/
Похожие
Текст
MIHICTEPCTBO ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАШИ
ДЕРЖАВНА АДМППСТРАЩЯ ЗАЛ13ННЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРА1НИ
УКРЗАЛ13НИЦЯ
В1ДОМЧ1 БУД1ВЕЛБШ НОРМИ УКРАШИ
Споруди транспорту
KOI ITAKTHA МЕРЕЖА
Норми проектування
ВБН В.2.3-3-2009
MIHICTEPCTBO ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРА1НИ
04.08.2009 НАКАЗ 826
м. КиТв №
Про затвердження та введения
в даю ВБН В.2.3-3-2009
004528
3 метою удосконалення нормативно!' бази з питань проектування
контактно! мереж! зшйзниць
НАКАЗУЮ:
I. Затвердити та ввести в дно з 01.01.2010 ВБН В.2.3-3-2009 «Вщомчг
будавелып норми УкраУни «Споруди транспорту. Контактна мережа. Норми
проектування» (дал! - ВБН В.2.3-3-2009), що додаються.
2. ДержавнШ адмшютращУ зал!зничного транспорту УкраУни
(Костюк М.Д.):
2.1. Довести цей наказ до в!дома зал!зниць У крайни, тдприсмств,
установ, оргашзацш зал!зничного транспорту, д!яльшсть яких пов’язана з
проектуванням, буд!вництвом та експлуатащею пристро’Ув електропостачання
загпзничного транспорту.
2.2. Надати Мшютерству регионального розвитку та будавництва
УкраУни один прим!рник ВБН В.2.3-3-2009 для внесения до Перел!ку чинних
в УкраУн! нормативних докуменпв у галуз! буд!вництва.
3. Визнати такими, що не застосовуються на тдприемствах
зал1зничного транспорту, ВСН 141-90 «Нормы проектирования контактной
сети», затверджеш Мппстерством транспортного буд!вництва СРСР.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
МЫстра Бадагова В.Ф.
Перший заступник МЫстра
В. Шевченко
ВБН В 2.3-3-2009
MIHICTEPCTBO ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАШИ
ДЕРЖАВНА АДМ1Н1СТРАЦ1Я ЗАЛ13НИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАШИ
УКРЗАЛ13НИЦЯ
В1ДОМЧ1 БУД1ВЕЛБН1 НОРМИ УКРАШИ
Споруди транспорту
КОНТАКТНА МЕРЕЖА
Норми проектування
ВБН В.2.3-3-2009
Кшв
2009
1 РОЗРОБЛЕНО:
РОЗРОБНИКИ:
За участю:
2 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА
НАДАНО ЧИННОСТ!:
3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
ПЕРЕДМОВА
I
Державне шдприемство “Науково-дослщний та
проектно-вишукувальний шститут транспорт-
ного бущвництва “Ки'Гвдшротранс”
Б. Торопов канд. техн, наук (вщповщальний
виконавець), П. Зорш
Державна адмппстращя зал!зничного транспорту
Украши I. Лагута, В.Фгпн, М. Макаров
MiHicrepcTBa транспорту та зв’язку наказ № 826
в1д 04.08.2009
3i скасуванням в Украпп ВСН 141-90
Право власносп на цей документ нал ежить Укрзал1знищ
Цей документ не може бути повшстю чи частково вщтворений, тиражований i
розповсюджений як офщпше видання без дозволу Укрзалтзниць
В1ДОМЧ1 БУДI ВЕЛ ЬНI НОРМИ
Споруди транспорту. Контактна мережа. Норми проектування ВБН В.2.3-3-2009 уведено вперше (з1 скасуванням в У крапп ВСН 141-90)
Чинш вщ 01.01.2010
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Дан! норми поширюються на проектування i розрахунок типових та шди-
в!дуальных конструкцш контактно! мереж! зал!зниць, що електриф!куються, у
тому числ! для дыянок з рухом по1зд!в !з швидкостями до 200 км/год i повпря-
них лппй, як! шдв!шуються на опорах контактно! мереж!.
2 НОРМАТИВН1 ПОСИЛАННЯ
У цих нормах використаш посилання на так! нормативы документа:
ДБН В 1.1-12:2006 Захист в!д небезпечних геолопчних процес!в. Буд!в-
ництво у сейсм!чних районах Украши.
ДБН В. 1.2-2:2006 Система забезпечення надшност! та безпеки буд!вель-
них об’екйв. Навантаження ! впливи. Норми проектування.
ДБН В.2.3-19-2008 Споруди транспорту. Зал!знип! коли 1520 мм. Норми
проектування.
ДСТУ Б В.1.2-3-2006 Конструкнп будинюв i споруд. Прогини 1 перем!-
щення. Вимоги проектування.
ж
ДСТУ Б B.2J-Z-96 (ГОСТ 25100-951 Основы та фундамента будинюв i
споруд. хрунта. Класиф!кашя.
ДСТУ Б В.2.6-21-2000 Конструкш! будинюв i споруд. Стояки залтзобе-
тонн! для опор контактно!' мереж! зал!зниць. Техшчн! умоби.
ДСТУ 4484:2005/ГОСТ 535-88 Прокат сортовий i фасонний !з стал! вуг-
лецевоТ звичайнст якост!. Загальн! техшчн! умови.
СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика. (Буд!вельна
клшатолопя та геоф!зика).
СНиП П-23-81* Стальные конструкции. Нормы проектирования. (Сталев!
конструкций Норми проектування).
СНиП 2.03.01-84 Бетонные и железобетонные конструкции. (Бетонш та
зал!зобетонш конструкцн).
СНиП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от коррозии. (Захист
бугцвельних конструкщй вщ корозй).
СНиП 2.03.06-85 Алюминиевые конструкции. (Алюм1шев1 конструкцн).
СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции. (Hecyni та ого-
роджуюч! конструкцн).
ГОСТ 9.040-74 Единая система защиты от коррозии и старения. Материа-
лы и сплавы. Расчетно-экспериментальный метод ускоренного определения
коррозионных потерь в атмосферных условиях. (Сдина система захисту вщ ко-
розй та старшня. Матер1али i сплави. Розрахунково-експериментальний метод
прискореного визначення корозшних втрат в атмосферних умовах).
ГОСТ 9.304-87 ЕСЗКС. Покрытия газотермические. Общие требования и
методы контроля. (ССЗКС. Покриття газотерм!чш. Загальш вимоги та методи
контролю).
ГОСТ 9.307-89 ЕСЗКС. Покрытия цинковые горячие. Общие требования.
(ССЗКС. Покриття цинков) гарячь Загальш вимоги).
ГОСТ 9.402-2004 ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Подготовка метал-
лических поверхностей к окрашиванию. (ССЗКС. Покриття лакофарбовй ГЙд-
готовка металевих поверхонь до фарбування).
ГОСТ 9.602-2005 ЕСЗКС. Сооружения подземные. Общие требования к
защите от коррозии (Споруди шдземш. Загальш вимоги до захисту В1д корозй)
ГОСТ 10705-80 Трубы стальные электросварные. Технические условия.
(Труби сталсв) електрозварш. Техшчш умови).
ГОСТ 10706-76 (СТ СЭВ 489-77) Трубы стальные электросварные пря-
мошовные. Технические требования. (Труби сталев) електрозварш прямошовш.
Техшчш вимоги).
ГОСТ 19281-89 Прокат из стали повышенной прочности. Общие техничес-
кие условия. (Прокат 1з стал! шдвищено!' мщность Загальш техшчш умови).
ГОСТ 27772-88 Прокат для строительных стальных конструкций. Общие
технические условия. (Прокат для буд!вельних сталевих конструкщй. Загальш
техшчш умови).
ПУЭ Правила устройства электроустановок. (Правила улаштування елект-
роустановок).
3 ТЕРМ1НИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ. ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
3.1 Термши та визначення понять
У цих нормах використан! наступи! термши та визначення позначених
ними понять:
3.1.1 типове рппення
Проектне р!шення, застосування якого можливе в р!зних умовах. У конк-
ретному проект! виконують прив’язку типового р!шення до м!сцевих умов
3.1.2 шдивщуальне рппення
Проектне р!шення, розроблене для окремих конкретних умов
3.1.3 розрахунковий граничный стан
Прийнятий в розрахунку стан, при якому конструкщя перестае задоволь-
няти заданим експлуатацшним вимогам
3.1.4 повторювашсть кл!матичних навантажень
В!дношення числа випадюв спостереження з! значениями, що входять у
даний штервал, до загального числа члешв ряду спостережень
3.1.5 коефнцснт надшносп
Коефщ!ент, що враховуе можливе в!дхилення навантажень i характерис-
тик матер!ал!в у несприятливу сторону в!д нормативных значень
3.1.6 коефщ!снт надшност! з вщповщальносН
Коеф!щент, що враховуе стушнь вщповщальност! конструкщй (1'хню на-
родногосподарську значимють)
3.1.7 нормативне значения навантаження
Основна характеристика навантажень, визначена для постшних наванта-
жень - за проектними даними, для атмосферних навантажень - по найбшьших
р!чних значениях, що вщповщае певному перюду Тхнього перевищення
3.1.8 розрахунков! значения навантаження
Навантаження, визначеш множенням нормативних значень на коеф!щен-
ти надшност! з навантаження
3.1.9 параметр шорсткостз шдстилаючо!’ поверхш
Величина, що характеризуе вплив поверхш земл! на параметри повпряного
потоку i дор!внюе висот! над землею, при якш швидюсть в!тру дор!внюе нулю
3.1.10 середня складова вггрового навантаження
Постшна за величиною (у час! i простор!) частина в!трового навантажен-
ня, визначена за нормативним значениям впрового тиску
3.1.11 пульсацшна складова ветрового навантаження
Змшна по величин! (у час! i уздовж конструкцй') частина в!трового наван-
таження, визначена з урахуванням розм!р!в конструкцн i динам!чних характе-
ристик тиску вггру
3.1.12 коефпцгнт сполучення навантажень
Коеф!щент, що враховуе зменшення ймов!рност! одночасного переви-
щення деюлькох навантажень Тхшх розрахункових значень пор!вняно з !мов!р-
шстю перевищення одним навантаженням п розрахункового значения
3.1.13 коефпцснт умов роботи
Коефпцгнт, що враховуе можлив! вщхилення прийнято! розрахунково!"
модел! В1д реальних умов роботи конструкцш, а також змшу властивостей ма-
тер!ал!в внаслщок впливу температури, вологост! та in. факторов, не вщображе-
них безпосередньо в розрахунках
3.1.14 додаткове навантаження
Додаткове до власно!" ваги провод!в навантаження в режим! найб!льшого
впрового навантаження (тиск в!тру) або в режим! ожелед! з впром (тиск впру
на покритий ожеледдю провщ)
3.1.15 конструктивна висота ланцюгово!" контактно!' пщвкки
Вщстань м!ж несучим тросом i контактним проводом у точщ Тхнього пщ-
в!шування на шдтримуючих конструкщях
3.1.16 стиснуто-31гнут! елементи конструкцш
Елементи конструкцш (консолей, ф!ксатор!в, жорстких поперечок i т.д.),
до яких одночасно прикладеш стискаюча сила i поперечне навантаження
3.1.17 центрально-стиснутц центрально-розтягнут! елементи конст-
рукцш
Елементи конструкцш, на як! д!е зовшшня сила, спрямована уздовж oci
елемента, визиваюча !"хне стискання або розтягання, а в!сь яких залишаеться
прямою
3.1.18 жорствд поперечки балкового типу
Конструкщя жорстко!" поперечки, ригель яко!" шаршрно опираешься на
верх опори або на опоры столики
3.1.19 жорстк! поперечки рамного типу
Конструкщя жорстко!" поперечки, ригель яко!" жорстко закршлений на
опор! за допомогою шдкос!в або вщтяжок
3.1.20 гнучюсть елемента конструкцш
Величина, р!вна вщношенню довжини елемента конструкцп до рад!уса
шерцй" перер!зу
3.1.21 вщносна величина прогину елемента конструкцп
Величина, р!вна вщношенню абсолютно!" величини прогину елемента
конструкцп до п довжини.
3.2 Познаки та скорочення
У цих нормах застосовано так! познаки та скорочення:
МКЕ - метод кшцевих елеменпв;
ПЛ - пов!тряш лшп.
4 ЗАГАЛЫП ПОЛОЖЕНИЯ
4.1 При проектуванш конструкций контактно! мереж! необхщно:
• забезпечувати заданий термш служби конструкцп в експлуатацп;
• передбачати технолопчшсть виготовлення й монтажу конструкцш, а
також !хню ремонтопридатшсть;
• забезпечувати найменш! приведен! витрати на буд!вництво та експлуа-
тащю;
• застосовувати економ!чш профш! прокату й ефективш марки стал! (у
т.ч. атмосферостшк! та високомщш);
• застосовувати прогресивш конструкцп (комбшоваш !з двох марок ста-
ли попередньо напружен!, з високомщних пластмас);
• виконувати вимоги нащональних стандарт!в.
4.2 При проектуванш контактно! мереж! сл!д застосовувати ушфшоваш
значения и параметр!в (габариту опор, довжини прогону, довжини анкерних д!-
лянок, довжини струн).
Для масових конструкцш: фундамент}в, опор, шдтримуючих, фшсуючих i
анкерувальних пристро'Гв контактно! мереж! варто розробляти типов! проекта.
До масового застосування конструкцп повинш бути шддаш приймально-
здавальним випробуванням. У проект! повинш бути схеми випробувань конс-
трукцш i значения контрольних навантажень для них.
4.3 Розрахунок конструкцш контактно! мереж! сл!д виконувати за мето-
дом розрахункових граничних сташв.
Повторювашсть юпматичних навантажень при розрахунку контактно!
мереж! варто приймата один раз на 10 рок!в.
4.4 Мехашчний розрахунок провод!в виконують методами статичного
розрахунку в!дпов!дно до вказ!вок роздшу 6 цих Норм. Довжину прогону м!ж
опорами на прямих, перехщних кривих i кривих дыянках коли визначають ме-
тодом динам!чного розрахунку в!дпов!дно до методики, викладено! в додатку А.
4.5 Розрахунок опорних, шдтримуючих i ф!ксуючих пристро!в контакт-
но! мереж! сл!д виконувати з урахуванням коефщюнта надшност! з в!дпов!да-
льност! уп. Иого значения сл!д приймата р!вним:
- при швидкост! руху по!зд!в вщ 161 до 200 км/год i битыпе - 1,1;
- при швидкост! руху по!зд!в в!д 141 до 160 км/год - 1,0;
- при швидкост! руху по!зд!в до 140 км/год (включаючи просту контактну
тдщску) - 0,95.
На коефщ!снт уп сл!д д!лити граничш значения несучо! спроможностц
розрахунков! значения опор!в, граничш значения деформацш, розкриття Tpi-
Щин, або перемножити на уп. розрахунков! значения навантажень, зусиль або
вплив!в.
4.6 При розрахунку опор контактно!" мереж! на деформацп (граничний
стан друго!" групи) слщ визначати змшу прогину опори вщ впливу тимчасових
нормативних навантажень, додаючи до них навантаження вщ провод1в. Змша
пружного прогину консольних опор на piBHi контактного проводу (без ураху
вання повороту фундаменту) не повинна перевищувати ±65 мм, а пружногс
прогину вершини опор гнучких поперечок повинна бути не бглыпе шж 1/15(
1'хньо!" висоти.
4.7 Розрахунок зал!зобетонних опор на утворення або розкриття тр!щш
(друга трупа граничних сташв) сл!д здшснювати на поеднання постшних нор
мативних навантажень i тимчасових юйматичних навантажень р!чно!" повторю
ваностк при цих навантаженнях поперечш тр!щини в попередньо напружены
опорах !з дротовими арматурами не допускаються.
4.8 Прив’язку типових конструкций контактно!" мереж! в проектах д!ля
нок, що електрифшуються, необхщно виконувати на розрахунков! навантажен
ня; значения допустимих розрахункових навантажень повинш бути наведен! i
типових проектах конструкцш контактно!" мереж!. Зал!зобетонш опори при при
в’язщ, кр!м того, сл!д перев!ряти на навантаження, допустим! на утворення аб(
розкриття тр!щин, обумовлених в!дпов!дно до 4.8 даних Норм.
4.9 Для контактно!" мереж! необх!дно передбачати плавку ожелед! г<
профшд!гр!в на проводах контактно!" мереж! головних колш, а в мгсцях з штен
сивним коливанням провод!в передбачати вузли (конструкций типи контактно'
шдвюки), що перешкоджають автоколиванням.
4.10 При проектуванш типових конструкцш опор, фундаменНв, жорсткил
поперечин для кожного типу за геометричними розм!рами сл!д передбачати 2-4
типи за потужшстю.
Проектування типових конструкцш консолей, кронштейшв, ф!ксатор!в,
анкерувальних пристро'Гв необхщно виконувати за найбьлыпими розрахункови-
ми навантаженнями, при яких передбачаеться експлуатувати конструкций
5 НАВАНТАЖЕННЯ ТА ВПЛИВИ
5.1 Навантаження, що д!ють на контактну мережу, шдрозд!ляються на
постшш i тимчасов!, а останы - на короткочасш та особлив!.
5.2 До постшних вщносяться наступи! навантаження:
а) в!д провод!в, !золятор!в, устаткування та арматури контактно!" мереж!*,
б) в!д буд!вельних конструкцш опорних, шдтримуючих, ф!ксуючих i ан-
керувальних пристро'Гв;
в) вщ Грунту (при розрахунку фундамснпв опор);
г) навантаження вщ провод!в некомпенсованих (при середньор!чнш тем-
ператур!) i компенсованих шдвгсок контактно! мереж!.
Середньор!чну температуру повпря сл!д визначати в!дпов!дно до СНиП
2.01.01.
5.3 До короткочасних в!дносяться навантаження:
а) тиск виру на проводи, кабел!, троси й !нш! конструкций
б) вага ожелед! на проводах, шдтримуючих i фжсуючих пристроях;
в) вага ожелед! на жорстких поперечках;
г) вага сн!гового вщкладення на ригелях жорстких поперечок;
д) навантаження в!д некомпенсованих провод!в при вщхиленш темпера-
тури пов!тря в!д середньор!чного до м!н!мального значения.
е) вага монтера з шструментом на проводах або конструкщях;
ж) навантаження, що виникають при навантаженш, розвантаженш, пере-
везенн! та монтаж! конструкцш;
з) навантаження, що виникають при монтаж! провод!в контактно! мереж!.
5.4 До особливих навантажень ! вплив!в вщносяться:
а) навантаження, що виникають при обрив! провод!в контактно! мереж!;
б) сейсм!чн! впливи;
в) навантаження, що виникають при падшш опори.
5.5 Розрахунок конструкцш контактно! мереж! необхщно виконувати на
найбыып несприятлив! сполучення навантажень, що д!ють одночасно в процес!
бущвництва або експлуатацп. При цьому необхщно розглядати основы й особ-
лив! сполучення навантажень.
До основних сполучень входять постшш й наступи! можлив! короткоча-
сш навантаження або !хне сполучення:
- найбшьший для даного району тиск в!тру (ожеледь вщсутня);
- вщкладення ожелед! на проводах i конструкщях;
- тиск в!тру на покрит! ожеледдю проводи та конструкцп;
- мш!мальна температура повпря (впер i ожеледь вщсутш).
При розрахунку за умовами монтажу приймати наступи! сполучення кль
матичних навантажень: температура пов!тря мшус 15°С, швидюсть вггру 10 м/с,
ожеледь вщсутня.
При визначенш температури провод!в контактно! мереж! слщ враховува-
ти 1хне нагр!вання вщ сонячно! рад!аци та пропкаючих струм!в.
Примгтка. При визначенш натягу трос!в гнучкмх поперечок слщ враховувати вказ!в-
ки 5.2 i 5.3;
До особливих сполучень входять можлив! в реальних умовах постшш й
тимчасов! навантаження при одночаснш ди навантажень, що виникають при
обрив! провод!в контактно!" мереж!, падшш одше'Г консольно!" опори, або при
сейсм!чних впливах.
5.6 Значения розрахункових навантажень, необхщних для розрахунку
конструкщ!" контактно!" мереж!, слщ визначати шляхом множення нормативного
значения кожного з навантажень на вщповщний йому коеф!щент надшност! з
навантаження.
5.7 У районах з м!крокл!матичними особливостями, що визначають пщ-
вищене значения юпматичних навантажень, слщ приймати фактично спостере-
жуваш величини навантажень.
Постшш навантаження
5.8 Масу провод!в, кабел!в, трос!в, устаткування, деталей i конструкщй
контактно!" мереж! та повпряних лшш визначають згщно з ДСТУ, проектними
даними, каталогами i довщковими матер!алами.
Нормативне навантаження вщ провод!в, деталей i конструкщй , Н, що
пщв!шуються на опорах контактно! мереж!, визначають за формулою:
=£(^ + <2и + <2д),
(5.1)
де g - питоме лшшне навантаження вщ маси провод!в або ланцюгово"! пщвгс-
ки, Н/м;
I - DO3paxvHKOBa довжина прогону, м:
Qa - навантаження вщ !золятор!в, Н:
- навантаження в!д деталей! конструкщй, Н.
При визначенн! навантаження на опорн!, пщтримуюч! або фжсуюч! при-
стро! розрахункову дсвжину прогону приймають р!вною середньому арифме-
тичному в!д дсвжини двох прогошв. як! примикають до опори, то
оозраховуеться.
5.9 Коеф!шент надшност! з навантаження для маси прсводгв. деталей i
Л-
конструкщй приймають рхеним 1.05.
Якщо зменшення постшного навантаження може попршити умови робо-
ти конструкщй контактно! мереж!, то коейншент надшносп з навантаження
Л • -Л. ' л
слш приймати р!вним 0,9.
5.10 Коефш!ент надшност! з навантаження для натягу компенсованих
провод!в ! зусиль. шо передаються вщ них на конструкщ!, варто приймати р!в-
Навантаження в розрахунковому режиму що передаються на конструкцн
контактно! мереж! вщ натягу некомпенсованих провод!в, визначають за р!внян-
ням стану проводдв, приймаючи у вихщному режим! нормативы значения наван-
тажень i вщповщш !м натяги провод!в. При цьому слщ враховувати вимоги
5.18, 5.32, 5.36 i 5.47 цих Норм.
Впров! навантаження
5.11 При визначенн! в!трового навантаження для конкретних дыянок, що
електрифжуються, слщ керуватися вказ!вками ДБН В 1.2-2 i додатковими ви-
могами Норм.
В!трове навантаження слщ визначати як суму середньо! i пульсащйно!
складових.
5.12 Нормативно значения в!трового тиску qm, Па, (швидкост! в!тру
vH3, м/с) визначають:
9
Я.нз kv ^0’ ^нз ^v^O’ 2)
де qo - нормативне значения вггрового тиску, Па, прийняте за табл. 5.1;
Vo - нормативне значения швидкост! в!тру, м/с, повторювашстю один раз в
10 рок!в на висот! 10 м над р!внем землц
kv = 0,238 In (z/zo) - коеф!щент змши вггрового тиску залежно вщ характеру
пщстилаючо! поверхш та висоти насипу (рис. 5.1);
Z - висота над поверхнею земл!, м (рис. 5.2);
Zo - параметр шорсткост! пщстилаючо! поверхш, м, визначаеться за
табл. 5.2.
Таблиця 5.1
В!тровий район (приймають згщно з ДБН В. 1.2-2) 1 2 3 4 5
Па $0, кгс/м2 400 40,8 450 45,9 500 51,0 550 56,1 600 61,2
v0, м/с 25,5 27,0 28,5 29,9 31,2
Таблиця 5.2
№ пп Тип мгсцевосп Параметр шорст- КОСП Со, м
1 М!сця з р!зким посиленням швидкост! виру в результат! штучного формування спрямованого потоку (уздовж русла р!чки з високими берегами, уздовж ущелини) 0,01
2 Вщкрита р!вна мгсцевгсть без рослинносп; поверхня озер, водойм i мор!в, заплави великих р!чок 0,05
3 Степ, р!внина, луг 0,10
4 Вщкрита горбкувата мгсцевгсть або р!внинна поверхня з рщким л!сом, садами, парками 0,20
5 Дшянки, захищеш лгсозахисними насадженнями, як! не пщ- лягають вирубщ; станцп в межах станцшних буд!вель 0,50
6 Густий л!с, що не пщлягае вирубц! з висотою дерев не мен- ше юж 10 м; Micro з будинками висотою понад 10 м 1,00
Примггка 1. Споруда вважасться розташованою у м!сцевосп даного типу, якщо ця м!сцев!сть збер!гаеться на вщсташ: для мюцевосп по п. 2 - 250 м; по п. 3 - 200 м, по п. 4 - 100 м, по п. 5 - 50 м, по п. 6 - 50 м. Примггка 2. Для мюцевосп за пп. 1-4 наведене найменше значения параметра шорсткосп для умов режиму максимального в!тру з урахуванням наявносп сн!го- вого покриву. Ti сам! значения параметра шорсткосп приймають i при ожеледь Примггка 3. Значения параметра шорсткосп за п. 5 дано для випадку, коли стан- цшш бул! вл! розташоваш з обох бок!в зал!знично! коли не дал! 50 м. У шшому ви- падку його значения приймають для мгсцевосп, що лежить !з нав!тряно! сторони станцшних буд!вель. Примггка 4. У випадках, коли м!сцев!сть не шдпадае шд наведену вище класифь кащю, можна приймати пром!жне значения параметра шорсткосп. Примггка 5. Для дшянок контактно! мереж!, що проходять по берегу озера, водой- ми, моря, якщо з !ншо! його сторони розташована стр!мка спна rip, параметр шорст- косп варто приймати за п. 2. Висоту розташування провод!в контактно'! мереж! над пщстилаючою поверхнею для дщянок зал!зниц! з р!зним профыем слщ визначати вщповщно до схем рис. 5.2. Для дшянок, розташованих у вигмц! глибиною 7 м i бшьше, висоту z над пщстила- ючою поверхнею слщ приймати р!вною 3 м. Примггка 6. При розташуванш зал!зничного насипу на мюцевосп з параметром шорсткосп 0,5 i 1 м висота розташування провод!в контактно! мереж! зменшуеться на висоту перешкоди, тобто стае р!вною: (z - 10) м. При цьому значения параметра шорсткосп пщстилаючо! поверхш приймають р!вним 0,15 м за п. 5 i 0,2 м - п. 6.
Параметр шорсткосп шдстилаючо! поверхш, zq, м
Рис. 5.1 Коефщй'нт змши впрового тиску:
I - насип висотою 40 м (zH на рис. 5.2); II - нульове мюце;
III - вшмка глибиною 5 м (zB на рис. 5.2)
Рис. 5.2 Схеми розташування прово д!в контактно! мереж! над шдстилаючою
поверхнею
5.13 Нормативне значения середньо! складово! вИрового навантаження
, Н, на опоры, п!дтримуюч! й ф!ксуюч! пристро! контактно! мереж! визна-
чають за формулою:
(5-3)
Де Сх- аеродинам!чний коефщ!снт, прийнятий за 5.19 цих Норм i за ДБН В. 1.2-2;
Ак - розрахункова поверхня конструкцп, до яко! прикладене вггрове наван-
таження, м2.
5.14 Нормативне значения пульсащйно! складово!' впрового навантажен-
ня на опорш, шдтримуюч! та фшсуюч! пристро! Р”, Н, визначають за форму-
лою:
Р” =0УЗ-рс-vn-mn,
(5.4)
де vn - коефпцснт просторово! кореляцп пульсацш тиску Biipy, прийнятий зпд-
но з табл. 5.3;
тп - коефпцснт пульсацш тиску вггру, прийнятий зпдно з рис. 5.3.
Таблица 5.3
Лшшний розм1р конструкцш. Довжина прогону, м 2 5 10 15 20 25 35 45 55 65 70 75
v„ • 102 89 87 85 82 80 77 75 72 67 62 58 54
5.15 Нормативне значения середньо!' складово'! впрового навантаження
Ру, Н, на проводи, кабель троси i те, що передаеться з них на опорш, шдтри-
муюч! та фп<суюч! пристро!', визначають за формулою:
Рн
К '
(5.5)
де осн - коефнцснт, що враховуе нер!вном!ршсть тиску в!тру вздовж прогону,
прийнятий р!вним: при тиску виру до 400 Па - 0,9; вщ 401 до 650 - 0,8;
при мехашчному розрахунку проводив i довжин прогошв ан = 1.
Рис. 5.3 Коефпцент пульсацш тиску вггру
5.16 При наявност! багатор!чних (не менше шж 20 роюв) даних мгсцевих
гщрометеостанцш про швидюсть Biipy допускасться визначати нормативний
в!тровий тиск за формулою:
#о = О,615 • v^, Па,
(5.6)
де vo - швидюсть Biipy на piBHi 10 м над поверхнею земл!, що вщповщае деся-
тихвилинному штервалу осереднення, i перевищуюча у середньому раз
в 10 роюв, м/с.
5.17 Нормативне значения пульсащйно! складово! впрового навантажен-
ня, переданого вщ провод!в на опорш, пщтримуюч! й фшсуюч! пристро! Р”, Н,
визначають за формулою:
Р?. =0,73 • Р*
• vn • тп ' £п,
(5.7)
де - коефпдент динам!чносп, прийнятий за рис. 5.4 залежно вщ маси прово-
ду (провод!в) (при ожелед! разом з масою вщкладень).
Рис. 5.4 Коефпцгнт динам!чносп для провод1в контактно! мереж!
5.18 Коефщ!ент надшност! з впрового навантаження, переданого вщ про-
вод!в на опоры, пщтримуюч! й ф!ксуюч! пристро! контактно! мереж!, слщ при-
ймати р!вним:
а) при розрахунку на м!цн!сть - 1,3;
б) при розрахунку на деформацп - 1,0;
в) при розрахунку на утворення тр!щин у зал!зобетонних опорах - 0,75.
Коеф!щент надшност! з впрового навантаження на опорш, пщтримуюч! й
фжсуюч! конструкцп слщ приймати р!вним 1,2.
Розрахунок проводив виконують на нормативне значения середньо!' скла-
дово‘1 впрового навантаження, помноженого на коеф!ц!ент 1,10.
5.19 При визначенн! впрового навантаження на проводи та конструкцн
контактно! мереж! треба приймати наступи! значения аеродинам!чного коеф!щ-
ента лобового опору Сх:
а) одиночш проводи й троси д!аметром 20 мм i бшьше - 1,10;
б) те ж д!аметром менше 20 мм i також проводи та троси, покрит! ожелед-
дю - 1,20;
в) одиночш контакта! проводи та троси ланцюгово! шдв!ски з урахуван-
ням затискувач!в i струн - 1,25;
г) подвшш контакта! проводи з вщстанню м!ж ними 40 мм на нульових
мюцях i на насипах висотою до 5 м - 1,55, те ж на насипах понад 5м- 1,85;
д) зал!зобетонш опори кольцевого i круглого перер!зу - 0,7;
е) ригел! жорстких поперечок зпдно з 5.20-5.23 цих Норм;
ж) плоек! елементи конструкщй - 1,4.
5.20 Розрахунок впрових навантажень на ригел! жорстких поперечок
сл!д виконувати в!дпов!дно до рекомендащй ДБН В. 1.2-2 i додаткових рекомен-
даций 5.21-5.23 цих Норм.
5.21 Впров! навантаження на ригел! жорстких поперечок необхщно виз-
начати для в!дс!ку ферми й приводити попм до навантаження на 1 м.
За в!дс!к прийнята частина ферми, укладена м!ж двома поперечними пе-
рер!зами на довжин! панел!, що характеризуеться схемою решпки та геометрич-
ними параметрами, як! повторюються по довжин! ферми (рис. 5.5).
ВБН В 2.3-3-2009
5.22 Горизонтальне розрахункове навантаження на вщс!к ригеля Хь Н,
визначають при дii вггру уздовж коли:
(5.8)
де у— коефщкнт надшност! з впрового навантаження, прийнятий р!вним 1,2;
А - характерна площа з навггряноТ сторони Bi дел ку ферми (м2), що визнача-
еться для чотиригранних ферм за формулою:
— ^пн + ^пв Ирк^рк Ирп^п + Иркг^^ркг COS Уг + 0,5ИрКС COS 7с ’ (5 9)
де /4ПН, Лпв, Лрк, Лрп, Лркг, Лркс - характеры плошд стержшв вщежу, вщповщно
нижнього й верхнього пояс!в, розкос!в, розшрки, розкосу горизонтально!"
гран!, розкосу в поперечному nepepisi, м2, що визначаються за формулами
(5.10-5.13)
— d^lo, Апв — dBlo,
Ьл. - 2dcn
!рк =-^—-rfP«4n =^-2dcp)dpn-,
2JCp , . . _ аф 2JpKC .
кг • ^ркг’^ркс . лг ^ркс’
sin Yr sin ус
(5.10)
(5.11)
(5.12)
*
(5.13)
_ н в
ср “ о
де dH, dB - ширина полищ вщповщно нижнього й верхнього пояс!в, м;
/о - довжина вщежу, м;
^Рк. ^Рп, ^ркг, ^Ркс - ширина полищ вщповщного стержня решггки, м;
7Р, уг - кут м!ж поясом i розкосом вщповщно у вертикальны i горизонтальны
гранях, град;
7с - кут вщхилення вщ вертикал! розкос!в у поперечному перер!з! вщс!ку чо-
тиригранно! ферми;
wpK, иРп - кыьюсть розкос!в, розшрок на одшй вертикальны гран! вщс!ку;
Иркг, Ирке - кшьюсть розкодв на одшй горизонтальны гран! й поперечному
nepepni вщшку;
- висота ферми;
Яф - ширина ферми.
Аеродинакпчний коефщ!ент Сх визначають за табл. 5.4
Таблица 5.4
Вщношення Вщношення Ь^/а^
1 ,0 1 ,5 2,0
Вщношення dB/d„
1,0 1,5 1,0 1,5 1,0 1,5
0,05 2,55 2,59 2,66 2,70 2,77 2,81
0,10 2,05 2,10 2,20 2,25 2,35 2,40
0,20 1,68 1,73 1,89 1,94 2,10 2,15
5.23 Сумарне горизонтально розрахункове впрове навантаження на фер-
му ригеля й несуч! троси ланцюгово! шдвгски, направлене перпендикулярно oci
колп, Z], Н, визначають за формулою:
~ п
~ + 2L Ppi •>
i
(5.14)
де Аф - характерна площа ферми, яка дор!внюе сум! характерних площ вщс!к!в,
м2; Сг = 0,3 Сх;
Ppi - в!трове навантаження на i - пров!д, Н, що визначаеться зпдно з 5.13-
5.18;
п - кыьгасть провод!в.
Впрове навантаження на ферму ригеля поперечки в напрямку, перпенди-
кулярному oci коли, може бути прийняте р!вним 30% вщ вгтрового наванта-
ження на ферму вздовж oci коли.
Найбшьша величина сумарного в1трового навантаження мае м!сце при
куп ковзання (31 = 15° (рис. 5.6).
Аеродинам!чний коефщв нт лобового опору несучих TpociB (контактних
провод!в) при куп ковзання (3j = 15° визначають за формулою:
С„= Сд, cos2 Р, = Сх| 0,932,
(5.15)
де Сх\ - аеродинам!чн! коефщкнти лобового опору несучих TpociB (контактних
провод!в) при Гхньому поперечному обпканш.
5.24 Максимальне значения в1трового навантаження слщ визначати при
температур! повпря мшус 5°C.
Рис. 5.6 Схема для визначення кута ковзання в!тру вщносно ригеля
Навантаження вщ ожелед!
5.25 Ожеледш навантаження на контактну мережу слщ розраховувати
вщповщно до ДБН В. 1.2-2 i вимог цих Норм.
5.26 Нормативне значения ожеледного навантаження на проводах, кабе-
лях i тросах, пщвшшних на опорах контактно! мереж!, > Н, знаходять за фор-
мулою:
<2нг = £нГ-/>
(5.16)
де g'l - нормативне значения питомого лшшного навантаження вщ ожеледь
Н/м, визначаеться, виходячи з товщини стшки ожеледь приведено! до
цилшдрично! форми !з пцльшстю р = 0,9 г/см3.
5.27 Нормативну товщину стшки ожелед! Ьн повторювашстю один раз в
10 роюв, приведену до висоти 10 м над поверхнею земл! й д!аметру проводу
10 мм, слщ приймати для р!зних географ1чних райошв за табл. 5.5.
Для маловивчених райошв товщину стшки ожелед! езид приймати на ра-
йон вище. Змшу товщини стшки ожелед! залежно вщ д!аметра провод!в слщ
враховувати за вказ1вками глави ДБН В. 1.2-2.
Таблица 5.5
Ожеледний район (приймають згщно з ДБН В. 1.2-2) 1 2 3 4 5 6
Товщина стшки ожеледь мм 12 16 19 22 28 34
5.28 Мкцев! умови утворення вщкладень ожеледрпамороз! враховують
поправочним коефщ!ентом кь до товщини стшки вщкладення за даними
табл. 5.5. Значения коефщ!ента для пром!жних значень внести насипу й глиби-
ни вшмки визначають лппйною штерполящею.
5.29 3 метою урахування особливостей утворення ожелед! на проводах
контактно!’ пщвгски необхщно:
а) при визначенш ваги ожелед! на контактних проводах товщину стшки
ожелед! приймати р!вною 50% товщини стшки, прийнято!’ для даного району;
б) при визначенш ваги ожелед! на несучому трос! вводити поправочний
коеф!щ€нт до ваги вщкладення, який дор!внюе 0,8.
Таблиця 5.6
№ пп Вид поверхн! Поправочний коефщ!ент кь
1 Насип висотою, м 5 10 15 20 25 30 i б!льше 1 ] ] 1 1 1 1,10 1,20 1,30 1,40 1,45 1,50
2 ВиТмка глибиною, м 5 7 i б!льше 0,75 0,60
3 Незахищена в!д в!тру, вщкрита, р!вна м!сце- в!сть 1,10
4 Jlic, будинки, станцшн! бущвл!, вищ! за висоту розташування провод!в 0,80
5.30 Навантаження в!д ожелед! на струнах g£, Н/м, вщнесене до довжини
прогону, слщ визначати за формулою:
при одному контактному провод!:
= р -л 0,13 •&„ •(!,15 fe„ + dc)-10
при двох контактних проводах i шаховому розташуванш струн:
= р • тс 0,20 • Ьн (1,15 • bH + dc) • 10'3;
де Ьц - нормативна товщина стшки ожелед!; dc - д!аметр струни, мм.
(5.17)
(5.18)
5.31 В умовах вщкладення ожелед! при р!зних кутах зустр!ч! напрямку
Biipy !з проводами необхщно приймати наступи! значения ваги ожелед!, %:
при куп зустр!ч! 90° (перпендикулярно oci коли) - 100;
при 0° (уздовж oci кол!!') - 30.
Примггка 1. Вказ!вки 5.31 необхщно враховувати при розрахунку жорстких попере-
чок на найбиын невипдш сполучення в!трових i ожеледних навантажень.
Примггка 2. Ожеледн! навантаження для пром!жних значень кута допускастьея ви-
значати лппйною штерполящею м!ж приведенный значениями.
5.32 Коеф!ц!ент надшност! з урахуванням ожеледного навантаження
слщ приймати р!вним:
а) при розрахунку на м!цн!сть:
для провод!в в 1, 2 районах ожелед! - 1,3; в 3, 4, 5, 6 районах - 1,4;
для вщкладень ожелед! на конструкщях опорних, пщтримуючих i фжсуючих
пристроТв - 1,3;
для провод!в, на яких проектом передбачена плавка ожелед! - 1,0;
б) при розрахунку на деформащТ:
в 1, 2 районах - 0,5;
в 3, 4, 5, 6 районах - 0,7;
в) при розрахунку на утворення трпцин у зал!зобетонних опорах - 0,3.
5.33 Нормативне значения впрового тиску, Па, (швидюсть в!тру, м/с)
при ожелед! приймаеться за табл. 5.7.
Таблиця 5.7
Ожеледний район (приймають зпдно з ДБН В. 1.2-2) 1 2 3 4 5 6
Па 150 200 250 300 350 400
qG, кгс/м2 15,3 20,4 25,5 30,6 35,7 40,8
Ур, м/с 15,6 18,0 20,2 22,1 23,9 25,5
5.34 М!сцев! умови захищеносп контактно! мереж! при визначенш тиску
виру в заданих умовах при ожелед! враховуеться вщповщно до 5.12.
Значения середньо!' й пульсацшно! складово!' нормативного в!трового на-
вантаження при ожелед! визначають за 5.13-5.17.
Впрове навантаження на контакта! проводи та несуч! троси покрип оже-
леддю слщ визначати з урахуванням 5.29.
5.35 Розрахунок провод!в слщ виконувати на нормативне значения серед-
ньо! складово! впрового навантаження при ожеледи, помножене на косфпдснт
1,10.
5.36 Коефппент над!йноет! з впрового навантаження, що передаеться
вщ провод1в, покритих ожеледдю, на onopni, пщтримуюч! й фжсуюч! пристро’!,
слщ приймати р!вним:
а) при розрахунку на мщшеть - 1,3;
б) при розрахунку на деформацп - 0,85;
в) при розрахунку на утворення тр!щин у зал!зобетонних опорах - в 1-6
районах ожслед! - 0,45.
Коеф!ц!ент надшност! з впрового навантаження при ожелед! на onopni,
пщтримуюч! й ф!ксуюч! конструкщ'! слщ приймати р!вним 1,2.
5.37 Ожеледне навантаження слщ знаходити при температур! м!нус 5°С.
5.38 Ожеледне навантаження на ферму жорстко! поперечки визначають
для вщс!ку ферми й приводять пот!м до навантаження на 1 м п довжини.
Розрахункове ожеледне навантаження gp , Н/м, визначають за форму-
лою:
^ф=7"А)Шр
/() (5.19)
де /Г - коеф!ц!ент надшност! для ожеледного навантаження на ферму, прий-
маеться вщповщно до вимог ДБН В. 1.2-2;
Ло - поверхня вщежу, шддана обледеншню, м2:
Ло = 0,6Л
(5.20)
е 2
Тут А - повна поверхня вщс!ку ферми, м :
Ипн'^-4 пв ипв-н4 рК ирк+Л рП Ирц-ьЛ рКГ пркг+А рПГ ПрПГ+Л рКП ИрКП, (5.21)
Л пн, А „в, А рК, А рП, А ркг, А рПГ, А рКП - складов! загально!' площ! А поверхш вщс!ку,
вщповщно, нижнього пояса (пн), верхнього пояса (пв), розкосу (рк),
розшрки (рп), розкосу горизонтально'! граш (ркг), розшрки горизонта-
льно! гран! (рпг), розкос!в у поперечному nepepisi ферми (ркп);
ипн, «пв, ИрК, /1рП, ПрКГ, «рпг, «ркп - число пояс!в нижшх, верхшх, розкос!в i розшрок
на вертикальних гранях, розкос!в i розшрок на горизонтальних гранях,
а також розкос!в у поперечних перер!зах вщс!ку ферми (вщповщно).
ВБН В 2.3-3-2009
CiriroBi навантаження на ригель жорстко!' поперечини
5.39 При визначенн! сшгового навантаження на ригель жорсткоТ попере-
чини слщ дотримуватися вказ1вок ДБН В. 1.2-2 i враховувати вимоги цих Норм.
5.40 Нормативне значения сшгового навантаження на жорстю попере-
чини QCH, Н, слщ визначати за формулою
(5.22)
де - нормативне значения ваги сшгового покриву на 1 м2 горизонтально!'
поверхш земл!, прийняте для р!зних райошв за табл. 5.8;
А - площа верхньо! горизонтально! гран! ферми ригеля за зовшшшм обм!-
рюванням, м2;
ц - коеф!ц!ент переходу в!д ваги оптового покриву земл! до оптового наван-
таження на ригель, прийнятий за табл. 5.8.
5.41 Допускаеться визначати нормативне значения ваги сшгового пок-
риву земл! за даними багатор!чних (не менше шж 20 рок!в) спостережень м!с-
цевих метеостанцш.
5.42 Коефщ1тнт надшност! з сшгового навантаження на жорстк! попере-
чини варто приймати р!вним 1,3.
5.43 Сшгове навантаження знаходять при температур! повпря 0°С. Тиск
в!тру при сшговому навантаженш вщсутнш.
Таблица 5.8
Сшговий район (приймають згщно з ДБН В.1.2-2) 1 2 3 4 5 6
с Па &Н ’ о (кгс/м2) 800 81,5 1000 101,9 1200 122,3 1400 142,7 1600 163,1 1800 183,5
Коеф!ц!ент ц Жорстка поперечина без освгглення 0,25 0,28 0,30 0,35 0,39 0,41
Жорстка поперечина з освггленням 0,35 0,45 0,55 0,56 0,57 0,58
Температуря! впливи
5.44 Розрахунок температурних вплив!в на контактну мережу слщ вико-
нувати згщно з ДБН В.1.2-2, СНиП 2.01.01 i додатковими вимогами Норм.
5.45 Нормативне значения мппмально! температури иогйтря, °C, визна-
чають за формулою:
^H.min — A Ai ~ 6 С,
(5.23)
де Z] - багатор!чна середня мюячна температура повггря в ci4Hi, прийнята згщно
з ДБН В. 1.2-2, СНиП 2.01.01; А] - вщхилення середньо! добово! темпе-
ратури вщ середньо!' м!сячно! (6), прийняте вщповщно до ДБН В. 1.2-2.
При наявност! багатор!чних (не менше шж 20 роюв) даних м!сцевих ме-
теостанцы допускаеться визначати нормативне значения температури пов!тря
за формулою:
^н. min (А Anin )' ^’
(5.24)
де tj - середня добова температура найбитып холодно!' доби в с!чш;
Anin - абсолютна м!шмальна температура повИря.
5.46 Розрахункове значения мы!мально! температури пов!тря дор!внюе
абсолютны мы!мальн!й температур!.
5.47 При визначенш навантажень, переданих на конструкц!!' контактно!'
мереж!, необхщно приймати наступи! значения коеф!ц!ента надыносп з наван-
таження для натягу некомпенсованих провод!в при температурних впливах, як!
зазначен! в таблиц! 5.9:
Таблица 5.9
При розрахунку на: Для некомпенсованого несучого троса Для одиночних провод!в (посилюючих, живлячих, ВЛ)
Мщшсть U 1,2
Деформацп' 1,0 1,0
Утворення тр!щин у зал!зобе- тонних опорах 0,9 0,8 i
5.48 Нормативне й розрахункове значения максимально! температури
пов!тря слщ приймати р!вними абсолютны максимальны температур! пов!тря
Апах з урахуванням впливу сонячно! рад!ацп (прямо! i розс!яно!).
Екв!валентне зб!льшення максимально! температури повггря в результат!
нагр!вання провод!в сонячною рад!ащею визначають за формулою:
Гр= 0,0162фтах, (5.25)
де фтах - максимально значения сумарно! сонячно! рад!ацп, Вт/м2, прийняте
згщно з табл. 5 СНиП 2.01.01.
Для райошв, розташованих м!ж 46 i 56 градусами п.ш., температуру на-
звания провод!в сонячною рад!ащею /р можна прийняти р!вною 14°С.
5.49 При визначенш довжини анкерних дшянок ланцюгових шдв!сок
змшу температури повггря слщ приймати м!ж середньор!чним i нормативним
значениями.
При визначенш д!апазону температури для розрахунку перемщення ан-
керних вантаж!в слщ враховувати нагр!вання провод!в сонячною рад!ац!ею i тя-
говими струмами.
5.50 Температуру безпровисного положения контактного проводу слщ
визначати за формулою:
А) ~ С ’
(5.26)
де tp - середньорхчна температура повггря, визначена зпдно з СНиП 2.01.01;
t' - поправка, що дор!внюе 20-25° при одному й 15-20° при двох контактних
проводах.
Бшьш точно температуру безпровисного положения контактного проводу
можна визначити, виходячи з наступних сшввщношснь:
якщо значения tp <tn (шсля округления до 5°С), то f дор!внюе 20 при
одному, 15 °C при двох контактних проводах;
якщо tp>tH, то t' вщповщно дор!внюе 25 i 20°С.
Тут tH - середня нормативна температура пов!тря
<н = Стах + tn min)/2 (5.27)
Монтажи! навантаження
5.51 Конструкцп контактно! мереж! (опори, консолн жорстк! поперечки,
кронштейни ф!ксатор!в) слщ перев!ряти розрахунком на дпо монтажних наван-
тажень, що виникають при навантаженш, розвантаженш й перевезенш, а також
при монтаж! як самих конструкцш, так i розташованих на них ел ем сип в конта-
ктно! мереж! (провод!в i ш.).
5.52 При розрахунку конструкцш на вплив навантажень, виникаючих
при навантажувально-розвантажувальних роботах i перевезенш. повинш бути
розглянут! схеми стропування i навантаження, що викликають найбитыш зу-
силля в конструктивних елементах.
Якщо виникаюч! при цьому монтажи! навантаження приводить до необ-
Дност! зб!лыпення перетишв конструкцп, то в проект! повинш бути передба-
чею б1льш ращональн! схеми стропування й навантаження, за якими i визнача-
ють попм значения монтажних навантажень.
Монтажи! навантаження при навантаженю, розвантаженю й перевезеню
конструкцш слщ визначати з урахуванням коефппенпв, що враховують дина-
м!чн! впливи:
при пщюманю кранами - 1,25;
шд час перевезення транспортом - 1,60.
При проектуваню типових конструкцш слщ приймати коефщгент надш-
носН за монтажним навантаженням р!вним 1,6.
5.53 Опори й жорстю поперечки, що перевозяться або складоваю в юль-
ка ряд! в, потр!бно перев!ряти розрахунком на д!ю навантажень вщ вищескладе-
них конструкцш на нижнш ряд.
5.54 Опорш й пщтримуюч! конструкцп необхщно перев!ряти на наван-
таження, що виникають при монтаж! ланцюгових пщвюок i одинарних прово-
д!в, як! пщвппуються з боку поля. При цьому отримаю зусилля необхщно
множите на коеф!ц!ент кл = 1,25, що враховуе динам!чний вплив навантаження.
Якщо метод монтажу, що нам!часться створюе навантаження, неприпустим! для
типових конструкцш, то повиню бути внесен! змши в метод монтажу або в
конструкщю.
5.55 Горизонталью й похил! елементи реппток металевих опор i жорст-
ких поперечок при куп нахилу 30° i менше, а також консол! й кронштейни ф!к-
сатор!в перев!ряють розрахунком на вагу монтера, р!вним 1000 Н. При цьому
варто приймати наступи! юпматичю умови: швидкють в!тру 10 м/с, температу-
ру повггря мшус 15°С.
5.56 Анкерю опори i !хю вщтяжки слщ розраховувати на зусилля уз-
довж кол!!' вщ анкеруемих провод!в. Для визначення розрахункового наванта-
ження величину нормативного натягу у проводах в основних з’сднаннях сл!д
збшьшувати на коефпцснт надшност! р!вний 1,15.
Навантаження при обрив! провод!в
5.57 Визначення навантажень аваршного режиму на консолью опори >
контактно!' мереж! слщ виконувати для випадку обриву несучого троса ланцю- j
гових контактних пщвюок.
Навантаження при обрив! провод!в на опорах живлячих лшш визначають,
виходячи з умов обриву одного !з провод!в, пщвшених на onopi, що дае найбг I
льший згинаючий або крутильний момент на опору. Поздовжню (уздовж л!ни) сИ4
лу, прикладену в точщ кршлення проводу при його обрив!, приймають р!вноЛ
0,5 найбшьшого натягу проводу, пщвнленого на металевш onopi, i 0,3 найб1лИ
шого натягу провод!в, що пщвшею на зал!зобетоннш onopi. Навантаження Я J
кшцсв], кутов! й анкеры опори при обрив! провод!в живлячих i вщсмоктуючих
л!н1й визначають за Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ). При
цьому навантаження визначають !з умов обриву провод!в одше! лшп, що дають
найбитыпий згинальний або крутильний момент на опору.
5.58 Розрахункову схему для визначення зусиль, що дшнь на консольш
опори контактно!' мереж! при обрив! провод!в ланцюгово! шдвюки, слщ прий-
мати вщповщно до рис. 5.7.
На кшц! консол! прикладене вертикально навантаження QA, Н,
= кд Qc, (5.28)
де ка = 1,9 - динам!чний коеф!ц!ент;
Qc - вага ланцюгово! контактно! шдвюки, залежить вщ типу провод!в i дов-
жини прогону, Н.
Консоль (рис. 5.8) розгорнута на кут до лшп, перпендикулярно! oci ко-
ли, таким чином, що точка закр!плення троса пересунута уздовж коли на вели-
чину hn р!вну конструктивны висоп ланцюгово! контактно! шдвюки. Кут РА
визначають !з умови
sin = hn! ат (5.29)
Згинальний момент Ма створюеться вертикальною силою, прикладеною
на кшц! консол!
А/ц — 3" «1СЛ + (5.30)
де от - вщстань вщ oci опори до точки кршлення несучого троса, м;
«I - вщстань вщ oci опори до центра ваги консол!, м;
<2К - вага консол!, Н;
Qi - вага !золятора, Н.
Обрис епюри згинальних моменпв вщповщае наведеному на рис. 5.7. Ро-
бота опори, що мае р!зн! значения моменпв шерцп перетину уздовж oci кол ii' й
перпендикулярно до не!, вщповщае косому вигину.
Складов! згинального моменту уздовж oci коли Мв i перпендикулярно до
oci коли Мп слщ обчислювати за формулою:
Мв = Мд5трк; (5.31)
Мп = МдСО8рк. (5.32)
де Мд - згинальний момент у площиш дп р!внод!ючо! сили.
го 5 $9 Навантаження на конструкцп контактно! мереж! при обрив! несучо-
тр°са визначають для заданого типу контактно! пщвюки, району за ожелед-
дю та довжин прогошв. Для визначення вертикальних сил, що дпоть при обри-
ei, слщ приймати товщину стыки ожелед!, р!вну 0,5 максимально! розрахунко-
во1 для даного району.
5.60 Розрахунок навантажень на ригель жорстко!’ поперечки в авар!ино-
му режим! слщ виконувати для випадку обриву несучого троса в середин! про-
гону контактно! шдвюки одше! з головних колы, що дае найбшын невигщш
сполучення й найбыыш величини д!ючих сил.
Рис. 5.7 Схема д!’! сил на опору при
обрив! несучого троса
Рис. 5.8 Розташування консол!
(у план!)
при дп максимальних сил, що
виникають при обрив! провод!в
При розрахунку в аваршному режим! поздовжнього навантаження на
опоры вузли поперечки слщ розглядати випадок обриву Tie! контактно! пщв!с-
ки, при якому величина навантаження мае максимальне значения.
Вертикально навантаження, що д!е при обрив! провод!в на жорстку попе-
речку, слщ визначати за формулою (5.15).
При розрахунку жорстко! поперечки на вертикально навантаження вЦ
обриву провод!в д!ю поздовжньо! сили не враховують.
При пщв!шуваны контактно! пщвгски на консольних стыках м!сце
прикладання вертикального навантаження слщ визначати з урахуванням повО'
роту консол! на кут fV (див. 5.58). «
5.61 Навантаження уздовж коли на анкеры опори при обрив! провод*!
слщ визначати за максимальною величиною !хнього натягу з урахуванням ко®
фпцснта 1,15, обумовленого динам!чним впливом навантаження при обрив! кон-
тактного проводу або несучого троса.
5.62 Зусилля вздовж коли, що д!е при обрив! провод!в компенсованоТ
контактно! пщвюки на анкерну опору середньо! анкеровки, потр!бно визначати
як суму, що складаеться з максимального натягу в додатковому трос! та 40%
натягу в несучому трос!.
5.63 Поздовжне навантаження на жорстк! поперечки Рож, Н, вщ обриву
несучого троса слщ приймати залежно вщ ваги контактно! пщвюки з урахуван-
ням вщкладення ожелед! на проводах £)п, кН, величини натягу троса Т та дов-
жини вузла пщв!шування троса на ригел! X, за формулою:
*ож — ОЖ^Т^Х’
де
(5.33)
(5.34)
Pi = 0,3 кН;
кп - коеф!щент, що враховуе вагу контактно! шдвюки i доршюе 0,4;
кт - коефщ!ент, що враховуе величину натягу Т несучого троса (рис. 5.9);
- коефщ!ент, що враховуе довжину вузла пщв!шування А, несучого троса на
ригел! жорстко! поперечки (рис. 5.10).
При пщв!шуванн! контактно! шдвюки на консольних стшках або несучо-
го троса компенсованоТ шдвюки на роликах розрахунок жорстко! поперечки в
аваршному режим! на поздовжне навантаження не виконують.
Рис. 5.9 Коеф!ц!ент, що враховуе величину натягу несучого троса
Рис. 5.10 Коеф!щент, що враховуе довжину вузла пщв!шування несучого троса
на ригел! жорстко!' поперечки
5.64 При розрахунку жорстко!' поперечки на поздовжне навантаження
вщ обриву несучого троса вертикальну складову навантаження (9Г1 приймають
р!вною ваз! тдвкжи з урахуванням вщкладення ожелед! на проводах.
5.65 Реакщя необ!рваних несучих трос!в контактних шдвгсок сусщшх
колш включае статичну й динам!чну складов!. Статичну складову реакцП' трос!в
варто визначати згщно з 8.52-8.54 цих Норм.
Сумарна величина реакцп трос!в дор!внюе значению статично! складово’!,
помноженому на коефщ!ент динам!чност!, р!вний 1,5.
5.66 При проектуванш типових конструкцш контактно! мереж! наван-
таження при обрив! провод!в слщ приймати для быып важких розрахункових
умов: максимально! довжини прогону, б!лып важкого типу контактно! пщвгски
й найбшьшо! ваги вщкладення ожелед! на проводах.
Величини навантажень, що рекомендуються при проектуванш типових
конструкцш, наведен! в табл. 5.10 i 5.11.
Примггка 1. У таблицах наведена максимальна можлива в заданому в!тровому район!
ушфжована довжина прогону, при якш визначене зусилля в!д обриву.
Примггка 2. Максимальна довжина прогону визначена при значенн! параметра шорст-
Kocri шдстилаючо! поверхш, р!внш 0,5 м.
Примггка 3. Натяг несучих трос!в дор!внюе 20 кН.
5.67 Розрахунок консольних опор контактно! мереж! на особлив! сполу-
чення навантажень, що з’являються в результат! обриву провод!в, слщ викону-
вати тыьки за першим граничним станом (за несучою спроможшстю). 9
5.68 Розрахунковий onip стал! для розрахунку конструкцш контактно!
мереж! за несучою спроможшстю на навантаження вщ обриву провод!в сл!д I
приймати: при урахуванш ожелед! - р!вним нормативному, а без вщкладень ,
ожелед! - 95% вщ нормативного. При розрахунку зал!зобетонних опор розра-
хунковий onip стал! може бути шдвищено на 10%, а бетону - на 25%.
5.69 При проектуванш консолей необхщно виконувати перев!рочнии
розрахунок на навантаження вщ обриву провод!в. Вертикальну силу, прикладе-
ну на кшц! консол!, слщ визначати вщпов!дно до 5.58 цих Норм.
Сейсм1чш впливи
5.70 У районах !з сейсм!чшстю 8-9 бал!в фундамента, опори i з’еднаш з
ними жорстким (не шаршрним) вузлом жорстк! поперечки або шш! конструкцп
контактно! мереж! слщ розраховувати з урахуванням сейсм!чних вплив!в, прий-
нятих вщповщно до вказ!вок ДБН В. 1.1-12 i цих Норм. Конструкцп, що мають
шаршрне з’еднання з опорою (консол!, фжсатори), розраховують без урахуван-
ня сейсм!чних вплив!в.
5.71 Розрахунки повпряних лшш (ПЛ) електропередач! й контактно! ме-
реж! на сейсм!чш впливи необхщно здшснювати для двох розрахункових умов:
а) сейсм!чш хвил! поширюються перпендикулярно напрямку контактно!
мереж! або ПЛ; при цих розрахункових умовах слщ робити перев!рку опор кон-
тактно! мереж! на мщшсть i на деформаци, а опор ПЛ - на деформащ! i мщ-
н!сть з урахуванням додаткового моменту вщ впливу маси провод!в, що
виходить у результат! нахилу опор; шерцшш сили вщ маси провод!в у цьому
розрахунковому режим! не враховують;
б) напрямок сейсм!чних хвиль зб!гаеться з напрямком контактно! мереж!
або ПЛ електропередач!; у цьому випадку необхщно визначати деформаци опор
на р!вн! шдв!шування провод!в, пот!м по р!знищ деформацш опор визначити
зм!ну натягу провод!в за рахунок змши довжини прогону некомпенсованих
провод!в (починаючи вщ анкерно! опори) i по величин! змши натягу провод!в
визначати поздовжню силу, що д!с в точц! кршлення провод!в до !золятор!в,
шсля цього робити перев!рку мщност! !золятор!в (опорних, штирових) i опор.
Для провод!в контактно! мереж! як на перегонах, так i на станщях у райо-
нах !з сейсм!чн!стю 8-9 бал!в рекомендуеться компенсована анкеровка, що зни-
жуе сейсм!чш впливи на !золятори й опори при !хньому напрямку уздовж коли;
не рекомендуеться застосування опорних !золятор!в.
5.72 Для зниження зусиль вщ сейсм!чних вплив!в на кронштейни й опо-
ри уздовж коли вщ некомпенсованих провод!в необхщно передбачати спеща-
лын конструктивы заходи.
5.73 У розрахунках на сейсмостшюсть опору контактно! мереж! або ПЛ
електропередач! слщ вважати як систему з п ступенями свободи з масою, зосе-
редженою в п точках, що вщповщають центрам мае елеменпв, на як! роздыена
опора, причому стшки довжиною до 15,6 м слщ розраховувати при п = 5, при
розрахунку стшок довжиною до 21 м приймати п = 7, а довжиною понад 21 м -
п~ Ю.
Розрахунков! згиналып момента вщ ди сейсм!чних сил для системи з п
ступенями свободи слщ визначати не менш, шж для трьох форм коливань.
Розрахунков! опори стал! й бетону при розрахунку конструкцш на сейс-
M14Hi впливи приймати вщповщно до 5.68.
5.74 Для опор контактно!' мереж!, ПЛ електропередач! коефщ!ент дина-
м!чност! Р, = 1/7} при визначенш сейсм!чних сил сл!д збшьшувати зпдно з ДБН
В. 1.1-12 в 1,5 рази й приймати р!вним Р, = 1,5/7}, де 7}- перюд власних коли-
вань опори.
Методика розрахунку опорних конструкцш контактно! мереж! на сейс-
м!чш впливи наведена в додатку Д.
Навантаження при падшш опори
5.75 Розрахунок опор на особливе навантаження в!д падшня сусщньо'!
опори сл!д виконувати для кривих дщянок коли при прив’язщ типових конст-
рукцш зал!зобетонних опор.
Розрахунок виконують при проектуванш контактно! мереж! зал!зничних
д!лянок, що електрифжуються i при замш! опор на д!ючих електрифжованих
л!шях.
5.76 При визначенш навантажень, що впливають на дану опору при па-
дшш сусщньо!', повинш бути враховаш параметри контактно! шдвюки й шших
лини, шдв!шених на опорах, рад!ус криво!, тиск в!тру в заданих умовах вщпо-
вщно до роздклу 5.
Падшня опори в аваршному режим! слщ розглядати з урахуванням дина-
м!ки в площиш, перпендикулярнш oci коли уб!к центра криво!.
5.77 Сумарний згинальний момент, що д!е на опору, визначають до да-
ваниям (з урахуванням знака) складових розрахункового моменту вщ вс!х пос-
тшних i короткочасних навантажень i додаткових вщ падшня сусщньо! опори.
Навантаження визначають для прийнятого розрахункового режиму.
5.78 Величину додатково! складово! згинального моменту в основ! стш-
ки, обумовлену падшням сусщньо! опори з урахуванням динам!ки п падшня,
можна приймати за таблицами додатка Е для типових конструкцш контактно!
мережь
Таблица 5.10
Розрахунков! умови Габарит опор, м Згинальний момент, кНм, (вздовж коли - MJ поперек коли - Л/п)
Тип контактно! тдв!ски
М-120+2МФ-100 ПБСМ-95+1МФ-100
В!тровий район (довжина прогону, м) .
1-5 (76) 1-5 (72)
Без ураху- вання ваги ожелед! 3,1 3,3 3,5 5,0 5,7 10,31/11,26 10,31/12,46 10,31/13,72 10,46/22,46 10,71/26,89 6,07/6,64 6,07/7,35 6,07/8,09 6,26/13,44 6,52/16,38
Клнець таблиц! 5.10
Розрахунков! умови Габарит опор, м Згинальний момент, кНм, (вздовж коли - Мв! поперек коли - Мп)
Тип контактно! пщвгски
М-120+2МФ-100 ПБСМ-95+1МФ-100
ВИровий район (довжина прогону, м)
1-5 (76) 1-5 (72)
3 урахуван- ням ваги оже- лед! при товщиш вщ- кладення, мм 12 3,1 3,3 3,5 5,0 5,7 12,07/13,2 12,07/14,6 12,07/16,2 12,2/26,3 12,4/30,3 7,3/8,0 7,3/8,8 7,3/9,7 7,5/15,95 7,7/19,35
16 3,1 3,3 3,5 5,0 5,7 12,8/14,1 12,8/15,6 12,8/17,1 13,0/27,5 13,2/33,3 7,8/8,52 7,8/9,5 7,8/10,45 8,0/17,1 8,25/20,7
19 3,1 3,3 3,5 5,0 5,7 13,56/14,8 13,56/16,4 13,56/18,0 13,7/29,35 13,8/34,9 8,3/9,05 8,3/10,08 8,3/11,1 8,5/18,15 8,7/21,87
22 3,1 3,3 3,5 5,0 5,7 14,25/15,55 14,25/17,25 14,25/19,0 14,4/30,9 14,5/36,7 8,8/9,6 8,8/10,65 8,8/11,7 9,0/19,3 9,2/23,1
28 34 3,1 3,3 3,5 5,0 5,7 3,1 3,3 3,5 5,0 5,7 15,8/17,2 15,8/19,1 15,8/21,05 15,95/34,05 16,15/40,5 17,4/18,9 17,4/21,0 17,4/23,2 17,5/37,2 17,8/44,35 9,85/10,8 9,85/11,85 9,85/13,15 10,1/21,5 10,3/25,7 10,9/12,0 10,9/13,1 10,9/14,6 11,15/23,8 11,45/28,3
Таблица 5.11
Розрахунков! умови Поздовжне навантаження на жорстк! поперечки, кН
Тип контактно! шдвкки
М-120+2МФ-100 ПБСМ-95+МФ-100
В!тровий район (довжина прогону, м)
1-5 (76) 1 -5 (72)
Без урахування ожелед! 1,79 1,18
3 урахуванням ожелед! при товщиш спнки вщкладення, мм:
12 2,44 1,64
16 2,76 1,87
19 3,06 2,08
22 3,38 2,32
28 4,08 2,82
34 4,78 3,32
5.79 Виб!р типових конструкщй опор i при необхщност! коригування
прийнятих довжин прогошв слщ виконувати шляхом пор!вняння сумарного
згинального моменту з руйшвним значениям моменту типово! конструкщ!, що
визначаеться множенням згинального моменту, витримуючого перер!зом на м!ц-
н1сть (див. таблицю розрахункових даних вщповщного проекту зал!зобетонних
опор), на коеф!щент 1,6.
При ощнщ мщност! опор контактно! мереж!, що експлуатуються, !хне
руйшвне значения згинального моменту слщ приймати з урахуванням знижен-
ня мщшстних характеристик у процес! експлуатацп.
Сполучення навантажень
5.80 Сполучення навантажень для розрахунку конструкщй контактно!
мереж! приймають вщповщно до 5.1-5.5 цих Норм.
5.81 При розрахунку конструкщй контактно! мереж! на основы сполу-
чення, що включають одне короткочасне навантаження, величину останнього
слщ враховувати без зниження, а при розрахунку на ri ж сполучення, але при
двох i битыпе короткочасних навантаженнях, розрахунков! величини цих наван-
тажень треба множите на коефщ!ент сполучень 0,9.
При розрахунку конструкщй контактно! мереж! на особлив! сполучення
розрахунков! величини короткочасних навантажень слщ множити на коеф!щент
сполучень 0,8, кр!м випадшв, передбачених у нормах проектування будин к!в i
споруд для сейсм!чних райоыв.
5.82 При урахуваны сполучень навантажень за одне короткочасне нава-
нтаження слщ приймати:
в!трове навантаження й температуря! впливи вщповщно до 5.24;
ожеледно-впрове навантаження та температуря! впливи вщповщно до 5.33,5.37.
6 ПРОЕКТУВАННЯ КОНТАКТНИХ ШДВ1СОКI ПОВ1ТРЯНИХ Л1Н1Й
6.1 При визначенн! найбыыпого натягу, що допускаеться за мщшстю,
провод!в i трос i в слщ враховувати статистичш характеристики мщност! прово-
д!в i дпоч! у даному район! кгпматичш навантаження, термш служби провод!в i
зниження ТхньоГ мщност! при експлуатацп, динам!чний характер навантажень,
що виникають при коливанн! провод!в, можливе вщхилення натягу проводу
при його монтаж!.
6.2 Напруження в провод! за весь термш його служби не повинш пере-
вищувати величини меж! пружност! матер!алу провод!в.
6.3 Максимальний натяг провод!в повпряних лшш i несучих трос!в на-
швкомпенсованих ланцюгових контактних шдвюок може бути досягнутий в
одному з наступних розрахункових режимш:
- мппмальна температура повпря при вщсутност! додаткових навантажень;
- найб!льше навантаження вщ ожелед! при одночасному вплив! тиску виру;
- найбыыпе впрове навантаження.
6.4 Найбшыпе допустиме за мщнгстю значения натягу провод!в пов!тря-
них лшш i несучих трос!в контактних пщвюок визначають залежно вщ розра-
хункового режиму й марки провод!в за формулою
г - Л/к
ДОП “
(6.1)
де R - величина руйшвного навантаження при розтяганш провод!в, прийнята за
державними стандартами або заводськими сертиф! катами;
к3 - коеф!щент запасу мщност!, прийнятий за табл. 6.1.
Таблица 6.1
Розрахунковий режим Район ожелед! (приймають згщно з ДБН В.1.2-2) Коефщк нт запасу мщност! несучих троив нашвкомпен- сованих контактних шдв!сок i провод!в пов!тряних лшш
сталемщний стале- алюмш!е- вий (ПБСА) мщ- ний (М) алюмр шсвий (А) стале- алюмпиевий (АС)
ПБСМ БСМ
Найбшыпе ожеледне 1 2,9 3,05 2,95 2,1 1 2,75 3,1
навантаження з тис- 2 2,95 3,1 3,0 2,2 2,85 3,25
ком в1тру 3 3.0 3,15 3,0 2,2 3,0 3,45
4 3,1 3,2 3,1 2,3 3,2 3.7
5 3,35 3,5 3,3 2,5 3,8 4,25
6 3,6 3,75 3,6 2.8 4,5 4,7
Найбшьше В1трове навантаження — 2,8 3.0 2,9 2,1 2,7 3,0 1
- [
Найнижча температу- ра повггря 2,8 3.0 • 2,9 2,1 3,0 |
ТТп
. мггка. Для несучих трос!в компенсованих контактних шдвюок величину к. сл!д прийма-1
2Ь±йвною£ддятрОса марки ПБСМ - 2.8: ПБСА - 3.0: М-2.2.
Величину найбыыпого допустимого натягу провод! в i несучих TpociB
Ндоп, кН (кгс), слщ приймати згщно з табл. 6.2.
6.5 Для нових марок несучих TpociB контактних пщвюок i провод!в по-
впряних лшш, не наведених у табл. 6.1, коефщ!ент запасу мщност! визначають
за формулою:
(6.2)
де у - коефщкнт надшносп з навантаження, приймаеться за табл. 6.3;
ут - коефщ!ент надшност! за матер!алом;
ус - коефпш'нт умов роботи;
кпу - коефщкнт, що дор!внюе вщношенню меж! пружност! матер!алу прово-
ду до його тимчасового опору при розтягуванш.
Значения коеф!щент!в ус, ут i кпу наведен! в табл. 6.4.
6.6 За вихщний розрахунковий режим слщ приймати режим, при якому
при заданих розрахункових умовах натяг провод!в за строк ix служби буде мак-
симальним. Розрахунок виконують у такш послщовностё
встановлюють режим найбыьшого додаткового навантаження;
по величин! критичного прогону й заданих прогошв анкерно! д!лянки з
урахуванням способу закршлення провод!в на шдтримуючих конструкщях (рух-
лив! точки пщвюу або ш) або за величиною критичного навантаження визна-
чають вихщний розрахунковий режим.
6.7 Критичним прогоном 1кр слщ вважати прогш, у якому максимальний
за термш служби натяг провод!в (несучого троса) при найнижчш температур!
повпря дор!внюе натягу при найбыыпому додатковому навантаженш.
для одиночного проводу повпряно’Г лшн
кр Ддоп ^доп
[24аЕЗ(гд-гmi П)-24(Н, -Нд )]--------------—-------------2
л лоп лдоп Z7C/ZJT2- J-T
q„-n g
*ДОП ЩДОП
де Нд , - найбыьше допустимо значения натягу провод!в повпряноГ лшп
вщповщно при режим! найбыьшого додаткового навантаження й най-
нижчш температур! повпря;
qa - результуюче лшшне навантаження на проводи пов!тряно!' лшп при ре-
жим! найбшыпого додаткового навантаження;
g - вага 1 м проводу;
ta, tmm - температура повпря в заданому район! вщповщно при додатковому
навантаженш та мшгмальна;
а - температурний коеф!ц!ент лшшного розширення матер!алу провода;
5, Е - вщповщно перер!з проводу та модуль пружност! матер!алу провода.
6.8 Для прогошв довжиною менше критичного за вихщний розрахунко-
вий режим слщ приймати режим найнижчо'Г температури повггря, для прогошв
довжиною бшьше критичного - режим найбыыпого додаткового навантаження.
6.9 Критичним навантаженням дкр слщ вважати таке навантаження в ре-
жим! додаткового навантаження, при якому максимальне напруження проводу
дор1внюе найбыыпому натягу при найнижчш температур! пов!тря.
Для провод!в повпряноТ лшп
Якр
24а(/д-/тт)Я2 Н2 24Н2
** 111111 '“’ДОП | Z «“ДОП -“доп
(Ht -На
‘доп мдоп
(6.4)
2
2 aES
'доп
де I - розрахунковий пропн, що приймаеться при рухливих точках шдвку про-
водив р1вним величин! екв1валентного прогону.
Таблиця 6.2
Короткочасш юпматичш на- вантаження, 1ХН€ сполучення Район ожелед! (приймають ЗПДНО 3 ДБН В. 1.2-2) Найбыыпе допустимый натяг, Ядоп, кН (кгс)
Несучий трос нашвкомпенсовано!' контактно!’ шдвюки, пров1‘д повпряноТ лшп
ПБС М-70 ПБС М-95 ПБС 50/70 М- 120 М-95 120 150 А- 185 АС- 25/4,2 АС- 35/6,2 АС- 50/8 АС- 70/11
Найбыьше навантаження вщ ожелед! з тиском в!тру 1 16,4 20,4 18,4 20,4 16,4 7,15 8,1 10,1 2,8 4,2 5,15 7,85
2 16,05 20,0 18,0 20,0 16,05 6,8 7,7 9,7 2,6 3,85 4,8 7,2
3 15,65 19,7 17,7 19,7 15,65 6,5 7,4 9,4 2,5 3,6 4,5 6,95
4 15,3 18,75 17,3 19,25 15,3 6,0 6,9 8,7 2,2 3,25 4,2 6,5
5 14,2 16,1 16,2 18,3 14,2 4,8 5,8 7,08 1,7 2,62 3,6 5,25
6 13,1 13,4 15,1 17,3 13,1 3,6 4,65 5,4 1,13 2,0 3,05 4,1
Найбыыпе вггрове наван- таження - 16,66 (1700) 20,58 (2100) 18,62 (1900) 19,60 (2000) 16,66 (1700) 7,35 (750) 8,33 (850) 10,29 (1050) 2,94 (300) 4,41 (450) 5,39 (550) 7,84 (800)
МЫмальна температура пов!тря 16,66 (1700) 20,58 (2100) 18,62 (1900) 20,58 (2100) 16,66 (1700) 7,35 (750) 833 (850) 10,29 (1050) 2,94 (300) 4,41 (450) 5Д9 (550) 7,84 (800)
Примггка. Для несучих TpociB компенсованих контактних шдвюок величину номшального
натягу слщ приймати р!вною: для троса марки ПБСМ-70 - 15,68 (1600); ПБСМ-95 - 19,60
(2000); ПБСА-50/70 - 17,64 (1800); М-120 - 19,60 кН (2000 кгс).
Таблиця 6.3
Короткочасш юпматичш навантаження, 1ХН€ сполучення Район ожелед! (прийма- ють за ДБН В. 1.2-2) Косфщй нт надшносп з навантаження у/
Несучий трос контактно!' шдв!ски Проводи пов!т- ряно!’ лшп
нашвкомпенсоваш компенсован!
стале- мщний стале- алюмь шевий (ПБСА) мщ- ний (М) стале- мщ- ний (ПБСМ стале- алюмь шевий (ПБСА) мщ- ний (М) алюм!- шевий (А) стале- алюм!- шевий (АС)
Найбкчыпе на- вантаження вщ ожеледт з тиском BiTpy 1 1,08 1,1 1,1 1,1 1,1 1,15 1,12 1,15
2 1,13 1,12 1,12 1,1 1,1 1,15 1,16 1,25
3 1,18 1,14 1,14 1,1 1,1 1,15 1,19 1,28
4 1,19 1,17 1,17 1,1 1,1 1,15 1,28 1,36
5 1,22 1,24 1,26 1,1 1,1 1,15 1,54 1,62
6 1,22 1,28 1,3 1,1 1,1 1,15 1,78 1,85
Найбшыие вгг- рове наванта- ження - 1,05 1,10 1,10 1,10 1,10 1,15 1,10 1,10
Млшмальна температура повпря - 1,05 1,10 1,10 1,10 1,10 1,15 1,10 1,10
Таблица 6.4
Коефйцент Коефщ!енти для несучого троса контактно!' шдвюки, ПрОВОД1в ПОв1трЯНО1 ЛШП
стале-мщний (ПБСМ) стале- алюмш!евий б!метал!чний (ПБСА) мщний (М) алюмштевий (А) стале- алюм!шевий комбшова- ний (АС)
Ус 0,75 0,75 0,90 0,80 0,80
Ут 1,02 1,12 1,02 1,04 1,03
^пу 0,52 0,57 0,60 0,53 0,48
6.10 Якщо </кр > q;i, то за вихщний розрахунковий режим слщ приймати
режим нижчо! температури повттря, якщо qKp < qa - режим найбитыпого додат-
кового навантаження.
6.11 Розрахунковий режим найбыыпого додаткового навантаження (вщ
ожеледно-впрового навантаження або найбитыпого впрового навантаження),
при якому натяг провод!в приймае максимально значения, визначають у такиЙ
спостб: 1
для провод!в повпрянот лшй
г
1 доп
ВБН В 2.3-3-2009
О
°ДОП
(6.5)
де ЯГдоп » Яв , - найбыыпе допустимо значения натягу провод!в повпряно!’ лшп
вщповщно при режим! ожелед! з в!тром i найбыьшим в!тровим наван-
таженням:
qB - результативне лшшне навантаження на проводи пов!тряно! лшп при
режим! найбыыпого впрового навантаження.
У р!вняння (6.1)-(6.5) для несучого троса нашвкомпенсовано!’ контактно!’
шдвюки входять наведен! величини натягу й навантажень.
Якщо qr > q'r, то за вихщний розрахунковий режим варто приймати режим най-
бшьшого навантаження вщ ожелед! при одночасному вплив! тиску в!тру; при
qr < q'r - режим найбитыпого впрового навантаження.
Тут q'r - результативне лшшне навантаження на проводи (несучий трос)
при режим! ожелед! з вггром.
6.12 Максимальний за термш служби натяг проводу дор!внюе найбить-
шому допустимому натягу при вихщному розрахунковому режим!, помноже-
ному на вщповщний коеф!щент надшност! з навантаження
max — Ядоп Yf
(6.6)
6.13 Найменше за перюд експлуатацп проводу значения руйшвного на-
вантаження
6.14 Натяг проводу повпряно!’ лшп при вплив! ваги проводу та зосеред-
жених сил сл!д визначати за р!внянням стану проводу
2Z2
Q\ *
24аН2
2 >2 1#
у 1 Uui°i
i=i 2aH2l2
2Я2
к
м
J J1 | Чл* у
aES 24аН2 2аН212
Е Е -хт хптп х
т=1 n=m+l Ol~H2 OES Оч
х (6.8)
h - зосереджеш сили, що д!ють на проводи у вихщному режим! на вщсташ
а, в!д л!во1 опори i на вщсташ в, вщ право!’;
= 1, 2, 3, К - галыасть д!ючих на провщ у вихщному розрахунковому
режим! зосереджених сил;
Рхт - зосереджеш сили, що д!ють на провщ у розрахунковому режим! на вщ-
сташ ат вщ л!во!' опори i на вщсташ вт вщ право!';
т = 1, 2, 3, М - кыькють д!ючих на провщ у розрахунковому режим! зо-
середжених сил.
Тндекс " 1" вщноситься до величин у вихщному розрахунковому режим! та
шдекс "х" - у розрахунковому режим!.
6.15 Стршу провису проводу повпряно! лшй на вщстан! х вщ л!во! опо-
ри визначають за формулою
Л t Р‘^Т’
2Н Н /=1 I Н i=n+] I
де Pi - зосереджеш сили, що д!ють на провщ (при i<n л!воруч вщ перер!зу х, а
при i>n - праворуч вщ нього).
Розрахунок довжини анкерних дыянок контактних пщвюок
6.16 В умовах екстремальних температур повпря в межах анкерно! д!-
лянки контактно!' пщвюки вщхилення натягу контактного проводу (провод!в)
АТ не повинне перевищувати ±15% номшального натягу Т„, створюваного ком-
пенсаторами (5 = АТГТн = ±0,15). I
У компенсованих ланцюгових пщвюках кр!м цього вщхилення натягу не-
сучого тросу не повинне бути бгльше ± 10% номшального значения (5 = ±0,10).
6.17 Для нашвкомпенсовано!" ланцюгово! пщвюки необхщно враховува-
ти реакцЙ вщ нахилу струн i повороту ф!ксатор!в при температурних деформа-
щях контактних провод!в. Для компенсованих ланцюгових пщвюок реакцп вщ
нахилу струн можна не враховувати.
6.18 Розрахунок максимально допустимо!' довжини анкерно!' дыянки ви-
конують вщповщно до вимог 6.16. Натяг провод!в пщвюки в z'-му опорному
вузл!, починаючи вщ середньо! анкеровки до компенсатора, можна визначити
за допомогою наступних рекурентних формул:
Д+i = Tci cos (P/+i + ah+i) / cos (pz+i - a2z+i),
Tci =Ti + 8liuci 1 = о, 1,2,3, ...
7b = TH(l + 5),
де ОС],-, а2( - кути вщхилення oci проводу в план! вщ oci абсцис системи коорди-
нат z'-oi консол! (рис. 6.1);
(6.10)
Р, - кут повороту ф!ксатора (консол!) у горизонтально площиш в z'-му опор-
ному вузл! (див. рис. 6.1);
g - лпийне навантаження Bi л власно! ваги ланцюгово'1 пщвюки;
It - довжина z-ro прогону;
hci - приведена до середини прогону довжина струн в z-му прогон!;
uci - поздовжне перем! щен ня проводу в середин! z-ro прогону;
Тн - нормативне значения натягу проводу б!ля компенсатора;
То - допустиме значения натягу компенсованого проводу бшя середньо!’ ан-
керовки.
Кути ощ, а2, визначаються довжиною прогону, планом (кривизною) oci
коли й зигзагами (виносами) провод!в, а величини [3/, hci, uci знаходять за фор-
мулами
р, = arctg (Ut/di),
hci = -Foz) /arctg[F01. /д/Fo,- /F01(/zk-F0;)],
uci = и, + [осД/ - Ед + (Т/ - TH)/EF\ 1/2,
(6-11)
де di - горизонтальна проекщя додаткового фжсатора (консол!), рахуючи в!д
точки кршлення на провод! (трос!) до oci шаршрного кршлення на ос-
новному фжсатор! (на onopi);
hK - конструктивна висота пщвюки;
FOi - стрша провису несучого троса в z-му прогон! при середньор!чнш тем-
ператур! пов!тря;
а - температурний косфнщнт лппйного розширення матер!алу проводу,
1/град.;
Д/ - вщхилення температури пов!тря вщ середньор!чного значения;
EF - поздовжня жорсткють проводу;
- поздовжне перемщення проводу в z-му опорному вузль
Коеф!щент е^, що враховуе вщносш пружш деформацп проводу, викли-
каш змшою стр!ли провису проводу вщ^ при середньор!чшй температур! до
значения ft при дан in температур!, визначають за формулою
(6.12)
Для несучого троса компенсовано!’ ланцюгово!' пщвюки величиною 8^
можна знехтувати.
Для контактного проводу нашвкомпенсовано!" пщвгски розрахунок за ре-
курентними формулами (6.10)-(6.12) слщ виконувати до тих nip, поки натяг
проводу не наблизиться до номшалыюго значения в компенсатор!. При цьому,
отримане число прогошв визначае допустиму в даних умовах, довжину поло-
вини анкерно! дшянки.
У компенсованш пщв!сщ визначення половини довжини анкерно! Д1лян-
ки виконують аналопчно. При цьому для несучого тросу у формулах (6.10)
можна прийняти Tci -Tiint визначати величини hci.
Рис. 6.1 Розрахункова схема для визначення довжини анкерно!" дыянки
7 ЗАХИСТ КОНСТРУКЦШ КОНТАКТНО! МЕРЕЖ! В1Д KOPO3II
7.1 Захист конструкцш контактно!" мереж! в!д корозп необхщно проек-
тувати з урахуванням ступеню агресивност! навколишнього середовища, впли-
в!в струм!в витоку з тягових рейок на д!лянках постшного струму.
7.2 Стушнь агресивност! середовища та захист конструкцш слщ визна-
чати вщповщно до вказ!вок i рекомендацш СНиП 2.03.11, ГОСТ 9.602 та мето-
дичних рекомендацш з ощнки агресивност! навколишнього середовища.
При ощнщ ступеню агресивност! повггряного середовища необхщно вра-
ховувати вплив наявних у повпр!, що шдшмаються !з рухомого складу, солей,
пилу, добрив i приймати його не нижче середньо-агресивного.
7.3 При проектуванш зал!зобетонних опор i фундаменпв !хню корозшну
стшкгсть в агресивному середовищ! слщ забезпечувати переважно застосуван-
ням корозшностшких матер!ал!в, зниженням проникност! бетону, заданиям
необхщно"! категорп трщиностшкосп, ширини розкриття тргщин i товщиною
захисного шару бетону.
7.4 Для попередньо напружених зал!зобетонних опор контактно!' мереж!,
армованих арматурами класу Вр-П, Ат-IV або Ат-V, призначених для експлуа-
тацп в умовах неагресивного, слабо-агресивного ! середньо-агресивного сере-
довища, слщ встановлювати 2-гу категор!ю вимог на тр!щиностшк!сть.
Попередньо напружен! зал!зобетонш опори, призначеш для експлуатацп
в умовах сильно-агресивного середовища, повинш задовольняти 1-й категорп
вимог на тр!щиност!йк!сть.
7.5 Зал!зобетонш фундамента, армоваш арматурами класу А-Ш, призна-
чеш для експлуатацп в середньо- i сильно-агресивних середовищах, повинш за-
довольняти 3-й категорп вимог на тр!щиностшк!сть. Ширина нетривалого
розкриття тр!щин при середньо-агресивному середовищ! повинна становити не
б!льше шж 0,2 мм i тривалого розкриття - не бьиыпе шж 0,15 мм. При сильно-
агресивному середовищ! ширина нетривалого розкриття тр!щин повинна стано-
вити не быыпе н!ж 0,15 мм, ширина тривалого розкриття трнцин - не быыпе 0,1 мм.
7.6 Показники проникност! бетону й товщини захисного шару попередньо-
напружених опор i фундаментов з! звичайного зал!зобетону варто приймати:
- для попередньо напружених опор марка бетону за водонепроникшстю
не нижче W8;
- для фундаменпв з! звичайного зал!зобетону - марка бетону за водоне-
проникшстю не нижче W6.
Товщина захисного шару бетону до робочо! арматури повинна становити:
- для попередньо-напружених опор - не менше шж 20 мм;
- для фундамент! в - не менше шж 25 мм.
7.7 При виготовленш зал!зобетонних опор i фундаменпв не допускаеть-
ся застосування бетошв з добавками, що знижують електроошр бетону, у тому
числ! прискорюючими короз!ю стал!. Не допускасться вводити в бетон добавки
хлористих солей, штрапв i штрипв.
7.8 Для захисту вщ корозп в опорах i фундаментах слщ передбачити
встановлення !золюючих деталей, що забезпечують електричний onip конструк-
цй не менше шж 10 кОм. При неможливост! забезпечити цю норму слщ перед-
бачати встановлення в ланцюз! заземления захисних дыянок.
7.9 Фундаментна частина зал!зобетонних опор i фундаменпв повинна
мати гщро!золящйне покриття, що наноситься на заводах-виробниках. Як мате-
р1ал покриття повинна використовуватися, переважно, композиц!я на основ!
епоксидно-кам’яновугыьних смол, що наноситься вщповщно до “Рекоменда-
ции по защите от коррозии мостов и фундаментов опор контактной сети”.
Покриття на фундаментшй частик! опор i фундаментах необхщно перед-
бачати незалежно вщ ступеня агресивност! Грунту й грунтових вод.
Дозволяеться застосування шших матер!ал!в для гщро!золяцн вщповщно
До СНиП 2.03.11.
7.10 Захист металевих конструкцш контактно! мереж!, а також метале-
вих деталей зал!зобетонних опор слщ здшснювати !з застосуванням атмосферо-
стшких сталей, виконанням конструктивних вимог i нанесениям на поверхню
конструкцш метал!зованих, лакофарбових або комбшованих покригпв.
Товщину покриття визначають залежно вщ ступеня агресивносп середо-
вища й термшу служби конструкцш не менше шж 50 рок1в.
7.11 Bci металев! конструкцп i !хш з’еднання повинш бути доступы для
огляду, очищения й нанесения захисних покригпв, а також не повинш затриму-
вати вологу.
Замкнут! профип й з’еднання повинш бути герметизоваш. При цьому за-
хист вщ корозй внутршшх поверхонь допускаеться не виконувати.
7.12 У якост! метал!зованих покригпв слщ використовувати переважно
гаряче цинкування. Товщина цинкового покриття повинна становити 100-150 мкм.
Товщину покригпв визначають залежно вщ ступеня агресивносп середовища й
термшу служби конструкцш не менше шж 50 роюв. Оцинкування здшснюють
вщповщно до вимог ГОСТ 9.307. Також бажано застосовувати термодифузшне
цинкування з товщиною покриття 70-100 мкН.
7.13 Комбшоване метал!зоване-лакофарбове покриття виконують шляхом
електродугового напилювання алюмшйо з наступним просоченням шару алю-
мшпо пол!мерними сполуками та фарбуванням лакофарбовими матер!алами.
Товщина напилюваного шару алюм!шю повинна становити 250-300 мкм.
7.14 Нанесения метал!зованого покриття здшснюють вщповщно до ви-
мог ГОСТ 9.304, а пщб!р лакофарбових матер!ал!в для наступного фарбування
й технолопя фарбування - вщповщно до «Инструкции по антикоррозионной
защите металлических конструкций контактной сети метализационно-
полимерными покрытиями».
7.15 У якост! лакофарбових покригпв рекомендуеться використовувати
переважно цинковмюш композицн ЦВЕС згщно з ТУ-494КА064-04-93,
ЦИНОЛ згщно з ТУ 0165-12-95 i ЦИНОТАН згщно з ТУ 017-12288779-99. Пщ-
готовку поверхонь конструкцш пщ покриття виконують згщно з ГОСТ 9.402.
Стушнь очищения конструкцп вщ оксид!в повинен бути першим.
7.16 Кршильш вироби (болти, шпильки, шайби, гайки) захищають в!д
корозй' шляхом гарячого цинкування. Товщина покриття повинна становити не
менше шж 40 мкм.
Болти, гайки Ml2 i нижче повинш бути виготовлеш з атмосферостшко!
леговано! стал!. Р!зьба оцинкованих болт!в повинна бути покрита мастилом.
7.17 Монтажи! з’еднання ригел!в жорстких поперечок, захисне покриття
яких виконано методом гарячого цинкування або газотерм!чного напилювання,
повинш бути виконаш на болтах !з застосуванням оцинкованих накладок i Kpi-
пильних вироб!в.
Блоки ригел!в з лакофарбовим покриттям i виготовлених з атмосферою-
пйких сталей можуть мати зварш з’еднання з наступним покриттям стиюв ти-
ми ж лакофарбовими матер!алами, якими покрит! блоки. Я
8 ПРОЕКТУВАННЯ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦШ ОПОРНЫХ,
ШДТРИМУЮЧИХI Ф1КСУЮЧИХ ПРИСТРО1В KOHTAKTHOI
МЕРЕЖ1
Матер1али для металевих конструкцш контактно*! мереж!
8.1 Стал ев i конструкцп пристроТв електропостачання зал!зниць розно дС
ляють за умовами застосування сталей на наступи! групи, нумеращя яких вщ-
повщае нумерацп труп, наведених у табл. 50 додатка 1 СНиП П-23.
Трупа 1. До конструкций пристроТв електропостачання не вщносяться.
Трупа 2. КонструкцИ й елементи, як! пов’язаш з натягом провод!в;
тяги консолей i кронштейшв;
закладш детал! для кршлення консолей i кронштейшв;
штанги, хомути й штанги анкерних вщтяжок;
елементи анкерування провод!в;
детал! для кршлення жорстких поперечок до наголовниюв;
елементи закр!плення провод!в у пщтримуючих конструкщях i т.п.
Для групи 2 застосовувати сталь згщно з табл. 8.1.
Трупа 3. Елементи вузл!в кршлення пщтримуючих пристроТв (зварш,
штампован!, гнут!); елементи закладних деталей (кр!м болт!в), п’яти й хомути
для кршлення консолей i кронштейшв i т.п.
Конструкцп та елементи несучих, пщтримуючих фшсуючих пристроТв
(зварш, гнут!, штампован!); опори, ригел! й оголовки жорстких поперечок,
прожекторш щогли, опори блискавковщвод!в, пщкоси консолей, кронштейни
ЛЕП i додаткових провод!в (кр!м тяг !з кругло! стал!), кронштейни анкерних
вщтяжок, стшки консольш й ф!ксагорш, стшки-надставки для опор i жорстких
поперечок, траверси перехщних опор, фшсатори й фжсаторш кронштейни, ко-
ромисла анкерувань i тлн., конструкцп ВРП тягових пщстанцш.
Для групи 3 застосовувати сталь за табл. 8.2.
Таблица 8.1
Сталь ГОСТ Категор!я стал! для кл!матичного району буд!вництва (розрахункова температура, °C)
П4 (-30>г>-40) II5 i ш. (/>-30) 12, п2 i П3 (-40>/>-50)
С245 ГОСТ 27772* —
С255 « —
Кругла й листова . сталь СтЗсп5 ДСТУ 4484/ ГОСТ 535 +г -
Kiueub таблищ 8.1
Сталь ГОСТ Категор!я стал! для кгпматичного району буд!вництва (розрахункова температура, °C)
П4 (-30>/>-40) П5 i ш. (/>-30) I2, п2 i Из (-40>/>-50)
С275 ГОСТ 27772* _j_r -
С285 « -
С345 « 1 3,4
С345К « -
С375 « 1 3
* KpiM кругло!' стал!.
Таблиця 8.2
Сталь ГОСТ Категор!я стал! для юпматичного району буд!вництва (розрахункова температура, °C)
П4 (-30>/>-40) II5 i ш. (/>-30) I2, II2 i Из (-40>/>-50)
С235 ГОСТ 27772*
С245 « -
С255 « 4-Ж
Кругла й листова сталь СтЗсп5 ДСТУ4484/ ГОСТ 535 г»
С275 « -
С285 « -р 4-Ж
С345 ГОСТ 27772* 1 1
С345К «
С375 « 1 1
* KpiM кругло!' стал!
Трупа 4. Конструкцп ПЛ до 1 кВ, допом!жш конструкцн й елементи (зва-
рш, штампован!, гнут!); кронштейни для св!тильник!в i прожекгор!в, оснащения
блискавковщвод!в, детал! обмежниюв, анкерувальш пристро!', загороджувалып
щити, детал! заземления й т.п.
Для групи 4 застосовувати сталь зпдно з табл. 8.3.
Таблиця 8.3
Сталь ГОСТ Категория стал! для кл!матичного району буддвництва (розрахункова температура, °C)
Щ (-30>/>-40) П5 i ш. (r>-30) I2, II2 i П3 (-40>/>-50)
С235 ГОСТ 27772* 4“ - г
С245 » -
С255 » - 4-
Кругла й листова сталь СтЗпс5 ДСТУ4484/ ГОСТ 535 4" -
С275 » — 4~
С285 » - 4“
ВСтЗкп (товщи- ною до 4 мм) ГОСТ 10705*, трупа В, табл. I 2е 2е
ВСтЗкп (товщи- ною 4,5-10 мм) » 2е
ВСтЗпс (товщи- ною 5-15 мм) ГОСТ 10706*, трупа В с дод. вимогоюп. 1.6 4 4
* KpiM кругло'1 стал!
Таблиця 8.4
Найменування стал! Марка за чинними стандартами Характеристика
Марка стал! Позначення стандарту
С235 СтЗкп2 ГОСТ 380, ДСТУ4484 Вуглецев! стал!
С245 СтЗпс5 » »
СтЗсп5 »
С255 СтЗГпс СтЗГсп ГОСТ 380 »
С275 СтЗпс » »
С285 СтЗсп » »
СтЗГпс »
СтЗГсп »
С345 09Г2,09Г2С, 15ХСНД ГОСТ 19281 Низьколеговаш стал!
С345ДО 10ХНДП ГОСТ 19281 ТУ- 14-1-1217 Атмосферостшк! стал!
— С345ДО 14ХГНДЦ ТУ-105-629-99 »
С375 09Г2С Гр.2 10Г2С1, 10ХСНД ТУ 14-1-3023 ГОСТ 19281 Низьколегован! стал!
Позначення, прийнят! в табл. 8.1-8.3:
г - для району П4 для неопалюваних будинюв i конструкцш, що експлуатують-
ся при температур! зовшшнього пов!тря, застосовувати товщини не быыпе шж 10 мм;
е - кр!м опор пов!тряних лшш, вщкритих розподыьних пристроТв ! контактно!'
мереж!;
ж - прокат товщиною до 10 мм i з урахуванням вимог розд. 10 СНиП П-23;
и - кр!м району П4 для неопалюваних будинюв i конструкщй, що експлуату-
ються при температур! зовшшнього пов!тря;
знак «+» означае, що дану сталь слщ застосовувати;
знак «-» означае, що дану сталь у зазначеному юпматичному район! застосову-
вати не слщ.
Примггка 1. У таблицях 8.1-8.3 класам стал! за ГОСТ 27772 вщповщають мар-
ки за ГОСТ 380, ДСТУ4484/ГОСТ 535, ГОСТ 19281, наведен! в таблицях 8.1-8.3.
Примггка 2. Вимоги цих таблиць поширюються на листовий прокат товщиною
вщ 2 мм i фасонний прокат товщиною вщ 4 мм за ГОСТ 27772; сортовий прокат (ко-
ло, квадрат, смута) застосовувати згщно з ТУ 1-3023-80, ГОСТ 380 i ГОСТ 19281. Заз-
начеш категорп стал! вщносяться до прокату товщиною не менше шж 5 мм. При
товщиш менше шж 5 мм наведен! в таблицях 8.1-8.3 стал! застосовуються без вимог
ударно!' в’язкост!.
Примггка 3. Юиматичш райони буд!вництва встановлюються вщповщно до
ГОСТ 16350. Зазначеш в заголовку таблиць у дужках розрахунков! температури вщ-
повщають температур! зовшшнього пов!тря вщповщного району, за яку приймаеться
середня температура найхолодшшо! п’ятиденки !з забезпечешстю 0,92 вщповщно до
вказ!вок СНиП 2.01.01.
Примггка 4. При вщповщному техшко-економ!чному обгрунтуванш стал!
С345, С375 можуть замовлятися як стал! шдвищено! корозшно!' стшкост! (з мщдю) -
С345Д, С375Д. 1
Примггка 5. Застосування термозмщненого !з прокатного нагр!ву фасонного
прокату з! стал! С345Т и С375Т, що поставляеться за ГОСТ 27772 як сталь С345 i
С375, не допускаеться в конструкшях, як! при виготовленн! пщдаються метал!зацп
або пластичним деформащям при температур! вище 700°С.
Примпка 6. До сортового прокату (коло, квадрат, смута) за ТУ 1-3023-80,
ГОСТ 380, ДСТУ4484 i ГОСТ 19281 пред’являються т! сам! вимоги, що i до фасонного
прокату тако!’ ж товщини за ГОСТ TJ112. Вщповщшсть марок сталей за ТУ 1 -3023-80,
ГОСТ 380 i ГОСТ 19281 сталям за ГОСТ 27772 слщ визначати згщно з табл. 51, б гла-
ви СНиП П-23 або табл. 8.4.
8.2 Для болтових з’еднань конструкщй контактно!’ мереж!, а також для
фундаментних болт!в сл!д застосовувати сталев! болти та гайки вщповщно до
вимог СНиП П-23 (табл. 57*) з урахуванням того, що конструкцп контактно!’
мереж! не розраховуються на витривалкть.
8.3 Матер!ал для валиюв слщ застосовувати за ДСТУ 4484/ГОСТ 535
при розрахунковш температур! мшус 30°С i вище - з вуглецево! стал!
С235;
при розрахунковш температур! мшус 40°С i вище - з вуглецево! стал!
С255.
8.4 Наведен! вище поняття «штампован! або гнут!» вщносяться ильки до
холодного штампування або гнуття (без нагр!вання).
8.5 Bci металев! несуч! конструкцп контактно! мереж! при виготовленш
необхщно маркувати. Маркувальн! знаки проставляются до нанесения захис-
ного покриття штампом з висотою букв i цифр не менше шж 10 мм. П!сля нане-
сения захисного покриття вони повинш чпко проглядатися i залишатися
стшкими та мщними протягом усього строку експлуатацп й збернання виробу.
Додатков! маркувальн! дан! наносять у доступному для огляду та прочитання
м!сщ при приймально-здавальному контрол!. На кожну парию конструкщй, що
вщвантажуеться !з заводу, i деталей повинен бути сертиф!кат !з зазначенням
марки стал!, року виготовлення, заводу-виробника.
8.6 Застосування алюм!шевих сплав!в для конструкцш контактно! мере-
ж! допускаеться при техшко-економ!чному обгрунтуванш його дощльносп.
Рекомендуеться використовувати сплави АМгбМ, АМг61М, АДЗЗТ1 вщ-
повщно до вимог СНиП 2.03.06.
8.7 Алюм!шев! сплави марок, не зазначених у 8.6, застосовують за окре-
мим дозволом оргашзацп, яка затверджуе проект.
8.8 Матер!али для заклепок, болив, виливюв з ливарних алюмппевих
сплав!в, а також для електрод!в i присаджувального матер!алу варто застосову-
вати вщповщно до вказ!вок 2.6-2.9 СНиП 2.03.06.
Розрахунков! характеристики матер!ал!в i з’еднань
8.9 Ф!зичш характеристики стал! (модул! пружност!, коеф!щенти попе-
речно! деформаци, коеф!щент лшшного розширення, об’емну масу) приймають
вщповщно до вказ!вок табл. 63 додатка 3 СНиП П-23.
8.10 Розрахунков! характеристики матер!ал!в i з’еднань при проектуванш
сталевих конструкцш контактно! мереж! приймають вщповщно до вказ!вок гла-
вк 3 СНиП П-23.
Розрахунковий onip стал! приймають вщповщно до вказ!вок 6.1,- 6.2 i
табл. 1 i 2 СНиП П-23.
8.11 Розрахунковий onip (зусилля) при розтягуванш сталевого каната
приймають р1вним значению розривного зусилля канату в щлому, установле-
ному державними стандартами або заводськими сертификатами, роздшеному на
коефодент надшност! щодо матер!алу 1,6 i помноженому на коефйцент умов
робота елемента конструкцш, прийнятий за табл. 8.5.
8.12 Для конструктивних елемент!в, не перерахованих у табл. 8.5, кое-
фщ1снт умов робота приймають у3 = 1.
8.13 Розрахунковий onip зварних з’еднань слщ приймати за табл. 56
СНиП П-23. Розрахунковий onip зварних з’еднань, виконаних при монтаж!, по-
винен бути додатково знижений шляхом множення на коеф!щент, р!вний 0,8
8.14 Розрахунковий onip болтових з’еднань слщ приймати за табл. 58*-
61* СНиП П-23.
8.15 Розрахунковий onip стал! в конструкщях контактно! мереж! знижу-
ють множенням на коефйцент умов робота, прийнятий за табл. 8.5.
8.16 Розрахунковий onip деформуючих алюм!шевих сплав!в, виливюв,
зварних, заклепувальних i болтових з’еднань для розрахункових температур
зовшшнього пов!тря в штервал! вщ 50 до 65°С слщ приймати вщповщно до
вказ!вок СНиП 2.03.06.
Таблица 8.5
№ пп Найменування конструктивного елемента Коефщ!ент умов робота ус
1 Репптки !з проколотими отворами 0,9
2 Стиснут! й розтягнут! елементи пояс!в i розтягнут! елементи ренпток 0,95
3 Стиснут! основы елементи ренпток при гнучкост! !х Х>60 0,8
4 Стиснут! розкоси з одиночних кути ю в, що прикршлюються до пояс!в одшею полицею зварюванням або двома й бшьше закле- пками, розташованими по довжиш розкосу:
а) трикутш й перехресш репптки з несполученими в сум!жних гранях вузлами 0,8
б) перехресш репптки з! сполученими в сум!жних гранях вузлами 0,9 П
5 Стиснут! розкоси з одиночних кутиюв, що прикршлюються до пояса одшею полицею на болтах або на одшй заклепц! 0,75
6 Вщтяжки поздовжш й поперечш: а) !з кругло!' стал! б) з! сталевих канапв 0,9 0,8 1
7 Ф!ксатори й фйсаторш кронштейни 0,85 1
8 Анкерувальш пристро!' й анкерувальш болти 0,75 □
9 Стяжш болти, що працюють на розтягування 0,65
10 Стиснуто-з!гнут! елементи консолей i ф!ксатор!в при гнучкост! Х>200 0,8
11 Зварш з’еднання, що виконуються при монтаж! в польових умовах °,8ZZIj
8.17 При розрахунку ел сменив i з’еднань конструкций алюмшквих
сплав1в розрахунковий onip слщ множите на коефйцент умов робота, прийня-
тий вщповщно до вказ1вок СНиП 2.03.06.
Для стиснуто-зпнутих елеменпв консолей i ф!ксатор1в при Х>200 кбефр
цйнт умов роботи слщ приймати ус = 0,8.
8.18 При новому будцвництв! та реконструкцп на електрифжованих дь
льницях швидюсних зал1зниць, першо! та друго! категорш у вузлах контактно!
мереж! постшного i змшного струму необхщно застосовувати:
• пол 1мерш хзолятори Bcix тишв в залежност! вщ призначення i мехашчно! мщ-
ност! та довжини шляху витоку, а також у зонах, пщданих вандал 1зму, в штуч-
них спорудах, в анкеровках Bcix вид1в (кр!м сумпцених), в поздовжшх
проводах i в!тках контактних провод!в, що вщходять, у перехщних опор !зо-
люючих спряжень анкерних д!лянок; застосування пол!мерних !золятор!в
«шашличного» типу при новому буд!вництв! та модершзацп не допускаеться;
. стрижньов! фарфоров! !золятори у Bcix вузлах, кр!м:
- у вузлах анкеровок несучих TpociB, контактних провод!в, пщеилюючих,
живлячих та вщемоктуючих шшй;
- у поздовжшх несучих тросах;
- у неробочих в!тках контактних провод1в;
- у поперечних несучих тросах.
• тарычасп 1золятори !з загартованого скла в поперечних несучих тросах гнуч-
ких поперечин i в анкеровках yeix вшцв, кр!м хпець в регюнах 13 VI-VII сту-
пенем забруднення атмосферного пов!тря (СЗАП), коли джерелом
забруднення е фторисп з еднання, поблизу (до 500 м) вщ зони шдприсмств
чорно! металургп та виробництва цементу, а також при накладашп промис-
лових i сольових морських забруднень.
Коефйцент запасу мехашчно! мщносп !золятор!в стосовно Тх нормовано!
руйшвно! сили повинен бути не менше шж 5,0 при середньому експлуатащй-
ному навантаженш i 2,7 - при найбыыпому робочому навантаженш.
У натяжних вузлах, коли сумарний натяг вщ провод1в перевищуе 14 кН
(140' кге), встановлюють 1золятори класу 120. Допускаеться встановлення двох
паралельно з’еднаних прлянд 1золятор1в класу 70.
Розрахунков! параметри стержньових 1золятор1в приймають при випро-
буванш не нижче наступних значень:
руйнгвне навантаження при розтягнегп:
пщв!сних - 70 кН;
консольних (в тому чисип i пол1мерних), ф!ксаторних, натяжних у ф1ксу-
ючих тросах (кр!м перших В1д опор) - не менше Н1ж 100 кН;
руйшвний згинальний момент консольних - не менше н!ж 8 кН
руйшвний згинальний момент фжсаторних 1золятор1в - не менше 6 кН.
Примггка, При змйп геометричних po3MipiB i зехнологп виготевлення стержньозих
*золятор1в розрахунковий onip для них необхщно визначати додатково.
Проектування металевих опорних конструкщй
8.19 Розрахунок металевих конструкщй контактно!" мереж! виконують
вщповщно до вимог СНиП П-23 i додаткових вказ!вок цих Норм.
Розрахунок сталевих стержньових конструкщй контактно!" мереж! вико-
нують за методом кшцевих елеменпв (МКЕ) вщповщно до методики, наведено!"
в додатку П.
8.20 Типов! консолью опори контактно! мереж! розраховують на наван-
таження, що вщповщають обвщним епюрам згинальних моменпв i поперечних
сил, наведених для зал!зобетонних опор у роздш! 9 цих Норм. Кр!м цього, по-
винна бути виконана перев!рка на д!ю навантажень, що виникають при обрив!
провод!в.
Розрахунок нетипових (шдивщуальних) металевих опор слщ виконувати
на навантаження, що обумовлеш в проектах конкретними умовами.
8.21 Типов! металев! станцшш опори гнучких поперечок i фундаменти
для них розраховують за епюрами згинальних моменпв, поперечних (перер!зую-
чих) i поздовжшх (вертикальних) сил.
Розрахунков! навантаження для проектування типових металевих опор
гнучких поперечок визначають шляхом множення значень нормативних наван-
тажень на узагальнений коеф!щент надшност! з навантаження пОб = 1,15.
При шдбор! опор гнучких поперечок визначальним с режим ожелед! з
в!тром або режим максимального впру. При невеликш довжин! прогону, що
перекриваеться, (до 30 м) визначальним може бути режим максимального виру.
Перев!ряють перер!з опори на р!вш обр!зу фундаменту.
Розрахунок опор гнучких поперечок у напрямку, перпендикулярному oci
коли, виконують на дно зовнипшх сил натягу поперечного несучого тросу, прик-
ладених до вершини опори, i вщ натяпв верхшх i нижшх ф!ксуючих трос!в,
прикладених вщповщно на висот! 10 i 7,5 м вщ р!вня обр!зу фундамента, а та-
кож вщ тиску в!тру на опору.
Горизонтальну силу вщ натягу поперечного несучого тросу приймають
р!вною частщ вщ дшення максимального згинального моменту вщ вертикаль-
них сил (вважаючи трос як балку на двох опорах) на стршу провису тросу в
цьому псрерЫ; вертикальну складову натягу троса в цьому перер!з! визначають
як для балки на двох шаршрних опорах.
Нормативна горизонтальна сила натягу поперечного несучого й ф!ксую-
чого трос!в, прийнята при розрахунку типових опор гнучких поперечок, наве-
дена в табл. 8.6. 1
8.22 Пром!жш опори гнучких поперечок необхщно перев!ряти розрахун-
ком на наступи! навантаження:
а) зусилля вщ анкерування одиночних провод! в, що створюють нормати-
вной згинальний момент на piBHi обр!зу фундаменту - 100 кНм;
б) поздовжня складова вщ навантажень, що д!ють перпендикулярно oci
коли при можливому розвороп опори на 5°;
в) тиск BiTpy на опору.
Анкерш опори гнучких поперечок розраховують на д!ю згинального мо-
менту уздовж коли, piBHoro 250 кНм на piBHi o6pi3y фундаменту.
Таблиця 8.6
Опора Горизонтальна сила натягу, кН
Висота, м Момент, кНм поперечного несучого тросу кожного з фжсуючих трос!в
15 350 16,00 7,00
15 450 22,00 7,00
15 650 34,00 8,00
20 650 26,00 7,00
20 850 35,00 8,50
20 1050 44,00 10,00
20 1500 62,00 15,00
8.23 Металев! конструкцн опорних i шдтримуючих пристроив потр!бно
перев!ряти на д!ю монтажних навантажень.
8.24 Розрахунок центрально-стиснутих i центрально-розтягнутих елеме-
нт!в, а також розрахунок зварних з’еднань сталевих конструкщй опорних i шд-
тримуючих пристротв здшснюють вщповщно до вказ!вок СНиП П-23.
8.25 Розрахунок елеменпв металевих опор, на як! д!ють навантаження
(згинальш моменти) перпендикулярно та уздовж oci коли, для анкерних само-
несучих опор або для пром!жних опор при обрив! провод!в виконують на зу-
силля, отримуван! пщсумовуванням впливу вщ моменпв, д!ючих у двох
взаемно перпендикулярних площинах.
8.26 Просторову решггчасту конструкщю металево! опори слщ розгля-
Дати як консольний стержень.
При дп на опору несиметричного навантаження зусилля в елементах
складаються !з зусиль вщ згину i крутшня. Згинаюча сила розподщясться м!ж
плоскими вертикальними фермами.
8.27 Зусилля, що виникають при крупны в елементах призматичних
стрижшв квадратного i прямокутного nepepisie, визначають за табл. 8.7, де
прийняп наступи! позначення:
d . j/- _ 1 . .у ___ в .
2“э7’ 3~О 2’Л4- 2 2’
2а 2а 2а а + в а
л — • I' _ К ___ & •
L5 — 2, 2 ’ Лб ~ 2, 2л,Л"7— 2, 2 ’
а +в CL + в в Q + в
к - в2"6?2 . к = б7/;
л / 2 . 2\ ’ К0 z 2 . 2Ч ’
ав(а +в ) в(а +в )
(8-1)
/0 - вщстань вщ мгсця прикладання крутного моменту для розглянутого перер!зу;
da i de - довжини розкос1в вщповщно за сторонами a i в.
Таблица 8.7
Тип репптки Розм1р Ginnoi поверхш стрижня Зусилля в елементах просторових стержшв перер!зом
квадратним прямокутним
розко- си розшр- ки пояси по сто эош а по сто ЭОШ в пояси
розко- си розп!- рки розко- си роз- nipKH
Трикутна 1з сумоде- ними в суьпжних гранях вузлами в>а ±К!Мкр 0 0 —КдМкр 0 ±к6мкр 0 ±К/оМкр
|о / A .fj а в
t FH
lo О в
Те ж, з не- сумоде- ними в сушжних гранях вузлами а в а в ±К1Мкр 0 ±КзМкр 0 —К$Мкр 0 ±(К/0+ДОо) Мкр
Розюсна а в а в ^К1МКр ±К2Мкр ±КзМкр ^кр +К^Мкр ±К7Мк р ±(К/о+Д00) Мкр
Нашвроз- клсна а в а в ±К1М,ф ±к2м,ф 0 —^4^кр ^Мкр —К^Мкр ±К7Мк р +ДО(/ 0-h) Мкр
Крутний момент у стрижнях визначають залежно В1д ix виду В1дпов1дно
до табл. 8.8.
Рис. 8.1. Схема опори 3i змшним моментом шерцп' для розрахунку п
прогишв у точках:
а-А; б-Б
Перер]зуюч! сили у гранях при крутшш стрижшв визначають за табл. 8.9.
Таблиця 8.9
Перерв стрижня
Квадратний
Схема д!ючих зусиль
Перер!зуюча сила
Прямокутний
Q
^кр
2а
кр
2 . 2
2 , „2
8.28 Розрахунок деформацш (прогишв) опор з! змшним по висоп момен-
том шерцп допускаеться виконувати розподиюм Bcie’i висоти опори на чотири
частини й визначенням середнього моменту шерцп для кожно! частини (рис. 8.1).
Прогин опори в будь-якому перерви визначають вщ дп Bcix вертикальних
i горизонтально сил за правилами буд!вельно! мехашки: «перемножуванням»
епюр моменпв вщ д!ючих на опору зовшшшх сил Р i одиничних сил Р у пере-
pi3i, у якому визначають прогин опори, з урахуванням змшно! по довжшп опо-
ри жорсткосп.
8.29 При центруванш репптки у конструкщях з одиночних кутниюв на
обушок поясного кутника вплив ексцентриситету у вузлах можна не враховува-
ти при розрахунку конструкцш:
з урахуванням обриву провод!в на сшльну дно поздовжньо! сили, попереч-
но! сили i крутного моменту;
на розрахунков! навантаження (без урахування крупння), коли величини
зусиль в елементах репптки не перевищують 15% максимального зусилля в
пояс! в!д того ж навантаження.
Якщо зусилля в елементах репптки перевищують 15% максимального зу-
силля в пояс! вщ того ж навантаження, необхщно центрувати розкоси на центр
ваги поясу або збшьшувати розрахунков! зусилля в елементах опори (поясах
i розкосах) шляхом множення на коеф!щент, значения якого наведен! в
табл. 8.10.
Таблиця 8.10
Вщношення зусилля в розкос! до зусилля в пояс!, % До 15 30 40 50
Значения коефпцента 1 1,02 1,04 1,07
8.30 Для складових центрально-стиснутих стрижшв опор з поясами з pi-
внобоких кутниюв, вики яких з’еднаш планками або репптками, коефщ!ент по-
здовжнього вигину ср щодо BijibiioT oci, перпендикулярно! площини планок i
ренпток, потр1бно визначати за приведеною гнучкчстю Хпр„ що обчислюеться
вщповщно до вказ!вок СНиП П-23.
Гнучккть окремих в!ток Хв на дыянщ м!ж планками повинна бути не 6i-
лыпе шж 40. У складових стрижнях !з репптками гнучгасть окремих впок на по-
лянках м!ж вузлами не повинна перевищувати приведену гнучкчсть стрижня в
щлому.
8.31 Гранины гнучкост! елеменпв опор i ригел!в жорстких поперечок по-
винш вщповщати вимогам СНиП П-23.
8.32 Складов!, позацентрово-стиснуп прохщш стрижи! шдлягають пере-
в!рц! як на загальну стшюсть вщповщно до вказ!вок СНиП П-23, так i на стш-
к!сть окремих в!ток репптки.
Окрем! в!тки ренптчастоТ стшки перев!ряють як центрально-стиснуп в
панел! з максимальним стискальним зусиллям, яке визначають нормальною си-
лою й згинальним моментом, що д!ють у перер!зах складено! репптчасто'! стшки.
8.33 Перев!рку мюцево!’ стшкост! пояса стшки !з планками в панел! з мак-
симальним згинальним моментом виконують вщповщно до вказ!вок СНиП П-23,
як для елеменпв сущльного перер!зу.
Максимальной згинальний момент у в!тц! наскр!зного стрижня !з план-
ками визначають:
для опори, що мае дв! стшки (швелерноГ),
М=^-,
4 (8.3)
для опори, що мае чотири стшки (кутниково!),
М=^-,
8 (8.4)
де ‘п - вщстань м!ж центрами планок;
Q - максимальна поперечна сила, що д!е на опору i приймаеться постшною
по всш довжиш стшки.
Розрахунок планок (рис. 8.2) слщ виконувати на перер!зуючу силу Т i
згинальний момент М, що визначаються за формулами (8.5) - (8.9)
для чотиригранних стшок
услп
73 ’
де С — вщстань мтж осями пояс1в;
для тригранних стшок
2^усл-
Рис. 8.2 Схема зусиль при розрахунку планок сталевих опор
Значения умовноТ поперечно! сили <2ум, що приходиться на елементи
одше'Г гран! складового стрижня, визначають за табл. 8.11, де F6 площа всього
стрижня, см2.
Таблиця 8.11
Для конструкщй з! стал! клас1в Поперечна сила <2ум, кН, для стрижшв
чотиригранних тригранних
С235 0,10 F6 0,12 F6
С245 0,15 F6 0,18 F6
С255 0,15 F6 0,18 F6
С345К 0,20 F6 0,24 F6
С345 0,20 F6 0,24 F6
8.34 З’еднувальш репйтки слщ розраховувати, як регштки у ферм.
8.35 З’еднання вггок позацентрово-стиснутого стрижня за допомогою
планок не рекомендуеться, якщо умовна поперечна сила менше реально! попе-
речно! сили.
З’еднувальш елементи наскр!зних стрижшв у вигляд! планок можна зас-
тосовувати пльки при з’еднанш !х з поясами на зварюванш.
З’еднувальш елементи (планки або репптки) позацентрово-стиснутих
стержшв потр!бно розраховувати або на фактичну поперечну силу, або на умов-
ну поперечну силу. При цьому в якост! розрахунково! поперечно! сили прий-
мають б1льшу з них.
8.36 На д in явках постшного струму металев! опори повинш бути !зольо-
ваш вщ арматур або анкерних болпв зал!зобетонного фундаменту; на дыянках
змшного струму !золюють опори, що заземлюються приеднанням до рейки
наглухо без юкрових пром!жк!в при двониткових рейкових колах СЦБ.
8.37 Мкцев! навантаження на панел! пояс!в металевих репптчастих
конструкщй враховують по Тхнш фактичшй величин! й напрямку, вважаючи
панель, як трипрогшну балку, шаршрно-оперту у вузлах; при цьому пояса роз-
раховують на д!ю поздовжньо! сили й мюцевого згинального моменту.
8.38 При розташуванш анкерних болт!в з ексцентриситетом щодо осей
пояс!в i при наявност! опорно! рами, що служить для передач! зусиль вщ анкер-
них болпв поясам, допускаеться користуватися наближеним розрахунком, у
якому не враховують додатков! моменти в поясах вщ зазначеного ексцентриси-
тету.
При розрахунку опорно! рами необхщно враховувати згинальний момент,
°бумовлений наявшстю ексцентриситету е.
8.39 Схеми репптки, розхпрп поперечних nepcpisiB i збп' сталевих опор
по висот! вибирають на основ! пор!вняння вар!ант!в з урахуванням специфжи
умов експлуатацп. 4
8.40 Конструкщ'1 металевих опор повинш враховувати умови кршлення
на них консолей, кронштейшв, поперечних несучих i ф!ксуючих TpociB i т.п.
Якщо довжина металево'1 конструкцп быыпе довжини елеменпв прокату,
що випускаються промислов1стю (кутниюв, швелер!в та in.), то при зм!ш nepe-
pisiB пояс!в слщ орй нтуватися на використання повних довжин профильно! ста-
Л1 по сортаменту.
Проектування жорстких поперечин
8.41 Проектування ригел i в жорстких поперечин слщ виконувати вщпо-
вщно до вимог СНиП И-23 i СНиП 3.03.01.
8.42 В залежност! вщ конструктивного виконання й розрахунково! схе-
ми жорстю поперечини можуть бути балкового або рамного тишв. У напрямку,
перпендикулярному до oci коли, жорстю поперечки балкового типу розрахову-
ють, як балки на двох шаршрних опорах, а поперечки рамного типу - як рами.
У напрямку вздовж коли ригель в обох схемах розраховують, як балку на двох
шаршрних опорах з урахуванням реакцп TpociB контактних шдвкок.
Рекомендуеться застосовувати переважно поперечини рамного типу.
Жорстю поперечини рамного типу не застосовують у нестшких i здима-
ючих грунтах.
8.43 Жорстю поперечини рамного й балкового тишв слщ розраховувати
по несучш спроможносп на дно розрахункових навантажень i по деформащях -
на дхю нормативних навантажень.
8.44 Розрахунок прогишв ригелiB жорстких поперечин слщ виконувати
на нормативш постшш й тимчасов! навантаження, при цьому величина верти-
кального прогину повинна бути не бшьше шж 1/150 довжини прогону ригеля.
Бущвельний гпдйом ригеля, передбачений проектом, рекомендуеться признача-
ти р1вним прогину вщ постшного навантаження.
8.45 Необхщну довжину риге.тпв одержують: для балкових поперечин -
зменшенням числа панелей у крайшх блоках; для рамних поперечин - змен-
шенням довжини крайшх блоюв на величину, кратну половин! довжини край-
ньо1 панелц що знаходиться з боку, примикаючого до стик! в блоюв. Я
8.46 При проектуванш металевих конструкщй для кожно! розрахунково!
довжини поперечини приймають 2-3 типи по несучш здатносп за рахунок зМ1"
ни перерву поясних кутиюв. Я
У робочих кресленнях жорстких поперечин необхщно приводити вказ1В-
ки з шдбору типорозм!р!в зал!зобетонних опор i закладенню ix у грунт!.
8.47 Розрахунки жорстких поперечин необхщно виконувати на наступи!
сполучення навантажень, що д!ють у напрямках перпендикулярно й уздовж oci
коли:
а) постшш навантаження в сполученш з найбитыпим для даного району
навантаженням вщ ожелед! i вщповщним тиском в!тру;
б) постшш навантаження в сполученш !з впливом найбыьшого для дано-
го району тиску в!тру;
в) постшш навантаження в сполученш з найбыьшим для даного району
сшговим навантаженням, визначеним вщповщно до вимог роздыу 5 цих Норм;
г) постшш навантаження в сполученш з вщкладенням ожелед!, що мае
товщину стшки, р!вну половин! вщ максимально! для даного району, i зусил-
лям, яке виникае при обрив! несучого троса по одшй головнш коли;
8.48 Вертикалью навантаження вщ ваги контактно!' пщвюки з !золято-
рами й арматурою, ожелед! на проводах i тиску вггру на них приймають зосеред-
женими в мюцях кршлення пщвюки до ригеля.
Навантаження вщ власно! ваги ригеля, ожелед! або сшгу на ньому й тиску
в!тру на нього приймають розпод!леними по довжиш ригеля.
8.49 При розробщ типових конструкцш жорстких поперечок рамного
типу спочатку масу ригеля приймають за чинним типовим проектом балочних
поперечин з коефщ!ентом 0,9.
8.50 Зусилля вщ обриву несучого троса по однш !з головних колш прикла-
дають як зосереджену силу в мющ прикршлення до ригеля ланцюгово! пщвюки.
Д!ю зусилля вщ обриву розподыяють м!ж двома горизонтальними фер-
мами ригеля пропорцшно !хшм жорсткостям.
8.51 Жорстк! поперечини рамного типу розраховують на навантаження,
що д!ють поперек oci коли, як статично невизначеш системи !з жорсткими вуз-
лами з’еднання ригеля i стшок, а також - !з жорсткими або пружно-
пщдатливими закладеннями стшок у грунт!.
8.52 При навантаженнях, що д!ють на ригель жорстко! поперечини в на-
прямку вздовж коли, ригель розраховують !з урахуванням реакцп трос!в як
двошаршрну статично невизначену балку на пром!жних лшшно-деформуючих
опорах у мюцях кршлення поздовжшх несучих трос!в ланцюгових пщвюок.
Вузли з’еднання ригеля з! стшками розглядають як податлив! опори у вигляд!
Деформативност! стшок. При цьому жорсткгсть балки визначають як суму жорст-
костей двох горизонтальних ферм ригеля.
8.53 Реакцп трос!в спрямоваш у сторону, протилежну дп зовшшнього
навантаження, i прикладеш в мюцях кршлення ланцюгових пщвюок до ригеля.
Рщном!рно розподыене в!трове навантаження на ригель допускаеться замшити
3осеРедженими силами, прикладеними в м1сцях прикршлення до ригеля пщвюок.
8.54 Розрахунок i проектування типових конструкщй жорстких попере-
чок рамного типу рекомендуеться виконувати за методом кшцевих елеменпв
(МКЕ) вщповщно до методики, викладено!' в додатку П.
Розрахунок елеменпв ригел!в жорстких поперечин, що представляють
собою просторов! репптчаст! конструкцп !з одиночних кутикхв, виконують за
рекомендащями СНиП П-23.
8.55 Пщб!р типових конструкцш жорстких поперечин рекомендуеться
виконувати з використанням розроблених у ВАТ «ЦНИИС» програм:
«Пщб!р типових конструкщй ригел!в i стшок жорстких поперечин балко-
вого типу для контактно! мереж! електриф!кованих зал!зниць»;
«Пщб!р типових конструкцш ригел!в i стшок жорстких поперечин рамно-
го типу для контактно!' мереж! електрифжованих зал!зниць».
Конструктивы! вимоги
8.56 Ригел! жорстких поперечин виконують у вигляд! наскр!зних прос-
торових ферм, що складаються на комплектувальних базах з окремих блоюв,
довжину яких визначають !з умов перевезення на зал!зничному рухомому скла-
дт Блоки з’еднують м!ж собою кутниковими накладками.
8.57 У поперечках рамного типу необхщну при монтаж! довжину ригеля
можна одержати регулюванням «на мгсщ» довжини монтажних панелей, як!
утворяться м!ж блоками, що стикуються в процес! збирання ригел!в !з блок!в на
комплектувальнш баз!.
8.58 Якщо виникне потреба у виконанш заводських зварних стиюв
пояс!в на накладках м!ж торцями елеменпв, що стикуються, слщ залишати за-
зор не менше шж 35 мм.
8.59 З’еднання елемент!в ригеля м!ж собою виконують р!вном!цними за
допомогою зварювання або на болтах !з застосуванням кутникових накладок,
перер!з яких повинен бути р!вним перер!зу меншого !з стикуемих елемеипв по-'
яс!в. Зборку оцинкованих ригел!в здшснюють на болтах.
8.60 З’еднання елеменпв репптки - розкос!в, стшок, д!агоналей з пояса-
ми - слщ здшснювати внапустку без застосування «фасонок» для пофарбова-
них конструкщй, або на зварюванш «в стик» для оцинкованих конструкщй.
8.61 Вщстань м!ж елементами репптки у мгсцях примикання до пояс!в
повинна бути не менше шж 20 мм.
8.62 У поясах блоюв повинно бути не бшьше одного стику. У межах од-
Hiei' панел! повинен бути т!льки один стик. Л
8.63 Стики в поясах слщ розташовувати поза вузлами. Вщстань м!ж сти-
ковою накладкою й найближчим елементом репптки повинна становити не мен-
ше шж 50 мм.
Конструкцп пщв!шування контактно!' шдвюки та провод! в ПЛ (консолью
i фпссаторш стшки, кронштейни, трикутш шдвюи i т.п.) i технолог!!’ монтажу
контактно! мереж! не повинш попршувати умови робота жорстко’! поперечини.
Навантаження в!д конструкцш i провод!в повинне бути р!вном!рно роз-
подыене м!ж поясами ригеля i уздовж пояс!в м!ж вузлами репптки ригеля.
Конструкцп повинш бути закршлеш на вщсташ не бшыпе юж 200 мм в!д
вузл!в репптки ригеля.
8.64 Кршлення с л сменив репптки до пояс!в слщ здшснювати не менш
чим двома зварними швами. При зварюванш «встик» елеменпв репптки з пояс-
ними кутниками !х варто кршити двома лобовими швами.
8.65 Зварш з’еднання повинш задовольняти вимогам СНиП П-23. Катет
шва повинен становити не менше шж 0,9 товщини полиц! кутника.
8.66 У випадку, якщо в конструкцп стик!в блогав передбачене з’еднання
на «фасонках», кршлення «фасонок» до полиць пояс!в здшснюеться встик !з
проваром на всю товщину «фасонки».
8.67 При болтовому з’еднанш блоюв ригеля м!ж собою !з застосуванням
«фасонок» !хню довжину приймають р!вною вщсташ вщ торця блоку в м!сц!
стику до oci найбыып вщдаленого отвору плюс 70-90 мм. «Фасонки» слщ прий-
мати однаковими по всш довжиш ригеля.
Проектування консолей
8.68 Розрахунок консолей слщ здшснювати на основш та особлив! спо-
лучення навантажень.
Розм!ри перер!з!в стержшв консол! слщ визначати по найбшып невигщ-
ному сполученню навантажень.
Перев!рку розрахунюв на д!ю монтажних навантажень i навантажень, що
виникають при обрив! провод!в, потр!бно виконувати для вс!х консолей.
8.69 Розрахунок центрально-стиснутих, центрально-розтягнутих елеме-
нпв i елеменпв, що згинаються, а також стиснуто-зшнутих елеменпв, що ма-
ють гнучюсть менше 200, i розрахунок з’еднань сталевих конструкцш консолей
виконують вщповщно до вимог СНиП П-23.
8.70 Розрахунок елеменпв консолей, що мають гнучюсть битыпе 200,
пщцаних дп осьово! сили стиснення з вигином, виконують вщповщно до вказь
вок Норм.
8.71 У стиснуто-зюнутих елементах консолей допускаються наступи!
величини найбшыпо! гнучкост!:
шдкгс консол!...............А. < 350
стиснута тяга...................А < 500
розтягнута тяга...............без обмежень.
8.72 Перев!рку стшкост! стиснутих i стиснуто-з!гнутих стержшв, що ма-
ють гнучюсть бшыпе 200, виконують шляхом визначення коефпдента стшкост!
(8.10)
тгЕ1
Р* ГП1П
к =----2 — - критична сила;
Z
E7min - м!шмальна жорстюсть стержня;
N - розрахункове поздовжне зусилля в стержш;
I - довжина стиснуто!' частини стержня.
Величина коеф!щента стшкост! пу < 1,8 не допускаеться.
8.73 Мщшсть сущльностшчатих стиснуто-зшнутих i розтягнуто-зшнутих
стержшв, що мають гнуч клеть бшыпе 200, перев!ряють за формулою:
(8.11)
де N, Му, Mz - розрахунков! значения поздовжнього зусилля (по oci стержня х-х)
i згинальних моменпв вщносно головних осей, вщповщно, у-у, z-z у роз-
глянутому перер!з! х;
Ан - площа нетто поперечного перер!зу стержня;
/у, Iz - головн! момента 1 перцы перергзу;
у, z- координати розглядаемо!' точки перер!зу вщносно головних осей;
ус - коеф!щент умов робота (для стиснуто-зшнутих стержшв !з гнучклстю
понад 200 ус = 0,8); Ч
R - розрахунковий onip матер!алу стержня.
8.74 Стиснул кронштейн i тягу консол! слщ розраховувати як стиснуто-
з!гнуп елементи, стаскаем! поздовжньою силою i згинаем! моментом вщ влас-
но!' ваги i моментом вщ поздовжньо! сили; величина останнього змшюеться в
м!ру змши прогину. Кр!м цього, необхщно враховувати вплив ексцентриситету
прикладання поздовжшх сил, обумовлених конструкщею фнссатора й тяги.
Стиснут! (жорстк!) тяги застосовують у тих випадках, коли при невигщшшому
сполученш навантажень у тяз! виникають стискальш зусилля будь-яко!' величи-
ни або розтяжш зусилля менше 0,5 кН.
8.75 При значениях коефщ!ента спйкосп 1,8 < пу < 10 згинальн! момен-
та вщносно головних осей перер!зу стиснуто-зшнутих стержшв !з гнучюстЮ
ВБН В 2.3-3-2009
битьше 200 рекомендусться визначати з урахуванням дп поперечних i поздовж-
шх сил за формулами
Му(х) = Mqy(x) + Мру(х) + ММу(х),
Mz(x) - Mqz(x) + MPz(x) + MMz(x).
(8.12)
(8.13)
Поточи! значения компонент згинальних моменпв М^, МРу, ММу i Mqz,
Мр:, MMz у nepepisi х стержня В1д вцщовщних компонент розподыено! q i зосе-
реджено! Р поперечних сил i вщ зовшшнього зосередженого моменту М з ура-
хуванням дп поздовжньоТ стискаючо! сили N (рис. 8.3) визначають за
формулами:
де
M(j(x)-+ql2
Мр(X,Xpi) = ±PjH
sin[iXl-^p,)]
•Qsim3
cos[6(0,5- %)]
cos(0,50)
sin(O%), % < ^Pl
S£5a>sin[(fl(l-x)],x*£K;
vsinv
------. sin(#x), X
sin V
cos(0^M/) e
---T-^^sintOO - X)]’ X ’
sin V
X = p U = 0 < хЛа-Лл/,- t
N
—-npuq = q = Pvi, Mi = Md
EIZ
-—npuq^q^P^ Pzi, Mi = Myi
Pi у
(8.14)
(8.15)
(8.16)
(8.17)
(8.18)
(8.19)
Рис. 8.3 Розрахункова схема для визначення згинальних моментов i прогишв
стиснуто-зп нутих стержшв велико!" гнучкость
8.76 Для стиснуто-з!гнутих стержшв, що мають гнучюсть X > 200 i кое-
ф1Щ€нт стшкост! пу > 10, сумарний максимальний згинальний момент, як пра-
вило, знаходять у тих же перер!зах, у яких буде максимальний згинальний
момент вщ поперечних сил. Так, у не!зольованих вигнутих консолях, а також у
консолях з! зворотними фжсаторними стшками максимальний згинальний мо-
мент знаходять у точц! кршлення тяги до кронштейна консол!, а в шших випад-
ках - у точщ кршлення фжсатора до кронштейна консол!.
Для стиснуто-зшнутих елеменпв, що мають коефщ1€нт стшкост! /7(>10,
побудова епюри сумарних згинальних момент!в для визначення максимального
моменту необов’язкова.
8.77 При визначенш згинальних моменпв для складових стержшв (ме-
талевий стержень !з жорстко з’еднаним з ним стержневим !золятором) наванта-
ження вщ маси !золятора може бути прийнятим у вигляд! зосереджено!"
вертикально!" сили, прикладено!" в центр! ваги !золятора.
8.78 Для типових консолей слщ визначати граничш значения вертикаль-
них i горизонтально зусиль !з вказ!вкою точок 1‘хнього прикладення на розра-
хунковш схем!.
8.79 Кронштейнй консолей, на яких передбачаеться кршлення ф!ксато-
р!в або ф!ксаторних стшок, потр!бно перев!ряти розрахунком на деформаци.
Вщносна величина граничного прогину кронштейна консол! повинна бу-
ти не битьше шж 1/150, а абсолютна величина горизонтально!" складово!" проги-
ну (вщ короткочасних навантажень) у точц! кршлення фп<с агора або
фжсаторно!" стшки не повинна перевищувати 35 мм. Прогини стиснуто-зшнутих
стержшв вщповщно до рис. 8.3 i додатка П визначають за формулою:
Z ч Qj4 , ч v-Л,/3
Wv (л) = V А (X) + z
ЕЛ i D
I
^Mvil2 dGv(x,xmi)
7 Dv Эх,.;
(8.20)
8.80 Небезпечний перер!з для стиснуто-зшнутих стержшв кронштейшв
приймають у точц! максимального сумарного згинального моменту, визначено-
го за формулою (8.13).
8.81 Мщшсть фарфорових стержневих !золятор!в слщ перев!ряти за фо-
рмулою:
(8.21)
де Мк - максимальний розрахунковий згинальний момент, що дю в nepepiai фар-
форового !золятора;
NK - розрахункова поздовжня сила;
W„ i FK - момент опору та площа розглядаемого перер!зу !золятора;
уСф - коеф!ц!ент умов роботи фарфорових стержневих !золятор!в, прийнятий
р!вним 0,7;
/?Ф - розрахунковий onip фарфора вигину; приймають за даними заводу-
виготовлювача або за результатами випробувань.
Розрахунков! параметри стержневих !золятор!в визначають вщповщно до
8.18 для перер!зу по м!сцю закладення фарфору в шапщ !золятора, розташова-
но'1 з боку середньо'! частини довжини стержня.
Проектування ф!ксатор!в
8.82 Розрахунок ф!ксатор!в рекомендуеться здшснювати на наступи!
сполучення навантажень:
а) постшш навантаження в сполученш з максимальним в!тром;
б) постшш навантаження, а також ожеледь при одночаснш дп' в!тру.
Кр!м цього, фшсаторш кронштейни i !золятори, а також основш стержш
ф!ксатор!в слщ перев!ряти на д!ю навантажень, що виникають при обрив! про-
вод!в i при монтаж! (маса монтера на основному стержш або ф!ксаторному
кронштейн!).
Розм!ри перер!з!в металевих елеменпв слщ визначати за найбыып неви-
пдним сполученням навантажень.
8.83 Ф!ксатори необхщно розраховувати на мщшсть, стшюсть стержшв
1 ст1йк!сть системи стержшв зчленованих ф!ксатор!в.
8.84 Розрахунок ф!ксатор!в на деформаци полягае у визначенш прогишв
- --------------------- - — -----------__----
Прогин основного стержня ф!ксатора повинен становити не быыпе 1/200
його довжини.
8.85 Розрахунки мщносп й стшкост! стержшв ф!ксатор!в при гнучкост!
бгльше 200 слщ виконувати вщповщно до вказ!вок Норм.
8.86 Максимальна гнучюсть стиснуто-з!гнутих стержшв ф!ксатор!в не
повинна бути быьше шж 550, при цьому значения коефнщнта стшкост! пови-
нне бути не менше шж 2.
8.87 Мщшсть стержшв ф!ксатор!в при X < 200 i фгксаторних стшок пот-
р!бно перев!ряти вщповщно до вимог СНиП П-23.
8.88 Мщшсть i стшюсть додаткових стержшв (зчленованих ф!ксатор!в) з
алюм!шевих сплав!в, що мають гнучюсть X < 150, слщ перев!ряти вщповщно до
вимог СНиП 2.03.06, а при гнучкост! X > 150 - вщповщно до вказ!вок Норм.
При цьому модуль пружносп i розрахунковий onip приймають згщно з СНиП.
8.89 Конструкцп фшсаторних пристроТв повинш враховувати можли-
в!сть перепкання струм!в у шаршрних з’еднаннях (при р!зниц! потенщал!в у
несучому трос! i контактному провод!).
8.90 Довжину основного стержня фшсатора визначають залежно вщ га-
бариту встановлення опори, величини зигзагу контактного проводу, довжини
додаткового стержня, а також вщ прийнятоТ схеми конструктивного виконання
консол! i фиксатора.
8.91 Довжина додаткового стержня ф!ксатора нашвкомпенсованоТ пщв!-
ски повинна бути не менше шж 1200 мм, а для компенсованоТ шдвюки (кр!м
повпряних стрыок) може бути зменшена до значень, визначених розрахунком,
але не менше значень типового додаткового фшсатора.
8.92 Фшсатори контактно! мереж! (кр!м гнучких на зовшшшй сторон!
кривих малих рад!ус!в, ф!ксатор!в анкеруемо! вики на сполученнях i на ф!ксу-
ючих тросах поперечин) повинш бути зчленованими. Маса, що передаеться на
контактний провщ вщ фшсатора, повинна бути м!шмальною.
8.93 Фшсатори повинш мати пристро!, що запобюають втрати ними
стшкост! при вплив! впрового навантаження.
8.94 Вузли кршлення ф!ксатор!в до фшсаторних кронштейшв, стшок,
ф!ксуючим тросам поперечин повинш забезпечувати шаршршсть у горизонта-
льному й вертикальному напрямках.
9 ПРОЕКТУВАННЯ ЗАЛ13ОБЕТОННИХ ОПОР
Загалып вказ!вки
9.1 Залгзобетонш опори контактно!' мереж! сл!д проектувати вщповщно
до СНиП 2.03.01, ДСТУ Б В.2.6-21 (ГОСТ 19330) осюльки вони мають важливе
народногосподарське значения як об’екти високо! надшност!.
9.2 Зал!зобетонш опори можна застосовувати в будь-яких юпматичних
районах при неагресивному, слабо- i средньоагресивному газопод!бних середо-
вищах, у грунтах i грунтових водах з неагресивним i слабоагресивним ступеня-
ми впливу на зал!зобетонш конструкцп, а також у районах !з сейсм!чшстю до
9 бал!в включно.
Допускаеться застосовувати зал!зобетонш опори у випадках впливу силь-
ноагресивного газопод!бного середовища, у грунтах i грунтових водах !з серед-
ньо- i сильноагресивним ступенем впливу за умови виконання додаткових
вимог щодо захисту вщ корозй вщповщно до СНиП 2.03.11.
9.3 Зашзобетонш опори можуть бути використан! для кршлення контакт-
но! шдвюки в якост! пром!жних, перехщних, анкерних, консольних i ф!ксуючих
опор, а також для стшок жорстких поперечок.
Рекомендуеться застосовувати переважно попередньо напружен! кошчш
центрифуговаш опори кольцевого перер!зу з кошчшстю вщ 1,0 до 1,5%.
9.4 При проектуванш зал!зобетонних опор повинш бути забезпечеш на
стадп монтажу й експлуатацй необхщна мщшсть, жорсткють i трщиностш-
гасть, а також стшкють у грунт!.
9.5 Зашзобетонш опори контактно'! мереж! рекомендуеться застосовува-
ти двох тишв:
нероздшьш - ri, що закопуються безпосередньо в грунт;
роздшьш - т!, що закршлюються на окремих фундаментах.
Роздшьш опори рекомендуеться закршлювати на фундаментах стаканно-
го типу або за допомогою анкерних болт!в.
Нероздшьш опори слщ застосовувати в сухих i малообводнених грунтах
(незалежно вщ р!вня грунтових вод).
Роздшьш опори слщ застосовувати в сильно обводнених грунтах (де
утруднена розробка котловашв), а також, коли не забезпечуеться стшкють у
грунт! нероздшьних опор або вимагаеться пщвищена висота опор.
9.6 Нероздшьш опори повинш мати захисне гщро!золяцшне покриття
нижньо! фундаментно! частини на довжиш 4 м вщповщно до вимог, наведених
в роздал 7 Норм.
Основш розрахунков! вимоги
9.7 Зшпзобетонш опори повинн! задовольняти вимогам розрахунку на
мщшсть (граничним станам першо! групи) i на придатшсть до нормально!
експлуатацп (граничним станам друго! групи).
Розрахунок опор на мщшсть повинен попередити будь-який вид Тхнього
руйнування. Розрахунок опор на придатшсть до нормально! експлуатацп пови-
нен попередити утворення або розкриття неприпустимих по ширин! трщин для
збереження В1д корозй арматури, а також вщ надм!рних прогишв.
9.8 Розрахунок опор на граничш стани виконують вщповщно до вимог
СНиП 2.03.01 на силов! впливи, що виникають при виготовленш, транспорту-
ванш, монтаж! та експлуатацп. Розрахунок опор на розкриття трпцин i на дефор-
мацп допускаеться не виконувати, якщо при дослщшй перев!рщ встановлена Гх
достатня трпциностшюсть, а жорсткчсть конструкщй у процес! Тхньо! експлуа-
тацп достатня.
9.9 Зал!зобетонш опори контактно! мереж! варто розраховувати на наван-
таження поперек коли по обгинальних епюрах згинальних моментов i перер!зу-
ючих сил (рис. 9.1), значения для яких наведен! в табл. 9.1, а також на
навантаження уздовж коли при обрив! провод!в вщповщно до даних глави 5
Норм.
Таблиця 9.1
№ № п/п Найменування на- вантаження, що д!е поперек oci колп Значения згинального моменту М(кНм) i перер!зуючо!’ сили, Q (кН) поперек кол!! на р!вш
2 3 4 5
обр!зу фундаменту п’яти консол! при кон!ч- носп опори, % обр!зу фундаменту п’ кот при нс опо ЯТИ iconi кошч- >CTi )И, % обр!зу фундаменту п’яти кон- сол! при кошчност! опори, % обр!зу фундаменту п’яти консол! при кошч- ност! опори,
1 1,5 1,0 1 -,5 1,0 ] 1,5 1,0 ] 1,5 1,0.
1 Розрахунков! зги- нальш момента 70 35 50 90 45 65 НО 55 80 135 - 95
2 Нормативы! зги- нальш моменти 59 30 41 79 40 55 98 49 69 118 - 83 1
3 Максимальш тимчасов! скла- дов! розрахунко- вого згинального моменту 60 31 42 75 40 53 90 45 65 1 ПО 80П
Кшецъ таблищ 9.1
№ № п/п Найменування на- вантаження, що д!е поперек oci коли Значения згинального моменту А/(кН-м) i перер!зуючо! сили, Q (кН) поперек коли на р!вш
2 3 4 5
обр!зу фундаменту п’яти консол! при кошч- ност! опори, % обр!зу фундаменту п’яти консол! при кошч- ност! опори, % обр!зу фундаменту п’яти кон- сол! при КОШЧНОСТ! опори, % обр!зу фундаменту п’яти консол! при кошч- ност! опори,%
1,5 1,0 1,5 1,0 1,5 1,0 1,5 1,0
4 Максимальш тимчасов! скла- дов! нормативно- го згинального моменту 51 26 36 64 34 45 69 39 50 83 <58
5 Максимальш пос- тшш складов! роз- рахункового зги- нального моменту 50 13 18 75 13 19 80 15 21 100 25
6 Максимальш пос- т!йш складов! нор- мативного зги- нального моменту 40 И 15 55 11 16 65 13 18 80 20
7 Нормативш зги- нальш момента для розрахунюв тр!щиностшкост! 54 27 38 71 36 50 89 45 62 107 75
8 Розрахунков! по- перечш сили 7 28 10 7 14 7 9 37 14 9 20 9 11 42 17 11 24 И 13 50 - 28 13
9 Нормативш по- перечш сили 6 24 9 6 13 6 8 34 12 8 14 8 10 38 15 10 17 10 12 45 - 20 12
Примггка 1. Цифри 2, 3, 4 i 5 у назв! вертикальних стовпчиюв таблиц! означають
порядковий номер опори залежно в!д п несучо! спроможносп, наведено! в рядку 2 i
табл. 9.2.
Примггка 2. Значения розрахункових зусиль у рядках 1 i 8 застосовують при розра-
хунку по першому граничному стан! (на мщшсть).
Примггка 3. Значения зусиль у рядках 4 i 6 застосовують при розрахунку по дефор-
мащях на р!вш контактного проводу.
Примггка 4. У рядках 8 i 9 у чисельнику вказаш значения перер!зуючих сил на д!ля-
НШ вщ перер!зу вверх, у знаменнику - в!д перер!зу вниз.
Примггка 5. У таблиц! значения моменпв на р!вш обр!за фундаменту (Л/о) наведен!
Допори довжиною 13,6 м, для опори довжиною 15,6 м значения Mq=M0 • 1,125.
Рис. 9.1 Обгинаюч! епюри для розрахунку зал!зобетонних опор контактно!' мереж!:
а) згинальних моментов; б) перер!зуючих сил
1 - умовний обр!з фундаменту;
(розм!ри у дужках дан! для опор довжиною 15,6 м).
9.10 Пщземна частина епюри (на рис. 9.1 показана пунктиром), прийня-
та для нерозд!льних опор, може бути змшена залежно в!д довжини частини
опори, розташовано! нижче умовного обр!зу фундаменту, а також при застосу-
ванш роздшьних опор на фундаментах.
9.11 Нормативы навантаження для розрахунку типових зал!зобетонних
опор можна визначати шляхом розд!лення розрахункових навантажень на уза-
гальнений коефщ!ент надшност! з навантаження, р!вний 1,15.
9.12 Значения навантажень при розрахунку опор необхщно множите на
коефщ!ент надшност! за призначенням, прийнятий вщповщно до глави 4 цих
Норм.
9.13 До зал!зобетонних опор висувають вимоги 2-о!‘ категорй' трпцинос-
тшкост! конструкцш, що допускають обмежене по ширин! нетривалого роз-
криття трпцин за умови !х наступного надшного закриття. Гранично допустима
ширина розкриття поперечних тр!щин повинна становити: для умов неагресив-
ного середовища 0,15 мм, для слабоагресивного середовища - 0,1 мм, для сереД-
ньоагресивного середовища - 0,05 мм. У сильноагресивному середовиШ1
тродини в опорах не допускаються. Для виключення утворення й розкриття
поздовжшх трпцин в опорах слщ вживати конструктивы! заходи шляхом вста-
новлення у вершин! та комл! додатково! поперечно!' арматури, а також обмежу-
вати значения стискаючих напружень у бетон! на стад!! попереднього
обтиснення у в!дпов!дност! до табл. 7 СНиП 2.03.01.
9.14 Прогини зал!зобетонних опор не повинш перевищувати гранично
допустим! значения, встановлеш за умовою забезпечення струмозшмання.
Величина максимального проГину в р!вш контактного проводу (на вщс-
таш 7300 мм в!д умовного обр!за фундаменту) не повинна перевищувати вста-
новлено! ДСТУ Б.В.2.6-21-2000. Прир!ст прогину в!д прикладання нормативних
тимчасових навантажень не повинен перевищувати 65 мм.
9.15 При розрахунку попередньо напружених опор необхщно врахову-
вати втрати попереднього напруження арматури вщповщно до вимог СНиП
2.03.01:
а) перш! втрати - вщ релаксацй напружень в арматур!, деформаци анке-
р!в, форм i вщ швидконаплинно! повзучост!;
б) друг! втрати - вщ усадки й повзучост! бетону.
9.16 Розрахунок на мщшсть i трпциностшюсть слщ виконувати для пе-
рер!з!в нормальных до поздовжньо!' oci опор, розташованих на р!вш п’яти кон-
сол! та на р!вн! обр!зу фундаменту. При розрахунку прогишв вплив тривало!
повзучост! бетону на деформаци опор без тр!щин допускаеться не враховувати.
Матер!али для зал!зобетонних опор
9.17 Для зал!зобетонних опор слщ передбачати важкий бетон середньо!
пцльност! до 2500 кг/м3.
9.18 При проектуванш опор установлюються наступи! показники якост!
бетону:
а) клас за мщшстю на стиснення В;
б) марка за морозостшкктю F;
в) показник проникносп;
г) марка за водопроникшстю W.
Для зал!зобетонних попередньо напружених опор слщ приймати клас бе-
тону за мщшстю на стиснення не нижче ВЗО для опор з нормативним згиналь-
ним моментом на р!вш обр!зу фундаменту 59 кН-м i В40 - для опор з
нормативним згинальним моментом 79 кН-м i быыпе; марка за морозостшюстю
F150 при розрахунковш зимовш температур! вище мшус 40°С включно i F200 -
нижче м!нус 40°С. Для опор контактно! мереж! слщ застосовувати бетон особ-
ливо низько! проникност! й маркою за водонепроникшстю не нижче W8.
9-19 Нормативш й розрахунков! характеристики бетону й арматури,
Коефщ!еНТИ надшност! й умов роботи приймати згщно з СНиП 2.03.01.
9.20 Для армування зал!зобетонних опор необхщно приймати арматуру,
що вщповщае вимогам д!ючих стандарпв.
У якост! поздовжньо! напружуючо! арматури попередньо напружених
конструкцш слщ приймати високомщний лр1т перюдичного профыю класу Вр-П,
а також гарячекатану стержневу арматуру перюдичного профыю з! стал! класу
AIV i AV. Високомщний др!т класу Вр-П рекомендуеться застосовувати д!аме-
тром 5 мм, допускаеться використовувати др!т д!аметром 4 мм. Опори з напру-
жуючою стержневою арматурною сталлю класу AV можуть застосовуватися
тыьки для дглянок змшного струму.
У якост! поздовжньоТ ненапружуючоТ арматури слщ застосовувати арма-
туру класу А-Ш. В якост! поперечно! арматури (сшрал!) необхщно використо-
вувати переважно др!т перюдичного профитю класу Вр-I д!аметром не менше
шж 3 мм.
На шдстав! техшко-економ!чного обгрунтування допускаеться застосову-
вати й шип види арматури.
9.21 Передаточна мщшсть бетону при вщпуску натягу арматури пови-
нна бути не нижче значень, наведених у табл. 9.2.
Таблиця 9.2
Нормативний згинальний момент, кН м (тс-м) для опор довжиною, м Нормована передаточна мщшсть бетону МПа (кгс/см2) при клас! мщност! на стиснення В
13,6 15,6 ВЗО В40
59 (6,0) 66 (6,7) 27,5 (280) 34,3 (350)
79 (8,0) 89 (9,0) 35,3 (360)
98 (10,0) 111 (11,3) 37,7 (385)
118(12,0) 133 (13,5)
Конструктивы ВИ моги
9.22 Товщина стшки опор кыьцевого перер!зу повинна бути не менше
60 мм. Захисний шар бетону до будь-яко! арматури повинен бути не менше
шж 20 мм.
9.23 При застосуванш напружено! арматури з високомщного дроту кла-
су Вр-П слщ застосовувати зм!шане армування: кр!м попередньо напружено!
дротово! арматури необхщно встановлювати по всш довжиш опор ненапружену
арматуру.
9.24 Для запобшання утворенню поздовжшх тр!щин у верхшх кшпя*
попередньо напружених опор повинш бути встановлеш три посилююч! кыьпЯ
арматури класу А-I д!аметром 8 мм, кр!м того у верхшх i нижшх кпщях - додат-
ково не менше трьох випбв сшрально! арматури. Крок сшрал! повинен бути не
бшыпе шж 100 мм.
9.25 Вщстань у просвт м!ж поздовжньою напружуваною i ненапружу-
ваною арматурами призначають !з урахуванням зручносп укладання й ущшь-
нення бетонно! cyMiini, а також анкерування напружено! арматури вщповщно
до вимог СНиП 2.03.01.
9.26 Опори у верхнш частый повинш мати отвори для встановлення за-
кладних деталей, а в нижнш частиш на 0,5 м вище умовного обр!зу фундаменту
(у нероздшьних опорах кыьцевого перер!зу) - отвору для вентиляцп Biiy rpi-
шньоТ порожнини. Кшькгсть i взаемне розташування отвор!в приймають згщно
зДСТУ Б.В.2.6-21.
9.27 У верхшх отворах для закладних деталей установлюють !золююч!
елементи для запоб!гання прямого контакту арматури опор !з закладними дета-
лями контактно! шдвюки. Для опор, я Ki установлюють на дшянках постшного
струму, у верхшх отворах передбачають подвшну !золящю. Перший р!вень !зо-
ляцп забезпечують встановленням заставних незшмних втулок у кожний отв!р
до бетонування опори, другий р!вень !золяцп забезпечують установлениям зш-
мних втулок в отвори, де передбачеш закладш детал! для контактно! шдвюки.
Для опор, як! установлюють на дшянках змшного струму, у верхшх отво-
рах передбачають одиночну iзoляцiю (застосовують пльки зшмш втулки), за-
ставш втулки не застосовують.
9.28 Торщ неподшьних сгоякпв повинш бути закладеш бетонними за-
глушками.
9.29 Для вим1ру електричного опору м!ж арматурою опори й закладни-
ми деталями для кршлення пщтримуючих конструкцш усередиш бетону опори
повинно бути передбачено укладання проводу Д1 агностики.
9.30 У нероздшьних опорах необхщно передбачати встановлення репе-
ра, розташовуваного на р!вш умовного обр!зу фундаменту (на вщсташ 4 м вище
комля опори). Допускаеться сполучати виводи проводу д!агностики з репером.
9.31 Розрахунок закршлення в групп нероздшьних залнобетонних опор
контактно! мереж!, установлених без фундаменпв, виконуеться за методикою
Розрахунку одиночних призматичних фундаменпв, наведених у розд. 10 цих
Норм. При цьому розм!р поперечного перер!зу фундаменту bf приймаеться р!в-
ним середньому д!аметру пщземно! частини опори.
10 ПРОЕКТУВАННЯ ФУНДАМЕНТ1В ОПОР КОНТАКТНО! МЕРЕЖ!
Загалып положения розрахунку закр!плення фундаментов у грунто
10.1 Фундамента опор контактно!' мереж! слщ проектувати, як правило,
з! зб!рного зал!зобетону на основ! результатов шженерно-геолопчних i гщроген-
лопчних вишукувань грунтов i шдземних (трунтових) вод, шженерно-
геолопчних вишукувань плану й профшю електрифжовано! дшянки, з ураху-
ванням конструктивних особливостей, що д!ють на фундамент навантажень i
вплив!в, а також умов експлуатацп.
10.2 Грунта основ в описах результатов вишукувань i в проектах фунда-
ментов слщ !менувати вщповщно до прийнятоТ в ГОСТ 25100 класиф!кацп.
10.3 Перев!рку несучо! спроможносто фундаментов при прив’язщ слщ
здшснювати з урахуванням талих Грунтов.
10.4 Розрахунок закршлення фундаментов у грунт! повинен гарантувати
нормальну експлуатащю й довгов!чн!сть конструкщй. Розрахунок слщ викону-
вати на д!ю:
- розрахункових навантажень - на несучу спроможшсть основи, не допус-
каючи втрати стойкосто (перекидання) фундаментов i опор;
- нормативних навантажень - на деформацп, не допускаючи перевищення
гранично допустимих за умовами експлуатацп вщхилень (нахил!в) опор на piB-
Hi контактного проводу бглыпе 1% y6iK «коли» або «до поля» (з урахуванням
пружно! деформацп надземно! частини опор).
При забезпеченш несучо! спроможносто одиночних, схщчастих, групових
пальових i роздыьних фундаментов, а також вертикальних призматичних анке-
р!в перев!рку на деформацп можна не виконувати, тому що наведен! в Нормах
розрахунков! характеристики грунту визначеш, виходячи !з допустимих (за
умовами експлуатацп) перем!щень фундаментов опор.
10.5 За розрахункову поверхню грунту при розрахунку одиночного фун-
даменту приймають горизонтальну площину, що проходить через точку пере-
тинання вертикально! oci фундаменту з поверхнею грунту, а при наявносй
насипного неупцльненого шару (тщаний баласт, шлаки та ш.) - з нижньою по-
верхнею цього шару. За поверхню грунту приймають поверхню природного ре-
льефу або поверхню земляного полотна (насипу або ви!мки). д
10.6 Розрахунок фундаментов слщ виконувати на сполучення наванта-
жень, як! можуть виявитися найбыьш невипдними. При цьому в ряд! випадк!в
розрахунку закршлення фундаменту в грунт! найбглып невигщним може вияви-
тися не максимально навантаження, а менше за величиною, але таке, що д!е в
напрямку, у якому Грунт Нрше чинить onip перекиданню фундаменту, наприк-
лад, в сторону укосу насипу, або для якого частка постшного навантаження в
сумарному (див. п. 10.20), мае бшьше значения.
10.7 При будь-яких сполученнях навантажень слщ враховувати наван-
таження вщ маси фундаменту, а для схщчастих i роздитьних фундамснпв - i вщ
ваги грунту над !хшми уступами. У розрахунку схщчастих i роздыьних фунда-
мснпв слщ враховувати зважуючу д!ю води вщ пщошви фундаменту до верх-
нього р!вня грунтових вод. При цьому щшьшсть грунту нижче р!вня шдземних
вод приймають р!вною 10 кН/м3, а пцльшсть матер!алу фундаменту зменшують
на 10 кН/м3.
10.8 Навантаження, р!внодпоча якого розташована в одшй вертикальшй
площиш симетрп фундаменту, наводять (рис. 10.1, а):
а) до вертикально! сили Аг, р!вно! сум! проекщй сил на вертикальну вюь у
фундаменту, що д!е вздовж oci у;
б) до горизонтально! сили F1, piBiioi сум! проекщй сил на горизонтальну
в!сь х, що д!е вздовж oci х;
в) до моменту Лг, р!вному cyMi моменНв сил щодо oci z.
Сила г , що д!е уздовж oci х, i момент м щодо oci z можуть бути замшен!
силою Г1 (Не! ж величини), що д!е паралельно oci х на висот! Нх вщ не! (див.
рис. 10.1, б).
(101)
Вертикальна в!сь у проходить через центр ваги поперечного перер!зу
одиночного фундаменту або центр пальово! основи групового фундаменту. Го-
ризонталью oci х i z розташоваш на piBHi розрахунково! поверхш грунту (для
одиночного фундаменту) або на piBHi низу конструкцн опори, а при наявносп
ростверку - на piBHi пщошви його плити (для групового пальового i роздшьно-
го фундамент! в).
10.9 У загальному випадку навантаження, що одночасно д!е в декшькох
площинах, як} проходять через вертикальну вюь фундаменту (косе навантажен-
ня), приводять:
а) до вертикально! сили Аг, piBHo’i сум! проекщй сил на вертикальну в!сь у
Фундаменту, що д!е уздовж oci у;
б) до горизонтально! сили f/ , р!вно! cyMi проекций сил на горизонтальну
В1СЬ х, що д!е уздовж oci л;
в) до горизонтально! сили F?, р!вно! сум! проекцш сил на горизонтальну
в!сь z, що д!е уздовж oci z;
г) до моменту М ~, р!вному сум! моменпв сил щодо oci z;
д) до моменту М*, р!вному сум! моменпв сил щодо oci х.
Сила F* , що д!е уздовж oci х, i момент щодо oci z можуть бути за-
мшен! силою F* (т!е! ж величини), що д!е паралельно oci х на висоп Нх, вщ не!
(Ю.2)
Аналопчно сила F*, що д!е уздовж oci z i момент Md щодо oci х можуть
бути замшен! силою F‘7 (Tie! ж величини), що д!е паралельно oci z на висот! Hz
вщ не!
(10.3)
10.10 При навантаженш, р!внод!юча якого розташована в однш вертика-
льны плоециш симетрп фундаменту, стшке закршлення його в грунт! вважають
забезпеченим, якщо величини розрахункового моменту Md i розрахунково! вер-
тикально! сили задовольняють умовам
(10.4)
N^Nf,
(10.5)
де Mf- розрахункова несуча спроможшсть фундаменту по Грунту на дно моменту
або горизонтально! сили, прикладено! на висот! Н; Nf- розрахункова
несуча спроможшсть фундаменту по грунту на д!ю вертикально! сили.
Рис. 10.1. Розрахунков! схеми навантажень, що д!ють в однш площиш:
а) - вертикальна сила А^, горизонтальна сила F7 i момент М'7;
б) - вертикальна сила Аг i горизонтальна сила F* на висот! Нх.
10.11 У загальному випадку при навантаженш, що одночасно д!е в декь
лькох площинах, як! проходить через вертикальну в!сь фундаменту, стшке за-
кршлення фундаменту в грунт! вважаеться забезпеченим, якщо величини
Розрахункового моменту М f й розрахункове!’ вертикально!' сили У7 зовшшшх
навантажень задовольняють умовам
Mdz
(10.6)
(Ю.7)
де M fz - приведена (з урахуванням одночасноТ ди навантаження в площинах ху
й yz) розрахункова несуча спроможшсть фундаменту по грунту на дно
моменту при заданому сшввщношенш М1ж навантаженнями, що Д1ють
у р!зних площинах.
10.12 У npoijeci шженерних вишукувань кр1м визначення р1вня шдземних
вод i ixHboro впливу на власти вое н грунпв основи слщ визначати стушнь агре-
сивносп шдземних вод i грунпв стосовно матер!алу фундаменпв.
Розрахунок одиночних призматичних фундаменпв
Визначення розрахунково!* несучоТ спроможносп фундаменту при на-
вантаженш, дпочому в одшй вертикальшй площиш
10.13 Значения Mf розрахунково! несучо! спроможносп заданого фунда-
менту по грунту на дно моменту при навантаженш, ровнодоюча яко!' розташова-
на в однш вертикальны площиш симетрй' фундаменту, обчислюють за
формулою:
Mf = Л/01 ycfyco ycv усс ycr ус1,
(10.8)
де Л/01 - значения розрахунковоГ несучоТ спроможносп умовного фундаменту
по грунту на дно горизонтального навантаження або згинального мо-
менту, приведене до р1вня умовного обр)зу фундаменту (10.14):
ycf - коефйцент умов робота, що враховуе вплив форми поперечного nepepi-
зу призматичного фундаменту (10.15);
усо - коеф!щент умов робота, що враховуе вплив обрису поверхю грунту в
мхсщ розташування фундаменту (10.16);
ycv - коефйрснт умов роботи, що враховуе вплив Bi6pari.ii (коливань) грунту
б1.пя фундаменту вщ по’Гздн?, що проходять (10.17);
усс - коефйцент умов роботи, що враховуе вплив шдвищеного ушдльнення
грунту, який мае мйце при забиванш фундаменту (10.18); Я
Усг - коефйцент умов роботи, що враховуе вплив верхньо'1 будови колй
(п. 10.19);
yci - коефщ1ент умов роботи, що враховуе частку постшного навантаження в
сумарному (10.20).
10.14 Значения м розрахунковоГ несучоТ спроможносп умовного фун-
даменту вщносно р!вня умовного обр!зу фундаменту визначають 1з умови:
Л/01 =М°—,
н (10.9)
де м - значения розрахунковоГ несучоГ спроможносп умовного фундаменту
вщносно розрахунковоГ поверхш грунту (10.21);
Н - высота прикладання р!внод!ючого горизонтального навантаження вс-
поено р!вня умовного обр!за фундаменту;
Н - те ж вщносно розрахунковоГ поверхш грунту (10.5).
10.15 Значения коефщкнта умов роботи приймають р!вними:
а) для одиночних фундаменпв без лежшв при форм! поперечного nepepi-
зу у виглядк
круга, китьця або трипроменевого - 0,9;
прямокутника - 1,0;
двотавру -1,1;
б) для здвоених фундаменпв, розташованих уздовж коли:
при навантаженш, що д!е уздовж oci коли - 1,1 (при ширин! фундаменту,
р!внш розм!ру поперечного перер!зу фундаменту, вим!рюваного в напрямку,
перпендикулярному oci кол!!’);
при навантаженш, що д!е поперек oci коли - 1,0 (при подвоешй ширин!
фундаменту, р!вшй розм!ру поперечного перер!зу здвоеного фундаменту м!ж
його зовшшшми гранями, вим!рюваного в напрямку уздовж oci коли);
в) для фундаменпв з лежнями - 1,0.
10.16 Значения коефщкнта умов роботи усо при навантаженш, що д!с в
площиш, перпендикуляршй бр!вщ земляного полотна, визначають за наступ-
ними таблицами.
При розташуванш фундаменту на площадщ (рис. 10.2, a) i навантаженню
Д1ючому в сторону укосу, - за табл. 10.1, при навантаженш, що д!е убж площа-
дки, - за табл. 10.2.
При розташуванш фундаменту на укос! (див. рис. 10.2, б), при наванта-
женш, що д!е в сторону укосу (на насипу - до поля, у вшмщ - до коли’) - за
табл. 10.3, при навантаженш, що д!е в протилежну сторону (на насипу - до ко-
Л1Б у ви’Гмщ - до поля) - за табл. 10.4.
При визначенш усо конф1гурац!ю грунту, що в!др!знясться В1д зображеноГ
На схемах (див. рис. 10.2), сл!д приводити до цих схем.
При навантаженш, що ди в площиш, паралельн!й бр!вщ земляного поло-
тна, значения усо приймають р1вним 1.
Таблиця 10.1
did L/d
0 0,1 0,2 0,4 0,6 0,9 >1,0
0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
0,1 0,9 0,9 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
0,2 0,8 0,8 0,9 1,0 1,0 1,0 1,0
0,3 0,7 0,7 0,8 0,9 1,0 1,0 1,0
0,4 0,6 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,0
0,5 0,5 0,55 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
>0,7 0,45 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
Таблиця 10.2
did L/d
0 0,2 0,3 0,5 >0,6
0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
0,2 0,9 1,0 1,0 1,0 1,0
0,4 0,8 0,9 1,0 1,0 1,0
0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,0
>0,7 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
Таблиця 10.3
did d'ld
0 >0,3
0 1,0 1,0
0,1 0,9 1,0
0,2 0,8 0,9
0,3 0,7 0,8
0,4 0,6 0,7
0,5 0,5 o,6 П
>0,7 0,45 0,5 П
Таблиця 10.4
did d'ld
0 0,15 >0,3
0 1,0 1,1 1,2 __
0,2 0,9 1,0 1,1
0,4 0,8 0,9 1,0
0,6 0,7 0,8 0,9 _
>0,7 0,6 0,7 0,8 _
Рис. 10.2 Напрямок Д1Т навантаження в площиш, перпендикуляршй oci колп,
при розташуванш фундаменту:
а) - на площадщ; б) - на укос!
10.17 Значения коефщента умов робота ус„, при наявносп коливань Грун-
ту бшя фундаменту вщ по!зд!в як! проходять, тобто для опор контактно! мере-
xi, установлюваних у rini земляного полотна головних кол!й, приймають
р!вними 0,9 (при габарит! встановлення опор до 6 м), а при вщсутносп коли-
вань ycv = 1.
10.18 Значения коефодснта умов робота усс приймають:
а) для фундаменпв, установлених у котловани, викопаш вручну, буро-
вою машиною або шшим способом (закопусмих) усс = 1;
б) для пальових фундаменпв сущльних nepepisiB i пустоплих, забитих 1з
закритим кшцем, усс =1,2;
в) для пальових фундаменпв пустоплих, забитих з вщкритим кшцем,
двотаврових i трьохпроменевих усс = 1,1;
г) для клинопод!бних фундамент!в, забитих у грунт в1брозаглиблювачем
Тсс =1,30.
Для пальових i клннопод!бних фундаменпв, забитих у грунт i3 попере-
дшм розбурюванням грунту (i3 спрямовуючими свердловинами), площа яких
становить бшыпе 50% вщ нлонц поперечного nepepisy фундаменту (у серед-
ньому перер!з!) коеф!щент усс = 1,0.
10.19 Значения коефодента умов роботи усг приймають:
а) у Bcix випадках при розташуванш фундаменту за кюветом при Biдстан!
В1Д oci найближчо! коли до найближчо! гран! фундаменту бшыпе 4 м, або при
момент!, що д!е в площиш, паралельшй oci колп, ycr = 1;
б) в шших випадках:
при момент!, що д!е в сторону коли, i вщсташ вщ oci найближчого коли
до передньо! гран! фундаменту менше 3,2 м усг = 1,2; вщ 3,2 до 4 м усг = 1,1;
при момент!, що дк в сторону поля, i вщсташ вщ oci найближчо! коли до
найближчо! гран! фундаменту до 4 м усг = 1,1.
10.20 Значения коеф!ц!ента умов роботи ус/ визначасться за формулою:
1
Ус/ 0,5+1,43^’ (10.10)
де - коефщкнт, що характеризуе частку розрахункового постшного на-
вантаження в сумарному, що визначаеться:
а) при моментах i М f, що д!ють в одному напрямку
Л//
М?+М? (10.11)
Формула (10.11) застосовна при Нс> d i Ht> d, тобто в переважнш быь-
шост! практичних випадюв розрахунку фундамент!в опор контактно!' мереж!; в
шших випадках:
М^(1+^2-)
’ I
нс Ht (10.12)
б) при моментах i М f, що д!ють у протилежних напрямках при
<М( , розрахунок проводиться ильки на д!ю моменту Aff при yci = 2, якщо
Мс >М?, розрахунок проводять ильки на д!ю моменту при = 0,52. j
Тут ! Нс - вщповщно розрахунковий момент i плече Нс ильки
постшного навантаження, що входить у розрахункову комбшащю, М (t
ж, ильки тимчасового навантаження; d - розрахункова глибина фундаменту
(10.22); уо - вщстань вщ розрахунково! поверхш грунту до oci повороту фунда-
менту при дп на нього розрахунково! комбшацп навантажень (10.25).
10.21 В якосп умовного фундаменту приймають призматичний фунда-
мент прямокутного поперечного nepepisy (без лежгив або з лежнями), закопа-
ний на горизонтальнш площадщ, при в!дсутносп в безиосередьий близькосП
зал!знично! коли i при навангаженн!, у якому частка поспйно'! становить 35%
(^ = 0,35). Таким чином, для умовного фундаменту:
Ус/ — У со — Усу — Усс ~ Усг ~ Ус1 ~ 1
Розм1ри поперечного nepepisy умовного фундаменту приймають за табл. 10.5.
10.22 Умовний фундамент мае розм!ри:
bf - розм1р поперечного nepepiay в напрямку, перпендикулярному площи-
Hi дп навантаження;
а/ - розм1р поперечного перерву в напрямку, паралельному площиш дп
навантаження.
За розрахункову глибину d приймають вщстань В1д розрахунково! повер-
хш грунту (10.5) до шдошви фундаменту. При пальовому фундамент!, що мае
загострення, змшююче ширину bf, за розрахункову глибину d приймають вщ-
стань вщ розрахунково! поверхш грунту до середини загострення.
10.23 Значения Mf розрахунково! несучо! спроможносН фундаменту по
грунту на дно моменту, кр!м формули (10.8) може бути визначене також з на-
ступного виразу
Ц= ТМ„ (10.13)
де ycg - узагальнений коефщ!ент умов роботи.
ycg = Ус/УсуУссУсг- (10.14)
Значения коефщ!ента ycg можна приймати за табл. 10.6.
Таблиця 10.5
Форма попереч- ного перерву фундаменту Розм!ри с эундаменту
дшеного г умовного
Прямокутна або коробчаста — 1 1
I — Т м ! LT
i 1 Of ' %
1 af i ।
Кругла або кьть- Цева . C/LCu ДДЛ t — ' I i । [ L
Двотаврова — —L— < Vf» . | bf 1 i • — i -
Кшецъ таблиш 10.5
Форма попереч- ного nepepisy фундаменту Розм1ри ( эундаменту
дшсного умовного
Трипроменева ГУ bf \\ [ — —’— • 1 i— « 1 i Of ..ь," I_
bf, af- розм!ри поперечного nepepisy.
Таблиця 10.6
Положения фундаменту й напрямок дп навантаження Тип фундаменту
Закопаний Забитий (пальовий)
круглий, юльцевий i трипро- меневий прямоку- тний i коробча- стий двотавровий юльцевий з вщкритим нижшм юнцем i трипроме- невий коробчастий з вщкритим i юльцевий i3 закритим нижшм юнцем прямокут- ний, двотав- ровий, коробчастий i3 закритим юнцем
1 2 3 4 5 6 7
У Bcix випадках при роз- ташуванш фундаменту за кюветом або при вщсташ вщ oci найближчо!' коли до найближчо'1 гран! фу- ндаменту бшьше 4 м, або при момент!, що д!е уз- довж КОЛП 0,8 0,9 1,0 0,9 1,0 1,1
При момент!, що д!е по- перек коли, i вщсташ вщ oci найближчо!' кол!!’ до найближчо'1 гран! фунда- менту до 4 м 0,9 1,0 1,1 1,0 1,1 1,2 |
При момент!, що д!е в сторону коли, i вщсташ вщ oci найближчо!' кол!!' до передньо! гран! фун- даменту до 3,2 м 1,0 1,1 1,2 1,1 1,2 1,3
Примггка I. Для фундаменпв, розташованих поза зоною коливань грунту вщ
поТзд1в, що проходить, значения коефщ!ент!в, наведених у таблиц!, слщ дшити на 0,9.
Примггка 2. Значения коефщктгпв у таблиц! наведен! для фундаменпв без ле-
жшв. Для фундаменпв з лежнями значения ycg приймають !з колонки 3, незалежно вщ
форми поперечного перер!зу фундаменту.
С *
10.24 Значения Nf розрахунково! несучо!' спроможносп фундаменту в
грунт! проти просщання на дно вертикально!' сили для фундаменпв, що зако-
пуються, визначають за формулою:
Nf = kg (lcVpdTg + ОуАД,
(10.15)
де kg - коефщ!ент однорщносп, що враховуе можливу вщмшшсть фактичних
характеристик грунту вщ гх нормативних значень, прийнятих р!вними 0,7;
Af- площа шдошви фундаменту;
р - периметр поперечного псрергзу фундаменту; для фундаменту таврового,
двотаврового або трипроменевого перер!з!в периметр визначають по
контурах, показаних на рис. 10.3 жирними л!шями;
Tg - граничне значения питомого опору тертя грунту по вертикальней повер-
хш фундаменту.
Якщо фундамент опираеться на плиту, укладену на грунт, за А/ прийма-
ють площу плити в план!. Значения су у формул! (10.15) приймають за табл. 10.7,
т„ = 10 кН/м2.
О
а)
Рис. 10.3 Розрахунковий периметр фундаменпв:
а) - таврового; б) - двотаврового;
в) - трипроменевого перер!зу
Перев!рку закршлення пальових фундаментов у грунт! проти просщання
за формулою (10.15), як правило, проводите не потр!бно, а тому значения роз-
рахунково! несучо! спроможност! фундаменту на д!ю вертикальних сил для
таких фундаментов не визначають. В окремих випадках (при великш вертика-
льны сил! i слабких грунтах) значения /V/знаходять за формулою:
Ду kg Suc
(10.16)
де SlltC визначають за формулою (10.69).
Таблиця 10.7
Грунт кН/м3 Q, м О/, кН/м2
Шеки крупы i середньо! крупност!, глини, суглинки i сушски тверд! 140 0,35 400
Шеки др!бы, глини, суглинки i сушски тугопластичы 105 0,30 300
Шеки пилуват!, глини, суглинки i сушски м’яко пластины 80 0,25 200
Шщаы i глинист! з дом!шкою рослинних залишюв, затор- фоваы, що злежалися в основ! земляного полотна 50 0,20 100
Визначення АГ для умовного фундаменту
10.25 Розрахункова схема умовного фундаменту без лежшв, розташова-
ного в однородному за несучою спроможшстю шар! грунту, прийнята для виз-
начення Лг, зображена на рис. 10 4.
На фундамент д!ють:
а) горизонтальна сила F = NflH, що д!е на висот! Н вщ розрахунково! по-
верхш грунту;
б) вертикальна сила №, прийнята р!вною розрахунковш вертикальны си-
л! Д^ (що включае вагу фундаменту), тобто N° = Ny
в) напруження о, тиску грунту на передню грань фундаменту (на даляшц
вщ у = 0 до у = уо) i на задню грань фундаменту (на дыянц! вщ у = у0 до у = d),
величина яких у кожны точц! цих граней прямо пропорщйна глибин! у розта-
шування ще! точки вщ розрахунково! поверхш грунту
Rgy
(10.17)
де Rg - коеф!ц!ент пропорцшност!, що представляе собою розрахунковий onip
грунту на глибиш у = 1 в умовах просторового завдання (при ширин!
фундаменту, р!внш by); Г
bf - розм!р поперечного перер!зу фундаменту в напрямку, перпендикуляр-
ному площин! дп навантаження;
г) нормальне напруження кьъь тиску грунту на дшянку пщошви фунда-
менту аь.
Вщстань вщ розрахунково! поверхш грунту до oci повороту фундаменту
позначена через уо, ексцентриситет сили тиску грунту на шдошву фундаменту -
через е.
10.26 Значения коефщюнта пропорцшност! Rg, кН/м2, що характеризуе
змшу тиску !з глибиною при bf> 0,3 м, визначаеться за формулою
Rg = kgRu(bf+Cf), (10.18)
а при bf< 0,3 м - по формул!
°’3 (10.19)
де Ru - коеф!ц!ент пропорцшност! (кН/м3), що представляе собою граничний
(нормативний) onip грунту на глибиш у = 1 в умовах плоско! задач!
(при ширин! фундаменту, р!внш bf= 1);
Cf- характеристика грунту, м, що враховуе просторову роботу фундаменту.
10.27 Значения характеристик грунт!в Ru ! С/, що приймаються при розра-
хунку одиночних фундаменпв, а також значения Gy для фундаменпв, що зако-
пуються, наведен! в табл. 10.7. Ц! значения передбачають пошарове ущшьнення
грунту засипки котловану (викопаних вручну, буровою машиною або шшим
способом) до пцльносп оточуючого грунту.
Найменування грунту встановлюють за крупшстю частинок (для шск!в),
по числу пластичност! i його природною волопстю (для сушск!в, суглишав i
глини) вщповщно до класиф!кацп грунпв, наведено! в ГОСТ 25100.
Рис. 10.4 Розрахункова схема умовного призматичного фундаменту
10.28 Розрахункова несуча спроможшсть умовного фундаменту з
лежнями, розташованого в трьох шарах грунту, що розргзняються за несучою
спроможшстю (рис. 10.5), визначають за наступними формулами:
а) коли вюь повороту фундаменту розташована в першому верхньому
niapi:
Л1”-Nde + Ptdt-Pddd
ад3 2Д । *3(^2-4), 42
3 3 1 R}H 2R} 2R} 2
(10.20)
б) коли Bicb повороту фундаменту розташована в другому (середньому)
0 — Nde + Ptdt ~Pddd+
I I Cl Cl /->
_R2(df+d32) 2
MQ-{Pt-Pd)H R}d2) R3(d2-d2) t d2 +d%\
2R2 2R2
(10.21)
2
в) коли в1сь повороту фундаменту розташована в третьему (нижньому)
шарп
MQ - Nde + Ptdt - Pddd +^-+R^d2 =
1 1 d d 3 3
/?3(Jj3+J23) 2r [м^-(^-Р^Н Rtf) R2(dl-dl) + d^+dl
3 3 3 R3H 2R3 2R3 2
(10.22)
де d\ i J2 - вщстань вц розрахунково!' поверхш грунту до шдошви вщповщно
першого (верхнього) i другого (середнього) шару;
Rt \ Rd - розрахунковий onip вщповщно верхнього i нижнього лежшв дп го-
ризонтального навантаження (див. 10.33);
Ri, R2 i R3- значения коефщкнпв пропорцийHocri, яга характеризують змшу
тиску грунту is глибиною, що визначаються за формулами (10.18) або
(10.19), вщповщно для першого (верхнього), другого (середнього) i
третього (нижнього) шару;
dt '\dd- глибина розташування вщ розрахунково!' поверхш грунту вщповщно
верхнього й нижнього лежшв.
Р1вняння (10.20), (10.21) i (10.22) вир!шують шляхом послщовних набли-
жень. При наявносп одного лише верхнього лежня у формули шдставляють
значения Pd = 0, а при наявносп одного лише нижнього - Pt = 0.
10.29 Формула (10.20) застосовна при виконанш умови
dt<yQ<d\,
де у0 - глибина розташування oci повороту фундаменту, що визначаеться за фор-
мулою:
M°-(P,-PJH
RXH
, P22(J22-4) । P3(J2-J2) [ J2
2P, 2RX 2 '
(10.24)
Рис. 10.5 Розрахункова схема фундаменту з лежнями:
1 - фактична поверхня грунту; 2 - розрахункова поверхня грунту; 3 - границя верхнього й
середнього niapie грунту; 4 - границя середнього й нижнього uiapiB грунту.
Невиконання нер!вност! (10.23), тобто при у0> d\, свщчить про те, що вкь
повороту фундаменту розташована в межах другого (середнього) шару i фун-
дамент слщ розраховувати за формулою (10.21).
10.30 Формула (10.21) застосовна при виконанш умови
d\ < уо d2,
(10.25)
де уо визначагться за формулою
7?i<7]2 + 7?3(J2-J22) + df+dj
R2H 2R2 2R2 2
(10.26)
Невиконання нер!вносп (10.25), тобто приу0 > d2, свщчить про те, що вюь
повороту фундаменту розташована в межах третьего (нижнього) шару i фунда-
мент слщ розраховувати за формулою (10.22). I
10.31 Формула (10.22) застосовна при виконанш умови:
d2<y0<d,
(10.27)
де уо - визначають за формулою:
° V W 2R3 2R3 2 • (102*
10.32 Коли фундамент перебувае у двох шарах Грунту, що розр!зняються
за несучою спроможшстю, розрахунок виконують за формулами (10.20),
(10.21), (10.23)-(10.26), у яких слщ приймати R3 = R2, a d2 = d.
10.33 Розрахунков! опори лежшв Pt i Pd визначають за формулами:
Pt=Rtd't(lt-bf)-,
Pd=Rdd'd(ld-bfy
(10.29)
(10.30)
де Rt i Rd- значения коеф!щ€нт!в пропорцшност!, що визначаються постанов-
кою вщповщно bt i bd зам!сть Zyy формули (10.18) i (10.19);
довжини вщповщно верхнього й нижнього лежшв;
bt i bd- ширина вщповщно верхнього й нижнього лежшв;
bf - ширина опори в Micni встановлення вщповщно верхнього й нижнього
лежшв;
d't i dd - глибина розташування робочо'Г гран! вщповщно верхнього й ниж-
нього лежшв (вщ фактично! поверхш грунту).
10.34 При розрахунку фундаменту без лежшв, що перебувае в однорщно-
му шар! й з однаковою несучою спроможшстю, яка характеризуеться по всш
глибиш d коеф!щентом пропорцшност! Rs (п. 10.25), у формулах (10.20), (10.21)
i (10.22) слщ приймати d\ = d2 = d i R\ = R2 = R3 = Rg, a Pt = Pd = 0.
У цьому випадку розрахунок умовного фундаменту виконують за форму-
лою
-(M°-Nde) =
g
d3 21 М
(10.31)
Н 2
ДеУо - визначаеться за формулою
(10.32)
е - эксцентриситет сили тиску грунту по шдошв! фундаменту.
Для закопаних фундамент)в при — > 2,5, а також для пальових фунда-
af
мен пв е = 0,4ау.
d
Для закопаних фундаменпв при < 2,5 ексцентриситет е визначають
за формулою
kgGfbf
(10.33)
Тут - розм1р поперечного nepepisy фундаменту уздовж напрямку дп наван-
таження;
bf - розм1р поперечного nepepisy фундаменту в напрямку, перпендикуляр-
ному площиш дп навантаження;
kg i Оу- ri ж значения, що у формул! 10.15 (див. 10.24).
Коли фундамент yropi об’еднаний i3 плитою-ростверком, що опираеться
шдошвою на грунт (рис. 10.6), тиск грунту на шдошву фундаменту не врахову-
ють, а враховують пльки тиск грунту по пщошв! ростверку. При цьому ексцент-
риситет у р1внод1ючо’1 тиску грунту по тдошв! ростверку буде дор!внювати
1 4Nd
—аг--------
2 Зк a fb
О J
(10.34)
де аг - розм1р пщошви ростверку в напрямку уздовж дп навантаження;
Ьг - те ж, перпендикулярно дп навантаження. J
10.35 При Н > 0,75d при визначенн! Л/° замють р!вняння (10.31) способом
послщовних наближень можна використовувати наступну наближену формулу
A/° = (0,lflgd3 + Уе)п,
(10.35)
де Т| - коефодент, що враховуе вплив плеча Н на величину моменту, що прий-
маеться за графиком, приведеним на рис. 10.7 в залежност! вщ вщношен-
Н
ня —.
d
10.36 Клинопод!бш фундамента при дп навантаження уздовж колй’ з ура-
хуванням нахилу граней у шдземшй частию розраховують за методикою, при-
веденею в додатку Ж. 1
Визначення несучо!* спроможносп фундаменту при навантаженш,
одночасно дпочому в дектлькох площинах
10.37 Значения М& розрахунково! несучо! спроможност! фундаменту по
грунту на д!ю моменту вщносно oci z при одночаснш дп моменту також вщнос-
но oci х обчислюють за формулою
м।--------------’
' MzMf* (10.36)
де MfZ - значения розрахунково! несучо! спроможносп фундаменту по грунту на
Д1ю моменту (п. 10.13) при навантаженш, р!внод!юча яко! розташована
в площиш ху, i плеч! горизонтально! сили, р!вному Ну, М& - значения
розрахунково! несучо! спроможносп фундаменту по Грунту на д!ю мо-
менту (10.13) при навантаженш, р!внод!юча якого розташована в пло-
щиш yz, i плеч! горизонтально! сили, р!вному Нг.
10.38 Значения Mf: i Mfx визначають за формулами, наведеними вище, для
випадюв, коли навантаження д!е в одшй вертикальны площиш симетрп фунда-
менту. При визначенн! кожного з них враховують повне значения вертикально!
сили Л^.
10.39 При заданому значенш розрахунково! несучо! спроможносп фун-
даменту по грунту на д!ю моменту в одшй площиш, наприклад моменту в
площиш ху, значения несучо! розрахунково! спроможносп фундаменту по гру-
нту i площиш yz визначають за формулою
(10.37)
Значения N/ розрахунково! несучо! спроможносп фундаменту по грунту
на д!ю вертикально! сили обчислюють вщповщно до 10.24.
Рис. 10.6 Розрахункова схема фундаменту з ростверком:
1 - фундамент; 2 - ростверк; 3 - епюри тиску Грунту на шдошв! ростверку
Рис. 10.7 Визначення коефщ!ента Т|, що враховуе вплив плеча Н на величину
моменту
Визначення внутр1шшх зусиль у перер!зах призматичних фундаменте
10.40 Поздовжню силу в поперечних nepepisax фундаменту (по всш його
довжиш) приймають р!вною вертикальшй сил! w . Згинальний момент, що д!е в
поперечних nepepisax фундаменту без лежшв на глибиш у вщ розрахунково!
поверхш грунту, вщ прикладено! на висот! Н горизонтально! сили F може бути
визначений за формулою:
3H+2d
,4
де
б/(4Я +3J)
2(3# + 2d) ’
(10.38)
(10.39)
Найбшьше значения згинального моменту Мтах, що д!е в поперечних пе-
pepiaax фундаменту, обчислюють за формулою (10.38) при у = yh де у\ визна-
чаеться р!внянням
3 3 2 л
I - - У о У] +------= °-
2 01 4(3#+ 2J)
(10.40)
Значения глибинуо iyi наведен! в табл. 10.8.
Епюра згинальних момент!в Му, побудована з використанням формули
(10.38), i показана на рис. 10.8, а.
Таблиця 10.8
Глибина d, м Висота прикладання горизонтально! сили Н, м
-1,0 -0,5 0 0,5 1,0 2,0 5,0 10,0 20,0 -
Глибинауо
2,0 - 1,60 1,48 1,45 1,43 1,40 1,37 1,35 1,34 1,33
2,5 2,19 1,97 1,85 1,83 1,80 1,76 1,72 1,70 1,68 1,67
3,0 2,49 2,34 2,23 2,20 2,17 2,12 2,07 2,04 2,02 2,00
3,5 2,84 2,71 2,60 2,58 2,54 2,49 2,42 2,39 2,37 2,33
4,0 3,20 3,08 2,98 2,94 2,91 2,86 2,79 2,74 2,71 2,67
4,5 3,57 3,44 3,35 3,32 3,28 3,22 3,14 3,08 3,05 3,00
5,0 3,93 3,82 3,73 3,70 3,65 3,60 3,50 3,44 3,40 3,33
Глибина Vi
2,0 - 1,11 0,84 0,70 0,61 0,50 0,35 0,26 0,18 0,00
2,5 1,83 1,30 1,05 0,90 0,80 0,67 0,48 0,36 0,26 0,00
3,0 1,92 1,50 1,26 1,10 1,00 0,85 0,62 0,47 0,36 0,00
3,5 2,03 1,69 1,47 1,32 1,20 1,03 0,77 0,58 0,42 0,00
L 4’° 2,23 1,91 1,69 1,52 1,40 1,22 0,93 0,70 0,51 0,00
_ 4,5 2,46 2,11 1,90 1,73 1,60 1,41 1,09 0,83 0,61 0,00
5,0 2,60 2,26 2,11 1,94 1,81 1,61 1,25 0,97 0,72 0,00
10.41 Поперечна сила Qy. що д!е в поперечному nepepiai фундаменту без
лежшв на глибиш у вщ розрахунково!' поверхш грунту, вщ прикладено! на ви-
соп Н горизонтально!' сили, може бути визначена за формулою
ВБН В 2.3-3-2009
ВБН В 2.3-3-2009
2(3# + 2 J)
J4
(Зу0-2у)у2
(10.41)
Найбыьше значения поперечно!" сили (2тах, що д!е на глибиш уо, визнача-
ють за формулою
Стах
(4Я + ЗЛ)3
4rZ(3# + 2d)2
Епюра поперечних сил Qy побудована з використанням формули (10.41) i
показана на рис. 10.8.
Рис. 10.8 Епюра зусиль у поперечних перер!зах призматичного фундаменту та
тиск!в грунту по його б!чшй поверхш:
а) — згинальних моменпв Му, б) — поперечних сил Qy, в) — тиск!в грунту ду.
(10.42)
10.42 1нтенсившсть тиску грунту qy, що д!е по oinnin поверхш фундамен-
ту без лежшв на глибиш у вщ розрахунково!" поверхш грунту, може бути визна-
чена по формул!
12F(3#+2J)
bfd4
(Уо-У)У-
(10.43)
Значения !нтенсивносп тиску грунту, що д!е на глибиш або d, вщпо-
вщно визначають за формулами:
3F(4# + 3<7)2
4bfd\3H+2d)
(10.44, a)
_6F(2H + d)
bfd2
(10.44, 6)
Епюра тиску грунту qy> побудована з використанням формули (10.43), по-
казана на рис. 10.8. На цей тиск Грунту розраховують, наприклад, полки двотавр-
рових (або коробчастих) фундаменпв (рис. 10.9); полки трипроменевих
фундаменпв розраховують на тиск грунту, р!вний t/vcosa (рис. 10.9).
Рис. 10.9 1нтенсившсть тиску грунту на полки фундаменту:
а) - двотаврового; б) - трипроменевого
10.43 При величин! горизонтально!" сили F = 0 (тобто при ди на фунда-
мент чистого моменту) у формулах (10.38), (10.41)-(10.44) приймають наступи!
2
значения: глибина^о = , глибинау] — 0. а добуток FH = М.
10.44 Лежи! розраховують на тиск грунту, вщнесений до одинищ довжи-
ни лежня, р!вний:
Для верхнього лежня
ДЛЯ нижнього
де
qd = ~гг л Syo-ddWd’
(3yQAg-2Bg)
I4НВ +ЗС
У°~ 2 3HAg + 2Bg ’
Ag = bf d2 + (Z, - bf }b2 + (ld - bf )b2d;
Bg = bf d3 + (I, - bf )b3 + (ld - bf )b3d;
Cg = bf d4 + (lt - bf )b4 + (ld - bf )bd.
(10.46)
(10.47)
(10.48)
(10.49)
(10.50)
Тут lt; bt; Id i bd мають ri ж значения, що i у 10.33.
При наявносп т!льки одного верхнього лежня у формулах (10.45)-(10.50)
значения (ld~bf) = 0; при наявносп пльки нижнього лежня в цих же формулах
значения (lt-bf) = 0.
Розрахунок схщчастих фундаментов
Визначення несучо!' спроможносп фундаменту
10.45 Значения Mf розрахунково!' несучо! спроможносп заданого фунда-
менту по грунту на д!ю моменту при навантаженш, р!внодпоча якого розташо-
вана в однш вертикально площин! симетрп фундаменту, обчислюють за
формулою
Mf=M°ycvycoycl + N e + Gwf Gwf (1 -ycvycoycl),
! + >
(10.51)
де Л/ - значения розрахунково!' несучо!' спроможносп умовного фундаменту по
грунту на дно моменту (10.51);
М - вертикально навантаження, включаючи масу фундаменту i грунту на
його уступах, обмежену вертикальними площинами, що проходять че-
рез зовшшш гран! нижнього уступу;
Gw - вага клина грунту з боку задньо! гран! фундаменту (рис. 10.10), обме-
жена похилими гранями обелюка (за умови установления фундаменту
на площадщ);
GM.’- вага частини клина грунту з боку задньо‘1 гран! фундаменту (див.
рис. 10.10), що вщтинаеться укосом земляного полотна (за умови вста-
новлення фундаменту на укос!); f i f - вщстань вщ oci фундаменту до
центра ваги вщповщно клина грунту Gw i G„';
усо - коефщ!ент умов роботи, що враховуе вплив контуру поверхш грунту i
м!сця встановлення фундаменту (10.16);
ycv - коефщ!ент умов роботи, що враховуе вплив в!брацп (коливань) грунту
б!ля фундаменту вщ по!‘зд!в, що проходять (10.47);
yci - коефщ!ент умов роботи, що враховуе частку постшного навантаження в
сумарному (10.20).
Рис. 10.10 Схема розподиту маси грунту на уступах схщчастого фундаменту:
а) - на площадщ; б) - на укос1
В якост! умовного фундаменту приймають фундамент заданих розм!р!в,
закопаний на горизонтальны площадщ, при вщсутност! в безпосереднш близь-
кост! зал!знично'1 коли i при навантаженш, у якому частка постшноТ становить
35% £ = 0,35).
Таким чином, для умовного фундаменту
Усо — Усу Ус1 — 1 •
10.46 При визначенш величини Gw i G'w тангенс кута нахилу граней клина
грунту до вертикал! приймають р!вним v (10.81).
10.47 Значения коеф!щента ycv при наявност! коливань грунту бшя фун-
даменту вщ ПО13Д1В, що проходять приймають р!вним 0,95, а при вщсутност!
коливань уС1, = 1.
10.48 Значения розрахунково! несучо! спроможносп фундаменту по
грунту на Д1ю моменту, що враховуе одночасну д!ю навантаження в площинах
ху та yz, визначають вщповщно до 10.38.
10.49 Значения Nf розрахунково! несучо! спроможносп фундаменту по
грунту на дпо вертикально! сили обчислюють за формулою
Nf-kg CfAf,
(10.52)
тут kg’, а/ Af-ri ж значения, що у формул! (10.15) (див. 10.24).
Визначення для схщчастого фундаменту
10.50 Розрахункова схема умовного схщчастого фундаменту, прийнята
для визначення ЛГ, наведена на рис. 10.11. У схем! прийнят! наступи! позна-
чення:
п - загальне число дшянок фундаменту, що розр!зняються шириною в
напрямку, перпендикулярному площиш дп навантаження;
i - номер дшянки, у межах яко! розташована в!сь повороту фундаменту;
dy, d2; ...; dk; dn - вщсташ вщ розрахунково! поверхш грунту до нижньо!
меж! 1-!, 2-!, k-i, n-i дшянок вщповщно;
by, by, ...; by,bn - ширина 1-1, 2-!, k-i й n-i дшянок вщповщно в напрямку,
перпендикулярному площиш дп навантаження;
af - розм!р пщошви фундаменту в напрямку, паралельному площиш дп
навантаження;
Ry, Ry, ...; Rk, Rn - значения коеф!ц!ент!в пропорцшност! Rk (див. 10.53)
для 1 -!, 2-!, k-i й n-i дшянок вщповщно;
F] - р!внод!юча тиску грунту на передш гран! фундаменту, розташован!
вище i-i дшянки;
F2 - р!внод!юча тиску грунту на задш гран! фундаменту, розташоваш
нижче i-z дшянки; 1
i а2 - плеч! вщповщно сил F\ i F2 вщносно точки 0 (перетин вертикаль-
но! oci фундаменту з розрахунковою поверхнею грунту).
При нумерацп дшянок окремим номером позначаеться по висот! фунда-
менту кожна дшянка, що мае однакову ширину незалежно вщ того, чи змшю-
еться в межах ще! дшянки розм!р горизонтального поперечного перерезу
фундаменту в напрямку, паралельному площиш дп навантаження.
10.51 Розрахунок умовного фундаменту на навантаження, що дк: в одшй
з вертикальних площин його симетрп, виконують за формулою
±(М°-N‘e-GJ +G',f'+ Рл-Р2а2) =
d'+dL 2 M° + (F2—Fi)H । J,2+<i
3 3 RtH 2
(10.53)
10.52 Значения е; F\, F2, F2a2, що входять у р!вняння (10.53), визна-
чають за формулами
1 А='“1 ? 7
/г1=т Е ЯИ^2-<£,);
2 А=1
1 к=п о 7
л. Е я,у2-</2ч);
2 k=i-l
гл = |‘z‘ Rk{d3t - </’_>);
3 k=\
1 Q *2
F2a2=- E Rt(d3-d3t_,).
J k=i-\
(10.54)
9
(10.55)
(10.56)
(10.57)
(10.58)
При к = 1 значения d^-i - 0.
10.53 Значения коеф1щент1в пропорцшност!, що входять у р!вняння
(10.53) i (10.55)-(10.58), визначають за формулою
Рк — kgPu^bkPCj)
(10.59)
Рис. 10.11 Розрахункова схема схщчастого фундаменту:
1 - розрахункова поверхня грунту; 2 - в!сь повороту фундаменту
10.54 Значения характеристик грунпв Ru; Cf i О/ при розрахунку схщчас-
тих фундаменпв приймають за табл. 10.7. ]
10.55 Р1вняння (10.53) вирппують шляхом послщовних наближень. Роз-
рахунок виконують у наступному порядку:
а) припускають про те у межах яко!' дитянки розташована точка повороту
фундаменту, тобто яку дитянку слщ вважати i-ою;
б) за формулою (10.53) при значенш i визначають м , яка повинна задо-
вольняти умов!
d
(10.60)
в) якщо умова (10.60) не виконуеться, то, виходить, що дитянка була виб-
рана пев i pi ю. За i-y у цьому випадку слщ прийняти !ншу дшянку й розрахунок
повторите.
При цьому у випадку невиконання л!во! нер!вност! умови (10.60) рекоме-
ндуеться за i-y прийняти д!лянку, розташовану б!лып вище, а у випадку невико-
нання право! HepiBHOcri - бгпып нижче.
10.56 OpieHTOBHO в якост! i-i дыянки можна приймати ту, у межах яко!
розташована точка повороту фундаменту при плеч! горизонтально! сили Н =
У цьому випадку шукана i-а дглянка може бути визначена як задовольняюча
нер!вностям
Fz - 2F, > 0; Fj; - 2F, - Я, (d2 - d?,) < 0,
(10.61)
де Fs - повна площа епюри ок/?к горизонтального тиску грунту на фундамент
(на його передш й задш гран!)
1 к л о
2 к=\
(10.62)
10.57 Вщстань у0 вщ розрахунково! поверхш грунту до oci повороту фун-
даменту може бути визначена за формулою
^2+4i
(10.63)
Розрахунок групових фундамента на вертикальних палях
Визначення розрахунково!' несучо!* спроможносп фундаменту при на-
вантаженш, Д1ючому в одшй вертикальшй площиш симетрп
10.58 Значения Mf розрахунково!' несучо! спроможносп групового пальо-
вого фундаменту по грунту (рис. 10.12) на д!ю моменту дор!внюе
менипй з величин, визначених за формулами:
.2
ис С
(10.64)
ис С
NJ
Zz2
zt
(10.65)
(10.66)
(10.67)
М
Мjx ^uticv^t
М
N
П
п
N
П
с
2
де Sut - граничний onip одше! розтягнуто! nani (10.59);
Suc - те ж стиснуто!' (10.59);
- розрахункове вертикально навантаження, що Д1С на фундамент (вклю-
чаючи масу плити ростверку й паль);
пр - число паль у фундамент!;
х, z - вщсташ вщ головних осей плану до oci кожно! nani;
xt, zt - вщсташ вщ головних осей плану паль до oci найбшыи вщдалено! роз-
тягнуто!' nani:
хс, zc - те ж стиснуто!';
kt - коефщент однорщносп, що враховуе можливу вщмшшсть фактичних ха-
рактеристик грунту вщ нормативних значень для розтягнуто'! пал! (п. 10.65);
кс - те ж стиснуто'! (10.65);
уо, - коеф!щент умов роботи (див. 10.19);
ус3 - коефодент умов роботи, що враховуе умовшсть розрахунково! схеми
фундаменту, по якш передбачаеться шаршрне прикршлення гол!в паль
до опори або плити ростверку (10.66);
?с4- - коефщ!ент умов роботи. що враховуе р!зну шддатливкть ряд!в стисну-
тих i розтягнутих паль, розташованих паралельно ос! z (10.67);
Yc4.y - те ж ряд!в паль, розташованих паралельно ос! .г (10.67).
Формули (10.64) i (10.66) вщповщають випадку, коли граничний стан фу-
ндаменту наступае в результат! вичерпання несучо!' спроможност! розтягнуто!
пал!, а формули (10.65) i (10.67) - стиснуто!'.
Рис. 10.12 Схема групового пальового фундаменту:
1 - палг, 2 - р!вень низу конструкцп опори або шдошви плити ростверку
10.59 Значения граничних onopie Sut i Suc для забивних паль
pH ър,
(10.68)
(10.69)
де i lc - розрахунков! довжини вщповщно розтягнуто! й стиснуто! паль;
Рр - периметр поперечного перер!зу пал!; при палях таврового й двотаврово-
го перер!з!в периметр визначають по контурах, показаних на рис. 10.3
жирними л1Н1ями;
- граничш значения питомого опору тертю грунту по б!чнш поверхш пал!;
Ор - граничне значения тиску грунту по основ! пал!;
Ар - площа поперечного перер!зу пал!.
Для паль юльцевого перер!зу, що заглиблюються з вщкритим нижшм ю-
нцем, площу Ар визначають, як для паль сущльного перер!зу.
10.60 Довжину Z, (або /<) пал! в грунт! приймають р!вною вщсташ (по вер-
тикальны oci пал!) вщ поверхш грунту (а при верхньому насипному неущыьне-
ному шар!, наприклад, шщаного баласту, шлаюв, - вщ нижньоТ поверхш цього
шару) або при наявност! ростверку !з плитою, заглибленою у Грунт, - вщ ni-
дошви плити до початку загострення нижнього кшця пал!, а при вщсутност!
вютря - до пщошви паль Довжина lt розтягнутих паль не повинна бути менше
4 м. Вщстань м!ж палями слщ приймати не менше двох д!аметр!в (розм!р1в по-
перечного перер!зу) паль.
10.61 При розрахунку пальового фундаменту в залежност! вщ глибини
паль у грунт! значения приймають за графпсом (рис. 10.13), а значения тр - за
граф!ком (рис. 10.14).
Рис. 10.13 Значения для пальового фундаменту:
1 - гравелист! i крути теки, тверд! сутски, суглинки i глини; 2 - теки середньоТ крупносп;
3 - др!бн! теки i тугопластичш сутски, суглинки i глини; 4 - пилуват! теки i
м’якопластичн! сутски, суглинки i глини; 5 - плиннопластичн! сутски, суглинки i глини.
Рис. 10.14 Значения для пальового фундаменту:
1 - гравелист!, велик! i середньо! крупносп (забивания без тдмиву) теки, тверд! сушски, суглинки и
глини; 2 - др!бн! i пилуват! (забивания без тдмиву) шски, тугопластичш сушски, суглинки i глини,
3 - гравелист!, велик! i середньо! крупносп (забивания з шдмивом) теки; 4 - м’якопластичн! сушски
суглинки й глини; 5 - др!бн! й пилуват! (забивания з шдмивом) шски; 6 - плиннопластичн! сушски,
суглинки i глини; 7 - мули.
10.62 Для паль, заглиблених в!браторами, значения тр помножують на
коефщ!снт «1 р!вний:
Для nicxiB...................1,1
Для сушсюв...................0,9
Для суглинюв.................0,8
Для глин.....................0,7
Для забитих паль коефвдент «1 = 1.
10.63 Для паль, заглиблених в направляюч! свердловини, утвореш бурш-
ням або трубою, що заглиблюються в!брозаглиблювачем, з виГмкою грунту,
значения тр помножують на коефпцент «2, прийнятий за граф! ком (рис. 10.15) в
залежност! вщ bi д ношения AhIAp, де Ah - площа поперечного перер!зу свердло-
вини.
При врахуванш коефщ!ента «2 приймають коеф!щент «1 = 1.
Рис. 10.15 Визначення значения коеф!щента «2
10.64 Для паль, заглиблених в направляюч! свердловини, утвореш тру-
бою !з закритим кшцем (без вшмки Грунту), приймають коефщйнт «2 = 1.
При цьому значения тр помножують на коеф!щент «], значения якого на-
веден! в 10.62.
10.65 Значения коеф!ц!ент!в однорщност! kt i kc приймають kt = 0,5;
^ = 0,7.
10.66 Значения коеф!ц!ент!в умов робота ус3 приймають р!вними:
при прикр!пленш гол!в паль до опори або плити ростверку болтами ус3 = 1;
при закладенш гол!в паль у плиту ростверку, не заглиблену в грунт, ус3 = 1,2;
при закладенш гол!в паль у плиту ростверку, заглиблену в грунт, ус3 = 1,4.
Ю.67 Значения коефщ!ент!в умов робота yc4z або ус4х наведен! в табл. 10.9.
ВБН В 2.3-3-2009
Таблиця 10.9
Число ряд!в паль фундаменту, розташо- ваних у площинах, перпендикулярних площиш дп навантажень Коефщ!ент умов роботи ус4 при вичерпанш несучо’Г спроможносп пал!
розтягнуто!’ стиснуто!’
2 2,0 1,0
3 1,15 0,9
4 i быьше 1,20 0,8
10.68 Значения Nf розрахунковоГ несучо’Г спроможносп пальового фунда-
менту по грунту на д!ю вертикально!’ сили визначають за формулою
(10.70)
де Suc - визначають по пал! з найменшим опором стисненню.
Визначення розрахунково!’ несучо’Г спроможносп фундаменту при
навантаженш, одночасно дпочому в деюлькох площинах
10.69 Значения МfX розрахунковоГ несучо’Г спроможносп групового па-
льового фундаменту по грунту вщносно oci z при одночаснш дй моменту також
i вщносно oci х !з симетричним вщносно осей х и z розташуванням гол!в паль у
план! дор!внюе меншш з величин, визначених за формулами:
(10.71)
(10.72)
10.70 Значения Мрозрахунково!’ несучо’Г спроможносп групового па-
льового фундаменту по грунту щодо oci х при одночаснш дп моменту також1
щодо oci z !з симетричним щодо осей х и z розташуванням гол!в паль у план!
дор!внюе менпйй з величин, визначених за формулами
М
№
"Р Е?
..d v 2 УсЗТ
! , X^z ус4л
Mdx z^x2
(10.73)
Nd
Sulkc-----
nP
2
d
2
(10.74)
10.71 Значения Nf визначають вщповщно до 10.68.
Розрахунок окремих паль
10.72 KpiM розрахунку групового пальового фундаменту (пп. 10.58-10.71),
повинш бути виконаш розрахунки закршлення в грунт! (проти перекидання) i
мщност! окремих паль фундаменту при дп на кожну з них згинального моменту
Мр, горизонтально!' сили Fp, поздовжньо! розтягуючо!' сили, Nt або стискаючо!'
сили Nc, прикладених на р!вш верху пал! (а при наявност! ростверку - у р!вш
шдошви його плити).
10.73 Розрахунок закршлення в грунт! (проти перекидання) виконують
т!льки для тих паль, у яких вщношення 1р!ар довжини пал! в грунт! до розм!ру п
поперечного перер!зу (у напрямку дй’ сили Fp) менше 8.
Цей розрахунок виконують вщповщно до вказ!вок 10.13-10.43.
При розтягуючш сил! Nt у формулах (10.8)-(10.44) варто пщставляти зна-
чения М е = 0.
10.74 Значения поздовжньо!' розтягуючо!* сили N, або стискаючо!* сили Nc з
горизонтальною силою Fp i згинального моменту Мр, що д!ють на кожну палю
(для фундаменту з одшею вертикальною площиною симетрп при наявност!
плити ростверку) у р!вш пщошви його плити, визначають за формулами
М = Ри [G + <р(х - £)];
(10.75)
Fp — р2^.$ " Рзф,
(10.77)
Л/р = Рз«л - р4<Р-
(10.78)
де as - зм1щення плити ростверку по напрямку горизонтально! oci х (10.75);
сд. - те ж по напрямку вертикально!' oci у (10.75);
ф - кут повороту плити ростверку навколо oci z (10.75);
аг - вщстань Bifl oci плану паль до oci пал!, для яко!' визначають зусилля;
е - Biдстань гид oci плану паль до пружного центра (10.75);
р, - гйдпогиднс зусилля (поздовжня сила, горизонтальна сила або момент) у
голов! пал! при перемщенш плити ростверку на одиницю в напрямку
цього зусилля (10.76).
7.75 Значения перемщень ростверку ay, cs i ф визначають за формулами
as = KXF' + К3<М’ - Me);
G = - фЕ;
Ф = K3F1 + K6(Md- Me),
(10.79)
(10.80)
(10.81)
де К. у формулах (10.79) - (10.81)
Ki=Airw; (10.82)
K3 = -^rav; (10.83)
К4= —;
гсс (10.84)
Кб = Д1Гаа- (10-85)
г г —г
'аа'срср сс(р
пр
аа — 2-Р2’
1
(10.86)
(10.87)
кп э т” 1 Пр
r«xp=XU-E) P1/ + ZO-E) Plc +£р4;
] 1 1
(10.88)
^шр ХРз»
(10.89)
кр тр
^сс 22 Pi/ + X Pic’
। 1
(10.90)
f
Положения пружного центра визначають за формулою
(10.91)
У формулах (10.87)-(10.91) знак X означае шдсумовування по Bcix па-
лях фундаменту, знак X - шдсумовування по Bcix розтягнутих палях фунда-
тР
менту, X - шдсумовування по Bcix стиснутих палях фундаменту.
Кллькють Кр (розтягнутих паль у фундамент!) i тр (стиснутих) визначають
методом послщовних наближень. Для цього, задаючись величинами Кр i тр, виз-
начають за формулою (10.91) величину е. Якщо, шдрахована в такий cnoci6 ве-
личина е, що визначае границю розтягнутих i стиснутих паль фундаменпв,
вщповщае прийнятш у cnpo6i юлькост! розтягнутих i стиснутих паль, то спроба
виявилася правильною. Якщо ця умова не виконуеться, то задаються новими
значениями Кр i тр i розрахунок повторюють.
10.76 Значения величин pi для кожно!' пал! фундаменту обчислюють за
формулами
Plc
о -12Е^
Р2 ,3
Чп
(10.93)
(10.94)
6£/р .
,2 ’
(10.95)
Р Р
т
(10.96)
де Ер - модуль пружност! матер!алу пал!;
Ар - площа поперечного перер!зу пал!;
1Р - момент шерцп поперечного перер!зу пал!;
lt; 1С - розрахункова довжина розтягнуто! або стиснуто!’ пал! при дп’ поздовж-
ньо! сили (10.77);
1т - розрахункова довжина пал! при вигиш (10.77).
10.77 Значения розрахункових довжин паль lt; 1С\ 1т обчислюють за фор-
мулами
(10.97)
(10.98)
(10.99)
де 1ор - в!льна довжина пал! (в!д пщошви плити ростверку до поверхш грунту);
при ростверку, заглибленому у грунт, 10р = 0;
Nt - поздовжне розтягуюче (близьке до розрахункового) навантаження на
палт;
Nc - те ж стискаюче навантаження;
8Z - перем!щення голови розтягнуто! пал! при навантаженш Nt;
5С - те ж стиснуто! пал! при навантаженш Nc;
op - розм!р поперечного перерву пал! в напрямку, паралельному площиш дп
навантаження.
Величини зусиль Nt i Nc i вщповщш !м поздовжш перемпцення гол!в паль
8, i 8( установлюють за результатами статичних випробувань паль на розтягую-
че або стискаюче навантаження.
При вщсутност! таких результаНв випробувань паль значения 8/7V; або
b(/Nc можна приймати приблизно за граф!ком (рис. 10.16) в залежност! в!д гли-
бини заглиблення паль у грунт.
Рис. 10.16 Значения &/N для паль:
1 - розтягнутих; 2 - стиснутих.
10.78 При вщношенш довжини пал! в грунт! до розм!р!в п поперечного
перер!зу lO{Jap < 8 (у напрямку дп навантаження) внутр!шш зусилля в палях на
глибиш у (при розрахунку !хньо! мщност!) визначають вщповщно до вказ!вок
Ю.40-10.43.
При loplcip > 8 розрахунок мщност! ствола пал! виконують по наступних
зусиллях, що д!ють на глибиш у вщ поверхш грунту:
а) поздовжнш сил! розтягнутих паль
у2
^.=^(1-2_);
р (10.100)
б) поздовжнш сил! стиснутих паль
в) згинальному моменту, приблизно визначеного за формулою (10.38), де
приймасться d = 1Р, у тих випадках, коли 1р>15ар, слщ у формул! (10.38) прийма-
ти значения d = 15ар.
10.79 В грунтах, схильних впливу деформащям, обумовленим усадкою i
повзучютю, низ ростверюв розташовують вище поверхш грунту (здиманш
грунта).
Розрахунок роздыьних фундаменпв
10.80 Значения Mf- розрахунковоГ несучоГ спроможносп роздшьного фун-
даменту на дпо моменту по грунту (рис. 10.17) при навантаженш, що дю в пло-
щиш ху, приймають р!вним меншоТ з величин, отриманих за формулами
(10.102)-(10.104): а) за умовою випирання грунту над плитою розтягнутого блоку
М (Sut~ G2t ~ G3t )kg Усу + °’ 9(G2t + G3t
(10.102)
б) за умовою З1м’яття грунту над плитою розтягнутого блоку
t;
(10.103)
в) за опором стиснутого блоку
(10.104)
У формулах (10.102)-(10.104):
Sut - граничний onip розтягнутого блоку (10.81);
Sue - граничний onip стиснутого блоку (10.82);
ycv - коеф!щент умов роботи (див. 10.17);
t - вщстань м!ж центрами кршлення опори до блоюв (див. рис. 10.17);
lh dt, lcidc- розм!ри розтягнутого й стиснутого блоюв (див. рис. 10.17);
Md/H
Рис. 10.17. Схема роздыьного фундаменту:
а) - розтягнутий блок;
б) - стиснутий блок
Gi - сума ваги опори та вертикально! складово! вщ шдвюки;
G2c i G2t - вага вщповщно стиснутого й розтягнутого блокчв;
G^c i G3, - вага грунту над уступами вщповщно стиснутого й розтягнутого
блоюв. При визначенш ваги фундаменту вагу одинищ об’ему його частини.
розташовано! нижче р!вня грунтово! води, знижують на 10 кН/м3 (див. 10.7).
10.81 Значения Sut граничного опору розтягнутого блоку визначають:
а) за умовою випирання грунту над плитою блоку
Sut — 0,(2о, + 2st + 2, 'Ivdj )v + G2t + G2i1;
б) за умовою з!м’яття над плитою блоку
Sllt = 0,6(5,0, - s'a')(uf + 4б?, -12) + G2l;
(10.105)
(10.106)
де at; а\; st‘, s\ - розм!ри (у план!) розтягнутого блоку (див. рис. 10.17);
V - коефпцент, який приймаеться:
шски круши i середньо! крупносп, глина, суглинки i сушски тверд!.0,4
шски др!бш, глини, суглинки i сушски тугопластичш..
шски пилуват!, глини, суглинки i сушски м’якопластичн!
...0,33
0,25;
у - вага одиниц! об’ему грунту засипки, кН/м3.
Значения приймають за табл. 10.7.
Формули (10.105) i (10.106) передбачають пошарове ушдльнення грунту
засипки котловашв до шдльносп оточуючого грунту.
10.82 Значения Sllc граничного опору стиснутого блоку
Sllc — (&f•+ 4JC - 12) ас sc - Gzt - Git,
(10.107)
де dc - розрахункова глибина стиснутого блоку;
ас i sc - розм!ри (у план!) розтягнутого блоку (див. рис. 10.17).
10.83 Значения М& розрахунково! несучо! спроможносп фундаменту по
грунту при навантаженш, що д!е в площиш yz, визначають за формулою
Mfx — Mft + Mft,
(10.108)
де Mft i Mfc - значения розрахунково! несучо! спроможносп вщповщно для роз-
тягнутого i стиснутого блоюв фундаменту по грунту в площиш yz
(10.84). 1
У випадках, коли конструкщя прикр!плення опори до блоку виключае
можливють передач! йому вщ опори згинального моменту в площиш yz (наприк-
лад, для блоку, що мае одну спйку, кршлення опори до яко! здшснено за допо-
могою центрального болта), значения розрахункового моменту Mft i MfC для
цього блоку при розрахунку за формулою (10.108) приймають р!вним нулю.
10.84 Значения Mft i MfC визначають за формулами розрахунку схщчастих
фундаменпв (10.45-10.57). 1
Вертикальна вгсь такого фундаменту зб!гаеться з вертикальною в!ссю
блоку, що розраховуеться.
Значения розрахунково! вертикально! сили Дг i ексцентриситету е прий-
мають при розрахунку: w
а) для розтягнутого блоку
W,''=(^-+G2,+G3,)0,9;
(10.109)
et =0,5 st
N^_
dt(<3f +4dt -12)
(10.110)
б) для стиснутого блоку
(10.111)
ec =0,5
Np
dc(cf+4dc-\2)
(10.112)
10.85 Значения M fz розрахунково! несучо! спроможносп фундаменту по
грунту щодо oci z при одночасшй дп моменту також i вщносно oci х визначають
за формулою
Mdz Mfx
(10.113)
При заданому значенш розрахунково! несучо! спроможносп фундаменту
по грунту в одшй площиш, наприклад, М& у площиш ху, значения розрахунко-
во! несучо! спроможносп фундаменту по грунту М в площиш yz визначають
за формулою
МА=М/Д.(1
(10.114)
Значения MfZ, що входить у формулу (10.114) визначають згщно з
п. 10.80, а значения - за формулою (10.108).
10.86 При розрахунку мщносп фундаменту розрахункову поздовжню си-
лу в поперечних перер!зах стшок приймають по всш довжин! постшною i piB-
ною (рис. 10.18, а):
а) для розтягнутого блоку
(10.115)
б) для стиснутого блоку
Md i’1Gi
t 2 (10.116)
10.87 Горизонталью сили, прикладеш до верху спйок блок!в (див. рис. 10.18),
приймають р!вними
(10.117)
(10.118)
10.88 Згинальний момент у iiepepisi стшки на глибиш у в!д п верху (див.
рис. 10.18, а) при у < lot + 4,5 а\ для розтягнуто! стшки i у < 1ОС + 4,5 а'с для сти-
снуто! стшки визначають за формулами:
а) для розтягнутого блоку
Mt = Nte\ + Fty,
б) для стиснутого блоку
Л/с — -N,сес + Fсу,
(10.119)
(10.120)
де й е'с - ексцентриситети вертикальних сил Nti Ncy nepepisi стшки на гли-
биш у.
При у > lot + 4,5 а\ для розтягнуто! стшки i у > 1ОС + 4,5 а'с для стиснуто!
стшки у формулу (10.119) замють у шдставляють lot + 4,5 а\, а у формулу
(10.120) замють у шдставляють 1ОС + 4,5 а'с.
Величини а' й ас дор!внюють розм!ру середнього перер!зу в!дпов!дно
розтягнуто! й стиснуто! стшки блок1в у площиш дп зовшшнього моменту м .
10.89 Зусилля в плитах блок1в при розрахунку Тхньо! мщност! визначають
в!д вертикальних сил Nt (або Nc} i моменпв Mt (або Мс), як! передаються плитам
у центрах спйок блок!в (див. рис. 10.18). Реакщю грунту при цьому визначають
за формулами позацентрового стиснення.
а)
Рис. 10.18 Схема сил для розрахунку мщносп роздшьного фундаменту:
а) - розрахунков! схеми стшок; б) - епюри реакцп грунту; 1 - розтягнутий блок;
2 - стиснутий блок
10.90 При проектуванш блочних фундаментов допускаеться застосування
В одному фундамент! розтягнутих i стиснутих блокОв, шдошва яких розташова-
на на р!зн!й глибиш.
Розрахунок анкер!в
10.91 Закршлення ан Kepi в у грунт! вважаеться забезпеченим, якщо вели-
чина розрахункового зусилля Т1 (рис. 10.19) - задовольняе умов!
(10.121)
Д'е Tf- значения розрахунково’! несучо! спроможност! анкера по грунту.
Рис. 10.19. Схема вертикального анкера:
1 - розрахункова поверхня грунту; 2 - анкер
10.92 Значения 7} несучоТ спроможносп анкера по грунту приймають р!в-
ним менппй з величин:
sin а
На cos а
(10.122)
(10.123)
де Nfa - розрахункова несуча спроможшсть анкера по грунту на Д1ю висмикую-
чого зусилля, (10.93);
Mfa - розрахункова несуча спроможшсть анкера по грунту на д!ю моменту,
що визначаеться за формулами розрахунку одиночних призматичних
фундаменпв (10.13-10.36), при цьому шдставляють значения 1\г = 0,
а - кут нахилу зусилля Т до горизонталг,
На - плече сили 7W щодо розрахунково! поверхш грунту (див. рис. 10.19).
При плеч! На = 0, тобто при до! горизонтально! складово! зусилля в анкер!
в р!вн! розрахунково! поверхш грунту, значения 7} розрахунково! несучо! спро-
можносп анкера по грунту замгсть формули (10.123) слщ визначати з виразу
Т —
f cosa (10.124)
Тут Ffa - розрахункова несуча спроможшсть анкера по грунту на д!ю го-
ризонтально! сили (10.94).
10.93 Значения Nfa розрахунково! несучо! спроможносп анкера по грунту
на дно висмикуючого зусилля визначають за формулою:
Nfa ~ kg Усу Ра da ^g + 0,9Ga,
(10.125)
де кя - коефщ!ент однорщносп, який приймаеться р!вним 0,5;
ycv - коефйцент умов роботи (див. 10.17);
ра - периметр поперечного перер!зу анкера; при анкер! таврового, двотавро-
вого або трипроменевого перер!з!в периметр визначають за контурами,
показаними на рис. 10.3 жирними л!н!ями;
Tg - граничне значения питомого опору тертя грунту по боковш поверхш ан-
кера, що приймаеться при анкер!, що закопуеться згщно з 10.24, а при
пальовому - згщно з 10.61;
Ga - вага анкера.
10.94 Значения.Ffa розрахунково! несучо! спроможносп анкера по грунту
на д!ю горизонтально! сили (горизонтально! складово! зусилля в анкер!) визна-
чають за формулою
Z7 F0
Ffa — а Усо Ус1 Ус#*
(10.126)
де Fa - значения розрахунково! несучо! спроможносп умовного анкера по грун-
ту на д!ю горизонтально! сили (10.95).
10.95 Значения Fa розрахунково! несучо! спроможносп умовного анкера
по грунту на д!ю горизонтально! сили при Ha = Q визначають за формулою
Fa° = 0,\3Rgd2,
(10.127)
Де А\, - коеф!ц!ент пропорцшност! (10.26).
10.96 При розрахунку мщносп анкера розрахунков! зусилля в його попе-
речних перер!зах пщраховують за теми ж формулами, по яких визначають внут-
piniHi зусилля в перер!зах призматичного фундаменту (10.40-10.44).
При цьому поздовжню силу в поперечних перер!зах анкера (по всш його
Довжиш) приймають р!вною
Nd = Td sin а.
(10.128)
Розрахунок закршлення опор контактно! мереж! в скельних грунтах
10.97 Опори контактно! мереж! залежно в!д мщност! i трщиноспйкосп
скельних грунпв закршлюють двома основними способами:
а) з розробкою котловашв i наступною установкою в них нероздигьних
опор (рис. 10.20, а);
б) за допомогою анкерних болпв, закршлених в скел! (рис. 10.20, б).
У скельних грунтах I групи рекомендуеться встановлювати опори в роз-
роблювальш котловани, в грунтах II групи - за допомогою анкерних болт!в.
Класиф!кац!я скельних грунт!в наведена в додатку К.
10.98 Розрахунок одиночних фундаменпв опор контактно!' мереж! в ске-
льних грунтах виконують у вщповщносп з наступними основними положения-
ми (рис. 10.21):
а) фундамент, закршлений у скельному грунт!, розглядаеться як стер-
жень, занурений на глибину d у пружний швпроспр;
б) тиск фундаменту (стержня) на пружне середовище передаеться за до-
помогою двох умовних зв’язюв, розташованих на вщсташ l/6tZ в!д кшщв стержня;
в) тиск на пружне середовище (грунт) вщ кожного зв’язку передаеться р!в-
ном!рно на площадку шириною, р!вною ширин! фундаменту bf i висотою 1/3
г) значения коеф!щента поперечно!' деформацп середовища приймаеться
усередненим i р!вним 0,3.
10.99 Кут нахилу р фундаменту або опори, встановлено!' в скельному
грунт! з! зворотним засипанням пазух котловану великоуламковим грунтом, по-
винен задовольняти умов!
□ Зс
g₽ 7Г'
"• (10.129)
де 5( - перем!щення верху опори на р!вш контактного проводу, яке приймаеться
р!вним 1% вщповщно до 10.4;
Нс - висота контактного проводу вщ розрахунково!' поверхш грунту.
Кут нахилу Р визначають за формулою
t R 1,8ЛГ „
tgp =------yOp
(10.130)
де М" — нормативний момент у р!вш поверхш грунту;
Ycf- коефщ!снт умов роботи, що враховуе вплив форми поперечного перер!зу
фундаменту, який приймаеться для прямокутного або двотаврового пе-
рер!зу р1вним 1, для круглого - 0,9;
5/- коефпцент, який визначаеться за граф! ком (рис. 10.22);
bf- ширина фундаменту;
Е - модуль пружност! грунту засипки пазух котловану М1Ж спнками фунда-
менту i котловану, прийнятий за табл. 10.10.
Рис 10.20 Схема встановлення опор у скельному грунт!:
а - з розробкою котловашв; б - за допомогою анкерних болпв;
1 - опора; 2 - бетонний оголовок; 3 - засипка; 4 - сталевий башмак;
5 - бетонна подготовка; 6 - анкерш болти
Таблиця 10.10
Товщина шару засипки, см 10 20 30
Модуль пружност! грунту засипки, кН/м2 5000 4200 3500
10.100 Розрахунок анкерного закршлення опор контактно! мереж! в ске-
льних грунтах здшснюють у наступному порядку:
а) визначають зусилля Na, що д!е на один анкер
Na
Md
пдад
(10.131)
де М1 - розрахунковий момент, що д!е на опору на р!вн! обр!за фундаменту;
аа - в i деталь м!ж анкерами в площиш дп моменту;
па- число розтягнутих анкер!в;
б) знаходять площу (нетто) Аа анкера
(10.132)
Де Уса - коефнцент умов роботи анкера, р!вний 0,7 для зал!зобетонних консоль-
них опор i 0,6 для кршлення вщтяжки анкерних опор i металевих опор
гнучких поперечин;
Ra - розрахунковий onip стал! анкера;
в) визначають д!аметр анкера da‘,
г) визначають довжину закладення анкера в скельному грунт!
_ КдАдЧса
а Т Ttdk
' « (10.133)
де т, = 120 кН/мм - напруга зчеплення стал! анкера з розчином;
kg - коеф!ц!ент однорщност!, що враховуе стушнь трпцинуватост! (вив!трь
лост!) скельного грунту, прийнятий р!вним 0,8 для слаботрщинуватих
(невив!тр!лих) i 0,6 для средньотр!щинуватих (слабовивпрмих) грунпв.
Конструктивно величину довжини анкера 1а приймають не менше
шж 1,2 м.
Рис. 10.21 Розрахункова схема закладення фундаменту в скельному грунт!:
1,2- умовш зв’язки
Рис. 10.22 Графпс визначення коефщкнта 5/
Розрахунок одиночних пальових фундаментов у слабких грунтах
10.101 Розрахунок одиночних пальових фундаментов, розташованих у
Двох шарах Грунту, що розргзняються за несучою спроможшстю (включаючи
нижшй шар слабкого грунту), виконують за наступною розрахунковою схемою
(рис. 10.23):
а) для верхньо! частини пал! глибиною 0 < у < 1С, розташованоТ в шар!
грунту, що мае б!льшу несучу спроможшсть, чим шар слабкого грунту,
приймають жорстюсть ЕР1Р = ©°, а грунт розглядають як пружнодеформуюче се-
редовище з коефщ!ентом постел! Ct, що зростае пропорцшно глибиш;
б) для нижньо! частини пал!, розташованоГ в inapi слабкого грунту (торф,
юльд!ева глина) глибиною 1с<у <1Р приймають жорстюсть пал! ЕР1Р, грунт роз-
глядають як пружну основу з постшним коефщ!ентом постел! С2, що не зало-
жить вщ глибини.
10.102 Значения коефщ!ента постел! для верхнього шару грунту виз-
начають за формулою
С, =Сху
(10.134)
де С - коефщ!ент пропорцшност!, що характеризуе змшу коеф!щента постел! !з
глибиною у.
Коефщ!ент пропорцшност! С являе собою коефщ!ент постел! Q на гли-
биш у = 1, визначений за табл. 10.11
Таблица 10.11
Грунта С, кН/м4 С2, кН/м3
Гйски др!бш, глини, суглинки i сушски тугопластичш (на- сипи земляного полотна) 2500 -
ГИски пилувап, глини, суглинки i сушски м’якопластичш 15000 -
Торф, глини, суглинки плиннопластичш (юльд!ев! глини) - 9000
10.103 Горизонтально перемщення опори 5С на р!вн! контактного прово-
ду вщ деформацп пальового фундаменту в грунт! (без урахування прогину опо-
ри) визначають за формулою
(10.135)
де Тс/ - коефщ!ент умов роботи, що враховуе частку постшного навантаження
в сумарному, який приймаеться р!вним
/с/=о,5+^ (Ю.136)
Тут £, - частка постшного навантаження в сумарному, який визначаеться за
формулою (10.14);
- коеф!щент умов роботи, що враховуе вплив форми поперечного пере-
р]’зу пал!, прийнятий за 10.15;
rcv - коефщ!ент умов роботи, що враховуе вплив в!брац!Г (коливань) грун-
ту б1ля пальового фундаменту вщ поГзд!в, що проходять, прийнятий р!в-
ним 0,9;
Усг - коеф1щент умов роботи, що враховуе напрямок дп навантаження (при
ди навантаження до «коли» Усг = 1,1, уздовж коли Усг = 1,0, до «поля»
Усг = 0,9);
5() - горизонтально перемщення пал! на р!вш розрахунковоГ поверхш Грунту;
Ро - кут повороту пал! на р!вш розрахунковоГ поверхш грунту;
Нс- висота контактного проводу вщ р!вня розрахунковоГ поверхш грунту.
Значения горизонтального перем!щення So вщ д!ючих нормативних нава-
нтажень не повинне перевищувати 1%.
Рис. 10.23 Розрахункова епюра коефщ!ента постел!:
1 - верхшй шар; 2 - нижнш шар
10.104 Горизонтально перемпцення 50 i кут повороту пал! на р!вш повер-
хн! грунту знаходять за формулами
50 = Г + Мп &пт;
Ро = Г Ь„т + А/' Ьтт.
(10.137)
(10.138)
Тут F11 i Л/1 - дноч! на piBHi верху пал! вщповщно горизонтальна сила i
згинальний момент (вщ нормативних навантажень); 5„„, 5,w; - вщповщно гори-
зонтально перслпщення i кут повороту пал! на piBHi поверхш грунту вщ д!ючо! в
тому же piBHi горизонтально! сили F = 1 (рис. 10.28. а); 5,„я, дтт - те ж вщ еди-
ничного моменту М = 1 (див. рис. 10.24, б).
Рис. 10.24 Схеми перемщення пал! в р!вш поверхш грунту:
а) - вщ горизонтально! сили F = 1; б) - вщ моменту М= 1;
1 - верхнш шар; 2 - нижюй шар
10.105 Перемщення 5,w„, i визначають за формулами
пп
Ctrf
пт
Cbpl3c
тп
тт
СЬЛ*
(10.139)
(10.140)
(10.141)
(10.142)
П„1*
2' .
де Ьр - розрахункова ширина пал!;
128
Xi i х2 - вщповщно поперечна сила й згинальний момент у поперечному пе-
pepisi пал! на границ! двох шар!в грунту (при у = 1С) при дп на поверхню
грунту единично! горизонтально!' сили F = 1;
Х' i *2 - те ж при дп' единичного моменту М = 1.
Зусилля %], л'2, Л] i А'2 визначають за формулами
х _ ^2л$12 ^lw$22 .
$11 $22 — $12
_ ^1л$12 ^2и$11 .
$11 $22 — $?2
х' _ ^2ш$12 ^1л1$22 .
$11 $22 ~$?2
' _ ^1ш$12 ~^2m$l 1 .
$Н$22 — $12
6 1
+ 2а}EpLp .
12 1
СЬУ + 2а82Е„£р .
36 1
Cbplt+agEpLp
12
,н’ “ СЬр13с ’
36
2т сьр1*
(10.143)
(10.144)
(10.145)
(10.146)
(10.147)
(10.148)
(10.149)
(10.150)
(10.151)
(10.152)
(10.153)
Тут EpLp - жорстккть поперечного nepepi3y nani; ocg - коефщ!ент дефор-
мацп нижньо‘1 дшянки nani, що знаходиться в mapi слабкого грунту, визначений
за формупою
(10.154)
При цьому неремнцення = 8пт-
10.106 Розрахункову ширину nani визначають за формупою
^ = (1,56 + 0,5),
(10.155)
де b - po3Mip поперечного nepepisy nani в напрямку, перпендикупярному пло-
щиш дп навантаження, м.
10.107 Згинапьний момент Му в поперечних nepepisax nani нижче поверх-
ш грунту визначають за формулами:
а) на дглянщ глибиною 0 < у < 1С
Му=Р(Н + у)-
3FH + 2Flc+Qllc-3Ml
I4
ьс
(^Уо-У)У3,
(10.156)
деу0- глибина розташування oci повороту верхньо! д!лянки nani (10.108); Qh Mt-
вщповщно поперечна сипа i згинапьний момент у поперечному nepepisi
nani на меж! двох niapiB грунту на глибиш 1С (10.108);
б) на дшянщ гпибиною lc<y <LP
м^^+м^+м^,
(10.157)
де Т| 1 i Г|2 - косфщй нти, визначеш за табп. 10.12.
Табпиця 10.12
7/ 72 <%У 7/ 72 —
0,0 0,0000 1,0000 1,5 0,22260 0,11580
0,2 0,1627 0,8024 2,0 0,12310 -0,05630
0,4 0,2189 0,7077 2,5 0,04910 -0,06580 7 —
0,6 0,3099 0,4530 3,0 0,00700 -0,04930
0,8 0,3223 0,3131 4,0 -0,01386 -0,01197
1,0 0,3096 0,1988 5,0 -0,00646 0,0019ГЦ1
10.108 Значения глибиниу0 розташування oci повороту верхньо! дыянки
пал! визначають за формулою
Е 4ЕН + 3FL + Q,1. - 4М,
С_________( х-'Ч С_I
2 ЗЕН +2FL+QJ-3M, ’
С С I
(10.158)
де
Ql = XlF + x{FH;
М! = x2F + x'2FH .
(10.159)
(10.160)
10.109 Значения тр i Т|2 визначають за формулами (10.161) i (10.162) або
зпдно з табл. 10.12.
-apv .
Т|1 = е sino^ y;
(10.161)
-а„
Г|2 - е * cos ag у.
(10.162)
10.110 Найбгльше значения згинального моменту 7Итах, що д!е в попере-
чних перер!зах пал!, обчислюють за формулою (10.156) при у = у\, де - гли-
бина розташування перер!зу з найбыьшим моментом, визначена за формулою
2 У1 Уо 4(3FH + 3Flc + 2Z/C - 3Mj)
(10.163)
Конструктивш вимоги
10.111 Конструкцп зб!рних зал!зобетонних фундаменпв необхщно виго-
товляти з важкого бетону !з класом по мщносп на стиснення не менше ВЗО.
Марку бетону за морозостшкютю слщ приймати вщповщно до вимог
СНиП 2.03.01:
- при розрахунковш температур! найбглып холодно! п’ятиденки до мК
нус 40°С включно - F150;
- при розрахунковш температур! найбглып холодно! п’ятиденки нижче
мшус 40°С - F200.
10.11 2 Товщина захисного шару бетону (до робочо! арматури) у зб!рних
зал!зобетонних фундаментах i палях повинна вщповщати вимогам
СНиП 2.03.01, але не менше шж 25 мм.
10.11 3 При улаштуванш фундаменпв у грунтах з агресивними грунтови-
ми водами повинш бути передбачеш заходи, що захищають матероал фундаменту
вщ корозй’ вщповщно до вимог СНиП 2.03.11 i роздыу 7 Норм.
10.11 4 У зб!рних зал!зобетонних елементах не допускаеться використан-
ня монтажних петель у пщземнш частиш фундаменпв. Замость монтажних пе-
тель потр!бно застосовувати, як правило, монтажи! отвори. У випадках, коли
конструкщя фундаменту мае монтажи! петл!, необхщш при розпалубщ, перед
вщправленням на дшянку, що електриф!куеться, так! петл! необхщно зр!зати, а
м!сця зр!зування петель покрити захисним шаром бетону або б!тумом (двома
шарами).
10.11 5 У пальових фундаментах не допускаеться контакт електрично
не!зольованих болпв для кршлення металевих опор з арматурою ростверк! в або
паль. Вщстань м!ж незахищеними анкерними болтами i арматурою ростверку
або паль повинна бути не менше шж 30 мм. Стикувати пал! з ростверком необ-
хщно за допомогою зварювання сталевих закладних елеменпв або випусюв з
ростверюв з поздовжньою арматурою паль !з наступним замонол!чуванням цих
стиюв бетоном для захисту вщ корозй’.
Розрахунок мщносп з’еднання паль !з ростверком необхщно виконувати
без урахування бетону замонол!чування. Розрахунок зварних з’еднань стику
слщ виконувати, керуючись вказ!вками СНиП И-23.
10.11 6 Закладш детал!, анкерш болти й inini сталев! детал! фундаменпв
слщ виготовляти з марок сталей вщповщно до вимог, наведених в глав! 8 Норм.
10.11 7 Проектний клас по м!цносп на стиснення i марка за морозоспйюс-
тю бетону для замонол!чування стик! в фундаменпв, стикгв спйок i оголовюв
пальових фундамент! в повинш бути не нижче прийнятих для елеменпв, що
стикуються.
10.11 8 Арматурну сталь для армування фундаменпв i для монтажних пе-
тель слщ призначати вщповщно до вимог СНиП 2.03.01.
Фасонний листовий прокат для закладних деталей зал!зобетонних анке-
р!в, ростверк!в приймати вщповщно до СНиП П-23.
10.11 9 Розрахунок зал!зобетонних i бетонних елеменпв конструкщй фун-
даменпв по мщносп, деформащям, утворенню й розкриттю тр!щин слщ вико-
нувати вщповщно до вимог СНиП 2.03.01.
10.12 0 Ширина розкриття тр!щин при розрахунку конструкщй зал!зобе-
тонних фундаменпв з! стержневоГ арматури не повинна перевищувати 0,2 мм.
10.12 1 Розм1ри й форму верхньо! частини фундаменту сл!д призначати
вщповщно до результапв розрахунюв, виконуваних при проектуванш фунда-
менпв, з урахуванням навантажень, що виникають при !х в!брозаглибленш в
грунт. При вплив! захвапв машин, конструкщя верхньо'! частини фундаменту
повинна виключати утворення тр!щин i мюцевих скол!в. Довжину й розм!ри
поперечного перер!зу фундаменту слщ призначати з урахуванням результапв
розрахунюв ixHbo'i стшкост! в грунт!.
10.12 2 Мщшсть конструкцп зб!рних зал!зобетонних фундаменпв повин-
на бути перев!рена на д!ю навантажень, що виникають при транспортуванш та
монтаж!.
10.12 3 При кршленш опори до фундаменпв за допомогою болпв, що зак-
ладаються в отвори фундаменту, слщ передбачати встановлення арматурних
стержшв м!ж гранями фундаменту i отворами. Стержш повинш розташовува-
тися вгор! й унизу граней, д!аметр !х повинен бути не менше шж 10 мм.
10.12 4 Армування фундаменпв, у тому числ! стикування i анкеровку ар-
матури, слщ передбачати вщповщно до вимог СНиП 2.03.01 з урахуванням нас-
тупних додаткових вимог:
а) для армування фундаменпв, передбачених для встановлення в районах
з розрахунковою температурою найбыьш холодно!’ п’ятиденки до мшус 40°С
включно, допускаеться застосовувати зварш с!тки й каркаси;
б) для армування фундаменпв, як! встановлюються у районах з розраху-
нковою температурою найбгпып холодно! п’ятиденки нижче мшус 40°С, слщ
застосовувати пльки плетен! с!тки й каркаси.
10.12 5 Для дгпянок постшного струму м!ж поверхнею фундаменпв i ни-
зом опор контактно! мереж! повинш бути встановлеш !золююч! прокладки, ан-
керш болти повинш бути !зольоваш вщ бетону фундаменпв пол!етиленовими
втулками, що забезпечують електричний onip м!ж опорою i арматурою фунда-
менту.
10.12 6 Закр!плення опор контактно! мереж! на св!жовщсипаних насипах
рекомендуеться здшснювати вщповщно до вимог, наведених в додатку М.
11 ЗАСТОСУВАННЯ ТИПОВИХ КОНСТРУКЩЙ
11.1 Застосовувати типов! конструкцн слщ з урахуванням вказхвок типо-
во1 проектао! документаций та вимог цих Норм.
11.2 Bn6ip типових конструкщй за геометричними розм!рами слщ вико-
нувати залежно вщ конкретних умов Тхнього застосування (схем розмпцення
провод!в на опорах, габариПв опор i провод!в, призначення конструкщй i т.д.).
11.3 Розрахунков! юпматичш умови для прив’язки типових конструкщй
контактно! мереж! слщ визначати вщповщно до вимог СНиП 2.01.07, СНиП
2.01.01 i роздыом 5 цих Норм.
11.4 При визначенн! впрового навантаження i навантаження вщ ожелед!
слщ враховувати вплив м!крокл!матичних особливостей у район! розташування
лшп, що електрифжуеться (див. розды 5).
11.5 Прив’язку типових конструкщй слщ виконувати по розрахункових
навантаженнях, як! визначають, як правило, при основних сполученнях, що
включають юпматичш навантаження й впливи:
а) найбыьше навантаження вщ ожелед!, тиск виру при ожелед!, темпера-
тура повпря мшус 5°C;
б) найбыьше в!трове навантаження, температура повпря мшус 5 °C, оже-
ледь вщсутня;
в) м!шмальна температура повпря, впер i ожеледь вщсутш.
При прив’язщ жорстких поперечин додатково необхщно виконувати роз-
рахунок на наступне сполучення навантажень:
г) найбыьше сшгове навантаження, температура повпря 0°С, тиск виру
вщсутнш.
Розрахунок поперечин виконують на сполучення навантажень по пп. (a) i
(г) i приймають той режим, при якому момента мають быыпе значения.
Допускаеться не виконувати розрахунки для режим!в, що дають свщомо
низьк! навантаження; наприклад, при визначенн! згинальних моменпв пром!ж-
них опор на прямш дыянщ коли таким режимом буде режим «в».
Прив’язку зал!зобетонних опор, стшок жорстких поперечин, фундаменпв
i умов закршлення Ух у грунт! слщ виконувати по нормативним навантаженням.
Розрахунок по мщност!, наприклад, на сейсм!чш впливи виконують за розрахун-
ковим значениям навантажень.
11.6 Розрахунок на особлив! сполучення навантажень при прив’язщ ти-
пових конструкщй слщ виконувати у випадках змши типових конструкщй кон-
тактно! пщвюки i виникаючих при обрив! провод!в зусиль, що перевищують
прийняп при проектуванш типових конструкщй.
Перев!рку типових конструкщй на монтажи! навантаження слщ викону-
вати у випадках, передбачених у 5.54.
При реконструкцн контактно! мереж! прив’язку пщтримуючих конструк-
щй слщ здшснювати з урахуванням монтажних навантажень вщ ваги додатко-
вих провод!в (недемонтованих провод!в при пщв!шених уже нових проводах) i
шдвищення натягу провод!в.
11.7 Визначати згиналып й крути! момента, перер!зуюч! i осьов! сили та
ш. необхщно при величинах i напрямку навантажень, як! створюють найбшьш
несприятлив! умови робота конструкщй.
В необхщних випадках, коли заздалегщь визначити такий напрямок наван-
тажень неможливо, розрахунки слщ виконувати для р!зних напрямюв вггру.
11.8 При прив’язщ конструкщй слщ враховувати передбачен! нормами
допуски на !хне виготовлення, встановлення i монтаж провод!в, а також вимоги
розд!лу 7 цих Норм щодо антикорозшного захисту конструкщй. Кр!м того
повинн! бути враховаш кл!матичне виконання, категор!я розм!щення, умови
експлуатацп, збер!гання й транспортування в частин! впливу кл!матичних фак-
тор!в зовшшнього середовища.
11.9 Виб!р типових конструкщй слщ виконувати шляхом пор!вняння
найбыьших значень осьових i перер!зуючих сил згинальних моменпв i T.i. з
вщповщними даними типових конструкщй. Приймаеться конструкщя, розрахо-
вана на р!вне або б!льше навантаження.
Допускаеться застосування типових конструкщй з перевищенням зусиль,
згинальних моменпв i T.i., до 3% вщ вщповщно! величини, передбачено! крес-
леннями цих конструкщй, кр!м дыянок !з швидккним рухом.
11.10 Розробка й повторне застосування шдивщуальних конструкщй до-
пускаеться при техшко-економ!чному обгрунтуванш й згод! оргашзацп, що зат-
верджуе проект (робочий проект).
11.11 При прив’язщ типових конструкщй рекомендуеться розглядати до-
Цыьшсть скорочення кыькосп типорозм!р!в за рахунок об’еднання немасових
тишв з тими, що мають б!льшу несучу спроможшсть.
11.12 Прив’язку консольних i фпссуючих опор, опор живильних i вщсмок-
туючих лшш, опор гнучких i жорстких поперечок, а також фундаменпв до них
слщ виконувати по згинальному моменту на р!вш умовного обр!зу або верху
Фундаменту.
У випадках, коли сполучення д!ючих навантажень створюе значний зги-
нальний момент або перер!зуючу силу на р!вш п’яти консол! або в шшому не-
оезпечному перер!з!, слщ перев!ряти i щ перер!зи опори.
Ригел! жорстких поперечин рамного типу шдбирають шляхом поршня н ня
епюр моменНв, побудованих по розрахунковим навантаженням, з типовими
епюрами моменпв за методикою, наведеною в типовому проект!.
Прив’язку жорстких поперечок балочного типу сл!д виконувати за згина-
льним моментом у небезпечному nepephi в режимах «а», «б» i «г» (11.5) i при
обрив! несучого тросу.
11.13 Гнучк! й жорстк! поперечки (включаючи опори) варто розраховува-
ти з урахуванням електриф!кацй‘ вс!х колш, що перекриваються.
11.14 Несуча спроможшсть фундаменНв опор повинна вщповщати несу-
чш спроможност! опор (згинальному моменту на р!вш верху фундаменту). Для
консольних опор несучу спроможшсть фундаменпв приймають, як правило, на
один типорозм!р бшьше, шж для опор.
11.15 Прив’язку консолей i кронштейшв слщ виконувати по згинальному
моменту в м!сц! кршлення тяги, шдкоса або по згинальному моменту i стиска-
ючш сил! на д!лянщ м!ж п’ятою й мюцем кршлення тяги (м!сцем з’еднання го-
ризонтального i нахиленого елеменпв консол!).
Перев!ряти жорсткють (стшюсть) типових консолей треба тшьки у випа-
дку застосування в умовах, не передбачених типовим проектом.
11.16 Прив’язку ф!ксатор!в слщ виконувати по горизонтально сил!, яка
передаеться вщ ф!ксованого проводу, яка визначасться в режимах «а» i «б»
(И.5).
11.17 Прив’язку анкеровочних пристроТв слщ виконувати по горизонта-
льнш сил! натягу анкеруемих провод!в:
а) компенсованих - за розрахунковим натягом;
б) некомпенсованих - у режимах «а» i «в» (11.5).
11.18 При прив’язщ слщ керуватися рекомендованими основними типо-
вими вузлами i конструкщями контактно! мереж! при р!знш швидкост! руху
по1'зд!в.
Рекомендован! основш вузли i конструкцп контактно! мереж! при р!знш
швидкост! руху по!зд!в приведен! в таблиц! 11.1.
Таблица 11.1
№ п/п By зол, конструкщя V<160 км/год У>161 км/год
1 2 3 4
1 Контактна пщвюка: вертикальна; нашвкоса 4-
Кшець таблищ 11.1
№ п/п By зол, конструкщя V<160 км/год V>161 км/год
1 2 3 4
2 Спряжения анкерних дглянок: не!золююч13-и nporiHHi; {золююч! 3-и nporiHHi; {золююч! 4-и nporiHHi; —J-
3 Опори: зшизобетонрн роздыьш; нероздыыи; металев! —1_
4 Консоль: пряма горизонтальна з оцинкованих труб; пряма нахилена з оцинкованих труб; пряма нахилена швелерна оцинкована; i3 алюмшквих труб i3 алюмЫевого профипо 4-
5 Компенсатор: барабанного типу з алюмш!евих сплав!в; полкпастного типу (лшшний); триблоковий -|-
6 Фжсатор: основний: труба оцинкована; труба з алюмнпсвого сплаву; кутник оцинкований; додатковий: профыь i3 алюм!шевого сплаву; профить сталевий (оцинкований або з атмосферостшко!' стал!) Ц- 4-
7 Струни: ланцюпж (др!т мщний, стале-мщний); мщного троса 16 мм2, бронзовий трос - 16 мм2
пг Ресорний трос: мщний трос М-35
9 Трос середньо!' анкеровки: трос мщний трос сталем i д ний
12 РОЗРОБКА I ПОСТАВКА КОНСТРУКЩЙ КОНТАКТНО! МЕРЕЖ!
НА ВИРОБНИЦТВО
12.1 Конструкцп контактно! мереж! розробляють на шдстав! техшчного
завдання й техшчно! документащ! з виготовленням i випробуванням дослщних
зразюв. Документ кожного етапу створення нових конструкщй (ТУ, проект,
протокол випробувань i т.д.) затверджуе (узгоджуе) Укрзал!зниця.
12.2 Вщповщшсть конструкщй вимогам техшчного завдання, техшчно!
документащ'! й стандарт!в i дощльшсть поставления !х на виробництво встанов-
люють за результатами приймальних випробувань.
KoMiciio для проведения випробувань призначае Укрзал!зниця. Очолюе
ком!с!ю представник Укрзал!знищ.
Акт приймально! ком!си е дозволом для виробництва конструкцп контакт-
но! мереж!.
12.3 Випробування сл!д проводити вщповщно до програми випробу-
вань, що визначае мету, обсяг, методику й критерп оцшки результапв випробу-
вань. Програма випробувань узгоджусться Укрзал!зницею.
У методищ випробувань повинш бути визначеш:
- порядок оцшки вс!х випробовуваних параметр!в, техшчн! засоби, як!
використовувальсь;
- схема випробувань;
- м!сце й характер прикладення, види i величини навантажень.
12.4 Для контролю стабыьносп показншбв якост! конструкщй прово-
дять приймально-здавальш, перюдичш й типов! (квал!ф!кащйш) випробування.
Порядок проведения випробувань (контрольоваш параметри, метод контролю,
число зразюв) встановлюють у техшчних умовах.
13 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Природоохоронш заходи, як! передбачаються при розробщ проектно-
кошторисно! документащ! на улаштування контактно! мереж! повинш вщповг
дати вимогам закошв Украши „Про охорону навколишнього природного сере-
довища”, та ДБН В 2.3-19. я
При проектуванш заход!в !з збер!гання, використання, захоронения, зни-
щення чи утил!зацп вщход!в виробництва керуються вимогами Закошв Укра!нй
„Про вщходи”, „Про металобрухт” та д!ючими класифпсаторами, нормами 1
правилами у сфер! поводження з вщходами. При цьому слщ передбачати без-
вщходш технолог!! або технологи з мш!мальним утворенням вщход!в та мак-
симально можливе, економ!чно обгрунтоване використання вщход!в як вторин-
но! сировини.
ДОДАТОКА
(Обов’язковий)
ДИНАМ1ЧНИЙ РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ ПРОГОНУ М1Ж ОПОРАМИ
КОНТАКТНО! МЕРЕЖ!
А.1 Розрахунок вщхилення провод!в контактно!' мереж! й максимальних
допустимих довжин прогошв сл!д виконувати на нормативне значения серед-
ньо! складово!' вггрового навантаження.
А.2 Динам!чну складову вщхилення провод!в у горизонтальны площиш
у, м, визначають за формулою:
^П^П^ЭП ’
(А.1)
де
Рн - нормативне значения лшшного в!трового навантаження, Н/м;
Р„ - нормативне значения середньо! складово!' навантаження на провщ по
5.15;
vn, тп, - те ж i в 5.17 Норм.
А.З Максимальну допустиму довжину прогону контактно! мереж! в за-
лежност! вщ нормативно! швидкосп в!тру в заданих умовах слщ приймати
згщно додатку Б.
А.4 Наближено максимальну допустиму довжину прогону методом ди-
нам!чного розрахунку визначають за формулою:
для прямо! дгпянки коли
(А.2)
для криво! ДШЯНКИ КОЛП
(А.З)
де /л< доп - максимально допустиме в!дхилення контактного проводу, р!вне 0,5 м
для прямо! д!лянки колп та 0,45 м - для криво!';
ак- зигзаг контактного проводу або його винос на кривш, м;
ук - змша прогину опор на piBHi контактного проводу при дп в1трового нава-
нтаження, м;
R - рад!ус криво!, м;
- рс - горизонтальна складова лшшного вггрового навантаження, що переда-
еться з контактного проводу через струни на несучий трос, Н/м.
рк- лппйне в!трове навантаження на контакты проводи, Н/м;
ki - k2 + 2vnnzJ;n; vn, тп, £п - те ж, що й у 5.17 Норм;
к2 = йд- сд • ед - коеф!щент, що враховуе пружш деформацп проводу при його
вщхиленш;
ая - величина, визначена за табл. А. 1 Додатка;
еа - величина, визначена по рис. А.1 Додатка в залежност! вщ ваги проводу
(провод1в) (при ожелед! разом з вагою вщкладення);
сд- величина, визначена по рис. А.1 Додатка.
Таблиця А.1
Довжина прогону 1, м 30 40 50 60 70
«д 0,72 0,7 0,68 0,66 0,64
Максимальна довжина прогону не повинна бути бшыпе 70 м (табл. 2.6.2
ЦЕ-0023).
Приклад 1. Для покрытого ожеледдю контактного проводу МФ-100 визна-
чити вщхилення в середин! прогону. Довжина прогону I = 60 м. Д!лянка розта-
шована в 3 район! ожелед! на мюцевосп zo = 0,1 м, b = 19 мм, к/, = 1,1. Отже, Ьи-
Ъкь = 1,149 = 20,9 мм. (Позначення прийнят! згщно з роздшом 5 Норм).
Рис. А.1. Залежшсть коеф!щента ед вщ маси проводу
ВБН В 2.3-3-2009
Рис. А.2 Залежшсть косфнцента сд вщ нормативного значения швидкост! виру
в заданих умовах
Вщповщно до табл. 5.7, пп. 5.12, 5.35 Норм.
^нз = qok; = 1,10-250 1,12 = 332,7 Па.
Нормативне значения середньо!' складово! лпййного навантаження вщ вггру
----= 1,25 • 332,7 ’
1000 1000
=13,6 н/м
Статична складова вщхилення (без урахування пружних деформащй про-
воду)
рсн _ 13,6 • 602
= 0,6 м
8Н 8• 10
Динам!чна складова вщхилення
у = 3yvnmn£n = 3 • 0,6 0,10 1,52 = 0,27 м
Повне вщхилення у = 0,87 м.
Приклад 2. Визначити максимально допустиму довжину прогону компе-
нсовано! контактно! пщвюки типу ПБСМ-70+1МФ-100 на гзольованих консолях
прямо! дшянки коли. Зал!знична дыянка проходить по вщкритш р!вниннш
м1сцевост! (z = 0,1 м) з нормативною швидкютю вггру v = 30 м/с (</о = 563 Па).
Дан! проводив наведен! в табл. А.2.
Таблица А.2
Контакта! проводи Несучий трос
Позначення Значения Позначення Значения
dK, мм 11,8 dr, мм И
gK, Н/м 8,9 gT, Н/м 6,06
К, кН 10 Т, к/Н 15
Для визначення швидкост! вггру в заданих умовах по рис. 5.1 Норм зна-
ходимо kv = 1,11.
Тод! vH3 = 30-1,11 = 33,2 м/с або qm = 681 Па.
gn = 8,9+6,06+0,5 = 15,46 Н/м; <?т = \/9,42 +15,462 = 18,1 Н/м.
При таких вих!дних даних рк = 1,25 • 68 Т
11,8
1000
= 10 Н/м;
= 1,25-681 •—= 9,4Н/м;
1000
Спочатку приймаемо рс = 0, к] = 1;
max
= 2
105
10-0
0,5-0,015 +
7(О,5-О,О15)2-0,32
= 58,9 м.
Користуючись даними табл. А.1 i рисунк!в А.1 i А.2 Додатка, знаходимо
коеф!щент к} = к2 + 2vnmn^n = 1,173 ipc = 0,29 Н/м.
Знову знаходимо максимально допустиму довжину прогону, але при
ре = 0,29 Н/м i к} = 1,173
max
0,866 105
10-1,173-0,29
= 55 м.
Для одержания б!льш точного результату розрахунок сл!д продовжити.
Для останнього значения довжини прогону визначимо
к} = 1,194 ipc = 0,5 Н/м.
Для цих значень
max
_ 0,867-105
V 10-1,194-0,5
= 55,1 м.
Отримана довжина прогону з великою точшстю збпасться з величиною,
прийнятою при визначенн! рс i к\. Тому подальше !хне уточнения не потр!бно.
Максимально допустима довжина прогону, розрахована точним методом
для тих же розрахункових умов, дор!внюе 55,85 м, тобто похибка спрощеного
вар!анта методу розрахунку становить 1,3%.
Приклад 3. Визначити максимально допустиму довжину прогону нашв-
компенсовано! ланцюгово! пщвюки М-120+2МФ-100 для прямо! дглянки коли.
Пщвгска змонтована на не!зольованих консолях, у тдшсшй прлянд! два !золя-
тори. Конструктивна висота ланцюгово! пщвюки /гк = 2,2 м. Вщстань м!ж кон-
тактними проводами 40 мм.
Зал!знична дглянка, що електрифжуеться проходить по горбкуватш вщ-
критш м!сцевосп в район! з нормативною швидюстю в!тру V = 35,3 м/с (q0 =
765,6 Па). Мш!мальна температура повпря мшус 40°С. Даш несучого троса:
6/1 = 14 мм, gt = 10,58 Н/м, Т= 20 кН.
Вщповщно до табл. 5.2 Норм значения параметра шорсткосп пщстилаю-
чо! поверхш у район! електриф!куемо! лшп приймаемо р!вним zo = 0,2 м.
Нормативний швидкюний натр виру для заданих умов траси
qm = 765,6-0,932 = 662 Па.
Впрове навантаження на проводи
= 1,55-662--^- = 12,1 Н/м;
1000
14
= 1,25-662-----= 111,6 Н/м;
1000
Вага пщвюки qn = 2-8,9+10,58+1 = 29,4 Н/м.
/2 2
Сумарне навантаження на трос q\=^J29,4 +12,1 =31,8 Н/м.
Натяг тросу при режим! максимального виру i при безпровкному поло-
жены контактного проводу
Т= O,T-Tmm = 14 кН; То = 0,8-Г™, = 16 кН
При рс = 0 i - 1 одержимо
max
/2-Ю4
= 2J-------0,866 = 75,7 м;
V 12,1
для одержания довжини прогону: к\ = 1,159 ipc = -1,87 Н/м.
3 урахуванням знайдених значень к\ i рс довжина прогону
max
2-104
12-1,159 + 1,87
• 0,866 = 66 м;
Продовжимо ггерацнший процес, уточнивши значения к\ i рс.
к\ = 1,208 \рс = 1,83 Н/м;
max
2-Ю4
= 2J----------------0,866 = 64,9 м;
V 12,1-1,208 + 1,83
Осюльки отримана довжина прогону незначно в!др!знясться вщ прийня-
то1 при визначенш екв!валентного навантаження i коефйцент к\, коригувати
останне не потр!бно.
Для тих же розрахункових умов точне значения довжини прогону дор!в-
нюе 65,4 м. Отже, похибка за спрощеним вар!антом становить 0,8%.
ДОДАТОКБ
(Обов’язковий)
НОМОГРАМИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМО!
ДОВЖИНИ ПРОГОНУ КОНТАКТНО! МЕРЕЖ!
Приклад використання номограм для визначення довжини прогону наве-
дений на рис. Б.1.
За значениями швидкост! в!тру V i товщиш стшки ожелед! b у заданих
умовах (зпдно з 5.12, 5.18, 5.33, 5.35 Норм) на л!в!й частиш номограм визнача-
ють вггрове навантаження на контакта! проводи. Для отриманого навантаження
на правш частит номограм знаходять довжину прогону, що вщповщае даному
плану коли.
При необхщносп максимально допустиму довжину прогону коригують
по режиму ожелед! з вггром.
Довжину прогону для пром!жних значень рад!ус!в кривих i товщини стш-
ки ожелед! на наведених номограмах слщ визначати лшшною штерполящею.
Рис. Е.1 Максимально допустима довжина поогошв
Змшний струм. шдвюка компенсэвана. на 1зольованих консолях:
11ъСМ- О+МФ-ЮО. ПьСМ-°5-1-МФ-1и0. ИхэСА-50//и—.МФ-iOO
Рис. Б.2 Максимально допустима довжина прогошв
Змшний струм, тдвгска нашвкомпенсована, на 1зольованих консолях:
ПБСМ-95+МФ-100, ПБСМ-70+МФ-100
Рис. Б.З Максимально допустима довжина прогошв
Змшний струм, шдвгска нашвкомпенсована, на 1зольованих консолях
ПБСА-50/70+МФ-85
£> ~ЗОмм
Рис. Б.4 Максимально допустима довжина прогошв
Змшний струм, шдв1ска нашвкомпенсована на прлящц is трьох 1золятор1в:
ПБСМ-70+МФ-85. ГПдвкка компенсована, на Нрлянд] is чотирьох isonBTopiB:
ПБСА-50/70+МФ-100
Рис. Б.5 Максимально допустима довжина прогошв
Змшний струм, шдвкка нашвкомпенсована, на прлявдд is трьох iзoлятopiв:
ПБСА-50/70+МФ-85; на прлянд{ тз чотирьох 1золятор1в: ПБСМ-70+МФ-85
Рис. Б.6 Максимально допустима довжина прогошв
Змшний струм, шдв!ска нашвкомпенсована на прлянд! !з чотирьох !золятор!в:
ПБСА-50/70+МФ-100
Рис. Б.7 Максимально допустима довжина прогошв
Змшний струм, шдвгска нашвкомпенсована, на прлянд! is чотирьох !золятор!в‘
ПБСМ-95+МФ-100; на прлянд! !з трьох !золятор!в: ПБСА-50/70+МФ-100
Рис. Б.8 Максимально допустима довжина прогошв
Змшний струм, шдвгска нашвкомпенсована, на прлянд! is чотирьох {золятор!в
ПБСА-50/70+МФ-85
Рис. Б.9 Максимально допустима довжина прогошв
Змшний струм, шдвкка компенсована, на прлянд! is трьох 1золятор1в:
ПБСМ-95+МФ-100, ПБСА-50/70+МФ-100, ПБСМ-70+МФ-100; на прлящц is
чотирьох волятор1в: ПБСМ-95+МФ-100; ПБСМ-70+МФ-100. Постшний струм,
шдвгска компенсована, на прлянд! is двох 1золятор1в: ПБСА-50/70+МФ-100;
шдвкка нашвкомпенсована ПБСМ-70+МФ-85; ПБСА-50/70+МФ-85
Рис. Б. 10 Максимально допустима довжина прогошв
Змшний струм, тдвгска нашвкомпенсована, на 1зольованих консолях:
ПБСА-50/70+МФ-100.
Рис. Б. 11 Максимально допустима довжина прогошв
Змшний струм, шдвкка нашвкомпенсована, на прлящц is трьох 1золяторхв;
ПБСМ-95+МФ-100, ПБСМ-70+МФ-100: на прлящц is чотирьох 1золятор1в;
ПБСМ-95+МФ-100.
Уо зо го ю о ъо ^о so со уо во
Рис. Б. 12 Максимально допустима довжина прогошв
Постшний струм, шдвгска компенсована, на прлящц is двох гзолятор1в:
М-120+2МФ-100. ПБСМ-95+МФ-100
Рис. Б. 13 Максимально допустима довжина прогошв
Постшний струм, шдв!ска компенсована, на прлящц is двох 1золятор1в:
М-120+МФ-150; ПБСМ-95+МФ-150
Рис. Б. 14 Максимально допустима довжина прогошв
Постшний струм, тдвкжа компенсована, на прлящц в двох волятор!в:
ПБСМ-70+МФ-100
Рис. Б. 16 Максимально допустима довжина прогошв
Постшний струм, гпдв!ска нашвкомпенсована, на прлящц 13 двох 1золятор1в
ПБСМ-95+МФ-150; М-120+МФ-150
РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ НА КОНТАКТНУ МЕРЕЖУ
Приклад 1. Знайти нормативний швидюсний нашр в!тру для м!сцевост!,
розташовано! в 5 вггровому район! (до = 600 Па, V = 31,2 м/с), зал!знична д!лян-
ка проходить по р!вниннш м!сцевость
За табл. 5.2 цих Норм для задано! поверхш приймаемо zo = 0,1 м.
Для нульового м!сця за рис. 5.1 Норм знаходимо kv = 1,1.
Тод! qm = 1,12-600 = 726 Па або Унз = 34,4 м/с
Приклад 2. Дшянка перебувае в тому ж вггровому район!, але захищена !з
двох стор!н лгсозахисними насадженнями (z0 = 0,5 м). Тод! qm = 0,714-600 = 306 Па
або vH3 = 22,3 м/с.
Приклад 3. Знайти нормативне значения лппйного впрового наванта-
ження на контактний пров!д МФ-100. Швидюсть виру в заданих умовах
vH3 = 30 м/с (до = 540 Па), довжина прогону Z = 60 м.
р; = a q = а С а = 0,75 1,25 • 540-*^- = 6
" . " "J " х .1000 1000
Н/м.
За табл. 5.3, рис. 5.3 i 5.4 Норм знаходимо значения коефщ!ент!в
тп = 0,13; vn = 0,65 i = 1,32.
Тод! пульсацшна складова навантаження
Р" = 0,73 • 6 • 0,13 • 0,65 • 1,32 = 0 49 Н/м
Нормативне значения впрового навантаженнярп = Р» +Рн = 6,49 Н/м.
Приклад 4. Визначити навантаження на несуч! конструкцп в!д ожелед!
на контактному провод! МФ-100. Д!лянка розташована в 4 район! ожелед! й
проходить по незахищенш в!д виру вщкритш р!внш поверхш.
Нормативна товщина стшки в!дкладень для 4 району дор!внюе 22 мм.
Для вщкрито'! хпсцевос'п вводиться поправочний коеф!ц!ент кь = 1,1.
Нормативне лшшне навантаження в!д ожелед!
g« = 0,0009-3,14-0,5-24,2 (24,2-0,5+12,3) = 8,3 Н/м
Навантаження вщ ожелед! при розрахунку конструкцш контактно!’ мереж!:
на мщшсть gr = 1,4-8,3 = 11,62 Н/м,
на деформаци gr = 0,7 -8,3 = 5,81 Н/м,
на утворення тр!щин у зал!зобетонних опорах
gr = 0,3-8,3 = 2,49 Н/м.
Приклад 5. Для умов попереднього прикладу визначити в!трове наван-
таження, передане з проводу на несуч! конструкцп. В 4 район! нормативна
швидкгсть в!тру при ожелед! q0 = 300 Па.
Для вщкрито!' поверхш (<о = 0,1 м) поправочний коефщ!снт kv = 1,1.
Тод! qm = 300-1,12 = 363 Па.
Довжина прогону Z = 60 м.
Нормативне значения середньо! складово!’ лшшного впрового наванта-
ження на зледешлий провщ
с г d+b 1 п о ИЗ + 24,2 ^-тт,
рн = С ан-----qm - 1,25-0,9--------= 14,7 Н/м
X „ 1000 Уиз ]000
Пульсацшна складова впрового навантаження
р" =0,73рХ+п^п =0,73-14,7-0,6-0,11-1,5 = 1,06 Н/м
Впрове навантаження на покритий ожеледдю провщ при розрахунку:
на мщшсть Рв = (14,7+1,06) • 1,3 = 20,5 Н/м;
на деформаш!’ ргв = 15,76-0,85 = 13,4 Н/м;
на утворення тр!щин у зал!зобетонних опорах Ръ = 15,76-0,45 = 7,1 Н/м.
Приклад 6. Визначити максимально зусилля вздовж коли, що д!е на ри-
гель жорстко!’ поперечини, при обрив! несучого троса.
Контактна тдыска М-120+2МФ-100 з натягом несучого троса 18 кН. Но-
рмативна товщина стшки ожелед! 28 мм, довжина прогону дор!внюе 70 м. Вер-
тикальне навантаження на несучий трос вщ ваги пщв!ски з ожеледдю дор!внюе
85,4 Н/м.
Вщповщно до п. 2.20
Р'ож = 0,3+0,4-85,4-70- 10‘3 = 2,65 кН.
За рис. 2.9 величина кт = 1,48 i зпдно рис. 2.10 = 1.
Максимальне поздовжне навантаження на жорстку поперечину при обри-
Bi несучого троса Рож = 2,65-1,48 = 3,92 кН.
Приклад 7. Визначити складов! згинального моменту в основ! стшки (на
р!вш обр!зу фундаменту), обумовлен! падшням сус!дньо’! зал!зобетонно!‘ опори
при наступних умовах:
Контактна шдв!ска постшного струму М-120+2МФ-100;
Сполучення юпматичних навантажень - розрахункова товщина стшки
ожелед! b = 13; тиск вггру при ожелед! 110 Па;
Рад!ус криво? R = 700 м, довжина прогону Z = 58 м.
За табл. 9.2 визначаемо спочатку додатков! згинальш момента при R = 600 i
R = 800 м для I = 58 м i b = 13 мм за допомогою лшшноТ штерполяц!’!:
R = 600:
5 = 10 мм: Z = 50 м, А/доп = 118 кН м; Z = 60 м, А/доп =155 кН м;
Z = 58 м; М(0П = 118 + [(155-118)/(60-50)](58-50) = 147,6 кН м;
6=15 мм: Z = 50 м, Мао„ = 134 кНм; Z = 60 м, Мдоп = 193 к м;
Z = 58 м, Мдоп = 134 + [(193-134)/(60-50)] (58-50) = 181,2 кН м;
5=13 мм Z = 58 м:
Маоп = 147,6 + [(181, 2-147,6)/(15-10)](13-10) = 167,8 кН м;
R = 800:
5=10 мм: Z = 50 м, Мдоп = 98 кН м; Z = 70 м, Мдоп = 161 к м;
Z = 58 м; М(<„, = 98 + [(161-98)/(70-50)](58-50) = 123,2 кН м;
5=15 мм: Z = 50 м, Мдоп = 114 кН м; Z = 70 м, Мдоп = 193 к-м;
Z = 58 м, М1ОП =114 + [(193-114)/(70-50)] (58-50) = 145,6 кН-м;
5=13 мм Z = 58 м:
Мдоп = 123,2 + [(145, 6-123,2)/(15-10)](13-10) = 136,6 кН м;
R = 700:
По лшшнш штерполяцп визначаемо величину додаткового моменту в!д
падшня сусщньо! опори
Мдап = 167,8 + [(136, 6-167,8)/(800-600)](700-600) = 152,2 кН м;
РОЗРАХУНОК ПРОВОД1В ПОВ1ТРЯНИХ Л1Н1Й
Приклад 1. Визначити розрахунковий режим шдсилюючого проводу А-185.
Повпряна лш!я розташована в 4 район! по ожелед! (Ь = 22 мм, q0 = 300 Па), но-
рмативне значения м!н!мально'1 температури повпря мшус 40°С, швидюсть вгг-
ру 40 м/с, довжина екв!валентного прогону 60 м.
Лшшне навантаження на пров!д:
при режим! ожелед! з вггром qr = 38,4 Н/м;
при режим! найбшыпого вггрового навантаження qb = 21,6 Н/м.
За табл. 6.2 найбыылий допустимий натяг проводу при режим! ожелед! з
впром доршнюс 7,84, при режим! найбыыпого в!трового навантаження й при
режим! найнижчоГ температури пов!тря - 10,29 кН.
Режим найбшыпого додаткового навантаження, при якому протягом тер-
мшу служби проводу його натяг буде найбыыпим:
д'=21,6-——103 =16,6 Н/м.
10,29
qv < qr, отже, найбитыпий натяг проводу за час експлуатацй' буде при
вплив! ожеледно-в!трового навантаження.
Довжина критичного прогону
ZKp =7,84 10,29 106
552 10^-6,3 1010-183 10'4 * 6 * * *-35-24-2,45 103
6,З Ю10-183 10“6(10,292-106-38,42 -7,842-106-52) ”
4 > /кр, тобто вихщним буде розрахунковий режим впливу ожелед! з впром.
Приклад 2. Визначити натяг i мщшстш характеристики троса ПБСМ-70.
Зал!знична дитянка проходить в 5 район! по ожелед!.
Руйшвне навантаження при розтягненн! троса R = 49,05 кН.
За табл. найб!льший допустимий натяг, дор!внюе, кН:
при режим! ожелед! з в!тром - 14,70;
при найб!льшому в!тровому навантаженш - 16,66;
при найнижчш температур! пов!тря - 16,66.
Най менше за час експлуатацп троса значения руйшвного навантаження
RM = Ry3/ym = 49,5 0,75/1,02 = 36,1 кН.
Максимальний, за термш служби, натяг троса в залежност! шд прийнято-
го вихщного розрахункового режиму складе, кН:
при режим! ожелед! з вггром 14,70 х 1,20 = 17,6;
при найб!лыпому в!тровому навантаженш 16,66 х 1,05 = 17,5;
при найнижчш температур! пов!тря 16,66 х 1,05 = 17,5.
Отже, величина максимального за термш служби натягу троса !з заданою
забезпечешстю не залежить в!д прийнятого вихщного розрахункового режиму.
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ОПОРНИХ КОНСТРУКЩЙ КОНТАКТНО!
МЕРЕЖ! НА СЕЙСМ1ЧН! ВПЛИВИ
Загалып положения
Д. 1 За методикою визначають сейсм!чш навантаження на зал!зобетонн! та
металев! опори, а також на жорстю поперечини контактно!' мереж!.
Методика може бути також використана при визначенш сейсм!чних на-
вантажень на опорн! конструкцп енергопостачання так!, як опори пов!тряних
лшш поздовжнього електропостачання, освплювальш щогли i портали, вщкри-
т! частини тягових шдстанцш i ш.
Д.2 Сейсм!чш сили, що д!ють на ni конструкцп' в будь-якому к-му nepepi-
з! i вщповщш z'-му тону коливань, згщно ДБН В. 1.2-2 визначають за формулою:
$1к ~
(Д.1)
Кс - коефщ!ент сейсм!чностц
Ку - коефщ!ент, що приймаеться для гнучких конструкщй р!вним 1,5;
Qk - вага зосередженого вантажу в к-му nepepisi,
Р, - коефщ!ент динам!чносп, що вщповщае z'-му тону коливань;
Т|,а - коефщ!снт форми коливань.
Д.З Значения коефщ!ента Кс визначають згщно з ДБН В. 1.2-2 за формулою:
КС = КХК2К3,
(Д-2)
де
К\ i К2 - коефщ!енти, що враховують допустиме пошкодження споруд та i'x
конструктивы р!шення;
- коеф!щент, значения якого приймають р!вним 0,1; 0,2; 0,4 для розрахун-
ково!' сейсм!чност! 7, 8, 9 бал!в.
Для опорних конструкщй зал!зничного електропостачання при:
7 балах Кс = 0,25 • 1 • 0,1 = 0,025;
8 балах Кс = 0,25 1 • 0,2 = 0,05;
9 балах Кс = 0,25 • 1 • 0,4 = 0,1.
Д.4 Для стшки або жорстко!' поперечини з п зосередженими масами, яким
вщповщають п ступешв свободи, частота i форми власних коливань згщно з
"Инструкции по определению расчетной сейсмической нагрузки для зданий и
сооружений" знаходять !з наступно!' системи р!внянь.
-!)^1 + ^2512со-х|2 + ... + m,^in(^xin =0
wi52i®foi + (™2S22<°? “ + •• + mnb2n($xin = 0
mjSnl(O- + m2b„2(^xi2 +... + (тпЬппО] -\)xin = 0
(Д-З)
Тут т„ - зосереджеш маси вантаж!в; 5Л„ - перемпцення в!д одиничних
сил; со, - частоти власних коливань конструкщй; - ампл!туди коливань.
Частота со, обчислюють !з умови р!вност! нулю детермшанта pie! системи
р!внянь.
Форму власних коливань визначають вщношенням амгоптуд Хи Xik при
фжсованому К, обчислюють шляхом стильного р!шення наведено! системи р!в-
нянь при шдстановщ в них значения частоти со,, що вщповщае розглянутому
тону коливань z.
Вважаючи в р!вняннях ще! системи в кожному випадку Хц = 1, одержу-
ють (н-1) систему р!внянь, вирпиуточт як! визначають Xi2,... Xin для кожного z-ro
випадку, а пот!м i коефщ!енти форм коливань Г|,* за формулою:
п
(Д.4)
У цш формул! Х,( j й Х^у^ - зм!щення стшки (поперечину) при власних
коливаннях по z-му тону в розглянутш точщ к i у вс!х точках j, де вщповщно до
розрахунково! схеми п вага прийнята зосередженою.
Д.5 Сейсм!чш сили, що вщповщають формам коливань Sik, визначають за
формулою (Д. 1), а розрахунков! сейсм!чш сили в кожному перерой к при j сту-
пенях свободи за формулою:
(Д-5)
Моменти в перер!зах стшки (поперечини) вщ дп розрахункових сейсм!ч-
них сил при 9-бальному ссйсхйчному вплив! визначаються за формулою:
j=n
^расч.к ~ 2L ‘-'расч.уД)
i=t (Д.6)
Вщповщш моменти при 8 балах будуть в 2 рази менше, а при 7 балах - в
4 рази менше, жж при 9-бальному вплив!.
Д.6 Порядок розрахунку залгзобетонних кошчних стшок.
Д.6.1 Розбивають стшку на и частин; знаходять масу зосереджених ван-
таж!в п, розподыених за законом важеля в точщ прикладення сейсм1чних сил за
формулами:
m'j = pTtlt [DHB + al(n - j) - /]
(Д.7)
при j piBHOMy вщ 1 до (n-1) i
m' =^L(3DHB+al-3t),
J 6
(Д.8)
при j = n.
Тут p - густина зал!зобетону;
I - L/n - довжина частини спйки;
t - товщина стшки стшки;
DHB - зовшшнш д!аметр спйки у верхньому nepepisi;
а - зб!г.
Розрахунков! зосереджеш маси в будь-якш точш j
т; = т': + т",
( л СП
де Z j = иго - маса облаштувань опори (консол!, кронштейни, арматура), шо
розподшясться в точки зосередження вантаж!в наступним чином:
при 2 < н
(Д.Ю)
/71л
тл = тп-\ =
при 5 < п < 10;
ш0
™п = тп-\ = тп-2 = тп-3 = ~Г
при 10 < п < 15.
(Д.12)
Д.6.2 Визначають середнш момент шерцп верхнього i нижнього перерву
КОЖНО1 дшянки
(Д-B)
Причому момент шерцп /7 у будь-якому nepepiai зал1зобетонно'1 кошчно'Г
стшки обчислюють за формулою:
//=^(о"/-в»>)+0’5и'лл2-
64
(Д-14)
де DH/ i DBj = DHj - 2t - вщповщно зовншшш i внутршнш д!аметр nepepiay, а у
свою чергу DH = £>нв + а/ (п -/) при j = O-s-и; п' = Еа/Ес - вщношення моду-
Л1в пружносп арматури i бетону; Аа - площа арматур у даному nepepisi; га -
середнш рад!ус армування.
Д.6.3 Способом перемножування епюр за правилом Верещагша (рис. Д.1)
обчислюють одиничш перемщення за формулою:
j=n Рр
§тк = Z 7рл-[6(/п- j)(k- j) + 3(m-2j + k) + 2],
7=1 6EI.
J /
(Д.15)
де у, к, т - номера точок, у яких визначають одиничш перемнцепня, i точок
прикладання одиничних сил Р = 1.
Д.6.4 1з системи р!внянь (Д.З) знаходять частота власних коливань со,,
вщповщш Тм перюди 7} = 2л/(В, i пов’язаш з ними коефщк нти динам!чносп р, = 1/Д, а
також форми коливань xik i за формулою (Д.4) - коефпцснти форм коливань -Т|«ь
Д.6.5 Завершуе розрахунки обчислення ссйс.\пчних сил Sik, що вщповща-
ють формам коливань, розрахункових сейсм!чних сил б^сч к У кожному nepepiai
к за формулою (Д.5) i розрахункових моменпв А/расч.к за формулою (Д.6).
Д.7 Порядок розрахунку металевих жорстких поперечин.
Д.7.1 1з проекту приймають масу поперечини з и додатковими облашту
ваннями (огородження, прожектори та ш.).
Розбивши поперечину на п частин i обчисливши масу кожно'Г з них, зна-
ходять масу зосереджених навантажень, розподшених за законом важеля в ri
точки j, у яких прикладаються сейсмГчш сили.
Д.7.2 Визначають момент шерцп кожно'Г дшянки за формулою:
Л=2<Л|+4«|2)+2(Л2 + А«2).
(Д.16)
де Д1 i 7д2 - момента шерцп кутниюв, узят! 13 сортаменту для нижнього й верх-
нього поясГв поперечини;
А\ i A-i - площГ поперечного перерГзу кутниюв;
_ а01 _ Й(Р
а\ - —— Zoi и а2 ~~т~~^о2 - розмфи поперечного перерву конструкцш,
az- вщстань вщ обушка до центра ваги кутника.
Епюра Мтр Епюра Мк«
л л
Рис. Д. 1 Епюри моменпв стшки для Тхнього перемножування
Д.7.3 Обчислюють одиничш перемщення за формулою:
_ ]=ПХ:-Х:,
6»< = X ’ (2'H(.,-1)„,m(j-ir+2m ;„,м ,, +Мо.|),„мл +Л/„„МО_])Д).
(Д.17)
Тут X, i Xj-i - координата точок прикладання сейсм!чних сил; Mim; Mjk;
^(i-D,„; - значения ординат епюр вщ одиничних сил (рис. Д.2), рГвш:
при 0 < Xj.i
(Д.18)
При хт < Xj_ i < I i xm <Xj< I
(Д-19)
При 0 < Xj.| < xk i 0 < Xj < xk
^(y-D*
(Д.20)
При хк < Xj.i < I i xk < Xj < I
(Д.21)
Рис. Д.2 Епюри момента балки для Гхнього перемножування
Знайден! одиничш псрсмнцення окремих точок поперечини складають !з
перекпщенням вершин стшок. Отримаш в такий спос!б сумарш перемпцення
вщ одиничних сил використовують для визначення частот i перюд!в власних
коливань поперечин i коефщ!ент!в динакнчность
Д.7.4 Подальший порядок розрахунку той же, що й наведений для стшок.
Д.8 Точшсть обумовлених сейсмгчних навантажень на опорш конструкцп
зашзничного електропостачання залежить вщ галькост! дшянок п, на яга розби-
ваеться стшка або поперечина в розрахунковш схем!.
Рекомендован! значения п для р!зних конструкцш наведен! в 5.73 Норм.
Д.9 Bci розрахунки по визначенню сейсм!чних навантажень на опорю
конструкцп контактно!' мереж!, рекомендуеться виконувати за допомогою ЕОМ
за спещально розробленими програмами.
СКЛАДОВ1 ЗГИНАЛЬНОГО МОМЕНТУ В OCHOBI СТ1ЙКИ,
ОБУМОВЛЕШ ПАД1ННЯМ СУСТДНЬО! ЗАЛ13ОБЕТОННО1 ОПОРИ
ПОСТШНИЙ СТРУМ, КОНТАКТНА ШДВ1СКА М-120+2МФ-100
Таблиця Е. 1
V, м/с Paaiyc криво!' R, м
400 600 800 1000 1500 2000
Довжина прогону 1, м
30 40 30 50 60 30 50 70 30 50 70 30 50 70 30 50 70
Максимальний в!тер. Додатковий згинальний момент на piBHi обр!зу фундамету вщ падшня сусщньо! опори, кН м
20 69 105 51 ПО 139 42 91 144 37 80 128 31 66 107 28 58 96
30 85 135 67 141 177 58 114 176 53 103 161 46 89 130 43 81 120
40 106 161 88 170 201 78 149 194 72 138 182 65 122 163 62 108 155
50 139 193 116 202 220 106 182 176 97 171 175 89 155 173 85 148 170
Таблиця Е.2
5, ММ Рад!ус криво! R, м
400 600 800 1000 1500 2000
Довжина прогону 1, м
30 40 30 50 60 30 50 70 30 50 70 30 50 70 30 50 70
Ожеледь i3 вНром. Додатковий згинальний момент на piBHi обр!зу фундамету вщ падшня сусщньо! опори, кН-м
12 73 116 55 125 170 46 104 174 41 92 155 34 76 133 31 68 120
16 82 131 62 144 200 53 121 188 48 108 171 40 89 152 36 84 143
19 92 151 71 172 222 61 140 173 56 127 169 48 101 163 44 101 159
22 100 169 79 197 211 69 168 152 64 150 151 55 127 150 52 124 147
28 116 206 95 244 154 85 230 105 79 200 102 71 189 102 66 177 102
34 131 243 111 290 96 100 292 58 95 250 53 87 253 55 81 228 55
ЗМШНИЙ СТРУМ, КОНТАКТНА ШДВ1СКА ПБСМ-95+МФ-100
Таблиця Е.З
V, м/с Рад1ус криво? R, м
400 600 800 1000 1500 2000
Довжина прогону 1, м
30 40 30 50 60 30 50 70 30 50 70 30 50 70 30 50 70
Максимальний вггер. Додатковий згинальний момент на piBHi o6pi3y фундаменту вщ падшня сусщньо? опори, кН м
20 54 84 39 87 113 32 73 114 28 64 103 23 52 86 21 46 78
30 67 101 52 107 131 45 92 129 41 83 119 36 71 104 33 65 96
40 86 123 70 141 161 63 115 137 58 106 136 52 93 130 49 88 112
50 108 160 92 164 169 83 149 127 78 140 126 72 127 124 69 121 123
Таблиця Е.4
5, ММ Радиус криво? R, м
400 600 800 1000 1500 2000
Довжина прогону 1, м
30 40 30 50 60 30 50 70 30 50 70 30 50 70 30 50 70
Ожеледь i3 впром. Додатковий згинальний момент на piBHi обр!зу фундаменту вщ падшня сусщньо? опори, кН м
12 54 88 39 93 126 32 78 126 28 67 116 23 54 99 20 47 88
16 60 97 45 104 138 38 89 129 33 78 123 28 63 ПО 24 57 103
19 67 106 50 118 149 42 101 121 39 90 119 32 76 115 29 69 112
22 72 116 55 132 143 48 116 108 43 105 107 37 92 107 34 84 106
28 82 136 65 161 114 57 146 78 52 139 80 44 127 79 44 119 79
34 92 157 75 190 84 66 177 49 60 172 53 53 162 51 53 153 51
ДОДАТОК Ж
(Дов! д кови й)
РОЗРАХУНОК КЛИНОПОД1БНИХ ФУНДАМЕНТ1В ОПОР
КОНТАКТНО! МЕРЕЖ!
(при дп навантаження вздовж коли)
Визначення Аг для умовного фундаменту
Ж. 1 Розрахункова схема для умовного фундаменту з кошчшстю в шдзем-
нш частиш без лежшв, розташованого в однорщному за несучою спроможшстю
шар) грунту, прийнята для визначення м, зображена на рис. Ж.1. Розрахункова
схема вщр)знясться В1д прийнято! в 10.25 тим, що ширина фундаменту /?/у (роз-
Mip поперечного nepepisy в напрямку, перпендикулярному площиш дй' наван-
таження) змшюеться )з глибиною у:
fyy = baf- Zytga,
(Ж.1)
де tg а - кут кошчиост! фундаменту.
Ж.2 Визначення Аг умовного фундаменту з кошчшстю в шдземшй час-
тиш виконують )з сшльного р)шення рАвнянь (Ж.2) i (Ж.З)
о 4 м» о R,, 2
yo(Rg -~yokgRu tga) = —±+ddk R tga),
° 3 * H 2 3 (Ж.2)
M° =Nde-yl^-Rg-yokgRu tga)+ d3(^--^kgRu tga),
(Ж.З)
де прийнят) позначення, що й у формулах 10.31 i 10.32 Норм.
При цьому 7?<. визначають за формулою 10.18. де захпсгь bf слщ шдставля-
ти значения bOf- розм)р поперечного nepepisy фундаменту на р)вн) розрахунко-
во! поверхш грунту.
Р)вняння (Ж.2) i (Ж.З) розв’язують методом послщовних наближень.
За формулами (Ж.2) i (Ж.З) можна розраховувати як несучу спроможшсть
у грунт! нероздшьних залАзсбетонних опор контактно! мереж) з) зворотною ко-
шчшсттю в пщземшй частин), так i типов! опори. При збшьшенш ширини опори
)з глибиною у формулах (Ж.2) i (Ж.З) необхщно приймати кут a - вщ’смним.
Рис. Ж.1 Розрахункова схема умовного фундаменту з кошчшстю в
шдземшй частин!: а - уздовж дп навантаження; б - поперек дй’ навантаження
КЛАСИФ1КАЦ1Я СКЕЛЬНИХ ГРУНТ1В
Залежно вщ мщност! й грнцинуватост! скельн! грунта пщроздшяють на
дв! групи, наведен! в таблиц! К. 1.
Таблиця К.1
Тр!щинуват!сть 2 Мщшсть при Rc, кН/м
Характеристика Категор!я Слабка, менше 1500 Середня, вщ 1500 до 5000 Мщна, понад 5000
Вщстань м!ж трщинами менше 0,2 м, площа блоюв менше 0,04 м2 Сильна Iгрупа
Вщстань м!ж тр!щинами вщ 0,2 до 0,5 м, площа блок!в вщ 0,04 до 0,25 м2 Середня Iгрупа II група
Вщстань м!ж тр!щинами понад 0,5 м, площа блоюв б!лыие 0,25 м2 Слабка Iгрупа II група
Примггка. Вщповщно до ГОСТ 25100 до I групи вщносяться маломщш вив!т-
рен! скельн! грунта, до II групи - мщш й середньо!' мщносп, невив!трен! й слабовивп-
рен! скельн! грунта.
Мщшсть скельних грунпв характеризуеться тимчасовим опором Rc на
одноосьове стиснення кершв у водонасиченому стан!, а тр!щинуват!сть - шля-
хом в!зуального огляду скельних порщ !з пром!ром вщстаней м!ж тр!щинами i
розм!р!в блок!в.
За способами розробки скельн! грунта можна шдроздыити на дв! групи:
I трупа - грунти, що шддаються розробщ вщбшними молотками i, що не
допускають можливост! нормального утворення шпур!в д!аметром 40-50 мм i
глибиною до 1,5 м;
II група - грунти, що не шддаються розробщ вщбшними молотками i, що
допускають можливють утворення шпур!в д!аметром 40-50 мм глибиною 1,5 м.
РОЗРАХУНОК НЕОБХ1ДНОГО ТЕРМ1НУ СЛУЖБИ СТАЛЕВИХ
КОНСТРУКЩЙ КОНТАКТНО! МЕРЕЖ!
Л.1 Cnoci6 забезпечення необхщного термшу служби сталевих конструк-
щй контактно'1 мереж! слщ вибирати на стадп’ розробки й прив’язки типових
проекпв до конкретних умов роботи на основ! м!н!м!зацп Bcix витрат на виго-
товлення та експлуатащю. Прийнятий спос!б повинен вказуватися в проект!
електрифжацп. Необхщний термш служби сталевих конструкщй контактно!
мереж! встановлений «Правила улаштування та техшчного обслуговування ко-
нтактно! мереж! електрифшованих зал!зниць» ЦЕ-0023.
Л.2 Необхщний термш служби конструкщй повинен бути не менше на-
ступного, визначеного за формулою:
к
де Т\ - сумарний термш служби захисних покритпв, /<-раз наносимих за час
експлуатацп, включаючи початкове;
Г2 - строк вичерпання резерву мщност!.
Л.З Системи захисних покритпв повинш виконуватися вщповщно до ре-
комендащй глави СНиП 2.03.11 (додаток 14 i 15) i табл. Л.1
Термши служби лакофарбових покритпв становлять 4-6 рок!в, а мета-
л!зованих - 20-25 рок!в.
Л.4 Строк вичерпання резерву мщност! Г2 варто визначати з урахуванням
загасання корозшних нроцеслв у час!, користуючись формулою:
8 = 8о-^', (Л.2)
де 5 - товщина зкородованого металу на кожнш кородуючш поверхш за перюд,
мкм;
- початкова швидгасть корозп металу в атмосферних умовах (за перший
р!к) при робой в незахищеному стан!, мкм/р!к;
Т2 - час, роки;
п - коеф!щент затухания корозп.
Кыьюсть шар!в може визначати, залежно вщ необхщно!’ товщини покрит-
тя, оргашзащя-виробник !з урахуванням технологи виготовлення.
Система захисних покритпв для металевих конструкщй контактно! мереж!
Таблиця Л.1
Лакофарбов! мaтepiaли для тимчасового ьижоперацшно- го захисту Лакофарбов! матер!али для фарбування сталевих конструкщй Рекомендована
Метал1зоваш покриття Грунтовка покривний лакофар- бовий матер!ал товщина комплексного
марка юльюсть niapiB марка кыыасть niapiB*** покриття****
1 2 3 4 5 6 7
Цинков! або * ВЛ-02 1 ХВ-124 3-2 120-200
алюмЫев! ВЛ-023 1 ХВ-125 3-2 50-70
1 ХС-119 3-2
ВЛ-02 1 ЭП-0010 2 120-200
ВЛ-023 60-80
ВЛ-02 1 ЭП-1155 1 120-200
ВЛ-023 1 100-120
ЭП-057 ЭП-057 1* ХВ-124 4-3 90-110
ХВ-125 4-3 90-110
ХС-119 4-3 90-110
ЭП-1155 1 120-140
ЭП-0010 2 80-100
ВЛ-02 ХС-068 2 ХВ-124 6-4 120-140
ВЛ-023 ХС-059 2 ХВ-125 5-4 120-140
ФЛ- озк** *** **** 2 ХС-119 5-4 120-140
ВЛ-02 ВЛ-02 1* ЭП-1155 2 110-130
ВЛ-023 ВЛ-023 1* ЭП-1155 1 110-130
ВЛ-02 ВЛ-02 1* ЭП-0010 2 110-130
ВЛ-023 ВЛ-023 1* ЭП-0010 2 110-130
ВЛ-02 або ВЛ-023 з 1* ХВ-123 5-3 100-120
алюкпшсвою пудрою 1* ХВ-125 4-3 100-120
ХС-119 4-3 100-120
* 3 шдгрунтовкою ушкоджених кнсць.
** Для покорного й троичного юпмату.
*** Менша цифра вщпов1дае кшькосп niapie у слабоагресивному середовишг
бшьша - середньоагресивному середовищЁ
**** Товщина комбшованого метал!зовано-лакофарбового покриття наведена у
вигляд! дробового числа: у чисельнику - товщина метал!зованого покриття, у знамен-
нику - лакофарбового.
Середн! значения параметр!в Зо, п i коеф!щент!в вар!ацп початкового ко-
розшного зношування наведен! в табл. Л.2.
Таблиця Л.2
Корозшний район Параметри
Початкове зношування 5о (мкм/р!к) при розташуванш кородуючих елеменпв Коеф1щент Bapiauii по- чаткового зношування Коеф!щснт загасання корозшного процесу
вертикаль- но шд кутом 45° до горизонту горизонтально
1 27 31 34 0,25 0,71
2 20 23 25 0,20 0,62
Примггка 1. У таблиц! наведен! параметри корозшного зношування звичайноТ
вуглеводисто!' стал!, усереднен! для зал!зниц! в щлому.
Примггка 2. Корозшш райони включають:
1 район - Донецысу й Придншровську зал!знищ;
2 район - Льв!вську, Одеську, ГОвденну i П!вденно-3ах!дну зал!зниц!.
Л.З На д!лянках дор!г з шдвищеною агресившстю повггряного середови-
ща початкову швидюсть корозшного зношування стал! So слщ визначати вщпо-
вщно до рекомендащй ГОСТ 9.040 «Единая система защиты от коррозии и
старения. Материалы и сплавы. Расчетно-экспериментальный метод ускоренно-
го определения коррозионных потерь».
Д!лянки зал!зниць з шдвищеною агресившстю пов!тряного середовища
розташоваш, як правило, битя х!м!чних i металурпйних виробництв (до 0,6 км
вщ них) i в прибережшй (морський) зон! (до 100 м вщ краю води).
При вщсутност! на момент проектування експериментальних даних з ки-
нетики корозй стал!, визначено!' згщно з ГОСТ 9.040, для конкретних умов ро-
бота конструкщй слщ враховувати в розрахунках максимальш значения So i п,
знайдеш на тепер!шшй час для окремих дорй з високим вмютом у noBiipi Cl i
SO2. Значения ix наведен! в табл. Л.З.
Л.4 Корозшне зношування елеменпв сталевих конструкщй, що засипа-
ються частково в процес! експлуатацп грунтом, наприклад, анкерних болт!в або
поясних кутниюв у зон!, розташовашй вище обр!зу фундаменту, слщ визначати,
приймаючи 50 = 150 мкм/р!к i п = 0,85 при вщсутност! в грунтах сульфапв i
хлорид!в i So = 300 мкм/р!к i п = 0,95 - при наявносп ix.
Таблица Л.З
Зал!зниця Вид агре- сивного впливу се- редовища Параметри
Початкове зношування 30 (мкм/р!к) при розташуванш кородуючих елеменпв Коефщ!снт Bapiaui'i початкового зношування Коефщ!ент затухания корозшного процесу п
вертика- льно п1д кутом 45° до горизонту горизон- тально
Донецька, Придншровська so2 90 103 112 0,26 0,81
Л.5 Середш значения початкового корозшного зношування б0, наведен! в
табл. Л.2 слщ застосовувати при визначенш середшх терм!шв служби метало-
конструкцш. Для обчислення гарантованих тсрмппв служби користуватися ве-
личиною бог, визначеною за формулою:
8„1=81)(l + l,96Vi-), (Л.З)
де vs0 - коефщюнт вар!ацп початкового зношування, наведений у таблицах Л.2
i Л.З.
Л.6 При корозшному зношувашп сталевих конструкщй з! звичайно! вуг-
лецево! стал! зниження мщшстних властивостей металу можна не враховувати,
якщо зменшення товщини елеменпв не перевищус 25%. При зменшенш тов-
щини елеменпв б!льш шж на 25% необхщно розрахунковий onip застосовувати
з коефщшнтом 0,9.
Л.7 Критичш температури переходу в крихкий стан буд!вельних сталей,
шдданих корозшному зношуванню, слщ пщвищувати на 20% для стал! марки
СтЗ i на 25% для стал! марки 09Г2.
Л. 8 В агресивних середовищах для виготовлення конструкта вних елеме-
нпв контактно!' мереж! слщ застосовувати стал! вщповщно до рекомендацш
роздыу II СНиП 2.03.11.
Л.9 Для запобнання контактно!’ корозй в мюцях контакпв м!ж сталевими
й алюмш!евими або оцинкованими елементами потр!бно передбачити лакофар-
бов! покриття, що наносяться на конструкцп, як! стикуються, до зборки.
ЗАКРШЛЕННЯ ОПОР КОНТАКТНО! МЕРЕЖ! НА
СВ1ЖОВ1ДСИПАННИХ НАСИПАХ
М. 1 До св!жовщсипанних насишв вщносять насипи висотою быыпе 2 м,
що простояли до спорудження опор контактно! мереж! менше 5 рок!в. На таких
насипах необхщно передбачати спещальш заходи щодо забезпечення стшкост!
опор.
На насипах з незв’язних гравшно-галечникових i роздроблених скельних
грунт!в спещальш заходи щодо забезпечення стшкост! опор не передбачають.
М.2 На св!жовщсипанних насипах, що простояли менше 1 року, опори
контактно! мереж! рекомендуеться не встановлювати, якщо вщносна щшьшсть
грунту укюно! частини насипу на глибиш 0,2 м i на глибиш 1,5 м менше 0,9.
Проби грунту для визначення шдльност! вщбирають на укос! св!жов!дсипанного
насипу на вщсташ 0,3 м вщ бр!вки з Tie! сторони, де встановлюються опори.
При значениях вщносно! шдльност! грунту бшьше 0,98 спещальних захо-
д!в щодо забезпечення стшкост! опор контактно! мереж! проводите не слщ, а
при вибор! способ!в забезпечення стшкост! опор так! насипи варто розглядати
як звичайш - устоят.
М.З Для забезпечення стшкост! опор i анкер!в контактно! мереж! у св!жо-
вщсипанних насипах рекомендуеться застосовувати:
нероздшьш опори з! збшыиеною пщземною частиною опори на 0,5 м по-
р!вняно з типовим р!шенням для устояних насишв або роздшьш опори з пальо-
вими фундаментами, що заглиблюються агрегатом АВФ (АВСЭ);
нероздшьш опори з! зворотною кошчшстю в нижнш частит, установлю-
ваш у виштампуваш котловани;
пальов! анкери довжиною 4,5 м, що заглиблюються агрегатом АВФ (АВСЭ).
Верхи! лежи! для нероздшьних опор, установлюваних на укосах св!жовщ-
сипанних насишв, застосовувати не рекомендуеться.
М.4 Висоту шдвюки контактного проводу на св!жовщсипанних насипах
слщ збшьшувати для компенсацп осщання насипу i наступного шдшмання ко-
ли з урахуванням можливого осщання, визначеного проектом (але не бшьше
шж 500 мм вщ нормального положения контактного проводу). При цьому тер-
мш закшчення осщання насипу слщ приймати р!вним 5 рокам з моменту закш-
чення його вщсипки.
М.5 Фундамента для сталевих опор гнучких поперечин на св!жовщси-
панних насипах рекомендуеться приймати, як правило, пальов! з! зб!рним рост-
верком.
ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗД1ЛБНИХI НЕРОЗД1ЛБНИХ
ЗАЛ13ОБЕТОННИХ ОПОР ЗАЛЕЖНО В1Д АГРЕСИВНОГО
СЕРЕДОВИЩА У ФУНДАМЕНТН1Й ЧАСТИН1
Н.1 Зал1зобетошй нероздыьш опори is захисним покриттям зовшшньо!' i
внулршшьо! поверхш тдземно! частини мастикою <4зол» або бпумом застосо-
вувати незалежно вщ р!вня грунтових вод на дыянках постшного i змшного
струму при BMicri сульфапв до 1000 мг/л. При BMicri юшв хлору билыпе 1000 мг/л
граничний вм1ст сульфапв визначаеться за формулою 850+0,15CI, але не вище
2000 мг/л.
Н.2 Роздыьш залгзобслонш опори на фундаментах стаканного типу is су-
льфатостшкого портландцементу з бпумним покриттям слщ застосовувати при
BMicri сульфалл в до 3000 мг/л.
Н.З При BMicri сульфат!в у водо-середовипц быыпе 3000 мг/л викорис-
товують бетон шдвищено! щыьнослл на сульфатостшкому портландцемент! та
гзолящю за спещальним проектом.
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЩЙ ОПОРНИХ,
ШДТРИМУЮЧИХ I Ф1КСУЮЧИХ ПРИСТРО1В КОНТАКТНО!
МЕРЕЖ!
П.1 Загалып положения. Математична модель
П.1.1 Ця методика застосовна до розрахунку будь-яких стержневих конст-
рукщй контактно!' мереж!, у тому числ!, статично невизначених.
П.1.2 В основу математично!" модел! стержнево! конструкцп покладеш
диференщальш р!вняння статики простороводеформованого стержневого еле-
мента, як! в декартовш правш прямокутшй систем! координат (рис. П.1) при
малих поперечних вщхиленнях oci стержня, можна представити у виглядк
(П.1)
(П.2)
(П.3)
(П.4)
де и’у, vv-, ср - вщповщно поперечн! вщхилення уздовж осей координат Y, Z 1
крутшня oci стержня в nepepisi х;
Iv, Iz, 1Р - головш моменти й полярний момент шерци поперечного перер!зу
стержня:
Д, f „ f- — кс мпоненти по вхдповщних осях координат лтшйного силового на-
вантаження:
тх. mv. т- - те ж штенсивносп зовнпннього -{умовно розподптеного) момент-
ного навантаження;
Т - ЕАг — осьове зусилля в степжн!: Т > 0 - розтягн^~го-з!пг^тий елемент.
Т< ? - стиснуто-з!гнгтий:
Z. А - модуль, пружност! .матер!алу й плота пепер!зу стержня.
Рис. fl. 1 Розрахункова схема простороводеформованого стержня.
Тут вщносна деформащя oci стержня в точщ х
е(л) =
du
dx
(П.5)
де и(х) - поздовжне основе змпцення oci стержня.
П.1.2 Компоненти штенсивност! зовшшнього навантаження на стержень
для реальних умов робота конструкщй контактно! мереж! в загальному випадку
можуть бути представлен! у вигляд!:
Л (х) = <?,.„(! - у) + <?„, 7 +1 FivS(x - xf ),
/ Li
mv (x) = X A/,v5(a- - xmi ),v = x, у, z,
(П.6)
де - компонент лппйного навантаження в точщ х = ц (ц = 0,1), направлений
уздовж oci координат v (v = х, у, г), Н/м;
Fiv - компонент i-i зосереджено'! в точщ Xft сили, Н;
Miv- компонент z-ro зосередженого в точщ хт, моменту, Нм;
5 (х - Xj) - узагальнена дельта-функц!я Дграка, 1/м,
Ч-оо A'z +0
8(х — х() = 0при х^х(, J 8(х—x,)Jx = J 8(х — Xj^dx = 1.
— ' л,-О
(П.8)
При поспйних по довжин! лицевого елемента параметрах рппення кра-
йовоТ задач! для системи р!внянь (П.1)-(П.4) на в!др!зку 0 < х < I при граничних
умовах першого роду:
м(0) = Mo, м(/) = mi, ф(0) = фо, ф(0 = фь
w,(0) = wv0, ^(0) = w'o, wv(l) = wv), ^4/) = w',,
ax ax
v = y,z
(П.9)
можна записати у вигляд!
«(л) = (i -у)«0+у«, +^-'ja©gou4w§+2-
I I EAq eaq
(x) = h;.oxvO (X) + wvlxvl (%) + w^Ol. (X) + v (X) +
9U4 / x X ^Mvd2 ^Gv(X’Xmi)
+ ^'MX) + £^-Gv(X,X/?)-Z-rr---------v-^^-,v = y,z
EA ' Dv i Dv dxvi
ф(х) = (1 - 4)ф0 + уф] +-^— x(^)G0(x,t,)d^,
(П.10)
ле Xov (X) = 1 - X + [ V ov (X) - Фи (X)] /(Рv - «у),
Xiv(X) = l-Xov(X),
Фор(Х) = [РуФоу(Х)-«уФ1у(Х)]/Фр - «у),
Ф1у(Х) = [ocrVov(X)-₽vViv(X)]/(₽v - «J),
Vov (X) = 1 - X - sMXv (1 - X)] / shXv,
^iv(X) = X-sh(kvx)/s/i\„
(П.11)
Vov(X) + Vh-(X)
Pv +
Ц (х. £) = GFv (х, Q - Vov (Х)Фог Ф - V1 у (Х)Ф1 у (£)>
Сру(хЛ)
.y/?(Xv%)-s/?[X„(l-x)]
Xv • s/гк.,
V г
х^£;
(П.12)
Х(1-^)-
£(1 - х) -
, $,.,т>о д——
Ху=< ,V=lJ\T\/Dv,D=EI.,D„=EIv,
нк,Т<0 v v 1 1 у с z у
а = 1 -Xv. / sh(kv), Bv = X,. / thXv -1.
П.1.4 У координата! функцп (П.9) i (П.10) для поперечних вщхилень oci
стержня допустимо шдставити параметр X, визначений при усередненому по
довжиш елемента поздовжьнм осьовому зусилл!
Т = ЕЛеср
(ПЛЗ)
де Еср - середне значения В1дносно1 осьово!’ деформацй’ стержня:
(П.14)
П.1.5 Використовуючи вираз (П.8) одержують матрицю реакшй стержне-
вого кшцевого елемента, яку можна представите в наступному клИинному ви-
глядй
Ю
1^1
1^1
[ЯФ]
(П.15)
ЕА
I
ЕА
I
V = у, z.
(П.16)
7?! v = 2R4v +T,R2v= R4 Д /0 v + av),
7?3v = T?4vav /(pv + av), T?4v = T /Д - av).
(П.17)
П.1.6 Для стиснуто-з!гнутого стержня у виразах (П.9)-(П.1О) можна перейти
вщ ппербол!чних функцш комплексного аргументу до тригонометричних функ-
ций дшсного аргументу (шдекс v = у, z опущений):
\|/0(х) = sin(iXl - x))/sin(O) - (1 - х),
1}/! (д) = sin(i)x) / sin(O) - х,
a = тй/ sin(O) -1, (3 = 1 — 0/ tg(O).
(П.18)
П.1.7 Використовуючи отриману матрицю реакций кшцевого елемента,
при розрахунку стержневих металевих конструкщй контактно! мереж! застосо-
вують алгоритм методу кшцевих елеменпв (МКЕ):
1) побудова локальних матриць жорсткосп (матриць реакщй) i вектор! в
узагальнених сил у базис! координатних функцш (П.9) для кожного кшцевого
елемента в локальнш нумерацп вузл!в;
2) переведения з локально! системи координат кшцевого елемента в гло-
бальну за допомогою матриц! переходу, що враховуе ор!ентащю даного кшце-
вого елемента;
3) перехщ вщ м!сцево! нумерацп до глобально! у вщповщносп до тополо-
гп системи.
У результат! кроюв 1) i 2) одержують глобальну матрицю в м!сцевш ну-
мераций а в результат! кроку 3) - глобальну матрицю в загальнш нумерацн вуз-
Л1в 1 кшцевих елеменпв.
Даний нелшшний тдх!д, коли в координата! функцп кожного кшцевого
елемента входить параметр Т, значения якого залежить в!д деформаци системи,
дозволяе кр!м того ощнити стшюсть просторово!’ стержнево!' конструкций
ДОДАТОКР
(Довщковий)
Б1БЛЮГРАФ1Я
1. ДСТУ 1.0:2003 Основы положения.
2. ДСТУ 1.2:2003 Правила розроблення нащональних нормативних
документов.
3. ДСТУ 1.5:2003 Правила побудови, викладання, оформления та вимоги
до зм!сту нормативних докуменпв.
4. ДБН А. 1.1-1-93 Система стандартизацп та нормування в буд!вництв!.
Основы положения.
5. ДБН А. 1.1-2-93 Порядок розробки, вимоги до побудови, викладу та
оформления нормативних докуменпв.
6. ВНД 32.1.07.000-02 Тимчасова ыструкщя з оргаызацн швидюсного
руху пасажирських по!зд!в. Вимоги до ыфраструктури та рухомого складу.
7. Тимчасова ыструкщя для забезпечення безпеки руху денних паса-
жирських по!зд!в з! швидюстю до 140 км/год.
8. Правила техычно'! експлуатацп зал!зниць Украыи.
9. СТН ЦЭ 12-00 Нормы по производству и приемке строительных и
монтажных работ при электрификации железных дорог (устройства контактной
сети). (Норми з виробництва та прийняття буд!вельних i монтажних роб!т при
електрифжацп зал!зниць (пристро! контактно! мереж!).
10. ЦЕ-0009 Правила улаштування системи тягового електропостачання
зал!зниць Украши.
11. ЦЕ-0023 Правила улаштування та техшчного обслуговування контакт-
но! мереж! електриф!кованих зал!зниць (Наказ Укрзал!знищ в!д 12.12.2007
№618-Ц).
УКНД
Ключов! слова: контактна мережа, проектування, електрифжащя зал1зниць.
Заступник директора з науково-досл!дно1 робота
Державного шдприемства
“Науково-дослщний та проектно-вишукувальний
шститут транспортного буддвництва
“КиТвдшротранс“, канд. техн, наук
Торопов
3MICT
С.
1 Сфера застосування.............................................1
2 Нормативы посилання.......................................... 1
3 Термши та визначення понять. Познани та скорочення.............3
4 Загальш положения..............................................5
5 Навантаження та впливи.........................................6
Постшш навантаження..........................................12
Вкров! навантаження...........................................9
Навантаження вщ ожелед!......................................17
Сшгов! навантаження на ригель жорстко! поперечини............21
Температуры впливи...........................................21
Монтажи! навантаження........................................23
Навантаження при обрив! провод!в.............................24
Сейсм!чш впливи..............................................29
Навантаження при падшш опори.................................30
Сполучення навантажень.......................................32
6 Проектування контактних шдвгсок i повггряних лшш..............33
Розрахунок довжини анкерних дшянок контактних шдв!сок........38
7 Захист конструкщй контактно! мереж! вщ корозн.................40
8 Проектування металевих конструкщй опорних, пщтримуючих
i фжсуючих пристрош контактно! мереж!........................43
Матер!ал для металевих конструкщй контактно! мереж!..........43
Розрахунков! характеристики матер!ал!в i з’сднань............47
Проектування металевих опорних конструкщй....................50
Проектування жорстких поперечин..............................58
Конструктивы вимоги..........................................60
Проектування консолей........................................61
Проектування ф!ксатор!в......................................65
9 Проектування зал!зобетонних опор..............................67
Загальы вказ!вки.............................................67
Основы розрахунков! вимоги...................................68
Матер!ал для зал!зобетонних опор.............................71
Конструктивы вимоги..........................................72
Ю Проектування фундаментов опор контактно! мереж!...............74
Загальы положения розрахунку закршлень фундаментов у грунт!..74
Розрахунок одиночних призматичних фундаментов................78
Розрахунок схщчастих фундаментов.............................98
Розрахунок групових фундаментов на вертикальних палях.......104
Розрахунок окремих паль.....................................109
Розрахунок роздшьних фундаментов............................114
ВБН В 2.3-3-2009
Розрахунок анкер!в............................................119
Розрахунок закршлень опор контактно! мереж! в скельних грунтах..122
Розрахунок одиночних пальових фундаментов у слабких грунтах...125
Конструктивы вимоги...........................................131
11 Застосування типових конструкцп...............................134
12 Розробка i поставка конструкцп контактно! мереж! на виробництво.138
13 Охорона навколишнього природного середовища...................138
Додаток А
Динам!чний розрахунок довжини прогону м!ж опорами
контактно! мереж!.............................................139
Додаток Б
Номограми для визначення максимально допустимо! довжини
прогону контактно! мереж!.....................................145
Додаток В
Розрахунок навантажень на контактну мережу....................154
Додаток Г
Розрахунок провод!в повпряних лшш.............................157
Додаток Д
Методика розрахунку опорних конструкцп мереж! на
сейсм!чш впливи...............................................159
Додаток Е
Складов! згинального моменту в основ! стшки, обумовлеш
падшням сусщньо! зал!зобетонно! опори.........................166
Додаток Ж
Розрахунок клинопод!бних фундаментов опор контактно! мереж!.....168
Додаток К
Класифгкащя скельних грунтов................................. 170
Додаток Л
Розрахунок необхщного термшу служби сталевих конструкцш
контактно! мереж!.............................................171
Додаток М
Закршлення опор контактно! мереж! на св!жов!дсипанних насипах...175
Додаток Н
Область застосування роздыьних i нероздитьних зал!зобетонних
опор залежно в!д агресивного середовища у фундаментнш частин!.176
Додаток П
Методика розрахунку металевих конструкцш опорних
шдтримуючих i фжсуючих пристроТв контактно! мереж!............177
Додаток Р
Б!блюграф!я...................................................18$
Наклад 685 прим. Зам. № 2-95.
В1ддруковано ТОВ «НВП Пол1графсерв1с>\
Посвщчення про внесения суб’оста видавничо! справи до державного реестру видавшв. вигопвниюв
i розповсюджувач1в видавничоТ продукцп сер!я ДК за № 1777 вщ 05.05.2004р.
04053, м. Ки!в, вул. Ю. Коцюбинського, 4, к. 25, тел. 234-78-54.