Текст
                    Володимир
МАТВІЄНКО







Про людей і життя, гроші та багатство, науку і творчість...
Володимир Матвієнко
Володимир МАТВІЄНКО Дотепні СЛОВО Видання друге, доповнене, доопрацьоване, проілюстроване Київ • Наукова думка • 2005
ББК94.8 МЗЗ Творчість знаного фінансиста і громад- ського діяча В.П.Матвієнка не обмежена цариною поезії. Увазі читачів пропонується доповнена новими висловами збірка "До- тепні слова", до якої включено цікаві вира- зи, жартівливі замальовки, що торкаються різних аспектів нашого життя, а також сфе- ри професійної діяльності автора. Усі ви- слови проілюстровано. Для широкого кола читачів. Бібліотека газети "Обрій ПІБ" Додатковий тираж на прохання читачів Малюнки Ігоря Лук'янченка Редактор Наталя Колосок І8ВМ 966-00-0435-4 © В.П.Матвієнко, 2005 © І.Б.Лук'янченко, 2005
ДЕРЖАВА
Рік України І Україні. в
Творіть ноіу Икряїні/, люди!
фЖАВА Не ІІЦЛб дерХЯІЦ - не Ьцло нрсіілем. Народилася дерхаїа - НйрО^ЛНС^ и^іаємм.
Наша [цинії — то іся Україна. Хіїй квітне ^ержіїіії) зростіїе сім'я!
Найкращий ням 1 ятник уержяіотібрення - няція.
Маємо надію, що І нашій країні таки Буде Україна!
Ми І цій дерхяйі - назяіж^и.
ЕКОНОМІКА ТА БАНКИ
Як не вмієш грішми управляти, То не змажеш в Панку працювати.
Інвестиційна сфер# 5ез дійових законів - це контора «Тога и миитя».
Закріпившись політично, розквітнемо економічно. їв
З України виїхали нетерплячі, залишилися терплячі і стяли Бізнесменами. //
Щодо створення великої кількості комерційних Банків: «•Навіщо конкуренція серед рахітів?»
Держений пакет акцій: «Перед Падинай і іечном долгц».
Приватизація - спекуляція.
&ЙНК не ІМІЄ «тенуеруіяти».
Для ^еямх - це ^а5ре сходні гроші.
Немає приБутку - немає кисню. Немає дихання - кран...
Екстремізм несумісний з фінансово-економічною діяльністю.
Казначейство справно Бере, та не справно дає.
Л/ІИ синили «^ику» еканамікі^ з кримінальним оіїличчям.
вільна кується на зяіодях і фабриках.
ЇО, де рИНОК) сердечності не шукай.
Економіст - це диво людського творення.
% І ВІТЧИЗНА НЕ гвктьія й А- 320 Що більше говорять про патріотизму то більше кря^ть. /б>
Кожен керівник хоче лити власний Банк.
Грошей мяе і>/ти іїшто, яле тримати їх треіїя і/ Банках, щоН пряцювяли.
ХіБл та не днів: Боржники не землю гризуть, а смачненько їдять. 3-5-927
РаНКІІІСЬКа справа настільки ж проста, наскільки й складна.
[Пра ЙНК «Икря/ня»] Гі/котісрнй драма 5^нк^. з*
?ь З иш итняется &ітчизняТ З ресурсів/
Маємо таку реальність: тих, хім сплачує податку - контролюють^ я тих, хто їх не сплачцеу - не т^р^ють.
Кали життя хорше - еканамікя міцніє.
треіїй не АИМЄ К Ц Л Ь ГИ Ц р > й й економіку.
Для ^ілийі людини інфляція - сфера діяльності.
Селекціонер банку.
Депутати - це тимчасові повірені у приміщенні верховної УадИу а народ та економіка - вічні.
ТІ?0§ ЄС І ОН ЙА І ЗМ - и,е і ириБутоК) і рентя5ельність.
МаЙб^ШН€ за прогресивними ІЙНКЙМИ.
Розпорошення фінансових ресурсів подібне до розщеплення атома.
&ЙНК - це лішк економіки.
позернися до лісв кредитами, А ДО МЕНЕ - ДЕПОЗИТАМИ/ великий Банк: Банк-кремез.
5 умовах конкуренції ледачі не виживуть.
ПОЛІТИКА І ПОЛІТИКИ
У сфері державності жодну справу не можна ровити наосліп, примітивно.
безліч партій - пустоузйін.
/VIИ М СЛЦЖІЇІ який терпить нас такими. Д що йалліііу Бідному роіїити? 52
ТІшріашизм може Пуми як «гми/и», так і «грамамитим».
Ознака епохи - миротворча війна. я
До нових Яисат/ Кожній сім'ї - власні/ партію. а,
Ця людина - герой. Рін їде т^и, де «сичить» радіація.
Аморяльня иалітмк^ - це скажений пес) який кидається на кожного перехожого. я?
ЕИ(Ш ЮрИСШІІ - епоха беззаконня.
Кожного дня печуться ^иректиіиу як млинці. в і
У нас немає носіїв ідеології у зате є носії п ортфел і І.
Поліцейський дух заповни# цсі клітини уержяіи.
Демократів = Диктатура демократії.
Потужна Бюрократія створює для сеіїе потужну страховку.
іїемяе національної політики, е «хождение иа мукалл». 6 6
Кали і голоіі туман, то й у держаїі такі ж «порядки».
вд Єюрокрйтйм документи треба иодйбйти нй гйрячих тарілках.
Нести моніторинг соіісті та порядності.
Ризнйійти трей тих депутаті, які зй Україну, й не тих, хто зй сіяю кишеню.
Сьогодні виграє тойу хто Ближче до політики.
Кали щось пов'язане з держеним органом - начхайся!
5 нас «няпекли»
Політика і політики
Злодій політиці - страшне лихо.
ГРОШІ ТА БАГАТСТВО
ЇЇро гроші можна написати цілу симфонію.
Гримі теж тяжкі.
зй кйиііпйа КйНІШйА ^Х0$НИЙ СИАЬНІШИЙ фінансовий.
-Не мреІА зягрйблти з гршимя.
Реальні чесні грамі - и,е політика.
6 грамі «легкі», не- «тяжкі». 6-5-927 з і
брудних грошей не Буїяе - Буяють Брудні люди.
чм голтйй] Не (оюйте з грішми/ Нехай краще (они на уержа(і[ працюють.
ІЯгЯШбЮ, яле біцяулиібю.
Треіія Бібліями аю^ям цеє, що і ше5е е> окрім грошей.
Людина 5ез власності^ що соійкй 5ез прив'язі.
Хто любить гроші, той і Німе Нагатим.
Погано, коли людина не прагне при^ткі/.
Скоро {сі зягоіорять грішми.
Лаки живий - розраховуйся.
Як не дй$ 5аг ряз^лц, ша не дасть і ійгйтстій.
Не І грошах щастя. Щастя - // щасті) а щасті - гроші.
НАУКА
Няі/кя хлій не просить.
Н^І^КА - то тИорчя сили.
Доіре, коли академічність поєднується з неквапливістю.
Головний авторитет - це наука. 7 — 5-927
Математику серцем не осягнеш, лише розумам.
Немає «г<ш!» тесрії - є теарія і практика.
Перш ніж іти де аспірантури, треба «поваритися» у практиці.
НАуКА Наука - найиесніша штука.
Немає Більшої науки, ніж практична ^і^льність.
ТВОРЧІСТЬ
Якщо люди полюілять пісню, іони неодмінно люБитимуть і йітор.
Краще раз побачити сонце, ніж усе життя тумани обіймать. юя
Для чага к^льт^я, кали життя немяеГ
Єцде обкладинка - биде и книга.
Людина бачить себе ц дзеркалі, а поет - у пісні. юз
Якщо поруч ручка І папір - ніколи нічого не вигадаєш.
Музика цієї пісні непб$тбрнб гйрнй> й САбій 5лизькі серцю.
Людину надихає те оточення, якому можна уоііряти.
5ез грошей поезія не заспііяе.
Тіорити треіїа самостійно. //7
/Ію^ина іїез ПІСНІ - що птах 5ез крил.
Кильт^рі стільки ж ркі^> як і кзкі/льті/р’ю.
Фанеристи, атеїсти, анархісти - нема чш уі/хоіна їсти.
Мистецтво - це тіорення сііпи/ прекрасного.
Культура до люуей приха^ить з молоком матері. і із
З міси/ не можнії іикиуіїти не ЛШЄ СЛОІіїу ії Й
Життя без музики - що людина без думі. і 20
Мюзикл — це органічне віддзеркалення слів пісні.
Кали пісні потрапляють ^а таАянсІитих рук, нярсджується шедевр.
РОБОТА І НАВЧАННЯ
вимагай неможливого - отримаєш максимум.
Працювати і вчитися треБа Безупинна.
Ща більше людина працює, що ммодшою Іона стає.
Людина іез знань - страшна рдйнііна сала.
Нащо Бути мудрим - трейа (міми працювати з цифрами.
Кожен приклад має Бути «Блискучим».
КОЗЛЦИОЛІИ РОДИ Тре5й нй&читись думати и к і> я і нсь кою мо&ою.
багата працюєм^ Мй й їмо чимало. //
Гбіотй — це симфонія життя.
Няйіяжлиііше - результат, я не КЦИЯ цифр. і я
ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК тлктактактак ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК &се Іелике складається з малого.
Тре5а так працювати, щоі почало щастити.
Кожний має усвідомити, що жити можна лише за рахунок іласноі праці.
Яе існує проїдем, існує, на жаль, лише неорганізованість.
Життя и у вихідні триває. ! Яд
Людина має іирсіїити стратегію, підкріплену знаннями.
12-річна шкали. Рік жиіи - іік учись.
боїться той) хто лл^ла знає.
захворіти на фанатизм праці:
У кожної людини має Бути відчуття розвитку.
Мило працює той} хто не знає і не люіить своєї роіїоти.
Ліки 1\$ усіх хвсроіі одні - самаііддяня праця. 10-5-927
Найперше заїдання керівника - дати ро5от^ підлеглим.
Якщо відсутній план, вважай, що в голові не мізки, а туман... ю*
Галоїд для шагау щоі тіорити.
Церій Нй НОСЙ^І] - це нормй життя.
Спрйіц розпочати - та о^не, й до кінця уоіести - зовсім інше. / я о
Людина (се життя ірудну роіоту і лише І кінці бачить її красу.
Зй велику прйцю - великі гроші.
Усвідомлена самодисципліна.
Якща прагнеш зрадити іагато, зра5и трошки)аіи довести справу до кінця.
Принцип: е вугілля нагорі) значить, під землею шахтарі.
Кали починаєш великі) справі), доіїре подумай, чи зможеш довести її до кінця. !Я
Людина таки має чогось Боятися - тоді іона Буде працювати. Л кми Іона нічого не Боїться, то ледарює.
іїищй осіішй - це П[ЙІ0 Нй НССЙ^Ц.
Да Великодня рсзтіртбся, нй Великдень - писки їдять, й коли ж прйцюіятиґ’
[Про просівання слі/жБобими сходами] Людину трейа просувати зя !! розум, я не ЗЯ ДИПЛОМ.
Немає культури р(х5аті - немає культури й у (іупоііуальнасті.
Оцінка за принципом: яка роНома^ така й мана.
[її?а несумлінних працівники] ЗароБітня плити е, и соіісті немяе.
Да Госпцй можня з^ерташисяу яле працювати тре5я самому.
Як^а е інтерес життя, має Пуши й інтерес до рОІОМИ.
відчуття зробленого підносить людину рідх^е її (перед. ібб
ВИХОВАННЯ КЕРІВНИКІВ БАНКУ
безнадійних кредиті# не існує, існують лише безнадійні люди.
Кожну людину треііа розглядати не як штатну одиницю, а як майбутній капітал.
Переміщення пряі керівника - ЦЄ ЗАОІЖІлМнНЯ ШтурМАОМ.
Ледачі швидше вмирають.
Не ліаже Бути герцога фахівця поганому Банку.
/Іюди повинні працювати головою, а не копитами.
Керувати через начальників - те саме, що їхати на перекладних.
Стратегія збереження - це іолціння ситуацією.
Керівники Бувають не ефективні, а фіктивні.
Няйстрлшніим «Ііяціш» - та, якл тягне зі сіш 8янку. 12-5-927 /77
Кадри, як і карти в колоді, трева весь нас перемішувати, щов не позлипалися.
£ люди, яких не можна підпускати до Панку на постріл гармати. По вони не вміють ним користуватись. 179
Ми и^ц/ое/иа з/тр^и ют, іцаї наилсгс клієнта Ну і уоіірий настрій.
Якщо клієнт не сповідує нашої моралі) тре5я йому сказати: «Завертай голоілі!». і зі
Риіедення зі складу акціонерів - це концентрація капіталу.
Якщо е поступок - тре5а мати гшіц.
іїйнк невинен Бути ) яле поки що (ін не гцуе. і 64
Треба іиняйми ЛІКИ лікування Боржників.
Прострочено зоворговоність повинно вмерти. /об
банкір не ліаже ходити з автоматом наперевіс - він повинен розраховувати тільки на свій розум.
Нам трева провести не масове скорочення, а індивідуальне вилучення. /<?<?
Трей зягля^ои і рот керівнику - «жі/є» Нін 5йнк чи не «ж^е»?
Кредитів треба не боятися > я кваліфіковано ними управляти.
Занадто демократії - це трясоіина.
Люди доІЇрі! Спустітеся НЯ рідну свою ЗЄМАЮ і походіть не ній.
[Лро підприємства-боржники] Рити треіій не кали іони «лежяиі», и тоді у кали іони ще «стоячі». 13-5-927
€ реальна канкі^рени,і і е реальний Нануитизм. і 94
Ебрги не треНя із*
&ілллягаючи якості, не можна іїцти поіїлйжлиіим.
Б'ють не зя те, цс уіють §ормяльноу я зя те> що при цьому не ^имяють.
Де немає совісті у там має працювати 5атіг.
Тільки патріотом мусиш іїути.
У Банку кожен має Бути юристом.
Не можна розуаіати гроші їез нам'яті.
Якщо е ми - мне бути й статистика.
Сьогодні питання не І оплаті, а і наявності розі/лм/.
Якщо (И ЗЙШКЯруІІЛИ - візьміть тертку і потріть сеіе.
РикПВАННЯ КЕРІВНИКІВ блНКУ Керуючий - це юй, хша працює.
Хочете імжити - Будьте ідеальними.
Кредитний комітет - це колгоспне рішення.
ЗЯІЩИ знайдеться людину яка захоче щось (красти.
К^5інет керівника має Бути наповнений розумом.
Найстрашніше - це юридична іійна.
Яе тре5й сильно мохом оіростяти.
Перевірка - сучасний засіі економічного терору.
Інтелектуали працюють головою.
Ма ми ї^ема ^зШоися, /гїа н<с «закусають».
Нормою має стати «Безпрезентне» ведення справ.
П0трі5но якомога іїільше інформоіаності та конфіденційності.
ЗАШ Ж ЗМІЄ ЗНГІГАТИ жізська таємницю? безпека іїанку залежить (ід сумлінності його працівників.
Ьорги треіїй ІиБиіяти молотком.
багато людей - величезні збитки.
ДешеІІ Банкіри нам не потрійні.
батьківщина часта не Бачить своїх героїв.
СІйІІААЯ - проект ментяАІтету.
Сміття - теж прщукт менталітету.
Атомна схема крадіжки.
Яя кожну інформацію треіа Шмати замок.
їїоіяхяйте іїягятих і дисциплінарних, я не Ргятих і разхляІяних.
Ми не через еканамічн^ кризу > й через кризу нербзумінн^.
Нам потрібні ідеї, присмачені хлібом і салом.
Усі Біди 5^нк^ від недБалого ставлення самої суті Банківсько! діяльності.
Наш порятунок - обмеження доступу людей до емісії грошей.
Інформація - то нечиста сили, що може як принизити, так і ушляхетнити.
КУПУЮ УСІХ У Браний Бізнес їй не пікете не тому, що несміливі у й том^ що не шйхрйї (лише іони готові нй (се). 2^2
Не треіїа додаваний людині позитивних рис - ХЙИ вона ІЦде НІЯКОЮ) якою е наспряіді.
-Надмірна інформація - те саме, що и відсутність.
Мй (ЖЄ НЄ Щ КОПНтаЛЛИу але ще не на коні.
Справжнє залізо не ламається, справжній фахівець не помиляється.
Не пб$ерніі$ іорг - ПИЙ І^ИИКІ^.
Треіія, щи5 Цло так доіїре, як минулого ркі/> але краще, ніж минулш раку.
Фінансовий план - стратегія Виживання та розвитку.
[Щодо стягнення бі^сотків зя кредитами] Стягнеться лише одяг, (іусотки не стягнеш.
Конкуренти Більше сеБе рекламують, ніж коштують.
Інертність - це стришення ненперятиіність.
ЖИТТЄВА МУДРІСТЬ
По-спрвхньоллу щяслиіий лише той,хто люіить людей.
римлмю ПЕРЕДАЧІ МО€І СИГАРИ ДО МІЖНАРОДНОГО АРБІТРАЖІ/ Радити зла за ^а£ра - гріх. За це Баз киряе.
- Яка різниця між мухою і людиною?’ - Жодної, Бо і муху, і людину можна Мити газетою.
кісі люди потроху творять, й в цілому виходить розвиток.
Якщо людині .дояре, іонй шукає гірше.
Не рсіїи усИра - не матимеш зла.
нема мерам'.
Треба віддати трохи - інакше заберуть цеє.
Ріуне життя шкірить.
не мріяється.
Не лижня кяряиіи їезнейннягя.
€ планети - і^е й держав.
Не третії відсіювати тям, де іягйто поАбіи.
Нехай соромиться той) хто лінивий.
Гсзумні люди кас не з’ї^ят, сяіики - шяряхні/піься.
У нйшомц суспільстві хижаків більше, ніж І Африці.
Примітиіізм породжує примітивізм.
Не тре5я нічого доіщими - жреНя мудра діяти.
Смерть НЯСМЙЄ НЄ Зй ЗЙКШМ - іонй приходить явочним порядком.
Треіа Зміши так стригти на скоЗерщі > ції ц йгш не (пасти.
Жаліти - не плакати.
Не мажеш - не женися.
266 Цеуі/гя ^сіх уцому жене.
Зуораі'я мсжна зберегти лише // праці.
МовчіїННЯ - також вид ^іяльнасті.
Кали І голові порожньо) тягне язиком помолоти.
Ти іїйчиш сеіїе ізсерединиу ІНШІ - ЗЗСІНІ.
Немає ХЛІІЇЙ - ПІННІМ) немає моралі - геть іїіуа.
Якщо позаду стріляють, й попереду річка> то хсчеш-не-хачеШ) й ПОПАНІЄШ.
Журналісту. «Писати правду вам ніколи не дадуть, а брехати не треба».
Не зязурімь - стримаєте інфаркт.
Не треБя нічага міняти: І^Є ЯІЇО МЄАИЧКЯ) йИо іичок.
Краще // вогні згоріти, ніж і/ Полоті згнити.
Який хязяіїноіитии няс народ - усе додому тягне.
Що5 зйки^йти ногу нй ногуу треіїй Пуши «культурним».
Якщо І СІОІХ руКЙХ не втримаєш, то з чужих не заіїереш.
Людина - то найцінніший скар^ якицо бона - /ІЮДИ-НД.
Не мреіїа щуками герої#, мреіа щуками недоліки.
Реформатор: «ТреБа рестрчкті/ризії^ати чужі Борги». Питання до рефср/иой^: «Д чи можна реструктуризуБати ваше життя 7»
Якщо у людини немає туману в голові) вона уоіїре зробить свою справу.
Нарад завжди ходить прямим мл^халу.
У дурня немне СуМНІІІі щодо власного розуму.
Як зайдеш про чарчину, та иоійчиш іїілу _днину.
Сильні не ті, що Благають, а ті, що перемагають. 289
&ЄЛМКЯ МЄМІЇ величезну енергію.
Усе в світі має у чомусь купатися: вареники - у сметані] деруни - у шкварках-, мотор - у маслі) ІЇанк - у грошах. 19*
Як іимагати — та Ю0/о> а як гидити - та аШ’язкай понад 100^.
Краіце 5^/ши милесенькою зірочкою, ніж дійти до зитемнення Сонця.
велика плітка - то (же провокація.
Хто не цінує минулого тсй не має мййіцмньш.
Мости - найкращий засіі пересідання людини по планеті.
Хто іягято хоче, як правило, нічого для цього не робить.
Докоряти може кожний, я тяжко пряи,ю(яти бажаючих мало.
Дурню і негіднику краще не казати правди вічі.
Ейзікйти о майстер, а що з того, коди уцша Яуна. 300
Краще за принципи страждати, ніж Безпринципно процвітати.
Не (яршо переконати істерію лопатою.
< < Друга поаоіілнй аімй - це (УСІНЬ. зо?
Тре5<г Учитись і/ Шкі£ ^об^Зати соіі їжі/.
Д4Ш4 не прцябяй! її, як і землю, не іі^ноіиш. Л75
Кістками Аягати не треНя, й розумом Бетон сІердАити доведеться.
Що менше МИ ІИКбрИСШбіцЄМ0 МЄМЙЛЄІІ СПКШІІ ИриббрИ у шб більше зберігаємо енергії і ирб^кші.
Одні ісе життя лицюють, я інші мі/дрдют^ як їй ІідіІрями.
кюди і'юмься зй інтереси, принципи відстоює лише Яслюк.
І цивілізовано> і дико. по
Насамперед з'їдають маленьких, великими Паяться вдавитися.
ТреНя постійна замішувати тіспкїуЩОІ) не зірвала кришку з діжки.
щиросердним.
Щасливий той) ХИ10 ицс/ия цінує.
/Іегке життя - коротке життя. //я
Ряжко говорити, зате легко Брехати. її б
И світі Шкі! треба діяти м-Шчамі/.
Добрі люди зяіхди добрі > Й розумні - тим більше.
затиснути залізною хіиткою, може заюшити.
КойЗйрЯ ЛюЯіПЬ, й Україну сймі творіть/
ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ
Немає закону тяжіння - є лише закон тиску.
Суспільство не повинно потерпати від лінивих. 72/
Міі/^й ЛЮТІЛИЙ сішнішй зй грймстну.
Спай філософі! і раз^мі, й не і самій філософії.
Людино! Швидше (изнячяйся!
Філософ НІ Зй що не Иуиоіідяе.
Неперспективними можуть вь/ти окремі люди, народ - завжди перспективний.
Ле вимірюйте життя рокями, я вимірюйте кожним тижнем, кожним трудовим днем.
Гаки не треіїй рйхі/ійти, роками треііа працюіати.
Псі річки зіллю і одну І потоплю ( них сіою Піду.
Як і/ кожного птаха свій розмах крил, так і І кожної людини свій політ думок.
і ща так не йтяжі/е люуиніу як манія іеличності.
И няс попере^ вічність. Ия/и іи не побазікати гм/инку-урцгу!
Неси у сііт сіою ідеЮу щоії світ не стяв Пізніший зй те5е.
МИ ПОІИИНІ ісе пережити заради життя.
ш дгб-с —гг книіїоіу ІінЛим иг митцімо з ии'иниЛи ииннмд и и т і нж її шо и и і/ ц инХУеосі /хчзфозоїіф
Демократія у філософії.
Сііт залежить Іід разі/лі^.
Не треба повертатись /минуле) кали е гарне сласне.
Ді^/МКИ ЛЮДИНУ > н^ие поаоія ня вітрі, - розлітаються швидко.
Д^/акй з голови вилетіла - Нй папері ЗЙАИШИАЙСЯ.
Няйгяма складніше творити убіро, ніж робити зла.
їїомаранчеіа революція: піре5а показати людям, що е народ.
Світ неас^ічених - то світ зловредних.
Книги, що стоять на палицях, - іще не капітал. я книги. які люди читають. - то Іже капітал.
Усі суперечки між людьми виникають через невідповідність рівнів.
Ми зял/юерил/'з^йлись, я духу не (истячяе. 148
€ Просто дІдИ> яле Буяють і філософи.
Наліт ^умак - це ще не ^х. Ї50
Героіі — силй-силеннй, й мудрих - пошукайте!
Людина цеє має раїио належним чином.
кар'єри існують лише і/ голаїі. 7^/
Ідею не можня Яийти, бони має прорости.
Єврей# наближається до нас, плиНуть по небі) атлантичні хмари.
Мизок людини скличеться із сили-силеннчї клітин - Іистйчить нй всіх.
Нййсклйднішй проблема // сііті - це людські стосунки.
Талант поєднанні зі знанням та умінням - незламна сила.
ПРО ЛЮБОВ І ЖІНОК
Чистою# люіоіі - це золото І сейфі.
Не 5^ЄМ ЛЮІиіНи - не тіарити.
Прекрасні жінки не відчувають сеіе прекрасними} знають чого (арті.
Жінки - ти нййіище досягнення люд стій.
Сім'я - няй^емакрятичнішА держйія ц сііті.
[Ідеальний варіант] Нелукава} гарна та перспективна. ?Ь5
Зло не Іід жінок, й (Ід дурНІІ.
І\юМ - не картопля, багато не з'їси.
теоретичної лю5о$і - то до мене, щодо практично! - то іаила спрйій.
Кали я кахлю, та кахлю ніжна.
Ри гі^ні гарного життя> тож прожити його треба красиво.
«Чужії» ЖІНКІЇ - це тії) якії цілує ііїС) коли її ЧОЛОВІК поруч.
!\юШ приходить через им/рак.
Серце Є} й гадай немає.
Година - опора держави.
Сім 'а народжує генііі.
Я лю5лю г^рне і люіїлю людей) а взагалі я люіїлю гарних людей.
Зй люШ треій плямити мже уорш (оце СКЙЗйІ і (инціятий).
БИДЕЛІО ЖИРАТИ З ТЕБЕ ПОДРУЖНІЙ ОБОВ’ЯЗОК/ /ІюШ сімейна - то кришталі, розів'єш - не зіїереш.
Сто рокі( (ям жити, сто рокії тремтіти, яле лише (ід люіо(і.
Година - та скарі, його не можна Ііддаіати) не можна ділити и не можна гі/Бити!
ЖАРТИ
ТІаїз^ пішов) лише рейки залишилися.
Маже, сеіїе пожаліти. із?
ЩО НАПИСАНО ПЕРОМ.НЕ ВИРУБАТИ 45и тільки не Цло безглуздя - решта і афоризмі е.
Молодий дід і демографія.
Кожний ІІІажяе сеіе чиїмось агентом.
Маца рахувати краплини, коли п'ють стаканами.
Серветка замість салфетки. Ї88
мажете мене не ходити, але я МяжйЮ) що потрійно.
Мене не можнй не люБими, й^же я хороший.
£се нй планеті треііа приводити ц рух, соме по сові нічого не ходить. ЇЧ і
З станеться же, що й з нами.
Жлрти Інколи корисно перевірити, на якому ти світі.
Яіит не треНя обрізати сямамі]. Прийде чис - обріже.
Акули сіітоіого уеллокряіпизму.
Можнй з нічш зробити ісе> я можна зі всього зробити ніщо.
З ризмай зй іечерею: «&и рийкуйтесь, й ми кеіійснем».
Пожалій лленеу і я яра це згадаю.
Ледй^і не мйюмь прій нй танці.
Щелепи заклинила - сміх греілі ріе.
Шлунок перемягяе розум.
істота - віслюк.
ЯЕ ГОЯТЬ ІЗ МУХИ СЛОНА! Дієтична стрій: ірш, /947 рр.
ЖАрти Міліціонер: «$йікй, ійс (оукй изжитй?» ЄйНуся: «З житй, синочку, з житй».
Сіиня запитує козла: «Чого ти Чекаєш?» Козел: «Я ти йому рохкаєш?»
Духом ір (прилад для визначення...).
і' Сішм іцй, як пес рудий.
СОрОМНО гбло^нблл^і у ситому не соромно.
Рідний мій народе, Я те5е Плагаю - Галасуй за мене, І я накохаю.
Диплом VI Міжнародного конкурсу виконавців гумору і сатири ім. А.Сови за сприяння розвитку жанру гумору і сатири в Україні (2003 р.)
Диплом VII Міжнародного конкурсу виконавців гумору і сатири їм. А.Сови за розвиток і творчий доробок в українському сучасному гуморі та сатир (2004 р.)
МАТВІЄНКО ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ Герой України, Голова Правління Промінвестбанку, професор, заслужений діяч мистецтв України Народився 5 січня 1938 р. у селі Білка Коро- стенського району Житомирської обл. Після закінчення у 1959 р. Київського фінансово- економічного інституту працював в установах Промбанку СРСР економістом, керівником міської та обласних установ банку в Донець- кій та Дніпропетровській областях. З 1982 р. - Голова Правління Промінвестбанку. У 1991- 1992 рр. очолював Національний банк України. У 2004 р. за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку банківської системи, багаторічну самовіддану працю і громадську діяльність Володимиру Павловичу Матвієнку присвоєне звання Герой України з врученням ордена Держави.
Нагороджений високими державними наго- родами - орденом Дружби народів (1986 р.), Почесними відзнаками Президента України - орденами князя Ярослава Мудрого IV та V сту- пенів (2002,1997 рр.), орденом "За заслуги" III ступеня (1996 р), Почесною грамотою Вер- ховної Ради України (2003 р.), Почесною гра- мотою Кабінету Міністрів України (2004 р.), Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1988 р.), а також відзначений багатьма орденами та медалями за заслуги у галуз економіки та банківської справи, наукову громадську та благодійну діяльність. Лауреат міжнародних премій "Дружба" та "Слов'яни" неодноразовий переможець Міжнародною відкритого Рейтингу популярності та якост "Золота Фортуна", володар премії "Промете^ Престиж" IV загальнонаціональної програмі. "Людина року-99" у номінації "Фінансист року" Згідно з офіційним свідоцтвом Кримсько астрофізичної обсерваторії малій планеті відкритій і зареєстрованій у Міжнародном1 каталозі під номером 6622, присвоєно ім’ї МАТВІЄНКО. Професор Володимир Павлович Матвієнкі широко відомий у наукових колах. Дійсний члеї декількох академій наук, автор книг "Держав.
і банки", "Автограф на гривні", "Роздуми банкіра", "Промінвестбанк: стратегія відтворен- ня", "Філософсько-економічні погляди", "Же- лаемое и действительное". Заслужений діяч мистецтв України, член правління Асоціації діячів естрадного мистецтва України. Автор поетичних збірок "Люблю я свою Україну", "На рідних роздолах" та пісен- них збірників "Пісне моя зоряна", "Душі моєї хвилювання", "Оберіг пам'яті". Лауреат міжна- родних та всеукраїнських музичних фестивалів і конкурсів "Пісенний вернісаж", "Шлягер року", "На хвилях Світязя", "Українська родина", "Дитячий пісенний вернісаж", "Азовські вітрила", "Ялтинське літо", "Веселі канікули осені" та ін. Пісні Володимира Матвієнка стали відомими та популярними, постійно лунають на хвилях радіо і по телебаченню. У 2004 р. В.П.Матвієнка нагороджено Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України "За досягнення в розвитку культури і мистецтв". Володимир Матвієнко - відомий в Україні та за її межами меценат, підтримує мистецтво, культуру, освіту. Бібліотеки та навчальні заклади України щороку отримують у подарунок від Володимира Павловича авторські примірники його нових книг.
ЗМІСТ ДЕРЖАВА......................5 ЕКОНОМІКА ТА БАНКИ..........13 ПОЛІТИКА І ПОЛІТИКИ.........49 ГРОШІ ТА БАГАТСТВО..........75 НАУКА.......................93 ТВОРЧІСТЬ..................103 РОБОТА І НАВЧАННЯ..........123 ВИХОВАННЯ КЕРІВНИКІВ БАНКУ..167 ЖИТТЄВА МУДРІСТЬ...........243 ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ........321 ПРО ЛЮБОВ І ЖІНОК..........359 ЖАРТИ......................381 БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА........412
Літературно-художнє видання Матвієнко Володимир Павлович ДОТЕПНІ СЛОВА Київ, видавництво “Наукова думка', 2005 Комп'ютерна верстка і дизайн Наталії Самко Підписано до друку 25.03.2005. Формат 60x90/32. Г арнітура КгетІіпСТТ. Друк офсетний. Папір офс. №1. Обл.-вид. арк 8.38. Умов.-друк. арк. 13.0 Умов, фарбо-відб. 13.25. Тираж 5000 прим Зам. 5-927 ЗАТ-ВІПОЛ", ДК N6 15 03151, м. Київ, вул. Волинська, 60

Володимир МАТВІЄНКО ДіГГЗШВ ШШ