Мін стерство транспорту України
Державна адміністрація залізничного транспорту України
Головне управління перевезень
ІНСТРУКЦІЯ
зі складання місячних технічних норм
експлуатаційної роботи залізниць України
Київ
Транспорт України
2003
І-
о

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
ЕР;КАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
цд
0049
ІНСТРУКЦІЯ
зі складання місячних технічних норм
експлуатаційної роботи залізниць України
Київ
Транспорт України
2003
ББК 39.28
1-72
Розроблено:	Державним науково-дослідним Центром залізничного транспорту України за участю фахівців Головного управління перевезень
Внесено:	Головним управлінням перевезень Укрзалізниці
Затверджено та введено в дію	Наказом Укрзалізниці від 28 грудня 2002 р. № 675-Ц
Розробники:	В.М.Самсонкін, О.Ф.Вергун, Н.В.Липовець, Л.Ю.Гаркуша, Л.О.Погодіна, В.М.Боголій.
Інструкція зі складання місячних технічних норм
1-72 експлуатаційної роботи залізниць України / Розробники
В.М.Самсонкін та ін. — К.: Транспорт України, 2003. — 28 с.
В Інструкції наведено основні положення щодо розробки технічних
норм експлуатаційної роботи залізниць, дирекцій залізничних перевезень і
станцій Укрзалізниці. Встановлено перелік основних показників
експлуатаційної роботи залізниць. Запропоновано методику розрахунків
місячних технічних норм.
Призначена для працівників залізничного транспорту.
ББК 39.28
©Укрзалізниця. Головне управління перевезень, 2003.
©Видавництво “Транспорт України”, 2003.
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
УКРЗАЛІЗНИЦЯ
28 грудня 2002 р.	№ 675-Ц
НАКАЗ
Про затвердження та уведення в дію Інструкції зі складання
технічних норм експлуатаційної роботи залізниць України
З метою встановлення єдиного порядку розробки місячних
технічних норм експлуатаційної роботи залізниць
НАКАЗУЮ:
1.	Затвердити та увести в дію з 1 березня 2003 року “Інструкцію
зі складання місячних технічних норм експлуатаційної роботи
залізниць України” (далі Інструкція), що додається.
2.	Головному управлінню перевезень (Ш.Д.Рустамов) визначити
загальний тираж та передати Управлінню справами текст Інструкції
для тиражування.
3.	Управлінню справами (І.М.Грущак) до 1 лютого 2003 року
забезпечити тиражування Інструкції та розсилання її на залізниці.
4.	Начальникам залізниць України організувати вивчення
Інструкції з причетними працівниками та забезпечити безумовне
виконання її вимог.
5.	З уведенням в дію “Інструкції зі складання місячних технічних
норм експлуатаційної роботи залізниць України” вважати такою, що
не діє на залізницях України “Инструкцию по составлению месячньїх
технических норм зксплуатационной работьі”, затв. 11.08.1978 р.
6.	Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Генерального директора Укрзалізниці М.В.Мостового.
Міністр транспорту України—
Генеральний директор Укрзалізниці	ГМ.Кірпа
— з —
1.	Загальні положення
1.1.	Інструкція зі складання місячних технічних норм
експлуатаційно/ роботи залізниць України (далі Інструкція)
розроблена відповідно до вимог «Основних принципов расчета
показателеь использования вагонов и регулирования вагонного
парка в межгосударственном сообщении», як« затверджені на
V засіданні Ради із залізничного транспорту держав—учасниць
Співдружності у 1992 році.
1.2.	Інструкція встановлює єдиний порядок розробки місячних
технічних норм експлуатаційної роботи залізниць, дирекцій
залізничних перевезень, станцій.
1.3.	Технічне планування експлуатаційної роботи залізниць
України — це важливий засіб освоєння обсягів перевезення,
всебічного покращення організац-ї та підвищення рівня
експлуатаційної роботи зал зниць, дирекцій, станцій, депо та інших
лінії них підприємств залізничного транспорту і виконання плану
перевезень при найкращих техніко-економічних показниках.
1.4.	Технічний план експлуатаційної роботи визначає задачі
усіх ланок залізничного транспорту із забезпечення виконання
плану перевезень.
Технічний план роботи залізниць, дирекцій і станцій є частиною
сітьового технічного планування експлуатаційної роботи. Тому від
виконання встановлених планом експлуатаційних норм кожною
залізницею, дирекцією, станцією та іншими лінійними підрозділами
залізничного транспорту залежить виконання технічного плану
Укрзалізниці в цілому.
1.5.	Технічне планування встановлює завдання з обсягів
і якості експлуатаційної роботи залізниць, кількості перевізних
засобів, розміщення загального та робочого парку вагонів, а також
створення необхідного резерву вагонів для забезпечення
перевезень не тільки у плановому місяці, але й з урахуванням
очікуваної перевізно; роботи в наступний період.
— 4 —
2.	Порядок розробки технічних норм експлуатаційної
роботи для Укрзалізниці та залізниць
2.1.	Технічні норми експлуатаційної роботи розробляються
Головним управлінням перевезень Укрзалізниці на основі плану
перевезень, графіка руху, плану формування поїздів і технологічних
процесів роботи станцій.
2.2.	Норми експлуатаційної роботи залізниць і Укрзалізниці
розглядає та затверджує заступник Генерального директора
Укрзалізниці за підпорядкованістю. В технічних нормах
експлуатаційної роботи встановлюються такі показники:
2.2.1.	Кількісні:
—	навантаження вагонів;
—	вивантаження вагонів;
—	робота парку вантажних вагонів (навантаження + приймання
навантажених вагонів);
—	приймання та здавання порожніх вагонів, а також регулювальне
завдання з передачі порожніх вагонів з-під вивантаження;
—	приймання і здавання вагонів на стикових пунктах залізниці
в по здах і вагонах з виділенням навантажених і порожніх;
—	загальний робочий парк вагонів, у тому числі порожніх
і навантажених, з розподілом на місцевий вантаж, транзит та
сортування;
—	норми наявності транзитного вантажу на кожному вихідному
пункті залізниці.
2.2.2.	Якісні — обіг вагонів (доба):
—	загального парку вагонів;
—	порожніх;
—	місцевих;
—	транзитних.
2.3.	Технічні норми розраховуються і встановлюються як загальні,
так і за родом рухомого складу.
3.	Порядок розробки місячних технічних норм
експлуатаційної роботи дирекцій залізничних перевезень
3.1.	Технічні норми експлуатаційної роботи дирекцій залізничних
перевезень (далі дирекцій) розробляються службою перевезень
залізниці відповідно до оголошених Укрзалізницею норм
і затверджуються начальником залізниці.
— Б —
3.2.	У технічних нормах експлуатаційної роботи дирекцій
розраховуються і встановлюються наступні показники загальної
кількості вагонів та за родом рухомого складу:
3.2.1.	Кількісні показники:
—	навантаження вагонів;
—	вивантаження вагонів;
—	робота парку вагонів в межах дирекції (навантаження +
приймання навантажених вагонів);
—	приймання та здавання порожніх вагонів, регулювальне
завдання з передачі порожніх вагонів з-під вивантаження;
—	приймання та здавання вагонів на стикових пунктах дирекцій
у поїздах і вагонах з виділенням навантажених та порожніх;
—	передача місцевого вантажу між дирекціями;
—	робочий парк вагонів: загальний, порожній, навантажений з
розподілом на вагони з місцевим вантажем, транзитних вагонів та
під сортування.
Для загального робочого парку, а також для критих, платформ,
напіввагонів, цистерн, цементовозів та інших вагонів норми наявності
місцевого вантажу встановлюються окремо призначенням під
вивантаження на станції своєї дирекції і окремо призначенням під
вивантаження на інші дирекції.
Норми наявності транзитного вантажу розраховуються в цілому
для дирекції, а також для кожного вихідного пункту дирекції;
—	наявність експлуатаційного парку локомотивів для вантажного
руху для кожного депо і на дільниці;
—	розміри руху на дільницях і норми відправлення поїздів з
вузлів.
3.2.2.	Якісні показники використання загального парку вагонів:
—	обіг вагонів загального парку (доба), а також за структурою
—	порожніх, транзитних, місцевих, утому числі для кожного
роду рухомого складу;
—	повний і вантажний рейс вагона (км);
—	процент порожнього пробігу (%);
—	час знаходження вагона на одній технічній станції (год);
—	час під однією вантажною операцією (год);
—	дільнична швидкість (км/год);
—	середньодобовий пробіг вагона (км).
— 6 —
4.	Розрахунок навантаження, вивантаження і
регулювального завдання зі здавання порожніх вагонів
з-під вивантаження
4.1.	Навантаження вагонів для кожної дирекції визначається із
розгорнутих планів перевезень на наступний місяць, складених
за попередніми заявками вантажовідправників з урахуванням
додаткових планів, які будуть прийняті протягом поточного місяця.
При цьому, для кожної дирекції встановлюються норми
навантаження за родом рухомого складу — критих, платформ,
напіввагонів, цистерн, рефрижераторних, цементовозів, зерновозів,
окатишовозів, мінераловозів та інших вагонів.
Загальне навантаження вагонів для дирекцій в цілому і за
родом рухомого складу має відповідати розмірам навантаження
залізниці, які встановлені Укрзалізницею.
4.2.	Норми вивантаження для кожної дирекції розраховуються
із постанційного плану навантаження у місцевому сполученні,
розмірів надходження вантажу під вивантаження з інших залізниць,
а також наявності на залізниці місцевого вантажу на адресу даної
дирекції до початку планового місяця.
4.3.	Ввезення, тобто приймання навантажених вагонів під
вивантаження, розподіляється для кожної дирекції призначення на
основі стійкого процентного співвідношення приймання наванта-
жених вагонів під вивантаження по кожному вхідному пункту
залізниці за тривалий період.
4.4.	Норми здавання порожніх вагонів з-під вивантаження
визначаються окремо для кожного роду вагонів (критих, платформ,
напіввагонів, рефрижераторних, цистерн, цементовозів та інших
вагонів).
Ці норми встановлюються виходячи із затверджених
Укрзалізницею в цілому для залізниці норм здавання порожніх
вагонів на суміжні залізниці, розгорнутого плану перевезень
(основного і додаткового), планів вивантаження по дирекціях
залізниці.
4.5.	На основі норм здавання порожніх вагонів за регулювальним
завданням і за направленням їх прямування складається
раціональна схема-план переміщення порожніх вагонів. Цей план
обов’язково має передбачати:
—	пропуск порожніх вагонів за коротшим напрямком від
пункту вивантаження до пункту навантаження або здавання
вагонів;
—	виключення зустрічного пробігу однорідного і взаємозамін-
ного рухомого складу;
—	максимальне скорочення зустрічного пробігу різнорідних
порожніх вагонів.
5.	Розрахунок норм приймання
та здавання вагонів і поїздів
5.1.	Приймання та здавання поїздів і вагонів визначається для
усіх стикових пунктів між дирекціями залізниці, крім пунктів, які
межують з іншими залізницями. Норми обміну поїздами і вагонами
для зовнішніх стикових пунктів залізниць встановлює Укрзалізниця.
5.2.	Кількість приймання і здавання поїздів для міжзалізничних
стикових пунктів визначається діленням загальної кількості
приймання (здавання) вагонів на середній состав поїзда.
5.3.	Для скорочення часу розрахунків норм приймання і
здавання навантажених вагонів для стикових пунктів
використовують спеціальні розрахункові таблиці або ПЕОМ.
Передачу порожніх вагонів для стикових пунктів визначають за
схемою-планом переміщення порожніх вагонів за регулювальним
завданням.
5.4.	На основі планових розмірів передачі поїздів по стикових
пунктах дирекцій і відправлення поїздів з вузлів встановлюють за
видами тяги для кожного депо розміри експлуатаційного парку
локомотивів у вантажному русі.
6.	Якісні показники використання рухомого складу
6.1.	3 метою ефективного використання вагонного парку,
прискорення обробки вагонів на станціях і пропуску поїздів через
дільниці, а також для систематичного контролю і аналізу
використання рухомого складу встановлюються норми обігу вагона,
дільничної швидкості, часу перебування вагонів під однією вантажною
операцією і на одній технічній станції, а також середньодобовий
пробіг вагонів.
— 8 —
6.2.	Обіг вагона в місячних технічних нормах встановлюється
залізницям більш жорсткий, ніж в річних і квартальних. Залізниці
зобов’язані розподіляти для кожної дирекції встановлену
Укрзалізницею норму обігу вагона як загальну, так і за родом
рухомого складу. Норми обігу вагона визначають на основі планових
обсягів роботи, загального парку вагонів, діючого графіка руху і
плану формування поїздів, а також технологічних процесів роботи
вантажних і технічних станцій:
6.3.	Для більш обґрунтованого планування обігу вагона залізниці
і дирекції мають не менше одного разу на рік на основі графіка руху
і плану формування поїздів, а також технологічних процесів
роботи станцій, розраховувати загальний обіг вагона, у тому числі
для місцевих, транзитних, порожніх вагонів.
6.4.	Обіг вагона — один з основних показників, який характеризує
використання вагонного парку та інших технічних засобів
залізничного транспорту. Він вимірюється за часом у добі,
витраченим на виконання усіх операцій, пов’язаних з перевізною
роботою, від початку одного навантаження до початку наступного
навантаження або від вивантаження до наступного вивантаження.
6.5.	Обіг вагона для залізниці або дирекції — це середній час
перебування вагона від моменту приймання його у навантаженому
стані або закінчення навантаження до наступного навантаження на
даній дирекції чи здавання у навантаженому стані на іншу дирекцію.
6.6.	Загальний обіг вагонів розраховується за тричленною
формулою:
де £ — повний рейс вагона, км;
т>д — дільнична швидкість руху вантажних поїздів, км/год;
— коефіцієнт місцевої роботи;
ґван—середній час перебування вагона під однією вантажною
операцією, год;
1	— вагонне плече, км;
ґтех — середній час перебування вагона на одній технічній
станції, год.
6.7.	Повний рейс вагона для дирекції являє собою середню
відстань пробігу в кілометрах за час обігу кожного вагона, який
-9-
приймає участь в роботі дирекції. Повний рейс вагона складається
з навантаженого і порожнього рейсу. Для визначення навантаженого
рейса необхідно вагоно-кілометри навантаженого пробігу поділити
на роботу. Аналогічно порожній рейс вагона визначається діленням
«порожніх» вагоно-кілометрів на роботу. Кількість вагоно-кілометрів
розраховується на основі планових вагонопотоків з розподілом за
видами сполучення: транзит, вивезення, ввезення і місцеве сполу-
чення, а також враховуються схеми направлення порожніх вагонів.
6.8.	Дільнична швидкість визначається діючим графіком руху
поїздів діленням псїздо-кілометрів на поїздс-години. В окремих
випадках, залежно від заповнення графіка і різкої зміни
вантажопотоку, дільнична швидкість може бути відкоригована в
більшу чи меншу сторону.
6.9.	Коефіцієнт місцевої роботи характеризується кількістю
вантажних операцій, які приходяться на одиницю роботи, і
визначається як частка від ділення суми середньодобового
навантаження і вивантаження на роботу дирекції.
6.10.	Час перебування вагона під однією вантажною операцією
на кожній станції визначається на основі норм технологічного
процесу роботи станції, а для проміжних станцій ще й з урахуванням
графіка роботи збірних поїздів і напрямку прямування вагонів.
Середній час перебування вагона під однією вантажною операцією
для дирекції визначається як частка від ділення суми вагоно-
годин перебування вагонів під вантажними операціями на усіх
станціях дирекції на кількість вантажних операці і (навантаження
+ вивантаження).
6.11.	Час перебування вагона на одній технічній станції
складається з часу перебування транзитного вагона без переробки
і транзитного вагона з переробкою. Час перебування транзитного
вагона без переробки визначається за діючим граф'ком руху
поїздів як частка від ділення суми поїздо-годин простою транзитних
поїздів на усіх технічних станціях дирекції на кількість транзитних
поїздів. Час перебування транзитного вагона з переробкою на
станції складається з часу, який витрачається на операції, пов’язані
з прибуттям, розформуванням, накопиченням, формуванням та
відправленням поїздів. Усі елементи часу перебування транзитного
вагона з переробкою визначаються за нормами технологічного
процесу роботи станцій, плану формування і графіка руху поїздів.
— ю —
Середні? час перебування транзитного вагона на одній технічній
станції дирекції! визначається як частка від ділення суми вагонс-
годин простою транзитних вагонів з переробкою і без переробки
на усіх технічних станціях дирекції на кількість вагонів, відправлених
з усіх технічних станцій.
6.12.	Довжина вагонного плеча визначається як частка від
ділення загального пробігу усіх навантажених і порожніх вагонів на
кількість транзитних вагонів, відправлених з усіх технічних станцій
дирекції.
6.13.	Кількість технічних станцій, які проходить вагон за час
обіїу, визначається діленням протяжності повного рейсу на довжину
вагонного плеча або діленням кількості вагонів, відправлених з
усіх технічних станцій, на роботу вагонів дирекції.
6.14.	Середньодобовим пробіг вагона визначає швидкість руху
вантажних вагонів за добу з урахуванням часу перебування їх у русі та
простою на станціях. Середньодобовий пробіг вагона визначається
діленням протяжності повного рейса вагона на обіг вагона або діленням
загального пробігу вагонів на кількість вагонів робочого парку.
7.	Розрахунок обігу місцевих, транзитних^
порожніх вагонів
7.1.	Обіг місцевого вагона — це середній час перебування
вагонів у межах дирекції від моменту їх надходження ззовні під
вивантаження до моменту закінчення вивантаження, а також вагонів
місцевого сполучення — від закінчення навантаження до моменту
закінчення їх вивантаження на станціях даної дирекції або
передачі на інші дирекції.
Обіг місцевого вагона в добі розраховується за формулою
9
гех
1СХ
де — рейс місцевого вагона, км;
у — частка часу перебування вагона у порожньому стані
під однією вантажною операцією;
км — коефіцієнт місцевої роботи;
/тех — вагонне плече, км.
— 11
Рейс місцевого вагона визначається діленням навантажених
вагоно-кілометрів ввезення і вагоно-кілометрів місцевого
сполучення на вивантаження. Коефіцієнт місцевої роботи
визначається діленням суми навантажених вагонів у місцевому
сполученні та вивантажених вагонів на кількість вивантажених
вагонів. Коефіцієнт місцевої роботи для місцевого вагона завжди
буде більше одиниці, тому що навантаження в місцевому сполученні
має дві вантажні операції, а вагони, які надійшли іззовні під
вивантаження, — одну.
Частка часу перебування вагона у порожньому стані під
однією вантажною операцією визначається на основі технологічного
процесу роботи станції або за формулою
ван
де Ґ н— час перебування місцевого вагона на станції під однією
вантажною операцією, год;
Сор “ середній час перебування місцевого вагона на станції
в порожньому стані, який визначається для таких періодів: від
прибуття на станцію вагона в порожньому стані до закінчення
навантаження; від закінчення вивантаження до відправлення його
в порожньому стані; від закінчення вивантаження до закінчення
навантаження (здвоєні операції).
7.2.	Обіг місцевого вагона розраховується окремо для місцевого
вантажу, призначенням під вивантаження на дану дирекцію і
призначенням на інші дирекції. Час обігу місцевого вагона, що
прямує під вивантаження, визначається за тричленною формулою.
В цьому випадку рейс місцевих вагонів під своє вивантаження
визначається діленням суми вагоно-кілометрів пробігу вагонів свого
навантаження в місцевому сполученні та надходженням місцевого
вантажу під вивантаження з інших дирекцій на вивантаження:
Коефіцієнт місцевої роботи для вагонів, які направлені під
вивантаження на станції дирекції, дорівнює сумі навантаження у
- 12 —
місцевому сполученні й вивантаження, поділеній на вивантаження:
Час обігу місцевого вагона, призначенням на інші дирекцї,
своєї залізниці, розраховується також за тричленною формулою.
Рейс місцевого вагона, який призначено для передачі на інші
дирекції, визначається як частка від ділення суми вагоно-кіло-
метрів пробігу (в межах даної дирекції) вагонів місцевого
сполучення (навантаження на станціях для інших дирекцій даної
залізниці) та місцевих вагонів, які надходять з інших дирекцій і
залізниць під вивантаження на інші дирекції і залізниці, що підлягають
передачі, на здавання місцевих вагонів для інших дирекцій:
м.с
Коефіцієнт місцевої роботи для вагонів, призначених на інші
дирекції під вивантаження, визначається як частка відділення вагонів
свого навантаження на адресу інших дирекцій даної залізниці на
здавання місцевих вагонів для інших дирекцій:
Час перебування вагонів на станціях і вагонне плече приймаються
такими, як для загального обігу місцевого вагона. Дільнична швидкість
приймається з урахуванням часу просування передаточного місцевого
вантажу у збірних, вивізних і передаточних поїздах.
7.3.	Обіг порожніх вагонів — середній час перебування вагонів у
порожньому стані в межах дирекції. Обіг порожніх вагонів у добах
розраховується за формулою
24 п	/
д	те.х
де / р — рейс порожнього вагона, км;
у — частка часу перебування вагона у порожньому стані
під однією вантажною операцією;
— 13 -
А. — коефіцієнт місцевої роботи порожніх вагонів, який
визначається діленням суми навантаження та вивантаження на
роботу порожніх вагонів.
Рейс порожнього вагона визначається, як частка від ділення
вагоно-кіломегрів порожнього пробігу на кількість порожніх вагонів,
які брали участь у пробігу, тобто на роботу порожніх вагонів:
де	— вагоно-кілометри порожнього пробігу;
апор —робота порожніх вагонів (сума навантажених і зданих
порожніх вагонів).
7.4.	Час простою порожніх вагонів на технічних станціях
визначається як частка від ділення суми вагоно-годин перебування
на вс-х технічних станціях порожніх вагонів без переробки і з
переробкою на кількість порожніх вагонів, які відправлені з усіх
технічних станцій дирекції. В деяких випадках цей час буде менше,
ніж для ус:х вагонів, бо порожні вагони проходять більшу кількість
технічних станцій в організованих поїздах без переробки і, крім того,
умови формування порожніх поїздів менш складні, ніж навантажених.
7.5.	Обіг транзитних вагонів — це середній час їх перебування
в межах дирекції з моменту надходження вагонів призначенням
на інші залізниці до здачі їх на суміжні дирекції або від закінчення
навантаження вагонів у даній дирекиїї призначенням на інші залізниці
до передачі їх на стикових пунктах і розраховується за формулою

де 7 — рейс транзитного вагона, що визначається діленням
вагоно-кілометрів пробігу транзитних вагонів на здачу навантажених
вагонів;
V — дільнична швидкість, яка приймається на 10—15 %
вище, ніж для загального вагона, тому що транзитний вагонопотік
збірними поїздами майже не просувається;
— відношення навантаження у прямому сполученні до роботи,
яка для транзитних вагонів дорівнює здаванню навантажених вагонів.
— 14 —
8.	Визначення потрібного робочого парку вагонів
8.1.	Потрібний загальний робочий парк вагонів для забезпечення
перевезень визначається, як сума потрібних парків вагонів з
місцевим вантажем, транзитних і порожніх вагонів, або множенням
загального обігу вагона в добі на роботу дирекції.
8.2.	Норма наявності вагонів з місцевим вантажем визначається,
як сума норм наявності місцевого вантажу, що надійшов під
вивантаження, та місцевого вантажу призначенням на інші дирекції
даної залізниці.
8.3.	Норма місцевого вантажу на дирекції собі під вивантаження
визначається як добуток обігу місцевого вагона на вивантаження.
Наявність на дирекції вагонів з місцевим вантажем, що потрібно
передати на інші дирекції, визначається як добуток відповідного
обту місцевого вагона на здачу місцевих вагонів під вивантаження
на інші дирекції.
8.4.	Норма наявності вагонів з місцевим вантажем, що
перебувають на станці вивантаження, визначається за формулою
м.гр = сТ Ьц]_7)
СГ. Н	В.Н 2^
де ґ — простій місцевого вагона на станції вивантаження,
год;
^вн ~ розміри планового вивантаження на станції, вагонів;
(1-у) — частка часу перебування вагона у навантаженому стані,
що дорівнює частці від ділення часу від прибуття місцевого вантажу
на станцію до оформлення документів про факт розвантаження на
загальний час перебування місцевого вагона на станції.
8.5.	Норма порожніх вагонів на кожній дирекції визначається
як добуток роботи порожніх вагонів на ;х обіг. Наявність на
дирекції порожніх вагонів, які належить передати на інші дирекції,
визначається як добуток відповідного обігу порожніх вагонів на
здачу порожніх вагонів на інші дирекції.
8.6.	Наявність вагонів з транзитним вантажем для кожної дирекції
визначається як добуток норм здачі навантажених вагонів на всіх
вихідних пунктах дирекції на обіг транзитних вагонів.
— 15 —
8.7.	Норма наявності транзитних вагонів на вихідних пунктах
дирекції визначається за спрямованим вагонопотоком шляхом
множення кількості вагонів кожного вагонопотоку на середній час
обігу транзитних вагонів. Сума норм транзитних вагонів на усіх
вихідних пунктах має дорівнювати нормі транзитного вантажу в
цілому по дирекції.
9-Технічні норми експлуатаційної роботи
за родом рухомого складу
9.1.	3 метою найбільш раціонального використання окремого
роду рухомого складу і контролю за його роботою для залізниць,
дирекцій встановлюються технічні норми роботи за родом
рухомого складу.
9.2.	Технічні норми роботи за родом рухомого складу встанов-
люються на основі постанційних планів навантаження у криті, платформи,
напіввагони, цистерни, рефрижераторні, цементовози, зерновози,
мінераловози та інші вагони, які призначені для нормування.
9.3.	Норми навантаження, вивантаження, передачі вагонів,
регулювального завдання здавання порожніх вагонів з-під
вивантаження, робочого парку з розподілом на порожні, місцеві,
транзитні, а також обіг вагонів визначають для кожного роду
рухомого складу таким методом, як і для загального рухомого складу.
9.4.	Сума розрахованих норм робочих парків за родом рухомого
складу становить загальний робочий парк дирекції, залізниці,
Укрзалізниці. Аналогічна рівність має бути для парку порожніх
вагонів, місцевого вантажу і транзиту.
10-	Визначення потрібного експлуатаційного парку
локомотивів, палива та електроенергії
10.1.	Потрібний експлуатаційний парк локомотивів можна
визначити кількома методами:
—	діленням планової тонно-кілометрової роботи брутто на
продуктивність локомотива;	^==
-16 —
де Я — норма робочого парку вагонів;
£в — норма середньодобового пробігу вагона, км;
т — середній состав поїзда у вагонах;
0 — середня маса поїзда брутто, т;
IV — продуктивність локомотива, тис. т-км брутто;
уг — частка роботи, яка виконується окремими видами тяги;
—	діленням планового лінійного пробігу локомотивів на середньо-
добовий пробіг локомотивів:
/?\(1 + Ж _^(1 + Ж
т8л	т8п
де р — коефіцієнт допоміжного пробігу локомотивів;
СІ — робота вагонного парку;
/_ — повний рейс вагона, км;
8 —середньодобовий пробіг локомотива окремих видів тяги, км;
—	шляхом статистичного порівняння роботи локомотивів
поточного періоду з минулим:
де + о'1 + V* + гЛ — фактично виконані відповідно наванта-
її	г5	і і р	-5Д	1
ження, вивантаження, приймання і здавання вагонів;
и + и + юпп + V „ — планові — відповідно навантаження, ви-
11	О	І 'і-
вантаження, приймання і здавання вагонів.
10.2.	Витрати палива і електроенергії визначаються множен-
ням планової тонно-кілометрової роботи брутто на витратну норму
палива (електроенергії) для просування вагонів і локомотивів на
вимірник:
де пм — витратна норма палива в кг для просування вагонів і
локомотивів на 10 тис. т-км брутто;
0бр — планова тонно-кілометрова робота брутто.
11.	Порядок розробки технічних норм
експлуатаційної роботи станцій
11.1.	Дирекції залізничних перевезень на основі плану
перевезень і технічних норм експлуатаційної роботи, затверджених
начальником залізниці, розробляють і доводять до відома
сортувальних, дільничних і вантажних станцій, що мають великі
обсяги навантаження, норми навантаження, вивантаження як
загального, так і за родом рухомого складу, статичного
навантаження вагонів, коефіцієнта здвоєних операцій, робочого
парку з розподілом на порожній, транзитний, місцевий парки і
кількості вагонів підсортування, завдання на формування маршрутів
з порожніх вагонів, приймання та відправлення поїздів і вагонів, а
також час на обробку транзитних вагонів з переробкою, без
переробки і місцевих вагонів.
11.2.	Розміри навантаження на станціях як загальні, так і за
родом рухомого складу, розробляються на основі постанційного
плану перевезень з відповідним коригуванням розмірів навантаження
за родом вагонів, передбачених в технічних нормах дирекції в цілому.
При цьому, сумарне навантаження за родом рухомого складу на
усіх станціях дорівнює загальному обсягу навантаження, яке
встановлено для дирекції.
11.3.	Норма вивантаження, утому числі за родом вагонів,
складається із навантаження дирекції на адресу даної станції,
ввезення, тобто надходження навантажених вагонів з інших
залізниць і дирекцій під вивантаження і додаткового вивантаження,
за рахунок скорочення наявності надлишку місцевого вантажу в
дирекції для даної станції. Ввезення навантажених вагонів на станції
вивантаження дирекції визначається множенням кількості вагонів,
які надходять за планом на кожний вхідний пункт дирекції, на
відповідний стійкий коефіцієнт станцій призначення. Коефіцієнти
визначаються за встановленим розподілом фактичного надходження
вантажу за довгостроковий період.
Додаткове завдання з вивантаження визначається діленням
абсолютного надлишку місцевого вантажу на адресу даної станції
на кількість днів у плановому місяці.
11.4.	Відповідно до норм навантаження і вивантаження за
окремим родом рухомого складу для кожної станції вста-
новлюється коефіцієнт здвоєних операцій за формулою
— 18 —
н
зав
в
5
в
нор
де — навантаження конкретного роду рухомого складу;
Ц, — вивантаження того ж роду рухомого складу;
Дп — кількість порожніх вагонів того ж роду рухомого
складу, що надходять на станцію під навантаження.
11.5.	Завдання для станцій з відправлення порожніх вагонів і
формування маршрутів з порожніх вагонів визначаються на основі
розриву між плановими розмірами навантаження і вивантаження
за кожним родом рухомого складу.
11.6.	Норми приймання і відправлення поїздів розраховуються
на основі косої таблиці вагонопотоків для всіх дільниць і станцій
дирекції. Для визначення планових вагонопотоків для кожної
дільниці та станцій завчасно готують розрахункові таблиці, для чого
використовуються дані звітної форми ДО-16.
11.7.	Середньодобовий вагонообіг станції на плановий місяць
визначається як сума загального приймання і відправлення вагонів
з відніманням подвоєно- кількості вагонів, що прослідували в
поїздах дану станцію без зупинок.
11.8.	Місячні технічні норми часу перебування вагонів на технічних
станціях під вантажними операціями, що встановлені для дирекції
залізниці, мають повністю розподілитися на кожній станції. Для
розподілення норм завчасно визначають технологічні норми часу
обробки вагонів і поїздів на кожній станції дирекції.
11.9.	Технологічні норми перебування вагона на сортувальних
і дільничних станціях встановлюються згідно з вимогами
технологічних процесів роботи цих станцій. В МІСЯЧНИХ технічних
нормах, виходячи з конкретних умов роботи кожної станції, простій
вагонів встановлюється трохи вище технологічної норми.
11.10.	Час перебування вагона під однією вантажною операцією
визначається виходячи з технолог ічного процесу роботи станції, як
частка від ділення вагоно-годин простою під вантажними операціями
на кількість операцій. Простім вагонів під однією вантажною
операцією для проміжних станції і з невеликим обсягом навантаження
та вивантаження визначається у відповідності з порядком роботи
збірних, вивізних і передаточних поїздів.
—19 -
11.11.	Норма робочого парку вагонів визначається з вагонообігу
і заданих норм часу перебування вагонів на станції під вантажними
і технічними операціями:
де 7?^рп, 7?°рг — кількість транзитних вагонів з переробкою і без
переробки;
. з/п ,б/п	.
/ , Г.ір —норма простою транзитних вагонів з переробкою і
без переробки, год;
/?м — кількість місцевих вагонів;
ім — норма простою місцевих вагонів, год.
Враховуючи те, що на деяких станціях поїзна і вантажна робота
нерівномірна протягом доби, необхідно вносити відповідні корективи
у наведену вище формулу за допомогою коефіцієнта відхилення.
На основі існуючої звітності потрібно періодично проводити
погодинний облік робочого парку з розподілом на місцеві й
транзитні вагони, окремо з переробкою та без переробки і звіряти
його зі звітним парком на 17 год.
Діленням наявного робочого парку в середньому на 1 год на
його наявність на 17 год, визначається коефіцієнт відхилення.
11.12.	Для кожної сортувальної і дільничної станції
встановлюються показники, що характеризують якість поїзної роботи
(одночасна кількість поїздів на станції).
Одночасна кількість на станції транзитних поїздів визначається
множенням планової кількості відправлених за добу транзитних
поїздів на коефіцієнт одночасної наявності на станції поїздів, який
дорівнює 1/24 норми простою транзитних вагонів на станції без
переробки.
Кількість одночасних наявних на станції поїздів свого
формування (з транзитного та місцевого вагонопотоків)
визначається як добуток планового робочого парку вагонів Н ,
який підлягає включенню в состави поїздів (це — різниця між
загальним парком і парком вагонів у транзитних поїздах), на
коефіцієнт поїздо-утворення Апут, поділений на середній состав
поїзда п:
— 20 —
Коефіцієнт поїздо-утворення визначається за формулою
де Я — робочий парк вагонів, який сформований у поїзди;
С- п
Я — робочий парк вагонів, який необхідно сформувати.
Кількість поїздів, забезпечених локомотивами, визначається
за формулою
де N — загальна кількість поїздів, які необхідно відправити за
планом протягом доби;
кп — коефіцієнт потреби локомотивів для поїздів, що визна-
чається діленням технологічної норми перебування локомотива
у поїзній роботі на 24 год.
12.	Контроль та аналіз виконання технічних
норм експлуатаційної роботи
Аналіз виконання технічних норм експлуатаційної роботи
залізниць, дирекцій, станцій проводиться з метою визначення
рівня виконання встановлених норм, виявлення причин невиконання
заходів щодо їх усунення, розкриття резерву для виконання
встановлених норм, а також визначення ефективності впливу
сучасних технологій та нової техніки на експлуатаційну роботу.
Аналіз виконання окремих показників технічних норм
експлуатаційної роботи проводиться за добу, декаду, місяць
шляхом порівняння фактичного виконання показників зі
встановленими нормами або їх виконання порівнюється з
аналогічним періодом минулого року.
Аналіз має базуватися на показниках офіційно затвердженої
— 21 —
звітності, а у разі необхідності на оперативних чи диспетчерських
даних.
Аналіз виконання технічних норм навантаження має враховувати,
що ресурси вагонного парку визначаються для залізниці, дирекції,
станції, виходячи зі встановлених технічних норм, а не тільки
з навантаження за основним планом.
Фактичне вивантаження має зіставлятися з технічною нормою.
Виходячи з фактичного вивантаження і норми місцевого обігу вагонів
визначається норма наявності місцевого вантажу на залізниці або
дирекції. В аналізі необхідно відображати виконання навантаження
і вивантаження за періодами доби і протягом місяця. У випадку
нерівномірності вантажної роботи слід детально розглядати її
причини і при можливості ці причини усувати.
У розділі «Розміри руху» аналізується виконання норм передачі
поїздів і вагонів на зовнішніх та міжзалізничних стикових пунктах.
Передача вантажних вагонів на зовнішніх стикових пунктах
має зіставлятися з наявністю транзитних вагонів, а передача
порожніх вагонів — з наявністю порожніх вагонів на залізниці або
дирекції.
У випадках невиконання встановлених розмірів руху необхідно
звертати увагу:
—	на розташування та пропуск транзитних вагонів у межах
залізниці, наявність транзиту на дирекції, яка передає вагони, і на
інших дирекціях залізниці;
—	на обмеження приймання поїздів суміжною залізницею
(дирекцією), або відсутність локомотивів для вивезення поїздів зі
стикових пунктів;
—	на якість роботи сортувальних станцій з формування та
розформування поїздів;
—	на співвідношення кількості вагонів у готових до відправлення
поїздах і несформованих;
—	на забезпечення розмірів руху локомотивним парком та
співвідношення експлуатаційного парку локомотивів з робочим
парком вагонів, своєчасне забезпечення локомотивами зростаючих
розмірів перевезень при зміні вагонопотоку, випадки браку в роботі
локомотивів, нестача локомотивних бригад, вихід локомотивів на
міжпоїзний ремонт, регулювання руху поїздів і локомотивів;
відчеплення вагонів від готових до відправлення поїздів;
— 22 —
—	на надання планових і позапланових «вікон» для ремонтно-
колійних і будівельно-монтажних робіт та ефективне використання
цих «вікон», наявність попереджень про обмеження швидкості
руху поїздів;
—	на пропуск додаткових пасажирських поїздів і вилучення
локомотивів з вантажного руху для пасажирських поїздів.
Під час затримання поїздів (неприймання станціями і дирекціями)
необхідно детально виявляти причини і вказувати провину
конкретних господарств.
У разі невиконання норми передачі порожніх вагонів у першу
чергу потрібно звертати увагу на виконання регулювального завдання
і встановлення причин його порушень — незадовільне збирання
порожніх вагонів, використання їх під своє навантаження,
недостатній рівень вивантаження та інші причини.
Аналіз виконання встановлених норм переміщення вагонних
парків включає порівняння встановленого технічними нормами
завдання і фактичної зміни не тільки робочого парку, а й резерву
Укрзалізниці, тобто всього корисного парку вагонів на залізниці.
Переміщення вагонних парків аналізують окремо —
навантажений і порожній, а також за кожним родом рухомого
складу. При цьому необхідно розглядати зміни у структурі робочого
парку в цілому і по дирекціях, тобто впродовж місяця зміни
кількості наявних транзитних вагонів, обсягів місцевого вантажу,
кількості порожніх вагонів, зазначати причини накопичення окремих
груп вагонів робочого парку.
Аналіз обігу вагона виконується за квартал, півріччя, рік,
а у разі необхідності — за місяць. Аналіз має відображати ступінь
виконання технічних норм обігу вагона, простою на одній технічній
станції і під однією вантажною операцією, дільничній швидкості,
повного рейсу вагона і процента порожнього пробігу. На залізниці
вказують частку кожної дирекції в уповільненні або прискоренні
обігу вагона.
Залізниці (дирекції) в аналізі обігу вагона мають визначити
вплив кожної зі складових елементів обігу на загальне відхилення
його від норми і на зміни порівняно з попереднім періодом, шляхом
підставлення кожного елемента, що аналізується, в трьохчленну
формулу обігу вагона.
Під час аналізу простою вагонів на одній технічній станції
— 23 —
необхідно окремо розглядати простій вагонів з переробкою і без
переробки, пов’язуючи виконання цих показник'в з роботою технічних
станцій і виконанням норм технологічного процесу роботи станцій.
На станціях, де допущене значне погіршення простою вагон:в з
переробкою, необхідно детально розглянути виконання норм
простою за складовими елементами. Простій під однією вантажною
операцією має розглядатися залізницею, дирекцією і окремо
вантажними станціями з використанням складових даних простою
місцевих вагонів за елементами. У випадку значної величини простою
вагонів на під’їзних коліях, необхідно вказувати виконання норм
простою підприємствами зі значним обсягом роботи і причини їх
невиконання. Особливу увагу слід звертати на простої місцевих
вагонів від закінчення вантажної операції до відправлення вагонів
зі станції.
В аналізі залізниці та дирекції рекомендовано групувати
станції наступним порядком:
—	технічні станції;
—	вантажні станції;
—	проміжні станції, що обслуговуються збірними і вивізними
поїздами.
Аналіз виконання дільничної швидкості має відображати
виконання завдання з технічної швидкості та величину простою на
проміжних станціях. Причини порушень встановлених завдань
щодо швидкості руху поїздів визначаються на основі звітності про
виконання графіка руху поїздів на відповідних дільницях.
Пд час аналізу виконання повного рейсу вагона необхідно
розглядати його вплив на вантажний рейс і процент порожнього
пробігу а також причини змін цих показників.
Крім детального аналізу кожного з елементів обігу вагонів
необхідно визначити співвідношення робочого парку вагонів і
виконаної роботи, з чого видно вплив кількості робочого парку
вагонів на обіг вагонів, а також відхилення фактичного робочого
парку від розрахункового за виконаною роботою і нормою обігу
вагона.
Підчас аналізу виконання техн чних норм кожному показнику
необхідно давати економічну оцінку.
Примірні форми документів, які надаються начальнику залізниці
на узгодження та затвердження, наведені у додатку А, Б, В.
— 24 —
Додаток А
до р. 12 інструкції
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Начальник залізниці
НОРМИ
експлуатаційної роботи дирекцій залізниці
на 20 р.
Показники	Заліз- ниця	ДН-1	ДН-2	дн-з	ДН-4	ДН-5	ДН-б
1	2	3	4	5	6	7	8
Навантаження вагонів у тому числі навантаження в місцевому сполученні навантаження на вихід (вивезення) за родом рухомого складу: критих платформ напіввагонів цистерн рефрижераторних інших цементовозів зерновозів мінераловозів окатишовозів Вивантаження вагонів у тому числі вивантаження за рахунок прийому за родом рухомого складу: коитих платформ							
— 25 —
Продовження додатку А
1	2	3	4	5	6	7	8
напіввагонів цистерн рефрижераторних інших цементовозів зерновозів мінераловозів окатишовозів							
Приймання вагонів у тому числі навантажених							
порожніх							
Здавання вагонів у тому числі навантажених порожніх Робота загальна вагонів Робота порожніх вагонів Робота транзиту вагонів Робота місцевих вагонів Обіг загального вагона, доба Обіг порожнього вагона, доба Обіг транзитного вагона, доба Обіг місцевого вагона, доба Робочий парк вагонів у тому числі порожніх							
транзитних місцевих			♦				
Додаток Б
до р. 12 Інструкції
НОРМИ
наявності транзиту і обміну поїздами і вагонами
на вихідних пунктах і стиках
Додаток В
до р. 12 Інструкції
ТЕХНІЧНІ НОРМИ
роботи(РРС) вагонів дирекцій залізниці
Показники	Заліз- ниця	ДН-1	ДН-2	дн-з	ДН-4	ДН-5	ДН-6
Навантаження вагонів Вивантаження вагонів Приймання вагонів у тому числі навантажених порожніх Робота Здавання вагонів у тому числі навантажених порожніх Регулювання вагонів Обіг загального вагона, доба Обіг порожнього вагона, доба Обіг транзитного вагона, доба Обіг місцевого вагона, доба Робочий парк вагонів у тому числі порожніх транзитних місцевих			«				
Нормативне виробничо-практичне видання
ІНСТРУКЦІЯ
зі складання місячних технічних норм експлуатаційної
роботи залізниць України
Відповідальна за випуск
начальник технічного управління
Головного управління перевезень
Н.ЛИПОВЕЦЬ
Літературний редактор О.Куйдан
Комп’ютерна верстка В.Стадн:к
Коректор О. Карпенко
Художник О. Яценко
Технологічне забезпечення видання Ю.Саливон
Підписано до друку 01.04.03 р. Формат 60x84/16.
Папір офсетний. Гарнітура «Прагматика».
Друк офсетний. Умови, друк. арк. 1,63
Умови, фарбо-відб. 2,11. Обл.-вид. арк. 1,40
Типаж 6200 прим. Зам. № 23-1152.
Комп’ютерна верстка
видавництва “Транспорт України”.
01034, Київ-34, вул. Лисенка, 6.
Надруковано у ВПЦ «Київський університет»
01033, Київ-33, вул.Т. Шевченка, 14.