/
Автор: Корибут Ю.
Теги: стиль видавництво українське слово переклади свідоцтва світоглял первотвори
Год: 1946
Текст
...
."
L \1
\А
. . .
. . .
.
.
. І
'-
...............
=
"'
r
. ,
.0....:.: :.....::::.
,
ХОРС 1
r І
11 .. I1 Н. 1) ІН d
11 І,. .'.<111. uНИ"
l'идо ь О( l'IК4
( 11 Ia ІІ" (
І ІЬ (1) IJU
IOltlll К. ,. 1I
І Jpll. КО\.!'І
І І) ІН'Щ 1111) І\еl Ш'I.1
І. 0111І 11...
11 " '. .. 11 .h И
1>1») ( (1'1) \ ... І НІІ
1
f 111І. 1 :Ж..1Jt
( 1)...11.... I'ko 11"11) І" ..І n
tl»pi 'НН _ І І (І І) 11І1 L І
І І'. 1111І
" І r І' іІІ IM,'J'"
I _І І 111\ н.1t
hJlJJII Ulel),""
111-'11 K 1I11
]
І І
IIt 1111І ,., .ІІ."
11), ІІІ. ІЧ\ к
"1
т
1"
11
І J
1-1..
Цариця Ho
фрет ете. Різь
ба ХІУ стор.
ДО н, е.
ueen NOI'fret
ete
.
.. '
.
.:;.
t......
"
і":.
. . ' ..
:ti
).... .
":
:(..
,...
,/'
\ t
',. .
,0.,
. '!.!
t .. ;t'
4 "
..
.
.. .t J
А4
" '..,-
.. "
.':',
i '"
..' . ;\:" ;. ,
\. 0 '!' ' ;;
.'1;, ...
. ......
, . у .:
.....
.0."
....'"
.' '\ i'
j ..,.
..' <. .
i'
..
Il " '.
-('"' .
.r
..
"',' '
?-
f..
""..
.....
t"
...
:.. .. ""..
. '. "', ....,.
.: .-.' f
.
.
. \--". <)O .
.,..,) .;
.... (.......
.. '0
. "
>
.......
"'::
.... .
.... , ' '*
\" .
"'\
..
..
'" .0
...
..
:-
r ·
.1
. 't' ....
)
...
.. .
. " t '
,.t,..
..' .:Jtc
.. І,
"
"1'''_
".
-. )
.,.
....
.
...
.
"' \o
"
'
...
...'
.......
. ,
,
,.а
.
'
.,,"
. .
.
.
__ t
....
.
. :а,'\
.
"
4: ' ""
. ,
...
'"
.
...
. t
:'"
7 .
t" .
...
'0
".
:. : "
_ / "'.
і,.;' ,"
.:\ .; :..
4
... .
.. w.' ,. '.,
.
#
. . : .
. . -
'4,
. !1
<'
<.,
+I
t,
:I}
.f i \»;
<', , f .
\' " : JjИfl.> ·
"'4
. ......:С
3
.
'. _ f
,."і"
';: '
.
, '.
,, ; ,I .
Василь Ilеребийніс: шкіц до Olle
рети М. Л.dсенка "Чорноморці"
V asy І Perebyynis: а design for М. Ly
senko's operetta ,.Cossacs of thE' Black Sea'i
ti; i
.... . .
: '
:. -! . .
';1:'
....
. -
....
І
...
. ",.
."" .
".
.
. .:
..
.
'. '\.,
.і
" ..
. . .
; i ; i r
.
,... ,-:f.>...,
'
..<
.. :
"'"
.'. ,
. .....
."\і
Марія Дені у фі.1ьмі lарсс.1Я .?II)'Ep
)Ь6 "Boreldtl ,-
Мапа Denis Їп the film Ьу Marse!
'}НетЬіет ..Boheme"
.:,
:
"". ...: ..,
'1(,...... .".
."( ....
"
:.:,
: ".. .
. x
()
:. 1':.
> '..
.,
.
"
11
11
'І
'
.. ..
'
,.
..,,, ..
,,
"t
"Х'
''4«
'"
.
"'"
'f. ;.
" t
f.'\' .
.. )....
f"'It
, ".
...
....
t' "
у лас Сакчук, автор pOMaвlB ,.Волииь '", "1'
ри roBOP!!!b", "Кулак", "Марія'" roлова
лїння МУРу ,
Ulas Samd1uk, the author оІ the novela:
..Volhynia", "ТЬе Mountains Speak", "Тhe Ku1ak'..
.,Мaria'.
х
o
р
с
кр АСНЕ ПИСЬМЕНСТВО
ТА МИСТЕЦТВА
к н 0 R 5
ТНЕ UKRAINIAN MAGA-
ZINE 0' LITERATURE
AND ARTS
COLLECTION І
к н 0 R 5 5
LA REVUE UKRAINIENNE
ОЕ LA LITTERATURE
ЕТ DES ARTS
RECUEIL І
с н 0 R 5
ОІЕ UKRAINI5CHE ZEIT-
SCHRIFT FUR 5 С Н 0 N Е
LITERATUR UND К U N 5 Т
НЕ'У І
ВИДАВНИЦТВО «УКРАУНСЬКЕ СЛОВО»
j-I\ 0 В Т Е Н Ь 1 В 4 6
ВКРАlно СПРАrЛА,
ясноrо ХОРСА КВІТЕ ЗОЛОТИЙ,
ДО сонця ОБЕРТАвm ЧОЛО СМАrЛЕ
І СТЕЖИШ пильно стд йоrо тривКИЙt
Юрій Клев
ТЬе motto о! KHORS іs taken ODt о! . роеш Ьу Yuriy Кlеп, іn "'biC
аЬе tJkraine. Ihe ehild о! 100 Khors, і! belng eompared with the 10ПО О "
er that always (аее! the 5Un,
Le D10t d'odre du ..KHORSS": un frallDent du роеше du po te YoutiY
К1еп, ОіІ I't'kraine, enfant du Khorss. e!t eOlDpar'e lt. une neur de h6:іап thf ,
. 'ее lа (аее 10urnEe verl lе solеіl,
Оа! МоНо ІВ CHORS ist еіпет Gedieht уоп Jarij 11еп епшom anе ";
..,.rin die Ukraine. da! Itіnd des Gottes Cborl. ІВіа der іісЬ i_мer cte
.., ппе zuwendenden SonnenblulDe \'erllieben wird,
з компаеом
With а comp8ss А vec 18 boussoIe Mit Kompass
Серед сзмук!в, серед ЗJ1ив,
Екстрактами Moryтнix формул,
.Він неустанний хемік слів
ПлЯН)"С витривалу форму,
€Bl'ea М8п8ВЮК
з компасом через моря й дебрі.
На короткотривалому пристановищі відбуваеться ЗRа
йомство HOBOro читача з новою кииroю. Суворі їхні взаемиі
вимоrи, висловлені мовою мовчання, Хто праrне піднести
в рокоті й свисті всесвітніх струсів мистецьку KoporBY, той
свідомо приroтувався щохвилини перетяти собі, як настане
така конечність, шляхи до заrа.пьноro спо чуття , Цей бо ми-
стецьКИЙ часопис задумано насамперед як часопис при H
Ц ипо вий.
Ще й дрyrий тут Barap, Вже roдi злічити суддів, що
і пробували втриматись в осереДКУ крyroбirу ЖИ'М'я
І мистецтво мистецтво ЖИ'М'я, пробували розв' язати IDf-
іТання йоro квадратури. Відвічний спір форми й змісту,
зловжиття то ТИМ, то ТИМ, У наші дні чути подекуди заклик
повернутись від романтизму до реалізму при розумiннt
першоro ІІК повітряноro замку, дpyroro як харкотиння
життя,
Чи справді така тяжка суть мистецтва? Міцні преДКJ1l
сучасноro людства жили мистецтвом яскраво й б зпосеред
! ИЬО, як солодколюбець добрRЧИМ ВИНОМ, З компасом, через
хащі суспіJIЬноrо самоrшyтавня, випpaDlІОСЯ відшукувати
новозарослу стежку.
Не з усіма СУДДlІМи по дорозі. Во.ліемо поставити IDf..
таиня прозоріше: до чоro щире мистецтво ставиться вороже?
Тяжка навала змісту, не оперезаноro мистецькою фор-
МОЮ. Естетизм рятуе тільки до наступної зупинки, а далі?
з
Нині ще ryчніше снажне протиборство Миколи Хвильовоro.
Не страхаймося ж виокреслити жадану ф>рмулу саме так:
мистецтво романтизм, .
Мистецька прmщиповість е тверезе заrнуздання iCТOT
ної жаrи HOBoro. Яюцо існування націй Божий дар для
історії людства, то радісним одвітом Предвічному на пер
валах національних існуваиь: Данте, Шекспір, Шевченко,
BarHep, roreH, футуристи Розлам старої броні, але за
настирливими законами новосповідуваних мистецьких CBi
товідчувань, Вони на карках як нові обов'язкові обмеження.
Хто хотів ламати обережно, з оrлядом навік відтяв
себе від мистецьких праджерел, Розлам це rypкотіння,
тріск, тріски, лупи, курява, біль, зростання, це торжество
неіснуючої цілости торса Афродїти над скалками з Фідія та
Праксітеля, Розлам це дія не миротворна. Тільки що HeM
Hori причетні до тасмниці: не як ламати, а що, Все ж не
кожноrо разу чекати М:ініфестів на ослячих хвостах.
Зараз їм нема звідки вилунати, (М і ж дво х во е н
сл 0 в'я н и В и з р і л и з ж 0 вто ї ку Ц ин и, Йду т ь
дал і, При див л я ють с я до ста р е ч 0 і 0 к Ц и
ден та л ь но сти), Зараз дорослим, врівноваженим м(Jз
ком до романтизму, Без roнtїB до романтизму. Осми
слена буря й повільний натиск, але цілковито, до кінця,
Ром ант изм, Зтотованим посднанням інтелекту
й будівної волі назустрі1ll усім та всяким мистецьким «хо».
Не відчуваючи боязні перед жадним з них, Нaй)lеmuої тіні
наміру робити ориrінальство обов'язковим, але приймати
з довірою все. Вірити, що світ безмежний і безмежні
можності йоro, людина ж співтворець, Мистецтво спів
творчість, Мистецтво сniвтворчість людини У всесвіті,
взаемодія з долею. Активізм. Видіння світу по своему, віра,
що світ саме таким с, лиш збудити йоrо. Романтизм.
у мистецтві це означас все, Краса щироrо слова в усіх
ритмах, Kpa ЗВУКУ в усіх контрапунктичних можливостях.
(К 0 л и м 0 Ж лив еви ч е р пан 0, ш У к а ють нем o
Ж лив 0 r 0, щоб з Р 0 б ити м 0 Ж лив и м, Але ш У к а..
ють ці, ром ант и ч н і). Краса барви. Краса кольориту
та сухої лінійносm. Краса reKcaMeтpy, терцини, сонета та
вільноrо вірша. Краса консонансу та атональности. Краса
ОПИСУ й краса діялоrу. Віра в силу rpOTeCKY, віра в творчу
потужність МО14ентально нежданоrо, несподівано враЖЛИВ<r
ro, Доба моrучої синтези в українському мистецтві, Доба
романтичної синтези в українському мистецтві,
4
Вірте нам, ми житимемо з Вами у зroді.
Мистецтво, повнодихаючий романтизм, Усе йому ВO
же те, що не мае в собі відповідноrо РИТМУ, що тяrне на
йоro лани кострубату, коряrу необдиханоrо творящим духом
кавмка з ЖИ"М'я, Що не вміе надати MaтepїJIJIoBi ВРОДИ, cy
перної з вродою матеріялу у природі, ритм ланцюr зу
ців часу й простору, ЩО вхоплІОе сировину до майстерні, де
навзаводи пітніють розрахунок та чyтrя, Подоба звідти
являеться інкОJIИ разючо дзеркальна перед ЖИ'М'ЬОвою дій
сністю, але тільки внутрinmя моryчість ритму з ТИСІІЧ по-
бутоJIИЗів виносить на зверх улюбле1ЩЯ: творця.
Шукати ритмів, Не обмежуватись у засобах (щ И р И Й
т а лан тзн а йде с 0 б і 0 б меж е н н я, і з н а йде так,
11 к тре б а), шукати рИ1'Мів, шукати, Оrлядатись на MOHY
менти, шукати, Широта, ритм усе, Він веде у браму ca
модатности, туди, де е відповідність, рівно правна й caMO
стійна, відповідність і противаrа тому, що не людиною ТВО-
рено. Сфера й царство мистецтва, Романтизм.
Не лякатися сподіваних та несподіваних трудноборів,
не біrти на популярність битими шляхами, Безконечно ва-
жити, вивершувати, rр"анити, аж засяе, Сяйво форми, сяйво
білих ниток мистецтва,
МИСТf'цтву вороже все, що Не рухаеться мистецьким
ритмом. АнеміІІ ритму безформність, тобто, паскудофор-
МНЇсть, Навпаки, чим досконаліша мистецька форма зов
нішні засоби ступінь напруrи творець кої діяльности
тим вище підноситься витвір з живим життям, замісто
рабськоro прислужування. Навіть, вийшовІ.Ш1: від мистця
З зануреною чи до кінця розколотою душею, формодоско
налий витвір вразить і чимсь позитивним асоціюватиме,
Прикладуватиме; та більшість же мистців мае душу дитячу
й світ лозарну,
Що за читача воліла б книrа, з ким зустрітись?
Не виховувати всякоrо, хто страждае на словоневдер-
жання, Хто сам спроміrся розпочати шліфування власноro
nPиродноrо хисту, таких підтримати. ДОКИ навчання май
бутніх майстрів мистецтва візьме до рук _ державна опіка,
як трИМае вона навчаЮlЯ в інших технічних фахах,
доти відбуваеться природний добір. ,
Kpyr мистців та учнів мистецтва проте завузький, для
HOBoro часопису існуе ще розмашне коло читачів, які коха..
ЮТься в мистецтві, сами не намаraючися ставати в лави йоrо
вояків. Таким дати радість читаlDШ,
ri
Та ще не в ерпуеться тим вибір читачів. Масами існу..
ють ті, що в тязі довrих літ ішли повз мистецькі витвори
з витяrненими байду стю вперед rубами; одноrо дня вони
переживають вражеЮlЯ твір мистецтва виводить їх зj
стану рівноваrи, збуджуе незнані нерви, і ці, працюючи по
тому безнастанно, приводять через десяті ворота до відмін
у змісті й стилі ЖИТТЯ, особистоrо одиниці та rромадськоrо
ії життя,
Таких штурмувати, аж твори тіеї сфери перестануть
бути для них німими, Таких навертати на віру, що ми..
стецтво: потрібна ділянка діяльности людської. Розбивати
в них утилітарну пристрасть це наближати їх до розу
міння, що мистецтво співдіе з житrям н е б е з п 0 сер е д
н ь 0 рупор замовлення дня виrук моди але
тіл ь к и асо Ц і я ц і е ю через добір через ритміза..
цію через перетворення через віднесення через аб..
страrування чистою вродою. . Не затяrаючи всіх до орде..
ну лицарів мистецтва, вкорінювати в усіх переконання, що
мистецтво служитиме плеканню краси, сили Й порозумінН.R
В побуті людей тільки тоді, як стане незалежним у новому
суспільстві: співпраця й змаrання вселюдства через шля..
хетні національні проиви,
Існувало поняття світле й безмежне: Україна Київська,
Осередок сліпучо привабливої культури, туди бо стікалися
звідусіль reнiї, що втратили для потомства ім'я свое особи
сте, щоб славним вовіки було спільне всім їм: Україна Ки..
Ївська. Свїтлоносне божество несло на стрілі образ, сонце
мистецтва: ХОРС.
Як спроможуться зібрані під цим ім' ям мистці роздму..
хати українському Anоллонові воrнище у храминї, як по..
тяrнуться до Hboro знову, страждаЮlЯМИ баrачені, сонцем
rоеиі, витвори rенія вселюдськоrо з усіх кінців кулі ді..
стане виправдання вихіД нової книrи, З вірою" Зі світочем
всерозумiниR, ·
З компаСОIІ мистецтва.
KHORS і! ІЬе пате of ІЬе Ukrainian апсіепі Иod of ІЬе 8Un and of
(Ье creative powers, It і! ІЬе endeavour of ІЬе independent Ukrainian ar-
tistic personalities, who are uniting tbemselves now іп order Іо start an
entirely new period іп art, Іо draw directly from ІЬі! first source оС crea-
tive powers,
То Ье а {Jkrain!an means Іо Ье а тап оС а nc\v. human and поыle
relation Іо іЬе world, іі шеаns Іо СіИЬІ for іЬе development 01 individualily
іп ІЬе direcHon of mulual understanding, tolerance and creative сооре-
(1
. raHon \vith а1l nations оС the world. These ideals, which Ьауе іо ЬееОlпе
Нас leading OIl S for the creators оС Ihe new literature and art. are
inscribed оп IЬс banners of іЬе KHORS іп НІ editorial равеа.
KHORSS с'езt le Пом de lа divinit' antique des Ukrainienl. du dleu du
soleil ('і des forces vitales, А сеНс source primili\'t: аtlасЬепі leur nсІіуНе Ics
artisles ukrainien-s indEpendDnts, qui Іе groupent, pour etablir une Douvell,
poque dans l'art,
Etre пп t"krainien, ееlа signifie: etre un Ьотте des id s nouvelles. hu-
manitaires i nobles; lutter pour une volution de lа personna1ite humaine
vcrs unc pntente universelle. \'ers une tolerance еі une eol1aboration ereatrice
ауес toutes les nations du mondc, Се! idEaux qui doivent servir de guide
pOllr lа litteratнre еі pour l'art, KHORSS lеа inscrit sur 50П drapeau dana
1":Hticle d'inlroduction,
CHORS ist der Name der altertiimlichen Gottheit der Ukrainer. des
tiotles der Sonne und de lebcn5chaffenden Kriifte, Оіе unabhiingiRen
ukrainischen Kiinstlprkriftt. welche ііеЬ іеІІІ vereiniBen, ом die Deue
Kunstperiodt' zu beginllen. kniipfen ihre ТіШgkеіt ап (liеіе tтrqueHe ап,
Еіп Ukrainer seil1, 5011 bedeuteh: еіп Menscl1 -'іеіп уоп einer neuen,
edle We1tanscbauunB. еіп Kimpfer sеіп CUr die ЕпtwісklUDИ einer Indivi-
dU811tit, die П8СЬ gеRепsеitіиеm Verstindni., пасЬ Ein-sicht und sеhбрСе-
rischer ZusашmепаrЬеit ті' аНеп Volkern der Erde strebt. Diese Ideale.
die den Werken der neuen Literatur und der neuen Kunst аll Cfihrende
Prinzipien zugrunde Невеп Іоllеп. stehen geschrieben aut Иl Вапае,
unserer Zeitschrift.
з ножним разом власний свїТ:
про Hboro свое
і по-своему'
ТЬе шоНе оС KHORS: опlу sud1 artistie ereations are of importaace.
-Ье creator о! which possesses ьь own wor1d іп ЬіМІІеl, and rеПееtl іі Ь,
шеапs оС Ьі! own irreproducible меІЬodІ.
Le моІ d'ordre du KHORSS: Seule lа production artistique а lа nleur.
оіІ lе ereateur pOII e ІОП propre monde et lе represente ра' de8 т'Ibo
des ir" prodl1cibles.
1
Красве письмевство: первотвори ·
ТЬе literatUl'e: original works. Litterature: les oeuvres
originales. Оіе иЬоnе Literatur: Urschriften
ВАСИЛЬ ВАРКА
БАТЬКО Й СИН
Аж при землі тремтить на вітрІ
аелена ярина
Ой, вій! Одвось на південь птицІ хитрі
а8 rpiм MopcbKoro дна.
Ясиовиmневий вечір; свіЧК8 мила
хмариви З&П 8JIИЛ 8.
Виходить дід на сірий ШЛЯХ,
долонею од сонця очі С..тІізні затіНЯБ,
червоні очі; сина з ЧУЖОДSJIьних земель виrллдав,
Терплячу душу скорб скрушаБ,
На стервях долю перекотиполенько наздоrаняв,
Чи добіжить до rорода руj"нn,
що в нім літуча помста сів міШI
і прикида пожаром немовлят
і дпмножовті місяця відміни
в терновому вінці; і з хмарп піни
80рЯ виіскрювться: світик свят!
чи добіжить? і том, хто вийти змlr
з ryдучоrо пожару,
та иаrада про вічний добрий сонця сміх
в степу і чайок пару
і . пару чайок над солончаками,
і ве би! мармур хмар над вами.
Ні! Син селянський сам скоріш додому
Т8 вернеться, ніж ти, буйненький,
ДOBiвm, вітроиьку, в секунду rpoмy
привіт од татка..веиьки.
Курить вад вечір сірий шлях.
СIдий, як місяць, дід ЗIВИці затівяв,
KOroCb аж коло сонця прииlчав
воно ж спада навиз, в оrнеНВИЙ р&й,
проз дво" JI1bдей проміння вlвlПИ.
Без слова, --очі син на батькових рукавах ввтирав,
коліна прикловивlПИ.
Отець од щастя сяв:
знать, світить наша аірка, любий сину:
зустрілись! отепер спочину.
Як стало в хмарах досвlчати,
затріпотіла ярина.
Он брат назустріч; коло хати
радів вся рідня!
Наrомонілися, як слід,
вадивувалися на світ
І спати.
А вранці промені від сонця стали прилітати
як aнrели. Прокипувсь білий птах.
Рукав тополеньки вітрів
і мрів сірий DlJIЯХ.
ІІІ, 1945
he work. of th(' poet Vasyl Barka, ,,I.'ather &llld SOI\" is ІШ origil1al
vеrsюп or the (аыle оп the relurn or Ihe prodigal 50П as crenled Ьу the
еуапкеІіс alleRory and remodel1ed іп Rembrandl'5 picture. UnderslandinR
and Mercy, Ihc child or Understal1ding. thal і! Ihe core or the роет.
Аз 10 (опn. Barka's work і!! ап аttешрl 10 rt"build ІЬе Iradilional Ukrai-
піап vers set up оп new Iracks.
9
н домонтович
АПОСТОJlИ
Момент ДЛЯ виступу був вибраний обмірковано й CJIуш
11\). Цьоro ніхто не Mir би заперечити,
Щороку перед святом народ з усіеї країни сходився до
€русалиму. І, коли в місті стало відомо, що Ісус наблизився
ДІ) €русалиму, весь народ вийшов за стіни міста йому Ha
зустріч,
ЛЮДИ плакали, обіймались, шаліли од радости, скидали
з себе одяr, стелили йому під ноrи, ламали rілля пальми
і розтрушували перед ним по шляху, Дівчата приносили
квіти' з садів і розкидали їх по камінні вулиць, Флейтисти
rрали на флейти, сурмачі сурмили і бубнисти, як HecaMO
виті, били в бубни, Тьмяно пахли квіти,
Народ зустрічав CBoro Месію,
Петро йшов тоді безпосередньо за Йсусом. На лівому
бедрі в ньоrо висів короткий дволезий меч, І всі бачили, що
він найближчий учень Ісусів і е йоrо заступником. І якщо
кому щось треба було від Месії, чи з'ясувати щось неясне
в подіях, які відбуваються, чи справа йшла про те, щоб BOC
р;ресити Korocb з мертвих або зцілити недужоrо, усі бачили
n розуміли: треба було звертатися спочатку саме до Цboro
Чорнобородоro, що йшов попереду інших,
Ввечорі тoro дня й наступноro їх приймали найповаж
ніші люди в місті, Частува.ли найдорожчими винами й roдy
вали найБишуканішими стравами, Найrарніші жінки мили
їм Ноrи й мастили дороrими ароматаки,
З нaйDідцаленіших кутків країни надходили все нові
й нові юрби народу, збудженоro чутками про Месію. Іще ні..
КОJIИ не збиралося так баrато народу в €руса.лим на СВІІТО
Пасхи, як тоro року, Народ заповнив усі майдани, усі ринки
в місті, і з вуJIИЦЬ доносилися, як rлухе rуркотіння моря.
paдi Hi крики, Народ вітав Ісуса, обітованоrо пророками
МеСіЮ,
...Петро підійшов з келехом до Хоми, CIDlТaв:
Чому ти не п'еш, Хомо? Хіба ти Не радіеш, бачачи,
як народ вітае Ісуса?
Але Хома з сумнівом похитав l'OJIовою.
Я не вірю в народ!.. Cboroднi ВОЮl кричать «Слава І
Слава!». а aвтpa ВQЮІ кричатимуть: «Розіпни, розіпни!».
Cьoroднi вони бачать в Ісусі Сина Божоro, а завтра rаньби
10
.
тимуть і зневажатииуть йоrо, Ось уже в'ЯНУТЬ квіти, роз
топтані під ноrами,
Він нахилився, підніс з долівки зім'яту троянду й обе
режно розправив ніжні П пелюстки,
Юда підтримав Хому, Він теж був тіеї думки, що не
можна покладатися на настрій народу,
Слід знайти шляхи, щоб домовитися з духівництвом!
казав Юда: навіщо виrукуВали на кожному кроці:
«Ісус Син Божий!» і дратувати цим духівництво?.. Розу
міеться, це rapHe аrітаційне rасло, щоб впливати на маси,
але не слід давати приводів закидати нам, що воно йде
від нас,
Він був хитрий, цинічний і обережний,
Дуже обережно й дуже об'1ЧН він натякнув, щО, MOB
лив, Ісус BiдirpaB уже свою ролю,
Не можна, твердив ЮД!:l. приносити справу в жер.-
тву шанолюбству однїеї особи! Для чоrо Ісус робить такі без
r.лузді речі, як. наприклад, !{оли він кличе народ зруйнува
ти храм і общяе за три дні відбудувати йоrо, ще величні
ший і ще прекрасніший? .. Це звучить бучно і може ВПЛИ
нути на деякі руїШlИЦЬкі, анархічно настроені прошарки
народу, але це, зрештою, лише химери, порожні слова, зая
ви безвідповідальної людини. Тим часом вони хвилюють
Синедріон і збурюють духівництво 'проти нас,
Ісус. закінчив Юда, ідеаліст, Він непрактична
ЛЮдина. Він повинен одійти вбік і поступитися місцем pe
а.ль1ШМ політикам, практичним людям, що здібні тверезо
З ати стаВОВИІЦе речей.
Петро rазардово сперечався з ним. Для ньоrо авторитет
Ісусів був свящеШІИЙ і непоруІШІИЙ, Він уперто відстоював
свою думку:
Як скаже вчитель!
Але Йсус не сказав нічоro, Він .пишався всі ті дні зами
CJIевий, заr.либлений у себе,
На відповідь він сказав, сповнений тиші:
Я прийшов у світ, щоб творити волю Отц", що п
CJIaВ мене!
І безмежна ПО ко ра зryчала в йоro словах!
Вони одійш.пи, Юда знизав плечима:
Ви бачите! Це ні до чоro. Даремно було звертатись
до ньoro, Він пророк, Він Син Божий, ми ж люди! Прості,
звичайні .люди. ми повинні діяти самі, без НЬОro, на в.na
сний розсуд і в.пасну BiдnoBiдaJIьнicты
11
між учнями постав розбрат. Власне, позначилися три
поrляди: одні тверДИJlИ, що треба діяти, як і давніш, спира..
ючись на народ; ішпі во.ліли розпочати переroвори з Сине--
дріоном; треті взаraJIi з caмoro початку не сподівалися на
успіх.
Петро зірвав rолос, виступаючи з промовами на ма.йда
нах з д xiB будинків перед .народом, Та з кожним днем eH
тузіязм юрби спадав, кількість слухачів помітно зменшу
валаСJl, а духівШЩТВО все виразніш і виразніш опановувало
становище,
Юда почав шукати uшяхів ДJIJI зroди, Але дуже ПІВид
ко стало відомо, що Синедріон не хоче вести жадних пере
rOBopiв, доки не буде ВИКОнана I'OJIOBнa, попередня умова,
Ціею умовою було: .
Видати Ісу.са!
Сьоroдні, нарешті, Юда наважився зробити цей КРОК...
. . .
Схиливши rолову, немов побоюючись удару, немов че.-
каючи, що хтось підбіжить, wтoBxHe й викине йоrо rеть, як
викидають з хати надвір rидкоrо пса або брудну rанчірку,
Юда вийшов з кімнати.
Він вийшов боком, принижено приrнувшись, але з тим
жв камінним, застиrлим виJЩЗОМ обличчя, такий же неnpо--
никливий і замкнений, яким він лишався завжди,
Як і завжди, червоним полум' .ям падало руде волосся
йоrо !{линкуватої бороди, і тільки постійна, приrотована для
кожноrо люб' язна, послуж.лива посмішка не кривила на цей
раз тонких йоrо прикушених ryб
Коли, сколихнувшись, дверна запона знов заcтиrла нё..
рухомими зrортками, всі відчули, ніби невимовно тяжкий
тяrар ліr на серце,
Приroломшені люди сиділи за довrими столами в вели
кій rорниці, вибїЛеній перед святами, В кімнаті ще почу..
вався їдкий пах свіжоrо ваІПІа,
Було ясно: момент заrибелі наблизився, Усе втрачено,
Більше не було віри, Зникла сподіванка!,.
В чотирикутне віхОlЩе знадвору дув холоДНИЙ нічний
вітер.
Було ясно: ті, що сподівалися врятувати себе, cпiшиJiИ
зректися. В останній момент, якою завroдно ціною, бодай
ціною крови, воліли кyID1ТИ собі можливість жити.
Перший порушив мовчаШIJI Петро. Різкий, поривча..
12
СТИЙ, він вибух rнiвOM, обурення:м:, жалем, Він скаржився,
блаrав, запевнlІВ, КЛlІВся, Він раптом схилився і з пристра-
СНИМ поривом, побожно, немов у храмі свиток тори, поцілу"
вав край ризи Йсусової.
В йоro roлосі дзвеніла урочиста впевненість. Він rOBO-
рив про себе. Він roворив про СВОЮ вірність.
Хай усі покинуть йоro, Ісуса, тільки він, Петро, ли-
IIDIТЬСЯ вірним йому до кінця! Тільки він не предасть, не
зрадить, не зрече'1'ЬСІІ йоro! Він ладен іти з ним разом на
rолод, на виrнання, навіть на смерть!
Він, Петро, камінь! Він лишиться твердий, як камінь.
І Йсус ДИВИВСЯ на цьoro рвучкоrо чорноrо бородатоrо
чоловіка, немов бачив йоro вперше, і мовчав, Мовчав довrо!
І ився замислено .крізь Петра, в rлибину, за стіни rорНИ
ці, в ніч, за межі землі, в космічні простори, де зорі руха-
JIИся по одвіку усталеШfX колах, Ніби в напруженій тиші,
що панувала в цій кімнаті, він прислухався до небесної му-
зики сфер,
Потім обережно урвав мовчання і неквапливо сказав:
......... Правдиво кажу тобі, Петре, ще cboroДIIi півень не
npоспівае тричі, як ти тричі зречешся мене!
Бо Ісус, якоro в народі звали Христом, знав уже, що
немае межі зречення для тих, що досі називали себе йоrо
учнями,
І в словах йоro, ВИМОВJIених roлосом, повним утоми, не
було докору, була тільки ПОJlИННа rіркість і сум,
Петро збентежено, ЯКОСЬ ніби нерішуче, навіть трохи
боязко, озирнувся. Після тoro, що сказав учитель, він бcr
RВCII ДИВИТИСЯ в вічі іНI1lИll. Він страждав від сорому й при
ИИЖення!.. Та всі сиділи нерухомо, заrлиблені в себе, від-
давПlИСЬ кожен почуттю одчаю, для якоro не було слів, пе-
реживаЮЧИ в собі нещастя, що вже наблизилось.
Ніхто не зважив на слова, що знищували, Тільки в
o ax ХОКИ так, принаймні, здалось йому, він ухопив
У1дливий воrиик насмішки,
Обурення прокинулося в ньому, Він ладен був вилити
на Хому потік обвинувачень, але стримався, Не час був
у цей момент розпочинати сварку перед лицем учителя. Ні,
був не час,
Треба було поспішати.
.. Скільки треба часу Юді, щоб пройти звідсіля до архи-
Е:реиськоro двору, зібрати слуr і повернутись? оо Щохвилини
13
моrли ввійти вартові й заарештувати всіх як змовників,
що хотіли зробити Ісуса царем,
Лишатися було необережно. Треба йти, сховатись, Тре--
ба зникнути. Може на певний час, але може й назавжди.
Виходили поодинцІ, З тривоroю вдивлялися в темряву.
Затримуючи подих, прислухалися до чорноro мовчання ночі.
В нерівному світлі зірок ішли вузькою кам'яниCТQЮ
стежкою крізь пітьму, і камінці, зриваючи ся з під Hir, з rлу
хим rypKoТOM скочувалися вниз,
Попереду йшов Ісус, За ним учні, Останніми йшли
Хома, Іоан і Петро,
Між ними не було вже віри, Жаден не довіряв іншому.
Петро найбільше з усіх не довіряв Хомі, Більше Хомі, ніж
Юді.
Юда був приязний і балакучий. У Нboro було баrато
справ, і Бсе ж таки він охоче проводив час у rypTi, Він иі
коли не відмовлявся почастувати або позичити обола, коли
в Петра йоrо бракУвало, щоб купити собі вина або хліба,
піти до лазнички або передати дружині, яка JIИШИJIась
у дрібному рибальському сільці на березі rенісаретськоrо
озера.
Юда ніколи не спинявся перед найсміливішими пляна
ми щодо Ісус:! і при цьому не відокремлював Ісуса й Петра,
Сяючи червоною борідкою, ВИЛИСКУЮЧИ приязною посміш
КОЮ, він охоче HaraдyвaB слова, що їх тричі повторив Ісус,
звертаючись до Петра: «Паси вівці моі!»
І це було до вподоби Петрові,
Щоправда, коли б сьоrодні хтось натдав про це Петро
ві, він з обуренням рішуче заквив би, що він завжди з оrи
дою ставився до приязноі посмішки Юди, завжди ненавидів
солодкаву йоro послужливість і, якщо іх і бачили разом,
коли вони вдвох ПИЛИ вино й їли овечий сир, то це він J><r
бив тільки для тoro, щоб Не спускати ока з ЮДИ, в якому
аін з caMoro початку відчував зрадника.
І Петро, rоворJIЧИ так, примружив би очі, хитро поrля
даючи на співрозмовника з під чорних навиCJIИX брів, Вік
щиро йірив би в сказане і здавався б собі дуже, дуже обач
ниМ, проникливим і надзвичайно обережним,
Він був Jiюдиною прямих слів, безпосередltіх почyniв
і несподіваних вчинків, Був людиною прИМXJIИВИХ настроів,
діючи під впливом хвилини,
Хома був цілковитою йому Проти.лежНіСТЮ, Був стри-
маний і .лkшався завжди осторонь, Копи Петро П8J18В, СПОВ
14
нений любови й подиву до Ісуса, відданий, здивований, Bpa
жений, Хома не виявляв жадноro ПОЧУ'М'R, жадної зворуш
ности, Нічоro, окрім сумніву, І це дратувало Петра,
Ісус творив чудеса, Усе немож.JIИве було ДЛR пророка
можливим, Усе нездійсненне здійсненним, Ісус перeтвu
рив воду в вино, воскрешав мертвих, зціЛRВ прокаж н.их,
виліковував кровоточивих жінОК, сліпим повертав зір, роз
слабленим наказував ВС'l'ати і йти, Криві од народжеННR пе
реставзли КУJIьrати, сліпі прозріватf, розслаблені підВОДИ
ЛИСR Й ішли.
Ісус учив істини, розповідав притчі, повчав народ, Весь
Народ у rалілеї вірив в Ісуса, як в пророка, Месію, цаР",
Сина Божоro,
Тільки Хома не вірив, У ньому не було наївної й щи
роУ, по дитячому радісної, безпосередньої віри, як у Петра.
Замість славити, він перевіряв, Замість дивуватися. пе
репитував, Зіставляв, З'ясовував. Розшукував свідків, ДOMa
rався од зці.леноro кривоro, щоб він довів, що він справді
був кривий, а від слinоro що він справді ніколи не бачив.
Лишаючись у їх rypтi, Хома тільки вносив дух HeДOBi
р' $І, сіяв сумнів, одне слово плекав нездорові настрої.
Оце й cьoroднi: якщо серед них ще й моrли бути сПЇль-
КИ ЮДИ, передусім це Хома, сповнений невірн, сумнівів
1 ва raнь , ніколи не ста.пий і не певний,
З Хомою треба було бути обережним.
Вони йшли стежкою Bropy. ЙШЛИ МОВЧКИ, й мовчаннJl
rнiти.nо етра.
Останній ішов Іоан, улюблений учень Ісусів. Він ішов,
ПОХИТУЮчись, знеможений, і зідхав,
Петро затримався і, обнlІВШИ за nпечі Іоана, пошепки
сказав йому на вухо:
Хома зрадних! Вів спільник Юдин. Він теж про-
дасть нас! Що ти радиш?
Скажи йому, що ти думаеш про RЬOro!..
І Петро зробив так. як йому сказав Іоан, Вів приск
рив кроки і наздоrнaв Хому.
ТоркнувIШfСЬ рукою, вамацую1lИ В пітьмі, Петро спитав
ХОIlO, це ти?
...... Я І
Я хочу тобі щось сказати!
Петро тепер ішов щільно ПОрY'l з ХОМОIO, наб.пизИВПDi
СВое обличчя до ньoro. Од швидкої ходи він ТЯЖКО дихав.
15
Од Петра пахло вином і овчиною, JUtY він накинув на
себе, як в холодні весняні ночі роблять у ropax чабани.
Скажи мені, що 'm думаеш з приводу тoro, що ста-
лося між Ісусом та Юдою? Що ти думаеш про Юду?
Хома трохи відхилився від Петра й відповів йому:
Не знаю'
Не знаеш?
Ні, не знаю' Ще не знаю, Петре! Я мушу ще поміJr
кувати! Так, так, я мушу ще зважити.
Зважити?" спалахнув Петро. Хіба, виryку"
вав він з обуренням, ще можна тут зважувати? Тут M
же бути тільки: або, або!
Але Хома JIИШИВся спокійний,
Тихше, Петре, тихше! ти кричиш, хоч і не знаетп,
чи не стежать за нами архиерейські c.лyrи, щоб забрати n'ас,
якщо Юда, справді, пішов до Синедріону, щоб вицати нас,
Ти йоrо спільник:
Ні, я не спі.пьник йоro! заперечив Хома.
Ти йоro спільник! Ти вже тому йоrо спільник, ЩО ти
ваrаешся! уперто повторив Петро.
Ваrаюсь? хай буде так, Ось. тiJIьки ти ніколи не вa
rався! Ні, ти не ваraешся, додав Хома, ти діеш, ти зараз
діеш так, а через xвиmmy інакше, Сьоrодні ніхто не може
передбачити, як ти зробиш завтра'
Ти кажеш неправду!
Я кажу правду, бо я знаю тебе, Я знаю тебе краще,
ніж ти сам себе, .
Хома на мить спинився і тоді замислено сказав:
. Я волію знати, щоб не ПОIIИJIJtТИсь. Я мушу знати,
щоб стати на чийсь бік. Для мене не існуе осООистоro.
А ДЛЯ мене існуе особисте! з притиском зауважив
Петро, А ти... ти...
Вів знизив I'OJIOC і сказав пошепки:
Ти не віриm в Ісуса.
І тоді, зaпa.moЮ1lИсь, виryxнyв:
Ісус Син Божий!
І розірвав сорочку на rpудllX.
Хома не відповів нічоro.
Він підвів зір Bropy і, рухаючи ryбами. прошепотів СЛ
ва молитви.
Ніч була холодна, і він змерз, Здриrаючись від холоду
й тремтячи, він щі.льніше заroрнувся в ІШащ,
Вів думав, чи не мае цей несамовитий хаоТИЧНИЙ Петро
16
рації? Може, й справді, він не вірить? Але, якщо він не ві-
рить, то чому. ж вів іде разом з іншими, з Ісусом, раЗОIl
з ним же, таким бурхливим і рвучким Петром, іде вперед
назустріч своЇЙ хисткій і непевНЇЙ долі і може навіть назу
с:тріч своЇЙ заrибeлі?
І чи може, думав Хома далі, людина одночасно мати
дві віри? чи може вона вірити й не вірити разом?
. . .
Ісус молився на самоті в r.либині саду,
Учні збилиеь купкою, розryБJIені, поrJIИВені одчаеll,
боязкі, сповнені тривоrи, Вони трусИJIИСЬ, може від холоду,
Може від страху.
Вони дійпши до межі й aroнізувапи,
Дехто, поборевий утомою, заснув, Дехто, сидячи навК8-
рачки, КУНЯ:В, байдужий, чекаючи на заrи6ель, як JПOДИ, за-
суджені на страту, Дехто безсИJIО плакав,
РозмоВJIJIJIИ пошепки.
, rоворив Петро, Він радив, ЯКЩО ЇХ викриють, чинити
отр.
Народ, побачивши таку наруту з Ісуса, повстане! Це
буде сиrнa.лом до повстання в усій країні, Кажу вам, народ
JlИIIJаеться на нашому боці. Брехун той, що каже інаЮlIе,
ми повинні БУJDf закликати нарід до повстання ще саме
TOro ДНЯ, их Ісус увійшов до €руса.лиму. Та серед нас були
зрадникИ! Серед нас були слабкодухі, що з caмoro початку
Не вірили в нашу перемоry й розКJIадали нас зсередини
СВОею невірою й с yvн1RЯМЦ ,
І всі розукі.пи, що мовилося про Хому,
Хома мовчав, Він сидів на п.ласкому камені, ОХОIDIВШИ
ltoJIЇнa руками, Довкола була пітьма, спіпики ОЧИllа він
вдив.nявся в нічну темряву,
Ти віриш у си.лу, Петре! сказав він з докором,
А ти Не віриш? знущаючись, спитав Петро:
Тах, ти ні в що не віриш. Та чи віриш ти, бодай, в свою
невіру?
Я не вірю ні в сипу, ні в перемоrу СИJIою! ска-
зав Хома,
Він провів RЗИКОМ по сухих спраrнiлиx ryбaх,
Я Не вірю ні в силу, ні в хитрощі. Ти поклав споді-
ванку на боротьбу і ПОМИJIИВся; Юда На зroду, й він теж
ПОМИЛИТЬСЯ, як і ти.., Юда пішов домовлятися, Я не вірю,
що, зофірувавши Ісуса, ми чоrocь досяrнемо абож вряту-
.\
..
17
емо себе, Юда хитрий, але вони хитріші за ньgrо, Вони ско"
ристаються з Нboro, а тоді йоrо викинуть, як викидають ва
смітник зужиту rанчірку.
І тоді, відповідаючи на запитання, на заJOfД вневірі,
він сказав:
Я вірю, тільки не в силу й хитрощі, а в безсилля!
Петро rлухо заворушився, як потривожений ведмідь
у своему .mrBi, Усе, що казав цей Хома, дратувало йоro,
ти кажеш безrлузді речі, Хомо! Ти кажеш те, що не
мае й не може мати жадноrо сенсу. Безсилля? зауважив
він іронічно: Ти ще ніколи не казав тaKoro!
Оце кажу! Ти вірив у перемоrу, і віра твоя не спра
вдилася. Я ж ладен вірити в поразку,
чи не вважаеш ти нас за дурнів чи за безrлуздих
дітей, Хомо, що ти кажеш нам таку нісенітницю?
Це не нісенітниця! похитав roловою Хома: Це
істина! оо Це правдива наша віра в Ісуса, Лише тепер, КОJIИ
ми знищені й зневажені, коли нас чекае смертЬ, ми наБJIи..
ЗИJIИся до перемоrи.
З люттю, роздираючи rpуди ніrтями, Петро виrукнув:
Навіщо ти мучиш нас, Хомо? ми страждаемо, а ти
роз'ятрюеш нам наші рани, ти пальці вкладаеш нам у рани
наші і тішишся з тoro! ІДИ од нас! Іди, ми нічоrо не зроби..
мо тобі, але я прошу тебе, йди! Не випробовуй MOro терпів..
ня, Хомо! з поrpoзою, хрипким rолосок застерir йоro"'П
тро: Аджеж, ти знаеш мене!
Так, я знаю тебе, Петре! Я знаю, ти, Петре, завжди
вірив в Ісуса, царя й сина Давидовоro, Ну, а тепер, КОJUI
Ісуса візьмуть, і поведуть, і розimlyть йоro на хресті, ЩО
JIИIlIИТЬСЯ тоді тобі від віри твоеї? Тобі не буде в що вірити,
І між ними постало мовчання, Між ними не було вже
віри,
Петро змаrався,
Ще не все втрачено, На ранок ми підемо до народу t
ЩО прийшов святкувати Пасху до €русалиму, ми розійд
мось по країні, ми підемо до rаЛЇлеї, ми скажемо: «roдi
слів!» і ти побачиш: ми ще переможемо, Народ ще вірить
у CBOro Месію--Царя!
Ні, заперечив Хома, я не вірю в Ісуса..Цари.
Наша віра в Ісуса віра в Ісуса розіп' ятоro, Переможе Po
зіп'ятий; зневажений здобуде царство.
Ти блюзниш, Хомо! Це страх затьмарюе твою
думку! ..
18
І Петро підвівся і випростався, І, випроставIШfСЬ, поба
чив те, чоrо вони не помітили досі,
Скрізь, з усіх боків, по схилах roри, за кущами, в rли-
бині дерев, наближаючись, миroтіли Borнi.
Крик заcтиr на ryбах,..
Пронизаний нестерпним болем, Петро кинувся до Ісуса,
ЩО молився.
Учителю, нас ВИКРИJDI! Нас ідуть узяти!
І, здриrаючись од плачу, він упав до нir Ісусових.
Ісус схилився до йоro roлови і леrко торкнувся дол
нею йоrо волосся, немов це був дотик MeтeJDIК8,
Всередині воrняноro кола, що звужувалося, СТОRJDI
Ісус і йоro учні, Чекаючи, спокійний, Ісус і тремтячі, боязкі,
налякані учні,
Старший із слуr наблизився до них і, mкaючи CMOJIQ-o
СК:ИПОМ кожному В обличчя, спитав:
чи не ти Ісус, що називаеш себе царем юдейським?
ТИ кажеш! відповів Ісус.
Брудно вилаявшись, він почав скручувати wвoркою
йому руки.
Коли Петро побачив таку rаньбу, таку нapyry, він не
имав, Він витяr зі зroрток cвoro одяrу схований меч
змахнув над roловою слуrи, Той вcтиr вїдхиJПfТИ roлову.
1 це врятувало йоro. Замість розсікти череп, Петро JlИWе
обрубав йому кінчик вуха, Інші cлyrи вирвали в Петра меч,
кинули на землю і БИJIИ,
. . .
Великий чотирикутник архиерейськоro двору був пов
ний JIJOду, Зllаraючись проти пітьми, похмуро Ч8ДИJIИ емо-
JIОСКИпи. Палало розкладене баrа'М'R.
З Ісуса зірвали одяr. На ньoro накинули червоне драв-
тя, в зв'язані рytЩ ВС1'рОМИJIИ помаку, на roлову одиrли Bl
нецр з тернових КОJ.nOчок,
Холодний вітер сік оroлене тіло, Мотузки вп'ялиCJJ
в руки, і пальці обду лися, посиніли й набряКJIИ. Краплі
1q>uви стікали по щоках. .
ЛЮДИ з юрби, шо оточувала Ісуса, підхОДИJIИ, BКJlOНJI
J!Ись йому, як цареві, й би.'lИ йоrо по щоках. Кожен l!8Мa
raвся перевищити іншоro в ,знущанні,
.. З roЛОСНИМ peroТOM зустрічала юрба кожну витівку
и ДИко ревла:
2*
19
ОсаlПlа, осашm! Слава цареві! Слава синові Дави
довому, що прийшов нас визвOJIИТИ!
Хома, звертаючись до J оана, прошепотів:
чи не в цьому приниженні вища велич? чи не в цій
rаньбі відкриваетьеJl щира істина царства IcycoBoro?
Іоан з жахом і подивом поrJIЯНyВ на Хому і не відповів
нічоro. Здавалось, Хома маячив. Та й чи моrла людина ВИ
тримати цей жах і не збожеволіти?!..
Петро JIИIПався в сутінках, Він тримався осторонь від
іШ1ІИХ учнів, уникаючи, щоб йоro бачили вкупі. Це було
небезпечно,
rлухе поневіряння rнітило йоro, Мертвий, сліпий Biд
чай заволодів ним. Овчину свою він заryбив десь там на
ropi і тепер тремтів од проНИЗJIИВоro холоду.
Він нерішуче підійшОВ до баrатrя і, ВИТRrНyвши руки,
почав rpіти на вorнi свої скоцюрблені від холоду пальці,
Поруч ньoro стояnа чорнRВa дівчина, одна З служниць ap
хиерейських, що теж підійшла до бarаТТR поrрітись, ПоrЛJl
НУВШИ ва Петра, вона сказала:
чи не тебе я бачила в rаю ва ropi?
Але Петро, не зводячи зору з ЗOJIотавих іскор, що пе--
рескокували по хмизу, відповів:
Иі!
Він ледве ворymив померзлими ryбами.
Ні? перепитала дівчина: а мені зда еться , що ти
саме той учень Иазареянина, що обрубав мечем вухо наш<r
ку Малхові. '
І після тoro дода.ла:
Тебе теж треба судити і РОЗ'ЇП'JlТи, як і цьoro Наза
реянина, Бо ти злочинець,
Петро похмуро заперечив дpyre:
Ні! Я не був там, я був увесь час ТУТ!
А тоді ,суворо rJIЯНyВ на цю малу, чсрняву npичеПJIИВУ і
дівчину і rнiвио сказав:
Я JIЮдина побожва і не маю нічоrо спiJIьноro з бузу
вірами, Я непорyumo виконую закон!
Він свято вірив У те, що казав зараз, :
0, о! Чи ж ти не брешеш? Бо $І бачила тебе так само !
й 'І'Оді, коли цей Иазареянин входив до €руса.лиму, Так, так! ,
Я добре приrа..цую тепер твою бороду і меч при бедрі, Ти ':
ще йшов безпосередньо за Иазареянином, попереду іюиих, І
і в тебе був roрдий виrлJIД_ і
Страх, JIИПКИЙ і оrидний, з непереможною силою про j
, і
f
20 f
кинувся в ньому, HYДbra підступи.ла під rop.no, Біль сти-
снув серце.
Він більше не бачив полум'я, ЩО IIaJIaЛО перед ним, Він
відчув слабкість, ПідкОшyвaJIИсь ноrи, Йому здавалося, що
він n.ливе.
У тебе добра фантазія, дівчино! криво посміхнув-
ся Петро, Тобі нічоro не варто оббріхати ні в чому не по-
винну людину. Але ж янікопи не мав нічоro спiJIьноro
з НазареSlИИНОМ!
І він збирався вже поклястись, ВИI'OJIосити найбільшу,
Н8Йстрanшiшy клятву ва себе, на дітей і на батьків своїХ,
ЯК у цей час заспівали півні, провіІЦаючи ранок.
І тоді тільки тоді! зraдaв Петро слова Ісуса, що
ЇХ він сказав за 1Іечерею:
Правдиво кажу тобі, Петре, ще півень не проcniвaе
сьоroдні тричі, як ти тричі зречешся мене! .
І Петро підвів очі з воrня і rJIЯВyВ довкола себе. Уже
зrаCJIИ на hебосхилі зірки, і зб.лід.по небо. Повітря, втратив-
ши свою чорноту, пocинiJIо,
І Петро зустрівся поrJIJlДОМ з Хом:ою, ЩО СТОЯВ поБJDfЗ1
ньoro, і в йоro пdr.ля,ці вів прочитав бiJIь і скорботу. І він
бачив, як ryби рухапися в Хоми. Він 1І0JlИВСЯ. За себе? За
Ісуса? За ньoro?
І тоді в ньoro промайнула зraдкa, що не цей, не Хома,
якоro він niдозрівав У зраді, зрікся cьoroднi Ісуса, а вів,
Петро, Але він не відчув жадноro сорому. Ним володів те-
пер тільки жах,
Рожевою скужкою жеврі.по небо ва сході.
Починався день, день, в який розп'JIJIИ Ісуса,
, ..ТЬе АроаНе" Ьу V. Domontovytcb, в іаlе around АроаНе Peter, rela-
tlDg the events beginning with ІЬе triumphant entr8nce іпІо Jerusalem ор
10 Ьї! deep ЬотіІіаііоп іп К8уа(а'8 court, ТЬе Ruthor CODcentrates Ьі.
3ttf'nlion оп Ihe рsусhаlоgiсзl characteristics or іЬс 8сІіом person! aDd
'ihows ІЬе шоаt important motives (or 811 their actions.
21
ТОДОСЬ ОСЬМА ЧКА
зrАДКА
Коли ааблисне річка в poroai,
під сонцем ривучи в стави,
я иоm зrадую -свої в rpязі,
що мовчки бачили і ви.
І одвертаюся .лицем від мес,
де ,й сонце соромом став:
бо ви йоrо а водою, як а небес,
у серце аанесли мов.
.МУ SOUL ІІ DАВИ.
3 БАЙРОНА
Переклади потрІбні тому серцю, що
хоче щастя, а не мав CВJIII на СпрО-
можність оформити свов почyn'JI,
бо форма ориrtн8JIЬН8 ДJ1Я noro І всть
ПРавдиве щастя
При М, пер е кл а дач а
мій дух вже чорний, тільки ан8Й.,
для арфи я ще не оrлух,
і авуки сипляться нехай
у мовчазну знадібвість вух
І як надія в серці в,
то знов відчув силу чар,
і скотиться сльоза й за.ллв
у мізку розпачу пожар!
І хай неН8че дикий ліс
іа струн жене а8 ryKOM ryK,
бо я, співаче, хочу сліа,
аби не луснути від мук,
якими самота й відчай
ЖИВИJIИ стать свою ху/ІУ
І череа те, співаче, rpal,
а .то я наrло пропаду!
1944
КрlllПlЦS
!2
Two роеііс works Ьу Todos Osmacbka: ..ТЬе RecoHection" and а traDS
lаНоп о! Byron's "Му Soul is Dark", Th . atmospbere ів ОамасЬЬ'а
poetry is dark. ошіпош. (оН о! 50rrow and surfering, It іа the poetry оІ
а тап betweeB іЬе two \Vars, it із ІЬе ішреІО05іІу. fuП о( tension. Іо
иеі to ІЬе core of content and аіт of huMlln 5trife іп На contemporanous
stagc, Osmacbka's creatioDs are іп тапу respects СОПІепіаІ Іо ІЬе work!\
0' ІЬе immediatc predecessors оІ Shakespeare,
Besides. ,,-е are also indebted Іо Osmachka for his ІrиnslаНопз. e.sp('
сіаlll of Sbakespeare's "МасЬеІЬ" and Henry IV."
Zwei ОісЬІопиеп уоп Todos 05matechka: "Оіе EriDnerung" und die
(}Ьеrsеtжuпg уоп Byron5 ..М, Soul і! Dark", Оіе Atmosphire іп OsтаіасЬ-
ka5 Poesie і5І diister, ошіпоз. еhDsuсЬt5- und leideDsvoll, Еа іаі die
Роеаіе des z..-iscben den Weltkriegen stehenden МеПІсЬеп, der spanDung.s..
уоl1е Drang. den ІпЬаН und das Ziel der Bestrebungen dcr ЬеОНІеп
Menschheit zu ergriinden, 05matschkas Werk steht іп enger Belichung
ІВ den Schi)prungen уоп St1ake5peare5 unmit lbaren VorgiDgern.
Osmatschka іаі der Vcrfas5er mehrerer Gedichtsammlungen; уоп .еіпеп
ObersetZ1lDgen аін Sbakespeare.s "Macbeth" ооо Henry IV," besonders
hervorzubeben,
2:1
6BrEН МАЛАІПОК
З НЕДРУКОВАноІ СПАДЩИНИ
В початку світової ночі.
0, намарне, намарне літа
КвітJIИ щиро, як очі дівочі,
КвітJIИ повно, як ярі уста.
Нметів незнайомий вітер,
Обтрусив і розвіяв красу.
Тільки камінь серця розбитий
В наростаючу тьму понесу
Окривавленим скарбом скорботи
Та безрадісним свідком отрут.
Вез пуни, без пісень, без rоJП'OТll
Хтось там, десь там захоче
й умру
В початку світової ночі.
1926
-
, '< І \ \. ч ,".' ",. !.' ',', і \ '.:а<і
і " ,,! '/ ': 1 ' . \ [. \ \ J. , ffio' .
ОJlеиі Те.аі.і
Вже вересень в лункій блакиті тане,
Вже баrpяиів мантія садів,
А нам зrад8JIИСЬ КИЇвські КаІПТац
Високе небо і двіпровий спів.
Прозор, Акварелеві оболоні.
Сирени паРОП.'1аву із Черкас.
...У день такий я стрів навіки Вас,
І от все ті ж І очі, і долонІ...
Таке свав, незиищено родиме
РозлУка не затьмила зір і слух:
як і тоді веЛИКИЙ Володимир
Блarосповляв древній виднокрyr,
24
І ва Софії аолотів митра,
Й Спливав день, як миро ва чолі,
Молитвою беабурJIВоrо вітру,
Любов'ю сонцем rpimвoi землі.
Стіва ж стоїть viНПml незрyIIIИШlМ,
РО380ряве склепів:вя несучи.
На варті там, у сонмі серафимів,
Архистр атиr, що сперся на мечі
пломівному мечі.
1936
БЕРЕЗЕНЬ
Ось іде,
Шепчучи: аасви,
Білий день
ЧорноІ весни.
3 я.Riufjt ,
3в' ялена рука:
Сум німий,
Провесна ripKa.
Дощ і той
Капав с.піаьми.
Самото,
Одурв й вІзьми.
Беа пісень
кинь у зимні сни,
В білий день
Чорноі весни.
1943
Lyrical II'J, ОВе 0' ",ЬіеЬ Ї! dedicaled 10 іЬе memory 01 tbt'
UkrainiaD роеІеl1 01епа ТеНЬа wbo was sЬоі Ьу Gestapo іп 19{2 out
01 the unpublishtd іпЬетїіавсе о! Ye beo Malanjuk, опе of the 'О1'емosІ
rep esentatjves 01 UkrajniaD poetry of ІЬе 20іеІЬ centur}', His соl1есlіопs:
,,5tlleHo and 5lylul", .,ТЬе Herbarium", ..Е,,'1Ь and IroD", "ТЬе Madonna
01 Нlе Earth'" ..ТЬе Ring 0' Polycratt's". Nоlhіпg і5 kno\\'n about іЬе (81t>
01 ІЬе pпt,'t since 1944.
Lyrilche Gediehte, OB denen eine (Icr ,",оп d,er Gestapo іl1l Jabre 1942
.rschoslenen ukraiDisehen Dichterin Оlепа ТеНЬа Rewidmet іlІ, аОI der
uпvеrБП'епШсhtеп NachlassenschaH Jevhen Malaniuks, еіпеа der henor.
ragendlten Vertreter der ukrainischen Djchtkunst des 20, Jahrhunderti,
Er Ьаі rolgende Gedichtsammlunge11 vеrбfl'епtliсЬt: ,,5ІilеіІ und Stylol.',
..НеrЬаrіuш". ..Erde ооо Eisen'" ..Dic irdilehe Madonna", ..Der пи
del PoIJkrates". Seit 1844 іІІ on seinem Sebicksal пісЬ' bekannt,
2!1
ВАСИЛЬ ОРЛИК
З вас yropi смїетьс. COВQe
1
Вона ма.ла чоловіка відпоВЇДaJIЬноro комуніста, І вона
мапа коханця обдаровану ЛЮДИНУ, MOro приятеля,
НевеJIИЧке районове місто кручами спадало до річки
Оскол, було відкрите для всіх вітрів, для всіх очей, не мо--
rла там непоміченою жити краса Марії, І прізвище її oдpa
зу вражало слух, викликало образ, Лебідь.
Марія Лебідь Лебідь, Марія Лебідь
Прізвище відповідало, Через те, мабуть. через те йоro
за.лишено після шлюбу з rайдаем, rайдай же: матрос сла
ветної «АврорИ)t виборював ревOJIЮцію, rнiвнi tpoHa tpaнaT
ва rрудях, півлітра, мавзер, у rанчірці партквиток, волоче
ний за чуба кулемет,
rайдай, красень мужчина. rайдай: здоровеШІИЙ бик,
вивіска борця, енерtія без береrів, двадцятьдварічна Муся
ії так називали npoстяrла КОJIИUПlЬому матросові оби
дві руки, І пара вплила у щастя, адже щастя це коли
один відповідае за дpyroro, .
Вона вже мала дитину від чоловіка. який, передавши
нести ЇЙ дзвінке ім'я, лишився лежати, ледве прикритий
землею, в херсонських степах, На плечах у ro, її першо
ro, в'янули помалу золоті паtони. Він таких, як rайдай, Ha
зивав хамами
2
Переможців не січуть різками. та воно й смішно було б
у двадцять два роки 06мотатися чернечою рясою. Крім тoro,
Муся, їй здавалося. кохала, Коли вона виступала з rайдаем:
Чорт забирай, пара.
rлянь но, до вподоби?
Експансивні припущення:
Від них обов'язково rеркулес!
Ну, Олександер Македонський, треба сподіва
J.rись
катеrорИ'Що суди.ли довкола. містечко,
Муся квітла, Повнороста, запапmа, ніжношкіра, крyrлі
nпечі, бездоraнвa фізична побудова, жаДRої вади, жадної
видимої, жадної захованої.
26
rайдай хотів дитини. Муся тверезо ,заборонила, Вона
сказапа:
Юркові тепер три, хай йому стане п' $ІТЬ. Тоді.
Нема чоro мені одразу.
Чоловік подумав, Тоді поroдився. Не можна відкинути:
від був порядним батьком нерідному ОІЩеві, не дорікав
золотопаtонним походженням, Взarалі про минуле розмови
не було,
Розмова точилась коло близькоro, сьоroдніumьoro, Ta
KOro, що чути на смак , на мацки, Отож, rайдай і політика,
MOR справа, сказав rайдай, була вибороти вла
ду ДnR робітників, дпа селян, а як їм тепер ступати та кла
НRТИсь, це вже .Лучче мені боронити те, що е .
Два роки післа шлюбу. Знавець далеких маршрутів,
rайдай дістае відрядження, Не то до Канади, не то до Ap
tентіни. Супроводжуватиме цінний ванТаж, Муса сама. Тут
її вхоnило трете KoxaннR, Власне, Муся почала cyмнiвa
тись: чи було дpyre
. Смішно rоворити про духову спільність з rайдаем, Буй
ВІЛ, засинае в театрі, за два роки ні чорта не прочитав, дo
слівно ні чорта, любов до йоro м' азів, так, але відчув
вищість над НИМ, МУСil розлютувалася. Розлютування
и роздратування, Бичок бичок каже Муся непоетич
но, І в розмові з близькими: мій дурень, Так: бичок або мій
дурень,
Місяць після від'їзду чоловіка, Муся у приятельки, Bi
ри Серrіївни, жінки ви6итноі, rapнi очі, rocтpi вуха, повіль..
ні новини, фіранки, новий квартирант, Андрій Шекера, мій
приятель, це й е мій приятель, Андрій, працював у редакції.
Зазираючи в Андріеві очі, два тижні не минуло,
зазираючи в очі, красна Муся шепотіла:
, Любий, ти зовсім, зовсім. Я наче знову, Мій чоло..
ВІК? Я наче знову, Чуеш мене, чуеш мене? Мій чоловік, ех.
Л наче знову,
з
Фабула Постynае, Новий коханець мовчав. Він ВДИВ
Лося, Чорні озера, тобто її очі, дна ще не видко, оБJIИЧЧJl,
об.личчя Мусі, Мусиие обличчя, npиемно втомлений, тобто
вдоволений, бу.ли ії пестощі, ніиких обов'язків, принаймні
в цю ХВИЛИНУ, життя сибарита, СПJrр"равжнісінький сиба
рит, і що пробуджeJПIJI? ПіCJIJI чоro? ПіCJIЯ сну? Шкода.
ПРОбудження від сну? Шкода. І прИХОДИТЬ діяпоr:
"27
Андрійку, я питаю кинеш мене?
Люба, УЯВИ, що тобі подарували трОSIИДY І ти
rово ив до неї: оБЩяеІП мені?
До троянди?
Обіцяеш мені не зав' янути?
Алеrорія?
(Муся надула уста).
Не зав'янути, бути такою ж паxyqою?
Муся надула уста, Підтяrла ковдру аж до підборіддя,
фабула поступае, Андрій був таким цікавим співрозмовни-
ком, так уміло панував над темою, що Муся. про бачила
брак патосу,
Вони зустрічалися майже щодня, фабула поступае,
І в місті, відкритому ДJIЯ всіх вітрів, для всіх очей, спле
но Kpyr них веселе звинувачення, Всі ЖДaJПf: повернеться
rайдай, Казали: без крови, ну, без великоro rpoмy не обій
деться, бо матроськв .
А вийшло зовсім несподівано, Навіть банально. З чарів
ною усмішкою, Му ся попередила чоловіка ще по дорозі
з двірця:
Між iшnим, ти почуеm тут, тах ось: це правда. З}Xr
зумів? Нічоrо фізичноro в цім зв' язку нема. Журналіст Ш
хера, ну. Просто, зрозумів? Підем до ньoro, ось побачиш.
4
rайд8Й спробував оrpизнутись. К чорту духовоro при
ятеля дружини, фабула поступае, але вона йоrо настільки
присоромила, настільки, зда еться , раділа з йоro повернен
ня, що бичок, здоровенний бичок, нічоrо не вийшло, би
чок здав позиції, фабула поступае', ввечорі, навантажив
шися заморськими roрілками, заморськими стравами, поч
валав знайомитися з суперником. Вони втрьох власне, вп'я
тьох, ще roсподарі Андрія, милі люди, пустощі Мусі в тай
ні, і квартиранта, між суперниками приязнь, брудершафт
(бичок дуже дбаЙливо одніс у.ліжко вразливоro Андрія),
фабула поступае, поступае і дрyroro дня хтось хотів
посвятити rайдая в суть справи, і rайдай тоді аж надто
сухо:
Не тріпайсь, братухо, Дам раза по roлові і відпові
дати не буду. +обі, тобі, не сумнівайсь.
у rайдая кулак завбільшки з дитячу roлову. На цьому
миршавіють баЖаШІЯ приятелів приятелеві отворити очі.
Так,
28
Так от, Муся й Андрій. Муся обережна, ]Зони зустріч
JIИся там, де й сексотові якомусь не спало б на думку ІХ
шукати, В таких місцях,
чи здоrадувався rайдай? я думаю про це, Хто знае,
Іноді він пропонував:
Бери Мусю, Вона не ДЛЯ TaKoro одоробла, Не для
мене, Н, брат буде тобі добряча дружина.
Це він начебто цілком поважно, ЯК СУДДЯ, що дошуку
еться правди, Андрій же вдавав байдужість.
Друже, казав вів.
5
Фабула поступае,' у фабулу входжу 11, yвara, Я не ба
мав БJIИЗЬКОСТИ З нею. Вона була своя, наче витвір мала
XOJIЬHOro скуЛЬптора, З неї б я милувавСЯ, з досконалоro
кусИSl Божоro ярування, але у rлибоких здалеку очах--озе
рах ВИДНЇЛось мені, rай rай, дно. Мені воно видні.лось, я йо
r , дно, бачив, І я розумів MOro приятеля. І JI не розу
КІВ моro приятеля.
Вони втрьох переїхали з naршивеиькоro міста над O
ко.лом у СТОЛИЦЮ, Андрій спершу НУДИВСJl, і $І розумів йоro,
Потім мені доводилося часто проходити повз вікна rайда'"
eBoro мешкання. Андрій уже страждав, і JI не розумів йоro,
Н мешкав там Же.
Не знаю, чи пробirла вже тоді чорна кицька між нею
і Андріем, Коли мої кроки видзвонюва.ли коридором, і вона,
Спокуслива помаранча, крізь прочинені двері, питала:
. Спішите, Славку?
$І ВЩЧував, що вона вільна, як rpix.
Ій, вона тверДИJIa, раз у"'раз боліла roпoвa. Вона ляra...
па в JIЇжко. Вона КJlала на roJIOBY білу мокру rанчірку. З її
усмішки я читав:
ти тюхтій.
Тоді $І сідав біля неї, Стискав ЇЇ, Ніжні повіки з довrи...
ки віями, уста, паХJDf cтиrJIИII я6луком, ноrи, теплом иапо--
ені ноrи, власне JIИТКИ, '
6
Я раптом СХОПJIювався. Казав, що маю невідкладні
справи. Тоді я біr reть від спокуси,
н тепер УRВJIJПO, звідки тік мій тривучий опір я
робив це свідомо. Мене тішило тіло, з чару якоro я мir без...
карно знущатись.
29
Точніше: відбувався repць, я очікував, Я ждав, коJIИ ж
Муся закине руки кpyr моеї шиї, І не пустить від себе, по":
лонить, забере у бран а вона, либонь, сподівалася поваж
них слів, Вона, либонь, праrнyла рішучішої дії,
7
А з rайдаем я ще не був знайомий, Він мотався по Biд
рядженнях, КоJIИ на два три дні завертав до дружини, вона
береr ла йоro спокій.
Славку, мій дурень дома.
Так,
Хай відпочине,
Так,
Не приходьте до нас,
Цікаво було б познайомитись,
Нічоro цiкaвoro нема.
П'е?
Літр.
П'яніе?
Ні, Славку, до такої компанії ви не здатні.
І вона дивилася з зневаroю, з викликом, Мовляв: при
боркала бичка, приборкаю й цуцика.
Я цуциком чомусь не став, Біс йоrо зна, Мене BiдwтoB
хувало від Мусі, Не було перешкод, була жіноча впевне
ність. І впевненість породжувала протест. Незалежне, осіб-
не у своЇЙ суті праrнеlПfJl крови не моrло нічоrо тут вдіяти,
нічоriсінько, ВОНО просто не йшло до справи
І тоді Муся почала проповідувати мораль. В очі й поза
очі вона картала чоловіка. Чоловіки думають тільки про
одне, Вона обурювалась, Жінки мають дати відсіч Дон Жу
анам. жінкам ке личить іти назустріч донжуансьКJOl ба..
жанням мати оте саме одне,
Отак мені стало відомим таке:
М-уся рішуче порвала з Андріем,
Орrанізувала ку JIЬтуриі вечірlOf з довrим: чекаlШJlМ на
вечерю,
На вечірках були співи, танці,
(До речі, вона порядно співала).
Вечірки відбувалися з невинною rpoю в доміно або
в карти,
На вечірках висміюваво:
Всякоro роду зaJIИЦRИНR,
Еротичні розмови,
ао
Сороміцькі анекдоти.
Все, пов'язане з коханням,
Обливано холодною водою:
Тих, хто починав флірт із Мусею,
Тих, хто починав флірт з іНIШlМИ,
З Мусиних афоризмів Toro періоду:
В компанії будьте компанійськими,
Хочете сентиментів, фіrлів..мirлів шукайте іlПIJ
ro місця,
Отож, коли я хотів, за старою звичкою, обійняти Мусю,
як пекла вона, зашарівшись на кухні, млинці:
Тільки без рук, Славку, набридло, так мені від..
рубано, .
Чорт забирай, ця метаморф>за! Мені, щоправда, було
байдуже, Красуня Муся, Марія Лебідь не зачепила в моЇЙ
істоті коліщатка, що примушуе вирувати кров. так би мо...
вити дурницетворної підОЙ'МОЧКИ, Япосміхнувся, Я попp<r
сив пробачення. Я пішов до столу,
Незабаром я поїхав у відрядження, Воно тривало ті
три місяці, протяroм яких rа:йдай перевоДИDСЯ до іюпоro
міста і там заrнiжджyвaвся, Йоro nxвyли на щабель. Вів
став директором санаторії.
8
Славку, reй!
. ми ще не при кульмінації. Я досі виступав тільки lПt
БLЛЬШ або меmп поінформований пліткар, не ввійшовши
в rOJIOBНY свою ролю: rероя, Так, мої координати по нових
ТРЬОх місяцях: я вздовж набережної Ялти, травень, жа
дана відпустка, засмаrлий, як ropix, натоптаний по вуха pe
тель КРИМСЬКИМ СОlЩем, $І чимчикую, і до мене ryкають:
Славку, reй!
Я ОЗИРнувся, Крим зробив з Мусі щось понад людську
уяву, Природна краса, вона ще більш окреслилась, і вона
набрал сонцевитоro чару, Природн ій красі впоено розмах
со цед1ЙНОСТИ. Леrка тканина на фіrурі, а фіrура, як тінь
КрІЗЬ тканину, обтінений контур плоті, За нею б rаНЯВСIІ
e один образотворець, Я озирнувся, Це й була кульмінація,
ОЗИРНУВСЯ й закоХ8Вса,
Вона почала звичайно, Це цілком звичайно, що вона
ПОЧала Звичайно:
Не niзнаете, Славку?
31
Вона СIIИТaJIа, чи .R вільний, чи можу з нею пройтися.
Я пішов би, коJIИ б навіть був тричі невільний.
Я взяв її попід руку. Я чув у серці надзвичайний ПІу1І.
шум серця, воно пішло ходором, Я намаraвся поставити pcr
. зум на таку точку:
Дурющі, відпочинкова cнara, не бачив я Мусі чи що,
дурниці, проситься назовні відпочинкова cвara
алеж ні, не виходило, Я бай.дужий до rарненьких
курортних дівОК, чому ДО жадної таК мене не lDfДaпo?
Мусю, Боже, як це rapHo,
Може ви заняті?
, Ах, ні, мила, хороша Мусю, Навіть IWJIИ проrаня
тимете
Ви якийсь несхожий, Славку Дивно,
......- І ви несхожа, З ким ви в ЯJIТi?
Сама, Власне, JI мешкаю в Сillеізі.
А тут?
Я прИЇХaJIа в деяких справах,
ми зайшли до наПЇВтемноЇ кімнати, вона завела кеве
до знайомої, напівтемно від навислоro ба.ль'КОНУ, просто
ставлена кімната, кімната для приїжджих, JI ми.лувався
Мусею--видивом, дуже душно, Муся запитала, чи можна їй
зняти сукню, вона лишилась' у самому кynальюncy, я зро-
зумів, чому високООСВЇчені маестро одружуються з непись..
меШІИМИ натурниця:ми, .R зрозумів rайдая, я зрозумів, чому
він закривав очі, rайдай, і JI зрозумів, як тяжко страждав
J[еrкоДУМНИ:Й Андрій Шекера, Муся ж бо заcлyroвува.ла на
ПОXJIоніння,
Я як безумний, .R чув пахощі МОрЯ й маtнолій на її тin:i.
rоворив слова, яких не розумів і не зрозумів би ніхОпи, і так
я пропонував себе, назавсіди, на все життя
9
Муся пocмixaJtась. Я ці.пкОМ збожеволів, і JI хотів пере--
ступити остaшuo межу, і вона РВУЧКО пі.двелась. і ніжно
зазирнула мені у вічі, і СПИНИJlа.
І Вона сказала:
Досить,
Вона сказала:
Не треба, Спавку, ІІОЖУТЬ увійти.
Я сказав:
Де?
Вона сказала:
: 2
хай вдома, в Сімеізі, чуеш, Зачекай трохи
Але ж ти сама там?
Я так сама?
Ти сама?
Хто ж у мене е?
Чоловік?
Мій дурень?
Що з ним? ,
З тим давно покінчено,
Катер на Сімеіз за дві roдини, Я roтyвaвся, наче перед
13інчаиням, біrав по місту, Муся поруч, робив різні заку..
rIiвлі, повний коIШfX, їжа, питво, ласощі, Адже нині ця
красуня, звичайно, я від неї, стане МОЯ, нікуди, й ні ДО ко--
ro, нема дурних, не піду, бо нема дурних, бо як я не помі..
чав, як я раніше
Катер біr у пїНі, ми на чардаку. Ніжно приroрнулись
ДHe до oДIIoro, і пальці її липкі в рахатлукумі, і всі духа"
ЛИ, щО ми молодята Не доіжджаючи два кілометри,
виріIlIИJIИ злізти, пройти парком, біля підніжжя nежа.по
,
роз ятрене море, зелене море, ясно зелене море.
Любиш? питала Муся,
Вона допомаrала нести КОШИК,
Справді, moбиш? питала вона,
Я пожадливо тя:rнyвся ДО П обличчя. СПИНJlВся й
ВОДИВ вільною рукою по її шиї й rpудях, Муся зytIИllИJlась
перед самим мешканням,
Славку.
я,
Я хочу тобі щось сказати,
Я,
Не розсердиmся?
я?
А проте
......я ......
Хай краще вдома, щоб ти відчув
. Ми ввійшли в маленький котедж, Назустріч нам під..
BlВCВ велетень.
10
Назустріч вам підвівся з ф>теля велетень, бiJIa пlжa..
Na, МолодеЦЬке обличчя, приемне обличчя.
Знайомтеся, сказала Муся.
Вона сказала:
:-1
33
Мій чоловік, а це npияте.ль Андрія, І[ тобі ко.лис:ь
казала, зустрілися в Ялті,
Япочервонів, Котедж був обсаджений КJlітами, обви
тий плющем. Я почервонів од несподіванки й образи,
rаЙдай? спитав я досить таки дурнувато.
rайдай, rайдай, присаджуйся, Мабуть, хочеш істи,
Я сів.
А roрілки не здоrадався захопити? mrraB rайдай.
Тут, брат, не достаиеш,
Я сказав: ropiJrxa ,
Вів сказав:
Добре, моло;сець, XЮlWleМ.
М:уся опоpsджy88JIЗ cтiJI, rайдай ку..ись виImoв, ІІ
lІІІ'аса в неї поrJIJlДОІІ,
11
ти не мorJIa npидука'І'И чоrocь дотеПRimоro?
Тах само, ІІК ти ХOJIИСЬ у ХаркоВі.
І тут $І зрозумів уее,
12
Cьoroднi катера --д .ема?
cnaвкyf JIюб-!
..... Oб.utп-о, Муао, Я 3a8-дR був DpUДИ8JDI. $І тoбaJo
тебе саме cьoroднi, і більш НЇКопи,
І що?
Зовсім не треба було, на мій nOrJIRД, запрошувати
KOrocь свідком твoro щаCJl1lВOl'O II ro IІ,
Так 11 сказав їй. Але в Мусі в очах недобрий ВОПDl1t.
Якби ти знаВ каже вон&, КОJIИ б ти знав
хама
Тоді 11 не не розумію, сказав 11.
Не розухіеш? Ех, Славку. ти і Андрій. Але
ДЛІІ вас, мpiйlD(кі. ....... щоб -їнка Не ВJle'NЧR'l'Ь у.
_t пороху ....... .....
Я крикнув:
А може вистачить!
Не вистачить,
..... ти хрихнув 11.
Не помилJПOCЬ. Ну, скажи, взяв би ти на свої 11JIrn
жінку? Хатні сripaви, дит-у?
........... Ти ПОМИJlяешся! крикнув я.
54
А rайдай узяв, і не кине, ДОКИ не піду сама, та мені
йти нікуди, правда ж?
13
Але почалась вечеря. Діялоr з вечері:
Поклади мені ще бичків,
Поклади сам, масш руки,
Добре, покладу сам.
Хоч би не бруднив так сорочок,
Як?
А так, Зранку одяr, а вдень уже треба I сКИД8ти
Помисш, однаково нічоro робити.
Я тремтів. Хто вИІІНИЙ? Не знайІІІовпщ відповіді, я ви
рimив напитись.
14
ми з rайдасм поr JIИRy ли всю roрі.лку і все вино. Муся
в цьому участи не брала, Розмова перейшла на rpoмадські
т ми, 'це зовсім не така вже rpуба й обмежена потвора, я за..
ЦІкавився, ні, він був розумний, він досконало розбирався,
я відчув, у державному rocподарстві, цілком відповідав
с оій посаді, він, призначений на директора саваторіІ, по..
ттичні питання старанно оминав, 11 помітив це, ХОJIИ вже
притомність мои roйдалась
Спати JIЮбий roстю СП388 ralдa:A. Де
І ти йому постеJlИJlа Маріе? (Мусяl)
І
І 15
Ранком У Мусі буJIИ заппакаиі очі.
ПрощаА, прошепoтiJla вона. прощай. CDaвкy,
, не cepдl.Ц, 41 не можу тебе бо
вона .аедве ВСТИІ'Jlа відсахнутись, ах увійшов ЧOJlовік,
\ моя СТМСву.па 18aJI01'O папірця, 38JDШ1енoro МyceJO.
16
За пiдrодини катер, сказав rайдаА.
ми сиділи вдвох на камені біля моря. Я спуха8 хорот--
ку неждану сповідь КOJIИlIIВЬOro матроса:
Ех, мій дороndi, не .пerJtе життя.
....... 'Чому? спитав В,
Будь воно тричі прок.тrre,
....... Чому?,
Бо ти знаеш Мусю
І
j а*
35
Ну?
Ні, ти її не знаеш.
Бо що?
Вона чесна жівха,
Таяж
Вона ніколи мене не зpaджyвaJl8,
І?
Я волів би lф8ІЦе зради й теПJIОТИ, ніж оціеі
Чоro ціеї?
А знаеш за що вона мене зневажае?
Ні.
За те, що $І не її поля JIТOдa,
Тобто?
Не інтеліtен:r,
Ara.
Не iнтeJIiteaт, як вона, А те, що я маю людсьJtY
душу
Авжеж, сказав я,
Ех, сказав rайдай, СВОJJОчі,
Хто? спитався я,
Директором мене зроБИJDf,
Хто?
Честь мені вeJIИку надали,
Ну то й що?
А моя рідня в селі,
Пиmе?
Пише, ПИШе, що JlЮДИ там пухнуть з roлоду,
Так, сказав $І Й замислився.
Він сказав:
Це в нас, у баraтющому краі, Свопота!
Від хвилювання він напився кров'ю, Він сказав:
Янікопи нічоro не боявся, Тепер вони навчили MeJlf
боятися. Своеї чортової дисципліни, Що скажеш?
Ere ж, сказав я.
А копи б не це, швирroнув, би їм у морду Їхюо пау
тійну книжечку, і
І?
І під три чорти в море, навколо світу,
А Муся? запитав 11 необережно.
Тобі б заЛишив.
Так, сказав я.
Він засміявся.
Ні, брат, Мусю я не віддам нікому,
:::16
Чому?
Будем з нею rpизтись, як' собаки, а одне одноro не
lGцieMo.
Чому?
Такій жінці потрібен мyжqивa, а не дрібнота.
' Ere ж.
ОТ як, roлубе, Зroден?
Ere ж, сказав в.
Я приrадав, як Муся запевняла меве rодиву тому, що
Olla вже не йоro, Я не знав, кому з них вірити. Але меш
YJIO байдуже, Я вже дещо втомився.
З за хвиль показався білий катер. rайдай потис мені
PY1ty міцно, З катера кинули котву, до береrа мчав леrкий
'108ен по пасажирів.
Л оrлянуБСЯ на rайдая, Я думав про тоДИНУ" що здат-
ІІа СТраждати. -
Потім, на катері я розrорнув записку Мусі, Там була
адреса:
Я л т а, Мас а ндр і в с ь к а 2 2,
Ніна Олексіївна Кайданова
Нижче, дрібними, нерівними, певно похапцем Н8ImСЗ"
літерами:
в с у б 0 т У 0 5..й веч 0 р а, тут ч е в: аю.
Я к щ 0 хоч е ш, тво я М. Л.
17
У п' ЯТШЩІО R виЇХав з ялти додому.
l1е VasYl Orlyk's ahort story depicts а реІІу ЬаlD8П drama 10 ао еаау шао
rn r, ТЬе реорІе are entanRled Ів miDute everyday.passioDS аНЬООІЬ hu-
і . I1 П nature і! destiDed Со, creative work aDd Со, harmonic Нlе. ТЬе stol'1
1s entitled "ТЬе SUD іа Laughing аІ аа Crom ЛЬоvе",
'tir La nouvelle dc Vass,l Orlyk qui, sous uoe Corme l g re. dkrit uo реШ
d' anle humAin: Les hommes. cntortilMs dans leurs реtilе! passioDs quotj
t:.enn s, pendant qae lа natare humainc cst crh pour dcs oeuvres cr a'
lе ІСО З. pour uoe VЇe harmooieuse. ..Le аоІеі1 11-baut ае шoqас de OOUI'" с'еа'
tltre de lа BO Telle.
Н7
ЮРІЙ IUIEН
S8
ПОПІЛ ІМПЕРІЙ
ФРАfмEнТи з ПОЕМИ
1917
Ось до царських П8JIат,
Де позолота вже померХJl8,
ПрибравІПИ roлос rлавковеРХ8,
Вступав адвокат.
ВеселІ І прудю,
Пухкі, леrесенькі, як хмар ки,
Несуть закохані ПІКолярки
Керенському квітки.
Дракона він зборов,
Він носить елеrаитські І'етри,
По всій країні кілометрить,
І ллвться дощ промов.
Він ідол, юнаків,
Вів революції автена.,
І він її високий тенор:
Бере він хто б це смів
Аж верхнв дo діва,
Бо спадК06мець Алеltсаидрів
Не чув віщий крик Касандри
у rpoмi марсельвз. .
Прем'врство не матрац,
Де відпочинеш у спокої,
І в білій млі встав марою
Кmесшської палац.
ПЛАЧ еРЕМIІ
Моі руки, як веселі птиці,
Прилітали ва ПОМ
Золотої, ствrЛ0і пmеВІЩі,
І раділа ім земля.
Мої руки, мов чайки ті білі,
Опускались на M8JIК,
А тепер, П IIТIПli оmа.лідL
Спокій не ,найдуть віяк.
Крильми б'ють, літають у нестямі
3 довrим зойком день І ніч
У спустіJIiм і бе8дахім храмі,
Де росте трава і rич.
Мої cвiтJIi руки ro.иyбa.мJI
3аліт8JЦI в' ВІІсоч1вь,
А тепер вони нетопи:рями
Все летять у тівь.
Мої руки світ б.пaroслоВJI.ВJIИ
На ЖИТІ'S і мудрий чин;
Хай вони б мені тепер пов'JIJIII,
Як по літі зельиий крив!
Ь: Two рОМ!l ('ut br УОl'іу Кleп'а new p"Jem .....Ье Ааіlеа 01 ІЬо Emplree" .
,Istoriolophical serie8 вІ _... аоо re'VlOl_tїOD8ry МleIМI шk-rWOW8 wltb
t. eep1y lyrieal el.cursїoм. ТЬе two parta ап ЬеіDl publis1м4 ...., ІЬе
Ще! ,.191"". ао" "ТЬе Lam«!at of Jer....ia..,
3н
ЮРІЙ КОСА Ч
РЕrЕНСБУРЗЬКА ЗУСТРІЧ
Був ранок, мов панна. Карета з rербами
прОЇХ8JIа повз, а пішки міщани, Ш8JIЬвіри,
mлЯІ'бавм підіймали ymиp позіхвув 8JIебардиик
і крикнув rолоті, запиленим людям passieren!
Дунай половів у знемозі OCTaННboro серпня,
судно ПІВартувалп з пшеницею, хвилі біліли,
а там із майдану, де ратуш і муштра під верблем,
завернув подорожній у ву JIИЦlO Синіх Лілій.
І карета туди ж, і на стіл в мезоніні
кинув пшary лакей, капелюх, рукавиці,
а з карети зійшов, задубів од їзди і сидіння,
вперся в фартух roсподаря, в носик кертичив
подорожній месЬЕ:, натурально, IHKOtнiTO чорне,
натурально, rpaвeЦb і коханець фортуни,
HaTyp8JIЬHO, зо ,шрамом, а rолос B8.JIТOpHa:
mвидше, дурню, між iНIIIIIМ салат і бурtyвда!
А цьому з давен запахніли незкошені трави,
простував він на захід, неначе в упертій утечі,
ftIИ аючи Краків, задуманий ПресбурІ', Пассав,
обличчям розстриrа, і в одяry скупість чернеча.
Для всякоrо rлум, особливо в шарпацькій rоспоД!,
де пики за пивом, яриrи з прищами на морді,
де п'в rолодрабець.і Ш.І'ІЯХТИЧ, повія і алодій,
золота rолизна, на п'ятак накопичивПІИ rордість.
А I.нкomiTO втім прешармантно: Не блисками ж куріІ
вас привадило місто, прадавній редут леІ'іонів, .
ви ІПука.вте правди, напевно, в цій хмурій, ·
заоrидженій cMiтr латини, старій Ратісбоні?
6сть у цій сувті неоспорена віку принада,
ви таким, поринаючим в вир, не одне хвилювання
потонулих у сум:ніві душ заспокоіте владно,
пам'ятайте же, друже, це слово мов не ОСТ8ВВв.
Вже розryблено Боrа сліпучу MOryтнiCTb,
. це не вік раюв8JIНJI, це просто роки ревотоЦЇЙ,
стільки сил у природі, а снзr, що, закуті,
в тодині др і м8JIИ, у розуму надрі кипучій.
Я нащадок боriв, я ЛЮДИН&, бо мисто,
JI креатор новий ви ж завв8.ЖИJIИ CJlЙВО сузір'я
40
ЦbOfO віку блискучоrо світотворінвя у числах,
ІІа зarибель К8.Зкам хай живе перемоrа безвір'я.
их видно, вітія, як видно, оракул прийдеmвій,
SlR проситься розуму rocтpicТb, мерщій же під пер&,
IlIRomiTo любить вино, а rосподар облесно
ДОJlИВав вин&, і шумув юрба різношерсна.
Цей нескінчений диспут ніколи не вдасться СІ{інчити:
Ви знавте світ і життя чарівні чорториі,
ВИ побачите, вас вів засмокче, захоче зловити,
Переможе ваш скепсис, обплутав напрасно змівм.
А персона, цей предмет до f.'IYМY, в киреі
БУРСаІСа чи філософа, з брязк./'ІИМ обличчям,
За rостину подякув з усміхом ні, не мові
Ц партії справа. Дозвольте любовно
ВІДRЛанятись вам, я простую ще далі,
в цій rонитві між мною і світом напевно
СВіт не зловить мене. І, вклонившись, із залі
ВИХодить і periT за ним, а Іико:rIOто ревно
РОзr лядав забутий зшиток.
Невже ж а"мфібраха
lСрізь строфи важкі, силябічні тyra не прорветься,
8Jc, сад поетИЧНИЙ, це ж зустріч! Невдаха
ttи rеній новий в креатурі чернечій?
І Rииry жадав, жадібний секретних історій,
lCaв ім'я і становище, ступінь освіти,
glдnисано: «правду myкавmи, філософ rриrорій
коворода у побiry від хижоrо світу».
І Покрикувать знов вартовим, на запилених, тихих
[ заставах.
оnyскаючи юрби й карети, ліниво: passieren,
РОмен і барвінок цвіте на дунайських отавах,
а вів все мандрув, мандрув, ПІуКальник сузір'ів,
ііс YUriy Kossacb's ..EncouDter іо Regen!burg", а роеш, presents the drama"
lira lI10rnent of the рзусЬоlокісаl encounter of tha Ukrainian philosopher
,.y oriy Skovoroda with іЬе western civilization, whcl1 '\"I\ndering іп
"rope,
-5. J rij Kossatschs Gedicht "ZusаmmепtrеПеп іо ReRensburg'. vergegeu
tre rtlgt оп! den dramati.schen Мошепі des p!ycholoRischen Zusammen
d e f1'e-n! de! ukrзіDіsеhеD Phi1osophf'D Hryhorij Skoyoroda ОІН der Ku1tl1r
11 Westens wibrend seiDer 'VaDderuDgen іп Europo.
41
ВОЛОДІЩИР ДЕРЖАВИН
Афор.з...
велич і розмах ваціОИ8JJWlоі JryJlЬтypll IIPJDtO npoпорцtйв:i ЕШЬ-
кості В ній непOВ'l'OPНО творчих 1вдивідуаJlЬНОСТей, Ми, ХОРС, за
таку КУЛЬТУРУ, тsoреИУ к:paй:Jlіми npoтипежностам.и., lІе_еви... iJ.rre"
лек:туа.льним напруженням кожноro oкpeмoro суб'€кта, Якщо яе-
звичне мислення вик.mпr::а€ разом зroду і заперечеННJl, '1'0 цим саММ1'
воно, RК ВК- 'І'8Орчоro несПОКОІО, що пород-уе ВЇ,JфyxoвJlЙ НeclIО"
Кій, змушуе шукати новоі і ще раз нової правди. Тимто лrre-
pa'I'YPHoro матеріЯDУ редак:.цla охоче дае місце афоРИЗllам парадоg-
C8J1ЬHOrO МИCnитeJlЯ, що, ПJIекані в стрункій Jloriцi. не пройдуть fSaЙ"
ду-ики повз э&цікав.леноrо в питаннJlХ естетики.
.
Абсолютний .літературний смак тіею ж мірою необо-'
в'язковий для пксьмеиника, що й абсототиий с.пух ДJUI KOftl"
позитора; проте для чита а та критика це спраВЖН(
щастя, здатне надолужити йому в житті все.,
.
Естетичне в літературному творі, себто йоrо C'1'J{ЛЬr
СКJlадаеться винятково зі слів (CТИJIістика) та тих елемеН1'Ї'
сюжету, що надаються до rpaфічно--просторовоro визначе8"
НЯ (композиціЯ), Решта, що не стосовна до rpаматики та -фІІ"
rрами, с позачyn'Cва ЙТИМ самим позам:истецька (т. зв, зміС'1')'
.
rероїзм, святість, честь чудові теми ДЛЯ миетецтsВ!
проте здійснеШiJI їх у житті не сприяс мистецтву. сИJll'
людські обмежені: не можна разом служити мистеЦ11JУ
(абож науці) і особистій досконалості. Жаден філософ Jlе
спроміrся б утворити свою систему, якби почав з неУХИЛЬ"
HOro виконання ВJlасних моральних iмnеративів.
.
Людина, ЩО rоворить про rapнi вчинки, рідко зда1'Jl8
оцінити rариу річ, і прекрасне в мистецтві навряд чи е npJf"
ступним для прИXИJIЬНИКЇВ прекрасних почуттів,
.
Краса в самому житті це JПOдина як витвір ми
себто, очевидно, актор, Принципова значущість ми
кону аж ніях не зиижуеться через -ry прикру обетавиву. 1d'
пере 1ІСНА бlnьшість arropуючих фапьщуе А ва КOJf.f'
і в побуті,
42
.
. Театр це едине мистецтво, яке процвітае за Hanмipy по
JIl1'Ики, Проте, що вИЩИЙ театр, то нижча драматична пi
'l'eратура,
.
, чи не становить реJIi.riя е стетнк у, що не досиrЛ8 caмcr
СВ1ДОМОСТИ, подібно до тoro, як сукyшriсть звичаїв стано..
В,Ить неусвїдом.лену етику? З цьoro випливало б. що релі..
l'tlbIe почуття і властиве естетичне сприймання е абсолют..
110 lІесум1сві,
.
Державний або rpoмадський діяч пораетьсв roJIовие
kOJIO тoro, щоб наroтoвити документацію та інші матерїяJ1И
дJIя власних мемуарів: літературна діяльність наПЇвбеле..
'1'рКСТИчноro характеру,
.
Переважна бiJIьшість мовних змін зумовлена тим, щО
'«ОЗці такою мірою праrнуть roворити бездоrаино, що саме
'1еРез це й виходять поза межі визнаних ними зразків мов..
Inoc перебільшуючи належне зовсім усупереч власному
lІаЧірові.
.
Перекладницька діяльність формуе скептиків, скільки
ЗаМіна одніеї умовної фразеолоrії на якусь іншу, так само
УІІовну, а майже ні в чому не тотожню з першою, найкра-
!.Це 8ИЩ!JIяе внутрinппo неспроможність обидвох; це одна-
.1С?зо стосуеться і до філософії та реліrії, і до моралі та по
Jt1'l1ncи,
.
, Систематика е притулком ДЛЯ хаотичних розумів, He
СВlДОмих тoro, що мислення кожноro індивіда вже само
э себе стацовить систему, і що, за точно сти в деталях, усі
kiJщї сходяться в IIJIЯНi ідеї,
.
Діи.і'Іектика с методою хибнОІ'О МИСJIеlUlJl. Хто, мислячи,
ttоlOt.ляеться, той 'nOI CUIИМ МIIeJDn'Ь ДЇ&аепич:во.
k1. Hayкo a терміналоriя е !Ю ж. мірою умовна й HeBiд
Ц'Ula, що и правопис у писаюи МОВІ,
.
ПараДQКС У науці це CJlИВе метафора в поезії: такий са-
специфіЧJUdi I М8JIO не обов'язковий, прІІНЦИІІО80 про-
4s
ДУКТИВНИЙ, а мірою своеї новизни ненависний конформі
стам усіх І'атунків,
.
Якщо все зрозуміти значить усе простити, то що Kpa
ще хто сам себе розуміс, то поблажливіше ставиться до
власних провин та пакостей.
.
Інтелект не частина природи людської, Яl ц,цільна віД
решти частин, а найвИЩИЙ сенс сукупности ЇЇ, Як смисл сло
ва в йоrо значенні, що поза ним воно псрестас бути сло--
вом, TqK смисл ЛЮДИНИ В тому, що вона мислить, ІнаКI1ІС
кажучи, Мисль с ентелехія існування людськоrо.
'"
Aphorisms Ьу Wolodymyr Dershavyn, referring to the relations betw..eP
ІЬе aestbeticist and НСе ап ехашрl оС paraduxical thinking.
Потреба СТВ.1Іевих' С ІІнн ачlв
ДЛВ кр еиии СЛ9весноrо
мистецтва!
KHORS' шоtlо: Th(' зrt оС the word requires а з еl 8rmnt'!'s
44
ЛЕонид ПОЛТАВА
НЕСТОР
фрAfмEнти
"Н е сто р", широко задумана поема МОJlОДОro &вТО])&, ще не
8aldичена. Ред&ІЩ1я доnyсК8GТЬСЯ експери:менту: містить фрar'мевти,
lІройиsrri атмосферою пябораторіі, хай не обчищені ВІД ска.лків і не
Обточеві, зате В83наменоваві СИJIою безпосередвьоro вдару р1зцем,
ПОХІД НА ПОЛОВ ЦІ В
rей, іржуть коні з рання до равпя,
Дзенька.в зброя, брязкав зброя.
rлявьте на сонце ви увостаннв,
T , за Сулою, там, З8 Сулою!
reit, риплять вози, аж дрижать ДОJIИ.
А понад військом, rордий і rрlзний,
вкутий у лати, вбраний у шолом,
Князь простирав руку залізну!
rей, ір жуть коні з рання до р8JШ.R,
Дзенькав зброя, брязкав зброя.
rей, помолітесь ви увостаннв,
Там, З8 Сулою, там, з& Сулою!
ПОХІД НА ПОЛОВЦІВ
(ДРYfИЙ ВАРІЯНТ)
rей, що в степу, що за мак зацвІв?
rей, що в степу за Borнi?
То свІтлий князь вояків повів,
щити червоніють!
Сірий сірий степ, ненависний степ,
Вів залив землю без меж.
А на нім цвіте, а на нім росте
Червона пожежа.
4:1
46-
Ой, rветься степ та ДОJlИВ&МИ,
Виrин авть ся, як живий.
ЙДе, йде князь із дружиною,
3 мечами новими.
rей, по степу, що аа мак зацвів?,
rей, що в степу за Borвi?
То світлий К11J18Ь вояків повів,
Щити червоиіють!
БІЙ
Бій rpимить,
Мов кінь підковами.
Князь стоіть,
Як зачарований.
Збилися ЩИТИ,
Вдарились мечі.
Кров ясні цвіти,
Кров ясні КJIЮч1.
Бій rpимить,
Мов кінь копит8КІІ.
Плаче степ,
rей, неумитими
Ранами,'
rанами,
ВІтрами,
'l'yмaнaмJl,
Бурею
Хмурою,
Бразкають мечі,
3оЙlca1oТь сичі,
Чорна птиця див
Крила розкрилив!
rей, біжать струмки
у сиві річки,
Червоні струмки
у сині річки!
fей, біжать поJIКИ
На чужі полки,
як серед ріки
Хвилі rоміикі!
rей, біжать полки
Люті борсуки,
Жадібні ВОВКИ
Князеві поЛItИ!
МАНАСТИРСЬКА БРАМА.)
Нехай, нехай! Все ближче Киів!
І бачить Дмитрій: в далені
Спахнули раптом три Borнi
І впали стрілами на зміїв!
І тільки блисвула ріка,
Знялися хвилі, ніби крила,
Й чиясь сіяюча рука
Доловню rород освітила!
Несучи і проКJIЬОНИ, і rope
TeMBoдym::llX, сліпих століть,
Ніч безжальний, кривавий ворон
Над землею летить.
Б'в моryтиіми крилами rород,
Як орел, що на жертву впав,
Потрясав одвічні rори,
Палить жаром палких sarpaв.
Котить вітер .lI;oМII І башти,
Крутить вітер хиткl сади.
"Серце, серце, не плач, не плач ти,
Ясний Боже, вірно веди!"
І біжить по дорозІ Диитр1й,
весільшм вбравві біжить
Світлий месник HOBoro світу
На віків суворій межі.
А над rородом крутить буря,
А над нею rвyчкі воrиі;
Вилітають, як птиці, мури
І ховаються энов у тьмі,
Чорна' ноче! Ні, не сховати!
PHa буре! Не збити з Hir!
t'p1l. *) Прямо а вecl.&u, в сіяюЧОМ)' весiJ!ьиому вбравв1 БЬквть ДJa--
б р 'І'Удв, 8 Киів, У каиаствр! Світ поraвськвl иестерlDllll, вестер-
&1'Овбивчl віІвв і чвари
ПрlDL автора
47
Роз.ламавmи пітьму, мов фати,
До Печер Дмитрій добir.
На коліна упав пред храмом,
Пред очима святих Печер,
І в обковану міддю браму
Тричі вдарив Схиливсь Завмер
Та й дзвінкий же весільний перстеиь,
Ніби дзвін З8Дзвенів ТОНКИ:Й!
За собо!О десь чув Дмитрій:
Бризка зброя, скачуть полки,
Бердami вrpИЗаІОТЬся в rpуди,
І прокльони, і сльози, й сміх;
Чорнодyпd товпляться люди,
А У кожноro в серці rpix
Мов копита, серце цокоче,
Щось BorнeM roрить на руці.
Ні, не може вів, ні, не хоче
Залишатись у мирі цім!
Божі слyrи, відкрийте ж брамуl
І повільно на ті слова
NЦдeKOBIO ворота храму
Хтось відкрив. як осліпла сов&,
Ніч упала па чорний камівь,
Тільки хрускіт, а в небі кров!
Крізь сувору, високу браму .
Юний Дмитрій навік пройшов,
rей, схитну JIИся тіні сірі,
Зашуміло ще дужче rілля,
І завила roлодв:им звіром
Ненаситна поrанська зеМЛJI!
Він спинився, Іти не може.
Хтось уп'явся в роЗJIЬОТИ крил,
Боже правеДНИЙ, світлий Боже,
Освіти, дай ще трохи сил!
0, н8дхни йоrо духом новим,
Проведи чрез тЯЖКИЙ порir,
Щоби слово правди й любови
Він сказати народу 3Mir!
Pr:lSnlcnts Gut о! іЬе ('ріс- роет "Nestor", іЬе author оІ wl:ich іІІ
уuuщ; Leonid РиНо,'а, іеl!! зЬоut the psychic сlНlПgс іп а young м п
\уЬо dec!d s 10 rcnounce from аll persoDal wеll-ЬеіПі and from а liІе 01
11is own, and 10 de"otc himself іо christion deeds, Іn this І)оет the poet і!!
l'e-ІЬаріПІ іп а legendary form а раІе nut of іЬе medi:leval history of tM
t:kraine.
48
Irop КОСТЕЦЬ ИЙ
БО2Кествевва Jl2Ка
ПОДUI OДНI€I НОЧІ
І коже іишоro шляху немае,
. Щоб э хаосу душі створити світ.
Юрій К.пеа
І
Дон Хосе Наварро прибув на севільську кориду ще
зрания, Він старався триматись у тіні, не вирізнитися з на-
товпу, а натовп чимраз ryстішав, Низько сnyщені криси
капелюха мали ховати від усіх задум у жвавих очах ба ска ,
Кривавий задум,
Усе ж таки циrанки Фраскіта й Мерседес упізнали
Aoro, Скориставши зі з'юрблення, викликаноrо маршем
ЦЯЦькованих бандерильерос та пікадорів, підбіr ли вони до
Кармен, Умовляли, щоб стереrлася,
Кармен мружить очі, хитае roловою. Це вже вона сто-
Їть віч-на-віч з учорашнім коханцем, Він блаrае, вона смі-
еться йому в обтfЧЧЯ, він поrрожуе, вона сміеться йому
в обличчя, він видобувае наваху, вона відповідае безстраш-
ним r лузуванням,
На площі перед ЦИРКОМ урвалось ЖИ'М'я жінки. Тут,
на площі перед червоним цирком, сталась велика подія.
Сказано бо, дві великі миті в ЖИ'М'і жінки: хвилина ШJIюб-
Horo ложа, хвилина смерти, Вона впала, велика баrряна
троянда, зрізана кривим ножем садівника. Хвилина шлюб-
HOro ложа, хвилина смерти. Велике, розпечене сі-бемоль
пристрасти. Ми здриrнулися: смерть подолала дане слово,
смерть, Люди з'юрмлюютЬCR дивитись' на смерть. І падае
на натовп, на бандерильерос, на все крилатиА мотиль, ма-
пьована заслона, бо ж зрештою червоний цирк виrадав
маляр, і капельмайстер кладе батуту на пюпі;.р,
І сі-бемоль летить на нас і розбіrаеться, бо всі момен"
Тально підвелися. ми даруемо собі часинку на спочив, а
тим часом крізь п'ятеро вийсть одразу виломтоетьея роз..
rримована юрба. Данило протестуе і хоче назад. ми бере--
Мася за циrарки. Де Поліна? Але все Таки це захватно.
Старий капельдинер дістае від нас також закуску, Він тре
долоні, тяrне з за вішалки щербату склянку, тре долоні.
Де Поліна? Боюся, що Й $І не встояв би, Зараз, каже по-
важний співак, зачекаете, і частуе Конопацькоro, Останні.м
виходить І'риroр, Ніхто ще нічоrо не знав, Де Поліна? Що
здорово, не розумію, rpиroр каже: либонь, rидко, Я бачив
уже в Москві, мене особливо зразило, І знизуе плечима,
Ну, знаете, якби я мав такий roлос. Театр? Ні, Вистава?
Ні. 'Звитяrа серця? Так, І'риrор іде позаду, Ніхто ще нічоrо
не знав. Але що таке звитяrа серця, -Та ж усі йдуть шля
хами серця,. Тільки що серця різні суть, і кожне серце
свое, Видиво ж серця приходить ціеі ночі,
ІІ
Валюшка доrнaла компанію аж при своїм мешкашri.
Вона розкішно вискочила з ав'Щ, Вона відпустила авто, ЇА
сказано щось ізсередини навздоrін, Вона махнула рукою.
Підбіrла до сходів і владно відчинила I'Остям двері,
rpиroр ішов позаду, але у світЛИЦЇ на HЬOro наrло нa
В8JIИлась yвara всіх, бо Валюшка дзвінким rолосом ознай"
мила про свій шлюб із ним, І'риrор заплющив очі, На ньо-
1'0 першими наскочили Клавдія й Поліна, Зрадник, зра"
ДНИК, Поліна кричала щосили, а Данило видзвоlDOвав
кришcrталевими келUnками,
Почек3ЙТе-, сказав поважний співак,
Oro, виryкнув ТОЙ інший rpиroрій, rpиша Ha
rель, $І CЬOl'Oднi посковзвувся:
........ До столу, 11р сто.пу.
ВаJlЮшка вела rpиrора, вона вхопила йоro за шиlO
ЗЗаДУ, це було тяжко при її зрості. НезпaднaJIИМ хором спі-
вако ІІ JI 0 r і і л і 'l а, і поважний співак заводив безумов.-
IDDI ще барИ'l'OНОМ. Даии.ло йШОВ за roфмаршала. Він
вав напудженоro на смерть.
Я с ажу вам, мовив поважний cniвax.
Стаси звеліла: Вiдcyньrre, будь ласка, від кyжчиJI
JJixep.
А ви. знаете, як в CЬOI'OДНЇ поскоВЗRyВCS, сказав
rpиwa HateJlЬ.
Товариші, вереснула КJIавДЇЯ, винувата: паво-
eI Панове, чи як там вас (сиіеться до ПоЛіии) , roворіте,
ПpQшу вас, по--російському.
Жімно! підхоІ1ИВ майор,
Не жімно, а riPKO,
;)0
Конопацький прошепотів rаевському у вухо: Майор
Фон rарцберrер', одинокий аріець на нашому каrалі
Ara, сказав rаевський.
Жімно, наполяrав майор,
ripKo, ripKo, rукали вже з ДВОХ кінціВ.
Нарешті Валюшка й І'риroр розцілувались, І»иroр наче
Ckинув пелену з очей, так провів собі долонею по вїЯХ.
Панове, почав поважний співак.
По російськи, по російськи
Панове, наш філософ жениться
Інженер меліоратор, . писнула Поліна,
наш І'риroрій Сковорода
Стася звеліла: До порядку,
Чекайте, хай краще я скажу, ВИХОПИВCR K
nацький,
Стася звеліла: До порядку,
Але Конопацький вже почав:
Усім відомо, що обов'язком MOro ЖИ'rl'я е творити
CJtoвa, Я для цьоrо існую. У словотворчості виправ НWI
f.!oro існування. Творімо слова, мої друзі.
Це щось довro, сказапа Поліна.
Ні, не довrо. Моїм обов'язком е встановляти слова
ЦJlя кожноro року, Ляйтмотив року, мовити б так, Доміиав
'1'а словесна, Звукове визначення кожної сучасности, І я
Це довro буде, спитала ПOJIiнa,
Стася звеліла: Замовчи,
я виrадав слово для нині. я виrадав, як відомо,
CJJoвo й для вчора, Воно звучало
Розняrа, роэняrа!
Так, мої друзі, це бум роЗНlltа, роЗ W1 rа, Ви пам'я-
'1'аете, скільки змісту вкладали ви в вьoro. Це була перед"
еИНа розняtа, розняrа бака.пійиа, розuяrа парашутна, роз-
lisrra розлютована, розняtа еротичиа, У ВИКJIаді барана-
3liaвства це слово записане з малої літери, але з веJIИXОЮ
I(Uщевою. Але у зв'язку з ТИМ, щО літера r торік ще була
ііа ЇНдексі, бо Постишев
Коротше, КРИКНУJDI З правоrо боку,
Добре, Отож розняry записано минулоro року че-
Рез r, і я
Жімно! ревнув нараз майор-аріець, тримаючи
С>Оома руками склянку,
........ ripKO!
Хочеш іще, спитала Вал юшка , rриroр ускіхиув
4*'
51
СЯ. У Валюшки ще Д He дe блискучі СЛіДИ вазеJIi.вy на _оо
цях. Він ії обтирае хусточкою,
і CJlOBOM ДЛЯ цьoro року, .JIJIЙТМотивом, доміваВ"
тою е: кам6р6ум.
Як, як?
Камбрбум.
Kaмp
Камбрбум. Камбр-бум,
Щось ЗУJlуське,
rонолюJПO.
rОНОJlЮJlЮ, хо--хо--хо, peroтaB майор, тримаюЧJf
обома руками CКJlJ1НКy.
Камбрбум, камбрбум, Подумайте, скільки моЖЛИВО'"
стей
Камбрбум,
заключено в самій флексіі
Камбрбум,
і всі суфікси
Камбрбум.
і префікси
Камбрбум.
........ а тепер зважте: ка.мбрбум, для полеrшення фpэS"
цузам можете вимовляти: шамбрбум, точніше: шамбрбю1\l.
Мадмуазель, ет ву франсе? Дозволите шамбрбюм? Або: до""
зволите з вами шамбрбюм:? Або: перепрошую, що ви дума"
ете з приводу шамбрбюм:? Або: як ви ставитесь до емана"
ції шамб:рбюм на баранячі сл:инні залози? Або, фаталїcтИ'l"
но: що таке в нашім житri maм:брбюм, м:адмуазепь? НіщО.
Це вже цікавіше, сказала Поліна,
Стася звеліла: Замовч.
А може це вже щось означае,
, В ірокезів, наприклад,
Абож на rОНОJlЮто,
rоно.люлю, хо--хо--хо, peroтaB майор, трикаю
O OMa руками склянку.
А як п aнrJlійському, OUIт1j Jr ав ився поважsnl'
співак.
0, по aпrлійському це що ЇНШоro. Чем:брзбум, Totl..
ніше: чем:б'збам. .А коротке, ударне. Чемб'збам, Повторі'1'Jlo
Чемб'збам.
Занадто тяrнете, Коротко, ударно, Чемб'збам,
Чемб'збам.
!12
Чемб'збам, А' ю ен чемб'збам?? ес, сер, ай ем ен чемб'
36ам. Но, сер, ай ем но чемб'збам, rqB ю е бit фет чемб'
36ам? ес, сер, ай тев е ла'дж чойс ов чемб'збам, е ла'дж
'10ЙС, ту тзе бьютіфул ледіз се'віз. Браво. А ПО Нll4ецьки?
nо німецьки нецікаво: камбер--бум. Ві tейт'с міт ірен KaM
беJr-бум? Данке шен, абер майн камбер--бум іст ляйдер Ka
І1ут, Абер цум тойфель дойчен, кричить майор аріець. Він
обома руками тримае склянку, До чорта німців, Хлопчику
, товоріте, будь ласка, пcrросійському, Шпрехен зі py
ClЦI, тер майор? Бісхен, Жімно, Піво, Вшистко едно. Шорт,
В'елій шорт. Ду бльонде то фель, б'елій шорт, Бісхен, майн
б'елі:й шорт, Хлопчику мій, по російському, Ата, каже ra
евський.
' і нерухома постать rенерала, Старезний ветеран.
Порох ня сиплеться, Упертий, упертий, Ата, каже raeB
СЬкий і добувае бльок до зарисів, Клавдія всміхаеться від
дВерей, обіцяючи. Вона оrpядна, хоч і не rpуба, І І'риша
liаtель прошепотів Поліні у вухо, Чудесні пахощі її убраll
NЯ, Упертий, упертий, і адьютант Юшко перед, ним в'юн
З'ІОНОМ, Але Клавдія іде через натовп, неначе ота HaBaJКe
!іа на все месниця, розтинае натовп, заклала руки до ки
l.1teHh жакеТа, і от обілле якусь суперницю сірчаним Kвa
Сам, rабен зі нох айнен камбер--бум фюр міх?
але можна ще таким рядом: камбрбум камбро
....... Рауль дю Камбре омбр Льомброзо обри KO
бри кабро Ебро цебро Цебрик Цебрик Амне
Ріс AмOH Pa УНРРА ндра ндравити Кіндрат
....... дратва далі падае в непристойне, І Данило шпарко
ilJnuyмлюе Штравса, Для сусідньої кімнати. Цум тойфель
ОЙЧен, кричить майор аріець зі склянкою, Ви витримали
lСnит, сказав Конопацький хрШ1КО ДО І'риші Наtеля, Леrке,
J1erxe потиснення руки, Кіндрат дратва далі па
дае в неприМ'ОЙне, А коro ви бачили, спитала Поліна, Леr
e, леrке потиснення руки. Але Данило підхопив склянку
aCHO. BeteH кріх? Найн, BeteH ryнд, Це можна перекла
C'rи так, раптом каже rаевський: бо собака. Клавдія коло
l'acBcьxoro. ТаlЩювати заборонено, бо собака. Клавдія коло
l'aeBcbКoro, бо собака, Пса викynали в лузі, в тому, що при
беРезі? Ні, у щолоку, П<rросійськ:и: ЩЬ(rлачь. Шпрехен зі
РУСїш, rep майор? Цум тойфель дойчен, кричить майор. До
'ІОРТа німців. Підло зелене вино, це оцет, Ні, це лікер.
С'l'ася звеліла: забрати від мужчин лікер,
cьoroднi поручни:ка Соroтoвськоro, В однострої?
59
з roлоЧКJI, reрой, Звідки він повернувся? З Бi.nої Русм.
А певно, що жарко, авжеж, було жарко, Так,
Так, сказав І'риroр, бо йому трохи паморочилоСЯ
в roJIові.
чи наrороджений? Ранений, леrко, fарний? Над"
звичайно. Клавдія коло raeBCbltOrO, Надзвичайно rарНИЙ,
як камбрбум, Як справжній, щирісінькоrо золота шамбр-
БЮJl елеtан, Камбрбум од тої мами. Добре, але де ж це Ва"
тошка? Вона в сусідній кімнаті, ТаJЩен ферботен, ТalЩеll
ферботен вeteH ryнд. Панове, де Валюшка? кажу ж ВаІІІ:
у сусідній кімнаті. Там танці, всу сі дній кі мна ті, там таІІ-
ці. Taм TaM, камбрбум, rip танцен іст tештатет, Прошу до
таlЩЮ,
I'pиroр підвівся, На йоro плечах лежала ще покинутВ
Ватошкою прозора хустина
Дзенькнув келех, ти весь посуд переб'еш, убоїще, Да"
нило вже по--свинському п'яний, люди добрі, Стася звеліла:
Данила знищити, Данило мусить зникнути, Даиільо мус
Ber. Равс, кричить майор аріець, заryбивllIИ склянку.
Схпя:нку розбив Данило. Данило мусить бути знищеНИЙ.
Дани.ла за ноrи. Ви зroдні зо мною, ЩО він волоч? ХТО
СВOJlоч? спитав rаевський, черк:аючи сірника, ПОСТИШеВ
сволоч, твердить Конопацький, У Конопацькоro JIИ:ЦJIМJC
вздовж носа звисае піт, Він каже, що Постишев сволоtJ.
rей, матадоре, в бій виступзй, Равс ін ден кампф, тореро.
До чорта німців, У Сашка прекрасні зуби, Поліна бачить,
що в Сашка прекрасні зуби, Але з ДaliиJIа сповзають шта"
ні, і висмикуеться сорочка, Данила за ноrи, Данило мусить
бути знищений.
, А ви знаете про Білу Русь, спитався в І»иroр3
полковник Дробот, це такий звичайно мовчазний, rpиrор
спинивс.я.
0, це щось нове
по--російськи, по--російськи
Ви сказали: самоroи?
Самоroи!
так, це 11 написав
вони ж мені кажуть: ви такий видатний спіаа&
а муcиre виcтynaтк В бa.nara:нi,
убоїще, ти убоіще
Заберіть від мужчин цукеРIDI.
а кав'яр?
це ж у raзeтi об'RВJIЯJIИ ........ ........
54
Староста міста? Ні! Він сказав, що
Куди він ранений?
Держаком!
Так, держаком, І преважче:ниим.
а вона що?
Виходить заміж, нічоro. Це їй не вадить і не пере--
lJJкоджае. Чудові туалети, які, як відомо
з моря?
Oro!
Ну, я цьому не вірю,
ніколи нічоro з Ьашоro, ,піла не буде, запевняю
&ас. Можете собі на носі зарубати: цьoro нікОJIИ не буде.
ІІіхто не схоче, щоб Україна
А чому ви про це Шfтаете, сказав І'риrор.
Полковник Дробот o й прихильно дивиться ва
IIЬoro, Він не підводиться з місця, але пропоиуе склянку,
І'риroр ваrаеться, Пол к 0 В ник: Ви вперше одружу
етесь? Ну, так, посміхаеться І'риrор, А чому ви
tIPO це спитали? Так, я знаю про це, я стежу за подіями,
}Gба я справляю враження ЛЮДИНИ, що не стежить за по--
.ltЇямй? Пробачте, я трохи сп'янів, Він, І'риroр, мав би, нео-
'Сай йоro вірно зрозуміють. ВоlЩ можуть тепер отак тепло,
Q вариському ВИПИТИ, Це моrло б започаткувати. Що бо
QЇВ хотів мовити? Ну, так, це моrло б започаткувати
Любий мій, любий мій.
Б.лискавка, струм щастя, дзвінкий roлос Валюшки.
Вона вже тут, поруч, Вона відкидае чуб з йоro спітні.лоrо
.JIоба, Вона обвивае йоro обличчя хустиною. Тонкою, як КО--
ItOH ryceнi. Вона майже цї.луе йоro тут. На очах ПOJIКовни"
І{а й усіх, усіх.Акт rpoмадськоі відваrи, бо це зовсім не те,
Що на r і рко,
Так ідіть же до танцю, велить полковник.
Можна, питае Валюшка,
Пробачте, roворить І'риroр,
Шум, шум, камбрбум. Камбрбум довліе і тремтить ва
kожнім, Мелодія з ппатівЮі, В сусідній кімнаті ТalЩЮlО'І'Ь,
l1І ум , шум, камбрбум. Платillка крутиться в сусідній кiм
Qaтi, бо Данило п'яний, Він лежить зв'язаний на кухні,
it:o ro нудить і він кричить: камбрбум, Taнro камбрбум, Таи-
to: під паточим СОlЩем Камбрбум, Камбрбум відтоді веJlИ
І(ОЮ J1iтерою. Taвto, майор шуха CКJIЯJlКу, тaнro,
і двері До сусідньої IdJIвaти ваВC'l'iжеиь. 1'у-и
rnry,.ься, бо там Ватошха, Іх tee дурх BeteR B aJuuJoUJUI , r'іб
5.11
мір Валюшка, кричить майор аріець, шукаючи склянку,
Стася звеліла: знищити дойче швайн. Але всі пнуться всу"
сідню кімнату, бо там ВалЮIlIКа, Іх штребе ді Валюшка цу
шауен. Все, крім неї, це радіюси до неї, Все інше, що не е
Валюшка, тяжить до Валюшки, Характери, барви строїв,
усе тяжить, Повислі краплини п'янк:ої рідини, зеленої рі..
дини і сяйво скла, все тяжить, усе тільки радіюси. Все тя"
жить, безконечні rалузки від oДIIoro пульсу, Він б'еться,
наrріваючи в собі зародки Bcьoro тoro несамостїЙНо існую"
чоrо баrатства,
і він, І'риrор, не е тут сам по собі, Він при ній,
Він лялька, маріонетка, Маріонетку рухають ниточки. при..
кріплені до ніжних пучок м' якеньких пальців, Камбрбум,
Камбрбум, До ніжних пучок м'якеньких пальців, Камбр-
бум, Камбрбум, До ніжних пучок м'якеньких пальців. Тан"
(0: чародайною nяtуною Камбробумі, чародайною ляrуною
Камбробамі,
ІІІ
Валюwка таlЩЮвала, як майстер, Усі ми, остовпілі,
скупчувались навколо, Досить дурнуваті були в нас облич"
чя, ми сприймали від неї струм насолоди найчистішоrо рит-
му. Рух як первооснова всякоrо дихання, Валюшка руха..
лась, як таемний електрон. Кожиоro, котрий ішов з нею
в парі, як жриця посвячувала в дію божеськоro воrню,
Кожний мимохіть ставав пір'їною тоді, коли вона леrкоЮ
всевладністю тіла примушувала до чаріВ}IО нелоrічноrо ви"
паду, Дурнуваті барани, Ісрyrлі очі вирячивши, стояли мм
тоді над самою розrадкою тае:мниці буття, Щ() е мистецтво,
СІШТають нас. Несхибно відречемо: танечниця Валюшка.
IV
П:ршим підійшов прощатись Конопацький, Він був
мокрии, як xmoщ, Очі йоrо зшапеніли докраю, але три"
мався чемно й повітав молодих коротко, Не спромаrався на
натяки, що їх більше або меЮllе дозволяли собі ішпі,
Щоправда, на Валюwку це не впливало, Вона стояла на
дверях передпокою, вона була пурпурна й розпахощеН8 1
вона була перед повним, як брунька у березні, розквіТОl\4,
На все відповідала усміхом щирої, Д H дe лиш може під"
лякованої душе ної ясноти, сашка Ж, який варнякав щосJ,
про право першої ночі, просто почастувала ПOТИJIИЧНИКоlІ.
56
rенерал розпрощавCJI rалянтно, йоro подарунок був
Raйскромніший:, найсимпатичніший: ляйпцїrське видання
:к 0 б з а р я, А зовсім таки куртуазно пристукнув підбором
об підбор адьютант Юшко, такий от собі мушкетер, Рух
J.ryшкетера окресливCJI чітко й красно, чітко й красно на
kOHтpaCТOBoмy тлі: якраз відёувалзCJ1 сцен з виволочення
ЗНИщеноro Данила, І майор виваливCJI слідом, бо ще не
заспокоївCJI, шукаючи споріднену душу, такий сентимен
'І'ал ьний ,
Поліна була в ДИМИІІУ п'яна, Вона не дивилася в очі
І'риrорові, але безперестанку шепотіла у вухо Стасі Hecy
СВітну rидоту, І'риша Наtель мав її вести додому. Він обер-
Jiувся до молодих із пороrу, В міру тактовний, у міру без
СОромний, І'риша Наtель не порушив стилю, І'риrорові по
'І'ис руку цілком щиро,
" СтаCJI дещо затримала rocnoдapiв коло пороrу, Шкода
lй було виходити з ролі церемоніймайстерки, Вона ще cтo
JIJIa на площині парадних сходів, розмовляючи з Валюш
l{ою й І'риrором, і тому до передпокою й навіть до вітальні
'1ерез відкриті двері набir ло трохи холоду,
Клавдія відходила вкупі з rасвським, На щастя raeB
СЬКий не похмурнів до кінця, бо пощастило двічі або тричі
ЗДорово зарисувати, На мить І'риroр віднісся від своїх дум,
С'І'ояв і дивився на приятеля, І'идка вдача rасвськоrо ви
SlВ.лялась і тепер, у поrляді, роздратовано--rЛУЗJIивім, Це
Э}fcе такий постійний вираз нутра. І'риrор дивився й думав,
ле особливо нестершri в Hьoro брови, ynерті, набряклі,
1 вся біда в тому, що rаевський це сам прекрасно розуміе,
l'риrор стояв і вСМЇхався, Зрештою, ЯКЩО в rаевськоrо щось
БУде з Клавдіею, то почалося воно не раніше, безперечно,
$tI{ ціеї ночі, отож І'риroр, з Валюшкою мають право диви
'І'11ся на цю пару дещо п0--6атьківському, І це вже по дpy
l'ій rодині, початок третьої, Валюшка доrоворювала останні
ЭВічливості, бо це вже остamП були з rостей, І'риroр стояв,
СПершись на одвірок, він повністю перебував під влацоІО
nО'IУТТЯ, про яке roді виразно склз суд: збудження чи
Э'l'oМа, Він упіймав себе' на тім, що не може відірвати по
l'J1JIдy від яскравої ніжноти її шкіри, отам, у завітному Mi
СЦі між кучерями та вушком, Одним CJIOBOM: камбрбУМJ 1rI8
.11010 літерою.
Камбрбум, сказала Клавдія,
' Камбрбук, сказав rаевський.
57
Ка.мбрбум, К8мера'l'i, підвісши руки, поmaвуаа.па
Іх Ва.люшка.
rpиrор МОВЧХИ ВКJlоIlИВСЯ.
ВоIDI JtИШJlJIИCJ1 ВДВОХ,
v
Вони JlJПШlЛися ВДВОХ,
Він зіперся на двері, Вона перейшла повільним кроко"
через вітальню, поправила ки.лим, підняла серветку, стру-
снула, поклала на край столу.
Він здриrнyвся, Тобі холодно? Вона підійшла до
ньoro, поклала була й.ому руки на шию, але потім ЗНЯJ1а.
Він rлянув ЇЙ в очі,. побачив її вn: вона дивилася вділ.
Він обхопив. її стан, і вони пішли, розмірено ступаюЧJI
по килиму. Визволившись вона від HЬOro, підійшла до сто-
.лика з квітами, відсунула трохи вазу від краю, rapнi?
І rлянула на ньoro нарешті.
Що?
Що?
Ні, Я питаю: що?
Ти?
Що в мене В очах?
Бісики.
Фу, ти недобриА,
Янrолятка,
Камбрбум?
Камбрбук,
Любиш?
Так.
Правда?
Так,
Милий мій, справді любиш?
:вс,на засміялась і сховала обличчя в вьоrо ва rpудJDt,
Вів поцілував Іі кучері в тому місці, де вони ховаJDI маКЇВ"
ку roлови,
Він упіймав отой куточок рота й поцілував йоro. Вока
сказала: Ще,
Він цілував її Itе відриваючись,
Виборсавшись, вона скрикнула:
ти сопещ і не даеш мені дихати.
Він відійшов до каміна,
ти образився?
58
Ні.
Не кури. нехай тут посвіжішае повітря, Тобі H
ХOJIодно?
Ні,
ти не образився. що я сказала: не кури?
Ні. 'не образився.
Вона подумала, І
Ні, ти чимсь незадоволений, Може ти сердиwся. що
SI Не роблю стриб стриб? Але в так утомилася, Взавтра я
зробто стри стриб длв тебе, довrиA. дві ХВИJIИИИ, Просто
РОвий стриб иб, добре?'
Люба мов, сказав він,
Вона знов пiдiйпJJJа до ньoro,
Цьом!
Він поцілував її,
Камбрбум?
Камбрбум,
Любиш?
Так,
. Не любиш?
Чому?
Не знаю чому, Не до вподоби тобі.
До вподоби, люба, ну, чуеш.
Цілком?
Цілком,
Вона подумала,
Я знаю, що ти rадаеш собі про мене. Але в Не така,
Jtk усі вони, Хочеш, в доведу тобі, Ось!
Вона показала йому К 0 б з а р я, що тримала за спиною,
Люба ти мов, тоба, сказав він зворушений,
Любиш?
Так,
.......... На. по читай мені щось ізвідси. Мені подобаетьCR,
I(ОJ1И ти читаеш,
Він rлянув -на розrорнену сторінку. побіrло сітчаткоlО
ОЧей: думать, сівть, не ждать Він заваrавCJI,
liехай краще взавтра, сказав він. Як хочеш. Ні, кpa
Ще сьоroдні, сказала ООО,
Він сказав:
Краще взавтра.
Ях хочеш.
Не будемо заЧИИJIТИ вікна до ранку, сказа.па вона
ЗВУЧНо, нехай Btr до CI18JtЬвi XOJIOДІОха, на наше Jlіжко,
59
як на тих полярників, що зоrpівають один o oro тiJIами
своЇМИ.
Опа:м' ятавшись, вона знов швидко сховала обличчя
в Hьoro на rpудях,
Ну? (не підводячи roJIОВИ).
Що?
Що далі?
Ти зморена?
Так.
Може б лаrодитися вже до сну
Вона подиви ась йому в очі й засміялася промкненио.
Ти вже хочеш спати?
А ти? Ні, $І хочу ще трохи зачекати
Зачекати чоrо?
Зачекати, аж ти захочеш спати, Побути тут із,
бою, поrо:моніти,
Ну, '1'0 поroмонWо.
Поro:монімо,
А як $І захочу спати?
То підеш до спальні,
А ти?
Як хочеш.
ти лишишся тут. Спатимеш на канапі, Добре?
Добре,
Ну, то сідай, ПоroмоНЇМо. Я можу ще ХВИJIИН десять,
ПоroмоНЇМо, тоба,
Вона вимкнула світло, звинула чорну запону ва вікні,
Про що ж ми rоворитимемо?
Про ЩО хочеш, люба,
Яка чудова ніч, мій пане,
Так.
чи відчувасте ви краСУ української ночі, мій пане?
0, так, панянко,
Ціеї чудової лютневої ночі, що?
Так, так, панянко моя,
Раптом звелась вона на рівні НОI'И.
Ні, ходімо зараз, Ходімо вже, Ходімо вдвох,
чи хочеш сп ти?
Так, я хочу вже спати.
На порозі спальні вови заТРИМaJIИсь, і він знову поці-
лував ії.
Вона відкивупа важкУ пухвату KOJW>Y на ліжку.
60
Бачиш, сказала вона, це наше ложе. Подоба..
еться?
Він сказав:
Завелике, Занадто м'яке. Занадто баrате,
Він сказав:
Я нікОJIИ не спав ва такому ложі,
Але подобаеться?
Так,
Знаеш що, сказала вона, а тепер мені захоті..
Jtося курити.
Він мовив:
Це сьо roднi , а в майбутньому не слід,
Таж тютюн впливае' на roлос, сказала вона, а
Що мені rолос, коли $І танечниця,
Проте, сказала вона, $І Й cboroднi не куритиму .
Але чому! Сьоrодиі можна, ось маеш запашиу цк..
rapeтy.
Мадярську?
Мадярську? Ні, це румунська.
Жовта?
Жовта,
Руда, $І б сказала,
Руда,
Камбрбумувата, Закамбрбумиста, Типове камбрбу..
!t4iзування, або як там ще. Ні, не стану курити, мені перех
'1'і.лося. Мені покамбрбумилося, що хочу, а.пе вже роз..
1Самбрбумилось,
Розкамбрбумилось,
Він сховав коробочку до кишені,
Він rлянув на свою відвинішию дружину, rлянув і за..
ДИвився, Як лебідь стояла вона у світJIИЦЇ, виnpoстана, біла,
Велична, як маленький китайський божок.
ти хитаечка, сказав він.
Я еспакка.
Йому захотілося вклонитись їй низько, ШlзЬХО, Він ІІі..
дійшов до неї,
Ти кита ечка , сказав він,
Так, промовила вона, тепер ти можеш уважа..
1'11
Але він тільки нахилився до краю їі сукні, взяв йоro
lliж пальців, поцілував, як мантію королеви,
Вона rJlJlНула на ньoro зroри.
61
Ти будеш ДИВИТИСЬ на кеве, як Я роздяrатимуся,
спитала вона просто.
Він підвівся,
Як хочеш,
.. Добре, дякую тобі, ти хороший, Я т.ак і думала, Пі
ди ж до вітальні та ПрШlеси вина у двох ке.лехах, ТілЬКИ
приходь не раніше й не пізніше, ніж тобі б хотїЛос..ч прийти,
Він уклонився й вийшов,
у вітальні було поночі. Він мацав напружено рукою,
шукаючи посуд, і від цих рухів ніби леrше ставало в йоro
душі, як наллятій плинним золотом урочистоrо співу. Він
надумав був викурити тут циrарету, але ві,цкинув це ба
жання й знов поклав коробку до кишені, Лише наДІІИВ
кілька краплин вина зі ск.'IJЯНКИ,
Тримаючи в кожній руці по келехоВЇ, ступив до спа.ль
ні. Вона лежала в ліжку й дивилась на Hьoro. Кучері роз..
сипались по подушці, він бачив її IlIИЮ та самі верхівки
плечей, Вона лежала cnокЦіна, врочиста, вона чекала.
Він схилився коліньми на КИJJИМОК при ліжку з келе..
хами в обох руках, Вона не витяrала руки з niд ковдри,
Він спитав:
ти ляrла, не розібравшись?
Ні, відповіла вона, я роЗДJП'лася зовсім,
Він приставив келеха до її уст, Вона підвела UDПO Й ви..
тsrла ry6ами кілька крапеJIЬ. Вони IIИJIИ по черзі з oДlloro
KeJIeXa, дрyrий він поставив долі КOJIО JIiжкa.
Я роЗДJП'лася зовсім, сказала вона, поклавшися
знову roловою на подушку,
А чи будеш ти дивитись на мене, ІІК розбирати"
мусв, задумано спитав він.
Ти можеш поrасити світло, сказала вона, Отам
коло дверей, Ні, за портьерою.
Він знайшов вимикач. Стало темно.
Де ти? спита.ла вона.
Я тут,
ЧОМ ти не йдеш до мене?
Я йду вже,
Він поrладив її кучері,
ти притиснув. мені ВOJIОССЯ, бoJuIче, сказала вона,
Він відняв руку.
Сідай тут, сказала вона, oryт ближче, ЯПО"
сунусь,
Вона стиснула йоro руку й притяrла до себе,
62
Лиraй же, прошепоті.па вона.
Уї уста були rарячі й сухі,
Я заПЛЮЩJfла очі, сказала вона,
Чому?
Бо вино мене роЗМОрИJIо.
ти хочеш спати?
Так, Трошки.
То засни, люба.
Добре.
По павзі вона озвалась:
Маленький мій.
Що, люба?
Я засну трохи, добре?
Добре, люба.
ти не сердишCSl?
А ні ж бо,
Я трошечки трошечки,
Добре.
ти теж JlJП'ай,
Добре, $І ляжу,
Тільки не засинш.
Ні, ві.
Хоч':1 ХВИЛИН З десать те. можеш подрімати.
fаразд.
Але не більше,
........: Ні, ні,
Ну, '1'0 $І спаТОJlЬXИ,
Засни. люба,
Камбрбум, мій коханий.
Камбрбум, дороrа 110.11.
Тоді вона ПРИТJП"ла йоro l'OJIOВy до се&; і проI.UeJJO.ТiJla
i\ My у вухо свое найтаемніше, нdcвsтiше CJIOво, яке _
аl'l'ь у темряві не иаважувалась ВJDIОВИТИ BI'OJIOC. Він від-
11 8iB їй теж шепо'l'OМ. Вона схаэa.na йому ще щось, і вів
'1ДРік так само педве чутно.
Тах вони, ніби перснями, обміняJDIСЬ mеМНJfЦRМИ та
СИУJIИ одне одному руки.
По тому вони заснуJlИ,
VI
Те, що вчені називають r&Льмуваиням центральної He
80Ї системи" е сон. Природа цьоro lIВJIЩ8 далеко ще не
68
вивчена. Відомо, що в різних особистостей викликають соЯ
різні rальма, зовнi.unri або внутрi.unri, Одні можуть заснутМ
тільки в цілковитій тиші та тьмї, інші, як от один перськиit
шах, в яскравому освітленні й пекельному шумі,
Баrато людей страждають на безсон, Баrато на надмір-
ну сонливість. € сни маріння, сни мрій, сни бажань. € ще
й жахливе явище: сонна хвороба, щеплювана мухою ц цe,
rі.пноТИЧНИЙ сон так само спричиюоетЬСЯ різним людям ріЗ-
ними засобами: тих присипляють, rладячи по roлові, цих......
rладять по спині, іншим лоскочуть п'яти, ще іншим пов
рюють без к.iJщя те саме слово, речення
Але на якийсь один відтинок двадцятьчотириroдинноl
доби припадае rальмуваиня свідомої праці тисяч і мільйоніВ
мозків, Тоді ЇХ скуто в однім великім колесі, Тоді чаСТШІа
людства бачить спорідНений сон, Неначе струмки з різни 1С
джерел у море, пливуть численні приспані нерви й нерво"
вості в отверту прірву заrальної нірваlDf.
Наступае дpyre бyтrя. Владне й незриме вільно йде без"
доШІИМИ рурами мозків, зліплених докупи солодким МОЛ
КОМ чарівника, Вільно йде, ніби струм дротами, протинае ry"
стату вод, суцільність сухоцолів, твердь державних корДО"
нів. Несе волю одних ДО вух друrих, Сцовіщае про болiюlll
атомів з oДIIoro краю reH на друrий.
І хто зна якби настала така мить, що сон людства оД"
піеі півкулі дотривав би, аж поринуло б У сон тодство дрУ"
roї півку.лі, хто знае , на що спромirся би вселюдсь
rеній, прокинувпmсь від тoro всезеllНОro сну.
А тим часом, поки CIUfТЬ одна половина людства і ба"
чить уві сні злото, кров і зраду, чуе Р8ЙськЇ співи й неса"
мовиті виrуки, друт половина тверезо трактуе те, що пр}f"
ClDfЛось їй напередодні, надаючи цьому раціональної ФОР"'
ми вчень, ідей, теорій А дorмaтїв.
І тому хтось із совної половини мусить бути насторО'
жі, Хтось жертовний, вибране між баrатьма офірне яrня'1'"'
ко, Хтось, чий сон був cьoroднi разючий та простий, яJ' І
пророцтво. Хтось, на кому, ПОминyDШИ тисячі й тисячі іІІ' І
ших душ, надмхаючі пaJIьні заrрали, ніби на струнах 110'
лишеної у степу кобзи, Хтось, KOro aнreл з IІіртовою ri.I1'
кою блаrовіщення застукав затиснутим у кварталі великО'
ro зруйнованоro міста, закивутим у цяцьковану зіркaJ4J'
казочку, зануреним у струмінь пахучих любощів, хтосЬ.
Koro досі називано Маріею, Жанною, І'риroром, хтось, X .
будь стане Боroматір'ю, будь дївоиrзвитяжицею, будь )11"
64
СОВИМ щезником з обсмаленим вовчим ім' ям rpиця Печено--
ro, повстане від сну і ПОJIИШИТь ОТЦЯ Й матір свою і піде
8nеред, не маючи сили противитися roлосові, що вночі пpcr
зріння простромив йоro як трихвостий з воrию кеч,
VII
rpиroр підвів roлову, сів на ліжку й. прислухався до
Вamoшчиноrо .щаання, Треба було робити все так, щоб
Вamoшка не пробудилась, Отож цілковита безшумність,
, Якусь хвилину він ще ваraвся, але повільним, невма..
rаRним рухом закрив ковдрою той отвір, з lIКoro дихало на
IIьoro ніжне тепло її тіла. Босими, худими ноrами став на
[Іаркетну реальність простору й часу.
Було дуже трудно знайти в темряві свої речі, скинені
в різний час та різним настроем. Черевики ось тут, але
С1{арпетки намацано тільки після п' яти шестихвИJIИННИX
ЗУсиль. Не можна, ніяк не МОЖН8 1 щоб вона про6удилась,
ОТож цілковита безшумність. '
. Зодяrшись, але ще без черевиків, він випростався. По--
'I'b.t нахилився й, упіймавIШf їх за шнурів ки , виніс перед
Собою крізь двері до вітальні, Зачинив двері за собою до
'1'oro стану, в якому вони не пропустили б світла, але ще
lІе вcтиrнyJIИ клацнути замком, і тепер він мав змоrу
В8імкнути електрику,
Швидко затемнив вікно.
Поклав на СТОЛИК із квітами чистий листок паперу
rr Почав виїІростувати на ньому бrанки, бо опанувапа йоro
a, спричинивши небажану внутрiunпo зупинку. думка
6Упа зовсім несподівана, він уявив собі oб.пи.tчя Ватошки.
l.t'SIКенький носик, постать у рівній мірі кініятюрна й пов..
1f000рина ........ і заборонити собі думати про це було б боя..
ryЗJ1Ивою втечею, а роз' ятрювати видиво хороб.пивим
самокопирсанням. Що Ж робити з собою?
Він заходився розв'язувати питання ШВидко, рimyчи..
J.tJt засобами, п<rвійськовому, пiдrаняючи себе, апе все ж
't'аkи це відібрало ще добрих десять хвилин, Зрештою він
't'ak і не прийшов до ста.лоro висновку, Він тільки дав собі
CJtOBO, що думатиме над цим усе життя, а тим часок захо--
Цl1вся швидко писати, так швидко, ніби вихпадав на папір
l'()'rOBi, складені й тижнями завчені речення, ІнкOJIИ ДlJI е
CnpaBдi краща за зна'М'я,
Та разом із тим було це нове, Ніби чийсь ryx чужий
і)
65
R8маrнетив йоro руку, Він ПІВИДК'О дописав, ні на xви.mo не
перестаючи дивуватися сам собі,
Тепер було вже все roтoвe.. Він сів на стілець і взувСЯ.
Пальто й капелюх у передпокої, Що ще? Циrарки в кише-
ні, Так. Він крутнувся на одній нозі й спинився обличчяJf
до спальні, чи перехристити її перед відходом? Він не зда"
вав собі добре справи з тoro, що означае цей СИМВОJl і я-
він сам до HЬOro ставиться, проте вирішив, що такІ кра"
ще перехриCТИ'l'И,
Трьома пальцями правиці він накреслив у повітрі зна J
і водночас, без боязнні впасти в riстерію" дозВOJIИВ собі ІІХе
раз уявити Іі oбличчJI,
По ім він ступив до передпокою, вбрався у BepxвiJ
одяr, Вийшовши на ПJlощину, притис пальцем скільки 110-"
на ІІЗИЧОК американсьхоrо замка, і тоді безUJyJIНО заЧJllDi1'
ЭОаНіІШІі двері.
Оставиій кіст позаду попеJIЇе, Він збir схоД&1ІИ .ДiJ!
і швидко пішо. засніженОІО вуJIИЦeJO,
УІІІ
ПOJlКоlІВИК дробм саме наXИJDOlCJl до rpубки, щоб пi.1t'
кіснути до веі, ХOJJИ . шибку ЩОСЬ іззовні з.леreвьа ада'
рИJЮ. він rтi пJ'Ї""B Й підійшов до вікна, ВідСУНУВ"юSJI
чорну паперову запону: до скла з тoro боку прИшш.ла --
вепичка cиiroва EyJIЬXa.
Полио.ник _дивився у вікно, але зі СВЇ,.ла moro JJe
мir побаЧJI'I'И У вуJlИ1lВiй темряві. Тоді вів --МVVYJI ue'"
"1'PJQtY .
Тепер _ів роэрізиив ва вуJIJЩi JIIOДСЬКУ пocra'І'Ь, ПoJl"
К08ИJIК мешха_ на поверсі, йому довелося CJJyСТИТКCR CJ(O'
дами Й розЧJOlИ"l"И парадні двері, заккиені ДJIJI нічноl ro#'
ви. Перед ним C'I'OJIВ І'риroр.
Чому ж саме до мене, спитав ПOJlXоВllИlt, ах вosJ'
аие розсіпися по фoтe.ux,
І'риrop rJUlИy1i на коротко підстрижені nц С81DD1 110"
4:ОМ вусики, З очей ПОJIXовиикових ЗRaJ18 на ИЬOJ'O 38споJCO"
ева, доцiJlьиа мудрість C'l"iJIькox виправ та кампаній, і rPJt'
rop рішуче не знаВ, що відповісти. В замішанні вів ваві11'
підвівся, щоб іти.
Добре, спииив йоro пOJlXОВНИК рухом рухи, ...... -
інакше постаВJlЮ запитання: чи думаете ви, що .. JIIOДЮІ"
ДО якої можна звернутися по розв'язання,
66
І'риroр потер собі чмо, йоro неначе осіни.ло.
Ну тах, пане поJIXОВНИХУ, майже виryквyв він,
11 думаю це, Тобто, я вважаю вас за таку ЛЮДИНУ,
ПОJIXовник замиCJIИВся, Трохи нахиливши- rолову, ВЗЯВ
Він зі столика ЛЮЛЬКУ й набив ії.
Ви хурите?
І не зважаючи на те, що тут же поруч на CТOJIику ле--
)f(aли сірники, він розчиниВ дверцята rpубки та набрав пов
ІІУ лопатку жару, розкішної смаrи, що з неї віночками ви..
Ходили воrники,
треба папірця, сказав ПOJIКовних,
Тах, папірця, І'риroр втяrнyв запаІІІНИЙ ДИМ, раз і вдру"
re, і тоді вже від йоro циraрки розпалив ЛЮJIьку ПOJIКов"
1Unt, По тому полковник висипав жар назад до rpубки.
ПOJIКовник сказав:
Але чи ви приroтовані? чи можете не ваraючись пе--
РеМінити життя, що обіцяе стільки втіх, на житrя, що не
Обіцие нічоro, крім виразної перспективи скуштувати кулі?
rриrор усміхнувся.
Мене ХВИJlюе Так, пане ПOJIК:овниху, SI roтовий
ЦО цьоro, Мене ХВИJlюе одне: чи вірите ви, що JlIOдина мо..
-е на щось наважитись підо впливом побаченоro сну?
....... Ну, сказав пмковник, і навіть рукою махнув.
'М'II е сон, і сон е ЖИ'М'я, одне без oдIIoro немоЖJIИВe,
ОДНе з ОДНИJI так переплyтaJlОСЯ, що часом roдi відрізlUf
. Але ж це не Україна пісень, Це Україна RaЙбруд"
llituоі чорної роботи,' вважайте,
....... rаразд, сказав ПOJIКовних. Узавтра подумаемо,
tцo з вами робити, Тепер мусите спочити, Йдіть до тіеі кім..
1ta'rИ та виспіться там добре ва канапі. Я там не палив c
!'оДНі, але може це ДJUI вас і краще,
І'риroр підвівся,
....... Ще одне, сказав ПOJIКоВllИJt. чи маете ви
'1'11 l'уІІору?
....... І'умору?
....... Так, ryмopy, І'умору, що стоїть понад добром і злом,
rtО1laд кров'ю й залізом, понад правдою і брехнею.
Ці.пхом щиро ДИВJIRЧИСЬ полковникові в oqi, відріх
... pМrop:
....... Так, маю.
ПолхоВІІИК знову З&ІІИCJIИВСЯ. Тоді всміхкувся.
....... Це добре, сказав він, це саме rоловие. До речі,
ви написали в JIИсті до вашо! дружини?
-
В7
rpиroр звів брови.
НУ, так, чим ви ПОЯCНИJIИ причину несподіваної роз-
.пуки?
А, це!
rpиroр відсунув запону і побачив, що вже зaйllaеться
на світання, Він зrадав, як то писав тoro JIИста l апе тепер
на Нboro давило щось ніби как' яне.
ЩО Ж, я збрехав їй, Я затаїв іCТИllllУ причину.
І відчуваючи, що чинить зараз щось неймовірно жор-
стоке, щось таке, що безнадійно перекидае всі йоro дотепе-
рішні уявлення про житrя, про JIЮдські ВЧИНКИ, він, став"
ши вже на . порозі сумежноі кімнати та скидаючи на ходУ
піджака, присилував себе все таки до спокійної усм:іпІ-
ки і сказав:
Я збрехав ій, сказав вів l я написав так. що
маю невиroйну хворобу,
1 e moti.e to .;rlн! Dї.,іпе Lie" Ьу Ibor Kost tlkJ ї.. .па10Ііс іо th t
.bove oniioned роет Ьу LeoDid Polta v '1: ib hero de er!.. Ьіа '.Ifl) іІІ
their Duptial night (С' jojn in ІЬе fjиЬt ..а оС ао іпsurrр.сt:оп de ac" юеn t
.'Аі,,-: the Ns":s who 11а\'е occu')ied th\. Ukraioe. ТЬе '.)ріс it takeD rro81
Ine preser' be Corm Ї" ,оте у....А ha.s its sources іп tbe welterD lite r .',
tur,'" оС the 20th ceotury, ТЬе Uktainian .ut....r le-shарм theae іоПаеп )
in Ьі. OWII lD....пеr.
68
kpaCHe письменство: переклади
ТЬе literature: translations. Litterature: r raductions.
Die schone Literatur: Vbertragungen
rотфРІД СТРАСБУР3ЬКИЙ
ТРУНОК ЛЮБОВИ
3 ПОЕМИ «ТРІСТАН ТА 130ЛЬДА.
Сюжет поеми ельзасця rOT
ФРіда Страсбурзькоrо (кінець
Хп початок ХІІІ сторіччя)
"ае джерело у стародавніЙ
JteJJьтській леrенді про ДВОХ
ItОханців. опрацьов;уваній опі
Слl! французами (Тома. Б
РIО.пЬ), Особливістю rотфрідо
boro стилю е мікроскопічне Biд
"Ьорення РУХУ почутrя, що у
ХІХ сторіччі наДХIlУ."10 BarJ!e
Ра на створення t.шстецької Blд
l10Ьідности в музиці (опера
-'І'рістан та Ізольда:.). Вміщ('
IІI1Й уривок с кульмінаційJl Ю
СЦеною rотфріДОВОЇ поеми (1207
........1210): Трістан посланець
InfРУ везе кораблем З.'Іото
Itocy IЭольду, що мас стати
У»шною йоrо дядька. Kope
JI Марка. Але D дорозІ ІЮЮІ
l1омилково випивають ТРУІІОК .
:lОбови, призначений ДЛЯ шлю
Вої ночі.
" . :
..". J'
\- ,.'"
. .
..,
.. ..,
.... .
".
'....
"....
\'
"
,
.
..
.; "
'....
Коли Ізольда і Трістан
ЛюБОВНИЙ ВИПИЛИ .pM8B,
Враа неба світлі береrи
В імлі ХИТПУЛПСЬ НaDкруrи.
6!)
Любов ловчиня всіх сердець
В серця прОВИКJIа, mc норецы
Що навІть скореиі самі
Тоді не ачулися в піТЬм!1
Коли роавія.ли вітри
Іі авитяжиі прапори.
Так спорідви.лися, 8JlИЛИсь
Ті, що були чужі колись.
Минувся їхній довrий спір,
Пойвяв Ізольду ВJIадний мир,
І ЗНИКJIа, mc оман&,
Відраза до Трістаиа.
Любов yиJlplOO. Любов
ЧУ'М'Я очвстила обох,
Ненависть вlдirиал&,
В кохаиві повднала,
як дзеркало, ясні тіла
Прозорим свІтлом прОЙВJLЛа.
Так СТ&JIОСЬ дИВО неземне
В них серце билося одне,
Але там ріс, неначе хміль,
Трlстаиів біль Іаольдив біль:
І в радощах з журбою
ТаLлвся оБОG I
Від сорому мовч&JIИ,
В сумнівах сумув&ЛИ
за нею вІн, вона 8а ВИМ,
1 с.л1по а поривом OДIIIDI
Беа СIIJJ себе перемоМ'В'
Д'OДRol rиалися мети.
Воки а'вдвалиcs навік.
І перше слово, наче крик,
Бевте-и.по аараввя
3атавв1 б в..- 1IR JI ,
Коп ТрІстав відчув жary,
Вів честь t вlpвIQТЬ дороry
ПрОСІІВ o помочі прийти,
Щоб від спокуси утекти.
НІ, думав красень молодиll
Будь непокtрввй і твердиl,
38JIИIП І вИКІПІЬ те а ум&!
Але усе. було дарма.
70
Знов серце рвмось раз у..раа,
Во що для иьоro той накаа?1
Тяжка із волею бори.я:
Вів всі бажаввя в1дrав.и,
Одне BiдmтoBxyв, а те
Ізнов в душі йоro цвіте.
3авятий в пристрасний попов
І не здолавши перепон,
У се ж він із замкиеивя
Шукав визволени.я.
Увесь напружеи:ий, мов ЛУІС,
Він зазнавав подвійних мук,
Стрічаючи з пlд МИJIИX вій
Ізольдии поr JUIД золотий.
П'явка любовна сила
думки йоro томила,
І він до чести ЙПІов Н888д1
Себе рятуючи від анад.
Та раптом владарка любов
Йоrо взяла в обійми анов,
А честь І вірність, мов тяrар,
душили в rpудях дикий жар.
Алеж за них любов одна
Тяжкіmе ТИСFула. Вона
Чинила більп:е лих&,
як честь і вірність тих&.
Трістан І сам не анав, чому
Вона сміялася йому,
Поиик, відводячв на бік
Свій поrляд: вірний чоловік
ДивитиCR не в силІ
На рани наболілі.
Та все ас вІн думав часто
Хоч трохи мати щастя,
У lIВJCJIYТIf пора.зоlC,
Забути обов'язок,
І по.любити над усе
Те, що любов йому несе.
Над JПDf 8&)ПtЦ)' лося к1.льце,
Але чомусь не дбав про це,
Лише авlр.ив ДУМКІІ слабі,
Мов aмlнy чуючи в собі,
7]
Та бачив там зарання
lзольду і кохання.
В такім же змaroві й вона
Ву ла прекрасна й чарівна,
А в серцІ иіжнім і в очах
Той самий БІль, той самий страх,
rамуючи жаry свою,
Вона почула течію
Солодкоrо кохани.я,
fpixOBHoro бажання,
Тоді в нерівній боротьбІ
Шукала помочі собі,
Але від себе не втекл8.,
Во вже пропащою була.
Вона від Toro трунку
Не мала порятунку,
Даремно до нестями
Руками і ноrами
Противилася від біди
І кидалась туди й сюди.
Все БІльше пориви П
ТоПИJIИ 8вільна в течії.
Даремно rocтpi болі
Шукали руху, волі
На нею скрІзь Іде ізнов
Іі володарка любов,
І завдавали вічних ран
Лише любов, JШШе Трістан,
Але було це в таїні,
Вона двоілася в борні:
тут серцем там же зоро...
Та очі rонить сором,
Проте, любов йоrо несла
До серця, повноrо тепла..
Тоді злились в один потік
Любов, дівчина, чоловік,
І в соромІ, як уві сні,
Були хоробрІ, то сумні:
Так прarиy ла дівчив&,
Не ДИВJIJlЧВсь очима!
72
Без ВИСЛОВУ, з докором
Бажав люБОВИ сором,
Що ж поrамув довrий спір?
Але, ісвув поrовlр,
Дівчина й сором, наче тінь,
Приходять леrко до падінь,
Бо мало суджено житrя
Минав все без вороття,
Ізольда теж поволі
Скориnася сваволі'
І вже любовІ сміло
Давала душу й тіло.
Вона дозволила сама
Очам спочити крадькома:
По ньому поrляди її
Текли, як світлі ручаі,
І поrляди ті щирі
3 чуттям жили у мирі,
Та часто, ЩІИУЧИ з під вій,
Про милий Мріяли розбій.
Також знесцлевий Трістан
Дивився, ніби крІзь туман,
Любові звірившись, яка
Не покидала юнака,
Тепер вони уже УДВОХ
Без непокою і тривоr,
Свою забувши змору,
Д8.В8JIИ радість ЗОРУ
І чулись душі молоді
Баrато краще, як тодІ
Спредвіку так, І буде знов,
Аж поки житиме любов,
І до всесвітиьоrо кІнця
Не BraCHYTb скохаиі серця
Вони уймають більше втіх,
Якщо в борні здолав іх.
Любов, неначе цвІт лучний,
ВІнчав образ дороrRЙ,
І, сlючи зерно свов,
Одвічно знову повстав.
(OJleKe& 8еретевчевко)
іЗ
А fragment о( the роеш ..ТristAn aDd Iso"" (chapter "Тhe Love-Drint..)
Ь,. the mediaval ElsassiaD роеІ Gottfrjed УОВ Stra8barc, traDSlated іоІо
UkraiDian Ьу Oleksa VereteDchenko,
Еіа FragmeDt ао! "TristaD он laolde" УОВ Gottfrled УОВ StraSbarl,
UkraiDisch уon Оlеха WeretentacheDko,
t
З 0 б р в ж е н н JI: rотфрtд crpad5ур3ыDlй' МiвIIrnopa з Мане--
CilвcьKOro рукопису.
.
МАйСТРІ МИСТЕЦТВА ВРО МИСТЕЦТВ9:
Buepї- пї.ц.о ............. :
Мистецтва треба цінувати не за nPOМИCJIовіC'l'lO, потрібною для
is:вьoro розвою. в за ступенем вбстрактвос:ти тoro ..атерlялy, JIJtJOI
вони орудують, Тільки з цьoro поrлRДY можна устаиовИ'І'И об'ектив
ний ряд Іхньоі вартости. Безперечно, перше llliсце в ньому напежить'
IlИстецтвУ. що не існуе, хоч і БУJDI деякі спроби Aoro С'І'ВОрити
мистеЦТВУ зanахів. Матерi.яJI йоro такий тонкий. і високий, що ор--
raH cnрийНJI'М'Я йоro в JПOДИRИ не спроможен відрізнити йоro у Biд
oriнкax, Тому й мова ваша не мае caJIOC'IiAвol вокенклятури. Це
упьтрафіЯJl1tова cмyra мистець1tОro cneк-rpу. Далі йде IlИстеЦТDо
шyкlв, найвиЩе з мистецтв, що peaлwrо IcвyJO'I'Ia. трете Idсце посі
две IlИстеЦТ80 CJI0ва, бо I18терікп йоro баraто означенІший проти
шуму й потребуе для ХУДОЖRЬOro cnpиAняття 'l'i.пьки пересічноІ чу
тпивости, але все таки ще досить тов:киА і придатний для rпибоltО Ї
обробки. І'рубі мистецтва починaJO'l'ЬCR Э II8JIllpCТВ8, заlПOlеноro р
одвій площині й неэД8'l'ROro так поширюватись для с:прИЙllaJlЮl, RJ(
два попередні, Матеріял Aoro. фарба, ду]Ке КОRКретІІИ'Й та обкеже-
вий. бо пере.цуковою своао ..ае свІтло, Темрява ДJIJI вьoro вепри
ступна, так само неприC'I')'IIRИЙ і розвій, ви розукІете, 11І[, дедалІ
В: UnA ЭУ1ОЧИСЬ. l18'!'ерiяJI ПОЧJlВ8е об"е8 ТИ мистецтво? Ще
бl.пьmе позвачаеться це ва СКУJIЬП'I'YP що 1І08е аlдтворllТИ щось
тільки в трьох виadрах. Лпе Н8ЙJ'pубіше 3 вl.-OIDIX вак IlИстец'І'D
е IlИстецтІІО діі, що l1ОЦ;ІІуе 8 собі КO a&A'W&d1 c:ть "сіх по--
oepeдвfs.
А ..a1er .реаЬ оп аП: VaJeriaD РісІваоЬ,.ш,. сІааі8е! ІЬе ditrereo t
rеиіоns 01 art accordinl Іо their .pirit аІНІ outward features (а frapeo t
о( ІЬе поуеl "The СіІу") ,
74
ляо джАй
Мо. по_ість
JIяо Джай китайський повlстяр
)СУІІ сторіччя. Справжне ім'я: Пу
Сунлlн. Повістки йоrо, чудернацькі
'l'eмою й оформленням, r либоченні
ЗМістом, надзвичайно популярні в дaB
llьому й новому Китаї, тепер пере--
ltJ1aдeHo вже баrатьма мовами.
JIяо Джай постать дивна та ще
А досі не збаrнена. Він не мас д
Itладноrо життсnису в той час, як
-НТТІІ інших китаЙських письменни
ltiB освітлено широко й повно. Твори
Aoro якісь подвійні, кожна частка в
IlИх може бути пояснена відразу з
А80х, цілковито протилежних точок
Зору. Зокрема досі нероЗВ'язні питан
lfJ! про ідеалістичність чи ..атеріялі
C'rичність йоro світоrляду, про реалі
C'rиЧНість чи фантастичність йоrо
lІатики, про традиційність чи
CSУтність як мистця, про реліrійні п
І'ля.ци Й Т, д, Подана тут в yкpaiH
С:ЬКОМУ переказі .Моя повіСТЬ-, пе.-
Редмова автора до cвO€I збірки пові
СТок «Ляо Джай джі І.. може JПШJе
певно! ..іри правити за ключ до
IUсі химерної особистости.
Та попри все те мистецька BaIr
t1. Ляо Д-8Й як стиліста. навіть
:е в безпосередньому перекладі, така очевидна, що сама з себе. Biд
есена від усіх раціональних 38IDn'8HI>. справляс IlИстецьку Haco
Jlоду. ЗустрfвlШSCR хоч би й з цlсю мlн1ятюрою. читач ще і ще раз
rtереконаеться. що за нею стоІть иедос:яжно високий духовий Схід.
'1'І!CRчолlтнс красне IDfсьменство, 11.0 якоro усклвднености світоcnpий
8laRия. 1DtЩ0 поминути Шекспіра, Заx.Jд почав дорівнювати щойно
за два з половиною останні сторІччя шереroю письменників од
. й roфмана до таких, их Пруст, Штернrайм, Джойс, Чапек.
eJIl-м- 8IpaJad.
в епacщl 1UII8IЦI8.... ....
. .:
,. '\
, '
: І,
..1
"':
І"::
&а ".!
\\
\.
." t '\
.,, . ,
'"
Л І . в . 11. .15 Р а в ... . 0 D . С цІп JlIO щ е в 18. OДllJ' rIP-
(lV демона. оспl.ва88:А. o,юdA :І .Дев'яm пlсеи.. Цю" Юавн
, СТор, до в. е.).
75
«Володар трьох родів., од вьoro вадхвенний враз, «Ту'"
ry. свою творив,
«Бик- демо&,
Боr-:пd8.
їх «довrопазурний мOJIОД11ІИЙ радник. звіршував, бо
na.лко їх любив,
Співаючи в собі «сопілку неба., не добиpanи мипозвуч'"
них слів, і мають правду в тім!
Сумирний Суи (Пу Сунлін), занедбаний, $І сам; блимаю,
мов блищак осінній Ще з бісом Лі, ще з бісом Мей
за світло битись маю $І, Лиш порошинка $І: та збурив КіНЬ
іі, що біr учвал Дїдьки rлузують з мене, з ВаноJl
Лян
Мій ішmm хист, ніж мав (ань Бао давній, але й, JI1(
він, кохаюсь в духах безтiJIесних! І схожий вдачею на ді'"
дуся з І'уан: як він, $І тішуся, КОJIИ про бісів по відають ..... ...-
Та раз почувши такі оповiдaIШJI, пензля в руки бе-
ру, йому писати $І велю: так виходить аж ЦiJIa КЮП'8.
сВ 0 лод арт р ь 0 х род і в» сам Цюй Юань, що відав пр"
дворі династії Чу reвеалоrічні акти трьох родів, спорІдвених 3 тіeJO
династіао,
cTyry» свою творив Цюй Юань, що був вевдахоювуря"
дов ст в і, створив enохальний поетичний твір сЯ заТУЖИВ.,
сБ и к Д е ІІ 0 н. б 0 r з ІІІ і я» з сюжетики ЛІ re (ІХ стор.),
поета-фантаста, обдаровавоro ВИJlJl"l'l[овим ХИСТОІІ експромту.
«Д 0 В r 0 п а з у р'в и й мол 0 Д ший рад в и к» про зовніUJ"
ність Лі re свідчать, що lІ8В стонкий поперек. зрощеиі брови й дoвr l
нirтi на руках»,
, еС 0 П і л к: и R е б а» ос:півуваивя вадтодини у притчах. що ва"
леЖ!fТЬ містикопі Джуавові (Джуан-цзи, ІУ стор.).
Н е Д 0 б и р али м и JI 0 З В У Ч в и х с л і в тобто, спів веп""
qання звитяжців, що про НИХ ІІІОВJIЯТЬ клясичні оди (lliіцзів, І, 13, З).
Щез б і с 0 ІІІ Л і, щез б і с 0 м Мей з а с в Ітп 0 б ити с ь
апьхемік Цзі Кан (ІІІ стор,), як повідае переказ, уrпедівши біса вМО""
чі, заrасив свічку й промовив: «Мені соромно сперечатись про нічне
світло з біСОІІІ Лі чи з бїсом Мей».
Лиш пор 0 m и н к а я образ із Джуан цзи, який у притча.
своіх мовить про скоtюlllJfНYЧЇсть, непомітність земноro іСНуванНІ!
тодини.
Дід ь к и r п у з у ють З мен е. з В а в 0 ІІІ Л Я R З історичнО""
фантастичних авекдотів. Збіднілий достойник. ЯКИЙ вирішив бy1l
ваправити справи дрібвою торrівпею, почув rлуэyвa1lНJl дідька і. СУ"
варий конфyцiRнець, неraйRо пок:инув своі спроби та віддавсь Jfll
розсуд ДOJIі,
r а в ь Б а 0 письменник IV стор., опрацьовував тільки чуДеР'"
R8ЦЬKI, вадприродні сюиети, написав IDDП'Y сПро UIyК:aНIUI духIВ-'
Дід у с ь і з r у а в спавнозвісний поет та есеіст ХІ С'ІОР'
су Ші, який В8Д3ВИ'la:йRо любив CJlухати всякІ оповl.дІ,
76
Минае ще певний час, і люди, що мають смак, oднaKO
Вий з моїм, з усіх країв надсилають мені поштою свої за..
ltиси, Речі люблять купчитись і В мене rpoмади.лось тих
Записів більше й більше:
А це ось треба відзначити при тому reть видатне:
що не по той бік чоловік живе, а побутуе з нами,
1'а трапиться з ним більш ДИВ, ніж У краях, де коси від..
'1'Инають;
що брови над очима ніби як в людей, а дивних діл
ІІадивиться людина reтL більш, як у краю, де у повітрі ro..
'noвa літа!
3летівши стрімко В наступі такому, $І зшаленів: неза
Перечно те; свій вічно ширячи отвертиА дух, $І дурень та
if усе: як примовчати це?
ОЙ, ті ясні, ті п.ласкі JIЮДИ! Чейже заходяться кепку"
Da'І'И з мене!
Проте слухайте:
На перехрестях вуJIИЦЬ Прабатьків ських , там JIJlСИ т()оо
t{an так, що в вухах аж JIJПЦИТЬ.
А то ще,
той чоловік, зrадaй're, CТOJIЧИ на скелях, про три свої
llaродження почув! Він добре зрозумів причини всю
t.ntиyлу карму.
Виходить, що певні, від ycьoro вільні слова не мож"
ііа цілковито відкидати тому тільки, що ВИМОВJIяе їх той
'nt той,
Л, Суп, був віком, як то кажуть в нас, КОJIИ сна одвір--
1ty завішують .лука». А мій покійний батько снив от такий
...............
Укр а я х, дек 0 с и в і Д тин а 10 т ІІ У старому Китаі це BBa
-апк за страхlТJDIIIe,
Укр а ю. деу пов І т р І r. 0 лов а лІт а з фантазій cтaP<r
КИТаЮ про дапекІ краі, 8.R8JIоrlчншс до тих YJlвneнь, що їх мапи
1 Itpaіни Заходу про сцц (пор. п(\дібний опис у ШеКCnіровім
СOТenло» ),
ВУJfИЦЬ ПрабатькІвських тах називапась одна вули"
ЦJr На батьківщині КонфуцїJI. В переносному розукінні вулицІ
8Эarалі,
Про три своі народження почу.в з буддійських CJO-O
-ertв, Моподому урядовцеві в манастирі приснилося, ніби старий
'Іернець під «БпакитноJO скепею» дае йому свічку, що ледве курить,
ltpJn40втUОЧJf: «То масте свічу вашоro життя: полум'я ще е, а ви
l!І)І{е три жwrrя прожили!-
ся а 0 двІ р к У з а в і шую т ь лук а- у старому Китаі, коли
НаРо,цжувавси XJlопчшt, вішано на ВОРОТЯХ лука зі стрілами.
77
сон: наче якийсь немічний, виснажений raMaMa з ОI'OJlеНИМ
плечем заходить ДО спальні. На rрудих в иьоrо, на ссавку
був наліплеШfЙ плястер, крyrлий, як мідний шеляr, Батько
збудився, я, Сук, народився І справді, якраз на тому
місці маю чорну лyuиику.
Далі скажу: за дитинства був $І худий та баraто хворів.
На довrо життя мое roдi було й сподіватись
І в ха'l'l, у пуcrцl T)'JKJI-вІй,
в -п»61 C'l'Y'дeвla .. веваче &уд.цІАеыDlй чер"ець;
ІІК p8JIOll ТОЙ ВШ. _ро6.п8lOЧll певз.лем І T &UUUU ,
. ба..... що в _еочку .еllЧllК& йде .т.ш мlзерlDlЙ шел.....
І тоді, почухавши потилицю, я казав собі: чи ж не був
11 часом у попередньому свому народженні отим , «що сіВ
обличчям ДО скелі.?
Адже справді,
. .еВІ &0 ........ вapo . 38ІІІІе пporlкae,
. ве КJlaв . початку вlдlша'l'l ВІ '!')'Т. ва зеlШl. ві'" де..
І ОСЬ,
.. вlтро. ВХОDJIеВ8Й, .аечу І В.ЦІ.Л епадaJO;
у ІОІIв по...-й квtnra 'l'P8DlШа: Qe ..
А шість живих світів такі безмежні та непоемні, що
хіба скаже мені хтось: не може, МОВЛЯВ, такоro бути! І все.
що можу вдіяти, так це ось:
ІІК зae&ID'I'I. :dp.. oaI8вмl,
81' евlча _эерувко. С'І'Р....... BlU'Opl'l'8.
.0. х&n веза'1'11111В8 ... І еВІІЩе
. ХОJlове Ida С'І'Ь: Qe . II. кр.....!
Собі коштовних шкурок назбираю і шубу з них зла'"
r а в та.. а Будд.. так само: буддІйський чернець, З 0 r 0 Л ...
ви.. пп е чем рух йоro руки, що звільнюerься з п1д oДJII'Y, щоб
Cn'nec'l'ИСЯ з дрyrою на знак побо-ноro привітання.
В ІІІ И соч J[ у чен ч и к а патра, мисочка, що в неІ жебраки-
ченці збирають данину,
т 0 й, «Щ 0 С і в 0 б лич Ч Я ІІІ ДО ск е .n І- в манастирl ШВО-
пінси (rенань) показувано скелю з дос:кова.по вирисуваним обпиччlРІ
11р80ТЦ11 VI стор. на ЙІІення БодiдraРlllа, «ЩО просидів оБЛИЧЧJIМ до
неі дев'ять років.. За переказом, обличчя подвижника само відБИ-
лось на ппощииt cxeпL .
Нек.n а в " по ч а тку в І Д n 11 а т І R і тут, R а з е 11 п і, вІ
11 і]l[ дев лю ДжeJПreRЬ, коментатор JJllo Джаевих повІсток, на"
водить тут анекдоту, Iкnepaтop з династії JIIIВ спитав Бодідrарм)":
«Ось я будУЮ храми й велю переПJ,н=увати священні кииrи в неозоР'"
ВІЙ кіпькості. .JIJta ЧJIC.JIИ'I'И1Ie 38 ІІІІ010 38c.пyra?» Бод1дrаРllа ві;І-
повів: «Ніякоі, Це BCЬOro JDfW np!1чина до Jd8Лоі відплати в люде'"
І дев-. У ко.ентатора знаЙПIJIО Biдryк розуміння буддизму caМJO'
JIяо Джаем,
Собі коштовних шкурок назбираю і шубу з нИ"
з лад н а ю образ ЦЇJIoro, екпеltТИЧllо cкпaдeнoro з часток.
78
ДНаЮ 11 Відкину стриманість і далі поведу ту сКвиry
ІІРО створїШIJI таемничі.
Хай "рувок п.п.ве в чарцl &Lпlй,
JI . вlзWQ' De&3JUI. Ву, уа й що?
та . ВJdЦe 'I'Im.К. кввra .Злo&l в ........вІ.!
. от такий вжиток мойому надхненвю! Справді, жа-
.1Іюriдно! Саме лихо та й roдi!
Сполохава Івм., .пташка замер:ма
7YJUI'I'ЬeII щLu.во АО oI rImпL
Ппаче ва .Ісвць цвlркyвчJIJ( оеІввІ8,
хоче зоrрh'llе. КOJJО BIIDI8
Той, хто зрозуміе мене, де він?
чи не той, «в зеленому .пісі і в чорних эаcraaax-. ЩО
cnївaB про них співець?
ПИсав навесні, року цзівей, за Ьшератора з мспОIl
Rаисі (1679) вчений ЛюЦЮ8НЬ, «з вербових потоків».
(І. д.)
«К Н И r апр 0 ,. ае. в ч І с,. вор і н н я- склав П, мабтrь.
Ще в V стор. лю Іцін, JIяо ДЖаА lІае на увазІ не тільки цю квиry,
а й інші подібні.
.З лоб а в с а .. 0,. и в і- склав П софlC"l' ІІІ стор. до н. е,
raIIЬ Фей, що не мав успіху '1'8 зarииyв в ув'язвeвиt, JIяо Д-ай
Ріанюе СВОЮ долю з дo.nею l'aвь Фея, rадаючи, що спрямованість
'toro повісток не ВПJDIIIе ва сучаClDlltі.в. .
.в з е JI е н 0 11 У ліс і і в ч 0 р них З а ста в а х- із поera
ду ФУ МП стор.), вірш -Бачив увіСНі- Лі Бо-: -Прийде йоro дУ.Х,
І Кпевовl raI зелeвboтl.; вi.UA.цe, і чорнt..чоршощі 38С'І'8.ВИ C"I' ,
А abort atory out 01 -Lao Jay - ,і..і- Ьу х..о Jay, а Ch1neae wrtter
01 the XVII th century. ТranaJated Ьу І, D.
La tnductioD 41. Lao-J." d18 ro_ni... еЬівоіl du XVII li c1", СІе
I'ec:uell -Lao-J.i-JI-ia.. Тr8daiI еа akraiD1ea ри L О,
З 0 б р а Е е R н 11: Звичай очищеннll в хижі На березІ ріЧlDI, М...
JtJoиок Кll'lВЙcl.Кoro 118Йc:.-rpa Шев..Чу (XV XVI С'І', с:'І',),
70
ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
.......,. '\
. "
,{ &
..'
...
" .
"
. ',.
,
'.
0, .
На смерть
мааоввв Л.ур.
',.
.,
.
..' \"
\
"х"'
-',
"'.1
, . ....
ХІ
Чи скиrлення в rаях зачувться пташине,
Чи в літнім вітер ці зашепчуть дерева,
Чи депет.і1ИВИХ вод rармонія жива
Сюди до береrа зеденоrо додиве,
Де я сиджу, пишу (а надвечір'я птmе!)
Про неі, дар небес, що нині укрива
r либінь зеМJIі, шепчу і мисдю і слова,
3даЕТЬСЯ, з уст її я чую в ті хвилини.
ДЛЯ чоrо завчасу маРНУЕШ ти свій вік?
rоворить даrідно, ДЛЯ чоrо з під повік
СТРУМИШ потоки сліз розпучливо, безсило?
Я BMep.1Ja, щоб данцюr СКОрОМИПУЩIIХ літ
3імкнути З вічністю; зі ни ці я склепила,
Щоб Їх розкрити там У непомеркний світ.
(МllКОJ18 Зеров)
"Sonetto per Іа morte di donna Laura-. ХІ, Ьу Francesko PetrarC8,
transIated Ьу MykoIa Zerov.
30 б Р а же н н я: Петрарка (сучасний рисунок). Переклад JJ1-
блікуGТЬСЯ вперше.
80
ФРІДРІХ rЕЛЬДЕРЛІН
Пісни rіперіона
про доJIlO
Bara і значення rельдерліна
(177 184З) розкривасться в нашо
му літературному сторіччі з нової
C'l'орони. Ідеї йоrо, пантеїстичні,
lІароджені з широкоro відчуття
давньоrелленськоrо світу, звучать
3 несподіваною СИJlОЮ в добу Ha
JJиженпя людини до косміЧIІОro
СВітоrляду. а формальні досяrнеп"
Ня, випереДJfВШJl свою пітератур--
lІу епоху, мусіJ'ІИ чекати сто років,
a)Jt світовим письмепством міцно
ули засвосні здобутки еІ{спресіо
lІізму та інших новочас'lИХ течій.
В українській літературі автор
-Смерти Емпедокла», «rіперіопа:t
'1'а піричних циклів зовсім ще Ma
.по знаний. Окремі поезії, перекпа
,цен і М. Орестом, друковано у
'nЬВівських -Наших Днях».
.... \,
[
1 І'
.І І
{І,
І
,
Ви ходите в світлі, Bropi,
reHii щасні, по (рунті м'ЯRім!
Повітря божественне вас,
Осяйне, ТОРRаЕТЬСЯ злеrка,
Як пальці діви митця
Священппх струп,
Без долі, немов немовля
3аснуле, дишуть жителі неба:
Цнотливо бережений,
В зав'язку скромнІм
Цвіте і цвіте
Вічно ваш дух,
І очі блаженні
Вдивляються в тиху
Вічну ясність,
А.ТІе нам не дано
Будь де, будь IСОЛИ спочити;
Підносяться сліпо і падають сліпо
Люди стражденні
3 rодини в roдину,
ІІ
. .
81
Як води, кидані 8 скелі
На скелю, падають круто
ВНИд, в невідоме.
(Мих. Орест)
Friedrim HolderIiD'. ,,50Dg оЕ HyperioD to Fate'" traD81ated iDtO Ukrai.
піап Ьу Mykbaylo Ore8t,
..Hyperioos Lied" '"ОО Friedricb Нбldеrliо, iibertrageo von Mycbajlo
Orest,
з 0 б р а ж е н ня: Фрідріх fепьдерліи,
А""
Вищою Ідесю, за яку бореться ХОРС, е право кожної особи на
Hcn втopHicть, що свідомо заявляе добру ВOJUO ЖИТИ У зroді з іншоЮ
неповторністю,
Тимто ХОРС бореться за розвиток тmc прикмет украінськоі 1lY-
ховости, які, кож"а в окремі.. вияві своїм, роБИJIИ б честь нації в іІ
збпижею'ях з і"ПІИМ'f націями, в уі nPИКJIа"t, варт(м наспі.дуваmtЯ
ДЛЯ інших наttій. ХОРС боретьrя за rармонfйио РОЗВJ.mеIlУ украіН-
ську людину, ТИМ"І'О цінуе та вітае кожний шляхетний порух окре-
ІІ'Х здач і темперамептіз. своїх і чужих, здатних збаrатити україн-
ську духовІсть. З цьоro виходячи, ХОРС з усіею уваroю придивпя-
еться й до В!fЯВУ тeMHoro, злото начала в людинІ. до її С'1'Ихійноro,
пn асвідомоro ЖИТТЯ. дО п боротьби з собою, до її перемоrи наД
собою,
Aп ХОРС обмежусться на царині естетики, Це означае. що він.
пр ,паJ"yЮчи irею свободи, топеранціl, взаемодовір'я, rapMoHU несхО-
жих · aCТJ.т, свідомо об''Рае ДЛЯ себе .лише царIOlУ мистецьких заСО-
бів. Через те для ХОРСА Ре байдуже питаШIЯ художньої форМИ:
лише ступінь активности фоРМИ визначае мистецькІсть або неми-
стецькість явища.
ХОРС міститиме на с!'оіх C'J"QplHKax усе, що пропаtyе йоro ідеЮ
мистецькою формою, незалежно від 1'01'0, з чиеі reorpафічно чи ра-
сово ДУХ ОСТИ воно походить,
ХОРС не міститиме ма своїх сторінках нlчоro, що с вороже йоrО
вищІй Ідеї, але не міститиме так само нічоro, що, хоч і солІдаризу"
ючися з йоro ідесю, нестиме з собі мпяву. неЕиразну, байдужу форму.
From ( e "r.redo" of KHORS: The new Ukrainian Art і! struggling Cor
thf' right оС the individtl81i1y, СОП!llсі"шlу and voluntarily slriving Іо Ье іВ
harmony with other indjvidualilies. The approDch 10 oth r nalion!ll, the
mutual understandjng Rnd тоІоаl enrichmcot, the harmonious develop.
n1p.nt оС tl.e Ukraininn fndivkluaНty Ьу way or intercoursc with 811 hu
тапіlу, the origin81ity and 8Ctivity о! artistic form those are the ideals.
оС KHORS.
82
..'
1$( '" .,."
:Ij . '
-
",'
< ,'"
,-'
..
, . .Щ
\ Р1'
'\
,.
)
,
:""
О' t
.. ...
\; '"':,>
,
t
,
.. 4
.
'..-:'\
в
.....
1.>
, \
.'
\-
..'1
ЕРНЕСТ rЕl\пнrВЕЙ
БИВЦІ
:$
'о. _
»
...
.........,
,
.... і \
., .
.
. :
,
.
t
\....
'
. "
)
,.'
..: "
'0" ,'. 7 .,\'r.. ' ".J.nd rUСО<t'.l\n...о.Іц,о! r 1,\;
: t.r.I1::tt I...-e"' '!'..... iartilhr, Н \ 1.."lc.:nпnrn (VC,
' "Ш фот <ьс! rJ (c".u ...,...Je.t w.rh t.>n'
................. ......... ............. ............. &................. .......... с....
Ернест rЕ'\lінr!3ей ОДІШ З наЙ lf'3на чніШIІХ амеРIlКёlНСЬКИХ пи
tLl4енників, народився 21. ЛІШНЯ 1898 в Оак Парк, Іллінойс, США.
а Ро,цині лікаРІ'. З 191 він як доБРОВ('Іл ць бере у"асть у світовій
81tfщ з італійськоrо боку, тут йоrо ТЯЖКО поранено. Після війни пе.-
РеїЗД"IТЬ до Париж)', де в 1923 році ви одить у світ йоrо перша кни'.
1', -Три оповідаIO-lЯ і десять поем... 1924 РОКУ з'являсться том опові
ltallb .'У ШШІОму часі:9. а J925 пеРШ'lіі роман .ВеСПЯ,lі СТРУМКИ.,
аР1'івлипа сатира на CBOro дpyra Шервуда Андерсона. За ним ішли:
-СОІіЦе також схсдить. (1926), .Чолопіки без жінок_ (1927) та «Про
,й, збро . (1929), що принесли reMiHrBeCBi світову славу,
Далі. в наступному десятиріччі, "j'Я,ИЛI1СЯ йоrо «Смерть пополу
lU:ri» (1932). .Переможці не беруть нічоrо» (934), .Зелені roрби Афри
- (1936), .Мати і не мати» (1937). Після цьоrо rемінrвей бере участь
Республіканському боці в ecnанськїЙ rромаДЯ!lській віЙні. На oc
tl з,цобутоro тут досвіду він пише найбільший досі свій роман,
O йоrо вважають за шедевр: еКому дзвонять дзвони». rемінrвей
славу не лише романіста. а й майстра коротких оповідань. Ho
10 «Вбивці_ B, IlТО З «Чоловіки без жінок».
8-
83
Двері їдальні reнpi відкрилися й увiй:шJIо двое, 80-
присіли до шинквасу.
Що вам? запитав їх Джордж.
....... Я не знаю, сказав ОДИН, Що ти хочеш, Еле?
Я не знаю, сказав Ел, Я не знаю, що $І хочУ
сти.
Надворі сутеніло, За вікнами посвітилися вуличні лі"
хтарі. Двое коло шинквасу читали М ІПО, З дpyroro кі.нЦ1І
шинквасу на них дивився Нік Едемс, Він саме розмовлJ1J
з Джорджем, КОЛИ вони ввійшли,
Я хочу смажену свИНRЧy вирізку яб.лучною піДJIJf"
вою і м'яту картопJПO , сказав перший,
Це ще не roТOBe,
Якоrо ж чорта ви ВIDIСУете це в картку?
То ж обід, пояснив Джордж, Ви можете діст'"
ти це 0 шостій rодині,
Джордж rлянув на дзиtарі на стіні за шинквасом.
Зараз п'ята 'roдина,
Дзиtарі показують двадцять хвилин по п'ятіЙ, ...,-
обізвався дрyrий чоловік,
Вони на двадцять хвилин поспішають,
Ет, до чорта з дзиtарями, сказав перший чоловіІ'.
Що ж у Вас е Їсти?
Можу датИ вам яких небудь rpiнOK, сказа'
Джордж, Можу дати вам шинки з ЯЙЦЯМИ; вуджеНJflO«
з ЯЙЦЯМИ, печінку і вуджевину, або печене м'ясо, .
Д тe мені курячі котлети з зелеlDDl roрошкоl'tf І
вершковою підливою та м'яту картопmo,
То ж обід.
Що ми не схочемо, ти все обід, ra? Отак ТО ви пра'
цюете,
Я можу дати вам шинки з ЯЙЦЯМИ, вудженину і яfi"
ЦJI, печінку
Я візьму tuи:нку з ЯЙЦЯМИ, сказав чоловік, JdO
йоro звали Ел, На roлові в ньoro був казанок, одяrнеНИЙ 8111
був у чорне палЬТО, застібнуте на rpудях, Обличчя йо to
було маленьке й біле, ryби міцно СТУJlені. Він мав mозJtО'"
ве кашне і рукавички, ..
Дайте мені вуджеllИllИ з ЯЙЦЯМИ, сказав дpyrJ{J1
чоловік. Він був майже такий на зріст, як і EJI. Qб.Jiйч9
іхиі були не схожі, але одяrнеиі вони були мов б.пизшоJOf'
На обох пальта були затісні ДJIJI них. Вони сиділи,
шись уперед, з .ліктRJIИ на J.UJlВXВ8CЇ.
84
........ Дістанемо ми щось пити? запитав Ел,
........ Срібне mшо, біво. джінджер--еЙJI. сказав Джо;дж.
........ Я питаю. чи дістанемо ми щось ПИ ти?
........ Тільки те. ЩО 11 сказав.
........ Це КJIJIТe місто. сказав друrий, Як вони йоro
Э8 ? .
........ Саміт',
........ ти чув коJIИ ЩОСЬ про HЬOro? запитав CBOro дру"
ra Ел,
........ Ні. відповів дpyr.
........ Що ви робите тут увечорі? запитав Ел,
........ Вони обідають. сказав йоro дpyr, Вони всі при..
3t0ДJlть сюди й їдять веJIИКИЙ обід.
........ Це так. сказав Джордж,
........ То ви думаете, що це так? запитав Джорджа Еп.
........ Певно, .
........ Ви досить вправний хлопець. чи ж не так?
........ Певно, сказав Джордж.
b ........ Ну, ні, сказав друrий невеличкий чоловік,
Щ: ж не так, Еле?
SЦt ........ Він дурний. сказав Ел, Він обернувся до Ніка,
Ваше прізвище?
......... Едемс,
. ........ Друrий вправний хлопець, сказав Ел. Хіба ж
l1f Не вправний хлопець, Мексе?
........ Місто повне вправних хлопців, сказав Мекс.
'«If ДЖордж поставив дві тарілки, одну з шинкою і яйця..
, дpyry з вуджениною і ІІЙЦЯМИ. на шинквас, Він поста..
8 крім тoro тарілки зі смаженою картоплею й зачинив
ц&еРцята у віконечху до кухні,
Котре ваше? запитав він Ела.
Ви не зrадуете?
Шинка і яйця,
kl6 Бач, він вправний хлопець, сказав Мекс. Він на..
....чIJfВCJI вперед і взяв шинку і ЯЙЦЯ, Обидва, їли, не скида"
I()'n! з рук рукавичок. Джордж дивився, як ВОНИ їли.
......... На що ви дивитесь? rлянув на Джорджа Мекс,
Ні на що.
......... До чорта, ви ДИВИJIИСЬ. Ви дивились на мене.
Може Ж хлопець пожартував, Мексе, схазав Ел.
ДЖордж засміявся,
*) Summi t в перекпаді . верховина;.).
&1)
Ви не маете чоrо сміятись, сказав йому Мекс, ......
Ви зовсім не маете чоrо сміятись, як rадаете?
Цілком вірн'о, сказав Джордж,
Отже, він rадае, що все цілкОМ вірно, Мекс обер-
н ся до Ела, Він rадэ.е, що все вірно, Це добрий хлопецЬ.
0, він мислитель, сказав Ел,
Вони взялися до їжі,
Як прізвище вправноrо ХЛОІЩЯ там, біля шинквасу1
запитав Ел Мекса,
rей, вправний хлопче, сказав Мекс до Ніка, ......
Ви заходите на той бік шииквасу, де ваш дpyr.
ЩО Ц за виrадка? запитав Нїк.
Нема ніякої виrадки.
Ви краще зайдіть за llIИНКВас, вправний хлопче, ......
сказав Ел,
Нік пішов на той бік за шинквас.
ЩО Ц за виrадк ? спитав Джордж,
Не ваше діло, чорт забирай, сказав Ел, X'tO
там у кухні?
Herp.
Що саме за Herp?
Herp, що куховарить,
Скажіть йому, нехай іде сюди.
Де, ви думаете, ви е?
Ми знаемо, до чорта, де ми е, сказав чоловік, XU O
звався Мекс, чи ми скидаемось на дурнів?
Ти rовориш дурниці, сказав до Hьoro Ел, ЯКО'
ro чорта ти сперечаешся з ціею дитиною? Слухай, звер--
нувся він до Джорджэ., скажи HerpoBi, нехай вийде сю,W«'
Що ви збираетеся зробити з ним?
Нічоrо. Подумай своею rоловою, вправний хлопче,
Що б ми моrли зробити з HerpoM?
Джордж відтулив вікОІЩе, що відкривалося в кyxWO'
Семе, rYКНYB він. Вийди сюди на хвилинку,
Двері до кухні відчиниJIИСЬ і Herp увійшов. Що 'І'а'"
ке? спитав він,
Все rаразд, Herpe, Постій тут, сказав Ел.
Сем, Herp, стоячи в своему хвартусі, дивився на ДВО"
чоловіків, що сиділи коло шинквасу, Так, добродію, "....,.
сказав він, Ел зліз зі cвoro OCJIоиу,
Я йду назад до Кухні з HerpoM і вправним хлопце)l,
сказав він. Іди назад до кухні, Herpe. А ти йди з ИJOI'
вправний хлопче,
86
Маленький чоловік пішов. за Ніком і Семом, кухарем,
Ііазад до кухні, Двері зачинилися за ними, Чоловік, що
Звався Мекс, присів до lIIИНКвасу напроти Джорджа. Він
liе дивився на ДЖОРДЖ:l, але дивився в дзеркало, що було
Ііа всю стіну за 1Ш1нквасом. Ідальня reHpi була колись ре-
СТораном, а потім йоrо, перероблено в харчівюо,
Ну, вправний хлопче, сказав Мекс, дивлячись у
дзеркало, чому ж ти нічоrо не кажеш?
Що це все значить?
rей, Еле, rYКHYВ Мекс, вправний хлопець хоче
ЗRaти, що це все значить,
А чо'ж ти йому H скажеш? почувся з кухні Елів
rолос.
ЩО Ж, ти думаеш, це все значить?
Я не знаю.
А що ти думаеш?
М1КС дивив:я в дзеркало ввесь час, поки rоворив,
Я не хотів би казати.
rей: Еле, вправюlЙ хлопець каже, що не хотів би \
kазати, що він думае про все це,
Я чую тебе, rаразд, обізвався Ел з кухні.
Він підпер заслону віко1ЩЯ, що крізь ньоrо тарілки по-
давалося з кухні до харчівні, кеТЧУПОБОЮ пляшкою.
Слухай, вправний хдопче, сказав він з кухні до
Джорджа, Стань трохи далі набік коло шинквасу, А ти
Посунься трохи вліво, Мексе.
Він був мов фотоrpаф, що встановлюе для rpуповоі
СВітлини,
Кажи до мене, вправний хлопче, сказав Мекс,
Що ти думаеш, що мае статись?
Джордж не сказав нічоrо.
Я тобі скажу, сказав Мекс. Ми збираемося вби-
'nf UШеда, ти знаеш високоro швеца на ім'я ОЛе Андресон?
Так.
Він приходить сюди ЇСТИ щовечора, чи Ж не так?
Часом він приходить сюди,
Він приходить сюди 0 шостій roдині, чи ж не так?
ЯКЩО він прИхоДИТЬ,
ми знаемо все це, вправний ХJIопче, сказав Мекс,
....... Розкажи ще щось, Ходиш до кіна?
Вряди-rоди,
Ти повинен ходити до кіна частіше. Кіно хороше
.ц.na вправноro хпОПЦJI, як ТИ,
87
ЗавїЩо ви збираетеся вбити Опе Андресона ? Що вів
ваllзробив?
Він ніколи не мав нaroди зробити щось нам, Він нас
ВЇХOJIИ не бачив.
Він тільки збирасться побачитися з нами якось, ........
сказав Ел з кухні.
Тоді за віщо ж ви хочете йоro вбити? спитав
Джордж.
Ми вбиваемо йоro за дpyra. Тіпьки щоб зробити по-
CJIyry дpyroBЇ, вправий хпопче.
Заткнись, обізвався Ел з кухні, ти до чорта
баrато балакаеш.
Бач, JI стараюся розважати вправноro хлопця, чи ж
не так, вправшfЙ хпопче?
ти до чорта бarато балакаеш, сказав Ел. Herp
і мій вправний хлопець розважаються самі собі. Я їх по..
прИпинав, мов пару джиrунів, застуканих У жіночому ма..
настирі.
Мабуть, ти бував у жіночому манастирі,
Ти бував у кошерному жіночому маиастирі. Ось, де
ти бував,
Джордж rпянув на дзиrарі,
Якщо хтось увійде. ти скажеш ЙОМУ, що кухаря
нема, а коли він ЛИIIlИТься після цьоro, то скажеш, що ти
підеш і звариш сам, Зробиш так, вправний хлопче?
rаразд, сказав Джордж, А що ви збираетесл
зробити з нами потім?
Це ще побачимо, сказав Мекс. Це одна з тих
речей, яких ніколи не знаеш наперед,
Джордж rлянув yropy на дзиrарі, Було чверть на сьо..
му, Двері з вулиці розчинилися, Увійшов ваrоtювод трам-
ваю.
AroB, Джордже, сказав він, чи можу я діста"
ти вечерю? .
Сем вийшов кудись, Він прийде за яких пів roДИНИ,
То краще я піду далі, сказав ваroновод, ДжорДЖ
rлянув на дзиrарі, Було двадцять хвилин по шостій.
Це було rapHo, вправний хлопче, сказав Мекс.
ти поряДНИЙ малий джеНТJlМен,
Він знае, що' я відірвав би йому roпoBY, сказав
Ел з кухні,
Ні, сказав Мекс, Це не так, Вправний хпопець
rарний, Він rарЮfЙ хлопець, Він мені подобаеться.
88
o шостій і 55 хвилин Джордж сказав: Він не прийде.
Ще двое інших JUOдей захопило до їдальні, OДIIoro ра-
зу Джордж вийшов ДО кухні і зробив «похідну а rpi.нкy
з l1Dmкою і ЯЙЦЯМИ, бо той чоловік хотів узяти ії з собою.
Кухні він побачив Ела, казанок у HЬOro був зсунутий на
nОТи.лицю, він сидів на ослоні позад вікОНЦЯ в дверях з ців..
1t01O дробовика, rотовою до стрілу, на колінах, Пік і кухар
CItина до спини сиділи в кутку, у кожноrо рот був заткну"
'I'JiЙ рyumиком, Джордж зrотував rpіику, BropHYB її в про--
ОJIіений папір, уклав у торбинку , вніс у їдальню і чоловlи
3аl1.7Iатив за неі й вийшов.
Вправний хлопець може робити всячииу, . сказав
ЧеКС. Він може варити й робити все. ти мir би ожени..
'l'J{cL і мати rapHY жінку, вправний хлопче,
Так? сказав Джордж. Ваш дpyr Оле Андре:"
СОІІ Не збираеться прийти.
ми дамо йому десять хвилин, сказав Мекс.
Мекс дивився на дзеркало й на дзиrарі, Стрілки дзи..
fapiв показалИ сьому rодину, а потім п'ять по сьомій.
Ходім, Еле, сказав Мекс, Краще ходім, Він не
tIpkЙде.
. Краще даймо йому ще п'ять хвилин, сказав Ел
із Кухні,
За п'ять хвилин увійшов один чоловік і Джордж ска-
Зав йому, що кухар хворий, .
А RКoro ж чорта ви не наймете іншоro кухаря?
clntтaB чоловік, чи ж не держите ви харчівюо? Він
ыuhuв,'
Ходімо, Еле, сказав Мекс,
ti .......... Що ж нам зробити з двома вправними хлопцями
з HerpoM?
З ними все rаразд.
.......... Думаеш?
Певно'. Скінчено з цим,
Мені це не подобаеться, сказав Ел, Це не чи..
с,е ді.ло, Ти roвориш занадто баraто.
!JI.... Ет, я:коro чорта, сказав Мекс. Ми просто роз-
аJlИСЯ, чи ж не так? '
.. ....... ти занадто баrато roвориш, усе те саме, ска-
"Ct8 Ел.
iн вийшов з кухні, Обрізані цівки дробовика злеrка
.... чU1КaJIИся під таліею йоro занадто щільно приrнaноro
tta.Jr LTa . Він обсмикував пальто руками в рукавичках.
89
Бувай, тим часом, вправний хлопче, сказав він до
джорджа, Тобі шалено пощастило,
Це правда, сказав Мекс. Тобі треба rрати на
переrонах, вправний хлопче,
Вони обое вийшли дверима, Джордж дивився на НИХ,
крізь вікно, як вони пройшли попід дуrовою лямnою й пе-
рейшли через вулицю, У своїх тісних пальтах і капеJЩ>-
хах-казанках вони скидалися на партнерів з вар'ете,
Джордж пройшов назад крізь хиткі двері до кухні і роз-
в' язав Ніка і кухаря.
Я більше TaKoro не хочу, сказав Сем, кухар,
Я більше TaKoro не хочу,
Нік підвівся, йому ще ніколи доти не доводилось MaТJt
рушника в роті,
Скажи, сказав він, Що за чортовина? Вів
намаrався набрати хвацькоrо виrляду,
. ....... Вони збиралися вбити Оле Андресона, сказаВ
джордж, Вони збиралися застрелити йоro, коли віІі
прийде їсти.
....... Оле Андресона ?
,Певно,
Кухар обмацував палюхами кутки cBoro рота.
........ Вони всі n,ішли? спитав він,
....... Ere ж, сказав Джордж, Тепер. вони пішли,
Мені це не подобаеться, сказав кухар, Мені не
подобаеться щось таке взаrалі.
Слухай, сказав Джордж до Ніка. Ти краще
піди до Оле Андресона.
rаразд,
Ти краще не май нічоrо до діла з усім цим ска-
зав Сем, кухар. Ти краще тримайся оподаль від Ц-ЬОrо,
Не йди, як не хочеш іти, сказав Джордж,
Мішатися в таке я б не радив тобі ніде, сказаВ
кухар, Тримайся оподаль.
. я сходжу до Hьoro, сказав Нік до Джорджа. ......
Де він живе?
Кухар відвернувся.
....... Малі х оІЩі завжди знають, що вони хочуть роБМ"
ти ....... сказав В1И.
, Він живе в rіршових мебльованих кімнатах ска-
зав Джордж до Піка. '
я схоДЖУ туди,
90
Надворі світло дyrовоrо ліхтаря пробивалося крізь ro
ле rілля дерева, Нік пройшов вулицею побіля бруку і коло
найближчої дуrової лямли повернув за pir вулиці, Третій
будинок скраю були rіршові меб)Іьовані кімнати, Нік по..
брався Haropy, перейшов двое сходів і потиснув дзвоник.
До дверей підійшла якась жінка,
Тут Оле Андресон?
Ви хочете йоrо бачити?'
Так, якщо він дома,
Нік пішов слідом за жінкою Bropy по сходах, а потім
в кінець коридору. Вона постукала в двері,
Хто там.
Тут вас хочуть бачити, пане Андресон, сказала
жінка,
Це Нік Едемс,
Увійдіть.
Нік відчинив двері й увійшов у кімнату, Оле АндРесон
лежав на ліжку, цілком одяrнyтий. Він був призовий боець
важкої ваrи і був занадто довfИЙ для ліжка, Він лежав
rоловою на двох подушках. Він не rлянув на Ніка,
Що таке, спитав він,
Я був у reнpi, в їдальні, сказав Нік, і два ч<r
JIовіки зайшли і зв'язали мене й кухаря, і вони казаJIИ,
що збираються вбити вас,
Це звучало нерозумно, коли він це казав. Оле Аидр
сон не сказав нічоrо,
Вони забрали нас до кухні, казав далі Нік, Вo
ни збиралися застрелити вас, коли б ви прийшли вечеряти,
Оле Андресон дивився на стіну й не казав нічоrо,
Джордж думав, що краще мені піти і сказати вам
про це.
Я нічоrісінько не можу зробити з цьoro приводу,
сказав Оле Андресон,
Я вам с;:кажу, що б вони хотіли,
Я не хочу знати, що б вони хотіли, сказав Оле
Андресон, Він дивився на стіну, Дякую, що прИЙШЛИ
сказати мені про це,
Нема защо,
Нік r лянув на велетня, що лежав на .ліжку,
чи не хочете ви. щоб $І пішов до поліції?
Ні, сказав Оле Андресон, Це не дало б нічоro
.цоброro,
чи нема чоrо. що $І МЇr би зробити?
91
Ні, Робити нічоro.
Може це все тільки ryк?
Ні. Це не тільки ryк.
Оле Андресон повернувся ДО стінки,
Одно тільки, сказав він, roворячи до стіни. Я
тільки не можу наважитись ВИЙТИ з хати, Я не вихоДЖУ
надвір цілий день,
чи не моrли б ви вюхати з міста,
Ні, сказав Оле Андресон. Досить з Мене всіеї
ціеі блукаииии.
Він ДИВИВСЯ на стіну.
Нічоrо не зробиш тепер,
Чи не моrли б ви це все ЯКОСЬ улаштувати?
Ні, Я потрапив У халепу. Вщ roворив тим саМИМ
одноманітним roлосом, Нічоro не зробиш, За деякий час
11 наважуся вийти,
Я краще піду назад і побалакаю з Джорджем,
сказав Нік.
.......... Бувайте, тим часом, сказав Оле Андресон. Він не
дивився на Ніка. Дякую, що приходили,
Нік вийшов, Зачиняючи двері, він бачив Оле AH
сона у повному одяrові на ліжку, з поrлядом, ynерТИМ
у стіну, " ..
Він не виходив з КІМнати Ц1ЛИИ день, сказала
внизу rосподИНЯ, Я rадаю, він почувае себе недобре. Я.
казала йому: «Пане Андресон, ви б пішли поrуляти в Ta
кий rарний осінній день, як cьoroднi», але йому це не по
добалось. ,
Він не XOТlB виходити,
Я боюсь, що йому недобре, сказала жінка. Він
страшенно мила людина. Він був боксер, ви знаете.
Я це знаю,
Ви б ніколи не дізналися про це, коли б не те йоro
обличчя, сказала жінка, Вони стояли, РОЗМОВЛЯЮЧИ, вже
в дверях на вулицю. Він такий ТИХИЙ,
Ну, то добраніч, пані rірш, сказав Нік.
Я не пані rірш, сказала ЖЇltКа, Вона власницЯ
цьоrо закладу, Я лише доrлядаю тут ДЛЯ неї, Я пані Бел.
Ну, то добраніч, пані Бел, сказав Нік,
Добраніч, сказала жінка,
Нік перей ов темною . вулицею до pory під дуroвою
J1ЯМI10Ю, а n TiM ЗДОВЖ бруку ДО Їдальні reнpi. Джордж
був всереДИНі, за вaCOM.
92
,Ти бачив Оле?
Так, сказав Ніх, Він у своїй кімнаті і хоче вий
ти надвір.
Кухар відчинив двері з кухні, почувши rолос Ніка,
Я навіть не хочу слухати цьoro, ......... сказав він і за
чинив двері,
Ти казав йому про це? спитав Джордж,
Певно, Я сказав йому, але він уже знав про все це.
Що він збираеться робити?
Нічоro,
Вони йоro вб'ють,
Боюсь, ЩО так.
Він, мабуть, устряв у щОСь у Чікаrо.
Боюсь, що так, сказав Нік.
Це чортяча справа,
Це жахлива справа, сказав Пік.
Вони не rоворили нічоro. Джордж cяrнув рукою вниз
по рушник і витер wинквaс,
Мене дивус, ЩО він зробив? сказав Вік.
Приrлушив KOroCb. За це вони й убивають йоrо.
Я, мабуть, вИЇДУ з цьоro міста, сказав Пік
Так, сказав Джордж, Виїхати добра річ.
Я не можу ввесь час думати про ньoro, як він че
кае в кімнаті і знае, що йому мае бути. Це до чорта жа
:х.ливо.
Ну, ........... сказав Джордж, ти краще не думай про це.
(СеРril ДОIl838Р)
""
"ТЬе Killers'" а sbort story Ьу Ernest Heminlway.. Ukrainlan иаn.-
latioD Ьу Serhiy Domazar.
з 0 б р а ж е в в я: reмiиrвeA 8ОаІВИІІ зві1"ОД8IIQеІІ У KOJJi друзів,
ВИ'rИн із шар_овоf коlІПозиціі Флойда Дeвfca.
9s
ХУ АН r АРСІЯ ДЕ ЛЬОРКА
Хуан І'арсія де Льорка мав батька еспанця та матір циrанкУ,
Він андалюсець, Закінчив університет, Крім письменства, виявИВ
великИЙ хист У малярC'l'В\ й піянізмІ, пробував сил і в музичпЬ1
композиції, хоч у цій царині не став таким видатним МИСТЦ:М, ЯК В
інших. 'у письменстві вславився осоБЛJ130 як драматор. П'( си йоrа,
писані ним же французькою мовою, мали колосальний успіх у Па.
рижl. В ЕспанІї їх спершу не виставляли, такими революцІйними
формою та змІстом вони здавалися. З украінців йоrо п'(су .кри.
ва[е весІлля» моrли бачити тІ, що перебували в Москві, коли цю
с: о( рінну траrедію виставляв циrанський театр .Ромен» (наприкін-
ці 3().-х років. Режисура М. Яншина). Смерть спіткала де льорка
з по"аткоМ rромадя1tської війни р. 1936.
Де Льорка поет наскрІзь нацІональний, йоrо творчІсть зіткано
з еспанської стихії, з еспанськото способу світовідчу'М'я та думання.
РазоМ і'3 тим йоrо мистецьк й світ такий особистий. такий непоВ.
торно $Іскра ий, що йоrо з рІВНОЮ насолодою може сприймати кож"
ний не еспанець, що мас зацІкавлення до виявів індивідуапьноro
в національному, тим самим до вселюдськоrо.
Кривава сутичка
в хащах, Н8вкосі яруrи,
Альбасетськіі навахи,
rapHi ворожою кров'ю,
Неначе риби блищ8JIИ,
Долі невблаrане світло
На прикро.зеленім фоні
Різьбить і вершників профіль,
І іх розлючених коней.
Під оливою старою
Плачуть ридають дві жінки;
Кривавий сутички запал,
Мов бик, дереться на стінки.
Воду із cHiry й хустини
Яиrоли rapHi принесли;
В янr лів великі крила
Із навах тих альбасетських.
Хуан Антоньйо, що з Мuнтільі,
Мертвий покuтився схилом;
На скронях в Hboro І'ранати,
Іриси сповили тіло,
І над шляхом смертодайиим
Хрест orHeB . засвітився.
94
Суддя й цивільні rвардійці
Оливним простують raeM.
Кров, rадючачись по схилу,
Пісню мовчущу співав.
Таке траплявться завжди,
Сеньйори судді й rвардійці:
Ляrло тут четверо римлян
І п'ятеро картаrенців*).
Вmалів од теплоrо шуму
Вечір у фіrовім raї
І, непритомний, зомлілий,
На вершників рани впав він.
Чорні янrоли літали
у небі, на захід сонця,
В янrолів серця лаrідні
І довrі на тім'ї коси.
. Пlсни приреченоrо
0, без просвітку caMOTHjCTb!
Навіть уночі відкриті
Невеличкі мої очі
Та великі Moro rоря
Не вдивляються у той бік,
Де човнів"примар тринадцять
В далечінь пливуть поволі,
А суворі й ясно"чисті,
Вартові мої невтомні,
Дивляться вони ни північ,
На лункі, з металю, rори,
Там мов бездушне тіло
На cHiry собі ворожить.
Буруни бики прибою
Нападаються на хлопців,
Що, купаючись, потраплять
Між хвилясті їхні роrи;
Молоти ж пісень співають
На ковадлах ілюзорних
Про безсоння у людини,
Про безсоння її долі.
*) Taкoro виразу еспанці вживають на ознаку велихої Jd.ль..
lСости жертв бою,
95
96
Чотирнадцятоrо травня
Вчув такі слова Бездольник:
Ріж уже, коJIИ охота,
Олеандри, що надворі,
Хрест малюй на дверях в себе,
Підпиmися під ним потім,
Бо кропива та цикута
З тебе виростуть невдовзі,
І rолки вапна iдкoro
Пропечуть тобі пантофлі.
r лупа ніч тебе обляже,
Обrорнуть маrиетні rори,
Де комиш жадібно мрів
Про напоі джерелові.
Схрещуй на rрудях ти руки,
Про свічки подбай, про подзвів,
А що в ropax вітер вів
. То привчайсь до прохолоди:
Ти ж лежатимеш у вапні
Через вісім тижнів повних.
Замахнувсь мечем Сант' яrо
Меч той зроблений з темноти,
І важка панув тиша
Ззаду Hboro, в небозводі.
Чотирнадцятоrо червня .
Очі вдень розкрив БездольВИR,
Чотирнад оrо серпня
Іх заплющив проти ночі.
Люди rл.янути ходИJШ
На нову цю жертву долі,
Що у мир перед собою
Свій втупляла сум самотиlй.
І шорсткоrо простирала
Савана неrиyчі зrортки
Врівноважували смерти
Прямовитую суворість.
Пресьйоса й вІтер
Б'ючи в перrамеНТИИЙ місяць,
Між лаврів, понад водою,
Пресьйоса манірна в rори
Стежкою іде вузькою.
Тиша падав на море
Тікав від морських RpихіQ;
Море ж плюскоче й співав
Про ночі, сповнені риби.
Сплять соБІ карабінери
На стрІмкій rірсь ій верmивi,
Вони стежать там дачі,
Анrлійців білі до мівлі ,
Циrанів при морі купка,
Аби розважитись, 'зводять
Альтанки преrарнІ з скойок
Та з rілок зелених rлицІ.
Б'ючи в перrаментний місяць,
Іде Пресьйоса манірна.
Ії побачивши, знявся
Безсонько Вітер з узrір'я.
Задивився на дівчатко,
rраючи ніжно на r8Йті,
rолий, rидкий CaH KpicTOB8JIЬ,
Що зійшла на Hboro святість.
"Платтяч:ко твов піднявши,
Дай, дівча, на тебе r ляну.
Розкрий між П8JIьців старечих
Лобика ніжну троянду".
Пресьйоса кидав бубон
І мчить, нічоrо не бачить.
А клятий Вітер за нею,
Мечем rрозить ій rарячим.
roм:iн свій cТ1imyв море,
Дерева оливні бліднуть,
В сутінку флейти співають,
Співа й блискучий (ош сиiry.
97
Тікай тікай но, Пресьйосо!
Праrне він тебе все більше.
Тікай, тікай но, Пресьйосо!
Подивись назад: ще ближче
Цей сатир, старий плохута,
Що rарячим духом дише.
Пресьйос вкрай Н8JIякалась,
Вбіrа в будинок білий
Yropi над сосняками,
Де КОНСУЛ живе аиrлійський.
І, злякавшись її крику,
Вбіr ли й три карабінери.
Му лить капелюх ім вуха,
Чорний плащ стяrав ремінь.
Склянку молока циrанці
Анrлійський консул виносить
І ще чарку ялівцівки,
Та не п'&Ться щось Пресьйосі,
Вона свою ім приrоду
Розповідав з сльозами,
А вітер лютув й хоче
Покрівлю з даху зірвати.
(М. IвaвОВ)
Three роеііс works Ьу іЬе Sp.nish роР.і Ju.n G.rr;. dt' Lorc. ",Ье
perl,hed in ІЬе Civi1 War: ,.ТЬе B:oody Encounter", "ТЬе Song о! tbe
Srntenced", "ТЬе Precios. and іЬе Wind , Тrапзl.tеd Ьу Mykol. 1".Dov.
\11...... .....
& &I/fI
Не шУКайте 1{краіни виключно біля Дніпра. Шукаltrе її тзкNIt
В Нью Йорку, Лондоні, Харбіні, на заході нашоrо суходолу, І та'"
її знайдете. Скрізь вона вже е на світі, і всі місця на планеті чуюТ1:»
П народження.
'УJlас С&МЧУК
МоНо for KHORS: Тhe Ukraine ІЬе і! not а thing 1imited Ьу fro n .
tlers, ТЬе Ukraine і! а new world which і, being born оС IЬе heart and
іЬе mind of іЬе whole lobe (. Еr.sшепt out of "V оlЬупі.... p.rt 111.
а novel Ьу Ulas Samcbuk).
98
о. S
... .,
.
- f ,
' ;
.,
. І
.
..
.'
f!t-
. ,
. '
. },'J t
,. t,... І
,. .,\
f,.' ·
't,\ t
'"
" f
...
. 'І
, I (. , :,
, \,
, ,1\.;.
-:., .
'"
; . ;.
,. .
... .
'\
:І . _
'-_ I
. .. . .. ... O
.....
, \) ,.
, :i\.'I ,
t,i, I. -! -
fi Оо, .. І
:J.!r ..ІІІ, ОЩ;'и-
+ "'1;\
',+
.
\ "
':\., .. ,
"{ ")О"С *'... ..» t ' :I' f.
" , 't.
"
,
,+'
.
Ito..f,' J" ОА . .AS....rcA '
"
, .
е.,
.,..
, I , (>
It-\
'
. ' , -.
j;"'",, J
« І" ,:
... 'o-'
,'
''\'k
-Ij" " :." t
""
RАРЕЛ ІПУ льц
ПаПСЬkа меса
Карел Шульц недавно помер 27. ЛІОТоrо 1943. Йоro шлях у
Чеській літературі: 1922 pOMa 1 -ТеУТ:\Iа< рові залізарпі», 192:]
«П:в lіч Захід Схід ПіВ,lепь» (поезія Й проза), 1926 сlOр"
реалістичшtй твір «Дама біля BO;J.o:-раю». В рр. 1928 1940 журналі..
СТИ4l1З дія,ьпість В!fдаш'я КНJ!ЖОК. цікавих з бібліоrрафіЧIlоrо по..
rляду: ,<П'сня до Діви Марії у Вербну неділю» (1936), -Похвала свя"
Тих чеських патронів» (1937). «Молитва до Діви Марії з ХІУ стор..
(1937\. n 194.0 з'яв ",яJOТЬСЛ: «І'ріш із ночліЖF:И\), -Перстень царіВШI»
(оповідання) та дві і опраЦЬО:Шllа: для театру та празькоrо рад.о
драма Калі. аСIf -Малявіка та Лtllімітра». 1940 виходить «Д:ВЧШlа
Під серпанком» (<<Мовчазна лупа»).
«Камінь та біль\) перша частина Йоrо з'явилася р. 1940.
Веf'Ш!fна Шульцової творчс'сти. Роман мас пізпьо експресіоніСТИЧIІ)
ФаКТ 1>У. п(\зпачешп':'t тостротоJO зсру та виразу.
Тут уривок з ТРуrої lІедокінчепоі, по с:\!ерті виданої частинИ
РОману: «Папська меса» (-Pape1.ska т e.).
Дрібні швидкі кроки Юлія іпостук йоrо берла доліта
ють уже з друrоrо кінця коридору, І написано на йоrо па
Териці: надія моя до ранку, І йде, Перед ним Jtt\B
kолішках молодик у подорожньому убранні без окрас,
7-
В!'
ЮJIiй доторкнувся до ньoro пamщею: ти ! вИ"
крикнув радісно. Це був знак устати, Мікель АнджелЬО
встав, Вони ввіЙШJ1И у світлицю з roJIИМИ стінами, без фре-
сок, без килимів, дубовий стіл не був п<rмистецькому різь"
блений, і ложе було просте, Книrи Й ПJIЯНИ, карти й rpa"
моти ВaJIя.лися на кіЛЬКОХ скрииях. І між двома BixнaltD'
манастирськоrо піддaIШWI висів хрест, Папа опустився gЗ
'стілець і заПJIЮІЦИВ очі, відпочиваючи внутрinmьо. Тут, У
простоті і roлизні сірих стін, жив він, поки для ньоrо не
приrотують і не прикрасять фресками й nmaлерами кімНа"
ти на дpyrOMY крилі, Тут, У світ лиці, подібній до оселі ро-
бітника, жив папа, що СПОВlПОвав рим мистецтвом, а Цер-
кву величчю й славою, Бож ніколи він не заходив у кіМ"
нати Борджа, називаючи cBoro попередника, Олександра
Шостоrо, злодіем тіяри і симоністом, СИНОМ курви й ДИЯ"
вола, що скорив папську столицю JIИШе rрішми, хитроЩЗ"
ми й блюзнірством, І йому таке оrидне було все борджїв"
ське, що навіть повітря цих кімнат уважав за отруене пе-
клом, І він наказав зanечатати славні Олександрові покоЇ
та обкурити кадилом одвірки, Так витріщався там золотІОі
бик БОрДЖ;l разом із биком Апісом У порожнечу, і золотУ,
крихку й солодкаво синяву, розкошами надихану фарБУ
Пінтуріккіевих фресок скрадав час і поїдало вапно; паІІ 3
Олександер, у священних ризах і з набряклими щокarDi,
стояв там на пінтуріккіівській леваді навколішках перед
воскреслим Спасителем з заламаними руками, Й ніхто ІІе
бачив; Люкреція Борджа, із золотою хмарою волосся доВ"
кола привабноі roлівки, обоРОНЯJIа в образі мучеRИЦi свЯ"
тої діви Катерини віру перед суддями доном Чезаре і ВО"'
еводою з raHдiї, і ніхто нз неї вже не див,ився, ПечатКJf
були міцні, олив'яні і з виритою ,перестороrою. Тільки чаС.
наче скельна rадюка, проповзав цими кімнатами, ЖИВЛЯ"
чися старою кров'ю Й ПJIіснявою, Папа Юлій Дрyrий жnS
тим часом у rолій світлиці, без фресок і кили:мів, поки буде
приrотоване крило палацу так, щоб воно було riднe й ro
веЛЬМОЖlIОСТИ. Сидів довro з затуленими очима й так заro""
ворив, не знімаючи долоні з обличчя:
ти повернувся, Мікель АнджеJIЬO
з Каррари, "БуонарО'Мі npoмовляе тихо, ЗJIожеsi
старечі руки неначе лежа.ли на ЙОro устах, Частина мар-
мурових брИJI уже в Римі" частину 11 наказав відвезти до
Фльоренцjї, де 11 буду працювати над Н8ЙТрудніши:ми ста"
туями, та й ф.пьорентійські робїТНИlDf тепер ешевші ВiJI
100
рJn.tсыtиx. Баrато бри.л знищила під час плавби буря й не..
Uоroда, бarато поби.лось, потріскалось і ПОНИ1ЦИЛось у до-
Розі. цими днmIИ я очікую дальші кораблі, що позичили
It n ОР бельники в Ляваrе за двадцять два золоті дукати.
OTlМ .
Коли розпочнеш працю?
Мікель АнджеJlЬO IІОВчав.
Юлій Дрyrий поволі спустив долоні з очей і задивився
ііа HЬOro своїм звичайнним ісКристим поrлядом,
Маеш перешкоди в роботі? ти ж знаеш, що я HaKa
Зав збудувати окремий міст з Ватікаиу до місця, де ти пра..
Ц!оватимеш, щоб я мir щодня приходити й слідкувати за
'1'воею працею? Такий я нетерплJIЧИЙ Чекаеш,
1tоJ1И буде тут усе каміння? І, не діставши відповіді, МО-
81fв далі: Це помилка, Ніколи не треба чекати. Написа-
110, що надія моя тільки до ранку. Чекати, всі ви хочете
JUtlЦe чекати! А час ри не не чекае! Я тобі накажу, і ти
nОслухаеш, Буонаротті! Уже завтра я хочу тебе бачити
1tpи роботі, ніщо не повинно тобі заважати! Я не маю стіль-
tJi часу, як ти, я хочу дочекатися CBOro наrробка, хочу
iioro бачити, Повтори мені. на розраду Moro серця знов мені
nО8ТОри, що хочеш вирізьбити
Це не буде пристінний наrpобок, як звичайно, ro-
8оРить тихо Мікель..Анджельо. Жадної пласкої ніші, за..
n08HeHoї саркофаrом і анreлами, Хочу, щоб це була само-
t"rЇйна будова, розrорнена на чотири фасади, розділена на
И Нерівні поверхи, Мармурова ropa, Сорок статуй і дуже
araтo рельефів, НаЙнижча частина буде розтя'rа нішами
Поміж пілястрами, А в нішах та перед пілястрами статуї,
ЗОбраження' різних мистецтв, що розвиваються вільно під
ЗаХИстом В:lШОЇ Святости, і всі міста й зем.лі, що їх Ваша
C!lslTiCТL здобули, На rзимсових ротх дpyroro поверху бу..
Ае Чотири велетенські статуї: Мойсей, святий Павло, далі
ПОСТать ЖИ'М'я діяльноrо та постать · ЖИ'М'я мислеШlОro.
apМYPOBi стіни будуть прикрашені БРОJ:lЗОВИМИ рельефа..
. Верхівку тpeтьoro поверху витворять статуї двох aHre..
Jt 8, ЩО несуть труну з тілОМ Вашої Святости. Один з aнre--
Jtiз буде радіти з вічної слави, дрyrий сумувати над зем"
J1elQ, ЩО її відібрали від Вашої Святости, Довкола
....... Мармурова ropa, сказав Юлій Дрyrи:A і ВДОВОJlено
lfyв, І йоro поrJ1SlД знов розпалився, а мова була швидка.
lЦo тобі перешкоджае працювати? Чому :й ти хочеш чека-
t'It? Вимаrаеш ти теж відкласти через соНJП1IНИЙ пал, чи
10
може й ти виявив якусь змову? засміявся уривчасТJi1d,
в'їдливим сміхом і вів далі: Ніяка сила не перешкоДJf1Ь
тобі вже завтра прикласти долото до першоrо мармуру! I1
здолае перешкодити! Бачу, що ти щойно повернувСЯ, 1
знаю, що дороrа з Каррари в цій пекельній спецL. була тя1l<"
ка, але пам'ятай, що ніколи не бувае відпочинку для TJf'"
що хочуть докінчити свій твір, Справжній творець віДІ10.
чивае тільки в труні. Нічоro не зводь на труднощі дороr.
та втому. Завтра, Буонаротті, вже завтра! Він устав і Xn"
дійшов ближче, Твої очі rоворять, хоч твої уста мовча 1Ь j
Ти не хочеш, я це пізнаю, Отже, й ти відмовляешся:, і 1"'
Всі ви однакові. В i ви кволі й безсилі, снажні лише у ВіД"
мові, в опорі, Стиснув руки й засичав: Якби МО}і(Н8
було отак здавити ваші серця! Йоrо сила знов кипіЛ 8 ,
rOToBa вибухнути, Але стоячи коло caMoro Мікель Анд:»се"
ЛЬО, rоворив стримано: Чому відмовляеш, що тобі заза"
жае, хто тобі на перешкоді? Хіба ж поrаний будинок, Xn O
йоrо я подарувэв тобі коло храму Св. Катерини? ТурбуlO'l"Ь
тебе rроші? Чи ж не наказав я, щоб наша скарбниця Д.1I
тебе була постійно відчинена? чи ще не приїхали '1'з о1
фJIьорентійські каменярі? Мені казали, що в тебе їХ ПОS
НИЙ будинок, Маеш поrані вісті з дому? Що дім для мистЦЯ'
Побоюешся за камінь? Та ж rори йоrо купчаться над 110"
ловиною площі Св. Петра, та й між церквою й замковJC4
хідником, а ти ще чекаеш нових барок! Стоїть тобі '1'у" 1
хтось на перешкоді? Скажи йоro щя, і він буде ycyнeHJ{JI.
Маеш BoporiB? Назви їх, і завтра вранці вони будуть y)l(
далеко за мурами, Нарікаеш може на мою неприхильністЬ"
Е, Буонаротті, нема в Римі дpyroro TaKoro мистця, що ма l1
би завжди вільний доступ до мене, що йому довіряв би 11
більше, як тобі! На Koro ти можеш нарікати? Кажи одвеР"
то, і ми ручимося тобі нашим словом, що все буде зваяс е "
не і зроблене. Хто тобі не дае працювати?
Мікель Анджельо підвів очі і стиснув руки, Сказав: ...""
аша Святість, .
Воrненна блискавка майнула в очах Юлія Друrоrо, ВiJ1
відступив і стиснув дрижачою рукою застібку плаща II
rрудях. Зморшки йоrо висхлоrо рбличчя застиrли, roJ10<
хрипів. Я наказую тобі, щоб завтра почав працюва'fJ f ,
й чекае тебе покара, коли не послухаеш. Як ти наваЯСУ'"
ешся твердити, буцім то я тобі шкоджу й заважаю
Мікель Анджельо ваrаеться, чи відповідати йому наЗ;
колішках чи стоячи, Раптом випростуеться й, мнучи окрз Ji
102
noro запорошеноrо плаща, rоворить поквапно, уривчасто,
1J. чатку блукаючи поrлядом по rолих стінах, по мовчаз",
lf1 Постаті кардинала Алідосі, але нічоrо не бачить, не
СnРИtiмае, ні стіни, ні кардинала, лиш коли вперсл поrля
Дом у папу, бачить усе.
......... Святий Отче, не буду заперечувати я зав
)J(.ци Слухався ваших бажань та cboroДIIi
СЬоrОдні сталося щось таке, після чоrо я не маю запоруки,
Що .........
. .
. ......... Не маеш запоруки не маеш запоруки ,
С lеться злісно папа. Чи ж мое слово для тебе не добра
ЗаПорука?
......... Святий Отче, провадить далі Мікель..Анджельо,
---:- Щойно повернувшися з Каррари, я cboroднi до обіду Biд
nloЦaB cTaporo майстра Джуліяно да Сан rалло, cBoro І.РИ"
SI'1' :ля, з яким я приїхав до Риму і який завів мене до Ва..
lUOI Святости. Я не знайшов йоrо ні дома, ні в Римі. Мені
С азано, що він раптово від'їхав, А потім уже тут, у пала
ЦІ, я довідався, що В1ша Святість, xf)ч давніше йоrо покли..
1{аJIи до себе, тепер відмовилися від йоrо послуr, а золотим
JIаnцюrом винаrородили найвищоrо архітекта храмових бу..
дов Браманте з Мілину, А втім, нерадо це зrадую, ви,
СВнтий Отче, закликали будувати базиліку Сан r алло, все
Запропонували Сан rалло, А я ж стояв оподаль навколіш..
1{ а х, коли ви казали Сан rалло: «На ЩО ти нарікаеш? Може
ІІа Мою неприхильність? Немае дpyroro мистця в Римі, що
МаВ би завжди вільний доступ до M He, що йому я більше
Довіряв би, як тобі. А нині він виrнаний, назавжди виrна..
liий, Ніхто не довіряв Вашій Святості так, як він, що з Ba
поділяв увесь тяrар ненависти вашоrо попередника, бу..
.ці.ВНИчий вапmх фортець, що переховувався у Фльоренції,
lie можучи дочекатися хвилини, коли Ваша Святість сяде
113 трон князя Церкви, Він завжди мене перестеріrав. ,е слу..
ти папі, доки як казав кардинал Джу..
J1ISUlo делла Ровере не прийме тіяри, А нині к;ардинал
y ліяно делла Ровере прийняв тіяру, я на службі в папи,
а Виrнаний той, хто всі свої надії, свое життя, свое ми..
C'l'ецтво, все склав до підніжжя вашоrо трону, Тепер цей
Дід упосліджений, сунеться у спеці й поросі дороrи, зrань"
БJIений, назад до Фльоренції, майстер Джуліяно да Сан
аJ1.ЛО! А чому? Через Браманте, мужа підступности, повій
І Отрути, Задля Hboro він у виrнанні. Що ж Браманте cy
l1pоти Сан rалло? Але тепер базиліку в Римі Мае будувати
1()
Браманте, все буде будувати Браманте, вс: передано Бра
манте, що цілковито опанував серце ВаШО1 Святости. А
маю розпочати пр цю, А я маю тепер ваш наказ, <?ВЯТИИ
Отче. Але хто меш дасть запоруку,' що завтра я не mдy дo
роrою Сан rалло?
Берло слонової кости за:махнулося до удару. Та розмах
йоrо зламався, берло просковзну ло назад у долоні і Юлій
Друrий схопив Мікель Анджельо за руки, Ти наrадуеUl
:мені Сан r алло? виrукнув, Через Сан r алло відмовля
ешся? Що ваЖИТЬ для тебе Сан rалл<?? Більше за мене?
Мій наказ, отже, ніщо після йоrо втечі? Хіба ж я йоrо ви-
rаняв? Ні, сам він себе виrнав, сам, І не виправдався пе
ре до мною, як і перед собою, Прийняв завдання й не ВИКО
нав йоrо. Не :мав відваrи, чуеш, Буонаро'М'і., не мав відваrИ
подолати свое завдання і не мав навіть відваrи мені в ЦbO
му признатися, ОбдурIOВ В і мене, і сам себе, rадав, Mo e
все таки колись виконае І я можу ждати, але мене не ПІД
дурив, я пізнав, що йоrо праця недобра та що він навіть
са:м перед собою в цьо1l!у e признаеться. Мені не треба та
ких людей, я не хочу, меНІ вже милішї такі кондотьери, що
признають свое розслаблення, нехай і звалюють провину
на сонце, миліші вони мені, Ні?К такий Сан r алло, що дeH
y дeHЬ мені. Ka B: зроблю, не зробив, Потім прийшо.в
Браманте З1 СВОlМИ прОПОЗИЦіЯМИ, Я тобі їх покажу, M1
кель Анджельо, тут. они лежать на скрині, і ти, як ми
стець, вжахнешся Т1е1 краси та величі! Чим для мене став
відтоді Сан rалло? })рама.нте ось reній, я це нараз пі
знав, і я хочу мати иоrо коло себе, чи ж мені не слухатися
cBoro серця, Мікель-Анджельо?
ВідкИНУВ йоrо p і п чав швидко ходити дріб\ІИ'\ІИ,
rнівними KPOK.? i o K aTl. Th1 кажеш, що він терпів
зі мною, але и 1НШ1 терmли, чи ж мушу я кожноrо Haro
родити, не вважаючи на те, що ВОШі вміють навї'І'ь коЛИ
вони мене тепе підманю ть? чи ж мае БУТИ' кожному за-
плачено за терmнНЯ, за ВІРУ, за те, що вони тішилися моею
майбутньою владою? Чи повинен мій понтифікат стати ли-
ше безпе'ШИМ, виrідни:м пристановищем та повсякчас по'R
НИМ столом для ти , o хочу'ть тепе баrатоro виrрашу за
те, що колись меН1 ВІрИЛИ? І як меш вірили? Скрива-лися
в той час, ЯК я боровся, чи мають повернутися часи Олек
сандра, і я маю їм купувати в Haropoдy повії та продавати
олтарі? Я покликав Сан rалло, Ось тобі. сказав я. воля пра-
ці, живи свобідно в :моїй прихильності й твори! Уже ніхто
104
тебе не буде переслідувати, Тобі доручено твір, що через
кьoro ти станеш безсмер1'НИМ це моя нaropoдa.
Що ж ти мені закидаеш, Мікель Анджельо? Він покволіВ I
змарнів, проrpaв супроти Браманте й став і мені осоруж-
ним, Бо, переможений, не змаrався як муж до остаШlЬОЇ
кpan.пi крови, в поросі й навколішках, бодай у поросі й нав-
колішках, проте все ж за останню честь відважної смерти
......... але ні, він утік, зник, сам себе прирік на виrнашш.
І за оцю ЛЮДИНУ ти M нi робиш нині докори?
Я знаю начерки майстра Джуліяно, відповідае
Мікель-Анджельо, Він мені Іх показав перше, ніж від-
дати Вашій Святості. Це був добрий християнський храм
це мав бути rарний храм,
Знаеш ти, що це було? виrукиув пша. Це був
ваш Брунелескі! Постійний зразок для Сан, rалло. весь час
Врунелескі! Але я вже хочу більше, й ми всі хочемо біль
ше! Чому ви, пишні фльорентійці, не хочете вже раз на-
завжди признати, що ви жив е лише минувшиною В1ШИХ
майстрів і що вас уже випередили! Знаеш ТИ, щО це було?
Правда, добрий християнський храм, майже такий самий,
8К і Йоro Сантз Марія делле КарчеQі там у вас. B e таке,
ІІК там у вас, Брунелескі й Санта Марія делле Карчері, та
Мп РимУ, для Moro риму це мало, Ти знаеш, чоrо 11 хочу
А праrну: базиліки BCЬOro людства, велетенської будівлі,
такої велетенської й величної, як сама Церква, rрандіоз-
lioro твору, що йоrо 11 передам вічності, Старий швидко
Нахилився до скрині, взяв кілька аркушів і розrорнув їх
перед Мікель-Лнджельо. Дивися! Дивись! Це Браманте!
І Мікель-Лнджельо з одноro поrляду пізнав слабість
Сан rалло й тріюмф Браманте. Тепер він зрозумів. чому
старий майстер Джуліяно, не дочекавшися навіть вечора,
від'їхав у несамовиту соняшну спеку до Фльоренції, ковта-
ючи rаньбу й порох, Поволі він розroртав усе нові й нові
аркуші й переrлядав їх. І бачив у дусі. Базиліка збудована,
Зусилля будівничих коло широких склеniнь і стін завер-
І11енї, найвишук:аніші окраси, Ци кам'яна скарбющя МJЛИ-
'1'ов і служення Боrові стоїть незрynma в бурях прийдеш-
lІіХ сторіч, повенях крови, пожежах воен. Мітли Божоrо
l'1Ііву не доторкнуться її, і aнreл кари її омине, Хвилі зry-
би з дуднїнням відбиваються від її стін, а вона, біла й бли-
СКуча, осявае всі царства земні, І бачив неnporляднї дні
'1ерrи всіх народів, незчислимі покоJIiння, безмежну мво-
liсть, як вона покірно йде на прощу до цьoro палацу Боrа
105
й майбутніх понтифіків, rімни прочан звучать без відr
мону, Слова розбиваються в мелодіях, що взаемно пер
плітаються, І раптом він бачить, що ці натовпи заблукали,
Заблукали, Домаrалися святопетрівськоrо олтаря і не зна..
ходили. Бачив, як вони тривожно проходили каплицями
й ніде не було шляху до rоловноrо корабля. Знов розrор..
нув поодинокі аркуші й уважно розrлядав їх, приroломш
ний ціею уявою, Чуе він хвилі юрб, несуться, як море, роз..
биваються об мури, відступають, знов женуться на стіни,
знов відкинуті. Середина храму зводиться сама по собі, рі..
шуче одмежована, без зв' язку з каплицями. А каплиці .........
зовсім самостійні собори, приліплені з чотирьох сторін еві..
ту, нема тут дороrи до середини, до розети Викуплення.
Храм це ж Христос, і з дaBHix дaBeH будівничі, що
молилися своею працею, будували храми раз у раз у фор--
мі хреста або Тіла на хресті, Брамантові ротонди завжди
перебивали цю стародавню кам'яну молитву, Одним із йоro
винаходів був також поворот до Kpyr лих храмів античноrо
світу, пристосованJ1X до християнства, Але храм це
не Христос, і порушення цьoro канону завжди мститься.
Тоді вже склепіння перестае бути образом надії та туrи за
раем, долівка покорою, олтар roловою, а поперечні кораблі
розп' ятими на хресті раменами. І тут це мститься, А не по--
в' язані одна з одною каплиці як rолівки міцно забитих ЦВЯ"
хів, Круrлість центральноrо собору це не аНТИЧНИЙ пе--
риптр, і тут це висковзнуло з під плянуваННR будівничоro,
це понад Hьoro, Цей Kpyr не терновий вінець.
Мікель..Анджельо мовчки кладе начерки назад на
скрині й випростовуеться, Допитливий, rострий поrляд
Юліїв стежить за йоrо повільними рухами,
Баrато rробниць свRТИX буде зрушено й розметено
ЦИМ, каже Мікель Анджельо, приrнічений цим поrлядом.
Я перенесу їх деінде, відповідае папа.
Моrила святоro папи, апостола Петра, безоrлядно
відсунута,
Цьоrо я не дозволю, roворить папа,
Чоло храму повернуте, нема місця для хору, ці че-
тверо рамен ні каплиці, ані хори, ані кораблі,
Але вони прекрасні й розкішні, rоворить папа,
Мікель Анджельо схиляе roлову і помалу каже: ......
Ніде нема хреста, Браманте не поставив хрест,
Япоставлю йоrо сам, rоворить папа,
106
T дi Мікель..Аиджельо відступае мовчки, а старий кри..
ЧИТь иому:
Ти прОТИВИШcR мені?
Я не ПРОТИВЛЮcR Вашій Святості, відповідае Мі..
ке.пь..Аиджельо, я завжди хотів виконати ваші жадав..
НЯ, Але досі я ніколи не працював з наказу й так не під..
roтуваВlШfcR
у мене працюватимеш з наказу, відповідае Юлій.
А пiдroтовано все, це все викрути, чи хочеш бути так
як . ті, решта?
Я ніколи не хотів бути як ті, решта, вибухае Мі..
кель..Анд:же.льо, Я завжди боровся проти тих, реШ'J'М.
Я З:lВЖДИ з ними боровся. Мармуром, каменем. Мій Давид
доводить це, Я йду сам, як і він, завжди проти решти, Сам,
зовсім сам.
Юлій мовчить хвилину, Пnтім, сіВlUИ j п('\клавши Р И
На свої rocтpi коліна, каже: Що ти знаеш про самотність.
Йоro rолос чужий, Ніби цими словами старий зверта..
еться до caмoro себе, І відповідае собі мовчанням, Тільки
йоro рука, сунучися поволі від колін, розбитих довrими мо-
литвами, аж до очей, що roрять HeyracHo, промовляла за..
мість с.лів, Але зrадав про молодика й стяrнув уста в ус-
мішку: ти був у Каррарських ropax, але самотність не
там,
Там нема нічоrо іншоrо, тільки самотність, Biц
повіцае Мікель..Андже.7ІЬО, Там я найбі,'tьше хотів би
nnаЦ1Овати, Я створив би величні твори, якби Mir там ли..
IlIИТИся, Бvла ТИШ1 над мармуром, Високе, зоряне небо над
мармvpoвими rорами. що по їх стежках я блvкав, завжди
без прОВОДИТНІ, без відпочинку. Я чув звідусіль мову ка..
М1ННfl. і ц бvла самотність, каміння й моя. Там rmаrнеш
вирізьбити велетенські статуї з тих мр, величні фіrури,
вицні вже здалекv так, як колись різьбяр Дінократ хотів
цілу ropy Атос перетворити на статую cвoro улюбленоrо
Олександра Велик:оrо, Врvбати ДОЛ ото в ці скелі, сповнити
всі rори лvною cвoro молота, витесати постаті велетнів, що
мармvpoви..'! кроком ішли б аж у хмарах, найбільші roри
перетво1')ИТИ на статуї, Але я не вмів. Чому?
€ не ті.7ІЬКИ rори, відповідае папа, Вирівmoе внс"
XJlою рvкою бrанки CBoro плаща. е й провапля, Розу..
lІЇеш? Не roри треба опанувати, найперше мусиш опанува..
107
ти провалля, бо інакше все розпадеться в тебе і провалля
поrлине ropy й твій твір. БоїшCR rлибин? Звикай дО НИХ,
щоб rолова не паморочилася тобі. ПРОВaJIJlЯ! ти бачив їх
тільки в порожнявах безплідих Каррарських rip, там, поза
нами, Але там, де нема тадей, ти ніколи не зможеш бути
сам. Поза нами е баrато TaKoro, з чим мусИПІ безнастаШlО
розмовляти, і для людини духу, ДJIЯ подвижника пустеля
Н1йпожаданіше місце розмов, Тільки поміж людьми ти
можеш бути сам, цілком і остаточно сам, І найбільші про
валля не там. Вони тут, Опануй ЇХ,
я баrато думав про провалля, відповідае Мікель
Анджельо, Таж вони були підо мною, Я ступав неуXИJlЬ
но Bropy,
Папа посміхнувся, Йоrо усмішка врізалася в Мікель
Анджельо двома стрілами: rлузуванням і поблажливістІО,
Я ступав завжди понад тими проваллями, повто
рІОе Мікель Анджельо зухвало, -
Я схиляюся до них, відповідае папа. Тихо, Мi
кель АнД)Кельо непевно й питально поrлянув иа папу,
- УнИкаю'Df, не опануеш їх, rоворить Юлій. і ТOH
ка усмішка пише на йоro перraменовому обличчі більше,
ніж промовляють слова, Не уникнеш ЇХ тим, щО втечеш
від них yropy. Провалля волають, Про це написано в Пи .І
сьмі, ти мав би :ае знати. А roлос Їх почуеш і втікпm: на '
найвищу ropy, Іх крик приrлyпmть удари твоrо долота,
і зэ.вжди буде щось, чоro ти не BpiвHoвa".OlB, ти рокова1mЙ
ropaM? Але ти рокований і проваллям, Тужиш за верхів'я
ми? Алеж не забувай про rлибини! І в обох ти знайдеш ca
мотність, е самотність npовал..'Іів і rip, І та, і та е в людині,
Чи завжди ти rордий з тoro, що уникаеш людей? ти казав,
що змаrаешся, Втечею? Так ти не станеш володарем, Я йду
до них униз. Я спvскаюся досить rлибоко, щоб вони знали,
що я між ними, Тільки так 11 паную не лише над провал
ЛЛМИ, але й над roрами, Заблукані шляхи людини, чие
серце rорить сотнею полум'їв, вічно роздмухуваних новим
неспокоем, І вона чуе шум ОрЛЯЧИХ крил у хмарах, падіи
ня лушпинки під ноroІО, пошум крил і зела, roлоси в Haд
вечір'ї, rлибини roрять інtпим BorHeM, ніж верхів'я rip у
заході сонця, серце людини roрить між стінами тьми, і нi
ЩО йому падіння міст, виrасання народів, заrлада бранців?
Провалля волають, сказав папа, що знижуеться до ЇXHboro
крику, щоб опанувати rори, Вихри rлибин, стоroни темря..
ви, докір' проваль, Кардинал Іпполіто чи не думав
108
тарий таки про HЬOro, коли roворив про самотність і про..
валля в лю і? К р ал Іпполіто д'Есте стояв поруч
мене наВКОЛІШКах, 1 иоrо серце, налляте кров'ю, калатало
ударами, що ЇХ це чув я, але чули анrели аж у найвищих
сферах неба, Блукати по стежках мармурових rip і уника..
ти Bcьoro, вдихати й пити ту rлибоку тишу над камінним
світом rip і мріяти про велетнів, видних аж до моря, Якщо
Не опануеш провалля, все западеться дО них, провалля по..
rJUfHe ropy і твій твір, сказав папа, Опануй їх,
Я опаную їх, сказав Мікель Анджельо,
Юлій Друrий дав йому з ак стати навколішки, Це зна..
менувало прощання. Але перш, ніж була проrолошена свя"
та формула, старий сказав: rOBopiMO про це ще частіше
вдвох, Мікель..Анджельо, бо тебе я полюбив найбільше
з усіх, Нині я хочу від тебе праці, Так, поки всі rоворять
про мої перемоrи Й зичать мені довrоrо життя, ти покли..
каний різьбити мій наrробок, Поки всі жадібно і сподіваю..
ЧИСЯ баrатих винаrород чекають на мої майбутні дні і дов..
ry владу, ти твори мій наrробок. Поки баrато хто ТУЖНО
праrне, щоб мое панування тривало, аж доки я здійсню всі
МоЇ задуми, зміцню Церкву й світ, ти бий по каменю, ІДО
йоrо покладеш на мою домовину, Теб я на це визначив,
Не протився мені, Я вірю, що ніколи ти не підеш дороrою
Сан r алло, Мільйони християн зорять на мене й живуть
під моею владою, з усіх визначено тебе, щоб думав про мое
поховання, Не пущу тебе, МЇКель..Анджельо, T як вірш
На моему бер.."Іі і моя перестороrа. І почни якнаЙlIIВИДluе.
3апізнюеться це, Міке."Іь..Андже."ІЬО мій, залїзmoеться, А
написано: надія моя до ранку. Відпустив.
Знову жало смерти вкололо йоrо в серце, Почував, що
блаrословляе на вершку своеі сили і слави Korocb, хто ro..
порив про йоrо домовину, Це буде мармурова ropa, так ка..
зав МікеЛIrАнджельо, і він вислухав це з потіхою. Ця мар"
Муроза ropa буде для йоrо cтaporo, висхлоrо тіла, для куп..
ки попелу й кісток. А скі.ТІЬКИ BCbOro ще треба зробити!
Увесь світ, люди на північних рівнинах і люди на морях,
JIЮди незнаних, щойно відк:риваних земель і островів, лю-
ди в золоті й блиску торжищ і міст, мільйони проваль, усе
Чекае на йоro знак, на йоrо слова, на йоro працю
велетенську працю і для мільйонів тих, .які щойно наро..
Д>куютьC.R. У страшному стані Церква після занепаду роду
Ворджа, все треба знов впорядкувати, баrато відбудувати,
Все поновити, баrато спустошити, безмірна, наДJIюдська
109
праця, покладена на ЙОI'O старечі рамена. а часу не лиша..
еться, все запізюоетЬСЯ. Не п'ять Т3.JIaнтiв, не два, не один
надав мені rосподь, як той I'Осподар у притчі своЇМ робі..
тникам, а всю Церкву, щоб підносив і ширив $І ії, аж поки
буду покликаний здати звіт, П'ять талантів довірено, а
п'ять іНIШfХ здобув добрий робітник, похвалений словзми,
що від їх піднесености й слави розриваеться серце: Робіт
нику добрий і вірний, в малому був ти вірний, тож над мпо..
rим поставлю теб , ввійди в радість пана CBOro, А той ocтaH
ній, ЩО боявся rосподарювати, управ lІЯТИ і закопав ДOBipe
ний rpіш Не боюся, Боже, ти бачиш, що не М'ОСЯ,
кидаю си лу свою без yraвy проти всіх BoporїB добра Твоrо
і тих ДУШ, що наказав ти мені пасти, але часу M Hi не ли
шаеться, час. час, час! Стільки ще треба виконати. а спа
дають дні, повмі зволікання. трудн щів, перешкод Па..
нувати над проваллям? А той МОЛОДИК навколішках хотів
усе вище й вище боїться rлибин. rлибини rорять
не таким BorHeM, як верхів'я rip, у заході сонця, серце лю
дини rорить між стінами n-ми, і ніщо йому падіння міст,
виrасаШІЯ народів, заrлада бранців? CтpaIlIНO по
ДУМ1ТИ нині rr;;> світ, розжертий безнастанними морами,
війнами, rолодом і неншиC'l'Ю, убивчою так. що перстені
з крови стали ніби единими дарами любови. Що сталося б,
якби я вмер? Я, еДИИИЙ, що CТDимvе ще цей похмурий за
непад, я, правдивий НООClDfк Божий на землі, еДИИИЙ, що
втишуе ще П борсашш й rарячку? Жити, жити і довro жи..
ти! T:lK ДО В 1'0 , аж поки не буде все виконане І я бла..
rословляіо молодика, що rоворив про самотність, уникан-
ня й верхів'я, Тільки він теше lI нi наrpoбок, він поставитЬ
мармурові статуї над моею домовиною, він працюе для мо-
ro похов:\ння, В ім'я Отця і СИН1 і Духа CBRТOro, Амінь,
Він rоворив про верхів'я і самотність, Ще раз: амінь.
(Марко АвтоиоВJIЧ та Юрій Шерех)
А (raBmpnt from ІЬе зесопd uDcompleted p8rt о! IЬе поуеl ..ТЬе Ston e
RDd the РnіІ'.' Ьу tbe CZf'ch writer Karel Schu z. ТЬ... novel depicls IЬе
young МісЬеl :\пиеlо іп the period оС Ь:. W'ork Cor Роре Julius ІІ. which
had brollght nЬОIlІ а turning-point іп the sоиl or ІЬе great artilt and іП-
VClltor. Tran :ated Ьу Mark.o ,'Dlonovycb аОО Yuriy Sherek.h,
La traduction d'un fr8вшеDt da ...-cond, IпасЬеу 'оте du roman de
l'6crivalD tch que Karel Scbu z ..и pierre et 18 douleur.', Le roman noU!
110
represente lе ehangement qui s'est produit dans l'esprit du jeune МіеЬеl.
A,nge dans lо p?criode de воп travail pour lе раре Jules ІІ, Traduit ео
langue ukrainjenne par Marko Antonowytch et Youriy Cherekh.
з 0 б Р а ж е н н и: В.тікан Із собором св, Петра в Римі,
.......... ...
.... .... .... .........ууу..... ........
........ ... ....v
.......... .......
Щоб притяrнути до уЧасти в ХОРСІ наИРІЗНО"
манітніші творчі індивідуальності, редакційна коле..
rія доручатим провідництво розділів KpacHoro пи..
сьменства і світоrляду та стилю щоразу новому ре..
дакторові з..поза складу пос-rїЙної колеrїї, На про..
відноrо реД1ктора ХОРС 2 запрошено Бор и с а П 0"
дол яка,
ДЛЯ ХОРС 2 запроектовано, між іншими, такі
матеріяли: Док і $І r у 11 е н н а Епізод з життя
Европи Кретськоі (фраrмент); У лас Сам ч У к
уривок із щоденника; € в r е н r а ран Перший
страх (новеля); Юлі я н Б е с к и Д ЛемкїВська
новеля: поезії І в а н а Б а r р яна r 0, В аси л я Б а р..
к и, Мих а й л а 0 р е ста, В 0 лод и мир а С, 8, і..
д з інс ь к 0 r 0, Лео н и даЛ и ман а; rімни Риtведи;
поезії Б о..Ц з ю..ї, Бод л ера, Б а r дан 0 В і ч а,
r а й м а; Ш е р в у дАн дер сон Невисловлена
брехня, Тріюмф Яйця (новелі); А, Кра н і н Клю..
чі до царства (фраrм нт); Бор и сПо дол я к Ар..
кадій Любченко (розділ з доповіді); Ю рій Ш е р е х
Поезія Юрія КлеН1; Лео н и Д Б і л е Ц ь кий
про творчість Олени Теліrи; М и кол а К у л і ш
Народній Малахій (дpyra дія з реставрованоі первіс..
ної редакції); Ф ран Ц В е рф ель Якубовський
та полковник (фраrм нт з KOMeдiIl; Ю рі й Кор и..
б у т Театр плоЩИННИЙ і театр об'емний; в але ..
ріян Мирний Про школу Бойчука; С. r,
про творчість rалини Мазепи: міжнароДНИЙ мистець"
кий оrляд, рецензії, бібліоrpафія, пародії тощо,
ТЬе ('опІепІ8 аС ІЬе аехІ соllеСііаа о( KHORS,
111
Пвсьменство: cBiTOrJIВ.I CTBJIЬ
ТЬе literature: Ideas 'Style Litterature: Les Idees,'Le Style
Literatur: WeltanschauUDI StiI
ЮРІЙ ШЕРЕХ
Поезі. МВКОJl. Зерова
Не підсумований і не оскиcnеRИЙ, не 3баrнутий і не оспіваний
моrутній розrін украінської культури 2 x років, Неоклясики, Під-
моrильний, Йоrансен, становлеRНJI сюжетної новелі, розріст HOBoro
роману, rлибоко національна драматика Миколи Куліша, зелена
сванrелія нової поезії Антонича. вир06леШlЯ філософічних підвалин
JIітератури, ШКОJIа Курбаса в театрі, ШКОJIа Бойчука, wyкання ПаJIЬ-
ме,В8 ТА €JIеви в малирстві сорокові роки з їх приmіченістю
і з їх потенцісю Hoвoro розrону-стрибка не обмежаться на цих бли-
скучих заповітах двадцятих років, але вони і не сяrнуть вперед, не
зв'язавwиCR з ними через темне провалля років тридцятих, JIИW
по,:'динокими воrниками і то часом 6лудними ОCRЯНе.
ХОРС не канонізуе двa.дц.RTi роки, Канонізують мертвих, Ося-
rи й традиції ДЕадцятих років живі, ХОРС їх показус і осмислюс,
Вміщувана тут с;таття Ю, Шереха належить до ЦИКJIу сЛеrенда
про украІНСЬКИЙ неоКJIясицизк-.
М. Дparo aнoB писав: сПеречитуючи навіть історію русько-
yкpaїHcbKoro письменства д, ОМ, OroHOBCbKOro, бачиш, що слід би
нам заБести осібну частину: історія пропавших творів русько-укра-
Інської JIітератури.» (cAbctpo--руські спомини-, ст, 57). ripKa іроніЯ
цих слі 1 не втратила свосї актуальности і досі і, зокрем8, повністю
стосусться до поетичної спадщини МикОЛ.1 Зерова.
Людина рідкої ерудиції, ве.'JИЧе3ноrо темпераменту, JIюдина, що
вміла надхнути оточення СВOClO іде<ю, вміла запалити цісю lдесІО,
людина, що заслужено вважаСТЬСІІ за метра в найвищому роэукін-
ні цьоrо слова, людина, що за эаrальною .цуикою очолювала ту
школу, пка визначила розвиток нашої поезії на чверть сторіччя
цп людина Микола Зеров -відома білЬШ lІенш широкому читз.
чеві тільки з незначної чаСТИЮ1: cвoro ориtінальноro поетичноro до-
робку (про переклади МикоJtИ Зерова, що цілком слушно визнані
за epochcnmachende в історіі yкpaiHCbКOro перекладу, ми в цій статті
rоворити не будемо зовсім).
Хоч перев'"дана 1943 р. сукраінсыtиll видавНИЦТВОМ- у пошире-
ному виrJUlДі книжка віршів Мии:сши Зерова сКамена- 1 не npетев-
112
дувала ІІа те, щоб бути повною эбіркою йоro поетичних творів, але
., очах читача вона нею Фактично Е:. тим часок досить сказати щО
ЗІ 109 відОlolИх нак (а їх більше! Уже у звіті д, Мироновича п ре.-
ферат 0, Бурrардта на теку .київський rypтoK неокпясиків»
«Кр сш Вісті», 24. червня liJ44 зrадано деякі неприступні нам
Ооезu й зокрема сонети Мико.пи Зерова) сонетів Микопи Зерова
(правда, до чверти з вих переклади) в .Камені» надруковано пи-
ше 19, і при тому не завжди н-йтиповіumx.). Отже, репутація
Мик, Зерова як метра, як шефа поетичної шкопи йде не стільки від
реальної обізнаности з йоrо творами, скільки з BiдrYKiв і чуток про
йоro поезіІ, знані у вузькому поетичному rypтxy, в олі приllТeJIів,
DОКnОННИКів та однодумців. Отже, і тут, як взarаЛ1 у спРийнитті
сп'ятірноro tpoHa» .неокnясиків», е баrато не від тверезої анапізи
Фактів, а від Jfеrенди, створеної і створюваної стоустою поrопоскою,
спертої й спираної на джерела, які не завжди можна перевірити
й навіть установити, Спробуймо ж тепер дати слово передусім не
1 С1ІКим стороннім і побічним: свідченняк та rолосам сучасників, а са-
мим поезіям Мик, Зерова.
чи виправдана слава Мик, Зерова як майстра поезії раціоналі-
етичної, поезії СПОКОЮ й рівноваrи, поезії, закутоі у витончену й су-
вору форму, поезії великою мірою ПОН8Дособової?
Форма поезій Мик. Зерова справді різьблено..чітка, rpанично-
ВідWЛіфована, суворо продумана. З Цboro поr ляду для Мик. Зерова
поезія була передусім працею. Про поетів cвoro типу він roворив,
ЩО вони .закохані у тишину робітні», закликав їх .п рац ю в а т и
без крику і зупинок». Майстерність Мик. Зерова завжди чітко про-
Д)-кана й розумом сконтрольована (rармоніл, перевірена альtеброю).
ОбраБШИ як панівні тільки дві КЛЯСИЧНQooврlВНОЕsжені форми вір..
ша сонет і олександРійський двовірш, Мик. Зеров уперто й сві..
домо працюва9 над усебічним використанням їхніх можливостей.
Зваженість кожноrо метричноro ходу і кожиоro образу, скупе й пов..
но цінне відмірювання кожноro слова або CИН'l'аксичної структури
Не пfдляrають сумніву. Композиційні можлив сті обраних В;РШ'JВИХ
форм, симетрично струнка будова іх використовуються раз"у..раз
інакше, майстер доходить до справжньої віртуозности, хоч ця вірту-
озність завжди прихована заrальною врlвноваженістю, rapMOHit'tHi..
стю частин, ніколи не видаЕ:ТЬCJI самоціпJIЮ. нікопи не демонстру-
еться сама для себе, підкреслено й оrолено, Доказом цьоro може
бути кожна поезІя Мих. Зерова, а поза тим відомІ й йоro висловлен-
НЯ на цю тему, як от: .Структура сонету може повести до Н8Йнуд"
нішої одноманітности, коли за тим спеціяльно не стежити. (цитую
За В, ЧапJIенком .Майстер сонету». .Наші Дні», ч, 6, 1943). По-
езія Мик. Зерова 3 поr Л.RДY форми завжди е, сказати б, JIяборатор-
па, але ніколи не здасться експериментом як таким. Експерименти
лишаються у стІнах JIRбораторіі, поет виносить. перед очі читача
тiJIьки високо досконалий продукт. і читач може й не знати, скіпь-
ки зроблено експериментів, поки осЯrнено цісї високоІ досконвлQoo
сти, поки він дістав оте .слово точене-.
Майстерність Мик, Зерова така заеершена і Tua rti,цкреслено
спокійна, що вів часом може дозвопити собі речі, як . iнworo ко-
*) За змоry користатися .Сонетаріюмом» Зерова в капmиопиcl
rпибоко ВДИЧНИЙ с, roрдинськоку.
8
113
rJlИ б здатися примітивНИ1ІИ, і ВОRИ на З&raпьноlolY тлі ве порушують
rapMoHii. Хто Mir би подати чотири каркасні рими сонету на формах
lІісцевоro відмінка іменника: на шпи.пі в зеllJIі на чопі на
лі? Мик. Зеров робить це в сонеті сЗабyтrя-, і це при повній Biд
сутності в HJ.oro бідних і банальних рим не скриймасТЬCJI як зни
ження М8Йстерности, тут не місце зупинятися над технікою зеров
ськоro вірша, над В38сминами метру й синтакси В йоro поезіях, над
КОlШозицісю йоro поезій. Частково це зроблено у зrаданій статті
В. Чапленка, тут ми сказали б тільки, що тепер не можна стати
справжнім поетом майстром, справді ВOJIодіти віршек, не усвідокив
IIJИ секретів зеровськоro вірша, А щоб знайти lІКесь порушеннR
якусь неточність у Bipwyвaннi або рикуваин1 (ва зразок неточноl
рими ПрИ Т Ч і с в і т 0 ч у сВ п'lІ'!'И некудрих дів-), треба справді
прочитати, спрJDIОВуюЧИ yвary на дрібlDЩl, MaJlO ве все, ваписане
поетом.
В образній структурі поезій Мик, Зерова чи не найчіпьRiше ю
ще прИП8Дас епітетові, Поет yJI!С знайти коЖRОro разу такий чі,...
кий, такий індивідуалізований саме для дaнOI'O випадку, ДJUI даноl
ситуації епІтет, що йоro OДIIOI'O досить ДJlIІ 1'01'0. щоб предмет постав
перед очима читача в усій своій пластичності. Н и з ь к і човни ах ей"
ців, r а р я ч І вапняки Криму, стр У Д ж е н і раби, к 0 в а н І пороrи
MeHeпacBol'O паJl8ЦУ, не у б утн і чари дитячих IDDfЖОк, 0 кру r п І
копополтавськl I'ОрИ, м у Д р і тонкощі у q е в 0 r 0 кох8ИНR в Овідія
(cArs еmапdі-) такими незабутніми. вичерrmими сВО<'ю ПJIастичні
СТІО епlтетами рясніють поезіІ Мик, Зерова, ЕпІтет вносить у поез1JO
Мнв:, Зерова роз..у..раз живу душу. Прочитайте цІ рядки:
JIJOImO а .. lІос1 ПР_СІІеРIDI .... .... .... .... ....
Квl'l'ВеllJa вечорів І .... .... .... .... .... еіті.
.... верховtn.
І ао К8JП088Ж .... .... .... .... .... зорL
(сВ JI И З Н R ,. а-)
Яке це мертве! А тепер повернІть на свої місця епітети, ІІКІ ми
по--варварськоuy вихинуJlИ: ПРИСМерки про зо р і ч 0 р н У сіть
в и ш н еви Х, я б JI У Н еви х верховІть нlжнотоннl зорі і ви
Відчуrте саму ДУШУ лаrtдно--прозороro BeclUlНOI'O вечора,. І така вся
поезія ІІК тонка пастеля ікnpecіоиtста, 11][ ажурний 1П10НСЬКИЙ
мamoнок, Або візьміть Jlак:оні чиі, але такі окреслені характеристи
ки РИМСЬКИХ поетів:
Л"е в ІІНІІУ ееРQl
ЗоeraJIJIeJI вавlІІ В е е тр. 11 _ В . Й Проперц1А,
ОВІДІЙ о. І п . . _.. І . в 0 r 0 . у 11 Р 11" Фп_кк.
(сЕJllй Ламія»)
Вийміть епІтети і у вас З8JIИПIИТЬCЯ не поезія, а сухий пере--
пік"каталоr.
Епітет Мих. Зерова вmпy1tачtrlндивідуальний, часто на"
стросвий, навіть несподІваний. Але в й ro ВЖJfваfПli панус той npип..
цип rapMoHIi і традиційности, що np ймас ВСІО поезію Мих, Зерова.
І\lн ВИЯВЛясться тут У тому. ІІК СІ'иe-rpично з'IIВJfЯCТЬCJI епітет, як
рівномірно обтmкyс вІн кожний fмеmuпt:
Мо r у т В І х фор. lepe--во D роз 0 р е,
З _ JI І :J R .. Й паси І 11. 0 к 0 JI I1 в _ ІІ)'ТЬ
в m _ р 0 ІІ"" CJIhO веаеремо-ио .,.,.,
д. Аде 81n'111 Ідо в r оу оре.
(сЧерніrfв-)
114
Мих. Зеров не .JI'IOБИ'І'Ь breнниxа без enітета, і вже зовсім рідко
в ньoro можна знайти наrpoмадження баrатьох епітетів при одному
fкеннику, Таке наrрома"жеRНЯ властиве романтичній поезії ЩО на..
J[ОПИЧУЮЧИ без Jlіку означення, даремно силку"ься ТИМ' ухо'пити
вІчно ПJlИННУ суть незбаrненноro світу. Але раціона.ліСТ"КJlЯСИК ува..
мае. що він може схопити суть речі і npиrвоздити її раз на завжди
одним і саме неповторним у своїй nпастичнОС1'і означепнRМ. Треба
,.ЇЛьки таке неповторно..сутне озна 'ення знайти і тоді все засти..
rae в постійній, СJfМетричній, заrуспій rарllочійності. Так епітет Мик.
Зерова npи всій своій індивідуаJlЬНОсті ПРИНЦИПОМ застосуваННІІ
е rJlИбоко традиці.йниА. ,
Так і інші засоби образнOC'l"И в Мих, Зерова lІаЮ'І'Ь rпмбоке ко..
рlння в поетичній традиції, чи не 'особлт.fВО полюбляс він метафору
3 родовик вІдмінком іменника, ЩО розкривае іІ (зелені КИJlИМИ до-
пив roря JlЮДСЬХОro rіркий полин rpoми нес'І'р''М8RИX ПРОМОВ
вроди й rf,цнОСТИ С:ТРУМИС'І'ИЙ німб і т, п.) і перифраз, ЩО вlдСИJlае
від Д8ИОro llВИIЦа до аналоrічноro, відомоrо з історіі або MiТOJloriї:
І eпfв йоro, 110. ,.. х 0 . 0 д а JI е ,. а,
Roro побо-во п'lon. Орфей І тв
(сХ І рон»)
або у звертаниl до ОJlександрії:
o серце е.I'!')'. lІУ3 """'0 вове,
Ваш rелwоие. ваша Шерlе!
(со JI екс. ндр І я»)
Обидва цІ засоби ДВЮ'І'Ь теж змоrу видlJlИТИ 'І'У рису предмета,
lІКа здасться поетовІ вічн()оосутньою, внутріlШlьо..в.пастивою, піднести
явище над йоro п.тmніС'І'Ю й безфориніС'І'Ю до якоїсь (:тaJIости. rap..
lІонійної nп аС'І'ИЧНОС'І'И, конденсованости,
чи BIдnoBf.цae ж цій поетиці rармонійноro спокою й ріВRоваrи
. ми відзначили тут, звичайно, тіJlЬКИ \І&лу частину 'І'ИІ10ВИХ зас»-
БІв цісї поетики КОJlО настроів, світосприйма'шя й філософія Мик.
Зерова? чи вдалося йому у ХХ сторіччі, в роки БУРХJlИВИХ реВОJlЮ..
ційних подій і пореВОJlюціЙ'Ної задушливої дійсности осяrнути тoro
Ідеалу c::nокійноі rармонIЙНОСТ'-1. Щl) ввижасться Н811 в аН'І'Ичній по..
еэії? Трмиційна вfдповlдь IфИТИКИ на це питання БУJlа стверджу..
юча, ПОЗИ'"fВн8.
І сnpавді, в поезіях Мик, Зерова часто ЗНIiХОДИМО настрої й уза..
I'8JIЬRеlПl1І саме тaKoro характер).. Мотиви c::nокою, тиші чаC'l'l
в йоro поезіях, сЗ а к а м'я ніл і ХВИJlі даJlьніх rlp., СJlіс зачарова..
НИй, як озеро сто 11 Ч е- ось СХJlадЮ1КИ образу Криму, де і «сте--
пів моrvтнїй подих. ппб"вШ'-!ся J! Я І' R С В С'fпіх R() nX», де і ш.ттях
..... не біжить, не КРУТИТЬСR, а СJl е ж и т ь, ІІОВ веJlетенський ПОJlОЗ».
І в інlIПfX поезіях ми бачимо сТ и х і плес СОН Н 0 r 0 JlИ\4ану-,
8С n и т ь село э похиJIИМ мінаретом-. сІ І'уляй"Поле удіJl cnyскаJl('Сь,
o пов и т е всо Н- ці мотиви npиспаности, СНУ, тишІ, c::nочиву ве-
випадкові. Такий с і ввесь опис Киrва в сонеті сВесна на ropax-, на..
СКрІЗЬ перейнятий статикою, nлаC"l'И'lRИЙ, але занурений у безр)
Звичайно, Мкх. Зеров знае, що ва світі рух, бурІ, хвилювання. Але
101'0 r.CJlo
Хай оеторот. аЬ бур І XВllто...,.
CIOqrraМ8 ,..11 aIдвoCJm.e8 )'88&0.
(сТ.ор.. 'l'иша»),
8.
115
бо ЙОМУ здаетьCJI, що орrаиічве 3pocтaв11J1 ВідбуваетьCJI так зрівн
важено, орraиfчнcrповільво. що коже бачити тільки
неба тellllоока шата,
.. exo РC'l' І вalрвкае 6рост..
(сБлизнята-)
Не ритм ревотоційвих XВИJlЬ, а ритм старих степових пшяхів
воліе поет знаходити в ЖИТ'l'і в поезії, визв8JOЧИ, що, здобуті з ди
тлчих вражень,
В _оіх YID8X вl,цp1llQ"lD'Вell доеl
ТВІ')"ІІ ри- .....pкo88Z «Q'I8.
(еД 0 р 0 r ист е 0 0 в і»)
І от з цlеї блаженної СТ8'І"ИХИ, з цьoro успадковавоro rармовtй
Horo СУПОКОЮ ВИI1JIивае обожнення тиші й рівновarи, прихованоrо
й рівномірн<rПОВiJIьноro існування суті над розroйданістю ошапiJIих
ІІ ИЩ, Звідси йдуть образи природи..хрuaу, поета..жерця, досить ти..
пові для Мик, Зерова, Чатирдar дJUI HЬOro сбоrам висот постаВJI
ний вівтар., снаш н8йсвll'l'i1пий храм», а поруч зrадlOf про cnpав
жні зруйновані храми античности, про «храм Артеміди, перший Пар
теніт». А поет У Баришівці під Киевом зі своіки друзями спужать
«владиці AnonлоRY, і тліе ладан наш на вбоrік олтарі», ТiJIьки цей
античн<rясний і прозорий храм Мих, Зерова не мае нічоro спільно
оо з тим містиЧlDfМ храмом християнською церквою. що так ча..
сто з'являвCJI в візїях наших СИІІВОлістів з прИТ8ІІ8ИНИІІИ ім риска
ми містичноro свіrocnpиймання. у Мик:, Зерова це в повному розу..
мінні храм Аполлона, поrанський, а не християнський.
Отже, мотиви спокою, врівноважености в Мик. Зерова е. Але
вони зовсім не тахі одиноко паиівні, як: може здатися з традицій
ної думки критики і з поданоro щойно матерія.лу. Правда, мотиви
вічноrо неспокою, РУХУ, мужньоro 38ВОЙОВИИЦ'І'Ва, напруженоl ДИRа
міки в Мик, Зерова можна знайти тільки в перекладах (сТреббія»,
сДжерело юности., сПрисВЯТНИй нanис» з Ередія) , і на::іть у пере--
кладах він частіше добирве IIO'rИВИ спокою, втоми, тлlпности, Прав
да, копи вів і зм&льовуе рух, то вlдxpищуеться від вьою:
Але пощо _еві ТІ вJypoBI пор_
І .айвороmdв еПІВ, І пророетаввя 'l'p8в?
З &КОIO 6 paдlC'l'lO 8 &ее те проlliвв:в
Ва "мlн пр.ставl, .JDDIаиів екве ПJlесо,
Ва 6рук І в"тщ1 C'l'aporo Херсонес,,! (сВ ст е п у».)
Але леrко помітити, що спокій і rармонія в Hьoro частіше пода
JO'I'ЬCЯ не я к дані сть, в ІІІ[ мрія, RК ідеал, Так воно е в щойно цит<r
.) ОборонRЧИСЯ від ЗВltИдів у статичності. Мик. Зеров писав (у
СТВТ'І'і «НашІ лlтера'!')'рОзнавці і пол екtсти » ), що ця поезія в ньоro
вироспа саме з бажвННІІ виїхвти з мертзоro степу до живоro Киева.
Одначе. це ввтобіоrpафічве признання, до як:оro ки ще повернемося,
не мае значення при оцінці пое,ії як об'ективио даноro, во ()б'ек"
'l'ИВно в ній дано бажання втекти від рухливоro, ди:вамічвоro житrя
степу до мертвою міста; мepтвoro не 'l'iлыof тому, що поет надав
йому назви Mepтвoro міста Херсонесу (хоч і це мае зна чеНJUl) , а T<r
МУ. ЩО мертві всі йоro атрибути, крік хіба croMOНY пристані»; але
І цей оомів на тлі вcьoro вірша 'I'8.IDIЙ заrапьвий, деКОНкрети30ВЗ"
НИЙ, що теж cnpИЙJlВМ'ЬСЯ як пост1йвий а'l'Pибтr BI.дкep.пOro, археооо
лоrами BiдKonaвoro кlста!
116
ваній поезіІ «В стеПУ», тах вово С і в численних інших поезІях. С1"
чаеке, живе. реальне поет не може вкnасти в світоrляд КJUlсицизму
і rармонійн спокійне знаходить він тільки в свІті мрії, десь да..
.веко від тoro реа.льноro світу, що шумом ХВИЛЬ своїх roтoвий за-
БРИЗl[ати поетові ВДИВJlені в ідеал очі, що розбурхано вимивас !рунт
з"Шд йоrо Hir. То СВІіТЬ поет про спокій у далеких країнах:
А десь 8 АмерJЩi е затишок дu праці,
,Це lo-ва дYМaТII і Боrа споrлвдать
(<<І сто р і $І r е н р і, Ес мов да»),
заЗДРJIЧИ тим, хто може ввочі справиm свій стовес.пий корабель
у 'I'IUY сторону вародів жпl60ідlПlX
(<<Л е стр И r 0 н И»);
то мpiR несе йоro до часів дитинства, бо тільки тоді він знав ту тиху
країну, де ве шyмJIять настирливо пароплави сучасности, де
ЭамшI.1d СIlJUlТЬ колеса,
І Ч&IIJIІ, :JВR8ID8CR ва lIiтUd,
Перenl'l'lUO'l'Ь зоnотвeтl DJIеса
(<<Двері у стіні»),
бо тепер він може знайти цей світ спокою тільки в милих книжках
Діхкенса й Теккерея, RКИJrIИ він не може не захоплюватися, хоч
І знас, що це не «стара мадера». а «КОRДИТOрський сироп», В поезіях..
советах старих майстрів, що
,Цалекі ві.ц тp_or і ВІД :Jelllloi сварlDl
KOJJIIIIIY'I'J.eB І CIUI'I'Ia
(сДан те»),
у споrадах про мітичний золотий вік, так поетично оспіваний У со-
кеті «Діва»:
І ба'lll'l'ЬeВ: ral І 'І'ІІХІ плаввl
СпоraдY1O'l'Ь ті :JOJIoтI пІт-,
як ЛlOд не звав ВІ спису, ВІ ЩII'ra
І вlйпв спали, ДJDd І безс.лaввl,
то, нарешті, в сднанні з природою:
отак би тут yoaCТII крal, дороJ'll,
ПР-КВУВDIII иП, І хоча б ва IDI'I'Ь
Від псів raвиучих солодко епо'ІІІ'І'Ь
(<<С у В И Ц і»)
скрик:ус поет. опинивIШfСЯ В сонЯ1ШІОМУ сосновому лісі,
Спокій здасться йому вим ідеалом, Повинні минути бур..
хливі Wanderjahrt', і як завершення і досконалість житrя тоді при..
ходить блаженний спокій:
А по Beeвl ПРIlXОДJn'ь ro.e пh'o,
8к XJI.JDIТЬC8 І B8JIJIВН 8Jn'O
І спокій cxoдвn. з 'I'eIIIIoc-вlx IaRlt
(.Творча тиша»),
RX пpийш.nо вово cвoro часу до кynьтypтpetepa Турчиновськоro
Повинні минути, повинен прийти Але ве прийде, МрП нездій"
снeниl. спо І[ 0 Ю в ж И т ,. і в е м а усвідомлюс Мих,' Зеров, І на..
вlть скромні мріІ про «СУПОl[ій саМО'І'НЬОЇ кіквати» замикаються
образом:
так -lI,l'р що 8 уУВДрl :J8IIеpзu,
"ее 'І'РОпІчв-й 1a'III'I'Ь кpanIIД.
(сп а рад у», 4)
117
І в -Діві» підкреспена нездtйсневвість мрій, а в -ХерсонІ» І
і мріІ про спокій прямо ведуть поета в
CDIeprь 388yoro1"O ввapraJly,
Де 8 Q'P88i ро3Копавоl'O -пу
храм.....3OJIеl D 0 в: 0 І 'І' Ь свій фровтов.
І надії знайти спокій у вабуваині мудрости (-Тим скорше, IIY
дросте, приходиш ти з літами» -Те.пемах у Спарті» , 2) перебива..
ються rірким CyКнiвOM
Що . обlцвеш I1 (JOвІ. ю. 10.) ..... eua скрове'
ФaJIЬDDI8У IІУдРіеть. безпере'ІВ8Й вуд'
(_Щаcnивий, хто не бачить пізв:1х пІт»)
Одне не зраджуе поета поезія, краса, Це поезiJI перетворюс
сroря людськоro rіркий полин» «на мед riMeтa» (<<Хірон»), це' вона
забезпечуе безсмертність минулому, lUtе «рука історіі між труни» в()оо
поче, -де СПЛlІТь усіх вlкіа ілюзіІ й КОроНИ» (-Верrі.пій»); і нвйкра..
щим клейнодом Елії JIамП здаcrьСІІ -ввтоrpaф ДВОХ rораціевих ОД-
(-Ел1й Ламія»). Ті.пьки краса зці.пюще в цьому світі, ТiJlЬJDI вона
дае забути сбезмір мук І rоря» (-Навсік:ая»),
Звідси йде в поезії Мик, Зерова той потужний струмінь літера"
турщини, за який Дм, Заryл кинув cвoro часу обвинувачення, що
поезія Мик, Зерова (власне, він roворив про -неокпясиків» взаrалl,
але ми воліеllO покищо казати ті.пыtи пр:> мик. Зерова) це «літе-
ратура на rpyнтi лІтератури», це -література наспідувавь, переро-
бок, перек.падів, переспівів, не творчість, а підроблeнJЦl, не стиль,
а стилІзація» (Д, Заrул. -Література чи літературщина?»), Заперечу..
вати книжність поезії Мик. Зерова було б дивно і безплідно,
Мик. Зеров сам пl.цкреспюс її назвами не ті.пьки окремих поезій.
а й цших цик.пlв їх: -Мотиви Одіссеї» «Книжки І автори»
сОбрази і віки-, мітолоrічиики й літературRJOlИ ві.цсиланНIDIИ; він
охоче вдаnься ДО віршІв.,переказів npoЧИТ8ID1Х ItНИЖО&:, до стилІ..
зацlй, де ставить собі завдання поетиЧИQooсконденсовано відтворити
стиль і саітоrляд AaHoro 'rВOpy, Такі е чудові сонети йоro про рома..
ви Теккерея, ДІккенса, С, JIяrерпеф, Ж. Верна; такі е Aoro сонети,
навіяні -Cnовом 0 полку IropeBiII» (сСон Святослава», «Князь Irop.),
-Сапомеао» ВaйJlда, такІ почасти йоro -портретні» сонети (сТурчи"
новський», -Куліш», -rорпенко» та Ін,). Незаперечне е те, що стилі..
зація тут іноді так щільно наспідуе ориrінал, що доходить lІало не
до перекладу; тільки образи тут такІ конденсовані. що це І не пе-
рек.пад, а особливий жанр характеристики засобаки ориriналу, де
IlИстецтво е 8 тому, щоб у малих CJlовах сказаm баrато.
Правда, доБІр цих стилlэаціА. як п1дкрестое сонет -Книжок ди..
тячих неубутнl чари-, зумовлений чисто суб'Е:КТИВIDOl IІОМеІІ"І'ОІІ
споrадами дитячих літ. І у cnpийканні подекуди підкреслкм:тьса
аспект дwtинства. світnоі лаr1дности ДИТlІЧоro світу, де кми І е та..
Сllющl, то вони -доречнІ, добрІ», де CКJIвднl -итrtвl питання Jlе
кі, як -rpa порошин і СОНЦЯ зопота»,
З Apyroro боку не можна сказати, що поезії Мик, Зерова цiтtOM
віпьні від будь.,як:их атрибутів сучасности, цілком і до кінця эаван.
'І'ажені КИИJКНИII. Іноді ми серед ТIІЖКОro реквІзиту старовини по--
чуемо, як «дзвенить розмова і паруе чай» (<<5\1perlitio»), або схоПИМО
llКИЙНебудь інший деталь сучасности. Але вcьoro цьoro І ldпьк1cнo
менше. і подавати йоro поет хоче зав-ди так yзarальнено, що воно.
С'І'ОСуЮЧИСІІ дО сучасности, може стосуватиCR й до мапо не бу,ць.,lUtоJ
118
іншої епохи. Ось приклад такоro перетоп.neшIJI KoIIКpeтнo"c)"la ro
в заrальне:
Прос.павмо . _ечора .пеl'lQ' ходУ
Над lІетушвеlO деввОIO IІlськоlO,
ЗоРIO РОЗJIJI'I'Y повiДДJO В"ОIO,
ІР87 тра_ І врадУ lІоподУ
(<<Параду., І)
Ще lІожна ВJlОВИТИ тут вражеlПfЯ KOВXpeтнoro виїзду за місто
по праці, з якоюсь молодою жінкою, а.пе ж яким флером заrапьно--
сти це все СІ10вите! Конкретні речі зНИJtJlи, JlИWИJlИСЯ речі взаrаJlі,
ідеї речей.
Книжноro в Мих, Зерова тах raтo, ЩО часом він існуюче при..
ріаНJ<И: до штучно зробленоro, ніби справді дійсне це не світ JlЮ"
дей j природи, а світ ItНИжок і YllВJleнь. Тоді ми читаеllО в Hьoro,
ЩО' .сяяв церкви вирізний картон» (<<28 серпня 1914»), що СОНЦЯ .з.пі..
Т8JIИ в неба roJlубий П'nЯфоН. (<<FinaJe»), ЩО .повітря э синьоrо і зо-
JIOТOro CКJIa. (.Праосінь») і т, п. образи,
С.повник поезій МИК, Зерова особливо баrатий у своІй абстрак"
тиій частині, Тут йоro rнучкість і чіткість доведена, здаеться, до
'Тіеї межІ, яка тілЬКИ МОЖJlива в сучасній українській мові. Раз..у..
раз ціпі фрази або й катрени побудовані на самій абстрактній
лексиці:
Вк с.ерч, краса П проll'l&1l8 ... тодеl:
Жara І пр.страс1'1 ВOДJUDI _ calтl ВeJO
л Т" CBI1'UO'I'It ДВІ проэрlвв8 І BaY1Ul
o що lуйвІша _ро_ І .MOдl вen_,
т- rтd5ша пarl.цв:ln., 8свЬпа rJlllб....
т- екорше, ...,.дроете, аРIІХОДIIID т. з пlта_.
(.Т е JI е 11 а х у С пар ті», 2)
Навпаки, конкретна Jlексика, світ речей да.nеко менше репрезен"
'l'Oвaнa в Мик. Зерова і цим він різко відрізняетьСІІ і від фран"
цуэыDfx парнаСЦів, і від російських а lUIeicтiB , з ЯКИМИ йоrо часто
зБJlИЖають, А коли все таки речі в поезіях Мик. Зерова видаютьCJI
вак такими П'n8СТИчними. то це поперше, за законом контрасту
так на ТJlі щойно наведених абстрактів .Те.nемаха у Спарті» 2 осо--
БJlИВО ре.пьсфво видіJlЯЕ."І'ЬСІІ единий речовий образ нUквих рук
repoіиі:
По скарб еnшeтeьв:Jd earвy.JIII вbnd рук.,
І 3&lJ'ТI'8 бап.... дOJlIl'l'O дО _L
А noдруп, цьому сприя€: та майстерна система епітетів та інших
засобів образности, про яку ми вже roворили. Так з двох МОЖJlИВИХ
1nостасей КJlясицистичноі поезії: обстрактність і заrа.пьність чи
речовість і п.nаСТИЧIlість поезія Мик, Зерова, не цураючися дру..
roi, все ж lІае крен саме до першоі,
Отже. підсумовуючи, не можна заперечувати потужноro струме-
IUI в:нижности в поезії Мик. Зерова. І все таки. КОЛИ він пише про
себе і про поетів TaKoro типу, пк він взаra.nі:
В 38...: .. Tyrl бїб.!llофаl'll,
І ваша а.у дрlсть шафа IШJI-КОва,
МІІ вадто рІ:u.б1OlO ('IQ'DI CJloвa.
ПРIIDIJIЬІПІК8 ..cтeQ'l'1l8 plввoвarJl,
119
кOJIИ він, не зважаючи ні на що, все таки відстоюе свое право на
CJlOBO ТQчеие, npoтиСТ8ВJ1ЯІОЧИ йоro звуквм
Лкторськвх реПJII.к та yд ІІУК,
Ро:шивввх с.Шэ, 1IJDП'К01 rlстерП
(еС а м оо З нач е н в $І»)
то не треба йому до кШця вірити. І в йоro абстрактній, далекій від
життя, наскрізь книжиій поезії дзвенять болі живоі душі, її СЛЬОЗИ,
як реакція на жахиу сучасність, Як не тікае Мик. Зеров від сучас
ности у світи далекоro в просторі або часі, в уявні світи книжок
і мрій, сучасність звучить в йоro поезії і, власне, в цьому її
сила. це робить з йоro майстерних віршів живе спово поезії.
ПоезUl Мик, Зерова живе насамперед своїм конфліктом із cy
часністю, І тому вона цю сучасність відБИЕае, хоч по своему, вза
rальнеио, не так в окремих атрибутах, як у синтетичному образі.
Але вся поезія Мик, Зерова, взята як цілість, дае по свосму завер--
шену характеристику цілком KOHKpe'l'НOro існування ЯКЩО не всіеУ
країни, то іі інтеліtеІЩU у двадцяті роки. Поет ненавидить ці ебеэ
стильні роки» З іх «будівельним трафаретом» (<<Вудівникові»), свої
-підлі і скупі часи., коли панують варваРИ РОЗIDIИателі (<<Навколо
нас кати і кустодіІ, синедріон, і кесар, і претор. «Чистий Че.-
твер»), Він почувае себе в еубоroму. дикому краю., де «варвари ДOB
кола», де в усе святе «вривасться сармат і все рyfrnyе вкрай. (<<OBi
дій»), серед «орд скитіВ ДИRунів» (еПід КРОЕОМ»), Вони пютують, ці
дикуии варвари, які «сире і свіже рвуть; не мае вnинy іх несамо--
вита лють, не відають святих roстинности законlq» (еЛестриrони.),
при чому діють вони з уclrю дріб'яэковістю й ницістю піrмеів:
Не так 10 mOrI 'І'8І'Р- І пев.,
JIВ: дрlб'8ЗКОвl, ИС'І'ІІВІ JIiJdпyтк!
Щоб кожев ВOJIОС брати ІІК струву,
В'_заn. до пакOJJIв, DJIес'1'11 cтp8DIВY
Івтриty... пarl.цвo і ви: зухвало!
(<<rулївер»)
.Все в кровІ» в цьому жорстокому й po:myтнoмy сплетІнні (eCa
поиея»), а навколо пануе _тупІсть і мypyra лінь. (<<Куліш.), забува
ЮТЬСЯ славні історичні традиції (еЛіниво спаву равню зневажае.
-Іванів raA»), а до roЛОСУ приходять тільки пустодзвони й «ротаті
ворони», То ]І{ не ДИВО, що
. .... чорllllЙ сум, 6е3ll011В11Й .апь Baпir
Ва leper ваш, ва СКІІТСьв:І перепоl'll
(<<К л $І С И ки»)
що дні течуть
cJlY'l'lll, у BeBacтaRIIIIX CJlЬOТ&X,
Ве:. paвв:lв СОIUПDllRX. без repol'lRJIX дій,
(-В п'я т И В ему Д ри х Д і в.)
що
8ТIIIDa .eprвa, І ве.. .етІІ8
{е Чернишевський У Вілюйську.),
Не менш нищівно схарактеризовано й cnеціяльно літературне
оточення тих днів, в якому
ОJlексавдрlйсlaJODl[ lI..V3 ваЩ8,ЦlOl І пoeпiдв:Jl,
80_ poiJl8C8, пoen І пПТIDL
JlOIIIL7III теивd крок atrepaTYJnuaA 1ІОд,
СппIТ&mI ДJ18 ІШ8,ЦВК ....... bl-чeJlВ8X ОД ..... .....
(<<Арістарх»)
120
Це вие не просто «відryки» на сучасність,. як пише Св, rордин
ський у передмові до «Камени», це П rлибока й rлибоко відчута
характеристика, це П палке заперечення, Хай ні разу не зrадаио
тут суто сучасних імен або понять, хай панус те, що roрдинський
назвав «алюзiй:JD.пl методом», але в сонеті «Чистий ЧеТвер» сам поет
дав нам I[JIJOЧ дО РОЗШИФРУВalПlя своїх поезій як двоп.nянових: вони
не тшьки історичні, не тільки книжні, а й сучасні, суб'сктивні, з.ло..
боденві, І не в усякоro поета тих часів, що називав усі речі в лоб
характеристика тоrочасної дійсности така виразна й I4Истецьки за
вершена, як у Мик. Зерова.
От цісї двопляновости поезії Мик. Зерова, li лірично суб'СКТ1JВ
ної підоснови (яку добре відчула офіційна критика!) наші критики
досі не хотiJ1и помічати, Особливо віртуозно умудрився це зробити
В. Чапленко. У зrа.цуваній ста'М'і він пише: «Узаrалі специфІчно З
рівське у цій тематиці те, що вона пов'язана в переважній бlльшcr
сті з йоro великОЮ фiJ1олоrічною ерудицісю та начитаністю». І на
потвердження цьоro В, Чапленко пише: .Ось як він сам визна час
природу СВОЕ:ї тематики в одному із своіх листів до мене: «С"ІВВИ
добувати своїми СОllетами не зБJfраюсь, а свій обов'язок бути с т o
рlнкаки з інтимноrо щоденника, рефлексами читан
н я і Д у мок що ден них вони виконають, отже, для домаш
вьoro вжитку rодSIТЬСЯ. Можливо, nисатику колись мемуари, от і rcr
това канва хронолоrічні дати і з а n и с и r 0 лов R"'И х в Р а
JК е н Ь», (Підкреслення моі. Ю, Ш). Клясичний приклад, як уста..
лені думки можуть засліпити критика, Таж Мик. Зеров (поза між
іНП.ІИМ кинутою зrадкою про «рефлекси читаIПJЯ») розцінІОе свої co
аети як інтимний щоденник! А критик убачас в ЦЬому доказ їх фі
ЛOJIоrічноro характеру!
Аналоrічиу помилку робить, хоч і не так rрубо, С. rординський,
коли порівнЮ€ Мик, Зерова з Андре Шеньс, Ні, Мик. Зеров у своїй
поезії далеко суб'сктивніший і ближчий до свосї сучасности, далеко
більше роздертий нею, ніж А. Шеньс своею, Не зважаючи на всі
епічні оболонки, поезія Мик. Зерова не перестае бути ліричною, rJlИ
боко особистою. А в деяких віршах таких, як ..Poor Yorick», «Bo
рожіния» , «В трр.вні» , .То був щасливий, десять.пітній сон» інтимнcr
особиста основа лірики Мик. Зерова виступас на зверх без усяких
спроб раціОН8JIістично взarальнити свої переживання й настрої або
одяrrИ їх у строкате вбрання минулих еnoх чи давніlШfХ літератур
НИх творів.
Км.и roворити спеція.льно про лірику Мик, Зерова, видобуваючи
Jlіричиий початок з"під усіх тих важких часом зaдpanувань, якими
3Дебільшоro прикривас йоrо Мик, Зеров, то доводиться сконстату..
вати, що вона, йоro лірика, HaC'l'pO€Eo різноманітна й мінлива, як
і можна, власне, сподіватися від лірики. Проте, roловm П тони СІ1ій
lІати не важко, Основний настрій ВЇДчу'М'Я самотности В тому ди..
хунському оточеннІ сучасників, яке так ненавидів метр п'ятірноro
tpoна, яке тах йому дошкуляло. Він звик бути сам і порива ти «У xa
1'1п0 ТИШУ і caмoтmo » (<<Poor Yorjck»), але йому тяжко відчува..
ТИ, щО вже стільки елі,. один німус він у нетрях захOJlОЛИХ» (<<Чер
RJmJевський у Вілюйську»), і він з бопем і страхом бачить себе «ста"
poro, кволоro, забутоro всіма» (<<овідШ»), Він ЗИУДJfВСЯ щоденним сі..
РИМ побутом, потребою «ВСЯ1tДень стрlвати на рlчнlм Kpyry» все те
Me (<<Все те тріюМФ заDеденоro ладу»), а чужа радість у ньому
121
.хіба сJlИШ нудьry всередині СКОJIИWе» (<<Ворожіння.), Йоrо ВТОМИJ10
це житrя, що «rnyшить веселковий тон дуІІОIt, жадань 1 щироro зав
ЗJl'М'Я» (<<Космос»), йому -уже немае свита» (-Ворожiшlя»), і він знае,
що марно намаrаЕ:ТЬСЯ «ЛЮДСЬКИЙ вік ПРОДОВЖИТИ нужденний» і -ДО--
ступитись заrадок буття» (<<rїльrамеw-).
Звідси йде в HЬOro відчyтrя тoro, що молодість звикпа й прий
wnа старість, хоч фактично він старик. звичайно. не був. Він твер.-
дить, що йоro «приroдницький IОПІУВся вік» і вже йоro -чyn'Я не
з,ціймуться в припливі» (<<Poor Yorick»). йому ввижаеться перша см..
вина, і він прирікае себе відвии1 тільки
B&lpa'l'll 36п1.цтa обрВ. ПРIlll8ДY
І TiDIIIТMCЬ ва радощі Ч78І
(-Все те тріюмф заведенОI'O пвду»),
бо йому ПРИЕ:мна. хоч і смішна марна HaдїJI 1 віра ЮНОСТИ (<<ПІд Но--
вИй Рік»), і він не може ЇЙ не заздрити. кOJIИ
TlIJ'ap робо'lJa тт В&JJ.ir... ва D.1IечL
І тут, перед JlИцем невблaraнноі старости, вирииае в HЬOro
питання, де йоro доробок, «де плід твоІх трудів 1 творчости 1'ВOt:Ї?-
(-Тяrар робочих літ»). І ЩО здобуток не B1дnoBiдae ні кріям. ні су"
б'ек.ТИВИИIІ моЖJIИВОСТям. то постають заrальні мотиви марности жит-
ТЯ. Воно таке коротке (_шістдесят земних коротких піт»!). ЛЮДИ
ждУТь у ньому _днаних див. repoїB сутоЗJIОТИХ», а в кінці дicт8JOТlr
болячо--безнадійні нас.пїдки:
Твій посох по.па_аВCJ., . евІ'І'О'І 'І'ІІІЙ поnc.
(<<В п'яти немудрих дів.)
Своїх верwив песимізм і розчарованІсть ЖИТfJQI доходять у со--
Кеті «Аппо DMC»(?), де, ВЗІІВШИ теку ілюзорних «потьоккlнських na
пвців», поет кидае натяки й на ілюзорність ycьoro світу вэаrалі. Все
позІрне, все марне, нічоro справді нема ось ніби висновки поета.
Подібною реЛRТИвністю вже в оці!Щ1 ЛЮДей пройняті й два СІО-'
нети Мик, Зерова під спілЬНОЮ назвою «Брама Заборовськоro», І хіба
не типово. що е в Мmt. Зерова поезії про страсний четвер 1 страСН1
п'ятницю, a.ne нека ПРО B eнь. про вocкpedння l
Око поетове з ертаt"ТЬCЯ тоді до кинулоro й до кайб)"І'НЬОI'O. Але
-moдська cnоминка така с.паба. (<<ropпeнкo»), «давно В IlИRyJlill днІ,..
спави» (-Київ з лlвоro береra»). і сВ музей замкнули ми стаРОВИНУ.
(-Розмова»), А скеПТИчна думка вже пі.дкаЗУЕ: ще cyмнЇWy МОЖJIИ
вість: а може минулоro й не було?
А lІо.е . те. що ввеа. то. ВІК веевіУCWDIЙ
е тшыпl 8IIIUIIД .000o;xoro elQ',
що а дое' е..... poмumar JIIIo Р.......... ,
(-РозмоваJt)
А на зrа.цку про майбутне З'RВJ1ЯJOТЬCIІ самі Jlихі переД'lY'М'и, самі
зловіснІ передбачеlOllL .Понура П).стка, тіснота ripкa» (-28 серпн-
1914»), ось що ввижаЕ:ТЬСЯ там поетові, Те. що можна було б нa:t-
вати комплексом Кассан.цри. надзвичайно розвинене в поезlІ мик.
Зерова, І у хви.лини cynокою він усе зrвдус: сусьому настане Iф8Й-
(<< Superstitio»), Він боїтьса
чyn- IQ'C'I'IIТII 1ТЙВ7 РОЩ,
КOJIII і. .PIlJ'O. rpo-т.ea _щ.
(сп араду., 2)
ці мотиви при реч ености , передчynя эаrJsбелі ДзвeIUIТЬ і . йOfO
122
історичних поезіях «Сон Святослава» і «СВJI'I'Oслав на noporax» І в тій
поеэії, де історична тема посднана з особистою «Чистий Чет ер»,
І що ж тоді лишаеться людині? «Споруджати міст», що одна-
ково буде розбитий ЖИТТЯМ (<<Космос»)? Тікати від жахної, отруйноl
Сапомеї сучасности до чистої мрії Навсікаї (<<Саломея»)? чи ЩО
приблизно те саме тікати від JIисоі roри сучасної буденщини до
«верховин і wnилів Парнасу» до далекої від ЖИ'М'я поезії (-Оrлав-
ський сад»)? Але хоч так, хоч так, а тікати, тікати, тікати. Так хо--
тшоCR поетові; але втекти від тіеі дійсноcтk він не Mir, Він мусив
брати участь у житrl, мусив діяти, Цей конфлікт вІдтворив Мик. Зе..,
ров у своему «Тезе(:ві», Не мужність і не подвиrи, не підСТУПНІсть
підхопив він у repocBi міту. Він побачив У ..іті про Hboro основною
темою роэбіжніcrь мрії і житrя, Тезей мріс про «серце АфродіТИІІ
І тільки про HЬOro, але воно неДOCJlЖне; тим то він не йде «на по-
ДВиr ратний», а в е з е в а н ь 0 r 0 «всю душу І ВСЮ кров свою» (який
траrlЧRИй образ внутрlппrьoro невільництва!), та ще й під по--новому
осмис:пюВ8НИJ1 «вітрилом чорним»; тим то дні йоro «до кінця повиті
трем», а сам він «перед велінням боrа безпор8)ПІИЙ»!
Такий основний комплекс настроїв лірики Мик, Зерова, але хиб-
но було б усе звести тільки до HbOro, НІ. лІрика Мик, Зерова и1ня-
tтЬСЯ як на ha'-'ТРlй, І тому с в нІй І зовсім іншІ тони й мотиви, То
Майже заклик жити хвилиною. який. правда, зразу ж буде відкине-
ний (<<Параду», 1); то засуд свое! I'O'fOttости «ЖИТЬ на roтoвизні» і rlIIН
колективу, що ск')ряс одинцlв, «nyтa нас повертаючи отчизнl»
(<<Лотофаrи»). А НаД'І'О часто всупереч УСЬОМУ попередньому ви-
1lИX8Ю1'Ь перед внутрішнім зором nO'!'l'8 в1tдива Hoвoro й веJlИчноrо
майбyтm.oro. коли ми будемо вже
8е вpa.цlдве eeJlO,
МІІ --- ...... J''l'llfx 8UII'I&8е "ето.
(<<Вуд Ів ник овІ»)
І тодІ поет roрДовито певний, що киів ще житиме повик і виCQ-o
к.ю. ЖJtТI'ЯІІ. бо
ЖІІВе 811'1't'8 І eIIJQ' ще nlть
oqa rop& :Je.JJe&a І .црІап....
ца ЭOJIИО. Ц8JIXO.... бn&IDI'I'J..
(<<Киів з лівоro береrа»)
І хто звас, може в саме С:ПOJlучення кольорів золота й блаки-
'rt уклав поет алюзію па національне відродження Украіни тим
біпьw , що ці ж кольори він підкрестос І в Іншій символіЧllій візіl
1ІаМ YТНЬOI'O:
---, --- світла 1Iret'P1 c&aJ1К8
Зarpuon. с. 8 І. уемlxо. С'І'8ІІК8
ва . 0 . тІ. ДВІ 3аІІ8ДІІСТО' la.aJL
(<<28 серпня 1914»)
І нарешті виразною нотою чути мотив невідcтynности від своїх
принципІв, нерозкаRНОСТИ, МОТИВ Шевченховоrо «караюсь, IІУЧУсь.
але не каюсь».
Баrатству й Miнmrвocтi настроїв у поезії Мик. Зерова вlДповідас
і йоro вм1инІІ давати bmpecіоніC"nfЧНО-наС1'р()(ВИЙ малюнок, ми вже
8lдзначали це з приводу йоro «ВnИЗWIТ». А вІзьміть йоro «ПраосІнь»,
Де bmpecіОНіСТичну настросвlсть так майстерно сполучено з пластич-
El.iстю, що сnpaці мо-на noroдитися з С. rординськиМ, що це один
3 сверШltОВИХ OC:RI'iB сучас:воі украІнської поеэlI».
123
Уже ця побіжна аналіза ліричноro в поезіі Мих, Зерова показуе,
що не можна пристати на йоro самоозначення як бібJIіофаrа й Tlпь
ки, не кожна присднатиCR до йоro тверДЖeRIIJI:
ЧутJПIВlcn ваша в5о... І wrерепа
І ае 8...муе 8o.1loJJ;oi спраl'll ---
(<<С а.. 0 0 з нач е н ня»)
хібащо в тому розумінні, що поезія Мик, Зерова справді не знас мо--
ryтнix пристрастей, Але почуття. і звичайно щирі й rлибокі. живуть
у ній. ХО'-І автор і старасться эатушкувати їх врівноваженcrхолодною
формою, важкими покладами КНИЖЮІХ асоцiJщій. тим тяrарем пам'я
ті, на який часами він і сам скаржиться:
--- --- так-й ва ......иl ...8rap
Речей, обс'І'аввв, JПOДУ І пр_ар
тr І лежить аeC'l'eРПВОIO вarolO.
(<<П а рад У., 2)
Оцей тяrар примушував йоro абстраrувати свої переживання від
СЕО('Ї осо5истости. шукати ДJlЯ них npoтoтиnїв в історіі й літературі,
застосовувати свосрідНУ методу. суть якої IіОЛllI'ала У віддаленні, 8за..
rальненні, уепічненні своїх переживань. ми вже касмо чимало cвiд
чепь TaKoro підходу. Сам Мик. Зеров розшифрував СВОЕ: «В степу»
'oryra cтenoBoro житеJLR за rелленськими ко.поніями як вияв .свосі
тyrи за Киевом під час учителювання в Бариwівці; 0, Бурrардт роз..
:кривас біоrраФічнcrнаСТРОС8У особисту основу поезій «Арістарх»
про Б. Якубськоro. в якоro вперше СХОДИJIИcR .неоклясики», і «Сало"
мея., що зродиnася з вистави Вайлдової п'сси тісі ж назви в Кисві;
ле особливо чітко ця метода виcтynас в поезії «Під кровом)" де мало
не кожне слово зamифровamlЙ натяк на обставини noeтoвoro n
реБУВВННJI в Бариmiвці. Сама БарИШівка тут перетворИJIася на Лу"
крозу (бо б а р и ш лат. lucrum). Київ на Баалбек, поет з товариша-
ми на захожих ольбійсыtиx різьбярів, а баришtвські чинбарі
на шкурну rpoMaдy ск:итів"дикунів, Саме спираючися на таку мето-
ДУ, ми перед цим наважи.пися трактувати як почасти особи лірич"
вІ навіть такі. здавалося 5, чисто епічні твори, як «Сон Святослава"
або сЧернишевський У Вi.moйську». Методу цю зрештою найкраще
розкрито С8llИМ Мих, Зеровим У сонет і «Чистий Четвер.:
І теllllllЙ КРП евaвreл:ьeыDIx Історій
Эв)"IJIТЬ 8к _:ІКа 'l'e1UlRX алеroplй
Про ваші пІд.п1 І eкyпl ЧaeJL
Такими тонКИШf алеroрїJDlи звучить і вся поезія Мик. Зеровl1.
в них зашифрована і характеристик:а сучасности і rлибоко іитИJ,ПIJfЙ
щоденник поетових переживавь.
Чому ж така стриманість, таке обмежеННJI ліричноro струменя,
таке эамил)'В8JIНR в ХOJlодній формі? На це моrло і мусило CКJIастиCJI
баrато причин: і неможливість nplDlО висловитися про ті спідлl і скУ-
ПІ часи», і r.nибoкий lI8XИJI до 'узаraльнення. властивий вэаraпі ЛІО-'
динІ високої інтелектуальної культури. і тяrар пам'яті, і ідеал куЛЬ'"
тypтperepa, що робить СВОЮ справу всупереч усьому оточенню, iдeaJlt
RJDfЙ Мик, Зеров ocnівав у сонеті .Куліш. і в поезіі «Арістарх» i-кО""
му він служив усісю своею діяльністю поета, перекла.цача і 8ченоro:
.... .... мy.цpd Aplenps, фШOJlоr І eerer
J!JUI BOJl8][ покOJIIвь, ва r.пу8 3 80Jd.
ЭаrJПIбmo8811е8 8 'l'eКе'І' fo_pollllS рапоо..й
124
все це спричинилося до тoro шук:анНJI КJIясично--доскона.поrо, за
BepmeHOro в собі, що характеризуе поезію Мик. Зерова,
Апе вирішапьним вам здае'1'ЬСІІ інше, Тв-рда форма КJJJlСИЦИЗIІУ,
yзarапьненість, пова,цчасовість це було ДЛJl поета PJIТYНК:OM від
тoro почуття розчаровавости, самотности, ілюзорности світу, нік:чеи-
вости 1ПОДИВИ, вевіР'JI, JlКe було реакці(:ю йоro вразливої дуШі на бру-
тальні й брудні доторки тоroчасної дійсности, МНЕ, Зеров не був нео-
К.DJlСИК:ОМ у завершеноlІУ значенні. він ш у к: а в к: л JI С И К и, він тo
МИВCJI за нею, він лише подеколи осиrав клясичної rармонійности не
'l'iпьки слова й форми, а й світосприймаНИJl, А частіше симетріJl фор-
ми тільки тамувапа й lІаскува.па зойк йоro болюче роздратовуваної
ДУШі, І тоді поет сам розумів, що дOcJlМ'И тепер КЛJlСИЧНОЇ rармоній-
ности ДЛJl rлибокої живої людини, що не може не реаtyвати на свою
сучасність, річ неможлива. І, мабуть, в одну з таких хвилин вІн
Визнав сам, звертаючиСІІ до КJUlсиків:
ваше CJlОВО, емак, калaraт18
Дл- вао mпп ПОР_, ведосткиа II)JIв
та roeтpo( РОЭПУКІІ roeтрий бlл..
(<<КЛJlСИКИ)t)
НеоКЛJlСИК у праrнення.х і дапеко не RеоКЛJlСИК у здійсненому
таким був МНЕ, Зеров, А критика повірила в те, що йоro поезія
поезїJI ХОЛОДНОro інтелекту, поеЗіJl, позбавлена живих почуттів, J'lі-
ричноro темпераменту. і так дійшла кінець-кіlЩем навіть до виснов-
КУ, ніби «заслужений діяч нашої літератури (і культури взаrалі), най-
ВИДатніший критик остаШlЬОЇ доби та історик літератури, прекрnс
ний переклада ч античних поетів, провідник київської школи неокля
сиків, першоридний бесідник і непересічний характер, Микола Зеров
поетом в істотнім значенні Цboro ПОНR'М'JI ніколи не БУ'В"
<Е:, Малашок. «ПоезlJl rлибипи й рівноваrи., «Краківські Вісті.,
1, 5. 1944), повторивши цим, може у трохи roстрішій формі ту xa
рактерИСТJfКУ, JlКУ дав собі (у третіЙ особі) сам Мик, Зеров: «Віднос-
НО своro поетичноro хисту Зеров тримастьCJI дуже поміркованоі дум-
ки... Він і сам призна(: за собою відсутність ліРИЧIIОЇ безпосередно--
crи. (<<Наші літературознавці і полем істи. «Червоний Шлях», ч, 4.
1926, стор, 172). '
Фальшиві, помилкові тверджеННJI! В Мик, Зерові .и.ла cnpaB
-ня поетичність, Але вона ВИRВJIJlлаСІІ під КЛJlСИЦИС'І'ИЧНОЮ оболон
Кою і великою мірою всупереч М. Якщо треба на парадокс в[дпові
сти парадоксом, 'то ми сказали б: Мик. Зеров був спразжнім поетсм,
поскільки він не був неоклясиком; а в міру наБJIижеШUI до реаліза-
ціі неоКЛJlСИЧНИХ ідеалів він справді втрачав ту безпосередНість, без
lliнікуму икої нема і не може бути поезії.
І ту ж таки помилку критики повторили й епirони Мик. Зерова.
Вони пройшли повз ту ліричну підоснову. що е в поезії Мик, Зерова,
і стали культивувати виключно неориrtнальну по сУті, хоч і бли..
СКучу своею майстерністю неоКJlJlсичну оболонку йоrо поезlI, бли..
скучу своею завершеністю, але здебільшоro холодну й мертву, По
8ТОрилаCJI та історія. що й з епіroнами Шевченка, IІкі теж не ПОllі..
'l'Н.пи ЖИВоro 11УХУ йоro поезії. а стали нас.IІЇДувати эовніumі елемен-
'J'Н КОJlомийковоі форми, яка саме часто була в Шев еRКа нес в 0 ІІ.
А втім це. ЗД8n'ЬCR, ДOJlJl всіх епiroнІв!
Проте, ва виnpaвдавня (яхщо це виnpaвд8НВJI!) спецlJlЛЬRО епl..
roиta Мих, Зерова слід сказати одне, і це буде 1 olдC)'IIEOII нашоl
125
статті: нам здаетьCJI не випадкових по€днання песиміC'1'ИЧRИX на-
строїв, настроїв самотноС'І'И, розчарованости й часто навіть розryбле-
ности саме з кпясициC'I'WЧНою мертвою формою, Мих, Зеров не ПОJl
вив у поезії тoro тeмnepalleнтy борця, тісї ЖИТ'1'СздатнOC'l'И, яких було
стільки, наприклад, у Мих. Хвильовоro, Це не випадковість, що ба-
raтo ідей Мик. Зерова (орlснтація ва Европу, похід до джерел тощо)
стали здобутком мас саме як ідеї Хвильовоro, а не Мик. Зерова, Мик.
Зеров був поетом для пoe'l'ia Він ве кir звайти -ивоro в навколиш-
ній дійсності поза вузьким КОЛОМ однодукців. а були ж в УкраінІ
-иві сили і іх бачив Хвильовий І ті, що з ник. Елементи мертво--
сти були в Мих. Зерова орraнlчиі,
Вони були ми бачили цё в поетичному СВlтосприймашri
Мих, Зерова, Були вони і в формІ йоro поезії, Існуе у природі і в ми..
стецтві межа доцільноrо наснаження. При певному перебільшеннІ
насичености розчинена речовина перестае бути розчиненою ікри..
сталlзу(ться; тварини певноro raтyнкy, якщо їх народилося забаrато
вимирають; змасування війська на фронті корисне до певної межі.'
після якої дальше маcyвaнJIЯ приносить тільки непотрібне вини..
щення й шкоду, ПоеэіІ Мик, Зерсва занадто відточені, занадто п
думані. занадто rармоНіЙІІI; кожне слово, синтакCИЧRИй хід. метрич-
ний хід такі повнозначні, такі обтяжені змlстом. що треба сприй-
мати, зда(ться, не так цілість, як кожну частину зокрема. Надмірна
продумаНість цілоro приводить подеколи до проти.пежноro наслідку
цілість розпорошуеться, не спрИЙllасться, В цьому (8 не в реміні-
сц lЩіях з історії, мітолоriі й літеР8.2'УРИ) ос:новва трудність поезій
Мик. Зерова, основна причина тoro, що він е передусім поет для n
етів більше, ніж поет для ЧИТ8',!ів,
От із цих причин школа Мик, Зерова не може бути провідним,
передових напрямом у нашій поезії, не зважаючи на всю обдарова-
ність метра ціеї школи, не зважаючи на всі йоro величезні эаслynf
перед нашою культурою й літературою, от із цих причин, МОЖЛИВО,
ctpoHO п'ятірне» так і не стало ('диною lІонолlтною, консолідованою
літературною школою, ЛИПlИВПDfCJI тільки rypткOM прюrreлів, з'сдна"
них видатною індивf.дyалЬВ1С'1'1О. cвoro кетра.
The artlcle Ьу Yuriy Sherekh оо the роеНс work о, the Ukraioian рnеі
and crНic \fykoJa Zerov, Ііуе! 3 oew оп ерІіоп о' Neo-Classieism іо еоп-
temporallOll! Ukrзіпіап 1Нсrзturе. Recognizing the positive part held Ьу
N o.C.las!:ci m іп Ihe developmeot or poetry іо the period о, the UkraioiaD
сиНиfаl Renni5sance о, the prE'scnt century, the author warns against the
epi oo о, NE'o r.lassicism а! ag:\;nst а pheoomeooo jmpcdiog the natural
dt:\'t>!opment ur the Ukraioian poetry іо іі! elearly out1ioed ourse,
L'article de Youriy Cherekh sur l'ouvre poftique du po Ie et eriticjeD
kraiDieD Mykola lero. епуі.аке' lе probl me du оеосlа.аїсіlше daDs І.
роеЗ,іе u,krai nїenDe modeme d.UD пооуеао роїпІ de Уое, ТооІ еп reDd.D&
la justice au пюсlаssісіsmе dans lе role qu'il joua dans lе dEveloppement
dc І"ам pnetique ао telUps de lа renaiSI.D('e ('ulturelle ukr.iDieDne еа
I02o-. зо, I'auteur s'oppose А оп ЕріІопіаше du n oelassieisme еошше і u8
pheDomrne qui ret.rde Іс dе. 10ррешеnt aaturel de І. роеlіе ukr.iaieaae
daos lа direclioo qoї lоі est propre.
126
ШАН
К ИЙ
,
Поет замквево о серц.
Поет і археолоr, син 0, Кандиби (Олеся) народився 7. липня
1908 р. в Житомирі, помер 9. або 13. червня 1944 р, в німецькій в'яэ
виці в Саксенrавзені біля Берліну. Літературна спадщина. дpy
ковані збірки віршів: .Рінь», Львів 1935, ст\ р. 43; .Вежі», Праrа
1940. стор, 45; .Підзамчя». посмертна збірка, 1946.
Коли вийшла маленька, невдало оформлена збірка ОДНоrо з по
етів т. зв. «квадриrn Вісника» О. Ольжича .Рінь», її стріНУJlИ стри
мано, Рінь? незрозуміло вишукана видавалася всім спочатку ця
дУже вдала назва. Рінь ті камінці, що вкривають річища пере-.
шукілих вод, те, що rоворить про великі rеолоrічні процеси, про
«силу вод рвучку і різькість вітру, що над ними віяв»,
Збірка ця rоворить про ще вели -Ініші біолоrічні процеси, щО J1И
шають по собі рінь костей і що завершаться тріюмфом лю;'ини.
Збірка про ШУМJ1Иве людське зростання, пр,) стихійні катастрофи,
про смерть піонерів Hoвoro жпття і про їх перемоrи,
ми _али хліб. ми виraдалu ИЛИ".
МИ звали иідь. ми эаВJКДJI воювапв.
Це вони наші предки, що в них:
у правицІ бадьорий креиlпь,
у ДО.1іоні ме:.ові смоквн.
Чв не ласка на чолІ в мене,
Чи не щастям IскрJIТЬСЯ око?
За це щастя треба ПJlатити, як заплатив ЖИ'М'RМ кynець піонер:
ЗоJlота ЭОJlота борода
Пlдпливае р.. _евою кров'ю.
Двадцвть пІт Rеэаб "Тllі пlта!
Жив вlll CSM не6езпеч !lОЮ rpOIO.
ЗаТИХIІУТЬ чутки по купцеві. але Йоro стежками підуть інші Bt,ц
важні, й над рінню їх ті.'І здійметься поступ, що йоrо передумова
«в дужих карбах людське неспокійне і жадібне серце»), що пхас у
8езнані світи, у мандри й змаrаНIІЯ:
Що деиь. ЩО нІч, то ..euma віддаль.
ЛеrкllЙ похід без Bopmтa!
На m боr иаленьк"й чороllЙ Ідол
В ІІаметІ Bamoro во-ди,
І вад рІчки воrиlО І КроВІІ.
ІІа., R.."Jаспе rop!Jo дороп
Нам очІ tY-во f"бeвопl
І РYIUI 1001 І 'l'Yl'1.
127
Не пише в шукпивlк поході JПOДИНИ радість існуваlПlЯ. вока
осюбпиво розlфиваеться в RаАінтmmiших процесах ПРИРОДИ, як
І . задО8OJlенв1 творця у тиші праці поета й учевоro:
Де... ПР"ОIQ"l'IІІІК "'1'0801'0 СІШ8,
BeJIIIКa rpyдкa k-у'І'ОІ'О OВIrY.
Ва 80вlen. дУІІ. Ва .&ес'І'а'l' .опа.
Ва eТI.JI проеторd І РОЗКРII'rY IDIID'Y.
Опь-ич бо й поет «прекрасної неВИМОВRОСТИ-, Це для Hьoro
Врuщl СЮlЩе й вебо "С'І'е.
І птaш-l радІевІ хори,
копи так хочеться
Покрввв'l'll ТВОЮ КВІІІ')'
Позопoтdlo І бпаlDl'lТlO.
коли все €CТВO впива€ кожний порух краси у всіх її проявах:
ПРОIIJIIQ"I'Ь рокв,
А '1'1І ховаТJПtеш, немов коштовність,
80.111І бурштви І OДJU'Y краткв,
Одиаково прекрвсву ве_оввІСТIh
Але до абсолютної прекрасної невимовности шлях далекий. H
спокійне і жадібне серце накреспило JПOдині шлях туди через усі
випробовування здійсненоrо Апокаліпсиса. «Прозору радість Т80р--
чоro спокою- вже скоро розітне «екстаза атентату-:
Та вийдеш ти з заТJПDВОro ПОКОIO,
І rec. ва розІ, десь, де _ бере.
До рук raзету, в поспІсІ з1м'8'І'У,
Тебе розітне п03aМJI сурем
BeBbaraвa екстаза aтema'I'Y.
у «Рів!- й те, що бачили виразни и візіями давно, раніше баrа
'І'ЬОХ вlщі з1ниці поета, Один з йоro віршів тах і зветься «Візія-:
ВІтри од краю дО Кр&ІО
ОД рана до рааа ДІІУ"І'І..
Дерева. даХІІ зрllllalO'n,
ПІсок І трlСIDI Becyn..
Ва подвlр'JlХ КJIYIIКн, DОПОвв.
І не в безвІстІ шлвх цей?
Korpyд-x коней
Із стайні ведУТЬ бlrцеи.
На taвкy ще раз Ma'I'В,
Л 'І'В в_е 1'ОП'1І1І стре_ен.
Хпопчак, що йоro не 1І38ТО,
XOB&n'ЬC8 ПІД брезеВ'l'.
І рветьев, рветьса фlртва
КвIТIIIIКa Із епт'" .061'1'.
О&о3JI обозв тlт.кв '
Ва захід fдyn., ва схід.
МайбутнІ житrьoві самуми поет сприймае без па::ку як хміль,
ІІК повідь ЖИ'М'я:
ЗабвтL 'ІІІCJIИЬ' Jleдвe.
З-під мурІв повІв -ВТnL
ЖJrrrв, що nкe щедРе.
Вaraтe 'l'Ue 8II'n1L
128
Дpyra Ольжичева збірка «Вежі_ орrанічне завершення «Ріп1-,
Там, у «Ріиі-, про минуле, про ШJlЯХИ визволеННR людськоro духу
з приземности тіла; про визвOJIеиня, що осяrаетьея підС8ідоlOOl пе--
рекреспеЮlЯМ пут нормальноro життя або свідомою творчістю, Там
про те. що було і що мало статися.
«Вежі_ ж про те, що вже прийшло, щО Cl'8ЛО наявно, що подl-
.піпи всіх ва звершевих та слабких. Тут пЮДИllа поза межами при-
звичаевь буденщини, якій пише ненави ь і поroрда:
0, будьте вв ПРОКJIвтl кодпОIl усім
І ваші діла І рlЧІІІІЦI!
У розміряному житті духової провіlЩіі все біпьше нуртуе вітер
з верхів, звідки па.цае «вперше пекучий задушений ІНів на раб-
сько-ппескатий порядок», .
І баЧJIJIJI очІ ДIfrllЧI твоі,
IIJIIpoId І охожl ва раву,
як JIJOДІІ. ЩО D&JIJI BII3ВOnЬвl 101,
У JIeCDDIО ILJlIUUI.JIИСЬ пану.
І CJJYX&JПI УШІ, КОJIR B'IJI'I'eJI1
Учили. вечесно-nyкавl.
JbчJrnr roВОРВ своеl земт
І спу.бу воро.... деРJПвL
ПynОВИНRя, що ТРИllас в приземності, міцне. Треба рвати живе,
треба зненавидіти, як і за etlанrелісю пише одному панові lІожна
с.лужити, а іншоrо зненавидіти, Бо rHiв також шлях у стратосфе-
ру духу:
Прокл8'ІТ. _оій плоті,
Що спабmа за _Ій ДУХ!
«ВежІ» про здійснення передчувань «Ріні., Шпипі здоБУТО.
Якою ціною? Байдуже, пише «нікчемні і КDOпl за квилять про
зламаний квіт». ЛЮДИ, що відцурапися себе, PoДJiН і призвичаснь,
що кидають собою, як петардою, ці люди вже живуть в іншій ппо-
щині буття. Це титани, що обернупи «серця У СУРМУ» і перед якими
впали всі мури земноro.
Боротьба за народ для Ольжича це наСА.МПеред духове переро-
ДЖення, Для визволеноrо дУХу байдуже, чи буде жити ще йоrо Ti
.песний одяr, чи кинути це тіпо в слушний час, JП[ барикаду, на
ШJIЯХУ Bopora,
РОЗКРllЙ'rе зlRВцt. розирllЙТe cePQJI,
ЧерпаАте ирrnптапьие повlТРR.'
Одвlку земл. не заЗВ8Jlа бо Q8
Таиоro безкрdоro вІтру.
.
Або:
І таи тебе хмель налввае epть
І так опановуе тШо,
ЩО B O ТВОВ упоиорева с_ерть,
JIК служиа, бевте-во-иесмшо.
Шпилі здобуто. Надземне повітря п'янить тих, щО ввiйшnи в fв-
my ПJlощину бyтrя, де по--есхатолоrічному
_ертвl встають І шукають хрест.,
Іх очІ розчахвуто-ТIdUIId.
Встають, наче поромь, струвка І I'Уста
Orpamвe ПО8'OJJIввв nТaВIВ.
9 1
Творчий пшях Опьжича перервано, Але 3 ватя:к:1в двох збlрок:
що йдуть зростаШllІМ, відчува(ться, що ненаписані збірки були б про
світ панування завершених, Про світ raplloвfi, свободи й творчости.
.
Сувора стриманість rлибокоro іите.пerry, ще суворіша стрИllа
ність великоrо таланту склалися на те, що '1'ВОрчість Ольжича не
бу ла нами належно оцінена, а подіі, щ') надійшли пізніше, переwи:
дили запізнатися 3 НеІО чужим. О.пЬЖlfЧ зраЗКОВО ощадний у ми
стецькому вислові він зчавЛJO€ свій ліризм, викинае ефек'1'НИХ
вислові 1, образів, рим та ритм;в І саме цим оcяrас дійсноro I4Истець
KOro ефекту, ЩО йоrо дае rJlИ6oи:а культура й ИCЦИl1ліва автора.
Лиш'" при заrлиблепні в йоrо поезію здивовачому цiнитeJIеві відкри
вастьсн прихована в.лучніСть поетичних образів, зrармоuiзoваШfЙ 30
змістr,u ритм і тонкі модеР"Іі дисонанси в римуваШlі,
30вніUПIЬОЇ версифікаЦійної чистоти ДОтр!1Мано всюди, хоч роз
бурха"і хвилІ лір!1ЗМУ BC нама аються розірвати скромні рамки
ОJJьжичевих поезій. Але поет сильний йом rpеблі витримують
навіть в йоrо е!rстати' них ВИКрИJCах. у поводі стихії rероїчноrо,
Ольжич осяrае найвищоrо м" 'стецькоro рівня безперечною щи"
рістю, перв!тем. що йоrо зформулювати не вдасться, але що вирі
wальпо в!Дмежовуе вірwоnисця від поета. еЙ зерна неправди З8
собою. немае в Ольжича. я!t Ре було йоrо А у Шевченка. Зокрема
йоrо «Вежі. J'(,ворять ftp:) конкретні випадки й людей. Про caMOr()
автора. Це ж він, ба атона ійний учеуrий і таланОВИ'1'ИЙ поет, ВИКИ
НУВ З cвoro особ"стоrо життя всі принади:
Чекае спочуса тe e ае 01на,
І повпl зрадливоі зпа
Пr.озорl О:7ера паукв. вива
ПопИ пlниl Kaeк&;tJL
Та l'е тп П'R"rк пmіі з,вйдеm водоrpaй
І п:еса сивіm; холодrd.
Я"{ ста "НТИ Ш. ry пе:- ба.ло ва краА
БлаКП'І'ПОЇ чаші безо"'uі!
Блакить безод'rі ПРИЙ'.Я'Jа шляхетний дух поета, З вездвиrн
HOro ще йому пам'ятшка сяr йоro e.....,iтarni'r e:
ПІКОдУЕIІО nЛЬКП, що в-ерт-
YдPyre не ЗМОJКеllО ни!
А" arlw1.! Ьу 'уа" К.у 0" IIIt ро..-Ііс i"l.erit:'l"ce or the )oune t'lt.lai"IAD
роеі Olzhvr.h ".ho pL"rishcd і" н (;"1 "Іа" jni1 Їп 19-14.
L'artїrle de IvaD К.у lur .'otlvrage du jeane роёtе ukraiDieD Olgitcb qui
elt mort dalll lа priion allemaDde еп 19",
.
з 0 б Р а ж е н н 11 : ОЛЬЖJfЧ (перший ліворуч) 3 ваАб.пюкчими
ДРУ:НІМИ, фото 1932, пуБЛЇКуttЬCR 3 Л8СКавоro ДОЗВOJlу друживи П
к:ійноro,
180
оrляд
Втрачеве во:копіввв заввпвв
.
ВІРУЮ
Природна річ, у фіналі цi i не--
бувалої війни думку всіх нас ске--
ровуввлося на можливості B
джень, тому цілecrIpm.rованою е
ваша цікавість до відродження
літературноro, ми добре пам'я
тасмо, як розчахнутою свідомі-
стю, як іраціональною волею. як
вастроJDIИ сумнівів та розкис.пів
'l'ВOpeнo баrате письменство eKC
пресіонізму у виході першої вій
ни. Німеччина вклала тоді у сві-
тову літературу, в добі звороту,
разючий скарб, спосний творчи..
ми нервами німців і не--ні.мців,
€cть баrато тeМIIoro у вза(I(О"
дії творчих процесів одиниць та
порух ів суспільноro жи'М'я HaJ)<r
дів, націй. Матеріялістична дy14
ка. ладна пояснювати духове на..
пруження б.,зпосередньою залеж
ністю від економічних умовин,
не спроможпа зрозуміти, лиш
олисус таке фепоменальне яви
ще, як німецьке заrальноку:Ль-
турне відрІ" жечr'я під князька..
МИ та під НаполеоновиJrIИ наміс--
штами. Отже творчість KaTI
та, творчість (ете, творчість (рі..
мів, творчість Шлеrелів. rофма
на, Ветrosепа, А хто б уэявся,
пояснити, чому в добі ВИЛИСКУ. в
добі поліmчноrо дозрівавня під
Вісмарком німецький дух ро ив
літературу ницу А міщанську,
Що беззиrлядно животіла до пер--
ШИХ протестів натуралізму, іІІ-
пресі онізllY, СИJ&DOлізму!
Перша світова війна вирвала
назовні наЙВИІЦИЙ, можливо
прикіFЩевий здобуток до .люд-
ськоі межі роз'ятреноro німець..
Koro мозку, Разом з ТИІІ вона
вирэала в німців визнання, афор
КЛeRPя. эапізно--песиміС'І'ИЧНУ фt
Jlос:офію umeвrлеріявства. Разом
18
з '!'ИМ, вона породила нове лІте-
ратурне покоління, roловно в
Америці, покоління з Приліпле-
IUIІІ дО ньoro одніt:ю письменни-
цею епітетом: утрачене,
у виrасі дрyrої війни зори за..
цікавлених, . отже, і на цьому, й
на тому боЦІ океану, Що буде з
духовою Німеччиною? Що буде
з духовою Америкою? ЖаС!ІО,
але факт: під Н8ЦИстичним ор-
лом зяяла порожня ва.
І натомість Америка, від якоl
(було баrато Підстав) сподівалося
певноro роду повтору німецької
повоснноі кривої, баrато в чому
усвідошюї. баrато в чому пози
тивної, воснна й ПОВОСШlа Аме..
рика справді сказала свій пози..
тивний ідеал, але сказала неспо..
дi аним словом і в несподівано-
ному наnpякі.
Нам ТРУДНО розібратися до Д!Іа
в при t.!инах, Тепер МОЖЕ'М'J об..
межитися лише на ствердженні
факту: різношерста Америка дру"
roї війни виходить у світ з ОДНО--
цілим літературним ідеалом Ma
СМО перед собою наочну кртту
розвитку, Масмо, зокрема. під..
суковну статтю Дж. ДОНn,'tда
ЕдемС8 (<<Книrа завтрішттьоro
ДНЯ»), надруковану в місячНJПСУ
(,Т"М"'РОВ» та с"ет іят]ьтtO пере
кладену ДЛЯ німців в оrля,1tt су..
часноrо ам:ерикаllськоrо життл.
Нам ос::-бливо КОрИСНО зісТЬВff"
"І'И концепцію американських два-
ДЦRТИX сорокових років з rташою
власною. Якщо для нас наш ре.-
несанс двадцятих рок;в С кон-
структивний, П03ИТИ8ШfЙ. беэсум..
нівний, і не менш безсумнівно,,")
розryбленість сорокових років
як наслідок кризи у npo а ",пl J)i)
Jdв 'ТРидцllТИХ, то для Америки
131
цей самий відтинок часу cтaH
вить добу баrатоro ва збочення,
болісноro, але безумоввоrо вих
цу З тупоro кута,
Старт америJtавсыDIx двaдцR-
тих років означав абсолютну не--
rацію, Автор пере.пічус ряд Імен,
що започаткували тоді свою
'І'ВОрчість: CiНJtJIep Льюїс, Джеlbtс
Бренч Кейбепл. Eдrap JIi Ма-
стерз. Ернест rеlliнrвей, Аптон
СiикJJер. Теодор Драйэер, Джон
Дос Пассос. вшыDI ФоlDlер,
Шервуд Андерсон. ВlтaльнlА: си-
.пі цих письменників бракувапо
«справжньоІ тобови до 8И'f'I'я»,
1 «вони вlдмОВJJI!JJИCR бачити Д
бро, що е перемішане 30 :ШОМ».
Автор звертае yвary ВА ра3lOЧе
зістаВJleннJI. зpoб.nеве д7вр01l
ВiJJсоном у книзі «Іcтoтnий Шеlt-
спір:. при порівнянні пізніх K
МЕдій ве.пик:оro драllатора з «!tuи-
трапунктом» Олдоса raкcпi, що
«э06ражус 8JП'.7ІійсьJd :saичaї й
настрої ранніх двадцятих років».
Дувр Вілсои пише:
«Ненависть до савтимента.пь-
ности й романтики; лlO'l'8 праr..:
нення роз ірвати всі покрови та
показати дійсність в її l'OJIИ3Ні й
осоружності; С8морозmматування,
втома, роздвосния, цинізм та om
да нашої модерноі «літератури
запереченнІ!» все це вже IIRB
Шекспір близько року 1603:.. «Це
було падіння янrола, ніби Люци
фера, пише Вілсон про к:aтa
строфу Ессекса, І йоro зане-
пад C'l'pяс душІ людей та спов
RИВ іх жахом і npиroлоlllПlИВ,
як при видовищі величезвоІ к:a
тастрофи у світовому просторІ»,
Ми від себе ще можемо нara
дати, з якою rірв:ою .пихою ви-
ставив rемінtвей ІІОТТОІІ дО «Смер
ти пополудні» спова про вaпe3[
ність свою до втраченоro пок
nіння,
Та ось Едемс називае перші
книrи нової вtри, Це «Ключі
ДО царства» анrлійця д-ра K
ніиа. «ПіСНІ! Бернадетти» а-
стр1йця ФрaJЩа Верфе.пя, «Хри-
182
стові ризи» амеРКК:8ВЦ1! J1пойда
Дyrласа, Невдовзі по повві цих
книr притяr до себе заr8ЛЬНУ
yвary «Апостол» Шопема Аша.
Дy3te цікавик е тах само шлях
В, СОllерсет MoreMa, aHr лійськ
1'0 романіста, що живе в Амери-
ЦІ, ваА:вбвimy в:виry 1IК0ro п
значено DJyК8НВJDI позарозумо-
вoro.
Peлir1й:в:i настрої новоі доби,
DPO'I'e. дедапі ЦШOJil ВRp8ЗВО
ковкретизуються, ПозасвідОll8
aparвe&ВII віри дістае CDpJDIова-
не речовисте втiJreния, Так в ос-
'!'аввій 1tНИз1 rеміиtвell «Кому
ДЗВОВІІТЬ дзвони:. вово озвачае
U'I7IВII7 боротьбу за кращий
світ,
Назва IDDП'И rекінrвея вини-
кnа 3 pll.ДJtї.. аRI'Лійськоro поета
Д-Ова Довва (1624):
«Нема тодиви, що б1nа б ос-
трівцем. сама в собі; КО-НИЙ
чaerива материк&. кусник: вепи-
кої землі; дайте морю відірвати
t:КИбу. і вся Европа стане біднt-
ша. I'Їби втрачено уэбереж!IУ
cмyry або 38мок, o на.пежит..
'І'ВОаІУ дpyroвi '01 Тобі самому;
скерть кожноro помeнпJ)'с мене,
бо І! весь увібраний JlЮДCТDOМ;
і '!'Оку вiltо.ли ве ПOCИJl8ЙТе дов і-
ДIn'ИCR. кому дзвонять дзвони;
ВО'ТИ бо дзвоИRТЬ тобі-.
Це біпь. lD8JIевиА біль 38 КОЖ-
ву иепОJlТOрну частку, темноЮ
CИJlОЮ tвaJrroBHO .ідривану .iJt
QiJIoro, Але темній сипі не K
рІІТЬСІІ, З нею борються. і ДJIJI ТО..
1'0. щоб не lІоrла зазіхати на
-и'f'I'II одиниці, П, темну си.пу,
3ІІИЩУІО'І'Ь. Співець маленької лЮ"
ДJIRИ. '!'8J[ п свoary б.nизький до
poctACЬKOro Чехова, стас С'1ів-
цек J1ЮДИRИ вирOCТ8lUUl, rеміп-
rВeA П 'С' r.1ШfВ безодlDO від c
ro reроя з «Прощай, зброс» до
cвoro HOВOro reроя 3 .Кому Д3ВО'"
lIIIТIt дзвони-. який. пcuкачи вад
уэбlЧЧЯІІ висадженоro в повіТРЯ
lІОСТ1 та очiJtyJoчи смерти.
CJIOIUUOC свій CШIВOJI віри:.ЦI..JufЙ
рік боро8CR 11 тепер за своІ пе-
Дpyra Ольжичева збірка «Вежі. opraHi e завершemur «Ріні.
Там, у «Ріні., про минуле, про шляхи виэвопення JПOдськоro дух;
з призеllНОСТИ тіла; про визволення. що осяrаеться підсвlдоllИll пе.-
рекресленням пут нормальноrо ЖИТТJl або свідомою творчістю. Там
про те, ЩО було і що мало статися.
«Вежі. ж про те, що вже прИЙПIJlО, щО C'!'8JIO ваявяо, що подІ..
.пiJrи всіх ва звершених та слабких. тут людина поза межами при..
эвичаень буденщини. якій лише ненависть І поroрда:
О. будьте в. ПРОКJlJI'І'I KOДJIOII ycfм
І 88ШІ діла І рlЧ1l8ld!
У розміряному житті духової провіlЩU все більше нуртуе вітер
э верхіа, звідки п&дае «вперше пекучий задУШений ІНів на раб..
сько--nлескатий порядок».
І 6аЧJIJПI очі )urr8'l1 тво!.
IІІ8роId І ехо" ва рану.
як JIIOДJI. ЩО D8JIII В8ЗВОЛwd 801.
У Jlес.7І880 КJllUUlJПlсь пану.
І CJI)"X8.JJII yпd. В:ОJIII ВЧJI'I'eJII
J"ЧJIJПI. вечесно..пукав..
JlY'IJIТII I'ОНОр8 Сllod зеllпt
І CJI)'1I(б,у воро'" дер_aaL
ПУПОВИНRя, що тримас в приземності, міцне. Треба рвати живе
треба зненавидіти, як і за €ваиrелісю лише одному панові можн
служити, а іншоro зненавидіти, Бо rHiB таКОЖ ШJUlХ у стратосфе..
ру ДУХУ,:
ПРОКJlJI'I"I'R lІОїй плоті.
Що слабша 3а ... дух!
«ВежІ. про здійснення передчувань «Рfиl., Шпилі здобуто.
Якою ціною? Байдуже, лише «нікчемні і кволі заКВИЛJlТЬ про
зламаний квіт.. ЛЮДИ, що відцуралися себе, родин і призвичаснь,
що кидаюТЬ собою, як петардою, ці люди вже живуть в Іншій пло..
щинl буття. Це титаНИ, що обернули «серця у сурму. і перед якими
впали всі мури земноro,
Боротьба за народ для ОЛЬЖИЧ8 це нас мперед дУХоае переро..
дження. Для визволеноrо духу байдуже, чи буде жити ще йоrо ті..
Jlесний одяr, чи кинути це тіло в слушний час, як барикаду, на
шляху Bopora,
РозкрlІЙТе зIJIIIQІ. роэкрвйте cePЦR,
Черпаlтe в:рпmтальве повlтрв.
Одвlку земл. не :l&знала &0 ЦJI
ТaKoro &езкрdоro вІтру.
Або:
І так тебе Х:ММь B ущеpn.
І так опавовуе тіло,
ЩО 8 O.ц.rn. ТВО. упокорева с_еpn.,
JIВ: слу.... &евте-во..весмшо.
ШПИJlі здобуто. На.цземне повітря п'янить тих, що ввiЙПIJrИ . Ів-
шу ПJlОIЦJOlУ буття. де п()ооесхатолоrі ому
.ертвl 8стаюn. І шукauoть хреета,
Іх очІ РО:JЧахвуто-т..внІ.
ВетаIO'l'la. наче поросль, струнка І ІТen
Orpaшве по.OJIIвuв nТaВIВ.
8 1
Творчий ПШRX Оnьжича перервано, Але з натях1в АВОХ збіроlt,
ЩО 'йдуть зростаШlIІМ, відчува( ТЬCR, що ненаписані збірки бу пи б про
світ панування завершених, Пр\) світ прllОвіі, свободи й творчоС1'И.
.
Сувора стриманість rnибoкоro brтeпeктy, ще суворіша стрика
ність великоrо таланту C1UIЗЛИСЯ на те, що творчість Оnьжича не
бу па нами належно оцінена, а подіі, Щ надійшли пізніше, перewкcr
дили запізнатися з неІО чужим, ОnЬжtfЧ зразково ощадний у ІІИ
стецькому вислові він зчавлюе свій ліризм, виминае ефектних
вислові 1, обра'Jів, рим та ритмів і саме цим ocяrае дійсноro мистець....
KOro ефекту, ЩО йоrо дае rnибока культура й ДИCЦИПJlша aВ'l'Opa.
JIиw при эаrлибnеrml в йоrо поезію з,Цивовачому цінитепеві вlдкри
ваетьсн прихована влучніCl'Ь поетичних образів. зrармонізований зо
змістr,м ритм і тонкі модер"Іі дисонанси в риuyваmtі.
Зовні1ШfЬОЇ веРСtfфікаційноі чистоти ДOтp"fМaHO всюди, хоч роз
бурха'lі хвипі ліР"1ЗМУ BC нама аються розірвати скромні рамки
Ольжичевих поезій. Але поет сильний йом rреблі витримують,
навіть в йоrо е!"стати' них викриках, у поводі стихії rероїчноrо.
Ольжич осяrае найвнщоro м' 'С1'ецькоro рівня безперечною щи..
рістю, первпем, що Йоrо зформупювати не вдасться, але що вирі..
wально відмежовуе вірwописцл від поета. .Й зерна неправди за
собою. немае в Ольжича, $r.( Ре було йоro й у Шевченка, Зокрема
йоro .Вежі. rr,ворлть rтpo конкретні випадки й nюдеА, Про caMOr()
автора, Це ж він, ба атона"ійmіЙ уче'ПfЙ І талановитий поет, вики
нув З CBoro особт'стоrо життя всі ПРJmа.ци:
Чекае спокуса тебе не 01ва,
І повнІ :Jp8ДJJВlЮЇ эпа:,u
Пrозорl o epa nayкJl, авва
Поезlі півнІ DCKa;tll.
Та ]'е тв п'к"т'ШJIIі Э"lаА:tеш водоrpd
J п."еса синlш: холод"l,
Я'с: CТ8ltRТВ ІІ{ ry ne бапо ва кр'"
Блакитnоі чаші беЗО'"'1II!
Блакить беЗОДТtі прий""я'1В wляхeтrПfЙ дух поета, З нездвиrне--
HOro Щ йому пам'ЯТ'"тика сяс йоro e...,iтachї'rTe:
Шкою'еио тілЬКИ. що в-ерт-
YApyre не Зllо.е_о ІІИ!
А" arlic1 Ьу Іу." K.v оп І ІІІ! pOt'lїc inlleril:.nce or ІЬе )oune {'Jr.lajni4D
роеl Olzhvch ,,"ho pt'rished іп к (;"1 ПIВП jnil іп 19.t-l,
L'artirlt'! de lvan К.у lur l'ollvr.ge du jeuDe poete ukraїDieD Ollitcb qul
elt mort d.n. І. priJOD .Uem8Dde ео 19",
З 0 б р а ж е н н 11 : ОльЖJfЧ (перший nіворуч) з ваАБJlJOКЧИІІИ
друзями, Фото 1932. пубnікусться з nacкaвoro дозвоnу дружини
кіЙІІОro,
130
оrляд
Втрачеве повоnї... завВJl8е
.
ВІРУЮ
Природна річ, у фінапі ціеl H з тим вона породиnа нове пi
бувапоі війни дуМку всіх нас CК ратурне покопіння, rоповно в
ровувапося на можливості B Америці, покоління з npипіпп
джень, тому ціпеспрямованою е 'ШfМ до HЬOro однit:ю ПИсьменни...
наша цікавість до відродження цею епітетом: утрачене.
пiтepaТYPHoro, ми добре пам'я... У виrасі друroї війни зори за...
таемо. як розчаxнyroю свідомі- цікаВJIених, отже, і на цьому, й
С'І'Ю. як іраціонапьнОІО волею, як на '!'Ому боці океану, Що буде з
настрояllИ сумнівів та роЗllИспів духовою Німеччиною? Що буде
'!'ВОрено баrате письменство екс-- з духовою Америкою? ЖаСIlО
преСіонізму у виході першої вій... але факт: під нацистичиим o
НИ, Німеччина вкпала '!'Оді у еві.. пом зняла порожнявз.
'!'Ову пітературу, в добі звороту, І натомість Америка, від икоl
разючий скарб, cnосний творчи... (бупо баrато підстав) сподівапося
ми нервами німців і н ніlЩів, певноro рОДУ повтору німецькоl
€cть баrато темноrо у вза(IІО" повоснної Kp t 1ВOЇ, баrато в чому
дії творчих процесів одиниць та ycвiдouнoї, баrато в чому пози
порухів Cycni.пhHOro ЖИ'М'я Hapcr тивно!, военна Й ПОВ(){'Нllа Аме...
дів, націй. Матеріялістична дух" рика справді сказапа свій пози...
ка, падна пояснювати духове на... тивний ідеал, апе сказала неспо..
пруження безпосередньою залеж.. діr:аним словом і в несподівано...
ністю від економі'ПfИХ уковин, ному напрямі,
не спроможна зрозуміти, пиш Нам трудно розібратися до дна
описус таке Фе lомеIlальне яви в при'!инах. Тепер МОЖЕ'МtJ сб...
Ще. RК німецьке заrальнокуль" межитися пише на стверджентт1
турне Biдpf"'l' жечря під князька... факту: різношерста Америка дру...
ми та під НапопеоновИІІИ наміс-- roi війни виходить у світ з ОД'lО'"
mfками, Отже 'ПІОрчість Ка'l" цілим літературним ідеалом Ма..
,.а, творчість (ете, творчість (рі... смо перед собою наочну KPТfBY
мів, творчість Шлеrелів, rофма.. розвитку, Ма('мо, зокрема. під...
на, Бетroвена, А Х'!'О б узявся суковну статтю Дж. Допа."'!да
пояснити, 'іОМУ в добі вилиску, вЕдемеа (<<Книrа завтріш.тьоro
добі політичноrо дозріваШІЯ лід ДНЯ-), надруковану в міСЯЧIlНКУ
Бісмарком німецький ДУХ роJ'ИВ (.ТІ.М,",РОВ» та СТ1е' іяльтю пере
пітературу НИЦУ й міщанську. КJlадену для німців в оrля.-,І еу"
ЩО беЗ'JиrлllДНО животіпа до пер.. часноrо американськоrо ЖИТТЯ.
ших протестів натуралізму, ім.. Нам ос::-бливо КС'рисно зісТf-вtr...
npесіонізму, символізму! 'І'И концепцію американських .-,ва..
Перша світова війна вирвала дцятих сорокових років з J1'ашою
назовні найвищий, можливо в:rrасною. Якщо для нас наш ре-
npикіJЩевий здобуток до пюд песанс двздцятих років екон..
ськоі межі роз'ятреноro німець... структивний, ПОЗИТИВШfЙ. без сум...
коro IfОЗКУ, РаЗОІІ З 'fИ1I вона нівllКЙ. І не менш безсумнівно,")
ВИрвала в нfмцlB визнанвя. офор t роэryбпеність сорокових років
lIJIeRPЯ. Э8JtїЗRQooПесимістичну фі.. як иас.nідок кризи у про а !1Jtt pt)...
'nософію пшeвtJlерiJIВcrвa. РаЗОМ Jdв тридцятих, то дпя АмерИХlt
8.
131
цей самий відтинок часу стано-
вить добу баrатоro на збоченвя,
болісноro, але безумовноro вихо-
цу з тупоrо кута,
C'l'8pт америхавсыDlx ДВ8ДЦJI.
тих років означав абсолютну не-
rацію, Автор перепічуе ряд Імен,
що започаткували тоді свою
творчість: Сінклер Льюїс, ДжеЙIІС
Вренч Кейбепл, Eдrap Лі Ma
areрз, Ернест fемінrвей. .Aпroн
Сbпtnер, Теодор Драйзер, Джон
Дос Пассос, Вільям Фоквер,
Шервуд Андерсон, ВітвJIЬИШ си
лі цих письмеlПlИКів бракувало
«справжньоl любови дО ЖИТІ'Я-,
І «вони відкОВnRnИСЯ бачити до-
бро, що е перемішане 30 3Jl01Р.
Автор звертае yвary НА раЗJOче
эістав.nеНIUI, зроблене Дувроll
Ві.пСОНОМ у книзі «ІCТOТDИЙ Шеlt
спір- при порівНlІНВі пізніх
МЕдій вепикоro драматора з .к.uи-
тpanyнКТOM- Омоса rUCJII, що
.зображуе aиrлійсьJd ЗВJllчаї А
настрої ранніх двaдцRТИX poJdв-,
Дувр Вілсон пише:
«Ненависть до ca ь
ности й романтики; люте прar
нення роз і рвати всі покрови та
показати дійсність в її rопизвt А
осоружності; саМОРОЗlDII8тува&1111,
втома, роздвосНRJI, цинізм та оrи
да нашої модерноі «літератури
заперечення» все це вже 1mB
Шекспір близько року 1803», .Це
було падіння яиroла, ніби Лкщи
фера, пише Вілсон про Kaтa
строфу Ессекса, І ЙОro зане--
пад стряс душі людей та спов
нив Іх жахом і приroломwив,
RJt при видовищі вепичезноl Jl[a
тастрофи у світовому просторі-.
ми від себе ще IІОЖемо Hara
дати, з ІІКОЮ rіркою пихою ви..
ставив rемінrвей МО'М'ОІІ дО «Cк p
ти пополудні» слова про належ
нІсть свою до втрачеиоro поко-
ління.
Та ось Едемс називае перші
книrи нової вІри. Це «Кточt
ДО царства» анrлійця д pa K
вlна, «ПІСНR Вернадетти- ..
стрійця Франца Верфепll, .Хри
182
стові ризи- америкаJЩR Ллойда
Дytласа, Невдовзі по появі цих
IDIИI' прИТRr до себе заrапьну
yвarY «Апостол- Шопема Аша.
Дуже цікаВим е так само wnих
В, Сомерсет MoreMa, анrлійсько-
ro романіста, що живе в Амери
цІ, найновішу книry як:оro по-
значено шук:аВWDI позарозумо-
воro.
Репiriй:вi настрої нової доби,
проте, дeдam цLmroM виразно
конкретизyJOТЬCJl, Позасв!Доме
пparненвя віри дістае CIJpIDIoвa
не речовисте втіпеннІІ. Так в ос-
'r8RRiй lDIИЗі reMiнtвeII «Коку
ДЗ80RIIТЬ дзвони- воно означае
активву боротьбу за кращий
світ.
Назва кииrи reмiиtвell вини..
кла з радків анrлШськоro поета
Джона Довна (1824):
.Нека nЮДИНИ, що була б ос-
трівцем. сака в собі; кожний ......
частива ІІатерика, кусних Beтr
кої землі; дайте морю відІрвати
ск:иБУ, і вся Европа стане бlдвt
ша. I'tби втра чено узбереЖІ1У
cмyrY або замок, що напежит..
Т8ОаІУ дpyroBi 'ІН тобі саIlОМУ;
смерть кожноro поменшу€: мене,
бо 11 весь увібр&нИЙ людством;
і 'І'О1ІУ ніколи не посип8ЙТе ДOBi
дa'rtlfCR. кому дзвонять дзвони;
ВOtТJf бо дзвонять тобі-,
Це біль. шалений біль за кож
R7 неповторну частку, теamою
сипою tвanтoвнo відривану від
Ц1JIoro, Але темній силі не ко-
рЯТЬCJl. З нею боРЮТЬСR, і для тcr
1"0. щоб не моrла зазіхати па
-Н'!'!'R одиниці, іі, теми,. CRJIУ,
ЗІІИЩУ1ОТЬ. СпІвець маленькоі лю
ДИНИ, так по-своему БJlизькИЙ' до
росШськоro Чехова. ста€: crтiB
цеll людини внр0етаи8К. rеміИ-
rВeA переступив безодню від
ro reроя з .Прощай, эб . до
cвoro HOВOro repoя з .Кому
IUIТII ДЗВОНИ-, JIJtИЙ, лежачи над
узбіЧЧJIII висад:женоro в повіТРЯ
ІІОС'ТУ та очікуючи смерти. ВJf
CJloв.mcм: свій CИ1IВOJI вІри: «ЦiтdI
РІК бороВСІІ 11 тепер за своі пс-
реконання, Якщо ки переможе.-
110 тут, 1'0 перемо.емо всюди.
Світ прекрасний, він вартий 'f'OO-
1'0, щоб за ньoro боротись, 1
nпьки ду.е неохоче роэ.'Jуча
юсь я з НИМ.,
Жадний з ранніх персонажів
rемiнrвея, що казиJlИСЯ від JlЮТ!,
почув1Шf слова «СВІІ1Ценвий. або
«cnавний. або «жертва-, не ми
би, свідчить Едемс, вимовити тa
ких слів.
ПодІбне, ба ще й rmrбше пе.-
ретворення вІдзвачас автор в
rакслі, на ЙОI'O думку, ОlIуБJlі
кований у р, 1938 «Сліпий з rR
зи. ЦЬОI'O письменника е BepC'!'O
вий стовп кpaCНOI'O письменCТDa
хх сторіччя, ПИсьменник, ран(n
праці JlКoro були втіленням ци
нізму й сумніву, вперше знахо-
дить тепер тон ствердження,
rакслі, взявши назву роману
теж із ХУІІ сторіччя, з МLлтoно-
вих Шfсань. поставив проблеМ)
усвідомлеНRR особистоі віДПОВl
дальности. rерой на сороковім
році житrя зустрічаетьСІІ з о;ж
ним літнім чоловіком і піСЛА
1'Oro починае по-новому. як вія
raдae: ясніше, дивитись на світ.
Він переконуеться, що ні военної
небезпеки, ні небезпеки щоден
ROro життя не можна уникнути
самою якоюсь системою KOJIeK
тивноі діяльности; ДJUI ЦЬOI'O по-
трібне ще послідовне особиt"l'e
виховання, j тільки тоді 1І0жиа
послідовно осяrнути ідеаJl націй
та урядів, коли кожна одиниця
свідомо перейме на себе часточ.-
ку вІдповідальности. мир ДЛЯ
одиниці й світоlUfЙ кир здій
сняться лиш у наслідок індиВ1-
дуальноro причастя до любови
та СПОчyтl'я, rерой вІдчувае, що
він ДОCRr певноro роду віри, яка
УКОЖJIИВИТЬ ЙОМУ знайти зміст
ЖИ'М'я.
Наочно бачимо, що це діяме--
трально протилежне тому. У ЩО
остаточно визрів літературний
!дем HfкцiB по першІй війні:
Ідеал oДIIoHaцioHMЬRoro ісвуван-
ИІІ, опертоro ва сліпому, безкри..
тичноuy послусі.
Едемс відзначае ще ряд КRИr
ствер увальноro тoнy,Po
манові Річарда Ллевелліна «Яка
зелена була моя ДOJIина. не бра..
к:уе й тіней, -але в ньому е тa
кож простір для ПОЗитивних вар..
тоC'feЙ, Він показуе людську при
роду, досить rнучку, проте H
,зламну». Про роман Ветті Сміс
«Дерево росте на Брукліні» aB
тор roворить, що якби він, ви..
соко оцінений публікою та кри
'l'ИКою в рр. 194 1944, появився
в роках двадцятих, «він не мав
би ніякої противаrи в тодlшньо
му сірому, HeBTiwнoмy середови
щі». А Джона repci, автора «ДзвQoo
на для Адано», Едемс уважае
«найнадійнішою З нових поста
тей на письменському обріі Аме..
рики після виплив,у Джона Стей
'!бека; reрой володіс потрібними
даmrми, щоб задовольнити r пи
боко вкорінену потребу сучасно
ro читача».
І у Фіналі статті американ-
ський критик намацус висновки,
які посередньо можуть нас обер-
нути обличчям до проблеми ва-
шоro письменства сорокових p<r
ків, Період літературноro зако-
лоту повністю не минув, ниніш
ня війна ще затримала криста
лlзацію лlтературsоro ідеалу, а.пе
новий обрІй перед американ
ським Шfсьменством явився вже
безперечний І безсумнІвний, Сві,.
людяноі спІвпрацІ й співро']у
мlНВІІ, свІт свІдомих людських
одиниць, це атмосфера ідей пи
сьменства найближчоro прийдеш..
ньoro, «ІОІИrи завтріUПIьоrо дня..
«В таких часах, пише Едем(',
починаються великі періоди
мистецтва».
Натомість сорокові роки укра-
Інськоі літератури означають
кулwdнацію заколоту. Тlпьки
вузькі просвіти спостеріrа('мо ми
в заловІ, к:инутіА нац невfдомим.
Конструктивна украІвськ:ість хви
JtЬOвoro, Яиовськоro, ПідмоrиЛr
fп.ч
Horo, JIюбченка, конструктивна
українськіСТь нашоro ренесансу
двадцятих років, в які незвичай
ні іспити була вона кинута пе
манентною боротьбою всіх нас
за політичний та суспіл
Ідеал І Ми не мали періоду тако-
ro ronoro заперечеШUI всіх цiн
ностей, як мапа йоro американ..
ська література, У двадцятих ро-
ках ми інтенсивно БУДУВ9ЛИ, АпЕ:
ми були свідками тяжкоro роз..
чаруваШUl, сумнівів і навіть при-
страсних само проклять, відход.\'
від творчости чільних ваших,
часто rусто найталановит1ших IDІ..
сьменників. Тридцяті роки й по-
чаток сорокових Ц панувьн"
НЯ В нас, за малими винятками,
безвідповідальної nисани:іЧ, без
смаковоі, безпринциповоІ, po=,pa
хованої на cnущеННR до ни.,ько-
пробних понять, а не на масове
виростаIOlЯ культурноro yкpaiн
chKoro читача,
Американський критих cвiд
чить подібне явище в йоro рід..
ному письменстві, коли широка
публіltа «визнас шабпьон і хал
туру, скоро чус, що автор мо-
вить до неї ВИCJIовами, RКi від..
повідають обабічному. зarально-
му досвідові», Це було тодІ. в ДО-
бі заперечеНИJl, коли ще тікали
від широкоrо читача, експери
ментуючи ДЛR небаrатьох обра-
них, ті, які стали тепер велихи
ми майстрами. roтовиии викону..
вати велику спужбу людству че.-
рез мистецтво, Але в нас про
блема екcnерименту. проблема
творчоі форми в .пітературі ві..
кoml не стома так rocтpo й без-.
кокпромісово, бо наші творці Y'nII
rа.nи боязні перед тим, що вони
вважали за rромадську ДУККУ.
І як наспі"цок ціеї боязні маемо
тепер суцільне заwтaмпуваННІІ
баraтьох уже народжених і ще
не народжених та.nантів, Серед
НИХ' талантів першої ВeJlИЧИ"
ви. Тапантів, що боя.ц...ися бути
С8ІІИІІИ собою, мовити по-сво(..,.,
зробити свій світ привабливИlf
ДЛR ішшос,
Та шnяхи нашоі .пітератури УС-
IU18.ДНRЮТЬСЯ не ті.nьки nepen()oo
нами нерозв'язаних фор них
проблем. Ми стоїмо насамперед
об.пИЧЧIDI дО перепон cBi or,ItJUl\
вих, Нинішня .пітературна !оІlфа..
ція явпяс собою ск.nадний кок..
(nЬOMepaT nюдей різних віків,..
ПСИХік, JIЮ.D'ей 1нхоли з блиску"
чим літературним КИНУЛИ"", аЛе
тепер cnинених подUlми, що Р.'Э"
КОЛOJlИ н8ДВСИ: іх учорашні cвi
тоr.nяди,
е ВЖ й Для нас бе"JУ'lовні по-
казники перетворення. е пооди..
нокі явища, свіжl, орraиічнl, яви..
ща yxpaiнChKOro письменства зав
трlшньоro ДНІІ. е riн і ВОЛR дО
шукаиь, с riн і ВOJIЯ дО об'сднан
НІІ, дО прийняття на себе особи
стоі та колективноі відповіда.nь..
вости за велику .пітературу най
б.nИЖ'Чоro прийдеwньоro.
Незаперечне одне: ВeJlИJOOI і
C1tJ18..ДНИМ і відмінник в ід інших
С!'8не наш шлях тіЕ:і миті, коли
вtдpoджене лІтературне поко.n1н..
RII всеукраїнськими устами ви..
МОВИТЬ СВОЕ: вірую,
10. КоPll6"
А .hort rrview оп '),с ideali.ti(' teDdeneiel і1\ ЛmеritаD 1iterature 01 tod.,
eondellged (rnm аЬе arti lc ..ТЬе Book 01 TOlDorrow" Ьу J, D, Ad.ml,
.
....... ..J'
.... ............
J'КPAlВCЬКA виcrлвкл МЛJUII'ClВЛ Й РІЗЬБИ
МtlDсЬеа, PI" _ teutr. І
відкрита ЩОДВІІ від 10 до 18 I'OДИIDI.
1 4
СJlОВО ва попеllВЩах
ПОЛЬСЬКА JIlТEPAТYPA ПРОМІЖВОІ ДОБИ
ПИсьменство Речіпосполитої між
ВOMa світовими війнами відби
вало свою траrічність історичн<r
політичноro становища «antemu
ralls Christi» між наступом po
сіЙськоrо світу й обороною KaТtr
JrИЦько неоrотичноro Окциденту.'
.як не lТарадоксаЛ1-JIО, алеж i
.це так виразно не миrтів' лик Д<r
C'l'()('всько:'О, а навіть rorоля, як
у польській прозі, особтmo ЗО,
років, а поезії Юліян Тувім не
тільки «з сатисфаКЦІОН» пере-
кладав, але й ВЧИВСR в ПуWКі
на. І не лиш TYBi , і не лиш
Станде, Бронсвськиfr і BaHДyp
ський, стовпи польської пролетар-
ської поезіі, що за МаяковськтІМ
та АссвШІ творили марші й ХRЙ
.цанні оди, але й цілі плеяди M<r
JlОДШИХ .об'сктивн естетJf1)-Ю-
чих» поетів не моrли Biдcaxнy
тись вl.ц настир.пивоro привид3'
E:C€ ніна , Такі: ЛободовсьКИ-, Че--
хович, rолен,цер, Пайпер, Слобод
ІЩ[ і баrато, баraто інших.
Впливи російськоro письмен
були такі непереможні, що
іноді моrла ви,цатись та поезія
Варшави, Лодзі й Вільна cк:opi
ше провіlЩі.йною rlлкою икоrocь
pocoxaтoro дубу, ніж перееllRИ
цею великоі творчости Міцкеви
ча, Словацькоro, Асника. Пол
ське nИClaменство, не зважаючи
на підсвl.цомий спротив ФУНТУ. не
зважаючи на всі пере..пумовини
бутmя. серйозно зраджувало СИІІ
ПтоllИ eniroHCТВ8,
На щастя ще надто живими
були тpaдJщіі ХІХ сторІччя й п!.ц-
несення початку хх (часи «Cкa
мандру» , Тетма ера , ЖерОlІськ<r
ro у прозі, Каспровича, B"
CnRНCЬКOro в поезm, щоб про--
цес нидllDlll С8(){'рі,цности кir по--
rлибитись Ще жили й творили
такІ поети. як Лехонь і Стаф,
Ikжинський І Івашкевич. ВаД'ТО
великі майстрі й надто самотнІ в
своій польськості, ще діяли Ро-
СТВОРОВСЬКJfЙ, Риде.пь, НоваЧКОD-
ський, Новачиl'СЬКИЙ, Каден-
Бан.цровсьКИй, Коссовський та
інші у прозі й драмі,' щоб тов
реквісму Mir залунати lІастирли-
віше. 3 дpyroro боку Польща
вже самими своїми історичниШf
традиціями так тісно зв'я ана 3
rоловним річищем европейськоro
культурноro процесу, не MOI:'.'13
відірватись так леrко й вl.ц Ок-
циденту, roловно анrлійськоrо Т3
французькоro світу ідей, щО CTQD
опорою баrатьом, які не хотіли
остаточно эrубитись у чорториf
епіrosства.
Пильно nPИСЛУХОВУЮЧJfСЬ до
roлосів o кциденту. намаrаютьсJl.
такі nисьмешmlOf, як Зехетнер,
Домбровська, 3еrадлович, Xopo
манський, Морwтин, Налковська,
Бой Желенський, Косак Щуцька,
Віктор і інші чи то фі.лософіч-
RИIIИ шуканНJП4И правди (в опорl
на катопИЦJfЗМ або католицький
соціялізм>, чи то формалістични-
ми дерзаннями, чи, врешті, наслt-
дуеаlПfЯМ клясицистичноro ка-
нону Поля ВалерІ або неоромви-
тичноrо і неореалістичноrо сти-
лів французыofx письмеНІПfК1в
«червоної крови» lБерllанос, ,)
р'як, Моруа, Монтерлян\ подати
А свій roпoc, ВІ:! над":'О орю'інапь-
НИЙ, H]IL ніяк HP pt-!волюціfiНий,
а.nе зовеі.. не дисонуючий у сві-
ті літературноі продукціі захід-
ньоевропейськоro «piвHRIt,
В цьому було може мало цe
З8ння, але менше небезпеки. Не.-
даремно український поет. вар-
mав'RНИR €вreH МалаlUOК у вір-
ші «Варшаві. звертаВСIІ до re-
HLRпbНOro Шевченковоro сучас-
НИJ[а
.... .... S&new, Лdamlе,
nrOJe lDIаа&о .... ....
135
Важко було встереnи, Поезія
романтичноі Польщі, Jlеnопів
Пілсудськоro, років пiдпi.nJIя
1905 і років боротьби за незапе--
.ність 191 1920 безПОВОРОТН(J
IlИНYла, CJlJf'Вe 75 відс. польської
.пітературноl еліти відмахува.пося
від усяк:оі сбоrоойчизняности» й
cBoro нацlоналізuy. Але ішпоl
теми не бу.пи в силі поставити.
Поправно, наполеrливо. rpaM.JTHo
відбивали дійсність: рЕ'волюційнt
настроі села (Ялю Курек, Круч..
ковський, Ванда Василевська),
хаос парляментаризuY (Каден..
Бандровський), побут міста (УнІ..
.повський, І?сінек, РудJUЩЬКИЙ,
Шемплінська), здезоріентованість
І веврастенічність iнтe.nіtеJЩil
(Хороманський), врешті у тік а ..
лив іСТОрію (Іваwкевич, Mo
пrrин), але, здавалось, творчість
типу сПопелищ» Жеромськоro
стала лише тyroю суспiJIьства,
BipHoro, як завжди, добрій літе--
ратурl і cnpаrнеяоro такоі,
Війна 1939 і зв'язана з тим че
roвa Історична катастрофа все..
народноro маштабу, катастрофа
з ознаками катаклізму, без сум..
ніву, вирвала польське письмен"
ство зі стану анестезії, Якщо на..
зовні, очевидно, завдяки брутаJlЬ"
ній лапі пруськоro окупанта,
всяка творчість була і не в П
КИCJIах то всередині, в підпіллі
'l'а на еміфаціі, вона буяла, й се--
ред мучеництва польськоro на..
роду, на тлі заrpав розrpoмленоl
Варшави, вона віцнаХОДИЛ8 себе
Мрже ніколи не діяпи так мо..
ryтньo заповІти Мfцкевича й жео:.
ромськоro, Уейськоro і Пруса, ІІК
'7 ці чорні роки. Жорстокий ре..
апlзм ЖИ"l"l'Я кличе й реалlстич..
во"сувору творчість, На -розц1ва..
не ВJlOCKa на тисьо ченсьцt-,
як r лумливо називаво творчість
джойсівсько--пруСТівських епіro--
нів у Польщі, на біловежве есте--
тизуваиия не було місця, Аriтка,
але диктована пожежею почут..-
тів, відозва, памфлет і феЙJIетов
стають панівними жанрами, а
стиль реалізму відповідае добі:
письменник промов.пяе не до са..
льонноі епіти, а до народу у вій..
ві, в завзятущій війні за існу..
В8НRJ1, до робітника, до селяни..
на, до члена леtендарноі сарміІ
к:раАовей., до здибленоі Варша..
ви, дО поrаньб.пеноro Кракова, В
цьому реалlзмі може менше ме--
сіяністичноі воти доби трьох
свещув», а більше roлоі правди,
менше метикування, а б ільwе дil,
менше традиційноі д6аЙJIИВОСТИ
про красу слова, а бі.пЬШf: турбо-
ти ПDO п D а в див іст ь слова,
Так чи так, у rpoHi літератур
народів Европи 1945..46 польське
т1сьменство посідае одиу з li8Jir..
ЦЇкавіших позицій, 1\ мkія ЙОJ:)
у пппні HOBoro, ПОВOf'RP.ОJ't) еві..
тoвoro відродження ще зовсім не
перерішена, Писькен':тво. що да"
.110 світовій лІтературІ Міцкеви
ча, Сповацькоro, ВиCПJIНСI.КОro та
Жеромськоro, живе й діе. ВОІІО
вапе&но найде ti на румовиurах
та пожарищах сво(' nuol'SYTlIe І
roрде обличчя, Т ю (Й (,0 вже
їаооричвий закон розвитку ПО.1Ь"
ськоro IПfсьменCТ1Ja: Т[JlЬКИ "ча..
СИ Вe.mODIX проб і катастроф, а
нікOJlИ в час до")яіпЛil c-яrА."t
польські писькенних:и Bepx.lв'YB
нез.п8llll0ro духу.
10. KOQ'.
ТЬо reYiew. Тhe lас" r.bout the de..-еlОРlDeDt 01 Иіе.. Їа the Poli.h lilera-
'.Іе іа аЬе period betweea аЬе two уі аn.
186
Просторові NIICTeQTBa
Fonnative Arts
Les Arts plastiques
BildeDde Kunst
ПЕТРО МЕrик
Підсвідомі _в.ща в М.сТе....ій
.
творчосТІ
В ділтщі мистецької творчости можна не раз ствердити психо
поrічні RВища, які не вражають поверховоrо оrЛRДача та які своею
rnи'3шою джерельністю мусили б звернути на себе yвary так самих
IlИстців, як і істориків та теоретиків мистецтва. Цим останнім, при
характеризуванні мистецьких явищ, при характеризуванні творчо..
сти деяких мистців, якраз брахус освітлеЮJЯ цісі сторони явища або
чийоrось творчоro обличчя.
Підставова річ у тому, що підсвідомі, аТ8вістичні явища у твор.-
чості мистців відоrpають більшу й r либшу ролю, ніж на це Дозв
JIRЮТЬ нам звернути yвary сучасні підходи до творчих завдань ми..
стецтва. особливо в обставинах самих тільки новочасних суспільних
чи державних орrанізаr ій. Можемо не раз бачити, що мистці розу..
ІІОВО бажають якнайбільше підПОРRДкуватись вимоrам поточноІ
творчости, а підсвідомо підкреслюють у своїй творчості приналеж..
вість своеї душі до протилежноro світу. Це можна дуже часто ствер..
дити чи то в ділянці комnозиційноі будови IоІИстецькоrо твору, чи
в ділтщі техніки або навіть теми, хоча в цій останній не так яскра
во можна це з'ясувати.
Вндасться нам не таким уже дрyrорядним явищем у ділянці
композиції, що більшість творів українських мистців прямуе до
можлив повноro rармоніЙRОro впорядкування форм, до ритму, до
спокою, до клясичноrо завершення в найкращому значенні цьоro
слова, хоча 3 цьоro поrлllДY дуже часто вимоrи сучасности мають
цілком інші напрями, а властиво ніяких напрямів, окрім обов 'яз ко--
вoro відroлосу на урядові накази, ПорівчRННЯ репродукцій праць
украінських мистців за останне чвертьсторіччя в сучасних дійсно..
СТюс із працями мистців інших націй тих самих дійсностей две дo
статню кількість потрібноro матеріялу для такої rіпareзи.
Ще цікавішим буде явище в ДЇЛJПЩі техніки малярства чи вико
ристання малярських матеріялів, КOJIи rлибокі внутріпmі Haцio
нально психолоrічні підклади підсвідомо, часом навіть проти волі
МИстця ВИЯВJlJIJOТЬ себе назверх. ВідОМО, що тeмnepBa техніка в
усій Европі в остаlDlі сто рокі 1) була майже цілковито забута, хоча
в украІнських землях була вживана щоправда, відповідно' в MeH
шій мірі щодо попередніх віків. ВідоllИК так само С В8ІІаraння в ба..
raTЬOX европейських краях відродити цю техніку але одночасно
137
виявився той момент, що більшість европейсьхих мистців, яка по
чала працювати над ві.l'роджеlПlJDI темпери та її MOryтньoї мону"
ментальности, почала працювати текперниllИ фарбами, але підходУ
до праці не моrла змінити,
Як наслідок масмо таке явище, що картина, виконана темперою,
часто тільки тим різниться від олійноі картини. що замість олійних
фарб застосовано темперні, виrля.д же картини від тoro не змінився.
А чейже активною властивістю темп ери с декоративність 1 поде-
коли прямування до площинвОСТИ або лиш невеликої розбудови
площини картини у rлибину,
Цьоro явища серед украінських мистців наэаrап не эобачихо.
ТуТ уже всі мистцІ, що працюють у темпері, свідомо чи несвідомо
тримають площини й формальне розв'язання перепроваджуІОТЬ спо--
собом, ЯКИЙ цілковито BiдnoBiдac вимоrам цісї давньої техніки.
Наскільки площmmе розв'язання картини відповідас украін"
ській психіці, бачимо це в українсыolx мистців. які все життя пра..
цювали винятково олійною технікою, а підсвІАомо давали твори
площинноrо характеру,
Для українських мистців ці моменти мають не мале значення,
Усвідомлення Іх допоможе ще міцніше оперти малярську творчість
на rлибокі національні основи, ЗастосуваlПUl ж характеристики ми..
стецької творчости під цим кутом полеrшить педarorічну працю над
виховаННJDI майбутніх мистецьких сил,
ТЬе Ukr.ini.n p.intr.r .nd t'onnoilleur 01 .rt. Pf'tro Mf'hyk, di!!ll'u!lle. on6
p.rlicul.r le'lure 01 tr.dition.l Ukr.ini.n p.intin : ІЬе lubronl('iou. іпеliп.ііо.
tnward limrle еО,,!рОlіІіоп and mоппmепt.1 perlet'lion, ЬОlЬ 01 whirh are
elos"ly cOnl1erted wilh ІЬе .ррІіе'lіоп 01 lempera., . temnique еlресі.llу І..
vourile wilh Ib Ukr.inian muten.
Le peintre еІ le eonn.ilFeur de '".rl ukr.inif'n Pf'lro Mebyk di eute апе
qURlite e.r.('trri!tique de І. peiDlarr. tr.ditionelle ukr.iaienne: le delir іп-
.'uп.еіепt de І. ші.е сп plf'ine, de І. perfeetioD mODamenlale. чаі ,'еsрriше
d.ns l'u8age de І. lemp r., prerer c par le, m.itre. de peiDlure ukr.inienne,
......, ...ЛЛ
.... ...
....у
,/
Мистецьний
Унраінсьний
. р у х
незабаром випуска€: такІ новІ видаRRJI:
МУР, збірники літературно--мистецьв:оі проб.пемаТИIDI (ч, 3)
МУР. альманах (Де. м. і" друкусться повв1стю новий ром..
Ю. Коса... «ЕнеА 1 ЖИ'М'я інших-)
"6пас Самчук, Юність ВаCИJlЯ Шеремети. Роман
Роке.ва B8DDIeaeцьaa, Материв:в:и, Ноаелі
188
оrляд
МвстеQь_а чвнність Петра
ХОJlодноrо CTapmoro
До '70. Jlln& ЗДВ. варод_енп&
мистецької діяльности П. Xo
nОД!lОТО.
Ще rімназистом і студентом
Університету П. ХОЛОДНИЙ ВОДНО..
час УLiИВСЯ в мистецькій школІ
М, Мурашка в Кш:ві. Школа да..
в мистецькому житті перших
трьох десятиліть нашоro eт<r
річчя Петро Холодний належав
до HOBoro ТІІПУ україIІСЬКОТО MH
стця, Мистецтво він підпоряд ко..
вував заrальним цілям україн..
CbKOro націонаnьното життя і
свою творчу діяльність поспfдов
но скеровував на те, щоб на ap(
ні світовото мистецтва забезпечи
ти для україпськоrо мистецтв..
власне й тідне мІсце. Йоrо твор"
чість була сталим змаrанням Зtt
світове призначення YKpaiHCbKO
ro мистецтва як мистецтва націо..
на.'ІЬ'Юro.
Цікаво, що П. ХОЛОДНIfЙ ПОХО..
дИВ З прздавньої верстви укра..
ЇНСЬКIfХ міщан купцfв Перf'ясла
ва. Себто з TOro ІніціЯТИВllоru
прошарку, що століттям" Вlfбо..
рював незалежне становище MI
СЬКIfХ ПОВllОпраВНIfХ rромадян і
що йоrо так зарзято Й немило
сер 'ЩО нищи'В російський уряд
новlwих часІв. Мистеl1Ь народиВ"
ся в 1878 р., закІнчив rімназік,
та nPИРОДІОfЧИЙ факультет YHi
верситету в Ки('вl (в 1898 р.).
Працював да.Ylі асистентом та
доцентом у КItїВСЬКО:\-ІУ політех
нічному Інституті при катедрі ФІ"
знки, був також ДИрЕ"ктором KO
мерційної (cepelIlbOЇ\ ШКО,rш Пер..
шоrо товариства ВЧJfтелів у К'1"
('ві, По рево:уюціі 1917 року проіІ"
шов усю сізіфову працю орrаш..
зації україиськоrо держаВllоrо
життя, досяrНУВШJl ста'fOвища
керівника освіти на Україні.
Ця сторінка ЖІІТТЯ Й праці MII
стця мусила б бути зафіксопаlltt
окремою розвідкою, Нас ціка..
ВІІТЬ заrа,ТJьна характеристика
" .'
t..
.>t... Ч"'.. . ...." 1 . "
I' : : " ".,
, \' '" ' ": ,.
.: , : "\ ,.-
...'( .. ' \ '\"0
, ,
,
';\,
, . '; '" ..'
' '
,-" '
'. .."
\0.
'.
. ..
..-\
'......
J.:,
'... .
t- :
(
"
І.
вала солідну мистецьку піДI'О
тову, а.1е !шrстці, що DlIХОДJJЛJl 3
неї, під ВП...шпом оточення перс..
важно роЗП.1ива!ІИСЯ в заrалыІ"
му російському морі або плека..
ли реrіона.:JіЗм у дусі етнотра"
фічtIоrо укра їноф і.'1 ьства.
П. ХОЛОДНІІЙ був одним Із пер..
ШІІХ, щО поставив своїм завдан..
ня), орrаllіЗ)'DаТIІ українських
139
IlИстців як окрему національну
rpупу зі своїми властивими зав..
даннRIIИ, Так у rрудні 1911 Від"
КРИТО в Киевl виставку украІн..
цlв..мистцlв, Зroдом подібні ви..
ставки зорrанізував мистець у
Полтаві та в КиеDі в 1914 роц1.
Взяли участь І украІнські миСТЦІ
з І'аличини, отже з Австро.. Уroр..
СЬК6Ї держави І
Восени 1921, коли у .1ІЬDOвl за..
сновано rypТOK ДІячів УкраІн..
CЬKoro Мистецтва, П, ХолодниЙ
став йоro roловою. Це товари..
ство, як відомо, знаменус пере..
ломову добу в мистецькому ЖJ %1"
ті Західньої України. Воно ор-
raнізувапо не тільки низку ми..
стеЦJtКИХ виставок, допові 1Е>Й, ян..
дань, але СПpt)моrлося nрИТJlrну..
m до праці тих укра ін ських ми..
етцlв, що були розкидані C1fPt b
по Европі, В цьому друrому пе--
ріодІ ЖИТТR П, Холодний DiMaв..
ся вповні мистецтву, nке при..
crpacнo Jlюбив, незалежно вІд
. інших своіх наукових та f1)OMaд"
ських Інтересів,
Мистця П, Холодноro відзна..
..зло філософічне наставлеIOlЯ
та науково дослідницький підхІд
до мистецьких проблем, А про..
блемні питаННR в мистецтяt хвн"
Jlювали йоrо та сяrали не тіJlЬКИ
змісту, але й форми і самих ма..
терtялlв, Як хемік t фізик, він
брався за різні малярські техні..
ки: тeмnepa, фреска, рІзні фун"
ти на дереві та ін, Як матека..
'J'Ик студіював та експерикен..
'!'Ував просторові проблеми, зо--
крема лlи1йнy перспективу. При
цьому, JlЮДИllа наскрізь поетич..
801 вда чі, в ліричній піднесено--
сті своїх переживань DiH тонко
відчував прИРОдУ, П настрої '1
IІр(\IІВИ.
Працюючи майже Sиключно
вад украінською 't'ематикою у фі..
rурних комnозиціRХ, портретах,
Ілюстраціях, П. Холодний С'І'ВО"
рив ориriнальчі концепції з rJlИ-
боlDВl розумі.нняк ухраїнськоl
минувшини та стилістичних оз..
140
нак украінськоro creporo й во--
воro ЖИТl'я, У формі ХOJlоДRИЙ
розв'язував CТИJlістичну npoбпе--
ку в дусі yкpaїНCЬKOro cтaporo
та народноro мистецтва, Стилі..
етичні йоro особливості помітні
так у барВ8Х, як і в КОJlЬОРИСТИ"
ці й рисунку.
Історичні композиції Хonодно--
ro, чи то зі старокняжоі, чи то з
козацької доби, завжди пов'язані
з українським ФОлltJlьором або
заrалом з народним побутом,
Красвиди, натюрмоти та Інші
менші композиції мають у собі
якусь осоБJlИВУ прИR8ду украІн..
ської затиwности, TOHKoro й rли..
бокоro вfдЧУ'М'я природи. Ми..
стець o заува1КУС осоБЛИЕО"
сті рідної фпЬОРJf Й фавни, при
страсно любить П, розуміс Й ша..
нуе, від масстатичних Карпат..
ських rip до найдрібніших БИJlИН
та комах,
ЛаriдRа кольористика маляр..
ських творів Холодноrо з баrа
тою тонацlcю блtдих відтІнків,
особnиво у краrвидних шкіцах
з натури, roворить про npeдстав"
ника київської ПI1tОЛИ украін..
ських мистців, до якої напежить
1 інпmй видатний наш мистець,
Василь кри..евсыofй'
В монументапьному К8J1l1рствl,
працюючи у старовИJDIИX трив..
ких технІках фрески, теUтtери та
ін., П. Холодний творив cвo('piд
ні орнаментальиі мотиви на фун
ті сувороІ, лаконічної форми
украІнсько .. візантійськоІ орна..
ментики, але перетвореноІ в yкpa
інському народному СТИJlІ. не
без впливу модерноro пуризму.
що очищав декоративну Ф"рму
від зайвих додатків та перевав"
таrи npикрас.
І у rpaфіцl Холодний знамени..
'1'0 перетворював старі українсь'tl
зразки, даючи зовcfк нове. ори..
(їнапьне мистецтво CJnI'I'eТИqПоro
українськоro CТИJlю. ПРИXИJIЬНИJt
обмеженої (не безконечно" пероо
С:Пек'І'ИВИ і nласкоro тpaКТYВRR1UI
трИldРROCТИ, вів дав івтересв е
розв'язання цісї проблеми і у rpa
фічному рисунку, М'якість rpa..
фічноі лінії доведена до найви"
щої міри, ЩО, посднана з лаrідні..
стю РИСУНКУ, надас npацям Хо--
JIодноrо особливої принадности.
Наскрізь ориtінальна індивіду-
альність, Петро Холодний CтaJr
ший створив стиль і власний нз"
прsmок YKpaїHCbKoro монумен"
тальноro й cтaHKoBoro малярства.
Вплив йоrо визначив школу. Ро--
зуміння YKpaїHcbKoro мистецтва
безпосередньо перейняли в Hboro
йоrо син Петро Холодний Мо--
лодшиЙ та учениця Стефано.
вич..Ольшанська (особливо у rpa.
фіці).
З прикрістю стверджусмо бід.
ність літератури про мистця. ro..
ловне ж бракус добрих ре--
продукцій з Йоrо творів. ДовrиR
час rOТOBaHa моноrрафія, на
жаль, не бу ла видрукувана.
в. с.
ТЬе 70іЬ annїverlalY о! іЬе birthday о! p...tro Кhоlоdпп Sеп" іЬе creator of
. aew .tyle іn Ukraїnian paїntїng,
З 0 б р а ж е н ня: Петро Холодний Старший
... ...
...
Михайло Дмиревко ілюстрація до поеми Т. Осьмачки .Поет»
Mykbaylo DaaYlreako iIIultration іо Todol O.madtk.. роеш ..ТЬе роеІ"
141
"
.,""
>t
Театр/танок/фільм
Theater,'Ballet,'Movies Theatre 'Ballet, Сіпета
Tlleater Tanzkunst,'Film
.
'1
До вистави траrедії М, Куліша
.НаРО;1І1ій 1\1а....ахlй.
J.нсаlolб_,см акторів ni;t проводом
По..,. Б.,авацькоrо
, (Авrсб)'рr)
., .'І і вор у ч: В. Б.'Іавацький у за
rО..10В:іїЙ ро.,і.
(3 н и З у: сцена з 3. картини,
1
О('('8!1іОП811у the IH'rforln8IH't' о! !,.
,01 а KLlli h'! tra f'tl ' ..f'olk 18Ia"hlY..
IIndf'r tht' dirt'('lion о! ". Ша\ 8Cl..y:r,
f
і
І'
.чqЗt
11\>1 і 1
.. t
It
J
f
,
\
\,
t'-
ііі ..........
Рецензію ІІа виставу буде вміщено 8 настутlОМУ числі ХОРСА,
142
оrляд
Фіт.м і .ійна
.Реrенсбурrep ПOC'l'» з 18, .08-
'rRR 1945 вкіcm.nа репортаж з
Jlондону про фlльмове IlИС1'еЦТВО
за ш(сть років війни. ДпЯ ухра..
[псыotx аматорІв кін&, що ВOJIeJO
ДOJlі давно вже не моrпи послі..
довно стежити за роЗВJIТКом уто-
б.пеноro 1lИстецт88 в йоro світо-
вих розмІрах, не будуть нeцlка..
вІ ті l'OJIoBRI BlдollOCТl, RJd ки,
ВИЙRSВDJII З репортажу; подамо
ТУТ,
ФlльмоаиА світ заЗНав за цей
час баrато втрат. Дехто з акторів
· заrинyв безпосередньо у DOaIIIИХ
подіях, як от Леслl rовард. зі..
стрІлений під час подорожі nітв-
ком з Портyrалlt До Ap.rnit. Ін.пn
служили D американському вій..
ську, напр., Клерк rебл а'50 MiKt
РунІ. відкритий колись Райн:rард"
т(\м у .Сні ліnn.oі ночІ.. вони
не IоlаJШ часу rpати,
Натомість ВИПJlИло кІлька но--
вих безукоВlDfХ зірок. Репортаж
зrа.цус Дженіфер Джонс. що
Rпам'ята.'13СЯ в екра'llзС'вачіЙ
ФранцовіА Верфе.пе ій .Пісні БЕ'р
налм-rи... Діну ДарБUI, відкриту
re"pl Костар.піцом та добре зна"
ну нам ще з фІльму 38 учаCТlO
ДJfрJfrента CтoKOBCbKOro .Сто ЧО--
nовlк(в та одна .-івчипа., Інфfд
Берrмап та Франка Сінетра.
Звертаrться )Таry на 'І'е. що в
ОСТ8!тіх роках видатні фільми
ПОЯВЛЯ!JИСЬ у зв'язку з важ.'1ИВИ"
ми подІями війни. Це cnpaBlti ці..
кава І варте npocтeжеНRR, Якраз
із вибухом війни трапив до Лон-
дону фLпьм .Незамlжня мама-,
автором якоro був Мt'\JIОд'fЙ нї..
мецькиА драматор ФеJlікс Джек-
СОІІ. у БеР.'І[ні він HOC1fB t 'я
яlкС8 Йоа іlfCOна ( Hal'DfC8B .П'я-
orepo з д-езбаRJtY. та .Як буJtY
баrатИй І щаСВІСЙ., ЩО ltopllC1'8-
JlИСЯ З ус:пl.xy, тепер вІн ЧOJlовlк
та співробітник Діни Дарбіи.
Коли .пондонські кінотеатри
закриті на час, як очlкувано бо!ll
бардувавь, відкриті бупи зно8,
rnядачі мали зкоry бачити Чарл-
за Лафтона аж у трьох фinьмах.
В одному з них. саме в .Теа-
тра.пьному фурrоні., що відтво..
proвав сюжет з Дикоro Заходу,
він rpaB п'яноro пікаря.
В часі вступу німців до ВелЬоо
rlt тr. rо.пляндіІ демонC'rpOОnЧО 3
успіхом фіnьм «ПіШ.!JО з яітр')м.
(за славник романом Marrnp
Мітчеп). Особливо ж ваЖЛ..1Ш.\О!
ДЛЯ роз8МТlty кіномиcoreЦТlJа б,'ли
· rpoHa rнiвy. та с Великий M K
Джl.нтi., ХарактеР;{"Jуточrl ці ДRа
фільми, автор репортажу cnе-
цtяпьно ДJIЯ німців пояснюе, що
вІдтворені в екранізоваJlОМУ ро..
мані Стеttнбека та у фільмі Пре-
стона Стерджза 3JIидні мандрів-
них се.пян (пlдкyrmість одніеl
міськоі управи можуть бути
«творчо критиковані. засобами
фільму, бо, мовляв, «У )Темокра..
тіях С8мозрозуміЛIfМ е, щ'') хиби
й 3Jlочини не уэara.пЬНЮЮТЬСЯ, а
fx одверто обroворюють, показу..
ЮТЬ та критикують.,
З початком бомбува'IЬ прибув
«Піннокlо Волта Діспея, веселий
кольоровий IІУnьтиплікат. Поя-
вився npomrіТ,!JСР:ВСЬКИй .fи'r-
татор- Чаpnі Чапліна та rocтpa
комедія Престона Стердж38 .Ле.-
д( Ів..
Комедія campa на фройдlВ-
ську психоаналізу «НепеВ'I(' пп-
ЧУ'М'Я- Ернста JIюбlча npИЙWJlа
якраз тодІ. 81{ Рудольф recc при-
зем"явся в ШO'l'nRТutіІ
Копи японцІ Hвna.'!" на Аме-
РИКУ, насвlтлJnВ3НО фLrrьм «При-
xOДJrrЬ пан ДжОр;J.еН8 38 участю
ltJlьoдa рева. Це ао.еІ' про '10-
148
.повІка, що після смерти дlстае
відпустку 'д.nя повернення на
зеКJIЮ та переживае ряд вece.nЮL
приrод, Пішов bпшdt фlJlыll ДІ-
снея. ЗН8Jrfенито зроблений -Дyк
бо., Сенсаціею був фlлыІ -rpo-
К8ДRНИн Койн. Орсана Ве.п.пза
автора, режисера й актора в од"
ній осоБІ. Американський пресо
вий король repcт пробував цей
фl'nьм бойкотува'l'И, бо почув се--
ее особисто зачеп.nеник, ме r.nя..
.цачlв захоплювала B ra. з
якою виведено у фільмі жадfбny
до влади, несамовиту людину, що
Э8JIИwасться сам01'll'ЬOю й 38знае
вдару, бо зрікаеться й забувае
про свою lІолодlсть.
Фільмом -У ЧОМУ ки спУЖИМО.
Ноел Ковард (теж одночаси()
авТОР. режисер, актор f КОllПOзи"
тор) довІв, що lІожна cni.вam
:хвалу брі'l'8нськіЙ фпЬO'l'i, не вna
даючи в ура пвтріO'l'ИЗIІ, В оеио--
.у цьоro фiJIьму лятли почасти
подІІ з жи'М'я .nорда Мавнтба'l"fe-o
на, ЯКИ'Й тепер е верховНИ1І ко--
l18Идувачем ВnЬЯН'l'CЬКИХ аркі:А: у
БірмІ, У фільмі не співають во-
енних пісень f з звичайних воя..
ків не роблять фальшивих re-
роїв, це новий JПOДСЬКИЙ тв;р вв-
тора з"амекноl у свій час -Ка-
валькаДJP.
Водночвс із висаДЖeJmЯМ aJlr
lI'n't 9 в Африці пішов дрyrиA
Фільм Орсона Веплза, В момеч-r
нвпаду на IІВтерик з Ля:каПШJ
Анr.nlя показувала фlJrыl -1IIJIях
перед нами-,
СмІливим виконаПНЯIІ ролі но--
ВОЧВCRоro священика у фiJIЬмІ
.Моім WJlяхом. Biнt Крос:61 за..
жив новоі cnави '1'8 здобув рі1llR)'
премію 38 ва.Акраще виконання,
З ПORВOю над Лондоном nеТІО-
1DIZ бомб .цемонС'І'роВ8НО -Вілl
скелі Дувру., Iliд дощем -рокerз-
насslттовавс:я КOJIьоровий філь..
Лореиса О.nівlра -reнpi v. 38
Шекс:піРОIІ, Йоro наэдоrнав I'OJI..
.nівудcыDIй фi.nыІ про Шопена
-Пісня, що не забувастьс:я.. Два
режисери, отто Прекiиtер '1'8 Віл..
.nl Вlльдер, ВИcтyJ'IИJIИ з крим І..
Н8JlЬНИМИ фiJlыІ81и,' намаrаючи
с:я зробити цей жанр nPИЙМОВНИIІ
ДЛЯ дорослих та освlчечих. Пер-
lIDfЙ з режисерів провадив ко--
JlИСЬ віденський йозефwтадтський
театр, а дрyrиA створив ще в
Вep.ntнi з Сюдмаком, шюфraНОIІ
'1'8 MoplцOIl Зeenероll -JIюди в нео: ..
діто.,
Репортаж вl.дзначае великі ус"
nixи &ІП'.nlAcькоro ДOKyмeнтaпь
HOro фільму. Дocяrпyтo в цій ца"
pюn нових фор : поеднання фак"
тажу й rpи. Наприклад, у -Mi.nь
ЙОIDI 'l'8К як: ми. або -Сан Демеоо
трІо, Лондон. факти й драму по-
nyчепо 'І'8К щільно, що roдl
С'1'еЖИ'nf шви.
Взаrапl, здаt'ТЬCя, анrлlAсьwcе
кіноlrlИC'l'eЦТPО по цій вtй'Іі знв"
:ХОДИ'І'Ь 8JlВсниА ШJlЯХ, ЩО, не НВ"
маraJOЧИС:Я конкурув8'rИ З rоплі..
В1'ДОIІ, просто унеза.nеЖНIOn'ЬСЯ
від иьоro. В кожному разІ, пер--
шість rопліву.цу не буде цЬt'lro
разу 'І'8ка безперечна, як по пер--
miA війпl, -АнrліАці. каже 8В'1'ОР
penОp'l'8жу, прави'nьно ус:вtдом,t-
.пи: не треба праrнyти неraйRО
здобути свІтовий ринок адже
свl,. мас все ще баrато Idсця длЯ
ків.,
ХРОНІКА
f'he review, ТЬе Cinema-picture! о( tbe Аllін durlnl tbe War.
Украінські Teaтpaпьнt IDIС'І'ЦІ да'llUl\ a1l8Jlori'IRi до эаВД8
еldtpаціі СТВОрИ'lи творче об'ед- МУРУ в крас:ному nисьменC1'llI. 2-
нання ОМУС IQб'fДНакня МнСТЦ'. '1'8 3. березня 1948 відбувся І, уе:-
Украінськоl Сцени), що мае зав 1'8ІІОвчиА з1зд ОМУСу, ШCnIl обо-
1і4
рековаввя, Якщо 101 перемож
110 тут, 'l'O переможемо BCIO .
Світ npeкpacвий, вів вар'І'ИЙ oro--
ro, щоб за вьoro боротись, 1
m"lDI дуж.е неохоче роэ.VЧ8
юсь я З IIИJIP.
Жадний З раииіх перс:онudв
J'eмїВtвell, що казилиCJI від JПOТl,
IJOчувmи спова -свнщеивий. або
-спавний. або -жертва., не MЇJ'
би, свідчить Едемс, вимовити '1'8
ких спів,
Подібне, ба ще й rтrбше пе--
peт&opeIIНII відзвачас автор в
І'акспl, на йоro ДYVКY, Оllyбnі
коDaНИЙ у р, 1938 -Сліпий ] r8
зи. цьoro пись..енника е Be
вий стовп кpacнoro пис....енc:тna
хх сторІччя, Письменних, равні
праці якоro були втілеRНRМ ци
ніз..у й сумніву, вперше знахcr
ДИТ" тепер тон ствердження,
fакслі. взявши назву роману
теЖ із XVII сторіччя, з Miп'I'o
вих писан", поставив проб.пеМ)
усвідомлення особистої відпОВl
Д8Л'ЬНости, fерой на сороковім
році ЖИ'М'я зустрічае'І'ЬCR з o;!
ник пітнім чоловіком і піспА
'l'Oro починае п<rновоlІУ, ІІІ[ він
пдас: Ясніше, дивитис.. на світ,
Вів перекоиусться, що ні ВОCRПоі
небезпеки, ні небезпеки щоден
ROro ЖИ'М'я не ..ожна унихнути
самою RКОЮСЬ системою KOJIex
тивної дi.я.nьнОС1'И; ДJlя qьoro n
трібне ще nocпlдoвнe особисте
виховання, І тіл..1Df тодІ мо-на
поспlдовно OCItrнути ідеал націй
та урядів., КOJIи кожна ОДИНИЦЯ
свідомо перейме на себе часточ
ку відповідал"ности. мир для
одиниці й свІтовий мир здіА
СНЯТЬСЯ лиш у наспідок індивt
дуал"ноro причастя ДО любови
та СПОчу'М'я, rерой відчувае, що
вІн досяr neBHoro роду віри, па
)'ІІОЖJIИВИТЬ йому знайти зміст
ЖИ'М'я.
Наочно бачимо, що це дfяке--
трал"но протилежне тому, у ЩО
ОСТ8'1'ОЧ110 визрів літературний
lдeaJI німців по першІй вІйНІ:
Ідеал oдIIoвaцfoB8JlыIro icвyвaH
ня, onepтoro на спinому, безкри..
тично..,. послусі.
Едекс відЗR8чае ще РІІ,Ц книr
Жlf'J"Кстверджувал"ноro тону, Ро-
канові Річарда JIлевеллlна .Яка
зелена бу.nа МОЯ ДOJlина. не бра..
куе й тіней, -але 8 ньому е тa
кож про,стір ДЛЯ ПОЗИ'І'Ивних Bap
'І'ОС'І'еЙ, Він показуе людську при
роду. досит.. rнучку, проте не-
aмнy», Про роман Ветті Сміс
-Дерево росте на Врукпіні» aB
тор roворить, що якби він, ви..
соко оцщений публікою та кри
'l'ИXОЮ в рр, 194з...--.1944, ПоЯвився
в роках двадцятих, «він не мав
би ніякоі противаrи в тoдlwн..o
му сірому, невтішному середови
щі». А Джона repci, автора «Дзв
на для Адано., Едемс уважае
-найнадlйніwою з нових noC'1'8
'!'еЙ на пись..енському обрії Аме..
рИ1tИ після виплив,)" Джона Стей-
'!бека; reрой володіс потрібними
ДВШIМИ, щоб ЗВДОВOJI"НИТИ rли
боко BKoplнeнy потребу сучасно
ro читача-,
І у фіналі статті американ
ський критик намацуе висновки,
які посередньо можуть нас обер-
нути oБJrИЧЧJDI до проблеми на-
шоro письменства сорокових ро-
кІв, Період літературноrо заК<r
.nоту повністю не МИПу8, ниніш
ВIt війна ще затримала криста
пlэацію пfтepaтypHoro ідеалу, ал'!
новий обрій перед американ
С"lOOI nис....еНство.. явився вже
безперечний і безсукнівний. Сві,.
тoДlIНoї співпраці й СПіВРО.JУ'"
кіния, світ свідомих людс"ких
одиниць. це атмосфера ідей пи...
сьменства найближчоro npийдеш
ньoro, -кииrи завтріwньоrо дня..
.в таких часах, пише Едем,",
починают..ся вemпtі періодИ
мистецтва»,
Натомість сорокові роки укра...
інської літератури означають
ку.nьмінацію заколоту, Тільки
вузькІ просвl'І'И ,cnocтeplrarMo МJ1
в эапoвl, кинyтtй нац невідомим,
КОНС'І'р)ТrИВRа украінс"кість Хвн
пЬ080l'О, Явовс"коro, ПlдмоrИJllt
1 :l
Horo, Любченка, конструктивна
українськіСТЬ нашоro ренесансу
двадцятих років, в які незвич8Й"
ні іспити б)' ла вона кинута ne
манентною боротьбою всіх вас
за політичний та суcnільви1t
Ідеал! ми не мали періодУ тако-
ro rолоro заперечення всіх цін..
ностей, як мала ЙОro америкаа..
ська література, 'у двa.ццJIТИX ро-
ках ми інтенсивно будували. Алt:
ми були свідками тяжкоro ро')"
чарування. сумнівів і навіть при-
страсних самоnpoкпять, Bi",xoд.
від творчости чільних наших,
часто-rусто найтапановитіших ІПІ"
сьменни:ків, ТрИДЦЯ1'і раЮI Й по-
чаток сорокових Ц пануван"
ня в нас, за малими винятками,
безвідповідальноі писаНJ(ЗТ.ol, без..
смакової, безприициnовоі, розра..
хованоі на cnyщеиня до НИ'1ько-
пробних понять, а не на касове
виростання ку лltтурноro украІн"
CbKOro читача.
Американський критик свщ..
чить подібне RВище в йоro рід"
ному письменстві, коли широка
публІка -визнае шабльон t хал..
туру, скоро чус, що автор мо--
вить до неї вислоВ8МИ, які від..
повідають обабічному, зarалЬJlOoo
му досвідоВі», Це було тоді, в до-
бl заперечення, коJIИ ще тікали
від широкоrо читача, екcnери"
ментуючи для небаrатьох обра-
НИХ, ті, IІкі стапи тепер ве.пики..
МИ майстрами, roтoВJOOI викону..
вати велику службу людству че-
рез мистецтво. А.пе в нас про..
бпема екcnерикенту. проблема
творчоf форми в літературі ві..
КМ.І не стояла так roc:тpo А бп--
коашрокісово, бо наші творці уля..
l'8JDf боязні перед ТИJI, щО вони
вважали за rpoMaдcькy думку,
І як наслідок феї боязні каемо
тепер суцільне З8urraкnyвa.J11U1
баraтьох уже народжених і ще
не народжених талантів, Серед
них талантів першої вепичи..
ви. Тапантіа. що бои.пися б)'ТJI
C8IIJOIИ собою, мовити ПО-С8(Кму',
зробити свій світ привабnивик
ДJIJI iвшюt.
, Та пшяхи нашої .пітератури ус-.
Кn8ДRJlJOТЬCЯ не тільки пеpen()оо
R8JIИ нерозв'язаних фоР IIAJIЬИИХ
npoблем. Ми стоїмо наС8llПеред
oб.rtичЧIІІІ дО перепон cBi,..,r лМ......
вих. Нииіпmя літературна Mll'pa"
ція RВJIяс СОБОІО CКJI8ДІІИЙ кок"
(.nьомерат JIJOдей різних віків та
психік. JIJO.Dей інколи з БЛJlС "
чим .niтepaтypJDQI IlИllYnІОt, апе
тепер cnинених DОДі.яки. що рс.'З"
КOJIOJIИ в8,ЦВОе Іх учорашні свl"
тor ЛЯДИ,
е В- Й ДJIЯ нас бе'1YUОВRі по--
казНИ1Df перетвоpeнIUI. € пооди..
ною явища. свіжі, орrаиічнl, RВИ"
ща укра.іиСЬКОro письменства зав..
трішньоro дня, е riв і воля до
ШУК с riи і вo.nя до об'еднан..
811, до пpИЙВJIТТЯ ва себе особи-
с:тоі та КOJIективно! вiдnов1дa.nь--
RОСТИ за вemrкy пІтературу ИаА..
бmaкчоro приА.деши:ьоro.
Незаперечне одне: вe.motИМ t
CКJt8ДІІИМ І відмінник від іНШИХ
стане наш DIJI.IIХ тісі миті, коли
вt.Apoд-ене пітературне поltOJlін..
IUI &ееукраІнсыoolи устами ви..
lІО8ИТІ. свое вірую.
10. КорІІІ"
А .hort re'Yiew' оп the idealiatif' lendenf'Їel іn AlDeriC:8n lit ratllre 01 tod8Y
eonden!ed Irnm іЬе articlo "ТЬе Boo 01 TOIDOnOW" Ьу І. О, Ad8....
..........
УКРАІ8СЬКА виcrлвкл МAJUIPCI'ВЛ R РJЗьвв
Мtlaсьеа. Prlare8'ea1eub'. І
BIдкpJrra ЩОДВІІ від 10 до 18 I'OДJIIIIL
1 4
С1l0ВО ва DODe1lll1Q8JE
ПОJП.CЬКЛ ттЕРАПРА ПРОМІЖІІОІ ДОВН
Письменство РечіпоспOJlИ'l'OЇ між великІ маАстрl й надто самотнІ в
двома світоВJOlИ війнаlOl вi,Qби.. своїй по.пьськості, ще діяли Ро-
вало свою траrічвість IсторичнОоо СТВОРОВСЬКИЙ, Ридель, НовачК'оu..
по.пітичноro стан вища -antemu.. ський. НОВ8'DfРСЬКИЙ, Квден-
ra1is Christi- МІЖ наступом p<r Бандровсыtий. КОССОВСЬКИЙ та
сійськоro світу й обороною като- bnпl у прозІ й драмІ, щоб '1'08
J7ИЦько-неоtO'l'ИЧНОro Окцидеsтy" реквісllY Mir за.пунати настирпи..
як не lІарадоксапЬflО. алеа i.. вlшe, З дpyroro боку Польща
.це так виразно не IІКМ'lв JlИК Дfr вже самими своїми Історичнихи
СТ()('всько:'О, а навІть roroпR, як тра.диціlDlИ так тісно зв'я,ана э
у польській прозі, особливо ЗО, I'OJIОВRИII рlчищем европейськоro
років, а в поезії Юліян Тувім не культурноro процесу, не MOt')I3
тільки -з С8'І'И$КЦІ0Н- пере- ві,цірватись так .nerKO й від Ок"
КЛ8Дав, апе й ВЧИВС'JI в Пyппtl- ЦИДeR'I'Y, roпoвнo aRrлlйськоro ,.о
на, І не лиш Туаbl. І не лиш французькоro світу ідей, що ста
C'l'внде, Бронсвсыtий j ВанД)'р- опорою баrаТЬОlІ, RКI не хотіли
сыDfй' стовпи польськоr npoпeтap-- остаточно зryбитись у чорториl
ської поезІї, ЩО за M8JIItOBCЬКJDI enlroHC'I'В8.
'1'8 АссВИІІ тв(\рипи марші й ХАЙ- Пильно приспуховуючись до
данні оди. 8J1е й цілі плеяди м()оо ro.nociв ОкцидеН'l'У HaM8ralOТЬCll
.подl.ШlX _об'СК'І'ИВНо..есте'І'IМ)'1О- такІ nисьменниlOl,' ІІК Зехетнер
qиx- поетів не моrли , в і,ц сах ву.. Домбровська, Зеtадпович, Xo
тись Bt,д наcтиpmoюro приВlW М8НСЬКИЙ, МОРW'I'ИН, Налковська,
€ccнiвa. Такі: Лободовський, Че-- Бой..Жепенський. КосаК"Щуцька,
Хович, I'oneвдep, Пaйnер, Спобод.. Віктор і інші чи '1'0 філософlч..
и1к І баraто, баrа'l'O Інших, RИIIИ wyканшпm правди (в опорt
Впливи росіЙC1alCОro nисыlн.. на каТОЛИЦJfЭIІ або К8то.пицьКИй
СІ"88 буJIИ такі нenеремо-нl, що соціялІзм), чи то формаліC'I'IfЧRИ..
тодІ моrла видатись та поезія ми дерзаннRМИ, ЧИ, врешті, наелі..
Варшави.. ЛодзІ й Вільна скорі.. дуеauпrяи КЛRСJЩИСТИЧНОro ка-
ше npoвllЩlйноJO rlтtolO JlКOI'OCЬ нону Поля Ваперl або неороман..
росоха'l'Ol"О дуБУ, IІIж пepenlRИ" 'l'ИЧRоro І неореапlстичноrо сти..
QeJO вeJDlКoI '!'ВОpчoct'R МiЦК'eIIJrOO лів французьких nисыlнІшк1в
ча, СловаЦЬК'оro. Асника. ПOJlЬ- -червоноr крови- (БеРIІВНОС, l'. ->-
ське nМCЬMeнC'I'8O, не Э88Zuoчн Р'ІІК, Моруа. Монтерлян\ подати
ва пfдсвl.цоlOlЙ c::rtpvrМB rpYНТY. Н(' А свій roпoc, H H",'t':"O орю1напь-
ЗВ8JКaJOчи на всІ пepeJlYllOВИНИ НИЙ, ЮІ\ Hm HP ('І вопЮЦ[tiний,
буlIННR, серйозно зраджувало сим.. 8J1е зовсім не дисонуючий у св 1-
nтoми епіroнСТВ8, ті лlтературноr продукцІІ захід-
на щастя ще И8.Ц'l'O ЖИ1JИ)IИ ньоевропейськоro -рівИJI-,
були традицu ХІХ сторіччя й Шд" в цьому було може мало дер-
вecetDuI початку хх (чаcn -Ска.. 38RJU1. апе менше небезпеки. Не-
ман.дру_, Тетмасра. Жеромсько- даремно украІнсыtий поет, В8Р-
ro У прозІ, Каcnpoвичa. Ви.. шu'янив €Breв Мапаюок у вlр-
c:rtIIНeьKoro в поезm, щоб ЩІО'- шt -Варшаві- звертавС8 до re-
Цt!C ицlRВII 1дR0CТII ми по- иlяnьноro Шевчеиковоro сучас-
rJШбlrrись Ше -или А Т8ОpиmI lDIК8
nud noerи. lI1t ЛехоRЬ t СТ8ф, 8tnn, AdalDle,
вaoam.кd І Івашкемч. lІаД'ІО ... IIIIU&O
185
Важко БУJlО Вc:repernL Поезія
романтичноl ПOJrЬЩi, .rrerioвiв
Пілсудськоro. poJdв пiдпiпJlя
1905 і років боротьби за везап
жність 191 1920 безповоротно
минула, Спиве 75 відс. польськоі
пІтературноІ е.пlти в1дмахува.пося
від усяко! .боrоойчизняности- й
CBOro націоналl3Jly, Апе івшоt
'!'еМИ не були в CИJlі поставити.
Поправко, В8ПолеrJlИВО, rpaJI,)тио
відбиввли дійснlС'І'Ь: реоволюцiA1d
нвстрої села (Япю Курек, Круч..
ковсыofй. Ванда Васи.певська),
хаос паp.JUIМентаризму (Каден..
Бандровський) , побут міста (Уві..
повський, РусІнек. РудницьJDfЙ.
Шeмnлінська), з.пеэоріситованість
1 неврастенlчнlсть Iвтeпi.teнцil
(Хороманський), врепni у тік а ..
.rr и в історію авашкевич, Мор..
Ш'І'ИН), але, здавалось, 'І'ВОрчlС'І'Ь
типу .Попелищ- ЖеромськоJ'CJ
стала лише тyroю суcntJIьства,
8lpHoro, RК завж,ци, добрій лl,-е..
ратурl t cnpаrиеноro '!'акоІ,
Війна 1939 І зв'язана з 'Т'ИJII черо-
roвa Історична катастрофа все--
народноro маштабу, катастрофа
э ознаками катаклІзму, без сук..
иtву, вирвала польське nиськен..
ство зІ стану анестеэП, Якщо а"
зовнІ, очеви,пяо, зввдяlOf брута.пь..
вій лапі пруськоro oкynaнтa.
всяка 'l'ВорчfС'І'Ь б}'ла І не в ПО--
кислах, '1'0 всередикl, в пlдпlллt
та на емtфвЦІІ, вона буя.па, й се..
ред мучеництва noпЬCЬ1toro нп..
роду. на 'l'лl заrpaв розrpoмпеноt
Варwави., ВОllа вІZPlаХОДИJI8 себе.
М же ніколи не діяли так МООО
J'Y'I'RЬO заповl'І'И МІцкевича й Жео--
poМCIIKoro, Ydtc:ькoro і Пруса, як
7 цІ 'Iopкl роlOf, Жорстокий ре-
мізм ZИ'М'R ltmI'Ie й peaзdC'l'J!'l-
во-сувору творчіС'І'Ь. На .розц1ва..
ве в.n0CК8 ва ТИCЬOlЩ ченсьці-,
кк rпукливо називано творчість
д-ойсівсько-пруC'l'iвСЬКИХ entro-
вів у Польщі, на біповежве
'fИ3)'В811J111 ве бупо місця. Мтка,
апе ДИХТОВ8В8 пожежею почут..
тів, відозва, памфлет І феА.петов
стають пан:івни:ки жанрами, а
C1'ИJIь реалізму BiдnoBiдac доБІ:
письменник nPOМОВJtRс не до са..
льонвоі еліти. а до народу у ві:А:..
ВІ. в эааэятущій війнІ за Існу..
вав:ия, до робі'1'НИJ[а, до сепlПlИ"
ва. до члена леrендарноі .apмJJ
краАовей., до здибленоt Варша..
ви. до поraньб.певоro Кракова. В
цьому реапі3lli може менше ме-
с1яністичноі ноти доби трьох
.вацув-, а більше roлоі правди.
менше метикування, а БІльше дll,
менше тpaдJЩtAвоі дбаАпивости
про красу слова, а більwе: турбо..
'І'И поо D Р а в .11 и В І с 'І' Ь с:пова,
Так 'ІМ 'l'8к, У tpoHi пІтератур
народів Европи 1945..46 польське
тІсьменС'!'ВО посідас ОДНУ з І ай"
цікаві1ШfХ позицій. R мі('ія Ао,:>
у мпні Hoвoro, ПОВOf'ННОl't) евІ..
'I'OВOro відрод-ення ще зовсІм не
перерiwена. Письмен-:=тво, що да..
o cвl'l'OвIA Iтepaтypl МJцкеви"
.... CJювацькоl'O. ВнCПIIRСЬКОro та
ЖероIlСЬКОro, JКИВe А діс, ВОJlО
вапеlmО найде fr на румС\sиurах
та по-врищах сво(' "-n" УТlІе І
I'Орде обличчя. ТакиЙ (.0 вже
історИ'ІНИЙ закон розвитку ПО,1Ь"
cькero ппсьменC'I'ISa: тї.nьки R ча..
СІІ lIe.IIJIIDa проб і катастроф, а
ніколи в час ДО"JяIЛJtЯ ('яr"..т
lJoJпrcыd ПJlсьмeнRИ10I верхів,.
11e3J18ІІІІОro 1l:/'X7,
10. К....
Tht) re.tew. Тhe' ІаеЬ Ьo.1 the de'Y lop"'l ., і4е.. ЇD ,laе Po,ї..h 8i'era
'.re іа .ь. period МІ_ее. the two УІ an.
186
Просторові МIICTeQTB.
Formative Лrt.
Les ЛrtІ plastiques
BildeDde Kunst
ПЕТРО МЕrик
Ш"С8і..омі ..и...а 8 ...СТе....ій
.
ТВОР.ОСТІ
в .цілтщі мистецькоі творчости можна не раз ствеРдити ПСИхо
Jlоrічні явища, RКi не вражають noвepxoвoro оrля.цача та яКі своею
rтr5шою джерепьніС'ПО мусили б звернути на себе yвary так самих
IlИстцlв. RК і Істориків та теоpenпtlв мистецтва. Цим останнім, при
характеризуванні мистецьких явищ, при характеризуваlUlі ТВОрЧО--
сти дeтmx мистців, якраз брахуе освітлення цісl сторони явища або
чийоrось творчоro обличчя,
ПідСТВВО88 річ У тому, що підсоідомі. атавістичні lІВища у TBOp
.ості мистців відоrpaють більшу й r.пибшу ропю, ніж на це дозво-
ляють нам звернути yaary сучаС!'і пjдХОДИ до творчих зав.цань ми
стецТВ8. особливо - в обста9.ИRах C8JrIИX тілЬКИ новочасних суспільних
чи державних орrанlзаt ій, Можемо не раз бачити, що мистці розу
Мово бажають якнайбільше підпоря.цкуватись вимоrам поточноl
'l'ВОРЧОСТИ, а підсвІдомо підкреслюють у своій творчості принале.
ність свосї душі до npoтилежноro свІту, Це можна дуже часто ствер.-
ДИТИ ЧJf '1'0 В ділянці КОМIJозиційної будови КИC'l'eЦЬКОro твору, чи
в дlлтщl техніки або навіть теllИ, хоча в цій ocraнній не твк яскра
80 можна це з'ясувати.
Видасться нам не ТВIDВI уже дpyropllДНJfМ явюцем у дlЛJtlщl
кокnозицll, що більшІсть творів українських мистцІв примус до
можлив()оопо8НОro rapмoнfAнoro впорядкування форм, до ритму, до
c:nокою, до клясичноro завершення в найкращому значеннІ цьоro
слова, хоча з цьoro поrляду дуже часто вимоrи сучасноC'Мt мають
цІлком іншІ напрями, а ВJlастиво ніяКИХ напрямІв, окрІм обов'язк()оо
801'0 Biдroпocy на урядовІ накази. ПорlвJlJlННЯ реnpoдукцій праць
українсыoхx МИСТЦів за останне ЧВертЬстОрІччя в сучасних дійсно--
стих Із праЦJDIИ мистцІв інших нацІй тих самих дійсностей дае ДO
стаnпо кількість потрібноro матеріялу для такої rіпотези,
Ще цlкавіlIDfll буде явище в ділянці техніки малярства ЧІІ вико
РJfстання М8.JIярських матеріялІв. коли r.либокі внутріnmі націcr
налЬ ПСИХOJlоriчні nfдклци cвi110МO, часом навІть проти ВOJtl
IlИСТЦЯ IllUlВЛIIJOТЬ себе назверх, Відомо, що тeмnepHa техніка 8
усіА ЕвропІ в останнІ сто рокіа бу.па майже цl.пковито забута, хоча
а украlнськ:их землях була lUlDfВ&Ra щоnpaв.ца, відповідно в мен..
lІІіА мІрІ щодо попередніх .іків. BIдoIOOl так само с намаraння 8 ба..
r&тьoz европdськ:нх краях вl;ІфОднnr ЦІО тexиJ.кy але одночасно
IS7
виявився той момент, що бi.nьwість европеАсыtиx мистців, яка n
чала працювати над вtrроджеНIIJПI текпери '1'8 іі MorYTIlЬOЇ МОНУ"
мснтальности, почала працювати тeмnерlDOlИ фарбами, ме підходу
до праці не моrла змінити,
Як наc.nідок масмо таке явище, що картин&, виконана текnерою,
часто тІльки тим різниться від ОJlі.йноі картини, що замість олійних
фарб застосовано темп ерні, виrпяд же картини від тoro не змінився,
А чейже активною вnастивlстю темп ери е декоративн1сть І поде-
коли прямування до nлощиввости або JDПП невеликої розбудови
площини картини у rлибину,
Цьоro явища серед українських мистцІв назаraп не эобачимо,
Тут уже всі мистці, що працюють у теunері, свідомо чи несвІдомо
тримають ппощини й формапьне розв'RЗ8ННЯ переnpoВ8Д3уІОТЬ спо--
собом, ЯКИЙ ціпковито BlдnoBiдae вимоraк цісї давньої технІки,
Наскільки ппОЩИlDlе розв'язання картини ві,цпові,цас украІн..
ській психіці, бачимо це в українських мистців. які все житrя пра..
цювапи ВЮlятково опійвою теXJdкOlO, а підсвідомо Д888JIИ твори
ппощинноro характеру.
ДЛя украінських мистців ці моменти lІ8ІОТЬ не мале значення,
Усвідомлення їх допоможе ще кtцніше оперти мапярську творчіC'l'lt
на r пибокl націона.nьні основи. ЗастосуваlDUl . характеристики ми..
стецькоІ творчости під цим кутом попеnпить педarorlч:ну працю над
виховаННІІІІ майбутніх мистецьких CИJI.
Тhe UkraiDiaD paintr.r ..d t'oDDoi..eDr о( a P tro M b,.k. di'I'a!llel one
particular leatare 01 traditioDal Ukraiai.. раівІіаl: іЬе lubt"onlt"ioul iDt'1inati08
toward limrle t'оm.ю.1ЬОD ..d monnmeDtal perfet'tio botЬ о( _Ьіт .п
сlоа.,lу (,oDnet"ted _itЬ іЬе app1i atioD of tempera. а ІесЬпічае elpecially (а.
yourite witb tht' UkraiDiaa mut n.
Le peintre еІ le cODnailr.ear de I-art ulr.raiDien Petro Mehyk di"t'ute аае
qUR1ite carartrriltique de 'а pemtarr. kaditionelle ulr.rainienDe: 'е delir ID-
run.cieDt de 'а ші.е eD рl..inе. de 'а perfection шоnаааеаІalе. ч..і l.еКРМID8
daol I'ulase de 'а t mpt'raJ preleric ри І" maiUfl de решtаre akraiDieDDe.
v
.... ....
Мистецьний
Украінський
р у х
незабаром випускас ,такі .овl 1lИ,Д1UIIUI:
МП, збірRИJDI .nltepaTYPHO--IІИc:тeцuоt npoб.nема'l'И1Dl (ч, 3)
МУР. 8J1ЬМанах (Де. 11. І" дpyкyt'ТЬCJI повнІстю НОВИЙ ро....
Ю. Коса.. -Еней І -иnя інших-)
J'JI&e curqк, lОвість ВаCИJIJI Шереметн. Роман
Роксава В .... 18Cцwga, МатерІІІІКИ. H08eJII
138
оrляд
ФІ.... і .іЙВа
-Peteнd5yptep ПOC'l'8 3 18. .OB
'1'1І11 llМ5 вміcrи.па репортаж 3
.пондону про фільмове IlИстецтво
за шtC'l'lt років війии, ДлR уира
IIIсыtJfx аматорІв кіна, що ВOJIeJO
дonl давно вже не моrnи послі
довно стежити за розвитком y.1l1O-
бпеноro IlИстецтва в Aoro cвiro-
вих розмірах, не будуть BeцlKa
вІ тІ roповю відомостІ. -к:і ми.
8ИЙRIIВШИ З репортажу, подамо
тут,
ФlльмоlIIfЙ свІт зазнав за цей
час баrато втрат. Дехто 3 arropJB
заrинya безnосерf'ДНЬО у ВСК:IDIИХ
подіях, як от JIеслl rовард, зі
стрілеш1Й під час подорожІ .піта-
ком з Портуrаліі до Антпlї. Інпп
служили в американському вій
СЬКУ, напр., Клерк rебл al)o Мік1
PyJd. відкритиА колись ЙНJ'ард
'J'(\M у .Сні літньої ночі-. ВОIDI
не uапи часу rpз
Натомість виnnило кілька по--
вих безумовних зірок. Репортаж
зrадус Дженіфер Джонс. ЩО
МпаМ'ЯТS,'Іася в екра'lізоваrnn
ФРaJЩовій Верфе.тrе""ій .Пісні Бер
RММТИ", Діну Дарбін. відкриту
rепрl Костарл іцом 1'8 добре зна
ну нам ще з фільму за учаcno
ДJфиrента CтoKOBCJ.KOro .Сто чо-
.повікІв та одна дlaЧИR8-, Iнrplд
Берnraн та Франка СІнетра.
ЗВС'рТ8CТЬCR YEary на 'І'е. що в
ОСТ8!ШIx роках видатнІ фільми
ПОЯВ.'ІЯ'lись у зв'язку з важтmи
ки noдіЯ1rlИ війни. Це справді цi
кава і варте простеження, Якраз
1з вибухом війтm тpanМB дО JIOH
дону фільм .Незаміжня мама-,
аптором якою був "МОд'fЙ Hi
мецьюrA драматор ФелІкс Д-eк
сон, у БерлІНі вІн ROC'f" ім'я фе-
пlкса Йоа IМCnR.' І напмеав _П'Я
'ТеРО 3 д-езб8RJtY- та.Як бу1tY
баrаmA І щаCRJIЙ-, що коpиna
JlИСІІ 3 успіху, тепер вІн чоповlв
та cnlaробі1'llИX Діни Дарбін.
Копи пондонськl Кінотеатри,
закриті ка час, як очlкувано бо!\(
бар відкриті бупи знов,
rnядаЧI lІ8ЛИ з..оrу бачити Чарп
за JIафтона аж у трьох фіпьмах,
В одному 3 них, саме в .Tea
трапЬНОIІУ фурroнl-, що BIдTВO
рюваа сюжет з Дикоro Заходу
він rpaв п'яноro пlКI1Р11, '
В часІ вступу нІмЦів до Бe.nь
rfI тr. rо.пляндіі деМОНС'І'рОDано 3
успіхо.. фільм .Піш'lО 3 яітр.')м_
(за слаВНIOl романо!\( Marrnp
МІ"е.п). ОсобпИ80 ж ВIUКJJJfвr':.\ІИ
ДJfЯ розвитку к1номистецтuа бvли
.rpoHa тнlву- та .Великий M K
Д-інті-, Xapaктep;.rJyтo'lJl ці ДN
фi.Jrьми, етор репортажу cnе--
цtяпьно ДJlЯ німців пORСНЮС, що
відтворенІ в екранlзоваНОIdУ ро.-
мані СтеЙllбека та у фільмІ П
стопа СтеРДЖ:Ja 3JIидні MaндpiB
них селян І пІдкупність одиtd
..іськоІ упраВИ можуть бути
.творчо критикованl» засобами
фіпьму, бо, "овляв, .у )ТeMOKpa
ТiJIX самозрозукілим с. Щ,'} хиби
А ЗJlОЧИJDf не yзaraльmoються, а
Іх одверто обroворюють, показу
ють та КРИТИКУЮТЬ»,
З початком боuбувачь прибув
.Пbmокlо- Волта Дісчея. весе,l'ІИЙ
кonьоровий "УЛЬ'l"Иl1пlкат, Поя..
вква протиrіТЛЕ'рівськиА ..rти'r
тa'l"Op- ЧарлІ Чапліна та rocтpa
комедія Престона Стерджза .JIeoo
дl Ів-,
Комедія campa на фроАдів
ську пс:шсоаналізу .Нenевче п(\оо
Ч)"'І"І'ІІ- Ернста JIюбlча nPИЙПlJlа
враз тодІ. 11'( Рудольф recc при
3е111ІIІВСІІ В ШO'l'ЛR"цfі.
Копи RТ101Щ1 Hana 'tK па Аме.-
рику, В8свlТЛЮ8ано фlл.... .При-
ходить пан д.ордеТI_ за учаCТJO
ICJIьoдa PeвL Це ао.е'І' про '10-
143
.повІка, що після смерти дlстас
відпустку .ц.пя повернення ва
землю та переживас ряд вece..ma
npиroд, Пішов tJo:шd: фiJr.... ДІ-
сиея, знаменито зроблений -Дум-
бо-. Сенсацlсю був фільк -rpo-
lI8ДIIНИR Койн- Орсова ВeJшзa
автора, режисера й актора в од-
ній осоБІ, Американський пресо
вий король repcт пробував цей
фільм бойкотувати, бо поqyв се-
бе особисто зачеnленик, ue rM-
дачlв захоппювапа BIдвJara. з
JlКОIO виведено у фільмі lбну
до впади, несамовиту тодину, що
залиwасться саllОТНЬОЮ А З8эвае
вдару, бо зрікасться " 38бувас
про свою lІолодlС'І'Ь.
Фільмом. У чому ІІИ CJlужико-
Ноел Ковард (ТeJК ОЮЮЧ8СЖ1
автор, режисер, 8.К"І'ОР І &о1ll103И-
тор) довІв, що lІожка співати
хвапу брІтанській фJrww1, не впа-
даючи в ура-патрІотизм. В осно-
ау цьоro Фшьму п...ли noч8C'nl
подІІ з .итrя порда Maa Н'l'6ane
на, який 'l'eПер с верхоllRИll 1[0-
мандувачем а.пьюl"l'cыDIx армій у
Вірмl. У фtпьмl не спlвalO'l'lt во-
евних пісеИIt І з звичаАних воя-
ків не робпять фв.,.ЬUIИВКX re-
роів, це новий mo киА твір a
тора з"аменвоі у СВ1А 'ІаС -Ка-
валькади».
Водночас Із ВИС8Д]КeRRlDI 8JlЬoo
"'"" 11 В Африці пішов дрynd
фІльм Орсана Велпза, В IIOlIe" '
нападу на материк з JlIorапmy
АП1'пlя показувала ф...... .1IIJIn
перед RUDI-,
СмiJlивим виконаRIUDI ролі ПО-
вочасноro свіпценмка у фlJrькl
.Моім WЛRXО,,- BIвt Кросбl за-
жив новоі слави та здобув рlЧ117
премію за вaй:kpaще викоиаввя.
З появою вад Лондоном петІО-
'IIIJ[ бомб демовстровано -ВiJIl
скелІ Дувру., під дощем -рокетз»
васа!т лlO_CR кольоровий фі.пьм
Лоревса Оп ів іра -reвpl V- за
Шекenlрок. Йоro наэдоrвaв I'OJI-
п1вудськиА філыl про Шопена
-Пlспя, що не забувасться-, два
режисери, oтro Преміпtер та ВІл..
.111 Blnьдep. ВИCТ)'IUUUI з крюd-
II8JIЬНИІІИ фt.пыl8llи' намаraючи..
ск зроБJmf цей жанр npиймовRИII
ДJIJI дорослих та освlчечих. Пер-
ший з режисерів nPOвaдиJI ко-
JlИсь віденський Аозефwтaдтський
театр, а дрyrи:A створив ще в
Верпlиl з Сю.zpnutом. Шюфтаном
'1'8 Мор1цОIl Эeenероll .JIJoди в ве-
дtтo.,
Penopra ж відзначас вепихt ус..
пlxи aиrпіАськоro докy1lентвль-
ноro фшьму. Дoc:яrнтro в цій ца"
РІОІ1 нових форм: поеднаlПlll фак-
,..., А !'рИ. Наприклад, у .Мlл
ЙОНИ 'l'8к як ми- або .Сан ДеМ8-
тріо, Лондон- фarrи А ДРа.ІІ}' ПО-
nyчено так щLпЬНО, що roJII про-
C'l'eЖИ'nC IDIIИ,
Взаrалl. здаС"І'ЬСЯ, 8R1'пIACЬK8
Jd.нoIlИС'І'еЦТРО по ЦІЙ вlAчl зна-
XO,lPlТlt апаCRИЙ шпях, що, не нв-
маnuoчиея ковкурувати з rоп лі-
nPOC'I'O уиезаJlе- n
ВІД НЬOI'O. В кожному раз1, пер-
шість ronпlBYДY не буде ro
ра'3у така бе'3перечна, як по пер-
шій віЙRt. . Aнrп Iftцl , каже автор
penopтIUКy. правильно усвІдоМ'l'І-
пи: не треба nparнyтм неraйно
здобтrи свІтовий ринок адже
свІт кас все ще баraто ІІіСЦ11 ДJlя
ків- ,
ХРОНІКА
i"he review, ТЬе Cinema-рісt1И'U 0' аЬе лш.. durlq іЬе War,
)'краінеьк:1 тeaтp8JlWlt. IІНсщІ да'ІНЯ. aR8Jlort'IRl до завдаИ1t
емtrрацlі створи1tИ твop'le об-сд- МУРУ в красному nиськенс:твl. 2-
R8IО1Я ОМУС tОб'("ДR8JIIIЯ Миcnt8 '1'8 3, бepe:Jм 1948 аtдбyanr 1. ус-
)"краlнеькоl Сцени), що мас тавоnий з'зд ОМУСу, Шсп. об-
1і4
roвopeIJНJI . основних доповідеА
э'ІзД)' обрано npaвл1ввs ва чмl
3 В, Бл а В8ЦЬJDOI,
.
в активному репертуарІ aBi
сбурзькоro yкpaiHCЬXOro театру
під орудою В, Б.nавацькоro тpa
reдійні вистави (.Одержима- та
.На попl крови- Лесі УкраІRJOI і
.Народній Ма.пахій_ МикOJDl Ky
Jllma), сучасна комедія (Мина
МазaAnо- Миколи Купlma), су-
часна ..eпoдp8118 (.Bopor-!ОрfJl
Косача), поБY'l'Oва драма (.Укра-
дене щастя- Івана Франка), Тео-
атр ПJlII'RYC 8ИCТIUIИТИ (вперше иа
yxpaIHCЬкfA сцені) КупІшеву .Па
тетичну сонату-,
.
3, березRII В Інс:бружу УкраІи-
СЬJmЙ Мистецький ФроR'l' Мо.пОо-
дих влаштував виступ театраль-
Ifоі СТ)'діІ під кер(вmщтвoll Й.
nРRяка. ВиC'l'8uено .rаАдакак:и-
Шевченка, Як зазиачас часоПJIC:
.СтудеНТСЬКИЙ ШпRX- (ч. 4, бере-
зень 1948). режисер поставив со--
бl зав.цаннlПl .при поllO'ІІ тппе
c:aMOro спо в а. при цLпковитіА
в1дсутнОС"'і руху та зорових
ефектІв передати всю rпибину,
драматичність '1'8 ЖИ'"fвlсть шеа-
ченкі:-ськоі поеми-. На дукку ав-
тора замітки, а цій орИJ'ін8JfЬнtй
виставі досяrнyтl ...ай-е ідеаль-
нІ веpбanьнf СПРОМОЖRості пере-
дачІ' всlсІ душ І твору.,
.
Бeзnосередн;ьо 3 початком oкy
naц'I вжито заходів для віднов-
пення традИЦіАноІ мlстерП в обе-
paМIIepJ'8B.
В 1934 р. ОбераanrерJ'8В CВR'I'КY
вав ЗОО, рlЧJlИЦJO З часу 38Лоча'l'-
IrYВRIDUI врочисткх в"ствв У ви-
ставах эанято 800 ВИКОRавці&. а
а масових сцечах бере уч8С'1'11
щос:ь Із 1500 осіб, ПOJf08Ю1а ce-
JlelDUl OбepaIorерtaa. BlднollJleн
.. adC'l'epIl тепер :syстрlчае '!'р)'д-
......'.r Claro.i l..
10
вoщL Бara'l'O poJIів доводи'l'Ьell
роэподlпяти ианово, бо ряд уЧас-
вищ членів Rацlона.п-соцlяпf..
СТКЧІІОІ паpтlI. пlд.пяrае .чистцl_
Інші в-е старІ дпя rpи. а чаC'I'JI
ва перебувае ще у війСЬКОВОIІ7
nOnQRi Крім 1'01'0, народlfO-тра..
диціАва вистава не ДОзвопис вжи..
ва". перук, Rакпейок та т, п" or--
.е, кине пе8ІІИЙ час, поки aК'J'O-
ри об прИРОДНОЮ роc.nив-
нїC'nO,
.
Дев'lIRостолlтнlй Бернард Шо.
npaцюe вад НОВОЮ П'ССОЮ. на3В7
якоІ преса не подас.
е відомості, між ІRIIJИК, що ша-
новний I18Йстер афоризмів на-
стільки везадовопевий з по н-
ноі дійсности, що . інтерв'ю, Jlке
пощастипо . НЬОІ'О витяМ'И ОДНО-
му мonодому ВОСfDIОМУ звlтодав-
цеві, не cnpo..іrcя навІ,.. на бли..
СК)"ІУ оправ)' для виc.nовпекп.
rlPKoI Істини: .Ми нlкопи не Ma
ТІОІеІІО миру, поки не будемо по-
важати нэроди й країни як рla-
НІ між собою-,
.
ФlльмоlDIЙ свІт зазнав у чаcl
вtAни двох особ.пиво ТRJК1IfИ'(
утрат: померпи Александер rpa..
нах та Конрад ФвЙJrr, ОС'1'8няll
визначив копись дuб)' в иfМОIІ7
KIнL ВІн добре пам'ЯТJIИЙ УІ': 8 -
конаащь ролів Сомнаllб ."J1 (.к,,-
JliJ"api-). раджl (.lндIЙСЬКI! rpoб-
ВИЦЯ-), Чезаре Ворджа (.Люкре-
цfя ВордЖВ-), Івана rpfзнnro
(.Кабlнет воскових фіryp_), Па-
!'авІні. Дон Карльоса, жида Экм:-
caтalв.
.
Марпен Дlтр іх , яка в OC'I'RRИWl-
му році війни оБС1lYroн:v пR ro-
.пОВRJOI чином 81A KO, вtдБVR8t
'l'eТТер ФіпЬКУВI\RНJI в ПЯР"иtL
Партнеро.. П ЖаR rабе'l, OC'r8и..
ні.. фіпыloll Марлен ДІтріх був
.Кlс:мет. під ре8ИС)'рОЮ Віл....
J'eJlW18 ДI'l'epJlе.
145
.аро...й мвсте.ь.вй OrD.
IDternationa1 Review of Arts Кеvпе d' Art шоnІІіal
Internationale Kunstwnschau
1944 і 1945 роки позначилися
напруженою 1І0ЕОЮ муз в унісон
Ь rpoUOM rapMaT, Подекуди це
було передсмертне хриnіния, бо,
поставлене в рабську залежність
від ціпої поліТJ{ о rpoмадс:ькоі
'І'ОТалітариэованоі системи, ми
стецтво знаходить свою природну Э початком фільмовоro року в
смерть з занепадом системи. Німеччmri екрапізова!:о IGс н()оо
Та музи інших знов народжу ,ву «Нору., Черroве нице вариво
ЮТЬСЯ, і ДИВНО: твориться врз.. rітлерівськоro В fробу може й не
ження, що якісь мистецькІ RВи варте було б з rадки , якби не дві
ща доби, таІ(і здорові задуІІом, обстаВИIDI: імення великоro скан...
такі несподівані втіпеІmям, наче дlнавськоro Дpa aТ'Opa, зrадане
й ніякоro не мають зв'язку э r:y хоч і в кутку титра, та участь
спільним середовищем, що з ІІЬ()ОО Люїзи Ульріх у roловній ролі,
ro вийшли. CaM ці два оменти щосюП1 rpa
Але якщо у війні, ика ДОХОДИ" цюють прати намамшь сценари
па траrічноі точки розвитку Й t.'ТЗ Й режисера, а тим самам про--
уже падала в роЗВ'RЗ8ння, ки ти заrальної течії націонал сОоо
стеЦТВО жило, і то часто -ило иїРJllCТИЧJюі кінемSiтоrpафії, я!tа
самостійним жИ'М'ям. то OfJlRД Ао-- мапа за заВД8JП111 поставити пе...
ro з Яltоісь однісї обмеженої вій ред ПОRЯТrЛМ «міщанство» не;ш...
НОЮ території неминуче буде д ку :riтepy.
фектним. Усе ж ми l1'амаrатиме-- Щоденпе сприйня'М'я що.'tеІtноl
,мось такий оrлJIД зробити не-- q1i.'!bMOBOi продукціі, це B\.."( JI::t
хай M часом хибний: за спри мі(ці від початv.y ДІ) Jtllщ.-l ДР пr.
RТливjших умов nporалини ..ож руч із вовітніки Тео ЛінtеIlОМ.
на поповнити, Праmення UИС1'е-- Марікою Рек. Віллі Бюрr'е.:rем
цькоro Ідеалу викаrас беэперер.- rpaють на новітній зразок добре
внОС'І'И мистецтвознавства, хоч би, підстрижеНі Берч"anд re"'Ц e,
А: уявної, Павт. Веrепер, reopr Алексан-
Першим Із черrи с відзначення дер. ВИКJIикас тілыDI підсвІдОоо
бо"вй найroловНЇПJ1fx явищ ми ІІИЙ відрух та 3буд-ус бeзnocе...
eтeЦbKoro ЖИ'М'ІІ років 19441194 редню om.цy в усіх, хто не втра...
3 уривкових lІатерІJUl що при.. 'І'ИВ amжy мистецт"'8. Але кOJIИ
cтymd вам: поодинокі ЧИCJIа ріэ- доводиться зі'l'lOfYТJlCЯ з беэви
вомовRИX час:описів, короткі за rJUIДВИII борюканиRМ щироro Ta
мітки., випадкові чиісь 8RCJlOB" Jlавту в каламутні.. потоці обмі-
пення, Але і В цьому випадку, щаненвя найсвятіших JlЮДСЬКЮС:
коли ДИСПОНУnlО бlдшol ..атерlя noRllТla. то інстинктовна нехіть до
по... І в наступних оrпядах ва цьоro спаску,дженоro 1lИс:тецтв8
основі зростаючої кілЬКОСТИ ма...
тер ялів ми СПИIIЯТИJofемо yвaI'J'
тілЬКИ на явищах міжчародноrо
мистсцькоro жіn-rя, що їх ува-
Ж8С110 за принципові,
.
146
дас вже поштовх до neBHoro p
ду рефлексій,
В наШІІХ міркуваннях насаи
nepel абстраl'УЙМОСЯ від Ібсена:
не пеРВlІна, що до йоrо .Нори»
німці прироблюють щасли:шй Ki
р-ець. Те, що Нора повертастьсл
до дітей і чоловіка, те, що чол<r
BiKor>a осчов't3 влаСТlІвість сз
мовдоволений самець, в Ібсена
рис'! пе1"'ативпа. для паЦIІСТИЧ
ної Р3ДJfНИ с риса позитивна, те,
що доктор Ранк замість протесту
проти побуту оточення поrоджу '
€ться на ролю ЗВОДТlика Б pr'1
свареніЙ сімейці (iforo у фі.тrЬ!\fJ
rpac тала'ЮВИТlfЙ (устав Дісль,
усе це в німецькій iHTeprтpe
тації Ібсенз ]Тзв'ю вже стало Tpa
ДIІЦісю. Наш'! ува"з, отже, тіль
ки па друrому моме'lті: ,тупля aK
ТОр<1 n шщіОlJал с(щілліСТичнjЙ
державі.
ТотаЛlтарШIЙ rри"цип ПРЛМУС
до повної уніфікзції OCol1ТfCТO
стеІЇ, .":0 повн"ї аВТОМ'1ТJfЗ I{;Ї '--сіх
ЖИТТЬОШІХ вї,Т{П1"'::\птrе"ь К('ІЛ'f ж
ЦСf't пр'шlt"П пов'я'Зусться з о('вя
чеППЛ!\1 націопз "'Іь'юrо. цілком ви
к !tЮЧЗЮЧ'f ч,'жонзц' О't3ЛЬ'ІЇ В"'Л!f
В'І, т:) Мl1моволі Й М'Істецтв(). Я'{':!
С'!'а(' T 'T тільки ЧJf'ІШfКО!\1 iдeп
пn-,уїТJfЧНТfМ, оп,,,,яrт1-,('Я пер.....д
оБЛИ'.fЧЯ'1 будепної дтС'I<'СТІ'І, яку
.1{і"с" і с"'ь ІЮІІО мас бу;{ь щu
rС'РОЇЗУВЗТJf.
Ту!' ПрИ"ОJТJfТЬ неМШJУЧШ'і па
ра шrс М"СТСІ{ьке зot1Р'lжен"я
ТТfТ1V мало б пVТТI чп,"о!\! "о'Зи
тивним, ПРJf', ймні держаRПЗ B"
М"'''::\ реалізуnати Тtf'll'Be в ('С ЮRІ
('е""Їіі (' ПО'ЗТfТТIВ"а А.l1е якра, під-
ТВ"l"е'тРя ТИПО ('СТ!f як f'Т.'Тюr:\. як
П()'ЗJfТJfnнnrо веде д') повіJlhJюriJ
в""рз'п'я м"стеl(тпа: тип не M<r
же бути ПО ИТJІВ"ИМ бо "е M'
СТНТЬ у собі nvx". чо..о B pтe бу-
110 б eBp"rтeJw'CbKe F'p"CHC J'rfcb
ме"ство XVIII ст"річчя я-<би Ре
ЯЧ.'ТЯ.110 ВО'Ю пр"щссу rо!'pYrЬби,
якби у сферу ycт .'IeHOЇ P Ц:O'l'a
1І Ї С'Т11Чноі ТИ'1п ()сти не rрізаF.ся
Пl'тік роЗfрваноі прtl'roМІІОСТИ .По
дорожі в почуттях-!
10*
Коли поrодитись на компромf..
совому рішенні: p aJli 3.1 не е щось
метафізично усталене, а ПОявля
сться завжди в новій якості за
лежно від xapaJ{'repy ро: питку
творчих Ч;tН:JJJкі'-J т,) ВЖt,' " уди
-\. '
' '\.
'.
.'
-....1It
"' "
І,,>', ,,,' ..."
\.... . :" .,..
....
'.
, ,
,:'
,
f
,І ,
,і,
) .
" і
'
, .
і t"'
, , ''<1,''
,. І t
.1 ../
. \. .
.:1,'.
l'
\'
J..1:
Люіза УльрІх у фільмі «ІІора»
Ltlise t1l1rich ilJ tbe Film "Nora"
конкретнішим стас Іштаннп про
дію роз і р в а Ної при ТОМ 11 0 ..
сти JЗ MJfcтeltTBi. Навіть ЯКЩ(J
свідомість caMoro автора не lIepe
стуrшс !оfеж ТНповоrо оточення
(на' іона.тrЬ1юrо. соt{іяльноrо, "олі
тичноro). але дію Йоrо rероя або
repoїB скс'рова1l0 на розрив кола
ТИПОВОСТІІ, це вже неминуче зу
мовлюс собою мистецькиЙ ро'1"
ках речі: зумштю€ складність
художніх засобів, св()(рlдність
ритмічну, композиційну ТОЩО
П()Jf Rдаі1"о. наприклад. Драй зера
з йоro американськими траrедія..
M І. 1ІиБО1іЬ, сама здатність po
147
зірваноі ПРИТОМНОСТИ охоп.пювати
ве.пич явищ е прямо пропорцій
на розміровІ мистця в тому ряді,
де найвищою, очевидно, верпш
ною стоїть Шекспір.
Творчу Індивідуа.пьність фі.пь
.. ,
..{- "
,
...
І
r"V'
11
.,'
і:
.
і.. '. :z
.
.
.. 41 '
,, ...'
... .
. .,. ,
" ,," ...
,........
JllОlза УльрІх у фlль.1 .Вlктор....
(партнер Матіяс Віман)
[оі.е Ullrim in the Film ..Victori."
(witb М8ІЬі.. Wiem8n)
lІовоl акторки Люїзи У .пьр1х ніби
саМИМ Боroм пок.пикано на світ,
щоб вибитися з усіх та всі.пяки3L
норм, На тлі безконечноі черrи
rlт.перівських репрезентанток «вІч
ноl .іночости. в кінематоrpaфі'
вона може здатися хто й зна
яким reHЇcM, Але й якщо відне--
стись від численних патентова
них конкуренток, то матимемо
вкторку справді цІкаву,
n ш.пях це справдІ ве.пІIКВ
траreдlя мистця. Вона раз у раз
зверта.пвсь до ве.пиких проб.пем.
до ве.пиких образів, rpana, напри
к.пвд, Вікторію raMcYlla вона
DMaranacb П rрати, НаRpt"пре--
зентативнlшим досІ Іі фі.пьмом
був «Анелl-. де вона, мрійниця,
ПУСТУІІка, істота нежданих ..ож
пивостей, ударом чо50та заmа"а
була в тупий кут «вічноro жtно--
чоrо-. Цей фі.пь... маб>'Тbt най
IІскравlше демонструс жаске oк1
щанення. змирша .іIlНЯ Hi..eцЬK
ro кІна, Така сценаристка, ІІІ[ Теа
148
,
фон rарбов, славна колись aB
тор ка «Індійської rробниці» та
yroпічноro кін отвору -Метроп
.піс., безперечно, була здатна за..
дуМати й втілити ідею великоro
фільму про жінку. Але для ЦbO
ro вона повинна була стати нЗА
нормами державних замовлень,
творити від себе І з себе. Чи до--
ЗВОЛIfВ би офіційний ляйтер вІд
фільму твір про суперечне зро--
стан ня жіночої істоти, чи дозво
.пив би він боротьбу пристрастей,
критичні моменти душі, розірван
ня Й перемоrу людськоro, живо--
ro. індивідуалыІro?? Чи дозволив
би він nepeMory творчої особисто..
сти над безr луздим побутовнм
типом? Сценаристка, режисер, ви
конавці дія.пи з наказу. Наказом
було: втратити особистість перед
вимоrою типовости. Хіба ж ко--
ротенька сцена дІвочих марен&,
зроблена справді по--мистецькому
сценаристкою та акторкою, може
компенсувати втрату обличчя ми
стця В цілому? А.,е якщо Теа
фон rарбов вже залишила в MH
стецтві с.,1ід у попереднІй доБІ, то
Люїза Ульріх, вікОМ молодша. не
мапа нікOJtи свободи творчости.
Трудно сказати. чи сама ак"
торка У\..'"Вїдомлюс суперечніCТ1l
мІж своею індивlдyвльнlстю та
ве.пllІНJDI оточення адже, ча..
C1'O--rycтo драму мистця пізнасть"
ся в безпосередній діі. а не з
йоro ВIІСЛОВ.'tень, Фактом е, про--
те, що розмах її таланту зазда..
леrlдь визначено ззовнІ.
Якщо претснсія мистця сполу..
час в соБІ нахил до маштабно--
сти з потяroм до щоденноro се..
редовища. то й у цьому роді ве--
.пюсе мистецтво пізнаn,ься тіль..
ки там, де автор протиставляе
Тlmoвoмy cвocplдHe І злежалоllY
вибитне. При тому сутІ речі не
зм1J1JOC, якщо у творІ немае ви..
датних repoiB, бо розlрваllУ при..
токиfсть з успіхом репрезе
так заане -авторське СТ88J1ення.,
RК ОТ В Антона Чехова, напри..
МВД
ПорІвняймо побіжно наш ви..
сновок з дyМJtОЮ Потебнl, об..
tpyнroваною В одній статті (.М()ОО
ва й народність»): заМJtНене І(()оо
по. мовляв, офіцlйнОС'І'И (у П()ОО
тебн! В даному разі мовне) не
СПРОlІожне бути чинником npcr
rpecy. ЯКЩО поруч І, ПО ЗIІОЗ1,
всупереч йому не діють чинники
місцеві. вlдосередиt. Ці останні,
щоправда. являють і собі типовІ, ,
великою мірою традицf.йні KOJla.
але, з поrпяду ве.пикоro IlИCJlИ"
теJlЯ.. бyтrя ко-ноі одиниці . су..
,.. CJ'nїй r f'еповторн і сть, Слідом
. ВИІІ. отже, ки вважаfllО в; д()оо
cepe Hi СИЛИ за творчі, бо навіть
у виrJlяді rypТOBoMY, кo.nеК'І'ЧВ"
ному вони BlдorpaJO'l'Ь ревото..
ціЙRy ролю розfрваноі ПрИТОIІНО"
сти. Вони здатні оцінити. вони
здатні заперечити, І ВОRИ э.датнj
висунути наТОІІІсть новий якІсно
позитив,
ВертаючиCJI ж спеціЯЛЬRО до
теми фtпыІвоro alCТOpa в 1'реті.й
Імперlf, постаВIІО на порядок
денний ще одне питання. Німе--
цыtий Kiнoaкrop пережив БJlН..
СКучу' пору В добі по першій еві..
'f'Oвій війні. Це була доба Шпен-
rлера та Фр:>Rда. ШтернrаЙllа та
ЕдПDIіда, Моіссі '1'8 КокоDПOt,
Райнraр-цта й Мурнав, «KaJliJ'api»
й . ВТОllленоl смерти., Cnocrepі..
I'8JOЧИ тоді 'І'ОЙ розllах. ІІО..JIИВ(J
найвищий у розвитку вiJleQItKol
духовоі КУJlЬТУРИ. нІхто спеціяль..
но не цікавився націоналЬНОЮ
npичалежиfС'І'Ю кожчоro oкpeмoro
СП'ВТВОРЦЯ. Але відтодІ, як офі..
цlAкt реЧJ(ИItИ ТретьоІ IмnepiI
врочисто заявили. що поперед"
НЮ духову добу Німеччини тво-
РИЛИ переважно he--ніlЩ1, '1'0 ми..
IІОволі виникас питання: а на що
здаmі чисті нІмцІ. вf.цroроджені
від ycьoro світу, вl,манl С8ІІИ нз
себе. на що в"'RИ здатчІ в царині
хоч би кі"екатоrpaФff? На .Ане-
JlI», ва .Вlскарка»? Нв по-rіТJlе--
plвeькoмy переJlJЩЬОвані .Кар..
мен». . Вікторію. , .Нору»? І кми
cnp&BJti так, то що це?, «Чи не
В'І'ОМИJlась., бува (мовляв поет),
.нація, чи не дапеко й до кін..
ЦЯ»?
З відповіддю BOJIifllO не ПОХ()оо
ПJlЮВ8ТИСЬ, JIиш підкреслЮСIІО
запитання,
А rritiral review оп the GrrmaD
fcreen which was рщ іп chain. Ь,.
іЬе totalitarian .уеаеш о, аЬе N.8is.
Art eannot bear political c:ompul.or,.
lDea.ureL
.
сБукарестер Вохе» з 15, червн"
1944 вмістипа замітку А. СЬ. про
виставку румунськоro образо
творчоrо мистецтва в BYKape 1
під вазвою сОфlцlRний саnьон».
Не зважаючи на Війну, коп..
.r8JIЬМУfТЬСЯ праця у службі
npeкрасноку», ВИШ1каf .потреба
у щирому мистецтві, RКe ушnя..
X nюдину та СПРЯlІовуе П
душу то до напруrи, то до депре..
dI». Відрадним, отже, фактом
бупа виставка. яка ЯВJIЯJlа собою
«ХВИJlИIUIИЙ показник РУМУНСЬКО'
історІІ мистецтва., .Поруч Із тво..
рами відомих lІаnврlв '1'8 різьбя..
рів, roворить автор, поста..
влево так само МOJlOдl 'l'8панти,
ЩО перебувають ще на почаТIfУ
I 'І'ВОрчости й узавтра маю,..
СТВ'І'И НOClJOт мистецькоro жит..
тя.,
В З8J1і буnи виставлені щось
із 300 олійних образів та аква..
реJlЬ І 50 ску JlЬПТУР, Автор за..
мl'I'ItИ визнавав, що «виста Jlенl
каpnt1lИ й різьби не ЯfUlяють ч()оо
!'ось Нвдзвичайноro або небува..
пON, a.ne вони незаперечно тво..
РІІТЬ новий внесок у розвиток
румунськоro мистецтва», З ПО-
одиноких виставлених авторІв
названі: Конст, Вакапу (крn('ви"
ди з Добруджі та Фоrараwy), МІ..
рон Константінеску (акварепl),
r, B eropy (1IRТЮРМf\РТ), Нікопае
етойкас (портрет), Нlк, Штефа-
неску (J[расвмди І, Пантепі..Стан..
149
цію (темпера), Нора Стеріяде (різ
ні композиції>. Ал. Фебус (бука
рештські краСf:ИДИ), Адіна Павля
Моску, НіКQлае ФУРдУеску. д.
rіяца, Аврель Діяконеску та Ал.
Цюкуренку.
ВіДЗtІачено дві картини одинад
цятирічноrо вундеркінда Барке
Фрумузахе: СІвони свідчать про
надзвичаЙIlНУ обдарованість. так
що можна вважати за ВJ.lправда
ні найкращі сподівання, з умо--
вою, що хлопець навчатиметься
в досвідченоrо майстра».
В.лучні портрети вистаВI1JШ В.
Васі.ліlO Фа.льті. Йон В.'1асію, f
С. Саварджін та Йон (р. Попо--
вічі,
1 ',- 4 .
.. ..,..... 'II" ....
. 'І( . .
.....
. .t
.
,. ..
...
.' I , .
'81
f' ...
!:.
.'
'1 і 1....: .
.... . -,,--. ' ,
"" '
' ..
\ " і'
;. ';....':-
, '\..
: ..... ,\
...'
С"'
t J.!
.
\
, i
J:
"\,0.'
" ...
'" ",іІ . ,'
. '."
,1 .. '., '. '.r
!.:... , .(t-1! .. . ":. "
1f h....t. ,.., , ........ ... , .
'\ .,.
Марlи l{ельсой Крістеа
КОМ:10зиція
Maria Chelsoi.Cri8tra.
ТЬе ('отрО"1іl іоп
Ску пьптурпі праці носипи ймен
ии відомих майстрів. як ЙОН
Я.леа, К. Вараші, Корнель M
дреа, Міrай Онофреї та Міліца
Петреску.
Замітку ілюстровано кількома
репродукціями. Можемо від reбe-
сконстатувати. що автор мас pa
цію: надзвичайноrо lІічоro. Kpa
СDИД МірОІІа Конст штіllеску .На
150
периферії» зроб.'lено в laHepi, дo
бре Dже виїждженій, зокрема В
росіЙському малярстві. Цікав:ша
композиція Марії Ке.льсоfr Крі
стеа, де селементи якоrось сво--
cpiдHoro монумеllта.'1 ізму, оперто--
ro на народниЙ примітив.
ТЬе rЧ)О!tіtіоп оС Roumanian Jlaintin
in Durarest.
.
Інформацію про більш як ДI!aД
ЦІІти.літню працю Української
Академії (Студії) П.'1аСТJlЧIЮro
Мистецтва у Празі принесли
.Краківські Вісті- з 11. липня
1944 (від CBOro празькоrо KOpec
ПОl!дента д.. М.). .Понад 20 рокІв,
пише автор. Сту;tія ВИКОl1уе
на чужині почесне завдання: во--
ІІа ВИХОВУС нових ltlистці:] та оз
наЙом.'1ЮС чужинців з YKpaїH
ською КУ_'1ьтурою»..
Ака;tемія ВИНІІкла зі студ ій но--
ro СВОЇ!.! характеР');l.1 YKpaїHCЬKO
ro І'уртка ПлаСТJlЧl10rп Мистец
тва (1922 . У 1923 р., піс.,'1Я YC"liw
ної ВlІставкн праць Ч.'1енів І'ур--
тка, він перетворнвся Н3 YKpa
їнське Товариство ПлаСТJfчпоrо
Мистецтва. Директором AKa e!tfii,
якиЙ rоловував у раді (СІС:ладенїЙ
з керівників відділів, ШIУ.::ш,:щчіп
праКТНЧШIХ та теореТJlЧНl [х ди
CЦJrn.'1ЇH і технічН!tх праціЕн ,ків),
0;1 caMoro початку був Д. Анто--
нович, професор іст<,рії мистец
тва в празькім YKraїllcbKiM Hi
верснтеті. На чо.,і к.'ясl' маЛRр
ства й рису'нку до оста'шьоrо чз
су стоя'1 проф. І. КУ.lець. На Ч()
лі Diд.дi.1Y різьбярства flроф. К
C-rаховськиЙ. KJ'1RCY rрафіКJt 0'10--
лював Р. Лісовський. Перспек'І'И
ву ВlІкладав проф. В. СіЧИIІСЬКИЙ.
архео:lОrію проф, В. СЛlOсарен
ко. естетнку проф. І. Мірчук.
За час існування Академії в !ІіА
навчалося близько тисячі поча
ківців різних національностей. З
ві:tо)(Их МJ1С'Щів, що пройшли
тут студії. автор зrадус ЙмеlПl.
В. KaciRнa, С. Колядинськоro, М.
Кричевськоro. П. Холодноro (си
ІІа), О. ЛятУРJlIІСЬКОЇ (славної Ta
кож як поетки). К. Антонович та
іНШJlХ украінц 'в. тоді румуна К
Нормана. чехів К. rабрісла, К.
ПіЧ:\13на, Л. Яської.
Від р. 1924 Академія влаштcr
вувала щорічні виставки праць
своїх учнів. У виставках браЛJl
)'часть і професори Академії.
Акадсмія бра.'1а участь і в чужих
ВJlставках. як от у 1925 1926 рр.,
ко:ш у Празі, у зв'язку з )lіжна
РОДНlI KOllrpeCOM мистецькоrо
В'fховаШIЯ, в паnіЛЬЇlOпі KOHtpe--
('V вла.тtт,,\в;tr,о спі.'1ыly R:tcтaBK)".
д,п.я акерикаllСЬS:ИХ мистеЦЬЮIХ
l.U....ІЛ ТОДІ заКУП.,еIlО праці учнів
АКП.1СМії.
' 1 ..
.
с..
..,
.. ,.....
.
"". '
r-'" - ....
".":' . " "Y .;
' :.-0:
"
.:... .
tr.
""',
. '
.....
.......
.. '. .. .
t
., .,'
- , .:r-
:. " .. ; '(
.....
.
..
"
''''і. :....
;:, , i'. :>
'.. "'"
\ic
-і.
: ""'fr" .
І, :\Іоза..'lевський. Лицар
І, IОlаlrпkуу, Thr Knijl;hl
Курс навчання був чотириріч
ниЙ. Ст)'діюва.'10 ЗВllчаЙно б.'1ИЗЬ
ко 50 )'чпів щороку. В 1925 р. ЧІІ
сло їх досяrло 70. Після )"ЧаСТ!!
в чотирьох виставках AKa;teMll
та СКЛ8..1енIlR іспитів з тeopeтJ'l'l
них ДIІСЦКПJIін учеllЬ діставав ди
плом майстра мистецТва.
в 1925 р. Академія ви.цала lлю"
строваниЙ альбом украінською
та французькою мовами: .Тепе..
рішнс українське мистецтво, І
упа празької Студії» (де, між
lНUnfМИ, репро.цуковано стиJtыІ
праці І. Мозалевськоrо. І. Куль..
ця та інших майстрів), Чужа
преса не раз містила прихильнІ
cтani та рецензії з приводу ВlI"
ставок Студії.
22 )'('ar оЕ thr аСІіУіІіев о' ІЬе
Ukrainian Acad('my о' PlasLir Artll
іп Praf;u('.
..
..
Про виступ ВlІзначноrо lІашоrо
поета ТОДОСЯ Осьмачки з ЧJlтан"
ня.. своїх творів у ВіднІ з. Bep
сня сповlСТ11ла }" хронікаJlыlйй
за мітцІ rаэета «Земля» (1. жовтня
1944), . Автор, сказано в за:иіт"
ці, якоrо щиро приаітали чи
сленні rocтi. прочитав уривки
свосі сДу!ош про Зінька CaMNr
родськоrо», ЗрЗЗКJI своїх лірич
ШІХ поезій та уривки свосі НОБоr
пові сти .СтаРШJfЙ боярин», яка
була наroро;!женз першою Haro
родою на конк)'рсі «УкраіР.сько--
ro ВидаВlІицтва».
Тhe Ukrainian роеІ Todo!l Osmam
k. rt'adB froD1 hiB work,
Le pO Ie ukraiDieD Todol O,matdt-
ka ІіІ 8еl proprc!I 'еu'пt's devaDt І..
puhli('.
..
22. вересня в Вінніпеrу (Кана..
да\ помер Олександер КОШJЩЬ.
По цей БІк украіпська преса
ПРИС:--ЯТlfла Йоrо пам'яті НИЗКУ
виступів: так статтів заrальноrо
або фаховоrо характеру, я!{ і o
бистих споrадів людей, що ім ДО"
водилося зустрічатись із вели..
ким ДJfриrентом у праці або в
приватному житті,
У ззмітці .Над свіжою 110rи..
лою» (.Вісті», 19. жовтня 1944) ф,
Д KO відзначас втрату не TImr
ки для нації, але n для BCЬOro
KYJIbTypHOro світу, для lIКoro K
15І
IIIИць, пропаr"yЮЧIl українську пі..
сню з доручення cBoro уряду
став «друrим Копюмбом-, бо від..
крив тоді Европі й Америці «ве.-
личезниЙ краЙ із баrатоміпьй()оо
новим населенням-. У замітці на-
ведено уривок з рецензії в одн()оо
МУ тодішньому стопичному евро..
пейському часописі: «Українська
КапеJlЯ принеспа нам невідомий
запах чаріВIІОЇ попьової KBiТКlt,
вирослоі на незнаних нам про--
сторах казковоrо соняumоro
краю-.
".. ...
, "
J!..
"-j "
, '"
40.. .
} , . ......
і.... ' '. . ...
"'l- ';
.. ' '"
,. .
\ 1'4J ,
'. ',,)j - . ( .
. '
..
\
Олександер КОШІІЦЬ (1919)
Olexander ко.Ьу'"
«КракІвські ВІстІ- (2., З, та 4,
.пистопада 1944) вмістипи rpyн..
уовну фахову статтю П. lЦyPOB"
Cltкої..Россlневичевоі «0, А, Ко..
wиць як дириrент-, Празька ав"
pKa розrпядас творчу особис..
'l'iсть покlйноro майстра в сферІ,
впастивІй для мистецтва дири..
tентури, де (зазначимо від себе:
ІІК І в режисурІ) виріwyс MOMeН't
волІ творця. яка охоптос пюд"
ську збірноту,
Подаючи психолоrlчний по
'І'ре1' творчої особиCТOC"n1 Коши..
152
ця. авторка зазна час, що, спопу..
чаючи в собі обидва моменти, без
яких неможливе мистецтво ди..
риrента: природну здатнІсть Ін..
терпретувати та фахову підrо..
тову, Кошиць мав ще ff щось
. вище, r.1Шбоко особисте, ЩСІ
давало йому змоrу поминати кро"
пlтку анапітичну працю над ви..
конуваною річчю. а охоппюватм
її «своїм творчим дух('м В ці.'10"
му, вкпадаючи характеризуючий
текст до душі живоrо ('ства-,
«Кошиць, пише авторка,
навіть не вимаrав при перепи..
суванні партій зачотовуванУ-!я ди..
намічних знаків. І то з ті( ї nJ>()oo
стої причини, що кожне йоro ви..
конання Morno бути вl 1І,IIІНИМ
від попередньоrо в эа:lе'!J(ностl
від настрою, Заса ПJlЧОЮ п; .r.cтa..
вою iH pnpeтaцli К,'ШИЦЯ було
rpa.даційне окреспеНIІЯ OCHOUIIOI
думки даноro твору та nPOJ>()oo
бпення окреки:( " H,.id. ОСВІТ.'ІЮ--
ЮЧИХ Іі-.
Творча BOJIR КОШІІЦЯ ('упа 'ІН"
пово режИСуральнз, У ста,,,і на..
ведено ПРИ![ЛНДИ вплнву мвА..
стра на масу. впливу )мйже rin..
нотичноro.. Не тІ.'1ЬКИ сбіЗПRність
У баraтьох царинах знання (фl
лософія, боl'OCJIОВія, лlтература.
Іcroрія. археолоrія), отже, не
тілЬКИ момент раціональний дик
тував КО1Шfцеві йоro надхненнl
промови до виконавцІв перед по--
чатхом працІ над річчю: дар кра..
сномовства та «ПDфOкоro розу
MOВOro розr ЛlI...'tу- доповнюввв дар
«надзвичайно розвинутоІ образо--
творчоl фантазіі-. Він передаввв
CВ видиво ВИКОН3НЦЯ11 наЙрtз..
номанітнlши н засоба:'\IИ впливу.
і тут вирtшнy ропю BlдorpaBan()
ДOCJCонале знвтrя nalxonorїї ма..
ClI. при чому, зрозумІло. «xop Ba
дисципліна бупа в КОWJfЦЯ на
першому мІсці, але знову ж токи
без тій сухої академічнОС1'И. яка
вІдбирас охоту до працІ у ВI1I(О--
навців-. Кошиць умів І пожар-
тувати, вмів і піднесенням roлосу
враз СПИНИТИ «море розбуркано
веселости-,
Доповнюючи портрет майстра
авторка зазначас, що «таке f1a
пруження власної волі вщерть
вичерпувало фіЗJlчні сили re
ніяльноro МИСТЦЯ, так Щ.J піст1
кожноrо концерту Коwиць МУС'J1В
СIlо укали «спостережлю'их Kp '
ТJIKIB занотовувати Іх Дотепни..
ми та дуже характеРIlИ:\-Пf ка})и
катурами і поміщати їх П()РУ'І з
докладними та ВИСОк()похвальии
МИ рецензіями МУЗИЧНОЇ cтopiH
ки концерту_.
Наприкінці статтІ коротко й ви
., (l).
іl ,
..
! f
. ,
.'1 " /,1
f
, . ' ,:';''7
... '
.. '
. ... .. r ".. .... .ф::...... . .1:..
.t,:"/.
;ОО
'('t
5t '..' 4'
""
..
,.
J, ..
.1)'
'l
і .о ' , ';11
" А. , '.
ІІІ . f';'.... "t.
; "' '1.:,
" , ".
. J
.
1::" .
;"'а ·
'І' ,
(Оо
і,,. ,.
і,'., .. .
. .
.
.. ' f' . \ t!
. : .' А .. '(і'.': {і : .: "у'
' '. , .' '., ..
..',.,. ,::'"
'\,. .:' ,;.' { ' . ...', ,
/ ' '. . ". . - .
': 'I' ' ' i . І '.. ,'оО . .:
., ( . ..\."" ' (. ;, ':' . 'i
..,' ....,.; 4( ....('..,..,
'\ >: ' ..... \..., . :t:i
.... і ! ,. 'і
'. .а
... ..
. 1-
j
, .
r ·
"
....'
,. ' . :
..
ііі ''' Il'''
І
.' 1'0"
'!' ,'. <
KoDIJIЦЬ ДIIplll')'e
(Тоroчасна берлінська карикатура)
КОіЬуІ8 rODdurt8
(Conlempor.notll Berlin r.rrir..ure)
JlКИЙсь час відпочивати в nOJJH.r разно відкрито тему. ЯКR дедалІ
му спокою-, Так само виразно ставатиме актуапьніwою в історіІ
постас образ дириrента у В.'Іасти XOpoBOI'O мистецтва: започа'J'КОва..
вій інтерпретації, зокремu у зд<r не від КошиЦJI набпrlжешU1 x
бутті потрібних йому ритмічних рОБОЇ продукції до op!(ecтp.)вoro
комбінацій під час виконання - принципу, Авторка слушно "Ja-
через непомітні рухи пальців, значас, що наш майстер цим .п()
брів, вусів, roлови й цілої поста клав початок нової хоропої P.
ті: «І ті дрібні, непоказні рухи, би-, при виконанні під йоrо ке-
повні естетичної елястJ.lЧНОСТИ та рівництвом «можна БУJІО почуоrJl
елеrанції. далекі від танків '1', зв, поруч З I'Оловною темою твору
секcnансивних- дириrентів, nO la баrато r8pm1X та характерних
rали КОUПfцеві при ЙОI'O нР.зрів- протимелодій, звичаЙIІО З8 ціну
итmім динамічнім креспетші,.. а cтporoї звукової rармоніЧIІОЇ цl
окремі вияви ЦЬОI'O креслення .лости. Цей то новий напрям у ба..
158
raтьox випадках оroлоllШИВ eBpo эахоПJIeRIUDI співали МИ цей
п ських . мy3ИJt, акі стали вa rbm!-
слідувати йоrо», Та оопОВIІОЮ .J8
cпyrою КОIШЩR, що ВИХОДИТЬ
поза межі вузько фахових
проблем, е те, що, ик твер,'tИТЬ
авторка в іншому місці стащ
він «вивів на всесвітшо арену
прекрасну українську народнУ
піcmo в ціпій П чиc:тtA безІJOC:e--
редності. Kв-yrь, вaйвJoцa кpa
са ПОЛIІ1"8С у nPOC'I'O'I'i, але нашо--
му покOJIimпo. пересккнутому по-
СТЇЙIDlМ ЗldаrанНJI дocяrвyти чо-
оось надзвичайноro в UAJIeнh!
темпі сучасноro ЖИ'М'R, так тpy ·
дно вІдшукати «іскру бо.у. у .украінсы1йй вісшfК- З 14. жов
звичайних речах. Треба було бу ТlIJI 1944 вмістив знаменну розмо--
ти КОПlИцем, об цю іскру Biд ву Федора €кця зі свош корес-.
найти і відпОВідно П тодству mr ПОПДeн'l"O],f Ю. ЛуroвКІІ про зав
казати, чи то своїми араюкувап даюUl yкpailtCЬKOro мистецтва,
НИМИ, чи особливо в реПРОдУК Насамперед, СОJllдариз}"ЮЧися з
ційній, мистецькій iнтepnpeтaц I-, кореспондентом, наводимо йоro
З матеріялу мемуарllОro дещо думку зі вступу до звІту про роз
більше вмістив часопис .Дозsi.n мову з українцем різьбярем про--
nя» (ч. 37, перше листопадове ви фесором Верліпськоі державноt
дaННJI\. На жа,nь. CnОМШUl Haтa а.ка,емїІ мистецтв:
леви Короnевоі Dи((ш:tи мляві й сЯкби на такім вiJtnовідапьнім
не"1иразні, € в ІІИХ баrзто везнач стано лlЩi ОПИНИВСЯ penpe3eптaн'r
них подроБИЦЬ, цікавих хіба дJl" іншої націонаЛЬRОСТJf, то ocтa'lt
самоі авторIOl. та нема l'OJIobho-- НЛ, lI1t із ПОЧУ"М'я підставних rop--
оо: живоrо образу поJdйноro 118Й дощів за CВOI'O земляка, так теж
стра. Зате цей образ с в riДRIOL і з npиpoДНОI'O нахилу до здоро-
уваrи cnомичах Т. Петровоі, э вої рек:лями сіюїх жиТ!'rвих ося
деякими скороченнями "epeдpy riв, напевно по"бапа б npo те,
кованих із .Краківських Вістей- щ'Jб мистецька постать і фаХО"\8
у цьому ж чrrслі .Дозвіл я'О, Ha діяль',ість такоі особи знаЙШJDI
ведемо епізод із цих споминів належне висвітлення і серед сво--
виконання хором під орудою Ко-- іх людей, і серед чужих. Але
ШИЦЯ .Ще не вмерла Україна- традиційне наше леrко ажеШlJl
в радісні дні веСIlИ народів: .Тон. ВCЬOI'O ріднооо cnричиюtnOCll до
Поча:tи.' З перWИJI тактом yкpa ТOI'O, ЩО про IlИстецький чин І
Інцl, що були в по береrи Ha дoтenеріпml ocяrи ф, €мця yкpa
повнеlIОМУ театрі. почали вcтa ЇнCЬJDfЙ зaraп ма.Аже пічоrо не
вати, але решта nyбліЮI баАду зна€_,
же си"іла, ОлексзНJ1ер Ah'"OHO-- Саме на це звз-а1ОЧJI, апе не
вич оБІрвав спів, Хор став як в меншій к1рі й на скеровачtCТlt
вкопаний. Опександер Ачтоновиq 'самих ВJlCJlовпень ВИJlатноro MaA
обернувся до nyбпіки. В повиій стра. DодаПlО їх тут частково
mшt йоrо roлос звучав аж H ВИТЯ1"ВХ. частково в в:оменто_"
приnmо ріЗко Іі твердо: cДna НОКУ ВJПtJIаді.
тих, хто не BIII€ читати, Україн.. Мірило" вартости IlИC'l'eЦJ'В8 .
ський riIIН, Встати!- Театр встав зокрема КОЖRОro МИСТЦЯ, .ic:тot-
8к один чоповік, Боже,:! JII[I{М ВОІО noзнакОЮ-, як ВИ 'JО
154
ТЬе death of OlexaDder lto!!hJtZo
Тhe reat cODductor Ьа!! popularizecl
throu hout іЬе world іЬе UkraiDiaD
lolklODJ. Be8idea, Ье wu іЬе relor-
mer of cboir- lіОІЇПС.
А lа шоrt d'OlexaDdre Koch,"tL
Le (l'aDd direet r du ehoeur q';i .
рорulаП8е daD!! 18 ID01ld8 eatier 1.
d.aDloD popul.ire akraЇвieDD8, etait
еа ш ше tешр' ОП r"onaat8l1r daD8
le domaine dп ChlDI dtoral,
св майстер. він YВ81ltae yт.. дyJIOBY для широкоro прироДRО
вість. Коли іі немае. «В е з а п ro розвитку вповні сакоБУТНОro
3[ ний чин тво р Ц я ( яскравО--інДИВідуапltноrо yкpalH
епення всюди «Укр8ЇИСЬКООО Ві.. CЬKOro мистецтва-. І IDlжче: «Са..
свиха-, При 11, ХОРСА) обер.. ме нак, українцям, найменше ви..
таtться тоді в підпорядковаШfЙ п&дае узапежнювати (як то було
чин нас лід у в а ч а. а С8МЬ в останні часи) РОЗВИТОК cвoro
«творчість- перетворюсться в «'І'е-- мистецтва від духовоІ керми «МИ"
хніку- (хоч би й дуже «мвйстер.. стецьких базарів-, Парижу й ін..
ВУ-. вавіть «віртуозну-)-, Засво-- пmх европейськ:их осередків. На..
юючи мистецькі дocяrнеlDUl, тре.. ше IlИстецтво е rпибоко емоціяпь..
ба стереМ'Ися «морально--психо-- НИМ, кольоритно..самобутним: 'І'()оо
лоrічноrо диктату- чужоІ стихіJ, му підпорядкування йоro сторон..
Э цьooo поrлRДY, на думку май.. нім диктатаll е, в.пасне, рівно--
стра, не все було в поpllДJtу у значним йоro духовому ЗНИщев..
процесі розвитку yкpaIнCЬKOro 100-,
мистецтва за останні три десяти.. . Таким чином, мова про opra..
ліття, Оріснтація мистців на чу.. нічпо розвщrений культурний
жі взірці (майстер lІае на увазі ЦИКЛ, який тІльки через свій ціп..
т, ЗВ, некритичну оріентацію) КОВИ'І'О свосрідний мІст увІйде в
спричинилася до збочення yкpa Історію всесвlтньооо мистеЦ1'Ва
Їнськоrо мистецтва з АоІР нор.. й тим візьме участь у подаль..
мальноro іllдив!дуально--народно" шому творенні культури людства,
ro, самобутно--націонВJ1ЬНООО шля Тут, між іншим, закладено ключ
ху, до зрозумінн-я ТOOO, щО .Jайстер
Тут майстер висувас тезу. зміст ШtJКче вважас за HeJ'aTJ.B'[C, n що
нкоі вияснюсться напрИ1dlЩі ЙО-- за позитиане В «мистецькому ін..
оо висловлень аН'l'ИТe30Ю, Коли теряацl0налізмl-,
маnстер твердить, що roнитва за Отже, виходячи з rлибокооо ро-
«справдІ европейським- відірва.. зуміння тоro значення, -яке lІае
ла мистецтва лід рідНОСТJtХійноro розвинений мистецький СВlтоrляд
«вповні украfиськоro-, то тут у у житті f$poдy. майстер в5зчnс
жадному разі не слід вбачати ціпковиту можливlС'І'Ь дальшоro
зак.пику повернутись до пров ін.. станОВJIення lІароду як ці.nости
ціЙJlИx меж друroІ половини ХІХ саме через це творче caMoycвi
сторіччя. Мова тільки про п()оо ДОllлеlПfJl. Принаймні снедОСm'-o
верхові эахоп.nеШl1І модою в к()оо нення нами націоналЬ!fо політич-
лах «учених», за виразом май ноІ незалежности не позбавля!'
стра: «виwк:олених- мистців. Що нас права на незалежність інте--
він розуміс під виразом: «трвди" лектуальну, а зокрема мистець..
ціі, почерпнуті зі сфери народ" КУ-, Майстер, очевидно, виходить
Horo мистецтва-. розкрнвзсться з досвіду інших, зосібна европей..
да.nі, коли майстер характеризус ських народів, коли на.цас такоІ
українське мистецтво не як до-- ваrи криста.nіэації художньоro
робок поодиноких !40дерністів ....ідеалу в ході заrапьпонацlональ..
нашоro віку, а.nе як цілий ком.. HOro віДРО1tжечня, Тому перед
ппекс мистецькоro свlтосприй.. украінCЬJOnIИ мистцями стоїть ge...
мання. цlnий художиfй світоrляд лике зав:tаНJJЯ: «Мусимо сами се--
народноl збірпоти: «Бож об'ек" бе пІзнати й напежно оцінити.
ТИВllа аналіза ЖИТТСВIfХ обета.. А дапі потребу('мо эабеэnечИТІІ в
вин І реальних можJlИВOC'l'eЙ себе справну мистецьку 8ИХОВ)'_.
свідчить, що ухраІнська нацlо- ПJIOб.:nема IlИС1'еЦЬКОro виховав..
Н8J1ЬR8 стихія поclдас всі eJreOO RR СТОІТЬ В осередку вислов.пен.
менти, що ховають у собі пере-- маАстра. Поняття виховаmm рt..
155
шуче протиставлено поняттям' націОIlа.1ЬНОЇ ШКО.'1И, майстер на..
«науковости». «В "Іености-, «акаде.- ВОДJlТЬ «сучасне церковне ма..
мізму», І В цьому місці маЙс р пярство (Хо.лодний, Бойчук), onetr
влучно ВХОПЛЮt: сутність ..tI
стецькоrо духу доби між peB(\
люціями минуnоrо сторіЧЧ)1 1'0
війнами нашоrо, Мистецтво Евро..
пи, «перейшс.ПU:f 'sерез pi"J'li t'T "
діі CBoro розвитку, еволюціону"
вало з первісної форми творч()оо
ro .іНДИDідуально маtiстрівсько"
ro- мистецтва в пізнішу форму
т, зв. «академізму» (доба мистець..
ких шкІл, студій, а н е 11 ист е..
Ц ь кої В и х 0 ВИ), обертаючись
потроху через утворення ме..
режl шкі.'J в М ист е Ц ь к е
ремісництво » За вира
ЗОМ нашоrо майстра, ремісництво
орудус «відповідною науковою ба
ЗОIO й високою технікою, але н е.-
т вор ч е; бож саме ця «HaYKO
вІсть» своїм знанням депримува..
ла й пlдпорядковувала собітво
чу Інтуїцію, надиктова'lУ TaJlaH
ТОМ». Через те, КОЛИ майстер r<r
ворить, що через «мистецьке
шкільництво» в художній "рак"
'l'Ицl «технічна Fмілість освіч
Horo академІка цілком відСУНУЛ8
. тінь творчу інтуїцію майстра».
то під «шкільництвом» тут тре(іа
розуміти ВИНRТКово оте Rестиль
не «рсмісництво» або, як ще йнак
ше висловлювався Станіслав..
ський: «штамп-, але в жвд..
ному разі не ПОНR'М'я мистецької
школи, тобто спіrшраці. часто в
кількох поколіннях, різних ТВO
чих особистостей. об'('днаmlХ
спільним творчим свlТOCl1РИЙ
канням: Існуванню шкІл у тому
значенні, як склалися вони в се-
редньовІччІ й дотриваЛJf, зокре"
ка в нас, аж донині в народніЙ
rущі. майстер надас величезно!
ваrи, бо саме тут добачас орrn..
нічну безперервнІсть розвИТltУ
національно! мистецької тр8,ЦJщіі,
нку треба тІльки «викрити, вив
чити та належно засвоїти до по.
,-реб І завдань сучасности», Яи
ПОЗИТИВltий приклад звертаННIІ
сучасних творчих особистостей ДО
156
, ;
. ..
,
,
'.
..f
t.
t'...
"
g--
, ..'
..
Петро ХопО;ЩJlА Старпod
ПреЧJlста Діва
Petro Кhоlоdпп Sen.
The Holy Mother
те 0 мистецьку традицію старо-
давньоro yкpaїHcbKoro іконоnи
су., Але «з малярством світськИІІ
(не церковним) справа так н"
сто!ть. бо тут ми ще не нав'я38
тІ прямоro зв'язку зі старим
nнell».
fоворячи спеціЯ:tЬНО про скуль-
птуру, маЙстер торкнувся питаи
НІІ тематики, На йоrо думку, .cy
часие різьбярство не сяrас своІм
3Idетом до і н тим В и х r JI JI оо
би нтв 0 р ч 0 r 0 д,. х у, вповні
за.цОВOJlЬНЯlOЧИСЬ пов е р х 0 в і-
с т ю тем а т и к и, заC'l')'I1Jlеиоl
Bipтyo'Jнlc:тtO форми.. Л, 'І'ІОІ ча-
ООМ, -СКУJlЬптура мас В істоті зав..
даlПlll, 8Rапоrічні з З8.ВДaRIUDIИ
театральноro мистецтва. від ІІК()ОО
ro вона рІзниться тим, що зкіC't
і меподі.ю вона з хвИJIИRROt'O
обертас У вічне-, і саме тут ста.:
яскравою відповідь ва карди"
нальне питання теми: сДnя здlй..
сненWI цьoro завдaвнR вепотрtб--
во СИJl("іМIць вишукувати R"Colcь
ocoБJmвof тематики, бо правди"
вий мистець, при BIдnOBJ.Jnro..,
йот вихованні, знаходить своїми
широко розкритими 0ЧИ118 Д()ОО
сить потрfбноro текатиччоro ка..
'!'еРіялу-, Нижче знахоJТИМО й вlд-
по,ідний особистий підхід май-
стра до формальноl проблеми У
зв'lf3ку з працею над матерIЯJlОМ.
«ЯКИЙ С'lужить мистцеві для рев-
Jlіэацll йоro задумів та пристосу-
вачия тoro матерІялу до змісту
працІ, а ФОРIIJf до катерlRJIУ
(бож матерІІІ " ДИКТ)'(: вiдnовідя1
форму)., Майстер твердить, що
сосУ'О9не завдаНRЯ різьБJrp8
знайти з1tоровий І доцinьвий КОМ..
промІс між М'.fстецЬКИІІ в1дЧ)"'l"-
ТЯМ дІйсности та тими теxнtчнн..
ми IІОЖJlИВ("ІСТIUIИ, що Іх дас п8В'"
ний матерlllJl.,
ВиCRОВyJOЧИ npoвід1'Іу ДYJIlКY
eJl('i" міркувань, кайстер ще раз
ntдкpec.7Пot:. що страreдlno суча..
сноro мистецтва с те, що воно
СВИШКОJlене-. а не сВМХО
В а н е», Та "аза "8J1 ДJlЯ укра Ін
СЬЮfX мистців ШЛЯХ Дt) правди-
ВOI'O мистецтва ще відкритий.
бо с"аша нацlонаJlьна душа ще
не засмічена Ш1tlдпиВИІІИ тенден-
ціями сммстеЦЬКОI'O вишкn.ny.
JIК1fЙ збивас ін.цивfдYaJlьніСТЬ
твnрчоt'O ЧИНУ..
У тtс:пому зв'язку з ціno про-
вІдною ду1ІКОЮ стоІть вщпезТ'а-
да"е питаЮfIl про смнС!'еЦЬІСИЙ
I.нтернацlонаJllзм., На ПDdt
DOfJlRД видаCТЬCJl, ЩО МaAC'reP за
f:YДЖY(: це JlВИЩе ІІХ таке, KOJIJI
засуджус внесеlUlЯ в сферу на-
ціональної пс:ихl.Jm 'l)'Жоro ДУХ7.
у творчість racJla сіндустрія-
JlізаціІ мистецтва., що йде в парі
з йоro сlнтeрнацlоналіззцісю_.
Якщо свaAnекучіша потреба су..
часности це самоусвідОМJlення
КОЖlfОro вароду самоанаJlіз.
йоro націонаJlьноі дуШІ та вlд-
wyканпя духових скарбів йом
націона.пьноі IC'I'O'nI., то, з цьоro
поrпяду. с страшною содlрваність
IlИC'l'eЦ'rва від непорушних дже..
реп йоro буття ОДірваність.
яку завиmrли: сакадемізм. ,
одноro '5оку та -мистецький ін-
тернаціонаJlізм- з дрyroro..
тут несамохіть приrадуМ'Ься .пи..
nlдарпо ВИ('Jlов.nена Думка €. Ма-
nаlUOК8, КOJIИ він, 8наJllзуюЧJI
'!'ВОрчість KoмnoHlcтa Стравин-
CЬKOro та різьбирв Архипенка,
вказ саме на IнтернаціОІІаJlі3JI
та вlдірванпя вІд нацlонаЛЬ'Іоl
стихії як на прJRИRy заходу обох
зra аяих мистців у с.'Іlnий кут.
Эа.nишaJOчи по боцІ ПИТ8RНJ1 про
ціJlКОВМТУ безПОМИJlЬність тaKoro
твердження, З8З"8ЧИМО 1')"1' JlИ"
ше, що В ПОНR'М'Я СМИС'І'еЦ.Ькоro
інтернаціонаJlізму- Ф. €Meць вкп.
дас Дещо вl.1tмLнний зміст.
Сама дlЯJlектика мистецьких
явищ підказ ма:Ястровl розрl":l-
RЯТИ інтернаціОR8J1lзм і сінтерна-
ціоиапlз.... Одна рІч некри..
'l'НЧПО. ІІК метеJlИК на ('8l тJlо . ки..
даmсь на IнтернаціОН8J1ЬНУ мо-
ДУ, npoдиктовачу по"ерХОВ'fII
смаком cвlтoвoro мlщанС'1'В8
IlКИllСЬ спритним lIIТ)'КapeM _бп,
що ще rlpme, ПОJlітичним демаro-
!'ОМ у мистецтвІ, Але з('\всlм Іmпа
рІч, КО'ІИ Imстець С'І'ВОрить 3118-
терlRJlу. я'кий дас ЙОМУ й()ro рід.
СТІ1'Хlя. ірструме'n, такоl ДОСКО-
напоl вирвзности й такоl с:и.пн.
щn НИІІ мnже вмивати на вd
зори, на всІ спухи, понад мова-
ми й кордо'f8I1И, оцю всепюд-
cькicrь щироro, BMCOKnro ки-
"'&'ОІ:'Ц І" I18В на увазІ маАстер. к()оо
пи вапрИJdвцl розмови, на 38ПJ1-
157
таиня кореспондента: .Чому у
Впс, пане професоре. такиЙ слаб
кий контакт з українським Tpo
маДIШСТВОМ і чом воно про Вас
'І'ак мало знас?» відповів: .MOh
фахова прат,я не розрзх(.ван2. ш.
сучасність; вана «немодна», бо
пов'язана з інтернаціона.'Іымии
мистецькими теН;J.енція ш». Ц<:
значить: кожній людині, lІеза
лежно від походже!lНЯ, МОВІІ
й кольору близькими Й ЗРОЗУ
мілими.
Річ ясна: кожній людині. яка
праrне наблизитись до fI1стеЦТDа,
щоб відчути їюrо. зрозуміти й
включити в комплекс своїх ЖJlТ
ТЬОDИХ функцій.
ЛІІ іпtrпі..w with th.. lli.rainian
B('ull)tor J.'..dir У t'm..tz,
Un intf'rvi..w 8ve(' І.. !'f'ulptt'ur
ukraї..iell J.'edor У 1'П1l'tz,
.
З приводу 25 ріЧIIJщі C IepTII
Миколи СВШ311а (Фе.lЮШКИ\, iд
олоrа Yl\paїl!cbKoro модернізму,
наша поточна преса lІе C"poMO
rлась ІІа будь якиЙ пС'мітний ви
ступ. Зокрема нам від ма ДOC ITЬ
велика стаття П. Петренка. про--
сктозnнз для o:\Horo ДВОТlІжне
вика, але не вміщена через ріЗI і
технічні перешкоди. «Краківсь:п
Вісті» з 2j. листопада В:\ІіСТI1.'IІ
коротеньку статтю 0, Баб'я. CTaT
тя мас характер написаної з o'30
в'язку, не позначасться цікавою
якоюсь провідною думкою. а C'I11
ліСТИЧIІО бліда і штамповаllа, II
сподіВ8110 ]'Тля Бабія, поста і ми
слителя. Найістотніше ПllтаlШЯ
про сдність Свшана як естета
й rромаДЯ1IИll8 залишено відкри
ТИМ, масмо лиш заrаJ1ьні фрази,
як отака: . П8раДОКСaJIЬІПfМ
ПРОТJlріччям було й саме життя
та смерть Свшана: він, апосто.'1
_мистецтва ДЛЯ мистецтва., ВОроІ
тенденційної, вузькосуспі:tыfJ ць
КОЇ літератури, став вояко..., бор-
цем за суспільні ідеа..'1l1 і зrинуа
за НИХ..
158
А ТИ:\f часо ( ПрJlК.lад КрJlТИЧ
ної діЯЛЬНОСТIІ Свшана с дуже
доБРИЙ привід увійти в КО.'10 не
тільки чис:tенних побіЧIІ!l" МИ
стецьких проблем, а й ro ІЮDlIоl:
взасмшш УДОЖIlЬОЇ творчости та
життьової дійСНОСТИ. Зrа; C:tна
-j."i
t
",
..
. !
, І
А
!\IIIKOJIa Спmан
'I 'kola У снllао
стаття П. Петренка робила rЛl1б
Ш). спробу 01ШС-1J1Т:( це пита1t
ня, ніж це с в побіЖШIХ Іюта
ках 0 Бабія. ОСТ:Шllіil 3:1ТОР ra
дас, що ПРОТІІрі ччя в Свшаllа п<r
XO;tIl.'1I Bi.:t lIe;IOBHOro YCBiДOM
лення тoro. «ЩО суспілыllцько--
вартісниЙ твір може ві пові,1ПТИ
BIIMoraM аПОСТО.lів ЧJlСТОЇ краСJl
іі естетнзму" хuчп в іІ:ш l\IY Mi
сці ВИХО;ЩТЬ. що С ша!( «любив
творчість ідейну, r .'І"б()ко ШlUі
нз-1ыl.. а .11 ше був BoporOM дe
ше ТСllдеНЦіїІ!lОЇ. мілкої літера
Тур".. На 113ШУ ДУ)ІКУ. ІІі Taltl
поверхові твердження, ані Ha
пря безпереЧН("і rpУIIТOВ'lішоі,
а 'ІС "1ara.1C'M роЗП..'ШВ'І8СТОЇ студіl
П. Петренка не здатні nOBlIicr.o
піДВ :f O rЛllбшоro ::;.ю JV ,I!'H.t
Свшзна та основноЇ проблеми.
Вara Свшана, КР;rтик() 1UC'ТpCr
зороro Й Wllр:JЮJСll;К"Оro, ".оч МО--
же дещо cкoporo ІІа ВIfСIIOВКИ.
зовсім не в тому, що він не BII
3R8ВaB -ВУЗЬК J[ЛЯСОВОro цiнy ніки aKтopcbKoro мистецтва, так
lІ8ННІІ мистецтва. ВИСТУП8JOЧИ І засади, вислоВJtені Свшакок..
'ПРОТИ КРJtтикlв..пародників. ccr вирИВ8lOТЬСІІ З йоro доби в Ha
цill.nlcтfв І марксистів »(Ба cтyrmi, зокрема в бурхливе дecll
бій). Вara €вшана в тому, ЩО він 'I'ИJI1'М'я yкpaїHCbKOro ренесансу
,-одl від::вживСІІ ВИступИТИ з rз 2()..х років, ЩО витворив такІ ре-
c:.nOIl: -хай мистецтво буде тіль" чІ в мистецтві. ІІХ -Майстер It
ки мистецтво.... водночас зanе-- рабля. Явовськоro, як «МІсто»
реЧИВІПИ ДЛЯ украілськоro пись Пiдllоrильноro, ІІК «Подорож док..
менСТВ8 ШЛІІХ орашкерійноro ес-- тора Jlеонардо. Йоrансеllа, ИК
'I'e'I'И3Ify на КПJТa.rrr казок Оскара проза Хвильовоl'O, як поезія Ти-
Вайлда, Як слуuПlО заЗllачаЕ: n чини. Ри1ІьсьJtоro, ВаЖ8fІа, як
ПетреНJtо, «юрба- а Свшаllа Mat. :Q)8l18тика МикОJlИ КулІша, НІС
таке са..е значення. Jr.t І «ЧЕ'РПЬ. фiJrьки Олександра Довженка,
'7 Пушкіна та -llіМіі подлlІ раби. Всю критичну дІяльність Ми«о-
в ШеаЧeRJ[а: не нижчі кJlяси за ли €вша"Іа спРЯМОвано на пов р.
пашпортом, а нижчі морsлы,, f:ення мистецтву йоro законноro
rpyrrи8, тк"овища в пpD1ІІ ах баrатоrрuи-
Са1І €вшан пlцкреслЮВ89. ЩО 801'0 .1Ю,1JСЬКОro ЖJrм'Я: на :1ле--
мистець повинен Пр:>ТИС1'аВЛR'r1l К8ЮIR :r.yxy ..истецькоro світ\>-
себе не «масі як такіЙ-. а устаll вl,n'I)"ltЗЮІЯ, мистеЦЬКИХ емоц1й,
дартненим смакам. ycтa lДapтнe-- roрuзксro 1О1слешrя. Він З:lОв, ЩЭ
Ю'М та Сl"!ри..і'М1!ЗlэоВ8RJ01 чер:з ко.:lИ е!д мистецтва вимаrати нР
втручаllШ1 в ЖИ'М'я МИС'!'еЦТВа H "",М, ..чс.ro вима"аt'ТЬCSI від попу-
JlИстеt Ь!{ИХ ЧИШDlJtіз. ЩО cтrBII ЛRрRИХ брошур-. а ТOI'O, на що
.пи мистецтву неиистецьхі зав.. в ')но cnpа дl спроможне, то ми..
Д8RIIЯ. Хибне тлумачеш'я р')."і стецтво знову зій,це на DИСОltиtt
IІИстецт а прllЗВeJIО до тoro, що са ода'І'НИЙ престІл, як за чаdн
-ЖI1"l'ТЯ страТJТЛО своі баРВIf ста- CВ')DO найвmцoro розквіту в жит--
по ЧИМС18 страшно ОДНОCТSЙ.DfМ, тІ народів, КОJlИ «маса слухала
меХ8Jlічним та безз!.f:стовН1 . П(}- артиста, з запертим віддихом лQoo
эбав-тrеJlИМ МОЖJШВОCТJІ щироJ ра- вила звук ft:oro Jllри і дазала се--
ДOCТJI, утіХИ, rpи». бе вести йому; була для йоro
ПС\МJfJ!КОВО думати. щ') КР'fТИ1t. ТТТ''''. чу"мсим резонатором йоrо
ШЬ1О( констатус T . на що crтpo- дУІІ, БУ'!а аристохратом і шану..
МR""8('ТЬСЯ ІІИ \.--л::ц..,о йоro доби. ва.lІа своіх в:tбраfЩiв, уважаючи
€вшан виеоJtО ро:rtilпоВ8В твор- Іх З'J сво ї х післанців. за своіх
чlC'l'Ь, наnpкклад, Василя Па'fO!)ОО пре.цСТВВНИJ[Iв.,
c:ькoro і лlтератур звичJtа Jlе-
IIИR}"I пов'ЯЗУЕ: tbfе"пur lrp'fТИХQ 1'he d .th о( аЬе Ultraini.n liter.rJ
з npoпаraчдою сучаС'!Оr йому CТlІ- rritit' Mykol. УеnЬ.в (Fed11l hk.).
.певої пракmки, Трв ицlйне pa У e. h. . Ь.І. It.rte be prriod 0'
.ення ще пiJtсиJtIOМ'ЬСЯ твepДlI- ae.thetlt'llm'B Ukr.'B.'" .rt,
ІІИ заnиш'{ами в rа..'ятl "ав"ть А propo. de І. mort de t'ritique
зовпlШ-IЬОІ. зоровоf сторони: на- littr".ire ukr.iBieD Myk01. Ye.dJ.B
npttкпвд. обltJlВДИН1[И тоroчасних (FediudJk.'. n . ('ошшепсе І'ерoqое
IDIИzoк. виконаних У манері de l'еІtЬеаіlше d.n. І.' litterature
cyк:paIHCЬKOro дека.дансу., ЛI1f! akr.inieBBe.
'l'8К само, П, npmdром. '!"еатра.пь-
НІ 38КОНИ Or8'ffславськоro c-rocy.
lOТЬeR не 'I'iлыDI до практики Ао-
10 Xy9O()-ньоro 'l'e8уРУ rтeplD'Зf по-
ри вatвнoro патypa.nl3ll)' a,тte ",rQoo
д-ть '7 n ca..w.y atUOI opra-
.
1Іасошr «Нова Доба» (3 17.
fPУДRЯ 1944) npmIс звІС'І'К)' про
смерть Макса I"aJrьбe:
«)" 'Ientep 30, JlИС"І'ОП8Д8 цьоro
t59
РОКУ помер один з чільних нi
lІецьких письменників Макс
rаJlьбе, ВІн вародився 4, жовтня
1885 р, в rЮТJUlНДі біля Данцity,
І з природою cвoro роДИRRоro
краю зв'язав УСЮ свою творчість,
НайкращІ йоro твори навіяні пi
ризмом та еmкою Кашубських
озер, баптійських дюн та cтapo
вИІІНИК подихом Данціty,
Макс rа.lІьбе добре відомий І
в нас своїми драмами. Йоro .Мо-
подість- Ішпа з в Jlиким успіхом
І на украІнських сценах, однако--
во в Киеві та Львові, а йоro п'
су .Ріка- в переКJlаді реж, IВ8
ницькоrо l ) ставив нещодавно
пьвівський театр. Йоro п'('см
це тpareAiї одиниць, якІ стають
вlч на"віч зі стихlЙllИ1lИ CИJlаllИ
природи, Крім п'ес письменник
заJlИUPfВ І НИЗКУ оповідань та
повlстей_,
П'сси rаJlьбе траПИJlИ до нас
якраз у перепомовl перІоди Ha
woro театру. Hara.цacмo коротко
зовнІшню їхню іСТОрію на укра..
Інськlй сценІ,
У Киr вІ .МОJlодіс:ть- переоав
та виставив Лесь Курбас. У рр,
1017 1918 він, rocrpo відчуваючи
«познаки старІння. смерти й enl-
rонізму- в театрі доби, повів бо-
ротьбу за вихід на арену все-
свlтньоі КУJlЬТУРИ театру yкp8.1H
CЬKOro. RКИЙ .з'я:"ився першим
протестом проти TaKoro стану
носить у соБІ всі симптоми ново-
ro caMocт1AHoro ШУК8JПIЯ. новоl
ВОJlI- (стаття Курбаса в тижне-
вику .Мистецтво-, К, 1919. ч. І)
)"краІнський 'І'ИП. писав Курбас
«проявив досІ свое відчув8IDUI .
AOBroмy етапі часто таJlановИ"І'О-
1'0, ДОВОJlI високоro КУJlЬТУРОЮ
та HeAaJleKOro КУJlьтурніCl'lO ро-
lІантично--побутовоro театру. Те-
пер вимаrае він cвoro DpOJIВJIe
ня. своеї формотворчOC'l'И У новій
своій концепцІї. IІкоl рlDlИ не хо-
чуть обме_ува'І'И себе
Рlдиоro сепа і старини, котра по-
чувае себе У зв'JlЗКУ із всесвlтвІ-
ІІИ виamum здобутків І cyмн1
вів-, Виходячи З цих ваставо&,
звертаючись до здобутків reиia
1иwих народів. ВИllВJlеноro в ми-
стецтві театру, Курбас вltJIIOч..
у penертуар, поряд із СофоJtJlо...
Шевченком, ШекспІром, rріль-
парцером, також і видатних тодІ
сучасників, що ХВИJlЮВ8JlИ cy
cnі.п ЬС'І'ВО rocтpo nocтaВJIeнJOlll
npoбпемами: Винииченка, Жу-
павськоro, ranьбе,
." прем'ерl .МOJIодOC'l'И_ вЭIIJIJI
учас:ть: С. Боднарчук, О. Добро-
вольська, М. Терещенко, О. Ва-
ТУJlIІ, J1, Курбас, r, Іrpиць. Пі
с:.пя з-хоn.пення Киr ва денlкlи-
ЦJDIИ та Jllквідації yкpatнCЬKOro
теаТРУ .MOJlo lcть- від"СВЛeRО .,
Вінниці наnpoвеснІ 1920 38
участю А. Бучки, Л. І'ринlwака,
О. ДоБРОВОJlьськоl, М. Круше.пь-
ницькоro, Й. ripHlIКa, 0, Ватупl
та Ін, ВЗИІІКУ 1921 1922 .Мo.nо-
дість- ішла в ХерсонІ. В rа.пи-
ЧJDIІ .МОJlодість- виставпеRO
вперше впlтку 1920 під Kep1B
ництвом М. БенцаJlЯ та за учаC'l'lO
М, Бенцвля. Н. Левицькоl, А. ЛІ-
COBoro, Я, Спавенка, Т. Левиць-
KOro, зroдом під режисурою 0,
Заrарова за участю М. БеІЩ8Jl1І,
О. Заrарова, 0, rOJl'ЦИRськоl, М,
Крушепьницькоro, В. БJlаваЦЬКQ-
1'0. В червнІ 1920 виставив .Мо-
Jlодість- театр у СтаЮlс:.павові пIJi
управою З. Стасюка та Е. Шenа
ровича,
Інша п'еС8 rа.пьбе. .Pka-, тра-
ПИJIа на нашу сце"у в MOмe 1Y
коже ще критичиllIlИЙ: копи те-
атрапьно--творчі СИJlИ Bcl('1 Укра-
іни. He'38J1e-н1 вІд неraційноro
чужоro ВПJlИВУ, эосередились на
з-ходl. щоб по змозl з-трика,..
кращі традиціІ останнІх десяти-
рІч та на Іх rpyитl nPOВЦИ'"'
дапl украІнський 'l'e8тр ВJIaCТJI
вим йому ШJlЯХОIL .РІку- нanи
c:8'to oAean'lt рокІв пl:miше в'"
.МOJIOдости-, ва перепоld хх
І) ВзамІтцІ поllИJПtОВО В8ДР)'1[оваво: Iвано8СЬЕОI'O.
160
еторІччя, коли npoбпема В38ааО1
еуcni.1tьcтвa Й мис:тец'1'88 38J'O-
с:трипась до межі ІІО-пивоro, Пе-
рекладач . Ріки_ І, IваницькиА
IIИС8З (.КраківСЬКі Віс:ті. з 5. ч
аня 1942), що її створено .в доБІ,
КOJIИ В европеАській лІтературІ
ЗМ8r8JDIСЯ або й пере хрещ., .апи
с:в ro.пoвнo натура.пізм зі СИІІІІО-
піЗМОIІ Біля рефорllaцil те-
атру зrуртувапос:я тоді биато ко-
рифеів сучасноrо театру, Техиі
ка сцени робить у цю пору ша
.певий крок вперед і часто ycy
В8е драму на дрyrий пnlПl
Тоді саме пOCТ8lO'1'Ь c:npoби ВПJlи-
Bam на rJlяда..а ве драІІОІО, с:еб-.
то.ИВИІІ спОВОIІ. але ro.пoвнo
трюками сценічноf техніки
Але rальбе у с:воій творчocri ста..
вить на почесному мІсцІ в теа..
трі в першІй мірІ драму, не зanе-
реЧyJO'!И. одначе. А сучасних OC:R"
riв сценічноі техніки.,
.
треба визнати, що тут десь ле-
жить ключ. Мистецтво lІае ма-
сні 38КОIOl, що включають i.7tей..
нІсть як таку, Без Ідейности ки..
етецтво стае порожньою іrpaш-
кою, хоч як блискучою зовні.
Макс rаJlьбе, )Іраматор заr8JIОIІ
середній, якимсь чином знов те-
пер обернув до нас оБЛИЧЧIl1rl цю
іс:тину. Нехай мудрІсть йоro твороо
чocrи проста, позбав.пена зовніш..
ніх ефектів, пехаА П сфоpм.nен..
ня мас в нашІ часи виrляд уже
дещо старом"дний, який ІІВВ б
те"ер і, примІром, faвптмапlв
.Затоплений дзвІн.: .Чоro не ба-
чить розум мyдpel мо'1JtЯВ
Шілл р. те зрить дУШа -пи
ни простодУШНа-.
І, по сутІ. Ідея творчости raль"
бе вічна для всІх часів JIJOдсь1tИX,
Л1fВО Ж для часів розриву
свідомости, викпиканоro зов іш..
віІІи та внутрfmвlки rіraНТИЧIDI-
ми зрушеннями, Э приводу пре-
м'ери . Ріки- у J1ЬВівса.кому те-
a'rpi Л, Ниrpицький писав (.На-
ші Дні-, ч. 11, _OВ'l'elllt 1942): «ЧА
це ріка чиraе? Ні, це 'lИrае та
Bc:eмOryтRII сила, яка кидае nю-
ДЬІІИ RК IІ'JlЧеll, '1'8 неВИДИll8, Н8-
зб-rиyтa с:ипа. що ..ае с:вою жор-
стоку norіку, В цьому ВИn-ДК7
це ріка, в iвmoмy lІолодість_.
ме людині виnадае участь ,
хаосі стихійних с:ип: ус:відоклена
ДiJI. дія творчоІ боротьби, Сам
rал.бе ВИCJIовився про це 'l'8К:
.Мабуть, це було IІОlм завдаВ-
,НIDI на свІтІ: навчати вірити, що
МУСИІІО вірити доти, дОКИ МИ, J1ю.
ДИ. здираемос:я драбиною Bropy.
щоб побачити Боrа, бо у ПротиВе
ному випадку, 1ПtЩ0 висіти в по-
вІтрі над безоднею закрутит...
ся нам у !'ОЛові.'), І ще: .Перше
А ОС'І'8lП1е CJlово каже rоcnод.
Боr сам. JнтeРllедія . наша-,
,",е df'ltb 01 аЬе Gf'rman drama.
targїlt МІХ На1Ье, S..ryey 0' НаіЬ".
рlаУI оп tbe Uk.raїDiaD .tale.
.
Те саме число . Новоl Доби-
вмІстипо слідом замітку про
смерть Mapiнeтrl:
.У суботу 2. rpудня ц. р, помер
у Мітrиl, у віці 68 років, Філіп
по ТОll8ЗО Мaplнe'М'l. письмен-
ник, творець манtфесту BIдOMOro
у свій час мистецькоrо напрямку
футуризму, ВИКJlиканий ним
ва початку 1907 р. новий револю-
ційний рух у літературі відбивCJI
А на інших діпячках мистецтва
малярстві, різьбі, театрІ. не
JrИПJ в ІталlI. а А у всьому CBIтt.
Мав вІн вплив і на 'украlнськиА
футуризм, що почався коло 1913
р, КОJlИWВій ревo.moцlонер
') ПриraдаlblО ДУМКУ reHUurьHoro чеськоro поета Махи: .я JIIO
бто квІтку, що зав'яне, 'l'В8рияу, бо П не стане, людину, що вмре
й ПР. буде. бо почувас. що зrине назар.ди; $І J1roбто бtпьше, ні.
aroбтo $І КОрlOCll Боroв1, бо Йоro Re)l8C-.
ІІ
161
помер як член італійської AKa
демії-,
При цій наrоді про мистецьку
путь Марінеl'ті та пр:) футуризм
як етап історії cBiТOBoro IrIИстец
тва слід зrадати бодай у найісто
ніших йоrо моментах. у межах
енциклопедичних даних.
Футуризм. названий так від ла
тинськоrо futurum (майБУТIІС). 1'14
ник в Італії та РОЗПОВСЮДJlВСЯ по
Н:меЧЧИIlі. Австро УrОРЩИllі. Po
, ,.
Jt,
!і. ..;
І'" lF tt
.
J
..
..
,4J.
'\
.' fi
,
J "
Jt,
..'
\
J
..\
+,
\..
фесту- (20, лютоrо 1909) та ПОЯ
вою .Маніфесту маллріз- (1910)
MapiHeтri fI практично TDOpJlB
.СТИ.:ІЬ слів на свободі та б з
дротової уяви-, РУЙІІ)"ЮЧИ СШІ
таксу, нищачJt розділові знаки,
уживаЮЧJl ді("слів лише в llеоз
наченому способі. уt:уваЮЧJl Пр l
кмеТIІИК тощо. Йо '0 твори цьоrо
періоду: роман .Мафарка футу
рист. (1910). .Витпа під Тріполі»
(1911), .Дзаllr Тум Тумб.. (Мі "'ІЯІІ
\.
. ,
.- "
..
\
{
...
..,
CeBeplнJ. Та.llОК oaв naB
Sevf'rini, ТЬ... dan('f' рап..рап
сії й Т. д, ЯК течія у просто
вих мистецтвах, у письменстві,
музиці. театрі. Спершу була це
течІя стихійноrо rоло;"() протест)
проти встановлених мистецьких
канонів.
Мистці. які започаткували но--
вий напрям, відчува.nи сутність
ЙОI'O в чистому ДИН8мізмі. Вже
одночасно з опублікуванням у
французькому часописі .Фіrаро-
nepworo _ФУТУРИСТI1ЧНОI'O lIaН1
162
1914) пройняті roстрою й упер--
тою JКаl'OЮ нових фор . та по
З!Іачені часто-rусто ПрJlмха IИ за
рад', примх (напр., iIICТ.) пол:
rpафічні КУПШТJtКЮ. Він І:ВС 1Нр--
ливо рекомендував: .За іме.ШIІ-
ком без 06'ц(lf)"валыoro рече"lJ!"
повинен іти ім ІШИК же. ПОВ'Я1а
ЮfЙ із перш'а. аН8J10rісю: муж
чина міНОllосець, жешцинв Зі1ТО
ка. натовп прибій..
Заr8JIьна боЙовість напряму ви
в:виnася, зокрема, у ПJlsaвнt.'І'е-
nе:-рафічноro стито», щось 811
зразок звідокnem. IIOCВlDfX звJто-
давців, тах написано, напрИ1tЛ8Д.
.Витву під ТрїnOJlі», Ось речен"
ня із сДэанr..Тум..Тукб» (з доби
Валканськ:оі віАни): .Обрій ==
Н&йяСКpt'в:woму СJlЙВу СОНЦІІ + 5
трикутних тіней + з ромби ро-
_eBoro копьору + 5 фраrмевтів
roрбlв + 50 колон 1I)fXY + 23
спалахи воrню»,
В р волюціі ФС'рми плlч..об-
n.пlч ! иcтyn8JOТЬ І fkш[ cn1вборці
,.. поnyтчики футуризму: JIю..
чlяпо ФоnЬ"(\ра. Коррадо roвoнt,
Пnоль') Вуццl. Альдо П8Лпlще--
скі, Лlбер:> А YlЬ'l'Oмаре. Фольroра
віршус самі йменники. ПаЛпlще-
скі. С!П'рзючись "а з"tС8ДИ мапІ..
фесту Люіджl РуССOJlЬО сМистец..
'!'пО шумів» (1913). заnpoвад.ус в
поезіі СМУ звуконаслl.цyвa.nьЧIOL
слІв. позбавлеflИХ rлу3]J.Y (вірші:
.1.& (оntзnа mal!lta», .Оро Доро,
Додоро», сАра, Мара, Амара»). В
рр 1912 1915 nOllВЛRIOТЬСЯ часо-
rDfC .ЛячРрба't та .Антолоrія n
етfв..футуристІв», lІ1[і npoпаJ"'yЮ'I'Ь
'І'З В"1RКО'""ЮТЬ досяrнепня ново-
ro "а ряму,
П"}(б"lі J'амаrанпЯ розсадити
3В'fЧнІ p Mцi. розсунути дО МО]l(-
.mmoro засоби мистецької ВJ1р&З"
Rt"Cnf cnocтcplra('Mo й у СУМ Ж"
Юі царинах. МалярІ й різьбярі
пра"J)'ТЬ nере"авати рух. С'феІІ-
лl't'''Я швид1tlсть. Вони запрова-
r,жують слінlю Clt.1tи», рIЗТIОМ8Ч;Т-
ні зcyDЦ, перетики, н8ПJIИВИ.
К'У"ЬТ' 'В " 'Ють ra 'r'l'O,ляп вlсть, ЗО-
бражуltYrЬ РУХОlrfЙ об'('кт ОДНО-
'I C.'O в nr.c'lfпOB 91f1[ станахІ), Ра..
rtpIfКЛа,ц. коні в Кврра, танечни-
цІ з 'І"С,"t!'fТ'ИМН Dуками й "'nra..
1m в Северl"I, поступово футу..
рИC'rt доходять д() у ідОllЛеш,я
a !lКТI'f'm ,цmПtм1ЗМУ як до
c mo"t\ змісту ixltЬOi 'І'ІІОрч('сти:
cA ttТP8 ID8"ДJdСТЬ» ВIUIЛL
. Е YlЯС'І'МЧПfC'flt» БОЧЧОНІ. .Дива-
к1зк» Руссольо. .Доосередков' еи-
пи» Карра, Так t"aКO у Btдтвo-
рениі динаміки на'fOВПУ: .Танок
пан паи» та .Валь в МонІко» Се-
веріні, .Повстанкя» Руссольо, сПо..
хорон анархіста rа.плl, Карра,
НамarаюЧИСЬ npoвидlm за зов-
нішнім феноменом дfJO законів
всепепськоі динаміки, IlИC'n.1f у-
ТУРИСТИ створюють особливий 6а-
raТОПЛЯІІОЕИЙ пейзаж, де cиwre-
зyJOТЬ ВИДИlll1Й красвид з рlзни-
ІІИ викликаними ним acoцlllТКВ-
ВИІІИ моментами (н&Пр., .Синте-
за мІста Пра'l'O» Соффlч1). Bara-
, 'І'Оплянов І С'І'Ь, перехрещеННlI 30-
рових асоцllЩiй широко В'1КОРИ
стовусться так aMO при Blд
решd станІв душІ сучаспоro ме-
шханця мІста. дУші напруженоl.
3буїженої, насиченої враженмя-
КИ, щО тиснуть одне на ОД'Іе н,-
приклад, .Прощакня» Воччонl
lШnяс соб)ю зображення цілоro
схладТtоro комплексу I"'p'n'OМIIO-
СТИ. Крпи кзйстер . npaЦlO над
проблемою світла. то йоro c i-
ТJlотінь» ЕИХОДИТЬ Із меж ЗВИЧТТQ-
зоров')ro: йоro цікаВТіТЬ зобра-
.eННJI променІв, що nPOllИ1tають-
ся крізь об'(М'1: сrолова дІм
світло», сРозвиток плllW10f "І
просторІ», сCnlра.пьний розвиток
м'язів у русІ»,
Так С8!40 лаМRЮ'І'Ь('Я й канони
ПРИАПЯТИХ технік: Воччонf, на-
npтrклад, эаnpo9ВДЖУС в р l зьбяр-
ств! са'1'l'ИСКУJfьnтyn 1 М'R'!'f'рfя-
пи»: скло, картон. бля'Су 'І'Ощо.
Шляхом революціЙІІОro фор-
ма YlЬНОro HOВ8'1'Of'CТВa футури....
Ішов І в псв"'t"нному часі, Офnр-
IlИлась 'l'8к ЗВ8ча «аеропlттурВ8
(сповІтремвnllpCТВO»): КOIIПJIекс:
почуттів, що іх рик.mfКас лlтаrr-
ня лІтаком. свмрtдиlсть Эf'рояоro
C"ТIЖЙJnIRПя зroрJl (сАВ'1І'І'ОР8 Д
roрl, сПовlтpяIDIЙ красвид- Тато
'r01ЦС)),
Все ,... 101 ..е !'ОдІ помt'l'Rd па-
ХИІІ з упивитис:ь ва Aoc:at1leвwax.
І) Ц(Ka . lJ10 на f1W) Мt'ж'tИ81crь ДJUI IІрОС'І'ОрОВИХ М-С:ТеЦ'І'8 )'КВ-
S)'ВaB ще пec:clвt у .JIaoкooв1».
118
163
розr ледІтись та спробувати за
провадити нову канонlзацlІО, HA
давши ци.. напря"ові рис кля
сичноrо стилю. На rИJ{па.ц, ви
rпяду одноrо з опорних KAHOНlII
пабуоас эr8Дана u:trитоплПlЮ
вість, ВI'а,,'ловлена в ПОВО"''1IНI)МУ
rаслі як «орrанІзована одночас
ність вlдчyrrlв.. Такий характер
підсумовування мають усІ ПОВ<r
сннl футуристичнІ маНlфести:
J
.
.
........'''-
ний зІ стари.. досвІдо...' Та й са..
Марінеттl, сдиний поспlдовниА
футурист, як бачи..о з припочат--
ковоі за..ітки, наприкІнцІ твор-
чоrо WJ1яху набув, так би ..ови
ти. aKaдe..l oI ваrОВJfТОСТИ,
Либонь, наЙІстотнlwи.. с -rpeтiA
етап футуризму, третіЙ якісно. бо
хронолоrічно він розвивасться ще
перед друrим, у кожному разі в
парі з друrи... Третій етап фу..
... "
.
. .....
..
. ""
ё
.....
.
,
.
...
.
'.......
Балnа. Швидкість
НаН., 'Т clo('it,.
«Нова реліrія мораль швидк()оо
сти., «Тактилізм. (.Мистецтво
приториів. Париж 1921), .Про
асропоезію. (1931),
Мистці футуристи шукають син
тези, закріплеІrnя, стабілізаціl
Украінський критик (С. rOp;lIfH
ський, .Малярство в Італії., .На..
шl ДнІ_, ч. 7, червень 19-12) xa
рактеризус це так: .Реll люцій..
нІсть футуризму з роками прJt
'l'Ишувалася, верх брала патин
сью\ міра, І нині фактично нan
палкішl йоro апостоли, ось ЯR
Север ін і, стали маЙстрами ново--
ro, так сказати б, неоКЛЯСИЧ1l0ro
малярства, де новий дух пос,дна"
164
т)'ризму: переростання HaцiOHaпь
HOro )' БсесвіТIІС.
ВоДIIOЧ<lС із ТИМ, коли футу..
риз.. із протесту як TaKoro ста..
ВСіВ в Іта.,ії я 'ищем шовіflістич
но..tмперіяпІСТИЧНJlМ. ВlIКЛИКЭlшА
ним рух СПРИЧИНJlВ ппТУЖ'f1fR
Bi;tI'OMill ПО всіЙ зс лt. У Фраll
ції ВИСТУПИВ r. Кан і-з тсорісю
.вільноro вірша.., виникли МИ
стецькі течії, споріднені з футу..
РIfЗМОМ: пароКСJlЗМ, динамізм, си
мультанізм. Архітектурні проск
ти італійця С. Елія баrато в ч()оо
ку випередили ПОВОСlІні KOIlCТPYK
ТlfВістичні ідеі Ле Корбюзьс. В
AHrпii виник імажинІзм (точнІ..
ше: імажиэк) та 80pТJЩИЭМ (81.1& теаТРУ peвoтoцlI ва весь пер-
патинс:ькоro vortex вихор), IIJИЙ П етап,
В рр, 1911..1912 ФУТУРИЗМ офор- «МиC'l'eцька ре8ОJlЮцfJr, запо--
IIИВCR RК ocoб.nкво кfцRиA та с::во-- чаткована від ФУТУРИС'І'ИЧItОro
ерідний напрям у Росіі. В поезU. руху, ПОКJDlJ[ала дО ЖИ'М'Я обо
наприклад, він означав рІшучу вплинула на числе,",1 передовІ
відМОВУ від естетики c:sDPОЛ!ЭМ)' І течП куБІзм, орфізм, дадаtзм,
та aкxeI"JN}' і знайшов свШ ВИЯВ симультачізк, зенfтизм. npo..
аж у чотирьох рlэ'rиx yrpупо ніз... вортициз.., конструктивІзм
BaННRX: .rіпея. (брати Бурлюки.' супрематиэ.., І иажиніэм. ультnа-
ХлЕ.'бнІков, Маяковський. rypo, ізм '!'ОЩ08 перепlчус сам Ма..
JItВШJЩ Ка..е"ський. Кручених', рІнетті. Але кр1.. цих беэконеч-
.АСОтtітtія еroфутуристlВ8 (Irop них «lз,,:в., породже'rих почаСТІІ
Ссвсрянfн, Irнanrq. К Олlкnов, лише эовнlmчlм впливом ф)"l'y-
r""JtOB та ів,), «МезонІн поеэП. РJfЗ..у та здебіпьwоrо однобоких
(191 1914: вадим ШЕ'рmечРвlч, та однодeнRИX. можемо npoсте..
ВОЛЬШ8ков. Рюрик Івнсв), . Це",.. , ж .ти виутріwmo спорідненІсть 1з
t'Pифуra. (1914: Бобров, Пастер.. ФУТУРИ1МОМ ТRКИХ ВИ}tАТН"'fХ MQA..
вак. раmdй Асесв). стрів суч а спOCТlf. R"t Джойс. Дос-
Зі CВI')Y'O боку ПРОCТf'lроllf мистці, Пассос, rемі rвей. EдWМI у кра-
.лучlсти. (<<ЛУЧ. «проміНЬ8) тв C''If'1ofy nис".. .нстві Jr{ П'f'ассо 8
.БУДУЧНИКИ 8 , Ларfон(\в. rОRЧаро.. Jf8ЛRPС""81. Архиnе"ко в рtэьбпр..
аа, Рома'f(\ВlfЧ та Інші, об'СJ(Rан1 ствl, Піскатор '1'8 Бурlян У тeaтpL
в rypтi -Мlшень. (.Ме'1"8 ПОСТРl- ·
JfY.\, видаJlИ манІфест, в Ir.toмy Наведений переТ'JlЯД Зf'вчіumьо-
roВOpIfJlOCJl: «Ресь reпlяJlЬЧМЙ ro руху та досяТ'не,fЬ футуризму
crиJtь Н8ПJИX днів наші шта.. дае э..оrу зачепити тут ОДне Іс-
ви. пlцжаки, 1МУ'М'н. тpalrl8al, а. тотне питання cJJoBecнnI твnрчо-
томобlпf, аероплJAИ, 38Jf1'1ниці, CТIf. А"же в Футуристичнlй по--
J'p8H"lom пароппави RКa ча.. еэll JlЮДС'ТВ'> ЗЧОВ бупо иаб.nиэи..
рівність. RКa розкfш. ВeJIИI{а ДО- лось.nо РОЗКРWМ'R m('М'fИЦІ Jllтe-
ба. якІй не було нlчоro plBHOro ратури ..tжнацlонаJlьноІ,
у світовій ІсторІІ., Ми каЖемо: наблИЗИJtось. Це
raCJIa футуризму безпOCf'pct не ОЗRачас: роз крило, Бу.rrа олна
ввІAtwrи в пеошt роки росlЙСЬJfоІ ЛJfШ ('дипа мить, коли здаваЛОСIІ
реВOJПOцfl, ТеоpPr'l'Пf у «Мистец.. МОЖJlJМИК. як за великих еТ10Х
'l'В1 комуни. М, Пyнtн IІИCJIОВИItoo мистецтва. досяrти аБС()люту Але
ся ТИІІ способом. що _pP8Jrf".. Jreoo тaJf '!'ОлІ. RК І тепер, це тривапо
:s"арний як ПlКOJIа, ЯК ФОРIf8", 8 одчу тfШ МТ1ТЬ, ДалІ все пtШ,7ІО
H't'I'R" АЛЬ'l'lfа",. ІІ'КИ'А J'paНJtfОЭIfО своІм ШЛЯХОМ: розколина ..І.
оформ.moвав реВOJlюційнl вpnЧ1{" заду1ІОм та вивenшенням знов
C'I'f'C'ТI. nporoлосив, що «лише фу- rлибшала А rЛlfбwала.
t'YJ)истччне .,...стецтво С в суча- ми 1181'''0 тут на увазІ СА..е
CRY r"бу мистецтвом npoлeтqрl".. м(\иечт абсолюту: ЧИ ..ОЖJlИВИЙ
ТУ.. ТатлІн npRцював над про- витвІр високоro IIМ Ц'l'Вa. що
ctnoobo--маТЕ'D IIJIЬПИМ1{ ко"струк- зберіr би rcl ознаки нaцfl')наль-
цUnm, Малевич п.пекав абстрак" HOro походжечня. але 8Од"ОЧАС
r'Ий cynpeматиэм. І еКС"1ер т mеит вражав би свlдом'сть '1'8 емоц'І
M:SRI{(\ВCЬKoro з :J8КJrа}l ННЯМ всІх націА? ." Ц8ринl IlИстеr1'l'8
.Пf"PПJf"Т'Q у свІті футуристів ore-- просторових тут M nro яеоJtПора..
атру. безПрРеЧПО не )IIr'YВ без эову поэчтивпу ВUtnО'1lrrь (бу 't."IА
слІду для M pXOJlьцa, lI10Ift B сью cтaтyenrn. ryцyJlbCЬKa Р(ЗЬ
l18ЙЖе необмежевим диктатором ба, З8I'8J1ЬRоукраІиське вишиван..
165
ня), Так само в Kiнt в доБУ.
КОJlИ воно бу JlО нерозмовР.ИМ.
"1'0, КОJlИ воно ще не переста.УІО
бути впастивим кіном (eкc:npec;o--
ністичвий фіпьм на ЧOJlІ з «Ка-
JliJ'api», «Остання Jlюдина- мур-
нав, праці французьких «аван..
tардистtв», Чарпl Ч8ПJIін). Щоцо
мистецтва звуків, '1'0 заrапЬRОВИ-
знаним від віків € інтернацlона-
Jllзм музики. наАабсоJllOТRішоl'O з
мистецтв, Але набпижевня до
'ЗВУКО80ro абсолюту KpaCROI'O JПf"
сьменства досі бу JlО Jlише С'І'И-
хійвим, уривкоВИ1l, MOMeJI'!'8JIЬ--
НИМ, ЯК от еддична даВРЬО1'Е'Р"
манськв алітераційна поезія 3ро-
бити це наближення свtдомим за..
Jl1зIlИМ законом IlИстецтва В:1ер--
ше заповзмася поезія футури..
стична, Чи досяrла?
Одному з нашчх спlвnpац'вяи"
ків дове.пося розмовляти зІ зви..
'Іайним іта.пjйськ:им роБІтником.
у розмові італіець висловив
жаJlЬ, що по шхолах св'ту не ви..
клад8ІОТЬ обов'snково eм1epaR'l'("
а то,і асоцtяти"но перейшов на
тему футуризму. Очевидно. по--
чинаючи від доби В IдроJtЖеНRA ,
IlИС'МЩ'''ВО найnоny лярніmе ca..
в Італійському народі, а нa:n..
ла.ц"іmt мистецькі пpoБJIеми
жваво дебатуються 'l'8М серед пай..
ширших мас, ІтаJlіець похв'U'ИВ
футуризм саме за те. що футу-
ристична поезІя праrне бути мі..
рилом мtжна"іональноro JI11С'1'еЦЬ"
КО"О CJlOBa. тут наш спІвпрацІв..
ник прочитав йому ,..tрш уrrpatч..
cbKoro футуриста Михай.'!Я Се--
менка «Авroпортn"Т-. що Аоro
мав пІд рукою. Йому довелося
зробити тільки одче пояснення:
що ря"tки ск:лаnаЮТЬСR з eJlемен..
'!'Ів tмени та прІзвища автора
саме ж читання Iтвлl('ЦЬ слухав
_ П1ОСЬ абсо.тотно зроэукtле.
ПОВ'I'f'РI<И'МО: це бупа n"иа JrИIIJ
мить. CeMeytKO ХО'tив в'етрям 110-
8а: наблизився вщерть д" ІС'!'М..
ни ЧJ1СТОt'n С.1l0"а. наr)лиэився до,
.б лютцоr поезії як ми стецt88
звуку, ТІльки иабпизивCR, а на..
166
C'I'yIUIoi МИТІ вже вtдtAшов, І B'Д
дaJlИВCЯ, відкотився куди да.пl.
n1ж мистцІ традиційні. Футури-
стич:вий абсототвий в'рш зберlr..
CR в пам'яті як одна неповторна
мить,
Спово за наcтyl1llИК8JOl,
А lо"е, o.er аЬе de.eloplDeDt 01
lаа1іаа rutun'lD.
La reYDe det .еіеІ du de.eloppe-
шепt du ruturillDe іаа1іеп.
Zur Gelchlcbte de. ita11enlacben ru
turtsmUl.
.
Аж до весни 1944 театрапьне
ЖИТТЯ rаличини РUJJIО в напру..
8еноllY ритмі, Брак серед ra-
JlИЦЬКИХ журнап' стів фаховюс
театрапьних реце}1З НТtв не дае
Відтворити образ сучаСJlоІ нашоl
те8тр8Льнос:ти по цей БІк, бо ЩО)
ICТOTHOro можна ВИВести з такиz
от фраз, як: «apmcткa, не зва..
жаючи на свою M')JIoJticть, вияви..
ла Fелик:иА хист- або «арти
В\ДЗИ8'1авс:я темпераментом [ФІ-
рістю та переконпивістю вкко-
нання ропІ-. Через те, or пяд8ІОЧИ
театр ЛИШ на основі заrальних
д8НКХ та дeя1DlX вnасних СП
режеиь. обмеЖИМOCR на за ТОМ....
ких lIipJQ'В8IDIIIX та кількоs
фаК'!'U,
за той 'Іас, КOJIИ нІмці Kepy
вали З8t'альним. а ОТЖ й T "
тpaпьmrм ЖИТl'JIII Украіни. neBm
KpolDl поробпenо й У дlлR"ЦЇ те.-
атру. ()r.ynaRТiB театр цlкаВІ1В IIIt
ек.3OТИЧIDfЙ засіб ро1ваrи JtJlЯ
RКIв та цивільних урядовціl1 І!а
східньому фронті. ОТОЖ 110 1110
мету 11 cкepoByвaJIO Іхню теа..
'l'p8ЛЬny ПOJlітику. НС'І IІ"ЦhltомУ
нaceпelUl'!O пepenадnпи КрJl"tти.
у дOC1n'Ь ,..101 чис.пеяпи теа..
тральних КOJIеКТИ88"(. С'Т"'орених
иапlворraнt.зовано. иапl"стихі'ЙRO.
Перев8.Ж8JI'И не cnpав-пt МИС'Те-
ЦЬІО CRJI'И, а сили тре'І'ЬОl'О ta..
.
саме ці ocraввi. осоБJlИ80 ва
провінції. визначаJШ характер Ha ЛО;tу й безшабапmоі спекуляціl,
шоrо театру на сході в розrля.. театри, покинені на прИIЩИП Ma
даний період. Це був стиль эро теріяльної самовистачалЬНf сти,
сіl1щеноrо театральноrо п(,р суз" цілком залежали від тoro. чи
ЮЩтва. Він часто rусто межував розв'яже свій raMaH rоcnо,цзр
зі звичаЙною драмrуртківщиною стаНОВJ.Пца базаРс-lИЙ спеку..
та ВрЯДIf roди ПРИКРИВ8ВСЯ М()ОО ляит, Який театр Mir створитися
;tеРJЮ ЛОСТJlшевською малоросіЙ.. з посднання мистецьких вимоl'
lЦ1fНОЮ, Річ ясна. що в справІ ло.. німецькоrо эондерфюрера й куп..
ВСрllення нашому театрові Йоrо ця жмикрута. можна собі УJ!ВИТИ,
.
...
..)
to,., ..
1: .
C
;а'
:
J....
1
't
\
.
,.
"' І 71 ,i ./
...
"
..
Сцена з опери Сметани
.Продана наречена»
:\ J;(.t'n... 0111 of Sm"lan_s op...ra ..Thf'
Sold llrid....
орrаніЧIІОЇ традиції. в справі ви..
вищеllllЯ Йоrо КУЛЬТУРIlоrо рівня,
очищення від нетзс>рчих елемен"
тів вихови МОЛОДИХ кадріВ тощо
'не Mir BiJtorpaTJf істотної рот
запр:-,ва.:\ЖСfшіі зrори по деяких
біЛЬШ"IХ колективах принцип
.Ї"....",н...а.'тства.. (ю I1р'!значеНі
reфрайтори та зондерфюрери з
nе.юrо поняття не маЛІ! про Ш.'1я.
хи розвитку yKpaї!ICbKoro Tea
тральноro мистецтва. а э;tебіль
Шоro fi про мистецтво театру Вза
rалі. До тoro Ж, В обставинах ro
Театр західньоукраїнський, :10..
крема rаЛJfЦЬКИЙ. РОЗВ lIJався.
останнс десятиріччя влаСJlИМ шля..
ХОМ. Провідні театральнІ діячІ
Львова. коли Іі відчували в соБІ
оту непереможну жаrу рішучоl
та безкомпромісової формотвор
чости, якою жаroю позначено
діяльність маЙстрів театру Нели..
кої України в добі YKpaiJlcbKoro
ренесансу 20. років, то не Mor ли
втілити П. скуті провінціЙНIJМ.
а часто Й ДJfлетантським вихо"
ванням і світоrлlІДОМ так YKpaiH
1()7
cbKoro актора, як і pllДOBOro
україпськоrо rпядача в часах
польської держави. Про причини
цьоrо тут rоворити не місце. CKa
жемо тіпьки, що це так само cтa
лося не з ВИШІ YKpaїHcbKoro K
тора або YKpaїllcbKoro народу,
За німецької окупації до ra
лицькоrо театру вли:ІОСЯ чима.."JО
свіжих сил акторських, реЖIf
І
[
І
..............
;...
...
\
.' ,,),'"1
'
...
ііІ
,І
)1' fl;JJ
J
, .
. . .
. ......
. .,..
І.І
В. Блавацький в po_"ll raм:leтa
у, ШаV8сkуу alJ Hamlel
" . >,
серських, МУЗИЧНИХ, Особливе
sначення мав прихід o lIoro з
перІШIХ акторів театру Леся
Курбаса Йосипа rірпяка А:lе
не Mor ло бути й мови про безп
середне поширення траДIfЦIй «Бе
резоля». Цьому на перешко 1
стояли з одноrо боку та ж сама
lІатеріяльна залежність тeaтp
від rля;tача. Правда, Хllжацьк
спекулятивні інстинкти в rа."JІЩЬ
168
кій міській верстві, твореній oc
танніми десятиріччями. може не
доросли до таких монструальних
маштабів, як виросли ВОШІ під
німцями на осереДllіЙ тз східній
Україні, все ж рівень ціеї Be}r
"....ВІІ був дуже неШIСОКlIЙ і cтa
лих мистецьких смаків, уподо
бань і настаВ:lень rа:ШЦЬ!ПIЙ r_'1Я
дач не мав. Йоrо треба було ще
вихов}'вати.
З друrorо боку, ще більше зна
чеЮfЯ ма_'10 те, ЩО не було добре
ВIІШкО.1еноrо, rнучкоrо. КУЛЬТУJr
Horo актора. За попередніх часів
актор у rаЛИЧJlні не к же!t1O
про поодинокі ВІШЯТКИ був re-
роем у боротьбі за саме існуваll
ня yкpaїHCbKOro театру в неймо
вірно тяжких YMO ах. але саме
через тяжкі УJoюви він не ..ir
стати кваліфікованим майстром,
а часто навіть не Mir піднестися
ДО потрібпоrо заrальнокультур-
HOro рівня, ЙШ '10. отже, не тіль
ки про перевиховання rлядача,
a:re й прз перевюс:овання актора,
ЙШ.'10 про створення театру не
екcnерlfментальноrо. а театру
KYJIbTyp'lOro й ПРI-f1fЦIlПОВОro,
fiш.'10 про поступо"е (хоч і шпид
ке) З8СВОСННЯ з;rобуткlв театру
на схід від Збруча бо тільки
піс.'1Я цьоro можна було б op"a
ні'Л'IО перейти ДО експеримент'.
і шукань. IШ.'10 про роки не
fісяці Й не ;tHi B epтoro H<tB
'1зннл та перенавчачпя, про po
КіІ пс-реВІІховання rЛЯJ1Rча й ca
мих сroе і т"\ ще всупер ч oc
новнІй пров"ідній лінії німецьких
нача.1ьників театру.
Коли rpyna передовикІв з B
JlИКИМ запало,. бралася за це.
ніхто не вірив в успіх. Але eH
тузіЯСТIІ n('pe"or.'1If. rля'tач був
скорений і матерІ яльна СТ<"ро'.а
стояла дуже добре, хо", Tf>aтp
майже не fшюв }Щ к('\мпJY'мlси
і за винятком O:1Нicї ДBOX В'Істаn
(на зра'JОК .Схоплення саб:ня
HO!lt- ШеlfтаJlа) не 3НИЗlm иL'tе
cвoro мJfстецыtrоo рівня Актор
зріс і нормальний европей
ський репертуар від Шекспіра.
Моль(ра та rольдоні До модерної
французької комедії став при
стушшм ДЛЯ Hьoro. Вперше в
історії YKpaїHcbKoro театру пов""
1'11" "n'ЮСОl\l зазвуча.'1а зі сцени
драматика Лесі YKpaiHКJI (.Ka
1d1ll1lJfЙ rocn"дар.. .На ПО.'11
КРОВИ:it «Йоrанна. жіНК::t XyCtr
ва-, а виконання ролі Юди В.
Б.'JавацьКlЩ критика СПрЗБе;1ЛIi
во відзначала як видатне в icт
рії маlIСТ 'pHOCТJI YKpaї"cbKoro aK
,.ора\. ПіС.IJR років звборонТf B;Д
роДИВСЯ Купішів .М.та Мазай
по-.
Завдання режисури БУ_'10 зp<r
ЗyJo,іле: перЕ>ВЮСf'ва11f aкrop::t fl'
rпя"ача, що виросли на етноrpз
фізмі й поБУТОВЩJfні. в евро-
пейському репертуарі, почаCТf\
ПCJfхо.'tоrічнЬму, а.'1е Hncaмnepeд
справді те а тра 11 ь ном у.
ЯКlfХОСЬ ,nва три сезони дала
історія цьому львІвському Tea
t'poBi 1'ра"JI.) на йоrо завдапнл,
але сталося чудо: ць"Т'{) JI"
poТICoro часу ВИСТ8чи.по. щоб пї..,
roтYB:1Т1I r'pунт Д1lЯ HOBOro розrо""
ну )"'RpaїHcbKoro театру, щоРі B"
робити заСПОВКJf для пере', н
ня Курбасових безпоrере;щіх ma
Дlщій па rpyнт західньоукраіll
CЬKoro театру. Uьoro остаю,мто
КРОКУ не ста.'1ОСЯ, хоч він уже
rотувався 8 ТеатральнІЙ студіі
пІд пров доu й. fірняка. У мріях
'I'Oro ж nРНЯК8 пр,> створення C8
uостійцої )lа.'1ОЇ сце"',.
ІСТОрJlчні події 1944 ПЕ'решко
дИ..Ш з-о:Шспенню ЦИХ плянів A.ТJe
на скільки ВО,"І БУ.,JI вже CТJ'T.'11
про це ТОВОРI'ТЬ те, що піз"і
ше, вже У Відні, ОЧО.'ІІАШИ 110ВО"
створений колектив та приступа..
ІОЧІ' до праl1і над f"'cтanOkJ .По
Ш'f."!JfСЬ у дурні-. rірняк повероо альпи.. питаюlЯ і культури aK
нувся до старту к)-рбасівськоf тора». Автор замітки (0. Т,) ціл..
традицfi. Замітка У .Краківських
Вістях 8 (з 14. січня 1945) п, Н.
.Слідами Леся Курбаса- CBiд
чить, що, .на j'Я УЮЧJf до Курба
сової традиції нова українська
театра.'1ЬШ1 rpyna ставить KOM
дію KponlfBНJlЦbKOrO в експери
ментальному до деякої м.ри ви
ді-, отож, М'1стецьке походже IНЯ
rірняка робить для Hboro «aKTY
'І
:"'
.
f
n. БлапаЦЬКlfЙ в ролІ ЮРИ
(.На полі крови- Лесі Українки)
V, Вl8\.8rkyy 88 JUd811 іІІ ..Оп іЬе
Field оС Blood.. Ьу LefIi8 (Jkr811Ik.
t) Хіба це не характеРIfСТІІЧНО, що і існувати за німців він ulr
не самостШно а TiJlbКJf під безrпуздою назвою .Львівський Опер-
НИЙ театр.., я а ховала за собою ТР" зовсіJoІ різні театральні K01leK
,,"ви опер", оперет" n драМJI, відмінні не тї1lЬКIt жанрово, а й ха..
рактером своїХ творчих та CТJIЛЬОВIfХ СПРІОlОваIlЬ.
169
КОМ слушно вважас, що. завдяки
діяльності rірняка курбасівця.
український театр на еміІраціі
«дlcтас можливість як не розви
ватись далі, то бодай не втрача
1'и набутоrо досвіду, не сходити
з обраноrо шляху..
Новий наступ В IКЛJfкав нову
еміrрацію, Українці посуНули на
захід, посунули й українські T
наприклад, художпс оформлеЮIІІ
Данила Нарбута вистави «Казка
cтaporo млина- в Коломийськ<r
му театрі. Навесні 1944 це ЖJ1Т
,.я стало розпадатися, а театри
ОДИН по O:\HO IY лишали рідний
терен..
З ТИХ )"РИВКОВJfХ даНJlХ преси,
ЩО їх масr.lО до розпоря:\жеЮIЯ,
можна СК.'ІаСТJI лиш наЙ аrаw'1Ь
.
., ,
n
'"
:--
:.
Сцена з п'сси Лесі Українки
.КамінниЙ [осподар"
А ІІІ ("('ПІ' out оС ..Tht> P..triri('d Lord".
8 p18 ' ІІУ І.І'''Ї. П r.Їпk.
атрвльні сили. Колективи, Щv ніше УЯВ.'1ення про театр rалиць
ФункціонуваЛJf на ВеликіЙ YKpa кої провінції за цей час, Kpa
інl, лінія ФРОНТУ перес).ИУ."lа ківські Вісті- з 7. черВІЯ пові
вrлиб осередньоукраїнських. ТОДІ ДОМJf 1И про діЯw"lьність дра""атич
rаЛJЩЬКИХ земель, І ТУТ ВОНИ. ЦІ ної cтy;tїї при КИЇВСЬКОМУ .Ma
колективи, почали влипаТJlС:І I:t ЛОМУ Художньому театрі- у CKO
місцеві, а навіть діЯ.'1Jf і як ca ."lbOMY, ку:\и студія npJlїXa la Н8
мостійні стаціонаРllі одиниці. Так rастролі зі СтрIlЯ. З поміж МИ
У 1943 р. постало в rаЛНЧИilі спе стецьких Сlln колеКТIІВУ зrаду
цифічне театральне жи'М'я. ЖІІТ сться Дісовськоro. СалаТОвськ<r
тя строкате, навіть барВJfсте. 1\ ro, ЛyчJЩЬКУ. ТеРНllченка, П'я
КОЖНОМУ разі інтенсивне темпо сеЦЬКОro, О:lекса'lдра Коротке..
та кількісно, а інкоw'1l! ЇІ спро иича (який rpaB І)шця в кольо
можне на певні принципові д<r РОВО""У фі.'1ь!tlі .Сорочинський
сяrнеНIІЯ. До останніх I13J1ежить, яр арок ). O.1bry Коротксвич. "
170
Скольому ВИC'l'aВJlено .Mipaнд Jlьвові подібнІ пісеньки 110..
JIiнy_ rольдоп1, Зudтка вlдэва с:ковською або ПOJlЬСЬКОЮ 11088101,
ЧИJIа пару Короткевичів, (Э8J'Ooo у проrpaк1 BiдeHCЬKoro виету..
ловна роля та кавалер ді Piпnа.. пу «Bece.пoro Jlьвова- автор від..
фратrа). П'ЯСЕЩЬКОI'O (маркіз) "1'8 3Н8ЧИВ 'l'8lti номери: «Вальс_ (Т.
деяких іиmи:x, Лнywковська з ба.JIетним ансаІІ"
c'l'aииспавівсыtий театр. що пе.. БJrем), «Балетна сцена з Kopд
ред "І'ИІІ почав ВИХРИCТ8JIізовува.. ви- (Т. і К. Янywковські), «По..
"l'JlCII В стильний театр ромапти.. lІarайбі. дівчата- (ансамбль-"1'8
1Df, Опинивwися 38 кордоно... соп істи) , куплетиста Ю, Лаврів..
утратив св(){рідність cвoro об.. ськоrо. оркестру під ОРУДОЮ ди..
JlИЧЧЯ, риt. Цlсика, конферанс З. Ta
у Відні ОПИИИВСІІ театр К8JlИХ навсьхоro, У зrадці за такі HOIle--
форм «Весе.пий Львlв-. ЩО про РИ. ІІІ[ «Куди Ідеш, Явтywе- (€.
aьoro ЧИ"l'8емо в .Краківських Шашаровськ:а та А, МуратІв),
ВістJIX- з 27, черВIUI, д..р oc:тan «Ой. не ХОДИ. fpицю- (ЛаврІв..
fpицаА. визначаючи характер 'ська, Муратова, МуратІв, ЛаврІ.
ЦЬOI'O колективу як театру сле ський, Зорич), «Добрий винахід.
1[01'0, веселоro жанру, на зразок (Шашароsський, МуратІв та Зо-
европейськоl'O Bap'ne-, підкре.. рич) зазначено дещо карикатур-
спив, що «Веселий Львів- «мав нІсть вихонання.
куди труднlше завдаННІІ, HI.JК й Осередком театраЛЬRоrо житrll
ro попередник (3 tастролів у ВІ.. здавленоі фРОНТОМ Украіни у
дні При м. ХОРСА), Стани.. січнl червні був, річ зрозумІла.
спавlвський театр.. Це тому,1І0В" Львівський театр пІд орудою В.
.lIяв, що «поскільки така рІч, ІІК Блавацькоro, Ма('мо поодинокІ
. Ha"I'8JI ка Полтавка- ні ТУТ. у дані преси про визначнішl теа..
ВіІОІl. ні ніде інде на чужинІ не 'I'p8JIьн музичні події у ЛЬВОВІ,
lІае для нас І не може мати хон.. Першою прем'('рою РОКУ була
xypem'a, то в дiпlIRЦi мистецтва вистава опери ryнo «Фавст-, так
театра 11 ьноl ВСIІЧИJlИ саме в на- UJИO(\КО rpaHol у свій час на ве--
ших емlJ'p8цlйних центрах в Ев.. JIИКQ)'Іф8Iиських опероУ'ИХ сце--
ропі конкурентів просто не по-- нах, РецеllЗУЮЧИ львівську ви..
чиспиш і то яких кочкурен" стаВУ, В, Витвицький (.Нашl Дні-,
nB!. На думку автора, .Весе.пий ч, 3, березень 1944) псбіжчо пе-
Львів- витримуе конкуренцію реrЛlШУВ історію намаrань віц..
цiJIковИ"І'О, ми Ж від себе дода- творити фавСТівський сюжет у
МО. щО '!'ВОр'!а потута колективу, музиці.
йоro свосрідна нацlОR8.llьна IC"J'Ooo Рецензент ВИC1;Jовував, щО «KOM
,.. не тl.пыof в мЬкиародніА сім' по:mтoри не Mor ли знайти дороrи
пiдnpи('Мств цьо"'О роду. заrа.. до ЙОI'O (фавстlвськоro сюжету.
пом зн!еепьовано «'нтернаціона.пь- Прим. ХОРСА) узаrальнення І
НИХ-, моrла б висунути йоro на norпиблення, підкреслювали саму
одне з чілЬНИХ місць, але й на йоro l ) фантастику, то демопlч
рідних наlDИX земтІХ, За відп нІсть, то знову Інтерпрртували
вІдних умов значність lоro бу. пише окремІ моменти-. Не роз..
ла б нескаЗ8RИОЮ, зокрема У cnpa.. починаючи полемІки 3 рецензен"
вІ npoпаtаНДJf танtових та іНIIJИX ТОМ, можемо поroдитися без за..
пісеньок поnymrpноro характеру: етережно. холи м"'виться про
вони б дуже швидко 8'mСНIIJIИ «Фавста- ryнo. Приcтynпа мел
. нас та к було принaйvRl) діАиість. ефектовнІсть сплощено-
І) В рецепзіl ПОJl1fJIКОВО стоІть : n фантастику, хоч мова про йоro,
тобто, СІОжe-ry, фант8С'І'ИХУ,
171
ro сюжету, співочість ro.повних вже запізноrо репертуару. Цілком
партій, що дас Зl'dоrу виконавцям інакше з молодим оперовим Tea
lШ1роко ВИЯВИТИ вокальні даю тром, для якоrо й така опера е
все це зробюю оперу (УНО попу.. все ще питанням виконавчоl
пярною на світових сценах, зо.. СПРОМОЖIIOСТИ-. Під ЦИМ оrЛЯ..10м.
крема на українській. Помірно як досяrнеНIJЯ. в рецензії відзна
1І0ваторські спроби делких наших чено Васи.:ІЯ Тисяка (лкиЙ B IKO
режисерів (Дисковськоrо в Ки.. наННЯ:\l партії Фавста п'ятнад
f;Bi, Юlltвзльда ХИ..;1ькеВllча в цять .'1іт тому розпочав співаць
Харкові), скеровані CDoro часу на ко сценічну кар'сру), Зснона Доль
.
.
.. ...
t .
r
}
.
, .
Сцена з комеДll rоroля
- Ревізор.
\ 1i(,(,I1 01.1 of Gogol"1I t'omedy ..Tb
Hevi or"
те, щоб створити r либшу змістом
виставу на основі неrпибокої М)'"
зики французькоrо компоніста.
не заклали ІЮВОЇ традиції. не ВІІ"
били цю оперу з ко..."1іі усталено
ro штампом виконаНIІЯ, і, оче..
видно, в межах TaKoro -rраМОТ,,
HorOIll виконання відбувалась t
львівська вистава,
Думку про можливості опер...
(упо ДЛЯ львівської сцени рсцен"
зент конкретизував так: -Для
старІІХ оперових сцен .Фа::ст it .
чи пак -Марrарета-, це виrраllа
на всі оон J1 позиція ЗВJfчайноro.
ницькоro (Мефістофе..."1Ь) та Піп7
Шевченко. що, деБЮТУВ3ВllШ оце
в партії MaprapiT"', виявила r<r
пос -rарноro, ПрИСlІНоrо тембру.
з природи ПIУЧКИЙ і вирівняни"
в усій ширині-, Про ВlІконаll1lІІ
б..."1ижче нічоrо не довідасмOCR за
речеННЯIІИ, ІІК: -дово.."11 вмL'ю й
справно- або: .повна щирости
сценічна rpa-, Про режисерську
частину вистаВJf сказано, и O опе--
ра -ВJIЙШ-"1а в якомусь іНШОМ7
світ.."1і, ніби справді ВЇДмолодже--
на-, а в ІоІаСОВIІХ сценах помітно
_щось непозичеllе, свосрідне ІІ ,
172
Преll't'ра .Фuста» відбупась- дозволипи передати повністю всю
15, moтoro, В першій частині жary Ti i оживаючоІ постаті», Hi
оrпяду В. Барв1нськоro .Э кузич.. ка Шевченко та О. Ка.пьченко
Horo ЖИ"l'"l'я й дwьнocm Опер.. (Панна з троRНДОЮ, в черrу), Лев
иоrо театру у Львові за ОСТ8lD1і РеАнарович (офіцер), С. Михапюк
два lІіCJЩf» (.КраківСЬКі Вісті» э (цвІркун), Почепцева та Ap'1'eMeH
20. червня 1944) знаходико дoдa ко (цвіркунка, в черry). Дириl'7
кові дані ще про ВИКОН8JDIII нав виставою 11, Барнич.
«Фавста» в дpyroмy скпад І. 1')"1' Уваrи оrпядача щодо інстру"
СУДОІІ знавця відзначено вокa.JIь" lІеитуваlDlЯ '!'ВОр" llають cnе-
ні успіхи М, OJfЬXoвoro (Мефl.. ціяпьно музичне значення,
стофе.пь). що піспll йоro вико- Драllатичний театр ПРИl1kRИ8
HaНIUI не вlдчува.пOCll .послаб- фактично свою дlяпьність ще 8
пеннл враиень, ІІКИХ ми діэна.пи кllЩl березня 1944, виставивlШІ
при ЭRUlевит1й креацП ціЕ:1 ро..,1 перед '!'км одну З найцlкавІІШJ:Х
З. Дonьницькик», дапl Е, Clleтa робіт Й, rlрняка як режисера.
IDOка (Фавст), С. Михапюк (Мар..' актора (ролll rородничоro)
'1'8), В. І'рицика (Ва.пентlн), Фахо- . Реэlзор» rоroпя. На жалЬ, "1
вий музика, оrпядач. кonи звер.. шумІ евакуації ЦІІ rпибока, хоч І
'l'8t'I'ЬСЯ дО сцеRiчноІ сторони ви- без зовнішнІх ефектів вистава
конання, па жапь, так саllО не заl")'бипася й не знайшпа рецен"
виходить за межі староraпицько- зентв riдHoro собі рІвня.
ro реценэентськоrо шаб.пьону, Пі.. Цими даними вичерТ'УУЮТЬСIІ
спя акторських і режисерських нашІ відомостІ. Попри брак ба..
осяrів в опеРОВОIІУ театрІ в най.. rзтьох фак1'ИЧНИХ даних пІд"
кращому випадку наівно ЗВУ- сумки пежать перед нами вlдчу-
чить такий, прим і роll. суд нашо- тнl й речовиСТі:
ro оrпядача про вик:онан'lЯ Опь- Укр fнський театр на роздорfж..
ховим ропі: .з сценlчноro боку жl. Традицію 1917 19ЗЗ перер-
у масці дуже добрий, у ЗІІ вано, Jlиш дещо з П здобутків
rа.пьній поставі та рухах наш ар- ппава на noQepxHi уривково .
"НСТ не завсlJtИ перекОЮ1'1ВиА випадково. Апе дпя то1"О, щоб
вияво BiдnoBIдoro демонізму», вийти з переходовоro періоду 8
В оrпяді В, Барвіf СЬКОro ЭfIа період HaCТYnHoro скоку, не ІІОЖ"
XOДtfМO відомості ще про одну те- па вже буде обмежитися на стар..
атрально-музичну подію. ІІОВИ тІ 1933. Роки не йшли марно.
ТІ! б так, фІнальну на цеА чес, Творячи віпьчо tt незалежно, не
культурнім житті Львова. Це ви- мичемо. очевидно, досяТ'нень чу..
става мапенької опери .Нок- жих театрапьних культур. Але
ТЮрН», такий важпивий крок У пайпершим завдаШlЯМ чи не бу..
справІ пр....паmнди lfY'Зичнcrсце- де в нас виведення yк:paїYTCbKOro
нlчнпї спадщиНИ JIисенха. Зокре-- aJtТOpa зі стаНОВ t fЩ8 дефек'rив"
ІІа оrлядач зазначив, щО С8МЕ: ної дитини на стан('вище фахо-
розмір опери-мініятюри був )tJfn вoro пицедія, що пану над ми..
Fиставпе'mя .npoблемою під бl\" С"І'еЦТВОМ внутрlшньоrо дійства,
raTblla оrпЯ"ами ваЖЧОЮ», ніж ЩО:> знае А відчувае нaцloHaпыІ
вистава f)lпьшоro сftенічноro тво- театрапьні традицlf й у них зна..
ру, ЗаrаЛОIІ .Ноктюрн. на пьвlв" ходить ппl.7tНИЙ !'рунт дпll ,цапь..
ськІIl кону розцІнено як досяr- шоro розвитку.
ПечУ'",
З ВИКОНRВцlв оt'пll,'tачеll Bf.Q"
значенІ: Л. ЧерНИХ fБАкхаRКа" А lur"ey o"er ІЬе pOlltion оЕ _Ье
.пої rтrбoкl та COКOBm НJI'Jr W'ert.U1crami.n tbe.ter dnrinl ІЬе
КІ ТОIDI ,.. П сцевlчнt вап..орJII N.ai occUp.tiOD (1 ш.........l 945) ,
173
.
В 1944 році помер у своему бу..
ДИІІОЧКУ В ropax коло Осль') вн"
даТIІНЙ порпезькиЙ маляр Едвар;t
Мунх, ПрlІятель Стріндбер(а, H
давно ІІеред тнм відзначено Di..
rімлеСtlтиіl Д lIb .1cro народч,:('н
ня.
Вже перші Йоrо ма:ІЮIlКJf (ВИ"
ставлені в 1892 р,) зразу зверну..
...
,.:, ,
'"
o
.
..
f
""
..
,,
\:,
Ет.ваР1 l\IYllx. АВТОПСІ\трет (1895)
J.'dvard Mtlnrh, rhe Atllhor', piclure
Лlf на себе YBary. ПеЙзажі вра..
жали блідістю й тумаНllістю пів..
lІіЧllоrо кольориту. В портретах
віll умів схопити характер CBoro
об'скта n ніби цілком ВJfпа;:(ковift
банальній позі,
Картина для МУllха. учня ім..
пресіоністів, завжди БУ:ІВ пере.-
дусім виразом йоrо настрою. То-
му на 1tТO КОlІкрстні й матерія 'ІЬ"
ІІі форми ОПОDl1вано в Йоrо o()pa
зах ніби якимсь туманом Сп
щсння натури, ві КJfllеmlЯ пси..
холоrіЧIІО неповноцінних дета:Іів.
wукаllНЯ підкресленоrо РИТМУ на..
пружеllоrо душе'1иоrо стану в
композиції. мазку й лінії на-
174
б:шжаJ'ІJf Мунха до предтеч екс..
прссіОllізму. Такі Йоrо речі, як:
«ЗоЙк.., уже маЙже зовсім e:tc"
прес :оніСТИЧllі.
ДальшнЙ Ш:ІЯХ маЙстра вів до
rpаничної простот,и. 13И"1волені від
ycьoro ТJfмчасовоrо Й випа;tкОІЮ"
ro речі та лю;tи пошштrі б}'ЛIf бу..
ти СХОП.'Іе!Ш 1Jf в їхніЙ позача..
с 'ВО КОС'-ІіЧllій суті. OДI e з ІІ Й"
ВIІЩtfХ досяrнеllЬ Мунха в цьому
стилі це йоrо «історичні пеЙ1а..
жі» фрески в ослійському УІІі..
всрситеті.
Tb dt>alh о! [(І, ar,1 Mundt,
.
В ПОЛОВІші 1945 помер у віцІ
74 рпків ПО:ІЬ Па:Ісрі, І!аЙШПIШЧ"
ІІішиЙ лірик та ссеїст сучасноl
Франції,
ТЬе dcalh о! P"ul 'alery.
.
П'еси Берта Бр,:,хта автора rp:M"
кої у c-зЇl1 час, ПОВСJ() И В'ІСТ:\В"
люваної та екрапізс,в'Н'ОЇ П'1f)..
етом «Трllше.'Іяrової опер'т". ду..
же поп)".їярпі в Амернці та
Швайцарії. Найновішу йоrо дра-
му «Жи'М'я ..raЙстра Рассі,в" В:І"
СТ<\вив каJ'ІіфС'рнійський YH;B€'P"
ClfТCТCЬКlIЇf театр. Режtfсур' r<tЙ І"
ріха Шніц.пера, си:ra Артура
Шн іЦ..'І ера.
The Inlelit sho\\' hy nert nrccht.
.
26. серпня 1945 псмер на емl-
(рації Фраlllt RерфР.:ІЬ, П\.) f "Н-
сьмеНШfК, ЯJ..ИЙ СТВОf\ИВ CB(\ro 'ІВ-
су добу в експресіnніСТJlЧIІОМУ
театрі й :Іітсратурі ТВ(,р МИ .E
дзерка.'ІЬ» та -Не вl)ивця В В1IІ"
тш1 в'шен». Роман rюro .Сорок:
Д'lів Муса Даrа-, що відтворюе
rероічпу боротьбу яір fеllів Пр<\-
ти Т)1)еЦЬКОro МlОбите.1Я. тра'1IfП
до чиС'ла ТJlХ кшrr, які нацисти
a '1И:Ш "а Яn"Нl!щі f1же 1'3 емі..
(раціі Верфе..1Ь стряс світову
думку «Піс"ею Бер'таДСТТJ'-. мо-
нywентаJ1ЬНОЮ спробою збаrJlУТИ
тайпу католrЩКОl церкви в о.,шJt
з її СВЯТІІХ. ЦеЙ роман СТВОрСIІО
під вїливом перeGувшПlЯ в Люр
ді. куди поета втікача заrНО.тJCt
доля па. ас і де він почув про
ви,"'(іllllЯ малої французької Д'B
Чlfllll Кі1ТО.1I1ЧКИ БеРllа;tеТТJl Cy
біру. Поет заПР!fсяrl1УВ .rросПl
ваТIІ ЇЇ пісню». Якщо врятусться.
«ПісНlО nептцеТТ;І, пізнішс eKpa
Фра. Q Верфель
Franz W rrCel
нізС'ваflО. H!'ICТYnНY п'ссу Верфе
ля .ЯкубоВСЬ"ИЙ та полкови \:»
ВllставлюваllО по обох СТОРОllах
океа'I}". За кілька днів перед
смертю Франц ВЕ'рфель BTIKi'I
чи ІІОВ'ІЙ дсв'ятсотсторіIlКОВИ'Й
роман .З "\ря пеllар:эджеШ1Х». По-
езії Dерфе:IЯ. сюшдеllі в Амерlf
ці. публікуватт'ме ПренстаВlІ УН1
верCl1Тет німецькоЮ та анrлій..
ською мова ПІ.
П('реКОllат",й а'f'iИНа'{JfСТ, Франц
Верфель ,'евдовзl перед смертю
ВИ,!tав .ПОСТJаfIllЯ до німеЦЬКОf(J
народу_, в якому, між IнПDfМ, з
rіркотою зазначив, що в німець..
кому середовищі, крім пастора
Німеппера. «не знайшлось пооди..
HOKOro мужа, який би Боrа бояа..
ся біJlьше. ніж recтano»,
Не ппзбавле"а цікавости поле..
мІка, яку з меРТВИl\l Верфе.пем
RiJJ пцин З редакторів новонаро..
джеllОЇ мюнхенської rазети, д p
Франц Йозеф Шенінr. Редактор.
відповідаючи (<<3юддойче Цай
Tyнr- з 12. ЖОВТНЯ 1945) Н8 по-
CJШflJlЯ поета. шукав виправда'l"
ня дпя німців у таких сл(\в ",
до покійноrо: «Ви знасте з духо--
пої історії про німецький на ":ил
ДО самокритики, ба навіть до са..
мокопирсаШIЯ. Ніхто не rовС\рив
про німфв суворіше, як сам нІ..
мець». По тому pe,!taKТOp переЧJ-f
сляв РЯ1 бсрців з поміж німців
проти rітлерівськоі тира'Іlі. яких
імена мало відомі у світі. опе во..
ни, на думку редактора. ляжуть
tpУIПОМ для OHo пeHol Німеч..
чини.
ТЬе dentll о( Frsnz \\'er(...I,
Frапz \Verfel ist gestorben.
.
у відпnвідь на заклик Baпь
ра фон Мольо повернутись на
батьківщину Томас Манн опубпl
кував широкоro листа.
Письменник чесно й одверто
заявляс. Щ3 за дванадцять років
eMirpaQii він тісно СПОРіднився
АмерlfКОЮ, c iТOM нових ідей ть
нових можливостей. «Німеччи..
на ж, пише він, за всі ЦІ
роки стала мені цілком чужа_,
Він передбачас. як тяжко було б
порозумітися тому. хто «вL'tЬом
сь'{иЙ шпбаш» пережив зовні. 3
тими, що мусіли в ньому «спlв
таlщювати». Книrи, якІ з'явили
ся в Німеччині між рр, 1933 Тс&
1945, в1дroнять письмеflНИКОВI
«смородом крови Й rаньби-, Ви..
тeoplf HiMeQbKoro духу, я'rnми
,,"NЖИМ1f С МИ по соБІ вони б не:
були. служили в ці роки тіпьки
«прикрасою на злочинІ-, напри-
175
кпад, ваrиерlвські вистави в БаА..
ройті або виконаRНJI Вeтroвеиа.
-.як скша, 38ПИ'1')'Е Томас
МаlUl, бути незаборовева в Ні-
меччині '!'Их дВ8НaдцRТИ poJdв
BeтroBeнoвa -Фlделіо», врочиста
опера, вароджена ДЛІІ дня ні-
MeQhKOro самовизвопеННІІ?- І 11&
можна бу по, nитaе вів далІ. спу-
хати П в r1млер1вськіА НJмеччи..
ні без тoro, -щоб не затупити об..
.пИЧЧIІ руками А не ItИJly'ТИСІІ з
эа.пН-
Все ж, уважае Томас Манв, не
lІожна rоворити про кінець ні-
мецькоl історіі. бо Німеччина, на
йоro ДУМКУ, не lдеR'I'ИЧНа аві з
тим -коротКИ1І та теlODOl iC'fOoo
ричиим епізодом, ЩО носить ім'"
ritnepb-, ані з -так само корот--
кою бісмврківською ерою npусь--
КО"Німецькоі імперіl-, ані з _дві..
cтinl'I'Нiм вtдтинком П iC'l'Opll,
який охрИIЦYlO'fЬ IмeRПRМ ФРІ"
дрlха Великоro-. СвІтовІй історіі
ще дапеко до кіlЩЯ, -Вона йде
дуже жвавою ходою, і німецька
історія ВХОДИТЬ у неі-. Шлях Ні-
меччини та П купьтури Веде до
світовоі СУCnіпьчости. де -ЗRИк''е
нацІональний іИДТ.fвідуRпізм ХІХ
сторlЧЧIІ-, в новий світ, що м-зс
тенденцію до усуне""lІ ПОJlI'nIЧ"
них кордонів, до .npoбуджеt{1 1І .
тодстві свІдомости «,днаННIІ-, 11:"
першоrо наочноro . втLпeНJUI СВІ-
товоl держави.
ТЬота! Мnпп'! answer 10 Wa1tt"r
\'оп Моl0.
Vber elnen Brief \'on Тhоша!
Mann 19-15.
.
'v БазелІ помер, невдовзІ пteJIlІ
cвoro 81. ДТ'ІІ наро.ц.e&WI, І'айн"
ріх Веnьфnlн,
'v мистецтвознавqому cвl'l'l Ао--
ro широкозпан! poбarи: -Клясич-
не мистецтво». .Основні поня1"ll'''
мистецькоі ictopi-. -Ренесанс T
барокко- й інші буnи _f'ЛМКОЮ
мірою поворотним пунктом. Учень
176
та спадкоемець Ідей Якоба Вурк-
rapдтa, Вem.фпів, ІІК сам він 38-
значив У передмові ДО OAJlCrl ,
праць, розвинув !'@к само дуІІХІI
rt.пьдебрав.да, автора революцІй-
ноІ на СВІЙ 'Іас IDlllrи -Пробпu. 1
форми в об"" р"іОIlY IIJ!С'І'Е'Ц-
'1'81», СпецUurізувавшиСІІ ronoa':lo
ва даох, контраСТОВJlХ мІж r.oбoш,
enохах мистецтва: ревесансі й ба..
рокко. Ве.пьфлів ,вів у миC'l'eЦ-
Т80ЗВ8ВСТ80 PRД nOНllТЬ, lІКі ДО-
з80JlИЛИ видLпити питаННIІ ху-
дожньо! форми в окрему дlnRН-
ку зваивя про худоJlDlJO твор-
'liсть (-мистецька І стор іІІ ІІК істо-
р1я форм-). ЯКЩО суч8t:Не ми-
стецтІІОзнавство оперуе такJOIII
катеroрlJnor. ІІК тектонічніС'І'Ь та
атектоыиіс:ть,' КОlІПозицi.lbuda
ЦеІlТр. пpt)CТOрова фаllт.....і . істо-
рія DI.n"lyт'l'lI фарби, то ц.ш воно
вирlwaпLПОЮ мірою зоБОВ:"ЗSИ8
ШlCолі Вельф.nівL
Соціопоrічні шкопи в мистец-
твознавствІ закидали Вепьф.'1іпо-
вІ lnЮра.цію змісту, зумовпечоl'O
катеріRJJЬНИКИ чинниками Кt)Ж-
ноі доби Історіі, Прийдешчя лоба
синтез JrИбочь, не судитиме По-
ro так rocтpo: адже заrрпЬИ8
знаRRII про МJIcтeЦЬKY 1\обу. У то-
му й ЗR8ШU1 про П соцlяnьнl ком-
понeR'nI тільки збаraТИТЬСR "Ооо
даЧНIDI численних детапьних С!10.
стер('ж нь В одній з її ділянок,
спостережень, ЩО Ух rострий зІр
ученоro зробив зримими ДЛІІ не-
ЗрRUИХ. Недурно fyto фон rоф-
IІ8НC'l'8Jlь в'rcnо8ИВСЯ, щО .Лес-
сіпt назива€ТьСІІ нинІ Вель-
фп'R-,
Пам'lІТі Вельфліна ПРИCВllчено
cтaтno в .Зюддойче ЦайтvНУ"- '12-
ЖО8ТНR 1945). Автор, raHC Ек-
пrraAи. характеризуе Ве.nьd>Jt Jlа
11][ ученоro. ІІКИЙ не -відкрив"в
нових КОН'I'ИRе », але .пав ДЛІІ
розrпяду мистецтва новІ bnynь..
си: йоrо -Ос.товні ПОНJrМ'1І ми"
стецькоl Історіі» дапи Д'nll роэ-
rnяду мистецтва криwтa.пев() чіт-
кІ КООРДинати. бiryки lr'"In упо-
pllДltоаують мистецькі R8ИЩа». І
автор резюмус: -Свое э.аllqйВ"UI
ІІК навчите.пя '1'8 мистецтвознав
ця Вепьфлін )'бач.. оу ТОМУ, щоб
УЧИТИ бачити та ВЧИТИСІІ бачи
ТИ-.
В 1940 Р. В Базелі ВИЙПDlа кни-
ra Вепьф.ліна -!.цеї мистецькоr
IсторіІ_.
Тhe death о' Heinrich W6lnin.
Heinrich \VбlОіn ЬІ pstorbeD.
.
Лlтературну ваroроду Нобеля в
1945 р. дістала чіліАська поетка
rабрlСЛIІ Мlстрапь, На просьбу
редакціІ ХОРСА В, Дер.авив
подас короткий вари CИJlЬВeтJ
поетки:
JIюcIлIl rодой АпькаяТ'В, ЩСІ
пише під псевдонімом .rабріСЛIІ
Мlстраль- (запозичивUJИ .пітера-
'!'УРпе ім'я Фредеріка Містра.пя,
найбlльшоro поета й національ
ROro відновника проваНC8.JIьсько-
ro ПИСЬllенства), народилась 188&
р. в Чілі від батька баськоro А
матері мlшаноro ecnaRO-індtян
СЬКОro походження, ЧілІ А A
(eнтfHa за хх сторІччя далеко
випередили в свому К}'ЛЬтур!IОIІ)
поступі решту південно-аllери
канських краін з ecnаllСЬКОЮ роз
мовною JIOвою. І чілійська та a
J'eln'iHCЬKa літературна nPOдyJЩUI
так саllО кориcтytТЬСІІ З добро-
3ИЧJrИВOr уваrи ecnанськоІ метро--
пол 'І. що А кубlнс:ька '1'8 мехі-
ЖА' а. І)юма 'Тська діяльRfсть
Doe'I'IDI. що піСЛIІ довroлітньоі:t
даі'Оrічної праці була покликаНIа
спершу кехlкаНСЬJOtIl уря,ц('1І до
ВllДатноі участи в реорrанізацll
шкільноІ справи в Мехіці. а 3
ДОМ урядом свосї батьківщини
ДО дипломатичних м'сlА та npeд
С"І'8qництва В JIізі НаціА. ТР..
CnPИIІ.'lа швидкому зростанню n
Jliтepaтypнo! слави в краІJlах ш.
дeюrоІ та Центральноі Ам юm.
а за ocтamdx часів і у ФранцtІ;
баraто ri noeзlА перекnадeвu
ФPRRЦY3IaКОІО 1108010.
В1до1lldt aМePIIIWICIrOID Iq)IІ'І'ІІК
12
А, Торрес-.Ріосеко так характери-
зус тематику rабріслі Містрал.
оу своій КRJlЖЦі .Епта ла'І'КНО-
американсько! літератури_:
-Вона рано втратила тoro, ко-
1'0 кохала, і за ним СУlІУс баrа-
то з Іі найкращих віршів; піз-
ніше ІІ поезія сповнилась при-
страсно репреэеитоваНИІІ ryMa
ніЗІІОIІ. n розкрита дуШа Зllа-
. racтьCII з ХрИСТОІІ за РЯТУНОК
відпало! людности, оплакус до-
лю юдейськоro народу або ози-
вan'ЬCII, повна співЧУ'М'Я, до не-
одруженоі lІатерl, до ПОКИJlутаl
ДИТИНИ-.
Славетний Поль Ва.nері, Be
ховний арбітр лІтературних еле-
raJЩlА у Фр8JЩіІ 2О-тих та ЗО-тих
років, визначас поезію Мlстралl-
НУ. в своїй передмові до фран-
цузьких перекладів із неі, як
.продукцію суттсво при род н У.
розквlтлу на наAnерlШfЙ ПОК'nИК
чи доторк чи забаr сущоro-,
-Перше вражеННІІ. яке справила
на lehe-, пише він, -збірка тих
rmсаиь, було вражеННIІМ від зу-
стрІчі з річчю або істотою ціЛКОIІ
чуднОІО, а проте cyтreBO правди-
вою разючою, як от вражае
нас природа. накопи деllонструе
нам свою здаmiсть творити да-
.nеко числеlDlіші житreві типи та
вартостІ. ніж ми IІОЖемо уявити.
Кажу при род а. щоб пlд-
креСJШТИ. що rадаJlа мною чуд-
НЇCТI. не зводиться до тoro поди-
ву, IlКИЙ lІоже ВИКJlИкати фабри-
кація 1ІК0Ісь літературної чудно-
ти, як іх виnpaцьовують дOCИТll
часто А 'ІН не скрІзь потроху. Ні
розрахунок на чиссь дивуван-
ня не бере участи в rенезі поезій
rабріCJIі Містрапь; вона не cne--
кулюс наслідками випадковИ1&:
асоціяцій ідей або . ТИМИ зсу-
В8I1И, які lІо.ча накинути ЗВИ-
чаАним фyнJЩlЯМ IІОвним на па-
пері; вона просто видобувас 3
свосІ субстанцlІ lПt такоІ надзви-
чайний вираз ЖИ'І1J1. вІдчуваною
r.nибoко, орrаніЧНО, часом rocтpo-.
cЦR а oc:nillOYc дитину, 11&
177
нІхто ще перед нею», пише Ва..
.пері далІ, посилаючись на поезію
.Пісня КроВИ», ЩО нвводимо тy-r
за метричним, проте керИIІОва"
ним фраJЩYЗЬКИМ перекп8ДОIІ
МВТlльди Помес (.Ревю де Парі8
1946, 2, 3----4):
CImY IlIА ще aJm.Вd
соку всіх ПJlОдlв
_ацаlO'ІІІ пова
фава'l' кро......
'I'R що WсшCJI кров",
mrш lІОеlO ще.
І ЩО СПIIID п0t'Т8mdt
З кро_ І .моа
нoro ар'І'ИЗМУ', то певна Інфан..
типьність у фраlЩУзькій ліРИЦl
успав.пеноі Сесілі Соваж І, ЗДВ"
erьcя, в lбероакериканській
rвбріспі М страль спонукае І-е
зважаючи на одержачу поетКОЮ
пlтературну премію Нобелеву
до Е.еликої обережности 8 суто
естетичній оцilщі відповідних лі..
тературвих творів,
About Gabriele MЇ!tra1. іЬе wшпеr
оЕ іЬе Nobel-priae 19-&5.
.
УкраїнськІ nисыle1ulики еІІі..
tpaцii створили літературне 06'е-
днam'lI МУР (МиC'l'e \ький 'Укра-
i'-сьюfЙ Рух). У деКnllplЩl IН1..
цiRтивRоі rpупи заздвнпя МУРУ
зформупьовано так: .Відкидаю-
rабрl пll Мlстраль безперечно чи все мистецьки"недолyre та
належить дО ТИ В!і)!В'l'НИХ пое-- Ідейно в роже украінському на..
'І'Ок XX..ro сторlЧЧlІ, ІІКІ, проти.. родові, українськІ мистці об'ед..
.пежно до своїх попередниць ми- нуються для тoro, щоб у товари..
нулоrо сторІччя, пишуть не !'аК, ській cniвnpaцl змаraти до вер..
ІІК це роБJtIlТЬ чоловІки, І не так, uтн cnравжрьоro й поваж "oro
ІІК Ж[ІІКИ ПОВJпml mісати на 1JYМ" мистецтва. Це об'('д'та {я )'Ура..
ку чоловіків а ВИIІВnЯЮТЬ у лlте.. інських ....1стц;в на e..:rpaQiї від..
раТУР'llй творчостІ своій якусь крите ДJlII тих дiJrlш слова та
cnеJ фlчну беЗПОСЕ'редн1сть Від.. пeRЗJI" RJd ПJIIDY"I"Ь ва СВ<КМ)
чуваННIІ й 8ИСЛОВУ. очевидно прапорі rзСJlО дссхонвлоro, ідей..
притаманну жІночій психіці но й Ф<"РМ8Jl'Ьчо зрілоro і вічнс:,
як це всі знають і визнають; а шука.ючоro )fI-стецтва-.
проте конкретні поетичні npoll Іі 21, та 22. rpУДt-!1І 1945 вl.дб)
'1'1('1 безпосередности скрізь вра.. 1. устз'юв"ий З'ЇЗД МУРу. а 29.,
жають як щось зовсім несподі.. ЗО, та :Н. с;чня 1 <)46 ПОUЛФ""а
ване та не"о.то:об.'е І навіть В'І" ко'tфepe'щ;я. Осповm .!ІОnOВ1ді
кликають час"'м cYJrIIB, чи Ц'! Ht: IПfКJlИКа 'ІН широку ТРорчу диску-
вихо"'ить поза межІ поезії як CtJO усну І на cтoplHJf8X преси.
ми ст е Ц т В 8 слова; адже. rpи.. R'f"a '"КЧ8 P'f'MI,. q r.{tp""nr' "ІІ
мlром. ДИТllчі малЮНКИ В так з'lздl npaв.пі'ПТя М'1ТV (roЛf)ВОIf.
само й малюнки психічно хво- обрано Упаса eall"lyr.B) Р<'эnй"а..
рих хоч І мІстять бв"в1" чоro ла сер!ю мурloськюс ВИДВRl.t niA
дуже QlK8Boro та екcnpЕ'С'ИВ-?()М, IО!рКОІО -Золота БpdМА8, ВI"бrпОо-
а проте визнати Іх за cnpb--;anJ ся JП.m.ка творчих Кf)'1фF. IIt f\
мистецькІ твори ніяк не ..ожна, та авторських 8СЧОРів ІЮ тa
ЯКЩQ росІйські віршІ Ачни Ах.. рах,
М8товоІ І,' подеколи. Mapт.nт Цве...
таевоl re.IIIIJJhHO С'І10пуча.ють у со--
151 оту психічпу cnецифl't}' _Іно-- ТЬе A IOc:ation О' 'h Ukrainian
ЧОС'І'И з IІСКРlнням нenЕ:реверше-- ..rit rs ..MttR",
........ про_рd
де бачок кров;
пвмпо що врl:а.
OBIТIUD lIeвl кро....
178
Еріх МаріІІ Ремарк, автор все-
cвl'l'НЬOBiдOMOI'O роману про пе
шу війну .На ЗаходІ без змІн.,
ВИDерwив нещодавRО роман «ТрІ..
юм ьна арка- про ДP7f'Y \.91..
8, черВНIІ 1946 помер reprapт товv'війчу. Роман уже появив ся
l'aвnТМBH. З перемоroю anыlн'l'ill Н Й
вlсblдecllТТPирlЧ"'!'ИА nисьмеиниk в hЮ орку, де автор живе від
р, 1940,
ВИСЛОВИВ CВO СТ8вnеННIІ до r:y..
часних подій в ряді виступів, ТЬе work. о( Erich M3ria Remarque.
Йоrаннесовl БехеровІ, RКИЙ по--
вернувся з РосіІ. ниніШ'тьоМ)
президентові закnаденоl'O в Бер..
пінl KYnbТYPHOI'O союзу, raBn"
'!'Ман заllВИВ, що він стоі""'Ь за де--
МОКр8тичне оновлеННIІ Німеччи..
1Df. В .Послан"і до П;Мf'LtЬКОN
народу-, опубпtковаRО в o т;o.
му ornll t, nисьмеJlPИ1t ЗО"JR:1'пm,
ЩО HeMa миті. щс.б він не Д} I8B 13. серПRII ние помер pGf.pr
про Німеччину. )"ОЧ йому J"eJ'1ep Велnз.
уже браку сип здіЙСЧ1(\В ТЦ Сl'оl
r.уІІКИ так, як він '1'0"0 ХМ';В би,
r&В'1ТМ::tН З811В'm.. що вірпть У
IІlJtpoджения НlмечЧИНJ1 І C'l'З<'р""
джу , що «всі ()бrн с',,-,rи світу
пк сам" зворymеч' бажанням
пьоm-. ]J:a.rrl, в pn. i 3 KUpec--
nn,," M берJltНChtCоl r:аJe'rИ,
raBnТМaв скозав таке: .За п'lJТoo
.
дв1t Ренн, ВlІ'І'Ор романів
.Війна. та .По війні-, вкупі 3
Бодо 'Узе та ErOHOM ЕрвіllОМ Кі..
ШОМ провадять В А31еРJЩІ rазе
'І'У .Дас Фра ДойчnllНДl'. П:l'''
деmrоамерика'Iсыtий М!еІІ'І.JИХ у
вімецькій мовІ, що B'IXO У
Сант'lІl'О дf Чfле, провадІІТЬ Удо
Рукзер та Альберт Тайnе за уча..
СТІО BfдoMOro nірика ПаВЛIІ Цеха,
Тhe GermaD writen іп America.
.
'"
ДecRТ рокІв !Іімщький Hapo вlд-
найде себе. Але це XYCJ.lTh бvти
інший народ. ніж той, ЩО сЛіпо
прийшов до lfаТRстрофИ»,
ТЬе public appearances or Gerhart
Hauptmann,
Zum Tode Gerhart Hauptmanns,
.
.
'8, nИnНIІ 1946 Бернард Шов cВJlТoo
кував cвi дев'ЮtОCТJIЙ день на..
родженнll.
9ОрІЬ aDDivenary o(BerDardSbaw'.
birtbday.
.
Тhe deatb о( Herbert С. Well..
.
Альфред Нойман, автор Biд
1101'0 роману аДиивоn-. живе
пер і творить в АмерицL
Тhe wo..k 0' AI(rf'd N,.umanD.
AI(red NeumanD іп Amerika.
ПОМІЧЕНІ ПОXJШКН:
Crop. Р."ОК Ва,пруковаво треба
66 11 зr. боІІзнні боllзнІ
75 15 эн, Л110 Джай Jlяо Джая
1 t.. 26 зr. роз- y pa.1 раз у раз
116 7 зr, в жmтt в поезії в ЖИТ'Іі j в поезії
119 10 зи, обстрактність абстрактність
тж 4 ="В. Я зна'''; Я знаю:
На C'!'(\ptнцi 43 абзаци cДlueК'l'llll& е .ero"OIO ...... ....... і .Ваукова
""OJIorl. е rao . ..lrolO ...... ---. спід читати RК два окремІ, не
зв '1І38Иі між собою афоризми,
12*
179
.
Відryкв/. --I}W КВ
Critie/Books
Critique/Livres
Kritik/BOchersehau
Поезі. підвесе вв& шабеm.
Ще про .Рубікон Хмe.uьввцьиоro- Юрін Косача')
Історик, очевидно, передав бм lDIИ3і копо зовнішніх подій, 8
подіі так: козацький корпус під сторінки, Ім npИС RЧеflі, напе-
керівництвом капітаЩі Хмель.. жать до найменш цікавих у кнн"
НИЦЬКQrо, повертаючися з заходу зІ (omic детапів бунту козацько-
Европи, де брав участь по боці 1'0). Нема в цій книзі скпадних.
Фраtщіl у здобутті Дюнкерк), переnnутаних. заr8ДКОВИХ та ін..
збунтувався, під'юджуваIOfЙ areH трнryючих подій, Зате t: в В1JI
тами еспанськоі коап1ціl, проти щось 1нwe.
cвoro начальника, апе бунт був 8
приборканий і попки рушили на € в цій книжці cnpaвжняісто-
ДОМіВки до України, Так, це й УСІ рtя. НезапеЖ!IО від вірнС'сти або
нескладні події, що роэroртають невірности деталів, в'д фактич"
ся у творі. МІсце дії Данціт, ноі ТОЧНОС1'И або неточности сю-
час діІ кілька зимових днів жетноro розвИТ1СУ c:nравЖНJI
1648, історія, р;ух химерноі і noxM)rpoI
Скynе історичне фактичне ".110 'l'pидцllТИЛіТllьоі вlAни в конти'-
(про Історичну вІдповідність фак" нентвльній ЕвропІ. дух диктату-
"ів нехай roворять історики) май.. ри Кромвепа в AHrпii, дух "ере-
же не рО'Jши'l'O візерунками асо- додня великоі р волюціі 113 Укра-
бистих колізій, сюжетноі виrад.. іні. Досяrнено Qboro не археоло-
ки, .Нема нічоro пеrшоro, як ви.. rіЧ'IО музеrПlИКИ реконструкцlями
rадати якоroнебудь українськоro побуту, не накоnиченняк арха..
д' Артаньяна чи Скшетуськоro І Їзмів У мові, взаraлі не зов' 11ш..
розповідати пр:> йоrо романтичНl німи засобами. Звичайно, t: в Ко-
npиro.ци та перипетіІ., пише сачевому викладі поодинокі ар-
Ю. Косач у передмовІ. ВІн від.... хаїзми я1tИЙНебудь жолд вбо
мовлясться від QЬOro. Йоro не cnудеА або 1'8ть; частіше .1Іа'l'И'-
цІкавлять nеrКОnPJfступнl доріж.. "Ізми, свідки живоro зв'ЯЗК1
ки, віll зна , що Сnp8ВЖНt: МJ1 України з nатинською культурою
стецтво ходить стріккими сте... E--.porm, як от фортуна, амор. ре..
коми І не боіться ПРЯМОВ'1СПИХ бe.nli. трони, тріюмф або віктср;
круч, rocтpo обмежено в Aoro часом вraдyап nerKY стилІзацію
,
8) РецензІя, написана в самому роЗПВJIt ДRc1tYcti про ромав Ю,
Косача, через видав'tИЧі труднощІ ОстаlDlіх років заТРИllалася 3 пу..
блlкуваlПlЯМ. Тема, проте, рецензіі не 'I'iп.1Df не знята ЖИ"l"ТЯІІ з по-
рЯДКУ денноro, але, можпиво, 3И8.11е11У aиwе початок вовоІ, QAК
ширшоl дискусlI,
180
-коroнебудь тоro'lасвоro Jlfтepa-
'l'YPНОro твору або IС'І'Оричноrо
д?кукенту так, читаючи філl-
пту po яхту: .Toro не втнуть
вони, ПСЯВlрИ, на перинах рока-
ми ВJlпіryючись, фазанами об'їда-
ючись, парфумами обливаючись,
збабів1lDf до решти. (64), чи-
mюЧJf цю Філіпіку, хто ж не З1"8-
..ае I"рОмових інвектив Івана Ви-
шенськоro; розкидані поодинокІ
деталі іСТОРИЧНОro кольориту
'1'0 l'ОСТрОаерхl д..'Си Данціty, '1'0
велетенськІ ботфсрти вояків-шо-
,.ЛЯllдцlв, ТО кУН'!'УПІі й жynани
козацькоro війська MepexтRТЬ пе-
ред читачем, І баrа1'О можна бу:-
..0 б ПОВИзбирувати з книжки
подробиць тоroчасноro побуту
але Все це так розсиnано, так не
підкреслено, так орrанlчно й не-
поміmо подано. що читач бачить
І відчувас це як свое. як знattо-
ке, а не як екзотику, пІдібран)'
письменником у далеких вІках.
Читач не Biд'l)'В8C одмежоввно-
С'І'И дааноllИНY noro, І либонь у
QЬOМY одна з причин закидІв Ю.
Косачевl з боку кpиrики, заки-
ДШ у веlсторичностl. І"рань між
еучаСНИІІ І МИНУJШК стирасться.
Письменник може пІти навІть да-
.ІІІ. ВІн дозволяс соБІ дуже свпс-
рідний зІ' сіб: ЗМ8Льовуе rpynи
ИJOдей, називаючи коЖІІОro 'IJIе-
ва rpуп зокрема
.один БІля дpyroro. важко t
roрдо c:идIJrи кo38Цlald РJI'I'II8Й-
стри І поручRИlDt, Максим Не-
стеренко, ю'жий мов Jltl>JЖMЇJ!t.
чорчявий велет, що коня uir
підняти, добрий козак, хоро-
бриА Прокlп Шумейко йоro
побраТИJl, :І вi.rclчeнIOl nOJlr
еькою шаблею вухом, мучений
Jlяхами в варwaFськіА тюрк1
по COJIОRJЩЬКОІІУ norpolli І ІШ-
пущений на воnю, бо потрІБНИЙ
був КонецпOJlЬCЬКОIІУ o Bm-
ХОarиpeвRII будж8цыDIx }'JlYctв.
J'внд.. craтниЯ пор}"-umк,
перший rapllam у ц!JrOIl)' "ій-
СЬКУ запорізькоlІУ. що 8ponUle-
plAcЬEoro МИс:тец'!'В8 вЧJDJCJI 7
ФранціІ, капІтанів милий Дpyt'.
Поручники Семен з-.ISУJькиА.
Фипон Джул8Й, Ремиriян Су-
pJm, Северин Мокir.ВСLКИЙ
все reрбовl WJJяхти..і, чепурпl
1 ro_" IІОв павичІ, начn.:rа.ни-
ки козацькоі драrуиН, що мl-
рRЛась недавно на І3іпорусl 3
МОСКОВСЬКОЮ леrк,)ю К!ЮIf>ТОЮ.
Всі чотири МОВ рідні брати.
всі чесні козаки, РИ"1'Майстер
Петро rловацький із ВолинІ
.
і дапl 1 да лі йде перелік-опис. та-
кий невиправданнй 3 110rлВЛ"
елементарноі теоріІ К:ОIІПО'3И1tіl
роману (бо всі ВОНИ не виступа-
ють дul як індивідуаЛ IIО ВИЖ-
mlal repoi) такий РИ3ИКОDaНИЙ
Э nor лRДY образности й р'!ль( ф-
RОСТИ cnpийнЯ'М'я читвчевоI"U, t
такий орrаНічний, так часто 3&-
С'І'ОСОвуваний автором (пор" Hanp"
ще стор, стор. 22. 122, 244) як 1Іе-
'!'Ода Історичної реконструкції, во
ми так вжилися э автором в істо-
рію, що природними стають ці
портрети-перепlки. як природнІ
вони в rазетноll)' репортажі про
)"ІаC'RИКів якоінебудь подіі. ми
через сторінку можемо забути Іх-
ні імена й характеристики. але
ки вже бачили Іх, і QЬOro Д
сить.
Разом з ЛЮДЬМИ проходять пе-
ред наwик зором мистецькі речІ,
якІ 'І'8Орила або якими цікави..
пась та доба. Тіцfян, солодка пі..
сня Провансу, сонети ШекспІра.
ОвІлій, майстер Рембрандт, поезll
Роисара, Пlндар"'Ві оди, томик
КОРНeJlЯ, Шекcnlрів пондонський
.rпобус-, пісня про РОЛJlJ'да й пі-
снІ Вертрапа де Ворна. романс:и
про Сі)та, афоризми Монтеня
все це йде у CJlовах І дуМках, оу
cnеречаннях і настроях repoiB
роману і все це немов сучасне
живе І водночас історія.
І 'l'8К із роэсипачих деталlв,:І
8И110ВRИX портретів, 3 високих
настроів ПОС'І'8с бe'J накидань І без
підкpec.moваRЬ, без apxeoпorii й
rpoбoКОП8'J'eJ1ЬС1'88 zиаа ДОба,
181
- жива історія, npoЙlurrа духом
Itондоть(рів та завойовних1в, БУIІ
тарів І творцІв MOryтHIx держав
староІ Европи,
.Звичайно, це не наукова пра
ЦЯ, І в писаннІ роману вирішала
здебільша інтуїція., пише Ю,
Косач у передмові, Але ця iнтy
Іцl. виростае із звання, ПОІІІІО.(;
Ноro на творчий розмах, В цЮ
книзі дійсно е Історія, хоч бч
історики й заперечили ті 'ІІІ 1'1
подробиці сюжету,
.
І І: В цій книзі проБJlеми, вад
RJDOIИ дуМаl: автор і думають 'ІИ
тачі. ПроБJlеми, IІкі мають iC'J'O-o
ричне значеlUlЯ t сучаС!lе. е у
книзІ філософія історіІ, а філ
софія історіІ це не тlnьки уэа
пnьнеННIІ мииу Jloro, а водночас
І усвІдомлення сучасноrо І про--
rиоза м-йбутньоrо. Не тІльки вІ д-
чувати й переживати змушуе ..
тор читачів, аJlе й ІІЧ сл ити ,
В дикій і невпорядкованій
ській стихІї живуть етапІ фор-
IІОТБорчl первні. Це первнl 38J1із
вої дисципліни, під впливом якоt
.юрба етаnа військом, базар П'ІІ
ної rолоти військовим таfЮ..
РОМ., первнl орrанlзацlt. IІка за
ступае розroЙJrану степову вІnь--
вість, перетворюе IIНororonoBoro
звіря на Jlицаря, на воїна, .Л xi
ба не моrли б бути ці люди POK
СОЛlІнtї nеr'lонами тpe"'ьoro Ри
му? Для цьоrо потрІбна велика
Jlюдина, rеній і орrанlзатор.
Такою людиною стае BorAM
Хмельницький, Це він зумів по-
вести за собою козаків, .обсма-
Jlених чубатих дітей в залізі-, бо
«вІн із цlеІ fJlИНИ, з якої л1пnять
Цезарів.,
ХМЕ'.пьницький у Косача «умів
дивитись, умів оцl'Чйвати, вмів
дУМати. Зосередипось у IfЬ'}мy:
буАнопиш"а натура степово"О
пІвдня, запізнfсть (ота, що прий
ШОВ з мряковипноt півночі, ви
топченtсть лаТИНllНИИа, аJlе не
'fOro, що пройшов через польсыQ'
182
призму, а тoro, що чере:s і з дже.-
рел Вічноro ренесансу ПОl'Oжоl
ІталІї, з лицарської rордости Ес:--
паніІ. з французької ясноnpoзо-
рости, Ось так rapтoвaнo і ШJlt
фовано душу ХІІельющькоro..
PoII8.R показуе ХМeJlЬЮЩЬКОro
вже піCJUI цlЕІ ПІКOJIИ. Показ П
c:raповив, треба дуМати, зміст
утраченоro Косаченоro poll8llY
. Дюнкерк., про заrибіль рукопи
су 1IК0ro зrа.'1Уе автор У своїй пе.-
редмовІ. Боrдав пройшов евро-
пейську WКОJlУ а.пе це не эва
чИТlt іще стати вождем .козак
руськоІ нації., ВorAaH вавчивСІІ
приборкувати степовикlв козак
а.пе ще не н8В'IИВCR розуміти Іх,
а значить І не навчився веетк
Іх, Він, може, Mlr би стати уэур--
П8'1'Ором, а.пе не Mlr би тодІ cтarrи
справжнім вождем вароду.
Л це да.пеко не те саме:« Убоп
ті нації, що не вміють родити Це.-
зарів, а.пе ще убоrіші тІ, що не
породжують BpyтlB., Народ nQ-
&еС'І'И може лиш той, ХТО CnUJIу
чае в собі Цезаря й Врута '1'8
ка ідея кпиМf Ю, Косача, лиш
тоА, хто володіе черmo, але ба
чить у цій черні народ. Той. хто
сам себе відчувае ЧJlеном вираз
ником ціеї рідноі і мoryтньo!
cпt.пьвоти,
Хмепьmщький спершу боїться
черні, Він боїтьCJI э6удИ'l'И в вій
первчі с.пілоro й дикоro степово--
ro бунту. Але це эасуджуе йоro
ва покору, на малі діла. Він тіJlЬ
ки «ge'nte Rut1v'nus, natione Polo
niЗ., вІч 3аІІВЛRe, що він «pycь
кої доброІ крови, але. І Річпо--
cnолита йому матір. сто разів
йому матір., аби тільки не ви
кликати безroлової І водночас
стоroлової rlдри ребелft, «що не,
знае краю своїй руйпуЮчlй лю-
ті, св()('му шаJlові., Звід почут.-
тя дикої roрдOC'l'И, звідси тяжка
криза, що ВИllВJlяCТЬCJI В nияцтвl.
в эневірl і бomoчих сумяіВ8Х, ЩО
прикушувапо друзІв вlдвepraти
ся від вьoro, вбача,.,. в IПtOIІ7
тіл ки сопом'яний BOroКb, а во-
porlB розnаношуватися.
Та все це доти. .поки бунту
ма, опи він справді стаВСІІ. ко-
пи ВІН справді вибухнув у своій
спіпій і пютій зпобі. КОJIИ BornaH
розчавив йоro і nepe"ir, коли він
:sрозумів йоro і подарував прови..
ву йоrо винува1'ЦllМ. тільки
'І'Одl він став тим, ким 8ін мав
стати, «Неслухняні діти, а тахи
ЙОМ, RК і їхній він., відчув І
зрозумів riH. «Довершилася тай..
ва йоro братерства з НИІІИ тах,
шо навіть смерть сама не здолас
РОЗ'СДИ8'І'И Іх.. І водночас із тим,
як :!аново роДИТЬСЯ І'ін, родиться
заво8 Hapo"t: «Із рабів народив-
ся народ, rope тому, хто ве зба-
rвyв цьoro.,
Бо формування справді варод"
BOro вождя і фоРмyFанря Ha
1lY це дві сторони одноro про-
ЦЕсу. «Ідуть із надр землі, Ідуть,
t крок Іх твердий та .лymmй. то..
ди прості, homines parvi et simpll..
cissimi Вап.RТЬСЯ зо.nочeнt
палати всіх ВМЗВ8Ч. Х. ЩО вва-
жали себе досі clл.пю зем.пl, а
всіх інших мовчаЗНИМТі рабами...'
Так постас народ, так поста€:
вож ь. так воЖJtЬ Be,lte народ
Ш'tя".аМТі виз о.nенf'Я. Си.nа ТВ()ОО
ру КОС8ча в тому. ЩО він поста..
вив скпaдиt і вічно актуапьні
npoблеМJI, не cnpoщуючи Іх ні
пn.n'тиЧ"о. ні Історично, нІ пси..
холоrічно,
ВО J{ОЛИ такі проблеми поста..
вали й розв'язувалися в історіІ
народу, то не малий. і не остан..
ній, і .не упос.nіджерий це варод.
тут вбачас Косач neperYK нашоj
Історії з античністю, з історісlO
Рику і цей neperYK yвe час
rтідкpec.nюс. rел.nада постас в уявІ
Хмепьницькоro на зrадку про
Чорне море, п ктами козаць"
кими та консулами заТ'10роЗЬКИМИ
IMeнy€ автор ватажків козац
ких повстань. а сам Хмельниць-
кий дicтa€ roPnOB назву «Це--
заря cteпy., RКИЙ знае, «ЩО за..
шумлять леriони йоro імперіІ не.-
забаром упоход.,
Вічним мотивом проходить 1
книжці мотив KOXaHНJI м:ж Bo
даном і rанною, дочкою фавер.
rондіюса. Воно не розцвіла, це
кохання. BornaH народжений,
щоб зректися щастя, це розуміе
raНIIa. Він не П, він тіеї юрби,
.RКY веде за собою, І в rанни
«серце зціпеніло. ствердло, дра..
туючи себе насолодою муки, Мо..
же це й було щастя: певність
нездійсняльноrо.. І це щастя зре..
чення, це велич керманича на..
родноro. тут проблемність не пе--
решкоджас яскравості характе.-
ру, лиш п1дкреспюе П, Саме тут
8ИТВОрЮЕ:ТЬСЯ поетичвість Коса..
чевоі прози,
.
Во € В цій книзі справжня А
нentдpoблена поезія. Вона € у зма..
тованні rрозовоro тла тоroча
ної Европи, на .RКOMY відбува"
ються подіІ роману, Вона € в за..
милув81П1і козачою молодечістю.
Вона е у звеличуванні BornaHO
вої постаті, в тих neperyKBx м:.
історі€ю України і Риму, в тому
широкому мистецькому тлі, в при..
хованості суб'СКТИВ'tих відчуваНІ.
автора й repoiB, відчувань, що
r пибоко npoймають увесь твІр.
Вона с в усьому свіТОCnРИЙНlІТТі
автора.
Вся повість пройнята в"утріш"
нім ритмом. що вибиваrться на..
зовні то там, то сям. Найвиразні
ше ляйтмотивами, То вирmlас
мотив козацькоro бунту, то мотив
HaponHoro вождя, то мотив рим-
ських залізних леr'іонів, а '1'0
блимне мотив рудоволосої rанни.
1 все це зливаrться в мотивl
походу козацькоrо війська: «Ван..
дури виrрава.nи. бренькотіли коб-.
зи, Вили жоломійки...' То йде
упевнено й нестримно змужніле
та Rиrартуване козацтво.
Мужньою поезі€ю дзвенить J
книзІ найБJmжчий, мабуть, 3В'1'О"
рові мотив waбепь то безn
редвьо: «Хке.п1ючі воІни peBi.1m, '
1&'\
l:хнl обличчя набрRК8JIИ, й очі ме--
. рехтlли від виnитоro вина І від
'заrрав. ШаблІ cmBHo дзвеніли,
знятІ Bropy, щоб, ведocnівавwи,
вмерти в піхвах., то посеред
ньо: .Надворl брязнув морозний
тверп:ий день, а враз із НИJd ша..
блі людей в залІзі.,
А 'ІнодІ й сам виклад 3ближа..
erься до поетичноro, ми '3Нахо-
ДИМо алlтераціі й ритмІчне по.
торення не тільки образІв, а й
звукових комплексів: .3 n('І rpo..
мади чубатих р у бак, що в І д"
дихали в і ЙНОЮ, що Іх '3нав у б к"
,. В І й у п и т В і вещадники, НЕ'-
вrовтаними . Мінливий ритм
І примхливий, динамІчний, хит--
кий. Неларемно так тобить K
свч рембрандтівське осв!т.пeинJI
в пейза:жах і в портретах своІх
repoIB. Такий, приміром, ПОpтpe'J'
заснулоro Хмельпицькоro: .Тlл....
ки над ранком ХМeJlЬНИЦЬКИЙ за..
снув, Спав rop іл ИЦЬ, розкинув
IUИ руки, коротким вояцьКИJI
СНОМ. Під roЛОРОЮ бу.по ctд.пo, як
'7 походІ, Хмуре було йоro
тrччя, жовте, неэ,цОР"De, Проме..
ні, продерwись несмtпиво крІзь
вІкно, пестили вилиці, чопо. важ..
кІ повіки, затиснуті уста. І зда..
валось тоді, що с:п.пяча JIIOДИІІІа
пarlдaic та крізь сон yc:мixan'Ь..
СЯ.,
На жаль, інодІ автор не довІ..
ряс свосмУ читачевІ, Тоді B H по..
cnlшас виявити зовm химервиА
внутрlшпlй ритм cвoro 'І'ВОРУ І
'l'акІ виразнІ в своій простоті опи..
еи заступас вишукано--наРIr"СНИ"
МИ. ТодІ йоro ,ероі починають
позувати перед ЧИТ8"ем. а тв'р
с:повню("ТЬся трафарет8МИ YМnB
ноІ літературноІ романтики, Тоді
IІВ7ІЯЮТЬCJI такІ e"i1'e'l'l'f, як ча..
р І в ний або чуд \) . Jf А абп по--
рівНJlRНя на зразок: (1-.K "a).....
«манипа до себе, !ІОв ус:к1Х"
ве"а ще не збаМfy'П K:) .BKA, А
несамовиту зловіCJtість крЧ1l у
СС\б1 посмІх П кучерRЭИХ &\..'ІОК,
П крyoroбeperих рІк. П бе3краІх
С'І'еП18», ТодІ ПОртре'І'И дійових
184
осіб перетворюються ва в1'ер'1'і
заrа.льнихи. на накОПИСІення H
індивідуалізованих «красиво--
стей.: «Ця дебела біловида дів..
чина, донька моря й кистецтва,
roрда й непривітна до ЖИ'М'я й
до JIIOдей; вoroНb. Щ палахкотів
десь у надрі шалеНJOl ву .пька..
ном. І далі: .Не Mir опертись
спокусі й дивитись ва неі, на іІ
біле Iф8ІІУРне чоло, торочене во..
МІем ВOJIОСУ. де мерехтіли Be..mt-
кl дiJlканти, на П руки, на всю
П стать, обняту ваЖКtlю парчею
й брокато...,
І портрет C8IIoro Хмельницько--
1'0. на жа.пь, уліr uій бутафор:І, І
хіба не по--оперноuy виrJtядае
він, приміром, J такий момент:
«Став напроти сходу, напроти
перІШІХ променів. що продира
nИCJI через кряку, схристив на
паlЩерних rpYДRx руки, Юрба не
шиширхиула. Clt8ll'RR1ла. (пор,
ще стор. 55 І 246), Усі ці вулька
ни й ваМІі, мармур 1 схрещс: (1 в
npoм:fинt руки ..... все це пер хід..
ний реквізит, Her T8Knro
СПІ ,('.8ЖНЬОro письмt:Н.чика, яки..
с К(.'СЗч,
Сти.пь ромаRТИЧRоr" трафаpeтJ
ма со С'ВОі твердІ ВИІІО:"ІІ, Він rл)"..
>.ий 11.0 к ORXpe'l'ПОСТИ CJlOt:tR, вім
ПO'l r.ебус CJlOвa lПt ЦRltltltfl. Вів
П(JИ:ЮДИТЬ до рознtжс.ЧOC'l1I rти
то, коли сувора лоrlК.:\ ДІ('слfв
розnливастьCJI в умовній 'І'а ша..
бльоновій красі вишуканих при..
Dlетників, ПРИDlетнJIК епітer
стас обов'язковим при КОЖЧОІІ)
іменнику, ВІн не характеризуе
вже, він n.пьки прикраша(' f"В"Ч'Ю
емоцІйністю або своею парадок"
С8l1ЬRlстю, він перетворюrться на
РИ'l'lllчне БРЯЗК8Jlьце. пе скоро
ВТOIlJlJOC ОДВОllaнітністю. заколи..
сус читача. Так само дрyt'ИЙ по--
,1dБRНЙ засіб пlдalшyвaННIІ
lмeнникlв обов'Я')КОВО парами.
Такий уже самий початок КНИ"
rи: «Мов З а х л а R н а кp8cyнJ1
ждапа 'f01'O вечора (данцltська
npиставь. ,z, ШJ, JlИВПDI
атлас з е JI е н а в И]І[ XВWtЬ. до..
р 0 r и х своІх коханців lэда.. JtR. І ПІО'І'ЛIIRДСЬКИЙ вояк каже:
JleKa, й іПJJIИ до неі, з ВlтраlOt « Волію вдатись до джерел. Це
обійНRВUDlсь, R8ПRyВUDf во r н е-- наслідування старовинних Hara..
пер і крила вітрип, розroр'тув" дус мені мавпяче парадysаНRЯ
ши тре м т лив і' прапори, йшли перед дзерка.пом, СтаровиШlИХ
до неї JI10бaси стр У н к і БFИ.. не можна наслідувати, ім JI8ПОоо
r АНТИНИ й ч е пур н І KOPBE доблятись. Інше ЩОСЬ потр'бне-,
ТИ. йшли звідусіль із риrи чи ці слова не стосуються до
А ЛЮБЕКА, з rEнYI й КАДІК.. caмoro aВ'l'Opa? чи не в праві ми
СУ, Із ста р 0 вин НИХ королів.. вимаrати від Hhoro прози яка
ських пристаней НОРМАНДІІ та свосю конкретністю й я,церністю
А з nalleKoro ЦІПAНrО й САН.. 81Jfr орюва.па б життя в йоrо коп..
домrнrо», . кретності й ядерності? Життя,
Оцей псевдОроМlUlТИЗм дефор- пере.помnене крізь призму муж..
кус подеколи Косачеву npoзу. ньoro й аКТИВ'lоrо поетовоro
Він по3бав.nяе П мyжJIOCТИ. ВЬі сприЙllafПIЯ? Брязкальця роман..
R8ПОDIІІОе твІр лlтературщиною І' 'J'ИЧlDfХ штампів особливо драту..
розривае зв'язок літератури 3 ють. копи починасш читати твІр
ЖИ'М'ЯІІ. С.пОВ8 б.піднуть і пере.. Коса ча. Потім читач до НИХ зви..
noрюю1'ЬСЯ на эаra.пьниlOt да.пе- кас і бl.пьше чи менше Іх сприй..
коі від дійсности фразео.поrіІ. 1 мае, Звикас 1 cnриймас так, ЩО
t'Onl aln'Op, сам тoro не помfчlUO- дехто бачить у них суть Т80РЧОоо.
чи, починас 3Jlов-цввти своіми сти Косача, окрес.пюючи йоro са..
7 п юбленими епlтетами. PaxMamd ме в таКОМУ розумінні як «ро..
зрlдxа очі XJlельницькоro (55), If8НТИП-,
paxll8RRl брижі моря (87), рах.. A.nе не в ЦЬОМУ суть 'mорчо..
манна дружина Боrданова (128" сти Косача. Ми схильні вбачати
раХМ8IIRі вовчури..козаки під npo.. п, цю СУТЬ. у r.nмБИ'l1 проблемнОоо
водом Хмепьницькоro (203), .рах.. сти. втонкості ш.піфування обра..
манн 1 ШO'l'ЛJПIДцl"JlRRДекнехти! зІв, в активній свlтоrлядній на..
йовlЯJrЬRJfЙ виrJrIlД у Лес.леуса станові (поезІя пlд'teceJrих ша..
(30), йов'я.nьний добробут Данці.. беllЬ!), у високій заrапьнlй КУЛr
ry (12), йовlяпыlий секретар ко.. турностІ, В rарячlй любовІ до
ролеви Марlі (86\, йовімь"о J'OOO УкраіНИ та її визвольних зма..
ворить Боп.пян (111). йов1я.nЬRИЙ rвЧЬ, у rпибокому відчутті Істо--
панок у IDКRJ[)' (121), АовiJIль рІІ баraто в ЧОІІУ\ тІльки не в
француэ Воn.пЯfl (150\ f Т. д" і '1', Д, цих 30RнІПDllх ефеК'l'8.Х, Во кпиж-
Нехай ЧJn'8'! еак npocтe-и'I'It ка Kocaua це '!'ВІр МУЖНOC'l'И
Jlю enlтeorlB: З8XJ18JIRИЙ, HeвroB" й дозрlлости, а прикраси у ви..
,..ний. rпlТRИЙ Вони при.. кладІ рештки захланноі й нев"
кладаються скрІзь через потребу roвтaнoI (вдаючися до 'enlтeтl.
в ритмlзуючоllY приnrетнику, че-- aВ'l'Opa\ юности. Чим скорше Ко-
рез свою нетрафаретнlсть. A.nе сач..муж вtnмовиться від стро..
саме таке вживання іх приво-- катих та розмальованих ОДЯМ8
-ить до витворення трафаретів. Косача"юнака. ти.. ДОC'l'Иrлl1ШDOl
І повтореmrя цІ не від бlднОС"І'И будуть йоro '!'ВОри,
аексики. Спов'тк Косача Hanpo.. . ·
чуд баТ'8'І'ИЙ. rнy'Iкий, кyпь
ІІИЙ, ЗаВJfRИла хибна й ReJ(Ореч..
ва пееВДОроМ8R'I'ИЧRа метода,
тут ІІИІІОВOJIІ ЗJ'8)tYrтьcя оюre
Idсце 3 цI I IПUaКIfИ Км:ача. М()ОО
розенко А Klтryc СкО'М'Ус mepe--
'IIUO'I'ЬCII про a'I'YPrbo Корве-
Наприкінці кІлька закидІв не-
достатньоі відш.пfфованости фра-
ЗИ, окремих дрібних недоrлядUl,
що свІдчать про не..nос:ить уааж-
ний переrJlЯД aВ'fOpoM друкова-
801'0 Т-С'І')', «ДвІ porви: ка.
185
пив 0 в а. дарунок ПOJlьськоro K
роля Жиrим6нта Авryста, та в a
. к а, з 0 лот а із сріблом, Iмn
ратора Рудольфа ІІ, RX)' ще B
с:или за МИКОWИНСЬКИІІ та Лобо-
дою, роз r 0 р нен 0 над зви
"ижцем» , очевидно, мало б бу
'І'И ІІ али R о. У і в а JК к у, З 0
ао ту, .На рубежах світів,Ьро-
пи й Азії, у степах, що КOJIисапи
мрію Атиллі, Тамерпана, Джін..
ric.. хана , у країні, расм зеllНИll
з в а н Іі ІІ, мопОКОІІ І медом т е
ку чи 11 на узrір'ях новоro €py
CaJJJOIY здвиrнyти храм хочуть»,
очевидно, ма.по б бyrи з в а
в І., тек у ч і й.
І'р. Шf'1rI7IE
А critical sur\"ey оп Yuriy Kosach's novel ..Kbmelnytzky's Rubicon H , Ів
ІЬіа lurvey НІС problem оС historical novelas а renection оС bistory tbroulb
ІЬе prlsm оС modern menta1ity and from іЬе point оС view оС ІЬе Соrшаl
achip.vem-ents in 1iterature are discU5sed,
.
з УК.РAlВських МИСТЕЦЬКИХ JInШIКAЦIЙ lМ6 РОКІ'
J'ВЛЗІ ЧИТАЧА ХОРС ПРОDОlIJ'е:
Ранок, лlтературн кистецький альманах М І, JUOТИA 1948, стор.
24, фотuдрук, Вnорядив В, Варка, видала rазета .Наше Життя-,
Авtсбурt (пІсля перwоro числа альманах ПРИІІИНИВ IснувашІІІ, ВJlИВ"
wись у мистецькІ 8ИДаlПUl МУРу). Зllіст, Леся YкpalНJta Споrад
з е.паторії (вІрш 1904); Д. Дорошекко Мое знайомство з Лесею
Українкою (сторінка 3 споrадl.); Юрій Клея Попіл імперІА (фраr..
менти); Василь Варка Лист (сторінка з поеми); Юрій Косач П
смІх ДlонJса (фраrмент); Михайло Орест двІ поезП; €, М. одна
rоезlя; lrop Костецький Моuентальне .идиво Рембрандта (мlнlя..
'І'ІОра); Боrдвн П. Браllа Софіі.
Вр Сnав)"І'ІІ'І, rOlllH віків, поезії 1 1945, Авrсбypt 1946. Мар.-
ка МУРу .Золота Брама». Стор, 123,
BayKo.o-п1'1'ературо3lla.... 3llрі1111Е, . Світaшrя». ВJlДав1DfЧа мар..
Ка .Брама Софії». ч. 1 (березень 1948, стор. 38, ЦИКJIOC'l'ИЛь) вїдкри-
.ае полемічщ. стаnя В. ДержаВІіна (Проблематика стилів І п.пужан..
ство за кордоном), скерована проти тверджень доповідІ Ю. Шереха
на першому з'їзді МУРу. Поза TIDI збірник lІістить cтa'М'lO П, Курін-
horo про Реймську сванrепію та eтa'М'lO 0, Повстенка про церкву
св. Орини в Кисві, ч. 2 (серпень 1946, стор, 59, ЦИКJlостипь) почи-
наетьCJ18 з.. есЕ'Я Володимира (Ренесанс панарійської ДУМКИ), крім тoro
містить етапі: В, Державина (Поезія Михайла Ореста І неокляси
цизм), В, Петрова (Проблеми літературознавства за останнс 2>літrll:
192 1945), К. (Коли з'явилася на Україні людина?) І Н, Кордиш
(Зразки плетінь з Усатївськоro Cf'Jlища),
Мала бlбJrlcrreК8 МУРУ, лІтературний додаток до raзети .Час»,
Фюрт 1946, Марка МУРУ «Золота Брама». Вип, І: Юрl. Кпен, ПопіJl
Імперій, частина І, Стор. 23, лlтоrp, ПїслllJlOва rp, Шевчука коротко
характеризус етанов.пенвя поета від . Проклятих рокі.» почерез
.Каравелі» до останньоІ. ще не виверwеної поеми. Вил, 2: )'nао
СаIlЧ7К, ЮнІсть ва сил 11 ШеремeтJf,. розділи з роману, Стор. 39, пlтоф,
Пlс.пямова В, ПОДОJrRJtа, ВІО1, 3: lrop Koereцwod, Опо.ідання про
переможців, ДЕ8'ИТЬ вовепь, Стор, 28, ШСЛlІlІОва ВOJIОДИ1lJф8 Д
"вияа,
186
І JJeo M IIIIД Пмтna, за мурами Берп1ну, поезіІ 1942-----1945, Накладом
вана аии.па, с,.ор, 47. Звертають yвary поезії: Хто ки? Кате-
РИІІЩИК День roфмава. .
сб Вae l Вар.., АпOC'l'OЛИ, вірші з IDIИrи «ПРес1'('JIьнl свічІ», ABt-
ero 1Pt ;:rav, Вид8IDUI Івава Манила, Марка МУРУ «Золота Брама.,
р, 48,
Юрій Коса.. Ноктюрн Ь-тоll. нове.пя. видання часопису «'Наше
ЖитrR», Авrсбурr 1946, Марка МУРУ «3oJIота Брама», Стор, 32. фо-
тодрук, ПіCJIIIМОва Тр, ШевчухL
МУР М8етец.1Dd lIpalBeJ.КJd JI7x. збірRИ10l літераТУРНQ-КИ..
стецької npoблемаТИJm, Мюкхе!t Карльсфельд 1948, Марка МУР7
«Золота Брама», PeдaкцtR: В. ДокОRТOвич, М. Іванейко, Борис По-
,AMRК, Юрій Шерех, Зовнішн офоРllJlеННR Едварда Козака. 311р.
- 1 (стор, 109, ЦИИJlOCТИJIЬ), Зміст: статті вступна (Чоro ми хо-
чемо), Віктора Бера (Засади естетики), Івана БаrpRНОro (Думки про
лІтературу), Уласа Самчука (ВeJlJlка лІтература), Юрія Шереха
(Стилі сучасної лІтератури ва емirpaцfi), Остапа ТрИЦ8R (Мала чи
велика література?); cnоrади Володимира Блавацькоrо (Моя npaQR
:J Лесем Курбасом); поезІї е. М" Івана Баrpякоro, Оксани Лятурии-
ськоі, Василя Барки, Леонида ПOJl'l'8ВИ; хроиlкL Зllр... 2 (С'І'ОР,
127, циклостиль). ЗмІст: статтІ ---- ВС'І')'ПНа (ЛІтературні ПОКОЛIТПlR),
Віктора Петрова (Історlософlчнl .пЮДИ), Володимира Державина (П
б.пеll8 IUIRCИltизllY та сис:темаТNКа літературних стилів), Леонида Бі-
.пецькоro (<<КамІнний rocnО,Аар», драма ЛесІ YкpaIНJOt), ЮрiR Косача
(Вільна ухраІнська .пітература). Опександра КУЛЬЧJЩькоro (Казка
у с:вІ'l'08lдчyванкl ДИТИНИ), ВаСИЛR Витвицькоro (НашІ завдаЮІЯ):
оrлRДИ С. r, (Паноптикук новоі французької літератури), І. К.......оro
(ЧИ проза в нашІй прозі?); листи У, Самчука до 0, l'рицаR та І. Ко-
rreцькоro до О. БабіR: поезії Юрія Клена. Юрія Косача, Олекси Ве-
ретенчекка, Степана Риндикв, Леонида Лимана; хроніка.
МJlXdJro ()pecr, Душа І доля. зБІрка поезій, видавництво «Бра-
ма Софії», АвfCбурt 1948. Стор. 111.
Театр, журнал театральної культурч І мистецтва, ви"ання Об'('д
нання Мистці,в.. Украї"ської Сцени (ОМУС), Мюнхен Авrсбурt, Зов
иіwнс оформлення ЕКО, Ч. 1. (травень 1948, стор. 31, фотодрук).
Зміст: BfoA редакції: В. Блавацький УкраtпськиА театр на eмirpa-
цlr (доповідь на першому з'їзді ОМУСу): І. Костецький Три маски
(проблема маски на сучасній сценІ); Э, Тар"авt'ьки'Й €peci в обо
роні побуту (доповідь 118 першому з'іздl ОМУСу); замІтка про Kyp
баса; Еоп Непередбачена мізансцена (ryмopec a); хроніка, Ч, !
( 'ерве липеRЬ 1948, стор. 48. ком"іlqацlя Д"Оуху з фотодруком),
Зміст: замітка npn Садовськоro; Ю. Шерех Дискусія в мистецько-
ку са.пьоні, якої і якоro в нас нема (rmoБЛNё\ М. КулlшевоІ «Паre--
ТИ Ulоі сонати» на сцепі\; rалаАдз Чорчоwкірний l'pyr Шевченк_
(про ААру ОлдрІджа); П. Ковалів СценІчна мова; С. rop Bo.пo
дар rip (фраruент драматичноі ка11tИ); В, Блавацький Прапрем'с
ра «І'ямлета» на украінській сцені; З. Тар"авський Люди з п'сс..
(RОВeJlЯ): оrляди: rуморески; рецензІї; хроніка.
О. О.пь.... ПідзаuчЯ, посмертна збірка поезій, вид. «Культура..
1948. Crop, 22, фотодрук.
3arpaвa, .пfтературпиА журпап. Вида лlтературР.а секція CnfлlOl
Українських Письмеmrиків в АвТ'сбvpзі. АВr'сбурt lМ8, Ч. 1 (стор. 4'7)
м1етить СТ8'1"1'1О в\д ре nакції , поезії Яра СлВ"yтJPl8, Леонида ПОJlТ8Вht
Ав.цр1а І"арасеВJlЧ8, Ніни Пав.повської. А. Момбертв (в перекладі М,
187
Ореста). прозу Юрія Косача (Запрошенвя на Цитеру; вийшло також
окремо.о відбиткою), Василя Чanлевка (В лісовій ryщавині, уривоа:
з пові' ,ти), рецензfj, ч. 2 ( p, 43) вмістило поезії Оксани ЛЯТ)
риІІсыої,' Михайла Ореста, Олеrа Зусвськоro, Миколи СкелL Я, ю,
Дазідu (В перекладі М. Ореста), М. Баrдановіча (в перекладі Я. Сла
вутича), новелі В, Домонтовича <Пімста), lroря Костецькоro (НовелА
для тебе), Неофіта Кибалюка (Наука про зорі) , статтю В, Kp
Koro (Шляхи української ку.пьтури), рецензії В, Ясенчука (Книжка
про КЦ) та В, Державина (Кристалізація літературних розбіжностей),
Олека Те.пlrз, Душа на сторожі, вибір з поезій, ВИД. .Кул, ьтура.
1946, C op. ЗІ, фотодрук,
Івав Ваrp8ВllЙ, Золотий бумеранr. зБІрка поезій рештки заry
бпеноrо, конфіскоВ8НОro та знищеноro. 192 1948. Вид, .Проме'І'еЙ.
lO 6. Марка МУРу .Золота Брама-, Crop, 176, Вступна статrя Б. П
доляка,
.
НовІ переКJJа,ц. з Рільке, виконанІ Леонидом Мосендзом, вміще-
ВО в журналі .Студентський Ul.пях- ансбрук Мюнхен): ч, 2 З
Cтpori rодини, Осінній день, 'І, 4 Хлопець, У ч, 2 З вміщено в п
рекладі К. Яворівськоro .Рапсодію бурхпивоІ ночі- Т, С, Е.пlота. eKC
npecіоніСТD лірика, званоro .лірИЧНИІІ ДжоАсом», Ще новий переклад
3 PlпЬKe (Б. К.), в також новий переклад з Дaвтe'IДM (І. д.) вмІстив
Культурн мистецький капендар--а.пьманах на 1947, зредarоваиий ю.
Бескидом (вид, . УкраІнське СлОВО-), ВИЙПJJm окремо два переклади
(правпоподібно з німецьких перекладів) новель CoMepcera MoteMa
та Бенета, Новелю rемінJ'Вея (в перекпад1 В. Олевченка) Baдpyкyвa
па .Украіиська Трибуна- (ч. 14),
.
Для ТИХ, ЩО ВОJJОДіють анrпійськоlO мовою, подасllO кілька назв
IrНИжок про вояків сучасноІ війни. вони з рекомендованих в oд
80МУ оrляді Сінклера Льюіса (.Ecкuйр- за серпень 1945):
Асе 01 ТЬ1Шder Ьу Frederic Prok08m
А Walk Ів іЬе 8аа Ьу нarry Brown
А Веll lor Аdaпо Ьу .тоhn Непеу
ЛрarbDепt ID Atbeas Ьу Glenway Wescott
ТЬ.е ВrI* Fouole Ьу Richard Brooks
DQIPI'ID8 Ьу нarry Sylvester
.
Нещодавно вийшов роман caMOro Сїнклера ЛьюІса .CBSS ТImber-
Іanе-, Критика відзначас. що в протилежнІсть своім попереднім тво-
рам, у новому романі CilUtJ1ep ЛьюІс не ставить Ж8ДИИХ соціllЛЬНИХ
проблем. Сюжет роману іСТОрія одруження судді Тікберлейна
з креспяркою ВерджініClO Мар'ІЛeRД, розчарування Іі, cnpoб ЧOJlовlка
повернути П різними способами ДО роДИRRОro ЖJI'IТІІ І врешті втечі П
з іншим. За с.повами критики .Сaзs ТImberlane- це .роман про
чоловіків та дружив-,
.
В американськІй окynаціАній зоні Німеччини одержано перші
пtцензlі на літературнІ Ж}'рJI8.JIИ'. Д p вольф Штернберtер та д p
JIямперт ШН8ЙДер редatyють .D1e Wandlung., мlс:ячяик пітератури
. політики, що мас 38вдаввlDl, ІІІ[ ВИCJIовивс.я американський вій-
ськовий урядовець, переllИXОВувати всіх віІІціІІ, .Der Воlen-, редп-
188
'J'O'ром 1ІК0ro Е: соцl.яп демократ Віктор Шольц, мІстить статті про
фІЛЬМ, ФОто. віршІ, новелІ та есеї, Перший наклад цьoro 8ИД8ННІІ
вийш?в кІлькістю 5000 npикірнихів,
ВІД травня 1948 почав виходити в Мюнхені ориtiнальвий лlтера-
TYPHO-КРИТИЧНИй та есеістичний мІсячник cDie Fihre-, що перебуваt:
в тісному творчому контакті зі знаним cdas sllberboot-, видавани..
від д pa Шенвlзе (Эапьцбурr), ПершІ числа cDie Ftihre- мІстять тво-
ри Джойса, Пруста. repMaHa Броха, TopН'l'OHa ВаЙJtдера, Роберта My
зfпя, поезії О.пександра Б.пока, Вітмена, Маплярме, Дюля lnьеша,
твори сучасних німецьких письменників та есеістів тощо,
В БерлІнІ, видавaJIКЙ сКу.пьтурним союзом демократичноrо ОН08-
лення Нlмеччини_, виходить -Aufbau-, культурно полlтичний місяч-
lDПt з .пітературНИІІИ та мистецтвознавчими додатками. rоловний ре-
дактор Кпявс rlзl, Серед постійних CnівпрацівникІв знанІ не тільки
з самої .пlтературноі діяльности ймення: rайнріх Манн, Анна Эеrерс,
Теодор IlIIiBЬE:, raнc Фа.пляда, Паапь rеффер, reopr Люкач, Ернст
· Нbtіш, ФрідрІх Во.пьф, Йоrаннес р, Бехер, Бернrард Кеплерман та Ін.
В Баден Бадені виходить cLancelot Der Bote BUS Frankreich_,
Перше ЧИCJIО вмістило статтю Веркора, літературно-бlоrpафlчний
шкіц Фер"ана rperB про Поля Валері. .пірику Люі ApBrofTa, яJmЙ те.-
пер reHepa.пЬНJDI секретарем HaцioHaJrbHoro комітету французьких
письменників. фраI"llенти з щодеllllИКа Ромена Рол.пЯН8 з 1933, нове-
лету Жіроду та ін,
В Мюнхені BiднoВJIeHO ще один часопис, що містить матеріяпи
ку.пЬТУРНО-МИC'l'eцькі та біб.пlоrpaфlчнl: cDer Zwiebelfisch_,
Цікавий літературний кlсячник cDas KarusseU- виходить у
Кассе.пі,
;.........у.......
.... ... .......
... ...........
ТЕМИ СТАТТІВ, БАЖАНИХ ДЛЯ ХОР С А:
Історична повІстЬ (дискусійна)
А. Бучма в одній з ролі.
сРепізор- у виставі Й. rірпяка
Фl.пьм І. Каваперидзе .Прометей.
сЭо.потий Qбруч., опера Б, JIJnoDlИНСЬКОI'O
Тhe Editors invite the eonaboratlon 01 fore4gn authors оп the
lollowing ltems:
"Тhe Apostel" Ьу Sd101em ЛsсЬ
Greta Garbo
Charley СЬарUn'з 6lm ..Тhe Dictator"
Hen Claire
Arturo Toscanini as ап interpreter о! Вeethoven
ТЬе contributions might Ье written In Enl11sh and sent to our adre8L
Die Schrift1eitung ladet b!ennit dle Verfasser еin, аа foJgendeD
Themen mitzuarbelten:
"Nlbelungpnlied", ein Еpos 1т Film (уоп Fritz Lang)
Вemhard GOtzke
Die АиІІііае kбппеп in del' deutschen Sprache geschrieben und ІШ
unsere Adresse geschickt werden.
КНOв.s. .. Ukrainisches Wort", Ganghofersied1ung, RеgenaЬШ'lo
Germany US Zone
189
\ \\\ , /;j;/
.\ ,\)
ТІ
t. '1 ,J , . . . ..... ..
, \, " ,/. <:J'. . :i .' І:
" .. ::.:; ПР ііІ'
, АІ
t .:
r-:-":
\"....... ф'
..-
ХОРС
розпружуе на
сторінну чоло
й махав руною
на мистецьне
хуліrаНСТ8О
Непосвяч.еВJDI заборонено. Хто хс
Autoparodie раие о' KHORS переступить заборону. однак віч
ro не зрозуWiв:
ПРОТОПJJAЗМА Й ПРОТОДИJlКОВ:
плили знечев'я з поважНIOlИ йов:яльmnm Й водночас рахман-
НИМИ але йовlЯЛЬІІИМИ й знечев'я битою зорями дороroю закутІ в за-
пlзо стародубськІ Косачl й Морозенко замість орду бити сперечали-
ся за принципи міза.lсценуваНIІЯ Жака Копо і про КомедІ Франсез
замість орду бити або принаймні літератур:>ю червоної крови але
roлос з місця заявпяе що нам rуманізму конкІстадор ів І що тут ро-
бити і Пабльо Пікассо який виріс зне ев'я відкинув чуприну І куди
подіпа степова fелладо матеріяли з Шевапь€ й Абраrама ван Бео-
стерфельда та візантійську Mi.rb але ТА це просвіТЯJlСЬКИЙ спо.nуч-
ник кр ще І або Й і ncryкpaїHCЬKOМY не Мf'ЖТlа сказати rEТЬ З rя..
ДУ ЕИ,1Т,АТНИй бо це rнилий москалізм і не можна сказя.ти
В ТАКИй СПОСІБ бо це повзучий по.пьонізм а треба ТАКИМ
СПОСОБОМ і взаrалі було дуже баrато труднощів І ХОРС rанявся
хіба розбереш тут коли степова feJl.naдa куди вона подіпа візантій-
ську мідь а заодно й мозаіку а за нею ЙШОВ за мозаїкою страшчий
мужик у хорватському перекладі страшеФІ IІУЖ Т 1К йов:яльний Сам-
чук У лас Самчук І йому світ відчинено як дверІ
як ДВЕРІ як ДВЕРІ
КУДИ ж пС\діла степова fепладо Европу й нас що так і не вийти на
ваЛЬі.шнепи посвистали бо куди подіпа знечев'я cтpaпmоro мужика
і що може статися в наслідок тoro що
ВЛA}JИКЛ ЗJIОЧИВУ роз.'11ОЧFвиА ПЮЖВ
ІДЕ НАЗАД І ДОВrY НИВУ ОРЕ
отож АЖ ПІД СТЕЛЕНЬКУ ДИМЛЯТЬ СМОЛОСКИПОНЬКИ
І в'ЯЗflИЧОК на сонечко й на нічну вартоньку задИnрИДИІ10дивляааа-
€ТЬСЯ а не rоден І не ладен ніц В:ІСЛОВИТИ і не мае ніц до roвореlШЯ
бо фест З8мкнеllИЙ у МУРі письмеllське 06'( Jr.lаlUlЯ Мистецький
Український рух і прсфесор насумрено крізь шкепьця мов з..за J рат
на БаrрllНОro і весь він іронlчmd1 kрИ"nfЧRИЙ с:кептичllИЙ роз::аж
нИй йовіяльний І хоче теж сорок відсотків І воліе наукову >"РОllіку
а не Сімейну 1 то6І1ТЬ Ірцю і Бер а друrиA прсфесор часом читае
сво! ВірШі але тільки RК нема rpowей бо назаrал уникае c:npичишо-
190
вати двопляновий шерех а зрештою хіба це добре сидіти за ПИВОМ
за ЧОРIlИМ пивом і любити слухати ЯК тобі розповідають анекдоти
ІІОСКС,ВСЬКОЮ мовою а той що розпов !ДВЕ: хібв наДВЕ:ТЬс.я хіба HaдB
('!'Ься в Д( моткані Дое Пассоси коли не здатний навіть камеру об-
ауру на 42 ry паралелю до пуття виволочити а втім нехай собі кк
знають
ОТОЖ ПРОrPАМУ ПЕршоrо ВИСТУІІУ ЗНЕЧЕВ'Я
СТАНОВЛЯТЬ (ВИНОСЯТЬ):
Перший з'їзд МУРу, як відбивСІІ він в зіницях фундаторів: .'
". ..
"
'.\:. ...,/"
.\( .
...........
.
(-:- \
...........і
.. ' " ;,... 4-" "
І 'Р.
с
,
,. '"
.......
,
.,
Unbefugten
ist der Zutritt
strengstens
VIRBOTINI
o тоn Dieux!
J
191
. .
;..
Ображатися
:..
натЕrоРично
...
.','
. .
. ... с 141
8 а б (!) 0 рон е н 0
\
{(І
\j ,СІ,. \ J
i J"
o " ( ,,
, I '
(" ,f
r \ '\ '\. ,.
,- J ',r" .CA \ "' "\"
uAI',!<\ \,.
"",,- rVi ")' ,_-
і ІІ І (.1 t \. ..
(' r (' "l '" \.
,
.
,.....
).
;f 'ft
5{ .
КОМЕНТАРІ:
Бажанський усміх8ВCJI з самоповаroю, бо все знав, СкаJlЬЦ1О
дали на три днІ. ззіпи за один день. Циrapeor яClф8ВO недостатньо.
Виходить Потішк:о з борідкою, Добре і з почуттям nPOІІОВJIяе Жи
вотько, Сила CИJleJmа фото. Самчук вимаra(" великої літератури.
Після ТОI'O всі знов)' з'іJIQPКаlOТЬCll на ковфере!щiJo, Відразу .
баrато катастроф, Феденко ВИJlетів просто -со ступенек к звеэ е.
(Пастернак). Бачили Aol'O спину, rолOCRО свариться на доповід..
Осьмачка З8 те, що порівняли йоro з roroпe)l та Шевченком. Поті..
на скандальну новелю, назву IІкоі він забув, і ще на щось, 3Д8
nься, на Славутича.
Про Славути'.а взаrапі баraто дебатують: reнlй чи не reнlй, ДOK
"ор Остап І'рИЦ8Й сказав, що не reHЇA. і навіть образивСІІ. ЩоnpaВ
да, потім РОЗЕесепивСІІ. коли зрозумїв, що Славутич не Aoro хоче
зарізати, а Ma-lИJIа. ЗаrL'10М. усі ПIИ1ШOf мусів приймати Шерех,
НеВeJlичкиА бунт t!вропеістів. ВоIDf твердять. що в IDIХ 'І'е8
українська душа, Косача ЦЬОI'O раз)' не було, через те оборона eBPQ-
пеїcтlв без темпераменту. БаrpJIНИЙ теж мапо чим відзваЧИВCJl: спІ
3НІІВСІІ І уникав,
Зате був Чапленко. Він rиroлошуе 'І'ОС'І' 0 .шести oreЗ8х, Олeclt
Бабій читас дуже цікавІ розділи з поеми, Несич те. дуже ц'каво
читала, І про' телеrpаму ВІД .lнок )' неі 'І'е1К ду.е ДO'l'eПНI) аийп'ло.
ПотІм на бажаННIІ Порськоro та Подоляка читали пашІ наймо,;юдшІ.,
отже, Осьмачка роэсердився в1фай, Так само роэсерДИВСІІ вкраА
1 НеофІт Кибаток. Це тоА НеофІт Кибamoк. що в HЬOro в опові,дав-
вІ блаКИ'І'НИЙ пурпур чи пурП)ОРна бпaJDn'Ь, щось подlбве.
І Вuta. Finlta la COМmed1a І
192
1111
, І 11 .
11 11
'і I1
..І )
,111\
\ \J ,) 4 11
\1. 1111
11 І 111І11
\1 ІІІ
It...
»,. і І" ІН tI )1
І. t ІІ.. "
,.
11
, Н 11, І
\. 11 І', ))
11 , 11І1(
11.. 1
,н
'ІІІ' ,(ІІ
І'
НІ ІІІ
І t , оо
і І НІ '"
, J І' ІІІІ
'Н. і LtII
1'1 '" " ІІІ
,. І u 1111 "ІІ
. .1 р, 11
'І 'І'"
,.
НlI І )\1 І '11 . І І ОРНІ 1111- І'
'І 1111111 1III
1 ІН ІІІ
ІІІ І . 11., 11
11, Ш 't'll
\ І ІЩІІ
r І' ( I\roJllIl -11 t \\orC
( . ІІ' '&1 u (1 It Ir ,. ІІІ 1]\ «ІІІ. JI 'ІІ
11 f f ,
". t
,II
.... .,-
.'
. .
"..е-
..
...'
f [!: , I
. , . ""
, " . ' ІІ
. ,
....:,
. ,
дтп
A
,.
".
,.,.,
""',
.'4