе, ММХ, 88Е, 88Е2).
270
ІПІЄІ1І£ЄПІ сііу
іпзігисііоп Оте (і-іїте) - час вибірки ко-
манди # час вибірки машинної команди з
пам’яті й занесення її до регістру команд
(див. також іп8ігисііоп сусіе, іп8ігисііоп
ГЄ£І8ІЄГ).
іпзиїїісіепі: - недостатній, неповний; невід-
повідний.
іпзиІаОоп Іауег - шар ізоляції # див. також
соахіаі саЬІе, РУС.
іпзиіаіог - ізолятор # матеріал, який погано
проводить електричний струм, наприклад,
скло, кераміка, пластмаси. Ізолятори вико-
ристовують для захисту кабелів і електрон-
них схем (порівн. сопсіисіог, див. також сіі-
еіесігіс, 8етісопсіисіог, міге).
ІІЧТ - див. іпіеггирі.
іпґе^ег - цілий, цілочисловий, ціле число
[цілі числа] # у програмуванні - вбудова-
ний простий тип даних. Може бути зі зна-
ком (зі^песі іпіе^ег), без знака (ип8І%песі
іпіе%ег), коротким (зкогі іпіе^ег) або дов-
гим (1оп£ іпіе£ег) (див. також /Іоаііп§
роіпі, іпіе^ег уагіаЬІе, ууогсі).
іпіе£ег уагіаЬІе - цілочислова змінна # змінна
простого типу для збереження цілочислових
значень (див. також іпіе^ег, уагіаЬІе).
іпіе^гаї тосіет - див. іпіегпаї тосіет.
іпіе^гаіей Ьиі1(1іп£ - див. іпіеіііуепі Ьиіїс/іпу.
іпіе^гаїед сігсіїіі (ІС) - інтегральна мікро-
схема, ІС, мікросхема # напівпровіднико-
вий прилад, який містить кілька електрон-
них елементів. Синонім - скір (див. також
081, Ь8І, тісгоеІесігопіс8, М8І, 881, УЬ8І,
УЬ8І).
іпіе^гаїед воІЬуаге - інтегрований програм-
ний комплекс # наприклад, пакети 8ут-
рііопу, Ггатедуогк, Зтагї.
іпіе^гаіесі зиррогі - інтегрована підтримка #
див. також 8иррогі.
іпіе^гаііоп - 1. інтеграція, компонування, об’-
єднання, складання # об’єднання програм-
них і/або апаратних компонентів у єдину
систему (див. також арріісаііоп іпіе^гаііоп,
8у8іет8 іпіе%гаііоп); 2. мат. інтегрування.
іпІЄ£гаіїоп апа1у8І8 - аналіз інтеграції # до-
слідження структури й наповнення між-
компонентних інформаційних потоків ба-
гаторівневих об’єктно-орієнтованих сис-
тем із метою виявлення вузьких місць і
неоптимальних рішень, Аналізу підляга-
ють інтерфейси компонентів системи, а
також кількість і зміст переданих пові-
домл ень/викликів.
іпіе^гііу - цілісність, схоронність # 1. несу-
перечність і правильність даних; 2. один з
компонентів комп’ютерної безпеки, що
забезпечує захист даних від неавторизо-
ваної модифікації (див. також сіаіа іпіе§-
гііу, 8есигііу).
іпіе^гііу сЬескіп£ - перевірка цілісності
[даних] # у СКБД - перевірка коректності
записів БД. Робиться під час завантаженні
даних (див. сіаіа Іоаскп§).
Іпіеі - корпорація Іпіеі # найбільший у світі
виробник мікропроцесорів та іншої напів-
провідникової продукції. Автор великої
кількості нових технологій, стандартів і
протоколів. Заснована в 1968 р., штаб-квар-
тира знаходиться в м. Санта-Клара (шт. Калі-
форнія) (див. також Репііит,
кіір://умц\у. іпіеі. сот, кіір://хм\уш.іпіеі. ги).
іпіеііесіиаі а88ЄІ8 - інтелектуальні активи #
непомітна власність, яка включає знання
співробітників, інформацію щодо проце-
сів, експертів, продуктів, послуг, клієнтів
і конкурентів, імен та брендів, патентів
тощо.
іпіеііесіиаі ргорегіу (ІР) - інтелектуальна
власність # концепція юридичного захис-
ту оригінальних творів. Стосується тор-
говельних марок, патентів, авторського
права. Приклад: То а Іагде сіедгее, Тіпсііпд
реасе іп іИіз іпіеііесїиаі ргорегіу гаг із \л/Ьаі
орел зоигсе із аІІ аЬоиі. (Ііпиз Топ/аісіз) - Від-
криті “вихідники” значною мірою призначено
для досягнення миру в цій війні, пов'язаній з
інтелектуальною власністю, (див. також ІРК,
]¥ІРО).
іпіеШ^епІ - інтелектуальний # що надає бі-
льші можливості, ніж інші пристрої. Напр-
иклад, іпіеПі^епі сопГгоІіег - інтелектуальний
контролер.
іпіеііщепі ЬиіШігщ - інтелектуальний [“ро-
зумний”] будинок; комп’ютеризований
будинок; будинок із комп’ютерним керу-
ванням # будинок, в якому всі головні ви-
ди інженерного і розважального устатку-
вання зінтегровано і працюють під керу-
ванням центральної і/або децентралізова-
ної (розподіленої) комп'ютерної системи,
що має доступ до Інтернету і засоби зв'яз-
ку, зокрема стільникові (мобільні), з опе-
ративними службами міста і зовнішнього
світу взагалі. Завдяки цьому комплексно
вирішують проблеми економії електро-
енергії, пожежної безпеки, кондиціону-
вання, охорони, контролю фізичного до-
ступу, керування устаткуванням ззовні
тощо. Синоніми - іпіергаіесі ЬиіІсИп&,
8тагі ЬиіІсІіп§ (див. також іпіеііі^епі сііу,
іпіеііі^епі коте).
іпіеШ^епі сііу - інтелектуальне (“розумне”)
271
іпіеііщепі Ь0П8Є
місто, комп’ютеризоване місто; місто з
комп’ютерним керуванням # концепція
міста майбутнього, в якому більшість фу-
нкцій керування, контролю, сигналізації,
оповіщення візьмуть на себе комп'ютерні
системи, що взаємодіють з інтелектуаль-
ними будинками і будинками, що мають
доступ до Інтернету, до спільних і прива-
тних БД різноманітних служб і відомств
тощо (див. також ітеїіі^еш ЬпіІсНп^,
іпіеііі^епі коте).
іпіеПщепі 1юіі8Є - див. іпіеИі^епі коте.
іпіеШ^епІ Коте - інтелектуальний (“розум-
ний”) [житловий] будинок; комп’ютери-
зований будинок; будинок із комп'ютер-
ним керуванням # будинок (котедж, еліт-
на квартира), де всі головні види інженер-
ного і розважального устаткування зінтег-
ровано і працюють під керуванням
центральної і/або децентралізованої (роз-
поділеної) комп'ютерної системи, що має
доступ до Інтернету і засоби зв'язку, зок-
рема стільникові (мобільні), з оператив-
ними службами міста і зовнішнього світу
взагалі. Завдяки цьому комплексно вирі-
шуються проблеми економії електроенер-
гії, пожежної безпеки, керування освіт-
ленням, кондиціонування, охорони, конт-
ролю фізичного доступу, керування уста-
ткуванням ззовні тощо. На відміну від ін-
телектуального виробничого або комер-
ційного будинку, системи інтелектуаль-
ного будинку зазвичай не мають свого об-
слуговуючого персоналу. Синоніми -
іпіеШ^епі коше, 8тагі коте (див. також
іпіеііі^епі ЬиіІсіїп£, іпіеііі^епі сііу).
іпіеПі^епі гоЬоі - інтелектуальний робот #
див. також гоЬоі.
ЖТЕБ8АТ - Іпіетаїіопаї Теїесоттипіса-
ІІОП8 8аіе11ііе Ог^апігаііоп - Міжнародна
організація зі супутникового зв’язку.
іпіепзіоііаі - сутністне, змістовне, реаліза-
ційне подання об'єкта # з урахуванням
внутрішньої структури. Антонім - ехіеп-
8ІопаІ.
іпіеп8І(у - інтенсивність, яскравість, сила
(світла), глибина # вимір сили сигналу
або гучності звуку чи яскравості джерела
світла (див. також іпіешііу ієуєі).
іпіеп8Ііу ієуєі - рівень яскравості # див. та-
кож ІПІЄП8ІІу.
іпіегасі - взаємодіяти, впливати один на од-
ного.
іпіегасііоп - взаємодія # див. також іпіег-
соттипісаііоп, іпіегорегаЬИііу.
іпіегасііуе - інтерактивний, діалоговий #
системи, що сприймають у діалозі ввід
користувачем команд і даних. Трохи за-
старілий термін, уведений, щоб відрізни-
ти такий режим роботи від режиму пакет-
ного оброблення (порівн. Ьаіск\ див. та-
кож іпіегасііуе сопіепі, іпіегасііуе гоиііп§,
іпіегасііуе ТУ, іпіегасііуе уісіео).
іпіегасііуе сопіепі - інтерактивний контент #
див. також асііуе сопіепі, сопіепі, іпіегас-
ііуе ТУ, іпіегасііуе уісіео.
іпіегасііуе гопііп^ - інтерактивне трасування #
у САПР електроніки - трасування, під час
якого індивідуальні з'єднання проводять
вручну з постійним контролем за дотри-
манням правил проектування (див. також
РЯС).
іпіегасііуе іє1єуІ8Іоп - див. іпіегасііуе ТУ.
іпіегасііуе ТУ - Іпіегасііуе Теїеуізіоп - ін-
терактивне телебачення # припускає без-
посередній зворотний зв'язок із глядачем
(доступ до БД мультимедіа-інформації,
участь у телеконференціях, телевізійний
діалог із віддаленим абонентом тощо) за
рахунок використання волоконно-оптич-
них ТБ-каналів (див. також іпіегасііуе
сопіепі, іпіегасііуе уісіео).
іпіегасііуе уісіео - інтерактивне відео # інте-
грація відео- та комп'ютерної технологій.
Дії користувача, його вибір і рішення без-
посередньо впливають на розвиток сюже-
ту (див. також <1е8кіор уісіео, ЕМУ, іпіег-
асііуе ТУ, ііує уісіео).
іпіегЬІоск §ар (ІВС) - міжблоковий промі-
жок # простір між секторами на магнітно-
му диску або блоками на магнітній стріч-
ці (див. також &ар).
іпіегсерііоп - 1. перехоплення, прослухову-
вання # наприклад, лінії зв'язку; 2. пере-
шкода.
іпіегсЬап£еаЬі1ііу - взаємозамінність, за-
мінність # можливість заміни пристроїв з
однаковою функціональністю, отриманих
від різних виробників.
іпіегс1іап£еаЬ1е - 1. взаємозамінний, замін-
ний; 2. рівнозначний, рівноцінний.
іпіегсоттипісаііоп - 1. [між]взаємодія,
[внутрішній] зв'язок # (див. також іпіег-
асііоп, іпіегорегаЬИііу)', 2. зв'язок, система
внутрішнього зв'язку # наприклад, борто-
вий переговорний пристрій.
іпіегсоппесікщ - комплексування # на-
приклад, об'єднання комп’ютерів в ін-
формаційно-обчислювальний комплекс
або мережу.
іпіегсоппесііоп - 1. з'єднання, міжз'єднання # в
ІС - внутрішнє з'єднання між елементами
272
іпіегпаї даІаЬазе
мікросхеми; 2. міжкомпонентне з’єднання,
розведення # див. також ріпоиі.
іпіегсоппесі сієуісє - з’єднувальний пристрій #
у телекомунікації до цього класу пристро-
їв належать мости, маршрутизатори, ко-
мутатори та інше обладнання (див. також
ЬгісІ§е, гоиіег, зууііск).
іпІегГасе - інтерфейс # 1. щось, що з’єднує
дві окремі сутності. Існує багато видів ін-
терфейсів: апаратні, програмні, користу-
вацькі, зв'язкові, цифрові, аналогові тощо;
2. програмні і/чи апаратні засоби перетво-
рення вхідних/вихідних даних або сигна-
лів. Для апаратних інтерфейсів синонім -
рогі (див. також АРІ, сіі^ііаі іпіег/асе, ОІЛ,
кагсісчаге іпіег/асе, І/О Іпіег/асе, іп/гагесі
іпіег/асе, рагаїїеі іпіег/асе, зегіаі рогі);
3. частина програми, що взаємодіє з кори-
стувачем.
ІпІегГасе саЬІе - інтерфейсний кабель # ка-
бель для пересилання даних між комп'ю-
тером і периферійним пристроєм.
іпІегГгаше сотргеззіоп - міжкадрове ущі-
льнення; міжкадрова компресія # ущіль-
нення [відеозображень за стандартом
МРЕ6] за допомогою видалення надлиш-
кових даних з урахуванням переходів від
кадру до кадру, тобто залишається тільки
нове зображення, що з’явилося в кадрі, а
відсутню частину беруть із попередніх
(див. також сотргеззіоп, уісієо сотргез-
зіоп).
іпіегіасе - чергування, почергове скануван-
ня ліній, черезрядкова [кадрова] розгорт-
ка # див. також іпіегіасесі сіізріау, іпіег-
Іасесі уісієо.
іпіегіасесі с1І8р1ау - дисплей із черезрядко-
вою розгорткою # порівн. попіпіегіасесі
сіізріау тосіе.
іпіегіасед 8сап - черезрядкова розгортка -
див. іпіегіасесі уісієо.
іпіегіасесі уісієо - черезрядкове відео # відео-
зображення, що створюють за допомогою
черезрядкової розгортки (іпіегіасесі зсап),
під час якої кадр передають за два прийо-
ми: спочатку парні рядки, потім - непарні.
При цьому вивід зображення прискорено,
але його якість трохи знижено (див. та-
кож А8С, сіеіпіегіасег, Нпе НоиЬІег, рго-
угеззіуе зсап).
іпіегіеауе іасіог - коефіцієнт чергування #
номери секторів на диску йдуть не один
за одним, а з урахуванням цього коефіціє-
нта, в якому враховано швидкість обер-
тання диска. Це дає змогу уникнути зай-
вих обертів диска під час послідовного
зчитування кількох секторів поспіль. Си-
нонім - зесіог іпіегіеауе (див. також кагсі
сіізк, зесіог, ігаск).
іпіегіеауіп^ - інтерлівінг, чергування, роз-
шарування # метод прискорення доступу
до мікросхем динамічної оперативної па-
м'яті (див. О ВАМ) шляхом розділення їх
на два, чотири чи більше банків (сторі-
нок) і збереження послідовних слів у різ-
них банках. Синонім - тетогу іпіегіеау-
іп§. Приклад: ВоіЬ сасЬе апсі таіп тетогу сап
Ье іпіегіеауесі. - Інтерлівінг можна використати
як для ОЗП, так і для кешу.
іпіегіорег - людина, що втручається в чужі
справи # див. також іпігисіег, ігезраззег.
іпіегшесііаіе - проміжний.
іпіегшесііаіе сосіе - проміжний код # код,
згенерований впродовж першого проходу
компілятора. На стадії кодогенерації з
нього легше одержати об'єктний код для
заданого цільового комп’ютера (див. та-
кож сосіе %епегаіог, сотріїег, Іехісаі зсап).
іпІегшеШаІе Ггедпепсу (ІЕ) - проміжна частота,
іпіегшесііаіе 1ап£иа§е (ІЬ) - проміжна
мова # технологія, в якій трансляцію
початкових текстів програм з різних
мов програмування здійснюють у пев-
ну проміжну мову; потім інтерпрета-
тор виконує код або компілятор будує
машинний код. Використовують, зок-
рема в Аауа і Місгозоїї .КЕТ. Суттєво
скорочує час реалізації нових мов
програмування й дає змогу використо-
вувати ті самі компілятори для різних
процесорів. Проміжна мова може мати
назву р-сосіе, рзеисіососіе, рзеибо Іап-
§иа£е або Ьуіесосіе (див. також сосіе
%епегаіог, сотріїег).
іпіегшіїїепі еггог - випадкова [переміжна]
помилка # помилка, в появі якої немає ви-
димої закономірності. Найважчий для по-
шуку та виправлення вид помилок (по-
рівн. /іхесі еггог; див. також еггог).
іпіегп - молодий фахівець.
іпіегпаї - внутрішній.
іпіегпаї Ьп8 - внутрішня шина # внутрішня
шина процесора або шина між ЦП і ОЗП
(порівн. ехіетаї Ьиз; див. також Іосаі Ьиз).
іпіегпаї (ІаІаЬазе - внутрішня база даних,
внутрішня БД # БД, використовувана ли-
ше для роботи зазначеного застосування
чи пристрою. Приклад: И іЬе раскеі із Ігот а
ипісазі асісігезз, апсі ІІтаї ипісазі асісігезз із поі
іп ІЬе іпіегпаї сІаіаЬазе, іі такез а пем епігу.
(8соіі Вгасіпег) - Якщо пакет надійшов з індиві-
дуальної адреси й ця адреса відсутня у внутрі-
273
іпіегпаї Гопі
шній БД, то в ній створюється новий запис,
(див. також Ьиііі-іп сіаіаЬазе, сіаіаЬазе').
іпіегпаї Гопі - вбудований шрифт # напри-
клад, шрифт, який зберігається в ПЗП
принтера. Синоніми - Ьиііі-іп/от, гезісіепі
/опі (див. також зо/і/опі).
іпіегпаї іпіеггирі: - внутрішнє переривання #
1. переривання, викликане командою пе-
реривання (зо/іхмаге іпіеггирі)^ 2. апаратне
переривання від устаткування ЦП, напри-
клад, викликане помилкою під час вико-
нання команди (кагсккаге іпіеггирі) (по-
рівн. ехіегпаї іпіеггирі).
іпіегпаї тосіет - вбудований (внутрішній)
модем # модем, змонтований на платі, що
встановлена всередині комп'ютера, на від-
міну від зовнішнього модему (ехіегпаї
тосіет), який є компактним автономним
пристроєм з окремим електроживленням.
Синоніми - Ьиііі-іп тосіет, іпіеугаї тосіет
(див. також тосіет).
іпіегпаї пепуогк - внутрішня мережа # кор-
поративна комп'ютерна мережа, що не
має виходу в Інтернет або відділена від
нього міжмережним екраном (див. також
/іге^аіі, іпігапеі, пеіїуогк).
іпіегпаї геГегепсе - внутрішнє посилання #
у програмуванні - посилання на об'єкт,
визначений у тому ж модулі (порівн. ех-
іетаї ге/егепсе).
іпіегпаї ге§І8іег - внутрішній регістр # спе-
ціальний регістр, який використовує ЦП
для своїх потрб. Зазвичай недоступний
програмісту (див. також ге^ізіег).
іпіегпаї іітег - вбудований таймер # див.
також іпіегпаї іітег.
іпіегпаї 8огі - внутрішнє сортування # сор-
тування, що виконується тільки в ОЗП і
не використовує для тимчасових файлів
магнітні диски й інші пристрої (порівн.
ехіегпаї зогі).
Іпіетаііопаї 8іапдаггі (18) - міжнародний
стандарт # серія стандартів, розроблена
180.
іпіегпаііопаїіхаііоп (И81Ч) - інтернаціоналі-
зація # підтримка виводу грошових оди-
ниць, часу та дати у форматах, прийнятих
у різних країнах. Цифра 18 в абревіатурі
позначає кількість букв між першою й ос-
танньою буквами в слові (див. також Іо-
саііхаііоп).
Іпіетеі (Іпеі, І-пеі, N61) - Інтернет, Мере-
жа # “мережа мереж”, глобальна комп'ю-
терна мережа, що використовує стандар-
тизовані протоколи (див. ТСР/ІР) й об'єд-
нує більше 50 тис. мереж. Її попередни-
цею була мережа АРРАпеі. Приклад: Тіїе
Іпіетеі ііасі іо Ье ІЬе Ьезі езріопаде іпуєпііоп
єуєг тасіе, Магу Раігісіа Боїеу іЬоидМ. (Тот
СІапсу) - Інтернет - найкращий винахід, коли-
небудь зроблений для шпигунства, вважала
Мері Патріція Фолі. (див. також ІАВ, ІАИА,
ІСАШ, ІЕТР, ІКТР, І8ОС, N01, Ї¥АК
ШТУ).
Іпіегпеі 2 (також Іпіегпеі2) - Інтернет 2,
проект Інтернет 2 # консорціум із 200
американських університетів і 50 найбі-
льших корпорацій, які розробляють тех-
нології Інтернету наступного поколін-
ня; буде мати високу пропускну здат-
ність, інтегрувати аудіо та відео. Проект
анонсовано в жовтні 1996 р. (див. також
N01, кіір://мпмуу. іпіегпеі2.есіи).
іпіетеі (з малої літери) - іпіегпеїлуогк -
1. об'єднана мережа, рідко інтермережа #
з’єднання за допомогою комутаторів двох
та більше комп'ютерних мереж, які зокре-
ма побудовано на різних мережних про-
токолах (див. також гоиіег)} 2. міжмереж-
ний зв'язок.
Іпіегпеі ас1(Іге88 - див. ІР асісігезз.
Іпіегпеі ЬаскЬопе - магістраль Інтернету.
Іпіегпеі ІР/ІРХ ^аіелуау - шлюз Інтернету
ІР/ІРХ # програмний або апаратний мо-
дуль, який перетворює пакети ІР у пакети
ІРХ і назад. Дає змогу мережі №і\¥аге
отримувати доступ до Інтернету.
Іпіегпеі Ргіпііп£ Ргоіосої (ІРР) - протокол
друкування через Інтернет, протокол ІРР #
дає змогу надсилати завдання на друку-
вання через Інтернет або інтрамережу, ви-
користовуючи як ім'я принтера посилання
у форматі ІІКЬ.
Іпіегпеі Ргоіосої (ІР) - протокол Інтернету,
протокол ІР # протокол мережного рівня
(частина набору протоколів ТСР/ІР), від-
повідальний за передавання й маршрути-
зацію повідомлень між вузлами Інтерне-
ту. Описано у КТС 791. Визначає прави-
ла, за якими дані розбивають на пакети,
передавані між кінцевими системами та
маршрутизаторами. Поточна версія - 4.0,
впроваджувана - 6.0 (ІРу6) (див. також
пеіюогк Іауег, раскеі, раскеі зугііскіп%,
ргоіосої, гоиііп%).
Іпіегпеі 8єґуісє Ргоуісієг (І8Р) - постачаль-
ник [провайдер] послуг Інтернету, інтер-
нет-провайдер # організація, що надає
юридичним і фізичним особам [комерцій-
ний] доступ до служб або присутність в
Інтернеті. Інтернет-провайдери мають
один або кілька модемних пулів, за допо-
274
іпіеггирі сопігоііег
могою яких здійснюють з’єднання (кому-
товане або виділене) з користувачем.
Провайдерів поділяють на первинних, які
мають власні магістральні канали, та вто-
ринних, які орендують частину смуги
пропускання магістралі у первинних про-
вайдерів. Одним із сервісів, наданих І8Р,
є веб-хостинг (див. також АВР^, сопіепі
ргоуісіег, сііаі-ир соппесііоп, ко8ііп% 8єгу-
ісе, ІАР, Іпіегпеі, іпігапеі).
іпІегпеЬуогк - мережний комплекс # склада-
ється з двох або більше локальних і регіона-
льних мереж, з'єднаних за допомогою мос-
тів, шлюзів і/або маршрутизаторів.
іпіегпеїлуогкв - об’єднання кількох ЛОМ.
іп1егпеЬуогкіп£ - міжмережний обмін, між-
мережна взаємодія # об'єднання двох і бі-
льше локальних мереж за допомогою ко-
мунікаційного устаткування (див. також
раіеуусіу, ТАЕ, пеімогк, гоиіег).
ІпІегМС - Іпіегпеі Меіхуогк Іпібгтаііоп
Сепіег - центр мережної інформації
Інтернету # організація, що займається
питаннями реєстрації користувачів
Інтернету (див. також МСщ).
іпІегорегаЬШІу - 1. функціональна суміс-
ність, рідко інтероперабельність # можли-
вість взаємодії програмних і апаратних
виробів від різних постачальників (термін
не має на увазі взаємозамінність ви-
робів); 2. спільне функціонування мереж.
іпіегорегаїе - взаємодія.
іпіегроіаііоп - інтерполювання, інтерполяція #
обчислення проміжних значень між дво-
ма відомими точками даних. Найчастіше
використовують лінійну (Ііпеаг) й експо-
нентну (ехропепііаі) інтерполяції.
іпіегргеіаііоп - інтерпретація, виконання в
режимі інтерпретації # здійснює спеці-
альна програма- інтерпретатор, що сприй-
має програму вхідною мовою як дані, по
черзі аналізує й виконує кожну команду
(див. також іпіегргеїег).
іпіегргеїег - інтерпретатор # програма або
середовище програмування, в якій можна
странслювати початковий текст розробле-
ної програми та її виконати без одержан-
ня відповідного машинного коду. Вико-
нання програми інтерпретатором вимагає
значно більше машинного часу, але при
цьому менше часу витрачається на розро-
блення й налагодження програм (див. та-
кож аззетЬІег, сотріїег, етЬесІсІесІ іпіег-
ргеїег, іпіегргеіаііоп, іпіегргеііуе Іаприаре,
8оигсе сосіе).
іпіегргеііуе 1ап§иа§е - інтерпретована мова #
мова програмування, призначена для ви-
конання інтерпретатором (див. також Ва-
8Іс, іпіегргеіег, Торо, Регі, ргоугаттіп^
Іаприаре).
іпіегргосе88 соштипісаііоп (ІРС) - взаємо-
дія процесів # термін, який охоплює всі
методи передавання даних між програма-
ми, виконуваними на одному комп'ютері
в багатозадачній ОС, або програмами, ви-
конуваними в мережному обчислюваль-
ному середовищі, зокрема канали (ріре8),
черги, пам'ять, СІірЬоагсІ, ОБЕ і ОЬЕ.
ІПІЄГрГОСЄ88ОҐ іпіеггирі (ІРІ) - міжпроцесо-
рне переривання # переривання, ініційо-
ване ядром ОС для запиту виконання ін-
шим процесором будь-якої операції, тоб-
то для організації взаємодії процесів, ви-
конуваних на різних ЦП (див. також іпіег-
гирї).
іпіеггеїаііоп - взаємозв'язок, взаємозалеж-
ність.
іпіеггирі (І1ЧТ) - переривання # механізм,
який реалізовано у вигляді спеціальних
сигналів та мікропрограм і дає змогу про-
цесору реагувати на події зовнішнього
світу або особливі програмні стани. Мож-
на сказати, що переривання - асинхронна
зовнішня або внутрішня подія, що вима-
гає обслуговування. Переривання викли-
кає припинення оброблення поточної
програми, збереження стану процесора й
передачу керування спеціальній програмі
оброблення конкретного виду перериван-
ня. По завершенню оброблення керування
зазвичай повертають перерваній програ-
мі. Існують різні класи переривань: апара-
тні (кагсруаге іпіеггирі), програмні ($о/і-
маге іпіеггирі), вводу-виводу та таймерні.
Розрізнюють переривання масковані
(тазкаЬІе) і немасковані (поптазкаЬІе),
залежно від того, чи можна відкласти об-
слуговування конкретного виду перери-
вань. Так, не можна маскувати перериван-
ня за зникненням живлення (див. також
сопіехі 8УУІіскіп%, ехіегпаї іпіеггирі, ісііе
іпіеггирі, іпіеггирі сопігоііег, іпіеггирі
єуєпі, іпіеггирі /Іа%, іпіеггирі капсіїег, іп-
іеггирі Іаіепсу, іпіеггирі Нпе, іпіеггирі ІІ8І,
іпіеггирі та8к, іпіеггирі ргіогііу, іпіеггирі
уєсіог, І КЕТ, ІКО).
іпіеггирі сосіе - код переривання - див. іп-
іеггирі питЬег.
іпіеггирі сопігоііег (ІС) - контролер пере-
ривань # мікросхема (наприклад, І8259А,
І82489), яку встановлюють на системній
платі для керування апаратними перери-
275
іпГеггирЬйгіуеп
ваннями (дозвіл/заборона, маскування,
встановлення пріоритету тощо) (див. та-
кож сопігоііег, кагскчаге іпіеггирі, І СУ,
ІМК, іпіеггирі Ііпе, іпіеггирі ргіогііу,
іпіеггирі-йгіуеп - скерований перериван-
ням, за перериванням # спосіб оброблен-
ня асинхронних подій, наприклад, іпіег-
гирі-бгіуеп іприі-оиіриі - ввід-вивід за пе-
рериванням (див. також сіаіа-сігіуеп, егепі-
сие-сігіуеп, тепи-сігіуегі).
іпіеггирі: єуєпі - подія, що викликала пере-
ривання # див. також іпіеггирі.
іпіеггирі: Яа§ (ІЕ) - прапорець переривання #
розряд у регістрі стану процесора (див.
також іпіеггирі тазк, Р8ї¥).
іпіеггирі ЬапсІІег (Ш) - обробник переривань,
підпрограма оброблення переривань # про-
цедура, що одержує керування у разі ви-
никнення переривання конкретного типу.
Зазвичай адреси обробників переривань
записано в таблиці векторів переривань.
Виклик обробника переривань ЦП апара-
тно підтримує: в стеку зберігає регістр
стану процесора (Р81¥) та адресу повер-
нення до перерваної програми (РС). Си-
нонім - І8К (див. також капсіїег, іпіеггирі
ргіогііу, іпіеггирі уєсіог).
іпіеггирі Іаіепсу - затримка [оброблення]
переривання # затримка між часом надхо-
дження запиту переривання і часом його
обслуговання (див. також іпіеггирі).
іпіеггирі Ііпе - лінія переривання # провідник
на друкованій платі для пересилання сигна-
лу переривання (див. також кагсіжаге іпіег-
гирі, іпіеггирі, іпіеггирі сопігоііег).
іпіеггирі 1І8І - список переривань # список
усіх відомих документованих і недокуме-
нтованих програмних переривань (див.
також ехіегпаї іпіеггирі, кагскмаге іпіег-
гирі, іпіеггирі питЬег, зо/і\чаге іпіеггирі).
іпіеггирі ша$к - маска переривань # комбі-
нація бітів, яку записують до спеціально-
го регістру (ІМК) контролера переривань;
кожний його розряд відповідає визначе-
ному номеру або типу зовнішнього чи
внутрішнього переривання; переривання
дозволено або заборонено залежно від
значення відповідного розряду маски
(див. також іпіеггирі, іпіеггирі /Іа§, іпіег-
гирі питЬег).
іпіеггирі питЬег - номер переривання #
номер, заданий в команді програмного
переривання або асоційований з конкрет-
ним рівнем апаратного переривання. За-
дає точку входу до таблиці векторів пере-
ривань (див. також іпіеггирі ІІ8І, іпіеггирі
тазк, іпіеггирі уесіог, уесіогесі іпіеггирі).
іпіеггирі ргіогііу - пріоритет переривання #
призначення пріоритетів дає змогу в разі
одночасного виникнення кількох перери-
вань установити порядок їхнього оброб-
лення згідно з важливістю (пріоритетом)
події, шо викликала переривання, оскіль-
ки одночасно ОС може обробити тільки
одне переривання. Призначають за допо-
могою контролера переривань, якщо є кі-
лька ліній запиту переривань, або призна-
чення порядку опитування потенційних
джерел переривань, якщо пріоритет виро-
блено програмно (див. також кагсЬчаге
іпіеггирі, іпіеггирі сопігоііег, іпіеггирі
капсіїег, іпіеггирі тазк, іпіеггирі питЬег,
8о/і\уаге іпіеггирі).
Іпіеггирі рґОСЄ88ІП£ - оброблення перери-
вань # див. також іпіеггирі.
іпіеггирі гедие8і - див. ІК(2.
іпіеггирі ігар - пастка переривань, оброб-
лення переривань - див. І8К
іпіеггирі уесіог - вектор переривання # ад-
реса програми оброблення переривання з
конкретним номером у таблиці векторів
переривань (ІУТ). Адреса початку цієї
таблиці відома ЦП й у разі виникнення
переривання із цим номером керування
апаратно передається підпрограмі його
оброблення. Приклад: Іп тапу СІ8С агсґіііес-
іигев іітеге із а іаЬІе ої уєсіогз ІИаі ІеІІз іііе
ргосеззог мііеге іо ]игпр Гог еасії ої ІНе розвіЬІе
сопсІіііоп8 іґіаі соиіб саизе ап ехсеріїоп. - У ба-
гатьох СІ8С-архітектурах існують таблиці век-
торів, щоб процесор міг визначати адресу пе-
редавання керування для кожної з можливих
ситуацій, пов'язаних із винятками, (див. та-
кож іпіеггирі капсіїег, іпіеггирі тазк, іпіег-
гирі питЬег, уесіогесі іпіеггирі).
іпіег8есііоп - перетин # наприклад, двох
множин (див. також 8еі ікеогу).
іпіег8ері - 1. перехоплення (повідомлень,
сигналів); 2. прослуховування, підслухо-
вування; 3. перетинання.
іпіегуаі - 1. проміжок часу, інтервал, пауза #
коротка пауза між діями або подіями;
2. проміжок, відстань від чимось, інтервал.
іпіегуаі Іітег - інтервальний таймер # елек-
тронний пристрій, який генерує через за-
даний проміжок часу сигнал переривання
(див. також іпіегпаї іітег, іпіеггирі, ууаіск-
сіо§ іітег).
іпігаГгаше - внутрішньокадровий, внутріш-
ньофреймовий # Приклад: СепегаІІу, \л/ИЬ ап
іпігаїгате Іесіїпіцие, уои сап деі сотргеззіопз
276
1/0 ІпІегГасе
гаііоз регНарз аз ґіідН аз 20 ог ЗО іо 1. - Зазви-
чай техніка внутрішньокадрового ущільнення
дає змогу досягти високого ступеня ущільнен-
ня, 20 або ЗО до 1. (див. також /гате).
іпігапеї - інтрамережа, інтранет, внутріш-
ньокорпоративний Інтернет # внутріш-
ньокорпоративна мережа, що використо-
вує стандарти, технології і ПЗ Інтернету.
Інтрамережі можна ізолювати від зовніш-
ніх користувачів за допомогою брандмау-
ера, що захищає від несанкціонованого
доступу до Інтернету. Вони можуть функ-
ціонувати як автономні мережі, що не ма-
ють доступу ззовні. Зазвичай компанії
створюють інтрамережі для своїх праців-
ників, але можуть також надавати доступ
до них своїм діловим партнерам та іншим
групам користувачів. Тоді мережу назива-
ють ехігапеі (див. також епіегргізе,
/ігелуаіі, іпіегпаї пеіуюгк, пеіхчогк).
іпІгіп8ІС8 - вбудовані засоби # синонім - Ьиііі-іп.
іпігисіег - зламувач, зловмисник, порушник #
неавторизований, зазвичай зловмисний
користувач (програма), що намагається
одержати несанкціонований доступ до
комп’ютерної системи (див. також сот-
риіег зесигііу, сгаскег, іпіегіорег, ІР зроо-
/п§, зесигііу, ігезраззег).
іпігисіег сіеіесііоп - виявлення порушників
# див. також аііаск сіеіесііоп, Ю8, іпігисіег,
зесигііу.
іпігпзіоп - вторгнення, проникнення # див.
також сотриіег зесигііу.
ІПІГП8ІОП ргехепііоп - запобігання вторгнень #
технології, що допомагають виявляти й
усунути уразливості (слабкі місця) систе-
ми до того, як їх використають для зламу.
Для цього насамперед робляють моніто-
ринг графіка за такими протоколами, як
НТТР, 8КМР, ТСР/ІР (див. також аііаск
сіеіесііоп, іпігисіег сіеіесііоп).
іпігизіуе ІооІ8 - інструментальні засоби, що
змінюють основний режим роботи [про-
грам] під час проведення вимірів # див.
також поп-іпігизіуе іооіз.
іпуаіісі - неприпустимий, помилковий, недійс-
ний # логічно необгрунтовані (помилкові)
дії, дані або результати (порівн. ИІе^аГ).
іпуаіісіаііоп - невірогідність, недійсність,
неправильність, помилковість.
іпуагіапі - інваріант # в ООП - правило, що
встановлює взаємозв’язки властивостей
об'єкта або визначає умови його життє-
здатності (див. також сіазз, оЬ/есі, ООР).
іпуєпііоп - 1. винахід, винахідництво; 2. ви-
гадка, домисел.
іпуепіогу - обліковий запис.
ІПУЄГ8Є - зворотний, інверсний, перегорну-
тий.
ІПУЄГ8Є уісіео - інверсне (негативне) відео-
[зображення] # синонім - гєуєгзє уісієо
(див. також кі%кІІ£кііп£).
іпуєгієсі їїіе - інвертований файл # у СКБД -
файл, який містить ключ запису та покажчик
на нього. Кожен ключ унікально ідентифікує
запис, а покажчик вказує програмі фізичне
розміщення запису в БД. Синоніми - іпуєгієсі
Іізі, іпуєгієсі іпсіех. Файл інвертований, якщо
ключі відсортовано по порядку, а записи в
БД, зв'язані із цим файлом покажчиками,
розташовано довільно, наприклад, за часом
їхнього створення (див. також ОВМ8, ргі-
тагу кеу, гесогсі).
іпуєгієсі іпсіех - інвертований індекс - див.
ІПУЄГІЄСІ /їіе.
ІПУЄГІЄСІ 1І8І - інвертований список - див.
ІПУЄГІЄСІ /їіе.
іпуегіег - інвертор, [зворотний] перетворю-
вач # 1. перетворювач постійного струму
на змінний (див. також С/Р5); 2. елект-
ронний пристрій, який перетворює анало-
говий вхідний сигнал у рівний йому за
амплітудою, але протилежний за знаком.
іпуізіЬІе - невидимий, прихований.
іпуізіЬіе Ше - див. кіМеп/ііе.
іпуосаііоп - виклик процедури або функції
(на виконання).
іпуоісє - рахунок, накладна.
іпуоке - викликати, запускати # активу-
вати програму, процедуру або процес
(див. також/ипсііоп, ргоууат, ргосезз).
І/О -1. див. іприі/оиіриі-, 2. ІпіегОїїісе Май -
внутрішньоофісна пошта.
І/О ас1сіге88 - адреса [порту, пристрою] вво-
ду-виводу # унікальна фізична адреса, за
якою з пристроєм здійснюють операції
вводу-виводу (див. також асісігезз, І/О).
І/О Сагсі - РС-карта вводу-виводу, контро-
лер вводу-виводу # як І/О Сагсі для засто-
сувань загального призначення можуть
виступати адаптери ЛОМ, модеми й факс-
модеми, а також АТА-накопичувачі (див.
також РС Сагсі).
І/О спаппєі - канал вводу-виводу # при-
стрій, який забезпечує пересилання даних
між основною пам'яттю та периферією.
І/О сієуісє - пристрій вводу-виводу - див.
регіркегаї сієуісє.
І/О ІпІегГасе - інтерфейс вводу-виводу # у
РСМСІА підтримує цикли ОЗП і ввід-ви-
від. РС-карти, що підтримують ввід-ви-
від, мають зазначати це в С8.
277
І/О РГОСЄ88ОГ
І/О ргосе88ог - процесор вводу-виводу, ПВВ #
у високопродуктивних системах - проце-
сор, функціонально спеціалізований на
операціях вводу-виводу (див. також рго-
сеззог).
І/О гедігесііоп - іприі/оиіриі: гебігесііоп - пе-
респрямування [переадресація] вводу-ви-
воду.
І2О - див. І2О.
ЮМ - І8ВК-Огіепіеб Мобиіаг агскііесіиге -
модульна архітектура [інтерфейсу ІС],
орієнтована на мережу I8^N # див. також
ССІ.
ІОР - Іприі/Оиіриі Ргосеззог - процесор вво-
ду-виводу.
ІОР8 - операцій вводу-виводу за секунду.
108 - Іпіете1л¥огкіп§ Орегаііп§ 8у8іет -
операційна система 108 # ПЗП-резидент-
на ОС реального часу, розроблена компа-
нією СІ8со 8у8іеш8 для маршрутизаторів.
Містить набір команд і функцій для на-
строювання і контролю маршрутизатора,
а також підтримує виконання різних про-
токолів (див. також орегаііп§ зузіет,
гоиіег).
ІО\¥ - ІП ОІЙЄГ ХУ0ГСІ8 - іншими словами #
абревіатура, прийнята в електронній по-
шті та чат-форумах (див. також сІі§ізреак).
І/Р - іприі - вхід.
ІР-1. див. Іпіегпеі Ргоіосої, 2. див. іпзегііоп
роіпі', 3. див. іпіеііесіиаі ргорегіу, 4. Іпїбг-
шаііоп Ргоуібег - інформаційний провай-
дер - див. сопіепі ргоуісіег', 5. див. іпзігис-
ііоп роіпіег.
ІР абйге88 - ІР-адреса # мережна адреса в
Інтернеті - 4-байтне (32-розрядне) число,
що задає унікальний номер хост-комп'ю-
тера в Інтернеті (див. ІР ПитЬег). ІР-адре-
си поділяють на п’ять класів: А, В, С, И та
Е; зокрема клас В задає потік інформації
типу “точка - багато точок”, а клас Е за-
резервовано. Кожному класу мережних
адрес виділяють визначене число адрес
хост-вузлів (див. ВР'С 1918 і таблицю).
Класи адрес і ІР-діапазони
Клас	Початкова ІР-адреса	Кінцева ІР-адреса
А	О.О.О.О.	127.255.255.255
В	128.0.0.0	191.255.255.255
С	192.0.0.0	223.255.255.255
О	224.0.0.0	239.255.255.255
Е	240.0.0.0	247.255.255.255
Оскільки адреси для деяких класів уже
вичерпано, то вводитиметься новий про-
токол із розширеною 128-розрядною ад-
ресацією (ІРп%). У використанні протоко-
лу 8ИР ІР-адреси призначають динамічно
на початку сеансу Синонім - ІР ПитЬег
(див. також асісігезз тазк, РП$щ, сіо-
таіпщ, Іо^ісаі асісігезз, пеімюгк тазк, ге-
зоїчег).
ІР Ми1ііса8Ї - протокол ІР Миііісазі # спе-
цифікація ІЕТЕ (ЕЕС 1112) на одночасне
пересилання одного ІР-пакета за кількома
адресами, які є членами групи багатоад-
ресного розсилання (на відміну від широ-
комовного розсилання всім кінцевим вуз-
лам) (див. також Ьгоасісазііп^, РТР,
8МКР).
ІР ]\шпЬег - Іпіетеї Ргоіосої Г4итЬег - ІР-
номер, ІР-адреса # синоніми - сіоііесі диасі,
ІР асісігезз. Унікальний номер, який має
кожний хост-комп’ютер в Інтернеті, крім
того, більшість комп’ютерів має ще до-
менні імена, легші для запам'ятовування.
32-бітове число складене з чотирьох час-
тин, розділених крапками, наприклад,
191.118.056.34. Оскільки кожна група -
це окремий байт адреси, то ці числа не
можуть перевищувати 255. Адреси при-
значає організація ІпіегМІС, яка передає їх
провайдерам (див. також сіотаіп пате,
Іпіегпеі, І8Р, ТСР/ІР).
ІР 8есигііу - див. ІР8ес.
ІР 8р1ІСІП£ - ІР-сплайсинг # різновид зло-
вмисного проникнення, у разі якого зла-
мник проникає в активний, уже встано-
влений сеанс.
ІР 8рооїїп£ - ІР-підміна, ІР-спуфінг, підміна
ІР-адреси # різновид вторгнення, під час
якого зламник намагається замаскуватися
під іншу систему, використовуючи її ІР-
адресу. Приклад: ТТііз \л/аз ап “ІР зрооііпд” аі-
іаск, а іуре іґіаі їіасі Ьееп сІезсгіЬесІ іп іЬеогу іп
іііе сотриіег зсіепсе Іііегаіиге. (Т. Зііітотига) -
Це була описана в комп'ютерній літературі
атака типу “ІР-спуфінг” (див. також аііаскег,
сотриіег зесигііу, ЕИ8 зроо/іпр, іпігисіег,
прооїтв).
ІР 8І0Га£Є - ІР-системи збереження # термін
позначає пристрої зовнішньої пам'яті (ди-
ски, стрічки, оптичну пам'ять тощо), під’-
єднані до серверів через ІР-мережі. Цю
технологію можна використовувати зок-
рема у ПАЗ (див. також 8АП).
ІР Теїерйопу - ІР-телефонія # побудована
на базі протоколу ІР технологія переда-
вання мови по будь-яких мережах із паке-
тною комутацією, зокрема по Інтернету.
ІР-телефони підключаються до Еікегпеі і
потім отримують ІР-адресу. ІР-телефонія
дає змогу використовувати для організа-
278
ІРХ/8РХ
ції телефонних розмов мережі пересилан-
ня даних і на порядки знизити ціни на
міжнародні та міжміські дзвінки (див. та-
кож УоІР).
ІРС - 1.1піег-Ргосе88ог Соттипісаііопз - між-
процесорний зв'язок; 2. див. іпіегргосе88
соттипісаііоп^ 3. Іп8ішсііоп8 рег сусіе - ко-
манд за такт # число машинних команд,
які виконує ЦП за один машинний такт.
Збільшення цього показника продуктив-
ності ЦП забезпечують конвеєризація та
розпаралелювання оброблення команд
(див. також таскіпе сусіе^у, ріреііпе).
ІРСР - ІР Сопігої Ргоіосої - керувальний
протокол для ІР, протокол ІРСР # див. ІР,
ТСР/ІР.
ІРІ - 1. ІПІЄІ РґОСЄ88ОГ Іпіе£гаюг - інтегратор
процесорів Іпіеі # статус, присвоюваний
Іпіеі невеликим компаніям, які збирають
від 10 до 1300 комп'ютерів за місяць;
2. див. іпгегргосе88ог іпіеггирі.
ІРЬ - 1. Іпіетеі РиЬІіс ЬіЬгагу - загальнодо-
ступна бібліотека Інтернету; 2. Іпіііаі Рго-
£гаш Еоасіег - початковий завантажу-
вач; 3. Іпіііаі Рго^гаш Ьоасі - первісне за-
вантаження програми # процедура, вико-
ристовувана у разі [перезавантаження
комп’ютерної системи для копіювання за
допомогою ІРЬ[2] завантажувача або ядра
операційної системи в ОЗП (див. також
Ьооі, кетеї, орегаііп§ 8у8іет, РАМ).
ірш - іта£Є8 рег тіпиіе - зображень за хви-
лину # одиниця виміру швидкості роботи,
наприклад, “дуплексного” листового ска-
нера: сканування за один прохід одного
аркуша з обох боків дає зображення двох
сторінок.
I-РNNI (також ІРХМ) - Іпіе§гаіесІ Ргіуаіе
КеЕуогк-іо-МеЕуогк ІпІегГасе - інтегрова-
ний приватний міжмережний інтерфейс #
протокол маршрутизації, спеціалізований
для керування трафіком у змішаних мере-
жах Еіііетеі - АТМ.
ІРО - 1. Іпіетеі Ргоуісієгз Ог^апіхаііоп - ор-
ганізація провайдерів [послуг] Інтерне-
ту; 2. Іпіііаі РиЬІіс О£Гегіп§ - первісне [від-
крите] розміщення акцій # здійснюють у
момент перетворення фірми на відкрите
акціонерне товариство. Відбувається у
два етапи: спочатку здійснюють первинне
розміщення (ргішагу оГГегіп^), а потім -
вторинне (зесопсіагу оГГегіп£).
ІРОА (також ІРо) - ІР оуєг АТМ - прото-
кол ІРо # метод пересилання ІР-пакетів
мережами АТМ (див. також МРОА,
УТОА).
ІРР - 1. Іпіетеі Рге8епсе Ргоуісієг - провай-
дер, який забезпечує присутність в Інтер-
неті; 2. див. Іпіетеі Ргіпііп% Ргоіосої.
ІРК - 1. Іпіеііесіиаі Ргореіїу КІ&11І8 - права
на інтелектуальну власність # див. також
іпіеііесіиаі ргорегіу, ]УІРО\ 2. Іпіеггирі Ргі-
огііу Ке£І8іег - регістр пріоритетів пере-
ривань.
ІР8 - ІПЇШ8І0П Ргєуєпііоп 8у8іет - система
запобігання вторгненням # система бло-
кування несанкціонованих дій, спроб ата-
ки й порушення інформаційної безпеки;
система виявлення вторгнень на основі
поведінки (див. також НЮ8, Ю8, N№8).
ір§ - іпсЬе8 рег зесопсі - дюймів за секунду,
дюйм/с.
ІР8ес - ІР Зесигіїу - протокол ІР8ес # за-
пропонований ІЕТР комплект протоколів
для пересилання інформації у віртуальних
приватних мережах. Забезпечує аутенти-
фікацію, перевірку цілісності й шифру-
вання ІР-пакетів (див. також РЕ8, ЕР8).
ІРу6 - Іпіетеі Ргоіосої уегзіоп 6 - протокол
ІРу6 # у цій версії (див. КРС 1883) знято
ряд обмежень, зокрема довжину ІР-адре-
си збільшено з 32 до 128 біт (тобто стали
доступними 340 трильйонів трильйонів
адрес), відтак вирішено проблему вичер-
пання адресного простору Інтернету.
Крім того, для підвищення продуктивнос-
ті маршрутизаторів уведено розширені за-
головки пакетів, поліпшено захист інфор-
мації (зокрема вбудовано алгоритм шиф-
рування із 64-розрядним ключем), спро-
щено процес конфігурування пристроїв
(уведено функцію автоконфігурування). Є
можливість призначати пакетам рівні
пріоритету. ІРу6 сумісний знизу вверх із
ІРу4. Вважають, що цей протокол поши-
риться до 2005 року (див. також РМ8, ІР,
ІР ІІитЬег).
ІРХ - Іпіегпеіу/огк Раскеі еХсЬап§е - міжме-
режний пакетний обмін, протокол ІРХ #
базовий протокол мережного рівня Ьіоуєіі
№£\¥аге, застосовний для пересилання та
маршрутизації пакетів між сервером і ро-
бочими станціями. Спочатку розроблено
корпорацією Хегох. Пакети ІРХ не відпо-
відають пакетам ЕіЬетеі і аналогічним
йому системам. ІРХ відповідає мережно-
му рівню семирівневої моделі О8І, але
має також ряд функцій канального рівня
(див. також пеімогк Іауег, ргоіосої, 8РХ).
ІРХ/8РХ - стек протоколів ІРХ/8РХ #
транспортний протокол, який використо-
вують у мережній ОС ІМоуєіі ХеРАаге
279
(див. також ІРХ, пеРчогкргоіосої, 8РХ).
І.<2. - іпіе11і£епсе диоііепі - коефіцієнт розумо-
вого розвитку # визначають тестуванням.
- див. іпзігисііоп диеие.
№ - 1. Іпіегшебіаіе Кергезепіаііоп - проміж-
не подання [проекту у роботі з мовою
УНПЬ]; 2. див. іп/гагесі; 3. див. іпзігис-
ііоп ге^ізіег; 4. Іпіетаї Ке8І8іапсе - внутрі-
шній опір.
ІК соппесііоп - з’єднання за допомогою ін-
фрачервоного порту # див. також іп/гагесі
рогі.
ІК рогі - див. іп/гагесірогі.
ІКС - Іпіетеі Кеіау СЬаі - система діалого-
вого спілкування Інтернетом, ретрансля-
ція розмов у Інтернеті, розм. “багатосто-
роння балаканина”, протокол ІКС # про-
токол підтримки переговорів у Інтернеті в
режимі реального часу (див. також скаі,
ісо).
ІгБА (також ІШ)А) -1. Іпітагесі Г)аіа Аззо-
сіаііоп - Асоціація із засобів пересилання
даних в інфрачервоному діапазоні, асоціа-
ція ІгВА # створено в 1993 р. НР та іними
компаніями (див. також кіір://мм^у.іг(1а.ог/)\
2. стандарт ІЮА # стандарт на інфрачер-
воне пересилання файлів і вивід на друк,
розроблений асоціацією Н)А. Версія 1.0
стандарту підтримувала швидкість пе-
ресилання 115 Кбіт/с і з’явилася в 1993 р.
Восени 1995 р. випущено стандарт Н)А
2.0, який обернено сумісний з 1.0 і забез-
печує пересилання зі швидкостями 1,152 і
4 Мбіт/с, відстань - до 1 м, кут прямої ви-
димості до - 30° (див. також РІК рогі, іп-
/гагесі іпіег/асе).
ІКЕТ - Іпіеггирі Кеіит - повернення з пере-
ривання # див. також іпіеггирі.
ІШ8 - ІпГгаКеб Іпіегпаї ЗЬіеІсІ - внутрішній
екран інфрачервоного порту.
ігІ8 «саппег - сканер [візерунка] райдужної
оболонки очей # такі сканери використо-
вують в організаціях із високим ступенем
таємності (див. також Ьіотеігіс
ісіепіі/ісаііоп, /т§ег зсаппег, /іп^егргіпі
зсаппег, геііпаї зсаппег).
ІКЬ - 1. Іп геаі 1і£е - у дійсності, в реальному
житті # тобто не в Інтернеті. Синонім - Р2Р.
Використовують в електронній пошті та
чат-форумах; 2. Іпбизігіаі КоЬої Еап^иа^е -
мова для промислових роботів, мова ІКЬ #
див. також іпсіизігіаі гоЬоі.
ІгЬАР - Іп&агесі Ілпк Ассе88 Ргоіосої - про-
токол ІгЬАР # протокол розроблено ЬР)А
для зв’язку двох пристроїв за допомогою
інфрачервоних портів.
ІК.М - ІпГогшаїіоп Кезоигсе Мапа^ег - ад-
міністратор [диспетчер] інформаційних
ресурсів.
ШМА - ІпГоппаІіоп Кезоигсез Мапа^ешепі
Асіаріег - адаптер керування інформацій-
ними ресурсами, шлюз ІКМА (ЛОМ).
Ігоп А§е - “залізний вік” # так в американ-
ській літературі називають період історії
ОТ від 1961 р., коли з'явився перший мі-
нікомп’ютер (РБР-1), до 1971 р. - часу
створення першого комерційного мікро-
процесора (Іпіеі 4004). Це був період па-
нування мейнфреймів, які займали вели-
чезні зали (див. також суЬегаре, таіп-
/гате, Зіопе А§е).
ІКР - І/О гедие8І раскеі - пакет запитів вво-
ду-виводу # технологія, використовувана
у ЇРіпсіоууз 2000.
ІКО - 1. Іпіеггирі Кещіе8і Ьіпе - запит на пе-
реривання, лінія запиту переривання #
1) сигнал, який надсилає пристрій ЦП у
разі виникнення переривання; 2) лінія для
пересилання сигналу переривання проце-
сору або контролеру переривань. У ПК
(РС) є 16 ліній переривань. Кожному при-
строю, що використовує у своїй роботі
переривання, призначено (наприклад, за
допомогою БІР-перемикачів на системній
платі) один або кілька ІКХ). Існує стандар-
тне встановлення цих перемикачів. На-
приклад, кожне натискання клавіші на
клавіатурі генерує переривання від цього
пристрою. Типовий розподіл ІК<2 у ПК
наведено в таблиці:________________
ікр	Пристрій
0	Таймер
1	Клавіатура
2	Додатковий контролер переривань
(див. також кагсКуаге іпіеггирі, іпіеггирі,
іпіеггирі сопігоііег, іпіеггирі уесіог); 2. Іп-
Іеггирі Кедиезі Ьєуєі - рівень запиту пере-
ривання; 3. регістр запитів переривань.
іггаііопаї питЬег - ірраціональне число #
див. також паіигаї питЬег, геаі питЬег.
іггесоуегаЬІе еггог - непоправна помилка #
тип помилок, з появою яких виконання
програми не можна продовжити (порівн.
гесоуегаЬІе еггог).
іггебипсіапі - ненадлишковий.
ігге£п1аг - неправильний # порівн. ге^иіаг.
іггерІасеаЬІе - невідновлюваний, незамін-
ний.
ІК8 - Іпіегпаї Кеуепие 8єгуісє - Податкове
управління США.
ІКТЕ - Іпіетеі Ке8еагсЬ Тазк Гогсе - робоча
група Інтернету з досліджень, комітет
ІКТР # відповідає за дослідження й розро-
280
180
блення набору протоколів Інтернету, йо-
го архітектури та технології (див. також
ІАВ, ІЕТР, кіір) ://уш^.ігі/.ог§).
18 - 1. див. іп/огтаііоп зузіет; 2. див. іп/ог-
таііоп зирегкі^кмау.
18-95 - стандарт 18-95 # прийнято у 1993 р.
ЕСС стандарт для цифрових мереж
стільникового зв'язку СОМА з шириною
смуги 1,25 МГц (див. також ТЕМА).
І8А - 1. Іпсіизігу Зіапсіагсі АгсЬіІесІиге -
архітектура шини промислового стандаріу,
шина І8А # Спочатку була 8-розрядна
62-контактна шина розширення (див. ех-
рапзіоп Ьиз) для ПК ІВМ РС/ХТ. З поя-
вою в 1984 р. комп’ютерів ІВМ РС АТ -
на процесорах ІпіеІ 80286 стала 16-роз-
рядною, 98-контактною та 8 МГц. Тому
називають також АТ-Ьиз (див також
ЕІ8А, МСА, РСІ); 2. Іпзішсііоп 8еІ Аг-
сйііесіиге - архітектура набору команд #
Приклад: ЕасЬ зиЬзедиепІ І8А із а зирегзеі
ої ІЬе ргеуіоиз опе, ІЬиз а ргодгаттег сап
сотріїе сосіе изіпд іЬе Ьазе МІРЗ І І8А апсі
ІЬіз Ьіпагу \л/іІІ гип оп аІІ МІРЗ ргосеззогз. -
Кожна наступна І8А - розширення поперед-
ньої, відтак можна скомпілювати програму,
використовуючи базову архітектуру про-
цесора МІРЗ І, причому отриманий код буде
виконкватися на всіх процесорах МІРЗ.
І8АМ - Іпбехесі Зециепііаі Ассезз МеіЬоб -
індексно-послідовний метод достпу
(в СКБД) # див. також іпсіехщ.
І8АРІ - Іпіегпеі Зегуег АРІ - інтерфейс
прикладного програмування іінтернет-се-
рвера, інтерфейс І8АРІ # інтерфейс про-
грамування веб-сервера для допоміжних
прикладних систем, розроблений кор-
пораціями Місгозоїї і Ргосезз Зоїйуаге
(див. також N8АР І).
І8С8І - Іпіегпеі 8та11 Сотриіег Зузіетз Іп-
Іегїасе, Іпіетеї 8С8І - стандарт [про-
токол, технологія] І8С8І # затверджено
ІЕТГ як стандарт на початку 2003 р. Дає
змогу пересилати дані по глобальних і ло-
кальних мережах, а також в Інтернеті. Ін-
капсулює команди та дані протоколу
8С8І у заголовки пакетів ТСР, які переси-
лають по мережах ІР.
I8^N - Іп1е£га1ес1 Зєгуісєз Бі^ііаі Кеїхуогк -
цифрова мережа з комплексними послуга-
ми, технологія ІЗПМ, мережа I8^N # на-
бір стандартів зв’язку, який забезпечує ви-
сокошвидкісне пересилання по цифровій
лінії різних типів даних: текстових, циф-
рових, звукових, відео тощо. У стандар-
тах на ІЗВМ визначено два типи доступу:
первинний інтерфейс обміну (РКІ) і базо-
вий інтерфейс абонента (ВВІ). Обидва ін-
терфейси використовують канали двох
типів: В скаппеїз і Р скаппеї. По кожному
В-каналу зі швидкістю 64 Кбіт/с пере-
дють голос, дані або відео, а 16 Кбіт/с (чи
64 Кбіт/с) В-каналу використовуються
для сигналізації, наприклад, пересилання
виклику та розриву зв’язку (див. також
2В+О іпіег/асе, АТМ, ВАСР, В-І8ОР, О
скаппеї).
І8Н - Іпїбгтаїіоп Зирег НІ£Й\¥ау - інформа-
ційна супермагістраль - див. Іп/огтаііоп
Ні^к^ау.
18-18 - Іпіегшебіаіе Зузіет Іо Іпіегтебіаіе
Зузіет - протокол обміну даними між
проміжними системами.
І8Ь - Іпзігитепі Зсгірі Ьап£иа£е - мова опи-
су контрольно-вимірювальних приладів і
пристроїв, мова ІЗЬ.
І8Ь8 - Іпііпііе Зіаіе Ьо^іс Зітиіаіог - [про-
грамна] система моделювання логіки з не-
скінченним числом станів.
І8М -1. Іпбизігіаі, Зсіепіійс апсі Мейісаі Ьапсі -
діапазон І8М # різні діапазони радіочас-
тотного спектра, що виділяють на основі
міжнародних угод для некомерційного
використання у вищезазначених областях,
наприклад, 902-928 МГц. У 2001 р. часто-
ти від 2,4 до 2,4835 ГГц (ІІНР) виділено
для безпроводових мереж (/УГАР) та та-
ких безпроводових технологій, як Віие-
іооік. Щоб не створювати перешкод ін-
шим користувачам, пристрої мають бути
відносно малопотужними та їхню дію ма-
ють обмежувати невеликі відстані. Робота
в діапазонах ІЗМ не потребує наявності
ліцензії; 2. Іпіегпеїхуогк Зіаіиз Мопііог -
монітор стану об'єднаної мережі.
I8N - Іп1е11і£еп1 Зіога^е КеРлюгк - інтелек-
туальна мережа збереження даних.
180 - ТЬе Іпіетаїіопаї Ог^апіхаїіоп Гог Зіап-
сіагсііхаїіоп (також Іпіетаїіопаї Зіапсіагсіз
Ог^апіхаїіоп) - Міжнародна організація зі
стандартизації # добровільна некомерцій-
на організація зі штаб-квартирою в Жене-
ві (кіір://^^^.ізо.ск), яка розробляє між-
народні стандарти у багатьох сферах, охоп-
люючи ОТ та зв’язок. Заснована в 1946 р. як
всесвітня федерація органів стандартиза-
ції. Членами 180 є більше 130 національ-
них інституцій зі стандартизації. Назва
180 не є абревіатурою - вона походить
від давньогрецького слова І8О8, що озна-
чає “рівний, рівносильний” (див. також
АШ, ІЕС, ІЕЕЕ, ІТЦ-Т, N180, N18/ 081)
281
180 9000
180 9000 # група стандартів 180, пов’язаних
із керуванням якістю. їх розроблено на
основі досвіду, накопиченого в різних
країнах. Стандарти 180 9000 затверджено
в 1987 р. й поновлено в 1994 і 2002 рр.
180 9000 містить загальну настанову з
якості й стандарти із забезпечення якості,
зокрема директиви щодо вибору та засто-
сування комлектуючих виробів, матеріа-
лів і технологічних процесів на виробниц-
тві (див. І8О 9001, І8О 9002, І8О 9003,
І8О 9004, диаіііу сшигапсе, диаіііу тап-
а^етепі).
180 9001 # стандарт групи І8О 9000 на ке-
рування якістю в дослідженнях, проекту-
ванні (конструюванні), розробленні, виго-
товленні й післяпродажному обслугову-
ванні (ДСТ 40.9001-88).
І8О 9002 # стандарт групи І8О 9000 на від-
повідність вимогам на виробництві, у
транспортуванні, збереженні й монтажі
(ДСТ 40.9002-88).
180 9003 # стандарт групи І8О 9000 на від-
повідність вимогам на стадіях контролю й
остаточного тестування (ДСТ 40.9003-88).
180 9004 # стандарт групи І8О 9000 на зага-
льне керування якістю.
180 9660 # стандарт І8О на формат файлів і ка-
талогу для СО-КОМ, прийнято у 1987 р. Ви-
тиснув стандарт НІ£Й 8іегга. Визначає фо-
рмат даних і угоди щодо присвоєння
імен, забезпечує доступність даних на
компакт-диску для багатьох різних ком-
п’ютерних платформ (див. також СВ-А,
СО-ВОМ).
180 10154 # стандарт на мову програмуван-
ня Моди1а-2.
І8О 15408 # прийнято у 1999 р. Описує зага-
льні критерії оцінки безпеки ІТ. Інша його
назва, яка часто зустрічається, - Соттоп
Сгіїегіа. Стандарт з 2002 р. використову-
ють американський уряд і комерційні ор-
ганізації для оцінки рівня захисту та за-
безпечення якості технологічних продук-
тів (див. також Огап^е Воокщ).
180 17799 # Сосіе о£ Ргасіісе ібг ІпГогтаїіоп
8есигіІу Мапа^етепі - практичні правила
керування інформаційною безпекою. Ста-
ндарт прийнято у 2000 р., він є міжнарод-
ною версією британського стандарту В 8
7799.
І8ОС - Іпіетеі 8осіеІу - Співтовариство Ін-
тернету, комітет І8ОС # міжнародна гро-
мадська організація, один із керівних ор-
ганів Інтернету. Утворено в 1992 р., за-
ймається контролем розроблення мереж-
них стандартів і протоколів До його
складу входить більше 150 організацій,
зокрема ІЕТР, ІАВ (див. також
кіір: /Лгтг. І8ос. ог%).
і$осЬгопои$ - ізохронний # у телекомунікації -
пересилання з однорідним тактуванням,
наприклад, ізосйгопоиз уісієо апд уоісє
Ігаіїїс - ізохронні відео- й мовний тра-
фіки.
ізоіаііоп - ізоляція # у САПР електроніки -
зазор між контактними площинками, пе-
рехідними отворами, трасами провідників
або областями металізації та іншими лан-
цюгами сигналів.
І8Р - 1. див. Іпіетеі 8єгуісє Ргоуісієг, 2. Іп-
Іетаїіопаї 8іапдагдіхед Ргоіїїе - міжнаро-
дні функціональні стандарти; 3. Іпіеггирі
8іаІи§ Рогі - порт статусу переривання;
4. Іп-8у8Іет Рго£гаттіп£ - внугрішньоси-
стемне програмування # внутрішньосхем-
не програмування встановлених на плату
ПЛІС (див. також СРІЛ), РРСА, ОВР).
І8К - Іпіеггирі 8єїуісє Коиііпе - процедура об-
роблення (обслуговування) переривання -
див. іпіеггирі капсіїег.
188 - 1. Іп§1гис1іоп-8е1 8іти1а1ог - система
моделювання набору команд, імітатор #
програма, застосовна для розроблення або
оцінки ПЗ і тестів для вбудованих систем.
За ступенем складності розрізняють три
типи імітаторів: а) найпростіші (іпзігис-
Ііоп-ассигаїе 188 - з точністю до команд),
які лише виконують команди ЦП. При
цьому ігнорують ефекти конвеєризації та
підрахунок машинних циклів, витрачених
на виконання команд (див. також ІСЕ?р б)
складніші версії (Іітіп^-ассигаїе 188 - з
точністю до часової діаграми) підрахову-
ють число циклів, але можуть ігнорувати
затримки у доступі до кеш-пам’яті та
ММІТ\ в) складні (сусіе-ассигаїе 188 - з то-
чністю до тактів) точно моделюють пове-
дінку цільового ЦП; 2. Іпіетаїіопаї 8расе
8іаІіоп - міжнародна космічна станція,
МКС.
І88М - Іпсотріеіеіу 8ресійед 8іа1е Масіїіпе -
не всюди визначений скінченний автомат.
І8ТГ - Іпіетеі 8осіа1 Тазк Рогсе - група І8ТР #
міжнародна група, відгалуження від І8ОС,
яка займається розвитком Інтернету в обла-
сті соціальних і економічних відносин (див.
також сіцріаі сііуісіє, кіір://^\\^.І8і/.ог^).
І8ТМ - її 8еет8 Іо те - мені здається..., як
мені здається [уявляється] # абревіатура,
прийнята в електронній пошті, 8М8 і чат-
форумах (див. також сИ^ізреак).
282
ІУК
18V - 1. Іпсіерепсіепі Зойлуаге Уепсіог - неза-
лежний постачальник [фірма-розробник]
ПЗ # фірма, що розробляє ПЗ для платфо-
рми, створеної іншою фірмою. Часто цим
терміном позначають фірми, що створю-
ють особливо важливі для просування
платформи застосування. Виробник плат-
форми забезпечує їм різні види підтримки
(див. також ІНУ, зо/Шаге коизе)} 2. ІпГог-
шаііоп Зузіет Уепсіог - постачальник ін-
формаційних систем.
ІТ - Іпібгтаііоп Тесйпо1о£у - 1. інформацій-
на технологія, ІТ - див. іп/огтаііоп іеск-
поІо%у\ 2. відділ інформаційних техноло-
гій, ВІТ (в американських фірмах).
ІТ іпсіизігу - індустрія інформаційних тех-
нологій, ІТ-індустрія # див. також іп/ог-
таііоп іескпоіо^у.
ІТАА - Іпібгтаііоп ТесЬпоІо^у Аззосіаііоп о£
Атегіса - Американська асоціація з ІТ # об’-
єднує кілька сотень провідних комп’ютер-
них фірм США (див. кіір://т^.ііаа.ог§).
ііаііс - 1. курсив # накреслення шрифту, ко-
ли букви нахилено на 15 градусів право-
руч. Використовують для виділення слів,
речень або заголовків (див. також Ьаск-
зіапі, ЬоШ, /опі, оЬІіциеу 2. курсивний, на-
хилий.
ііаіізі/е - виділяти курсивом # див. також ііаііс.
ІТАК - Іпіетаііопаї Тгаїїіс іп Агшз Ке^иіа-
ііопз - правила міжнародних перевезень
озброєнь США # стосуються зокрема про-
грам шифрування.
ІТС - Іпіетаііопаї Тгасіе Соттіззіоп - Ко-
мітет з міжнародної торгівлі [в уряді
США].
ііет - 1. елемент (даних) # див. також сіаіа
ііет; 2. пункт, позиція (наприклад, спис-
ку); 3. предмет.
ііегаііоп -1. ітерація, повтор # (від лат. ііегаіо -
повторення) у програмуванні - 1) процес
повторюваного виконання послідовності
операторів або команд; 2) одне повторен-
ня оператора або групи операторів, які на-
ближають вирішення завдання; 3) назва
стандартної керівної структури (див. та-
кож Іоор, гесигзіоп, гереііііогіу 2. крок ци-
клу # див. також Іоор соипіег.
ііегаїіуе - ітеративний, повторюваний.
ІТС - 1. Іпіегасііуе Тезі Сепегаіог - інтерак-
тивний генератор тестів, пакет ІТС (ком-
панії Недуїеіі-Раскагсі); 2. Іпіе^гаіеб Теїе-
шагкеііп£ Оаіехуау - інтегральний шлюз
для телемаркетингу, система ІТС [компа-
нії АТ&Т для зв’язку АТС і ЕОМ] # див.
також К8Ь.
ІТІЬ - ІТІЬ Іпіогшаііоп Тесіїпоіо^у Іп&азігис-
іиге ЬіЬгагу - бібліотека передового ІТ-дос-
віду, бібліотека ІТІЬ # бібліотека для консу-
льтантів, яка містить отримані на основі
узагальнення світового досвіду рекоменда-
ції та рішення для створення інфраструкту-
ри корпоративних систем. Де-факто ІТІЬ -
світовий стандарт у сфері ІТ.
і-ііше - див. іпзігисііоп ііте.
ІТ8ЕС - ТЬе Еигореап Іпібгтаііоп Тесіїпоі-
0£у Зесигііу Еуаіиаііоп Сгііегіа - стандарт
ІТЗЕС # європейський стандарт для оцін-
ки безпеки комп’ютерних систем. Багато в
чому аналогічний ТС8ЕС, тільки функціо-
нальність (Е) і ефективність (Е) оцінюють
роздільно. Відповідність класів безпеки в
цих стандартах надано в таблиці.
ІТЗЕС	ТС8ЕС
ЕО	О
Р-С1,Е1	СІ
Е-С2, Е2	С2
Р-В1,ЕЗ	В1
Р-В2, Е4	В2
Р-ВЗ, Е5	ВЗ
Р-ВЗ, Е6	АІ
ІТ8Р - Іпіетеі ТеїерЬопу Зєіуісє Ргоуісієг -
постачальник телефонних послуг [мережі]
Інтернет, провайдер інтернет-телефонії.
ІТИ - Іпіетаііопаї Теїесоттипісаііопз ІІпіоп -
Міжнародний союз електрозв’язку, МСЕ #
організація, створена в січні 1934 р. У жо-
втні 1947 р. отримала статус спеціального
агентства при ООН, займається міжнарод-
ною стандартизацією в усіх видах телекому-
нікацій (див. кіір://у^^.ііи.ог§, кіірУ/хш^ліилпі,
кіїр://\ц\у\у. іїи.ск).
ІТИ-Т - Іпіетаііопаї Теїесоттипісаііопз
Спіоп - Теїесоттипісаііопз зесіог - Між-
народний союз електрозв'язку - сектор
телекомунікацій # відповідає за телекому-
нікаційні стандарти (раніше мав назву
ССІТТ) (див. також ІТЦ).
І-ТУ (також ІТУ, ІТУ) - див. іпіегасііуе
ТУ.
Ш - Іпіе^ег ЕІпіі - блок цілочислової ариф-
метики # див. також СРІТ.
ІУК - Іпіегасііуе Уоісе Кезропзе - інтерак-
тивна мовна відповідь, інтерактивна мов-
на взаємодія # телефонна система автома-
тичної відповіді, що надає користувачу
мовне меню або ввід номера пункту меню
з клавіатури. У ІУК-системах роль клавіа-
тури комп’ютера виконує номеронабирач
телефону, дозволяючи тому, хто телефо-
нує, запитувати інформацію. Відповідь
надходить до користувача у вигляді син-
283
ІУК8
тезованого голосового повідомлення. В
ряді систем використовують також техно-
логії розпізнавання мови. Широко засто-
совують у центрах оброблення телефон-
них викликів (див. також АСЛщ саіі
сепіег, СТІ, ТТ$).
ІУК8 (також ІУВ, І-\¥АУ) - Іпіегасііуе
Уоісе Кезропзе Зузіет - інтерактивна сис-
тема мовного зв’язку; інтерактивна система
мовної відповіді на телефонні дзвінки # у
КТ - доповнення модуля автооператора за-
собами роботи з БД, дає змогу надавати до-
відки за стандартними темами (наприклад,
розклад руху поїздів, літаків тощо).
ГУТ - Іпіеггирі: Уесіог ТаЬІе - таблиця векто-
рів переривань # складена з упорядкова-
ного за номерами переривань списку ад-
рес підпрограм їхнього оброблення (див.
також іпіеггирі уесіог, уесіогесі іпіеггирі).
І-Л¥ау (також П¥ау, І-\уау) - ІпГогтаїіоп
8ирегЬі§Ь\уау - див. Іп/огтаііоп Ні^кууау.
ПУВТЧІ - Іі у/оиісі Ье пісе іГ - було б непога-
но, якщо... # абревіатура, прийнята в еле-
ктронній пошті (порівн. УТВЛІ).
ПУК - І£поге У/ісІе Кезісіие - ігнорувати до-
даткові (порожні, неробочі) байти багато-
розрядної шини, повідомлення ІХУК [ін-
терфейсу 8С8І-2].
І
ЛЕЕ - Іауа 2 Епіегргізе Едіііоп - специфіка-
ція, платформа І2ЕЕ # технологія розроб-
лення корпоративних застосувань мовою
Іауа (див. також ЕАВ, Аауа, ІУМ).
Л2МЕ - Іауа 2 Місго Есііііоп - стандарт, тех-
нологія І2МЕ, Іауа для портативних при-
строїв # технологія розроблення вбудова-
них застосувань, створена корпорацією
8ип Місгозузіетз. Має компактну Іауа-
машину та набір АРІ-інтерфейсів (див. та-
кож Асу а, АУМ, РЕА).
ІА - Літр Асісігезз - адреса переходу # див.
також /итр.
ІаЬЬег топііог - схема контролю (обмежен-
ня) тривалості сеансу зв’язку або переси-
лання даних.
]аск - гніздо, рознім # наприклад, з'єднува-
льний елемент кабельної системи (див.
також саЬІе зузіет, соппесіог, когігопіаі
саЬІіп^, зоскеі).
Іаскеі - конверт (дискети); футляр, коробка (з
пластику) для дискети або компакт-диска.
ІАВ - Іоіпі Арріісаііоп Веуеіортепі -
спільне розроблення застосувань # під-
хід до аналізу й розроблення систем, за-
пропонований ІВМ у 1977 р. У ньому
обговорення системних цілей і підтри-
муваних бізнес-транзакцій проводять у
невеликих групах, складених з користу-
вачів і розробників. Самим обговорен-
ням керує нейтральний помічник. Ре-
зультат - прототип системи (див. також
ВАРУ).
ІАЕ - Іауа Арріісаііоп Епуігоптепі - сере-
довище іауа-застосувань.
]а££еб іта£е - зображення з рваними, зазу-
бленими (східчастими) краями # у растро-
вих зображеннях - перекручування ліній
через великий розмір елементів растра. Си-
нонім - зіаігсазе. Боротьбу з цим дефек-
том називають апіі-аііазіп^, з цією метою
використовують також контурні шрифти
(див. також аііазіп^, іта§е, оиіііпе/опі).
За§£Іе$ - зазублини, сходинки - див. іа%§ес1
іта%е.
ІАМ - Л18І а тіпиіе - хвилинку... # абревіа-
тура, прийнята в чат-форумах (див. також
сИ^ізреак).
]ат - 1. замикання, защемлення # напри-
клад, паперу в принтері; 2. затискати, за-
щемляти, блокувати; 3. затор, пробка (у
комунікаційній мережі).
І ані $І£па1 - сигнал затору # видається у разі
виявлення конфлікту у пересиланні паке-
тів до ЛОМ (див. також зі^паї).
Іауа - мова [технологія] Іауа # інтерпрето-
вана об’єктно-орієнтована мова програ-
мування фірми 8ип Місгозузіетз. Розроб-
лена маленькою групою, очолюваною
Джеймсом Гослінгом (Іатез Со8Ііп§). Як
пише Карен Саутвік (Кагеп БоиіЬхуіск) в
книзі НІ£Й Мооп (В зениті), ^уа у/аз ІГіе
ргосіисі ої а зтаІІ, еіііе іеат ої сіеуеіорегз \а/Но
Касі хА/огкесі іп зесгеі іп оїГісез оиїзісіе ої 8ип. -
Мова ^уа була продуктом невеликої групи ви-
сококваліфікованих розробників, які проводили
цю роботу таєино за межами фірми 8ип. Мо-
ва Іауа призначена для створення невели-
ких надійних платформно-незалежних ін-
тернет-застосувань, які можна поширюва-
ти на клієнтські машини з веб-сервера, а
також розміщати у веб-сторінки для їх-
ньої анімації. Іауа-програми транслюють-
ся в байт-код і виконуються віртуальною
Іауа-машиною безпосередньо під ОС. То-
му коли розглядають увесь комплекс ПЗ,
зв'язаного з Іауа, говорять про технології
284
ЛЕБЕС
Іауа. Роботу над Іауа розпочато в 1990 р.
(суттєві її частини розроблено в Санкт-
Петербурзі) й офіційно анонсовано в тра-
вні 1995 р. на конференції 8ип\Уог1сІ. Тех-
нологія Іауа включає клієнтську й сервер-
ну частини, а також доступ до БД. Вона
зорієнггована на різні платформи і при-
значена для широких сфер застосування.
Серед них: Епіегргізе Іауа, РегвопаМауа і
ЕшЬескіесІІауа. Специфікації, орієнтовані
на конкретні застосування, мають назву
“профілів” (Іауа ТУ, ІауаРІюпе тощо).
Приклад: 8ип Місгозузіетз езіітаіез іііеге аге
тоге Шал 700 000 сіеуеіорегз изіпд Іауа іесИ-
поіоду іобау. - За оцінкою 8ип Місгозузіетз,
на даний час технологію Іауа використовують
більше 700 тис. розробників, (див. також
арріеі, Л2ЕЕ, Л2МЕ Іауа Сагсі, ЛауаВсгірі,
ЛЕК, ІЇЇЕІ, ЛУМ, кіірЛ/мсуууу.іауазо/і.сот).
Іауа Сагсі # у Іауа-технології - “вбу-
дований” стандарт на мову й АРІ для сис-
тем із мінімумом ресурсів, наприклад, для
смарт-карт, які мають 16 Кбайт ПЗП і
1 Кбайт ОЗП. У такому обсязі віртуальну
Іауа-машину не можна розмістити повні-
стю. З Іауа Сапі вилучено багатовимірні
масиви, деякі вбудовані типи даних, по-
токи, динамічне завантаження класів, зби-
рання “сміття”, більшість стандартних
класів (див. також Лауа, ЛУМ, зтагі сагсі).
ІауаСРБ # родина процесорів фірми 8ЕГМ
Місгое1есігопіс8, призначених для прямо-
го виконання Іауа-програм. Містять бли-
зько 100 тис. транзисторів. До родини вхо-
дить три моделі: РісоІАУА, МісгоІАУА і
ІЛігаІАУА. Розробка: 1996-1998 рр. У се-
рійне виробництво ці процесори не пішли
(див. також УЕМ).
ІауаО8 # невелика, ефективна ОС, оптимі-
зована для підтримки Іауа-застосувань.
Існує в двох модифікаціях: ІауаО8 іог
Ви8Іпе88 і ІауаО8 Рог Сопзишегз.
Іауа8сгір( - мова [сценаріїв] Іауа8сгірі # роз-
роблена у 1995 р. (складала частину браузе-
ра Меізсаре Кауі^аіог 1.2) корпорацією
№і8саре Сотшипісаііоп і ґрунтується на
Іауа, але є простішою мовою програмуван-
ня. Відповідає специфікації ЕСМА-262. Дає
змогу розробляти нескладні веб-застосу-
вання, які можна розміщувати до НТМЬ-
документів за допомогою дескрипторів
<8СКІРТ> і </8СКІРТ>. Щоб їх викону-
вати, Іауа8сгірі має підтримувати брау-
зер. Мови створення сценаріїв дають змо-
гу поліпшити зовнішній вигляд веб-сторі-
нок і встановлювати зв'язок із користува-
чем. Приклад: ТЬе Іагдезі Ьосіу ої сіеуеіорегз іп
іґіе ууогісі изе ^уабсгірЕ - Найбільше у світі
розробників, які використовують мову
ІауаЗсгірі. (див. також А8Р[3], Еупатіс
НТМЬ, ТЕМ, 8сгірііп% Іап%иа%е,
кіір://сіеуеІорег. пеізсаре. сот).
ІауЬой - див. ЛВОЕ.
ІВОБ - Іп8і а ВипсЬ ОРВізкз - група [жорс-
тких] дисків # проста, без надмірності
група жорстких дисків комп'ютера, що не
є жодною з КАІВ-конфігурацій. Це прос-
то диски самі по собі. Подальший їхній
розвиток - 8ВОЕ (див. також кагсі сіізк,
РАЮ).
ДСА - Іауа Соппесіог АгсЬіІесІиге - ар-
хітектура ІСА # назва моделі, що забез-
печує інтеграцію серверних І2ЕЕ-за-
стосувань з ЕІ8 (зокрема з успадкованими
системами) з використанням конекторів
(соппесіогз). При цьому джерелами
інформації є ЕКР, СКМ та інші ЕІ8-
системи.
ІСІА - Іарап Сашега Іпбшігу Аззосіаііоп -
Японська асоціація виробників цифрових
фотокамер, асоціація ІСІА # див. також
сІІ£ІіаІ сатега, кіїр://у№мЛсіа.сот.
ІСЕ - ІоЬ Сопігої Ьап£иа£е - мова керуван-
ня завданнями, мова ІСЬ # її використов-
ували на мейнфреймах ІВМ для опису
завдання в пакетному режимі роботи
(див. також Ьаіск тосіе, іоЬ).
ЮАР - Іауа Вігесіогу Ассезз Ргоіосої - про-
токол ІВАР # Лягя-реалізація протоколу
ЬЕАР.
1ВВС - Іауа ВаіаЬазе Соппесііуііу - інтер-
фейс ІВВС # частина ІВК, яка визначає
АРІ для доступу до 8рЕ-подібних БД із
Іауа-застосувань (див. також Іауа, тШ-
сііеууаге, ОЬЕ ЕВ, Ореп ЕаіаЬазе Сопп-
есііуііу, ОВВ).
ІВК - Іауа Веуеіоршепі Кіі - комплект роз-
робника для Іауа, пакет ЛЖ # пакети
різних фірм (наприклад, 8ип Місго-
8у8іепі8, Моуєіі), які містять базовий набір
засобів, потрібних для швидкого створен-
ня, тестування й налагодження на різних
платформах Іауа-аплетів у середовищі
оглядового програмування. ІВК доступ-
ний за адресою /ір:///ір.]ауа8о/і.сот/риЬ
(див. також арріеі, Лауа, ЛЕВС).
ІЕВЕС - Іоіпі Еіесігопіс Вєуісє Еп^іпеегі-
п£ Соипсії - 1. Об'єднана інженерна рада з
електронних пристроїв # займається ста-
ндартизацією у сфері виробництва напів-
провідникових приладів і пристроїв;
2. стандарт на ущільнення зображень, за-
285
ІЕГОА
пропонований цією радою; 3. стандартна
колодка ВІР для ППЗП із 32 контактами
(ніжками).
ІЕГОА - Іарап Еіесігопіс ІпсГизігу Ве-
уеіортепі Аззосіаііоп - Японська асо-
ціація розвитку електронної промисло-
вості # зокрема займається питаннями
стандартизації (див. також ЕІАА, 81 А,
УУ8С).
ІЕС - Іауа Гоипсіаііоп Сіаззез - бібліотека
базових класів Іауа, бібліотека ІЕС #
додає до АІРТ бібліотеки класів для роз-
роблення СІЛ (див. також МЕС).
ІЕІЕ - ІРЕСт Рііе Іпіегсіїап^е Еогтаі - фор-
мат [для] обміну файлами [зображень]
стандарту АРЕО # формат файлів для збе-
реження й пересилання зображень,
ущільнених за алгоритмом АРЕС
ЛА\¥С - Іоіпі Іпіе^гаіесі Ауіопісз \Уогкіп£
Огоир - Об’єднана комплексна робоча
група [зі стандартизації] у сфері аві-
аційної електроніки.
ЛС - Іизі Іп Сазе - про всяк випадок, саме так #
абревіатура, прийнята в електронній
пошті та чат-форумах (див. також сіі-
різреак).
Лпі (також Лпі Іес1іпо1о£у) - технологія
Лпі # технологія Зип Місгозузіешз, що є
розширенням мови Аауа, завдяки якій ци-
фрові пристрої з Ляуя-програмами можуть
у комп’ютерній мережі самооргані-
зовуватися у співтовариства без посеред-
ництва настільного ПК. Приклад: Лпі із іп-
іегасііоп адепі Іапдиаде. - Це мова агента вза-
ємодії. (див. також ипіуегзаіріир апсіріау).
ЛТ - іизі іп ііте, іизі-іп-ііте - 1. вчасно,
оперативно, досл. “точно вчасно”, “у
строк” # 1) технологія організації ви-
робництва без проміжного складання
компонентів; 2) термін, який позначає,
що виконання певної дії відбувається,
як тільки в цьому виникає потреба (див.
також ЛТТр 2. див. ЛТ сотріїег.
ЛТ сотріїег (ЛТіег) - ]и8і-іп-ііте сотріїег -
ЛТ-компілятор, оперативний компілятор #
компілятор, який перетворює початковий
текст у машинний код під час виконання
програми. Зокрема ЛТ-компілятор з мови
Іауа транслює Іауа-програму проміжною
мовою (іпіегтебіаіе Іап^иа^е, код—>код-байт-
код) в машинний код (див. також сотріїег,
таскіпе сосіе, паііуе сосіе, зоигсе сосіе).
ЛТТ - ]и§і-іп-ііте ігаіпіп^ - навчання за вимо-
гою # навчання, проведене безпосередньо
перед виконанням визначеної роботи.
ЛТіег - див. ЛТ сотріїег.
]іІіег - тремтіння фази # відхилення фази
або частоти переданого сигналу. У висо-
кошвидкісному пересиланні це явище
може призводити до виникнення помилок
або втрати синхронізації.
ЛИАРІ - Іауа Мапа^етепі АРІ - Іауа АРІ
для керування # набір класів та інтерфей-
сів мови Аауа для побудови систем, ме-
реж і застосувань, які керують сервісами.
ЖБІ - Іауа Нагпіп^ апсі Бігесіогу ІпІегГасе -
інтерфейс ЛЛЛ # стандартний про-
грамний інтерфейс до корпоративної
служби каталогів (див. також АРІ, Аауа,
АУМ).
ЛЧІ - Іауа Каііуе ІпІегГасе - інтерфейс ЖІ #
дає змогу розширювати функціональність
мови Іауа іншомовними процедурами
(див. також Аауа).
ІоЬ - завдання, робота # 1. в системах керу-
вання проектами - складова проекту, яку
можна з нього відокремити та виконати
від початку до кінця; 2. термін, популяр-
ний за часів пакетного оброблення (див.
також АСЕ, орегаііп% зузіет).
]оЬ циеие - черга завдань # у багатозадачних
ОС - упорядкований за якимось парамет-
ром список завдань, готових до виконання
(див. також ЬаскргоипА циеие, сіецие, циеие).
]оск - жарг. жок, спец, спеціаліст (у вузь-
кій області) # наприклад, сотріїег ]оск -
програміст, який спеціалізується на напи-
санні компіляторів.
]О£ - переміщення [на потрібний кадр] #
команда відеоредактора.
]оіп - 1. з’єднання; 2. операція злиття, об'єд-
нання # наприклад, у реляційних СКБД -
об’єднання даних із різних таблиць (див. та-
кож КОВМ8)\ 3. з’єднувати, приєднувати.
Іоигпаї - журнал # 1. файл, в якому ОС або
застосування здійснюють реєстрацію чи
протоколювання системних подій.
Синоніми - Іо%]іІе, кізіогу/ііе (див. також
аисііі ігаіЕу 2. періодичне видання.
]оигпа1іп§ - ведення журналу, прото-
колювання # відстеження та реєстрація
подій у системі в журналах аудиту (див. та-
кож аисііі Іо£, сіаіа Іорурпр).
Іоуіаі - мова Джовіал # 1960 р., Ж. Шварц
(Іиіез Бсіпуагїг) та ін., корпорація Зузіет
Веуеіортепі. Назва походить від Іиіе’з
Оауп Уегзіоп оГ Іпіетаііопаї АІ^огііЬтіс
Ьап&иа£е. Процедурна МВР, версія Алго-
ла-58 Використовують головним чином
для військових застосувань ВПС США.
]оу8ііск - [маніпулятор] джойстик # при-
стрій у вигляді рукоятки, що служить для
286
ІикеЬох
керування курсором на екрані, забезпе-
чуючи його переміщення в різних напря-
мках. Ці пристрої - родоначальники всіх
ігрових маніпуляторів. Широко викорис-
товують у симуляторах і аркадних ком-
п’ютерних іграх, а також в ігрових прис-
тавках тощо Для цього на рукоятці існує
ряд кнопок і повзунків. Деякі джойстики,
крім переміщення рукоятки, забезпечу-
ють її обертання навколо своєї осі. Джо-
йстики бувають аналоговими (дешеві мо-
делі) й цифровими. Цифрові самі обробл-
яють сигнали про переміщення рукоятки
й натискання кнопок і передають їх у
цифровому вигляді в комп'ютер. Окрім
того, у дорогих моделях джойстиків вико-
ристано технології зворотного зв'язку, які
реалізують характерні для симуляторів
спецефекти. Приклад: Мїіеп уои тоуе №е
Іоузііск, уои зїііїі ІЇіе агтз ої а раіг ої уагіаЬІе
ГЄ8І8ЇОГ8 аггапдесі регрепсіісиїаг іо еасЬ оіїїег,
сЬапдіпд ІЬе гезівіапсе уаіие. - У переміщенні
джойстика відбувається зсув “движків” пари
змінних резисторів, розташованих перпендику-
лярно один одному, і змінюється значення
електричного опору, (див. також агсасіе
%ате8, тоизе, роіпііпр сієуісє, ігаскЬаІІ
[тоизе]).
УРЕС - 1. Іоіпі РЬоіо^гарНіс Ехрегіз Огоир -
Об'єднана група експертів з машинного
оброблення фотографічних зображень,
група ІРЕ6 # (вимовляють “джейпег”) ро-
боча група зі стандартів цифрових відео-
та мультиплікаційних зображень; 2. алго-
ритм ущільнення нерухомого зображен-
ня, алгоритм [стандарт] УРЕ6 # стандарт
на ущільнення із втратами повнокольоро-
вих нерухомих відеозображень на основі
алгоритму ОСТ із коефіцієнтом ущільнен-
ня даних більше 25:1, розроблено групою
ІРЕ6. Обробляються з використанням ці-
лочислової арифметики неперетинні бло-
ки зображення 8x8 пікселів. Цей алгоритм
не можна застосовувати до чорно-білих зо-
бражень. Приклад: ЗРЕ6 сотрге88іоп ої дгарЬісз
ітадез гедиігез по вресіаі рІауЬаск Ьоагсіє. - Для
ущільнення графічних зображень за алгоритмом
□РЕЄ спеціальні плати вщтворення не потрібні.
(див. також СІР, МРЕО, кіїр://\у\ууу.ірер.огр),
3. формат ІРЕО # формат збереження ущ-
ільнених алгоритмом ІРЕО графічних
файлів. Внаслідок втрати якості під час
ущільнення, зображення не застосовують
у професійній додруковій підготовці (пре-
пресі). Строго кажучи, формат ІРЕ6-
файлів називають ТРІР.
ІРЕС2000 - стандарт ІРЕС2000 # нова
відкрита версія стандарту }РЕС. Дає змо-
гу ущільнювати зображення в 200 разів.
Використовує алгоритм хвильового пе-
ретворення, а не ОСТ. Зображення опи-
сують математично як неперервний потік.
^8NМ - Лізі 8іагк Иакеб Ма&іс - абсолютно
чисте чаклунство # абревіатура, прийнята
в електронній пошті.
І8Р - Іауа 8єгуєг Ра&е8 - серверні сторінки
Лача, специфікація 38Р # розширення Зауа
8егу1еі АРІ для генерації динамічних веб-
сторінок на веб-сервері. Крос-платформ-
на альтернатива специфікації А8Р
корпорації Місгозоїї (див. також Л5Р[3]).
І8<2Ь - Іауа 8рЬ - мова І8рЬ # реалізація
мови $0Ь для доступу до БД із зас-
тосувань, написаних мовою Лауа (див. та-
кож сІаіаЬазе арріісаііоп).
18Т - Іарапезе Зіапбагб Тіте - японський
поясний (локальний) час # +9:00 від СМТ.
ЛТАС - 1. Іоіпі Тезі Аиіотаііоп Огоир -
Об'єднана [робоча] група з [методів і за-
собів] автоматизації тестування, Асоціація
УГАС зі стандартизації методів діагностики
і вбудованих засобів тестування (ІС, схем-
них плат і комп’ютерів) # створено в Європі
в 1985 р.; розроблено пропозиції щодо
стандарту ІЕЕЕ 1149.119 (див. також
кіір://ууу^у.]іа^.сот)\ 2. інтерфейс ЛАО,
система налагодження ІТАО # призна-
чено для вбудовування до ядра ЦП засобі-
в налагодження та їхніх зв'язків із зовніш-
німи налагоджувальними засобами.
П’ятипроводова діагностична система,
що є частиною стандарту ІЕЕЕ 1149.1.
Дає змогу отримати послідовність станів
виведень налагоджуваного пристрою. Че-
рез наявний у системі порт ТАР можна в-
иконувати обмежене число налагодж-
увальних команд. Існує дві альтернативні
реалізації налагоджувальних систем: так
званий поліпшений УГАО (еЗТАС), запро-
понований компанією МІР8 ТесЬпоІо^іез,
та інтерфейс НЕХІІ8 (див. також ОСО).
УТАРІ - Іауа Теїеріюпу Арріісаііоп Рго-
£гаттіп& ІпіегГасе - інтерфейс УГАРІ #
інтерфейс програмування Зауа-застосу-
вань телефонного зв'язку (див також СТІ,
ТАРІ, Т8АРІ).
ІикеЬох - автомат зміни дисків (СВ-КОМ)
або стрічок, дисковий автомат, автозава-
нтажник [дисків, стрічок], пристрій
автоматичної зміни дисків (СВ-КОМ),
розм. авточенжер # пристрій масового
збереження, що може містити кілька дис-
287
Іптр
ків або стрічок, Працює як музичний ав-
тозавантажник (див. також аиіоскап§ег,
СР скап^ег).
Іитр — 1. перехід, передача керування [у
програмі] # переходи в програмі поді-
ляють на умовні, безумовні та за перери-
ваннями (див. також сопсИііопаІ Ьгапск,
сопсИііопаІ іипгр, М, іитр ІаЬІе)\ 2. пере-
ходити, передавати керування.
Іитр іаЬІе - таблиця переходів # у програ-
муванні - таблиця, складена з команд без-
умовного передавання керування або з
адрес переходів (див. такожіитр, ІаЬІе).
Іитрег- [комутаційна] перемичка, перемикач
(для зміни апаратної конфігурації) # неве-
лика штепсельна вилка, перемичка або
дріт для з’єднання між собою двох близь-
ких точок на друкованій платі або різних
провідників на комутаційній панелі. Дає
змогу задавати конфігурацію або режими
роботи апаратури на платі. Встановлення
перемичок вимагає певної кваліфікації та
часу, що обумовило розроблення ряду
технологій, зокрема РІи§-апсІ-РІау, які
істотно скорочують кількість перемичок у
комп'ютерній системі (див. також ВІР
зссіїск, %ап§есІ зуміск, іитрегіезз).
ІитрЄГІЄ88 - без перемичок # йдеться про
те, що встановлення конфігурації
здійснюють тільки програмним шля-
хом (див. такожіитрег).
Іипсііоп - [електричне] з'єднання,
стик, контакт # точка, в якій з'єднують
два фізичних елементи електричної схеми
(див. також сопіасіщ)
Іигу іезі - експертні випробування, колекти-
вні випробування, випробування колекти-
вом експертів # ДИВ. також ЬІІПСІІшу ІЄ8І.
Іизіііїсаііоп - 1. вирівнювання (рядків тексту)
з обох країв, виключка рядків # усі рядки
при цьому матимуть однакову довжину, по-
чинатимуться й закінчуватимуться на од-
ному рівні. Іноді термін використовують як
синонім слова аіі^птепі (див. також кагсі
зрасе, іе/і іизії/ісаііоп, тісгозрасіп§, га%§есї
гі%кі, юогсЬугар); 2. обґрунтування # наприк-
лад, допущень в ЕС.
- 1. вирівняти, вирівнювати # див.
також аІі§п, іизіііїсаііоп^ 2. див. іизіі/іса-
ііоп.
|и$<-іп-4іте сотріїег - див. ЛТ сотріїег.
ІУМ - Іауа Уігіиаі Масйіпе - віртуальна
Іауа-машина # інтерпретатор байт-коду
Іауа-програм, який реалізує абстрактний
комп'ютер. Виконує відкомпільовані в
байт-код Іауа-програми. Підтримує 226
простих команд. Більшість веб-браузерів
мають інтерпретатор ГУМ, відтак їм ле-
гко запускати на виконання аплети. При-
клад: ТодеіЬег, ііте Іауа ргодгаттіпд
Іапдиаде апсі АРІз сіеТіпе іііе “іпіегїасез”
Ье№ееп іїіе сіеуеіорег апсі іґіе Іауа уігіиаі та-
сігопе. - У своїй сукупності мова програму-
вання Іауа і АРІз визначають “інтерфейси”
між розробником і віртуальною машиною
Іауа. (див. також Ьуіесосіе, запсІЬох, уіг-
Іиаі таскіпе).
к
К - див. кіІоЬуіе.
к - кйоЬіі - кілобіт - див. кіІоЬіІ.
К6 - процесор К6 # родина мікропроцесорів
фірми АМВ, аналогічних процесорам
Репііит II корпорації Іпіеі (див. також
СРЦ).
Ка - Ка-діапазон - див. Ки.
КА90 - протокол КА9Р # реалізація прото-
колу ТСР-ІР для аматорських радіомереж.
Назва за позивним радіоаматора, що пер-
шим реалізував цей протокол (див. також
ргоіосої).
Кагаоке - караоке # музичний супровід пі-
сень на комп'ютері. Зустрічається також
термін Кагаоке СВ.
КВ - 1. Кпо\у1есІ£Є Вазе - база знань # див.
також КВМ8\ 2. див. кіІоЬуіе} 3. див.
кеуЬоагсі.
КЬ - кіІоЬіі - кілобіт # зустрічається як
кіІоЬуіе (див. кіІоЬіі).
к/Ь - кеуЬоагсі - клавіатура - див. кеуЬоагсі.
КВМ8 - Кпо\¥ІесІ£Є Вазе Мапа^етепі Зузіет -
система керування базами знань, СКБЗ #
див. також ехрегі зузіет, КВ8,
теїакпоусіесі&е.
КЬрз (також кЬр§, кЬіі/з) - кііоЬііз рег
зесопсі - 1. Кбіт/с # 1024 біт/с; 2. кілобіт за
секунду, Кбіт/с # 1000 біт/с, одиниця
швидкості пересилання даних послідов-
ним каналом у низькошвидкісних мере-
жах (див. також Ьрз, МЬіі/з).
КВ8 - 1. Кпоуу1єсі£є Вазе Зузіет - сис-
тема баз знань, СБЗ # див. також
КВМ8\ 2. Кпоуу1есІ£е-Ва8ес1 Зузіет - сис-
тема, що ґрунтується на знаннях # систе-
ма, робота якої ґрунтується на застосу-
ванні правил до наявної в неї бази знань,
а не на алгоритмічних або статистичних
методах (див. також ехрегі зузіет).
КЬуіе - Кбайт, рідко КБ, Кб - див. кіІоЬуіе.
288
кеуЬоагД (к/Ь)
КБС - Кеу ПізігіЬиІіоп Сепіег - центр роз-
поділу ключів [служби КегЬегоз] # обмін
даними в процесі аутентифікації сторін
проводять саме між КЛС та клієнтом
(див. також аиікепіісаііоп).
КегЬегоз - технологія КегЬегоз # назва
технології аутентифікації та шифруван-
ня з відкритим ключем, створеної в се-
редині 1980-х років у Масачусетському
технологічному інституті (МТІ) на базі
стандарту йЕ8. Описано в КРС 1510.
КегЬеГОЗ ВИКОРИСТОВУЮТЬ у МІСГО8ОЙ
ХУіпсіоауз, починаючи з версії 2000. В
українському перекладі КегЬегоз - Цер-
бер. Так у давньогрецькій міфології нази-
вали триголового пса, який охороняв вхід
до підземного царства (див. також
аиікепіісаііоп, КТ)С).
Кегтіі - протокол Кегтії # один із перших
телекомунікаційних протоколів, орієнто-
ваний на пересилання файлів асинхрон-
ними лініями зв’язку. Розроблений в уні-
верситеті штату Колумбія й поширюється
як загальнодоступне ПЗ (риЬІіс сіотаіп)
(див. також Хтосіетп, їтосіет, 2тосіет).
кегпеї - ядро # 1. частина ОС, що зазвичай
знаходиться резидентно в ОЗП і виконує
такі найважливіші завдання, як безпека,
обслуговування таймера, диспетчеризація
завдань, дисковий ввод-вивід, розподіл
ОЗП і системних ресурсів тощо, тобто за-
вдання ОС, яка забезпечує базову функці-
ональність. Приклад: ТГіе кегпеГз ]оЬ із Іо
ПапсИе ІЬе теззаде раззіпд, іпіеггирі ііапсіїіпд,
іоуу-ієуєі ргосезз тападетепі, апсі роззіЬІу Нге
1/0. (Ііпиз Топ/аісіз) - До завдань ядра входить
керування пересиланням цих повідомлень, об-
роблення переривань, керування низькорівне-
вими процесами і, можливо, вводом-виводом.
(див. також тісгокетеї, орегаііп% зузіет,
ІЛХІХ); 2. необхідна частина мови програ-
мування, в термінах якої визначено всі ін-
ші конструкції. Синонім - соге; 3. набор
низькорівневих програмних примітивів,
навколо якого будують якусь систему.
кегпеї тоде - режим ядра, привілейований
режим # режим роботи ЦП, в якому про-
грамі доступна вся пам’ять і дозволено
виконувати різноманітні команди ЦП. У
цьому режимі працює ядро ОС. Сино-
німи - ргіуііе^есі тосіе, зирегуізог тосіе
(порівн. изег тосіе).
кегпіп£ - кернінг # регулювання (зазвичай
зменшення) відстані між характерними
парами символів для поліпшення естетич-
ного сприйняття надрукованого тексту
(наприклад, між парами букв АУ, УА, УА
тощо). Встановлюється вручну (шапиаі
кетіп£) або автоматично видавничою си-
стемою на основі таблиці кернінгових пар
(див, кегпіп% ІаЬІе', див. також скагасіег,
скагасіег зрасіп%, /опі, ІеасИп%, ігаскіп^).
кегпііщ СаЬІе - таблиця кернінгових пар # у
НВС - таблиця, що містить пари симво-
лів, відстань між якими треба змінити
(див. також кетіп%).
кеу - 1. клавіша # наприклад, на клавіатурі
комп’ютера (див. також аггочс кеу, сигзог
кеуз, кеу сосіе, кеуЬоагсі, рготіпепі кеу);
2. ключ # код, який використовує процедура
шифрування повідомлення, тобто перетво-
рення повідомлення у такий вигляд, щоб
воно здавалось якомога безглуздішим.
Ключ потрібний також для розшифрування
повідомлення (див. також епсгурііоп);
3. [конструктивний] ключ, замок # констру-
ктивний елемент, який не дозволяє, напри-
клад, неправильно вставити плазу або вста-
новити мікросхему; 4. прозоре накладення #
тип накладення, в процесі якого ділянки
відеофрагмента, що знаходиться на перед-
ньому плані, стають прозорими (див. та-
кож кеуесі окегіау); 5. ключ # у СКБД - по-
слідовність символів, які використовують
для ідентифікації запису в індексно-послі-
довному файлі та швидкого доступу до
нього. Синонім - сопсаіепаіесі кеу; 6. вми-
кати, перемикати (наприклад, телефон),
установлювати перемикачем (наприклад,
частоту супутникового телефону).
кеу Ьаг - рядок підказок.
кеу сііск - клацання клавіші, клацання під час
натискання клавіші # звук, який підтвер-
джує натискання клавіші. Утворюється або
механічною частиною клавіші, або генеру-
ється програмно для забезпечення користу-
вача слуховим зворотним зв’язком.
кеу сосіе - код клавіші # числовий код (від 8
до 255), який передається ЦП контроле-
ром клавіатури під час натискання клаві-
ші або визначених комбінацій клавіш
(див. також кеущ, кеу сотЬіпаііоп,
кеуЬоагсі, кеуЬоагсі сопігоііег).
кеу сотЬіпаііоп - комбінація клавіш # див.
також кеу сосіе.
кеу ууогсі - див. кеуууогсі.
кеуЬоагд (к/Ь) - 1. клавіатура # пристрій
для ручного вводу символів у комп'ютер.
Стандартна клавіатура ПК містить 101
клавішу, поділені на функціональні клаві-
ші (іипсііоп кеуз), цифрову клавіатуру
(кеурасї), керівні клавіші та клавіатуру для
289
кеуЬоагсі сопігоііег
вводу тексту (див. також агго™ кеу,
скагасіег зеі, соттапсі зкогісиі, /ипсііоп
кеуз, кагсіууаге, коі кеу, кеуЬоагсі Іауоиі,
кеуЬоагсі гезропзігепезз, кеуЬоагсі іетріаіе,
тетЬгапе кеуЬоагсі, (//УЕКТУ, зсап сосіе,
зкогісиі[/); 2. клавіатура, електромузич-
ний клавішний інструмент, цифровий ор-
ган або клавесин.
кеуЬоагсі сопітоііег - контролер клавіатури #
однокристальний мікропроцесор (типу
Іпіеі 8048), який обробляє сигнали натис-
кання клавіш і передає комп’ютеру коди,
що відповідають цим клавішам (див. та-
кож сопігоііег, кеу сосіе, кеуЬоагсі).
кеуЬоагсі Іауоиі - розмітка [проф. розклад-
ка] клавіатури # відповідність символів
клавішам і комбінаціям клавіш клавіатури
(див. також кеуЬоагсі, кеуЬоагсі іетріаіе,
тетЬгапе кеуЬоагсі).
кеуЬоагсі шасго8 - клавіатурні макрокоманди.
кеуЬоагсі паущаііоп - переміщення курсору
за допомогою клавіатури # див. також
кеуЬоагсі.
кеуЬоагсі ге8роп8іуепе88 - тактильний зворот-
ний зв’язок клавіш клавіатури # реакція кла-
віш на натискання, що відчуває користувач-
оператор (див. також кеуЬоагсі, кеузігоке).
кеуЬоагсі 8ііі1їег - перехоплювач клавіатури #
програма, що читає натискання клавіш
клавіатури користувачем і пересилає ці
дані комусь. Такі програми часто викори-
стовують зломщики для отримання паро-
лів та іншої важливої інформації (див. та-
кож іпігисіег, кеуЬоагсі).
кеуЬоагсі зЬогісиІ - див. зкогісиіщ.
кеуЬоагсі іетріаіе - схема розташування
клавіш # пластикова картка або смужка
щільного паперу (можливо, з липким крі-
пленням), яку накладають на клавіатуру
або навколо функціональних клавіш та
яка містить додаткову розмітку (розклад-
ку) для конкретної програми (див. також
кеуЬоагсі, тетЬгапе кеуЬоагсі).
кеуЬоагсіііщ - ввід даних із клавіатури, дру-
кування [набір] на клавіатурі # див. також
кеуЬоагсі.
кеуесі оуегіау - прозоре накладення # див.
також кеу уц.
кеу-евсгоуу 8у8іет - система довіреного збе-
реження ключа [шифру] # дозволяє відно-
влювати загублені користувачами ключі,
щоб розшифровувати дані.
кеуГгате (також кеу Ггате) - ключовий
кадр # кадр файла цифрового відеофільму
з повним зображенням, ущільнення якого
здійснюють винятково шляхом видалення
надлишкової інформації всередині кадру.
В ефектах анімації - кадр, створюваний у
разі зміни атрибута, щоб зафіксувати його
новий стан, наприклад, початок або кі-
нець потрібної траєкторії переміщення,
зміну матеріалу тощо.
кеуііпе — див. тескапісаі.
кеуііпе тосіе - контурний (кістяковий) ре-
жим (вид).
кеуіоск - замок блокування клавіатури.
кеурасі - 1. (також пшпегіс кеурасі) додат-
кова [цифрова] клавіатура # група клавіш
у правій частині стандартної клавіатури
комп’ютера (див. також кеуЬоагсі)', 2. до-
поміжна клавіатура; спеціалізована клаві-
атура # функціональна клавіатура з неве-
ликим набором клавіш.
кеурге88Є8 - натискання клавіш, сполучення
клавіш.
кеузрасе - ключовий простір # параметр
шифру, виражений у бітах; чим більше
довжина ключового простору, тим менш
ймовірний злам шифру “лобовим” шля-
хом послідовного перебору (див. також
Ьгиіе-/огсе аііаск, сіркег, кеу).
кеузіопе - трапецеїдальне перекручування #
геометричне перекручування зображення,
викликане неперпендикулярністю осі
проекції відносно площини екрана (ДГ).
кеузігоке - натискання клавіші # фізичне
натискання клавіші на клавіатурі для вво-
ду символу або ініціаліції виконання ко-
манди (програми) (див. також кеуЬоагсі,
кеуЬоагсі гезропзіуепезз, кеузігоке іо^ег,
тетЬгапе кеуЬоагсі).
кеузігоке 1о££ег - регістратор [роботи] кла-
віатури # програма або апаратний при-
стрій, які реєструють кожне натискання
клавіш на клавіатурі комп’ютера. Апарат-
ний пристрій такого типу ховають у ка-
бель, з'єднуючий клавіатуру із системним
блоком; пристрій не потребує ПЗ на ком-
п’ютері. Застосовують для контролю за ді-
ями працівників. Синонім - Кеузігоке
Сорз (див. також кеузігоке, зруушге).
кеу8\¥ІЇсЬ - кнопковий перемикач # див. та-
кож ЕІР зусіісЬ, %ап%есі зусііск, іитрег,
ЗУУІІск[2].
кеуууогсі (також кеу ууогсі) - ключове слово #
1. у мовах програмування - слово, за яким
розпізнають заздалегідь визначену дію,
вбудовану функцію або операцію. Напри-
клад, ргіїїі у Бейсіку або Ье§іп у Паскалі.
Ці слова зарезервовано для потреб самої
мови і не може використовувати програ-
міст як імена змінних, функцій процедур
290
кпоніесі^е асдпізііїоп
або методів, тому їх часто називають “за-
резервованими словами” (див. також
кеууиогсі рагатеіег, гєзєгуєсі мюгску 2. у
СКБД - слово, за яким можна шукати різ-
номанітні записи або документи, напри-
клад, шукати можна за ключовими слова-
ми “назва фірми” або “постачальник”; 3.
найінформативніше слово в заголовку або
тексті документа, що описує його зміст.
Використовують для індексування доку-
мента; 4. слово, що описує зміст веб-сто-
рінки для пошукової машини.
кеулуогд рагатеіег - ключовий параметр #
параметр, значення якого задають за до-
помогою ключового слова (порівн.
розіііопаї рагатеіег, див. також /огтаї
рагатеіег, кеушогсі, рагатеіег).
КГСШ - Кпо\у1ес1§е Біпбег СошргеЬепзіуе
ИпаЬгісІ^ей Іоптаї - журнал на СБ-КОМ,
який містить статті з багатьох комп’ютер-
них видань.
КСВ - Ше Сотшійее Гог Біаіе Зесигіїу - Ко-
мітет державної безпеки, КДБ # могутня
силова структура колишнього СРСР. У
1991 р. розділено на ФСБ, ФАУЗІ, СЗР та
ряд інших організацій. Однак назва зали-
шилася спільною на Заході.
КСВ - Кпохуп-Сгоосі Віє - [свідомо] без-
дефектний кристал, концепція КСЮ.
кНг (КНх) - кіІоЬеггх - кілогерц, кГц # оди-
ниця виміру частоти, дорівнює 1000 Гц
(див. також СНг, Нг, МНг).
кіскег - кікер # фраза перед заголовком [із
ключовою інформацією про статтю] (див.
також еуеЬгом, оуєгііпє).
кііі - 1. “убити”, перервати, припинити ви-
конання [програми, процесу] # див. також
аЬогі‘, 2. знищувати, видаляти, стирати
(наприклад, файл).
кіііег арр - див. кіііег арріісаіїоп.
кіііег арріісаіїоп (також кіііег аррз) -
1. “загарбник ринку”, новаторський про-
дукт, революційна новинка # товар або
послуга, з появою яких установлюють но-
ві стандарти вимог у конкретній сфері ри-
нку, витісняються традиційні продукти чи
послуги. Приклад: Тіте пєуу кіііег аррз аге
іпіегасіїуе, Ігапзасіїоп іпієпзіує, апсі Іеї реоріе
сіо Ьизіпезз іп тоге теапіпдТиІ мауз. - Нові за-
стосування класу “загарбник ринку” є інтерак-
тивними, орієнтовані на оброблення транзак-
цій і дозволяють ефективнішими способами
вести бізнес; 2. застосування-“принада”
(для розширення кола потенційних замов-
ників).
кіІоЬіі (КЬ, КЬіІ) - кілобіт, Кбіт # одиниця
виміру місткості мікросхеми пам'яті, до-
рівнює 1024 або 210 біт.
кі1оЬіІ/8 (кЬ/8, кЬіІ/8) - кілобіт/с, Кбіт/с #
одиниця виміру швидкості пересилання
даних по послідовній лінії зв'язку, дорі-
внює 1000 біт за секунду.
кіІоЬуіе (КЬуіе, КВ) - кілобайт, Кбайт, Кб #
одиниця виміру місткості пам'яті, дорів-
нює 1024 або 210 байт (див. також Ьуіе,
ехаЬуіе, &і%аЬуіе, теуаЬуіе, реіаЬуіе,
іегаЬуіе, геііаЬуіе).
кіІоЬегіг - див. кНг.
кіІ08ігеаш зєгуісє - передавання даних по
мережі І8ИК зі швидкістю 150 Кбіт/с #
див. також те§азігеат зєгуісє.
кіозк - кіоск # автономний центр інтеракти-
вної інформації або змістовного матеріа-
лу (в системах мультимедіа).
КІ88 - Кеер іі зішріе, зіпрій - будь прос-
тіше, дурнику # знаменита фраза, що
має безліч інтерпретацій. Абревіатура,
прийнята в електронній пошті, 8М8 і чат-
форумах (див. також сН§ізреак).
кіі - набір, комплект; конструктор # див. та-
кож сІізігіЬиііоп кіі, еуаіиаііоп кіі.
КЬОС - кііоііпез о£ сосіе - тисяч рядків коду #
одиниця виміру обсягу програми (див. та-
кож ЬОС, Ипез о/сосіе).
КМ - Каішаі №\у іпзішсііопз - нові команди
[процесора] Каішаі # набір із 70 команд, подіб-
них до ММХ і призначених для підвищення
ефективності мультимедійних застосувань.
кпоскоиі - 1. “прозоре вікно”; команда вида-
лення фонового кольору # щоб він не змі-
шувався з кольором накладення (див. також
очегргіпі)-, 2. вікно-вріз # прямокутник або
квадрат з ілюстрацією чи текстом.
кпоууЬоі - кпод¥Іе<І£е гоЬоі - досл робот
знань, агент для пошуку інформації в Ін-
тернеті - див. а§епі.
кполу1есІ£Є - знання # сукупність фактів і
відношень між ними, які використовують
для вирішення проблеми (див. також АІ,
ехрегі зузіет, /асі).
кпохуіесі^е асдиізііїоп - надбання знань # в
експертних системах - поповнення БЗ но-
вими фактами та правилами, тобто пере-
дача досвіду від джерела знань і перетво-
рення його у вигляд, який допомагає ви-
користовувати ці знання вЕС. Це робота
інженерів із знань, однак із ряду причин
великі надії в цій області покладають на
автоматизоване добування знань
(аиіотаіесі кпоуЛесІ&е еіісііаііоп) (див. та-
кож АІ, ехрегі зузіет, КВ8, кпоуЛесІ^е,
кпоууіесі^е еп^іпеег).
291
кпоуу1е(і£е Ьазе
кпо\УІе(І£Є Ьазе - база знань, БЗ # набір
знань, записаний на будь-якій мові подання
знань. Зазвичай БЗ - частина експертної си-
стеми або інших систем, які ґрунтуються на
знаннях (див. також АІ, ехрегі зузіет, КВЗ,
кпоуАесІ^е, кпохміесі^е тапа^етепі,
кпохміесі^е гергезепіаіїогі).
кпоууІесІ£е-Ьа8ес1 - що ґрунтується на знаннях.
кпоуу1есІ£е-Ьа8ЄСІ зузіет - система, що ґрун-
тується на знаннях - див. ехрегі зузіет.
кпо¥УІесІ£Є Леріоутепі - використання знань #
застосування знайдених за допомогою ме-
тодів сіаіа тіпіп% знань для досягнення
переваг у бізнесі.
кп<Л¥Іе<і§е (іізсоуегу - виявлення знань #
виявлення прихованих структур (раПетз)
у сховищах даних, щоб перетворити дані
на знання (див. також сіаіа тіпіп%, Баїа
ІУагекоизе).
кпоууіесі^е епщпеег - інженер зі знань # фахі-
вець, який формалізує знання предметної об-
ласті для побудови БЗ розроблюваної експе-
ртної системи (див. також ехрегі зузіет,
кпоуЛесІ^е асциізіїіоп, кпох^іесі^е Ьазе).
кпоУ¥ІесІ£е тапа^ешепі - керування знання-
ми # сукупність засобів і функцій, які забез-
печують поповнення, відновлення та вида-
лення знань із БЗ (див. також кпоукіегі^е
Ьазе).
кп(Л¥Іе(І£Є гергезепШіоп (КК) - подання
знань # організація знань (фактів, правил)
у вигляді структур даних. Одна з фунда-
ментальних проблем ШІ (див. також АІ,
кпох\ІесІ£е Ьазе, ККЕ).
кпоуу1е(І£е луогкег - фахівець, який оброб-
ляє інформацію.
КО\¥ - Кпоск ОГ \¥ооб - удар долі # абре-
віатура, прийнята в електронній пошті
(див. також сИ^ізреак).
КП - див. кпоу\ІесІ£Є гергезепіаііоп.
К & К. - КетщЬап апсі КіїсЬіе - Керніган і
Рітчі # посилання за прізвищами авторів
(Вгіап Кегпі^Ьап і Пеппіз КіїсЬіе) на книгу
з мови Сі (ТЬе С Рго£гаттіп§ Ьап£иа&е,
Ргепіісе-Наїї, 1978), яка є де-факто стан-
дартом мови (див. також Ср]).
ККЬ - Кпо\УІесІ£Є Кергезепіаііоп Ьап£иа&е -
мова подання знань # цю абревіатуру час-
то застосовують з метою визначення мо-
ви, використовуваної для подання знань у
системі, що ґрунтується на знаннях (див.
також АІ, кпоууіесі^е гергезепіаіїогі).
кІЇїгеагїз - кегпе1-1еуе1 іЬгеабз - потоки рів-
ня ядра # об’єкти ОС Боїагіз.
Ки - Ки-діапазон # діапазон 12/14 ГГц, вико-
ристовуваний для супутникового зв’язку.
Чисельник - Космос-Земля, знаменник -
Космос-Земля-Космос. Інші діапазони: С -
4/6 ГГц, Ка -18/24 ГГц, V - 40 ГГц.
К\¥ІМ - Кпоху \уЬаІ І теап? - розумієте, що
я маю на увазі? # абревіатура, прийнята в
чат-форумах (див. також сії^ізреак).
Ь1 сасЬе - Ьєуєі 1 сасЬе - первинна кеш-па-
м’ять # кеш-пам’ять, розташована на крис-
талі процесора, на відміну від вторинної
кеш-пам’яті, зазвичай розташованої у про-
цесорному модулі або на системній платі.
Синонім - ргітагу саске (див. також Ь2
саске, ЬЗ саске, зесопсіагу саске).
Ь2 саске (також ієуєі-Ьуо саске) - Ьєуєі 2
сасЬе - кеш-пам’ять другого рівня, (рідко)
вторинний кеш, зовнішній кеш (для ПК
на підґрунті всіх Іпіеі-сумісних процесо-
рів, окрім Репііит Рго) # додаткова кеш-
пам'ять, яка знаходиться поза процесором
між первинним кешем і ОЗП. Конструк-
тивно її можна розмістити на системній
платі, на спеціальній платі поруч із про-
цесором або вбудовувати в процесорний
модуль. Залежно від розташування суттє-
во відрізняється тактова частота, яку ви-
користовують для роботи цієї кеш-пам'я-
ті, і відповідно її продуктивність. Так, у
разі розміщення на системній платі вто-
ринна кеш-пам'ять працює на зовнішній
тактовій частоті ЦП, а в останньому варі-
анті - на його внутрішній, вищій тактовій
частоті. Дозволяє значно підвищити про-
дуктивність системи. Існує кілька схем
організації вторинної кеш-пам'яті. Сино-
нім - зесопсіагу саске (див. також В8В,
сіігесі-тар саске, ехіегпаї саске, /оиг-ууау
зеї-аззосіаігіе саске Ь1 саске, ІЗ саске,
уугіІе-Ьаск саске, хкгіїе ікгои^к).
Ь2ТР - Ьауег 2 Типпеїіп^ Ргоіосої - прото-
кол Ь2ТР # мережний протокол тунелю-
вання канального рівня, що поєднує в со-
бі протокол Ь2Г (Ьауег 2 Гопуагбіп^), роз-
роблений компанією Сізсо, і протокол
РРТР корпорації Місгозоії. Стандарт
ІЕТР. Дає змогу І8Р організовувати УРН
із заданими пріоритетами доступу, однак
не містить засобів шифрування та механі-
змів аутентифікації (для створення захи-
щеної УРИ його використовують разом із
ІРВес). Підтримується Сізсо в ОС 108
(див. також аиікепіісаііогі).
292
Іапдзсаре тосіе
ЬЗ саске - Ьєуєі 3 саске - кеш-пам’ять тре-
тього рівня # додаткова кеш-пам’ять, роз-
ташована на системній платі між вторин-
ним кешем і ОЗП. Цей тип кеш-пам’яті
з’явився після того, як первинну (Ь1) й
вторинну (Ь2) кеш-пам’яті виробники ста-
ли вбудовувати в процесори (див. також
Ь1 саске, Ь2 саске).
110п - Іосаіітаїіоп - локалізація # наприклад, ру-
сифікація ПЗ. Абревіатура ПОп означає “1 -
десять букв - п” (див. також іпіегпаіїо-
паїігаіїоп, Іосаіігаіїоп).
ЬА - див. ІО&ІС апаїугег.
ІаЬ - ІаЬогаїоіу - лабораторія.
ІаЬеІ (ЬВЬ) - 1. мітка, позначка # у мовах
програмування - спосіб ідентифікації по-
зиції оператора або даних у програмі або
командному файлі. Мітки бувають число-
вими (в старих версіях Фортрана та Бейсі-
ка) й абетково-цифровими. Від наступно-
го за ними оператора їх відокремлено
найчастіше двокрапкою. Деякі мови про-
грамування (наприклад, Паскаль) вимага-
ють попереднього оголошення міток. Мі-
тки використовують в операторах умов-
ного й безумовного переходу, а також у
викликах підпрограм (див. також
ехіегпаї ІаЬеІ, ііїепії/іег)\ 2. мітка файла #
блок даних, який записують на стрічку
для ідентифікації файла, що слідує за цим
блоком (див. також чоіите ІаЬеГу 3. мітка
тому # запис на магнітному диску, що іде-
нтифікує фізичний том; 4. мітка, познач-
ка, наклейка, етикетка # невеликий
шматок паперу, поміщений на об’єкт
(наприклад, на дискету) для його іден-
тифікації (див. також ІаЬеІ ргіпіег)^ 5.
мітка або набір значень (оператора
СА8Е) # див. також сазе гап§е; 6. ім’я
поля (у СКБД) # див. також /іеШ,
уцогкзкееі', 7. текстові дані, текстовий
вміст ділянки електронної таблиці #
див.також сазе гап§е; 8. студія грамзапису;
наклейка на пластинці.
ІаЬеІ ргіпіег - принтер для друкування ети-
кеток # друкує, наприклад, адреси та іме-
на на спеціальній стрічці з відокремлюва-
ними етикетками (див. також ргіпіег).
ІаЬеІ §ууіїсЬіп£ - комутація за допомогою
позначок-міток # передбачає ідентифіка-
цію та маркування ІР-дейтаграм познач-
ками з наступним передаванням дейта-
грам комутатору або маршрутизатору, що
аналізує позначки й завдяки цьому ефек-
тивніше регулює трафік мережі (див та-
кож Ь8Р, МРЬ8).
ГАС - Ь2ТР Ассезз Сопсепігаїог - концент-
ратор доступу за протоколом Ь2ТР.
ЬАВЬ - Ьо£Іс Аиіотаііоп Веуеіортеп!
Ьап£иа£е - мова ЬАОЬ, мова проектування
[моделей мови УНЛЬ] фірми Ео^іс
Аиіотаііоп.
1а£ ііте - час запізнювання, час затримки #
див. також Іаіепсу.
ЬАЬК - Ьоок-АЬеаб Ьеїї Кі§Ь1 £гаштаг -
[контекстно-вільна] граматика ЬАЬК #
граматика з упереджуючим переглядом
правих частин продукції або породжу-
вальних правил.
Іашег - безнадійно неосвічений, нерозум-
ний, безпомічний, безглуздий користувач;
жарг. ламер # див. також епсі изег, Іизег,
роууег изег, изег Ьазе.
ЬАХ - див. Іосаі агеа пеіюогк.
ЬАХ 8У¥І(сЬіп£ - комутація ЛОМ # техноло-
гія, за якою пакети напрямляють тільки
їхнім одержувачам. Існують два основних
методи комутації ЛОМ: матрична (на фі-
зичному рівні) й комутація на рівні МАС
(див. також МАС-Іауег зууііскіп^, таігіх
8\уіїскіп%).
ЬАМ-аууаге - перевірка оточення # стан, в
якому застосування або пристрій може
перевірити, чи працює він автономно або
в ЛОМ.
іапсі - площинка # площинка на поверхні ком-
пакт-диска, що зображує зазвичай двійкову
цифру І (порівн. ріі\ див. також СР-КОМ).
Іаікі Ііпе - наземна лінія (зв'язку) # загальна
назва для ліній звичайного телефонного
зв’язку (див. також РОТ8).
1апс1-£гіс1 аггау - матриця [контактних то-
чок для програмування] міжз’єднань #
див. також РРІС.
Іапсіііщ гопе - область паркування # вільна
від даних доріжка або зона жорсткого ди-
ска, на поверхню якої наприкінці роботи
та під час транспортування здійснюється
безпечне опускання голівок (див. також
кагсі сіізк, кеасі, кеасі сгазк, кеасі рагкіп§).
Ьапсітагк - тест Ьапсітагк # давній тест
для оцінки продуктивності ПК типу ХТ і
АТ щодо стандартної 4,7 МГц ХТ або 6,0
МГц АТ (див. також Бкгузіопе і
ІУкеізіопе).
1апс1$саре - див. Іапсізсаре тосіе.
іапсксаре тоде - ландшафтний [альбом-
ний] режим # у текстових процесорах і
НВС - один із двох способів орієнтації
паперу [зображення документа] на екрані,
за яким найбільш протяжну грань розта-
шовано горизонтально на противагу ре-
293
Іапсксаре огіепШіоп
жиму рогігаіі тосіе. Синонім - Іапсізсаре
огіепіаііоп (див. також азресі гаііо).
Іапсізсаре огіепШіоп - ландшафтна [альбо-
мна] орієнтація - див. Іапсізсаре тосіе.
ЕА1МЕ - ЬАК Ешиїаіїоп - емуляція ЛОМ #
технологія, розроблювана форумом АТМ.
Дозволяє прозоро зв’язувати віртуальні
сегменти мережі АТМ із віртуальними
мережами ЕШетеІ, РОВІ, Токеп Кіп§
(див. також ІАИ, МРОА, УІЛІЇ).
1ап£ііа£е - 1. мова # мову задають абетка
(алфавіт), граматика, синтаксис і семанти-
ка. Мови поділяють на природні (паіигаї
Іап§иа§е) та штучні, серед яких велику
частку становлять мови програмування
(рго%гаттіїі% Іап§иа§е) (див. також
аІркаЬеі, зетапіісз, зупіах), 2. мовний.
1ап£иа§е деїїпіііоп - специфікації [опис, ви-
значення] мови програмування # див. та-
кож Іап^иа^е, рго%гаттіп% Іап§иа§е.
Іапциаце ехіепзіоп - розширення мови # до-
повнення до специфікацій мови програ-
мування, зроблені під час її реалізації на
конкретному комп’ютері (див. також Іап-
§иа§е ітріетепіаііоп, рго%гаттіп% Іап-
§иа§е).
Іапциаце ітріетепіаііоп - реалізація мови #
реалізація мови програмування на конк-
ретній платформі у вигляді компілятора
або інтерпретатора. Реалізація може не
завжди точно відповідати специфікації
мови й містити різні її розширення (див.
також Іап&иа%е ехіепзіоп, рго§гаттіп§
Іап§иа§е).
1ап£иа§е Іаиуег - лінгвіст, мовознавець, по-
ліглот, знавець мов # досвідчений програ-
міст, який добре розуміється на функціях
і обмеженнях однієї чи кількох мов про-
грамування.
1ап£иа£е-8еп$і1:І¥е есііїог - редактор, орієн-
тований на МВР # текстовий редактор,
який зазвичай входить до складу системи
розроблення, перевіряє під час вводу по-
чаткового тексту програми семантику ре-
чення й самостійно виконує рутинні опе-
рації типу формування відступів для
вкладених операторов і тіл циклів, встав-
лення ключових слів, закриття дужок то-
що (див. також іехі есіііог).
ЬАІЧЬ - Ьоз Аіатоз Каііопаї ЬаЬогаіогу -
Лос-Аламоська національна лабораторія #
науковий ядерний центр США (див. та-
кож кіір:/Алп№ЛапІ.&оу).
ЬАІЧіазІіс - мережа ЬАМЇазіїс # одноранго-
ва мережа фірми Аіїізоїї (див. також реег
ЬАИ).
БАРВ - Ьіпк-Ассе88 Ргоіосої Ваіапсеб - зба-
лансований протокол доступу до ланки
зв’язку, протокол ЕАРВ # див. також
НРЬС, 8РЬС.
ЬАРБ - Еіпк-Ассе88 Ргоіосої оп іЬе О сЬаппеї -
протокол доступу до ланки зв’язку на О-ка-
налі; протокол ЬАРЕ.
Іар (ііззоіує - перехід напливом # зміна од-
ного монтажного кадру іншим за допомо-
гою напливу (КГА).
Іаріор - лептоп # переносний ПК із плоским
газорозрядним або РК екраном, масою
менше 3,5 кг (8 фунтів). Проміжний клас
між портативними (див. рогіаЬІе) та блок-
нотними ПК (див. поіеЬоок [сотриіег]).
Активно витісняється останніми.
1аг£е-8сгееп - із великим екраном.
Іавег - Іі§Ь1 ашрІіГісаііоп Ьу зіітиіагеб етІ8-
8Іоп о£ габіаііоп - лазер # пристрій, який
створює сфокусований когерентний пу-
чок світла заданої довжини хвилі (див. та-
кож Іазег сііосіе, Іазег сіізс, Іазег роіпіег, Іа-
8ег ргіпіег, Іазег зсаппег).
Іавег гііосіе - лазерний діод # напівпровідни-
ковий пристрій, який випромінює світло
(див. також сііосіе, Іазег, рііоіосііосіе).
іавег ЙІ8С - [аналоговий] лазерний диск #
див. також СР-КОМ, сотрасі Лізе, Іазег.
Іазег роіпіег - лазерна указка # пристрій,
який за допомогою тонкого лазерного
променя дає змогу демонстратору привер-
тати увагу до визначених об’єктів на екра-
ні (ДГ).
ІЯ8ЄГ ргіпіег - лазерний принтер # тип дру-
кувальних пристроїв, у яких для форму-
вання зображення використовують прин-
цип ксерографії, тобто когерентний про-
мінь світла переводить зображення на
електростатичний барабан, який притягує
тонер і переносить його на папір (див. та-
кож согопа ууігє, сіоі-таігіх ргіпіег, іпк-]еі
ргіпіег, Іазег, попітрасі ргіпіег, РСЦ РЬР,
іопег).
ІЯ8ЄГ 8СНППЄГ - лазерний скануючий пристрій #
використовують для зчитування штрихо-
вих кодів (див. також Ьаг сосіе, Іазег).
1а8І шііе - остання миля # 1. у телефонії -
посилання на дистанцію між будинком
місцевої телекомунікаційної служби й
абонентом. Наспрвді ця відстань може
бути від 0 до 4 км (див. також Іосаі Іоор,
Р0Т8)\ 2. з’єднання між ПК або системою
кінцевого користувача і І8Р (див. також
епсі изег).
БАТ - 1. див. Росаі Агеа Тгапзрогі} 2. Іосаі
аскІгезз ІаЬІе - таблиця локальних адрес #
294
ьсв
її використовує проксі-сервер (див також
ргоху зєгуєг).
ІаісЬ - 1. защіпка # цифрова логічна мікро-
схема, яку використовують для проміж-
ного збереження одного або більше бітів.
Застосовують там, де операції апаратури
асинхронні (не узгоджені за часом), на-
приклад, в інтерфейсах пристроїв вводу-
виводу (див. також АБЬ, /Іір-/1ор)\ 2. дієсл.
защіпати.
Іаіе Ьіпсіііщ - динамічне [відкладене, пізнє]
зв'язування (в ООП) # зв'язування проце-
дури або об'єкта під час виконання про-
грами. Синонім - сіупатпіс ЬіпсІіп£ (порівн.
еагіу Ьіпсіїпз; див. також Ьіпсііпу; ііте,
ООР, роїутогркшп).
Іаіепсу - 1. час (період) чекання # напри-
клад, середній час відповіді від пристрою.
В телекомунікації - час, потрібний пакету
для переміщення від джерела до прийма-
ча, повідомленню - від однієї точки мере-
жі до іншої. Затримку в Інтернеті можна
виміряти, використовуючи команду ріп%
(див. також 0р)\ 2. запізнення, затримка;
латентність # Приклад: Іаіепсу із а ІесЬпісаІ
ууогсі (ог сіеіау. - Латентність - це технічний те-
рмін для позначення запізнення, затримки,
(див. також (Іеіау).
Іаіепі - прихований, латентний # напри-
клад, Іаіепі Ьи§8 - приховані помилки.
1аіЬіп£ - побудова фігури обертання (у три-
вимірній машинній графіці - шляхом по-
вороту головного перетину навколо осі) #
див. також ехігизіоп, рго/ііе, шееріп^.
Ьаіїп - латиниця, латинська абетка # по-
рівн. СугШіс', див. також аІркаЬеі.
ІаипсЬ - 1. оголошувати й випускати новий
продукт # термін 8оїї ІаипсЬ означає ви-
пуск продукту або запуск сервісу в тесто-
вому режимі, без гучних оголошень. На
противагу йому Ьагсі ІаипсЬ - випуск про-
дукту або запуск онлайнової служби в то-
чно призначений, оголошений у пресі
день; 2. запуск, пуск; 3. дієсл. запускати
комп'ютерну програму # зазвичай в бага-
тозадачній ОС (див. також ехесиіе, Іоасі,
гигіу 4. починати.
ІаипсЬ роууег - початкова потужність (на-
приклад, передавача).
Іалу -1. закон; 2. правило; 3. принцип.
ЬА^ - див. Ьосаі Агеа ІУігеІезз Иеґлюгк.
Іауег - 1. шар # у ГІС - набір просторових
даних, об'єднаних за семантичною близь-
кістю (тобто зв'язаних однією темою). На-
приклад, один шар (рівень) географічної
карти може містити всі дороги, а інший
шар - усі ріки або населені пункти; 2. рі-
вень # поняття, що дозволяє розділити
всю сукупність комунікаційних протоко-
лів на кілька ієрархічних груп. Кожен рі-
вень обслуговує вищий рівень і у свою
чергу користується послугами нижчого
(див. також 081, ргоіосої, ргоіосої зіаск).
Ьауег 3 8уиі1:сЬ - комутатор третього рівня.
Ьауег 3 8ууіїсЬіп£ - комутація третього рівня.
1ауегіп£ - використання рівнів, поділ на ша-
ри або рівні # наприклад, розвиток ОС
шляхом додавання до базового ядра дода-
ткових рівнів.
Іауег» оп - шари включення # КГА (див. та-
кож Іауегз о//, ріаіп Іауегз).
1ауег8 оіТ - шари вилучення # КГА (див. та-
кож Іауегз оп, ріаіп Іауегз).
Іауоиі - 1. схема розміщення; топологічне
креслення друкованої плати; компонуван-
ня # наприклад, мікросхем на друкованій
платі; 2. верстання # у НВС і текстових
процесорах - процес розміщення тексту й
графіки на сторінці, у СКБД - розміщен-
ня таких елементів звіту, як поля та заго-
ловки (див. також аиіо/іоуу, ра%е Іауоиі).
Іауоиі -1. макет полоси # у НВС - план
верстання полоси видання. Складається з
базових ліній, границь і стовпчиків. Усі ці
лінії з'являються на екрані, але не друку-
ються; 2. монтажна сітка # сітка для роз-
ташування графіки й тексту в програмах
верстання веб-сторінок (див. також §иііег,
ра%е Іауоиі).
Іаху еуаіиаііоп - відкладені обчислення #
програмний механізм, який застосовують,
наприклад, у деяких трансляторах.
ЬВЬ - див. ІаЬеІ.
ЬВ8 - Ьосаііоп-Вазеб Зегуісез - послуги на
базі інформації про місце розташування #
бізнес, зв'язаний із пропозицією клієнту
послуг і продуктів на основі даних про
його поточне місцезнаходження. Ґрунту-
ється на використанні стільникових теле-
фонів (сеііиіаг іеіеркопе) і ОР8.
ЬСАР - Ьосаі СгаЇЇ Ассезз Рапеї - локальна
операторська панель доступу.
ЬСВ - Ьіциіб-Сіузіаі Візріау - рідкокристаліч-
ний (РК) екран # тип дисплея, який викорис-
товують у годинниках, калькуляторах, плос-
ких екранах портативних ПК та інших при-
строях. Рідкі кристали можуть змінювати
свою молекулярну структуру, тому можна за
допомогою електричних сигналів керувати
світловим потоком, який проходить через
них (див. також асіїуе-таігіх ЬСО, Р8ТИ,
ЬСР рго]есіог, ТРТ сіізріау).
295
ЬСР рапеї
ЬСР рапеї - РК-панель, просвітний РК-екран
# ДГ (див. також ЕСЕ, ЕСЕ рго]есіог).
ЬСР рго]есіог - РК-проектор # проектор із
вбудованою РК-панеллю, керований ком-
п’ютером або відеоапаратурою (ДГ) (див.
також ЕСЕ рапеї).
ЬСН - Ьитіпапсе, СЬгота, Ниє - яскра-
вість, насиченість, колірний фон, система
передавання кольору ЬСН (див. також
СМ¥В, СМ¥К, НЕ5, Н8В, ВСВ, ¥10).
ЬСІ - Ьо£Іса1 СЬаппеї ІдепгіГіег - ідентифі-
катор логічного каналу - див. ЕСИр\-
^СN - 1. Ьо&іса1 Сіизгег МитЬег - логічний
номер кластера # номер, присвоєний кла-
стеру у файловій системі Т4ТЕ8 (див. та-
кож сіизіег, ВАТ, МРТ[2],УС1Т); 2. Ьо^ісаі
СЬаппеї МшпЬег - логічний номер каналу #
ідентифікатор віртуального каналу в ме-
режах Х.25 (див. також УСХ).
ЬСО8 - Ьідиісі Сіузіаі Оп Зііісоп - рідкі криста-
ли на кремнії, технологія мікродисплеїв ЬСО8
# на кремнієвій пластині з відбивальним по-
криттям за технологією, подібною до КМОП,
формуються рідкі кристали й керівні схеми.
ЬСР - Ьіпк Сопігої Ргоіосої - протокол керу-
вання каналом, протокол ЬСР # частина
протоколу РРР, яка слугує для встановлен-
ня, конфіїурування й тестування з’єднань.
ЬСК - Ьеазі Сові Коиііп& - пошук оптима-
льного шляху [найменш дорогого марш-
руту за всіма видами сполучних ліній] #
план мережної комутації, що гарантує
проходження виклику за найдешевшим
маршрутом. Функція в КТ.
ЬРАР - ЬІ£Ьі\¥ЄІ£Ьі Вігесіогу Ассезз Ргоіосої -
полегшений (спрощений) протокол досту-
пу до [мережних] каталогів, протокол
ЬРАР # промисловий стандарт для досту-
пу до каталогів через Інтернет без устано-
влення з’єднання, розроблений ГГпіуегзііу
оГ\Уа8Ьіп£іоп, підтриманий ІЧеізсаре і ще
40 фірмами. Це спрощена версія орієнто-
ваного на з’єднання протоколу ЕАР із на-
бору стандартів X.500. Пізніші специфіка-
ції - протокол ШАР 2 (визначений у КЕС
1777, 1778 і 1823) і ЬРАР 3 (визначений у
КРС 2251) (див. також сіігесіогу 8егиісе).
ЬРР - ЬаЬеІ РізігіЬиііоп Ргоіосої - протокол
розподілу позначок, протокол ЬРР # один
із протоколів, розглянутий ІЕТР для тех-
нології пересилання ІР-пакетів магістра-
льними каналами Інтернету (див. також
МРЬВ, К8УР).
ЬРТ - Ьосаі Резсгіріог ТаЬІе - локальна
таблиця дескрипторів # див. також сіе-
зсгірюг, ОРТ.
ЬЕ - ІЄ88 ог едиаі - менше або дорівнює, < #
логічний оператор, який використовують в
операціях порівняння (див. також Е^, СЕ).
Іеасі - 1. виведення (мікросхеми) # метале-
вий штирок або кулька, що слугує для
з’єднання мікросхеми з гніздом або (у мо-
нтажі на поверхні) з друкованою платою
(див. також ріп); 2. провідник, провід.
Іеасіег - 1. кінець магнітної стрічки, ракорд #
зазвичай кольоровий і без магнітного по-
криття шматок стрічки, що служить для її
заправлення в касету; 2. перше поле запи-
су даних, яке містить інформацію про за-
писування; 3. початок файла документа
текстового процесора, де можна описати
такі деталі, як використовувані шрифти,
розмір сторінки тощо; 4. виноски [на
кресленні]; 5. пунктирна лінія, пунктир #
рядок із точок, тире або інших знаків (див.
Іеасіег скагасіег8), що переводить увагу від
одного елемента тексту до іншого.
Іеасіег сЬагасіегз - точкування або штрихо-
ва лінія (наприклад, у змісті) (див. також
Іеасіег^/).
Іеасіег 1аЬ[§] - ознака табуляції з видимими
символами (наприклад, точкування).
1еас1іп£ - інтерліньяж, міжрядковий інтервал #
відстань між базовими лініями двох сусі-
дніх рядків тексту (зазвичай 120 % від
розміру шрифту) у НВС. Вимірюють у
пунктах. Синонім - Ііпе 8расіп& (див. та-
кож Ьазеїіпе, /опі, кегпіп%, ігаскіп^щ).
1еасІіп£ хего8 - лідируючі [незначущі] нулі #
нулі перед першою значущою цифрою
числа, наприклад, 003,65. їхнє викорис-
тання як символів-заповнювачів числових
полів форм і таблиць, узагалі кажучи, не-
бажано (див. також ігаіііп^ іего).
ІеаГ сеіі - листковий (лист) елемент [логіч-
ного дерева].
Іеак - витік інформації, витік струму.
1еар-Гго£ ІЄ8І - тест типу “жаба, що стрибає” #
тест, складений з багаторазового повто-
рення записування в пам’ять за випадко-
вими адресами й наступного зчитування з
неї (див. також сИа^позііс іе8і, сИа%по8ііс8,
ІПСОПСІи8ІУЄ ІЄ8І).
1еагпіп§ - навчання; освоєння # наприклад,
нового матеріалу, роботи з новим виро-
бом тощо (див. також соиг8ечиаге).
1еагпіп£ Ьгісі^е - [само] навчальний міст, #
міст ЛОМ, який запам’ятовує й розпізнає
МАС-адреси, контролює роботу мережі
та упізнає активні вузли, завдяки чому
скорочується трафік у мережі (див. також
Ьгісі^е, МАС аМге88).
296
ЬЕО8
1еа$е<1 Ііпе (ЬЬ) - орендована [виділена]
приватна лінія [зв’язку], орендований ка-
нал, виділений канал # різновид виділеної
лінії зв’язку. Високошвидкісна магістраль
або телефонна лінія, що цілодобово об-
слуговує тільки конкретного користувача.
Такі лінії часто використовують у корпо-
ративних мережах. Синонім - сіесіісаіесі
Ііпе (див. також Е8Ь, Т-1, Т-3).
ЬЕС - Ьосаі ЕхсЬап^е Саггіег - місцева те-
лекомунікаційна (телефонна) компанія,
місцевий постачальник телефонних по-
слуг # компанія, що володіє або керує мі-
сцевою телефонною мережею та підклю-
ченими до неї користувацькими каналами
(див. також СЬЕС, ВЕЕС, ІЬЕС, ІХС).
ЬЕО - Ьі^іії Етіїїіп£ Біобе - 1. світло [вип-
ромінюючий] діод, світлодіод, світлодіод-
ний індикатор # малоспоживаючий елект-
ронний прилад, який випромінює світло у
разі проходження через нього електрич-
ного струму (див. також ЕСВ, ЕЕВ зсгееп,
ро^ег ЕЕВ, зреесі ЕЕВ іпсіісаіог}} 2. світ-
лодіодний принтер # див. також Іазег
ргіпіег.
ЬЕВ всгееп - екран на світлодіодах (див. та-
кож ЕЕСВ, ЕСВ, ЕЕВ, ТЕТ сіізріау}.
Іеб^ег [рарег] - формат паперу “гросбух” #
11x17 дюймів (279x432 мм) (див. також
ехесиііуе [зіге], Іе%аІ [зіхе], Іеііег [зіге],
іаЬІоісІ [зіге]}.
Іееі - див. еіііе.
ІеЙ-Ііапбеб тоизе - миша для шульги #
див. тоизе.
ІеЙ іпбспі - відступ ліворуч # відстань до
тексту від лівого краю сторінки.
ІеЙ |и8ІЇГу - вирівнювати текст по лівому
краю - див. Іе/і]изіі(ісаііоп.
ІеІЇ ]и8ІЇПсаіїоп - вирівнювання, виключка
вліво # вирівнювання тексту тільки по лі-
вій границі (див. також аііутітепі,
]изіі[ісаііоп, га^есі гі%кі}.
1еІЇшо8і - самий лівий, крайній лівий # по-
рівн. гі^кітозі.
Іе^асу - успадкований, наявний, традицій-
ний, діючий.
1е§асу арріісаіїоп - успадковане застосу-
вання # вже існуюче застосування, що по-
трібно замінити, модифікувати, включити
або перенести до нового оточення - див.
Іе§асу зузіетз.
Іе^асу сосіе - успадкований [програмний]
код, успадковане ПЗ # синонім - Іе^асу
зо/і\уаге (див. також Іе^асу зузіетз}.
Іе^асу баіаЬазе - успадкована база даних -
див. Іе§асу зузіетз.
Іе^асу 8оГЬуаге - успадковане ПЗ - див.
Іеурсу сосіе.
Іе^асу 8у8іеш8 (також 1е§асу арріісаіїоп
[баіаЬазе, воГЬгаге, сієуісє, сосіе]) - успа-
дковані системи [застосування, бази да-
них, ПЗ, пристрої, код] # системи, що пе-
рестали задовольняти потреби застосу-
вань, але ще експлуатуються через склад-
ності їхньої заміни, оскільки під час прое-
ктування таких систем не було закладено
можливості їхньої перебудови. Це наочно
проявилося у зв’язку з так званою пробле-
мою 2000-го року. Приклад: ТЬеу аізо
гециіге аЬзоІиІе сотраіїЬіІИу міїї Йіе Ьиде Ьобу
ої Іедасу \Л/іпсІо\л/8 зоЛл/аге. - При цьому потрі-
бна також повна сумісність із величезними об-
сягами накопиченого ПЗ для \Л/іпсіохл/8. (див.
також арріісаіїоп іпіеууаііоп, тіїїеппіит Ьи§).
1е§а1 - легальний, законний, припустимий,
виконаний з урахуванням відповідних об-
межень.
1е§а1 [8Іге] (ЬСЬ) - формат паперу “стан-
дарт” # стандартний розмір паперів в
США, що дорівнює 8,5x14 дюймів
(216x355 мм) (див. також ехесиііуе [зіге],
Іесі^ег [рарег], іеііег [зіге], ІаЬІоісІ [зіге]}.
Іе^епб - легенда # 1. (від лат. Іе^епсіа - те,
що потрібно прочитати) у ДГ - область на
діаграмі або графіку, де пояснено, які дані
подано яким кольором, штрихуванням
або видом лінії (див. також ргезепіаііоп
%гаркісз}‘, 2. у ГІС - пояснення умовних
позначок та іншої інформації, розташова-
ної на електронній карті (див. також 018}.
1е££е<1 гоЬоі - крокуючий робот # на відмі-
ну від колісних роботів (див. також
тоЬИе гоЬоі).
ІеіщІЇї - довжина, число елементів # напри-
клад, число символів у рядку (див. також
5І2Є}.
Іепіїсиїаг іта£Іп§ - формування об'ємних
зображень за допомогою лінзорастрової
плівки # перспективна технологія ство-
рення З Б-дисплеїв за принципом дитячих
“об'ємних” (стерео) листівок (див. також
Іепіісиїаг зиг/асе}.
Іепіїсиїаг зигГасе - лінзорастрова поверхня
(плівка) # див. також Іепіісиїаг іта§іщ>.
ЬЕО - Ьо\¥ ЕагіЬ ОгЬії - низька навколозем-
на орбіта # кругова орбіта супутника зв'я-
зку висотою до 1500 км і періодом обер-
тання 50-100 хвилин. Супутники цього
класу підрозділяють на три категорії: Іііїїе
ЬЕО, ЬІ£ ЬЕО і те£а ЬЕО (див. також
СЕО, МЕО, N080}.
ЬЕО8 - Ьоху Еагій-ОгЬй 8а1е11іїе - нестаціо-
297
ЬЕР
нарний супутник із низькою навколозем-
ною орбітою, низькоорбітальний супут-
ник # використовують у телекомунікацій-
них службах (пейджинг, пересилання да-
них, мобільний зв'язок). Наприклад, у
проекті Ігібіит передбачено використову-
вати 66 низькоорбітальних супутників
(див. також ЬЕО, МЕ05).
ЬЕР - ЬІ£Йі ЕтіШп£ Роїутегз - світловипро-
мінюючий полімер # див. також ЬСЕ, ЬЕЕ.
ЬЕК - 1. Ьіпк Еггог Каїе - частота помилок
канального рівня # число помилок в акти-
вному каналі (див. також сіаіа Ііпк
Іауег); 2. ІаЬеІ есі^е гоиіег - крайовий мар-
шрутизатор МРЕ8 # пристрій, розміще-
ний на краю домену МРЕ8; на основі ін-
формації про маршрутизацію він призна-
чає мітки дейтаграмам, а потім направляє
ці дейтаграми до свого домену.
ЬЕ8 - ЬАК Ешиїаііоп 8єгуєг - сервер ему-
ляції локальних мереж [в АТМ].
ЬЕ8 - І0£Іс еіешепіз - [число] логічних еле-
ментів # наприклад, у логічній програмо-
ваній матриці (див. також РІЕ>).
Іейег - 1. буква, літера; 2. елемент абетки #
див. також скагасіег; 3. лист; 4. (також
ІеПег 8Іхе) (ЕТК) - формат паперу “лист” #
стандартний розмір паперів в США, що
дорівнює 8,5x11 дюймів (216x279 мм).
Найближчий еквівалент - формат А4 180
(див. також ехесиііче, Іесірег, Іеррі,
іаЬІоісІ).
ІеИег циаііїу (Ь<2) - високоякісне друкуван-
ня, режим високоякісного друкування, ре-
жим Е<2, машинописна якість # якість ма-
тричного або ромашкового друкування,
що відповідає вимогам ділового листу-
вання й наближається до якості друку
друкарської машинки. Термін трохи за-
старів, тому що лазерні й струменеві
принтери забезпечують навіть вищу
якість друку (див. також асіуапсесі
ргіпііпр, согге8ропсіепсе диаіііу, сіга/і
тосіе, N1X2).
Іеііег (також ІеИег 8Іге) (ЕТК) - формат
паперу “лист” # стандартний розмір папе-
рів в США, який дорівнює 8,5x11 дюймів
(216x279 мм). Найближчий еквівалент -
формат А4 180 (див. також ехесиііче,
Іесірег, Іераї, ІаЬІоісІ).
ІейегЬотЬ - “замінований” лист # повідом-
лення, які надсилають електронною по-
штою, має величезний розмір і містить ві-
руси або Е8С-символи, що блокують де-
які типи терміналів (див. також
таіІЬотЬ).
Іехете - лексема # мінімальна змістовна
(тобто що має значення) одиниця мови.
Одна з фаз трансляції програми полягає в
її лексичному аналізі, під час якого з текс-
ту виділяють лексеми мови (ключові сло-
ва, ідентифікатори, літерали тощо), потім
їх передають синтаксичному аналізатору.
Синонім - іокеп (див. також угаркете,
ісіепіі/іег, кеууюгсі, Іііегаї, раг8ег).
Іехег - див. Іехісаі апаїухег.
Іехісаі апа1у8І8 - лексичний аналіз # перший
етап аналізу компілятором початкового
тексту програми під час його трансляції.
На цьому етапі вхідний потік символів
розбивають на елементарні слова та сим-
воли, що називають лексемами. Лексеми
можуть бути ключовими словами, конста-
нтами, ідентифікаторами, символами-роз-
дільниками, спеціальними символами то-
що. Синоніми - Іехісаі 8сап, Ііпеаг
апаїузіз. 8саппіп£ (див. також сотріїег,
8етапііс апаІу8І8).
Іехісаі апаїугег - лексичний аналізатор #
модуль транслятора, який виконує лекси-
чний аналіз початкового тексту програми
(див. також аиіотаіа ікеогу, Іехісаі
апаІу8І8, Іехісаі 8сап, раг8Іп§, 8оигсе сосіе).
ІехісаІ 8сап - лексичний аналіз # один із пер-
ших етапів трансляції, під час якого розпі-
знаються й формуються символи мови (лек-
семи). В подальшому їх замінюють на внут-
рішні коди. Лексеми - це ключові слова мо-
ви, ідентифікатори, літерали та знаки опера-
цій. На цьому етапі видаляють коментарі та
різноманітні символи, що не мають значен-
ня для наступних фаз аналізу. Для створен-
ня лексичних аналізаторів існує багато ін-
струментів (див. також ІехісаІ апаІу8І8,
раг8Їпр, 8упіах апаІу8І8).
1ехісо§гарЬіс - лексикографічний.
1ехісо§гарЬіс огдег - лексикографічний
[словниковий] порядок # тобто розташо-
ваний за порядком символів абетки (див.
також аіркапитегіс, Іехісоргаркіс 8огі).
1ехісо§гарЬіс 8ог1 - лексикографічне сорту-
вання # сортування в лексикографічному
порядку. При цьому числа розміщують за
їхнім буквеним написанням (див. також
Іехісоргаркіс огсіег, 8огі, 8огі огсіег).
ЬГ-1. див. Ііпе/еесі; 2. іоау Ггедиепсу - низь-
ка частота, НЧ # частоти в діапазоні від
ЗО до 300 кГц (див. також еіесіготарпеііс
8ресігит).
^ЕN - Ьоп£ Рііе Наше - довге ім'я файла #
Ранні ОС (наприклад, у СР/М 80, М8-БО8)
підтримували імена файлів довжиною всьо-
298
1І&Ш уаКе рго]есіог
го вісім символів. Починаючи з А¥іпдоду8
95, файлам можна давати імена довжиною
до 255 символів, причому вони можуть міс-
тити пробіли та інші спеціальні символи
(див. також 8.3,/Не зузіет,/Непате, /Непате
ехіепзіогі).
ЬЕІТ - Ьеазї Ггедиепііу Изесі [аІ^огіШш] -
[алгоритм видалення] елементів, які най-
менш часто використовують, алгоритм
ЬГП # див. також БРЕЕ
ЬСА - Ьапсі Сггісі Аггау [раска^е] - корпус
ЬСА # корпус [ІС] із матрицею контакт-
них площинок (див. також БОА, ОБСА,
РІЗА, РРСА, РдрР, 8РСА).
ьсь - див. Іераї [зіге].
ЬСМ (також 1§ш) - ІіНІе £гееп шеп - малень-
кі зелені чоловічки, прибульці з Космосу.
ЬСК - ЬіШе £ІгГ§ гоот - кімната маленької
дівчинки # ввічливий натяк на небажа-
ність присутності співрозмовника в чаті
(див. також сіірізреак).
ЬІ - див. Нуе-іпзегііоп сараЬНііу.
ІіЬгагу - бібліотека # 1. набір файлів, під-
програм, об'єктних модулів тощо (див. та-
кож РРЕу 2. велике сховище дисків або
картриджів, у якому може бути кілька
працюючих накопичувачів (див. також
аиіоІоасіег, РАЮ, гоЬоі, зіаскег).
Іісепсе - англійське написання слова Іісепзе.
1ісеп8е - 1. ліцензія #1) дозвіл на викорис-
тання матеріалів (винаходів, виробів, про-
грам, аудіо- та відеокліпів чи інших об’єк-
тів інтелектуальної власності), захищених
патентним або авторським правом (див.
також соругіркі Ьаппег, Іісепзе артеетепі,
Нсепзее, Іісепзег, теіегіпр зо/Рчаге,
зо/Шаге іісепзе)', 2) у телекомунікації -
придбане в регулюючого органу право
передавання радіохвиль у заданому діа-
пазоні (див. також ЕСС):, 2. дозволяти,
давати дозвіл, ліцензувати # наприклад,
визначені види діяльності.
Іісеп8е а§геешепі - ліцензійна угода (договір)
# юридична угода між власником, напри-
клад, програмного продукту, та іншою
стороною з викладенням умов, на яких ін-
ша сторона може використовувати даний
продукт (див. також СБА, ЕРА, СРЕ,
Іісепзе, теіегіпр зо/Реаге, МЕА, МЕР,
МОЕР, попсіізсіозиге аргеетепі, рігасу,
ЕСС).
Іісеп8ее - ліцензіат, отримувач ліцензії #
юридична або фізична особа, що отримує
(придбає) у ліцензіара, власника патент-
них чи авторських прав можливість їхньо-
го використання згідно з умовами ліцен-
зійної угоди або договору (див. також Н-
сепзе, Іісепзег, Іісепзе аргеетепї).
1ісеп8ег (також Іісепвог) - ліцензіар, влас-
ник (розпорядник) ліцензії; що видає лі-
цензію # юридична або фізична особа,
власник патентних чи авторських прав,
який надає ліцензіату можливість викори-
стовувати їх згідно з умовами ліцензійної
угоди або договору (див. також Іісепзе, Іі-
сепзее, Іісепзе аргеетепі).
ІДЕ - Ьо\¥ ІП8ЄІІІОП Рогсе - з малим зусил-
лям зчленування # щодо конструкції роз-
німів для встановлення інтегральних схем
(див. також кірк/огсе зоскеі, 8АХ, ХІР
зоскеї).
Ше сусіе (також Ше-сусіе) - життєвий цикл #
сукупність усіх стадій життя [програмно-
го] продукту - від розроблення концепції
до припинення експлуатації, наприклад,
8ой\¥аге ІіГе-сусІе, зузіет 1і£е-сус1е (див.
також СТ^И[2], Н/е Нте).
Ше ехресіапсу - очікуваний (розрахунко-
вий) термін служби (наприклад, устатку-
вання, механізму); номінальний ресурс
(наприклад, тонер-картриджа).
Ше ііте - 1. час життя # час, протягом якого
змінна існує в пам'яті; 2. термін служби #
час наробітку на повну або часткову від-
мову (див. також Н/е сусіе).
Ше-сусіе - див. Н/е сусіе.
ЬІЕО - Базі Іп, Ріг81 Опі - “останнім прийшов
- першим обслуговано”, дисципліна об-
слуговування типу “стек” # див. також
ЕІЕО, РІЕО, БІБО, сріеие.
Іщаіпге - лігатура # друкований знак, який
представляє комбінацію двох або трьох
символів, наприклад, знак із двох латин-
ських малих букв £, що мають загальну
горизонтальну рису.
1І£Ш сііепі - див. ікіп сііепі.
1і§Ш біосіе - світлодіод, світловипромінюю-
чий діод # див. також сііосіе, Іазег сііосіе,
ОЕЕР.
1І£Ш реп - світлове перо # вказівний при-
стрій у вигляді утримуючої джерело світ-
ла авторучки, який використовують для
вибору об'єктів на екрані або малювання
на спеціальному дисплеї з електронно-
променевою трубкою чи графічному
планшеті. Широко використовували в
САПР, але витиснула миша (див. також
іоиск зсгеегі).
1і§Ш ріре - світловід, скловолокно, оптово-
локно # див. також оріісаі/іЬге.
1І&Ш уаКе рго]есіог - світлоклапанний про-
ектор # відеопроектор, в якому сигнал ке-
299
УЄГ8І0П
рує потужним світловим потоком убудо-
ваного джерела світла. Використовує пе-
реваги ЬСВ- і СКТ-технологій (ДГ).
ІщЬі УЄГ8ІОП - полегшена [урізана] версія #
застосування, із навмисно зменшеною
функціональністю. Такі версії або розда-
ють користувачам для ознайомлення без-
оплатно, або поставляють у комплекті з
комп’ютером, периферійним пристроєм
чи іншим ПЗ. Зазвичай у користувача є
можливість купити повну версію продук-
ту (див. також арріісаіїоп, Ьипсіїеії
8о/іїмаге, сгірріесі уєг8іоп, уегзіоп).
1І£І1ІІП£ - освітлення (КГА).
1І£І1Й¥ЄІ§Ь{ ргоіосої - спрощений протокол
[транспортного рівня для підвищення
ефективної швидкості пересилання].
1і§Ьі-луеі§іііе(1 ргосе88 (Ь\¥Р) - “легковаго-
вий” процес # потік, організований самим
процесом, а не засобами ОС. Такі потоки
використовують адресний простір поро-
джувального процесу. Назву застосову-
ють для протиставлення їх так званим
"великоваговим” процесам, виконуваним
у власному адресному просторі (див. та-
кож ікгеасї).
ЬІЬО - Тазі Іп, Ьазі Оиі - “останнім прийшов -
останнім обслуговано”, дисципліна об-
слуговування типу “черга” # див. також
РІРО, РІЬО, ПРО, циеие.
ЬІМ - 1. Ьіує ІП8ЄІЇІОП Мобиіе - модуль,
який передбачає його встановлення/ви-
далення без відключення живлення
(УМЕ); 2. ЬоШз/ІпіеІ/Місгозой - див.
ЬІМ тетогу.
ЬІМ ЕМ8 - ЬоШз, Іпіеі, МІСГО8ОЇЇ Ехрапбеб
Метогу Зресійсагіоп - див. ЕМ8.
ЬІМ тетогу - див. ЕМ8.
Іітії - 1. границя, межа; 2. обмежувати.
ЬітіШіоп - 1. обмеження; 2. границя, ме-
жа; 3. обмеженість.
ІітіїесІ іуаггапіу - обмежена гарантія # див.
також лмаггапіу.
Іітііег - обмежувач # пристрій, що контро-
лює будь-яку характеристику вхідного си-
гналу, наприклад, амплітуду, на переви-
щення заданого значення.
Ііпе - 1. рядок # 1) у програмуванні - один
рядок програми. Приклад: Уои мііе а Тем
Ііпез ої сосіе апсі зисісіепіу ІіГе із Ьеїїег Тог а
ґіипсігесі тіїїіоп реоріе. (Зїєує ІоЬг) - Ви пише-
те кілька рядків програмного коду - й відразу ж
спрощуєте життя сотні мільйонів людей, (див.
також КРОС, Ііпез о/сосіе); 2) рядок текс-
ту (див. також Ііпе Ьгеак, Ііпе есіїіог);
3) рядок на екрані (див. також сгееріп%
Ііпе, еіїіі Ііпе, 8іаіи8 Ііпе); 2. лінія, провід #
у телекомунікації - канал для передаван-
ня електричних сигналів, який безпосе-
редньо з’єднує два або більше електро-
нних пристроїв (див. також скаппеї, Ііпе
апаїугег, Ііпе сігіуєг); 3. див. Іапсі Ііпе;
4. металевий провід для передавання елек-
троенергії; 5. лінія # у КГ - геометрична
фігура (див. також ехіеп8Іоп Ііпе, %иісІе
Ііпе, кісісіеп Ііпе, Ііпе аіїгіЬиіе, 8ОІісІ Ііпе);
6. лінія, ряд, лінійка # сукупність суміс-
них програмних і/чи апаратних продуктів
одного виробника, що різняться продук-
тивністю, позицією на ринку або іншими
властивостями (див. також/атіїу).
Ііпе апаїугег - аналізатор лінії # пристрій,
за допомогою якого здійснюють моніто-
ринг передавання по лінії зв’язку (див. та-
кож ІІПЄ[2])>
Ііпе айгіЬиіе - атрибут лінії # у КГА атри-
бути лінії - ознаки, що описують тип лінії
(наприклад, суцільна, переривчаста, пунк-
тирна, невидима тощо), її ширину та ко-
лір (див. також аіїгіЬиіе).
Ііпе Ьгеак - розрив (перенос) рядка # код,
який позначає кінець рядка. У разі збере-
ження документа у вигляді А8СІІ-файла де-
які текстові процесори вставляють наприкі-
нці кожного рядка жорсткий перенос рядка
(Ьагсі геШт) (див. також СК, ЬР).
Ііпе-Ьу-Ііпе - порядковий.
Ііпе сЬагґ - лінійчатий графік # графік, який
використовує прямі лінії для з’єднання то-
чок даних (сіаіа роіпіз), щоб показати мо-
дифікацію змінних (див. також агеа скагі,
Ьаг скагі, Ьаг угарк, сіаіа роіпі, кІ8іо%гат,
ріе скагі, рге8епіаііоп %гаркіс8).
Ііпе сопсійіопег - стабілізатор [мережної
живильної] напруги.
Ііпе сігіуєг - драйвер лінії, лінійний формувач #
недорогий підсилювач, використовуваний
для узгодження цифрових сигналів і на-
дійного пересилання їх на великі відстані
(див. також /шері).
Ііпе йопЬІег - досл. подвоювач рядків [роз-
гортки] - див. сіеіпіегіасег.
Ііпе еШіог - порядковий редактор # примі-
тивний редактор текстів, який дає змогу
одночасно редагувати тільки один рядок
тексту (еіїіі Ііпе). Практично зник із ужит-
ку (див. також ециаііоп есіііог, іехі есіііог,
ХУОГСІРГОСЄ88ОГ).
Ііпе Геес! (ЬЕ) - переведення рядка # керів-
ний символ (ОАЬ у коді А8СП), який ви-
кликає переведення курсору на екрані
(або прогін паперу на друкувальному
300
1ІПЄ8 оГ сосіе
пристрої) у той самий стовпчик на один
рядок униз. В ЦІпіх цей символ викорис-
товують як символ закінчення текстових
рядків (див. також саггіа^е геіигп, сопігої
скагасіег, /огт/еесі, пелміїпе скагасіег).
Ііпе Ггедпепсу - 1. частота рядків (ліній), лі-
ніатура растра # кількісний показник роз-
дільної здатності для засобів машинної
графіки (див. також каї/іопе /гедиепсу,
Ірі)} 2. частота рядкової (горизонтальної)
розгортки [монітора] # див. також
топііог.
Ііпе £гаріі - див. Ііпе скагі.
Ііпе іпіегуаі - міжрядковий інтервал (про-
біл), див. Ііпе зрасіп%.
ііпе рогі - лінійний порт # див. також рогі.
ііпе ргіпіег (ЬРТ) - пристрій порядкового
контактного друкування, порядковий прин-
тер, абетково-цифровий друкувальний при-
стрій, АЦЦП # швидкодіючий принтер для
великих машин, який друкує відразу цілий
рядок тексту й до 3000 рядків/хв. Поділя-
ють на ланцюгові (сЬаіп ргіпіег) та сучасні-
ші стрічкові принтери (Ьапсі ргіпіег). Ство-
рюють досить високий рівень шуму (по-
рівн. ра§е ргіпіег^ див. також ітрасі ргіпіег,
Іазегргіпіег, таіп/гате).
ііпе 8сгееп - лініатура растра, лінійний
растр.
ііпе §1п§ - літерна колодка (шрифту).
Ііпе $расіп£ - 1. міжрядковий інтервал, ін-
терліньяж, міжряддя # відстань між двома
сусідніми рядками тексту під час друку.
Синоніми - ІеасНп%, Ііпе іпіегчаї (див. та-
кож сіоиЬіе зрасіп^, уегіісаі зрасіп^)}
2. відстань між сусідніми провідниками
друкованої плати (див. також Ііпе уЛМі).
Ііпе $рее(і - швидкість лінії зв’язку, швид-
кість пересилання [даних] по лінії [зв’яз-
ку] # див. також ЬаисІ гаіе.
Ііпе 8Іуіе - стиль лінії.
Ііпе угісШі - 1. ширина лінії # КГА; 2. ширина
друкованого провідника # у САПР електро-
ніки (див. також Ііпе зрасіп£[2]Ь
Ііпеаг - 1. лінійний # у мікроелектроніці -
що має вихід, прямо пропорційний входу
(порівн. ехропепііаі)} 2. прямолінійний.
Ііпеаг асШге88 - лінійна адреса - див. Ііпеаг
асісігезз зрасе.
Ііпеаг асМге88 зрасе - лінійний адресний
простір, лінійна пам’ять # схема адресації
пам’яті, яку використовують у деяких
процесорах (наприклад, у КІ8С) і в якій
весь ОЗП доступний за допомогою єдиної
адреси, що знаходиться в регістрі або ко-
манді. У випадку сегментованої пам’яті
адресу формують зі зсуву й бази, що зна-
ходяться в різних регістрах. Використан-
ня лінійної адресації спрощує програму-
вання, але збільшує обсяг програми, оскі-
льки команди стають довшими. Синоніми -
/Іаі асісігезз зрасе, Ііпеаг аскігеззіп^ агскііес-
іиге (див. також зе&пепіесі тетогу).
Ііпеаг 1І8і - лінійний список # список елеме-
нтів даних, який має початок і кінець (по-
рівн. сігсиїаг Іізі} див. також сіоиЬІе-Ііпкесі
Іізі, етріу Іізі, Ііпкесі Іізі).
Ііпеаг рго^гат - лінійна програма # програ-
ма, виконувана від початку до кінця без
команд переходів і циклів (див. також
Ьгапск, Іоор).
Ііпеаг 8еагсЬ - лінійний пошук, послідов-
ний перебір # пошук, який починається з
першого елемента й закінчується, коли
шуканий елемент знаходиться або досягає
кінця списку (див. також Ьіпагу зеагск,
£ІоЬаІ зеагск, кеигізііс зеагск, Ііпеаг Іізі,
зеагск, зедиепііаі зеагск).
Ііпеаг 8ециепсе - лінійна послідовність.
Ііпеаг 8егіе8 - арифметична прогресія.
Ііпе-агі іша^е - штрихове графічне зобра-
ження, штрихова [машинна] графіка # не
містить напівтонових фрагментів, дозво-
ляє друкувати такі зображення на прин-
терах із низькою роздільною здатністю
(див. також каї/іопе, іта%е).
Ііпе-сопгіпиагіоп скагасіег - символ про-
довження рядка # в деяких мовах про-
грамування наприкінці рядка ставлятья
спеціальний знак, щоб показати транс-
лятору або інтерпретатору, що оператор
продовжено в наступному рядку. На-
приклад, у Уізиаі Вазіс таким знаком
слугує символ підкреслення (_).
Ііпе-іпіегасгіуе ЦР8 - [лінійно-]інтерактивне
(динамічне) ДБЖ # у разі нормальних умов
живлення йде від електромережі й ДБЖ
стабілізує напругу на виході, а в разі відмо-
ви мережі - живлення перемикають цілком
на акумуляторні батареї. У разі виходу на-
пруги живлення від мережі за припустимі
межі йде компенсація за рахунок батарей
(див. також А оп-Нпе 1}Р8).
Ііпе-огіепіед - рядково-орієнтований # про
програму, що використовує для взаємодії
з користувачем не графічний інтерфейс, а
командний рядок (див. також соттапсі
Ііпе).
1іпе8 оГ сосіе (ЬОС) - рядків програми, розм.
рядків коду # характеристика обсягу про-
грами. При цьому немає строгого визна-
чення, що вважати рядком програми (тоб-
301
Ііпк
то чи враховувати рядки коментарів і як
враховувати рядки, в яких записано відра-
зу кілька операторів). Приклад: ТИе
ітргсл/етепіз іп зоїЬл/аге аге сґіагасіегігесі Ьу
СогЬаіо'з Іа\л/, \л/ЬісН зіаіез ІИаІ іґіе питЬег ої Ііпез
ої сосіе із ІЬе зате, іпсіерепсіепі ої іЬе Іапдиаде
изесі. (ВоЬ Егапкзіоп) - Удосконалення ПЗ хара-
ктеризують Законом Корбато, який говорить,
що число рядків коду залишається незмінним
незалежно від використовуваної мови. (див.
такожКІОС, зоигсе сосіе).
Ііпк - 1. посилання # активне з'єднання з ін-
шою веб-сторінкою, файлом, інтернет-ре-
сурсом. Вибір посилання переводить до
нового місця або іншого ресурсу (див. та-
кож НТМЦ курегііпк, ІІКІ); 2. зв’язок, ка-
нал зв’язку # будь-який вид комунікацій-
ного шляху між двома комп’ютерами
(одержувачем і відправником даних). За-
звичай термін стосується глобальних ме-
реж (див. також ИЛА); 3. компонування,
зв’язування [двох або більше роздільно
скомпільованих програмних модулів] #
(див. також Ііпкег, ОЬЕ)\ 4. поси-
лання # покажчик у зв’язаному списку або
дереві (див. також Ііпкесі Іізі); 5. зв’язувати
разом.
Ііпк есііїог (також Ііпкег) - редактор зв’яз-
ків, компонувальник # системна програ-
ма, що будує з об’єктних модулів і бібліо-
тек транслятора абсолютний або перемі-
щуваний завантажуваний модуль (вико-
нувану програму). Зазвичай це роблять у
два проходи: спочатку компонувальник
зчитує всі модулі, будує глобальну табли-
цю імен та перевіряє їхню несуперечли-
вість, а потім йде об’єднання модулів і на-
строювання адрес (див. також ПИщ,
Нпкіп§, оЬ]есі тосіиіе, гип-ііте ІіЬгагу).
Ііпк 8Ше - стан каналу, аналіз стану каналу #
алгоритм, використовуваний під час мар-
шрутизації. Здійснює широкомовне пере-
силання пакетів із описом зв'язків з інши-
ми маршрутизаторами (див. також
сіізіапсе уесіог, КІР).
ІіпкЬпіІсіег - формувач каналу.
1іпка£е ебіїог - див. Ііпк есіііог.
Ііпкесі Ьохез - зв'язані [текстові] вікна (у НВС).
Ііпкесі 1І8Ґ - зв'язаний список # у програму-
ванні - список (структура даних), елемен-
ти якого не обов'язково розташовано в па-
м'яті послідовно. Доступ до наступного
елемента здійснюють за покажчиком, збе-
реженим у попередньому елементі спис-
ку. В останнього елемента покажчик має
спеціальне значення, за яким знаходять
кінець списку. Список може бути двонап-
рямленим, коли кожний його елемент міс-
тить посилання як на наступний, так і на
попередні елементи (див. також сігсиїаг
Іізі, сІоиЬІе-Ііпкесі Нзі, етріу Іізі, Ііпеаг Іізі,
ІЛЗр, рОІПІЄГ[2]).
ііпкег - компонувальник - див. Ііпк есіііог.
Ііпкіп^ - компонування [програми] # про-
цес підготовки завантажувального мо-
дуля, під час якого проходить зв'язуван-
ня об'єктних модулів програми між со-
бою (дозвіл зовнішніх посилань) і з біб-
ліотеками часу виконання (див. також
іпсгетепіаі Нпкіп%, оЬ]есі сосіе, оЬ]есі
тосіиіе, гип-ііте ІіЬгагу).
Ііпкіп^ Іоасіег - зв'язувальний завантажувач #
завантажувач, який виконує частково фу-
нкції компонувальника (див. також Ііпк
есіііог, Іоасіег).
Ьіпраск - пакет [тест] Ьіпраск # пакет Фор-
тран-програм для завдань лінійної алгеб-
ри, широко використовуваний для оціню-
вання продуктивності комп'ютерів на об-
численнях із рухомою комою (см. также
ЬепсЬтагк,/Іоаііп% роіпі).
Ьіппх - Ьіпиз Ьпіх - ОС Ьіпих # вільно роз-
повсюджувана (некомерційна) реалізація
ОС ІЛІІХ на РС-сумісних ПК та ряді ін-
ших платформ. Назва походить від імені
фінського програміста Лінуса Торвальдса
(Ьіпиз Вепедісі ТогуаИз), який координу-
вав роботу над ядром системи. (Він анон-
сував проект в Інтернеті 17 вересня 1991 р.,
перша версія з'явилася в 1994 р.) Графічний
символ цієї ОС - пінгвін (художник Ьапу
Е\уіп§) (див. також РгееВЗР, (31X11,
орегаііпу зузіет, кіір://\ууу}у.1іпих.ог§,
кіір://\уус\у. гесікаі. сот).
Ііциісі Ьгизії раіейе - палітра інструментів
“пензлі для рідких фарб” (КГА) # див. та-
кож раїеііе.
ЬІР8 - Ьо^ісаі ІпГегепсез Рег Зесопсі - [чис-
ло] логічних виведень за секунду, ліпс # у
системах Ш1 - одиниця продуктивності
системи логічного виведення. На один
ліпс зазвичай витрачають від 100 до 1000
машинних команд (див. також АІ).
ЬІ8 - Ьапсі Іпіогтайоп Зузіет - ГІС, яка міс-
тить дані про сушу та використання землі.
Ьізр - Лісп, мова програмування Лісп # за-
пропонована наприкінці 1958 р. матема-
тиком Джоном Маккарті (Іоїш МсСагЙіу)
із МТІ (йому належить ідея створення си-
стем із розподілом часу). Програма цією
мовою та більша частина структур даних -
зв'язані списки. Назва походить від Ьізі
302
шчь
Ргосе88Іп§ (через велику кількість дужок
дехто розшифровує ЯК ЬоІ8 оГ ІсПоііс 8І11у
РагепШе8Є8). Мова функціонального про-
грамування. Діалекти: для РС - МиЬІ8Р
фірми 8оії ХУагеЬоизе, Нопоіиіи, Науаіі;
ШТЕКЕІ8Р, Соттоп Ьізр, МасЬізр. Ви-
користовують для завдань ШІ (див. також
АІ, ехрегі зузіет, Пзі^у)-
ІЛ8Р тасЬіпе - ЬІ8Р-комп'ютер, ЬІ8Р-ма-
шина # комп’ютер, у системі команд яко-
го реалізовано операції зі списками й ос-
новні функції мови Лісп. Такі комп'ютери
можна віднести до класу АІ сотриіегБ
(кполу1есІ£Є ргосе88Іп£ сотриіегз), тому що
в них вирішують в основному завдання
ШІ.
1І8І - 1. список # 1). упорядкований набір
елементів; 2). у програмуванні - структу-
ра даних, яка є упорядкований набір ато-
мів (див. також аззосіаііоп Пзі, сігсиїаг
Пзі, сіаіа зігисіиге, сіоиЬІе-Ппкесі Іізі, етріу
Іізі, Ппеаг Пзі, Ппкесі Пзі, Ілзр, Пзі кеасі, Пзі
ііет, Пзі ргосеззіп%, Пзі іаіі); 2. вести спи-
сок; виводити дані в упорядкованому ви-
гляді.
1І8І Ьох - вікно списку # див. також Пзі.
ІІ8І еіетепі - див. Пзі ііет.
1І8Ї Ьеас! - початок списку, початковий [го-
ловний, перший] елемент списку # по-
рівн. Пзі іаіі; див. також Пзі.
1І8€ кеш - елемент списку # синонім - Пзі
еіетепі (див. також Пзі).
1І8± ргісе - ціна, рекомендована виробни-
ком, ціна за каталогом; рідко прейскуран-
тна ціна # див. також зігееіргісе.
1І8І ргосе88Іп£ - оброблення списків # програ-
мні засоби оброблення спискових структур
даних, які забезпечують динамічний розпо-
діл пам'яті зі збиранням сміття й операції
побудови та аналізу списків (див. також
аззосіаііоп Пзі, сігсиїаг Пзі, сіоиЬІе-Ппкесі Пзі,
етріу Пзі, Ііпеаг Пзі, Ппкесі Пзі, Ьізр, Пзі).
1І8І іаіі - кінець (хвіст) списку, останній
[крайній] елемент списку # порівн. Пзі
кеасі; див. також Пзі.
1І8Ііп£ - лістинг, роздруківка # у програму-
ванні - роздруківка початкового тексту
програми (або результатів її роботи) на
папері або відображення його на екрані
(див. також кагсі сору, ргіпіоиі, зоигсе
сосіе).
1І8І8ЄГУ - список розсилання - див. таіПп%
Пзі.
1І8Ї8ЄГУЄГ - сервер розсилання # див. також
таіІіп% Пзі.
Ііїегаї - літерал # у програмуванні - адрес-
на, числова або символьна константа,
включена безпосередньо до операторів чи
команд програми (на відміну від даних,
звернення до яких здійснюють за допомо-
гою їхніх ідентифікаторів, тобто через
описані в програмах оголошення даних)
(порівн. уагіаЬІе; див. також сопзіапі).
ІіШе-епсІіеп Гогшаі (також ИШе-епгііап
Гогшаі) - формат із порядком проходжен-
ня байтів, починаючи з молодшого # див.
також Ьі£-епсІіеп /огтаі, Ьуіе-огНегіпу.
ЬШ - Ьіпе-Іпіегїасе Ііпіі - блок лінійного
інтерфейсу.
ііує - “живі” об'єкти # у гіпертексті - активні
фрази (виділені кольором), зображення
або кнопки, що мають відповідні гіперпо-
силання.
ііує сіаіа - оперативні дані # на відміну від
тестових даних.
ііує 8іаііі8 Ьаг - рядок поточного стану #
див. також зіаіиз Ііпе.
ііує уісієо - “реальне відео”, відео в реально-
му часу, “живе” відео # характеризує зда-
тність мультимедіа-системи працювати в
реальному часі (див. також сіезкіор уісієо,
ЕМУ, іпіегасііуе уісієо).
1іуе-іп8ег1:іоп (ЬІ) сараЬіІііу - можливість
встановлення (виймання) плат без від-
микання живлення, можливість “гаря-
чої” заміни.
Ііуеіоск - динамічне взаємоблокування,
“взаємозав'язка” # ситуація, коли два чи
кілька процесів безперервно змінюють
свій стан у відповідь на зміни в іншому
процесі (процесах), не виконуючи корис-
ної роботи. Це схоже на клінч (сіеасіїоск),
з тією різницею, що жоден з процесів не
стоїть і нічого не очікує.
Ііуеууаге - див. учеімаге.
ЬЛВГ - ЬеҐ8 ІН8І Ве Егіепбз - давай будемо
просто друзями # абревіатура, прийнята в
чат-форумах.
ЬЬ - див. Іеазесі Ііпе.
ЬЬС - Ьо£Іса1 Ьіпк Сопігої - керування ло-
гічним каналом [зв’язку] # верхній під-
рівень канального рівня у семирівневій
моделі І8О/О8І (див. також сіаіа Ппк
Іауег).
ььь - див. іоуу-ієуєі Іап§иа§е.
ЬЬІЧЕ - Ьахугепсе Ьіуегтоге Маііопаї
ЬаЬогаіоіу - Ліверморська національна ла-
бораторія ім. Лоуренса # найбільший у
США ядерний центр. Розташований у 70 км
на схід від Сан-Франциско. Широко ви-
користовує суперкомп'ютери (див. також
кіір://луу^уу.11п1.^оу).
303
ьмв
ЬМВ - Ьей Моше ВиПоп - ліва кнопка миші #
див. також КМВ.
ЬМБ8 - Ьосаі Миіііроіпі ВізігіЬиІіоп 8егуісе -
місцева (локальна) багатоточкова розподі-
лена служба [зв’язку] # безпроводова систе-
ма зв'язку або безпроводова модемна служ-
ба, що функціонує в діапазоні надвисоких
частот 26-30 ГГц. У разі побудови інфра-
структури ЬМ08 використовують стільни-
ки розміром 5-15 км, причому передаваль-
на й приймальна антени мають знаходитися
в зоні прямої видимості (див. також
ММИ8).
ЬО -1. Ьіпе Оссирапсу - коефіцієнт викори-
стання лінії зв'язку; 2. Ьо\у Огсіег - низь-
кого порядку; молодший розряд [числа,
регістру] # див. також НО.
1оа<1 - 1. завантаження, завантажити # на-
приклад, програму в ОЗП, дані в регістр
(див. також Іоасі асІсіге88, Іоасіег); 2. вста-
вити, помістити # наприклад, дискету в
дисковод; 3. навантаження (мережі елект-
роживлення).
Іоагі асісігезз - адреса завантаження # адреса
ОЗП, починаючи з якої програму розмі-
щено в пам'яті. В абсолютних програмах
адреса завантаження є фіксованою й зада-
ється програмістом, у переміщуваних - на
момент завантаження (в комп'ютерах із
лінійною пам'яттю) проходить так зване
настроювання адрес, що полягає в збіль-
шенні всіх переміщуваних адрес на конс-
танту, яка дорівнює адресі завантаження
(див. також Іоасіег).
Іоасі Ьаіапсіїщ - баланс[ування], балансу-
вання завантаження # 1. можливість роз-
поділу навантаження в кластері шляхом
призначення первинних серверів для різ-
них ресурсів (БД, дисків тощо) й визна-
чення правил відпрацьовування відмов
(їаііоуег) та зворотного переходу (Гаіі-
Ьаск). Допомагає домогтися максимально
ефективного використання серверів клас-
тера; 2. характеристика розподілу обсягу
обчислювальних операцій між клієнтами
та сервером (у системах “клієнт-сервер”)
(див. також ігап8асІіоп-ргосе88Іп%
топііог).
Іоасі оп - навантаження увімкнено.
Іоасі 8еґуег (Ь8) - сервер завантаження, заван-
тажувальний сервер # див. також 8ЄГУЄГ.
Іоасі зЬагіп£ - поділ [розподіл] навантаження #
припускає рознесення виконання застосу-
вань або їхніх частин по різних комп'ютерах.
Іоасі $р1іНіп£ - розщеплення (розподіл) на-
вантаження.
ІоасіаЬІе - завантажуваний.
ІоасіаЬІе сіґіуєг - завантажуваний драйвер,
нерезидентний драйвер # див. також
сієуісє сігіуєг.
ІоасіаЬІе Гопі - завантажуваний шрифт #
шрифт, відсутній у наборі вбудованих
шрифтів принтера та який завантажується
до його оперативної пам'яті у разі друку-
вання документа, в якому використано
шрифт. Синонім - сіоуспІоасіаЬІе /опі (по-
рівн. Ьиііііп /от, іпіегпаї /опі; див. також
/опі сагігісІ§е, га8іег/опі, 8сгееп/опі).
Іоасіег - завантажувач # системна програма,
що завантажує до оперативної пам'яті ін-
ші програми для їхнього наступного ви-
конання. Розрізняють початковий заван-
тажувач, який зазвичай знаходиться в
першому секторі системного диска (його
вміст зчитує в пам'ять ВІО8) і завантажує
ОС та передає їй керування, а також зава-
нтажувач самої ОС (див. також аЬзоІиіе
Іоасіег, Ьооі8ігар Іоасіег, Іоасі аМге88,
орегаііп% 8у8іет).
Іоапег вегуісе - надання “підмінного” ком-
п’ютера (на час ремонту основної) # один
із видів додаткових послуг, які передбаче-
но в контракті або в гарантійних зобов'я-
заннях постачальника, наприклад, ноут-
бука.
ЬОВ]есі8 - ОЬЕ-об'єкти для бізнесу # роз-
робляє МІСГО8ОЙ. Покликані забезпечити
просування \Уіпсіо\У8 до спеціалізованих
сфер ділових і промислових застосувань.
ЬОС - ДИВ. ІІПЄ8 о/сосіе.
Іосаі - локальний, місцевий # який знахо-
диться в безпосередній близькості від чо-
гось або на визначеній території (порівн.
сіІ8ігіЬиіесІ).
іосаі агеа пеЬуогк (ЬАМ) - локальна [обчи-
слювальна] мережа, ЛОМ # один із кіль-
кох видів територіально обмежених кому-
нікаційних мереж. ЛОМ з'єднує комп'ю-
тери, принтери та інше електронне устат-
кування, дозволяючи з високою швидкіс-
тю обмінюватися різноманітною інформа-
цією й спільно використовувати загальні
для мережі ресурси (наприклад, прин-
тери, модеми). Відстань між комп'ютера-
ми в ЛОМ зазвичай не перебільшує 300 м.
Локальні мережі можуть мати шлюзи до
комутованих мереж загального користу-
вання або інші ЛОМ. ЛОМ характеризу-
ють топологія мережі (Ьи8 іороіору, 8іаг
іороіору), використовувані мережні про-
токоли й середовище пересилання (прово-
дові та безпроводові мережі) (див. також
304
Іосаііоп-іпдерепдепі
С4^2], Еікегпеі, ЕЕЕ1, Іпіегпеі, МАМ,
пеіїмогк сігіує, реег-іо-реег пеіїуогк, Токеп
Кіп& МАМ).
Ьосаі Агеа Тгапзрогі (БАТ) - протокол БАТ #
мережний протокол корпорації Пі^ііаі,
використовуваний у мережі ЕЕСпеі для
обміну невеликими пакетами даних між
хост-комп’ютерами та термінальними
серверами (див. також ВАЛ, /МРр]).
Ьоса! Агеа \¥ігеіе88 ИеЬуогк (ЬАУУЬї) - ло-
кальна безпроводова мережа, ЛБОМ # не-
велика ЛОМ, в якій для з’єднання комп’ю-
терів замість кабелів використовують ра-
діохвилі високочастотного діапазону, то-
му іноді їх називають СаЬІеІезз Ьосаі Агеа
Меі\\югк (СІАМ) (див. також ТАМ, МАМ,
МАМ).
Іосаі Ьіі8 - локальна шина # додаткова висо-
кошвидкісна шина, що з’єднує ЦП з ОЗП
та рознімами адаптерів. Синоніми -
зузіет Ьиз, іпіегпаї Ьиз (див. також
ехрапзіоп Ьиз, ЕІ8А, І8А, МСА, РСІ,
ргосеззог, УЬ-Виз).
Іосаі Ьіі8 8Іоі - гніздо (рознім) локальної
шини # див. також Іосаі Ьиз, зіоі.
Іосаі Ьіі8 уісіео - локальна відеошина # див.
також Ьиз, Іосаі Ьиз, УЕ8А.
Іосаі саіі - локальний виклик # телефонний
виклик, який виходить і закінчується в ра-
мках однієї телефонної мережі, у загаль-
ному випадку - в рамках коду одного ре-
гіону (агеа сосіе). Цей виклик не вимагає
додаткової оплати за відалений зв'язок
(порівн. Іоп% сіізіапсе).
Іосаі сопіепі гп1е8 - обов'язковість застосу-
вання місцевих комплектуючих виробів і
матеріалів # для фірм-виробників у краї-
нах Європейського Співтовариства.
Іосаі сіівк - локальний диск # у ЛОМ - диск,
приєднаний до робочої станції, а не до
файл-сервера (див. також /Не зєгуєг,
ууогкзіаііогі).
Іосаі Іоор - абонентський шлейф, абонент-
ська лінія # телефонна лінія, що з'єднує
абонента з місцевим вузлом зв'язку. Такі
лінії часто називають “останньою милею”
(див. також Іазі тіїе).
Іосаі есію (застар. ЬаІГ-сІирІех) - з локаль-
ним ехо-контролем # режим роботи ко-
мунікаційної програми чи пристрою, що
передбачає локальне відображення вво-
димих користувачем символів одночас-
но з їхнім пересиланням до віддаленої
системи (див. також гетоіе еско).
Іосаі тетогу - локальна пам’ять # 1. у бага-
топроцесорних системах (наприклад, у
кластерах) - ОЗП, який стосується конкр-
етного процесора (зазвичай він розта-
шований на одній з ним платі) (див. та-
кож сіизіегщ, МІГМА, зуттеігіс тиііірго-
сеззіп%); 2. у програмуванні - ОЗП, виді-
лений деякій програмі або функції.
Іосаі ргіпіег - локальний принтер # у ЛОМ -
принтер, приєднаний до робочої станції, а
не до принт-сервера (див. також пеіумогк
ргіпіег, ргіпі зєгуєг, уюгкзіаііогі).
Іосаі уагіаЬІе - локальна змінна # змінна,
область дії якої обмежено тільки тим бло-
ком програми, в якому змінну визначено.
Використання локальних змінних до-
зволяє зменшити так звані побічні ефек-
ти. Приклад: Апу уагіаЬІе сіеґтесі хуйЬіп а
тегїюсі із а Іосаі уагіаЬІе апсі сапї Ье изесі оиі-
зісіе іЬе тейюсі. - Будь-яка змінна, визначена
всередині методу, є локальною та її не мож-
на використовуватися поза цим методом,
(порівн. %ІоЬаІ уагіаЬІе', див. також зсоре, зі-
сіе е//есі, уагіаЬІе).
Іосаіііу - 1. локальність # поняття локально-
сті використовують щодо оптимізації ро-
боти кеш-пам’яті. Розрізняють ло-
кальність часову й просторову (див. та-
кож саске тетогу); 2. місцезнаходження.
Іосаііхагіоп (ПОп) - локалізація # 1. при-
стосування застосування до мови та рин-
ку країни, де його продаватимуть або
використовуватимуть. Включає розроб-
лення упаковки, переклад документації,
меню, повідомлень, файлів онлайнової
допомоги, зміну кольорів користува-
цького інтерфейсу відповідно до культу-
рних традицій населення, зміну алгорит-
мів абеткового сортування, додання або
зміни залежних від регіонального ринку
компонентів тощо (див. також іпіегпа-
ііопаїігаііоп, МЬУ); 2. визначення або
встановлення місцезнаходження шукано-
го об'єкта, наприклад, еггог Іосаіігагіоп -
визначення місцезнаходження помилки.
ЬосаІТаІк # кабельна система мережі
АррІеТаїк на основі екранованої крученої
пари, розроблена фірмою Арріе Сотриіег.
Дозволяє підключати до 32 пристроїв.
Іосаііоп - положення, місцезнаходження,
розташування, місце, позиція; “мікрора-
йон” [мережі] # для ідентифікації поло-
ження даних, ресурсів або устаткування
використовують адреси (див. також
асісігезз).
Іосагіоп-іпсіерепсіепі - незалежний від міс-
цезнаходження # наприклад, використо-
вуваних програмних ресурсів мережі.
305
Іоск
Іоск - 1. замок, защіпка; 2. замикати, блоку-
вати, защіпати # запобігати доступ до
будь-чого, наприклад, до файла. Блоку-
вання може бути програмним (Іо^ісаі
Іоск) або апаратним (фізичним, рйузісаі
Іоск).
Іоск сіоууп - обмежувати функціональність #
наприклад, мережний адміністратор може
дозволити користувачу виконувати тільки
визначені операції.
Іоскіїщ - блокування # у багатокористува-
цьких комп’ютерних системах - метод ор-
ганізації контрольованого доступу кіль-
кох користувачів або процесів до одного
ресурсу (файлу, запису БД тощо). Поля-
гає в тимчасовій забороні операцій визна-
ченого типу (читання, записування тощо)
всім процесам (користувачам), за винят-
ком одного, щоб гарантувати йому несу-
перечливість даних (див. також /Не
Іоскіп^, тиіііизег зузіет, гесогсі Іоскіп§).
Іоскоиі - блокування # наприклад, забо-
рона входу до системи небажаним ко-
ристувачам.
1о£ - 1. див. Іо^агіікт\ 2. журнал реєстрації,
запис подій # синонім - Іо% /Не (див. та-
кож кізіогу)', 3. реєструвати, записувати,
протоколювати.
ІО£ Ше - журнал реєстрації [подій] # систем-
ний журнал, потрібний адміністратору
мережі для аналізу передісторії виниклої
ситуації.
1о§ 8ЄГУЄГ - сервер реєстрації.
Іо^агіїЬт (1о£) - логарифм # функція, що
входить до набору вбудованих функцій
практично будь-якої мови програмування.
1о£Іс - 1. логіка # в ОТ - послідовність опе-
рацій, які виконуються програмно або
апаратно. Відповідно говорять про про-
грамну логіку (зойлуаге 1о§іс) й апаратну
логіку (ЬапБуаге 1о§іс) (див. також
аіургіікт/ 2. логічний.
1о£Іс апаїухег (ЬА) - логічний аналізатор, ЛА #
пристрій, призначений для налагодження
й діагностування складних цифрових при-
строїв. Він дозволяє відстежувати й запи-
сувати логічні стани сигналів і логічних
елементів цифрових електронних при-
строїв, аналізувати та візуалізувати їх.
Характеризують числом каналів для зні-
мання сигналів, обсягом швидкодіючого
ОЗП на канал, частотою записування, а
також способами синхронізації та запус-
ку. Широко використовують 32-, 48- і
64-канальні логічні аналізатори. Для до-
ступу до цифрового пристрою ЛА забез-
печено щупами, пробниками та затиска-
ми. З його допомогою, наприклад, можна
одночасно бачити всі сигнали на шині да-
них. При цьому сучасні ЛА мають убудо-
вані реасемблери, що показують мнемоні-
ку команд, які обирає процесор. За функ-
ціональним призначенням ЛА бувають
двох типів: аналізатори логічних станів і
аналізатори часових співвідношень. Най-
частіше ЛА використовують у разі нала-
годження прототипів розроблювальних
[мікропроцесорних] систем (див. також
іп-сігсиіі етиіаіог, озсіїїозсоре, Жр],
зіруїаі ігасіп&).
І0£Іс ЬотЬ - логічна бомба # код, який тає-
мно вставлено у застосування або ОС і
викликає виконання деструктивних дій у
разі збігу певних умов або у встановле-
ний час (див. також Ьаск Ноог, Ні-Ьекауесі
зо/іушге, іп/есііоп, іп/огтаііоп учаг/аге,
орегаііп§ зузіет, уігиз).
1о§іс сігсиії - логічна схема # мікросхема
(зазвичай малого ступеня інтеграції), яка
виконує логічні операції (такі, як ОК,
АХИ, N01, КАМО) або оброблення да-
них, що відрізняє її від мікросхем пам’яті
(див. також Іо§іс §аіе, Іо%іс орегаііоп).
І0£Іс (Калгані - блок-схема, логічна схема #
див. також/іоуускагі.
1о£Іс сіе$І£П - логічне проектування # в
САПР електроніки - наступний за функ-
ціональним проектуванням етап, на якому
створюють логічний опис проектованої
мікросхеми (див. також/ипсііопаї Незі^п).
1о§іс еггог - логічна [змістова] помилка #
помилка, що примушує програму поводи-
тися не так, як від неї вимагається, й за-
звичай не викликає появи повідомлення
про помилку або припинення виконання
програми (див. також /аіаі еггог,
гесочегаЬІе еггог, зетапііс еггог, зупіах
еггог).
ІО£ІС §аіе - логічний вентиль # логічні вен-
тилі складають з таких аналогових фізич-
них елементів, як транзистори, й викону-
ють прості функції над вхідними цифро-
вими сигналами (див. також %аіе).
І0£Іс орегаііоп - логічна операція # опера-
ція, аргументи якої приймають логічні
значення (див. також агііктеііс орегаііоп,
Вооіеап аІ§еЬга, Іо§іс сігсиіі, Іо^ісаі
аННіііоп, Іо§ісаІ орегаіог).
І0£Іс рго§гашшт§ - логічне програмування -
див. Іо^ісаірго%гаттіп%.
ІО£ІС 8уПІІЇЄ8І8 - СИНТЄЗ ЛОГІЧНИХ СХЄМ #
один з етапів проектування мікросхеми,
306
що полягає в перетворенні її МВР-опису в
список логічних вентилів та їхніх з’єд-
нань. Будь-яка програма логічного синте-
зу розуміє опис мовами УНОЬ, Уегіїоу
або їхніми підмножинами (див. також
ШдЦ ПЄІІІ81,8ІІіеоп сотріїег, кі1р://\у\\^.тепіог.сот).
І0£Іса1 - логічний # що виглядає або розгля-
дається як реальна річ (порівн. рку8ІсаІ\
див. також Іо^ісаі сігіує).
І0£Іса1 асісііііоп - логічне додавання, диз'ю-
нкція # див. також Іо%іс орегаііоп, ОХ
іо^ісаі аїї(1ге88 - логічна адреса # символіч-
на або умовна адреса області пам'яті, пе-
риферійного або мережного пристрою,
електронної пошти чи Інтернету, яку під
час трансляції або в процесі роботи пере-
водять у фізичну адресу відповідні про-
грамне або апаратне забезпечення (по-
рівн. аЬзоІиіе асІсІге88, рку8ІсаІ аМге88,
геаі аМге88\ див. також є//єсііує аМге88,
Етаіі аМге88, ІР асісігезз, геїаіїче асісігезз,
ІІКЬ, уігіиаі аМгезз, ІУеЬ асісігезз).
1о£Іса1 соп8І8іепсу - логічна стійкість [зв'я-
заність] # пояснення правильності відно-
шень у наборі даних і використовуваних
тестах (див. також теіасіаіа).
І0£Іса1 соп 8 (а пі - див. Вооіеап соп8іапі.
1о§іса1 сігіує - логічний диск, логічний нако-
пичувач # для зручності один великий фі-
зичний жорсткий диск можна програмно
розділити на кілька логічних дисків мен-
шого розміру (наприклад, щоб мати мож-
ливість завантажувати з них різні ОС).
Логічний диск ОС сприймає як окремий
пристрій, що має власне ім'я тощо (по-
рівн. рку8ІсаІ сігіує\ див. також сіиаі Ьооі,
Іо^ісаі ипіі, рагіїііоп).
1о§іса1 ехрге88Іоп - логічний вираз # у про-
грамуванні - вираз, складений з твер-
джень, об'єднаних логічними оператора-
ми. Зазвичай використовують для переві-
рки виконання різних умов (див. також
ехргеззіоп, Іо&саі орегаіог).
Іо^ісаі Гогшаіііп^ - логічне форматування #
форматування, в процесі якого на диску
сформовано службові сектори, каталоги й
таблиці, використовувані ОС. Синонім -
кі%к-ІеуеІ/огтаіііп%.
Іодісаі іпсіерспсіепсе - логічна незалежність # у
СКБД - незмінність виконання застосу-
вань і запитів до БД після зміни взаємо-
зв'язків між таблицями, стовпцями та ряд-
ками (див. також ОВМ8).
І0£Іса1 пате - логічне ім'я # ім'я, яке ОС
присвоює пристрою або класу пристроїв,
щоб прикладне ПЗ не залежало від особ-
Ьо^о
ливостей конструкції пристрою. Напри-
клад, логічні імена дисків - А:, В:, С: то-
що (порівн. Іо%ісаІ сігіує:, див. також
8утЬоІіс пате).
І0£Іса1 орегаіог - знак логічної операції #
див. також АХ О, Іо%іс орегаііоп, N01, ОВ,
ХОР.
Іо^ісаі ргойисі - логічний добуток # резуль-
тат кон’юнкції (див. також ЛМ)[2])-
Іодісаі рго§гаштіп£ - логічне програму-
вання # полягає в описі завдання сукупні-
стю тверджень мовою логічного програ-
мування, тобто запису знань у задекларо-
ваній формі. Рішення отримують за допо-
могою автоматичного виведення в певній
формальній (дедуктивній) системі. Зазви-
чай логічне програмування пов'язують із
мовою РгоІо% (див. також рго^гаттіп^).
1о§іса1 гесогб - логічний запис # запис да-
них, який не залежить від його фізичного
місцезнаходження. Він, наприклад, може
зберігатися в двох різних файлах.
І0£Іса1 8І1ІЙ - логічний зсув # поразрядне
зміщення вмісту регістру вліво або впра-
во з утратою біта, який витісняється з ре-
гістру. Вивільнювані розряди заповню-
ють нулями (порівн. гоїаіе, див. також
агііктеііс зкі/і, сусіісаі зкі/і, ге^ізіег, зкі/і).
Іо^ісаі ипіі - логічний пристрій # широко
використовний в ОТ спосіб подання кла-
су реальних пристроїв його узагальненим
поданням, яке називають логічним чи вір-
туальним пристроєм (див. також Іоуісаі
сігіує, Іо^ісаі пате).
І0£Іса1 уаіие - логічне значення # синонім -
Вооіеап уаіие; див. також/иггу Іо%іс.
1о§іп - 1. реєстрація # 1) процедура іденти-
фікації користувача під час входження до
комп'ютерної системи (мережі); 2) відкри-
те облікове ім'я, що використовують для
отримання доступу до комп'ютерної сис-
теми (див. також ассезз сосіе, раззусогсіу
2. команда мережної ОС, яка запускає
процедуру ідентифікації користувача
(див. також Іо%оиі)', 3. дієсл. зареєструва-
тися.
1о§іп Гогт - екранний бланк реєстрації [ко-
ристувача під час входження до системи].
І0£Іп 8сгірі - сценарій реєстрації - див.
Іоуоп 8СГІрІ.
1о§І8ііс8 - 1. логістика; система постачань,
система матеріально-технічного забезпе-
чення, постачання; 2. логістика.
Ьо£о - мова програмування Лого # МВР, за-
пропонована у 1968 р. професором мате-
матики й педагогіки Сеймуром Пейпертом
307
1о§о
(8еутоиг РарегГ) та його колегами
(XV. ГеигхеІ£, М. Віоот, В. бгані і С.
Зоїотоп) із Масачусетського технологіч-
ного інституту (МТІ). Назва походить від
грецького Іо§о8 - слово. Реалізована у бі-
льшості ПК та широко використовувана у
навчанні (див. також кі%к-ІеуеІ Іап^иа^е,
іпіегргеіїуе Іап<гиа%е, ргоугаттіп^
Іап%иа%е, іигіїе §гаркіс$).
ІО£О - логотип, фірмовий знак.
ІО£ОЇГ {також 1о§ ой) - див. Іоуоиі.
Іб£оп {також ІО£ он) - див. Іоуіп.
1о§оп 8сгірґ - сценарій реєстрації # невели-
ка програма, командний файл або макрос,
який призначив користувачу адміністра-
тором мережі та виконується в процесі
реєстрації користувача в системі. Може
включати підключення до мережних при-
строїв, конфігурування середовища кори-
стувача та запуск застосувань. За допомо-
гою сценаріїв, які легко створювати, реда-
гувати й тиражувати, адміністратор уста-
новлює єдиний механізм реєстрації кори-
стувача в системі, однак сценарій реєст-
рації не такий універсальний, як профіль
користувача (див. також зсгіріу]).
Іо§оиі - вихід із системи (мережі) # процеду-
ра виходу користувача з комп'ютерної сис-
теми (ЛОМ), у деяких ОС її називають
Іо%о$(див. також Іо%ігі).
ЬОЬ - Ьаи£Іііп£ Ош Ьоисі - голосний сміх,
помираю від сміху # абревіатура, прийня-
та в чат-форумах (див. також сИ%І8реак,
Р¥А, КОТРЕ).
Ьоїщ Віпагу - довге двійкове # тип даних у
мові Уізиаі Вазіс, який дозволяє зберігати
об'єкти розміром до 1,2 Гбайт.
1оп£ сіізіапсе - далекий зв'язок, міжнарод-
ний (міжміський) зв'язок # телефонний
виклик (телефонна послуга) з однієї зони
обслуговування до іншої. Завичай відпо-
відає міжнародному та міжміському зв'яз-
ку. Синонім - Іоп% каиі. Приклад: ІпзіеасІ ої
Ьауіпд а зіпдіе 800 ог Іопд сіізіапсе рїюпе
питЬег, тозі паііопаї І8Р ріасе РОРз ууііЬ зтаІІ
рооіз ої сііаі-ир тосіетз іп сіохепз ог єуєп
їіипбгесіз ої сіііез агоипсі іЬе соипігу. (Т.
ЗЬітотига) - Замість того щоб мати один но-
мер міжнародного та міжміського зв'язку або
номер 800, більшість національних провайде-
рів установлюють звичайні вузли доступу з не-
великими пулами модемів комутованих ліній у
десятках і навіть сотнях міст по всій країні,
(порівн. Іосаі саїї).
1оп£-сІі$іапсе саггіег - постачальник послуг
далекого (міжнародного і/чи міжмісько-
го) зв'язку # див. також соттоп саггіег.
Іогщ-Ьаиі гіеуісе - пристрій далекого зв'язку #
модем або інший комунікаційний при-
стрій, який може пересилати інформацію
на великі відстані.
1оп£ІіисІіпа1 (іепзііу - подовжня {рідко ве-
ртикальна) щільність запису # див. та-
кож сІеп8Ііу.
Іоок -1. пошук, перегляд; 2. шукати.
Іоок-апсІ-ГееІ - 1. сценарій діалогу з користу-
вачем; 2. вид і функції, принципи побудови,
особливості, наприклад, користувацького
інтерфейсу [програмного продукту].
Іоокоиі - спостереження; спостерігач.
Іоор - 1. цикл # у програмуванні - повторю-
ване виконання послідовності операторів
(тіло циклу), контрольоване за допомо-
гою спеціального лічильника (лічильник
циклу), а також за логічною умовою його
продовження або завершення (порівн.
гесиг8Іоп\ див. також етріу Іоор, епс11е88
Іоор, іп/іпііе Іоор, ііегаііоп, Іоор Ьосіу, Іоор
соипіег, Іоор кеасіег, пе8іесІ Іоор, гсаіі
Іоор)\ 2. петля, кільце, контур.
Іоор атрііїїег - контурний підсилювач [ка-
налу зв'язку].
Іоор Ьосіу - тіло циклу # сукупність опера-
торів, розташованих між операторами по-
чатку та кінця циклу (див. також Іоор,
Іоор соипіег, Іоор кеасіег).
Іоор соипіег - лічильник циклу # параметр
(константа, змінна або вираз), який задає
число повторень даного циклу. Синонім -
Іоор уагіаЬІе (див. також Іоор, Іоор Ьосіу,
Іоор кеасіег).
Іоор Шіег - контурний фільтр [каналу зв'язку].
Іоор кеасіег - заголовок циклу # частина
оператора циклу або окремий оператор,
який задає початкові значення лічильни-
ка, крок циклу й умови продовження або
завершення (див. також Іоор, Іоор Ьосіу,
Іоор соипіег).
Іоор іегшіпаііоп - завершення циклу, вихід
ІЗ циклу # ДИВ. також ЄПСІІЄ88 Іоор, Іоор,
Іоор соипіег.
Іоор ипгоІ1іп§ - розгортання циклу # пере-
творення циклу на лінійну послідовність
команд. Можна робити для прискорення
виконання програми, оскільки скорочує
кожний цикл на кілька команд. Проте у
разі розгортання циклів обсяг пам'яті, що
займає програма, значно збільшується
(див. також оріітігаііогі).
Іоор уагіаЬІе - змінна циклу, лічильник циклу #
див. також Іоор соипіег, уагіаЬІе.
ІоорЬаск - контур зворотного зв'язку або
308
іолу-ієуєі асііуіїу
шлейф [для кільцевої тестової перевірки].
ІоорГгее - без циклів # див. також Іоор.
Ьооріюіе - діра, лазівка # наприклад,
зесигіїу Іооріїоіез - діри в захисті (ком-
п’ютерної системи).
1ооріп£ - утворення [небажаних] контурів
мережних шляхів # призводить до цирку-
ляції пакетів даних між сегментами ЛОМ
(див. також сіаіа зіогт).
Іоозеїу соиріесі - слабкозв’язаний # порівн.
іі&кіїу соиріесі.
ЬОР - Ьозз ОГРоіпіег - утрата покажчика.
Іозз ргеуепйоп - запобігання втрат # у ком-
п’ютерній безпеці - сукупність заходів,
яка запобігає виведенню корпоративної
мережі з ладу й втраті цінної інформації
(див. також гізк а88Є88тепі).
ІО88ІЄ88 - без утрат (інформації) # зазвичай
про алгоритм ущільнення даних, напри-
клад, зображення (див. також Іо88у).
ІО88ІЄ88 сотргеззіоп - ущільнення (компресія)
без утрати даних, оборотне ущільненення #
дає змогу відновити ущільнений файл до пе-
рвісного стану без утрат. Використовують
для файлів програм, документів і БД, забез-
печуючи ущільнення до десяти разів. Усі на-
явні алгоритми оборотного ущільнення ґрун-
туються на зниженні надмірності даних в
ущільненому файлі: повторювану послідов-
ність замінює код цієї послідовності (див. та-
кож сотрге88Іоп, сотрге88Іоп ещрпе, сот-
рге88Іоп гаііо, сотрге88Іоп іескпідиез, сіесот-
рГЄ88Іогі).
Іоззу - з утратами (частковою втратою) ін-
формації # зазвичай про алгоритм ущіль-
нення даних, наприклад, зображення (див.
також ІО88ІЄ88).
Іоззу сотргеззіоп - ущільнення з утратою
даних, необоротне ущільнення # застосо-
вують для відеозображень і аудіозаписів.
Після декомпресії якість відновленого зо-
браження трохи погіршується, хоча це
може бути ззовні непомітно (див. також
сіаіа сотрге88Іоп, сотрге88Іоп,
сотргеззіоп гаііо, сотрге88Іоп іескпідие8,
сІесотрге88Іоп, №ЕСг, МРЕС, уісієо
СОтрГЄ88ІОП, УОІСЄ сотргеззіоп).
Іоззу іша§е сотргеззіоп - ущільнення (ком=
пресія) зображення з частковою втратою
інформації # див. також сотрге88Іоп.
Іозі: - загублений.
Іозї: саіі - загублений виклик # телефонний
виклик, незавершений чи перерваний че-
рез відсутність перемикальної здатності
(8\¥ІЇСІЇІП£ Гасіїіїіез) або через несуміс-
ність устаткування.
ІО8І аііосайоп ппк - див. Іозі сішіег.
Іозі сіизіег - загублений кластер # ситуація,
коли в результаті системних помилок або
певних дій користувача (наприклад, ви-
микання комп’ютера у разі незакритого
застосування) відбувається “втрата” еле-
ментів дискової пам’яті, тобто частини
файла з даними (див. сіизіег). Загублені
кластери зменшують для користувача об-
сяг доступної пам’яті. Для виявлення та-
ких кластерів і повернення їх до пулу роз-
поділеної пам’яті використовують програ-
ми типу Пізк Оосґог з пакета Моїїоп
Ьіїіііїіез. Синонім - Іозі аііосаііоп ипіі.
Іозі іп Ше поізе - нескінченно мала величи-
на; досл. сигнал, який губиться в шумі; за
МежаМИ ТОЧНОСТІ ВИМІру # СИНОНІМ - ІО8І
іп іке ипсіег/іоуу.
ІОЗІ Іп Ше ПШІегПоУУ - ДИВ. ІО8І Іп іке ПОІ8Є.
кл¥ -1. молодший; 2. нижній, низький.
іоуу ВО8 тетогу - див. сопуепііопаї
тетогу, 008 тетогу.
іоуу епсі - 1. недорогий продукт для початкі-
вців, початкового рівня # програмні або
апаратні засоби, які надають не всі мож-
ливості, доступні в дорогих моделях, або
через те, що застосовувана в них техноло-
гія застаріла чи близька до застаріння, або
через те, що вони призначені для початкі-
вців (порівн. кі%к епсі); 2. нижня границя,
нижній край # Приклад: Мїіаі із Йіе Іом епсі ої
уоиг іетр гапде? - Яка нижня границя темпе-
ратурного діапазону вашого виробу?
ІОУ¥ ІЄУЄІ - низький рівень.
іоуу-єпсі РС - молодші [зазвичай недорогі]
моделі родини ПК.
іоууєг [ап ісопЛуіпсіоуу] - перевести [пікто-
граму/вікно] на задній план # див. також
гаІ8Є [ап ісоп/уЛпсіоуу].
іоууєг сазе - на нижньому регістрі # режим,
в якому ввід з клавіатури виконують у ра-
зі не натиснутої клавіші 8Ьіії і вимкнено-
му перемикачі Сарз Ьоск. При цьому
текст уводять малими буквами. Приклад:
Ргореіїіез апсі геїайоп патез тизї зіагі ууіііт а
Іоууег-сазе Іеіїег. - Імена властивостей і відно-
шень мають починатися з малої літери, (по-
рівн. иррег сазе).
1о\уегсазе Іейег - мала літера, літера ниж-
нього регістру # порівн. иррегса8е Іеііег.
Іоууегсазе іооіз - інструментальні засоби ни-
жнього рівня (для автоматизації останніх
етапів розробки ПЗ) # див. також[гопі-епсі
іооІ8, иррегсазе іооІ8.
1<т-1еуе1 - низькорівневий, нижнього рівня.
іоуу-ієуєі асйуіїу - апаратний рівень # на-
309
іоуу-ієуєі Гогтаї:
приклад, виконання команд ЦП (див. та-
кож ІСЕ, Іо§іс апаїугег).
іоуу-ієуєі Гогтаї: - див. іоуу-ієуєі/огтаіііп%.
іоуу-ієуєі ГогтаШп^ (також іоуу-ієуєі Гогтаї) -
низькорівневе форматування # процес ство-
рення початкової розмітки секторів і дорі-
жок на чистому жорсткому чи гнучкому
диску або їхнє повне переформатування;
іноді називають фізичним форматуванням
(див. також /огтаі сіізк, кі%к-ІеуеІ
/огтаіііп§, ркузісаі/огтаі).
іоіу-ієуєі Іапциа^е (ЬЬЬ) - мова низького
рівня, МИР # мова типу асемблера, при-
значена для прямого керування апарату-
рою комп’ютера. Особливість МИР - пе-
ретворення кожної інструкції мови в одну
відповідну їй машинну команду. Програ-
ми МНР машинно-залежні (таскіпе-
сіерепсіепї), тому не мобільні на інші плат-
форми. Синонім - сотриіег-огіепіесі
Іап%иа%е (див. також 2ОЬ, аззетЬІег, кі%к-
ієуєі Іап^иа^е).
1(Л¥-1елуе1 рго£гаштіп£ - низькорівневе
програмування # програмування з вико-
ристанням апаратних можливостей ком-
п’ютера і/або МНР (див. також /счу-/єує/
Іап%иа%е).
1оу\-ро\уег - малопотужний.
іоуи огсіег - молодший [розряд] # синонім -
Іеазі 8І§пі/ісапі.
І0У¥-ра88 ЯІІег - фільтр нижніх частот # при-
душує високочастотні складові сигналу. В
КГА використовують для усунення шумів
зображення (див. також/іііег).
1о\¥ гаШаііоп (ІК) - маловипромінюючі, з
низьким рівнем випромінювань # моніто-
ри, що задовольняють шведським (див.
МРК II) та німецьким нормам допуску на
радіаційні й електромагнітні випроміню-
вання терміналів.
ІОУУ ГЄ8ОІиІІОП (ІО-ГЄ8) - із низькою розділь-
ною здатністю, низької роздільної здатно-
сті # див. також гезоіиііоп.
іоуу-ієсЬ - 1о\¥-іес1то1о£у - низькотехноло-
гічний # порівн. кі§к іеск.
Іолу-уоііа^е - низьковольтний.
ЬРС -1. Ііпеаг ргебісііуе епсобіп^ - кодуван-
ня з лінійним передбаченням # класичний
алгоритм ущільнення мови. Це - рекурси-
вний фільтр 10-го порядку, тобто кожний
поточний відлік (для поточного інтервалу
стаціонарності, наприклад, у 20 мс) на ви-
ході синтезуючого фільтра утворює з від-
повідного поточного відліку сигналу збу-
дження за винятком лінійної комбінації
(зваженої суми) попередніх десяти почат-
кових відліків фільтра. Існує ряд різнови-
дів і варіантів цього алгоритму (див. та-
кож уососієг)', 2. Ьосаі Ргосебиге Саіі - ло-
кальний виклик процедури (порівн. КРС).
ЬРЕ - Ьеа§ие Гог Рго£гашшіп£ Егеесіош -
Ліга [борців] за свободу програмуван-
ня # організація, що виникла стихійно й
поєднує викладачів, студентів, програ-
містів, бізнесменів, користувачів, які не
бажають миритися з новими монополія-
ми, патентами на програми й авторськи-
ми правами на інтерфейси.
Ірі - Ііпез рег іпсй - [число] рядків (ліній) на
дюйм # одиниця виміру лініатури растра
(див. також газіег).
ЬРМ - 1. ЬіЬгагу о£ Рагатеігіхеб Мосіиіез -
бібліотека параметризованих модулів,
проект стандарту ЬРМ (для проектування
ПЛІС і ПКВМ); 2. Ііпез рег тіпиіе - [чис-
ло] рядків за хвилину # характеристика
швидкості друкування принтерів із поряд-
ковим нанесенням (друкуванням) симво-
лів (див. також ері, сірі, рііск).
Ь-рогі - шлейфовий порт, Ь-порт # порт для
роботи зі шлейфом пристроїв.
ЬРТ - 1. див. Ііпе ргіпіег, 2. позначення па-
ралельного порту РС, який спочатку ви-
користовували тільки для підключення
друкуючого пристрою.
ЬРТУ - телебачення з малою потужністю
сигналу.
ЬО - див. Іеііег диаіііу.
ЬК - див. /счг гасііаііоп.
ЬКС - Гоп^іїисііпаї Кебипбапсу СЬеск - по-
довжній контроль # 1. метод контролю ці-
лісності даних під час читання/записуван-
ня на магнітну стрічку - контрольні суми
рахують для блоку даних по кожній дорі-
жці; 2. перевірку парності в процесі пере-
давання блоку з декількох байтів здійс-
нюють як і для магнітної стрічки - підсу-
мовують за окремими розрядами кожного
байта (тобто так, ніби їх записано на різні
доріжки) (див. також скескзит, СКС,
УКС).
ЬКП - Ьеазі КесепИу Изесі [аі^огійіш] - [ал-
горитм видалення] довше за всі невикори-
стані елементи, алгоритм ЬКИ # застосо-
вують у системах керування заміщенням
сторінок віртуальної пам’яті або записів у
кеш-пам’яті (див. також ЬРС, ра§іп£щ).
Ь8 - див. Іоасі зєгуєг.
Ь8А - Ьосаі Зесигііу Аийюгіїу - локальний
адміністратор безпеки # підсистема захи-
сту у \¥іпс!оау8 N7. Надає користувачам
доступ до системи, керує локальними
310
МАС
правилами безпеки (політикою захисту),
процесом аутентифікації користувача,
веде журнал аудиту.
Б8АРІ - Ьісепзе Зєгуєг АРІ - АРІ застосу-
вань для ліцензування ПЗ.
Ь8В - 1. Іеазі зі^пійсапі Ьіі [Ьуіе] - молод-
ший [останній] значущий біт [байт], мо-
лодший розряд двійкового числа # зазви-
чай самий правий біт у машинному по-
данні числа (порівн. М8В)\ 2. Ьішіїед-
Іеп^іЬ Зупсіїгопоиз Виз - синхронна шина
обмеженої довжини, шина ЬЗВ фірми
ЕЕС.
Ь8І - Ьаг£е 8са1е Іпіе^гайоп - велика інтеграль-
на мікросхема, ВІС # у мікроелектроніці - ІС
із числом логічних вентилів від 1000 до
5000 (у деяких класифікаціях - від 500 до
10 000). Перші ВІС розроблено на почат-
ку 1970-х років (див. також скір, С8І, Е8І,
М8І, 881, ЕЕ8І, УЬ8І).
Ь8Р - ІаЬеІ зауіісЬєсі раїЬ - шлях комутації
за міткою # конкретний шлях, за яким бу-
де йти по мережі дейтаграма, що забезпе-
чена мітками МРЬ8 (див. також ІаЬеІ
8\чііскіп§).
Ь8К - ЬаЬеІ 8\уіїсЬіп£ Коиіег - комутатор-
маршрутизатор МРЬЗ # пристрій, який
зазвичай знаходиться десь у центрі мере-
жі та забезпечує розсилання дейтаграм з
урахуванням їхніх міток-ознак.
ЕТ - Ілле Тегтіпаїог - термінатор (узгоджу-
вальна кінцева схема) лінії [наприклад,
мережі ІЗВЬІ].
ЬТС - формат ЬТС # формат тайм-кодів,
використовуваний в процесі відеомонта-
жу (див. також УІТС).
БТК8 - Ьоп£ Ііте по зее - давно не бачились #
абревіатура, прийнята в чат-форумах
(див. також сІІ£І8реак).
БТК - 1. див. Іеіїег [8І2Є]\ 2. 1еії-Іо-гі§Ьі -
зліва направо # порівн. КТЬ^.
НІ - Ьо^ісаі Пий - логічний пристрій.
Ні 6.2 - Ьо§іса1 Опії 6.2 - див. АРРС.
1ишіпо8ІЇу - див. Ьп%кіпе88.
ИІМ8 - ЬаЬогаІогу ІпГогтаїіоп Мапа^е-
тепі Зузіет - лабораторна інформацій-
на система.
ЬІЖ - Ьоцісаі Ипії МитЬег - логічний но-
мер пристрою # номер (від 0 до 7), який
присвоюють пристрою, підключеному до
шини 8С8І. Меншому номеру відповідає
більш високий пріоритет.
Іигкег - “спостерігач” # особа, яка читає ли-
сти у ВВЗ, але не приймає жодної участі в
обговореннях і не відправляє туди свої
листи. Термін не має негативного відтін-
ку, оскільки таких людей “мовчазна” бі-
льшість (див. також Іигкіп§).
1игкіп£ - спостереження, перегляд, від-
стеження # читання групи новин без
участі в їхньому обговоренні (див. та-
кож Іигкег).
1іі8Єґ - недосвідчений користувач # прізви-
сько походить із часів систем колективно-
го користування МТІ, але зараз перекочу-
вало й до Інтернету (див. також Іатег).
ЬУ - ЬазегУібео - стандарт ЬУ # стандарт
на лазерні відеодиски, що підтримують
фірми Зопу, РЬіІірз та Ріопеег.
БУВ - 1. Боау УоІІа^е ПіПегепІіаІ - низько-
вольтна диференціальна схема ЗСЗІ-З # з
напругою живлення термінаторів 3,3 В
постійного струму (порівн. НУЦ); 2. Баг^е
Уоїшпе Пеаіег - дилер, який забезпечує
великі обсяги продажів.
ЬУ<2 - 1. Беагпіп£ Уесіог Риапііхаїіоп - ква-
нтизація векторів під час навчання;
2. Ьіпеаг Уесіог (^иапііхаїіоп - лінійна ква-
нтизація векторів # алгоритм навчання
нейронної мережі (див. також ВРЕ, РИИ,
РВЕ, ВСЕ, 8ТЬУ0).
БУКОМ-див. АІУ.
Б\¥С - Еоор ХУігіп£ Соппесіог - з’єднувач—
заглушка, рознім із узгоджувальним або
кінцевим шлейфовим ланцюжком.
ЬУУР - див. Іі%кі-ууеі%кіесІ ргосе88.
Б2ДУ - Ьетре1-7іу-\Уе1сЬ епсобіп§ - ущіль-
нення даних методом Лемпела - Зива -
Велча, алгоритм Б7АУ # алгоритм назва-
ний за іменами його творців (математи-
ки Ьегпреї, 7іу і АУеІсЬ). Використову-
ють для ущільнення без утрат графіч-
них файлів, зокрема у форматі ОІЕ (див.
також Ни//тап сосІіп§).
м
М -1. те£а - мега # префікс, який означає
1 млн, або 106 (див. також О, Т); 2. та^епіа -
пурпурний, фуксин, проф. маджента #
один із основних (первинних) кольорів
системи СМ¥К (див. також аМіііче сої-
ог8, СМ¥К, К, ЕСВ, 8иЬігасііуе соїог8, ¥).
М скаппеї - канал обслуговування, М-канал
[мережа ІЗВМ].
М 1ап£ііа£е - мова М # розширення мови Сі
для поведінкового моделювання цифро-
вих і аналогових схем.
ш - тіїїіатреге - міліампер.
МАС - 1. Медіа Ассезз Сопігої - керування
311
МАС асШгезд
доступом до середовища передавання [да-
них] # 1) загальний термін для опису ме-
тоду доступу мережних пристроїв до се-
редовища передавання Найчастіше засто-
совують до ЛОМ; 2) нижній підрівень ка-
нального рівня в семирівневій моделі
І8О/О8І. Специфікує методи доступу до
середовища, формат кадрів, адресацію.
Підтримує множинний доступ до каналу
зв'язку, здійснює приймання і передаван-
ня інформаційних і керівних кадрів, вияв-
ляє помилки передавання (див. також сіаіа
Ііпк Іауег, Еікегпеі, ЬЬС, МАС аМге88,
ркузісаі Іауег); 2. тиііірііег/асситиіаіог -
помножувач/суматор # один із блоків
процесора; 3. шиїіїріу апсі асситиіаіе -
множення з накопиченням. Приклад: ТЬе
МАС іпзігисііоп І8 а тиШрІісайоп ої 2 8еІ8 ої
питЬегє Гоііоууєсі Ьу ап асситиіаііоп. - Коман-
да МАС виконує множення двох наборів даних
з наступним накопиченням результату. Широко
використовують в цифровому обробленні сиг-
налів. (див. також В8Р),
МАС асі(1ге$$ - тебіа ассезз сопігої асі-
сігезз - МАС-адреса # апаратна адреса
пристрою, приєднаного до мережного се-
редовища. Використовуване системою
доступу до середовища 48-бітове число
дозволяє однозначно ідентифікувати при-
стрій у ЛОМ (див. також Еікегпеі, ЬАІ'і,
Іеагпіп% ЬгісІ§е, МАСщ, пеіууогк).
Мас - 1. Масіпіозії # прізвисько комп'ютерів
Масіпіозії фірми Арріе Сотриіег. Інші
прізвиська: Масіпіоу, МасіпігазЬ; 2. части-
на слова в назвах програмних продуктів,
яка вказує, що даний продукт призначено
для ПК Масіпіозії.
Мас 08 - Масіпіозії Орегаііп^ Зузіет # на-
зва ОС фірми Арріе Сотриіег для ПК
Ро\уєг Масіпіозії.
МасЬ - ОС МасЬ # варіант ядра операційної
системи ІЛЛХ, розроблений в університе-
ті Карнегі-Меллона в середині 1990-х рр.
Масії підтримує багатозадачність і бага-
топроцесорність. Його покладено в осно-
ву розробки ряду інших ОС. Думка щодо
Масії Лінуса Торвальдса: Іі сопіаіпз аіі іЬе
безі£п шізіакез уои сап таке, апсі тапа^есі
іо єуєп таке ир а £е\у оГ ііз о\уп. - Вона
містить усі помилки проектування, які
тільки можна вигадати, і ще деякі, крім
них. (див. також тісгокетеї, тиІііргосе88Іп%,
тиІІііа8кіп§, О8Г, ІІМХ).
шасЬіпаЬІе - див. таскіпе-геасіаЬІе.
шасЬіпе - 1. комп'ютер, машина, мережна
станція # 1) загальний термін для слова
“комп'ютер”, коли останній розглядають
на апаратному або концептуальному рівні
(див. також сІаіаЬазе таскіпе, ЬІ8Р
таскіпе, Тигіп% таскіпе, уігіиаі таскіпе);
2) робоча станція в ЛОМ. Синонім -
сотриіег; 3) пристрій [засіб] для виконан-
ня певної функції або завдання. Можна ре-
алізувати на апаратному, апаратно-програ-
мному або програмному рівні (див. також
оуегсоаііп% таскіпе); 2. механізм; 3. ма-
шинний.
таскіпе асісігезз - машинна адреса, фізична
адреса # див. також аЬ8оІиіе аМге88І.
шасіїіпе сосіе - машинний код, програма
машинною мовою # подання комп'ютерної
програми, утворене в результаті компіляції
її початкового тексту і наступних операцій
підготовки до виконання. Машинний код
складено з послідовності машинних ко-
манд, які процесор зчитує з оперативної або
постійної пам'яті та виконує. Синонім -
аЬ8ОІиіе сосіе (див. також сосіе^, сіеасі сосіе,
іп8ігисііоп 8еі, таскіпе Іап%ца§е, тісго-
ргосе88ог, паііуе сосіе, оЦесі сосіе, ЕІ8С).
таскіпе сусіе - 1. машинний цикл # цикл
виконання кожним комп’ютером коман-
ди, складеної з набору елементарних опе-
рацій: вибірки команди (/еіск), декодуван-
ня (сіесосіе), виконання (ехесиіе), запам’я-
товування результату (зіоге). Синоніми -
іпзігисііоп сусіе, СРІІ сусіе (див. також
/еіск сусіе, іп8ігисііоп сіесосіег, таскіпе
Іап%иа%е, тісгососіе); 2. машинний такт #
найменший час виконання процесором
однієї елементарної операції; може займа-
ти кілька періодів внутрішньої тактової
частоти процесора або частоти синхроні-
зації (див. також сіоск, СРІІ).
тасЬіпе-сІерепдепі - машинно-залежний,
апаратно-залежний, машинно-орієнтова-
ний # використовуючий особливості архі-
тектури конкретного типу комп'ютера; за-
звичай про ПЗ, яке працює тільки на кон-
кретному типі комп'ютерів. Ця власти-
вість ПЗ (зокрема мов програмування ни-
зького рівня) унеможливлює його викори-
стання безпосередньо на інших апаратних
платформах. Синоніми - кагскчаге-
сіерепсіепі, кагсіус'аге-8ресі/іс, ріаі/огт
сіерепсіепі (порівн. таскіпе-іпсіерепсіепі;
див. також таскіпе-огіепіесі, рогіаЬіІііу).
тасЬіпе-іпйерепдепі - машинно-незале-
жне # ПЗ, яке не залежить від особливос-
тей конкретної апаратури. Зазвичай під
цим розуміють програми, написані мова-
ми високого рівня. Синонім - кагсЕчаге-
312
тасго £епегаііоп
іпсіерепсіепі (порівн. таскіпе-сіерепсіепі',
див. також ЗОЬ, НЬЬ).
таскіпе Іеапііщ (МЬ) - машинне навчан-
ня # один з напрямків ШІ. Узагальнює
результати та ідеї, зв’язані з нейромере-
жними обчисленнями, еволюційними та
генетичними алгоритмами, нечіткими
множинами тощо. Термін увів К. Самю-
ель (К. Зашиеі) у 1963 р. (див. також АІ,
§епеііс рго§гаттіп§).
шаскіпе-огіепіесі - машинно-орієнтований #
такий, що спеціальним чином використо-
вує особливості архітектури конкретного
типу комп’ютера і/або процесора, напри-
клад, шасіїіпе-огіепіесі рго§гаттіп£
1ап£иа£е - машинно-орієнтована мова про-
грамування (див. також арріісаііоп-
огіепіесі, таскіпе-сіерепсіепі, таскіпе-іпсіе-
репсіепі).
тасЬіпе-геасІаЬІе - зчитуваний машиною,
машинно-зчитуваний # документ, який
читають за допомогою комп’ютерних за-
собів (див. також зо/ісору).
таскіпе іпзігисііоп - машинна команда -
див. таскіпе Іап%иа§е.
таскіпе Іап^иа^е - машинна мова # набір
інструкцій (машинних команд), які ком-
п’ютер може виконувати безпосередньо
(див. соттапсі зеі, іпзігисііоп зеі). Набір
команд процесора може містити від кіль-
кох десятків до кількох сотень інструкцій.
Під час розробки нового процесора набір
команд підбирають так, щоб ефективно
вирішувати найтиповіші завдання з галузі
його застосування. Інструкції записують в
двійковому або шістнадцятковому коді.
Програми, написані мовами високого рів-
ня, перед їхнім виконанням процесором
транслюють в машинні команди. Коду-
вання машинною мовою, що застосовува-
ли на комп’ютерах першого покоління,
зараз украй рідке: у разі потреби розроб-
ники використовують машинну мову для
тестування (запису окремих команд і най-
простіших циклів) та налагодження про-
тотипів розроблюваних [мікропроцесор-
них] систем. Приклад: ТЬіз із ргодгаттіпд іп
тасЬіпе Іапдиаде, апсі Ьу сіоіпд И уои зіагї іо сіо
ІЬіпдз уои юоиісігїі Иауе ІЬоидЬІ роззіЬІе ЬеТоге.
(Ьіпиз Топ/аісіз) - Програмування машинною
мовою дозволяє робити речі, про можливість
яких раніше ви не могли навіть подумати,
(див. також аззетЬІег, сотріїег,
іпіегргеіег, ІО£Іс апаїугег, таскіпе сосіе,
таскіпе іпзігисііоп, ріреііпе).
таскіпе Іеагпіп^ - пристрій із засобами са-
монавчання, машинне самонавчання #
здатність пристрою збільшувати свою
продуктивність на основі попереднього
досвіду (див. також іпсгетепіаі Іеагпіп§,
гоЬоіісз).
таскіпе ігапзіаііоп (МТ) - машинний пере-
клад # застосування, що здійснює автома-
тичний переклад тексту на іншу мову. За-
раз машинний переклад найкраще працює
з великими обсягами добре написаного
вузькоспеціалізованого тексту (див. та-
кож ігапзіаііоп тетогу).
таскіпе уізіоп - машинний зір.
таскіпе ууогсі - машинне слово # група роз-
рядів оперативної пам'яті, які вибирає
процесор за одне звертання (оброблювана
як єдина група), зазвичай містить 16, 32
або 64 розряди. Розрядність машинного
слова називають його довжиною. Сино-
нім - сотриіег мюгсі. Приклад: Рігзі, Йіе \л/огс! із
ТеІсЬесІ йот тетогу, Йіеп іі із зЬіЙесІ Ьу опе. -
Спочатку слово вибирають з пам’яті, потім йо-
го зсувають на один розряд, (див. також
сІоиЬІеууогсі, каї/юогсі, ууогсір]).
МАС-ЬЬВ - МАС-Ьауег Ьеагпіп£ Вгі<І£Є -
[само]научуваний міст рівня МАС, мере-
жний протокол МАС-ЬЬВ.
тасго - 1. макрокоманда, макрос # (від
грец. такгоз - великий, довгий) послідов-
ність команд і/або натискань клавіш, за-
писана макрорегістратором під унікаль-
ним ім’ям (див. також тасго гесогсіег);
2. макровизначення # блок команд, асоці-
йований із певним унікальним ім'ям (див.
також тасго сіе/іпіііоп, зсгірі).
тасго саіі - макровиклик, звертання до ма-
крокоманди # використання імені макро-
су як коду операції, процес виклику мак-
рокоманди (див. також тасго ехрапзіоп,
тасго ІіЬгагу, тасго зиЬзіііиііоп).
тасго (ІеПпііїоп - макровизначення, визна-
чення макрокоманди # запис тіла макро-
команди мовою програмування, тобто це
блок операторів, які визначають ім'я мак-
рокоманди та виконувані нею дії (див. та-
кож тасго саіі, тасго ехрапзіоп, тасго
гесогсіег, тасго зиЬзіііиііоп).
тасго ехрапзіоп - макророзширення # ре-
зультат компіляції використовуваної в про-
грамі макрокоманди (макрогенерацїї) -
текст, який підставляє асемблер або ком-
пілятор замість виклику макрокоманди
(макровиклику) (див. також тасго саіі,
тасго сіе/іпііїоп, тасго ^епегаііоп, тасго
зиЬзіііиііоп).
тасго §епегайоп - макропідстановка # за-
313
тасго §епегаіог
міна звертань до макрокоманд відповід-
ними їм макровизначеннями (див. також
тасго саіі, тасго ехрапзіоп, тасго
репегаіог, тасго зиЬзіііиііогі).
тасго ^епегаіог - макрогенератор, макро-
процесор # частина транслятору або мак-
роасемблеру, що виконує макропідстано-
вки. Синонім - тасгоргосеззог (див. та-
кож тасго саіі, тасго зиЬзіііиііогі).
тасго Іеагп тосіе - режим формування ма-
крокоманд.
тасго ІіЬгагу - макробібліотека, бібліотека
макросів [макровизначень] # у деяких си-
стемах програмування - додатковий сер-
віс для створення, зберігання, викорис-
тання та супроводу користувацьких мак-
росів (див. також тасго сіе/їпіііоп).
тасго гесогбег - макрореєстратор # підпро-
грама запису, формування і зберігання у
вигляді макрокоманди деякої послідовно-
сті дій (натискань клавіш) користувача
(див. також тасго, тасго сіе/іпіііоп).
тасго зиЬзікиіїоп - макрогенерація # замі-
на макрокоманди у початковому тексті
відповідним їй макророзширенням (див.
також тасго саіі, тасго ехрапзіоп, тасго
ррпегаіог, зоигсе сосіе).
тасго уігив - макрокомандний вірус, розм.
макровірус # поширений клас комп'ютер-
них вірусів, які заражають файли докуме-
нтів у текстовому процесорі \¥огсі Гог
\Уіпс1о\У8 або файли Ехсеї. У загальнішо-
му випадку - вірус, написаний макромо-
вою застосування і записаний у файл до-
кумента, виконується під час його заван-
таження (див. також Іііе іп/есіог, тасго,
уігиз).
шасгоа$$етЬ1ег (також тасго а88етЬ1ег) -
макроасемблер # асемблер, який має мак-
розасоби, тобто засоби для програмуван-
ня макросів, і макрогенератор, який ство-
рює макророзширення під час асемблю-
вання макрокоманд (див. також аззетЬІег,
сгозз-аззетЬІег, тасго, тасго сіе/іпіііоп,
тасго ^епегаіог, тасго зиЬзіііиііогі).
шасгосеїі - макроділянка, макроелемент.
тасгоргосе88ог - макропроцесор - див.
тасго репегаіог.
МАС8 - див. МАСз/з.
МАС8/8 - тиШрІу-апб-асситиІаіе орегаїіопз
рег 8ЄСОПСІ - [число] операцій множення-
накопичення за секунду # показник швид-
кодії ЦПС. Похідні одиниці: §і§аМАСз,
ІегаМАСз (див. також Р5Р).
МАЕ - Меігороііїап Агеа ЕхсЬап^е - пункт
регіонального обміну (доступу) # місце,
де інтернет-провайдери (І8Р) можуть з'єд-
нувати свої мережі та обмінюватися тра-
фіком (див. також РІХ, СІХ, ХАР, І8У,
реегіпр).
та£епіа - пурпурний (колір) # див. також
ркоіо тарепіа.
та£Іс 8ігеіск - “чарівне” розтягання # спо-
сіб зміни масштабу растрового зображен-
ня з урахуванням роздільної здатності
принтера (для усування муару).
ша£Іс ууаїкі - інструмент “чарівна паличка”
(КГА).
та§пейс сагсі - магнітна карта # карта із
нанесеною на її поверхню однією або кі-
лькома магнітними смугами, на які можна
записати і з якої можна зчитати дані. Пе-
ревага магнітних карт - дешевина, недо-
лік - слабка захищеність від зовнішніх
впливів (див. також ріазііс сагсі, зтагі
сагсі).
та^пеііс сігшп - магнітний барабан # зовні-
шній запам'ятовуючий пристрій прямого
доступу - це обертовий циліндр, поверх-
ню якого вкрито магнітним прошарком. У
цього пристрою кожна магнітна доріжка
має свою пару голівок читання-запису-
вання. Це забезпечує високу швидкість
доступу до даних, тому що немає потреби
позиціювати голівки на заданий циліндр.
Зараз магнітні барабани практично не ви-
користовують, бо вони значно дорожчі за
жорсткі диски і потребують складної про-
цедури юстування голівок (наприклад, у
магнітному барабані ЕОМ ІІпіуас було по
800 голівок читання-записування, він мав
діаметр близько метра і 800 доріжок міст-
кістю 1 Мбайт кожна).
ша£пеіїс Іаре - магнітна стрічка # 1. стрічка
з поверхнею, покритою магнітним матері-
алом. Використовують для ведення архі-
вів і резервного копіювання даних (див.
також АІТ, ПАТ, ПІТ, ОІС, іаре Ьаскир,
іаре сіеску, 2. ЗП на магнітній стрічці,
НМС # див. також іаре сігіує.
та^пеіо-оріїсаі - магнітооптичні.
та^пеіо-орйсаі (1І8к - магнітооптичний диск,
магнітооптика # диски, що використовують
магнітооптичну технологію запису. Найпо-
ширеніші два стандартні розміри: 5,25 дюй-
мів (130 мм) і 3,5 дюймів (90 мм). Перші
мають місткість носія до 9,1 Гбайт, другі -
до 1,3 Гбайт. Довжина хвилі лазера - 660
нм. Магнітооптичні носії витримують
більш 100 млн циклів перезапису і нечутли-
ві до радіації та зовнішніх магнітних полів.
За швидкодією (швидкість передавання да-
314
таіп рго§гат
них - 3-6 Мбайт/с) і надійністю збереження
даних магнітооптичні диски перевершують
ЛР79. Широко застосовують в пристроях
для надійного зберігання даних - магніто-
оптичних бібліотеках.
шАЬ - Мііііашреге-Ноиг - міліампер за
годину, мА/г.
таіі - 1. пошта, поштова кореспонденція,
лист, повідомлення # див. також еіесігопіс
таіі, таіі зєгуєг; 2. посилати поштою.
шаіі Ьгі(І£Є - поштовий міст [фільтр] # при-
стрій, який з'єднує кілька мереж і фільт-
рує за заданими критеріями електронну
пошту, що пересилають між ними (див.
також таіі %аіеууау, таіі зєгуєг).
шаіі сііепі - поштовий клієнт # поштова
програма, що працює з поштовим серве-
ром. Не накопичує листи користувача на
його комп’ютері, а забезпечує йому до-
ступ до них на поштовому сервері (по-
рівн. таіі зєгуєг).
шаіі ехріодег - розповсюджувач пошти, роз-
сильних # модуль системи електронної по-
шти, що забезпечує доставку одного пові-
домлення за адресами списку розсилання
(див. також таіі (іііег, таіі зєгуєг, таіІіп%
Іізі).
шаіі їїііег - поштовий фільтр # програма со-
ртування й оброблення вхідних поштових
повідомлень на основі вмісту їхніх заго-
ловків (див. також е-таіі, ]іІіег).
шаіі ^аіеууау - поштовий шлюз # машина,
що зв'язує дві або кілька систем елект-
ронної пошти (зокрема різнорідних) і за-
безпечує передавання повідомлень між
ними (див. також таіі Ьгісіре, таіі зєгуєг).
таіі ЬиЬ - див. таіі зєгуєг.
таіі тег£Ііі£ (також таіі тег^е) - форму-
вання стандартних листів злиттям, злиття
листів # функція підготовки стандартних
листів, наприклад, у текстових процесо-
рах (див. також тег£е).
шаіі 8ег¥ег - поштовий сервер # 1. синонім -
таіі киЬ. Комп'ютер, який керує перенапря-
мленням електронної пошти між користува-
чами мережі і/або зберігає цю пошту (див.
також е-таіі, таіі сііепі, зресіаііхесі
зєгуєг); 2. програма, що за запитами розси-
лає електронною поштою файли або інфор-
мацію
шаіІЬошЬ (також таіі ЬотЬ) - поштова
атака # відсилання (або спонукання до
цього інших) величезної кількості пові-
домлень або великих обсягів даних за адре-
сою електронної пошти організації або кон-
кретної особи з метою переповнення диска,
уповільнення роботи або навіть руйнування
поштової програми одержувача. Зазвичай
використовують як відплату до порушників
мережного етикету (див. також еіесігопіс
таіі, /Іате, ІеіїегЬотЬ, пазіургат, пеііциеііе,
зрат).
таіІЬоі - поштовий робот # програма, яка
автоматично відповідає на повідомлення,
що надійшли електронною поштою, або
виконує певні дії за ключовими словами
усередині цих повідомлень.
шаіІЬох (МВХ) - поштова скринька # 1. у си-
стемах електронної пошти - файл або ка-
талог чи область на диску, в які вміщують
повідомлення, що надійшли електронною
поштою і які призначено конкретному ко-
ристувачу. Це може бути просто адреса
електронної пошти, за якою повідомлення
оброблюють автоматично, наприклад, роз-
силають за адресним списком (див. також
е-таіі, таіі зєгуєг, таіііпр Іізі, уоісє таіі);
2. у програмуванні - місце в пам'яті, де ор-
ганізовано обмін повідомленнями (черга
повідомлень) між процесами (див. також
тезза§е).
таііег - листоноша # програма роботи з
електронною поштою (див. також е-таіі,
гетаііег).
шаі1іп§ (також таі11І8і) - список [по-
штової] розсипки # список постійних ад-
ресатів (передплатників), за яким програ-
ма автоматично розсилає лист. Зокрема
використовують у телеконференціях (див.
також сіізсиззіоп ргоир, зрат).
таікіоі - поштова ділянка # такі ділянки
служать для зв'язку одного процесу з ба-
гатьма на автономному ПК або в ЛОМ.
таіп соге - процесорне ядро, ядро процесора #
див. також АКМ, ргосеззог.
таіп тетогу - основна пам'ять, оперативна
пам'ять, ОЗП # пам'ять, з якої процесор ви-
бирає команди для виконання. Хоча цей
термін частіш за все асоціюється з ОЗП,
але основна пам'ять може бути і на
ППЗП/ПЗП/ОЗП та їхніх комбінаціях. Си-
ноніми - таіп зіоге, геаі тетогу, ргітагу
тетогу, ргітагу зіогаре. У комп’ютерах
першого покоління, коли ОЗП виробляли
на магнітних сердечниках, її називали соге
(див. також саске, етЬеМесІ тетогу,
оуегіау, РКОМ, КАМ, зузіет тетогу,
уігіиаі тетогу).
таіп рго^гат - основна програма # проце-
дура, що одержує керування під час запу-
ску програми і викликає інші процедури
(див. також ргосесіиге, гоиііпе, зиЬгоиііпе).
315
таіп 8іога£е
таіп 8іога§е - оперативна пам'ять, ОЗП, ос-
новна пам’ять # зазвичай термін застосо-
вують до ОЗП мейнфреймів та суперком-
п'ютерів, стосовно мінікомп'ютерів і мен-
ших машин використовують термін
тетогу або таіп тетогу (порівн.
зесопсіагу зіога§е).
таіп 8іоге - основна пам'ять - див. таіп
зіога^е.
таіп ууіпйоуу - головне вікно # вікно, що
виступає як первинний (основний) інтер-
фейс між користувачем і застосуванням
(див. також жлб/оуг).
шаіпЬоагй - див. тоікегЬоагсІ.
таіпГгате (також таіпГгате сотриіег) -
мейнфрейм # головний комп'ютер обчис-
лювального центру. Зазвичай це багатоко-
ристувацька велика, суперміні- або міні-
ЕОМ. Термін спочатку (в 1950-х рр.) по-
силався на металеву стійку з ЦП “таіп
Ггате”. Приклад: Тосіау'з сіезкіор сотриіегз
ага (аг тоге ро\л/егґиІ Іїіап Ніе таіпГгате
сотриіегз о( Ьл/епіу-Іме уеагз адо. (ВоЬ
Ргапкзіоп) - Сучасні настільні ПК значно пере-
вершують за обчислювальною потужністю
мейнфрейми 25-річної давнини, (див. також
сотриіег, Ігоп А%е, тіпісотриіег, питЬег
сгипскіп£, регзопаї сотриіег, зирегсот-
риіег).
таіп8ігеаш - основний напрямок, голо-
вна лінія.
таіп8ігеат сієуісє - [прилад або ІС], який
серійно випускають, досить поширений.
таіпіаіп - підтримувати, обслуговувати #
див. таіпіепапсе.
таіпіаіпаЬіІііу - 1* ремонтопридатність #
можливість відновлення системи за зада-
ний час; 2. зручність обслуговування, су-
провід.
таіпіепапсе - супровід, підтримка, експлу-
атація, технічне обслуговування # зокре-
ма модифікація програмного продукту пі-
сля постачання для виправлення помилок,
підвищення продуктивності та для адап-
тації до змін устаткування. Збільшує жит-
тєвий цикл ПЗ (див. також /іеісі еп^іпеег,
таіпіепапсе %иісІе, таіпіепапсе рго%гаттіп&
орегаіїопаї іезіїп°, зо/і\каге еп%іпеегіп§,
зо/іїмаге Іі/е-сусіе).
таіпіепапсе £иійе - посібник із технічної
експлуатації # див. також іесіїпісаі
тапиаі.
таіпіепапсе іпвресііоп - профілактичний
огляд # див. також таіпіепапсе.
таіпіепапсе тосіе - профілактичний режим #
див. також таіпіепапсе.
таіпіепапсе рго£гаттіп£ - експлуатацій-
не програмування # розробка тестових
програм, зміна програми після її впрова-
дження у замовника. Виконують для до-
давання нової функціональності, виправ-
лення помилок або підвищення зручності
користування (див. також таіпіепапсе,
рго^гаттіп^).
та]ог кеу - див. ргітагу кеу.
та]ог геїеаве - головна версія, основний
[головний] реліз # версія програмного
продукту, в яку внесено значні зміни по-
рівняно з попередніми версіями. Зазвичай
їх нумерують як Х.0, наприклад ХУогй 9.0,
на відміну від версій (Ьи£ (їх геїеазе), в
яких виправляють виявлені помилки і
вводять незначні поліпшення (див. також
геїеазе, УЄГ8ІОП, уегзіоп сопігої).
таке - складання [програми з перекомпі-
ляцією змінених модулів].
таке-ЬеГоге-Ьгеак 8\уііскіп§ - комутація (пе-
ремикання) за принципом “замикання - роз-
ривання” [перемикальних ланцюгів] #
див. також Ьгеак-Ье/оге-таке 8\уііскіп%.
МАЬ - тетогу ассе88 Іауег - рівень доступу
до пам'яті.
таїе соппесіог - рознім-вилка, відповідна
частина розніму, проф. “тато” # рознім, у
якого штирки виходять за поверхню. Йо-
го вставляють ними в рознім-розетку (по-
рівн. /етаїе соппесіог; див. також
соппесіог, рІи%).
таІГипсііоп - збій, несправність # див та-
кож сНа%по8ііс8, /аіїиге, /аиіі, %1ііск.
шаЬуаге - зловмисні програми (наприклад,
віруси, хробаки), розм. мелвер.
МАN - див. теігороіііап агеа пеіїмогк.
тапа^ей арріісаііоп - керовані застосування #
У термінології МІСГО8ОЙ - програми, ство-
рені згідно із специфікаціями та викорис-
танням засобів розробки .КЕТ (див. також
арріісаііоп, тапа^есі сосіе).
тапа^ей сойе - керований код # код промі-
жною мовою, що можна проаналізувати
іншими програмами, наприклад, на відсу-
тність потенційно небезпечних дій. Ця
властивість потрібна для обміну викону-
ваними файлами в Інтернеті. Місгозой
широко використовує термін у рамках
платформи .КЕТ (див. також тапа^есі
арріісаііоп).
шапа^ей тойе - режим автоматичного ке-
рування, комплексний режим # див. та-
кож иптапа^есі тосіе
тапйаіогу - обов'язковий # синонім -
гедиігесі.
316
шазкаЬІе іпіеггирі
тапіізда - мантиса # (від лат. тапіізза -
прибавка, додавання) у форматі подання
чисел із рухомою комою - значуща части-
на числа зі знаком. Місце коми в такому
числі визначають розряди, що містять по-
казник степеня, в який підносять основу
системи числення (див. також ехропепі,
/1оаііп% роіпі).
тапиаі - 1. настанова; опис; посібник; під-
ручник # Приклад: ТЬе тапиаіз сопіаіпесі а
Ьазіс уєгзіоп ої ІЬе зузіет саііз ІЬаі маз доосі
епоидЬ Іо Ьеір те деі Ьу. (Ііпиз Топ/аісіз) - У
документації був опис базової версії систем-
них викликів - для початку мені цього було до-
статньо. (див. також риісіе, ге/егепсе тапиаі,
зрігаї-ЬоипсІ тапиаі, іескпісаі тапиаі, Ькег
Мапиаі)} 2. ручний, неавтоматичний.
шаішаї їеесі - ручне подавання # напри-
клад, паперу.
шаішаї іприі - ручний ввід; дані, введені
вручну # у великих системах здебільшого
ручний ввід замінено автоматизованим
або автоматичним (див. також іприі,
тапиаі тосіе, ОСВ).
шапиаі тосіе - ручний режим # режим ро-
боти пристрою або застосування, який ви-
магає певних дій оператора або ручного
вводу даних (див. також тапиаі іприі).
шапиаі $са1іп£ - ручне масштабування #
див. також 5саІіп%.
шапиаі іезііпр - неавтоматичне [ручне] тес-
тування # та частина тестування ПЗ, яка
вимагає ручного вводу чогось, аналізу або
оцінки (див. також ехкаизііхе іезііпр, /іпаї
іезііпр, орегаііопаї іезііпр).
шапиаііу - вручну.
шапиіасіигег - [фірма-] виробник # див. та-
кож ОЕМ, уепсіог.
МапиГасіигіп£ Аиіотаііоп Ргоіосої (МАР) -
протокол автоматизації виробництва, про-
токол МАР # набір протоколів і техноло-
гія ЛОМ, розроблена фірмою Оепегаї
Моіогз, що ґрунтується на стандартах
081. Використовує метод доступу з пере-
даванням маркера в мережі з шинною то-
пологією і має передбачений час відгуку.
Аналогічний стандарту ІЕЕЕ 802.4 (див.
також геаі-ііте, Токеп Вик).
шап-уеагз - людино-рік # у людино-роках
зазвичай вимірюють трудомісткість роз-
робки складного продукту. Приклад:
Ьипсігесіз ої тап-уеагз ої сіеуеіортепі еїГогі -
сотні людино-років зусиль розробників.
МАР - 1. див. Мапи/асіигіп§ Аиіотаііоп Ргоіо-
сої; 2. Мезза^е Адттізігаїіоп Ргосесіигез -
[програмні] процедури керування повідом-
леннями [зв’язкового тестеру МОТ8 887];
3. Мапа^еаЬіІііу, АуаіІаЬіІйу, РегГогтапсе -
“керованість, надійність, продуктивність” #
концепція компанії Нелуїей-Раскагсі.
тар - 1. карта, таблиця; 2. відображати,
встановлювати відповідність; 3. перетво-
рювати.
МАРІ - Ме8за£Іп& АРІ - інтерфейс прикла-
дного програмування систем передавання
повідомлень [електронної пошти] # набір
викликів, розроблений МІСГО8ОЙ для ство-
рення \Уіпс1о\¥8-застосувань, які викорис-
товують електронну пошту.
МАРЬ - Миіііріе-Аггау Рго§гатшаЬ1е Ео§іс -
програмовані логічні ІС багатоматричної
архітектури.
шарріп£ - 1. відображення чогось в іншій
системі (не на екрані), побудова відповід-
ностей # Приклад: ІІр Іо 7 регірЬегаІз сап Ье
тарресі сіігесіїу іпіо ІЬе тетогу зрасе. - До 7
периферійних пристроїв можна відобразити
безпосередньо на адресний простір [мікрокон-
тролера]; 2. у ЛОМ - процес позначення
літерами мережних дисків (див. також
ЬАІУ); 3. нанесення на карту, топографічна
зйомка; 4. перетворення.
тарріп£/сІетарріп£ - упаковка/розпаковка #
перетворення даних під час передавання.
тарріп£/шиИір1ехіп§ - перетворення-відобра-
ження/мультиплексування (ущільнення) #
див. також сіетарріп^/сіетиіііріехіп^.
шаг§іп - 1. край, границя, поле # поля дру-
кованої сторінки поза текстом (див. також
гі%кі таг^ігі)', 2. маржа (різниця між ціна-
ми, курсами, ставками).
шагкир - розмітка [тексту, документа] # дода-
вання міток, які ідентифікують логічні части-
ни документа, або вказівок для верстки тексту
на сторінці, або інших даних, які зможе інтер-
претувати автоматизована система підготовки
документів (див. також НТМЦ ХМЕ).
іпагциее - 1. інструмент “виділення прямо-
кутником” (КГА); 2. прямокутна область,
яка охоплює виділені об'єкти або частини
зображення (КГА).
тазк - 1. маска; 2. маскувати # див. також
та$кіп%.
тазкаЬІе іпіеггирі - масковане переривання #
апаратне переривання (кагскчаге іпіеггирі).,
що можна заборонити (дозволити) про-
грамно за допомогою встановлення в спе-
ціальному регістрі процесора або контро-
лера переривань (іпіеггирі сопігоііег) мас-
ки переривань для виконання процесором
важливішої роботи (порівн. поптазкаЬІе
іпіеггирі).
317
шазкіп£
та8кіп§ - 1. маскування, накладання маски #
1) виділення або видалення (тазк ой)
розрядів елемента даних за допомогою
логічної операції з розрядами маски;
2) здатність селективно ігнорувати части-
ну слова даних (див. також тазк)} 2. мас-
кування # у графічних редакторах - побу-
дова тимчасового або постійного альфа-
каналу в зображенні, що описує захищені
від редагування або прозорі (у разі так зва-
рної маски прозорості - Ігапзрагепсу тазк)
області зображення; 3. маскувальний.
шазкіп£ скеск регіосі - контрольний період
маскування [тривожних повідомлень].
шазкіп£ ехіепзіоп регіосі - розширений пе-
ріод маскування [тривожних повідом-
лень].
МА8М - Місгозой Масго АззешЬІег - [мак-
роасемблер МА8М.
шаздпегас1іп£ - маскування [імен], прихо-
вування [джерела повідомлення] # напри-
клад, заміна з метою безпеки реальних
імен, адрес та іншої розпізнаної інформа-
ції під час передавання повідомлення з
внутрішньої мережі організації в зовніш-
ню мережу (див. також сотриіег зесигіїу).
шаззіуеіу рагаїїеі - із масовим паралелізмом.
шаззіуеіу рагаїїеі зузіет (також МР зузіет) -
обчислювальна система [комп'ютер] із ма-
совим паралелізмом # див. також МРР,
рагаїїеі сотриіег, 8МР, 88Р.
шазз зіога§е - масова пам'ять # загальна на-
зва для підсистеми зовнішньої дискової,
стрічкової або оптичної пам'яті (див. та-
кож зесопіїагу зіога^е).
МА8Т - мова МА8Т # мова моделювання
фірми Апаїо^у Іпс.
шазіег - провідний (про пристрій), голо-
вний, основний # наприклад, шазіег дгіуе
(порівн. зіаче).
шазіег СБ - 1. мастер-СБ # оригінал, про-
тотип СР-РОМ} 2. мастеринг СБ # виго-
товлення прототипу диска СР-РОМ (див.
також зіатрег).
шазіег сіоск - головний генератор тактових
імпульсів [синхроімпульсів] - див. сіоск.
шазіег сору - головна копія # наприклад,
каталогу диска.
шазіег сігалуіп^ - (креслення) рисунок-
прототип.
шазіег ра§е - шаблон сторінки (у НВС).
шазіег ргосеззог (МР) - головний [провід-
ний] процесор # процесор, який коорди-
нує роботу інших процесорів у багатопро-
цесорній системі, наприклад, у мультиме-
діапроцесорах. Зазвичай з цією метою ви-
користовують КІ8С-процесор загального
призначення (див. також РІ8С).
шазіег уісіеосіізк - мастер-відеодиск, основ-
ний відеодиск # оригінал диска, виготов-
леного на першій стадії промислового ви-
робництва відеодисків; покритий нікелем,
використовують для виготовлення мате-
ринського диска (див. також тоікег іїізс).
шазіегіп§ - записування (виготовлення)
оригіналу або майстер-диска (мастер-СБ),
проф. мастеринг # за оригіналом потім
виготовляють матриці (зіатрег), материн-
ські диски (тоіїїег сіізс) і/або тираж (див.
також СР-РОМ, ргетазіегіп%).
шазіЬеагї - титульні дані # список співробі-
тників редакції, видавництва та інформа-
ція для передплатників.
шаіс1ііп£ рагепіЬезез - парні дужки # див.
також ап%1е Ьгаскеіз, Ьгасез, Ьгаскеіз,
рагепікезіз.
шаісЬлуогд ігі£§егіп£ - запуск (діагностич-
не переривання) за словом збігу (події).
таіЬ соргосеззог - математичний сопроцесор #
спеціалізований процесор, який виконує над
даними математичні операції. Синонім -
питегіс соргосеззог (див. також соргосеззог,
ІЇРЦ).
шаііп§ соппесіог - рознім, який зчленову-
ють; відповідна частина з'єднувача (розні-
му) # див. також соппесіог, /етаїе
соппесіог, таїе соппесіог, рІи%.
таігіх - матриця # 1. двовимірний масив,
двовимірна таблиця. Синонім - іхмо-
іїітепзіопаї аггау (див. також аггау,
сіупатіс аггау, зрагзе таігіх)} 2. матрич-
ний.
таігіх ргіпіег - див. іїоі-таігіх ргіпіег.
таігіх злуіісЬ - матричний комутатор # ко-
мутатор, у якому кожний вхідний канал
з'єднано із заздалегідь заданим вихідним
(див. також зуміск).
шаіі агі - матовий папір # для типографсь-
кого друку.
шаііе - маска, віньєтка.
МАЙ - 1. Медіа АИасЬшепі Ипіі - пристрій
підключення до середовища [передавання
даних] # приймач-передавач мережі
Еікегпеі (див. також ігапзсеіхег)} 2. Миііі-
зіаііоп Ассезз Бпіі - модуль багатостанцій-
ного [множинного] доступу # назва конце-
нтратору в мережах Токеп Ріп§ (пристрій,
від якого до робочих станцій за радіуса-
ми йдуть кабелі). Швидкість передаван-
ня даних - 4 і 16 Мбіт/с; 3. Медіа Ассезз
Ипіі - пристрій доступу до середовища
[передавання], модуль множинного до-
318
МС8Е
ступу, модуль МАГ! # назва концентра-
тору в мережах Токеп Віп%.
тахішіге Ьиііоп - кнопка “розгорнути” #
розгортає піктограму на вікно або розши-
рює вікно до розмірів екрана (див. також
ісопіге Ьиііоп).
МВ - див. те^аЬуіе.
МЬ - див. те^аЬіі.
МВА - Мазіег оГ Визіпезз Асітіпізігаїіоп -
магістр керування бізнесом [ділового адмі-
ністрування] # звання випускника бізнес-
школи.
МВСЖЕ - див. Миііісазі ВаскЬопе.
МВр§ - те^аЬуІез рег зесопсі - мегабайт за
секунду, Мбайт/с.
МЬр§, МЬіі/8 - те§аЬі1з рег зесопб - мегабіт
за секунду, Мбіт/с # 1024 Кбіт/с. Одиниця
швидкості передавання даних у високо-
швидкісних мережах (див. також Ьрз, сіаіа
ігапз/ег гаіе, СЬрз, КЬрз).
МВК - 1. Мазіег Вооі Кесогсі - досл. голо-
вний завантажувальний запис # у ПК -
таблиця в першому секторі завантажува-
льного диска, що зберігає дані про фізич-
ну і логічну організацію диска. Якщо цей
запис зіпсовано, завантаження ОС стає
неможливим (див. також Ьооі, Ьооі
сіізк, рагіїііоп іаЬІе), 2. Махітшп Вшзі
Каїе - максимальна швидкість передаван-
ня # кількість ділянок, які відправник мо-
же передати мережею АТМ із піковою
швидкістю (див. також РСК).
МВ8 - Махітшп Вшзі 8іхе - максимальний
розмір пакета.
МЬи8 - Мііііаіу ехрапзіоп Ьиз - шина МЬиз #
(стандартна) мікропроцесорна шина (40 МГц,
64-розрядна, 320 Мбайт/с), шина мікро-
процесорів 8РАКС.
МВХ - див. таіІЬох.
МСА - 1. див. Місго Скаппеї Агскііесіиге',
2. Миіііргоіосої Соттипісаііоп Асіаріег - ба-
гатопротокольний зв'язний адаптер; 3. Масго
Сеіі Аггау - матриця макроелементів [ІС].
МСАБ - МесЬапісаІ Сотриіег-Аідеб
Ве8І£п, МесЬапісаІ САБ - САПР механіки
# САПР проектування таких механічних
пристроїв, як транспортні засоби, верста-
ти тощо (див. також ЕЕА, РЕА).
МСВ - Мешогу Сопігої Віоск - блок керуван-
ня пам’яттю # див. також асісігезз зрасе,
СРІ/.
МСС - Міззіоп Сопігої Сепіег - центр керу-
вання польотами, ЦКП.
МССОІ - Миііітесііа Соттипісаііопз
Соттипііу оГ Іпіегезі - організація зі ста-
ндартизації в галузі мультимедіа.
МСБУ - Махітшп Сеіі Оеіау Уагіапсе - ма-
ксимальна варіація затримки ділянок # у
мережах АТМ - максимальна для заданої
категорії сервісу різниця між мінімаль-
ною і максимальною затримками під час
пересилання ділянок від відправника до
одержувача через канал або вузол (див.
також СЕТ).
МССА - Миііісоїог ОгарЬісз Асіаріег - адап-
тер багатоколірної графіки, адаптер
МССА # відеографічний стандарт, який
з'явився в 1987 р. Його замінив досконалі-
ший УСА. Підтримує роздільну здатність
320x200 точок з 256 кольорами (див. та-
кож СОА, ЕОА, МОА[2], МЕСА, 8ЕСА,
8ХСА, ІІХОА, ХСА).
МСІ -1. Медіа Сопігої ІпІегГасе - інтерфейс ке-
рування середовищем, специфікація МСІ #
ПЗ верхнього рівня, що забезпечує неза-
лежний від пристроїв інтерфейс керуван-
ня мультимедіапристроями і мультиме-
діафайлами. Має розвинену мову сценаріїв.
Цей інтерфейс підтримують корпорації
Місго8ой та ІВМ; 2. Місгоууауе Сотти-
пісаііопз, Іпс. - ім'я походить від початкової
назви одного з провідних операторів да-
льнього телефонного зв'язку США, пізні-
ше ця фірма стала корпорацією.
МСМ - 1. МиІІіСЬір Мосіиіе - багатокриста-
льний модуль # цю технологію застосову-
ють, зокрема для суміщення в одній схемі
аналогових і цифрових компонент, тому її
синоніми - куЬгіії тісгосігсиіі і
тісгосігсиіі\ 2. тиііісаггіег тобиіаііоп -
модуляція з кількома носіями # різновид
частотного ущільнення (див. також ЕЕМ,
тосіиіаііоп).
т-соттегсе - тоЬйе соттегсе - т-комерція,
комерція (торгівля) із використанням стіль-
никового зв'язку # див. також е-Ьизі-
пезз, е-сазк, е-соттегсе, ЕЕІ, е-топеу,
і-соттегсе.
МСК - Міпішшп Сеіі Каїе - мінімальна
швидкість передавання # мінімальна кіль-
кість ділянок, яку в мережах АТМ відпра-
вник має передати за одиницю часу (див.
також РСК, 8СК).
МС8 - 1. Місгосопігоііег шетоіу СЬір Зеїесі -
вибір ІС пам'яті мікроконтролера; 2. інші
варіанти: Місгозоїї Сіизіег Зєгуєг,
МісгозоГі Сопзи11іп§ Зєгуісєз, Миііітебіа
СопГегепсе Зєгуєг, Миіііуепбог Сизіотег
Зєїуісє.
МС8Е - Місгозоїї Сеіїіїїеб Зузіет Еп^іпеег -
сертифікований системний інженер з про-
дуктів Місгозоїї # одна з програм серти-
319
мст
фікації спеціалістів, яку пропонувала кор-
порація МІСГО8ОЙ (див. також МСГ[2]).
МСТ - 1. Меігіс Соїог Та§ - колориметрич-
ний тег; 2. МІСГО8ОЙ СеіІіГісаіесІ Тгаіпег -
сертифікований тренер Місгозоїї # звання
викладача в навчальних центрах (див. та-
кож СТЕС, МС8Е).
МСІІ - 1. МиШроіпІ Сопігої [Соп&гепсіп§] Цпй
- пристрій керування багатостороннім зв’яз-
ком # складний багатопортовий пристрій,
який зв’язує три або більше систем двосто-
ронніх відеоконференцій, забезпечуючи ба-
гатосторонню конференцію; 2. МиЙіСИір
Цпії - багатокристальний пристрій, багато-
кристальний модуль; 3. МісгоСопігоіІег СпіГ -
модуль мікроконтролера - див. тісгосоп-
ігоііег.
МБ - 1. Ме88а§е БІ£Є8і - алгоритм МИ # се-
рія алгоритмів (МБ2, МБ4, МБ5), розро-
блена одним із фундаторів фірми К8А
Баіа Зесигііу Рональдом Райвестом
(КопаИ Ь. Клуєзі) для застосувань, які ви-
користовують цифровий підпис. МБ4 ви-
користовують В системі безпеки УУІПСІОУУЗ
N1 з метою одержання із бітової послідо-
вності довільної довжини унікальної біто-
вої послідовності скінченної довжини
(див. також ОЕ8, РОР); 2. МопосЬготе
Бізріау - монохромний дисплей.
МБА - 1. МопосЬготе Бізріау Асіаріег -
адаптер монохромного дисплея, адаптер
МБА # відеографічний стандарт, уведе-
ний корпорацією ІВМ у 1981 р. в перших
ІВМ РС. Дозволяв виводити на екран си-
мволи розміщені в матриці 9 на 14 точок,
тобто працював тільки в текстовому ре-
жимі. Витиснений НСА і ССА; 2. Міггогед
Бізк Аггау - КАІБ-матриця (рівня 1) із
дублюванням даних на “дзеркальному”
дисковому накопичувані (див. також
ЕЛЮ); 3. Мосіиіабоп-Ботаіп Апа1у8І8 -
аналіз [сигнали] в області модуляції # по-
дання у часі змін частоти, фази або часо-
вих інтервалів; 4. МесЬапісаІ Безі§п
Аиіотаііоп - автоматизація проектування
механіки (механічних пристроїв) # засто-
сування, що допомагають автоматизувати
конструювання виробів та їхню інженер-
ну підготовку до виробництва, наприклад,
в авіаційній промисловості (див. також
САЕ/САМ).
МБАС - Ми1іір1уіп£ Б-А Сопуєгієг - мно-
жувальний ЦАП.
МБАРІ - Миїй-Бітепзіопаї АРІ - специфі-
кація МБАРІ # відкрита об'єктно-орієнто-
вана специфікація, опублікована ОЬАР
Сошісії, некомерційною асоціацією по-
стачальників багатовимірних СКБД
(БСКБД). Забезпечує застосуванням до-
ступ до БСКБД на зчитування (див. також
МОБВ, ОЬАР).
МББВ - Микі-Бітепзіопаї БаїаЬазе - бага-
товимірна СКБД # технологія, що подає
багатовимірні дані як агрегати даних в ді-
лянках, де перетинаються дані з різних
напрямків (див. також МОАРІ).
МБІ - див. Миіііріе Орситепі Іпіег/асе.
МБК - Микітесііа Беуеіорегз [Беуеіортепі]
Кіі # набір [апаратних і програмних] інстру-
ментальних засобів [корпорації Місгозой]
для розробників мультимедіа-систем.
МБУ - МопіЬ, Бау, ¥еаг - місяць, день, рік.
шеапіп£ - зміст, значення.
тесЬапіса! - оригінал-макет; монтаж, гото-
вий до репродукування; фотоформа # див.
також сатега-геасіу ра§е, кеуііпе, разіе-ир.
тесііа - 1. носій (даних) # (множ, від
тесііит) матеріали, що зберігають дані в
різноманітній формі або дозволяють пере-
давати їх через себе (див. також ЬагсІ сіізк,
та^пеііс іаре); 2. передавальне середови-
ще # див. також тесііа §аіеууау, тесііа
ргосеззог; 3. якась форма інформації -
див. тиііітесііа; 4. галузева преса # напри-
клад, комп’ютерні журнали та тижневики.
тесііа Ьиз - медіа-шина # високошвидкіс-
ний канал для передавання аудіо- та від-
еоданих (див. також аисііо, тесііа зігеат).
тесііа сЬаіщег - пристрій зміни носіїв #
див. також аиіоскап^ег, СІ) скап^ег,
/икеЬох.
МеШа Сопігої ІпіегГасе - див. МСІщ.
тесііа еп£Іпе - [однокристальний] “проце-
сор середовища” 96002 [фірми Моіогоіа]
(із гарвардською архітектурою).
тесііа §аІеіуау (МС) - шлюз середовища #
пристрій на стику комутованої телефон-
ної мережі та пакетної мережі, який пере-
творює пакети (наприклад, ІР) на теле-
фонний сигнал і навпаки, узгоджуючи в
такий спосіб модемні виклики і голос,
який передається зверху ІР.
тесііа ргосеззог (МР) - медіапроцесор # ко-
нтролер або однокристальний мультипро-
цесор, призначений для оброблення пото-
кового відео і/або аудіо, графіки, факси-
мільних повідомлень тощо (див. також
А8ІС, СРІІ, О8Р, ргосеззог, 8ІМР, УЬІУУ).
тесііа зігеат - потік відео- або аудіоданих #
див. також аисііо, сіаіа зігеат, тесііа Ьиз,
хісіео.
тегїіаіезз - бездискова # мережна станція
320
тетогу тапа^ег
без жорсткого диска або дисководу
гнучких дисків.
Медіа-Ьіпк - канал взаємодії типу МЬ #
призначений для об’єднання мікропро-
цесорів і ЦПС у мережну систему (див.
також МЬС).
шесііит - передавальне середовище # (од-
нина від тесііа) фізичне середовище для
організації каналу передавання даних
(див. також гасііо скаппеї, і\уі8ієсіраіг).
МЕС (також ше£) - див. те^аЬуіе.
те^аЬії (МЬ, МЬй) - мегабіт, Мбіт # 1 048 576 біт
або 128 Кбайт. Одиниця виміру місткості
мікросхем пам’яті.
ше^аЬуіе (МВ) - мегабайт, Мбайт, Мб #
1024 Кбайт або 2Л20 байт (1 048 576 байт)
(див. також Ьуіе, ехаЬуіе, ^і^аЬуіе, кііо-
Ьуіе, реіаЬуіе, ІегаЬуіе, геіїаЬуіе).
те^аЬегіх (МНх) - мегагерц, МГц # одини-
ця виміру частоти, дорівнює 1000 кГц
(див. також ОНг, Ні, кНі).
те£аПор$ - див. МРЬОРВ.
те^азігеат зєгуісє - передавання даних
мережею І8ПМ зі швидкістю 2 Мбіт/с #
див. також кііозігеат зегуісе.
шеіісіолуп - глобальна аварія # аварія, що
стосується всієї системи або комп’ютер-
ної мережі. Синонім - іоіаі/аііиге.
тешЬег - елемент # у програмуванні - еле-
мент структури, об'єднання або перераху-
вання (див. також епитегаііоп, зігисіиге,
ипіоп).
тешЬег Гппсііоп - функція-член (мови С++).
тетЬгапе кеуЬоагсі - мембранна клавіатура #
недорога плоска, вкрита стійким до пилу і
бруду пластиком клавіатура, без механіч-
них клавіш - на їхнє місце нанесено кон-
тури клавіш, під якими розташовано чут-
ливі до натискання (сенсорні) зони (див.
також кеуЬоагсі).
тето йеШ - поле типу тето # текстове по-
ле в БД, яке може містити неструктурова-
ний текст великої довжини (див. також
ИВМ8, /Іеісі).
тетогу - пам'ять, рідше запам'ятовуючий
пристрій # загальний термін, який позна-
чає електронний пристрій для оператив-
ного (тимчасового) або постійного збері-
гання даних. Цей вид пам'яті часто нази-
вають головною або первинною пам'яттю,
на відміну від вторинної (зовнішньої) па-
м’яті, наприклад, жорстких дисків (по-
рівн. 8іога%е', див. також соге тетогу,
ЕРКОМ, тетогу аііосаііоп, тетогу са-
расііу, тетогу скір, тетогу тапа^етепі,
тетогу рооі, тетогу ргоіесііоп, тетогу-
ге8ІсІепІ, РКОМ, ВАМ, РОМ, 8етісопс1исіог
тетогу).
тетогу аііосаіїоп - розподіл [виділення]
пам'яті # процес виділення пам'яті змін-
ним і/або об'єктам програми під час її
трансляції (зазвичай на етапі генерації
проміжного або цільового коду) або на
етапі виконання. Розрізняють статичний
(в ОЗП і ПЗП) і динамічний (тільки в
ОЗП) розподіл пам'яті. Синонім - 8іога%е
аііосаііоп (див. також вупатіс тетогу аі-
Іосаііоп, тетогу тар, тетогу рооі).
тетогу сарасіїу - обсяг пам'яті [ОЗП] #
див. також тетогу.
тетогу сагсі - карта (картка) пам’яті # не-
велика картка оперативної та/або енерго-
незалежної пам’яті для застосування в
мобільних пристроях (КПК, органайзе-
рах, стільникових телефонах, цифрових
фотокамерах тощо) або як переносного
пристрою зберігання конфіденційних да-
них. Найпоширеніші карти пам’яті -
СотрасіРІа8к (місткістю до 8 Гбайт),
хО-Рісшге Сагсі, ЗшагіМесііа, 8И Мешоїу
Сагсі, МиШМесІіаСагсІ, Метогу 8ііск, М8
Ма^іс Оаіе, М8 РКО, Міпі 80 Сагсі та
Метогу 8гіск Оио (див. також ІЛ8В Дазк
тетогу).
тетогу сЬір - мікросхема пам’яті, мікро-
схема ОЗП # див. також тетогу.
тетогу ехрапзіоп сагсі - плата розширення
пам'яті [ОЗП] # установлення додаткових
плат пам'яті - поширений спосіб нарощу-
вання обсягу ОЗП комп'ютера. З перехо-
дом на модулі 81ММ його використову-
ють набагато менше (див. також
ехрап8Іоп сагсі, тетогу).
тетогу ехрапзіоп £гаіш1агііу - модуль-
ність, розмір модуля (при розширенні ос-
новної пам'яті).
тетогу ІпІегГасе - 1. інтерфейс пам’яті #
Приклад: ТИе тетогу ІпІегГасе із изесі іо соп-
песі 80КАМ іо іЬе пеімогк ргосеззог. - Інтер-
фейс пам’яті використовують для зв'язку
80КАМ з мережним процесором; 2. інтер-
фейс ОЗП # інтерфейс картки РС Сагсі за
промовчанням. Підтримує операції з па-
м'яттю. Використовують для карт як ОЗП,
так і вводу-виводу.
тетогу Іеак - витік пам’яті # ситуація, по-
в'язана з динамічним виділенням великих
обсягів пам’яті без її наступного звільнен-
ня. Може викликати системні збої, клінчі
тощо (див. також %агЬа§е соїіесііоп).
тетогу тапа^ег - диспетчер пам'яті # на-
приклад, рЕММ фірми Риагіегсіеск.
321
тетогу тапа§етеп(:
тетогу тапа^етепї - керування пам’яттю #
загальний термін для різноманітних стра-
тегій розподілу пам’яті та боротьби з її де-
фрагментацією. Приклад: Метогу тападе-
тепі \л/аз сіопе уегу зітріізіісаііу. - Керування
пам'яттю зроблено дуже спрощено, (див. та-
кож тетогу тар, ММІ], чігіиаі тетогу).
тетогу тар - карта пам’яті # графічне по-
дання розподілу основної пам’яті ком-
п’ютерної системи, що показує області
програм, даних, вільну пам’ять тощо (див.
також тетогу аііосаііоп, тетогу тапа^е-
тепї).
тетогу рооі - пул пам'яті # область ОЗП, із
якої провадять динамічне виділення бло-
ків пам'яті (див. також тетогу аііосаііогі).
тетогу ргоіесііоп - захист пам'яті # апара-
тні засоби, які забезпечують захист адрес-
ного простору одного завдання (процесу)
від несанкціонованого доступу іншого.
Приклад: ї/УГіаі іггііаіесі те аЬоиі ІГіе Зіпсіаіг 01
газ ІЬаі \л4тіІе ІЬе орегаііпд зузіет газ сараЬІе
ої тиІШазкіпд, уои соиісі зііІІ сгазїі аі апу ііте
Ьесаизе іКеге газ по тетогу ргоіесііоп. (Ііпиз
Топ/аібз) - У Зіпсіаіг 01 мене особливо драту-
вало те, що хоч ОС підтримувала багатозадач-
ність, усе могло в будь-який момент повалити-
ся, тому що не було захисту пам'яті, (див. та-
кож аМге88 8расе, Ьоипсіагу ргоіесііоп).
тетогу зиЬзузіет - підсистема пам’яті #
зазвичай про підсистему ОЗП (див. також
тетогу).
тетогу тоШЬ - розрядність пам’яті # число
бітів, яке можна зберігати за однією адре-
сою пам’яті (див. також тетогу).
тешогу-гезШепІ: - резидентний у пам'яті,
резидентний в ОЗП # див. також ге8ІсІепі,
Т8К[Х}.
МЕМ8 - тісгоеіесігошесіїапісаі зузіетз -
мікроелектромеханічні системи, техноло-
гія МЕМ8 # фотолітографічна технологія,
що дозволяє виготовляти інтегровані кре-
мнієві мікросхеми розміром від десятків
мікрон до декількох міліметрів, з дуже
маленькими механічними елементами -
інтелектуальні пристрої (мікромашини) із
різноманітними функціями. Як приклади
можна назвати імплантовані кардіостиму-
лятори і дефібрилятори. Технологія, що
швидко розвивається; використовують зо-
крема в мікроробототехниці та високото-
чній зброї. Ринок МЕМ8-пристроїв зріс з
$10 млрд у 1999 р. до $34 млрд у 2002 р.
(див. також тісгоеп^іпе, тісго-таскіпегу,
№М8).
МЙЛЧА - Місісіїе Базі апсі N01111 Аігіса - Серед-
ній Схід і Північна Африка, регіон МЕКА #
геополітичний район, який складається з
22 країн (див. також СЕЕ, СЕМЕА,
ЕМЕА).
тепіаііїу - 1. менталітет; ментальність (від
піздньолат. тепіаІІ8 - розумовий), образ
мислення, сукупність розумових навичок;
світосприймання, умонастрій; рівень сві-
домості, характерний для певної суспіль-
ної групи (див. також сиііиге)} 2. інтелект,
розум.
тепи - меню # список команд або варіантів
відповіді, виведений програмою на екран.
Вибір із меню провадять курсором миші,
натисканням виділеної в пункті меню бу-
кви або переміщенням курсору меню. Ме-
ню можуть бути вкладеними. Різні за спо-
собом організації й подання на екрані
(див. також са8сасІіп£ тепи, сопігої тепи,
сігор-сіочип тепи, кіегагскісаі тепи, тепи
ііет, рор-ир тепи, рге/егепсе тепи, риіі-
сіоут тепи, гоїі-ир тепи, 8иЬтепи).
тепи-дгіуеп (також тепи (іґіуєп) - керо-
ваний за допомогою меню # про програ-
му, користувацький інтерфейс якої ґрун-
тується на використанні меню (тепи-
сігіуєп іпіегЕасе), на відміну від програм,
керованих командами користувача (див.
також сіаіа-сігіуеп, егепі-сие-сігіуеп, іпіег-
гирі-сігіуеп, тепи).
тепи Ьаг (також тепиЬаг) - смужка [лі-
нійка] меню # горизонтальна смужка у
верхній частині вікна, що містить елемен-
ти вибору (пункти меню), доступні в ак-
тивному застосуванні (синонім - асііоп
Ьаг) (див. також тепи ііет, риіісіоууп
тепи, ууіпсіоуу).
тепи Кет - пункт меню # див. також тепи.
тепи 8е1есйоп - вибір пункту меню # див.
також тепи.
МЕО - тебіиш ЕагіЬ огЬіі - середня навко-
лоземна орбіта, середньовисотна орбіта #
орбіта супутника зв'язку в діапазоні висот
5-20 тис. км (див. також СЕО, ЬЕО,
N080).
МЕО8 - Месіішп ЕаїїЬ ОгЬіііп£ Заіеііііез -
середньоорбітальний супутник # див. та-
кож ЬЕО8,МЕО.
Мегсей # кодова назва процесора Р7, розро-
блюваного корпорацією Іпіеі.
шег£е - 1. злиття, об'єднання # див також
тег%е 8огі, тег^е риг%е\ 2. зливати, з'єдну-
вати, об'єднувати # наприклад, списки або
файли Порядок їхнього проходження за-
звичай несуттєвий (порівн. аррепА, /ііе
тег%е, таіі тег%іп£).
322
те88а§іп§
тег£е риг^е - очищення злиттям # злиття
двох і більше списків з одночасним вида-
ленням за визначеними критеріями неба-
жаних елементів, наприклад, повторюва-
них імен (див. також тегре)
ШЄҐ&Є 8ОГІ - сортування злиттям # зовнішнє
сортування даних, яке об’єднує за один пе-
регляд два раніше відсортовані списки (гру-
пи даних) в один. Спочатку перший еле-
мент із першого списку порівнюють з пер-
шим елементом із другого; після того, як
вибір зроблено, покажчик початку списку,
із якого вибрано елемент, пересувають до
наступного елемента, і так до кінця одного
зі списків. Метод можна застосовувати до
кількох списків; причому обробляють тіль-
ки перші елементи списків (див. також а8-
сепсіїп% 8огі, ЬиЬЬІе 8огі, соїіаііпр 8огі, сіе-
8СЄПСІІЩГ 8ОГІ, ехіегпаї 8ОГІ, іпіегпаї 8ОГІ, Іехі-
соргаркіс 8огі, 8огі).
МЕ8 - 1. Мапи£асШгіп§ Ехесийоп Зузіетз -
системи керування виробництвом, виробни-
чі виконавчі системи - див. МЕ8&Ї, 2. Мапи-
ГасШгіп£ Епіегргізе Зоїигіопз - рішення для
виробничих підприємств # клас корпорати-
вних систем, які становлять автоматизовану
систему контролю й оптимізації виробничої
діяльності, що в режимі реального часу іні-
ціює, відслідковує, оптимізує і документує
виробничі процеси від початку виконання
замовлення до випуску готової продукції.
Займають проміжний рівень між ЕКР-сис-
темами й АСУ ТП (див. також ЕКР).
ШЄ8І1 пегіуогк - ділянкова (змішана) мережа #
мережа передавання даних, у якій при-
наймні між двома вузлами існує кілька
шляхів. Є дві топології ділянкових мереж:
ЇПІ1 шезЬ (коли кожний вузол має канал,
який з’єднує його з кожним іншим вузлом
мережі) і рагііаі шезЬ (деякі вузли можуть
мати зв’язок лише з одним або двома ін-
шими вузлами) (див. також кіегагскісаі
пеіїкогк).
шезЬ (:оро1о£у - ділянкова топологія - див.
те8к пеіюогк.
МЕ8І - МосІіГіесІ, Ехсіпзіує, Зйагесі апсі Іп-
уаііс! [шикіргосеззог ргоіосої] - протокол
МЕ8І для багатопроцесорного обчислю-
ваного комплексу [із кеш-пам’яттю] # пе-
редбачає можливість зміни, монопольне і
колективне використання й установлення
ознак недійсності даних кеш-пам’яті.
ше88а£е (М8С) - повідомлення, лист #
1. лист в електронній пошті; 2. повідом-
лення #1) блок даних разом із інформа-
цією керування, що посилає програма
(див. також єуєпі, те88аре Ьох, тез8 аре
кеасіег, теззаре раззіпр, теззаре диеие);
2) в ООП роботу з об’єктами здійснюють
надсиланням їм повідомлень, що унемо-
жливлює дублювання даних та гарантує,
що зміна структур даних, інкапсульова-
них в об’єкт, не пошириться на інші час-
тини системи. Повідомлення реалізують
як виклик функції (містить адресу об’єк-
ту/об’єктів, якій його передають, ім’я
методу та необов’язковий список параме-
трів) и обробляють відповідним методом
(див. також теікосі, оЬ]есі, ООР); 3. інфор-
мація, яку видає користувачу програма.
ше88а§е Ьаг [Ііпе] - рядок повідомлень # си-
нонім - теззаре Ііпе.
ше88а£е-Ьа8Є(1 МСМ - багатокристальний
модуль з орієнтацією на передавання по-
відомлень, із керуванням за допомогою
механізму повідомлень # див. також
герізіег-ЬазесІ МСМ.
ше88а§е Ьох - вікно повідомлень # див та-
кож теззаре^].
те88а£е (1ще8І - згортка [профіль] повідом-
лення # ущільнений текстовий рядок,
отриманий із тексту повідомлення вико-
ристанням однобічної геш-функції (опе-
луау ЬазЬ Гипсііоп). Використовують для
створення цифрового підпису (див. також
сіірііаі зірпаіиге).
теззаре Ьеасіег - заголовок повідомлення #
структура на початку повідомлення, що
містить адресу (ідентифікатори) відправ-
ника й одержувача повідомлення та іншу
інформацію. Заголовки використовують
для керування повідомленнями (див. та-
кож теззаре^]).
ше88а§е Ііпе - див. теззаре Ьаг.
ше88а£е ра88Іп£ - передавання повідомлень,
обмін повідомленнями # один із двох спо-
собів організації взаємодії між паралель-
ними процесами (інший - 8кагесІ тетогу).
теззаре циепе - черга повідомлень # 1. зв’яза-
ний список із нуля і більше повідом-
лень; 2. тип міжплатформного ПЗ. Дозволяє
на відміну від технології викликів віддале-
них процедур організувати асинхронну ро-
боту клієнта і сервера. Клієнт, який передав
повідомлення на сервер, може продовжува-
ти свою роботу, не чекаючи відповіді (див.
також теззаре^, тісісіїеюаге, диеие, КРС).
теззаре 8У\іісЬіпц - комутація повідомлень -
див. раскеі зумііскіпр.
ше88а§іп£ - робота з повідомленнями, об-
мін повідомленнями # одна з функцій те-
лекомунікаційних і онлайнових систем
323
те8$а§іп§ зоГЬуаге
(див. також тезза^е, тезза£Іп£ зо/іхчаге).
те8за£ІП£ зоГЬуаге - ПЗ для роботи з по-
відомленнями # загальний термін, який
означає програму, що допомагає користу-
вачу одержувати, переглядати або вико-
нувати будь-які інші дії з повідомленнями
(див. також ВВ8, е-таіі, тезза£Іп£).
шеіа-арріісаііоп - метазастосування # фік-
тивне застосування, створене для спро-
щення керування або інтеграції інших за-
стосувань, ведення бізнес-процесів, які
використовують функціональність кіль-
кох інших застосувань (див. також сгозз-
арріісаііогі).
теіасЬагасіег - метасимвол # символ, який
має спеціальне значення для ОС (див. та-
кож укіІВсагВ скагасіег').
шеіасіаіа - метадані, дані про дані # у СКБД -
описи характеристик даних у сховищі да-
них. Використовують для перегляду да-
них, їхньої трансформації; також потрібні
засобам інструментальних пакетів, наяв-
них у користувача (див. також Ваіа Віс-
ііопагу, ВаіаЬазе зскете, Іо^ісаі сопзіз-
іепсу, теіагиіе).
шеіасіаіа тодеіег - [підсистема] моделю-
вання метаданих.
теіаіїїе - метафайл # 1. незалежний від при-
строїв формат графічного файла, що до-
зволяє сполучити описи растрових та век-
торних зображень. Крім самого зображен-
ня, в такому файлі зазвичай зберігають ін-
формація про те, як це зображення треба
виводити на екран (наприклад, 6К8-мета-
файл, у якому зображення зберігають як
набір графічних об’єктів: ліній, кіл, полі-
гонів тощо). Існує кілька форматів мета-
файлів, наприклад, Сотриіег СгарЬісз
Меіайіе (файли з розширенням .СОМ),
\Уіп4о\у8 Меіайіе (файли з розширенням
Ї¥МГ); 2. у СКБД М8 Ассезз - це файл,
який містить команди для створення гра-
фіки.
теіакшн¥Іе<І£Є - метазнання # у ШІ - час-
тина бази знань, яка описує її структуру
(див. також агіі/ісіаі іпіе11і%епсе, ехрегі
зузіет, КВМ8).
теіаііігаііоп - металізація # одна зі стадій
виготовлення друкарської плати (див. та-
кож сігсиіі ЬоагВ) або виробництва мікро-
схем, яка полягає в осадженні на підклад-
ку тонкої плівки металу і формуванні на
ній за допомогою фоторезіста потрібної
схеми міжз'єднань (див також сігсиіі
ЬоагВ, ркоіогезізі).
теіарЬог - метафора, модель # наприклад,
побудова системи керування файлами по-
дібно до конторських швидкозшивачів.
теіагиіе - метаправило # правило, що опи-
сує застосування або способи побудови
інших правил (див. також теіаВаіа).
теїегіїщ - 1. облік ліцензій # див. також
теіегіп% зо/іїуаге; 2. вимір кількісних по-
казників # наприклад, для визначення ви-
трати часу/ресурсів.
шеіегіп§ зоГЬуаге - облікове ПЗ # ПЗ, за до-
помогою якого в ЛОМ обліковують вико-
ристання ліцензій (див. також Іісепзе,
зо/і^аге Іісепзе).
іпсЧЬос! - 1. метод # в ООП - вбудована про-
цедура об’єкта, яка асоційована з його ти-
пом, змінює стан об’єкта чи змушує його
відправити повідомлення. Термін уперше
введено у мові 8таІІТаІк. Більшість об’єк-
тів мають три типи методів: конструктори
(сопзігисіогз), деструктори (безігисіогз) і
методи повединки (ЬеЬауіогз). Методи та-
кож поділяють на закриті (ргіуаіе теікоВ)
і відкриті (див. також аЬзігасі теікоВ,
сіазз теікоВ, іпзіапсе теікоВ, тезза^е^,
оЬ]есі, ООР, ргосеВиге)\ 2. правило # від
грец. теікоВоз - дослідження.
теігороШап агеа пеіууогк (МАМ) - міська
[обчислювальна] мережа, МОМ; мегаполіс-
на цифрова [комп’ютерна] мережа # високо-
швидкісна комунікаційна мережа, що охоп-
лює регіон діаметром до 50 км, проміжна за
масштабом між ЛОМ і глобальною (И'АІУ)
мережею. Протоколи і кабельна система
для ГОМ описують стандарти комітету
ІЕЕЕ 802.6 (див. також СЛА[2], ІЕ4А).
шеххапіпе Ьоагсі (також тегхапіпе тосіиіе) -
додаткова [схемна] плата (модуль); плата
(модуль) розширення; плата (модуль)
другого рівня.
тегхапіпе Ьиз - додаткова, проміжна або
локальна шина; шина розширення; шина
другого рівня.
МЕ - 1. шесііит ітедиепсу - середня частота #
діапазон радіочастот від 300 до 3000 кГц
(див. також еіесігота^пеііс зресігит)\
2. тиігійедиепсу - багаточастотний.
МЕС - Місгозой Еоигкіаііоп Сіаззез - біблі-
отека фундаментальних класів (об’єктів)
корпорації Місгозой, бібліотека МЕС #
випущена в 1992 р., її використовує М8
Уізиаі С++ як високорівневі інтерфейси
до ХУіпсіохуз АРІ. Містить 250 класів (див.
також РСЬ, ВРС).
МЕС Ехіепзіопз # ПВЬ, які розширюють
МЕС за рахунок створення нових класів
на базі вже наявних. Серед них зокрема
324
шісгосЬір
бібліотеки для створення клієнт-сервер-
них застосувань.
МЕБОР8 - Мііііоп Ріоаііп^-Роіпі Орегагіопз
Рег 8есопд - мільйон операцій із рухомою
крапкою за секунду # одиниця швидкодії
процесора або комп’ютера (див. також
РРОР8, СРЬОР8, МІР8, МОР8, ТРРОР8).
МЕМ - Модійед Егедиепсу Модиіаііоп - мо-
дифікована частотна модуляція, МЧМ #
метод цифрового записування на магнітні
диски і стрічки. Застосовують зазвичай у
недорогих контролерах НЖМД зі швидкі-
стю передавання до 5 Мбайт/с (див. та-
кож АЕРСМ, АМ, САР, ССК, РМ, тосіи-
Іаііоп, N1(2, КЬЬ).
МЕР - 1. МиШіипсіїоп Регіріїегаї деуісез -
багатофункціональний периферійний
пристрій # зазвичай йдеться про багато-
функціональний принтер; 2. Микійтсііоп
Ргіпіег - багатофункціональний принтер,
БФП # друкувальний пристрій, який пра-
цює в режимах факсу, сканера і копіюва-
льного апарата.
МЕ8 - МиІііЕгате 8упсЬгопіхаІіоп - багато-
кадрова синхронізація.
МЕТ - 1. МодеІіп^-Гог-ТезІаЬіІіІу - моделю-
вання для забезпечення тестованості;
2. Мазіег Рііе ТаЬІе - головна таблиця фай-
лів # реляційна БД, у якій файлова система
ИТР8 зберігає інформацію про вміст тому
(див. також сіизіег, РАТ, ЬСК УС№).
МСА - 1. Миііітесііа СгарЬісз АгсЬііесіиге -
архітектура підсистеми графіки для [сере-
довища] мультимедіа; 2. Мопосіїготе
СгарЬісз Асіаріег - монохромний графіч-
ний адаптер # тип чорно-білого відеоада-
птера, використовуваного в машинах ти-
пу ІВМ РС ХТ (див. також асіаріег, ССА,
МССА, 8УСА, УСА).
МССР - Медіа Сгаіедуау Сопігої Ргоіосої -
протокол МССР # стандарт для ІР-теле-
фонії, підтримує взаємодію між програ-
мою керування з’єднаннями і шлюзами.
МН8 - 1. Мезза^е Напдііп^ Зузіет - система
керування повідомленнями, служба МН8 #
містить набір мережних протоколів оброб-
лення повідомлень у мережах Х.400. Факти-
чний стандарт для систем електронної по-
шти, створений фірмою Асііоп ТесЬП0І0£ІЄ8
(див. також МТА, СА)\ 2. Мезза^е Напд1іп&
Зегуісе - служба оброблення повідомлень #
стандарт де-факто, розроблений фірмою
Моуєіі для створення застосувань, які підтри-
мують функції електронної пошти. Забезпе-
чує взаємодію в середовищі різнорідних ОС
і протоколів зв’язку.
МНг — див. те^акегіг.
МІА - Миіііуепдог Зіапдагд АгсЬііесіиге -
стандартна архітектура різнорідних (гете-
рогенних) систем, стандарт МІА # розро-
блений корпорацією ЬІірроп ТеІе^гарЬ апд
ТеїерЬопе.
МІВ - Мапа&епіепі Іпіогтаііоп Вазе - база
інформації керування # корпоративна БД,
яка містить інформацію про контрольова-
ні та керовані параметри мережних при-
строїв . Використовують адміністратори
мереж.
МІС - Мешогу іп Саззеііе - мікросхема МІС #
флеш-пам'ять місткістю 16 Кбайт, встано-
влювана в касетах АІТ. Пристрій АІТ мо-
же за спеціальним послідовним інтерфей-
сом завантажувати інформацію, що при-
скорює доступ до даних. Такі касети ма-
ють вбудований активний очищувач голі-
вок і контроль параметрів сигналу голів-
ки. У разі її забруднення очищувач авто-
матично приводиться в дію.
шіс - тісгорЬопе - мікрофон # вимовляють
“майк”. Пристрій, який перетворює акус-
тичні сигнали на електричні.
шіскеу - жарг. міккі, одиниця переміщення
миші # програмістський термін. 1 міккі
дорівнює приблизно 1/200 дюйма (див.
також тоизе).
МІСИ - Ма^пеііс Іпк СЬагасІег Кесо£піїіоп
- розпізнавання символів, написаних маг-
нітними чорнилами (барвником).
Місто СЬаішеІ АгсЬііесіиге (МСА) - мік-
роканальна архітектура шини, архітекту-
ра МСА, шина МСА # 32-розрядна шина
для плат розширення в ПК родини ІВМ
Р8/2 (моделі старші за 30-ту) і деяких ро-
бочих станцій з'явилася в 1987 р. Швидша
за стару шину І8А, але програла через за-
критість шині ЕІ8А. Від назви МСА кор-
порація ІВМ відмовилася, оскільки суд
задовольнив позов організації з такою са-
мою назвою.
шісгоатреге (тісгоатр) - мікроампер, мкА #
одиниця виміру сили дуже слабкого елек-
тричного струму, дорівнює 10'6 А (див.
також атреге).
шісгоЬптзег - мікробраузер # інтеркет-
браузер, спеціалізований для інтелектуа-
льних телефонів (зтаїї рЬопе), РИА або
аналогічних пристроїв (див. також
Ьгоужєг, РУАР).
шісгосеіі - мікроділянка # приймач-переда-
вач безпроводової служби зв'язку, напри-
клад РУЬЬ.
шісгосЬір - мікросхема - див. скір.
325
тісгосод тісгосепйігу
тісгосоЛ тісгосепіигу - мікростолітгя, мі-
кросторіччя # близько 52,6 хв. (див. також
аііорагзес).
тісгососіе (також тісго-согіе) - 1. мікрокод #
послідовність мікрокоманд (мікроінстру-
кцій), які складають мікропрограму в
пристрої мікропрограмного керування
процесора. Кожній машинній команді
процесора відповідає своя мікропрограма
(див. також тісгоіпзігисііоп, тісгорго^га-
ттіп§); 2. мікропрограма.
тісгосошриіег - мікрокомп'ютер, мікро-
ЕОМ # комп’ютер на базі мікропро-
цесора. Термін використовували в 80-х
роках. Через те, що мікропроцесори зараз
застосовують в дуже широкому спектрі
пристроїв, значення цього терміна стало
дещо розмитим (див. також сотриіег,
таіп/гате, тісгоргосеззог, тіпісотриіег).
тісгосопігоііег - мікроконтролер # одно-
кристальний мікропроцесор, розроблений
спеціально для систем керування те-
хнологічними процесами, перифері-
йними, комунікаційними, побутовими
приладами й іншими пристроями. Зазви-
чай має невеликий обсяг ОЗП, ППЗП/ПЗП
і порти вводу-виводу (див. також соп-
ігоііег, СРІ}, етЬеМесІ зузіет, тісгорго-
сеззог, РКОМ, ВАМ).
тісгоеіесігопісз - мікроелектроніка # роз-
діл електроніки, що розробляє і застосо-
вує мікросхеми (див. також іпіеруаіесі
сігсиіі).
тісгоепщпе - мікродвигун # див. також МЕ-
М8.
тісгоїіорру гіізк - гнучкий мікродиск - ди-
в./Іорру сіізк.
МісгоГиеІ Сеіі - мікропаливний елемент #
електрохімічний прилад, який генерує
електрику як результат реакції суміші во-
ди і метанолу. За ефективністю пере-
вершують іонно-літієві батареї.
тісгоіпск - мікродюйм # одна мільйонна
частка дюйма (приблизно одна сорокова
частка мікрона).
тісгоіпзігисОоп - мікрокоманда # команда
з набору команд мікрокоду. Мікрокома-
нди розміщують у надшвидкій пам'яті.
Вони працюють на рівні окремих розр-
ядів регістрів та інших пристроїв процес-
ора. Виконання процесором однієї звич-
айної машинної команди на внут-
рішньому рівні складається з виконання
послідовності мікрокоманд. Мікрокод
розробляють творці конкретного процес-
ора 'і він недоступний іншим прог-
рамістам, а тим паче користувачам систе-
ми. Існують процесори, в яких мікрокод
можна змінювати або перевантажувати
(див. також тісгососіе, тісгорго^гат).
тісгокегпеї - мікроядро # підхід, запропо-
нований у 1979 р., використовуваний під
час розробки ОС - спочатку створюють
невелике ядро, що містить тільки універ-
сальні функції, потрібні всім підсистемам
(модулям розширення). Переваги: одна-
ковий інтерфейс, розширюваність, мобіль-
ність, надійність, підтримка об'єктної орієн-
тованості, передбачуваність затримок. Під-
хід використовували під час розробки ОС
Масй і ряду версій ІЛМІХ. Приклад: Тіїе
іепеї ої Ше тісгокегпеї арргоасїі із Шаі Ше кег-
пеї, мґіісГі із Ше соге ої Ше соге, зНоиІсІ сіо аз Іії-
ЇІе аз роззіЬІе. (Ипиз Топ/аісіз) - Принцип мік-
роядра полягає в тому, щоб залишити в ядрі,
що є основою основ, якнайменше функцій,
(див. також кегпеї, Маск, орегаііп% зузіет,
ШІХ).
шісготеіег (|ііт) - мікрометр, мікрон # ме-
трична одиниця довжини, що дорівнює
одній мільйонній частці метра. Синонім -
шісгоп.
шісгоп - мікрон # одна мільйонна частка
метра. Технологічні норми під час виго-
товлення мікросхем вимірюють сотими
частками мікрона. Синонім - тісготеіег
(див. також папотеіег, рісотеіег).
тісго8еп8ог - мікродатчик # мініатюрний
пристрій, який перетворює ту або іншу
властивість середовища на сигнали, що
можна зчитувати і обробляти (див. також
зепзог).
шісго8расіп£ - мікроінтервал, мікропроміжок #
інтервал змінної довжини, який додають
до відстані між символами для вирівню-
вання тексту. Деякі ромашкові та матрич-
ні принтери не підтримують друкування
таких текстів (див. також аІІ£птепі,
скагасіег зрасіп§, /изіі/ісаііогі).
шісгорегіріїегаїз - мікропериферія, мікропе-
риферійні пристрої (устаткування) # 1. загал-
ьна назва спеціалізованих мікросхем і/або
контролерів (ОВР, модем тощо) у мікропроц-
есорних системах; 2. мініатарний пери-
ферійний пристрій (див. також регіркегаї
скМсе).
тісгорЬопе (тіс) - мікрофон # пристрій,
який перетворює акустичні (звукові) си-
гнали на електричні.
ШІСГОрГОСЄ88ОГ (МР, МРЦ) - мікропроцесор #
ЦП, реалізований у вигляді однієї мікро-
схеми. Перший комерційний мікропроце-
326
ІПІ11І8ЄС0ПСІ
сор розроблено корпорацією Іпіеі у 1972 р.
Приклад: ТЬе ІЬгее Ьазіс тісгоргосеззог іурез
ага СІ8С, РІЗС апсі Х/ИМ. - Існують три осн-
овні види мікропроцесорних архітектур -
СІ8С, КІ8С і ШУУ. (див. також АІЛС, СРІІ,
11Ь8І, УЬ8І).
шісгорго^гаш - мікропрограма # внутрішня
програма процесора, складена з послідо-
вностей мікрокоманд. Кожній машинній
команді відповідає своя мікропрограма,
що її виконує. Термін запропоновано Мо-
рісом Уілксом (М. V. АУіІкз) у 1951 р. у
статті “ТЬе Ьезі \уау Іо СІЄ8І&П ап аиіотаііс
саісиїаііп^ таскіпе”, але вперше мікро-
програмне керування реалізовано лише в
1965 р. у родині ІВМ 8у8Іет/360. Сино-
німи - тісгососіе, тісго-орегаііопз (див.
також сопігої ипіі, іпзігисііоп сіесосіег, ті-
сго іпзігисііоп, тісгорго%гаттіп%).
тісгорго£гатшіп£ - мікропрограмування #
написання мікропрограм (див. також ті-
сгососіе, тісго іпзігисііоп, тісгорго^гат,
тісгоргортаттіп§ Іап^иа^е).
тісгорго£гаттіп£ 1ап£ііа£е - мова мік-
ропрограмування # сукупність мік-
рокоманд, використовуваних під час
розробки мікропрограм (див. також
тісгорго^гат).
тісгогоЬойс8 - мікроробототехніка # роз-
робляє надмініатюрні робототехнічні
пристрої (див. також гоЬоіісз).
тісго8есоп(і - мікросекунда, мкс # одна міль-
йонна частка секунди (0,000001, або 10’6). У
мікросекундах вимірюють, наприклад,
час звертання до ОЗП (див. також /етіо-
зесопсі, тіїїізесопсі, папозесопсі, рісозес-
опсГ).
Місгозой - корпорація Місгозой # найбіль-
ший у світі розробник ПЗ. Заснована
5 вересня 1975 р. Біллем Гейтсом (ВІН О-
аіез) і Полем Аленом (Раиі АПеп) (див.
також Іііір://\ууу\у. тісгозо/і. сот).
Місгозой ВаскОГїїсе # система для керу-
вання мережею масштабу підприємства.
шісгоіїр ЕЕВ - див. РЕВ.
тісго-тасіппегу - мікромашина # складова
частина мікросхем МЕМ8.
тісгоіо'лег - мікробашта # тип корпусу
ПК, висотою близько 13-15 дюймів (див.
також аіі-іп-опе, сіезкіор, сотрасі сазе, /иіі
іоууєг, тісііоууег, 8ЕЕ, зіітііпе, іоууєґ).
тійсіїелуаге - міжплатформне ПЗ, зв’язува-
льне ПЗ, ПЗ проміжного шару # ПЗ, яке
працює зверху ОС та забезпечує за раху-
нок уніфікованої підтримки функцій про-
зору роботу застосувань у неоднорідному
мережному середовищі. Надає послуги
(АРІ) з об’єднання частин застосування,
розподілених по різних комп’ютерах ме-
режі. Основні функції зв'язувального ПЗ -
виклик віддалених процедур; передавання
повідомлень; посередники запитів до об’-
єктів (див. також АВВС, тезза^е диеие,
МОМ, ОРВС, ОЕЕОВ, ОКВ, КМІ, ВРС).
МГОІ - Мизісаі ІП8ЇГШПЄПІ8 ОІ£ІЇа1 ІпІегГасе -
цифровий інтерфейс музичних інструмен-
тів, інтерфейс МГОІ # стандартний для
будь-якого синтезатору протокол об’єд-
нання електронних музичних інструментів
із комп'ютером і ПЗ, прийнятий у 1983 р.
(див. також Сепегаї МЮІ).
МГОЬ - Місгозой ІпІегГасе ГЗсГіпйіоп Ьап-
£иа£е - мова МГОЬ # використовують для
опису інтерфейсів об'єктів (див. також
Асііує, СОМ, ОСОМ, оЬ]есі, ОЬЕ).
тісі-тагкеї - середнього розміру (про
компанії).
тісііоууег - міді-башта # тип корпусу ПК,
висотою близько 17 дюймів (див. також
аіі-іп-опе, (Іезкіор, сотрасі сазе, /иіі іолкег,
тісго-іоууег, 8ЕЕ, зіітііпе, іомег).
МІГ - Мапа^ешепі ІпГогтаїіоп Рііе - файл
інформації керування (специфікація).
ті£гаіїоп - міграція, перехід # перехід зі
старої апаратної платформи і/або ОС,
і/або ПЗ на нові версії (див. також
рогіаЬИііу).
МІЬ - тіїйагу - стандартний індекс для до-
кументів, розроблених у МО США
тії - одна тисячна дюйма, приблизно
25,4 мікрона.
шііііагу Ііте сіоск - воєнний (24-годинний)
формат подання часу.
тіїїеппіит Ьіі£ - проблема [помилка] 2000-го
року # помилка в ПЗ, пов'язана з тим,
що в програмах для економії пам'яті ви-
користовували тільки дві останніх циф-
ри номера року. Обнулення цих цифр у
церших числах січня 2000-го року ви-
кликало деінде помилки у функціону-
ванні програм, наприклад, неправильне
порівняння календарних дат. Проте сер-
йозність проблеми було значно перебі-
льшено, її використовували комп'ютерні
фірми в маркетингових цілях (див. та-
кож Іе§асу зузіетз. У2К).
тіїїітеіег ууауе - міліметрові хвилі # еле-
ктромагнітні хвилі в діапазоні від 300
до 3000 ГГц (тобто з довжиною хвилі
від 0,1 до 1 мм) (див. також еіесіго-
таупеііс зресігит).
тіїїізесопсі (ш8, Ш8ес) - мілісекунда, мс #
327
ШІПІУОІІ (ні)
одна тисячна частка секунди (0,001). У
мілісекундах вимірюють, наприклад, час
звертання до жорсткого диска (див. також
/етіозесопсі, тісгозесопсі, папозесопсі, рісо-
8ЄСОПСІ).
шііііуок (ш) - мілівольт # одна тисячна
вольта.
МІМ - Меіаі-Іпзиіаіог-Меїаі [ЬСИ] - РКІ з
матрицею елементів комутації або керу-
вання на основі структури МДМ (метал-
діелектрик-метал).
МІМО - Миігіріе Іп8Ішс1іоп8 - МиШрІе Ваіа
[зігеаш] - “багато потоків команд, ба-
гато потоків даних”, архітектура МІМБ
(БКБД) # одна з чотирьох можливих
архітектур паралельного комп’ютера в
класифікації М. Фліна (М. Еіупп). У цій
архітектурі набір процесорів незалежно ви-
конує різні набори команд, які обробляють
різноманітні набори даних. Системи в архі-
тектурі МІМО поділяють на системи з роз-
поділеною пам’яттю (слабко зв'язані), до
яких належать кластери, і системи зі спі-
льно використовуваною пам'яттю (зЬагеб-
тетогу тикіргосе88ОГ8). До останніх зо-
крема належать симетричні мультипро-
цесорні системи (див. також МІ8Р,
8ІМИ, Ж 8МР).
МІМЕ - Миїйригрозе Іпіегпеі Маіі Ехіеп8Іоп8 -
багатоцільові розширення пошти (пошто-
вої служби) в Інтернеті, стандарт МІМЕ #
поштовий стандарт Інтернету викладено у
ВЕС 1344, 1521, 1522, 1563, 1740, 1741,
2045 та 2046. Стандарт на кодування в од-
ному повідомленні текстової і нетекстової
інформації (наприклад, графіки) для пере-
давання електронною поштою в Інтернет
(див. також аііасктепі, Ьазе 64, ВШНЕХ,
8/МІМЕ).
Міпі РСІ - специфікація Міпі РСІ # ви-
значає плати розширення, еквівалентні
звичайним РСІ-платам, але малих розмі-
рів: 69,9x46,0x5,6 мм. Запропонована
комп’ютерними компаніями, серед яких
ЗСот, Сотрасі Сотриіег, Веіі Сотриіег,
Саіехуау, НііасЬі РС, ТозІїіЬа, підтримана
корпорацією ІпіеІ (див. також Ьиз,
СотрасіРСІ, РСІ).
шіпісотриіег - мінікомп'ютер, міні-ЕОМ #
комп’ютер проміжного класу між мейн-
фреймами і робочими станціями. Популя-
рні в 1970-1985 рр. Спочатку до них від-
носили ЕОМ вартістю нижче $50 тис., по-
тім за класифікацією корпорації Ві^ііаі до
цього класу стали відносити комп’ютери в
ціновому діапазоні від $20 тис. до $200 тис.
Мінікомп’ютери з обсягом ОЗП від 250К до
500К слів іменували мідікомп’ютерами
(тібісотриіег), а з ОЗП понад 500К слів -
максікомп’ютерами (тахісотриіег). У
зв’язку з появою поняття “сервер” термін
“мінікомп’ютер” використовують усе рід-
ше (див. також сотриіег, таіпГгате, РРР,
УАХ, уюгкзіаіїоп).
тіпі-(1І8кеЛе сігіує - дисковод мінідискет #
тобто дискет діаметром 2,5 дюйма і міст-
кістю 2,88 Мбайт.
тіпітіхе - 1. згорнути # у ПК - опція, що
дозволяє без припинення програми пере-
творити її вікно на піктограму. В останніх
версіях \УІПСІО\¥8 ім'я цього вікна з'явля-
ється внизу вікна на панелі задач. Клацан-
ня цього імені знову зробить задачу акти-
вною (див. також СІЛ, ісоп, ууіп&гш);
2. {також шшітіве) - доводити до міні-
муму, звести до мінімуму, мінімізувати.
шіпірогі сіґіуєг - драйвер мініпорта (у
\Уіпсіолу8 N7) # див. також сігіуєг.
шіпі-іоууєг {також тіпійлуег) - мінівежа #
одна з модифікацій корпусу ПК (див. та-
кож сіезкіор, зрасе загег, іоууєг).
тііШ8 8І£П - знак мінус - див. пе%аііуе зі%п.
тіпиііае - шаблон відбитка пальця, деталь-
ний протокол вводу відбитка пальця # ат-
рибут користувача в БД для біометрично-
го контролю (див. також аиікепіісаііоп,
Ьіотеігіс ісіепіі/ісаііоп, ісіепіі/ісаііоп).
МІР8 - 1. МіПіоп Іп8Ггисіїоп8 Рег БесопсІ -
мільйонів команд за секунду # одиниця
швидкодії процесора. У МІР8 приблизно
вимірюють число машинних команд, яке
процесор може виконати за одну секунду.
Проте в процесорах із СІ8С-архітектурою
різні команди мають різноманітний час
виконання, тому часто говорять про
швидкодію на стандартній для якогось
класу застосувань суміші команд. Крім
того, не існує стандартизованого методу
для визначення швидкодії в МІР8. Крити-
ки називають її “теапіп£Іе88 іпбісаіог о£
ргосе88ог зреесі”, інше тлумачення -
“тагкеіїп£'8 ісіеа о£ ргосеззог зреесі”. Слід
врахувати, що висока швидкість процесо-
ра в МІР8 ще не означає високої продук-
тивності комп'ютера, тому що на неї
впливає і швидкість системної шини, і час
доступу до ОЗП, і реалізація підсистеми
вводу-виводу (див. також МРЮР8,
М0Р8)\ 2. Місгоргосе88ог хуйНоиІ Іпіег-
Іоскесі Ріреііпе 8іа§ез - мікропроцесор без
[апаратних] блокувань між [п'ятьма] сту-
пенями конвеєра, МІР8-процесор # про-
328
шкег
ект Стенфордського університету і комер-
ційний варіант процесора.
тіггог Ьаскир - дзеркальне, повне дублю-
вання [при резервному копіюванні] # див.
також Ьаскир сіечісе, Ьаскир зузіет, /ііе
Ьаскир.
тіггог вегуег - дзеркальний сервер, “дзер-
кало” # сервер, який надає послуги й ін-
формацію, що дублюють популярні в Ме-
режі сервери, до яких не усі користувачі
можуть одержати доступ через недостат-
ню пропускну здатність каналів зв’язку
або продуктивність серверу. “Дзеркала”,
що розташовані в різних місцях і виступа-
ють як представники, знімають цю про-
блему. Всі зміни даних на первинному
сервері розсилають на дзеркальні сервери
(див. також зєгуєг).
тіггог 8Ііе - дзеркальний сайт, розм. “дзер-
кало” # РТР- або веб-сайт, який містить
копію іншого сайта з метою наближення
його до географічно віддалених користу-
вачів (інших країн або регіонів великої
країни) і прискорення завантаження кон-
тента (див. також ууєЬ з Не).
шіггогіп£ - дзеркальне копіювання, проф.
дзеркалювання # схема організації диско-
вого масиву, відома як ВАГО 1, або дуп-
лексування (коли використовують більше
двох дискових адаптерів). Записування
тих самих даних (їхнє дублювання) про-
вадять для підвищення відмовостійкості
системи відразу на кілька дисків або стрі-
чок (див. також/аиіі іоіегапсе).
МІ8 - Мапа^ешепі ІпГогтаїіоп 8у8іетз
- 1. відділ інформаційних систем # на-
зва корпоративного підрозділу, відпові-
дального за підтримку обчислювальних
ресурсів. Іноді скорочують до Іп£огтаііоп
8у8іет8 (18); 2. керування інформацій-
ними системами # предмет, який вивчає
ефективні системи для розроблення і
використання інформації в організа-
ції; 3. управлінська [адміністративна]
інформаційна система # клас корпора-
тивних застосувань для управлінського
обліку (див. також іп/огтаііоп зузіет).
тІ8Ьи£ - “думали - помилка, виявилося -
[корисна] функція”, непередбачувана вла-
стивість програми (див. також тіз/еаіиге).
МІ8Б - Миіііріе Іпзігисііоп 8іп£Іе Оаіа
[зігеат] - “багато потоків команд, один
потік даних”, архітектура МІ8П (БКОД) #
одна з чотирьох можливих архітектур па-
ралельного комп'ютера в класифікації
М. Фліна (М. Гіупп). У цій архітектурі да-
ні подають на набір процесорів, кожний із
який виконує свою програму їхнього оброб-
лення. Зауважимо, що подібну архітектуру
ще не реалізовано (див. також МІМ О,
8ІМБ, М8Б, 8МР).
тізГеаіиге - помилка, непередбачувана [не-
бажана] функція (див. також тізЬщ/у
тізшаісії - 1. невідповідність; 2. розбіж-
ність; 3. не збігатися, не відповідати, не
підходити, не сполучатися # розбіжність
чогось із зразком, наприклад іуре тізтаісЬ -
невідповідність типів даних.
шізргіпі - 1. друкарська помилка, помилка
під час друкування; 2. зробити друкарську
помилку.
ШІ88 репаку - накладні витрати [на доступ
до ОЗП] у разі відсутності потрібних да-
них у кеш-пам'яті (див. також саске кіі,
саске тетогу).
тІ88 гаіе - коефіцієнт “невлучень” (у звер-
таннях до кеш-пам'яті) # див. також саске
кіі, саске тетогу, тізз репаїіу.
тІ88Іоп сгііісаі арріісаііоп - див. тіззіоп
сгііісаі зузіетз.
ШІ88ІОП сгйісаі 8у8іеш8 - системи безпе-
рервної дії, системи з безперервним до-
ступом до даних, системи для вирішен-
ня критично важливих/бойових, відпо-
відальних завдань # збій у таких систе-
мах виводить з ладу або паралізує робо-
ту всього комплексу чи установки або
суттєво впливає на функціонування
компанії (див. також кагсі геаі-ііте
зузіет).
тІ8іаке - помилка # невірна дія користува-
ча. Наприклад, ргопе іо тізіакез - схиль-
ний (вразливий) до помилок. Синонім -
еггог.
тІ8іги8і - підозра # порівн. ігизі.
МІ8Ц8Є - 1. неправильне застосування;
2. зловживання # Приклад: ргоіесііоп
адаіпзі іпіегпаї тізизе апсі оиізісіе зесигііу
ііігеаіз - захист проти внутрішніх зловжи-
вань і зовнішніх погроз безпеці.
МІТ - МаззасЬизеііз Іпзіііиіе оГ ТесЬпоІо^у -
Масачусетський технологічний інститут,
МТІ # у дослідницьких центрах МТІ (Агіій-
сіаі ІпіеПі^епсе ЬаЬ, ЬаЬ Гог Сотриіег 8сі-
епсе, Медіа ЬаЬ і ін.) виконано велику кіль-
кість проектів, які значно вплинули на роз-
виток комп'ютерних технологій (проект ОС
Миііісз та ін.) (див. також
кіір://улуху. аі. тіі. есіи).
шііег - з‘єднання чи зріз під кутом 45°,
згладжування # у САПР електроніки - за-
міна вигину провідника під прямим кутом
329
МІТУ
на два вигини під кутом 45° або дугу.
МІТУ - Місгозой Іпіегасііуе ТУ - ОС МІТУ
# операційна система корпорації Місгозой
для інтерактивного телебачення.
МІХ - Мосіиіаг ІпІегГасе Ехіепзіоп - модуль-
не розширення інтерфейсу, шина МІХ
(фірми Іпіеі) # 32-розрядна асинхронна
шина (МиІііЬиз II).
шіхесі шесііа - див. тиііітесііа.
Міхеб Мо(1е СВ - мультимедіа-СП # ком-
пакт-диск зі змішаною (мультимедійною)
інформацією.
тіхег - змішувач # пристрій для мікшуван-
ня (підсумовування) сигналів із кількох
джерел в одне. Може провадити мікшу-
вання як аналогових, так і цифрових сиг-
налів.
М-ІРЕС - Моііоп-ГРЕС - кодек М-ІРЕ6 #
стандартний алгоритм ущільнення потоку
МРЕС-даних [рухомих зображень], за-
пропонований групою МІРЕСг (див. та-
кож УРЕС, МРЕО).
МЬА - МиІІі Ьісепзе А^геешепІ - багатоко-
ристувацька угода # схема постачання ПЗ
корпоративним замовникам (див. також
СЬА, ЕЬА, СРЬ, Іісепзе а^геетепі, МЕР,
МОЬР, попсіізсіозиге а^геетепі, 1}СС).
МЬВЕ - Меап Ьоасіз Вєіхуєєп Гаііигез - се-
реднє число завантажень диска в привід
між відмовами # характеристика надійно-
сті приводу компакт-дисків у роботизова-
них СИ-бібліотеках (див. також М8ВЕ,
МТВЕ).
МЕР - МиІІі Ьісепзе Раск - пакет багатоко-
ристувацьких ліцензій # містить одну ко-
пію продукту і ліцензію, що дозволяє
установлювати його на заданому числі
комп'ютерів. МЬР зазвичай призначено
для невеликих груп розробників (див. та-
кож СЬА, ЕЬА, ЕЕЕА, СРЬ, Іісепзе а§гее-
тепі, МЬА, МОЕР, попсіізсіозиге а%гее-
тепі, ІЕСС).
МЬРРР - МиІІі-Ьіпк Роіпі іо Роіпі Ргоіосої -
протокол МЬРРР # протокол для високо-
швидкісного доступу в Інтернет.
МЬУ - ши11і-1ап§иа£е уєпсіог - постачаль-
ник багатомовної локалізації # постачаль-
ник послуг локалізації, що пропонує пе-
реклад документації та локалізації проду-
ктів достатньо великою кількістю природ-
них мов (див. також Іосаіігаііоп).
ММАС - Миііішесііа Ассезз Сепіег - конце-
нтратор фірми СаЬІеІгоп.
ММСВ - Миііішесііа Сотрасі Е)ізк # стан-
дарт на мультимедіа-СЬ великої містко-
сті (3,7 Гбайт), запропонований фірма-
ми Бопу і Рйііірз Еіесігопісз. Відхилений
на користь ПУП.
ММСЕ - Миііітесііа Соттипісаііопз Рошт #
організація з вироблення стандартів в га-
лузі мультимедіа, заснована в 1993 р.
ММВВ - Маіп-Мешогу ЬаІаВазе - бази да-
них, підтримувані в ОЗП # різке зниження
вартості та зростання місткості ОЗП до-
зволили цілком або частково розміщати
БД в оперативній пам’яті. Таке рішення
забезпечує порівняно з БД, розміщувани-
ми на дисках, вищу продуктивність. Для
відкочування транзакцій і відновлення да-
них у разі відмови системи в ММЬВ ве-
дуть журнал в енергонезалежній пам’яті
або зберігають БД у контрольних точках
на диску, можливо, за допомогою спеціа-
льного процесора (див. також РВМЕ).
ММБЕ - МиІІі Мешогалбит ВізІгіЬиІіоп Расії-
іїу # технологія пересилання електронної по-
шти в середовищі ОС ЦХІХ для мереж-
них систем. Протистоїть стандарту 8В
(Бирег Ьепзііу).
ММЛ8 - Миііісйаппеї Миіііроіпі ВізігіЬиІіоп
Бєґуісє - багатоканальна багатоточкова роз-
поділена служба [зв'язку] # безпроводова
система зв'язку, що функціонує в діапазоні
частот 2,5-2,7 ГГц (див. також ЬМЕВ,
1¥ЬЕ).
ММС - шаззіуеіу шиїїіріауег §ате - (ком-
п'ютерна) масова гра # мережна гра з ве-
ликим числом учасників # див. також
сотриіег %атез.
М-шеШа - див. тиііітесііа.
ММІ - Мап МасЬіпе ІпІегГасе - інтерфейс
людина-машина, людино-машинний ін-
терфейс # сукупність усіх засобів, нада-
них розробником користувачу комп'юте-
рної системи для взаємодії з нею. Зазви-
чай містить різноманітні комбінації ме-
ню, клавіатурні команди, організацію ві-
кон на екрані, систему підказок, екранні
кнопки для роботи з мишею, розпізна-
вання мовних команд тощо. Синонім -
изег іпіег/асе (див. також СН//).
ММО - МоЬіІе Мобиіе - “мобільний модуль” #
процесорний модуль корпорації Іпіеі для
блокнотних ПК, який має 233 МГц ЦП
Репіішп ММХ (Тіїїатоок), кеш Ь2 і частину
набору мікросхем логіки ядра.
ММ8 - Миііітесііа Мезза^е Бєгуісє - служ-
ба передавання мультимедіаповідомлень,
служба ММ8 # послуга стільникового
зв'язку, що передбачає передавання текс-
ту з ілюстраціями, звуковими і відеомате-
ріалами (див. також ЕМ8[^,8МВ).
330
тоЬіІе сотриіїп£
ММ8В - Миііі-Мазіег 8егіа1 Виз - послідовна
шина з кількома головними абонентами.
ММТА - МиШшесІіа Теїесоттипісаііопз
Аззосіаііоп - асоціація ММТА (див.
кіір://ууумц. ттіа. ог§).
ММТЕ - МоЬіІе Мапа^етепі Тазк Гогсе -
група ММТЕ # організація, заснована у ве-
ресні 1995 р. виробниками ПЗ й апаратних
засобів (Хігсош, Ері1о&ие Тесйпо1о£у, ІВМ,
Сошрац Сошриіегз, Моіогоіа, 7епіїЬ Ваіа
Зузіетз, Гіуіізи, Хаііопаї) для створення
розширень протоколу 8ММР (названих
МоЬіІе) для мобільних користувачів.
ММП - Мешогу Мапа^етепі Ипіі - блок ке-
рування пам’яттю, блок ММИ # один із
блоків сучасного процесора, що забезпе-
чує роботу з віртуальною пам'яттю. Зок-
рема за допомогою ТЬВ транслює віртуа-
льні адреси у фізичні. Всі запити до даних
посилають у ММИ, де визначають, розта-
шовані вони в ОЗП чи потрібно підкачу-
вання сторінки з диска. Якщо дані не в
ОЗП, то генерується апаратне перериван-
ня (ра§е Гаиіі іпіеггирі). Приклад: ТЬіз аІІо\л/8
іііе кегпеї іо сґіоозе іо ассезз Йіе зате агеа о(
тетогу аз ипсасґіесі тетогу, сасґіесі тетогу,
ог ііігоидГі ММІ). - При цьому ядро може до тієї
самої області пам'яті звертатися в режимі без
кешування, із кешуванням або через ММ11.
(див. також асісігезз тарріп^щ, АІЛІщ,
СРІІ, ркузісаі асісігезз, чігіиаі асісігезз, уіг-
іиаі тетогу).
ММУЕ - Миііітебіа уібео Еііе - мультиме-
діавідеофайл # формат ВУВ-диска, запро-
понований фірмою N£0, із місткістю ко-
жної сторони 5,2 Гбайт.
ММХ - Маігіх МаіЬ Ехіепзіопз (спочатку
Миііітедіа Ехіепзіоп) [іпзігисііоп зеі] - на-
бір інструкцій для мультимедіарозширен-
ня [архітектури процесорів Іпіеі] # техно-
логія корпорації Іпіеі, реалізована в січні
1997 р. в процесорах Репіішп для підтри-
мки мультимедіа. Набір із 57 додаткових
машинних команд для прискорення робо-
ти мультимедіазастосувань із графікою,
звуком і відео (див. також РЕР, таскіпе
іпзігисііоп, тісгоргосеззог, тиііітесііа.
зоипа сага, 88Е, 88Е2, уіаео сага).
шпешопіс - мнемонічний, символічний #
абетково-цифрове ім’я, використовуване
для кращого запам’ятовування людиною
кодів операцій, кодів помилок тощо. На-
приклад, шпетопіс сосіе - мнемокод, мне-
монічний код (див. також аіркапитегіс
скагасіег).
М]ЧС - Ми1іі-Іта£е КеШюгк бгаріїісз - ба-
гатокадрова мережна графіка, формат
ММ6 # формат, розроблений для переси-
лання в Інтернеті анімованих зображень
(див. також РМСг).
МХР - Місгосот Кеі\уогкіп£ Ргоіосої - про-
токол МИР # набір протоколів пересилан-
ня повідомлень телефонними мережами.
Використовує самокориговні коди і є не-
комерційним (/гееууаге). Існує кілька кла-
сів протоколів: МХР класів 1-10 - прото-
коли з виправленням помилок.
М№ 1 - протокол МИР 1 # призначений
для модемів, які передають інформацію в
асинхронному напівдуплексному режимі,
забезпечує корекцію помилок. Більшість
сучасних модемів не використовують йо-
го через малу ефективність.
М1\ТР 2 - протокол ММР 2 # підтримує асин-
хронний дуплексний режим передавання
даних із корекцією помилок.
М№ 3 - протокол МИР 3 # на відміну від
МИР 2 підтримує передавання даних у
синхронному дуплексному режимі.
МХР 4 - протокол МИР 4 # підтримує пере-
давання даних у синхронному дуплексно-
му режимі. Ефективніший, ніж МИР 2 і
МИРЗ.
МПЧР 5 - Місгосот Кеґ\уогкіп£ Ргоіосої,
клас 5 - протокол МИР 5 # назва статис-
тичного алгоритму ущільнення даних фі-
рми Місгосот, який вдвічі збільшує шви-
дкість передавання даних. Можна реалі-
зувати програмно. МПМР 4 і ММР 5 є стан-
дартами де-факто в сучасних модемах.
М№ 6 - протокол МИР 6 # протоколи від
МИР 6 до МИР 10 використовують різно-
манітні виробники для спеціальних моде-
лей модемів.
М№ 10 - протокол МКР 10 # протокол
для оптимізації передавання даних кана-
лами низької якості, зокрема стільнико-
вою мережею.
МО - та^пеїо-оріісаі - магнітооптичний.
МОА - Мобиіаііоп Апаїугег - аналізатор
модуляції.
тоЬіІе - мобільний, рухливий # від лат.
тоЬИіз.
тооііе сотриіег - портативний, блокнот-
ний або кишеньковий комп'ютер # сино-
нім - тоЬіІе РС, якщо комп'ютер РС-сумі-
сний (див. також сотриіег, тоЬіІе сот-
риііпр, рогіаЬІе сотриіег).
тоЬіІе сотриіііщ - мобільні комп'ютерні
середовища, досл. мобільні обчислення #
ґрунтуються на кишенькових ПК, при-
строях із рукописним вводом (див.
331
тоЬІІе Є-8ЄГУІСЄ8
капсікеїсі і РРА) і безпроводових системах
телекомунікації (стільникового зв'язку).
Використовують в різноманітних галузях
для неперервного ведення бізнесу (див.
також сеііиіаг соттипісаііоп, соорегаііче
сотриііп%, тоЬИе сотриіег, тоЬіІе
Є-8ЄГУІСЄ8).
тоЬіІе Є-8ЄГУІСЄ8 - електронні послуги для
мобільних користувачів # див. також
тоЬИе сотриііп%.
МоЬіІе ІРХ - мобільний ІРХ # версія прото-
колу ІРХ, розроблена фірмою Ьіоуєіі для
застосування в безпроводових ЛОМ. Ви-
користовує триваліші тайм-аути і підтри-
мує переміщення користувачів між різни-
ми ЛОМ без втрати з'єднання.
тоЬіІе рііопе - мобільний (стільниковий)
телефон - див. сеііиіаг іеіеркопе.
тоЬіІе гоЬоі - мобільний [рухливий] робот #
робот, здатний переміщатися в просторі
(див. також агіі/ісіаі Іі/е, етЬескІесІ іпіеііі-
£ЄПСЄ, ІЄ§£ЄСІ ГоЬоІ, ГОІЮІІС8).
тоЬіІе ж)ґкег - мобільні працівники # див.
також чігіиаі о//ісе.
тоЬкщ - от тоЬіІе и \уєЬ1о£ - моблог # блог
(мережний щоденник), ввід-вивід та реда-
гування вмісту якого провадять за допо-
могою мобільного або портативного при-
строю (стільникового телефону, органай-
зера тощо) (див. також Ь1о%, согрогаіе ууєЬ
Іо§, тоЬІо££Іп%, ууеЬ Іо§).
шоЬ1О££Іїщ - ведення (обслуговування) мо-
блогу # див. також тоЬІо&.
тосіе - 1. режим, стан; # див. також апітаііоп
тосіе, а8упскгопои8 тосіе, Ьаскугоипсі тосіе,
Ьаіск тосіе, Ьиг8і тосіе, соттапсі тосіе, есііі
тосіе, о//1іпе тосіе, оуєпїгііє тосіе, рогігаіі
тосіе, ро8іїгі§£ег тосіе, ргоіесіесі тосіе, геаі
тосіе, геаі-ііте тосіе, 8Іеер тосіе, и8ег тосіе',
2. мода, модовий # див. також тиііітосіе
/Ьег, 3. метод, спосіб # див. також ассе88
тосіе, асісіге88Іп§ тосіе.
Мосіе 6АІ1 - режим 6АЬ # стандарт асоціації
РЕ&4 на відтворення 16-кольорових зо-
бражень ЗирегУбА із роздільною здатніс-
тю 800x600.
тосіеі - 1. модель #1) математичне, натур-
не або інше подання пристрою, системи
або процесу, використовуване для на-
вчання, аналізу, керування або плануван-
ня (див. також соїог тосіеі, сопсеріиаі
тосіеі, Є88епііа1 тоіеі, іп/огтаііоп тосіеі)',
2) тип або різновид пристрою; 2. моде-
лювати; 3. модельний.
шосіеі реНигЬаііоп - порушення (помилка)
у роботі моделі.
тосіеііпз - моделювання.
тосіет - тобиіаіог/бетосіиіаіог - модем #
пристрій, який перетворює цифрові сиг-
нали на аналогові аудіо сигнали і передає
(приймає) телефонними лініями зв'язку
іншим комп’ютерам. Для передавання ін-
формації про адресата виклику модеми
використовують деякий набір команд, за-
звичай Науез-сумісний. Найчастіше моде-
ми використовують для з'єднання з інтер-
нет-провайдерами (див. також АРЕ, Ьаисі,
саЬІе тосіет, сіігесі-сііаі тосіет соппесііоп,
ехіегпаї тосіет, кі%к-8реесі тосіет, іпіегпаї
тосіет, тосіет еіітіпаіог, тосіет рооі,
тосіет 8егуег, пиіі тосіет, оп-Ьоагсі то-
сіет, 8о/і тосіет).
тосіет еіітіпаіог - замінник модему # при-
стрій, використовуваний для з'єднання
двох БТЕ-пристроїв без посередництва
модемів (див. також РТЕ, тосіет).
тосіет рооі - модемний пул # група моде-
мів, на які користувачі виходять за одним
телефонним номером. Модемні пули ви-
користовують інтернет-провайдери. Чим
більший у провайдера пул, тим загалом
легше користувачу додзвонитися й одер-
жати доступ в Інтернет (якщо один модем
зайнято, дзвінок передається іншому і т. д.)
(див. також І8Р, тосіет).
тосіет зєгуєг - модемний сервер # мереж-
ний комп'ютер з одним або групою моде-
мів, який дозволяє користувачам мережі
спільно використовувати модеми для ви-
хідних викликів (див. також соттипіса-
ІІОП8 8ЄГУЄГ, тосіет, 8ЄГУЄГ).
шосіегаіог - модератор # адміністратор те-
леконференції або онлайнового форуму,
що стежить за відповідністю публікацій у
ній її тематиці та правилам (див. також
сІІ8си88Іоп %гоир, /огит).
тосІіПсаіїоп - модифікація # будь-які зміни,
що не впливають на сутність об'єкта. При-
клад: її гпосііїісаііопз аге песеззагу аз сіеіег-
тіпеб Ьу еагііег зїаде, ІЬеу \л/іІІ оссиг Ьигіпд ІЬіз
ЬІоск. - Якщо на ранній стадії буде визначено
потребу в модифікаціях, їх буде внесено за до-
помогою цього блоку.
тосііїїег - модифікатор.
тосІИу - модифікувати.
МосіиІа-2 - мова Модула-2 # з'явилася в бе-
резні 1981 р. Творець - професор Ніклаус
Вірт (ТЧікІаиз ХМігНі) із Швейцарського фе-
дерального технічного інституту в Цюрі-
ху. Назва походить від МОПИІаг
ЬАп£иа§е. Процедурна МВР, розвиток
мов Паскаль і Модула (1975 р.). Переваги:
332
топосЬготе
підтримка багатозадачності та мульти-
процесорних систем. Розвиток мови -
Модула-3 (розроблено спільно ПЕС і
Оііуєйі) (див. також ОЬегогі).
Мосіиіа-З - мова Модула-3 - див. МосІиІа-2.
тосіиіаг - модульний.
тосіиіаг рго£гаттіп£ - модульне програ-
мування # один із ранніх методів проекту-
вання програм. Усю програму розбивають
на модулі, кожний із який виконує одну
функцію і містить весь потрібний для
цього код і змінні, що дозволяє програму-
вати й налагоджувати його окремо. Потім
модулі поступово збирають разом, поки
не буде реалізовано всю систему. Цей
підхід дозволив зменшити складність роз-
робки і налагодження великих програм.
Принципи модульного програмування
стали складовою частиною ООП (див. та-
кож тосіиіещ, ООР, рго£гаттіп% теікосі-
оіо^у, зігисіигесірго%гаттіп%).
тосіиіагііу - модульність # 1. організація
програми у вигляді написаних за певними
правилами взаємодіючих частин - мо-
дулів; 2. характеристика способу побудо-
ви системи (див. також тосіиіаг рго^гат-
тіп%).
шосіиіагїоп - модуляція # процес зміни ха-
рактеристики носія хвильового сигналу з
метою передавання інформації. Для моду-
ляції зазвичай використовують амплітуду
(АМ), фазу або частоту сигналу (ГМ) (по-
рівн. сіетосіиіаііоп; див. також АИРСМ,
АМ, САР, ССК, МГМ, тоАиІаіог, РАМ,
РСМ, РНМ, ВАМ-5).
тодиіаіог - модулятор # пристрій, який на-
кладає передавальний сигнал на частоту-
носій (порівн. сіетосіиіаіог; див. також
АИРСМ, АМ, ГМ, РСМ, РГУМ).
тосіиіе - модуль #1) найвужчий елемент
штрихового коду, якому кратні розміри
усіх штрихів і пробілів (див. також Ьаг
сосіе); 2) у програмуванні - оформлений
спеціальним чином функціонально само-
стійний блок коду, з яким взаємодіють за
допомогою його зовнішнього інтерфейсу.
Розбиття програми на модулі суттєво по-
легшує її розробку, документування, на-
лагодження, модифікацію і супровід. При-
клад: УМЬ сіеап, тіпітаї іпіегїасез Ьеі^ееп
тосіиіез, опе тосіиіе сап Ье сЬапдесІ \л<іІН тіпі-
таї ітрасі оп оіЬег тосіиіез. - Завдяки чітким і
мінімальним інтерфейсам між програмними
модулями можна вносити зміни в кожний мо-
дуль, майже не торкаючи інші. (див. також
тоАиІаг рго^гаттіп^).
шосіпіо - 1. модуль; 2. арифметичний опера-
тор, який повертає залишок від ділення
двох цілих чисел # див. також АВ8.
тодиз орегапсіі - спосіб дії (лат.).
тоїесиїаг еіесігопісз - молекулярна елект-
роніка # будь-яка система з електронними
пристроями, виконаними на молекуляр-
ному рівні (див. також папоіескпоіо^у).
МОЬАР - Мийісіітепзіопаї ОЬАР - багато-
вимірний ОЬАР # вид систем оперативно-
го аналізу даних (див. ОЬАР), у яких вхід-
ні й агрегатні дані зберігають в багатови-
мірній БД або в багатовимірному локаль-
ному масиві (кубі) (див. також НОЬАР,
ВОЬАР).
МОЬР - Місгозой Орел Ьісепзе Раск - угода
МОЬР # надає групі право користування
програмним продуктом корпорації
Місгозой (див. також СЬА, ЕЬА, СРЬ, Іісепзе,
МЬА, МЬР, МОЬР, попсіізсіозиге аргеетепі,
исс).
МОМ - тезза^іп^-огіепіей тійЛехуаге -
зв’язувальне ПЗ, орієнтоване на повідом-
лення (див. також тезза^е диеие, ОЬЕ ВВ,
ОВВ, ВРС).
тотепіит іегт - терм кількості руху, ім-
пульсний терм [збурювання] # запобігає
передчасному припиненню процесу са-
монавчання нейронної мережі, реалізу-
ється фільтром з нескінченою імпульс-
ною характеристикою.
топайіс - одномісний, унарний # складе-
ний з одного елементу або виконуючий
операцію над/з одним елементом (див. та-
кож ипагу).
топіриіег - моніп’ютер # назва пристрою
походить від слів “топііог” і “сотриіег”,
тому що він - їхній гібрид.
топіїог - монітор # 1. пристрій для відобра-
ження на екрані виведеної комп’ютером
інформації (див. також СВТ, /Іаі зсгееп,
Ііпе /гедиепсу^, УВТ, УВЦ); 2. вбудована
програма керування, призначена для на-
лагодження мікропроцесорної системи і
роботи з нею за відсутності ОС (див. та-
кож орегаііп% зузіет).
топйог £атта - колірна гама монітора
(КГА).
топііогіп£ - спостереження, [поточний,
оперативний] контроль, моніторінг.
шопкеу ир - скласти нашвидкуруч, розм.
сварганити # наприклад, апаратний макет
для разової роботи.
топосазі - див. роіпі-іо-роіпі.
топосЬготе - монохромний, однокольоро-
вий, ОДНОТОННИЙ # про монітори, які відо-
333
пюпозрасе
бражають тільки два кольори, зазвичай
чорний і білий. Монітор з усіма відтінка-
ми сірого називають £гау зсаіе топйог
(порівн. соїог}.
топозрасе - див. топозрасесі/опі.
топозрасесі Гопі - рівноширинний шрифт #
шрифт з однаковою фіксованою шири-
ною символів, тобто шрифт, у якому кож-
ний символ займає однакову ширину по
горизонталі незалежно від власної шири-
ни. Такі шрифти, наприклад Соигіег, час-
то використовують в матричних і пелюст-
кових принтерах. Синонім - /іхесі-рііск
/опі (див. також/опі, ргорогііопаї /опі).
Мооге’з Ьа\у - закон Гордона Мура - див.
скір сіепзііу.
МОР8 - Мііііоп Орегаііопз Рег Бесопсі -
МОПС, млн оп./с (для ЦПС) # добуток ча-
стоти вибірки на число операцій, потріб-
них для оброблення кожної вибірки (див.
також МРЬОРЗ, МІРЗ).
тогрЬете - морфема.
тогр1гіп£ - теїатогр1іо8Іп£ - трансформа-
ція, морфінг # у комп’ютерній анімації -
плавне перетворення одного зображення
на інше за допомогою геометричних опе-
рацій і колірної інтерполяції. Формальні-
ше - морфінгом називають методи моде-
лювання змін форми об’єкта (див. також
апітаііоп, і\уеепіп§).
шогрЬоІО£у - морфологія # частина грама-
тики, що вивчає зміни слів (див. також
зрееск гесо&піііоп, зрееск зупікезіз).
МО8 - теїаі-охісіе зетісопсіисіог - метал-
окисел-напівпровідник, МОП-технологія
[структура] # див. також ВіСМОЗ,
СНМОЗ, СМОЗ, ЕСЬ, НМОЗ, №03,
ЗОЇ, ТТЬ.
Мо§аіс # програма з уніфікованим графіч-
ним інтерфейсом, яка об’єднує можливо-
сті інформаційних служб Соркег, РТР,
РєіМєууз, ]¥АІЗ і РЕЛЛ7 мережі Інтернет.
Розроблена Марком Ендрисеном (Магс
Апсігееззеп) і Еріком Байном (Егіс Віпа) в
американському Національному центрі в
галузі суперкомп'ютерних обчислень
(ИСЗА) Університету штату Іллінойс у
квітні 1993 р. Існують версії для плат-
форм М8-АУІПСІО\¥8, Х-\УІПСІОЛУ8,
МасіпіозЬ. Роком пізніше Марк Ендри-
сен заснував корпорацію №ізсаре Сош-
типісаііопз (див. також Ьгоуузєг).
МОТА8 - МешЬег О£ ТЬе Арргоргіаіе 8ех -
особа відповідної статі # абревіатура, ви-
користовувана в чат-форумах (див. також
МОТОЗ, МОТ38).
МОТВ - Ме88а&е оГ Йіе дау - новина (по-
відомлення) дня # абревіатура, викорис-
товувана в чат-форумах.
тоОіегЬоагсі - системна плата, розм. мате-
ринська плата # основна плата (стандартні
розміри: ХТ - 215x305 мм, 8,5x12 дюймів;
АТ - 305x339 мм, 12x13,5 дюймів) ПК, на
якій зазвичай розміщують процесор, ОЗП,
контролер шини, головні порти вводу-ви-
воду і розніми шини розширення. Іноді
називають таіпЬоагд, зузіет Ьоагсі (див.
також Ьаскріапе, ехрапзіоп зіоі, таіп
тетогу, рааііеі рогі, зегіаі рогі, Зіоі 1,
ЗМТуц, Зоскеі 7, Зоскеі 8, зузіет ипії).
тойїег (1І8С - материнський диск # диск, ви-
готовлений на другій стадії промислового
виробництва відеодисків. Створюють ко-
піюванням із покритого нікелем головно-
го диска. Потім покривають нікелем і він
стає основою для виготовлення декількох
дочірніх дисків, використовуваних під
час пресування (див. також тазіег
уісіеосіізс).
МоШ* # стандарт на графічний інтерфейс ко-
ристувача (ГІК, СІЛ) для ОС ЦМХ, який
рекомендує ОЗР. Створений у 1988 р. на
базі систем ПЕС У/іпсіоауз (ПЕС), Сот-
топ X ІпІегГасе (НР) і “Іоок апсі іееі” (Мі-
СГО8ОЇЇ).
тоїіоп Ьіиг - розмитість зображення рухо-
мого об'єкта # кінематичний ефект у три-
вимірній графіці.
шойоп саріиге - проф. захоплення руху
[автоматичний] ввід даних про рух # у
КГА - техніка, що використовує записи
сигналів із датчиків, установлених на жи-
вих акторах. Потім ці записи використо-
вують під час підготовки анімованого фі-
льму.
тоїіоп-сотрепзаііоп [езіітаїіоп] аі^огйііт -
алгоритм аналізу й оцінки [параметрів]
руху [відеозображення]; [диференційова-
ний] алгоритм компенсації або відновлен-
ня руху чи переміщення [об'єкта] # порів-
няння кадру відеозображення з попере-
днім і введення лише зміненої частини
даних.
тоїіоп езіітаіог - блок аналізу [парамет-
рів] руху [відеозображення].
МОТО8 - МетЬег оГ Ше оррозіїе зех -
представник [особи] протилежної статі #
абревіатура, використовувана в електрон-
ній пошті (див. також сИ^ізреак, МОТАЗ,
МОТЗЗ).
МОТ88 - МетЬег о£ ІЬе зате зех - предста-
вник [особи] тієї самої статі # абревіату-
334
МРЕС-2
ра, використовувана в електронній пошті
(див. також сИ<р8реак, МОТА8, МОТО8).
тоіі8Є - миша # пристрій позиціювання,
служить для керування переміщенням ку-
рсору на текстовому або графічному екра-
ні. За способом підключення поділяють
на три основні типи: шинні, Р8/2 і звичай-
ні. Шинна приєднується до власної плати,
а останнім часом до порту ІІ8В, звичайна -
до СОМ-порту, а Р8/2 - до спеціального
КРУГЛОГО рОЗНІМу (ДИВ. ТаКОЖ СОГСІІЄ88
тоизе, Іе/і-капсіесі тоизе, оріісаі тоизе,
реп тоизе, роіпііп% сіечісе, 8сго11 тоизе,
ігаскЬаІІ [тои8е], хуігєіЄ88 тоїюе).
ГПО118Є С11Г8ОҐ - курсор миші - див. тои8е
роіпіег.
тоіі8Є таї: - див. тои8е расі.
тоиве расі (також тои8ерас1) - килимок
для миші # килимок, який забезпечує рух
миші без прослизання кульки, що реєст-
рує її переміщення (див. також тои8е).
П1О118Є роіпіег - курсор миші # елемент зо-
браження на екрані (зазвичай у вигляді
стрілки), переміщуваний під час руху ми-
ші. Синонім - тои8е сиг8ог (див. також
сііск оп, сиг8ог, ргаЬЬег капсі, тои8е).
Ш0118Є рогі - порт миші # спеціальний порт
комп'ютера, до якого підключено мишу
або інший пристрій позиціювання (див.
також СОМ рогі, РІК рогі, рагаїїеі рогі,
рогі, рогі ехрапсіег, рогі геріісаіог, 8егіаІ
рогі).
шоизерас! - див. тои8е расі.
шоує - пересилати # переміщати об'єкт в ін-
ше місце (наприклад, ОЗП, каталог тощо)
(порівн. сору).
шоуіє есііїог - редактор фільмів # див. та-
кож точіе іооІЬох.
шоуіє ІооІЬох - кіноінструментарій # набір
інструментальних засобів для створення,
редагування і відтворення відеозображень
(див. також точіе есіііог).
МР - 1. МиШІіпк РРР - багатоканальний
протокол РРР (“точка-точка”) # стандарт
ІЕТР на спосіб об'єднання кількох В-кана-
лів I8ВN на основі синхронного покадро-
вого передавання за протоколом РРР',
2. шиШргосе88ОГ - багатопроцесорна систе-
ма; 3. див. тесііа ргосе88ог, 4. див. та8іег
рГОСЄ88ОГ.
МР 8у8іет - див. та88іуе1у рагаїїеі 8у8іет.
МРЗ - МРЕС-1 Аисііо Ьауег 3 - технологія
ущільнення звуку МРЗ, формат МРЗ #
формат для зберігання і пересилання зна-
чно ущільнених цифрових музичних і
аудіофайлів (див. також МРЕС-1).
МРА - МРЕО аисііо - МРЕО аудіо.
МРС - і. МиШтедіа РС - мультимедіа-ПК,
МПК # 1) стандарт Місгозоїї на цей тип
машин, який визначає характеристики
процесора, ОЗП, компакт-диска, монітора
і звукової плати. Існують три редакції
цього стандарту (нині діюча - МРС 3),
розробку якого тепер здійснює комітет
МиШтебіа РС Магке1іп& Соипсії; 2) лого-
тип і торгова марка МиШшесІіа РС
Магкеіїп£ Соипсії, Іпс.; 2. Ме88а&е-Ра88Іп£
Соргосеззог - сопроцесор із передаванням
повідомлень.
МРЕ - Махішит РегтіззіЬІе Ехрозиге - ма-
ксимально припустимий вплив (опромі-
нення).
МРЕО - Моііоп Рісіигез Ехрегіз Огоир -
1. експертна група з кінематографії, група
МРЕО # утворена в 1988 р., розробляє алго-
ритми ущільнення відеозображень; 2. ста-
ндарт МРЕО, кодек МРЕС, формат МРЕ6
# відкритий (тобто не потребуючий плат-
ні за використання) стандарт на ущіль-
нення та відтворення рухомих зображень,
розроблений Групою експертів у галузі
кіно (МРЕС), а також формат зберігання
ущільненого (до 1:200) файла. Є чотири
варіанти стандарту МРЕО - від МРЕС-1
до МРЕС-4, які відрізняються вимогами
до якості цифрового відео (в ущільненні
припускають втрату якості зображення) і
шириною смуги пропускання (див. також
АРЕС).
МРЕС-1 - стандарт МРЕС-1 # (прийнятий у
1991 р. як стандарт І8О/ІЕС 11172) спочатку
призначений для одношвидкісних СВ-КОМ,
СВ-І і Уібео-СВ зі швидкістю передавання
1,5 Мбіт/с. Ущільнення до 50:1. Для ЕГГ8С
частота дорівнює ЗО кадрів/с у разі розді-
льної здатності 352x240, для РАЬ -
288x352. Потребує спеціальної плати для
декодування ущільненого файла, хоча
стандарт визначає тільки потік МРЕС-да-
них, залишаючи свободу вибору в разі ре-
алізації ущільнення/розущільнення неза-
лежно від того, використовують для цьо-
го програмні або апаратні засоби. На од-
ному СВ можна зберігати до 74 хвилин
МРЕС-відео й аудіо (див. також МРЗ,
МРЕС).
МРЕС-2 - стандарт МРЕС-2 # (стандарт
І8О/ІЕС 13818) розроблено в 1997 р. Це
розширення МРЕС-1 для кабельного те-
лебачення і відеодисків ВЕО. Розрахова-
ний на потік до 2,5 Мбіт/с, який склада-
ють три елементи: відеоканал, п'ять аудіо-
335
МРЕС-3
каналів і системних сигналів. Ущільнення
до 160:1 (див. також МРЕС).
МРЕС-3 - стандарт МРЕС-3 # призначався
для НВТУ, але цілком витиснений
МРЕС-2 (див. також МРЕЄ).
МРЕС-4 - стандарт МРЕС-4 # розробка
розпочалася в липні 1993 р., початкова
версія з’явилася в 1999 р. Потребує мен-
шої пропускної здатності, ніж МРЕС-2;
крім того, дозволяє реалізувати такі інтер-
активні функції, як пауза, перемотування,
завантаження супроводжуючої інформа-
ції, відео за вимогою тощо. Стандарт про-
суває МРЕС-4 Іпбизігу Рокит (М4ІР)
(див. також МРЕС).
МРЕС-7 - стандарт МРЕС-7 # у стадії роз-
робки (див. також МРЕС).
МРЕС-ЬА - консорціум власників авторсь-
ких прав на технологію МРЕС # одержу-
ють відрахування за кожний проданий
пристрій із підтримкою МРЕС-2 або
МРЕС-4 (див. також МРЕС).
МРІїіІ - Мазіег оГРЬіІозорйу - 1. магістерсь-
ка дисертація; 2. магістр # учений ступінь
(див. також ЕРкіІ).
МРІ - 1. МиІгіЬиз II РегірЬегаї ІпІегГасе - пе-
риферійний інтерфейс шини МиІііЬиз
П; 2. Ме8$а£е Раззіп^ ІпІегГасе - інтерфейс
передавання повідомлень - технологія, ста-
ндарт МРІ # широко використовувана тех-
нологія програмування для паралельних
комп’ютерів, яка підтримує мови Фортран
та Сі. Для взаємодії паралельних процесів
використовують обмін повідомленнями у
вигляді набору даних певного типу. Стан-
дарт МРІ 2.0 з’явився в 1998 р. (див. та-
кож кіІр://у^у^.трі/огит.ог§).
МРЬ8 - Миіііргоіосої ЬаЬеІ 8ауііс1ііп£ - ба-
гатопротокольна комутація на основі
ознак, специфікація МРЬ8 # специфіка-
ція, що дає змогу спрямовувати мережний
трафік визначеними віртуальними канала-
ми за допомогою комутації ІР-пакетів
(діїв. також ІаЬеІ зуміІскіп%, ІІ)Р, МРОА,
()о, Р8УР).
МРММ - Миіііріе Рогіз Миіііріе Метогіез -
“багато портів - багато модулів [банків]
пам’яті”, багатопортова пам’ять із пере-
хресною організацією # див. також
МРЕМ, 8РММ, 8Р8М, ХРХМ.
МРОА - Миііі-Ргоіосої Оуєг АТМ - багато-
протокольне передавання мережею АТМ,
специфікація МРОА # специфікація, роз-
роблена консорціумом АТМ Гогит і при-
йнята в липні 1997 р. Інтегрує АТМ-мере-
жі в наявні мережі Еіііетеі і ТСР/ІР, тоб-
то дозволяє кодувати і передавати АТМ-
мережами різноманітні типи трафіків, зо-
крема ІР, голос, відео і Ггате Реіау (див.
також ІРо, МРЬ8, УТОА).
МРР - Маззіуеіу Рагаїїеі Ргосе88Іп£ - обчис-
лення з масовим паралелізмом # архітек-
тура багатопроцесорної системи, в якій
кожний із процесорів має власне ОЗП і
копію ОС, застосування й оброблює дані
незалежно (порівн. 8МР) від інших про-
цесорів (див. також МР зузіет, рагаїїеі
сотриіег, 88Р).
МРРЕ - Місгозой Роіпі іо Роіпі Епсгурііоп -
протокол МРРЕ # протокол шифрування,
що можна використати із протоколом
РРТР для одержання захищеного з'єднан-
ня.
МРРР - Миіііііпк Роіпі-іо-Роіпі Ргоіосої -
багатоканальний протокол “точка-точка”
# див. також МР, РРР.
МРК - Миіііргоіосої Коиііп^ - багатопрото-
кольна маршрутизація.
МРК II - стандарт МРК II # назва шведсь-
кого стандарту, що визначає граничні рів-
ні електромагнітного випромінювання
для моніторів (див. також Іоуу-гасііаііоп).
Стандарт розроблено у 1987 р. ТЬе 8\уєс1-
І8Й Воагд Гог Тесйпісаі Ассгебііаііоп (Рада
Швеції з технічної акредитації) та понов-
лено у 1990 р. Аби задовольняти цьому
стандарту, електромагнітне випроміню-
вання від монітора не може перевищувати
250 нанотесл на відстані 0,5 метра. У но-
вих стандартів (наприклад, ТСО 95) вимо-
ги ще суворіші.
МР8 - МиІІі Ргосеззог 8ресійсаііоп - специ-
фікація багатопроцесорної системи, спе-
цифікація МР8 # специфікація корпорації
Іпіеі, яка визначає механізм спільного ви-
користання ОЗП і підсистем вводу-виводу
декількома однорідними процесорами
(див. також 8МР).
МР8М - Миіііріе Рогіз 8іп&1е Метогу - “ба-
гато портів - одна пам’ять”, багатопорто-
ва пам'ять # див. також МРММ, 8РММ,
8Р8М, ХРХМ.
МРІЇ - 1. тісгоргосеззог ипії - див.
тісгоргосеззог, 2. тетогу ргоіесііоп ипіі -
блок захисту пам'яті # один із блоків
процесора (див. також СРІІ).
МКО - Маіпіепапсе, Кераіг & ОуегЬаиІ -
техобслуговування, ремонт та капіталь-
ний ремонт # клас корпоративних інфор-
маційних систем.
МКР - 1. Маїегіаі Кедиігетепіз Р1апіп£ -
планування матеріальних ресурсів, стан-
336
М8Р
дарт (рекомендації) МЕР # клас систем,
який з'явився в 1970-і роки. Такі системи
використовують у керуванні виробницт-
вом для планування матеріальних ресур-
сів. Потім його розширено до МКР II
(див. також САЕ/САМ, СІМ, ТІМ); 2. див.
МКР II.
МКР II - Мапи£ас1игіп£ Кезоигсе Р1аппіп& -
планування ресурсів (керування ресур-
сами) виробника, стандарт (рекоменда-
ції) МКР II # позначають як МКР II, щоб
відрізняти від виниклого раніше терміна
МКР. Вносить в планування всі ресурси,
потрібні для виробництва, зокрема устат-
кування. Подальший розвиток - стандарт
ЕКР (див. також епІегргІ8е).
МКТСІ - Місгозой Кеаі-Тіте Сотргеззіоп
ІпІегГасе - стандарт, формат МКТСІ # ста-
ндарт на ущільнення, використовуваний у
програмі ЗирегЗіог (фірма Аіїіїзіог).
М8 -1. МоЬіІе Зіаііоп - пересувна [мобільна]
станція; 2. Місгозой # цю абревіатуру час-
то використовують в назвах продуктів кор-
порації, наприклад, абревіатура М8С озна-
чає Місгозой С; 3. тапизсгірі: - рукопис.
тз - див. тіїїізесопсі.
М8В - тозі зі^тйсапі Ьії - старший біт,
старший [двійковий] розряд # його розта-
шування залежить від формату запису чи-
сла. Зазвичай це найлівіший розряд двій-
кового числа без знака або розряд, насту-
пний відразу за розрядом знака. В множи-
ні (М8Вз) термін посилається на старші
біти числа, від М8В і далі в порядку змен-
шення (див. також кі§к-огсІег Ьії, М8Е,
8І%п Ьії).
М8ВГ - Меап 3\¥арз Вейуееп Раііигез - се-
реднє число змін дисків між відмовами #
характеристика надійності пристроїв ав-
томатичної зміни компакт-дисків (див. та-
кож МЕВР, МТВР).
М8С - МоЬіІе 8\¥ІЇсЬіп£ Сепіег - центр ко-
мутації мобільного зв'язку.
М8П - 1. тозі 8І£піїїсапІ дІ£ІЇ - старший
[десятковий] розряд # порівн. Ь8В^; див.
також М8В; 2. Мазз Зіога^е Вєуісє - при-
стрій масової пам'яті.
М8^N - Місгозой Беуеіорегз Кеідуогк - ме-
режа для розробників, які використовують
платформу Місгозой; мережа МЗЬН # на-
зва програми Місгозой з підтримки розро-
бників. Її здійснюють у вигляді передпла-
ти на одну з трьох серій (М8ПИ ЬіЬгагу,
РгоГеззіопаї і ІІпіуегзаІ) компакт-дисків,
які містять інформацію різного рівня.
Крім того, вміст МЗИК ЬіЬгагу доступний
на сайті к11р://т8(1п.тісго8о/і.сот.
М8-ПО8 - Місгозой Пізк Орега1іп£ Зузіет -
операційна система М8-ОО8 # однозадач-
на ОС, розроблена корпораціями
Місгозой і ІВМ для першого 16-розрядно-
го ПК ІВМ РС у 1981 р. Ця ОС мала вели-
чезне значення для становлення Місгозой.
Цікаво, що початкову версію МЗ-ВОЗ ко-
рпорація ліцензувала в Тіма Петерсона
(Тіш Реіегзоп), розробника із Сієтлу. У
1990-х роках МЗВОЗ витіснено АУіпсіохуз.
М8В8Ь - МиІЇігаіе Зіпріє раіг ВЗЬ - багато-
швидкісна технологія передавання цифро-
вих потоків однією крученою парою, тех-
нологія МЗВЗЬ # технологія, що забезпе-
чує швидкість передавання двопроводо-
вою лінією до 2 Мбіт/с. Метод модуляції -
2Вір. Усю смугу пропускання розподіле-
но між повним каналом Е1 і кількома мов-
ними каналами (див. також Е8Т, НЕ8Т,
хЕ8Е).
М8Е8 - Маіізіоі Рііе Зузіет - файлова сис-
тема М8Р8 # її підтримує ЇУіпсІоуу8 N1.
М8С (також тз§) - див. те88а%е.
М8Н - МиІЇі-Зегуісез НиЬ - концентратор
М8Н # багатоцільовий формувач каналу
фірми ЗСот, який підтримує як Еікетеі,
так і Токеп Кіп&.
М8І - Месііит Зсаіе Іпіе&гаііоп - ІС серед-
нього ступеня інтеграції, СІС, середня
ступінь інтеграції (у мікроелектроніці) #
мікросхеми зі ступенем інтеграції від 300
до кількох тисяч транзисторів (зазвичай
до 3000) (див. також О8І, іпІе^гаІеА
сігсиіі, Е8І, 881, ІІЕ8І, УЬ8І).
М8ІЬ - Місгозой Іпіегтебіаіе Ьап£иа&е - мова
МЗІЬ # у технології Місгозой .МЕТ - мова
проміжного рівня, в якій компілятори, су-
місні з СЬК, обробляють початкові тексти
програм. На відміну від Іауа, МЗІЬ - не
інтерпретована мова; її програми компі-
люють в код цільової платформи або ціл-
ком перед запуском, або - метод за мето-
дом по мірі їхнього виклику. Результат
компіляції (так зване складання, що може
містити ВВЬ-бібліотеки) виконують в се-
редовищі СЬК[2] (див. також СЬ8).
М8N - Місгозой Зирпогі Ьіейуогк - служба
МЗИ # мережна онлайнова служба
Місгозой, підтримана в \¥іпіїо\уз 95 одно-
йменною утилітою. Містить електронну
пошту, ВВЗ, конференції, безоплатні біб-
ліотеки, доступ в Інтернет та ін. (див. та-
кож АОЬ, СотриЗегче, ОЕпіе, РгосИ%у).
М8Р - 1. МиІЇітесііа ЗІ£па1 Ргосеззог - про-
цесор цифрового оброблення мультиме-
337
М8К
дійних сигналів, МЦОС # спеціалізований
мультимедіа-процесор для вбудованих
систем (фірми Затзип^ Зетісопдисіог).
Відповідає архітектурі Таїізшап корпора-
ції Місгозой; 2. Мапа^етепі Зєґуісє
Ргоуісієг - провайдер ІТ-менеджменту #
провайдер, спеціалізація якого - віддале-
не керування корпоративними ІТ-систе-
мами.
М8К - 1. Миіііріу Зіер Ке^ізіег - ре-
гістр керування множенням, регістр
М8К (КІЗС-процесора ЗРАКС);
2. Місго8ой Кезеагсії - дослідниць-
кий центр МЗК # корпоративний НДІ
корпорації Місго8оїї, створений у
1991 р. Провадить роботи в багатьох
таких галузях, як розпізнавання мов-
лення, розробка користувацьких ін-
терфейсів, технічний зір тощо (див.
кіір://уууууу.гезеагск/тісгозо/і.сот).
М88Р - Мапа^еб Зесигіїу Зєгуісєз Ргоуісієг -
провайдер керованих послуг захисту #
пропонує клієнтам аутсорсинг послуг ви-
явлення вторгнень (див. також РВо, По,
Ю8).
МТА - Ме88а§е Тгапзіег А§епІ - агент пере-
силання повідомлень # у системі елект-
ронної пошти в стандарті Х.400 - об'єкт
застосування, що забезпечує виконання
функцій пересилання повідомлень. Вико-
ристовує протокол Р1 (див. також МН8,
1}А).
МТВГ - Меап Тіше Веі\уееп Раііигез - на-
робіток на відмову, середній час наробі-
тку на відмову, середній час між відмо-
вами # середній інтервал часу між від-
мовами ремонтопридатного продукту.
Характеристика надійності устаткуван-
ня і компонент, яку визначають його ви-
робники, зазвичай у годинах. Чим біль-
ший цей час, тим краще (див. також
/аиіі, М8ВР, МТТК).
МТС - МГОІ Тіпзе Сосіе - протокол МТС #
визначає спосіб передавання синхросиг-
налів 8МРТЕ через інтерфейс МГОІ. Для
цього в протоколі МГОІ зарезервовано
спеціальні повідомлення, які у реальному
часі передають інформацію у форматі
“години-хвилини-секунди-кадри”.
МТОР8 - МІ11ІОП8 о£ Тііеогеіісаі Орегаііопз
Рег Зесопсі - мільйонів теоретичних опе-
рацій за секунду # 1. спосіб виміру проду-
ктивності [проектованого] комп'ютера;
2. одиниці виміру продуктивності для екс-
портованих із США суперкомп’ютерів.
Для машини, продуктивнішої 190 000
МТОР8 (цю межа встановлено на початку
2002 р.), потрібна експортна ліцензія (до-
звіл уряду). Зазначимо, що верхню план-
ку дозволеної для експорту продуктивно-
сті постійно підвищують.
МТ8 - 1. Ме88а£е ТгапзГег Зузіет - служба
передавання повідомлень, служба МТ8 #
у системі електронної пошти МН8\
2. Мозсо\у Тіше Зіапбагсі - московський
поясний (локальний) час # +3:00 від СМТ.
МТТК - Меап Тіше То Кераіг - середній
час відновлення [працездатності] # час
між моментами виявлення несправності
та повернення системи до повноцінного
функціонування (див. також МТВР).
МТІІ - Махішит Тгапзтіззіоп Шпіі - макси-
мальний розмір передаваного блоку даних #
найбільший розмір пакета (фрейму), що мо-
жна передати певним фізичним середови-
щем передавання, наприклад, у мережах
ЕЙіетеі цей розмір обмежено числом
1518 байт (див. також /га&пепіаііоп, /гате,
посіє, зе^тепі).
МЕТО - МиШ-ІІзег Пип£еоп [Оітепзіоп,
Оотаіп] - багатокористувацькі ігри-при-
годи # клас рольових ігор в Інтернеті, в
яких одночасно можуть брати участь ба-
гато гравців, що взаємодіють один з од-
ним у реальному часі (див. також МІК/
сотриіег %атез).
МІШ - иіахітшп изаЬІе ітедиепсу - максима-
льна доступна для використання частота.
МЕТО - МиШ-ЕІзег (Зате - багатокористува-
цька гра # див. також МУР, сотриіег
%атез.
ц-1а\¥ содес - кодек мю-типу # ІС для теле-
фонного апарата, що реалізує алгоритм
ущільнення аналогового сигналу (див. та-
кож А-Іаус сосіес).
тиісіет - тиШрІехег/сІетиШрІехег - муль-
типлексор/демультиплексор.
ши1ііассе8з зузіет - див. тиіііизег зузіет.
тиІіі-Ьооі зузіет - система з альтернатив-
ним завантаженням ОС.
шиїіісазі - 1. групове (багатоадресне) пере-
давання # форма широкомовлення, коли
повідомлення передають від одного від-
правника конкретній групі мережних при-
строїв, тобто кільком одержувачам (див.
також Ьгоасісазі, роіпі-іо-роіпі, ипісазі);
2. багатоадресне посилання.
шиїіісазі асісігезз - групова адреса # адреса,
що визначає групу станцій ЛОМ, які од-
ночасно одержують повідомлення (див.
також Ьгоасісазі асісігезз, ЬАИ, тиііі-
сазііп§ ипісазі асісігезз).
338
тиііішосіаі арріісаііоп
МиШса$1 ВаскЬопе - магістраль багатоадре-
сного передавання # частини Інтернету,
що підтримують аудіо- і відеоконференції.
ти11іса8Ііп§ - мультимовлення, групове мо-
влення, групова адресація # передавання
пакетів даних з однієї точки кільком ком-
п’ютерам (групі комп'ютерів) мережі, на
відміну від широкомовного режиму (див.
ЬгоасІса8ііп%), коли інформацію пересила-
ють усім вузлам одразу.
тиііісоштосіііу Пои Гог рагііііопіпз - па-
ралельне виконання різноманітної деком-
позиції [проекту].
тпііісотрпіег - див. сіизіег.
тиііісіітепзіопаї аггау - багатовимірний ма-
сив # див. також аггау, сіупатіс аггау,
таігіх.
тиііісіітепзіопаї сіаіа - багатовимірні
дані # агреговані дані, визначені на пере-
тині багатьох “напрямків” (наприклад, за-
мовники, продукти, географічне положен-
ня, час тощо) (див. також РВМ8, /іеісі,
гесогсі, іаЬІе).
шиїїісіітепзіопаї (ІаІаЬазе - див. МОВВ.
тпІІісПзсірІіпагу (ІаІаЬазе - багатопрофіль-
на база даних # база даних САПР із про-
ектною інформацією для фахівців різно-
манітного профілю.
ти11і(ІІ8СІр1іпе сІЄ8І£п епуігоптепі - ком-
плексне середовище проектування # за-
безпечує спільну роботу фахівців різно-
манітних дисциплін: електроніки, механі-
ки, програмування.
тиііі-йгор - багатоабонентська лінія # одно-
проводова лінія зв'язку, що з'єднує хост-
комп’ютер з кількома терміналами і пери-
ферійними пристроями.
тпІІіїїЬег саЬІе - багатоволоконний оптич-
ний кабель - див. оріїсаі саЬІе.
тпІІіГгате - багатокадровий об'єкт, група
кадрів.
МиІІіГипсІіоп Сагсі - багатофункціональна
карта # РС-карта, що підтримує більше
однієї функції, наприклад, адаптер ЛОМ з
модемом, звукова карта з ОЗП тощо. Такі
карти ідеальні для систем, у яких тільки
одне РСМСІА-гніздо (рознім), тому що не
треба витрачати час на встановлення по-
трібної карти.
тиІІіГппсІіоп ргіпіег - див. кусіга ргіпіег.
пшіїіііотесі - див. тиііікотесі зузіет.
тиііікотед Ьозі - багатомережний хост
[-комп'ютер] - див. тиііікотесі сотриіег.
тиІШютесІ сотриіег - багатомережний
комп'ютер # система (комп'ютер) із кіль-
кома мережними адаптерами, приєднани-
ми до різних фізичних комп'ютерних ме-
реж. Якщо адаптерів кілька, але їх під-
ключено до однієї мережі, цей термін не-
придатний (див. також сотриіег, ІВШ,
пеіууогк, пеіучогк асіаріег, НІС).
пшіїійотесі зузіет - див. тиііікотесі сотриіег.
ти11і-1іп£иа1 - багатомовний.
тиІІітаїсЬууогсІ 1гі§£егіп§ - запуск (діагно-
стичне переривання) за багатьма відсте-
жуваними подіями # див. також
таіскууогсі ігір£егіп%.
тиііішесііа (також М-шесІіа, ММ) - муль-
тимедіа # технології, які дозволяють за
допомогою комп'ютера інтегрувати, обро-
бляти й одночасно відтворювати різнома-
нітні типи сигналів, різні середовища, за-
соби і способи обміну інформацією. За-
безпечують зберігання величезних маси-
вів даних, довільного інтерактивного до-
ступу до їхніх елементів і відтворення на
екрані ПК відеосюжетів із звуковим су-
проводом (див. також аисііо зігеатіп&,
суЬегагіз, ууаркісз ассеїегаіог, уісієо
зігеатіп%).
тиііішесііа арріісаіїоп - мультимедійне за-
стосування # застосування, яке ґрунтуєть-
ся на використанні технологій мультиме-
діа. Приклад: ТЬіз Теаіиге епаЬІез Тазі ргосез-
зіпд о! аІдогИЬгпз ІурісаІІу гедиігесі Ьу тиІіітесііа
арріісаііопз. - Це дає змогу швидко виконувати
алгоритми, характерні для мультимедійних за-
стосувань. (див. також арріісаіїоп, тиііі-
тесііо).
тпііітедіа (ІаІаЬазез - ММ-бази, мульти-
медіа-СКБД, багатовимірні СКБД # допо-
магають зберігати факсимільні зображен-
ня, програми, оцифровані відео і звук.
шиїїітесііа те88а£Іп£ - передавання муль-
тимедіаповідомлень, обмін мультимедіа-
повідомленнями # операторський сервіс,
що дозволяє користувачам посилати зі
стільникових телефонів із вбудованими
цифровими камерами повідомлення, скла-
дені з тексту, звуку та зображення (див.
також сатега ркопе, ММВ).
тиИітеШа РС - див. МРС.
тиііітесііа зєгуєг - мультимедіасервер #
сервер для локальних мультимедійних
мереж (див. також зєгуєг).
пшІІітесПа ир^гасіе кіі - комплект мультиме-
діамодернізацїї # дня перетворення ПК на
мультимедіа-комп'ютер. До складу комплек-
ту зазвичай входить дисковод СВ-КОМ, зву-
кова плата, акустичні колонки.
тиііішосіаі арріісаіїоп - застосування з
комбінованим вводом даних, багатомода-
339
шикітосіе ПЬег
льні застосування # об’єднують розпізна-
вання мовлення з такими формами вводу,
як ввід з клавіатури, пір‘яний ввід тощо
(див. також арріісаііоп, зрееск гесо%-
піііогі).
тикітоде ЯЬег - багатомодовий волокон-
но-оптичний кабель # забезпечує переда-
вання інформації на відстань до 2 км без
застосування проміжних повторювачів. У
кожний момент часу кабелем можна пере-
давати кілька (на відміну від 8Іп£Іе-то<іе
ГЇЬег) мод (світлових променів).
пшкіразд (також тикі-ра88) - багатопро-
хідний # порівн. зіп^іе-разз.
тикіра88 сотріїег - багатопрохідний ком-
пілятор - див. сотріїег.
тикірІаіГогт - багатоплатформний # див.
також ріаі/огт.
тикіріе сіоситепі ІпІегГасе (МВІ) - багато-
документний інтерфейс, інтерфейс скла-
дених документів, архітектура [інтер-
фейс] МВІ # специфікація, що визначає
інтерфейс користувача з АУіпсІохуз-засто-
суваннями. Дає йому змогу працювати
одночасно з кількома документами, кож-
ний із яких виводять на екран в окремому
породженому (дочірньому) вікні головно-
го вікна застосування (див. також скіШ
ууіпсіоуу).
тикір1е-\уау рагікіопіп£ аІ^огйЬт - бага-
токритеріальний алгоритм декомпозиції
проектування.
тикіріех 8есііоп іегтіпаіїоп8 - кінцеві при-
строї (елементи) секції з мультиплексу-
ванням.
шикіріехег (також тих, тикіріехог, МРХ) -
мультиплексор # пристрій, який дозволяє
пересилати одним вихідним високошвид-
кісним фізичним каналом одночасно сиг-
нали з кількох вхідних ліній. На боці оде-
ржувача сигналів мультиплексного кана-
лу ставлять демультиплексор, який розді-
ляє їх (див. також сіетиіііріехег).
шикіріехег сйаппеї - мультиплексний канал #
див. також тиіііріехег.
шикір1ехіп£ - мультиплексування, ущіль-
нення # передавання одним фізичним ка-
налом даних з кількох пристроїв методом
часового (ТОЛ/[2]) або частотного (РИМ)
поділу на підкапали. Синонім - тихіп§
(див. також тиіііріехег).
шикіріісапсі - множене, співмножник #
див. також тиііірііегу! ].
тикіріісаїіоп - множення # арифметична
операція, виконувана в комп’ютері залеж-
но від типу операндів чи АЛП або проце-
сором (сопроцесором) рухомої арифмети-
ки (АЩ РР11, тиІіірІіет\у\).
шикірііег - 1. множник # синонім - /асіог,
2. коефіцієнт # див. також сое^ісіепі',
3. помножувач # наприклад, блок АЛП,
що виконує операції множення чисел.
Приклад: їіагсіууаге тиИірііегз - апаратні помно-
жувачі (див. також АЩ тиіііріісаііоп).
шикіріу - 1. множити, помножити; 2. збіль-
шувати.
тикіроіпі ТеїесопГегепсе - багатостороння
телеконференція # телеконференція, в
якій з’єднано три або більше вузлів.
шикіргосе88Іп£ - багатопроцесорне оброб-
лення # див. також рагаїїеі сотриіег,
8МР.
тикіргосеввог - 1. багатопроцесорна систе-
ма зі спільно використовуваною пам’ят-
тю, мультипроцесор # комп’ютер, у якому
два або більше зазвичай однотипних про-
цесорів працюють під загальним керуван-
ням та мають доступ до спільного ОЗП,
через який між ними може відбуватися
обмін даними. Приклад мультипроцесора -
8ип Епіегргізе 10000 (див. також рагаїїеі
сотриіег, ргосеззог посіє, 8МР)\ 2. багато-
процесорний.
тикіргосе88ог зиррогі - підтримка багато-
процесорності # див. також тиііірго-
СЄ38ОГ.
тикірго£гаішшп£ (МР) - мультипрограму-
вання, багатозадачний режим # багатоза-
дачний режим роботи на однопроцесор-
ній системі, коли кілька програм, розта-
шованих в ОЗП, поділяють між собою
процесорний час на основі певної дисцип-
ліни обслуговування. Термін широко за-
стосовували за часів мейнфреймів, зараз
частіше використовують терміни
тиііііазкіп^ і тиіііікгеасііпз (див. також
РІРО, РІЬО, ЬІРО, ііте зкагіп^).
тикіргоіосої - багатопротокольний.
шикіригрозе - багатоцільовий, універсальний.
шикІ8Є88Іоп сіівк - багатосесійний [багатосе-
ансний] диск # СО-диск, записування який
можна робити не за один раз, а за кілька
(кожна процедура записування - сесія).
тиИІ8Є88Іоп гесогс!т§ - багатосесійне [ба-
гатосеансне] записування # створення
компакт-диска за кілька, а не за один сеанс
записування (див. також сіізк-аі-опсе
ГЄСОГСІІП£, 8Є88ІОП, 8ІП£ІЄ-8Є88ІОП ГЄСОГСІІП£,
ігаск-аі-опсе гесогсИп%).
тикка8кіп£ - 1. багатозадачність, багатоза-
дачна робота, багатозадачний режим #
здатність ОС підтримувати одночасне
340
М¥ОВ
(почергове через короткі інтервали часу)
виконання двох або більше завдань [сег-
ментів програми]. Відповідно до цього
ОС поділяють на багатозадачні (напри-
клад, Ьіпих) і однозадачні (М8-ВО8). Си-
нонім - сопсиггепі орегаііоп. Приклад: \ЛЛІґі
тиІШазкіпд, іґіе зсїіесіиіег сІМсіез ііте іпіо
ехесиііоп ипііз саііесі зузіет йскз. - Плануваль-
ник багатозадачного режиму поділяє час вико-
нання на одиниці, що називають системними
інтервалами, (див. також Ьаск^гоипсі, сопіехі
8УЛіскіп%, соорегаііуе тиііііазкіп^, попрге-
етрііче тиІіііазкіп§, ргеетрііуе тиііі-
іазкіпу;, 8Є88Іоп, іазк, ікгеасГу 2. багатозада-
чний.
тиІііїЬгеасіігщ - багатопотоковий режим,
багатопотоковість # 1. з погляду архітек-
тури процесора - здатність процесора ви-
конувати кілька завдань (потоків) парале-
льно. Мета впровадження цього режиму -
зниження часу чекання процесором завер-
шення операцій, наприклад, записування
в пам’ять. У цей час він виконує команду
з іншого потоку; 2. у програмуванні - па-
ралельне виконання кількох потоків у ра-
мках одного процесу (див. також сопіехі
8УУІіскіп§, тиііііазкіп^, ргосезз, ікгеасі).
шиІСііЬгеасіз - багатопотоковий, проф. му-
льтитредовий # див. також ікгеасі.
тиііі-ііег арріісаііоп - застосування, побу-
доване за багатоланковою моделлю; бага-
толанкове застосування # див. також
ікгее-ііег тосіеі, іїмо-ііег тосіеі.
тиіііизег - багатокористувацький # здат-
ність комп’ютера і/або ПЗ підтримувати
одночасну роботу багатьох користувачів,
надаючи їм увесь спектр можливостей си-
стеми (порівн. 8ІП§ІЄ-І18ег).
тиіііизег зузіет - багатокористувацька си-
стема # комп’ютерна система, з якою мо-
же одночасно працювати кілька (більше
одного) користувачів. Синонім -
тиІііассе88 8у8іет.
МІІМР8 - МаззасЬизекз Оепегаї Нозрйаі
Щііііу Микірго§гаттіп£ Зузіет - мова
МІІМР8 # МВР, розроблена в 1976 р. для
медичних інформаційних систем. Розви-
ток МЦМР8 - мова МЦМР8-2.
МІІ8ІСАМ - Мазкіп£ ракет абарііуе
Упіуегза! ЗиЬЬапсі Іпіе£гаіес1 Сосііп£ апсі
Ми1іір1ехіп£ - універсальні інтегральні
засоби кодування і мультиплексування
[аудіоінформації] за піддіапазонами із
маскуванням і адаптацією до кодограми
(розділ стандарту МРЕС).
Миіе - відключення мікрофона (у телефонії).
тиіе оЬ|есі - невидимий об’єкт або елемент
(системи ТигЬо Уізіоп) # див. також уієум.
тиіех (від тиіиаі ехсіизіоп Іоск) - взаємний
виняток; взаємовиключне блокирування;
семафор, прапор (у програмуванні), проф.
мутекс # у УУіпбохуз, РМХ - механізм, ви-
користовуваний для синхронізації досту-
пу (тобто запобігання одночасного досту-
пу) до спільного ресурсу. В кожний мо-
мент часу лише один потік може володіти
таким ресурсом. Якщо його спробують за-
хопити інші потоки, вони стають мутекс-за-
блокованими (див. також сопсіуаг, ікгеасі).
тиіиаі - взаємний.
тиіиаі ехсіизіоп - див. тиіех.
тихіп§ - див. тиіііріехіп^.
тих {також МЦХ) - див. тиіііріехег.
МУСА - МопосЬготе УОА - монохромний
УСА # не зовсім коректне позначення,
іноді використовуване для екранів ноут-
буків, де колір подано шкалою сірого.
Правильніший термін “§гау зсаіе УСА”,
оскільки монохромність припускає наяв-
ність тільки чорного і білого кольорів без
проміжних відтінків (див. також ССА,
ЕСА, МСА[2}, МУСА, УСА, 8УСА, 8ХСА,
ІІХСА, ХСА).
МУІР - Миігіуепсіог [МиШ-УепсІог]
Іпіе^гагіоп Ргоіосої - протокол інтеграції
устаткування різних постачальників або
різнорідного устаткування # комп’ютерна
телефонія (див. також СТІ, Н.100).
МУР - 1. Миііітесііа Гог Р8/Уа1иеРоіпі - ком-
п’ютери Р8/Уа1иеРоіпі із засобами мультиме-
діа (корпорації ІВМ); 2. Мові УаІиаЬІе
Рго^гат - найзначима програма;
3. Микітесііа Уісіео Ргосеззог - відеопроце-
сор для мультимедіа # однокристальний
мультипроцесор, що прискорює роботу
таких відеозастосувань, як ущільнення
відео, оброблення зображень та графіки.
МУ8 - МиШрІе Уігіиаі 8іога§е - операційна
система МУ8 # розроблена корпорацією
ІВМ у 1974 р. для мейнфреймів 8/360.
Поступово замінюється новою розробкою
ІВМ-08/390.
МХЬиз - Міїйагу ехрапзіоп Ьиз - шина
МХЬиз # шина розширення, застосовува-
на у військовій апаратурі.
Мх/з - те^аігапзіегз/з - мільйон передавань
[даних] за секунду, мегапередавання/с.
Муіаг - майлар # полімерний матеріал, час-
то використовуваний як підкладка для ма-
гнітного покриття гнучких дисків і магні-
тних стрічок.
М¥ОВ - Міпсі уоиг о\уп Ьизіпезз - піклуйся
341
ГЧ/А
про свій власний бізнес, займайся своєю
справою # вираз, використовуваний в ел-
ектронній пошті та конференціях (див. та-
кож е-таіі, пехузууоир)
N
К/А (також п/а, NА) - поі аррІісаЬІе - не
застосовують, не має відношення; неза-
стосовний, невідповідний; поі ауаіІаЬіе -
немає даних.
Г4/А.
NАС - №Шюгк Асіаріег Сагсі - мережний
адаптер # див. також пеіууогк іпіег/асе
сагсі; №ііопа1 Еіесігісаі Сосіе - національ-
ні електротехнічні нормативи.
NАСК - пе^аіїуе аскпохуіесіцтепі - див.
ИАК.
пасате - див. аппоуууаге.
паііесі-ир соппесііоп - постійне [некомуто-
ване] з'єднання [телефонною лінією] # до
цього класу з'єднань належать виділені лі-
нії (Іеазесі Ііпе), приватні лінії зв'язку
(ргічаіе Ііпе) тощо (пор. сііаі-ир соппесііоп;
див. також сіігесі соппесііоп).
NАК - по! аскпо\УІесІ£ЄСІ (також пе^аііуе
аскпо\¥ІесІ£теп1:) - немає підтвердження;
за контекстом сигнал, код, символ КАК;
негативна квитанція # абревіатура для си-
мволу А8СІІ із кодом 21 (15Ь). Його по-
силають в деяких протоколах (наприклад,
Хтосіет) передавальній станції, якщо па-
кет даних не отримано в очікуваний час
або містить помилки (порівн. АСК).
КАМ - КеЛУОґк Ассезз МасЬіпе - механізм
доступу до мережі.
пате - ім'я # синонім - ісіепіі/іег (див. та-
кож сотриіег пате, сіотаіп пате уагіаЬІе
пате, уоіите пате); назва, найменування.
пате сопПісі - конфлікт за іменами, проф.
конфлікт імен # помилка, що виникає, ко-
ли два мережні ресурси одержують одна-
кові імена або ідентифікаційні номери,
наприклад, однакову ІР-адресу.
пашесі ріре - іменований канал # механізм
ІРС (високорівневий протокол), який за-
безпечує прямий зв'язок між двома окре-
мими процесами на одному комп'ютері
або в комп’ютерній мережі для передаван-
ня даних (див. також апопутоиз ріре,
Ьуіе-іуре ріре).
пате гезоіпііоп - розв’язання імен # процес
перетворення імен доменів на ІР-адреси,
здійснюваний сервером доменних імен
(див. також £>N8, патіп§ зегуісе, гєзоіуєг,
РШ8).
пате зєгуєг - див. патезегуег.
патеріаіе - [друкарська] плашка (марка) із
назвою (для обкладинки); шильдик # див.
також кеасіїіпе.
патезегуег (також пате зєгуєг) - сервер
[перетворення] імен # комп'ютер (зазви-
чай сервер с ОС Спіх), який входить до
системи та здійснює у взаємодії з ін-
шими серверами імен перетворення сим-
вольних імен хост-комп'ютерів на їхні чи-
слові ІР-адреси (див. пате гезоіиііоп). На
сервері імен є БД системи В8ЬІ, яка міс-
тить покажчики на інші сервери В8К
Сервери імен розкидано по всьому світу й
утворюють складну ієрархічну структуру,
їх поділено на локальні, кореневі та пов-
новажні сервери імен. Локальні, викорис-
товувані за промовчанням, є у кожного
інтернет-провайдера. Кореневі, їх кілька
десятків, обробляють запити до ПК8, як-
що їх не змогли обробити локальні серве-
ри імен. Повноважним називають сервер
імен, на якому зареєстровано заданий
хост. Для підвищення надійності хост ре-
єструють не тільки на локальному сервері
імен, а й на кількох повноважних.
пашезрасе - простір імен # наприклад, на-
бір правил іменування, що регулює види-
мість об'єктів у програмі або хост-ком-
п’ютерів у комп’ютерній мережі. Простір
імен може бути плоским (Паї пашезрасе)
та ієрархічним (ЬіегагсЬісаІ пашезрасе).
Передбачено, що всі імена у просторі
імен мають бути унікальними (див. також
їла).
пашіп£ сопПісІ - конфлікт за іменами, кон-
флікт за іменуванням, помилка через збіг
імен # помилка, що полягає в тому, що
програміст намагається створити іденти-
фікатор, який уже раніше визначено. Че-
рез це в нового ідентифікатора виникає
два різних змісти в рамках одного рівня
видимості, що може привести до помилки
у виконанні програми, якщо цей конфлікт
не виявлено під час трансляції програми
(див. також зсоріп% ієуєі).
папіііщ зегуісе (також пате зєгуісє) - сис-
тема ідентифікації імен, служба імен #
ПЗ, яке дає змогу користувачам одержу-
вати доступ до даних і системних ресур-
сів у мережі [підприємства], навіть якщо
немає інформації щодо їхнього фізичного
розташування, тобто ПЗ, що перетворює
логічні імена на фізичні адреси мережі.
342
^8
Забезпечує захист даних (див. також пате
ГЄ8ОІиІІОП).
МАМР8 (також ІЧ-АМР8) - Каггоху-
ЬапсІууісІіИ Апа1о£ МоЬіІе РЬопе 8егуісе -
стандарт ИАМР8 # запропонований кор-
порацією Моіогоіа. Об’єднує поточний
стандарт АМР8 для стільникової телефо-
нії з передаванням цифрових даних.
NаN - поі а питЬег - не число # помилка,
яку діагностує блок (сопроцесор) арифме-
тики з рухомою крапкою.
NАN^ (також поп-сощисііоп) - Мої АМИ -
логічна операція [оператор] МАМО # біна-
рна логічна операція, що дає значення
їаїзе тільки тоді, коли обидва вхідні зна-
чення їгие (див. також ЛАП, Іо^ісаі
орегаіог, N01, ОК, ХОК).___________________
МАНО		
Вхід	Вхід	Вихід
0	0	1
0	1	1
1	0	1
1	1	0
папо - нано- # префікс для позначення од-
нієї мільярдної частки (10‘9); у складе-
них словах позначає “базовий рівень”
або “дуже маленький”.
папосотриіег - нанокомп’ютер # комп’ю-
тер, побудований із використанням наноте-
хнологій (див. також сотриіег,
папоіескпоіо^у)', комп’ютер, побудований із
частин, які мають розміри, співвідносні з
розмірами молекул.
папошасЬіпе - наномашина # штучна моле-
кулярна машина, виготовлена з викорис-
танням нанотехнологій (див. також папо-
сотриіег, папогоЬоі, папоіескпоіо^у).
папошеіег (пні) - нанометр, нм # одна міль-
ярдна частка метра (див. також ап§8ігот,
тісгоп, рісотеіег).
папогоЬоі (також папо-гоЬої) - наноробот #
розроблюваний вченими пристрій розмі-
ром в одиниці й десятки нанометрів, який
самостійно маніпулюватиме окремими
атомами речовини. За допомогою пере-
становки атомів нанороботи зможуть са-
мовідтворюватися, створювати з довіль-
ного матеріалу різноманітні предмети або
якусь істоту. Нанороботів умовно поділя-
ють на два види: асемблери - здатні конс-
труювати щось, зокрема і нових наноро-
ботів, і реасемблери - здатні розбирати
молекулярні структури (див. також
папотаскіпе, папоіескпоіо^у).
папо8есопс1 (п§) - наносекунда, не # одна
мільярдна частка секунди. У наносекун-
дах вимірюють час виконання машинної
команди процесора і час вибірки байта
або слова даних з ОЗП. Цікаво, що за од-
ну наносекунду світло проходить від-
стань ЗО см (див. також /етіо8есопсІ, ті-
сго8есопс1, ті11і8есопс1, рісо8есопсГ).
папоіесЬпоІо^у - нанотехнологія # загаль-
ний термін для позначення методів ство-
рення пристроїв розмірами менше 100 нм,
серед яких і нова елементна база для ком-
п’ютерів (наноелектроніка). Для неї хара-
ктерна робота з матеріалами на молекуля-
рному або атомарному рівні. Ідею вису-
нуто в 1985 р. американським вченим Ері-
ком Дрекслером. Компанії, які працюють
із наноматеріалами, поділяють на шість
категорій: одержання й оброблення нано-
матеріалів (тоїесиїаг тапи£асіигіп§), на-
нобіотехнологія, ПЗ, нанофотоніка, нано-
електроніка і наноприладобудування
(див. також сагЬоп папоіиЬе, сеіі 8иг§еку,
папосотриіег, папогоЬоі, диапіит сот-
риіег).
папоіиЬе - нанотрубка - див. сагЬоп папо-
шЬе.
NАР - Иеіхуогк Ассе88 Роіпі - точка [пункт]
доступу до мережі # дозволяє об’єднувати
високошвидкісні мережі провайдерів
Інтернету. Мережі нижчого рівня зазви-
чай поєднують за допомогою точок при-
сутності (РОР) (див. також МАЕ, реегіп%).
NАР^Р8 - НогіЬ Атегісап Ргезепіаііоп-
Ьєуєі Ргоіосої 8упіах - стандарт МАРЬРЗ,
протокол КАРЬРЗ # протокол для ущіль-
нення відеотексту (уісіеоіехі) і телетексту
(іеіеіехі), стандарт АХ ЗІ. Використано в
ряді дисплеїв (див. також ргоіосої).
паггоууЬаші - вузькосмуговий канал # [ра-
діо] канал із шириною смуги пропускання
від 50 до 300 Кбіт/с, використовуваний
для телеграфних ліній і низькошвидкіс-
них терміналів (значення верхньої межі
смуги пропускання залежно від техноло-
гії може бути іншим) (пор. ЬгоасІЬапсІ
пеі^огк; див. також ЬапіїуЛМі).
МаггоууЬапсІ Регзопаї Сопшіипісаііопз
8єгуісє8 ^В-РС8 або №РС8) - Служба
вузькосмугового двостороннього персо-
нального зв'язку # тип пейджингового
зв'язку в США.
пагголуса8і - вузьке розсилання # розсилан-
ня даних обмеженому числу одержувачів
(порівн. Ьгоас1са8Ї).
NА8 - пеіуюгк аііасЬеб 8іога§е - підключе-
ний [такий, що підключають] до мережі
накопичувач або кластер накопичувачів,
343
^8А
мережна підсистема пам’яті, мережна сис-
тема зберігання даних # див. також ІР
8іога%е, 8АИ.
NА8А - №ііопа1 Аегопашісз апд Зрасе
А^епсу [Адтіпізітаііоп] - Національне
управління з аеронавтики і дослідження
космічного простору, КАЗА # створене в
липні 1958 р. за вказівкою президента
Д. Ейзенхауера. Керує всіма цивільними
космічними дослідженнями США (див.
також ИА8ВА, кіір://\цум.па8а.%оу).
NА8^А - Каііопаї Зрасе Оеуеіортепі
А&епсу о£ І арап - Національне космічне
агентство Японії (див. також ЕЗАщ,
НА8А).
NА8I - Маііопаї Аззосіаііоп о£ Зузіетз
Іпіе£гаіогз - Національна асоціація систем-
них інтеграторів, асоціація ИАЗІ # засно-
вана в США у 1991 р., нараховує більше
10 тис. членів (див. кіір://^у\у.па8І-іп/о.сот).
- див. пеіїчогк асіс1ге88 ігап8Іаііоп\
Каііопаї Аііасіипепі Роіпі - національна
точка підключення # одна з точок обміну
трафіком американського сегмента Інте-
рнету, що її спонсорує Національний на-
уковий фонд (Н8Е); Кепуогк АскІгезз
Тгапзіаііоп - трансляція мережних адрес,
протокол NАТ # інтернет-протокол, що
допомагає адміністраторам ЛОМ вико-
ристовувати для внутрішніх комп’ютерів
спеціальний набір ІР-адресів, щоб вони
взаємодіяли як один з одним, так і з зов-
нішнім Інтернетом.
паііопаї сЬагасіегз - національні символи #
у деяких кодових таблицях, наприклад
180-7, символи, що змінюють свій вигляд
від країни до країни (наприклад, знак гро-
шової одиниці).
№ііопа1 Зсіепсе Еоипсіаііоп (N81?) - Націона-
льний [урядовий] науковий фонд США #
організація, що фінансує значні наукові
проекти, зокрема в галузі ІТ. У 1986 р. ство-
рила мережу НЗЕпеі (див. кіір://^у^.п8/.ог§).
паііуе - місцевий, “рідний”, приватний, вла-
сний, властивий даній системі # призначе-
ний для конкретного (початкового) апара-
тного або програмного середовища; скла-
дений переважно з машинних команд, а
не з кодів, які інтерпретує програма.
паііуе арріісаііоп - див. паіїуе 8о/іїуаге.
паіКе соде - власний код # програми для
конкретного типу процесорів (див. також
сосіещ, таскіпе сосіе, паіїуе 8о/іїиаге).
паіКе сотріїег - власний [“рідний”] компі-
лятор # компілятор, виконуваний на тому
самому комп’ютері, що і згенерований
виконуваний код (див. також сотріїег,
сосіе §епегаіог, оЬ]есі сосіе, гезісіепі
сотріїег, 8ІІісоп сотріїег).
паііуе Гііе Гогтаі - власний [приватний] фо-
рмат файлів # власний формат файлів за-
стосування. Використовують для збері-
гання документів, рисунків тощо. Засто-
сування перетворює у нього файли, імпо-
ртовані з інших програм, або такі, що ма-
ють загальнодоступні (стандартні) форма-
ти (див. також/Не/огтаі, /огтаі).
паііуе зоГЬуаге - власне ПЗ # ПЗ, спеціаль-
но написане, відкомпільоване або асемб-
льоване для виконання на конкретній апа-
ратній системі, сумісне з нею на рівні
двійкових кодів і, можливо, таке, що ви-
користовує її особливості. Зазвичай пра-
цює значно швидше, ніж поп-паііуе
зоІНуаге. Синоніми - паіїуе арріісаіїоп,
паіїуе сосіе.
NАТО - Коїїіі Аііапііс Тгеаіу Ог^апізаїїоп,
Аііапііс АПіапсе - Північноатлантичний
союз, НАТО # утворений в 1949 р., штаб-
квартира в Брюсселі. До НАТО входить
19 країн: країни-члени ЄС, за винятком Ав-
стрії, Фінляндії, Ірландії та Швеції, Канада,
США, Норвегія і Туреччина; з 19 березня
1999 р. - Польща, Угорщина, і Чеська Рес-
публіка.
паіигаї - природний; справжній, натуральний,
паіигаї іприі - природний ввід # рукопис-
ний або мовний ввід команд і даних у
комп’ютер (див. також іприі, паіигаї
Іап%иа%е, капсіумгііїп£ гесо^пііїоп, 8рееск
іприі).
паіигаї 1ап£иа§е - природна мова # мова,
наприклад, українська або англійська,
використовувана людьми у повсякденно-
му спілкуванні, на відміну від мов про-
грамування (рго%гаттіп% Іап%иа%е). Де-
які підмножини природної мови розпі-
знають й обробляють програми розпізна-
вання мовлення. Термін можна зустріти
під час описання інтерфейсу застосуван-
ня, в якому користувач може вводити за-
пити або команди, використовуючи
спрощену повсякденну мову. Синонім -
китап Іап%иа%е (див. також АІ, паіигаї
іприі, паіигаї Іап%иа%е ргосе88Іп%, НІЗщ,
8рееск гесо^піііоп).
паіигаї 1ап§иа§е ргосе$$іп§ - обробка при-
родної мови # у ШІ - використання ком-
п’ютера для розпізнавання природної мо-
ви, представленої у вигляді мовлення або
тексту (див. також АІ, паіигаї Іап%иа%е,
8рееск гесо^піііоп).
344
N018
паШгаї тесііа - засоби для [малювання]
природного середовища # вид програм
малювання, які дозволяють точно імітува-
ти ефекти використання таких справжніх
матеріалів, застосовуваних художниками,
як різноманітні види паперу, полотна і
картону. Ці програми висувають підвище-
ні вимоги до конфігурації комп’ютера, то-
му що створюють дуже значні за обсягом
файли.
пайігаї питЬег - натуральне число # ціле
число, більше нуля. Синонім - поп-
пе%аііуе іпіе^ег (див. також іпіе^ег,
іггаіїопаї питЬег).
паущаііоп - навігація, пересування, перемі-
щення # процес або метод пошуку шляху
в складній системі меню, довідкових фай-
лів або якихось інших об’єктів за допомо-
гою інтерфейсу користувача; переміщен-
ня по об’єктах Мережі (див. також
Ьгоуузєг, курегіехі, Іпіегпеі, пауі^аііоп
заіеііііе, пауі^аііоп зузіет, ІУШР).
паущаііоп Ьаг - навігаційна панель # див.
також пауі^аііоп.
паущаііоп Ьиііоп - навігаційна клавіша # у
веб - екранна клавіша, натискання якої
дозволяє перейти на попередню або на-
ступну сторінку сайта (див. також Ьиііоп,
пагі^аііоп, ууєЬ зііеу
пауі^аііоп заіеііііе - навігаційний супутник #
супутник, використовуваний для автома-
тичного визначення координат і швидко-
сті різноманітних об'єктів на поверхні Зе-
млі й у повітряному просторі (див. також
АУЬ, 018, СМ88, 0Р8, пауі%аііопу
паущаііоп зузіет - навігаційна система #
система, використовувана для визначення
місця розташування і/або маршруту об’-
єкта, рухомого або переміщуваного (див.
також 0Р8, пауі%аііоп заіеііііе).
МИ) - пехі Ьизіпезз бау - наступного робо-
чого дня # абревіатура, використовувана в
угодах на технічне (сервісне) обслугову-
вання.
N68 - Наііопаї Вигеаи о£ Біапбагбз - Націо-
нальне бюро стандартів США # частина
Міністерства торгівлі (1)8 Оерагішепі о£
Соттегсе). Теперішня його назва - N187.
NС - див. пеіхуогк сотриіег, Неіу/огк Соппесі -
сигнал підключення до мережі, сигнал
N0; N0 соттепі - без коментарів # абре-
віатура, використовувана в електронній
пошті і чат-форумах (див. також
сИ^ізреак).
N00 - Неїлуогк Сопігої Сепіег - центр керу-
вання мережею.
NССА - Каііопаї Сотриіег Сгаріїісз
Аззосіаііоп - Національна асоціація з ком-
п'ютерної графіки. Припинила існування
в 1996 р.
NСР - [Ноуєіі] ЇЧеіХУаге Соге Ргоіосої -
Протокол ядра №і\¥аге, протокол N0? #
містить функції сеансного і представни-
цького рівнів. Його використовує сервер
для надання мережних послуг друку кліє-
нтам мережної ОС Кеі\¥аге (див. також
081, ргоіосої, 8МВ)', Моі Сору Ргоіесіесі -
не захищено від копіювання # ПЗ, копію
якого легко зробити.
N06? - Иаііопаї Соипсії оп Кабіаііоп
Ргоіесііоп апсі шеазигетепіз - Національ-
на рада з вимірювань і захисту від радіа-
ції (США).
М28А -Иаііопаї Сотриіег 8есигііу Аззосіаііоп -
Національна асоціація з комп'ютерної без-
пеки (США) # незалежна дослідницька ор-
ганізація, що перевіряє і сертифікує анти-
віруси! програми і веб-вузли. Переймено-
вана на ІС8А; Иаііопаї Сепіег £ог
8ирегсошриііп& Арріісаііопз - Національ-
ний центр із застосувань для суперкомп'ю-
терів # фінансований федеральним урядом
дослідницький центр, розташований в Уні-
верситеті штату Іллінойс (Ппіуегзііу о£
ІПіпоіз, ІІгЬапа-СЬатраі^п), в якому в 1994 р.
розроблено програму Мозаіс, перший гра-
фічний веб-браузер. Заснований у 1985 р.
на грант ДУГ. Спеціалізація - візуалізація
наукових даних, надання своїх обчислюва-
льних ресурсів сотням університетів і ор-
ганізацій (див. кіір://уууууу.псза.иіис.е^и).
N080 - Каііопаї Сотриіег 8есигііу Сепіег -
Національний центр комп'ютерної безпе-
ки МО США # організація, яка визначає
вимоги і критерії з рівнів захисту комп'ю-
терів, видавець “Оранжевої книги”
(Тгизіед-Сотриіег 8узіет Еуаіиаііоп
Сгііегіа) і списків сертифікованих N080
продуктів, які задовольняють вимогам до
систем рівня С2. Інтерпретації “Оранже-
вої книги” відповідно називають “Черво-
на книга” - щодо мережних компонентів
захищеної системи; “Блакитна книга” -
щодо вимог до компонентів підсистем
(див. також С2, ІІІ8А, Во, ІАСр], ТС8ЕС,
ТАУ).
N^А - див. попсіізсіозиге аууеетепі.
N00? - Иеїлуогк Бупатіс Баіа ЕхсЬап^е -
мережний динамічний обмін даними
(ЬАКіазііс (ог 08/2).
N018 - Кеїлуогк Пгіуєг ІпіегГасе 8ресійсаііоп -
специфікація інтерфейсу мережних драй-
345
№МР
верів, мережний стандарт N018 # специ-
фікація мережного інтерфейсу рівня
МАС, розроблена спільно Місгозой і
ЗСот для драйверів ЛОМ. Приховує осо-
бливості реалізації мережного адаптеру
(N10) від мережної ОС. Драйвер, написа-
ний у цьому стандарті, може підтримува-
ти транспортний протокол зв'язку для
всіх мережних адаптерів (раніше потрібно
було вивантажувати один стек протоколів
і завантажувати інший). Застосований у
ХУІпсіохуз £ог \Уогк§гоирз. Поточна версія
-	N018	3.0 (див. (ігіуег, ЬАМ,
/ір:///ір. тісго8о/і. сот/тізс/псііз. сіос).
М)МР - №іл¥огк Оаіа Мапа^етепІ Ргоіосої -
протокол керування мережними даними,
протокол N^МР # дозволяє контролюва-
ти копіювання і відновлення даних на
серверах, які підтримують цей протокол
(див. також Ьаскир, ргоіосої).
М)М8 - НеАУаге ЬізйіЬиіесі Мапа^етепі
8егуісез - служба (послуги, технологія) роз-
поділеного керування в середовищі №ІЇ¥аге.
N0?$ - НеАУаге ОізігіЬшеб Рипі 8егуісе§ -
служба (послуги, технологія) розподіле-
ного друкування в середовищі №ЛУаге #
технологія, розроблена фірмою №ує11 і
реалізована нею спільно з корпорацією
Хегох.
N011 - №ілуогк Ваіа Кергезепіаііоп - подан-
ня даних у мережі, протокол N01^ # вико-
ристовують в протоколі КРС для переси-
лання параметрів віддаленого виклику
процедури і його результату.
N08 - Иоуєіі Бігесїогу 8егуісез - служба ка-
талогів Хоуєіі # масштабована система
керування каталогами в ОС №А¥аге; роз-
поділений каталог мережних об'єктів. На-
дає уніфікований доступ до ресурсів бага-
тосерверної мережі. Об'єктами можуть
бути об’єкти-контейнери й об'єктами-лис-
тки (термінальні листки). Є три види об'-
єктів-контейнерів: країна, організація і
підрозділ. Об’єкти-листки охоплюють ко-
ристувачів, групи, принтери і комп'ютери.
N08 підтримує єдину реєстрацію корис-
тувача в мережі та спрощує її адміністру-
вання (див. також сіігесіогу 8егчісе,
ПдАР).
NЕ - №йуогк Еіешепі - мережний елемент;
N01 Ециаі Іо - не дорівнює # у програму-
ванні оператор відношення (див. також
геїаііопаї орегаіог).
пеаг-іпГгагед - ближня інфрачервона части-
на спектра.
пеаг-іегш - найближчий, короткостроко-
вий, тактичний # наприклад, найближча
ціль, короткостроковий прогноз.
пеесіїе - голка # один із 9 або 24 тонких ме-
талевих стрижнів у друкувальній голівці
матричного принтера; під час ударів го-
лок по фарбувальній стрічці друкують то-
чки, що складають зображення символа
(див. також (іоі-таігіхргіпіег).
пе£аііоп - заперечення # логічна операція,
що змінює значення логічної змінної на
протилежне; зміна знака числа; інверсія
(див. також Іо^ісаі орегаіог).
пе§а4іуе - від'ємний # про числа - менше
нуля (порівн. ро8Іііче)\ негативний.
пе^аііуе іта^е - негативне зображення, ін-
версне зображення, “виворотка” # див. та-
кож ГЄУЄГ8Є УІСІЄО.
пе§аііуе І0£Іс # використання сигналу висо-
кого рівня для подання значення 0 і низь-
кого рівня - для 1 (порівн. РО8ІІІУЄ ІО£Іс).
пе^аіїуе 8І£П - знак мінус, знак # синонім -
тіпиз 8і%п.
пещЬЬогЬоой - (мережне) оточення.
N£N14	- ТЬе Шбопаї Еіесігісаі
МапиГасШгегз Аззосіаііоп - Національна
асоціація виробників електроустаткуван-
ня, асоціація NЕМА # організація, що
встановлює стандарти електроустаткуван-
ня в США.
пеіпагіс - нематик, рідкий кристал # стан
речовини між кристалічним і рідиною;
нематичний.
N£N11 - №бопа1 Еіесігопісз Мапи£асШгіп§
Іпіїіаііуе - асоціація КЕ МІ # асоціація пів-
нічноамериканських фірм напівпровідни-
кової індустрії, створена в 1996 р. для під-
вищення конкурентоспроможності галузі.
Бюджет - більш $100 млн (див. також
8ІА, кіір://у\гмм.петі.ог%).
N£N18 - папоеІесіготесЬапісаІ зузіетз - на-
ноелектромеханічні системи, технологія
N£N48 # термін, використовуваний для
опису електромеханічних пристроїв, ви-
готовлених із використанням нанотехно-
логій (див. також МЕМ8, папоіескпоіо^у).
пегй - (досл. бовдур, тупиця) комп'ютерний
фанат # зневажливо про людину, що про-
водить увесь свій час за комп'ютером, за-
звичай з необгрунтованим ентузіазмом
(див. також Е4Г7А).
пегсЬреак - див. §еек8реак.
№Е8А - №ау Ехїепсіесі Зіапсіагсі АгскіїесШге -
нова розширена стандартна архітектура #
32-розрядна шинна архітектура №8А
(корпорації N£0).
КЕ8Т - Коуєіі [№і\¥аге] ЕтЬесІсІесІ Зузіетз
346
№ЙРС
ТесЬпо1о§у - технологія вбудованих сис-
тем фірми Моуєіі # технологія, що дозво-
ляє перетворити пристрої з обмеженими
обсягом пам’яті та потужністю процесора
на адресовані пристрої в мережі під
НеГ\¥аге.
пезіесі - вкладений.
пезіесі Ьіоск - вкладений блок # див. також
ПЄ8ІІП& сіерік.
пезіей іпіеггирі: - вкладене переривання #
ситуація, коли у процесор надходить ви-
сокопріоритетне переривання, яке треба
обслужити до завершення оброблення по-
точного переривання. Оброблювач пере-
ривань, аби уникнути надходження нових
переривань, може замаскувати їх, устано-
вивши відповідні біти в регістрі маски пе-
реривань (див. також іпіеггирі, ІМК, ІВК).
ПЄ8ІЄСІ Іоор - вкладений цикл # у програму-
ванні - цикл, виконуваний усередині ін-
шого циклу. Вкладені цикли не можуть
перетинатися один з одним. Рівень мож-
ливої вкладеності циклів зазвичай обме-
жує компілятор. Синонім - етЬеМес! Іоор
(див. також етріу Іоор, іп/іпііе Іоор).
ПЄ8ІЄСІ зогі - вкладене сортування # сорту-
вання усередині іншого сортування (див.
також 8огі).
пезіесі зігисіиге - вкладена структура # у
програмуванні - структура, що знахо-
диться усередині іншої структури.
пе8ііп£ - вкладення, вкладеність # розмі-
щення однієї структури всередині іншої,
наприклад, вкладені цикли; компонування
[великого] зображення з фрагментів або
верстка макета сторінки # див. також
ІІІІП&.
пе8ііп§ сіеріЬ - глибина вкладення, число
рівнів вкладеності (наприклад, циклів) #
див. також пе8іесІ Ьіоск, пезіесі Іоор.
пе8ІЇіі£ ієуєі - рівень вкладеності, глибина
вкладеності # синонім - пе8ііп% сіерік.
N61 - Мережа # зазвичай Інтернет або інша
велика комп’ютерна мережа, наприклад,
Пзепеі (на відміну від пеімюгк).
N61: аррііапсе - інтернет-термінал, інтер-
нет-адаптер [інформаційний], інтернет-
приставка.
пеї а(Шге88 - мережна адреса - див. ІІКЦ
поштова адреса - див. е-таії, ВК8-ім'я;
ІР-адреса - див. ІР аМге88.
пеі Ьох - мережний комп’ютер, МК # див.
також пеіууогк сотриіег.
пеї іпсоше - чистий прибуток # усі прибут-
ки компанії за відрахуванням усіх витрат;
як до, так і після сплати податків.
пеі рЬопе - мережна [комп’ютерна] телефонія,
пеі ргоііі - див. пеі іпсоте.
N61 8ПГЇЇП£ - мережний серфінг # блукання
по Мережі без визначеної мети (див. та-
кож е&О8иг/іп&, Іпіетеі).
№ІВЕШ - №®ІО8 Ехіепбесі Изег ІпІегГасе -
розширений користувацький інтерфейс
№ГВЮ8, протокол №іВЕІЛ # удоскона-
лена версія ИеіВЮВ - драйвер пристрою і
транспортний протокол, використовува-
ний у ЛОМ Місгозой ЬАК Мапа^ег,
\Уіпсіо\У8 N1 і ІВМ ЬАИ 8єгуєг.
N616108 - КеВсогк Вазіс ІприЮиїриі 8узіеш -
мережна базова система вводу-виводу,
протокол N616108 # програмний інтер-
фейс (АРІ), розроблений корпораціями
ІВМ і 8уІек у 1984 р. для виконання низь-
корівневих мережних операцій під час пе-
ресилання даних від вузла до вузла. Стан-
дарт де-факто.
№Ш8В - операційна система №ГВ8В # Ипіх-
подібна ОС, вільно розповсюджувана вер-
сія ОС ВВИ (див. також ореп 8оигсе).
ПЄІ£0(1 - ірон. мережний бог # хтось, хто
знає (або часто думає, що знає) все про
мережі.
пеіідиейе - пейуогк егідиеіїе - мережний
етикет # [неписані] правила поведінки в
мережних конференціях, Інтернеті, під
час електронного листування та роботи з
технікою (див. також сотриіег еікіс8,
/Іате).
пеііхеп (також пеі. сіїігеп) - досл. “мешка-
нець Мережі” (походить від сіїіхеп) # лю-
дина, що проводить час у мережних кон-
ференціях, чатах та інших онлайнових
службах. Додатково означає громадянсь-
ку відповідальність за те, що відбувається
в Мережі (див. також скаі/огит, Іпіетеі,
Іигкег, №еЬ).
ПЄІ1І8І - список з’єднань # у САПР електроніки,
пеїтаіі - мережна пошта.
№ЙЧе^¥8 (також №іпеі¥8, пєіпєууз) - служ-
ба мережних новин Інтернету # заснована
на архітектурі клієнт-сервер. Синонім -
ІІ8ЄИЄІ.
№іРС - специфікація НеіРС # розроблена в
1996 р. Іпіеі, Місгозой, Сотрад, Оеіі і
Не\у1еР-Раскагс1. Визначає потрібний на-
бір компонентів і характеристик, які по-
винен мати мережний ПК для роботи в
ЛОМ та Інтернеті під керуванням ОС
\Уіпбо¥/8 N1 8єґуєг. Відповідь на ініціати-
ву пеіхчогк сотриіег корпорацій 8ші і
Огасіе (див. також пеіууогк сотриіег, ікіп
сііепі).
347
N езсаре
№і$саре - браузер Иеізсаре Жуі^аіог # бета-
версія з’явилася в жовтні 1994 р., 11 червня
з’явилася 4-та версія. Доступний безоплат-
но з вузла кіір://коте.пеі8саре.сот (див. та-
кож Ьгомяег,	№і8саре Сотти-
пісаііопз Согрогаїіоп - корпорація
Иеізсаре # раніше мала назву Мозаіс
Соттипісаііопз Согрогаііоп. Заснована в
квітні 1994 р. легендарним Джеймсом
Кларком (Іате8 Н. Сіагк), засновником
компанії Зііісоп СггарЬісз, і Марком Анде-
рсеном (Магс Апдеег88еп), який створив
браузер Мозаіс. У 1998 р. програла “війну
браузерів” корпорації Місгозоїї; придбана
компанією Атегіса Опііпе (див.
кіір:/Лутм. пеі8саре. сот).
пеііег - досл. кожний, хто має мережну ад-
ресу # див. також пеіюогк аМге88.
№іУіеі¥ # система мережного керування в
8КА, розроблена фірмою ІВМ. Викорис-
товує протокол 8КМР.
№і\¥аге - Ьіоуєіі КеїУ/аге # поширена на
багатьох платформах багатозадачна мере-
жка ОС для ЛОМ, розроблена фірмою
Коуєіі (див. також СХЕ, СХІ, ІРХ/8РХ,
N08, ХЬМ, ХЬ8Р, N08, ГАР, РЬМ[І}).
пеЬуаге - мережне програмне забезпечення,
мережне ПЗ.
пеЬуогк - [обчислювальна, комп’ютерна]
мережа # сукупність робочих станцій,
з'єднаних між собою за допомогою мере-
жного устаткування і середовища переда-
вання даних, у якості якого можна вико-
ристовувати кабель, телефонні лінії або
безпроводовий зв’язок. Призначена для
спільного використання обчислювальних
ресурсів, периферійних пристроїв, засто-
сувань і даних. Мережі класифікують за
географічною ознакою (локальні, кампус-
ні, міські, регіональні, глобальні), тополо-
гією, передавальним середовищем, спосо-
бом комутації тощо (див. також ЬаскЬопе,
САХ^ ЬАХ, МАХ, 8Є£пгепі[і], 8иЬпеі\могк,
ігап8рогі пеіууоік, ІРАХ).
пеЬуогк ассезз - мережний доступ, доступ
до комп’ютерної мережі # див. також
ассе88, ассе88 теікосі, аССЄ88 роіпі,
ЬгоасІЬапсІ ассе88, сііаі-ир ассе88.
пеЬуогк асіаріег - мережний адаптер [конт-
ролер] # устаткування, зазвичай у вигляді
плати розширення (див. ехрап8Іоп Ьоагсі),
для з’єднання комп’ютера з ЛОМ (див. та-
кож ЬАХ, тиііікотесі 8у8іет, пеіюогк,
N10).
пеілуогк асісігезз (також пеі асісігезз) - ме-
режка адреса # ідентифікатор вузла, стан-
ції або іншої одиниці устаткування в ме-
режі (див. також ЬАХ, пеіїуогк).
пеЬуогк асісігезз Ігапзіаііоп ^АТ) - транс-
ляція мережних адрес # технологія, що
дозволяє пом’якшити проблему нестачі
32-розрядних ІР-адрес в Інтернеті. Дає
змогу застосовувати для внутрішньої ме-
режі (інтрамережа або ЛОМ) різноманітні
ІР-адреси, при цьому зовні помітна тільки
одна ІР-адреса, зазвичай контрольована
міжмережним екраном (див. також
Іпіегпеі, іпігапеі, ІР аМге88).
пеЬуогк асітіпізігаїіоп - адміністрування
мережі, адміністративне керування мере-
жею - див. пеіюогк аАтіпІ8ігаіог.
пеЬуогк асітіпізігаїог - адміністратор ме-
режі # у ЛОМ - працівник, який відпові-
дає за обслуговування мережі (за праце-
здатність комп'ютерної мережі, додавання
робочих станцій і мережної периферії, ав-
торизацію користувачів, процедури архі-
вації та відновлення файлів і багато чого
іншого), а також забезпечує допомогу її
користувачам. Синонім - 8у8іет
асІтіпі8ігаіог (див. також ассе88 сопігої,
асІтіпІ8ігаіог, пеіїиогк соп/і^игаііоп).
пеЬуогк апаїухег - мережний аналізатор -
див. ргоіосої апаїугег.
пеЬуогк арріісаііоп - мережне застосу-
вання # застосування, що дозволяє під
час роботи з ним використовувати мереж-
ні можливості (див. також арріісаііоп).
пеЬуогк агскііесіиге - мережна архітекту-
ра, архітектура мережі # вся сукупність
мережних апаратних і програмних рі-
шень, методів доступу і використовува-
них протоколів (див. також Еікегпеі,
пеіїиогк іороіо^у, пеіухюгк-сепігіс агскі-
іесіиге, ріаі/огт, 8у8іет агскііесіиге).
пеЬуогк ЬаскЬопе - мережна магістраль,
магістраль мережі - див. ЬаскЬопе.
пеЬуогк сапі - див. пеілхюгк асіаріег.
пеЬуогк сотриіег (N(2) - мережний ком-
п'ютер, МК # дешевий [настільний] офіс-
ний комп'ютер, який має обмежені власні
ресурси і працює із застосуваннями і да-
ними, збереженими на сервері, або при-
значений для роботи в Інтернеті. Перева-
га МК у тому, що вони не потребують зу-
силь з підтримки ПЗ і файлів даних на ко-
жному індивідуальному робочому місці.
Ідею N0 запропоновано фірмою 8ип Мі-
СГО8У8ІЄШ8 (див. ТВК0Ж сотриіег, (ІІ8кІЄ88
умогкхіаііоп, сІитЬ іегтіпаї, пеі Ьох, ХеіРС,
ікіп сііепї).
пеЬуогк сопіщигагіоп - конфігурація [лока-
348
пеЬуогк орегаііп£ зузіет
льної] мережі # містить конкретний склад
устаткування ЛОМ, схему його з’єднання
і мережне ПЗ. Конфігурування мережі за-
звичай виконує системний адміністратор
(див. також соп/і%игаііоп, пеіюогк
асітіпізігаіог, пеіюогк агскііесіиге).
пеЬуогк соп£езііоп - перевантаження мере-
жі # стан мережі, коли вона не встигає пе-
редавати дані, що надходять.
пеЬуогк сопігоПег - мережний адаптер [ко-
нтролер] # див. також сопігоііег, пеіюогк
іпіег/асе сагсі.
пеЬуогк сіаіаЬазе - база даних із мережкою
архітектурою, мережна база даних # база
даних, одним з головних понять якої є
звьязок типу “один до багатьох”, причому
один об‘єкт може брати участь у довіль-
ному числі таких зв’язків. Мережну БД
складено із записів, об’єднаних в набори
(див. також кіегагскісаі сіаіаЬазе,
геїаііопаї сіаіаЬазе).
пеЬуогк сііа^гат - мережний графік.
пеі^уогк дігесіогу - мережний каталог -
див. зкагесі сіігесіогу.
пейуогк сігіує - мережний диск # у ЛОМ -
диск, який стає доступним через мережу
іншим її користувачам, на відміну від ло-
кальних дисків робочих станцій (див. та-
кож ЬАІЇ).
пеґууогк епуігоптепі - мережне середовище.
№Ьуогк Еііе 8узіет - див. МЕй
пеЬуогк ІО - ідентифікатор мережі # части-
на ІР-адреси, що ідентифікує групу ком-
п’ютерів і пристроїв, розміщених в одній
ЛОМ (див. також ІР асісігезз, ІР ИитЬег).
пеіууогк іпГгазігпсіиге - мережна інфра-
структура # сукупність апаратних та про-
грамних засобів, що забезпечує користу-
вачу потрібні мережні можливості (див.
також пеі\хюгк).
пеіууогк іпіегГасе - мережний інтерфейс #
інтерфейс підключення комп’ютера до
ЛОМ (див. також ІА1У, пеіїкогк).
пеЬуогк іпіегГасе сагсі (N10) - мережна інтер-
фейсна плата, мережний адаптер [контролер]
# спеціальна плата розширення, призначена
для приймання й передавання даних під час
роботи в ЛОМ. Синонім - пеіюогк іпіет/асе
сопігоііег (див. також Еікегпеі, ехрапзіоп
Ьоагсі, ЬАИ, НАС, пеімюгк асіаріег).
пеЬуогк іпіегГасе сопігоііег (МС) - див.
пеіухюгк іпіег/асе сагсі.
пеЬуогк Іаіепсу - мережна затримка # час,
потрібний для пересилання даних між
двома комп’ютерами в мережі (див. також
ЕА1У, пеіїуогк).
пеЬуогк Іауег - мережний рівень # третій
знизу (або п’ятий зверху) із семи рівнів в
еталонній моделі 081. Реалізує функції
маршрутизації пакетів, оброблення поми-
лок, мультиплексування пакетів і керу-
вання потоками даних. Якщо пакет адре-
совано робочій станції в тій самій ЛОМ,
то його передають безпосередньо; якщо
його треба передати іншій мережі, то па-
кет пересилають на пристрій маршрутиза-
ції. Найвідоміші протоколи цього рівня:
ІРХ (у мережах №і\Уаге), ІР (у мережах
ТСР/ІР) і Х.25 (у мережах із комутацією
пакетів) (див. також арріісаііоп Іауег, (іаіа
Ііпк Іауег, раскеі, ркузісаі Іауег, ргезепіа-
ііоп іауег, зеззіоп Іауег, ігапзрогі Іауег).
пеЬуогк тапа^етепі - мережне керування,
керування мережею # процес керування
мережею з метою підвищення її ефектив-
ності та продуктивності, а також апарат-
но-програмні або суто програмні засоби
моніторингу і керування мережними при-
строями, наприклад, 8NМР (частина набо-
ру протоколів ТСР/ІР). За визначенням
180, керування мережею складається з ке-
рування відновленням працездатності
(Гаиіі тапа^етепі), керування урахуван-
ням мережних ресурсів (ассоипііп£
тапа£етепі), керування конфігурацією
(сопГі^игаііоп тапа^етепі), керування
безпекою (зесигііу тапа^етепі) і керу-
вання продуктивністю (регГогтапсе
тапа^етепі) (див. також NМ8).
пеЬуогк тазк - маска мережі # 32-бітове
число, використовуване для виділення з
ІР-адреси адрес локальної підмережі (див.
також ІР асісігезз).
пеілуогк шосіеі - мережна модель # одна з
перших моделей даних БД (див. також
ОВМ8, кіегагскісаі тосіеі, геїаііопаї
тосіе!).
пеЬуогк пєууз - мережні новини # див. та-
кож пемзутоир. М№ГР.
пеііуогк питЬег - див. пеіюогк асісігезз.
Хеїууогк ОЬЕ - мережна ОЬЕ # технологія,
що дозволяє програмним компонентам
взаємодіяти один з одним у мережі, під-
тримує створення і використання клієнт-
серверних застосувань. Інтегрована в
\Уіпс1о\У8 N1 4.0. Перейменована на
ПСОМ.
пеЬуогк орегаііп£ зузіет (N08, №Ьуогк
08) - мережна операційна система, ме-
режна ОС # серверна ОС, складена із за-
собів для роботи з іншими комп’ютера-
ми в ЛОМ, засобів адміністрування і за-
349
пеЬуогк ргіпіег
хисту мережі. Мережна ОС може бути
одноранговою (однорівневою) або з ви-
діленим сервером (централізованою)
(див. також ЬАХ, ХеікУаге, псімогк,
орегаііп% 8у8іет, реег-іо-реег ЬАЦ).
пеЬуогк ргіпіег - мережний принтер # ВИ-
СОКОШВИДКІСНИЙ принтер з одним або кі-
лькома мережними інтерфейсами, призна-
чений для обслуговування багатьох кори-
стувачів у ЛОМ (див. також ЬАИ, Іосаі
рГІПІеГ, ргІПІ 8ЄГУЄГ).
пеілуогк рогі - мережний порт # див. також
пеіїчогк, рогі
пеЬуогк рґОСЄ88ІП§ - мережні обчислення #
обчислення, що здійснюють мережні при-
строї у функціонуючій цифровій телеко-
мунікаційній мережі (див. також пеіюогк).
пеіууогк РҐОСЄ88ОҐ (№Р) - мережний процесор #
програмований процесор, архітектуру
якого оптимізовано для використання в
мережних пристроях для забезпечення
стійкого режиму оброблення пакетів (див.
також ХРО8, раскеі ргосе88Іп%).
пеіууогк ргоіосої - мережний протокол #
метод, використовуваний мережною стан-
цією для доступу в мережу і передавання
по ній даних (див. також С8МА/СО,
ІРХ/8РХ, ргоіосої, ргоіосої апаїугег,
ргоіосої 8іаск, ТСР/ІР).
пеіууогк ргоуігіег - оператор мережі елект-
розв’язку.
пеіууогк гесоуегу - відновлення мережі.
пеілуогк 8есигііу - мережна безпека, захист
мережі # сукупність програмних і техніч-
них засобів, а також організаційних захо-
дів, які охороняють мережу від несанкціо-
нованого доступу (див. також сіаіа 8еси-
гііу, Р8О[2], 8есигііу, 8есигііу асІтіпІ8ігаіог,
8есигііу аисііі, 8есигііу тапа^етепї).
пеіууогк 8е§шепі - сегмент мережі # ділянка
ЛОМ, відділена від інших ділянок актив-
ним мережним пристроєм (наприклад, по-
вторювачем або маршрутизатором) (див.
також гереаіег, гоиіег, 8раппіп§ ігее).
пеіууогк 8ЄГУІСЄ8 - мережні служби [послу-
ги].
пеЬуогк іороіо^у - топологія мережі - # за-
гальна фізична або логічна конфігурація
телекомунікаційної системи: фізична то-
пологія - схема з’єднань компонентів ка-
белями й проводами, а логічна топологія
описує, як мережею проходять повідом-
лення (див. також Ьи8, пеімогк, гіп§
іороіору, 8іаг іороіоуу).
пеЬуогк ігапврагепсу - прозорість мережі #
властивість ОС або іншої служби, що до-
зволяє користувачу звертатися по комп’ю-
терній мережі до віддаленого ресурсу без
потреби знати, локальний він або віддале-
ний (див. також пеілчогк, ХР8).
пеЬуогк ігапврогі - мережний транспорт #
механізм передавання даних у мережі на
найнижчому рівні (див. також сігіуєг,
пеімюгк ігап8рогі ргоіосої).
пеЬуогк ігапврогі ргоіосої - мережний
транспортний протокол # мережний про-
токол для пересилання даних конкретним
фізичним середовищем передавання да-
них, наприклад, по крученій парі або ра-
діоканалу (див. також пеімогк ігап8рогі).
пеЬуогк ігеп<1іп£ - аналіз (виявлення) те-
нденцій у функціонуванні мережі # одна
з функцій і цілей мережного моніторин-
гу - збирання даних певних видів і/або
за певні періоди часу з наступним ста-
тистичним обробленням (див. також
перуогк тапа^етепі).
пеЬуогк ууагГаге - мережна війна # різновид
інформаційної війни, мета якої - атаки на
такі соціальні інформаційні структури, як
муніципальні, банківські та телекомуніка-
ційні мережі (див. також іп/огтаііоп
хмаг/аге).
пеЬуогк-сепігіс - мережноцентричний.
пеіууогк-сепігіс агскііесіиге - мережноцен-
трична архітектура # див. також пеіхмогк
агскііесіиге, 8у8іет агскііесіиге.
пеіА¥Оґкіп£ - створення, побудова мережі #
див. також пеіхногкіп% ециіртепі, пеіхуогкіп^
8о1иііоп\ робота в мережі; підключення до
мережі, об’єднання в мережу.
пеіууогкіп£ едиіртепі - устаткування для
побудови мережі # сюди входить усе - від
мережних адаптерів до маршрутизаторів
для магістральних мереж (див. також
пеімюгк асіаріег, пеі\могкіп%, гоиіег).
пеі\¥огкіп§ Гипсііопаїііу - мережна функці-
ональність # набір мережних функцій, за-
безпечуваний пристроєм, мережним про-
цесором або мережною технологією.
пеЬуогкіп^ ргоіосої - мережний протокол -
див. пеімюгкргоіосої.
ПЄІА¥ОГкІП£ 8ОІиІІОП - рішення з побудови
мережі # див. також пеі\уогкіп§, 8о1иііоп
ргогісіег.
пеи^епі - пеигаї пеШюгк а^епі - нейроагент #
технологія використання методів ШІ під
час керування комп’ютерними мережами.
Розробка фірми АІ \¥аге. Технологію при-
дбала Сотриіег Аззосіаіез Іпіетаііопаї
(СА) і використовує її в системах
Ппісепіег ТКО/ТМИ. Нейроагенти само-
350
пехі-§епегаіїоп
навчаються в ході моніторингу мережі та
можуть прогнозувати розвиток тих або ін-
ших ситуацій (див. також а%епі).
пеигаї сотриіег - нейрокомп'ютер # ком-
п’ютерна система, що ґрунтується на ней-
ронній мережі. Програмою для нейроком-
п’ютера, що визначає його поведінку, є
набір вагових коефіцієнтів для дуг нейро-
мережі, динамічно змінюваний в ході на-
вчання та роботи нейрокомп’ютера. Ко-
жен нейрокомп’ютер, залежно від кілько-
сті вузлів, реалізованих у них функцій та
топології мережі, розраховано на вирі-
шення певних завдань, що відрізняє його
від звичайних комп’ютерів. Швидкодію
нейрокомп’ютера визначають числом пе-
ремикань за секунду - кроків роботи
нейромережі, зв’язаних з одночасним об-
численням значень у всіх її вузлах. Тер-
мін запропонував професор МТІ Уорен
С. Маккалох (XV. 8. МсСиїїосІї) наприкі-
нці 1940-х років (див. також сотриіег,
пеигаї пеіїкогк).
пеигаї сопїтоііег - нейроконтролер # контро-
лер, в архітектурі якого використовують
нейронні мережі (див. також сопігоііег,
РЬС, пеигаї сотриіег, пеигаї пеіюогк).
пеигаї пеІ8 - див. пеигаї пеічюгк.
пеигаї пеьуогк (N14) - нейронна мережа,
нейромережа, НМ # НМ поділяють на
аналогові, дискретні (цифрові) і клітинні
(однорідні). Зазвичай нейронна мережа -
це орієнтований граф, складений з двох і
більше прошарків або груп оброблюваних
елементів, які називають нейронами
(пеигогі) чи вузлами мережі, і односпря-
мованих зв’язків між ними. Дані, передані
від вузла до вузла, - числові значення, об-
числені у вузлах мережі. Вузол приймає
дані від інших вузлів на оброблення та
множить їх на свої вагові коефіцієнти,
підсумовує отримані добутки, а потім об-
числює значення певної функції (зазвичай
однієї для усіх вузлів) від отриманої суми
і передає його наступним вузлам. Існує
близько десятка класів нейронних мереж,
зокрема багатошарові персептрони, раді-
альні, рекурентні й асоціативні мережі,
самоорганізовані мережі та нечіткі ней-
ронні мережі, а також кілька десятків ме-
тодів навчання таких мереж. За допомо-
гою нейромереж розв’язують задачі роз-
пізнавання образів, класифікації, прогно-
зування тощо (див. також агії/ісіаі пеигаї
пеіюогк, СЕЕ, пеигаї сотриіег, ігаіпіп£
зедиепсе).
пеигаї ууогквіаііоп - нейрокомп'ютерна ро-
боча станція.
пеигосошриіег - нейрокомп'ютер - див.
пеигаї сотриіег.
пеигосошриШщ - нейрокомп'ютінг # обчи-
слення за допомогою нейронних мереж. У
ширшому змісті - це технологія створен-
ня систем оброблення інформації, здат-
них самостійно функціонувати в конкрет-
ному інформаційному середовищі та ге-
нерувати у вигляді адаптивної відповіді
правила й алгоритми оброблення даних.
Тобто цей підхід не вимагає наявності го-
тових алгоритмів і правил оброблення -
система має знаходити алгоритм, вироб-
ляти правила і модифікувати їх у процесі
вирішення конкретних завдань (див. та-
кож пеигаї пеШогк, пеигосотриіег).
пеигошогрЬіс 8у8іеш8 - нейроморфічні сис-
теми # це реалізація в кремнії систем, ар-
хітектура яких ґрунтується на нейробіо-
логії (дисципліна, що вивчає фізіологію,
будову та розвиток мозку і нервової сис-
теми) (див. також агіі/ісіаі Н/е).
пеигоп - нейрон # обробний елемент (ву-
зол) нейронної мережі. Нейрони з'єднані
один з одним таким чином, що вихід од-
ного нейрона є входом одного або кількох
інших нейронів (див. також пеигаї
пеіїмогк).
- №г\уогк Едиіртепг Уепбог - поста-
чальник мережного устаткування # див.
також чепсіог.
пєууЬіє (від пєа¥ Ьоу) - користувач-початкі-
вець у кіберпросторі, новачок # порівн.
оШЬіе.
пєууііпє - див. пеМіпе скагасіег.
пєууііпє скагасіег (також $оЙ геіигп, N1.) -
символ переведення рядка, символ “м'яко-
го” повернення каретки # символ або послі-
довність символів, що позначає кінець текс-
тового рядка і викликає переведення курсо-
ру на екрані або друкувальної голівки прин-
тера на початок (лівий край) наступного ря-
дка (див. також саггіа^е геїит, ЕОЦ Ііпе
/ееО).
пе\¥8^гоир - тематична [телеконференція в
мережі Інтернет # (див. також сіізсиззіоп
§гоир, ЕЕТР).
пе\У8Іеііег - бюлетень # див. також е-гіпе,
ууеЬхіпе.
пе¥У8ргіпі - газетний папір.
№Моп # РОА фірми Арріе Сотриіег. Пер-
ша модель з'явилася в 1993 р.
пехі-^епегаііоп - наступного покоління,
перспективний.
351
мв
N№5 - пе^аііуе ІеесІЬаск - негативний зворо-
тний зв’язок.
NЕNТ - система нумерації екранних шрифтів #
унеможливлює збіг номерів різних шрифтів.
МЕК - див. пеаг/іеісі гесогсИп%.
N1?$ - Иеїхуогк Рііе Зузіет - мережна фай-
лова система # набір протоколів для до-
ступу до файлової системи, заснованих на
транспортному протоколі ІЮР. КР8 до-
зволяє ІЖІХ-машинам, РС (під ІУМолмз
АГ) і ПК МасіпІозЬ (тобто комп’ютерам,
які працюють під різними ОС) спільно
використовувати файли в ЛОМ, позбавля-
ючи потреби тримати численні копії фай-
лів на локальних дисках окремих комп’ю-
терів. Розроблено фірмою 8ІЛЧ
Місгозузіетз у 1984 р. і визначено в КРС
1094 (версія 2) і КРС 1813 (версія 3) як
відкритий стандарт (див. також/ііе зузіет,
ргоіосої, КРС).
ОТ\¥ - N0 Рискіп£ Х¥ау - ніяк не можна #
абревіатура, використовувана в електронній
пошті (див. також сИ^ізреак).
N01 - №хІ Сепегаїіоп Іпіегпеі: - Інтернет на-
ступного покоління # проект розвитку
Мережі із упровадженням 1 Гбіт/с каналів
(США). Синонім - Іпіегпеі2.
ХОМ - №і\¥аге ОІоЬаІ МН8 - глобальна слу-
жба оброблення повідомлень НеіУ/аге #
розширення стандарту МН8 для мереж мас-
штабу підприємства. Підтримує ієрархічні
домени керування, розширену адресацію й
автоматичну синхронізацію довідників. Дає
змогу об’єднати різні комп’ютерні платфор-
ми в єдину поштову систему.
NСN - Кехі Сепегаііоп №і\уогкз - мережі
наступного покоління # концепція розви-
тку мереж зв’язку.
N00 - Моп-Ооуетшепіаі Ог^апізаііоп - не-
урядова організація.
N080 - Коп-Сеозіаііопагу ОгЬіі - негеоста-
ціонарна орбіта # до них належать орбіти
класів ЬЕО, МЕО і НЕО.
N11011 - №уєг Иеагсі оГ йіт/ііег - ніколи не
чув про нього/неї # абревіатура, викорис-
товувана в чат-форумах (див. також
сііуізреак).
піЬЬІе (також пуЬЬІе) - напівбайт, нібл #
4 біти (половина байта) (див. також Ьуіе).
N10 - див. пеі\могк іпіег/асе сагсі Иеїхуогк
ІпЕогтаІіоп Сепіег - інформаційний центр
мережі # система (та відділ, який її під-
тримує), що надає й опрацьовує інформа-
цію про мережу. Містить ГТР-архіви, до-
кументи КРС, посібники з використання
Інтернету та інші документи. Існує багато
таких центрів (див. також ІпіегїІІСу
Маїіопаї ІпІе11і&епсе Соипсії - Національ-
на рада з розвідки.
N103(1 - Иіскеї Сабтіиш - нікелево-кадміє-
вий # вимовляють “найк-кед”.
МСад Ьайегу - Мскеї Сабтіит Ьайегу [раск] -
нікелево-кадмієва батарея живлення # ни-
зькоякісна акумуляторна перезаряджува-
на батарея; її застосовували в блокнотних
ПК. Оскільки кадмій - високотоксична
речовина, то такі батареї небезпечні для
довкілля (див. також ИіМН Ьаііегу).
піск - див. піскпате.
піскпаше - коротке ім’я, псевдонім, досл.
прізвисько # ім’я, використовуване в ре-
дакторі електронних листів для зазна-
чення його в полі адресата замість одні-
єї або кількох повних мережних адрес.
Використання замість довгої адреси ко-
ротких імен знижує обсяг рутинної ро-
боти, наприклад, замість сЬіе£@рсА¥Єек.ш
достатньо набрати Еб. Синонім - аІіаз\
псевдонім учасника чат-форуму (див.
також скаі/огит)
пеесіїе - штирок, ніжка (мікросхеми) # див.
також ріп.
пеесіїепозе р1ІЄГ8 - плоскогубці для вирів-
нювання погнутих ніжок мікросхеми #
див. також кі%к-/огсе зоскеі, 7ЬЕ зоскеі.
N108 - Меіу/огк Іпігизіоп Пеіесііоп Зузіет -
система виявлення мережних атак - див.
Ю8.
N11 - Маїіопаї Іпіогтаїіоп Іпйазішсіиге -
Національна інформаційна інфраструкту-
ра # програма уряду США зі створення
високошвидкісної широкосмугової глоба-
льної мережі для передавання даних і
відео по території США. Синонім -
Іп/огтаііоп 8ирегкі%к\мау.
№1е - специфікація №1е # специфікація до-
ступу до даних, розроблена корпорацією
Місгозой. Об’єднує Ореп ОаІаЬазе
Соппесііуііу АРІ і ОЬЕ. Нова назва цієї
специфікації - ОЬЕ ОБ.
ММА - Наііопаї Іта^еіу апсі Марріп§ А^епсу -
агентство ММА (див. також 018,
кіір://№У\м. піта. тії).
№МН Ьайегу - №ске1 Меіаі Нусігісіе Ьайегу
[раск] - нікелево-металгідридна батарея
живлення # тип акумуляторної перезаря-
джуваної батареї; застосовують в блокно-
тних ПК (див. також ИіСасІ Ьаііегу).
МРС - Каїіопаї Іпігазігисіиге Ргоіесііоп
Сепіег - Національний центр захисту ін-
фраструктури США # підрозділ ФБР, сфе-
ра дій якого - комп’ютерна безпека. У
352
NN1?
2003 р. переданий до(РЖ (див. також
ЕВІ, Ю8, кіір://мг^^.пірс.^оу).
N18 - №і\¥огк ІпГогтаїіоп Зегуісе - інфор-
маційна служба мережі # служба адмініс-
трування розподіленої комп’ютерної сис-
теми, що забезпечує розподілену БД для
спільних конфігураційних файлів
N180 - Каїіопаї ІпГогтаїіоп 8іапс1агсІ8
Ог^апіхаііоп - інститут N180 # підроз-
діл АХ8Ц що розробляє протоколи і ста-
ндарти типу 739.50 (мережний пошук
бібліографічної інформації) (див. також
Л^р.'/ЛутУ. ПІ8О. ОГ£).
N181’ - Каїіопаї Іпзіііиіе оГ БіапсіагсЕ апсі
Тесйпо1о£у (стара назва ИВ8 - №ііопаі
Вигеаи оГ Біапсіагсіз) - Національний ін-
ститут стандартів і технологій # урядова
організація США (підрозділ V. 8. Оерагі-
тепі оГ Соттегсе) із бюджетом $800 млн
і 3200 првцівниками, відповідальна за
підтримку урядом науки і технологій,
встановлення стандартів РІР8, зокрема
стандартів шифрування й електронного
підпису для даних, які не є державною та-
ємницею. М8Т - член І8О (див. також
АХ8І, ІЕЕЕ, ІЮ-Т, N180, кіір.7Лш\ж.пІ8і.£Оу).
N1 - див. пеМіпе скагасіег.
N£7 - поі 1е88 ог ециаі - не менше або
дорівнює.
N£14 - НеАУаге ЬоасІаЬІе Мобиіе - заванта-
жувальний [а точніше, підвантажуваль-
ний] модуль ХеіІУаге, ИЬМ-модуль #
прикладна програма, виконувана на файл-
сервері під керуванням мережної ОС вер-
сій №і\Уаге 3.1 і вище. КЬМ-модуль мо-
жна динамічно завантажувати і виванта-
жувати з ОЗП.
МР - КаШгаІ £ап§иа§е Ргосе88Іп& - оброб-
лення текстів природною мовою # див.
також паіигаї Іап§иа%е, зрееск гесо§піііоп\
Неі\уогк Еауег Ргоіосої - протокол мереж-
ного рівня, протокол МЕР.
N£9 - Меаг Ееііег Риаіііу - якісне друку-
вання, режим якісного друкування, режим
N£<2 # режим друкування в матричних
принтерах, який забезпечує якість, близь-
ку до друкарської машинки. У цьому ре-
жимі за рахунок зменшення швидкості
друкування збільшено кількість друкова-
них точок на один символ (див. також
соггезропсіепсе циаіііу, сіга/і тосіе, ЬО).
N£8 - Маііопаї Ьап§иа§е Биррогі - підтрим-
ка національних мов # використовуваний
у \УіпсІо\¥8 метод реконфігурації розклад-
ки клавіатури й інших системних компо-
нентів для підтримки більше, ніж однієї
мови, за допомогою кодових сторінок
(див. також сосіе ра%е). N£8 не змінює
мову, використовувану для виводу на ек-
ран системних повідомлень; Маїигаї
£ап£иа£е Биррогі (або МаШгаї Ьап§иа§е
БоГілуаге) - система розпізнавання мов-
лення, що дозволяє користувачу керувати
комп'ютером мовними командами своєю
рідною мовою # див. також паіигаї
Іап§иа§е.
N£8? - №і\Уаге Ьіпк 8єгуісє8 [Біаіе] Ргоіосої -
протокол комунікаційних послуг у сере-
довищі ХеіІУаге # призначений для підви-
щення пропускної здатності ліній зв'язку
(див. також ІРХ, ргоіосої).
Гогш Гасіог - конструктив \£Х # пло-
ский корпус ПК, розроблений корпора-
цією ІпіеІ, із зручним доступом до систе-
мної плати (див. також/огт/асіог).
ХМВ - N01 Му ВП8ІПЄ88 - мене це обходить #
скорочення, часто використовуване в кон-
ференціях Інтернету і в електронній по-
шті (див. також сіі^ізреак).
ХМГ - №і\уогк Мапа^етепі Рогит - Форум
з мережного керування, організація NМР
(О8І/Ж1Р) # організація зі стандартизації
засобів мережного керування згідно з ви-
могами О8І/І8О.
N141 - див. поптазкаЬІе іпіеггирі.
N1408 - №§аііуе СЬаппеї Меіаі-Охісіе
Бетісопсіисіог, И-сйаппеІ МО8 - п-кана-
льний МОП-прилад, технологія NМО8 #
поширена технологія виготовлення мікро-
схем пам'яті (див. також МО8).
N148 - №і\уогк Мапа^етепі Бузіет - систе-
ма керування мережею # див. також
пеіїиогк тапа^етепі.
NМТ-450 # стандарт аналогового стільнико-
вого зв'язку, розроблений на початку 1980-х
років у Фінляндії, використовує частоту
450 МГц. Поширений у Північній Євро-
пі, країнах Балтії і Росії, (див. також 10,
АМР8, СОМА, О8М).
NN - див. пеигаї пеіууогк.
NN1 - №і\уогк іо №і\уогк ІпіегГасе - міжмере-
жний інтерфейс # визначає взаємодію АТМ-
комутаторів (тобто інтерфейс між двома ме-
режними пристроями) (див. також Р1ЖІ,
NN1); №і!іег1апсІ8 Шгтаїізаііе-іпзііїииі - Ні-
дерландський інститут стандартів.
NN7? - №і\уогк №\¥8 ТгапзГег Ргоіосої -
протокол передавання мережних новин,
протокол NN7? # базовий протокол для
інтерактивного обміну новинами в мережі
Інтернет, визначений документом КРС
977. Замінив ІДІСР. Використовує ТСР-
353
NN7? 8егуег
порт 119. Розроблений фірмою Меізсаре
та її партнерами (див. також пеіхчогк пєхуз,
пехуз^гоир, ТСР/ІР, ІІзепеі).
КІЧТР 8егуег - МЯТР-сервер # сервер но-
вин (див. також зєгуєг).
МОС - Кеіхуогк Орегаііопз Сепіег - центр
керування мережею # вирішує поточні за-
вдання з підтримки функціонування мере-
жі та її керування, зокрема моніторинг,
безпеку, підтримку користувачів тощо.
посіє - вузол [мережі] (від лат. посіиз - вузол) #
пристрій, підключений до комп’ютерної ме-
режі (комп’ютер, файл-сервер, принтер то-
що), який має мережну адресу (тобто адре-
совану точку мережі), іноді - точку приєд-
нання до ЛОМ (див. також Іпіетеі, ЬАЩ
пеіхуогк, ІТАІМ); точка з’єднання (наприклад,
у структурі даних); точка, утворена перети-
ном ліній (КГА); у теорії графів - точка пе-
ретину трьох і більше ліній; у ГІС, САПР -
початок і кінець дуги або лінії. Вузол топо-
логічно пов’язано з усіма дугами, що у ньо-
му з’єднуються (див. також рзеисіо посіє).
посіє со11арзіп£ - вилучення надлишкових
[схемних] вузлів # спосіб оптимізації у
разі логічного синтезу ІС.
N00 - КоІ8Є Сепегаіог - генератор [елект-
ричного] шуму # див. також поізе, гапсіот
поізе, хукііе поізе.
поізе - електричний шум # у телекомуні-
кації - множина небажаних коливань різ-
них частот, накладених на переданий сиг-
нал. Розрізняють низькочастотні шуми
(ЕМІ) і радіочастотні шуми (РЕГ). Існує
багато таких джерел шумів, як генерато-
ри, промислове устаткування, вмикання
електроживлення тощо. Шуми можуть
спричиняти збої в роботі програм (див.
також сгоззіаїк, ЕМІ, ітриїзе поізе, іп-
Ьапсі поізе, N00, гапсіот поізе, 8МК, зріке,
уукііе поізе); перешкоди # у передаванні
даних - небажаний сигнал, який впливає
на комунікаційний канал (див. також
аМіііуе поізе, поізе іттипііу).
поізе іттипііу - перешкодостійкість, зава-
дозахищеність # захищеність каналу пе-
редавання даних від впливу перешкод
(див. також поізе).
попЬ1оскіп£ - неблокований # дозволяє ви-
конувати наступні операції, навіть якщо
виконання попередньої операції не можна
повністю завершити.
попЬгеакіп£ зрасе - нерозривний пробіл #
див./іхесі зрасе.
попдезігисііуе геасі - неруйнівне зчитуван-
ня [читання] # зчитування даних, яке не
руйнує їх на носії, з якого його провадять
(див. також сіезігисііуе орегаііоп).
попдезігисііуе іезі - неруйнівний тест (див.
також іогіиге іезі).
попсіізсіозиге а^геетепі ^ВА) - угода
про нерозголошення [нерозповсюджен-
ня, нерозкриття відомостей] # угода, яку
підписує фахівець у разі одержання від
фірми інформації, що є комерційною та-
ємницею. Зокрема такі угоди часто під-
писують бета-тестувальники (див. також
Ьеіа іезіег, СЬА, ЕЬА, ОРЬ, Іісепзе, МЬА,
МЬР, МОЬР, ІІСС).
попеззепііаі сіаіа - несуттєві дані # дані,
відсутність яких протягом тривалого часу
не вплине на виконання критично важли-
вих функцій організацій (див. також уііаі
гесогсі).
попехесиіаЬІе - нездійсненний # зазвичай
про файл (порівн. ехесиіаЬІе/ііе).
поп-£гау-зсаіе зсаппег - [цифровий] чорно-
білий сканер # сканер із числом бітів на
піксель, рівним 1 (див. також угау-зсаіе
зсаппег, зсаппег).
попішрасі ргіпіег - безконтактний [безуда-
рний] принтер, пристрій безконтактного
друкування # принтер, який формує дру-
ковані елементи немеханічним (безудар-
ним) способом. До таких пристроїв нале-
жать: термопринтери, струменеві, лазерні
та світлодіодні (див. також ітрасі ргіпіег,
іпк-]еі ргіпіег, Іазег ргіпіег, ікегтаї
ргіпіег).
поп-іпуазіуе - безконтактний # наприклад,
біометричний метод ідентифікації (див.
також Ьіотеігісз).
попіпіегіасесі сіізріау тосіе - режим прогре-
сивної рядкової розгортки [монітора] # у
цьому режимі за один прохід екрана елек-
тронний промінь висвітлює всі рядки зобра-
ження, у разі черезрядкової розгортки - тіль-
ки половину рядків (порівн. іпіегіасе).
ПОПІПІЄГЗЄСІІП£ - неперетинний.
поп-іпіпізіує іооіз - інструментальні засо-
би, що не змінюють головний режим ро-
боти [програм] під час проведення вимі-
рів # див. також іпігизіуе іооіз.
поп-іпуязіує ргоЬіп£ - безконтактний вимір #
вимір, який не вносить навантаження і не
перекручує результати (наприклад, за до-
помогою електронно-променевих, інфра-
червоних або лазерних засобів).
попііпеаг - нелінійний.
попііпеаг іехі - нелінійний текст # текст з
внутрішніми гіперпосиланнями. Синонім -
курегіехі (див. також курегііпк).
354
поіаііоп
поп-ііпеаг едії - нелінійний відеомонтаж
(КГА).
поінпазкаЬІе іпіеггирі (ХМІ) - немасковане
переривання # апаратне переривання, що не
можна замаскувати або заборонити (напри-
клад, переривання внаслідок зникнення жив-
лення). У разі його виникнення процесор
завжди перериває поточну роботу (порівн.
тазкаЬІе іпіеггирі', див. також іпіеггирі, ІН,
ІМК).
поп-пе^аііуе іпіе£ег - ненегативне (позити-
вне) ціле, натуральне число # ціле число,
більше нуля. Синонім - паіигаї питЬег
(див. також іпіе^ег, іггаііопаї питЬег).
попргеешрііуе (також соорегаііуе)
ши1іііа$кіп§ - невитіснювальна багатоза-
дачність # “кооперативний” або демокра-
тичний, безпріоритетний режим багатоза-
дачності: керування планувальнику пере-
дає саме завдання (процес) (див. також
ргеетрііче тиІіііазкіп%).
попргіпіаЬІе скагасіег - недрукований сим-
вол # символ, для якого в шрифті принтера
відсутнє графічне подання. Зокрема до цієї
категорії потрапили усі керівні символи (див.
також сопігої скагасіег, кехасіесітаї/огтаі).
попргосейигаї 1ап£иа£Є - непроцедурна мо-
ва # наприклад, декларативні мови про-
грамування типу Пролог, що ґрунтуються
не на послідовно виконуваних операто-
рах, керівних структурах тощо, а на описі
набору (бази) фактів і відношень (пра-
вил), за якими виводять відповідь на по-
ставлене питання (див. також сіесіагаііуе
Іап§иа%е, РгоІо%).
попргоіїі - безприбутковий, некомерційний.
попгесоуегаЬІе - неусувний, невиправний, не-
відновлюваний # наприклад, попгесоуегаЬІе
еггог - невиправна помилка.
попгесіипсіапі - без надлишку, ненадли-
шковий
попгереаіаЬІе гипоиі (і\КН) - неповторю-
вані відхилення (від кола під час обертан-
ня диска) # збільшення МКК зменшує чи-
сло доріжок на дюйм і, отже, місткість
диска.
поп-гершііаііоп - неспростовно, з неможли-
вістю відмови від авторства # коли не мо-
жна заявити, що ви не посилали повідом-
лення. Наприклад, якщо в ньому є ваш
цифровий підпис (див. також сИ%ііаІ
зі%паіиге).
поп-зіор зузіет - система цілодобової без-
перебійної роботи # див. також /аиіі-
іоіегапі сотриіег, кі^к-ауаіІаЬИііу зузіет,
8РТ.
поп-ипИогт СА - неоднорідний клітинний
автомат - див. сеііиіаг аиіотаіа.
попипіГогш £гіс! - нерегулярна координатна
сітка # сітка з різними відстанями між ву-
злами, через які трасують провідники.
Утворена доповненням головної регуляр-
ної сітки кількома допоміжними сітками,
зміщеними від основної на різноманітні
відстані (порівн. ипі/огт §гіії).
попуоіаіііе - енергонезалежний, неруйнований.
попуоІаШе тетогу (ХУМ, ХУКАМ) - ене-
ргонезалежна пам'ять # пам'ять, уміст
якої не зникає після вимикання живлення.
Це може бути ПЗП, ППЗП, електрично-
стираний ППЗП, флеш-пам'ять або ОЗП,
які підживлює додаткова акумуляторна
батарейка (порівн. гоїаіііе тетогу; див.
також ЬиЬЬІе тетогу, РОМ, БЕРНОМ,
ЕРВОМ).
попгего - ненульовий.
N0? - по-орегаііоп іпзігисііоп - немає опе-
рації, порожня команда # машинна коман-
да, що не виконує жодних дій. Керування
передають наступній за нею команді. Ви-
користовують для програмування затри-
мок, вирівнювання коду по межі слова й
інших цілей. Синоніми - сіитту
іпзігисііоп, пиіі іпзігисііоп.
погШЬгШ^е - поіїЬЬгі<1§е сЬір - північний
міст # одна з двох частин чипсета, що ке-
рує обміном між процесором, системною
пам'яттю, зовнішнім кешем і шиною АСР.
Іншу мікросхему називають “південним
мостом” (див. також ехіегпаї саске,
ргосеззог, зоиікЬгШ^е, зузіет тетогу).
погтаї йізігіЬиІіоп - нормальний розподіл,
гаусів розподіл # див. також Ьеіі сигуе,
ипі/огт (НзігіЬиііоп.
погтаїіхаїіоп - нормалізація # методи гру-
пування даних у реляційних СКБД, які
дозволяють не зберігати повторювані гру-
пи даних і уникнути надмірності даних.
Широко використовують п'ять нормаль-
них форм (ШР, 2ХР, ..., 5КР) ( див. та-
кож сіаіаЬазе); стандартизація.
N08 - див. пеі\уогк орегаііп§ зузіет.
NОТ - логічне заперечення, оператор ХОТ,
укр. НЕ # див. також ЛАТ), Іо^ісаі
орегаіог, ОН, ХОР.
поіаііоп - нотація, система позначень # на-
бір символів і правил для запису синтак-
сису, наприклад, мови програмування.
Приклад: ОМІ зиррогіз а гісЬ зеі ої дгарЬісаІ
поіайоп еіетепіз. - Мова ІДМІ підтримує ши-
рокий набір елементів графічної системи по-
значень. (див. також ВИР, ЕВИР, іп/іх
355
поіеЬоок
поіаіїоп, розі/іх поіаіїоп, рге/іх поіаіїоп,
ВР1Ч, зупіах)\ позначення.
поіеЬоок - див. поіеЬоок сотриіег.
поіеЬоок сотриіег - блокнотний комп’ю-
тер, блокнотний ПК, розм. ноутбук # клас
портативних комп’ютерів блокнотного
розміру (8 на 11 дюймів) з масою менше
4 кг (цей показник з часом зменшують: в
2005 р. для ноутбуків максимальною ва-
гою вважали 3 кг) (див. також сотриіег,
капсікеїсі сотриіег, поіерасі сотриіег,
рогіаЬІе сотриіег, зиЬпоіеЬоок, ігір
сотриіег).
поіерасі сотриіег - комп’ютер у вигляді запи-
сника # див. також капсікеїсі сотриіег, РБА.
поіііїсаііоп арріісаіїоп - застосування спо-
віщень # застосування, що використовує
технологію доставки контенту (ризк
іесйпоіо^у). Основні вимоги до застосу-
вання сповіщень - здатність збирати по-
дії, порівнювати їх із тими, яким надає
перевагу передплатник (передплатами),
генерувати і форматувати сповіщення і
доставляти повідомлення на пристрої пе-
редплатника.
МоЬуогк - мережа, що не працює # гра слів:
“поі” і “пеіу/огк”.
поїщйі (також паїщйі) - нуль # синонім -
гего.
поуісє - недосвідчений користувач [комп’ю-
тера], користувач-початківець, новачок #
див. також пехх'Ьіе.
по-итііе-аііосаіе роїісу - алгоритм записуван-
ня без виділення [рядків у кеш-пам'яті].
МР - мережний процесор - див. пеіїиогк
РГОСЄ88ОГ.
МРАСІ - Магіопаї РагіпегзЬір £ог Асіуапсесі
Сотриіаііопаї Іпігазігисіиге - асоціація
КРАСІ # проводить конференції з високо-
продуктивних обчислень (див. також
кіір://коіра§е.прасі.есІи, 8В8С, IIСЬА).
МРЕ8 - Матед Рірез Рііе Зузіет - файлова
система МРЕ8 # її підтримує \Уіпдох¥8 N7.
МРО8 - МеЕуогк Ргосе88ог 08 - ОС мереж-
ного процесора # див. також пеіїиогк
РГОСЄ88ОГ.
МР8С - Капогоб-Роіутег 8о1аг Сеіі - нано-
стриженевий полімерний сонячний еле-
мент.
МРІЇ - Митегіс Ргосеззог Шіі - арифметич-
ний сопроцесор # див. також соргосеззог,
ВРІС
МКЕ - Коп-Кесиггіп& Еп§іпеегіп§ созі - не-
повторювані (разові) витрати на проекту-
вання і впровадження у виробництво #
наприклад, одноразові витрати на розроб-
ку фотомаски, тестування й ін. інструмен-
ти у разі створення нового типу ВІС.
МНЕМ - Каііопаї КезеагсЬ апд Едисаііоп
Кеі\уогк - Національна мережа [зв'язку
для] науково-дослідних і освітніх органі-
зацій, проект МКЕМ # проект зі створення
нової інфраструктури комп'ютеризованих
засобів зв'язку в США (див. також
НРССГ).
МКМ - N0 геріу І8 песеззагу - відповідь не
потрібна # абревіатура, використовувана
в електронній пошті (див. також
сії^ізреак).
мкк - див. попгереаіаЬІе гипоиі.
- Моп Кеіигп іо 7его - без повернення
до нуля # метод кодування даних під час
записування на диск і передавання по по-
слідовній шині. У МК7 нулі та одиниці
подано різними полярностями сигналу,
наприклад, одиничні біти можна зобрази-
ти позитивним значенням напруги, а ну-
льові - негативним, тобто після кодуван-
ня кожного біта сигнал не повертається
до нуля (нейтрального становища). Для
розрізнення під час приймання однакових
послідовних бітів кожний імпульс має ви-
значену тривалість (див. також МРМ,
М&І, КЬЬ).
МК2І - Моп Кеіигп іо 2его Іпуегіед - без по-
вернення до нуля і з інверсією, інвертова-
ний МК2 # метод кодування даних під час
записування на диск і передавання, за
яким полярність сигналу змінюється, ко-
ли зустрінута одиниця, а нулі записують в
одній і тій самій полярності (див. також
N^7).
N8 - Мате 8єгуісє - Служба імен # мереж-
ний протокол високого рівня.
П8 - див. папозесопсі.
М8А - Маііопаї 8есигі1у А§епсу - Агентство
[Управління] національної безпеки США,
АНБ # створено 4 листопада 1952 р. за
директивою президента Гаррі Трумена.
Провадить розвідувальну діяльність, роз-
робляє, виробляє і експлуатує засоби крип-
тографічного захисту, веде дослідження в
галузі суперкомп'ютерів та інших техноло-
гій. Відповідає також за безпеку усіх урядо-
вих комп'ютерних систем і ліній зв'язку.
Штат - 35 тис. працівників, бюджет - більш
$5 млрд. Штаб-квартиру розташовано у
Форт-Міді (шт. Меріленд) (Еогі Меаде,
Магуїапд, між Вашингтоном і Балтимором).
Назву цієї організації іноді жартома розши-
фровують як “N0 8ис1і А§епсу” (“Немає та-
кого агентства”) або “Мєуєг 8ау Апуійіщ*”
356
N1?
(“Ніколи нічого не скажу”) (див. також СІ А,
ЕВІ, Огап^е Воок[2], кіїр:/Ллг№.пза.£ОУ).
N8АРІ - Неізсаре Зєгуєг АРІ - інтерфейс
прикладного програмування веб-сервера
Неізсаре, специфікація N8АРІ # специфі-
кація програмування для веб-серверів
№і8саре, що забезпечує доступ до при-
кладних систем (зазвичай до БД) через
веб-сервер за допомогою браузера (див.
також Ьгомзег, ССІ, 18АРІ).
N81? - Шііопаї Зсіепсе Роипбаііоп - Націо-
нальний науковий фонд США (див. також
1У8РЕеІ, Иіїр:/Лууууу. пз/.%оу).
- Кайопаї Зсіепсе Роипсіаііоп Ке^уогк -
мережа НЗГНеі: # група мереж у США,
об’єднаних високошвидкісною магістрал-
лю, що забезпечує доступ науковцям до
суперкомп'ютерних центрів. Заснована
Національним науковим фондом США
(Е8Е) у 1986 р. У 1988 р. її переведено з
56 Кбіт/с каналів на канали ТІ, а в 1990 р. -
на 73. У 1992 р. почалася її комерціаліза-
ція, а з 1995 р. експлуатацію К8РКеі
припинено (див. також АВРАпеї).
N8? - Иагіуе 8і§па1 Ргосе88ІП£ - оброблення
сигналів засобами [центрального] проце-
сора, досл. природне оброблення сигналів #
технологію розробила лабораторія ІАЬ
корпорації ІпіеІ для процесорів Репііит.
N8? містить технології ЗИК, ОСІ, ОМІ,
Іпсіео Уісіео, ІпзіапіОЕ, Иаііуе Аисііо і
Р&Р (див. також ММХ)\ Кеіхуогк Зегуісе
Ргоуібег - постачальник мережних послуг
# провайдер верхнього рівня, що надає ін-
тернет-провайдерам (І8Р) послуги досту-
пу до магістральних мереж.
N877 - Наііопаї Зоїїдуаге Те8ііп§ ЬаЬогаіогу -
Національна лабораторія [США] з тесту-
вання ПЗ, організація N877 # незалежна
організація, що тестує програмне та апа-
ратне забезпечення, а також займається ме-
тодами тестування з метою отримання об’єк-
тивних результатів (див. також
кіір://^у^.пзі1.сот).
N8/^7 - №еґ\уогк 8егуісе8/Уігіиа1 Тегшіпаї -
мережний протокол компанії Не\¥Іеіі-
Раскагб.
N7 - Кеду ТесЬпо1о£у - “нова технологія” #
коротка назва 32-розрядної ОС А¥іп6оу/8
N7 корпорації Місгозоїї; №і\уогк Тегші-
паііоп - кінцеве устаткування # у мережах
І8ОИ може бути двох типів: N71 і N72.
N71 розташовано між мережами I8^N і те-
рмінальним устаткуванням і дозволяє під-
ключити до 8 термінальних пристроїв (див.
також ТЕ).
N7-1 {також N71) - №і\уогк Тегшіпаіог
Туре 1- мережний термінатор, термінатор
N7-1 # мережний з'єднувальний пристрій,
який забезпечує перехід із двопроводових
ліній I8^N на чотирипроводові для під-
ключення до комп’ютерів і терміналів.
N708 - \Уіпбо\¥8 N7 Оігесіогу 8єгуісє -
служба каталогів \Уіпбо\¥8 N7, служба ка-
талогів N708 # заснована на взаємодії до-
менів. У домен об'єднують в одну органі-
заційну одиницю до 40 тис. користувачів
(див. також сіотаіп).
N778 - Тесйпо1о£у Рііе 8у8іет {та-
кож N7 Рііе 8у8Іет) - файлова система
N778 # файлова система \Уіпбо\У8 N7 і
\Уіпбо\¥8 2000, розроблена Місгозоїї. Під-
тримує об'єктно-орієнтовані застосуван-
ня, розглядає файли як об'єкти з атрибута-
ми, визначеними користувачами або сис-
темою. Надає також метод логічної розмі-
тки диска, керування дисковою пам'яттю
й організації доступу до файлів. N778 за-
безпечує всі можливості файлових систем
РАТ і НРР8 без обмежень. В N778 також
існує підтримка \Уіпбо\У8 95 та кодування
Ііпісосіе (див. також СОР8, /Не зузіет,
УРАТ).
бііег гпобеї (також п-ііег тосіеі) - блан-
кова модель, багатоланкова модель # клі-
єнт-серверна система (іноді позначають
як сііепі/тиіїіріе тіббіехуаге/тиіііріе
8єгуєг8), що використовує поділ обчислю-
вального навантаження серед кількох сер-
верів застосувань. Допомагає збільшити
число можливих клієнтських місць порів-
няно з дволанковою моделлю (див. також
ікгее-ііег тосіеі, 1\мо-1іег тосіеі).
N7N - N0 7Ьапкз №се88агу - нема за що
[дякувати], не варто подяки # абревіатура,
використовувана в електронній пошті
(див. також сіі^ізреак).
N7? - №і\уогк 7іте Ргоіосої - протокол ме-
режного часу, протокол N7? # протокол,
за допомогою якого в Інтернеті синхроні-
зують системний час комп'ютера користу-
вача із системним часом серверу. Дає від-
лік часу в секундах відносно нуля годин
1 січня 1900 р. Формат часової позна-
чки N7? - 64-розрядне число без знака з
фіксованою комою із цілою частиною в
перших 32 бітах і дробовою - в остан-
ніх 32 бітах. N7? використовує 7СР/ІР
порт 123. Існує кілька версій цього протоко-
лу, затверджених ІЕТР. N7? Уегзіоп 3 ви-
значено в КРС 1305, N7? Уегзіоп 2-у КРС
1119, N77 Уегзіоп 1 - у КРС 1059, 8ішр1е
357
ОТ8С
КГР - у КРС 2030 (див. також кагсіумаге
сіоск, кіір://у\^\^.пір.ог§).
ГЧТ8С - Наїіопаї Тєієуізіоп Біапсіапіз
Соттіїїее - Національний комітет з теле-
бачення Асоціації електронної промисло-
вості (ЕІА) # комітет, який підготував
специфікації для комерційного кольоро-
вого мовлення, схвалені Федеральною ко-
місією зв’язку США в 1953 р.; стандарт
КГГ8С # формат кольорового телебачення,
прийнятий у США, Канаді, Південній Ко-
реї та Японії: 29,97 кадрів за секунду, 525
рядків у кадрі, частота рядків - 15,75 кГц,
¥І()-колір (див. також /рз, НОТУ, РАЦ
8ЕСАМ).
ІХТУ - ЬІсІУ/огк уіїїиаі Теппіпаї - мережний
віртуальний термінал, протокол ОТУ #
визначений у протоколі Теїпеі. Абстрагує
апаратну реалізацію сервера і клієнта.
N116118 - шина КиВиз # системна 32-розряд-
на шина, поширена в комп’ютерах
МасіпІозЬ і Рохуєг МасіпІозЬ фірми Арріе
Сотриіег. Витіснена швидшою локаль-
ною шиною РСІ.
посіле - підштовхування (досл. “поштовх лі-
ктем”) # переміщення вибраного об’єкта
маленькими кроками (прирощеннями) за
допомогою клавіш із стрілками замість
буксирування мишею.
ішке - “убити” (знищити, видалити) файл
або процес # свідоме видалення вмісту
каталогу або цілого тому масової пам’яті
(див. також антонім Ьіоуу ажау).
пиіі - байт, який містить код 00Н # перший
символ в кодовій таблиці А8СІЦ відомий
як символ ЬПЗЬ; покажчик на порожній
об’єкт; нуль, нульовий.
111111 гіеуісе - фіктивний пристрій # логіч-
ний пристрій, якому в комп’ютерній сис-
темі не відповідає жодний фізичний при-
стрій. Використовують як “сміттєвий ко-
шик”, а також у разі тестування ПЗ й
апаратних засобів.
ішіііїу - робити щось неефективним, оголо-
шувати недійсним, зводити нанівець.
ішП тосіет (також тії! тосіет саЬІе) -
нуль-модем # спеціальний кабель, який
з’єднує по інтерфейсу К8-232 послідовні
порти двох розташованих поруч ПК для
перекачування файлів між ними без моде-
му (див. також зегіаірогі).
ішП роіпіег - порожній покажчик # у про-
грамуванні - посилання на нуль. Таке
значення покажчика може, наприклад,
означати невдалий результат роботи фун-
кції. Це значення часто присвоюють пока-
жчику як початкове або значення за про-
мовчанням (див. також роіпіег).
Ш111 81гіп£ - пустий рядок # рядок, який не
містить жодного символу. Синонім -
етріу зігіп§ (див. також зіїіп%).
N11^4 - Коп-ПпіГогш Мешогу АгсЬііесіиге
[Ассезз] - архітектура неоднорідного до-
ступу до пам’яті, архітектура ИІІМА, ар-
хітектура з розподіленою (сумісно вико-
ристовуваною) пам'яттю # архітектура па-
м'яті багатопроцесорної системи, у якій
час доступу до пам’яті залежить від її роз-
ташування (доступ процесора до локаль-
ного ОЗП швидший, ніж до нелокально-
го). Для цього процесори організують в
невеликі групи, кожна з яких має власний
загальний пул ОЗП. Ця архітектура дозво-
ляє значно збільшити число процесорів у
8МР-системі (порівн. ІІМА^; див. також
сс-МИМА, Іосаі тетогу, зуттеігіс
тиіііргосеззіпр).
питЬег - число, номер, цифра; дієсл. нуме-
рувати, рахувати.
питЬег сарасіїу - номерна місткість # мак-
симальне число телефонних номерів (або-
нентів), яке може обслуговувати система
традиційного, офісного, відомчого або
стільниково зв’язку (див. також РОТ8).
питЬег сгипсЬег (також питЬег
сгипсЬіпз) - “молотарка чисел”, пере-
мелювання чисел # синонім слова “су-
перкомп'ютер”. Суперкомп'ютер або по-
тужна робоча станція, що виконує вели-
чезний обсяг арифметичних обчислень
під час вирішення наукових та інженер-
них завдань; людина, що оброблює чис-
лові масиви; програма, призначена для
математичних розрахунків.
питЬег сгипсЬіп^ - див. питЬег сгипскег.
питЬег 8І£П - знак числа, знак “#” - див.
казк зірп.
питегіс - числовий, цифровий.
пшпегіс соргосе88ог - див. таік
соргосеззог.
пшпегіс сіаіа - числові дані # термін вико-
ристовують, щоб відрізнити числові дані
від рядкових або символьних (див. також
скагасіег, зігіп%).
пшпегіс їїеісі - числове поле # тип поля в
записі БД і у вихідній формі звіту, табли-
ці (див. також ЕВМ8,/іеІсІ, гесогії).
питегіс Гогтаї - числовий формат # в ЕТ -
спосіб виводу на екран чисел у клітинках.
питегіс кеурасі - цифрова клавіатура #
блок клавіш у правій частині стандартної
АТ-клавіатури, призначений для швидко-
358
оЬ]еС< СОПУЄГ8ІОП
го вводу числових даних з увімкненим ін-
дикатором Кит Ьоск. Існують також ци-
фрові клавіатури, виконані в окремому
корпусі (див. також ехіегпаї питпегіс
кеурасі)
питегісаі - числовий, чисельний; цифровий.
КБТЕК - ЗхуєсіізЬ Каїіопаї Воагд (ог
Іпдизігіаі апд Тесіїпісаі Оеуеіортепі - ста-
ндарт ЕП5ТЕК # найчастіше згадують під
час обговорення функцій енергозбере-
ження в моніторах (див. також Епегру
8іаг).
КУМ — див. попуоіаіііе тетогу.
КУПАМ - див. попгоіаіііе тетогу.
пу8КАМ - попуоіаіііе 8КАМ - енергонеза-
лежний статичний ЗПДВ, ЕНСЗПДВ #
див. також ИКАМ, ЗИКАМ, 8КАМ.
КУТ - Кеі\уогк УігШаІ Теппіпаї - мережний
віртуальний термінал.
пуЬЬІе - див. піЬЬІе.
пут - рзеидопут - псевдонім # ім’я, що
приховує реальну особу учасника онлай-
нового форуму (див. також скаі /огит,
/огит).
N¥11 - Ке\у Уогк Цпіуег8ііу - Нью-Йорксь-
кий університет (див. кіір://т\г^.пуи.ес1и).
КХ - Коп 7его - не нуль # значення більше
чи менше нуля.
о
02 — див. оЬ]есі-огіепіесІ.
О&М - Орегаііопз апд Маіпіепапсе - робота
(експлуатація) та технічне обслуговуван-
ня # див. також/іеісі епріпеег, ОАМ.
ОА - див. ореп агскііесіиге.
ОАМ - Орегагіопз, АдшіпІ8іга(іоп апд
Маіпіепапсе - експлуатація, адміністру-
вання, супровід (обслуговування) # див.
також таіпіепапсе, О&М.
ОА8І8 - Ог^апіхаїіоп £ог Йіе Адуапсетепі о£
ЗігисШгед ІпГогтаІіоп 8іапдагд8 - органі-
зація з просування стандартів для струк-
турованої інформації, група ОА8І8 # зок-
рема займається розробкою мов розмітки
(див. також кіір://уууу\у.оазіз-ореп.огр).
ОЬегоп - мова Оберон [ОЬегоп] # мова
ООП, розроблена Н. Віртом (Кікіаиз
УУігїЬ) після Модули-2, також має подіб-
ний із Паскалем синтаксис. У Обероні
відсутня частина конструкцій, яка була у
Модули-2. Одна з цілей розробки - спро-
щення мови, вилучення ситуацій, коли
близькі за змістом можливості реалізова-
но одночасно кількома способами. Розви-
тком мови є ОЬегоп-2. Крім власне мови
програмування Оберон, існує операційна
система ОЬегоп, призначена як для інста-
ляції на “голу” машину, так і зверху ОС.
Реалізована під різні платформи (1¥іп32,
ИО8, ІЛпих) (див. також МосІиІа-2, ООР).
ОВЕХ - ОВ]есІ ЕХсЬап^е - технологія ОВЕХ #
технологія обміну об’єктами всередині
робочої групи.
овл - див. оіуесі.
оЬ]ес< (ОВ1) - об’єкт # 1. одне з базових по-
нять ООП (див. ООР). Складна структура
даних, яка має властивості спадкування,
інкапсуляції та поліморфізму. Об’єднує
дані й операції над ними (методи). Струк-
тури даних та реалізація методів об’єкта
невидимі для інших об'єктів у системі.
Об'єкти - основна одиниця побудови про-
грамної системи. Вони взаємодіють між
собою, посилають один одному повідом-
лення, що викликають один з методів об’-
єкта. Об'єкти зі спільними властивостями
та методами об’єднано в класи. Найчасті-
ше термін “об'єкт” трактують як синонім
слова “екземпляр”, проте іноді вживають
й для позначення класу (див. також сіазз,
соїіесііоп, епсарзиіаііоп, іпкегііапсе, іп-
зіапсе, оЬ]есі сопуєгзіоп, оЬдесі іпіег/асе,
роїутогркізт)', 2. одна зі складових ком-
п'ютерного графічного зображення.
оЬ]есі соде - об’єктний код, об'єктна про-
грама # код програми, отриманий у ре-
зультаті трансляції компілятором або асе-
мблером її початкового тексту. Зазвичай
для одержання виконуваної програми по-
трібно наступне компонування об'єктних
модулів із підпрограмами з бібліотек ком-
пілятора. Під цим терміном часто розумі-
ють машинний код, який безпосередньо
може виконувати процесор (див. також
аззетЬІег, сосіещ, сотріїег, ііпкіпр, та-
скіпе сосіе, паііуе сосіе, оЬ]есі тосіиіе,
зоигсе сосіе).
ОЬ]есі Соде ІП8ЄГІІ0П - технологія встав-
лення об'єктного коду # дозволяє збирати
такі дані про застосування, як викорис-
тання стеку і пам'яті.
оЬ]есі сотриіег - об'єктний комп'ютер; об’-
єктна, або цільова, машина # комп'ютер,
для якого призначено програму, що роз-
роблюють на інструментальній системі. Си-
нонім - іагуеі зузіет (див. також зоигсе
сотриіег).
оЬ]ес< сопуегвіоп - конверсія (перетворен-
ня) об'єкта # зміна формату і властивос-
359
оЬдесі Ше
тей об’єкта, створеного одним застосуван-
ням, на формат і властивості, використо-
вувані іншим застосуванням. При цьому
дані зазвичай переміщають з одного за-
стосування до іншого без втрати форма-
тування (див. також оЬ]есІ).
оЬ]ес! Ше - об’єктний файл # файл з одним
або кількома об’єктними модулями (див.
також оЬ]есі тосіиіе).
оЬ]ес! іігіегГасе - інтерфейс об’єкта # в ООП -
типи повідомлень, які об'єкт може при-
ймати (див. також оЬ]есі, ООР).
оЬ]ес1: ІіЬгагу - бібліотека об'єктних моду-
лів # див. також оіуесі тосіиіе.
оЬзесі тодиіе - об’єктний модуль # файл з
об’єктним кодом, одержуваний після
трансляції початкового тексту програми.
Після етапу компонування об’єктних мо-
дулів із процедурами з бібліотек (напри-
клад, підтримки часу виконання) утворю-
ється виконувана програма (див. також
Ііпкег, оЬ]есі сосіе, зоигсе сосіе).
оЬ]ЄСІ 8І£І1ІП§ - [цифровий] підпис об'єкта -
ДИВ. СОСІе $І£ПІП£.
оЬ]есі-Ьа8Є(1 - заснований на об'єктах # див.
також оЬ]есі-огіепіесІ.
оЬ]есі-огіепіе<І (ОО, 02) - об'єктно-орієн-
тована # ОС, мова програмування, сере-
довище розробки, СКБД або застосуван-
ня, що підтримують використання об'єк-
тів (див. також оЬ]есі, ООР).
оЬ]есі-огіепіе(1 (ІЄ8ЩП (ООВ) - об’єктно-
орієнтоване проектування, ООПР # насту-
пна після об'єктно-орієнтованого аналізу
стадія розробки проекту застосування. На
ній виділяють завдання, програмні об'єк-
ти і визначають їхнє функціональне нава-
нтаження (див. також ООР, 8АОТ, ОМЕ).
оЬ|есі-огіепіе(1 Іаіщиа^е (ООЬ) - об'єктно-
орієнтована мова [програмування] # мова,
що підтримує ООП (див. також оіцесі-
огіепіесі рго%гаттіп%, 8ітиІа, 8таІІіаІк).
оЬїесі-огіеійесІ рго£гатшіп£ (ООР) - об'-
єктно-орієнтоване програмування, ООП #
популярний напрямок у розвитку програ-
мування, що полягає в поданні даних у
вигляді об'єктів, які мають певні власти-
вості та містять як структури даних, так і
процедури для роботи з ними. ООП має
розвинутий апарат, його підтримують бі-
льшість сучасних мов програмування. Пе-
ревага використання об'єктної моделі в
тому, що вона зменшує семантичний роз-
рив між предметною областю і програ-
мою, а також дозволяє писати програми,
які містять на ЗО % менше рядків почат-
кового тексту, шо підвищує повернення
інвестицій. Недолік - висока вартість на-
вчання таким об'єктно-орієнтованим ме-
тодам розробки, як ІІМЬ (див. також
С++, сіазз, сопзігисіог, сіезігисіог, епсар-
зиіаііоп, іпкегіїапсе, ОЬегоп, оіуесі, роїу-
тогркізт, рго§гаттіп§, КОІ).
оЬ]есі гедиезі: Ьгокег - див. ОРЕ.
оЬІідие - похилий # похиле написання шри-
фту для імітації курсиву, якщо його спра-
вжній курсивний шрифт відсутній. Зокре-
ма це можна робити з РозіЗсгірЬшрифта-
ми (див. також ііаііс, Розі8сгірі).
ОВР - див. оп-ЬоагсІрго%гаттіп%.
ОВТХУ - Ой, Ву ТЬе ХУау - див. ВТУЕ
ОС - Оріісаі Саггіег - оптичний носій # позна-
чення оптичних каналів у мережах 8ОИЕТ.
Цифра кратна частоті базового сигналу
80ХЕТ, яка дорівнює 51,84 Мбіт/с (див.
ОС-1, ОС-3).
ОС-1 - Оргісаі Саггіег Ьєуєі 1 - оптичний
носій рівня 1 # перший рівень носія в ме-
режах 80ХЕТ (51,84 Мбіт/с) (див. також
ОС).
ОС-3 - Оргісаі Саггіег Ьєуєі 3 - оптичний
носій рівня 3, протокол ОС-3 # синонім
для 155 (точніше, 51,84 * 3 = 155,52)
Мбіт/с протоколу АТМ (див. також ОС).
ОС-12 - Оргісаі Саггіег Ьєуєі 12 - оптич-
ний носій рівня 12, протокол ОС-12 #
синонім для 622 Мбіт/с протоколу АТМ
(див. також ОС).
ОС-24 - Оргісаі Саггіег Ьєуєі 24 - оптич-
ний носій рівня 24 # 1,244 Гбіт/с (див.
також ОС).
ОС-48 - Оргісаі Саггіег Ьєуєі 48 - оптич-
ний носій рівня 48 # 2,488 Гбіт/с (див.
також ОС).
ОС-192 - Оргісаі Саггіег Ьєуєі 192 - оп-
тичний носій рівня 192 # 9,6 Гбіт/с
(див. також ОС).
ОС-768 - Оргісаі Саггіег Ьєуєі 768 - оптич-
ний носій рівня 768 # 40 Гбіт/с (див. та-
кож ОС).
оссаш - мова програмування Оккам # мова
для програмування трансп'ютерів і мульти-
трансп'ютерних систем, розроблена фірмою
ШМ08 у 1984 р. під керівництвом профе-
сора Ч.А.Р. Хора (С.А.К. Ноаге). Мову на-
звано на честь філософа-схоласта і логіка
XIV сторліття Вільяма Оккама (ХУіПіат Ос-
сагп, 1285-1349), який сформулював філо-
софський принцип, названий принципом
Оккама (у літературі його іменують “лезом
Оккама” - Оссаш'з Кахог): якщо для опису
невідомого феномена існують дві конкуру-
360
ОБМА
ючі теорії, то перевагу потрібно надати тій з
них, чиє пояснення простіше (коротше ка-
жучи, сутність не варто ускладнювати без
потреби). Основне в мові Оккам - організа-
ція процесів (послідовних і паралельних),
механізм взаємодії між ними за допомогою
каналів. Розвиток мови (1987 р.) - оссат 2.
Це, мабуть, єдина мова програмування, що
її назву пишуть з малої букви (див. також
ігапзриіег).
оссштепсе - входження; примірник; подія.
ОСБ - ОП-СЙІр СІеЬи££ІП£ - вбудовані в про-
цесор засоби налагодження # див. також
еЛАО, ЛАО.
ОСІ8 - ОГГісе Соттипісаііоп & ІпГогтаііоп
Зузіет - офісна інформаційно-комуніка-
ційна система.
ОСК - 1. Оріісаі Скагасіег Кесо^піііоп - оп-
тичне розпізнавання символів # автомати-
чне розпізнавання за допомогою спеціа-
льних програм графічних зображень сим-
волів друкованого тексту (наприклад, вве-
деного в комп’ютер за допомогою скане-
ра) і перетворення їх на формат, придат-
ний для оброблення текстовими проце-
сорами, редакторами текстів тощо. Про-
цес розпізнавання складається з двох
стадій: виділення у вхідному графічному
образі документа блоків тексту та графі-
ки (Ьіоск зе^тепіаііогі), а потім власне
розпізнавання (див. також скагасіег гес-
о^піііоп, капскугіііп% гесо%піііоп, ІСР,
зсаппег); 2. Оріісаі Скагасіег Кеадег - при-
стрій оптичного розпізнавання символів або
автоматичного читання тексту.
осіаі - вісімковий # поданий у позиційній
вісімковій системі числення (див. також
Ьіпагу, десітаї, кехадесітаї).
осіаі питЬег - вісімкове число # для подан-
ня таких чисел використовують символи
0, 1,2, 3, 4, 5, 6 і 7. Вісімкові числа вико-
ристовували під час програмування в
деяких 16-розрядних мікро-ЕОМ (див.
також осіаі).
осіеі - октет # група з восьми послідовних
розрядів (бітів), синонім слова Ьуіе, ко-
ли він означає 8-розрядний байт, бо в
деяких машинах байт може бути 9- або
12-розрядним.
осіоіЬогре - знак числа, символ
ОСХ - див. ОЬЕ сизіот сопігоіз.
ОБ А - Ореп Боситепі Агскііесшге (раніше
ОГГісе Боситепі Агскііесіиге) - відкрита
архітектура [систем] документообігу # ре-
комендації і стандарт 180 8613 (див. та-
кож ОРІЕ).
ОБАРІ - Ореп БаіаЬазе Арріісаііоп Рго-
£гаттіп£ ІпіегГасе - відкритий інтерфейс
прикладного програмування для доступу
до БД, відкритий інтерфейс БД # розроб-
лений фірмою Вогіапсі Іпіетаііопаї (див.
також ШАРІ).
ОБВС - Ореп БаіаЬазе Соппесііуііу іпіегГасе -
відкритий інтерфейс взаємодії з базами
даних # стандартний АРІ, розроблений
Місгозой: у 1991 р. Дозволяє застосуван-
ням, які працюють під ЇУіпсіохуз або інши-
ми ОС, спілкуватися з різнми серверами
реляційних БД. Цей інтерфейс підтримує
запити мовою і ґрунтується на спе-
цифікації Саіі Ьєуєі ІпіегГасе Бресійсаііоп,
розробленій консорціумом 8()Ь Ассезз
Огоир. Призначений також для приско-
рення розробок застосувань (див. також
Л^ВС, тісШехх'аге, ОЬЕ О В).
ОББ - оріісаі сіізк сіпує - оптичний диск,
осій - 1. непарний # порівн. єуєп; 2. зайвий,
надлишковий; 3. випадковий.
од(1-еуеп скеск - контроль за парністю -
див. рагііу скеск.
осісі рагііу - перевірка на непарність, контроль
за непарністю # застосовують під час син-
хронного передавання даних рагіїу).
ОБІ - 1. Ореп Баіа-Ьіпк ІпіегГасе - відкри-
тий інтерфейс зв’язку, інтерфейс ОБІ #
стандартний інтерфейс ОС МеІЇУаге для
транспортних протоколів, який дозволяє
їм безконфліктно поділяти одну мережу.
Містить драйвери для різноманітних ме-
реж. Специфікація, розроблена фірмами
Моуєіі і Арріе Сотриіег, відповідає кана-
льному рівню в семирівневій моделі 081;
2. Оріісаі Бі^ііаі Іта^е - оптичне цифрове
зображення.
ОБІГ - Ореп Боситепі Іпіегскап^е Еогтаі -
відкритий формат обміну документами [у
діловодстві] # частина стандарту ООА
(180 8613).
ОБЬ - 1. ОЬ]есі Безсгірііоп Ьапцаа^е - мова
опису об’єктів; 2. ОЬ]есі Бейпіііоп Ьап^иа^е -
мова визначення об’єктів # застосовують
для опису об'єктно-орієнтованих БД.
ОБМ - Огі&іпа1 БезІ£п МапиГасіигег - виро-
бник оригінального продукту, виробник
продукту за оригінальним проектом #
див. також ОЕМ, ТЕМ.
ОБМА - Ореп Боситепі Мапа^етепі АРІ -
відкритий АРІ керування документами
(документообігом) # промисловий стан-
дарт для зв'язку прикладних програм із
системою керування документами та ін-
шим груповим ПЗ.
361
ОРМС
СЮМС - ОЬ]ес( ВаіаЬазе Мапа^етепі Огоир -
Група з об’єктних баз даних (див.
кіір://ум\к\у. осІт%. ог%).
СЮ8Р - оргісаі с1І£ІЇа1 8І£па1 ргосе88Іп§ -
оптичне цифрове оброблення сигналів #
перспективний напрям розробок високо-
продуктивних процесорів цифрового об-
роблення сигналів (див. також £>5Р).
ОЕС - ОрбсаІ-іо-ЕІесїгісаІ Сопуєґієг - опти-
ко-електронний перетворювач # див. та-
кож сопуєгієг.
ОЕМ - ОгІ£Іпа1 Едиіртепі МапиГасШгег -
1. постачальник [виробник] комплексно-
го устаткування, ОЕМ-виробник, ОЕМ-
компанія, ОЕМ-партнер # компанія-пос-
тачальник устаткування під власною
торговельною маркою; термін ОЕМ за-
раз часто застосовують і до виробників
ПЗ, у цьому разі перекладають як
“виробники ПЗ” (див. також зузіетз іп-
іергаіог, ТЕМ, К4Е); 2. компанія-
виробник базового устаткування (яке
потім конструктивно оформляють і про-
дають інші фірми під своїми тор-
говельними марками, можливо, у складі
комплексного устаткування) # приклади -
накопичувані СВ-ЯОМ, монітори, ноут-
буки тощо. Зараз термін ОЕМ найчастіше
використовують як дієслово професійного
сленгу “оємити”, наприклад: “Цей СВ-КОМ
“оємить” (первісно виготовляє для своїх
партнерів-замовників) компанія XXX”.
ОЕЬ - ог^апіс е1есІго1ишіпе8сеп1: сіізріау -
органічний електролюмінісцентний дис-
плей, ОЕЬ-дисплей # виконаний на ос-
нові аморфного кремнію з використан-
ням полімерів у світловипромінювально-
му шарі, це підвищує емісійну ефектив-
ність, тобто ОЕЬ-дисплеї можуть скласти
конкуренцію плазмовим панелям (див.
також Р£>Р[і]).
ОЕМ ргосіисі - продукт для ОЕМ, ОЕМ-
виріб (продукт) # ПЗ або комплектуючі,
що фірма продає тільки виробникам
(див. також ОЕМ).
ОЕ - ОуєгЯоху Е1а§ - прапорець пере-
повнювання # один із прапорців регістру
стану в процесорах 80x86.
ОЕС - Ореп Ріпапсіаі Соппесйуйу - відкри-
та взаємодія фінансових систем, протокол
ОЕС # специфікація Місгозой.
ОЕВМ - Огйю£опа1 Егециепсу Оіуізіоп Ми-
кіріехіп^ - мультиплексування з ортого-
нальним частотним поділом сигналів, ка-
нал ОЕОМ # схема модуляції та тип фізи-
чного каналу для високошвидкісного пе-
редавання даних у діапазоні 5 ГГц. За-
пропонована компанією ІПІЄГ8І1 (див. та-
кож 802.11а).
оЯ тосіе - холостий режим # див. також
кіЬегпаііоп тосіе, ісіїе тосіе, іпасіічііу
тосіе, зіеер тосіе, зіапсІЬу тосіе, зизрепсі
тосіе.
оЯ (оп) регіосі оГ іЬе сіоск - неактивний (ак-
тивний) період або рівень синхросигналу.
оЯ-Ьу-опе еггог - помилка діапазону # у
програмуванні - помилка, що виникає у
випадку заниження або завищення на
одиницю числа виконання якихось дій.
Синонім -/епсерозі еггог.
оЯ-сМр - пристрій, зовнішній по від-
ношенню до даного # за контекстом: поза
кристала, поза мікросхеми (порівн. оп-
скір).
оЯег - асортимент, спектр (продукції);
пропозиція.
оЯеґІП£ - див. о//ег.
оіїісе аиіотаііоп - автоматизація діловодства
(офісу), автоматизація канцелярських робіт #
використання комп’ютерів і ЛОМ для
інтеграції функцій оброблення текстів,
економічних і фінансових даних, елект-
ронної та голосової пошти, факсів,
підготування ділової графіки і звітів
(порівн. іпсіизігіаі аиіотаііоп', див. також
о^ісе ециіртепі, хмогіфоус аиіотаііоп).
оЯісе ециіртепі - офісне устаткування #
загальна назва комп’ютерної, копіюваль-
ної й іншої техніки й устаткування, вико-
ристовуваного в установах (див. також о/-
/ісе аиіотаііоп).
оЯІіпе тосіе - автономний [режим] #
1. режим роботи периферійного при-
строю, коли між ним і комп’ютером
немає зв’язку. Використовують під час
обслуговування, тестування і конфігу-
рування; 2. не під'єднаний до ЛОМ
комп’ютер.
оЯІіпе {також оЯ-Ііпе) - 1. автономний
[режим] # режим роботи пристрою, коли
комп'ютер ним не керує. Призначений
для проведення профілактичних робіт,
обслуговування, налагоджування або ре-
монту, для пошуку інформації у веб без
підтримки безперервного зв’язку з кори-
стувачем (порівн. опііпе)', 2. поза Інтер-
нетом.
оЯІіпе Ьаскир - автономне страхове
копіювання # створення страхової копії
під час бездіяльності системи (порівн.
опііпе Ьаскир', див. також Ьаскир).
оЯІіпе ГТР8 - див. зіапсІЬу ІІР8.
362
ОЬЕ
оїїкеі - зміщення # 1. величина, яка показує
у відносному методі адресації зміщення
ділянки пам’яті щодо базової адреси, тоб-
то число адресованих елементів
(відстань) між двома ділянками пам’яті
(див. також аЬзоІиіе асісігезз, Ьазе асі-
сігезз, геїаіїке асііїгезз)', 2. зміщення
ділянки пам'яті щодо початку блоку (див.
також сіізріасетепі, зе^тепі).
оїїзеі зкасіолу - відкидувана тінь (КГА).
оГГ-іЬе-8Ііе1Г - готове до використання #
стосується як ПЗ, так і апаратних засобів,
наприклад, оІЕ-ІІіе-зЬеІГ сотропепі -
готові компоненти.
оіТ-іЬе-вЬеІГ «оІЬуаге - масове [покупне] ПЗ #
загальний термін для пакетів комер-
ційного ПЗ, яке можна купити в магазині
програмного забезпечення або одержати
поштою, на відміну від пакетів, розробл-
ених на замовлення для конкретної фірми
або галузі (див. також саппесі зо/іїчаге,
сизіот зо]ї\шге, раска§есІ зо/імаге).
ОЕ8 - ОЬ]есІ [Ьіпкіп£ апсі ЕтЬесісІіп^] Рііе
Зузіет - об’єктна файлова система # фай-
лова система з ОЬЕ, розроблена Місгозоїї
для версії \Уіпсіо\¥8 N7, яку називають
Саіго.
ОЕТЕЬ - Йіе Оіїісе оГТеїесоттипісаііопз -
Національне телекомунікаційне бюро
ОЕТЕЬ # загальнонаціональний регулюю-
чий орган Великобританії, що розбудовує
телекомунікаційний ринок країни. Створе-
ний у 1984 р. (див. кіір:/Лу\\^.оУїеІ.§оу.ик).
ОСС - Ореп СІ8 Сопзогііит - Відкритий
ГІС-консорціум # безприбуткова органі-
зація, заснована в 1994 р. Об’єднує близь-
ко 200 компаній, навчальних закладів і
державних організацій, які розробляють
відкриті геоінформаційні стандарти (див.
також СІ8, кіір://\у\у\у.ореп^із.ог^).
ОС8А - Ореп Огігі Зєгуісє АгсЬіІесІиге - ар-
хітектура ОО8А # див. також Огісі.
ОНВ - ОуегНеасі Виз - додаткова службова
шина.
ОНЕ - див. опе-коі епсосііщг.
ОНР - див. оуегкеасірго]есіог.
оіс (також ОІС) - ОН, І зее - о, я бачу [я
зрозумів тощо - за контекстом] # абревіа-
тура, використовувана в чат-форумах і
електронній пошті (див. також сіі^ізреак).
ОГО - оЬ]есі ісіепІіГіег- ідентифікатор об'єкта.
ОЬАР - Опііпе Апаїуіісаі Ргосеззіп^ - опе-
ративний аналіз даних, онлайнове аналі-
тичне оброблення [даних] # оперативний
аналіз даних з метою підтримки прийнят-
тя важливих рішень. Вихідні дані для ана-
лізу подано у вигляді багатовимірного ку-
ба, з якого можна одержувати потрібні
розрізи - звіти. Виконання операцій над
даними здійснює ОЬАР-машина. За спо-
собом зберігання даних розрізняють
МОЬАР, КОЬАР і НОЬАР. За місцем роз-
міщення ОЬАР-машини розрізняють
ОЬАР-клієнти та ОЬАР-сервери. ОЬАР-
клієнт будує запит до багатовимірного
кубу й обчислює на клієнтському ПК, а
ОЬАР-сервер одержує запит, обчислює і
зберігає агрегатні дані на сервері, видаю-
чи тільки результати. Термін ОЬАР за-
пропонував Е. Коддом (Е. Е. Соскі) у
1993 р. разом із 12 правилами (див. та-
кож апаїуіісаі ргосеззіп§, 088, кізіогісаі
сіаіа, МОАРІ, ОЬАР Соипсії, геасі-опіу
сІаіаЬазе, ііте зегіез).
ОЬАР Соипсії - Рада з онлайнового аналі-
тичного оброблення даних # некомерцій-
на організація, що розроблює стандарти
ОЬАР. Заснована в 1995 р. (див. також
кіір://ус\муу. оіарсоипсії. ог%).
ОЬСР - Оп-Ьіпе Сошріех Ргосез8ІП£ - опера-
тивне оброблення складних транзакцій,
оперативне комплексне оброблення [да-
них] # інтегрований клас оброблення да-
них, який об’єднує ОЬТР та інтерактивні
системи прийняття рішень.
оШЬіе - старожил # давній користувач Ме-
режі (див. також пєууЬіє).
ОЬЕ - ОЬ]есі Ьіпкіп£ апсі ЕтЬескііп^ - зв’я-
зування і вбудовування об'єктів # станда-
рти 1.0 і 2.0, набір протоколів Місгозоїї
для обміну даними між окремими засто-
суваннями у \¥іпс1о\У8 версії 3.1 і вище.
Визначають, як одне застосування може
використовувати дані, підготовлені ін-
шим застосуванням. ОЬЕ підтримує кон-
цепцію складеного (сотроипсі) докумен-
та, що містить текст, графіку, фрагменти
електронних таблиць, звукові повідом-
лення тощо і розміщено не в одному фай-
лі; зміна кожного компонента змінює під-
сумковий документ. Документ, у який
вставляють матеріал, називають клієн-
том, а документ або застосування, які на-
дали цей матеріал, - сервером. ОЬЕ може
діяти двома способами. Об’єкт, який вбу-
довують (етЬескіесІ оЬ]есі), стає частиною
того документа, у який його вставляють.
Зв’язуваний об’єкт (Ііпкесі оЬ}есІ) живе
своїм “самостійним” життям в окремому
файлі. Версія ОЬЕ 2.0 містить засоби для
керування зв'язком між об'єктами, розпо-
діленими по мережі (див. також СОМ).
363
ОЬЕР
ОЬЕР - ог^апіс 1і§1іІ-етіиіп§ діоде - органі-
чний світловипромінювальний діод, орга-
нічний світлодіод, ОСВД # перспектив-
ний пристрій для плоских дисплеїв - у
порівнянні з РК-дисплеями споживає ме-
нше електроенергії, має менші габарити і
вагу, ширший кут огляду, відсутня потре-
ба у підсвічуванні екрана. Як полімери
використовують речовини, здатні випро-
мінювати світлові хвилі під час подачі
електричної напруги. Зараз випускають
невеликі ОЬЕР-дисплеї для цифрових ін-
дикаторів, лицьових панелей автомагні-
тол, стільникових телефонів тощо. Об-
сяг продажів становив $85 млн у 2002 р., і
прогнозують його зростання до $3 млрд
у 2007 р. (див. також сііосіе, Іі§Иі (Посіє).
ОЬЕ4РМ - ОЬЕ £ог Ре8І£п апд Модеііп^ -
ОЬЕ для конструювання та моделювання #
розширення стандарту ОЬЕ, розроблене
корпорацією Іпіег£гарЬ у 1995 р. Підтри-
мано багатьма розробниками САПР.
ОЬЕ Аиіотаііоп - автоматизація ОЬЕ # ме-
ханізм, за яким одні застосування керу-
ють і настроюють об'єкти інших застосу-
вань. При цьому керівне застосування на-
зивають контролером автоматизації ОЬЕ
(ОЬЕ Аиіотаііоп Сопігоііег), а кероване -
сервером автоматизації ОЬЕ (ОЬЕ Аиіо-
таііоп Вєгуєг). Публікує (ргора§аііп§) ін-
терфейс, за допомогою якого програма-
клієнт може настроїти потрібні властиво-
сті об'єкта й одержати його. Існує два ти-
пи серверів автоматизації ОЬЕ: внутрі-
шній (іп-ргосезз) і зовнішній (оиі-оГ-
ргосезз). Внутрішній працює в тому само-
му адресному просторі, що і програма—
клієнт, зазвичай у вигляді РЬЬ. Зовніш-
ній запускають в окремому адресному
просторі, а іноді на іншому комп'ютері
мережі.
ОЬЕ Аиіотаііоп Сопігоііег - контролер ав-
томатизації ОЬЕ # відповідає за настрою-
вання властивостей об'єктів (див. також
ОЬЕ Аиіотаііоп).
ОЬЕ Аиіотаііоп 8єгуєг - сервер автомати-
зації ОЬЕ # див. також ОЬЕ Аиіотаііоп.
ОЬЕ сопіаіпег - ОЬЕ-контейнер # застосу-
вання, що містить об'єкт, призначений
для вбудовування і зв'язування.
ОЬЕ сопігої сопіаіпег» - контейнери елеме-
нтів керування ОЬЕ # у травні 1996 р. Мі-
сгозой перейменувала їх на Асііує.
ОЬЕ сопігок - елементи керування ОЬЕ (не-
офіційна назва ОСХ) # звичайні програмні
інструменти або частини великих застосу-
вань, які можна запустити з інших програм.
Є розширенням технології ОЬЕ 2.0.
ОЬЕ сизіот сопігок - замовлені (спеціалі-
зовані) елементи керування ОЬЕ (неофі-
ційна назва ОСХ) # звичайні програмні
інструменти або частини великих прикла-
дних систем, які можна запустити з інших
програм. Розширює технологію ОЬЕ 2.0.
ОЬЕ ВВ - ОЬЕ для баз даних # назва спе-
цифікації доступу до даних (стара назва -
ЬШе), розроблена корпорацією Місгозой.
Об'єднує Ореп ОаіаЬазе Соппесііуііу АРІ і
ОЬЕ (див. також АОО, №ВС, тШІеукаге,
ООВС).
ОЬЕ Іпіе£гаііоп - інтеграція ОЬЕ # стара
назва - СОМ.
ОЬЕ 8єгуєг - ОЬЕ-сервер # застосування,
що постачає об'єкт для вбудовування і
зв'язування [з ОЬЕ-контейнера] (див. та-
кож ОЬЕ сопіаіпег, зєгуєг).
ОЬЕ Тгапзасііопз - ОЬЕ-транзакції # об'єк-
тна технологія Місгозой для керування
транзакціями (див. також ігапзасііогі).
ОЬСА - Ог^апіс Ьапд Огід Аггау - корпус
ОЬСА # корпус для процесорів Репііит II
із тактовою частотою 350 МГц і вище
(див. також В(ЗА, ЬСА, РСА, РРСА,
Р()ЕР, ВРОА).
ОЬТР - Опііпе Тгапзасііоп Ргосеззіщ* - опе-
ративне оброблення транзакцій # вид ке-
рування БД під ІЖІХ, пов'язаний із вико-
нанням транзакцій у режимі реального ча-
су (див. також ігапзасііоп).
ОЬТ8 - Оріісаі-Іозз Тезі 8еіз - оптичний те-
стер # набірний комплекс, складений із
вимірювача потужності та джерела опти-
чного випромінювання. Призначений для
вимірювання втрат в оптичних кабелях,
з'єднувачах тощо. Допомагає протестува-
ти оптоволоконну мережу і переконатися
в тому, що вона здатна передавати дані
без зайвих втрат і перекручувань (див. та-
кож оріісаі саЬІе, оріісаі соппесіог, оріісаі
/іЬге).
О&М - Орегаііопз апд Маіпіепапсе - робота
(експлуатація) і технічне обслуговування #
див. також/іеШ еп^іпеег.
ОМА - ОЬ)есі Мапа^ешепі АгсЬііесіиге - ар-
хітектура керування об'єктами (в ООП).
ОМС - ОЬ)есі Мапа^етепі Огоир - група з
керування об'єктами, група ОМС # консо-
рціум із технології маніпулювання об'єк-
тами (АУіпдохуз, мережі), що включає бли-
зько 120 компаній. Займається розробкою
стандартів, погодженням термінології то-
що для об’єктно-орієнтованого підходу
364
опііпе
(див. також СОВВА, ОВВ, кіір^/у^м’.от^.ог^).
ОМІ - Ореп Ме88а§е ІпІегГасе - відкритий
інтерфейс [передавання] повідомлень #
АРІ корпорації Ьоіиз для систем елект-
ронної пошти.
ошпіГопІ - омніфонт # шрифт, який при-
ймає різноманітну форму, тобто не зале-
жить від гарнітури (див. також скагасіег
гесо^піііоп, ОСВ).
ОМК - Оріісаі Магк Кесо^піііоп - оптичне
розпізнавання символів # див. також
ОСВ.
оп сіеіаиіі - за промовчанням.
ОNА - Ореп НеІУ/огк Агскііесіиге - відкрита
мережна архітектура.
оп-Ьоагй - 1. вбудований [в устаткування],
розташований на платі (внутрішньоплат-
ний) або на кристалі ІС # скорочена фор-
ма терміна оп а сігсиіі: Ьоагсі. Наприклад,
оп-Ьоагс! тетогу - пам’ять на системній
платі (див. також ехрапзіоп Ьоагсі, тоікег-
Ьоагсі, оп-ЬоагсІ тосіет, РСВ)\ 2. бортовий,
розташований на транспортному засобі.
оп-Ьоагд сотриіег - бортовий комп’ютер #
комп’ютер, установлюваний на рухомому
засобі (літаку, супутнику, танку, кораблі,
автомобілі) для завдань контролю і керу-
вання (див. також сотриіег).
оп-Ьоап! тосіет - модем на системній платі #
від терміна іпіегпаї тосіет може відрізня-
тися, якщо модем реалізовано на платі
розширення (див. також АС'97, тосіет).
оп-Ьоагд рго§гатшіп£ (ОВР) - внутрішньо-
схемне програмування # програмування
флеш-пам'яті, електрично-стираного
ППЗП і ПЛІС. Програмування останніх на-
зивають також внутрішньосистемним про-
грамуванням (І8¥) (див. також
ЕЕРКОМ, /Іазк тетогу).
оп-сЬір - елемент або пристрій, розташова-
ний усередині даного пристрою # за кон-
текстом: усередині кристала, усередині
мікросхеми (порівн. о//-скір).
(ЖС - Ореп №і\уогк СошриІіп£ - відкриті
мережні обчислення [оброблення] # мере-
жа фірми 8ип8оїї.
оп-сЬір - розташований в мікросхемі, роз-
ташований на кристалі, внутрішньопро-
цесорний.
оп-сЬір саске - внутрішня кеш-пам'ять, вну-
трішній кеш - див. Ь1 саске.
оп-сіетапсі (1іа1іп£ - [автоматичний] набір
телефонного номера за вимогою # функ-
ція І8ПН яка встановлює з’єднання, пере-
дає дані та закриває з'єднання тільки у
відповідь на надходження пакета даних,
спрямованого до віддаленої мережі (для
зниження витрат).
ОNЕ - Оріішіхесі КеШюгк Еуоіиііоп - оп-
тимізована еволюція мереж # концепція
розвитку загальнодоступних мереж зв’я-
зку, розроблена фірмами 8іетеп8 і ОРТ.
Ґрунтується на цифровій комутаційній
системі Е\¥8П.
опе-ас1с1ге88 іпзігисііоп - одноадресна ко-
манда - див. іпзігисііоп/огтаі.
опе-сіоск - однотактний # див. також сіоск.
оп-Ьоок (1іа1іп£ - [автоматичний] набір те-
лефонного номера без зняття трубки.
опе-Ьоі епсо(1іп£ (ОНЕ) - пряме кодування
[відображення] # подання кожного стану
скінченного автомата за допомогою одно-
го свого тригера; у кожний конкретний
момент часу активним (Ьоі) може бути
тільки один тригер стану.
ОПЄ-8ІаІЄ ЄПСОСІІП£ - див. опе-коі епсосііпу.
опе-зіор Ьиу - 1. покупка, що не припускає
варіантів (докупок, опцій); купують одра-
зу “все”, “або-або”; 2. комплексне рішен-
ня від одного постачальника.
опе-ііте сіізсоипі - разова знижка.
опе-ііте ра88^¥огс1 (ОТР) - одноразовий па-
роль; динамічно змінюваний пароль #
ідею такого пароля запропонував Леслі
Лампорт у 1980-х рр. (див. також разз-
УУОГСІ).
опе Іокеп оррогіипііу - період, впродовж
якого станція (мережі ЕОВІ) володіє мар-
кером доступу (і може передати послідов-
ність кадрів) (див. також ассезз теікосі).
опе-5¥ау Гипсііоп - одностороння функція #
функція, обернене значення якої дуже
важко обчислити. Широко застосовують в
схемі шифрування з відкритим ключем
(див. також РКІ, риЬІіс кеу).
ОМ - ОІЇісе о£ №уу ІпІе11І£епсе - розвідуп-
равління [розвідка] ВМФ США.
опіоп «кіп (також опіопзкіп) - “восківка” #
напівпрозора калька попереднього кадру
в анімації, яку поміщають вгорі поточно-
го кадру для цілей налагодження (див. та-
кож Ьіие /гате, §козііп%).
оп-ііпе - див. опііпе.
опііпе (також оп-Ііпе) - 1. постійно ввімкне-
ний [пристрій], неавтономний режим робо-
ти # наприклад, опііпе ЦР8 - постійно ввім-
кнений ДБЖ; 2. екранний, електронний,
оперативний, діалоговий, інтерактивний,
онлайновий; 3. постійне з’єднання (робота)
у комп’ютерній мережі (порівн. о//1іпе)\
4. підключений до комп’ютера або доступ-
ний за допомогою комп'ютера.
365
опііпе Ьаскир
опііпе Ьаскир - оперативне страхове копію-
вання # створення страхової копії під час
роботи системи (порівн. о//1іпе Ьаскир-,
див. також Ьаскир).
опііпе Ьискз - “мережні гроші” # див. також
сИ^ііаІ сазк.
опііпе скаі - переговори в онлайновому режимі.
опііпе сошшипііу (також уігіиаі сотшипііу) -
онлайнове [віртуальне] співтовариство #
група людей [зі спільними інтересами],
які спілкуються один з одним у Мережі,
ВВ8, [відео]конференції або якимось ін-
шим електронним способом.
оп-ііпе сіоситепі - електронний, онлайно-
вий, екранний документ.
оп-ііпе йеір - вбудована (часто контекстно-
залежна) комп’ютерна система підка-
зок/допомоги користувачу.
оп-ііпе Іесіиге - онлайнова лекція # лекцій-
ний материал, розміщений на веб-сайті
(див. також сіізіапсе Іеатіп%).
опііпе зєгуісє - онлайнова служба, [мере-
жна] оперативна інформаційна служба #
компанії, що обслуговують приватні ме-
режі й надають такі послуги, як елект-
ронна пошта, форуми, розповсюдження
ПЗ, а також доступ до БД, новин тощо.
Найпопулярніші служби: Атегіса Оп-
Ілпе, СотриВегсе, ІпіегсИап^е, М81У,
МЕТСОМ, Ріреііпе, РгосИ%у.
опііпе Ігапзасііоп ргосе$$іп§ - див. ОІЛР.
оп-ііпе ІІР8 - постійно діюче ДБЖ, ДБЖ із
подвійним перетворенням # містить поту-
жні акумуляторні батареї, що забезпечу-
ють електроживлення устаткування. Вони
безперервно заряджуються від мережі за
допомогою перетворювачів-інверторів
постійного струму. Цей тип ДБЖ викори-
стовують головним чином для серверів
(див. також Ьіаскоиіщ, Ьгоуупоиі, Ііпе-
іпіегасііге 11Р8, 11Р8).
опііпе ууогісі - онлайновий [мережний] світ,
онлайнове [мережне] співтовариство.
ОNNА - Ой, по, поі а^аіп - заради Бога, не
потрібно знову # абревіатура, використо-
вувана в електронній пошті й чат-фору-
мах (див. також сН^ізреак).
О1\К - Оіїісе оГИауаІ Кезеагсй - Управлін-
ня військово-морських досліджень (ВМФ
США) # координує розробки комп’ютер-
них і робототехнічних систем для ВМФ
(див. також В АКРА).
оп-ІЬе-Лу - “на льоту”, “на ходу”, у процесі
роботи, у реальному часі # дії програми
або апаратури, виконувані без видимого
переривання основної роботи.
оп-Ійе-Лу гесогс1іп£ - записування “на хо-
ду” # пересилання даних безпосередньо з
жорсткого диска на пристрій записування
СИ-К без попереднього формування фай-
ла фізичного образу.
ОП-ІЙе-Лу ЗЛ¥ІІСЙІП£ - комутація без буфери-
зації [пакетів мережі].
ОО - див. оЬіесі-огіепіесІ.
ООА - ОЬ]есі-Огіепіесі Апаїузіз - об’єктно-
орієнтований аналіз.
ООП - ДИВ. оЬ]ЄСІ-ОГІЄПІЄСІ СІЄЗІ£П.
ООВВ - ОЬіесі-огіепіесІ ВаіаЬазе - об’єкт-
но-орієнтована база даних.
ООПВМ8 - ОЬіесі-Огіепіесі ВаіаЬазе
Мапа^етепі Зузіет - об’єктно-орієнто-
вана СКБД, ООСКБД # див. також
ОВЛВМ8, ВВВМ8.
ООБЬЕ - ОЬіесі-Огіепіесі Везі^п Ьап£иа&е
- мова об'єктно-орієнтованого проекту-
вання, мова і нотація ООВЬЕ.
ООЕ8 - ОЬ]есі Огіепіесі Гііе Зузіет - об’єкт-
но-орієнтована файлова система.
ООЬ - 1. Оиі ОГ Ьітііз - вихід за [вказані]
межі; 2. див. оЬ]есі-огіепіесі Іап%иа%е.
ООР - 1. див. ОЬ]есі Огіепіесі Рго^гат-
тпіп& 2. ОГйсе рГ ійе Ргезісіепі - офіс пре-
зидента (компанії).
0008 - ОЬіесі-Огіепіесі Орегаііп^ Зузіет -
об’єктно-орієнтована ОС.
ООРЬ - ОЬіесі-Огіепіесі Рго£гаттіп£ Ьап-
&иа£е - див. оЬ]есі-огіепіесі Іап%иа%е.
008 - ОЬіесі-Огіепіесі Зузіетз - об’єктно-
орієнтована система # див. також 0008.
ООТ - оЬіесі-огіепіесі іесНпоІо^у - об’єктно-
орієнтована технологія # див. також ООР.
ООІІІ - ОЬіесі Огіепіесі Бзег ІпіегГасе - об’-
єктно-орієнтований інтерфейс користува-
ча # див. також ОІЛ.
ОРС - ОЬЕ Гог Ргосезз Сопігої - ОЬЕ для
керування процесами (виробництвом) #
специфікація комітету ОРС Гоипсіаііоп
(некомерційна організація, що нараховує
більш 220 членів) за підтримки Місгозой.
Її перша версія з’явилася в 1996 р. (див. та-
кож 8САВА, кіір://х\г\^.орс/оипсІаііоп.ог^).
орсосіе - див. орегаііоп сосіе.
ОРВ - див. орегапсі.
ореп - 1. відкрити, відкривати # наприклад,
для підготування файла до зчитування або
записування (порівн. сіозе)-, 2. відкрити (ло-
гічний вентиль) # розірвати (електричний
ланцюг); розімкнута (пара контактів);
3. відкритий # наприклад, безоплатно до-
ступний усім розробникам (порівн. рго-
ргіеіагу-, див. також зіапсІагсГр 4. розши-
рюваний # див. також ехіепзіЬІе.
366
орегаііп§ зузіет (08)
ореп агсЬііесіиге (ОА) - відкрита архітектура #
комп’ютерна архітектура, побудована на
відкритих стандартах і доступна третім
фірмам (цілком або покомпонентно) для
виробництва і/або розширення. Прикла-
дом такої архітектури є ПК ІВМ РС (див.
також сіопе, 8у8іет агскііесіиге).
Ореп Ргергезз ІпіегГасе (ОРІ) - відкритий
інтерфейс [систем] підготовки до друку,
стандарт ОРІ # розширення мови Ро8і-
8сгірі, яке підтримує кольороподіл (соїог
8ерагаіїогі). Розроблений корпорацією А1-
диз, яку пізніше придбала компанія
АсіоЬе.
Ореп 8оГЬуаге Еоипсіаііоп - див. О8Р.
ореп зоигсе - див. ореп 8оигсе сосіе.
ореп зоигсе сосіе - відкриті оригінали текс-
тів, відкриті початкові джерела # прин-
цип, який полягає в тому, що вихідний
код розроблюваної системи треба вільно і
безплатно надавати усім бажаючим її удо-
сконалити. Отримані удосконалення теж
мають бути доступні усім безплатно. При-
клад: Тіїе СРЬ апсі ореп зоигсе тосіеі аііоюз (ог
іііе сгеайоп о( Йіе Ьезі ІесГіпоІоду. Іі аізо рге-
уепіз іііе їіоагсііпд ої ГесКпоІоду апсі епзигез
Йіаі апуопе ууіііі ап іпіегезі іп а рго]есі ог іесії-
поіоду ууогїі Ье ехсіисіесі їгот ііз сІе7еІортепі.
(Ьіпиз Топ/аЙз) - 6РІ_ і модель відкритих “по-
чаткових джерел” дають змогу створювати
кращі технології. Крім того, вони не дозволя-
ють втаїти технологію і гарантують, що кожний
зацікавлений може взяти участь у її розробці,
(див. також Р8Р, Ьіпих, 8оигсе сосіе,
кіір://мл\пм. ореп8оигсе. ог§).
Ореп 8у$іет$ - “відкриті” системи # неза-
лежні від виробників інформаційні систе-
ми, що задовольняють вимогам ряду ста-
ндартів ІЕЕЕ, 180, М8Т, О8Р, Х/Ореп та
ін. організацій.
ОрепБос - технологія ОрепВос # техноло-
гія створення складених документів, за-
пропонована асоціацією СІЬ (Сошропепі
Іпіе&гаііоп ЬаЬогаіогіез), до якої входять
Арріе, ІВМ, 8ип і ХУогсІРегіесІ (див. також
сотроипсі сіоситепі, ОЬЕ).
ореп-епсіесі - не обмежений часом, не оста-
точний.
ОрепСЬ - Ореп ОгарЬісз ЬіЬгагу [Ьап£иа£е] -
специфікація ОрепОЬ # вільно поширю-
вана бібліотека стандартизованих підпро-
грам і функцій тривимірної графіки і спе-
цифікація компанії 8і1ісоп ОгарЬісз, роз-
роблена наприкінці 1980-х років на ЗО
графічні АРІ для її робочих станцій з ОС
НИХ. Після випуску продукту в 1992 р.
801 передала підтримку ОрепОЬ незалеж-
ній раді ОрепСЬ АгсЬііесіиге Кєуієху
Воагсі (АВВ), що вирішує, які функції по-
трібно до неї додати. Підтримку ОрепСЬ
реалізовано в більшості робочих станцій
на платформі ІІпіх, а також вбудовано у
ІРітиіоую N1 і деякі графічні прискорюва-
чі (див. також ОігесіЗО, %гаркіс8 ассеї-
егаіог, %гаркіс8 Іап^иа^е).
ОрепМР - технологія, стандарт ОрепМР # до-
зволяє з послідовної програми зробити про-
граму для паралельного 8МР-комп’ютера.
Розроблена для мов Рогігап, С++ та Сі. Під-
тримують всі головні виробники суперком-
п’ютерів (див. також кіф:/Лммгморептр.ог&.
ОрепУМ8 # операційна система, розробле-
на корпорацією Пі&ііа1 Ециіртепі для А1-
рЬа-серверів. Її початкова назва УМ8 (див.
також орегаіїп% 8у8іепг).
орегапб (ОРБ) - операнд # об’єкт, над яким
виконують машинну команду або опера-
тор мови програмування. Приклад: Еасії
орегапс! зресіїіез ап асісігезз еііііег іп іііе зіаск
(гате ої іііе ехесиііпд ргосесіиге ог іп ІЬе дІоЬаІ
сіаіа ої ііз тосіиіе. - Кожний операнд задає ад-
ресу або в стековому фреймі здійснюваної
процедури, або в глобальних даних модуля,
(див. також аг^итепі, іттесііаіе орегапсі,
таскіпе Іап%иа%е, орегаіог).
орегаііп£ СОПСІІІІОПЗ - режим роботи, умови
функціонування.
орегаііп£ зузіет (08) - операційна систе-
ма, ОС # системне ПЗ, що забезпечує се-
редовище для виконання застосувань,
надаючи їм за допомогою набору систе-
мних викликів (АРІ) доступ до пристроїв
комп'ютера. Серед численних функцій
ОС - керування диспетчеризацією за-
вдань, розподілом ресурсів, обробленням
переривань, вводом-виводом, інтерфей-
сом користувача, файловою та іншими
системами. Таким чином, комп’ютер пра-
цює під керуванням ОС, проте під час
початкового запуску, налагодження й те-
стування він може працювати під керу-
ванням вбудованого ПЗ, названого моні-
тором (топііоґ[2]) або базовою системою
вводу-виводу (див. ВІО8). ОС поділяють
на однокористувацькі та багатокористу-
вацькі, однозадачні та багатозадачні, ре-
ального часу та з поділом часу, мережні
та розподілені, загального призначення
та спеціалізовані. Приклад Тіїе орегайпд зуз-
іет апсі Йіе рІаіГогт із аЬоиі того Иіап ]изі а рго-
дгат Іоасіег ог а тетогу тападег. (ВІН Уедіїіе) -
Операційна система і платформа - це значно
367
орегаііп£ ііте
більше, ніж просто завантажувач програм або
менеджер пам'яті. Синоніми - ехесиііуе
зузіет, зирегуізог. Термін орегаііп£ зуз-
іет походить від того, що перші ОС бу-
ли призначені для автоматизації роботи
оператора ЕОМ (див. також арріісаіїоп,
ВеО8, соп/іуигаііоп, іїиаі Ьооі, СРО8,
СІЛ, кетеї, Ьіпих, 08/2, 08-9, геаі-ііте
зузіет, гезоигсе, КТО8, зскесіиііп^, зо/і-
ууаге, зузіет саіі, зузіет сіізк, зузіет зо/і-
ууаге, іазк з\мііскіп&, ііте зкагіп%, ЦМІХ,
їїіїпсіоууз ).
орегаііп£ ііте - робочий час # частина ро-
бочого часу, впродовж якої пристрій був
працездатним (див. також сіоуупііте, ісіїе
ііте, ипауаіІаЬІе ііте).
орегаііоп - 1. робота, процес, функціону-
вання; 2. оперативна діяльність; 3. експлу-
атація; 4. операція # 1) у програмуванні -
правило, застосовуване до елементу
даних; 2) дія, виконувана однією машин-
ною командою або одним логічним
елементом; 5. оперативне керування.
орегаііоп сосіе (також орсосіе) - код опера-
ції # обов’язкова частина машинної або
асемблерної команди, що визначає вид
виконуваної процесором операції, напри-
клад, додавання, віднімання, умовний пе-
рехід тощо. Зазвичай знаходиться у пер-
шому байті машинної команди (див. та-
кож асісігезз /еісі, іпзігисііоп іїесоіїег, іп-
зігисііоп /огтаі, іпзігисііоп зеі, таскіпе
сосіе, орегапсі).
орегаііоп ІіГе - термін експлуатації, експлу-
атаційний ресурс.
орегаііопз гезеагсЬ - дослідження опера-
цій # наукова дисципліна, що досліджує
методами математичного моделювання
такі прояви людської активності, як війсь-
кові операції.
орегаііопаї - оперативний, працюючий,
діючий, функціонуючий, зданий в екс-
плуатацію.
орегаііопаї атрііііег (ор атр) - операцій-
ний підсилювач # інтегральна схема зага-
льного призначення, використовувана як
будівельний блок під час реалізації ліній-
них функцій (див. також апаІо% зіугіаі,
зі^паї ргосеззіп§).
орегаііопаї ргосе$$іп£ - оперативне оброб-
лення # оброблення даних у системах реа-
льного часу і системах, орієнтованих на
оброблення транзакцій (порівн. апаїуіісаі
ргосеззіп§] див. також ОЬТР).
орегаііопаї іе$ііп£ - 1. випробування в реа-
льних умовах # див. також Ьепсктагк
іезііпд, Ьоипіїагу іезііпд, сотраііЬіІііу іезі-
іп%, соп/огтапсе іезііпд, ехкаизііуе іезііпд,
/паї іезііпд, /ипсііопаї іезііпд, тапиаі
іезііпд, зігезз іезііпд 2. дослідна експлуа-
тація # див. також таіпіепапсе, О&М,
ОАМ.
орегаіог - 1. оператор # символ (знак, послі-
довність знаків або ключове слово), вико-
ристовуваний як функція у разі інфіксно-
го або префіксного запису. Іншими слова-
ми, цей символ об’єднує операнди у вира-
зи. Найпростішими операторами є знаки
арифметичних дій, наприклад, додавання.
Оператори поділяють на унарні, застосо-
вувані до одного операнду, і бінарні, за-
стосовувані до двох операндів. Для визна-
чення порядку дій у виразі операторам
присвоюють пріоритети (орегаіог ргесе-
сіепсе) (див. також аззіуртепі орегаіог, іп/іх
поіаіїоп, Іо^ісаі орегаіог, орегапсі, ргесе-
іїепсе, рге/іх поіаіїоп, ргітіііуе):, 2. див. іеіе-
сотз орегаіог, 3. оператор ЕОМ # майже
зникла спеціальність, популярною за часів
пакетного оброблення. Оператор установ-
лював (монтував) магнітні диски і стрічки,
заправляв папір в абетково-цифровий дру-
кувальний пристрій, ставив на ввід колоди
перфокарт із завданнями тощо. Наприклад,
хуііЬоиі орегаіог іпієгуєпііоп - без втручання
оператора.
орегаіог оуег1оасІіп£ - перевантаження опе-
ратора # у програмуванні - можливість
використання одного оператора для вико-
нання різноманітних операцій, вибору
компілятором різноманітних реалізацій
тієї самої функції залежно від типів її па-
раметрів у виклику функції (див. також
оуегіоаіїіп^).
орегаіог ргесесіепсе - старшинство (пріори-
тет) операцій # у програмуванні - прави-
ла передування, що визначають послідов-
ність обчислення арифметичних і/або ло-
гічних виразів. Зазвичай в першу чергу
обчислюють вирази всередині круглих
дужок, множення і ділення виконують ра-
ніше додавання і віднімання, оператори з
однаковим пріоритетом виконують зліва
направо (див. також орегаіог, ргесесіепсе).
ОРІ - див. Ореп Ргергезз Іпіег/асе.
ОРЕ - мова ОРЬ # вбудована мова кишень-
кових ПК фірми Рзіоп.
ОРО8 - ОЬЕ £ог Роіпі о£ 8а1е - ОЬЕ для тор-
гових точок, ОЬЕ для роздрібної та торго-
вої сфери # попередня специфікація ОЬЕ,
призначена для безпосередньої взаємодії
застосувань ЇУіпсіохуз 95 і ХУіпдохуз КТ із
368
орііопаї рагашеіег
касовими апаратами, принтерами, при-
строями читання штрихового коду й ін-
шого подібного устаткування. Опубліко-
вана у вересні 1995 р. МІСГО8ОЙ, АТ&Т
ОІоЬаІ ІпГогтаїіоп Зоїиііопз, Ерзоп Атег-
іса Іпс. і Розі Зойхуаге Іпс.
ОР85 - Оіїісіаі Ргодисііоп Зузіет, Уегзіоп 5
- мова ОР85 # мова ШІ як альтернатива
Ліспу, Прологу і Смолтоку. Мова програ-
мування для продукційних систем. Розро-
бка Університету Карнегі-Меллона (див.
також АІ, Ілзр, Ргоіод).
оріісаі Ьуразз зууіісЬ - оптичний шунтуваль-
ний (обхідний) комутатор (перемикач) # ви-
користовують в мережах ГВВІ для про-
кладки резервних зв'язків (див. також
зууііск).
оріісаі саЬІе - волоконно-оптичний кабель #
складається з одного або кількох (тиііі/і-
Ьег саЬІе) волокон, буферної оболонки,
силових елементів (забезпечують потріб-
ну механічну міцність, приймаючи на се-
бе розтяжні навантаження) і зовнішньої
оболонки (див. також ОЬТ8, оріісаі]іЬге).
оріісаі скагасіег гесо^піііоп - див. ОСК.
оріісаі сотриіег - оптичний комп'ютер #
комп'ютер, в якому для передавання сиг-
налів використовують як електроніку, так
і оптику (див. також сотриіег).
оріісаі соппесіог - ВОЛОКОННО-ОПТИЧНИЙ
з’єднувач (гніздо) # див. також соппесіог,
ОШ8, оріісаі іпіег/асе.
оріісаі соиріег - волоконно-оптичний еле-
мент зв'язку, оптрон.
оріісаі сіізк - оптичний диск - див. СВ-КОМ.
оріісаі ГіЬге - оптоволокно # елемент воло-
конно-оптичного кабелю, що безпосеред-
ньо передає оптичні сигнали (див. також
/іЬге оріісз, тиІії(іЬег саЬІе, оріісаі саЬІе).
оріісаі іпіегГасе - оптичний інтерфейс # у во-
локонно-оптичному зв'язку - точка, в якій
оптичний сигнал передається від устатку-
вання або із середовища іншому устатку-
ванню без перетворення на електричний си-
гнал (див. також оріісаі соппесіог).
оріісаі шоизе - оптична миша # використо-
вує для фіксації переміщення поверхнею
не гумову або пластикову кульку, а про-
мінь світла. У неї кращі характеристики и
вона не потребує чищення (див. тоизе,
реп тоизе, умігеїезз тоизе).
оріісаі р1и§ - волоконно-оптичний штекер #
див. також рІи%.
оріісаі гезоіиііоп - оптична роздільна здат-
ність # максимальна роздільна здатність,
забезпечувана сканером без застосування
інтерполяції. Вимірюють в сірі (див. та-
кож гезоіиііоп, зсаппег).
орііса] іаре - оптична стрічка, накопичувач
на оптичній стрічці # керівний механізм,
схожий на НМС, але читання і записуван-
ня виконуються як у лазерних дисків.
Місткість оптичної стрічки може досяга-
ти сотень гігабайт (див. також та^пеііс
іаре, іаре сігіує).
оріітіге (також оріітізе) - оптимізувати.
оріітігаііоп - оптимізація # один з етапів
компіляції, під час якого перетворюєть-
ся програма так, що зберігається її се-
мантика, але зменшується розмір коду
і/або час виконання. Проте зазвичай
зменшення розміру коду збільшує час
виконання, а скорочення часу виконання
програми збільшує розмір коду (див. та-
кож Іоор ипго11іп§, оріітігаііоп іескпірие,
оріітігіп£ сотріїег).
оріітігаііоп іесЬпідие - метод оптимізацїї #
наприклад, продуктивності системи, гене-
рованого коду тощо.
оріішіхесі сосіе - оптимізований код, опти-
мізована програма # див. також сосіе^.
оріітіхег - 1. див. сосіе оріітігег, 2. оптимі-
затор # апаратура або ПЗ, які підвищують
продуктивність.
оріішіхіпз сотріїег - оптимізуючий ком-
пілятор # компілятор, який виконує ек-
вівалентні перетворення коду трансльо-
ваної програми, що призводять до одер-
жання швидшої (оптимізація за часом
виконання) і/або компактнішої програ-
ми (оптимізація за пам'яттю). Оптиміза-
ція включає однократне обчислення за-
гальних підвиразів, винос із циклу опе-
рацій, які не залежать від ітерацій, зни-
щення зайвих присвоювань, перевірок
та інші перетворення (див. також сосіе
оріітігег, сотріїег, оріітігаііоп).
орііоп - 1. опція, необов'язкова МОЖЛИВІСТЬ #
див. також сіе/аиіі орііоп, сотріїег ор-
ііоп:, 2. команда або пункт меню, варіант
вибору # див. також скеск Ьох, сіе/аиіі ор-
ііоп.
орііоп Ьиііоп - див. гасііо Ьиііоп.
орііопаї - додатковий, факультативний, не-
обов’язкова [можливість], постачаємий на
замовлення.
орііопаї аг^шпепі - необов’язковий аргумент -
див. орііопаїрагатеіег.
орііопаї рагатеіег - 1. необов'язковий пара-
метр # параметр процедури, макрокоманди
або функції, який можна опустити, - тоді
його значення встановлюється за промов-
369
орСоеІесігопіс СІЄУІСЄ
чанням (див. також сіе/аиіі уаіие, рагате-
іег, ргосе(1иге)\ 2. додатковий параметр.
оріоеіесігопіс сієуісє - оптоелектронний
пристрій # пристрій, який випромінює
або змінює світлові хвилі. Приклади та-
ких пристроїв - див. Іазег сііосіє, ЬЕО,
ркою сіеіесіог (див. також оріоеіесігопісз).
оріое!есігопіс$ - оптоелектроніка # розділ
техніки, зайнятий створенням оптоелект-
ронних пристроїв (див. також оріоеіес-
ігопіс сієуісє).
оріокоіаііоп - оптична ізоляція, оптоізоляція.
ОРЬ - ОЬ]есі ()иегу Ьап£иа&е - мова об’єкт-
них запитів # забезпечує підтримку де-
кларативних запитів до об’єктів в об’єкт-
но-орієнтованих БД. Розроблений ООМС.
ОП - диз’юнкція, логічне додавання, логіч-
не АБО # бінарна логічна операція, істин-
на тільки тоді, коли істинний хоча б один
з операндів, наприклад, (1001 О Я 0101) =
1101 (див. також ЛАТ), сИципсііоп, Іо^ісаі
орегаіог, ХОВ).
ок		
Вхід	Вхід	Вихід
0	0	0
0	1	1
1	0	1
1	1	1
Огап^е Воок - “Оранжева книга” # 1. фор-
мат розширення “Жовтої книги”; перед-
бачає можливість багатосеансного запи-
сування на компакт-диски (див. також
Сгееп Воок, Весі Воок, ІУкііе Воок, Уеііохс
Воок)', 2. опублікований у грудні 1985 р. у
книзі Тгизїесі Сотриіег Зузіет Еуаіиаііоп
Сгііегіа (По 5200. 28 8ТБ) (Критерії оцін-
ки комп’ютерних систем, що користують-
ся довірою) стандарт Національної ради з
комп’ютерної безпеки (підрозділу Агентс-
тва національної безпеки США), що вста-
новлює відповідні критерії придатності
комп’ютерних продуктів. Передбачає чо-
тири рівні захищеності: В - незахищена
система; СІ - вимагає дотримання проце-
дури входження в систему, але припускає
використання групового ідентифікатора;
С2 - вимагає дотримання процедури вхо-
дження в систему з індивідуальним паро-
лем і відповідним механізмом контролю
(аудиту); В1 - вимагає наявності допуску
(сіеагапсе) Міністерства оборони США;
В2 - гарантує безпечний канал зв’язку
між користувачем і захищеною системою,
забезпечує можливість тестування систе-
ми і неможливість несанкціонованого до-
ступу (із зниженими рівнями допуску);
ВЗ - вимагає, щоб систему характеризу-
вала математична модель, стійка і життє-
здатна; АІ - вимагає, щоб систему харак-
теризувала математична модель, стійкість
якої можна довести (див. також І8О
15408, Х8А, кіір://\уу^.соттопсгііегіа.ог§).
ОКВ - ОЬ)есІ Яедиезі Вгокег - брокер об’єк-
тних запитів # система, що забезпечує об’-
єктам взаємодію з іншими об’єктами за
допомогою комп’ютерної мережі, частина
стандарту ОМС. Аналогічно КРС і МОМ,
ОКВ приховує від користувача процес до-
ступу до віддалених об’єктів. Запитуваль-
ний об’єкт має знати ім’я об’єкта, якого
активізує, і передати йому деякі парамет-
ри (див. також СОМ, СОВВА, тісісіїєусаге,
ООР, ВРС).
огЬйа! рогігіоп - орбітальна позиція # міс-
цезнаходження (точка стояння) супутника
зв’язку на геостаціонарній орбіті (див. та-
кож СЕО).
ОКЛВМ8 - ОЬіесі-Кеїагіопаї ВВМ8 - сис-
тема керування об'єктно-реляційними БД,
об'єктно-реляційна СКБД, ОРСКБД # див.
також ОООВМ8, ВОВМ8.
огсіег - 1. замовлення, замовляти, замовле-
ний; 2. порядок, послідовність; 3. дотри-
мання якихось правил; 4. команда; 5. упо-
рядковувати.
огсіег ууігє - замовлений або службовий канал
огбегесі - упорядкований.
огсііпаї - див. огсііпаї іуре.
огсііпаї іуре - тип перерахування # до таких
типів належать дані, в яких кожне значен-
ня, крім першого, має унікального попе-
редника, а кожне значення, крім остан-
нього, має унікального спадкоємця; зок-
рема цей тип може описувати і цілі числа
без знаку (див. також сіаіа іуре, епите-
гаіесі іуре).
ог^апіхаііопаі скагі - організаційна схема #
схема взаємодії працівників, відділів то-
що; структура організаційних, функціона-
льних зв’язків.
ог^апігег - оргтехнічний комп’ютер, засіб
[персональної] оргтехніки, розм. органай-
зер # кишеньковий комп'ютер із функція-
ми робочого щоденника-календаря, теле-
фонного довідника тощо.
огрйап - 1. [кінцевий] висячий рядок, проф.
“сирота” # у НВС - останній неповний
рядок абзацу, що внаслідок недбалого фо-
рматування виявився першим рядком ко-
лонки або сторінки (те саме стосується
останнього рядка таблиці). Наявність та-
370
оиі ууіпсіоуу
ких рядків у друкованому документі вва-
жають помилкою верстки (див також
рага^гарк, ууііїоуу); 2. “сирота” # продукт,
який не підтримує виробник або вироб-
ник якого вийшов із бізнесу.
08 - див. орегаіїп% зузіет.
08-9 # операційна система реального часу,
розроблена МісгоАУаге Согрогаііоп (див.
також орегаіїп% зузіет, геаі-ііте).
08/2 - операційна система 08/2 # 32-розря-
дна багатозадачна ОС для РС-сумісних
комп’ютерів. Розроблена корпорацією
ІВМ (див. також орегаііп§ зузіет).
озсШаіог - генератор (імпульсів), осцилятор #
див. також сіоскщ озсіїїаіог/гедиепсу.
озсіПаіог Ггециепсу - частота генератора (так-
тових імпульсів) # див. також озсіїїаіог.
08СІ1І08С0ре - осцилограф # прилад для ви-
мірювання і відображення форми елект-
ричних сигналів на екрані монітора. Ши-
роко використовують під час налагоджен-
ня електронних схем. Синонім - зсоре
(див. також іїі^ііаі чоіітеіег, 080, Іо%іс
апаїугег, зі^паї ігасіп%).
О8Е - ТЬе Ореп 8ой\уаге Гошкіагіоп - Фонд
відкритого програмного забезпечення, ор-
ганізація 08Р # незалежна некомерційна
науково-дослідна організація, створена
Виїї, ПЕС, ІВМ, НР, НііасЬі, РЬіІірз,
8ІЄҐЛЄПЗ і рядом інших фірм для розробки
ЦМХ-продуктів, незалежних від корпора-
цій АТ&Т і 8ип. Виконує дослідження і
розробку технологій для відкритих систе-
мних рішень, які ґрунтуються на стандар-
тах Х/Ореп і РО8ІХ, а також розвиває
свою версію ОС ПМХ (див. також оре-
гаііп% зузіет, кіір://уууууу.ореп^гоир.ог^).
О8Г/1 - стара назва ОС Ві^іїаі ІЛЧІХ.
081 - Ореп Зузіетз Іпіегсоппесііоп -1. взає-
модія відкритих систем, еталонна модель
081 # семирівнева модель протоколів пе-
редавання даних, затверджена 180 (стан-
дарт 180 7498) у 1984 р., для забезпечен-
ня взаємодії відкритих систем. У моделі
081 всі мережні функції розділено на рів-
ні так, що всі розташовані вище рівні ко-
ристуються послугами розташованих ни-
жче за допомогою стандартизованих ін-
терфейсів. Така структура дозволяє моди-
фікувати якийсь із рівнів, не займаючи ін-
ші. Рівні 081 знизу нагору: фізичний
(ркузісаі Іауег), канальний (сіаіа Ііпк Іауег),
мережний (пеіїиогк Іауег), транспортний
(ігапзрогі Іауег), сеансний (зеззіоп Іауег),
подання даних чи представницький (рге-
зепіаііоп Іауег), прикладний (арріісаіїоп
Іауег). Оскільки рівні з першого по третій
керують фізичною доставкою даних мере-
жею, їх іноді називають рівнями середо-
вища передавання даних (шесііа Іауег з).
Приклад: Ьазіїу, раскеі ргосеззіпд іпуоіуєз
ЬапсІІіпд іазкз аззосіаіесі ууііїі аі Іеазі Ьауег 2
апсі Ьауег 3 ої йіе зєуєп Іауег 081 зіаск. - На-
решті засоби оброблення пакетів реалізують
завдання, що охоплюють принаймні функції рі-
вня 2 і рівня 3 семирівневої моделі 081. (див.
також ргоіосої)', 2. комітет 081 # міжнаро-
дна організація під спонсорством 180, що
розробляє міжнародні стандарти в галузі
передавання даних.
О8РА - Ореп 8І£па1 Ргосеззіпд Агскііесіиге -
відкрита архітектура [засобів цифрового]
оброблення сигналів, архітектура 08РА.
О8РЕ - Ореп Зйогіезі Раік Еігзі - “першими
відкривають найкоротші маршрути”, про-
токол переваги найкоротшого шляху,
протокол 08РЕ # протокол маршрутиза-
ції, за яким на основі підтримуваної О8РР
бази даних топології для передавання па-
кета першими відкривають найкоротші
маршрути. Стандартний мережний прото-
кол для маршрутизаторів мережі Інтер-
нет. Заснований на алгоритмі 8РР (див.
також ВСР).
О8ТА - Оріісаі 8іога&е ТесЬпоІо^у Аззосіа-
ііоп - Асоціація з технологій оптичного
зберігання даних # розробляє формати
зберігання даних на компакт-дисках.
ОТЕ (також ОТГЬ) - Оп іке Ріоог [Ьаи&іп&] -
катаюся по підлозі від сміху # абревіату-
ра, використовувана в чат-форумах (див.
також сіі^ізреак, ЬОЬ).
ОТМ - ОЬ)есі Тгапзасііоп Мопііог - об'єкт-
ний монітор транзакцій # див. також
ігапзасііоп топііог.
ОТОН (також оіой) - Оп іке оікег Ьапсі - з
іншого боку # абревіатура, використову-
вана в електронній пошті, новинах Інтер-
нету і телеконференціях (див. також сії%і-
зреак, ОТТН).
ОТР - 1. Опе-Тіте Рго£гаттаЬ1е тетогу -
одноразово [однократно] програмована
пам'ять # різновид ПЗП, використовува-
ний в мікроконтролерах; 2. див. опе-іїте
раззуцогсі.
ОТТН (також оіій) - Оп іке ікігсі Ііапб - із
боку, з третього боку # абревіатура, вико-
ристовувана в електронній пошті й чат-
форумах (див. також сіі^ізреак, ОТОН).
оипсе - унція # 28,3 грамів.
оиі луіпсіоуу - вікно експорту # див. також
УУІПСІОУУ.
371
оиіа§е
оиіа£е - перебій в роботі, вихід із ладу # не-
працездатність системи внаслідок відмо-
ви апаратного або програмного забезпе-
чення чи засобів зв’язку.
оиШепі - виступ # зміщення першого рядка аб-
зацу вліво щодо іншого тексту. Синонім -
кап%іп% іпсіепі (порівн. іпсіепі).
оиМеі - вивід; розетка.
оігіїіпе - 1. структура (зміст) текстового до-
кумента; організація (тексту); профіль,
“каркас” тексту; склад тексту; 2. ескіз, об-
рис, контур, структура.
оігіїіпе Гопі - контурний шрифт # різновид
векторних шрифтів, які можна масштабу-
вати (порівн. Ьіітарресі /опі, /опі, уесіог
/опі).
оиШпе ігасіїщ - розпізнавання контурних
рисунків # див. також сепіегііпе ігасіп§.
оиґііпег - 1. система (програма) оконтурен-
ня (побудови контуру зображення), про-
грама векторизації растрового зображен-
ня; 2. планувальник # засіб створення змі-
сту документа.
оиі-оГ-Ьапд - поза смугою # у телекомуні-
кації означає передавання керівної інфор-
мації окремо від передавання даних. У де-
яких протоколах, наприклад у РТР, для
цього використовують два паралельні
ТСР-з'єднання: одне для передавання да-
них, інше - для керівної інформації (див.
також оиі-о/Ьапй тапа^етепі).
оиІ-оГ-Ьапс! тапа^етепі - керування (мере-
жею) по додатковому (допоміжному) кана-
лу (наприклад, телефонному), зовнішнє ке-
рування мережею # порівн. іп-ЬапсІ тап-
а^етепі\ див. також оиі-о/ЬапсІ.
оиі-оГ-ог(1ег - нестандартний, позачергово,
зі зміною послідовності.
оіИ-оГ-опіег ехесиііоп - виконання зі змі-
ною послідовності (команд) # сукупність
методів, які дозволяють передавати ко-
манди у виконавчі блоки в порядку, від-
мінному від приписаного програмою. Пі-
сля завершення виконання команди знову
розташовують в належному порядку. Це
роблять для підвищення продуктивності
процесора, щоб зменшити залежність су-
сідніх команд щодо даних (бай сіереп-
сіепсу) і виконувати кілька команд парале-
льно.
оиіриі: - 1. вивід [даних] # різноманітні дані,
що пересилаються з комп'ютерної систе-
ми. Загальнозначуще слово, використову-
ване як іменник, дієслово або прикметник
(порівн. іприі)} 2. результати, початкові
дані # узагальнена назва виведених на ек-
ран чи зовнішній пристрій даних, які пе-
редають іншій програмі або пересилають
по мережі; 3. результат обчислень; 4. вихі-
дний [сигнал, контакт тощо].
оиіриі (ієуісє - пристрій виводу # елект-
ронний або електромеханічний пристрій,
з’єднаний з комп'ютером і використовува-
ний для відображення даних, виведених із
комп'ютера (див. оиіриі).
оиіриі 8ігеаш - потік виводу # потік даних
від процесу, що їх породжує (порівн. іп-
риі зігеат).
оиі$оигсіп£ - залучення співвиконавців.
проф. аутсорсінг # залучення, коли це вигі-
дно, до виконання контрактної роботи зов-
нішніх співвиконавців. З цього приводу іс-
нує ціла наука й відповідний інститут у
США.
ОУ - ОрепУіеху - система мережного керу-
вання корпорації Не\¥Іеїї-Раскагс1 (див. та-
кож кіір://мг^уу.оу/огит.ог^).
оу егсіоскіїщ (також оуег-с1оскіп§) - розгін #
режим роботи процесора або іншого при-
строю на вищих частотах, ніж це передба-
чено в його робочих характеристиках. За-
звичай досягають вищої продуктивності.
Синонім - сіоск скірріп§ (див. також сіоск
/гедиепсу).
оуегсоаііп£ шасЬіпе - дублювальна машина
(установка) [для виготовлення магнітних
дисків].
оуєгсігіуігщ - [примусове] завдання рівня (або
стану) вузла схеми (у разі діагностичному
тестуванні) # див. також Ьасксігіуіп^.
оуєгПоуу (також агііЬтеііс оуєгЛоуу) - пе-
реповнення # одна з помилок арифметич-
них операцій, коли результат обчислень
занадто великий, щоб його можна було
подати в наявній розрядній сітці комп'ю-
тера (в регістрі або у відведеній для збері-
гання результату змінній). Зазвичай цю
ситуацію розпізнає апаратний рівень і ви-
кликає відповідне переривання (порівн.
ипсіег/іогі).
оуєгііоуу сЬеск - контроль переповнення #
див. також оуєг/іоук.
оуегЬеай - службові, протокольні сигнали
або дані # доповнюють передану корисну
інформацію.
оуегЬеай рге8епіаііоп - відтворення демон-
страційного матеріалу за допомогою про-
ектора (ДГ).
оуегЬеад рго]есі:іоп - проектування у відби-
тому світлі (ДГ).
оуегЬеаб ргозесіог (ОНР) - кодоскоп, “ове-
рхед-проектор”, ОНР-проектор (ДГ).
372
оуегкіїї - “із гармати по горобцях” # напри-
клад, використання спеціалістів високої
кваліфікації для виконання простих робіт
або дорогої надпотужної техніки для ви-
рішення нескладних завдань.
оуегіау - 1. оверлей # сегмент програми,
підзавантажуваний у разі потреби під час
її виконання із зовнішнього ЗП в так зва-
ну область перекриття (область оверлеїв),
затираючи код, який там знаходиться.
Оверлеї можна завантажувати в цю об-
ласть у довільному порядку. Розбиття
програми на ядро й оверлеї значно змен-
шує обсяг потрібної для неї оперативної
пам’яті, але збільшує обсяг операцій дис-
кового вводу-виводу (див. також таіп
тетогу, очегіау/ііе, ргоугат, ТРА)\ 2. про-
зора плівка з масками, накладена на ори-
гінал для виділення окремих його кольо-
рів (у НВС); 3. накладення одного графіч-
ного зображення на інше (КГА); 4. дієсл.
перекривати.
оуегіау їїіе - оверлейний файл, оверлей #
див. також очегіау.
оуегііпе - риска зверху, надкреслення # ви-
користовують як оператор N07 у логіч-
них виразах. Відсутня у коді А8СІІ (див.
також ипсіегііпе).
оуегІоаШіщ - перевантаження # у мовах
програмування високого рівня (напри-
клад, у С++) - використання того самого
ідентифікатора для позначення різноманіт-
них операцій, процедур або методів. Транс-
лятор вибирає потрібну процедуру на під-
ставі числа і типів параметрів. Синонім -
асі-кос роїутогркізт (див. також /ипсііоп
оуегіоасііп^, НЬЦ ООР, орегаіог оуегіоа-
сІіп§, ргосесіиге).
оуеграіскіїщ - доробки, зміни, виправлення
(внесені в апаратні або програмні засоби).
оуегргіпфіщ] - наддрук, друк (можливо, рі-
зним кольором) зверху раніше надрукова-
ного тексту або зображення # див. також
зигргіпі.
оуегґШе - заміна, заміщення (наприклад, се-
гмента); скасування (наприклад, викону-
ваної процедури); відхиляти.
оуєгпіп - 1. переповнення # помилка в
асинхронному передаванні даних, яка
виникає, коли приймальний пристрій не
встигає обробляти дані зі швидкістю їх-
нього надходження, і новий байт, що
надійшов, стирає попередній; 2. вихід за
границі, вихід за встановлені межі # на-
приклад, масиву, області пам’яті тощо;
3. дієсл. виходити за границі.
Р2
оуегзсап - облямівка (екрана).
оуегвігіке - накладення # вивід або друк од-
ного символу зверху іншого для одержан-
ня знаку на екрані чи на сторінці, тобто
їхньої комбінації (зазвичай символу, від-
сутнього в даному шрифті), або інших
ефектів. Широко використовують у разі
друкування на матричних принтерах.
оуеііуре тосіе - див. оуєкмгііє тосіе.
оуегуока^е (також оуег-уока§е) - [елект-
рична] перенапруга # напруга, що переви-
щує нормальну робочу напругу пристрою
або мікросхеми. Може призвести до пору-
шення їхньої працездатності або виходу з
ладу (див. також 8иг%е, 17РЗ).
оуєпугйє - затирати, записувати зверху (на
місце) чогось (даних, файла, тексту тощо) #
1) заміщати дані в пам'яті новими дани-
ми; 2) у текстових процесорах - записува-
ти нові символи зверху наявних (див. та-
кож оуепкгііе тосіе, уюгсіргосе88Іп%).
оуєпугііє тосіе - режим перезаписування
(накладання) # один із двох режимів ре-
дагування під час вводу тексту, коли
новий текст затирає (заміщає) символи,
що знаходяться справа від курсору (по-
рівн. іп8егі тосіе) або під курсором (у
старих редакторах). Синоніми - оуєг-
іуре тосіе, іуреоуег тосіе.
О\¥Г - Опе-\Уау Рипсґіоп - незворотна опе-
рація # див. також ка8Іііп%.
О\¥Ь - ОЬ]есі ХУіпс1о\У8 ЬіЬгагу - бібліотека
об'єктів \¥іпсіо\¥8, бібліотека 0\¥Ь # біб-
ліотека фрагментів для прикладних про-
грам. Входить до Вогіапсі С++ 4.5.
о^упег - власник # 1) користувач, що має не-
обмежені права доступу до файла або
якихось даних; 2) особа, відповідальна за
винесення рішень щодо ступеня таємнос-
ті та захисту конкретних інформаційних
об'єктів.
р
Р1 - протокол Р1 # протокол із комплекту
специфікацій Х.400. Описує конверт по-
штового повідомлення. Конверт Х.400
має заголовок, який містить відомості про
відправника, одержувача, предмет пові-
домлення і списки розсилання копій (див.
також Р2, НА).
Р2 - протокол Р2 # протокол із комплекту
специфікацій Х.400. Описує взаємодію
користувацьких агентів (Ш) з агентами
373
Р2Р
пересилання повідомлень (МТА). Регла-
ментує структуру повідомлень і порядок
їхньої доставки (див. також Р7).
Р2Р - див. реег-іо-реег.
Р2Р ІЄСІ1ПОІО£У - див. реег-іо-реег
іескпоіо^у.
Р5 [Р6, Р7,...] - процесор Р5 [Р6, Р7,...] # ко-
дові назви процесорів корпорації ІпіеІ на
етапі їхньої розробки (див. також СРЦ).
Р@Р - див. реег-іо-реег.
Р&Р (також Рп) - див. РІи%-апсІ-РІау.
р.а. - рег аппит - за рік, щорічно.
р.т. - розі тегісііет - пополудні, після полудня.
РА - 1. ргеатЬІе - преамбула # поле форма-
ту кадру і маркера мережі РВИІ;
2. Ргесізіоп АгсЬііесіиге - архітектура РА #
варіант КІ8С-архітектури компанії
НехуІеК-РаскагсІ (див. також СРІІ, РА-
КІ8С).
РАВХ - Ргіуаіе Аиіотаііс ВгапсЬ ЕхсЬап^е -
див. РВХ.
раск - 1. пакет, пачка; 2. запакувати, ущіль-
нити # наприклад, ущільнити файли з гра-
фікою для економії місця на диску. Для
пакування файлів використовують спеціа-
льні програми, наприклад, РК7ІР, АЮ та
ін. (порівн. ипраск; див. також сошргезз,
сіаіа сотргеззіоп, сіесотргеззіоп, йіе
сотргеззіоп).
раска£е - 1. пакет, комплект # набір прикла-
дних програм для конкретного виду ро-
біт, наприклад, пакет для фінансової сфе-
ри тощо. У термінології М8 \¥іпсіо\уз па-
кети називають застосуваннями. Синонім
- зойхуаге раска^е (див. також арріісаіїоп,
зесигіїу раска^е); 2. корпус # захисний ко-
нтейнер або зовнішній корпус елект-
ронного компонента (наприклад, мікро-
схеми), а також набір перемикачів (див.
також сегатіс раска^е, ВІР, ЬСА, 8ІРР,
801 раска^е, Т8ОР, Т88ОР); 3. сукупність
# наприклад, вимог, умов тощо; 4. упаков-
ка, контейнер, ящик; 5. дієсл. запакувати,
вкладати.
раска£е<1 - 1. об'єднаний у пакет # див. та-
кож раска^еії зоїіїуаге; 2. розміщений у
корпусі; 3. запакований.
раска£е<1 зоЇЇдуаге - коробочний софт, ко-
робочне ПЗ # ПЗ, яке продають через роз-
дрібну мережу, на відміну від замовлено-
го ПЗ або ПЗ, що постачають виробники
устаткування. Синонім - о//-іке-8кеІ/
8о/і\иаге (див. також саппесі зоііїуаге,
сизіот зоїіїуаге, ОЕМ).
раскесі - запакований # див. також раскесі
сіесітаї.
раскесі сіесітаї - запаковане (двійково-ко-
доване) десяткове число, запакований де-
сятковий формат # один із способів ком-
пактного машинного подання десяткових
чисел, який використовує чотири біти для
кодування кожної десяткової цифри, по
дві цифри в байті. Знак у запакованому
десятковому числі займає чотири біти в
його найправішому найменш значимому
байті. Такі числа використовують на мей-
нфреймах для економічних розрахунків.
Синонім - ВСР (див. також піЬЬІе,
ипраскесі сіесітаї). _______________________
Байт	І	Байт	І ... І Байт І
Цифра | Цифра | Цифра | Цифра |	|	| Цифра | Знак |
раскесі ТИ Гогшаі- запакований формат ТО.
раскеі - пакет # блок користувацьких даних
разом із асоційованою з ним керівною ін-
формацією (див. раскеі кеасіег)., що є оди-
ницею переключення в мережах із кому-
тацією пакетів. Пакети можуть мати фік-
совану (див. АТМ) або змінну довжину. У
загальному випадку пакет - блок даних,
який пересилають між комп’ютерами. Па-
кет переміщується від відправника до
отримувача й проходить через послідов-
ність маршрутизаторів та ліній зв'язку. З
передаванням пакетів пов'язано процеду-
ри розбиття повідомлення на пакети
(раскеі іїізаззетЬІу) і складання його піс-
ля передавання (раскеі а88етЬІу) (див. та-
кож сіаіаруат, /гате, раскеі Ьи//ег, раскеі
/іііегіп^, раскеі кеасіег, раскеі ргосе88Іп%,
раскеі 8пі//ег, раскеі 8\мііскіп%, РВІ^).
раскеі аззетЬІу - складання пакетів (див.
також раскеі, раскеі 8^ііскіп§, РАРу/).
раскеі Ьиїїег - буфер пакетів - див. Ьи//ег.
раскеі сіізсагд - скасування передавання па-
кета # ситуація, що виникає у разі перепов-
нення буферів комутатора або маршрутиза-
тора. Зазвичай виникає під час переванта-
ження мережі (див. також раскеі, раскеі
ІО88).
раскеі їїііег - фільтр пакетів # засіб, який
фільтрує мережний трафік на основі ад-
рес відправника й одержувача в заголовку
пакета, а також типу протоколу (див. та-
кож раскеі/іііегіп^, раскеі кеасіег).
раскеі Шіегіп£ - фільтрація пакетів # контро-
лювання мережного доступу, що ґрунтуєть-
ся на ІР-адресацїї. Використовують в прива-
тних і корпоративних мережах із метою
безпеки, щоб обмежити користувачам змо-
гу входити або виходити з ЛОМ. Приклад:
Аі іїіе Кеагі ої оиг сіеїепзе маз а Ьазіс
сотриіег пеімогк іесіїпоіоду саііесі раскеі
їїііегіпд (Т. ЗЬітотига). - В основі нашої систе-
374
ра^е
ми захисту покладено базову технологію комп'ю-
терних мереж під назвою “фільтрація пакетів”
(див. також сіаіа^гат, /ігеусаіі, ІР аМге88,
раскеі, раскеі /Ніег, раскеі 8пі//ег, ргіуаіе
пеіюогк).
раскеі кеасіег - заголовок пакета # частина
пакета, що передує даним. Містить адре-
си відправника й одержувача, контрольні
суми для перевірки правильності переда-
вання тощо (див. також раскеі, раскеі
8ууііскіп%).
раскеі ІО88 - втрата пакетів # виникає най-
частіше через переповнення вхідних бу-
ферів маршрутизаторів у разі високої ін-
тенсивності трафіка. Зазвичай загублений
пакет підлягає повторному відправленню.
Збільшення числа таких пакетів може сві-
дчити про технічні проблеми в мережі пе-
редавання (див. також раскеі, раскеі
сіізсагсі).
раскеі ргосе88Іп§ - оброблення пакетів # до
нього належать: складання, маршрутиза-
ція, фільтрація і розбирання пакетів, а та-
кож забезпечення якості обслуговування
(див. також пеіххюгк ргосе88ог, раскеі,
раскеі аззетЬІу, раскеі /іііегіп^).
раскеі ргосе«8ог - процесор оброблення па-
кетів, пакетний процесор # один із голо-
вних блоків мережного процесора
(пеіюогк рґОСЄ88Ог), зайнятий оброблен-
ням пакетів (див. раскеіргосе88Іп%).
раскеі габіо - пакетний радіозв'язок # ме-
тод передавання даних по протоколах
ТСР/ІР за допомогою радіохвиль метро-
вого діапазону (УНР). Дальність зв'язку
між комп'ютерами - від 15 до 150 км.
Спочатку технологію розробили для вій-
ськових цілей під час створення мережі
АКРАпеі, але зараз її використовують пе-
реважно радіоаматори, що створюють ме-
режі пакетного радіозв'язку (раскеі гасііо
пеі\уогк).
раскеі 8ПІГГег - 1. див. 8пі//ег; 2. розбирач
(аналізатор) пакетів [даних, які передають
по мережі], засіб моніторингу, [програма-]
монітор пакетів (див. також раскеі
8^ііскіп§).
раскеі 8^¥ІісЬ - комутатор пакетів # при-
стрій, який дозволяє організувати кілька
з'єднань на одному каналі зв'язку (див. та-
кож раскеі 8\мііскіп%).
раскеі 8і¥ІісЬіп§ - комутація пакетів, пакетна
комутація # метод і технологія маршрутиза-
ції і передавання даних, за яким усе пові-
домлення розбивають на невеликі фрагмен-
ти - пакети, кожний із яких послідовно
один за одним пересилають по комунікацій-
них каналах самостійно, можливо, різними
шляхами. У пункті призначення пакети
складають. Пакетна комутація дозволяє за-
ймати канал тільки на час передавання па-
кета, після чого його звільняють для пере-
давання інших пакетів. Якщо в мережі з ко-
мутацією пакетів повідомлення передають
повністю, то кажуть, що мережа функціо-
нує в режимі комутації повідомлень (тез-
8а%е 8мпіскіп%). Обидва способи комутації
мають свої переваги та недоліки (див. та-
кож сеіі 8\уііскіп£, сігсиіі 8\уііскіп%,
сіаіа^гат, /гате 8\мііскіп%, раскеі, раскеі
а88етЬІу, раскеі/іїіегіп%, Р$№).
раскеі $л¥ІісЬіп£ пеЬуогк (Р8ТЧ) - мережа з
комутацією пакетів # див. також раскеі
8УСІІскІП£.
раскеі ігапвГег - пакетне пересилання # пе-
ресилання блоку даних між двома облас-
тями пам'яті (ОЗП). Застосовують в муль-
тимедіа-процесорах.
раскіїщ сіепвііу - щільність записування # чи-
сло одиниць пам'яті, що зменшується на
одиниці відносно довжини носія. Вимірю-
ють зазвичай в бітах на дюйм (див. Ьрі).
рАСТ - Регзопаї Аіг Соттипісаііоп Тесйпоіо^у
— технологія персональних радіокомуніка-
цій # технологія безпроводового передаван-
ня даних класу Р8С із вузькою смугою про-
пускання, розроблена АТ&Т. Використовує
діапазон частот 900 МГц, аутентифікацію і
шифрування, а також визначення місцезна-
ходження пейджера з точністю до двох ква-
рталів (див. також СИРІЇ).
РАБ - 1. Раскеі АззетЬІег/ПізаззетЬІег -
збирач/розбирач пакетів, ЗРП # пристрій
доступу абонентів до мережі з комута-
цією пакетів. Перед відправленням розби-
ває потоки даних на пакети, а під час оде-
ржання відновлює з пакетів потоки даних
(див. також раскеі, раскеі а88етЬІу,
раскеі-8усііскіп% пеїшогк); 2. Рго^гатшаЬІе
Аск1ге88 Иесосіег - програмований дешиф-
ратор адрес.
рад - 1. клавіатура, клавішна панель # див.
також кеуЬоагсі’, 2. планшет # див. також
тои8е расі; 3, контактна площинка (корпу-
су мікросхеми).
расіс1іп£ - доповнення, заповнення # дода-
вання під час записування до блоку даних
додаткових бітів (зазвичай нульових) для
його заповнення до потрібного розміру
або з інших причин.
ра§е - 1. сторінка #1) сторінка пам'яті
комп'ютера - блок пам'яті фіксованого
375
ра§е Ьгеак
розміру, кратного степені двійки (зазви-
чай від 512 байт до 16 Кбайт). Розмір
блока залежить від архітектури конкретно-
го мікропроцесора (див. також ММІ}, ра§е
очегІарріп§, шарріп§, уігіиаі тетогу);
2) частина відеопам'яті, що містить одне по-
вноекране зображення; 3) частина докумен-
та, вміщувана на одному друкованому ар-
куші заданого формату; 4) сторінка веб-
вузла, а також документ, опублікований у
веб (див. також коте ра%е, ра§е кііз);
2. смуга (НВС) (див. також рауе Іауоиі,
ра§е уієу); 3. сторінковий; 4. перегорта-
ти; 5. посилати повідомлення # напри-
клад, на пейджер: Приклад: Н \л/аз аїїег 11 р.
т. \л/Ьеп І радесі Апсігехл/ (Т. ЗЬітотига). - Пі-
сля 11 вечора я відправив повідомлення Енд-
рю на пейджер.
ра^е Ьгеак - розрив сторінки, роздільник
сторінок, перехід на нову сторінку # кері-
вний символ, який вказує початок нової
роздруковуваної сторінки в документі,
звіті або формі. Розрив сторінки можна
встановлювати автоматично або вручну.
Відповідно розрізняють м'який (зой ~) і
жорсткий (іогсесі ~, Ьапі ~) розриви сторі-
нки. Жорсткий розрив сторінки ніколи не
змінює свого місцеположення, а м'який -
автоматично переміщається під час вида-
лення або вставлення тексту (див. також
сопігої скагасіег, ра^іпаїіоп).
ра£Є Гаиіі - сторінкова помилка, відсутність
сторінки # насправді це не помилка, а си-
туація в системі керування віртуальною
пам'яттю, що виникає під час звертання
процесора до чергової команди або її опе-
ранду, розташованих на сторінці пам'яті,
відсутньої в ОЗП. Відсутність сторінки
виявляють на апаратному рівні, що відпо-
відає за адресацію, у результаті виникає
апаратне переривання (ра^е Гаиіі
ішеггирї), за яким сторінку підкачують з
диска, після чого роботу програми відно-
влюють (див. також ра§е оуегІарріп§,
$\марріп%, уігіиаі тетогу).
ра§е іооіег - нижній колонтитул сторінки #
текст і/або графіка, розміщені в нижній
частині сторінки документа, звіту або таб-
лиці (див. також/ооіег).
ра^е ЬІЇ8 - відвідуваність вузла [сторінки] веб #
число сторінок вузла, до яких були звертан-
ня, або число звертань до однієї сторінки.
ра§е Іауоиі - оригінал-макет сторінки (у
НВС).
ра£е оуегіарріїщ - перекриття сторінок
(див. також ра°е/аиіі, чігіиаі тетогу).
ра§е ргіпґег - сторінковий принтер # прин-
тер із подачею і друкуванням окремих ар-
кушів паперу, на які виводять зображення
сторінки повністю, до них належать ла-
зерні та світлодіодні принтери (див. та-
кож ргіпіег).
ра§е зсаппег - сторінковий сканер # сканер
для вводу текстів і зображень із носіїв фо-
рмату Іеііег і менших (див. також /ІаіЬесІ
зсаппег, зсаппег).
ра§е 8кір - пропускання сторінки # див. та-
кож ра%е Ьгеак.
Ра§е 8еПір - параметри сторінки # меню, в
якому встановлено розміри паперу і межі
області друку.
ра^е уієуу - вид (подання) сторінки на екра-
ні (із навколишнім “монтажним полем”).
радесі оиі - витиснення сторінки [з ОЗП].
ра^ег - пейджер # найчастіше - індивідуа-
льний пристрій приймання абетково-циф-
рової інформації. Пейджери бувають то-
нальні, цифрові і текстові. Тональний (си-
гнальний) пейджер повідомляє своєму
власнику про виклик за допомогою світ-
лового, звукового або вібраційного сигна-
лу. Цифрові пейджери одержують тільки
цифрові повідомлення, де цифрами коду-
ють причину виклику і/або код особи, що
викликає, або номер телефону, за яким
потрібно зателефонувати. Текстові пей-
джери приймають і зберігають абетково-
цифрові повідомлення. Зв'язок пейдже-
ром - пейджинговий зв'язок, синонім -
Ьеерег. Приклад: II ууііі аізо аіегі орегаїогз Ьу
еііїїег а сіідііаі рГіопе ог а радег оп игдепі
теззадез. - Термінові повідомлення також пе-
редаватимуться операторам або цифровим
телефоном чи на пейджер (див. також
рарп^).
ращпаіїоп - 1. розбиття на сторінки, проф.
пагінація # у текстових процесорах - опе-
рація поділу документа на сторінки та їх-
ньої нумерації перед друкуванням. Мож-
на виконувати у фоновому режимі (Ьаск-
£гоипс1 ра^іпаііоп) (див. також ра%е Ьгеак);
2. нумерація сторінок # процес простав-
лення в документі номерів сторінок.
ра£Іп£ - 1. пейджинговий зв'язок, персона-
льний радіовиклик # телекомунікаційна
послуга, що забезпечує безпроводовий
односторонній зв'язок у межах обслуго-
вуваної зони; 2. заміщення [підкачуван-
ня] сторінок, сторінкове підкачування
файлів # переміщення вмісту ОЗП на
диск із метою звільнення його для вико-
ристання іншими процесами або самою
376
рагадщш
ОС, а також підвантаження сторінок із
диска в ОЗП. Синонім - 5\марріп% (див.
також ЬІШ, уігіиаі тетогу).
раіігі - 1. розфарбовування, розцвічен-
ня; 2. розфарбовувати, розцвічувати, запо-
внювати фарбою.
раіпі Ьискеі - ківш для заливання [кольо-
ром] (КГА).
раті ууіііі райегп - зафарбовувати періоди-
чним орнаментом (КГА).
раіпіЬгизЬ - [інструмент] пензель (КГА).
раіпМуре £гарйіс8 - растрова графіка # си-
нонім - Ьіі-тарреА.
раіг кегпіп£ - кернінг пар [літер] # див. та-
кож кегпіп%.
РАЬ - РЬазе Аііегпаїіоп Ьу Ьіпе - порядкова
зміна фази, телевізійний стандарт РАЬ #
формат мовлення кольорового аналогового
телебачення, прийнятий у країнах Європи, в
Австралії, Китаї і частково в Південній
Америці. Характеристики: 25 кадрів за се-
кунду, 625 рядків у кадрі (ГН=15,625 кГц,
ГУ=50 Гц), ¥ЦУ-колір. У Бразилії викорис-
товують його модифікований варіант РАЬ-
М (525 рядків) (див. також НОТУ, ИТ8С,
8ЕСАМ).
раїейе - 1. палітра, колірна палітра # 1) сукуп-
ність відтінків, доступних у графічній систе-
мі; 2) вказівка відеоадаптеру щодо генерації
аналогового (НЬ8, ЕСВ та ін.) сигналу, що
відповідає коду кольору; 2. кількість кольо-
рів, глибина кольору # у цифровому відео -
загальне число кольорів, доступних для по-
дання зображень на екрані дисплея. Глиби-
на кольору 16 біт на піксель (65 536 кольо-
рів) одержала назву НІ£Й Соїог, а 24 би-
ти на піксель (16,7 млн кольорів) - Тгие
Соїог (див. також газіег); 3. палітра # діапа-
зон доступних елементів чогось, наприклад,
інструментів.
раїшіор [сотриіег] - надолонний комп’ю-
тер (досл. “на долоні”), надолонний ПК,
КПК # такі комп’ютери зазвичай мають
зашиту в ПЗП ОС і базовий набір застосу-
вань (див. також капсікеїсі сотриіег,
поіеЬоок, РОА, рогіаЬІе сотриіег).
РАМ - Риїзе-Атрііпкіе Мосіиіаііоп - імпу-
льсно-амплітудна модуляція # див. також
пгосіиіаііоп.
РАN - Регзопаї Агеа №г\уогк - персональна
мережа.
рапеї - 1. панель [керування], пульт # конс-
труктивно об’єднана група керівних або
тестових елементів пристрою (перемика-
чі, тумблери, кнопки, індикатори тощо);
2. табло; 3. панель # зовнішні частини кор-
пусу пристрою. У стійок панелі зазвичай
роблять знімними; 4. панельна дискусія #
обговорення важливого питання групою
спеціалістів; 5. панельний.
рапе - 1. панель, область вікна, панель ві-
кна # див. також и/шб/счг; 2. підвікно;
3. бік (чогось).
раппіп£ - панорамування # у КГА - плав-
не горизонтальне прокручування у вікні
на екрані зображення, яке не вміщуєть-
ся в нього.
Рапіопе Маіскіїщ 8у§іет (РМ8) - колірна
модель Рапіопе, система РМ8 # стандарт-
на система колірного калібрування або
добору (відповідності), кольорів Рапіопе.
Використовує цифрову ідентифікацію ко-
льорів зображення для професійного дру-
кування. Еталонні пронумеровані кольори
надруковано в спеціальній книзі, сторінки
якої віялоподібно розкладаються. Існує
десяток каталогів зразків кольорів
Рапіопе, кожний для своїх цілей (див. та-
кож соїог зерагаііоп, РОСЕ).
РАР - Ра88\уогс1 Аиіііепіісаііоп Ргоіосої -
протокол аутентифікації за паролем # ме-
тод аутентифікації, реалізований шляхом
обміну парами ідентифікаторів/паролей
між двома пристроями (див. також
СНАР).
рарег і'еесі - подача паперу, прогін паперу #
пристрій для подачі паперу в принтерах
(див. також /огт /еесі, /гісіїоп /еесі, рарег
зкір).
рарег Иап(11т£ - оброблення документів,
засоби подачі й укладання паперу [у
принтері].
рарег геіеазе - звільнення паперу (в прин-
тері).
рарег $кір - прогін паперу # у принтерах -
переміщення листа без друкування на кі-
лька рядків нагору (див. також рарег
/еесі).
рарег зрасе - простір [креслярського] арку-
ша (наприклад, у системі АиІоСАВ).
рарег іаре - перфострічка.
рарег ууИііє - білий екран # тип монохром-
ного дисплея, в якому за промовчанням
чорний текст йде на білому фоні.
рарег!е$$ оїїісе - безпаперовий [електрон-
ний] офіс, безпаперове діловодство # іде-
алізований офіс, у якому інформацію пе-
ресилають, зберігають й оброблюють в
електронному вигляді, а не на папері.
рага - див. рага^гарк.
рагасіщт - принцип, система понять, пара-
дигма # “визнані усіма наукові досягнен-
377
рага^гарЬ (рага)
ня, що впродовж певного часу дають на-
уковій спільноті модель постановки про-
блем та їхніх рішень” (Томас Кун).
рага^гарЬ (рага) - абзац # частина докуме-
нта, складена з кількох речень і виділена
символами (маркерами) кінця абзацу
(рага^гарк тагк), тобто частина тексту
від одного відступу до іншого (див. також
іпсіепі, огркап, рага^гарк Ьгеак, ипсіепі,
ууісіоуу).
рага^гарЬ Ьгеак - кінець абзацу # див. та-
кож рага^гарк тагк.
рага^гарЬ тагк - символ [символи] кінця
абзацу # зазвичай це або СК, або символи
СК і ЬР, що йдуть один за одним . При-
клад: Тїіе ІоІІомпд ехашріе гетоуіпд іЬе Іазі
сГіагасіег ії іі із а рагадгарЬ тагк. - У наступно-
му прикладі із рядка видаляють останній сим-
вол, якщо це символ кінця абзацу (див. також
рага^гарк, рага^гарк Ьгеак).
рагаїїе! - паралельний # 1. про дії (наприклад,
завдання), виконувані одночасно. Синонім -
сопсиггепґ, 2. про передавання даних, коли
кілька розрядів передають одночасно кіль-
кома лініями (див. також рагаїїеі рогі)', 3. рі-
вновіддалені одна від одної лінії.
рагаїїеі сотриіег - паралельний комп'ютер #
обчислювальна система з розпаралелю-
ванням виконання операцій на великій кі-
лькості арифметичних і логічних блоків
(процесорів). Розрізняють системи із загаль-
ною і розподіленою оперативною пам’яттю,
багатопроцесорні та багатокомп'ютерні сис-
теми. Приклад: Аз рагаїіеі сотриіегз Ьесоте
тоге соттоп, але! аз соттоп сотриіегз Ьесоте
тоге рагаїїеі, і! із ітроііапі іііаі Іїіе ргодгаттег
сазі оЯ зЬаскІез ої зециепііаі ІКоидій. (бегаіпі
Зопез) - У той час як паралельні комп'ютери
стають усе звичнішими, а звичні комп'ютери
більш паралельними, програміст просто зо-
бов'язаний скидати із себе окови послідов-
ного мислення (див. також сотриіег, МР
зузіет, МРР, тиіііргосеззог, рагаїїеі
ргосеззіп%, 8МР, 88Р).
рагаїїеі сотриііп£ - паралельні обчислен-
ня, паралельне оброблення # див. також
рагаїїеі ргосеззіп%.
рагаїїе! іпіегГасе - паралельний інтерфейс -
див. рагаїїеі рогі.
рагаїїеі таскіпе - паралельний комп'ютер #
порівн. зедиепііаі таскіпе.
рагаїїеі рогі (РР) - паралельний порт #
25-штирковий однонапрямлений порт (ін-
терфейс), наявний в усіх ПК, за яким одно-
часно передається байт даних; зазвичай ви-
користовують для зв'язку з принтером або
сканером на відстань до 3-5 метрів. Макси-
мальна швидкість передавання - 512 Кбіт/с.
Новий стандарт - ІЕЕЕ 1284 (див. також
Сепігопісз, ВВ-25, ЕСР, ЕРР, рогі, рогі
ехрапсіег, РРІ, зсаппег, зегіаірогі).
рагаїїе! ргосе88Іп§ - паралельне оброблен-
ня, паралельне виконання # спосіб вико-
нання завдання на багатопроцесорному
комп'ютері, коли окремі його блоки (про-
цеси) розподіляють по всіх доступних
процесорах (див. також рагаїїеі сотриіег.,
рагаїїеірго%гаттіп%, рагаїїеі зо/іюаге).
рагаїїе! рго^гат - паралельна програма #
програма, призначена для паралельного
виконання (див. також рагаїїеі ргосеззіп%,
рагаїїеі зо/Вмаге).
рагаїїе! рго£гаттіп& - паралельне програ-
мування # методи й інструментарій роз-
робки паралельного ПЗ (див. також
рагаїїеі сотриіег, рагаїїеі зо/імаге).
рагаїїе! зоГЬуаге - ПЗ для паралельних об-
числень # див. також рагаїїеі ргосеззіпу.
рагаїїе! ігап8ШІ88Іоп - паралельне переда-
вання # передавання символу, адреси або
даних кількома окремими лініями (див.
також рагаїїеі рогі, Ігапзтіззіогі).
рагаІ1еІіп£ - розпаралелювання # напри-
клад, виконання потоку команд між про-
цесорами (див. також рагаїїеі сотриіег,
рагаїїеі ргосеззіп%).
рагаїїеіізш - паралелізм, паралельність #
одночасне виконання команд, завдань або
оброблення даних (див. також ІЬР,
рагаїїеі ргосеззіп%).
рагатеіег (рагат) - параметр, аргумент #
значення, передане процедурі, підпрограмі
чи функції або повернене ними. У програ-
муванні розрізняють вхідні (іприі
рагатеіегз) і вихідні (оиіриі рагатеіегз) па-
раметри процедури або функції (див. також
асіиаі агрутепі, аг^итепі, сіе/аиіі рагатеіег,
/огтаї рагатеіег, кеуучогсі рагатеіег,
орііопаї рагатеіег, рагатеіег Іізі, рагатеіег
тізтаїск, рагатеіег раззіп%, розіїіопаї
рагатеіег, ргосесіиге, гедиігесірагатеіег).
рагатеіег 1І8І - список параметрів # перелік
формальних параметрів в оголошенні функ-
ції або процедури (див. також /огтаї
рагатеіег, рагатеіег раззіп%).
рагатеіег тізтаісії - невідповідність пара-
метрів # помилка, що виникає під час зве-
ртання до підпрограми у випадку невідпо-
відності числа або типів фактичних пара-
метрів числу або типам формальних пара-
метрів (див. також асіиаі аг^итепі, /огтаї
рагатеіег, рагатеіег раззіп§).
378
раг8е Ігее
рагатеіег раздіїщ - передача параметрів #
угоди щодо структури даних, розподілу
регістрів і операцій, виконуваних викли-
кальною програмою, для вказівки викли-
куваній програмі об’єктів і значень, над
якими треба виконувати дії. У програму-
ванні існує кілька основних способів пе-
редачі параметрів викликуваній функції,
підпрограмі або процедурі, найважливіші
з яких - передача за посиланням (саіі Ьу
ге/егепсе) і за значенням (саіі Ьу уаіие).
Число передаваних параметрів і їхні типи
мають відповідати оголошенням, зробле-
ним в описі функції або процедури. Інак-
ше виникає помилка рагатеіег тІ8таіск.
Синонім - аг^итепі ра88іп% (див. також
асіиаі аг^итепі, са11іп§ сопчепііоп8,
сіе/аиіі рагатеіег, /огтаі рагатеіег,
рагатеіег ІІ8і).
рагатеїгіс - параметричний.
РАК.С (також Хегох РАКС) - Раїо Аііо
Кезеагсй Сепіег - дослідницький центр
корпорації Хегох у Пало-Альто (штат Ка-
ліфорнія) # центр (відкритий у 1969 р.), у
якому виконано велику кількість найваж-
ливіших для комп’ютерної індустрії роз-
робок, зокрема створено мову ЗтаїїТаїк,
61Л.
рагепі (Іігесіогу - батьківський каталог #
вузол у дереві каталогів диска ((Іігесіогу
ігее), до якого приєднано гілки, розта-
шовані нижче. їх називають дочірніми
каталогами (скіїсі дігесіогу) або підката-
логами (зиЬдігесіогу). Батьківський каталог
знаходиться на один рівень вище поточного
каталогу (сиггепі (Іігесіогу), у ВО8 і
У/іпсіо\¥8 його позначають двома точками
(..). Кореневий каталог (гооі (Іігесіогу), із
якого починається дерево каталогів, не має
батьківського каталогу (див. також
(Іігесіогу).
рагепі ргосе88 - батьківський процес # у ба-
гатозадачних системах - процес, який по-
родив інший процес або процеси (див. та-
кож скіїсі ргосе88, тиІіііа8кіп§, 8ра\мпесІ
РГОСЄ88).
рагепіЬе8Є8 - круглі дужки # див. також
апяіе Ьгаскеі8, Ьгасе8, Ьгаскеі8.
рагепіЬе8І8 - кругла дужка.
рагепНіЄ8Іхе - взяти в дужки.
РА-Ш8С - Ргесізіоп АгсЬіІесІиге КІ8С - то-
чна ВІ8С-архітектура (досл.), процесор
РА-ВІ8С # родина 64-розрядних КІ8С-
процесорів компанії НеАУІеіі-Раскагсі.
рагііу - парність, контроль за парністю #
метод контролю цілісності переданих да-
них, який полягає в їхньому сумуванні за
модулем 2. Під час контролю за парністю
(єуєп рагііу) до даних додають біт парнос-
ті (див. рагііу Ьіі), значення якого робить
отриману суму парною; під час контролю
за непарністю осісі рагііу) отримана сума
має стати непарною. Наприклад, у байті
01100111 п’ять одиниць. Під час контро-
лю за парністю біт парності треба встано-
вити у 1, а під час контролю за непарніс-
тю - у 0. У разі розбіжності значення біта
парності із сумою розрядів переданого
байта виявляють помилку передавання.
Зауважимо, що такий контроль не гаран-
тує від зміни значень двох розрядів пере-
даного байта (так званих подвійних поми-
лок), тому разом із контролем парності
використовують контроль циклічним над-
лишковим кодом (див. також скескяит,
СКС, когіхопіаі рагііу, рагііу скеск, рагііу
еггог, уегіісаірагііу).
рагііу Ьіі - біт парності, розряд парності # до-
датковий біт, який додають для контролю
правильності передавання до кожного байта
(або слова) даних, щоб залежно від прото-
колу загальне число одиниць у байті було
парним або непарним (див. також рагііу).
рагііу сЬеск - контроль парності # викорис-
тання парності для перевірки правильнос-
ті переданих даних. Перевірку непарності
(осісі рагііу) стандартно використовують
під час синхронного передавання даних, а
перевірку парності (єуєп рагііу) - асинх-
ронного. Синонім - оМ-єуєп скеск (див.
також рагііу, рагііу Ьіі).
рагііу еггог - помилка парності # помилка,
що виникає у разі виявлення невідповід-
ності суми бітів даних, які передають або
зберігають, значенню біта парності (див.
також кагсЬчаге еггог, рагііу, рагііу Ьіі).
рагііу Па£ (РЕ) - прапорець парності, пра-
порець РЕ # розряд у регістрі стану мікро-
процесора, який вказує, що результат опе-
рації має властивість парності. Значення
цього розряду використовують в ряді ко-
манд умовного переходу (див. також АР,
СР, рагііу, 8Р, 7Р).
рагк - паркувати - див. рагкіп^,
рагкіїщ - 1. режим очікування # наприклад,
у розподіленому арбітражі в багатопроце-
сорному обчислювальному комплексі з
модулями кеш-пам'яті в кожному
процесорі; 2. див. кеасірагкіп%.
рагве -1. аналіз, розгляд; 2. розглядати речення.
раг8е ігее - дерево [синтаксичного] роз-
гляду # див. також раг8Іп%, ігее.
379
рагзег
рагвег - синтаксичний аналізатор; аналізатор #
частина компілятора, що виконує читання
вхідного тексту програми, перевірку її
синтаксису і створення проміжного фай-
ла, що служить для модулів, які викону-
ють подальші стадії компіляції (див та-
кож раг8Іп%, УАСС).
раг8ІП£ - синтаксичний аналіз, розгляд,
проф. парсінг # аналіз речення мови про-
грамування високого рівня під час його
компіляції. Синоним - ЬіегагсЬісаІ апаїузіз
(див. також сосіе §епегаіог, сотріїег,
Іехісаі зсап, рагзе ігее, раг8ег).
рагі - 1. частина, частка; 2. розділ; 3. деталь,
рагііііоп - 1. розділ [диска] # в операційних
системах Місгозой розділи виникають під
час поділу фізичного жорсткого диска
[великої місткості] на кілька логічних ди-
сків (див. Іо%ісаІ сігіує). Поділ диска на
розділи виконують зокрема під час уста-
новлення на нього кількох ОС, коли кож-
ній ОС треба виділити окремий розділ. На
жорсткому диску може бути до чотирьох
первинних розділів (ргітагу рагііііоп)
(див. також асііуе рагііііоп, сіиаі Ьооі,
ехіепсіесі рагііііоп, рагііііоп іаЬІе)\ 2. виді-
ляти розділи.
рагііііоп іаЬІе - таблиця розділів [диска] #
частина головного завантажувального за-
пису (МВК). Містить інформацію про усі
розділи диска (див. також асііуе рагііііоп,
ргітагу рагііііоп).
рагііііопесі сіаіаЬазе - секційована база даних #
БД, вміст якої фізично розділено між різ-
номанітними комп’ютерами (див. також
ИВМ8).
рагііііопіп£ - 1. розбиття, розчленування,
поділ, декомпозиція; 2. виділення розді-
лів, розбиття на розділи # див. також
рагііііоп.
Равсаі - мова програмування Паскаль #
створена у 1970 р. професором інформа-
тики Ніклаусом Віртом (Кікіаиз \Уіі1Ь) із
Швейцарського федерального технічного
інституту в Цюріху. Названий на честь
французького математика і філософа
XVII століття Блеза Паскаля (1623—1662
рр.). Процедурна МВР. Широко викорис-
товують для навчання студентів програ-
муванню. З 1983 р. введена до навчальних
курсів у всіх середніх школах США для
учнів, які спеціалізуються в галузі інфор-
матики. Значно вплинула на розробку но-
вих мов програмування, зокрема ПеІрЬі.
ра88 - 1. прохід, перегляд # у програмуванні -
виконання певної послідовності операцій,
наприклад, перегляд вхідного тексту про-
грами під час її трансляції. Наприклад,
8Іп£Іе-ра8§ сотріїег - однопрохідний ком-
пілятор; 2. передавання, пересилання;
3. прохід автоматичного трасування провід-
ників # у САПР електроніки; 4. дієсл. пере-
давати # наприклад, параметри.
ра88 соипі Ьгеакроіпі - контрольна точка
[програми] із підрахунком числа проходів #
зупинка або переривання відбувається пі-
сля заданого числа проходів програми че-
рез цю точку (див. також Ьгеакроіпі,
скескроіпі).
ра88Ке Ьаскріапе - див. Ьаскріапещ.
ра88іуе сошропепі - пасивний елемент #
1. конструктивна складова кабельної систе-
ми, що не вносить змін у інформаційні сиг-
нали, які через неї передаються (див.
також 8СВ); 2. пристрій, який ніяк не
впливає на електричні сигнали або пере-
давані дані (порівн. асііуе сотропепі).
ра88іуе (ієуісє - пасивний пристрій # при-
строї або прилади, які не потребують для
своєї роботи джерела енергії, наприклад,
резистори, конденсатори, діоди, кабелі
тощо (порівн. асііуе едиіртепі).
ра88ІУЄ таігіх сіізріау - див. ра88іуе таігіх
8СГЄЄП
ра88іуе таігіх 8сгееп - РК-екран (дисплей)
на пасивній матриці # технологія, що пе-
редувала РК-екранам на активній матри-
ці. У цій технології РК-екран монітора
розділено на окремі точки (пікселі), кож-
на з яких може незалежно від інших зада-
вати орієнтацію площини поляризації
променя. Зображення формують рядок за
рядком. Велика електрична місткість ді-
лянок не дозволяє швидко змінювати ке-
рівну напругу, тому картинка на екрані
поновлюється повільно (див. також асііуе
таігіх 8сгееп, БВТМ).
ра88іуе пеідуогк - пасивні мережа # мережа,
що не потребує для своєї роботи джерела
живлення (див. також ЬА14, пеіїуогк).
ра88ІУЄ 8реакег8 - пасивні [акустичні] коло-
нки, гучномовці # у них, на відміну від
активних колонок (див. також асііуе
зреакегз), не можна змінити відтінок зву-
чання (відсутні вбудовані підсилювачі).
ра88іуе 8іаг - [топологія] пасивна зірка # зі-
ркоподібна топологія комп'ютерної мере-
жі, в якій центральний вузол виконує
тільки ретрансляцію сигналів, поширюва-
них всіма гілками мережі (порівн. асііуе
8іаг\ див. також 8іаг іороіо^у).
ра88-1Ьгои§1і аиікепіісаііоп - наскрізна пе-
380
райегп
ревірка справжності # метод, використо-
вуваний для перевірки користувача в
ХУіпсіоууз N7 (див. також Ь8А).
ра$МЬгоіі£Ь УСА - прохідний (наскрізний)
спосіб реалізації режиму У6А.
ра88У¥ОГСІ - пароль # код (послідовність си-
мволів), використовуваний для одержан-
ня доступу до закритої (захищеної) систе-
ми (див. також ассе88 сосіе, ЬгиІе-/огсе
аіїаск, сіеагіехі ра88Учогсі, Іо%іп, опе-ііте
ра88У\югсІ, ра88\уогс1 едиічаїепсе, ра88\уогсІ
ргоіесііоп, РПі).
ра88У¥ОГ(1 едиіуаіепсе - рівнозначність па-
ролів # можливість використання в
ІРіпсіоум N7 замість текстового пароля
його гешованого подання для встанов-
лення мережного сеансу з іншим ком-
п’ютером і доступу до його ресурсів
(див. також ра88УУог(Г).
ра88У¥огй ргоіесііоп - захист паролем, за-
хист за допомогою (із використанням) па-
ролів # див. також ра88УюгсІ.
ра8іе - 1. вставка # операція під час редагу-
вання тексту (зображення) (сиі апсі ра8іе),
що полягає в переміщенні вирізаної або
скопійованої до буферу обміну області
(фрагмента) тексту (зображення) у доку-
мент на місце, визначене точкою вставки
(див. також СІірЬоагсІ, іп8егііоп роіпі)',
2. вставляти, вклеювати.
равіе Ьийег - буфер вставки # область па-
м’яті для зберігання фрагмента зображен-
ня, одержуваного під час операції сиі апсі
ра8Іе (див. також Ьи//ег).
ра8ІеЬоагй - область монтажу, монтажне
поле, “монтажний стіл” # робоча область
на екрані поза смугою набору, використо-
вувана під час комп’ютерної верстки (у
НВС).
ра8іе-ир - 1. процедура монтажу [компону-
вання] оригінал-макету сторінки; 2. див.
тескапісаі.
РАТ - ргоГй айег Іах - прибуток після відра-
хування податків.
раісЬ - 1. (також рго£гат раісЬ) - “лат-
ка”, виправлення #1) код для оперативно-
го виправлення або нейтралізації помилки
у виконуваній програмі, найчастіше у ви-
гляді невеликої програми, що постачаєть-
ся (розміщена на сайті розробника) та
вставляє виправлення у об’єктний код
відповідних модулів застосування. Іноді
цей метод використовують для додаван-
ня в застосування нової функціонально-
сті (див. також Ьи§, кої/їх); 2) ставити
“латку”; 2. фрагмент [кривої] поверхні зо-
браження (у КГА); 3. тимчасове з’єднання
(електронних ланцюгів) # див. також раїск
согсі.
раіск согсі - комутаційний шнур.
раісй тапа^ешепі - керування внесенням
виправлень # див. також раіскщ.
раіск рапеї - комутаційна панель.
раіЬ - 1. шлях, маршрут #1) рядковий ви-
раз, що задає місце розташування файла,
каталогу або папки на диску (див. також
аЬ8оІиіе раік, ассе88 раік, сиггепі раік, /їіе
8у8Іет, раїкпате 8ерагаІог, геїаііче раік-
пате, гооі сИгесіогу)', 2) послідовність ка-
налів зв’язку і маршрутизаторів, через які
пакет проходить від джерела до місця
призначення. Шлях пакета заздалегідь не-
відомий і визначають залежно від ряду
умов у процесі передавання; 2. траєкторія
(у мові Ро8і8сгірІ)', 3. тракт (телеком);
4. (також Вегіег спґує) траєкторія, кон-
тур, крива Без'є (КГА); 5. (також
(1іїїй8Іоп раіЬ) [дифузійний] провідник
або лінія (елемент) (ІС); 6. гілка # логічна
послідовність операторів програми, вико-
наних процесором або на виконання яких
очікують (див. також Ьгапск ргесіісііоп,
Ііпеаг рго&гат).
раіЬ огщіпаіог - джерело [сигналу для да-
ного] шляху.
раШ Іегтіпа1іп£ 8іаііі8 - інформація про
стан [режими] термінального елемента
шляху.
райї ігасіп£ - 1. трасування (маркування)
шляху або маршруту; 2. присвоєння тра-
сованих міток шляхам.
раіЬпаше - ім’я шляху # див./ю/Лр].
райшаше 8ерагаіог - роздільник імен шляху #
зазвичай зп роздільник використовують
скісну риску (див. також Ьаск8Іа8к,
раїкпате).
райегп - 1. шаблон [зафарбування] # двови-
мірний растровий шаблон, використову-
ваний для заповнення багатокутників або
інших графічних об’єктів способом бага-
тократного повторення; 2. візерунок, ор-
намент; 3. зразок, шаблон # див. також
раїїегп таІскіп&‘, 4. образ, зображення #
див. також раїїегп гесояпіііощ 5. закономі-
рність # наприклад, як результат аналіти-
чного оброблення зібраних “сирих” даних
для виявлення тенденцій, взаємозалежно-
стей, кореляцій та ін. (див. також сіаіа
тіпіп%; 6. паттерн # термін, який має широ-
кий діапазон значень залежно від кон-
тексту. Здебільшого йому украй важко
знайти російський аналог, особливо коли
381
райегп таісЬіп§
йдеться про складні динамічні системи.
раііегп таісЬііщ - зіставлення зі зразком #
операція, широко застосовувана в мовах
ШІ (див. також АІ, раііегп, РгоІо%).
раііегп гесо£піііоп - розпізнавання образів #
1. ідентифікація графічних зображень за до-
помогою комп’ютерних технологій. Вико-
ристовують, наприклад, у біометричних ме-
тодах контролю доступу для розпізнавання
голосу, відбитків пальців, фотографій тощо
(див. також АРКР, сепіегііпе ігасіп%, іта%е
гесо^піііогіу 2. один із трьох базових мето-
дів розпізнавання символів. У ньому визна-
чають правила, за якими побудовано симво-
ли. Образ вхідного символу порівнюють з
цим набором правил. Найбільша відповід-
ність тому чи іншому правилу визначає ви-
бір вихідного символу А8СІІ. Метод погано
працює з розірваними буквами і такими, що
перекриваються (див. також скагасіег
гесо%тіїоп, ОСК).
раііегп-(1ііїи8Іоп сІііЬег - упорядковане псе-
вдозмішування кольорів.
раііегп-таісЬіп^ зеагск - пошук за зразком #
див. також зеагск.
раііегп-зеагсЬ - із пошуком за зразком [за
шаблоном] # наприклад, раііегп-зеагсЬ
зузіет - система із пошуком за зразком.
раііегпіп£ - літографічна операція, літогра-
фічне формування малюнка.
раизе - 1. призупинення, пауза # тимчасо-
ве припинення виконання завдання без
його завершення (див. також сопііпие,
гезите); 2. дієсл. [тимчасово] припиня-
ти, робити паузу.
рауіоасі - 1. корисне навантаження # При-
клад, Ап АТМ сеІІ С0П8І8Ї8 ої ііз рауіоасі, Йіаі із,
іїіе сіаіа Ьеіпд ігапзтіііесі, апсі а ііеасіег. - Діля-
нка АТМ містить корисне навантаження, тобто
передавальні дані й заголовок; 2. зброя,
озброєння # наприклад, безпілотного літа-
ка (див. також НРМ рауіоасі).
рауіоасі тапа^ег - менеджер корисного на-
вантаження (програмний або апаратний
блок).
раутепі огйег - платіжне доручення.
рау-рег-уіеуу - погодинна оплата # напри-
клад, за перегляд відео.
РВЕМ - Ріау Ьу Е-Маіі - гра по електронній
пошті # вид комп’ютерних ігор (зазвичай
платних) із великою кількістю учасників, у
яких обмін ходами здійснюють по е-таіі.
Наприклад, кіір://\у\у\у.заг^опа.ги.
РВОС - Ргодесіесі Вазіс О\упегзЬір Созіз -
очікувані витрати на утримання системи #
див. також ЛСТ, ТСЦц.
РВХ - Ргіуаіе ВгапсЬ ЕхсИап^е - офісна [уста-
новча, місцева] телефонна станція, офісна
АТС # цифрова або аналогова АТС, встано-
влювана в офісі компанії для комутації її
внутрішньої телефонної мережі. Вона до-
зволяє також через певну кількість зовніш-
ніх ліній з'єднуватися з зовнішніми приват-
ними або загальнодоступними телефонни-
ми мережами. Синонім - РАВХ (див. також
РОТ8, №РВХ).
РС-1. див. регзопаї сотриіег, 2. див. ргігаіе
сігсиіі, 3. Ргоіосої СопігоПег - [однокрис-
тальний] протокольний контролер [шини
ГиіигеЬи8+]; 4. див. ргіпіесі сігсиіі\ 5. див.
ргоугат соипіег; 6. ргобисііоп сопігої - ко-
нтроль [якості] продукції.
РС/104 (також РС-104) - стандарт РС/104
# стандарт на промислові РС (ІЕЕЕ-
Р996.1) для жорстких умов експлуатаці-
ї. Задає розміри модуля 90x96 мм і спо-
сіб їхнього компактного етажеркового
з'єднання з міжмодульною відстанню
1,5 дюйми. Для з'єднання модулів засто-
совують 64- і 40-контактні позолочені
штиркові розніми. Впроваджує цей стан-
дарт однойменний консорціум. Розвиток
- РС/104 РІП8 (див. також СотрасіРСІ,
етЬесІсІесІ зузіет, ЕРІСщ, іпсіизігіаі РС).
РС133 - тип динамічного ОЗП (див. також
8РКАМ).
РС Ьоагсі - див. РСВ.
РС Сагсі - РС-карта # змінний модуль роз-
міром із кредитну картку, що містить пе-
риферійний пристрій, наприклад, ОЗП,
жорсткий диск, модем і відповідає стан-
дарту РСМСІА (див. також І/О Сагсі,
кіір://уумгм.рс-сагсі. сот).
РС Сагсі Ьо£о - логотип РС Сагсі # нале-
жить асоціації РСМСІА і охороняється
авторським правом. Означає, що вироб-
ник є членом цієї асоціації.
РС Сагсі 8іапс1агс1 # нова назва стандарту
на РС-карти, що замінила назву “РСМСІА
Кеіеазе X. У”. Унаслідок зусиль двох асо-
ціацій створено єдиний інтегрований ста-
ндарт, який об'єднав стандарти РСМСІА
Кеіеазе 2.1 і ІЕПЗА 4.2, а також розширив
можливості розробників.
РС тои$е тосіе - трикнопочний режим ро-
боти миші # див. також тоизе.
РС зєгуєг - РС-сервер # сервер на платфор-
мі процесорів Іпіеі # див. також зєгуєг.
Р-САУ - Рагііаі САУ - комбінований режим
обертання диска, режим Р-САУ # щоб
підвищити швидкість читання в приводах
СР-КОМ, для центральної частини диска
382
РСК
використовують режим обертання з по-
стійною кутовою швидкістю (СА V), а для
периферійної - режим із постійною ліній-
ною швидкістю (СЬУ).
РСВ (також РС Ьоагсі) - ргіпіеб сігсиіі Ьоагсі -
друкована плата - див. сігсиіі Ьоагсі.
РСС - Ргераісі Са11іп& Сагсі - виклик за кар-
тою з попередньою оплатою # одна з по-
слуг у телефонії.
РС-сошраііЬІе - РС-сумісний # комп’ютер,
функціонально сумісний із ІВМ РС. Зараз
під цим терміном розуміють комп'ютер на
платформі УРіпіеІ.
РСВ - [Регзопаї] Соттипісаііоп Вєуісє - пер-
сональний пристрій зв'язку, “комунікатор”.
РСС - Рго§гаттаЬ1е СЬагасіег Оепегаіог -
програмований знакогенератор.
РСІ - 1. РегірЬегаї Соппесі [Сотропепі]
Іпіегсоппесі - міжз'єднання периферійних
компонентів, шина РСІ # специфікація 2.1
на високопродуктивну (33 МГц) 32-розря-
дну локальну шину для пересилання да-
них між ЦП та периферійними пристроя-
ми (диски, відеоадаптер тощо), запропо-
нована фірмою Іпіеі у 1993 р. як альтерна-
тива УЬВиз, ЕІ8А, МСА і ТигЬоСЬаппеї
(ПЕС). Не залежить від типу процесора. Шви-
дкість пересилання даних - до 132 Мбіт/с. У
1995 р. стала промисловим стандартом.
На системній платі розташовують зазви-
чай 3-4 гнізда шини РСІ. Специфікація
визначає плати розміром 107x295,2 мм,
які встановлюють перпендикулярно до
площини системної плати (див. також
СотрасіРСІ, ехрапзіоп Ьиз, Міпі РСІ,
РМС)\ 2. ргоіосої сопігої іпГогтаііоп - ке-
рівна інформація протоколу.
РСІ Ехргезз - шина РСІ Ехргезз # раніше
називали ЗСІО. У ній збережено найваж-
ливіші параметри шини РСІ, функціона-
льну модель і програмні інтерфейси, од-
нак усунуто обмеження на пропускну зда-
тність, що дозволяє забезпечити швид-
кість передавання даних до 250 Мбайт/с.
РСІ-Х - шина РСІ-Х її 64-розрядна парале-
льна шина, зворотно сумісна із шиною
РСІ. Тактова частота - 133 МГц, пропуск-
на здатність - до 1,06 Гбайт/с. Використо-
вують у серверах. У специфікації РСІ-Х 2.0
закладено тактові частоти 266 і 533 МГц
(відповідно 2,1 і 4,2 Гбайт/с).
РСІА - Регзопаї Соттипісаііопз Іпдизігу
Аззосіаііоп - Асоціація виробників засобів пе-
рсонального зв’язку # див. кіїр.7/\\мж.рсіа.ог%.
РСЬ - Ргіпіег Сопігої Ьап&иа£е - див. РСЬ 5.
РСЬ 5 (також РСЬ Ьєуєі 5) - Ргіпіег
Сопігої Ьап£па£е - мова керування прин-
терами, мова РСЬ 5 # мова опису сторі-
нок, розроблена компанією Не\¥Іеіі-
Раскагб у 1990 р. для друкувальних при-
строїв Ьазегіеі III. Команди РСЬ - це по-
слідовності символів, які починаються із
символу Е8С (ІВЬ). Вони дозволяють за-
дати число копій, розмір сторінки, лоток
подачі паперу, роздільну здатність друку-
вання, межі сторінки, позиціонування ку-
рсору, шрифт, інтерліньяж, кегель, пере-
микання на мову НР-СЬ/2 та ін. РСЬ ви-
користовують, наприклад, у лазерних
принтерах родини Ьазегіеі. Найпоширені-
ший РСЬ 5, його розвиток - РСЬ 6 (1996
р., Ьазегіеі 5) (див. також езсаре зедиепсе,
НР-СЬ, Іазег ргіпіег, РОЬщ, РозіЗсгірі,
ТгиеТуре).
РСМ - Риїзе Соде Модиіаііоп - імпульсно-
кодова модуляція [сигналу] # вид модуля-
ції, коли аналоговий сигнал кодують сері-
ями імпульсів. Амплітуду аналогового си-
гналу (зазвичай мовного) вимірюють 8000
разів за секунду, і отримане значення пе-
ретворюють на 8-розрядний цифровий
код. Підсумковий дискретний потік даних
передають у формі цифрового потоку зі
швидкістю 64 Кбіт/с (див. також
тосіиіаіог, РАМ, затрНп^щ).
РСМСІА - Регзопаї Сотриіег Метогу Сагсі
Іпіетаііопаї Аззосіаііоп - Міжнародна асоці-
ація виробників карт пам'яті для ПК # засно-
вана в 1989 р. для розробки стандартів на
РС-карти, виконані на інтегральних мік-
росхемах. У серпні 1990 р. затвердила пе-
ршу специфікацію інтерфейсу, а у вересні
1991 р. - РСМСІА 2.0. На початку 1995 р.
асоціація випустила специфікацію
СагсіВиз, а в 2001 р. - стандарт карт ново-
го покоління СагсІВау (див. також РС Сагсі
Віапсіагсі, Веіеазе 1.0, Ьіір://усу\^рстсіа.ог^).
РСМЕ - Раскеііхед Сігсиіі Миіііріісаііоп
Едиіртепі - устаткування мультиплексу-
вання з комутацією пакетів.
РСN - 1. Регзопаї Соиігпипісаііопз КеШюгк -
персональна мережа зв'язку # тип безпро-
водової телефонної системи; 2. Регзопаї
Соттипісаііоп ЬІитЬег - персональний
комунікаційний номер # телефонний но-
мер, який присвоює користувачу Служба
персонального зв'язку (див. також РСЗ^])-
За його допомогою можна одержувати те-
лефонні дзвінки й електронну пошту по
всьому світу.
р-соде - див. рзеисіососіе.
РСК - Реек Сеіі Каіе - пікова швидкість пе-
383
РС8
редавання # максимальна кількість діля-
нок, які відправник може передати за оди-
ницю часу. У мережах АТМ - характерис-
тика обох варіантів служби УВК (див. та-
кож МВК, МСК, 8СК).
РС8 - 1. Регзопаї Соп£егепсіп£ Зресійсаііоп -
стандарт для персональних відеоконфере-
нцій # розроблений корпорацією ІпіеІ ра-
зом із 12 іншими компаніями; 2. див.
Регзопаї Соттипісаііоп^ 8егуісе$; 3. Рго-
СЄ88 Сопігої 8у8іетз - системи керування
[технологічними] процесами; 4. Регіріїегаї
СЬір 8е1есі - вибір периферійної ІС.
РСТ - Ргіуаіе Сошшшіісаііопз Тесйпо1о£у -
технологія конфіденційного зв’язку [ко-
мунікацій] # специфікація Місгозой, опу-
блікована у вересні 1995 р Є поліпшеною
версію протоколу 2.0, забезпечує на-
дійнішу аутентифікацію, відокремлену
від процесу шифрування.
реї - процент, процентний пункт.
РСХ - формат РСХ, РСХ-файл # формат
графічних файлів для кольорових растро-
вих зображень, розроблений корпорацією
/8оїї для пакета РаіпіЬгизЬ. Зображення
ущільнюють до 1:1,5. Максимальний роз-
мір файла 64 000x64 000 точок. Формат
підтримує переважна більшість графічних
редакторів (див. також ВМР, угаркісз /Не,
ТІРЕ).
РВ - див. риЬНс сіотаіп.
РБА - 1. Рег8опа1 Пі§іІа1 Аззізіапі - персона-
льний цифровий секретар # тип надлегко-
го мініатюрного ПК із РК-екраном, клаві-
атурою і/або рукописним вводом;
2. Рагаїїеі Иізк Аггау - КАГО-матриця (ди-
сковий масив) рівня 3 із паралельно пра-
цюючими дисковими накопичувачами (з
одним надлишковим накопичувачем для
контролю за парністю).
РВС - 1. Ргітагу Оотаіп Сопігоііег - голо-
вний [первинний] контролер домену # у
\¥іпс1оу/8 N7 Зєгуєг - комп'ютер, на якому
зберігають головну копію БД облікових
записів усього домену. Кожний домен
обов’язково містить тільки один РВС,
який може виступати також як сервер
файлів, друкування, застосувань (див.
також ВОС\, 2. стандарт безпроводового
зв’язку в Японії # заснований на багато-
станційному доступі з часовим поділом
каналів (див. також СОМА, О-АМР8,
С8М, ИМТ-450, ТОМА).
РВЕГ - РЬузісаІ Ве8І&п ЕхсЬап^е Гогтаї -
формат обміну [даними] фізичного проек-
тування.
РВЕ - 1. Раскеї-Ваїа РІРО Ьийег - буфер
РІРО [для] пакетних даних (шини
ЕиІигеЬиз+); 2. РогІаЬІе Восшпепі Роппаї -
формат передаваного документа, Р£)Р-фо-
рмат, РВР-файл # формат документів, ви-
користовуваний у НВС і багатьох інших
застосуваннях. Розроблений фірмою
АсіоЬе (див. також РозіВсгірі)', 3. Ргіпіег
Пезсгірііоп Рііе - файл опису принтера.
РВН - Р1е8ІосЬгопои8 Ві^іїаі НіегагсЬу -
плезіохронна ієрархія цифрових систем #
європейський стандарт для волоконно-оп-
тичних мереж. Плезіохронність означає
“майже синхронність” - частоти власних
генераторів, від яких синхронізується
апаратура вузлів, з’єднаних цифровими
каналами, мають незначні відхилення од-
на від одної. Для узгодження швидкостей
у бітові потоки каналів уводять вирівню-
вальні біти (іизііїїсаііоп Ьіі) (див. також
8ОН, 8РОН).
РВЕ - 1. Ра£е Везсгірііоп Ьап§иа§е - мова
опису сторінок # повідомляє принтеру, як
має виглядати друкований документ (ме-
жа сторінки, позиції кожного елемента,
кегель і гарнітура шрифту тощо). Напри-
клад, Ро8і8сгірі фірми АсіоЬе, НР-СЬ і
РСЬ 5 компанії НР; 2. Рго£гат Ве8І£п
Ьап&иа£е - мова проектування програм.
РВМ - 1. Ргосіисі Иаіа Мапа^етепі - див.
РОМ8’, 2. риіве сіигаїіоп тодиіаііоп - ши-
ротно-імпульсна модуляція, ШІМ # див.
також піосіиіаііоп.
РВМ8 - Ргосіисі Баіа Мапа^етепі Зузіет -
система керування даними виробу, систе-
ма керування виробничою інформацією #
тобто система, що дозволяє керувати всі-
єю конструкторсько-технологічною доку-
ментацією, а також додатковою інформа-
цією, експортованою з довідників, норма-
тивних джерел, з інших корпоративних
систем, яка потрібна для всього циклу -
від розробки до випуску продукції. Сис-
теми РИМ - невід’ємна частина комплек-
су засобів РЬМ.
Р^N - див. риЬНс (іаіа пеіїмогк.
РВО - РогІаЬІе ВізігіЬиІесІ ОЬ]есІ8 - об’єктна
модель фірми №ХТ.
РВР - 1. РІазта Візріау Рапеї - плазменна
[індикаторна] панель, плазменне табло #
екран великих розмірів, товщиною до 9 см,
із високою якістю зображення. Використо-
вують для відображення довідкової інфор-
мації в аеропортах, місцях загального при-
значення, а також для корпоративних пре-
зентацій (див. також ОЕСу, 2. Рго^гатшесі
384
репдіп^ іпіеггирі
[Регзопаї] Ваіа Ргосеззог - родина недоро-
гих міні-комп'ютерів і торгова марка кор-
порації Ві§іїа1 Ецпіртепі (РЕС, Ві§ііа1)
для родини недорогих міні-комп'ютерів,
які вона випускала. Найвідоміші - РВР-8,
РОР-10 і РОТ-11. Ці машини широко вико-
ристовували в наукових дослідженнях, ме-
дицині й освіті. Спочатку ЦИІХ розробле-
но на РВР-7, а став популярний на РОТ-11.
На зміну РОТ прийшла родина УАХ (див.
також тіпісотриіег).
РВ8 - Ргосеззог Вігесі 81оі - плата РВ8 #
плата розширення комп'ютера Ро\уєг
Масіпіозії фірми Арріе Сотриіег, на яку
встановлюють процесор. Дає змогу надалі
легко модернізувати ПК (див. також
ехрапзіоп Ьоагсі).
РВІТ - 1. Ро^уєг ВізігіЬиііоп ІІпй - блок роз-
поділу живлення; 2. Ргоіосої Ваіа Впіі -
одиниця обміну протоколу, протокольна
одиниця обміну # компоненти багаторів-
невого протоколу обмінюються між со-
бою повідомленнями відповідного рівня,
іменованими РВІІ. їхній зміст, формат,
правила передавання визначає відповід-
ний рівень протоколу (див. також
ргоіосої, ргоіосої зіаск).
РЕ - 1. Рарег Епсі - кінець паперу; 2. Рііазе-
Епсосіесі - фазове кодування.
реасЬ - персиковий (колір, фарба).
реак сиггепі - максимальний струм # див.
також зіапсІЬу сиггепі.
реак регїогтапсе - пікова продуктивність #
максимальна розрахункова продуктив-
ність обчислювальної системи (див. та-
кож рег/огтапсе).
Реагі - Ргосе88 апд Ехрегітепі-огіепіед
Рго§гаттіп£ Ьап^иа^е - мова Реагі # мова
автоматизації технологічних процесів
(ФРН).
реег - рівноправний учасник (користувач)
мережі # мережний пристрій, який напря-
му взаємодіє з іншими пристроями в
ЛОМ.
реег ЬА№ - проф. пірінгова ЛОМ - див.
реег-іо-реег ІАІІ.
реегіп£ - пірінг (досл. сусідство) # договір
між провайдерами про взаємний обмін
трафіком і надання клієнтам ресурсів сво-
їх мереж (див. також МАЕ).
реег-іо-реег (Р2Р, Р@Р) - одноранговий -
див. реег-іо-реег ЬАЇЇ.
реег-іо-реег ЬАА - 1. однорангова мережа,
однорангова ЛОМ, мережа однорангових
об'єктів # метод з'єднання вузлів у ЛОМ
“вузол до вузла”, відрізняє відсутність виді-
леного серверу. Станція в такій ЛОМ може
виконувати функції як серверу (надавати
ресурси), так і клієнта (запитувати ресурси)
залежно від способу поділу ресурсів між
станцією і мережею. Число комп'ютерів в
одноранговій мережі зазвичай не більше 10.
Такі мережі прості, їх підтримують сучасні
ОС і часто використовують робочі групи #
порівн. зек\'ег-Ьазес! пеіюогк; 2. ЛОМ із роз-
поділеними одноранговими об'єктами (без
централізованого керування) # синонім -
реег-іо-реег пеішогк.
реег-іо-реег пеіууогк - див. реег-іо-реег
£ЛА[2].
реег-іо-реег N08 - однорангова мережна ОС #
передбачає розподіл функцій [мережного]
керування між одноранговими елемента-
ми.
реег-іо-реег ІЄСІШОІО£У (Р2Р іесЬпо1о£у) -
технологія однорангового або прямого
зв'язку (однорангової або прямої, безпосе-
редньої, взаємодії), Р2Р-технологія # тех-
нологія, яка дозволяє багатьом користува-
чам спільно працювати з тими самими
файлами (проектами) у реальному часі з
відображенням результатів своїх дій на
екрані, який бачать всі учасники процесу.
реї - рісШге еіетепі - див. ріхеї.
РЕМ - Ргіуасу ЕпЬапсесІ Маіі - [електронна]
пошта з підвищеним захистом # пошта,
що використовує шифрування для забез-
печення конфіденційності та цілісності
повідомлень (див. також аиіігепіісаііоп,
еіесігопіс таіі, епсгурііоп, Іпіегпеі, РСР).
реп-Ьазей сотриіег - пір’яний комп'ютер,
комп’ютер із рукописним вводом # ком-
п'ютер, в якому ввід даних здійснюють за
допомогою спеціального пера (олівця) і
ПЗ розпізнавання рукописного тексту
(див. також капсЕугіііп% гесо^піііоп, РОА).
реп-Ьазес! сошриііпз - “рукописні” застосу-
вання # стиль використання комп'ютера
“від руки”, тобто на основі безклавіатур-
них пристроїв вводу, керованих рухом ру-
ки (перо, [сенсорний] планшет).
реп сотриіег - див. реп-ЬазесІ сотриіег.
реп тоизе - пір’яна миша # див. тоизе.
реп ріоііег - пір’яний графобудувач [плотер]
# див. також сігит ріоііег, ріоііег, Х-¥
ріоііег.
репсії - олівець, елемент, який пише,
репсії/реп - перо (КГА).
реп(1іп£ - затриманий, очікуваний, підвіше-
ний, що чекає, знаходиться на розгляді #
див. також ууаіііщр
репс1іп£ іпіеггирі - відкладене переривання #
385
репсііп^ гедиезі
масковане переривання, проходження
якого затримано з тих або інших причин,
наприклад, через оброблення перериван-
ня з вищим пріоритетом, тобто запит на
нього пройшов, але очікується підтвер-
дження від процесора (див. також
іпіеггирі).
репсііїщ гедиезі - [відкладений] запит, що
чекає.
репеїтаіе - проникати; подолати захист.
репеігаііоп - проникнення; подолання захи-
сту # див. також сгаскег, іпігиіег, зесигіїу.
РепРоіпі # операційна система для пір’яних
і планшетних ПК.
Репіішп - процесор Репііит # родина мікропро-
цесорів корпорації Іпіеі, робоча назва - Р5.
репіор [сотриіег] - комп'ютер із рукопис-
ним вводом, пір’яний комп'ютер (див. та-
кож реп-Ьазеі сотриіег, іаЬІеі сотриіег).
реоп - звичайний користувач # користувач
без спеціальних привілеїв (див. також
пєууЬіє).
регсеіуегі гезоіигїоп - що [суб'єктивно]
сприймається, видима роздільна здат-
ність, псевдороздільна здатність # див. та-
кож гезоіиііоп.
регсепі - відсоток.
регсепі $і§п - знак відсотка, %.
регсепіа£е - 1. відсоток; 2. відсоткове відно-
шення.
регїогш -1. виконувати; 2. виробляти.
регїогтапсе - 1. продуктивність, швидко-
дія, ефективність # Приклад: ТТііз ехіга
регїогтапсе сараЬіІКу із (ог ТіЛиге ирдгасіез іп
їипсйопаїііу. - Цей надлишок продуктивності
можна використати у майбутньому для наро-
щування функціональності (див. також
сотриііп% ром?ег, реак рег/огтапсе,
рег/огтапсе топііогіп^, рег/огтапсе
іезііп§)\ 2. виконання.
регїогшапсе 1о£ - журнал [реєстрації] хара-
ктеристик.
регїогшапсе шапа^ешепі - контроль про-
дуктивності [системи], керування продук-
тивністю # узагальнююче поняття з галузі
мережного керування, що містить оцінку
пропускної здатності мережі, продуктив-
ності комп’ютерів, числа одночасно під-
тримуваних користувачів, часу реакції
системи, накопичення й аналізу статис-
тики використання ресурсів (див. також
пеімогк аітіпізігаіог, пеімогк
тапа^етепі, рег/огтапсе іезііп§, роїісу
тапа%етепі).
регїогшапсе шопког - монітор продуктив-
ності # утиліта моніторингу продуктивно-
сті системи в деяких ОС. Збирає і відо-
бражає статистику щодо активності ком-
п'ютера (наприклад, число відправлених і
отриманих пакетів), завантаження процесо-
ра, обсягу відправлених даних (див. також
раскеі, реі/огтапсе топііогіп%, рет/огтапсе
ІЄ8ІІП%).
регїогшапсе шопіїогіп£ - моніторинг про-
дуктивності # вимір продуктивності в різ-
номанітних частинах працюючої комп'ю-
терної системи для пошуку в ній вузьких
місць. Результати моніторингу викорис-
товують під час реконфігурації системи
для підвищення її загальної продуктивно-
сті (див. також рег/огтапсе іезііп^, роїісу
тапа^етепі, ТАТУ).
регїогшапсе іе8ііп£ - див. Ьепсктагк
ІЄ8ІІП&.
регішеіег (ІеГепзе - захист периметра [без-
пеки] # див. також зесигіїу регітеіег.
регіосі - 1. період, проміжок часу; тер-
мін; 2. крапка (десяткова або наприкінці
речення) # див. також іоі.
регіодіс єуєпі - періодична подія # подія в
системі, повторювана через регулярні ін-
тервали часу, на відміну від разових, ви-
падкових чи нерегулярних подій (див. та-
кож єуєпі).
регірЬегаІ -1. зовнішній, периферійний; 2. пе-
риферійний пристрій # див. регіркегаї
ієуісє.
регірЬегаІ Ьиз - периферійна шина # зага-
льна назва шин вводу-виводу, що з'єд-
нує периферійні пристрої з комп'юте-
ром, наприклад ЕІ8А і РСІ. Периферій-
на шина може з'єднувати ЦП з такими
пристроями, як сопроцесори, таймери,
комунікаційні порти тощо.
регіркегаї (ієуісє - периферійний (зовніш-
ній) пристрій # пристрій, який знаходить-
ся поза якоюсь позначеною зоною або
блоком. Наприклад, для ПК - це при-
стрій, не розташований на системній пла-
ті, звукова карта, модем, жорсткий диск
тощо. Для вбудованих систем периферій-
ним пристроєм можна вважати пристрій,
який знаходиться поза мікроконтролером;
для міні-комп'ютерів - пристрій поза сис-
темним блоком. Синоніми - сієуісє, і/О
(Ієуісє, іприі (ієуісє, регіркегаї ециіртепі.
регірЬегаІ ециіртепі - периферійне устат-
кування - див. регіркегаї ієуісє.
регірЬегу - периферійне устаткування, пе-
риферія - див. регіркегаї ієуісє.
Регі (також РЕНЬ) - Ргасгісаі Ехігасііоп
апд Керогі Ьап£иа£Є - мова для практич-
386
реіаЬуіе
ного добування даних і складання звітів,
мова Регі # вільно поширювана інтерпре-
тована мова. Створена Ларрі Уоллом
(Ьаггу АУаІІ) у 1986 р. Зазвичай викорис-
товують для створення динамічно генеро-
ваних веб-сторінок. Використовують та-
кож системні адміністратори і веб-майст-
ри для роботи і зміни текстів, файлів і про-
цесів. Поточна версія - Регі 5 (див. також
іпіегргеііуе Іап^иаре, кіїр:// мгм\урег1.ог£,
кіїр:// итиу. срап. ог§).
регтапепі - постійний, незмінний.
регтапепі тетогу - постійна пам'ять, ПЗП -
див. РОМ.
регтІ88Іоп8 - права доступу, повноваження
# див. також ассезз регтІ88Іоп.
рег-зеаі: Іісепзе - ліцензія, збережена на клі-
єнті # один із двох видів ліцензій для
\¥іпс1о\¥8 N7. Дозволяє клієнту користу-
ватися ресурсами серверу (порівн. рег-
8ЄГУЄГ ІІСЄП8Є\ ДИВ. ТВКОЖ 8о/і\уаге ІІСЄП8Є).
рег-8егуег Іісепзе - ліцензія, збережена на
сервері # один із двох видів ліцензій для
XV і псі о \у 8 ГГГ. Визначає, скільки клієнтів із
числа наявних можуть одночасно підклю-
читися до серверу (порівн. рег-8еаі
ІІСЄП8е).
рег8І8іепсе - 1. живучість, збереженість,
сталість існування (властивість об'єктів в
ООП) (див. також оЬ]есі, ООР); 2. після-
світіння # властивість люмінесцентної по-
верхні ЕПТ світитися якийсь час після по-
падання на неї променя електронної пуш-
ки (див. також СКТ).
рег8І8іепсе ііте - 1. час післясвітіння; 2. час
витримки, витримка часу.
рег8І8іеп< - постійний # наприклад,
регзізіепі соппесгіоп - постійне з'єднання.
рег8опа1 - персональний.
регвопаї соттипісаііоп сієуісє (РСВ) - пе-
рсональний пристрій зв'язку, “комуніка-
тор” # клас мобільних портативних ПК,
які надають користувачу засоби телеко-
мунікаційного зв'язку.
Регвопаї Соттипісаііоп8 8єгуісє8 (РС8) -
Служба персонального зв'язку # термін, ви-
користовуваний ЕСС для позначення набору
технологій цифрового мобільного зв'язку.
Зокрема містить СВМА (18-95), С8М і 18-
136. РС8 служить також для передавання ко-
ротких повідомлень і пейджингу. Викорис-
товує діапазон частот 1850-2200 МГц, швид-
кість передавання від 4,8 до 28,8 Кбіт/с. З
1995 р. РСС видає ліцензії на використан-
ня РС8-систем Цей діапазон поділено на
блоки (від А до Р), призначені для різних
ринків. Зокрема два великих ЗО МГц бло-
ки (А і В) виділено для систем у великих
містах (так звані Ма]ог Тгасііп£ Агеа). На
додаток до 120 МГц діапазону ліцензо-
ваного спектра, дві смуги по 10 МГц
(одна для голосу, друга для даних) при-
значені для неліцензованих застосувань
(див. також сеііиіаг соттипісаііоп, РРР).
регвопаї соттипісаіог - див. рег8опаІ
соттипісаііоп сієуісє.
регвопаї сотриіег (РС) - персональний
комп'ютер, ПК # комп'ютер, призначений
для роботи одного користувача на роботі
або вдома. Хоча термін РС іноді викорис-
товують для позначення різноманітних
ПК (наприклад, Масіпіозк), частіше ма-
ють на увазі ПК на базі процесорів корпо-
рації ІпіеІ. Термін походить від ІВМ РС,
випущених у 1981 р. корпорацією ІВМ
перших 16-розрядних ПК із відкритою ар-
хітектурою, що позначили цілу епоху в
розвитку ОТ (див. також сотриіег,
РС-сотраііЬІе, РС 8єгуєг).
регвопаї зирегсошриіег - персональний су-
перкомп'ютер, ПСК # настільний або на
підлозі багатопроцесорний комп'ютер ви-
сокої продуктивності, що займає проміж-
не положення між звичайними ПК і супе-
ркомп'ютерами колективного користуван-
ня. Потенційні використання - не тільки
для наукових і виробничих обчислень, але й
для сучасних ігор, мультимедіа-застосувань
та ін. (див. також 8ирегсотриіег).
регзопаїіхаііоп - персоналізація # напри-
клад, настроювання застосувань на вимо-
ги конкретного користувача. Зазвичай ви-
конується або самим користувачем, або
автоматично (порівн. сшіотігаііогі).
регвресііуе - аксонометричне подання об'-
ємних об'єктів на площині.
регвресііуе-соггесі - правильний із позицій
перспективи # у КГА - зазвичай про пра-
вильне передавання графічною підсисте-
мою кольорів і текстур (див. також соїог,
іехіиге).
РЕНТ - Рго]ес1 Еуакіагіоп апсі Кєуієху
ТесЬпідие - метод планування й оцінки
витрат часу з використанням мережного
трафіка; метод [система] ПЕРТ # див. та-
кож рго]есі тапа^етепі.
реІаЬуіе (РВуїе) - петабайт # одиниця виміру
місткості пам'яті, що дорівнює одному мі-
льйону гігабайтів (2л50 байт). Найбільша
БД у світі в 1997 р. сягнула обсягу 24 Тбайт
Сховища обсягом у петабайти створюють
телекомпанії для відеоархівів (див. також
387
реіаПор
Ьуіе, ехаЬуіе, %і§аЬуіе, кіІоЬуіе, те^аЬуіе,
іегаЬуіе, геііаЬуіе).
реіаііор - петафлоп # одиниця виміру про-
дуктивності суперкомп’ютерів майбут-
нього, що дорівнює 10і5 операцій з рухо-
мою комою за секунду (РЬОР8) (див. та-
кож СРЬОР8, МРЬОР8, ТРЬОР8).
РЕ - див. рагііу/Іа§.
РЕС - Рго£гат Е1о\у СопігоПег - контролер
послідовності команд # див. також СРІ}.
Р-Ггаше - Ргесіісіїуе-Ргате [іесітіцие] - спо-
сіб предикативного кодування або ущіль-
нення [відеоданих] з урахуванням надмір-
ності для послідовних кадрів, Р-кодуван-
ня (стандарт МРЕ6) # див. також В-/гате,
І-/гате.
РСА - Ріп СігісІ Аггау - корпус РОА # тип ке-
рамічного корпусу мікросхеми, наприклад,
мікропроцесора; корпус із матрицею (розта-
шованих у вигляді концентричних прямо-
кутників) штиркових виводів, число яких
може сягати 600, використовували багато
х86-сумісних процесорів. Приклад: ТЬе Е10000
тісгоргосеззог із ах/аіІаЬІе іп 527 ріп РСА раскаде апсі
із ІаЬгісаіесІ изіпд а СМО8 зиЬ 0.5 місця зііісоп
ІесНпоІоду. - Мікропроцесор Р10000 виготовля-
ють у 527- контактному корпусі РСА і за 0,5-мік-
роною кремнієвою СМО8-технологією (див. та-
кож ВОА, сегатпіс раскаде, ЬСА, ОЬСА,
РСА зіоі, РРСА, РдРР, 8РЄА).
РСА 81оі - гніздо РСА # рознім для встанов-
лення процесора, виконаного в корпусі
РОА.
РСМЬ - Ргесізіоп Сгарйісз Магкир Ьап§иа§е -
мова РСМЬ # мова для подання стовбчас-
тих діаграм, логотипів і елементів інтер-
фейсу (див. також НТМЬ).
РСР - Ргейу Соод Ргіуасу - досл. цілком
якісна таємність, програма шифрування
РСР # загальнодоступна програма шиф-
рування, що використовує схему з відкри-
тими ключами. Автор - Філіп Циммерман
(РЬіІір Хіштегшапп) (див. також сгуріо-
%гарку, ОЕ8, епсгурііоп, ЮЕА, МО, риЬІіс кеу,
В8А, кіір:/Л\м^.р§р.сот, кіір:/}л^^.р^рі.сопг).
рИа&е - “фаг” # програма, що неавторизова-
но модифікує інші програми або БД (див.
також /Не іп/есіог, уігиз, ууогт).
рказе - фаза # різниця між хвилями сигна-
лів з однаковою частотою. Фаза одного
сигналу може випереджати або відставати
від фази іншого сигналу на величину від
0 до 180 градусів (див. також рказе
Неіесіог, рказерііег, рказе зрііііег).
рказе гіеіесіог (РВ) - фазовий детектор #
схема, що порівнює два частотних сигна-
ли і формує вихідний сигнал, пропорцій-
ний їхній фазовій різниці. Використову-
ють у ФАПЧ (див. також рказе, РЬЬ).
рказе ]ійег - тремтіння фази # див. також
рказе.
рказе зріііїег - розщеплювач фази # при-
стрій, який дозволяє з однієї вхідної хвилі
одержати кілька вихідних, розрізнюваних
за фазою хвиль (див. також рказе).
рказе-скаїще ргіпііп^ - друкування зі змі-
ною фази # технологія друкування зі змі-
ною фазового стану барвника, наприклад,
сублімацією.
рказе-скаїще гесогсіііщ - записування зі
зміною фази # технологія записування на
оптичний диск зміною фазового стану ре-
човини (переходу з аморфного неструкту-
рованого в структурований кристалічний
стан).
рказе йеіесіог (РБ) - фазовий детектор #
схема, що виконує порівняння двох час-
тотних сигналів і формує вихідний сиг-
нал, пропорційний їхній фазовій різниці.
Використовують у фазовому автоматич-
ному підстроюванні частоти (ФАПЧ)
(див. також РЬЬ).
РШС8 - Рго£гаттег'8 Ніегагсйісаі
Іпіегасііуе ОгарЬісз Зузіет - [графічний]
стандарт РНЮ8 # стандарт І8О/ІЕС 9592
на тривимірну графіку. Відгалуження гра-
фічного стандарту СК8. На базі РНЮ8
АРІ пишуть графічні застосування для
ІЖІХ-платформ. Розширення стандарту -
РНЮ8 РЬП8.
ркІзкІП£ - фітинг, вивудження (відомостей) #
свідомо перекручене написання іЇ8Іііп£ -
риболовля, рибальство (з натяком на лов
риби в мутній воді). Хакерский прийом,
спрямований на незаконне одержання
конфіденційної персональної інформації
через електронну пошту за допомогою за-
питів, що виглядають як офіційні листи,
наприклад, від банку, що нібито бажає
уточнити дані клієнта (див. також китап
/асіог, іп/огтаііоп зесигііу, зосіаі ещрпеегіп%).
рііск - крок.
РНМ - РиІ8Є-НеІ£Ііі Мобиіаііоп - висотно-
імпульсна модуляція # метод відтворення
напівтонових зображень (див. також
тосіиіаіог, РАМ, РСМ).
ркопе сотрапу - див. соттоп саггіег.
ркопете - фонема # див. також зрееск
ГЄСО&ПІІІОП.
ркопеіїс - фонетичний.
ркозрког - люмінофор, фосфор # електро-
люмінісцентна речовина, використовува-
388
РН¥
на для покриття внутрішньої поверхні ек-
рана електронно-променевої трубки (див.
також СВТ, регзі$іепсе[2\).
ріюіо йеіесіог - фотодетектор, фотодатчик #
напівпровідниковий пристрій (див. також
оріоеіесігопіс сієуісє}.
рЬоіо та^епіа - світло-пурпурний.
РЬоіоСВ - стандарт [формат] РЬоіо СП #
стандарт на зберігання фотозображень ви-
сокої роздільної здатності на компакт-ди-
ску. Забезпечує зберігання на СО до сотні
35 мм слайдів із максимальною розділь-
ною здатністю до 3072x2048 точок та їх-
ню схоронність впродовж 100 років. Роз-
роблено спільно фірмами Кобак і Рйііірз.
Введено у 1990 р.
РЬоіоСП тазіег - оригінал диска РіюІоСІЗ #
під час його створення система РЬоіоСП
сканує зображення з 35 мм плівки і за-
писує на диск до сотні зображень. Кож-
не зображення записують у формі фай-
лу Іша^е Раск, який містить п'ять варіа-
нтів зображення з різними рівнями роз-
дільної здатності (у порядку зростання
роздільної здатності їх називають
Вазе/16, Вазе/4, Вазе, Вазе*4, Вазе* 16).
Найгрубіший варіант має обсяг 72 Кбайт,
найдетальніший - 18 Мбайт.
ріюіосопсіисіог сігиш - фотокопіювальний
[світлочутливий] барабан.
ріюіосііосіе - фотодіод # напівпровіднико-
вий пристрій, провідність струму яким
змінюється під впливом світла (див. та-
кож сііосіе, Іазег сНосІе}.
рЬоіотазк - фотошаблон, фотомаска # ви-
користовують у виготовленні друкарсь-
ких плат (див. також сігсиіі Ьоагсі,
ркоіогезізі)
рЬоіоШЬо^гарку - фотолітографія # про-
цес, використовуваний для друкування
фотошаблонів (масок) на кремнієвій плас-
тині. Заснований на застосуванні світло-
чутливої емульсії та вибіркового травлен-
ня поверхні пластини (див. також
ркоіотпазк, ууа/ег).
ріюіогеаіізт - американське написання те-
рміна ркоіогеаїшп.
рЬоіогеаІізііс - фотореалістичний, фотогра-
фічної якості # про цифрове зображення,
відтворюване на екрані або друковане на
принтері.
рЬо(огеа1І2Ш - фотореалізм, фотореалістич-
ність # цифрове подання зображення, що
за якістю можна порівняти із зображен-
ням, отриманим фотографічним способом
(КГА).
рЬоіогезізі - фоторезист # світлочутливий
матеріал, який стає твердішим під впли-
вом світлового потоку. Використовують
при виготовленні друкарських плат (див.
також РСВ, теіаіііхаііоп, ркоіотазк).
рЬоіогезізіог - фотоопір, фоторезистор #
резистор, опір якого змінюється під впли-
вом світла (див. також гезізіог,
ркоіосііосіе, уагіаЬІе гезізіог).
рЬоіозепзііІуе - світлочутливий # див. та-
кож ркоіогезізіог, ркоіозепзог.
рЬоіозепзог - фотодатчик, фотодетектор #
див. також 8ЄИ8ОГ.
ркоіоіурезейег - див. іта^езеііег.
РНР - 1. РНР: Нурегіехі Ргергосеззог - гі-
пертекстовий препроцесор # вбудована в
НТМЬ відкрита багатоплатформна сервер-
на мова сценаріїв для швидкої побудови
динамічних веб-сторінок. Перші версії на-
писав програміст Расмус Лердорф (Казтиз
ЬепіоіЕ, 1994—1995 р.). Потім, коли мова
набула популярності, до її розвитку під-
ключилося велике число програмістів з
різних країн світу. Поточна версія - РНР 5
(2003 р.). Її основні конкуренти - мови
Регі, Ьауа і А8Р.ИЕТ; 2. Регзопаї Ноше
Ра&е - “персональна базова сторінка”,
мова програмування РНР.
рЬгеакег - зломщик телефонних мереж,
фрікер # спочатку до фрікерів відносили
тільки тих, хто використовував незаконні
способи здійснювати безоплатні міжнаро-
дні та міжміські дзвінки. Проте потім
сфера їхньої діяльності розширилася. За-
раз злам цифрових телефонних мереж
здійснюють з різноманітними цілями, зо-
крема для приховування свого місцезна-
ходження під час проведення несанкціо-
нованих дій в Інтернеті (див. також
сгаскег, каскег, ркгеакіп%).
р1ігеакіп£ - фрікінг # незаконний спосіб
здійснювати безоплатні міжнародні та
міжміські дзвінки за рахунок знання фун-
кціонування телефонної системи (див. та-
кож ріггеак).
РН8 - Регзопаї Напбу-РЬопе Зузіет - систе-
ма для персональних мобільних телефо-
нів # японська система цифрового стіль-
никового зв'язку (див. також С8М).
РН¥ - РЬузісаІ Іауег ргоіосої - протокол фі-
зичного рівня # компонент АТМ і РИНІ.
Визначає частину фізичного рівня, що не
залежить від середовища передавання У
АТМ складається з двох підрівнів: підго-
товка ділянок (ТС) і середовища переда-
вання (РМИ) (див. також 8АВ\ц).
389
рЬузісаі
ркузісаі - фізичний # реалізований апарат-
но, такий, що знаходиться безпосередньо
на фізичному носії, на відміну від логіч-
ного (порівн. Іо^ісаі).
рііузісаі асісігезз - фізична адреса # дійсна
адреса збереження програм та даних, що
її визначає конструкція конкретного при-
строю, розміщення з’єднання тощо. Тер-
мін відносять як до головної пам’яті, так і
до периферійних пристроїв збереження
(порівн. Іо^ісаі асісігЄ88, уігіиаі асісігезз).
рЬузіса! Ьіоск - фізичний блок # нерозрив-
ний блок даних, записаний на носії. На
магнітних дисках його називають секто-
ром (див. також зесіог).
рЬузіса! (іґіує - фізичний диск, фізичний
накопичувач # реальний апаратний при-
стрій - НМД або НМС, який виконує по-
точну операцію читання/записування. Те-
рмін уведено як протилежність поняттю
логічного диска. Один фізичний диск для
зручності користувача або відповідно з
іншими вимогами можна розділити на кі-
лька логічних дисків (порівн. Іо§ісаІ
сігіує).
рйузісаі епуігоптепі - фізичне середовище,
умови роботи (комп'ютера) # температу-
ра, вологість, тиск (висота над рівнем мо-
ря), вібрація, випромінювання тощо.
рііузісаі Гогтаї - фізичний формат, фізичне
форматування - див. іоуу-ієуєі/огтаі.
рЬузіса! Іауег - фізичний рівень # перший
(нижній) із семи рівнів у моделі 081. Ви-
значає вимоги до механічних властивос-
тей кабелів і рознімів, електричні харак-
теристики сигналів, топологію мережі,
спосіб кодування даних і деякі інші особ-
ливості (див. також арріісаііоп Іауег, сіаіа
Ііпк Іауег, ЬЬС, пеіїуогк Іауег, ргезепіаііоп
Іауег, 8Є88Іоп Іауег, Ігап8рогІ Іауег).
рЬузіса! зесигіїу - фізичний захист # захист
устаткування, помешкань і території на
рівні організації фізичного доступу до об-
числювального середовища і носіїв інфо-
рмації (див. також зесигіїу).
РІ - 1. Ргітагу Іприі - головний, первинний
вхід; 2. Ргосесіигаї ІпІеїТасе - процедурний
інтерфейс [організації СРІ для забезпе-
чення спільної роботи інструментальних
засобів САПР різноманітних постачаль-
ників]
рі - число л (пі) # константа, що дорівнює
3,1415926535897932.
РІС - 1. РісШге 1та£е Сотргеззіоп - ущіль-
нення нерухомих зображень #1) формат
графічних файлів, який допускає ущіль-
нення даних; 2) спеціальний алгоритм
ущільнення зображень (див. також РЬУ,
КТУ); 2. Рго£гаттаЬ1е Іпіеггирі: Сопігоііег -
програмований контролер переривань #
контролер типу І8259А (див. також
іпіеггирі сопігоііег)', 3. Регіріїегаї ІпіегГасе
Сопігоііег - мікроконтролер родини РІС
фірми МісгосЬір.
ріса - піка # 1. у видавничих системах -
одиниця виміру горизонтальної та верти-
кальної розмітки сторінки. Її точне зна-
чення - 0,166 дюйми, але в багатьох паке-
тах верстки з метою спрощення намірів
прийнято наближене значення 1/6 дюйма
(див. також роіпі)', 2. у друкувальних при-
строях із рівноширинними шрифтами пі-
ка означає шрифт розміром 12 пунктів і
щільністю друкування 10 знак./дюйм
(див. також ері).
ріск Іізі - відбірний список, список вибору
[рядків символів на екрані].
ріскіп£ - процес підбору (виділення) об'єк-
тів на екрані.
РІСМС - РСІ Іпсіизігіаі Сотриіегз
МапиГасіигез Сгоир - асоціація РІСМС #
міжнародна асоціація, що розроблює, ста-
ндартизує і просуває технологію
СотрасіРСІ. До неї входять більше 450 ком-
паній - виробників промислових і телекому-
нікаційних систем (див. кіір://уу\\^у.ріст^.ог§).
рісотеїег - пікометр # одна трильйона
(1012) частка метра # див. також папотеіег.
рісозесопсі (рз, рзес) - пікосекунда # одна
трильйона (1012) частка секунди # див.
також/ет1о8есопс1, папозесопсі.
РІСТ - рісіиге Іїіе - формат РІСТ # формат
графічних файлів, найпоширеніший на
платформі МасіпіозЬ (див. також ОС8,
СІР, /ііе/огтаі, РСХ, ТІРГ).
рісіо^гаш - піктограма # див. також ісоп,
ікитЬпаіІ.
рісіиге - 1. зображення, ілюстрація, картина #
див. також/1%иге, іта%е', 2. шаблон, зразок
# див. також тазк, раїїегп, Іетріаіе.
рісіиге еіетепі - елемент зображення - див.
ріхеї.
РІВ - Ргосезз Шепііїїсаііоп ЬІитЬег - іденти-
фікаційний номер процесу, ідентифікатор
процесу # унікальний номер, який ОС
призначає процесу під час його створен-
ня. Синоніми - РГОСЄ88 Ю, РГОСЄ88 ПШпЬеГ
(див. також РГОСЄ88).
рісіиге рГОСЄ88ІП£ - ДИВ. іпга%е рГОСЄ88ІП£.
ріе скагі - кругова [секторна] діаграма # рі-
зновид діаграм, часто використовуваний
у презентаційній графіці, коли коло поді-
390
ріреііпе
лено на сектори, пропорційні значенням
даних. Кожний сектор зафарбовують сво-
їм кольором чи відтінком сірого кольору
або заповнюють різноманітним штриху-
ванням. Синонім - ріе %гарк (див. також
агеа скагі, Ьаг %гарк, Ьизіпезз %гаркіс8,
соїитп скагі, сііа^гат, Ііпе скагі,
ргезепіаііоп %гаркіс8, ругатісі сИаруат,
гіЬЬоп &гарк, зііск сИа^гат).
ріе £гарЬ - див. ріе скагі.
ріе 8Іісе - сектор, досл. “шматок пирога” #
зазвичай - частина кругової діаграми
(див. такожріе скагі).
ріегоеіесігіс - п’єзоелектричний # термін
посилається на властивість деяких крис-
талів змінювати свої електричні властиво-
сті під час механічного впливу на них або
під впливом електричного струму зміню-
вати свої фізичні розміри. Ці властивості
використовують в конструкції друкуваль-
них голівок струменевих принтерів (див.
також іпк-іеі ргіпіег).
РІГ - Рго&гат Іпґогтаііоп Гііе - файл інфор-
мації про програму, РІР-файл # розши-
рення імені файлу, що позначає файл для
настроювання параметрів роботи старих,
16-бітових застосувань в сеансі ВО8 під
керуванням \Упкіо\¥8 95/98/МЕ або 08/2.
рІ£§уЬаск - дієсл. розташовувати мікросхе-
ми ярусами # монтувати дві мікросхеми
впритул одну над одною для економії міс-
ця на платі.
рІ£іаі! - символ видалення # наприклад,
елемента тексту у разі редакторської або
коректорської правки.
рііоі річцесі - дослідна (пробна, експери-
ментальна, перша, проф. пілотна) версія
проекту.
рііоі зіапсіагд - дослідна (перша) редакція
стандарту # див. також сіга/і зіапсіагсі,
ргорозесі зіапсіагсі, КРС, хіапсіагсі.
РІМ - 1. Регзопаї Іпіогтаііоп Мапа^ег - осо-
биста [персональна] інформаційна систе-
ма, електронна записна книжка, організа-
тор особистої інформації; 2. Ргоіосої-
Іпсіерепсіепі Микісазї - масштабований про-
токол маршрутизації, розроблюваний фір-
мою Сізсо і ГЕТР, 3. Ргіпі Іта§е Маісйіп£ -
калібрування [узгодження] друкованих зо-
бражень (фотознімків), технологія РІМ #
технологія калібрування й узгодження па-
раметрів зображень, що видає цифрова
фотокамера і які роздруковують на прин-
тері; заснована на передаванні метаінфор-
мації з оптимальними параметрами каме-
ри й умовами зйомки, щоб принтер відпо-
відно скоригував свої настройки. Розроб-
лено корпорацією 8еіко ЕР80ІЧ.
РЕЧ - рег8опа1 ісіепІіГісаІіоп питЬег - особи-
стий ідентифікаційний номер, РІК-код #
служить як пароль під час входу в деякі
комп’ютерні системи, банкомати, системи
стільникового зв’язку (див. також
раззууогсі).
ріп - 1. контакт, штир # служить для прохо-
дження сигналів від рознімів гнізда до
провідників усередині корпусу мікросхе-
ми (див. також Ьісіігесііопаї ріп, с1еа88егі,
Іитрег, Іеасі, таїе соппесіог, ріп
сотраііЬІе, ріп соипі, ріпоиі)^ 2. вивід.
ріп сотраііЬІе - сумісні за виводами # що-
до корпусів мікросхем (див. також ріп, ріп
соипі, ріпоиі).
ріп соипі - число виводів (ніжок) мікросхеми #
див. також ріп, ріп сотраііЬІе.
ріп-їїп Ьеаі §іпк - радіатор-теплознімач го-
лчастого типу.
РИМО (також ріп£) - Раскеі Іпіетеі бгорег
- відправник пакетів Інтернету, утиліта
[команда] РІМСг # утиліта (інструменталь-
ний засіб), яка посилає інформаційні па-
кети заданому комп’ютеру в мережі. Мо-
же визначати, чи знаходиться на зв’язку в
даний момент вузол за вказаною адресою
Інтернету.
ріпоиі - схема розташування виводів, цоко-
лівка # схема або таблиця, що містить
опис усіх виводів (контактів, ніжок) мік-
росхеми, разом із їхнім призначенням і
сигналами (див. також іпіегсоппесііопщ,
ріп, ріп сотраііЬІе, ріп соипі).
ріпроіпі - засікати, точно визначати (пере-
бування).
РІО - 1. Рго£гаттесі Іприі/Оиіриі - про-
грамований контролер вводу-виво-
ду; 2. Ргосе88ог Іприі/Оиіриі - процесор
вводу-виводу; 3. Рагаііеі Іприі/Оиіриі -
паралельний ввід-вивід.
ріре - [програмний] канал # в операцій-
них системах ІІпіх, 08/2, 008 та інші
канали призначені для перенапрямлен-
ня потоку виводу однієї програми на
вхід іншої (див. також гесіігесііогі).
ріреііпе - конвеєр # “складальна лінія” - лан-
цюжок паралельно працюючих виконавчих
пристроїв центрального процесора, на яко-
му оброблення команд розбивають на ряд
невеликих кроків, стадій або ступенів, вико-
нуваних за один такт. Конвеєр організовано
так, що вихідні дані одного пристрою над-
ходять на вхід іншого. Число стадій назива-
ють довжиною конвеєра. Використання
391
ріреііпе Ьгеак
конвеєра дозволяє почати виконання насту-
пної машинної команди в одному блоці до
завершення попередньої, тобто з перекрит-
тям за часом. Яка довжина конвеєра, стіль-
ки команд одночасно він може обробляти.
У сучасних процесорах конвеєри мають до-
вжину до 20 стадій (Репііит 4). Проте пара-
лельне оброблення команд можливе не зав-
жди, тому що в програмі часто зустрічають-
ся команди умовних переходів і ситуації,
коли для виконання команди потрібний ре-
зультат попередньої команди. У таких випа-
дках, щоб запобігти перевантаженню конве-
єра (див. ріреііпе Ьгеак), застосовують склад-
ніші процеси: попереджуюче оброблення
(передбачення переходів) або зміну порядку
виконання команд (див. також Ьгапск
ргесіісііоп, таскіпе Іап§иа%е, ріреііпе
рГОСЄ88ІП£, ріреііпе РГОСЄ88ОГ, рІрЄІІПЄ 8Ске-
сіиііп^, 8іа§е, 8ирегріреіїпесІ, 8ирег8саІаг
агскііесіиге).
ріреііпе Ьгеак - призупинення, переванта-
ження конвеєра # у разі передавання ке-
рування в програмі підготовлені до ви-
конання завантажені команди видаля-
ють, а завантажують команди нової гіл-
ки програми (див. також Ьгапск рге-
сіісііоп, ріреііпе).
ріреііпе еггог - збій синхронізації конвеєра
[конвеєрне оброблення], помилка часової
діаграми # див. також ріреііпе.
ріреііпе ргосе88Іп§ - конвеєр оброблення #
див. також ріреііпе.
ріреііпе ргосе88ог - конвеєрний процесор, про-
цесор із конвеєрним обробленням даних #
див. також іп8ігисііоп руоирег, ріреііпе, 8іі-
ретжаїаг агскііесіиге.
ріреііпе 8ске(іи1іп£ - планування потоку ко-
манд або завантаження конвеєра # див.
також ріреііпе.
ріреііпесі ЬііГ8ґ саске - пакетно-конвеєрний
кеш, конвеєрна кеш-пам’ять із груповим
режимом обміну # див. також саске
тетогу.
ріре1іпііі£ [оГ Іке сіаіа раскеі] - зчеплення,
конвеєризація [пакетів переданих даних].
РТРО - Рагаїїеі Іприі, Рагаїїеі Оиіриї - “пара-
лельний вхід - паралельний вихід”, схе-
ма РІРО # див. також РІ8О.
РІР8 - Ро\¥ЄГ [8ОИГСЄ8], ІПІЄГСОППЄСІІОП8,
Раззіуез апсі Зауіісйєз [апд геїауз] - джерела
живлення, з'єднувачі, пасивні компоненти,
перемикачі [і реле].
рігасу - піратство # незаконне використання,
копіювання і/або поширення ПЗ, яке у тако-
му разі називають “піратським” (рігаїеб
8ОЙлуаге) (див. також рігасу іпує8іі-
§аіог, 8о/іхчаге аисііі, 8о/і\иагерігасу).
рігасу іп¥Є8іІ£аіог - слідчий з боротьби із пі-
ратством, антипіратський сищик # персона,
що займається пошуком окремих осіб і ор-
ганізацій, які нелегально розмножують за-
хищене авторським правом ПЗ з метою йо-
го продажу. Задача пошуку - припинення
їхньої діяльності та судове переслідування
правопорушників (див. також рігасу,
8о/і\чаге рігасу).
рігаіе войлуаге - піратське ПЗ, піратський
софт - див. 8о/і\чаге рігасу.
РІ8О - Рагаїїеі Іприі, 8егіа1 Оиіриї - “парале-
льний вхід - послідовний вихід”, схема
РІ8О # див. також РІРО.
РІТ - Рго^гаттаЬІе Іпіегуаі Тітег - програ-
мований інтервальний таймер # див. та-
кож И7)Т.
рк - западина, “кратер”, ямка, проф. піт #
темна, невідбивна пляма (мікрозаглиблен-
ня) на поверхні компакт-диска, що задає
зазвичай двійкову цифру 0 (порівн. Іапф
див. також СО-КОМ).
рксЬ - 1. пітч # число рівноширинних (див.
топо8расесІ /опі) символів, яке принтер
може надрукувати в одному дюймі рядка
по горизонталі (див. ері)', так, для “еліти”
(див. еіііе) це значення дорівнює 12;
2. крок між провідниками # у САПР елек-
троніки - номінальна відстань між вісями
сусідніх провідників; 3. крок.
рк-£огтіп£ гесогШіщ - [однократне] запи-
сування [даних на скляний оптичний
диск] шляхом формування западин або
“кратерів” [на поверхні].
РПІ - Р1и§-Іп Ппії - змінний блок.
ріуоі ІаЬІе - зведена таблиця.
ріхеї (також реї) - рісіиге еіешепі - піксель
(мн. пікселі), елемент зображення, точка
растра # мінімальний адресований еле-
мент двовимірного растрового зображен-
ня, колір і яскравість якого можна задати
незалежно від інших точок; посилання на
роздільну здатність графічного адаптера
зазвичай дають в пікселах, наприклад, для
УСА‘. 640x480 при 16-кольоровій палітрі
(див. також соїог сіерік, гезоіиіюп, гохеї).
ріхеї дерій - глибина кольору, розрядів на
піксель - див. соїог сіерік.
ріхеїігаііоп - 1. укрупнення пікселів # на-
приклад, унаслідок зниження роздільної
здатності зображення (див. також ріхеї,
ге8оІиіюп\, 2. пікселізація # поява в раст-
рових зображеннях небажаного регуляр-
ного геометричного візерунка (напри-
392
ріайег
клад, у вигляді маленьких квадратиків);
3. ряд фільтрів (художні ефекти) пікселі-
зації (КГА).
ріхтар (также ріхеї тар) - растрова [пік-
сельна] карта, точкове відображення #
див. також Ьіітар.
РХГЕ - РогїаЬІе ІоЬ Тіскеі Гогтаі - мобільний
формат квитків завдань, формат РІП7 # фор-
мат фірми АсіоЬе для задавання інформа-
ції, що супроводжує документ, який від-
правляють на друкування.
РКІ - РиЬІіс Кеу Іп&азігисйіге - інфраструк-
тура відкритих ключів # див. також СКЬ,
сН^ііаІ сегіі/ісаіе, епсгурііоп, опе-ууау /ипс-
ііоп, ргічаіе кеу, риЬІіс кеу.
РКС8 - РиЬІіс Кеу СгурІо^гарЬу 8іапс1агс1 -
стандарт шифрування з відкритим клю-
чем, стандарт РКС8 # набір стандартів,
які визначають РКІ для обміну зашифро-
ваними даними в Інтернеті (див. також
риЬНс кеу, риЬНс-кеу сгуріо§гарку).
РЬ/1 - Рго£гатпііп£ Ьап^иа^е Опе - мова
ПЛ/1 # розроблена на початку 1960-х ро-
ків корпорацією ІВМ для родини комп’ю-
терів 8у8Іет/360. У момент своєї появи
РЬ/1 претендувала на роль єдиної мови
програмування, тому що об’єднувала бло-
кову структуру Алгола-60, обчислювальні
можливості Фортрану і роботу зі структу-
рами даних, досягнуту в Коболі. Але мова
виявилася громіздкою і аморфною і не оде-
ржала широкого визнання за межами мейн-
фреймів (див. також СОВОЦ РОКТКА1У,
рго§гаттіп§ Іапуиа&е).
РЬА - Рго£іаштаЬ1е Ьо§іс Аггау - програ-
мована логічна матриця, ПЛМ # матриця
однотипних елементів, які виготовляють
у вигляді однієї мікросхеми. Використо-
вують для виготовлення замовлених схем
(див. також СРІР), РРСА, РРЬА, %аіе, §аіе
аггау).
рІасеЬоМег - покажчик місця заповнення # тек-
стовий або графічний елемент [електронного
шаблона сторінки], що його замінює реаль-
ний елемент (див. також/огрозіііоп опіу).
ріасешепі - 1. розміщення, розташування;
2. розміщення компонентів на друкарській
платі (у САПР).
ріаіп А8СІІ - чистий А8СІІ, чистий текст #
формат текстового файлу, що не містить
жлдних інших символів, крім базового
набору символів коду А8СІ/ тобто текст
без символів розмітки й іншої інформації,
які у великій кількості вставляють у доку-
менти текстові процесори (див. також іехі
/Не, УУОГСІ рГОСЄЗЗОг).
ріаіп Іауегв - прості прошарки # КГА (див.
також Іауегз о// Іауегз оп).
ріаіп іехі - див. ріаіпіехі.
ріаіпіехі (також ріаіп іехі ) - незашифро-
ваний, відкритий текст або інформація # у
криптології - повідомлення, що підлягає
втаємниченню. Унаслідок застосування
до нього методів шифрування такий текст
стає незрозумілим для сторонніх. Існують
два основні методи перетворення відкри-
того тексту: перестановки і заміни симво-
лів. До відкритих текстів належить також
і мовлення. Синоніми - сіеаг іехі, ріаіп
А8СП(р&в. також сгуріо§гат, сгуріоруарку).
РЬА№ — Регзопаї ЬАМ - персональні безпро-
водові мережі # малопотужна безпроводо-
ва мережа, вузли якої - інтегровані в інші
пристрої радіоелектронні засоби і яка за-
безпечує мережними можливостями окре-
мого кінцевого користувача (див. також
Віиеіооік, ЬАК ШЛ1І).
ріапаг - плоский, планарний # про тип кор-
пусу мікросхем, призначених для монта-
жу на поверхню (див. також 8МТщ).
ріапе - 1. площина # див. також Ьіі ріапе’,
2. панель, плата # див. також Ьаскріапе.
ріазіїс сагд - пластикова картка # пластин-
ка стандартного розміру 85,6x53,9 мм, то-
вщиною 0,76 мм, яку виготовляють з по-
лівінілхлориду - стійкої до механічних і
термічних впливів пластмаси. Картка мо-
же містити фотографію власника, логотип
емітенту, номер рахунку тощо. Дані мо-
жуть бути нанесенні тисненням (ембосо-
вані) на поверхні карти рельєфним шриф-
том. Картки бувають зі штриховим кодом,
магнітною смугою, із ППЗП або мікро-
процесором. Магнітну смугу (за стандар-
том 180 7811) розташовують на зворотно-
му боці картки; її складають три доріжки,
на дві з яких записують інформацію влас-
ника, а на третю - змінювану інформацію
(див. також Ьаг сосіе, іНепіі/ісаііоп зузіет,
та§пеііс сагсі, зтагі сагсі).
ріаіеп - [папероопорний] валик # у контакт-
них принтерах - валик, який підтримує
папір під час друкування (див. також іт-
расі ргіпіег).
рІаіГогт - платформа # загальний термін,
який позначає програмне, апаратне і/або
мережне середовище, у/на якому викону-
ють або будують, наприклад, прикладну
систему (застосування) (див. також агскі-
іесіиге, сіеііуегу ріаі/огт, сіеуеіортепі ріаі-
/огт, кагскшгеріаі/огт).
ріаіїег - тарілка диска # один із магнітних
393
ріауіізі
дисків у дисковому пакеті (їх може бути
до 11). Зазвичай виготовляють зі спеціа-
льного алюмінієвого сплаву (див. також
кагсі сіізк).
ріауіізі - список аудіо- або відеофайлів для
відтворення # див. також сосіес.
РЕВ - ргосе88 Іосаі Ьи8 - шина РЬВ.
РЬС - 1. див. рохуегііпе соттипі-саііоп;
2. Рго£гаттаЬ1е Ьо&іс СопігоПег - конт-
ролер із програмованою логікою # тип
контролерів, використовуваних для ав-
томатизації промислових процесів.
РЬСС - Ріазііс Ьеадед СЬір Саггіег - пласт-
масовий кристалоносій, корпус РЬСС #
квадратний корпус із контактами, розта-
шованими по усіх його боках, для мікро-
схем, призначених для монтажу на повер-
хні (див. також ВСА, ЬСА, ОЬСА, РСА,
РРСА, Р^РР, 8РСА, млг/асе тоипї).
РЬВ - рго£гаттаЬ1е Іо^іс сієуісє - програ-
мований логічний пристрій, ПЛП # існує
два типи ПЛП: СРІЛ) і РРСА.
ріепит - в обчислювальному центрі (ОЦ) -
простір між стелею і фальшстелею. Часто
використовують як вентиляційний канал
для нагрівання і кондиціонування повіт-
ря, а також прокладки кабелів.
РЬЬ - Рйазе-Ьоскед Ьоор - фазове автоматич-
не підстроювання частоти, ФАПЧ # викори-
стовують в деяких периферійних пристро-
ях, у складі різноманітної апаратури зв’язку,
систем супутникового мовлення і переда-
вання даних. Першу систему ФАПЧ розро-
бив в 1930 р. французький інженер Белліз,
проте поширення таких систем почалося з
появою інтегральних схем (див. також
рказе сіеіесіог).
РЬМ - Ргосіїїсі Ьіїесусіе Мапа^ешепі - керу-
вання життєвим циклом виробу # ком-
плекс засобів, який містить системи авто-
матизованого проектування (С4Р), конс-
труювання (САЕ). керування виробничою
інформацією {РРМ8) та ін.
РЬ/М - мова ПЛ/М # процедурна МВР. Роз-
роблена у 1972 р. фірмою МАА
(Місгосотриіегз Арріісаііопз А88осіаІЄ8).
Назва походить від Рго&гаттіп£
Ьап£иа£е Еог Місгосотриіегз. Перший
компілятор для цієї мови написав Гаррі
Кілдол (Сагу Кіібаїї), майбутній автор
СР/М. Зараз до родини належать такі мо-
ви: РЬ/М-80, РЬ/М-51, РЬ/М-96, РЬ/М-86,
РЬ/М-286, РЬ/М-386.
ріоі - креслити, накреслювати # будувати
зображення, малюючи лінії.
ріойег - плотер, графобудувач # периферій-
ний пристрій для виводу на папір або
кальку графіків, креслень, плакатів й ін.
Бувають чорно-білі й кольорові, пір’яні та
струменеві, планшетні та барабанні. Ши-
роко використовують у САПР (див. також
сігит ріоііег, реп ріоііег, Х-¥ріоііег).
р1оіїіп£ - креслення, вивід на графобудувач #
див. також ріоііег.
РЬР - Рег8опа1 Ьазег Ргіпіег - персональний
лазерний принтер # див. також Іазег
ргіпіег.
РЬ8 - РЬузісаІ Ьауег 8І£па11іп§ - сигнали фі-
зичного рівня.
р1и§ - 1. рознім, штепсельна вилка, проф.
тато # див. також соппесіог, ]аск, таїе
соппесіог, оріісаі рІи& 2. підключати,
вставляти в рознім # див. також рІи%-
сотраііЬІе, ріщріп.
р1и§ іп - 1. вставляти, підключати; 2. вбудо-
вувати.
Р1и§-апд-Р1ау {також Р1іі£ апд Ріау, р1іі£
апд ріау, р1іі£-апд-р1ау) (Р&Р, Рп) - “пі-
дключи і працюй” # принцип і специфіка-
ція швидкого підключення до комп’ютера
додаткового устаткування і самоконфігу-
рування системи, підтримувані сучасни-
ми ВІО8, ОС і апаратними засобами. ОС
виявляє знову підключений пристрій,
опитує його, оцінює висунуті ним вимоги
до системи, визначає і виконує оптималь-
ні установки для кожного пристрою. При-
клад: II зиррогіз а уагіеіу ої соттипісаііоп
ргоіосоїз аз ріид-апсі-ріау сотропепіз
ігапзрагепі іо іґіе арріісаііоп беуеіорег апсі
арріісаііоп изег. - Вона підтримує ряд комуні-
каційних протоколів як РпР-компонентів, при-
чому прозоро і для розробників, і для користу-
вачів прикладних програм (див. також коі
ріи^іп^).
рІіщ-сотраШЯе - сумісний за рознімами #
див. також рІи%.
рііщ-іп {мн. р1и§-іп8) - підключена програ-
ма # допоміжна програма, що виконує до-
даткові функції в головній прикладній
програмі. Можна завантажити одночасно
з застосуванням. Видима як опція у відпо-
відному меню. Наприклад, програма пе-
рекладу з англійської мови, підключена
до \¥огс! для ХУіпдолуз.
р1П8 8І£П - знак плюс, “+” # синонім -
РО8ІЇІУЄ 8І£П.
РЬУ - Ргобисііоп-Ьеуеі Уідео - відео вироб-
ничого рівня # алгоритм ущільнення
відеоданих, алгоритм РЬУ (див. також
Р/С[2], ВТУ).
РМ - 1. РгезспШіоп Мапа^ег - багатові-
394
конна графічна оболонка в 08/2;
2. Ргоіесіед Мобе - захищений режим;
3. див. рауіоасі тапа^ег, 4. рЬазе тосіи-
Іагіоп - фазова модуляція, модуляція за
фазою # див. також тосіиіаііоп', 5. Рге-
уєпііує шаіпіепапсе - профілактичне об-
слуговування, профілактика; 6. див.
рохуег тапа^етепі.
РМВ - Ргосе88ог-Мешогу Ви8 - шина “про-
цесор-пам’ять”.
РМС - РСІ Меххапіпе Сагсі - мезонінний
РСІ-модуль # модуль, розміром із пошто-
ву листівку (74x149 мм). Встановлюють
паралельно платі-носію. Відкритий стан-
дарт ІЕЕЕ (Р1386 і 1386.1) (див. також
РС7).
РМБ - 1. РЬузісаІ Іауег Месііит Перепсіепї -
підрівень середовища передавання # під-
рівень фізичного рівня, що залежить від
середовища передавання даних # складо-
ва частина стандарту РРОЦ яка визначає
характеристики волоконно-оптичного ка-
белю (див. також РНУ).
РМЕВІ - Рагсіоп те Гог ЬпШп£ іп - Пробачте,
що я втручаюся [безцеремонно втручаюся]
# абревіатура, використовувана в чат-фо-
румах. Синоніми - РМРЛ, РМЛ (див. та-
кож сИ^ізреак).
РМЕЛ - Рагсіоп те Гог ]шпріп£ іп - див.
РМРВІ.
РМЛ - Рагсіоп ту ]итріп£ іп - див. РМРВІ.
РМР - 1. Рагаїїеі МиШргосе88Іп£ - паралельне
багатопроцесорне оброблення; 2. РегГогтапсе
Мопііогіп£ Роіпі - точка контролю або моні-
торингу характеристик, параметрів; контро-
льна точка.
РМРО - Реак Ми8Іс Рохуєг Оиіриі - пікова
потужність вихідного музичного (звуко-
вого) сигналу.
РМ8 - 1. див. Рапіопе Маіскіп% Зузіет;
2. Ргосе88ог - Метогу - 8\уііс1і - проце-
сор-пам’ять-комутатор, ППК # рівень абс-
трактного подання цифрових систем.
РМ11 - 1. Ргосе88ог Мапа£етепі Ипії - ІС ке-
рування [живленням] мікропроцесорної
системи; 2. Ро^уєг Мапа^етепі ІІпіі - блок
керування живленням # блок процесора,
що керує його енергоспоживанням.
РN - РгОСЄ88ІП£ N0(16 - процесорний вузол.
РNС - РоїіаЬІе Кеіу/огк бгарігісз - мобільна
мережна графіка, графічний формат РNС #
формат, використовуваний для графічних
файлів у Інтернеті, аналогічний формату
СІР, але з помітно кращим ущільненням.
Належить до вільно поширюваного ПЗ
(див. риЬІіс Вотаіп), підтримуваний бага-
роіпі
тьма браузерами Розробку формату СІГ
почала інтернет-спільнота в 1994 р. у від-
повідь на заяву СотриЗегуе, що в СІГ ви-
користовують захищений патентом алго-
ритм ущільнення зображення. Тому інше
розшифровування абревіатури: РКС*8 N01
СІГ (РИС - не СІГ) (див. також ММСг).
РNN - РгоЬаЬіІізііс №ига1 Кепуогк - імовір-
нісна нейронна мережа # алгоритм на-
вчання нейронної мережі (див. також
ВРЕ, КВР, ВСЕ, ВТЬУО).
РNNI - Ргіуаіе №ї\¥Огк-(о-Неі\Уогк
Іпіегіасе - міжмережний інтерфейс
приватних мереж # специфікація Фору-
му АТМ, яка визначає методи маршру-
тизації (див. також NN1, ІЛЛ).
Рп (також Р&Р) - див. РІи^-апВ-РІау.
РО - 1. Рагаїїеі ОЬ]есі - паралельний об'-
єкт; 2. Ргітагу Ошриі - головний, пер-
винний вихід.
РОСЕ - Рапіопе Ореп Соїог Епуігоптепі -
відкрите середовище кольорів системи
Рапіопе # див. також РМВ.
роскеі- 1. кишеня; 2. кишеньковий.
роскеі сотриіег - кишеньковий комп'ютер,
кишеньковий ПК, КПК # мініатюрний
комп'ютер вагою до 800 г, який працює
від батарей. Зазвичай має можливість об-
міну даними (синхронізації даних) із на-
стільними ПК і ноутбуками (див. також
капсікеїсі сотриіег, поіеЬоок, рогіаЬІе
сотриіег, іаЬІеі сотриіег, ігір сотриіег).
РОС8АС - [пейджинговий] протокол
РОС8АС # стандарт на передавання по-
відомлень на радіочастотах, що його виті-
сняє РЬЕХ (див. також ЕКМЕ8).
РОБ - Ргіпііп£ оп Петапсі - друкування на
запитання.
РоЕ - Рохуєг оуєг ЕіИегпеі - живлення через
Еіііетеі # живлення безпроводових адап-
терів (вузлів доступу) або телефонних
пристроїв УоІР через стандартний кабель
категорії 5. Завдяки такому підходу, немає
потреби використовувати кабелі живлен-
ня від мережі змінного струму, зменшу-
ється потреба в проводах та розетках.
РОН - РаіЬ ОуегЬеасІ - службова інформа-
ція маршруту, шляху.
роіпі - 1. місце, точка # див. також сгозз
роіпі, Ваіа роіпі, епігу роіпі, іпзегііоп роіпі;
2. кома (у десяткових дробах) # див. та-
кож /Іоаііп^ роіпі', 3. крапка (символ);
4. покажчик # перемістити курсор миші
на екрані без натиснення клавіші (див. та-
кож роіпі-апсі-сііск); 5. див. рі.; 6. показу-
вати, указувати, посилатися.
395
роіпі сЬагі
роіпі скагі - точковий графік [діаграма] -
див. зсаііег сііаруат.
роіпі (ііа^гаш - див. зсаііег сИа^гат.
роіпі 8Іге -1. розмір точки; 2. кегль # у НВС -
висота літер, виражена в пунктах (1 пункт =
1/72 дюйма). Співвідношення головних
друкарських одиниць вимірів показано в
таблиці, (див. також скагасіег кеі^кі)
Одиниця виміру	Одиниця друкарської системи	Фотографіч- ний набір, мм
Пункт	1/48 квадрата	0,353
Квадрат	48 пунктів	16,9-17
Нонпарель	6 пунктів	2,15
Петит	8 пунктів	2,82
Корпус	10 пунктів	3,53
Цицеро	12 пунктів	4,24
роіпі-апд-сііск - “показав і натиснув” # за-
гальний метод роботи мишею з програма-
ми в 08/2, \¥тс1о\¥8 та інших ОС (див. та-
кож сІга% апсі (Ігор).
роіпіег (РТК) - 1. вказівник # див. також
Іазег роіпіег, зіаск роіпіег, 2. [адресне] по-
силання, вказівник # у програмуванні -
спеціальний тип даних. Значенням змін-
ної або елемента даних цього типу є адре-
са, яка може вказувати на інші дані (пря-
ма адресація), зокрема й на інший вказів-
ник (непряма адресація). Зазвичай вказів-
ники використовують у роботі із записа-
ми, передачі параметрів процедурам і ор-
ганізації зв’язаних списків (див. також
Ііпкесі Іізі, пиіі роіпіег, роіпіег агііктеїіс,
роіпіег аггау); 3. див. тоизе роіпіег.
роіпіег агііЬшеііс - адресна арифметика з
вказівниками # широко використовувана
в мовах Сі та С++ (див. також роіпіег^]).
роіпіег аггау - масив вказівників # масив,
елементами якого є вказівники (див. та-
кож роіпіег^).
роіпіег іуре -тип посилання # тип даних,
який визначає змінні, що називають вказі-
вниками. Ці змінні містять адреси пам'яті,
де зберігають значення відповідного ти-
пу. Використання покажчиків, з одного
боку, прискорює роботу програми, а з ін-
шого, - ускладнює контроль правильності
програми. Синонім - ге/егепсе Іуре (див.
також сіаіа Іуре).
роіпіег уагіаЬІе - змінна-вказівник # див.
також роіпіег. уагіаЬІе.
роіпііп£ сієуісє - координатно-вказівний
пристрій, позиціонуючий пристрій, вказі-
вний пристрій, маніпулятор # клас пери-
ферійних пристроїв, застосовний для пе-
реміщення курсору на екрані монітора
(миша, трекбол, джойстик, світлове перо,
лазерна указка, графічний або сенсорний
планшет тощо) (див. також ]оузііск,
тоизе, роіпііп^ зііск, ІгаскЬаІІ).
роіпііп§ кеу - клавішний маніпулятор # ма-
ніпулятор у вигляді клавіші, що сприймає
напрямок натискання.
роіпііпз 8ііск - маніпулятор-указка, маніпу-
лятор важільного типу, джойстик # див.
також]оузііск, роіпіїп% сієуісє.
роіпі-оГ-8а1е 8у8іеш (РО8) - див.
роіпі-іо-шиїііроіпі - “точка-багато точок”,
багатоточкове з'єднання # комунікаційна
мережа, що надає із одного вузла кілька
шляхів до іншого вузла (порівн. роіпі-іо-
роіпі).
роіпі-іо-роіпі - “точка-точка”, двоточкове
з'єднання # тип зв'язку між пристроями в
мережі передавання даних, коли кожні дві
точки з’єднано одним шляхом (роіпМо-роіпГ
соппесііоп) або напряму (без посередників)
взаємодіють одна з одною. Синонім -
топосазі (порівн. роіпі-іо-тиіііроіпі; див.
також Ьгоасісазі, шиїіісазі).
роіпі-іо-роіпі ргоіосої - див. РРР.
роіпі-іо-роіпі іеіесопіегепсе - двостороння
телеконференція # телеконференція, в
якій з'єднано два вузли.
роіпі-іо-роіпі іороіоду - двоточкова топологія,
роке - записувати (у пам'ять).
РОЬ - див. ргоЬІет-огіепІесІ Іап§иа%е
роїаг аггау - кругова [геометрична (графіч-
на)] структура (масив), [геометрична]
структура (масив) у полярних координа-
тах # див. також гесіап^иіаг аггау.
роїаг соогШпаіе8 - полярні координати #
див. також аЬзоІиіе соогсііпаіез, Сагіезіап
соогсііпаіез, геїаііуе соогсііпаіез.
роїагііу - полярність.
ро1ісіп£ - контроль дотримання правил #
Приклад: Роїісіпд іпзигез ігіаі ІЬе диагапіееб
ієуєі ої зегуісе тееі8 іНе ЬапсМісІЙі
гедиігетепіз зресіГіесІ. - Цей контроль забез-
печує відповідність гарантованого рівня обслу-
говування заданій смузі пропускання.
роїісу - 1. політика, стратегія; 2. методи-
ка; 3. правила; поведінка, образ дій #
див. також роїісу сІаІаЬазе, роїісу
тапа^етепі; 4. див. зузіет роїісу.
роїісу (1аіаЬа8е - база даних правил керу-
вання # у телекомунікації - внутрішня БД
сполучного пристрою, в якій зокрема за-
дають правила фільтрації пакетів.
роїісу шапа^ешепі - інтелектуальне (ал-
горитмічне) централізоване керування
[мережними настільними ПК] # концеп-
ція так званого нуль-адміністрування,
396
спрямована на зниження експлуатацій-
них витрат і підвищення ефективності
(див. також ТСО, 7АІУ).
Р0ІІ8І1 поШіоп - польський запис, префікс-
на нотація # названа так на честь польсь-
кого логіка і філософа Яна Лукасевича
(1878-1956), який запропонував у 1926 р.
форму запису алгоритмів, коли появі опе-
рації передує запис операндів. Синонім -
ргефіх поіаііоп (порівн. КРМ, розіфіх
поіаііоп).
роїі -1. опитування; 2. опитувати.
ро1Ііп£ - послідовне опитування, проф. полінг #
метод контролю послідовності доступу до
середовища передавання передавальних
пристроїв, коли периферійним станціям
посилають запит, який пропонує передати
наявні дані. Якщо у пристрою є дані для
передавання, він видає підтвердження і
починає передавати.
ро1у£оп (роїув) - 1. полігон # у ГІС - клас
просторових об’єктів із ненульовою пло-
щею і периметром, тобто замкнутий регі-
он з однорідними характеристиками;
2. полігон, примітив # у КГА - елементар-
ний багатокутник (зазвичай трикутник),
використовуваний для розбиття об’єктів
ЗИ-сцени. Продуктивність графічних при-
скорювачів зазвичай виражають в поліго-
нах за секунду (див. також ррз^’, 3. бага-
токутник # геометрична фігура.
роїуііпе - полілінія, ламана лінія # у КГА -
графічний примітив, призначений для по-
будови послідовності з'єднаних один з од-
ним відрізків прямих ліній та дуг, які мо-
жуть мати змінну товщину (див. також
рОІу%ОП[2], рГІтІІІУЄ[2\).
роїутогрЬіс (їтсіїоп - поліморфна функція.
роїутогрЬіс уігив - поліморфний вірус, са-
мозмінний вірус # клас комп’ютерних ві-
русів, у яких під час розмноження (напри-
клад, у разі зараження іншого файлу) за
рахунок таких спеціальних заходів, як
шифрування тіла вірусу і модифікація
програми його розгортання, відсутня по-
стійна сигнатура - ділянка коду або конт-
рольної суми, за якою антивірусна про-
грама (уігиз зсаппег) може його виявити
(див. також сгуріоуігиз, /Не іп/есіог, зіеаіік
уігиз, уігиз).
роїутогрЬізт - поліморфізм # центральне
поняття в ООП, яке показує здатність об'-
єкта вибирати правильний метод (внутрі-
шню процедуру об’єкта) залежно від типу
даних, отриманих у повідомленні. Завдя-
ки поліморфізму об'єкт виконує потрібні
рогі
дії, навіть якщо вміст повідомлення неві-
домий під час написання програми. Інши-
ми словами, це використання під одним
іменем різноманітних процедур, зв’язаних
з обробленням даних різного типу, напри-
клад, операції + для дійсних та цілих чи-
сел. У ширшому розумінні поліморфізм на-
дає можливість абстрагування властивостей
(див. також епсарзиіаііоп, іпкегііапсе,
теікоф оЬ]есі, ООР).
роїупошіаі - 1. поліном, багаточлен; 2. полі-
номний.
роїуз - полігони - див. роїууут.
РСЖ - раззіуе оріісаі пеШюгк - пасивна оп-
тична мережа # передає оптичні сигнали
на ділянці “останньої милі” від АТС до
клієнта на відстань до 20 км.
рооі - пул # динамічно розподілений ре-
сурс, наприклад, область ОЗП (див. також
(іупатіс тетогу аііосаііогі).
РОР - 1. див. Розі О$ісе Ргоіосої’, 2. Роіпі[8]
О£ Ргезепсе - точка [точки] доступу [до
Глобальної мережі], точка присутності #
точка, в якій мережа інтернет-провайдера
зв’язується по комутованих каналах з ме-
режами інших інтернет-провайдерів. За-
звичай точка присутності - це один чи кі-
лька маршрутизаторів, з'єднаних лініями
зв'язку з маршрутизаторами інших мереж.
Отже, локальний номер телефону, з'єдна-
ного через модем із мережею сервіс-про-
вайдера, дозволяє користувачу входити в
Інтернет, не звертаючись за послугами до
операторів далекого зв’язку (див. також
І8Р); 3. Роіпі оГРигсЬазе - точка продажу.
рор - виштовхувати, витягати зі стека # по-
рівн. ризк', див. також зіаск.
РОРЗ - протокол поштового відділення, ве-
рсія 3, протокол РОРЗ # протокол, який
служить для одержання електронної по-
шти, що знаходиться в поштовій скриньці
на сервері. Описаний у КРС 1939 (див.
Розі О/фїсе Ргоіосої).
рор-сіоупі тепи - спадне меню - див.
риіісіоууп тепи.
рор-ир - спливаючий.
рор-ир тепи - спливаюче меню # невидиме
на екрані меню, що з’являється тільки піс-
ля того, як користувач виконає дію, що
змушує програму вивести його на екран
(див. також тепи, тепи Ьаг).
рогі - 1. порт # пристрій, за допомогою яко-
го комп'ютер з'єднують з периферією (на-
приклад, послідовний порт, паралельний
порт тощо) (див. також АОР, СОМ рогі,
ЕСР, ЕРР, РІК рогі, §ате рогі, тоизе рогі,
397
рогі ехрапсіег
рагаїїеі рогі, рогі ехрапсіег, рогі геріісаіог,
зегіаі рогі)\ 2. порт, номер порту # уніка-
льний номер, використовуваний для іден-
тифікації пристрою вводу-виводу або йо-
го регістрів; 3. див. рогі питЬег, 4. дієсл.
переносити # адаптувати програми з ком-
п’ютерів одного виду (платформи) для ро-
боти на іншому (див. також сосіе,
рго^гат).
рогі ехрапсіег - розширювач порту # при-
стрій, який з’єднує кілька [послідовних]
ліній з одним портом комп’ютера (див. та-
кож рагаїїеірогі, рогі, зегіаі рогі).
рогі питЬег - номер порту # логічний но-
мер, який ідентифікує процес усередині
хоста для кожного типу з’єднання, запиту-
ваного віддаленим комп’ютером в Інтер-
неті. Поширені протоколи мають стандар-
тизовані номери портів, так, протокол
НТТР використовує порт 80, протокол
8МТР - порт 25. Номери портів описано в
КРС 1700 (див. також рогі змпіскіщ/).
рогі геріісаіог - “подовжувач” або повто-
рювач порту, проф. реплікатор # присто-
сування для дублювання порту (див. та-
кож рагаїїеі рогі, рогі ехрапсіег, зегіаі
рогі).
рогі 8\¥ІІСІ1ІП£ - комутація портів # одна з
технологій комутації в телекомунікації.
Інша назва - сопГщигаііоп з\уіісЬіп£ (див.
також сеіі 5УУЇіскіп%, сігсиіі з\хііскіп£,
/гате ™ііскіп%, раскеі шііскіп^).
рогіаЬіІііу - мобільність (див. також Ьіпагу
сотраііЬИііу, таскіпе-іпсіерепсіепі, ті^гаіїоп,
зо/іусаге сотраііЬИііу).
рогіаЬІе - 1. портативний, мобільний ПК #
клас малогабаритних комп’ютерів, розта-
шований між настільними (див. сіезкіор) і
кишеньковими ПК. 2. див. рогіаЬІе сосіе.
рогіаЬІе сосіе - мобільний код, мобільне ПЗ #
машинно-незалежна програма (застосу-
вання), яку можна виконувати на більш
ніж одному типі комп’ютерів або перенес-
ти на іншу платформу з мінімальними зу-
силлями. Синонім - таскіпе-іпсіерепсіепі
сосіе (див. також сосіеу/).
рогіаЬІе сотриіег - портативний комп’ютер #
досить легкі та маленькі комп’ютери, що мож-
на переносити в руках. Здатні працювати без
підключення до звичайної мережі електрожи-
влення. До них відносять зокрема ноутбуки,
субноутбуки тощо (порівн. сіезкіор сотриіег;
див. також сотриіег, тоЬИе сотриіег,
поіеЬоок сотриіег, рогіаЬІе^.
РогіаЬІе Сошриііп£ Іпіііаііуе - ініціатива в
галузі портативних комп’ютерів # відкри-
тий стандарт, призначений для роботи з
рядом ВЮ8, ОС і процесорів. Додає мож-
ливість використання в рамках ВО8 5.0 і
\Уіпсіо\¥8 3.1 інтерфейсу прикладних про-
грам (ВІО8 АРІ), що дозволяє ОС повід-
омляти в ВІО8 про можливість спокійно
припинити виконання деяких операцій.
Це дозволяє на 25 % збільшити термін
служби акумуляторів для родини проце-
сорів 3868Ь.
рогіаЬІе ич)гк8іаііоп - портативна робоча
станція.
рогіаі - Іпіетеі рогіаі - портал (досл. голо-
вний вхід, ворота) # портал, що являє со-
бою веб-сайт, призначений для надання
інтегрованої інформації. Зазвичай містить
посилання на інші сайти, зміст яких відпові-
дає інтересам відвідувача порталу Портали
бувають спеціалізованими (наприклад,
кіір.’/Л^^.тизеит.ги) і загальними (напри-
клад, кіір://улу^.кт.ги, кіір://\уу^.уакоо.сот).
рогііоп - порція, частина, частка.
рогіїеі - портлет, з’єднувальний [програм-
ний] модуль порталу # служить для зв'яз-
ку порталу з веб-сайтом і пошуку
потрібної інформації (див. також В2Е,
согрогаіе рогіаі, епіегргізе іп/огтаііоп рог-
іаі).
рогігаіі - портретний, вертикальний, книж-
ковий - див. рогігаіі тосіе.
рогігаіі тосіе - “книжкова”, “портретна”, вер-
тикальна орієнтація [листа або екрана] # орі-
єнтація паперу під час друкування вузь-
кою стороною нагору (горизонтальний
напрямок) на противагу іапсізсаре тосіе.
РО8 - 1. Роіпі о£ 8а1е зузіет - термінал (си-
стема) для [ведення] роздрібної торгівлі #
комп'ютеризований касовий термінал,
встановлюваний у місцях торгівлі. Акро-
нім від введеного в 1970 р. терміна ЕРО8 -
електронна точка торгівлі; 2. Ро\уєг-Оп
8еІГ-іезі - див. РО8Т', 3. Рго§гаштаЬ1е Орі-
іоп 8е1есі - 1) програмований вибір мо-
жливостей, підсистема РО8 (для задаван-
ня конфігурації); 2) програмоване ус-
тановлення режиму # механізм про-
грамного вибору конкретних функціона-
льних можливостей і режимів роботи (на-
приклад, у разі настроювання адаптерних
схемних плат в ЕОМ із шиною МСА);
4. Раскеі Оуєг 8опеі - передавання пакетів
мережею 8ОИЕТ.
Ро§ - 1. див. розіііуе', 2. див. розіііоп.
розіііоп (ро§) - 1. місце, розташування, по-
зиція # див. також іосаііоп', 2. ставити,
розташовувати, позиціонувати.
398
рО8ІІП§
розіїіопаї - позиційний.
розіїіопаї ассигасу - точність позиціону-
вання # різниця між координатами про-
сторових об’єктів у геоінформаційній
БД та їхніми справжніми координатами
(див. також 018).
розіїіопаї рагатеіег - позиційний параметр #
у програмуванні - один із двох способів
задавання параметрів, коли їхні значення
задають у визначеній позиції списку пара-
метрів (порівн. кеумогсі рагатеіег, див.
також рагатеіег).
розіїіуе (ро§) - позитивний.
ро8іііуе Іо§іс # використання сигналу висо-
кого рівня (наприклад, позитивної напру-
ги) для подання значення 1 і низького рів-
ня (наприклад, негативної напруги) - для 0
(порівн. пе%аііче Іо%іс).
ровіїіуе питЬег - додатне число.
РО8ІХ - РогІаЬІе Орегаііп§ Зузіет ІпіегГасе
Гог Сотриіег Епуігоптепі [Гог ІІпіх] - ін-
терфейс мобільної операційної системи,
стандарт РО8ІХ # розроблений у 1988 р.
ІЕЕЕ набір стандартів для ЦМІХ (у 2003 р.
новий стандарт І8О/ІЕС 9945-1), що опи-
сують інтерфейси цієї ОС. Згодом допов-
нений розширеннями для ОС реального
часу. Розроблений для забезпечення мобі-
льності застосувань між різними версіями
ЦМХ та інших ОС. Зокрема РО8ІХ ІЕЕЕ
1003.1 визначає базовий АРІ для ядра ОС,
ІЕЕЕ 1003.2 (І8О/ІЕС 9945-2) - оболонку
(зЬеІІ) і утиліти, а ІЕЕЕ 1003.4 - розши-
рення для підтримки роботи в реальному
часі. Приклад: ТЬе Р08ІХ зіапсіагсіз аге йіе
ІепдїГіу гиіез Тог еасїі ої ІКе ііипсігесіз ої зузіет
саііз іп Спіх. (Ьпиз Топ/аісіз) - Стандарти
Р08ІХ - це докладніші правила для кожного із
сотень системних викликів у ІІпіх (див. також
арріісаііоп, геаі-ііте, 8УЮ).
ро88ІЬ1е тиіііріехег - підозрюваний [у на-
явності несправності] мультиплексор.
РО8Т - Ро\уєг-Оп ЗеИТезІ - внутрішній по-
чатковий тест, самотестування під час
вмикання живлення, процедура початко-
вого самотестування, процедура РО8Т #
набір діагностичних процедур, який авто-
матично виконується у разі ініціалізації
системи після вмикання комп’ютера, тоб-
то у разі “холодного” старту або рестарту
(натискання кнопки КЕ8ЕТ). РО8Т визна-
чає також обсяг ОЗП і готовність потріб-
них для роботи периферійних пристроїв.
Одна з функцій ВІО8 (див. також Ьооі,
соїсі зіагі, сііа&позііс Ьоагсі, сИа^позіісз,
магт Ьооі).
ро$1 - 1. вносити (наприклад, зміни у
файл), 2. повідомлення (електронної по-
шти).
розі оПїсе - поштова станція.
Розі Оїїісе Ргоіосої (РОР) - протокол по-
штового офісу, поштовий протокол, про-
токол РОР # використовують для збері-
гання вхідних повідомлень на сервері,
одержання і відправлення пошти з ПК ко-
ристувачів, які звертаються до РОР-серве-
ру по модему. Є кілька версій цього про-
токолу: РОР, РОР2 і РОРЗ (визначено у
КГС 1081). Витісняється протоколом
ІМАР (див. також е-таіі, тосіет, РРР,
8ІЛР).
розіаі со(1е - поштовий індекс # див. також
7Лр Сосіе.
розі-сопШііоп (також розісопйіііоп) посту-
мова # у програмуванні - умова, виконан-
ня якої має гарантуватися під час повер-
нення з процедури (методу в ООП) у ви-
кликальну програму, якщо на вході до неї
виконано передумову. Приклад: А
сіезсгірііоп ої розЬсопсІійопз іґіаі безсгіЬе апу
зісіе еїїесіз ої іпуокіпд іїіе тейіосі. - Опис по-
стумов, які пояснюють побічні ефекти виконан-
ня даних методів (порівн. рге-сопсііііогі).
розіегігаііоп - 1. огрубіння; 2. надання “пла-
катного стилю”, проф. постерування #
стиль із різкими колірними переходами
замість градієнтного зафарбування. У
КГА - спеціальний ефект, коли зображен-
ня обробляють з метою зменшення кіль-
кості кольорів або тонів.
розіПх # слово або літера, написана після
іншої літери.
розІЇЇх ехргеззіоп - постфіксний вираз # ви-
раз, записаний за допомогою постфіксної
нотації (див. також ехргеззіоп, розіфіх
поіаііоп).
розІЇЇх поіаііоп - постфіксна нотація, постфікс-
ний запис # метод бездужкового запису ма-
тематичних виразів. Відома також як оберне-
ний польський запис, коли операцію записа-
но після операндів, наприклад, (2+3)х4 у
постфіксній нотації виглядатиме: 2 3 + 4 х.
Такий запис використовують зокрема у мові
Рогік (див. також іпрх поіаііоп, поіаііоп,
розірх ехргеззіоп, ргерх поіаііоп, КРЬІ).
ро$1іп£ - 1. поштове відправлення, повідом-
лення # одиночне повідомлення (лист),
що проходить комп’ютерною або телеко-
мунікаційною мережею (див. також
пеукз%ґоир); 2. відправлення повідомлення
[електронною] поштою # див. також
е-таіі.
399
рО8І-ІІ-8Іу1Є П0ІЄ8
ро8і-іі-8іу1е поіев - пояснювальні позначки
[на кресленні].
ро8іша8іег - адміністратор вузла електрон-
ної пошти або конкретної підсистеми Ін-
тернету, проф. “поштмейстер” # стандарт
КГС 822 вимагає, щоб на кожній пошто-
вій машині була адреса “ро8Іша8іег@до-
мен” (див. також асітіп, е-таіі, Іпіегпеі,
усеЬтазіег).
ро8іргосе88ог - постпроцесор # 1. програ-
ма, що маніпулює даними, попередньо
обробленими іншою програмою (порівн.
ргергосе88ог)\ 2. мікропроцесор, який об-
роблює дані після іншого пристрою.
Ро8і8сгірі - мова РозіЗсгірі # мова опису
сторінок, використовувана для виводу на
друкувальні пристрої тексту, зображень і
графіки. Спочатку розроблена у науково-
му центрі ХЕКОХ РАКС у 1976 р. Реалі-
зована Джоном Уорноком (ІоЬп ХУатоск)
у фірмі АсіоЬе Бузіетз у 1982 р. Стандарт
де-факто для пристроїв фотовиводу і бю-
ро переддрукарської підготовки видань,
підтримують принтери більшості провід-
них виробників. Команди РозіЗсгірІ міс-
тяться в документі у текстовому вигляді й
безпосередньо не керують принтером. Ко-
жний принтер, підтримуючи цю мову, має
вбудований інтерпретатор Ро8і8сгірі, який
і виконує команди, що містить текст. Роз-
виток - мова РозіБсгірі Ьєуєі 3, сумісна
знизу нагору з початковим Ро8і8сгір1:. У
ній значно прискорено вивід графічних
файлів, додано можливість прямого дру-
кування РБЕ-файлів. Шрифти для
Ро8і8сгірі можуть бути у форматах Туре 1
і Туре 3 (див. також ЕР$щ, іта^езеііег,
РСЬ, РЕР[1}
Ро8і8сгірі ргіпіег - Ро8і8сгірЬпринтер #
принтер із вбудованим інтерпретатором
мови Ро8і8сгірі (див. також РозіЕсгірі,
ргіпіег).
ро8іігі££ег тосіе - режим постзапуску, за-
пуску з затримкою # під час нього, напри-
клад, збирають дані після сигналу або по-
дії запуску (див. також ргеігі^ег тосіе).
ровіиіаіе - приймати без доказу, постулювати,
роіепііотеіег - потенціометр.
РОТ8 - Ріаіп Оісі ТеїерЬопе 8егуісе - про-
ста стара телефонна служба, звичайна
телефонна мережа # телефонна мережа,
до якої можна під'єднати звичайний
аналоговий телефон. РОТ8 не робить
посилань на нові технології типу І8ВМ.
Забезпечує пропускання двопроводовою
лінією (по крученій парі) між абонента-
ми звукового сигналу в діапазоні частот
від 300 Гц до 3,4 кГц. Під час розмови
сигнали йдуть одночасно в зустрічних
напрямках. Для цифрового передавання
прийнято частоту квантування 8 кГц і
8-розрядне оцифрування сигналу (див.
також апаІо% іеіеркопе, Іазі тіїе, питЬег
сарасііу, РВХ, РСМ, Р8ТЇЇ, РТИ).
роипсі (1Ь) - фунт # див. також роипсі зі%п.
роїнні 8І£п - знак фунта # часто так помилко-
во називають символ “#”. На стандартній
клавіатурі в Англії замість цього символу
на клавіші нанесено знак фунта. Синоніми -
казк тагк, каяк 8І%п, питЬег зі%п.
РОУ - Роіпі О£ Уїе\у - точка зору # абревіа-
тура, використовувана в електронній по-
шті (див. також сИ&зреак).
роууег - 1. степінь; 2. показник степеню;
3. енергія, потужність; 4. здатність, продук-
тивність; 5. сила.
ро\уег атрІШег (РА) - підсилювач потужності,
рслуег апа1у8І8 - аналіз споживаної потуж-
ності # наприклад, проектованої мікро-
схеми (див. також ро^чег сопзитрііоп).
роууег аггау - масив [пристроїв] електрожи-
влення, масив ДБЖ # набір взаємопов'яза-
них ДБЖ, архітектура якого забезпечує
масштабованість (можливість нарощуван-
ня потужності по мірі зростання потреб) і
надмірність (гаряче резервування з метою
підвищення надійності й відмовостійкос-
ті) (див. також рохчег зирріу, ІІР8).
роїуег саЬІе - кабель живлення, застаріл.
шнур живлення, силовий кабель # див. та-
кож роумег согсі.
роууег соппесіог - рознім живлення.
роууег соп8шпрііоп - споживана потужність
# див. також ромег апаїумз, рочсег зирріу,
ІІР8.
роууег согсі - мережний шнур, шнур жив-
лення # див. також рочмг саЬІе.
роууег сіслуп - вимикання живлення (ком-
п'ютера) # перед нормальним вимикан-
ням живлення потрібно закрити всі за-
стосування. Іноді вимикання живлення
або від'єднання батарей від ноутбука -
єдиний спосіб боротьби із зависанням
системи (порівн. ром?ег ир).
ролуег-саЬІе врііііег - розгалуджувач (трій-
ник) для [підключення] кабелів живлення.
ролуег сопШііопег - стабілізатор напруги,
роууег-сопвегуаііоп Геаіиге8 - засоби еконо-
мії енергоспоживання (споживаної поту-
жності), засоби енергозбереження # див.
також роууег-тапа^етепі /еаіигез.
роууег £іоує - [сенсорна] керівна рукавиця #
400
ігровий контролер телевізора або дисплея
роууег ЬЕБ - індикатор живлення # див, та-
кож Ьаііегу &аи%е, ЬЕО.
роууег тапа^етепі (РМ) - керування [елек-
троживленням.
роууег-тапа^етепі Геаіиге8 - засоби керу-
вання енергоспоживанням комп’ютера #
див. також роууег-сопзегчаііоп/еаіигез.
роууег оігіа£Є8 - порушення енергопостачан-
ня, припинення подачі електроенергії # див.
також роучег аггау, ІІР8.
роууег-равіе - “наклеювання” копії (тексту,
зображення) зверху оригіналу (у верстці).
роууег-зауііщ Геайіге8 - див. ро\чег~
сопзегчаііоп /еаіигез.
роууег 8еагсЬ - складний пошук # один з ал-
горитмів роботи пошукових ХУАУ^У-серве-
рів (див. також асічапсесі зеагск, зеагск,
зітріе зеагск),
роууег 8ЄП8Іііує - з обмеженнями щодо елек-
троживлення # наприклад, процесори для
ноутбуків.
ролуег 8оскеі - гніздо [електро]живлення.
роууег 8іаш1Ьу - резервування живлення # ре-
жим роботи ДБЖ (див. також зіапсІЬу УР8).
роууег 8иррІу (Р8) - джерело [блок] живлення #
у ПК - перетворює перемінний струм від
звичайної електромережі на постійний
струм напругою 5 і 12 В (див. також
аііетаііп^ сиггепі, сіігесі сиггепі, рохмег
сопзитрііоп, ІУРЕ).
ролуег 8ііґ£Є - стрибок напруги, викид -
див. зиг%е.
роууег ир - вмикання живлення (комп’ю-
тера) # порівн. роуиег сіомт.
роууег іі8ег - досвідчений, кваліфікований ко-
ристувач; користувач із підвищеними вимо-
гами до продуктивності комп’ютера # див.
також епсі изег, кі%к-гег, оШЬіе, изег Ьазе,
зирегизег.
РоууегСШр - процесор РоиегСНір # родина
мікропроцесорів, які розробляє і виготов-
ляє корпорація ІВМ (див. також СРЦ).
роууегеб 8реакег - гучномовець (звукова
колонка) з вбудованим підсилювачем #
див. також асііуе зреакегз, раззіче
зреакегз.
роу¥егіп§ - подача живлення, проф. підклю-
чення до живлення # наприклад, Ве^іп
зі^паї ігасіп£ Ьу ро\уегіп& ир іЬе Ьоагсі -
підключіть до живлення плату та почніть
трасування сигналу.
роууегііпе соштипісаііоп (РЬС) - зв’язок
по лініях електромережі # технологія пе-
редавання даних електромережею, розро-
блювана рядом фірм.
РРР
РоууєгРС (РРС) - Ро\уєг Регїогтапсе СЬір -
процесор РоауєгРС # родина 32- і 64-роз-
рядних мікропроцесорів, розроблених
альянсом ІВМ, Моіогоіа і Арріе Сотриіег.
Оголошено в 1993 р. Широко застосову-
ють в комп’ютерах РохуегМас (Арріе
Сотриіег), К8/6000 і А8/400 (ІВМ). Ґрун-
тується на КІ8С-архітектурі (див. також
СРЦ).
РР - див. рагаїїеі рогі.
РРС - див. РоууєгРС.
РРБ - Ро8і8сгірі Ргіпіег ВЄ8СГІрІІОП Г1ІЄ8 -
файли опису принтерів у Ро8і8сгірі.
РРСА - РІазііс Ріп Сгід Аггау - корпус РРСА #
термостійкий пластмасовий корпус ІС
(див. також ВСА, ЬСА, ОЬОА, РЬСС,
рса, рдрр, 8РСА).
РРІ - Рго§гаштаЬ1е РегірЬегаІ Іпіегґасе -
програмований інтерфейс периферійних
пристроїв # використовують для зв’язку з
повільними периферійними пристроями.
Зазвичай реалізовано на мікросхемі Іпіеі
8255 (див. також Сепігопісз, рагаїїеі
іпіег/асе).
ррі - 1. ріхек рег іпсЬ - пікселів на дюйм #
одиниця виміру роздільної здатності # за-
звичай моніторів, сканерів, цифрових фо-
то- або відеокамер; 2. роіпіз рег іпсЬ - то-
чок на дюйм # одиниця виміру роздільної
здатності пристроїв, які формують зобра-
ження з точок, наприклад, лазерних прин-
терів.
РРЬ - РгеГеггесі Ргосіисіз ЬІ8і - перелік кра-
щих (дозволених до застосування) виробів,
ррш - 1. ра^ез рег тіпиіе - сторінок за хви-
лину, стор./хв. # максимальна швидкість
друкування принтера, заявлена виробни-
ком (див. також ргіпіег)’, 2, рагі8 рег тіїїіоп
- число частин на мільйон, проміле.
РРР - Роіпі: іо Роіпі Ргоіосої - протокол ка-
налу зв'язку з безпосереднім з'єднанням,
протокол з'єднання “точка-точка”, прото-
кол РРР # протокол канального рівня із
набору ТСР/ІР, призначений для переда-
вання ІР-пакетів по комутованих і виділе-
них телефонних каналах. Розроблений як
заміна протоколу 8ЬІР, порівняно з яким
має ряд переваг: забезпечує динамічне на=
строювання каналу, автоматичну аутенти-
фікацію по протоколах РАР і СНАР, авто-
матичне ущільнення заголовків і одночас-
не передавання пакетів кількох протоко-
лів, зокрема ІРХ. Використовує протокол
керування каналом ЬСР і родину прото-
колів керування мережами ИСР. Крім ІР,
РРР забезпечує підтримку й інших прото-
401
РР*______________________________________
колів, зокрема ІРХ і ОЕСпеі. Визначений
у КЕС 1661 (див. також ІР асісігезз,
Іпіетеї).
ррз - 1. раскеїз рег зесопсі - пакетів за секу-
нду # характеристика продуктивності ко-
мунікаційного устаткування; 2. рике рег
зесопсі - імпульсів за секунду; 3. роїу^опз
(роїуз) рег зесопб - полігонів за секунду #
одиниця виміру продуктивності графіч-
них ЗБ-прискорювачів (див. також
роїу&т).
РРТР - Роіпі-Іо-Роіпі Типпе1іп£ Ргоіосої -
протокол тунелювання між вузлами [“то-
чка-точка”], протокол РРТР # один із чо-
тирьох протоколів, використовуваних у
віртуальних приватних мережах (див. та-
кож Ь2ТР, К8УР, УРИ). Забезпечує ство-
рення криптографічно захищених з’єд-
нань за допомогою інкапсуляції пакетів
РРР, зашифрованих за допомогою відкри-
тих ключів, а також керування потоками
даних і багатопротокольне тунелювання
на базі ІР. Розробили і просувають корпо-
рації ЗСот, ЕСІ Теїетаїісз Іпіетаїіопаї,
МІСГО8ОЇЇ.
РС^ЕТ - Ргіпі Оиаііїу ЕпЬапсетепІ ТесНпо1о&у -
технологія підвищення якості друкування #
технологія, застосована в принтерах ІВМ.
Підвищує якість друкування згладжуван-
ням сходинок за допомогою динамічного
вибору різного розміру точок (див. також
АКТ, ЕЕТ, КЕТ).
РрЕР - Ріазііс Риасі Паї Раск - корпус Р(}ЕР #
тип пластмасового корпусу, в якого ніжки
розташовано з усіх чотирьох боків (див.
також ВІЗА, ЬСА, ОЬСА, РСА, РРСА,
8РСА).
РОО - Рагаїїеі Риску Орііоп - засіб оброб-
лення паралельних запитів.
рга£ша - прагма # спосіб передавання кері-
вної інформації компілятору. Це може бу-
ти зокрема директива препроцесора, що
вказує компілятору, як потрібно трактува-
ти конкретний оператор програми.
Р-Каііп§ - Р-рейтинг # індекс для порівнян-
ня і позиціювання процесорів різних ти-
пів. Запропонували фірми АМБ, Сугіх,
ІВМ Місгоеіесігопісз, 808 ТЬотзоп. Зна-
чення цього індексу дорівнює тактовій
частоті процесора Репііит, який забезпе-
чує таку саму продуктивність, що і даний
процесор. Порівняння ґрунтується на тес-
тах АУіпзІопе 97, 98..., які вимірюють шви-
дкість виконання найпоширеніших
ХУіпскл¥8-застосувань.
РКВ8 - РзеисіоКапсіот Віпагу 8едиепсе -
псевдовипадкова двійкова послідовність.
РЯС - Реоріе’з КериЬІіс Сйіпа - Китайська
народна республіка, КНР, континенталь-
ний Китай.
ргеатЬІе - преамбула # послідовність бай-
тів з інформацією, що ідентифікує поча-
ток кадру (див. також /гате).
ргеЬоозіед ууогсШпе-дгіуеІіпе - послівна ке-
рівна лінія з передкомпенсацією (у 64
Мбіт динамічному ЗПДВ).
ргесегіепсе - старшинство, пріоритет # най-
частіше означає пріоритет операцій, тобто
визначає порядок їхнього виконання у ви-
разі за відсутності круглих дужок (дужки
завжди мають найвищий пріоритет) (див.
також ехргеззіоп, іп/іх поіаііоп, орегаіог,
рге/іх поіаііоп).
ргесізіоп - точність # подання даних або ре-
зультату обчислень (порівн. ассигасу,
див. також сІоиЬІе-ргесізіоп, ехіепсіесі-
ргесізіоп, зіп^іе-ргесізіоп).
рге-сопсііііоп (також ргесоїміШоп) - попере-
дня умова, передумова # Приклад: А сіезсгірйоп
ої рге-сопсііііопз ІЬаі тизі Ье зайзйес! і! ІЬе теІЬосІ із
іо ехесиїе зиссеззїиііу. - Список попередніх умов,
які треба задовольнити, щоб метод був успішно
виконаний (порівн. розі-сопсііііоп).
ргесопїї£ііге(1 - попередньо сконфігурова-
ний # наприклад, ргесопГі^игеб зоїїлуаге
(див. також соп/і^игаііоп, гесоп/і^игаііоп).
ргебеїїпесі іуре - визначений тип, вбудова-
ний тип [даних] # синонім Ьиііі-іп іуре
(див. також сіаіа іуре).
ргеШсаіе - предикат # функція, що повертає
логічне значення. У логічному програму-
ванні предикат позначає властивість чи
співвідношення його параметрів, які по-
дають в круглих дужках. Параметри пре-
диката зазвичай позначають об’єкти пев-
ної предметної області (див. також Іоуісаі
рго§гаттіп%, Ргоіод).
ргеетрііЬІе - що витісняється, що допускає
витіснення (про програму).
ргеешрііуе - із витісненням (про режим),
що витісняє (про програму).
ргеетрііуе тиІШазкіпз - проф. багатозада-
чність, яка витісняє # характеристика дис-
петчеризації завдань у багатопотокових
ОС і ОС реального часу. Рішення про пе-
реключення завдань приймає плануваль-
ник на основі їхніх пріоритетів (див. та-
кож соорегаііуе тиІіііазкіп%, попргеетрііге
тиІіііазкіп%, зскеАиІіп^).
ргеГегепсе тепи - меню переваг # меню для
задавання індивідуальних параметрів ко-
ристувача (див. також тепи).
402
ргеуепііуе таіпіепапсе
ргеГеісЬ - попередня вибірка # див. також
рге/еіскег.
ргеГеісЬег - пристрій передвибірки # у су-
часних мікропроцесорах - пристрій випе-
реджальної вибірки команд, здійснюваної
у вільні такти шини. Це підвищує продук-
тивність процесора, бо вибірка команд
потребує досить багато часу, тому крім
випереджальної вибірки використовують
кешування команд і даних (див. також
ехіегпаї саске, /еіск сусіе, Ь1 саске).
ргеїїх - префікс, приставка.
ргеїїх поіаііоп - префіксна нотація, польсь-
кий [бездужковий] запис # одна з можли-
вих бездужкових нотацій запису арифме-
тичних виразів, функцій та їхніх операн-
дів, у якій ім’я функції передує всім її опе-
рандам. У цій нотації вираз (А+В) х С бу-
де записано як х + АВС. Синонім - Роїізк
поіаііоп (див. також іп/іх поіаііоп,
поіаііоп, орегапсі, ро8і/іх поіаііоп, КРМ).
ргеІоасІаЬІе РІЛ) - ПЛІС із можливістю іні-
ціалізації (попереднього завантаження
або встановлення відомого початкового
стану) [для тестування].
ргеша$іегіп£ - підготовка даних для виго-
товлення майстрів-зразків [перших оригі-
налів] СВ-КОМ, проф. передмастеринг #
див. також та8іегіп%.
ргета$іегіп£/та$іегіп£ воЇЇууаге - програ-
ми попередньої підготовки і керування
виготовленням дисків СВ-КОМ # сукуп-
ність програмних засобів, які служать для
підготовки файлів до записування на ком-
пакт-диск. Така підготовка припускає пе-
ретворення структур файлів згідно з 180
9660, створення образу СВ-КОМ на жорс-
ткому диску і пересилання цього образу в
пристрій записування СВ-К (див. також
та8іегіп%, ргета8іегіпр).
ргеші£гаііоп - підготовка до міграції [фай-
лів] # формування списку файлів, які че-
кають черги на міграцію, і копіювання їх
у пам’ять нижчого рівня (див. /ііе
ті%гаііогі).
ргергосе88ог - препроцесор # програма, що
виконує попереднє оброблення даних до
основного оброблення, наприклад, перед
компіляцією. У компілятора може бути
кілька різних препроцесорів, наприклад,
макропроцесор, препроцесор додавання
файлів, препроцесор оброблення команд
умовної компіляції та розширень мови
(порівн. ро8іргосе88ог\ див. також
сотріїег, сопсііііопаї сотріїаііоп).
ргергосіисіїоп ІЄ8І - див. ргергосіисііоп ІЄ8ІІПр.
ргергосіисііоп іе8ііп£ - лабораторні випро-
бування.
ргеге£І8іегеїї - заздалегідь запрограмова-
ний.
рге8са1ег - [попередній] дільник частоти #
Приклад: А ргодгаттаЬІе іітег/соипіег ууіЙі
8-ЬіІ ргеєсаіег ргсмсіез регіоне іпіеггирі
депегаііоп. - Програмований таймер/лічильник
із 8-розрядним дільником частоти забезпечує
періодичну генерацію переривань.
ргевепіаііоп - 1. презентація, подання; до-
повідь, виступ # офіційне подання, напри-
клад, нового проекту або продукту. Пе-
редбачає визначену форму підготовки і
подачі матеріалу, а також використання
технічних засобів (див. також рге8епіаііоп
%гаркіс8, 8Іі(Іе 8ко\ц)\ 2. презентаційні ма-
теріали.
ргевепіаііоп £гарЬіс8 - демонстраційна або
презентаційна [комп’ютерна] графіка, ді-
лова графіка # 1. див. Ьи8Іпе88 ргаркіс8\
2. програми для підготовки слайдів ком-
п’ютерних презентацій (див. також Ьаг
&гарк, Іе§епсІ, Ііпе %гарк, ріе %гарк).
ргевепіаїїоп Іауег - представницький рівень #
шостий рівень у семирівневій моделі 081.
Виконує кодування даних і оброблення
символьних послідовностей (див. також
арріісаііоп Іауег, сіаіа Ііпк Іауег, пеімогк
Іауег, рку8ІсаІ Іауег, 8Є88Іоп Іауег, ігап8рогі
Іауег).
рге8егуей Ьіі - “консервований” розряд #
постійний за значенням розряд індекс-ре-
гістру ХСгА для забезпечення сумісності
виробів ХОА різних постачальників (див.
також ге8егуес1 Ьіі).
рге88-їїі соппесііоп - пресове з'єднання, мо-
нтаж # наприклад, установлення з'єднува-
ча в схемну плату обтисканням без пайки
контактів.
РГЄ88 £аіп соггесііоп - корекція насиченості
кольору [зміною розміру точки растра],
проф. “розтискування” (НВС).
ргеігі££ег тосіе - режим передзапуску # ре-
жим, коли проводять, наприклад, збиран-
ня даних, які передують сигналу або події
чи запуску (див. також ро8іігі%%ег тосіе).
ргеііу ргіпіег - програма структурної роз-
друківки # аналізує вхідний текст програ-
ми і друкує його таким чином, щоб було
ясно видно структуру програми, напри-
клад, виділяє відступами рівні вкладенос-
ті циклів (див. також 8оигсе сосіе).
ргеуепі - охороняти, запобігати, попере-
джати, не допускати.
ргеуепііуе таіпіепапсе (РМ) - профілакти-
403
ргеуіеуу
ка, профілактичне обслуговування # скла-
дова частина регламенту технічного об-
слуговування, спрямована на підтримку
працездатності устаткування і раннє вияв-
лення несправностей. Охоплює огляд, те-
стування, інспекцію ПЗ та інші дії (див.
також /іеісі еп^іпеег).
ргеуіелу - попередній перегляд, проф. “пре-
в’ю” # перегляд на екрані підготовленого
для виводу на друк документу або зобра-
ження для уточнення його розташування
на сторінці і/або зовнішнього вигляду
(див. також ІЕУ67ИТ6).
РК1 - Ргітагу Каїе ІпІегГасе - первинний ін-
терфейс обміну, інтерфейс РРІ # стандарт
ССІТТ І8П1Ч, який описує інтерфейс, що
підтримує в США і Японії надання корис-
тувачу двадцяти трьох 64 Кбіт/с В-кана-
лів і одного В-каналу (схема 23В+В) і
ЗОВ+В - у Європі (див. також ВВІ, І8ЕН).
ргісе/регГогтапсе - співвідношення ці-
на/продуктивність.
ргітагу саске - первинна кеш-пам'ять -
див. Ь1 саске.
ргітагу іпсіех - первинний індекс # див. та-
кож зесопсіагу іпсіех.
ргітагу кеу - первинний ключ # у СКБД -
один або кілька атрибутів (стовпчиків),
чиї значення унікально ідентифікують ря-
док (запис) у таблиці БД (див. також
аііегпаїе кеу, ГУВМ8).
ргітагу тетогу - див. таіп тетогу.
ргітагу рагііііоп - первинний розділ # у ПК -
розділ жорсткого диска, з якого заванта-
жують ОС (див. також асііуе рагііііоп,
ехіепсіесі рагііііоп, рагііііоп, рагііііоп іаЬІе).
ргіше - див. ргіте питЬег.
ргіте питЬег - просте число # ціле число,
що ділиться без залишку тільки на себе і на
1. Для пошуку невеликих простих чисел
широко використовують алгоритм “Реше-
то Ератосфена” (див. Вієує о/Егаіозікепез).
ргітіїіуе - примітив # 1. функція або опера-
тор, вбудований у мову програмування
для підвищення швидкості виконання
програм (див. також /ипсііоп, орегаіог)',
2. базовий елемент, використовуваний для
побудови програми. Зазвичай створюють
цілу бібліотеку примітивів.
ргіпсіраї - головний, основній, провідний #
зазвичай про пристрій у складі системи.
ргіпсіраї изег - головний користувач # див.
також епсі изег, изег Ьазе.
ргіпі - 1. друк, роздруківка; 2. друкувати,
роздруковувати.
ргіпі депзіїу - щільність друкування # від-
ношення площі надрукованого тексту до
площі сторінки.
Ргіпі Мапа^ег - Диспетчер друкування #
назва програми фонового друкування в
англійській версії ХУіпсіохуз.
Ргіпі РІюіоСВ - система Ргіпі РЬоіо СВ #
система в ряду виробів РЬоіоСГ) фірми
Кобак, підключена до видавничого устат-
кування високого класу. Дозволяє запису-
вати на диск РЬоіоСП зображення з різно-
манітних файлів або зі сканера у форматі
СМУК.
ргіпі цпеие - черга [завдань] друкування,
черга на друкування # черга завдань (пев-
ний список файлів, який веде ОС), що че-
кають готовності принтера або завершен-
ня принтером поточної роботи (див. та-
кож ]оЬ диеие, ргіпіег).
ргіпі зєгуєг - сервер друкування, принт-се-
рвер # комп’ютер у мережі, до якого при-
єднано один або кілька мережних прин-
терів, доступних користувачам цієї мере-
жі (див. також /Не зєгуєг, пеіхиогк ргіпіег,
зресіаіігесі зєгуєг).
ргіпіед сігсиії: (РС) - друкарська [елект-
ронна] схема # див. також РСВ.
ргіпіег - принтер # периферійний пристрій
для одержання твердої (найчастіше папе-
рової) копії електронних документів, зо-
бражень і цифрових фотографій. Існує ба-
гато типів і видів цих пристроїв. За типом
взаємодії з носієм принтери поділяють на
контактні (ітрасі ргіпіег) і безконтактні
(попітрасі ргіпіег). За технологією одер-
жання зображення принтери бувають ро-
машкові (сіаізумкееі ргіпіег), матричні
(таігіх ргіпіег), лазерні (Іазег ргіпіег),
струменеві (іпк/еі ргіпіег), із термопере-
носом (ікегтаї ргіпіег) та ін. (див. також
Ьаіі ргіпіег, ЬиЬЬІе )еі ргіпіег, сіиріех
ргіпіег, еіесігозіаііс ргіпіег, /опі сагігісі^е,
ІаЬеІ ргіпіег, Нпе ргіпіег, Іосаі ргіпіег, тиі-
іі/ипсііоп ргіпіег, пеіхмогк ргіпіег, ра§е
ргіпіег, РозіВсгірі ргіпіег, ррт, ргіпі зєгуєг,
зоїіії-іпк ргіпіег).
ргіпіЬєай - друкувальна голівка # див. та-
кож Наізу уукееі, каттег.
ргіпіоиі - роздруківка, тверда копія, лістинг
(програми) # див. також кагсі сору.
ргіогіїігег - блок присвоєння пріоритетів.
ргіогіїу - пріоритет # число, назначене пе-
рериванню, завданню або процесу, що ви-
значає черговість їхнього виконання або
обслуговування (див. також іпіеггирі
ргіогііу, іазк ргіогіїу, іазк диеие).
ргіогіїу іпуєгзіоп - зміна (інверсія) пріори-
404
ргоЬІет-огіепіесі 1ап§ца§е
тетів (наприклад, завдань) # так, якщо
роздільним ресурсом володіє завдання з
низьким пріоритетом, а його звільнення
чекає завдання з високим пріоритетом.
Якщо не підняти пріоритет першого за-
вдання (зазвичай до пріоритету завдання,
що чекає), то друге завдання може проче-
кати звільнення ресурсу занадто довго.
ргіуасу - 1. особиста справа; таємниця, тає-
мність, конфіденційність; 2. право на при-
ватне життя # тобто недоторканність при-
ватного життя громадян; 3. захист персо-
нальної інформації.
ргіуаїе - приватний, персональний # порівн.
риЬІіс.
ргіуаїе сігсиіі: - виділена (орендована, приват-
на) лінія, виділений абонентський канал.
ргіуаїе кеу - таємний [приватний] ключ # в
асиметричній криптографічній схемі К8А -
користувацький ключ для декодування оде-
ржуваних повідомлень, зашифрованих за
допомогою відкритого ключа і шифрування
[підпису] вихідних повідомлень (порівн.
риЬНс кеу', див. також сН%ііаІ сегіі/ісаіе, опе-
ууау /ипсііоп).
ргіуаїе Ііпе - приватна лінія (зв’язку) # по-
рівн. Несіісаіесі Ііпе.
ргіх аіе шеіЬосІ - закритий метод # у ООП -
метод об’єкта, реалізація якого невідома, -
він доступний тільки через інтерфейс
(див. також теікосі, риЬНс іпіег/асе).
ргіуаїе пеЬуогк - приватна мережа # див.
також пеРхюгк.
Ргіуаіе Уігіиаі №еіууогк (РУН) - приватна
віртуальна мережа # див. також УЬАК.
ргіуі1е£е - переважне право, привілей.
ргіуііе^е ієуєі - рівень привілеїв, рівень до-
ступу # СИНОНІМИ - ОССЄ88 ІЄУЄІ, аССЄ88
гі§кі8.
ргіуііе^есі іпГогтаїіоп - конфіденційна
[службова] інформація, інформація для
обмеженого кола осіб # інформація в ком-
п’ютерній системі, для доступу до якої ко-
ристувачу потрібно мати відповідні права
(див. також соп/ісіепііаі сіаіа, 8еп8іііге
іп/огтаііоп).
ргіуі1е£ес! іпзігисїіоп - привілейована ко-
манда # команда процесора, що можна
виконати тільки в режимі супервізора
(зирегуізог тосіе, ргіуііересі тосіе)', вико-
ристовують системні програми. До таких
команд відносять, наприклад, команди ке-
рування пам’яттю, дозвіл/заборону пере-
ривань, команди вводу-виводу (див. та-
кож іп8ігисііоп, таскіпе сосіе, тетогу
тапа^етепі).
ргіуі1е£Є(1 тосіе - привілейований режим #
режим роботи процесора, в якому, на від-
міну від користувацького режиму (и8ег
тосіе), можна виконати привілейовані ко-
манди. Синоніми - кегпеї тосіе, 8ирегчІ8ог
тосіе (див. також ргіуііеуесі іп8ігисііоп).
ргіуі1е£ес1 іі8ег - привілейований користувач -
див. 8иреги8ег
ргіуі1е§е8 - права, повноваження, привілеї #
набір каталогів і системних ресурсів, над
якими користувачу дозволено виконувати
ЯКІСЬ ДІЇ. Синонім - аССЄ88 ргІУІІЄ£Є8, ко-
ротка форма - гі%кі8.
ріж — див. ргіпіег.
РІЖС - Рзеисіо Капсіот МитЬег бепегаїог -
генератор псевдовипадкових чисел # як-
що програмний генератор випадкових чи-
сел не спирається під час роботи на фізи-
чні випадкові процеси (рЬузісаІІу гапсіот),
то він завжди видає псевдовипадкові чис-
ла (див. також рзеисіо-гапсіот, гапсіот
питЬег, К/\ІЄ).
РКО - Ргесізіоп КІ8С Ог^апіхаііоп - Органі-
зація з підтримки архітектури РА-ВІ8С,
консорціум РКО.
ргоасїіуе - проактивна (випереджуюча) [дія] #
дещо, виконуване з метою уникнути ви-
никнення події (зазвичай небажаної) (див.
такожргоасііуе сопігої).
ргоасїіуе сопігої - проактивне керування # у
системах мережного керування - можли-
вість планувати і моделювати зміну і розви-
ток мережі, а також заздалегідь оцінити її
майбутні потреби і вузькі місця. Протилеж-
ність даного підходу - геасїіуе сопігої, коли
проблеми в системі усувають по мірі їхньо-
го виникнення (див. також ргоасіїче).
ргоЬе - 1. тестове повідомлення # пусте по-
відомлення, що відправляють для переві-
рки адреси; 2. проба; зразок.
ргоЬІеш - 1. завдання, питання; 2. проблема,
трудність.
ргоЬІеш сіотаіп - предметна область # роз-
в’язуване завдання з урахуванням його те-
рмінології, складності, підходів до вирі-
шення тощо (див. також ргоЬІет-огіепіес!
Іап%иа%е).
ргоЬІеш їгаскіпч - відстеження проблеми.
ргоЬІет-огіепїесі - проблемно-орієнтований.
ргоЬІет-огіепїесі 1ап£иа£е (РОЬ) - пробле-
мно-орієнтована мова [програмування] #
мова програмування, призначена для ви-
рішення завдань у певній предметній об-
ласті (див. також сіесіагаііуе Іап§иа§е,
ргоЬІет сіотіпе, ргосеНигаї Іап^иа^е, рго-
§гаттіп% Іап%иа%е).
405
РКОС
РКОС - див. ргосесіиге.
ргоседигаі 1ап£иа£е - процедурна (імпера-
тивна) мова # синонім - ітрегаііге
Іап%иа%е. Мова програмування, за допо-
могою якої програміст описує явно послі-
довність кроків (алгоритм вирішення), які
треба виконати для одержання результа-
ту. Процедурними мовами є, наприклад,
Асіа, РЬ/1, Бейсік, Паскаль, Сі, Фортран і
багато інших. Приклад: Іп а ргосесіигаї Іап-
диаде, йіе ргодгаттег тизі ргоуісіе зіер Ьу
зіер іпзігисйопз іЬаі ІеІІ ІЬе сотриіег ехасіїу
Мою іо зоіує а діуеп ргоЬІет. - У процедурних
мовах програміст повинен надати комп'ютеру
чіткі покрокові інструкції, які говорять комп'юте-
ру, що той має зробити, аби вирішити постав-
лене завдання (порівн. сіесіагаііуе
Іап§иа%е; див. також сопігої 8ігисіиге).
ргосесіиге (РКОС) - 1. процедура # у про-
грамуванні - оформлений спеціальним
чином іменований набір команд, який ви-
конує певні дії. Процедуру можна викли-
кати з різних точок програми, вона може
одержувати дані, що передають у вигляді
параметрів, і повертати результати своєї
роботи, наприклад, через змінні парамет-
ри або глобальні змінні. Синоніми -
зиЬгоиііпе, гоиііпе (див. також етЬесІсІесІ
ргосесіиге, /ипсііоп, таіп тетогу, рагате-
іег, геепігапі ргосесіиге, геіигп сосіе); 2. ме-
тод, методика, порядок дій.
ргосесіиге Ьеайег - заголовок процедури #
частина опису процедури, що задає її ім'я
і параметри (див. також ргосесіиге,
ргосесіиге сіесіагаіюп).
ргосесіиге ргоіоіуре - прототип процедури -
див./ипсііоп ргоіоіуре.
ргосе88 - 1. процес # в ОС - набір з одного і
більш трендів (потоків) і асоційованих із
ними системних ресурсів (див. також
скіШ ргосе88, сіаетоп, сіеіаскесі ргосе88,
рагепі РГОСЄ88, РЮ, 8ра^ПЄСІ РГОСЄ88,
ікгеасі); 2. оброблювати.
ргосе88 ЬІаск - складений чорний колір [у
друкуванні за способом СМ¥К] # див. та-
кож РГОСЄ88 ргіпііп§.
рґОСЄ88 СОІОГ8 - ЧОТИрИ ОСНОВНІ КОЛЬОрИ
друкування моделі СМ¥К (на відміну від
кольорів Рапіопе) (див. також 8роі соїог).
РГОСЄ88 Ііпе - виробнича (технологічна) лі-
нія [лінійка].
ргосе88 ргіпііп£ - друкування кольороподі-
лених СМ¥К-оригіналів.
ргосе88ог - 1. процесор # апаратний при-
стрій для виконання програм. Термін час-
то використовують як синонім СРІ) (див.
також аггау ргосе88ог, соргосе88ог, сИ^ііаІ
8І£ПаІ РГОСЄ88ОГ, §ГаркІС8 РГОСЄ88ОГ, І/О
ргосе88ог, таіп соге, тесііа ргосе88ог, пеі-
уиогк ргосе88ог, ргосе88ог соге, зсаіаг
РГОСЄ88ОГ, 8ирЄГ8СаІаг рГОСЄ88ОГ, уесіог
ргосе88ог); 2. програма для спеціалізова-
ного оброблення даних, наприклад
соттапсі ргосе88ог, Іап%иа%е ргосе88ог,
УЮГСІ РГОСЄ88ОГ ТОЩО.
ргосе88ог соге - процесорне ядро, ядро про-
цесора # частина ЦП, яка містить при-
стрій керування і такі блоки, як АЛП, що
виконують команди. До ядра не входить
кеш-пам'ять (див. також АЬІ], сопігої
ипіі).
ргосе88ог посіє - процесорний вузол # у ба-
гатопроцесорних системах - один з наяв-
них у її розпорядженні процесорів (див.
також ти1ііргосе88ог).
Ргосе88Оґ 8егіаі ГЧшпЬег (Р81^) - серійний
номер процесора # апаратний 6-байтний
вбудований номер процесора, введений
корпорацією Іпіеі у процесорах Репііит
ІП. Його можна використовувати в систе-
мах мережного адміністрування для іден-
тифікації комп’ютера користувача.
Рго(1І£у - служба РгодІ£у # назва однієї з ві-
домих комерційних онлайнових служб у
США (див. також АОЬ, СотриЗегге,
СЕпіе, М81Р).
ргойисі -1. продукт, продукція, виріб # див.
також ргосіисі а88игапсе, ргосіисі /атіїу,
ргосіисі Ііпе, ргосіисі тапа^ег, ргосіисі
тагкеііп§ тапа^ег; 2. мат. добуток # див.
також тиіііріісаііоп.
ргосіисі &88игапсе - керування якістю [про-
грамних] продуктів # див. також диаіііу
тапа^етепі.
ргосіисі іашііу - родина продуктів # сукуп-
ність продуктів, спільних за призначен-
ням, але таких, що різняться за реаліза-
цією, наприклад, родина СКБД, компіля-
тори тощо (див. також ргосіисі Ііпе).
ргосіисі ііпе - лінійка продуктів # сукуп-
ність доповнюваних один одного продук-
тів, які випускає та або інша фірма. Потрі-
бно відрізняти від “родини продуктів”
(див. ргосіисі/атіїу, ргосіисі Ііпе тапа^ег).
ргосіисі ііпе шапа^ег - менеджер з лінії
продуктів # див. також ргосіисі Ііпе.
ргосіисі шапа^ег - менеджер з продукції.
ргосіисі шагкеііп£ шапа^ег - менеджер з
маркетингу продукції (продукту).
ргосіисііоп гиіе - породжувальне правило,
правило (логічного) виведення (див. та-
кож ВЕР, ЕВ№, ехрегі 8у8іет).
406
рго§гаштаЬ1е сІаІаЬаае
ргойисііуііу - продуктивність # див. також
ргосіисіїуііу арріісаіїоп, ргосіисіїуііу
иііІіііе8.
ргогіисііуііу арріісаіїоп - робоче застосу-
вання (на відміну від “іграшки”).
ргосіисііуііу ГоШег - папка з набором утиліт
для підвищення продуктивності праці.
ргойисііуііу иііііііез (також ргосіисііуііу
іооіз) - утиліти (інструменти) для підви-
щення продуктивності праці # наприклад,
програми ділового календаря, калькулято-
ра, автоматичного набору телефонного но-
мера.
РгоїїЬіі8 - Ргосезз ЕіеІсІЬиз - специфікація,
шина, мережа РгоГіЬиз # специфікація від-
критої високошвидкісної шини для циф-
рового технологічного устаткування (ста-
ндарти ВІН 19245, ЕИ 50170). Розроблена
виробниками засобів автоматизації за під-
тримки урядових органів Німеччини в
1989 р. Максимальне число вузлів - 127.
Довжина з’єднання (із ретрансляторами й
оптоволоконними кабелями) - від 100 м
до 24 км. Швидкість передавання: від
9600 біт/с до 12 Мбіт/с. Розмір повідом-
лення - 256 байт (із них 12 службових).
Інтерфейси реалізовано у вигляді замов-
лених мікросхем (АЗІС), які випускають
багато постачальників. Є три сумісні вер-
сії цієї шини: РгоГіЬиз ПР, РгоГіЬиз РА і
РгоГіЬиз ЕМ8. Поширена в усьому світі, її
підтримує консорціум РгойЬиз Тгасіе
Аззосіаііоп. Недоліки: відсутність подачі
живлення по шині, вища в порівнянні з
іншими шинами вартість (див. також
САЇЇ, кіір://\ууууу.рго/іЬи8.сот).
ргоїїіе - 1. профіль, параметри користува-
ча; 2. профіль програми # інформація про
програму, накопичена в результаті її про-
гонів або аналізу початкового тексту. Ви-
користовують у дослідженні програми,
наприклад, для оптимізації її коду, маску-
вання коду програми чи зворотної інже-
нерії (див. також гєуєг8є епуіпеегіпу)\
3. головний переріз [фігури обертання] #
див. також Іаікіп%.
ргоїїіег - профілювальник # програма збору
інформації, наприклад, із використання
ресурсів, роботи модулів, функцій тощо.
ргоП1іп£ - профілювання # робота, викону-
вана профілювальником (див. також рго-
(ііег).
рго£гаш - 1. програма # послідовність ко-
манд якоюсь мовою програмування (фор-
мальною мовою) або команд процесора,
що описує вирішення певного завдання
(див. також арріісаіїоп рго^гат, Ьаск-
ртоипсі рго^гат, саппесі ргоруат, Ііпеаг
ргоррат, таіп ргоугат, оуегіау, 8о/Шаге,
иіїїііу); 2. план занять, навчальна програ-
ма; 3. план дій, послідовність операцій;
4. дієсл. складати програму, програмувати #
див. також ргоугат сІе8І%п.
рго£гаш апаїузі - програміст-постановник #
старший прикладний програміст, який ви-
значає потреби кінцевого користувача і
розробляє для прикладного програміста
завдання на розробку відповідної програ-
ми (див. також САЗЕ, ргоугат сІе8І%гі).
рго£гаш соипіег (РС) - лічильник команд,
програмний лічильник # внутрішній ре-
гістр процесора, що містить адресу насту-
пної команди, яку вибирають, або наступ-
ного байта [слова] програми, поновлюєть-
ся після операції декодування поточної
команди. Синоніми - іп8Ігисіїоп соипіег,
ІП8ІГиСІЇОП роіпіег, аІЇСІГЄ88 ГЄ£І8ІЄГ (див.
також СРЦ, ге%і8іег, ге%і8іег /Не, 8іаск
роіпіег).
рго£гаш <1е$І£п - проектування програми,
розробка специфікацій програми # див.
також САЗЕ, ргоууат апаІу8і, 8о/і\уаге
(Іеуеіортепі.
рго£гаш Ше - файл програми # файл із ви-
конуваною програмою (порівн. сіаіа/ііе).
рго£гат іпіепі - реалізований програмою
алгоритм; задум, який лежить в основі
програми.
Рго£гаш Мапа^ег - Диспетчер програм #
назва оболонки в англійській версії
\УІПСІО\¥8.
рго£гаш тетогу - пам’ять програм # у про-
цесорах з гарвардською архітектурою -
область головної пам’яті, призначена для
збереження програм (див. також Нагуагії
агскііесіиге).
рго£гаш зедиепсег - синтезатор послідов-
ності виконання [команд] # блок ЦП,
який керує послідовністю вибирання ко-
манд. Підтримує виконання команд
умовного переходу і циклів (див. також
СРЦ).
рго£гаш зіер - крок програми # виконан-
ня однієї елементарної операції програ-
ми, зазвичай машинної команди. Термін
найчастіше використовують у разі опи-
су систем налагодження ПЗ.
рго£гаішпаЬ1е - програмований, із програ-
мним керуванням # про пристрій, який
може сприймати команди, що змінюють
або модифікують його основні функції.
рго£гатшаЬ1е (ІаІаЬазе - програмована база
407
рго^гатшег
даних # СКБД, яка має вбудовану мову про-
грамування (наприклад, Рагабох, БохРго).
рго^гаттег - 1. програміст # людина, що
займається програмуванням. Існує роз-
поділ програмістів на прикладних
(арріісаііоп рго^гаштегз) і системних
(зузіет рго^гаттегз) (див. також
арріісаііоп сіечеіорег, сіечеіорег, рго§гат
апаїузі, рго%гаттіп%у, 2. пристрій про-
грамного керування # частина цифрово-
го устаткування, що контролює часові
інтервали і послідовність операцій.
рго£гаттіп£ - програмування, упорядку-
вання програми # процес проектування,
написання, налагодження, тестування, до-
кументування і супроводу ПЗ. Термін ви-
ник наприкінці 1940-х років в Англії -
американці тоді використовували слово
“сос1іп£“ (див. також сеііиіагрго%гаттіп§,
со(іїп£[2], епсарзиіаіесі рго%гаттіп%, єуєпі-
сігічеп рго^гаттіп§, /ипсііопаї рго°гатп-
тіп§, %епеііс рго%гаттіп%, Іо^ісаі рго-
%гаттіп%, таіпіепапсе рго%гаттіп%,
тосіиіаг рго§гаттіп§, оЬ]есі-огіепіесІ рго-
ргаттіп§, зо/імаге сіеуеортепі, зігисіигесі
рго%гаттіп%, зузіетз рго%гаттіп§, уізиаі
рго%гаттіп%).
рго£гатшіп£ Іапциаце - мова програму-
вання # у світі нараховують більше чоти-
рьох тисяч різноманітних мов програму-
вання. Мови програмування поділяють на
мови високого рівня (МВР) і мови низь-
кого рівня, до яких належать асемблери і
машинно-залежні мови. Крім того, мови
програмування бувають декларативними,
процедурними, об’єктно-орієнтованими,
проблемно-орієнтованими, функціональ-
ними (див. також ЮЬ, 2СЬ, 3(ЗЬ, 4ОЬ,
5СЬ, аззетЬІег, сотріїег, сіесіагаііче іап-
%иа£е, кі%к-ІеуеІ Іап%иа%е, іпіегргеііуе Іап~
§иа%е, Іап%иа%е сіе/іпіііоп, таскіпе Іап-
%иа%е, ООР, ргоЬІет-огіепіесІ Іаприа^е,
ргосесіигаї Іап^иаре, зітиіаііоп Іаприа^е,
іуресі Іап^иа&е).
рго£гаттіп£ теіЬосІоІозу - методологія
програмування # сукупність поглядів на ор-
ганізацію розробки ПЗ і його логічну струк-
туру, втілена у вигляді сукупності інструме-
нтальних і мовних засобів, підтримана при-
йнятою в організації нормативною базою,
системою навчання і сформованою корпо-
ративною культурою (див. також ехігете
рго§уаттіп§, тосіиіаг рго^гаттіп^, ООР,
ргоруаттіпр;, ргоргаттіп^ зіуіе, зіпісіигесі
ргоруаттіт/у
рго£гашшіп£ 8іу1е - стиль програмування #
різновид тієї або іншої методології про-
грамування, використовуваний у кодуван-
ні програми (див. також рго§гаттіп%
теііюсіоіору).
рго^гезз Ьаг - індикатор виконання [ходу
завдання] # див. також зіаіиз Ііпе.
рґО£ГЄ88 ІПЄ88а§Є - повідомлення про хід ро-
боти [програми] # див. такожрго^гезз Ьаг.
рго£ґЄ88І¥Є іша^е - зображення у ІРЕО-фо-
рматі, що поступово вимальовується на
\УМЛ\У-сторінці (див. також іша^е,
ЛРЕО, Ііпе-аП іша^е).
рго§ге88І¥Є-с1І8р1ау §гарЬіс8 - поступово ви-
мальовувана графіка # зображення на екра-
ні, що “матеріалізуються” по мірі надхо-
дження даних із Мережі, а не після повного
завершення процесу завантаження.
ргоіесі - проект # 1. набір усіх файлів, по-
трібних для складання готової до викори-
стання версії програми. Проект великого
застосування складено із сотень файлів,
тому вимагає наявності спеціальної про-
грами, яка відслідковує всі їхні зміни і ве-
рсії; 2. у реляційний СКБД - операція, що
полягає у вилученні стовпчиків з однієї
або кількох таблиць і створенні з них но-
вої таблиці (див. також РРдВМ5)\ 3. план,
ідея, програма; 4. дієсл. планувати, проек-
тувати, складати план; переносити.
ргоіесі ЯІе - файл проекту # файл, який міс-
тить інформацію про всі файли, що склада-
ють проект розроблюваного застосування
(їхні імена, версії, дати модифікації тощо).
ргоіесі шапацетепі - керування проектом
# процес планування, організації, забезпе-
чення персоналом, керівництва і контро-
лювання розробки системи. Для цього ви-
користовують спеціальне ПЗ (див. також
РЕКТ, рго]есі-тапаретепі зо/іюаге).
ргоіесі-шапа^ешепі воіЬуаге - ПЗ для ке-
рування проектами.
Ргоіесі Мапа^ег - програма керування про-
ектами, менеджер проекту # програма, що
допомагає в плануванні та контролюванні
виконання складного проекту (роботи),
складеної із сотень взаємопов'язаних за-
вдань.
ргоіесі шапа^ег - менеджер проекту, керів-
ник проекту.
Ргоіод - Пролог # декларативна мова про-
грамування для завдань штучного інтеле-
кту, оброблення природних мов та ін. Її
розробили в 1971-72 рр. Ален Колмерое
(Аіаіп Соїтегаиег) і Філіп Рассель
(РЬіІірре Кои88е1) в університеті Луміні
(м. Марсель). Надалі Пролог розвивали
408
ргоіесіесі глоде
різні колективи, серед яких варто виділи-
ти групу Еднбургського університету. На-
зва походить від “програмування в термі-
нах логіки” (Рго^гаттаїіоп еп Ьо^ідие).
Перша реалізація - Рго1о£ 10 (Девід Уор-
рен та ін.) на РВР-10. Звідси термін - еди-
нбургський синтаксис або синтаксис
ПЕС 10. Зараз існує велика родина мов ло-
гічного програмування, побудованих на
базі мови Пролог, наприклад, Рго1о&-2,
Рго1о£++, Рго1о§-Ьіпда, Рго1о&-Ш, ТигЬо
Рго1о£, РИ8 Ргоіо£ та ін. (див. також АІ,
сіесіагаііуе Іап%иа%е, сіесіисііче геазопіп§,
ехрегі зузіет, Іо^ісаі рго£гаттіп§).
ргоіо^ііе сосіе - код входження (наприклад,
у процедуру), код “прологу” # див. також
сосіе^ еріїо^ие сосіе.
РКОМ - Рго&гаттаЬ1е Кеад-Опіу Мешогу -
програмований постійний запам'ятовую-
чий пристрій, ППЗП # вид пам'яті, в який
записування можна зробити тільки один
раз за допомогою спеціального пристрою,
програматора, перепалюванням плавких
перемичок імпульсами високої напруги
(порівн. ЕРЕОМ, ЕОМ). Використовують
в електронних пристроях для зберігання
вбудованого ПЗ (див. також/ігтхкаге).
рготіпепі кеу - рельєфна клавіша # клаві-
ша, що легко визначається на дотик, на-
осліп (див. також аггоум кеу, кеуЬоагсі,
тетЬгапе кеуЬоагсі, зкогісиі).
ргоші$сиои$ глоде - змішаний, нерозбірли-
вий режим # режим роботи, коли мереж-
ний пристрій (міст, комутатор) перегля-
дає на всіх вхідних портах усі пакети, що
надходять до нього, незалежно від адрес
джерела і призначення.
рготрі -1. запрошення, підказка [на екрані] #
у системах із текстовим інтерфейсом -
коротка фраза або символ (наприклад,
“>”), виведений на екран, щоб інформува-
ти користувача про готовність програми
прийняти команду (див. також соттапсі
Ііпе, СІЛ); 2. екстрене [тривожне] повідом-
лення.
ргооі* -1. перевірка, випробування # синонім -
Іезі; 2. підтвердження, доказ.
ргорараіе - І, транслювати, передати [сиг-
нал]; 2. публікувати # наприклад, оголо-
шення в Мережі.
ргора^аііол - 1. поширення # наприклад, пе-
реміщення хвиль через середовище переда-
вання з одного місця в інше; 2. передавання.
ргора^аіїоп деіау - затримка поширення # на-
приклад, сигналу (див. також ргора^аііоп).
ргореііу - 1. властивість # атрибут об'єк-
та; 2. якість; 3. власність, право власності.
Рго-РЬоіоСВ - диск Рго-РІюіоСП # міс-
тить по шість варіантів кожного зобра-
ження з різними рівнями роздільної зда-
тності. Найдетальніше зображення (роз-
дільна здатність Вазе*64) в поданні
КОВ має обсяг 72 Мбайт. Системи Рго-
РйоІоСВ допускають сканувати плівки
розмірами до 4x5 дюймів (10x12,5 см).
На один диск можна записати до 25 зо-
бражень.
ргорогііоп ^уЬєєі - механізм пропорційного
збільшення або зменшення фрагмента
(при верстці).
ргорогііопаї Гоні - пропорційний шрифт # у
НВС - встановлення ширини символа,
пропорційної його зображенню, коли ву-
зькі символи займають менше місця на
рядку, ніж широкі. Синонім - ргорогііопаї-
рііск /опі (порівн. топозрасесі/опі; див. та-
кож /опі, кетіп%).
ргорогііопаї 8расіп§ - пропорційний інтервал -
див. скагасіег зрасіп&.
ргорозед зіапдагд - пропонований стандарт #
див. також рііоі зіапсіагсі.
ргорозіїіоп - 1. твердження, висловлення #
під висловленням у звичайній логіці розу-
міють твердження, щодо якого можна
сказати істинне воно чи хибне, при цьому
воно не може бути й істинним, і хибним
одночасно. Над висловленнями можна
провадити логічні операції; 2. теорема;
3. пропозиція; 4. дієсл. пропонувати.
ргоргіеіагу - приватний, внутрішній # 1. роз-
роблений усередині фірми для власних
цілей (про програмні або апаратні засо-
би); 2. належний конкретній компанії
або приватній особі (порівн. ореп).
ргоіесіед агеа - захищена область # область
дії системи безпеки (див. також
ргоіесііоп).
ргоіесіед тетогу - захищена пам'ять # об-
ласть ОЗП, закрита багатозадачною ОС
для доступу іншим програмам. Для цього
використовують наявні у процесора апа-
ратні механізми захисту пам'яті. Даний
механізм дозволяє у разі збою однієї про-
грами продовжити виконання інших (див.
також тиІІіІазкіп%, орегаііп% зузіет).
рпйесіед тосіе - захищений режим # у
мікропроцесорах Іпіеі версії 80286, 386
і вище - режим адресації, коли проце-
сор має доступ до всієї розширеної 32-
розрядної пам’яті (до 64 Мбайт). У захи-
щеному режимі сегментний регістр міс-
тить не адресу початку сегмента, а ін-
409
ргоієсііоп
декс у таблиці опису сегментів. Крім
адреси початку сегмента кожний запис
у цій таблиці містить прапорці захисту
пам’яті, щоб заборонити записування до
неї і читання. Звідси виникла і назва ре-
жиму. Приклад: Ви! іп огбег іо іаке
асіуапіаде ої іЬе \л/Ьоіє СРІІ апсі деі іпіо
32-ЬИ тосіе, уои ііауе іо до іпіо “ргоіесіесі
тосіе”. (Ііпиз Тогуаісіз) - Але щоб скориста-
тися усіма можливостями ЦП і його 32-роз-
рядністю, потрібно ввійти в “захищений ре-
жим” (порівн. геаі тосіе', див. також
СРС, ехіепсіесі тетогу).
ргоієсііоп - захист # засіб для обмеження
доступу до комп'ютерної системи або
комп'ютерної мережі (див. також
ргоіесіесі агеа, ргоіесіесі тетогу).
ргоієсііоп $?гііс1ііп£ - захисне переключен-
ня; [ручне] переключення захищених з'єд-
нань # наприклад, для відновлення праце-
здатності.
ргоіосої - протокол # 1. у загальному випадку -
набір правил, угод, сигналів, повідомлень
і процедур, який регламентує взаємодію
між двома пристроями (зокрема формати
і процедури обміну даними). Розрізнюють
протоколи нижнього і верхнього рівнів, а
також стеки протоколів. Протоколи мож-
на реалізувати (підтримати) апаратно,
програмно або програмно-апаратно (див.
також капсізкакіп^, пеіїкогк ргоіосої, 081,
ргоіосої зіаск, ргоіосої сопуєгієг, ргоіосої
ігапзіаіог, РРС, зіаіеіезз ргоіосої)', 2. в
ООП - сукупність повідомлень, які може
приймати (на які може відповідати) об'єкт
(див. також оЬуесі, ООР).
ргоіосої апаїугєг - аналізатор протоколів # ін-
струмент для діагностики проблем у мере-
жі. У реальному часі аналізує мережний
трафік (захоплюючи циркулюючі в мережі
дані), веде статистику і записує мережні по-
дії для подальшого їхнього аналізу з метою
одержання інформації про структуру мере-
жі, мережні протоколи різних рівнів, апара-
тне і програмне забезпечення, параметри
функціонування тощо. Синонім - пеіхчогк
апаїугег (див. також Ьазеїіпе^, пеіюогк рго-
іосої, ргоіосої СІЄСОСІІП§).
ргоіосої сопуегвіоп - перетворення прото-
колів - див. ргоіосої СОПУЄГІЄГ.
ргоіосої сопуєгієг - конвертор (перетворю-
вач) протоколів # пристрій або програма,
що виконує перетворення між різними
протоколами, які виконують подібні фун-
кції. Перетворення стосуються швидкості
передавання, формату повідомлення, се-
редовища передавання, способів контро-
лю помилок та ін. (див. також сопуєгієг,
ргоіосої, ргоіосої ігапзіаіог).
ргоіосої (ІЄСО(1ІП£ - декодування протоколу,
аналіз протоколу [передавання даних] #
використовують в системах виявлення
атак. Приклад: Іп сопігазі, а ргоіосої-апаїузіз
зузіет \л/іІ1 сіесосіе Нпе Теїпеі ргоіосої апб
ехігасі Нпе Іодіп пате. (ВоЬ \Л/аІсІег) - Навпаки,
система аналізу протоколів зможе декодувати
протокол Теїпеі і виділити ім'я входу в систему
(див. також Ю8, ргоіосої апаїугег).
ргоіосої іпНерєпсІєпі - незалежний від вико-
ристовуваних протоколів, протоколонеза-
лежний # про пристрої комутації, напри-
клад, мости (див. також ЬгісІ§е, ргоіосої).
ргоіосої зіаск - стек протоколів # набір вза-
ємозв’язаних протоколів різних рівнів, які
працюють у мережі одночасно, напри-
клад, ІРХ/8РХ, ТСР/ІР. Кожний рівень
стеку протоколів, який знаходиться ниж-
че, визначає свій набір правил і надає сер-
віс для тих, що знаходяться вище (див. та-
кож Іауег^, пеіууогк ргоіосої, 081, РОП,
ргоіосої).
ргоіосої ігапзіаіог - транслятор протоколів #
набір апаратних і/або програмних засобів,
використовуваний для перетворення про-
токолів однієї мережі на протоколи іншої
(див. також ргоіосої сопуєгієг).
ргоіосоІ-ігапзраГєпі гоиіііщ - протоколь-
но-прозора маршрутизація # реалізує ло-
гіку передавання-транслювання пакета
або кадру, якщо він не локальний (див.
також ргоіосої, зоигсе гоиііп%).
ргоіоіурє -1. прототип # (від грец. ргоіоіуроп -
прообраз) первинна версія системи, що
служить для її оцінювання і/або глибшого
розуміння сутності проблеми, ризиків, ви-
мог тощо. Приклад: 8ип іпігосіисесі ііз Тігзі геаі
ргобисі, ііпе 8ип-2, іп Іаіе 1982. Тїіе 8ип-1 маз
еззепііаііу ргоіоіурє. (Кагеп 8оиііп\л/іск) - На-
прикінці 1982 р. фірма 8ип запропонувала свій
перший продукт - робочу станцію 8ип-2, тому
що 8ип-1 по суті була тільки прототипом (див.
також ргоіоіуріп%, ргоіоіуріп^ Ьоагсі)',
2. дт./ипсііоп ргоіоіурє.
ргоіоіурє десіагаііоп - оголошення прото-
типу # у МВР - визначення прототипу
функції або процедури в початковому те-
ксті програми (див. також /ипсііоп ргоіо-
іуре, ргоіоіурє).
ргоіоіурє 1ап£ііа£є - мова прототипів # в
ООП - МВР, яка підтримує безкласове
спадкування (делегування) властивостей
(див. також сіазз-огіепіесі).
410
рзеисіо-гапсіот
ргоіоіуре 8у8Іет - пілотна (прототипна) си-
стема # див. також ргоіоіуре.
ргоіо1уріп£ - 1. макетування, розроблення
прототипу # створення демонстраційної
або спрощеної, пробної версії (макета,
моделі) нової системи. Потрібно для уто-
чнення вимог до системи, оцінки термінів
реалізації, виникаючих проблем тощо.
Крім того, прототип застосування можна
розробити однією МВР, а остаточну вер-
сію - іншою (див. також СА8Е, ргоіоіуре,
ргоіоіуріп% ЬоагсГу 2. див. /ипсііоп
ргоіоіуріп%.
ргоіоіуріп^ Ьоагсі - макетна плата # сино-
нім - сіеуеіортепі Ьоагсі (див. також
ргоіоіуріп%).
ргоуісіег - ВІД 8ЄГУІСЄ ргоуісіег - провайдер
[послуг], прокатник мережі # фірма, що
надає в регіоні послуги доступу до теле-
комунікаційної мережі, наприклад, Інтер-
нету. Іноді розрізняють Ьіі-8Ігеат ргоуісіег
(провайдер потоку бітів) і сопіепі ргоуісіег
(провайдер вмісту) (див. також А8Р^
І8Р, У8Р).
ргоуІ8Іопіп§ - ініціалізація, підготування до
роботи [технічних засобів] # див. також
СІЄ-рГОУІ8ІОПІП£.
ргохішііу - 1. близькість, тісне сусідство #
наприклад, слів, використовуваних як
критерій пошуку документа; 2. зміна від-
станей між об’єктами електронної карти
(див. також СІ8).
ргохітіїу сагсі - безконтактні картки, радіо-
картки # наприклад, ідентифікаційні. Пе-
редають записані до них дані в діапазоні
частот 100 кГц. Мікросхема картки жи-
виться від електромагнітного поля, що
випромінює зчитувач. Залежно від типу
зчитувача радіокартки спрацьовують на
відстані від 12 до 150 см від нього.
Ргоху - представник # програмний агент,
який діє від імені користувача.
ргоху Гипсііоп - функція представництва #
наприклад, комп’ютер, підключений до
телефонної мережі, може набирати номер
від імені (ніби за дорученням) користува-
ча телефонного апарата.
ргоху 8егуег - сервер-посередкик, проф.
сервер-представник, ргоху-сервер # про-
грама кешування відповідей на запити
клієнтських частин застосувань, які поси-
лають в Інтернет або в що працює
на прикладному рівні. Копії отриманих
веб-сторінок, файли тощо зберігають
якийсь час на сервері, і після одержання
наступних аналогічних запитів ргоху-сер-
вер сам висилає наявні копії, щоб скоро-
тити час відгуку й обсяг мережного тра-
фіку. Крім того, ргоху-сервер може фільт-
рувати запити, закриваючи доступ до сай-
тів певного типу. Структурно ргоху-сер-
вер складено з великої кількості специфі-
чних посередників для конкретних засто-
сувань: посередника для веб-сторінок, для
їїр, для електронної пошти, для КеаІАисііо
тощо (див. також фігешаїї, гєуєг8є ргоху,
8ЄГУЄГ).
ргипііщ - відсікання [можливих] рішень.
Р8 - 1. Ргосіисііуе 8у8Іет8 - продуктивні си-
стеми # наприклад, друкування; 2. див.
Ро8і8сгірі.
р8 - ДИВ. рІСО8ЄСОПСІ.
Р8 - див. роууег 8иррІу.
Р8/2 - родина Р8/2 # родина ПК корпорації
ІВМ, у якій введено багато новацій, зок-
рема шина МСА, відеостандарт ХОА.
Р8/2 рогі - порт Р8/2 # круглий 6-контакт-
ний рознім послідовного інтерфейсу для
підключення миші і клавіатури (див. та-
кож 8егіаІ рогі).
Р8А - Ргоіе88Іопа1 Зегуісе Аиіотаііоп - ав-
томатизація професійної діяльності # тут
під професійною діяльністю йдеться про
такі види проектно-орієнтованої діяльнос-
ті, обмежені постачанням послуг, як при-
кладне і системне програмування, архіте-
ктурне проектування, страхування, рекла-
мно-маркетингове обслуговування, аудит
та ін. (див. також Р8О).
Р8^N - РиЬ1іс-8\¥ІІсЬед Ваіа №і\уогк - ко-
мутована мережа передавання даних зага-
льного користування.
Р8ЄС - ДИВ. РІСО8ЄСОПСІ.
Р8ЕN - Рго^гат 8іоге ЕпаЬІе - керівний си-
гнал Р8ЕМ # в однокристальних мікро-
процесорах типу Іпіеі 8051 (див. також
сопігої 8І%паІ).
рзеисіо посіє - псевдовузол # у ГІС - вузол,
у якому перетинаються дві і тільки дві ду-
ги або дуга з’єднується сама із собою
(див. також посієм.
р8еисіосос1е (р-сосіе, рвеийо сосіе) - псевдокод
# мова, що нагадує мову програмування і
яку використовують для опису структури
програми (див. також сосІЄ[/).
р8еидо-орега(іоп - псевдооперація.
р8еіі<1о-гап(1от (також рвеисіогапйот) -
псевдовипадковий # про послідовність чи-
сел, яку повертає генератор випадкових чи-
сел. Зазвичай вона має рівномірний розпо-
діл на інтервалі дійсних чисел від 0 до 1
(див. також РКХО, гапсіот питЬег, ЕХО).
411
р8еидогапДошпе88
р8ешіогап(1отпе88 - псевдовипадковість #
див. також рзеисіо-гапсіот.
р-8і - роїузіїісоп - полікристалічний кремній.
Р8І-ТЕТ - Роїузіїісоп ТРТ [ІЄСІ1ПОІО&У] - по-
лісиліконова технологія # технологія, за-
стосовувана в активно-матричних диспле-
ях(ДГ).
Р8№ - 1. Раскеі 8\уііс1і Коде - вузол комута-
ції пакетів # комп'ютер, який керує марш-
рутизацією пакетів у мережі з комутацією
пакетів (див. також раскеі зчЛіскіп^у
2. див. раскеі зчЛіскіп# пеічюгк; 3. див.
Рпосеззог 8егіаІ ИитЬег.
Р8О - РгоГе88Іопа1 Бегуісез Ог^апіхаїіоп -
професійна сервісна організація # органі-
зація, що обмежує свою діяльність надан-
ням послуг (див. також Р8А).
Р8Р - Рго^гат 8е§тепІ РгеГіх - префікс сег-
мента програми.
Р8Т - Расійс Зіапдагсі Тіте - стандартний
тихоокеанський час # часовий пояс тихо-
океанського узбережжя США. Мінус 8 го-
дин від Гринвіча (див. також ОМТ).
Р8ТN - РиЬІіс 8\уіІсЬеб ТеїерЬопе Неілуогк -
телефонна комутована мережа загального
користування, ТМЗК # див. також РОТ8
РТ1\к
Р8Б - Роауєг Зирріу ІІпії - блок живлення #
див. також зузіет ипіі, ОР8.
Р8\У - Ргосе88ог ЗіаШз \¥огб - слово стану
процесора, ССП # регістр процесора, що
містить прапорці режимів роботи, вико-
нання операції, переривань тощо (див. та-
кож СРІІ, ОМ¥).
рі. - роіпі - пункт # одиниця визначення
розміру шрифту в друкарській системі
мір. 1 пункт дорівнює 0,353 мм. Один
дюйм містить 72,27 пунктів, проте остан-
нім часом у НВС для зручності обліку
1 дюйм вважають рівним 1/72 дюйма
(близько 0,35 мм) (див. такожроіпі зіге).
РТЕ - 1. Рго£гат Тетрогагу Ріхез - тимча-
сові виправлення, доробки або модифі-
кації програми; 2. Рго^гаттаЬІе
Тгап8УЄГ8а1 Біііег - програмований
трансверсальний фільтр.
РТМ ііте - Ргойисі-То-Магкеї Ііше - час
створення продукту # період часу від по-
чатку розробки до випуску продукту.
РТММ - Ріеазе Теїі Ме Моге - будь ласка,
розкажи мені про це докладніше # абреві-
атура, використовувана в чат-форумах.
РТN - РиЬІіс ТеїерЬопе НеЬуогк - телефон-
на мережа загального користування,
ТМЗК # див. також РОТ8, Р8ТК.
РТО - 118 Раїепі апсі Тгасіетагк ОГГісе - Бю-
ро з патентів і торгових знаків (США).
ріг (також РТК) - див. роіпіег.
РІІ - РгеГеІсЬ Ипіі - пристрій попередньої
вибірки [процесора Репііит].
риЬІіс - загальнодоступний, суспільний, пу-
блічний # порівн. ргічаіе.
риЬІіс ЬиІІеііп Ьоагб - дошка оголошень.
риЬІіс сошрапу - акціонерна компанія (то-
вариство) відкритого типу.
риЬІіс йаіа пеЬуогк (РБ1Ч) - мережа пере-
давання даних загального користування #
комерційна мережа з комутацією пакетів
(див. також раскеі-зчЛіскіп% пеіууогк).
риЬІіс сіотаіп (РВ) - загальнодоступне ПЗ # у
ширшому розумінні - це статус творів об-
разотворчого мистецтва, літератури, му-
зичних творів і програм, коли на них не-
має жодного знаку авторського права і їх
можна легально безплатно скопіювати.
Цей термін часто неправильно використо-
вують для позначення інших видів вільно
копійованого ПЗ, наприклад, /гее
зо/іїчаге.
риЬІіс іпіегіасе - відкритий інтерфейс # в
ООП - інтерфейс об'єкта, складений з ви-
димих інший програмі атрибутів та мето-
дів (див. також ООР, ргічаіе теікосі).
риЬІіс кеу - відкритий ключ # у криптогра-
фічній схемі К8А - користувацький ключ
для декодування одержуваних повідом-
лень (порівн. ргічаіе кеу, див. також
сгуріозузіет, риЬІіс-кеу сгуріо^гарку).
риЬИс-кеу сгуріо^гарЬу (РКС) - крипто-
графія з відкритим ключем # розробле-
на Уайтфільдом Діффи (АУЬіІїїеІсІ Оійї).
Використовує асиметричне шифруван-
ня, тобто пару ключів, причому кожна
пара має такі властивості: зашифроване
одним із них можна розшифрувати за
допомогою іншого; маючи один ключ із
пари, іменований відкритим, не можна
одержати інший, таємний. Синонім -
азуттеігіс сгуро^гарку (див. також
азуттеігіс сіркег, Сарзіопе, РКІ, риЬІіс
кеу).
риЬІіс кеу епсгурііоп теІЬос! - метод шиф-
рування з відкритим ключем # криптогра-
фічний метод, який використовує розділь-
ні ключі для шифрування і дешифрування
(див. також епсгурііоп, РОР, риЬНс-кеу
сгуріоруарку, К8А).
риЬІіс 8іапгїаг(1 - суспільний стандарт #
стандарт, розроблений неформальною
групою осіб або громадською професій-
ною організацією, наприклад, НТМК
риЬІісаІіоп сІаіаЬазе - БД-видавець, БД-
412
РУС
джерело # у реплікації - БД, яка служить
джерелом тиражованих даних (див. також
сіевііпаііоп сІаіаЬаве, геріісаііогі).
риЬ1із1ііп£ Ьоиве - видавничий дім.
рііЬ1і$1гіп£ 5егуег - сервер-видавець # сер-
вер із БД, з якої дані розсилають по інших
станціях мережі (публікують).
риіі - витягування (одержання) інформації #
технологія оперативної доставки (розси-
лання) інформації (новин) на ПК користу-
вача [за запитом] (див. також ривкщ).
рііП диоіе - див. Ьгеакоиі.
ри11с1о\¥п тепи (також риіі-сіоууп тепи)
- спадне [розкривне, розгортуване] ме-
ню # зазвичай використовують як меню
другого рівня, що з'являється на екрані
під час вибору елемента в смужці меню
і зникає після того, як вибір зроблено
(див. також тепи, тепи Ьаг, рор-ир
тепи, гоїі-ир тепи).
риіру рарег - пухкий папір # папір із гру-
бою, пухкою поверхнею і структурою.
риіве - 1. імпульс # див. також риіве
сИаІіп%, риіве сіигаііоп, риіве тетогу,
риіве ігаіп', 2. посилати імпульси;
3. пульсувати.
риіве йіа1іп£ - імпульсний [дисковий] набір
[телефонного] номера # синонім - гоіагу
сІіаІіп& (порівн. іопе сііаііп/).
риіве сіигаііоп - тривалість імпульсу # див.
також риіве.
риіве тетогу - “пам’ять імпульсів”, ефект
передісторії, кодозалежність # див. також
Ігівіогу е//есі.
риіве ігаіп - послідовність імпульсів # див.
також риіве.
рипсії - 1. перфоратор # архаїчний перифе-
рійний пристрій, використовуваний для
нанесення даних на перфокарти або пер-
фострічку пробиванням в них кодових
комбінацій отворів (див. також сагсі /еесі,
рипск іаре, рипсксагсі); 2. перфорувати.
рипсЬ іаре - перфострічка # рідко викорис-
товуваний нині носій для зберігання про-
грам і даних (див. також рипск).
рипсіїсагсі (також рипсЬед сапі) - перфока-
рта # паперовий носій інформації, широко
використовуваний до появи ПК. На одній
звичайній 80-стовчипковій перфокарті в
спеціальному коді за допомогою різних
сполучень пробивань у фіксованих позиці-
ях можна помістити 80 символів (див. та-
кож сагсі/еесі, сагсі геасіег^, £ап%рипск).
рипсйес! сапі - див. рипсксагсі.
ригсіїаве опіег - замовлення на покупку
[придбання].
риге - чистий, бездомішковий, строгий,
правильний, відповідний визначеним нор-
мам, бездоганний, незмішуваний з інши-
ми речами # наприклад, риге соде - код,
що не модифікує себе під час виконання.
риг§е - очищати, видаляти, проводити чи-
щення # наприклад, видаляти непотрібні
листи з поштової скриньки або файли з
диска (див. також сіеіеіе, егаве, гетоге).
ривії - 1. помістити [покажчик, дані тощо] у
стек # порівн. рор; див. також віаск\ 2. ак-
тивна доставка, “проштовхування” # тех-
нологія оперативної доставки (розсилан-
ня) інформації (новин) на ПК користувача
[без запиту] (див. також риіі).
ривії Іес1іпо1о£у - технологія доставки (кон-
тенту) # із середини 1990-х контент-про-
вайдери і провайдери сервіс-послуг ство-
рили велику кількість схем генерації і до-
ставки користувачам інформації та пові-
домлень або сповіщень (аіегїз). До типо-
вих повідомлень належать нагадування
клієнтам і працівникам про заходи і за-
плановані зустрічі, сповіщення про доста-
вку вантажів, фінансові та біржові зведен-
ня, новини, звіти про ситуацію на шляхах,
результати спортивних матчів тощо (див.
також сопіепі ргочісіег, І$Р, поіі/ісаііоп
арріісаіїоп).
ривії-апсі-вііоуе аІ^огШші - алгоритм ламі-
нарного трасування # трасування ІС або
друкарської плати. Здійснюють прокла-
данням (“втискуванням”) провідників з
розсуванням наявних.
ривІїЬийоп (також ривЬ-Ьийоп) - 1. пуско-
ва (командна) кнопка # керівне вікно ек-
рана системи \Уіпдол¥8; 2. див. Ьиііопщ.
РІІ8/РЕ8 - Ргосе88ог Пр^гаде 8оскеГРегйппапсе
ЕпЬапсешепІ 8оскеі - гніздо РІІ8/РЕ8 # про-
цесорне гніздо для підвищення продуктив-
ності ПК за допомогою потужнішого проце-
сора.
РУС - 1. Регтапепі Уігіиаі Сігсиіі - постійний
віртуальний канал # тип логічного з’єднання
для організації віртуальних каналів у техно-
логії/гате геїау і АТМ. Ці з’єднання треба за-
давати як постійні в таблицях устаткування в
приміщенні замовника. Встановлюють один
раз і підтримують, допоки не буде закрито.
Головний недолік - відсутність масштабова-
ності (див. також $Р7С, 5КС); 2. Роїууіпуі
Сіііогібе - полівінілхлорид, ПВХ # пластик,
застосовуваний як ізолятор або зовнішня
оболонки коаксіальних кабелів. Під час го-
ріння виділяє отрутні гази (див. також
соахіаі саЬІе).
413
РУМ
РУМ - Рагаїїеі УіПпаІ МасЬіпе - паралельна
віртуальна машина.
РУР - Раскеі Уоісе Ргоіосої - протокол упа-
ковування мовлення.
Р\У - раззхуогсі - пароль # див. також
аиікепіісаііоп.
Р\¥М - 1. Рике Мобиіаіог - широтно-
імпульсна модуляція (ШІМ); 2. Рике
ЇУібіЬ Мобиіаіог - широтно-імпульсний
модулятор # див. також тосіиіаіог, РСМ.
Рх64 - стандарт Н.261 на ущільнення ві-
деоданих, переданих зі швидкостями
від Р = 1 (64 Кбіт/с) до Р = 32 (більше
2 Мбіт/с).
ругашід сііа^гат - пірамідальна діаграма #
див. також агеа скап, Ьаг §гарк, Ьизіпезз
%гаркісз, соїитп скагі, сИаруат, ^гаркщ,
ріе скагі, ргезепіаііоп угаркісз, гіЬЬоп
%гарк.
РуіЬоп - мова [програмування] РуіЬоп #
МВР, часто застосовувана як мова сцена-
ріїв під час написання інтернет-застосу-
вань (див. також кіір://у^ууу.руікоп.ог§).
<2
Р - Риаїїег - квартал [року].
РЗ іпіегГасе - інтерфейс мережного керу-
вання (через стандартну ЛОМ ЕіЬегпеі).
РА - Риаііїу Аззигапсе - забезпечення [га-
рантія, контроль] якості.
р&А - Риезііоп & Ап8\уєг - питання та від-
повіді # див. також ЕА(^
РВЕ - див. Оиегу-Ьу-Ехатріе.
(?ВГ - див. ^ие^у-Ьу-Ео^т.
РВІС - Риегу Ьу Іша^е Сопіепі - запит за
вмістом образу # запити до РСКБД за ти-
пами даних на основі ВЬОВ.
РСІЕ - Риагіег СІР - “чверть-СІГ” # варіант
формату СІР із чотириразово зменшеною
роздільною здатністю (176x144) згідно зі
стандартом Н.261 (див. також СІЕ).
рв - див. циаії сіепзііу.
РЕММ - риагіегсіеск Ехіепдесі Мешогу
Мапа^ег - програма керування розшире-
ною пам’яттю (диспетчер пам’яті) фірми
Риагіегсіеск ОГїїсе Зузіешз (див. також
ЕММ, ЕМВ, ХММ, ХМ8).
РІС - Оиагіег-ІпсЬ Сагігіб^е -1. ріС-стандарт #
набір стандартів на накопичувані на магніт-
них стрічках (стримери), розроблений асо-
ціацією Риагіег-ІпсЬ Сагігіб^е Вґіус
8іапс1агсІ8; 2. ріС-картридж # 1/4-дюймовий
(6,3 мм) картридж із магнітною стрічкою, що
задовольняє стандарту РІС. Накопичувані
РІС витісняються місткішими накопичува-
чами, виконаними за технологією Тгаиап
(див. також ЛІТ, ВАТ, сИ^ііаІ аисііо іаре, ЕЕТ,
та^пеііс іаре).
РМІ - Риаіііу Мапа^ешепі їоигпаї - журнал
керування якістю.
РNX - операційна система РИХ, ОС РКХ #
родина ОС жорсткого реального часу
компанії Р88, орієнтована на ринок вбу-
довуваних систем. Складається з родин
рКХ2, РКХ4 и РМХ6 (інша її назва -
РКХ Кеиігіпо) (див. також етЬесІсІесІ зузіет,
кагсі геаі-ііте зузіет, ВТО8, кіір://\у\у\у.дпх.сот,
кіір:/А\гм\м. дпх-піззіа. ги).
Ро8 - див. Оиаіііу о/Вегчісе.
Рр - Риас1-ргосе88ог - чотирипроцесорний.
РР8К - РиабгаШге РЬазе 8Ьіїї Кеуіп£ - мо-
дуляція рР8К # зокрема застосовують
для безпроводового зв'язку (див. також
тосіиіаііоп).
РТАІ - Риіск Тигпагоипсі Іпіегсоппесі -
швидке трасування міжз’єднань, тех-
нологія рТАІ # технологія для виготов-
лення напівзамовлених багатокристаль-
них модулів.
циай - 1. два біти (що задають чотири зна-
чення) # синоніми - сгшпЬ, циагіег, іазіе,
іаузіе; 2. четвірка [об’єктів, предметів та
ін.]; 3. квод # чотирипроцесорний базовий
блок платформи 1ШМА-().
диасі сіепзііу (РВ) - зчетвереної щільності
[записування] # див. також кі%к сіепзііу.
циасі-сіаіа НАМ - “чотирислівний ” ЗПДВ #
ОЗП із одночасною вибіркою чотирьох
слів даних (див. також ВАМ).
циасісііп^ - доповнення пробілами # вставка
до тексту пробілів для заповнення рядка.
циасі-зреесі СВ-КОМ - дисковод СВ-КОМ
із зчетвереною швидкістю, 4Х.
диаііїїег - специфікатор, уточнювач # пре-
фікс перед іменем змінної, що уточунює
ім’я модуля або об’єкта, в якому знахо-
диться область дії цієї змінної. Дає змогу
уникнути конфлікту імен й збільшити чи-
табельність програми (див. також патіп%
соп/іісі, зсоре, уагіаЬІе).
циаіііу - якість, властивість.
диаіііу аззигапсе - гарантія якості # план-
ові або спеціальні заходи, що підтри-
мують упевненість у тому, що система
відповідає заданим специфікаціям (див.
також диаіііу тапа^етепі).
циаіііу сопігої - контроль якості.
циаіііу еп£Іпеегіп£ - інженерія якості #
аналіз виробничої системи за всіма рі-
414
§иегу сотріїег
внями з метою максимального підвищен-
ня якості самого процесу виробництва і
продуктів, які випускаються.
диаіііу тапа^етепі - керування якістю #
див. також 180 9000.
диаіііу оГ сіаіа - якість даних # див. також
ОВМ8.
Оиаїку ої 8егуісе (<2>о) - [гарантована]
якість обслуговування # 1. якість і клас
послуг із передавання даних, наданих ко-
ристувачу АТМ-мережею. Приклад: Оо8
аззідпз сііїїегепі ргіогіїу ієуєіз, ууЬісіі сгеаїез а
огсіег Тог ргосе88іпд Йіе раскеів. - Засоби Оо8
призначають різні рівні пріоритетів, що о-
бумовлює визначений порядок оброблення
пакетів, (див. також СВВ^\ 2. міра проду-
ктивності телефонної системи, що стосу-
ється якості ліній і кількості блокувань ви-
кликів (див. також СО5[2]).
циніку оГ вегуісе гоиіііщ - маршрутизація
за рівнем обслуговування # див. також
сеіі зумііскіп%.
циЬй - циапйші Ьй - квантовий біт (розряд) #
відрізняється від звичайного розряду па-
м’яті тим, що може водночас знаходитись
у двох станах, тобто зберігати 0 і 1 одно-
часно (див. також диапіит сотриіег).
диіпШІіоп - квінтильйон # 10і8 у США та
Канаді (у Європі цю величину називають
трильйон) і ІО30 - у Європі (у США та
Канаді - нонільйон, попііііоп).
циаійігаііоп - квантування # див. також
сИ%ііІ2аііоп, диапіігаііоп еггог, диапіігаііоп
поізе.
циапіігаііоп еггог - помилка дискретизації
[квантування] # помилка, яка виникає під
час перетворення аналогового сигналу в
цифрову форму, тому що цифрові сигнали
мають дискретні значення, тоді як
аналогові можуть приймати різноманітні
значення всередині динамічного діапазона
сигналу (див. також апаІо% 8І%паІ).
циапН/аОоп поізе - шум квантування -
див. диапіігаііоп еггог.
циапіїге - відлік # результат перетворення
вибірки аналогового сигналу в цифровий
вид (див. також АОСц], 8атрІіп% іпіегуаі,
затрііпк гаіе, затрііпк ііте).
диапішп сотриіег - квантовий комп’ютер #
новий тип комп’ютера, що використовує
для обчислень можливість перебування
груп атомів у різних станах. Теоретично
такі системи дозволяють ефективно вико-
нувати паралельні обчислення. Дуже чуттє-
ві до шумів. Автор ідеї - американський фі-
зик Річард Фейнман (КісЬагк Реуптап) (див
також сотриіег, кіір://Іеуіітст.зіап(огс1.е(1и/дсотр,
папоіескпоіо^у, дішпіит іп/огтаііоп).
циапіит сотриіііщ - квантові обчислення
- див. циапіит сотриіег.
циапйіт еіесігопісз - квантова електроніка.
циаїйит тГогтаґіоп - квантова інформація #
інформація, що зберігається у квантовому
стані фізичної системи (див. також
диапїит сотриіег).
диапйіт сгуріо^гаріїу - квантова крипто-
графія # перспективний напрям крипто-
графії, що дозволяє створити коди, які не
можна зламати за принципом невизначе-
ності Гейзенберга. Цей принцип гово-
рить, що не можна спостерігати фотон, не
змінивши його якимось чином. Як пише
Андрій Чмора, батьком квантової крипто-
графії вважають фізика Стафана Уіснера
(Віерйеп ХУіезпег), автора основоположної
роботи під назвою “Сполучене кодуван-
ня” (“Соп]и§аіе Сосііп^”), опублікованої в
1983 р. у журналі 8і§асі Народжен-
ня нового напряму криптографії відбуло-
ся завдяки Шарлю Беннетту (СЬагІез Н.
Веппеії), який особисто знав Уіснера та
Жилю Брассарду (Сі11е8 Вгаззагф. Вони
сформулювали й опублікували основні
положення нового наукового напряму в
працях симпозіуму, організованого Інсти-
тутом інженерів з електротехніки та ра-
діоелектроніки США в жовтні 1979 р.
(див. також сгуріо^гарку).
циагіеі со<1іп£ - квадратурне кодування,
технологія квадратурного кодування #
технологія, що застосовують у разі пере-
давання даних по неекранованих кру-
чених парах. Дані розбивають на чотири
потоки, кожний з яких направляють по
одній з пар чотирипарного ІІТР-кабелю.
Це дозволяє передавати дані по такому
кабелю зі швидкістю 100 Мбіт/с із час-
тотою сигналів в окремих парах не вище
25 МГц.
диегу - запит # у СКБД - звертання кори-
стувача, що вимагає виконання якоїсь
операції, наприклад, вибірки, зміни або
видалення даних. Назва процесу та спо-
собу одержання даних із БД. Запити по-
діляють на планові й незаплановані {асі
кос диегіез) (див. також &иегу сотріїег,
диегу Іапрраре, диегу оріітігег, диегу
ріап, 8^^).
§иегу сотріїег - компілятор запитів # пров-
одить синтаксичний і семантичний аналі-
зи запиту користувача до БД, трансляцію
запиту у внутрішній формат, який назива-
415
диегу 1ап§иа§е
ють планом запиту (диегу ріал), а також
оптимізацію плану запиту (див. також
диегу Іап^иа^е, диегу оріітігег).
диегу 1ап£иа£е - мова запитів # мова керу-
вання даними, що використовують для
отримання інформації з БД. Існує ряд та-
ких мов, але найпоширеніша з них є
(див. також ОМЬ, ОВМ8, диегу).
диегу оріішізег - оптимізатор запитів #
одна з основних частин компілятора за-
питів (див. також диегу, §иеку сотріїег).
диегу рагвег - [синтаксичний] аналізатор зап-
иту # одна з частин компілятора запитів
(див. також раг8ег, диегу, %иегу сотріїег).
диегу ріап - план запиту # описує послідов-
ність дій над даними, що потрібно вико-
нати для реалізації конкретного запиту
користувача до БД. Результат трансляції
запиту компілятором запитів. Розрізня-
ють логічний і фізичний плани запитів
(див. також диегу, %иегу сотріїег).
(^иегу-Ву-ЕхатрІе (С^ВЕ) - запит за зраз-
ком, мова запитів за зразком, мова РВЕ #
проста мова запитів, яка грунтується на
заповненні користувачем екранної форми.
Розроблена в ІВМ у 1975 р. Використову-
ють у реляційних СКБД для пошуку інфо-
рмації # див. також ВВМ8, ВЛВМВ.
<2иегу-Ьу-Еогпі (<2ВГ) - запит за формою,
запит на основі [екранної] форми # вид
запиту до реляційної СКБД # див. також
ВВМВ, ВБВМВ.
диагіх озсіїїаіог (також диаНг сгузіаі оз-
сіїіаіог) - кварцевий [тактовий] генера-
тор, кварцевий генератор тактових імпу-
льсів [тактової частоти] # синонім - сіоск
озсіїїаіог (див. також озсіїїаіог).
диеие - черга # 1. структура даних, в якій
елементи видаляють в тому порядку, за
яким вони туди надіщли (порівн. 8іаск;
див. також РІРО, РІЬО, ПРО, ЬІЬО);
2. список завдань на друкування або черга
завдань, порядок роботи з якими визначає
ОС (див. також ЬаскугоипВ диеие, сіедие,
епдиеие, доЬ диеие, ргіпі диеие); 3. у ком-
п’ютерній телефонії - серія телефонних
дзвінків, упорядкована в послідовність,
яка має початок і кінець. Нові дзвінки до-
дають до кінця послідовності. Дзвінки
можуть видалятися як з її кінця, так і з по-
чатку. В загальному випадку - упорядко-
вана послідовність викликів, які очікують
на оброблення.
диіск-ап<1-<іігіу рго^гат - програма, розро-
блена “на швидкоруч неоптимізована,
неефективна програма.
диіск-геГегепсе £иі(1е - коротка інструкція-
довідник з експлуатації.
(^иіскТіше # 1. розширення операційної си-
стеми 08 Зузіет 7 комп’ютерів Масіпіозй
фірми Арріе. Призначено для роботи з ди-
намічними мультимедіаданими (анімація,
відео, звук); 2. формат відеофайлів для 08
Зузіет 7 (тепер є під ІРіпВомк).
диіеі - 1. тихий, безшумний; 2. таємний,
конфіденційний # наприклад, диіеі
ргоіесі.
дик - вийти із системи або застосування #
див. також ехіі, аЬогі, іегтіпаіе.
диоіе - [готовий “бібліотечний ”] модуль
для побудови системи.
диогіепі - частка, коефіцієнт, показник.
(2\¥ЕКТ¥ - 9\УЕКТУ-клавіатура, стан-
дартна клавіатура # клавіатура з буква-
ми Р-\¥-Е-К-Т-¥ у верхньому ряді. Ви-
значає для англійської мови стандартне
розташування клавіш на клавіатурі ПК
(див. також кеуЬоагсі).
9\¥К - протокол # спеціальний про-
токол пересилання поштових повідом-
лень ВВ8 (вимовляють “куік”) для при-
скореного підключення до ВВ8.
к
К- 1. аге # абревіатура, прийнята в елект-
ронній пошті, наприклад, II К \угоп§ (ти
неправий), 2. гесі - червоний # один з ос-
новних (первісних) кольорів системи
КСВ (див. також В, С, КСВ).
К&В - Кезеагсії апсі Пеуеіортепі - дослі-
дження й розробка, НДДКР # наприклад,
у компаніях К&П сіераіітепі - відділ до-
сліджень і розробок.
КАСЕ - Кезеагсії іпіо Асіуапсесі Соттипісаііопз
Гог Еигоре - НДДКР зі створення вдоско-
наленої системи зв’язку для Європи, про-
грама КАСЕ.
гасеууау - кабелепровід # різної конструкції
короба, лотки тощо, які використовують у
СКС для кабельної проводки (див. також
Висі, ВСВ).
гаск - стояк # конструктив, який слугує для
встановлення у нього комп’ютерного і/або
мережного устаткування (див. також Ьох,
саЬіпеі, ска88І8, Вето гаск, гаск-тоипіеВ).
гаск ипк (НІ)) - одиниця висоти пристрою,
умонтованого в стояк. 1 КІІ=1,75 дюйма
(див. також гаск-тоипіеВ).
гаск-шоипі - стояковий, встановлюваний у стояк.
416
ВАГО
гаск-тоипіесі - змонтований у стояку, умо-
нтований у стояку [в стояк] # про облад-
нання або сервери (гаск зегуегз - сервери,
умонтовані в стояк стандартною шири-
ною 19 або 23 дюйми), телекомунікаційну
або промислову комп'ютерну систему.
Висота встановлювальних у стояк компо-
нентів вимірюють у ВІТ (див. також гаск,
гаск ипіі).
гасктоипі саЬіпеі - шафа, стояк.
КАВ - Каріб Арріісаііоп Пеуеіортепі -
швидке розроблення застосувань # у про-
грамуванні - набір технологій і засобів
швидкої поетапної побудови систем (див.
також СА$Е, іп/огтаііоп епріпеегіпр, ЗАВ,
Іі/е-сусіе, зо/іхчаге сіегеїортепі, УСЕ).
гасііаі - радіальний.
гадіаі (іепвііу - радіальна (поперечна, рідко
горизонтальна) щільність записування #
число доріжок на одиницю ширини магні-
тного носія. Зазвичай вимірюють у доріж-
ках на дюйм. Синонім - ігаск сіепзііу (див.
також сіепзііу, ірі, ігаск).
гадіаіїоп - 1. випромінювання, радіація # у
загальному випадку - випромінювання
енергії електромагнітними хвилями (див.
також Е-/іеШ гасііаііогіу 2. радіовипромі-
нювання; 3. радіація.
гадіо - 1. радіо; радіомовлення; 2. радіопри-
ймач; 3. радіостанція; 4. передавати по ра-
діозв'язку, радирувати # Приклад: апсі ІЬеп
уои гасііо Вієш іп ог соттипісаіе изіпд
іеІерЬопе \л/іге - а потім передаєш їх по радіо
або за проводовим телефоном (див. також
гасііо скаппеї).
гасііо Ьиііоп - кнопка із залежною фіксацією #
у ПК - одна з набору невеликих круглих
кнопок у вигляді білого кола в діалогово-
му вікні. Вибір (активізація) такої кнопки,
зазвичай позначеної точкою всередині
неї, визначає одну з ряду взаємовиключ-
них функцій, як у разі вибору радіостанції
за допомогою кнопки (на радіоприйма-
чах), що відповідає фіксованій частоті.
Синонім - орііоп Ьиііоп (див. також
Ьиііоп, скеск Ьох, сіизіег о/ гасііо Ьиііопз,
СІЛ).
гасііо сЬаппе! - радіоканал # безпроводове
фізичне середовище, що передає сигнали
за допомогою електромагнітних хвиль ра-
діодіапазону (див. також гасііо /гедиепсу).
гасііо ігециепсу (ВЕ) - 1. радіочастота #
1) діапазон частот електромагнітного спект-
ра від 10 кГц до 3000 ГГц, в якому мож-
ливе передавання радіосигналу (див. та-
кож еіесіготарпеііс зресігит, НЕ, УНЕ/
2) посилання на частоту, що використо-
вує конкретна радіостанція; 2. діапазон
радіочастот, радіочастотний діапазон.
ВАВІІІ8 - Кешоїе Аийіепгісабоп Віаі-Іп
Изег Бегуісе - Служба дистанційної ауте-
нтифікації користувачів по комутованих
лініях, протокол ВАПШ8 # стандарт Ін-
тернету, що забезпечує стикування паро-
лів різних систем (серверними БД) ауте-
нтифікації та систем керування обліко-
вими записами користувачів (див. також
аиікепіісаііоп, раззмюгсі).
гасііх - основа системи числення # синонім -
Ьазе. Наприклад, гасііх роіпі - крапка, що
показує границю між цілою та дробовою
частинами числа (див. також Ьіпагу,
десітаї, кехадесітаї, осіаі).
ВАБ8Ь - Каіе Абарііуе П8Ь - АВ8Ь із на-
строюванням швидкості передавання #
адаптивний варіант АЕЕЬ, який допускає
динамічне настроювання модемом пропу-
скної здатності на якість ліній і дальність
передавання (див. також В8Ь, НВЕЬ,
хГ>5£).
га£ - див. гарред Іе/і, гарред гіркі.
га£§е<1 аггау - масив із змінною довжиною
рядків (стовпців) # тобто масив, який має
різне число елементів у кожному рядку
(стовпці). Відповідно розрізняють ГО\¥-
га££есі і со1итп-г১ед масиви # див. та-
кож аггау.
га§£Є(1 ІеЙ - текст без виключки вліво (з
“рваним” лівим краєм), проф. прапоровий
набір (див. також гарред гіркі).
га£§есі шаг§іп - без вирівнювання # текст, в
якому перші або останні слова в кожному
з рядків не утворюють вертикальної лінії
(див. також гарред Іе/і, гарред гіркі).
га££есі гІ£І>£ - текст без виключки вправо (з
“рваним” правим краєм), проф. прапоро-
вий набір # див. такожіизіі/у, гарред Іе/і.
га£§есі іехі - текст з нерівним краєм, нерів-
ний текст - див. гарред таг£Іп.
ВАГО - Кесктсіапі Аггау о£ Іпехрепзіуе [ог
Іпсіерепсіепі] Иізкз - дисковий масив (мат-
риця), надлишковий масив недорогих ди-
сків (досл.) # метод відновлення помилок
жорсткого диска, що ґрунтується на пара-
лельній роботі двох або більше жорстких
дисків. Кожен диск містить лише частину
даних, потрібних для відтворення цілісно-
го набору даних. Дані для записування на
кожний окремий диск розщеплюють на
так звані смуги від одного біта до кількох
мегабайтів і супроводжують додатковими
бітами для корекції помилок. Якщо відбу-
417
КАШО
вається збій у роботі одного з дисків, дані
можна відновити на новому диску, вико-
ристовуючи вміст інших дисків масиву.
Залежно від рівня (0, 1, 2, 3, 4, 5 і 7) нада-
ються різні способи об’єднання дисків:
ПАЮ 0, ПАЮ 1, ПАЮ 2, ПАЮ З, ПАЮ 4,
ПАЮ 5.
КАП) 0 - записування із розщепленням да-
них (Коп-КесіипсІаЩ 8ігіррес1 Аггау). Цей
рівень об’єднання дисків у масив визначає
ненадлишкову групу дисків (зазвичай
три), на які виробляється запис із викори-
станням розщеплення даних, щоб забез-
печити максимальну продуктивність дис-
кової підсистеми. Недолік - чутливість до
надійності окремих дисків (див. також
ПАЮ).
КАГО 1 - дзеркалення дисків (Міггогеб
Аггауз). На даному рівні для створення
дискового масиву потрібно мінімум два
диски. Одночасно записують дві копії
всіх даних: одну - на основний диск
(ргітагу сіізк), іншу - на вторинний
(зесопбагу сіізк). По суті це оперативне ре-
зервування (див. також ПАЮ).
КАП) 2 - паралельний масив із контролем
та виправленням помилок (Рагаїїеі Аггау
ууііЬ ЕСС) (див. також ПАЮ).
КАГО 3 - Рагаїїеі Аггау \уіЙі Рагііу. У цій
технології дискових масивів потрібно мі-
німум три диски, один із яких зберігає да-
ні контролю за парністю, а два інших ви-
користовують для збереження побайтно
або побітно розщеплених даних (див. та-
кож ПАЮ).
КАГО 4 - Бігірресі Аггау Рагііу. Як і ПАЮ З,
вимагає додаткового диска для даних ко-
нтролю за парністю, тільки дані розщеп-
люють посекторно, а не побайтно. Це за-
безпечує швидше виконання операцій чи-
тання з дисків, хоча такий тип дискового
масиву рідко використовують (див. також
ПАЮ).
КАГО 5 - 8ігірресі Аггау \¥І1Ь Ко1а1іп§ Рагііу.
В цьому масиві використовують смуги ве-
ликого розміру, а інформацію про пар-
ність зберігають не на одному диску, а на
всіх дисках по черзі. Операції записуван-
ня звертаються до одного диска з даними
і до іншого диска з інформацією про пар-
ність. Сфера застосування - надійні маси-
ви великого обсягу. Рівні КАЛ) 0 - КАШ 5
наприкінці 1997 р. КАГО Асіуізогу Воагсі
замінила трьома новими класифікаціями:
ОТБ8, НЮ8, НТБ8. Приклад: Оаіа І8
ргоіесіесі изіпд ПАЮ 5. - Захист даних забез-
печують засоби РАЮ 5. (див. також ПАЮ).
КАГО аггау - див. ПАЮ.
КАГО Іаре-аггау - [КАГО-подібний] стріч-
ковий масив # стрічковий масив із КАГО-
контролером. Збільшення швидкості ви-
конання операцій читання/записування
забезпечено розщепленням потоку даних
кількома накопичувачами (див. також
іаре-аггау).
гаІ8Є [ап ісопЛуіпсіоуу] - перевести [пікто-
граму/вікно] на передній план # див. та-
кож іоууєг \ап ісопЛуіпсіоум].
гаІ8ЄСІ Поог - фальшпідлога # технологічна
підлога, встановлена у великих обчислю-
вальних центрах, під якою проходять усі
кабелі. Через високу вартість на даний
час застосовують дуже рідко (див. також
%1а8$ коизе, тат/гате).
КАІТ - Капсіот Аггау о£ Тарез - масив (ма-
триця) НМС (стрічок, накопичувачів на
магнітній стрічці) з довільним доступом,
КАІТ-масив, КАІТ-підсистема # масив,
який містить зазвичай до шести НМС і
підключається до комп'ютера як єдина
підсистема, наприклад, через 8С8І-інтер-
фейс.
КАМ - Капсіот Ассезз Метогу - оператив-
на пам'ять, оперативний запам'ятовуючий
пристрій, ОЗП # напівпровідникова опе-
ративна пам'ять, призначена для тимчасо-
вого збереження програм та даних. У зви-
чайних комп'ютерах - місце, куди програ-
му завантажують для виконання. На від-
міну від постійної пам'яті (ЛОМ), вміст
ділянки ОЗП можна змінювати багато ра-
зів і звертатися до даних у будь-якій по-
слідовності. Оскільки швидкість вибірки
даних не залежить від фізичного розташу-
вання ділянки пам'яті, такі пристрої іноді
називають ЗПДВ (запам'ятовуючий при-
стрій з довільною вибіркою). Розділяють
на динамічну й статичну, енергозалежну
та енергонезалежну пам’ять. Обсяг ОЗП у
сучасних ПК становить від 128 Мбайт до
2 Гбайт. Синонім - таіп тетогу (див. та-
кож О НАМ, /Іазк тетогу, пч8ПАМ,
8ОПАМ, зетісопсіисіог тетогу, 8ПАМ).
КАМ сагсі - плата ОЗП, карта ОЗП (для ки-
шенькових ПК) # друкована плата з мік-
росхемами ОЗП і схемою, що забезпечує
інтерфейс у разі підключення (див. також
ехрапзіоп Ьоагсі).
КАМ сгаш - брак ОЗП (особливо під час
роботи в мережі).
КАМ сіівк - електронний диск, псевдодиск #
логічний пристрій, утворений шляхом
418
Р.А8
імітації роботи з [гнучким] диском в ОЗП.
Широко застосовували в М8-ОО8 та ін-
ших системах для суттєвого (у 5-10 разів)
прискорення операцій вводу-виводу.
КАМ-5 - Риїзе Атрііішіе Мосіпіаііоп - імпу-
льсно-амплітудна модуляція, схема коду-
вання КАМ-5 # використовують у мере-
жах ЮООВазе (див. також тосіиіаіог,
РАМ, РСМ, РИМ).
КАМО АС- Капсіот Ассезз Метогу Бі^ііаі-
іо-Апа!о& Сопуєгієг - ОЗП із цифро-ана-
логовим перетворювачем, ЗПДВ-ЦАП #
мікросхема, що використовують у деяких
відеоадаптерах. Перетворює цифрове по-
дання пікселя в аналогові сигнали для мо-
нітора, тобто для вироблення сигналів
червоного, зеленого, синього кольорів
(КСВ) у схемі керування дисплеєм (див.
також соїограїеіїе, ПАС, ВУСА, УСА).
гатр-1оас1іп£ тесЬапізт - механізм, який
зберігає позиціювання голівки # механізм
типу “пандусу”, що забезпечує підведен-
ня [рухомої магнітної] голівки до поверх-
ні тільки після розгону диска (щоб уник-
нути зіткнення голівки з поверхнею).
гатр-ир - лінійно зростаюча характеристи-
ка, переведення [виводу] устаткування в
робочий режим.
^N0 - див. гапсіот.
гапдот (КЛАВ, КАШ) - довільний, випад-
ковий, обраний навмання # порівн.
скаоіїс.
гапсіот ассезз - довільний [прямий] доступ #
спосіб організації доступу до пристрою
пам’яті, де для читання/записування дові-
льного блоку даних не потрібен послідов-
ний перегляд блоків, починаючи з найпер-
шого, наприклад, ОЗП, диски. Синоніми -
сіігесі ассе88, іттесііаіе ассе88 (порівн.
8едиепіїаІ ассе88).
гапсіот поізе - білий шум # сигнал із непе-
рервним частотним спектром, в якого ам-
плітуда та частота постійно змінюються
випадковим чином у встановлених грани-
цях, наприклад, тепловий шум, спричине-
ний коливаннями молекул речовини (див.
також асісііііме поІ8Є, ИОС, поІ8е, уукііе
ПОІ8Є).
гапсіот питЬег - випадкове число # число,
обране довільно з діапазону чисел (перед-
бачено, що вибір кожного числа рівноймо-
вірний). Випадкові числа широко викорис-
товують, наприклад, в ігрових програмах і
моделюванні. Джерелами випадкових чи-
сел слугують відліки таймера комп’ютера,
генератори псевдовипадкових чисел, по-
слідовність уведених користувачем симво-
лів тощо. Приклад: І гететЬег ґіауіпд іопз ої
Тип саісиїаііпд Йіе зіпе ої уагіоиз гапсіот
питЬегз. (Ііпиз Топ/аісіз) - Пам'ятаю, яку купу
задоволення я отримував, обчислюючи синуси
різних випадкових чисел, (див. також рзеисіо-
гапсіот, КИС).
гап§е - 1. діапазон # 1) дві або більше виді-
лених ділянки електронної таблиці, що
можуть бути як суміжними, так і несумі-
жними (див. також сеіі^ 8ргеасІ8кееі)\
2) різниця між найбільшим та найменшим
значеннями, що може приймати фізична
величина або математична функція; 2. діа-
пазон, відрізок, зона, область; 3. серія,
ряд; 4. вибудовувати, розташовувати [по
порядку]; 5. область значень функції.
гап£е сйеск[іп§] - контроль діапазонів [при-
пустимих значень], контроль границь # на-
приклад, перевірка значення змінної або
вхідних даних на приналежність припус-
тимому діапазону значень.
гап§е сііескіпд - див. гап%е скеск.
гап§е кегпіп£ - груповий автоматичний ке-
рнінг.
гап^е зеїесіог аггоуу Ьийопз - [екранні]
кнопки інкремента/декремента [цифро-
вих] значень для селекторів діапазонів.
КАР - Карісі Арріісаііоп Ргоіоіуріп£ - швид-
ке розроблення застосувань # див. також
гарісі ргоіоІуріп%.
гарій ргоіо1уріп£ - швидке макетування,
швидке створення дослідних зразків #
створення працюючої моделі застосуван-
ня або системи для демонстрації замовни-
ку, для забезпечення раннього зворотного
зв’язку або перевірки можливості реаліза-
ції. Прототип пізніше уточнюють для оде-
ржання кінцевого продукту (див. також
КАР).
КАКР - Кєуєгзє Асісігезз Кезоіиііоп Ргоіосої -
протокол КАРК # протокол із набору
ТСР/ІР, який слугує для визначення ІР-ад-
реси вузла ЛОМ, приєднаного до Інтерне-
ту, коли відома тільки фізична адреса
(МАС асісігезз), тобто виконує функцію,
зворотну протоколу АКР. Використову-
ють в основному на бездискових вузлах у
момент їхньої ініціалізації. Визначений у
КРС 903 (порівн. ОНСР\ див. також
ВООТР).
КА8 - 1. див. Кетоіе Ассе88 Вєгуісє;
2. НеїіаЬіИіу, АуаіІаЬіІііу, 8егуісеаЬі1ііу - на-
дійність, готовність, обслуговуваність [сис-
теми]; 3. Ко\у Асісігезз 8ігоЬе - строб адреси
рядка (див. також САВ^ Г)КАМ, 8ігоЬе).
419
ГЯ8ІЄГ
газіег - растр # дискретне зображення, по-
дане матрицею [з] пікселів на екрані або
паперовому носії. Залежно від розташу-
вання пікселів у просторі розрізняють
квадратний, прямокутний, гексагональ-
ний або інші види растра. Для опису роз-
ташування пікселів використовують сис-
тему координат, зазвичай з (0, 0) у верх-
ньому лівому куті екрана. Растр характе-
ризують роздільна здатність - кількість
пікселів на одиницю довжини (див. сірі),
розмір, глибина кольору тощо (див. також
раїеііе, газіег сіізріау, газіег /опі, газіег
%гаркісз, газіег іта%е, газіег ргосеззог,
газіегігаііогі).
гавСег сіепзіїу - щільність растра # у дисплеях -
число рядків растра на відрізку одиничної
довжини, перпендикулярному рядкам ра-
стра (див. також газіег).
га8іег Гопі - растровий шрифт # шрифт, си-
мволи якого збережено як растрові зобра-
ження (див. також Ьіітарресі /опі, /опі,
ІоасіаЬІе/опі, оиіііпе/от, зсаІаЬІе/опі).
гавіег сіізріау - растровий дисплей # дисп-
лей, на екрані якого зображення утворено
з послідовним (порядковим) виведенням
точок растра і розташовано на рядках роз-
гортки (порівн. гесіог сіізріау', див. також
ріхеї, газіег/опі).
гавіег їїіе - растровий файл # графічний
файл, який містить растрове зображення
(див. також газіег ітауе).
Г38ІЄГ Гопі - растровий шрифт # шрифт, си-
мволи якого зберігають як растрові зобра-
ження (див. также Ьіітарресі /опі, /опі,
ІоасіаЬІе/опі, оиіііпе/опі, зсаІаЬІе/опі).
газіег £гарйіс8 - растрова графіка # комп’ю-
терна графіка, в якій зображення складе-
но з масиву пікселів (див. також
Ьіітарресі руаркісз, іта§е, газіег іта§е,
газіегігаііоп, уесіог руаркісз).
гавіег іша§е - растрове зображення # зобра-
ження, сформоване на екрані або у файлі
у вигляді масиву пікселів різного кольору
та яскравості (див. також Ьіітарресі
руаркісз, газіег /ііе, газіег угаркісз,
газіегігаііоп, уесіог &гаркісз).
Кавіег Ітаце Ргосе88ог (КІР) - процесор рас-
трових зображень, растровий процесор #
програмний або апаратний засіб, призначе-
ний для перетворення векторної графіки й
тексту в растрове зображення, придатне для
друкування на принтері чи виводу на фото-
плівку. Приклади: КІР-системи фотовиводу
(виготовлення плівок для друкарського дру-
кування) або інтерпретатор мови Ро8і$сгірі,
який переводить опис сторінки з векторної
форми в растрову з роздільною здатністю
конкретного пристрою (див. також
іта^езеііег, газіег §гаркісз, газіегіхаііоп).
газіег ргосе88ог - растровий процесор -
див. КІР[Х}.
газіегігаііоп - растрування, растризація #
перетворення векторної графіки в растро-
ве зображення заданого розміру й форма-
ту. Зворотний процес називають вектори-
зацією (див. також ріхеї, газіег ргаркісз,
КІР, уесіог ууаркісз, уесіогігаііогі).
КАТ - Кетоіе Аиіотаііоп Тесйпо1о§у - тех-
нологія віддаленого доступу до об'єктів
(використовують у УВ 4.0).
гаіе - 1. швидкість, частота # див. також
/гедиепсу, ге/гезк гаіе, затрІіп% гаіе,
ігапз/ег гаіе; 2. інтенсивність; 3. рейтинг,
оцінка.
КА\¥ - формат КА\¥ # використовують у
цифрових фотоапаратах різних вироб-
ників. При цьому дані зберігають в то-
му вигляді, в якому їх отримано з фото-
чутливої матриці. Тому якість КАХУ-зні-
мків суттєво вище за якість ІРЕб-зобра-
жень, однак місця вони займають знач-
но більше. Крім того, існує проблема
несумісності внаслідок відмінностей у
реалізації цього формату в різних фото-
апаратах (див. также сІІ£ІіаІ сатега).
гауу баїа - 1. необроблені дані, початкові
дані # неформатовані дані типу потоку бі-
тів; 2. інформація, що не підлягає оцінці.
гау ігасіп£ - трасування променів, метод
трасування променів # один із двох осно-
вних способів рендерінга зображення. У
комп’ютерній графіці - алгоритм форму-
вання тривимірних сцен, який використо-
вує закони геометричної оптики для роз-
рахунку освітленості поверхні об’єктів.
Для цього простежують траєкторії проме-
нів, які виходять від джерела освітлення
до кожного елемента сцени, а потім до
спостерігача (див. також кісісіеп зиг/асе,
гепсіегіп^, зсапііпе).
КВЕ - 1. Касііаі Вазіз/Віаз Гипсйопз - раді-
альні базисні функції, функції з радіаль-
ними зсувами # алгоритм навчання ней-
ронної мережі (див. також ВРЕ, ЬУ/),
Рт, ВСЕ, ВТЬУО); 2. Керогї-Ьу-Еогт -
звіт за формою (БД).
ВВЬ - Кеаі-ііте Віаск ЬІ8і - актуальний чо-
рний список # список ІР-адрес відправни-
ків спаму. Такі списки в різних країнах
ведуть Інтернет-провайдери та різні гро-
мадські організації. Чорні списки викори-
420
геаі ІіГе
стовують блокувальники спаму й програ-
ми фільтрації контенту (див. також І8Р,
зрат, зрат Ьизіег).
КВБ - Ке£Іопа1 Визіпезз Опії - регіональне
відділення [компанії].
КС - Ветоіе Сопігої - дистанційне керування.
ВСЕ - Кезігісіед СоиІотЬ Епег&у - обмеже-
на енергія в кулонах # алгоритм навчання
нейронної мережі (див. також ВРЕ, ЬУ(^,
Р№, КВР, 8ТЕУО).
КСР - ЕєЗІОГЄ Сиі8ОГ Розіїіоп - відновити
позицію курсору.
КРА - Еетоіе РаїаЬазе Ассезз - віддалений
доступ до даних, стандарт ЕРА.
Ш)В - 1. Кєсєіує Ваіа Вийег - буфер даних
приймача # див. також Ьи^ег, 2. Кеіаііопаї
РаіаЬазе - реляційна БД # див. також
В£)ВМ8.
Ш)ВМ8 - Кеіаііопаї БаїаЬазе Мапа^етепі
Зузіет - реляційна СКБД, РСКБД # інфо-
рмацію в таких БД зберігають в двовимір-
них таблицях, які називають відношення-
ми (геїаііопз). Кожен стовпець таблиці
має назву атрибут (аіїгіЬиіе), який описує
тип елементів стовпця. Рядок даних таб-
лиці називають кортеж (іиріе). Таблиці
зв’язано між собою за ключовим полем.
Концепцію реляційних БД сформульова-
но співробітником ІВМ Едгаром Коддом
(Е.Г. Соскі) у 1970 р. у вигляді 12 правил
(див також ЕВМ8, НЕВМ8, ОВРУВМ8,
геїаііопаї тосіеі, 8^^).
Ш)Г - Кезоигсе Резсгірііоп Егатеуюгк -
технологія [мова програмування] ЕРГ #
розроблено УУРУІРС для опису вмісту
сайтів, більш глобально - для побудови
семантичної мережі Інтернету. Ґрунту-
ється на мові ХМЬ.
КОМІ - Кетоіе РМІ - інтерфейс віддалено-
го керування настільними системами, ін-
терфейс ЕРМІ # стандарт на дистанційне
адміністрування мережі (див. також ЕМІ).
- 1. Кетоіе Раїа ОЬ]есіз - віддалені
об’єкти даних, інтерфейс КРО; 2. Казіег
Роситепі ОЬ]есІ - формат КРО # фор-
мат для опису структури документа,
який використовують у пристроях про-
дуктивного друкування.
Ш)Р - Кетоіе Різріау Ргоіосої - протокол для
віддалених дисплеїв, протокол КРР # прото-
кол, розроблений Місгозой для тонких клієн-
тів. Забезпечує можливість їхньої роботи з
\Уіпдо\У8-застосуваннями, що знаходяться на
серверах під \¥іпс!о\У8 ОТ Т8Е. КРР зазви-
чай реалізує програма, записана в ПЗП тон-
кого клієнта (див. також ікіп сііепї).
КОКАМ - КатЬиз РКАМ - пам’ять
КРКАМ.
ВРТ&Е - Кезеагсй, Реуеіортепі, Тезі апд
Еуаіиаііоп - НДДКР, випробування й
оцінка [устаткування, що закуповують
військові].
геасі - читати, зчитувати # пересилати дані
із зовнішнього пристрою до ОЗП або з
ОЗП до процесора (порівн. уугііе).
геад поііПсаііоп - підтвердження прочитання #
в електронній пошті - повідомлення від-
правника про те, що лист прочитав одер-
жувач (див. також е-таіі).
геасі-опіу - тільки для читання; незмінний #
див. також аіїгіЬиіе, сіаіа аіїгіЬиіе,
сіігесіогу аіїгіЬиіе, /ііе аіїгіЬиіе, уугііє-
ргоіесіесі.
геад-опіу даіаЬазе - БД, доступна тільки
для читання # аналітична БД, записи в
якій не може змінити користувач, хоча
він може довільно маніпулювати цими да-
ними на клієнтському комп’ютері (див.
також ЕВМ8, ОІЛР).
геад-опіу тетогу - постійний запам’ятову-
ючий пристрій, ПЗП - див. РОМ.
геадег - 1. зчитувач # пристрій, який читає да-
ні, записані на будь-якому носії, й перетво-
рює їх в іншу форму, наприклад, іаре геасіег -
пристрій читання з перфострічки, сагд
геасіег - пристрій читання з перфокарт тощо
(порівн. гесогсіег)-, 2. програма читання.
геадоиі - 1. вивід даних на екран 2. індика-
торна панель, пристрій виводу даних #
Приклад: А діадпозйс Ьоагсі іЬаі із ріиддед іпіо
а РС'з регірЬегаІ Ьиз іп огдєг іо дізріау ІЬе
ВІОЗ'з Р08Т содез оп а Ьиііі-іп геадоиі. - Це
діагностична плата, що вставляють у ПК для
одержання на її вбудованому індикаторі кодів
процедури Р08Т, яка знаходиться в ВІО8.
геаду - готовий; готово # про пристрій (по-
рівн. Ьизу, /гее) або продукцію (пакет, го-
товий до продажу).
геаду циеие - черга готових завдань # зв’я-
заний список дескрипторів готових до ви-
конання завдань (см. также іазк сіезсгіріог,
іазк циеие).
геаду зШе - стан готовності # канал або
пристрій очікує на приймання даних.
геаі - 1. речовий, дійсний # див. також геаі
питЬег, 2. реальний # порівн. Іо§ісаІ,
уігіиаі.
геаі аддгезз - дійсна адреса # фізична (абсо-
лютна) адреса ділянки пам’яті (див. також
Іо^ісаі асісігезз, геїаііче аМгезз, уігіиаі
аМгезз).
геаі Ше (КЬ) - реальне життя # життя поза
421
геаі тетогу
кіберпростором (див. також суЬегзрасе,
мігіиаі геаіііу).
геаі тетогу - див. таіп тетогу.
геаі то сіє - реальний режим # один із ре-
жимів адресації процесорів 80x86, в
якому не підтримано трансляцію віртуа-
льних адрес у фізичні, а використано
адресацію, прийняту в процесорах
8088/8086. У цьому режимі (в ньому
працювали програми під М8-ВО8 на
ПК перших поколінь) 20-розрядну ад-
ресу формують додаванням зсуву адре-
си й вмісту сегментного регістру, зсуну-
того на чотири біти вліво, тобто програ-
мам доступний лише перший мегабайт
ОЗП (порівн. ргоіесіесі тосіе', див. також
асісігезз зрасе).
геаі питЬег - дійсне [реальне] число # по-
рівн. іпіе%ег, див. також зіп^іе-ргесізіоп.
геаі-ііте (також геаШте) - реальний час #
див. також орегаііп% зузіет, геаі-ііте
зузіет.
геаі-ііте сотриііп§ - обчислення в режимі
реального [масштабу] часу # див. також
геаі-ііте.
геаі-ііте тосіе - режим реального часу -
див. геаі-ііте зузіет.
геаі-ііте рІауЬаск - відтворення [відео] у
реальному часі.
геаі-ііте рго£гаттіп£ - програмування
для [систем] реального часу # див. также
геаі-ііте зузіет.
геаМіше 8у8іет - система реального часу #
1. комп'ютерна система, що реагує на
події в прийнятний для керування час, по-
роджуваний процесом. У системах броню-
вання квитків цей час може становити до
трьох секунд, а в разі керування польотом
ракети - десяті частки секунди; 2. опера-
ційні системи, призначені для диспетчери-
зації завдань реального часу. Поділяють на
системи жорсткого реального часу (Ішгсі
геаі-ііте зузіет) й системи м’якого реаль-
ного часу (зо/і геаіііте зузіет) (див. також
геаі-ііте рго%гаттіп%, ВТО8).
геаі-іїше іазк - завдання реального часу #
завдання, виконуване у зв'язці з зовніш-
нім процесом, функцією чи набором зов-
нішніх для комп'ютерної системи подій,
для яких є точки, критичні за часом обро-
блення (див. також геаі-ііте зузіет).
геаі-іуогісі ехашріе - реальна ситуація, при-
клад із життя.
геаг рпцесгїоп - зворотна або задня проекція #
проекція зображення на просвітний ек-
ран, коли глядач і проекційне устаткуван-
ня знаходяться по різні боки екрана (ДГ).
геа§8І£п - перепризначати.
геЬооі - перевантаження; перевантажити #
перезапуск комп'ютера з клавіатури (для
ПК це часто натискання комбінації кла-
віш Сіті + Ак + Беї) або за допомогою
спеціальної кнопки (Кезеї). Зазвичай пе-
ревантаження потрібно після зависання
програми (див. також Ьооі, гезіагі, хуагт
Ьооі), при цьому безповоротно губляться
незбережені дані та вміст псевдодиска
(див. ВАМсіізк).
геЬооііп£ - див. геЬооі.
геЬиіШ - відновлення # наприклад, даних у
матричній дисковій підсистемі.
гєсєіує - одержувати.
гєсєіуєг (КХ) - приймач, одержувач, проф.
ресивер # електронний пристрій, який
розпізнає передані сигнали й подає їх у
відповідній формі (порівн. ігапзтіііег).
гесеіуіп§ ІС - ІС-приймач [тест-вектора у
разі сканування] # див. також сігігіп^ ІС.
гесіріепі - приймач, одержувач.
гесіргосаі - зворотна величина.
гесо£піїіоп - розпізнавання # див. також
скагасіег гесоууііііоп, капсВигіііп% гесо^піііоп,
іта§е гесо^піііоп, раііегп гесо^піііоп,
гесоууііііоп гаіе, зрееск гесо^піііоп.
і есо£пйіоп гаіе - частота або відсоток [пра-
вильно] розпізнаних слів (в обробленні
мови), коефіцієнт [правильного] розпізна-
вання, повнота розпізнавання (див. також
гесо^піііоп).
гесо§піге - розпізнавати, дізнаватися.
гесотріїе - перекомпілювати # заново странс-
лювати початкові тексти програми (див.
також сотріїег, зоигсе сосіе).
гесопіщигаЬіІіїу - реконфігурованість, пе-
ребудовність # можливість зміни конфігу-
рації системи.
гесопїї§игаЬ1е - реконфігурований, перебу-
дований.
гесопії£игаііоп - зміна конфігурації, рекон-
фігурація, перенастроювання # зміна кон-
фігурації апаратних і/або програмних за-
собів, наприклад, у разі збою в обладнан-
ні або розширенні системи (порівн.
соп/і§игаііоп[2\, ргесоп/і^игесі; див. також
ууасе/иі сіеууасіаііоп).
гесогсі - запис # 1. у БД - набір полів для
збереження елементів даних, у реляцій-
них БД їх називають також рядками да-
них (див. також сІаіаЬазе, фіеІсГу, 2. струк-
тура даних у мовах програмування - стру-
ктурований неоднорідний набір елемен-
тів, який можна розглядати як єдине ціле.
422
гейігесііоп
Кожний елемент називають полем запису,
він має ім’я та тип. Для доступу до даних,
збережених в конкретному полі запису,
зазначають ім’я змінної, що зберігає за-
пис, потім через крапку йде ім’я поля;
3. блок даних на магнітному носії, напри-
клад, на магнітній стрічці; 4. записувати
дані на носій.
гесогб Іоскіпц - блокування (захоплення)
запису # у багатокористувацьких систе-
мах - метод запобігання одночасної зміни
запису в БД різними користувачами. За-
безпечує цілісність даних (див також сіаіа
іпіе^гііу, Іоскіп^, гесогсі).
гесогй питЬег - номер запису # номер,
який ідентифікує запис для наступних
операцій з ним (див. також гесогсГ).
гесогсі 8ерагаіог - роздільник записів # спе-
ціальний символ, код тощо, який дозволяє
визначати кінець поточного записування
(див. також гесогсі, 8ерагаіог).
гесогсіег - пристрій записування # устатку-
вання для записування вхідних сигналів
на носій, наприклад, та&пеііс іаре
гесогбег - пристрій записування на магні-
тну стрічку (порівн. геасіег).
гесогс1іп£ - 1. записування # див. також
гесогсііпр сіеп8Ііу; 2. звукозапис, відеоза-
пис; 3. реєстрація; 4. записуючий, реєстру-
ючий.
гесогсІт£ (1еп8І1у - щільність записування #
синонім - Ьіі сіеп8Ііу.
гесоуег - відновлювати.
гесоуегаЬіШу - відновлюваність # здатність
системи відновлювати дані після відмов
або відновлювати заданий рівень функці-
онування.
гесоуегаЬІе - самовідновний [після збоїв].
гесоуегаЬІе еггог - поправна помилка; по-
милка, що допускає відновлення # тип по-
милок, з появою яких виконання програ-
ми можна продовжити (порівн. /аіаі еггог,
іггесоуегаЬІе еггог; див. також кагсіюаге
еггог, Іо%іс еггог, гесоуегу ргосесіиге).
гесоуегу - відновлення, поновлення, випра-
влення, повернення до норми (після по-
милки) # див. також еггог Іаіепсу,
гоІІЬаск.
гесоуегу ргосесіиге - процедура відновлення #
послідовність дій із повернення системи
до нормального функціонування після
збою, помилки тощо (див. також
гесоуегаЬІе еггог).
гесіап§1е - прямокутник.
гесіап£и1аг аггау - прямокутна [геометрич-
на (графічна)] структура (масив), [геомет-
рична] структура (масив) у прямокутних
координатах # див. також роїаг аггау.
гесіШег - випрямляч # пристрій для пере-
творення змінного струму на постійний
(див. також сііосіе).
гесіо - права сторона [сторінка] розвороту
журналу, газети # порівн. уєг8о; див. та-
кож /асіп% ра%е$.
гесиг8Іоп - рекурсія # у програмуванні -
здатність підпрограми викликати під час
виконання саму себе. Розрізняють пряму
та побічну (непряму) рекурсії (порівн.
Іоор; див. також гесиг8Іге саіі, гесиг8ІУе
сіе/піііоп, гесиг8іуе/ипсііоп).
гесиг8іуе - рекурсивний.
гесиг8іуе саіі - рекурсивний виклик # звер-
тання до підпрограми з неї самої (пряма
рекурсія) або з викликаної нею підпрогра-
ми (непряма рекурсія) (див. також
ргосесіиге, гесиг8Іоп, гесиг8іуе /ипсііоп,
8иЬгоиііпе).
гесиг8іуе (ІеПпіїіоп - рекурсивне визначення #
визначення, що посилається на визначу-
ваний об’єкт (див. також гесигзіоп).
гесиг8іуе іїїпсііоп - рекурсивна функція #
функцію називають прямо рекурсивною,
якщо вона містить у своєму тілі виклик са-
мої себе, тобто у визначенні якої використа-
но саму означувану функцію. Якщо вона
викликає іншу функцію, що у свою чергу
викликає першу, то таку функцію називають
непрямо рекурсивною. Типовий приклад
прямо рекурсивної функції - визначення фа-
кторіала (див. також /асіогіаі, ргосесіиге,
гесиг8іоп, 8иЬгоиііпе).
гесусііпз - утилізація відходів; що передба-
чає утилізацію.
Весі Воок аисііо - “Червона книга ” # стан-
дарт, розроблений корпораціями Бону і
РЬіІірз для звукових компакт-дисків фор-
мату СВ-ВА. За цією книгою з’явилася
серія інших книг, кожна з яких має назву
за кольором її обкладинки (див. також
СИ-ОА, Сгееп Воок, Огап^е Воок, ІУкііе
Воок, Уеііолу Воок).
гедеїїпе - перевизначати # змінити функцію
або значення, надане змінній або об’єкту,
наприклад, гесІеГте Йіе іпіііаі рагатеіег -
перевизначити початковий параметр (по-
рівн. сіе/іпе).
гедіаі - повторний набір, повторити набір
[телефонного номера] # у телефонії - фу-
нкція автоматичного повтору набору
останнього телефонного номера.
гедігесііоп - 1. перенапрямлення # напри-
клад, мережне ПЗ приймає дані й перена-
423
гедііпе
прямляє їх через мережу (див. також
ріре)\ 2. переадресація [викликів].
гедііпе - зауваження, виправлення [того,
хто перевіряє креслення або рисунок].
гедііпіп^ - виділення [останніх] змін (на-
приклад, у тексті документа) щодо попе-
реднього варіанта або редакції; виявлення
розходжень (розбіжностей) у порівнюва-
них варіантах того самого документа,
Кедо - скасування операції скасування,
скасування останньої операції Ііпсіо #
команда в текстових процесорах, яка
повертає документ до стану, що передує
операції Ііпсіо.
гедо - робити щось ще раз, виконувати по-
вторно # наприклад, гедо Ггот зіагі - по-
чинати з початку.
гедо ІО£ - журнал відкочування.
гедисе - зменшувати # наприклад, розмір
зображення (див. також гоотіп&).
гедипдапсу - надмірність, дублювання #
методи захисту від збоїв шляхом дублю-
вання основних пристроїв системи, дода-
вання надлишкових даних у повідомлен-
ня, що пересилається, тощо. Розрізнюють
динамічну надмірність (сіупатіс гесіип-
сіапсу), яка забезпечує реконфігурацію си-
стеми, й статичну надмірність (зіаііс ге-
сіипсіапсу), коли до систем закладають до-
даткові засоби контролю несправностей
(див. також РАЮ, гесіипсіапсу скеск).
гедипдапсу сЬеск - контроль уводом над-
лишкових елементів, проф. контроль над-
мірністю # див. також СРС, ЬКС,
гесіипсіапсу, УРС.
гедипдапсу сЬескіп^ - див. гесіипсіапсу
скеск.
гедипдапі: соде - надлишковий код # код, в
який введено надлишкові сигнальні еле-
менти, наприклад, для виявлення помилок
пересилання даних.
гедипдапі раіЬууау - надлишковий маршрут #
наприклад, для пересилання даних між
двома маршрутизаторами. Збільшує на-
дійність системи.
ге-еп£Іпеегіп£ - реінжиніринг # реорганіза-
ція бізнес-процесів (перебудова) [фірми].
гееіщіпеегігщ - див. гєуєгзє еп§іпеегіп%.
геепігапі - реентерабельний, у який вхо-
дять або який використовують повторно -
див. геепігапіргосесіиге.
геепігапі соде - реентерабельний код (про-
грама) # код, який може паралельно вико-
нати більш ніж одне завдання (див. гееп-
ігапі ргосесіиге).
геепігапі ргоседиге - реентерабельна про-
цедура # процедура, що можна викликати
з іншого завдання до завершення її вико-
нання в попередньому виклику. При цьо-
му така процедура виконується коректно.
Існують певні правила написання реенте-
рабельного коду. Реентерабельні проце-
дури важливі в процесі розроблення ядра
ОС, наприклад, у драйверах та для оброб-
лення переривань (див. також ргосесіиге).
геГегепсе - посилання, адреса, номер [ділян-
ки] # у програмуванні - елемент даних,
значенням якого є адреса (див. також
аЬзоІиіе сеіі ге/егепсе, сігсиїаг ге/егепсе,
ге/егепсе /Не, ге/егепсе тапиаі, ге/егепсе
ра§е, ге/егепсе зіаііоп, ге/егепсе іаЬІе).
геГегепсе де8І§п - зразок [приклад] розробки #
служить для полегшення роботи розроб-
ників апаратури, які можуть запозичити
відповідні рішення з бібліотек прикладів,
які постачає виробник. Часто надаються у
фірмових технічних описах (див. також
уукііе рарег).
геГегепсе де$І£паііоп - умовна позначка,
код # наприклад, мікросхеми на схемі.
геГегепсе Піе -файл посилань.
геГегепсе шапиаі - довідник, довідковий
опис, довідковий посібник # див. також
%иісіе, тапиаіщ, іескпісаі тапиаі.
геГегепсе ра§е - посилальна сторінка-бланк.
геГегепсе віаііоп - опорна станція # станція,
що генерує поправки для диференціаль-
них СР8 (див. також РОР8).
геГегепсе іаЬІе - таблиця посилань # табли-
ця, створювана компілятором під час
трансляції програми. Використовують у
разі налагодження програми (див. також
ХРЕР).
геГегепсе Іуре - посилальний тип - див.
роіпіег іуре.
геГегеп! - об’єкт посилання, ділянка поси-
лання (наприклад, на покажчик).
геГегепйаІ іпіе^гіїу - цілісність посилаль-
них даних (у реляційній БД).
гєПєсііує Іауег - відбивальний шар (оптич-
ного або голографічного диска).
ЯеЕЬЕХ - протокол КеРЬЕХ # використову-
ють для двостороннього пейджингового зв’я-
зку. Дозволяє абоненту підтвердити прийом
вхідного повідомлення (див. також РЬЕХ).
гєйоуу - змінювати, повторювати “заливан-
ня” стовпчика текстом (НВС).
геГогшаі: - переформатувати # 1. заново фо-
рматувати магнітний носій, можливо,
зруйнувавши дані, збережені на ньому
(див. також /огтаі сіізку 2. змінити фор-
мат файла або документа.
424
ГЄІП8ІЯІ1
геГге8к - регенерувати, відновлювати # див.
також ге/гезк гаіе.
геГге8Іі гаіе - частота відновлення (регене-
рації) # наприклад, зображення на екрані
монітора (число кадрів за секунду) (див.
також ге/гезкіп§).
геГге8Іііп§ - 1. відновлення змін зображення #
заміна частини або всього зображення на
екрані шляхом виводу нових графічних
даних; 2. регенерація # періодичне переза-
писування зображення на дисплеї для
оперативного відображення (див. також
ге^епегаііогі).
ге£епегаіе -1. відновлювати; 2. регенерувати.
ге£епегаііоіі - 1. відновлення; 2. регенера-
ція; 3. перезаписування # див. також
ге/гезкіп%.
ге£І8іег (КЕС) -1. регістр # пристрій надшвид-
кодіючої пам’яті в процесорі або НВІС, який
служить для тимчасового збереження ко-
манд керівної інформації, операндів і/або ре-
зультатів операцій, які виконує мікросхема.
Сукупність регістрів ЦП називають реєстро-
вим файлом або набором регістрів. Регістри
ЦП поділяють на доступні програмісту (изег-
УІ8ІЬІЄ ГЄ£І8ІЄГ8) і внутрішні регістри (іпіегпаї
герізіег). Регістри можна також розділити на
регістри загального призначення {^епегаї-
ригрозе ге&зіег) та спеціальні (зресіаі-
ригрозе ге^ізіег) (див. також асситиіаіог,
асісігезз ге^ізіег, іпсіех ге§ізіег, іпзігисіїоп
ге&зіег, ргоруат соипіег, ге^ізіег аііосаііоп,
ге^ізіег /ііе, ге^ізіег зеі, ге^ізіег уагіаЬІе, зкі/і
ге£Ізіег); 2. реєструвати, зазначати.
ге£І8іег ас1бге88Іп£ - регістрова адресація #
спосіб адресації, за яким в полі операнда
команди задано номер одного з регістрів
загального призначення (РЗП), що міс-
тить виконувану адресу пам’яті. Оскільки
регістрів у процесорі зазвичай не багато,
то в коді команди під номер регістру ви-
діляють всього 3 4 біти, що робить фор-
мат команди компактним. Окрім того,
вибірку операнда з регістру процесор
здійснює набагато швидше, ніж із пам'я-
ті (див. також аМгеззіп^ тосіе, сіігесі
асІсІгеззіп§, ^епегаї-ригрозе ге^ізіег,
іттесііаіе аМгеззіп^, іпсіехесі аМгеззіп£,
іпсіігесі аМгеззіп^, геїаііуе асісіг е8зіп§).
ге£І8іег аііосаііоп - розподіл регістрів # у
програмуванні регістри ЦП може розподі-
ляти або сам програміст в процесі роботи
мовою низького рівня, або це робить ком-
пілятор під час трансляції програми (див.
також ге^ізіег/ііе).
ге§І8Іег Ше - реєстровий файл # сукупність
доступних програмісту регістрів ЦП. Си-
нонім - ге^ізіег зеі (див. також СРІ},
ге%І8іег, ге^ізіег аііосаііоп, іазк зугііскіп%).
ге£І8іег пате - ім’я регістру # кожний ре-
гістр ЦП має буквене або буквено-цифро-
ве позначення (див. також ге^ізіег).
ге§І8І:ег 8согеЬоаг(1т£ - метод “табло регіс-
трів” # застосовують в КІ8С-процесорах
для забезпечення ефективного заванта-
ження конвеєрів і організації об’єднаного
виконання команд зі зміною порядку їх-
нього проходження.
ҐЄ£І8ІЄҐ 8ЄІ - набір регістрів - ДИВ. ГЄ&І8ІЄГ
/ііе.
ге£І8іег уагіаЬІе - регістрова змінна # у мо-
вах програмування - змінна, для якої
транслятор виділяє регістр ЦП, а не діля-
нку оперативної пам'яті (див. також
сотріїег, %ІоЬаІ уагіаЬІе, Іосаі уагіаЬІе,
рго^гаттіп§ Іап%иа%е, ге^ізіег, уагіаЬІе).
ҐЄ£І8ІЄҐ УУІПСІОЛ¥8 - регістрові [переКрИВНІ]
вікна або блоки # в архітектурі 8РАКС
служать для підвищення ефективності ви-
клику процедур і переключення із завдан-
ня на завдання.
ге£І8Іта1:іоп - 1. реєстрація; 2. записування.
Ке£І8Іту - системний регістр # ієрархічна,
доступна по мережі БД у ХУіпсіоууз 95, 98,
2000 і N1, яку використовують для керу-
вання ПК, підтримки дистрибуції ПЗ, ад-
міністрування й дистанційного настрою-
вання системи. Містить усю інформацію
щодо інсталяції системи щодо апаратної
частини, ПЗ, привілеїв і переваг користу-
вачів.
ҐЄ£ГЄ88ІОП ІЄ8ІІП£ - реГреСІЙНС [регреСИВНе]
тестування # тестування, проведене під
час модифікації програми, аби перекона-
тися, що при цьому не внесено додатко-
вих помилок. Виконують з поверненням
від найскладніших тестів до простих. Під
час такого тестування недостатньо переві-
рити тільки додані функції - можливий
їхній вплив на роботу, надійність або про-
дуктивність раніше написаного коду (див.
також зо/іууаге сіеуеіортепі, іезііпр).
ҐЄ£ГЄ88ІУЄ - зворотний, регреСИВНИЙ.
ге^иіаг - 1. правильний, регулярний # по-
рівн. ігге^иіаг, 2. звичайний.
ге^ніаіїоп - 1. правило, регламент; 2. розпо-
рядження, інструкція, директива; 3. регу-
лювання, упорядкування.
геЬі - Неііо а^аіп - привіт ще раз # викорис-
товують у чат-форумах (див. також
сіі^ізреак).
геіп8іа11 - переінсталювати # наприклад, ПЗ
425
геіпіе£гаііоп
для відновлення його працездатності
(див. також іпзіаії).
геіпіе^гаїіоп - реінтеграція # включення в
роботу замінених модуля, блока, плати,
пристрою тощо.
ге]есі - 1. відхиляти; 2. відмовлятися; 3. від-
кидати.
геїаіед соїогв - родинні кольори # кольори,
близько розташовані один до одного на
колірному колі, наприклад, синій і фіоле-
товий.
геїаііоп - 1. відношення, зв’язок; 2. співвід-
ношення, залежність.
геїаііопаї сіаіаЬазе - реляційна база даних,
реляційна БД - див. Ш)ВМ8.
геїаііопаї тосіеі - реляційна модель # мо-
дель даних БД, побудована на понятті від-
ношення. Відношення - двовимірна таб-
лиця, призначена для упорядкованого
збереження даних, (див. також пеічюгк
тосіеі, ВЛВМЗ, 80/).
геїаііопаї орегаіог - оператор відношення
[порівняння] # бінарний оператор, який
дозволяє з’ясувати співвідношення опера-
ндів: дорівнює (ЕР), не дорівнює (МЕ),
менше за (ЕТ), більше за (6Т), менше або
дорівнює (ЬЕ), більше або дорівнює (СЕ)
(див. також орегаіог).
геїаііуе - відносний, порівняльний.
геїаііуе асісігезз - відносна адреса # адреса,
обчислювана як зсув відносно певної ба-
зової адреси (вмісту базового регістру)
(див. також аЬзоІиіе асісігезз, іпсіігесі
асісігеззіп^, Іо^ісаі асісігезз, уігіиаі асісігезз).
геїаііуе асісігеззіїщ (КА) - відносна адреса-
ція # з’явилася через те, що часто адресу
переходу зручно обчислювати відносно
положення поточної виконуваної коман-
ди. Для цього в самій команді в додатко-
вому коді задано зсув (зазвичай від -128
до +127), який сумують з лічильником ко-
манд (РС) (див. також асШгеззіп^ тосіе,
сіізріасетепі, ге§ізіег асісігеззіп^, геїаііуе
асісігезз).
геїаііуе соогдіпаіез - відносні координати #
координати, що задають положення точки
відносно заданої точки (порівн. аЬзоІиіе
соогсИпаіез).
геїаііуе раІЬпаше - відносне ім’я шляху, від-
носний маршрут доступу (до файла) # час-
тина імені шляху до файла, розпочатого від
поточного каталогу (див. також аЬзоІиіе
раікпате, сиггепі сіігесіогу, раікпате).
геїаііуе геГегепсе - відносне посилання # в
ЕТ - посилання, що вказує на ділянку,
розташовану із заданим зсувом відносно
ділянки, яка містить формулу із цим по-
силанням. Наприклад, на три рядки ниж-
че (див. також аЬзоІиіе сеіі ге/егепсе,
сеП[ц, сігсиїаг ге/егепсе, зргеасізкееі).
геїаііуе уесіог - відносний вектор # у КГА -
вектор, кінцеві точки якого задано у від-
носних координатах (порівн. аЬзоІиіе
уесіог).
геїау - реле, ретранслятор # перемикач,
який приводять в дію електричний сиг-
нал. Реле широко використовували в пер-
ших електромеханічних ЕОМ (див. також
зоїепоісі).
геїеазе - 1. варіант [виконання] (для апарат-
них засобів); версія, редакція (для програ-
мних засобів) # Приклад: ТЬеге'з а ргоіосої
(ог питЬегіпд геїеазез. (Еіпиз Топ/аісіз) - Існу-
ють визначені правила нумерації версій, (див.
також есііііоп, та^ог геїеазе, геїеазе
сапсіісіаіе, уегзіоп, уегзіоп сопігої/ 2. випу-
скати (версію продукту); 3. звільняти #
повертати системі раніше отриманий ре-
сурс (наприклад, блок пам'яті) (див. та-
кож сіеаііосаіе)', 4. відпускати # напри-
клад, натиснуту клавішу.
Кеіеазе 1.0 # перша версія стандарту
РСМСІА, випущена у вересні 1990 р. Ви-
значала первісну 68-контактну РС-карту
пам'яті, вимоги до конструктиву, фізичні й
електричні специфікації розніму, взаємо-
дію між платформами, а також архітектуру
системного ПЗ. Стандарт визначає три ти-
пи карт: Туре І, Туре II і Туре III. Усі три
типи карт використовують для приєднання
до комп'ютера однакові 68-штиркові розні-
ми, мають однакові довжину й ширину
(85,6x54 мм), а розрізняються тільки за ви-
сотою. Кеіеазе 1.0 визначає лише карти па-
м'яті.
Кеіеазе 2.0 # друга версія стандарту, випу-
щена у вересні 1991 р. Доповнила версію
1.0 можливістю підтримки карт вводу-ви-
воду. Між версіями стандарту РСМСІА
існує сумісність знизу вверх: карти, вико-
нані в Кеіеазе 1.0, працюють у рознімах,
виконаних у стандарті Кеіеазе 2.0, але не
навпаки.
Кеіеазе 2.1 # версія 2.1 стандарту, випущена
в липні 1993 р. Додано визначення рівнів
Сагсі Вєгуісєз і Зоскеі Зегуісез.
Кеіеазе 3.0 # новітня версія стандарту на
РС-карти. Сам стандарт перейменовано
у РС Сагсі Зіапсіагсі.
геїеазе сапдісіаіе (К.С) - передвипускова ве-
рсія, здавальна версія # версія ПЗ, зібрана
перед випуском нового релізу. Над цією
426
Кешоіе АССЄ88 8ЄГУІСЄ
версією вже не ведуть жодних робіт,
окрім тестування й підготовки до здачі
(див. також геїеазесі уегзіоп, уегзіоп).
геїеаве питЬег - номер релізу - див. уегзіоп
питЬег.
геїеавед уегвіоп - версія, яку постачають #
див. також геїеазе сапсіісіаіе, гип-ііте
УЄГ8ІОП, ІГІаІ УЄГ8ІОП, УЄГ8ІОП.
геїеуапсе - 1. релевантність # у пошукових
машинах - ступінь відповідності відібра-
ної інформації критеріям пошуку (див. та-
кож зеагск еп%іпе)} 2. значимість, важли-
вість.
геІіаЬіІііу - надійність # імовірність того,
що пристрій у заданих умовах та протя-
гом заданого часу буде безвідмовно вико-
нувати потрібні від [закладені в] нього
функції (див. також сіигаЬіІііу, МТВР,
гоЬизіпезз, зо/і\уаге геІіаЬИііу).
геІіаЬІе - 1. надійний, безвідмовний # по-
рівн. ипгеІіаЬІе} 2. достовірний.
геїіпк - перекомпонувати (програму).
геіоад - 1. перевантаження, повторне заван-
таження; 2. перевантажити, повторно за-
вантажувати # заново завантажити ОС
або застосування з диска до ОЗП. Перева-
нтаження найчастіше здійснюють з при-
чини зависання програми або її неправи-
льного функціонування, викликаного по-
бічними ефектами від інших застосувань
(див. також Ьооі, соШ зіагі)} 3. поновити #
зчитати у браузер нову копію поточної
веб-сторінки, щоб побачити зміни, які
відбулися з моменту її попереднього зава-
нтаження.
геІосаіаЬІе - настроюваний, переміщува-
ний, переставний # про здійснений код,
який можна в процесі завантаження нала-
штувати на розміщення в якомусь місці
ОЗП (див. також аЬзоІиіе Іоасіег, Іоасіег).
геІосаіаЬІе асісігезз - переміщувана адреса,
настроювана адреса # компілятор, ство-
рюючи у трансляції модуля таблицю імен
(зутЬої іаЬІе), заносить до неї зсув адрес
ідентифікаторів відносно базової адреси,
зазвичай від початку програми. Ці зсуви
використовують під час компонування
для перерахування відносних адрес від
нової бази, а під час завантаження - для
настроювання на реальні (фізичні) адреси
ОЗП (порівн. аЬзоІиіе асісігезз} див. також
сотріїег, Шепіфіег, геІосаіаЬІе сосіе,
геІосаііп% Іоасіег).
геІосаіаЬІе соде - переміщувана програма,
переміщуваний код # програма, яку мож-
на завантажити у довільну область адрес-
ного простору комп'ютера (порівн.
аЬзоІиіе сосіе} див. також сосіе^
геІосаіаЬІе асісігезз, геІосаііп% Іоасіег).
геІосаіаЬІе рго^гаш - переміщувана про-
грама - див. геІосаіаЬІе сосіе.
геіосаіе - переміщати, переносити.
геїосаііп^ Іоасіег - переміщуваний [настро-
юваний] завантажувач, # завантажувач,
який виконує настроювання адрес програ-
ми, розташованої в ОЗП (порівн. аЬзоІиіе
іоасіег} див. також Ьооі, Ьооізігар іоасіег,
іоасіег, геІосаіаЬІе асісігезз, геІосаіаЬІе
сосіе).
геіосаііоп - переміщення, перебазування #
термін зазвичай використовують щодо
процесу компонування об’єктних модулів
(див. також геІосаііп% іоасіег.
КЕМ - 1. Казіег Епіііу Мапіриіаііоп - мані-
пуляція растровими примітивами #
КГА; 2. див. гетагк} 3. див. гетоіе.
гешаііег - переадресатор, поштовий посере-
дник, перевідправник, ретранслятор,
проф. римейлер # програма, що отримує
електронну пошту й перенаправляє її, мо-
жливо, з приєднанням додаткової інфор-
мації (див. таіі зєгуєг, таііег).
гешаіпдег - 1. залишок [від ділення]; 2. дієсл.
продавати за залишковою вартістю.
гешаке - букв, перероблення, переробка,
сленг римейк # новий, точніше, осучасне-
ний варіант виробу (наприклад, телефон-
ного апарата або автомобіля “під старови-
ну”), програмного продукту (наприклад,
комп’ютерної гри чи інтерфейсу), авто-
рського твору (наприклад, виконува-
ної пісні, кінофільму або театральної
вистави).
гешар - перепризначення # наприклад, ад-
ресного простору, який стирає ППЗП у
разі ініціалізації системи.
гетагк (КЕМ) - коментар # пояснюючий
текст у програмі, макрокоманді або ко-
мандному файлі. Ігнорується у разі вико-
нання (див. також Ьаіскфііе, соттепі).
гетоіе - дистанційний, віддалений.
гетоіе ассе88 - віддалений доступ, рідше
дистанційний доступ # можливість вико-
ристовувати віддалений ресурс так, ніби
це - локальний ресурс. Іноді також озна-
чає скачування віддаленого ресурсу з йо-
го наступним використанням як локаль-
ного ресурсу (див. також КАВ).
Кешоїе Ассе88 8єгуісє (КА8) - Служба відда-
леного доступу # складається з двох частин:
серверної та клієнтської. Використовують
для зв'язку територіально віддалених філій і
427
гетоіе Ьооі
підключення мобільних користувачів. При
цьому вони одержують усі мережні можли-
вості (див. також РРТР).
гетоіе Ьооі - віддалене [початкове] заван-
таження # див. також Ьооі.
гетоіе соІІаЬогаііоп - віддалена взаємодія #
наприклад, спільна робота над проектом
(див. також гоЬої соІІаЬогаііоп, уізиаі
соІІаЬогаііоп).
гетоіе сотриіег - віддалений комп’ютер #
комп’ютер, доступ до якого здійснюють
за допомогою модему (див. також
сотриіег, тосіет).
гетоіе сотриііп£ - дистанційне комп'ютер-
не оброблення даних # див. також
сотриІіп§.
гетоіе сопігої - віддалене [дистанційне] ке-
рування.
гетоіе сопігої рго^гат - програма диста-
нційного контролю [керування] # утилі-
та, яка з'єднує кілька комп’ютерів так,
що з одного з них можна керувати робо-
тою інших.
гетоіе есЬо (застар. Гиіі-диріех) - з диста-
нційним ехо-контролем # режим роботи
комунікаційної програми або пристрою,
що передбачає відображення введених ко-
ристувачем символів після їхнього пере-
давання до віддаленої системи та повер-
нення. Дає змогу бачити помилки не тіль-
ки вводу, а й передавання по лінії зв’язку
(див. также Іосаі еско).
гетоіе 1еагпіп£ - дистанційне навчання #
синонім - сіізіапсе есіисаііоп (див. також
есіисаііоп оп сіетапсі).
гетоіе 1о£оп - віддалений вхід [у систему] #
доступ до сервера з віддаленого комп'ю-
тера (див. також Іо%огі).
гетоіе тіггогіп£ - створення дзеркальних
копій у віддаленому місці # див. також
сіізк тіггогіп%.
гетоіе зеп$іп£ (К.8) - дистанційне зонду-
вання, збір даних (ГІС).
гетоіе іе8ііп§ - дистанційне [віддалене] те-
стування # див. також Іезі.
гешоііп£ - віддалена взаємодія.
гешоуаЬІе сагігі(І£Є - див. гешоуаЬІе сіізк.
гешоуаЬІе (Іізк - змінний диск # тип магніт-
ного або магнітооптичного диска, який
можна зняти з дисководу жорстких дис-
ків, що дозволяє з одним дисководом ви-
користовувати кілька дисків (див. також
сіізк сігіує, фіхесі сіізк, кагсі сіізк).
гешоуаЬІе Капі <1І8к сігіує -1. змінний НЖМД;
2.	накопичувач із змінним жорстким диском;
накопичувач із змінним носієм.
гєшоує - прибирати, віддаляти # див. також
сіеіеіе, егазе.
- див. гепате.
гепаше (КЕ1Ч) - перейменувати, переймену-
вання # змінити ім’я файла або каталогу
(див. такожфііепате).
гепсіегег - рендерер # апаратний пристрій,
який виконує рендерінг зображення (див.
також гепсіегіп^).
ГЄП(ІЄГІП£ - рендерінг # процес побудови й
відображення графічної сцени або триви-
мірного об’єкта за його описом в растрову
цифрову форму (КГА) (див. також гау
Ігасіп%, гепсіегег).
геогсіег - переупорядковувати.
геогсіег Ьиїїег - буфер відновлення послідо-
вності # структура, що керує обчислення-
ми зі зміною послідовності й відслідковує
стан команд, переданих на виконання, але
видалених (див. також ЬиЦег).
геш1егуои8 - рандеву # у разі пересилання
повідомлень - умова, за якою і відправ-
ник, і одержувач блоковано на весь час
доставки повідомлення.
гера£Іпаіе - розбивати на сторінки # озна-
чає дозвіл текстовому процесору або про-
грамі верстки змінити положення розділь-
ників сторінок від поточного місцезнахо-
дження курсору до кінця документа (див.
також ра§е Ьгеак, ра§іпаІіоп).
гера£Іпаііоп - розбиття на сторінки # одна
зі стадій форматування документа, на
якій відбувається його розбиття на сторі-
нки, їхня перенумерація, а також відпові-
дні автоматичні зміни в посиланнях на
номери сторінок. Багато текстових проце-
сорів роблять таке переформатування ав-
томатично у відповідь на вставку, вида-
лення або переміщення блоку тексту.
гераіг - ремонт, відновлення.
гереаіег - повторювач, проф. репітер # про-
стий пристрій для з'єднання двох сегмен-
тів або кабелів ЛОМ (нарощування мере-
жі). Відрізняється від конектора тим, що,
зменшуючи перешкоди (Ііпе ПОІ8Є) і реге-
неруючи (підсилюючи потужність) сигна-
ли перед їхнім передаванням до наступ-
ного сегмента, він збільшує відстань, на
яку можна рознести мережні станції, тоб-
то повторювач працює на фізичному рівні
еталонної моделі 081 (див. також ЬгісІ§е,
Еікегпеї, уріеххау, ЬАИ, гоиіег, зе^тепї).
гереііііоп - 1. повторення # див. також
ііегаііоп, 2. повторюваність, багаторазовість.
геріасе - заміняти, заміщати # одна з базо-
вих операцій у текстових процесорах -
428
ГЄ8ЄІІЄГ
пошук заданого рядка тексту й заміна йо-
го на інший рядок, можливо, пустий (див.
також зігіп%).
геріасешепі - 1. заміна, заміщення; 2. під-
становка # див. також зиЬзіііиііоп.
герііса - репліка бази даних # копія БД на кліє-
нтському ПК. Користувач, зокрема мобіль-
ний, може змінювати записи в репліці БД, а
потім синхронізувати її з основною БД.
геріісаіе - дублювати, копіювати, тира-
жувати.
геріісагїоп - тиражування, реплікація, асин-
хронне тиражування # у розподілених
СКБД часто ті самі дані зберігають у кіль-
кох вузлах. Реплікація - механізм асинх-
ронного внесення змін, наприклад, поши-
рення відновлень, до вторинних БД без-
посередньо після завершення транзакції
[10] у міру доступності серверної або клі-
єнтської БД. Метод припускає проміжне
збереження транзакцій. Забезпечує син-
хронізацію (погодженість) фрагментів
розподіленої БД. Реплікація використовує
інтуїтивно зрозумілий принцип “публіка-
ції” змінюваних даних і “передплати” на
зміни (див. також сіезііпаііоп сІаіаЬазе,
сІізігіЬиіесІ сІаіаЬазе, геріісаііоп сіе/іпіііоп,
зиЬзсгірііогі).
геріісаііоп йеГіпйіоп - опис тиражування #
опис, який задають реплікаційному серве-
ру, де зазначають умови, у разі виконання
яких змінені дані тиражуватимуться, на-
правлятимуться від цього вузла до перед-
платників. Зокрема можна задати тиражу-
вання тільки групи записів таблиці (див.
також геріісаііоп).
геріісаіог - і. реплікатор, повторювач - див.
рогі геріісаіог; 2. реплікатор # система,
здатна побудувати копію самої себе за на-
явності початкових матеріалів і енергії.
геріу - відповідь # наприклад, на елект-
ронний лист (див. також е-таіГ).
герогі - звіт # у СКБД і в інших програмах
обробки даних - початкова форма, яку
спеціально формують, заповнюють й ви-
водять за запитом користувача на екран, у
файл або на друк. Зазвичай звіти мають
заголовки, нумерацію сторінок, обчислю-
вальні поля (саісиїаіесі ]іеІсГ) й показують
підсумки, середні значення тощо (див. та-
кож герогі %епегаіог).
герої! £епегаіог - генератор звітів # про-
грама (або пакет програм), яка допомагає
користувачу-непрограмісту підготовлю-
вати форми звітів (див. герогі) для своєї
БД (див. також %епегаіог).
герогі-Ьу-Гогт - див. КВЕ.
геровііогу - репозиторій # сховище об’єктів
БД тощо.
герові - перевідправлення, повторне надси-
лання # повторне відправлення елект-
ронної пошти (див. також е-таіі, таіі
зєгуєг, таііег, гетаііег).
герго§гатшаЬ1е - перепрограмовуваний #
наприклад, мікросхема ППЗП.
гершііаііоп - відмова від обов‘язків, вияв-
лення хибної інформації.
КЕ9/АСК оГІ8ЄІ - зсув запитів/підтвер-
джень, зсув КЕр/АСК # максимально
припустиме число запитів КЕр для пере-
силання даних у синхронному режимі без
чекання відповідних підтверджень АСК.
гедіїеві (К.ЕР) - 1. запит # зокрема - це
повідомлення, що ініціює виконання
системою визначених дій, наприклад,
вводу-виводу або оброблення транзак-
ції; 2. вимога.
гециевіег - 1. програма формування запитів;
2. запитувальна сторона.
гедігігес! - обов’язковий, потрібний.
гециігесі рагатеіег - обов’язковий параметр #
параметр, який не можна опустити в спис-
ку параметрів (порівн. орііопаї рагатеіег,
див. також аг^итепі, аг^итепі Іізі, /огтаі
рагатеіег, кеухчогсі рагатеіег, рагатеіег,
розіііопаї рагатеіег).
гедиігешепі - 1. вимога # умови або можли-
вості, потрібні для вирішення завдання,
досягнення мети або відповідності стан-
дарту, контракту, специфікації тощо;
2. попит, потреба.
ге-геа<1 - прочитати заново.
гегіш - 1. перезапуск, повторний запуск #
див. також гезіап; 2. перезапускати (про-
граму).
ге8еагск - 1. вивчення, дослідження # див.
також сіаззі/іесі гезеагск, орегаііопз
гезеагск, В&О, ВВІК; 2. вивчати, дослі-
джувати.
ге8еаї - 1. перевстановити # вийняти мікро-
схему або друковану плату з гнізда і встави-
ти її назад (найчастіше для поліпшення кон-
такту ніжок); 2. припасувати, притирати.
ге8есііге - переубезпечити # провести робо-
ти з перегляду безпеки корпоративної
комп’ютерної системи (див. також зесигііу
ікгеаі).
ге8е1есі - зворотна вибірка, вибірка від ці-
льового, підлеглого пристрою (5С57).
ге8е11ег - реселер # оптовий торговельний
посередник. Зазвичай закуповує продук-
цію в дистриб’юторів (див. також скаппеї
429
ГЄ8ЄҐУЄСІ
аззетЬІу, сіеаіег, сІІ8ігіЬиІог, ОЕМ, 8ОІиііоп
ргоуісіег, УАВ, УАК, уепсіог).
гевегуегі - зарезервований # призначені для
конкретного застосування, наприклад, по-
ле даних або визначені розряди портів і
регістрів, не задіяні в поточній версії сис-
теми, при цьому їхнє використання не до-
зволено користувачам із метою збережен-
ня сумісності знизу вверх (див. також ге-
8єгуєсі Ьіі, ге8егуес1 мюгсі, иручагсі
сотраііЬИііу).
ге8егуе(1 Ьіі - “резервований” розряд # на-
приклад, розряд індексу-регістру ХСА,
який завжди має значення, регламентова-
не стандартом ХСгА Асоціації УЕ8А (див.
також рге8егуесІ Ьіі).
ге8егуес1 \¥огс1 - зарезервоване слово # в ба-
гатьох мовах програмування - слово, що
називають також ключовим словом, за
яким закріплено постійну функцію. З цієї
причини його не можна використовувати
як ідентифікатор для назв процедур, фун-
кцій, змінних або інших іменованих кори-
стувачем об’єктів. Проте існують мови,
наприклад, Фортран, у яких ключові сло-
ва не зарезервовано. В ОС з інтерфейсом
у виді командного рядка резервують логі-
чні імена пристроїв (наприклад, ЬРТІ,
СОМІ), а також імена деяких команд
(див. також Шепіі/іег, кеумюгсі).
гевеї - 1. скидання # приведення процесора
у початковий стан, перевантаження (див.
також кагсі ге8еі, ге8еі Ьиііоп, ге8еі 8І%паІ,
8о/і гезеі); 2. скидати # наприклад, присво-
ювати розряду або лічильнику значення 0.
гевеї Ьиііоп - 1. кнопка перевантаження систе-
ми, кнопка перезапуску, апаратне скидання #
кнопка, що розташована зазвичай на лицьо-
вій чи бічній панелі системного блока ПК і
дозволяє за допомогою посилання сигналу
скидання (гезеі зірраї) виконати “теплий” ре-
старт системи (див. \магт Ьооі), коли не вда-
лося зробити перевантаження натисканням
відповідних клавіш (наприклад, Сіті + Аіі +
І)е1). На жаль, у багатьох сучасних моделей
ПК і ноутбуків ця кнопка відсутня й з глибо-
ким зависанням системи можна боротися
тільки відключенням живлення. Синонім -
кагсЕчаге гезеі; 2. кнопка скидання.
ГЄ8ЄІ 8І£па1 - сигнал скидання # спеціальний
сигнал, який подають за допомогою кнопки
перевантаження системи й викликає ски-
дання ЦП (див. також гезеі, гезеі Ьиііоп).
гевеі 8\у іісЬ - див. гезеі Ьиііоп.
гезЬаре роїу^оп - зміна [форми] багатокут-
ників (КГА).
гевігіепі - резидент, резидентна програма
[дані, файл тощо] # про програми або да-
ні, що постійно знаходяться в пам’яті кон-
кретного пристрою (див. також тетогу-
гезісіепі, Т8Щр).
ґЄ8І(Іепі сотріїег - резидентний транслятор #
транслятор, який постійно знаходиться в
ОЗП або у флеш-пам’яті. Досить рідкий
випадок, частіше резидентно розташову-
ють інтерпретатори (див. також сотріїег,
іпіегргеіег, оЬ]есі сосіе, оЬ]есі тосіиіе, гезі-
сіепі зо/іюаге, 8оигсе сосіе).
ГЄ8І(ІЄПІ Гопі - резидентний шрифт - див.
іпіегпаї /опі.
ге8Іс1епі 8оГПуаге - резидентне ПЗ # програ-
мне забезпечення, що постійно знахо-
диться в оперативній або постійній пам’я-
ті комп’ютера (див. також тетогу-
ГЄ8ІСІЄПІ, ГЄ8ІСІЄПІ СОШрІІЄГ, Т8К[/).
ге8І1іепсе - здатність системи протистояти
помилкам.
Ке8І8іапсе (К) - опір # наприклад, електрич-
ному струму. Величину опору визнача-
ють за законом Ома. Термін походить від
латинського слова зізіеге - зупиняти (див.
також сііеіесігіс, іп8иІаіог, ге8І8іог, зеті-
сопсіисіог).
гє8І8ііує Іоас! - активне навантаження # див.
також 11Р8.
ге8І8іог - опір, резистор # базовий електронний
компонент, який використовують як еле-
мент електронної схеми із заданим по-
стійним або змінним опором електрично-
го струму (див. також ркоІОГЄ8І8ІОГ,
ге8І8іапсе, уагіаЬІе гезізіог).
ге8ОІиііоп - 1. дозвіл, роздільна здатність #
число елементів зображення, що чітко ві-
дображає (сприймає) пристрій графічного
вводу-виводу (екран, принтер, сканер).
Якщо розмір робочого поля фіксовано (як
в екранів моніторів), то виміряють чис-
лом точок по горизонталі на число точок
по вертикалі (записують ХХХХ х ¥¥¥¥,
наприклад, 480x640), інакше ці значення
надають в перерахуванні на дюйм. Залеж-
но від чіткості отриманого зображення
роздільна здатність може бути низькою,
середньою та високою. Фіксованих гра-
ниць для такого розділення немає - воно
залежить від поточного рівня технології
(див. також сірі, є//єсііує ге8ОІиііоп, кі%к-
ге8ОІиііоп, іоуу гезоіиііоп, ірі, оріісаі
ге8ОІиііоп, регсеіуесі ге8ОІиііоп, ріхеї);
2. ідентифікація (наприклад, адреси); 3. ін-
терпретація (наприклад, символу).
ге8ОІуаЬі1йу - роздільна здатність.
430
геиваЬІе гевоигсе
ге8оКег - перетворювач [ІР-] адрес # про-
грама, що встановлено на робочій станції
або хост-комп'ютері й відповідає за пере-
творення імен хост-комп'ютерів в їхні ІР-
адреси, надсилаючи для цього запити сер-
веру імен (див. також козі сотриіег, ІР
асісігезз, пате гезоіиііоп, патіп% зегиісе).
гевоигсе - ресурс # якийсь пристрій комп'ю-
тера або комп'ютерної системи, що може
використати програма під час її роботи
(ОЗП, диски, принтер тощо) (див. також
тиІіііазкіп§, орегаііп% зузіет).
гевоигсе-іпіепвіуе - ресурсомісткий, який
потребує наявності великих [обчислюва-
льних] ресурсів.
ге8роп8е - 1. відповідь, відгук, реакція, від-
повідна дія; 2. реагувати, відповідати.
ге8роп8е Сіте - час відгуку, час відповіді, час
реакції # 1. час, потрібний комп'ютеру для
відповіді на запит. Зокрема цей час між за-
кінченням посилання запиту й початком оде-
ржання відповідного повідомлення (даних)
може стосуватися не тільки комп'ютерної си-
стеми загалом, а й якоїсь її підсистеми (див.
також ассезз ііте)\ 2. у презентаційній графі-
ці - час, потрібний точці на екрані д ля пере-
ходу з абсолютно білої в абсолютно чорну.
Характеризує швидкість появи відеозобра-
ження й анімації на екрані.
гевіагі - перезапуск, перевантаження, ре-
старт # у світі ПК цим терміном познача-
ють перевантаження ОС, у світі великих
машин він може означати також переза-
пуск програми з контрольної точки, від-
новлення виконання програми. Іноді, за-
лежно від точки, з якої відбувається пере-
запуск, розрізняють Ьоі гезіагі, \¥агпі ге-
8Іагі и соїсі гезіаїї (“гарячий”, “теплий” та
“холодний” рестарти) (див. також геЬооі,
гегип, гоІІЬаск).
ГЄ8ІОГЄ - 1. відновлювати # наприклад, попе-
редній стан регістрів або змінних; 2. повер-
тати на колишнє місце, у колишній стан #
наприклад, процес повернення стану БД
до раніше збереженої резервної копії.
гевігісіеб іпіогтаііоп - закрита інформація,
гевігісіесі іокеп - див. іітесі іокеп.
гевігисіиге - реструктурувати, змінювати
структуру.
ге8ите - відновлювати, продовжувати #
1. наприклад, продовжити виконання за-
вдання з тієї точки, де його зупинено
(див. також сопііпие, раизе); 2. в ОС - пе-
ревести завдання зі стану чекання в чергу
готових до виконання завдань (див. та-
кож геасіу диеие.
КЕТ - 1. Кезоіиііоп ЕпЬапсетепІ Тес1іпо1о£у -
технологія підвищення [поліпшення] роз-
дільної здатності, технологія КЕТ # вико-
ристовують у лазерних принтерах компа-
нії НехуІеЦ-Раскагд (див. також АКТ, ЕЕТ,
ІЕТ, РОЕГу 2. див. геіигп.
геіаіі ргісе - роздрібна ціна # див. також
зігееі ргісе.
геіаііег - роздрібний торговець.
геіепііоп регіосі - період схоронності # час,
протягом якого дані можна зберігати на но-
сії. Наприклад, для компакт-дисків часто га-
рантують сто років збереження даних.
геііпаї зсаппег - сканер [візерунка] сітківки
очей # синонім - ігіз зсаппег (див. також
Ьіотеігіс ісіепіі/ісаііоп, /іп^егргіпі зсаппег,
/іп%ег зсаппег).
геііге - скидання # передавання результатів
в регістри та пам'ять. Команди, які за при-
пущенням виконано, не можна вилучити,
допоки немає гарантії, що всі взаємозале-
жності вирішено.
гєіґієує - пошук; шукати, знаходити, відшу-
кувати.
гєіґієує орііопз - відновити [встановлюва-
льні] параметри.
геіигп (КЕТ) - повернення # передача керу-
вання у точку виклику (за адресою повер-
нення) підпрограми, функції або процеду-
ри (див. також саіі, ехіі, /ипсііоп,
ргосесіиге, геіигп асісігезз, геіигп сосіе,
гоиііпе).
геіигп асШге88 - адреса повернення # адреса
наступної команди або оператора, що за-
писують у стек у разі виклику процедури,
функції або підпрограми оброблення пе-
реривань. У разі звичайного повернення з
процедури цій команді передають керу-
вання (див. також саіі, ехіі, /ипсііоп,
ргосесіиге, зиЬгоиііпе).
геіигп сосіе - код повернення, код завер-
шення # у програмуванні - код, поверне-
ний підпрограмою (процедурою) в викли-
кальну програму для оцінки успішності
виконання операції (див. також сосіе^,
ргосесіиге, рго^гат, геіигп, геіигп асісігезз,
зиЬгоиііпе).
геіигп гесеірі - підтвердження приймання.
геиваЬіІііу - повторне використання # кон-
цепція розроблення ПЗ, коли виділяють
компоненти, придатні для використання в
інших проектах.
геиваЬІе оЬ]есі - багаторазово (повторно)
використовуваний об'єкт.
геиваЬІе гевоигсе - багаторазово використо-
вуваний ресурс # ресурс, який не блоку-
431
геуеаі
ють й яким одночасно може користувати-
ся тільки один процес. Після роботи з час-
тиною такого ресурсу процес повертає
його для користування іншим процесам.
Приклади таких ресурсів: ЦП, ОЗП, кана-
ли вводу-виводу, БД, файли, семафори
(див. також рГОСЄЗЗ).
геуеаі - 1. показати, відтворити [екранні фу-
нкції] # див. також кісІе\ 2. “шторка ” #
функція поступового відкривання зобра-
ження, що допомагає презентатору сфо-
кусувати увагу аудиторії на визначеній
ідеї (ДГ).
ГЄУЄГ8Є (також пе^аґіуе) - зворотний, нега-
тивний, “виворіт” # білі символи на чор-
ному або кольоровому тлі.
геуегве еп£Іпеегіп£ - 1. аналіз, розгляд (роз-
шифровка) конструкції, структури, побу-
дови програмного або апаратного виробу;
відновлення структурної схеми й алгорит-
му роботи; проектування за [готовим]
зразком; відтворення, зворотна інженерія,
розм. передирання # процес систематич-
ного розгляду програми або мікросхеми
для вивчення алгоритмів її роботи з ме-
тою імітації або повторення деяких чи
всіх її функцій в іншій формі або на ви-
щому рівні абстракції. Широко викорис-
товують у сучасній індустрії - від чистого
копіювання до прихованого. Проте вини-
кають етичні проблеми (див. також
сіесотріїег, (ІізаззетЬІег)', 2. зворотне про-
ектування # створення інформаційних мо-
делей з наявних БД.
ГЄУЄҐ8Є ргоху - інвертований проксі-сервер #
проксі-сервер, який виглядає для клієнта
як початковий сервер. Організують або з
метою безпеки, або для балансування за-
вантаження серверів (див. також Іоасі
Ьаіапсе, ргоху зєгуєг).
геуегве уісіео - інвертоване (інверсне) зо-
браження # спосіб виділення тексту на ек-
ранах монохромних моніторів, коли колір
фону й зображення змінюються на проти-
лежні, тобто зазвичай світлі букви відо-
бражаються як темні на світлому фоні або
темні букви - як світлі на темному фоні
(див. також кі§кІі§кііп%). Синонім -
ІПУЄГЗЄ уісіео.
ГЄУЄГ8ІОП Гасіїііу - засіб [автоматичної] змі-
ни версій [програмних засобів].
гєуієуу - 1. огляд, аналіз; 2. оцінка; 3. пере-
гляд; 4. опис; 5. повідомлення (наприклад,
про новий виріб).
ґєуієлу Іоор - список розсилання документів
(для ознайомлення).
геуівіоп - виправлення, модифікація, пере-
глянута версія # версія ПЗ із невеликими
виправленнями або доповненнями (див.
також Ьщ^іх, геїеазе).
геуівіоп сопігої - контроль змін # інструме-
нтарій, який використовують для збере-
ження інформації про всі зміни, зроблені
у початковому тексті програми (див. та-
кож уегзіоп сопігої).
гєлуіпсі - перемотування назад, зворотне пе-
ремотування # прискорене перемотування
стрічкового носія (магнітного або оптич-
ного) у напрямку до початку стрічки (див.
також іаре сігіує).
ге^угііе - перезаписати # синонім терміна
оуєгуугііє.
ге^угііеаЬІе - перезаписуваний # термін має
на увазі, що щось раніше записане можна
стерти для (у) наступного записування.
КЕХХ - Ке§ІгисШгес1 Ехіепсіесі Ехесиіог -
мова КЕХХ # див. також кіір://\у\у\у.геххІа.ог%.
КЕ - див. гасііо/гедиепсу.
КЕС - Кециезі Гог Соттепіз - запит на ко-
ментар, опис, примітку, пояснення, про-
позицію, досл. “пропонується до обгово-
рення” # серія документів ІЕТГ (стандар-
тів, інструкцій, звітів робочих груп тощо),
які визначають “пристрій” Інтернету, зок-
рема стандарти ТСР/ІР. Будь-який член
І8ОС може подати на розгляд документ
для його публікації в КЕС. Під час публі-
кації документ отримує номер. Опубліко-
ваний варіант ніколи не змінюється, змі-
нений варіант одержує новий номер, тому
виникає проблема пошуку найостанніших
КЕС конкретного стандарту. Таких доку-
ментів із моменту початку їхнього випус-
ку в 1969 р. існує уже кілька тисяч. КЕС
безоплатні й доступні всім. КЕС 1543 міс-
тить інструкцію авторам КЕС. Документ,
розглянутий як стандарт, проходить усі
стадії розробки стандарту, його тестуван-
ня й затвердження (порівн. РРЕ', див. та-
кож сіга/і герогі, сіга/і зіапсіагсі, Е¥І,
Іпіегпеі Зіапсіагсі, ргорозесі зіапсіагсі,
ВРІщ, ВРР, кіір://уууулу.іеі/.ог^/г/с).
КЕБ - Кедиезі: ібг Візсиззіоп - запрошення
до дискусії # див. також ВРС, ВРЕ, ВРІщ,
ВРР.
КЕЕ - Кедиезї Еог ЕпЕапсетепІ - запит на
поліпшення # порівн. ВРС.
КЕІ - 1. Касііо Егециепсу Іпіегіегепсе - радіопе-
решкоди, радіочастотні наведення (радіона-
ведення); збурення радіодіапазону # елект-
ричні шуми частотою від 1 кГц у лініях
передавання, комп'ютерному устаткуван-
432
ГІ£ЬІ8І7ІП£
ні та сполученій із ним проводці, що діє
як радіоантена. Можуть викликати збої в
системах зв’язку та пересилання даних. Си-
нонім - еіесігота^пеііс іпіег/егепсе (див.
також ЕМІ, поІ8Єі2]У, 2. Кедие8І Гог
ІпГогтаїіоп - запит [на збирання] інфор-
мації # див. також КЕС, ЕЕО, ЕЕЕ, ЕЕР.
КЕШ - Кабіо Ггедиепсу ІбепІіГісаІіоп - ра-
діочастотна ідентифікація # (див. також
ЕЕЮ-іескпоІо^у, КЕЮ-іа%).
КЕГО-іа§ - радіопозначка, електронна по-
значка # мікрочип із крихітною антеною
для маркування товару та його радіочас-
тотної ідентифікації. Слугує для безкон-
тактного читання/записування спеціаль-
ними зчитувачами даних, утриманих у
ньому. Мікрочип може мати датчики, на-
приклад, температури й тиску. Буває ін-
дуктивного й випромінюючого типу. За-
стосовують не тільки в торгівлі замість
штрихкоду, айв ключах замків запалю-
вання для імобілайзерів автомобілів, як
імплантати для спостереження за станом
здоров’я та місцезнаходженням важких
хворих тощо (див. також РЕЮ).
ЯГГО-іесЬпо1о§у - технологія (й засоби) ра-
діочастотної ідентифікації # передбачає
застосування мікрочіпів-радіопозначок
(див. ВЕТО-іа§), наприклад, замість
штрих-коду для ідентифікації товарів та
інших об’єктів. Дозволяє відстежувати їх-
нє місцезнаходження, спрощує контроль
у системі постачань і торгівлі (див. також
КЕШ).
КЕІР - КеГгезЬ Іп Рго§ге88 - “відбувається
регенерація”, сигнал КГІР (динамічного
ЗПДВ).
КЕР - Кецие8і Гог Ргорозаіз - запит пропо-
зицій [на укладення контракту] # містять
специфікації необхідного устаткування
(див. також ЕЕС, ЕЕЕ, КЕГ).
КГТ8 - Кецие8І8 Гог Тесйпоіо^іез - запити
на [нові] технології, пропозиції для вибо-
ру шляхів подальшого розвитку.
КЕІТ - Ке8егуес1 Гог Гиіиге ІІ8Є - зарезерво-
вано [для використання в майбутньому].
КСВ - Кеб-Огееп-ВІие - червоний-зелений-
синій, система передавання кольору К6В #
колірна система для виведення на кольо-
ровий монітор, термін використовують
також для позначення типу монітора й ко-
лірної моделі. В ній потрібний колір ви-
ходить змішуванням у різних пропорціях
трьох первинних кольорів: червоного (К),
зеленого (6) та синього (В). Відсутність
первинних кольорів дає чорний колір. У
1931 р. стандартизовано базові кольори:
К=700 нм; 0=546,1 нм; В=435,8 нм (див.
також СМ¥К, сотро8Ііе уісієо, СЕТ, Н5У).
КСВ шопііог - КОВ-монітор # кольоровий
цифровий монітор, який має окремі входи
для червоного, зеленого та синього кольо-
рів. Виводить якісніше зображення, ніж
монітори з композитним кольором.
КІ - див. ге/егепііаі іпіе^гііу.
гіЬЬоп - стрічка, фарбувальна стрічка (для
матричних принтерів) # див. також гіЬЬоп
сагігіЕре.
гіЬЬоп саЬІе - плоский кабель # набір прові-
дників, запечатаних у пластикову плоску
стрічку. Служить для паралельного та
більш швидкого пересилання даних.
гіЬЬоп сагігід^е - касета [картридж] із фар-
бувальною стрічкою # див. також
сагігісіре.
гіЬЬоп §гарЬ - стрічкова діаграма # див. та-
кож Ьаг %гарк, Ьизіпезз ^гаркісз, соїитп
скагі, сІіа£гат, %гаркщ, ріе скагі, ругатісі
сИа^гат.
гісЬ іехі - складний текст [у відношенні по-
ліграфії].
гісЬ іехі Гогтаі - див. ЕТЕ.
КІЕЕ - 1. Кезоигсе ІпГогтаїіоп Гііе Гогтаї -
формат файлів для обміну ресурсами #
платформно-незалежна специфікація, що
визначає стандартні формати мультиме-
діа-файлів для одночасного отримання
“живого” відеозображення, тексту та зву-
кового супроводу. Розроблено спільно
ІВМ і Місгозой у 1990 р. (див. також /ііе
/огтаі)\ 2. Казіег Іта^е Гііе Гогтаї - фор-
мат файлів растрових зображень, формат
КІГГ # формат графічних файлів, популя-
рний у 1990-х роках.
гщЬі - 1. правий; 2. вірний, правильний;
3. право # порів. Іе/і
гщЬі а1І£пшепі - вирівнювання (тексту) по
правому краю, вирівнювання вправо # си-
нонім - гі%кі іизіі/ісаііоп (див. також
аіі^птепї).
гщЬі Ьгасе - права фігурна дужка - див.
Ьгасе8.
гщЬі Ьгаскеі - права квадратна дужка -
див. Ьгаскеіз.
гщЬі ]П8ііЛсаііоп - див. гі%кі аіірптепі.
гщЬі гпагщп - права границя (стовпчика,
сторінки), праве поле # див. також шаг ріп.
гІ£Ьішо8і - самий правий, крайній право-
руч, правий крайній # порів. Іе/іто8і
гі§Ьі8 - права - див. ргіуі1е%е8.
гІ£кі8Ігіп£ - вибір оптимальної платформи
# для складної корпоративної системи
433
гіп§
здійснюють незалежно від того, в якому
напрямку виконують перенесення засто-
сувань: із ПК на системи більш високого
класу або навпаки (витісняє терміни
СІОУУП8ШП& і ирзігіп§).
ГІП£ - 1. див. гіп§ іороіо^у', 2. кільце, кільце-
вий; 3. дзвоник; 4. дзвонити, дзвеніти #
див. також Ьеер, Ьеіі.
ГІІ1£ іороіо^у - кільцева топологія, проф. кі-
льце # одна з чотирьох базових топологій
ЛОМ (див. також Ьиз іороіо^у, зіаг іоро-
КІР - 1. див. Казіег Іта%е Ргосеззог,
2. Кешоіе Іша£е Ргосе88Іп£ - віддалене
[дистанційне] оброблення зображення;
3. див. Еоиііп^ Іп/огтаііоп Ргоіосої’,
4. Кетоіе Іта£Іп§ Ргоіосої - протокол ди-
станційного відображення # протокол вза-
ємодії ВВ8 із термінальним екраном;
5. Коиііп£ ІпГогтаііоп Ргоіосої - протокол
маршрутної інформації, протокол КІР;
6. Ке8і іп реасе - Спочивай з миром! Мир
праху твоєму # напис на могилі. Абревіа-
туру використовують у комп'ютерних іг-
рах, що означає невдале завершення місії,
а також в електронній пошті, 8М8-пові-
домленнях та чат-форумах (див. також
сИ&зреак).
гірріе - 1. коливання (напруги), пульсація;
2. коливатися, пульсувати.
гірріе е<Ш - “зсув” # режим відеомонтажу
або відеоредагування (КГА), в якому
вставлення і видалення елементів призво-
дять до автоматичного зсуву всіх наступ-
них елементів на лінійці часової шкали
(див. також гоїііп^ есНі).
Ш8С - 1. Кесіисесі Іпзігисііоп 8еі Сотриііп§
(іес1іпо1о£у) - обчислення зі скороченим
набором команд, К18С-архітектура # архі-
тектура процесорів, побудована на основі
скороченого набору команд. Характери-
зується наявністю команд фіксованої дов-
жини, великої кількості регістрів, опера-
цій типу регістр-регістр, а також відсутні-
стю непрямої адресації. Концепцію КІ8С
розробив Джон Кок (Іоііп Соске) з ІВМ
Кезеагсй, назву придумав професор уні-
верситету в Берклі Девид Паттерсон
(Иауісі Раііегзоп). Одним із недоліків
КІ8С-архітектури вважають фіксовану
довжину команд, яка для збереження про-
грами вимагає більшого обсягу пам'яті.
Приклад: 8оте ої іііе асіуапіадез о( ВІ8С
іпсіисіе іп8ігисііоп8 іГіаі аге еавіег апсі Газіег іо
ехесиіе. - Одна з переваг КІ8С-архітектури -
більш прості машинні команди, виконувані
швидше, (див. також Ьгапск ргесіісііоп,
СІ8С, соттапсі зеі, ЕРІС, зирегзсаіаг
агскііесіиге, УЬІІУ)-, 2. Кесіисесі Іпзігисііоп
8еі Сотриіег - комп'ютер зі скороченим
набором команд.
гізк - ризик, небезпека, загроза.
гізк аззеззтепі - оцінка ризику (ризиків) #
оцінка ступеня ризику та його прийнятно-
сті (див. також Іозз ргечепііоп, гізк
тапа^етепі).
гізк ійепііГісаііоп - виявлення ризику # ви-
явлення відомих і передбачуваних подій
(загроз і слабких сторін), які можуть нега-
тивно позначитися на роботі системи й на
діяльності організації, тобто дають змогу
визначити розмір очікуваного збитку та
ступінь його прийнятності (див. також
ісіепіі/саііоп, гізк аззеззтепі, гізктапа%етепі).
гізк тапа^ешепі - керування ризиком # су-
марний процес ідентифікації, контролю
та вилучення або мінімізації ймовірності
подій, які можуть торкнутися системних
ресурсів. До нього входять, зокрема ана-
ліз ризику, співвідношення "витрати/ви-
годи", розрахунок безпеки систем захисту
й загальний огляд питань, пов'язаних із
безпекою (див. також гізк аззеззтепі).
Ш-11 - рознім КІ-11 # стандартний 6-кон-
тактний телефонний рознім, розповсю-
джений у США та деяких країнах Заходу.
Використовують для підключення моде-
мів до телефонної мережі (див. також
соппесіог).
КІ-45 - рознім КІ-45 # стандартний 8-кон-
тактний рознім для послідовних з'єднань
на основі неекранованої крученої пари
(див. також ІОВазе-Т, соппесіог).
КІЕ - гетоіе рЬ епігу - віддалене введення за-
вдань # введення завдань по лінії зв'язку з
віддаленого терміналу (див. також Ьаіск
тосіе).
КЬ - див. геаі Іі/е.
КЬЕ - Кип-Ьеп§1й Епсос!іп£ - кодування за
довжиною серій, КЬЕ-кодування # метод
ущільнення файлів [зображень] (застосо-
вують зазвичай у растровій графіці), у ра-
зі застосування якого у файлі виділяють
послідовні дані (серії), складені з однако-
вих елементів; кожну таку серію заміня-
ють на два символи: елемент і число його
повторень. Застосовують у факсимільних
апаратах (див. також ІХИ7, ВРЬ).
ВІХ - 1. Кип Ьеп£І1і Ьітіїеб [епсос!іп§] - ко-
дування з обмеженням довжини поля за-
писування, КЬЬ-кодування # ефективний
метод записування даних на магнітні дис-
434
гоЬизітіезз
ки, в якому комбінації бітів кодують за
“довжиною серій”, а не записують біт за
бітом. Подальший розвиток методу коду-
вання КЬЬ - метод АКЬЬ (див. також
КЬЕ)', 2. Касііо іп Йіе Ьосаі Ьоор - місце-
вий радіозв’язок.
г1о£Іп - гетоіе 1о£Іп - дистанційна реєстра-
ція # одна зі стандартних утиліт системи
ШЧІХ, яка служить для організації диста-
нційного входу до системи.
КМВ - КІ£Іії Моше Виїїоп - права кнопка
миші # див. також ЬМВ, тоизе.
КМІ - [Іауа] Кегпоіе Мейюсі Іпуосагіоп -
протокол КМІ # засіб для створення об’-
єктів, які допускають виклик своїх мето-
дів з іншої ЛУМ. Аналог протоколу КРС,
використовуваний у розподілених об’єкт-
них Іауа-застосуваннях (див. також
тісісіїеукаге).
К.МСЖ - 1. Кеіпоіе Мопіїогіпе - віддалений
моніторинг # специфікація на засоби дис-
танційного керування (моніторингу) ме-
режею, що розширює можливості прото-
колу ІіїІМР. Прийнято як стандарт ІЕТГ у
грудні 1994 р. (КРС 1513 і КРС 1757). Ве-
рсію, прийняту в липні 1996 р., називають
КМСЖ 2. дозволяє одержувати оператив-
ну інформацію про стан мережі (трафік,
збої тощо), а також здійснювати моніто-
ринг роботи комп’ютерів, маршрутизато-
рів, комутаторів, застосувань; 2. Кетоіе
Мопііог - віддалений монітор.
ЮГО - див. гапсіот.
КХС - Капдот КитЬег Сепегаіог - генера-
тор випадкових чисел # див. також РКИС,
рзеисіо-гапсіот, гапсіот питЬег.
гоасі тар - (перспективний) план, графік.
гоа<1-8к(Л¥ - бізнес-тур # один із широко ви-
користовуваних видів маркетингових за-
ходів для просування продукції.
гоаш - див. гоатіп%.
гоатіїщ - 1. роумінг, режим роумінгу # ре-
жим підтримки постійного зв’язку (по-
стійного обслуговування) мобільного
(стільникового) телефону (а зараз і КПК
чи персонального ноутбука) під час пере-
міщення абонента; розрізняють режими
міжнародного, національного, внутріш-
ньомережного та регіонального роумінгу;
2. плавний або стрибкоподібний перехід з
фрагмента на фрагмент у процесі перегля-
ду і/чи оброблення (наприклад, “зшиван-
ня”, ретушування або ущільнення) зобра-
ження; це особливо актуально для роботи
з зображеннями великого розміру - з то-
пографічними картами в ГІС-системах
(СІВ), із файлами обсягами сотні гігабайт
та більше.
гоЬоі - робот # 1. спеціальний пристрій для
переміщення картриджів у стекері, авто-
завантажнику та бібліотеці (див. також
аиіоіоасіег, ІіЬгагу^, зіаскег); 2. самокеро-
ваний електромеханічний пристрій. Тер-
мін ввів чеський письменник Карел Чапек
у 1920 р. у п’єсі К. II. К. (Коззим’з
Опіуегзаі КоЬоїз), однак придумав слово
брат письменника - Жозеф. Пристрій,
який реагує на зовнішні сенсорні дані. Іс-
нує кілька великих класів таких роботів:
промислові, мобільні, домашні тощо (див.
також аиіопотоиз гоЬоі, іпсіизігіаі гоЬоі,
тоЬИе гоЬоі)’, 3. інтелектуальна програма,
що працює без втручання людини. Існу-
ють два великих класи програмних робо-
тів: агенти (див. а%епі) і павуки (див.
сгаюіег, зрісіег).
гоЬоі соІІаЬогаііоп (також шиїііріе гоЬоі
соІІаЬогаііоп) - спільна (групова) робота
роботів, взаємодія (взаємодопомога) ро-
ботів # один із напрямів розробок війсь-
кових роботів, роботів-рятувальників,
спортивних команд із роботів тощо, в
якому для досягнення загальної мети по-
єднано дії декількох роботів (також
аиіопотоиз гоЬоі, тоЬИе гоЬоі, гоЬоі).
гоЬоіісз - 1. робототехніка # міждисциплі-
нарний напрям наукових досліджень та
інженерних розробок, спрямований на
створення й вивчення різних класів робо-
тів. Термін ввів у 1950 р. американський
письменник і вчений Айзек Азимов (Ізаас
Азішоу) у невеликій розповіді, опубліко-
ваній у 1942 р. Більш відомий його науко-
во-фантастичний роман “І КоЬоГ (1950 р.),
в якому він сформулював три знаменитих
закони робототехніки (див. також АІ,
агіі/ісіаі Н/е, аиіопотоиз гоЬоі,
еуоіиііопагу гоЬоіісз, таскіпе Іеагпіп§,
тісгогоЬоіісз, зіеррег тоіог); 2. робототех-
нічний.
гоЬи8і - надійний, стійкий до помилок #
Приклад: Іп огсіег іо таке Зауа іесЬпоІоду тоге
гоЬизі, зоте ТипбатепіаІ сґіапдез \л/еге тасіе іо
Же Іапдиаде сіеііпіііоп. - Щоб зробити техноло-
гію Зауа більш стійкою до помилок, в мову вне-
сено серйозні зміни, (див. також сгазк).
гоЬизйіезз - “запас міцності ”, стійкість [си-
стеми], помилкостійкість, надійність,
проф. робасність # міра здатності комп’ю-
терної мережі або системи відновлювати-
ся після помилок або збоїв (див. також
геІіаЬПіІу).
435
КОІ
КОІ - КеШт ОГ Іпуе8(теп18 - повернення
інвестицій # економічний показник.
КОЬАР - Кеіаііоп Оп-Ьіпе Апаїуіїсаі
Ргосе88ІП£, Кеіайоп ОЬАР - оперативне
аналітичне оброблення реляційних даних
# у СКБД - технологія подання багатови-
мірних даних на базі реляційної СКБД.
При цьому зазвичай використовують зір-
коподібну схему, складену з таблиці
“Факт” та ряду підтримуючих її таблиць
“Вимір” (див. також НОЬАР, МОЬАР,
ОЬАР).
гоїі - прокручувати; переглядати # див. та-
кож зсгоіііп^.
гоІІЬаск - відкочування # 1. у системах ке-
рування транзакціями - відмова від усіх
змін у транзакції, зроблених після остан-
ньої фіксації або точки збереження, тобто
точка повернення до стану, що передує
цій транзакції (див. також аиіотаііс
гоІІЬаск, Ігапзасііоп гоІІЬаск)} 2. повернен-
ня програми до попереднього стану, на-
приклад, із використанням механізму ко-
нтрольних точок (див. також скескроіпі).
гоїіег Геесі - фрикційна подача # подача па-
перу за допомогою валиків. Синонім -
/гісііоп /еесі.
го11іп£ есіії - “суміщення”, або “вирівню-
вання” # режим відеомонтажу або відео-
редагування (КГА), в якому вставлення й
видалення елементів здійснюють так, щоб
загальна тривалість фільму зберігалася
(наприклад, шляхом накладання або обрі-
зування елементів-відеокліпів) (див. та-
кож гірріе есііі).
гоїі-ир (Іівріау - скручений, рулонний, гну-
чкий дисплей (екран, табло) # синонім -
/ІехіЬІе сіізріау (див. також /ІехіЬІе
Ігапзізіог).
гоїі-ир тепи - скручуване меню # меню у
вигляді діалогового вікна, яке можна роз-
міщати в довільному місці екрана (див.
також рор-ир тепи, риіісіоууп тепи).
КОМ - Кеад-Опіу Мешогу - постійний за-
пам’ятовуючий пристрій, ПЗП # вид по-
стійного ЗП, вміст якого одноразово запи-
сують у мікросхеми (зазвичай у фабрич-
них умовах) і можна тільки читати. Сино-
нім - попегазаЬІе зіогауе (див. також
ЕЕРВОМ, ЕРВОМ, РВОМ, ВАМ,
зетісопсіисіог тетогу).
КОМ сагсі - зовнішній ПЗП/ППЗП для бло-
кнотних ПК # див. також ВОМ.
Когпап питегаї - римська цифра # запису-
вання чисел за допомогою римських цифр
має глибокі історичні корені й походить
від древніх шумерів, від яких вона потра-
пила до Древнього Єгипета, а звідти - до
Древньої Греції та Риму. Римська непози-
ційна система числення подає числа у та-
кий спосіб:
1-І 6-УІ 20-ХХ	500-0
2 — II 7 — VII 30-ХХХ 1000-М
3-ІІІ8-УІІ 40-ХЬ
4 - ІУ 9 - IX 50 - Ь
5-У 10-Х 100-С
(див. також сИ%ії).
гошууаге - дт. /ігтууаге.
гооі - 1. корінь; 2. кореневий каталог # почат-
кова вершина деревоподібної структури да-
них, наприклад, системи каталогів диска
(див. також гооі сНгесіогу)} 3. кореневий.
гооі йігесіогу - кореневий каталог # каталог
верхнього рівня в дереві каталогів диска
(див. також сиггепі сіігесіогу, сіігесіогу, /Не
зузіет, рагепі сіігесіогу, зиЬсІігесіогу).
гооі сіотаіп - кореневий домен # верхній
запис в ієрархії імен ОМЕ, який познача-
ють крапкою (.). Нижче від неї знаходять-
ся домени верхнього рівня, поділені на
географічні й організаційні (сіотаіп
пате).
гооі хопе вегуег» - сервери кореневої зони #
дев’ять серверів у мережі Інтернет, на
яких зберігають покажчики на хост-ком-
пь’ютери серверів імен, що обслуговують
сім доменів вищого рівня (.сош, .есіи, .тії,
.£ОУ, .пеі, .ог£ і спеціальний .агра), а також
на сервери імен вищого рівня національ-
них мереж, які мають назви від а.гооі-
8ЄГУЄГ.ПЄІ ДО І.ГООІ-8ЄГУЄГ.ПЄІ. Сервер
а.ГООІ-8ЄГУЄГ.ПЄІ - первинний щодо інших,
його контролює ІпІегМС. Усі ці сервери
зберігають ідентичну інформацію.
КОР - Казіег Орегаііоп - растрова операція,
операція з оброблення растрового зобра-
ження.
КО8Е - Кегпоїе Орегайоп8 Бєгуісє Еіешепі -
сервісний елемент дистанційного керу-
вання.
гоіагу сііаііпз - див. риїзе (ііаііпу.
гоіагу епсосіег - кутовий кодер # пристрій
кодування за кутом повороту (на відміну
від лінійного кодування).
гоШе - 1. повертати; 2. циклічний зсув # пе-
реміщення вліво або вправо за розрядами
вмісту регістру, причому біт, який витіс-
няють з регістру, переноситься на його
протилежний кінець. Операції циклічного
зсуву залежно від набору машинних ко-
манд процесора можуть також захоплю-
вати прапорець перенесення, розглядаю-
436
Коиіііщ ІпГогтаііоп Ргоіосої
чи його як крайній розряд регістру (по-
рівн. зкі/і\ див. також сусіісаі зкі/і)', 3. обе-
ртати, обертатися.
гоШіп£ - 1. обертання, поворот # у КГА -
поворот елемента зображення (графічно-
го об’єкта) навколо заданих осей (у З-В)
або навколо точки (у 2-В); 2. циклічний
зсув # див. також гоіаіещ, зкі/ї.
гоШіоп - обертання - див. гоіаііп%.
КОТРЕ - Ко11іп£ Оп ТЬе Ріоог Ьаи£Іііп£ -
страшно смішно, буквально “покотитися
по підлозі від сміху” # такою абревіату-
рою відкликаються на деякі смішні заува-
ження (телеконференції, е-таіі) (див. та-
кож сії^ізреак, Е¥А, ¥N11, ТТК8Е).
гоипсі - 1. круглий; 2. округляти.
Г011ПСІ (ІОУУП - округляти в меншу сторону #
порівн. гоипсі ир.
гоипд-гоЬіп - круговий, циклічний.
гоипсі гоЬіп - циклічний алгоритм [диспет-
черизації] # в ОС - алгоритм диспетчери-
зації, в якому всі процеси активізують у
фіксованому циклічному порядку Іноді
цей алгоритм називають „карусельною
диспетчеризацією” (див. також орегаііп%
зузіет, зскебиііп^).
гоипй ир - округляти в більшу сторону #
порівн. гоипсі сіоууп.
гоипсІіп£ - округлення # наприклад,
гоип(ііп£ еггог - помилка округлення (див.
також ігипсаіе).
гоипсІ-оіТ еггог - помилка округлення.
гоиіаЬІе ргоіосої - маршрутизований про-
токол.
гоиіе - маршрут # послідовність вузлів ме-
режі передавання даних, за якою пакети
даних передають від джерела до прийма-
ча (див. також ЬгісІ£е, Ьгоиіег, гоиіег).
гоиіе зєгуєг - сервер маршрутизації # див.
також гоиііп%.
гоиіег - маршрутизатор (у мережі) # про-
грамно-апаратний пристрій, який фізично
поєднує разом дві або більше комп’ютер-
них мережі, передаючи за допомогою
спеціального ПЗ пакети з однієї мережі в
іншу (він приймає пакет у свій буфер по
одному із вхідних каналів і відправляє йо-
го по одному зі своїх вихідних каналів
зв’язку. Потреба чекати закінчення при-
ймання пакета призводить до появи за-
тримки пакета в маршрутизаторі, пропор-
ційній довжині пакета). Маршрутизатор
може зв’язувати мережі, що використову-
ють різні топології й протоколи. Зменшує
мережний трафік та передає тільки паке-
ти, які мають йти до приєднаної ЛОМ
(функція фільтрації). Маршрутизатор пра-
цює на мережному рівні моделі 081 (тоб-
то обслуговує фізичний рівень). На відмі-
ну від мостів маршрутизатори підходять
для великих мереж із кількома контура-
ми, що володіють надлишковими шляха-
ми для зв’язку. Маршрутизатори прото-
кол-орієнтовані і бувають статичними й
динамічними. У статичних - адміністра-
тор мережі вручну задає маршрутні таб-
лиці, а в динамічних - маршрутизатор
створює їх сам. Динамічний маршрутиза-
тор беззупинно обмінюється пакетами з
іншими маршрутизаторами для відсте-
ження появи нових вузлів і робочих стан-
цій, щоб відповідним чином скоригувати
свої маршрутні таблиці. Динамічні марш-
рутизатори виявляють перевантаження в
мережі та дефектні ланцюги. Одна з пере-
ваг перед мостами полягає в тому, що ма-
ршрутизатор не тиражує автоматично всі
широкомовні повідомлення. Приклад: Оиг
пем зесигіїу гоиіег тез безідпесі (о Іоок аі Ніе
асісігезз ої еасії раскеі ІКаї Тіоууєсі (гот Іґіе
Іпіетеі Іо ту пеімогк. (Т. ЗІіітотига) - Під час
розроблення нашого нового захисного марш-
рутизатора в нього закладено функцію аналізу
адреси кожного пакета, який направлено з Ін-
тернету до моєї мережі, (див. також Ьгісі^е,
Ьгоиіег, ЮКР, 108, гоиііп% ргоіосої,
гоиііп§ іаЬІе, зсгеепіп% гоиіег, іиппеІіп%
гоиіег).
гоиііпе - підпрограма # у програмуванні -
одне з базових понять, що означає функ-
ціональний блок коду, до якого можна ба-
гаторазово звертатися з різних місць про-
грами. Звертання до підпрограми назива-
ють викликом підпрограми, при цьому їй
можна передавати параметри й одержува-
ти результати (див. також /ипсііоп,
ргосесіиге, зиЬгоиііпе).
гоиІіп£ - 1. маршрутизація # процес або ме-
тод визначення й призначення шляху до-
ставки пакетів (повідомлень) через одну
чи більше мереж за маршрутом, який най-
більше підходить. Приклад: Ап ехатріе ої
гоиііпд із гоиіе сотриіаііоп, \л/ЬісН із зерагаїе
(гот гоиііпд ог Топл/агбіпд раскеїз. - Прикладом
маршрутизації може служити обчислення мар-
шруту, що здійснюється окремо від перенапря-
мку або передавання пакетів, (див. також
гоиіег)', 2. трасування друкованих провід-
ників # у САПР електроніки.
Коиіїпз ІпГогшаїіоп Ргоіосої (КІР) - про-
токол маршрутної інформації, протокол
КІР # протокол, який застосовують у мар-
437
гоиіііщ ргоіосої
шрутизаторах для динамічного обміну да-
ними щодо розташування маршрутизато-
рів у мережі. Визначено у КЕС 1388 і
1723. У ньому обчислюють, скільки пере-
ходів через інші маршрутизатори місти-
тимуть різні шляхи. Обирають шлях із мі-
німальним числом переходів (див. також
О8РГ, гоиіег).
гоиіііщ ргоіосої - протокол маршрутизації #
див. також О8РЕ, КІР, гоиіег, гоиііп% іаЬІе.
гоиіііщ іаЬІе - таблиця маршрутизації #
список, який використовує маршрутиза-
тор для визначення найкращого маршру-
ту передаваного пакета. Приклад: Ап
ехатріе ої ІЬіз із а іаЬІе зеагсії соргосеззог
хл/Ьісґі Іоокз аі а гоиііпд ІаЬІе іп ІГіе сопігої
тетогу апсі сіеіегтіпез ІЬе пехі Ьор. - Прикла-
дом цього служить сопроцесор пошуку, що пе-
реглядає розташовану в керівній пам'яті таб-
лицю маршрутизації та визначає наступний се-
гмент. (див. також О8РГ, раскеі, КІР,
гоиіег).
ПО\¥ - тезі о£ іЬе \уогМ - інший світ # за-
звичай у фінансових звітах фірм.
гоуу - рядок, ряд # 1. наприклад, горизонта-
льний ряд ділянок в електронній таблиці,
рядок екрана (порівн. соїитп); 2. у ГІС -
горизонтальна група ділянок сітки або пі-
кселів зображення.
гоуаІіу-Ггее - не потребуючий виплати ав-
торського гонорару, без авторських відра-
хувань із продажів # право на вільне ви-
користання будь-якого продукту в розро-
бках. Оговорюють у ліцензійній угоді
(див. також/гее^аге,СЕІІ, риЬІіс сіотаіп).
КРС - Кетоіе Ргоебиге Саіі - виклик відда-
лених процедур # протокол, який є части-
ною стандарту ВСЕ. Основа побудови
розподілених застосувань. Дозволяє за-
стосуванням викликати процедури, фізич-
но розташовані в іншій частині мережі.
Механізм КРС приховує від програміста
деталі мережних протоколів нижчих рів-
нів. КРС використовує синхронний меха-
нізм взаємодії: запитуюче застосування
видає запит і чекає відповіді. На час че-
кання застосування заблоковано. У зв'яз-
ку з цим застосування КРС доцільне у
ЛОМ, де час відповіді зазвичай не дуже
великий (див. також ЬРС, тісІсИемаге,
ИОК, ОКВ).
КРБ - Каріб Ргосіисі Пеуеіортепі - швидка
розробка продукту # нове покоління ви-
робничих систем, які зменшують час між
задумом продукту та його втіленням (див.
також СІМ[ц).
КРС - 1. Керогі Рго£іаш бепегаіог - генера-
тор програм звітів, мова КРС # мова, роз-
роблена в 1965 р. корпорацією ІВМ для
програмування форм звітів (див. герогі).
У Росії і в Україні поширення не отрима-
ла, хоча в США все ще використовують
(розвиток - КРС II з'явився в 1970 р., по-
тім - КРС ПІ і КРС/400). Існують версії
для М8-ОО8, ЦМІХ і ХУіпсіохуз; 2. Коїе
Р1ауіп£ Сагпе8 - рольові ігри # жанр ком-
п'ютерних ігор, в якому розвиток сюжету
залежить від дій гравця. Походить від на-
стільних рольових ігор. В іграх цього кла-
су багато уваги приділяють розвитку ос-
новних персонажів, збільшенню їхніх
умінь та можливостей. “Типова рольова
гра - це альтернативний світ, де твоє
“друге я”, персонаж гри, поступово, у
ході праці, боїв і спілкування - у ході
життя - розвивається від слабенького но-
вачка, який нічого не вміє, до першого
хлопця у віртуальному селі, що наприкін-
ці обов'язково вирішить долю усього сві-
ту” (П. Гродек). Синонім - СКРС (див.
також агсасіе %ате8, сотриіег %ате8).
КРЬ - гетоіе рго£гат 1оа<1 - дистанційне за-
вантаження програм.
грт - геуоіиііопз рег тіпиіе - [число] обер-
тів за хвилину, об./хв. # вживають для за-
значення швидкості обертання диска
(див. також грз).
КРN - Кеуег8е Роїізй Моїаііоп - зворотний
польський запис # див. також поіаііоп,
Роїізії поіаііоп, ро8і/іх поіаііоп.
КРО - Кетоіе Рохуєґ-ОІТ - дистанційне зне-
струмлення # система й пристрої для екс-
треного дистанційного знеструмлення
устаткування в аварійних ситуаціях (див.
також ЕРО).
КР8 - Кесіипсіапі Ро\уег 8у8іет - система
живлення з надлишковими джерелами та
розподілом навантаження.
гр$ - ГЄУОІЩІОП8 рег зесопсі - обертів за секу-
нду # див. також грт.
К8 - 1. Кесопипепбесі 8іапс1агс1 - рекомендо-
ваний стандарт # позначення групи розро-
блених асоціацією ЕІА стандартів на по-
слідовні інтерфейси пересилання даних;
2. ДИВ. ГетОІе 8ЄП8ІП§.
К8-232 (також К8232) - див. К8-232С.
К8-232С - Кесоттепдесі 8іапдагд 232С -
протокол [інтерфейс] К8-232С # стандарт
ЕІА (відомий також як інтерфейс ССІТТ У.24,
а після 1991 р. називають ЕІА/ПА-232-Е) на
асинхронне передавання даних між ком-
п'ютером і периферією. Передавач одного
438
ктс
пристрою з’єднують з приймачем іншого і
навпаки. Для керування підключеним
пристроєм можна використати додаткові
лінії порту К8-232С або спеціальні симво-
ли, додавані до переданих даних. Викори-
стовують у послідовному порті комп’юте-
рів і застосовують рознім ОВ-25 чи ВВ-9
(див. також сиггепі Іоор, зегіаірогі).
К8-422 (також К8422) - протокол [інтер-
фейс]К8-422 # стандарт ЕІА на асинхрон-
не пересилання даних. Рекомендують за-
мість К8-232С у разі довжини кабелю бі-
льше 15 м. Використовують зокрема у по-
слідовному порті ПК Масіпіозії. Забезпе-
чує швидкість пересилання до 900 Кбіт/с.
В8-449 - протокол К8-449 # стандарт ЕІА
для високошвидкісного (до 2 Мбіт/с) по-
слідовного інтерфейсу. Визначає 37-шти-
рковий рознім.
К8-485 - протокол К8-485 # промисловий
стандарт ЕІА, що використовує кручену
двопроводову пару для напівдуплексного
пересилання даних. Дозволяє до 32 абоне-
нтів об’єднувати в мережу довжиною
1200 м.
В8-530 - протокол К8-530. Визначає 25-штир-
ковий рознім.
К8А - 1. Кіуєзі 8Натіг Асіїетап - див. Е8А
епсгурііоп', 2. компанія К8А ЬаЬз., розроб-
ник криптографічних технологій (див.
кіір:/Лмуууу. гза. сот).
К8А епсгурііоп - К8А-кодування (шифру-
вання) # схема (алгоритм) асиметричного
шифрування з відкритим ключем. Назва-
на за прізвищами авторів: Кіуєзі -
81іатіг - Асіеїтап (Рон Рівест, Аді Шамір
і Леонард Адлман), які розробили цю схе-
му шифрування в 1978 р. Із деякими змі-
нами цю схему використовують у системі
шифрування РОР (див. також епсгурііоп,
РКІ, рггіаіе кеу, риЬІіс кеу,
кіір://\ууууу. гза. сот).
К8І - Кереііііуе 8ігаіп Іщигу - травми, хво-
роба (сухожилля кисті) від багаторазово
повторюваних м’язових напруг # вид про-
фесійного захворювання користувачів,
багато працюючих з мишею, та в разі не-
правильної роботи на клавіатурі комп’ю-
тера.
К8Ь - КециезІ-апсі-БіаІиз Ьіпк ІпІегГасе -
[програмний] інтерфейс каналу переси-
лання запитів і [даних] стану, інтерфейс
К8Ь # використовують для організації
звернень до комп’ютерів і БД мовним
способом через відомчі АТС.
- Кеаі 8ооп Г4о\у - досить терміново #
за значенням близьке до аз зооп аз
роззіЬІе (див. Л£4Р[і]). Абревіатура, при-
йнята в електронній пошті (див. також
Аі^ізреак).
К8ОН - Ке^епегаїог 8ОН - 8ОН регенера-
тора # див. також ЗОН.
К88 - технологія [формат, механізм] К88,
метод розповсюдження інформації по Ін-
тернету за передплатою. Оскільки техно-
логія не усталена, зараз є три розшифру-
вання абревіатури К88: 1. Кеаііу 8ітр1е
8ушіісаІіоп - дійсно проста синдикація;
2. КісЬ 8іІе 8иттагу - вичерпне зведення
сайту, досл. “добре узагальнення сайту”;
3. КОБ (Кезоигсе Везсгірііоп Бгатехуогк -
інфраструктура опису ресурсів) 8іІе
8иттагу - зведення сайту з інфраструк-
турою опису ресурсів # протокол для пе-
редавання та приймання оперативної роз-
силки новин, може служити додатком
веб-журналу, поруч із К88-агрегатором
(див. також Ьіоу, согрогаіе ууєЬ-іо%,
Е88-ау£ге§аіог, ууєЬ-іо%, юікі).
К88-а££ге£аІог - К88-агрегатор # комуні-
каційний інструмент, який дає змогу опе-
ративно приймати К88-передавання (роз-
сипки), збирати з різних джерел (вузлів
Інтернету) найсвіжішу інформацію для
веб-журналів (див. також Ь1о%, Е88).
К8Т -1. див. гезеі', 2. див. гезіагі.
К8УР - Кезоигсе Кезегуаііоп Ргоіосої - про-
токол резервування ресурсів, протокол
К8УР # стандарт ІЕТЕ. Працює над про-
токолом ІР. Слугує для передавання через
Інтернет трафіка, чуттєвого до часових
затримок. Відповідає за призначення
пріоритетів різним видам трафіка, підви-
щуючи цим якість послуг зв’язку. Процес
резервування ресурсів ініціює отримувач:
він повідомляє передавальним вузлам ба-
жані параметри потоку пакетів (див. та-
кож МРЬ8, ^о, РРТР, ЕТР).
КТ - див. геаі-ііте.
КТВМ - Кеасі ТІїе Віоосіу Мапиаі - прочи-
тайте цю прокляту документацію # абре-
віатура, прийнята в чат-форумах (див. та-
кож ЕТЕМ, ЕТМ, Е¥ЕМ).
КТС - К.еа1-Тіте Сіоск - [системний] го-
динник реального часу # спеціалізована
мікросхема, що за допомогою викликів
ВІО8 дає змогу ОС отримувати відліки
часу. КТС працює і у вимкненому ком-
п’ютері - для цього вона живиться від
окремої акумуляторної батарейки. Почат-
кові значення дати та часу в КТС установ-
люють в процесі початкової ініціалізації
439
КТСР
системи. КТС з’явилася вперше в ІВМ РС
АТ у 1984 р. і з того часу майже не зміни-
лася (див. також сіоск, іпіегпаї іітег).
КТСР - Кеаі-Тіте Сотгої Ргоіосої - прото-
кол керування передаванням у реальному
часі, протокол КТСР # використовують
для контролю за роботою протоколу КТР:
здійснює моніторинг якості послуг, пері-
одично збирає інформацію про учасників
сеансу та розсилає всім учасникам сеансу
контрольні пакети із цими даними. Про-
токол запропоновано ІЕТР і ІЕЕЕ (див.
також сопігої раскеі).
КТЕ - КісЬ Техі Гогтаї - насичений [розшире-
ний] текстовий формат, формат КТГ # фор-
мат файлів, який розроблено корпорацією
Місгозой для обміну форматованими тек-
стовими документами (тобто зі збережен-
ням оформлення) між прикладними про-
грамами. Підтримує різні кодові таблиці.
Реалізований на багатьох платформах.
КТЕАО - Кеад ТЬе Ггедиепііу Азкеб
риезііопз - прочитайте запитання, що ча-
сто ставляться # абревіатура, прийнята в
чат-форумах (див. також ГА(2).
ЯТЕМ - Кеад ТНе ГгІ££Іп’ [Еискіп§,
Е1атіп£] Мапиаі - прочитайте [чортову]
документацію; читай документацію, не-
доумок # 1. останній засіб вирішити про-
блему, що виникла з апаратним або про-
грамним забезпеченням; 2. роздратована
відповідь, адресована користувачам, які
ставлять примітивні запитання. Абревіа-
тура, прийнята в електронній пошті та
чат-форумах (див. також КТМ, К¥РМ).
КТЬ - 1. див. гип-ііте ІіЬгагу\ 2, Ке^ізіег
ТгапзЕег Ьєуєі - рівень регістрових пере-
давань, схема (модель) рівня КТЬ # рівень
моделювання проектованих логічних ІС
та комп’ютерів; 3. гезізіог Ігапзізіог 1о£Іс -
резисторно-транзисторна логіка # див. та-
кож РТЬ, ЕСЬ, ТКЬ, ТТЦ 4. гі§Ьі-Іо-1е£і -
справа наліво # порівн. £77?[2].
КТМ - Кеасі ТЬе Мапиаі - читай документа-
цію # більш ввічлива форма КТЕМ. Абре-
віатура, прийнята в чат-форумах. Існує кі-
лька різновидів цієї абревіатури, напри-
клад, КТВМ, К¥РМ.
КТО8 - Кеаі-Тіте Орегаїіп^ Зузіет - опе-
раційна система реального часу, ОС РЧ #
Приклад: ІгопісаІІу, аз ргосеззог апсі пеЬлюгк
іесіїпоіодіез ґіауе асіуапсесі, ііле соге ргіпсіраіз
ої геаі-ііте орегаііпд зузіет, ог ЕТО8, сіезідп
ііауе поі. - Як не дивно, не зважаючи на те, що
процесори й мережні технології розвиваються,
базові принципи проектування реальних сис-
тем реального часу або ОС РВ залишилися
незмінними, (див. також кагсі геаі-ііте зуз-
іет, тиІіііазкіп§, орегаііп§ зузіет, геаі-
ііте зузіет) див. також тиііііазкіпу,
орегаііп% зузіет.
КТР - Кеаі-Тіте Тгапзрогі Ргоіосої - транс-
портний протокол реального часу, прото-
кол КТР # протокол прикладного рівня,
запропонований ІЕТР і ІЕЕЕ. Служить
для доставки до пункту призначення по-
токового аудіо та відео реального часу.
Альтернатива протоколу ТСР, оскільки на
відміну від нього підтримує багатоадрес-
не передавання (див. також ЬгоасІсазііп%,
КТСР, К8УР).
КТ8 - Кециезі іо 8епсІ - сигнал КТ8 # у К8-232 -
сигнал запиту від передавальної станції
до приймаючої на дозвіл пересилання да-
них (див. також сопігої зі^паї, СТ8).
КТТ - Коипб-Тгір Тіте - час обернення
[повідомлення] # час, потрібний на пере-
давання повідомлення від клієнта серверу
й назад. Включає в себе затримки ініцію-
вання з’єднання, затримки оброблення
повідомлень і затримки пересилання. Цей
показник використовують для оцінки
ефективності того чи іншого способу
з’єднання.
КТТР - Кеаі-Тіте Тгапзрогі Ргоіосої - див
КТР.
КТУ - Кеаі-Тіте Уібео - відео реального
часу # алгоритм ущільнення відеоданих
(див. також РІС, РЬУ).
ІШ - див. гаск ипіі.
гіі££ес1 (сотриіег) - дообладнаний, з особ-
ливою надійністю тощо.
г觧есі арріісаііоп - високонадійне застосу-
вання # див. також арріісаііоп.
КІЛ - Кетоіе ІІзег ІпіегГасе - інтерфейс від-
даленого користувача.
гиіе - 1. лінійка, лінія (у НВС і КГА); 2. пра-
вило (наприклад, у нечіткій логіці) # При-
клад: ТЬеге із по гиіе бетапсііпд іїіаі (Ье хлюгісі
Ьаз іо таке зепсе. (Тот СІапсу) - Не існує
правила, яке вимагає, щоби світ мав сенс;
3. (також ігіуег) - процедура, автомати-
чно виконувана для забезпечення цілісно-
сті передаваних даних # див. також
ге/егепііаі іпіе^гііу\ 4. дієсл. керувати.
гиіе еуаіиаііоп - обчислення (визначення
результату) за правилами (наприклад, у
нечіткій логіці); оброблення, реалізація
правил.
гиІе-Ьазеб - на основі правил, керований за
допомогою правил # Приклад: ЕиІе-ЬазесІ
зузіетз аге а зіапсіагс! агеа ої сопсегп (о
440
8АВ
сотриіег зсіепіізіз. - Системи на базі правил -
типова сфера інтересу вчених, які працюють в
області комп'ютерних наук. (див. також
ехрегі зузіет).
гиіег - [масштабна, вимірювальна] лінійка #
у НВС і САПР - елемент графічного ін-
терфейсу у вигляді смужки зверху доку-
мента, що розмічена на поділки у встано-
вленій системі мір і дозволяє оцінювати
реальні розміри об’єктів на екрані, відста-
ні між ними, відмічати позиції табуляції
тощо (див. також іаЬ зіор).
гші - 1. виконання, запуск [програми] # див.
також Іаипск’, 2. показувати, демонструвати.
гшіагошісі - 1. обклад, розташування тексту
навколо вікна (наприклад, з ілюстрацією);
2. у НВС і КГА - параметр, який задає
розмір відступу між границею вікна та
границею тексту, що обтікає це вікно #
див. також іп-ііпе угаркісз, іехі уугар.
гипагоипсі роїу^оп - обвідний, обтікаль-
ний, контурний багатокутник.
гип-1еп£ІЬ сосіііщ - див. КЬЕ.
гиппігщ Гооі - нижній колонтитул (напри-
клад, фірмового бланка) # див. також
/ооіег, кеасіег, гиппіп% кеасі.
гштіп£ Ьеасі - верхній колонтитул (напри-
клад, фірмового бланка) # див. також
/ооіег, кеасіег, гиппіп%/ооі.
гип-ііте - час виконання (програми) (див.
також гип-ііте епуігоптепі, гип-ііпге Н-
Ьгагу, гип-ііте топііогіп&, гип-ііте зузіет,
гип-ііте уєгзіоп).
гип-ііте епуігоптепі - середовище реаль-
ного часу # ПЗ, яке дозволяє налагоджу-
вати програми, що працюють у реальному
часі.
гип-ііте ІіЬгагу (ЯТЬ) - бібліотека часу
(періоду, етапу) виконання, КТЬ-бібліоте-
ка # файл, який містить підпрограми, що
компонуються до програми під час вико-
нання або на етапі компонування (див. та-
кож Ііпкіщг, оЬ]есі тосіиіе гип-ііте зузіет).
гип-ііте топііогіп^ - моніторинг виконан-
ня завдань # здійснюють у деяких ОС
(див. також орегаііпр, зузіет).
гип-ііте $у8іет - система підтримки вико-
нання програм # див також гип-ііте Н-
Ьгагу.
гип-ііте уєґ8іоп - версія для реального [ма-
сштабу] часу # версія програмного проду-
кту, призначена для роботи в реальному
часі; версія мови програмування, призна-
чена для розробки таких програм (див. та-
кож гип-ііте, уєгзіоп).
КА¥ - геасІЛугііе - читання/записування #
доступний для читання та записування
(порівн. геасі-опіу).
КХ - див. гесеіуег.
К¥ЕМ - Кеасі ¥оиг ЕгіепсПу Мапиаі - див.
КТМ.
8
8-100 - шина 8-100 # одна з перших поши-
рених шин для 8-розрядних ПК. З’явилася
в 1975 р. у ПК Аііаіг. Спочатку її орієнто-
вано на мікропроцесор ІпіеІ 8080, потім
з’явилися модифікації під Моіогоіа 6800.
Плата розміром 13,5x25,4 см з одного бо-
ку мала рознім зі 100 контактами (звідси і
назва - 8-100)
8/А - 8є1єсііує АуаіІаЬіІііу - селективний
доступ # режим генерації навігаційного
сигналу, в якому точність ОР8-приймачів
цивільних користувачів свідомо зменше-
но. Використовує міністерство оборони
США з метою запобігання застосування
СР8 у військових цілях.
8/№ - 1. 8егіа1 питЬег - серійний номер;
2. відношення сигнал/шум - див. зцріаі-
іо-поізе.
8-АІТ - 8ирег Асіуапсесі Іпіе11і§епі Таре,
8ирег-АІТ - стандарт [формат] 8-АІТ #
розвиток стандарту АІТ для стрічкових
накопичувачів і систем масової пам'яті на
магнітній стрічці корпорації 8опу. Вико-
ристання апаратного ущільнення дає змо-
гу довести максимальну місткість однієї
касети 8АІТ-1 до 1,3 Тбайт. Швидкість
записування в постійному режимі стано-
вить 30 Мбайт/с (див. також ВАТ, ВЬТ,
та^пеііс іаре, оріісаі іаре, ()ІС, іаре
Ьаскир).
8АА - Зузіетз Арріісаііоп АгсЬіІесІиге - ар-
хітектура системних застосувань, архітек-
тура 8АА # концепція і набір стандартів,
розроблених ІВМ для створення ПЗ, яке
переносять на більшість типів комп'юте-
рів цієї корпорації (мейнфреймів, міні- та
мікрокомп'ютерів). Містить СІЬА і 8МА.
Анонсовано в 1987 р.
8АСЬ - Зузіет Ассе88 Сопігої Ьізі - систем-
ний список керування доступом # струк-
тура в системі безпеки А¥ІП(ІО\¥8 ОТ (див.
також АСЬ, ВАСЬ).
8АВ - 8есигііу Ассоипі ВаіаЬазе - база облі-
кових записів, база даних 8АМ # зберігає
облікові записи користувачів, груп, ком-
п’ютерів домену та самого домену. Одна з
441
8АБТ
гілок системного реєстру (див. також
АСЬ, 8АМ).
8АВТ - 8ігисІиге<1 Апаїузіз & Ве8І&п
ТесЬпіцие [Веуеіортепі ТесЬпоІо^у] - ме-
тодологія структурного аналізу та проек-
тування [програм], методологія 8АВТ #
Цю сукупність правил і процедур застосо-
вують для функціонального моделювання
й моделювання бізнес-процесів, рідше
для аналізу та проектування програмних
систем Підтримує МО США. Розроблено
Дугласом Россом у 1993 р. (див. також
ЮЕЕО, ООП, кіір://уул\г^.Ше/сот).
8АЕ - Зосіеіу о£ Аиіотоііуе Еп£Іпеег8 -
Асоціація інженерів автомобілебудува-
ння # розробляє рекомендації на відмово-
стійкі протоколи передавання даних для
режиму жорсткого реального часу (див.
також САМ, геаі-іїте зузіет).
§аГе - безпечний, надійний # див. також/аіі-за/е.
ваГеїу - безпека, надійність # Приклад: Тїіе
пеесі Тог зесигіїу апсі заіеіу ргсллсіез сопТІісІз
ууііК іііе пеесі Тог еазе ої иєе апсі регзопаї ргіуа-
су. (ОопаїсІ Могтап) - Потреба забезпечення
захисту та безпеки вступає в протиріччя з ви-
могами щодо простоти використання й збер-
еження недоторканості приватної інформації,
(див. також зесигіїу).
8АС - 8<2Ь Ассезз Сггоир - група 8АС #
об'єднання виробників реляційних СКБД,
яке підтримує мову 8(/Ь, утворено в США
в 1989 р. У 1994 р. увійшло до складу
Х/Ореп (див. також кіір://^у^.ореп^гоир.ог^).
§а£ - спадання [провал] напруги # миттєве
15-100-відсоткове зниження напруги
джерела змінного струму, що може три-
вати від одиниць до сотень мілісекунд.
Викликають перебої в електромережі, пі-
дключення великих навантажень. Спа-
дання напруги може призводити до поми-
лок у роботі комп'ютерного устаткування,
зависання комп'ютера (див. також
Ьіаскоиі^, Ьгоукпоиі, Ііпе-іпіегасііїе ЕР8,
зріке, зиг%е, 17Р8).
8АЬТ - 8реесЬ Арріісаіїоп Ьап§иа§е Та§8 -
мова тегів мовних застосувань, специфі-
кація 8АЬТ, мова 8АЬТ # мова, покли-
кана стандартизувати використання голо-
сових технологій у багатомодальних (які
сполучають розпізнавання й синтез мови
з іншими формами вводу і виводу інфор-
мації) та телефонних системах. Розробляє
асоціація 8АЬТ Рогит (кіір://мг^уу.заії/ог-
ит.огз), яка нараховує більш 50 фірм-
учасників. Прямий конкурент мови
УоісеХМ.
8АМ - 1. 8С8І-3 АгсЬіІесІиге Моіїеі - мо-
дель архітектури 8С8І-3; 2. 8егіа1-Ассе88
Метогу - пам'ять із послідовним досту-
пом; 3. Зесигіїу Ассоипі Мапа^ег - диспет-
чер облікових записів [безпеки] # підсис-
тема в системі безпеки ІУіпскнмз N1, яка
відповідає за збереження імен корист-
увачів та їхніх паролів у базі облікових
записів (Зесигіїу Ассоипі ВаІаЬазе). Дост-
уп до цієї бази можливий тільки за допо-
могою ЗАМ (див. також Ь8А, 8АР, 8КМ).
8АМЬ - Зесигіїу Аззегіїоп Магкир Ьап£иа£е -
мова розмітки для систем забезпечення
безпеки, мова ЗАМЬ.
зашріе - 1. приклад, зразок; 2. відлік, вибі-
рка, вимір # значення аналогового си-
гналу, вимірюване в обраний момент часу
(див. також А/Р сопуєгієг, апаІо% зі§паІ);
3. заміряти, робити вибірку.
зашріе 8Іа§е - предметний столик (напри-
клад, тестера ІС).
8ашрІег - семплер, синтезатор вибірок #
пристрій, який синтезує звук за звуковою
таблицею (див. також ууауе іаЬІе).
зашріез - семпли, зразки звучання # зразки
звучання музичних інструментів для син-
тезу звуку в ПК (див. також сіоумііосісі за-
тріез).
8ашр1ііі£ - 1. вибірка, дискретизація # вимір
значення аналогової величини через ви-
значені проміжки часу (див. також
затрііп^ іпіегуаі, затрііп^ гаіе, затрІіп%
ііте, ипі/огт затрііпу/, 2. зразок, проба;
3. добір, вибір, вибірка # Приклад: Іі х/уогкз
сіігесіїу оп Іагде 801 герозііогіез хлгііїт по пеесі
Тог затрііпд ог ехігасі Гііез. - Вона працює без-
посередньо з великими 8ОІ_-репозиторіями,
причому не вимагаючи вибірки або виділення
файлів; 4. семплінг # у музиці - комбіну-
вання фрагментів інших авторів для ство-
рення свого власного нового твору;
5. опитування.
8атр1іп£ Ггедіїепсу - див. затрііпд гаіе.
8атр1іп£ Ьеаії - вхідний блок вибірки, ви-
мірів (наприклад, осцилографа).
8атр1іп£ іпіегуаі - інтервал вибірки # час
між двома послідовними вибірками, тоб-
то величина, зворотна часу вибірки (див.
також ЛРЦі], затрііпд гаіе, затрііпд
ііте).
8ашр1іп£ гаіе - частота дискретизації, час-
тота вибірки # інтервал (крок) сітки вибі-
рки, використовуваний у разі дискретиза-
ції аналогового сигналу, тобто скільки ра-
зів за одиницю часу вимірюють аналого-
вий сигнал для його перетворення в циф-
442
8ВІК
рову форму, кодування або модуляції.
Стандарт МРС вимагає, щоб звукові пла-
ти записували звук із частотою вибірки не
нижче 11 кГц. Синонім - затрІіп£ /ге-
диепсу (див. також АВСщ, апаІО£ зі^паї,
диапііге, затрІіп£ іпіегчаї, затрііп^ ііте).
$ашр1іп£ ііте - час вибірки [перетворення] #
час, витрачений АЦП на перетворення
аналогового значення в цифрову форму
(див. також Л£)С[і], диапііге, 8атрІіп£
іпіегчаї, затрІіп£ гаіе).
8АN - 1. Заіеіііїе Ассе88 Коде - супутни-
ковий вузол доступу # пункт підключення
супутникових каналів до мереж зв'язку
загального призначення (див. також
5СС[2]); 2. див. $іога£е Агеа Иеімогк.
$ап<1Ьох - “пісочниця” # механізм захисту,
що входить до складу віртуальної Іауа-
машини. Полягає у виконанні отриманих
із Мережі аплетів у рамках ізольованого
середовища (див. також арріеі, Ьача,
ЬУМ).
8АР - 1. 8сап-Ассе88 Рогі - порт доступу до
[вбудованих] засобів [периферійного]
сканування, порт 8АР # проекту стандар-
ту ІЕЕЕ з тестування ІС; 2. Зегуісе Асіуєг-
ІІ8ІП£ Ргоіосої - протокол повідомлення
про послуги # стандартні широкомовні
повідомлення, що надсилають сервери
КеіАУаге щохвилини і сповіщають про на-
дані сервером послуги (наприклад, фай-
лові операції та друк); 3. 8еіуісе Ассезз
Роіпіз - точки доступу до послуг # див.
специфікацію ІЕЕЕ 802.2.
8АРІ - див. Зрееск АРІ.
8АК. - 1. 8е§тепіаііоп апсі КеаззетЬІе - під-
рівень сегментації та складання # у мере-
жах АТМ - один із двох підрівнів ААЬ.
Поділяє потік даних, який надходить із
вищих рівнів, на 48-байтні ділянки й зби-
рає дані з ділянок. Зазвичай реалізують у
вигляді окремої мікросхеми в мережному
контролері. Існують різні стандарти, що
визначають методи розподілу даних на
ділянки. їх називають АТМ Асіаріаіїоп
Ьауегз (див. ААЬ) (див. також С8, МС, РНУ);
2. 8ЙІЙ: АгііЬшеііс Кі^ііі - арифметичний
зсув вправо.
8АКС - Зутапіес Апйуігиз Кезеагсії Сепіег -
Антивірусний дослідницький центр кор-
порації Зутапіес.
8А8 -1. 8іп£Іе Аїїасіїесі Зіаііоп - одноразово
підключена станція # станція мережі
РИПЦ з'єднана з іншими станціями одні-
єю проводовою лінією (порівн. £М5);
2. 8егіа1 АоасЬеб 8С8І - 8С8І з послідов-
ним інтерфейсом, послідовний 8С8І, ін-
терфейс 8А8 # забезпечує високу швид-
кість обміну даними між пристроями,
спрощує кабельні з'єднання й підвищує
надійність систем у разі збереження всіх
функцій ЗСЗІ.
8АТА - інтерфейс 8АТА - див. Зегіаі АТА.
8АТАN - Зесигііу Абшіпізігаіог Тооі £ог
Апа1у8Іп§ Кеіу/огкз - інструмент адмініст-
ратора безпеки для аналізу мереж, пакет
8АТАК # пакет для автоматичного аналі-
зу відомих ураз комп'ютерних мереж, роз-
робили у 1995 р. Ден Фармерс і Венем
(Пап Еагтегз і Уепета). Дає змогу систе-
мним адміністраторам швидко усувати ді-
ри в системі безпеки мережі (див. також
зесигііу, зузіет а(1тіпІ8ігаіог).
$аіе11іїе - 1. супутниковий; 2. див. іеііііе
ркопе.
заіеПііе соттипісаііоп - супутниковий
зв'язок # див. також соттипісаііоп8
заіеііііе, 8аіе11ііе ркопе.
заіеііііе паущаііоп - супутникова система
навігації # див. також СРЗ.
заіеііііе рЬопе - супутниковий телефон #
Приклад: Воіґі ІЬе оіі апсі госк зип/еу іеатз Касі
ІгауеІес! іпіо їїіе ГіеІсІ заіеііііе рґюпез, ІЬе
тоге циіскіу іо герогі \л/Гіаі Шеу (оипсі. (Тот
СІапсу) - Експедиції нафторозвідки та геологі-
чні партії завжди користувалися супутникови-
ми телефонами, щоб мати змогу якнайшвидше
повідомити про свої знахідки, (див. також
соттипісаііоп8 8аіеІНіе).
заіигаііоп - насиченість, чистота тону # ха-
рактеристика інтенсивності кольору. Ви-
ражають часткою присутності білого ко-
льору. В ідеально чистому кольорі доміш-
ки білого відсутні. Насичені кольори ви-
глядають яскравішими або щільними
(див. також соїог іетрегаіиге).
8аіигп - Зопеі-АТМ Цзег Неіу/огк - мережа
користувачів 8опеі-АТМ (АТМ Гогит).
$ауе - 1. зберігати, записувати # записувати
в пам'ять, на диск або стрічку; 2. рятувати;
уберігати.
8А2 - 8сге\ус1гіуег АсШаіеб 7ІЕ - регульова-
не викруткою гніздо з нульовим зусиллям
зчленування (див. також кі£к-/огсе зоскеі,
іп-сігсиіі етиіаіог, ЬІР, 7.ІР зоскеі).
8ВС - 1. 8іп£Іе-Воагс1 Сотриіег - одноплат-
на ЕОМ; 2. 8С8І-3 Віоск СоттапсІ8 - бло-
кові команди 8С8І-3.
8ВІК - 8та11 Визіпезз Іппоуаііоп КезеагсЬ -
новаторські НДР для малих підприємств,
контракти] 8ВІК (на виконання універси-
тетами цільових НДР).
443
8ВОП
8ВОВ - 8\уіісЬеб ВипсЬ ОГ Візкз - комуто-
вані жорсткі диски # група жорстких дис-
ків (1ВОВ) із вбудованою системою ко-
мутації, а не на загальній шині типу
І8С8І.
8ВР - [8С8І-3] Бегіаі-Виз Ргоіосої - прото-
кол послідовної шини [8С8І-3].
8В8О - 8та11 Визіпезз/Зтаїї ОГГісе - малий
бізнес/малий офіс # сектор ринку; сфера
застосування (див. також 8МЕ, 8оНо).
8ВУТ8 - Батріе-Вазесі Уізиаі Техі Іо Бреесії -
оглядове перетворення тексту в мову за
[збереженими] зразками # перспективна
технологія “читання за губами”, що пе-
редбачає синтез мови на основі збереже-
них зразків-семплів, так званих візем
(див. також уізете, УТ8).
8САВА - Бирегуізогу Гог Сопігої Апсі Иаіа
Асциізіоп - диспетчерське керування та
збирання даних, БСАИА-система # назва
класу ПЗ для створення систем автомати-
зації промислового виробництва (АСК
ТП) (див. також ОРС).
зсаІаЬіІііу - масштабованість, розширюва-
ність # характеристика застосування (або
СКБД), яку виконано на різних платфор-
мах і варіюють в розмірах, наприклад,
працює на РС під \Уіпс1о\¥8 і на робочій
станції 81Л4 під ІІпіх. Для апаратних за-
собів - це передбачуване зростання систе-
мних характеристик (наприклад, числа
підтримуваних користувачів, загальної
продуктивності, часу реакції) у разі дода-
вання до системи обчислювальних ресур-
сів, інакше кажучи, здатність нарощувати
продуктивність у міру збільшення наван-
таження на систему. Іноді розрізняють ве-
ртикальну (уегіісаі зсаІаЬіІііу) та горизон-
тальну (когігопіаі зсаІаЬіІііу) масштабова-
ність.
зсаІаЬІе - масштабований, нарощуваний -
див. зсаІаЬіІііу.
зсаІаЬІе агскііесіиге - масштабована архіте-
ктура # див. також зузіет агскііесіиге.
зсаІаЬІе Гопі - масштабований шрифт #
шрифт із програмно змінюваним кеглем.
Звичайне зображення символів сформова-
но за їхнім математичним описом. Вико-
ристання таких шрифтів заощаджує місце
на диску (див. також Ьіітарресі /опі, /опі,
/опі зсаіег, Розі8сгірі, ТгиеТуре, уесіог
/опі).
зсаіаг -1. скаляр, скалярна величина # змін-
на (зсаіаг уагіаЬІе), яка містить одиночне
значення, на відміну від інших складних
структур даних (порівн. уесіог, див. також
аггау, гесогсі, зсаіагргосеззог, зсаіаг іуре)',
2. скалярний.
зсаіаг ргосеззог - скалярний процесор #
1. процесор, призначений для оброблення
скалярних величин (порівн. уесіог
сотриіег)', 2. процесор, який має один
АЛП й обробляє одночасно (за один ма-
шинний цикл) тільки одну команду. При-
клад: Тосіау, тозі етЬесІсІесІ ргосеззогз аге
зсаіаг сіезідпз, апсі єуєп ііідЬ епсі ргосеззогз
изиаііу опіу іззие імо ог оссазіопаїїу (оиг
іпзігисііопз іп рагаїїеі. - Сьогодні більшість убу-
дованих процесорів мають скалярну архітекту-
ру, і лише найвисокопродуктивніші процесори
цієї категорії обробляють зазвичай дві або в рі-
дких випадках чотири команди паралельно,
(див. також зирегзсаіаг агскііесіиге).
зсаіаг іуре - скалярний тип # простий тип
даних, значення якого не мають компоне-
нтів (див. також зсаіаг, зсаіаг уагіаЬІе).
зсаіаг уаіие - скалярне значення # див. та-
кож зсаіаг іуре, зсаіаг уагіаЬІе.
зсаіаг уагіаЬІе - скалярна змінна # змінна,
що приймає значення скалярного типу
(див. також зсаіаг іуре, зсаіаг уаіие).
8са1е - 1. масштаб # у ГІС - масштаб елект-
ронної карти, тобто співвідношення відрі-
зка на карті, схемі або фотографії до від-
повідної відстані в реальному світі;
2. шкала; 3. масштабувати, встановлювати
масштаб.
8са1е Ьаск - зменшувати, знижувати.
8са1е Гасіог - масштабний коефіцієнт, масш-
табний множник # див. також зсаіе,
зсаІіп%.
зсаіе іо їїі ра§е - масштабувати, щоб уміс-
тити на сторінці # див. також/іі іо ра§е.
зса1іп£ - 1. масштабування, зміна масштабу #
збільшення або зменшення зображення,
наприклад, шрифту, графічного об'єкта
(див. також тапиаі зсаІіп§, зсаіе /асіог)',
2. “проріджування” # ущільнення відеода-
них для відтворення.
8сап - 1. перегляд, пошук; 2. переглядати,
сканувати.
зсап сеіі - [реєстровий] елемент [шляху або
ланцюга діагностичного] сканування #
додатковий елемент для забезпечення тес-
тування ІС.
зсап сосіе - код опитування, проф. скан-код # у
ІВМ-сумісних машинах - код, генерова-
ний під час натискання й відпускання
клавіші на клавіатурі. Кожна клавіша має
свій унікальний код, який ВІО8 перетво-
рить у код А8СІІ (див. також сосіе^,
кеуЬоагсі).
444
8СМ
8сап Ііпе - 1. рядок розгортки; 2. смуга ска-
нування.
зсапііпе - сканування рядків, метод скану-
вання рядків # один із двох основних спо-
собів рендеринга зображення (див. також
гау ігасіп%)
зсаппег - сканер # оптичний пристрій для
вводу з фізичного джерела (наприклад, із
фотографії) до комп’ютера оцифрованої
текстової та графічної інформації. Існує
кілька видів цих пристроїв, які розрізню-
ють насамперед за конструктивними осо-
бливостями: планшетні сканери (]ІаіЬесі
зсаппег), сторінкові сканери (ра%е зсаппег),
ручні сканери (капсікеїсі зсаппег), барабанні
сканери (сігит зсаппег). Характеристики
якості сканерів - глибина кольору й дина-
мічний діапазон розпізнавальних кольо-
рів. 24-розрядний сканер може розпізнати
16,7 млн кольорів. Будь-який сканер міс-
тить зчитувальний механізм, який визна-
чає кількість відбитого від кожної точки
сканованого документа світла лазерного
променя. Приклад: А зсаппіпд сієуісє Ьгеакє
сіохл/п ап іприі раде іпіо ріхеїє апсі ргосіисез а
таігіх ої 0'8 апсі 1'8. - Сканер розбиває вхідну
сторінку на пікселі й видає матрицю з нулів та
одиниць, (див. також сіупатіс гап%е, &гау-
зсаіе зсаппег, ОСК, оріїсаі гезоіиііоп,
зкееі-/есі зсаппег, зіісіе зсаппег, ПУАШ).
$саппіп£ - 1. сканування # 1) у телекомуні-
кації - процедура перевірки мережного
трафіку, яку періодично виконують для
завдань керування мережею; 2) у компіля-
торах - синонім терміна іехісаі апаїузіз',
3) процес перетворення документа, розта-
шованого на жорсткому носії, у цифрове
зображення; 2. перегляд, обстеження;
3. сканувальний.
зсаііег - 1. розкид # див. також зсаііег геасі',
2. розкидати, розсипати.
зсаііег йіацгат - точкова діаграма # сино-
німи - сіоі скагі, роіпі сИа^гат, зсаііег ріоі
(див. також х-у %гарк).
зсаііег £гарЬ - див. х-у %гарк.
зсаііег геасі - зчитування врозкид # читання
з несуміжних ділянок пам’яті, наприклад,
у разі тестування.
8СС - 1. 8егіа1 Сотшипісайопз СопігоПег -
послідовний зв'язковий контролер, ПЗК;
2. 8аіе11ііе Сопігої Сепіге - центр керуван-
ня супутниковим угрупованням # див. та-
кож 8АМ.
8СВ 2 - 8рагс Сошрііапсе Пеїїпіііоп 2 - спе-
цифікація сумісності з архітектурою
8РАКС, інтерфейс 8СИ 2.
зсепе сіезсгірііоп - опис або постановка сце-
ни # у З-И-ірафіці - вказівка числа, типів,
кольорів об'єктів і розташування джерел
світла для подання моделі.
зсЬедиІе - планувати.
зсіїесіїїіесі зиЬзсгірііоп - передплата за роз-
кладом - див. зиЬзсгірііоп.
зсЬес1и1іп£ - планування, диспетчеризація #
стратегія, використовувана ОС для розпо-
ділу ресурсів. У разі планування заванта-
ження процесора - встановлення послідо-
вності виконання програм (процесів, за-
вдань, потоків), готових до виконання, й
переключення контексту (див. також
сііпск, сіеасіїоск, ти1іііазкіп% попргеетр-
ііує тиІіііазкіп£, орегаііп& зузіет, ргеетр-
ііує тиііііазкіп^, гоипсі гоЬіп, іазк
зуміскіп^, ікгеасі).
зсіїета - 1. див. зскета о/ сіаіаЬазе; 2. див.
зскете.
зсЬеша оГ сіаіаЬазе - схема даних, логічна
структура даних # зовнішній опис або діа-
грама заданої в СКБД структури запису
(список усіх полів та їхні типи, розмір то-
що). Термін введено у 1971 р. для дворів-
невого підходу до опису структури БД
(див. також ЕВМ8, зиЬзскета).
зсЬешаіа - схеми # множ, від зскета.
зсЬеше - план, схема.
8СІ - 1. 8са1аЬ1е СоЬегепі ІпІегГасе - когере-
нтний масштабований інтерфейс, прото-
кол 8СІ # протокол взаємодії систем, який
визначає методи зв'язку як між процесо-
рами, так і між об'єднаними в кластер
серверами; 2. 8егіа1 Соштипісаііоп
ІпІегГасе - послідовний комунікаційний
(зв'язковий) інтерфейс.
зсіепсе - наука # див. також сотриіег
зсіепсе.
зсіепііЛс - науковий.
зсіепШіс сотрігіаііоп - обчислення для вирі-
шення наукових задач, наукові розрахунки.
зсіепііПс поіаіїоп - експонентний запис,
експонентне подання (чисел) # подання
дійсних чисел у вигляді мантиси й поряд-
ку (див. також ехропепі, /Іоаііп^ роіпі,
тапіізза).
8СМ - 1. 8ирр1у Спаіп Мапа^ешеш - керу-
вання ланцюжками постачань [постачан-
ня, ланцюжками постачальників], система
8СМ # позначає керування розширеним
виробничим ланцюжком, який включає
не тільки керування внутрішніми ресурса-
ми підприємства, але і найважливішими
зовнішніми (див. також ЕКР); 2. 8єгуісє
Сопігої Мапа^ешепі - система керування
445
8СО
сервісом; 3. ЗоШуаге Сопй^игаїіоп
Мапа^етепі - керування версіями ПЗ #
див. також соп/і§игаііоп тапа^етепі,
СММ, уегзіоп сопігої.
8СО - ТЬе 8апіа Спіх Орегаііоп - фірма
8СО # фірма, що розробила 8СО Ипіх. Пі-
зніше перейменована в Саібега, потім зно-
ву повернула собі колишню назву.
зсоре - 1. область (межі) видимості, область
дії, область визначення # області тексту
програми, де можна використати заданий
ідентифікатор (ім’я змінної, іменована
константи, назва функції тощо). Область
видимості можна змінити, перевизначив-
ши ідентифікатор, але краще просто не
використовувати в різних блоках програ-
ми однакові імена. Приклад: Іпзіапсе апсі
сіазз уагіаЬІез апсі теііюсіз Ьауе сіазз зсоре. -
Екземпляри, змінні й методи класу мають межі
видимості даного класу, (див. також %ІоЬаІ
уагіаЬІе, ісіепіі/іег, Іосаі уагіаЬІе, 8соріп%
ієуєі, 8ІсІе е//есі)\ 2. контекст # див. також
сопіехі, %ІоЬаІ 8соре\ 3. сфера діяльності;
4. ДИВ. О8СІІІО8СОрЄ.
$СОрІП£ ІЄУЄІ - рівень видимості # корпора-
ція Місго8о/і у мові Уі8иаІ Ва8Іс ввела для
ідентифікаторів три рівня видимості: на
рівні процедури (ргосесіиге-іеуеі), на за-
критому рівні модуля (ргіуаіе тосіиіе-
ієуєі) й на відкритому рівні модуля (риЬІіс
шосіиіе-іеуеі) (див. також патіп% соп/іісі,
8соре).
8соге - рахунок, таблиця кадрів # тимчасова
або кадрова послідовність, яка визначає
часовий порядок презентації та синхроні-
зації її об’єктів.
8СР - 8егіа1 Сопігої Рогі - послідовний порт
керування (ІС адаптера мережі І8ОМ).
8СК - ЗизіаіпаЬІе Сеіі Каїе - нормальна
швидкість передавання # середня кіль-
кість ділянок, яку в мережах АТМ можна
передати відправнику за одиницю часу
(див. також МСК, РСК, УВК).
зсгашЬІесІ - зашифрований # див. також
8сгатЬІег.
зсгатЬІег - скремблер, шифратор # при-
стрій шифрування даних у разі їхнього
перелавання по цифровому каналу (див.
також сгуріоскір, сгуріо^гарку, ИЕ8,
епсгурііоп).
зсгаГсЬ - 1. робоча область # див. також
8сгаіскраск) 2. робочий, тимчасовий; 3. сти-
рати, видаляти # див. також ега8е.
8СгаісЬрас1 - тимчасова робоча область па-
м’яті, тимчасовий буфер.
зсгееп - 1. екран, зображення на екрані #
(див. також СКТ, 8сгееп саріиге, 8сгееп
сіитр, зсгееп /опі, 8сгееп %аіп, 8сгееп іір8,
8сгееп8ауег, 8рІа8к 8сгееп, УИЦ); 2. екра-
нувати, укривати, ховати, приховувати.
зсгееп саріиге - “знімок” екрана, перехоп-
лення екрана # запам’ятовування (фіксу-
вання) на диску копії вмісту екрана у ви-
гляді текстового чи графічного файла.
Здебільшого синонім цього терміна -
8сгееп сіит.
зсгееп сіитр - дамп вмісту екрана # вид да-
мпа, який рідко використовують й поля-
гає у виводі копії вмісту екрана у файл
або на друк (див. також сІеЬи§ іооі, сіитр).
зсгееп Гопі - екранний шрифт # растровий
шрифт, розроблений для відображення ін-
формації на екрані комп’ютера (див. та-
кож Ьіітарресі/опі, /опі, оиіііпе/опі, га8іег
/опі, зсаІаЬІе/опі, 8у8іет/опі, уесіог/опі).
зсгееп §аіп - коефіцієнт підсилення екрана #
характеризує ступінь концентрації спря-
мованого до глядачів світла порівняно з
відображенням від матової поверхні (ДГ).
зсгееп Ііпе - рядок екрана # синонім - сІІ8-
ріау Ііпе.
зсгееп тетогу - див. уісіео тетогу.
зсгееп іірз - спливаюча підказка # підказки,
що коротко описують обраний на екрані
об’єкт. З’являються у разі зупинки на ньо-
му курсору (див. також ЬиЬЬІе кеір).
зсгеепед - екранований # наприклад, захи-
щений міжмережним екраном.
зсгеепіп£ гоиіег - маршрутизатор з обме-
женням доступу # сконфігуровано на до-
звіл або заборону графіка на основі набо-
ру правил доступу, заданих адміністрато-
ром (див. також гоиіег).
зсгеепзауег (також зсгееп зауег) - зберігач
екрана # програма, що гасить екран або
виводить на нього рухоме зображення,
коли користувач не працює з комп’юте-
ром. Під час натискання клавіші або пере-
міщення миші зображення, виведене збе-
рігачем екрана, моментально зникає. Такі
програми зберігають екрани деяких моні-
торів від вигоряння люмінофора (див. та-
кож СКТ, 8сгееп, УОЦ).
зсгірі - 1. гарнітура, що імітує рукописні си-
мволи; 2. сценарій, проф. скрипт # послі-
довність команд і/або дій, невелика про-
грама або макрос, які виконують застосу-
вання або ОС у разі конкретних обставин,
наприклад, під час реєстрації користувача
в системі. Сценарії часто зберігають у ви-
гляді текстових файлів. Приклад: КоЬегі Касі
а зсгірі іііаі \л/оиІсі зеагсЬ іґігоидії зузіет
446
8ВН
ассоипііпд гесогбз оп аІІ іііе тасїііпез.
(Т. ЗЬітотига) - Роберт написав сценарій,
який дає змогу переглядати системні облікові
записи на всіх машинах, (див. також
Рупатіс НТМЬ, тасго, зсгірі Іап§иа^е)\
3. файл, який містить послідовність опе-
раторів 8<2Ь (у СКБД).
«сгірі 1ап§ііа£е - мова [підготовки] сценарі-
їв # використовують в авторських систе-
мах для опису дій і даних у мультимедіа-
застосуваннях (див. також ЗачаЗсгірі,
$сгірі[2]).
8сгіріїп£ Іап^иаце - мова сценаріїв, скрип-
това мова - див. зсгірі Іап^иауе.
8СГОІ1 - 1. прокручувати, переміщати # у ПК -
переміщення (наприклад, за допомогою
смуг прокручування) зображення у вікні
вверх, униз, вправо або вліво, щоб поба-
чити його вміст, який знаходиться поза
полем зору. Текстові документи у вікні
можна переміщати порядково або посто-
рінково (див. також 8сгоІІ Ьаг, зсгоіі Ьох,
8сго11іп£у9 2. переглядати.
8сго11 Ьаг - смуга або лінійка прокручуван-
ня # у ГІК - вузька прямокутна смужка,
розташована на екрані внизу і/або в пра-
вому краї вікна. Використовують для по-
зиціювання за допомогою курсору миші
вмісту вікна. Для цього на смузі є спеціа-
льний повзунок і розташовані в її кінцях
кнопки з покажчиками напрямку перемі-
щення (див. також зсгоіі, зсгоіі Ьох).
8СГОІ1 Ьох - повзунок [смуги прокручуван-
ня] # у ПК - переміщуваний за допомо-
гою миші прямокутник, який знаходиться
на смузі прокручування. Повзунок пока-
зує на смузі прокручування положення ві-
дображуваної ділянки стосовно всього до-
кумента і слугує для швидкого оглядово-
го пошуку потрібної області. В докумен-
тах великого обсягу ефективніше викори-
стовувати механізми закладок і пошуку
(див. також Ьооктагк, зсгоіі, зсгоіі Ьаг).
8сго11 шоіі8е - миша з коліщатком # миша з колі-
щатком прокручування, що дає змогу прості-
ше переглядати на екрані документи великого
обсягу і веб-сторіики (див. також тоизе).
8СГОІ1аЬ1е сиг8ог - курсор прокручування.
8сго11іп£ - прокручування, скролінг # пере-
міщення вмісту вікна або екрана за допо-
могою лінійок прокручування або інших
засобів. Розрізняють прокручування у ве-
ртикальному та горизонтальному напрям-
ках (див. також зсгоіі Ьаг).
8СгиЬ Ьаг - лінійка для ручного керування
відтворенням
8С8 - 8ігисШгес1 СаЬ1іп£ Зузіет - структу-
рована кабельна система, СКС # універса-
льна спеціально спроектована кабельна
проводка для передавання мови і даних в
офісних приміщеннях, наприклад, систе-
ма 8У8ТІМАХ корпорації АТ&Т на неек-
ранованій крученій парі. За пропускною
здатністю СКС на мідному кабелі в різ-
них стандартах поділяють на категорії та
класи (див. також раззіче сотропепі).
8С8І - Зтаїі Сотриіег Зузіетз ІпіегГасе -
інтерфейс малих обчислювальних систем,
інтерфейс 8С8І (вимовляють “скази”) #
тип паралельного інтерфейсу “швидких”
периферійних пристроїв (жорстких дис-
ків, накопичувачів СВ-КОМ, принтерів,
сканерів тощо). Розрізняють первісну вер-
сію стандарту ІЕЕЕ ХЗ. 131-1986 (8С8І-1),
прийняту АИ8І у 1986 р., і випущений у
1994 р. стандарт ІЕЕЕ Х3.131-1994 (8С8І-2)
у версіях для 8-, 16- і 32-розрядного пере-
давання даних (дві останні версії назива-
ють також \Уіс1е 8С8І). І нарешті, остан-
ню версія стандарту - 8С8І-3 - називають
також Шіга8С8І. Залежно від версії (ти-
пу) 8С8І до однієї шини можна підключи-
ти 8 або 16 різних пристроїв, причому їх-
нє число можна значно збільшити за ра-
хунок використання логічних номерів
пристроїв (£Г/А) (див. також Разі8С8І,
І8С8І, ІЛіга28С8І).
8С8І Ьозі асіаріег - головний адаптер
[хост-адаптер] інтерфейсу 8С8І # інтер-
фейсе плата для зв’язку головної ЕОМ із
зовнішніми пристроями стандарту 8С8І.
8С8І 8СЯІРТ8 ргосе88ог - [інтелектуаль-
ний] процесор 8СКІРТ8 [для ефективної
“сценарної” реалізації функцій стандарт-
ного] інтерфейсу 8С8І.
зсшплуаге - шкідливе ПЗ, шкідливий софт #
загальний термін для будь-якого ПЗ, яке
виконує на комп’ютері небажані дії (див.
также таЬчаге, зруучаге).
8В - 1. 8іп§1е Вепзііу - одинарна щільність
[записування] # див. також ігаск сІепзііу\
2. 8іагі Веіітііег - початковий обмежник #
див. також сіеіітііег, 3. 8есиге Ві^ііаі - фо-
рмат 8есиге ВІ£Ііа1 # формат флеш-карт,
який просуває асоціація 8ВА. Місткість
до 1 Гбайт. Мініатюрним варіантом цієї
карти є формат тіпі8В (див. також /Іазк
тетогу).
8ВВІ - специфікація 8ВВІ # РИПІ на екра-
нованих кручених парах. Специфікацію
випущено в 1992 р.
8ВН - Бупсіїгопоиз ВІ£ІЇа1 НіегагсЬу - син-
447
8БІ
хронна цифрова ієрархія, СЦІ, стандарт
8ВН # міжнародний стандарт телекомуні-
каційної мережі, поширений у Європі (єв-
ропейський варіант 8ОХЕТ). У 8ВН кана-
ли позначають 8ТМ-П, де п - кратність базо-
вої швидкості, що дорівнює 155,52 Мбіт/с
(див. також РЕН).
8ВІ - 1. 8іога&е Вєуісє ІпІегГасе - інтерфейс
масових ЗП; 2. 8іп§1е-ВоситепІ ІпІегГасе -
однодокументний інтерфейс; інтерфейс
для роботи з одним документом # може
бути багатовіконним, як в інтегрованих
середовищах розроблення (див. також
СІЛ, ЮЕр^у 3. 8ігаГе§іс Веїепсе Ішііайуе -
стратегічна оборонна ініціатива, СОЇ
8БК - 1. 8оГі\уаге Веуеіоршепі [Веуеіорег'з]
Кіі - набір засобів для розроблення ПЗ,
комплект програм для розробника ПЗ #
зазвичай постачає виробник системного
ПЗ, щоб дати змогу третім фірмам розро-
бити застосування під свої продукти й
тим самим підвищити їхню цінність для
покупців; 2. 8у8Іет Ве8І£П Кіі - комплект
розробника системи; прототипна плата #
плата, аксесуари і ПЗ для макетування
проблемної частини системи (див. також
Іо^іс апаїугег).
8БЬС - 8упсйгопои8 Ваіа Ьіпк Сопігої -
протокол керування синхронним каналом
передавання даних, протокол 8ВЬС # ко-
мунікаційний протокол, який використо-
вують в мережах 8ИА (див. також НЕЬС).
8БРК - 8упсІігопіхе(і Виаі-Рогіесі КАМ -
синхронізована двопортова оперативна
пам’ять, пам'ять 8ВРК.
8БК - 8оГі\уаге-ВеГіпе(і Кадіо - технологія
8ВК # дає змогу передавати й обробляти
сигнали з використанням різних частот і
стандартів. Використовують в армії США
для встановлення зв’язку між підрозділа-
ми і силами союзників (див. також
кіір://^у^^.зіїг/огит. ог§).
8ВКАМ - зупсЬгопоиз ВКАМ - синхронний
динамічний ОЗП, синхронна динамічна
пам'ять # відрізняється від звичайної на-
явністю спеціального логічного блоку та
дволанковою структурою. Всі операції за-
писування/читання синхронізовано з ос-
новним тактовим сигналом. Постачають-
ся у вигляді 168-контактних ВІММ-моду-
лів або 144-контактних модулів 80-
ВІММ (див. також £>ВА[2], ЕІММ, ВАМ).
8Б8С - 8ап Віе&о 8ирегсотри1ег Сепіег -
суперкомп'ютерний центр у Сан-Дієго #
див. також ИРАС1,1}С1А, кіір:/Л\г^.зс1зс.есіи.
8В8І - 8іаІейіП Вупатіс 8і§па1иге Іпзресііоп -
контекстно-залежний динамічний аналіз
сигнатур атак # див. також аіїаск, аііаск
сіеіесііоп, сотриіег зесигіїу.
8Б8Ь - 8утше1гіс В8Ь, 8іп£Іе Раіг В8Ь - варі-
ант НЕ8Е крученої пари, забезпечує дуп-
лексне передавання потоку 2048 Кбіт/с на
відстань до 3-4 км. Назва 8уште1гіс В8Ь
підкреслює симетричність швидкостей
потоків в обох напрямках.
8БТ8 - 8ра1іа1 Ваіа ТгапзГег 8іапс1ап1 - стан-
дарт із передавання географічних даних,
стандарт 8ВТ8 # федеральний стандарт,
розроблений Ребегаї Сгео£гар1ііс Ваіа
Соштіїее (Федеральним комітетом із гео-
графічних даних) США для підтримки пе-
редавання різних типів географічних і
картографічних просторових даних (див.
також СІ8, зраііаі сіаіа).
8ИТУ - 8іапдагсі ВеГшіїіоп Тєієуізіоп - те-
лебачення зі стандартною роздільною
здатністю # порівн. ЕПУГУ.
8Е - 8іапс1агс1 Ебіїіоп - стандартна редакція #
позначка, що зустрічається в назвах вер-
сій програмних продуктів (див. також
ХЕ).
8еаш1е88пе88 - прозорість; органічність; не-
помітність для користувача [досл. “без
швів”] # наприклад, про інтеграцію різ-
них програмних і апаратних засобів
(8еат1е88 іп1е&га1іоп \¥ІіЬ).
8еагсЬ - пошук; шукати, перебирати # див.
також Л* зеагск, асігапсесі зеагск, Ьаск-
унагсі зеагск, Ьіпагу зеагск, сопіехіиаі
зеагск, /иггу зеагск, §ІоЬаІ зеагск, кеигізііс
зеагск, Ііпеаг зеагск. раііегп-таіскіп§
зеагск, ромег зеагск, зеагск сгііегіоп,
зеагск сіотаіп, зеагск еп%іпе, зеагск ііте,
зітріе зеагск, зіаіе зрасе зеагск.
8еагсЬ сгііегіоп - критерії пошуку # зада-
ний у запиті на пошук документа або за-
пису в БД набір ключових слів, розділе-
них такими логічними операціями, як
АИВ, ОК і N07 (див. також зеагск епуіпе,
зеагск кеу).
веагсЬ сіотаіп - область пошуку # див. та-
кож зеагск.
8еагсЬ еп^іпе - пошуковий механізм, пошу-
кова машина, пошукова служба # програ-
ма, яка дає змогу шукати інформацію у
веб за ключовими словами, темами тощо
(наприклад, АІІаУізІа, Ехсіїе, Соокіе,
НоїВої, ІпГозеек, Ьусоз, Ма^еііап,
КатЬІег, Уаіюо!) (див. також геїечапсе,
зеагск, зеагск сгііегіоп, зеагск ііте).
8еагск кеу - ключ пошуку # див. також
кеумогсі.
448
зесигііу аисііі
зеагсЬ ііше - час пошуку # час, потрібний
для програмного пошуку конкретних еле-
ментів даних, запису або файла. У разі
апаратного пошуку частіше використову-
ють термін ассезз ііте (див. також
зеагск).
8ЕС - 1. 8іп£Іе-ЕсІ£е Сопіасі - картридж з
однорядним розташуванням контактів #
назва конструктиву, на якому розташова-
но процесор Репііит II та його кеш-па-
м'ять другого рівня; 2. \¥аіі а зесопсі - по-
чекай секундочку # абревіатура, прийнята
в чат-форумах (див. також ВВЬ, ВВВ),
3. Зіпріє Еггог Соггесііоп - корекція оди-
ночних помилок # див. також САС, ВЕД
ЕСС[і]; 4. Зесигіііез апсі ЕхсЬап^е
Соттіззіоп - Комісія з цінних паперів і
бірж (США).
8ЕСАМ - 8едиепііе1 [зузіеме еіесігопіцие]
Соиіеиг ауес Метоіге (8ециепііа1 Соїог
А¥ііЬ Метогу) - формат [стандарт]
8ЕСАМ # близький до РАЬ стандарт ко-
льорового телебачення, прийнятий у
Франції, країнах Східної Європи, деяких
африканських країнах і країнах колиш-
нього СРСР. Передбачає 625 рядків (із
них 576 видимі) й швидкість передавання
25 кадрів за секунду (ГН=15,625 кГц,
ГУ=50 Гц). Несумісний зі стандартами
РАЬ і М8С (див. також НОТУ).
8ЕСС - 8іп£Іе-ЕсІ£е Сопіасі Сагігіс1§е - див.
ЛЕСц].
зесопсі (зес) - 1. секунда # див. також
/етіозесопсі, тісгозесопсі, тіїїізесопсі,
папозесопсі, рісозесопск, 2. другий (за раху-
нком); 3. другорядний; 4. додатковий.
зесопсіагу -1. вторинний, другий (по поряд-
ку); 2. додатковий, допоміжний.
зесопсіагу сасЬе - зовнішня кеш-пам’ять,
вторинна кеш-пам’ять, кеш-пам’ять друго-
го рівня, кеш Ь2 - див. Ь2 саске.
зесопсіагу іпсіех - вторинний індекс # див.
також ргітагу іпсіех.
зесопсіагу зіога^е - зовнішня пам’ять, зовні-
шні запам'ятовуючі пристрої # див. також
Ьиік зіогаре, ехіегпаї зіога^е, таіп зіога^е,
тазз зіога^е.
зесопсі-рагіу ОМА асіаріег - див, ЛМА-
зіаче [ко8і] асіаріег.
зесгеі - секрет, таємниця.
зесііоп - 1. ділянка, секція; сегмент, частина #
див. також 8е%тепі‘, 2. розділ # див. також
рагііііоп^ 3. дієсл. ділити на частини.
зесіог - сектор # кожну доріжку магнітного
диска у разі форматування поділяють на
сектори фіксованого розміру (зазвичай
512 байт). Під час операцій із диском го-
лівки читання/записування можна перемі-
щати на задану доріжку й читати/запису-
вати усю доріжку зазначеного сектора або
групи секторів. Отже, сектор - найменша
фізично адресована одиниця збереження
даних на диску. Синонім - сіізк 8есіог
(див. також сіизіег, суііпсіег, /Іорру сіізк,
кагсі сіізк, ркузісаі кіоск, ігаск).
зесіог іпіегіеауе - чергування секторів -
див. іпіегіеаче/асіог.
зесіог зіаск - бездіяльні сектори, хвости #
сектори виділеного під файл кластера, не
заповнені даними через великий розмір
кластера (див. також сіизіег, ВАТ, зесіог).
зесіогіп^ - розмітка [розбиття] на сектори #
розподіл доріжки магнітного диска на за-
дане число секторів. Зазвичай виконують
під час форматування диска (див. також
/огтаі сіізк, кагсі сіізк, зесіог, ігаск).
зесиге - безпечний, захищений, надійний #
Приклад: А зесиге сотриіег із опе іЬаҐз іигпес!
оЯ. - Безпечний комп'ютер - це вимкнений
комп'ютер.
зесиге сЬаппеї - захищений канал.
зесиге Гасіїііу - приміщення, що охороняє-
ться.
8есиге Нурегіехі ТгапзГег Ргоіосої - див.
8-НТТР.
8есиге 8оскеі Ьєуєі - див. 88Ь.
зесиге ууєЬ зєгуісє - захищений веб-сервіс.
зесигііу - 1. захист, безпека # (див. також
ассезз сопігої, аиікогіїаііоп, сіаіа зесигііу,
пеіухюгк зесигііу, ркузісаі зесигііу, зесигііу
регітеіег)', 2. служба безпеки # див. також
зесигііу тапаретепі', 3. таємність, конфі-
денційність, захищеність # Приклад: МеііІіег
іііе йгзі ЕіЬегпеі ІосаІ агеа пеімогк пог іііе Гігзі
Іпіегпеі сотриіег пеіх/уогкз ууєгє Ьиііі ууііЬ
ргіуасу ог зесигііу іп тіпсі. (Т. 8Ьітотига) - Під
час розроблення як першої локальної мережі
ЕіНегпеі, так і перших комп'ютерних мереж Ін-
тернету про проблеми захищеності й безпеки
практично не думали.
зесигііу асітіпізігаіог - адміністратор [сис-
теми] безпеки # фахівець, який обслуго-
вує засоби захисту корпоративної мережі
(див. також С8О, 080^}, пеі\могк зесигііу,
зузіет асітіпізігаіог).
зесигііу а^епі - агент безпеки - див. а^епі.
зесигііу аисііі - перевірка [контроль, аудит]
[засобів] захисту # перевірка функціону-
вання систем захисту й роботи персоналу
на відповідність вимогам безпеки (див.
також пеімюгк зесигііу, зесигііу
асітіпізігаіог).
449
зесигііу сопіехі
зесигііу сопіехі - контекст безпеки # див.
також зесигііу.
зесигііу (Іезсгіріог - дескриптор безпеки # у
ЇУіпсіоууз ИТ - структура даних з інформа-
цією про контроль доступу (див. також
сіезсгіріог).
8есигііу ІсІепііГіег (також 8ГО, 8есигііу
П>) - ідентифікатор безпеки (захисту) # у
\¥Іпсі0¥У8 N7 - структура запису із змін-
ною довжиною, містить інформацію про
те, до яких груп належить користувач та
які він має привілеї.
зесигііу ієуєі - рівень захищеності, рівень
безпеки # див. також зесигііу.
зесигііу 1о£ - журнал системи захисту, конт-
рольний журнал # синонім - аисііі Іо§.
зесигііу тапа^етепі - керування безпекою #
одна з п’яти категорій засобів мережного
керування (пеіууогк тапа^етепі) згідно з
моделлю 180. Процес керування досту-
пом до мережі та її ресурсів (надання, об-
меження, допущення, заборона). Може
передбачати складання й ведення списків
доступу в маршрутизаторах (створення
брандмауерів), організацію парольного
захисту для критичних мережних ресур-
сів, виявлення та блокування точок мож-
ливого проникнення зловмисників (див.
також пеїмогк асітіпізігаіог, пеі\\'огк
зесигііу, рег/огтапсе тапа%етепі, роїісу
тапа^етепі).
зесигііу раска£е - пакет захисту # зазвичай
це ПЗ забезпечення захисту даних під час
роботи в мережах (див. також раска^е,
зесигііу).
зесигііу регішеіег - периметр безпеки #
границя між частиною комп’ютерної ме-
режі (системи), яку захищають, та зовніш-
нім світом (див. також ОМХ, зесигііу
тапаретепі).
8есигііу роїісу - політика безпеки, політика
(правила, процедури) [забезпечення] [ін-
формаційної] безпеки, політика ІБ # звід
законів, норм, правил, практичних реко-
мендацій і прийомів, які регулюють у да-
ній організації (чи системі) оброблення,
захист, збереження та поширення значу-
щої інформації. Застосовують, наприклад,
у разі початкової інсталяції ОС Шпсіоусз
(див. також аиікепіісаііоп, сіаіа зесигііу,
/ігеюаіі, іпігисіег, регішеіег сіе/епзе).
зесигііу зсаппег - сканер безпеки # система,
що здійснює пошук уразливості у системі
безпеки комп'ютерної мережі. Дає змогу
визначити потенційну можливість реалі-
зації атак (див. також зесигііу зузіет).
зесигііу зузіет - система безпеки.
зесигііу ііігеаі - порушення безпеки # див.
також сгаскег, каскег, іпігисіег.
зесигііу іооіз - засоби [інструментарій] під-
тримки безпеки.
зесигііу уиІпегаЬііііу - уразливість захисту,
уразливість системи безпеки, слабкі місця
[ланки] # порушення на визначеному на-
борі вхідних даних або деякої послідовно-
сті дій коректної роботи програми, що
призводить до подолання захисту системи
загалом (див. також зесигііу, уиІпегаЬИііу).
зеек - 1. підведення голівок, пошук доріжки #
операція підведення й встановлення голі-
вок читання-записування до зазначеної
дискової доріжки (див. також ачега^е зеек
ііте, сіізк сігіує, РОО, НОО, кеасі, зеек
ііте); 2. пошук; 3. шукати, розшукувати,
намагатися знайти.
зеек ііте - 1. час пошуку; 2. час позицію-
вання # час, за який голівку дисководу пе-
реміщують на потрібну доріжку диска для
читання або записування даних. Цей час
істотно залежить від того, де знаходяться
зчитувальна або записувальна голівка.
Максимальний час потрібен для перемі-
щення від крайньої зовнішньої доріжки
до крайньої внутрішньої та навпаки (див.
також агега^е зеек ііте, ігаск).
8ЕС - див. зе^тепі.
зе£шепі (8ЕС) - сегмент # 1. відрізок ЛОМ
між двома комп'ютерами або сполучними
пристроями (наприклад, повторювачами,
маршрутизаторами) (див. також ЬаскЬопе,
пеіууогк, гереаіег); 2. блок оперативної па-
м'яті (що зазвичай адресує сегментний ре-
гістр). У деяких системах сегменти поді-
лено на сторінки фіксованого розміру, на-
приклад, по 64 Кбайт (див. також
зерупепіесі тетогу, чігіиаі тетогу).
зе£шепіаііоп - сегментація # процес розпо-
ділу на сегменти (див. також зе^тепі).
зе£шепіесІ асісігезз зрасе - сегментований
адресний простір # у такому адресному
просторі виконувану адресу формують з
адреси в команді і/чи в регістрі та адреси
в сегментному регістрі. Перевага сегмен-
тованої пам'яті - в більш компактному ко-
дуванні машинних команд. Її широко ви-
користовувала корпорація Іпіеі у процесо-
рах 80x86, однак зі здешевленням мікро-
схем пам'яті перемогу на ринку здобули
процесори з лінійною адресацією пам'яті
(див. Ііпеаг асісігезз зрасе). Синонім -
зергпепіесі аМгеззіп^ агскііесіиге (див. та-
кож зергпепіесі тетогу)
450
8етарЬоге
8е§тепіед тетогу - сегментована пам’ять #
пам'ять, адресний простір якої розбито на
окремі ділянки, сегменти (див. також
зе§тепі[2], зе^тепіесі асісігезз зрасе}.
8ЕІ - 8оїЬуаге Еп§іпеегіп§ Іпзіііиіе - Інсти-
тут програмної інженерії # знаходиться
при університеті Карнегі-Меллона. Розро-
бив моделі 8ІР-СММ (див. також
кіір://\м\м\м.зеі. сти. есіи).
8е1ес1 - вибирати, відмічати # наприклад,
пункти меню, частини графічного об'єкта
або тексту для подальших дій над ними
(див. також кі^кіі^кі, зеїесііогі).
веІесіесІ-раШ (Іе1ау8 - [дискретні програмо-
вані] затримки, обумовлені вибором шля-
ху [поширення або проходження сигналу]
(див. також апаІо^-уагіаЬІе сіеіауз).
8е1есііоп - 1. обраний елемент, виділений
блок тексту або частина графічного зо-
браження # див. також кі%кІі%кі, зеїесі;
2. вибір # у програмуванні - назва станда-
ртної керівної структури (див. також
ііегаііоп).
8е1есііоп Ьох - рамка вибору фрагмента #
див. також тагдиее, зеїесі.
8ЄІЄСІІУЄ СОШрГЄ88ІОП - СЄЛЄКТИВНЄ уЩІЛЬ-
нення; функція, режим селективного ущі-
льнення # оптимізуюча функція професій-
них графічних програм, яка дає змогу змі-
нювати ступінь (коефіцієнт) ущільнення
для різних ділянок зображення - збільшу-
вати ущільнення для фрагментів без дріб-
них деталей, що скорочує розміри файлів
і час передавання (завантаження) відпові-
дно, або навпаки, зменшувати ущільнен-
ня, щоб уникнути втрати якості (див. та-
кож сотргеззіоп, /гасіаі сотргеззіоп,
іта%е сотргеззіоп, ууауеіеі сотргеззіоп).
веІГ-сопІаіпей - модульний.
8еИ-ех1тасіт£ - саморозпаковувальний #
один зі способів створення упакованого
архівного файла, для розпакування якого
його досить запустити на виконання (див.
також ипраск).
8ЄІГ-1іеа1іп£ - самовідновлення.
8ЄІГ-іп8іа11іп§ - самовстановлювана, самоін-
стальована.
8ЄІГ-таіп<епапсе - автоматичне технічне об-
слуговування.
8ЄІГ-оріїтіге - самооптимізація.
8ЄІГ-ог§апІ2Іп§ тар - відображення [вхідних
даних на вихідні] із самоорганізацією # спо-
сіб навчання нейронної мережі у разі не-
достатньої кількості даних.
8еИ-оі*£апіхіп£ 8у8іет - самоорганізована
система # див. також А-Н/е.
8еИ-гер1ісаіїоіі - самовідтворення # напри-
клад, 8еИ-гер1ісаІіп§ ЬагсКуаге - апаратне
забезпечення, що само відтворюється
(див. також А-Н/е).
8ЄІГ-ІЄ8І - внутрішній тест, самотестування #
див. також сііаууіозіісз, іпсопсіизіуе іезі,
Іеар-/го§ іезі, РО8Т.
8еИ-1іте(1 сЬір - самотакгована мікросхема #
(див. також азупскгопоиз ргосеззог).
8е1Г-Іітес1 ргосе88ог - самотактований про-
цесор, асинхронний процесор - див. азуп-
скгопоиз ргосеззог.
8ЕМ - 1. 81апс1агс1 Еіесігопіс Мосіиіе - стан-
дартний електронний модуль; 2. 8саппіп£
Еіесігоп Місгозсоре - скануючий елект-
ронний мікроскоп.
8етапіїс апа1у8І8 - семантичний аналіз # за-
вершальна фаза аналізу компілятором по-
чаткового тексту програми. Компілятор
намагається виявити конструкції, які ма-
ють правильний синтаксис, але безглузді
щодо виконуваних операцій. Наприклад,
в арифметичному виразі додають два іде-
нтифікатори, один із яких є ім'ям проце-
дури (див. також сотріїег, Іехісаі апаїузіз,
зетапііс еггог, зупіах апаїузіз).
8етапіїс еггог - семантична помилка # по-
милка в програмі, яка не порушує правил
синтаксису мови програмування, напри-
клад, неприпустимий символ у команді
(порівн. зупіах еггог; див. також Іо%іс
еггог, зетапііс апаїузіз, зупіах).
8ешапііс пейуогк - семантична мережа # в
ШІ - спосіб подання знань у вигляді гра-
фа, вершини якого - іменовані вузли, що
позначають об'єкти, факти або поняття, а
з'єднуючі їх іменовані дуги, які називають
зв’язками, - відношення між об'єктами.
Зв'язки можна використовувати для відо-
браження властивостей, спадкування або
підпорядкованості (див. також АІ, кпоуу-
ІесІ%е гергезепіаііоп).
8ешап1іс8 - семантика # задає зміст слів і
символів мови програмування (порівн.
зупіах).
8етарЬоге - семафор # у програмуванні - в
багатозадачному і/чи багатопроцесорно-
му середовищі один із класичних спосо-
бів синхронізації завдань і керування до-
ступом до неподілюваного ресурсу, тобто
ресурсу, яким одночасно може користува-
тися тільки одне завдання. Зазвичай сема-
фор - цілочислова змінна чи об'єкт, над
якими можна виконувати три операції:
ініціалізацію, інкремент і декремент. За-
лежно від їхнього визначення, декремент
451
8ЕМІ
може означати блокування процесу або
ресурсу, а інкремент - його розблокуван-
ня. В момент зміни значення семафора
переривання заборонено або ця операцію
має здійснювати одна машинна команда.
Семафори бувають іменовані та неімено-
вані (див. також егепі, /Іа%).
8ЕМІ - Асоціація Зешісопсіисіог Ециіртепі
апсі Маїегіаіз Іпіетаїіопаї - Міжнародна
асоціація виробників напівпровідниково-
го устаткування та матеріалів, асоціація
8ЕМІ.
зетісопсіисіог - напівпровідник # клас ма-
теріалів (наприклад, германій і кремній),
що знаходиться за електропровідністю
між провідниками (такими як мідь і сріб-
ло) та ізоляторами (такими як скло й гу-
ма). Напівпровідники в чистому виді роб-
лять відносно високий опір струму та ма-
ють дуже низький опір у разі наявності в
них визначених домішок. Використову-
ють у виробництві мікросхем. Термін за-
стосовують також для позначення елект-
ронних пристроїв, зроблених із напівпро-
відникових матеріалів (див. також
соткіисіог, сііеіесігіс, іпзиіаіог, 8етісопсІисіог
тетогу).
зетісопдисіог сієуісє - напівпровідниковий
пристрій # електронний пристрій, основні
характеристики якого обумовлено прохо-
дженням струму через напівпровідник
(див. також хетісопсіисіог).
8етісопсіисІог іпсіизігу - напівпровіднико-
ва промисловість # див. також ГАВ,
8етісопсІисіог.
8етісопс1исІог тапиГасІигпщ - виробницт-
во напівпровідників # див. також ГАВ,
8етісопсІисіог, ма/ег
8епіісопс1ис1ог тетогу - напівпровідникова
пам’ять, напівпровідниковий ЗП [запам'я-
товуючий пристрій] # (див. також ВАМ,
ВОМ).
8Єіпіси8Іот ІС (також 8етіси8Іот сігсиіі) -
напівзамовлена ІС # інтегральна схема, в
якій частина функцій визначено та не-
змінна, а іншу - можна конфігурувати під
конкретні задачі (див. також А8ІС).
8еік1 - послати, посилати.
8епс1ег -1. відправник, джерело; 2. передавач.
$епіог уісе рге8ІсІепІ (також 8епіог УР) -
старший віце-президент.
8ЄП8ІП£ Іес1шо1о£у - технологія зчутливлен-
ня [роботів] # напрям наукових дослі-
джень.
5еп$Шуе іпГогтаїіоп - важлива [значима,
секретна, конфіденційна, критична] інфо-
рмація # інформація, втрата, розкриття
або знищення якої за тих або інших при-
чин небажана для бізнесу, функціонуван-
ня системи або її власника. Приклад: І соиісі
ойеп деі раззууогсіз апсі оІЬег ріесез оТ зєпзійує
іпГогтаїіоп [гот сотрапіез Ьу ргеїепсііпд іо Ье
зотеопе еізе апсі ]Ц8і азкіпд Тог іі. (Кєуіп 0.
Мііпік) - Я часто одержував від фірм паролі та
іншу важливу інформацію, видаючи себе за ко-
гось і просто запитуючи в них про це. (див. та-
кож ргіуііе^есі іп/огтаііоп).
8ЄП8ІІіуііу -1. чутливість # наприклад, еазіїу
тоипіеб 8ЄП8ОГ ХУІіЬ уегу 11І£І1 8ЄП8ІІІУІІу -
легко встановлюваний датчик із дуже ви-
сокою чутливістю; 2. здатність швидко
реагувати.
8ЄП8ІІІУІІУ СІаі18Є - опис чутливості (у мові
УНПЬ).
8ЄП8ОГ - датчик, чуттєвий елемент # датчики
бувають дискретні й аналогові (апаІо%
8ЄП8ОГ, апаїо^ие 8еп8ог). Дискретні датчи-
ки видають кілька фіксованих значень,
наприклад, “увімкнено”, “вимкнено”.
Аналоговий датчик - пристрій, який ви-
дає електричний сигнал реакції на темпе-
ратуру, рух, тиск, вібрацію, світло, магні-
тне поле, на концентрацію визначеної хі-
мічної речовини тощо (див. також
ШІСГО8ЄП8ОГ, РІЮІО8ЄП8ОГ, ІаСІІІв 8ЄП8ОГ).
8еп1іпе1 - спеціальна [сигнальна] позначка #
наприклад, позначка для виявлення кінця
файлу (див. також ЕОГ).
8ерагаІог - роздільник # наприклад, символ,
який розділяє лексеми або речення мови
програмування (див. також соттапсі
8ерагаіог, Іехісаі 8сап, раг8Іп%, раікпате
8ерагаіог, гесогсі 8ерагаіог, 8іаіетепі
8ерагаіог, 8упіах).
8ЕРР - 1. Зесиге Еіесігопіс Раутепіз
Ргоіосої - протокол безпечних елект-
ронних платежів # специфікація із підтри-
мки безпеки електронної торгівлі, розроб-
лена МазІегСагс! Іпіетаїіопаї Іпс., ІВМ,
Иеізсаре Соттипісаііопз Согр., ОТЕ
Согр., СуЬегСазЬ Іпс. і підтримувана К8А;
2. Зіпріє Ес1§е Ргосеззог Раска§е - конс-
труктив процесора з крайовим рознімом #
використовують в процесорах Сеіегоп.
зециепсе - послідовність, порядок прохо-
дження, ряд.
8едиепсіп£ - упорядкування.
зециепііаі - послідовний # розташований
або виконуваний один за іншим у певно-
му порядку за номерами, іменами, адреса-
ми тощо.
зедиепііаі ассезз - послідовний доступ #
452
8Є88ІОП
спосіб організації доступу до пристрою
пам’яті, за яким для читання/записування
довільного блоку даних потрібен пере-
гляд файла із самого початку, наприклад,
у разі використання магнітних стрічок
(порівн. гапсіот ассезз).
8ециепїіа1 таскіпе - послідовний комп'ю-
тер # порівн. рагаїїеі таскіпе.
зедиепіїаі рго£гаштіп£ - послідовне про-
грамування, програмування для звичай-
них комп'ютерів # на противагу програ-
муванню для паралельного оброблення
(див. такожрагаїїеіргосеззіп^).
8ециепііа1 8еагсІі - послідовний пошук # си-
нонім - Ііпеаг 8еагск (див. також зеагск).
8егіа1 -1. послідовний; 2. порядковий, серійний.
8егіа1 АТА (8АТА) - специфікація, інтер-
фейс 8егіа1 АТА # специфікація на послі-
довний інтерфейс, розрахований на під-
ключення до системних плат ПК і недоро-
гих серверів швидких пристроїв збере-
ження даних (жорсткі диски, дисководи
ВУИ і СВ-КЛУ). Плановані швидкості пе-
редавання даних: 150, 300 і 600 Мбайт/с.
Довжина кабелю - до 1 метра (див. також
АТА, кіір://уууууу.зегіаІаіа.ог^).
8егіа1 Ііпе - послідовний канал [лінія] # див.
також зіагі Ьіі.
8егіа1 питЬег (814) - 1. порядковий номер;
2. серійний номер.
8егіа1 рогі - послідовний порт # порт послі-
довного інтерфейсу (зазвичай КЗ-232С із
9- або 25-штирковим рознімем) для при-
єднання периферійних пристроїв типу мо-
дему, миші або принтера (див. також РВ-9,
рагаїїеі рогі, рогі ехрапсіег, рогі геріісаіог,
Р8/2рогі).
8егіа1іхаНоп - послідовне упорядкування #
застосовують до коду програми для пара-
лельного виконання, наприклад, у багато-
процесорній конвеєрній обчислювальній
системі.
8ЄГІа1І2Є - перейти в послідовний режим #
змусити процесор призупинити переда-
вання команд на виконання, допоки не
буде виведено певної команди. Потрібно
для деяких команд, які не можна обробля-
ти поза встановленим порядком.
8ЄГІЄ8 - 1. прогресія, [числова] послідов-
ність, ряд; 2. серія.
8егіГ - зарубка # 1. риска на кінцях основних
штрихів букви; 2. шрифт із зарубками
(див. також/опі).
8ЄГУЄГ - сервер # комп'ютер або застосуван-
ня, які надають послуги (сервіси), ресурси
чи дані клієнтському застосуванню або
комп'ютеру. Клієнтське застосування за-
звичай посилає серверу запит у форматі
ОЬЕ, РВЕ або в якомусь іншому (порівн.
сііепі) (див. також ассезз зєгуєг, аррііса-
ііоп зєгуєг, Ьаскир зєгуєг, Ьіасіе зєгуєг,
Ьизіпезз зєгуєг, сііепі/зегуєг агскііесіиге,
сііепі зо/їшаге, соттипісаііопз зєгуєг, сіа-
іаЬазе зєгуєг, сіесіісаіесі зєгуєг, /ах зєгуєг,
/Не зєгуєг, /ір зєгуєг, Іоасі зєгуєг, таіі
зєгуєг, тіггог зєгуєг, тосіет зєгуєг, тиііі-
тесііа зєгуєг, МЇ9ТР Зєгуєг, ОЬЕ Зєгуєг, РС
зєгуєг, зресіаіігесі зєгуєг, 8іа%іп% зєгуєг).
8егуег Ьо8Йп§ - розміщення сервера у про-
вайдера, оренда сервера # див. також
козііп% зегуісе, ууєЬ козііп§.
8Єгуєг-Ья8єй - серверний, з використанням
серверів, на основі сервера.
8егуег-Ьа8Є(1 пеЬуогк - серверна мережа #
мережа з централізованим керуванням ре-
сурсами. Для цього виділяють спеціаль-
ний комп'ютер, сервер (порівн. реег-іо-
реег ЬАІР, див. також зєгуєг).
8єгуісє - 1. служба, обслуговування, послу-
га, сервіс; планове (регламентне) (неправ.
сервісне) обслуговування; сервісні, регла-
ментні або профілактичні роботи, проф.
профілактика # див. також іезґ, 2. функція
(наприклад, ОС); 3. лінія зв'язку.
8єгуісє Ьигеаи - бюро обслуговування #
центр обслуговування, який пропонує
свої послуги (зазвичай спеціалізовані)
стороннім організаціям. Синонім - зегуісе
сепіег.
вегуісе сепіег - див. зегуісе Ьигеаи.
8егуісе раск - пакет поновлення # програм-
ні засоби, що дають змогу шляхом заміни
окремих модулів, бібліотек, внесення ви-
правлень (латок) тощо ліквідувати або
нейтралізувати знайдені в системі помил-
ки (див. також коі/іх, раіск).
вегуісе ргоуісіег - постачальник послуг #
фірма, що надає доступ до телекомуніка-
ційної мережі, наприклад, до Інтернету
(див. також сопіепіргоуісіег, ІЗР).
8ЄГУІсеаЬі1ііу - зручність технічного обслу-
говування; придатність до експлуатації.
8ЄГУІЄІ - сервлет # невелика програма мо-
вою Лауа або Регі, яку виконує веб-сервер
або сервер застосувань. Термін створено
за аналогією з терміном арріеі (див. також
арріісаііоп зєгуєг).
8Є88ІОП - 1. сеанс [зв'язку], сесія # 1. активне
з'єднання між користувачем і комп’юте-
ром або між двома комп'ютерами; 2. по-
слідовність операцій, в якій між станція-
ми в мережі встановлюють з'єднання, ви-
453
8Є88ІОІ1 Ьцаскіп^
робляють обмін даними і завершують
з’єднання (див. також 8Є88Іоп іітеоиі,
8Є88ІОП ігасіпзУ, 2. сесія # одномоментне
записування на компакт-диск однієї або
кількох доріжок (див. також тиІіІ8Є88Іоп
<іІ8к, тиІіІ8Є88Іоп гесогскп^).
зеззіоп кЦаскіп§ - перехоплення сеансу
[зв'язку].
зеззіоп Іауег - сеансний рівень, рідко рівень
сесії # п'ятий із семи рівнів моделі 081.
Надає послуги з координації та синхроні-
зації обміну даними між застосуваннями
(тобто між процесами рівня подання да-
них). Координація потрібна, якщо одна
система працює повільніше, ніж інша, або
пакети передають не в тому порядку. На
цьому рівні до пакетів додають інформа-
цію, яка використовує комунікаційні про-
токоли (див. також арріісаіїоп Іауег, сіаіа
Ііпк Іауег, пеіїиогк Іауег, рку8ІсаІ Іауег,
рге8епіаіїоп Іауег, ігап8рогі Іауег).
зеззіоп іітеоиі - ліміт часу сеансу [зв'язку] #
ДИВ. також 8Є88ІОП.
зеззіоп Ггасіп§ - контроль сеансів [А¥\¥\¥] #
ДИВ. також 8Є88ІОП.
ЗЕТ - Зесиге Еіесігопіс Тгапзасііоп - прото-
кол захищених електронних транзакцій,
протокол ЗЕТ # стандарт, який забезпечує
безпечний обмін транзакціями у разі
оплати покупок за банківськими картками
через Інтернет. У ньому використано сер-
тифікаційна схему для підтвердження
справжності того, що суб'єкт, який здійс-
нює транзакцію, дійсно є власником даної
кредитної картки. Запропоновано фірма-
ми Уїза Іпіегпаііопаї і МазіегСагб (див.
кіір://\\гмуу.8еісо. ог%).
зеі іЬеогу - теорія множин # математична ди-
сципліна (див. також іпіег8есіїоп, ипіоп[2]).
зеі-ап<1-гесаП - присвоювання і повторний
виклик.
8ЕТС - ЗупсЬгопоиз Ециіршепі Тітіп§
Оепегаіог - генератор часових сигналів
для синхронного устаткування.
8ЕТІ - Зеагск £ог ЕхігаТеггезігіаІ Іпіе11і£епсе -
пошук неземних цивілізацій, програма
ЗЕТІ # зараз із цим терміном пов'язують
ініціативу 8ЕТІ@йоте з пошуку незем-
них цивілізацій на основі розподіленого
аналізу на мільйонах ПК добровільних
учасників програми, користувачів Інтер-
нету, космічних радіосигналів, прийня-
тих із космосу та найбільшим у світі ра-
діотелескопом в Аресібо (гори на півно-
чі Пуерто-Ріко). Кількість учасників
програми досягла 4 млн із 200 країн сві-
ту (див. також Сгіії, кіір://умууу.8еії.ог%,
кіїр://8Єііаікоте.88І. Ьегкеїеу. есіи).
8ейір - початкова інсталяція; програма або
процедура початкової інсталяції.
8ЄУЄГІІу СОСІе - ДИВ. 8ЄУЄГІЇу ієуєі.
зеуегіїу ієуєі - код [ступінь] серйозності по-
милки # визначає ступінь впливу конкрет-
ної помилки на застосування. Помилки
поділяють на наступні групи: 1) що при-
зводять до зависання системи, руйнуван-
ня файлів і втрати даних; 2) функціональ-
ні, які не дозволяють користувачу викона-
ти бажану задачу; 3) помилки локалізації
та косметичні; 4) тривіальні помилки. Цей
код присвоює помилці тестер (див. також
Ьеіа іе8іег, Ьи§).
зех сЬап^ег - див. %епсІег скап^ег.
8Е - див. 8І%п/Іа%.
8ЕА - Заіез Еогсе Аиіотаііоп - засоби авто-
матизації процесу продажів # клас про-
грам, які дають змогу за даними з веб-
сайта одержати інформацію щодо потен-
ційних клієнтів, а також відстежити всі
контакти й дії, що стосуються передбачу-
ваної угоди (див. також СКМ).
8ЕЕ - зшаїї Гогш Гасіог - мініатюрний конс-
труктив (тип корпуса ПК) # синонім - 8Ііт-
Ііпе (див. також аіі-іп-опе, іїе8кіор, сот-
расі са8Є, /иіі іоууєг, тісго-іошег, тісііолмег,
8ІІШІІПЄ, іоууєґ).
ЗЕТ - Зузіет Еаиіі Тоїегапсе - відмовостій-
кість системи; система, стійка до помилок #
концепція та засоби забезпечення відмо-
востійкості мережі, які використовують,
наприклад, у мережних ОС Ьіоуєіі
КеіХУаге.
8ЕХ - ЗеК Ехігасііп£ Агсйіує - саморозпа-
ковуваний архів # архівний файл, реалізо-
вано у виді саморазпаковуваного викону-
ваного модуля (при запуску) (див. також
/ііе Ьаскир).
8СС - 1. ЗСЗІ-З Огарйіс Соттапбз - графі-
чні команди ЗСЗІ-З; 2. Зіапбагб Огаріїісз
Соппесііоп - стандартна графічна шина
(компанії Не\¥Іеіі-Раскагс1).
8СЕХ - 1. ЗІ£па1 Оепегаіог - генератор сиг-
налів; 2. Зузіет Оепегаіог - системний ге-
нератор, генератор системи.
8СІ - Зііісоп Єгарйісз Іпс. - фірма Зііісоп
Огаріїісз # каліфорнійська фірма, відома
своїми графічними робочими станціями.
Заснована Джеймсом Кларком (Іатез Н.
Сіагк) у 1982 р. У 1994 р. Д. Кларк засну-
вав Кеізсаре Соттипісаііопз (див також
кіір://ум\м\у.8£І. сот).
8СМЬ - 1. Зіапсіагсі Оепегаїіхесі Магкир
454
зЬіекі
Ьап^иа^е - стандартна мова узагальненої
розмітки (опису) [документів], мова й фор-
мат 8СМЬ # прийнятий у 1986 р. стандарт
180 8879 для визначення структури та керу-
вання вмістом будь-якого елект-ронного (ци-
фрового) документа. Мова НТМЬ, викорис-
товувана для підготовки веб-сторінок, є під-
множиною 86МЬ. Попередником 8СМЬ бу-
ла мова СгМЬ, створена Чарльзом Гольдфар-
бом у 1969 р. Її використовували в корпора-
ції ІВМ для розмітки технічної документації
(див. також кіір://у^у\у.зі1.ог^/5^тІ)'9
2. 8їгисШгес1 ОгарЬісз Магкир Ьап£иа&е -
структурна мова графічної розмітки.
8СК - 8еі СгарЬісз Кепбійоп - установити
графічне відображення.
8СЖАМ - 8упсЬгопои8 ОгарЬісз КАМ -
синхронний графічний ОЗП # різновид
8РВАМ. який забезпечує кращі характе-
ристики графічних контролерів і високу
продуктивність застосувань ЗБ-графіки
(див. також УКАМ, ІУКАМ).
8НА - 1. 8атр1е-апс1-Но1с1 Атріійег - підси-
лювач вибірки і запам’ятовування;
2. 8есиге Назй АІ^огіШт - алгоритм ауте-
нтифікації та перевірки цілісності інфор-
мації, алгоритм 8НА.
8Ііас1ег - [стандартна] підпрограма створен-
ня ефектів: підсвічування поверхні об’єк-
та, побудови тіней; зафарбовування пове-
рхонь або перетинів об’ємних об’єктів
(для подання текстур різних матеріалів у
КГА) # див. також зоїісі іехіиге.
зйасііїщ - затінення (КГА).
8Ьаскл¥ ша$к (8М) - тіньова маска # техно-
логія виготовлення масок з інвару (залізо-
нікелевого сплаву) із круглими отворами,
застосовними в ЕПТ (див. також арегіиге
%гіІІ, СкготаСІеаг, Тгіпіігоп).
зйасіоуу тетогу - затінювана пам'ять, “ті-
ньовий” ОЗП # 1. спосіб прискорення ро-
боти комп'ютера, коли ВІ08 під час зава-
нтаження листується з ППЗП до більш
швидкого й захищеного від запису ОЗП,
який називають також зкадом КАМ\ 2.
спосіб організації пам’яті, поширений в
схемотехніці. Апаратно, переключенням
адресної лінії, за певних умов один блок
пам’яті замінюють іншим із записаною в
нього програмою завантаження, ОС, під-
тримкою графіки, тестами тощо (див. та-
кож зузіет зкасіоучіпу/чісіео зкаскгюіпз).
зЬнсіоуу ВАМ - див. зкаскгш тетогу.
$Ьа<іо¥И 8егуег - див. Ьаскир зєгуєг.
8Ііаре сгеаііоп ІооІ8 - засоби [інструменти
для] створення форм (КГА).
81іаре/8ес1:іоп $е1есіог - виділення фор-
ми/фрагмента (КГА).
$Ьагес1 - загальний, поділюваний, спільно
використовуваний # про ресурс.
$Ьагесі (іігесіогу - поділюваний каталог #
каталог, до якого можуть приєднатися ме-
режні користувачі (див. також (іігесіогу).
8Ьагес1 Мейіа НеЬуогкз - мережі з поділю-
ваною пропускною здатністю.
зііагесі тетогу - поділювана пам'ять, спіль-
но використовувана пам’ять, # пам'ять у
багатозадачній ОС, доступна більше, ніж
одній програмі. Один із двох способів ор-
ганізації взаємодії між паралельними про-
цесами (інший - теззаре раззіп%) (див. та-
кож (іиаі-рогіесі тетогу).
$1іаге(1 ге80іігсе - поділюваний ресурс; спі-
льно використовуваний ресурс; загальний
ресурс # будь-який пристрій, дані або
програма (наприклад, каталоги, файли,
принтери, іменовані канали), використо-
вувані більше, ніж одним пристроєм або
програмою.
вЬаге^уаге - умовно-безоплатне ПЗ # спосіб
дистриб'юції недорогого ПЗ, доступний
як “спробуй, перед тим як купити”. Такі
програми можна завантажити, зокрема з
В88 або з онлайнових систем. Деякі про-
грами безоплатні, але потрібно заплатити
за додаткові функції або повну версію, ін-
ші треба деінсталювати з диска після за-
значеного терміну, якщо не сплачено ав-
торську винагороду (див. також сагемаге,
/гееууаге, Р8Р, РТР, %иіІі\уаге, риЬІіс
сіотаіп).
зкагігщ йеуісе - контролер-комутатор, який
забезпечує колективне використання при-
строю.
8Ііагрепіп£ - збільшення чіткості (різкості)
зображень.
8Ьагрпе88 - різкість # характеристика якості
відтворення границь зображень і конту-
рів.
8Ііееі-Гес1 8саппег - сканер із посторінковою
подачею # див. також /ІаіЬесІ зсаппег,
капсікеїсі зсаппег, зсаппег.
8Ііе11 - [програмна] оболонка.
8ПЄІ1 ЄХІЄП8І0П - розширення оболонки #
спеціальне застосування, що надає додат-
кові можливості інтерфейсу ОС.
8Іііе1є1 - 1. екран, обплетення # металева сіт-
ка, яка покриває кабель і захищає переда-
вані по ньому електромагнітні сигнали
від перешкод (див. також сгоззіаїк, поізе);
2. захист; 3. захищати, прикривати, засло-
няти, екранувати.
455
зкіекіесі Ьуізіед раіг
зкіекіесі іууізієсі раіг (8ТР) - екранована
кручена пара # два перекручених навколо
один одного ізольованих мідних проводи.
Один із видів тонких кабелів для ЛОМ
(див також РТР, іууізієсіраіг, ШР).
8Іііе1(1іп£ - екранування # спосіб захисту пе-
редавального середовища від електромаг-
нітних перешкод (див. також ЕМІ, ЕРІ,
зкіеісі).
8І1Ш - зсув # послідовне переміщення роз-
рядів регістру або клітинок пам'яті на за-
дане число позицій вліво або вправо. У
наборі машинних команд (іпзігисііоп зеі)
зсуви бувають логічні (Іо^ісаі зкі/і), ариф-
метичні (агііктеііс зкі/і) й циклічні
(сусіісаі зкі/і) (порівн. гоіаіе).
8І1ІЙ ГЄ§І8ІЄГ (8К) - зсувний регістр # при-
стрій, який зсуває біти в слові праворуч
або ліворуч. Синонім - зкі/іег (див. також
ге^ізіег, зкі/і).
8І1ІЙЄГ - зсувний регістр - див. зкі/і ГЄ&ІЗІЄГ
зііір - відправлення, відправляти # напри-
клад, продукцію після тестування.
зііір апс! ргау - досл. “на либонь”, “відправ - і
молися” # передавання дейтаграм без
установлення з'єднання (див. також
сіаіа^гат).
8Ііірріп£ - відвантаження, відправлення, по-
стачання.
8НЬ - Зой-НагсКуаге Ьо^іс - програмувальна,
навчальна апаратна логіка (нейрона ІС).
8Іюгі - коротке замкнення, КЗ # розрив еле-
ктричного ланцюга в результаті контакту
двох проводів, які знаходяться під напру-
гою, або проводу під напругою та землі
(див. також §гоипсІ, ІІРЗ).
зЬогі іп1:е§ег - коротке ціле # у програму-
ванні - простий тип даних, призначений
для цілих чисел, які подають в пам’яті
півсловом (див. також сіаіа іуре, іпіе^ег,
ипзі&песі іпіе§ег).
8Іюгі Ме88а§е Зегуісе (8М8) - служба ко-
ротких [текстових] повідомлень, служба
8М8 # передбачає передавання текстових
повідомлень довжиною до 140 байт між
абонентами стільникових мереж та в разі
роботи з КПК-комунікаторами. Найпоши-
реніше застосування 8М8 — доставка різ-
ної інформації на стільниковий телефон:
особисті повідомлення, котирування цін-
них паперів, новини, погода, анекдоти то-
що (див. також С8М, ЕМ$^> ММ8).
зкогісиі - 1. (також кеуЬоагд зЬогісігі,
зЬогІсиі кеу) - “швидка клавіша”, клаві-
шна комбінація швидкого виклику, при-
скорювальна клавішна комбінація, скоро-
чена клавіатурна команда, “швидка” кла-
віша (термін АТ Місгозой) # клавішна
комбінація, що прискорює роботу, іноді її
називають також “гарячими” клавішами
(див. також ассеїегаіог кеу); 2. ярлик -
екранна “абревіатура” у ХУіпсіоууз 95.
зЬогЬуауе - короткі хвилі - див. кі§к
/гедиепсу.
8іюуу іЬгои§іі - “просвічування” рисунка
або тексту (надрукованого на зворотній
стороні листа).
зЬгіпк-уугар - [готовий] комплект [ви-
робів] для побудови ЛОМ # див. також
ЇЛИ.
зкгіпк-лугар Іісепзе - обгорткова ліцензія #
ліцензія, яку друкують на обкладинці па-
кета [коробки] ПЗ у виді викладу типових
умов договору (див. також зо/іууаге
Іісепзе).
8НТР - див. Зесиге Нурегіехі Тгапз/ег Ргоіосої
8-НТТР - Зесигііу Нурегіехі Тгапзіег
Ргоіосої - протокол захищеного переда-
вання гіпертексту, протокол 8-НТТР #
специфікація захисту даних, розроблена
фірмою Епіегргізе Іп1е£га1іоп Тесішоїо^у
(ЕІТ) (див. також НТТР).
8іпііс1оууп - 1. вимикання; 2. завершення
(програми) # (див. також зузіет зкиісклмп,
іегтіпаііопщ).
8НУ - Зіапсіагсі Ні^іі Уоіите - системні
плати, вироблені корпорацією Іпіеі у ве-
ликих обсягах.
81 — 1. Зесопсіагу Іприі - вторинний вхід;
2. ЗЬій Іп - перехід на нижній регістр
[клавіатури] # див. також кеуЬоагсі', 3. Заі-
еііііе Іпіегпеі - супутниковий Інтернет, су-
путниковий доступ до інтернету.
8ІА - Зешісопсіисіог Іпсіизігу Аззосіаііоп -
Асоціація напівпровідникової промисло-
вості (США) # заснована в 1977 р. (див. та-
кож ЕІАІ^ЕЮА, ИЕС, кіір://^\\^.зетіскірз.ог§).
ЗІВ - Зузіет Іпіе^гаїіоп Віоск - блок інтег-
рації системи.
8ГО - див. Зесигііу Шепіі/іег.
8Ісіе еПесі - побічний ефект # у програму-
ванні - зміна глобальних значень змінних
або стану обчислювального середовища в
процесі виконання підпрограми або функ-
ції (див. також %ІоЬаІ уагіаЬІе, Іосаі
уагіаЬІе, уагіаЬІе).
8ІСІЄ-ІІІ [сіізріау] - [екран] із бічним підсві-
чуванням.
8ІСІЄ ріесез - сторони, бічні елементи [вікна].
зісіеЬаг - врізка (стовпчик, рубрика) # блок
тексту, розміщений збоку від основного
тексту документа.
456
зі^паї
8ШЕ - Зузіет Іпберепсіепі Ваіа Рогтаі - си-
стемно-незалежний формат даних # стан-
дарт для резервного копіювання даних у
ЛОМ.
8ієує ої ЕгаіозіЬепез - алгоритм “Решето
Ератосфена” # використовують для пошу-
ку простих чисел (див. також ргіте
питЬег).
8ієує ої ЕгаіозіЬепез ЬепсЬтагк - еталон-
на програма “Решето Ератосфена” # див.
також ЬепсЬтагк.
8ІЕ - Зоигсе Іприі Гогтаі - вхідний формат
джерела [відеозображень МРЕСг] # специ-
фікація МРЕСг-файлу.
8ІС - 1. Зресіаі Іпіегезі Огоир - спеціальна
група за інтересами #1) мережний форум
із будь-якого загального предмету. Сино-
нім - соттипііу о/ іпіегезі (див. також
£70; 2) групи за напрямами у А8М, на-
приклад: 8Ю6КАРН - комп’ютерна гра-
фіка; ЗЮРЬАК - мови програмування;
ЗЮОРЗ - операційні системи; ЗЮБА -
автоматизація проектування; 2. див.
зі^паіиге.
8ІССОММ - ТЬе Зресіаі Іпіегезі Огоир іп
Ваіа Соштипісаііопз - група ЗІОСОММ #
група у складі А8М, яка об’єднує фахівців
із телекомунікації (див. також 810,
кіір://уууму. аст. ог^/зі^сотт).
81 САКСИ - ТЬе Зресіаі Іпіегезі Огоир Гог
Сотриіег АгсЬііесіиге - група ЗІОАКСН #
спеціальна група в складі А8М, яка поєд-
нує фахівців з архітектури комп’ютерів
(див. також 810).
8ІСАК.Т - Зресіаі Іпіегезі Огоир Гог
Агіііісіаі 1піе11І£епсе - група ЗІОКГЮ #
група в складі А8М, займається питання-
ми ШІ. Випускає журнал ІтеИі^епсе (див.
також кіір://зі§агі. аст. ог%, 810).
8ІСС8Е - Зресіаі Іпіегезі Огоир оп
Сотриіег Зсіепсе Ебисаііоп - спеціальна
група з освіти в сфері інформатики, група
ЗІОСЗЕ # див. також АСМ, 810,
кар: //тиу. азт. ог§/зі£сзе.
8іСе - кремнієво-германієвий # про техно-
логії виготовлення мікросхем. Дешевша
альтернатива арсеніду галію (див. також
ОаАз).
8ІССКАРН - ТЬе Зресіаі Іпіегезі Огоир Гог
Сотриіег ОгарЬісз - група ЗЮСКАРН #
спеціальна група в складі А8М, яка поєд-
нує фахівців із комп’ютерної графіки.
Проводить щорічні конференції, призна-
чені для художників і аніматорів, які пра-
цюють із комп’ютерною графікою (див.
також 810, кіір://у^\^.зі§§гарк.ог^).
8ІСІК - Зресіаі Іпіегезі Огоир оп ІпГогтаїіоп
Кеігіеуаі - група ЗІОІК # група в складі А8М,
займається питаннями інформаційного по-
шуку (див. також 810, кіір:/Л^у^’.аст.ог§/зі§іг).
8ІСКВВ - Зресіаі Іпіегезі Огоир оп Кпо^іеб^е
Оізсоуеіу іп Баіа апсі Баіа Міпіп£ - група
ЗІОКЕЮ # створена в 1998 р. група в складі
А8М, займається питаннями виявлення знань
і глибинного аналізу даних (див. також 810,
кіїр ://уу\у\у. аст. ог§/зі^к(1сГ).
8ІСМСЮ - Зресіаі Іпіегезі Огоир оп
Мапа^етепі оГ Паіа - група з керування
даними, група 8ІОМОВ # спеціальна гру-
па в складі А8М, яка займається пробле-
мами керування даними (див. також 810,
ууилг. аст. ог§/зІ£тосІ).
8ІСРЬАі\ - ТЬе 8ресіа1 Іпіегезі Огоир оп
Рго£гатшіп£ Ьап^иа^ез - група 8ІОРЕАК #
спеціальна група в складі А8М, яка поєд-
нує фахівців із мов програмування (див.
також 810).
8ІС8АС - 8ресіа1 Іпіегезі Огоир Гог Зесигііу,
Аисііі апсі Сопігої - група 8Ю8АС # група
в складі А8М, займається комп’ютерною
безпекою (див. також 810).
8ІС8ОЕТ - Зресіаі Іпіегезі Огоир Гог
8оГі\уаге - група 8ІО8ОЕТ # група в скла-
ді А8М, займається питаннями інженерії
ПЗ (див. також 810).
8І£П - 1. знак [числа] # див. також зі%п Ьіі,
зі%п ехіепзіоп, зі§п /Іа§; 2. знак, символ #
див. також казк зі%п, регсепі зі%п, роипсі
зі%п\ 3. підписувати, ставити підпис.
8І£П Ьіі - знаковий розряд # у форматі двій-
кового подання числа - розряд, виділений
для подання знака числа: зазвичай 0 по-
значає позитивне число, 1 - негативне.
Для цілих чисел як знаковий зазвичай ви-
користовують розряд, який передує М8В
(див. також зі%п ехіепзіоп, зі§п/Іа§).
8І£П ехіепзіоп - розширення знака # опера-
ція заповнення знаком операнда наступ-
них за ним і незайнятих цим операндом
розрядів регістра. Є підготовчою перед
виконанням процесором арифметичної
команди (див. також зі§п Ьіі, зі%п/Іа%).
зі§п Па£ (8Е) - прапор знака # однорозряд-
ний регістр або розряд слова стану проце-
сора, що приймає після виконання низки
команд значення знака результату. Вико-
ристовують арифметичні команди й деякі
команди умовного переходу (див також
АЕ, СЕ, РЕ, зі%п Ьіі, 2Е).
8І£па1 - 1. сигнал # електричний або якогось
іншого виду індикатор, який використову-
ють для передавання інформації. Електрич-
457
8І§ПаІ рГОСЄ88ІП§
ні сигнали поділяють на цифрові й аналого-
ві. Сигнали зазвичай кодують за частотою
(їгециепсу тодиіаііоп) або за амплітудою
(ашрійиде тосіиіаїіоп), щоб відокремити їх
ВІД непотрібних шумів (порівн. ПОІ8Є', див.
також апаІо% 8І%паІ, Ьіроіаг 8І§паІ, сопігої
8І%паІ, сіі^іїсіі 8І§паІ, іпкіЬіїіп% 8І%паІ, )ат
8І£паІ, 8І£паІ ргосе88Іп§\ 2. дієсл. сигналізу-
вати, подавати сигнал.
8І£па1 ргосе88Іп§ - оброблення сигналів #
перетворення сигналів із датчиків у фор-
му, зручну для сприйняття людиною або
для подальшого комп’ютерного оброблен-
ня та збереження (див. також апаІо% 8І%-
паї, сІІ£ІіаІ 8І§паІ, О8Р, орегаїіопаї атріі-
/іег, 8І§паІ, 8І£паІ ге%епегаііоп)
8І£па1 ргорацаііоп - поширення сигналу #
див. також 8І£паІ.
8І£ііа1 ге^епегаііоп - регенерація [віднов-
лення] сигналу # процес оброблення сиг-
налу, в результаті якого утворюється ви-
хідний сигнал з вихідними характеристи-
ками вхідного сигналу. Зазвичай потрібен
через загасання сигналу в разі передаван-
ня по лініях зв'язку (див. також
аіїепиаііоп, 8І%паГ).
зіцпаї Сгасіп^ - трасування сигналу # пере-
вірка проходження сигналів по електрич-
них ланцюгах (зазвичай під час налаго-
дження або пошуку несправностей) Ви-
конують за допомогою осцилографа і/або
логічного аналізатора (див. також
О8сі11о8соре, Іо%іс апаїугег).
8І£па1іп£ - 1. сигналізація; 2. передавання
сигналів; 3. оповіщення, попередження.
8І£па11іп£ а£еп< - агент-сигналізатор - див.
а^епі.
8І£па1іп£ ргоіосої - протокол сигналізації #
див. також 57Р[з], 887.
8І§паі-іо-поІ8Є (8/ІЧ) - співвідношення сиг-
нал/шум (див. також 8І%паІ, 8ЕК).
8І§паіиге (8І§) - 1. сигнатура # 1) специфіч-
ний вміст пам'яті, що характеризує об'єкт,
наприклад, комп'ютерний вірус; 2) зовні-
шні ознаки подій у комп'ютерній мережі,
що характеризують поведінку користува-
ча чи атаку, наприклад, велику кількість
ТСР-з'єднань із різними портами, вказує
на спробу їхнього сканування (див. також
8І%паІиге апаІу8І8)\ 2. відмітна ознака; 3.
див. сН^іІаІ 8І%паіиге', 4. підпис; 5. ставити
підпис, підписувати.
8І£паІиге апа1у8І8 - сигнатурний аналіз,
аналіз сигнатур # використовують зокре-
ма для контролю працездатності апарату-
ри комп'ютера.
8І£П-її1е - файл із картинкою, який приєдну-
ють до листа.
8І£піїїсапІ - значуща цифра.
8ПА - ЗоГШаге апд ІпГогтаїіоп Іпсіизігу
Аззосіаііоп - Асоціація індустрії програм-
ного забезпечення та інформації, асоціа-
ція ЗИА # професійне об'єднання, створе-
не 1 січня 1999 р. унаслідок злиття Асоці-
ації інформаційної індустрії (ПА) та Асо-
ціації видавців ПЗ (5РЛ). Бореться за до-
тримання авторських прав, організує кон-
ференції та симпозіуми (див. також
кіїр://уу\\^м.8Ііа. пеі).
8ІІісоп - кремній # напівпровідниковий ма-
теріал (14-й елемент у періодичній табли-
ці, атомна вага 28,09), широко використо-
вують у виробництві мікросхем (див. та-
кож %а11іит акепісіе, §егтапіит, 8ІІісоп
іескпоІо§у, 801).
8І1ісоп сотріїег - кремнієвий компілятор #
компілятор у САПР електронних схем.
Початковий текст для таких компіляторів
схожий на текст програми звичайною мо-
вою програмування, однак змінні в ній за-
дають логічні сигнали або групи сигналів
у мікросхемі. Виходом такого компілято-
ра є топологія мікросхеми, що реалізує за-
дану у початковій програмі логіку, та ін-
ша документація, потрібна для виробниц-
тва цієї мікросхеми (див. також сотріїег,
ЕРА, Іо%іс 8упіке8І8, УегіІо%, УНРЬ).
8І1ісоп-оп-іп8и1аіог - див. 801.
8І1ІСОП ІесЬпоІо^у - кремнієва технологія
(виробництва мікросхем) # див. також
8ІІІСОП.
Зііісоп Уаііеу - Кремнієва долина # назва об-
ласті навколо Пало-Альто і Саннівиля в
долині Санта-Клара в Північній Каліфор-
нії. Одержала свою назву через велику кі-
лькість розташованих тут комп'ютерних
компаній. Приклад: Зііісоп \/аІІеу із іо іґіе
ІІпііесІ ЗІаІез \л/ЬаІ ІЬе ІІпііед Зіаіез із іо ІЬе тезі
оііЬе хл'огісі. (МісЬаеІ Іе\л/із) - Кремнієва долина
для Сполучених Штатів - приблизно те саме,
що Сполучені Штати для всього іншого світу.
8ІІісоп ууаГег - кремнієва пластина [вафля] -
див. ума/ег.
8ІМ - 1. Зегуісе ІпіегГасе Модиіе - сервіс-
ний (службовий) інтерфейсний модуль #
див. також ТІМ', 2. ЗиЬзсгіЬег Ідепіііу
Модиіе - модуль ідентифікації абонента,
ЗІМ-карта # у стільникових телефонах -
карта, в якій записано унікальний номер
апарата.
ЗІМ-Ьоск - замок 8ІМ-карти # програмний
замок, який встановлює виробник за за-
458
8ІП£ІЄ-раЗЗ
мовленням оператора зв’язку. Унеможли-
влює експлуатацію апарата у разі підклю-
чення до мережі іншого оператора.
8ІМБ - 8іп£Іе Іпзігисііоп - Миіііріе Ваіа
зігеаш ргосе88ІП£ - один потік команд -
багато потоків даних, архітектура 8ІМП #
опис архітектури паралельної комп'ютер-
ної системи, що припускає виконання од-
нієї поточної команди кількома процесо-
рами. Цю команду вибирає з пам'яті
центральний контролер 8ІМВ-системи,
але працює вона над різними елементами
даних (частіше за все елементами маси-
ву). Для цього кожний процесор має асо-
ційовану з ним пам'ять для збереження
масивів однорідних даних. До цієї катего-
рії попадають зокрема векторні процесо-
ри. Термін введено американським ученим
Майклом Флінном (М. Еіупп) у 1972 р.
(див. також МІМИ, МІ8О, ОТ, 8МР,
УЄСІОГ рГОССЗЗОГ).
8ІММ - 8іп£Іе Іп-Ііпе Метогу Мобиіе - мо-
дуль пам'яті з однорядним розташуван-
ням виведень, модуль 8ІММ # невелика
друкована плата для ПК і периферійних
пристроїв із монтажем на поверхню мік-
росхем пам'яті. Бувають ЗО- і 72-контакт-
ні модулі (див. також БІММ, 8МІ\Ї).
зітріе зеагск - простий запит # один з алго-
ритмів роботи пошукових \У\¥\¥-серверів
(див. також асіуапсесі зеагск, ро^ег
зеагск).
зітріе іуре - простий тип # до простих ти-
пів даних відносять цілочислові, дійсні,
символьні, булеві типи й переліковні ти-
пи (див. також сіаіа іуре).
зітріех - симплекс (див. також зітріех
ігапзтіззіоп).
зітріех ігапзтіззіоп - симплексне переда-
вання # режим роботи лінії зв'язку, коли
передавання даних від пристрою до при-
строю здійснюють тільки в одному напря-
мку (див. також сіиріех ігапзтіззіоп, каї/-
сіиріех [ігапзтіззіоп]).
зішріісііу - простота.
8іши1а - мова програмування 8іши1а # роз-
роблена в 1967 р. у Норвегії мова моде-
лювання складних систем. Перша об’єкт-
но-орієнтована мова, що ґрунтується на
більш ранній мові моделювання дискрет-
них подій 8іти1а 1 та мові Алгол. Розви-
ток - 8іши1а-67 (див. також СР88, ООР,
зітиіаііоп Іап%иа§е).
зітиіаіе - моделювати, імітувати.
зітиіаііоп - імітація, моделювання, іміта-
ційне моделювання # програмна імітація
фізичного процесу або об'єкта. Приклад:
Сотриіаііопаї рґіузісізіз айетрі іо зоіує зсіеп-
ііГіс ргоЬІетз іїігоидїі зітиіаііоп. - Комп'ютерна
фізика намагається вирішити наукові пробле-
ми імітаційним моделюванням, (порівн.
етиіаіог).
зітиіаііоп 1ап£иа£е - мова моделювання #
див. також сіізсгеіе зітиіаііоп, ОР88, кі^к-
Іечеі Іап%иа%е, рго%гаттіп% Іап%иа%е,
8ітиІа.
зітиіаіог - імітатор, проф. симулятор # ін-
струментальна програма, що імітує опера-
ції деякого пристрою, використовувана
для налагодження програм (див. також
етиіаіог).
зішиїіапеоиз - одночасний, синхронний, па-
ралельний # синонім - зупскгопоиз.
зішиїіапеоиз ассезз - одночасний доступ,
паралельний доступ # синонім - рагаїїеі
ассезз.
зішиїіапеоиз ехесиііоп - паралельне вико-
нання # синонім - сопсштепі ехесиііоп.
зіпе - 1. синус # у МВР зазвичай реалізують
як вбудовану функцію 8Ш (аг^итепі);
2. синусоїдальний.
зіпріє скір (ієуісє - пристрій, виконаний у
вигляді однієї мікросхеми (див також
скір, зіп^іе-скір).
зіп£Іе іпкегііапсе - одиночне [одиничне]
спадкування # в ООП - форма спадкуван-
ня, у разі якої кожний клас має не більше
одного узагальнення, тобто один супер-
клас (див. також іпкегііапсе, тиіііріе іп-
кегііапсе, ООР, зирегсіазз).
зіпріє циоіе - одинарні лапки # див. також
арозігорке.
зіп£Іе-Ьоаг(1 - одноплатний # див. зіп§1е-
Ьоагсі сотриіег.
зіп^Іе-ЬоагсІ сотриіег (8ВС, також зіпріє
Ьоагсі сотриіег) - одноплатний комп'ю-
тер # комп'ютер, цілком розміщений на
одній друкованій платі. Використовують
для вбудовування в устаткування й при-
лади (див. також етЬеМесІ сотриіег,
ешЬесісіесІ зузіет).
зіп§1е-скір - однокристальний # мікроконт-
ролер або мікроЕОМ, яка виконана у ви-
гляді однієї мікросхеми (див також
тісгосопігоііег, тісгоргосеззог).
зіп§1е-скір (ієуісє - пристрій, виконаний у
вигляді однієї мікросхеми (див. також
скір, зіп^іе-скір).
зіп£Іе-епс1есІ - з несиметричним виходом,
несиметричний.
5Іп§1е-разз - однопрохідний # порівн.
тиіііразз.
459
8ІП§1Є-рГЄСІ8ІОП
8ІП£Іе-ргесІ8Іоп - з одинарною точністю #
32-бітове подання дійсного числа (порівн.
сІоиЬІе-ргесІ8Іогі).
8ІП£Іе-8Є88Іоп гесогсіііщ - односеансне запи-
сування # ранній стандарт записування
згідно якого всю інформацію, що
підлягає розміщенню на диску, записують
за один сеанс (див. також тиІіІ8Є88Іоп
гесогсііп^).
8Іп£Іе-8ІсІе(І (88) - однобічній # наприклад,
дискета з однобічним записуванням (по-
рівн. сІоиЬІе-зісІесіу
$іп£Іе-8І:ер - покроковий # режим виконання
програми, що дає змогу програмісту по-
бачити результат роботи кожного опера-
тора МВР або машинної команди. Вико-
ристовують у налагоджувачах і моніторах
(див. також сІеЬи£%ег, топііог^).
8Іп£Іе-8(:ерріп£ - покрокове виконання (про-
грами під час налагодження) # див. також
Ьгеакроіпі, сІеЬи§, 8Іп§Іе-зіер.
8Ііі£Іе-Іа8к - однозадачний # наприклад,
зіп^іе-іазк 8у8іет - однозадачна система
(див. також тиІіїіа8кіп%).
8Іп§1е-іі8ег - однокористувацький # напри-
клад, 8іп£1е-и8ег хуогкзіаііоп - однокорис-
тувацька робоча станція (порівн.
тиііїизег).
810 - 8егіа1 Іприі/Оиірш - послідовний
ввід-вивід # побітний обмін даними.
8ІР - 1. ЗСЗІ-З Іпіегіоскеб Ргоіосої - прото-
кол взаємоблокування 8С8І-3; 2. Зіпріє
Іпііпе Раска^е - див. 8ІРР; 3. 8е88Іоп
Іпіііаііоп Ргоіосої - протокол ініціації сесії
[сеансу], протокол 8ІР # протокол сигна-
лізації, що використовують в ІР-телефо-
нії. Розроблено ІЕТР у середині 1990-х
років для передавання мови по мережах
ІР. Забезпечує виконання таких базових
завдань керування викликом, як відкриття
й завершення сеансу. Як і НТТР, ЗІР ви-
користовує текстові теги (див. також
Н.323, 8і%паІіп%ргоіосої, 887).
8ІРР - Зіпріє Іпііпе Ріппеб Раска^е - корпус
[ІС] з однорядним розташуванням [штир-
кових] виведень # застарілі модулі пам’яті
для ПК (порівн. ОІР).
8ІКРІТ - 8егіа1 Іп Кесеіуе Рагаїїеі Іп
Тгапзтіі - із послідовним прийманням та
паралельним передаванням.
8І8Б - Зіпріє Іпзішсііоп Зіпріє Баіа [зігеат] -
один потік команд, один потік даних, ар-
хітектура 8І8П # опис архітектури ком-
п’ютерної системи, що припускає вико-
нання одним процесором одного потоку
команд, який обробляє дані, які зберіга-
460
ються в одній пам'яті. Термін уведено
М. Флінном (М. Ріупп) у 1972 р. (див. та-
кож МІМР, МІ8Б, 8ІМР, 8МР).
8Ііе - 1. див. ууєЬ 8ііе\ 2. обчислювальний
центр, виробниче або офісне приміщення;
3. установка.
8Ііе тар - карта сайта # ієрархічна діаграма
сторінок веб-сайта. Допомагає користува-
чу вибрати потрібний розділ або сторінку
сайта (див. також ^еЬ 8Ііе).
8Ш - 1. Зузіет Іпіегіасе Ипіі - блок систем-
ного інтерфейсу; 2. Зегіаі Іпіегіасе Ипіі -
блок послідовного інтерфейсу # блок,
який забезпечує інтерфейс К8-232С у
процесорах для вбудованих систем.
8Іх-8рее(1 - із шестиразовою швидкістю, 6х
(про дисководи СВ-КОМ).
8Іге - 1. розмір, величина, довжина # див. та-
кож Іеп^ік; 2. змінювати розмір.
8Іге ир - 1. визначати розмір, величину;
2. оцінювати # наприклад, іо зіхе ир ійе
ргоЬІет - оцінити складність завдання,
проблеми.
8КБ - Зеті Кпоск-Бохуп - у напіврозібра-
ному вигляді, у вигляді напівфабрикату #
про набір комплектуючих (компонентів) і
вузлів, який призначено для збирання го-
тового виробу (комп’ютера, монітора) в
країні постачання за спеціальними вимо-
гами цієї країни (див також ЬагеЬопе
8у8іет, СКИ).
8ке\¥ - перекіс, зсув, відхилення # різниця
між тим, що є, й тим, що має бути, напри-
клад, у обробленні сигналу.
8кеиіп£ - скошування, нахил [зображення],
деформація зсувом.
8кіппіп£ - створення “шкіри ” (на зображен-
ні), проф. скінінг (КГА).
зкір - 1. пропуск; 2. пропускати, ігнорувати #
див. також іруюге.
зкоіеш сопзіапі - сколемівська константа
(Пролог).
8ко1етІ8ІП£ - сколемізація (Пролог).
8Ь - 1. Зегуісе Ьауег - рівень послуг;
2. Зіпріє Ьауег - одношарові (про диски
ОУИ) # порівн. РЬ.
8ЬА - Зегуісе Ьєуєі А^геетепі - угода про
рівень послуг [сервісу] # угода між поста-
чальником послуг доступу (оператором
зв’язку) та користувачем про такі кількіс-
ні й якісні характеристики наданих по-
слуг, як доступність магістралі, підтримка
користувачів, час виправлення несправно-
сті тощо (див. також АТМ).
зіазії - скісна риска, символ “/”, проф. слеш #
синоніми - /опуагсі 8Іа8Іі, 8Іапі. Широко
використовують у мовах програмування
як оператор розподілу (див. також
Ьаскзіазк).
зіауе - підлеглий, ведений # пристрій (ком-
п'ютер, контролер), керований іншим
пристроєм, що в цьому випадку назива-
ють ведучим (порівн. шазіег).
8ЬЕВ - 8іп§1е Ьаг£е Ехрепзіуе Візк - оди-
ночний великий і дорогий диск[овий на-
копичувач] # дисководи, що використову-
вали в мінікомп’ютерах і мейнфреймах із
середини 60-х до кінця 80-х років мину-
лого століття. Витиснено дисковими ма-
сивами як надійнішим рішенням (див. та-
кож ВАШ).
8Іеер - 1. нічого не робити, здаватися неру-
хомим; засипати, спати; 2. див. зіеер тосіе.
8Іеер глоде - 1. режим чекання # у багатоза-
дачних ОС - припинення виконання за-
вдання до виникнення певної події або на
заданий інтервал часу (див. також
кіЬегпаїіоп тосіе, ісііе тосіе, іпасітіу
тосіе, о$ тосіе, зІапсІЬу тосіе, зизрепсі
тосіе)', 2. сплячий [черговий] режим # пе-
рехід пристрою в режим зменшення спо-
живання електроенергії за рахунок відім-
кнення невикористовуваних блоків (див.
також угееп РС).
8ЬІС - 1. 8іп§1е-ЬаипсЬ Іпзігисііоп Сотриіег -
комп'ютер з одиночним запуском команд;
2. Зеззіоп Ьауег ІпІегГасе Сапі - плата ін-
терфейсу сеансного рівня, технологія
8ЬІС # реалізовано в серверному акселе-
раторі, забезпечує зниження навантажен-
ня ЦП хост-комп’ютера.
8Іісе - 1. операція відсікання по площині
(КГА); 2. частина, частка; 3. пластина, то-
нкий шар чогось; 4. нарізка пластин (із
кристалічної болванки) # один із процесів
у виробництві напівпровідникових прила-
дів (див. ууо]єг)', 5. п-розрядний модуль,
процесорна секція # наприклад, типовий
функціональний блок багаторозрядного
АЛП. У 1980-х роках широко використо-
вували 4-розрядні процесорні секції (див.
також АШ).
8Іі(1е гесогсіег - слайд-принтер # пристрій
виводу зображення з ПК на слайд-плівку.
зііде гиіе - логарифмічна лінійка # аналого-
вий обчислювальний пристрій, який слу-
жить для інженерних розрахунків. Повні-
стю витиснено калькуляторами.
8Ііде зсаппег - слайд-сканер # сканер із ви-
сокою роздільною здатністю, призначе-
ний для сканування 35 мм фотоплівок
(див. також зсаппег).
8ІОІ
зііде 8Імл¥ - слайд-шоу, демонстрація слай-
дів # послідовність кадрів у презентації
(див. також ргезепіаііогі).
ЗІІде УУГІЇЄГ - див. зіісіе гесогсіег.
зІідеЬаг - повзунковий (движковий) регуля-
тор # лінійка-шкала з бігунком для вибо-
ру числових значень (див. також зіісіег^).
8Іідег - 1. бігунок, повзунок, “повзун” на лі-
нійці зі шкалою # вузька смужка з елеме-
нтами керування, що дає змогу позицію-
вати будь-який об'єкт (текст, таблицю, зо-
браження тощо) у вікні; 2. індикатор # у
ГІК - смужка, на якій указано кількість
чого-небудь, наприклад, рівень голоснос-
ті, час до завершення операції тощо;
3. проф. слайдер; повзунковий перемикач
(режимів) # зазвичай на кілька розміщень;
використовують зокрема в калькуляторах,
фотокамерах, радіоприймачах тощо.
8ЬІК - 81югІ-Ьіпе ІпІегГасе Кегпеї - ядро
[високошвидкісного] інтерфейсу з корот-
кими зв'язками, шина 8ЬІК # синхронна
шина інтерфейсу “процесор - пам’ять”.
8ІІИ11ІПЄ - компактний корпус [блокнотного
або настільного ПК], досл. “тонкий контур”,
корпус типу зіітііпе # тип компактного кор-
пуса ПК шириною менше 15 дюймів, висо-
тою (товщиною) 3-5 дюймів. Синонім -
8РР (див. також аіі-іп-опе, сотрасі, сіезкіор
сазе, /иіі Юууєг, тісго-іолмег, шісііоууєг, 8РР,
іолкег).
8ЬІР - 8егіа1 Ьіпе Іпіетеі Ргоіосої - ІР-про-
токол послідовної лінії, міжмережний
протокол для послідовного каналу, прото-
кол 8ЬІР # комунікаційний протокол пе-
редавання ІР-пакетів, розроблений ІЕТР
для зв'язку з інтернет-провайдером по те-
лефонних лініях із додзвоном у випадку
обриву з'єднання. Витісняється протоко-
лом РРР (див. також С8ИР, О8ІЛР, І8Р,
ТСР/ІР).
8Іір питЬег - реєстраційний (поточний) номер.
8ІЛР/РРР - 8егіа1 Ьіпе ІР/РоіпІ-Іо-РоіпІ
Ргоіосої - протоколи послідовного каналу
“точка-точка” # пара протоколів, кожний
з яких дозволяє машині зв'язуватися з Ін-
тернетом по звичайній телефонній лінії за
допомогою швидкісного модему. Біль-
шість пакетів Інтернету сумісні з обома
протоколами, але РРР - найсучасніший
стандарт.
8ІОІ - 1. рознім, гніздо, позиція, розм. слот #
у ПК - місце для встановлення плати роз-
ширення з торцовим рознімом. Синонім -
ехрапзіоп зіоі (див. також асісі-оп сагсі,
ес1§е соппесіог, ехрапзіоп саг А)', 2. слот
461
81оі1
(атрибут вузла в системі, що ґрунтується
на фреймах); 3. [часовий] такт # відпові-
дає одному міні-пакету кільцевої мережі з
тактованим доступом.
81оі 1 - рознім 81оі 1 # специфікація на
конструктив для встановлення процесорів
Іпіеі Репііиш II (картриджів 8ЕСС) на сис-
темну плату (див. також СРІ},
тоікегЬоагсІ, Зоскеі 7, Зоскеі 8).
8М - 1. 8еі Мосіе - встановити режим;
2. 8Ьагеб Мегпогу - поділювана пам'ять.
8та11 сар§ - капітель # вид шрифту, в якому
друковані літери мають накреслення заго-
ловних (прописних), а розмір - малих.
$ша11 оїїїсе - малий офіс # під цим понят-
тям йдеться про фірму чисельністю до 20
осіб, яка має єдиний офіс (див. також
коте о/фісе).
8ша11іа1к - [мова] Смолток (досл. “коротка
розмова”) # її розробили в 1972 р. Алан
Кей (Аіап Кау) та співробітники дослід-
ницької групи 8оїї\уаге Сопсері Огоир фі-
рми Хегох РАКК (США). Перша об’єкт-
но-орієнтована мова надвисокого рівня.
Характеризується інтерактивною графіч-
ною взаємодією з користувачем. У ній ви-
користано концепції класів і повідомлень
з мови 8іши1а-67. У своєму розвитку мова
пройшла наступні версії: 8ша11іа1к-72,
8та11іа1к-74, 8ша11іа1к-76, 8ша11іа1к-78,
8та11іа1к-80, ОМЕГ 8та11іа1к, 8та11іа1к/У
(див. також сіазз, те88а%е, ООЬ, ООР).
8МАКТ - 8е1£-Мопііогіп§ Апаїузіз апсі
Керогііп^ Тесііпо1о£у - технологія само-
контролю й складання діагностичних зві-
тів, технологія 8МАКТ # система актив-
ного контролю за станом вузлів диска.
Підтримує низка виробників дискових на-
копичувачів. Дає змогу утилітам діагнос-
тувати стан жорстких дисків.
8П1ЯГІ Ьиікіііщ - див. іпіеііі^епі Ьшісііпу.
зтагі сагсі (8М) - мікропроцесорна картка,
проф. смарт-карта # пластикова картка з
вбудованим мікропроцесором. На ній мо-
жна зберігати особисті відомості, фото-
графію власника, його біометричні дані,
паролі, ключі доступу тощо. Для читання
смарт-карт застосовують спеціальні зчи-
тувальні пристрої (сагсі геасіег). Синонім -
скір сагсі. Смарт-карти винайшли немець-
кі инженери Юрген Детлофф (ї. Веійіоії)
і Хельмут Геттрупп (Н. бгбиіігирр) у
1967-68 рр. Заявки на патенти в цій обла-
сті пізніше подано в різних країнах та ін-
шими особами. Термін ввів французький
публіцист Рой Брайт (К. Вгі^Ьі). (див. та-
кож ісіепіі/ісаіюп 8у8іет, Зача Сагсі, та§-
пеііс сагсі, ріазііс сагсі).
8шагі Коше - досл. “розумний” дом - див.
іпіеііі^епі коте.
8тагірЬопе - смартфон, інтелектуальний
стільниковий [мобільний] телефон # клас
мобільних пристроїв - стільникових теле-
фонів з невеликими екранами 200x200
або 32x120 точок, мають вбудований
спрощений браузер, який підтримує про-
токол УГАР, і засоби роботи з електро-
нною поштою. Зазвичай не може програму-
вати користувач (див. також соттипісаіог).
8тагйсоп - “інтелектуальна” піктограма.
8МВ - 1. 8єґуєг Ме88а&е Віоск - блок повід-
омлень сервера, протокол 8МВ # мереж-
ний протокол, розроблений МІСГО8ОЇЇ,
Іпіеі і ІВМ. Відповідає за структуризацію
запитів і зв’язок з різними ОС, аналогіч-
ний протоколу ИСР', 2. 8та11-іо-тесііит
Ьизіпезз - малі й середні підприємства,
підприємства малого та середнього бізне-
су (див. також ЗМЕ, ЗоНо).
8МБ - 1. 8іапсіагсі Мііііагу Вга\уіп§ - специ-
фікація 8МБ # специфікація на напівпро-
відникові прилади військового призна-
чення, розроблена Веїепзе Еіесігопіс
8ирр1у Сепіег (ВЕ8С); 2. 8иг£асе Моипі
Вєуісє - планарно монтований компонент #
мікросхема в корпусі (з планарними виве-
деннями) для монтажу на поверхню (дру-
кованої плати) (див. також 8МТ[1]); 3.
8іога§е Мобиіе Вєуісє - інтерфейс 8МБ #
інтерфейс для високопродуктивних жорс-
тких дисків мінікомп’ютерів і мейнфрей-
мів (див. також кагсі сІІ8к, таіп/гате).
8МБК - 1. 8іога£е Мапа^ешепі Ваіа
Кедиезіег - механізм запитів даних керу-
вання запам'ятовуючими пристроями (яд-
ро ЗМЗ)-, 2. 8іаііоп Ме88а£е Веіаіі
Кесогбіп^ - див. Саіі Веіаіі ЕесогсИп%.
8МБ8 - 8\уіїс1ієс1 МиІііше^аЬіі Ваіа 8егуісе -
служба комутованого багатомегабітового
передавання даних # стандарт для високо-
швидкісного передавання даних. Запропо-
новано у 1992 р.
8МЕ - зшаїї & шесііит зіхе епіегргІ8Є8 - малі
й середні підприємства, малий та серед-
ній бізнес # термін стосується підпри-
ємств і організацій, які більші за ЗОНО,
але зазвичай мають менше 500 працівни-
ків (див. також ЗВЗО, ЗМВщ).
8МЕ - 8іапбагсі Ме88а§е Еоппаі - стандарт-
ний формат [передачі] повідомлень # ін-
терфейс АРІ системи МНЗ фірми Хоуєіі.
8МІ - 8ігисіиге о£ Мапа^ешепі Іпїогтаііоп -
462
зпарзЬоі оГ сіаіа
структура керівної інформації # визначен-
ня структури керівної інформації та подій
у протоколі ЕИМР.
8ШІ1еу - смайлік, “посмішка”, емограма #
спосіб записування емоцій у посланнях
електронної пошти за допомогою А8СІІ-
символів, наприклад, :) посмішка, ;-) по-
смішка з підморгуванням, :-\ крива усмі-
шка, :-0 сміх, :-( смуток, 8-) посмішка
людини в окулярах тощо. Синонім -
етоіісоп.
8/МІМЕ (також 8-МІМЕ, 8\МІМЕ) -
8есиге МІМЕ - безпечний протокол пере-
силання електронної пошти, протокол
8/МІМЕ # розроблено компанією К8А
Ваіа Зесигіїу. Використовують в багатьох
популярних поштових програмах, напри-
клад, у КеІЗСаре МЄ88ЄП£ЄГ і Місгозой
Ехсйап£е. Шифрують листи 8/МІМЕ си-
метричними алгоритмами, а ключ, який
потім додається, - вже асиметричними
(див. також аіїасктепі, Ьазе 64, ВШНЕХ,
МІМЕ).
8МІТ - Зузіет Мапа^ег ІпІегГасе Тооі - ін-
терфейси! засоби адміністратора системи.
8ММР - Зііагесі Метогу МиІііРгосеззіп^ -
багатопроцесорне оброблення з поділом
[оперативної] пам’яті, проф. мультипро-
цесування з поділом пам’яті.
зшооіЬ - гладкий, згладжувати.
8МР - 1. див. зуттеігіс тиіііргосеззіп^',
2. Зітріе Мапа^етепі Ргоіосої - простий
протокол керування.
8МР8 - ЗауіісЬ-Мосіє Роауєг Зирріу - імпу-
льсне джерело живлення.
8МВ - Зресіаііхесі МоЬіІе Кабіо - спеціалі-
зований радіозв'язок # клас систем без-
проводового зв'язку, що використовують
у диспетчерських службах таксі, службах
загальної безпеки тощо. В США для них
виділено діапазон шириною в 10 МГц по-
руч із частотами стільникового зв'язку.
8МКР - Зітріе Миііісазі Коиііп§ Ргоіосої -
протокол 8МКР # протокол маршрутиза-
ції мережі АррІеТаїк, розроблений для
підтримки відеоконференцій (див. також
ІР Миііісазі, ТСР/ІР).
8М8 -1. 8іога§е Мапа^етепі Зєгуісєз - слу-
жба керування запам'ятовуючими при-
строями # набір модулів АРІ (див. також
ЕМЕК)', 2. див. Екогі Мезза^е Еегчісе.
8МТ - 1. ЗшГасе Моипіед Тесйпо1о&у - тех-
нологія монтажу на поверхню, проф. мон-
таж на поверхню, планарний монтаж #
широко використовувана зараз технологія
встановлення мікросхем і пасивних еле-
ментів на друковану плату без викорис-
тання для монтажу наскрізних отворів
(див. також сігсиіі Ьоагсі, Ваи^кіег Ьоагсі,
тоікегЬоагсІ)', 2. Зіаііоп Мапа^ешепі
[зіапсіагсі] - стандарт керування станціями
(частина стандарту РОБІ), протокол 8МТ
# див. також ЕЕЕТ, 3. зішиїіапеоиз тиііі-
іЬгеасІіп^ - паралельне [одночасне] бага-
топотокове оброблення # дає змогу більш
ефективно використовувати ресурси ком-
п'ютера, підвищуючи продуктивність.
Приклад - технологія Нурег-ТкгеасИп&,
реалізована в нових мікропроцесорах кор-
порації Іпіеі (див. також ІЕР, ТЕР).
8МТР - 1. Зітріе Маіі ТгапзГег Ргоіосої -
простий протокол передавання [електро-
нної] пошти, протокол 8МТР # протокол
прикладного рівня для передавання елек-
тронної пошти. Спочатку розроблено для
мережі МО США (перший опис з’явився в
1982 р.). Складається з 14 команд, описа-
них у КЕС 821, КЕС 822 и ПЕС 2821. Ви-
користовують в Інтернеті для маршрути-
зації електронної пошти (ґрунтується на
постійному ТСР-з'єднанні, звертається до
порту 25 сервера) (див. також е-таіі,
ІМАР, РОР, ТСР/ІР)', 2. Зітріе Мезза£Іп£
Тгапзрогі Ргоіосої - простий протокол до-
ставки повідомлень.
$шшІ£е - розтушування (КГА).
8МХ - Зупсйгопоиз Миіііріехег - синхрон-
ний мультиплексор.
8N - див. зегіаі питЬег.
8№А - Зузіетз Кеішогк АгсЬііесіиге - архі-
тектура мережних систем, мережа ЗКА #
архітектура комп'ютерної мережі для кор-
поративних систем, розроблена корпора-
цією ІВМ (див. також АРРС, ЕЕЬС).
8NАР - ЗиЬпеіхуогк Ассезз Ргоіосої - прото-
кол доступу до підмережі.
зпар-оп ІгаскЬаІІ - “защепнений” (знімний)
кульовий маніпулятор # див. також сіір-
оп ІгаскЬаІІ.
зпарзйоі - 1. копія екрана # моментальна
копія відеопам’яті комп'ютера (рідко
ОЗП), яку отримують за допомогою спе-
ціальної програми. Таку копію потім мо-
жна зберегти на диску, роздрукувати, від-
редагувати тощо. (див. також саріиге,
/гате %гаЬЬег)', 2. моментальний знімок,
стоп-кадр.
зпарзйоі оГ сіаіа - зафіксовані дані, досл.
знімок даних # консолідовані за заданий
період часу оперативні дані, що заносять
до аналітичної БД (див. також кізіогісаі
сіаіа, ОЬАР).
463
§N0
§N0 - див. 8оипсІ.
зпеакег пеЦууогк] - [комп’ютерна] мережа з
неавтоматичними передаваннями файлів
(на дискетах).
8№А - 8іога§е Кеі\уогкіп£ Іпгіизігу
Аззосіаііоп - асоціація 8ГЛА # некомер-
ційна організація, що поєднує провідних
виробників продуктів для мереж збере-
ження даних, у їхньому числі: (^иапіиш,
Біога^еТек, ІВМ, ІпіеІ, 8еа§аІе, Ье^аіо,
ЕМС, Сотрац і Уегіїаз (див. також £4А[2],
кіїр://\муму.8піа. ог/).
зпіїїег - проф. сніфер # програма спостережен-
ня (можливо, несанкціонованого) за переда-
ними по каналу даними. У мережах ТСР/ІР
такі програми мають назву раскеі 8пі//ег.
зпіПІпц - пасивне прослуховування мережі #
див. також 8пі//ег.
8NМР - 8ітр1е №шюгк Мапа^етепі
Ргоіосої - простий протокол керування
мережею [мережного керування], прото-
кол 8КМР # один із протоколів для діаг-
ностування працездатності різних ЛОМ.
Дозволяє адміністратору ЛОМ контролю-
вати роботу віддалених вузлів мережі.
Визначено спочатку в 1988 р. у КРС 1067,
а потім як стандарт у 1990 р. у КРС 1157.
За промовчанням використовує порт 161
(див. також СМІР).
8NМР-тапа§еаЬ1е - [пристрій,] керований
8ШР.
8поЬо1 - 8ігіп£ Огіепіесі 8ушЬо1іс Ьап&иа&е -
Снобол # мову програмування Снобол
розроблено в 1962 р. у Веіі ТеїерЬопе
ЬаЬогаІогіез (КаїрЬ ОгІ8¥/о1сі, Бауісі РагЬег,
Кап Роїопзку). Символьна мова, орієнто-
вана на оброблення рядків тексту. Пода-
льший розвиток: 8поЬо1-2 (1964 р.),
8поЬо1-3 (1966 р.) і найпопулярніша реда-
кція 8поЬо1-4 (1969 р.). На початку 1980-х
років існувало більше 50 реалізацій її інтер-
претаторів. Вплинула на ряд інших мов.
$пооріп£ - відстеження, перехоплення,
жарг. снупінг, КЕС 822 и КЕС 2821 # на-
приклад, відстеження всіх адрес ОЗП, за
якими відбувалася зміна даних, відсте-
ження й перехоплення поштових повід-
омлень.
81ЧК - зі£па! Іо поізе гаііо, зі^паї-іо-поізе
гаііо - відношення сигнал/шум # зазвичай
виражають в децибелах. Чим вище це
співвідношення, тим краще система (див.
також поізе).
80 - 1. Зесопсіагу Оиіриі - вторинний вихід;
2. 8Ьі£і Оиі - перехід на верхній регістр
[клавіатури].
8ОА - зегуісе-огіепіесі агсЬіІесІиге - сервіс-
орієнтована архітектура (ПЗ) # сучасний
напрям розроблення інструментальних за-
собів.
80АР - 8ішр1е ОЬ]есІ Ассезз Ргоіосої - про-
стий протокол доступу до об’єктів, прото-
кол 8ОАР # загальний стандарт для роз-
роблення онлайновьіх торговельних пло-
щадок (вузлів і порталів електронної ко-
мерції), запропонований корпорацією
Місгозоії та її партнерами. Обмін даними
за цим протоколом ґрунтується на мові
ХМЬ (див. також ИЖ£).
8оС (також 8ОС) - зузІеш-оп-а-сЬір - систе-
ма на кристалі, однокристальна система #
поєднує в одному кристалі всі або більшу
частину елементів цифрової системи. Як-
що як елементна база для 8оС обрано
ПЛІС, то використовують також термін
8оРС.
зосіаі еп§іпеегш£ - соціотехніка, “соціальна
інженерія” # тактика зловмисного прони-
кнення, за якої зламщик шляхом “умов-
лянь” обманює користувачів або адмініст-
ратора (наприклад, удаючи себе за нового
співробітника) й домагається важливої ін-
формації про компанію і/або її комп'ютер-
ні системи, щоб одержати несанкціонова-
ний доступ до мережі (див. також сгаскег,
китап /асіог, іп/огтаііоп 8есигііу, ркІ8к-
іп%, ууеіїиаге).
зосіаі іпіеіїасе - “соціальний інтерфейс” #
форма графічного інтерфейсу корис-
тувача, в якій замість піктограм викорис-
товують зображення реальних об'єктів.
Наприклад, в одному з інтерфейсів зобра-
жено вулицю з будинками, на яких напи-
сано “Банк”, “Магазин”, “Бібліотека” то-
що (див. також асіарііуе іпіег/асе, СІЛ).
зоскеї - 1. гніздо, проф. сокет # спеціальний
вид контактної, зазвичай пластмасової
площинки для встановлення НВІС;
2. 68-контактний рознім, в який вставля-
ють РС-карту; 3. сокет # сокет - інтерфейс
між прикладним і транспортним рівнями
хоста, тобто АРІ між застосуванням і
комп’ютерною мережею.
8оскеі 3 - рознім 8оскеІ 3 # специфікація на
конструктив у корпусі РСА для встанов-
лення процесорів типу ІпіеІ 486 (див. та-
кож 8оскеі).
8оскеІ 370 - рознім 8оскеІ 370 # специфіка-
ція на 370-контактний конструктив у кор-
пусі РРСА для встановлення процесорів
Сеіегоп (див. також 8оскеі).
8оскеІ 7 - рознім 8оскеі 7 # специфікація на
464
зоГЬуаге
296-контактний конструктив для встанов-
лення процесорів Репііит, Репііит ММХ,
АМБ 5к86 і ДО6, Сугіх 6x86 і 6х86МХ на
системну плату комп’ютера (див. також
СРІІ, тоікегЬоагсІ, РСА, Зіоі 1, зоскеі,
Зоскеі 8).
8оскеі 8 - рознім Зоскеі 8 # специфікація на
387-контактний конструктив у корпусі
РСА для встановлення процесорів Іпіеі
Репііит Рго (див. також СРС,
тоікегЬоагсІ, 81оі 1, Зоскеі 7).
8оскеі Зегуісе» - обслуговування розніму
[гнізда] # набір драйверів рівня ВІО8, які
забезпечують стандартизований інтер-
фейс із РС-картою, рознімом та адаптера-
ми, щоб приховати від драйверів верхньо-
го рівня специфіку апаратних засобів. На
рівні Зоскеі Зєгуісєз визначають, скільки
гнізд РСМСІА у системі, виявляють вста-
влення й видалення карти з гнізда під час
роботи. Драйвери пристрою, написані для
конкретної карти, працюватимуть в будь-
якій системі, що підтримує Зоскеі
Зегуісез. Сам же набір драйверів Зоскеі
Зегуісез залежить від платформи (див. та-
кож Сагсі Зєгуісєз).
8ОСК8 - протокол 8ОСК8 # протокол для
комунікацій (встановлення з’єднання) че-
рез мережний екран або ргоху-сервер. Ви-
користовує для цього сокети ТСР/ІР. Вер-
сію ЗОСК8 5.0 описано в КРС 1928 і 1929
(див. також /ігеууаіі, ргоху зєгуєг,
кіір://уу\ууу.зоскз, пес. сот).
8ОЇЇ - програмований; м’який, гнучкий; тим-
часовий, змінюваний.
8ОЇЇ Ьооі - див. \магт Ьооі.
8ОЙ ед£е ууіре - витиснення [зображення]
шторкою з розмитими краями (у зміні ка-
дру) # див. також сіоск ууіре, ууіре.
8ОЙ Гопі - див. сіоуупІоасіаЬІе/опі.
8ОЙ ЬурЬеп - “м’який” перенос # у текстових
процесорах - умовний перенос, який друку-
ється, коли поділювані ним склади попада-
ють на кінець рядка (порівн. кагсі куркегі).
8оГі тосіет - програмний модем # із ростом
продуктивності ЦП і зменшенням їхньої
ціни з’явилася можливість використовува-
ти вільні ресурси ЦП для виконання бага-
тьох функцій модему, тим більше, що в
сучасних ПК процесор практично ніколи
не завантажено на всі 100 %. Програмний
модем використовує ідеологію НЗР і тому
дає змогу позбутися дорогих мікросхем
У8Р та низки інших (див. також тосіет}.
8оГі раісЬ - [програмна] латка - див. Ьи§
раіск.
8оГі геаі-ііте 8у8іет - система м’якого реа-
льного часу # у такій системі допускають
пропуск оброблення певної події, а ре-
зультат роботи системи при цьому не по-
рушиться. Приклад: Оп-Ііпе ігапзасііоп зуз-
ІЄГП8, аігііпе гезеп/айоп вувіетз аге 8оЙ геаі-
йте 8У8ІЄГП8. (Капака Зиууа) - Приклади сис-
тем м’ягкого реального часу - системи резер-
вування авіабілетів і онлайнові системи оброб-
лення транзакцій. (див. також кагсі геаі-ііте
зузіет, геаі-ііте зузіет).
8оГі гевеі - часткова переінсталяція # див.
також кагсі гезеі.
8оГі геіигп - “м’який” [вільний нефіксова-
ний] переклад рядка # у текстових проце-
сорах - переклад рядка, місцеположення
якого можна змінити у форматуванні тек-
сту (порів. кагсі геіигп’, див. також пемііпе
скагасіег).
8оГіепег - схема “плавного” відключення та
відновлення працездатності машини під
час вмикання живлення.
8оГіепіп£ - розмивання зображення, змен-
шення контрастності зображення.
8оГіШїіп§ - розмноження ПЗ, проф. софтлі-
фтинг # форма комп'ютерного піратства,
коли в організації для працівників неза-
конно створюють додаткові копії програ-
ми. Сюди ж входить обмін дисками між
друзями та колегами (див. також зо/іюаге
рігасу).
8оГірЬопе - програмофон # програма, що
зображує на екрані телефон і реалізує фу-
нкції телефонного зв'язку.
8оГір1аіе - м'яка (неметалічна, пластикова)
форма для друкування.
8оГЬуаге (8\¥) - програмне забезпечення,
ПЗ, розм. софт # загальне поняття, що
описує програми для комп'ютерів на від-
міну від його апаратних складових
(кагсіууаге). При цьому не уточнюють, в
якому вигляді подано програми (у почат-
кових текстах або у виконуваному коді).
ПЗ поділяють на два великих класи - сис-
темне (зузіет зо/і\иаге) й прикладне ПЗ
(арріісаііоп рго^гатз). До системного від-
носять таке ПЗ, необхідне для розроблен-
ня та виконання програм, як ОС
(орегаііп§ зузіет), компілятори (сотріїег),
налагоджувальники тощо. Прикладом
прикладних програм можуть служити
програми бухгалтерського обліку, навча-
льні програми, комп'ютерні ігри, САПР та
інші. Програми, що зберігають в енерго-
незалежній пам'яті (ПЗП, ППЗП), зазви-
чай називають прошивками (/ігтууаге). За
465
воГЬуаге а£епі
способом розповсюдження ПЗ поділяють
на безоплатне (/геемаге), умовно-безопла-
тне (зкагеууаге) і комерційне. Крім того,
ПЗ можна розділити на масове, коробочне
та замовлене. Термін зо/іїшге вперше
з’явився в 1958 р. у Ашегісап Маїкетаїісаі
Мопікіу у статті математика з Принстон-
ського університету Джона Тукі (ІоЬп
Тикеу) (див. також арріісаіїоп).
воГЬуаге а^епі - програмний агент # програ-
ма, що виконує інтелектуальну роботу із
збирання інформації, наприклад, щодо
поведінки користувача в мережі, з метою
підвищення комфортності й ефективності
його роботи (див. также а&епі).
8ОЇЬуаге аисііі - аудит [інспекція] інстальо-
ваного ПЗ # регулярна перевірка ПЗ, ін-
стальованого на всіх комп'ютерах органі-
зації, щоб переконатися в його авторизо-
ваності та легальності. Мінімізує ризик
зараження комп'ютерів вірусами, спро-
щує технічну підтримку користувачів,
збільшує безпеку даних тощо (див. також
рігасу, уігиз).
8ОЙлуаге сотраііЬІе - програмно-сумісний -
див. зо/іїмаге сотраіїЬіІіїу.
8оГЬуаге сотраііЬИііу - програмна суміс-
ність # здатність комп'ютерної системи
виконувати ПЗ, написане для іншої систе-
ми (див. також Ьасішагії сотраіїЬіІіїу,
Ьіпагу сотраіїЬіІіїу, сотраіїЬіІіїу Іезіїп^,
сіоуупучагсі сотраіїЬіІіїу, іпсотраіїЬШіу,
ирууагії сотраіїЬіІіїу).
8о(Ь¥аге (Іеуеіортепі - розроблення ПЗ,
програмування # див. також ргоргат
Іїезірп, ВАБ, ГЄрГЄ88ІОП ІЄ8ІЇП§, 8о/іїуаге,
зо/іхшге еп£Іпеегіп%, зо/іїчаге Іі/е сусіе,
зузіетз рго§гаттіп§.
воГЬуаге еп£Іпеегіп§ - програмотехніка, ін-
женерія розроблення ПЗ # прикладна нау-
ка, яка займається оптимізацією та підви-
щенням ефективності розроблення ПЗ;
сукупність науково обґрунтованих мето-
дів проектування (аналізу), розроблення,
впровадження й супроводу ПЗ (див. та-
кож САЗЕ, сотриіег зсіепсе, /ипсіїопаї
зресі/ісаіїоп, таіпіепапсе, зо/іїчаге,
зо/іїчаге Іі/е сусіе).
8оГЬуаге еггог - програмна помилка, помил-
ка в ПЗ # порівн. кагіїдуаге еггог.
8о(Ьуаге 1іапсІ8какіп£ - програмне квоту-
вання - див. капіїзкакіп^.
8оГілуаге Ьои8Є - програмістський [програм-
но-технічний] центр # фірма, яка спеціалі-
зується на розробленні ПЗ (див. також
ІЗУ).
8ОЇЇлуаге іпіеггирі - програмне переривання #
переривання, викликане виконанням спе-
ціальної машинної команди для переда-
вання керування підпрограмі оброблення
переривань в ОС або ВІОЗ. Програмні пе-
реривання широко використовують, на-
приклад, в налагоджувальниках. У деяких
процесорах існують інші види програм-
них переривань, наприклад, команда типу
ТВАР для покрокового виконання програ-
ми (див. також іїеЬи^ег, кагсЬмаге
іпіеггирі, іпіеггирі іізі).
8оГЬуаге 1ісеп8е - ліцензія на ПЗ # юридич-
на угода, що входить до складу комерцій-
ного ПЗ. Визначає права й зобов'язання
покупця програми, а також межі відпові-
дальності видавця програми (див. також
СІЛ, ЕЬА, ЕША, Іісепзе, іісепзе аруеетепі,
теїегіпр зо/іїмаге, МЬА, МЬР, МОЬР, рег-
зеаі іісепзе, зкгіпк-уугар Іісепзе, зо/іїиаге
риЬІізкег, ІЬСС).
8оГі\уаге ІіГе-сусІе - див. Іі/е сусіе.
8оГЬуаге-теіегіп§ - визначення кількісних
характеристик ПЗ # (див. також теїегіп^
зо/іїнаге).
8оГі\уаге ШЄІГІС8 - метрики програмного за-
безпечення # числова величина, що дає
змогу оцінити будь-яку властивість конк-
ретної програми, наприклад, метрику її
ефективності можна ввести за допомогою
прогону еталонних тестів (див. також
Ьепсктагк).
воГіууаге шіітогіп§ - програмне “дзеркалю-
вання” # схема програмного дублювання
даних (див. також сіізк тіггогіп§).
8оГіУ¥аге оп сіешапсі - ПЗ за запитом # авто-
матична інсталяція ПЗ у разі переходу ко-
рпоративного користувача на інший ком-
п'ютер у межах організації.
воїЬуаге рігасу - програмне або комп'ютер-
не піратство # незаконне (без дозволу ви-
давця ПЗ) використання, копіювання і/або
поширення ПЗ, що знаходиться у сфері
дії авторського права. Синонім - рігасу
(див. також	зо/ІЇі/ііп^, зо/іюаге
аисііі, зо/іїчаге риЬІізкег).
8ОЇЬ¥аге-рго£гаштаЬ1е - програмно-керо-
вана # з можливістю задавання й зміни
конфігурації програмними засобами (на-
приклад, про АЗІС).
воГЬуаге риЬ1І8Ьег - видавець ПЗ # комер-
ційна організація, що займається тиражу-
ванням (виданням), маркетингом і прода-
жем (за допомогою реселерів, вроздріб
або безпосередньо замовнику) ПЗ за до-
рученням розробника (див. також ІЗУ,
466
80ГІ ОГСІЄГ
зо/ілмаге Іісепзе, зо/іжаге ріг асу).
зойлуаге геІіаЬіІіїу - надійність ПЗ, надій-
ність програмних засобів # див. також
/аиіі іоіегапсе, геІіаЬіІііу.
зоГЬуаге Іооі - програмний засіб, інструмен-
тальне ПЗ # будь-яка програма або утилі-
та, яку використовує програміст, для про-
ектування, розроблення або налагоджен-
ня іншого ПЗ (див. також сІеЬи% іооі,
иіііііу).
8ОЙ\уагі1у - який належить до програмних
засобів, у відношенні ПЗ # порівн.
кагскшагИу.
8ОН - 1. 8їаі1 01 Неасіег - початок заголов-
ка # у коді А8СІІ - мнемоніка керівного
символу Пі, який означає початок заголо-
вку передаваного кадру даних (див. також
8ТХ)\ 2. Бесііоп Оуегйеасі - службова ін-
формація секції.
8оНо (також 8ОНО) - 8та11 оїїісе - Ноте
оШсе - “малий офіс - домашній офіс” #
термін, який описує сегмент ринку, на
якому працюють підприємства з числом
співробітників менше 50, та продукцію
для нього (див. також СОНО, коте о$ісе,
8В8О, 8МВ[2], 8МЕ, іеІесоттиііп%).
801 - зііісоп-оп-іпзиіаіог - технологія “кре-
мній на ізоляторі”, КНІ, технологія 801 #
технологія виготовлення мікросхем, у
якій транзистори ізолюють від підкладки
шаром диоксида кремнію. За рахунок
зменшення струму витоку вдвічі знижу-
ється енергоспоживання процесора й під-
вищується його швидкодія. Використовує
корпорація ІВМ у виготовленні процесо-
рів РолуєгРС (див. також ВіСМ08,
СНМ08, СМО8, ЕСЬ, МО8, ЕМО8, ТТЕ).
8ОЛ раска^е - 8іп&1е-0иШпе І раска^е - од-
норядний корпус [ІС] із 3-образними ви-
веденнями # див. також раска%Є[2\.
8оШег - паяти, припаювати.
80Іі(1-іпк ргіпіег (також 80ІІСІ іпк ргіпіег) -
принтер із твердим або термопластичним
барвником # принтер, який використовує
тверде воскове чорнило, що перед нане-
сенням на поверхню перетворюють на рі-
дину. При цьому чорнило наносять стру-
менем не відразу на папір, а спочатку на
барабан. Це забезпечує кращу фіксацію
кольорів зображення, тому що рух бара-
бана є більш керованим за рух паперу
(див. також ргіпіег).
зоїісі Ііпе - суцільна лінія # див. також
сіазкесі Ііпе, сіоііесі Ііпе, кіМеп Ііпе.
зоїісі тосіеіігщ - твердотільне моделювання #
комп’ютерне тривимірне подання об’єкта,
за яким можна описати фізичні властиво-
сті даного об’єкта (маса, центр ваги, міц-
ність тощо). Використовують в САПР
(див. також САЕ/САМ).
80ІІСІ 8Ше - твердотільний.
зоїісі 8Ше геїау - твердотільне реле # напів-
провідникове реле, що не містить механі-
чних частин.
зоїісі (ех Си ге - текстура об'ємного об'єкта;
текстура твердого тіла # див. також
іехіиге, зкасіег.
80ІПІІ0П - рішення # комбінація програмних
засобів, а також послуг, орієнтована на
потреби та вимоги замовника (див. також
еПСІ-ІО-еПСІ 8ОІІІІІОП, Е8Р[$\, пеі\уогкіп%
зоїиііоп, зоїиііоп ргоуісієг).
зоїиііоп ргоуісієг (8Р) - досл. постачальник
рішень, системний інтегратор # див. та-
кож епсі-іо-епсІ зоїиііоп, Е8Р[^ УАК.
8ОМ -1. Зузіет ОЬдесі Модеї - модель сис-
темних об'єктів # технологія ІВМ для
компонентних архітектур (див. також
СОМ, О8ОМ)\ 2. 8іаі1 оР Мезза^е - поча-
ток повідомлення.
8СЖЕТ - Зупсйгопоиз Оріїсаі №Шюгк -
синхронна оптична мережа # стандарт
Веіісоге, який визначає швидкості, сигна-
ли й інтерфейси для синхронного переда-
вання даних по волоконно-оптичному ка-
белю (див. також 8ЕН, 8Т8-1).
8оРС (також 8ОРС) - зузіет-оп-а-
рго£гаттаЬ1е-с1іір - система на програмо-
ваній логічній матриці, система на ПЛІС #
див. також ЕРСА, 8о.
зогі - 1. сортування [даних], упорядкування #
зміна послідовності проходження елемен-
тів даних (наприклад, рядків таблиці або
записів БД) відповідно до заданого поряд-
ку, зазвичай за зростанням або спаданням
значень ключових полів (див. також
азсепсНщ? зогі, ЬиЬЬІе зогі, сіезсепскп^ зогі,
ехіегпаї зогі, іпіегпаї зогі, Іехісо^гаркіс
зогі, тег%е зогі, пезіесі зогі, зогі кеу, зогі
огсіег, ігапзрозіііоп)', 2. вид, тип, клас;
3. сортувати, упорядковувати.
зогі кеу - ключ сортування # поле або поля,
що визначають послідовність сортування
записів. Розрізняють головний ключ
(ша]ог зогі кеу) і вторинні ключі (шіпог
кеу). Спочатку сортування здійснюють за
значеннями в полі головного ключа, а по-
тім записи, що мають однакові дані в цьо-
му полі, сортують за значеннями вторин-
них ключів (див. також зогі огсіег).
ЗОГІ огсіег - порядок сортування # порядок, в
якому треба відсортувати дані. Синонім -
467
80ГҐЄГ
8огі сіігесііоп (див. також а8сепсИп% 8огі,
сіе8сепс1іп£ 8огі, Іехісо^гаркіс огсіег, яогґр],
8ОГІ кеу).
зогіег - 1. програма сортування # див. також
2. сортувальник # людина, яка вру-
чну розміщує дані в певній послідовності.
ЗОГІІП£ - сортування.
808 - 1. Зііісоп Оп БаррЬіге - [технологія]
кремній на сапфірі; 2. Бузіетз Оп Зііісоп -
система на кристалі # система, цілком
розміщена на одному кристалі. З перехо-
дом виробництва мікросхем на технологі-
чні норми 130 і 90 нм ступінь їхньої інтег-
рації збільшено до десятків мільйонів ве-
нтилів, що все частіше дає змогу реалізу-
вати всі компоненти системи в одній інте-
гральній мікросхемі; 3. Зєгуєг Орегаїіп^
Зузіет - ОС, установлена на сервері; сер-
верна операційна система; 4. зауе оиг зойк -
“врятуйте наші душі”, сигнал 808 # радіо-
сигнал нещастя.
80Ш1СІ ^N0) - звук.
80ШКІ Ьоагсі (також зоипсі сагсі) - звукова
плата, аудіоплата # плата розширення для
ПК, що виступає, з одного боку, як синте-
затор і забезпечує вивід високоякісного
оцифрованого стереозвуку, а з іншого бо-
ку - як записуючий пристрій оцифровано-
го звуку. Синоніми - аисііо Ьоагсі, аисііо
сагсі (див. також тиііітесііа, маче ІаЬІе).
зоипсі сагсі - див. 8оип<1 Ьоагсі.
зоигсе - 1. джерело # диск, файл, документ
або область пам’яті, звідки дані переміща-
ють або копіюють (порівн. <іе8ііпаііоп)\
2. див. 8оигсе сосіе\ 3. у бізнесі - джерело
постачань; постачальник.
зоигсе сосіе - початковий текст [програми] #
комп’ютерна програма, написана (мовою
програмування) програмістом або згене-
рована застосуванням. Початковий текст
програми можна відкомпільовати за допо-
могою компілятора в об’єктний чи навіть
у машинний код або виконуваний інтер-
претатором (див. також сотріїег,
іпіегргеіег, ІІ8ііп%, таскіпе сосіе, оЬ]Єсі
сосіе, оЬ]есі тосіиіе, ореп 8оигсе сосіе,
ргеііу ргіпіег, 8ра%кеіїі сосіе).
зоигсе сотриіег - інструментальна машина #
комп’ютер, на якому розроблено програ-
му та її странсльовано, на відміну від об'-
єктної машини (оЬ]есІ сотриіег), на якій
ця програма має виковнуватися (див. та-
кож іаг%еі 8у8іет).
зоигсе сіаіаЬазе - БД-джерело - див.
риЬІісаііоп сіаіаЬа8е.
зоигсе Ше - початковий файл # файл із по-
чатковим текстом програми або файл із
первинними даними (див. також 8оигсе
сосіе)
зоигсе іаіщиа^е - 1. початкова мова; 2. вхід-
на мова # див. також 8оигсе сосіе.
зоигсе гоиііп£ - маршрутизація [повідом-
лень в об'єднаній ЛОМ із явною адреса-
цією проміжних мостів] від джерела #
див. також 8КТ, ігап8рагепі Ьгісі^іп^.
зоиіЬЬгій§е - зоиіЬЬгісі^е сЬір - південний
міст # умовна назва однієї з двох мікро-
схем чипсета, що керує обміном із систе-
мною шиною, контролерами РСІ, АТА,
СІ8В, АС97, мережним контролером і по-
ртами вводу-виводу (див. також
погікЬгісі^е).
8Р - 1. 8іп£1е-ргосе8зог - однопроцесорний;
2. див. 8расе\у£ 3. див. 8іаскроіпіег.
8РА - Бойлуаге РиЬІізЬегз Аззосіаііоп - Асоці-
ація видавців ПЗ (США) # 1 січня 1999 р.
злилася з Асоціацією інформаційної інду-
стрії (ПА), утворивши професійне об’єд-
нання - 8ІІА (див. кіІр://мгму.8Ііа.пеі).
зрасе - 1. пробіл, символ пробілу # символ
порожньої позиції в тексті, має значення
32 у коді А8СІГ, 2. простір, місце; 3. інтер-
вал, проміжок.
зрасе зауег - компактний, малогабаритний #
одна з модифікацій корпусу ПК (див. та-
кож сіезкіор, тіпі-іоучег, 8ІітІіпе, іоууєг).
8расеЬаг - клавіша пробілу # довга клавіша
в центрі нижнього ряду клавіш на клавіа-
турі, яка слугує для вводу символу пробі-
лу (див. також кеуЬоагсі).
зрасіп£ - 1. інтервал, відстань, проміжок;
2. див. скагасіег 8расіп%.
8РАС - 8іапсіагсІ8 Рготоііоп апд Арріісаііопз
Сггоир - група із застосування й впрова-
дження стандартів [О8І/І8О], організація
8РАО.
зра^ЬеПі сосіе - заплутана програма # будь-
яка погано спроектована, слабко структу-
рована й важка для розуміння програма
(див. також 8оигсе сосіе).
зраш - спам # повідомлення, що примусово
надсилають передплатникам телеконфе-
ренцій з метою нагадати тематику диску-
сійних списків (зазвичай це робить моде-
ратор телеконференції), або непрошене
рекламне повідомлення в електронній по-
шті. Все частіше служить для позначення
якогось “мережного сміття”. Існують спо-
соби маскування спаму, так званий 8Іеа1іЬ
8рат (див. також сотриіег еікіс8, сопіепі
]іІіегіп%, сіігесі таіі, таіІіп% ІІ8І, КВЬ, 8рат
Ьі18ІЄГ, ІІСЕ, ІІ8ЄПЄІ).
468
зреакег-іпсІерепДепі
зрат Ьизіег - блокувальних спаму, програ-
ма (засіб) захисту від спаму # блокує вхі-
дний спам, не дозволяючи йому засмічу-
вати поштову скриньку користувача (див.
також КВЦ зрат).
зрапшіег - спамер # той, хто розсилає спам
(див. також зрат, зраттіщ?).
зраішшпз - спамінг # непрошене розсилан-
ня великого числа однакових послань
(спаму) електронною поштою для органі-
зації дешевої рекламної кампанії, пірамід,
передвиборної агітації або інших цілей
(див. також таіІіп§ Іізі, зрат, зраттег,
ОСЕ).
§рап - 1. діапазон, інтервал, проміжок; 2. су-
купність пікселів, які розташовано уз-
довж лінії сканування й одночасно оброб-
ляє графічний прискорювач.
зраппіп§ ігее - зв’язуюче дерево # алго-
ритм, який дає змогу встановити множи-
ну паралельних незалежних маршрутів
між кількома ЛОМ чи сегментами таких
мереж. Застосовують у з’єднувальних
пристроях (див. також іпіегсоппесі сієуісє,
8ТА, 8ТР{1}).
8РАКС - 1. (також АЖІ/8РАКС) -
АЖІ/8іапс1агсІ8 Р1аппіп£ Апд Кедиігетепіз
Соттіііее - комітет планування стандартів
АЖІ # підкомітет комісії АЖІ/ ХЗ з ком-
п’ютерів і оброблення інформації Амери-
канського національного інституту стандар-
тів (АЖІ), що запропонував стандартну
32-розрядну архітектуру машин, реалізова-
ну в 8РАКС-процесорах (1989 р.), пошире-
них у робочих станціях фірми 8ШЧ
Місгозузіетз. Розвиток - 64-розрядна архі-
тектура ІЛіга8РАКС II; 2. 8са1аЬ1е Ргосеззог
Агскііесіиге [о£ КІ8С Сотриіегз] - масшта-
бована архітектура процесорів КІ8С-ком-
п’ютерів # родина 32-розрядних КІ8С-
процесорів, які задовольняють специфіка-
ції 8РАКС.
зраге - запасний, резервний, зайвий, додат-
ковий # Приклад: ІІпїогіипаіеІу Ье сіісіпЧ ґізує
апу зрагез ої ІЬІ8 їіагсіууаге. - На жаль, у нього
не було жодних запасних частин для цього об-
ладнання
зрагзе - розріджений, нещільний.
зрагзе аііосаїіоп Сог Шез - розріджене (не-
повне) виділення пам’яті файлам # засто-
совують, коли під файл потрібен великий
обсяг пам’яті, наприклад, для розміщення
БД, яку ще не заповнено. При цьому реа-
льну пам’ять цілком не виділяють.
зрагзе аггау - розріджений масив - див.
зрагзе таігіх.
зрагзе Ше - розріджений (неповний) файл #
див. також зрагзе аііосаііоп /ог/ііез.
зрагзе таігіх - розріджена матриця # мат-
риця, в якій велика частка нульових еле-
ментів (див. також таігіх, зрагзе аггау).
зраііаі - просторовий.
зраііаі сіаіа - просторові дані # дані, що за-
дають 2-Й або 3-Б зображення. У ГІС -
інформація про місце розташування й фо-
рми географічних об’єктів, а також їхніх
взаємозв’язків, зазвичай надано у вигляді
координат та опису топології (див. також
018, зраііаі сіаіаЬазе).
зраііаі сІаіаЬазе - просторова база даних,
просторова БД, СКПБД # БД, яка підтри-
мує операції з просторовими даними (див.
також 018, зраііаі сіаіа).
зраііаі диегу - просторовий запит # 8()Ь-за-
пит, який містить критерій, згідно з яким
обрані об’єкти мають задовольняти визна-
ченим умовам свого просторового розта-
шування (див. також 018).
зраууп - породжувати (процес, тред, підзав-
дання) # Приклад: ТЬе сЬіїсІ ргодгат із
8ра\л/песІ (гот (Ье рагепі ргодгат. - Дочірню
програму породжує батьківська, (див. також
ргосезз, ікгеасі).
зрауупесі ргосезз - породжений процес #
див. також скМ ргосезз, рагепі ргосезз,
ргосезз.
зреакег - 1. динамік ПК, акустичний стовп-
чик; 2. промовець, диктор, оператор (у си-
стемі розпізнавання мови).
зреакег ійепііПсаііоп - ідентифікація того,
хто говорить, розпізнавання промовця #
розрізняють текстозалежні (Іехічіерепбепі) і
текстонезалежні (Іехі-іпсіерепсіепі) методи
ідентифікації голосом. Синонім - уоісє
ісіепіі/ісаііоп (див. також Ьіотеігіс
Шепіі/ісаііоп).
зреакег уоїшпе сопігої - регулятор голо-
сності [внутрішнього динаміка ПК].
зреакег-асіарііуе - з адаптацією до промов-
ця; налаштовуваний на мову того, хто го-
ворить # здатність систем розпізнавання
мови налаштовуватися внаслідок навчан-
ня на вимову промовця (див. також
зреакег-аерепаепі, зреакег-іпаерепаепі).
зреакег-сіерепсіепі - залежний від промовця #
система розпізнавання мови, що вимагає
попереднього навчання або настроювання
на мову того, хто говорить (порівн.
зреакег-іпсіерепсіепі).
зреакег-іпсіерепгїепі - незалежний від про-
мовця # система розпізнавання мови, що
не потребує попереднього навчання мові
469
зреакегркопе
того, хто говорить (порівн. зреакег-
сіерепсіепі).
зреакегркопе - спікерфон, пристрій “голос-
ного” зв’язку # пристрій (гарнітура) або
вбудований модуль для розмови по теле-
фону з вільними руками. Називають та-
кож зреакегзеї.
зреакегзеї - див. зреакегркопе.
8РЕС - Зузіет РегГогтапсе Еуаіиаііоп
Соорегаііуе [Согрогаііоп] - консорціум з
оцінки [показників] швидкодії (продукти-
вності) [обчислювальних] машин, група
8РЕС # організація, що займається стан-
дартизацією тестів. Створена в 1988 р.
Перший її набір тестів названо ЗРЕСтагк.
У 1996 р. 8РЕС випустила набір еталон-
них тестів 8РЕС СРІІ95, який містив
8РЕСіпі95 і 8РЕС/р95. Для тестування веб-
серверів вона розробила тести 8РЕСу/єЬ96 і
8РЕС\уєЬ97 (див. також Ьепсктагк,
кіір:/Лцуууу.зрес. ог& іїр:/Л\гуу\у.зресЬепск. ог§).
8рес 1170 - специфікація 8рес 1170 # спе-
цифікація єдиного ІІпіх, відома також як
8Р8 (Зіпріє ІІзег 8ресійса1іоп), тепер офі-
ційно називають ІІпіх 95.
8РЕС КеГегепсе Тіше - еталонний час [ви-
конання конкретного тесту групи] 8РЕС
(одиниця виміру швидкодії ЕОМ, яка від-
повідає швидкості УАХ-П/780) # див. та-
кож ЕРЕСтагк.
8РЕС1р95 - тест 8РЕСГр95 # тест продукти-
вності процесора на операціях із рухомою
крапкою, розроблений групою 8РЕС
зресіаі - спеціальний, особливий, приватний.
Зресіаі Іпіегезі Огоир - див. 810.
зресіаі-ригрозе - спеціалізований # напри-
клад, зресіаі-ригрозе 1аіі£иа§е - спеціалі-
зована мова програмування.
зресіаіігей зєгуєг - спеціалізований сервер #
сервер у великій комп'ютерній мережі, що
виконує окрему функцію. Серед спеціалі-
зованих серверів розрізняють файл-серве-
ри (/ііе зєгуєг), факс-сервери (/ах зєгуєг),
поштові сервери (таіі зєгуєг), сервери за-
стосувань (арріісаііоп зєгуєг), принт-сер-
вери (ргіпі зєгуєг), комунікаційні сервери
(соттипісаііопз зєгуєг) та ін.
зресіПсаііоп (зрес) -1. специфікація # деталь-
ний опис функцій будь-чого (наприклад,
програми, стандарту); 2. технічні характери-
стики, технічні умови # документ, що опи-
сує вимоги, яким мають відповідати про-
дукт або послуга; 3. деталізація, перелік.
зресіїїесі - заданий, зазначений.
зресіГу - задавати, уточнювати, визначати #
див. також сіе/іпе.
8РЕСІП195 - тест 8РЕСіпі95 # тест продук-
тивності процесора на операціях цілочис-
лової арифметики, розроблений групою
8РЕС (див. також Екгузіопе, (Укеізіопе).
8РЕСшагк - показник 8РЕС # зведений по-
казник швидкодії під час випробувань
комп'ютера на наборі тестів групи 8РЕС -
геометричне середнє результатів окремих
тестів (див. також Ьепсктагк, 8РЕС
Ее/егепсе Тіте).
8РЕСшагк га!іп§ - показник швидкодії
(наприклад, сервера) за методикою
8РЕСтагк.
зресз - див. зресі/ісаііопз.
зресігиш - спектр; діапазон # див. також
еіесігота^пеііс зресігит.
зресігиш аііосаііопз - розподіл діапазону
частот # наприклад, під безпроводовий
зв'язок.
зресиїаііуе ехесиїіоп - виконання [команд]
із випередженням. Приклад: ТЬе зресиїаііуе
ехесиїіоп Ьедіпз ууіііт ІЬе іпзігисііоп ргесіісіесі Ьу
ІГіе ЬгапсЬ ргесіісііоп ипіі. - Виконання за при-
пущенням починають з команди, зазначеної
блоком прогнозування розгалуження, (див.
також Ьгапск ргесіісііоп, зресиїаііуе
еуаіиаііоп).
8РЕСууєЬ97 - тест 8РЕС\уєЬ97 # тест про-
дуктивності веб-серверів, розроблений
групою 8РЕС для оцінки веб-серверів.
Оцінюють тільки продуктивність на вико-
нання операцій СЕТ протоколу НТТР.
Прийнято основними виробниками (див.
також зєгуєг, ІУогісі (Уісіе ІРеЬ).
зрееск - мова # див. також зрееск
%епегаііоп.
8рееск АРІ (8АРІ) - інтерфейс прикладно-
го програмування для голосових (мовних)
технологій, інтерфейс 8АРІ # розроблено
корпорацією Місгозоїї для ЇУіпбохуз 95 і
ЇУіпсіохуз N7. Дає змогу долучати до за-
стосувань розпізнавання мови й перетво-
рення тексту в мову (див. також АРІ,
зрееск гесо§піііоп, 8ЕАРІ).
зреесії £епега1іоп - генерація мови - див.
іехі-іо-зрееск.
зрееск сотргеззіоп - див. уоісє сотргеззіоп.
зрееск іприі - мовний ввід - див. уоісє іприі.
зрееск оиіриі - мовний вивід.
зрееск гесо£пі1іоп - розпізнавання мови #
ідентифікація комп'ютером слів, вимовле-
них людиною. Синонім - УОІСЄ гесо^піііоп
(див. також А8Е, АУЕщ, которкопе еггог,
тиііітосіаі арріісаііоп, зрееск гесоупЕег).
зрееск гесо£ПІ2Єґ - розпізнавай мови, про-
грама розпізнавання мови # програма, що
470
зрііі Ьаг
виконує комп’ютерне розпізнавання мови
(див. також зрееск гесо^піііоп).
«реесЬ 8уПІЬЄ8І8 - ДИВ. УОІСЄ ЗуПікеЗІЗ.
8реесЬ-іо-іехі (8ТТ) - перетворення мови в
текст, синтез мови [за текстом] # техноло-
гія розпізнавання мови, що дає змогу пе-
ретворити вимовлені слова в текст. Засто-
совують у системах мовного вводу тексту
(див. також сіісіаііоп зузіет, ркопете, іехі-
іо-зрееск).
зреесі - швидкість, швидкодія.
зреесі діаііп^ (також зреесі сііаі) - приско-
рений набір [телефонного номера, що збе-
рігається в пам'яті, наприклад, факс-ма-
шини].
зреесі ЬЕБ іпйіеаіог - індикатор швидкодії #
колірний індикатор, який показує, що
процесор працює на високій частоті (див.
також ЬЕИ).
8реей зууіісЬ - перемикач тактової частоти
[швидкодії] # див. також сіоскщ, сіоск
зрееск
зреіі сЬескег - див. зреіііпу скескег.
зре11іп£ сЬескег - програма [блок, модуль]
перевірки орфографії, орфографічний ко-
ректор # можливість, яка існує в більшос-
ті розвинутих текстових процесорів (див.
також %гаттаг скескег, зре11іп% еггог,
могсі ргосеззог).
зреШп£ еггог - орфографічна помилка #
див. також зреіііп^ скескег.
8РЕ - БЬогіезі РаіЬ Еігзі - “перевага найко-
ротшому шляху” # алгоритм внутрішньої
маршрутизації в мережах.
8РСА - 8іа£§еге<1 Ріп-Огіб Аггау - корпус
8РОА # корпус ІС із шаховим розташу-
ванням виведень (див. також ВСА, ЬСА,
ОЬСА, РСА, РРСА, Р^РР).
8РІ -1. 8егіа1 РегірЬегаї ІпіегГасе - послідовний
інтерфейс (периферійних пристроїв) # пере-
давання по ньому здійснюють біт за бі-
том. Часто так називають БІС 8051 корпо-
рації Іпіеі, у процесорах вбудованих сис-
тем зазвичай інтегрують в кристал проце-
сора; 2. Зегуісе Ргоуісіег ІпіегГасе - інтер-
фейс постачальника послуг #1) один з ін-
терфейсів електронної пошти; 2) програм-
ний Інтерфейс ДЛЯ розроблення \УІПОО\¥8-
драйверів під (УО8А\ 3. Зузіет
Рго£гаттіп£ ІпіегГасе - інтерфейс систем-
ного програмування # див також АРГ,
4. 8С8І-3 Рагаїїеі ІпіегГасе - паралельний
інтерфейс 8С8І-3.
8РІСЕ - Зітиіаііоп Рго^гат \уііЬ Іпіе^гаіеб
Сігсиіі ЕтрЬазіз - програма моделювання
з орієнтацією на інтегральні схеми, про-
грама 8РІСЕ (Каліфорнійського універси-
тету Берклі).
8РГО - Зегуісе Ргойїе Ібепііііег - ідентифі-
катор послуги або лінії # номер, призна-
чений постачальником послуг ШЖ та
ідентифікуючий конкретний В-канал у
мережі.
зрісіег - див. сгауЛег.
зріке - імпульсна перешкода, викид, пік,
сплеск # короткочасний (до частки секун-
ди) електричний сигнал із високою амплі-
тудою (сотні вольтів), різновид перешкод
у мережі електроживлення. Викликають
вмикання і відмикання від мережі вели-
ких навантажень, аварії на підстанціях,
удари блискавок поблизу кабелів або лі-
ній електропередавань та інші причини.
Може призвести до виходу з ладу мікро-
схем (див. також Ьіаскоиі^, Ьгоуупоиі,
поізе[2], 8а&, зиг§е, 1/Р8).
зрііі (також зріШп^) - витиснення, “відкач-
ка”, “скидання” (наприклад, даних з ке-
шу) # див. також/И1іп%.
8РЕЧ - Зреесії ІпіегГасе - мовний інтерфейс,
програмний модуль ЗРШ # для мовного
зв'язку з прикладною системою.
зріпсіїе - шпиндель, вісь # на шпиндель за-
звичай встановлюють (кріплять) на носії
даних: дисках, бобінах магнітних стрічок
тощо.
зріпйоууп - засіб відімкнення привода обер-
тання диска.
зріппег - обертач.
зрігаІ-ЬонпсІ іпаїшаї - [технічний] посібник
у вигляді книги зі скріпленням аркушів
[дротовою] спіраллю # див. також тапиаі.
зрІазЬ зсгееп - заставка, початковий екран
системи # зазвичай містить логотип, інфо-
рмацію про версії, пвторські й/або ліцен-
зійні права (див. також Ьаппег, маїїрарег).
зрііпе [сигуе] - сплайн[ова крива] # у КГА -
математично розрахована крива або пове-
рхня, що плавно з'єднує окремі опорні то-
чки. Сплайни використовують для апрок-
симації фрагментів ліній або поверхонь
складної форми. Кілька зв'язаних сплай-
нів описують форму об'єкта як єдине ціле.
Найпоширеніші сплайни на основі кривих
Без'є.
зрііі - 1. підсектор [диска]; 2. поділяти на
частини, розділяти # наприклад, екранне
вікно.
зрііі Ьаг - лінія розбиття # вертикальна або
горизонтальна лінія, що поділяє екранне
вікно на підвікна (панелі) (див. також
5рЙ[2]).
471
8р1ІЇ 8ЄЄк
8р1іІ 8еек - паралельний пошук # напри-
клад, дискових даних у разі їхнього дуб-
лювання на рівні накопичувачів або під-
систем.
8РМБ - 8іп§1е-Рго&гат, МиШрІе-Паїа -
“одна програма - багато [потоків] даних”;
архітектура 8РМИ (ОПМД) # різновид ар-
хітектури МІМИ, який передбачає розпа-
ралелювання однієї великої програми.
8РММ - Зіпріє Рогі, Миіііріе Метогіез -
“один порт - багато модулів (банків) па-
м’яті”; однопортова пам'ять із перехрес-
ною шиною # див. також МРММ, МР8М,
8Р8М, ХРХМ.
зроїще - 1. інструмент “губка”; 2. протерти
(КГА).
зрооГ - 1. розиграш, обман; 2, обманювати,
грати, вводити в оману.
зрооПіщ - “спуфінг”, імітація з'єднання,
отримання доступу обманним шляхом #
здатність маршрутизатора реагувати на
деякі мережні запити діями місцевого ха-
рактеру з метою уникнути потреби вста-
новлення з’єднання з віддаленим пунктом.
Використовують хакери для обходу сис-
тем керування доступом на основі ІР-ад-
рес шляхом маскування під іншу систему
(її ІР-адреса). Інше використання - маску-
вання фальшивих сайтів під легальний бі-
знес, щоб обманним шляхом одержати від
відвідувачів номери кредитних карток
(див. також сотриіег зесигіїу, ИХ8
зроофіп%, ІР зроо/іп^).
зрооі - зітиііапеоиз регіркегаї орегаііоп оп-
ііпе - див. зрооіег.
8роо1ег - спулер # програма або пристрій,
які приймають дані й обробляють їх (на-
приклад, друкувальні) у фоновому режимі
(див. також Ьаск^гоипії, зрооІіп%).
8роо1іп§ - проф. спулінг # використання
вторинної пам'яті як буфер у разі переда-
вання даних між периферійним пристро-
єм (наприклад, принтерами) і процесо-
ром. Підвищує продуктивність системи за
рахунок зменшення затримок під час ви-
конання операцій (див. також зрооіег).
8РОТ - 8таі1 Регзопаї ОЬ]ес1з ТесЬпоІо^у -
технологія інтелектуальних персональних
об'єктів, технологія 8РОТ # застосовують
зокрема в наручних комп'ютерних годин-
никах, розроблених Місгозой. Корпорація
вперше представила її на виставці
Сотбех/Раіі у листопаді 2002 р. у Лас-Вегасі.
зрої соїог - колірне заливання; спеціальний,
замовлений колір # див. також ргосезз
соїогз.
зрої тагкеі - ринок наявного товару.
зроШ^Ьі: - прожектор вузькоспрямованого
світла (КГА).
8РР - 1. 8оійуаге Рго]есі Ріаппіп^ - плану-
вання проекту [розроблення ПЗ];
2. 8са1еаЬ1е Рагаїїеі Ргосеззогз - масштабо-
вані паралельні процесори # архітектура
багатопроцесорних систем фірми Соуєх.
зргеасізіїееі - електронна таблиця, ЕТ # зас-
тосування, що використовує для оброб-
лення даних метафору таблиці, клітинки
якої можна зв'язати між собою формула-
ми; обчислення в таблиці виконуються
автоматично в міру вводу даних в клітин-
ки. Розповсюджені ЕТ: Ехсеї, ЬоШз 1-2-3,
риаПго Рго (див. також асііуе сеіі, апског
сеіі, сеііщ, іприі гап§е, гап£Єщ, ууогкзііееі).
зргііе - спрайт # легко перемішуваний по екра-
ну растровий графічний елемент (наприклад,
куля або ракета), який часто реалізують за
допомогою апаратних засобів. Спрайти ши-
роко використовують в анімації.
8Р8 - 8іапбЬу Роууєг Зузіет - система ава-
рійного (резервного) електроживлення #
див. також ІІР8.
8Р8М - 8іп§1е Рогі, Зіпріє Метогу - “один
порт - одна пам'ять”; однопортова па-
м'ять із загальною шиною # див. також
МРММ, МР8М, 8РММ, ХРХМ.
8РХ - 1. Зедиепсесі Раскеі ЕхсЬап^е - послі-
довний обмін пакетами # протокол для
встановлення діалогу, що застосовують в
Моуєіі №і\¥аге. Відповідає транспортно-
му рівню семирівневої моделі 081 (див.
також ІРХ)', 2. див. зітріех.
зруууаге - досл. шпигунське ПЗ # ПЗ, призначе-
не для спостереження за діями користувача
на комп’ютері. Перехоплює його поштове
листування, введену інформацію, а також па-
ролі та команди. Синонім - зситюаге (див.
також кеузігоке Іо%§ег, зрушаге Ьіоскег).
8рулуаге Ьіоскег - блокувльник шпигунсь-
кого ПЗ # утиліта, що виявляє й видаляє
шпигунське ПЗ, а також запобігає встано-
вленню більшості типів такого ПЗ (див.
також зруучаге)
8<2А - 8ойлуаге (Зиаіііу Аззигапсе - гарантія
якості ПЗ # у моделі СММ полягає у фор-
муванні чисельних показників якості ПЗ
89СІГ - 8иЬ риагїег СІР - див. СІР.
8(£Е - 8І£па1 (Зиаіііу Еггог - сигнал перевір-
ки якості передавання, сигнал 8рЕ, проф.
“пульс” # сигнал, генерований трансфе-
ром у мережах Еікегпеі і 802.3 для тесту-
вання якості передавання. Інша його на-
зва - ЬеагіЬеаІ (пульс).
472
88Ь
8(2Ь - Зігисіигесі Оиегу Ьап&иа§е - мова
структурованих запитів, мова ЗРЬ. Зараз
часто розглядаюь як самостійне слово й
вимовляють “ес-к’ю-ель” # непроцедурна
спеціалізована мова програмування, вико-
ристовувана для роботи з даними в реля-
ційних СКБД (див. також диегу Іап§иа§е,
геїаііопаї тосіеі, РЛВМЗ).
8<2Ь2 - мова ЗрЬ2 # розширена версія
8(2Ь-сараЬ1е <1аіаЬазе$ - ЗС^Ь-сумісні бази
даних # кожна розвинена СКБД має влас-
ну реалізацію та свої розширення мови
ЗОЬ. Однак існує загальна підмножина
мови, запити на якій підтримують всі
ЗрЬ-сумісні БД.
$циаге - 1. квадрат # базова геометрична фі-
гура; 2. квадрат величини, другий степінь;
3. прямокутної форми, прямокутний.
здиаге Ьгаскеі» - квадратні дужки - див.
Ьгаскеіз.
здиаге гооі - квадратний корінь.
8К - див. зкі/і ге§ізіег.
8КАМ - Зіаіїс НАМ - статичний ОЗП # до-
рожчий і швидший (із часом доступу до 5
не) динамічний ОЗП (див. також ОРАМ,
пуЗКАМ, ВАМ, ЗОНАМ).
8КАРІ - ЗреесЬ Кесо^пйіоп АРІ - АРІ для
розпізнавання мови # високорівневий
АРІ, розроблений фірмою Ьіоуєіі (див. та-
кож АРІ, Зрееск АРІ, зрееск гесо%піііогі).
8КВ - Зоигсе КоШе ВгісІ£Іп£ - мостове з’єд-
нання з маршрутизацією від джерела.
8КМ - Зесигііу КеРегепсе Мопіїог - довідко-
вий монітор захисту, монітор безпеки # у
ХУіпсІошз N7 перевіряє, чи має користувач
достатні права для доступу до об'єкта
(див. також
8ВР - Зи&£Є8іес1 Кеіаіі Ргісе - рекомендова-
на роздрібна ціна.
8К8 - Зоипб Кеігіеуаі Зузіет - система зву-
ковідновлення # використовують для
створення ефекту об’ємного звучання у
разі близького розташування динаміків.
8КТ - Зоигсе Коиііпд Тгапзрагепі Ьгіб§іп§ -
прозора маршрутизація від джерела # див.
також зоигсе гоиііп%, ігапзрагепі ЬгісІ§іп§.
88 - 1. Зесигііу Зєгуісє - функції захисту [у
ОСЕ-технології]; 2. Зіпріє Зісіесі - однобі-
чний; 3. див. зирегзсаіаг.
887 - Зі^паїіп^ Зузіет 7 - протокол 337,
протокол загальноканальної сигналізації
№ 7, система сигналізації № 7 # протокол
міжстанційної телефонної сигналізації.
Міжнародний стандарт системи сигналі-
зації для каналів загального користування
(див. також зі%паІіп§ргоіосої).
88А - Зегіаі Зіога^е Агскііесіиге - інтерфейс
ЗЗА # інтерфейс, розроблений корпорацією
ІВМ як альтернатива ЗСЗІ. Стандартизовано
АМЗІ. Забезпечує приєднання до 127 при-
строїв і швидкість передавання 80 Мбайт/с.
88В - Зргеаб-Зресігит Вгоабсазііп^ - радіо-
мовний зв'язок із розширенням спектра
[сигналів].
88С - 1. ЗСЗІ-З Зігеат Соттапсіз - потоко-
ві команди ЗСЗІ-З; 2. Зупс Зоигсе Сопігої
- керування джерелами синхронізації.
88Б - Зоїіб-Зіаіе Пізк - напівпровідниковий
диск, твердотільний диск.
88Е - Зігеатіп& ЗІМП Ехіепзіоп - набір ко-
манд ЗЗЕ # назва додаткового набору ко-
манд, введеного наприкінці 1998 р. кор-
порацією ІпіеІ до набору машинних ко-
манд процесора Репііит ІП (див. також
іпзігисііоп зеі, ММХ, ЗЗЕ2).
88Е2 - 8ігеатіп& ЗІМП Ехіепзіоп 2 - набір
команд ЗЗЕ2 # набір зі 271 команди, до-
даний корпорацією ІпіеІ до набору ма-
шинних команд процесора Репііит 4. Дає
змогу працювати зі 128-розрядними дани-
ми (див. також іпзігисііоп зеі, ММХ, ЗЗЕ).
881 - 1. Зтаїї Зсаіе Іпіе^гаііоп - ІС, малий
ступінь інтеграції # у мікроелектроніці -
мікросхема з дуже невеликим (десятки)
числом елементів (див. також ОЗІ,
іпіе§гаіесІ сігсиіі, ЬЗІ, МЗІ, УЬЗІ, ІІЬЗГу 2.
Зсіепіійс Зітиіаііоп Іпіііаііуе - ініціатива
в сфері наукового моделювання # проект
ООЕ.
88Ь - Зесиге Зоскеіз Ьауег [Ьєуєі] - рівень
захищених гнізд, протокол безпечних
з'єднань, протокол ЗЗЬ # специфікація
протоколу для передавання по Інтернету
зашифрованих, аутентифікованих повід-
омлень (наприклад, електронних транзак-
цій), розроблена фірмою Кеізсаре
Соттипісаііопз. Версію ЗЗЬ 2.0 прийня-
то як стандарт ІЕТЕ й широко застосову-
ють для перевірки повноважень і шифру-
вання даних на транспортному рівні у разі
роботи веб-браузера з веб-сервером. Для
доступу до сторінок, захищеного прото-
колом ЗЗЬ, в ІІВЕ замість звичайного
префікса Ьіір зазвичай застосовують пре-
фікс йіірз (порт 443), який указує на те,
що використовуватиметься ЗЗЬ-з’єднан-
ня. Оскільки операції шифрування/дешиф-
рування вимагають значних обчислюваль-
них ресурсів, щоб знизити навантаження на
веб-сервери, використовують апаратні ЗЗЬ-
прискорювачі. ЗЗЬ 3.0 знаходиться в розро-
бці й відкрита для обговорення (див. також
473
880
Ьгоуузєг, ІІКЬ, кіір://ууу^.орепзз1.ог§).
880 - 8ІП§ІЄ 8І£П оп - досл. єдиний підпис,
принцип єдиного підпису # у системах ке-
рування комп’ютерною безпекою - систе-
ма, що забезпечує ідентифікацію користу-
вача один раз (див. також сотриіег
зесигііу).
88Р - 1. 8та11-8са1е Рагаїїеі зузіет - [обчис-
лювальна] система з обмеженим, частко-
вим паралелізмом [у роботі], з частково
паралельною архітектурою # див. також
МР зузіет, МРР, рагаїїеі сотриіег, 8МР\
2. 8іога§е Зегуісе Ргоуісіег - провайдер (по-
стачальник) послуг збереження даних # див.
також РАМ; 3. Зесигііу Зегуісе Ргоуісіег -
провайдер послуг безпеки.
88К -1.8о1ісі-8іаіе Кесогбег - напівпровіднико-
вий “магнітофон”; 2. Зоіісі 8іаіе Кеіау - твер-
дотільне реле.
88Т - ЗупсЬгопоиз Зузіет Тгар - синхронне
системне переривання # див. також іпіег-
гирі, ігар.
8Т-506 - інтерфейс 8Т-506 # перший інтер-
фейс жорстких дисків для РС, розробле-
ний фірмою ЗЬи^агі Тес1то1о£у у 1981 р.
(звідси скорочення ЗТ).
8ТА - Зраппіп£ Тгее АІ^огііЬт - алгоритм
покривного або зв’язувального дерева
[мережі] # див. також зраппіп^ ігее, РТРщ.
зіаск -1. стек # область оперативної пам’яті,
в яку зазвичай записують адресу повер-
нення у разі виклику процедури або фун-
кції, а також передані їй параметри або
посилання на них. Роботу зі стеком підтри-
мано апаратно за допомогою команд зане-
сення до стека (ризЬ) й добування зі стеку
(рор), а також спеціального регістру - пока-
жчика стеку (зіаск роіпіег) й контроля по-
рушення границь стеку. Стек можна роз-
глядати як чергу з дисципліною обслуго-
вування ПРО (див. також саіііпу зіаск,
зіаск/гате, зіаск оуєг/іоуу, зіаск шкієг/іоуу,
ТОР); (див. також са11іп§ зіаск, ПРО,
зіаск оуєг/іоуу, зіаск роіпіег, зіаск
ипсіег/1о\к, ТОР); 2. архів (наприклад, сис-
теми НурегСагб); 3. див. ргоіосої зіаск.
зіаск Ггате - стековий фрейм # частина
стеку, що виділяють у процедурі в мо-
мент її активації для зберігання локаль-
них змінних (див. також асііуаііоп гесогсі,
РР).
зіаск Іоасіег - стековий завантажувач # на-
копичувач на магнітній стрічці, що авто-
матично вибирається зі стеку й заванта-
жує магнітні стрічки. Синонім -
аиіоіоасіег (порівн. іикеЬох).
зіаск оуєгПоуу - переповнення стеку # по-
милка, що виникає у спробі помістити до
стеку більше елементів, ніж це дозволяє
виділене для нього місце. У разі відсутно-
сті апаратного контролю стеку це викли-
кає затирання частини коду програми або
області даних (порівн. зіаск ипсіег/іоуу;
див. також Ьи§, Ьи//ег оуєг/іоуу, зіаск).
зіаск роіпіег (8Р) - покажчик [вершини]
стеку # спеціальний регістр процесора
або змінна, що вказує на поточну верши-
ну стеку (тобто що містить адресу клітин-
ки, до якої буде поміщено наступний еле-
мент, ТОР). Всі операції зі стеком викону-
ють із використанням цього покажчика
(див. також асісігезз ге^ізіег, РІЬО,
ге§ізіег, зіаск, ргоугат соипіег, ТОР).
зіаск ііп<1егПоі¥ - вихід за нижню межу сте-
ку # спроба витягти адресу або дані з пус-
того стека (порівн. зіаск оуєі/іомг, див. та-
кож Ьи%, зіаск).
зІаскаЬіе - нарощуваний, складений, етаже-
рочного типу.
ЗІаскаЬіе ЬиЬ - нарощуваний концентратор #
на відміну від модульного - сказзіз киЬ.
зіаскей - 1. розташований один над іншим;
2. поміщений у стек.
зіаскег - стекер # пристрій з одним накопи-
чувачем і кількома картриджами, що по-
даються в накопичувач у строго визначе-
ному порядку. Використовують для резе-
рвного копіювання, коли дані не вміщу-
ються на один картридж (див. також
аиіоіоасіег, НЬгагу^у, гоЬоі).
зіаскіпз - накладення # наприклад, зобра-
ження на текстовий кадр.
зіаскіпз огдег - накладення вікон # порядок
розміщення вікон на екрані, розташова-
них стопкою, частково закриваючи один
одного. При цьому повністю видно тільки
поточне вікно (див. також ууіпсіоуу).
зіаїїег - штатний співробітник (фірми).
зІаіТ-уеаг - людино-рік # одиниця виміру
трудомісткості розроблення ПЗ. Приклад:
ТНе ГІГ8І Рогігап сотріїег, (ог ехатріе, іоок 18
8іаїї-уеаг8 іо ітріетепі. - Розроблення першо-
го компілятора з Фортрана, наприклад, зайня-
ло 18 людино-років.
зІа£е - ступінь [конвеєра]; етап [виконан-
ня].
зІа£ІП£ зєгуєг - допоміжний (проміжний)
сервер # служить для попереднього пере-
гляду та перевірки нового контента перед
публікацією на робочих серверах Мережі
(див. також Іпіегпеі, зєгуєг, ЇЇПРІР).
зіаіе Ііпк - недійсне посилання # посилання
474
зіаіе зрасе
на веб-сайт або гіперпосилання на доку-
мент, який стерто або перенесено в інше
місце (див. також курегііпк, ІЖЬ, ууєЬ зііе,
]¥!¥]¥).
зіаіі-оп-изе - режим виконання [команди] “до
упора” # поки не будуть потрібні відсутні дані.
зіашрег - матриця # копія “негативного”
майстра-зразка для виготовлення ком-
пакт-дисків (див. також шазіег СЕ>).
зіапсі-аіопе (також зіапсіаіопе) - автоном-
ний, окремий, який не входить до системи #
працюючий без інших програм, бібліотек,
ЛОМ тощо за контекстом. Синониім -
зіпріє зузіет.
зіапбаіопе сіеЬи§£ег - зовнішній, окремий
(невбудований) налагоджувальник # див.
також сІеЬи§%ег.
зіапсіагсі - стандарт # стандарти відіграють
найважливішу роль у комп’ютерній індус-
трії. За способом виникнення їх поділя-
ють на стандарти де-юре й стандарти де-
факто. Стандарти де-юре розробляють і
публікують офіційні організації зі стан-
дартизації (див. також АИ81, ІЕЕЕ, 180,
ІТУ-Т, N180, N181, 081). Стандарти де-
факто - це стандарти, що фактично засто-
совують в галузі. Приклад: Тїіе йпаї ігепсі І8
ііте гарісі іпігосіисііоп ої лею ІесЬпоІодіез апсі
8ІапсіагсІ8. - Остання тенденція - швидке впро-
вадження нових технологій та стандартів,
(див. також сіга/і ххх зіапсіагсі, рііоі
зіапсіагсі, ргорозеН зіапсіагсі, КТС).
зіапсіагсі іприі (зісііп) - стандартний при-
стрій вводу # пристрій, з якого програма
чи ОС вводить команди або дані. Зазви-
чай термінал чи клавіатура. Термин з'яви-
вся в ІІпіх (див. також зіапсіагсі оиіриі).
зіапсіагсі оиіриі (зісіоиі) - стандартний при-
стрій виводу # пристрій, на який програ-
ма чи ОС виводить команди або дані. За-
звичай термінал чи екран. Термін з'явився
в Опіх (див. також зіапсіагсі іприі).
зіапсіагсГз гоЬпзіпезз - повнота й адекват-
ність вимог стандарту.
зіапсі-Ьу - заблокований [стан моста].
зіапсІЬу - 1. резервування, резерв; 2. у стані
чекання, в режимі чекання, в режимі про-
стою; 3, резервний, запасний; 4в див.
зіапсІЬу тосіе.
зіапсІЬу сіаіаЬазе - резервна база даних #
БД, яку постійно модифікують за архівни-
ми журналами робочої БД. Якщо робоча
БД виходить із ладу, її швидко заміщують
на резервну (див. також сіаіаЬазе).
зіапсІЬу сиггепі - струм у режимі простою #
див. також реак сиггепі.
зіапсІЬу тосіе - режим чекання # викорис-
товують у блокнотних ПК, моніторах, на-
стільних комп'ютерах і навіть у жорстких
дисках. Уведений для економії витрати
енергії батарей. Інформацію про поточ-
ний стан зберігають в ОЗП, оскільки вим-
кнення здійснюють на короткий час (див.
також кіЬегпаііоп тосіе, ісіїе тосіе,
іпасіігііу тосіе, о// тосіе, зіеер тосіе,
зизрепсі тосіе).
зіапд-Ьу сіаіаЬазе - база даних, яка підтри-
мує реплікацію.
зіапсІЬу ІІР8 (також оГГііпе ІІР8) - резерв-
не ДБЖ # ДБЖ, у яких за нормальних
умов електроживлення працюють лише
фільтри, а акумулятори вмикають тільки
в критичних ситуаціях, причому переми-
кання на них супроводжується стрибком
напруги (див. також Ііпе-іпіегасііче ІІР8,
оп-ііпе ІІР8, роукег зирріу).
зіапсіоії - 1. зазор (наприклад, між площи-
нами); 2. відступ, зазор (наприклад, між
графічним зображенням і його межею);
3. [конструктивний] елемент жорсткості.
зіаг - 1. зірка - див. зіаг іороіоуу, 2. зіркопо-
дібний.
зіаг іороіо£у - топологія “зірка” # одна з
трьох базових фізичних топологий ЛОМ,
в якій комп'ютери і пристрої з'єднано ра-
діальними лініями з центральним вузлом.
Розрізняють активну (асііуе зіаг) та паси-
вну зірку (раззіуе зіаг) (див. також Ьиз,
ЬАИ, гіп% іороіору).
зіагі Ьіі - стартовий біт # біт (сигнал), який
вказує на початок передавання символу по
послідовному каналу (див. також озупск-
гопоиз ігапзтіззіоп, зегіаі Нпе, зіор Ьіі).
зіагі ііте - початковий момент [періоду ко-
нтролю характеристик].
8іагШр - група запуску або ініціалізації #
програмна група у ХМЇпскпуз.
зіагіир сіізк - див. зузіет сіізк.
зіагі-ир їїгт - фірма-початківець.
зіаіе сііа£гат - диаграма станів # діаграма,
що зображає стани, які може приймати
система, й причини переходу з одного
стану до іншого.
зіаіе зрасе - простір станів # у ШІ - множи-
на всіх можливих станів, серед яких здій-
снюють пошук рішення завдань. Один з
них називають початковим, а ті, що задо-
вольняють умови пошуку, - простором
рішення. Простір станів часто можна за-
дати у вигляді графа (див. також сіесізіоп
зрасе, зіаіе сііаугат, зіаіе зрасе §гарк,
зіаіе зрасе зеагск).
475
віаіе зрасе £гарЬ
зіаіе зрасе £гарЬ - граф простору станів #
див. також &гарк, зіаіе зрасе.
зіаіе зрасе зеагсЬ - пошук у просторі станів #
один з основних інструментів ШІ (див.
також ЬгеасІік-/ігзІ зеагск, сіерік-/іг8і
зеагск, зеагск, зіаіе зрасе).
зШеїезз - без запам’ятовування стану.
зіаіеіезз ргоіосої - протокол без запам’ято-
вування стану # наприклад, НТТР не збе-
рігає інформацію про з’єднання.
зіаіетепі - речення, оператор [мови про-
грамування] # поділяють на виконувані
(ехесиїаЬІе зіаіетепі) і невиконувані
(сіесіагаііоп зіаіетепї) (див. також
аззі^птепі зіаіетепі, сотроипсі зіаіетепі,
сіеЬи§^іп§ зіаіетепі, ехесиіаЬІе зіаіетепі,
зіаіетепі зерагаїог).
зіаіетепі зерагаіог - роздільник операторів
[речень мови програмування] # символ,
який використовують у мові програму-
вання для відділення одного оператора
від іншого. Наприклад, у Бейсіку як роз-
дільник операторів, розташованих в одно-
му рядку, використовують двокрапку, а в
Паскалі - крапку з комою (див. також
сіеіітіїег, зерагаіог, зіаіетепі).
зШе-оГ-іЬе-агі - поточний (сучасний) стан
(що відповідає останнім досягненням).
зіаііс - статичний # виконуваний або визна-
чений до початку роботи програми чи си-
стеми, наприклад, у разі розподілення па-
м’яті - під час трансляції програми або її
компонування (порівн. сіупатіс).
зіаііс Ьіпсііп£ - статичне зв’язування, раннє
зв’язування # розподіл пам’яті для різних
типів даних на етапі компіляції (порів.
сіупатіс ЬіпсИп%).
зШіс еіесїгісіїу - статична електрика; елек-
тростатика # див. також %гоипсІ міге.
зіаііс тетогу - статична пам'ять, статич-
ний ОЗП # ОЗП, який не потребує пері-
одичних сигналів регенерації клітинок па-
м'яті (порівн. сіупатіс тетогу; див. також
зіаііс РАМ).
зіаііс ВАМ - статичний ОЗП - див. 8КАМ.
зШіс гегішкіапсу - статична надлишковість -
див. зіаііс гесіипсіапсу.
зіаііс уагіаЬІе - статична змінна # різновид
змінної, областю визначення якої є функ-
ція або процедура. Значення статичної
змінної не скидається у разі виходу з фун-
кції й зберігається під час повторного ви-
клику цієї функції (порів. сіупатіс
уагіаЬІе; див. також уагіаЬІе).
8іаііоп - 1. станція, термінал, пристрій, блок #
див. також сіоскіщг зіаііоп, іегтіпаї; 2. ву-
зол мережі # синонім - посіеуц.
зШіоп-тапа^етепі Ггате - кадр диспетче-
ра станції [у мережах РОПІ].
вШіопагу - стаціонарний, нерухомий # по-
рівн. тоЬИе.
8ШІ8ІІС8 - статистика.
8Шіі8 - стан, статус # див. також ііує зіаіиз
Ьаг, зіаіиз Ьаг, зіаіиз іпсіісаіог, зіаіиз Ііпе
Ьаг - див. зіаіиз Ііпе.
іпсіісаіог - індикатор або ознака ста-
ну # див. також зіаіиз.
8іаіи8 Ііпе - рядок стану (статусу) # рядок,
який розташовано внизу екрана та в яко-
му застосувння виводить важливу для ко-
ристувача інформацію. Синонім - зіаіиз
Ьаг (див. також СІЛ, тепи Ьаг, рго&гезз
Ьаг, іШе Ьаг, ууіпсіоуу).
8ТВ - див. зігоЬе.
8ТВ - 8іаіе-Тгап8ІЇіоп Оіа^гаш - діаграма
переходів (станів) # методологія моделю-
вання наступного функціонування систе-
ми на основі її попереднього та поточного
функціонування (див. також РЕР, ЕРП).
8Їеас1у 8їаГе - 1. сталий [стійкий] режим;
2. стійкий стан.
8іеаШі уіпі8 - вірус-невидимка # вірус, який
маскується та вводить в оману антивірус-
не ПЗ. Такий вірус знімає перед заражен-
ням характеристики інфікованої програ-
ми, а потім підсовує старі дані програмі,
що шукає змінені файли (див. також /Не
іп/есіог, роїутогркіс уігиз, уігиз).
8іЄ£апо£гарЬу - стеганографія # набір засо-
бів і методів приховання факту переда-
вання повідомлення. Поділяють на два
напрями - лінгвістичне й технологічне.
Технологічна стеганографія займається
маскуванням повідомлень, використову-
ючи такі прийоми, як тайнопис і мікро-
крапки. Лінгвістичні стеганограми поді-
ляють на дві основні категорії - умовний
лист і семаграми (див. також сгуріоіо^у,
зиЬІітіпаї скаппеї).
8іепсіІ - трафарет, шаблон.
8іер -1. крок; 2. стадія; 3. ступінь.
8іер оуєг - пропускання [блоку], крок через
[блок].
81ер 8саІе - масштабувальна [покрокова]
шкала.
8іеррег тоГог (також 8ґерріп£ тоїог) -
кроковий двигун # електричний двигун,
який повертається за командою комп'юте-
ра (отриманням електричного імпульсу)
на фіксований кут (крок). Для повного
обороту він має виконати задане виробни-
ком число кроків. Використовують для
476
8іоге-апсІ-Гоп¥агсІ 8угїіс1ііп£
точного позиціювання пристрою під керу-
ванням комп’ютера. Широко застосову-
ють у робототехніці та пристроях перемі-
щення голівок дисків (див. також
гоЬоіісз).
8Іерріп£ - покрокове трасування, покрокове
виконання # див. також сІеЬирурпр,,
ігасіп%.
8ііск сііа^гат - лінійчата (штрихова) топо-
логічна схема (діаграма) # див. також Ьаг
ртарк, соїитп скагі, сИа^гат, §гаркщ, ріе
скагі, ругатісі сНа^гат, гіЬЬоп ргарк.
8ііску-поіе8 - записки-наклейки.
8ІІСІІОП - “прилипання” # наприклад, магні-
тної голівки до поверхні диска. Знижує
надійність зчитування даних і призводить
до відмов накопичувана (див. також кагсі
сіізк, кеасі, кеасі сгазк, ІапсІіп§ гопе,
ріаііег).
8іі11-Ггате іта£Є8 - великі опифровані ста-
тичні зображення.
8ТЬ - Зіапсіагсі Тетріаіе ЬіЬгагу - стандарт-
на бібліотека шаблонів # бібліотека класів
у С++, яка містить ітератори, процедури,
контейнери й об’єкти.
8ТЬ¥<2 - 8Ьі£ьТо1егапі Ьеагпіп§ Уесіог
Риапіігаїіоп - квантизація векторів у про-
цесі навчання з толерантністю до зрушень
(зсуву елементів читаного символу) # ал-
горитм навчання нейронної мережі чита-
ючого автомата (див. також ВРЕ, ЬУ(),
Ж ВВР, ВСЕ).
8ТМ -1.8еИ-ТезІ Мосіиіе - модуль самотес-
тування # зовнішній модуль, який забез-
печує ефективне самотестування при-
строю, що перевіряють; 2. див. 8ТМ-1.
8ТМ-1 - ЗупсИгопоиз Тгапзрогі Модиіе ієуєі
1 - синхронний транспортний модуль рів-
ня 1 # позначення каналів у мережах 80 Н.
Цифра вказує на частоту базового сигна-
лу §ЬН, що дорівнює 155,52 Мбіт/с.
8ТN - 8ирегТ\¥І8і Кетаііс - кольоровий РК-
дисплей із матрицею пасивних суперкру-
чених нематичних елементів # див. також
П577Ч Е8ТИ, Т8ТЇ1.
8іопе А§е - “кам’яний вік” # так в амери-
канській літературі називають період іс-
торії обчислювальної техніки від 1943 р.,
коли з’явився перший комп’ютер, до 1961 р.,
часу створення першого мінікомп’ютера
(РВР-1). Це був період панування лампо-
вих ЕОМ, або, як їх назвали пізніше, “Е-
ОМ першого покоління” (див. також Ігоп
А%е, таіп/гате).
8Іор Ьіі - стоповий біт # біт (сигнал), який
вказує на кінець передавання символу
по послідовному каналу. Залежно від
режиму передавання можна використо-
вувати 1, 1,5 або 2 стопових біти (див.
також азупскгопоиз ігапзтіззіоп, зегіаі
Ііпе, зіагі Ьії).
8Іор ууогсіз - стопові слова # слова в доку-
менті, що не мають сенсу. Такі слова (на-
приклад, прийменники та артиклі) не ін-
дексують пошукові машини (див. також
зеагск еп%іпе).
8іога£е - 1. [зовнішня] пам’ять # зовнішній
пристрій для збереження даних (порівн.
тетогу)', 2. пам'ять (основна) # див. також
таіп зіога§е; 3. збереження (інформації).
8іога§е Агеа ^еїмогк (8АМ) - мережа
[пристроїв] збереження даних # спеціалі-
зована високошвидкісна мережа, що по-
єднує різні пристрої збереження даних і
сервери за допомогою 100 Мбайт/с кана-
лів та концентраторів. У такій мережі між
пристроями збереження даних та іншими
пристроями немає сервера-посередника.
Для передавання даних використовують
технологію ГіЬге Скаппеї. За рахунок зна-
чної довжини сегментів такі мережі да-
ють змогу організувати збереження кор-
поративних даних за межами будинку, що
займає фірма (див. також НА8, 8МА).
8іога£е аііосаііоп - див. тетогу аііосаііоп.
8<ога£е агеа - область пам'яті.
8іога§е сеіі - клітинка (ділянка) пам’яті #
найменша адресована частина оператив-
ної або постійної пам'яті (див. також
таскіпе асісігезз, ВАМ, ВОМ).
8іога§е сієуісє - [зовнішній] пристрій збере-
ження даних # зовнішню пам'ять часто
поділяють на вторинну (зесопсіагу зіога^е
сієуісє) й третинну (Іегііагу зіога^е сієуісє).
До вторинної відносять дискові масиви, а
до третинної - стрічкові бібліотеки та біб-
ліотеки на компакт-дисках. Такі бібліоте-
ки мають роботизований механізм подачі
носія (касети з магнітною стрічкою, ком-
пакт-диска або ВУВ-диска) до пристроя
читання/записування й тому для доступу
до даних може знадобитися кілька секунд
(див. також сіізк аггау, оріісаі іаре,
зіога§ет, іаре сігіує, іаре ІіЬгагу).
8Іоге - запам'ятовувати, зберігати.
8Іоге-апд-Гопуаг(і - [передавання] з буфе-
ризацією пакетів # див. також зіоге-апсі-
/огхмагсі сієуісє, зіоге-апсІ-/опуаг(1 з\уіїскіп%.
8іоге-апс1-Гоп¥агс1 сієуісє - пристрій з буфе-
ризацією пакетів # такими прстроями, на-
приклад, є мости й маршрутизатори.
8іоге-апс1-Гоп¥агс1 зууіісііііщ - комутація з
477
8ІогеД ргосесіиге^
проміжним збереженням (буферизацією)
пакетів # див. також 8\уіІскіп§.
8ІОГЄСІ ргосес1ііге8 - збережені процедури #
набір операторів які зберігають в БД
і запускають оператором виконання про-
цедури.
8іогес1-рго£гат - зі збереженою програмою
# Приклад: Уеі ІЬеге \л/аз а тисґі сіеерег
ітріісайоп іо іііе зіогесі-ргодгат сопсері - іі
теиИ таке Ьиіїсііпд зоШаге ап епдіпеегіпд
сіізсірііпе. (Зієує 1_оЬг) - Однак принцип збере-
женої програми мав найглибше значення - за-
вдяки йому розроблення програмних засобів
стало інженерною дисципліною, (див. також
Уоп ІЧеитапп агскііесіиге).
8іогу - текст, текстові блоки.
8іогу уієуу - вікно редагування тексту.
8ТР - 1. див. зкіеііїесі іууізієсі раіг,
2. 8раппіп§ Тгее Ргоіосої - протокол по-
криваючого або єднального дерева [мере-
жі] # в телекомунікації - дає змогу уник-
нути передавання за незалежними парале-
льними маршрутами дублюючих пакетів
даних (див. також 8раппіп% ігее, 8ТА).
8ігаі§к1:-Йігоіі£Іі 10Ва8е-Т саЬІе - ЕіБегпеі-
кабель ІОВазе-Т із прямими з’єднаннями
[контактів, рознімів Ю-45] # перший кон-
такт з’єднують із першим, другий - із дру-
гим тощо (див. також сго88оуєг 10Ва8е-Т
саЬІе).
8ігаІ£Ііі-і1ігои£Ь рарег раіЬ - прямий тракт
подачі паперу (наприклад, у лазерному
принтері).
8ТКАМ - 8е1£-Тітес1 КАМ - ЗПДВ із само-
синхронізацією, асинхронний ЗПДВ.
8ігеат а^епі - потоковий агент - див. а%епі.
8ігеаш сіркег - потоковий шифр # шифр, у
якому початкове повідомлення перетво-
риться в шифротекст побітно. Історично у
вітчизняній криптографії прийнято вико-
— ристовувати термін “потоковий шифр”,
хоча термін “потоковий шифр” адекватні-
ший (порівн. Ьіоск сіркег, див. також
сіркег).
8ігеат епсгурііоп - потокове шифрування #
див. також 8ігеатп сіркег.
8ігеатег - стример # пристрій потокового
записування на магнітну стрічку, застосо-
вують для резервного копіювання й архі-
вування даних (див. також Ьаскир сієуісє,
Ьаскир 8у8Іет, /ііе Ьаскир).
8Ігеашіп£ - потоковий - див. 8Ігеатіп£ уісієо.
8ІГЄатІП£ уісієо - потокове відео # техноло-
гія передавання відеозображення, що дає
змогу переглядати його в міру надхо-
дження даних безпосередньо з Мережі,
без попереднього завантаження всього
відеофайла на локальний комп’ютер (див.
також сіе8кіор уісієо, ЕМУ, іпіегасііуе
уісієо, ііує уісієо, уісієо оп сіетапсі, уісієо
8ЄГУЄГ).
8Ігееі ргісе - роздрібна ціна # магазинна ціна,
на відміну від більш високої ІІ8І ргісе - ціни
за каталогом. Синонім - геїаіі ргісе.
8ігееІ Таїк # служба каталогів, розроблена
компанією Вапуап.
8ІГЄ88 апаїузіз - аналіз [робочих] режимів
[елементів схеми].
8іге88 іе8ііп£ - стресове [навантажувальне]
тестування # тестування, метою якого є
вивчення поводження ПЗ або устаткуван-
ня у разі незвичайних умов функціону-
вання, наприклад, в умовах браку таких
ресурсів, як ОЗП, дискова пам'ять, проду-
ктивність процесора тощо (див. також
ехкаи8ііуе ІЄ8ііп%, /іпаї ІЄ8Ііп§, /ипсііопаї
Іе8ііп%, тапиаі Іе8ііп%, орегаііопаї Іе8ііп%).
зігікеоиі - закреслювання, закреслений
шрифт # синонім - 8ігікеікгои§к.
8ІгікеіЬгои§Ь -1. перекреслення, закреслен-
ня # лінія, що йде поверх тексту й пока-
зує, що даний текст вилучено або має бу-
ти вилучено; 2. закреслювати, перекрес-
лювати.
8ігіп£ - рядок # 1. у мовах програмування -
тип даних, який дає змогу зберігати й об-
робляти послідовності символів, тому
іноді його називають символьним або те-
кстовим (іехі: 8ігіп§) рядком (див. також
Ьіі 8ІГІП§, етріу 8ІГІП&, 8ІГІП& СОП8ІаПІ,
8ІГІП£ рГОСЄ88ІП§, 8ІГІП& Іуре, 8ІГІП&
уагіаЬІе, 8иЬ8Ігіп§)\ 2. упорядкована послі-
довність значень даних; 3. рядок матриці
або електронної таблиці.
8ігіп§ сопзіапі - рядкова константа # у мо-
вах програмування - послідовність сим-
волів у початковому тексті програми, взя-
та в лапки або подвійні лапки. Синонім -
зутЬоІіс соп8іапІ (див. також соп8Іапі,
8Ігіп§, 8Ігіп§ Іуре, 8Ігіп§ уагіаЬІе).
8ігіп£ орегаііоп - рядкова операція, опера-
ція над рядками # основними операціями
над рядками є: пошук підрядка, виділення
підрядка, зчеплення (конкатенація) рядків
(див. також 8ІГІП§, 8ІГІП£ рГОСЄ88ІП§).
8ІГІП§ рГОСЄ88ІП§ - оброблення рЯДКІВ # ДИВ.
також 8ігіп%, 8Ігіп§ орегаііоп.
8ігіп£ іуре - рядковий тип # тип даних, ви-
користовуваний для збереження текстової
інформації (див. також сіаіа Іуре, 8ігіп%).
8ігіп£ уагіаЬІе - рядкова змінна # див. та-
кож 8ігіп^[ц, 8ігіп% соп8іапі, уагіаЬІе.
478
аиЬсіігесіогу
8ігіред [сігіує] - “розшарований” накопичу-
вач # див. також ПАЮ.
8<тірріп£ - розшарування (розщеплення) да-
них # техніка, використовувана для при-
скорення записування в дискових і стріч-
кових масивах (матричних підсистемах).
Потік даних можна розщепти на біти,
байти або блоки, які потім паралельно за-
писати на різні пристрої (див. також
ПАЮ).
8ігоЬе (ЗТВ) - строб # часто - скорочений
варіант терміну 8ІгоЬе риїзе - стробовий
імпульс.
8ігоп§ епсгурііоп - стійке шифрування #
див. також епсгурііоп.
8ІТ0ГЩ раіїегп 1іап(11іп£ - засоби оброблен-
ня шаблонів.
8ігоп§ <уріп£ - строгий контроль типів, строга
типізація # у мовах програмування - вимога,
щоб для кожної змінної було чітко визна-
чено тип даних, який можна їй присвоїти
(порівн. \\'еак іуріпр).
8ігисіиге - 1. структура #1) визначення спі-
льного влаштування системи й взаємо-
зв’язків її складових (див. також зігпсіиге
скагі)', 2. див. сіаіа зігисіиге', 3. конструк-
ція, пристрій # див. також сопігої
зігисіиге, сІаіаЬазе зігисіиге’, 4. дієсл. стру-
ктурувати.
вігисіиге сЬагі - структурна схема # схема,
що показує взаємодію [взаємозв’язок, вза-
ємопідпорядкованість] компонентів або
інших частин системи (див. також скагі,
зігисіиге).
8ігисіигеЛ рго£гаштіп§ - структурне про-
грамування # методологія проектування
програм (розроблена Ес18£ег Оукзіга), в
якій програму проектують з набору ієрар-
хічно організованих компактних модулів,
кожний з яких має тільки одну вхідну та
одну вихідну точки. Крім того, структур-
не програмування накладає обмеження на
використання операторів ООТО. Структу-
ровані програми легше розробляти і су-
проводжувати у великих проектах (див.
також тосіиіаг ргоргаттіпр, ООР,
ргоргаттіп§, ргоргаттіпр теікосіоіору,
зо/іжаге сіеуеіортепі).
8ІгисІиге(1 іуре - структурований тип # ти-
пи даних, які дають змогу визначати змін-
ні, що можуть зберігати набори однотип-
них або різнотипних даних. До них відно-
сять множини (в Паскалі), масиви, записи
тощо. Синонім - сотріех сіаіа іуре (див.
також сіаіа іуре).
8Т8-1 - Зупсйгопоиз Тгапзроії Зі&паі ієуєі 1 -
синхронний транспортний сигнал рівня 1,
канал 8Т8-1 # позначення електричних
каналів у мережах ЗОУЕТ. Цифра кратна
частоті базового сигналу 8СЖЕТ, що до-
рівнює 51,84 Мбіт/с.
8ТТ - 1. Зесиге Тгапзасііоп Тесіїпоіо^у -
технологія безпечних транзакцій # специ-
фікація, розроблена МІСГО8ОЙ Согр. і Уіза
Іпіетаїіопаї Іпс. Підтримують Зру&1а88
Іпс., КЗА Баіа Зесигііу Іпс., Іпіегпеі
Зйорріп£ Неіхуогк та інші компанії; 2. див.
зрееск-іо-іехі.
8іиЬ - 1. заглушка [програми]; 2. відгалу-
ження, відвід # відрізок провідника від
основної шини до приймача сигналу.
8ТХ - Зіаїї ОГ Техі - початок тексту # у коді
А8СІІ - мнемоніка керівного символу 2Ь,
який використовують для позначення в пе-
реданому блоці початку тексту повідомлен-
ня. Зазвичай він випливає за адресною ін-
формацією (порівн. ЕТХ’, див. також ЗОН).
8іу1е - 1. стиль # у текстових процесорах і
НВС - іменований набір параметрів фор-
матування тексту (розмір і гарнітура шри-
фту, вирівнювання рядків, розміщення на
сторінці тощо). Застосування стилю до
виділеного блоку тексту викликає пере-
творення тексту відповідно до опису сти-
лю (див. також зіуіе зкееі)', 2. стиль, ди-
зайн.
8іу1е 8Ьееі (також 8іу1е8Ііее1:) - таблиця
стилів # таблиця, що містить іменовані
описи наборів параметрів форматування
(див. також 8іуІе).
8іу1и8 - стило, зрідка стилус - перо # (від
грец. зіуіоз - паличка для писання по на-
вощеній дощечці) застосовують у план-
шетних ноутбуках і кишенькових ПК.
811 - Зіапсіагсі ІЗпії - стандартний сегмент
конструктиву (25 мм).
81ІВ - 1. див. зиЬгоиііпе', 2. див. зиЬзіііиіе',
3. див. зиЬігасі.
8иЬаггау - підмасив # масив, який є части-
ною іншого масиву (див. також аггау).
8иЬс1а88 - підклас, дочірній об’єкт # в ООП
- клас, який вийшов із суперкласу за до-
помогою спадкування. Містить усі мож-
ливості суперкласу (що можна в ньому
перевизначити) й додані нові (див. також
аЬзігасі сіазз, Ьазе сіазз, сіазз, іпкегііапсе,
ООР, 8ирегсІа88).
виЬдігесіогу - підкаталог # каталог, який
знаходиться всередині іншого каталогу в
ієрархії каталогів файлової системи (див.
також сиггепі сИгесіогу, (іігесіогу, /Не зуз-
іет гооі, сИгесіогу).
479
$иЬехрге$8Іоп
8ііЬехрге88Іоп - підвираз # вираз, який є ча-
стиною іншого виразу (див. також
ЄХрГЄ83ІОП).
8ііЬ£оа1 - підціль, підзавдання # див. також
%оаІ.
8иЬ§гарЬ - підграф # частина графа (див.
також згарку).
зиЬйеасІігщ - підзаголовок # синонім -
зиЬШІе (див. також Ігеасііпр).
8ііЬ]есі зеагск - тематичний [предметний]
пошук # пошук інформації з конкретної
теми, предмету (див. також зеагск).
$иЬ1ішіпа1 сЬаппе! - потайний канал # при-
пускає використання стеганографічних
способів передавання даних за легальни-
ми каналами зв’язку. Термін уведено
Б. Шнейером на початку 1990-х років
(див. також сохегі скаппеї, зіе§апо§гарку).
зиЬшепи - підменю # меню, викликане з по-
переднього меню (тобто меню, заголовок
якого є елементом іншого меню). Подібну
послідовність меню часто називають кас-
кадним - са8сас1іп£ тепи (див. також ОІЛ,
тепи).
зиЬшісгоп ґесЬпоІо^у - субмікронна техно-
логія # у напівпровідниковій промислово-
сті - технологія, що дає змогу одержати
елементи мікросхеми, розмір яких менше
одного мікрона.
зиЬпеі ша$к - маска підмережі - див.
асісігезз тазк.
зиЬпеЬуогк - підмережа # мережа, що є час-
тиною більшої комп’ютерної або телеко-
мунікаційної мережі (див також пеімогк).
$иЬпоіеЬоок - субблокнотний ПК, субноут-
бук # клас портативних комп’ютерів, який
займає проміжне положення між кишень-
ковими та блокнотними. Має зазвичай
масу менше 2,2 кг (4 фунти) (див. також
поіеЬоок, сіоскіпр; зіаііоп).
зііЬогйіпаїе - підлеглий, молодшого [ниж-
чого] рівня.
8иЬгап§е Іуре - підтип, піддіапазонний тип -
див. зиЬіуре.
8ііЬгоиіїпе (81ТВ) - підпрограма # у програ-
муванні - іменований набір команд, який
виконує деяку дію. Підпрограму можна
викликати з різних точок програми, мож-
на одержувати дані й повертати результа-
ти роботи. Спеціальним видом підпрог-
рам є функції. Розбиття програми на під-
програми - загальний прийом зменшення
обсягу коду і, головне, спрощення струк-
тури програми. Синоніми - ргосесіиге,
гоиііпе (див. також саіі, /ипсііоп, геіигп,
геіигп асісігезз, геіит сосіе).
8иЬгоиІіпе саіі - виклик підпрограми, звер-
тання до підпрограми # набір команд або
оператор, який передає параметри та ке-
рування підпрограмі (див. також саіі,
геіигп, зиЬгоиііпе).
8иЬ8ашр1іп£ - підвибірка # відкидання П- і
У-компонентів кольоровості (в ущільнен-
ні кольорових зображень за алгоритмом
.ІРЕО).
8иЬ8СЙета - підсхема БД # термін введено
у 1971 р. для дворівневого підходу до
опису структури БД (див. також зскета).
8ііЬ8СгіЬе - передплата # запит на отриман-
ня повідомлень за списком розсилання
або з конференції (див. також таіІіп§ Іізі,
пемзртоир, ипзиЬзсгіЬе).
8ііЬ8сгіЬег даіа - дані передплатника # в
технологіях доставки контента - інформа-
ція про передплатника та його пристрої
(див. також ризк іескпоіору, зиЬзсгірііоп).
811Ь8СГІрІ - 1. нижній [підрядковий] індекс #
один або кілька символів, надрукованих
нижче базової лінії рядка (порівн.
зирегзсгірі’, див. також Ьазеїіпещ)', 2. ін-
декс # число або символ, які ідентифіку-
ють елемент масиву чи вказують кіль-
кість елементів у масиві (див. також
іпсіех, аггау).
8ііЬ8сгіріїоп - 1. передплата # 1) посилання
на сервері реплікацій на відповідний опис
правил тиражування (див. також
сіе/іпіііоп, геріісаііоп)’, 2) у технологіях до-
ставки контенту (див. ризк іескпоіо&у) пе-
редплата визначає, яку інформацію і на
який пристрій буде надіслано абоненту
повідомляючим застосуванням (див.
поіі/ісаііоп арріісаііоп). Передплати бува-
ють двох видів: за розкладом (зсЬеНиІеН
зиЬзсгіргіоп) і керовані подіями (єуєпі-
сігіуєп зиЬзсгірїіоп). У першому випадку
повідомлення доставляють відповідно до
календарної дати, часу дня, заданої пері-
одичності або по визначених днях тижня
(всі параметри зазвичай можна комбіну-
вати). В другому - відразу після отриман-
ня події від зовнішнього джерела (див. та-
кож зиЬзсгіЬег сіаіа, зиЬзсгірііоп сіаіа)’,
2. абонування # контракт, який надає або-
ненту право використовувати надані йому
засоби.
8иЬ8сгірііоп сіаіа - дані передплати # інфор-
мація про конкретні класи подій, які ціка-
влять передплатника, та параметри перед-
плати (тип передплати, пристрій доставки
тощо) (див. також поіі/ісаііоп арріісаііоп,
зиЬзсгірііоп).
480
8ирЄГ8ЄІ
зиЬзеі - підмножина # множина, всі еле-
менти якої є також елементами іншої
множини.
зііЬзгіШаЬШіу - заміщуваність.
8иЬзШи(е - 1. заміна, заміщення; 2. заміня-
ти, заміщати, підставляти.
зиЬзіїШіоп - підстановка; заміна # див. та-
кож геріасетепі.
виЬвігаіе - основа, підкладка (наприклад,
магнітного диска, кристала мікросхеми).
8иЬ8ігіп£ - підрядок # 1. частина імені або
ключового слова у запитах на пошукових
серверах	2. у програмуванні -
будь-яка частина рядкової змінної або
константи, тобто рядок, який є частиною
іншого рядка (див. також 8ігіп%\ц).
8пЬ8у8Іеш - підсистема # частина системи,
що виконує будь-які її функції.
8ііЬіоіа1 - проміжна сума.
зиЬігасі - віднімати.
зиЬігасйоп - віднімання.
зиЬґгасіог - блок віднімання; віднімальний
пристрій # порівн. асісіег.
зпЬїуре - підтип # тип даних, усі елементи яко-
го є елементами іншого типу. Синонім -
8иЬгап%е іуре. Приклад: А іуре із опіу зиЬіуре
ої апоіЬег іуре ії іі із сіесіагесі іо Ье зо. - Тип да-
них є підтипом іншого типу тільки тоді, коли це
оголошено, (див. також сіаіа іуре, сіегіуесі
іуре).
8иЬх\ ооГег - окрема [над]низькочастотна ко-
лонка, динамік [над]низьких частот, ба-
сів, проф. сабвуфер # див. також
8иггоипсІ-8оипсІ 8у8іет, \моо/ег.
8ШІЄ - [програмний] комплект, набір, ком-
плекс # об’єднання кількох постачальних
пакетів ПЗ (див. також Ьипсіїесі 8о/і\каге).
зиттагу - короткі висновки, резюме # див.
також 8шптагу сагсі, 8иттагу іаЬІе.
зитшагу саг<1 - анотаційна картка.
зшпшагу ГаЬІе - зведена таблиця, таблиця
зведених даних (результатів).
81ЛЧ - 8ЦМ Місгозузіешз - корпорація 81Ж #
одна з найбільших комп’ютерних компа-
ній США. Утворена в 1982 р. Розробляє й
випускає робочі станції, високопродукти-
вні сервери та ПЗ. Спочатку ЗЕТИ розши-
фровували як Зіап&гд ІТпіуегзііу Меіу/огк,
оскільки засновники фірми були випуск-
никами цього університету (див. також
Аач а, кіір://умхч.8ип.сот).
8ирег 8оскеі 7 (887) - модифікований варі-
ант розніму 8оскеі 7.
8іірег УСА-див. 8УОА.
81ірЄГСІЯ88 - суперклас, батьківський об’єкт #
див. також 8Іп%Іе іпкегііапсе, 8иЬсІа88.
зирегсошриіег - суперкомп’ютер, суперЕОМ #
термін, який означає клас потужніших з
наявних комп’ютерів. Суперкомп’ютери
використовують зазвичай для вирішення
наукових завдань, моделювання, в ком-
п’ютерній графіці тощо (див. також
сотриіег, питЬег сгипскіп%, рег8опаІ
8ирегсотриіег).
8ирегсошриіїп£ - організація обчислень на
суперкомп’ютері, програмування для су-
перкомп’ютерів, надвисокопродуктивні
обчислення # див. також сотриііп%,
рго%гаттіп&, 8ирегсотриіег.
8іірегсопсІіісіїп§ - надпровідність # фізичне
явище, перспективне для використання в ОТ.
зирегтіпісотрігіег - супермінікомп’ютер, су-
перміні-ЕОМ # див. також 8ирегсотриіег.
зирегріреііпед - суперконвеєрний # який
має конвеєр із числом ступенів більш п’я-
ти або шести. Суперконвеєрні архітекту-
ри зазвичай дають змогу використовувати
більш високі тактові частоти, ніж інші
конвеєрні архітектури (див. також
ріреііпе).
8іірег8са1аг (88) -1. суперскалярність # При-
клад: Зирегзсаіаг сап теап сііїіегепі іЬіпдз
сіерепсііпд оп ІЬе сопіехі іп \л/ЬісЬ іі із изесі. -
Термін “суперскалярність” може мати різний
сенс, залежно від контексту, (див. також
8ирег8саІаг агскііесіиге)', 2. суперскаляр-
ний.
8іірег8са1аг агсЬйесіиге - суперскалярна
архітектура # архітектура процесора з кі-
лькома конвеєрами, яка передбачає мож-
ливість одночасного виконання більше
однієї звичайної машинної (скалярної) ко-
манди, тобто ці команди запускають в
процесорі на виконання одночасно й ви-
конують незалежно один від одного на рі-
зних конвеєрах. Можна застосовувати як
у КІ8С-, так і в СІ8С-процесорах. Термін
уперше з’явився в 1987 р. (див. також
Ьгапск ргесіісііоп, СРІ}, ІЬР, іп8ігисііоп
диеие, 8саІаг ргосе88ог, 8ЬІС, 8у8іет
агскііесіиге).
8іірег8са1аг ргосеззог - суперскалярний про-
цесор # процесор із суперскалярною архіте-
ктурою (див. 8ирег8саІаг агскііесіиге).
81ірЄГ8СГІрІ - верхній [надрядковий] індекс
# один або кілька символів, надрукованих
вище букв рядка тексту (порівн.
8иЬ8сгірі).
8іірег8е<: - 1. надмножина # множина, що мі-
стить задану множину (порівн. 8иЬ8Єі)',
2. розширений набір # Приклад: МІРЗ IV із а
зирегзеі ої ІЬе МІРЗ III іпзігисііоп зеі
481
зирегизег
агскііесіиге апсі із ЬаскмагсІ сотраііЬІе. - Архі-
тектура МІРЗ IV має розширений порівняно з
МІРЗ III набір команд і сумісна з останньою
знизу вверх.
8ііреги8ег - привілейований користувач # у
термінах ОС - користувач, який має до-
ступ до всіх ресурсів системи. Таким ко-
ристувачем є зокрема системний адмініс-
тратор. Синонім -ргіуі1е%есі изег (див. та-
кож аиікепіісаііоп, сіе/аиіі изег, епсі изег,
Іатег, ромег изег, зузіет асітіпізігаіог).
вирегуівесі ігаіпііщ аІ£Огййш - керований
алгоритм навчання [нейронної мережі] за
участю оператора # див. також ВРЕ, ЕУ(2,
РШ, ВСЕ, ВТІЩ).
зіірегуізог - супервізор, керівна програма,
диспетчер # (див. також таіп/гате,
орегаііп% зузіет).
8іірр1іег - постачальник # синонім -
ргоуісієг.
зиррогі - 1. підтримка, підтримувати, бути
сумісним, передбачати, працювати з
будь-чим, реалізувати функції, відповіда-
ти вимогам; 2. підтримка фірми-виробни-
ка # див. також іпіергаіеії зиррогі.
81іррГЄ88ІОП - зменшення ВПЛИВу, ПрИДу-
шення.
8іігГасе - 1. поверхня # див. також /асе^',
2. виявляти.
8іігїасе (Іепзііу - поверхнева щільність за-
писування # див. також сіепзііу.
зигГасе шоипі - монтаж на поверхню - див.
5МТЕ1].
зигГасе ріоі - поверхневе або об’ємне (три-
вимірне) графічне відображення # напри-
клад, функції з кодуванням аргументів ко-
льором поверхонь.
8іігїїп£-див. ІУеЬ зиг/іп^.
8ііГ£Є - 1. викид, стрибок, кидок напруги;
імпульсне мережне наведення; імпульсне
перевантаження # різке короткочасне (до
тисячних часток секунди) стрибкоподібне
збільшення напруги в мережі електрожи-
влення перемінного струму, в ланцюгах
передавання даних або телефонних лан-
цюгах, викликане, наприклад, ввімкнен-
ням або відімкненням від електромережі
промислового електроустаткування. Кид-
ки напруги (сотні вольтів для мережі
змінного струму і десятки вольтів для ме-
реж передавання даних) можуть пошко-
дити підключене до мережі електронне
устаткування (див. також Ьіаскоиіщ,
Ьгоуупоиі, оуегуоііа^е, за%, зріке, зиг%е
]іІіег, зиг§е ргоіесіог, зиг%е зирргеззог,
ІІР8)', 2. підніматися, підійматися.
8Ш*£Є іїііег - мережний фільтр, фільтр пере-
шкод по мережі електроживлення # при-
стрій, який містить фільтри для приду-
шення імпульсних та високочастотних пе-
решкод (див. також Ьіаскоиі^ Ьголмпоиі,
/іііег, за%, зріке, ІІР8).
8ііг£е ргоіесіог - обмежник кидків (елект-
роживлення) # див. також зріке, зиг%е
зирргеззог, ІІР8.
8ііґ£е зирргеззог - обмежник перенапруги,
мережний фільтр для електромережі #
див. також зиг^е /іііег, зиг%е ргоіесіог,
ЕР8.
зигргіпі - вдруковування, надпечатка # дру-
кування безпосередньо поверх наявного
тексту знаків із підрядковими або надряд-
ковими елементами (див. також
оуегргіпі).
8іптоипсІ-8оип(1 зузіет - система об'ємного
звучання # див. також зиЬуюо/ег, умю/ег.
8ііг¥еі11апсе - спостереження, нагляд # на-
приклад, гасііо зигуеіііапсе іеат - група
радіоспостереження.
8П8СерііЬі1ііу - чутливість # наприклад,
зизсерііЬіІііу іо іпіегіегепсе - чутливість
до інтерференції.
8іі8реп(1 - припинення (завдання/машини),
припиняти; стан чекання.
8іі8реп(1 шо(1е - режим припинення (напри-
клад, процесора) # режим часткового зу-
пинення роботи пристрою з метою зни-
ження енергоспоживання. Керування ене-
ргоспоживанням комп'ютера визначено
специфікаціями АСРІ і ЛЕМ. Розрізняють
режими зизрепб іо НАМ (8ТК), за яким
поточний стан системи запам'ятовують в
ОЗП, і зизрепд іо сіізк (8ТП), коли запам'я-
товують на жорсткому диску (див. також
кіЬегпаііоп тосіе, Шіе тосіе, іпасііуііу
тосіе, о$тосіе, зіеер тосіе, зіапсІЬу тосіе).
8іі8репс1есІ саіі - відкладений [призупине-
ний] виклик.
8118рІСІО118 - ПІДОЗрІЛИЙ.
81ІТР - Зйіеісіесі СТР - неекранована круче-
на пара в сплетенні # кабелі, складені з
неекранованих кручених пар, розташова-
них у загальному зовнішньому екрані з
дротяної сітки або алюмінієвої фольги
(див. також ІДР).
8У - 8Ьагеб УагіаЬІез - поділювані (спільно
використовувані) змінні.
8УАРІ - Зреакег Ібепіійсаііоп АРІ - АРІ іденти-
фікації голосу # версію 1.0 випущено 15 вере-
сня 1997 р. (див. кіір:/Лу\ууу.зуарі.сот).
8УС - 8\¥Іісйеб Уігіиаі Сігсиіі - комутова-
ний віртуальний канал [з’єднання] # тип
482
8Л¥ІІсЬ
логічного динамічного з’єднання для ор-
ганізації віртуальних каналів у технології
Ггате Кеіау і АТМ. Таке з’єднання авто-
матично встановлюють засоби самої ме-
режі АТМ тільки на момент передавання
даних між кінцевими станціями. Через
довільний проміжок часу з’єднання скида-
ється (див. також РУС, 8РУС).
8УВ - Зітиііапеоиз Уоісе апд Ваіа - одно-
часне передавання голосу та даних # тех-
нологія передавання інформації зі звичай-
ної телефонної лінії. Розвивається в двох
напрямках: аналогового (А8УЦ) і цифро-
вого (Р8УИ) передавання.
8УС - ЗсаІаЬІе Уесіог СггарЬісз - масштабо-
вана векторна графіка, формат ЗУСг # за-
снований на ХМЬ формат відображення
векторної графіки у веб-сторінках, ухва-
лено 1УЗС. Використання у веб-сторінках
векторної графіки замість растрової дає
змогу зменшити розмір файла, який міс-
тить рисунок, виводити зображення одна-
ково незалежно від роздільної здатності
екрана, а також спростити створення ані-
мованих зображень (див. також НТМЬ,
ХМЬ).
8УСА - 8ирег Уібео Огарйісз Аггау - (за
контекстом) адаптер, графіка, стандарт
8У6А [ЗирегУОА] # стандарт і реалізую-
чий його графічний відеоадаптер. Забез-
печує вищу роздільну здатність, ніж стан-
дарт УОА. Підтримує режими роботи з
роздільною здатністю 800x600, 1024x768,
1280x1024 точок (і більше) з одночасним
виводом на екран 16 або 256 кольорів
(див. також ССА, ЕСА, МОА^ МССА,
МУОА, 8ХСА, НХСА, УЕ8А, ХНА).
8-УН8 - 8ирег Уідео Ноте Зузіет, 8прег
УН8 - стандарт 8-УН8 # удосконалена
система домашнього відео (стандарт для
напівпрофесійного аналогового відеоза-
писування) (див. також ЕУ, ЕУСАМ, Ні8,
8-УісІео).
8УГО - Зузіет V ІпіегГасе Пеїіпіііоп - стан-
дарт ЗУГО # стандарт на системні викли-
ки ОС Спіх Зузіет V (див також АРІ,
РО8ІХ, ШІХ).
8-УШео - вхід-вихід З-Уідео # тип відеосиг-
налу, використовуваний у відеокасетах
форматів Ні8 і З-УНЗ. Синонім - ¥/С
уісіео.
8УN - див. 8уЛіс1їєсі Уігіиаі ХеРлюгкз.
8УРС - Зііісоп Уаііеу Регзоппеї Сотриіег
[ВезІ£п СопГегепсе] - конференція з про-
блем проектування ПК у Кремнієвій до-
лині, конференція ЗУРС.
8УРМІ - Зирег УСА Ргоіесіесі Мосіе
ІпіегГасе - інтерфейс захищеного режиму
ЗУСгА, стандарт ЗУРМІ (асоціації УЕ8А).
8УК4 - ЦИІХ Зузіет V, Кеіеазе 4 - ОС
ІЖІХ Зузіет V, видання 4, ОС ІЖІХ
8УК4.
8А¥ -1. див. зо/іууаге; 2. зхуіісЬ - перемикач.
8/\VАN - Зесиге АУісІе Агеа Иепуогк - захи-
щена Глобальна мережа # одна з розроб-
люваних нових специфікацій захисту, що
дає змогу користуватися брандмауерами
від різних постачальників.
8\¥АР - ЗЬагед ХУігеїезз Ассезз Ргоіосої - про-
токол ЗАУАР # використовують головним
чином у домашніх приладах, наприклад, у
безпроводових телефонних апаратах.
злуар - 1. переставляти, змінювати місцями;
2.	підкачувати # див. також 8\чар /Не,
8\уарріп§, уіпиаі тетогу.
зууар Ше - файл підкачування # файл (об-
ласть диска), в якому розміщено віртуаль-
ну пам’ять і здійснюють свопінг (див.
зм’арріп^, уігіиаі тетогу).
зууарріїщ - 1. підкачування, проф. свопінг #
у системах з віртуальною пам'яттю - пе-
редавання сегмента або сторінки да-
них/програми з диска до ОЗП (з\¥арріп£
іп) або в зворотному напрямку (з\уарріп£
оиі). Синонім - ра%іп% (див. також з\мар
/Не, уігіиаі тетогу); 2. змінювати, обмі-
нювати, змінювати місцями # процес об-
міну одного елемента на іншій.
злуеер - варіація, зміна # наприклад, значень
параметра під час випробувань схеми.
8Л¥ЄЄрІП£ - див. Іаікіпр.
8л¥ееі зрої - зона найкращого сприйняття
[між акустичними колонками] # у системі
навколишнього звуку.
8\¥ІМ - Зирег \Уохпіак Іпіе^гаїед Масіїіпе -
інтегральна машина Возняка для су-
перНГМД, однокристальний дисковий
контролер ЗАУІМ.
8\уіп£ег - перемежована несправність.
зууігі - скручування (КГА).
8тісЬ -1. комутатор, перемикач # пристрій,
використовуваний для встановлення з'єд-
нань у комп'ютерних мережах. Існують
два основних види комутаторів - мости
(ЬгіН^е) і комутатори (гоиіег) (див. також
ЬаскЬопе злуііск, сіаіа змліск, таігіх муііск,
оріісаі Ьуразз зууііск); 2. перемикач # еле-
мент командного рядка; 3. комутатор # у
телефонії - будь-який вид телефонної си-
стеми комутації; 4. ключ, вимикач, пере-
микач # пристрій для зміни з'єднання
електричних ланцюгів (див. також ЕІР
483
з^уіСсіі оГГ
з\\піск, %ап%ес1 зукііск, уитрег, кеузухчіск,
іатрег зХіск); 5. дієсл. переключати.
8ууіїсЬ оГГ - вимикати, вимикати [елект-
роживлення.
аупісЬ оп - вмикати, вмикати [електрожив-
лення.
8ууіісЬєс1 56 - лінія ЗАУІЇсІїед 56 # тип виді-
леної лінії зв’язку і система передавання
даних, яка забезпечує цифрове повнодуп-
лексне синхронне передавання даних зі
швидкістю 56 Кбіт/с.
8ууйс1ієс1 сігсиіі - комутована лінія # порівн.
сІесНсаіесІ Нпе, іеазесі Ііпе; див. також
з\мііскіп§.
8¥УІісЬес1 іпіегпеЬуогкіп£ - об’єднані кому-
товані мережі.
«ууіісЬесі Ііпе - комутована лінія [зв’язку] -
див. зучііскесі сігсиіі.
8л¥ІісЬе(1 Уігіиаі №Ьуогк8 (8У1\) - віртуа-
льні комутовані мережі.
8ууіїсіііп£ -1. комутація # процес маршрути-
зації шляхом переключення проміжних
з’єднань для встановлення зв’язку між
двома вузлами комп’ютерної мережі (див.
також /гате зууііскіп%, раскеі зу\піскіп%);
2. переключення.
8Л¥ІІСІ1ІП§ ИпЬ - комутуючий (зв'язковий)
концентратор.
8\¥ІІсІііп£ 8рее<1 - швидкість комутації.
8\¥ОР - Зіапсіагсі XV еЬ Ойзеі Ргезз (або
Зресійсайоп Гог АУеЬ-Ойзеі Ргіпііп^) -
стандартний рулонний офсетний друк,
стандарт 8\¥ОР # американський стан-
дарт для друкування на крейдованому та
звичайному папері.
8ХСА - 8ирег Х6А, 8ирег Ехіепдеб
Огаріїісз Аггау - (по контексту) стандарт,
адаптер, графіка 8Х6А # відеографічний
стандарт для роздільної здатності екрана
1280x1024 пікселів (див. також 8УСА,
УХОА, ХОА).
8¥Ь - 8ее уои Іаіег - до зустрічі # абревіату-
ра, прийнята в електронній пошті та чат-
форумах (див. також сН&зреак, ТТІкЦ
ТТУЬ).
8ушЬо1 - 1. знак, позначка, позначення #
(від грец. зутЬоІоп - знак) зафіксоване
позначення чогось; дещо, що заміщує ін-
ше дещо, називають значенням (сіезіутіа-
ііощц) (див. також скагасіег, сН%іі);
див. також скагасіег; 2. ідентифікатор # у
програмуванні - абетково-цифровий ря-
док, який подає адресу чи значення (див.
зутЬоІіс пате).
8ушЬо1 ІаЬІе - таблиця імен (ідентифікато-
рів) # містить використовувані в програмі
ідентифікатори (мітки, імена підпрограм і
змінних) та їхні атрибути (ознаки); табли-
цю імен створюють під час роботи транс-
лятор і компонувальник; використовують
на стадіях семантичного аналізу й генера-
ції проміжного коду, а також для компо-
нування програми. Її можна зберегти від-
повідно в об'єктному або завантажуваль-
ному модулі з метою налагодження (див.
також аззетЬІег, сотріїег, сгозз-сотріїег,
Шепіі/іег, геІосаіаЬІе асісігезз).
8ушЬоІіс сопвіапі - символьна константа #
у програмуванні - константа, що задає ря-
док символів. Синоніми - зігіп§ сопзіапі,
скагасіег сопзіапі (див. також сопзіапі).
8ушЬо1іс сіеЬи££Іп£ - символьне налаго-
дження, налагодження в символічних ад-
ресах # на відміну від налагодження в ма-
шинних адресах (див. також сІеЬи££Іп%,
зутЬоІіс пате).
8ушЬоііс Ііпк - символьне посилання # меха-
нізм непрямого посилання на ім'я об'єкта.
8ушЬо1іс пате - символічне ім'я, ідентифі-
катор - див. Шепіі/іег.
8утшеІгіс - симетричний # порівн.
азуттеігіс.
8уішпеІгіс сіркег - симетричний шифр #
шифр, в якому ключ шифрування збіга-
ється з ключем дешифрування (порівн.
азуттеігіс сіркег).
вуттеїгіс сгурІо^гарЬу - криптографія із
симетричними шифрами # використовує
той самий секретний ключ для операцій
шифрування та дешифрування (див. та-
кож зуттеігіс сіркег).
вуттеїгіс ти1ііргосе88Іп£ (8МР) - симет-
рична багатопроцесорна система (оброб-
лення) # цим терміном позначають силь-
нозв’язану систему для паралельних об-
числень, в якій однотипними процесорни-
ми елементами керує єдина ОС, причому
кожний процесор має однаковий доступ
до пристроїв вводу-виводу та всі процесо-
ри поділяють загальний простір пам'яті.
Завдання (потоки) розподіляють між різ-
ними процесорами. Оскільки всі процесо-
ри розглядають як еквівалентні, то нове
завдання надходить на процесор із най-
меншим робочим завантаженням на мо-
мент диспетчеризації завдань. Процесори
взаємодіють один з одним по так званій шині
міжз’єднання (див. також арріісаіїоп, азут-
теігіс тиІііргосеззіп%, МР зузіет, МРР,
ХиМА, рагаїїеі сотриіег, ргосеззог, 88Р).
8¥N Поос1іп£ - синхронна лавина пакетів #
вид мережної атаки - спроба “зламу” за-
484
зузіет саіі
хисту [брандмауера] за допомогою син-
хронних лавин пакетів. Синонім -
/Іоосі аіїаск (див. також аіїаск сіеіесііоп,
ИИо, Бо).
§упсЬ зоигсе - див. зупскгопігаііоп зоигсе.
зупсЬго-ді^ііа! сопуєгієг - перетворювач
[типу] “вал-цифра (код)”.
зупсЬгопігаііоп (8упс) - синхронізація # узго-
дження будь-яких дій (подій) за часом або си-
гналами (див. також сИгесіогу зупскгопігаііоп,
/ііе зупскгопігаііоп, зупскгопігаііоп зоигсе).
зупсЬгопігаііоп 8оигсє - джерело [сигналів]
синхронізації, джерело синхросигналів #
див. також зупскгопігаііоп.
зупсЬгопіге - синхронізувати.
зупсЬгопоиз - одночасний, синхронний.
8упсЬгопоиз ВКАМ - див. ЗИКАМ.
зупсЬгопоиз ігапзтіззіоп - синхронне пере-
давання # режим передавання, в якому бі-
ти даних передають з фіксованою швидкі-
стю, а приймач і передавач синхронізова-
но (порівн. азупскгопоиз ігапзтіззіоп;
див. також ігапзтіззіоп).
зупсіісаііоп - синдикація # одночасна публі-
кація контенту на кількох веб-вузлах
(див. також сго88-риЬ1І8Йіп§).
зупіасііс сопзігисі - синтаксична конструкція.
зупіасіісаі - синтаксичний # див. також
зупіах.
зупіасіісаі гиіе - синтаксичне правило #
Приклад: ТЬе Зауа ргодгаттіпд Іапдиаде
іпЬегИз тисії оТ ііз зупіасіісаі гиіез Тгот С апб
С++. - Мова програмування Зауа багато зі сво-
їх синтаксичних правил запозичила в Сі та
С++. (див. також зупіах).
зупіах - синтаксис # набір формальних пра-
вил запису речень природної мови, мови
програмування або команд ОС. Синтак-
сис мови описують її граматикою
(ргаттаг), а значення визначає семантика
мови програмування (зетапіісз) (див. та-
кож ВМР, ЕВ№, поіаііоп).
зупіах апаїузіз - синтаксичний аналіз # етап
трансляції програми, наступний за її лек-
сичним аналізом (див. також Іехісаі зсап,
рагзіп%, зетапііс апаїузіз, зупіах).
зупіах апаїугег - синтаксичний аналізатор #
частина компілятора, що виконує синтак-
сичний аналіз початкового тексту програ-
ми (див. також рагзег, зупіах апаїузіз,
зупіах скескіпр, зупіах еггог).
зупіах сЬескіп£ - перевірка синтаксису #
операція, що виконує лексичний аналіза-
тор компілятора або інтерпретатора. В су-
часних системах програмування автома-
тичну перевірку синтаксису здійснюють
на момент написання тексту програми
(див. також зупіах апаїугег).
зупіах еггог - синтаксична помилка # послі-
довність символів у програмі, що пору-
шує правила синтаксису даної мови (по-
рівн. зетапііс еггог; див. також Іо%іс
еггог, зупіах апаїугег, зупіах скескіп%).
зузасішіп - 1. див. зузіет асітіпізігаіог;
2. ім’я, використовуване у реєстрації в
ЦКІЇХ-системі # див. також Іо$оп.
8узОр (також зузор) - зузіет орегаіог - си-
стемний адміністратор (оператор) # особа
(оператор і часто власник), до обов’язків
якого входить забезпечення працездатно-
сті й обслуговування сервера, невеликої
мережі або ВВ5 (див. також ЕісІоИеі).
зузіет асітіпізігаііоп - адміністрування си-
стеми, адміністративне керування систе-
мою - див. зузіет асітіпізігаіог.
зузіет асітіпізігаіог (зузасішіп) - системний
адміністратор, адміністратор системи # лю-
дина, що обслуговує мережний комп’ютер
або загальнодоступний вузловий сервер.
Він також має максимальні права доступу
до ресурсів системи. Може відповідати за
планування, розгортання й експлуатацію
корпоративної мережі. Синоніми - асітіп,
зііе асітіп (див. також пеімогк
асітіпізігаіог, пеімогк соп/іургаИоп,
розітазіег, зесигііу асітіпізігаіог, зире-
гизег, зузор, зузіет тапа^ег).
зузіет агсЬіІесІиге - архітектура системи #
подання системи як сукупності її функці-
ональних компонентів, їхньої організації
та взаємозв’язків (шин, сигналів, протоко-
лів, інтерфейсів тощо) (див. також
агскііесіиге, сотриіег агскііесіиге, Нагчагсі
агскііесіиге, пеіххюгк агскііесіиге, пеіюогк-
сепігіс агскііесіиге, ореп агскііесіиге, зсаІаЬІе
агскііесіиге, зирегзсаіаг агскііесіиге, Уоп
Иеитапп агскііесіиге).
зузіет Ьоагсі - див. тоікегЬоагсі.
зузіет Ьиз - системна шина # шина (набір
провідників, по яких передають сигнали),
що з’єднує процесор[и] 3 такими компоне-
нтами на системній платі, як ОЗП, конт-
ролери дисків тощо. Системну шину
складено із шини адреси, шини керування
та шини даних (див. також асісігезз Ьиз,
Ьиз, сопігої Ьиз, СРІІ, сіаіа Ьиз, Р8В,
ехрапзіоп Ьиз).
зузіет саіі - системний виклик # легальний,
захищений механізм, наданий приклад-
ним програмам для запиту виконання ОС
тієї чи іншої системної функції. Набір си-
стемних викликів утворює інтерфейс
485
8у8*ет (ІЄ8ЩП
(АРІ) між програмою та ОС. Оскільки ОС
зазвичай виконують в захищеному режи-
мі, то для організації системних викликів
резервують одне або кілька програмних
переривань, наприклад, іпі 21Ь у М8-ОО8.
(див. також АРІ, арріісаііоп ргоргат,
іпіеггирі, орегаііп^ зузіет, ргоіесіесі тосіе).
8у8іеш Девізи - системне проектування #
див. також /ипсііопаї сіезіріг, оЬ]есі-
ОГІЄПІЄСІ СІЄЗІ§П.
8у8ҐЄШ (ІІ8к - системний диск # синонім -
зіагіир сіізк. Жорсткий диск (дискета), з
якого завантажуюь ОС під час вмикання
(перезапуску) комп'ютера (див. також
Ьооі, соїсі зіагі, орегаііп% зузіет).
8у8$ет еггог - системна помилка # помилка,
що виникла під час роботи самої ОС (див.
також кагсЕчаге еггог, зо/і\маге еггог).
8у8іеш Гопі - системний шрифт # у систе-
мах із графічним інтерфейсом - шрифт,
який використовують для виводу на екран
повідомлень, меню тощо (див. також
сіе/аиіі/опі, /опі, ОІІІ, зсгееп/опі).
8у8Іет іп(е£гйу - цілісність системи # в ІС -
стан системи, що забезпечує роботу її си-
стеми захисту (див. також сіаіаЬазе іпіе&-
гііу,/іІе іпіеруііу).
8у8іет Іоск-іір - блокування, “зависання”
системи.
8у8іет тетогу - 1. системна пам'ять # ОЗП на
системній платі (див. також тоікегЬоагсІ)',
2. зовнішня пам'ять # зазвичай йдеться про ди-
скову підсистему (див. також таіп тетогу).
8у8іеш регГогшапсе - характеристика сис-
теми, продуктивність системи # див. та-
кож кагсЕчаге топііог, 8РЕС.
8у8іет роїісу - системна політика, концеп-
ція, комплекс алгоритмів керування сис-
темами (мережею, мережними ПК) # реа-
лізують засобами ОС (див. також роїісу
тапа^етепі).
8у8іеш ГЄ8ОЧГСЄ - системний ресурс # час
ЦП, місткість ОЗП, дискова пам'ять, пе-
риферійні пристрої або інші системні
компоненти, використовувані застосуван-
нями під час виконання.
8у81ет 8ЄГУІСЄ8 - системні сервіси # так у
термінології ХУіп(іо\У8 2000 називають си-
стемні виклики (зузіет саІГ) - функції ОС,
які викликають із застосувань за допомо-
гою програмного переривання ті 0х2е.
8у8ІЄШ 8ІіаЙОУ¥ІП§/УІ(1ЄО 8Ііа(ІОЛУІП§ # вико-
ристання “тіньового” ОЗП (640 Кбайт - 1
Мбайт пам'яті ПК) для завантаження сис-
темної ВІО8 або відеоВІО8 із ПЗП у разі
ініціалізації.
8у8іеш 8ЬиШоууп - зупинка системи (зокре-
ма аварійна), простій (непрацездатність)
системи.
8у8Ґет 8оГГ\уаге - системне програмне за-
безпечення, системне ПЗ # операційні си-
стеми, а також ПЗ й утиліти для розроб-
лення, налагодження та супроводу про-
грам (порівн. арріісаііоп зо/і\чаге\ див. та-
кож орегаііп£ зузіет, зо/іучаге, зузіетз
ргоугат, иіііііу).
8у8Їет ііте - системний час # час і дата, що
показує внутрішній годинник комп'ютера.
8у8іет ігау - досл. системний лоток, об-
ласть повідомлень панелі завдань
[У/іпс1о\У8-ПК] # знаходиться в правому
нижньому куті екрана, де годинник (див.
також СІЛ).
8у8іет ипії - системний блок # корпус ПК,
в якому знаходиться блок живлення, сис-
темна плата, відсіки для дискових нако-
пичу вачів та інші пристрої (див. також
сіте Ьау, тоікегЬоагсІ, Р$Ц).
8у8іепі8 тіе£гаіїоп - системна інтеграція #
створення працездатної системи з окре-
мих компонентів (див. також арріісаііоп
іпіе^гаііоп, іпіергаііоп, зузіетз іпіе^гаіог).
8У8ІЄШ8 іпіе^гаіог - системний інтегратор #
приватна особа або організація, що займа-
ється системною інтеграцією (див. зузіетз
іпіертаііоп). Із зростанням складності тех-
нологій у побудові корпоративних систем
потрібен все більший рівень знань і досві-
ду щодо мережного та програмного забез-
печенні. В Росії та Україні цим видом дія-
льності займаються сотні компаній (див.
також ОЕМ, УАЕ).
8у8іепі8 рго§гат - системна програма #
програма, що входить до складу ОС або
виконує функції, зв'язані з ОС, обслугову-
ванням комп’ютерної системи чи окремих
її пристроїв (див. також орегаііп§ зузіет,
зузіет зо/ілчаге).
8у8ЇЄШ8 рго£гатшег - системний програ-
міст # програміст, який розробляє чи об-
слуговує системні й/або мережні програ-
ми (див. також арріісаііоп ргоруаттег,
зузіетз рго%гат).
8у8іеш8 рго£гаштіп£ - системне програму-
вання # розроблення й супровід систем-
ного і/або мережного ПЗ (порівн.
арріісаііоп зо/і\чаге\ див. також зо/ісчаге
сіеуеіортепї).
486
Т - іега- - тера- # означає 1 трильйон чи 1012
(див. також О, М).
Т-1 (також ТІ) - лінія Т-1 # прийнятий у
США і Японії стандарт на високошвидкі-
сні виділені (орендовані) лінії зі швидкіс-
тю передавання 1,544 Мбіт/с (лінію Т-1
зазвичай поділяють на 24 канали про-
пускною здатністю 64 Кбіт/с В8-0).
Синонім - И8-1 (див. також Ьапсіууісіік,
Е1, Еікегпеі, Т-3).
Т-2 (також Т2) - лінія Т-2 # виділена лінія
зв’язку для передавання даних зі швидкіс-
тю 6,312 Мбіт/с чи 96 голосових каналів
(див. також Т-1, Т-3, Т-4).
Т-3 (також ТЗ) - лінія Т-3 # північноаме-
риканський стандарт на високошвидкісні
магістральні лінії зі швидкістю переда-
вання до 44,736 Мбіт/с. Лінію складено з
28 каналів Т-1 (Б8-1), дає змогу передава-
ти 672 роздільних мовних переговори і
зазвичай побудовано на волоконно-опти-
чному кабелі. Відома також як £>5-3 (див.
також ЬапсЬчісШі, Еікегпеі, Т-1, Т-2, Т-4).
Т-4 (також Т4) — лінія Т-4 # виділена лінія
зв’язку, складена з 6 ліній Т-3 для переда-
вання даних зі швидкістю 274,176 Мбіт/с
чи з 4032 голосових каналів. Синонім -
И8-4 (див. також Т-1, Т-2, Т-3).
Т.120 - 1. стандарт Т.120 [Комітету ГШ-Т88] #
описує дво- і багатосторонні відеоконфе-
ренції, проведені у спільній роботі над
документами з використанням різних се-
редовищ передавання даних (див. також
Н.320):, 2. група стандартів Т.120 # станда-
рти Т.124, Т.126, Т.127, Т.128, які опису-
ють усе, що пов'язано з проведенням ком-
п'ютерних конференцій.
Т.126 - стандарт Т.126 # стандарт із групи
стандартів Т.120, описує передавання ве-
ликих оцифрованих зображень (див. та-
кож гісіеосоп/егепсіп^).
ТА - 1. Тегшіпаї Адаріег - термінальний
адаптер # служить для підключення до
мережі £5£Ж термінального устаткування
типу ТЕ2 (див. також ТЕ)', 2. Тегшіпаї
АПаріаііоп Гипсііоп - функція адаптації те-
рмінала [не розрахованого на мережу
І8ПТ4, для роботи в цій мережі];
3. Теїесоттипісаііопз Асітіпізітаїіоп - ад-
міністрація мережі # компанія, що обслу-
говує мережі загального користування.
ІаЬ - 1. символ табуляції # див. також
іаЬиІаііоп', 2. “закладка”, ярлик, “вкладка” #
_______________________________________
наприклад, у СКБД і текстових процесорах.
іаЬ 81ор - позиція табуляції # див. також
гиіег, іаЬиІаііоп, ууогсіргосеззог.
ІаЬІе - таблиця # 1. у реляційних СКБД - на-
бір записів, що мають однакову структу-
ру, синонім - сіаіаЬазе /ііе (див. також
гесогсі)', 2. робочий лист у ЕТ (див. також
зргеасізкееі).
ІаЬІе-дгіуеп зітиіаіог - система моделю-
вання з табличним керуванням, з інтер-
претацією описів компонентів (з викли-
ком моделей індивідуальних компонентів
під час обробки моделі проектованої ма-
шини в цілому).
1аЬ1е$расе - таблична область.
ІаЬІеі сотриіег - планшетний комп'ютер #
див. також сотриіег, сіезкіор сотриіег,
рогіаЬІе сотриіег, ігір сотриіег.
іаЬІеі оуегіау - накладний шаблон графіч-
ного планшета.
ІаЬІоісІ [§іге] - формат паперу “таблоїд”
(“малогабаритний”) # 0,5 газетного арку-
ша - 11x17 дюймів (279x432 мм) (див. та-
кож ехесиііуе [зіге], Іе%аІ [зіге], Іеііег
[зііе]).
ІаЬиІаііоп - 1. табуляція # переміщення по-
точної позиції курсору до наступної пози-
ції табуляції (див. також когігопіаі
іаЬиІаііоп, іаЬ, іаЬ зіор)', 2. табулювати.
ТАС - ТесЬпісаІ Аззізіапсе Сепіег - центр
технічної підтримки.
іасіііе 8ЄП8ОГ - тактильний датчик, датчик
дотику # датчик, що дає змогу вводити в
комп'ютер тактильну інформацію, яку ро-
бот одержує під час взаємодії з зовнішнім
середовищем (див. також зепзог).
ТАВ - Тареіезз Ап8\¥егіп£ Вєуісє - безстрі-
чковий [напівпровідниковий] автовідпові-
дач # автовідповідач зі збереженням інфо-
рмації в ОЗП.
ТАЕN - ТЬаі’8 АП Еог Моу/ - це усе на да-
ний момент; поки це все # абревіатура,
прийнята в чат-форумах (див. також В4И,
СТО, сИ^ізреак, ТТУЬ). (
іа£ - 1. тег, ознака; керівний код # 1) у мові
НТМЬ - спеціальний символ, що означає
розділ документа, спосіб форматування
тексту чи інші дії. Починають з символу
“<” і завершують символом “>”. Зазвичай
у НТМЬ теги використовують парами. За-
кривний тег відрізняється від відкривного
наявністю скісної риски після лівої куто-
вої дужки; 2) частина елемента даних (за-
звичай кілька розрядів), що визначає його
тип; 2. розставляти теги, позначати розділ
документа командами форматування.
487
ІЯ£ІІПЄ
іа^ііпе - див. сіеск.
іаіі - 1. проф. хвіст (запису); 2. хвіст списку #
1) список без першого елемента; 2) остан-
ній елемент списку (див. також Пзр,
ІІЗІ[2])-
іашрег влуіїсЬ - контрольний (захисний) пе-
ремикач # див. також зууііск.
ТАШ - ТИеге Аге N0 Ішіісе - немає в житті
справедливості # абревіатура, прийнята в
електронній пошті й чат-форумах.
ТАО - див. ігаск-аі-опсе гесогсИп§.
ТАР - Тезі Ассезз Рогі - порт доступу до
[убудованих апаратних] засобів тестуван-
ня (НВІС), тест-порт # за вимогами стан-
дарту ЛАС (ІЕЕЕ 1149.1-1990) містить
п’ять зовнішніх виводів: ТОЇ - вхід тесто-
вих даних, ТИО - вихід тестових даних,
ТМ8 - вибір тестового режиму, ТСК - те-
стова синхронізація і необов'язковий ви-
сновок, ТК8Т - асинхронне скидання.
іаре - 1. магнітна стрічка - див. та%пеііс
іаре; 2. перфострічка (рарег Іаре).
іаре-аггау - масив [матриця] накопичувачів
на магнітній стрічці, стрічковий масив #
підсистема для резервного копіювання
(див. також ВАЮ іаре-аггау, іаре Ьаскир,
іаре ІіЬгагу).
іаре Ьаскир - 1. резервна копія на магнітній
стрічці # див. також іаре сігіує; 2. резервне
(страхове) копіювання на магнітну стріч-
ку; 3. пристрій для одержання резервних
(страхових) копій на магнітній стрічці
(див. також Ьаскир сієуісє, Ьаскир зузіет,
фііе Ьаскир).
іаре-саггіег раскз - елементи на стрічково-
му носії (наприклад, мікросхеми для авто-
матизованого складання плат) # див. та-
кож саггіег^.
іаре (Іеск - стрічкопротяжний механізм #
частина НМС (див. також іаре сігіує).
іаре сігіує - стрічкопротяжний пристрій, на-
копичувач на магнітній стрічці, НМС #
пристрій для архівування і резервного ко-
піювання даних на магнітну стрічку. У
вузькому розумінні - механізм, що пере-
міщає стрічку під час операцій пошуку
файла, читання-записування чи перемоту-
вання (див. також геюіпсі, зіога^е сієуісє,
іаре-аггау, іаре Ьаскир).
іаре ІіЬгагу - 1. див. іаре-аггау; 2. бібліотека
на магнітних стрічках # див. також
зіога^е сієуісє.
ТАРІ - ТеїерЬопу АРІ - АРІ для телефонії, ін-
терфейс програмування застосувань теле-
фонного зв’язку, інтерфейс ТАРІ # набір ін-
терфейсів у ІРО8А, використовуваний кліє-
нтськими застосуваннями ХУіпсіоауз для
апаратно незалежної взаємодії з різними
типами комунікаційного устаткування,
зокрема модемами і факсимільними апа-
ратами, а також для програм комп'ютер-
ної телефонії. Розроблений корпораціями
Місгозоїї і ІпіеІ у 1993 р., його розвиток -
ТАРІ 2. Вимагає наявності ТАРІ-сумісно-
го модему чи телефону (див. також АРІ,
СТІ, ЛАРІ, Т8АРІ, уоісє таіі).
ТАКСА - Тшєуізіоп Асіуапсесі Казіег
Сгаріїісз Асіаріег - удосконалений адаптер
растрової графіки фірми Тгпєуізіоп #
відеоконтролер і формат графічних фай-
лів 5:5:5 біт для кодування сигналів КСВ
(див. також ТСгА).
іаг^еі - 1. (цільовий) прилад, об'єкт, який
перевіряють; 2. виконавець # цільовий чи
керований пристрій [під час обміну дани-
ми] (підлеглий [зовнішній] пристрій-або-
нент інтерфейсу 8С8І); 3. приймач (на-
приклад, даних), місце призначення, адре-
сат # ділянка пам'яті, куди пересилають
результат, або та, де роблять пошук. Си-
нонім - сіезііпаііоп (порівн. зоигсе); 4. ме-
та, план; 5. початковий, об’єктний, цільовий.
іаг^еі 1ап£иа£е - цільова мова, початкова
мова # мова, у яку транслюють чи асемб-
люють початковий текст програми. Цільо-
вою мовою може бути інша мова програму-
вання чи машинна мова якогось процесора
- від мікроконтролера до суперкомп'ютера
(див. також аззетЬІег, сотріїег, сгозз-
сотріїег, оЬ]есі сосіе).
іаг^еі зузіет - цільова система # система,
на якій виконуватиметься розроблюване
ПЗ. Поділ на інструментальну і цільові
системи зазвичай робиться під час розро-
блення ПЗ для бортових цифрових ОМ і
вбудованих систем (див. також етЬеМесі
зузіет).
іазк - завдання # частина програми, викону-
вана окремо в багатозадачній системі
(див. також тиІіііазкіп§, орегаііп§ зузіет,
іазк диеие, іазк зскесіиієг, іазк зууііскіп^).
Тазк Ваг (також іазкЬаг) - панель завдань #
в ОС А¥іпсіо\у8 - горизонтальна смужка
внизу екрана, що містить список завдань
(див. також СІЛ, тіпітігещ).
Іазк йезсгіріог - дескриптор завдання # в
ОС - структура даних, що відображає
стан завдання, його пріоритет, прапорці
подій та ін. Надають кожному завданню
на момент його створення (див. також сіе-
зсгіріог, тиІіііазкіп§, іазк, орегаііп%
зузіет, геасіу диеие, іазк зскесіиіег).
488
ТСО’99
іазк ргіогііу - пріоритет завдання У/ у бага-
тозадачних ОС - число, що присвоюють
завданню й показує його відносну важли-
вість під час планування черги готових
завдань, розподілу ресурсів тощо. Зазви-
чай чим більше це число, тим вище пріо-
ритет завдання (див. також тиііііазкіп^,
ргіогіїу, Іазк, Іазк зскескліег).
іавк циене - черга завдань # таблиця ОС,
що містить список готових до виконання
завдань. Завдання упорядковано в чергу
згідно з прийнятою в конкретній ОС дис-
ципліною обслуговування, наприклад, за
пріоритетом. Синонім - геасіу циеие (див.
також РІРО, РІЬО, ПРО, ИЬО, орегаІіп%
зузіет, ргіогііу, іазк зууіІскіп%, ууаіі диеие).
Іазк зсЬесІїПег - планувальник завдань # у
багатозадачних ОС - частина ядра, що
розподіляє процесорний час між завдан-
нями (див. також тиІіііазкіп§, орегаІіп%
зузіет, Іазк, Іазк зууіІскіп%).
іавк зіуіісіїіііе - переключення завдань #
підтримка ОС одночасного виконання бі-
льше одного застосування чи потоку. Тоді
в кожен момент часу виконується тільки
одне активне застосування чи одне за-
вдання, а всі інші припиняють, причому
стан перерваного завдання (реєстровий
файл) запам’ятовується (порівн. тиІІіїазкіп&
див. також сііпск, орегаІіп& зузіет,
ге^ізіег/Не, Іазк диеие).
іазк іаЬІе - таблиця завдань # внутрішня
таблиця ядра ОС, у якій планувальник за-
вдань відстежує створені ним завдання.
Структура цієї таблиці залежить від конк-
ретної ОС, а сама таблиця зазвичай недо-
ступна програмістам (див. також
орегаіїп% зузіет, Іазк зскескліег).
ТА8М - ТигЬо АззетЬІег - макроасемблер
ТА8М # асемблер фірми Вогіапсі для М8-ЕЮ8.
ТАТ - ітапзаііапііс іеіесоттипісаіїопз
[саЬІе] - трансатлантичний телекомуніка-
ційний кабель # раніше ця абревіатура по-
значала Ігапзаііапііс ІеІерЬопе [саЬІе].
ТВ (ТВуіе) - див. ІегаЬуіе.
ТВуіе (ТВ) - див. ІегаЬуіе.
ТС - 1. Тгапзтіззіоп Сопігої - керування пе-
редаванням; 2. Тгапзтіззіоп Сопуегдепсе -
підрівень підготовки ділянок # один із
двох підрівнів фізичного рівня АТМ (див.
також РРГЇ, РМО).
ТСВ - Тазк Сопігої Віоск - блок керування
завданням.
ТСК - Тезі Сіос - синхросигнал (строб) тес-
тування, контакт (лінія) ТСК # див. також
ТРІ, ТРО, ТМ8.
ТсІ - Тооі Соттапсі Ьап&иа£е - інструмен-
тальна командна мова, мова ТсІ # інтер-
претована мова програмування, одна з
мов для написання сценаріїв у веб (див.
також кіІр:/Луущу. Ісісопзогііит. ог§).
Тсі/Тк - Тооі Соттапсі Ьап&иа£е/Тоо1 Кіі -
система програмування Тсі/Тк # служить
для розробки сценаріїв мовою ТсІ у сере-
довищі з ПК Тк (див. також СІЛ, зсгірі,
зсгірІіп§ Іап^иа^е).
ТСО - 1. Тоіаі Созі о£ Охупегзйір - загальна
(сукупна) вартість володіння, ССВ # тер-
мін уперше використано восени 1995 р. в
одному зі звітів багіпег Огоир (див. також
АСТ, РВОС); 2. див. ТСО'92; 3. див.
ТСО'95; 4. див. ТСО'99.
ТСО’92 - рекомендації, стандарт ТСО'92 #
перші нормативи, розроблені Шведською
конфедерацією професійних службовців,
з’явилися в 1992 р. Вони регламентують
параметри монітора щодо електробезпеч-
ності, електроспоживання, впливу елект-
ричних і магнітних полів (див. також
ТСО'95).
ТСО’95 - стандарт ТСО’95 # доповнення
рекомендацій ТСО’92, прийняте восени
1995 р. Виміри напруги магнітного поля
проводять на відстані ЗО см від монітора в
двох діапазонах частот: від 5 Гц до 2 кГц і
від 2 кГц до 400 кГц. Довжина рядків мо-
же відрізнятися не більше ніж на 1 %.
Обов'язкова наявність енергозберігаючих
функцій згідно з шведським стандартом
1ЛЛТЕК і американським Епег^у Віаг.
Крім того, у ТСО’95 звертають увагу на
процес виготовлення моніторів: у ньому
заборонено використання речовин, що на-
носять шкоду озоновому шару планети
(наприклад, летких вуглеводнів), а також
розчинників з вмістом хлору. Повний
список рекомендацій дуже довгий (див.
також ТСО'99).
ТСО’99 - стандарт ТСО'99 # міжнародний
стандарт, розроблений Шведською кон-
федерацією професійних службовців
(ТСО, кіІр:/Л\г\м\у.ісо.зе), що визначає гра-
ничні значення низькочастотного елект-
ромагнітного випромінювання, електро-
статичного поля і керування режимами
електроживлення для моніторів, а також
такі важливі параметри зображення, як
яскравість, мерехтіння, лінійність тощо
Більш ранні стандарти називали відповід-
но ТСО'92, ТСО'95. Стандарт ТСО’99 на-
був чинності в листопаді 1999 р. Сертифі-
кації стали підлягати принтери, факсимі-
489
і-соштегсе
льні апарати і копіри, а також багатофун-
кціональні пристрої. Вимоги ТСО не є
міжнародним стандартом де-юре. Серти-
фікація на відповідність їм не обов’язкова
для виробників, але наявність емблеми
ТСО на моніторах є підтвердженням їх
високої якості.
і-соттегсе - ТУ соттегсе - комерція (тор-
гівля) за допомогою телебачення # див.
також е-Ьизіпезз, е-сазк, е-соттегсе, ЕРІ,
е-топеу, т-соттегсе.
ТСР - Тгапзшіззіоп Сопігої Ргоіосої - про-
токол керування передаванням, протокол
ТСР # широко використовуваний в Інтер-
неті мережний протокол транспортного
рівня з набору ТСР/ІР. Гарантує доставку
переданих пакетів даних у потрібній по-
слідовності, але трафік у цьому разі може
бути дуже нерівномірний, тому що пакети
зазнають усіляких затримок. Протокол
ТСР ґрунтується на встановленні логічно-
го з’єднання між клієнтом і сервером і мі-
стить механізм контролю перевантаження
мережі, забезпечуючи автоматичне зни-
ження швидкості обміну даними. Першу
версію визначено в КТС 793.
ТСР/ІР - Тгапзшіззіоп Сопігої Ргоіосої/Іпіетеі
Ргоіосої - протокол керування передаван-
ням/міжмережевий протокол, протокол
ТСР/ІР # платформнонезалежний набір
протоколів для комунікації в глобальних
мережах, ЛОМ чи у взаємозалежних ком-
плексах мереж (див. ТСР і ІР). Складений
з трьох базових наборів протоколів: ІР
(сервіс нижнього рівня), ТСР (передаван-
ня даних) і ЦРР. ____________________
РІВНІ	Стек протоколів ТСР/ІР
Прикладний	ТР, ТЕЬКЕТ
Сеансний	8МТР
Транспортний	ТСР
Мережний	ІР
Передавання даних, фі- зичний	Еікегпеі
Надає кінцевим користувачам два види
послуг: послугу з установленням логічно-
го з’єднання (ТСР) і без установлення ло-
гічного з’єднання (ІЛЗР) (див. також
Іпіетеі, ІР асісігезз, пеіюогк ргоіосої, ТСР,
ШІХ, УУАХ).
ТС8ЕС - Тгизіед Сотриіег [Зузіет] Зесигііу
Еуаіиаііоп Сгііегіа - стандарт ТС8ЕС,
“Оранжева книга” # документ, розробле-
ний Центром комп’ютерної безпеки МО
США (По Сотриіег Зесигііу Сепіег) і за-
тверджений 15 серпня 1983 р. (через ко-
лір обкладинки часто називають “Оран-
жевою книгою”). У ТС8ЕС викладено
єдині для МО США вимоги до підтримки
безпеки комп'ютерних систем і порядок
визначення їхніх класів захищеності. Ви-
діляють сім класів з різними механізмами
інформаційної безпеки. Стандарт описує
критерії, за якими оцінюють безпеку ОС і
апаратно-програмних засобів, що зміню-
ють функції ОС. Безпеку СКБД і комп’ю-
терних мереж оцінюють по інших доку-
ментах (див. також С2, ІТ8ЕС, ХС8С,
7Х8).
ТВІ - 1. Тезі Паіа Іп - вхід тестових даних,
контакт (лінія) ТПІ # див. також ТСК,
ТРО, ТМ8; 2. Тгапзроп Пгіуєг ІпІегГасе -
інтерфейс драйвера транспорту # робить
віртуальним доступ до мережного прото-
колу у середовищі \Уіпбо\¥8. Завдяки цьо-
му можливий одночасний доступ до мере-
жних дисководів більше, ніж однієї вірту-
альної машини, виконуваної в системі
(див. також УМ).
ТИМ - 1. ТезіаЬІе ПезІ£п Меійосіоіо^іез -
методи і засоби проектування із забезпе-
ченням тестованості, методи і засоби
ТПМ; 2. Тіте-Піуізіоп Миіііріехіп^ - тимча-
сове мультиплексування (ущільнення) #
технологія об'єднання інформації, що
надходить по кількох низькошвидкісних
лініях, для її подальшого передавання по
одному високошвидкісному каналу зв'яз-
ку. Ущільнення здійснюють за рахунок
виділення для кожної лінії свого часового
інтервалу (див. також тиІіірІехіп%)\
3. Тесіїпісаі Паіа Мапа^етепі - система ав-
томатизації обробки технічних документів.
ТБМА - Тіте Піуізіоп Миіііріе Ассезз - ба-
гатостанційний [множинний] доступ з ча-
совим поділом каналів, БДТП # один із
двох стандартів для цифрових мереж сті-
льникового зв'язку в США, з'явився в
1992 р. (див. також СРМА, РАМА,
ЕРМА).
ТБО - Тезі Паіа Оиі - вихід тестових даних,
контакт (лінія) ТПО # див. також ТСК,
ТРІ, ТМ8.
ТП8 - див. іезі-апсі-сіеуеіортепі зузіет.
ТЕ - Тегшіпаї Едиіршепі - термінальне
устаткування, що відповідає вимогам ста-
ндарту мережі І8РК # є два типи такого
устаткування: ТЕ1 і ТЕ2. ТЕ1 - це І8ПМ-
сумісне устаткування, що підключається
до чотирипроводового цифрового каналу,
а ТЕ2 - будь-яке інше термінальне устат-
кування, що підключається за допомогою
термінального адаптера (див. також ТАщ,
лт[2]).
490
Теїпеі
ТЕ1 - див. ТЕ.
ТЕ2 - див. ТЕ.
іеасії-райегп сіаіа - дані навчання [нейрон-
ної мережі].
іеат - команда, група.
Теат ОЬЕ - групова [технологія] ОЬЕ.
іеск ¥Угііег - технічний автор.
іесЬпісаІ - технічний, промисловий,
іесішісаі аиійог - див. іеск уугіієг.
ІесЬпісаІ 0етапсІ8 - технічні вимоги # див.
також Іескпісаі гедиігетепіз.
іесЬпісаІ шаішаї - технічна настанова #
див. також §иісІе, таіпіепапсе %иісІе,
ге/егепсе тапиаі.
іесішісаі герогі - технічний звіт.
іесішісаі гедиігешепіз - технічні умови #
див. також іескпісаі сІетапсЕ.
іесішісаі 8іаГГ - технічний персонал # див.
також НКМ.
іесйпіцие - 1. методика, технологія; 2. ме-
тод; 3. апаратура, устаткування.
Іес1шо1о£у - технологія, техніка, технологі-
чна культура, технологічний рівень # При-
клад: Аз уує Ьесоте єуєг тоге сіерепсіепі ироп
ІесЬпоІоду, апу Гаііиге саизез іпсгеазіпд
сіізгирііоп ої Ьизіпезз, есіисаііопаї, апсі еуегусіау
Ііїе. (ОопаїсІ Могтап) - По мірі збільшення на-
шої залежності від техніки будь-яка її несправ-
ність приводитиме до зростання руйнувань у
бізнесі, освіті й повсякденному житті.
іесЬпоІо^у раїїпег - технологічний партнер #
фірма, з якою співпрацюють у розробці,
освоєнні чи просуванні нової технології.
ТЕБ8 - Тгапзбисег Еіесігопіс Оаґа 8йееі -
специфікація ТЕО8 # зв’язок з інтелектуа-
льними датчиками.
іеісо (також Теїсо) - ЕсІерНопе (іеіесоштипі-
саііопз) сотрапу - телефонна [телекому-
нікаційна] компанія # скорочена назва те-
лефонної компанії, що надає інтернет-по-
слуги. Якщо термін пишуть з великої лі-
тери, то може означати загальне ім’я теле-
фонних компаній, зокрема ЬЕС і РТТ.
іеіесош - див. Іеіесоттипісаііопз.
іеіесоттшіісаііопз - телекомунікація, да-
лекий зв’язок, дистанційний зв’язок, дис-
танційне передавання даних # передаван-
ня усіх форм інформації, в тому числі да-
них, голосу, відео тощо, між комп’ютера-
ми по лініях зв’язку. У цьому разі лінії зв’я-
зку можуть бути різних видів (див. також
ЬгоасІЬапсІ соттипісаііоп^, тосіет, заіеііііе
соттипісаііопз, ууігєієзз соттипісаііоп^).
іеіесошшиіег - надомний працівник, розм.
телеком’ютер # робітник, що працює поза
офісом (зв’язується з офісом по комп’юте-
рній мережі) (див. також Іеіемюгкег,
чігіиаі о//ісе).
іеіесошшиііп^ - телеком’ютинг # режим
дистанційної [надомної] роботи працівни-
ка, що зв'язується з офісом по комп'ютер-
ній мережі. Переваги - вільний графік,
економія часу на поїздках на роботу і за-
собів для організації робочого місця. Не-
долік - обмеження соціальних контактів
(див. також ЕоНо, іеіергезепсе).
іе1есоштиіїп£ сепіег - центр для надомних
працівників # див. також ІеІесоттиІіп%.
іеіесотв орегаіог - оператор зв'язку.
іе1есопГегепсіп£ - проведення телеконфере-
нцій, телеконференцзв’язок # використан-
ня аудіо-, відео- чи комп’ютерних систем,
пов'язаних комунікаційним каналом, для
групової роботи (див. також £гоир\чаге,
Н.323, уісіеосоп/егепсіп/).
іеіешагкеіег - телемаркетер # той, хто про-
дає товари чи послуги за допомогою елек-
тронних повідомлень.
іеіешаіісз - телематика # слово, утворене
від слів іеіесоттипісаіїопз (телекомуніка-
ція) і іпГогтаіідие (інформатика), означає
“інтегровані засоби обробки і передаван-
ня даних”.
іеіешеігу - телеметрія, дистанційні виміри #
використання телекомунікацій для авто-
матичного записування вимірів, проведе-
них на віддаленому об'єкті (зазвичай з ме-
тою моніторингу і/чи діагностики устат-
кування).
іеіеорегаііоп - дистанційне керування, теле-
керування.
іеіеріюпу - телефонія # див. також СТІ.
іеіергевепсе - дистанційна присутність #
здатність діяти і взаємодіяти на відстані
за допомогою комп'ютерних технологій
(див. також ІеІесоттиІіп%).
ґеіеріїіег - телеп’ютер # назва мультимедіа-
пристрою, що сполучає в собі телевізор,
комп'ютер, О\Т) і комунікатор.
іеіевріке Ьіоск - обмежник перенапруги для
телефонної лінії.
іеіеіуреуугіїег (ТТ¥) - телетайп # консоль-
ний пристрій, поширений у роботі з ЕОМ
до початку 1980-х років. З появою графіч-
них інтерфейсів користувача цілком вити-
снутий дисплеями і моніторами (див. та-
кож УЕЦ).
іе1е¥оіїп£ - телеголосування.
Сеіеууогкег - працівник віддаленого офісу #
див. також Іеіесоттиіег, уігіиаі о//ісе.
Теїпеі (також ТЕІЛЧЕТ, іеіпеі) - протокол
емуляції термінала, протокол Теїпеї #
491
ТЕМ
1. протокол (і відповідні програми) з на-
бору протоколів ІР для реалізації інтер-
фейсу мережного віртуального термінала
(ИТУ). Перша специфікація Теїпеі з'явила-
ся як КРС 318 у 1972 р., потім розвинена
в КРС 854; 2. базова мережна послуга, що
дає змогу абоненту Інтернету дистанцій-
но підключатися до інших віддалених
станцій і працювати з ними зі своєї маши-
ни так, наче вона - їх віддалений термі-
нал.
ТЕМ - Теїесоттипісаііопз Едиіртепі:
МапиГасШгег - виробники телекомуніка-
ційного устаткування # див. також ОРМ,
ОЕМ.
іетріаіе - 1. шаблон, трафарет # у НВС -
шаблон для підготовки смуги, використо-
вуваний для верстки чи вводу документів
певного типу; 2. накладка на клавіатуру #
допомагає користувачу вибирати потріб-
ну комбінацію клавіш під час роботи з
прикладною програмою. З розвитком ГІК
клавіатурні накладки використовують до-
сить рідко.
Іешрогагу (ТМР) - тимчасовий, робітник
[файл, запис, змінна].
Іетрогагу Ше - тимчасовий файл, робочий
файл # файл, що видаляють чи можна ви-
далети після завершення роботи застосу-
вання, яке його створило (див. також
арріісаііоп).
ІегаЬуіе (ТВ, ТВуіе) - терабайт, Тбайт, ТБ #
одиниця виміру місткості пам'яті. Один тера-
байт дорівнює 240 байт (1 099 511 627 776
байтів), чи 1024 Гбайт (див. також Ьуіе,
ехаЬуіе, %і%аЬуіе, кіІоЬуіе, те^аЬуіе, ре-
іаЬуіе, іеііаЬуіе).
ІегаПорз - див. ТРЬОРЗ.
Іегт - терм # нерозкладний на складові еле-
мент арифметичного, символьного чи ло-
гічного виразу (див. також аіот).
Іегтіпаї -1. термінал # електронний (зазви-
чай монітор із клавіатурою) чи електро-
механічний пристрій для вводу даних у
комп’ютер і виводу отриманих результа-
тів. Цей популярний раніше термін ще ви-
користовують в багатокористувацьких си-
стемах (див. також сІитЬ іегтіпаї,
таіп/гате, 2. клема, затискач, ви-
від.
Іегтіпаї адаріег (ТА) - адаптер термінала #
телефонна плата І8ВИ чи плата розши-
рення ПК, що імітує телефонний апарат.
Служить для підключення до мережі
ІЗРИ термінала, початково не призначе-
ного для цього.
Іегтіпаї етиіаііоп - емуляція термінала #
відтворення засобами комунікаційної
програми протоколу обміну і команд за-
даного (зазвичай стандартного) терміна-
ла, що відрізняється від використовувано-
го. Використовують також для підклю-
чення ПК до мейнфреймів. Приклад: Тіїе
Ьіддезі ІеЙоууп \л/аз Іегтіпаї етиіаіюп, \/\/ЬісЬ
\л/аз ітрогїапі Ьесаизе іі \л/аз ІЬе ргодгат І изес!
іо соппесі іо іґіе ипіуегзііу сотриіег. (1_іпиз
Топ/аісіз) - Гірше за все була емуляція термі-
нала, дуже важлива для мене програма, тому
що саме її я використовував для підключення
до університетського комп'ютера, (див. також
таіп/гате).
Іегшіпаїе - завершувати, зупиняти, припи-
няти # див. також аЬапсІоп, аЬогі.
Іегшіпаїіоп - 1. завершення # див. також
аЬепсІ, еагіу іегтіпаііоп, Іоор іегтіпаііоп,
зкиісіолуп', 2. узгодження [хвильового опо-
ру] лінії передавання сигналів # див. та-
кож іегтіпаіог.
Іегшіпаїог - 1. проф. термінатор (кабелю
ЛОМ), “заглушка” (у шлейфі 8С8І-прист-
роїв чи ЛВС), кінцевий погоджувальний ла-
нцюжок (схема), кінцеве навантаження # за-
глушки (опору), установлюють на обох
кінцях магістралі ЕіЬетеі для поглинан-
ня сигналів, що проходять по ній, щоб не
допустити їхнього відбиття (див. також
пеіїуогк, 8С8І); 2. обмежник # див. також
сіеіітііег.
ТЕКМРХУК - Тегтіпаіог Роу/ег - живлення
погоджувальних ланцюжків # сигнал вми-
кання живлення, що забезпечує можли-
вість установлення погоджувальних лан-
цюжків з обох кінців шини [8С8І].
Іегпагу - 1. трійкова [система числення];
2. тризначний.
Іегпагу 1о§іс - тризначна логіка # логіка, що
оперує трьома істиннісними значеннями,
наприклад 1, 0, -1 (див. також Ьіпагу Іо%іс,
/иггу Іо%іс).
Іегііагу сасЬе - кеш-пам'ять третього рівня #
див. також Н саске, Ь2 саске, уісііт
саске.
Іеззеїаііоп - теселяція # у КГА - апроксимація
гладкої поверхні множиною елементів -
трикутників чи чотирикутників.
ІЄ8І (також ІЄ8І ргодгат) - 1. тест, тестова
програма # програма чи пакет програм
для виявлення несправності чи помилки в
системі або для оцінки продуктивності
(див. також Ьепсктагк іе$ііп§, діа^по^ііс
іе8і, іпсопсіизіче іезі, Іеар-/го§ іехі,
попсіезігисііуе іе$і, ге^геззіоп ІЄ8ІІП&,
492
тгт
іогіиге іезі); 2. тестування, перевірка, ви-
пробування # див. також гетоіе іезііп%,
іезііп^ теікоНоІо^у, іезііп% ріал; 3. тесту-
вати, перевіряти, випробувати.
Іе8і-апд-(іеуе1ортепі 8у8іет (ТБ8) - систе-
ма для розробки і тестування.
ІЄ8І роіпі - контрольна точка, КТ # у САПР
електроніки - спеціальна точка доступу
до електричних ланцюгів для проведення
тестування друкованої плати.
ІЄ8І ігоііеу - пересувний випробувальний
стенд # див. також іезі.
ІЄ8І уєсіог - тест-вектор, тест, тестовий на-
бір # рядок двійкових цифр, поданий на
вхід мікросхеми й одночасно використа-
ний для перевірки її виходів.
іе8ііп£ - тестування, випробування, перевірка.
іе8ііп£ піеііюсіоіо^у - методика тестування #
див. також іезііп%ріал.
іе8ііп§ ріап - план тестування # фіксована
множина типових ситуацій, процедур тес-
тування і тестових сценаріїв, що забезпе-
чують досягнення заданої мети тестуван-
ня (див. також НеЬи%£ІП£, іезі, іезііп§
теікосіоіоуу).
ТЕТКА - Теггезігіа! Тгипкесі Касііо - назем-
не транкінгове радіо; технологія, стандарт
ТЕТКА # відкритий стандарт наземного
цифрового мобільного радіозв'язку, роз-
роблений під егідою Е8ТІ. Покликаний
замінити різнорідні стандарти транкінго-
вого зв'язку в Європі. Його підтримує бі-
льшість провідних виробників, зокрема
Магсопі, Иокіа і Моіогоіа (див. також
АРСО 25).
іехеї - ТехШге Еіетепі - елемент текстури,
піксель текстури, проф. тексель # шаблон
зі зразком растрової текстури вкупі з да-
ними опису поверхні та моделі освітлення
елемента (див. також іехіиге).
іехі - 1. текст # (від лат. іехіит - тканина,
зв'язок слів) послідовність слів якоїсь мо-
ви (див. також А8СІІ, іехі есіііог, іехі /Не,
іехі укгар); 2. текстовий # див. також
аіркапитегіс.
іехі еШіог - редактор текстів, текстовий ре-
дактор # проста програма для створення й
модифікації текстів. Складні редактори з
рядом можливостей форматування доку-
мента називають текстовими процесора-
ми (див, також Іап£иа£е-зепзіііуе есіііог,
Нпе есіііог, іехі/Не, \уогН ргосеззог).
іехі Ше - текстовий файл # файл, що не міс-
тить невидимих символів (не друкованих
символів). Зазвичай створює текстовий
редактор. Синоним - ріаіп А8СІІ (див. та-
кож А8СП, скагасіег зеі. /Не, іехі есіііог).
іехі іо 8реесЬ - див. ТТ8.
іехі ^угар (також ігге^иіаг іехі у\гар) - за-
верстування тексту навколо вікна чи все-
редині нього (наприклад, з малюнком),
оборка текстом ілюстрації [неправильної
форми]; текст у графічній ілюстрації; тек-
стовий фрагмент складної неправильної
форми (у НВС і КГА) # див. також іп-Нпе
%гаркісз, гипагоипН, умогсіуугар.
іехі Ьа8Є(1 (також Іехі-Ьа8есі) - з текстовим
інтерфейсом, без графічного інтерфейсу #
визначення, яке стосується прикладного
чи системного ПЗ, що не має графічного
інтерфейсу користувача і передбачає ке-
рування за допомогою набирання тексту в
командному рядку, наприклад, у М8-ПО8
(порівн. §гаркісз ЬазеН; див. також
соттапсі, СІЛ).
іехі-іо-8реесЬ - див. ТТ8.
іехіиге - текстура # (від лат. іехіига - тка-
нина, будова) 1. характер поверхні яко-
гось матеріалу, обумовлений його фізич-
ними та хімічними властивостями, тобто
внутрішньою будовою; 2. у КГА - стиль
зафарбовування, що створює ілюзію рель-
єфності поверхні об'єкта, виконаної з яко-
гось матеріалу. Властивості поверхні гра-
фічного об'єкта (колір, інтенсивність,
прозорість, положення вектора нормалі й
ін.) задає набір параметрів. Готові тексту-
ри часто зберігають у вигляді растрових
зразків (див. також іехеї, іехіиге тарріп%,
іехіиге тетогу, зоїісі іехіиге).
іехіиге тар - карта відображення текстури
(КГА).
іехіиге тарріп£ - накладення текстури # у
КГА - накладення текстур на тривимірну
поверхню (див. також ТО ууаркісз, Ьатр
тарріп&, іехіиге).
іехіиге тетогу - пам'ять текстур # пам'ять
у графічному контролері, в якій зберіга-
ють текстури (див. також іехіиге).
іехіиге ігап8рагепсу - прозорість текстури #
КГА (див. також іехіиге).
ТЕ - Тгар На£ - прапор (пастка) трасування #
див. також ігар
ТЕЕОР8 - Тгіїїіоп Ноаііпе-Роіпі Орегаііопз
рег Зесопсі - трильйонів операцій із рухо-
мою крапкою за секунду; проф. тераф-
лопс, ТОПТС # одиниця виміру продук-
тивності суперкомп'ютерів (див. також
ЕЬОР8, СЕЬОР8, МРЬОР8, реіа/іор).
ТГТ - Тйт-Ріїт Тгапзізіог - тонкоплівко-
вий транзистор, технологія ТГТ # викори-
стовують в ЬСО-панелях (див. також
493
ТЕТ сііаріау
асііуе таігіх зсгееп, ІХЮ рапеї, ігапзізіог).
ТЕТ сіізріау - Ткіп-Гі1т-Тгап8І8іог сіізріау -
[РК-]дисплей з активною матрицею [кері-
вних елементів на тонкоплівкових транзи-
сторах] # призначений переважно для по-
ртативних комп'ютерів (див. також ЛСЦ).
ТЕТР - Тгіуіаі Еііе Тгапзіег Ргоіосої (Тгіуіаі
РТР) - тривіальний протокол передавання
файлів, протокол ТРТР # суттєво прості-
ший, ніж РТР, протокол, використовува-
ний, наприклад, для дистанційного заван-
таження бездискових станцій. Забезпечує
двостороннє без аутентифікації переда-
вання файлів між вузлами ТСР/ІР, файли
передають блоками по 512 байт, транспо-
ртним протоколом служить ІЮР (див.
КРС 1350).
ТСА - формат ТСгА # стандартний формат
графічних файлів для відеоконтролера
Таг%а (8, 16, 24 і 32 розряди на точку).
Ніегшаї ргіігіег (також Ікегшаї дує
ІтапвГег ргіпіег) - принтер з термопере-
носом [барвника] # безконтактний безшу-
мний принтер. Має термоголівку та дру-
кує на спеціально обробленому папері
(див. також попітрасіргіпіег).
ікегшаї етІ88Іоп ітащіщ - візуалізація теп-
ловиділення (наприклад, ІС) # створення
інфрачервоного зображення [кристала ІС
чи схемної плати] для виявлення гарячих
точок.
іЬегшаІ ууах ігапвГег ргіпіег - термовоско-
вий принтер # принтер із термопереносом
воскоподібного барвника на папір чи
кальку зі спеціальним покриттям.
Нііск Еікегпеі - “товстий” Еікегпеі: # ЛОМ
Еікегпеі, у яких використано товстий коа-
ксіальний кабель (див. також ЮВазе-2,
10Вазе-5, ікіп Еікегпеі).
ііііп сііепі - клієнт-термінал, проф. “тон-
кий” клієнт # мережний комп'ютер з об-
меженими обчислювальними ресурсами
(порівн. /аі сііепі', див. також М7, 1\ТеіРС,
пеіїчогк сотриіег, КЮР).
іЬіп Еікегпеі - “тонкий” Еікегпеі # ЛОМ
Еікегпеі, у яких використано тонкий коак-
сіальний кабель (див. також ЮВазе-2,
ЮВазе-5, ікіск Еікегпеі).
ікіп зрасе - мінімальний міжсліовний про-
біл # див. також ет зрасе, еп зрасе, /іхесі
зрасе.
ікіппеі - мережа з тонким [коаксіальним]
кабелем # синонім - скеаретеі.
ікігй ^епегаііоп Іапциаце - див. ЗСЬ.
ікігд-рагіу [їїгш] - стороння [фірма], неза-
лежна третя фірма [чи сторона] # напри-
клад, Ікігб-рагіу 8оЛ\уаге уепбогз - незале-
жні чи сторонні постачальники ПЗ; Ікігсі-
рагіу арріісаііопз зиррогі - підтримка за-
стосувань від третіх фірм.
Ткш - Ікеогеш - теорема.
ікга§кіп§ - пробуксовування # у системах з
віртуальною пам'яттю - зниження ефек-
тивності процесора через надмірно вели-
ку кількість запитів на підкачування сто-
рінок (див. також ра§е охегІарріп§,
зу^арріп^, уігіиаі тетогу).
ікгеад - потік, нитка, проф. тред # 1. логіч-
не з'єднання між клієнтом і сервером, по
якому пересилають запити; 2. породжений
процес у багатозадачній системі # тред -
одиниця диспетчеризації (одиниця вико-
нання) в сучасних ОС. Процес - одиниця
розподілу ресурсів системи - може мати
декілька тредів (якщо ОС підтримує бага-
топотоковість), виконуваних одночасно і
з різними завданнями. Наприклад, у
\¥іпс!о\¥8 під час запуску застосування
створює основний тред (таіп Ікгеасі),
який у свою чергу також може створюва-
ти інші треди для таких операцій, як фо-
новий друк, чекання подій тощо. Коли по-
тік виконав своє завдання, його можна
припинити чи знищити. Приклад: Оп ІГіе
оіііег ИапсІ, ії іоо тапу Итеасіз ехізі, зоте Іазкз
\л/іН зрепсі а зідпііісапі атоипі ої йте іп ІІіе ісіїе
розійоп. - 3 іншого боку, якщо потоків занадто
багато, деякі завдання будуть значний час че-
кати. (див. також тиІіііазкіп§, тиіііікгеасіз,
зскесіиііпу/ 3. сукупність статей на одну
тему в межах телеконференції, що міс-
тить перехресні посилання.
Оігеасіесі ше88а§е - ланцюжкове повідомлен-
ня # засіб організації дискусії, коли учас-
ники обмінюються повідомленнями, що
містять відповіді на попередні послання.
ікгеаі - небезпека, небезпечна подія, погро-
за # небезпека подолання захисту комп'ю-
терної системи (див. також каскіп%).
Шгее-йег шодеї - триланкова модель # сис-
тема клієнт-сервер, у якій проміжна ланка
(комп'ютер) міститься між комп'ютером-
клієнтом і комп'ютером-сервером дворів-
невої моделі й зазвичай працює як моні-
тор обробки транзакцій чи посередник за-
питів до об'єктів Іноді цю модель позна-
чають як сііепі/тісісіїехуаге/зегуег (див. та-
кож Р-ііег тосіеі, Імю-ііег пгосіеі).
ікгезкоїд -1. поріг, гранична величина # то-
чка, починаючи з якої сигнал (напругу,
струм тощо) вважають дійсним. Напри-
клад, рівень напруги від 0 до 0,5 вольта
494
ііте ЬотЬ
можна вважати нулем, а від 1,8 вольта і
вище - одиницею (див. також ікгезкоШ
/ипсііоп); 2. граничний.
ІЬгевЬоШ Гипсііоп - гранична функція # фу-
нкція, що повертає Ігие, якщо обчислене
значення менше заданого значення, і
/аізе, якщо більше (див. також /ипсііоп,
Ікге8ко1с1).
ІИгоШе Ьаск - зворотний тиск # зворотне
передавання порожніх пакетів по мережі
для створення штучних зіткнень, щоб
уникнути надходження нових пакетів у
переповнений буфер і їх втрати.
НігоМіп£ - 1. дроселювання # синхронізація
передавань байтів даних по кабелях А і В
інтерфейсу 8С8І-2 шляхом керованого
припинення для збереження правильного
порядку проходження байтів у буферній
пам’яті; 2. оборка, розміщення тексту на-
вколо ілюстрації # НВС.
ІЬгои^Ь соппесііоп - наскрізне з’єднання.
іЬгои^Ь роіпі - точка зміщення, контрольна
точка # точка, відносно якої будують гра-
фічний примітив за командою зміщення
(наприклад, у системі АиІоСАП).
іНгои^Ь уіа - наскрізний перехідний отвір у
друкованій платі # див. також РСВ, уіа
£гШ.
ІЬгоїщЬриІ - 1. продуктивність (обчислюва-
льної системи) # виражають кількістю
операцій (команд) за секунду (див. також
МРЬОРВ, МІРВ); 2. пропускна здатність
(каналу зв’язку) # максимальна швидкість
передавання даних по лінії зв’язку за оди-
ницю часу. Зазвичай виміряють в бітах за
секунду (див. також Ьр8, сіаіа ігапз/ег
гаіе).
іЬґолу сікіапсе - відстань [до] проекції #
відстань між поверхнею проекційного об’-
єктива і поверхнею екрана (ДГ).
іЬитЬ - 1. різновид курсору, мітка [позиції
в оброблюваному документі]; 2. бігунок
(движок, повзунок) смуги прокручування.
ОшшЬпаіІ - “мініатюра”, проф. “контроль-
ка”, контрольне зображення # зменшена і
спрощена копія (зазвичай в окремому не-
великому вікні) графічного об’єкта, а та-
кож макета документа, який верстають,
(НВС).
ЙшшЬ-ир кеуЬоагд - букв, клавіатура для
великих пальців, клавіатура КПК (з натя-
ком на знак схвалення - піднятий догори
великий палець); КПК беруть в обидві ру-
ки, а дані вводять обома великими паль-
цями. Винахід компанії 8опу (див. також
кеуЬоагсі).
11шпкіп£ - перемикання [з 16-розрядних кад-
рів на 32-розрядні й назад] (у \Уіпсіо\¥8 95).
ТНХ (також ТХХ) - іЬапкз - дякую # абре-
віатура, прийнята в електронній пошті і
чат-форумах. Наприклад, ТИХ 1.0Е6
(ТИХЕ6) - дякую мільйон разів (див. та-
кож сіІ£І8реак, ТІА[3().
Шугівіог - тиристор.
ТІА - 1. Теїесоттипісаііоп Іпсіизігу
Аззосіаііоп - Асоціація телекомунікацій-
ної промисловості США, асоціація ТІА #
асоціація виробників засобів зв’язку, що
розробляє стандарти на кабельні системи
(див. також ЕІА, СЛРСС); 2. ТЬе Іпіетеі
Асіаріег - адаптер мережі Інтернет (про-
грама); 3. ТЬапкз Іп Асіуапсе - заздалегідь
дякую [спасибі] # скорочення, що вжива-
ють наприкінці електронного листа з яки-
мось проханням (див. також сІІ£І8реак,
ТНХ).
ТІС - Тощще іп сЬеек - язик за зубами # аб-
ревіатура, прийнята в чат-форумах (див.
також сіІ£І$реак).
Ііег - шар, рівень.
ТІЕЕ - Та§ Іта&е Гііе Еогтаї - тегований
формат файлів зображень, формат ТІЕЕ #
стандартний формат для ущільнення та
збереження файлів растрових зображень
(графічних файлів), розроблений компані-
ями Аісіиз і Місгозой. Його підтримують
практично всі графічні пакети (див. також
ВМР, РСВ, /ііе/огтаї, РСХ).
іІ£ЬИу соиріеб - сильнозв’язаний # порівн.
Іоозеїу соиріесі.
іііе - 1. елемент мозаїчного зображення;
2. мозаїка # у ГІК - спосіб розміщення ві-
кон на екрані, коли їх розміщено відразу
всіх, без перекриття одне одного (порівн.
сазсасіеру див. також СІЛ); 3. фрагмент
зображення фіксованого розміру (64x64
пікселі) для передавання за протоколом
НР; 4. розміщувати мозаїчним способом.
Шіп£ - 1. фрагментація зображення # роз-
биття великого зображення на фрагменти
(див. також пе8Ііп%); 2. мозаїчне розмі-
щення об’єктів (наприклад, кількох вікон
на екрані) (див. також іііе).
ТІМ - 1. ТесЬпісаІ ІпГогтаїіоп Мапацег - ке-
рування технічною інформацією # клас
систем, використовуваних разом із САПР
(див. також САР/САМ, МКР); 2. ТгаГГіс
ІпіегГасе Мосіиіе - інтерфейсний модуль
графіка (див. також ВІМ).
Ііте ЬотЬ - часова бомба # різновид логіч-
ної бомби (див. Іо%іс ЬотЬ), що запуска-
ють одноразово чи періодично за умови
495
ііте Ііпе
досягнення (проходження) заданого часу
з метою виконання руйнівної чи якоїсь ін-
шої дії.
ііте Ііпе - часова шкала # І. графічне по-
дання проміжку часу і хронологічного
зв’язку подій; 2. тайм-лінія, часова шкала
(програмний механізм відеомонтажу із
синхронізацією за часом)
ііте ти1іір1ехіп£ - часове мультиплексу-
вання # метод передавання різнорідної ін-
формації по одній шині, наприклад пере-
давання адреси даних по адресній шині у
різні періоди (сегменти) часу (див також
тиІіірІехіп%).
ііте диеие - часова таблиця-черга [подій
логічного моделювання].
ііте 8егіе8 - часовий ряд # набір даних, змі-
нюваних у часі. Аналіз таких рядів широ-
ко використовують в ОЬАР.
ііте 8Ьагіп§ (також ііте-8Ьагіп§,
ііте8Ьагіп£, Т8) - поділ часу, режим по-
ділу часу # метод організації одночасного
багатотермінального доступу багатьох ко-
ристувачів до однопроцесорного чи бага-
топроцесорного комп'ютера (обчислюва-
льного ресурсу). Реалізують зокрема в ди-
спетчері завдань ОС за рахунок виділення
кожному завданню постійного чи змінно-
го кванта часу так, що в користувача
створюється враження одноосібної робо-
ти з системою (див. також іпсіерепсіепі
рагаїїеіізт, тиІіііа8кіп%, орегаііпу 8у8іет).
ііте 8Іоі (також ііте 8Іісе) - квант часу #
інтервал часу, виділений завданню чи
процесу в ОС з поділом часу (див. також
орегаііп% 8у8іет, ііте 8кагіп%).
ііте 8іатр (також: іітевіатр) - позначка
часу, часова позначка # запис часу, коли
відбулася [системна] подія. Приклад: ТКе
сіаіаЬазе епігу сопзізіз ої ІЬе МАС асісігезз, ІЬе
рогі іЬаі асісігезз мав зееп оп, апсі а ііте зіатр
іо іпсіісаіе мґіеп іі тез зееп. - Запис у БД (мар-
шрутизатора) складено з МАС-адреси, номера
порту, на якому ця адреса з'явилася, і познач-
ки часу, коли це відбулося.
ііте 8Іісіп£ - квантування часу - див. ііте
8ІОІ.
ііте хопе - часовий пояс # див. також ЦТ.
ііше-ігІ££егесІ - синхронізований за часом #
один з можливих способів диспетчериза-
ції завдань в ОС реального часу (порівн.
ЄУЄПІ-ІГІ££ЄГЄс[).
іітед іокеп - маркер доступу з контролем
чи обмеженням у часі (у мережах РОВІ) #
див. також ге8ігісіе(1 іокеп.
іітеоиі (також ііше-оиі) - тайм-аут # час
чекання події (зазвичай задають для опе-
рацій з периферійними пристроями), з на-
станням якої виникає й обробляється, на-
приклад, помилкова ситуація (див. також
Іаіепсу, ууаіі ііте).
іітег - таймер # периферійний електронний
пристрій чи блок процесора (оп-сЬір
іітег), що робить переривання через уста-
новлені проміжки часу (дцв. також
іпіегпаї іітег, іпіекчаї РІТ, іітег
іпіеггирі, ЇЇТ)Т).
іітег іпіеггирі - переривання за таймером #
синонім - сіоск іпіеггирі (див. також
іітег).
іітеїіпе - часова шкала [лінійка].
ііте-8Ііагіп£ 8у8іет - система з поділом ча-
су - див. ііте 8кагіп£.
ІІШЄ8І0І - таймслот # частина мультиплек-
сорного каналу, виділена для передавання
одному підканалу.
ііше8-8упсЬ еггог - помилка за часом син-
хронізації.
іітеіаЬІе - графік, розклад, календарний
план.
ііте-іо-тагкеі - час виходу нового виробу
на ринок.
ііте-5¥агріп§ - зміна (трансформація) шка-
ли часу (наприклад, у системі розпізна-
вання мови).
іішіп£ - 1. розрахунок за часом, проф. тай-
мінг # розрахунок швидкості рухів персо-
нажів мультфільму (КГА); 2. хрономет-
раж, вимірювання часу; 3. синхронізація,
розрахунок за часом # див. також
8упскгопігаііоп.
іішіп£ скагі - часова діаграма.
іішіпз ^епегаіог - часозадавальний генера-
тор; синхронізатор; лічильник часу.
ТП\ - Тгіап£и1аіе(і Ігге^иіаг №ітегк - нере-
гулярна тріангуляційна мережа # опис по-
верхні трикутними гранями, за яким кож-
ній точці даних у просторі відповідає три-
кутник опорної (несучої) сітки.
ііпі - відтінок, інтенсивність кольору.
ііпіесі Ьох - пофарбоване вікно-вріз, проф.
плашка.
Тір \¥ігагсі - майстер-підказувач, майстер
підказок Тір ХУіхагсІ # інструментальний
засіб у пакетах прикладного комплексу
Місгозой Оїїїсе 95, поданий на екрані у
вигляді лінійки, на якій відображають по-
яснення, поради, а також, можливо, окре-
мі кнопки (наприклад, скасування дії).
ТІР8 - ТесЬпісаІ ІпГогтаїіоп РЬопе Зегуісе -
служба ТІР8 # телефонна служба корпора-
ції Іпіеі з підтримки програмних продуктів.
496
Токеп Кіп£
іїііе - 1. ім’я, заголовок, назва, найменування;
2. видання; 3. кількість назв (найменувань)
[виданих творів] # див. також СЕ-КОМ іїііе.
іШе Ьаг - рядок заголовка [вікна] # у ПК -
тонка горизонтальна смужка з назвою діа-
логового вікна і кнопками керування. У
прикладних програмах може також місти-
ти ім’я оброблюваного файла (див. також
СІЛ, зіа+из Ьаг, ууіпсіоуу).
Ш1іп£ - сть< і я титрів # генерування тек-
стів для наступного накладання на відео-
кадри.
ТІК - Тгшік ІЩегїасе ЬГпії - блок ТШ, блок
інтерфейсу магістрального каналу.
ТЬА - ТЬгее-Ьейег Асгопут - трибуквений
акронім # абревіатура, прийнята в елект-
ронній пошті й чат-форумах. Указує на
той факт, що величезне число акронімів
складено з трьох букв (див. також
асгопут, сії^ізреак, ЕЬА, ¥АВА).
ТЬВ - ігапзіаііоп Іоок-азібе Ьиїїег - буфер
швидкого перетворення адреси # таблиця
в блоці керування пам’яттю, що відпові-
дає за перетворення віртуальних адрес у
фізичні. Приклад: ТЬе ТІ_В аізо ргоіесіз ІЬе
зузіет Ьу саизіпд ап ехсерїіоп ії а ргосезз ігіез
іо ассезз тетогу іЬаі із оиізісіе ої ііз аііосаіесі
уігіиаі асісігезз зрасе. - ТЬВ служить також за-
собом захисту системи, оскільки ініціює пере-
ривання, якщо якийсь процес намагається зве-
рнутися до блоку пам'яті, що перебуває поза
виділеним для нього віртуальним адресним
простором, (див. також ММЦ).
ТЬВ - Тор-Ьеуеі Оотаіп - домени верхньо-
го рівня # букви, що йдуть у ІЛи за
останньою правою точкою (див. також
сіотаіп пате, ІСАЮТ).
ТЕР - ТЬгеад Ьєуєі Рагаїїеіізш - паралелізм
на рівні потоків [команд] # одночасне ви-
конання команд із більше, ніж одного по-
току (треду). Вимагає наявності в проце-
сорі кількох блоків виконання команд
(див. також Нурег-ТкгеасІіп§, ІЬР).
ТЬ8 - 1. Тгапзрогі Ьауег Зесигііу - протокол
захисту [безпеки] транспортного рівня,
протокол ТЬ8 # розроблений ІЕТЕ, осно-
ваний на 88Ь 3.0 і мав прийти йому на
зміну. Описаний у КРС 2246; 2. Тпгеаб
Іосаі зіога^е - локальна пам’ять потоку #
див. також ікгеасі.
ТМ-1. див. ігапзасііоп тпопііог; 2. Тгабетагк -
торговельна марка.
ТМК - Теїесотшипісайопз Мапа^етепі #
мережа керування зв'язком, частина сис-
теми експлуатації та техобслуговування
Е\¥8О-станції.
ТМР - див. іетрогагу.
ТМ8 - Тезі Мобе 8е1есі - вибір тест-режиму
(режиму тестування), контакт (лінія) ТМ8 #
див. також ТСК, ТЕІ, ТЕО.
ТN - Тгапзрогі Кобе - транспортний вузол.
- Тшзіеб №і\уогк Зресійсаііоп - стан-
дарт ТМ8, "‘Червона книга” # описує за-
хист комп'ютерної мережі загалом (див.
також С2, ХС8С, ТС8ЕС).
ТІЧТЬ - Тгуіп§ поі іо 1аи§й - намагаюся не
сміятися # абревіатура, прийнята в чат-
форумах (див. також Е¥А, КОТРІ., ТТК8Е).
Т№Х - ТЬапкз - див. ТИХ.
ТХХЕ6 - ТЬапкз А Мііііоп - див. ТИХ.
ТОС - ТаЬІе О£ Сопіепіз - 1. зміст, таблиця
змісту; 2. каталог компакт-диска # При-
клад: ТОС із а ІаЬІе іЬаі сопіаіпз асісігеззез ої
еуегу зоипсі ігаск іп а СЬ аз 32-Ьіі ипзідпесі
Іопд іпіедегз. - ТОС - таблиця, що містить у
вигляді 32-розрядних беззнакових цілих чисел
адреси кожного звукового запису на компакт-
диску.
ТОВ - Тіше ОЕБау - час дня.
ТОР - 1. див. іор о//огт; 2. Тор-оГ-Ріїе - по-
чаток файла.
іо££Іе - 1. прапорець; 2. перемикач, тумблер #
див. також скеск Ьох; 3. перемикати.
Іокеп - 1. маркер # кадр спеціального фор-
мату (певна послідовність бітів), що безу-
пинно циркулює по ЛОМ. Використову-
ють для керування процесом передавання
даних у мережах із топологією Токеп
Кіп%. Протягом певного часу його може
використовувати тільки одна робоча стан-
ція мережі. Володіння маркером дає стан-
ції право послати одне власне повідом-
лення, інакше вона може тільки передава-
ти чужі. Повідомлення, надіслане по кіль-
цевій маркерній мережі, одержують усі
станції, і кожна з них перевіряє, чи не їй
воно адресовано. Якщо ні, то станція ви-
ступає як ретранслятор і пересилає отри-
маний кадр наступній станції. Коли стан-
ція-одержувач знайде своє повідомлення,
вона копіює його у свій буфер і повертає
по кільцю назад передавальній станції,
яка перевіряє, чи правильно скопійовано
повідомлення, після чого звільняє маркер -
пересилає його наступній машині (зазви-
чай передавання маркера йде зліва напра-
во) (див. також ассезз теікосТ); 2. лексема -
див. Іехете.
Токеп Віп£ {також Токеп-Кіп£, Т-К) -
[локальна] мережа Токеп Кіп&, “маркерне
кільце” # ЛОМ із маркерним доступом
(що використовує передавання маркера як
497
іоне сііаіііщ
символу права доступу до мережі). Регла-
ментована стандартами ІЕЕЕ 802.5 і 180
8802-5. Логічно мережа Токеп Еіп§ - це
кільце, а фізично - зірка. Схему обходу
станцій мережі містить МАС. Тому якщо
робочу станцію відключено, здійснюється
обхід МАІІ-порта цієї станції, і цілісність ме-
режі не порушується. Кількість станцій - 72,
якщо мережу побудовано на неекранова-
ній крученій парі, і 270, якщо використа-
но екранований кабель (див. також ассе88
теікосі, іокеп).
іопе с1іа1іп£ - тоновий набір [телефонного]
номера # порівн. риІ8е сИаІіп%.
іопег - барвний порошок, тонер # барвник,
використовуваний у лазерних принтерах
(див. також согопа ууігє, сіосіог Ьіасіе, іпк,
Іазегргіпіег, іопег сагігШ^е).
іопег сагігі(І§е - картридж із тонером # пла-
стмасова касета, в яку засипають тонер.
Встановлюють у лазерному принтері
(див. також соп8итаЬІЄ8, Іа8ег ргіпіег,
іопег).
іопісаіу - оцінний пакет іопісаіу # пакет
групи 8РЕС для оцінки швидкодії ЕОМ за
допомогою програми векторизованих об-
числень із рухомою крапкою подвійної
точності.
ТооІЬаг - панель інструментів # елемент
графічного інтерфейсу в ряді \УіпсІо\У8-за-
стосувань (див. також СІЛ).
іооІЬаг - панель інструментальних засобів #
елемент графічного інтерфейсу в програ-
мах, що поєднує різні кнопки для швид-
кого доступу до команд і меню (див. та-
кож асіарііуе іпіег/асе, Ьиііоп Ьаг, СІЛ,
ісоп).
ТооІЬох - вікно інструментарію # елемент
графічного інтерфейсу в ряді \Уіпбо\У8-за-
стосувань.
іооІЬох - інструментарій [користувача] #
група піктограм інструментальних засо-
бів, ПК-застосування.
іооікіі - інструментарій, набір (комплект)
інструментальних засобів [розробника].
ТООЬ8 - ТесЬпоіо^у Гог ОЬ]есі Огіепіеб
Ьіпкіп£ & 8йагіп& - технологія об’єктно-
орієнтованого зв’язування і спільного ви-
користання [інформації] (фірми Ьоіиз).
іооІ8 - інструментарій, інструментальні про-
грамні засоби # наприклад, компілятори з
засобами оптимізації [прикладних] про-
грам (див. також 8о/іууаге іооі).
ТооІ8 Раїеііе - палітра засобів.
ТооІТір - рядок-підказка (з назвою інстру-
мента, функцією кнопки тощо).
іор оГ Гогт (ТОГ) - початок сторінки, фор-
ми # перший рядок, з якого починається
текст.
іор оГ 8іаск (ТО8) - вершина стека # позна-
чення ділянки пам'яті, адресованої регіст-
ром покажчика стека (8Р) на даний мо-
мент (див. також 8іаск[ц, 8іаскроіпіег).
іор зісіе - верхній бік [друкованої плати] #
бік розміщення компонентів на друкова-
ній платі у разі їхнього традиційного мон-
тажу в наскрізні отвори.
іор-сіолуп (1е8щп - низхідне (зверху вниз) прое-
ктування (програмування, реалізація) # роз-
роблення (опис) функціональних характе-
ристик системи (програми) на дуже висо-
кому рівні з подальшим поетапним роз-
биттям на детальніші рівні, поки міра де-
талізації не стане достатньою для коду-
вання. Антонім - Ьоііот-ир ітріетепіаііоп.
іоріс £гоир - див./огит.
іор-оГ-ійе-Ііпе - новітня чи високопродук-
тивна модель у лінії виробів; краща про-
грама.
іороіо^у - топологія [мережі] # 1. загальна фі-
зична чи логічна конфігурація телекомуні-
каційної системи: фізична топологія - схе-
ма з'єднань компонентів кабелями та про-
водами; логічна топологія - опис процесу
проходження повідомлень по мережі
(див. також Ьи8, пеіхмогк, гіп%, 8іаг); 2. ви-
вчення взаємозв'язків, з’єднань.
іогоШаРитарресі ед§е соппесііоп» - з'єд-
нання крайових процесорних елементів
(багатопроцесорної матриці) із сусідніми
в тороїдальній просторовій структурі.
іогіиге ІЄ8І - обважнений (жорсткіший,
ускладнений) тест # випробування у жор-
стких умовах [експлуатації], з викорис-
танням завищених навантажень (див. та-
кож (ІІа§ПО8ІІС8, ІПСОПСІи8ІУЄ ІЄ8І, ПОПСІЄ8-
ІПАСІІУе ІЄ8І, ІЄ8І).
іоги» - тор, тороїдальна структура # спосіб
з'єднання процесорів у багатопроцесорній
системі. Приклад: ТГіе іогиє ґіаз ІітіїесІ
соппесіміу Ьеімееп ргосеззіпд еіетепіє. - То-
роїдальна структура має обмежені можливості
організації з'єднань між обробними елемента-
ми. (див. також курегсиЬе).
ТО8 - див. іор о/8іаск.
То8 - іуре оГ зегуісе - тип обслуговування -
див. Со8.
іоисіїзсгееп (також іопсЬ всгееп) - сенсор-
ний екран # пристрій уводу, що дає змогу
користувачу взаємодіяти з комп'ютером,
торкаючись пальцем або пером піктограм
чи графічних кнопок на екрані монітора.
498
ігаск
Обчислення координат місця торкання
відбувається за рахунок реєстрації місця
перетинання пальцем сітки інфрачерво-
них променів, розміщеної біля поверхні
екрана. Крок сітки - 10-15 мм. Часто ви-
користовують в інформаційних кіосках і
банкоматах. Перші сенсорні екрани роз-
робила фірма Еіо ТоисЬЗузіетз у 1970-х
роках. Приклад: А Іоисґізсгееп ргсмсіез ІЬе
еітріезі, тозі сіігесі изег ІпІегГасе ууііЬ а
сотриіег. (СЬагІез Н. 8таІІ) - Сенсорний екран
забезпечує найпростіший і найзручніший для
користувача інтерфейс взаємодії з комп’юте-
ром. (порівн. П^кіреп).
ІоисЬрасІ - сенсорна панель # використову-
ють зокрема для керування курсором у
ноутбуках.
ІОисЬ-8ЄП8ІІІ¥Є 8СҐЄЄП - див. іоиск зсгееп.
іоууєг - вежа, вертикальний корпус # одна з
модифікацій корпуса ПК, призначена для
встановлення комп'ютера на підлогу, а не
на поверхню столу (див. також сіезкіор,
тіпі-іомег, зрасе загег).
ТРА - Тгапзіепі Ргодгат Агеа - область нере-
зидентних (транзитних) програм в ОЗП #
див. також очегіау.
ТРС -	1. див. імю-рказе соттіі\
2. Тгапзасііоп Ргосе88Іп§ апсі Регїогтапсе
Соипсії - Комітет з питань обробки тран-
закцій та їх продуктивності # некомерцій-
на організація {кіір://т^Лрс.ог§\ в яку
входять 45 провідних комп'ютерних фірм.
Вона розробила набори тестів для оцінки
продуктивності комп'ютерних систем
(див. також 2РС, ТРС-х, і\мо-рказе соттіі,
кіїр://\у\у\уЛрс.ог%). Основні з опублікова-
них комітетом тестів:
ТРС-А - тест емуляції банківської системи;
ТРС-В - тест емуляції банківської системи
без службовців;
ТРС-С - тест для оцінки продуктивності
комп'ютера і співвідношення “ціна/проду-
ктивність” # вимірюють кількість оброб-
люваних транзакцій за хвилину (ірт), а
також співвідношення $/ірш. Вважається
кращим стандартом для оцінки ОЬТР\
ТРС-С/8 - тест оцінки продуктивності сис-
теми “клієнт-сервер”;
ТРСП - тест оцінки продуктивності систе-
ми під час виконання застосувань для
сховищ даних і систем підтримки прийн-
яття рішень # див. також
ТРС-Е - тест оцінки корпоративної системи
підприємства;
ТРС-8 - тест оцінки продуктивності сервера;
ТСР-\¥ - еталонний тест для систем роз-
дрібної електронної інтернет-торгівлі.
ТРІ - Т\¥І8Іес1-Раіг ІпІегГасе - інтерфейс кру-
ченої пари.
Грі - Ігаскз рег іпсЬ - [кількість] доріжок на
дюйм, доріжка/дюйм # величина, що ха-
рактеризує поперечну щільність запису-
вання [на диску]. Чим вона більше, тим
більше місткість диска. Дискета 5,25 дюй-
мів має щільність 96 ірі, а 3,5 дюйма -
135 ірі (див. також гасііаі сіепзііу).
ТРЬ - ТигЬо Разсаі ЬіЬгагу - бібліотека Тур-
бо-Паскаля.
ТРМ - див. ігапзасііоп-ргосеззіп% топііог.
ТР8 - ТЬігсі Регзоп ЗЬооіег - шутер (“стріля-
лка”) з виглядом з боку # піджанр аркад-
них ігор, у яких камера висить “за спи-
ною” героя (див. також аг саде %атез,
РРР).
ір8 - 1гап8асііоп8 рег зесопсі - [кількість] тра-
нзакцій на секунду # одиниця виміру про-
дуктивності [для систем “клієнт-сервер”]
(див. також ігапзасііогі).
ір8 - ігапзасііопз рег зесопсі А - [кількість]
транзакцій на секунду [під час випробу-
вань] на тесті ТРС-А # одиниця виміру
продуктивності, запропонована Радою
ТРС.
ТРТ - Т\¥І8іес1-Раіг Тгапзсеіуег - приймач-
передавач для роботи з крученою парою
(симетричним кабелем).
ТРИ - ТигЬо Разсаі ІІпіі - модуль Турбо-Па-
скаля.
торр - корпус тррр # корпус мікросхеми
з 144 контактами.
трм - Тоіаі Риаіііу Мапа^ешепі - глобаль-
не керування якістю # див. також ВРК.
Т-К - див. Токеп-РЛп§.
ігасе - 1. трасування; 2. трасувальна мітка
[шляху]; 3. траса, слід, історія # запис да-
них з історією подій, що відбувалися в си-
стемі; 4. траса, провідник на друкованій
платі.
ітасе іпґо - увійти в блок; порядкове трасу-
вання.
ігасег - трасовик, засіб трасування # див.
також сІеЬи§%ег.
Ггасіїщ - 1. порядкове [покрокове] трасуван-
ня (виконання) програми # див. також
сІеЬи%£Іп%, зіерріп& 2. трасування.
ігаск - 1. доріжка # магнітний диск є сукуп-
ністю магнітних доріжок, кожна з яких
має вигляд кільця, яке залишає нерухома
голівка читання/записування на поверхні
обертової пластини (тарілки) диска. Дорі-
жки нумерують від краю до центра почи-
наючи з нуля. Кожну доріжку під час фо-
499
ігаск сіепзііу
рматування диска розбивають на сектори.
Якщо дисковод має кілька голівок, то на-
бір доріжок на всіх магнітних поверхнях
під ними називають циліндром. Доріжки
використовують і в компакт-дисках, тіль-
ки там їх утворюють послідовністю мік-
ропоглиблень (питів) (див. також сіизіег,
суііпсіег, /Іорру сіізк, кагсі сіізк, кеасі,
ріаііег, ігаск сіепзіїу, зесіог, зеек ііте, ірі)',
2. слід; 3. курс, шлях; 4. стежити, просте-
жувати, супроводжувати (виріб в експлу-
атації); відслідковувати, контролювати
(наприклад, проходження замовлення чи
зміни стану об'єкта).
ігаск сіепзііу - поперечна щільність запису-
вання # кількість доріжок, яка припадає
на дюйм чи сантиметр поверхні носія. Ви-
мірюють в напрямку, перпендикулярному
записуванню. Ця характеристика є непря-
мим показником рівня технології і мож-
ливої загальної місткості носія. Синонім -
гасііаі сіепзііу (див. також сіоіМе сіепзііу,
ірі, ігаск).
ігаск-аі-опсе гесогдіп^ (ТАО) - записуван-
ня доріжками # режим, що дає змогу за-
писувати інформацію на диск, по одній
доріжці за сеанс. Спосіб записування, ви-
користовуваний для роботи з багатосесій-
ними дисками (див. також сіізк-аі-опсе
гесогсііпу, тиііізеззіоп сіізк, тиііізеззіоп
гесогсііпу, зіп^іе-зеззіоп гесогсііпу).
ігаскЬаІІ [тоизе] - кульовий маніпулятор,
трекбол, трекбол-миша # тип вказівного
пристрою; у субблокнотних (надолонних)
ПК часто використовують міні-трекбол
(див. також іоузііск, тоизе, роіпііп%
сієуісє).
ігаскесі гоЬоі - гусеничний робот # див. та-
кож гоЬоі.
ігаскіп^ - 1. відстеження, спостереження [за
діями, процесами, даними]; 2. трекінг # у
НВС - установлення (зміна) міжбуквених
відстаней; 3. трекінг # у КГА - відстежен-
ня в реальному часі положення об'єкта в
просторі. Для цього на нього встановлю-
ють спеціальні датчики (тоііоп саріиге).
ігасіог - пристрій протягання [перфорова-
ного паперу] # див. також/гісііоп/еесі.
ігаШс - [мережний] трафік; переміщення, по-
тік даних у передавальному середовищі #
наприклад, потік повідомлень (даних) у
локальній чи глобальній мережі. Заванта-
женість мережі (за аналогією з рухом ав-
тотранспорту по дорогах) Трафік склада-
ють передані дані і службова інформація,
необхідна для організації їхнього прохо-
дження (див. також скаппеї сарасііу, іга/
/іс сопігої, іга//іс /іоууз, іга//іс расісііпу,
іга//іс іеат).
ігаШс соп§Є8ііоп - перевантаження [мереж-
ного] графіка, розм. пробка # може приве-
сти до втрати пакетів. Приклад: Тгаїїіс
тападетепі із іп ріасе іо ауоісі ігаїїіс
сопдезііоп. - Щоб уникнути пробок, необхідні
засоби керування трафіком.
ігаШс сопігої - керування трафіком # необ-
хідне, щоб уникнути взаємного блокуван-
ня сторін-передавачів, оскільки вони мо-
жуть мати різні швидкості передавання.
Якщо є вірогідність таких помилок, одну
із сторін примушують знизити швидкість
передавання пакетів, затримуючи надси-
лання повідомлень про одержання пакета
(див. також іга//с).
ігаШс Поуу8 - потоки графіка # див. також
іга/рс.
ігаШс р а сі сіі	- заповнення [підстановка]
графіка # збільшення обсягу передаваної
інформації за допомогою генерації фаль-
шивих блоків даних для маскування спра-
вжнього графіка переданих [таємних] да-
них. Метод протидії таємному хрономет-
ражу графіка (див. також іга//с).
ігаШс іеат - диспетчерська група # див. та-
кож іга//с.
Сгаііег - кінцевик # керівна інформація, що
завершує кадр інкапсульованих даних
(порівн. кеасіег^).
ігаіііп^ зрасез - хвостові (кінцеві) пробіли;
пробіли наприкінці текстового (символь-
ного) рядка. Синонім - ігаіііпу Ьіапк.
ігаіііп^ хего - нульовий байт у кінці рядка #
див. також Іеасіїп^ гегоз.
ігаіпіп£ - навчання, тренування # 1. у ней-
ронних мережах - процес настроювання
значущості зв'язків між вузлами таким
чином, щоб мережа могла правильно роз-
пізнавати вхідні зразки (див. також
агіі/ісіаі пеигаї пеімюгк)', 2. навчання пер-
соналу.
ігаіпіп£ сепіег - навчальний центр.
ігаіпіп£ зедиепсе - навчальна послідовність #
набір заздалегідь відомих даних, викорис-
товуваний, наприклад, для настроювання
коефіцієнтів вузлів нейромережі (див. та-
кож пеигаї пеімюгк).
ТКАМ - Тгапзриіег Мосіиіе - трансп’ютер-
ний модуль, трансп’ютер # див також
ігапзриіег.
ігапзасііоп - транзакція # 1. у програмуван-
ні - логічна одиниця роботи, складена із
запиту (наприклад, до БД) і одержання
500
1тап8Іаі:ог
результатів його обробки. Механізм тран-
закцій забезпечує одночасний доступ до
БД багатьох користувачів. Транзакції ма-
ють властивість атомарності: кожну вико-
нують або цілком, або не виконують зо-
всім. У цьому випадку роблять операцію,
яку називають відкочуванням транзакції
(ігап8асііоп гоІІЬаск}. Іншою властивістю
транзакції є її ізольованість (їзоіайоп), яка
означає, що транзакції виконують незале-
жно одна від іншої; 2. у широкому значен-
ні під транзакцією розуміють одночасну і
взаємозалежну взаємодію між багатьма
компонентами системи (див. також АТМІ,
соттіі, соттіі те88а%е, ОВМ8, ОЬЕ
Тгап8асііоп8, ОЬТР, ір8, ігап8асііоп топііог,
ігап8асііоп ргосе88Іп§, ігап8асііоп ргосе8-
8ог, ігап8асііоп8 !о%).
ігапвасііоп шопіїог (ТМ) - монітор транза-
кцій # програма спостереження за транза-
кціями (див. також ОТМ, ігап8асііогі).
Ігапзасііоп ргосе88Іп§ - оброблення транза-
кцій # див. також ігап8асііоп.
Ігап8асйоп-ргосе88іп§ топіїог (ТРМ) - мо-
нітор обробки транзакцій, МОТ # керує в
розподіленій системі потоками запитів
між джерелами запитів (терміналами, ПК,
серверами) і застосуваннями, що обробля-
ють ці запити. МОТ підвищують продук-
тивність застосувань за рахунок оптима-
льного розподілу наявних ресурсів, бала-
нсування завантаження прикладних про-
цесів і усунення вузьких місць у системі.
Зазвичай вони належать до класу міжпла-
тформного ПЗ. МОТ розміщено між кліє-
нтом і сервером БД на другому рівні три-
ланкової архітектури. Клієнтське застосу-
вання ініціює транзакцію в моніторі, що у
разі потреби запускає транзакцію БД. По
завершенні транзакції відповідь БД через
монітор транзакцій надходить клієнтсько-
му застосуванню (див. також Іоасі
ЬаІапсіп§, тіМІеуцаге).
(гапзасїіоп гоІІЬаск - повернення до почат-
ку оброблення транзакції, проф. відкочу-
вання транзакції # кожна транзакція має
точки початку і завершення. Якщо під час
виконання транзакції виникає критична
ситуація (наприклад, збій чи відмова од-
ного з ресурсів), монітор транзакцій від-
кочує транзакцію (ліквідує частинц змін,
уже внесених до цього моменту), поверта-
ючи систему чи БД у точку початку, тоб-
то в стан, у якому вона була до початку
транзакції (див. також аиіотаііс гоІІЬаск,
ті&Пемаге, ігап8асііоп, ігап8асіюп
топііог, ігап8асііоп ргосе88ог).
ігаїкасгїоп ргосе88ог - процесор транзакцій #
одна з підсистем СКБД, що планує оброб-
лення транзакцій і забезпечує їхню ізо-
льованість одна від одної, а також прото-
колює оброблення транзакції та її відко-
чування у разі потреби (див. також
ігап8асііоп, ігапзасііоп гоІІЬаск).
Ігап8асііоп8 1о£ (також 1гап8асііоп8
гесоуегу 1о§) - журнал реєстрації транзак-
цій [для відновлення у випадку збою].
Ігап8сеіуег - приймач-передавач, проф.
трансивер # наприклад, пристрій, що з'єд-
нує мережну карту (N10) з мережним коа-
ксіальним кабелем (див. також соахіаі
саЬІе, Еікегпеі).
ігапвсгірііоп - транскрипція, транскрибу-
вання # див. також 8рееск гесорріііоп.
Ігап8(1исег - перетворювач, датчик # при-
стрій, що перетворює один вид енергії в
іншій, наприклад датчик тиску, кута по-
вороту, мікрофон тощо.
Ігап8Іег - 1. пересилання, передавання # пе-
реміщення даних з одного місця в інше;
2. передача керування; 3. переведення ви-
клику (у телефонії).
ІгапвГег Ьек - транспортна стрічка # напри-
клад, лазерного принтера.
Сгап8(ег гаіе - швидкість передавання [пе-
ресилання даних] # пропускна здатність
шини, каналу тощо (див. також ассе88
ііте).
ігапвПесІІуе 8сгееп (також ігапвгеПесІІуе,
Ігапврагеїіі-геПесйуе) - прозоро-відбив-
ний, напівпрозорий РК-екран (див. також
ІГаП8тІ88ІУЄ 8сгееп).
ІгапвГогшайоп - трансформація # у ГІС -
процес, що перетворює координати з од-
нієї системи в іншу за допомогою перелі-
чення (ігапзіаііоп), обертань (гоіаііоп) і
масштабування ( 8са1іп£).
ігапвіепі рго^гат - транзитна програма #
див. також ргоргат.
Ігап8І8Іог - транзистор # електронний при-
лад, на якому побудовано логіку інтегра-
льної мікросхеми. Винайдений 23 грудня
1947 р. Джоном Бардином (Іойп Вагдееп),
Уолтером Бреттеном (\¥а1іег Вгапаіп) і Ві-
льямом Шоклі (ХУіІІіат Біюскіеу) з Веіі
ЬаЬогаіогіез. Своє ім'я (ТКАКБГег гезіБТОК)
одержав у 1948 р. від Вільяма Шоклі у ве-
ресневому 1948 р. випуску журналу
Еіесігопісз (див. також сііосіе, ЕЕТ, §аіе,
Іо£Іс %аіе, ТЕТ).
Ігагшііоп - [монтажний] перехід (КГА).
Ігап8Іаіог - транслятор, досл. перекладач #
501
ігапзіаііоп тетогу
синонім - сотріїег. Популярна альтерна-
тива транслятора - інтерпретатор (див.
також іпіегргеіег).
ігапзіаііоп тетогу (ТМ) - пам’ять перекла-
дів, ТМ-система # технологія та інструме-
нтарій людино-машинного перекладу тек-
стів, що ґрунтується на БД, у якій оригі-
нальні тексти і їх переклади, зроблено
людиною, розбито на сегменти, що відпо-
відають один одному. ТМ-системи ефек-
тивні для перекладу раніше перекладено-
го матеріалу, наприклад, оброблення но-
вих версій наявного документа, а також за
наявності великої бази перекладів у зада-
ній галузі. Є можливість обміну базами
ТМ-систем (див. також таскіпе ігапзіаіїогі).
ігапзтіззіоп - пересилання, обмін даними #
процес передавання даних від однієї ма-
шини, перемикального елемента чи при-
строю кінцевого користувача до іншої/ін-
ших (див. також азупскгопоиз ігапзтіззіоп,
сіаіа ігапзтіззіоп, сіиріех ігапзтіззіоп, каї/-
сіиріех ігапзтіззіоп, рагаїїеі ігапзтіззіоп,
зупскгопоиз ігапзтіззіоп).
ігапзтіззіоп £аіе - передатний [логічний]
вентиль (елемент перемикальної логічної
схеми).
ігапзшіззіуе зсгееп - традиційний РК-екран
(із заднім підсвічуванням) # для роботи у
приміщенні, на відміну від прозоро-відби-
вних панелей, що дають змогу працювати
також на відкритому повітрі (див. також
ігапз/іесііче зсгееп)
ігапзшіііег - відправник, передавач, проф.
трансмітер # мікросхема чи пристрій для
передавання даних (порівн. гесеігег).
ігапзрагепсу - прозорість # у КГА - один з
атрибутів пікселя (див. також ріхеї).
ігапзрагепі - прозорий # засіб (процес), ви-
конання якого непомітно для користувача
чи програми.
ігапзрагепі Ьгід^е - прозорий міст # най-
простіший з’єднувальний пристрій (іпіег-
соппесі сієуісє), який працює на канально-
му рівні (див. сіаіа Ііпк Іауег). Використо-
вує для передавання пакетів МАС-адресу
чи адресу мережі Еійегпеі (див. також
МАС асісігезз).
ігапзрагепі Ьгійщп^ - прозора маршрутиза-
ція (без явного вказування адрес мостів,
тобто тільки за адресою призначення),
прозорий вибір [проміжних] мостів
(ЛОМ) # див. також зоигсе гоиіїп%, 8КТ.
ігапзрагепі зузіет - прозора система # роз-
поділена система, що подана для користу-
вачів і застосувань у вигляді єдиного ком-
п'ютерного середовища. Концепція прозо-
рості порушує багато таких аспектів ро-
боти розподілених систем, як прихову-
вання різниці в поданні даних на різних
платформах (ассезз ігапзрагепсу), місце роз-
міщення ресурсу (Іосаііоп ігапзрагепсу), факт
переміщення ресурсу в інше місце
(ші^гаііоп ігапзрагепсу) чи його реплікації
(геріісаііоп ігапзрагепсу), факт можливого
спільного користування ресурсом кількох
конкуруючих користувачів (сопсиггепсу
ігапзрагепсу) та ін. (див. також сіїзігіЬиіесІ
зузіет).
ігапзрагепі ууазЬ - ефект розмиття (КГА).
ігапзропсіег - ретранслятор # див. також
гєсєіуєг, ігапзшіііег.
ігапзрогі Іауег - транспортний рівень # чет-
вертий із семи рівнів моделі О8І/І8О, що
відповідає за адресацію проходження да-
них у мережі. Забезпечує одержання всіх
пакетів у потрібному порядку і контроль
правильності. Надає послуги із переда-
вання даних між мережними пристроями.
Під час сеансу обидві системи самі під-
тримують передавання даних, оскільки
між ними установлюється віртуальний
зв'язок, аналогічний гарантованій теле-
фонній комутації (див. також арріісаіїоп
Іауег, сіаіа Ііпк Іауег, пеіучогк Іауег,
рігузісаі Іауег, ргезепіаііоп Іауег, зеззіоп
Іауег).
ігапзрогі пеЬуогк - транспортна мережа #
частина комунікаційної мережі, призначе-
на для передавання даних (порівн. ассезз
пеіїуогк). Термін може посилатися на пев-
ний вид мережного сервісу для переда-
вання даних клієнтів за допомогою спеці-
альних протоколів (див. також ігапзрогі
ргоіосої).
ігапзрогі ргоіосої - транспортний прото-
кол, протокол транспортного рівня # ме-
режний протокол, що виконує функції
транспортного рівня моделі 081 (див. та-
кож ргоіосої, ігапзрогі Іауег).
ігапзрогі-тоде Е8Р - транспортний Е8Р #
протокол Е8Р, використовуваний для ши-
фрування сегмента на транспортному рів-
ні (див. також Е8Р[\^).
ігапзрозіііоп - перестановка # у сортуван-
нях - коли міняють місцями два елемен-
ти. Приклад: Апу роззіЬІе регтиіаііоп сап Ье
сопзігисіесі їгот а зециепсе ої ігапзрозіііопз. -
Будь-яку операцію перестановки можна побу-
дувати як послідовність транспозицій, (див.
також зогі).
ігапзриіег - трансп’ютер # процесор спеці-
502
ігір1е-РЕ8
альної архітектури, розроблений англій-
ською фірмою Іптов. У 1985 р. вона ви-
пустила 32-розрядний трансп’ютер ІМ8
Т414, найвідоміший - ІМ8 Т800 (1987 р.).
Дуже вплинув на розвиток архітектури
паралельних обчислень (див. також
оссат, ТКАМ).
ігап8геЯесОуе всгееп - див. ігат(1есііуе
зсгееп.
ігап8УЄГ8а1 (іепвііу - поперечна чи радіаль-
на (рідко горизонтальна) щільність запи-
сування # див. також Аепзііу.
ігар - 1. пастка, [внутрішнє] переривання #
в ОС - механізм, що дає змогу перехоп-
лювати певні типи переривань чи винят-
кових ситуацій, щоб передати їхнє оброб-
лення спеціальним процедурам (див. та-
кож ехсеріїоп, іпіеггирі)'^ 2. фільтр (непро-
зорий); поле змикання [кольорів під час
кольороподілу] # див. також скоке.
ігарЯоог (також ігар доог) - див. Ьаск
сіоог.
(гаррігщ - 1. організація налагоджувальних
переривань, пасток # див. також еггог
ігарріп^ 2. проникнення світлішого ко-
льору в ділянку темнішого (для усунення
пробільного контуру); створення поля
змикання [пар] кольорів; “захоплення”
кольору (під час кольорового друку, у ко-
льороподілі).
Іга8Іі - 1. непотрібна інформація, сміття;
2. чистити [БД] від сміття.
ігавЬ сап - “кошик” # піктограма, яку оби-
рають у разі видалення файлів чи об’єктів.
Тгауап - технологія Тгауап # технологія за-
писування на картриджі з магнітною стрі-
чкою, що використовує місткіші, ніж у
(^ІС, картриджі та велику швидкість обмі-
ну (див. також ПАТ, ЕЬТ).
ґгауеі с1іаг£ег - дорожній зарядний при-
стрій - див. скаг^ег.
Ігауегваї - перегляд-обхід [простору проекту
у роботі із засобами САПР чи САПР ПЗ].
ігау 1оа<1 СБ-КОМ сігіує - накопичувач
СБ-КОМ з напівавтоматичним магазин-
ним завантажником дисків.
ігее - деревоподібна схема, дерево # 1. дере-
во - граф, у якому є тільки один шлях між
двома вершинами; 2. концептуальне чи
графічне подання даних, організованих у
деревоподібну структуру, наприклад де-
рево каталогів на диску (див. також Ьіпагу
ігее, Аесізіоп ігее, сИгесіогу ігее, рагзе
ігее)
ігепсіїіпе - лінія тренду.
Іге8ра88ег - 1. особа, що вторгається на чу-
жу територію # див. також іпігисіег', 2. пра-
вопорушник.
ігіаі піп - спробний прогін - див. Агу гип.
ігіаі уегвіоп - оцінна [спробна] версія # вер-
сія програми, поширювана безоплатно
для оцінки її якостей користувачем протя-
гом певного часу (див. також еуаіиаііоп
уегзіоп, ехріге, уегзіоп).
ігіап£Іе 8еіир - розрахунок трикутників # етап
оброблення графічних тривимірних даних.
Ігіап£и1аііоп - тріангуляція # у ГІС - про-
цес поділу двовимірної площини на три-
кутники (див. також 018).
ІТІ££ЄҐ - 1. тригер # тип процедур, що збері-
гають разом з об'єктами БД і автоматично
виконують, коли подають певні команди
8рЬ (зазвичай ті, які модифікують дані),
тобто тригерами керують події, а також
вони невидимі для користувача. Деякі по-
стачальники називають такі процедури
правилами (гиіек). Тригери служать для
забезпечення цілісності посилань даних,
збирають відомості про дії користувача,
про системні події тощо; 2. тригер # елек-
тронна схема, що постійно видає початко-
ве значення 0 чи 1. Воно не міняється, до-
поки одиночний імпульс від іншої схеми
не переведе тригер з одного стану в ін-
ший. Служить для збереження двійкових
розрядів у регістрах, а також у деяких ти-
пах ОЗП. Наприклад, ГгІ£§ег ге^ізіег - ре-
гістр на тригерах; 3. умова чи подія, що ав-
томатично запускає процедуру, наприклад,
розсилання вірусу. Такою умовою може
бути календарна дата, кількість переванта-
жень тощо; 4. запускати, ініціювати.
ігі£§егіп§ - запуск # див. також ігі^ег^}-
ігіттіїщ - підрізання, підрізування, підгін-
ка [графічного примітива чи зображення
за розміром].
Тгіпкгоп - технологія Тгіпіігоп # розробле-
на корпорацією 8опу. Відрізняється тим,
що для виготовлення масок кінескопів ко-
льорових моніторів використовують апер-
турні грати, щоб забезпечити однакову
яскравість по всьому екрану (див. також
арегіиге %гіІІ, СкготаСІеаг,СКТ).
Ітір сотриіег - маршрутний “штурмансь-
кий” комп'ютер [автомобіля] # див. також
сотриіег, поіеЬоок, рогіаЬІе сотриіег,
іаЬІеі сотриіег.
ігірІе-БЕ8 (ЗБЕ8) - потрійний БЕ8 # стан-
дарт на шифрування даних, що полягає в
триразовому застосуванні алгоритму ИЕ8.
Це збільшує його криптостійкість (див.
також РСР).
503
ІгірІе-сіиЬ
ІгірІе-сІїїЬ - тріпл-даб, три “дабл-ю” # по-
значення “хуауау” в усно повідомлюваному
икь.
ТКЬ - ігапзізіог-гезізіог Іо^іс - транзистор-
но-резисторна логіка, ТРЛ # див. також
ОТЦ ЕСЬ, КТЬ[3], ТТЕ.
Тго]ап Ьогве - “троянський кінь”, розм.
троянець # 1. різновид вірусного ПЗ, зама-
скованого під звичайну програму (напри-
клад, широко використовувану утиліту),
але з кодом, який наносить шкоду систе-
мі, у якій завантажується, чи програму
злому мережі (порушення безпеки систе-
ми). Термін “троянський кінь” уперше ви-
користав хакер Дан Едвардс, що пізніше
став співробітником Агентства національ-
ної безпеки. Термін підкреслює аналогію
з відомим грецьким “подарунком” місту
Трої в знаменитому міфі про падіння цьо-
го міста. На відміну від звичайних ком-
п’ютерних вірусів, “троянці” зазвичай не
можуть саморозмножуватися (див. також
Ііі-Ьекачесі 8о/іюаге, N5А, ипаиікогігесі
ассе88, уігиз); 2. комерційна програма, що мі-
стить ряд недокументованих можливостей.
ТК(Ж - Тйе Кеаі-іігпе Орегаііоп зузіет
Мисіеиз - операційна система ТЖЖ #
найпоширеніша вбудовувана ОС у світі.
Використовується в усьому, від цифрових
відеокамер і систем керування двигунами
до офісних факсимільних і копіювальних
апаратів. Загальнодоступна з 1984 р.
ІгоиЬ1Є8ІюоІіп§ - пошук несправності, діаг-
ностика, усунення неполадок # процес ви-
значення причин несправностей у роботі
апаратних засобів і їхнього усунення
(див. також сІеЬи%).
(ТОиЬ1Є8І1ООІІП£ РГОСЄ88 - процес пошуку
несправності (діагностика, усунення не-
поладок).
ігие - 1. істина # логічне значення (порівн.
/аізе); 2. щирий, дійсний.
1г ие соїог (також Тгие Соїог) - букв, “іс-
тинний колір”; точна (реалістична) пере-
дача кольору # характеризує графічну си-
стему принаймні з 24-бітовим поданням
кольору (16,7 млн кольорів), яка передба-
чає збереження червоної, зеленої та си-
ньої складових кольору в пам’яті зо-
браження на противагу системі із збере-
женням логічних кольорів (1о§іса1 со-
Іоигз), яка перетворює їх у червоні, -
зелені та сині складові за допомогою кол-
ірної палітри. Система істинного кольору
економічніша за обсягом потрібної п-
ам’яті, але відрізняється меншою швидко-
дією під час перетворень зображення (див.
також соїог сіерік, кі%к соїог, раїеііе).
Ігие сіерепсіепсу - істинна взаємозалежність #
у конвеєрних процесорах - ситуація, за
якої результат виконання однієї команди
служить початковою інформацією для
іншої.
ТгиеТуре - шрифти ТпіеТуре # набір мас-
штабованих контурних екранних і прин-
терних шрифтів і технологія їхнього
створення, розроблена в 1991 р. спільно
фірмою Арріе Сотриіег і корпорацією
Місгозой. Використовують в операційних
системах Зузіет 7 (і новіших) і М8 ХУіпсіоауз.
На більшості принтерів не вимагає спеці-
альних шрифтових картриджів. Вигляд
друкованого документа адекватний його
вигляду на екрані (див. також оиіііпе/опі,
РозіЗсгірі, И^УЕІИХО).
Ііттсаіе -1. усікати, округляти, обрізати, від-
кидати, скорочувати # у програмуванні -
округлення за допомогою відкидання мо-
лодших розрядів, видалення початку чи -
кінця рядка (див. також аррепсі, іп8егі,
гоипсИп%, 8ігіп%)\ 2. усічений.
Ігизі - довіра # Приклад: Тґіезе реоріе меге
Ігаіпес) поі іо Ігизі апуЬосІу. - Цих людей нав-
чили нікому не вірити.
Ігизі геІаііопзЬір - довірчі відносини # на-
зва політики аутентифікації у ХУіпбохуз
N7, коли користувач, маючи обліковий
запис тільки в одному домені, може звер-
татися до всієї мережі (див. також іги8іесІ
сіотаіп. іги8ііп§ сіотаіп).
ігизіесі - надійний, перевірений.
1пі8іес1 сіотаіп - довірений домен # у \¥іп-
сіо\У8 N1 - домен, користувачам якого до-
зволено звертатися до ресурсів доменів-
довірителів (див. також ігизііп^ сіотаіп,
ігизі геїаііопзкір).
ігизііп^ сіотаіп - домен-довіритель # у
\¥іпсіо\у8 N7 - домен, що надає до своїх
ресурсів доступ [користувачам] інших,
довірених доменів (див. також ішзіесі
сіотаіп).
ігиіЬ іаЬІе - таблиця істинності # таблиця,
що цілком описує логічну функцію за до-
помогою перелічення усіх можливих
комбінацій вхідних значень (сигналів) і
відповідних кожній комбінації значень
(сигнали) на виході (див. також ЛАТ),
N±N0, N07, N07, 07, ХО7).
Т8 - 1. див. ііте зкагіп§; 2. Тор 8есгеІ - гриф
“Цілком таємно”.
Т8АРІ - Теїерйопе Зегуісез АРІ - інтерфейс
прикладного програмування для керу-
504
іиппеїігщ гоиіег
вання телефонним зв’язком # набір інтер-
фейсів, розроблений у 1994 р. для ком-
п'ютерної телефонії корпорації АТ&Т фі-
рмою Моуєіі на основі стандарту С8ТА
(див також ЛАРІ, ТАРІ).
Т8І - Тітезіоі: Іпіегсіїап^ег - схема (засоби)
зміни (перестановка, переупорядкування)
тимчасових сегментів.
Т8ОР - Тйіп 8та11 Оиіііпе Раска^е - тонкий
малогабаритний корпус [ІС] # корпус зі
зменшеною відстанню між виводами
(див. також раска^ещ).
Т8Р - 1. Тіте-8йагесі Ргодгат - програма, що
працює в режимі поділу часу; Т8Р-програма;
2. Тгауе11іп£ 8а1е8шап РгоЬІет - завдання
комівояжера # класичне завдання з теорії
графів: комівояжер має об’їхати кілька
міст, побувавши в кожному один раз, і
повернутися у початкову точку. Потрібно
знайти найкоротший маршрут.
Т8К -1. Тегшіпаїе апсі 8іау Кезібепі [ргодгат] -
програма, що залишається в ОЗП після за-
вершення; резидентна програма, Т8К-
програма # назва програм під М8-ОО8,
що після запуску залишаються ре-
зидентним в ОЗП і надалі активуються
натисканням певних комбінацій клавіш
(найчастіше цю технологію використо-
вують для утиліт, драйверів, вірусів то-
що) (див. також ге8іВепі)\ 2. Тіте-81іагес1
Ке8оигсе8 - поділювані в часі ресурси.
Т88ОР - ТЬіп 8са1е 8та11-0иі1іпе Раска^е -
тонкий малогабаритний корпус [ІС] #
див. також расказер.]-
Т8ТN - Тгіріе 8ирегТ\¥І8і №таІіс [сіізріау] -
кольоровий РК-дисплей на матриці потрій-
них пасивних суперскручених нематичних
елементів # див. також О8ТИ, Е8ТИ, 8ТН.
Т8У - Тгізіаіе Уєсіог - тристабільний век-
тор, вектор логіки з трьома [стійкими]
станами.
ТТВОМК - То ТЬе Ве8і ОГ Му Кпохуіеб^е -
найкраще, що я знаю # абревіатура, прий-
нята в електронній пошті.
ТТС - Теїесот ТесЬпоІо^у Сошшіііее - Ко-
мітет з телекомунікаційної техніки #
японський орган стандартизації в галузі
телекомунікації і зв’язку (див. також
АШ, ЕТ8І, ІЕС, ІЕЕЕ, ПН-Т, N180, N181,
081).
ТТІПЧ - ТаТаРогМоху- зачекай # абревіа-
тура, прийнята в електронній пошті й чат-
форумах (див. також ВТІУ, сИ%І8реак,
ІМНО)
ТТК8Е - Тгуіп§ То Кеер а 8ігаі§йІ Расе - не
можу втриматися від посмішки # абревіа-
тура, прийнята в чат-форумах (див також
сИ%і8реак, ТИТЕ).
ТТЬ - 1. Тгап8І8іог-ігап8І8іог Іо&іс - транзи-
сторно-транзисторна логіка, ТТЛ # бі-
полярна технологія, використовувана у
виробництві логічних вентилів. Визначає
зокрема рівень напруги і струму під час
стикування різних пристроїв. Зазвичай
початковий сигнал ТТЛ-сумісної мікро-
схеми або вищий за 2,2 В (логічна 1), або
нижчий за 0,4 В (логічний 0) (див. також
ОТЕ, ЕСЕ, РТЕ^ ТКЕ), 2. Тішє-іо-ііує - час
життя, час існування # значення, що вхо-
дить у заголовок пакета, який пе-
ресилають по мережах ТСР/ІР. Задає тер-
мін збереження чи використання пакета
одержувачем.
ТТМЬ - Та&§е<1 Техі Магкир Ьап^иа^е -
мова тегової розмітки текстів, мова
ТТМЬ # забезпечує можливість роботи з
текстовою інформацією через Інтернет зі
стільникового телефону.
ТТР - Тіте-ТгІ££еге<1 Ргоіосої - протокол
ТТР, шина ТТР # високошвидкісна шина,
використовувана в бортових автомобільних
системах (див. також аиіотоіїуе тісгосо-
пігоііег, САН, кіір://у^\у\у.іір/огит.ог^).
ТТ8 - іехі Іо 8реесЬ, Іехі-Іо-зреесй - перет-
ворення тексту в мову, синтез мови # ав-
томатичне звукове відтворення комп'юте-
ром потоку тексту. Синонім - зрееск
%епегаііоп (див. також саіі сетег, СТІ,
ІУВ, 8рееск-іо-іехі, УОІСЄ 8уПіке8І8).
ТТІІЬ (також ТТ¥Ь) - Таїк То ¥ои Ьаіег -
бувай, до наступного сеансу, поговоримо
пізніше # абревіатура, прийнята в елект-
ронній пошті й чат-форумах (див. також
В4И, ВЕИ, СТО, сІІ£І8реак, 8¥Е, ТАРИ).
ТТ¥ - історично абревіатура означала те-
летайп, зараз - будь-який інтелектуаль-
ний термінал, з якого можливий доступ
до робочої станції (див. також сІитЬ іегті-
паї, іеіеіуреуугііег).
ТТ¥Ь-див. ТТСЕ.
іипігщ - 1. настроювання # зміна конфігу-
рації СКБД для збільшення швидкості її
роботи (див. також соп/і§игаііоп)9 2. ре-
гулювання.
іиппе1іп£ гоиіег - маршрутизатор з тун-
елюванням # маршрутизатор чи система,
здатні направити трафік за допомогою
шифрування й інкапсуляції через перед-
бачену мережу, свого роду віртуальний
тунель; на місці призначення роблять йо-
го декапсуляцію і/чи дешифрування (див.
також гоиіег).
505
йіппеї-тоде Е8Р
іиппеї-тосіе Е8Р - тунельний Е8Р # прото-
кол Е8Р, застосовуваний для шифрування
всієї дейтаграми (див. також сіаіа^гат).
йіріе - 1. кортеж, запис (у реляційній СКБД) #
синонім - гесогсі} 2. фрагмент даних у
блоці інформації про РС-карту (СІ8).
Описує характеристики і можливості да-
ної карти. Цю інформацію може викори-
стати системне ПЗ для правильної конфі-
гурації системи і виконання операцій на
хост-системі.
Тигіїщ таскіпе - машина Т’юринга # гіпо-
тетичний обчислювач, запропонований
англійським математиком Аланом Т’ю-
рингом (Аіап Тигіп§) у 1936 р. як інстру-
мент для вивчення складності алгоритмів.
Мета Т’юринга - описати межу між тим,
що обчислювальна машина може робити,
і тим, що їй не під силу. Машину Т’юрин-
га складено з блоку керування, зчиту-
вальної і записуючої голівок та нескін-
ченної стрічки з клітинками, кожна з яких
може містити довільний символ певного
скінченного алфавіту. Обчислення скла-
даються з послідовності кроків, заданих
програмою блоку керування. Клітинку,
що перебуває під зчитувальною голівкою,
називають поточною. Кожен крок охоп-
лює зчитування символу в поточній клі-
тинці, записування символу в неї, можли-
ве переміщення голівки в клітинку ліво-
руч чи праворуч. Обчислення починають
в спеціальному стартовому стані і за-
кінчують в стані, що називають зупин-
кою. Якщо не брати до уваги наявність
нескінченної пам’яті, то сучасні процесо-
ри дуже схожі на машину Т’юринга (див.
також аЬзігасі сотриіег, аиіотаіа ікеогу).
Тигіп£ ІЄ8І - тест Т’юринга # тест, запро-
понований математиком Аланом Т'юрин-
гом, для перевірки систем ШІ. Машина
має вести по телефону діалог з людиною
таким чином, щоб та не здогадалася, що
розмовляє з комп’ютером. Приклад: Виї уує
8ІІІІ ііауегїі асГііеуес! а ієуєі ої сотриіег іпіеііі-
депсе Шаі моиіб разе Ше їатоиз “Тигіпд іезі”.
(ВІН Саіез) - Але ми ще не досягли того рівня
комп'ютерного інтелекту, який дав би змогу
пройти відомий тест Т’юринга. (див. також АІ).
йігпагоипсі [оп гераігз] - ремонт виробу з
поверненням виробнику.
іигпагоипсі ро11іп§ # вибірка [повідомлення
чи документа] за запитом з [одночасним]
наступним передаванням-відповіддю [вла-
сного повідомлення чи документа без роз-
риву з'єднання].
<пгйе угаркісз - “черепашача” графіка #
спосіб креслення зображення, що похо-
дить з мови Ьо%о. У пізніх версіях має до-
сить розвинені засоби керування креслю-
вальною голівкою (на екрані її зобража-
ють у вигляді маленької черепашки, звід-
ки й походить назва).
їпіог - 1. викладач, наставник, керівник;
2. навчати, наставляти, керувати.
йііогіаі - навчальне керівництво, електрон-
ний навчальний посібник, навчальна про-
грама # Приклад: 8іер-Ьу-8іер іиіогіаі
іпігобисііоп - покроковий вступний курс.
ТІГУ - знак ТИУ # знак лабораторії з голо-
вним офісом у Німеччині, що проводить
випробування виробів на відповідність
вимогам ІЕС чи УВЕ і тести щодо безпе-
ки. Вироби, що мають цей знак, відпові-
дають нормам європейського ринку.
ТУ - 1. див. ТигЬо Уізіоп} 2. Тєієуізіоп - те-
лебачення.
ТУУАШ - Тес1шо1о£у ХУіІйоиі Ап Іпіеге8Ііп&
[Ітропапі] №те - специфікація (техно-
логія) ТЇУАІМ # програмний інтерфейс
(АРІ) для застосувань, що працюють зі
сканерами, розроблений фірмами Аібиз,
Саеге, Не\у1еП-Раскаг(і, Кобак і Ьо^іІесЬ
(див. також зсаппег, кіір://\^^.і^аіп.ог§).
Ілуеак - підбудовувати.
Ьуеакіп^ - 1. тонке настроювання, підстро-
ювання # завершальні операції з удоско-
налення апаратного чи програмного засо-
бу; 2. художнє й технічне редагування, до-
ведення [зверстаного матеріалу].
і\¥еепіп£ (також ЬеЬ\еепіп£, іп-Ьєйуєєп8) -
вставка проміжних кадрів, проф. твінінг #
плавний перехід від одного ключового ка-
дру до іншого з [автоматичним] створен-
ням проміжних кадрів (в анімації) (див.
також апітаііоп, тогркіп^)
Ьуєєієг - динамік для відтворення верхніх
звукових частот.
Ьуіп - подвійний, здвоєний.
Ьуіпахіаі саЬІе - двовісний [біаксиальний]
кабель # кабель із двох ізольованих прові-
дників у загальній оболонці, звитих з пев-
ним кроком і поміщених усередину мета-
левого екрана. Використовується для ві-
деозастосувань і кабельного ТБ (див. та-
кож іууізієсіраіг, УТР).
Ь¥І8іесІ раіг - кручена пара # найдешевше
фізичне середовище для передавання сиг-
налів, у якому використовують два скру-
чених один з одним ізольованих мідних
провідника товщиною до 1 мм. Скручу-
вання забезпечує захист від електромагні-
506
іуре тІ8шаІсЬ
тних і радіочастотних перешкод, що ви-
никають між провідниками. Є два типи
такого кабелю: неекранована (ипзЬіеІбеб,
ІІТР) і екранована (зйіеісіесі, $ТРщ,) кру-
чена пара. Кілька кручених пар часто по-
міщають в одну захисну оболонку. На
крученій парі побудовано практично всю
проводову телефонію (див. також ІОВазе-Т,
соахіаі саЬІе, сгозх-іаїк, /іЬге оріісз, РТРщ,
і\уіпахіаІ саЬІе).
Шо-йітеп8Іопа1 (2-0) - двовимірний, плоский,
(луо-сіітепзіопаї аггау - двовимірний ма-
сив, матриця # у програмуванні - струк-
тура даних, кожен елемент якої адресу-
ють значеннями двох індексів: один ви-
значає стовпець, а другий - рядок розмі-
щення елемента. Синонім - таігіх (див.
також аггау, іпсіехр]).
Ьуо-рйазе соттіі (2РС, ТРС) - обопільний
(двофазний) контроль завершення транза-
кцій, двофазна фіксація (підтвердження)
транзакцій, двофазне виконання з контро-
лем # протокол оброблення транзакцій,
що забезпечує синхронне внесення змін у
розподілені БД. Полягає в тому, що по за-
вершенні транзакції сервери БД, що бе-
руть у ній участь, одержують команду:
“Приготуватися до фіксації транзакції”.
Після одержання підтвердження від усіх
серверів транзакцію фіксує кожен з них.
У такий спосіб забезпечують розподілене
оброблення даних у неоднорідному сере-
довищі. Вимагає швидкісних ліній зв'язку
й доступності всіх серверів.
І\уо-8Іер АВС - двоступінний АЦП.
І\уо-Ііег шосієі - дволанкова модель # клі-
єнт-серверна система, у яку входять ком-
п'ютери клієнта й сервера. Клієнт запитує
послуги чи дані в сервера, а сервер їх на-
дає (див. також її-ііег тосіеі, ікгее-ііег
тосіеі).
Туре І - формат плати (карти, пристрою)
РС Сапі товщиною 3,3 мм # використову-
ють для флеш-пам’яті, динамічного ОЗП,
ОТР, 8КАМ і електрично стираної пам'яті
(ЕЕРКОМ), а також для плат уводу-виво-
ду. Через невелику товщину плат даного
формату в них зазвичай використовують
технологію монтажу на поверхню. У гніз-
до Туре І можна вставляти плати тільки
цього формату.
Туре II - формат плати (карти, пристрою)
РС Сагсі товщиною 5,5 мм # зазвичай ви-
користовують для пристроїв уводу-виво-
ду: модемів, факс-модемів, адаптерів
ЛОМ та ін. комунікаційних пристроїв. У
гніздо Туре II можна уставляти плати як
формату Туре І, так і Туре II.
Туре III - формат плати (карти, пристрою)
РС Сагсі товщиною 10,5 мм # використо-
вують для дискових пристроїв. У гніздо
Туре III можна вставляти плати всіх фор-
матів. У блокнотних ПК вищого класу два
гнізда Туре II суміщено так, що можна
установити дві плати Туре І, дві плати
Туре II чи одну плату Туре III.
Туре 1 Гопі8 - шрифти Туре 1 # закодовані й
ущільнені шрифти, що дають можливість
використання хинтів (див. кіпік). Мають
простішу та ефективнішу мову опису, ніж
шрифти Туре 3. За допомогою програми
АсіоЬе Туре Мапа^ег (АТМ) шрифти Туре 1
можуть використовувати принтери, що не
підтримують Ро8і8сгірі.
Туре З ІОПІ8 - шрифти Туре 3 # менш поши-
рені, ніж шрифти Туре 1, але можуть бути
растровими. Для підвищення швидкості
друку шрифтами невеликих кеглів на
Ро8і8сгірІ-принтерах \Уіпс1о\У8 3.1 ство-
рює растрові шрифти Туре 3 зі своїх шри-
фтів ТгиеТуре. Шрифти Туре 3 не закодо-
вано й не використовують хинти, але до
них для створення складного твору мож-
на застосовувати всі можливості мови
РозіЗсгірі.
Іуре - 1. тип # (від грец. ІурО8 - відбиток,
взірець) назва, надана багатьом елемен-
там, що мають певну сукупність загаль-
них властивостей (див. також аЬзігасі
сіаіа іуре, сіаіа іуре); 2. друкувати (на кла-
віатурі); 3. вводити, набирати # див. також
іприі; 4. виводити, друкувати (на папері) #
див. також ргіпі.
Іуре сИескіп^ - контроль типів, перевірка
відповідності типів # див. також сіаіа іуре,
8ІГОП& ІурІП£.
Іуре СОПУЄГ8ІОП - перетворення типів # ви-
конуване в програмі, явне (задане програ-
містом) чи неявне (додане компілятором)
перетворення значення одного типу у від-
повідне значення іншого типу (див. також
сотріїе, сіаіа іуре, іуре (Іесіагаііоп, іуресі
Іап%иа%е).
Іуре йесіагаїіоп - опис типу # див. також
сотріїе, сіаіа іуре, іуре сопуєгзіоп, іуресі
Іап%иа%е.
Іуре Гашіїу - лінійка шрифтів, гарнітура, на-
креслення шрифту # пряме, курсивне, на-
півжирне тощо (див. також/опі, іуре/асе).
Іуре тІ8шаІс1і - невідповідність типів (да-
них) # у програмуванні - одна з пошире-
них помилок (див. також сіаіа іуре).
507
іуре оГ 8єгуісє гоиііп§
іуре оГ вегуісе гоиііп£ - маршрутизація за
типом (залежно від типу) обслуговування.
іуре-сіесіагаііоп скагасіег - символ визна-
чення типу # у деяких МВР - символ, по-
даваний до імені змінної для позначення
її типу даних. Наприклад, у Бейсіку сим-
вол долара перед ім’ям змінної означає,
що вона рядкова (див. також сіаіа іуре).
іурей соп8Іапі - типізована константа #
константа, в оголошенні якої явно вказа-
но її тип. У мові Пеірйі значення таких
констант можна модифікувати, тобто во-
ни поводяться подібно до ініціалізованих
змінних.
іуред 1ап£ііа§е - мова з контролем типів,
типізована мова # Приклад: УїзиаІ Ргоіод із а
зігопдіу іурес! оЬ]есі огіепіесі ргодгаттіпд
Іапдиаде Ьазесі оп іііе ІодісаІ ргодгаттіпд
Іапдиаде Ргоіод. - Х/ізиаІ Ргоіод - строго типізо-
вана об’єктно-орієнтована мова, основана на
Пролозі, (див. також сіаіа іуре, ргодгаттіпд
Іап§иа§е, іуре сопуєгзіоп).
іуреГасе (Гасе) - гарнітура # лінійка шриф-
тів, об’єднаних загальним дизайном, на-
приклад, Гельветика (див. також /опі, /опі
/атіїу, Нєіуєіісо).
іуреоуег тосіе - див. оуєгуугііє тосіе.
іуреуугііег - друкарська машинка # механіч-
ний чи електромеханічний пристрій, май-
же витиснутий з уживання комп’ютерами.
іурісаі - звичайний, типовий.
іуріп£ - 1. задавання типу (даних) # при-
клад: іуріп£ ійе аг^ишепі - задавання типу
аргументу; 2. ввід з клавіатури.
іуро^гарйу сопігоіз - засоби дизайнера й
оператора верстки (у НВС).
Т¥УМ - ТНапк ¥ои Уегу МисЬ - дуже дякую
# абревіатура, прийнята в чат-форумах.
II
11-1. уои - ви # абревіатура, прийнята в
електронній пошті (наприклад, Соиісі 17
ріеазе - чи не зможете вй...); 2. ІІпкпоу/п -
невизначений стан; 3. одиниця виміру ви-
соти пристроїв, змонтований у стійці, до-
рівнює 1,75 дюйма, чи 44,45 мм. Висота
(товщина) 211-блоку - 3,5 дюйма. Висота
стандартної стійки становить 4211 (див.
також 1Ц).
II ІпІегГасе - двопроводовий ланцюг мережі
І8ИК # перетворюється на чотирипрово-
довий ланцюг 8/Т для підключення теле-
фону, адаптера термінала тощо.
БА - 1. 158єґ А^епі - користувацький агент #
інтерфейс користувача електронної по-
шти в службі МН$, що дає змогу відсила-
ти й одержувати пошту. 15 А передає кон-
верт із заголовком і повідомленням аген-
ту пересилання повідомлень (див. МТА);
2. ІІзег Агеа - ділянка користувача.
ІІАВ8Е - ІІпіуегзаІ АЛ8Ь - технологія
ІІАЛ8Ь # спрощений варіант АЛ8Ц розра-
хований на приватний сектор. Швидкості
передавання: вхідного потоку - 1,5 Мбіт/с,
вихідного - 384 Кбіт/с (див. також
КАЕВЬ, М)8Ь, хОВЬ).
11АЕ - ІІпгесоуегаЬІе Арріісаіїоп Еггог - не-
усувна помилка застосування # фатальна,
неусувна помилка в програмі. Повідом-
лення \Уіпіїох¥8 перед аварійним завер-
шенням (див. також/аіаі еггог, ОРЕ).
ПАКТ - Ппіуегзаі АзупсЬгопоиз
Кесеіуег/ТгапзтіПег - універсальний
асинхронний приймач-передавач, УАПП #
мікросхема типу Іпіеі 8251, 8250 чи
16450, 16550А, яка перетворює дані, що
надходять по паралельних лініях, у дані,
передавані послідовно, і навпаки. Оскіль-
ки роботу передавача і приймача не син-
хронізовано, потік даних має містити сиг-
нали про початок і кінець байта даних -
стартовий і столовий біти (див. також
азупскгопоиз ігапзтіззіоп, К8-232, зіагі
Ьіі, зіор Ьіі).
ТАУ - ІІптаппесі Аегіаі УеЬісІе - безпілот-
ний літальний апарат, БПЛА # клас робо-
тів, що активно розвивається в наш час
головним чином для військового викорис-
тання.
І1ВК - Ііпзресііїесі Вії Каіе - не задана за-
здалегідь швидкість передавання, переда-
вання зі швидкістю, не заданою заздале-
гідь # один з п’яти класів обслуговування
в мережах АТМ. Не гарантує (зепії апсі
йоре) величину смуги пропускання і ()о.
Керування швидкістю передавання й об-
роблення помилок здійснюють за таким
протоколом вищого рівня, як ТСР. Можна
застосовувати для передавання даних
(див. також АВК, СВК, УВВ).
11СС - Ппіуег8а1 Соругі^М Сопуєпіїоп - за-
гальна угода із захисту (охорони) авто-
рських прав # див. також СЬА, ЕЬА, СРЦ
Іісепзе, Іісепзе а^геетепі, МЬА, МЬР,
МОЬР, попсіізсіозиге аргеетепі.
ІІСЕ - Пп8о1ісіїесі Сошшегсіаі Е-таіІ - неза-
питувана комерційна електронна пошта #
юридично коректніша назва для спаму
(див. також зрат, зраттіп%).
508
ііііїшаіе
ІІСЬА - Ипіуегаііу о£ СаІіГотіа. Ьоз Ап^еіез -
Університет штату Каліфорнія, Лос-Ан-
джелес # до 1958 р. називався Ііпіуегзіїу
оГ СаІіГотіа аі Ьоз Ап£е1ез. Має близько
37 тис. студентів, 11 факультетів, 163 бу-
динки. Проводить великий обсяг дослі-
джень, зокрема в галузі паралельних об-
числень і нанотехнологій (див. також
ИРАСІ, 8Е)8С, кіір://^^^.исІа.е^и).
ІІСК - Ппсіег Соїог Кешоуаі - усунення за-
барвлення, проф. віднімання з-під чорно-
го # заміщення трьох кольорів моделі
СМ¥К - блакитного, пурпурного і жовто-
го - певною кількістю чорного в темних
ділянках зображення (див. також РІС,
ССЕ, £гау зсаІіп§).
ІІС8 - 1. ІІзег Соогдіпаїе Зузіет - система
координат користувача (у САПР);
2. ІІпіуегзаІ СЬагасІег Зеї - універсальний
набір символів # ІЗО 10646, намножина
Ппісобе, має 31-бітовий кодовий простір.
ІІБВІ - ІІпіуегзаІ Пезсгірііоп, Візсоуегу апсі
Іпіе^гаїіоп - універсальний опис, пошук і
взаємодія, стандарт (регістр, технологія)
ІЛЖІ # платформнонезалежна відкрита
інфраструктура. Описує інтернет-сервіси,
надавані компаніями, та інтерфейси до
них, що дають змогу інтегрувати ці серві-
си в бізнес-застосування. Глобальні (зага-
льносвітові) регістри ведуть корпорації
НР, 8АР, Місгозой і ІВМ. Є національні
та регіональні (наприклад, азійські) регіс-
три. Поточна версія стандарту - ППОІ
2.0, версія 3.0 прийнята в 2003 р. асоціа-
цією ОАЗІЗ як специфікація, а 4.0 - у ста-
дії розроблення.
ІШЕ - 1. ІІзег-ІЗеГтесІ Еипсііоп - функція,
визначена користувачем # технологія роз-
ширення можливостей ЗрЬ-сервера, ви-
користовувана в СКБД; 2. ІІпіуегзаІ Бізк
Еогтаї - файлова система ІГОР # файлова
система. Створена асоціацією О8ТА
(Оріісаі Зіога&е ТесЬпоІо^у Аззосіаііоп)
для обміну даними між ПУП і СП. Засно-
вана на стандарті ІЗО 13346.
ІІВО - 1111га Пепзіїу Оріісаі - технологія
ІЛЗО # перспективна технологія надщіль-
ного оптичного записування, яка викори-
стовує лазер з довжиною хвилі 405 нм і
метод записування зі змінненням фази.
ІГОР - Изег Паїа^гат Ргоіосої - протокол
користувацьких дейтаграм, протокол
ІГОР # мережний протокол транспортного
рівня з набору протоколів ТСР/ІР. Окремі
пакети передають за допомогою ІР без
установлення логічного з’єднання між со-
кетами, перевірки на правильність пере-
давання, контролю перевантажень і гара-
нтій доставки, але якнайшвидше. У цьому
разі частина пакетів може губитися, але
наприклад, під час передавання мови звук
не переривається, що важливо для забез-
печення її розбірливості. Визначений у
КРС 768.
СПОР зїогіп - “лавина, шквал” ИПР # надмі-
рний потік ІІПР-пакетів, використовува-
ний для “затоплення” сервера.
ІГОТ - изег-беГшесі [баіа] Іуре - типи [да-
них], визначені користувачем.
ІІ.Е.Р.8. - ІІпіуегзаІ Еіесігопіс Раутепі
Зузіет - універсальна електронна платіж-
на система # система ведення безготівко-
вих розрахунків по мікропроцесорних ка-
ртках, розроблена французькою фірмою
КЕТІ Іпіетаїіопаї. Використовують ряд
країн, зокрема Росія.
ІІГО - ІІзег Ратіїіаг ОЬ]есІ - звичний (відо-
мий) [уніфікований] об’єкт, об'єкт, [добре]
знайомий користувачу # уніфіковані і звич-
ні для користувача об'єкти (див. ВОСА), за
допомогою яких він може працювати з БД
(форми, запити, меню, звіти тощо).
БС - див. изег %гоир.
ІІНЕ - иііга Ьі§Ь Ргедиепсу - дуже високі ча-
стоти, УВЧ # дециметровий діапазон, час-
тоти в діапазоні від 300 до 3000 МГц. Ви-
користовують в телевізійному мовленні й
радарних установках (див. також ЕНЕ,
еіесігота^пеііс зресігиш, НР, ІІЬЕ, ТНЕ).
ІПС - ІІзег Мепііїісаііоп Сосіе - ідентифіка-
ційний код користувача, код ідентифіка-
ції користувача # див. також ІЛЕ).
ГІГО (також цій) - 1. ІІзег ібепіійег - іден-
тифікатор користувача # див. також
аиікепіісаііоп', 2. ІІпідие ісІепІіГіег - уніка-
льний ідентифікатор.
1118 - ІІпіуегзаІ Іпібгтаїіоп Зєіуісєз - уні-
версальні інформаційні служби.
ІІЬЕ - иііга іоху Ггедиепсу - дуже низькі час-
тоти # частоти в діапазоні від 300 до 3000 Гц
(див. також еіесіготаупеііс зресігиш,
ЕЬР[2], НЕ, ІІНЕ, УНР).
ІІЬ8І - 1111га Ьаг&е Зсаіе Іпіе^гаїіоп - ульт-
равелика інтеграція, УВІС # мікросхема з
дуже високою щільністю розміщення еле-
ментів. До таких схем можуть належати
сучасні процесори, в яких число транзис-
торів на кристалі становить від 10 млн до
1 млрд (див. також О8І, іпіе^гаіесі сігсиіі,
Ь8І, М8І, 881, УЬ8І).
иііітаїе -1. остаточний, кінцевий, останній;
2. максимальний.
509
ЦІіга28С8І
ІЛіга28С8І - інтерфейс ІЛіга28С8І # офі-
ційна назва інтерфейсу Еазі40 (див. 8С8І),
рекомендована АМ8І і 8С8І Тгаде
Аззосіаііоп.
Шіга8С8І - інтерфейс ІЛіга8С8І # розши-
рення 8С8І-2, запропоноване групою ви-
робників, має подвоєну швидкість пере-
давання. Офіційна назва інтерфейсів
Еазі20 і 8С8І-3 (див. 8С8І), рекомендова-
на АК8І і 8С8І Тгаде Аззосіаііоп (див. та-
кож Еазі8С8І, 8С8І).
иіігазопіс - ультразвуковий.
иіігазопіс 8ЄП8ОГ - ультразвуковий датчик #
такі датчики використовують в мобільних
роботах для виявлення перешкод (див. та-
кож тоЬіІе гоЬоі).
ІЛіга8РАКС - процесор ІЛігаЗРАКС # лі-
нійка 64-розрядних процесорів, випуск
яких почала фірма 8ип у 1995 р. Зараз ви-
пускають ЕЛігаЗРАКС IV, а процесори
ІЛігаЗРАКС V, VI і VII перебувають на
стадії розроблення.
иіігауіоіеі (ІІУ) - ультрафіолетове світло #
частина електромагнітного спектра, що
лежить за фіолетовим кольором видимої
частини спектра. Використовують зокре-
ма для стирання ППЗП (див. також
ЕРКОМ).
ІІМ - ІІпіІїесІ Ме88а£Іп& - уніфікована обро-
бка повідомлень - технологія, що припус-
кає об’єднання функцій доставки голосо-
вих повідомлень, факсів і електронної по-
шти в централізовану поштову скриньку.
Тобто йдеться про доступ до повідомлень
будь-якого типу з будь-якого пристрою
доступу в довільному мережному середо-
вищі (див. також е-таіі, чоісе таіі).
ІІМА -1. Иррег Мешогу Агеа - область “ве-
рхньої” пам’яті, верхня пам’ять # старші
адреси пам'яті - між 640 і 1024 Кбайт -
комп'ютера РС з МЗ-ООЗ. Складається з
блоків верхньої пам'яті (ИМВ) (див. та-
кож кі%к тетогу агеа, 11МВ)\ 2. Цпііїесі
Мешогу АгсЬіїесіиге - уніфікована архіте-
ктура пам'яті # нововведення в архітекту-
рі системних плат, передбачає викорис-
тання частини розміщеної на системній
платі оперативної пам'яті як відеопам'яті.
Зазвичай в цьому разі сам графічний ада-
птер теж розміщують на системній платі.
Таке рішення не має жодних переваг за
продуктивністю перед традиційним з
окремою відеопам’яттю і може навіть
приводити до певного зниження продук-
тивності ПК через те, що процесор і гра-
фічний контролер використовують одну
шину даних. Воно спрямоване винятково
на зниження вартості та дає змогу досягти
якісних графічних і мультимедійних мож-
ливостей навіть у системах початкового
рівня, 3. ІТпІІОГШ Мешогу АССЄ88 - однорід-
ний доступ до пам'яті, архітектура ЦМА #
архітектура пам'яті багатопроцесорної си-
стеми (порівн. ИІ]МА\ див. також 8МР).
11МВ - ЕІррег Мешогу Віоск - блок верхньої
пам'яті # ділянка верхньої пам'яті, вико-
ристовувана системою МЗ-ПОЗ для робо-
ти відеопам'яті, ПЗП плат адаптерів, дода-
ткової ВІО8, а також для завантаження
драйверів пристроїв і резидентних про-
грам (див. також кі%к тетогу агеа, ОМА).
ІТМЬ - ИпіГіеб Мос1е1іп§ Ьап§иа£е - уніфі-
кована мова моделювання, мова ІІМЬ #
широко використовувана мова ООП для
створення і моделювання об'єктів. Ство-
рена в 1994 р. унаслідок об'єднання мето-
дів Граді Буча (Огабу ВоосЬ), Джима Рум-
баха (Ііш КишЬаи^Ь) і Івара Якобсона
(Іуаг ЗасоЬсоп). Восени 1997 р. прийнята
консорціумом ОМС як стандартна нота-
ція візуального моделювання. Приклад:
ТГіе СІпіГіесІ МосІеІІіпд Ьапдиаде із, аз ііз пате
ітрііез, а тосіеіііпд Іапдиаде апд поі а теіКод
ог ргосезз. - Уніфікована мова моделювання,
як говорить її назва, - це саме мова моделю-
вання, а не метод і не процес, (див. також
СА8Е, ООР).
ІІМТ8 - ЕІпіуегзаІ МоЬіІе Теїесоттипі-
саііопз Зузіет - універсальна система мо-
більного зв'язку # стандарт для стільнико-
вого зв'язку третього покоління. Обраний
Е8ТІ як спадкоємець С8М. Дає змогу роз-
ширити спектр послуг, зокрема у сфері до-
ступу до Інтернету і передавання мультиме-
дійних даних зі швидкістю до 2 Мбіт/с (див.
також СРК8, ЕОСЕ).
ипаїїоууаЬІе - неприпустимий, заборонений,
ипаппоипсесі - неоголошений.
ипагу - унарний, на одне місце # операція з
одним операндом. Синонім - топасііс.
ипагу орегаііоп - операція на одне місце,
унарна операція # операція, виконувана
над одним операндом (наприклад, інвер-
сія). Синонім - топасііс орегаііоп (див. та-
кож агііу, ипагу орегаіог).
ипагу орегаіог - унарний [на одне місце]
оператор # оператор, що має один аргу-
мент, наприклад, унарний мінус (див. та-
кож ипагу орегаііоп).
ипаііепдесі - автоматичний, що не потребує
обслуговування.
ипаііепсіесі Ьаскир - автоматичне резервне
510
ипсіоситепіесі Гипсііоп
копіювання # див. також Ьаскир сієуісє,
Ьаскир зузіет, сепігаїіхесі Ьаскир, /ііе
Ьаскир.
ипаиШогігесІ - несанкціонований # про дію,
виконувану користувачем чи програмою
без відповідних повноважень (див. також
ассезз сопігої, аиікогіхаііоп, ипаиікогігесі
ассезз).
ипаиШогіхед ассе88 - несанкціонований до-
ступ, НСД # одне з найпоширеніших і
найрізноманітніших за формою порушень
безпеки комп'ютерної системи. Полягає в
одержанні порушником доступу до ресур-
су (об'єкта) внаслідок порушення устано-
влених згідно з політикою безпеки правил
розмежування доступу. Для НСД викори-
стовують будь-яку помилкув системі без-
пеки, і цей доступ можна здійснити за до-
помогою штатного ПЗ, так і спеціально
розробленими апаратними і/чи програм-
ними засобами (див. також Тго]ап когзе,
уігиз, учогт).
ипауаіІаЬіІііу - неготовність, недосяжність,
непрацездатність # порівн. ауаіІаЬИііу.
ипауаіІаЬІе ііте - час непрацездатності,
простою # порівн. орегаііп% ііте.
шіЬаІапсегї - незбалансований.
ипЬаіапсесі ііпе - незбалансована лінія # ко-
мунікаційна лінія, у якій один із провід-
ників використовують для передавання
сигналу, а другий служить заземленням,
наприклад, коаксіальний кабель (див. та-
кож соахіаі саЬІе).
ипЬиіїегесі - небуферизований, безбуфер-
ний # див. також Ьи//ег.
ІЛЧС - 1. Ппіуегзаі №шіп£ [Наше]
Сопуєпііоп - універсальна угода про іме-
нування (Іпіетеі); 2. Ппіуег8ІІу оГ ЬїогіЬ
Сагоііпа - Університет штату Північна
Кароліна # відомий своїми розробками у
сфері віртуальної реальності.
ппсасИес! тетогу - некешована пам'ять #
ОЗП, обмін даними, який процесор здійс-
нює обминаючи кеш-пам'ять (порівн.
саскесі тетогу).
ипс1а88ІЇіесІ - нетаємний, без грифа таємно-
сті # нижчий клас безпеки даних (див. та-
кож сІаззі]іесї).
ипсопсііііопаї - безумовний.
ипсопсііііопаї Ьгапск - безумовний перехід # у
програмуванні - перехід, виконуваний у
будь-якому разі. Синонім - ипсопсііііопаї
]итр (порівн. сопсИііопаІ Ьгапск).
ипсопсШіопаї ]нтр - безумовний перехід -
див. ипсопсііііопаї Ьгапск.
шісопіщигесі 8(а(е - початковий, невизначе-
ний стан # наприклад, стан плати, що пе-
редбачає можливість задавання різних
конфігурацій.
иікіесірЬегаЬІе - недешифровуваний, що не
піддається розшифровуванню # див. та-
кож сІесіркегіп§.
ипсіеїїпесі - невизначений # наприклад,
ипсіеїїпесі йеїд - невизначене поле.
шісіеіеіе - відмінити видалення, відновити #
наприклад, стерті файли чи записи, вилу-
чені з БД (порівн. сіеіеіе).
ипсіепі - відступ уліво # зміщення першого
рядка вліво відносно іншого тексту абза-
цу (порівн. іпсіепі).
шісІегЛо^у - втрата значущості # одна з по-
милок під час операцій із рухомою крап-
кою [комою] (ЯоаІіп£ роіпі ипсіегїіоху), ко-
ли результат настільки малий, що його не
можна подати у наявній розрядній сітці
комп'ютера (порівн. оуєг/іомі). Залежно
від типу процесора, мови програмування,
бібліотек терміну виконання оброблення
цієї помилки можна здійснювати у різний
спосіб, зокрема з використанням апарат-
ного переривання, біта статусу тощо (див.
також ехропепі, іпіеггирі, гип-ііте зузіет).
шк1егПол¥[ііі§] - спустошення ії наприклад,
буфера даних під час обміну.
ипс1ег£гоіт(1 саЬІе - підземний кабель #
див. також саЬІе.
ипсіегііпе - 1. підкреслення [тексту] # див.
також сІоиЬІе ипсіегііпе', 2. підкреслювати #
див. також ипсіегзсоге.
ипсіегііпе скагасіег - знак підкреслення
синонім - ипсіегзсоге.
ипс1ег8соге - 1. знак підкреслення
2. підкреслювати # див. також ипсіегііпе.
ипсіеіесіесі - невиявлений, нерозкритий #
див. також іпігисіег сіеіесііоп.
ипсіеіесіесі еггог - невиявлена помилка #
див. також еггог.
ІІшіо - відкочування [операції], скасування ко-
манди, повернення; знищити зроблене # ска-
сування результату попередньої дії.
ипсіоситепіесі Ге а їй ге - недокументована
можливість - див. ипсіоситепіесі/ипсііоп.
ипсіоситепіесі Гипсііоп - недокументована
функція # функція, реалізована в програ-
мі, але не описана в документації. Наяв-
ність таких функцій може бути пов'язано
як із внутрішніми потребами розробників,
наприклад, для тестування системи, так і
з різного роду лазівками (Ьаск сіоог). Ви-
користовувати такі функції у своїх про-
грамах не рекомендовано, тому що в но-
вій версії ПЗ їх може бути змінено або ви-
511
ипедиірріп§
лучено. Синонім - ипсіоситепіесі/еаіиге.
ипедиірріп£ - вивід [компонента, ресурсу] з
[робочої] конфігурації.
ипГоШес! тетогу ріале - розгорнута матри-
ця чи площина пам’яті (тривимірної гра-
фічної підсистеми).
ипГогтайед сарасііу - місткість неформа-
тованого носія, цілковита місткість # по-
тенційна місткість жорсткого диска чи
магнітної стрічки за відсутності розмітки
(див. також /огтаі сіізк, /огтаііесі
сарасііу).
ипГгіепбІу іакеоуег - недружня спроба при-
дбання контрольного пакета акцій; [при-
мусові] продаж-купівля фірми; злиття
фірм.
ипЬіде - показати приховані рядки чи стов-
пці # наприклад, виділеного інтервалу
клітинок електронної таблиці.
ІІМ - 1}8ег-іо-№ілуогк ІпіегГасе - інтерфейс-
користувач - мережа, специфікація ЦМ #
такий інтерфейс, як ВВІ чи РКІ, - набір
правил, що описує фізичну, електричну,
оптичну й інформаційну взаємодію між
устаткуванням користувача телекомуніка-
ційного сервісу і мережею, що надає цей
сервіс.
ипісазі - індивідуальне розсилання, одноад-
ресне передавання # розсилання повідом-
лень по конкретних вузлах мережі (див.
також апусазі, Ьгоасісазі, шиїіісазі, посіє,
ипісазі асісігезз).
ипіса8і ай(1ге88 - індивідуальна адреса # ад-
реса, що задає єдиний мережний пристрій
(порівн. Ьгоасісазі асісігезз, шиїіісазі
асісігезз', див. також ипісазі).
ипісазі: теіЬос! - спосіб [метод] індивідуа-
льного розсилання # наприклад, у разі
відновлення ПЗ через ЛОМ (див. також
ипісазі).
Ипісосіе - кодова таблиця Ипісобе # 180
10646 - стандарт кодування (подання) си-
мволів усіх національних алфавітів. У
цьому коді для подання кожного символу
використано унікальну 16-бітову (2-бай-
тову) комбінацію. Просуває стандарт кон-
сорціум Ппісобе. Приклад: АІІ зоигсе сосіе іп
Йіе Зауа ргодгаттіпд епуігоптепі із уугійеп іп
Ііпісосіе. - Усі початкові тексти в середовищі
програмування Зауа пишуть в ІІпісосІе. (див.
також РВС8, кіір://уууму. ипісосіе. ог%).
шіісіігесііопаї - однонапрямлений.
ипідігесііопаї ргіпііп^ - однонапрямлений
друк # друк, який відбувається тільки під
час прямого руху голівки. Викори-
стовується зокрема для друку графіки,
тому що дає змогу одержати точніше, ніж
під час двонапрямленого друку, вертика-
льне вирівнювання смужок (порівн. Ьісіі-
гесііопаї ргіпііп^).
ипіГісаГіоп - уніфікація.
ипійесі ше88а£Іп£ - універсальна (єдина,
комбінована) система (служба) пере-даван-
ня й оброблення повідомлень # поєднує
мовну пошту, електронну пошту і факси в
одній поштовій скриньці, що особливо
зручно для мобільних користувачів.
ипіГогт - 1. однорідний, рівномірний, пос-
тійний; 2. уніфікувати.
ипіГогш СА - однорідний клітинний автомат,
однорідний КА - див. сеіїиіаг аиіо-шаіа.
ипіГогш с1І8ІгіЬибоп - рівномірний розподіл #
див. також погшаї сіізігіЬиііоп.
ипіГогш £ґі(1 - регулярна координатна сітка #
сітка з рівними відстанями між вузлами
(порівн. попипі/огт %гісі; див. також %гісІ).
ипіГогт 8атр1іп§ - рівномірна вибірка, рі-
вномірна дискретизація # вимірювання
значення аналогової величини через рівні
інтервали часу (див. також затр1іп&,
затр1іп% іпіегчаї, зашр1іп§ гаіе).
ІЛЧП - Ііпіісепзесі №1іопа1 ІпГогтаїіоп ІпГга-
зігисіиге - неліцензована національна ін-
формаційна інфраструктура # смуги час-
тот, робота в яких не вимагає одержання
ліцензії РСС.
ипіпзіаіі - див. сіеіпзіаіі.
ипіпзіаііег - деінсталятор # програма, що
видаляє застосування з операційного се-
редовища, стираючи файли, що належать
йому, з диска і видаляючи відповідні на-
стройки з конфігураційних файлів (по-
рівн. іпзіаііег, див. також арріісаііоп рго-
руат, иіііііу).
ипіпіеІІщіЬІе - незрозумілий, неясний.
ипіоп - об’єднання # 1. у програмуванні -
структура даних, що містить об’єкти різ-
них типів і розмірів (див. також гесогсГу,
2. сума двох множин # див. також зеі.
ипіроіаг - уніполярний [сигнал] # сигнал,
діапазон значень якого завжди позитив-
ний (наприклад, від 0 до 5 В).
ипіргосе88ог - 1. монопроцесор; 2. обчис-
лювальна система на базі одного високо-
продуктивного процесора.
ипідие - унікальний, частіше оригінальний
(наприклад, підхід, спосіб).
ипії - 1. пристрій, блок, вузол, структурний
елемент; 2. одиниця [устаткування];
3. одиниця виміру; 4. модуль програми #
указує на окремий елемент із набору од-
нотипних елементів.
512
цррег са$е
ипіі іе8ііп§ - поблочне тестування, тесту-
вання складових # Приклад: Арріісаііопз сап
Ье ипіі Іезіеб. - Застосування можна протесту-
вати роздільно.
ішіуегзаі диапііііег - квантор загальності.
ІЖІХ # відкрита багатокористувацька ОС,
розроблена в 1969 р. К. Томпсоном (Кеп
ТЬотрзоп) і Д. Рітчі (Веппіз КіїсЬіе) у
АТ&Т Веіі ЬаЬогаіогіез. Реалізована на ба-
гатьох платформах (див. також (7М7, К & В,
Ьіпих, орегаііп° зузіет, РО8ІХ, 8УЮ, 8УК4).
ипташщесі тосіе - [режим] ручного керу-
вання; автономний # див. також тапа^есі
тосіе.
ипшаппед регіоб - період роботи без об-
слуговуючого персоналу.
ішшазкесі іпіеггирі: - немасковане (дозво-
лене) переривання # рівень переривань,
дозволений відповідним бітом у регістрі
масок контролера переривань. Синонім -
поптазкаЬІе іпіеггирі (порівн. тазкаЬІе
іпіеггирі).
ипшіггог - відміна дзеркального ду-
блювання (дзеркалювання) # у відмовост-
ійких КАЮ-системах - від’єднання вто-
ринного розділу диска (зесопсіагу
рагііііоп) від первинного.
ІІ.Х.О. - ІЗпііеб Каііопз Ог&апіхаііоп - Орга-
нізація Об’єднаних Націй, ООН # міжна-
родна організація зі штаб-квартирою в
Нью-Йорку, займається зокрема пробле-
мами цифрової нерівності (див. також
сІІ£ІІаІ сііуісіє).
шіраск - розпакування (відновлення, розу-
щільнення) [ущільнених даних]; р-
озпакувати # операція, зворотна упаку-
ванню (ущільненню) файлів (порівн.
раск, див. також зеІ/-ехІгасІіп%).
ипраскед десітаї - неупаковане десяткове
(число) # формат подання десяткових чи-
сел у пам'яті комп’ютера, за яким кожна
цифра займає один байт пам’яті (див. та-
кож ВСР, раскесі сіесітаї).
ипрагаїїеіед - непаралельний.
ипргедісіаЬІе - непередбачений.
ипгеІіаЬІе - ненадійний # порівн. геІіаЬІе.
ип8аГе - ненадійний, небезпечний.
ип8І£пед іпіе£ег - ціле [число] без знака #
див. також сіаіа іуре, іпіе^ег, зігогі іпіе^ег.
ип8ОІісііед герогі8 - ініціативні, незапитув-
ані повідомлення # повідомлення, що ви-
дають мережні елементи без запитів (за
власною ініціативою).
ипзиЬзсгіЬе - скасувати передплату # на-
приклад, відмовитися від одержання но-
вин у якійсь розсилці по Інтернету (див.
також таіІіп% Іізі, пемз^гоир, зиЬзсгіЬе,
Іізепеі).
ипуеіі - оголошувати, повідомляти, розкри-
вати (плани); анонсувати новий виріб.
ІІОК - Аге ¥ои ОК? - ти в порядку? [у тебе
все нормально?] # абревіатура, прийнята
в чат-форумах (див. також сіі^ізреак).
ІІРА - ІЛіга Рогі АгсЬііесіиге # високошвид-
кісний пакетний комутатор, використову-
ваний в архітектурі ІЛіга комп’ютерів фі-
рми 81Ж Місгозузіетз. Його пікова про-
дуктивність - 1,3 Гбайт/с.
ИРС - Ііпіуегзаі Ргосіисі Сосіе - універсальн-
ий код продукту # штриховий код, вико-
ристовуваний у США (див. також Ьаг
сосіе, ЕАИ).
ирдаіе - 1. відновлення, модифікація # ПЗ,
що модифікує наявний пакет з метою ви-
правлення помилок або розширення
функціональних можливостей; 2. нова ве-
рсія, виправлена версія; 3. виправляти,
змінювати, коригувати, модернізувати,
поновлювати.
ирсіаіе гаіе - частота відновлення # на-
приклад, інформації, що знімається з дат-
чиків руху (у КГА).
ІІРС - див. ирууасіе.
ир^гадаЬіІііу - можливість модернізації.
ир^гаде (ІІРС) - модернізація, проф. ап-
грейд # 1. заміна апаратних засобів (зазви-
чай системної плати); 2. апаратні засоби,
якими заміняють застарілий блок комп’ю-
тера для нарощування його можливостей;
3. процес заміни: “Зробити апгрейд”. При-
клад: Мого іЬап апуіНіпд Ье Іікед іо ирдгаде апсі
ітргоуе іЬет. - Більше за все він любив їх мо-
дернізувати і поліпшувати.
ирдгаде кіі - набір для модернізації, комп-
лект розширення.
ирііпк # передавання інформації з наземної
станції на супутник чи зі станції нижньо-
го рівня на станцію вищого рівня (див. та-
кож сіоуупііпк).
ирііпк рогі - порт [концентратора] для під-
ключення повільних пристроїв до високо-
швидкісної магістралі; порт [для орга-
нізації] каскадування # наприклад, мере-
жних концентраторів (див. також сіоууп-
Ііпк рогі).
иріоад -1, пересилання файла [по мережі] із
клієнтського комп'ютера в інший (зазви-
чай віддалений) [хост-]комп’ютер (зворо-
тна операція - див. сіоуцпІоасГу 2. пересила-
ння файлу з робочої станції в хост-комп’ю-
тер; 3. переслати, проф. вивантажити.
иррег са§е - верхній регістр, у верхньому
513
иррег тетогу
регістрі # режим, у якому ввід з клавіату-
ри роблять з натиснутою клавішею 8Ьіїї
чи з увімкненим перемикачем Сарз Ьоск.
У цьому разі текст уводять великими бук-
вами (порівн. іоумєг сазе).
иррег тетогу - верхня пам'ять # ділянка
оперативної пам'яті обсягом 384 Кбайт,
розміщена між 640 Кбайт і 1 Мбайт (на-
зивають також кі%к [ИО8] тетогу, кі%к
тетогу і гезегуесі тетогу). Викорис-
товують відеоадаптери і драйвери ряду
пристроїв.
иррег тетогу агеа - див. 1}МА.
иррегсазе Іеіїег -велика буква, буква верх-
нього регістру # порівн. Іоучегсазе Іеііег.
иррегсазе Іооіз (також Ггопї-епсі Іооіз) -
інструментальні засоби [САПР ПЗ] верх-
нього рівня (для автоматизації перших
етапів розробки) # див. також Іоууегсазе
іооіз.
ІТР8 - ІІпіЩеггиріїЬІе Роиег 8ирр1у - джере-
ло безперебійного живлення, ДБЖ # при-
стрій, що мас у своєму складі акумулято-
ри й забезпечує живлення і захист ком-
п’ютера та периферії під час збільшення
чи спадання напруги основного електро-
живлення, а також можливість надійного
автоматичного збереження даних у разі
його зникнення (див. також АУКщ,
Ьіаскоиіщ, Ьгоуспоиі, Ііпе-іпіегасііуе ОР8,
оп-ііпе 1/Р8, роууег зирріу, зіапсІЬу ЮР8,
зиг§е зирргеззог, (7Р8 Ьаскир ііте).
ІІР8 Ьаскир ііте - термін захисту за допо-
могою ДБЖ # час, протягом якого ком-
п’ютер чи сервер, який захищає ДБЖ, має
зберегти дані та перейти в режим штатно-
го вимкнення (за відсутності основного
електроживлення) (див. також 17Р8).
ирзігігщ - укрупнення системи, перехід на
великі потужності # перенесення прикла-
дних систем (наприклад, БД) з менших
комп'ютерів на великі у разі виникнення
потреби в збільшенні дискової пам’яті чи
продуктивності (див. також &ЛМП8ШП£ і
ГІ%кІ5ШП%).
ирзігеат - у напрямку, протилежному основ-
ному трафіку # див. також сіоуупзігеат.
иріїте - період працездатності, час безвід-
мовної роботи # час, протягом якого сис-
тема функціонує в робочому режимі (по-
рівн. (кгюпііте).
ир\уагс! сотраіїЬіІіїу - сумісність знизу
вгору # сумісність старих версій ПЗ з но-
вими, сумісність з молодшими чи раніше
розробленими моделями, але не навпаки
(порівн. сіоуипусагсі сотраііЬИііу).
ІЖІ - ИпіГогш Кезоигсе Ідепіїїїег - уніфіко-
ваний ідентифікатор ресурсу # компакт-
ний рядок символів, використовуваний
для ідентифікації абстрактного чи фізич-
ного ресурсу. Формально визначений у
КРС 2396. ІЖІ, використовувані у веб,
називають ІЬРЬ.
ІЖІ8А - ИгЬап апсі Ке^іопаї Іпібгтаіїоп
8узіетз Аззосіаііоп - асоціація ИКІ8А #
засноване в 1963 р. північноамериканське
співтовариство ГІС-професіоналів (див.
також А8РК8, СІ8, кіір://\ууууулігіза.ог&).
ІЖЬ - ПпіГогш Кезоигсе Ьосаіог - уніфіко-
ваний покажчик [інформаційного] ресур-
су, ИКЬ-адреса # адреса, використовувана
веб-браузером для пошуку ресурсу в Ін-
тернеті. Запропонований Тімом Бернер-
сом-Лі (Тіш Вегпегз-Ьее). Стандартизова-
ний рядок символів ІЖЬ вказує місцезна-
ходження ресурсу, документа чи його ча-
стини в Інтернеті. Він починається зазви-
чай із зазначення типу протоколу (напри-
клад, їїр://, якщо документ розміщено на
РТР-сервері, чи Ьіїр://, якщо він на веб-ву-
злі), за яким іде ідентифікатор конкретної
інформації, наприклад, ім’я домену, якому
належить сервер, назва організації чи
шлях імені файлу на цьому сервері. Су-
фікс позначає тип організації (див. також
Ьгоусзєг, сіотаіп пате, пашезрасе, ТЬВ,
17ИТ7).
ІЖЗЧ - ІІпіГогт Кезоигсе Х’ате - уніфікова-
не ім’я ресурсу.
изаЬіІіїу - зручність роботи, простота вико-
ристання.
изаЬПіїу іезіїп§ - перевірка зручності вико-
ристання # перевірка здатності системи
коректно функціонувати в точній відпові-
дності з процесами й діями, здійснювани-
ми кінцевими користувачами в звичному
для них середовищі. У процесі досліджен-
ня аналізують зручність користувацького
інтерфейсу і функціональність системи
(див. також/ипсііопаї іезііп%).
ІІ8АЕ - И. 8. Аіг Рогсе - ВПС США.
и$а§е - уживання, використання.
иза£е ігаскіїщ - відстеження відвідувань
[сайта].
118АКТ - ІІпіуегзаІ 8упсЬгопоиз-АзупсЬ-
гопоиз Кесеіуег/ТгапзтіИег - універсаль-
ний синхронний/асинхронний приймач—
передавач, УСАПП.
ІІ8В - Ппіуегзаі 8егіа1 Виз - універсальна
послідовна шина, шина ІІ8В # стандарт,
запропонований у 1995 р. консорціумом
із семи провідних комп'ютерних і телеко-
514
изег тосіе
мунікаційних фірм (Сотрас], ІВМ, ІпіеІ,
НЕС, МІСГІ8ОЙ, Ві§іїа1, ШгіНегп Теїесот)
для обміну даними по недорогій шині між
ПК і средньошвидкісними периферійни-
ми пристроями. Підключення пристрою
не вимагає перевантаження комп’ютера,
реконфігурації системи чи установлення
інтерфейсної карти. Розпізнавання при-
строю й інсталяцію відповідного драйве-
ра комп’ютер виконує автоматично. До
одного порту П8В можна послідовно при-
єднати до 127 пристроїв, тоді довжина ка-
белю становитиме до п’яти метрів, швид-
кість передавання даних - 12 Мбайт/с.
ІІ8В-кабель містить чотири проводи: два -
кручена пара, провід живлення на 5 В і
загальний провід. Отже, через нього мож-
на підключати до живлення малопотужні
пристрої. Підтримує технологію рІи% апсі
ріау, а також “гарячу” заміну. Розвиток
стандарту - розроблюваний ІпіеІ з 1999 р.
і прийнятий у квітні 2000 р. Швидший,
сумісний з попередньою версією стандарт
ІІ8В 2.0, що забезпечує пропускну здат-
ність до 480 Кбайт/с (див. також ЕНСІ,
ГігеіУіге, ПЦ), рагаїїеі рогі, 8С8/, зегіаі
рогі С8В-ІЕ, кіір://мг№У.изЬ.ог£).
ІІ8В-ІЕ - ІІ8В ІтрІешепіеіБ Готт - співтова-
риство компаній, що беруть участь у розроб-
ленні специфікацій ІІ8В. Об’єднує кількасот
виробників ОТ (див. кіір://УіТУ^.изЬ.ог^).
ІІ8С- див. СВСоВе.
118 Сосіе (ІІ8С) - звід законів США.
іі8е<1 - зайнятий, використовуваний # на-
приклад, изесі зрасе - використовуваний
простір.
изеГиІ - корисний.
ІІвепеї # система телеконференцій Інтер-
нету. Синонім - №іМемз. Організована
як великий (що містить більш 12 тисяч
конференцій) ієрархічний каталог, вузла-
ми якого є групи новин по певних пред-
метних галузях. Повідомлення, що надси-
лають користувачі, зазвичай не затриму-
ються в мережі більше п’яти днів (див. та-
кож агіісіе, сгозз-розііп^,/огит, №ТР).
іі8ег - користувач, абонент, споживач, рідко
замовник, клієнт, розм, юзер # персона,
організація, система, пристрій, процес
тощо, що користується наданим кимось
сервісом (див. також епсі изег, Іатег,
роууег изег, изег Ьазе, изег ісі, изег рго/ііе,
зирегизег).
іі8ег ассоипі - обліковий запис користувача #
містить інформацію про мережного кори-
стувача: ім’я, пароль, права доступу до
ресурсів і привілеї під час роботи в сис-
темі (див. також ассезз сопігої, ассоипі
роїісу, АСЬ, аиікогігаііоп, зесигііу, изег
ассоипііпу/).
іі8ег ассоипііп£ - облік і розподіл користу-
вачів # наприклад, по рівнях захисту чи
по правах доступу (див. також ассоипі
роїісу, изег ассоипі).
іі8ег Ьазе - список користувачів, корис-
тувацька чи абонентська база # усі корис-
тувачі якогось продукту, платформи чи
стандарту (див. також епсі изег).
іі8ег £гапі - права користувача [на доступ
до ресурсів].
іі8ег £гоир (також изег’з §гоир, 11С) - гру-
па користувачів # див. також 8Ю.
ІІ8ЄГ Сиіде - посібник користувача # доку-
мент, що містить орієнтований на корис-
тувача опис роботи з програмним продук-
том чи апаратним пристроєм (див. також
Сзег Мапиаі).
изег Ьоте (Іігесіогу - базовий, початковий
каталог користувача.
изег ісі (також изегісі, іі8ег ІС) - изег ісіепіі-
Гіег - ідентифікатор користувача # рядок
символів, що служить для ідентифікації
користувача під час входження в систему
(див. також аиікепіісаііоп).
іі8ег іпіегГасе - користувацький інтерфейс #
визначає спосіб взаємодії користувача з
комп’ютерною системою. Може бути тек-
стовим, графічним, мовним (див. також
аисііо изег іпіег/асе, СІЛ).
ІІзег ЬаЬеІ Рагі - складене ім’я, ім’я шляху
[з позначками користувача], позначка
користувача.
ІІзег Ьо§іп - вхід у систему (початок сеан-
су) користувача (реєстраційне вікно екра-
на).
ІІзег Мапиаі - посібник користувача # одна
з частин документації на програмний
продукт, що описує роботу з ним на рівні
користувача. Часто називають Изег [ІІзег’з]
биісіе.
изег тосіе - користувацький [неп-
ривілейований] режим # непривіле-
йований режим роботи процесора, при-
значений для виконання прикладних про-
грам. На відміну від привілейованого ре-
жиму (кегпеї тосіе, ргіуііе^есі тосіе), до-
ступ до системних ресурсів програмам
надають тільки за допомогою системних
викликів, тобто через спеціальний шлюз.
Виконання привілейованих команд у цьо-
му режимі заборонено і приводить до пе-
реривання “Неприпустима команда”. При-
515
118ЄГ рГОЇЇІе
клад: Тіїе и$ег тосіе із сіезідпесі іо ргоіесі іЬе
зузіет (гот изег ргосеззез іИаі сгазії, апсі изез
ТІВ іо тар асісігеззез. - Користувацький ре-
жим покликано захищати систему від за-
висання користувацьких процесів, у цьому разі
для перетворення адрес служить Т1_В.
изег ргоїїіе - параметри (профіль) користу-
вача # 1. інформація про доступні корис-
тувачу ресурси системи і настройки його
робочого середовища; 2. командний файл,
що автоматично виконується під час ре-
єстрації користувача і відповідним чином
змінює змінні робочого середовища (див.
також рго/ііе).
пзег-сопГщигаЬІе - конфігурований корис-
тувачем # див. також аиіо-соп/і§иге.
изег-сизіоіпігаЬІе - настроюваний користу-
вачем # див. також сизіотігаііоп.
изег-йеїїпесі - визначений користувачем #
про функції, властивості, команди, об’єк-
ти чи дані, які описує чи задає користу-
вач. Наприклад, изег-беїїпесі іуре - визна-
чений користувачем тип даних.
изег-ГгіепсІІу - дружній [до користувача] #
зазвичай про інтерфейс (див. також ОІЛ).
изег-ігапзрагепі - прозорий для користува-
ча # характеристика системи, в якій обро-
блення даних проходить без будь-якого
втручання користувача, тобто непомітно
для нього.
ІІ8ІС - 1. Ипіуегзаі Зепзог ІпіегГасе Сігсиіі -
схема універсального (стандартного) ін-
терфейсу для датчиків; 2. ІІзег-ЗресіГіеб
ІС - ІС, розроблена згідно з вимогами
[конкретного] користувача.
^8N - II. 8. Хауу - військово-морський
флот США, ВМФ США.
ІІ8РТО - Ипііеб 8іаІе§ Раїепі апсі Тгабетагк
ОГГісе - Бюро по патентах і торгових мар-
ках США # див. також Ігіір://у\г№.изріо.§оу.
ІІТ - Ипіуегзаі Тіте - світовий [всесвітній]
час # колишня назва - (Згееп^уісії Меап
Тіте (6МТ) +00 від ОМТ (див. також ііте
гопе).
ІІТГ-8 - ІІС8 ІгапзГогтаІіоп Гогтаї 8 - пере-
творення 17С8, формат 8; код ІЛТ-8 #
А8СП-сумісний багатобайтний код, вико-
ристовуваний у мові Лча і ОС Ріал 9.
иіїїііу - утиліта, сервісна програма # систе-
мна програма, призначена для виконання
певної, часто допоміжної [службової] фу-
нкції, наприклад, розмітки диска (див. та-
кож арріісаііоп зо/іїмаге, зузіет зо/руаге).
иШіхаіїоп - використання # синонім -
иза^е
иШіхаіїоп ієуєі - рівень [ступінь] викорис-
тання # наприклад, дискового простору,
игіїіхє - використовувати
ІІТМ - ІІпіуегзаІ Тгапзуегзе Мегсаіог - універ-
сальна поперечна проекція Меркатора # ко-
ординатна сітка на основі поперечної про-
екції Меркатора. Використовується для
географічної прив'язки космічних знімків
(див. також 018, СР8).
ІІТР - ІІпзйіеІсІесІ Тхуібієсі Раіг - неекранова-
на кручена пара, НКП # 1. кабельна систе-
ма на основі неекранованих скручених
попарно мідних провідників. Використо-
вується в локальних мережах, розміщених
в одному будинку; 2. тип тонкого гнучкого
кабелю з кількох кручених пар проводів у
пластиковій оболонці без екранованого ме-
талевого обплетення (що знижує вартість
кабелю), використовуваний у кабельних
системах для ЛОМ типу ІОВазе-Т. Визна-
чений стандартами ЕІА/ТІА 568. Станда-
рти визначають п’ять категорій ІІТР: Ка-
тегорія 1. Звичайний телефонний кабель,
по якому можна передавати тільки мову.
Категорія 2. Кабель з чотирьох кручених
пар для передавання даних зі швидкістю
до 4 Мбіт/с. Категорія 3. Кабель з чоти-
рьох кручених пар з дев’ятьма витками на
метр для передавання даних зі швидкістю
до 10 Мбіт/с. Категорія 4. Кабель з чоти-
рьох кручених пар для передавання даних
зі швидкістю до 16 Мбіт/с. Категорія 5.
Кабель з чотирьох кручених пар для пере-
давання даних зі швидкістю до 100
Мбіт/с. Має більшу кількість витків на
дюйм довжини та забезпечений телефон-
ною ізоляцією (див. також ГТР^ 8ТРщ,
81ІТР, іїміпахіаі саЬІе, Рчізіесіраіг).
ІЛІСР - ШІХ-іо-ЦХІХ Сору Ргозгат (та-
кож ЦХІХ-Го-ЦХІХ Соттппісаііопз
Ргоіосої) - протокол зв'язку (взаємодії)
ІЛЧІХ-машин # один з перших протоколів
обміну інформацією між ЦКІХ-комп'юте-
рами через їхні послідовні порти (див. та-
кож РТР, ТРТР).
ішепсогіе # програма, за допомогою якої ко-
дують повідомлення (зазвичай нетекстові
файли, що посилають електронною по-
штою). У цьому разі обсяг повідомлення
збільшено приблизно на чверть.
ІІУ - иіігауіоіеі 1і§Ьі - див. иіігачіоіеі.
Ц\¥В - ІЛіга \¥ісіеЬапсі - ультраширокосмуго-
вий радіозв'язок # високошвидкісний без-
проводовий зв’язок; для передавання даних
використовують дуже короткі радіоімпуль-
си (менші за 1 не) у широкому діапазоні ча-
стот від 3,1 до 10,6 ГГц. Технологію розро-
516
У.91
била корпорація Іпіеі для швидкостей пере-
давання даних до 200 Мбіт/с на відстань до
кількох метрів (див. також РАН).
ШУСС - ІІпіуегзаІ \¥іге1е88 Соттипісагіопз
Соп8оі1іит - Всесвітній консорціум без-
проводового зв’язку, консорціум ІЛ¥СС #
організація, що просуває безпроводові
мережі І8-136Л¥Т№ (див. також Е-АМР8,
ТІАт\
ІІХСА - Иіїга ХСгА - (за контекстом) стан-
дарт, адаптер, графіка ЄХ6А # відеогра-
фічний стандарт для роздільної здатності
екрана 1600x1200 пікселів (див. також
8У(ЗА, 8ХСА, ХСА).
V
Стандарти ССІТТ (МККТТ) для модемів і
факс-модемів (назви всіх цих стандартів
починаються з V).
У.8 - стандарт У.8 # містить рекомендації
щодо початку процесу встановлення з'єд-
нання.
У.17 - протокол У.17 # стандарт для факсиміль-
ного зв'язку зі швидкістю обміну 14,4 Кбіт/с і
можливістю зниження швидкості до 12 Кбіт/с.
У.21 - протокол У.21 # стандарт ІТЄ-Т на
[повно]дуплексне передавання даних за
допомогою модему по комутованих теле-
фонних лініях зі швидкістю 300 біт/с. Діє
в Європі і Японії. У США йому відпові-
дає Веіі ЮЗА (див. також /иіі диріех, то-
сіет, ргоіосої).
У.22 - протокол У.22 # стандарт ІТИ-Т на
передавання даних по телефонних лініях
зі швидкістю 1200 біт/с. Діє в Європі та
Японії. У США більше поширений стан-
дарт Веіі 212А.
У.22ЬІ8 - протокол У.22ЬІ8 # розширення
стандарту У.22 для передавання даних по
телефонних лініях зі швидкістю 2400 бод.
Якщо телефонні лінії незадовільної якос-
ті, то модем знижує швидкість передаван-
ня до 1200 біт/с, тобто переходить на про-
токол У.22 (ЬІ8 означає “вторинний”, “що
іде за”).
У.24 - протокол У.24 # стандарт, аналогіч-
ний американському (послідовному про-
токолу) ЕІА К8-232С. Визначає канал об-
міну між устаткуванням ЕТЕ і ЕСЕ. Ста-
ндарт У.24 рекомендує для модемів 12 ча-
стот, які не перетинаються з керівними
частотами телефонної мережі. Ці частоти
поділено на три групи: група А = 920,
1000, 1080, 1160 Гц; група В = 1320, 1400,
1480, 1560 Гц; група С = 1720, 1800, 1880,
1960 Гц.
У.29 - протокол У.29 # стандарт на переда-
вання даних по телефонних лініях зі
швидкостями 4800 і 9600 бод. Робота
тільки в напівдуплексному режимі.
У.32 - протокол У.32 # стандарт на переда-
вання даних по телефонних лініях зі шви-
дкістю 4800 чи 9600 бод. Модем автома-
тично аналізує якість звуку і, якщо теле-
фонні лінії незадовільної якості, знижує
швидкість передавання до 2400 (У.22ЬІ8)
чи 1200 бод (У.22 чи Веіі 212А).
У.32ЬІ8 - протокол У.32ЬІ8 # з'явився після
У.32 стандарт на передавання даних зі
швидкістю 14,4 Кбіт/с, дуплексний ре-
жим. Обидва модеми “домовляються” про
швидкість передавання під час з'єднання.
У. 32 ІегЬо - протокол У.32 ІегЬо # стандарт
передавання даних на 19,2 Кбіт/с. Розши-
рює стандарт У.32Ьіз.
У.34 - протокол У.34 # стандарт ІТС-Т на
передавання зі швидкістю до 28,8 Кбіт/с
(тобто вдвічі більше, ніж у У.32Ьіз). Коли-
шня назва - У-/азі. Виробниками (зокрема
178 КоЬоіісз) де-факто введено розширен-
ня цього стандарту, назване У.34+ (іноді
У.34ЬІ8), що визначає передавання зі шви-
дкістю до 33,6 Кбіт/с.
У.42 - протокол У.42 # стандарт ІТС-Т для
модемного зв'язку на передавання даних
із контролем і корекцією помилок. Вико-
ристовує протокол ЬАРМ. Містить
МИРІ...4 для забезпечення сумісності з
наявними модемами.
У.42ЬІ8 - протокол У.42ЬІ8 # розширення
протоколу У.42, що визначає спеціальну
схему ущільнення даних. їхнє ущільнення
і розущільнення У.42ЬІ8-МОДЄМ виконує
автоматично. Ущільнення скорочує поча-
тковий обсяг у чотири рази за допомогою
алгоритму Ьетре1-7іу - кодування повто-
рюваних ланцюжків символів одним сим-
волом, що зменшує час передавання.
У44 - протокол У.44 # затверджений МСЕ
восени 2000 р. Підтримує поліпшене ущі-
льнення даних (до 6:1).
У.90 - протокол У.90 # стандарт ІТИ на мо-
деми зі швидкістю передавання 56 Кбіт/с
(див. також ІТІІ-Т, тосіет, ргоіосої). Ви-
значає зв'язок між кінцевим користува-
чем, що має аналогову лінію, і провайде-
ром, що працює з цифровими лініями
(див. також У.91).
У.91 - протокол У.91 # запропоноване ІТИ
517
¥.92
розширення стандарту У.90 для випадку,
коли в кінцевого користувача вже є циф-
рова лінія зв’язку, наприклад ІМ)М.
¥.92 - протокол ¥.92 # стандарт, затверджений
МСЕ восени 2000 р. Його основні переваги -
підвищення швидкості передавання абонент-
ської інформації до 48 Кбіт/с, скорочення ча-
су встановлення з'єднання і можливість го-
лосової відповіді на телефонні дзвінки з при-
пиненням роботи в Інтернеті й автоматич-
ним відновленням зв'язку по завершенні роз-
мови (за умови, що АТС абонента підтримує
послугу ‘Чекання виклику”).
УА - див. уігіиаі аМге88.
уассіпе - “вакцина” # програма, що забезпе-
чує захист від вірусів додатковою переві-
ркою цілісності ОС. Синоніми - апіїуіги8
8о/і\уаге, уіпі8 ргоіесііоп 8о/і\уаге (див. та-
кож уігиз).
¥АВ - 1. Уаіпе-Аскіесі ПізІгіЬиІог [Оеаіег] -
дистриб’ютор [дилер], що надає додатко-
ві ресурси, функції і/чи послуги (див. та-
кож сіеаіег, сіІ8ігіЬиіог, ОЕМ, ге8е11ег, 80-
Іиііоп ргоуісієг, УАК, уепсіог); 2. Уоісє Ас-
Ііуііу Оеіесііоп - визначення наявності го-
лосу # у КТ - визначення наявності голо-
сового сигналу для оптимізації пропуск-
ної здатності мережі, оскільки паузи за-
ймають до 50 % часу (див. також А ОС,
СТІ); 3. Уігшаї Асісігезз Пезсгірііоп - де-
скриптор віртуальних адрес # в ОС -
структура даних, використовувана диспе-
тчером пам'яті для обліку віртуальних ад-
рес, закріплених за процесом.
¥АГС - УЕ8А Асіуапсесі РеаШге Соппесіог -
УЕ8А-рознімання з поліпшеними харак-
теристиками.
уаіісі - 1. припустимий, дійсний, достовір-
ний, правильний, чинний; 2. дієвий, ефек-
тивний.
уаіідаііоп - 1. контроль даних, перевірка да-
них # у СКБД і застосуваннях - перевірка
введених даних на відповідність певним
правилам, умовам чи обмеженням (див.
також сіаіа уаІШаііоп, уаіісіаііоп гиіе);
2. підтвердження, перевірка правильності;
3. у програмній інженерії - оцінювання
системи чи її компонентів наприкінці роз-
роблення з метою встановлення їхньої
відповідності заданим вимогам (див. та-
кож уегі[ісаііоп).
уяІШаііоп гиіе - правило верифікації # пра-
вило, що задає попереднє оброблення вхі-
дних даних для перевірки їхньої відповід-
ності вимогам програми (див. також сіаіа
уаіісіаііоп, уаіісіаііоп).
уаіісі сЬаіпіп§ - зчеплення [пакетів чи спис-
ків переданих даних] стандартним спосо-
бом [у статичному режимі].
уяІиаЬІе іпГогтаїіоп - цінна (значима) ін-
формація.
уаіпе (¥АЬ) - значення.
уаіие-абб - додаткові ресурси, функції і/чи
послуги (пропоновані за додаткову плату).
¥АN - Уаіие-Асісіесі №ілуогк - мережа з
додатковими функціями і/чи послуга-
ми, спеціалізована мережа # див. також
пеіууогк.
уапіа^е роіпі - точка спостереження, точка
[розташування] камери (у тривимірній
машинній графіці) # див. також сатега
[роіпі].
¥АР - Уаіпе-Аскіеб Ргосезз - процес з дода-
тковими послугами # прикладна програ-
ма, що працює в середовищі мережної ОС
НеАУаге 2.x. Підвищує ефективність об-
роблення повідомлень і використання
оперативної пам'яті в ЛОМ.
уаропуаге - “примарний” програмний про-
дукт (що не випускається) # іронічне ви-
значення програмного продукту, обіцяно-
го до випуску, але так і не доставленого
на ринок протягом тривалого періоду піс-
ля оголошеної дати. Часто використову-
ють постачальники, щоб обіцянками ут-
римати користувачів.
¥АК - 1. Уаіпе Аскіесі Кезеїіег [Кеіаііег] -
реселер, що надає додаткові ресурси, фу-
нкції і/чи послуги; УАК-фірма, УАК-пар-
тнер # фірма-реселер, що надає додаткові
можливості й послуги до продуктів інших
постачальників, наприклад, постачає за-
мовлені конфігурації, забезпечує інсталя-
цію, навчання, технічне обслуговування і
супровід (див. також ге8е11ег). Це може
бути дилер чи консультант, що продає по-
вну систему чи рішення, яке зазвичай
охоплює всі необхідні програмні й апара-
тні компоненти (див. також сіеаіег, сіІ8-
ігіЬиіог, ОЕМ, зоїиііоп ргоуісієг); 2. див.
уагіаЬІе.
уагіаЬІе (уаг) - змінна # у програмуванні -
поіменована область пам'яті, якій програ-
мно присвоюють різні значення. Для ви-
користання змінної в програмі її необхід-
но (явно чи неявно) оголосити: присвоїти
ідентифікатор (ісіепіі[іег) і задати тип. Тип
змінної визначає, яких можливих значень
вона може набувати і які операції над нею
можна виконувати. Відповідність типу
змінної її використанню перевіряють під
час компіляції програми. За областю дії
518
УСЬ
розрізняють локальні (Іосаі уагіаЬІе) і
глобальні (%ІоЬаІ уагіаЬІе) змінні (див. та-
кож сіесіаге, ехрге88Іоп, Іііегаї) (див. та-
кож сІа88 уагіаЬІе, сіе/іпіііопаї сіотаіп, сіу-
патіс уагіаЬІе, /Не уагіаЬІе, іпіе^ег уагі-
аЬІе, Іоор уагіаЬІе, ге%І8іег уагіаЬІе, циаіі-
/іег, 8ігіп§ уагіаЬІе, уагіаЬІе пате).
уагіаЬІе пате - ім'я змінної, ідентифікатор
змінної # правила запису імен змінних ви-
значає використовувана мова програму-
вання (див. також ісіепіі/іег, диаіі/іег, уагі-
аЬІе).
уагіаЬІе гезізіог (уагізіюг) - змінний опір,
потенціометр # компонент, опір якого мо-
жна змінювати. Використовують, напри-
клад, для зміни голосності звуку в дина-
міках комп'ютера (див. також ркоіоге8І8-
ІОГ, ГЄ8І8ІОГ).
уагіаЬІе-іеп^йі - змінної довжини # напри-
клад, уагіаЬІе-Іеп^іЬ йеіб - поле змінної
довжини.
уагіапсе - дисперсія.
уагізіог - варистор - див. уагіаЬІе ге8І8іог.
уагу - змінюватися, мінятися.
УАХ - Уігіиаі Асісігезз еХіепзіоп - популяр-
на родина 32-розрядних міні-ЕОМ, яку
випускала з 1978 по 1990 р. колишня кор-
порація ОІ£Іїа1 Едиіршепі Согр. Приклад: Іп
ту Гігзі уеаг ої зіисііез, уує Касі а \/АХ гиппіпд
\/М8. (Ііпиз Топ/аісіз) - Коли я був на першому
курсі, у нас стояв УАХ з операційною систе-
мою \/М8. (див. також ПЕС, УМЕ).
УВ - мова Уізиаі Вазіс # мова програмуван-
ня корпорації Місгозой.
УВА - Уізиаі Вазіс Гог Арріісаііопз - Уізиаі
Вазіс для застосувань # пакет корпорації
Місгозой, що дає змогу мовою Уізиаі Ва-
зіс створювати застосування, виконувані
в середовищі Місгозой Оїїісе. З'явився в
1993 р. в Ехсеї і Рго]есі, у 1994 р. уведе-
ний до СКБД Ассезз.
УВЕ - Уісіео ВІО8 Ехіепзіоп - відеорозши-
рення ВІО8, стандарт УВЕ (асоціації
УЕ8А).
УВІ - Уеггісаі В1апкіп£ Іпіегуаі - вертикаль-
ний інтервал зворотного ходу променя
[ЕПТ].
VВN = УЕ8А ВгоасІсазііп£ Меіу/огк - широ-
комовна мережа УЕ8А, мережа УВК
УВХ8 - Уегу Ьі§Ь зреесі ВаскЬопе Хеіу/огк
Зегуісе #155 Мбіт/с магістраль Інтернету,
запланована до впровадження в США.
УВО - Уаіие-Асісіесі Виуоиі - викуп (закупів-
ля) [усієї партії товару] з доданою вартістю.
УВОХ - Уібео-іпіегіасе Ьох - блок відеоін-
терфейсу, стандарт УВОХ # служить для
підключення побутової відеоапаратури до
ПК. Апаратна реалізація архітектури
Уізса корпорації 8опу.
УВК - УагіаЬІе Вії Ваіе - змінний потік да-
них # 1. Загальна назва для двох варіантів
цього сервісу в мережах АТМ. Цей режим
надає певні гарантії ширини пропускання:
зазвичай гарантовано мінімальну або се-
редню смугу пропускання. Розрізняють
передавання в реальному часі (гіУВК) і не
в реальному часі (пгіУВК) (див. також
АВК, СВК, ІТВК)*9 2. Варіант кодування в
МРЕС-2 (див. також СВК).
УВ8сгірі - Уізиаі Вазіс 8сгірі - мова
УВ8сгірі # мова для написання сценаріїв,
розроблена корпорацією Місгозой. Цей
діалект (підмножина) мови Уізиаі Вазіс
підтримує браузер М8 Іпіетеі Ехріогег.
Дає змогу створювати нескладні веб-зас-
тосування (див. також АауаЗсгірі,
кіір:/Лку\г\м. тісго8о/і. сот/8сгірііп%/уЬ8СГІріі
УВХ - 1. Уізиаі Вазіс еХіепзіоп - розширен-
ня Уізиаі Вазіс; 2. Уізиаі Вазіс Сопігої -
елемент керування Уізиаі Вазіс # фрагмент
виконуваного коду, що відповідає стандар-
ту інтерфейсу Місгозой Уізиаі Вазіс.
УС - 1. Уігіиаі Сопіаіпег - віртуальний кон-
тейнер; 2. див. уігіиаі сігсиіі/соппесііоп',
3. див. уігіиаі скаппеЦ 4. див. уігіиаі соп-
песііоп', 5. див. уісіео сопігоііег.
УСС - Уігіиаі СЬаппеї Соппесііоп - з'єднан-
ня віртуальних каналів, УСС-з'єднання #
логічне з'єднання, установлюване між
двома кінцевими станціями АТМ. Може
складатися з одного чи більше віртуаль-
них каналів (див. також уігіиаі скаппеї).
УСІ - Уігіиаі СЬаппеї Шепіійег - ідентифі-
катор віртуального каналу # у мережах
АТМ- це розміщувана в заголовку ділян-
ки унікальна позначка, яку присвоюють
під час відкриття віртуального каналу і
використовують сусідні пристрої, які бе-
руть участь у передаванні даних, для пе-
респрямовування на потрібний порт діля-
нок, що належать цьому каналу (див. та-
кож се\ї[2],уігіиаІ сЬаппеї, УРІ).
УСЬ - 1. Уізиаі Сотропепі ЬіЬгагу - бібліо-
тека візуальних компонентів, бібліотека
УСЬ # бібліотека об’єктно-орієнтованих
компонентів, використовувана в інстру-
ментальних пакетах Вогіапсі С++ ВиіИег і
ИеІрЬі для швидкого розроблення засто-
сувань. Містить більше 100 готових до
використання компонентів, які можна мо-
дифікувати чи створювати на їхній базі
519
УСМ
нові компоненти (див. також Асііує,
2. Упїиаі СЬаппеї Ьіпк - ланка вір-
туального каналу # див. також УСС, УСІ.
УРС, уігіиаіраік.
VСN - 1. Уіїїиаі Сіизіег КитЬег - віртуаль-
ний номер кластера # у ЬҐГЕ8 - порядко-
вий номер кластера у файлі (див. також
сіизіег, ЬСМ, МРТ[2]У, 2, Уігіиаі Сігсиіі
ЬІитЬег - номер віртуального каналу.
УСК - Уісієо Саззеїіе Кесогдег - відеомагні-
тофон # див. також ПУСК.
УВІ) - Уіїїиаі Оізріау Огіуєґ - драйвер вір-
туального дисплея # див. також сігіуєг.
УВВР - УЕ8А Бізріау Пешапсіз [Пейпіііоп]
Ргоіосої - протокол визначення вимог до
дисплеїв УЕ8А.
УВЕ - Уізиаі Веуеіортепі Епуігоптепі - ві-
зуальне середовище розроблення # див.
також ЮОЕ, ЮЕ^.
УВЕС - УНВЬ Ое8І£п ЕхсЬап^е Огоир -
група обміну проектною інформацією мо-
вою УНВЬ, група УВЕС.
УВІ - Уісієо Вєуісє ІпІегГасе - інтерфейс
відеопристроїв.
УВ8 - УагіаЬІе Вгор 8іхе - змінюваний роз-
мір крапель [барвника під час струмене-
вого друку].
УВ8Ь - Уегу Ьі§Ь Ьіі-гаїе Ві^ііаі 8иЬ8сгіЬег
Ьіпе - високошвидкісна цифрова абонент-
ська лінія # швидкодіюча модифікація
хО8Ь (до 52 Мбіт/с).
УВТ - Уісієо Візріау Тегшіпаї - відеотермі-
нал # складається з екрана на ЕПТ і клаві-
атури. Синонім - топііог (див. також
скагасіег %епегаіог, СВТ, кеуЬоагсі).
УВІ! - Уісієо [Уізиаі] Візріау ІІпіі - монітор
[комп’ютера], термінал # пристрій, екран
якого використовує комп’ютер для виводу
текстів і графіки (див. також сІшпЬ іегті-
паї, топііог, зсгееп).
УЕ - уігіиаі єпуігопшєпіз - устатковання
[середовище] для віртуальної реальності
# див. також уігіиаі геаіііу.
уєсіог - 1. вектор # 1) у програмуванні - од-
новимірний масив даних, складений з од-
нотипних елементів (порівн. зсаіаг; див.
також аггау); 2) у КГА - лінія чи перемі-
щення, визначені їх кінцевими точками
(див. уєсіог угаркісз); 3) блок ОЗП, що мі-
стить адреси підпрограм оброблення пе-
реривань (див. також іпіеггирі уєсіог);
2. дієсл. направляти.
уєсіог сотриіег - векторний комп’ютер #
порівн. зсаіаг ргосеззог; див. також уєсіог
ргосеззог
уєсіог сіізріау - векторний дисплей # дисп-
лей, призначений для відображення век-
торної графіки (порівн. газіег сіізріау; див.
також уєсіог ууаркісз).
уєсіог Гопі - векторний шрифт # шрифт, у
якому символи описують відрізками ліній
і дуг (порівн. Ьіітарресі/опі). Це дає змо-
гу програмно змінювати кегель такого
шрифту, тому векторні шрифти часто на-
зивають масштабованими (див. також
кіпіз, оиіііпе/опі, зсаІаЬІе/опі, зсгееп /опі,
ТгиеТуре).
уєсіог £гарЬіс$ - векторна графіка # графі-
ка, у якій зображення будують з точок,
відрізків прямих ліній, багатокутників і
тексту, а також груп таких об’єктів. Дає
змогу легко змінювати масштаб зобра-
ження і будь-який елемент отсунка, оскі-
льки кожна частину зберігають як незале-
жний об’єкт. Використовують в САПР під
час побудови тривимірних моделей (див.
також Ьіітарресі ууаркісз, /гасіаі §гаркісз,
§гаркісз, газіег утаркісз, уєсіог сіізріау).
УЄСІОГ рґОСЄ88ІП£ - оброблення ВЄКТОрНИХ
даних, розм. оброблення векторів # див.
також уєсіог, уєсіог сотриіег, уєсіог ргос-
еззог.
уєсіог ргосеззог - векторний процесор #
комп'ютер, який має набір команд для од-
ночасних обчислень, виконуваних над од-
новимірними масивами цифрових даних
(векторів). Різниця між векторним і мат-
ричним процесорами - хоча вони й вирі-
шують схожі завдання, але у векторному
процесорі вектор цілком передається в
спеціальний функціональний блок, а у ма-
тричному - кожен елемент вектора пере-
дається в окремий арифметичний при-
стрій (див. також аггау ргосеззог, 8ІМО,
уєсіог).
уєсіог іаЬІе - таблиця переходів # див. та-
кож ]итр іаЬІе.
уєсіогєсі іпіеггирі - векторне переривання #
переривання, супроводжуване видачею
унікального коду (номера переривання),
що ідентифікує джерело переривання
(див. також іпіеггирі, іпіеггирі питЬег, іп-
іеггирі уєсіог).
уєсіогіхаііоп - векторизація # перетворення
растрового зображення у векторне (по-
рівн. газіегіхаііоп).
уеіосііу - швидкість.
уєпйог - постачальник, виробник, прода-
вець, проф. вендор # див. також сіеаіег,
сІізігіЬиіог, тапи/асіигег, ИЕУ, ОЕМ, ге-
зеїіег, зоїиііоп ргоуісіег, УАО, УАВ.
уєпйог іпсіерепсіепі - не залежний від виро-
520
уегіїсаі (Іепаііу
бника # продукт, виконаний на основі за-
гальноприйнятих стандартів, для роботи з
яким можна використовувати продукти
сторонніх виробників (див. також та-
скіпе-іпсіерепсіепі).
уепсіог-8ресіїїс - обумовлений фірмою-пос-
тачальником.
уепеіїап Ьііпд - піднімальні жалюзі, ефект
зубчастих перекручувань, що нагадує “пі-
днімальні жалюзі” (КГА).
уег - ДИВ. УЄГ8ІОП.
уєгЬ - операція над ОЬЕ-об’єктом # напри-
клад, програвання чи редагування.
уегЬове - багатослівний, докладний # на-
приклад, УегЬозе 1І8ІІП£ - докладний ліс-
тинг.
уегііїсаіїоп - 1. верифікація, контроль, пе-
ревірка #1) перевірка правильності вико-
нання операції (див. також сіаіа уегі/іса-
ііогі); 2) у САПР електроніки - перевірка
правильності електричних з’єднань конце-
птуальної електричної схеми чи дотри-
мання технологічних норм виготовлення
друкованих плат; 2. верифікація #1) фор-
мальний доказ правильності програми;
2) у програмній інженерії - оцінювання
системи чи її компонентів наприкінці ста-
дії розроблення з метою виявлення, чи
відповідають ці продукти умовам, вису-
нутим на початку цієї стадії. Верифікація
не виявить помилки, якщо вхідна специ-
фікація неправильна, внаслідок чого по-
милка може вплинути на подальші стадії
розроблення (див. також уаіісіаііогі).
уегійег - верифікатор # пристрій і/чи про-
грама, що займається верифікацією. При-
клад: ТЬе уегійег І8 а сгійсаі сотропепі ої ІНіз
^уа уігіиаі тасґііпе. - Одним з головних ком-
понентів цієї віртуальної машини Зауа є вери-
фікатор. (див. уегі/ісаііогі).
уегіГу - перевіряти, контролювати, верифі-
кувати.
Уегі1о£ - мова Уегіїод # мова опису апарату-
ри, розроблена Філом Морбі (РЬіІ МогЬу)
наприкінці 1980-х років. Дає змогу описува-
ти електронний пристрій на рівні як компо-
нентів, плат, так і системи. Після того, як
компанія Сасіепсе зробила його загальнодо-
ступним, Уегі1о£ став стандартом ІЕЕЕ
риЬІіс сіотаіп, УНЕЕ).
УЄГ8ІОП (¥ЕК, уег) - версія # одна з копій
(редакцій) програми, випущена для усу-
нення в ній помилок і/чи додавання нових
функцій. Зокрема файл, що є модифіка-
цією іншого файлу (див. також аірка чег-
8Іоп, Ьеіа уегзіоп, сгірріесі уегзіоп, ечаїиа-
ІІОП УЄГ8ІОП, ІПІІІаІ УЄГ8ІОП, ІІ£кі УЄГ8ІОП, ге-
Іеа8е, ге1еа8е сапсіісіаіе, геІеа8есі мег8Іоп,
гип-ііте уєг8Іоп, ігіаі уєг8Іоп, уєг8Іоп соп-
ігої).
УЄГ8ІОП сопігої - керування версіями, конт-
роль версій [ПЗ, документів], [автомати-
зоване] керування варіантами-покоління-
ми [проекту ІС] чи версіями [програмних
засобів] # система керування початкови-
ми текстами, документами і шаблонами,
застосовувана під час розроблення вели-
ких програмних проектів. Система такого
класу ґрунтується на БД, у якій реєстру-
ють зміни, зроблені в програмах і докуме-
нтації всіма задіяними в проекті програ-
містами і розробниками. Приклад: Зігісі
уегзіоп сопігої із песеззагу Тог ІедаІ ассоипіаЬіІ-
ііу, Ьаскир апсі сіізазіег гесоуегу. ^атез Ко-
Ьегізоп) - Строгий контроль версій необхідний
для обліку роботи з легальним ПЗ, резервного
копіювання і відновлення у разі аварій, (див.
також соп/і%игаііоп тапа§етепі, та]ог
ГЄІЄО8Є, ГЄУІ8ІОП сопігої, УЄГ8ІОП, УЄГ8ІОП
питЬег).
уегвіоп питЬег - номер версії # позначка,
номер версії записують у вигляді Х,¥, де
X - головний номер версії, а ¥ - номер
релізу. Зміна номера релізу означає вне-
сення в продукт невеликих змін. Чим ви-
ще номер версії, тим більше етапів розви-
тку пройшов цей продукт. Номери версій
використовують в системах керування ве-
рсіями (див. також УЄГ8ІОП, УЄГ8ІОП соп-
ігої).
УЄГ8ІОПІП£ - ДИВ. УЄГ8ІОП СОПІГОІ.
уегво - лівий бік [сторінка] розвороту жур-
налу, газети; парна сторінка # порівн.
гесіо*, див. також/асіп%ра§е8.
уегіех - вершина, верхівка # вершина кута
трикутника чи іншої геометричної фігу-
ри; (див. також ЕЕА).
уегіісаі аіщптепі - вирівнювання по верти-
калі # розміщення тексту на сторінці від-
носно її верху, низу чи середини (див. та-
кож аіі^птепі, /еаікегіп^, ]и8іі/ісаііоп, Іе/і
]и8іі/ісаііоп, га^есі гір/ії).
уегйсаі арріісаііоп - див. чегіісаі тагкеі
арріісаііопз.
уегіісаі Ьаг - вертикальна риска, символ “|” #
використовують для позначення програм-
них каналів, що перенаправляють вихід
одного процесу на вхід іншому (див. та-
кож ріре).
уегіісаі сіепзіїу - поздовжня щільність запи-
сування; рідко - вертикальна щільність
записування # див. також сіеп8Ііу.
521
уегіісаі епсосііп£
уегіїсаі епсосІіп£ - вертикальне кодування #
див. також когігопіаі епсосИп%.
уегіісаі тагкеі - вертикальний ринок # тер-
мін використовують для посилання на га-
лузь чи групу компаній, які можуть засто-
совувати однакові маркетингові стратегії,
оскільки ці компанії мають однакові по-
треби, наприклад, медицина, добувна
промисловість тощо.
уегіїсаі тагкеі арріісаііопз (також уєгіі-
саі арріісаііопз) - вертикальні застосу-
вання, застосування для вертикального
ринку # сукупність застосувань і послуг
для вирішення завдань конкретної вироб-
ничої чи соціальної сфери на противагу
горизонтальним (загальним) застосуван-
ням (Ьогіхопіаі арріісаііоп), якою є, напри-
клад, сукупність засобів автоматизації ба-
нківської діяльності (див. також когігопіаі
тагкеі).
уегіісаі епсос1іп£ - вертикальне кодування #
порівн. когігопіаі епсосііп^.
уегіісаі тагкеі арріісаііопз - див. уегіісаі
арріісаііопз.
уегіісаі рагііу - поздовжній контроль пар-
ності # див. також ечеп рагііу, когігопіаі
рагііу, рагііу, рагііу еггог.
уегіісаі гесог<1іп£ - перпендикулярне [вер-
тикальне] записування # метод магнітно-
го записування, за яким доріжки на носії
розміщують не горизонтально, а перпен-
дикулярно, що забезпечує велику ємність
носія.
уегіісаі геГгезЬ гаіе - кадрова частота моні-
тора, частота регенерації # частота пробі-
гу променя порядково з верхнього лівого
кута екрана в правий нижній кут (див. та-
кож когігопіаі ге/гезк гаіе).
уегіісаі зсаІаЬіІііу - вертикальна масштабо-
ваність # нарощування обчислювальної
потужності системи робиться заміною її
цілком чи її окремих модулів на продук-
тивніші (порівн. когігопіаі зсаІаЬіІііу\ див.
також зсаІаЬИііу).
уегіісаі зрасіп£ - інтервал рядків, міжряд-
ковий інтервал, міжряддя # інтервал між
двома послідовними рядками тексту (див.
також Нпе зрасіп%).
уегіісез - вершина від уегіех.
УЕ8А - 1. Уісієо Еіесігопісз Зіапсіагсіз Аззо-
сіаііоп - асоціація зі стандартизації в га-
лузі відеотехніки [і мікроелектроніки],
асоціація УЕ8А # поєднує більше 50
фірм. Розробляє відеостандарти підвище-
ної роздільної здатності для ПК із шина-
ми І8А і ЕІ8А; 2. Стандарт УЕ8А високо-
швидкісної локальної відеошини для ПК #
підвищує продуктивність графічного ви-
воду.
У.ЕА8Т- див. У.34.
УЕАТ - Уігіиаі Еііе АПосаііоп ТаЬІе, Уігіиаі
ГАТ - віртуальна таблиця розміщення
файлів, віртуальна ГАТ # файлова систе-
ма, підтримувана УУіпсІо^з 95. Уперше
з'явилася в \Уіпс1о\У8 ібг АУогк^гоирз 3.11.
Дає змогу використовувати довгі (до 255
символів) імена файлів і зберігає дату ос-
таннього доступу до файла (див. також
СВК5, ГАТ, ХГЕ8).
УЕС - уока^е-іо-йедиепсу сопуєгієг - пере-
творювач напруги в частоту, мікросхема
УГС.
УЕВ - люмінесцентний екран.
Уї (також УЕ\¥) - Уісієо Еог ХУіпсклуз - фо-
рмат УНУ # один з форматів цифрового
відео, підтримуваний ОС ХМЇпсклуз. Роз-
роблений корпорацією Місгозой (див. та-
кож МРЕС).
УСА - 1. Уісієо СгарЬісз Аггау - (за кон-
текстом) адаптер, графіка, стандарт
УСА # відеографічний адаптер - стан-
дарт, уведений ІВМ у 1987 р. До режимів,
визначених у ЕОА, додано режими робо-
ти з роздільною здатністю 640 х 480 то-
чок у графічному режимі з палітрою в 16
кольорів і з роздільною здатністю
720x400 - у текстовому режимі. Його
спадкоємець - стандарт ЗирегУСА (див.
також ССА, ЕОА, МОА[2], МЕСА, 8УСА,
8ХСА, ІЗХСА, ХОА); 2. Уісієо Саіе Аггау -
відеовентильна матриця.
УНИК - Уегу ЬІ£Іі зреесі іпіе^гаіесі сігсиіі
(УН8ІС) Нагсіїуаге Пезсгіріїоп Ьап^иа^е -
мова УНИК # МВР, розроблена у 1980-ті
роки на замовлення МО США (стандарт
ІЕЕЕ 1076) в рамках проекту УН8ІС зі
створення високошвидкісної елементної
бази. Має Асіа-подібний синтаксис. Дає
змогу описувати одночасні події, структу-
ру системи, декомпозувати системи на
підсистеми, моделювати функціонування
системи та багато іншого. Дуже пошире-
на в САПР електронних схем, стала стан-
дартом де-факто Має ряд розширень для
роботи з аналоговими та мішаними сигна-
лами (див. також зііісоп сотріїег, УегіІо&,
УНЕЬ-Т, УЬ8І).
УНБЬ-Т - [тестова] мова УНОЬ-Т # під-
множина мови УНЕЬ для [автоматичної]
генерації тестів, тестова підмножина мо-
ви УНВЬ.
УНЕ - Уегу НІ£Іі Егедиепсу - дуже висока
522
уієууєг
частота, частотний діапазон УНГ # метро-
вий діапазон, діапазон частот електромаг-
нітних хвиль від ЗО до 300 МГц (довжи-
ною від 10 до 1 м) (див. також ЕНЕ, еіес-
ігота^пеііс зресігит, НЕ, гасііо /гедиепсу,
СНЕ, ІІЬЕ).
УН8 - 1. Уісіео Ноте Зузіет - стандарт УН8
# стандарт для аналогового відеозаписуван-
ня на відеокасети, розроблений ГУС і Маі-
зизіїіїа (див. також БУ, БУСАМ, Ні8,
8-УН8)} 2. Уегу НІ£Й Зреесі - надшвидкий.
УНЗІ - Уегу Ні§Ь Зреесі Іпіегіасе - високо-
швидкісний інтерфейс, протокол УНЗІ #
забезпечує передавання даних зі швидкіс-
тю 5 Мбіт/с.
УНЗІС - Уегу НІ£Й Зреесі Іпіе^гаіесі Сігсиіїз -
надшвидкі схеми з високим рівнем інтеграції.
УІА - 1. Уіїїиаі Іпіегїасе АгсЬііесШге - спе-
цифікація УІА; 2. Назва фірми-виробника
мікропроцесорних наборів для ПК.
уіа - перехідний отвір # у САПР друкова-
них плат розрізняють перехідні отвори
міжшарові й наскрізні (ікгоиук уіа) (див.
також уіа £гісГу
уіа £гі(1 - сітка розміщення перехідних
отворів # у САПР друкованих плат -
установлюють кратною кроку сітки тра-
сування (див. також ікгои^к уіа, уіа).
уісііт сасЬе - кеш-пам'ять “жертовних” да-
них, кеш-пам'ять третього рівня # див. та-
кож іегііагу саске.
уісіео - 1. відеосигнал # див. також Іосаі Ьиз
уісіео, уісієо асіаріег} 2. відеозображення #
див. також гєуєгзє уШєо} 3. відео # послі-
довність кадрів, змінюваних з певною ча-
стотою, з реальними чи створеними так
чи інакше зображеннями. Кіно і телеба-
чення - різновиди відео (див. також /гате
гаіе, ііує уісіео, ИТ8С, РАЬ, 8ЕСАМ,
зігеатіп% уісіео).
уісіео асіаріег - відеоадаптер, відеоконтро-
лер # плата розширення ПК, що керує ви-
водом на монітор. Якщо такий пристрій
реалізовано у вигляді одної чи кількох мі-
кросхем на системній платі (як це прийн-
ято зараз), його називають відеоконтроле-
ром (уісіео сопігоііег). До відеоадаптерів
належать всілякі графічні прискорювачі.
Синонім - сіізріау асіаріег (див. також
ргаркісз асіаріег, 8УСА, 8ХОА, ІІХСА,
УСА, уісіео тетогу, ХОА).
уісіео сагсі - див. уісіео асіаріег.
Уісіео СВ - відеодиск, відео-СП # компакт-
диск з цифровим записом відеофільму.
уісіео сошрге88Іоп - ущільнення відеозобра-
ження # див. також МРЕС.
уісіео сопігоііег (УС) - відеоконтролер #
блок процесора чи окрема мікросхема, що
відповідає за відеоінтерфейс (див. також
уісіео асіаріег).
уісіео с1і§Шгег - пристрій оцифровування
відеозображення # перетворює аналого-
вий відеосигнал на цифровий.
уісіео оп сіетапсі (УОВ, Уо) - відео-на-ви-
могу # система індивідуальної доставки
абоненту телевізійних програм чи відео-
фільмів по кабельній мережі (чи І8БХ) з
мультимедіа- чи відеосервера, де вони
зберігаються в ущільненому (зазвичай у
форматі МРЕС) вигляді (див. також
сіезкіор уісіео, е-епіегіаіптепі, ЕМУ, іпіег-
асііуе уісіео, ііує уісіео, зігеатіп% уісіео).
уісіео ВАМ (УКАМ) - відео-ОЗП, відеопа-
м'ять # двопортовий швидкодіючий дина-
мічний ОЗП відеоадаптера чи відеоконт-
ролера, на якому відеозображення можна
одночасно записувати і зчитувати для ви-
воду на монітор. Синоніми - зсгееп тет-
огу, уісіео тетогу (див. також уісіео
асіаріег, РУДАМ).
уісіео 8егуег - відеосервер # комп'ютер чи
ПЗ, що доставляють потокове відео засто-
суванням відео-на-вимогу (див. також
зігеатіп% уісіео, уісіео оп сіетапсі).
уісіео $1геатіп§ - потокове відео # техноло-
гія передавання відео через Інтернет. Си-
нонім - зігеатіп% уісіео.
Уісіео УУіпсіоуу - відеовікно, вікно для відео #
вікно на екрані комп'ютера, в якому виво-
диться повнокадровий відеофільм.
уіс1еосопіегепсіп£ - відеоконференція, відео-
конференцзв’язок # див. також Н.323, іеіе-
соп/егепсіп&, уізиаі соІІаЬогаііоп.
уісіеосіІ8к (також іавег с1І8с) - аналоговий
лазерний диск.
уієуу - 1. відображення інформації на екрані,
перегляд [файла]; 2. вид, план, подання
(зображення сцени, видиме з відповідної
точки); 3. подання, розріз даних [бази да-
них] # підмножина БД, необхідна конкре-
тному застосуванню. Ті ж самі поля запи-
су можуть виглядати по-різному, залежно
від того, у як до них звертаються. Ціле в
одному поданні, можна трактувати як чи-
сло з десятковою комою в іншому (див.
також БВМ8)} 4. “знімок” (образ робочого
листа електронної таблиці); 5. видимий
елемент чи об'єкт [системи ТигЬо Уі§іоп] #
див. також тиіе оЬ)есі.
уієууєг - програма перегляду, проф. вьювер #
функція в застосуванні, що реалізує пере-
гляд файла в одному з форматів. Зазвичай
523
Уієуу Мапа^ег
реалізують велику кількість вьюверів, то-
му що є багато форматів файлів.
Уієлу Мапа^ег - диспетчер поглядів.
уіє\у оГ ІЬе сіаіа - погляд на дані, розріз да-
них # вибірка даних за певним набором
полів із запису.
уіелурогі - вікно перегляду # частина екра-
на, виділена для інтерактивної роботи з
зображенням.
УІЬБ - Уізиаі Ьап£иа£е Гог ПаїаЬазез - мова
опису відеозображень для БД, мова VIII).
УІМ - Уепсіог Іпберепбепі Ме88а§іп§ - про-
токол обміну повідомленнями між вироба-
ми різних [незалежних] постачальників #
інтерфейс для створення систем електро-
нної пошти.
УЖЕ8 - Уігїиаі Кеіїуогкіпй Зузіетз - вірту-
альна мережна [операційна] система, ме-
режна ОС УЕЧЕ8 # глобальна мережна
ОС і мережа фірми Вапуап Бузіетз. Сумі-
сна з ОС ИеіДУаге фірми Ьїоуєіі і ЬАИ
Мапа^ег (див. також пеімюгк орегаііп%
зузіет).
УЖЕ8 ІР # базовий протокол передавання
даних, використовуваний у мережі Вап-
уап УШЕ8.
УІО - Уісіео Іприі/Оиіриі - відеовхід/відео-
вихід.
уіоіаііоп - порушення # приклад: іЬе уіоіа-
ііоп оГ баіа іпіе^гіїу - порушення ціліснос-
ті даних.
уіоіаіог - порушник.
УІР - 1. Уісіео Іша§е Ргосеззог - процесор
відеозображень # спеціалізована мікро-
схема, шо дає змогу будувати зображення
з природними колірними тонами, керува-
ти відтворенням кожного елемента;
2. УНВЬ Іпзігисііоп Ргосеззог - командний
процесор [мови] УЬШЬ; 3. Уісіео ІпГогша-
ііоп Ргоуібег - провайдер відеоінформації.
уігїиаі - віртуальний, уявний, гіпотетичний #
від лат. уігіиз - сила, дія, ефективність.
уігіиаі асісігезз (УА) - віртуальна адреса #
адреса у віртуальному адресному просто-
рі (див. також аЬзоІиіе асісігезз, Іо^ісаі асі-
сігезз, ММІІ, геїаііче асісігезз, ТЬВ, чігіиаі
асісігезз зрасе).
уігіиаі асісігезз зрасе - віртуальний адре-
сний простір # діапазон віртуальних
адрес, доступних процесу. Наприклад,
у ДУіпсЕлуз N7 кожному процесу до-
ступний унікальний адресний простір
розміром 4 Гбайт (див. також асісігезз
зрасе, Іо^ісаі асісігезз, чігіиаі асісігезз).
уігіиаі сЬаппеї (УС) - віртуальний канал #
у мережах з віртуальними каналами
(АТМ, Х25, ГК) - односпрямоване з’єд-
нання між двома кінцевими станціями
АТМ, установлюване на період їхньої
взаємодії для передавання ділянок з одна-
ковим ідентифікатором (номер віртуаль-
ного каналу встановлюють на кожну з лі-
ній зв’язку, що утворюють маршрут пере-
давання ділянок або пакетів. Комутатори
за допомогою таблиці трансляції номерів
віртуальних каналів міняють його під час
відправлення ділянки в наступну лінію на
маршруті. Це зроблено для зменшення
максимальної кількості номерів). В АТМ
є три типи віртуальних каналів: РУС, ВУС
і ВРУС (див. також УСС, УСІ).
уігіиаі сігсиіі (УС) - див. УСІ.
уігіиаі соппесііоп (УС) - віртуальний канал
(з’єднання, ланцюг) # 1. шлях передаван-
ня інформації в мережі з комутацією па-
кетів. Функціонально еквівалентний виді-
леному двоточковому з'єднанню, однак
маршрут проходження даних не зафіксо-
вано, а вибирається в момент передавання
прозоро для відправника й одержувача;
2. у мережах АТМ - повна адреса, розмі-
щена в заголовку ділянки та складена з
УРІ + УСІ.
уігіиаі сошшипііу - див. опііпе соттипііу.
уігіиаі сопГегепсе сепіег - віртуальний кон-
ференц-центр # сервер для організації та
керування мережними конференціями, го-
ловним завданням якого є визначення
ІР-адрес усіх учасників, установлення
зв'язку між ними, резервування дати й ча-
су проведення конференції, забезпечення
функцій безпеки.
уігіиа1-іта§е Ше - файл віртуального образу #
для технології записування на СБ-К - суку-
пність покажчиків до файлів, що розміще-
но на жорсткому диску і підлягають пере-
даванню в накопичувач СИ-К (але не фі-
зична копія образу цих файлів). Зазичай
використовують під час записування “на
ходу”.
уігіиаі шасЬіпе (УМ) - віртуальна машина #
неіснуючий абстрактний комп'ютер, ро-
боту якого реалізовано на реальній маши-
ні за допомогою програмних засобів.
Найвідомішу концепцію віртуальної ма-
шини запропонувала корпорація ІВМ на
початку 1980-х років у її ОС для мейн-
фреймів. Приклад: Еасїі ІВМ изег гап Йіеіг о\л/п
уігіиаі тасїііпе сотріеіеіу ізоіаіесі Тгот аІІ оІНег
уігіиаі тасіїіпез зо іґіеге меге по зесигііу ргоЬ-
Іетз. - Кожен користувач ІВМ працював із вла-
сною віртуальною машиною, цілком ізольова-
524
уізиаі рго§гатшіп§
ною від усіх інших віртуальних машин, так що
проблем безпеки не було. (див. також /КЛ/).
уіііпаї тетогу (УМ) - віртуальна пам'ять #
спосіб розширення обсягу адресованої фі-
зичної пам'яті за допомогою розбиття її
на сторінки (ра%е) фіксованого розміру (у
деяких системах - на сегменти змінної
довжини), а також організації виванта-
ження невикористовуваних сторінок у бу-
ферну ділянку на диску (див. шар /Іе,
шарріп§) і завантаження їх з диска під
час запиту. Перевага використання вірту-
альної пам'яті в тім, що програму не по-
трібно розбивати на оверлеї (оуегіау), мо-
жна завантажити для виконання більшу
кількість застосувань і обробляти в про-
грамі великі масиви даних (див. також
ра%е оуегІарріп°, ікгазкіп^).
уігіїїаі пеЬуогкіп£ - віртуальні мережні
технології # комунікації усередині віртуа-
льних ЛОМ і між ними або використання
Інтернету замість приватної мережі для
зв’язку віддалених підрозділів (див. також
УРРІ).
уігіїїаі оїїїсе - віртуальний офіс # у такому
офісі можуть працювати співробітники
трьох типів: надомні працівники (іеіе-
соттиіег), працівники віддалених офісів
(іеіеууогкег) і мобільні працівники (тоЬИе
ууогкег).
уігіиаі раііі - віртуальний шлях # заголовок
у мережах АТМ має два рівні адресації:
віртуальний шлях (УРІ) і віртуальний ка-
нал (УСІ). Шлях поєднує групу односпря-
мованих віртуальних каналів (уігіиаі сіг-
сиіі), що мають висувати схожі вимоги до
мережі, але можуть мати різних абонен-
тів. Кожний віртуальний шлях має свій
унікальний ідентифікатор від 0 до 255.
уігйіаі геаііїу (УК) - віртуальна реальність # у
комп’ютерній графіці - складні системи
моделювання псевдофізичної реальності
(наявної чи вигаданої), що формують у
користувача ілюзію дії в певному просто-
рі, наприклад, у тривимірних візуальних
“світах”. Моделювання виконують за до-
помогою потужного комп'ютера і таких
аксесуарів, як стереоскопічні окуляри, се-
нсорні рукавички, шолом. Інформація про
дії самого користувача надходить у ком-
п'ютер від пристроїв, що реєструють його
положення і рухи (див. також ООР, кар-
іісз, НМО, УШІ/
уігіиаі ргосе88ог - віртуальний процесор.
УІГ118 - [комп'ютерний] вірус # тип програм,
здатний до прихованого від користувача
саморозмноження для поразки інших про-
грам, комп'ютерів чи мереж. Є багато ви-
дів таких програм. Термін запропонував
Фред Коен (Кохен) у 1983 р., ще коли був
студентом Університету Південної Калі-
форнії (див. також апііуігиз, Ьасіегіа, Ьооі
уігиз, сопіепі уігиз, сгуріоуігиз, /Не іп/ес-
іог, Ш-ЬекауесІ зо/іхуаге, іп/есііоп, іп/огта-
ііоп \уаг/аге, Іо%іс ЬотЬ, тасго уігиз,
рка%е, роїутогркіс уігиз, зіеаіік уігиз,
Ттріап когзе, уассіпе, уігиз зсаппег, уігиз
умгііег, уіюгт).
уіпі8-1іке - вірусоподібний.
уіпі8 8саппег - програма пошуку вірусів #
наприклад, АУР “Лабораторії Касперско-
го” (див. також апііуігиз зо/їюаге, уігиз).
уігиз уугіїєґ - вірусорозробник, створювач
вірусів # див. також уігиз.
УІ8 - 1. Уізиаі Іпзігисііоп 8еі - набір команд
для роботи з графікою # набір з 48 ко-
манд, доданий фірмою 8ЦМ Місгозузіетз
у процесори ІЛігаЗРАКС для підтримки
мультимедійних застосувань, відеоконфе-
ренцій, ущільнення і декомпресії відео.
Спочатку розроблено під видавничу сис-
тему РЬоіозйор; 2. Уізиаі [Уісієо] Іпібгша-
ііоп Зузіет - візуальна інформаційна (від-
еоінформаційна) система # див. також
іп/огтаііоп зузіет', 3. Уоісе ІпГогтаііоп
Зузіет - голосова інформаційна система.
уізете - уізиаі рйопете - візуальна фонема,
візема # цифровий знімок (зразок) дис-
кретного положення губ промовця, вико-
ристовуваний у наступному синтезі мов-
лення за технологіями 8ВУТ8 і УТЗ.
уізіЬіііїу - видимість # у мовах програму-
вання - поняття, пов'язане зі ділянкою дії
ідентифікатора.
¥І8ІЬ1е Ьеіі (також уізиаі Ьеіі) - візуальний
[індикаторний] сигнал, “дзвіночок” # на-
приклад, миготіння рядка стану чи пункту
меню для привернення уваги користувача
чи оператора (див. також Ьеер, Ьеіі).
УІ8иа1 - 1. візуальний, зоровий; 2. видимий,
зримий.
уізиа! Ьеіі - див. уізіЬІе Ьеіі.
уізиаі соІІаЬогаііоп - візуальне співробіт-
ництво # ідеологія використання відео в
комп'ютерних мережах. Засоби і методи,
що дають змогу людям, які перебувають у
різних точках земної кулі, працювати над
спільними проектами (див. також гетоіе
соІІаЬогаііоп, уісієо соп/егепсіп/).
уізіїаі ргодгаттіпд - візуальне програму-
вання # метод, що дає змогу в інтерактив-
ному режимі розробляти вікна застосу-
525
уізиаі ууогкзіаііоп
вання, розміщаючи перетягуванням за до-
помогою миші кнопки, вікна повідомлень
тощо. Підтриманий багатьма сучасними
мовами програмування, наприклад Уізиаі
Вазіс (див. також рго%гаттіп%, рго^гат-
тіп% Іап%иа%е).
уізиаі ууогкзіаііоп - робоча станція для ві-
зуалізації # наприклад, результатів чи
експериментів моделювання (див. також
уюгкзіаііогі).
уізиаіігаііоп - візуалізація # вивід даних з
метою забезпечити максимальну зруч-
ність розуміння їх користувачем, напри-
клад, результатів оброблення наукового
. експерименту (зсіепііїїс уізиаііхаііоп).
уізиаііу £иіс1есІ - з візуальним керуванням #
наприклад, уізиаііу §иі<іес1 гоЬоіз - роботи
з візуальним керуванням (штучним зором).
УІТА - УМЕЬиз Іпіетаііопаї Тгабе Аззосіа-
ііоп - асоціація УІТА # див. також УМЕ-
Ьиз, кіїр://у^ууууііа.сот.
уііаі гесогсі - [життєво] важливий документ #
документ, непоправне ушкодження чи
знищення якого завдасть істотної шкоди
діяльності організації з юридичних чи ви-
робничих причин (див. також попеззепііаі
сіаіа).
УІТС - формат УІТС # формат тайм-кодів,
використовуваний під час відеомонтажу
(див. також ЬТС).
УЬА - Уоїшпе Ьісепзе А^геетепі - ліцен-
зійна угода для закупівель великих обся-
гів # див. також СІЛ.
УЬАХ - Уіїїиаі ^АN - віртуальна ЛОМ
(ВЛОМ) # вид мережі, в якій комунікації
та доступ здійснюють без знання структу-
ри мережі чи місцезнаходження конкрет-
ного ресурсу (логічна сукупність користу-
вачів, що мають загальний домен для ши-
рокомовних повідомлень) (див. також
ЬАИЕ, МРОА).
УЬВ - УЕ8А Ьосаі Виз - див. УЬ-Виз.
УЬ-Виз - УЕ8А Ьосаі Виз - шина УЬ-Виз,
локальна шина УЕ8А # стандарт 32-роз-
рядної локальної шини, розроблений Асо-
ціацією УЕ8А у 1992 р. (див. також ехрап-
зіоп Ьиз, Іосаі Ьиз, РСГ).
УЬС - УагіаЬ1е-Ьеп£іЬ Сос1іп£ - кодування
зі змінною довжиною [поля запису], коду-
вання за способом Хаффмана # найбільш
уживаним символам призначають найко-
ротші коди (див. також Ни//тап сосІіп£,
КЕЕ, УШ).
УЬВ - УагіаЬІе-Ьеп^іІі Весобег - декодер
полів змінної довжини, УЬЕ-декодер #
використовують зокрема у медіапроцесо-
рах. Приклад: Тґііз ТМ-1300 Ьаз \/Ю іо ассеї-
егаіе МРЕС бесос1е8 - Пристрій ТМ-1300 міс-
тить \/Ю, що дає змогу прискорити декодуван-
ня МРЕС. (див. також тесііа ргосеззог,
КЕЕ, УЕС).
УЬВВ - Уегу Ьаг£е БаіаВазе - надвелика
база даних # до них належать БД, що ви-
магають для збереження 50 МБайт диско-
вої пам'яті й більше. Найбільша БД у світі
займала в 1998 р. 24 Тбайт пам'яті.
УЬЕ - УагіаЬІе-Ьеп^іІі Епсобіп^ - див. УЬС.
УЬЕ - уегу 1о\у ігедиепсу - дуже низькі час-
тоти, ДНЧ # радіочастоти діапазону від З
до ЗО кГц (див. також ЕЬЕ^ ІЕЬЕ).
УЬЕ ЕМГ - уегу ІОАУ-їгециепсу ЕМГ - надни-
зькочастотні електромагнітні перешкоди.
УЬІ\¥ - Уегу Ьоп£ Іпзігисііоп \Уопі - архі-
тектура [процесора] з командними слова-
ми дуже великої довжини # у такій ко-
манді об'єднано кілька звичайних команд,
які виконують одночасно (паралельно) рі-
зні функціональні блоки процесора для
підвищення його швидкодії. Ріст продук-
тивності досягають за рахунок того, що
процесору не потрібно витрачати час на
організацію паралелізму на рівні команд
(див. ІЬР). Паралельно виконувані опера-
ції групує компілятор. Таким чином, ха-
рактеристики комп'ютера дуже залежати-
муть від якості компілятора, а ручна оп-
тимізація програми дуже складна. Архіте-
ктуру УЕШ-комп'ютерів запропонував у
1979 р. співробітник Єльського універси-
тету Дж. Фішер (див. також Ьгапск рге-
сіісііоп, СІ8С, ЕРІС, КІ8С, зирегзсаіаг аг-
скііесіиге).
УЬМ - 1. Уігіиаі ЬоасІаЬІе Мобиіе - віртуа-
льний завантажувальний модуль # у
№і\Уаге 4.x - програма, виконувана на
робочій станції з ВО8 чи АУіпсіоууз для за-
безпечення зв'язку із сервером; 2. Уегу
Ьаг£е Мешогу - надвелика оперативна па-
м'ять.
УЬ8І - Уегу Ьаг§е-8са1е Іпіе^гаііоп - надве-
лика міра інтеграції, надвелика інтеграль-
на мікросхема, НВІС # мікросхема, що мі-
стить на кристалі від 100 тис. до 10 млн
транзисторів чи логічних вентилів (див.
також 081, іпіе^гаіесі сігсиіі, Ь8І, М8І, 881,
ІІЕ8І).
УМ - 1. див. уігіиаі тетогу; 2. див. чігіиаі
таскіпе; 3. Уоіішеіег - вольтметр.
УМС - УЕ8А Медіа Сііаппеї - [стандарт-
ний] графічний канал УЕ8А, канал УМС.
УМЕ - Уегза Мосіиіе Еигоре - шина УМЕ #
стандарт популярної 16/32-розрядної ши-
526
уоісє таіі
ни, який запропонували в 1981 р. Джон
Блек (ІоЬп Віаск, Моіогоіа), Сесіл Кап-
лінські (Сесії Карііпзку, Рйііірз), Крег Ма-
ккена (СгаІ£ МасКеппа, Мозїек) за участі
компанії ТЬошрзоп. Визначений у станда-
рті ІЕЕЕ 1014-1987 і МЕК 821. Просува-
ється асоціацією УІТА. У першій версії
стандарт дозволяв частоту шини 10 МГц з
пропускною здатністю 40 Мбайт/с, нова
версія УМЕ64 збільшила пропускну здат-
ність удвічі. У наступній версії 2еУМЕ
частоту шини підвищено до 20 МГц, а
пропускну здатність - до 160 Мбайт/с.
Одну з останніх версій УМЕЬиз запропо-
нувала фірма Агіхопа Оі^іїаі з назвою
УМЕ320. Шину УМЕ складають три неза-
лежні магістралі: основна, локальна (У8В)
і послідовна (УМ8) (див. також Еигосагсі,
УХІ).
УМЕЬіі8 - Уегза Мосіиіе Еигосагсі Ьиз - ши-
на УМЕ-див. УМЕ.
УММ - 1. УігШаІ МасЬіпе Мапа^ег - диспе-
тчер віртуальних машин # підсистема
\Уіпсіо\¥8 95 забезпечує динамічний роз-
поділ пам’яті, планування завдань, функ-
ції сервера ЕРМІ, динамічне завантажен-
ня, роботу з віртуальними машинами
М8-ВО8 та інші функції; 2. УігШаІ Ме-
пюгу Мапа^ег - диспетчер віртуальної па-
м'яті # дає змогу ОС (наприклад, №іпсіоуу8
2000) використовувати пам'ять на жорст-
кому диску як частину ОЗП. Контролює
процес підкачування сторінок з диска в
ОЗП і назад (див. також 8ууар /Не, 8^ар-
ріп%, уігіиаі тетогу).
УМ8 - 1. Уігїиаі Метогу 8уз1ет - ОС УМ8 #
ОС, розроблена в 1976 ВІ£Йа1 Ециіртепі:
согр. для комп'ютерів УАХ, потім перене-
сена на АІрЬа-системи. До неї додано під-
тримку РО81Х, а систему перейменовано
на ОрепУМ8\ 2. У УМЕ - незалежна дво-
проводова магістраль для обміну повід-
омленнями між блоками системи, розмі-
щеними як в одному, так і в різних крей-
тах системи. Швидкість передавання - до
3,2 Мбіт/с.
УМТ - УігШаІ МеіЬобз ТаЬІе - таблиця вір-
туальних методів.
УОВ - Уісіео ОЬ]есІ - відеооб'єкт.
уосодег - вокодер, параметричний кодер #
апаратний чи програмний засіб, що реалі-
зує алгоритм ущільнення мови для збере-
ження і передавання по лініях зв'язку, на-
приклад, оцифрованої мови в голосовій
пошті. Вокодер під час роботи використо-
вує певну параметричну модель мовоут-
ворення (наприклад, ЬРС) і, ґрунтуючись
на ній, аналізує параметри вихідного мов-
ного сигналу (наприклад, інформацію про
параметри фільтра і джерело порушення),
а потім кодує ці параметри. У такий спо-
сіб по каналу зв'язку передається не сам
кодований мовний сигнал, а кодовані па-
раметри його моделі. Відновлення вихід-
ного мовного сигналу здійснюють за
допомогою спеціального синтезатора,
що використовує декодовані параметри
мови. Практично всі мовні кодери, що
працюють у діапазоні швидкостей ниж-
че 16 Кбіт/с, є параметричні (див. також
сотрге88іоп, уоісє таіі).
УОВ (також Уо) - 1. див. уісіео оп Нетап/
2. Уоісє Оуєг Оаіа - передавання голосу
поверх даних.
УоВ8Ь - Уоісє оуєг В8Ь - передавання го-
лосу (мови) по каналах В8Ь # див. також
УоІР.
УОЕК (також УоЕК) - Уоісє Оуєг Ггате
Кеіау - телефонія по мережі ГК, переда-
вання мови по мережі ЕК # мовний трафік
розбивають на сегменти та інкапсулюють
в пакети ЕК (див. також УоІР).
уоісє - голос, голосовий, мовний.
уоісє ассє$$ - мовний доступ.
уоісє аиіЬепіісаііоп - мовна аутентифіка-
ція, упізнання користувача за голосом #
дає змогу заощаджувати час, вмтрачений
на ручний ввід пароля в систему (див. та-
кож аиікепіісаііоп).
уоісє соттапй - мовна команда # команда
подана комп'ютерній системі голосом
(див. також уоісє-сігіуєп).
уоісє сотргє$$іоп - ущільнення мови, ущі-
льнення мовного сигналу # ущільнення
цифрового мовного сигналу дає змогу пе-
редавати його, використовуючи меншу
смугу пропускання. Для ущільнення за-
стосовують методи РСМ, АЕРСМ, СЕЬР
та ін. Синонім - 8рееск сотрге88Іоп (див.
також сотрге88Іоп).
уоісє-сігіуєп - керований голосом, з мовним
інтерфейсом # наприклад, уоісе-бгіуеп
арріісагіопз - застосування з мовним ін-
терфейсом (див. також Наіа-игіуеп, іпіег-
гирі-сігіуеп, тепи-сігіуеп).
уоісє ісІепШїсаііоп - див. 8реакег іНепії/ісаіїоп.
уоісє іприі - мовний ввід # засоби для вво-
ду в комп'ютер і розпізнавання мовних
команд (порівн. уоісє оиіриі\ див. також
паіигаї іприі, 8рееск гесо^піііоп).
уоісє шаіі (також уоісетаіі) - мовна [голо-
сова] пошта # вид електронної пошти, ко-
527
уоісе шаіі ап8ууегіп§ 8у8Іет
ли у вигляді листа зберігають мовне по-
відомлення. У загальному випадку -
будь-яка система для відправлення, збере-
ження й одержання мовних повідомлень,
зокрема розповсюджений на Заході готе-
льний телефонний сервіс. Приклад: Не
сіоезп’ї Іізіеп іо уоісе таіі, апсі гагеїу гезропсіз
іо етаіі. - Він не слухає мовну пошту й рідко
реагує на повідомлення електронної, (див. та-
кож е-таіі, таіІЬох, ІІМ, уоісе таіІЬох).
уоісе таіі ап8\\егіп£ зузіет - автовідпові-
дач у мовній пошті # див. також уоісе
таіі.
уоісе таіІЬох - голосова поштова скринька #
поштова скринька для мовних повідом-
лень (див. також уоісе таіі).
уоісе тогркіп^ - мовний морфінг # зміна
звучання голосу однієї людини так, щоб
він став схожий на голос іншої людини
(див. також тогркіп%).
уоісе оиіриі - мовний вивід - див. уоісе
8уПІкЄ8І8.
УОІСЄ рГОСЄ88ІП£ - оброблення МОВНИХ (ГО-
лосових) повідомлень # сукупність техно-
логій, що охоплюють голосову пошту,
цифрові автовідповідачі, довідкові кіоски
тощо.
УОІСЄ ГЄСО£ПІІІОП - 1. див. 8рееск гесоупіііоп;
2. розпізнавання (ідентифікація) голосу #
синонім - 8реакег ісіепіі/ісаііоп (див. та-
кож Ьіотеігіс ісіепіі/ісаііогі).
уоісе гесоуегу - відновлення системи мов-
ного зв’язку.
уоісе-гезропзе - з мовною відповіддю.
УОІСЄ ГЄ8РОП8Є ипіі - пристрій з мовною від-
повіддю (мовного відгуку).
уоісе 8упІЬе8І8 - синтез мови # синтез мови
комп’ютером за допомогою текстового
файлу чи фонетичного опису. Синонім -
8рееск 8упіке8І8 (див. також 77Х).
уоісе Ігаїїіс - голосовий трафік # переда-
вання по телекомунікаційній мережі зви-
чайного телефонного трафіка.
уоісешаіі - див. уоісе таіі.
УоісеУіелу # технологія поперемінного пе-
редавання мови й даних по лінії зв’язку.
Розроблена фірмою КабізЬ Соттипіса-
Ііопз Зузіетз Іпс. Адаптована Місгозой
для ^Уіпсіодуз 95.
УоісеХМЬ - Уоісе ЕхіепзіЬІе Магкир Ьап-
&иа£е - мова [специфікація, стандарт]
УоісеХМЬ # мова, розроблювана органі-
зацією УоісеХМЬ Рокит, що створена в
березні 1999 р. і об’єднує 44 фірми, серед
яких Егісззоп, Зіетепз, Ргапсе Теїесот,
Моуєіі, Затзип£ Еіесігопісз, 8ип Місго-
зузіетз, ІВМ, АТ&Т, Ьисепі Тесйпоіо^іез
і Моїогоіа. УоісеХМЬ має створювати й
передавати орієнтовані на веб персоналі-
зовані інтерактивні сервіси з мовною від-
повіддю, а також забезпечувати телефон-
ний і мовний доступ до інтегрованих БД
центрів обробки викликів (саіі сепіег ба-
ІаЬазез) і до інформації на веб-вузлах і в
інтрамережах. Поточна версія -
УоісеХМЬ 2.0 - має статус рекомендова-
ного стандарту ХУЗС (див. також саіі сеп-
іег, кіір://\у^\у.уоісехт1.огу>, ХМЕ).
УоІР (також УОІР) - Уоісе оуєг ІР - пере-
давання голосу [голосового трафіка] по
ІР-мережах, голос зверху ІР, телефонія на
базі ІР # побудована на основі протоколу
ІР технологія передавання мови по мере-
жах з пакетною комутацією. Використо-
вують для економії засобів під час міжмі-
ських і міжнародних дзвінків. Технологія
допускає інтеграцію мови й даних. Поки
термінологію остаточно не усталено, тер-
мін ІР Теїеркопу вважають повним сино-
німом УоІР, однак у різних країнах і в різ-
них виробників ці терміни трактують по-
різному (див. також УОРР).
уоіаіііе тетогу - енергозалежна пам'ять #
пам'ять, уміст якої руйнується після ви-
микання електроживлення. До неї нале-
жать зокрема усі види динамічного ОЗП
(порівн. попуоіаіііе тетогу; див. також
ЕРАМ, пуРКАМ, 5КАМ).
уоіаіііііу - енергозалежність # про пам'ять,
що не зберігає свій уміст у разі вимкнен-
ня живлення (див. уоіаіііе тетогу).
уоііа^е - напруга.
уоіите ІаЬеІ - мітка (позначка) тому - див.
уоіите пате.
уоіише пате - ім'я тому # зазвичай задають
під час форматування носія чи за допомо-
гою спеціальної утиліти. Кожен фізичний
дисковий том може мати власне ім'я, не-
обхідне для програм архівування. Роботу
з іменем тому підтримує ОС. Ім'я тому
часто називають “міткою (позначкою) то-
му” (уоіите ІаЬеІ).
Уоп Хеишапп агскііесіиге - фон-нейманів-
ська архітектура # організація ЕОМ, що
переважає зараз, заснована на концепції
збереженої програми, для якої використо-
вують лінійно адресовану пам'ять (таіп
тетогу), здатна виконувати операції чи-
тання й записування. Ця єдина пам'ять
зберігає команди програми і дані. Коман-
ди процесор вибирає з пам'яті послідовно,
одна за одною, крім випадків використан-
528
У8В
ня керівних команд (переходи, програмні
переривання, виклики підпрограм). Прин-
цип комп’ютера зі збережуваною програ-
мою - геніальний, його сформулював ша-
храюватий американський математик
Джон фон Нейман (Іойп уоп Меишапп) у
звіті “Еігзі Бгай о£ а Кероії оп Ііте
ЕПУАС” (1945 р.). Однак авторство нале-
жить не йому, а розробникам надсекрет-
ного на той час комп'ютера ЕМАС Джо-
ну Маучлі (І. МаисШу) і Джону Еккерту
(І. Ескегі), у яких Нейман проходив ста-
жування. Розміщення команд і даних в од-
ній пам'яті має ряд недоліків, що привело до
появи так званої гарвардської архітектури
{Нагуагсі агскііесіиге) (див. також зузіет аг-
скііесіиге, кіір://уу^.сотриіег-тизеит.ги).
Уоосіоо - чипсет Уоосіоо # графічний чип-
сет для прискорювачів ЗИ-графіки для
ПК, випущений фірмою ЗПГх Іпіегасііуе.
уогіаі - уегіісаі рогіаі - вертикальний [галу-
зевий] портал.
уохєі - воксел # мінімальний адресований
об'ємний елемент зображення тривимір-
ного простору (див. також ріхеї).
УР - 1. Уісе ргезісіепі - віце-президент;
2. див. уігіиаіраік.
УР оп орегаііоп - віце-президент з вироб-
ничої діяльності.
УРС - Уігіпаї РаіЬ Соппесііоп - з'єднання
віртуальних шляхів # послідовність ланок
віртуальних шляхів (див. також уігіиаі
раік, УРЕ).
УРІ - Уігіиаі Раііі Ібепіійег - ідентифікатор
віртуального шляху # у мережах АТМ -
унікальний ідентифікатор, розміщений в
заголовку ділянки, яку присвоюють вірту-
альному шляху (див. також УСІ, уігіиаі
раік).
УРЬ - Уігіпаї РаіЬ Еіпк - ланка віртуально-
го шляху # у мережах АТМ - відрізок між
пристроями, де відбувається призначення
і трансляція ідентифікаторів віртуальних
шляхів (див. також уігіиаіраік, УРС, УРІ).
VРN - Уігіпаї Ргіуаіе КеЕуогк - віртуальна
приватна мережа # підмережа корпорати-
вної мережі, що забезпечує безпечне вхо-
дження в неї віддалених користувачів.
Підмережі використовують для безпечно-
го передавання через Інтернет конфіден-
ційних даних за рахунок інкапсуляції (ту-
нелювання) ІР-пакетів усередину інших
пакетів, які потім маршрутизують (див.
також ууігєієзз УРИ).
УП-1. див. чігіиаі геаіііу', 2. Уоііа^е ге§и1а-
іог - стабілізатор напруги.
УКАМ - Уісіео Капбош Ассезз Мешогу -
див. уісіео РАМ.
УКС - Уегіісаі Кебипсіапсу Сііеск - вертика-
льний контроль # перевірка парності під
час передавання кожного символу (див.
також скескзит, СРС, ЬРС).
УКМЬ - Уігіпаї Кеаіііу Мобе1іп£ Еап§иа§е -
мова конструювання [моделювання] вір-
туальної реальності, мова УКМЬ # мова,
що дає змогу описувати тривимірні сце-
ни, використовувати анімацію і подорожі
по веб для різних проектів у Інтернеті.
Спочатку розроблена фірмою Зііісоп
Огарйісз і мала назву Уігілаї Кеаіііу
Магкир Ьап£иа§е. Улітку 1996 р. прийня-
то стандарт на УКМЬ 2.0, його розвиток -
УКМЕ97 (стандарт І8О/ІЕС 14773). Але
основні зусилля консорціуму УеЬЗВ, що
до 1999 р. називали консорціумом УКМЬ,
зосереджено на розробленні наступного
покоління мов для тривимірних зобра-
жень - ХЗИ (див. також уігіиаі геаіііу,
кіір://умууу. ууєЬЗсі. ог%).
УК8 - Уоісе Кесо^піііоп Зузіет [8о£ґ\уаге] -
система розпізнавання мови # див. також
зрееск гесо^піііоп.
УКТ - Уоііа^е Кебисііоп Тесйпо1о§у - тех-
нологія зниження напруги # технологія,
використовувана корпорацією Іпіеі у про-
цесорах Репііпт для блокнотних ПК. Дає
змогу знизити внутрішню робочу напругу
процесора до 2,9 В, зберігаючи на вихо-
дах 3,3 В, щоб зменшити нагрівання про-
цесора і продовжити час роботи від аку-
муляторних батарей.
УКТР - Уігіиаі Кеаіііу ТгапзГег Ргоіосої -
протокол передавання даних віртуальної
реальності, протокол УКТР.
УІШ - уоісе гезропзе ипіі - [комп'ютерний]
автовідповідач # модуль центра обробки
викликів (див. також саіі сепіег, ІУР).
У8АТ - Уегу 8та11 Арегіиге Тегтіпаї - тер-
мінал з дуже малою апертурою # термінал
(наземна приймальна станція) супутнико-
вої мережі зв'язку зі швидкістю переда-
вання, що залежить від типу станції. Тер-
мінал складено з антенної системи, зовні-
шнього блоку (01311), що кріпиться на
ній, і внутрішнього блоку (ЮІІ), встанов-
люваного в приміщенні користувача.
У8В - магістраль У8В # локальна магіст-
раль шини УМЕ, що дає змогу розробнику
оснастити процесори локальними ресур-
сами з незалежним від основної шини до-
ступом.
У8В - Уепсіог-Зресійс Вгіуєг {також Уеп-
529
У8ОТ
дог 8ирр1іед Вгіуєг) - драйвер від поста-
чальника, драйвер пристрою, розробле-
ний постачальником # див. також сієуісє
сігіуєг.
У8БТ - уагіаЬ1е-8Іхе бгоріеі Іес1то1о£у -
технологія [струменевого друку] з форму-
ванням крапель барвника змінюваної ве-
личини.
У8N - Уоіише 8егіа1 КитЬег - серійний но-
мер тому.
У8Р - Уісіео Зеїуісе Ргоуібег - інтернет-про-
вайдер відеопослуг [відеосервісів] # див.
також Л5Р[6], ІАР, І8Р, ргоуісієг.
УТ - 1. Уігїиаі Іегтіпаї - віртуальний термі-
нал; 2. Уегіісаі ТаЬ - вертикальна табуля-
ція # мнемоніка для керівного символу з
кодом А8СІІ 11 (порівн. когігопіаі іаЬиІа-
ііогі).
УТАМ - УігГиаІ Теїесоттипісаііопз Ассезз
Мегїюсі - віртуальний телекомунікацій-
ний метод доступу.
У ТО А - Уоісє & Теїерйопу оуєг АТМ - ме-
тод У ТО А # метод пересилання голосово-
го графіка через мережі АТМ (див. також
ІРОА, МРОА).
УТ8 - Уізиаі Техі іо ЗреесЬ - візуальне пе-
ретворення тексту на мову # див. також
8ВУТ8.
У17 - Уегіісаі Ипії - вертикальний пристрій.
У17І - Уізиаі ІІзег Іпіегїасе - візуальний
[тривимірний] інтерфейс користувача #
див. також ОІЛ.
уиІпегаЬіІіїу - уразливість, слабке місце #
усе, що можна використати для порушен-
ня роботи системи (ЗД), наприклад, зуз-
іет уиІпегаЬіІіІіез - уразливості системи.
Приклад: І Ьауе изесі ЬоШ іесґіпісаі апсі поп-
іесіїпісаі теапз іо оЬіаіп Ше зоигсе сосіе іо
уагіоиз орегаііпд зузіетз апсі іеіесоттипіса-
ііопз сієуісєз іо зіисіу Шеіг УиІпегаЬіІіІіез апсі
іЬеіг іппег \л/огкіпд. (Кєуіп 0. Мііпік) - Я викори-
стовував як технічні, так і інші засоби, щоб
одержати вихідні тексти різних ОС та ПЗ теле-
комунікаційних систем для вивчення їхньої
внутрішньої будови і пошуку слабких місць.
У/У (також У&У) - УегіГісаІіоп/УаІідаїіоп
зузіет - система “верифікації/атестації” #
програмні засоби визначення придатності
кожного стандарту, прийнятого організа-
цією СЕІ (див. також СЕІ, уаіісіаііоп, уєгі-
/ісаііогі).
УХУ - Уіїїиаі ХУогИз - віртуальні світи #
див. також уігіиаі геаіііу.
УХУВ - Уізиаі у/огкЬепсй # інтегроване се-
редовище розробника у Уізиаі С++ £ог
ХУІП<ІО\¥8.
Ух - Уігіиаі сієуісє Оґіуєг - віртуальний
драйвер пристрою # загальне позначення
драйверів віртуальних пристроїв у ХУіп-
СІО\¥8 (див. також сігіуєг, У Вії).
УХІ (також УХІ Ьиз) - шина УХІ # розши-
рення шини УМЕ для контрольно-вимірю-
вальних систем; запропонована в 1987 р.;
просуває корпорація Иаііопаї Іпзігитепіз.
У цій шині можливості специфікації ши-
ни УМЕ доповнено рядом функцій, запо-
зичених зі стандарту ІЕЕЕ 488. Дотепер
великі вимірювальні системи будують на
базі УХІ.
УХМЬ-див. УоісеХМЬ.
УхХУогкз # операційна система реального
часу компанії Кіуєг Зузіетз.
XV
ХУ2К - див. УУіисіоууз 2000.
ХУЗ (також ууЗ) - див. УУогІсІ РУісІе
РУеЬ.
ХУЗС (також ХУХУХУС) - ХУогШ УУісіе ХУеЬ
Сопзогііит - консорціум ХУогИ ХУісІе
ХУеЬ # ХУЗС, створений у 1994 р., очолює
його засновник Тім Бернерс-Лі (Тіт
Ветегз-Ьее). До консорціуму входять 370
членів, серед яких корпорації Арріе,
АТ&Т, Атегіса Опііпе, СотриЗегуе,
Не\у1еП-Раскагб, ІВМ, Місгозоїї, Меізсаре
Соттипісаііопз, 8опу, Хегох та багато ін-
ших компаній. Завдання консорціуму -
створення й просування єдиних стандар-
тів (таких як НТМЦ ХМЬ тощо), які під-
вищують функціональність веб (див. та-
кож кіір://\ууу\у.уу3.ог§).
ХУ4ХУ - ХУогсі Гог Х¥іпдо\уз # текстовий про-
цесор корпорації Місгозоїї. Іноді викорис-
товують абревіатуру ІУРРУ.
XV8 - ХУаіІ - чекай, почекай # абревіатура,
яку використовують у чат-форумах та
8М8-повідомленнях (див. також
сИ^Ереак, ]¥84М).
ХУ84М - ХУаіІ Гог те - почекай мене # аб-
ревіатура, яку використовують у чат-фо-
румах та 8М8-повідомленнях (див. також
сИ^ізреак, РУ8).
ХУ95- див. їУіпсІоууз 95.
ХУАВІ - ХУіпбохуз Арріісаііоп Віпагу
ІпіегГасе - двійковий інтерфейс приклад-
них ХУіпбохуз-програм.
хуаі'ег - [кремнієва] пластина, розм. вафля # тон-
ка кругла пластина особливо чистого моно-
кристала кремнію, зазвичай діаметром 200 чи
530
луагскаїкіп^
300 мм, з якої виготовляють мікросхеми. На
пластині в ході технологічного процесу обро-
бки формують матрицю ділянок, що містять
однакові елект-ронні схеми. Потім пластину
розрізають по межах ділянок на кристали чи
чипи (скір). Під мікроскопом до них припаю-
ють виводи і кожен кристал поміщають у за-
хисний корпус. Синоніми - ЗІІСЄ, ЗІІІСОП уча/ег
(див. також ЕАВ, ркоіоііікоутарку,
зетісопсіисіог тапи/асіигіп£, УЬ8І).
\¥АІ8 - \¥іс!е Агеа Іпібгшаїіоп 8егуег - ін-
формаційний сервер глобальної [регіона-
льної] мережі # інструмент для пошуку
інформації в Інтернеті (див. також ИЛЛР).
луаїкі - електронний олівець - див. Н%кіреп.
ууаії - 1. чекання # наприклад, \¥ай тосіе -
режим чекання; 2. дієсл. чекати, очікувати.
ууаіі: Іоор - очікуючий цикл, цикл чекання #
програмний цикл, який виконують до на-
стання зовнішньої умови чи події, напри-
клад, дії користувача. Синонім - Ьизу
ууаіііпу (див. також етріу Іоор, епсіїезз
Іоор, іп/іпііе Іоор, пезіесі Іоор).
луаіі диеие - черга очікування # в ОС -
черга завдань, які очікують повідомлення
або настання певної події (див. також
зетаркоге, іазк).
ууаії 8Іаіе - стан чекання # 1. стан ЦП, що
очікує (нічого не робить) один чи кілька
машинних тактів, якщо у разі звертання
до пам’яті отримано сигнал про неможли-
вість доступу, наприклад, якщо в системі
встановлено недостатньо швидку пам’ять.
Стан очікування процесора можливий та-
кож для операцій вводу-виводу та в ін-
ших випадках (див. також гего лмаіі зіаіе);
2. стан, при якому задача чи процес очікує
на подальше виконання.
дуаіі ііте - час очікування # див. також
Іаіепсу, іітеоиі.
ууаіїііщ - 1. чекання; 2. що чекає, очікуючий.
\¥АІТ8 - \Уібе-Агеа Іпіогшаїіоп Тгапзїег
Зуьіеш - регіональна [мережна] система
передачі інформації.
луаіуег- див. сопсеззіоп.
луаке-ир сігсиіігу - схема запуску (“пробу-
дження”) після стану чекання.
ууаікохег контроль.
луаІк-ііігои^Ь - маршрут [для мультипліка-
ційної демонстрації] # наприклад, майбу-
тнього будинку на комп’ютерній моделі.
луаІкікгои^Ь - наскрізний контроль, розбір
(аналіз) програми # читання вхідного тек-
сту програми та аналіз виконуваних нею
дій (бгу тип). Синонім - сосіе \каІкікгои%к
(див. також зоигсе сосіе).
ууаііеі РС - досл. “ПК-гаманець” # кишень-
ковий ПК, призначений для роботи з ел-
ектронними грошима. Перебуває в стадії
розробки (див. також е-топеу).
ууаіірарег - 1. “шпалера” # фонове зобра-
ження (чи відеофрагмент), яке зберігають
в ВМР-файлі й виводять у вікні таких ОС
із графічним інтерфейсом користувача, як
\¥іпсіо\У8, 08/2 (порівн. зсгеепзачег; див.
також СІЛ, зріазк зсгееп); 2. усн. довга
роздруківка (лістинг).
УУА1М - АУісІе Агеа Кеїлуогк - глобальна
[обчислювальна] мережа, регіональна ме-
режа, ГОМ # територіально-розподілена
інтрамережа чи мережа; мережа переда-
вання даних, яка покриває значний гео-
графічну територію (регіон, країну, ряд
країн) і забезпечує передавання інформа-
ції з використанням комутованих і виді-
лених ліній чи спеціальних каналів зв’яз-
ку (див. також САМ[2], Іпіетеі, ІАІІ, МАТУ,
пеіюогк, ИЛУА7І).
\¥А1ЧА - А¥с аге поі аіопе - ми не самі #
абревіатура, прийнята в електронній по-
шті й чат-форумах (див. також сИ^ізреак).
ууапсіегег - досл. подорожанин, мандрівник #
людина, що часто використовує УРогІсІ
ІУісІе і¥еЬ.
\¥АР - 1. А¥іге1е88 Арріісаіїоп Ргоіосої -
протокол застосувань для безпроводового
зв'язку, протокол V/АР (іноді розшифро-
вують ЯК \¥ІГЄІЄ88 АССЄ88 Ргоіосої - про-
токол безпроводового доступу) # стек
протоколів для захищеного доступу до
пошти та Інтернету користувачів усіх ти-
пів систем мобільного радіозв’язку, розро-
блений організацією \¥АР Гогшп
(к іір У/илгж мар/огипг. ог%)	за участю
Егіс88оп, Моіогоіа, ЬІокіа, Птуігесі Ріапеі
(нині Ріапеі. сот) та ін. Запропонований у
1997 р. фірмою Итуігесі Ріапеі. Для реалі-
зації цього протоколу в стільниковому те-
лефоні має бути так званий мікробраузер.
Запити від нього обробляють \УАР-шлю-
зи (\¥АР £аіе8), перетворюючи їх у при-
йняті в Мережі формати. Інформацію для
стільникових телефонів розмічено мовою
УУМЬ, а програми пишуть мовою ЇУМЬ
8сгірі; 2. \Уіге1е88 Ассезз Роіпі - точка
безпроводового доступу # у безпроводо-
вому зв’язку - радіостанція, що передає і
приймає дані.
ууагсЬаїкіїщ (також XV аг сЬа1кіп£, ууаг-
сйа1кіп£) - нанесення (на тротуарі, стіні
чи іншій поверхні) піктограм (міток, гра-
фічних символів) для позначення місце-
531
ууагт Ьоої
знаходження (найближчих) вузлів мережі
безпроводового зв'язку (особливо з вихо-
дом в Інтернет) # цей термін походить від
\уагс1іа1іп£, ¥уагс1гіуіп£, які позначають ха-
керський прийом, щоб автоматичним пе-
ребором телефонних номерів знайти мо-
дем для входу в Інтернет.
ууагт Ьооі - “теплий” старт, програмний
рестарт # перевантаження комп'ютера без
його вимкнення (зазвичай у разі натискан-
ня комбінації клавіш [СТКЬ]+[Ак]+[Пе1]).
У разі “теплого” старту ряд операцій, на-
приклад, РО8Т та ініціалізації деяких ін-
терфейсних НВІС, не виконують, оскіль-
ки їх виконано під час “холодного” стар-
ту, тому “теплий” старт проходить наба-
гато швидше, ніж звичайне завантаження.
Синоніми - магт 8іагі, ууагт ге8іагі (див.
також Ьооі, соїсі Ьооі, кагсі Ьооі, геЬооі,
8о/і Ьооі)
ууагш 8Ііе - “теплий вузол”, “теплий” ре-
зерв # те саме, шо й соШ зіїе - “холодний
вузол”, але оснащений телекомунікацій-
ними засобами (див. також соїсі $ііе, коі
8ІІЄ).
іуагт 8іап(1Ьу - “гарячий” резерв.
ууагт 8іагі - див. ууагт Ьооі.
ууагт-8луар - заміна на ходу, “тепла” замі-
на # можливість видалити і замінити
якийсь пристрій комп'ютера, наприклад,
дисковод, без вимкнення живлення.
їуагпііщ - попередження, застереження, по-
переджуюче повідомлення # може бути
текстовим, графічним і/чи звуковим
(у/атіп£ Ьеер).
^¥агріп£ - деформування, спотворення, ви-
кривлення # зображення або текстури для
одержання бажаного ефекту (КГА).
іуагріп^ іооі - засоби деформування зобра-
ження (КГА).
луаггапіу - гарантія [ремонту чи заміни
устаткування, усунення неполадок чи по-
милок у ПЗ тощо], гарантійне зобов'язан-
ня # див. також ууаггапіу 8єгуісє.
ууаггапіу зегуісе - гарантійне обслугову-
вання # обслуговування (зазвичай “безоп-
латне” або за пільговими умовами - його
вартість зазвичай повністю чи частково
закладено в ціну виробу) під час гарантій-
ного терміну; в цей період усувають вияв-
лені виробничі дефекти та несправності,
що виникли, а також за пільговими умо-
вами проводять регламентні роботи (див.
також 8єгуісє).
ууа!сЬЛо§ іітег (\¥БТ) - програмований
сторожовий [контрольний] таймер, “буди-
льник” # пристрій, який відслідковує,
працює система чи зависла. В його лічи-
льник завантажують певне значення, що
відповідає заданому часовому інтервалу.
Після ініціалізації таймер починає зворот-
ний відлік часу, рівний цьому часовому
інтервалу. Якщо до кінця заданого інтер-
валу процесор не перевантажить лічиль-
ник таймера, то останній викликає проце-
дуру перевантаження системи (див. також
іпіегпаї іітег, іпіегуаі іітег, РІТ, іітег).
ууаіегіаіі ріоі - графік типу гістограми.
ууаіегшагк - “водяний знак” # у текстових
процесорах - текст чи графіка (напри-
клад, логотип фірми), що з'являється на
кожній сторінці документа.
\¥АТ8 - АУісіе Агеа Теїесоттипісаііопз
Зегуісе - телефонна служба з єдиною мі-
сячною оплатою необмеженого числа міс-
цевих викликів.
ууауе - хвиля, коливання, сигнал # див. та-
кож учаге/огт, \кауеІеп%ік.
ууахе Ше - аудіофайл, звуковий файл #
1. файл із розширенням .\УАУ, який міс-
тить оцифровані звукові хвилі; 2. формат
аудіофайла, розроблений Місгозой.
ууауе ІаЬІе - табличний синтез звуку, син-
тез звуку за таблицею хвиль, хвильовий
табличний синтезатор # використовують
заздалегідь записані звуки різних музич-
них інструментів (див. також затріег,
зоїтсі Ьоагсі).
ууауеГогш - форма хвилі, форма сигналу #
зміна амплітуди сигналу в часі (див. та-
кож ууауе, \уагеІеп%ік).
ууауеІеіщІЬ - довжина хвилі # відстань між
двома послідовними піками (чи западина-
ми) поширюваного в просторі періодич-
ного сигналу (див. також уусіує, ушує/огпї).
ууауеіеі сотрге88Іоп - короткохвильове
ущільнення # метод ущільнення відеозоб-
раження, схожий на алгоритм АРЕС, за
винятком того, що обробляють блоки зо-
браження, які злегка перекриваються,
щоб під час відтворення уникнути появи
помітних оку артефактів (структури) (див.
також сотрге88Іоп, сіесотрге88Іоп, МРЕС,
8ЄІЄСІІУЄ СОтрГЄ88ІОП, уісіео СОтрГЄ88Іогі).
\¥В - 1. \¥гіїе Васк - зворотне записуван-
ня; 2. АУеІсоте Васк - ласкаво просимо,
приєднуйтеся тощо # у чат-форумах - ві-
тання співрозмовнику, який був тимчасо-
во відсутній (див. також АЕК, БАК).
\¥ВЕМ - \¥еЬ-Вазес! Епіегргізе Мапа^етепі -
керування підприємством на основі веб-
технологій, ініціатива АУВЕМ # ініціати-
532
У¥ЄЬ 8ІІЄ
ва, з якою виступили корпорації Сізсо,
Согпрад, ІпіеІ, Місгозой і ВМС 8ой\уаге в
1998 р. Припускає, зокрема, розробку ста-
ндартизованих методів подання даних з
керування підприємством. Координація
робіт була передана ОМТР, де ХУВЕМ
трансформувалася в архітектуру СІМ
(див. також кіір./Лууу\у.(1ті/.ог^).
\¥ВТ -	1. ХУіпсІоу/з-Ьазесі іегтіпаї -
ХУіпсіохуз-термінал, \УВ7-термінал # “тон-
кий” клієнт (працюючий, наприклад, під
ХУіпскжз СЕ), що підтримує доступ кори-
стувачів до серверних застосувань, які
працюють під керуванням багатокористу-
вацької \Уіпс1о\¥8 N7 Зєгуєг Т8Е чи
ХУіпсіоауз 2000. Створений МІСГО8ОЙ як
альтернатива мережному комп’ютеру.
\¥-СБМА (також \¥СВМА) - АУІбеЬашІ
СВМА - широкосмуговий багатостанцій-
ний доступ з кодовим поділом каналів,
широкосмуговий СВМА, стандарт XV-
СВМА, технологія і система безпроводо-
вого зв’язку УУ-СВМА # забезпечує швид-
кість передачі до 2 Мбіт/с (див. СИМА).
ХУСМ - XVеЬ сопіепі тапа^етепі - див.
1УСМ8.
\¥СМ8 - XV еЬ сопіепі тапа^етепі зузіет -
система керування веб-контентом # вико-
ристовують для організації автоматизова-
ного збирання, керування та публікації ін-
формації.
\¥В - ХУезІегп ВІ£ІІа1 - корпорація Х¥езІегп
Ві^ііаі # один з провідних виробників жо-
рстких дисків.
\¥БЬ - ХУіпбохуз Вгіуєг ЬіЬгагу - бібліоте-
ка ХУВЬ # набір драйверів пристроїв для
ОС Місгозой ХУіпбохуз, який не увійшов
до складу дистрибутивної версії (див. та-
кож сігіуєг, Ех).
\¥ВМ - 1. ХУауе1еп£іЬ Віуізіоп Миіііріехіп^ -
ущільнення з поділом за довжиною хвилі,
спектральне ущільнення # метод високо-
швидкісного передавання оптоелектрон-
них сигналів, аналогічний частотному
ущільненню, застосовуваному для більш
низьких частот. Технологія використовує
можливість передавати по волоконно-оп-
тичному середовищу кілька незалежних
трафіків за рахунок того, що колір можна
розкласти на ряд неперетинних між со-
бою спектральних складових (тонів). Ка-
налів може бути 4, 16 і більше (див. також
£)И7Ж); 2. ХУіпбохуз Вгіуєг Мобеї - мо-
дель драйверів ХУпкКауз, специфікація
Х¥БМ # спрощує розробку драйверів, дає
змогу ОС ХУіпбохуз N7 5.0 і ХУіпсіохуз
98/2000 використовувати ті самі драйвери
пристроїв, написані згідно з певною спе-
цифікацією. XV ОМ - базова технологія
для ініціативи 2его Асітіпізігаїіоп, техно-
логії керування живленням ОпіЧоху тощо,
(див. також сігіуєг, 7А1Р).
ХУПТ - див. ууаісксіо^ іітег.
\¥В¥Т - Х¥1іаІ Оо ¥ои ТЬіпк? - що ти [з
цього приводу] думаєш? # абревіатура,
прийнята у чат-форумах (див. також
(Н^ізреак).
\¥Е - хугііє епаЬІе - [контакт, сигнал] запи-
сування дозволено.
ууеак Іуріп§ - слабкий контроль типів # ха-
рактеристика мови програмування, в якій
програма може змінювати тип даних чи
змінної під час виконання (порівн. 8ігоп%
іуріп& див. також сіаіа іуре, уагіаЬІе).
\¥еЬ - див. Могісі ІАісІе ІУеЬ.
\¥еЬ адсігезз - веб-адреса - див. СЕІ
\УеЬ сіірріп^ (також \¥еЬ-с1ірріп§) - “ви-
різання з веб”, “збирання вирізок з веб”,
веб-кліпінг # спосіб одержання даних з
Інтернету, наприклад, на кишенькові ПК
за спеціальними запитами, направлених
на вузли контент-провайдерів (див. також
сопіепі /І1іегіп%, сопіепі ргоуісієг, сопіепі
риіі).
ууєЬ Ьозііп§ - розміщення на сервері веб-
вузлів клієнтів # див. також ко8ііп%
8ЄГУІСЄ, 8ЄГУЄГ ко8ІІП£.
Х¥еЬ ра§е (також їуєЬ ра^е) - веб-сторін-
ка, веб-документ # Н7МЬ-документ, до-
ступний через веб. Кожну веб-сторінку
складено з об'єктів. Об'єкт може бути
Н7МЬ-файлом, зображенням в одному з
графічних форматів, Іауа-аплетом тощо, а
також має власний ІІКЬ. Зазвичай веб-
сторінку складено з базового Н7МЬ-фай-
ла та об'єктів, на які у ньому є ІЖЕ-поси-
лання. Приклад: ІпзіеасІ о! ргіпйпд апсі сіізігіЬиІіпд
герогіз, сотрапіез сгеаіе \л/еЬ радез. - Замість
того, щоб роздруковувати і розсилати звіти,
компанії створюють веб-сторінки. (див. також
сіупатіс ]УеЬ ра§е).
ХУеЬ риЬІізІїег - веб-видавець, інтернет-ви-
давець, публікатор інтернет-матеріалів #
організація або фізична особа, що розмі-
щують матеріали в Інтернеті.
ХУеЬ зєгуєг - веб-сервер # див. також
зєгуєг, ]УогИ ІУісІе (РеЬ.
ууєЬ 8Йе (також \УеЬ 8Ііе, 8Йе) - веб-вузол,
розм. сайт # Приклад: ТТіеу мІІ арреаг оп Іґііз
\л/еЬ зііе зґюіііу. - Вони незабаром з'являться
на цьому сайті (див. також Ьаппег, сіеер
ііпк, кізіогу Іізі, коте ра^е, тіггог зііе,
533
і¥еЬ-Ьа8есІ
пауі^аііоп Ьиііоп, 8Ііе тар, 8іаІе Ііпк, ууагт
8Ііе, уцеЬта8іег).
ууеЬ-ЬазесІ - що використовує інтернет-тех-
нології, що ґрунтується на інтернет-тех-
нологіях # наприклад, хуеЬ-Ьазеб
арріісаііоп.
ХУеЬсазІ: - веб-мовлення # широкомовне
передавання (розповсюдження) відео- та
аудіоматеріалів за допомогою Інтернету
(див. також Ьгоасісазі, ЕАВ^у, тиііісазї).
УУеЬБАУ - \¥еЬ ВізігіЬиІесІ АиЙіогіп^ апсі
Уег8Іопіп£- протокол [інтерфейс] ХУеЬБАУ.
їуєЬієі - веблет # модуль мовою ]¥ЮЬ.
¥УеЬша8І:ег - веб-майстер, проф. веб-майс-
тер # фахівець, відповідальний за ство-
рення веб-вузла й керування ним. Часто -
синонім терміна “адміністратор веб-вуз-
ла” (див. також ууєЬ 8Ііе).
У¥еЬшІ8Іге88 - див. ууеЬтазіег.
ХУеЬіор - XVеЬ + безкіор - веб-топ # зага-
льна назва комп'ютерів для доступу у веб.
^уеЬгіпе - XV еЬ ша^ахіпе - електронний
[онлайновий] журнал [на веб-сервері] #
наприклад, кіір://уууууу.]ауалуогШ.сот кор-
порації ЮСг і БипХУогШ Опііпе
(кіір:/фауа.8ип.сот) (див. також е-гіпе,
пе^зіеііег).
\¥ЕСА - ХУІГЄІЄ88 ЕіЬегпеІ СошраІіЬіІіІу
АПіапсе - Асоціація контролю сумісності
з безпроводовим Еікегпеі, асоціація [галу-
зевий консорціум] ХУЕСА # випробовує
вироби для безпроводових мереж на їхню
сумісність згідно зі стандартом 802.11Ь;
виробам, що пройшли тестування, нада-
ють сертифікат ТУі-Рі (див. також уАгєіє88
ЬАИ).
¥УЄІ§Іі1:[ес1] соппесііопз - зважені з'єднання
[нейронної мережі].
ууеіі-сіеіїпесі - чіткий, добре структурований,
чітко визначений, строго окреслений # При-
клад: Тіїе тосіиіез тизі ґіауе \л/еІІ-сіеТіпесІ
іпіегїасез іо еасії оіііег апсі іґіе іпІегТасез тизі
Ье аз зітріе аз роззіЬІе. - Для взаємодії між
собою модулі повинні мати чітко визначені й
максимально прості інтерфейси.
\¥ЕР - ХУігеїезз Епсгурііоп Ргоіосої - про-
токол шифрування в безпроводовому зв'я-
зку, протокол ХУЕР # інша назва - ХУігесІ
Едиіуаіепі Ргіуасу. Ґрунтується на схемі
шифрування КС4, забезпечує 40-розрядне
шифрування переданих по радіоканалу
даних. Становить частину стандарту
802.11Ь. Не відрізняється надійністю,
оскільки припускає використання того са-
мого ключа. Можливо, буде витиснутий
безпечнішим протоколом XV? А (ХУі-Рі
Ргоіесіеб Ассезз), запропонованим асоціа-
цією ХУі-Рі АПіапсе.
\¥ЕТ - ХУезІегп Еигореап Тіте - західно-
європейський час # +00 від часу за Грин-
вічем (див. також ОМТ).
ууеЬуаге (також Иуєлуягє) - людська скла-
дова # люди, розглядувані як частина ве-
ликої комп'ютерної системи (див. також
кагсіууаге, 8о/іїмаге).
\¥Г\¥ - 1. (також \¥Г, УУПУС) - АУіпПоууз
Гог ХУогк^гоир # ОС АУпкіохуз для ко-
лективної роботи - мережна версія
ХУіпПоууз 3.1 корпорації Місгозой; 2. ХУогсІ
Гог ХУіпсіоууз - див. РГ4РК
\¥Ьаі-ІГ ІаЬІе - таблиця “якщо”.
\УНВ - ууісіііі, 11ЄІ&111, сіеріїї - ширина, висо-
та, глибина # абревіатура, використовува-
на у разі позначення габаритів виробу.
луЬєєі - сленг привілейований користувач #
має необмежений доступ до конкретних
системних ресурсів.
\¥ЬеШопе [ЬепсЬшагк] - тест ХУЬеїзІопе #
стандартна програма оцінки й показник
продуктивності комп'ютера, побудована
із суміші машинних команд і типів даних,
типових для наукових застосувань. Розро-
блена підрозділом фірми ІСЬ, розташова-
ним в англійському містечку ХУЬеІзІопе
(див. також Ьепсктагк, Екгу8іопе, МІР8,
8РЕСіпі95).
ууЬіїе Ьоагсі (також ууІііїеЬоагсІ, зЬагес!
ууЬііє Ьоагсі) - 1. (також [зііагесі] ЬІаск
Ьоагсі) - [поділювана] віртуальна аудито-
рна (“класна”, лекційна) дошка [для від-
еоконференцзв’язку], поділюваний блок-
нот # програмний засіб у вигляді графіч-
ного редактора растрових зображень, у
якому учасники конференцзв’язку пи-
шуть чи малюють (як крейдою на дошці)
усе, що вони вважають потрібним показа-
ти іншим абонентам; 2. “біла дошка” #
проекційне устаткування для презентацій.
ууЬііеЬоагсІіп^ - обмін [інформацією] через
дошку повідомлень.
ХУЬіїе Воок - “Біла книга” # стандарт, у ра-
зі дотримання якого записи відтворюва-
тимуться на плеєрах як СЕ-ХА, так і СЕ-1
(див. також Сгееп Воок, Огап^е Воок, ВеВ
Воок, Уєііоуу ВооЕ).
ууЬііє ііоізе - білий шум # шум із рівномір-
но розподіленим спектром. Акустичний
білий шум має характерний шиплячий
звук (див. також асісііііуе поІ8Є, N00,
поІ8Є, гапсіот поІ8е).
ууЬііє рарег - фірмовий [офіційний] опис,
технічний опис # повний опис конкретної
534
^УІПСІОУУ
технології від огляду до дрібних деталей,
підготовлений фірмою-розробником (по-
рівн. ЕАі/; див. також ге/егепсе сіезі^гі).
¥УІііїе8расе (також луЬііє зрасе) - символ
пробілу, вільне місце # у НВС - частина
смуги, що не містить тексту і графіки.
ууйоїеваїе - оптова торгівля.
Л¥І1ОІЄ8а1ЄГ - оптовий торговець # порівн.
геіаііег.
\¥ІА - УУеагаЬІе Іпіетеі Аррііапсе - інтер-
нет-термінал, який носять [адаптер].
\¥ІВ№ (також дуіЬпі) - ХУоиИпЧ ії Ье пісе
і£...- навряд чи це буде добре, якщо... #
абревіатура, прийнята в електронній по-
шті (порівн. ІУУВ1Л).
\¥ІС - \Уауе1еп£йі-Іпс1ерепс1епІ Соиріег -
розгалуджувач, що не залежить від дов-
жини хвилі # в оптичних мережах - роз-
галуджувач, параметри якого не залежать
від використовуваної довжини хвилі.
ууіскіїщ - “павутина”, розтікання # дефект
кольорового друку, коли чорнило розтіка-
ється уздовж волокон паперу, створюючи
характерний ефект “павутини”.
і¥Іс1еЬап(і - див. ЬгоасІЬапсІ.
\¥і(1е 8С8І - інтерфейс А¥кіе 8С8І # має
удвічі більшу пропускну здатність, ніж
звичайний 8С8І. Число контактів збільше-
но з 50 до 68.
У¥І(І£Єі - графічний фрагмент, кліп, пікто-
грама; інтерфейсний елемент вікна # 1. у
віконній системі стандартний, повторно
використовуваний графічний елемент ін-
терфейсу користувача (кнопка, повзунок,
вікно редагування тощо) (див. також СІЛ,
\мШ%еі $еї); 2. користувацькі засоби керу-
вання (изег сопігоіз) в Арріе Сотриіег 8.
зеі - набір елементів інтерфейсу #
погоджений набір графічних елементів,
які утворюють у разі їхнього спільного
використовування уніфікований інтер-
фейс користувача (див. також ууісі^єі).
\¥П)Ь - \¥еЬ ІпІегГасе Оеїїпіііоп Ьап^иа^е -
мова АУЮЬ # реалізація мови ХМЬ. Мо-
дуль цією мовою проектують за допомо-
гою оглядових засобів, а потім генерують
код на С, С++, Аауа, АауаВсгірі, УВ чи
елемент Асііуе, що підтримує УВА.
ууісіоуу - висячий рядок, проф. “удова” # у
НВС - рядок, який починає абзац напри-
кінці сторінки або стовпчика. Наявність
таких рядків у друкованому документі ча-
сто вважають помилкою верстки (порівн.
огркагі).
ууі-Еі - \Уіге1е88 Рібеїііу - стандарт \Уі-Еі
на безпроводовий зв’язок, сертифікат ХУі-
Рі # логотип, який видають після сертифі-
кації устаткування асоціацією УУЕСА і га-
рантує сумісність (інтероперабельність)
безпроводових РС-карт ЬАИ, пристроїв і
точок доступу різних виробників.
ууікі - вікі, загальнодоступна дошка оголо-
шень на базі веб # простий веб-вузол, ко-
мунікаційний інструмент, який дає змогу
вільно й оперативно обмінюватися інфор-
мацією та вести колективну роботу (пуб-
лікувати, редагувати сторінки) за допомо-
гою Інтернету. Концепцію ВІКІ (”¥УІкІ-
¥¥Ікі" - гавайське слово, що означає
“швидко”) запропонував Уорд Каннінгем
у 1995 р. для колективного обговорення
моделей програмування (див. також Ь1о%,
согрогаіе \уєЬ-іо§, К88, В88-а^ге^аіог,
\уєЬ-іо/).
тШсагд скагасіег - символ узагальнення
(імені файла чи каталогу) # символ, який
дає змогу робити в рядку підстановку ін-
ших символів, щоб в одному запиті шука-
ти одразу багато файлів. Зазвичай з цією
метою використовують символи “*” і “?”
(див. також теіаскагасіег).
\¥ІМР - АУіпсіолуз, Ісоп8, Мепиз апсі
тиШрІе РГОСЄ88Є8 [чи Роіпіегз] - людино-
машинний інтерфейс із використанням
механізмів вікон, піктограм, меню і кіль-
кох процесів, інтерфейс \УІМР.
\¥Ж - \Уіге1Є88 ІпЬиі1с1іп£ Кеїхуогк - без-
проводова [внутрішня] ЛОМ будинку.
\¥іп32 - інтерфейс Х\^іп32 # 32-розрядний
інтерфейс прикладного програмування
для 1¥іпскпу$ 95/98, ІУіпсіоууз 2000 і
ІУіпсіоуж ИТ. Набір бібліотек, який дає
змогу застосуванням використовувати
для підвищення продуктивності 32-розря-
дні команди, доступні в процесорах 80386
і старших, а розробнику - паралельно
створювати 16- і 32-розрядні \Уіпск)¥У8-за-
стосування. В кожній із перерахованих
ОС реалізовано різну підмножину \Уіп32.
Документація доступна на сайті
кіір://т8сіп.тісго8о/і.сот (див. також АРІ,
СРЦ тп32з).
\¥іп328 - інтерфейс \Уіп328 # вільно розпо-
всюджувана підмножина АРІ Міп32, що
працює під ОС \Уіпс1о\У8 3.x на процесо-
рах 80386 і старших (див. також АРІ,
СРЦ).
ууіпсіоуу - вікно # визначена прямокутна ді-
лянка на екрані дисплея, через яку здійс-
нюють взаємодію із застосуванням чи йо-
го частиною. Широко використовують в
графічних інтерфейсах користувача і всі-
535
ХУіпсіоуу КАМ
ляких оболонках, де воно містить такі
стандартні елементи, як рядок статусу, за-
головок і меню (див. також асііуе суіпсіоуу,
скіїсі ууіпсіоуу, согпег ріесез, сіоскесі
ууіпсіоім, СІЛ, /1оаІіп% уппсіоум, таіп
усіпсіоус, тіпітіге, оиі улпсіоус).
\¥іп(1оуу ВАМ - див. ІУВАМ.
ууіпсіоууєсі ге£І8Іег8 - перемикальні регістри #
див. також ге^ізіег хуіпсіоууз.
?¥Іш1(П¥ІП£ - 1. організація багатовіконного
інтерфейсу; 2. керування вікнами # в ОС
(див. також СІЛ).
\¥іп(і(Л¥8 - операційна система ХУіпсіохуз #
термін посилається на родину ОС корпо-
рації Місгозой. Перша версія цієї системи
(АУіпсіолуз 1.0) з'явилася в 1985 р. На її
розробку Місгозой знадобилося всього 55
людино-літ, вона лише забезпечувала ро-
боту в іменованих вікнах. Наступна вер-
сія (ХУіпсіохуз 2. 0), що з'явилася в 1987 р.,
мала вже такі можливості, як перекривні
вікна й піктограми (ісопз). З появою
А¥іпс1ох¥8/386 наприкінці 1987 р. цю вер-
сію перейменували у \Уіпйо\уз/286. У
1990 р. випущено цілком перероблену ве-
рсію (АУіпсіоууз 3.0) з можливістю адреса-
ції ОЗП за межами 640 Кбайт. У версію
АУішіохуз 3.1 додано підтримку шрифтів
Тгие Туре та технологію ОЬЕ. Безоплатне
відновлення цієї версії, в якому лише ви-
правлено помилки, одержало назву
АУіпсіохуз 3.11. Приклад: Апуопе \л/1ю \л/ізітєсі
іо х/угііе зоЛл/аге Тог Йіе регвопаї сотриіег
оЬуіоизІу Касі іо таке зиге ІЬаі іі \л/аз сотраііЬІе
ууііїі ХЛ/іпсіоууз. (МісґіаеІ І_е\л/І8) - Кожен, хто хо-
тів розробляти ПЗ для ПК, мав переконатися в
його сумісності з \Л/іпбо\л/8. (див. також
орегаіїп% зузіет, ІУтскгюз 95, УУіпсіоусз
2000).
\¥іпс!оуу8 95 (\¥іп95, \¥95) # версія операцій-
ної системи ХУіпсіохуз, випущена 24 серпня
1995 р. Кодова назва - “Сйіса^о”. На від-
міну ВІД ПОПереДНЬОЇ ХУІПСІО\¥8 3.11, це не
графічна оболонка над МЗ-ОО8, а само-
стійна повна ОС. Вона підтримує 32-роз-
рядні застосування, багатозадачність,
протоколи ТСР/ІР, ІРХ, 8ІЛР, РРР,
ІУіпсІохуз Зоскеїз. Крім того, посилено гра-
фічний інтерфейс користувача. Розвитком
цієї ОС стала АУіпйоууз 98.
\Уіпд0Л¥8 2000 (\¥2К) - операційна система
АУіпсіохуз 2000 # багатоцільова модульна
ОС корпорації Місгозой із вбудованою
підтримкою однорангових і клієнт-серве-
рних ЛОМ. Родина продуктів: \¥іпйо\уз
2000 Ргоїеззіопаї - ОС для настільних
ПК; ^Уіпсіолуз 2000 Зєгуєг - файл-сервер,
сервер друку, сервер застосувань чи веб-
сервер, підтримує до чотирьох процесо-
рів; \¥іпс1олу8 2000 Асіуапсед Зєгуєг - сер-
вер застосувань, підтримує до восьми
процесорів; \Уіпс1о\У8 2000 Паіасепіег
Зєгуєг - спеціальна версія ОС для роботи
зі сховищами даних (див. також орегаІіп&
зузіет, іУіп32).
д¥Іпдоуу8 ассеїегаіог - прискорювач екран-
них операцій # графічна плата, що може
переміщати чи цілком перемальовувати
вікна на екрані без участі ЦП (див. також
ассеїегаіог, угаркісз ассеїегаіог).
\¥іп(іо¥У8 Гог \¥огк£гоир8 # версія ОС
ХУіпбохуз 3.1, випущена в 1992 р., призна-
чена для роботи в невеликих ЛОМ на базі
Еікегпеі. Пізніше, у версії 3.11, значно
вдосконалена (див. також ЬАХ, орегаІіп%
зузіет, ІУїпсіоууз, ккіпсіочсз ХТ).
\¥іпсіол¥8 Іпіегпеі ІЧате Зєґуісє (\УІN8) -
\Уіпбо\У8-служба імен Інтернету, сервер
ХМТМЗ # служба дозволу імен, яка при-
своює ІР-адреси іменам мережних ком-
п'ютерів. Х¥ІМЗ-сервер керує реєстрацією
імен, запитами тощо (див також пате
гезоіиііоп, ХеїВІОЕ).
\¥іп(1о\У8 N7 # 32-розрядна багатозадачна
мережна ОС корпорації Місгозой. Кодова
назва - “Саіго”. Версію 4.0 почали поста-
чати в першому півріччі 1995 р. Склада-
ється З КЛІЄНТСЬКОЇ ОС А¥ІП€І0Л¥8 N7
ХУогкзіаііоп і серверної ОС \¥іпс!оу/8 N7
Зєгуєг. Починаючи з цієї версії інтерфейс
користувача N7 багато в чому подібний
до інтерфейсу ІУіпсіоууз 95. Підтримує
файлові системи УРАТ, ХТЕ5 і СРР8.
\¥іп(1о\У8 ХР - \¥іп(1о\¥8 еХРегіепсе - ОС
ХУіпсіолуз ХР # операційна система корпо-
рації Місгозой, що з'явилася внаслідок
удосконалення ОС ХУіпйоауз 98 і АУіпсіохуз
N7/2000: в неї на базі ядра ХУіпсіохуз 2000
додано мультимедійні функції, підвищено
надійність тощо. Постачають у варіантах
\Уіпдо\¥8 ХР Ноше Есіігіоп і АУіпсклУЗ ХР
Ргоїеззіопаї Едіїіоп (спадкоємець \¥іпс1оуу8
2000 Ргоїеззіопаї) (див. також орегаііп§
зузіет, кіїр://уц\ууу. тісгозо/і. сот/ухіпсіоссзхр).
УУіпС - \¥іпс1о\у8 Оатез - інтерфейс \¥іп #
АРІ для програмування ігор у середовищі
ХУіпскжз 95. Використовуючи \УіпСг, іг-
рові програми для збільшення швидкості
виводу одержують прямий доступ до бу-
фера відеокадрів (див. також АРІ, Ьи//ег,
сотриіег %атез. /гате Ьц/ег).
УУіпМагк - тест АУіпМагк # тест оцінки
536
\¥ЬЬ
продуктивності відеоадаптера (див. також
Ьепсктпагк, Шпзіопе 97).
\¥Ж8- див. ІУіпсклмз Іпіетеі Мате Зегмісе.
\¥іп8оск АРІ - \УіпсІо\¥8 Зоскеїз АРІ - АРІ
гнізд \Уіпс1оа¥8 # інтерфейс прикладного
програмування (АРІ) для Інтернету, роз-
роблюваний асоціацією АУіпЗоск ЬаЬ8 (22
фірми). Служить для зв’язку між приклад-
ними програмами клієнта ЛУіпсіоууз і про-
токолом ТСР/ІР.
\¥іп8іопе 97 - тест \¥іп8іопе 97 # тест для
оцінки продуктивності ПК на 13 популяр-
них прикладних пакетах програм (див. та-
кож ІУіпМагк).
\¥іп!е1 - платформа АУіпіеІ # термін утворе-
но від слів АУіпсіо\у8 + Іпіеі. Загальний те-
рмін для позначення комп'ютерів на базі
процесорів корпорації Іпіеі, які працюють
під керуванням ОС УУіпсіоууз (див. також
РС-сотраііЬІе).
ууіп-ууіп <1еаІ8 - взаємовигідна угода; угода,
в якій виграють обидві сторони.
\¥ІР - ДИВ. УЮгк-ІП-рГ0£ГЄЗЗ.
ууіре - витиснення [зображення шторкою] #
у КГА і ДГ - поступова зміна одного зо-
браження (кадру, слайда) іншим (див. та-
кож сіоск \міре, зо/і есіуе ууіре).
УУІРО - \¥ог1б ІпІеІІесШаІ РгорегГу
Ог£апІ2агіоп - Всесвітня організація із за-
хисту інтелектуальної власності # див. та-
кож суЬегздиаіііп§, іпіеііесіиаі ргорегіу,
ІРІЇ.
ууіге - 1. провід, провідник, шина; 2. дріт;
3. мережа # синонім - пеіууогк. Приклад: А
Ьгісіде соппесіз мо ріесез о( \л/іге зо іііеу Іоок
Ііке опе ріесе о! \л/іге. (ЗсоК Вгасіпег) - Міст
з'єднує дві частини мережі так, що вони вигля-
дають як єдина мережа.
ууігеГгате - каркасний (дротовий) метод
зображення об'єкта.
ууіге1е88 - безпроводовий # термін указує,
що передачу даних від одного мережного
пристрою до іншого здійснюють за допо-
могою електромагнітних хвиль через ат-
мосферу (див. також УМГЄІЄ38 ІАІІ).
ууігє1є88 соттипісаііоп8 - безпроводовий
зв'язок # до нього зокрема належить сті-
льниковий, пейджинговий і супутниковий
зв'язок (див. також сеііиіаг іеіеркопе,
ра§іп§, іеіесоттипісаііопз).
иіге1е88 (ієуісє - безпроводовий пристрій #
пристрій, який має можливість безпрово-
дового зв'язку (див. також уиігеїезз ІАМ,
УУІГЄІЄ38 ркопе).
ууіге1е88 ЬА^Т - див. РУТАМ
ууіге1е88 кеуЬоагсі - безпроводова клавіату-
ра # комп'ютерна клавіатура, що має із
системним блоком безпроводовий зв’язок,
наприклад, за допомогою інфрачервоного
інтерфейсу (див. також іп/гагесі іпіег/асе,
іп/гагесі кеуЬоагсі).
ЛУІГЄІЄ88 шоіі8Є - безпроводова миша # див.
також іп/гагесі тоизе, тоизе. оріісаі
тоизе, реп тоизе.
Л¥Іге1е88 пеїууогк - безпроводова мережа #
комп'ютерна мережа, що не використовує
провід як середовище передачі (порівн.
ууігеїіпе пеіу\югк\ див. також Ьазе зіаііоп,
ууігеіезз ІАІІ).
УУІГЄІЄ88 рЬопе - безпроводовий Телефон #
порівн. уЛгєііпєркопе.
Л¥Іге1е88 - безпроводова віртуальна
приватна мережа, безпроводова віртуаль-
на установча мережа # у телефонії - на-
бір послуг, які надають користувачам мо-
більних телефонів у рамках однієї органі-
зації (див. також УРН).
ууігеііпе пеіууогк - проводова [локальна]
мережа # порівн. хчігеїезз пеіууогк.
ууігеііпе рЬопе - звичайний (стаціонарний)
телефон # порівн. умігеїезз ркопе.
ууігеіарріп§ - підслуховування, перехоп-
лення повідомлень # запис повідомлень,
переданих по лініях зв'язку (ЗД).
ууігіп£ СІ08ЄІ - комутаційна (розподільна,
монтажна) шафа.
ууігіп§ ЬиЬ - комутаційний концентратор #
використовують для з'єднання комп'юте-
рів у мережі.
ууіхаггі - майстер, експерт # 1. допоміжна
функція, що автоматично виводить підка-
зки та іншу корисну інформацію під час
роботи користувача із застосуванням. За-
звичай майстри корисні для початківців.
Досвідчені користувачі можуть їх вимк-
нути. Аналогічні функції в різних пакетах
можуть називатися соаскез, сие сагсіз,
Ьаііооп кеір (див. також Тір РУЇгагсГ);
2.	людина, яка розбирається в апаратному
і програмному забезпеченні й допомагає
новачкам.
\¥К8 див. ууогкзіаіюп.
\V^АN - \уіге1е88 ЬАК - безпроводова ло-
кальна мережа, безпроводова ЛОМ # ло-
кальна мережа, що використовує за сере-
довище передавання інфрачервоне випро-
мінювання чи радіохвилі (див. також
802.11Ь, РІАМ 1УЕСА, ууігеіезз пеі\могк,
1РМА1І, ІГРАМ РУШІЇ).
\¥ЬЬ - \Уіге1е88 Ьосаі Ьоор - безпроводо-
ва місцева лінія, безпроводовий абонент-
ський доступ # технологія безпроводово-
537
\УЬ8
го зв’язку, розроблена корпорацією
АТ&Т. Пакетний режим передавання го-
лосу і даних по каналу 128 Кбіт/с (див. та-
кож ММР8).
\¥Ь8 - \Уіге1е88 Ьосаі Зузіет - місцева си-
стема безпроводового зв’язку # див. також
И-АМР8, С8М.
\¥МА - АУіпсіолуз Месііа Аисііо - аудіофай-
ли (звукові файли) ХУіпс1о\¥8, формат
ХУМА.
- У/іге1е88 Меігороіііап Агеа №і\уогк -
беспроводова мережа масштабу міста, ме-
гаполісна беспроводова мережа # див. та-
кож вт, УТЬАИ, ЇРРАИ.
\¥МІ - АУіпсіо\¥8 Мапа^ешепї Іпзпитепіаііоп -
інструментарій керування УУіпбохуз, ін-
терфейс УУМІ # розроблений корпорацією
Місгозой як відповідь на інтерфейс РМІ.
\¥МЬ - \Уіге1е88 Магкир Ьап^иа^е - мова
[гіпертекстової] розмітки [документів]
для безпроводового зв’язку, мова \УМЕ #
полегшена версія НТМЬ для доступу в Ін-
тернет зі стільникових телефонів. Витіс-
няє НРМЬ (див. також УГАР, ]¥МЬ Зсгірі).
\¥МЬ 8сгірі # мова для програмування
ХУМЬ-сторінок, схожа на АачаЗсгірі (див.
також №АР, 1УМР).
\¥М8 - \¥агеЬоизе Мапа^етепі Зузіет -
система керування сховищами даних #
див. також Раіа ТУагекоизе.
ууооГег - динамік для низьких звукових частот.
^¥огй - слово # 1. тип даних у деяких мовах
програмування, зазвичай беззнакове ціле
довжиною 2 байти (див. також Ьуіе,
іпіе§ег)\ 2. стандартна одиниця розміру
пам’яті (зазвичай дорівнює кількості роз-
рядів у регістрах загального призначен-
ня), якою ЦП може маніпулювати за один
такт. Визначає розрядність процесора. Бу-
вають 8-, 16-, 32-, 64- і 128-розрядні про-
цесори (див. також таскіпе мюгсі); 3. лан-
цюжок символів якоїсь абетки, що має пе-
вне значення, наприклад, слово якоїсь
природної мови (див. також кеуууогсі).
ууоґсі 1еп§ік - довжина слова # кількість си-
мволів чи розрядів у слові (див. також
ууогсГ).
ж)ґс! ргосе88ІП£ (\¥Р) - текстообробка, об-
робка текстів, підготовка текстів # робота
з текстовими документами за допомогою
текстових процесорів (див. також ууогсі
ргосеззог).
луогсі ргосе88ог - текстовий процесор # тек-
стовий редактор із розширеними можли-
востями форматування редагованих доку-
ментів, призначених для друку (напри-
клад, Місгозой ХУогсі Гог ХУіпсЕпуз 98). Чі-
ткої межі між текстовим процесором і на-
стільною видавничою системою провести
вже не можна (див. також есіііог, РТР, іехі
есіііог).
ууогсі 8Іге - розмір слова # визначає архітек-
тура процесора. Термін найчастіше поси-
лається на кількість розрядів, які можна
одночасно передавати по шині даних чи
зберігати й обробляти в регістрах ЦП. За-
звичай це 8, 16, 32 чи 64 розряди. В ЕОМ
першого і другого покоління, коли не бу-
ло поняття "байт”, термін буквально озна-
чав довжину машинного слова.
луогсіуугар {також ууоґсі уугар) - укладання
[слів] тексту # у текстових процесорах -
автоматичне вирівнювання тексту між лі-
вою і правою межами і перенесення час-
тини тексту, яка не помістилася у поточ-
ному рядку, на наступні рядки (див. та-
кож аіірптепі, /и8іі/ісаііоп, іехі учгар, ххюгсі
РГОСЄ88ОГ).
\УОКЕ - ХУгіїе Опсе Кип ЕуегуиЕеге - на-
писано разово, виконується скрізь # прин-
цип абсолютної мобільності застосувань.
Реалізований у мові Іауа.
ууогкаЬіІііу - працездатність.
^уогкагоипб - обхідний маневр, обхід [поми-
лки], метод, прийом # у програмуванні -
“латка”, що дозволяє обійти помилку, але
не вирішує проблему.
хуогкЬоок - 1. робоча книга # в елект-
ронних таблицях - файл, який містить пе-
вну кількість взаємозалежних таблиць
(див. також уюгкзкееі)', 2. робочий зошит,
робочий журнал.
ууогкег - “виконавець”, чи “працівник” #
один із процесорів у несиметричному ба-
гатопроцесорному обчислювальному
комплексі разом з керівними (менеджера-
ми) і контролюючими (моніторами).
луогкПоуу - 1. діловодство; 2. потоки робіт
(завдань) і документообігу # тобто вони
організовані у процедури (послідовності
кроків) згідно з попередньо заданими пра-
вилами і орієнтовані на колективне вико-
нання.
ууогкіїоуу аиіотаііоп - автоматизація доку-
ментообігу і ділових операцій (діловодст-
во) # див. також о$ісе аиіотаііоп.
\уоґк£гоир - робоча група # 1. група корис-
тувачів ЛОМ, які працюють над загаль-
ним проектом і розділяють у цій мережі
файли, БД тощо. Роботу групи може ко-
ординувати так зване групове ПЗ (див. та-
кож %гоир\маге)\ 2. у \Уіпс1о\У8 N7 робо-
538
\¥Р8
чою групою є група комп’ютерів, об'єдна-
них під загальним унікальним іменем, ад-
міністрування якої аналогічно адміністру-
ванню одного комп'ютера.
ууогкіп§ Лігесіогу - робочий [поточний] ка-
талог # каталог, у якому користувач пере-
буває в даний момент (див. також
сіігесіогу).
\уогкіп£ £гоир (\¥С) - робоча група # такі
групи зазвичай створюють в асоціаціях та
комітетах для підготовки документа, про-
екту стандарту або глибокого вивчення
певного питання (див. також сіга/і ххх
зіапсіагсі, рііоі зіапсіагсі, ргорозесі
зіапсіагсі).
ууогкіп^ шосіеі - практичний приклад (зразок),
луогкіїщ рарег (\¥Р) - робочі матеріали #
назва першої стадії підготовки міжнарод-
ного стандарту.
У¥огкіп£ $іога£е - робоча пам'ять # пам'ять для
зберігання й обробки тимчасових даних.
У¥огк-іп-рго£ге88 (\¥ІР) - розроблюваний
проект, проект у ході розробки (засобами
САПР).
ууогкіоасі - робоче навантаження, обсяг роботи.
У¥огктап81іір - конструктивні характерис-
тики і якість виготовлення виробу.
ууогкрад - робочий планшет.
ууогквіїееі: - робоча таблиця, робочий ар-
куш # первинний документ в електронній
таблиці, тобто сторінка зі стовпців і ряд-
ків, що служить для організації однієї таб-
лиці (див. також зргеасізкееі, уцогкЬоок).
ууогкврасе - робоча ділянка.
У¥огк8іаііоп (\¥К8) - робоча станція, вузол
ЛОМ # 1. загальний термін для позначен-
ня ПК, використовуваних у мережному
середовищі чи середовищі “клієнт-сер-
вер”; 2. потужний комп’ютер з великим
монітором, використовуваний для САПР,
комп'ютерної графіки тощо. Такі робочі
станції вперше розроблено на початку
80-х років фірмою Ароііо, а потім розви-
нуто фірмою 8ип Місго§у8іеш8 та ін. (див.
також САП).
У¥ог1сіл¥і(1е роууег 8іірріу - універсальне [са-
монастроюване] джерело живлення #
ДБЖ, яке автоматично адаптується до мі-
сцевої електричної мережі.
ХУогШ \¥і<1е \¥еЬ (також \¥3, \¥\¥А¥) -
“Всесвітня павутина”, Мережа # 1. глоба-
льна гіпертекстова система, що викорис-
товує Інтернет як транспортний засіб. Ме-
режа серверів, за визначенням її заснов-
ника Тіма Бернеса-Лі (Тіш Вете8-Ьее), -
розподілена гетерогенна інформаційна
мультимедіа система колективного корис-
тування (див. також аисііо зігеатіп^,
Ьгохузєг, РТР[1]} Соркег, НТТР, Теїпеі,
(ІРР, 1РАІ8); 2. сервер, на якому зберіга-
ють НТМЬ-документи, пов'язані між со-
бою гіпертекстовими посиланнями. Пере-
гляд документів здійснюють за допомо-
гою спеціальних програм (див. Ьгоуузєг),
на інший документ переходять клацанням
посилання.
\¥ОКМ - УУгИе Опсе/Кеаб Мапу - [компа-
кт-диск] з однократним записом і багато-
разовим зчитуванням # тип компакт-дис-
ка, дані з якого після записування можна
тільки зчитувати, але не можна стерти чи
перезаписати (ЇУОКМ сігіує).
ууогш (також ууогш рго^гат) - “хробак” #
програма, один з типів комп'ютерних ві-
русів, який тиражує себе по вузлах ком-
п'ютерних мереж. Може містити іншу
шкідливу програму (див. також сгаскег,
Тго]ап когзе, уігиз).
луоґшЬоіє гоиіііщ - маршрутизація спосо-
бом комутації каналів (у трансп’ютерній
системі).
\¥О8А - \Уіпс1о\¥8 Ореп 8єіуісє8 АгсЬііесіиге -
Архітектура відкритих служб [системи]
\¥ІП(ІОЛУ8 # ключовий проект МІСГО8ОІЇ,
оголошений у 1992 р. Надає набори інтер-
фейсів АРІ і 8РІ (інтерфейс забезпечення
служб), які дають змогу передавати інфо-
рмацію незалежно від ЇЇ розміщення (ПК,
сервер, хост-комп'ютер) або формату.
ЇУО8А підтримує три категорії служб: за-
гальних застосувань, зв'язку і вертикаль-
ного ринку. У \¥О8А також входять:
МАРІ, ТАРІ, 8Ш АРІ, Ь8АРІ, Р8А.
УУО8А/ХЕ8 - ОЬЕ для фінансових застосу-
вань # з’явилася в 1994 р.
УУО8А/ХКТ - ОЬЕ для обробки даних у
режимі реального часу.
\¥Р - 1. луогб ргосе88Іп£ - обробка текстів;
2. див. уюгкіп%рарег.
УУРАХ - Ї¥іге1е88 Регзопаї Агеа №Шюгк -
беспроводова персональна мережа # ме-
режа, розгорнута на робочому місці або в
домашньому офісі. Синонім - стандарт
802.15 (див. також ИІЖ УуМАИ).
\¥РВХ - \¥іге1е88 Ргіуаіе ВгапсЬ ЕхсЬап^е -
безпроводова офісна [установча, місцева]
телефонна станція, безпроводова офісна
АТС # альтернатива звичайним офісним
АТС у середніх і великих компаніях, ана-
логічно тому як УУТАИ заміняють звичай-
ні ЛОМ (див. також РВХ).
\УР8 - АУогкрІасе 8Ье11 - інтерфейс ЇУР8 #
539
ХУКАМ
графічний інтерфейс користувача в опе-
раційній системі 08/2. Як в Мас 08 і
ИАпсІоии 95, цей ПК орієнтовано на доку-
менти (босишепі-сепігіс). Файли докумен-
тів подано на екрані піктограмами. Кла-
цання піктограми викликає відповідне за-
стосування (див. також арріісаііоп,
сіоситепі, СІЛ, ісогі).
ХУКАМ - ХУіпсіоху ВАМ - пам’ять ХУКАМ #
тип мікросхем двопортової пам’яті для
графічних адаптерів, подальший розвиток
пам'яті VI/АМ.
уугар - 1. див. іехі мгар; 2. перенесення на
рядок # [автоматичний] перехід у разі ві-
дображення тексту на новий рядок (без
внутрішньословного переносу).
уугарріїщ {також и гарріп^ Діє гіп§) - 1. від-
новлення цілісності (зв’язності) кільцевої
мережі [ТОСІ] # у топології подвійного кі-
льця ГООІ із зустрічними напрямками пе-
редавання даних - перемикання обох кі-
лець у разі розриву з’єднання для обходу ву-
зла, що відмовив (див. також (Іиаі-соипіег
гоіаііп% гіп£); 2. обхід, “загортання”.
лугіїє - писати, записувати, зберігати # пе-
редавати дані з ОЗП у зовнішній пристрій
або з процесора в ОЗП (порівн. геаії).
уугііе кеасі - записуюча голівка # магнітна
голівка, що служить тільки для запису-
вання даних (див. також кеасіщ).
лугіїе-акеасі 1о£ - зберігаюча реєстрація #
метод протоколювання транзакцій, за
яким запис у журналі роблять до запису
даних. Використовується у М8 8<2Ь
Зєгуєг.
лугііе-Ьаск саске - кеш із зворотним запи-
сом # схема організації кеш-пам'яті, за
якою у неї заносять дані операцій як чи-
тання з ОЗП, так і записування. При цьо-
му записування в ОЗП відкладають до ви-
конання певних умов (порівн. уугііє-
ікгои§к саске). Зазвичай реалізується в
кеш-пам'яті другого рівня (£2 саске).
уугііе-ргоіесіесі - із захистом від записуван-
ня, захищений від записування # захист
від записування може бути фізичним (кі-
льце на магнітній стрічці, защіпка на дис-
кеті тощо) і програмним (див. також
аіігіЬиіе, геасі-опіу).
лугіїе-ііігоїщк сасЬе - кеш із прямим запи-
суванням # схема організації кеш-пам'яті,
за якою у неї заносять дані операцій чи-
тання з ОЗП, але не заносять дані опера-
цій записування в пам'ять (порівн. хмгііе-
Ьаск саске). Вважається, що ця схема сла-
бкіша, ніж утіе-Ьаск саске, тому що про-
цесор має очікувати завершення операції
записування в повільну оперативну па-
м'ять.
ХУНТ (також уугі) - 1. ууіііі ге^агсі То - що
стосується, стосовно (чогось) # абревіату-
ра, прийнята в електронній пошті та чат-
форумах (див. також сІІ£І8реак)', 2. ХУіій
гезресі іо - з повагою до.
ХУ8 - див. умогкзіаііоп.
ХУ8С - ХУогІсІ Зешісопсіисіог Соипсії - Все-
світня рада по напівпровідниковій проми-
словості # див. також ЕІА, ЕІАА, АЕЮА,
81 А.
ХУ8БЬ - \УеЬ Зєгуісєз Везсгіріюп Ьап&иа£е -
мова опису веб-сервісів # стандартний
спосіб опису специфічних веб-сервісів,
розроблений корпораціями Місгозой та
ІВМ (див. також 8ОАР, ІЛ2Л)Г).
ХУ8-І - ХУеЬ Зегуісез ІпіегорегаЬіІііу
Ог^апіхаііоп - організація, що має забез-
печувати сумісність веб-служб (веб-серві-
сів) # заснована в лютому 2002 р. корпо-
раціями Місгозой та ІВМ.
ХУ88 - ХУігеІезз 8иЬзсгіЬег 8узіет - безпро-
водова абонентська система зв’язку.
ХУТА - ХУігеїезз ТеїерИопу Арріісаііопз - за-
стосування для безпроводової телефонії.
ХУТВ - ХУапі іо Ьиу - хочу купити # абреві-
атура, прийнята в електронній пошті та
чат-форумах (див. також сІІ£І8реак).
ХУТР - ХУкаі/\¥Йо/хуйу іЬе йіск? - що за
чорт? # абревіатура, використовувана в
електронній пошті та чат-форумах. Трак-
тують як універсальну питальну частку
(див. також сіі^ізреак).
ХУТН - ХУ1ю/\¥Ііаі/у/Ьу іЬе Ьеіі? - якого бі-
са? - див. ІУТЕ.
ХУТЬ - ХУіпсклуз Тетріаіе ЬіЬгагу - бібліо-
тека класів ХУТЬ # бібліотека класів мо-
вою С++ корпорації Місго8о/і, що має на-
бір елементів керування, діалогів, 6ВІ-
об'єкти та інші ресурси. Розширює функ-
ціональність бібліотеки АТЬ (Асііуе
Тетріаіе ЬіЬгагу) і призначена для розро-
бки елементів інтерфейсу та застосувань
ДЛЯ 1¥ІПСІО\М8.
ХУТМ - УУігесІ Рог Мапа§ешепі - специфі-
кація ХУТМ.
ХУТО - ХУогІсІ Тгабе Ог^апізаііоп - Всесвіт-
ня торгова організація, ВТО.
ХУТТМ - ХУііЬоиі іЬіпкіп§ іоо тисЬ - без
довгих роздумів # абревіатура, прийнята в
електронній пошті та чат-форумах (див.
також сІІ£І8реак).
XУXУАN - ХУігеІезз ХУісіе Агеа НеЬуогкз,
ХУігеІезз ХУАИ - безпроводова глобальна
540
ХСА
[регіональна] мережа # наприклад, для
стільникового телефонного зв’язку (див.
також ІУАІУ).
\¥\¥\¥- див. ]УогШ УУеЬ.
\¥¥ЯХ - Жіаі'з ¥оиг Кеаі К'ате - а як вас
насправді називають? [ваше справжнє
ім'я?] # абревіатура, прийнята в чат-фору-
мах (див. також сії^ізреак).
\¥¥8І\¥¥С - \УЬаі ¥ои 8ее Із ХУЬаі ¥ои
беї - режим [принцип] \¥¥8І¥/¥6 (ви-
мовляють “визівиг”) - що бачиш, те й
отримуєш # у текстових процесорах і на-
стільних видавничих системах - режим
повної графічної відповідності друкова-
ного варіанта зображенню на екрані реда-
гованого документа. Приклад: Іі \л/аз а
сараЬіІііу іЬаі Ьесате кпо\л/п аз Ж8ІЖ6 апсі
іі ореп іЬе сіоог іо іііе сіезкіор риЬІізІїіпд
іпсіизігу. (Зієує Іоґіг) - Це був режим, що оде-
ржав назву Ж8ІЖС і став першоосновою
настільних видавничих систем, (див. також
ргеуіем).
X
X - координата X # координата точки у 2И-
графіці; відстань по горизонталі від ліво-
го кута на пристрої відображення (див.
також ¥, 7).
Х.25 # серія стандартів ІТИ-Т88 (колишній
МККТТ). Визначає протокол, використо-
вуваний для пересилання сигналів і даних
у мережі з комутацією пакетів. Кожен па-
кет містить інформацію про комп’ютер-ві-
дправник і комп’ютер-одержувач, що має
пакет прийняти. Цей інтерфейс описано
на трьох рівнях: фізичному, передаванні
даних і мережному. Мережі Х.25 одержа-
ли свою назву від назви рекомендації
"Х.25”, випущеної МККТТ у 1976 р. (див.
також АХ. 25).
Х.39 # протокол передавання факсів у мере-
жах з комутацією пакетів.
Х.121 # стандарт на формат адресації, вико-
ристовуваний у мережах Х.25.
Х.400 # рекомендації МККТТ (1988 і 1992 рр.)
для забезпечення взаємодії міжнародних
систем електронної пошти. Описують ме-
тоди електронного обміну текстами, гра-
фікою і факсами. Визначають кілька про-
токолів, які забезпечують надійну переда-
чу між агентами користувача (Изег А^епі)
і агентами пересилання повідомлень
(Мезза^е Тгапзіег А§еп1).
Х.435 # рекомендації ССІТТ, у яких специ-
фіковано систему обміну повідомленнями
для ЕВІ.
Х.500 # стандарт ГГО-Т (1993 р.) для служ-
би розподіленого каталогу мережі. Ката-
логи Х.500 надають централізовану інфо-
рмацію про всі іменовані об'єкти мережі
(ресурси, застосування і користувачів)
(рекомендації МККТТ для каталогів).
Х.509 # стандарт на шифрування даних у
разі їхнього пересилання в мережах (див.
також (іцгіїаі сегіі/ісаіе, РКІ).
х86 - див. 80x86.
х86-Ьазес1 сотриіег - комп'ютер із проце-
сором х86 # комп'ютер на базі процесора
8086, 80286, 80386, 80486 або Репііиш.
Оскільки номери не попадають під дію
авторського права, корпорація Іпіеі з ме-
тою боротьби з конкурентами стала дава-
ти своїм процесорам імена.
ХА - Ехіепдесі АгсІїйесШге - поліпшена
[посилена, розширена] архітектура.
ХЬазе - мови типу ХЬазе # загальна назва
класу мов програмування, що ґрунтують-
ся на мові для СКБД 6ВА8Е корпорації
Азйіоп-Таіе (див. також сіаіаЬазе).
ХВК - Ехіегпаї Ваіа Кергезепіайоп - про-
токол зовнішнього подання даних # поле-
гшує розробку розподілених застосувань
для гетерогенних середовищ, тому що бе-
ре на себе облік апаратних особливостей
платформ.
хБ8Ь - технології хВ8Ь # збірна назва групи
нових технологій цифрової абонентської лі-
нії Р8Ь, поділених на дві великі групи: аси-
метричні (АР8Ц АШЬ Ьііе, ВАР8Ц УО8Ь) і
симетричні (ЯВ5Д НБШ, Ю8Ц М8Р8Ц
8Б8Ц уХ)8Е). Дають змогу вести прийман-
ня зі швидкістю 32 Мбіт/с, а передавання -
зі швидкістю до 1 Мбіт/с (див. також
Ьіір://\у\ууу.хсІзІ. сот).
ХЕ - Ехіепсіесі Едіііоп - розширена редак-
ція # позначення, що зустрічається в на-
звах версій програмних продуктів (див.
також 8Е).
ХСА - Ехіепдед Огаріїісз Аггау - “розши-
рена графічна матриця”, (за контекстом)
стандарт, відеоадаптер, графіка ХСА #
стандарт ІВМ 1991 р. на відеографіку в
лінійці комп’ютерів Р8/2\ адаптер чи мік-
росхема, що реалізує цей стандарт. Під-
тримує вищу роздільну здатність
(1024x768, 256 кольорів) порівняно з УСА
(можна розглядати як підмножину 8УОА).
Розвиток стандарту - ХСА-2 (характери-
зує роздільна здатність 1600x1200 піксе-
541
Х-ИЄІ£І11
лів) (див. також 8ХСА, ІІХОА).
х-Ьеі§Ь1: - х-висота # висота основної части-
ни малої букви (без виносних елементів).
ХНТМЬ - ЕхіепзіЬІе НТМЬ - специфіка-
ція, мова ХНТМЬ # мова ХНТМЬ, розро-
блена \¥ЗС та призначена для підтримки
ХМЬ у веб-сторінках. Специфікацію при-
йнято 26.01.2000 р. (див. також НТМЬ).
ХІЕ - X Іша£ІП£ Ехіепзіоп - розширення
[ПЗ] Х-терміналів для обробки зображень #
див. також X іегтіпаї.
ХІР - еХесиііуе Іп Ріасе - специфікація
“виконання на місці” # специфікація, що
дозволяє ОС чи застосуванням виконува-
тися з ПЗП або флеш-пам’яті РС-карти
без попереднього завантаження в ОЗП си-
стеми, що загалом дає змогу зменшити
його обсяг (див. також ЕХІР, ЬХІР, РС
Сагсі)
ХМЬ - ЕхіепзіЬІе Магкир Ьап§иа§е - роз-
ширювана мова розмітки [гіпертексту],
мова ХМЬ # запропонована \¥ЗС метамо-
ва форматування документів \¥огШ УУісІе
ІУеЬ, підмножина мови 8СМЬ. Розробка
ХМЬ велася під керівництвом Джона Бо-
сака. Першу версія специфікації опублі-
ковано в лютому 1998 р. ХМЬ дає змогу
створювати мови розмітки, що врахову-
ють специфіку документів заданої пред-
метної сфери, наприклад, МаЙіМЬ, ХЬіпк,
8МІЬ, Х8Ь тощо. ХМЬ-документ має дві
частини: визначення використовуваної
мови і власне документ. Визначення мови
задають за допомогою шаблонів £>7£> і
можна зберігати як у файлі з документом,
так і окремо (див. також НТМЬ, ІМЬ^
УоісеХМЬ, ІУЮЬ, кіір:/Л^^.^Зс.ог§).
ХМЬР- ХМЬ Ргоіосої - протокол ХМЬР #
мережевий протокол, розроблений №ЗС,
який дає змогу пристроям взаємодіяти
одне з одним в одноранговій мережі, ви-
користовуючи ХМЬ як інкапсулююче се-
редовище.
ХММ - Ехіешіеб Мешогу Мапа^ег - ди-
спетчер розширеної пам'яті # ПЗ (наприк-
лад, НІМЕМ або 9ЕММ386), що забезпе-
чує роботу програм із розширеною пам'-
яттю. Його функції доступні по перери-
ванню 2ГН (див. також ЕММ, ЕМ8,
(ІЕММ, ХМ8).
Хшосіет - протокол Хшосіет # напів-
дуплексний протокол передавання файлів
(блоками по 128 байт із контролем за
СРС) між комп'ютерами по телефонних
лініях. Програміст першої ВВ8 Уод Хріс-
тенсен (\¥агс! Сйгізііапзеп) розробив його
для 8-розрядних СР/М-80 ПК у 1977 р. і
зробив загальнодоступним (див. риЬІіс
сіотаіп). Цей протокол є в усіх комуніка-
ційних програмах для ПК і використову-
ється для пересилання файлів із ВВ8. Іс-
нують розширення протоколу Хшосіет:
ХтосІет-СКС і Хшосіет-1К (див. також
пі о асі, ЕТР, Кегтіі, Ттосіет, ХтоАет).
Хтойет-СКС - протокол Хтобет-СКС #
розширення протоколу Хтосіет, що вико-
ристовує для перевірки помилок під час
передавання даних двобайтний циклічний
код контролю для виявлення помилок пе-
редавання (див. також СРС, Утосіет,
2тосІет).
ХМ8 - Ехіепдед Мешогу 8ресіїїсаііоп -
специфікація розширеної пам'яті, пам'ять
ХМ8 # специфікація Місгозой на розши-
рену пам'ять (ХМ8 2. 0), щоб БО8-прог-
рами за допомогою диспетчера розшире-
ної пам'яті (ХММ) використовували роз-
ширену пам'ять ПК на процесорах 80286 і
новіших. Синонім - ехіепсіесі тетогу
(див. також ЕМ8).
ХХ8 - Хегох ХеШюгк Зіапдагб [Зузіетз] - ме-
режний стандарт Хегох, протокол ХИ8 #
один з перших наборів міжмережних про-
токолів, розроблений корпорацією Хегох
у 70-х роках минулого століття. Забезпе-
чує сервіс, аналогічний ТСР/ІР, але має
інші формати пакета й іншу термінологі-
ю. Покладений в основу протоколів
ІРХ/8РХ мережі ХеіХУаге і ЕШегЗйаге фір-
ми ЗСот (див. також ргоіосої апаїухег,
ргоіосої сопгегіег, ргоіосої зіаск, ТСР/ІР).
ХОРЕ- Тгапзшіїїег О££- див. ХОИ/ХОГЕ.
ХОХ - ТгапзшіПег Оп - див. ХОИ/ХОЕЕ.
ХОХ/ХОЕЕ (також Х-ОХ/Х-ОГЕ) -
Тгапзшіііег Оп/ Тгапзшійег О££ - прото-
кол ХОХ/ХОРГ # найпростіший протокол
передавання даних між пристроями з аси-
нхронним з'єднанням. Символ ХОХ (Сігі-
<2, код А8СІІ 17) повідомляє пристрою
про початок (поновлення) передавання
даних, ХОРР (СігІ-8, код А8СІІ 19) при-
пиняє її (див. також зо/і\каге капсккакіп^).
Х/Ореп - консорціум Х/Ореп # міжнарод-
ний консорціум постачальників (утворе-
ний у 1984 р.), що замовили розробку спе-
цифікацій для платформи відкритих сис-
тем на основі ЦХІХ. Здійснює тестування
та сертифікацію стандартів для відкритих
систем (див. також САЕ^у, ХРСЗ).
ХОК - єхсіпзіує ОК - виключне АБО, не-
еквівалентність, додавання по модулю 2 #
бінарна логічна операція, результат якої
542
¥А
правильний тільки тоді, коли значення
операндів не збігаються. Наприклад (1101
ОК 0101) = 1000 (див. також Л7УД Іо^ісаі
орегаіог, ОК).
хок		
Вхід	Вхід	Вихід
0	0	0
0	1	1
1	0	1
1	1	0
ХР- див. ехігете ргодгаттіпд
ХРСЗ - Х/Ореп РогїаЬіІіїу (Зиісіе - настано-
ва консорціуму Х/Ореп із [забезпечення]
мобільності # один з базових документів з
описом ІТМІХ-інтерфейсів для Соттоп
Арріісаііопз Епуігоптепі (див. САЕуц), ви-
пущений під егідою консорціуму Х/Ореп.
Розрізнюють дві публікації цього докуме-
нта: ХРСЗ (1988 р.) і ХР64 (1992 р.).
ХРХС - X Рогіз, X Сііаппеїз - X портів, X
каналів.
ХРХМ - X Рогіз, X Метогіез - X портів, X
[модулів] пам'яті # див. також МРММ,
МР8М, 8РММ, 8Р8М.
ХКЕР - Сгозз КеГегепсе ТаЬІе - таблиця
перехресних посилань # генерується ком-
пілятором чи складається за допомогою
спеціальної програми для документуван-
ня чи налагодження (див. також ге/егепсе
іаЬІе).
Х8Ь - ЕхІепзіЬІе 81у1е зііееі Ьап^иа^е -
розширювана мова стилів # служить для
опису перетворень ХМЬ-документів (див.
також ХМЬ).
Х8ІОПЄ8 - тести й показник швидкодії Х-те-
рміналів.
ХТ - Ехіепсіесі Тес1іпо1о£у - розширена
технологія, комп'ютер ІВМ РС/ХТ # ско-
рочення від ІВМ РС ХТ, назви ПК корпо-
рації ІВМ, що з’явилась у 1981 р. Від ІВМ
РС ця машина відрізнялася наявністю жо-
рсткого диска місткістю 10 Мбайт.
X іегтіпаї - Х-термінал # графічний термі-
нал, який працює в ЛОМ та підтримує
протокол X ІХіпсІохк 8узіет (див. також
ХІЕ).
ХТР - еХргезз Тгапзрогі Ргоіосої - прото-
кол екстреного (високошвидкісного)
транспортування [даних], протокол ХТР
(мережі ЕОІЛ).
X УУіпсіоуу 8узіеш - протокол [система,
стандарт] X УУіпсіоху # протокол, широ-
ко використовуваний у мережному се-
редовищі ІЛЧІХ для багатовіконного ві-
дображення графіки і тексту на растро-
вих дисплеях робочих станцій. Систему
X \¥іп<1о\у складають три програмних
шари: перший шар - дисплейний сер-
вер (Х-сервер), який керує роботою гра-
фічного устаткування; другий шар утво-
рює бібліотека ХІіЬ; третій шар - бібліо-
теки, що використовують для програму-
вання ПК. Застосування, що працюють
під керуванням X \Уіпбо\¥, називають
Х-клієнтами. їх можна запустити як на
локальному комп'ютері користувача, так і
на віддалених комп'ютерах. Обмін між
дисплейним сервером та Х-клієнтами
здійснюють по спеціально розробленому
Х-протоколу. Систему X \УІПСІО\¥ розро-
блено в 1982-84 рр. у МТ1.
ХУСА - Ехіепбеб Уісієо Сгарйісз Аггау -
стандарт ХУСА # стандарт на дисплеї з
роздільною здатністю 1024x768 крапок із
256 кольорами (див. також ріхеї,
гезоіиііоп, 8УСА).
х-у £гарЬ - точковий графік, Х¥-графік # у
[діловій] графіці - подання пар чисел точ-
ками, в яких перші числа розглядають як
ординати, а другі - як абсциси. Синонім -
зсаііег ууарк (див. також зсаііег сИа^гат).
Х-¥ ріоііег - [автоматичний] графобуду-
вач, плотер # плотер, який будує точки за
їх декартовими координатами (див. також
сігит ріоііег, реп ріоііег).
¥ - 1. абсциса, координата У # координата
точки у 2Б-графіці; відстань по вертикалі
від початку координат (зазвичай нижнього
чи верхнього лівого кута на пристрої відо-
браження) (див. також X, 2); 2. \¥1іу? - чо-
му? # абревіатура, прийнята в електрон-
ній пошті. Наприклад, ¥ бісі II...?
¥2К - Уеаг 2000 - 1. 2000-й рік; 2. пробле-
ма 2000-го року (¥2К ргоЬІет) # пробле-
ма полягала в тому, що в багатьох програ-
мах для збереження номера року викорис-
товувалися лише дві його останні цифри,
що викликало неправильну інтерпретацію
дат з появою в цьому полі нулів, а в де-
яких випадках - збої програм. Синонім -
тіїїеппіит Ьи% (див. також сепіигу/іеІсЬ).
у-ахІ8 - вісь ¥ # одна з осей у декартовій сис-
темі координат (див також ахіз, Сагіезіап
соогсііпаіез, соогсііпаіе, огсііпаіе).
¥А (також уа) - ¥е! апоіііег... - ще один...
# абревіатура, прийнята в електронній по-
шті (див. також Аі^ізреак).
543
¥АА
¥АА (також уаа) - ¥еі апойїег асгопут -
ще один акронім # абревіатура, прийнята
в електронній пошті (див. також
сіірізреак).
¥АВА (також уаЬа) - ¥еі апойїег Ьіоосіу
асгопут - ще один клятий [ідіотський] акро-
нім # абревіатура, прийнята в електронній
пошті (див. також сІірЬреак, РЬА, ТЬА).
¥АСС - Уег Апойїег Сотріїег-Сотріїег -
генератор синтаксичних аналізаторів
УАСС, досл. ще один компілятор компі-
ляторів # поширений інструментальний
засіб для створення компіляторів. Його
безоплатна версія під назвою ВІ88ОП до-
ступна в Інтернеті (див. також сотріїег,
рагзег).
¥АЕІ¥СІ (також уаїїу-уі£§у, уаїїу^і) -
¥еІ азкесі £ог ії, уои &ог ії - що просив, те
й отримав # абревіатура, прийнята в елек-
тронній пошті (див. також сІІ£І5реак).
¥аЬоо! - ¥еі Апойїег НіегагсЬісаІІу ОГГісіоиз
Огасіе - розвідник ¥а1юо! # пошуковий
сервер у ЇУогІсІ ІУісІе IVеЬ, створений Дави-
дом Файлоу (Пауіб Рііо) і Джеррі Янгом
(Ієну ¥ап&) з Департаменту комп’ютерних
наук Стенфордського університету. Вони
розробили каталог ресурсів веб, який міс-
тив більше 35 тис. документів. У 1995 р.
¥а!юо перенесено зі Стенфорда на
кіїр://у\гму.уакоо.сот, де його підтримують
на кошти рекламодавців.
¥АІЖ (також уа\уп, уаип) - ¥ет апойїег
ІЖІХ пегсі - ще один юніксоїдний фанат
[дурень] # абревіатура, прийнята в елект-
ронній пошті (див. також (Іірізреак, пегії).
¥-саЬ1е - ¥-подібний кабель, кабель-розга-
луджувач, проф. “гідра”.
¥СЬСг- див. ¥НУ.
Уеіклу Воок - “Жовта книга” # 1. книга,
опублікована в 1983 р. корпораціями 8опу
і Рйііірз, яка описує стандартний формат
для дисків СВ-КОМ (див. також Сгееп
Воок, Огапре Воок, Весі Воок, кУкііе Воок)\
2. в англомовних країнах існує величезна кі-
лькість “Жовтих книг” із різних приводів.
¥еПо\у ра£Є8 - “Жовті сторінки” # в Мере-
жі - оперативно поновлювані довідники
мережних корпоративних адрес.
¥ВКМ - ¥ои Боп’І Кпоху Ме - ви мене не
знаєте # абревіатура, прийнята в чат-фо-
румах (див. також сИ^ізреак).
УСТІ - ¥ои беї ТІїе Ібеа? - у тебе є ідея? #
абревіатура, прийнята в чат-форумах
(див. також сіі^ізреак).
¥НВТ - ¥ои Ііауе Ьееп ігоііесі - ви потрапи-
ли на вудку # абревіатура, прийнята в еле-
ктронній пошті (див. також сіірізреак).
¥НЬ - ¥ои Ьауе ІО8І - ви зазнали невдачі
[вам не пощастило] # абревіатура, прийн-
ята в електронній пошті (див. також
сИ^ізреак).
уіеШ - 1. вихід придатних [виробів] # на-
приклад, у виробництві напівпровіднико-
вої продукції - відсоток працюючих мік-
росхем від загальної кількості випущених
у певній партії; 2. обсяг випуску (продук-
ції); 3. повертати, видавати # коли мова
йде про функцію або програму.
¥19 ~ колірна модель ¥І<2 # див. також
СМ¥В, СМ¥К, соїог зерагаііоп, НЬ8, Н8В,
ЬСН, КСВ.
¥Ш - ¥ез, І ипсіегзїапсі - так, я зрозумів #
абревіатура, прийнята в чат-форумах
(див. також сИ^ізреак).
¥МСК - ¥еПо\у, Ма^епіа, Суап, Віаск -
жовтий-пурпурний-блакитний-чорний,
формат ¥МСК, # див. також СМ¥К, соїог
зерагаіюп.
¥ММУ - ¥оиг Мііеа^е Мау Уагу - ви мо-
жете отримати не ті результати # абревіа-
тура, що прийнята в електронній пошті та
виражає дружне застереження про мож-
ливі невраховані наслідки. Походить від
стандартного ухиляння американських
виробників автомобілів від відповідаль-
ності (див. також сИ^ізреак).
Утонеш - протокол ¥тобет # протокол пе-
ресилання файлів, аналогічний Хтобст.
Дає змогу пересилати файли блоками по
1024 байти, але замість контрольної суми
використовує контроль циклічним надли-
шковим кодом. ¥тобет нестійко працює
на зашумлених телефонних лініях. Існу-
ють різновиди цього протоколу: ¥тобет-
Ваісіі і ¥тобет-С (див. також СКС,
скгмпіоасі, РТР, Кегтіі, Хтосіет, Утосіет).
¥/Х - уез/по - так/ні.
уойаЬуіе (¥В) - септібайт # одиниця місткості
пам'яті, дорівнює 1024 секстібайт (хеПаЬуіе),
чи 2л80 = 1 208 925 819 614 629 174 706 176
байт (див. також ехаЬуіе, ріраЬуіе, кіІоЬуіе,
те^аЬуіе, реіаЬуіе, іегакуіе, геіїаЬуіе).
¥Р- див. ¥еІкмрарез.
¥К (також уг) - ¥еай, гі§1іі: - точнісінько
так, правильно # абревіатура, прийнята в
електронній пошті.
¥ТТТ - ¥ои Теїітд ТІїе Тгиііі? - ви не об-
манюєте? [ви говорите правду?] # абреві-
атура, прийнята в чат-форумах (див. та-
кож сІірЬреак).
¥11 - ¥и£О8Іауіап - Югославія (код мови).
¥ІІУ - формат [стандарт] ¥ЦУ, “яскравість -
544
гего ГіП
кольоровість синього - кольоровість чер-
воного” (¥ - яскравість, II, V - кольоро-
різницеві сигнали) # формат кольороріз-
ницевого подання даних кольорового від-
еозображення (див. також КОВ, УСЬСг).
Т - координата 7 # координата точки в
ЗП-графіці; глибина, відстань від спосте-
рігача (див. також X, У).
739.50 [зіапгїагсі] - специфікація 739.50 #
визначення N180 (підрозділ АХ8І), що
ґрунтується на 8<2Ь мови запитів для ін-
формаційно-пошукових служб, і специфі-
кація протоколу для бібліотечних засто-
сувань для роботи з БД в Інтернеті (див.
також РКАІ8).
ТАК - 7его Адтіпізїгагіоп Кіі - пакет 7АК #
пакет корпорації Місгозой для ЇЇЧпсіоумз
ИТ, що дозволяє запобігти таким діям ко-
ристувача, як зміна конфігурації ПК чи
інсталяція ПЗ.
гар - 1. команда повного стирання робочої
області (в електронних таблицях); 2. [фі-
зичне] знищення (стирання) файла на дис-
ку; 3. очищення екрана; 4. затирати, видаля-
ти що-небудь # наприклад, хар тетогу -
очистити пам’ять від даних; 5. “латати” #
швидко ставити програмну “латку” чи ін-
шим способом швидко виправляти поми-
лку в програмі.
ХА\¥ - 7его Абтіпізйаііоп їбг \Уіпс1о\¥8 - ну-
льове [нуль-] адміністрування дня ХУіпсіохуз;
специфікація, технологія 7А\¥; робота без
системного адміністратора # технологія і ПЗ
корпорації Місгозой для [інтелектуального]
централізованого керування мережними ПК
за мінімальної участі адміністратора мережі
(див. також пеіюогк аіїтіпізігаіог, рег/ог-
тапсе тапа^етепі, роїісу тапа^етепі,
зесигііу тапа^етепі).
г-ахіз - вісь 7 # одна з осей у декартовій
системі координат. У КГА використову-
ють для подання глибини (див. також
2-Ьи//ег).
7ВІ< - 7опе Вії Кесогс1іп£ - зональне по-
розрядне записування # метод записуван-
ня даних на жорсткий диск, за яким для
запобігання втрат дискового простору йо-
го зовнішні доріжки можуть містити біль-
ше секторів, ніж внутрішні (див. також
ігаск).
7-ЬиГГег (також йерШ Ьиіїег) - 7-буфер,
буфер глибини # у комп’ютерній графіці -
метод видалення схованих поверхонь
(йіскіеп зигїасе гетоуаі). 7-буфер - це бу-
фер в ОЗП графічної плати для збережен-
ня поточних координат глибини (7-коор-
динат) кожного трикутника, що виводить-
ся на екран тривимірного зображення, як-
що вони найближчі до спостерігача. У ра-
зі відсутності 7-буферу обрахування зо-
бражень виконує ЦП, який знижує проду-
ктивність системи (див. також г-ахіз).
ХС8 - 7его Сосіе Зирргеззіоп - придушен-
ня нульових кодів.
7БК - 7опесІ Ваіа Кесогсііп^ - зонне запи-
сування даних # записування даних [на
оптичний диск] із позонною зміною [по-
довжньої] щільності (див. також СЛ/?).
геї - 7-координата точки, що належить об'-
єкту # характеризує віддаленість (глиби-
ну) точки об'єкта (КГА) від передньої чи
задньої площини в 7-буфері (див. також
Т-Ьи//ег).
гего - 1. нуль; 2. дієсл. обнуляти; 3. нульовий,
гего сотргеззіоп - видалення нулів # вида-
лення початкових і кінцевих нулів числа.
Наприклад, 003,4500 після такої операції
буде мати вигляд 3,45 (див. також
сотргеззіоп, гего зирргеззіоп).
гего 0111 - див. 2ЄГ0І2Є.
гего зирргеззіоп - заглушення нулів # від-
кидання незначущих нулів на початку чи-
сла (див. також гего сотргеззіоп).
гего ууаіі зіаґе (7\¥8) - без [тактів] чекання #
режим обміну даними (наприклад, між
ЦП і ОЗП) без тактів (циклів) чекання
(див. також уиаіі зіаіЄ[\$.
гегоіге - очищати, обнуляти # заповнення
сектора диска, блоку пам'яті чи змінних
нулями.
гего-іаіепсу - без затримки, з нульовою за-
тримкою # Приклад: Тего-Іаіепсу сіаіа
ігапзТегз. - Пересилання даних без затримки.
геіїаЬуІе (7В) - секстібайт # одиниця міст-
кості пам'яті, дорівнює 1024 екзабайтам,
чи 2л70 = 1 180 591 620 717 411 303 424
байтам (див. також ехаЬуіе, кіІоЬуіе,
те&аЬуіе, реіаЬуіе, ІегаЬуіе, уоііаЬуіе).
ХЕ - 7его Р1а§ - прапор 7Р # розряд у регі-
стрі стану мікропроцесора, який вказує,
що результат операції дорівнює нулю.
Значення цього розряду використовує ряд
команд умовного переходу (див. також
АР, СР, РР, 8Р).
гего Дії - заповнення нулями, обнулення #
1. термін посилається на автоматичне за-
повнення ЦП нулями молодших або стар-
545
ХІЕ 5оске(
ших бітів поля чи реєстру під час заванта-
ження числа меншої розрядності, напри-
клад 16-розрядного числа в 32-розрядний
реєстр; 2. існує багато інших випадків ви-
користання заповнення нулями.
ХІЕ 8 ос ке І - Хего ІП8ЄГІІОП Гогсе зоскеї -
рознім з нульовим зусиллям зчленування,
ХІР-рознім # рознім зі спеціальним важі-
льцем, що дозволяє затискати і звільняти
контакти мікросхеми. Використовують як
гніздо для установлення мікросхем пам'я-
ті, НВІС чи процесорів, коли потрібна їх-
ня часта зміна (наприклад, у програмато-
рах, на прототипних платах) з метою по-
легшення налагодження, модернізації то-
що. Забезпечує зручність заміни, виклю-
чає ушкодження ніжок дорогих мікро-
схем (див. також кі§к-/огсе зоскеї, ЬІР,
пеесіїепозе рііегз, ВАТ).
гіпе - див. е-гіпе.
ХІР - 1. ХІ£га§ Іп-Ііпе Раска^е - плаский
корпус [ІС] з однобічним зиґзаґоподібним
розміщенням [штиркових] виведень #
див. також раска%Є[2^ 2. найпоширеніший
стандарт ущільнення файлів і формат ар-
хівів на РТР-серверах.
Хір Сосіе - поштовий індекс # див. також
розіаі сосіе.
гірред Ше (також гір Ше) - архівний файл #
файл, ущільнений за допомогою архівато-
ра ХІР.
Хтосіет - протокол /тосіет # швидкий
протокол пересилання файлів з контролем
і виправленням помилок, поліпшений ва-
ріант протоколу Утосіет. Відрізняється
тим, що перед пересиланням блоку (1024
байт) не чекає одержання підтвердження,
блок повторно посилають тільки у разі
одержання ІРАК. Поновлює пересилання
файлу з тієї точки, на якій відбулося пере-
ривання його пересилання, а не повторює
її з початку файлу (див. також скямпіоасі,
РТР, Кегшіі, Хтосіет, Утосіет).
гоне - зона, область # 1. частина чого-не-
будь; 2. у глобальних мережах - підмере-
жа великої мережі (див. також сіотаіп).
хоот - 1. збільшити, розгортати # див. та-
кож 2ООШІП& 2. інструмент “лупа” (КГА).
хоот іп - розкрити, розгорнути # 1. у СКБД -
перейти до наступного за глибиною вкла-
деності рівня об'єкта; 2. збільшити масш-
таб зображення.
хоотіп£ - наплив; зміна масштабу зобра-
ження, змінювати масштаб # збільшен-
ня/зменшення усього чи частини графіч-
ного зображення на екрані (за промовчан-
ням йдеться про збільшення) (див. також
гесіисе).
хоот оиґ - ущільнити, закрити # 1. у СКБД -
перейти до попереднього за глибиною
вкладеності рівня об'єкта; 2. у текстових
процесорах - повернутися до нормально-
го вигляду документа; 3. зменшити масш-
таб зображення.
хогктій - зоркмід # грошова одиниця, ви-
користовувана в багатьох комп'ютерних
іграх. Вона вперше з'явилася в популяр-
ній на мейнфреймах грі Хогк (кінець
1970-х років).
XV (також ХРУ, ХУР) - Хоошесі Уісієо
[Рогі] - специфікація XV # специфікація
на відеографіку для блокнотних ПК, роз-
роблена фірмою СЬір8 апд ТесЬпоІо^у.
Дає змогу прямо підключати буфер кадру
через рознім РС-карти, обминаючи систе-
мну шину. Альтернатива дорогим локаль-
ним шинам РСІ і УЬ-Виз.
XXV 8 - див. хего ууаіі зіаіе.
546

«Література:
1.	А£Іо»»агу оїсотриііп^іегт». Ьоп^тап Огоир Ьід., ІІК, 1995. — 380 рр.
2.	ТЬе СаЬІеігоп Зузіет» Оиібе іо Ьосаі Агеа №йуогкіпд. СаЬІеігоп Зузіет» Ьісі., 1992.
3.	Огикег Р., Аугиііп ¥и. ТЬе СотргеЬепзіуе Киззіап Сотриіег Оісііопагу. ІЕЕЕ Сотриіег
Зосіеіу, 1999. — 380 рр.
4.	Оузоп Р. ТЬе РС Озег’з Роскеі Оісііопаїу. Зесопсі едіііоп. ЗуЬех, 1995. — 644 рр.
5.	8СО 6Іо»»агу ої ІЖІХТегт». ЗСО, ОЗА, 1991. - 32 рр.
6.	Ооуупіп£ О., Со¥Іп£Іоп М., Соуіп£іоп М. Оісііопаїу ої Сотриіег Тегт». ЕоигіЬ Едіііоп.
Ваггоп’з, 1995. - 360 рр.
7.	Саііапсі Е Л. Оісііопаїу ої Сотриііп^. ЛЬоп \¥і1еу&3оп». Еп^ІапсІ, 1983. — 330 рр.
8.	6аіе\уау 2000 Оісііопагу. Мір://ї^ію^.раіеіюау.сот/коте/зиррогі/сз_рІО88агу.
9.	Оипіоп Т. Оісііопаїу ої Іпїогтаііоп ТесЬпоІо^у. Реп^иіп Воок», 1993. — 344 рр.
10.	Науііапб К., Вате» N. ТЬе ді^ііаі Іехісоп. Иеіхуогкесі Ьи»іпе»» апсі іесЬпо!о§у їгот А—2.
Адді»оп-\Уе»1еу, 2002. — 348 рр.
11.	Но\ує О. ТЬе Егее Оп-Ііпе Оісііопаїу ої Сотриііп^. Мір://їюотЬаіМослс.ас.ик.
12.	Маг£о1і» Р. Сотриіег & Іпіегпеі Оісііопаїу. ТЬігсі Есііііоп. Капсіот Нои»е АУеЬзіег’з,
2000. - 626 рр.
13.	N014011 Р., МиеІІег Л. Р. Реіег ЬІогіоп’» Сотріеіе Сиісіе іо \¥іпс!о\¥5 МТ 4 Шгкзіаііоп,
ЗАМЗ РиЬ1і»Ьіп£, 1996. — 890 рр.
14.	РїаНепЬег£ В. Сотриіег & Іпіегпеі Оісііопагу. 6 ІЬ Едіііоп. (^ие, 1995. — 574 рр.
15.	РїаїїепЬег£ег В. Сотриіег Оісііопагу. ЮіЬ Ебіііоп. \Уі1еу, 2003. — 422 рр.
16.	Каутопб Е. 8. ТЬе №\у Наскег’» Оісііопаїу. Зесопсі ЕФііоп. ТЬе М1Т Рге»». СатЬгід^е,
Ма»»асЬи»еіі». Ьопсіоп, Еп^іапсі, 1993. — 580 рр.
17.	Зрепзег О. \УеЬ»іег’» ІЧе\у АМогІсІ Оісііопагу ої Сотриіег Тегт». Ргепіісе Наїї,
1992.- 458 рр.
18.	РС Ма£агіпе/Ки»»іап ЕсНііоп 7/1996—7/2003.
19.	РС \¥еек/Ри»»іап Едіііоп 10—45/1996—30/2003
20.	Глосарій, наданий фірмою Моуєіі.
21.	Вау №йуогк» £Іо»»агу ої пеі\уогкіп£ іегт». Вау Меі\уогк§. Вегк»Ьіге, ІЖ, 1996. — 48 рр.
22.	Сгитіе» СЬ. ТЬе Іпіегпеі Оісііопагу. ЗуЬех, 1995. — 226 рр.
23.	Ргеесітап АІап. ТЬе Сотриіег Оезкіор Епсусіоресііа. N7.: АМАСОМ, 1998. — 1067 рр.
24.	Борковский А.Б. Англо-русский словарь по программированию и информатике. —
М.: Русский язьік, 1987. — 334 с.
25.	Брукшир Дж. Г. Введение в компьютерньїе науки. — М.: Издательский дом “Вильямс”,
2001.- 688 с.
26.	Григорьев В.Л. Англо-русский толковьій словарь РС. — М.: Компьютер, ЮНИТИ,
1997. - 471с.
27.	Добринов С.С. Толковьій англо-русский словарь сокращений по информатике и
программированию. — М.: ИНФРА-М, 1994. — 128 с.
28.	Друкер Е.З., Друкер П.З., Собоцинский В.В. Англо-русский словарь пользователя ІВМ
РС. - М.: “Радикс”, 1993. - 144 с.
29.	Зайденберг В.К. и др./Под ред. Е.К. Масловского. Англо-русский словарь по
вьічислительной технике. — М.: Русский язьік, 1989. — 800 с.
ЗО.	Когаловский М.Р. Знциклопедия технологий баз данньїх. М.: Финансьі и статистика,
2002. - 800 с.
31.	Кокарев В.Н. Англо-русский толковьій словарь терминов по сетевьім технологиям. —
Мир ПК, 1994 № 8-10, 1995 № 1-2.
32.	Кузьмин Ю.А., Масловский Е.К., Смирнов А.Ф., Теплицкий Л.А. Новьіе англо-русские
терминьї по вьічислительной технике. — М.: Информейшн Компьютер Знтерпрайз,
1991.-48 с.
33.	Кун Т. Структура научньїх революций. — М.: Издательство АСТ, 2001. — 608 с.
34.	Масловский Е.К. Англо-русский словарь по основам компьютерной грамотности. —
М.: Издательское обьединение “ЮНИТИ”, 1993. — 164 с.
35.	Мирончиков И.К., Павловцев В.А. Англо-русский толковьій словарь по Интернет.
Изд. 3-3. — Мн.: Харвест, М. Аст, 2000. — 288 с.
36.	Невдяев Л.М. Телекоммуникационньїе технологии. Англо-русский словарь-справочник. —
М.: МЦНТИ, ООО “Мобильньїе телекоммуникации”, 2002. — 592 с.
37.	Орлов С. Современньїй англо-русский словарь по вьічислительной технике. — М.: ЛОРИ,
1996. - 588 с.
38.	Севастьянов А.В. Англо-русский толковьій словарь сокращений в области компьютерньїх
и информационньїх технологий. - М.: ЗКОМ, 1995. — 288 с.
39.	Сети, 1-14/2003.
40.	Смит Р. Аутентификация: от паролей до открьітьіх ключей. — М.: Издательский дом
“Вильямс”, 2002. — 432 с.
41.	СУБД, 4/1995-4/1999.
42.	Краткий толковьій англо-русский словарь. — М.: Компания Батрогі, 1996. — 32 с.
43.	Англо-русский словарь по полиграфии и издательскому делу. — М.: Русский язьік,
1993. - 584 с.
44.	Грзхем И. Обьектно-ориентированньїе методьі. Принципьі и практика. - М.:
Издательский дом “Вильямс”, 2004. — 880 с.
45.	Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов. ред. В.Т. Бусел. —
К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. -1440 с.
46.	Російсько-український словник / За ред. В.В. Жайворонка. - К.: Абрис, 2003. — 1424 с.
47.	Косак О.М. Англо-український словник з інформатики та обчислювальної техніки. —
Львів: СП “БаК”, 1995. - 304 с.
48.	Рицар Б., Семенистий К., Кочан І. Російсько-український та українсько-російський
словник з радіоелектроніки. — Львів: “Логос”, 1995. — 608 с.
49.	В.В. Гейченко, В.М. Завірюхіна, О.О. Зеленюкта ін. Російсько-український словник
наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос. —
К.: Наукова думка, 1998. — 892 с.
50.	Англо-український словник з інформатики та обчислювальної техніки / Лінгв. редактор
О.Р. Микитюк. — Львів: СП “БаК”, 1995. — 304 с.
Приклади взято з книг:
1.	Кагеп 8опіЬ\уіск. Ні^Ь Мооп: іЬе іпзісіе зіогу ої 8соіі МсНеаІу апсі іЬе гізе ої 8пп
Місгозузіетз. ЛоЬп АУіІеу & 8опз, 1999. — 242 рр.
2.	Кєуіп О. МИпік. ТЬе Агі ої Бесерііоп. АУіІеу РиЬПзЬіп^, ІІ8А, 2002. — 352 рр.
3.	Тот Сіапсу. ТЬе Веаг апсі іЬе Бга^оп. Рентній Воокз, 2001. - 1138 рр.
4.	МісНаеІ Ье\уІ8. ТЬе пе\у пє\уіЬіп£8. А 8і1ісоп Уаііеу 8іоіу. Согопеі Ьоокз, 2000. - 413 рр.
5.	Біпиз ТогуаШз. Лизі їог їип.
6.	РЬіІ ХУіпіегЬоЙот, РоЬ Ріке. ТЬе сіезі^п ої ІЬе Іпїегпо уігіпаї тасЬіпе. Веіі БаЬз, киселі
ТесЬпо1о£ІЄ8, 1997.
7.	8ієує ЬоЬг. Со іо. 8оЬдуаге ЗирегЬегоез. Егот Еогігап іо Іпіегпеі А^е. Ргоїііе Ьоокз, 2002. —
248 рр.
8.	8соіі Вгадпег (НагуагсІ Ппіуегзііу). Лєкция “Вгісі^е, 8\уіісЬ апсі Коиіег Вазісз”,
Мір:/ / ї&)ї&)^.іесІгпоІіпе.сот.
Едуард Михайлович Пройдаков
Леонід Абрамович Теплицький
Англо-український
тлумачний словник
з обчислювальної техніки,
Інтернету і програмування
Видання перше
Створено за підтримки компанії
«Майкрософт Україна»
Підготовлено до друку
Видавничим домом «СофтПрес»
Україна, 03005
м. Київ-005, а/с 5
тел./факс: (044) 490-81-60,490-81-62
СофтПрес
млм.зоїіргезз.сот.иа
Підписано до друку 17.03.2005
Тираж 2500 прим. Зам. 5-923.
Формат 70x108/16. Фізичних друкарських аркушів 34,5.
Папір офсетний. Гарнітура «Тітез №уу Котап»
Надруковано ВАТ «Поліграфкнига»
03057, м. Київ, вул. Довженка, З