н
Р И П О В Ь Д К II
30БГЛІІ1И
ГІ’ИГОГИМ ИЛЬКбВНЧОМ.

'1 7 • >
----
У въ дни
паік'чятллл чг|><>><кАмн о. и. меіигпьмгто
Книжный Магазинъ, совокупной старо и
новославянской Литературы ./о с ифа
князя Льовковича IXго- 1100.
. Е К И

А А.А.С Ои^ВСІШО I
гл.і и ііі; і и /
ПРИПОВѢДКИ
и
3 А Г А Д К И
*
ЗОІІРАІНН
‘
ГМІГОІЧШ ИЛЬКЫіІІЧѴМ
У въ дни.
ЧЕРЕНКАМИ О. О. МЕХНТЛРЯСТОП.
НАПЕЧАТАНО
ІИ 1.


предисловіе.
Лле иіак аібшишея иогорблецо.
ели блукаючися на згарищи зни-
щепного обисгия своего, выдобуде
аки дорогій недогарки свого ікибня.
як я ’л/ радовавсл, ситу/очи сіи
народніиири и овбдки и загад-
ки, в надЪѢ подати и,ѵ чеешнылі
Р	гяк ♦
чишаии\ляяі руеьки.и. —Д/клъко-
ию .лише, зиаііи крайне! иаіиои
народности ; іидлъко - іио , що в
аЪсноо.ѵ, обрядила казках, ирн-
иовбдка,ѵ и ир. осаіалося бо-
гаиісиіва из жкіииин/го уяібкія и
мовесности давкой С^ловенщинія
и саавного Галича! 6 аю скарб
— IV
народноеши, коіпрый в иіиіяшіі
и в сердцях вѣрнаго народа захо-
внеся; акошрого иіі огонъ, нЪ .печь
бесчиеленных ворогбв досягнути
не ліог. Ііалі, любезніи крайне!
посвящаю сен певеличкій, але
дорогія иодарок. Сушь шо правила
иредкбв наших, освященіи дов-
голѣшнылі досвбдченъвлі, не раз
горко окуплены недолею, а иере-
казаки е иоколііня в поколѣнье,
на внуки-правнуки для иересшо-
роги и поученія: сушъ шо а алія іа-
ники дѣяній иравбищѣв наших, е
Ч
й II ере сто рога, Читати мався по
выговору южно-русько и у: е , нк
росс. э, ноль. ческ. е; <?, нк росс.
7/, е, полъ. ,/<? , іс. ческ. , е; і.
ич м, ледвн не так, як росс. ы . полъ.
у' о, н. як росс. і, 14, полъ. ческ.
і* Ъ, нк росс. г? и ? Поль, .//,	,
ческ. уі, д; <?, як ноль. ческ. к,
серб. а?. Прочій буквы, як зкычайно
у Россіян и Серббв. — Окрбм того
кошры.ѵ видно, я/г вони дулии іи. га-
дали. И ирииовбдках проявля-
йся правдивое жишм , моралное
здоровье народа, шуш зараз у-
знаете, де го болишь и долЪгав.
дойдете и причины болю.,. Нри-
иовЪдки ионазуюшь точный о-
браз народа — его домашного
житья — узнаете в нйм нарбд
богобоязливый, рабочій, гостин-
ный, згодливый—ибзнааше в еих
илодах дути его дух быстрый,
глубоко мысленный, розум иро-
ни кливы й, що все изслЪдуе , до-
ходишь и аяіь до живого и рой-
мае— задивушиеся не раз, кйль-
богато Руеиибв Галмцкнх вымокла»
ютъ: а, но, ік . ш, щ, такожь я
по сог.іаепых, лк , ье; ею, ою, в
ткорнт, над. змѣняють на ев, ов $ ы
наконечной в глаго.іах не измнгчають
И ІЦЮЧ . , . ТО ТВ могу ТЬ собѣ (’!*! буКВІЛ
по іуоему выговору читати.
ко .кудрець руськііі ионмв и я//
коротенько выиовбв — иереконав-
теея. якій народный нашь язык
сильный. гмучкій, сарнтисный—
зачудуыаесл над тыл коротки.п.
а иредц’Н шочнылі и дбисшнылі
выразолі. над буйностью зрбвна-
кій, як далеко воны сягнуіай^ як
глубоко ионлшй, як незвычаинй,
а о,\нако ;кь иравднвіи. —3 а г а д к и
покажутъ Ііалі быстроту розу-
.на, лехкбсшь выдулюваня,играю-
щее осшроу.нів народное.
Посилаю Ііалі сіе собраніе ...
аріи.нбгие го, гниліи краяне! с
іиы.п пріятны.н сердце.и. с ко-
тры.н Иа.и иосвящжі
ИЗДАТЕЛЬ.

Лема прініопѣдкп бев правды,
Ирин,
ПРИПОИ ѢДКИ.
Або грай, або грошѣ поддай.
Або дай, або выдру.
Або добутн, або дома не бути.
Або зелено жати, або нѣчог’ не матн.
Абозыськ, або страта.
Або лін, або ск бін.
Або так, або сяк.
\бо ты старый, абы’м тя ііроснн.
Абы Ббг ласкай, а батбг тряскав.
Абы були побризкачи, то будутъ и по»
слухачи.
Абы нам гарбуз не покотнвся.
Лбы день передневати, та ночь переначо-
ватн.
Лбы здоровья, будуть руки на муки.
Абы зубы, то хлѣб бу де.	$
Абы лиха не знати, треба сл^онм плугим
та на евоѣй нивѣ орати.
Лбы моя голова здорова, то все гаразд
буде.
Абы на мене мѣсяцъ свѣтмв, а я звѣзды
крутой побью.
— 4 —
Лбы іцо до губы, будутъ ѣсти зубы.
А бѣло?— бѣло. А чорно? — чорно,
Л голено? голено. А стрижено? стрижено»
Ажь му в лытках застигло»
Ангелскін голосок, а чортон'Ь думка.
Андрею, не будьте спи нею, коли вас люде
величаютъ.
Андрушку, будешь ѣк юшку, а л мясцс,
бо меііс детнна сее.
г Анѣ бе, анѣ мс не внан.
Анѣ вбін , анѣ влѣн.
Анѣ в и д ком не видати , анѣ ч у т к о м не
чуватн.
Анѣ и студенін подѣ не умнешься.
Анѣ го пбдмоліітнся, анѣ го вбдкреститися,
г Анѣ дзснь, анѣ кукурѣку.
Анѣ до рады, анѣ до анады.
Анѣ злому кары, нѣ доброму нагороди.
Анѣ каменя не дадутъ голову прокалити.
Анѣ ладу, анѣ складу,
Анѣ л опата, анѣ м о тыка нх не розл\ -
чнть.
Анѣ на нитку, анѣ на вырнтку.
Днѣ нашь, анѣ ваніь.
.Анѣ на селѣ;анѣ в мѣстѣ не вѣрь невѣстѣ
ъ
Анѣ псчн, анѣ лавы.
- Анѣ посла, анѣ хбсна.
Анѣ пришити, анѣ прнлатати.
Анѣ продати, анѣ промѣняти; лучше б\ло
не браги.
Анѣ св ніце н н а вода не поможе.
— 5 —
Анѣ спя щен ною водою не вбдхристишься.
X Анѣ суди Боже. ,
Анѣ и сн в-ѣн, анѣ я ея впнв.
Анѣ ѣвши , анѣ пивши, скачи дурйю о-
шалѣвши.
А пророконн що?
„А робив бысь”—„Панко.”—„А ѣв бысь?”—
„Дайко” — „Ожепнв бысь ся ?* —
„Ого!”—„А сорочка де?” — „Мовчн”.
А ты л водки? — „Я не з нбдкн, я з до-
брой горѣлки.”
Баба а чорт, то собѣ родня.
Баба виновата, що дѣвка черената.
Баба з воза, кошім легніе.
Баба с пекла родом.—Баба як тур.
Бабина гривна всѣж людем дивна.
Бабина донька а окомокбв конь усе гла-
ДОНЬКІі.
Барану ! не пути воду нонкои н.
Варишь д у р и о м у токаришь.
Бас гуде, скринка грае, Гнат кончить, а
все знак.
Батога с пѣску не уплетешь.
Бачнліі очѣ, іцо купопали.
Без Бога анѣ до порога,
Без бо ж о н воли и полое з головы не спаде.
Безгрошін до мѣста, без соли до дому.
— 6 —
Х5 Без г р о ш і и чоловѣк не хорошій.
Без г р о ш і й , як без рук.
Беі ког) та хата глуха.
Без муки иема науки.
Без м ѣр ы иема вѣры.
Хг Без подпалу >і дрова не горять,
Без с и л ы надаренный гнѣв.
Без со ли , без хлѣба худая бесѣда.
Без суду, без права повѣсили.
Без ямы гребля, а без накладу лысы; не
буде.
$ Бере ♦Іесько, хоть не лехко.
Бери Петре па розум.
Бере лк вбл на рогн.
Бесѣды богато, а розу му мало.
Бзди (уіробачте мн чесни люди) тому , іцо
носа не мае.
('О Бити, не кунигн.
Бін брнпдзю в дѣраву дѣжку.
Бій забім на него.
Бін пса, пай буде добрый.
Бінся н груди лайся в мать.
У Бін тя сила божа!
Блаженна вода не мутяіца ума.
Блнжча с о р о ч к а , як жупан.
Блнжша сорочка тѣлу, як родная ті/гки.
Блу д мл допытайся.
Ббг Богом, а люди людьми.'
Ббг до уроды розу му не прнвязак.
Бог заплати за обѣд, же наѣвся дармоѣд.
Бойся Левку, коли пса быоть.
Большая гр о м а д а, як «дна баба.
Больше Ббг иае, як роздав.
Больше в него розуму в пятѣ, як у тебе в
головѣ.
Больше днѣв , як ковбас.
Больше заходу, нѣжь нразннкѵ.
Больше страху, як переполоху.
Больше, як шмат— больше, як много.
Большія росхбд, нѣжь прнхбд.
Большій чоловѣк громада, як пан.
Бога взывая, а руки нрнкладай.
Бога не гнѣви , а чорта не дразни.
Богато поды до моря уплнне, заким ся то
ста не.
Богато говорить, а нома що слухатм.
Б о г а т о г о н серп гсынть, а у б о г о г о и
бритва не хоче.
Богатого нокута , у б о г о г о бесѣда.
Богатого с х в а с т л и в ы м не роспб-
знаылъ.
Богато два грибы в б о р щ.
Богато злого на одного.
Б о г а т о м у чорт дѣти колыше.
Богачъ, а свинн по смерти скотина.
Б о г а ч ь края дробно.
5 Богачъ рѣдко в іараздѣ жін.
Богачъ ся дквув, чнм убогій дѣти годув.
Богачъ ся днвуе , що бѣдный обѣдуе.
Богачъ ѣсть колачъ, а бѣдный и хлѣба не
мао.
р Б о г высоко, ц а р ь далеко.
— 8 —
Б о г дав,4 Бог взяв.
Бог энаб, іцо дѣлае.
I» о г людін не браку».
Бо г не детнна, слухатн дурного Л нтиипа.
Бог не кара» прутом.
Бог не скорый, але лучей.
Бог не трубить, коли человѣка губить.
Богом ея гвѣдчнть, а чортови душу за-
продай.
Богу хвала, іцо ся душа напхала.
Бодай всь богато нндѣв, а не мав за іцо
купити;
/3^ Бодай ж а р то в а ти, а не хороватн.
Бодай и пес свою х а т у май.
Бодай мой ворог знай, іцо нынѣ за день.
Бодай так псп траву ѣли но тін правдѣ.
Бодай тя качки здопталн.
у Бодай тя пан Бог мав— в чужій коморѣ.
Бодай умерати, а в свой горіцок зазиратн.
Божевбльный Марку, ходишь по ярмарку :
нѣ купукшь, нѣ торгуешь, тилько
робнпіь сварку.
Боже дай добре, та не довго ждати.
Боже похожи, а ты небоже не л ежи.
/'/<; -Бонки, іцо роблять мало, а ходить по
летай кн.
Боится , іцобы му заяць дороги не иеребѣг.
Боится як чорт свмчснон воды.
Болнть горло снѣ в ати дурно.
Б о р г у мер , з а ч е к а и не жіе, хто не маь
грошей, най не иь«.
— 9 —
Борода велика, а розу му мало.
Борода не робнть мудрый человѣка.
Борода нк у владыки, асумлѣньеяк у
шибешіка.
Борода нк у старого, а розу му иѣт и за
малого.
Б о р щ а к а пуста, хата не пуста.
Бо то не грушку, вкусити Марушку.
Боятися вокка , та у лѣс не мти.
Брат со 61; рад, а сестра собѣ несла,
Б р е х а т и, не цѣиом махати.
Б р е х л и н у собаку даліпе чуги.
5 Брндптсн, ик кбт салом.
Б\нак в Бѵпалнчох.
♦ •
Бѵкнв на кони и под конем, на столѣ н под
"	ч
гтолом.
Бу паи здорова як рыба , гожа нк вода, ве-
села яі: вес на, робоча нк пчола а бога-
та як земля гнитяя.
Бу на и здоров, колнм з мо л о и.
ібо Буван здоров розу не, не зобачнмося ажь
савтрм.
Був вовк к сѣти и перед сѣтью.
Буде добро, нк мине зле.
Буде (доенть) одного соііця на небѣ.
Будедоіц, бо гКидн нолочатеи.
г Будем матн весѣлье, тато маму выдаь.
Бу демосн гостити — то у в а с , то в
т е б е.
у Будешь дула, бу дешь ѣла ; побудешь
дула , не будешь ѣла.
— 10 —
Будь добрый выслухачом, будешь добрым
п о в ѣ д а ч о м.
Бурлак свѣчки до церкви не веуче.
'70 Бути козѣ на т о р з ѣ*
Бьеся за м а е л и и и вышкваркп.
Бьютъ * и плакати не даютъ.
Бѣгаъ, пк кбт зйгореный.
Бѣда бѣдному н без наймита.
Г Бѣда бѣду породила, а бѣду чортова мати.
Бѣда бѣду породила, а бѣды и чорт не
возьме.
Бѣда бѣду три мао.
Бѣда бѣдѣ на слободѣ.
Бѣда з бѣдою ходить.
/с'О -Бѣда на престолѣ, коли нема ничего в
студолѣ.
Бѣда не знае приказу.
Бѣда не спить, але по людех ходить.
Б ѣда не ходить по лѣсѣх, але по людьох.
Бѣда тіи курцѣ, що на иѣй сокола за-
правляютъ па лоны
Бѣда, у кого жѣнка блѣда, а в кого р у-
мяна, то кажутъ що инна.
Бѣда учить хлѣба.
Бѣда человѣка манде, хочі. и сонце зайдс.
Бѣда, ик дуда, куда нде, то ре не.
Бѣдному всюды бѣда.
Бѣды и грнм не забьс..
Бѣды нѣ продати, анѣ про,мѣняти.
Бѣжитъ , як ш в е ц ь с чоббтмн на торг.
Бѣлыя як А р а и — чорный як гусь,
Бѣс бѣду перебуде, една згмне , десять
бу де.
В.
Варова вся кія, та палкою дбстав.
В Бозѣ надѣи, коли хлѣб в торбѣ.
В буддеяь по старецькн , я в недѣлю по
ГІАІІСЬКК,
В велнкии постѣ не ходи п гостѣ,
В головѣ му видами укладялн.
В головѣ тбк, « нзыцѣ цѣи; де схочу то
з молочу.
В добру хвнлю чокая злой.
В доДрѣся не зпак, а о бѣдны м не гадая,
В дорозѣ, в гогтннѣ намятая о худобинѣ.
Вези побыло , хоть тобѣ не мило.
Великая р у с і. к а жати.
Великія дуб, та дупловатый.
Великія рот у вола, а г оворнтп не тоже.
Великій свѣт, а нема гя де дѣти.
Вели кій т а т а р с ь к і іі конь, а ду рныи.
у. Вслнким и а и а м трудно правду казати.
В е л и к о е дерево ііоволн роете.
Великое снято, іцо Клнмко в церккѣ.
Величайся, як (выбачтс) сняші в дощ.
Верещитъ, як д ѣ д ь к о.
г Вертится, лк швець в ярмарок.
В е г на раз красна.
— 12 —
Вже дворской поливки хлнснун — та о-
броконого хлѣба покушав.
Вже менѣ и в пеклѣ горше не буде*
Вже но всьому — вже кличка запала.
-В жпвіи очи брсше.
В зимѣ сопце нк м а чоха — свѣтить, а не
грѣе.
Взяв бѣс кони , пай и уздечку бере.
Взяв го дѣдько за старый довг.
Взяв убогой у поле, а богатому дав.
Взяв чорг батбг, най бере н пужало (бн-
чнво).
Взяв чорт корову, неханже и теля возьме.
Взяв чорт, лк свое.
Вився, пк гадина.
Намного двоаід батогами не бьють.
^0 Іі к о р ш м ѣ нома пана.
В яроннвѣ (на смѣтыо) шлюб брав. *)
Власка хвальба не платить.
В л а с и е ланно (піановавнін слухи вашін)
нѣ смердмть, нѣ иахке.
Влѣз в чужу солому, тай шелеститъ.
у Влѣз межи молот и ковало.
В лѣсѣ був, а дров не ныдѣв.
В лѣсѣ дрива рубають, а до села трѣски
падаютъ.
В лѣтѣ н качка прачка, а в зимѣ и Тереся
не бересл.
В .мужа краду и перед него кладу.
) То е: ил жіс.
2^ Имѣти не имѣти, треба говорите,
В иещагтью йена нѣ брага, нѣ «вата.
В ночи всѣ коты буріп, а всѣ короны сѣріп.
Вбвцю гкубутк, а козам на кѣжкн дають.
В 6 д н а ж и ы и Иінд и н школѣ (шановакши
честь вашу) бздитъ.
• • Вбд головы рыба смердитъ.
Вбд дошки до дошки, а в серединѣ анѣ
трошки.
Нод дурня чую, то ся не дивую,
Вбд злого давця бери и каіщн.
Вод конца до кбіщя.
Вод кознка до ножика, вбд ножика до ко-
ника.
Вод лихого довжннка и полону бери.
Вод напасти и полу врѣжь а втѣкаи.
Вод напасти не пропасти.
Вбд огни бѣжу, а н йоду скачу.
Вбдпала му вод рота цыцка.
Вбдіпсти Воже грѣха, коли пригода лихи.
Вбдіпггн Воже, коли тра борше.
Вбдсадни го, я;: кота вбд сала.
Вбд ено г о пана мила и рана.
-Водей рѣка , вбдтн гора , а в серединѣ
бѣда (Галичъ).
Вод смерти анѣ вбдхреститися, анѣ вод-
молитися.
Вод рогу до рогу, что кого ошукан, то
хвала Ііоі’ѵ.
♦
Водхрес'Иішьг.я вод дѣдька , а сбудешься
Водчеппся наиасмііку, я не була на нраз-
ннкѵ,
г
Вбд ч о рт а не бу де добра,
Вбз таи муснть, де го кони тягнуті».
Вбл гребе, н ели на себе персть иече.
Вольно собацѣ и на Бога брехати.
Вольно губцѣ в гвоѣй хилунцѣ.
2 70 -Вбн собѣ банду же.
Вовка носи годують.
Вовка треба оженити.
Вовка у плуг, а вбіі к чорту в луг.
Вовка щось все до лѣса тягне.
Вовка як годуй, и вой у лѣс днвнтсн.
Вовки го з-ѣли (банится).
Вовк и лнчеіііі концѣ бере,
Вовк лежачи не ѵтыь.
*
Вовковн барана з горла не выдрешь.
-Вовк сытый н конца цѣла.
Вовк старый не лѣзе до имы.
Вовк хованый, пріятель перспрошенын,
сын нрлбраный , а Нінд крещеный.
то все неневнй.
Вовк через послы не тые.
Вода и решстѣ не встоится. *)
> Вода все енолшце , лише злого слова
нѣколн.
Вода з водою зііідется, а чоловѣк с чоловѣ-
кои.
В однім руцѣ налцѣ та не однаковн.
) Гояор.іипі.ін не эатрниас т.іііму
Воду вари вода буде.
Вола голов не болѣла, коли корона теля
родила.
Вола внгкуть мотузоя, а головѣка словая и.
Воло.ч ааяця не догонишь,
Волос синѣе, а голова шалѣе. •
Волочесн, як г о л о д н е лѣто.
Волочится, нк волоцюга у плуга.
/ Волы, конѣ по оборѣ, а бѣда по перед очи.
Волы, коровы даю, але долѣ не вгадаю.
Волѣешь свои вошіі бити, н ѣжь ч у и; і и
гроши лѣчити.
Волю коловатн, як просто ѣхати а бѣдо-
. ватн.
Воробець на себе смерти не май. (Казна).
Ворог, то не птах, то в свок гнѣздо калне.
Ворона хоть мала, а рот мая великій,
Ворон вороновн ока не выклюй.
В очеретѣ шукая сука.
Впав в бѣду, як курка в боріц. х~* » Хѵ
* В нрнгодѣ мысль о свободѣ.
В нрнгодѣ познавай п р і и те л я.
В свои чоботы хоче го взутіі.
Все в сподѣ, не на верха.
Все гаразд, жѣнка ледаіцо, не зваригь .
не спече, коли йена що.
3/^ -Все «дно, чн кнышь, чи иирбг.
Все нде в спак. — пошло на пси.
Все купишь, лише т а т а и м а м ы нѣ.
Все иль, хнба іцс птасьуго молока забаган.
Все мнне, а грѣх збстаііе.
— 16 —
у Все ми сорочка не мила.
Всеможе нагородіітнся, мно страх ні.колн.
- Все на бѣдно г о дрнгота.
Все недогода б а бнн і іі дѣвцѣ.
В середу постила, а кобылу в край а.
3^6 -Все рыба и хруіц мясо.
В службѣ треба ухом землѣ нрійматн.
Встав, оперезався — зо всѣм зббрансл.
Встань жѣнко—«будемо говоритн, бо люди
о нас давно не говорить.
В € т а н ѣ с л а в ѣ *) кождый на своѣй странѣ.
Г Встугшся грнбе, пай козарь сяде.
'	Цстѣби мене Боже, де ми не потреба.
Всьо бери — а не не лиши.
Всьо в арендѣ — брехни не в арендѣ.
Всѣ паны, а хто буде (выбачте) евннѣ
пасти. ' с * ѵ •.•-<!> /г4*
с) Всюды бѣда—лишь там добре, де нас нема.
Всюды гаразд, де нас мема.
Всюды гаразд, а в дома найлѣпше.
В танцѣ два концѣ: чн сам впадешь, чн
тя трутять, то ся побьешь.
Втѣкаи голый, ободруть тя-
В убогого все но обѣдѣ.
В убогого тогдѣ недѣля, коли сорочка бѣла.
В хатѣ як в загатѣ.
В часѣ погоды бойся велнкон воды.
В чнпцн уродити,- а на иосторонку згнне.
*) Станксллл пбо Стян^іслякок обводмое мѣсто маж
Ііметршіегю.
II р. ІЬд
— 17 —
Зл-?; В чоботьох б»і головѣк умер. *)
В чоботьох ходить, а босін слѣды робнтъ
В чѣм палы бракуютъ, в тѣм убогій сма
куютъ.
, Л .
В іцастью не вмѣв колопѣк статиоватн.
ВыберанСЯ, як за море стрѣляти.
у Вывѣв его в поле.
Выдай го на зарѣ.з,
Выйшов на Ъцкону суку.
Вылетѣло, як мая, я учинили, як шпак.
Вымѣняй шило на шванку. г' ' *
'3*. “Выорн мѣвко, посѣй рѣдко, уродится
дѣдько.
Вырвался, як заяцъ с конопель.
Выслизнуксм, як пнскорь з матнѣ.
Высокій, як дуга.
В ы с о к і к пороги на нашѣ йоги,
х Выстрнхпун го на близка.
Вытрѣіцнп очѣ, як зарѣзанын барав.
Вытрѣіцмнся, як д ѣ д ь к о.
Выховав детниу к добрую годину.
Выхопився, як Ііозак з маку (Казна).
Выщприв зубы, як цыганськн дѣти до
мѣсяци.
Выють ТОО вже и вовки в'лѣсѣ.

Вѣно: або вовк зѣсть, або згипе само.
Вѣтер божій дух.
•) Не мала чолвяім
!
Гадина в его словах днхан.
5* Гадину мао за пазухою.
Газда цѣлою губою.
Гадка гадку прошибай, журится, іцо иѣког*
не мае.
Гадка за горами, а смерть за плечами.
Гаду , гаду, а мыши в крупа х.
-Гала, драла — гоца драла.
Галу, балу, а (выбачайте) свіінѣ в рѣпѣ.
Гаразд— кобы вытримати.
Гараздовн не хоче, а бѣду му ситъ.
Гаразд тобѣ— снднліь собѣ.
5 Гари аду внести не тоже, а бѣду термитъ.
Гарбу за наѣжься, а па вербу ноднвнен, то
станешь голодсн.
Гарбу» мамѣ — а татови дыни.
Гей! гей! — та не дома, куда мацну, то
солома.
Гетьта впала — вѣсьта встала.
Гн на тя, не к тобѣ о си н а (не до вас мо-
кли чн).
Гине як рыба за водою.
Глухій, що не дочув, то выгадай.
Глухого а нѣмого справы не допы-
таешься.
Глухого пытайся — а вйн Богу молится.
Глухому пѣсню спѣватп.
Глинъ на себе — буде г тебе.
Горка гогтнна, коли лиха година.
— 19 —
Горній сігііт — тато и мама ослѣп , а дѣти
пбмацки ходить.
Гбрко з а р о б л ю — солодко з-ѣм,
Гость лавы не засидитъ, ложка не зало-
жить.
Гость не прошеный, не дуже бу нас ту-
ченын,
Гостъ першого дня золото — другого
срѣбло —г третого мѣдь, а четвер-
того до дому ѣдь.
Говори Грнцю богородицю.
Говори до горы, цане Григоре, а гора
таки дурна.
Говори до нен. а в нен Маковой.
Говори до стовпа, а стони стоить.
Говори Клнме паи твое не гние. (Казна.)
Говорила неббжченька до сямон смерти —
а як нмерла, то ноги задсрла.
Говори Пстре с фостом.
Говорить, лкбы в него купити,
Говорить, ккбы три дни хлѣба не І;к.
Говорить, як з бочки.
Говорить, як на муках.
Говорить, як спить.
Говорить, іцо слина до губы прннесс.
Говори чорте за паком. у
Гонорѣм за новка, говоркм и но за ковка.
Година платить, година тратить.
Годуй мсне до Ивана, а я с тебе зроблю
пана.
Годѣ купе чести.
Годѣ к у и е ѣсти, бо не буде на пироги
мѣтце.
Голова болнть, а хлѣб, як на огни, трѣ-
щить.
Голова велика, а розу му мало.
Голова вбд клипоту трѣіцить.
г Голова головѣ, а фост фостони (не при
вас овлячк).
Голова кость, а зад (выбачте) мясо, в го-
лову цѣлуютъ, а в зад бьютъ.
Голова мѣсця шукай.
Голова не до р а д ы, а (выбачте) зад не
до крѣсла.
Головое стѣны не пробьешь.
Головѣ клопбт, а бѣдѣ весѣлье.
Голого лехко голнти.
Голоде дай ѣсти!
Голодно око не засне.
Голодному завсѣды нолудне.
Голодному и нбвспіінк добрый.
Голодному, кожда страна добра іому.
Голодному хлѣб на гадцѣ.
Голодный и кія не боится.
Голодный нк нес,
4 0 Голодных н муха повадить.
Голодійн кумѣ, хлѣб на умѣ.
Голубецъ гукак, як пары піукан.
Голый и босый, а голова в вѣнку.
Голый розбою не боится; мокрый доіцу
не лакается.
— 21 —
Г<МЫІ«, ЯК турецкій СНЯТЫЙ. — ЯК ІЮНЬ.---
як бубей.— як мати на снѣт родила.
Гоняться , як хяяры.
Гора з горою не хійдеся, а чоловѣк с чо-
лонѣком завсѣды. Я#6.
Горбатого и могила не справить.
Горда душа в убогнм тѣлѣ.
.^Торе дворови, де корой а росказуе но-
лови.
Горнець кбтловн догоняй, а оба смбльнін.
Г о р о х, к а н у с т а, хата не пуста.
Горох па стѣну кидая. ''*• •
Горѣвка ле дѣвка, а ма чуха не матн.
5 Горѣвка не дѣвка, а Семей не дурень.
Горѣвка не дѣвка, не треба ѣй цѣловатн.
Господарь елузѣ не в ы к а в.
Господи ! Дай енсій час добрый.
Господи допомагліі, порше на крестины,
як на коровая.
, Господи ! злѣзь та подинися.
Граду , тучи увбйшон , а элых рук не
у воінпов.
Граи Пстре! а все шумки. (Казка.)
Грнцю! не спускайся на паЛаннціо.
Г р о ѵ а д а великій чолонѣк.
" Гренка му упала.
Грѣх не лычком зклзати , та под лаву
сховатн.
Губа н него, як холява.
Губа як на коловоротѣ лѣтае.
Губою говори, а руками робн.
— 22 —
ѵбф-Губою що хочь плети, а руки при собѣ
держи.
Гуку, нуку за таллрь, я чоботы за щостак.
Гуляй дута без кунтуша, шукай пана без
жѵнана.
♦
Гуляй душа в тѣлѣ, коли костя в цѣлѣ.
Гуманській дурень с чужого воза бере,
а на скбн кладе.
5" Гучно, бучно, а в пяты зимно.
Гуща дѣтій не розганяв.
д.
Давали , а вс вынмали.
Дни Ббг душу як в грушу, волѣвбы козу ,
тобы молока дала.
Дакбы’м на молебен, але’м сам потребен.
4'70 Дав бы му и сорочку с себе.
Дав ыі Ббг долю як «кандилю.
Дав всь Боже тому, іцо ие може , а и бы
змбг, та не дан Ббг,
Дав му бобу залѣзного з-ѣсти.
Дав му куну н руку.
5 Давни пригоды боронять вод шкоды.
Давно пропало, іцо з воза упало.
Дае собѣ по носѣ грати.
Да и Боже бѣды, а грошѣ будуть.
Дай Боже гостя в дбм, то и л наньюся
при инм.
- 23 —
Боже здорово сходити, а па друге
заробнти.
Дай Боже на перед бблше!
Дай кому молю , а собѣ неволю.
Дай кому жѣнку, а сам труби в кужѣмку.
Дай консвн новей , а гони го як пса.
у ДаІ1 курцѣ гряду, а вона летнті» па баитн.
Дай менѣ Боже той ропум на перед, іцо
Р у с и и о в н на послѣд.
Дай, не дай — а не лай.
Дай серцю нолю, а сам пбдешь п неволю.
Дай старне иаянцю, а тебе пай пси ѣдлть.
•/ ; Данте и сало , абы за мое стало.
Дай ти Боже тнлько гадки, абы *сь о мнѣ
забув.
Дай хлѣба-соли нороговн, хоть нк ска-
женому исони.
Далеко куцому до заяця.
Далеко, як небо в<»д землѣ.
; Дали му по московский , ажь ся лоб заку-
рнк.
Дали ѣсти, а не було де сѣсти.
Дар за дар — слова за слова.
Дармо колодку через пень лалнтн.
Дармо с сухой кнрннцѣ воду братн.
У оо Дар мо сушишь голову нсбоже, крупа пшо-
ном бути не може.
Дармо — треба бренькнути.
Д а р о в а и о м у коневн не заглядають в
зубы,
Даѵн коневн половы, буде робнк іюнолн.
— —
Дасн руками, не выходишь ногами.
<г Дягть Ббг н вбд квасу окрасу.
Два Жиды, а двѣ невѣстѣ зроблять ярма-
рок в мѣстѣ.
Два кметѣ, паи третіи.
Два когуты, два дымы и двѣ господинѣ
лѣколи ся не згодять.
Два третного не ждутъ.
Двое рѣдкнх , третіи борщ.
Д«ом нанам служить, а сорочки не мае.
Двом панды тяжко служити.
Дво.х недужнх сѣли, таи хлѣб з-ѣлн.
Де Ббг церкву ставить, там дѣдько
к о р ш м у.
Де богато господинь, таи хата не метена.
Де в Бота коршма, а в чорта цсркон?
Де великая рада, таи рѣдкій боріц.
Де верба, таи и вода.
Де вбдвага, таи и щастье.
Де все гостика, там голод не далекій.
Де голова блудить, там фост рядить, с* <
Де го не посѣешьтам зінде.
Де громада церков ставить,там панкоршму.
Де густа рука, не треба іі друка.
Г Де густо, там не пусто.
Де двох бьшш, третіи не мѣшансл.
Де дерево рубають, там трѣскн падаютъ.
Де добре пиво, не треба и вѣхи.
Де дѣдько не іюсѣи, там си баба «ро-
дить. •	.
Де кого долѣгас, там рукой смгші,
— 25 —
Де кого не просить , то кіем выносить.
Де кого не свербить, таи ся не чухрав.
Де куж? — де коровай? —
Де люблять, не части, де не люблять,
не ходи.
; Де люде ходить, там трава не роете.
Де мило, там очи — де болить, там руки,
Де мужь старый а жѣнка молода, там
рѣдка згода.
Де не горитъ, там ся не курить.
Де незгода, там часта шкода.
Де йена лици, там йена в стыда.
Де нема, сам Господь не возьме.
Де не можешь перескочити, там подлѣзь.
Де пестав вовчон екнры, надстав лиса.
Де ноде и не, то всюды увнс.
Де подо Тера, все ѣй горка вечера.
Де подо, то все золоти грушки за ннм
ростуть.
Доре коза лозу, а хлоп козу, а хлопа Німд,
а Нінда пан, а пана юриста, а юриста
триста.
Де розу му не стаи, там силы добувак.
Де руки н охота, там спора робота.
Де сила (множество), там и мііцъ.
Десь не дав гроша, там не ііхан носа.
Де си двом варить, третій ся поживить.
Де ся двох бь«, там третіи за калитку
бере.
Де си тін часы дѣли, коли сами конбагы
до губы летѣли?
— 26 —
У Десять разбн мѣрь, а раз утин.
Де сѣсти, таи сѣсти, абы що з-ѣсти.
Де тн ради, таи рѣдко буван; а де не
ради, там не заглядан.
Де топ хлѣб дѣвся, іцо ’сь.мо вчора з-ѣлн ?
Де тонше, таи ся рве.
560 -Де тн просятъ не вчаіцай, де не просятъ
не бувай.
Де хата не метена, таи дѣвка не пле-
тена.
Де храч, то и я там.
Де хто лѣтовав, паи там н эмчуб.
Де худоба, там и шкода.
5 Де чорт спи не зможе, там бабу пбшле.
Дешева рыба, дешева н юшка.
Де іцаетье упало, там и пріятель мало.
Де ѣдятъ, там си тисни, де грошѣ лѣ-
чу ть, там ся не пхай, а де бьютъ,
ѵтѣкай.

Дивится, як вбл на мовІіі ворота.
~'С Днвного фслю чоловѣк.
Диво, не решето, богацько дѣрок, а нѣку-
да вылѣзти.
Ді ко, іцо у пана жѣнка хороша.
Диво, як сито, а чудо, як решето.
Ди типа іцо ед поступятъ, то лупить,
у Днгиііу люби як душу, а тряси як грушу.
Дитнпч серцем люби, а руками гнети.
Для пріятеля нового, не пускайся ста-
рого,
Дмесм , як лехкъ в борщи.
Днесь менѣ, а завтра тобѣ.
&	ь* ы 6 Л, с
Іо Бога с нрозьоою.
Добра вода, бо не мутить, ума.
Добра вопя ста не за учннок.
Іббра дѣвка—як старосты идутъ, тогды
хату мете.
Добра ігтііця свого гнѣзда не каляк.
Добра рада, як готовя гроши, а лихая
готово нещастьв.
Добра справа не потребуо суду.
Добра то рѣчь, іцо б в хатѣ лѣнь.
Добре богатому красти , а старому бре-
хати.
Добро глухому — не глаже нѣкому.
-Добре горорить, а злое творить.
Добре говормтн, кого не болнть.
Добре господинѣ, коля новію в судинѣ.
Добре гудѣти, коля е в чим шумѣти.
Добро дурѣти, коли приступая.
Добре на мою вѣнку; нехай меме бьють.
Добре нѣколн не укучнтся.
Добре рѣцѣ с потоками.
Добре само ся ^валить, а злое похвалы
негодно
Добре слово стоить за завдаток.
Добре ся довго намятая, а злое іце довше.
Добре ся ііестнтн, коли си е де вмѣстити.
Добре ся ширити и чужнм.
Добре того страшити, ’яіс ся бонть.
Добре той раднті., хто людей не звадить.
Добре то люде повѣдаютъ.
— «8 —
Добро тону ковалепн, ’же на обѣ рукн куй.
Добре шумѣти в чудеіім.
Добро нее умѣти, а не нее робнтн.
Д о б р о г о коршма не зонсуе, а лихого
и церков не направить,
&/0 “Добро дурня здурити.
Доброй копало не боитси молота.
Добро псу муха.
Добро тмць, як ннць.
Добрый жнець не пытай, чн широкій за
гбііець.
•Г Добрый ннтерес, коли новиыіі черес.
Добрый курець, коли в люлька и тютю-
нець.
Добрый пан — нѣ бье, нѣ лав, та н нн-
чим не дба«.
Добрый пес лучшій, як злый чолонѣк.
Добрый хлѣб, коли нема коляча.
-Добра дѣти вѣнець, а лнхіи конець*
Доведе язык до Кіева*) — але и до кія.
Докжник весело бере, а смутно нбддав.
Догядліаб , як чнраковн на рнтѣ (інано-
вамшн сонѣиько святое н день бѣлый
и нас яко кречных),
Дотана мудрого больше стоить, як по-
хвала дурного.
5" До готового х л ѣ б а анайдеся губа.
Кіси (Іім^н). етіірый г<»|і(м лмд ДнЬирок , йерне-
іи'И». вЪры хрмстіамсаюи іін І’;см м а т и гр<іді»м
руськнк (мк Нестор пмміе).
II р, И і л
— 29 —
До Д митра (каже дѣвка): А люшкн ! ба
тя перескочу — а по Дмнтрѣ: Л ко-
та ! бо тн наздопчу.
До Дмитра дѣвка хитра, а по Дмнтрѣ
хочь нею грубу вытри.	г т.
До доброй кирницѣ стежка удонтана.
До Ильѣ рои под гидѣ, а но Ильѣ рой
на гнлѣ.
.[ Доки ся не намучить, дотн ся не в а у ч и т ь.
До кривой дѣры, тра кривого колка.
До кума треба р о з у и а.
Дома лев, а на войнѣ тхорь.
До мило » а и я йена склонами,
> Домового злодѣя нѣкто не нстсреже.1
До мого берега мѣгог* не нрніілнне, хиба
трѣска або — —
До мѣста по грошѣ, а на село по ро-
зу м.
До оружа! до хлѣба, та до ножа.
До и р а в а треба матм дна мѣшки : оден
грошей а другій бачности.
с > Доробнвся хлѣба, ажь лііішов на дѣда.
До святого Духа не скидай кожуха, а но
святим Дугѣ іце ходи в кожусѣ.
Доги збанок воду носить , доки му ся ухо
не урие,
Доскулнв, як пугою по водѣ.
До сѣмь лѣт чеши, по семи лѣтех сте-
рся; н, іце заплати кому, шоб’ взян
лихо а дому, іи-?* С І2./6.
г До сѣти виаде, хто з дурным крадс.
— 30 —
До Тйрѣлкм, мапійиогя горѣлки.
. Дочеканся Грицько грсчанои пйскіі.
Доіц лье як з луба — як г колонки — ик
а бочки.
Дрсся горло — цыбы слало, цыбы жерло?
650-Дршкпть лк Гуцул над дѣтьми.
Дрок до лѣса нѣкто не носить.
Дуегл , як лолух на вогни.
Дурень нѣчим ся не журить: горѣвку
ньв и люльк) курить.
Дурень нсовп очи исув.
7 Дурневи вѣчная нанять.
Дурненн и Вог не противится.
Д)рный дао, а розумиый бере.
Дурный и и Кіевѣ не купить ро.чуму.
Дурный, колн мовчнть, то за мудрого
уходить.
^-Дурный носить серце на языцѣ, а мудрый
в серцн.
Д)рным як ту р ец к і й конь.
Дурнѣй нѣ сѣютъ, нѣ орютьсами ся
. < Р и А Р°дять+ Г? Л- тк -	(1 < * П 1 < > ЛѴГІ
Дърня на ноги тручай, а ной на голой)
надо.
Дурѣя — бо му ім добре дѣк.
У Д>ша в мепе встмшла.
Душа в тѣлѣ — а сорочк) шипи з-ѣлн.
Душа до много спати ходить.
Дѣвка, як верба, де іо посадишь там
пріймсся.
Д ѣ в к а, як огонь — н е в ѣ ст а як коругов.
- 31 —
-Л11"
шнндко, таи
таі; лихо.
брндко — дѣн тихо и
дѣд о хлѣбѣ, а баба о ФІялках.
..Дѣду! село іюрнть.”— ,Л торбу бору —
на друге иду?” —
Дѣдьна посѣй — дѣдько сн вредить.
Дѣдькови очѣ промни.
чг Дѣдько го сюда нріінѣс.
Дѣдько гв...тое яйна.
Дѣраішго мѣха иѣхто не напхае.
<-.го отець того ш
/ '^0 ^го тѣло не да<>і
Един гроши < Мі
Еднн до лѣса,
Едіін за вогѣмнаж
дкадцѣть.
Еаші кол плота нѵ
Е в глску молоко, та голова не клѣзе.
* любить.
і> ѵ;ке тѣни.
іда<і, а другій чѣшок шіе.
гііі до бѣса.
ѣть, а другій за безднох
удержать.
Г Един кбт стада мышій не боится.
Едии мудры іі стоить за десять дурных.
Един мужь в дбл 4 а другій и дбм.
Един плаче •— д|)угін скаче.
Един трнмак иеменю, а другій.рожен.
< Г -Еднн циѣт не робнть нѣньа.
Нднн шіь, другій норе.
6 де сѣсти , а нема що ѣ<‘тн.
Едііа бѣда чоловѢкоеш не докучить.
— 32 —
бдннко убогому иѣчог* не матн.
5 Едва ластовка не робнть весны.
Едва на ршнва вбвця нею череду' заразить.
Едма сорока з лѣса, а десять у лѣс.
6дна то бурса.
Ед и и дѣдькн боются хреста, а Другін
батога.
7оо -Еднін руки нрава пишуть, еднін и мажуть.
бдного Пригода другого рересторога.
Одного сгаранье деемтьом покаянье,
бдного то плота колы»
6 дно збнрай , а друге давай/
5 Едно минути, друге звипути.
Одному шила годить, а другому и бритвы
не хотять.
Едно око май бблше вѣрн, нѣжь два.
Едно пиши, а друге лиши.
Едиою ногою в гробѣ сТорть, а щс злое
творить.
7^ -Едным богацьо не прнбуде,
бднык волом нѣхто не доробнвгя.
Ндным зубом треба Г.стн;
6 розум над розум.
6 того цвѣту по цѣлнм свѣту.
6, то мниеси, нома, то обіндеси.
біце мачоха не забнлася в голову.
Еще на монх воротах сонце заевнгаъ.
Еще на тое в вели кій (вѣчонын?) знон
не звонили,
Еще не зловив , а вже скубе.
^~6іце ея не уродить, а вже но свѣтѣ хо-
дить.
(йце ся той не уроднв, жебы всѣй дшоднв.
ж.
Жартуй гладуіцик, пони ухо не урвеся.
Жебы Ліид був з неба, вѣрити му не
треба.
«Кебы вовк буи сытый и бяран цѣлый.
Жебы вовк не сндѣв за горою, бунбы за
другою.
Жебы котка не скакала, тобы нбжкк не
зломала.
Жебы мбг, тобы го в лыжцѣ коды утопнв.
Жебы мбг, тобы нбжь в него встромнв.
«Кебы не г у б а, булабы золотая шуба.
Жебы не дѣти, лншебы л корчмѣ сидѣти.
Жебы пан Ббг пастуха слуха» , тобы
весь тонар выздыхан.
Жебы нее не сндѣв, тоб* заяця зловнв.
Жебы нее робнн, тобы в ходаках ходив.
Жебы (выбачанте) евння рогн мала, всѣ-
бы люде выколола.
Жени сына коли хочь, коли можешь да-
на и дочь.
Живо г токстыіі, а лоб пустый
Жнвыіі о жнвілм гадай.
Жувын жнне, гадав
Жнд, а вііішнця чаги,
думай.
не дасть загнба
'БЛіОТі К
*СР
— 3'4 —
7^0 Жнд и молями вчится обманути.
Жндбкськн а панськя не пропади.
Жіють с собов, як пес с котом.
Журба сорочки не дастъ.
Жѣнка Инася боялаея, под прнпѣчок ех<ь
валлся.
5- Иіѣнкя ннягіпіка, а хата не метена.
Жѣпкн докге волосье мають , а розум
короткій.
Жѣику любя нк душу, тряси як грушу. а
трѣпан кк шубу.
3.
Забагав му ся иеченого леду.
За б итого, два небитых даютъ, та іце и
не берутъ.
“'"0-Забук вбв, коли тслятьом бун.
Забуп, шо оженнвсл.
Завируха — треба кожуха.
За война номовка а вовк нде.
За ягѣ головы и за Мартынонн дѣти.
5 Загонтсн лагонть, нѣм ся вееѣлье снонть.
Загряз н довгя по сами уха.
Загубивши гоіиіру добре и топорнско.
За одного в ниного сто невіінных гине.
За одным нрисѣдом кечера з обѣдом.
7іо -за кнч Ббг, за тыя н люде.
Закрутпв ногой, мкбы тертого хрѣиу по-
нюхав.
— 35 —
Замкнув воина межн вбвцѣ.
Зальяв му сала за скнру.
За «о« жито іце мни побито.
За моей головы на твоы'і и полоска не стане.
За море по зѣльв ибшов.
За мое кого водити»
Занюхай ковбаеу в борщи.
За правду бьютъ, а за неправду и дѣды
пьютъ.
Запродай ч о р т о в и душу.
За раз не вѣшаютъ,
Заробнн на соль до оселсдця.
За свой грбшь, кождын хорбш.
За сндженье йена ѣдженьв.
5 За сиротою Во г с Калитою.
Засмѣешься ты іце н на кутни зубы.
Заспѣвай собѣ о л и н о в ы м к л и н ь ю, та о
бѣлій березѣ.
Застався — а ностаіп н,
гЗастели стнл.” — „Нема чым.” — „Дай
ѣсти.” — ..Нема іцо.” — „То спрячь.”
7<Г Засти нбысь як зазуля.
За твое добро кадук тобѣ в ребро.
За тым Боже, хто кого перемойте.
Захотѣло му си в петрбвку змерзлого.
Захтѣв у дѣда опросити хлѣба.
$* Захтѣлосн — запрыгайте ; вбднхтѣлосн —
выпрѣгай ге.
За чу же добро, вылѣ^е ребро.
За чу же лычко, дась свои рсмѣнець.
— 3(5 —
3 бабиного сына, а дочки ничего люди-
** — .
ного не буде.
3 бабою и дѣдько справу прбгран.
7^р-3 Богом Парасю, коли тл люди хотать.
3 Ногой — на быструю воду,
3 брехнѣ не мруть; та иже больше вѣры
не ймуть.
Збувся батько лиха — збувся грошей з
мѣха.
Збѣгаются як на срломиіце.
5 3 велнкнми папами не за пан-брат.
3 великол хэіары малый дощ.
Звбн до церкви скликая, а сам в пѣн не
бувая»
Звннаеся як муха в мази (або) —- як псс в
слива*.
Згода дои будуе, а незгода руину я.
300 "3 губы менѣ выйняв.
Здавск Цыган на свои дѣтн,
Здыбаіи'я х м ѣ л ь с ц ы 6 у лею, порше сл
позневажали, нотой си нонеличалн:
„ІІомагайббг горка.”— „Бодай здоров
шалевый.” — „Помигай ббг емакони-
та.” — „Бодай здоров веселый.” —
3 дстннов на вбдпуст, а з лпхон долей на
весѣлье.
3 доброго плота добрый кбл, .
Г 3 доброй гтудолы н котята добрін.
Здоров снолою! коли нѣхто не хоче.
Здоров трам! выпью л и сам.
Здох нк пег — кром души гвятон.
3 другого ся насмѣваь, а за себе забувам.
5//’^3 другой бочки зачинай,
3 дужчнм бороти ен — смерть за плечнмд.
3 дужшим не борись, з богатый не су-
д и с ь.
3 ду р н ы * нѣ знайдешь , нѣ подѣлишься.
Здыбав го, як чайку иа гнѣздѣ.
< 3 дѣдькои не сягаГі до одной миски.
Земля бы го святая не пріймнла!
3 одного вола двѣ шкирѣ не дерутъ.
3 ъдного дерена хреет и лопата.	——
Ззираются як на тура.
/ Зііішопсл Якни с таким.
Зла искра все поле спалила и сама згасла.
Злодѣй злодѣя зараз пбзнае.
Злый сховок н наГілѣпіпого попсуѳ. .ѵ,
3 малой искры великій огонь.
< Змітдовався Ббг на рака, дав му з заду очѣ.
3 милого ссѣстн купити ѣсти.
Змѣрнк го нод нбг до голов.
Змѣніаиси як Омелькова маги передсмертью.
Зная Б б г з неба, іцо кому треба.
? г - Зиав г о с под и и , хто чого годен.
Знаь, де знмують раки.
Знае кбт, чіе сало.	
Зиае— за курячу пипку. — Зиав, з носа
кап, а н губу хап.
Зшіб пес середу.
Г Знан свиня (шановавши сонѣнько св., обра-
зы св, и слухи ваши) іцо перець, пола
кажс шо то гречка.
- 38 —
Знанте пае іамых, знайте н межи людьми.
Знав чорне на бѣлыя — не слѣпый.
Змандешь — не веселнся: згубншь — не
смутнся.
Знайшов — сокиру за лавою.
'^-Знайшов церконцю Богу молитися.
Знала кобыла» нащо нбз била.
3 нашого Захарка, нѣ Богу свѣчки, нѣ
чортовн угарна.
Знаютъ сусѣды, шо ѣсть богачъ на обѣдѣ.
Знаются, нн лысін конѣ.
Г 3 ннм нѣ стой , нѣ погоди.
Зо злой травы не буде доброго сѣна.
Золота шпанка мур пробивай.
Золоти горы обѣцяо.
Золоти рукн, а вражій шіеок.
>5(1Золото, срѣбло губу затыкай»
Золотый ключъ до колідых дперін Іірн-
дастся. ..
3 ОСНЧИІІЫ не роблять колес»
3 разу лычко, а нотой ремнчко.
3 разу ѣли лоі’азу , а як сл занемогли , то и
без вечери ляглн.
5" 3)6 за 3)6 затл.ик'л.
3- ѣвши колачь берім'н анов до хлѣба.
3-ѣсн мульку.
3-ѣеть пес пса, коли мема барана.
3 якнм іірнстаъшь, такнм сам встаешь.
— 39 —
^-Иван пробить, Иван з-ѣгть.
Иван не паи, а сто зо.ютых не грошѣ.
И в мое нбкоіще засвѣтить сонце.
И в погоду часом грбм ударить.
II в старін печи дѣдько топать.
у II в тата не ено я хата.
II голодно, и холодно, и до дому далеко.
II горѣвкн не хочу, и лиця не да.и.
Ндс зима, а кожуха нема.
ІІде с свонм двором.
-ІІде нк вода на лотоках.
ІІде як с каменя.
Идешь до суду —то треба ^пріидѣте по-
клонѣмося.”
Иди на чужія руки.
Иди на штыри вѣтры, а на пятыя ніум.
>‘ Иди шнидко, и так бридко, иди тихо, и
так лихо.
II дбма мене не лиши, н с собок мня не
бери.
Иду, иду, на мѣсци стою.
И бдно око спати хоче.
II жаба р ы б а , бо в водѣ енднть.
1	' - И заводити не вэіѣв.
Из нехотя з-ѣв вовк пороги.
И каши не хочу, н по воду не поду.
И кнаеннцю хробак грпзе.
И колачем го не звабвть.
— 40 —
И мадіи камѣицѣ роблять синцѣ.
И меже снятыми бувае сумеречна.
И ыылюде добрн— и наша матн не гнниця.
И на мудры м дѣдько на лысу гору
ѣздить.
Н наша губа не фляшп, так бы з-ѣла як и
ваша.
И небо я вовкн з-ѣлн.
И перед нашими норотамп колись сопце
засвнтав.
И пес дурно не бреше.
И пес за ннм не завык.
II	пес пбзнае человѣка.
У II пбд столом не выбрешешься (Казна).
II рыба не плнне протѣ быетрІн водѣ.
11 сам не ѣсть, и другому не дастъ,
11 святый Боже не поможе.
II слѣпа курка деколн нанде зерня.
'4^.11 смѣлого пси кусаюті».
Истка костка — выкапаный батько.
II старому собацѣ дрвгають жилы---------
И стѣны маіоть уха.
И то «му не до соли , коли грають на
басовн.
Г И трясть е не бере без причины.
II у владыки два языки.
Н у сына горка година, а у донькн
прнбуде бѣдонькн.
II червонін чоботы мулять.
И чорт богато грошей мав , а в болотѣ
сидитъ.
— 41 —
-И чортовн треба чагом свѣчку запалити
И я научуся но сепій детинѣ дѣпочнтн.
Каже детнна, іцо бита, але не скаже,
за іцо.
Казан пан „кожух дам” — та его слово
тепле.
Ка.зап пан, та нзробив свм.
> Ііазав сенека: стой собѣ з далека, та по-
та куй.
Казала Феся, іцо обіндеся.
Каламутка вода, як кнеѣль, як жур.
Налѣ на не до вѣка — а пан не до
смерти.
Капуста не тлуста, а Матвѣи не гордый.
} Ііарае Бог старіи кости за грѣхи н мо-
лодости.
Карай Воже до вѣка (таким хлѣбом|.
*	‘/'I і'с- ''Ъ	Г * * */ 2 **
Каша паша , батькой б о р іц.
Кнлько носку, тнлько н свѣчки.
Кндько свѣта, тнлько дива.
 Кннув слово як в м.тгочнну.
Клин клнном выбнвають.
Клнн му в голову забнв.
Конь зпав, як му сѣдло д о л ѣ г а ъ.
Конь молодый в гроши нде, а старый
выходить.
Конь над силу не потягне.
— 42 —
Конь на чотырох могах, а предцѣ поты-
• каеся.
Кот лонный, хлоп мбвііын всюда по-
живится.
Кбт не лонный, хлоп не мовный оба ля-
дяіцо.
Коб’-знатье, що в кумы питье, тоб’ и
дѣти забрала.
З' пеб? не ск р іі пк а, та не б а с, тоб* музыка
(выб.) свниѣ пас.
Кобылина голова, як на дорозѣ знайдешь.
то ховетан и бін ю.
Кобы мя гриз чоббт, тобы не жаль, а то
чч ходак, таи ще не так.
Кобы не було пива, не було бы днва.
Кобы не хлоп, не пои, не було бы панбв.
)ЧС Кобы’сь пустнв свои уха на торг, вчув
бы’сь богато о собѣ.
Кобы Тома робнв, тобы дома роботу мав.
Кобы тота пшеница добра була , тобы нн
и там л мололи.
Кобы хлѣб, а зубы будуть.
Кобы хлѣб/та одежа, тобы ѣв голонКк
лежа.
5' Коваль клепле, доки тепле.
Коваль согрѣшнн, а шевця повѣсили.
(Казка).
Кого Бог любить, того ііавѣджіів.
Кого Бог сотворить, того не уморить.
Кого Бог у карати хоче, тому и розум
вбдбере.
— '43 —
Кого гад укуспн, том и глисты боится.
Кого люде за люде мають, е тнм ся ку-
ма ють.
Кого мѣх налянав, тому и торба не дасть
спати.
Кого не прппѣкав, тот ся не вбдеукан.
Кого ста не на юшку, етане й па петрушку.
Кого ся бѣда вченптьз ранку, того дер-
жится а;кь до останку.
Кого ся бѣда учелнть, того си трнмав и
руками н ногами.
Кого щястье згубнтн хоче, тому порше
розум вбдбере.
Кожда голова свой розум ман.
Ііожда дѣвка гарна, котра з ару чепа.
Кожда корона свое теля лнже.
Ііожда лисица сіниі хвостик хвалить.
Кожда ирнгода до мудрости дорога.
Кожда птаха свое гнѣздо хвалить.
Кожда птнци знайде свого Гриця.
Кожда рука к собѣ крива.
Кождому добрый , собѣ злый.
Кождый б.іазен ( іюни строІом.
Кождый дѣдько в « вою дудку гра<і.
Кождый когут с мѣлый на свонм смѣть ю.
Кождый край маб свой обычай.
Кождый ма<$ свого моля, *же го гризе
Кождый н е б 6 ж ч н к добрый.
Кождый пес на свонм смѣтыо гордый.
Кождый свов знао.
Кождый Цыган свои дѣтн хвалить.
3
- 4% —
Козак з бѣды не мпляче.
Козаки/як дѣти, хоть богацьо з*ѣдятъ,
то мало наѣдятся.
Козак не гордуи — іцо оббрве го в кавдун. ।
Кокотнть як Бойко іковточеревын.
^'.ур-Колн Бог годить, то и погонь горитъ.
Коли бѣда, не иди до Жида, лише до су-
сѣда,
г Коли бѣда, то и цдач не похоже.
Коли етыдаешься, накры н решетом голову.
Коли голова не по тому, пай си мають ноги
на бачиостн.
у Коли г р о ш ѣ говорятъ , то всѣ мусять губы
постулюватн.
Коли дѣнцѣ сходить на вѣнцѣ, то збабѣе.
Ноли есть , то шелести; а як мема, то
сквересть.
Коли з розу мн ы м говорю, то ѵл розуму
наберу; а ели з дурныя, то и свои
згублю.
Коли идешь до вовка на обѣд, бери пса
с гобою. .
Коли любишь, любн’жь дуже, а не лю-
бишь , не жартуйже.
Колн’м був молод, не ѣв мене голод.
Коли’м не годна молодця, то не хочу го*
лубця.
Коли мое ие влад, то н с своин нлзад.
Коли молодый зо старою оженится,
тэ так в, якбы мелодіи неуки конѣ до
старого воза эапряг.
Коли мыши кота не чуютъ, то собѣ бес*
печію гсрцюють.
Коли мѣд, то н ложкою.
Коли мѣсяцъ в серп, то чаровницѣ Ѣ*
дуть на границѣ.
Коли на медведя мала галузь нпаде, то
бурчитъ, а пк в е л и к а, то мовчнть.
Коли йена на молоцѣ, то н на сырватцѣ не
буде.
Коли пріиде вбддякатн, то йена іцо брати.
Коли пса быоть, пай собѣ-козы на розум
берутъ.
Коли (інановавши сонѣнько св., образы св.
н людей добрых) евння к болотѣ, то
монить, іцо красна.
Коли сидишь в ряду, давай коляду.
Коли сова з* дструбѣв,. то. выше сокола
дѣтав.-
Колн стало на хлѣб,. то ста не и на обѣд.
Коли страшишь, сам неббйсм.
Коли сусѣд, як мѣд, тогды проси іого на
обѣд.
Коли'сь и свободѣ, гадай о нрнгодѣ.
Колись н до нае прінде „пріндѣте поклонѣ*
мосяЛ
Коли сь ияныіі то лѣзь в болото— а не
зачинай.
Коли’сь см обран грыбом, то лѣзь к
коінѣль.
Коли сь іцвець, пнлнчн ского копыта.
Коли ся зачннаъ звада, не иоможе и рада,
Коли ся рыба ловить, тогдѣ хлѣб не ро-
дить.
- Коли ся сиротѣ женити, тогдѣ ночь на»
ленька.
Коли сѣно н стозѣ, то забув о Бозѣ.
Коли тревога, то до Бога; а по трсвозѣ,
за бу де о Бозѣ.	>	,
Коли цвете ббб, то тяжко о хлѣб, а як
мак, то не так.
Коли хочешь пріятеля позбутнея? то му
позычь грошей.
Коли шукаешь рады, стерся; нея зрады.
Коло бука великая мука.
Коло мене — абы не на мснс.
Колоныіо *) гудьмо, а в Коломнѣ будьмо.
Полое и овны и гнеся до землѣ, а пу-
сты й до горы стырчнть.
Коло сухого дерева и сире згорнть.
Комаръ з дуба вііаде та епбчне.
Кому Бог годить, тому и огонь горитъ.
Кому Бог похоже, той все переможе.
Кому Ббг р о з у м у не дав, тому и ковалъ
не укуе.
Кому весѣльв, а курцѣ смерть.
Кому на вѣк, тому на лѣк.
Кому на лѣк, тому на ль«к (ляк).
Кому ся веде, тому ся и когут несе.
♦) К о л 6 м ы м, стародавіпг мѣсто при Пругѣ, нынѣ
обводовт. -гм- г ^/'*^***Л.'
Кому ся .число, тобѣ ся скруннтъ.
ѵ Кому честь, тому хвала.
Кому щастьв рачить, той и на Кіевѣ вм-
яли не.
Конецъ дѣло хвалить.
Копецъ и вѣнецъ.	, л/
Коня в позычку не давай, а жѣнку в црк-
данки не пускай.
Копя к пру ютъ уздами, а человѣка сло-
вами.
Коня куютъ, а жаба ногу подставляя.
, Коня не бін, слуги не проклинай, жѣн-
кн не дразни, коли хочь щоб* стат-
КОВаЛН. Г^о	-л е-Л.
Корову трнмаь, а хто другій молоко з-ѣдая.
Короставое порося дармо чесати.
2И
г Корчма розуму учить.
Кота в мѣху не торгуютъ.
Котра норова богато реве, тога мало моло-
ка дая.
Котрый нес богато бреніе, той мало кусая.
-Ьпттптк-но .мелуаѣ. %
Крякала ворона, як горѣ летѣла, а як долѣв
летѣла , то и крыла опустила.
Красная мова находить добрін слова.
Красное личко — серцю ненокбй.
Красное пі.рье на нуднудѣ, алп сам смер-
дитъ.
Красы па тарелн не крають.
К рында людськая боком вылазитъ.
Кривого дерева в лѣсѣ нанбблше.
— 48 —
го 6о
Кривить не гнонм полосой, ягсбы чорт з
него лыка дер.
Кроп не вода, роллпватн шкода, э./
Круковн и мыло не поможо.
Крутится менѣ на нзыцѣ. 61 Л7#/.
Крутится.
Крутится,
Крутится,
Крутится,
Крутнт, якшвець шкнрою.
Крутый’, як крнве дерево.
Крѣпится, як дыня на морозѣ.
Куда годка, туда нитка.
Куда яму за грбшь танцюватл Т —
Куда кинь, туда кинь, то все голым на
піп у.
як
НК
як
НК
дурна вбнцн.
жирно поросья.
муха на окролѣ,
несоленый выси.
уда крути, туда верти, таки треба нмер*
Ьуда мовн до коровая 1 —
Куда кухтѣ до патины? —
Куда мах, туда ма.х, то нее бѣду по зублх.
У Куда не килъ, то клнн.
Куда оберни, то все дѣра на верха.
Куда подо Лесь, то всюды у весь.
Ку ма не бити — горѣлки не нити.
3 Кума г кумов тнрирн, свннѣ (выб.) морков
порыли,
„Куме Андрею , не будьте (выб.) гвннею.”—
Як же менѣ не бути, коли мене люде
знають.
Ку^і красно говорить , але кривый писок мао.
Куч — не кум, не лѣзь в горох.
Ііум не снния (простѣть мн се слово), абы
ннце в борщи з-ѣн.
К у и и т и , не купити , поторговати можпа.
Купить, нк пса облупить.
Кунне, щупне.
К ** вѣ плюй в очи — вона каже, що дощ
нде. ,
Бурка зббжье розгребак. а в сэгѣтю зер-
на шукае.
Бугаи мене пес, ножи крои не потече.
Куць выграв, куць програн,
К ы 6 в не вбд разу збудованын.
л.
*
Ладна >баба без едкаба.
Лайка, банка — битва, молитва.
Ласнтся, ик кбт на сало.
Ласкано тели двѣ коровѣ ссе, а буііие
жндвон.
Ластовки вылѣтають, погоду обѣщають.
Ледача детннакотрон батько не вчнв.
Лежаими хлѣб грѣх ѣсти.
Лежачи и камѣнь мохнатѣя.
Лежачого не бьють.
Лежух леікнть, а Ббг му долю дер жить.
Лекше говорнти, нѣжь зробмтн.
Лекше хвалити, як терпѣти.
Лсхко пріншло, лехко и пошло.	'
— 50 —
Лнжн мемѣ губы, коли горки, а сдн со»
лодки, то сам злмжу.
Лиса зловнтн.
Ли сои подшитый — псом подбитый.
Лихи доброго не любить.
И) О “Лнхе швмдко приходить, а ноноле подходить.
Лихій грошъ не загнне. — Лихого гроша
нѣхто не укради.
Лихій лихом погибай.
Лихій набыток не спорный.
Лихій набыток не дбнде третнх рук,
$ Лихій передобѣдок н найлѣіішій обѣд
попсу в.
Л иха то радость, по котрій смуток наступавъ
Лихо Л и т в и н к а нападе, як не зякне.
Лихом о землю вдарити.
Лихо не козацка, нема хлѣба апн п.іяцка.
//20-Лыхо тобѣ поле, коли тя корова коле.
Лови и вовк, ловив — а колись и мойка
зловять.
Лота — вовчін пбдпалок.
Луб лице — очѣ трѣска.
Лутша одна свѣчка нсред собов, нѣжь двѣ
за собов.
Г Лутша соломина згода, як золота .звада.
Лутша цноига н болотѣ, як нецноиіи в
золотѣ.
Лутіпе нбд разу конту и з головы збутн.
Лутше годовати, як помииатн.
Лутше данати, нѣжь братн.
/ Э0 Лутше дома, иѣяи. на ііразнні.у.


— 51
Лутше з добры» згу бити, як з лихнм найти.
Лутше крывду терпѣти, як крывду чн-
нити.
„Іутше матн, як позычатн.
„Іутше не обѣцятн, як слова не«здер-
жати.
Лутше око золота, нѣжь камѣнь олова.
„Іутше одно око свое, нѣжь чужій обѣ.
Лѵтше псу муха, як поза уха.
Лутше свое лычко, як чужій ремѣнець.
Лутшій дома горох, капуста, нѣжь на
войнѣ курка тлуста.
Лутшій мудрый, хоть лихій, як добрый а
дурный.
Лутшій нынѣ горобець, як зянтря го-
лубець.
Лутшій пілк, нѣжь дурак.
Лу пи і и п р и к л а д , нѣж ь нау ка.
Лутшій инннця, як недбаинця.
Лутшій розмысд, як аамысл.
Лутшій розум прнродженый, як нау-
чены іі.
Лучилося слѣпін курцѣ зерно, та й то по-
рожне.
Лыком пастернаку не выкопаешь.
Лысе ся теля уродило, лысе изгине.
Л ь в б в не всякому здоров.
Лѣнивый в своѣн хатѣ змокне.
Л ѣ н и в ы н двѣчи ходить , с к у к ы й днѣчн
платить.
Лѣта мілішаюп, як вода.
Любѣыося як братл, а рахуіниося як Жндн.
Люде не мрут вбд голоду, але вбд хлѣба,
Люде о людьох говорить.
ЛіодІм ся ради, а свои розум май.
Людей г? а мровця не воднця, розлпватн не
годится. С/.;
Люльки а жѣнки нѣком\ не нояычай.
*
Ибо -Ляда бѣс чолоиѣка удре.
м.
Мая губу вед уха до уха.
Мао тилько гадок, іцо пес стежок.
Маешь вбз и перевбэ.
Маешь р у р а т ы дѣдьку чу батыіі ’
$ Макогбм облизав.
Мала ворона, а великій куеок мяса ковкпе.
М а л а детина, не ві.ніііііііі.гн — б б л ь ш а
детина, не наѣснся —- велика детнна,
не уберешься.
Маленько, але важпенькн.
Мали дѣти, малый клопот— велики дѣ-
ти , великій клонбт.
///с? -Мало вкусишь, борше ковкнсшь.
Мало го очима не з-ѣв.
Малый з него с.иаснббг.
Марусю душо, мыйся, чешнся.
Маснон бесѣды чолонѣк.
/ Масти голову, попліовгіін в руки.
Маханье за битье не рахунея.
Маю пысѣтн за одну ногу , волѢю за обѣ. 1
53
Млюся — як голый и терню,
Маюся — як горох при дорозѣ; хто йде
то скубе.
/І&> -Маю я рѵкн на тоти муки,
М ед ведя коли вчагь танцювати, то му
на сопѣлку грають.
М е д о к солодок , а пзычок дере,
Меже двомі своими сокира згннула.
Меже людьми треба бути людьми.
Г Менѣ а уст, а тобѣ за пазуху шусть.
М н л о с ть о голодѣ не сыта,
Минули тііі роки, іцо росперались боки.
Много зла, коли на одного дна.
-Мецныйт-нк г клоча бнтніч
Мона ся мовить, хлѣб ся ѣсть.
Мовляв кійсь, або нкінсь. — Мовляв той,
гей той казан.
Мо вманка не пушить, головоньки не су-
шить.
Мовчгне де схочешь , то поставишь.
Мовчіі, кола письма не знавши.
Мовчн, та потокуй. ’
Мончіг язычку, будешь ѣв плотычку.
Мос іцаетье тако, як гои курки, іцо начата
водить.
Молоде , золото — а старо гннле.
М о л о д б ст ь бу йнбеть, а старость нера-
дбеть.
г - Молоды и ду рнЫII.
Мру т4».ла>де и нам то 4удег*
Московськв пойіалованьв.
п/	/ПС.	і
Мудрагель, куропатву л*ѣн, та казав, що
си вбдгрнзла.
Мудра голова не дбае на ллхін слона.
Мудра жома, коли в мѣх муки а другій
шпона.
Мудрый не дастся за нбс водити.
Мудрый не лѣзе под стбл.
М>дрый, якбы всѣ рояумы поѣв.
Млдрым нѣхто не вроднг.ся.
}2.(С -Мудрін головѣ досмть двѣ словѣ.
Мудрѣйшій теиср яйцѣ нѣжь куры.
Мужь а жома , то одна сотона.
Мужь женѣ закон.
Мутить як у греблѣ бѣс, (або) — в селѣ
Москаль.
$ Муха му сѣла на нбс.
Мый, чеши, строй и ховаіі — а потбм за-
плати кому, іцоб’ нзив бѣду з дому. ~
Мы о людех, а люди о нас говорить.
Мысли в небѣ, а ноги в постели.
Мысли до суду не нозыкають.
/2 20 Мы’смо собѣ свояки — его мама и моя мама
на одііій водѣ хусты прали (або) —
мой батько а чго батько коло одной
печи грѣлнея.
Мы с тобою, як рыба з водою.
Мышь в голову забшла, закнм зерно знай-
шла.
Мышь не одну мая дѣру до ямы.
Млсом хвалится, а вбн я юшки не і.к.
5 Мяхкін яі; пакпух — як подушка.
М І.зиный палець менѣ тото новѣй.
Мѣняй свату, елѣпу кобылу за ногату
Мѣньба одному пануй.
Мѣсто помощи — немощи.
V
3^ На Бори с а н Гл ѣ б а берися до хлѣба.
Набрапсн богатых., та убогкм кндае.
Навяжи, надрожн— а жито зіііде.
На вербѣ грушки не родится.
На н е сѣ л ю всѣ сваты — на х р е с т н н а х
всѣ кумы.
5 На вовка помовка, а злодѣи кобыл} украв.
На воротях слава не внснть.
На выббр Господи.
Нагадай козѣ смерть, то все буде имс.”—
Нагадала собѣ бабка, як дѣвкою була.
-На галан, на балай.
На голій костя нема що гризтн.
На голій толоцѣ тяжко доробнтиси.
Наги на н гиляку, доки молода.
На гнѣв незапертый хлѣв.
5 На гнѣв нема лѣкбп.
На головѣ строи, а коло заду (пробачтс)
з лопатою стой.
На гроши мема пущння.
На двое баба ворожила; або вмре, або
буде жила.
На днох столцьох сндить.
/. ч На добрый камѣнь, шо насыііле, то зяеле.
— 56 —
На другого прикола, а о собѣ анѣ слона.
Надуши як повтора неіцастя. (або) — як
вошь на морозѣ, (або) — як коваль'
г кій мѣх.
Надѣ и в Бозѣ, коля хлѣб в стозѣ.
Надѣя в кут скрылася.
У Падѣявся дѣд на мѣд, та воды не нмв.
Иадѣявся дѣд на обѣд, та без вечери лѣг
спати.	• ’
Надѣявги Цыган на нпрогн, та боріцу
не ѣв.
На «го видѣ горох дѣдько молотя».
На едно око с.іѣнііі, а на друге не бачить.
/-Ло -На злодѣю шапка горитъ.
Па алеману шею.
На злость моѣіі жѣнцѣ, нехай мене бьютъ.
Пан буде бабѣ плескало.
Пан буде хоть при людех, коли не на
люде.
5" Наибы го чорт на глубоки не погни. тобы
вбн ся не втоіінн.
Пай вже раз той*орѣх разгрызу.
Нан го злыднѣ побьюгь.
Найдегя кунець н на дѣравын горнець.
Нан жаба голову здой.ме, то н царь не
поставить.
/ч? 7 Нан пде свонм ладом.
Нан н тото «добрѣе.
Нан кобыла журятся, іцо велику голову
м ае.
Найлутша сполка, чоловѣк та жѣ нка.
- 57 —
Найлутше ся своею пядью мѣрити.
у Най не буде вбд Бога грѣху, а вод людій
смѣху,
«г
Май слѣпый камѣкь у воду верже, то и
вядющій не найдс.
НаГі ся твон мело — не выберан.
Пай ся тобѣ не бажить печеного рака.
Пай ся того не бажить , іцо ся хаты не
держитъ.
Пай того о и а п у о , хто свого не пнлнуе.
Пай у ката , абы була заплата.
Накаднв му под нбс.
На конскій нелнкдень.
Па кого Ббг, на того н людс.
У На кого вороны, на того н сороки.
Па кони ѣде, а коня шукае.
На киад — шоб’ ся дивовали таки дурнѣ,
як ты.
На круто дерепо крутого треба клина.
На лас.ый кусок найдеся куток,
/і г Па лсду дурный хату ставить.
На мелкина вода р обить.
На мои руки лайду ксюда муки.
На мѣд, не па жовчь , людс мух ловлять.
На оден рая не збтнешь дерена.
У На одній сѣножатн и вбл пасеся н бузько
Жабы ловить.
На одннм мѣСцн н камѣнь порастае.
Напасть на гладкій дорозѣ здыбле.
На персд не вырывайся , з заду не о-
। танляйся — середины держись.
I
Няпер на мня, як дюг на теля.
-На Петра вериги *) розбиваются крыги.
Наинин воды, ноли ’сь з-ѣв пои бѣды.
Напиши пропало.
На Подолю, хлѣб по колю, а ковбасамн
плбт горожевын.
На похнле дерево и козы скачуть.
у На пса уроки — на кота помысл.
На Рбздво оббндеся без паскіі, а про мак,
буде Гі так, а без олѣю не збмлѣю.
На роікеп махати — з рогатнм боротися.
На свой млын воду обергае.
На святого Лук н, нема хлѣба, анѣ муки.
/3/6 -На село дурити, бо мѣщане знають, (або)-—
бо у нас мѣсто.
На С н и е о и а ІО д ы боится копь груды.
Наекочнк звѣрь на ловца.
Наскочила коса на камѣнь.
На смерть нема зѣльн.
< Насмѣвалаеь верша з болота, коли огля-
дится, а;кь сама в болотѣ.
Иаставнлосл новконн в зубы.
На старо емѣтье верта ііся.	1
На столѣ тарѣлкн, нанінмося горѣлки.
На етрѣтеніе стрѣтиласл зима з лѣтом.
! 3; е Натер му перцю в нб<\
На тн сыну рака, набухайся, та молоти.
На тобѣ Данило, що менѣ не мило.
*) Скчіія.
4
— 59 —
На тобѣ небоже, іцо менѣ не гоже.
На то« коваль клѣіци держитъ, іцоб’ го
в руки не пекло.
•Г На тое курка гребло, абы що выгребла.
Цатягабѵи як пес до роботы.
Наука не йде на бука.
Научить бѣда ворожити , коли нема іцо
в губу вложити.
Научу я тебе в середу кишку Іилти.
-«--у-На Фраеунок добрый трупок — не поможе
и труиок, як прійде Фраеунок.
На чіим возѣ ѣдешь, того пѣсеньку спѣваи.
На чорнйм ся хлѣб родить, а иа бѣлый
що ? ...
На чужій корован очей не зрыван, а о
собѣ дбай.
На чужѣй нивѣ вге лѣпшая пшеница.
; На чужйм подварю и трѣскн бьютъ. ,
Нашого поля ягода.
На іцасті.с вшелякв май серце еднаке.
Г Наіцо бык навык , на тое и налѣгае.
Наіцо в кіірницю воду льити?
Наіцо здорову голову под Нвангелію класти.
Наіцо спинѣ (не при вас мовлячи) монисто.
I Наіцо ты другого Бога взываешь , коли
свого маешь.
Иа Яндрія вложи руку в загув.
На изыцѣ мѣд, а под языкомлѣд.
; На! ѣджь дурню, бо то з маком.
На Юра - Ивана, и а р н х м а н с к і и (брах-
манскій ? ’) пелнкдеиь. Р 7 7
4 -1
— 60 —
На Юра, як рак свнсве.
Не бойся чорта, але злого человѣка.
Не бити кума, не пити з ннм пива.
-Не буде Гали, буде другая.
Не буде нас по нас.
Не буде пес голой костл глодати.
Не буде с песього хвоста ента.
Не буде с пса солонина.
Не буде с то и муки хлѣба.
Не буде уже тогды мене голова болѣти.
Не будешь палця лызав.
Не буду гея за пмм звоны розбннатн.
Не будь солодкін, бо тя злыжуть; не будь
гбркін, бо тя сплюють.
Не було и зяяцн Фоста и ис буде.
Не було нам гаразду, тай не буде.
Не вдавайся в сварку, бо будешь битый.
Не вдавайся з йиогголами за стоя.
Не велика рѣчь, шо е и хатѣ пѣчь.
Не видан Грнць иагалнць, то ся -кберае,
то розберав.
Не видѣла сова сокола, як уздрѣла, ажь
у млѣла.
Не в кождін водѣ мыло роспустится.
Не вмнвея до ней.
Не вбдкотится ябко далеко вбд яблукѣ, а
хоть ся водкотнть, то ся фостнком
оберне.*
Не вбл (шановавпш слухи ваши) нерднть,
то чоловѣк говорить.
Не исс добро, іцо смакуе.
Не все то в середу Петра.
Не все то золото, то ся свѣтить. с!
Не все то правда, іцо ни весѣлю ладка-
ють (спѣвають).
Не все того правда, іцо в кннжцѣ пнше.
Не венному духу вѣрь.
Не всѣм однако дано, одному ситце, дру-
гому реигѣтце.
Не ктпе Папино шнлом борщу.
Не вчас даешь хлѣба густо, коли зуббк в
губѣ пусто.
Не выводи вовка а лѣса.	,
Невѣдомость грѣху не чинить.
Не вѣрь губѣ, бо нона чаеом бреніе.
Не вѣрь губѣ, положи на з)бы.
Не вѣрь жѣнцѣ, як чужому собацѣ.
Не вѣрь кобылѣ в дорозѣ, бо серед бо-
лота скине.
Не вѣрь мужу свонм очам , лише моѣй
повѣсти.
Не вѣрь нѣкому, нѣкто тн не зрадпть.
Не вѣрь пески, бо ти вкусить.
Невѣстка скаржптся , а на лицѣ не змар-
н ѣла.
Не говори ііііншо, абы тѣ на зле не выпшло. •
Не годен того, же го земля святая на
собѣ ногнть. '	' 4 Гл А
Не гордун, іцо ддстан то ковкнув. ^/<9.
Не граи котка з мсдвсдем, бо тя здавнть.
Не громадь дудку сѣна, бо загрузнешь по
колѣна.
— 62 —
Не гризк з дѣдьком орѣхбв.
Не грѣй гадюки и казусѣ, бо укусить.
Не давайся кожному вѣтровн повѣиати.
Не дай Боже з Ивана пана.
Не дай подобы , уйдешь обнови,
-Не далека то Украина.
Не дармо го Бог назначнв.
Не дастъ того добра родина, іцо зла го-
родина.
Не дбаю о звѣзды, коли ми мѣсиць свѣ-
тить.
Не де н бьешь, як не но головѣ.
5 Не днннся на уроду, лише на пригоду.
Не для Грнцн наланнця.
Не дли пса ковбаса, не для кота сало.
Не дбстане вбн языка (вѣсти).
Не доросла (выбачте) свинп до коня. Л/'7.
'0 Недосбль на столѣ, а пересиль на хребтѣ.
Не до тебе пи лося.
Не дрн’жь мене прнступаючн*
Не жаль плакати, коли о за чнм.
Не жаль утопитися у чистій водѣ.
Г Не жени вся—не журннся; ожени вся —
зажурнвея.
Не зазнавши бѣды не буде добра.
Не за нас то настало, не но нас нере-
ста н е.
. < •
Не замѣтай чужой хнжы, смотри чн твоя
заметена.
Не зарѣкайся всього робнтн — тнлько
сного уха икугнтя.
- 63 -
/^‘б’-Не заспить грушок в попелѣ.
Не затрубить пес як новк.
Не за того бито, пю ходила и жнто, але
за то, що дома не ночовала.
Не заходи з дѣдьком в заклад.
Не зачнцан гида, не калян собѣ вида.
5 Не зачинай Ніи да, бо готова огмда.
Незваному' гостю мѣсце за дверми,
Не з вѣка калѣка — не до смерти пан.
Не здоронкай, коли иѣхто ти не кландксн.
Не злюбнв собѣ мѣстця.
7х/30 Не з одной печи хлѣб ѣн.
Не ндс до Петра, нно до РГіздва.
Не иди борзо, бо на бѣду найдешь; не
иди пополи, бо бѣда на тебе наііде.
Не ндн дощнку, звпру тобѣ боріцику.
Не кажи „злодѣи”, локн ’сь за руку не
схопнв.
7 Не кажи „соц”, покн не перескочишь.
Не кайся рано в с т ати, а молодо учнти.
Не кіом, то го палкой.
Не клади псовн налцѣв в зубы, бо вку-
сить.
Не кождый спить, хто кропить.
Не кппте з Никиты, бо Микита сам ксп.
Не кракала ворона, як до горы летѣла,
але буде кракала, як з горы поле-
титъ
Не крути, бо перекрутишь.
Не кусай, не стижи и не лыжи.
Не лакомься Грнцю на дурницю.
— (Уі —
у* Не лупне так ходак, як чоббт.
Не лѣзе , не тече , само си волоче»
Не любить правды, як пес мыла.
Л
Не мав вовк чнм — та лыками.
Нема злого — жебы на добре не пмйшло.
/4$Р*Нема злой дороги до сноѣіі неббгн.
Нема кости в языцѣ , можь брехати и
владыцѣ.-
Немала баба клокоту, купила си порося;,
баба в крнк, порося в квѣк.
Немало чорт ходакбв сходи», закнм их
позиоснв.
Нема лѣпшого человѣка над мене — нема
гбршого пса пад мене.
? Нема лѣса без вовка • а села без лихого
человѣка.
Нема над ню и над вбтову свннго (кыбачте
ми сесе слово).
Нема над рыбу л и и и н у, мясо св и н н пу,
ягоду сливину а дѣвку Марину.
Нема нынѣ в нѣкнм правды, нно в Бозѣ,
та в менѣ трошки.
Нема нѣчого без „але”. —
Нема при новѣе тки без правды.
Нема роду без выроду.
Нема рыбы без ости, а человѣка беа злости.
Нема слободы, як на Украинѣ.
Нема смерти без причины.
Нема то ремесло, як леи ѣшь, та чересло.
Нема іцаетья без заздростн.
Нема що в трѣскн зберати.
— 65 —
Пем.т іцо н коляду к.частя.
Не мбг ем тобѣ — ледпы собѣ.
/470-Не могла злабнти кодачем, а нотой тяжко
було іібдбнтя бкчем.
Не може но конял, то но голоблях. 71
Не можна исѣм губы заткати.
Не можь по кони, то по кудьбацѣ.
Не иа брехнѣ свѣт стоить.
$ Не иа перед людей, тнлько по перед люди.
Не нынѣ с помпнком — не протніі ночи
згадуючн — не прудной кажучи.
Не обертай кота фостом.
Не оден нее Гривко.
Не оженишься, покн тя не оббрешуть.
Не остри ножа, доки ’сь не злонив барана.
Не паде грушка далше под листа.
Не перелинки.
Не печалься утрой, бо утро тобою.
Не нирожпся, коли ’сь ие пнрбг.
7 Не писаніи руканы скачуть, но сыте че-
//с	Ре?°7^	 > [М Та^ '
Не пытай „чій л?”— но пытай „іцо н?"—
Не пуши, головки не суши.
Не пытай „як ся маешь?”— посмотри то
познаешь.
Не пышно, абы знтнишо. - г Уа	>.
Ч С Не ллакавбы гдѣ и, кобы выдѣв снІ;г.
Не платить богатый, але виноватый.
Не плачь за жѣикою, буде другая.
Не плюй у поду — лучится напитись.
— 66 —
Не пбдепіь но добрін волѣ, то пбдешь по
неволѣ.
Не поберѣгши тѣла и душу погубишь.
Не позы ча и, злый обычай, як іюддас ,
ж
то іце лак.
Не подымай у сусѣда розум а.
Не по казу н пугачевн зеркала , бо вбн сам
знае, що красный.
Не помажешь — не поѣдешь. X —
/~ос -Не поможе кадило, коли бабу скалило.
Не номожс Воронова мыло, ани вмерлому
кадило.	♦
Не п р н к а з к а, але правда.
Не нрисуван соломы до вопію.
Не продавай ловка, «Жь го забьешь.
Г Не пхай палцѣв меже дворѣ.
Не пхансл, де тя не треба.
Не рада коза торгу, а куры весѣлю, та
м у с я т ь.
Не рад хлон, іцо дбстав в лоб. ще ногою
/4	* Арн‘а«.
Не ровняйси свшія (выб.) до коня , бо
шерсть не така. С*
/  О Не робнв іКнд на хлѣб, та н Цы га и не
буде.
Не робн з губы холявы.
Не роднся красный, но родпея щасный.
Не снятіи горшки лѣплнть.
Не с кіом ся вырвало, нѣкому в лоб не
дало.
; Не скроішшь того свяченой водов.
67 —
Не скупость, але лихая сила.
Не солопе , як трава.
Не синтаншн нерше броду, не лѣаь нрмм-
цем в воду.
Не стала шкнра за вы праву.
,	- Не сигай через крупы до пшена.
Не такій ч о р т страшный, як го малюютъ.
Не тебе беру Т:іцю, тилько твою нрацю.
Не тилько спѣта, іцо к воинѣ.
Не тилько ѣды, кнлько бѣды.
< Не тогды коиевн вовся, коли нбн дивится
до пса.
Не тогды коня сѣдлати , коли па него сѣ-
дати.
Не тогды меча шукати, коли гя треба По-
тыкати.
Не тогды хорта годують, коли на лоны
вдуть.
Не той злодѣй, ’же нкран, але гой, *н»е
схонаіі.
^3; Не той козак, іцо зборов, а той, іцо вы-
вернувся.
Не тому прѣсно, що не кисло, пни тому,
іцо не роечнііяно.
Не то сирота, іцо роду не мая, а то сиро-
та , іцо дол I; не ммв.
Не тра стару клокотати, стара знаѵ, , кому
дати.
Не трать часу, покн бритвы голять.
/ Не треба Ііога о доіц прогнтн, буде ной,
як етанем косити.
4
68 —
Не треба нее на ножки ставити.
Не треба с тнм жартоватн, іцо болнті».
Не трииан з на нан и еііблкн, бе як твое
доішіе, то втнуть, а як короткіе, то
натягнуть.
Не тягнн пса за хвбст, бо тн вкусить.
/^^0 Не увѣришь, покн сам не змѣрішіь.
Не умеи до двайцнть , не жопат до
трінцять , не богат до сорок, кру-
той дѵрак.
Не умерають старін, але ч агоніи.
Не умер — болячка го вдавила.
Не уродить сона сокола, нно таке, як
сама.
7-Не уроком—не уроченькн.
Не утѣкан пес нбд колача, але вбд бича.
Не учиея розуму до старости, але до
смерти.
Нехаи б)де гречка, нан не буде суперечка.
Нехан гуляя молодь... ббльшь копы ли-
ха не наробнть.
/550 Нехай и коза знав, коли свнтае.
Нехай ся и рѣчь ниже.
Нехан тоги нлачуть, іцо иам зле зычуть.
Не хапаика на Иванка.
Не хапайся дурннцѣ, не будешь седѣв в
темницѣ.
у Не хвалнся мудрый мудростію, нѣ силь-
н ы й силою.
Не ходить о наѣдок — лише о покушаньн.
— 69 —
Не хотѣли іКндн ѣсти манну, на иже з-ѣ-
дять дѣдькк.
Не хочу — даіі сюда ; не треба — здастся.
Не чудно, іцо конь здох , але что дав нсам
знати ?
>54^ Не чнм то ѣ так велнчають — з а з у л и , ва-
зу ля !
Не шкодить бѣльмо оку, лише іцо не вн-
днть.
Не штука дати, коли в з водки брати.
Не штука писати , коли е іцо дати.
Не штука роекннутн, а штука вобрати.
У Неіцаслнва година, як лиха родина.
Неіцаслнвость свѣта, збакилоея лѣта,
пріншла зима, таи хлііба нема.
Не) ц ястье нѣколн само не приходить.
Не іцодень велнкдень. — Не іцо дня брѣдим
Не іцодня можпа сѣяти, збератн.
А ' ѵ Не ѣв — замлѣв : иаѣнсм — розболѣвсм.
Не ѣсть пан дик гусей. -	, /уА?.:'
116с выше губы носить.
Ночь нѣкому не снріяе.
Ново ситце наклннци. а ста ре пбд лавою.
х Нового не запронаджай , старовины дер-
жись.
Нога ногу нбдпераи. ’
Ноги собѣ скалить, а чоботы на кію носить.
Носится, як баба зо ступѣром. (Казна).
Нужда бы тн побила (йена вас показуючі.).
/53І Нужда іакон ломить.
Нужда мовчатн не имѣй.
пксан 0Н> г^7	^С,
— 70
Нѣ Богоин свѣчка, нѣ чортопн ОЖуХ,
Нѣ взад, нѣ кііеред,
Нѣ п кут, нѣ в дверѣ. —
.<НѢ под соиця, нѣ нод мѣсяцн.
Нѣ норой кости мон гуды не занесе.
Нѣ н енх, нѣ в тых, лк собака в човиѣ*
Нѣ в три, нѣ в штыри — нѣ в нить, нѣ в
девять.
Нѣгде мѣсця не загрѣе — такій непосѵ-
дуіцій.
Нѣдар, нк купли.
Нѣ до Боса» нѣ до людей.
Нѣ з губы ноны, нѣ з носа вѣтру.
Нѣкому на волѣ не написано, іцо внн.
Нѣкому сама птаха к руки не вскочить.
Нкм д с т и и а запѣла, к о г у т духа спустив.
Нѣм пнрогн будутъ, то баба умре.
Нкм сопце зійде, роса очи выѣстъ.
Нкм толстый схудне. то худый здохне.
Нѣмый нк рыба.
/'  0-НѢ нес, нѣ барав.
Нѣ писати, нѣ читати, а хотятъ за короли
обнбратн. (Казна).
Нк плуга, нѣ ролѣ, выспнся до волѣ.
Нѣ се, нѣ те.
Ііѣ ссього, нѣ с того , бсрь за лоб оден
другого.
5 Нѣ сѣло, нѣ пало, дай бабо сало.
Нѣ сюд, нк туд. — Нѣ гак', нк свк.
Нѣх го не вѣдай , як что обѣдаь.
Нѣхто не знай —лншедѣд, баба н цѣля
громада.
Нѣхто сороцѣ с под хвоста не выпав.
(і/О Нѣмого не зна« обожни свѣтѣ.
Нѣмого не роби, лише Пнлнііа женя.
Нѣчого собѣ не вкнннѴмо, йно добро слово,
Нѣ ш н і'ці.) нѣ мнець.
Нѣщо бабѣ по ъдвабѣ.
Нѣ юшки , нѣ петрушки.
Иъсі	йоілггч* '• 'Г,-
о.
Обііідесл Андрупікя без того окрушка.
Обійдеся нелнкдень без гречанон ласки.
Обійдеся в недѣлю без свяченого.
Обійдеся цмгаыське весѣльа без марцы-
пана,
Обійшовся, нк Сахно в цсрквѣ.
Обложнвся дѣтьми, як дѣд онучами.
Обома руками дати.
О бѣду не трудно.
Обѣцнв І»ог дати, але кязав чекати.
Обѣтника, а не дайка, дурному радость.
О вовку ломовка, а вовк у кошарѣ.
Оглядайся на заднѣ колеса.
Огонь а пода добрн служити, але лихи
пановати.
Огонь з водою нѣколн не погодишь.
/^25^-0 г онь свиты и —мститсл,иі; го ле ша-
нубшь.
Одже ту сук — таи годѣ.
— 72 —
Оженнвся, на четыре вѣтры, а на пятый
шум.
Ой дружба, дружба! горная твоя служба.
Ой жур, матн жур, лѣпшій Рускн, як
М а з у р.
5* Ой не втне ІІавько тѣста, бо ячмѣнне.
Ой так, тай неяк, де урода, там и смак.
О нашую то пікнру ходить.
О Николѣ, тай нѣколн.
Орел не прнстаь з воробцямн.
/Ь^с - Орѣх, вбл и и е в ѣ с г а одшім духом жіють,
нѣчого доброго не чинить, коли нх не
бьютъ.
Остатки рѣчь повком орати.
Острить зубы, як кбт на сало.
От бѣда — тай годѣ.
О т е ц ь но батькбнськн побьн, но батькбн-
ськн и нолінлун.
V	
у Отечество на языцѣ, а в серци облудц.
О той добѣ — кождый себѣ.
От так по коза цк и, нема хлѣба, ѣсти
пляцкн.
О умерлим добре когорн, а нѣ, то мовчн.
Очѣ бы ѣли, а губа не хоче.
п.
/^7^-Пан Ббг дав купця, а чорт розгудцм.
Пан Ббг старый господарь.
Пан добрый, як отеці», взяв корову и сксь
пець, а папѣ, як матн, казала теля
взяти.
Пан с изной, а Иван з Инаном.
ІІаннчк— не знав ннчь, но «дно письмо ,
тай то му з головы нытрѣсло.
5 ІІЯНІІЧЬ — що украв бичъ.
Пан лупить хлопа, нк скопа, а дѣдько
пана, як барана.
Пан на тронѣ, а хлоп на ослопѣ.
П а н с ь к а ласка до порога.
Панське око коня тучнть.
:ііо Панство в головѣ, а вошн за компѣром. и.
Пан хорошій, та нема грошій.
Паны быоться, а мужиков боки болитъ.
Паны скубутся, а подданы* чубы болять.
Па ны, як дурнѣ, ІЦО хотятъ, то робллть.
"М	* *
5 Панѣ, на цѣли сани, та іце н ногн высять.
П е к - и е к о м нема іцо ѣсти,
П е к тн осина — гн на тл — пропанбы’сь,
не сини бы’сь ся.
П е н и м о с к о н с ь к а я.
Перед новодои рыбы не ловлять,
И срсд обѣдом не ваднть, а но обѣдѣ за-
гладить.
Перезувсн в сѣчку.
Переншов вже скрбзь сито и реінето.
ІІереншов на д нт н н я ч і н розум.
5 Переплнв море — на березѣ утонув.
Перехрестпся, тл влѣзь в болото.
Первого торгу не пускайся.
Перше коло чобот ходнв, а теиерка не
знак, нк н и и х ступити.
— 74 -
Нершій К II и И ш о К , НИ НО ЛС‘Ду , Др) ГІИ . як
ію меду, а за третій не нытай, лише
давай.
Перши коты за плоты.
Пес бреше, пѣтер негс.
Пес бреше на соице, а сонце свѣтить,
Песбреше, паи ѣде.
Пес здохлый не куѵае.
ІІе<ѵ на кости лежитъ; сам не ѣсть н дру-
гому не дастъ,
Пес не з-ѣсть не поналивши.
Пес пса ѣсть, коли ся ѣсти хоче.
Пес псу-брат.
Неси маги не загпне.
Печени голубы не летятъ до губы.
Пій, а не бім,
ІІилігун носа свого, а не кожуха мого.
Пнган, пнсав— чим? запечатовав.
Пытайся чо рт бабы: ,.ІЦо оБозѣ люде го-
ворятъ?*— „Сланлить, величаютъ.”—
„А іцо о менѣ?’* — „Якось нас дуже
па зубы взяли.” —
Пыталнсн дѣдька, чнм бы хотѣп бути? —
„Окомоискою кобылою і' мслника кор-
кою. або панскою мамкою.”
„ У
11ытатнся ку на - р озу м а.
ІІіггьк, пожни,в.
Пищитъ, як ъаня. (Лбо) — як дѣдько в гра*
доній Хмарѣ.
Пьк на кончу іпкнру.
Иь«, як по оселедци.
Плаче, як роба н неволѣ.
11 лачтс очи — нмдѣли ’стс, іцо ’сте нуповали. > —
Плете дубы, як на и алилѣ. — Пнете б а-
н е лю к и,
Плнкаи, лк памнѵх н олѣю.
'	в
Поди до Кракова, не года бѣда однакова,
Лоди за Бееклды, не збудешься бѣды. *хч.‘
Поди и за Карпаты то треба бѣдопати.
Поди 3 д урнсм на раки, а вой ловить
Жабы.
Поди нее, укуси мене, а потому бѣды не
вбудеілы'Я.
Поду до церкви, але не буду молитіки.
Пбзнав, куда стежка к горох.
Пбзнав свои гіюго.
Познай и коза, коли нолудне.
Познай грача, не нартача.
Познати вовка, хоть в баранѣн шкнрѣ.
Познати ворону по пѣрыо.
Познати дурного, но смѣху іого.
Познати з новы, якой хто головы.
Познати пана по холянах.
Пбзиають хлопцѣ ” н калнін сорочцѣ.
Пол*п«нѣхто не маститъ.
Пбрвавсл, як з моты кою на соице.
Посла нѣ сѣку и», нѣ рубають.
..Пошла бы ты за муж?” — „Та бы ся но-
шло.” — „Мявши ты іцо?'1 — „Табм ся .
лмайніло.” — „А робнла бы ты?” —
„От! ро.іговорнлн ’сте ся.
Пошла его псалтыря на ііерець.
— 76 —
Пошла но сыр, а в хатѣ поашр — пошла
по масло, а ѣ к печи погасло.
Пошли дурного, за ннм другого.
Пошли дурня — то сам дурнем аостанешь.
Пошло му но ногѣ.
Пошло поле в лѣс.
Пошло іцастьв в лѣс по пруты».
Пошок в лозы пасти козы.
Пбшо» до головы но розум,
Пбшов дѣд на^кебры, та не май к іцо хлѣ-
ба класти.
Пбшов, як богачевн (або: бѣдному) по
смерть.
Пбшов, нк рак по дрѣжджн.
Поберѣмься небого, н тебе мало, а н мене
н того.
Но бородѣ потекло, а и рот не попало.
Повело му ся, як с Петровой дшшы.
Поволн хлопчику, раз хлѣба, дна разы
борщику.
Поганому а а шостак.
•г г*у *"•'» Л '<* *У <*»**•* 13 г..< •
Погорѣлець— хлѣбз-ѣв, а солому слнлнв.
По добрін хвнлѣ лихую ждан.
Показавсн — тай сховався.
Показу е грушку на вербѣ.
Покаяув дорогу, а сам в болото лѣзе.
Пони дѣда, потн хлѣба.
ііокіі Василял потн весѣльл,
Покн мѣшка чують, ноги шанунугь.
Покн не упрѣти, потн не умѣти (або
уздрѣгн).
— 77 —
Покиньжине, та шукай умерлого.
Покинь сани , нозьмн нбз.
Покн илѣши, ноги кныши.
Покн сн дѣвка не поддастъ , то н псикн
воды подастъ; а скоро ся поддастъ,
то и собѣ не хоче.
Покм трп - пять (недѣль по Роздвѣ) не мн-
не , то тепла не буде.
Покн іцастыі нлужнті. , моти пріятель
служить.
Покора стѣну нробнвае.
Покраснѣти« не покраснѣй, а подобрѣти
подобрѣе.
Половина свѣта екаче, а половина плаче.
Помогая, як мертвому кадило.
Поиастмв му медом под нос.
Помагайбог — Бодай здоров.
„Помагайбог Гриню.” — „Копаю нане
глину.”
По нитцѣ дойдешь клубка.
Но нѣмецки нецкн, но польски корнто.
По о б I» ц н н к у треба шнндкого коня.
По очснаши, напіймося но чаши.
Попамнтанпіь москопськін мѣсяцъ.
По парѣ, по парѣ, а з заду два.
Поправнвгн с печи па лоб. ,	?, >
Порбмняв горы з долинами, а богаты* з
убогими.
По роботѣ познати майетра.
Порожня бочка сучить, а покиа мовчнть.
По смерти йена покаяня.
*ЧІ 4II
— ІІ««ѴМЦ	*і<ѵ»жѴихоіі чдѵиг
* НОМОЛЗОК ЖНМОІ'ЦѴ с ХѴ<»<ІЧІІ О.ІГНІГКІІ ипгжп иоппіііг
<14 чхѵкен «сгця ѵ«>» * хи хэ у г Гк и квне»і:Н«| о
Н<І|| ннках «МХ О* » <»н М|, -'Эмигиѵѵ »&ііс ѵдііаі.
КПП <>Ѵ Ч'ГИ эѵн Ѵ«и «ііиіг Й.І<»МЛІ,ИИЭ ѵіі.(іг«4«»яні ягч’М
'(чемхикз ігінѴч4иг-»и хишѵіі і>ц кііѴ см$й) ’! ” ’’ *' и ” »'
-и и а (I .• и «н эиѵхкиНн (чл.^шея) кімл ииит'ѵг <1 **инѴ
-чиі'л* у. 'ЧлиѴч|. оани чнаѴмиглч ии моИ м »<<І «ііііиг
‘ чіххчм.ін оѵЛаих ажлѴ — мічні’.иПи «*г<'{| 1 чхСэ •‘•"0
;іи«кх<(| м.іхСчк н4х0х ‘икмгіііи инічи4<и» «» жіпміа
ГоХЛ Гі« ч;»;»ѵ очагкѴ (кЧі<!»м) ЛГоіѴ Я «ЙП * 1л<ччіігчло^

•МЦ.НОГѴН
ій'і’9 0.1 «ЭИ Е II ‘ ІПІКН АЖ ІН?Ѵ *МІШ
'ШІЧНЭЗ НС ЭНІМ.Э 0.1. 'НМЧИЭІ1 иНо^иііц
'гоя іініпіоь ян ‘ яоіИядц
*е.іо(іоп оѴ ‘рш * (иоѴ
-міміиэн і: к<ініоѴиіЕ .ыріэ іпчг^рі оі оѴ и н (I ц
‘эѴнгія нк НѴИГО ЯН <кѴні?(І ||
*ц.нѴ як ‘иѴньчіц
*мАра<(л.оіі «)іі Сг.и<ікяо<1 нѴиіміц
ч>гоя пьо н еѴяікІц
1	•н.нм'йкіліі них * к.ч?ѵ| к^еч^оц
•.ігіол пікиг ‘іЛкіічііік оц
'тг И • А, г «. ‘*х*	«»«.
'9(1011 К.> А’к 5Г.ИНІ (І||
‘«м.іірИаяэ ан мх эѴ ‘ илняЙ х <ы>||
•9АЫ.Ч-ЦОІІ .ЭН ічуиі ИОИ.ИПЧІ Е (!ГЕН\0||
’І-.І-ЯОН Я І!(І’|.Ѵ ММ ‘ И1ЧН<Р|.(ІІЛ)| |
’Ч.інѴіШ П Л. I! IV ІІЯОІІ <»М.ЛЫ?}|;> ІЧЫ.ІПЫІІ ІІХОЦ
чмімоя ияоіі ‘(ХІ90Ѵ мхоц
-а и і! іѵ ѵ I? 4 як онн.іэоц
•\ихяп я Ли оіліііл.Ю] |
ЯЯЭІІЦ.ѴоГЕ ^ИН{Ѵі{ '/І.) Н ‘ІМІИШ Ѵ1ШХ.ЮЦ
'НІНІАХЭНІІ ЧІіѴГІІ аЧ«.|.К.І О||
Л
— 79 —
11ркбудь іц а с.т і> в, Р°*У* бу де.
5* Приникай до господарства з молоду ,
не будешь знай на старость голоду.
Пригоды учить згоды.
При готовін колодцѣ добре огонь класти.
Нридаток не стоить за-датой.
Нрійде и на пса колись зима.
/#0б Нрійде коза до воза, ска же „мгЛ—
Нрійде кумець на обѣдсць, а лыаікн не
буде.
Нрійде лѣто, то о розмаито, прійде зи-
ма, то хлѣба немл , и чоботы ледаіцо
н робнти нема іцо.
Прійшла сними (ныб.) до коня , таи сказа-
ла: „Ось бо я румак.”— А конь кбд-
кязук: „И ноженьки тоненькй, н у-
шенька кланонькв, и шерсть не гака,
и сама як свини.*
Прійінон гость, та на голу кость.
Прійінон— н ѣ снтця , нѣ реіІгѢтЦН.
Пріншов но хннлн —вже мыски помыли,
Нрійиіон хтось,тай кзяк іцось, пбпіои бы’м
за ннм, та не знаю за кнм.
Прійінон, як сл ѣпій до Фарбы.
Л*? X. - * •	_	<
При компаніи даней Цыган повѣсити.
Прмлян, як пяныіі до илота.
Іірнлин , як слѣпый до тѣста.
Приложи руку — бо рука не кума.
ІІрилѣміш, як горбатого до стѣны
При мнѣ м о г о не бій.
7 Припаи му до смаку, як муха до меду,
II р II роду тяжко одмѣніітн.
При своей небозѣ добре и в дорозѣ.
Прмсхло, як на псоіш.
ІІрнтялн му крыла.
/«ТЗД-Лріінѣпн кобылѣ ФОСТ.
о Продав пса за лиса. г ,	У
Про ьдного жовнѣріг война буде.
Прозьба паненка ролію з наказом ходить,
іірожьба стѣну псребье.
$ Промын чоло, чн не дастъ Бог чого?..
Промѣнив ремѣнець на лычко.
Промай батько з дурными сы н а я и.
Пропав Козак з дудами.
Пропав, як нее в ярмарок, (або) — як на-
пѣнь у водѣ.
'С -Проч или — не хотѣв, казали —мусѣв.
Проси, як найббльше, а бери , іцо даютъ.
Просто з моста на бѣгущую моду.
Пси выють, а мѣсяцъ свѣтить.
Пси му за ухом выють.
5 Псоіш очи, а чортови душу допродай.
Псѣ голоса не йдуть на небеса.
Пуста голова анѣ носинѣв, анѣ полыг.ѣе,
Пустнв Бог Микиту на волокиту.
Пустнвся на'хехкій хлѣб.
-Пусти пса под гтбл, вбн лѣзе на стбл.
Пусти уха меже люде, то цммало учуешь.
Пфу на землю, закмм ся оженю.
Пхався, як до свяченой воды.
’ Пннн а дѣти н нехотя правду скажутъ.
Ііннын на нее збзналяе.
— 81 —
Пяный свѣчки не поставить.
Пины и собѣ розум нбдберав, а Ббг му и-
знов дав.
Патами пакиватн.
Рада бы душа до раю, та ѣ грѣхи не пу-
ска ють.
/ДЗ^-Рада бы мама за пана, га пан не бере.
Радься другого, а смотри свого.
Раз, два не поможе, то десѣть поможе.
Раз маги родила, раз гинути треба.
Раз тнлько козу на лѣд нагнати можно.
ЯІ*ана загомтся, але зле слово нѣколи.
Рано встати, треба ся в м и т н іі р о с ч е-
сати.
Р а н о к панок.
Раин пташки зубы тереблнгь, а іібзнін очи.
Раховатн сыр, масло, то и ппрогбв не
Ѣсти,
Рахум грошѣ с тиха, не зазнаешь лиха.
Рація рацінв , а шкода шкодок,
Р 6 з д в о нлобы ся, а в е л н к д е и ь не синя
бы ся.
Робнв — на себе се дмвнн.
Р о г ат и н *) — Боговн побратим.
♦) Мѣсгечмо и БерсліЛнскнч обвидѣ над лотовой Гм«-
л о и» Липою, колись було івможие.
II р Над
— 82 —
& Роди бабо днтнму — а бабѣ сто лѣт.
Роди бабо днтіпіу, будешь гілнянкою ла
годину.
Родом куры чу бати.
Рожа н межи кропнвою зостлне рожею.
г- Розгнѣвлвся — муха му на ибс сѣла.
/#70-Роззянляе губу жаба на вола, але го не
з - ѣсть.
Розлетѣлнси, як лннове клнньь.
Розиова, як гуся с нацятком. а <*•
Розмона, як с кобылою к болотѣ.
Р о з у м н ы и нбд гтпл не ляже.
Розуму богато, а грошей мало.
Розуму до головы нагнати.
Роскошь творить боль; як приходить
сяакун, як подходить капъ.
Распустився, як цыі анська иуга.
Роспустие житье в молодости, прино-
сить хоробу на етарін кости.
У&оѴ Россяѣтнв му свѣчку, іцо ажъ з очей искры
летать.
Россмѣявся так красно, як бы пекла не
хотѣв.
Росстані.о з милый смерти ся ровная.
Роете, як з воды, (або) — як на дрѣжджох.
Роетн псу трава, коли мого коня йена.
5 Росчееав ѣн косу до вѣнця. *)
Рубай коло сука, треба раз в сук.
Р)і.а кожда к собѣ горне.
4
} НжЬіІ «о.
- 83 —
Рука руку мын, абы обѣ булн бѣліі*
Руки бѣліі а сумЛЬныі чорне.
/<^0-Рушнв розумом, нк здохле теля хвостом.
Рыба в водѣ, а ѣсти ѣіі годѣ*
Рыба рыбою жнве, а люде людьми.
Рыба, свинина не потребу» вина*
с.
Савка в кут, коли гостѣ сут,
5* Сяя блудить, а другнх судить,
Сам бык землю борнкаи, н на себе кндаб.
Само ся дае, коли «.
Сани а ѣзда, ангелская ѣзда, але дѣдьчій
выворбт*
Свини (упаковавши слухи ваши) квнчнть, а
в плбтлѣэе.
О -Свння (ныбачте) мѣх дре, и сама реве.
Свннѣ (ныб.) не до поросят, коли юсмалнт.
Свой дбм не ворог, коли пріидешь, то
прійме.
Свои менѣ не милый— а при мнѣ го не бін.
Свой, не свои , не лѣзь и город.
5 Свой гному зансѣды рад.
Свой хоть не заплаче, то ся скривить;
хоть ся не скривить, то не высмѣй.
Сноъ взяв, тай нрав.
Свое не видитъ под иосом , а чуже пбд лѣсом.
чСное святое •— чу же найсвятѣйше.
? Свои люди не Тата ре , не дадуть за-
і'ибатн,
Свѣдчйтсл Цыган сноимя дѣтьми,7,: к -А
Свѣт скаче — свѣт иначе.
Свѣт собѣ завязала.
Свѣт, як банька , а люде як мухи.
Святый спо кою, гаразд с тобою,
Се бѣда, мама Грнця привела, та не змавм,
як звати.
Сен свѣт позыченый.
Сей свѣт, дк маковый цвѣт.
Серба и, не дбай, хоть рѣдки, абы богацько.
“Середа пост, не треба губы иаститн.
Сердитая собака, вовконн корысть.
Сердится, якбы му пес ковбасу з-ѣв.
Серцем люби, а руками тряси.
Седи в хатѣ, не рыпайся.
ь Седи грыбе, зак* тя хто здыбле.
Седи, та грѣйся — плачь, та втеранся.
Седнть 9 як у-бога за дверии.
Седнть, ик на пожах. (ибо) — як на жару.
Седнть, ик чорт на грбшах и болотѣ.
/^1 Снк, пик на помело, коли воды не було.
Сила без головы шалѣе, а розум без си-
лы млѣе.
Силованым коньом не доробнпіься.
Снловаными очнма не можь ся долго дивити.
Сирота — а губа як ворота.
5 Скажене (хрань Боже) лише слѣие зара-
зи и ве,
Скаче, як д Ѣ д ь к о.
Скачс, як теля на постороику (на у лонѣ).
Скачи нраже, як пан каже.
— 85 —
Скачу 9 «к хлѣб зобачу. .
/^^•Скнра на чоботы, язык на подошвы.
С кого ся насмѣхають, с того люде бу-
вають.
С колеи не граи, невѣстѣ не улѣган,
грошей сам нехонай, коли не хочешь
шкоды маги.
Скорій як черепаха.
Скулнвся, стулнвея гн пес, ще й хвост
пбджав.
гг С к у и ы н два разы тратить.
Скупый пе глупый, щодрын не мудрый.
Скрининги, пк середа на пятницю.
Скрыплнне колесо донше ѣздить, як нове.
Слана бы тн пропала(исхай ся гірѣчь ниже).
^72 Слабому жнвотовн н инроги занадять.
Сливка— сливка, грушка — мннушка , рыба
— вода, хлѣб голова.
Слона до рады — руки до знады.
Слона масиін, а инроги носкій.
Слона не полона.
5 Слона шкоды не нагородить.
Слово вылетитъ горобцем , а вернеся волом.
С л у ж б а вольности не тратить.
Служба не дружба.
Слухай богато, а мало говори.
-Слѣпый нсвндюіцого поднв,та оба в яму
тювпадали.
Слѣпый хромому догоняй.
Слѣпый — хто чсрез решето (або — далше
вбд нося) не видитъ.
— 86 —
Смаку — як в неченим раку.
Сжарун х л о и а доіом, а вой смердитъ гноіом.
Г Смерти не треба шукати, сама прійде.
Смерть а жема вбд Бога прнзначена.,
Смерть за плечнма, а бѣдѣ весѣдье.
С м е р т і> лести не :шав.
Смерть не иереберае.
/// 7С Смотри желѣзного колка, а не срѣбного.
Смотри кбици кождін г,правѣ.
Смотря, мовчіі — а свое робн.
Смотри себе — буде с тебе.
Смутой бы на тя темный, та чорнын у-
пан! (не до вае кмжучн),
о Смѣйся смѣшку — дамтн кишку.
Смѣлыя, нк за плотом.
Снуйся ми перед очи, як в день так в ночи.
Соль омлета — масло окраса.
Соб быцю коло плота, яка плата, така
н робота.
Щ 9 -Сопа хоть бы лѣтала по под небеса , то со-
колом нѣколи не буде.
Сокнра, мотыка, топорець — сорока, во-
рона , воробець.
Сокнра остра, мотыка ѣн сестра,
Соломины» слугою нѣхто не доробнвся.
Соломянын парубок золоту дѣвку бере.
> С о н ц е бы тн побило (нехан ся нрѣчь каже).
Сонце свѣтить, дощнк кривить, чарбв-
и и ц я масло робнть.
Сонце сн в морѣ купаб — сонце смочило.
Сорока горѣла, бо нити хотѣли.
Сорока скрегоче, г о с т ѣ на же.
/^20*С<>роіи (‘.тер собѣ с чола.
Сорочки не мая, а женнтнсм гадая.
Сорочку выкуннн, а сукман заставнн.
С палцл собѣ того не высгав.
С панами рѣдко * а а дурнями нѣколн не
приставай.
У Спаньнм голоду не перебудешь.
Спанье не даетъ коньн.
Спасовка лаебнка, а петровки голодовка.
Спасся як медвѣдь.
С перцем, чн не с перцем, коли с іцнрым
серцем.
> ;7(</>Сіініи и як Бе ли (Бснла) *).
\ Спи доню — паи тн доли роете.
Спить сона, таи куры бачнть.
Спить , якбы тонкой піин.
Сплюіцін пес не угонять занця.
Спблка двох годуе.
*) 1188 Вила король, угорскій, буцйм И иомгічь про
гиамоги Князи Г.лнцкого И і» л о д •< мира Нрослакича.
мгдетуннв с емдьиым койемпм под Гадмчі». Галичане
па удаленію смі»го Книга Романа Мстислякнча Во
лоднжирского вотаорилн крата Уграм. 1» с л * ук»-рі-
Кн. Вилодііміірн а тгмннцю . а мсадмм на книжеѵким
прегтолк сына смоги Андрея, котриій эіігостни
іііш'я беспечнѵ, иаи«*пмя нясмльни над Галичанами;
доки (іи Віілсідігмнр не уткк мл ксиодк» и (1190) С
помочью Каэнмира Спранедлмаого пе прнегуиив н«7д
Галича. Тогдѣ Галичане выгнали Утров и з рад<і*
стік> прінкилн свого рнднмого яллиа. Но тми то
1» г л Ь осталась мрмімшкдна.
С новного лехко братн, хочі. убывае, не
так знати.
Спокойный, пк кобели за возом.
Спомогся дѣд на обѣд, а баба на висѣлъ,
Споможн сиротѣ, выколе тн очи.
%О/О -С нрнбудку голова не болнть.
С пустой гтудолы не вылетитъ хнба сова.
С пѣсни слова не выкидаютъ.
Срѣбло, золото тмгне человѣка в болото,
С слѣпого, глухого, нѣмого пайлутшій чо-
ловѣк (му;кь). лс л ,
С старецького сына не буде добрый газда.
Ставмпгя як леи, а згннун як муха.
Ставится, як окунь протѣ водѣ.
Стаи мн костев в горлѣ — солью в оцѣ —
хрѣном в носѣ.
Став не свой. — як уконанын. — як опа’
реиын.
2о2о-с>гало на юшку, а нестало на петрушку.
Стара панѣ все то шія, то море.
Стара правда и старо вино зансе добро,
але не стара дѣвка.
Старого лига тяжко зловитн.
Старый, а не роете.
? Старый, а храмав.
Старшій Г а л н ч ь вбдо „1 ь в о в а. *)
*Э Лкіок, ихінкшкля столица коройемстя Гмлнччч-
Нм Н ВоДПДІІЧМрІНІІКЫ НАД ІІМТЙХОМ Нолткокі,
ііострог.н .1 и к о *і Д л іі и л о к и ч м , кмлзел руськн*
ово4і< 1270 годя; » Галччи, дямѢДшмя стпдніія
кіілжсствл . уме стояи ІЦО гида, ко.ін Вояодм-
мнрки Володя роя нчь Кмк)ь Тѵрѵбояельскій лерѵнйс
Старшій Грнць нк Парашка.
Статок робнть достаток.
Стереже го, як ока іс головѣ.
1 ' 3(?4’тёре;кеного Ббг стереже.
Стережпса того, же не мае нѣмого,
Стережигя того, кого сам Ббг назиачнн.
, С тлустого мяса тлу ста н юшка.
С тобою говорити, гороху наѣвшись.
$ Сторонять вбд нього . ЯК ВОНК вбд сѣти
Страх большій вбд переполоху.
Стрпже и годить.
•Стрижи, не обберай.
Струга», стругай, тан перестругай,
Х&4С Ступаіі з дороги, бо ѣде безногій.
Судна дѣраного нѣхто не наиокнить.
Су д скнанлнвым рѣдко бувае справедли-
вый.
Сукманка не манка , коли ся ѣсти хоче,
Сук на сук.
5 Суха ложка губу дре (рот дерс).
Сухія марець, мокрый мая, буде жито
кобы гай.
Схіипии'я по полѣно, та стовк собѣ колѣно.
Схонаіі, іцо не ваднть.
С чнм ся обходимо, тон до нас лешіе.
О С нужны и на серед села росставайся.
С чужого злого учт и сного.
С чужого кони и ееред каля бу хи злЬзай.
I*-	Чн
гвом» <Г<»ЛМЦИ) нл т С р е б О  л і Д«> Гя.інчя. — Ч)И>Ті.
іц<* ммныкд подупалім Гядичани д«.>ст«ім»и»<‘ть своіч»
города
- 90 —
С чужой торбы хлѣба не жалують.
Сыр тнлько вбд к л а да н ы и добрый.
3“ Сытый голодному не вѣрить.
Сытый голодному не товарищи*
С’ѣв камепем.
Сѣв нк на леду.
Сѣе вѣтер, вѣтром жити буде,
?С' і Р Сѣльска собак а пай ся меже д в 6 р с к і н не
мѣшаб.
Сѣчь лѣт го не бачив «м , бодай км го був
нѣкды не бачнв,
Сѣмь лѣт мак не родни, а голоду не вчинив.
Сѣнь лѣт хробак в хрѣнѣ знмовав, а сма-
ку не зазнав. ф- - <’>/'
Сѣчь миль пѣшкн для одной кишки.
5 Сякій такій, абы був, абы хлѣба роздобув.
Снк так, абы выжити.
Сяктак, абы не по людськн.
Така правда, як вошь кашле.
Так бы’сь чув звоны.
гТак го люблить, як пси дѣда.
^Так дбао, як пес о пяту ногу.
Так тепло , ажь пара кости ломить.
Тако цЪкаве, ажь булькн я носа лѣзуть.
Такій добрый , нно го до сердя Іірнкладай,
5 Такій жвавыіі, якбы з ока вышли
Такій красный, якбы го з воску ульян.
Такій способный , як вбл до кари гы.
— 91 —
Такій страх, іцо яжь сорочка нолотком
стала.
Таким гя рогом чеіли, икни достанешь.
-Так кранецъ край, як му сукна стаъ.
Так мама казали.
Так моя добра хата, як твои комната.
Такой бѣдному нѣколи иѣчог’ не ма ги
Такой ласки нанду и в Парашки.
5 Так
Так
Так
Так
Так
к
2 Оу О
пнше, як мак сѣо, прінде читати, як
в розѣ не зная.
ся доробнв, як голь на Окропѣ.
си зателсиан, як гК я д.
гя тебе бою, нк нгорочиого снѣгу.
СИ хлѣб удав, іцоб’ ся кбт за шкнру
схонав — закалець на палець.
Так тому рад, якбы му пси обѣд з-ѣлн.
Так то поможе , як сухому ноиѣл.
Так то прайда, як пси траву ѣдять.
Таку Бог коляду дан.
Там де велнкіі воина, богато свѣтла, а ма-
ло правды.
Там де сирота заститися мак, лутше абы
ка.мѣнъ вырбс.
Там иакогбн блудить, де макитра рядить.
Там ся лѣниво іірацки», де пожитку не чуя.
Тане мнясо пси ѣдятъ.
Танецъ не робота, хто не имѣй. то еро-
.нопга,
й/СО'Твердый Р у си и. — Твердя Р у сь.
ребу де.
Тебе н снятый Петро не .шгрѣк
5
нее не-
— 92 —
Телнцн яловая.
Теля не знався на инрогах.
Тонь, тень, абы збути день.
5 Тепле наше паноньку слово.
Тепло як в бани.
Тепло, як за лнхнм п а и о и.
Теркина грушок не родить.
Терннть го, як соль в оцѣ.
'Только воску н ладану.
Тилько гадок, іцо в решетѣ дѣрок.
Тплько до Ильѣ добрін рои, а но Ильѣ
повѣсь рол на гнлѣ.
Тплько свѣтла н кадила.
Тилько ся журить, як кобыла зверяукшн
в болотѣ.
5 Тнмто нрѣеноу іцо не кнелей
Тинды - рынды за три грошѣ.
Тиха вода береги ломить, а быстра тамуе.
Тихо, як мак сѣв.
Тобѣ с.мѣх, а менѣ плач.
/ І?'Токаришь човнын в дорозѣ стоить за вбз
смаронаный.
Товчеся нк Савка но пеклѣ.
Тогды бы’ім тя нидѣк, коли слою потыліщю.
Тогды вбн буде богаты*, як пес рогатый.
Тогды дали хлѣба, як зѵббн не стало.
5* Тогды дорога спѣшна, коли розмова по-
тѣшна.
Тогды коваль зелГ.зо ку«, коли горячо
Тогды лыка дрп, коли гн деруть, тогды
дѣвку дан, коли беруть.
— 93 —
Гогды любить и сват, коли ся добре чан
брат, а колы бѣдный', то забуде и
брат родный.
Тогды мама бѣду зидъ, коли чалую дети н>
мао.
І/'С?-Тогды мама дурна, коли детнна мала
'Гогды мн губы лыжи, коли чорнін.
'Гогды скупи, коли на дни.
'Гогды су сѣд добрый, колы мѣшок нонный.
Тогды то буде, як на доломи волосы» вы-
роете.
5* Тогды у сироты неликдень, коли сорочка
бѣла»
Того н чорт н ступѣ не потрафить.
Того іпукан, іцо не ноложив.

То нго нрана рука . (або) — право око.
Тое мене нѣ свербитъ, нѣ болитъ.
Л* у О -Тое му так нотрѣбно, як лысому гребѣнь.
слѣпому зеркало, а глухому музыка.
'Го не вчнелѣ.
'Го не до шмыгн.
То не з Грмцьом справа
'Го не пенни, то хитра пташка.
$• То пустіи слова , 4лс правды в ннх пгма
Горкни в стбл, то ся ножнцѣ нбдозкуть.
ф	V’
То іце тогдѣ дѣмлося , як шк н р л н іі г р о тѣ
на снѣтѣ бѵли.
в
То нзя с пекла родом.
'Гра знати по чому локоть.
Три нти в снѣт за очи.
‘ГраФнв го в седно.
< — 94 —
-> ....
7/. . ѵгг «/<♦'
(	4 с* .г*'*	>
Тра*ня а доіцу нбд стрѣху.
ТраФіів на злый раз.
ТраФнн свой на свого.
5 ТраФнлосн слѣній курцѣ бобове зерно, н
тым ся удавила.
Треба і’О, як ннтоео колеса н возѣ.
Треба донго калатати , іцобы бабу ошунатн.
Треба му н сѣчь пагом коду освятити.
Треба рано кстати, лбы <-:го ошунатн.
'•Треба розумом подточити, дс сила не
зможе.
Треба ееее в комикѣ записати.
І’реба шести, абы звестн (лѣіінного).
Три бабѣ, а дна Иінды зробллть ярмарок.
Три дни не Жішиисм , а красно днішнсл.
X Три дни ходу 9 до обѣд и р аз н н к у,
Гримаосл, як репнк кожуха.
Тримакса як слѣпый плота.
Трнмак як мертвый рукою.
Трнманте мене з заду , б<> впаду.
'Грнмай язык за зубами.
'Г р и и а н ы . два а т а м а н ы , а оден нбд-
данын.
Труба на пса, иа человѣка звбн.
Труби Грицю и рукакнцю.
Трудна згода, де огонь и вода.
5 Трудно, абы на добро выйшло, іцо пя злых
рук пріншло.
Трудно рану і'онтп, а не у разити.
Трѣіци, не тріицн (морозе), вжс минули
кодо’ріци.
-
Трясе нк молодо геля.
'Гуда бін , а туда нотече.
-Туда то стежка и горох? —
Тут треба нобрснькатіі.
'Гы мене за чбп, а и тебе за воронку. 
'Гы на него хлѣб ом — вбн на тебе каменем.
А- бді. Гриць.
Тѣшится, якбы і*о бѵзько ногой иськав.
Тѣшится, пк Иі и д иархамн.
Тигли медведя до меду, та урвали уха —
тнглн медведя вбд меду, та урвали
фост. . •
Тягне воду на свое колесо.
и ''^0-Тяжко нонка за фост увинти.
Тяжко дѣти годовати, як камѣнь глодати.
Тяжко нести—жаль (шкода) покинути.
Тяжко іілнстн протки воды.
Тяжко сѣяти, коли иѣіцо орати,
1 Тяжко там украсти, де газда (господарь)
сам злодѣи.
Убери пень, буде подобенъ (хорошемъ).
Убернси жѣнко в кожух, бо тн буду бити.
У Вега всего много-
? Бога всемога.
3 босого и галѵзьв тягне,
♦
? б о го и у мало іцо бракуя
а з а х л а н и о-
м у кгього.
Л бравея в жуііан и мыслить же паи.
Л бравея в правду, ик Татарки в зброю.
Убравея, як чорт на утреню.
У вдовы хлѣб готовый , але не вгяком>
^?Л0Р&ОВЛ*''	Ъ*ф9
У норожки хлѣба трошки.
ѵУкяз. як нее на лаицѵхѵ.
У гсмоты йена що молоти. '
У гоетннѣ оетатнын починай ѣсти, а
первый переставай.
/б? *У доброй господинѣ нема нѣколн по
обѣдѣ.
У дѣда в торбѣ не поживится.
У дѣтей высоки пороги, а в роднчнн бо-
дай ще выжчіі були.
Уже горло засхло, куды що плело.
Уже не надоложнпп. уионаючм.
$ У же с ѣ м ь лѣт, нк п р а в д ы нѣт.
Ужинай Федьку, то хрѣп, то редьку.
Ужинай свѣта, іюкн служить лѣта.
У здрнпіь вовчу з в ѣ э ду.
Укажи му палець, а вон рум просить.
- *'• У кія два концѣ.
У людій дѣнок сѣмь, а доля всѣ.м, а н ме-
не одна, н таи негодна.
У л ѣ и и в о г о усе свято.
У мене того не купити.
У мер богатый, ходѣмо ховатн , умср ) бо-
г і и , шкода дороги.
$ Умерла детнна, тай кумство пропало. 'Ь >.
У мерлого з гробу не вер і ають.
Умын .кожух, а НО ІІОМОЧН.
Умѣй там влѣзти, та не мог перескочигм.
? мѣе ной с черного бѣло зробмтн,
-Умѣла варити, та не имѣла даватн.
? нас сегодня Луки — анѣ хлѣба, пнѣ
му кіі.
У нас така и р и и о к е д ѣ н к а, де парубок
там и дѣвка.
У нас У крамна — треба собѣ самому хлѣ-
ба у кроити,
У нашего свата всѣм одна хата.
$ У наиюи Катерины весѣлье и родины.
У него натура як у тура,
У него душа рогата — тяжко му скопати.
Упав в гаразд, як слннка в болото, 0*6°)—
як муха в сметану.
Упав в тѣсну дѣру.
Упав «сь жучку панони в ручку. (Калка).
Упав як мѣх з воза.
Упертый як Ру син.
Урвалась му нитка,
Уродивгя, оженнвсл — таи вмер.
? Уродила, та не облизала.
Уроднсн — вдамся, а нѣ, то сканарайся.
5 роки на сороки,
У снѣдка очи нк у дѣдька.
У сироты два роты, одни» ѣсть а другим
бреніе.
% - : 0 - У С к у II о г о завсѣды но обѣдѢ.
Усолоднвсн як червак \ хрѣнѣ. Ср
У г. т р а х а вслнкін очи.
Утопни снбй маяток в животѣ.
Лтѣкан перед вовком, а нігав на медведл,
7 Утѣк, не утѣк — а нобѣгтн вольно.
Утѣха, нк с пирожного мѣха.
Зтѣхи на годину, а бѣды до смерти.
3 цы м бал исты немана чнм сѣсти, а у
би сѣсти мема іцо ѣсти.
Ученый — не доученын, горше, нк
проста к.
2 (с > чеинвся реняком, тай держится.
Зчепнвсн нкгрѣх гола.
У нловон коровы молока ие впросншь.
Хата чужая, як сне кроха лихая.
Хату а жѣнку нее треба пок рыкати.
і’ Хвали меие роте — а нѣ, то тн роздсру.
Хвалится, нк Цыган своими дѣтьми.
Хвалить, якбы медом масткв.
Хвальба сорочки не дасть.
Хвцдькои ся нахвалить, а будкой сн нябудѵ.
-Хвати н шнлом патоки.
Хитро, мудро, не нелнкнм коштом.
Хитро, мудро — нк не дасн то тѣ выдру.
Хлопа кбрцъом не мѣряютъ.
Хлои бодай нановав — а силы не май.
5 Хлопецк волы гонитъ, а дѣвчина іце гн
ие вродить а его догонитъ.
Хлопецъ, як живое <рѣбло (ртуть),
Хлон только в продажи маь іце вольность.
Хлои як дуб.
Хлѣб, а вода бѣдного ѣда.
ІкЙ-Хліб а кода, нема голода.
Хлѣба не много, а и н до того.
Хлѣб в дорозѣ не затяжнть.
Хлѣб мая роги и ноги.
Хлѣб погорѣв — не журнся. не будешь
го ѣв.
5' Хлѣб снятый, дар божіи — карай нас
Во же ннм до вѣка.
Хлѣб ѣжь, а правду рѣжь.
Ходак ся находить, нѣжь ся чоббт зробнть.
Ходи дурню псрцю, ніаФрану тн причиню.
Ходи ІІетре до войта.
ІИ)!) Ходить, нк блудная вбвця.
Ходить, як овечка, а б)цкав, як бараи.
Ходить як но брптиах.
Ходить, як теля за коровою.
Хоре коли не вмре, то роспестнтся.
у Хоть без зуббн в о ндннм оку, лишь бы
геіи роь>.	с	> -
Хоть бы’еь був чистый як лѣд, я бѣлый
пк снѣг, то тя обмокли т ь вбд го-
лой до нбг.
Хоть бы’еь глядѣв по нсѣіі У край иѣ ,
добра не знаіідсшь.
Хоть бѣда, то гоц.
Хоть врѣжь, то не нотече.
? 30г -Хоть вывози цѣлый лѣс, то все буде одеи
б ѣ с.
Хоть голо, абы весело.
— 100 —
Хоть голый, та в пбдкязклх.
Хоть иду в гостику, то беру хлѣб в
торбину.
Хоть мы собѣ бриты, але нашн к Ніи снѣ
не сестры.
Т Хоть не красно, але платно.
Хоть вена іцо Ѣсти, абы коло кого сѣсти.
Хоть пе почетный, але іцвеный.
.'С'»/	Ссі/’іч	«г /сД —
Хоть не тенер, то н четвер.
Хоть раз, а гаразд.
^3/4? -Хоть гмерднть, коли смзк май.
Хоть ся псрсиолоче, то не утечс.
Хотѣнся перекрасти, тасночѣ ныштуркав.
с	/=’
*«₽^ Хоче бути гп»до\, а не нмѣ« консвн Фо-
ста зашілатн.
Хрестять люде, хоть ся іце не уродило.
5" Хромого пса лехко здогонитн.
Хго богато говорить, той мало творить.
Хто богато обѣцян, той рѣдко слова до-
три мао.
Хто богато пь«, сам себе побье.
Хто богато ѣсть и пье, той в розу и не
тые,	)
__	ч ѵ> ия.ксг	г<
3 35?/’ Хто борше нагішле, той борше змеле.
Хто бѣду ман. той богато лнаь, хто гарахд
и а е , той мало знав.
Х го бѣды не знай, май гн меие сиытав.
Хто в болото лѣзе, того іце й цбпхнугь.
Хго в болото лѣзе, гот <н іюкаляь.
< Х го в бѣдѣ, бѣду стерннть — а хто в га-
раздѣ , іііоб* нѣколн бѣды не ;міав.
- 101
Хто в бѣдѣ дан — два разы дан.
Хто в коршмѣ служить, тому в броварн
платятъ.
Хто в лѣтѣ ганнув, тот взимѣ голодук.
Хто вбд страху умер , тому б«днмамн
звонить.
53с?-Хто волохатыіі» буде богатый.
Хто н печи лига», другого ожогом досягая.
Хто в пѣрья порастая, нан на бѣдного
намятая.
Хто в ряду, муснть дати коляду.
Хто в свѣтѣ не буван, той чуда и днва
не вндив.
5 Хто высоко лѣта я, тот низко сѣдае.
Хто дав зубы, дасть и хлѣб до губы.
Хто дбае, тон ман.
Хто два зайцѣ гонять, жадно го не здого-
нмть.
Хто добро уйме, тон добро несе.
Хго дужчій, тон лѣпшій.
Хто дурневн выбачнть, маь сто днѣв «од-
ну сту .
Хто дурный уродился, тон и в Кіевѣ
розуму не купить.
2. Xто з Бого.м с тим Бог.
г? Хто здоров лѣкбв не потребуе.
Хто з разу выгран , тон на кбнцн не мая іцо
ставити.
Xто канін наварив, тот муснть н з-ѣетн.
Хто кого мнне, пай ногу вышніе.
Хто кому стрык, все м) дащо тык.
- 102 —
Хто коня купить, бере и уздечку.
-Хто колуе, той дома ночуя, а хто дуже
ііроетув, той н дорозѣ почув.
Хто люби ть ровно . жа.іѣн певне.
Хто любить свѣт, той любить правду»
Хто май богацьо, той бурчнть. а хто ма-
ло, той мовчмті».
Хто мая в торбѣ, той з-ѣсть и на горбѣ.
$ Хто мая выкруты, не подо в не кру ты.
Хто мая гроши, той все хорошій.
Хто мая пасѣку, той мая мѣд, хто мая
у/7;е.	дѣти, той мао смрбд., .	.
Л/7'с	і-	гъіс Сл уГС
Хто много мая , той прагне больше.
Хто и о в ч и т ь, сто нянчить.
Хто мовчнть, то лиха си лбу де.
Xто на сопѣнку дав. той буде на нѣй гран,
а хто не дав, не буде гран.
Хто на тебе каменгм, ты на него хлѣбом.
Хто на окронѣ снарнвся, и ня замну но-
ДУ ДУ«.
Хто на чужій обѣд ся спуская, той з голо-
ду нмсрая.
Г Хто не бере, тому лекше.
Хто не нажить, той не мая.
Xто не ныиьв до дна, той не зычнті.
добра.
Хто не бук нѣколи подданы м, той не
буде добрым наном.
Хто не зазнай зла , не нмѣя інановагн до-
бра.
23/(7 - Хто не мае зброн, май не йде в бои.
— 103 —
-Хто не глухая нбтцм, матери, нехай глу-
хая пес кои шкнры.
Хто не с.іухав тнта, той послухав нага.
Хто не стоить о грбшь, тон и шелюга не
варт.
Хто не умѣе молитися, нан нде на море
учитися.
Хто оре, сѣв — тон ся надѣе.
Хто нереберак, той перебери.
Хто першій, тон лѣпшій.
Хто пытайся, той не блудить.
Хто под ни и яму копае, сам в ню падай.
2- 5'0-Хто низко ходить, сам собѣ шкодить.
Хто ііоиоло ѣсть, той поколе робнть.
Хто по кладцѣ мудро ступая, гой ся в
болотѣ не купая.
Хто посмаруе, тон поѣде.
Хто потанан, тот ся бритвы хапая.
Хто припомнивъ , той си дои о пиная.
Хто протки Во г а,, то и Бог прогни икону.
Хто'пье, тому наливайте, хто не ні.н,
тому не давайте.
Хто рад обѣцин, 'гой не май охоты дати.
Хто рано потаи, тому Бог дан.
23/?0 Хто робнть, 'гой ся доробить. г
Хто сивый не мудрый, лишь старый.
Хто гклянын дух маъ, наіі на чужого к:ь
менем не кидая.
Хто служить з ласки, того мѣпюк нласкій.
Хто служить з ласки, тому милосердіъм
платятъ.
— 10'1
Т.Хго служить з ласки, тому гл*ае хрѣйом
хлѣб панскій,
/ Хго с псами лягая, той з блохами истая,
Хто с псами простая, навчіітсн брехати,
\ТО СПѢіПИТЬ, ТОЙ СмѢтИТЬ.	/г* *
Хто стайся вивцею, того вовк з-Ѣсть.
мС.
А то стався медом, того мухи з-ѣдятъ.
. ;***
Хтось ся квасу наѣв, а мене оскома напала.
Хто сѣя но Покровѣ, не мая іцо дати
коровѣ.
Хто ся з отрубами змѣшая , того свннѣ
з - ѣднть.
Хто ся лѣчить, того бѣда цвѣчіпь.
>' Хго ся сам хвалить, той злых сусѣд мая.
Хто тгрпем, той сііасен.
Хто трнмая н зимѣ пььцуха, той мая в лѣсѣ
пастѵха.
Хто три роки служи н у и а но в, а три у
гКндоц: того бы лини. повѣсити.
Хто умѣя брехати, той имѣя и красти.
Хто }мер, той в ямѣ, а хто жіе, той з нами.
Хто хлѣб носить , той ѣсти не просить
Хто ходить по ночи, шукая буковой помочи.
Хто хоче збератн, муснть добре засѣяти.
Хто хоче пытлюватм, муеить зачекатн. а
хто нараз буде зараз.
Г Хто хоче пса ударити , тон кія знайде.
Хю хоче св ѣдкой бути, треба хрестик
лызиутн.
Хго хоче іцо справити, треба св забавити.
— 105 -
Хто часто н до розѣ, був под возом и на
нолѣ»
Хто чисто <7/лгл6//б<7 мае, той спокойно
спати лѣгав.
-Хто чого шукав , той знайде.
Хтѣвпін гаразд идти, треба ухом землѣ
прійматн.
Худа худоба свого хонаня.
Худый нее не скалится, нно сытый.
ц
Церина сорить, а людс руки грѣють.
Г Церкву обднрае, а звбяциціо нобниав.
Церину покрнв, а зибнннцю обдер.
М'НОШИ и покора не маь мѣсцн У панского
двора.
Цы КІІДІІІИЬ, цы не ВИДИШЬ, ТО МОІНІН.
Цы в камѣнь головою, цы камеием в голову.
5)430-Цм нее тоте* цереіі кати-, іцо ни водѣ
’ - іілнке-? —
Цыган и еже диска хлѣбами а голоду
вмер— старого не стало, а нового не
дбждав.
„Цыгане! якой ты вѣры?” — „Лкои хо-
чешь.’’ —
Цыганена кобыла день бѣжитъ., а три
дни лежить.
Цы опнханын паноиьку ячмѣнь ? .. (Казкл).
У Цы ітье, цы не ивъ, то все -пяный.
— 10ІІ —
Цы <*я врячнно, цы не врачнмо, нехай гя
хоть и о б а ч и м о.
Цыть Ивасю! панбв не иерсглуханпіь.
Ц> Р а ха ногани.м очем.
Цу р дурня, та масла грудка.
" ц у р тобѣ, та и е к. —
Чагой н межи кроиніюю роете кѣн.іо (лилія).
Часта крапли доіцу и камѣнь подѣравить»
»
Чекай ряду, достанешь коляду,
Через бабнніп телята, не можь и горбд
іюдішитінті. (Кайка).
Через вороги тяжко до пекла дбгтатнгм.
Через сняты* до Бога, черна лодій до
цѣсарм.
Черна сндженье не мбг запопястн к лежаіш.
Чеіпн дѣдька к рѣдка, нех йде до дѣдькл.
Чеши дѣдька з рѣдка . бо теплый.
^50' Чі« веремньв, того и погода,
Чій хлѣб ѣсн, того пѣсню гпѣнай.
ЧІя дуніа часннк) не ѣла, не буде і мердѣла.
Чія згуба, того грѣху ковна губа.
„Чія справа ?” — „Вбтона.” — „Хто ю су*
дмн ?” — „Вот.”
5 Чія хата, того правда.
Чія шкода, того и грѣх.
-‘Інгае, як ьанігна-доіц.
'Іи купити, «іи не купити, а могорычу треба
гн напити.

< с*
>	/і/*' •** А Г	/7! V 1^с€ /’<Г*• /гіі''. _
— 107 —
Чнм бмк нанык, тым и реве.
^И^°-Чнм горіцнк накнпѣв, тым к гмердѣтн буде.
Чнм дальше н лѣс, тым больше дров.
Чнм не наѣснсн , тым си не налижешь,
Чн може сова и «онце дивнтнсн ?
Чнм пес старый, тым хвост твердый,
$-Чнмѵ.н мудрый встыдае, тым ся дурный
величай.
Чнм хата богата, тым рада.
, Чнм хата мая, тым гостя пріймав. ,
'*	1 Г- & .	. А * »'г . ’ /СЛ г*"	‘ ' Г ’
Чого бы слѣначиіце хотѣв , кобы плот
видѣ и ? —
Чого жалуешь козѣ лѣса? . . пай ѣсть.
^/<7^-Чого надто, то (выбачте) н безроги не
хотять.
Чого не куннтн, того и не жаловати.
Чого очи не вндять, того серцю не жаль.
Чого лапы наварить, тым ся подданіи по-
парятъ.
„Чего слѣнын нлаче?” — ,.Бо стежки не
бамсЛ
Чого си Иіпігь не научить, того и Иван не
буде имѣти.
Чоловѣк гордѣв, коли му ся добре дѣн.
Чолонѣк за батбг, а жѣнка за ннрбг.
Чоловѣк мыслить, а Бог рядить.
Чоловѣк на свѣтѣ, як банька на водѣ.
Ко «Чоловѣк не апгел, абы не согрѣшнв, а не
чорт, абы не покутовав.
Чоловѣк не дастся, лише раз з роауму зве-
сти.

- 108 —
Чолонѣк не е собѣ ворогом.
Чоловѣк стрѣляй, а Ббг кулѣ носить.
Чолонѣк, як муха; нынѣ жів, а завтра гніе.
5 „Чому чорт мудрый?’’ — „Бо старый.”—
Черна корона, а бѣле молоко да«.
Чорио пьо.
Чорт -все- чертой будег —
Чорте ! де идешь ?’* — „Болото палити.” —
„Не буде горѣти.” — „Добро менѣ па-
кость зробнтн.”
-Чорте! на грушъ, тилько мене не норушь.
Чорт не плаче, коли чернецъ скаче.
Чорт не спить, але людін зводить, •
Чорт но титулѣ, коли нема ннчого в шка-
у /гулѣ, ''ѵ • г
"" Ш ( * г/., г Т.г1/? > , ѵ/ /	/> у Г с .
Четыре скѣчок спалила, закнм Грнци умы-
ла, а пятый каганецъ, такОй Грицко
поганецъ.
$ Чун що звонили , а не знай в котрій церквѣ
Чу« муха де струи.	г «и*» > .г .
Чужа кошара не наплодить онець.
Чужа хата икспек роха (мачеха).
Чуже красне — свое иайкрасче.
- Чуже мнле, свое наймнлѣйше—-чужесня-
той, с в о н ііренансвитѣйіие.
Чужій кожух не грѣа.
Чужій хлѣб наіісмачнѣншій.
•/'	Г 7 г- у ѵѴ/’ ” .4 < ,	г > с	і с. ' / '
Чужим волом не доробнінься.
Чужими руками добре гада ловнтн.
5 Чужими руками тилько огонь браги.
Чужнх бо гбк шукаб» а гвоих дома мак.
— 109 —
Чу-жи руки дехгпц та не ііожнтемнн.
Чуй не чу и —бачі» не бань — а мовчіі.І?
ЧухаІіев в<м-з но-іом^ вонь-е-кеньом а евина
(ныб.) о тын, ноли нема с дни.
III
>/б -Шшіуіі горы, мосты, будуть цѣли кости.
Шафрану не перетрешь , а жѣикн ие пе-
репрешь.
ІПвець знай свон шевство, а у кравецтво
не мѣшайся. ' . ' * ' "• *’ г "
Шнець не куііець, а коза не тонар.
Шіиідкін, нк медвѣдь за нерепелнцямн.
Г Шенцѣ-венцѣ — а чорт в кншеицѣ.
Ші«, море — ннткам горе.
Щі« соббтным штыхом на недѣльный торг.
Шнбаьсн, ик чорт но пеклѣ.
Шило в мѣпік\ не мантіи.
%52Ѵ - Шайру з иегочгдер.-
Шкода псу бѣиого хлѣба, бо го не з*ѣсть,
лнше нокалне. а,.
Шкода учить розуму. Ьт > Лѵ*
Шкода ходу до ноганого роду.
Школа гола — о де скстн, а мема іцо
Ѣсти., ’’
Ш л я \ т и ч ь с переварено!! сырнаткн,
шабелька на лычку, перевеслом мод-
перезаный.
Шукай вѣтра у ноли.
Шулька двох годуе.
— Ш —
Шуми до кумы.
Шуи іцо не можнл , а кнпгемя порожня.
щ.
2,736 - Щаглнва година, коли загнить вечеру де-
тнна.
Щастья му з рук вылетѣло, як птица нз
сѣти.
ІЦястье на колѣнѣ не ломится.
Щастьо розум нодбераи, а неіцастьъ назад
вертло.
Щасть», як трясть», кого схоче, то нападе.
5. Що бабнме, то все не та не, як людськв.
ІЦо Ббг дасть, то не напасть.
Що було н не було, всьо ся перебуло,
Щобы’м буи вѣіцнм, тобы’м бѣды не зная.
Щобы то $ув за нівець, жебы кождому на
одннм копытѣ робки? . .
25 Щобы чоловѣк знав , іцо не зна«, тобы и
май, іцо не нан. .
Щобы я могліісл до тебе інннльков при-
шпнлнтіі.
Що вольно гі а н о в и , то не вольно Иванонм.
Що вбн загадай, тобы н на воловій шкирѣ
не епнсав.
Що в серцн, то и на яяыцѣ.
Що вѣк, то нншін свѣт.
Що вѣсь, то нншал пѣснь.
Що голова, то не хнбгт,
Що голова, то розум,
ІЦо громада скажемте и пан не поможе.
ІЦо громадцѣ, то й бабцѣ.
ІЦо два, то не «дни.
ІЦо день, то добрмдень.
ІЦо дурному ПО ро»)МІ»? . .
,.ІЦо дурный робнть?” — „Воду мѣряв.”
„ІЦо дурный робнть IIлюв, та хашшЛ
5 1Цо а головы, то н а мысли.
ІЦо знан, то сказав.
ІЦо конь, то (выб.) не евннн. шерсть не
така и нога тонка.
Що кому мило, хочьбы и половина зо-
гнило.
^Убо-ІЦо коршма то стой, іцо корчь то бл • н ,
крѣлисл, а далѣй ступай,
ІЦо край,,то іппііііі обычай.
ІЦо краснѣйте, то смачнѣнше, іцо староь,
то гндное.	і
„ Що курцѣ снится — „Просо.” — „А іцо
дѣвцѣ ?” — „Молодецъ. ”. — /7 і і
ІЦо лехко прінде, то лехко подо.
3 ІЦо мав высѣтя, то не утоне.
ІЦо малый пан влѣпить, то й великій не
водойме,
ІЦо менѣ по хлѣбѣ? коли зуббв нема.
ІЦо минуло, то сн забуло.
ІЦо молодіпс, то солодше, шо старой,
то твердое.
25^0 ІЦо мѣра, то вѣра.
ІЦо на мысли, то й на языцѣ.
ІЦо на свонм смѣткю, то не зітінг.
— 112 —
Що не-ѵ іютрѣбне, то и к горнець не
класти.
Що не свербнть, то не кортнть.
г Що не складно, то не ладно.
Що нынѣ менѣ, то япвтря тобѣ.
ІЦо платить, с тым на торг учащаютъ.
Що правда, то не грѣх.
„Що робитн з бѣды?” — „Тра і* голову
заходити.”—	,	....
-5,Що старше вод р оз у м у ?” — „Увага.”—
Що свѣта, то н міра.
Що там чуватн коло вашокхаты? бык цы
ирнвык, телнця цы веселится?
Що тверезому на умѣ, то пнлому на и-
зыцѣ.
„Що то нолѣтыка?” — „Нещн ростъ.” —
„А шпекулнцін що ? . . — »Цьг>
ганьетво.” —
5 „Що у нас чуватн?” — „Гаразд нз бѣдою.”
Що увисне, то не утоне.
Що упало, то пропало.
Що хатка, то нмчя гадка.
Що черноне, то красно; іцо солодке, то
добре.
ъ.
ІэВ бы кот рыбу, а в коду не хоче.
Г>дь кобыла, хоть «сь три дин не ѣла.
•|»жь гбрко, кнсело, солоно— умрешь, а
не згнівшь.
— 113 —
Ѣли» коза лозу, коли сѣна нема.
Ѣли. іірѣснлкн, закнм будутъ кііслякн.
у ѣжьте боріц, капусту, бо инроги
не - суть»
Ѣжь, іцо даюті., а роби, іцо мажуть.
Ѣсти, ннтн було, а ирнііуки не було.
Ѣхала Хнма з брусалнма, вбзок скрегоче .
Хина си регоче.
я.
’	..	*	\ а€
Я го кладу на полнцю, а пои паде иа ла-
вицю.
Я забуля, що я хора — як танцюй, так
танцюм.
Яако (я) кончить, а все зиав.
Языком клепай, и руки при собѣ тримай.
I к, Г ;«.<'	>.ѵ г х	г л-- у <7 г-	-	’ • • А-в /> « •
Яка бѣда уродилась , така нзгиііе* * 4 ь
Яка нѣра, така а оьѣря»
у Яка голова, така н нона.
Яка грушка, така н юшка.
Яка исповѣдь, таке розгрѣшенье.
Яка кроква, така й лата, яка робота, ти-
ка заплата.
Яка мама, така сама.
Яка пеня, така н доня.
Яка плата, така подяка.
Яка предка, така нитка.
Яка пряжа, таке й полотно.
Яка и?га, така іі смуга.
г Яка пшеинця, така паляннцл.
Яка така пѣсенька лутша, нѣжь сварка,
Як Ббг несхоче, то хочь бы’сь десять
голон май, нѣмого не пробить.
Як буде доля, то буде и льолш
Як будешь напои, то нее будешь брац даро.м.
$620-Як було з ранку, так и до останку
—Якбы
о
г
втя к.
го на гто копій всадив.
Якбы го окроном спарнв.
Якбы з Богом говорнв.х,, Ѣ і І'1
и 5* Якбы о голову йшло.
Якбы снятіи дбм перелетѣли,
л
, а як мнне бѣда,
Як в жнтѣ куколь, то хлѣбовн покой, а як
звонець, то му конецъ.
^30-Ях в пекло кішун, так загинув.
г*А?****<>
/ Як г уляв, так гулнв; иѣ'нобот, нѣ холлн.
Як дерево зотнуть, кождый зрѣскн зберае.
Як добра година, то знандетсн родина, а
в алій годинѣ мѣчог’ но родинѣ.
Як дуды настроить, так дуды играютъ.
Яка дерево, такій клнн, якій батьк о та-
кій сын»
Яке житье, така н смерть.
Яко корѣньк, така й насѣпьа.
Якб поѣхало, такъ повернуло.
Як есть, то шелесть , а нк скупо, терпи
гѵбо,
’	лъг' к Г.	Г'	г. * -Г;	1
Якк твое царство, така н твои сила.
— 115 —
Л кс ч а ст о в а и ь с , тако дякованъе.
Яке ѣхало, таке н здыба.іо.
Як жито в оборовѣ, то надѣл в Бозѣ.
Як заграють, так таііцюй.
Як звав, так анав, абы іцо дав.
Якій батько, такій сын, выкрали з дѣжки
сыр.
Якій дудок, такій чубок.
Якій дѣдъко печеный, такій н вареный.
Якій дѣдько с Хнмка , така «го жѣнка.
Якій конь, така и кульбака.
ЯкІй ме.іннк, такій м.іын, якій отець,
такій сын. 1 6 35.
Якій пан, такій край.
Якій пастух, така н череда.
Якій пес на утрени, такій и на службѣ.
Якій „помагайбог”, такій ,.6одайздороііЛ—
Якій розум, така и бесѣда.
Якій іцепь, така яблонь.
Якій, такій уряд лутшій. нѣжь проста
служба.
Яки сани, таки сами.
Як коржа, так коржа: як спечено, так
дано.
Як мбг, так допоибг.	,
Як М у р и и нѣколн бѣлыя, так дурныя
розумныя не буде.
Як мы людям, так люде иам,
Як мы о людьох, так люде о нас, го-
ворить.
6
. — 116 —
Як мысль , так мысль — таки буде И е р е-
м ы ш л ь *),
Як наішвся, то до нмрннцѣ задом обер-
ну вс я.
Як не буде Ивана, то ие буде папа.
Як не даси с прозъ бы, то даси с ирипукн;
а чего прозьба не докаже, то дока-
жутъ буки. / ’* > ♦
Як не ирінме Бог грѣха за жарт, то буде
шелесту богато.
Як не прбдрешь очи, то прбдрешь [мо-
шонку.
Як не свои ходить.
Як огню етережеси.
Много ’сь пива наварна, такое н ній.
Як пес робнть, так пес в чоботьох хо-
дить.
Як подо душа по руках, то сн чортовн
достало.
Як лос ѣ н в, так зійшдо.
Як лріншло, так са розіЙшло.
Як нье, то непролнвав, як бье, то добро
влучан.
Як рыбу в сак иолокнн.
♦у Не ре мы шла, стяродаммый ічірод над Самом,
модно», столица кмлжеотаэ ТІерѵммского— нынѣ об- *
мі'ДояоН мѣсто, ііребммиміг. русый» га Еіікскопм. (Н
туткн КНМГОМСЧМТМ Сдмвѵиѵмѵ ' русыыш и ор<*ч.у...
Клж)т». люде, «цп якійеь цлрк стрпмкіии сеи гср<»д,
яідумамсл, як го каымітк? . . . Аж>. чодовѣх ххінѵь
нристуііііміііи к мему , ежами» ІІх ммслл и мроч..,
и модсм гѵрѵд мшма'і ІІ е р ѵ м в< ш д см. (?)
И р. II зд
— 117 -
Як свѣт ііастав, то рак не свистав.
„Як собѣ поживаете?” — „От! часом с
квасом, порою водою.”
Як собѣ постелишь, так ся выспишь.
Як спить, то не ѣсть, як ѣсть, то не
дрѣмае.
Як с платка вывниѵв.
гЯк ся зпешь?”—-„Михайло.” — „А робн-
тн хочешь?” — „Нехайно.” — „А бор-
щу?” — „Не хочу.”— „А пирога?” —
„Хоть бы іі два,”
Як св зійде Стрый н Ломець (рѣки),
то буде свѣту конець.
„Як ся маете?” — „По серединѣ, як вчора
так нынѣ.”
Як ся набуло, так ся мзбуло.
Як ся пріобрѣло, так ся нз-ѣло,
Як ся убрав, так го урачилп.
Як ся чоловѣк гаразд мая, то и сусѣд
бував.
Як-так, абы за мон стало.
Як ты си тѣшишь, вороги ся смутить; як
ТЫ ся смутишь, вороги си тѣшать.
Як тя видятъ, так тл пишутъ.
Як унре детниа, то мала щербина, а як
тато, або мама, то велика яма.
Як у мѣь, так иѣ к.
Як хорошій, не жаль грошін, ик поганый,
копну ногами.
Як хто дбав, так и мао.
Як хто хоче, так по своей мамѣ плаче.
- 118 —
Л/7 Як чоловѣк жѣнки не бь« , то « нен у-
гроба роете.
Як чорт н о'іерет улѣзе, то н котру гхоче
дудку гряв.
Як?—я не днк, десять раз гоноритн, л
скажу раз, але г а раз д.
Як я ся гаразд май, кожныя мене добре
знай — а ик стаи убогій, не при-
ходятъ гостѣ в мон пороги.
Я о цыбулѣ— а вбн о чаеннку.
Ярь (весна) нашь отець н маги, хто не
посѣе, не буде зберати.
% УЯ Татарина зловив, а вой мене не пу-
стив; (або в прнкаацѣ так): „Тату! я
злови и Татарина.” —„То веди го
сюда.” — „Не ведется бо.” — „То дер-
жи го.” — „Не держится бо.” — „'Го
пусти го.” — „Не пускаеся бо.” —
3 А Г А Д Іі И.
-----асіііікяітптп іп^етііпт рг<и!поі , еі Ш-
Іегаіши сііат ай кінрогічп іаріпііі ехргмяіо-
пиш ѵіѵ&сііаіе еі сопѵепіепиа.

е'"А
I.	ІІІтырн тыки, дна натыки, семый за-
ма ха імо.
2-	За лѣгом, за пралѣсои суха дзяка
(собака) бреніе.
3.	Б б.і ь ш е нбд коня, менше вбд спинѣ.
4,	Бери — к в и ч и т ь , клади •— кончить,
*
ЛИШИ - МОІРІМТЬ.
5.	Четыре брити все бѣжуть, а нѣкды
негодни здогоннтнея.
6.	Виса нненть, хода ходить; вига впа-
ла , хода взяла.
7.	Ч о р и е и ькк, маленькь , іцо нанболь-
шу колоду рушить, (або)
Менше вод нчолы, а нанбб.іьніу ко-
лоду переверпе.
8.	На подѣ ночовав, як унав, нѣхто ко-
сте и не збнрав (лизав).
9.	К р н п е и к к о 6 , маленькое, все поле
счепурляк,
— 120
10	Лѣсом нде, не трѣсне •— водою йде,
не нлюене.
11.	За лѣсами, за горами золога дѣжа
кнгне.
12.	За лѣсом, за ира.іѣсом бѣлія х у < г а
ВЫСЯТЬ,
13»	Одно просить: свитая Боже. дрме
просить : с « е р к а и Боже , трете
«овить: менѣ все одно нк в день,
так н ночи.
1	г4. III у н а р о в а сестра, шу варом шила,
сѣнь сот сорочок на собѣ несла.
15.	НѢуі ся отецъ уродить, н;ке сын но
свѣтѣ ходить.
Къ Бѣло як мука — не мука, хнбст маь
як мышь — не мышь.
17.	III и л о -вило, мотовило , но под небо
ходило, но нѣмецки говорило, по
т> рецкн зало д и л о.
18.	Иде чоловѣк у лѢс — дн ннтся н се-
ло: иде чоловѣк до села — днвіітгм
в лѣс.
19.	1П и л о - н в .го потопило . по нбд небе-
са гн вяло: в лѣтѣ гпѣваь. на зи-
му нас и о к и д а «.
20.	Боа без ко лѣс, дорога без нѢгку ,
батбг без трж*ку’
21.	Снный вол выпив воды понный дбл.
22.	(’кчнда скаче: рында рыь;.
23-	1І с р в о и ы н кор'кнь , в н и н ы й снлк —
земля го зродпла. чому так?
- 121
2*4. Маленько , к р у г л е и ь ь* в на «голѣ не
бу пало, а весь мір з г о д о в а л о.
25.	Донга Гася Iлага) н р о с'т я г л а г я ,
кобы нетала тобы неба достала,
26.	На ссред села зарѣзано вола: і: кож-
д і й хатцѣ но бокатцѣ.
27.	За лѣгом , за цралѣсом бочка крови
мокко: в нанбѣдгіѣйніій хатѣ му-
гнть ю матн.
28.	Иду — не берегом. кипу —не дере-
вомъ 1|><у —-НС куры*., СКубу — НС
іі крьк.
29	Виса ніігпті., хода ходить, Гюга про-
сить, іцо бы вига впала.
30.	I» е з рук, без нбз (нбг), на под вылѣз.
31. Но нбд копѣ лягая, до сусѣды бѣ-
гая. (ибо)
В стай ни <н ко.хало, на ру ках сѣва ли
— хто 6\де знати буде добре калачи.
32. Стоить при дорозѣ на одиій позѣ;
головка мала , а в нѣй т і, м а.
33.	Стоить дерево серед гола, а в кои;-
дін хач цѣ но г н л и ч ц ѣ.
3*4. Стоить д\ б -— на д) бѣ лвннна . на липѣ
конопля, на коноплѣ глнна, на
глинѣ капуста, а в кануггі; гінпін.
35 Н л а х т а - г а р а х т а ново поле збѣгас.
(ибо)
ДВравс радію вгг поле вкрыло, |>ог а
просило, піоб' га зазеленѣло.
122 —
36.	Стоить д у б , а в дл бѣ д в а и а д ц я т ь
гнлнк, в кождій гнлѣ по штыри
гнѣздѣ, в кождіім гнѣздѣ по сѣть
птах,
37.	Бѣлое поле, гусь на нем оре, ч о р-
н е насѣйьк, мудрый го сѣ«.
38-	'I о т ы р е идутъ, дванадцлть несутъ,
де платити треба: е д е и ен каже.
39.	ІЦо роете без корѣня ?
40,	ІЦо цвнте без цвѣту?-
41-	Що бѣжитъ без повода?
42-	Питалася ш в и д к а свѣрка; чн г. хан-
ко дома,
43.	Б у нас такій ба рви, іцо у него го-
рой ран.
44.	6 у нас такій конь, іцо под себе-ме«
че гной.
45.	Отецъ лежитъ в повитью, а сын пб-
ШОВ но свѣту.
46.	Конецъ села забито вола, до ко <к дои
хнжкн тягнутся кишки,
г
47.	К о р о в а с и в а горы нозбнвала , при-
шла домой , тай зарычала.
48.	Сѣмь миль мосту, а за тым могтом
цвѣт, радув му с;і весь свѣт.
49.	По земли бѣгаь, под лавов лѣган.
50. В лѣсѣ росло, на полю гя пасло,
на г р а д ц ѣ схло , на <‘ т о л ѣ г я
трясло.
51.	Чорие нк крук, бѣло нк гнѣг, нро-
ете нк стрѣла, крпве як коса.
52.	Меже дкома горами, бьются бараны
з о л о ты м и рогами.
53.	Мбіі брат Кундрат, на горах, на ко-
да* , на ж е л ѣ зѣ, на т е л ѣ з ѣ, на
р а ч а ч і и иозѣ.
54.	Иде — д Ѣ д бабу за руку неде.
55.	В лѣсѣ росло, лнсток имѣло, теперь
носить д у шу и тѣ л о.
56.	Ч о т ы р е братя стрѣляют до ед н о г о
пня, а не могут ныстрѣлнтн.
57-	6 у нас б у ч о к, а на бучку я в ор е ц ь,
на явбрцн к о и о и к а , на конопцѣ
глинка, а на глинцѣ м л а ч к а, а
• »
в нѣй х яоста ч ка.
58.	Д в а и ц я т ь красных, тридцать
сильны*, п я т ь д е с м т мудрых, а
сто дурных.
59.	Суть то росох и, на росохах на до-
беці», на кадовбцн драбннка, на
драбпнці* горка, а на горцѣ жер-
дь е ; но тГім жердю дики ит а ш к и
лѣтают, але крылець не мают.
60.	Стонт при дорозѣ, розложнв обѣ
нозѣ — пріншов хлоп, меже ноги
льоп: ІЦастндан Воже.
— 124 —
|. Товарная.
- 2. Терли ця.
3.	Кульбака.
4.	Ланцюх.
5.	Колеса»
6.	Яблуко — порося»
7.	Блоха.
8.	Горнець.
9.	Серп.
10.	Мѣсяцъ.
11.	Сонце. Я, ЪЗ.
12.	Зубы.
13.	Винна—дверѣ —
пѣчь.
14.	Рыба.
15.	Дым, 15,30
16.	Рѣпа.
17.	Канн.
18.	Сокнра.
19.	Ластовка.
ЙО. Чонен.
21.	Мороз.
22-	Ворона — сними.
23.	Ягода.
24.	Перси женскій,
25.	Дорога.
26.	Кнрннця.
27.	Корщ квашеный.
28.	Рыболовля.
29.	Кбт — сало.
30.	Дым. Г,
31.	Сито. 3/, 54
32.	Маковка.
33.	Сонце. й <
34.	Стбл накрытіи—
в мысцѣ капуста.
35.	Борона.
36.	Рбк.
37.	Письмо.
38.	Вбз. *
г<
39.	Камѣиь.
40.	Напороть.
41.	Вода.
42.	Мышь — кбт.
43-	Ковбнця. .—, //
44	Жорна.
45-	Дым. /Д,
46.	Рѣка.
47.	Коса.
48.	Велнкдень.
49-	Мѣтла,
50.	Сито. У*
51.	Сорока.
52.	Звоны,
53.	Млнн.
54.	Дверѣ.
55.	Колыска.
56.	Норовя»»? цыцки.
57.	Стбл накрытый
зо страною.
58.	Лѣта чоловіічн*
59-	Тѣло чолокѣче.
60.	Плуг.