І8ВИ 978-617-545-033-8
786175
450338
^ЇИ'’ Колядки,
щедрівки, засіван-
'ТЯґ ки, що увійшли до цієї
книжки, написані сучасни-
ми поетесами для сучасних ді-
тей у кращих традиціях нашого
народу, сповнені його мудрістю,
шаною та любов’ю до рідного краю
і родини. А ще ці віршики вирізня-
ються легкістю і запальним гумором,
які притаманні українській народній
творчості. Також у книжці описані
святкові обряди, без яких не обходи-
лося жодне зимове свято. Тож колядуй-
те, щедруйте, засівайте, любі діти! А ви,
шановні дорослі, смійтеся на здоров’я!

-
Vх «І Чі ^7-
\<ол?іДКй
Ч^І

7 січня в Україні святкують Різдво Христове. Напере-
додні 6 січня — Святвечір, або Багату кутю. Інша назва
цього свята — Вілія.
У різних регіонах України є деякі відмінності у справ-
лянні Святвечора. Однак скрізь є обряд приготування куті,
її називають багатою, оскільки готують дванадцять піс-
них страв, серед яких обов’язково мають бути борщ, риба,
гриби, пироги з квасолею й капустою, вареники з карто-
плею, узвар. На Правобережжі кутю готують із пшениці,
а на Сході України — з ячменю, заправляючи тертим ма-
ком, горіхами, медом і узваром (компотом із сушених груш,
яблук, слив, вишень тощо). Здебільшого кутю відносить на
покутя (місце під образами) хтось із чоловіків родини. По-
руч ставлять дідух — обжинковий сніп, символ майбутньо-
го врожаю, а також глечик з узваром.
Як тільки на небосхилі з’явиться перша зірка, усією ро-
диною сідають до столу. Слідом за господарем присутні
виголошують молитву за всіх померлих і живих родичів.
Кутю лишають на столі на ніч для померлих предків, по-
клавши поруч ложки.
У дохристиянські часи наші предки 21 грудня вшановува-
ли день зимового сонцестояння, який називали святом Коля-
ди. З прийняттям християнства це свято злилося з Різдвом
і Святками. У перший день різдвяних свят починають коля-
дувати діти, парубки та чоловіки, які ходять із зіркою та дзво-
ником. Колядники заходять на подвір’я кожної хати (часто й
у саму хату), співають колядки, у яких розповідають про наро-
дження Христа, славлять хазяїна та його родину.
Колись під час Святок ходили по хатах з вертепом —
пересувним ляльковим театром, — який показував виста-
ви на різдвяну тематику. Існував і «живий» вертеп — на-
родний театр костюмованих виконавців.
Зустрічайте колоду!
Леся АНТОНОВА
Хтось веселий надпис вивів
На тоненькому льоду:
«Гей! Свята прийшли у гості!
Зустрічайте коляду!»
Трійка коней прудконогих
Мчить по білому сніжку —
Коляда везе в санчатах
Сто гостинців у мішку!
Чуєш, дзвоники співають:
Тілі-тілі-тілі-бом!
Ідуть ряжені на конях
Нас вітати із Різдвом!
З-за високих гір...
Леся АНТОНОВА
З-за високих гір Карпатських,
Із-за полонин
Йшла колядочка до мене!
Колядин-один!
Подолавши річку, море
І широкий степ,
Нам колядочка принесла
Танці і вертеп!



Крутить, крутить віхола,
Вгору сніг здіймається.
Де звучить колядочка,
Радість оселяється!
З берега до берега
Через річку кладочка.
По сніжку різдвяному
Йде до нас колядочка
У вінок вплела різдвяний
Гілочки модрин
І принесла людям щастя!
Колядин-один!
Гамір, сміх, веселощі
В кожній хаті бажані.
Із Різдвом колядками
Всіх вітають ряжені!
З берега до берега
Через річку кладочка.
З серденька до серденька
Линь, моя колядочко.
З берега до берега
Леся АНТОНОВА


Несе вона в торбиночці
Про щастя світлу мрію,
Дарує нам колядочка
І віру і надію.
Сніжком запорошило все:
Стежинку і дорогу.
Спішить, спішить колядочка
До нашого порогу.
Лунають ніжно дзвоники
Від хати і до хати.
Спішить, спішить колядочка
Нам щастя побажати!
Сніг на землю сипле тихо
На душі велика втіха.
Віфліємська зірка сяє
Та Ісуса прославляє. <
Різдвяний настрій
Леся АНТОНОВА
Спішить, спішить і{олддочі{а
Леся АНТОНОВА
И
Ж»
Всі, хто є у вашій хаті
Будуть дужі та багаті!
Двері швидше відчиніть,
Нас до себе запустіть!
Помідори й огірочки
і для сина, і для дочки
Нагороді вродять густо
І картопля,і капуста,
Коляд, коляд, коляда!
Холод взимку не біда
Ой, дідусю, не журись!
На онуків лиш дивись!
Відмикай-но сундучок
Та давай нам п'ятачок!
Коляд, коляд, коляда!
Дід на бабцю погляда,
Бабая ж і не дивиться.
Все на діда кривиться1
А ти ж. бабцю, не жартуй
Та скоріше стіл готуй!
Бо ж колядка над двором1
Всіх вдаємо з Різдвом!
Ми вам. рідні, колядуєм,
Дуже любим і цілуєм!
Зичим щиро вам здоров’я,
Жити довго і з любов’ю!
Ось промова в нас така!
Ви ж готуйте п’ятака!
'' і
ж
дл^ дідрс^ та бабусі
Леся ПІНЧУК (за народною)
Коляд, цоляд, К0ЛЯДа
Аніта МАЙДАНЮК
Віє вітер з гір
Та до вас у двір,
Проситься до хати
Заколядувати.
Ви його почуйте,
Смакоту готуйте!
Бога прославляйте,
Нас не забувайте!
і
З колядою, колядою
Я біжу-стрибаю,
А хто двері відчиняє,
Щастя тим бажаю!
Щоб жили сто років з гаком
В щасті і любові,
Щоб з народження до смерті
Ви були здорові!
Щоби сонечко сіяло
В серці і на дворі,
І добра було по вінця
В хаті і коморі!
З колядою, колядою
Я біжу без втоми.
Вже мішок гостинців повен,
Поспішу додому!
Гей! Господарі, спите?
Коляду стрічайте!
Та в мішок великий наш
Ласощі складайте!
Покладіть у торбочку
Ірочці горіхи,
Буде вам на цілий рік
І добра, і втіхи!
Покладіть у торбочку
Ковбаси Юркові,
Щоб були ви цілий рік
Сильні і здорові!
Покладіть у торбочку
Печива Варварі,
Щоб, як лебеді, життя
Прожили ви в парі!
Покладіть у торбочку
Яблучок для Насті,
Буде вам на цілий рік
Радості і щастя!
Із Різдвом Христовим!
.. і і
і
Гей! Господарі!
Леся АНТОНОВА
Різдвяний вітер
Леся ПРОНЬ
ЦЙОГ
Лі.
З І(ОЛуіДОЮ, І(ОЛ>ІДОЮ
Леся АНТОНОВА

Я колядник хоч куди,
В мене гарні чобітки.
Маю теплий кожушок
Та порожній ще мішок!
Ось я вам заколядую!
Слів для вас не пошкодую!
Ну а ви ж мені на свято
Накривайте стіл багато:
Шмат ковбаски, сиру трішки,
Можна яблука й горішки,
Тортик «Празький»
солоденький,
Ще й цукерочок дві жменьки!
Я ж бажаю всій родині
Дні яскраві, теплі, мирні!
Хай Господь дарує радо
Вам в сім’ю «Тойоту Прадо»!
Щоб завжди були у парі,
Побажаю ще й «Ферарі»,
Замок в Австрії та Римі,
Де басейнів аж чотири.
До смачненького слівця
Побажаю шмат сальця!
Діамантів ще бажаю
Та мішечок наставляю!
Жартівлива колодочка
Леся ПІНЧУК



Ой заграю...
Леся АНТОНОВА
Ой заграю на дуду
Й заспіваю коляду!
Для хазяїна й хазяйки,
Щоб не мали в хаті сварки,
А достаток мали й лад,
Доля квітла, наче сад,
Щоб задумане збулося,
Як ріка життя лилося,
Нива густо колосилась
Й щастя в хаті оселилось!
Я заграв вам на дуду,
Проспівав вам коляду,
А тепер стою зітхаю —
На гостинчика чекаю!

і
15
Е
Славімс Різдво.
Леся ПІНЧУК, Світлана КРУПЧАН
Давним-давно в одній країні
Та й народила Мати Сина.
Від лиха, смерті і негод
Беріг Його Святий Господь!
Ісусом Сина Бог назвав,
Святі знання Ісусу дав.
Щоб людям шлях вказати світлий,
Добро й любов щоб в світі квітли.
І янгол в пору ту співав,
Ісуса свято прославляв!
Ісус навчив людей прощати,
Любити, вірить, сподіватись.
В уста він істину поклав,
Життя всім вічне дарував
И не шкодував за нас свого.
Славімо тож усі Різдво!!!
1}іншівочі<а
Леся ПРОНЬ
Щиро вас віншуєм нині!
Бог родився у яскині*!
Ось він ручки простягає,
На добро благословляє,
Щоб жили ви в рідній хат
І щасливі і багаті!

* Яскиня (діал.) — печера



Й»’Л;
Я колЯДниЦЯ маленька
Світлана КРУПЧАН
Я колядниця маленька,
В мене шубка коротенька,
А колядка, бачте, ні:
Вчила я її три дні!
Я зайшла до вас до хати,
Щоб усіх вас привітати
Із Різдвом Святим Христовим!
І нехай усі здорові
У родині вашій будуть,
Мир і дружба хай панують.
Щоб печальних сліз не знали,
Щоб раділи і співали.
Рік Новий — наступне свято!
У дива я вірю свято,
А тому не зволікайте
І бажання загадайте.
В новорічну ніч казкову
Все здійсниться! Чесне слово!



уууедрів^
йійМН

13 січня в Україні святкують Щедрий вечір, або Щедру
кутю. Інша назва цього свята — Меланки. У деяких місце-
востях до святкового багатого столу готують кутю, як на
Святвечір. Звечора починають обходити оселі щедруваль-
ники з піснями-щедрівками, якими вітають господарів зі
святами. Щедрування раніше супроводжувалося магічни-
ми діями, музикою, танцями, обрядовими іграми, наприклад
«Козою». «Козу» зодягали у вивернутий назовні кожух, при-
лаштовували їй солом’яні роги, хвіст, вішали дзвіночок на
шию. «Коза» танцювала, «умирала» й «оживала».
Щедрівки — дуже давні фольклорні твори, у яких
збереглося багато свідчень про зустріч Нового року на-
весні, як-от: згадування про птахів, що прилітають з ви-
рію, поява приплоду у свійських тварин тощо.
Так, давні слов’яни, як і багато хліборобних народів,
справляли Новий рік саме навесні, коли починалися по-
льові роботи. За однією з версій, наприкінці XV ст. пра-
вославна церква перенесла початок року на 1 верес-
ня. А вже у XVII ст. за наказом Петра І Новий рік почали
святкувати 1 січня. Проте в Україні під впливом Литви та
Польщі традиція зустрічати Новий рік 1 січня існувала ще
з кінця XIV ст., хоч і тривалий час не визнавалася широ-
кими масами.
Упродовж усіх Святок в оселі на покуті стояв дідух, при-
крашений горіхами, яблуками, стрічками. До XX ст. для
українців не ялинка, а саме дідух був різдвяним символом.
Звичай прикрашати на Різдво ялинку прийшов до України
із Західної Європи.
Залунали скрізь щедрівки,
Сміх і тут і там
Щедрий вечір, добрий вечір,
Українці, вам!
Тільки вигулькнув на небо
Місяць-зорепас,
Щедрий вечір, добрий вечір
Завітав до нас.
“ї'ч
Йшов він лісом, йшов він степом
Містом і селом,
Щоб велику Україну
Обгорнуть теплом.
У родину нашу дружню
Тихо увійшов
І до кожного серденька
Світлий шлях знайшов.


Аніта МАЙДАНЮК
Щедрий вечір, добрий вечір —
І дорослим, і малечі!
Щастя, радості, любові,
Щоб завжди були здорові
І багаї і, і веселі
І надворі, і в оселі.
Щоб Господь оберігав,
Зам усе потрібне дав, Г
Щоб ви квітли з кожним кроком
Отже, всіх ас з Новим роком!

-
Леся АНТОНОВА
Щедро-щедро стіл накритий!
Буде рік багатий, ситий,
Буде щастя і здоров’я,
Жити будете з любов’ю,
Чесні будуть справи й дії,
Всі здійсняться ваші мрії!
Щедро-щедро вам бажаю!
З Новим роком вас вітаю!

		
Дозвольте щедрувати
Леся ПІНЧУК
ШШ
Море сміху і любові.
Щоб усі були здорові!
Хай приходять до оселі
Друзі вірні і веселі,
Щастя, радості, достатку,
В охорону — ангелятко!
Як ходили ми бродили,
То щедрівочку зустріли.
З нею ми прийшли до хати
Тож дозвольте щедрувати!
В нашій Україні
Свято гарне є!
Це Щедрівка з сином
Щедриком іде!
Панував завжди щоб
В Україні мир,
Землю нашу рідну
Бог благословив!
На добро, достаток,
Щастя та любов
Шле благословіння
Чудо-дзвін церков!
Віхола танцює
З Щедриком вгорі,
І Щедрівку чути
В кожному дворі!
Весь народ радіє,
Пісеньки співа.
В тих піснях лунають
Чарівні слова.
5 нашій ^країні
Леся ПІНЧУК
Щедрий вечір,
добрий вечір
Леся АНТОНОВА
Щедрий вечір, добрий вечір
Вас вітає радо!
Щоб було у вас в родині
Діточок багато!
Щоб були усі здорові
І не знали горя!
Вишиванкою стелилась
Щоби ваша доля!
Щоб в родині дружній вашій
Сміх лунав усюди!
Щедрий вечір, добрий вечір
Вас вітає, люди!


14 січня в Україні святкують Новий рік за старим сти-
лем, або Василя — покровителя хліборобства. Зранку
хлопчики, яким ще не виповнилось 14 років, засівають
власну хату житом чи пшеницею, а потім ідуть засівати до
сусідніх осель.
Засіваная
(ЯКЩО двері відчинить }ціні<а)
Леся АНТОНОВА
Сипле сніг, летить, кружляє,
Засіваночка лунає!
Щоб до вашої оселі
Прибули свята веселі
І принесли вам у хату
Несподіванок багато:
Одяг весь від кутюр’є,
З діамантами кольє,
Грошеняток із мільйон
І похід у спа-салон,
Чоловіка не скупого —
Бізнесмена молодого,
А маленьких діточок —
Як на небі зірочок!
Щоб здійснились ці бажання,
З Новим роком вам вітання!
ЖД27 ЯИ'Ч
Засівану
(ЯКЩО двері відчинить чоловіц)
Леся АНТОНОВА
Сипле сніг, летить, кружляє,
Засіваночка лунає!
Щоб до вашої оселі
Прибули свята веселі
І принесли вам у хату
Несподіванок багато:
«Мерседеса» у гараж,
Грошей два мільйони аж,
Лазню, бокс, футбол, рибалку,
Кума, борщ, горілки чарку,
Шефа доброго, як тато,
Превеликої зарплати,
Жінку ніжну, тещу тиху,
Діточок малих на втіху!
Щоб здійснились ці бажання,
З Новим роком вам вітання!

Сієм, сієм, засіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
Сію-засіваю зерня на паркет,
Щоб розквітла доля, як троянд букеті
Сію-засіваю я на килими,
Щоб в душі і серці не було зими!
Сію-засіваю зерня на підлогу,
Щоб була легкою вам життя дорога!
Святий Василь
Леся ПІНЧУК
Нас послав Святий Василь
Засівати в заметіль
Й особливий дав наказ,
Щоб засіяли і в вас!!!
Ще й навчив казати так: -
«На кохання сієм мак,
Сієм жито на добро,
А для сміху ось пшоно,
На здоров’я вам овес,
Щоб був кріпкий рід увесь.
А від заздрісних осіб
Сієм вам пшеницю-хліб!!!»
Сію-засіваю...
Леся АНТОНОВА

Проросте хай ця пшениця,
Хай буяє й колоситься,
Щоб завжди у вас на полі
Врожаю було доволі.
Сієм, вієм, засіваєм,
Зло добром ми задуваєм,
Буде хліб хай на столі
І у місті, і в селі!
''"''А
Сію, сію, засіваю!..
На добро я уповаю!
Ось пшеничка і пшоно,
Щоб кохання тут цвіло!
Ось горох і чечевиця, ?
Щоб всміхались ваші лиця.
Гречки, ячки вам і рису,
Рік Новий щоб не барився,
А приніс у вашу хату
Все, що можна лиш бажати!
Щоб вам легко все вдавалось,
Ясне сонечко всміхалось,
Засівану на врожай!
Аніта МАЙДАНЮК
Засіван^а на добро!
Світлана КРУПЧАН