/
Автор: Юрковський М. Назарук В.
Теги: польский язык словник вивчення язиків язикомовлення язики миру український язик польський язик видавництво школа
ISBN: 966-661-222-4
Год: 2003
Текст
Мар’ян Юрковський
Василь Назарук
УКРА1НСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ
ПОЛЬСЬКО-УКРАШСЬКИЙ
словник
Ки!в
«Школа»
2003
ББК81.2ПОЛ-4
У45
УкраТпсько-польський, польсько-украТнський словник
Укладам! Мар "ян Юрковський, Василь Назару к
Мовний консультант д-р Ярослава Конева
Рецензента проф. д-р Зигмунд Гросбарт,
д-р Тетина Голинъська, проф. д-р Михайло Леав
Редактори. Мирослава Борцюх, Марта Буркувна
Техшчний редактор Йоланта Домбровська
Коректор укра'|нсько-польсько1 части ни Мирослава Борцюх
Коректор польсько-укра!нсько1 частини Зеновм Невумс
Обкладинка Свиплани Железняк
УкраТнсько-польський, польсько-украТнський
У45 словник / Уклад.: М. Юрковський, В. Назарук. —
К.: Школа, 2003. - 934 с.
ISBN 966-661-222-4
Словник виходить в св1т у час пожвавлених взаемних контакпв М1ж
Польшею та УкраТною в галуз! полггики, економ1ки, торпвлц науки й
культури, а особливо туризму Словник мае полегшити як украТнцям,
так 1 полякам контакти у вищезгаданих галузях Bih може допомогги
викладачам та молод! у вивченн! украТнсько! мови у польському середо-
вищ! та польськоТ мови в украТнському середовищц а також уам шану-
вальникам обох мов
ББК81.2ПОЛ-4
ISBN 83-02-06728-8 (пол.)
ISBN 966-661-222-4
© Copyright by Wydawnictwa
Szkolne i Pedagogiczne
Spolka Akcyjna Warszawa 1998
© Видавництво * Школа», 2003
WST^P ПЕРЕДМОВА
Maly slownik ukrainsko-polski
i polsko-ukrainski ukazuje si?
w okresie bardzo ozywionych
kontaktow wzajemnych w dzie-
dziniepolityki, gospodarki, han-
dlu, nauki i kultury, a zwlaszcza
turystyki mi?dzy Ukraine a Pol-
sk$. Slownik ten ma ulatwic za-
rdwno Ukraincom jak i Pola-
kom kontakty „przez granice”
w wymienionych wyzej dziedzi-
nach. Moze on bye pozyteezny
zwlaszcza dla Polakow mieszka-
j^cych na Ukrainie i dla Ukra-
incow mieszkaj^cych w Polsce.
Przydac si? on moze szczegolnie
mlodziezy i nauczycielom w nan-
ce j?zyka ukrainskiego w srodo-
wisku polskim i j?zyka polskiego
w srodowisku ukrainskim, a tak-
ze wszystkim milosnikom obu j?-
zykow.
Brak takiego podstawowe-
go slownika uwzgl?dniaj4cego
wspolczesne slownictwo uk-
rainskie i polskie odczuwaR wy-
Малий украшсько-полъсъкий
та полъсъко-укралнсъкий слов-
ник виходить у св1т у час ду-
же пожвавлених взаемних кон-
такте м!ж Польшею та Укра-
Тною в цариш полггики, еконо-
м!ки, торпвл1, науки й культу-
ри, а особливо туризму. Слов-
ник мае полегшити як укра-
шцям, так i полякам «через-
кордонш» контакта у вищезга-
даних галузях. Bin може бута
корисним, зокрема, для поля-
юв, яю проживають в Укра-
Тш, i для украшщв, як! мешка-
ють в Польпц. Також може
стати у пригод! викладачам та
молод! у навчанш украшськоТ
мови у польському середови-
пц та польськоТ мови в укра-
шському середовипц, а також
yciM шанувальникам обох мов.
Нестачу такого грунтовного
словника, який охоплював би
с у ч а с н у украшську та поль-
ську лексику, вщчувають оби-
raznie obie strony. Dotychczas
wydane slowniki polsko-ukrain-
skie i ukrainsko-polskie s$ albo
przestarzale, albo zbyt regional-
ne, a przede wszystkim juz calko-
wicie wyprzedane. Na przyklad
дв! сторони. Видаш дос! поль-
сько-украшсыа та украшсько-
-польсью словники або заста-
pbii, або надто рейональш,
кр!м того, вони вже давно роз-
продаш. Наприклад:
Slownik ukrainsko-polski i polsko-ukrainski
E. Hrycaka i K. Kisielewskiego,
wydany w roku 1931 we Lwowie,
jest calkowicie przestarzaty i za-
wiera nadto slownictwo regiona-
Ine (zachodnioukrainskie), nie-
kiedy wymyslone przez samych
autorow. Przestarzala jest tu
takze ortografia, zarowno ukra-
inska jak i polska.
Dwutomowy (w trzech wolu-
minach) Slownik polsko-ukrain-
ski pod redakcj^ L. L. Humec-
kiej (Kijow 1958-60) zawiera po-
nad 100 tys. hasel, z ktorych
spora cz^sc to wyrazy przesta-
rzale, dzis juz nie uzywane; brak
w nim slownictwa polskiego
i ukrainskiego z drugiej polowy
XX wieku. Jest to jednak slow-
nik niezwykle cenny, zwlaszcza
dla czytelnikow polskiej litera-
tury pi^knej wieku XIX i pierw-
szej polowy wieku XX. Dzis
juz niestety na rynku calkowicie
niedost?pny. Jego wady i zale-
ty omowiono szczegolowo w re-
cenzji:
виданий в 1931 p. у Львов! пов-
шстю застаритий, кр!м того,
вш подае рейональну лексику
(захщноукрашську), 1нода ви-
гадану самими ж авторами.
Застарыа тут також орфогра-
фия як украшська, так i поль-
ська.
Двотомний (у трьох книгах)
Полъсъко-украгнсъкий словник
за редакщею Л. Л. Гумецько!
(Кшв, 1958-60) м1стить понад
100 тис. реестрових сл!в, з яких
значка частина - слова заста-
pbii, сьогодш вже не вживаш;
вщсутня в ньому польська та
украшська лексика з друго! по-
ловики XX ст. Однак, цей слов-
ник надзвичайно цшний для
читач!в польськоТ художньо!
лкератури XIX столптя та пер-
шоТ половини XX в!ку. Сьо-
годш вже, на жаль, зовам не
доступний на ринку. Його до-
стошства та вади детально
розглянуто в рецензп:
Marian Jurkowski: Poradnik Jgzykowy nr 3-4, r. 1963.
4
Najlepszym sposrod slownikow Найкращим серед словниюв
sredniego rozmiaru jest середнього обсягу e
Slownik ukrainsko-polski
pod redakcj$ S. Hrabca i P. Zwolinskiego (Warszawa 1957).
Zawiera on ok. 30 tys. hasel.
Brak w nim rowniez leksyki naj-
nowszej z drugiej polowy nasze-
go wieku, ponadto sk$po jest
w nim reprezentowane slow-
nictwo sakralne i „kapitalistycz-
ne”, natomiast w nadmiarze
(bardzo cz?sto w formie zrusyfi-
kowanej) slownictwo militame
i tzw. slownictwo „socjalistycz-
ne” (cz^sto juz nieaktualne). Slo-
wnik ten, sk^din^d bardzo cen-
ny, to juz dzis takze bibliogra-
ficzna rzadkosc.
W roku 1991 ukazal si? w Ki-
jowie i we Lwowie oryginalny ma-
fy Slownik polsko-rosyjsko-ukra-
inski, zawieraj^cy ok. 13 tys. ha-
sel. Zapelnia on do pewnego stop-
nia istniej^c^ luk?, choc brakuje
w nim wielu wyrazow z takich
dziedzin jak np. religia, turys-
tyka, handel czy finanse.
Ponadto w slownikach wy-
mienionych wyzej zastosowano
nieaktualne juz cz?sciowo prze-
pisy ortograficzne. Brak w nich
na przyklad litery r ,,g”, jaka by-
la w bylym ZSRR „przekl?^ na-
qonalistyczno-burzuazyjn^” lite-
rs W naszym slowniku litera ta
zostala wprowadzona. Korzysta-
Biu охоплюе приблизно 30 тис.
реестрових сл!в. У ньому та-
кож вщсутня найнов!ша лекси-
ка з друго! половили XX сто-
л!ття i надто скупо представ-
лено сакральну та «катталгс-
тичну» лексику, зате надмирно
(дуже часто у русифжовашй
форм!) лексику мЫтарну i так
звану «сощалгстичну», часто
вже не вживану. Цей словник
щодо шших аспектов також ду-
же щнний, але теж вже е 6i-
блюграф!чною рщюстю.
У 1991 р. у Киев! та Львов!
вийшов малий Полъсъко-ро-
сшсько-украшський словник,
який м!стить близько 13 тис.
реестрових сл!в. Bin до певно!
м!ри заповнюе прогалину, хо-
ча бракуе в ньому багатьох
сл!в з таких дитянок, як рел!г!я,
туризм, торпвля чи фшанси.
У вищезгаданих словниках
застосовано вже частково не-
актуальш правописш прави-
ла. Немае, наприклад, у них ni-
тери г, яка вважалася в ко-
лишньому СРСР «прокля-
тою нащоналгстично-буржу-
азною» л!терою. У нашому
словнику цю лггеру введено.
5
lismy tutaj ze slownikow ukrain-
skich wydanych na Zachodzie, a
takze z najnowszych wydawnictw:
Ми використовували украш-
cbxi словники, видан! на Захо-
да, а також найнов!нп видання:
Укралнсъкий правопис, 3-те вид., КиТв, 1990.
Орфограф1чний словник украшськог мови, КиГв, 1994
(близько 120000 сл!в).
Украшсъко-чесъкий словник, I, A-О, Автори: А. Куримський,
Р. Шишкова, Н. Савицький, Прага, 1994.
Ten ostatni slownik podaje В останньому словнику час-
cz?sto formy oboczne z г i г, па то подаються паралельш фор-
przyklad ми з г та г, напр.:
гангстер, гараж, гарштур, гейзер, гума, Аргентина i
гангстер, гараж, гарштур, гейзер, гума, Аргентина.
Zasad? tak$ przyj?to takze w na-
szym slowniku.
Nie rozstrzygni?to takze do
konca pisowni przez и lub i wy-
razdw oraz nazw wlasnych (naj-
cz?sciej obcego pochodzenia).
Najnowszy slownik ortograficz-
ny zaleca pisanie ich przez и (za-
miast zrusyfikowanych form z i),
na przyklad
Такий принцип прийнято i в на-
глому словнику.
Не виршено також до кшця
написания через и або i сл!в та
власних назв (найчастше за-
позичених). Найнов1ший ор-
фограф!чний словник (1994)
рекомендуе писати ix через
и (замгсть русифжованих з i),
напр.,
Бразшпя, Братислава, Ватикан, Корсика,
Мадрид, Мексика, Cnpia.
Przyj?to takze pisowni? przez
€- (zamiast it-) takich wyrazow,
jak срарх, ерей i innych.
Problemy ortografiezne s$
przedmiotem ozywionej dysku-
sji, zwlaszcza w akademickich
osrodkach Ukrainy.
Nasz slownik zawiera ponad
12 tys. hasel w polsko-ukrain-
Прийнято також написания
через €- (зам!сть ic-) таких сл!в,
як срарх, ерей та imnnx.
Правописш проблеми про-
довжують бути надал! пред-
метом пожвавлених дискусш,
зокрема в академ!чних осеред-
ках Украши.
Даний словник мютить по-
6
skiej i 16 tys. - w ukrainsko-pol-
skiej cz?sci. Obejmuje on slow-
nictwo podstawowe, w tym tak-
ze najnowsze. Podano w nim
jedynie podstawowe znaczenia
danych wyrazow, najcz?sciej bez
ich sensu przenosnego. W nie-
wielkim stopniu podano ilustra-
cje frazeologiczne, choc nie zre-
zygnowano ze zwrotow najbar-
dziej rozpowszechnionych.
W slowniku pomini?to wiele
tworzonych regulamie przy-
slowkow odprzymiotnikowych,
typu:
над 12 тис. реестровых сл!в
в польсько-украшськш та 16
тис. - в украшсько-польськш
частиш. Bin обшмае основну
лексику, в тому числ! найновь
шу. Подаються тут здебыь-
шого основы! значения сл!в,
найчаспше без тхнього пере-
носного значения. Фразеоло-
пчш Ьпострацп обмежено до
найбитып поширених в побу-
товому мовленнь
В словнику також в обме-
жешй KDibKOcri подаються ре-
гулярно твореш вщприкмет-
ников! присл!вники, як, напр.,
ukr. криво od кривий czy pol. krzywo od krzywy,
a takze rzeczownikow odcza- а також вщщесл1вш 1менники,
sownikowych, typu: як, напр.,
ukr. читання, писания od читати, писати,
pol. czytanie, pisanie od czytac, pisac.
Zostawiono jedynie te derywaty
odczasownikowe, ktore zostaly
zleksykalizowane i maj$ cz?sto
rozne pod wzgl?dem slowotwor-
czym lub leksykalnym odpowie-
dniki w obu j?zykach, np.
Залишено титьки злексикаль
зоваш вщщесл1вш деривати,
а також Ti, що мають р!зш сло-
вотворч! вщповщники в обох
мовах, напр.,
ukr. знания (od знати) wiedza, життя (od жити) zyc;
pol. zerwanie (do zerwac) розрив.
Uwagi te odnosz$ si? i do
imieslowow przymiotnikowych.
Frazeologiczne ilustracje ogra-
niczono do zwrotow najbardziej
Ц1 зауваження стосуються
також /деприкметнитав.
Фразеолопчш Ьпострацп об-
межено до найбытьш поши-
7
rozpowszechnionych w zywym
j?zyku.
Do slownika wprowadzono
nazwy mieszkancow miast i
panstw (zarowno formy m?skie
jak i zenskie wraz z odpowied-
nimi przymiotnikami). Jest to
wybdr nazw najcz?sciej uzywa-
nych.
Do slownika dol^czono osob-
no Wykaz nazw geograficznych
polsko-ukrainski i ukrainsko-
-polski - zawieraj^cy 800 nazw
(ze szczegolnym uwzgl?dnieniem
toponimow Polski i Ukrainy).
Nie zamieszczono natomiast lis-
ty imion wlasnych ludzi.
W slowniku zrezygnowano
niemal calkowicie z kwalifikato-
rdw typu archit., astron., sport.
itp.; autorzy doszli do wniosku,
ze w tym typie slownika s$ one
zb?dne i ze z samego znaczenia
wyrazu latwo mozna okreslic
dziedzin?, ktorej on dotyczy.
Z form gramatycznych poda-
jemy nastepuj^ce:
1) przy rzeczowniku - dopel-
niacz liczby pojedynczej (przy
pluraliach tantum - takze dopel-
niacz liczby mnogiej), np.:
рених зворопв у побутовому
мовленш.
До словника введено назви
мешканщв Mier та держав (як
чолов!ш, так i жшоч! форми
разом з вщповщними прик-
метниками), як! вживаються
найчаепше.
У додатку подаеться Список
географшних назв у польсько-
-украшському та украшсько-
-польському Bapianrax, який мь
стить 800 топон1м1в (з перева-
гою топошм!в Полыщ й Укра-
1ни). Не вмпцено, натомгсть,
списку власних 1мен людей.
У словнику вщкинуто майже
повшетю квал!фпсатори типу
apxim., астрон., спорт, i т.п.;
автори дшшли висновку, що
у даному rani словника вони
зайв}, оск!льки з самого зна-
чения слова легко можна вста-
новити далянку, яко! воно сто-
суеться.
3 граматичних форм подае-
мо так!:
1) при !меннику - родовий
вщмшок однини (при pluralis
tantum - родовий вщмшок
множили), напр.:
село -а п, dom -u т, nozyezki -czek Imn;
2) przy czasownikach - form? 2) при даесловах - форми
pierwszej i drugiej osoby czasu першо! i друго! особи однини
terazniejszego, np.: теперппнього часу, напр.:
читаю -аю, -аеш, czytac -am, -asz.
8
Formy niedokonane i doko-
nane czasownikow podawane
we wspolnym hasle (forma
dokonana jest poprzedzona zna-
kiem ►, np. kupowac -puj?,
-pujesz купувати ► kupic -pi?,
-pisz купити), z wyj^tkiem tych,
ktore rozni^ si? wyraznie bu-
dow$ slowotworcz^ (zwlaszcza
przedrostkiem) lub maj$ inny
odcien znaczeniowy, np.:
Недоконаш i доконаш фор-
ми jxiecniB подаються в одшй
спитьшй словниковш статп
(докопана форма попередже-
на знаком ►, напр., купува-
ти -ую, -уеш kupowac ► купити
-плю, -пйш kupic), за винят-
ком тих, як! виразно р!зняться
словотв!рною будовою (зок-
рема префжсом), або мають
р!зний семантичний вщтшок,
напр.:
ukr. писати, читати; написати, прочитати;
pol. pisac, czytac; napisac, przeczytac.
W tych wypadkach wyst?puj$
one jako odr?bne hasla. Forma
niedokonana nie jest podawana
w wypadku, kiedy praktycznie
nie jest ona uzywana.
3) Czasowniki zwrotne trak-
towane s$ w dwojaki sposob:
a) jesli partykula -ся (si?) jest
fakultatywna (i podawana jest
w hasle w nawiasach), to w for-
mach pierwszej i drugiej osoby
jej si? nie powtarza, np.:
В таких випадках вони висту-
пають як окрем! реестров! сло-
ва. Недоконана форма не по-
даеться у випадках, коли вона
практично не вживаеться.
3) Зворотш ддеслова пода-
ються двояким способом: а) як-
що партикула -ся (si?) факуль-
тативна (в словниковш статп
береться в дужки), то у фор-
мах першо!’ i друго! особи вона
не повторюеться, напр.:
ukr. керувати(ся) -ую, -уеш; pol. bronic (si?) -ni?, -nisz;
b) jesli partykula -ся (si?) jest б) якщо частка -ся (si?) постш-
stala, to jest ona w koncowkach на, то в закшченш особових
obu osob powtarzana, np.: форм вона повторюеться, напр.:
ukr. любуватися -уюся, -уешся; pol. brzydzic si? -dz? si?, -dzisz si?.
Niektore warianty hasel, glow- Деяю вар!анти реестрових
nie fonetyczne, a takze slowo- сжв, головним чином фонетич-
9
twdrcze, zajmuj^ce „bliskie” po-
zycje w uktadzie alfabetycznym,
umieszczano (bardzo rzadko)
w jednym hasle, np.:
Hi, яю займають «близью» по-
зицп в алфавпному порядку,
вмпцено (дуже рдао) в одшй
статп, напр.:
ukr. багатолггшй, багатор!чний.
Homonimy oznaczono cyfra- Омошми позначено цифра-
mi \ 2 itd. nad haslem, np.: ми *, 2i т.д. над словом, напр.:
ukr. дух1, дух2; pol. bal1, bal2.
Nie uznaje si? za homonimy He вважаються омошмами
ukraihskich wyrazow rozni^- украшсью слова, яю р!зняться
cych si? akcentem, np.: наголосом, напр.:
замок - замок; мука - мука.
W artykule haslowym ро stro-
nie objasniaj^cej (polskiej lub
ukrainskiej) synonimy oddzielo-
ne s$ przecinkami, wyrazy blis-
kie znaczeniowo - srednikiem,
zas wyrazniejsze roznice seman-
tyczne s^ numerowane, np.:
У пояснюючш частит слов-
никовоТ статп (польськш та
украшсьюй) синошми видоте-
но комами, слова близькознач-
ш - крапкою з комою, а слова
i словосполучення, далек! за
значениям - пронумеровано,
напр.:
дивовижний - dziwaczny, cudaczny; закршити - utrwalic, umocnic;
zabezpieczyc, zapewnic; зажадати -1. zaz^dac 2. zapragn^c; chwala
- хвала, слава; czub - верх; чуб; chodnik - 1. тротуар 2. дор!жка.
Zwroty frazeologiczne poda-
wane s$ po konkretnym znacze-
niu danego wyrazu lub na kohcu
hasla (poprzedzone sq sredni-
kiem).
Uwaga 1. W j?zyku ukraih-
skim wyst?pujQ oboczne formy
z poczqtkow^ literq y- lub в-,
np.:
Фразеолопчт звороти по-
даемо теля конкретного зна-
чения даного слова або на юн-
щ словниково! статп (вони по-
переджет крапкою з комою).
У вага 1. В украТнсьюй мов!
виступають паралельш фор-
ми з початковою л!терою у-
або в-, напр.:
10
вдень - удень, вплив - уплив, все - усе, Украша - ВкраТна,
BBenepi - увечер!, вдавати - удавати, вживати - уживати,
вкривати - укривати, вперед - уперед.
Podajemy je w zasadzie tylko
raz, zgodnie z ukrainsk^ trady-
cj$ leksykograficzn^.
Uwaga 2. Ze wzgl?du na nie
zakonczon^ jeszcze dyskusj? do-
tycz^c^ zasad ortografii ukra-
inskiej, np. pisowni przez г lub I,
i oraz и, ic- oraz с-, ля lub ла
(dotyczy to zwlaszcza wyrazdw
obcych i nazw geograficznych),
autorzy slownika zdaj$ sobie
spraw? z mozliwych - w przy-
szlosci - korektur pisowni nie-
ktorych wyrazdw i form.
W koncowej fazie pracy nad
naszym slownikiem ukazal si?
Slownik polsko-ukrainski Sta-
mslawy Lewinskiej i Teodozija
Staraka (Lwow 1998), zawie-
raj$cy ok. 16 tys. hasel i stano-
wi$cy now$ - zmienion^ i roz-
szerzon^ - redakcj? Slownika pol-
sko-rosyjsko-ukrainskiego tych-
ze autorow z roku 1991.
Вони подаються, як правило,
один раз, згщно з украшською
лексикограф!чною традицию.
Увага 2.3 огляду на незакш-
чену ще дискуслю про правила
украшсько! орфографп при на-
писанш через г або г, i або и,
ic- або с-, ля або ла (це стосу-
еться передуем шшомовних
сл!в та географ!чних назв) ав-
тори словника розукпють не-
обхщтсть можливих - у май-
бутньому - коректур правопи-
су деяких сл!в та форм.
У юнцевш фаз! пращ над на-
шим словником вийшов Поль-
сько-украшський словник Ста-
шслави ЛевшськоТ та Теодо-
з!я Старака (Льв1в, 1998), який
об!ймае ок. 16 тис. реестрових
cniB i який становить нову -
змшену i поширену - редакщю
Польсько-росшсько-украшсько-
го словника з 1991 року цих же
автор1в.
11
Slownik
ukrainsko-polski
Украшсько-польський
словник
ALFABET UKRAINSKI
УКРАШСЬКИЙ АЛФАВГГ
Wymowa polska Wymowa polska
А а а H н n
Б б ь О о о
В в W П п р
Г г h Р р г
Г Г g С с S
Д д d Т т t
Е е е У у U
е е je Ф ф f
Ж ж z X х ch
3 з z Ц ч с
И и У Ч ч cz
I i i Ш ш sz
I i ji Щ Щ szcz
Й й j Ь ь mi?kki
К к к znak
Л л 1(1)* Ю ю ju
М м m Я я ja
*л jako 1 wymawiamy w pol^czeniach: ль, Л1, ле, лю, ля.
15
spis skr6t6w
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
a. albo
Imn liczba mnoga
Ip liczba pojedyncza
m rodzaj m^ski
n rodzaj nijaki
ndm wyraz nieodmienny
pot. potoczny
przen. znaczenie przenosne
rel. religijny
zb. forma zbiorowa
zob. zobacz
z rodzaj zenski
або
множина
однина
чолов!чий рщ
середшй рщ
невщмшюване слово
розмовне
переносне значения
релшйне
зб!рна форма
дивись
жшочий рщ
16
A
a a, lecz, ale; тут, а не там tutaj,
a nie tam; не вш, а вона nie on,
lecz ona; а саме a mianowicie;
а йдй сюди chodz no tutaj
a! a! ach!
абажур -a m abazur
абат -a m opat
абётка -и z abecadlo
абзац -a m akapit; ust?p
абй aby, zeby
абйде byle gdzie, gdziekolwiek
абйколи byle kiedy, kiedykol-
wiek
абйхто абйкого byle kto, kto-
kolwiek
абйщо абйчого byle co, cokol-
wiek
абйяк byle jak, jak b$dz
абгсйнець -нця тп Abisynczyk
абюйнка -и z Abisynka
абгсйнський abisynski
a6iTypicnT -a m abiturient
абб albo, lub
абонемент -у тп abonament
абрикос -a тп morela
абстрагувати -ую, -уеш abstra-
howac
авангард -у тп awangarda
аванс -у тп zaliczka; дата (отрй-
мати) ~ dac (dostac, otrzy-
mac) zaliczk?
авантюра -и z awantura
авдитор1я -ii’ z audytorium
авжёж rozumie si?, rzeczywiscie,
w istocie, oczywiscie; Ти там
був? - Авжеж! Byles tam? -
Oczywiscie!
aBianoiura -и z poczta lotnicza
авиетка -и z awionetka
авпам1ноз -a m awitaminoza
австрал1сць-1йця m Australij-
czyk
австрал1йка -и z Australijka
австралшський australijski
австркць -1йця m Austriak
австршка -и z Austriaczka
австршський austriacki
автентйчний autentyczny
авто -a n auto
автобус -a m autobus
автббусний autobusowy; авто-
бусна зупйнка przystanek au-
tobusowy
автомат -a m automat
17
автомобыь
автомобнп» -ля т samochod,
auto
автономию autonomiczny
автошлот -а т pilot automa-
tyczny
автор -а т autor
авторитет -у т autorytet
авторучка -и z wieczne pioro
агнець агнця т rel. Baranek Во-
zy; hostia
агент -а т agent, agentka; ajent,
ajentka
агентство -a n agencja
айтащя -ii z agitacja
айтувати -ую, -уеш agitowac
arpecia -ii z agresja
агроном -a m agronom
aipyc -a m agrest
аджё(ж) przeciez, alez; bo
адм!рал -a m admiral
адрес -a m adres (uroczyste pis-
mo)
адреса -и z adres (miejsce zamie-
szkania); помилйтися адре-
сом pomylic adres; на адресу
pod adresem
адресант -a m nadawca
адресат -a m adresat
адресувати -ую, -уеш adreso-
wac
ад’юнкт -a m adiunkt
ад’ютант -a m adiutant
аеродрбм -у m lotnisko
аж az
ажурний azurowy
азарт -у m hazard
азбука -и z abecadlo, alfabet
азербайджанець-нця m Azer-
bejdzanin
азербайджанка -и z Azerbej-
dzanka
азербайджанский azerbejdzan-
ski
азшт -a m Azjata
азштка -и z Azjatka
азштський azjatycki
айстра -и z aster
акадёмж-а m akademik (sto-
pien naukowy w Ukrainie)
академы-ii z akademia; Ака-
дёмш мистёцтв Akademia
Sztuk Pi^knych
акаф1ст -a m rel. akatyst
акащя -ii z akacja
акварель-ni z akwarela (farba
i rysunek)
акомпанемёнт -у m akompania-
ment
акорд -у m akord
акордеон -у m akordeon
акредитйв -у m akredytywa
акредитувати -ую, -уеш akredy-
towac
акробат -a m akrobata
aKcioMa -и z aksjomat
акт1-у m akt (dzialalnosc); те-
атралышй akt teatralny
акт2 -a m akt (dokument)\ акти
громадянського стану akta
stanu cywilnego
18
airraroiiicr
акт3-у т akt (w sztukach plas-
tycznych)
актив -у m 1. aktyw 2. aktywa
Imntbankowe)
актив1ст -a m aktywista
актйвний aktywny
актовий dotyczqcy aktow (akt);
~ зал aula
актор -a m aktor
актбрський aktorski
актриса -и z aktorka
актуальний aktualny
акушерка -и z akuszerka
акула -и z rekin
акциз-a m akcyza
акщя -ii z akcja
албанець -нця m Albanczyk
албанка -и z Albanka
албанський albanski
алея -ei z aleja
алжирець -рця m Algierczyk
алжирка -и z Algierka
алжйрський algierski
алилуя ndm rel. alleluja
алгснащя -ii z alienacja
алкоголь -лю m alkohol
алло! halo!
алмаз -a m diament
алфавк -у т alfabet
алфштний alfabetyczny
алюмпнй чю т aluminium
альбшбс -а т albinos
альбом -у т album
альков -а т alkowa
альшшст -а гп alpinista
альт -у ди 1. alt (gios lub spiewa-
czkd) 2. altowka
альтана, альтанка -и z altana
альтру>ст -a m altruista
амбтшй ambitny
амбулатбр1я -ii z ambulatorium
амвон -a m ambona
американець -нця m Ameryka-
nin
американка -и z Amerykanka
американський amerykanski
амшь ndm amen
амшспя -ii z amnestia
ампутувати -ую, -уеш amputo-
wac
анализ-у m analiza
anapxicr -a m anarchista
анатомия -ii z anatomia
ангар -a m hangar
ангел -a m aniol
ангельський anielski
анпна -и z angina
англ1ець -шця m Anglik
англшка -и z Angielka
англшський angielski
анекдот -a m anegdota
анемш -ii z anemia
aiii ani, ni
ан!ж niz, aniz(eli)
ашлш -у m anilina
анкета -и z ankieta
анод -a m anoda
ансамбль -лю m 1. zespol 2. gru-
pa domow
антагошст -a m antagonista
19
антёна
антёна -и z antena
антифемппст -а т antyfeminis-
ta
антисемк -а т antysemita
антйчний antyczny
апельсин -а т pomarancza
апетйт -у т apetyt
апетйтний apetyczny
апокалшсис -у т apokalipsa
апокриф -у т apokryf
апостол -а т apostol; Апостол
rel. Dzieje i Listy Apostolskie,
Lekcjonarz
аптека -и z apteka
аптёкар -я m aptekarz
ap -a m ar
араб -a m Arab
арабка -и z Arabka
арабський arabski
арак -у m arak
арбггр -a m arbiter, s^dzia
арбгграж -у m arbitraz
арб1тражний arbitrazowy; ~
суд s$d arbitrazowy
арГентйнець-нця m Argentyn-
czyk
аргентинка -и z Argentynka
аргентйнський argentynski
аргумент -у m argument
ареал -у m areal
арёна -и z arena
арёшт -у m areszt; домашшй ~
areszt domowy
арештувати -тую, -туеш aresz-
towac
аристократ -a m arystokrata
apiH -ii z aria
арка-и z hik; триумфальна ~
hik triumfalny
аркуш -a m arkusz; kartka
арм!я -ii z armia
артилёрш -ii z artyleria
артилерйст -a m artylerzysta
артист -a m artysta
арфа-и z harfa
архаизм -y m archaizm
археолог -a m archeolog
археолопя -ii z archeologia
apxiB -y m archiwum
apxieapiyc, apxieicr -a m archi-
wista
apxiaracKon -a m arcybiskup
архкрей-ёя m archijerej; arcy-
biskup
арх!мандрйт -a m archimandry-
ta; przeor
асамблёя -ei z zgromadzenie;
Генеральна Асамблёя ООН
Zgromadzenie Ogolne ONZ
асигнащя -ii z asygnata
асигнувати -ную, -нусш asyg-
nowac
асимЕлящя -ii z asymilacja
асистёнт -a m asystent
асистёнтка -и z asystentka
аскет -a m asceta
аскетйчний ascetyczny
асшрант -a m aspirant (wfna
Ukrainie), doktorant (w Pol-
see)
20
бабуня
астрйн -у т aspiryna
астма -и z astma
астролог -а т astrolog
астронавт -а т astronauta
астронавтика -и z astronautyka
астроном -а т astronom
астрон6м1я -ii z astronomia
атака-и z atak; флангова ~
atak boczny
атакувати -ую, -уеш atakowac
атеТст -a m ateista
ателье ndm n pracownia (np.
krawiecka)
атестат-а m swiadectwo, za-
swiadezenie; ~ 3puiocri swia-
dectwo dojrzalosci
атлантйчний atlantycki; ~ пакт
pakt atlantycki
атлас -у m atlas
атлас -у m atlas
атлет -a m atleta
атлетика -и z atletyka; важ-
ка ~ ci?zka atletyka; легка ~
lekka atletyka
атмосфера -и z atmosfera
атмосфёрний atmosferyezny
атом -у m atom
атомний atomowy; атомна бом-
ба bomba atomowa
атракщбн -у m, атракщя -цп z
atrakeja
аудкнщя -ii z audieneja
аукщон -у m aukeja
аут -у m aut
аутсайдер -a m autsajder
афганець -нця m Afganczyk
афганка -и z Afganka
афганський afganski
афера -и z afera
аферист -a m aferzysta
афииа -и z afisz, plakat
афоризм -у m aforyzm
аякже wlasnie tak, naturalnie,
oczywiscie
Б
6 by; коли б я знав gdybym
wiedzial; ти б краще мовчав
lepiej bys milczal zob. би
баба-и z 1. baba, staruszka
2. babcia 3. babka wielkanoc-
na; ~ повитуха akuszerka;
сшгова bahvan
бабин 1. babi 2. babciny; бабине
Л1то babie lato
бабш -ia m babiarz, kobieciarz
бабка -и z 1. babka (stara kobie-
ta) 2. babka (ciasto) 3. wazka
бабуня-Hi, бабуся-ci z babcia,
babunia
21
бавити(ся)
бавити(ся) -влю, -виш bawic
(si?)
бавбвна -и z bawelna
багат-вёшр -чора т wigilia Во-
zego Narodzenia
багатий bogaty, obfity; ~ вёч!р
zob. багат-вёч!р
багатгги -1ю, -теш bogacic si?
багато duzo, wiele (w zloze-
niach: wielo-)
багатоб!чний wieloboczny; wie-
lostronny
багатогранний wielok^tny; wie-
lostronny
багатодтшй wielodzietny
багатозначний wieloznaczny
багатолгтнш, багатор1чний wie-
loletm
багатотбмний wielotomowy
багаточлённий wieloczlonowy
багатство -a n bogactwo
багаття -я n ognisko, stos
багач -a m bogacz
багровий, багряний purpurowy
багрянйця -щ z purpurowa szata
(jakq. dawniej nosili mnisi)
бадилйна -и z lodyga
бадьбрий rzeski, ochoczy, zwa-
wy
бажаний poz^dany, upragniony
бажання -я n zyczenie; pragnie-
nie, ch?c
бажати -аю, -аеш pragn^c,
chciec; zyczyc
базар -у m bazar, targ, rynek
базжати -аю, -аеш paplac,
plesc
банда -и m prozniak, len (rzad-
kie)\ байди (байдаки) бйти
proznowac
байдак -a m lodz (dawne)
байдарка, байдара-и z rodzaj
lodzi, bajdar(k)a; kajak
байдикувати -ую, -уеш leniu-
chowac, proznowac
байдуже oboj?tme, wszystko
jedno
байдуж(н)ий oboj?tny
байка -и z 1. bajka (utwdr lite-
racki) 2. bajka, zmyslenie, nie-
prawda 3. barchan
байкар -я m bajkopisarz
байрак -у m parow, w$w6z; la-
sek w parowie
байстрюк -a m b?kart, nieslubne
dziecko
бакал!я -ii z przyprawy; bakalie
баки, бакенбарда -iB Imn boko-
brody
баклага -и z manierka (plaska)
баклажан -a m baklazan, oberzy-
na
бал1 -у m bal (zabawa)
бал2-a m stopien (wlna skali
i w szkole)
балаган -a m szopa, buda jar-
marczna
балада -и z ballada
балаканина-и z gadanina, ga-
danie
22
батюшка
балакати -аю, -аеш gadac, md-
wic; rozmawiac
балакун -a m gadula
балакучий, балаклйвий gadat-
h wy
балалайка -и z balalajka
баламут -a m uwodziciel; bala-
mut
баламутити -учу, -утиш wpro-
wadzac w bl$d, balamucic
баланс -у m bilans; rdwnowaga
баласт-y m balast
балдахш -a m baldachim
балет -у m balet
балка1 -и z parow (w stepie)
балка2 -и z belka
балкон -a m balkon
балтшський baltycki; балтш-
cwci мови j^zyki baltyckie
бамбук -a m bambus
бандероль -ni z banderola, opas-
ka; przesylka pocztowa (z ban-
derolq)
бандит -a m bandyta
бандура -и z bandura (ukrainski
ludowy instrument muzyczny)
бандурист -a m bandurzysta
банк -у m bank
банка1 -и z banka; sloik
банка2 -и z mielizna
банкшнйк -a m bankowiec
банюр -a m bankier
баня -i z 1. kopula (cerkwi) 2. laz-
nia
барабан -a m b^ben
барабанник, барабанщик-a m
dobosz
бараббля -i z ziemniak, kartofel
баран -a m baran
барахло -a n pot. stare zniszczo-
ne rzeczy; starzyzna
барва -и z barwa, kolor
барвйстий barwny, kolorowy
барвнюк -нку m barwinek
барельеф -a m plaskorzezba
бар’ср -a m bariera
барйло -a n barylka, beezka
барйш-у m dochod, zysk, ko-
rzysc
барл1г -лога а. -логу m barlog
барокко ndm n barok
бархан -a m barchan (rodzajpia-
szczystej wydmy)
бархат -у m aksamit
басёйн -у m 1. basen 2. dorzecze
баскетбол -a m koszykowka
батальйбн -у m batalion
батарея -ei’ z 1. bateria (w arty-
leriiy, зештна кулемётна
bateria przeciwlotniczych ka-
rabinow maszynowych 2. ka-
loryfer
батенько, батечко-а m tatus,
ojczulek
6aTir -тога m bat, batog
батон -a m dhiga bulka
батончик-a m baton, batonik
(czekoladowy)
батюшка-и m pop, ojciec du-
chowny, duszpasterz
23
батяр
батяр-а т wldcz?ga, ulicznik,
baciar (regionalne)
батьки -юв Imn rodzice
батыав ojcowski; nalez^cy do
ojca
батыавський ojcowski
батыавщина -и z ojcowizna
батыавщина -и z ojczyzna, kraj
rodzinny
батько-а m ojciec; хрещёний
~ ojciec chrzestny; по-бать-
Koei imi? odojcowskie, patro-
nim
бахмат-а m kon wierzchowy,
bachmat
бахур -a m bachor; dziecko nie-
slubne (rzadkie)
бачення -я n widzenie
бачити -чу, -чиш widziec
бачитися -чуся, -чишся widziec
si?, spotykac si?
башта -и z wieza, baszta
баштан -ана m ogrod (pole) z ar-
buzami, kawonami itp.
баюра -и z bajoro, kaluza
баян -a m bajan (harmonia r^cz-
na)
бджола -й z pszczola
бегамот -a m hipopotam
без bez; ~ упину bez przerwy,
bez odpoczynku; ~ сумшву
niew^tpliwie
безбожжя -я n, безбожшсть
-Hocri z bezboznosc
безвйнний niewinny, bez winy
безвихщний bez wyjscia, roz-
paczliwy
безвщрадний smutny, niepocie-
szony
безвпс -у m wiecznosc
безв!рник -a m niewierz^cy, ate-
ista; bezboznik
безв1р’я -я n brak wiary, niewia-
ra; ateizm
безв1тря-я n brak wiatru, bez-
wietrze
безвладдя -я n anarchia
безвусий bezw^sy, bez w$s6w
безглуздий niedorzeczny, bez-
sensowny
безголовий bezglowy; pozba-
wiony rozumu
безголбв’я -я n nieszcz?scie,
chaos, bezholowie
безграмотний niepismienny,
analfabeta
безгршший bezgrzeszny
бездалля -я n bezczynnosc; proz-
niactwo, nierobstwo
бездатний bezdzietny
бездоганний nienaganny, bez za-
rzutu
бездомний bezdomny
бездумно bezmyslnie
безжалкний bezlitosny
безжёнство -a n celibat, bezzen-
stwo
беззаконний bezprawny, niele-
galny
беззахисний bezbronny
24
берегтй(ся)
беззмктбвний beztresciowy,
pozbawiony tresci, pusty
беззубий bezz?bny
безЬиённий bezimienny, anoni-
mowy
безкарний bezkamy
безконёчний, безкшёчний bez-
kresny
безкршй, безкрайшй bezgra-
niczny, bezbrzezny
безкрйлий bezskrzydty
безладця -я и, бёзлад -у т nie-
lad; bezlad, chaos
бёзлпс-у m, бёзшчч z mno-
stwo, wiele, bez liku
безлюддя-я n odludzie, pust-
kowie
безмкячний bezksi?zycowy
безнадшний beznadziejny
безногий beznogi, bez nog
безодня -i z bezdeh, gl?bia; prze-
pasc
безпёка -и z bezpieczehstwo; Ра-
да Безпёки OOH Rada Bez-
pieczenstwa ONZ
безперемшний staty; niezmien-
ny; ~ струм pr$d staty
безплщний bezplodny
безпосерёдшй bezposredni
безпощадний bezwzgl?dny, bez-
htosny
безрщний niewiadomego pocho-
dzenia; bez rodziny
безробггний -ного m bezrobot-
ny
безроб!ття -я n bezrobocie
безрукий bezr?ki, bez r$k
безсйлля -я n niemoc, slabosc
безсмёртник -a m niesmiertel-
nik (kwiaf)
безсмёртя -я n niesmiertelnosc
безсонниця -i z, безсоння-я n
bezsennosc
безсоромний, безстйдний bez-
wstydny
безталанний 1. nieszcz^sliwy 2.
nieudolny, niezdamy
безтямний 1. nieprzytomny 2.
bezmyslny
безумний szalony, nierozs^dny
безумовний bezwarunkowy
безупйнний nieprzerwany, ci^gty
безхребётний 1. bezkr^gowy 2.
pozbawiony kr?goshipa; без-
хребётш Imn bezkr^gowce
безчёстя -я n wstyd, hahba
бёкання -я n beczenie
бельНсць -1йця m Belg
бельпйка -и z Belgijka
бельНйський belgijski
белькотати -очу, -очеш, бель-
kotith -очу, -отиш belkotac
бензин -у т benzyna
бенкёт -у т bankiet, uczta
бентёжити -жу, -жиш peszyc, zbi-
jac z tropu
бёрег-а m brzeg, skraj; береги
Imn margines Ip
берегтй(ся) -ежу, -ежёш strzec
(si?), chronic (si?)
25
береза
береза -и z brzoza
бёрезень -зня т marzec
березнёвий marcowy
березняк -а ли, берёзина -и z
brzezina, brzezniak, lasek
brzozowy
берест -a z brzost, wi$z
бертзка -и z brzdzka
беркут -a m birkut (ptak z rodzi-
ny orlow)
бёсща -и z rozmowa, pogadan-
ka
бес!дка -и z altan(k)a
бетон -у m beton
би by; якбй я знав gdybym wie-
dzial; zob. 6
бик-а m byk; бш биктв walka
bykow; взяти бика за рбги
wzi^c byka za rogi
билйна -и z 1. bylina (roslina)
2. b>lina (dawna opowiesc)
бинт -a m bandaz
бйстрий szybki; bystry
бистрина -й, бистршь -ш z silny
nurt rzeki
битва -и z bitwa
бйти(ся) б’ю, б’еш bic (si?);
сёрце б’еться serce bije
бич -a m bicz
бичок -чка m byczek
6i6 бобу m bob
б!блюграф!я -ii z bibliografia
бтблютёка -и z biblioteka
Б1бл1я -ii z Biblia
Bir zob. Бог
бтгати -аю, -аеш biegac ► бтгти
б!жу, б!жйш biec
бйщём biegiem, szybko, pr?dko
бща-й z bieda, ubostwo; nie-
szcz?scie; тягги бщу klepac
bied?; на бщу na nieszcz?scie;
не бща nie jest zle
61ДНИЙ biedny, ubogi
бщшсть -Hocri z ubostwo
б1дняк -a m biedak
бщолаха -и m nieborak, bieda-
czysko, nieszcz?snik
бвдувати -ую, -уеш biedowac
бЬкенець -нця гп uciekinier,
uchodzca
бш бою т boj, bitwa; ~ биюв
walka bykow; смертёльний
(смёртний) ~ walka na smierc
i zycie; поле бою pole bitwy
б1йка -и z bojka
6iK боку т bok; strona; з боку ze
strony
бЕлёт -у т bilet
бЕиизна -и z bielizna
бклизна, битина-й z bialosc, biel
бЕтий bialy
б1лйло-а п biala farba; wybie-
lacz
бЕтити било, бишш bielic, po-
bielac
битка -и z wiewiorka; крутйти-
ся, як ~ в колес! pracowac
bez wypoczynku
бЕигги -1ю, -теш bielic si?, bielec
бЕлковий bialkowy
26
блйскавка
бЕлок -лка т bialko
бЕлорус -а гп Bialorusin
бЕлоруска -и z Bialorusinka
бЕлоруський bialoruski
бЕлявий -ого т; бЕлявка -и z jas-
nowlosy, blondyn; jasnowlo-
sa, blondynka
бЕляк -a m zaj$c bielak
бЕль болю m bol
б1льш(е) wi?cej, bardziej; б1льш-
-мёнш mniej wi?cej
бгльшати-аю,-аеш stawac si?
wi?kszym, powi?kszac si?
бЬыиий wi?kszy
б1лышсть -ocri z wi?kszosc
бЕльшовйк -a m bolszewik
бшокль -ля m lornetka
6ip бору m b6r
6ic -a m bies, diabel, czart
6icep -y m perla
бгснуватий op?tany; wsciekty,
szalony
благання -я n blaganie
благати -аю, -аеш blagac
благёнький slabiutki; ~ голо-
сок slabiutki glosik
благий 1. slaby, w^tly, lichy
2. dobry, lagodny; blogosla-
wiony
благо -a n dobro, szcz?scie; ма-
тер1альш блага dobra mate-
rialise; Bcix благ! wszystkiego
najlepszego!
благов1стйти -injy, -icrinii zwia-
stowac; niesc dobr$ nowin?
Благовицення -я n rel. Zwia-
stowanie Najswi?tszej Marii
Panny
благодатный blogoslawiony, pe-
len laski
благодать-i z laska; blogosla-
wienstwo
благодшний dobroczynny
благородний szlachetny
благословили -влю, -вйш blo-
goslawic
благочестйвий pobozny, naboz-
ny
блажённий blogoslawiony; blogi
блазень -зня m blazen, pajac
блакйтний bl?kitny
блакйть -i z bl?kit
бланк-a m blankiet; запбвни-
ти wypelnic blankiet
блйжшй -нього blizni
блйжшй (pidKo) bliski
блйжчати -аю, -аеш przyblizac
si?, zblizac si?
блйжче blizej
блйжчий blizszy
близенько bliziutko
близнюк -a m blizniak; близня-
та -ят Imn blizni?ta
близькйй bliski; moi близью moi
bliscy (krewni)
блймати -аю, -аеш migotac
блиск -у т blysk, Isnienie
блискавйця -i z blyskawica
блйскавка-и z 1. blyskawica
2. zamek blyskawiczny
27
блйскати(ся)
блйскати -аю, -аеш btyskac
► блйснути -ну, -неш btysn^c
блискуче bardzo dobrze; znako-
micie, wspaniale
блшцати -щу, -щиш btyszczec
(si?)
блщий blady
блокнот -a m notes, notatnik
блондин -a m blondyn
блоха -й z pchla
блощйця -i z pluskwa
блуд -у m rozpusta, nierz^d; зай-
матися блудом prowadzic
rozwi^zle zycie
блудйти -джу, -диш bl^dzic,
mylic si?
блудний; ~ син syn mamotraw-
ny; блудш вогники bl?dne og-
niki
блукати -аю, -аеш ЬЦкас si?,
bl^dzic
блюдечко -а, блюдце -я п spo-
deczek, spodek
блюдо -a n wielki talerz (np. na
owoce), pohnisek
60 bo, bowiem, gdyz; щи-бо idz-
ze
бобёр -бра m bdbr
бовван -a m bahvan
бовдур -а ди 1. komin 2. t?pak
бовтати -аю, -аеш m$cic, mie-
szac, beltac; przen. plesc
Бог (Sir) -a. Bog; слава Богу Во-
gu dzi^ki; помагай Bir szcz?sc
Boze; ццть з Богом niech was
B6g prowadzi; Бог знас B6g
raczy wiedziec
богатйр -ря m 1. bohater 2. si-
lacz
богиня -i z bogini
богомаз -a m 1. malarz swi?tych
obrazdw 2. marny malarz
3. ikona, obraz
Богомапр -матер! z rel. Matka
Boska
богомЬля -я n pielgrzymka
богомолець -льця m pielgrzym,
p^tnik
Богородица -i z rel. Matka Bos-
ka, Bogurodzica
богослов -a m teolog
богослужшня -я n rel. nabo-
zenstwo
богохульний bluznierczy, bluz-
nierski
бодай bodaj; zeby, aby
бодня -i z drewniana kadz, st$-
giew
боецьбшця m bojownik, szer-
mierz; zolnierz
божевьлля -я n obl?d, obl^kanie;
szalenstwo
божевшьний -ного m szaleniec,
oblqkany, wariat
божеволИи -л!ю, -л!еш wario-
wac, szalec
божий bozy, boski; Божа Мати
rel. Matka Boska; жиги no-
-Ббжому zyc, jak Bog przyka-
zal
28
борть
божнйця -i z 1. polka z ikonami
2. boznica, synagoga
божок -жка m bozek
бойкот -у m bojkot
бойкотувати -ую, -уеш bojko-
towac
бойовйк -a m 1. wojownik, bo-
jownik 2. film batalistyczny
бойовйсько, бойовйще-а m 1.
pole walki 2. boisko
бокал -a m kielich, puchar
боковин boczny; ~розр1з prze-
kroj poprzeczny
боксёр -a m bokser, pi?sciarz
боксувати -ую, -уеш boksowac
болгарин -a m Bulgar
болгарка -и z Bulgarka
болгарський bulgarski
болЬышк -a m kibic
ббл1‘сний bolesny; m?cz^cy
ббл1сть -леей z pot. bolesc
болгги -1ю, -fem 1. bolec; (у) ме-
не болйтъ зуб boli mnie z^b
2. ubolewac, przejmowac si?;
~ сёрцем i душёю bardzo si?
przejmowac
болото -a n bloto
болюче, болячё bolesnie, dotkli-
wie
болячка -и 1. wrzod 2. bol^czka
бомба -и z bomba; атомна ~
bomba atomowa
бомбардувальник -a m bombo-
wiec
бондар -я тп bednarz
борг -у m dlug; kredyt; ~ вдяч-
Hocri dhi£ wdzi?cznosci; за-
л!зти (вл1зти) в боргй wpasc
w dlugi; бути в ббргу bye
dluznym
боргувати -ую, -уеш borgowac,
dawac na kredyt; pozyczac;
przen. bye zobowi^zanym
борёць -рцяли 1. bojownik 2. za-
wodnik
борщка -и z brodka
бормотати -очу, -бчеш, бормо-
тня -очу, -отйш mruczec,
mamrotac
боровик-a m borowik, praw-
dziwek
борода -й z broda
бородавка -и z brodawka
бородатий brodaty
бородач -а, бородань -ня тп Ьго-
dacz
борозна -й z bruzda
борона-й z brona
боронйти(ся) -ню, -ониш Ьго-
nic si?; zabraniac; ochraniac
боронувати -jto, -уеш brono-
wac
боротися -рюся, -брешея wal-
czyc
боротьба -й z walka
бброшно -a n m^ka
борт -у тп 1. burta 2. poklad
бортник -а тп bartnik
бортовйй pokladowy
борть -i z bare
29
борщ
борщ -у т barszcz
босии bosy
босо, босошж boso, па bosaka
босяк-а т obdartus; ulicznik;
wlocz?ga
ботвйна -и z, ботвйння -я п пас
buraczana, botwina
бочка -и z beczka
боягуз-а т tchorz; bojazliwy
czlowiek
боязкйй, боязлйвий bojazliwy;
tchdrzliwy
боязккть -Kocri z bojazn, l?k;
tchdrzostwo
боярин -a m 1. bojar 2. starszy
druzba (na weselu)
боятися боюся, боппся bac si?
бравий odwazny, dzielny
бразйлець -льця m Brazylij-
czyk
бразилшка -и z Brazylijka
бразйльський brazylijski
брак -у m brak, niedostatek
брама -и z brama
браслет-a m, браслетка-и z
bransolet(k)a
брат -a m brat (takze zakonnik)*,
двоюрщний ~ brat cioteczny
братан, братанич-а, брата-
нець -нця т bratanek
брататися -аюся, -аешся bratac
si?
братёрство -а п braterstwo
братёць -тця, братик -а т Ьга-
ciszek; drogi, mily brat
брати беру, берёш brae; ~ сло-
во zabierac gios; ~ участь
brae udzial; ~ до сёрця brae
do serca; ~ до вщома przyj-
mowac do wiadomosci;
~ верх (ropy) brae gor?, go-
rowac, dominowac; ~ хабар!
brae lapowk?; ~ всерйбз brae
na serio; ~ приклад brae przy-
klad; zob. взяти
братися беруся, берёшея brae
si? (za cos), podejmowac si?;
zob. взятися
братзв, братовий nalez^cy do
brata; brata (np. syn)
братшй bratni; braterski
братова-во! z bratowa, zona
brata
братство -a n bractwo
бредня, бридня -! z brednia
брёнькати -аю, -аеш brz?czec
брести бреду, бредёш brn^c;
wlec si?
брехати брешу, брёшеш 1. kla-
mac, Igac 2. szczekac, ujadac
брехач, брехун-a m klamca,
Igarz
брехня -! z klamstwo, Igarstwo
бригадир -a m brygadier; bryga-
dzista
бридкйй brzydki, wstr?tny, szpet-
ny
брйдко brzydko, obrzydliwie,
szpetnie
брйжа-i z zmarszezka; falda;
30
будавнйцтво
брила Imn lekkie fale mor-
skie
бриз -у m bryza, lekki wiatr mor-
ski
брйзкати -аю, -аеш bryzgac,
pryskac; chlapac
брикати -аю, -аеш brykac; wierz-
gac
бриль -ля m kapelusz slomkowy
бришти (tylko 3. osoba) brzmiec,
dzwi^czec; brz?czec
бритва -и z brzytwa
бритися брйюся, брйешся golic
si?
бритта -я n golenie
бр1вка, бр!вонька -и z brewka
брщ броду т brod
брова -й z brew; брови Imn brwi
бродити броджу, бродит 1. Ьго-
dzic 2. wal?sac si?, wloczyc si?
бродяга -и m wlocz?ga, tulacz
бронза -и z br$z
броня1 брош z pancerz (np. гусе-
rza)
броня2-i z zarezerwowane miejsce
бруд -у m brud, nieczystosc
бруднйй brudny, nieczysty
бруднйти -ню, -нйш brudzic
брунька -и z p^czek (na galqzce)
брус-a тп 1. obciosana belka
2. oselka, toczydlo 3. (пара-
лёльш) брусй dr^zki (przy-
rzqd gimnastyczny)
бруснйця -i z brusznica, borow-
ka
брусок -ска m oselka
брюнет -a m brunet
брязк -у, брязкп -коту т brz?k
бублик -а т obwarzanek, precel
бубна -и z karo, dzwonek (w kar-
tach)
бубон -бна m b?ben
бубонёць -нця m b?benek; dzwo-
nek
бува(е) bywa; czasem
бувалець -льця m bywalec,
swiatowiec
бувальщина -и z dawne dzieje,
minione czasy, przeszlosc
бувати -аю, -аеш bywac; odwie-
dzac
бугай -ая m niekastrowany byk,
buhaj
бугор -rpa m pagorek, wzgorze
буда -и z buda, szalas
буддизм -у m buddyzm
будённий powszedni; codzienny
будёншсть -Hocri, будёнщина-и
z powszedniosc, codziennosc
будень -дня m dzien powszedni
будильник -a m budzik
будйнок -нку m budynek
будйти буджу, будиш budzic
буд1вёльний budowlany
буд!вля -i z budowla; budynek
будюнйк-а, будавёльник-a m
budowniczy
бу/цвнйцтво -a n budownictwo;
працювати на будавнйцтв!
pracowac na budowie
31
будка
будка-и z budka
будбва -и z budowa; uklad, kon-
strukcja; ~ атома budowa
atomu
будувати(ся) -ую, -уеш budo-
Wac (si?)
будйк -a m bodiak, oset
будь-де gdzie b$dz, gdziekol-
Wiek
будь-коли kiedy b$dz, kiedykol-
Wiek
будь-хто будь-когб ktokolwiek
будь-щб будь-чогб cokolwiek
будь-як jak b$dz, byle jak
будь-якйй jakikolwiek, byle jaki
бузина -й z czamy bez
бузбк -зка m bez (kwiat i krzew)
буйвьл -вола m bawol
буйний bujny, obfity; gwaltowny
бук -a m buk
буква -и z litera
буквальний doslowny, literalny
буквар -ря elementarz
букет -a m bukiet
буюшст -a m antykwanusz
булава -й z bulawa; maczuga
булка -и z chleb (bochenek)
булла -и z bulla
бульйон -у m bulion; rosol
булька -и z p?cherzyk
булькотати -очу, -бчеш, буль-
коттги -очу, -отйш bulgotac
бундючний nad?ty, pyszalkowa-
ty
бунт -у т bunt, rokosz
бунтар -ря, бунттвнйк -а т Ьшь
townik, spiskowiec
бунтувати(ся) -ую, -уеш bunto-
wac (si?)
бунчук-а т bunczuk (symbol
godnosci hetmanskiej)
буран -у т zamiec sniezna
бургомистр -а т burmistrz
бурелом -у т wiatrolom
буржуа ndmt буржуй -уя т bur-
zuj
бурйти -рю, -рйш wiercic, Ього-
wac
буритися -рюся, -ришся burzyc
si?
бурка -и z burka, oponcza
буркотати -очу, -бчеш, бурко-
Т1ти -очу, -отйш burczec, gde-
rac, zrz?dzic
буркотливий gderliwy
бурлеск -a m burleska
бурмотати -очу, -бчеш, бурмо-
tith -очу, -отйш mamrotac,
mruczec
бурса -и z bursa
бурт-у т wielka kupa czegos,
sterta
бурулька -и z sopel
бурун -a m balwan, wal (morskfy
wielka fala
бурхлйвий burzliwy, gwaltowny
бурчати -чу, -чйш burczec, mru-
czec, gderac
буря -i z burza
буряк -a m burak
32
вада
бурякбвий buraczany; buracz-
kowy (kolof)
бур’ян -у m burzan, chwast
бусол, бусел -ела m bocian
бусбль -л! z busola
бути bye (wszystkie osoby czasu
terazniejszego liczby pojedyn-
czej i mnogiej - e) я e, та e, вш,
вона, вонб e; ми e, ви e, вони
e; ~ дома bye w domu;
~ чи не ~ bye albo nie bye;
будь здоров! b^dz (bywaj)
zdrow!; будь ласка, будьте
ласкав! prosz?; будьмо! do wi-
dzenia! бу де! dose!, dosyc!,
wystarczy!
буття -я n bycie, istnienie, byt
буфет1 -у bufet
буфет2 -a kredens
буханець -нця m, буханка -и z
bochenek chleba (glownie
pszennego)
бухгалтер -a m ksi?gowy, bu-
chalter
бухта -и z zatoka
бущм(то) jakby, jak gdyby
буча -i z klotnia, awantura; зчи-
нйти бучу wszcz^c awantur?
бучина -и z lasek bukowy; drew-
no bukowe
бушувати -ую, -уеш 1. halaso-
wac, awanturowac si? 2. szu-
miec, ryczec (o morzu)
буяти -яю, -яеш szybowac, uno-
sic si? w powietrzu, bujac; ko-
fysac si?; przen. rozkwitac, roz-
wijac si?
бюджет -у m budzet
бюлетень -ня m biuletyn
бюро ndm 1. biuro 2. biurko
бюрократ -a m biurokrata
бюст -a m 1. popiersie 2. piersi,
biust
бюстгальтер -a m biustonosz
в
в, у, Bei, yei w, we; do; в армп
w armii; у Micri w miescie;
у в1второк we wtorek; yei (eei)
cm we snie; у садок do ogrodu;
в (у) мене c ja mam; zob. у
вабити -блю, -биш wabic, n?cic
вага -й z ci?zar; легка (серед-
ня, важка) waga lekka (sred-
nia, ci?zka)
ваптна ci?zama, w ci^zy
вагбмий wazki, istotny; maj^cy
wag?, wazqcy
вогбн -a m wagon
вада -и z wada
2 \ kp nOIbCl.Klin lObHHC
33
важити(ся)
важита(ся) -жу, -жиш wazyc (si?)
важкйй ci?zki, trudny; donio-
sty
важно ci?zko; trudno
важлйвий wazny, doniosly
важний 1. wazny 2. powazny
вазелш -у m wazelina
вакса -и z pasta (do butow)
вакуум -a m proznia
вакцина -и z szczepionka
вал -у m 1. wal 2. fala, bahvan
валик -а, валок -лка m walek
валйти(ся) -лю, -лиш walic (si?)
валун -a m glaz, karmen narzu-
towy
валюта -и z waluta
валянки-юв Imn buty filcowe,
walonki
валяти -яю, -яеш 1. walic, prze-
wracac 2. brudzic
валятися -яюся, -яешся 1. po-
niewierac si?, walac si? 2. bru-
dzic si? 3. przewracac si?
вальс -a m wale
вальцювати -юю, -юеш walco-
wac
ванктьний waniliowy
ванна -и z wanna; k^piel
вантаж -у m ladunek
вантажний ci?zarowy, towaro-
wy; вантажна машина ci?za-
rowka
вантажник-а m tragarz; lado-
wacz
вапно -a n wapno
вапняк -a m wapien
вапнянйй wapienny
вар -у m wrzqtek; zar, skwar
варвар -a m barbarzynca
вареник -a m pierog
варения -я n konfltury
варйти -рю, -риш gotowac
вариант -a m wariant
варшня -я n gotowanie
варта -и z warta; понесла war-
ta honorowa; отойти на варп
pelnic wart?, stac na warcie
Bapricrb -Tocri z wartosc
вартовйй wartowniczy; wartow-
nik
варшав’янин -a m warszawianin
варшав’янка -и z warszawianka
варшавський warszawski
васильбк -лыса m blawatek, cha-
ber
ват, уат-а m wat (jednostka
mocy)
ватага -и z wataha; banda, szaj-
ka
ватажок-жка m watazka, na-
czelnik bandy
ватра-и z ognisko (w gorach),
watra
ваш, ваша, ваше wasz, wasza,
wasze; pana, pani, panskie
вбивати, убивати -аю, -аеш L
wbijac 2. zabijac ► вбйти, уби-
та вб’ю, вб’еш (уб’ю, уб’еш)
1. wbic; соб! в голову wbic
sobie do glowy 2. zabic
34
вдало
вбйвство -а п zabojstwo
вбйвця, убйвця -i т zabojca,
morderca
вб1гати -аю, -аеш wbiegac
► вб1гти вб!жу, вб!жиш wbiec
вбж, уб!к w bok
вббгий, убогий ubogi, biedny
вбрання, убрання -я п ubranie
вбрщ, убр!д wbrod, pod dosta-
tkiem
вважати, уважати -аю, -аеш
uwazac
введения, увёдення-я п wpro-
wadzenie, wst?p; zastosowa-
nie
ввезти zob. ввозити
вверх, увёрх w gor?, do gory
ввести zob. вводити
ввесь, увесь caty, wszystek
ввёчер!, увёчер! wieczorem
bbi3, yei3 ввозу (увозу) m wwoz,
import
ввшти, увштй -йду, -йдеш wejsc;
zob. входити
ввгмкнути, ув1мкнути -ну, -нёш
wl^czyc, zapuscic {motor)', zob.
вмикати
ввпкнути, ув1ткнути -ну, -нёш
wetkn^c, wsadzic
вв1чливий, ув1чливий grzeczny,
uprzejmy
вводити, уводити -джу, -ДИШ
wprowadzac, zaprowadzac;
zastosowywac ► ввести, уве-
сти введу, введёш (уведу, уве-
0*
дёш) wprowadzic, zaprowa-
dzic; zastosowac
ввозити, увозити -бжу, -озиш
wwozic ► ввезти, увезти -зу,
-зёш wwiezc
вволю, уволю dowoli, do syta
вгадувати, угадувати -ую, -уеш
domyslac si?, zgadywac ► вга-
дати, угадати-аю,-аеш do-
myslec si?, zgadn^c
вгамбвувати, угамбвувати
-бвую, -бвуеш hamowac, us-
pokajac ► вгамувати, угаму-
вати-ую,-уеш pohamowac,
uspokoic
вглиб, углиб, вглибину, углиби-
ну w gl^b
вгблос, уголос na gios
вгор!, yropi па gorze
вгору, угору w gor?, do gory;
руки r?ce do gory!
вдаватися, удаватися -аюся,
-аёшся 1. wdawac si? (w cos),
zagl?biac si? 2. udawac si?,
kierowac si? 3. udawac si?,
szcz?scic si? ► вдатися, уда-
тися -амся, -асйся 1. zagl?bic
si? 2. udac si?, skierowac si?
3. udac si?, poszcz?scic si?
вдалий, удаляй udany, szcz?-
sliwy, trafny; вдала вщповщь
trafna odpowiedz
вдалиш, удалиш w oddali, w od-
daleniu
вдало umiej?tnie, szcz?sliwie
35
вдаряти(ся), ударяти(ся)
вдаряти(ся), у дар яти (ся) -яю,
-яёш uderzac (si?) ► вдари-
ти(ся), ударити(ся) -рю, -риш
uderzyc (si?)
вдатися zob. вдаватися
вдача -i z usposobienie, natura,
charakter
вдв1чц удв1ч{ dwakroc; podwoj-
nie; w dwojnasob
вдвое, удвое we dwoje; podwoj-
nie; ~ бьтьше dwukrotnie wi?-
cej
вдвох, удвох we dwoch
вдень, удёнь w dzien; ~ i bho-
hi (уночр w dzien i w nocy,
dniem i nocQ
вдивлятися, удивлятися -ЛЯЮСЯ,
-лясшся wpatrywac si? ► вди-
витися, удивится -влюся, -виш-
ся wpatrzec si?
вдиратися, удиратися -аюся,
-аешся wdzierac si? ► вдёрти-
ся, удёртися -руся, -решся
wedrzec si?
вдшёць, удавёць-вця т wdo-
wiec
вдова, удова -й z wdowa
вдовж, удовж wzdhiz
вдоволений, удоволений zado-
wolony
вдома, удома, дома w domu
вдбсвпа, удосвпа гапо, о swi-
cie, przed wschodem slonca
вдруге, удруге po raz drugi, po-
nownie
вдумуватися -уюся, -уешся wm-
kac, zagl?biac si? ► вдума-
тися -аюся, -аешся wnikn^c,
zagl?bic si?
вдягати(ся) -аю, -аеш ubierac
(si?), wkladac odziez ► вдяг-
тй(ся) -гну, -гнеш, вдягнути-
(ся) -ну, -неш ubrac (si?), wlo-
zyc odziez
вдячний wdzi?czny
вдячшсть -Hocri z wdzi?cznosc
ведения, ведшня -я n prowadze-
nie
ведмёдик-a m 1. niedzwiadek
2. turkuc podjadek
ведмёдиця -i z niedzwiedzica;
Велика (Мала) Ведмёдиця
Wielka (Mala) Niedzwiedzica
ведмедя -дяти, ведмедятко -a
n niedzwiedzi^tko, niedzwia-
dek
ведмёжий, ведмёдячий niedz-
wiedzi
ведмёжина, ведмёдина -и z mi?-
so niedzwiedzie
ведмщь -мёдя m niedzwiedz
везти -зу, -зёш wiezc; zob. возй-
ти
вёлетень -тня т olbrzym, wiel-
kolud
Великдень Велйкодня т Wiel-
kanoc
великий wielki, duzy; палець
kciuk
великоднш wielkanocny
36
великодушный wspanialomysl-
ny, wielkoduszny
великомученик -a m (switfy) m?-
czennik
великомучениця -i z (swigta) m?-
czennica
велич -i z wielkosc, wspanialosc
величати -аю, -аеш 1. wielbic,
czcic 2. tytulowac
величёзний, величённий ogrom-
ny, kolosalny
величина -й, велич1нь -i z wiel-
kosc; наблйжена ~ wielkosc
przyblizona
велншя -я n nakaz
велгги -лю, -лйш rozkazywac,
nakazywac, kazac
велогонка -и z, велогонки -нок
Imn wyscig kolarski, wyscigi
kolarskie
велосипед -a m rower
вельмишановний wielce sza-
nowny
вена -и z zyla
вепр -a m wieprz; dzik
верба -й z wierzba
верблюд-a m wielbl^d, дво-
гбрбний ~ wielbl^d dwugarb-
ny
вёрбний, вербовый wierzbowy;
Верб на Недоля rel. Niedziela
Palmowa
вербування-я n werbunek, za-
ciqg; werbowanie
верес -у m wrzos
верф
вёресень -сня m wrzesien; у вё-
pecni we wrzesniu
вереснёвий wrzesniowy
вереск -у m wrzask, krzyk
веретено -a n wrzeciono
верещати -щу, -щйш wrzesz-
czec, krzyczec ► вереснути
-ну, -нёш wrzasn^c, krzyk-
n$c
верзтй -зу, -зёш gadac ghip-
stwa, plesc (bzdury), pot. na-
wijac
версия -ii z wersja
верста -й z wiorsta
верстат -a m warsztat
верства -й z 1. warstwa 2. wior-
sta
вертати -аю, -аеш 1. wracac
2. zwracac, oddawac 3. odwo-
lywac ► вернути -ну, -неш
1. wrocic 2. zwrocic, oddac
3. odwolac
вертатися -аюся, -аешся wra-
cac, powracac ► вернуги-
ся-нуся,-нешся wrocic, ро-
wrocic
вертёп-у т 1. szopka, jaselka
2. jaskinia, pieczara
вертикальный poziomy, werty-
kalny
вертйхв1ст -воста, вертун -a m
wiercipi?ta
вертгги(ся) -рчу, -ртйш wiercic
(si?), kr?cic (si?)
верф -i z stocznia
37
верх
верх -у 1. szczyt; wierzch 2. nad,
ponad; брати ~ (над ким)
brae g6r?, gorowac (nad kirns);
верхи Imn kola rz^dz^ce; elita;
з верхом z nadwyzkQ, z nad-
miarem
Bepxie’a -я n 1. wierzcholek (go-
ry, drzewa) 2. gomy bieg rzeki
вёрхшй wierzchni; gomy
верховий wierzchowy (o koniu)
верховика-и z 1. wierzcholek,
szczyt 2. wyzyna, wierzchowi-
na
верховний najwyzszy, glowny;
Верховна Рада Rada Naj-
wyzsza; Верховний Суд S$d
Najwyzszy
верховод -а, верховода -и m
przywodca
верховодили -джу, -диш prze-
wodzic, wodzic rej
вершина -и z wierzcholek, szczyt
вершки -KiB Imn smietanka; збй-
ri ~ bita smietana
вершник -a m jezdziec
вершок -шка m wierzcholek,
szczyt
веселий wesoly
веселнти(ся) -лю, -лйш wesehc
(si?), radowac (si?)
весёлка -и z t?cza
весёлопц -iB Imn wesolosc
весЕлля -я n wesele
весьльний weselny; ~ бенкёт
uczta weselna
весло -a n wioslo
веслувати -ую, -уеш wioslowac
весна-й z wiosna; весною na
wiosn?, wiosn$
веснянйй, весшшй wiosenny;
веснянё р!внодёння wiosenne
zrownanie dnia z noc$
веснянка -и z wiosenna ludowa
piesn obrz?dowa
веснянки -HOK Imn piegi
веснянкуватий piegowaty
вестй(ся) веду, ведёш prowa-
dzic (si?)
весь, увёсь caly, wszystek; все
одно wszystko jedno; всьогб
найкращого wszystkiego naj-
lepszego
вечерня, вешрня -i z nieszpory
вечеря -i z kolacja; Тайна Вечё-
ря rel. Ostatnia Wieczerza
вечёряти -яю, -яеш jesc kolacj?
вёч1р -чора m wieczor; батат-
(багатий ~) rel. wigilia Boze-
go Narodzenia; щёдрий rel
wigilia Jordanu
веч!рка -и z Wieczorek (przyjgcie
towarzyskie w wqskim kole),
wieczomica
веч1ршй wieczorny, wieczoro-
wy
веч!рня -i z rel. nieszpory
вечоргти (tylko 3. osoba) zmierz-
chac si?, sciemniac si?; вечорк
zapada zmierzch (wieczor,
mrok)
38
вйведення
вечорнйщ, вечернйщ -йць Imn
wieczomice (па wsi)
вёштатися -аюся, -аешся wal?-
sac si?
в’стнамець -мця т Wietnam-
czyk
в’етнамка -и z Wietnamka
в’стнамський wietnamski
вже, уже juz
вживати, уживати -аю, -аеш
uzywac ► вжйти, ужйти -жи-
ву,-живёш uzyc; ~ Bcix за-
ход1в uzyc wszystkich (wszel-
kich) srodkow
вжйток, ужйток -тку m uzytek
взагал! w ogdle
взад, узад wstecz, w tyl
взаемини -ин Imn stosunki wza-
jemne
взаёмний wzajemny, obopolny
взасмод1я -ii* z wspoldzialanie
взасмодопомбга -и z pomoc
wzajemna
взасмозв’язбк-зку m wspolza-
leznosc, zwi^zek wzajemny
взамш w zamian
вздовж, уздбвж wzdhiz
взймку, узймку zim^, w zimie
вз!рёць -рця m wzor; wzorzec
взувати -аю, -аеш wkladac, obu-
wac ► взути взую, взуеш wlo-
zyc, obuc
взуттёвий obuwniczy; взуттё-
ва крамнйця sklep obuwniczy
(z obuwiem)
взуття -я n obuwie
взята, узяти в1зьму, в!зьмеш
wzi$c, zabrac; zob. брата
взятися, узятися в!зьмуся,
ввьмешся wzi^c si? (za cos);
zob. братися
взятка-и z 1. lewa (w grze
w karty) 2. lapowka; napiwek
ви вас wy; pan, pani; panstwo
вибачати -аю, -аеш wybaczac,
przebaczac ► вйбачити -чу,
-чиш wybaczyc, przebaczyc;
вйбачте! przepraszam!
вибивати(ся) -аю, -аеш wybijac
(si?) ► вйбити(ся) -б’ю, -б’еш
wybic (si?)
вйб!гати -аю, -аеш 1. obleciec
(пр. cale miasto); przebiec 2. wy-
chodzic cos, zdobyc cos
вибкати -аю, -аеш wybiegac
► вйб1гти чжу, чжиш wybiec
вйб>р -бору mt вйб>рка -и z wy-
bor
вйблиск -у т blysk, bfysni?cie
* вибоша -и z, вйбш -бою т wy-
boj, jama
вйбори -pie Imn wybory; загаль-
ni ~ wybory powszechne
вйборний wybieralny, obieralny
вйборчий wyborczy; округ
okr?g wyborczy
вибувати -аю, -аеш ubywac, wy-
chodzic (o rzeczach) ► вйбу-
ти -уду, -удеш ubyc; wyjsc
вйведення -я n wyprowadzenie
39
вйвезти
вйвезти zob. вивозити
вивертати -аю, -аеш wywracac,
przewracac ► вйвернути -ну,
-неш wywrdcic, przewrdcic
вйвести zob. виводити
вйвих -у т zwichni?cie
вйвихнути -ну, -неш zwichn^c
вйв1з -возу т wywoz, eksport
вйв1рка -и z wiewiorka
вйвкжа -и z wywieszka, szyld
виводити-джу,-диш 1. wywo-
dzic, wyprowadzac 2. hodo-
wac ► вйвести -еду, -едеш
1. wywiesc, wyprowadzic 2. wy-
hodowac; wywabic (plamy)
вивбдигися -джуся, -дишся 1. wy-
wodzic si? 2. wychodzic z uzyt-
ku
вивозити -бжу, -бзиш wywozic,
eksportowac ► вйвезти -зу,
-зеш wywiezc
виволнсати -аю, -аеш wywle-
kac, wyci^gac ► вйволокти
-очу,-очеш wywlec, wyci^g-
n$c
вивчати -аю, -аеш uczyc si?,
studiowac ► вйвчити -чу,
-чиш nauczyc si?; poznac
вйгаданий zmyslony, fikcyjny
вйгадка -и z wymysl, fantazja,
fikcja
вигадувати -ую, -уеш zmyslac,
wymyslac ► вйгадати -аю,
-аеш zmyslic, wymyslic; uroic
sobie
виганяти -яю, -яеш wygamac,
wyp?dzac ► вйгнати вйжену,
вйженеш wygonic, wyp?dzic
вйгин -у т wygi?cie; przegub
вийдний wygodny
вйгладити -джу, -диш wygla-
dzic
вйгляд -у т wygl^d
виглядати -аю, -аеш wygl^dac;
wypatrywac
вйгнати zob. виганяти
вйгода -и z zysk, korzysc
вигбда -и z komfort
вйгодувати -ую, -уеш wyhodo-
wac
виголошувати -ую, -уеш wy-
glaszac ► вйголосити-ошу,
-осиш wyglosic
вигортати -аю, -аеш wygarniac
► вйгорнути -ну, -неш wygar-
п$с
вигоряти -яю, -яеш, вигорати
-аю,-аеш wypalac si?; plo-
wiec ► вйгорИи -рю, -риш
wypalic si?; wyplowiec
виготовляти -яю, -яеш wytwa-
rzac, produkowac; sporzQ-
dzac ► вйготовити -влю,
-виш, вйготувати -ую, -уеш
wyprodukowac, wytworzyc;
sporz^dzic
вигравати -аю, -аеш wygrywac
► вйграти -аю, -аеш wygrac
вйграш -у т wygrana; zysk
вицибати-аю,-аеш wygrzeby-
40
визнання
wac ► вйгребти -бу, -беш wy-
grzebac
вйгук -у ли 1. okrzyk 2. wykrzyk-
mk
вид -у т 1. twarz, oblicze 2. wi-
dok 3. aspekt, postac; докона-
ний (недоконаний) ~ aspekt
dokonany (niedokonany) 4. ga-
tunek
видавати(ся) -даю, -даёш wy-
dawac (si?) ► вйдатися -амся,
-асися 1. wydac si? 2. zdarzyc
si?
видавёць -вця m wydawca
видавнйцтво -a n wydawnictwo
видання -я n wydanie
видання -я и; довчина на видан-
ш dziewczyna na wydaniu
вйдати -ам, -аси wydac; zob. ви-
давати(ся)
видирати(ся) -аю, -аеш wydzie-
гас (si?) ► вйдерти(ся)-ру,
-реш wydrzec (si?); wydostac
(si?)
видатнйй wybitny, znakomity
видаток -тку m wydatek
видёлка -и z widelec
вйдймий widoczny, dostrzegal-
ny
вйдих -y m wydech
видаляти -яю, -яеш oddzielac,
wyodr?bniac ► вйдыити -лю,
-лиш wydzielic
вйдний 1. widoczny, jasny 2. wy-
bitny
видобувати -аю, -аеш wydoby-
wac ► вйдобути -уду, -удеш
wydobyc
видовйи 1. widokowy 2. gatun-
kowy
видовище -a n widowisko, przed-
stawienie
вйдра -и z wydra
видувати -аю, -аеш wydmuchi-
wac, wywiewac ► вйдути -ую,
-уеш wydmuchac, wywiac
вйдужати -аю, -аеш wyzdro-
wiec
вйдумка -и z wymysl; urojenie
видумувати -ую, -уеш wymy-
slac; zmyslac ► вйдумати -аю,
-аеш wymyslic; zmyslic
вйжати -жну, -жнеш wyz$c (пр.
sierpem)
виживати -аю, -аеш 1. rugo-
wac 2. przezywac ► вйжити
-живу, -живеш 1. wyrugowac
2. przezyc
вижимати -аю, -аеш wyzymac,
wyciskac ► вйжати -жму,
-жмеш wyz$c, wycisn^c
вйзволення -я п wyzwolenie
вйзволити -лю, -лиш wyzwolic,
oswobodzic
визнавати -аю, -аеш 1. przyzna-
wac si? 2. uznawac ► вйзна-
ти-аю,-аеш 1. przyznac si?
2. uznac
визнання -я п 1. uznanie 2. wy-
znanie, oswiadczenie
41
визначати
визначати -аю, -аеш wyzna-
czac, okreslac ► вйзначити
-чу, -чиш wyznaczyc, okres-
lic
вйзначення -я л 1. wyznaczenie
2. okreslenie, definicja
визубрювати -юю, -юеш wyku-
wac, kuc, uczyc si? na pami?c
► вйзубрити -рю, -риш wy-
kuc, nauczyc si? na pami?c
вшдати -аю, -аеш wyjadac
► вйТсти -Гм, -Теи wyjesc
виТжджати -аю, -аеш wyjez-
dzac ► вшхати -щу, -щеш wy-
jechac
вйТзд -у т wyjazd
виймати -аю, -аеш wyjmowac
► вййняти -йму, -iiMeiiiwyj^c
вййти -йду, -йдеш wyjsc; uka-
zac si?; zob. виходити
виказувати -ую, -уеш 1. wypo-
wiadac 2. ujawniac ► вйказа-
ти -кажу, -кажеш 1. wypowie-
dziec 2. ujawnic
викачувати -ую, -уеш maglo-
wac; rozwalkowywac, walko-
wac ► вйкачати -аю,-аеш
wymaglowac; rozwalkowac
(ciasto)
викидати -аю, -аеш wyrzucac
► вйкинути -ну, -неш wyrzu-
cic
викладання -я п wykladanie;
przedstawianie
викладати -аю, -аеш wykladac,
42
przedstawiac ► вйкласти
-аду,-адеш wylozyc; przed-
stawic
вйклик -у т okrzyk, wezwanie;
wywolanie
викликати -аю, -аеш wywoly-
wac, wzywac ► викликати
-чу, -чеш wywolac, wezwac
викблювати -юю, -юеш wyklu-
wac ► вйколоти -лю, -леш
wykhic
виконавець -вця т wykonawca
викбнувати -ую, -уеш wykony-
wac, spelniac ► вйконати
-аю, -аеш wykonac, spelmc
викбчувати -ую, -уеш wytaczac
► вйкотити -очу -отиш wyto-
czyc
вйкошений wykoszony
викбшувати -ую -уеш wyka-
szac ► вйкосити -ошу, -осиш
wykosic
викрадати -аю, -аеш wykradac
► вйкрасти-аду,-адеш wy-
krasc
викривати -аю, -аеш wykry-
wac, ujawniac ► вйкрити
-рию, -риеш wykryc, ujawnic
вйкрик -у т okrzyk
вйкрут -у т wykr?t, wybieg
вйкупати(ся) -аю, -аеш wyk^-
рас (si?)
вила вил; вилки -лок Imn widty
вилазити -ажу, -азиш wylazic
► вшпзти -зу, -зеш wylezc
вйнести
вйлазка -и z 1. wycieczka, wy-
pad 2. przelaz (w plocie)
вилиати -аю, -аеш wylatywac
► вйлепти -ечу, -етиш wyle-
ciec
вйлив -у т wylew (пр. krwi)
виливати -аю, -аеш wylewac
► вйлити -длю, -ллеш wylac,
odlac
вйлиця -i z kosc policzkowa
вйлжувати(ся) -ую, -уеш wyle-
czyc (si?)
вйл1т -льоту m wylot, odlot; lot
вилка -и z widelec
вилуплюватися (tylko 3. osobd)
wykluwac si? ► вйлупитися
(tylko 3. osoba) wykluc si?,
wyl?gn$c si?
вилучати -аю, -аеш wyl^czac,
odl^czac ► вйлучити -чу,
-чиш wyl^czyc, odl^czyc
вилягати -аю, -аеш wylegac (о
zbozu)
вимагати -аю, -аеш wymagac;
domagac si?
вймерлий wymarty
вимикати -аю, -аеш wyl^czac
► вймкнути-ну,-неш wyl$-
czyc
вимикач-а т wyl^czmk; kon-
takt
вймисел -ела т wymysl
вимша -и z, вймш -у т wymiana
вйм!р -у т wymiar
вим1рювати -юю, -юеш, вимь
ряти -яю, -яеш wymierzac,
mierzyc
вимйпувати-ую,-уеш 1. mie-
szac 2. miesic, gniesc ► вй-
michth -iiny, -icHin 1. wymie-
szac 2. wymiesic, zagniesc
вимгтати -аю, -аеш wymiatac,
zamiatac ► вймести -мету,
-метеш wymiesc, zamiesc
вимовляти -яю, -яеш wyma-
wiac ► вймовити -влю, -виш
wymowic
вимога -и z wymaganie, waru-
nek
вймолити -лю, -лиш wyblagac
вймолоти -мелю, -мелеш zem-
lec, wymlec
вйморений 1. wycienczony, znu-
zony; zaglodzony 2. wyt?pio-
ny
виморювати -юю, -юеш 1. wy-
cienczac 2. morzyc, t?pic
► вйморити -рю, -риш 1. wy-
cienczyc 2. wymorzyc, wyt?pic
вимбтувати -ую, -уеш wypl^ty-
wac ► вймотати -аю, -аеш
wypl^tac
вймучити -чу, -чиш wym?czyc,
wyczerpac
вйм’я -я п wymi?
вйм’яти -мну, -мнеш wymi^c,
wygmesc
вйнахщ -ходу т wynalazek
винахщник -а т wynalazca
вйнести zob. винбеити
43
ВИНИТИ
винити-ню,-ниш winic, obwi-
niac
вйнний, винен 1. winny (w pro-
cesie sqdowym) 2. winny, wi-
nien (dluzny)
вино -a n wino
виноград -у m winogrono; wino-
rosl
виноградник -a m winnica
винокур -a m gorzelnik
ВИНОСИТИ -ошу, -бсиш wynosic;
~ покшника wyprowadzac
zwloki; ~ вирок wydawac wy-
rok; ~ на люди czynic wia-
domym, ujawniac ► вйне-
сти -су, -сеш wyniesc; wypro-
wadzic; ~ рппення powzi^c
postanowienie, podj^c uchwa-
J?
вйносити -ошу, -осиш 1. znosic
(si?) (np. ubranie) 2. wypie-
l?gnowac; przemyslec dogl?b-
nie
вйноска -и z odsylacz, odnosnik;
przypis
винуватий winny (w przewodzie
sqdowym)
винюхувати -ую, -уеш wyw^-
chiwac ► вйнюхати -аю, -аеш
wyw^chac
виняткбвий wyj^tkowy
вйняток -тку т wyj^tek; за вй-
нятком z wyj^tkiem
випадати -аю, -аеш wypadac
► вйпасти -аду -адеш wypasc
випадково przypadkiem, przy-
godnie
вйпадок -дку т wypadek; traf,
на вйпадок w wypadku
випарювати -юю, -юеш wypa-
rzac
вйпас -у т pastwisko, wypas
вйпасти zob. випадати
вйпекти zob. виткати
випивати -аю, -аеш wypijac
► вйпити -п’ю, -п’еш wypic
випинати -аю, -аеш wypinac,
wypr^zac ► вйпнути -ну, -неш
wypi^c, wypr^zyc; zob. вй-
п’ясти
випирати -аю, -аеш wypierac;
wyp^dzac ► вйперти -пру,
-преш wyprzec; wyp^dzic
вйписка-и z wypisame; cytat;
wypis
випйсувати -ую, -уеш 1. prenu-
merowac 2. sprowadzac (np.
towar) 3. malowac 4. robic
wypisy, wypisywac (z tekstu)
► вйписати -пишу, -пишеш
1. zaprenumerowac 2. spro-
wadzic (np. towar) 3. wymalo-
wac, namalowac 4. zrobic wy-
pisy, wypisac (z tekstu)
випйсуватися -уюся, -уешся wy-
pisywac si?; wymeldowywac
si? ► вйписатися -пишуся,
-пишется wypisac si?; wy-
meldowac si?
вишкати -аю, -аеш wypiekac;
44
випускати
wypalac ► вйпекти -ечу,
-ечеш wypiec; wypahc
вйплавка -и z wytop, wytapia-
nie
виплачувати -ую, -уеш wypla-
сас; splacac ► вйплатити
-ачу, -атиш wyplacic; splacic
вйплекати-аю,-аеш wypiel?g-
nowac; wyhodowac
вйплескати -ещу, -ещеш wy-
chlapac
випливати -аю, -аеш wyptywac
► вйплисти, вйпливти -ливу,
-ливеш wyptyn^c
вишптати -аю, -аеш wyplatac;
zaplatac к вйплести -ету,
-етеш wyplesc; naplesc
виповзати -аю, -аеш wylazic,
wypelzac ► вйповзти -зу,
-зеш wylezc, wypelzn^c
виполккувати -ую, -уеш wy-
phikiwac, przephikiwac
► вйпагоскати -ощу,-ощеш
wy^hikac, przephikac
випорювати -юю, -юеш wypru-
wac ► вйп о роти -рю, -реш
wypruc
вйправдати -аю, -аеш uspra-
wiedliwic; uniewinnic
виправляти -яю, -яеш 1. рорга-
wiac, korygowac 2. wypros-
towywac 3. wysylac ► вй-
правити -влю, -виш 1. ро-
prawic, naprawic; sprostowac
2. wyprostowac 3. wyslac
вйправка -и z poprawka, korek-
ta; wyprawienie (p skorze)
вйправлення -я n 1. poprawie-
nie, poprawa 2. wyprostowa-
nie 3. wyprawienie, wysylka
випроббвувати -ую, -уеш wy-
prdbowywac, doswiadczac
► вйпробувати -ую, -уеш wy-
probowac, doswiadczyc
випроваджувати -ую, -уеш wy-
prowadzac, odprowadzac
► вйпровадити -джу, -диш
wyprowadzic, odprowadzic
внпростбвувати(ся) -ую, -уеш
wyprostowywac (si?), prosto-
wac (si?) ► вйпростати(ся)
-аю, -аеш wyprostowac (si?)
випрошувати -ую, -уеш wypra-
szac ► вйпрохати -аю, -аеш;
вйпросити -ошу, -осиш wy-
prosic; wyblagac
випрягати -аю, -аеш wyprz?gac
► вйпрягги -яжу, -яжеш wy-
prz$c
выпуск -у т 1. wydanie 2. emisja
3. absolwenci jednego roczni-
ka 4. produkcja, wyrob, wyt-
warzanie
випускати -аю, -аеш 1. wypu-
szczac 2. wydawac (publiko-
wac) 3. wytwarzac, produ-
kowac ► вйпустити -ущу,
-устиш 1. wypuscic 2. wydac
(opublikowac) 3. wyprodu-
kowac
45
випускнйк
випускнйк -а т absolwent
вйп’ясти -пну, -пнеш wypi^c,
wypr?zyc; zob. випинати
вир -у т wir
вйраз -у т wyrazenie; wyraz
виразний wyrazny, wyrazisty
виразник -а т wyraziciel
виривати -аю, -аеш wyrywac,
wydzierac ► вйрвати -ву,
-веш wyrwac, wydrzec
виринати -аю, -аеш wynurzac
si?, wyptywac ► вйринути
-ну, -неш wynurzyc si?, wypty-
n$c
вйр!б -робу m wyrob
виршнювати -юю, -юеш wy-
rownywac ► вйр1вняти-яю,
-яеш wyrownac
вйр!з -у m wyci?cie, wykroj; de-
kolt
вир!зувати -ую, -уеш wyrzynac,
wycinac ► вйр^зати чжу,
чжеш wyrzn^c, wyci^c
вирппальний rozstrzygaj^cy, de-
cyduj^cy
внрппувати -ую, -уеш rozstrzy-
gac, decydowac, postanawiac
► вйрпнити -шу, -шиш roz-
strzygn^c, zdecydowac, po-
stanowic
виробляти -яю, -яеш 1. wyra-
biac, wytwarzac 2. opracowy-
wac ► вйробити -блю, -биш
1. wyrobic; wyprodukowac
2. opracowac
вйробгток -тку m 1. produkcja
2. wydobycie, urobek
виробнйк -a m producent
виробпйцтво -a n produkcja,
wytwarzanie
вйродження-я n zwyrodnienie,
degeneracja
вироджуватися (tylko 3. osoba)
wyrodzic si?; stawac si? zwy-
rodniatym ► вйродитися
(tylko 3. osoba) wyrodzic si?,
zwyrodniec
вйрок -у m wyrok, orzeczenie
виростати -аю, -аеш wyrastac,
wzrastac, rosn^c ► вйрости
-ту, -теш wyrosn^c
вирощувати -ую, -уеш hodo-
wac; wychowywac ► вйрости-
ти -ощу, -остиш wyhodowac,
wychowac
вйрубка -и z wyr$b; por?ba
вйручка -и z pomoc; utarg
вирушати -аю, -аеш wyruszac,
udawac si? (do) ► вйруши-
ти -шу, -шиш wyruszyc, udac
si? (do)
виряджати -аю, -аеш 1. wypra-
wiac, wysylac 2. stroic (kogos)
► вйрядити -джу, -диш 1. wy-
prawic, wyslac 2. wystroic
висаджувати -ую, -уеш wysa-
dzac; burzyc ► вйсадити -джу,
-диш wysadzic; zburzyc;
~ Bci дерева wysadzic wszyst-
kie drzewa; будйнок в по*
46
висмбктувати
в1тря wysadzic budynek w po-
wietrze
вйсадка -и z l^dowanie, desant
вйсадок -дка m sadzonka
висв1*тлювати -юю, -юеш wy-
swietlac; wyjasniac ► вйсвИ-
лити -лю, -лиш wyswietlic;
wyjasmc
вйсвячення -я n wyswi?cenie;
pasowanie
висвячувати -ую, -уеш wyswi?-
cac; pasowac (na rycerzd)
► вйсвятити -ячу, -ятиш wy-
swi?cic; pasowac (na rycerzd)
виселёнець -я m wysiedleniec
вйселення -я n wysiedlenie
вйселок -лка m przysiolek
виселяти -яю, -яеш wysiedlac,
eksmitowac ► вйселити-лю,
-лиш wysiedlic, wyeksmito-
wac
висилати -аю, -аеш wysylac
► вйслати вйшлю, вйшлеш
wyslac, poslac
вйсилка-и z wyslanie, wysyla-
nie; zeslanie
висилати -аю, -аеш wysypywac
► вйсипати -плю, -плеш wy-
sypac
висихати -аю, -аеш wysychac,
usychac; zob. вйсохнути
вйс^в -у т wysiew, zasiew
вис1вати -аю, -аеш wysiewac
► вйаяти -iio, -ieui wysiac
висщати -аю, -аеш wysiadac
► вйсюти -сяду, -сядеш wy-
siq.sc
вйЫкти ччу, ччеш wysiec; wy-
ciosac, wyci^c
вис1ти вйшу, вйсиш wisiec
вискалювати -юю, -юеш wy-
szczerzac, szczerzyc ► вй-
скалити-лю,-лиш wyszcze-
rzyc
вискр1бати -аю, -аеш wyskro-
bywac, wydrapywac ► вй-
скребти -бу, -беш wyskro-
bac, wydrapac
вйслати -стелю, -стелиш wy-
slac, wyscielic; uslac; zob. ви-
стилати
вйсл!в -лову т, вйсловлення -я
п wyrazenie, wypowiedz
висловлювати(ся) -юю, -юеш
wyrazac (si?), wypowiadac
(si?) ► вйсловити(ся) -влю,
-виш wyrazic (si?), wypowie-
dziec (si?)
вйслуга -и z wyshiga; роюв
wyshiga lat
висмйкувати -ую, -уеш wysku-
bywac, wyszarpywac ► вй-
смикнути -ну, -неш wydrzec,
wyrwac, wyszarpn^c
висмповати -юю, -юеш wysmie-
wac ► вйсупяти чю, -iein wy-
smiac
висмбктувати-ую,-уеш wysy-
sac ► вйсмоктати -кчу, -кчеш
wyssac
47
вйсновок
вйсновок -вку т wniosek; зро-
бйти вйсновки wyci^gn^c
wnioski
вйснути -ну, -неш zwisac, wisiec
висок -ска т skron
висбкий wysoki
високосний; ~ рпс rok przest?p-
пу
высота -и z wysokosc; wyzyna
висотний wysokosciowy; ~ бу-
дйнок wysokosciowiec
BKcoTOMip -а т wysokosciomierz
вйсохнути -ну, -неш; вйсохти
-хну,-хнеш wyschn^c, usch-
n^c; zob. висихати
височённий bardzo wysoki
височина -и, височшь -ш z wy-
sokosc; wyzyna
вистава -и z przedstawienie
виставляти -яю, -яеш wysta-
wiac; wysuwac ► вйставити
-влю, -виш wystawic, wysu-
n$c
вистачати (tylko 3. osoba) wy-
starczac ► вйстачити (tylko
3. osoba) wystarczyc
вистёжувати -ую, -уеш sledzic,
tropic ► вйстежити -жу,
-жиш wysledzic, wytropic
вистилати -аю, -аеш wyscielac;
zob. вйслати
вистбювати -юю, -юеш wysta-
wac; trwac ► вйстояти-ою,
-они wystac; wytrwac
вистрйбувати -ую, -уеш wyska-
48
kiwac, skakac ► вйстрибну-
ти -ну, -неш wyskoczyc
вистригати -аю, -аеш wystrzy-
gac ► вйстригти -ижу, -ижеш
wystrzyc
вистругувати -ую, -уеш wystru-
giwac; heblowac ► вйструга-
ти -ужу, -ужеш wystrugac;
wyheblowac
вистуджувати -ую, -уеш wystu-
dzac, studzic ► вйстудити
-джу, -диш wystudzic
вйступ -у т wyst?p, wyst^pienie
виступати -аю, -аеш wyst^po-
wac ► вйступити -плю, -пиш
wyst^pic; прбти кого wyst^-
pic przeciw komus
висувати -аю, -аеш wysuwac;
wylaniac ► вйсунути -ну, -неш
wysun^c; wylonic
витати -аю, -аеш unosic si?;
орел (думка, дух поёта) ви-
тас в noBirpi orzet (mysl, duch
poety) unosi si? w powietrzu
витверёжувати -ую, -уеш trzez-
wic ► вйггверезити -ежу, -езиш
otrzezwic
витверёжуватися -уюся, -уешся
trzezwiec, stawac si? trzezwyrn
► вйтверезитися -ежуся,
-езишся wytrzezwiec, stac si?
trzezwyrn
витверёзник -a m izba wytrzez-
wien
вйтв!р -вору m wytwor
вихбплювати
витворяти -яю, -яеш wyrabiac;
dokazywac
вйтершти -плю, -пиш wycier-
piec, przecierpiec
вйти вйю, внеш wyc
вйти(ся) в’ю, в’еш wic (si?), kr?-
cic (si?)
витикати -аю, -аеш wytykac
► вйткнути -ну, -неш wyt-
kn^c
вйтпс -току т 1. wyciek 2. zrdd-
lo rzeki
витпсати (tylko 3. osoba) wycie-
kac, wyptywac ► вйтекти (tyl-
ko 3. osoba) wyciec, wyptyn^c
вйтовкти -вчу, -вчеш wythic
(np. zboze); stratowac
витолбчувати -ую, -уеш trato-
wac, deptac ► вйтолочити
-чу, -чиш stratowac, zdeptac
витбчувати -ую, -уеш 1. wyta-
czac 2. ostrzyc ► вйточити
-чу, -чиш 1. wytoczyc 2. wy-
ostrzyc
вйтрата -и z strata, utrata; tra-
cenie
витрачати -аю, -аеш tracic; zu-
zywac ► вйтратити -ачу,
-атиш stracic, zuzyc
витребёньки -ньок а. -ньюв Imn
zachcianki, kaprysy; blahostki
витривалий wytrwaty
витрймувати -ую, -уеш wytrzy-
mywac ► вйтримати -аю,
-аеш wytrzymac
виття1 -я п wycie, zawodzenie
виття2 -я п wicie, plecenie
вйтяг -у т wyci^g
витягати -аю, -аеш, витягува-
ти-ую,-уеш wyci^gac ► вй-
тягти, вйтягнути -гну, -гнеш
wyci^gn^c; цвях wyci^g-
n$c gwozdz
вихваляти -яю, -яеш wychwa-
lac
вихйлювати(ся) -юю, -юеш wy-
chylac (si?) ► вйхилити(ся)
-лю, -лиш wychylic (si?); вй-
хилити чарку wychylic kielich
вйхщ -ходу т 1. wyjscie 2. wy-
danie, ukazanie (si?)
вихщнйй wyjsciowy; день
dzien wolny od pracy
вйхованець-нця m wychowa-
nek
вйхованка -и z wychowanica;
wychowanka
вйховання -я n wychowanie
вихователь -ля m wychowawca
виховнйй wychowawczy
вйходити-джу,-ДИШ 1. wyho-
dowac; wychowac 2. wycho-
dzic (cos) 3. postawic na nogi
вихбдити -джу, -диш 1. wycho-
dzic 2. wyczerpywac si? 3. opu-
szczac, wyst?powac; zob. вйй-
ти
вйхолостити -ощу, -остиш wy-
kastrowac, wytrzebic
вихбплювати-юю,-юеш wyry-
49
вихор1
wac, wyszarpywac ► вйхо-
пити -плю, -пиш wyrwac, wy-
szarpnqc
вихор1 -хору т wicher
вихор2 -хра т kosmyk, k?dzior
вйхрест-а т wychrzta, prze-
chrzta
вицвгтати -аю, -аеш Ыакп^с,
plowiec ► вйцв1сти чту, чтеш
wyplowiec, wyblakn^c
вичёрпувати(ся) -ую, -уеш wy-
czerpywac (si?) ► вйчерпа-
ти(ся) -аю, -аеш wyczerpac
(si?)
вич1сувати -ую, -уеш wyczesy-
wac ► вйчесати -ешу, -ешеш
wyczesac
вйчистити -чищу, -чистиш wy-
czyscic
вичйтувати -ую, -уеш wyczyty-
wac, wyliczac; wytykac (ко-
mus cos) ► вйчитати -аю,
-аеш wyczytac; wyliczyc,
wytkn^c (komus cos)
вичжувати -ую, -уеш wyczeki-
wac
вишивати -аю, -аеш wyszywac
► вйшити -ию, -иеш wyszyc
вишина -й z wyzyna; wysokosc
вйшка -и z wieza; wiezyczka
вишнёвий wisniowy; садок ~
wisniowy sad
вишшвка -и z wisniowka
вйшня -i z wisnia
вйще wyzej
вищезгаданий wyzej wymienio-
ny
вйщий wyzszy; ~стушнь sto-
pien wyzszy; вйща школа
szkola wyzsza; вйща освгта
wyksztalcenie wyzsze
вищиряти -яю, -яеш wyszcze-
rzac ► вйщирити -рю, -риш
wyszczerzyc
вйпцсть -njocri z wyzszosc
вйяв -у m przejaw, oznaka; wy-
jawienie
виявляти -яю, -яеш ukazywac,
ujawniac; wykrywac ► вй-
явити -влю, -виш ukazac,
ujawnic; wykryc
вйяснення -я n wyjasnienie;
przejasnienie
вияснювати -юю, -юеш, виясня-
ти -яю, -яеш wyjasniac ► вй-
яснити -ню, -ниш wyjasnic
в!всйна -и z ziamko owsa; siom-
ka (zdzblo) owsa
в!всяний owsiany
в{всянка -и z 1. owsianka, plat-
ki owsiane 2. m$ka z owsa
3. sloma owsiana 4. dzwoniec
(ptak)^
вштар в!втаря m oltarz
в{вт6рок -прка m wtorek; у
we wtorek
в!вця -i z owca
в!вчар -я m owczarz
в!вчарка -и z owczarek (pies)
в1вчарня -i z owczamia
50
вщгр^бати
в1д (од) od (ode); z; вщ матер!
od matki; вщ усьбго сёрця
z calego serca; вщ трётього
травня od trzeciego maja; по-
рошок вщ головноТ 6djri
proszek (tabletka) od bolu
glowy; Bin вйщий вщ мене on
jest wyzszy ode mnie (niz ja);
вщ головй до шг od stop do
glow
вщати -аю, -аеш 1. zarzqdzac,
zawiadywac 2. gnac
вщбивати(ся) -аю, -аеш odbijac
(si?) ► вщбйти(ся) вщ!б’ю,
вццб’ёш odbic (si?)
вщбивнйй odbijaj$cy; daj$cy ref-
leks
вщбирати -аю, -аеш 1. odbierac
2. dobierac, wybierac; zob.
вщ^брати
вщбйток -тка m 1. odbitka (dru-
karska); 2. odbicie; ~ пальця
odcisk palea
вщбиття -я n odbicie
вщб^гати -аю, -аеш odbiegac
► вщб1гти чжу, чжйш odbiec
вщбш-бою т odwolanie alar-
mu; capstrzyk
вщб1р -бору т dobdr, selekcja
вщблиск -у т odblask, odbicie
вщбудбва -и z odbudowa
вщвага -и z odwaga
вщважний odwazny
вщварювати -юю, -юеш wygo-
towywac; gotowac ► вщва-
рйти -арю, -ариш ugotowac;
wygotowac
вщвёдення -я п odprowadzenie
вщвертий otwarty, bezposredni
вщв1Д -воду т odgal?zienie
вщвщини -дин Imn odwiedziny,
wizyta
вщвщувати -ую, -уеш odwie-
dzac ► вщвщати -аю, -аеш
odwiedzic
вщвбдити -джу, -диш odprowa-
dzac ► вщвестй -еду, -едёш
odprowadzic
вщволжати -аю, -аеш odwle-
kac ► вщволоктй -очу, -очёш,
вщволпстй ччу, ччёш odwlec
вщгадувати -ую, -уеш odgady-
wac ► вщгадати -аю, -аеш
odgadn$c
вщганяти -яю, -яеш odganiac,
odp?dzac ► вщгонити -ню,
-ниш, вщппати вщжену, вщ-
женёш odegnac, odp?dzic
вщгодбвувати-ую,-уеш odkar-
miac; tuczyc ► вщгодувати
-ую, -уеш odkarmic; utuczyc
в1дголос-у, вщгомш -мону т
odglos, echo
вщгортати -аю, -аеш odgamiac
► вщгорнути -орну, -орнеш
odgam^c
вцщпбати -аю, -аеш 1. odgra-
biac 2. odgrzebywac ► вщ-
гребтй -бу, -бёш 1. odgrabic
2. odgrzebac
51
ведгук
ведгук -у т odglos, echo; odzew
веддавати -даю, -даёш oddawac
► веддати -ам, -асй oddac
веддавна od dawna, z dawna
веддаль -ni z odleglosc, dys-
tans
веддих -y m oddech
ведщл -у m oddzial; wydzial
веддедяти(ся) -яю, -яеш oddzie-
lac (si?) ► веддедйти(ся)-лю
-лиш oddzielic (si?)
веддяка-и z wdzi?cznosc; od-
wdzi?czenie si?
веддячнтися -чуся, -чишся od-
wdzi?czyc si?
веденець -идя m wiedenczyk
веденка -и z wiedenka
веденський wiedenski; ~ вальс
wale wiedenski
ведживати -аю, -аеш 1. przezy-
wac si? 2. ozywac, odzywac;
odradzac si? ► веджйти
-живу, -живёш 1. przezyc si?
2. ozyc, odzyc; odrodzic si?
ведёрко -а, ведёрце -я n wiader-
ko, kubelek
ведзив-у m oddzwi?k, odglos;
opinia; odzew
ведзнака-и z odznaka, odzna-
czenie
ведзначати -аю, -аеш 1. odzna-
czac, zaznaczac 2. swi?towac
► ведзначйти -ачу, -ачиш 1.
odznaczyc, zaznaczyc 2. ucz-
cic
вццбрати ведберу, ведбереш
1. odebrac 2. dobrac, wybrac
ведйиати zob. ведганяти
ведштй чйду, -шдеш odejsc; od-
biec (od tematu); zob. ведходити
вед!рвати zob. ведривати
вед1слати zob. ведсилати
ведПжджати -аю, -аеш odjez-
dzac ► ведПхати-еду,-едеш
odjechac
ведЪд -у т odjazd
ведказ -у т odmowa
ведказувати -ую, -уеш odpo-
wiadac ► ведказати -кажу,
-кажеш odpowiedziec
ведкачувати -ую, -уеш wypom-
powywac ► ведкачати -аю,
-аеш wypompowac
ведкидати -аю, -аеш odrzucac
► ведкйнути -ну, -неш odrzu-
cic
ведюля, ведвдль sk^d
ведкладати -аю, -аеш odkladac
► ведкласти -аду -адёш odlo-
zyc
ведкликати-аю,-аеш odwofy-
wac ► ведкликати -личу,
-лйчеш odwolac
ведкбли odk^d, od kiedy
ведкривати -аю, -аеш 1. otwie-
гас 2. odkrywac; odslaniac
► ведкрйти -йю, -йеш 1. ot-
worzyc 2. odslonic
ведкриття -я п otwarcie; odkry-
cie; odsloni?cie
52
вщокрёмлювати
вщкушувати -ую, -уеш odgry-
zac ► вщкусйти -ушу, -усиш
odgryzc
вщлпати -аю, -аеш odlatywac
► в1длет1ти -ечу, -етйш odle-
ciec
вщлйв -у т 1. odptyw 2. odlew
вщлйга -и z odwilz
вщл1т -льоту т odlot
вщложйти -ожу, -ожиш odlo-
zyc
в1длюддя -я п odludzie, pustko-
wie
вщмежбвувати -ую, -уеш roz-
graniczac, odgraniczac, od-
dzielac ► вщмежувати -ую,
-уеш rozgraniczyc, odgrani-
czyc, rozdzielic
в1дмша -и z 1. zmiana 2. odmia-
na
в!дмшно bardzo dobrze
вщмшок -нка, m przypadek; на-
зивнйй (родовйй) ~ mianow-
nik (dopelniacz)
в!дм1чати -аю, -аеш odznaczac,
zaznaczac, zauwazac ► вц-
М1ТИТИ ччу, -1тиш odznaczyc,
zaznaczyc, zauwazyc
вщмггка -и z 1. notatka 2. oce-
na, stopien
вщмбва -и z odmowa
вщмовляти -яю, -яеш odma-
wiac; odradzac ► вщмбви-
ти -влю, -виш odmdwic; od-
radzic
вщмовлятися -яюся, -яешся wy-
mawiac si?; wyrzekac si? ► вщ-
мбвигися-влюся,-вишся wy-
mowic si?; wyrzec si?
ведморбжений odmrozony
вщморбжувати -ую, -уеш od-
mrazac ► вщморбзити -ожу,
-бзиш odmrozic
вщнйш od tej chwili, odt^d, od
dzisiaj
вщшмати, вщшмати -аю, -аеш
odejmowac, odbierac ► вц-
няти -шму, -шмеш, вщшня-
ти -дшму, -дн1меш odj$c,
odebrac
вщновляти -яю, -яеш, вщнбв-
лювати -юю, -юеш odna-
wiac; odswiezac ► ведновйти
-овлю,-овиш odnowic; od-
swiezyc
вщнбсини -ин Imn stosunki; по-
рвати ~ zerwac stosunki
вщнбсити -ошу, -осиш odnosic
► вщнестй -су, -сеш odniesc
в!днбсний wzgl?dny, relatywny
вщнбсшсть -НОСТ1 z wzgl?d-
nosc; теория В1‘днбсност1 teo-
ria wzgl?dnosci
вщнбшення -я п stosunek; od-
niesienie si?
ведбзва -и z odezwa, apel
вщокремлювати -юю, -юеш wy-
odr?bniac, oddzielac ► вщок-
ремити -млю, -миш wyodr?b-
nic, oddziehc
53
ведокремлений
ведокрёмлений wyodr?bniony,
wydzielony
ведбмий znany, wiadomy
ведомость -Mocri z wiadomosc
ведомо wiadomo; без могб ведо-
ма bez mojej wiedzy; брати до
ведома przyjmowac do wiado-
mosci
ведомство -a m resort; urz$d;
вшськовё ~ resort wojskowy
ведпирати -аю, -аеш 1. otwierac
2. odpierac (np. atak) ► вед-
пёрти -дшру, -дшрёш 1. ot-
worzyc 2. odeprzec
ведпйсувати -ую, -уеш odpisy-
wac ► ведписати -ишу, -йшеш
odpisac
ведплата -и z odplata, odwet
ведплйв -у т odplyw
ведпливати -аю, -аеш odptywac
► ведплистй, ведпливтй
-ливу, -ливёш odpfyn^c
ведповедалышй odpowiedzial-
ny; wazny, doniosty
ведповедалыпсть -Hocri z odpo-
wiedzialnosc; притягтй ко-
гось до ведповедалыюст! ро-
ci^gn^c kogos do odpowie-
dzialnosci
ведповедати -аю, -аеш odpowia-
dac ► ведпов!стй -im, -icn od-
powiedziec
ведповедний odpowiedni
ведповедь -да z odpowiedz;
у ~ на... w odpowiedzi na ...
ведпорювати -юю, -юеш od-
pruwac ► ведпорбти -рю,
-реш odpruc
ведпочивати -аю, -аеш odpo>
czywac ► ведпочйти -чйну,
-чинеш odpocz^c
ведпочйнок -нку т odpoczynek
ведправа-и z 1. nabozenstwo
2. odprawa
ведправляти -яю, -яеш odpra-
wiac; nadawac, wysylac ► вед-
правити -влю, -виш odpra-
wic (пр. nabozenstwo)', na-
dac, wyslac
ведправлятися -ляюся, -ляеш-
ся wyprawiac si?, wyruszac
► ведправитися -влюся, -виш-
ся wyprawic si?, wyruszyc
ведправник -а т nadawca
ведпрягати -аю, -аеш odprz?gac
► ведпрягтй -яжу, -яжёш od-
prz^c
ведпуск -у т urlop
ведпускати -аю, -аеш odpusz-
czac (пр. grzechy); uwalniac;
dawac urlop ► ведпустйти
-ущу, -устиш odpuscic (пр-
grzechy); uwolnic; dac urlop
ведрада -и z pociecha, radosc
ведраджувати -ую, -уеш odra-
dzac ► ведрадити -джу, -диШ
odradzic
ведраза -и z wstr?t, odraza,
obrzydzenie
ведремонтувати -ую, -уеш od-
54
В1ДСТ1Й
remontowac, wyremontowac;
naprawic
вйрйв -у m oderwanie si?
вйривати -аю, -аеш odrywac
► в1Д1рвати -ipey, чрвёш
oderwac
в1Дрйнути -ну, -неш odpfyn^c;
odejsc
в1др1з -у т odci?cie, uci?cie
в1Др1зняти -яю, -яеш odrozniac
► вщр1знйти-ню,-ниш od-
roznic
в1др!зок -зка т odcinek
вщр1зувати -ую, -уеш odcinac,
odrzynac ► вццнзати -!жу,
-ixein odci^c, oderzn^c
вщрисатися -аюся, -аешся wy-
rzekac si?, wypierac si? ► вц-
ректйся -ечуся, -ечёшся wy-
rzec si?
в1дро -a n wiadro
вщробляти -яю, -яеш odrabiac,
odpracowywac ► вщробйти
-облю, -обиш odrobic, od-
pracowac
вщродження -я n odrodzenie
в*1дроджувати(ся) -ую, -уеш od-
radzac (si?) ► В1дродйти(ся)
-джу, -диш odrodzic (si?)
вщрбсток -ткали 1. latorosl, p?d
2. wyrostek
вщрубувати -ую, -уеш odr^by-
wac, ucinac ► вщрубати -аю,
-аеш odr^bac, псцс
вщряджати -аю, -аеш wypra-
wiac, wysylac ► вщрядйти
-яджу, -ядиш wyprawic, wy-
slac
вщрядження -я п delegacja shiz-
bowa
в!дсв1жувати -ую, -уеш, вщсвн
жати -аю, -аеш odswiezac
► вщсвгжйти -жу, -жйш od-
swiezyc
вщсйджувати -ую, -уеш odsia-
dywac ► вщсйдгти -джу,
-диш odsiedziec
вщсилати -аю, -аеш odsylac
► вццслати чшлю, -пплеш
odeslac
вщсипати -аю, -аеш odsypywac
► вщсйпати -плю, -плеш od-
sypac
вщавати -аю, -аеш odsiewac
► вщс1яти чю, -1еш odsiac
в!дс1ч -i z odsiecz
вщслоняти -яю, -яеш odslaniac
► вщслонйти -ню, -ониш od-
slonic
вщставати -стаю, -стаёш 1. od-
stawac 2. opozniac si?
вщставляти -яю, -яеш odsta-
wiac; dymisjonowac ► вц-
ставити -влю, -виш odstawic;
zdymisjonowac
вщставка -и z dymisja; usuni?-
cie
в’ зсталий zacofany, opozniony
ведстань -Hi z odleglosc
вздстш -тою m fusy, osad
55
вщстбювати
вздстоювати -юю, -юеш 1. Ьго-
nic 2. wystawac (dlugo) ► вщ-
стбяти -бю, -61ш 1. wywal-
czyc, obronic 2. wystac
вщстрбчувати -ую, -уеш odra-
czac, przedhizac ► вщстрбчи-
ти -чу, -чиш odroczyc, prze-
dhizyc
В1дступ-у т odst^pienie; od-
wrdt, wycofanie si?
вщступати -аю, -аеш odst?po-
wac, odchodzic, zbaczac ► вщ-
ступити -уплю, -упиш odst$-
pic, odejsc, zboczyc
В1дступник -а ли 1. odst?pca, od-
szczepieniec 2. zdrajca
вщсугшй nieobecny
вщсутшсть -ноет! z nieobec-
nosc
вщтвбрювати -юю, -юеш od-
twarzac ► вщтворйти -орю,
-бриш odtworzyc
вщтепёр od teraz, od tej chwih
вщтинати -аю, -аеш odcinac
► вщтяти вщпну, вццтнёш
odci^c
В1дт1нок -нку m odcien
В1дт6д1 od tego czasu, od tej
chwili
вщтулина -и z otwor, szczelina
вщтягати -аю, -аеш odci^gac,
odwlekac; wycofywac si?
► вщтягтй -ягну, -ягнеш od-
ci^gn^c, odwlec; wycofac si?
вщхйлення -я n 1. odchylenie;
56
zboczenie (np. z drogi) 2. od-
rzucenie
вщхиляти -яю, -яеш 1. odchy-
lac; zbaczac 2. odrzucac, uchy-
lac ► вщхилйти -хилю, -хй-
лиш 1. odchylic; zboczyc (np.
z drogi) 2. odrzucic, uchylic
ведхилятися -ляюся, -ляешся
uchylac si?; zbaczac ► в1дхи-
лйтися -люся, -лишся uchylic
si?; zboczyc
вцхщ -ходу m odejscie; odjazd
вщхбдити -джу, -диш odcho-
dzic, wycofywac si?; odbiegac
(od tematu) zob. вщштй
вздцвггати (tylko 3. osoba) prze-
kwitac ► в1дцв1’стй чту, чтёш
przekwitn^c
вщцуратися -аюся, -аешся wy-
rzec si?, zrzec si?
ведчай -аю m rozpacz
вщчалення -я и, вщчал -у т od-
bicie (od brzegu)
вщчиняти -яю, -яеш otwierac
► вщчинйти -чиню, -чиниш
otworzyc
В1дчит -у т odczyt
в!дчшлювати(ся) -юю, -юеш
odczepiac (si?) ► вщчепйти-
(ся) -плю, -пиш odczepic (si?)
вщчувати -аю, -аеш odczuwac;
wyczuwac ► вщчути -ую,
-уеш odczuc, wyczuc
вщчуття -я п odczucie, wyczucie
в1дштовхувати(ся) -ую, -уеШ
в1раж
odpychac (si?) ► вщштов-
хнути(ся) -ну, -неш odepch-
П4С (si?)
вцшукувати -кую, -куеш od-
szukiwac, szukac ► вщшука-
ти -аю, -аеш odszukac, odna-
lezc
вщщепёнець -нця т odszczepie-
niec, odst?pca
вщьма -и z wiedzma
ei3 воза т woz; Великий (Ма-
лий) В13 Wielki (Maly) Woz
вва -и z wiza
в!зантшський bizantyjski, bizan-
tynski
в!зйт -у m wizyta
ei3HHK -a m woznica; dorozkarz
в1з6к -зка m wozek
Bifiiia -й z wojna; громадянська
(свпова) ~ wojna domowa
(swiatowa)
вшсько -a n wojsko
вшськбвий wojskowy
bIk -y m wiek; бронзовий bIk epo-
ka brqzu; на впей в1чш na wie-
ki wiekow
висарш -ia m wikary
в1кн6 -a n okno
вжовйй wiekowy; odwieezny
в1ков1чний odwieezny, wiekuisty
впеонний okienny
вшонниця -i z okiennica
вжонце -нця n okienko
вы вола m wol
выла -и z willa
В1льний wolny, swobodny, nie-
zalezny
выыпеть -Hocri z wolnosc, swo-
boda
в1льно wolno, swobodnie; ~!
spoeznij!; ~ володЬи мовою
swobodnie wladac j?zykiem
выьнодумець -мця m wolno-
mysliciel
В1льха -и z olcha
выьшина -и zt В1лы1шяк -у m ol-
szyna, lasek olchowy
вшегрёт-у m winegret; salatka
jarzynowa
Bin, вона, boho, вони on, ona,
ono, oni (one)
вшёць -нця m wiemec; korona;
терновий korona ciernio-
wa
В1НИК -a m miotla
bhiok -нка m wianek
в1нця -нець Imn brzegi kieliszka,
pucharu, szklanki
вшчальний slubny; вшчальна
суконка suknia slubna
вшчання -я n slub
в!нчати -аю, -аеш 1. dawac slub
2. uwienczac; koronowac
вшчатися -аюся, -аешся 1. brae
slub, pobierac si? 2. korono-
wac si?
вюлончёль -л! z wiolonczela
Bipa -и z wiara; прийняти на Bipy
uwierzyc na slowo
в!раж -у m wiraz; zakr?t
57
в1рити
в1рити -рю, -риш wierzyc; меш
не В1риться wierzyc si? nie
chce, nie wierz?
вфний wiemy; з в!рних джерел
z pewnych (sprawdzonych)
г zrodel
BipiiicTb -nocri wiemosc; praw-
dziwosc
Bipiiini, Bipiiiine raczej; wierniej
Bipno wiernie; shisznie, trafnie
В1ропдний wiarygodny
В1рол6мний wiarolomny
В1роспов1дання -я n wyznanie
BipoTepnHMicTb -Mocri n toleran-
' cja religijna
В1рування -я n wiara, wierzenie;
religia
Bipni -a m wiersz
в^ршований wierszowany
в!ршовйй wierszowy; ~ розм!р
г metrum (miara wiersza)
BiciM osiem
В1с1мдесят osiemdziesi^t
В1с1мнадцять osiemnascie
BiciMcoT osiemset
eicK воску m wosk
В1слюк -a m osiol
В1СНИК -a m 1. zwiastun 2. biule-
tyn (czasopismo)
Bicna -и z ospa
Bicnca -и, Bicib -i z wiesc, wiado-
mosc
Bicrpa -я n ostrze
вкь oci z os
впамш -у m witamina
вкання -я n powitanie, witanie;
gratulacje
вггати-аю,-аеш witac; gratu-
lowac
впер -тру m wiatr
в1тка -и z 1. witka, gal^zka 2.
bocznica
ветрило -a n zagiel
В1трйльний zaglowy
вИрйльник -a m zaglowka
в1трйна -и z okno wystawowe,
witryna
BirporoH -a m lekkoduch
В1тряк -a m wiatrak
вИчйзна -и z ojczyzna
в!тчизняний 1. narodowy; bit-
чизняна вшна wojna ojczyznia-
na 2. krajowy, rodzimy; вгг-
чизняна промислов1сть prze-
mysl krajowy (narodowy)
В1тчйм -a m ojczym
в!ч-на-в1ч oko w oko, sam na
sam
В1ЧНИЙ wieczny
Bi4iiicTb -nocri z wiecznosc
впиалка -и z wieszak
вйпати(ся) -аю, -аеш wieszac
,(si?)
внций wieszczy, proroczy
впцун-а m prorok, zwiastun;
jasnowidz
вш Bii z rz?sa
В1яло -a n wachlarz
В1яти вгю, Bieni 1. wiac 2. prze-
siewac (np. ziarno)
58
вливать
вЪкджати -аю, -аеш wjezdzac
► вЧхати в’щу, в’щеш wje-
chac
вЪд -у т wjazd
в’Тзнйй wjazdowy; вЧзна ei3a wi-
za wjazdоwa
вказ1вка-и z wskazowka; dy-
rektywa
вказ1внйй wskazuj$cy; ~ na-
лець palec wskazuj^cy; ~ зай-
мённик zaimek wskazuj^cy
вказувати, указувати -ую, -уеш
wskazywac, ukazywac ► вка-
зати, указать -кажу, -кажеш
wskazac, ukazac
вкидати, укидати -аю, -аеш
wrzucac ► вкйнути, укйну-
ти -ну, -неш wrzucic
BKnmi, укппц w koncu, na коп-
ей
вкладати -аю, -аеш wkladac
► вкласти-аду,-адёш wlo-
zyc
вклёювати -юю, -юеш wklejac
► вклёТти -ею, -ёТш wkleic
вклонятися, уклоняться -яюся,
-яешея klaniac si? ► вкло-
нйтися, уклониться -нюся,
-нишея uklonic si?
включати(ся) -аю, -аеш wl$-
czac (si?), wci$gac (si?)
► включить (ся) -чу, -чиш
wl^czyc (si?), wci^gn^c (si?)
вкрадатися, украдатися -аюся,
-аешея wkradac si?, zakradac
si? ► вкрасться, украстися
-адуся, -адешея wkrasc si?,
zakrasc si?
вкрай, украй zupelnie, do kon-
ca, doszcz?tnie
вкрасти, украсти -аду, -адеш
ukrasc
вкривати(ся), укривати(ся) -аю,
-аеш ukrywac (si?) ► вкрйти-
(ся), укрйти(ся) -рйю, -рйеш
ukryc (si?)
вкрйтий, укрытий okryty, przy-
kryty; schowany, ukryty
вкриття, укриття-я n okrycie,
zaslona; ukrycie
вкуш, укутн razem
влада -и z wladza
владйка-и m biskup, arcybis-
kup (w Kosciele wschodnim)
влазити, улазити -ажу, -азиш
wlazic ► вл!зти, ул!зти-зу,
-зеш wlezc
власне wlasciwie
власний wlasny; !мённик imi?
wlasne; у власш руки do r$k
wlasnych
власник -а т wlasciciel
власшсть -Hocri z wlasnosc
властйвють -Bocri z wlasciwosc
влаштбвувати(ся), улаштбву-
вати(ся) -ую, -еш urz^dzac
(si?) ► влаштувати(ся), улаш-
тувати(ся) -ую, -уеш urz^-
dzic (si?)
вливати, уливать -аю, -аеш wle-
59
BJiieo
wac ► влйти, улйти увшлю,
увшлёш wlac
вл!во, ул1во w lewo, na lewo
влшлювати -юю, -юеш wlepiac,
wklejac ► влшйти -плю,
-пиш wlepic, wkleic
вл1тати, улкати -аю, -аеш wla-
tywac ► влепти, улепти
-ечу, -етйш wleciec
влпку, ул1тку latem, w lecie
влучати -аю, -аеш trafiac
► влучити -чу, -чиш trafic
влучний trafny, celny
влюблятися -яюся, -яешся za-
kochiwac si? ► влюбйтися
-блюся, -бишся zakochac si?
вмёрлий, умёрлий -лого zmar-
ty; umarty
вмикати -аю, -аеш wl^czac, za-
puszczac (motor); zob. вв!м-
кнути
вмикач-а т kontakt; przel^cz-
nik
вмивати(ся), умивати(ся) -аю,
-аеш myc (si?) ► вмйти(ся),
умйти(ся) -йю, -йеш umyc (si?)
вмирати, умирати -аю, -аеш
umierac ► вмёрти, умёрти
вмру, вмреш (умру, умрёш)
umrzec
вмять, умять momentalnie, Ыу-
skawicznie, w tej chwili
ВМ1ТИ zob. УМ1ТН
вм1шуватн(ся), ум1шувати(ся)
-ую, -уеш mieszac (si?), wpl^.
tywac (si?) ► вмппати(ся),
умипати(ся) -аю, -аеш wmie-
szac (si?), wpl^tac (si?)
вмнцати(ся), умццати(ся) -аю,
-аеш zamieszczac, umieszczac,
miescic (si?) ► вм1стйти-
(ся), умкггнти(ся)-ш1у, чстиш
zmiescic (si?), pomiescic (si?)
внаслщок, унаслщок wskutek,
na skutek
внёсок -ску m skladka, rata,
члёнсыа внёски skladki czlon-
kowskie
BHH3, уннз w dot, do dohi
внизу, унизу w dole, na dole
вшчик), ушчяю ndm remis
вносити, унбсити -бшу, -бсиш
wnosic; wci^gac ► внести,
унести -су, -сёш wniesc; wci^-
gn^c
BHO4i, yilOHl w nocy, noc$
внук, онук-а, внучок, онучок
-чка т wnuk
внука, онука, внучка, онучка -и
z wnuczka
внутр1шшй wewn?trzny
внучата -ат Imn wnucz?ta
внучка, онучка -и z wnuczka
вовк -а т wilk
вовкулак -а т wilkolak
вовна -и z welna
вовняний welniany
вовченя -яти п wilcz?, wilczQtko
вовчий wilczy
вовчйця -i z wilczyca
60
В0Л1ТИ
вбгкий wilgotny
вотсть -Kocri z wilgoc
вогнённий ognisty, plomienny
вогнеспйкйй, вогнетривкий og-
motrwaty
вогник -a m ognik, ogienek; ман-
др^внйй (блукаючий) ~ bl?d-
ny ognik
вбгнище -a n ognisko
вогиьовйй ogniowy
вогбнь -ню m ogien
вода-й z woda; текуча (бску-
ча) ~woda biezqca; питна ~
woda pitna; газована ~ woda
gazowana; джерёльна (npic-
на) ~ woda zrddlana (slodka)
водевиль -лю m wodewil
вбдень -дня m wodor
водйти воджу, вбдиш prowa-
dzic, wodzic; zob. вести
водйтися -джуся, -дишся рго-
wadzic si?; wyst?powac; zob.
вестйся
вод!й -in т kierowca
вбдний wodny; водоп шляхи
szlaki wodne
водовоз -а т woziwoda
водод1л -у т dzial wodny
водойма-и z, водоймище-а п
zbiomik wodny, rezerwuar
водолаз -а ди 1. wodolaz (pies);
2. nurek; pletwonurek
Водол1й -1я m Wodnik (gwiazdo-
zbior)
водонос -a m nosiwoda
водопад, водоспад-у m wodo-
spad
водоп1й -пою m wodopoj
водопровод -воду m wodoci$g
водор1сть -рост! z wodorost
водост1к -току m sciek, ryn-
sztok
водосховище -a n zbiornik wod-
ny
Водохреще -a n9 Водохрещ! -iB
bnn swi?to Jordanu (19 (6)
stycznia)
водянйй wodny; млин (знак)
mtyn (znak) wodny; водят
фарби farby wodne, akwarele
восвщство, воеводство -a n wo-
jewodztwo
воевода -и m wojewoda
военний wojenny; стан stan
wojenny
возз’еднання -я n zjednoezenie,
pol$czenie
возйти вожу, вбзиш wozic; zob.
везти
возовйця -i z zwozka. (okres zwo-
zenia zboza z pol lub siana
z Iqk)
BOicTMiiy zaprawd?, zaiste; вос-
крес! naprawd? zmartwych-
wstal! (odpowiedz na pozdro-
wienie wielkanocne); zob. boc-
кресати
вокзал -у m dworzec kolejowy
волейбол -a m siatkowka
вол1ти -1Ю, -iein wolec, chciec
61
воловий
воловий wolowy
волбдар -6даря т wladca
володшня -я п panowanie, rz^-
dzenie, wladanie
волокита -и z wlocz?ga, wlocz?-
gostwo; zwlekanie
волокно -a n wlokno
волоктй(ся) -очу, -очёш wlec
(si?)
Волопас -a m Wolarz (gwiazdo-
zbior)
волос -a m wlos
Волосожар -у m Plejady (gwzaz-
dozbior)
волосок -ска m, волосинка -и z
wlosek
волосся -я n zb. wlosy Imn
волохатий wlochaty; owlosio-
ny
волоцюга -и m wlocz?ga; obie-
zyswiat
волочйти -очу, -бчиш wloczyc,
bronowac
волочйтися -очуся, -ОЧИШСЯ
wloczyc si?
воля -i z 1. wola 2. wolnosc, swo-
boda; вщпустйти на волю wy-
puscic na wolnosc
вона ona
вони oni; one
boho ono
вонючий smierdz^cy, cuchn^cy
вонючка -и m smierdziel, skunks
воняти -яю, -яеш smierdziec,
cuchn^c
ворйна -и z zerdz
воркотати -очу, -очеш, ворко-
тгги-очу,-отйш 1. mruczec
2. gruchac
воркотун -а т zrz?da, gderacz
воркування -я п gruchanie
ворог -а т wrog
ворожба -й z wrozba
ворожбйт -а т wrozbita
ворбжий wrogi
ворожйти -ожу, -бжиш wrozyc
ворбжка -и z wrozka
ворожнёча -i z wrogosc; niena-
wisc
ворон -a m kruk
ворона -и z wrona; б!ла bialy
kruk
ворота-piT Imn wrota, brama;
bramka
воротар -я ли 1. odzwiemy, por-
tier 2. bramkarz
ворушйти(ся) -ушу, -ушиш ru-
szac (si?), poruszac (si?) ► во-
ру хнути(ся) -ну, -неш poru-
szyc (si?)
восени w jesieni, jesieni^
воскресати -аю, -аеш zmart-
wychwstawac ► воскресну-
ти -ну, -неш zmartwych-
wstac; Христос воскрес!
Chrystus zmartwychwstaH
(pozdrowienie wielkanocney,
zob. во1стину
воскресшня -я n zmartwych-
wstanie
62
вправлятися
воскресйти -ешу, -есйш wskrze-
sic; ozywic
востаннс ро raz ostatni, ostatni
raz
вбсьмий osmy
вотум -у m wotum; ~ дов5р’я
wotum zaufania
воша -i z wesz
воювати -юю, -юеш wojowac,
walczyc
воюючий walczqcy, wojuj^cy
впадати, упадати -аю, -аеш
wpadac, upadac ► впасти,
упасти -аду, -адеш wpasc;
upasc
впадпшя -я п ujscie (rzeki)
впёвнений, упёвнений pewny
впевняти(ся), впёвнити(ся) zob.
упевняти(ся), упёвнити(ся)
вперед, уперёд naprzod, wprzod,
do przodu
впёрше, упёрше, вперш, упёрш
ро raz pierwszy
впйсувати (ся), упйсувати (ся)
-ую, -уеш wpisywac (si?)
► вписати(ся), уписати(ся)
-ишу, -йшеш wpisac (si?)
вплив -у т wpfyw, oddzialywa-
nie
впливати, упливати -аю, -аеш
wptywac; р1чка впливае в мо-
ре rzeka wpada do morza
► впливтй, вплистй -ву, -вёш,
вплйнути, уплйнути -ну, -неш
wpfyn^c
вплутати(ся) -аю, -аеш wpl^tac
(si?), wmieszac (si?)
вповзати, уповзати -аю, -аеш
wpelzac ► вповзтй, уповзтй
-зу, -зёш wpelzn^c
вповш, упбвш zupelnie, calko-
wicie
вподбба -и z; бути до вподоби
podobac si?, odpowiadac; це
нам не до вподоби to nam nie
odpowiada (nie podoba si?)
впоперек, упоперек w poprzek
впору, упору w рог?, na czas
впоряджати, упоряджати -аю,
-аеш porz^dkowac, uporz^d-
kowac ► впорядйти, упоря-
дйти -джу, -дйш uporz^dko-
wac
впорядкований, упорядкований
uporz^dkowany
впорядковувати, упорядкову-
вати -бвую, -овуеш uporz^d-
kowywac ► впорядкувати,
упорядкувати -ую, -уеш иро-
rz^dkowac
вправа-и z cwiczenie; домаш-
ня zadanie (cwiczenie) do-
mowe
вправЦ бути miec prawo
вправляти -яю, -яеш wprawiac,
wstawiac ► вправити -влю,
-виш wprawic, wstawic
вправлятися -яюся, -яешся cwi-
czyc, trenowac; на скрйп-
щ cwiczyc gr? na skrzypcach
63
вправно
► вправитися -влюся, -виш-
ся wycwiczyc
вправно wprawnie, zr?cznie,
umiej?tnie
вправо, управо w prawo, na pra-
wo
ворах, впух doszcz?tnie, w puch
впроваджувати, упроваджува-
ти -ую, -уеш wprowadzac
► впровадити, упровадити
-джу, -диш wprowadzic
впуск-у т wpuszczanie, wpu-
szczenie
впускати -аю, -аеш wpuszczac
► впустйти -ущу, -устиш
wpuscic
вп’яте, уп’яте ро raz pi^ty
вражати, уражати -аю, -аеш
zdumiewac; wywotywac wra-
zenie ► вразйти, уразйти
-ажу, -азйш zdumiec; wywo-
lac wrazenie
враження-я n wrazenie; робй-
ти (справляти) ~ robic (wy-
wotywac) wrazenie
вражий wrazy, wrogi
враз, ураз naraz, raptem
вразлйвий, уразлйвий wrazliwy
вразлйвють, уразливкггь -ocri
z wrazliwosc
вранщ, ураищ rano, rankiem; ра-
но ~ wczesnym rankiem
Bpeurri, ypenrri wreszcie, naresz-
cie
врбда, урода -и z uroda
64
вродйти(ся) zob. уродйти(ся)
вродлйвий, уродлйвий urodzi-
wy
врожай, урожай -аю т urodzaj
врбзпч, урбзтзч, врбздр^б, уроз-
др1б, врбзкидку, врозсип,
урбзсип w rozsypk?, osobno,
pojedynczo; we wszystkie stro-
ny
вростати -аю, -аеш wrastac
► вростй -ту, -тёш wrosn^c
вручати -аю, -аеш wr?czac
► вручити -учу, -учиш wr?-
czyc
вручну, уручну r^cznie; робо-
та praca r?czna
врятувати(ся), урятувати(ся)
-тую, -туеш uratowac (si?)
всаджувати, усаджувати -джую,
-джуеш wsadzac, wtykac, ра-
kowac ► всадити, усадйти
-аджу, -адиш wsadzic, wet-
kn$c, wpakowac
все, усе 1. wszystko 2. wci^z, sta-
le; б1льше coraz bardziej,
все ж такй a jednak
всеб1чний wszechstronny
Всевйшшй -нього m Najwyzszy
{Bog)
всевладний wszechwladny
Вседержйтель -ля m Wszech-
mocny (Bog)
всезнайко -a m wszystkowie-
dz$cy
всеТдний wszystkozemy
в ступ
вселения, усёлення -я п osiedle-
nie (si?), wprowadzenie (si?)
вселёнський wszechswiatowy,
ogolnoswiatowy; rel. pow-
szechny; ~ собор sobdr pow-
szechny
вселяти(ся), уселяти(ся) -яю,
-яеш 1. osiedlac (si?) 2. wcielac
(si?) ► вселйти(ся), уселй-
ти(ся) -лю, -лиш 1. osiedlic
(si?) 2. wcielic (si?)
всемогучий, всемогутшй wszech-
mog^cy, wszechwladny
всенарбдний ogolnonarodowy
всерёдиш, усерёдиш w srodku,
wewn$trz; ~ краши w gl?bi
kraju
всёсв1т -y m wszechswiat
всесвгппй wszechswiatowy,
ogolnoswiatowy; всесвггня ic-
тдр!я historia powszechna
всесторонний wszechstronny
всё-таки, усё-таки jednak, jed-
nakze mimo wszystko
всеукраТнський ogolnoukrain-
ski
всипати -аю, -аеш wsypywac,
sypac ► всипати -плю, -плеш
wsypac
Bci, yci wszyscy, wszystkie; вс!ма
засобами wszelkimi srodkami
валякий, усыякий wszelaki,
wszelki
вскакувати, ускакувати -акую,
-акуеш wskakiwac ► вскочи-
ти, ускбчити -чу, -чиш wsko-
czyc
вславляти(ся) -яю, -яеш wsla-
wiac (si?) ► вславиги(ся) -влю,
-виш wslawic (si?)
всл1д, услщ w slad, sladem
вслшу, услшу ро omacku, па
slepo
вслухуватися -уюся, -уешся wshi-
chiwac (si?) ► вслухатися
-аюся, -аешся wshichac (si?)
всмак, усмак smacznie; do sma-
ku
вставати, уставати -стаю,
-стаёш wstawac ► встати,
устати -ану, -анеш wstac
вставляти, уставляти -яю, -яеш
wstawiac ► вставити, устави-
ти -влю, -виш wstawic
вставнйй wstawiony, wtrqcony;
вставш зуби sztuczne z?by;
вставнё рёчення zdanie wtr^-
сопе
встановляти, установляти -яю,
-яеш встанбвлювати, уста-
новлювати-юю,-юеш usta-
lac, stanowic ► встановй-
ти, установи™ -овлю, -овиш
ustalic, ustanowic
встигати, устигати -аю, -аеш
zd^zac, nad^zac ► встйгнути,
устйгнути -ну, -неш zd^zyc
вступ -у т wst?p; przyst^pienie;
до оргашзацп (оргашзацп)
wst^pienie do organizacji
3 \ кр -ПО1ЬСЬКПГ| C1OBHIIK
65
вступати
вступати -аю, -аеш wst?powac;
przyst?powac ► вступйти
-плю, -пиш wst^pic; przyst^-
pic; ~ в оргашзащю (оргаш-
защю) wst^pic do organizacji;
~ в бш rozpocz^c walk?
вступнйй wst?pny; вступш icim-
ти egzaminy wst?pne; вступи!
зауваження uwagi wst?pne
всупереч, ycjuepen wbrew; na
przekdr
всюди, усюди wsz?dzie
вся, уся wszystka; cala; ~ кра-
ша caly kraj
всякий, усякий, всяк, усяк wszel-
ki, wszelaki; kazdy; у всякому
раз! w kazdym razie; у вся-
кий час о kazdej porze
втектй zob. втпсати
втёча, утёча -i z ucieczka; dezer-
cja
втиката, утикати -аю, -аеш wty-
kac ► вв1ткнути, увггкнути,
уткнута -ну, -неш wetkn^c
втината, утаната -аю, -аеш uci-
пас ► втнути, утнута -ну,
-неш псцс; ~ штуку splatac
figla, zrobic kawal
втирата, утирата -аю, -аеш
wcierac ► втёрта, утёрта
втру (утру), втреш (утрёш)
wetrzec; втёртися рушником
wytrzec si? r?cznikiem; втёр-
та комусь носа utrzec komus
nosa
втискати(ся), утискати(ся) -аю,
-аеш wciskac (si?) ► втисну-
та(ся), утаснути(ся)-ну,-нещ
wcisn^c (si?)
втихати, утихати -аю, -аеш
cichn^c ► втйхнути, утйхну-
та -ну, -неш ucichn^c
втихомйрювата, утихомйрюва-
ти -рюю, -рюеш uspokajac,
uciszac ► втихомйрити, ути-
хомйрита -рю, -риш uspoko-
ic, uciszyc
втасати, упката -аю, -аеш ucie-
kac ► втектй, утектй-ечу,
-ечёш uciec, zbiec
втшач, утпсач -а т zbieg, ucie-
kinier
вт!лення, ут1лення-я п wciele-
nie, uosobienie
вт!м, ут!м zreszt^, wreszcie,
wlasciwie
вт!ха, yrixa -и z uciecha, radosc
втшшти(ся), ут1шити(ся) -шу,
-шиш ucieszyc (si?)
втбма, утома -и, втбмлешсть,
утомлешсть -Hocri z zm?cze-
nie, znuzenie
втомлений, утомлений zm?czo-
ny
втомлювата(ся), утомлювати-
(ся) -люю, -люеш m?czyc (si?)
► втомйта(ся), утомйта(ся)
-млю, -миш zm?czyc (si?)
втомлюючий, утомлюючий т?-
cz$cy, nuz^cy
66
входини
втопйти(ся), утопйти(ся) -плю,
-пиш utopic (si?)
вторгатися -аю, -аеш wdzierac
si? ► втбргнутися -ну, -неш
wedrzec si?
вторувати -ую, -уеш wtorowac
втрата, утрата -и z strata, utra-
ta
втрачати, утрачати -аю, -аеш
trade, ► втратити, утратити
-ачу, -атиш stracic, utracic
втрёте, утрёте trzeci raz, ро raz
trzeci
втрйч], утрйч1, втрое, утрое ро-
trojnie, trzy razy, trzykrotnie
втручатися -аюся, -аешея wtr^-
сас si?, mieszac si? ► втрути-
тися -учуся, -утишея wtr^cic
si?, wmieszac si?
втрьох, утрьбх we trzech, we
troje, w trojk?
втягати(ся), утягати(ся) -аю,
-аеш wci^gac (si?) ► втяг-
тй(ся), утягтй(ся) -ягну, -яг-
неш wd^gnqc (si?)
вуаль -л! z woalka
вуплля -я п w?giel; кам’янё (бу-
ре) ~ w?giel kamienny (bru-
natny)
вугыьний w?glowy; вупльна
промислбв1сть przemysl w?-
glowy
вуглекислота -й z dwutlenek
w?gla
вугбр -гра m 1. w?gorz 2. w$gier
вудити -джу, -диш lowic ryby
w?dk4, w?dkowac
вудка -и z w?dka
вудйльник -a m w?dkarz
вуж -a m w$z
вужчий w?zszy
вуз -у (вйщий учббвий (навчаль-
ний) заклад) т uczelnia, szko-
la wyzsza
вузлик -a m w?zelek, supelek
вузол -зла m w?zel, supel; гор-
дое w?zel gordyjski
вузькйй w^ski
вузькоколшка -и z kolejka w^-
skotorowa, w^skotorowka
вулик -a m ul
вулиця -i z ulica
вулкан -a m wulkan
вульгарний wulgamy
вус -a m wqs
вусач -а, вусань -ня m w^sacz,
w$sal
вусатий, усатий wqsaty
вусик-а m 1. w$sik 2. czulek
вухань -ня m nietoperz
вухо -a n ucho
вушко -a n uszko
вхщ входу m wejseie, wst?p;
~ заборбнений wst?p wzbro-
niony
вхщнйй wejseiowy; ~ квиток
bilet wst?pu
входини -ин Imn przenosiny
(wprowadzenie sig do nowego
mieszkanid)
67
входити
входити, ухбдити -джу, -диш
wchodzic; zob. ввшти
вхопйти(ся), ухопйти(ся) -плю,
-пиш zlapac (si?), uchwycic
(si?)
вщлити, ущлити -лю, -лиш trafic
(w cel)
вчащати, учащати -аю, -аеш
1. ucz?szczac 2. przyst?powac
do komunii swi?tej
вчёний, учений -ного т uczony,
naukowiec
вчёння, учения -я п uczenie, nau-
czanie; папка
вчетверо, учётверо poczwornie,
cztery razy
вчетвёрте, учетвёрте ро czwar-
te, ро raz czwarty
вчйнок, учйнок -нку т uczynek,
post?pek
вчиняти, учиняти -яю, -яеш czy-
nic, robic ► вчинйти, учинй-
ти -ню, -ниш uczynic, zrobic
вчйтель, учитель -ля т nauczy-
ciel
вчйтелька, учйтелька -и z nau-
czycielka
вчйтельський, учйтельський
nauczycielski; вчнтельська,
учительська (кьмната) -ко!
pokdj nauczycielski
вчйти(ся), учйти(ся) -чу, -чиш
uczyc (si?)
вчбра, учбра wczoraj; ~ ввёчер!
wczoraj wieczorem
вчорашшй, учорашшй wczoraj-
szy
вчотирьбх, учотирьбх we czte-
rech, we czworo, w czwork?
вчуватися, учуватися -аюся,
-аешся wczuwac si? ► вчу-
тися, учутися -уюся, -уешся
wczuc si?
вшанувати, ушанувати -ую,
-уеш uszanowac; uczcic
вшивати, ушивати -аю, -аеш
wszywac; ► вшйти, ушйти
-йю, -йеш wszyc
вшир, ушйр wszerz
вщухати, ущухати -аю, -аеш
uciszac si?, uspokajac si? (о de-
szczu, wietrze) ► вщухнути,
ущухнути -ну, -неш uciszyc
si?, uspokoic si?; дощ ущух
deszcz przestal padac
в’юн -a m piskorz
в’ючний juczny (np. kon)
в’яжучий wi^z^cy
в’яз -a m wi$z
в’язати в’яжу, в’яжеш 1. wi^zac
2. robic na drutach
в’язатися в’яжуся, в’яжешся
wi^zac si?, zwi^zywac si?
в’язень -зня m wi?zien
в’язнйця -i z wi?zienie
в’язнйчний wi?zienny
в’язнути -ну, -неш grz?zn$c
в’ялий zwi?dly
в’янути -ну, -неш wi?dn^c, usy-
chac; omdlewac
68
гарант
гавань -Hi z przystan, port
гавкати -аю, -аеш szczekac
► гавкнути -ну, -неш za-
szczekac, szczekn^c
гад -а т gad
гадати -аю, -аеш 1. przypu-
szczac, s^dzic 2. wrozyc
гадина -и z gad, gadzina
гадка -и z mysl, s$d
гадюка -и z zmija
газ -у m gaz; свпйльний (сльо-
зоточйвий) ~gaz swietlny
(Izawi^cy); бойов! гази gazy
bojowe
газета -и z gazeta
газётний gazetowy; ~ стиль
styl gazetowy
газовий gazowy; газова лампа
lampa gazowa
газом1*р -a m gazomierz
raiBKa -и z ukrainska wiosenna
(wielkanocna) ludowa piesn
obrz?dowa
гай гаю m gaj, zagajnik
гайворон -a m gawron
гайдамака -и m hajdamaka (ко-
zacki powstaniec z XVIII wie-
ku)
гайбк -йка m gaik, zagajnik
гак -a m hak
галантерея, галантерея -ei z
galanteria
галас -у m halas
галера, галера -и z galera
галерея-ei z galena; картйнна
~ galena obrazow
галицький halicki; galicyjski
галичанин -a m mieszkaniec Ga-
licji
галка -и z kawka
галоп, галоп -у m galop
галузка -и z gal^zka
галузь -3i z gal^z; ~ промислб-
bocti gal^z przemyslu
галушка -и kluska; pyza
галява, галявина -и z polana
гальмуватн -ую, -уеш hamowac
гамак -а т hamak
гаманёць -нця т 1. portmonetka
2. kapciuch (па tyton)
raMip -мору т harmider, halas
гамкати -аю, -аеш mlaskac
ганёбний haniebny; стовп рг$-
gierz
гангстер, гангстер -а т gangster
ганч^рка -и z scierka, szmatka
ганяти -яю, -яеш ganiac, hasac,
biegac
гаптувати -туго, -туеш hafto-
wac
гараж, гараж -а т garaz
гаразд dobrze, swietnie; у тёбе
все ~? u ciebie wszystko wро-
rz^dku?; ~, я згбден dobrze,
zgadzam si?
гарант, гарант -а т por?czyciel
69
гаравгпя, гараипя
гарантия, rapainin -ii* z gwaran-
cja
гарантувати, гарантувати-ую,
-уеш gwarantowac
гарбуз -а т arbuz, dynia
гардёшя, гардёшя -ii z gardenia
гардероб, гардероб -а т garde-
roba; szatnia
гардеробник, гардеробник -а т
szatniarz
гардеробниця, гардеробниця -i
z szatniarka
гардина, гардина -и z firanka
гармата -и z armata
гармошя -ii z 1. harmonia (zgo-
da) 2. harmonia (instrument)
гарнёнький ladniutki, sliczniut-
ki
гарний ladny, pi?kny
гаршзон, гаршзон -у m garnizon
гаршр -у z jarzyny (do migsa)
гарштур, гарштур -a m garnitur
гарно ladnie, pi?knie
гарчати -чу, -чйш warczec
► гаркнути -ну, -неш wark-
n$c; uderzyc, waln^c, r^bn^c
(np. pigsciq. w stol)
гарячий gor^cy; gwaltowny
гарячка -и z gor^czka
гас -у m nafta
гасйти гашу, гасиш gasic
гасовий gazowy; гасова лампа
lampa gazowa
гастролц гастршп -ib Imn wyst?-
РУ
гастроном, гастроном -a m gas-
tronom
гатйти гачу, гатиш gacic; tamo-
wac, robic tam?
гатка -и, гать -Ti z tama
гаяти(ся) гаю, гаеш zwlekac,
oci^gac si?
гвардкць, гвардасць -шця m
gwardzista
гвард!я, гвард!я -ii z gwardia
гвоздика -и z gozdzik
гейзер, гейзер -a m gejzer
генезис, генёзис -у m geneza
генерал-a m genera}; ~-майор
general brygady; ~-лейте-
нант general dywizji; ~-пол-
ковник general broni; армп
general armii
генеральний generalny; штаб
sztab generalny; Генеральна
Асамблёя OOH Zgromadze-
nie Ogolne ONZ
генеральський generalski
генератор, генератор -a m gene-
rator
генеращя, Генеращя -ii z genera-
cja, pokolenie
генетика, генётика -и z genety-
ka
генетйчний, генетичний genety-
czny
гёшй -ia m geniusz
географ!я -ii z geografia
геолопя -ii z geologia
геометр -a m geometra, miemiczy
70
глйба
гепард, гепард -а т gepard
гёпати(ся) -аю, -аеш upadac;
walic si? ► гёпнути(ся) -ну,
-неш upasc; zwalic si?
гербарш -iio т zielnik
германець -нця т 1. Germanin
2. Niemiec (rzadko)
героЬм -у т heroizm, bohater-
stwo
герошя -Hi z bohaterka
геро1чний heroiczny, bohater-
ski
герой -оя m bohater
герцог -a m ksi$z?
геть! precz!
гётьман -a m hetman
гибель <ii z zaglada
гидкйй wstr?tny, obrzydhwy
гидбта -и z obrzydliwosc
гимн (пмн) -у m hymn
гйнути -ну, -неш gin$c
гйрло -а п ujscie rzeki
гйря -i z odwaznik, ci?zarek
пббн, ri66n -a m gibon
riranr, riranr -a m gigant
пгантський, пгантський gigan-
tyczny, olbrzymi
пгантомашя, пгантомашя -ii z
gigantomania
Г1дний godny; вйявити себе од-
ним okazac si? godnym
пдросташця -ii z elektrownia
wodna
гипса -и z gal^zka
Кмн zob. гимн
пмнаыя, riMHaaifl-ii z gimna-
zjum
пмназйст, ймназйст -a m gim-
nazjalista
пмназ1алышй, ймназшльний
gimnazjalny
гтмнастика, Нмнастика -и z gim-
nastyka
пнекблог, Гшекблог -a m gine-
kolog
ппнбз -y m hipnoza
rinc zob. fine
прка -и z gdrka
ripKo gorzko
пркбта -Й z zgorzknialosc
прнйк -a m gomik
прськйй gorski
прчйця -i z 1. gorczyca 2. musz-
tarda
прш, ripme gorzej
прший gorszy
п’сть гостя m gosc; постшний
staly gosc
гладити -джу, -диш gladzic,
glaskac (np. wqsy)
гладиатор, гладиатор-a m gla-
diator
гладкйй dobrze wygl^daj^cy
гладкий gladki; rowny
гладко gladko; rowno
гладун -a m grubas, thiscioch
глазур, глазур -i z glazura
глек, глечик -a m dzbanek
глётчер, глетчер -a m lodowiec
глйба -и z bryla, gruda
71
глибина
глибина-и z, глиб-у т, гли-
бшь, глибочшь-пп z gl?bia,
gl?bina; gl?bokosc; глибина
цЬп gl?bokosc celu
глибйнний gl?binowy
глиббкий gl?boki
глина -и z glina
глитати -аю, -аеш tykac, poly-
kac; pochlaniac ► глитнути
-ну, -нёш tykn^c, polkn^c
глотка -и z przefyk, gardziel
глузд -у т rozs^dek; здоро-
вий ~ zdrowy rozs^dek
глузування -я п wyszydzanie,
kpienie
глузувати -ую, -уеш szydzic,
drwic, kpic
глум -у т szydzenie, kpiny
глухар -я т ghiszec
глухйй ghichy; ~, як пень glu-
chy jak pien
глухошмйй -мбго т ghichonie-
my
глухота -й z gluchota
глушина -й z glusza, pustkowie
глушйти -шу, -шиш ghiszyc, thi-
mic
глядач -а т obserwator, widz
гнати жену, женёш gnac, р?-
dzic; гнатися за ворогом sci-
gac wroga
гнейс, гнейс -у т gnejs
гнилий zgnily
гийти -ию, -иёш gnic
гшв -у т gniew
гшватися -аюся, ,-аешся gnie-
wac si?
гшдйй gniady
гшздо -а п gniazdo
гшй гною gnoj, nawdz; гора
(w ciele)
ппйнйй ropny
гшйнйк -а т ropien, wrzod
гштйти -iny, -1тиш gniesc
гнобйти -блю, -биш gn?bic, u-
ciskac
гношка -и z gnojowka
ПЮ1ТИ -ою, -О1ш nawozic, gnoic
гнойовйй nawozowy
гном, гном -а т gnom, karzel
гнояк -а т, гноянка -и z wrzod,
ropien
гнути(ся) -гну, -гнеш gi$c (si?),
chylic (si?); гнути спину gi^c
(zginac) kark
гнучкйй gi?tki, gibki
гобелен, гобелен -a m gobelin
roeip -вору m 1. gwara, dialekt,
narzecze 2. rozmowa; gwar
гов1рка -и z gwara
гов!ркйй gadatliwy, rozmowny
гов1рковий gwarowy
говорит -рю, -риш mowic
говорун -a m gadula
година -и z godzina; рога; кот-
pa ktora godzina?; о пёр-
ппй годйш о godzinie pierw-
szej; через (за) годину za go-
dzin?; з п’ятоТ годйни od go-
dziny pi^tej
72
голодовка
годйнний godzinny, godzinowy
годйнник-а т zegarek, zegar;
кишенькбвий ~ zegarek kie-
szonkowy; стпший (настш-
ний) ~ zegar scienny; ~ на
руку zegarek na r?k?
годинникар -ря т zegarmistrz
годйти -джу, -диш dogadzac
годйтися -джуся, -дишся 1. go-
dzic si?, zgadzac si? 2. nada-
wac si?
года! dose’, wystarczy
год1вля -i z hodowla
годбванець -нця m wychowa-
nek
годбванка -и z wychowanka
годувальник -a m karmiciel, zy-
wiciel
годувальниця-i z karmicielka,
zywicielka; matka
годування-я n karmienie, zy-
wienie
годувати -ую, -уеш karmic, zy-
wic
г61тися (tylko 3. osoba) goic si?
гбйдалка -и z hustawka
гойдати -аю, -аеш hustac; koty-
sac
гол -a m gol, bramka
голгофа -и z zob. Голгофа
гблий gofy, nagi
голйти(ся) -лю, -лиш golic (si?)
го лиш -ami. otoezak 2. golec
гол1вка, головка-и z glowka;
~ капусти (маку, шпильки)
glowka kapusty (maku, szpil-
ki)
гблка -и z igla
голландець -дця m Holender
голландка -и z Holenderka
голландський holenderski
голова -й z 1. glowa; ~ цукру
(капусти) glowa cukru (ka-
pusty); ходйти з задёртою го-
ловою chodzic z podniesion^
glow^; мати клей в голов!
(бути з головою) miec dobrze
w glowie; мати голову на
плечах miec glow? na karku;
мати В1тер в голов! miec zie-
lono (pstro) w glowie; з вщ-
крйтою головою z gol^ glo-
w$ 2. przewodnicz^cy, prezes,
kierownik; ~ (глава) держа-
ви glowa panstwa
головнйй 1. glowny; головнйм
чйном glowme, przede wszyst-
kim 2. dotycz^cy glowy
головня -i, головешка -и z glo-
wnia
головокруж!ння -я n zawrot glo-
wy
головувати -ую, -уеш przewod-
niczyc
головуючий przewodniczqcy
голод -у m glod; квартйрний
glod mieszkaniowy
голбдний glodny
голодовка, голод!вка -и z glo-
dowka
73
голодувати
голодувати -ую, -уеш glodo-
wac
голос -у т gios; вирппальний ~
gios decyduj^cy; ~ coeicTi
gios sumienia
голосйти -ошу, -бсиш glosno
plakac, lamentowac, rozpa-
czac
голосшня -я n glosny placz, la-
ment
голоснйй glosny, dzwi?czny;
~ звук samogloska
голосовйй glosowy; голосов!
зв’язки wi^zadla glosowe
голосок -ска, голосочок -чка т
glosik
голосування -я п glosowanie;
прямё, загальне i тасмне ~
glosowanie bezposrednie, ро-
wszechne i tajne; з правом ~
uprawniony do glosowania;
вщкрйте ~ glosowanie jaw-
ne
голосувати -ую, -уеш glosowac
голуб -a m gol^b; поштовий ~
gol$b pocztowy
голубёць-бця m gol^bek (czg-
sciej w Imn); zob. голубщ
голубйй bl?kitny, lazurowy
голубити -блю, -биш piescic, tu-
lic
голубка -и z gol^bka
голубнйк -a m gol?bnik
голубоокий niebieskooki
голубщ -IB Imn gol^bki
голуб’ятник-a m 1. gol?biarz,
hodowca gol?bi 2. jastrz^b-
-gol?biarz
гольф, гольф-a m golf (gra
sportowa)
голяк -ami. golas 2. biedniak
гомш -мону m szum, szmer,
gwar, echo
гомон!™ -ню, -ниш szumiec,
gwarzyc
гонг, гонг -a m gong
гондола, гондола -и z gondola
гондольер, гондольер -a m gon-
dolier
гонёць пнця m goniec
гонйтва -и z gonitwa; pogon
гонйти -ню, -ниш gonic, gnac,
p^dzic
гонка -и z wyscig; gonitwa; ~ оз-
броень wyscig zbrojen; гон-
ки -кок Imn wyscigi, zawody
гонорар -у m honorarium
гончар -я m garncarz
гончарный gamcarski
гопак -a m hopak (taniec)
гора -й z gora
горб -ami. garb 2. wzgorze, pa-
gorek
горбатий garbaty
горбитися -блюся, -бишся gar-
bic si?
горбок -бка m pagorek
гордый dumny
гордйтися -джуся, -дишся szczy-
cic si?, bye dumnym
74
господйнька
гордпв; ~ вузол w?zel gordyj-
ski
гбрщсть -доел z duma, chluba
гордо dumnie
гордовйтий dumny, wyniosly
горе-я n nieszcz?scie, niedola,
bieda
горизонт -у m horyzont, widno-
krqg
горйла, горйла -и z goryl
горихвостка -и n pliszka
горище -a n strych
горолйць na wznak
горпшя -я n palenie si?, spalanie
si?
горгги -рю, -рйш pahc si?, plo-
nqc; swiecic
ropix -a m orzech
горошина -и z orzech laskowy
горошник -a m leszczyna
горлань -ня m krzykacz
горлати -аю, -аеш gardlowac,
krzyczec
горло -a n gardlo; мати шж на
горл! miec noz na gardle; ста-
ти поперёк горла stance kos-
ci$ w gardle
горловйй gardlowy
горн -a m rozek (trqbkd)
горнёць -нця m gamek
горностай -ая m gronostaj
горнути(ся) -ну, -неш gam$c
(si?); tulic (si?)
горобёць -бця m wrobel
горобйна -и z jarz?bina
горобйшвка -и z jarz?biak
город -a m miasto; grod
город -у тп ogrod
городйти -оджу, -бдиш grodzic,
ogradzac
городище -a n grodzisko
горбдник -a m ogrodnik
горбдництво -a n ogrodnictwo
городок -дка m 1. miasteczko
2. ogrodek
горбжа -i z ogrodzenie
горох -у m groch; з капустою
groch z kapust^; кйдати горо-
хом об стшу rzucac grochem
о scian?
горошина -и z groszek, ziarnko
grochu
горошковий groszkowy
горошок -шку m groszek
гортанний gardlowy
гортань -Hi z gardlo
гбрщик -а, горщбк -шка m gar-
nek; заглядати в чуж! горшки
zagl^dac w cudze garnki
горючий palny; zapalny
горянин -a m goral
гоепбдар -я m gospodarz
господарство -a n gospodar-
stwo; gospodarka
господарський gospodarski;
gospodarczy
господарювати -юю, -юеш gos-
podarzyc, prowadzic gospo-
darstwo
господйнька -и z gosposia
75
господняя
господняя -i z gospodyni
гостинець -нця 1. gosciniec,
trakt 2. podarunek, upominek
гостйшпстъ -Hocri z goscinnosc
ГОСТЙТИ гощу, гостйш goscic,
ugaszczac
гбстрий ostry
гостювати -юю, -юеш goscic
(и kogos)
гот, гот -а т Got
готёль -лю т hotel
готика, готика -и z gotyk
готйчний, готйчний gotycki
готовый gotowy
готування -я п przygotowywa-
nie
готувати(ся) -ую, -уеш przygo-
towywac (si?)
гра -и z gra; ~ на скрйпщ (6ip-
яа) gra na skrzypcach (giel-
dzie); ~ в карты (шахи, тж-
мурки) gra w karty (szachy,
ciuciubabk?)
граб -a m grab
грабЬк-бежу m grabiez, rabu-
nek
граб!жник -a m grabiezca
грабкй -гав Imn grabki
граблю -iB Imn grabie
грабувати -ую, -уеш rabowac;
hipic
грабунок -нку m rabunek
гравш чю m zwir
град -у m grad
градйна -и z kulka gradowa
76
градобш -бою, градопад -у т
gradobicie
градовйй gradowy
градус, градус -а т stopien
градусник, градусник -а т ter-
mometr
граматика -и z gramatyka
грамота -и z gramota
грамотний 1. pismienny 2. ро-
prawny
гранат, гранат -а т granat
(owoc)
граната, граната-и z granat
(pocisty
гранатовий, гранатовый 1. gra-
natowy; ciemnoczerwony 2. do-
tycz^cy granatu (owocu)
границы-i z granica; за гранй-
цею (за кордоном) za granic^
грашт, грашт -у т granit
гранений, граштний granitowy
грань -Hi z kraw?dz, kant
граты -аю, -аеш grac
гратися -аюся, -аешся bawic
si?, zabawiac si?
граф -a m hrabia
графйн -a m karafka
гращя, гращя -ii z gracja, wdzi?k
грач -a m gracz
гребёць -бця m wioslarz
грёбшь -беня, гребшёць -нця т
grzebien
гребля -i z grobla
гребтй-бу,-бёш 1. grabie 2.
grzebac 3. wioslowac
громадянка
грек -а т Grek
грекйня-i, гречанка-и z Gre-
czynka
гренландський, гренландський
grenlandzki
грёцький grecki; грёцька мова
j?zyk grecki, greka
гречаний gryczany; гречана кру-
па kasza gryczana
гречка -и z gryka, tatarka
гриб-a in grzyb; атомний ~
grzyb atomowy; два грибй
в борщ dwa grzyby w barszcz;
як грибй теля дощу jak grzy-
by po deszczu
грибнйй grzybowy; grzybny;
~ суп zupa grzybowa; ~ Jiic
las grzybny
грибок -бка m grzybek
грива -и z grzywa
гривка -и z
гривня -i z hrywnia, hrywna (pie-
niqdz, waluta ukrainskd)
грйзти(ся) -зу, -зёш gryzc (si?)
гризун -a m gryzon
гримаса -и z grymas
грймати -аю, -аеш 1. trzaskac,
walic 2. krzyczec ► грймну-
ти -ну, -неш 1. trzasn^c, wal-
n^c 2. krzykn^c
грим1ти -млю, -миш grzmiec;
rozbrzmiewac
гримучий grzmi^cy; brzmi^cy;
hucz^cy; гримуча змш grze-
chotnik
грип -у m grypa
rpi6 гробу m grob; стояти вже
одшею ногою в гробу bye jed-
n$ nog^ w grobie
гр!зний grozny
грыка -и z grzalka
rpiM грому т grom; як ~ з яс-
ного нёба jak grom z jasnego
nieba
rpiHKa -и z grzanka
гргти(ся) -no, чеш grzac (si?)
rpix -a m grzech
rpirn гроша m grosz; ламаного
гроша не варт(ий) nie wart
zlamanego grosza
гр1шйти -шу, -шиш grzeszyc
гршший grzeszny
грниник -a m grzesznik
rpimoK -шка m grzeszek
гробнйця -i z grobowiec
гробокбп, гробокопач -a m gra-
barz
грог, грог -у m grog
гроза -и z 1. burza 2. groza
грозйти -ожу, -озйш grozic
грозовйй burzowy
громада -и z gromada
громадити -джу, -диш groma-
dzic, zbierac; grabic (np. siano)
громадський spoleczny, obywa-
telski
громадсьюсть -Kocri z spolecz-
nosc; publicznosc
громадянйн -a m obywatel
громадянка -и z obywatelka
77
громадянський
громадянський obywatelski;
громадянська вшна wojna
domowa
громйти -омлю, -омиш gromic
громовщвщ -воду, громозввд
-звбду т piorunochron
гротеск -у т groteska
rpouri -шей Imn pieni^dze
грошовйй pieni?zny
грубий gruby; grubianski, pry-
mitywny
грубил -по, -1еш grubiec
грудень -дня m grudzien
груди -дёй Imn piersi
груднёвий grudniowy
грудь -jxi z piers
грузин -a m Gruzin
грузинка -и z Gruzinka
грузйнський gruzinski
грузнути -ну, -неш grz?zn$c
група -и z grupa
груша -i z grusza; gruszka; o6i-
цювати групп на верб! obie-
cywac gruszki na wierzbie
грюкати -аю, -аеш stukac, lo-
motac
гряда-й z grz?da; прська ~
pasmo gorskie
грядка -и z grzqdka
грязь гряз! z, грязюка -и z Ыо-
to; brud
грязкйй grz^ski; blotnisty
губёрня -i z gubernia
губитель-ля m niszczyciel; za-
bojca
губйти -блю, -биш 1. gubic; tra-
de 2. niszczyc
губка-и z 1. g$bka 2. huba
3. mala warga
губний wargowy; ustny; ~ прй-
голосний spolgloska wargo-
wa; ~ голоснйй samogloska
labiahzowana; губна помада
szminka
гувернёр, Гувернёр -a m guwer-
ner
гувернантка, гувернантка-и z
guwemantka
гудина -и z p?d ogorkow i dym
гудити -джу, -диш pot?piac, ga-
me
гуд!ти -ду, -дёш huczec, dudnic,
szumiec
гудок -дка m z syrena
гузка -и z kuperek (u ptakow)
гукати -аю, -аеш krzyczec; na-
wolywac ► гукнути -ну, -нёш
krzykn^c; zawolac
гул -у m huk, zgielk, szum
гуляка -и m hulaka
гулянка -и z 1. zabawa; hulanka
2. spacer
гуляти -яю, -яеш 1. bawic si?,
zabawiac si? 2. spacerowac
гулящий proznuj^cy; bezmysl-
ny; bezczynny
гулькнути -ну, -неш dac nurka,
znikn^c
гультшака, гульвка -и m hula-
ka, urwis, niepon
78
гарант
гультяй-я т hultaj, prozniak,
nicpon
гума, гума -и z guma
гумашст -а т humanista
гумашстйчний humanistyczny
гуманний humanitarny; ludzki
гумка, гумка -и z gumka
гумовий, гумовий gumowy
гуморйст -а т humorysta
гурт -а, -у т 1. gromada; towa-
rzystwo 2. stado bydla
гуртовйй hurtowy
гуртбжиток -тка m dom akade-
micki; intemat
гурток-тка m grupa, zespol,
kolko; лпературний ~ kolko
hterackie
гуртом razem, wspolnie; hurtem
гуртувати(ся) -ую, -уеш grupo-
wac (si?), jednoczyc (si?)
гусак -a m g^sior
гусеница -i z g^sienica
гусеня -яти n g^si^tko
гусит -a m husyta
гусляр -a m g?slarz
гуска -и z g?s
густйй g?sty
гусятина -и z g?sina
гуцул -a m Hucul
гуцулка -и z Huculka
гуцульський huculski; ~ кшь
huculski kon, hucul
гучнйй huczny, glosny
гучномбвець -вця m glosnik
гуща -i, гущавина -и, гущина -й
z g^szcz, g?stwina
I
гава -и z 1. wrona 2. gapa; гав
ловйти gapic si?
гавити -влю, -виш gapic si?
гав!ал -a m gawial
гавра-и z legowisko niedzwie-
dzia
газда -и m gazda; gospodarz
газдувати -ую, -уеш gospoda-
rzyc; gazdowac
газель -i, Газела -и z gazela
галантерея zob. гелантерея
галера zob. галера
галон -a m galon
галоп zob. галоп
гама -и z gama
гамапп -iB Imn kamasze
гангстер zob. гангстер
ганок -нку m ganek
ганочок -чка m maty ganek, ga-
neczek
гараж zob. гараж
гарант zob. гарант
79
гараипя
гаранта zob гаранта
гарантувати zob. гарантувати
гардёшя zob. гардёшя
гардероб zob. гардероб
гардерббник zob. гардерббник
гардерббниця zob. гардерббни-
ця
гардина zob. гардина
гаршзбн zob. гаршзбн
гарштур zob. гарштур
гастрбш zob. гастрбш
гастроном zob. гастроном
гатунок -нку т gatunek
гвалт-у т gwalt, krzyk; ~!
gwaltu, rety!, ratunku!; зчинй-
ти (шдняти) ~ narobic gwal-
tu, halasu, wrzasku
Гвалт^внйк -a m gwalciciel
гвалтбвний gwaltowny
гвалтувати -ую, -уеш gwalcic;
podnosic krzyk, wrzask
гвардгець zob. гвардкць
гвардая zob. гвардия
Гвинт -a m gwint
гвинтака -и z gwintowka
Гданський gdanski
гёгати, гегёкати -аю, -аеш, re-
готати -очу, -очеш g?gac
гёдзик -а т maty giez
гедзь -дзя т giez
гёйзер zob. гёйзер
Гейша -и z gejsza
Генезис zob. генёзис
Генератор zob. генератор
генерагця zob. генеращя
генетика zob. генётика
Генетйчний zob. генетйчний
ГеорПшя -ii z georginia, dalia
гепард zob. гепард
гестапо ndm п gestapo
гзимс -у т gzyms
гирлйга а. герлйга -и zpot. laska
pastusza
ri6oH zob. пббн
riranr zob. пгант
пгантський zob. пгантський
Пгантомашя zob. пгантомашя
пд -а т przewodnik
Г1мназ1я zob. пмназ!я
пмназйст zob. пмназйст
Г1мназ!альний zob. пмназ!аль-
ний
Пмнастика zob. пмнастика
гшекблог zob. пнекблог
rinc, гшс -у т gips
Прлянда -и z girlanda
Гладиатор zob. гладштор
глазур zob. глазур
глей -ею т 1. klej 2. glma, mul
глейовйй; грунт gliniasta gleba
глётчер zob. глётчер
глянс, глянц -у т pot. glanc, ро-
tysk
гмша -и z gmina
гмшний gminny
Гнейс zob. гнейс
гшт Гнота т knot
гном zob. гном
гну пdm т i z gnu (gatunek anty-
lopy)
80
Гумовий
гобелен zob. гобелен
гбгель-мбгель гбгель-мбгелю
т kogel-mogel
гой гоя т goj
Голгофа, голгбфа-и z golgota
(yvielkie cierpienie)
гольф zob. гольф
гонг zob. гонг
гондола zob. гондола
гондольер zob. гондольер
гонг -у т gont
гонтар -ря т gonciarz
горйла zob. горйла
гот zob. гот
готика zob. готика
готйчний zob. готйчний
градус zob. градус
градусник zob. градусник
гранат zob. гранат
граната zob. граната
грашт zob. грашт
граштний zob. граштний
грасувати -ую, -уеш grasowac
грати Imn kraty; сидгти (бути)
за гратами siedziec za krat-
kami
гратулювати-юю,-юеш gratu-
lowac
гратуляцш -ii z gratulacja
гращя zob. гращя
грейпфрут-a m grejpfrut, gra-
pefruit
гренландський zob. гренланд-
ський
гречний grzeezny
грог zob. грог
Грунт -у т grunt; ziemia, gleba;
~ ргчки dno (grunt) rzeki;
власний ~ wlasny grunt (po-
le)', поганий ~ zla ziemia, zty
grunt
Грунтовйй gruntowy
грунтбвний gruntowny, doklad-
ny; Грунтовые вивчання (o5-
слщування) gruntowne (do-
kladne, dogl^bne) studiowa-
nie (badanie)
грунтознавство-a n gleboznaw-
stwo
грунтувати -ую, -уеш grunto-
wac (np. plotno na obraz);
umacniac, zakladac
Грунь-i z szczyt gory (w Karpa-
tach)
гувернер zob. гувернер
гувернантка zob. гувернантка
гудзик -a m guzik
гудзиковий guzikowy; гудзи-
кова фабрика fabryka guzi-
kow
гудзичок -чка m guziczek
Гудзь -дзя m w?zel (na sznurku,
na nitce)
Гуля -i z guz; набйти (собг) гулю
nabic (sobie) guza
Гуляш -у m gulasz
гулька -и z guzek
гума zob. гума
гумка zob. гумка
Гумовий zob. гумовий
81
давальний
Д
данець -нця m Dunczyk
данина -и z danina
данка -и z Dunka
данський dunski
дар-у m dar; одёржати в ~
otrzymac w darze; ~ слова
dar slowa
дарёмний daremny
даритель -ля m darczynca
дарма daremnie, na prozno
дармоТд -a m darmozjad
даром bezplatnie, za darmo; ль
кувати кого ~ leczyc kogos
za darmo
дарувати -ую, -уеш darowac;
~ одразу darowac uraz?
дарунок -нка m podarunek
дати дам, дасй dac; ~ зрозум!-
ти dac do zrozumienia; eipy
(слово) dac wiar? (slowo),
zob. давати
датися дамся, дасйся dac si?;
взнакй dac si? we znaki,
zob. даватися
датувати -тую, -туеш datowac
дах -у т dach
дача-i z letnisko, dzialka; do-
mek letniskowy
дашок -шка m daszek
дбати дбаю, дбаеш dbac; ~ про
д!тёй dbac о dzieci
два dwa
двадцять dwadziescia
давальний; ~ вщмшок celow-
nik (przypadek)
давати даю, даёш dawac; ~ до-
кажи dawac dowody; ~ наго-
ду dawac okazj?; zob. дати
даватися даюся, даётся dawac
si?; ~ взнаки dawac si? we
znaki; zob. датися
давйти(ся) -влю -виш dusic
(si?), dlawic (si?)
давнина -й z przeszlosc, dawne
czasy, dawne dzieje
давшй dawny, miniony
давно dawno
давноминулий (час) czas za-
przeszfy
далеб! naprawd?, doprawdy
далёкий daleki; повд далёко-
го сгпдування poci^g daleko-
biezny; ~ родич daleki krew-
ny
далёко daleko; нам ~ до шкбли
mamy daleko do szkoty; ще
~ до ранку jeszcze daleko do
rana
далекозорий -poro m dalekowidz
далеч -i, далечина -й, далечшь
-ш z odleglosc, oddalenie
дал! dalej; ~ буде ci^g dalszy
nast^pi; i так ~ i tak dalej
дальший dalszy
дамба -и z tama, grobla
даш -них Imn dane
82
дерев’яний
дванадцять dwanascie
двёр!-рёй Imn drzwi; не сунь
палыц пбмгж ~ nie wkladaj
palcow mi?dzy drzwi; при за-
чйнених (закрытых) дверях
przy drzwiach zamkni?tych
двёрщ -рець, дверцята -ят Imn
drzwiczki
двйгати-аю,-аеш 1. dzwigac,
podnosic 2. posuwac, poru-
szac ► двигнути -ну, -неш
1. dzwign$c, podniesc 2. po-
sun$c, poruszyc
двигун -a m silnik
дв1йка -и z dwojka
двшник -a m sobowtor
двшнята -ят Imn dwojaczki
дв1р двора m dwor
/iBicri dwiescie
дв1ш dwukrotnie, dwa razy
дв6в>рш -a m dwuwiersz
двое двох dwoje, dwoch, dwie
ДвоТна -й z liczba podwojna
двокрапка -и z dwukropek
дволтгнш dwuletni
двом1сячниы dwumiesi?czny
дворище-a n zagroda, podwo-
rze
двор1чниы dwuletni
дворянин -a m szlachcic
дворянка -и z szlachcianka
дворянство-a n 1. szlachta 2.
szlachectwo
двоюрщний; ~ брат brat cio-
teczny (stryjeczny, wujeczny)
де gdzie
дебелый t?gi; pot?zny
девв -a m dewiza, zasada
девяносто dziewi^cdziesi^t
девятнадцать dziewi?tnascie
дев’ятсот dziewi?cset
дёв’ять dziewi?c
дедал! coraz bardziej; дощ ~ на-
ближався deszcz coraz bar-
dziej si? zblizal
декан -a m dziekan
деканат -у ди 1. dziekanat 2. rel.
dekanat
дёюлька kilka, par?; troch?
дёколи niekiedy, czasami
дёкотрий niektory
дёкуди gdzieniegdzie
демократ -a m demokrata
демократия -ii’ z demokracja
демонстращя -й z demonstracja
де-нёбудь gdziekolwiek
де-не-дё gdzieniegdzie
дённий dzienny; порядок po-
rz$dek dzienny
день дня m dzien; будней (робо-
чий, святкбвий) ~ dzien pow-
szedni (roboczy, swi^teczny);
добрый dzien dobry!
депутат -a m posel
дерево-a n drzewo; родовщ-
не ~ drzewo genealogiczne;
хвбйн! (листян1) дерева drze-
wa iglaste (lisciaste)
деревце -ёвця n drzewko
дерев’яний drewniany
83
дерен
дерен -у тп deren
дёрен -рну m darn
держава -и z panstwo
державний panstwowy
держак -a m trzonek
дерзкий twardy; smiaty
дернина -и z damina
дерти -ру, -рёш zob. драти
десерт -у m deser
десятилптя, десятир!ччя -я п
dziesi?ciolecie
десятка -и z dziesi^tka
десять dziesi?c
десь gdzies
деф1с -a m dywiz, Reznik
дёхто дёкого ktos
дешёвий tani
дешевгги (tylko 3. osoba) taniec
дешёвше taniej
дёщо дёчого cos, cokolwiek
дёякий pewien, niektory
джерело -a n zrddlo
джмхль -меля m trzmiel
джунгл! -ie Imn dzungla z
дзвш1 дзвбна m dzwon
дзвш2 дзвону тп, дзвеншня -я n
dzwi?k; dzwonienie
дзвшйця -i z dzwonnica
ДЗВШКЙЙ dzwi?czny
дзвпюк -нка, дзвоник -a m dzwo-
nek
дзвонар -я m dzwonnik
ДЗВОНЙТИ -ню, -ниш dzwonic
дзёркало -a n lustro, zwierciadlo
дзйга -и z b$k (zabawka)
дзюрчати (tylko 3. osoba) ciur-
kac; szemrac (o potoku)
дзявкати (tylko 3. osoba) szcze-
kac, poszczekiwac
дзьоб -a m dziob
дйбки; ставати ~ stawac d?ba
дивак -a m dziwak
диван -a m kanapa
дивина -й z 1. dziwo, osobliwosc
2. dziewanna
дивйтися -влюся, -вишея pa-
trzec, spogl^dac
дйво -a n dziwo, cud
дивовйжний nadzwyczajny, niez-
wykty, godny podziwu, niesa-
mowity, dziwny
дивувати(ся) -ую, -уеш dziwic
(si?)
дйкий dziki
диюрйон -a m rel. swieeznik dwu-
ramienny
диктант -у m dyktando
диктувати -ую, -уеш dyktowac
дикун -a m dzikus
димар -я m komin
димйти(ся), дим1ти(ся) (tylko 3.
osoba) dymic si?
дймний, димовйй dymny; Димо-
ва завгса zaslona dymna
димок -ку m dymek
диплом -a m dyplom
дипломат -a m dyplomata
директор -a m dyrektor
диригувати -ую, -уеш dyrygo-
wac
84
д!знаватися
дисертащя -ii’ z rozprawa, ргаса
naukowa
диск -a m dysk; кидания диска
rzut dyskiem
дискос -a m rel. patena
дискусш -ii z dyskusja
диспетчер -a m dyspozytor; dy-
zumy ruchu
дисташця -ii’ z dystans
дитйна -и z dziecko
дитйнка -и z dziecina, dziecinka
дитя -яти n dzieci?
дитятко -a n dzieci^tko
дитячий dzieci?cy; dziecinny;
~ садок przedszkole
дйхальний oddechowy; дйхаль-
не горло tchawica
дйхати -аю, -аеш oddychac; dy-
szec
Дичина -й z dziczyzna
дичка -и z dziczka
дишель -шля т, дйшло -а п dy-
szel
Диявол -а т diabel
Диякон -а гп rel. diakon
Диагональ -л! z przek^tna
Диагноз -у т diagnoza
Диалект -у гп dialekt
Д1алёктний dialektalny, gwarowy
Диаметр -а т srednica
Диапазон -у гп rozpi?tosc; zasi?g
Диафрагма -и z 1. przepona;
2. migawka
Дурова -и z d^browa, lasek d?-
bowy
дава -и z dziewica, panna; Пре-
чиста Д(ва Przenajswi?tsza
Panna
давати (ся) -аю, -аеш podziewac
(si?) ►дати(ся) дану, данеш
podziac (si?)
давер-а т (rzadkie) szwagier,
brat m?za
давка-и z dziewczyna; вогбнь
давка dziewczyna jak ogien
давоцтво -а п panienstwo
давочий dziewcz?cy, panienski;
д^вбча пл1ва Ыопа dziewicza
Д1вчина -и z dziewczyna; давча-
та -ат Imn dziewcz?ta
давчинка -и z dziewczynka
дад-а т dziad; dziadek; starzec
Д1Д1вщина -ни z 1. dziedzictwo,
spuscizna ро przodkach 2. dzia-
dowizna, spadek po dziadku
дадок -дка; дадусь -уся т dzia-
dek; staruszek
дадуган -а т starzec
дадусь -уся т dziadunio
дадько -а т diabel, czart
даевщмша -и z koniugacja
даеприкмётник -а т imieslow
przyslowkowy
даеслово -а п czasownik
даждатися -дуся, -дёшся docze-
kac si?; zob. дожидати
даста -и z dieta
дазнаватися -аюся, -аешся do-
wiadywac si? ► дазнатися
-аюся, -аешся dowiedziec si?
85
дшсний
дшсний rzeczywisty; istotny;
г prawdziwy
дшсшсть -Hocri z rzeczywistosc;
г prawdziwosc
дшсно rzeczywiscie, faktycznie
дайти -йду, -йдеш dojsc; zob. до-
ходите
дал долу т 1. do! 2. dolina
дало -а п sprawa, interes; dzielo,
czyn
даловйй rzeczowy; dzielny
даловодство-a n prowadzenie
spraw kancelaryjnych
далянка -и z dzialka; dziedzina
дальниця -i z dzielnica
дам дому m dom
дара -й, дарка -и z dziura; otwor
даставате -таю, -таёш dosta-
wac, otrzymywac ► даста-
ти -ану, -анеш dostac, otrzy-
mac
датвора -ори z dzieciamia, dziat-
wa
дата -тёй Imn dzieci
дате(ся) zob. давате(ся)
Д1ючий dzialaj^cy, aktywny
Д1я да! z 1. dzialanie, akcja 2. akt
(vr sztuce)
даяльшсть -Hocri z dzialalnosc,
dzialanie
д!яти даю, даеш dzialac; лжи да-
ють lekarstwa dzialaj^
Д1ЯТИСЯ (tylko 3. osoba) dziac si?
даяч -a m dzialacz
для dla; ~ курщв dla pal$cych
86
дмухата -аю, -аеш dmuchac
► дмухнута -ну, -неш dmuch-
n$c
дшпровйй dnieprowy; дншрбв!
пороги porohy dnieprowe;
дншрбв! круч! urwiska dniep-
rowe
дно -а п dno; ire на ~ isc na dno
до do; przed; ~ тих шр do tej
рогу, dotychczas; ~ побачен-
ня do widzenia; вшнй przed
wojn$; наше! ери przed
nasz^ ег^; до народження
Христа przed narodzeniem
Chrystusa
доба -й z 1. doba 2. okres, еро-
ka; ~ розкв!ту doba (czas,
okres, epoka) rozkwitu
добачати -аю, -аеш dostrzegac,
zauwazac ► добачити -чу,
-чиш dostrzec, zauwazyc
добивате -аю, -аеш dobijac
► добита -б’ю, -б’ёш dobic
добиватася -аюся, -аешея 1. do-
magac si?, starac si? 2. osi^gac
► добйтася -б’юся, -б’ёшея
1. postarac si? 2. osiQgn^c
добирата(ся) -аю, -аеш dobie-
rac (si?) ► добрата(ся) -беру,
-береш dobrac (si?)
доб!гата -аю, -аеш dobiegac
► доб1гти чжу, чжйш dobiec
д6б>р добору т dobor; прирбд-
ний dobor naturalny; штуч-
ний ~ dobor sztuczny
доглядати
добовйй dobowy
добрашч, надобрашч dobranoc
добре dobrze; дуже ~ bardzo
dobrze
добрйвеч1р ndm dobry wieczor
добриво -a n nawoz; xiMinne ~
nawdz sztuczny
добрйдень ndm dzien dobry
дббрий dobry
добр1сть -pocri z dobroc
добро -a n dobro
доброволець -льця m ochotnik
добродшний dobroczynny; cha-
rytatywny
доброзйчлйвий zyczliwy, przy-
chylny
доброта -й z dobroc
добряга -и m poczciwiec, pocz-
ciwina
добувати -аю, -аеш wydoby-
wac; zdobywac ► добути
-уду, -удеш wydobyc; zdobyc
довбати -аю, -аеш dhibac; dzio-
bac
дбвгий dhigi
довгов!чний dlugowieczny
довговолосий dhigowlosy
довгота -й z dlugosc
довгострокбвий, довготермшб-
вий dhigoterminowy
довготривалий dhigotrwaty
доведения -я п doprowadzenie
довести-еду,-едёш 1. dopro-
wadzic 2. udowodnic; zob. до-
водите
довестйся (tylko 3. osoba) tra-
ffic si?, zdarzyc si?; zob. дово-
диться
довжина -й z dlugosc
дов1д -воду m dowod, argument
довщуватися -уюся, -уешся do-
wiadywac si? ► довщатеся
-аюся, -аешся dowiedziec si?
довщка -и z informacja; za-
swiadczenie
Д0В1ДНИК -a m informator Qtsiqz-
ka)
довису cate zycie
довьтьний dowolny
дов1р’я -я n zaufanie, ufnosc
дов1ряти -яю, -яеш ufac, wie-
rzyc ► дов1рити -рю, -риш
zaufac; powierzyc
дов1чний dozywotni
довкола dookola
доводите -джу, -диш 1. dopro-
wadzac 2. udowadniac; zob.
довеете
доводитися (tylko 3. osoba) tra-
fiac si?, zdarzac si?; zob. до-
вестйся
довоенний przedwojenny
довод! dosyc, pod dostatkiem
дбвший dhizszy
догадуватися -дуюся, -дуешея
domyslac si? ► догадатися
-аюся, -аешся domyslic si?
догана -и z nagana
догляд -у т nadzor; opieka
доглядати -аю, -аеш dogl^dac,
87
догма
pilnowac; opiekowac si? ► до-
глянути -ну, -неш dogl^dn^c,
dopilnowac; zaopiekowac si?
догма -и z dogmat
дбгов!р договору m umowa,
uklad
договбрюватися -рююся, -рю-
ешся umawiac si?; dogadywac
si? ► договорится -рюся,
-ришся umowic si?, doga-
dac si?
догодйти -джу, -диш dogodzic
догори do gory, w gor?
додават -аю, -аеш dodawac
► додати -ам, -асй dodac
додаток -тка т dodatek; dopel-
nienie
додёржувати -ую, -уеш dotrzy-
mywac ► додёржати -жу,
-жиш dotrzymac
додёржуватися -уюся, -уешся
trzymac si?, przestrzegac;
~ закону przestrzegac prawa
додзвонйтися -нюся, -нишся
dodzwonic si?
додблу w do!
додбму do domu
додумуватися -уюся, -уешся
domyslac si? ► додумати-
ся -аюся, -аешся domyslic si?
доживати -аю, -аеш dozywac
► дожит -живу, -живёш do-
zyc; doczekac si?
дожидат -аю, -аеш oczekiwac;
zob. даждатися
дбзвы -волу т pozwolenie, zez-
wolenie
дозволят -яю, -яеш pozwalac,
zezwalac ► дозволит -лю,
-лиш pozwolic, zezwolic
дозр!вання -я п dojrzewanie
дозр^вати -аю, -аеш dojrzewac
► дозргги-iio,-iein dojrzec,
stac si? dojrzalym
доскджат -аю, -аеш dojezdzac
► до!хат -1ду -1‘деш dojechac
догги дою, донн doic
доки jak dhigo, dok$d, dopoki,
zanim; живу - не забуду do-
k$d (dopoki) zyj? - nie za-
pomn?; спатимеш? jak dlu-
go b?dziesz spac?
докидати -аю, -аеш dorzucac
докшчйти -чу, -чиш zakonczyc
дбюр дбкбру т wyrzut, wy-
mowka
докладати -аю, -аеш dokladac,
Bcix зусйль dokladac
wszelkich staran ► докласти
-аду, -адёш dolozyc
докоряти -яю, -яеш dokuczac,
robic wymowki ► докорйти
-рю,-рйш dokuczyc, zrobic
wymowk?
докупи razem
доливати -аю, -аеш dolewac
► долйти -ллю, -ллёш dolac
долина -и z dolina
доливка -и z podloga (ghniand)
дблшппй dolny, spodni
88
долбня -i z dlon; як на долбш
jak na dloni
долото -a n dhito
доля -i z dola, los; udzial
дома, вдома w domu
домашнш domowy
дом1вка -и z mieszkanie, domo-
stwo
домна -и z piec hutniczy
домовин domowy
домовик -a m skrzat domowy
домовина -и z trumna
домбвитися -влюся, -ВИШСЯ
umowic si?; porozumiec si?
домовлятися -ляюся, -ЛЯСШСЯ
umawiac si?, porozumiewac si?
донесения -я n doniesienie; mel-
dunek
донйн! do dzis, dot$d
дбнний gl?binowy
доносить -diny, -осиш donosic;
meldowac ► донести -су,
-сёш doniesc; zameldowac
донбщик -a m donosiciel
дбня -i, донька -и z cdrka, co-
reczka
дбпис-у m notatka, korespon-
dencja (do gazety)
допйсувати -ую, -уеш 1. dopi-
sywac 2. pisac (pisywac) ko-
respondencj? ► дописати
-ишу, -йшеш 1. dopisac 2. na-
pisac korespondencj?
допит -у m przeshichanie; bada-
nia
д op i кати
допйтливий wnikliwy; badaw-
czy, dociekliwy
дошзна do pozna
дошкати -аю, -аеш dopiekac;
dokuczac ► допектй -ечу,
-ечёш dopiec; dokuczyc
доплата -и z doplata
доплачувати -ую, -уеш dopla-
сас ► доплатйти -ачу, -атиш
doplacic
допливати -аю, -аеш doplywac
► допливтй, доплистй -ливу,
-ливёш dopfyn^c
доповщь -да z referat, odczyt
доповнення -я п uzupelnienie,
dodatek
допомагати -аю, -аеш рота-
gac, dopomagac ► допомогтй
-ожу,-ожеш pomoc, dopo-
moc
ДОПОМ1ЖНЙЙ pomocniczy; posil-
kowy
допомбга -и z pomoc
допускать -аю, -аеш dopusz-
czac; zezwalac ► допустить
-ущу, -устиш dopuscic; ze-
zwolic
допустймий dopuszczalny
дораджувати -ую, -уеш dora-
dzac ► дорадити -джу, -диш
doradzic
доречний stosowny, wlasciwy
дор1жка -и z drozka, sciezka
доржати -аю, -аеш czynic wy-
mowki; dokuczac
89
дорога
дорога -и z 1. droga; шмат до-
роги kawal drogi; пов^тряна
~ droga powietrzna 2. pod-
roz
дорогим drogi; ~ товар drogi
towar; ~ друже! drogi przy-
jacielu!
дорого drogo
дорожйте -жу, -жйш cenic, sza-
nowac
дорожнёча -i z drozyzna
дорбжчате (tylko 3, osoba) drozec
дорожче drozej
дорбжчий drozszy
доростати -аю, -аеш dorastac
► дорогой -ту, -тёш dorosn^c
доручати -аю, -аеш dor^czac;
powierzac ► доручйти-учу,
-учиш dor^czyc; powierzyc
доручення -я п polecenie
досада -и z przykrosc, zmartwie-
nie
дбсвщ-у m doswiadczenie; 66-
Miii дбсвщом wymiana do-
swiadczen
д6св1ток -тку m, досвИки -ток
Imn przedswit
дба dot$d, dotychczas
доовати -аю, -аеш dosiewac
► дос1яти -по, -ieni dosiac
дослшно doslownie
дослщ -у m doswiadczenie
дослщження -я n badanie; stu-
dium
досл1джувати -ую, -уеш badac;
90
studiowac ► дослщйти -щжу,
-щиш zbadac; przestudiowac
досл[дник -a m badacz
досшвати1 (tylko 3. osoba) doj-
rzewac ► досшти (tylko 3, oso-
ba) dojrzec (o owocu)
досшвати2 -аю, -аеш dospiewac
доставка -и z dostawa
доставляти -яю, -яеш dostar-
czac; dostawiac ► доста-
вите -влю, -виш dostarczyc,
dostawic
достатшй dostateczny, wystar-
czaj^cy
достигате (tylko 3. osoba) doj-
rzewac ► достйгнути (tylko
3. osoba) dojrzec (o owocu)
достов1рний godny zaufania, au-
torytatywny
достоювати -юю, -юеш 1. do-
czekiwac 2. dojrzewac ► до-
стбяти -дю, -61Ш1. doczekac,
dotrwac 2. dojrzec (o owocu)
доступ -у m dost?p
досхочу pod dostatkiem, do syta
досягате -аю, -аеш 1. dosi^gac
2. osi^gac; ~ ycnixie osi^gac
sukcesy ► досягтй -ягну,
-ягнеш 1. dosi?gn$c 2. osi$g-
n$c
досягнення -я n osi$gni?cie, suk-
ces
дотеп -у m dowcip, zart
дотепёр dot$d, dotychczas
дотёпний dowcipny
др!мучий
доти dot$d, dotychczas
дотик -у т dotyk; чуття дотику
zmysl dotyku
доторкати(ся) -аю, -аеш doty-
kac (si?) ► доторкнути(ся)
-ну, -нёш dotkn^c (si?)
доххдливий przyst?pny; jasny
дбхлий zdechfy
дохбдити -джу, -диш 1. docho-
dzic 2. dogorywac; zob. дштй
дохристиянський przedchrzesci-
janski
доцент -a m docent
дощльний celowy
дочасний 1. chwilowy 2. przed-
wczesny; przemijaj^cy
дочекатися -аюся, -аешся do-
czekac si?
дочка -й z corka
дочувати -аю, -аеш dosfyszec,
dobrze sfyszec ► дочути -ую,
-уеш dosfyszec
дошка -и z 1. deska 2. tablica
дошк1льний przedszkolny
дошкЬышк -a m przedszkolak
дощ-у m deszcz; щё ~ pada
deszcz; з дощу та шд рйнву
z deszczu pod rynn?
дбщик -у т deszczyk
дощовйй deszczowy; дощова во-
да woda deszczowa, deszczow-
ka
дощовйк-а m plaszcz nieprze-
makalny
драбйна -и z drabina
драгл1чв Imn galaretka, nozki
w galarecie
драговина -й z trz?sawisko, bag-
no
дракон -a m smok
драма -и z dramat
драмгурток -тка m kolko dra-
matyczne
драний podarty; znoszony
драти, дерти деру, дерёш drzec,
szarpac, rwac; hipic; ~ носа
zadzierac nosa
дратувати -тую, -туеш draznic,
denerwowac
дрйгати -аю, -аеш podrygiwac
дрижати -жу, -жйш drzec, trzqsc
si?; ~ вщ страху drzec ze stra-
chu
др!б дробу т 1. ulamek 2. dro-
biazg 3. srut
др!бнйй drobny; др1бш (rpoiiri)
drobne (pieni^dze)
др1бнйцяч z drobnostka, dro-
biazg
др1бнота -и z 1. drobiazg (o dzie-
ciach) 2. drobnica (p rybach)
др!бот1ти -очу, -отйш 1. drep-
tac 2. b?bnic (drobno)
др!ждж1 -iB Imn drozdze; росте,
як на др!жджах rosnie jak na
drozdzach
др1мати -аю -аеш drzemac
др1м6та -и z drzemka
дремучий; ж odwieczny, nie-
przebyty las
91
дргг
дрп дроту m drut; колючий ~
drut kolczasty
дробина -и odrobina, okruszyna
дробовйй ulamkowy; дробов!
числ!вники liczebniki ulam-
kowe
дрова дров Imn drwa
дроворуб -а т drwal
дрож -у т dreszcz; drzenie
дротик -а т drucik
дротянйй druciany
дрохва дрохвй z drop
друг -а т przyjaciel
другий 1. inny 2. drugi
другор1чник -а т repetent, dru-
goroczny
дружба -и z przyjazn, brater-
stwo
дружина -hz 1. zona 2. druzyna
(ksiqz^ca)
дружйти -жу, -жиш przyjaznic
si?
дружка -и z druhna (na weselu)
дружнш przyjacielski; przyjaz-
ny
дружно zgodnie
друк -у m druk
друкар -я m drukarz
друкувати -ую, -уеш drukowac
дрюк -а, дрючок -чка т, дрю-
чина -и z dr$g, zerdz
дряпати -аю, -аеш 1. drapac
2. dawac drapaka, uciekac
► дряпнути -ну, -неш 1. drap-
n$c 2. dac drapaka, uciec
дряхлий zgrzybiaty, niedol?zny;
zbutwiaty, zgnity
дуб-a m d$b; ставати (стати)
дуба stawac (stance) d?ba
дубина -и z 1. lasek d?bowy, d?-
bina, d^browa 2. maty d^b
3. kij d?bowy
дубинка -и z palka policyjna
дубняк -a m las d?bowy; d$bro-
wa
дубовий d?bowy
дуга -й z pal^k, kabl^k
дудка -и z fujarka; танцювати
тд чиюсь дудку tanczyc jak
ktos zagra; в одну дудку гра-
ти d$c w jedn$ dudk?
дуёль -ni z pojedynek
дует -у m duet
дуже bardzo
дужий silny; zdrowy
дужка -и z 1. pal^k, r^ezka 2. na-
wias
дужчий silniejszy; zdrowszy
дуло -a n lufa
дуля -i z gatunek gruszki; пока-
зать комусь дулю pokazac
komus fig?
дума -и z 1. mysl 2. duma (utwor
hteracki) 3. parlament w Rosji
думать -аю, -аеш myslec; s^-
dzic; bih не думав, що... on
nie s^dzil, ze...; думу ~ me-
dytowac; rozmyslac, dumac
думка-и z 1. mysl; голоднШ
кумщ просо на думщ glodne-
92
дятел
mu chleb na mysli 2. dumka
(utwdr literacki)
рунугн -ну, -неш dmuchn^c; za-
d$c; zob. дути
дупло -a n dziupla
дур -у m 1. op?tanie 2. odurze-
nie; пити до дуру pic na итог
дурень -рнят duren, ghipiec
дургги-no,-ieni szalec, wario-
wac, odchodzic od zmyslow;
wyghipiac si?
дурнёнький ghipiutki
дурнйй ghipi
дурнйця -i z 1. ghipstwo, bzdura;
зробйти дурнйцю zrobic glup-
stwo 2. drobnostka, drobiazg
дуршти -no, -fem; дурнппати
-аю, -аеш ghipiec, stawac si?
glupim (ghipszym)
дурно daremnie; darmo; працю-
вати за ~ pracowac bez wy-
nagrodzenia
дути дму, дмеш d$c; dmuchac;
zob. дунути
дух1-a m duch; Дух Божий
Duch Bozy; Святйй Дух Duch
§wi?ty; злйй (нечйстий) ~ zly
(nieczysty) duch, diabel; шд-
нестй ~ в кому podniesc ko-
go na duchu; занепасти духом
upasc na duchu; спустйти дух
wyzion^c ducha, umrzec
дух2-у m 1. oddech, dech; од-
нйм духом duszkiem 2. za-
pach
духй -xiB Imn perfumy
дух!вка -и z duchowka
дух1внйцтво, духовенство -a n
zb. duchowienstwo
духовйй d?ty; ~ оркестр or-
kiestra d?ta
духовка zob. дух!вка
духовный 1. duchowy (dotyczq-
cy ducha); 2. duchowny
духота -бти z duchota, zaduch
душ -у m tusz, prysznic
душа-i z dusza; ~в п’яти cxo-
валася dusza na ramieniu;
щйра (добряча) ~ poczciwa
(dobra) dusza, poczciwy czlo-
wiek; вц ycici душ! z calej du-
szy, z calego serca, szczerze
душёвний duchowy
душйти(ся) -шу, -шиш dusic (si?)
душнйй duszny, pamy
душник -a m otwor wentylacyjny
душогуб -a mt душогубець -бця
m zbrodniarz, zabojca; zwo-
dzqcy na zl$ drog? (na ma-
nowce)
дьбготь -гтю m dziegiec
дюжина -и z tuzin
дюна -и z wydma
дядина -и z wujenka; stryjenka
дядя -i, дядько -a m wuj, wujek;
stryj, stryjek
дяк -a m diak
дяка -и z wdzi?cznosc
дякувати -ую, -уеш dzi?kowac
дятел -тла т dzi?ciol
93
евакуащя
Е
евакуащя -ii’ z ewakuacja
евентуальний ewentualny
еволющя -ii z ewolucja
евфем^зм -у m eufemizm
егалИарйзм -у m egalitaryzm
его’1зм -y m egoizm
eroi’cT -a m egoista
едем -у m eden
екзамен -у m egzamin; склада-
ти (скласти) ~ zdawac (zdac),
skladac (zlozyc) egzamin
екзаменувати -ную, -нуеш eg-
zaminowac
екзекущя -ii z egzekucja
екземпляр -a m egzemplarz
екзотйчний egzotyczny
екшаж1 -a m powoz
екшаж2 -у m zaloga
економити-млю,-миш oszcz?-
dzac
економ1ст -a m ekonomista
економ1я -ii z ekonomia
економний oszcz^dny
екран -a m ekran
екскаватор -a m koparka
експёрт -a m ekspert
екскурая -ii z wycieczka
експедйщя -ii z ekspedycja; ка-
ральна ~ ekspedycja kama
експеримёнт -у m eksperyment
експлуатащя -ii z eksploatacja
ёкспорт -у m eksport
ёкспортний eksportowy
експрёс -у m ekspres (pociqg)
екстаз -у m ekstaza
елёпя -ii z elegia
елегантний elegancki
елегантшсть -nocri z elegancja
елёктрик -a m elektryk
елёктрика -и z elektrycznosc
електрйчка -и z pot. pociqg
elektryczny
електрйчний elektryczny
електровоз -a m elektrowoz
електрод -a m elektroda
електродвигун -a m silmk elek-
tryczny
електрбшка -и z elektronika
електростанщя -ii z elektrownia
елемёнт -a m element
емаль -л! z emalia
ембарго ndm n embargo
емблёма -и z emblemat
емкрувати -ую, -уеш emigro-
wac
енергшний energiczny
енёрпя -ii z energia; атомна
energia atomowa
енкаведист -a m enkawudzista
енцйклжа -и z encyklika
ёшка -и z epika
епоха-и z epoka
епохальний epokowy
ёра -и z era; до нашоТ ёри przed
nasz^ er$
еротйчний erotyczny
94
cnapxia
ерудит -a m erudyta
ескаватор -a m schody ruchome
ескадра -и z eskadra
ecKi3 -y m szkic
еск1мос -a m Eskimos
есюмбска -и z Eskimoska
есюмбський eskimoski
ескбрт -у m eskorta
есперанто ndm n esperanto
естафёта -и z sztafeta
естёт -a m esteta
естбнець -нця m Estonczyk
естбнка -и z Estonka
естбнський estonski
етимолбпя -ii z etymologia
етнографш -ii z etnografia
етюд -a m etiuda; szkic
ефёкт -у m efekt
ефектйвний efektywny
ефёктний efektowny
ефюп -a m Etiop
ефюпка -и z Etiopka
еф!6пський etiopski
еф>р -у m eter; в еф!р! na falach
eteru
ex! oj! och!
ешафбт -a m szafot
ешелбн -у m transport, eszelon
e
€ zob, бути
Свангелк -in n Ewangelia
евангелкт -a m ewangelista
евангёлж -a m ewangelik
еврёй zob, жид
еврейка zob, жид>вка
сврёйський zob, жид!вський
свропёець -ёйця т Europejczyk
европейка -и z Europejka
свропёйський europejski
сгйпетський egipski
египтянин -а т Egipcjanin
египтянка -и z Egipcjanka
едваб -у т jedwab
едйний jedyny
единор1г -а т jednorozec
еднальний Цсг^су; ~ сполуч-
ник spojnik t^ezny
еднати(ся) -аю, -аеш jednoczyc
(si?), Цсгус (si?)
ёдшеть -Hocri z jednosc; zgod-
nosc
езуТг -a m jezuita
ей-богу! zob. ift-66ry!
елёй -ею m olej swi?ty
ёмкий pojemny
ёмкость -Kocri z pojemnosc; ob-
j?tosc
enapx -a m ordynariusz, eparch
enapxifl -ii z diecezja, eparchia
95
епископ
епископ -а т biskup
епископство -а п biskupstwo
епитрахиль -л! z stula
ер -а т jer; твердил (м’якйй) ~
twardy (mi?kki) jer
ерарх -а т hierarcha (biskup ob-
rzqdku wschodniego)
epapxifl -ii z hierarchia
ерей -ёя m ksi^dz (w obrzqdku
wschodnim)
ересь -ci z herezja
еретик -a m heretyk
еретйчний heretycki
ердгл1ф -a m hieroglif
ерусалймський jerozolimski
ехида -и z j?dza; paskuda
ж
[ жадбний, жадний chciwy, po-
zqdhwy
i жадливо, жадно lapczywie, chci-
i wie
жадоба -и z zqdza; chciwosc;
помети zqdza zemsty
жайворонок -нка m skowronek
жакет -a m zakiet
жалнти -лю, -лиш z^dlic; pa-
rzyc (o pokrzywie)
i жал!бний zalobny; smutny
t жал1бник -a m zatobnik
жалюний 1. zalosny, godny po-
, litowania 2. wspdlczuj^cy
: жшпеть -nocri z wspolczucie, li-
tosc; smutek, zal
жалгги-iio,-fern zalowac; lito-
wac si?
жал1тися -1юся, чешея zalic si?,
skarzyc si?, narzekac
жалкий parzqcy, khij^cy
ж (же) z, ze (partykula); коли
ж ви пршдете? kiedyz przyje-
dziecie?; той же tenze, ten sam
жаба -и z zaba; жаб! по колша
niegl?boko, ptytko
жабйний zabi; жабйне кумкан-
ня kumkanie zab
жабка -и z zabka
жабурйння -я n wodorosty
жабурник -у m zabisciek
жаб’ячий zabi; ~ концерт zabi
koncert; жаб’яча !кра zabi
skrzek
жата -й z pragnienie; pozqdanie,
zqdza; горсти жатою pton^c
zqdz^
жагучий gor^cy, zarhwy; жагу-
че бажання gor^ce zyczenie
жаданий upragniony, pozqdany
жадати -аю, -аеш zqdac; prag-
n$c; zyczyc sobie
96
женолюб
жалко; меш ~ (жаль) його zal
mi go
жажувати-ую,-уеш zalowac,
ubolewac; narzekac
жало -а п z$dlo
жалоба -и z zaloba
жалббний zalobny
жалонц -iB Imn slowa wspolczu-
cia; litosc; zal
жалюгщний zalosny, godny po-
litowania
жаль жалю m zal
жанр -у m rodzaj; gatunek hte-
racki
жар -у m zar
жара -й z upal, skwar
жаргон -у m zargon
жарений smazony; pieczony
жарити -рю, -риш smazyc; piec
жаркий 1. gor^cy; upalny 2. jas-
krawo czerwony
жарко gor^co; upalnie
жарт -у m zart, dowcip; жарти
геть bez zartow
жарпвлйвий, жарпвнйй zartob-
liwy
жарпвнйк, жартун -a m zartow-
nis, dowcipnis
жартома zartem, na zarty, dla
zartu
Жартувати -ую, -уеш zartowac;
киньте (кйньмо) ~! wolne
zarty!
Жасмин -у т jasmin
Жати1 жну, жнеш z$c
жати2 жму, жмеш cisnqc, scis-
kac; gniesc
жатка -и z zniwiarka (maszyna)
жаття -я n z?cie
жах -у m strach, przerazenie
жахати(ся) -аю, -аеш bac (si?),
l?kac (si?); жахнути(ся) -ну,
-неш przestraszyc (si?)
жахлйвий trwozliwy; okropny,
przerazaj^cy
жбурляти -яю, -яеш rzucac, cis-
kac
жвавий zwawy
ждати жду, ждеш czekac, ocze-
kiwac
же ze (partykula) przeciez; с1дай
siadajze; Bin принтов
on przeciez przyszedl
жебрак -a m zebrak
жебрачка -и z zebraczka
жёвргги (tylko 3. osoba) tlic si?,
zarzyc si?
жезл-a m berlo, bulawa; мар-
шальський laska marszal-
kowska; епйскопський
pastoral
желе ndm n galareta
женйти(ся) -ню, -ниш zenic si?
жених -a n narzeczony
женихання -я n zalecanie si?, za-
loty
женихатися -аюся, -аешся zale-
cac si?
женолюб -a m kobieciarz, milos-
nik kobiet
"l’ kp ИОПЬСЬКИЙ (. IHHHIlk
97
жердина
жердина -и z zerdz, zerdka
жеребёць-бця т zrebiec, Stad-
nik; ogier
жеребок -бка т los; тягти ~
ci^gn^c los
жереб’я -яти п zrebi?
жерло -а п otwor, paszcza; wylot
(armaty)
жертва-и z ofiara; принбсити
в жертву skladac w ofierze
жёртвувати -ую, -уеш ofiarowy-
wac, poswi?cac
жёрти жеру, жерёш zrec
жертшник, жертбвник-а т ol-
tarz ofiamy
жерун -а т zarlok, obzartuch
жест -у т gest
жестикулящя -ii’ z gestykulacja
живёць-вця т zywiec; брати
(лбвити) на живця brae (1о-
wic) na zywca
живйй zywy
живйти(ся) -влю, -виш zywic
(si?)
живйця -i z zywica
жив1т -вота гп brzuch
жйвлення -я п zywienie; odzy-
wianie
живо zywo; це менё ~ займас
to mnie zywo obchodzi
живбпис -у т malarstwo
живопйсець -сця т malarz
живопйсний malarski
живоплтт -лоту т zywoplot
животвбрний zyciodajny
98
животшня -я п wegetaeja (zycie
z dnia na dzien)
живопти -Т1Ю, -Tiein wegeto-
wac
живучий zyj^cy, zywotny, zywy
живчик -a m 1. puls 2. czlowiek
ruchliwy, zywy
жид -a m Zyd
жидшка -и z Zydowka
жид1вський zydowski
жила -и z 1. zyla 2. przewod
жилет -a m, жилетка -и z kami-
zelka
жилёць -льця m mieszkaniec, lo-
kator
жилйй mieszkalny; будинок
budynek mieszkalny
жилка-и z zylka; мислйвська
zylka mysliwska
жир -у m tluszcz
жирафа -и z zyrafa
жир1ти -1ю, -lem tyc
жйрний thisty; шрифт thisty
druk
жировйй thiszczowy
жирування -я n zerowanie; mic-
це zerowisko
жирувати -ую, -уеш zerowac
житель -ля т mieszkaniec
жйтелька -и z mieszkanka
жйти живу, живёш zyc; хай жи-
вё! niech zyje!; як живёш? jak
si? masz?; нам добре жи-
вёться wiedzie nam si? dobrze
житлб -a n mieszkanie
журавлйна
житловйй mieszkalny; ~ коопе-
ратив spoldzielnia mieszka-
niowa
житниця -i z spichrz, spichlerz
жйтнище, жйтнисько-а n zyt-
nisko (sciernisko po skoszo-
nym zycie)
жйтшй zytni
жито -a n zyto
житомирський zytomierski
життсвий zyciowy; zywotny
життепис -у m zyciorys
життсрадюний pelen zycia; ra-
dosny
життя -я n zycie
жшка-и z 1. kobieta 2. zona
жшбцтво -a n kobiety Imn
ж1ндчий kobiecy; zenski; dam-
ski; ~ голос gios kobiecy; »i-
нош хвороби choroby kobie-
ce; ~ рщ rodzaj zenski;
~ бдяг odziez damska
жменя -i z garsc
жмёнька -и z garstka
жмурити -рю, -риш mruzyc
(oczy)
жмурки -рок Imn; гратися в ~
bawic si? w ciuciubabk?
жмут -a m zwoj; p?k
жнёць женця а. жнеця m zni-
wiarz
жнива жнив Imn zniwa
жниварка -и z zniwiarka (maszy-
na)
жовкнути -ну, -неш zolkn^c
жбвтень -тня т pazdziernik
жовтнёвий pazdziernikowy
жбвто-блакйтний zolto-niebies-
ki
жовток -тка т zoltko
жовтянйця -i z zoltaczka
жовч -i z zoic
жовчний zolciowy; Mixyp wo-
reczek zolciowy
жоден, жодний zaden
жокей -ёя m dzokej
жолоб -a m 1. zlob 2. sciek
жолобити -блю, -биш zlobic
жолобок -бка т 1. ЯоЬек, zlo-
bek 2. bruzda, rowek
жолудь -дя т zol^dz
жонатий zonaty
жорно -а п kamien mlynski; zar-
na Imn
жорсткйй szorstki; twardy
жорстокий nieludzki; bezlitos-
ny, okrutny
жрець жерця m kaplan (po-
ganski)
жрйця -i z kaplanka (poganska)
жувальний; жувальна гумка
(гумка) guma do zucia
жувати жую, жуёш zuc
жук -а т zuk, chrab^szcz,
chrz^szcz; х.ъбний wolek
zbozowy; колорадський
stonka ziemniaczana
журавель-вля т zuraw (tez.
ukrainski taniec ludowy)
журавлйна -и z zurawina
4*
99
журба
журба -й z zmartwienie, smutek;
troska
журйтися-рюся,-ришся mart-
wic si?, gryzc si?, trapic si?,
niepokoic si?
жур! ndm n jury, s$d konkursowy
журнал -у m 1. czasopismo; що-
тижнёвий ~ tygodnik; щомь
сячний ~ miesi?cznik 2. dzien-
nik (nj). szkolny)
журналист -a m dziennikarz
журналктгика-и z dziennikar-
stwo
журнйй smutny, zmartwiony
з z, od: ~ Micra z miasta;
~ дитйною z dzieckiem; ~ ра-
дости z radosci; ~ шбсто!
до восьмо! od szostej do 6s-
mej
за za, do, na, о; ~ будйнком
za budynkiem; cicru ~ ctLji
si$sc do stohi; ~ годину до
вщЧзду na godzin? przed od-
jazdem; боротьба ~ мир wal-
ka о pokoj; вйщий ~ мене
wyzszy ode mnie; ~ i проти
za i przeciw
забава -и z zabawa
забавка -и z zabawka
забавляти(ся) -яю, -яеш zaba-
wiac (si?); ► забавити(ся)
-влю, -виш zabawic (si?)
забаганка -и z zachcianka; kap-
rys
забагато za duzo, za wiele
забажати -аю, -аеш zapragn^c
забалакатися -аюся, -аешся za-
gadac si?
забара -и z zwloka, zatrzymanie
забарабанити -ню, -ниш zab?b-
nic
забарвлення -я n zabarwienie
забезпёчення -я n 1. zabezpie-
czenie 2. zaopatrzenie
забезпёчувати -ую, -уеш 1. za-
bezpieczac 2. zaopatrywac
► забезпёчити -чу, -чиш 1. za-
bezpieczyc 2. zaopatrzyc
забивати -аю, -аеш 1. zabijac
2. wbijac ► забйти -б’ю,
-б’ёш 1. zabic 2. wbic
забирати -аю, -аеш zabierac,
zob. забрати
забйтися -б’юся, -б’ёшся 1. za-
bic si? 2. zatrzepotac; у мене
забйлося сёрце zabilo mi ser-
се
заб1г -у т bieg na okreslon^ od-
100
заввйшки
leglosc; чинйти забиги starac
si? о cos, zabiegac о cos
забиати -аю, -аеш zabiegac;
wpadac (do kogos) ► забу-
ти чжу, чжйш zabiec; wpasc
(do kogos)
заблймати -аю, -аеш zamigo-
tac, zamrugac
заблудится-джуся,-дишся za-
blqdzic, zabl^kac si?
забоббн -у m zabobon, przes^d
заббвтати(ся) -бвтаю, -бвтаеш
zachlapac (si?), obryzgac (si?);
заббвтати кашу (воду) za-
mieszac kasz? (wod?)
заболгги (tylko 3. osoba) zabolec,
rozbolec
заболбчувати -ую, -уеш zabla-
cac ► заболотит -очу, -отиш
zablocic
заборбна -и z zakaz
заборонят -яю, -яеш zabra-
niac, zakazywac ► заборонй-
т-оню,-бниш zabronic, za-
kazac
забрати -беру, -берёш zabrac;
zob. забирати
забрести -еду, -едёш zabm$c;
що тоб1 забрело в голову?
со ci przyszlo do glowy?
забришти (tylko 3. osoba) za-
brz?czec, zadzwi?czec
забувати(ся) -аю, -аеш zapomi-
nac (si?) ► забути(ся) -уду,
-удеш zapomniec (si?)
забутий zapomniany
забуття-я n zapomnienie, nie-
pami?c; вивбдити i3 ~ wydo-
bywac z zapomnienia; вщштй
в ~ odejsc w niepami?c, w za-
pomnienie
заваптшти -bo, -icui zajsc w ci^-
z?
заважати -аю, -аеш zawadzac,
przeszkadzac
завалювати -юю, -юеш zawa-
lac; zasypywac ► завалй-
ти-лю,-лиш zawalic; zasy-
pac
завантажуват -ую, -yemzala-
dowywac ► завантажити
-жу, -жиш zaladowac
заварювати -юю, -юеш zago-
towywac ► заварйти -рю,
-риш zagotowac; кашу па-
robic bigosu, nawarzyc piwa
завбачати -аю, -аеш przewidy-
wac ► завбачити -чу, -чиш
przewidziec
завбЬтыпки wielki jak..., wiel-
kosci (czegos)', ~ макового
зёрнятка wielki jak ziarnko
maku, wielkosci ziarnka ma-
ku
заввйшки wysoki jak..., wyso-
kosci (czegos); вона ~ така,
як я jest taka wysoka jak ja,
jest mojego wzrostu; трава
~ в pier людйни trawa wyso-
kosci czlowieka
101
завглйбшки
завглйбшки gl?boki jak (na)...,
gl?bokosci (czegos); копали ~
десять мётр!в kopali na gl?-
bokosc dziesi?ciu metrow
завгбдно jak ci (warn) si? podo-
ba, jak chcesz, wedhig zycze-
nia; де (кудй, ск!льки) ~
gdzie (dok$d, ile) sobie zy-
czysz
завдання -я n zadanie
завдаток, задаток -тку m zada-
tek, zaliczka
завдовжки dhigi na (jak)..., dhi-
gosci (czegos); ~ швкЕломёт-
pa dhigosci pol kilometra,
dhigi na pol kilometre
завдякй dzi?ki (komus, czemus)
завдячувати -ую, -уеш zawdzi?-
czac ► завдячити -чу, -чиш
bye wdzi?cznym
завезти-зу,-зёш zawiezc; zob.
завозити
завертати -аю, -аеш zawracac,
nawracac ► завернути -ну,
-неш zawrocic, nawrocic
завершения -я п zakonczenie
завёршувати -ую, -уеш kon-
czyc, doprowadzac do konca
► завершйти-шу,-шиш za-
konczyc, dokonczyc
завести -еду, -едёш 1. zaprowa-
dzic 2. wl^czyc, uruchomic,
zapuscic (silnik) 3. nakr?cic
(zegarek) 4. nawi^zac (rozmo-
wg, stosunki); zob. заводити
102
завждй zawsze
завзятий zawzi?ty, zaciekly
завивати1 -аю, -аеш 1. zawijac
2. zakr?cac (wlosy); ~ вшок
wic wianek
завивати2 -аю, -аеш wyc, zawo-
dzic; zob. завйти2
завидна za dnia, p6ki jest widno
завйдний godny zazdrosci
завйдувати -дую, -дуеш zazdro-
scic
завидющий zazdrosny; zawistny
завинйти -ню, -ниш zawinic
завитати -аю, -аеш wzleciec,
wzniesc si?
завйти1 -в’ю, -в’ёш 1. zawinic
2. zakr?cic (wlosy); zob. зави-
вати1
завйти2-йю,-йеш zawyc; zob
завивати2
завиток завитка т 1. zawoj
2. lok, k?dzior
зав!вати (tylko 3. osoba) zawie-
wac, zasypywac (sniegiem)
► зав1яти (tylko 3. osoba) za-
wiac, zasypac (sniegiem)
завщувати -дую, -дуеш kiero-
wac, zarz^dzac
завщувач -a mt завщуючий kie-
rownik
зав1ряти -яю, -яеш zar?czac,
poswiadczac ► зав1рити-рю,
-риш zar?czyc, poswiadczyc
зав1рюха -и z zawierucha
завюа -и z zaslona; kotara; kur-
загальний
tyna; залвна ~ zelazna kur-
tyna; шд завесу pod koniec
sprawy
завниувати -ую, -уеш zawie-
szac, zaslaniac ► завкити
-!шу, -киш zawiesic, zaslonic
завкка, занавкка -и z firanka,
zaslona
завгг-у m testament; Старйй
(Новйй) Зав1т Stary (Nowy)
Testament
завыти zob. зав!вати
завмирати -аю, -аеш zamierac
► завмёрти-мру,-мрёш za-
mrzec; сёрце мое завмёрло
serce mi zamarlo
завод -у т fabryka, zaklad
завбдити -джу, -диш 1. zapro-
wadzac (porzqdek) 2. wl^czac,
uruchamiac, zapuszczac (sil-
nik) 3. nakr?cac (zegarek)
заводськйй fabryczny, zaklado-
wy
завбзити -бжу, -бзиш zawozic;
zob. завезтй
завойбвник -a m zdobywca
завойбвувати -бвую, -бвуеш
zawojowywac, zdobywac,
podbijac ► завоювати-юю,
-юеш zawojowac, podbic
заволочйти -чу, -чиш zabrono-
wac
заворбжувати -ую, -уеш zacza-
rowywac, oczarowywac ► за-
ворожйти -жу, -жиш 1. za-
czarowac, oczarowac 2. po-
wrozyc
заворот -у m 1. zakr?t 2. zawrot
3. skr?t (kiszek)
завтбвшки gruby jak (na)..., gru-
bosci (czegosy, ~ в палець
(в метр) grubosci palea (metra)
завтра jutro; не сьогбдш, так
~ nie dzis, to jutro; до ~! do
jutra!
завтрашшй jutrzejszy
завулок -лка m zaulek
завчасно zawczasu, w por$
завчати -аю, -аеш uczyc si$ (na
pami^c) ► завчйти, заучйти
-чу, -чиш nauczyc si? (na pa-
mige)
завшйршки szeroki jak (na)...,
szerokosci (czegos); ~ в два
мётри szeroki na dwa metry
зав’язувати -ую, -уеш zawi^zy-
wac ► зав’язати -яжу, -яжеш
zawi^zac; вщнбеини па-
wi^zac stosunki
зав’язка -и z wi^zadlo, tasiem-
ka; w?zel
загавкати (tylko 3. osoba) za-
szczekac
загадувати -ую, -уеш zadawac
zagadk? ► загадати -аю,
-аеш zadac zagadk?
загадка -и z zagadka
загалбм ogolnie, na og61
загальний ogolny; загальне мо-
вознавство j?zykoznawstwo
103
загальновщбмий
ogolne; загалып збори zgro-
madzenie ogolne
загальновщбмий ogolnie (pow-
szechnie) znany (wiadomy)
загалыюзрозумитий ogolnie
(powszechnie) zrozumialy
загалыюлюдський ogolnoludz-
ki
загалыюосв1тшй ogolnoksztal-
c$cy
загалыюпрййнятий ogolnie przy-
j?ty
заганяти -яю, -яеш zaganiac,
zap?dzac; zob. загнати
загар -у m opalenizna
загарбник-а m zaborca, gra-
biezca
загата -и z 1. grobla, tama
2. ogacenie; oszalowanie, ociep-
lenie (scion budynku)
загачувати -ую, -уеш 1. tamo-
wac, stawiac tarn? 2. ogacac
► загатйти -ачу, -атиш 1. za-
tamowac, postawic tarn? 2.
ogacic
загйбель -л! z zaglada
загин-у m 1. zgon, skonanie;
smierc 2. zguba 3. skrzywie-
nie, zagi?cie; до загину do
smierci
загинати -аю, -аеш zaginac; zob.
загнути
загйнути -ну, -неш zaginac, zgi-
n$c
запн загону т 1. ogrodzenie
(dla bydla), okolnik 2. oddzial
3. zagon
заглибина -и z zagl?bienie
заглйблювати(ся) -юю, -юеш
zagl?biac (si?) ► заглйбити(ся)
-блю, -биш zagl?bic (si?)
заглушат -аю, -аеш zaghiszac
заглядати -аю, -аеш zagl^dac
► заглянут -ну, -неш zajrzec
загнати зажену, заженёш zag-
nac, zap?dzic; zob. заганяти
загнути-ну,-неш zagi^c; zob
загинати
заговорится -рюся, -ришся za-
gadac si?
заговорюват -юю, -юеш 1. za-
czynac mowic, przemawiac;
zagadywac 2. zamawiac ► за-
говорит -рю, -риш 1. zacz^c
mowic, przemowic 2. zamd-
wic
загбений zagojony
загбТтся (tylko 3. osoba) zagoic
si?; zob. загбюватся
заголбвний; заголовка cropin-
ка strona tytulowa
заголовок -вка m tytul
загомонгги -ню, -ниш zaszu-
miec, zahuczec; przemowic
загорЕлий opalony
загорят -яю, -яеш opalac si?
► загории-рю,-рйш opalic
si?
загорода -и z zagroda; ogrodze-
nie
104
задовыьний
загорода -и, загорожа -i z ogro-
dzenie, parkan
загородження -я n ogrodzenie,
zagrodzenie
загорбджувати -ую, -уеш za-
gradzac, ogradzac ► загоро-
дит -джу, -диш zagrodzic,
ogrodzic
загородка -и z przegrddka; ko-
mdrka
загортати -аю, -аеш zawijac
► загорнути -ну, -неш zawi-
1ЩС
загострйти -рю, -риш zaostrzyc
загот1вля-л! z robienie zapa-
sow; zaopatrzenie; skup
заготовляти -яю, -яеш zaopa-
trywac si? ► заготовити
-влю, -виш zaopatrzyc si?
заграва -и z zarzewie, luna
загриинти -илю, -миш zagrzmiec
загр^бати -аю, -аеш zagrzeby-
wac; zagamiac ► загребтй
-бу, -бёш zagrzebac; zagam^c
(пр. pieniqdze)
загрбжувати -ую, -уеш zagra-
zac, grozic ► загрозити -ожу,
-озйш zagrozic
загроза -и z zagrozenie; grozba;
niebezpieczenstwo
загс-у т (запис актов грома-
дянського стану) urz$d stanu
cywilnego
загубит -блю, -биш zgubic,
zagubic
загуляти -яю, -яеш zabawic si?;
popic sobie
зад -у т tyl; tylek; zad, zadek
задавати -даю, -даёш zadawac;
nadawac; ~ тон nadawac ton
► задати -ам, -асй zadac; na-
dac; ~ питания zadac pytanie
задавйти -влю, -виш zadusic,
udusic; stlamsic; sthimic
задаток, завдаток -тку m zada-
tek, zaliczka
задача -i z zadanie; рпнйти за-
дачу rozwi^zac zadanie
задв!рок -рка m miejsce za za-
budowaniami gospodarskimi,
za domem lub z tyhi podworka
задёржувати -ую, -уеш zatrzy-
mywac, powstrzymywac ► за-
дёржати -жу, -жиш zatrzy-
mac, powstrzymac
задивлятися -яюся, -яешся
wpatrywac si? ► задивйтися
-влюся, -вишся wpatrzyc si?,
zapatrzyc si?
задирака -и m zawadiaka
задйхатися -аюся, -аешся za-
dyszec si?, zasapac si?
задати (ся) -шу, -шеш zapodziac
(si?), zagubic (si?)
задали tylny, wsteczny (rwc/i);
~ голоснйй samogloska tyl-
na; мд bieg wsteczny
задовго na dhigo przed
задов1льний zadowalaj^cy; wys-
tarczaj$cy, dostateczny
105
задовблення
задовблення -я п zadowolenie,
satysfakcja
задовольняти -яю, -яеш zado-
walac, zaspokajac ► задо-
волышти -ню, -ниш zadowo-
lic, zaspokoic
задок -дка, т zadek; tyl; tylne
siedzenie
задр!мати -аю, -аеш zdrzemn^c
si?
задум -у т pomysl; zamysl, za-
mierzenie
задуманий 1. obmyslony, zamie-
rzony, zaplanowany 2. zamy-
slony
задумувати -ую, -уеш zamy-
slac, zamierzac (cos); postana-
wiac ► задумати -аю, -аеш
powzi^c zamiar, zamyslic, za-
mierzyc (cos); postanowic
задумуватися -уюся, -уешся 1.
zamyslac si? 2. zastanawiac si?
► задуматися -аюся, -аешся
1. zamyslic si? 2. zastanowic
si?
задуха -и z dusznosc; duchota
задушливий duszny, pamy
задушний; задушна служба na-
bozenstwo, msza sw. w inten-
cji zmarfych
засць зайдя m zaj4c; Тхати зай-
цем jechac na gap?, jechac bez
biletu
зажадати -аю, -аеш 1. zaz^dac
2. zapragn^c
зажёра-и m chciwiec, lakom-
czuch
зажёрливий chciwy, zachlanny
заживати -аю, -аеш 1. zazywac
(lekarstwo); 2. goic si?, za-
blizniac si? ► зажйти -иву,
-ивёш 1. zazyc (lekarstwo)
2. zagoic si?, zabliznic si? 3. za-
czqc zyc dostatnio, obrosn^c
w dostatek
зажмурювати -юю, -юеш mru-
zyc ► зажмурити -рю, -риш
zmruzyc
зажурений zmartwiony, zafraso-
wany, zatroskany
зажурюватися -ююся, -юешся
martwic si?, zamartwiac si?,
smucic si?, zasmucac si? ► за-
журйтися -рюся, -ришся
zmartwic si?; zasmucic si?
заздалегщь zawczasu, z gory
заздрити -рю, -риш zazdroscic
заздркний zazdrosny
заздрють -pocri z, заздропц -ib
Imn zazdrosc
зазирати -аю, -аеш zagl^dac
► зазирнути -ну, -нёш zajrzec
зазнавати -наю, -наеш zazna-
wac, doznawac ► зазнатя
-аю, -аеш zaznac, doznac;
поразки poniesc kl?sk?
зазубрювати -юю, -юеш uczyc
si?, wykuwac, wkuwac, kuc
► зазубрйти -рю, -риш nau-
czyc si?, wykuc, wkuc
106
заклёпувати
за!дати -аю, -аеш zagryzac,
przegryzac; zajadac ► загсти
4м, -Тей zagryzc, przegryzc,
zakqsic
заТжджатн -аю, -аеш zajezdzac
► закати -щу, 4деш zajechac
за*вд-у т 1. zajazd, oberza,
^ospoda 2. zajazd, napad
заТка -и m j^kala
заТкатися -аюся, -аешся j^kac
si?
зайвий zb?dny, niepotrzebny
займати(ся) -аю, -аеш zajmo-
wac (si?) ► зайняти(ся) -йму,
-ймёш zaj$c (si?)
займённик -a m zaimek; особб-
вий (зворбтний, присвшний,
вказ!внйй, питальний, не-
означений) ~ zaimek osobo-
wy (zwrotny, dzierzawczy,
wskazujqcy, pytaj^cy, nie-
okreslony)
зайнятий zaj?ty; zarezerwowany
зайти -йду, -йдёш zajsc, przyjsc;
wst^pic; ~ за кимсь wst$-
pic po kogos; zob. заходити
займа -ати, зайченя -яти п, зай-
чик -а т zaj^czek
закаблук -а т obcas
закалець -льцю т zakalec
закамарок-рка т zakamarek,
zak^tek
закапёлок -лка т zak^tek, za-
kamarek; zapiecek
закачувати -ую, -уеш 1. zata-
czac 2. rozwalkowywac, wab
kowac 3. kotysac 4. zawijac,
zakasywac r?kawy ► зака-
чати -аю, -аеш 1. zatoczyc
2. rozwalkowac 3. zakofysac
4. zawin^c, zakasac r?kawy
закваска -и z rozczyn, zakwas
заквилйти -лю, -лиш zakwilic
заквЬчувати -ую, -уеш ukwie-
сас, ozdabiac kwiatami ► за-
квгтчати -аю, -аеш przybrac
(przyozdobic) kwiatami
закид -у т zarzut
закидати -аю, -аеш 1, zarzucac,
zasypywac 2. robic wyrzuty
► закинуты -ну, -неш, заки-
дати -аю, -аеш 1. zarzucic,
zasypac 2. zrobic wyrzuty
закшпти -плю, -пйш zakipiec
закип’ятйти -ячу, -ятйш zago-
towac
закшчення -я п zakonczenie
заюнчувати -ую, -уеш konczyc,
zakanczac ► закшчйти -чу,
-чйш zakonczyc, skonczyc,
ukonczyc
заклад -у т zaklad, instytucja;
вйщий навчальний szkola
wyzsza, uczelnia
закладати -аю, -аеш zakladac
► закласти -аду, -адёш zalo-
zyc
заклёювати -юю, -юеш zaklejac
► заклёТти -ею, -eim zakleic
заклёпувати -ую, -уеш zakle-
107
заклёпка
pywac ► заклепати -аю,
-аеш zaklepac
заклёпка -и z nit
заклик -у т apel, wezwanie; ро-
budka
закликати -аю, -аеш apelowac,
wzywac, wolac ► закликати
-личу, -лйчеш wezwac, za wo-
lac, zaapelowac
заклинания -я п zaklinanie
заклинати(ся) -аю, -аеш zakli-
nac (si?)
заклопбтаний zaklopotany,
zmieszany, zafrasowany
закблювати -юю, -юеш zakhi-
wac, khic ► заколоти-лю,
-леш zakhic, ukhic
заключили ostateczny, koncowy
заклятий zakl?ty; zaciekfy
заколот -у т zamieszki, rozru-
chy; niesnaski
заколбтник -a m buntownik;
m^ciciel
закон-y m 1. prawo 2. usta-
wa; зг1дно з законом zgodnie
z prawem
закбнний prawny, legalny
законодавець -вця m prawo-
dawca
законознавець -вця m prawnik;
znawca prawa
закономфний prawidlowy, re-
gulamy; zgodny z prawem
законопорушення -я n naru-
szenie (przekroczenie) prawa
закбпувати(ся) -ую, -уеш zako-
pywac (si?), zagrzebywac (si?)
► закопати(ся) -аю, -аеш za-
kopac (si?), zagrzebac (si?)
закордбн -у m zagranica
закордбнний zagraniczny
закбчувати -ую, -уеш 1. zata-
czac 2. zakasywac (rgkawy)
► закотйти -очу, -бтиш 1. za-
toczyc 2. zawin^c, zakasac (rf-
kawy)
закбхуватися -уюся, -уешся za-
kochiwac si? ► закохатися
-аюся, -аешся zakochac si?
закрадатися -аюся, -аешся za-
kradac si? ► закрастися -аду-
ся, -адешся zakrasc si?
закрёслювати -юю, -юеш za-
kreslac ► закрёслити -лю,
-лиш zakreslic, przekreslic
закривати -аю, -аеш zakrywac,
zaslaniac; zamykac ► закрй-
ти -рйю, -рйеш zakryc, zaslo-
nic; zamkn^c; дужки zam-
kn^c nawias
закривляти -яю -яеш zakrzy-
wiac, krzywic ► закривйтн
-ривлю, -рйвиш zakrzywic
закрйтий zakryty, zasloni?ty;
zamkni?ty; закрйте голосу-
вання tajne glosowanie
закричати -чу, -чйш krzykn$c,
zakrzyczec; вц бблю krzyk-
n$c z bolu
закршка -и z spinacz
108
залззний
закршлювати -юю, -юеш utr-
walac, umacniac; zapewniac
► закршйти -плю, -пиш utr-
walic, umocnic; zabezpieczyc,
zapewnic; ~ cboi знания utr-
walic swojq wiedz?
закршлення -я n utrwalenie,
umocnienie
закруглята -яю, -яеш, закруг-
лювати-юю,-юеш zaokrqg-
lac ► закруглйти -лю, -лиш
zaokr^glic
закрут -у т zakr?t, skr?t
закручувати -ую, -уеш zakr?-
сас ► закрутйти -учу, -утиш
zakr?cic; ~ вуса podkr?cic
w^sa
закувати1 -ую, -уеш zakuwac
► закути -ую, -уеш zakuc
закувати2 {tylko 3. osoba) zaku-
kac
закулкний zakulisowy
закупляти -яю, -яеш, закупбву-
вазд -ую, уеш kupowac ► за-
кут ти -плю, -пиш zakupic
закупка -и * zakup, sprawunek
закурювати -юю, -юеш 1. zapa-
lac (papierosa) 2. kurzyc; dy-
mic ► закурйти -рю, -риш
1. zapahc (papierosa) 2. zaku-
rzyc; zadymic
закушувати -ую, -уеш zakq-
szac, zagryzac ► закуейта
-ушу, -усиш zak^sic; ~ язика
zanulkn^c, przestac mowic
закуска-и z zak^ska, przek$-
ska
закуток -тка m, закутана-и z
zak^tek, ustronie
зал -у зала -и z sala; акто-
вий ~ aula; засщань sala
posiedzen
заламувати -ую, -уеш zalamy-
wac, zaginac ► заламата
-аю, -аеш zalamac, zagi^c
заледешти -по, -!еш zlodowa-
ciec; zamarzn^c
залёжати -жу, -жиш zalezec
залёжний zalezny
залёжшеть -nocri z zaleznosc
зал1тати -аю, -аеш zalatywac,
dolatywac ► залетпи -ечу,
-етйш zaleciec, doleciec
заливата(ся) -аю, -аеш zalewac
(si?) ► залйти(ся) -ллю, -ллёш
zalac (si?)
залицяння -я п zaloty, zalecanie
si?
залицятися -яюся, -яешея zale-
сас si?
залишати -аю, -аеш porzucac,
zostawiac ► залйшйта -лишу,
-лйшйш porzucic, zostawic
залишатися -аюся, -аешея zo-
stawac, pozostawac ► зали-
шйтйся -лйшуся, -лйшйшея
zostac, pozostac
залишок -шку т pozostalosc,
reszta, ostatek
зал1зний zelazny
109
залвниця
залвниця -i z kolej zelazna; вузь-
коколшна ~ kolejka w^sko-
torowa
зал!знйчний kolejowy, kolejar-
ski; ~ транспорт transport
kolejowy
залвнйчник -a m kolejarz
зал1зо -a n zelazo
залпе -у m zaliczenie
залпебвий; залпсова книжка in-
deks (studenta)
залжовувата -ую, -уеш zale-
czac; goic ► залжувата -ую,
-уеш zaleczyc; zagoic
залшлювата -юю, -юеш zale-
piac ► залшйти-плю,-ниш
zalepic; zakleic
залога -и z zaloga
залоза -и z gruczol
залп -у т salwa
залучата -аю, -аеш zal^czac, do-
Цсгас ► залучйти -чу, -чиш
zaleczyc, dol^czyc
залюбки ch?tnie
залягата -аю, -аеш zalegac; klasc
si? ► залягтй -яжу, -яжеш za-
lec; polozyc si?; залягла ти-
шина zalegla cisza
заляканий zastraszony
замазувати -ую, -уеш zamazy-
wac ► замазати -мажу,
-мажеш zamazac
замазка -и z zaprawa murarska;
kit do okien; lepik
заманювати -юю, -юеш zwa-
110
biac ► заманит -ню, -ниш
zwabic
замаскувата(ся) -ую, -уеш za-
maskowac (si?)
замах -у т zamach
замахнутся -йуся, -нёшея za-
machn^c si?
замерзата -аю, -аеш zamarzac
► замёрзнути -ну, -неш za-
marzn^c
замести -ету, -етёш 1. zamiesc
2. zawiac (sniegiem); zob. за-
мвати
замёт -у т zaspa; zamiec
заметил»-л! z zamiec, zawieja,
zadymka
замикати -аю, -аеш zamykac,
zob. замкнута
заминати -аю, -аеш tuszowac,
zacierac; zagadywac
замисел -слу т pomysl; plan
зздпж za m$z; вййти wyjsc za
m^z
зам1жжя, замужжя -я n zamqz-
pojseie; zam?scie
зам!жня -1жньд1 z m?zatka, za-
m?zna
замша -и z zamiana; zast^pienie
замшяти -яю, -яеш zamieniac;
zast?powac ► замшита-ню,
-ниш zamienic; zast^pic
зам!р -у m zamiar, plan
замгсйта -imy, -1сиш zamiesic
(ciasto)
зам1сник -a m zast?pca
занадто
заметь zamiast
замкати -аю, -аеш zamiatac;
zob. замести
замггка -и z uwaga; notatka
зам1чати -аю, -аеш dostrze^ac,
zauwazac ► замгтити -iqy,
чтит dostrzec, zauwazyc
зам!шувати -ую, -уеш mieszac
(пр. kasze); robic zamieszanie
► замппати -аю, -аеш zamie-
szac
зам1щати -аю, -аеш ► замк-
тйти -injy, -1стиш zob. зам1-
няти; заступати
замкнута -ну, -неш zamkn^c;
zob. замикати
замовкати -аю, -аеш milkn^c
► замбвкнути -ну, -неш umil-
kn$c, zamilkn^c, zaniemowic,
uciszyc si?
замбвлений zamowiony
замбвлення -я n zamowienie
замовляти -яю, -яеш zamawiac
► замбвити -влю, -виш za-
mowic; ~ костюм (общ) za-
mowic gamitur (obiad)
замовчати -чу, -чйш zamilkn^c
замбвчувати -ую, -уеш prze-
milczac, zatajac ► замовчати
-чу -чиш przemilczec, zataic
замогйльний pozagrobowy; zza
grobu
замбжний zamozny, maj?tny; za-
sobny
замок -мка m zamek, palac
замок -мка m zamek (w drzwiach)\
klodka
замолоду za mlodu, w czasach
mlodosci
замбрювати -юю, -юеш glo-
dzic, morzyc ► заморйти
-орю, -ориш zaglodzic, zamo-
rzyc
заморбжувати -ую, -уеш za-
mrazac ► заморбзити -бжу,
-бзиш zamrozic
заморозки-юв Imn przymroz-
ki
заморозок -зка m przymrozek
заморбчувати -ую, -уеш zamra-
czac, odurzac; голову za-
wracac glow? ► заморбчити
-чу, -чиш zamroczyc, odurzyc;
голову zawrocic glow?
замбчувати -ую, -уеш moczyc,
zamaczac ► замочйти -чу,
-чиш zamoczyc; б1лйзну
(до прання) тахпстус bielizn?
(do premia)
замужем jako m?zatka; бути
bye m?zatk$, bye zam?zn$; во-
на ona jest m?zatk^
замужжя zob. зам!жжя
замучувати(ся) -ую, -уеш zam?-
czac (si?), m?czyc (si?) ► за-
мучиться) -чу, -чиш zam?-
czyc (si?), zadr?czyc (si?)
замша -i z zamsz
занавкка -и z zaslonka; firanka
занадто zanadto; zbyt wiele, za
111
занёдбувати
wiele; це вже ~ tego juz za
wiele
занёдбувати -ую, -уеш zanied-
bywac ► занедбати -аю, -аеш
zaniedbac
занедужати -аю, -аеш zachoro-
wac
занёпад -у т zanik, upadek; chy-
lenie si? ku upadkowi
занепадати -аю, -аеш zapadac,
podupadac; zanikac ► за-
непасти -аду, -адёш zapasc,
podupasc; zanikn^c; ~ здо-
рбв’ям (на здоров9!) podu-
pasc na zdrowiu
занепадник -a m dekadent
зашмгги -1ю, -теш oniemiec, za-
niemowic
заново na nowo, od nowa
занбсити-ошу,-бсиш 1. zano-
sic 2. zawiewac, zasypywac
► занести -су, -сеш 1. zaniesc
2. zawiac {sniegiem), zasypac
заночувати -ую, -уеш przeno-
cowac, zanocowac
зануряти -яю, -яеш, занурюва-
ти -юю, -юеш zanurzac ► за-
нурити -рю, -риш zanurzyc
занявкати -аю, -аеш, занявча-
ти -чу, -чиш miaukn^c, za-
miauczec
заняття -я п zaj?cie; ~ Imn zaj?-
cia (w uczelni)
заодно zgodnie; wspolnie
заокруглювати -юю, -юеш za-
okr^glac ► заокруглити -лю,
-лиш zaokr^glic
забрювати -юю, -юеш zaory-
wac, огас ► заорати -рю,
-рёш zaorac
забчний zaoczny; забчне нав-
чання studia zaoczne
заочник -а т studiuj^cy zaocz-
nie
заощаджувати -ую, -уеш osz-
cz?dzac ► заощадити -джу,
-диш zaoszcz?dzic
западатися -аюся, -аешся za-
padac si?, pogr^zac si?; zob.
запастися
западина-и z zapadlina, wkl?-
slosc, dolina
запакбвувати -ую, -уеш pako-
wac ► запакувати -ую, -уеш
zapakowac
запал-у т zapal, werwa, am-
musz
запал -у ли 1. zapalenie 2. zapal-
nik
запалати-аю,-аеш 1. zapalac
2. zaplon^c
запалення -я п zapalenie; ле*
гёшв zapalenie pluc
запалювати(ся) -юю, -юеш za-
palac (si?) ► запалйти(ся)
-лю, -лиш zapalic (si?)
запальний1 zapalczywy, gwal-
towny, niepohamowany
запальний2 zapalaj^cy; zapalny,
palny; ~ стан stan zapalny
112
зашй
запам’ятати -аю, -аеш zapa-
mi?tac
запанувати -ую, -уеш zapano-
wac
запарювати -юю, -юеш zapa-
rzac, parzyc ► запарити -рю,
-риш zaparzyc
запас -у т zapas; rezerwa
запаснйй zapasowy; rezerwowy
запастися -адуся, -адёшся za-
pasc si?; zob, западатися
запатентований opatentowany
запах -у т zapach, aromat
запашнйй pachn^cy, aromatycz-
ny
запевняти -яю, -яеш zapewniac
► запёвнити -ню, -ниш za-
pewnic
запектй -ечу, -чёш zapiec, przy-
piec; dokuczyc; zob, зашкати
заперёчення -я п zaprzeczenie;
sprzeciw
заперёчувати -ую, -уеш zaprze-
czac, negowac ► заперёчити
-чу, -чиш zaprzeczyc; sprzeci-
wic si?
запивати -аю, -аеш zapijac; ро-
pijac; ~ ся zapijac si?; zob, за-
пит и (ся)
запйлення -я п zapylenie
запйлювати -юю, -юеш zapy-
lac ► запилйти -лю, -лйш za-
pylic
запивати -аю, -аеш zawieszac,
upinac; ~ завкку zawieszac
(upinac) firank?; zob, запну-
ти
запирати(ся) -аю, -аеш zamy-
kac (si?); wyrzekac (si?) ► за-
пёрти(ся) -пру, -прёш zam-
knqc (si?); wyrzec si?
запис -у m zapis; wpis
записка-и z notatka, zapiska;
любовна ~ liscik milosny
записки Imn zapiski; pami?tniki;
пауков! zeszyty naukowe
записнйй; записна книжка no-
tes, notatnik
запйсувати(ся) -ую, -уеш zapi-
sywac si? ► записаться)
-пишу, -пйшеш zapisac (si?)
запит -у т zapytanie; interpela-
cja
запитання -я п zapytanie, pyta-
nie
запйти(ся) -п’ю, -п’еш zapic
(si?) zob, запивати (ся)
запйтувати -ую, -уеш zapyty-
wac, pytac ► запитати-аю,
-аеш zapytac
запихати(ся) -аю, -аеш zapy-
chac (si?), zatykac (si?); zob,
запхати(ся)
затзнення -я n spoznienie (si?),
opoznienie
зашзнюватися -ююся, -юешся
spozniac si?, opozniac si?
► зашзнйтися -нюся, -нишся
spoznic si?, opoznic si?
запш-пою m opilstwo, upicie
113
зашканка
si?; пйти в ~ pic па итог;
читати запоем книжки czy-
tac nami?tnie ksi^zki
зашканка-и z 1. przepalanka
(wodka) 2. krupnik
зашкати -аю, -аеш zapiekac,
przypiekac; zob, запектй
зашчок -чка m zapiecek
заплакати -лачу, -лачеш zapla-
kac
заплатйти -ачу, -атиш zaplacic
зашптати -аю, -аеш zaplatac,
plesc ► заплести-ету,-етёш
zaplesc
запледнення -я п zaplodnienie
запледнювати -юю, -юеш za-
pladniac ► запледнйти -ню,
-ниш zaplodnic
запл!ччя -я п barki
заплутати(ся) -аю, -аеш zapl$-
tac (si?)
заплющувати -ую, -уеш zamy-
kac (pczy) ► заплющити-
-щу-щиш zamkn^c (oczy)
запнути -ну, -нёш zawiesic, ирцс;
~ заслону (заввсу) zawiesic
zaslon?; zob, запинати
запобиати -аю, -аеш zapobie-
gac ► запобйти чжу, чжйш
zapobiec
запобиливии zapobiegliwy
заповщний zakazany, zabronio-
ny, b?d^cy pod ochron^
заповедник -a m rezerwat; zaby-
tek, obiekt chroniony
заповедь -да z przykazanie; де-
сять заповедей dziesi?cioro
przykazan, dekalog
заповГг -у m testament
заповнювати -юю, -юеш, запов-
няти -яю, -яеш zapelniac, wy-
pelniac ► заповнити -ню,
-ниш zapehric, wypelnic
заподаяти -по, -!еш wyrz^dzic,
sprawic, spowodowac
запозичати -аю, -аеш zapozy-
czac ► запозйчити-чу,-чиш
zapozyczyc; запозйчеш слова
wyrazy zapozyczone
запозйчення-я п zapozyczenie;
pozyczka
запбна -и z zaslona; firanka; ko-
tara
запорошйти -шу, -ошиш 1. ро-
kryc sniegiem 2. zakurzyc
запорука -и z zar?czenie, r?koj-
mia, gwarancja
заправа -и z zaprawa; przypra-
wa
заправляти -яю, -яеш zapra-
wiac; przyprawiac; zaopatry-
wac w paliwo ► заправити
-влю, -виш zaprawic; przy-
prawic; zaopatrzyc w paliwo
запрацьбвуватися -уюся, -уешся
zapracowywac si? ► запра-
цюватися -ююся, -юешся
zapracowac si?
запроваджувати -ую, -уеш za-
prowadzac, wprowadzac ► за-
114
провадити-джу,-диш zapro-
wadzic, wprowadzic
запродавати -даю, -даёш za-
przedawac; zdradzac ► запрб-
дати -одам, -бдасй zaprze-
dac; zdradzic
запросини-син Imn zaprosiny,
zaproszenie
запрбшення -я п zaproszenie
запрбшувати -ую, -уеш zapra-
szac ► запросйти -ошу,-6сиш
zaprosic
запрягати -аю, -аеш zaprz^gac
► запрягтй -яжу, -яжёш za-
przqc
запряжка -и z, запряг -у т za-
prz?g
запускати -аю, -аеш zapusz-
czac; zaniedbywac ► запус-
тйти -ущу, -устиш zapu scic;
zaniedbac; ~ вуса (мотор)
zapuscic wqsy (motor)
запуст-у т, запусти-Tie Imn
zapusty
запхати(ёя) -аю, -аеш zapchac
(si?), zatkac (si?); zob, запи-
хати(ся)
зап’ясток -тка т, зап’ястя -я п
nadgarstek
заради dla, ze wzgl?du na; ~ те-
бе ze wzgl?du na ciebie; не
~ слави nie dla slawy
заражати -аю, -аеш zarazac,
zakazac ► заразйти -ажу,
-азиш zarazic, zakazic
заривати (ся)
заражения -я п zarazenie, zaka-
zenie, infekcja
зараз zaraz; teraz; вш ~ прййде
on zaraz przyjdzie; вона ~
зайнята ona jest teraz zaj?ta
зараз od razu, za jednym razem
зараза -и z zaraza, epidemia
заразливий zarazliwy
заразний zakazny
заразбм zarazem, rownoczesnie
зарано, зараш, зарання za
wczesnie, przedwczesnie, przed
czasem, przed switem
зараховувати -ую, -уеш zali-
czac, wliczac; wci^gac ► за-
рахувати -ую, -уеш zaliczyc,
wliczyc; wci^gnqc
заревтй, заревой-ву,-вёш za-
ryczec; glosno zaplakac
зареготати -очу, -бчеш, зарего-
т1ти -очу, -отйш zarechotac,
zasmiac si? glosno
зарекомендувати -ую, -уеш;
себе zaprezentowac si?
зарнсатися -аюся, -аешся zarze-
kac si? ► заректйся-ечуся,
-ечёшся zarzec si?
заривати -аю, -аеш zadzierac
(z kims), wszczynac spor
► зарвати -ву, -вёш zadrzec
(z kims), wszcz^c spor
заривати(ся) -аю, -аеш zakopy-
wac (si?), zapadac (si?) ► за-
рйти(ся) -йю, -йеш zakopac
(si?), zapasc (si?), zaryc (si?)
115
заридати
заридати -аю, -аеш zaplakac,
zalkac
зар!зати -!жу, -!жеш zarzn^c
зарпсання -я п zarzekanie si?
заробляти -яю, -яеш zarabiac,
zapracowywac ► заробйти
-блю, -биш zarobic, zapraco-
wac
зароб1тний zarobkowy; заробк-
на плата (зарплата) pensja,
uposazenie
заробкок -тку т zarobek
зародок -дка т zarodek; plod
зарозумЕлий zarozumialy
зарокися -О1ться (tylko w 3. oso-
bie) zaroic si?
заростати -аю, -аеш zarastac
► заростй -ту, -тёш zarosn^c
зарплата -и z (заробкна плата)
pensja, wynagrodzenie (za pra-
C()
заруб!жний zagraniczny
зарубувати -ую, -уеш zar^by-
wac ► зарубати -аю, -аеш za-
r^bac
заручати -аю, -аеш zar?czac,
gwarantowac ► заручйти
-чу, -чиш zar?czyc, por?czyc
заручини -чин Imn zar?czyny
заручиться -чуся, -чишся zar?-
czyc si?
заряд -у т naboj; ladunek; хо-
лостйй ~ slepy naboj
заряджати -аю, -аеш nabijac,
ladowac (bron) ► зарядйти
116
-джу, -диш nabic, naladowac
(bron)
засада -и z 1. zasada 2. zasadzka
засадить -джу, -диш zasadzic,
posadzic; wsadzic
засватаний zar?czony; wyswa-
tany
засвщчення -я n zaswiadczenie
засвхдчувати -ую, -уеш zaswiad-
czac, poswiadczac, potwier-
dzac ► засвщчити -чу, -чиш
zaswiadczyc, poswiadczyc, po-
twierdzic
засв1чувати -ую, -уеш zaswie-
cac ► засвкйти ччу, -1тиш
zaswiecic
засвкла za widna, poki jest jas-
no
засвоення -я n przyswojenie,
opanowanie (czegos)
засвоювати -юю, -юеш przy-
swajac (sobie), opanowywac
► засвоки -6ю, -61Ш przy-
swoic (sobie), opanowac
заселений zaludniony; zasiedlo-
ny
заселения-я n zasiedlanie, za-
siedlenie
заселять -яю, -яеш zaludniac,
zasiedlac ► заселйти -лю,
-лиш zasiedlic, zaludnic
засйдкися -джуся, -дишся za-
siedziec si?
засилати -аю, -аеш zasylac, ро-
sylac; zob. заслать1
заспати
засипати-аю,-аеш 1. zasypy-
wac 2. zasypiac; przysypiac;
zob. заснути, заспати
засипати -плю, -плеш zasypac
засихати -аю, -аеш zasychac;
zsychac si?; zob. засохнути
3aci6 -собу in zasob, srodek
засвв -у m zasiew
захвати -аю, -аеш siac, zasie-
wac ► засшти чю, -ieui za-
siac
заедания -я n posiedzenie, sesja
заедати -аю, -аеш 1. zasia-
dac 2. obradowac ► засвети
засяду, засядет 1. zasi^sc
2. utkwic, uwi^zn^c
заседатель -ля m lawnik
засвк -a m SQsiek (cz^sc stodoly)
заика -и z zasieka
засвети zob. заедати
зас!яти zob. захвати
засланець -нця т zeslaniec
заслання -я п zeslanie
заслати1 зашлю, зашлёт 1. ze-
slac 2. poslac, wyslac; zob. за-
силати
заслати2-стелю,-стелет po-
slac, zascielic, zaslac; zob. за-
стеляти
заелшйти -плю, -пиш zaslepic;
oslepic
заслвплений zaslepiony; oslepio-
ПУ
заслон, заслвн -дну т wal och-
ronny; oslona
заслоняти -яю, -яеш zaslaniac
► заслонити -ню, -ниш zaslo-
nic
заслуга -и z zasluga
заслужений zashizony
заслуговувати -ую, -уеш zaslu-
giwac ► заслужити -жу,
-жиш zasluzyc
засмаглий 1. opalony 2. spieczo-
пу (о wargach)
засмагнути -ну, -неш opalic si?
засмажити -жу, -жиш przysma-
zyc
засмалений opalony, osmalony
заошятися чюся, -iemca zas-
miac si?, rozesmiac si?
засмучувати(ся) -ую, -уеш za-
smucac (si?), smucic (si?)
► засмутити(ся) -учу, -утиш
zasmucic (si?)
засновник -a m zalozyciel; fun-
dator
засновувати -ую, -еш zakladac,
fundowac ► заснувати -ую,
-уеш zalozyc; ufundowac,
utworzyc
заснути -ну, -неш zasn$c, usn^c;
zob. заевпвати
засоромлювати(ся) -юю, -юеш
zawstydzac (si?), wstydzic
(si?) ► засоромити(ся) -млю,
-миш zawstydzic (si?)
засохнути -ну, -неш zaschn^c;
zeschn^c si?; zob. засихати
заспати -плю, -пиш zaspac;
117
засшв
przespac; przegapic; zob. за-
сипите
засшв -у т przedspiew (poczqt-
kowa czgsc piesni lub zwrotki)
засшвати -аю, -аеш zaspiewac
зааюкоювате -юю, -юеш 1. zas-
pokajac, zadowalac 2. uspo-
kajac ► заспокоТте -6ю, -dim
1. zaspokoic, zadowolic 2. us-
pokoic
заставите -таю, -таёш zastawac
► застате -ану, -анеш zastac
заставляти -яю, -яеш 1. zasta-
wiac 2. zmuszac ► заста-
вите -влю, -виш 1. zastawic
2. zmusic
застанова -и z zastanowienie si?
застаришй przestarzafy
застелите -яю, -яеш zascielac,
slac; nakrywac ► застелите
-лю, -лиш zaslac; nakryc (пр.
stol obrusem) zob. заслати2
застеркати -аю, -аеш zastrze-
gac ► застерегтй -ежу, -ежёш
zastrzec
застереження -я п zastrzezenie
засгигати-аю,-аеш stygn^c; za-
stygac ► застигнута -ну,
-неш zastygn$c; wystygn^c
заспбате(ся) -аю, -аеш zapinac
(si?) ► заст1бнути(ся) -ну,
-неш zapiqc (si?)
заспбка, заепжка -и z 1.
sprz^czka, klamerka 2. tasiem-
ka, wst$zeczka
заспй -6ю m zastdj
застогнате -ну, -неш zast?kac;
zaj?czec
застосовувате -ую, -уеш zasto-
sowywac, zastosowac ► за-
стосувати -ую, -уеш zastoso-
wac
застрайкувате -ую, -уеш zastraj-
kowac
застраховувате(ся) -ую, -уеш
ubezpieczac (si?) ► застраху-
вате(ся) -ую, -уеш ubezpie-
czyc (si?)
застрахований ubezpieczony;
zabezpieczony
застрелите (ся), застрелите (ся)
-лю, -лиш zastrzelic (si?)
застромйте -млю, -миш zat-
kn$c, wetkn^c
застрягате, застрявате -аю,
-аеш grz?zn$c ► застряти, за-
стряли, застрянуте, застряг-
нути -ну, -неш ugrz?zn4C, ut-
kn$c
застуджувати(ся) -ую, -уеш
przezi?biac (si?), zazi?biac (si?)
► застудита(ся) -джу, -диш
przezi?bic (si?), zazi?bic (si?)
заступ -у m szpadel, lopata
заступати -аю, -аеш zast?po-
wac ► заступите -плю, -пиШ
zast^pic
заступатися -аюся, -аешся uj-
mowac si?, wstawiac si? (za
kims) ► заступйтися -плюся,
118
запвати
-пишся uj$c si?, wstawic si?
(za kims)
заступник-a m 1. zast?pca 2.
rzecznik; obronca
заступница -i z obronczyni; or?-
dowmczka
засувати -аю, -аеш 1. zasuwac
2. zapodziewac (cos, gdzies)
► засунуты -ну, -неш 1. zasu-
nqc 2. zapodziac (cos, gdzies)
засуджувати -джую, -джуеш
1. zas$dzac, skazywac 2. ganic
► засудйти -джу, -диш 1. za-
sqdzic, skazac 2. zganic
засукувати -ую, -уеш zakasy-
wac, podwijac (rgkawy) ► за-
сукати -аю, -аеш zakasac,
podwin^c (rgkawy)
засуха -и z posucha, susza
засушувати -шую, -шуеш zasu-
szac, suszyc ► засушйти -шу,
-шиш zasuszyc
засяяти -сяю, -сяеш zabtyszczec,
zalsmc
зась! заськи! wara!
затаювати -юю, -юеш zatajac,
ukrywac ► затаГги -аю, -апл
zataic, ukryc
затамовувати -ую, -уеш tamo-
wac, zatamowywac ► затаму-
вати -ую, -уеш zatamowac
затвёрдження-я п zatwierdze-
nie, ratyfikacja
затвёрджувати -ую, -уеш za-
twierdzac, ratyfikowac
► затвёрдити -джу, -диш za-
twierdzic, ratyfikowac
затверд£лий stwardniaty; zat-
wardziaty
затвор, затв!р-в6ра m zamek
(przyrzqd)-, zawor
затё jednak, natomiast, ale, za to;
в хатт т1сно, тёпло w chacie
ciasno, ale (za to) cieplo
затемнения-я n zaciemnienie;
zacmienie; ~ м!сяця zacmie-
nie ksi?zyca
затемняти -яю, -яеш zaciem-
niac ► затемнйти -ню, -ниш
zaciemnic
затжати (tylko 3. osoba) zacie-
kac ► затектй (tylko 3. osoba)
zaciec
затёпла poki (jest) cieplo
затирати -аю, -аеш zacierac
► затёрти -тру, -треш zatrzec
затикати -аю, -аеш zatykac;
zob. заткати, заткнути
затинати -аю, -аеш zacinac
затискати -аю, -аеш zaciskac
► затйснути-ну,-неш zacis-
п$с
затихати -аю, -аеш cichn^c, u-
cichac ► затйхнути -ну, -неш
ucichn^c, scichn^c, zacichn^c
затичка -и z zatyczka
затишок -шку т, затйшшя -я п
zacisze, ustronie
запвати -аю, -аеш wszczynac;
zamierzac; knuc
119
затшок
затшок -нку т miejsce zacienio-
ne; cien
заткати -аю, -аеш zatkac; zob.
затикате
заткнута -ну, -неш zatkn^c
затнути -ну, -неш zaci^c; zob.
затинати
затока -и z zatoka
затон -у т zatoka rzeczna; zalew
затонути -ну, -неш zaton^c
затбплювати -юю, -юеш zata-
piac ► затопите-плю,-пиш
zatopic
затоптувати-тую,-туеш zadep-
tywac; tratowac ► затоптате
-пну, -пчеш zadeptac; strato-
wac
затор -у т zator
заточувати(ся) -ую, -уеш zata-
czac (si?) ► заточите (ся)
-очу, -очиш zatoczyc (si?)
затрата -и z strata; szkoda; wy-
datek
затрачате -аю, -аеш zatracac
► затратити -ачу, -атиш za-
tracic
затрймувати(ся) -ую, -уешга-
trzymywac (si?) ► затрйма-
ти(ся) -аю, -аеш zatrzymac (si?)
затрймка-и z zatrzymanie si?;
zwloka
затрусйти -ушу, -усиш, затряс-
ти -су, -сеш zatrz^sc
затуляти -яю, -яеш zaslaniac,
zakrywac; otulac ► затулйти
120
-лю,-лиш zakryc, zaslomc;
otulic
затуманите -аню, -аниш otuma-
nic, oghipic
затуманйтися (tylko 3. osoba)
zamghc si?, zajsc mgl^
затухати (tylko 3. osoba) wyga-
sac, gasn^c ► затухнути (tyl-
ko 3. osoba) wygasn^c, zagas-
n^c, zgasn$c
затхлий st?chty, zat?chly
затягати(ся) -аю, -аеш zaci^gac
(si?); przeci^gac si?; sci^gac
(si?) (paskiem) ► затягтй(ся)
-гну, -гнеш zaci^gn^c (si?);
przeci^gn^c (si?); sci^gn^c (si?)
(paskiem)
затяжнйй 1. zaci?zny, najemny
2. przewlekly (o chorobie)
затьмарювати(ся) -юю, -юеш
zas?piac si?; chmurzyc si?
► затъмарити(ся) -рю, -риш
zas?pic si?; zachmurzyc si?
зауваження -я n uwaga; nagana
заулок, завулок -лка m zaulek
зафнссувати -ую, -уеш zapisac,
odnotowac; utrwalic
захвалювати -юю, -юеш za-
chwalac; polecac ► захвали-
те-лю,-лиш zachwalic; ро-
lecic
захват -у т zachwyt, uniesienie,
zapal
захват -у т grabiez, zagrabienie
захворювате -юю, -юеш cho-
зачиняти
rowac, zapadac na zdrowiu
► захворпм-no,-iein zacho-
rowac
захиснйй obronny; ochronny;
~ KOJiip barwa ochronna
захйснйк -a m obronca
захист-у m obrona; ochrona;
~ дисерзацп obrona pracy
naukowej
захшцати(ся) -аю, -аеш bronic
(si?); chronic (si?) ► захис-
тити(ся) -ищу, -истиш obro-
шс (si?); ochronic (si?)
захщ -ходу m 1. zachod; ~ сон-
ця zachod slonca; йтй на ~ isc
na zachod 2. srodek (Jo czegos)
захщний zachodni (strona swia-
ta)
заходи -дав Imn srodki; starania
захбдити -джу, -диш zachodzic;
przychodzic, wst?powac; сбн-
це заходить slohce zachodzi;
zob, зайти
захбплювати -юю, -юеш 1. za-
gamiac 2. zachwycac 3. przy-
lapywac, zaskakiwac ► захо-
пйти -плю -пиш 1. zagam^c,
porwac; ~ владу zagam^c
wladz? 2. zachwycic 3. przyla-
pac, zaskoczyc
захбплення-я n 1. zagami?cie
2. zachwyt
захбплюватися -ююся, -юешся
zachwycac si? ► захопйтася
-плюса, -пишся zachwycic si?
захбплюючий porywaj^cy, za-
chwycaj^cy
захот!ти -очу, -бчеш zachciec;
zechciec; zapragn^c
захрйплий zachrypni?ty, zachry-
ply
зацвший splesnialy
задоршькати -аю, -аеш zacwier-
kac, zaswiergotac; zaszczebio-
tac; горобщ зацв!ршькали
wroble zaswiergotaty
зацвгтати -аю, -аеш 1. zakwi-
tac, rozkwitac (o dziewczynie)
2. pokrywac si? plesni^, ples-
niec ► зацв1стй -iiy, чтёш 1.
zakwitn^c, rozkwitn^c (o dziew-
czynie) 2. pokryc si? plesni^,
zaplesniec
защкавлювати -юю, -юеш inte-
resowac (kogos?, czyms?), za-
ciekawiac ► защкавити -влю,
-виш zainteresowac, zacieka-
wic
зацькбваний zaszczuty; zastra-
szony
зачарбваний zaczarowany; ocza-
rowany
зачаток -тка m poczqtek; zacz^-
tek
зачекати -аю, -аеш zaczekac
зачерпнута -ну, -нёш zaczerp-
n$c
зачинати -аю, -аеш zaczynac
► зачати-чну,-чнёш zacz^c
зачиняти -яю, -яеш zamykac
121
зачшати
► зачиннти-ню,-ниш zam-
кп$с
зачшати -аю, -аеш, зачшляти
-яю,-яеш zaczepiac; urazac
► зачепйти -илю, -ниш za-
czepic; urazic
зачшка-и z zaczepka, zwada;
шукати зачшки szukac za-
czepki, zwady
зачкка -и z uczesanie, fryzura
зач!сувати(ся) -ую, -уеш czesac
(si?) ► зачес ати(ся) -ешу,
-ёшеш uczesac (si?); zaczesac
(si?)
зачумлений, зачумший zadzu-
miony
зачувати -аю, -аеш styszec
► зачути-ую,-уеш ustyszec,
zastyszec
зашивати -аю, -аеш zaszywac
► защити -йю, -йеш zaszyc
зашморг-у т 1. p?tla, w?zel
2. suwak; zamek btyskawiczny
зашморгнути -ну, -неш za-
dzierzgn^c, zawi^zac (petl%);
zasun^c (suwak)
зашпори -pie Imn ostry bol (pal-
cow) od mrozu; ~ вщшшлй
bole min?ty
зашум1ти -млю, -мйш zaszu-
miec
защемляти -яю, -яеш sciskac,
zaciskac ► защемйти -млю,
-мйш scisn^c (пр. kleszczami);
~ зуби scisn$c z?by
защемгги (tylko 3. osoba) scis-
n0 si? (o sercu); сёрце заще-
мим serce si? scisn?lo
защшати -аю, -аеш zamykac (na
haczyk); zapinac ► защеп-
нути -епну, -ёпнеш zamkn^c
(па haczyk); гарцс
защшка -и z haczyk; skobel,
kolek
защо za co, z jakiego powodu
заява-и z podanie; oswiadcze-
nie; про прийняття poda-
nie о przyj?cie
заявка -и z zawiadomienie; os-
wiadczenie; zamowienie
заявляти -яю, -яеш oswiad-
czac; zawiadamiac ► заяви-
ть -явлю, -явиш oswiadczyc;
zawiadomic
заячий zaj?czy; заяча губа zaj?-
cza warga; на ~ ckik na zaj?-
czy skok (malo)
збавляти -яю, -яеш pozbawiac
► збавити -влю, -виш pozba-
wic
збагачувати(ся) -ую, -уеш wzbo-
gacac (si?), bogacic (si?) ► зба-
гатйти(ся) -ачу, -атйш wzbo-
gacic (si?)
збагачення -я п wzbogacenie
збагнути -ну, -нёш dociec, ро-
Ж
збайдужгги -по, -!еш zoboj?t-
niec
122
збожевол!ти
збентёжений speszony, zmiesza-
ny ,
збентёжитися -жуся, -жишся
speszyc si?, zmieszac si?
зберкати -аю, -аеш zachowy-
wac, przechowywac; strzec;
~ на чорний день chowac na
czamq godzin? ► зберегтй
-ежу, -ежёш zachowac
зберёження -я п zachowanie,
przechowanie
збивати(ся)-аю,-аеш 1. zbijac
(si?); 2. wzbijac (si?) ► збй-
ти(ся) 3i6’ib, 3i6’em 1. zbic
(si?), 2. wzbic (si?)
збирати(ся) -аю, -аеш zbierac
(si?), wybierac (si?); zob. 316-
рати(ся)
збирач -a m zbieracz, kolekcjo-
ner; ~ гриб1в grzybiarz
збитковий niedochodowy, przy-
nosz^cy straty
збйток -тку m ubytek, strata
36ir-y m zbieg; ~ обставин
zbieg okolicznosci
зб!гати -аю, -аеш 1. zbiegac
2. uptywac, mijac ► зб1гти 36i-
жу, зб1жиш 1. zbiec 2. upty-
nqc, min^c
зб!гатися (tylko 3. osoba) zbie-
gac si?; kurczyc si?; наш! по-
гляди зб!гаються nasze po-
glqdy s$ zbhzone (pokrywaj^
si?) ► зб1гтися (tylko 3. oso-
ba) zbiec si?; skurczyc si?;
тканйна зб!глася tkanina si$
skurczyla (zbiegla si?)
збщшти -no, -lem zbiedniec, zu-
bozec
зб1жжя -я n zboze
збьльшення -я n zwi?kszenie, po-
wi?kszenie, wzrost
зб!лыпувати(ся) -ую, -уеш zwi?k-
szac, powi?kszac (si?) ► зб!ль-
шити(ся) -шу, -шиш zwi?k-
szyc, powi?kszyc (si?)
збитыпувальний powi?kszajqcy;
збитыпувальне скло szklo po-
wi?kszaj$ce
зб>р збору m 1. zbiorka 2. zbie-
ranie, zbior; бути в 366pi bye
w pelnym skladzie
зб(рка -и z zbior; ~ TBopie (ста-
тей) zbior utworow (artyku-
16w)
зб!рний zbiorowy; zbomy;
iMeiniHK rzeczownik zbioro-
wy; пункт punkt zbomy;
зб!рна команда druzyna re-
prezentacyjna
зб1рник -a m zbior; zbiorek
зближати(ся) -аю, -аеш, зблй-
жувати(ся) -ую, -уеш zblizac
(si?) ► зблйзити(ся) -лижу,
-лйзиш zblizyc (si?)
зблйження -я п zblizenie (si?)
зблйзька z bliska
збожеволыий оЬЦкапу, op?ta-
ny, szalony
збожевблгги чю, -iem zwario-
123
зббку
wac, oszalec; wpasc w obl?d
зббку z boku
зббри-piB Imn zebranie; zgro-
madzenie; вщкрйт! (закреп)
~ zebranie otwarte (zamkni?-
te)
зббчення-я n odchylenie; zbo-
czenie
збрехати -ешу, -ёшеш sklamac,
zelgac
збрбйний or?zny
збрбя -6T z bron, or?z; скласти
збрбю zlozyc bron; до збрб!!
do broni!
збувати -аю, -аеш tracic, po-
zbywac si?; zob. збути
збуватися -аюся, -аешся 1. ро-
zbywac si? 2. spelniac si?; zob.
збутмся
збуджувати -джую, -джуеш 1.
budzic 2. wzbudzac, wzniecac;
podniecac ► збудйти -джу,
-диш 1. zbudzic 2. wzbudzic,
wzniecic, podniecic
збудувати -ую, -уеш zbudowac
збурити -рю, -риш zburzyc
збут -у т zbyt; рынок збуту гу-
nek zbytu
збути збуду, збудеш pozbyc
si?; puscic w obieg; zob. збу-
вати
збутися -удуся, -удешся 1. poz-
byc si? 2. spelnic si?; zob. збу-
ватися
зваблювати -юю, -юеш zwa-
biac; wabic, kusic ► звабити
-блю, -биш zwabic, skusic
зважати -аю, -аеш zwazac, brae
pod uwag? ► зважити-жу,
-жиш wzi^c pod uwag?, uw-
zgl?dnic
зважувати -ую, -уеш wazyc
► зважити -жу, -жиш zwazyc
звалювати-юю,-юеш zwalac,
obalac ► звалити-лю,-лиш
zwalic, obalic
звалшце -а п zwal; sterta
звания-я п miano, tytul, god-
nose; вчёне tytul naukowy
зварювати-юю,-юеш 1. goto-
wac 2. spa wac ► зварйти -рю,
-риш 1. ugotowac 2. zespa-
wac
звати зву, звеш а. зову, зовёш
1. zwac; nazywac 2. wolac
3. wzywac
звёдення -я п 1. zestawienie (da-
nych); cykl (utworow) 2. ko-
munikat; погоди prognoza
pogody; komunikat meteoro-
logiczny
звезтй -зу, -зёш zwiezc; zob. звб-
зити
звёрнення -я п 1. zwrocenie si?
(do kogos)-, odezwa 2. skr?ce-
nie, zboezenie
звертати -аю, -аеш 1. zwracac
2. skr?cac ► звернути -ну,
-неш 1. zwrocic, skierowac
2. skr?cic, zboczyc
124
звертатися -аюся, -аешся zwra-
сас si? ► звернутися -нуся,
-нешся zwrocic si?
зверх ponad, nad, nadto
звёрху z wierzchu, z gory; na
wierzchu
звестй зведу, зведёш 1. spro-
wadzic 2. zestawic; ~ кшёць
з ганцем zwi^zac koniec
z koncem; zob. зводити
звестйся- едуся,- едёшся pod-
niesc si?; ~ на ноги stance na
nogi, podniesc si?
звёчора wieczorem, pod wieezdr
звикати -аю, -аеш przyzwycza-
jac si? ► звйкнути -ну, -неш
przyzwyczaic si?, przywykn^c
ЗВЙКЛИЙ przyzwyczajony
звисати -аю, -аеш zwisac ► звй-
снути -ну, -неш zwisn^c; звйс-
jri вуса obwisle w$sy
звйсока; дивйтися ~ patrzec
Zgory
звихнути -ну, -неш zwichn$c
звйчай -аю, т zwyczaj, obyczaj
звичайний zwyczaj ny, zwykly;
~ ступшь stopien rdwny
звичайно zwyczajnie; oczywiscie
звйчка -и z przyzwyczajenie, na-
wyk, naldg
звики, звщкьля, звщкип» sk$d
зв1дси st$d
звщти stamt^d
звщусЕль zewsz^d, ze wszystkich
stron
зворот
звЕльнення -я n zwolnienie; uwol-
nienie
звЕльняти(ся) -яю, -яеш zwal-
niac (si?) ► звЕльнйти(ся) -ню,
-ниш zwolnic si?; uwolnic (si?)
3eip -a m zwierz, zwierz?; м’я-
со1дш (травощш, хутров!,
хйж1) 3Bipi zwierz?ta mi?so-
zeme (trawozerne, futerkowe,
dzikie)
зв!рина -й z zwierzyna
зв!рйнець -нця m zwierzyniec
зв^рйнний, зв!рячий zwierz?cy
зв1рство -a n zezwierz?cenie;
bestialstwo, okrucienstwo
зв>ря, зв1реня -яти n zwierz?,
zwierz$tko
3bicho wiadomo; pewnie
зв1стка -и z wiesc, wiadomosc
3bit -y m sprawozdanie
ЗВ1ТНИЙ sprawozdawczy
зводити -джу, -диш 1. sprowa-
dzac 2. zestawiac; l^czyc 3. pod-
nosic 4. budowac; zob. звестй
зводитися -джуся, -дишея
1. sprowadzac si? 2. podnosic
si?; zob. звестйся
звозити звожу, звбзиш zwozic;
zob. звезтй
зволжати -аю, -аеш zwlekac
► зволокти -очу, -очёш zwlec
зволожувати -ую, -уеш zwil-
zac, nawilzac ► зволожити
-жу, -жиш zwilzyc, nawilzyc
зворот -у 1. zwrot; мовний
125
зворотний
zwrot j?zykowy 2. odwrot; на
зворбп картки na odwrocie
kartki
зворотний 1. zwrotny; ~ зай-
мённик zaimek zwrotny 2. od-
wrotny; ~ 6iK, зворбтна сто-
рона odwrotna strona
зворушливий wzruszaj^cy
зворушувати(ся) -ую, -уеш
wzruszac (si?) ► зворушй-
ти(ся) -ушу, -ушиш wzruszyo
(si?)
звужуватися (tylko 3. osoba)
zw?zac si? ► звузитися (tylko
3. osoba) zw?zic si?
звук -a (-y) m dzwi?k, gios;
brzmienie; голоснйй ~ samo-
gloska; прйголосний ~ spol-
gloska
звуковйй dzwi?kowy
звучати (tylko 3. osoba) dzwi?-
czec, brzmiec
зв’язка-и z 1. wi^zka, p?k 2.
l^cznik; голосов! зв’язки wi^-
zadla glosowe
зв’язок-зку m zwi^zek; l^cz-
nosc; у зв’язку з цим w zwi$z-
ku z tym
зв’язувати(ся) -ую, -уеш zwiqzy-
wac (si?), wi^zac si? ► зв’я-
зати(ся) зв’яжу, зв’яжеш
zwi^zac (si?)
згаданий wspomniany, wymie-
niony
згадувати -ую, -уеш 1. przypo-
126
minac (sobie) 2. wspominac,
nadmieniac; не варто ~ me
warto (o tym) wspominac
► згадати -аю, -аеш 1. przy-
pomniec (sobie) 2. wspomniec,
napomkn^c, nadmienic
згадка-и z 1. wspomnienie 2.
wzmianka; не варте згадки
nie warte wzmianki; згадки
минулого wspomnienia prze-
szlosci; на згадку na pami^tk?
зганяти -яю, -яеш zganiac, sp?-
dzac; zob. зшнати
згарячу, згаряча w zapale, w po-
spiechu
згинати(ся) -аю, -аеш zginac
(si?); zob. з!гнути(ся)
зпдний zgodny
зпдно zgodnie; з решениям
zgodnie z postanowiemem
(z decyzj^)
ЗГНЙТИ, ЗШНИТИ, ЗОГНЙТИ -НИК),
-ниёш zgnic
згода-и z zgoda; дштй згоди
dojsc do porozumienia
згоден; я згоден zgadzam si?
згоджуватися -уюся, -уешся
zgadzac si? ► згодитися
-джуся, -дишся zgodzic si?
згодом z czasem, po pewnym
czasie, pozniej
зголошення -я n zgloszenie
згорбитися -блюся -бишся zgar-
bic si?
згорда dumnie; wyniosle
здешев1ти
згорй z gory; дивйтися - рц„
trzec (па kogos) z gory
згоряти -яю, -яеш spalac si^
plon^c ► згоргти-рю,-рйц]
spalic si?, splon^c; згоргти Bi4
сорому splonQc (spalic si?) ге
wstydu
згортання -я п skladanie; zwija-
nie
згортати -аю, -аеш zgarniac,
zwijac ► згорнути-ну,-нецг
zgamqc; zwin^c
згорток -тка т zawini^tko; ра-
kunek; zwoj
зграбний zgrabny
зграя -ai z zgraja
3rpi6am -аю, -аеш grabic
► згребтй -бу, -бёш zgrabic
згуба -и z zguba
згубйти -блю, -биш zgubic
згубний zgubny, szkodliwy
згущати -аю, -аеш zg?szczac,
zag?szczac ► згустйти згущу,
згустйш zg?scic, zag?scic
згусток -тка т skrzep; ~ кров!
skrzep krwi
згущення -я п zg?szczenie, zag?-
szczenie
здавати здаю, здаёш 1. zdawac,
oddawac; 2. rozdawac (karty);
~ книг zdawac egzamin; не
~ тёмшв nie zwalniac tempa;
zob. здати
здаватися здаюся, здаёшся
1. zdawac si?, wydawac si?
2. poddawac si? 3. przydawac
si?; ~ на авторитет polegac
na autorytecie; zob. здатися
здавйти -влю, -виш zgniesc;
scisn^c
здавна, з давшх-давён od daw-
na; od zarania, od pocz^tku
здалека, здалеку z daleka, z da-
la
здати здам, здасй 1. zdac; od-
dac 2. rozdac (karty); кпит
zdac egzamin; ~ багаж oddac
bagaz; zob. здавати
здатися здамся, здасйся 1. zdac
si?, wydac si? 2. poddac si?
3. polegac; zob. здаватися
здатний zdatny, odpowiedni,
przydatny
здатшсть -HOCTi z przydatnosc,
zdolnosc
здача -i z reszta (o pieniqdzach)
здвоювати -юю, -юеш zdwa-
jac, podwajac ► здво*1ти -ою,
-61Ш zdwoic, podwoic
здебмьшого 1. z grubsza 2. prze-
waznie
здёржувати -ую, -уеш pow-
strzymywac ► здёржати-жу,
-жиш powstrzymac, wstrzy-
mac
здирати -аю, -аеш zdzierac; hi-
pic ► здёрти -py, -рёш ze-
drzec; zlupic
здешев1ти (tylko 3. osoba) sta-
niec
127
здивування
здивування-я п zdziwienie; на
мое ~ ku mojemu zdziwieniu
здивувати(ся) -ую, -уеш zdzi-
wic (si?)
здйрник -а т zdzierca
здихати -аю, -аеш zdychac; zob.
здохнути
зд1бний zdolny; зд1бна людйна
zdolny czlowiek
зд!бшсть -ноет! z zdolnosc
здаймати-аю,-аеш 1. zdejmo-
wac 2. podnosic, wznosic (rg-
ce) 3. wszczynac; ~ бучу
wszczynac awantur?; zob. зня-
ТИ
здшснення-я n urzeczywistnie-
nie; spelnienie
здшснювати -юю, -юеш urze-
czywistniac; spelniac ► здш-
снйти -ню, -ниш urzeczywist-
nic, zrealizowac; spelnic
здобич -i z zdobycz
здобувати -аю, -аеш zdobywac
► здобути -уду, -удеш zdo-
byc ~ загальну пошану zys-
кас powszechny szacunek
здобуток-тку т zdobycz; do-
robek, osi$gni?cie
здогад -у т przypuszczenie, do-
mysl; говорйти на ~ robic
aluzje
здолати -аю, -аеш pokonac;
przezwyci?zyc
здоровёиний 1. olbrzymi 2. moc-
ny
здоровенький; здоровёнью бу-
ли! здоров був! (itp.) jak si$
pan (pani) miewa!, jak si$
masz (powitanie)', будь здо-
ров! do widzenia!
здоровий 1. zdrowy 2. ogromny
здорово zdrowo; niezle, mezgo-
rzej
здорбв’я -я n zdrowie; як ваше
jak zdrowie?; jak si? pan
•(pani) czuje?
здохнути -ну, -неш zdechn^c;
zob. здихати
здригатися-аюся,-аешся wzdry-
gac si? ► здригнутися-нуся,
-нёшся wzdrygn^c si?
здр!ти здрю, здриш zobaczyc,
widziec, ujrzec
здувати-аю,-аеш 1. zdmuchi-
wac 2. wzdymac ► здути
здую, здуеш 1. zdmuchn^c
2. wzd$c
здужати -аю, -аеш podolac, dac
(sobie) rad^
здургги чю, -iem zghipiec, zdur-
niec; zwariowac
зелёний zielony; Зелёш Свята,
Зелёш Святки Zielone Swi$tki
зелешти -iio -iem zielenic si?
зёлень -Hi z zielen
земёльний ziemski; rolny; зе-
мёльна власшсть wlasnosc
ziemska
землевласник -a m wlasciciel
ziemski, ziemianin
128
зшйця
землетрус -у т trz?sienie ziemi
земля-i z ziemia; з землёю
зршняти zrownac z ziemi$,
doszcz?tnie zrujnowac; хай
йому ~ пером (пухом) буде
niech mu ziemia lekk$ b?dzie
земляк -a m rodak, ziomek, kra-
jan
землянйй ziemny; ~ черв’як
dzdzownica
землянин-a m Ziemianin, mie-
szkaniec Ziemi
землянка1 -и z Ziemianka, mie-
szkanka Ziemi
землянка2 -и z ziemianka (rodzaj
schronii)
земнйй ziemski; земна куля kula
ziemska; земна кора skorupa
Ziemi
зерно зёрна n, зернина -и z
ziamo, ziamko
зерня зёрняти n, зёрнятко -a n
ziamko, ziarenko
з’еднання -я z zjednoczenie, po-
Iqczenie
з’сднувати(ся) -ую, -уеш jedno-
czyc (si?), l^czyc (si?) ► з’сд-
нати(ся) -аю, -аеш zjedno-
czyc (si?), pol^czyc (si?)
зжйтися зживуся, зживёшся
zzyc si?
з-за zza, spoza
ззаду z tyhi
ззбвш z zewn^trz
зима -й z zima
зимовий zimowy; зимова спляч-
ка sen zimowy (zwierzqt)
зимовище -a n zimowisko
зимою zim^, w zimie
зимувати -ую, -уеш zimowac
зйркати -аю, -аеш zerkac
► зйркнути -ну, -неш zerkn^c
зиск -у т zysk; korzysc
3i ze; ~ мною ze тп$
31брати(ся) зберу, зберёш ze-
brac (si?); zob. збирати(ся)
з!вака -у т gamon, gapa
31в’ялий zwi?dly
з!гнати зжену, зженёш zgonic,
sp?dzic; zob. зганяти
з!гнути(ся) зтну, з!гнёш zgi$c
(si?); zob. згинати(ся)
з!знавати(ся) -наюся, -наёшся
przyznawac si? ► 3i знати (ся)
-аюся, -аешся przyznac si?
з!знання -я п zeznanie
зштй 3iitny, з!йдеш 1. zejsc;
з горй zejsc z gory 2. wzejsc
(пр. о sloncu); на трибуну
wejsc na trybun?
зштйся зшдуся, з!йдешся
1. zejsc si?, zebrac si? 2. zgo-
dzic si? (w rachunkach)
з^лля -я n ziele, ziola (roslina
i napar)
з!м’яти -мну, -мнёш zmi$c,
zgniesc
зшйця-i z zrenica; берегтй як
зшйцю ока strzec jak zrenicy
oka
S S kp -nOIbCI Klin Cb't i‘
129
зшсувати(ся)
зшсувати(ся) -ую, -уеш zepsuc
(si?)
sip зору т wzrok; точка зору
punkt widzenia
31рвати(ся) -ву, -вёш zerwac
(si?); zob. зривати(ся)
з!рка -и z gwiazda; провщна ~
gwiazda przewodnia
31рнйця-i z gwiazda poranna,
jutrzenka; zorza
31рочка, 31ронька -и z gwiazdka,
gwiazdeczka
зккакувати -ую, -уеш zeskaki-
wac ► зккбчити -чу, -чиш
zeskoczyc
31ставлення -я п zestawienie
зпкнутися -нуся, -нёшся zet-
kn$c si?
31тхати -аю. -аеш wzdychac
► згтхнути -ну, -нёш west-
chn^c
з’щати -аю, -аеш zjadac ► з’Тс-
ти з’’£м, з’Тсй zjesc
з’пкджатися {tylko 3. osoba)
zjezdzac si? ► з’Тхатися
{tylko 3. osoba) zjechac si?
з’вд -у m zjazd
зЪдити з’гжджу, з’гздиш zjez-
dzic
злазити -ажу, -азиш, зл^зати
-аю, -аеш zlazic; schodzic
► зл1зти -зу, -зеш zlezc; zejsc
злам-у т 1. zlom 2. przelom;
на злам! столпъ na przelomie
wiekow
зламати -аю, -аеш zlamac
зле zle, niedobrze
злёгка, злегёнька z lekka, lekko
зледанцти -по, -fem rozleniwic
si?, zleniwiec; zepsuc si?
злетки -ечу, -етйш 1. zleciec,
spasc 2. wzleciec, wzbic si$;
zob. зл1тати
злйва -и z ulewa
зливати(ся) -аю, -аеш zlewac
(si?); Цсгус si? ► злйти(ся)
зшлю, зшлеш zlac (si?),
zl^czyc si?
злйгодш -ie Imn nieszcz?scie,
kl?ska, plaga
злидар -ря m n?dzarz
ЗЛЙДН1 -ie Imn n?dza, ubostwo
злйти(ся) злю, злйш zloscic (si?)
злиття -я n zlanie (si?)
зл^ва z lewej strony, z lewa, na
lewo
зл1зти, зл!зати zob. злазити
злений zlosliwy; zty; gniewny
зл!сть злбсп z zlosc
злгтати -аю, -аеш 1. zlatywac,
spadac 2. wzlatywac, wzbijac
si?; zob. злет!ти
зло -a n zlo; на зло na zlosc
злббний zty; zlosliwy
зловживання -я n naduzycie,
naduzywanie
зловживати -аю, -аеш naduzy-
wac; przesadzac ► зловжи-
ти -живу, -живёт naduzyc;
przesadzic
130
зловйти -влю, -виш zlowic; zla-
рас
зловкний zlowieszczy, zlowrogi
злод1й -in т zlodziej; zloczynca
зложйти -жу, -жиш zlozyc; ulo-
zyc {np. wiersz)
злом-у m 1. wlamanie; кра-
Д1жка 3i злбмом kradziez
z wlamaniem 2. zlamanie; zla-
mane miejsce
злотий -того zloty (waluta)
злочин -y m przest?pstwo; zbro-
dnia
злочйнець -нця m przest?pca;
zbrodniarz
злояюсний zlosliwy; wadliwy
злучати(ся) -аю, -аеш l^czyc si?
► злучйти(ся) -чу, -чиш zl$-
czyc si?, роЦсгус si?
злюка -и m a. z zlosnik; zlosnica
злющий wsciekly, zty
злякати(ся) -аю, -аеш przestra-
szyc si?, zl?kn$c si?, zl$c si?
змагання -я n zawody; rywaliza-
cja, wspolzawodnictwo; спор-
тивен ~ zawody sportowe
змалку od malego, od dziecka
змальбвувати -бвую, -бвуеш
malowac; odmalowywac
► змалювати -юю, -юеш na-
malowac, odmalowac, przed-
stawic
змёншувати -шую, -шуеш
zmniejszac, pomniejszac; змён-
шене 1м’я imi? zdrobniale
s*
змш
► змёншиги -шу, -шиш zmniej-
szyc, pomniejszyc
зместй -ету, -етёш zmiesc; ~ з
лиця земл1 ~ z powierzchni
ziemi; zob. змИати
змивати -аю, -аеш zmywac
► змйти змию, змйеш zmyc
змйлуватися -уюся, -уешся zli-
towac si?, zmilowac si?
злой -ia m 1. smok 2. w^z
змша -и z zmiana; шчна пос-
ла zmiana
зм1нний zmienny; ~ струм pr$d
zmienny; змшна величина
zmienna (w matematyce)
зм1нювати(ся) -юю, -юеш zmie-
niac (si?) ► змшйти(ся)-ню,
-ниш zmienic (si?)
3Micr -y m tresc, zawartosc; spis
tresci
зм1стовний tresciowy
зм^тати -аю, -аеш zmiatac; zob.
зместй
змщнення -я n wzmocnienie
зм1цнювати(ся) -юю, -юеш
wzmacniac (si?); hartowac
(si?) ► змщнйти(ся) -ню, -ниш
wzmocnic (si?); zahartowac
£>i?)
змшувати -ую, -уеш mieszac
► зм^шати -аю, -аеш zmie-
szac^
змш -ii z 1. zmija 2. w$z; гриму-
ча grzechotnik; очкова
okulamik
131
змбва
змбва -и z zmowa, spisek
змовлятися -яюся, -яешся
1. umawiac si? 2. zmawiac si?
3. zar?czac si? ► змбвитися
-влюся, -вишся 1. umowic si?;
2. zmowic si? 3. zar?czyc si?;
наче (mob, немов) змбвилися
jakby si? umowili
змбвник -a m spiskowiec
змбга -и z mozliwosc, moznosc;
давати змогу dawac mozli-
wosc
змогтй -бжу, -бжеш moc, bye
w stanie; 3Mir мене сон zmo-
rzyl mnie sen
змблоду od mlodosci, od mlo-
dych lat
змбрений zm?czony, znuzony
змбрювати -юю, -юеш m?czyc,
nuzyc ► зморйти -рю, -риш
zm?czyc, znuzyc; зморйв ме-
не сон zmorzyl mnie sen
змбршка -и z zmarszezka
змбрщити(ся) -щу, -щиш zmar-
szczyc (si?); змбрщити лбба
zmarszczyc czolo
змушувати -шую, -шуеш zmu-
szac ► змусити -ушу, -усиш
zmusic
знавець -вця т znawca
знайбма -moi z znajoma
знайбмий -мого т znajomy
знайбмити(ся) -млю, -миш za-
znajamiac (si?), zapoznawac
(si?)
знайтй(ся) -йду, -йдёш znalezc
(si?); zob. знаходити(ся)
знак-a m znak; роздьзбвий
znak przestankowy; ~ питан-
ия znak zapytania; ~ м’як-
шення mi?kki znak; ~ piBiioc-
Ti znak rdwnosci; знаки зо-
даака znaki zodiaku
знаменйтий znakomity, swietny;
wybitny
знания -я n wiadomosci; wiedza
знаряддя -я n narz?dzie; ви-
робнйцтва narz?dzia produk-
cji
знати -аю, -аеш znac; wiedziec;
звщки мен! sk$d mam
wiedziec? не nie wiadomo;
xto йогб знае? kto go tam wie?
знахщка -и z znalezisko (arche-
ologiczne)', wynalazek
знахедний; вщмпюк biemik
знахбдити(ся) -джу, -диш znaj-
dowac (si?); zob. знайтй(ся)
значения-я n znaczenie; прямё
znaczenie doslowne; ne-
ренбене znaczenie przenos-
ne
значити -чу, -чиш znaczyc, o-
znaczac
значить a wi?c, to znaczy, to jest
значйти -чу, -чиш znaczyc (ro-
bic znaki}
значнйй znaezny; значнбю Mi-
рою (в значим Mipi) w znacz-
nej mierze (stopniu)
132
знущання
значок -чка т znaczek (plakiet-
ка)
зневага -и z zniewaga; pogarda,
lekcewazenie
зневажати -аю, -аеш pogar-
dzac; lekcewazyc ► знева-
жити-жу,-жиш zlekcewazyc;
wzgardzic
зневажливин lekcewaz^cy; ро-
gardliwy
зненавищти -джу, -диш zniena-
widzic
зненависть -xi z nienawisc
знеохочувати -ую, -уеш znie-
ch?cac ► знеохбтити -очу,
-отйш zniech?cic
знёсення-я п zniesieme, skaso-
wanie
знеславити -влю, -виш zniesla-
wic
знестй-су,-сёш 1. zniesc (пр.
cos dopiwnicy) 2. zniesc; ~ яй-
це zniesc jajko 3. wzniesc; zob.
ЗНОСИТИ
знестйся -суся, -сёшся nawi$-
zac stosunki, porozumiec si?;
zob. зноситися
знёхотя od niechcenia
знйження -я л; знйжка -и z ob-
nizenie, obnizka; znizka
знижати(ся) -аю, -аеш, знйжу-
вати(ся) -ую, -уеш obnizac
(si?),znizac(si?) ► знйзити(ся)
-йжу, -йзиш znizyc (si?), ob-
nizyc (si?)
зникати -аю, -аеш znikac ► знй-
кнути -ну, -неш znikn^c
знйщувати(ся) -ую, -уеш nisz-
czyc (si?) ► знйщити(ся) -щу,
-щиш zniszczyc (si?)
зшмання-я п 1. zdejmowanie
2. usuwanie 3. fotografowa-
nie; filmowame
зшмати -аю,-аеш 1. zdejmowac
2. usuwac 3. fotografowac
зшматися -аюся, -аешся 1. pod-
nosic si? 2. fotografowac si?
зшмок -мка m zdj?cie, fotogra-
fia; ренттёшвський zdj?cie
rentgenowskie
зшчёв’я, знечёв’я znienacka,
niespodziewanie
знов, знову znow, znowu
зносини -син Imn zwi^zki; kon-
takty, stosunki; дипломатйч-
ui stosunki dyplomatycz-
ne
зносити -ошу, -бсищ 1. znosic
2. wznosic; zob. знестй
зноситися знбшуся, знбсишся
nawi^zywac stosunki, poro-
zumiewac si?; zob. знестйся
зноситися -бшуся, -бсишся na-
wi^zywac stosunki; porozu-
miewac si?
знбшувати -ую, -уеш znaszac,
zdzierac ► зносити -ошу,
-бсиш znosic, zedrzec (np. bu-
ty)
знущання -я n zn?canie si?
133
знущатися
знущатися -аюся, -аешся zn?-
сас si?
зняти зшму, зшмеш 1. zdj^c
2. usance 3. sfotografowac;
~ м!рку wzi$c miar?; zob,
здшмати
знятися зшмуся, зшмешея
1. podniesc si? 2. sfotografo-
wac si?; ~ з мкця ruszyc
z miejsea
зобов’язання -я zobowi^zanie
зобов’язати(ся) -яжу, -яжеш zo-
bowi^zac (si?); ми зобов’язаш
йому життям zawdzi?czamy
mu zycie
зображення -ял 1. port ret, wize-
runek 2. odtworzenie
3obhi na zewn$trz, z zewn^trz
збвшшнш zewn?trzny; powierz-
chowny; ~ вплив obey wpfyw;
збвшшня полггика polityka
zagraniezna
зовам calkowicie, calkiem, zu-
pelnie
зойк -y m j?k, krzyk (z bolu)
зозуля -i z kukulka
зокрёма w szczegolnosci, szcze-
golnie
золотар -я m zlotmk
золотив zloty; золота середина
zloty srodek; золота рука (зо-
лота руки) zlota r^ezka; o6i-
цяти золота гори obiecac zlote
gory; Золота Ворота Zlota
Brama (w Kijowie}
золото -a n zloto; на вагу золо-
та na wag? zlota
золотошукач -a m poszukiwacz
zlota
зомл1вати -аю, -аеш mdlec,
omdlewac ► зомлйи -по,
-lem zemdlec, omdlec
зона -и z strefa
зонд -a m sonda
зоопарк -у m ogrod zoologiczny
зорел^т -льоту m gwiazdolot
зоровйй wzrokowy; ~ нерв
nerw wzrokowy
зоря -i z 1. gwiazda 2. zorza; pa-
шшня gwiazda (zorza) po-
ranna; веч1рня gwiazda wie-
czorna
збряний gwiazdzisty
зосерёджувати(ся) -ую, -уеш
skupiac (si?), koncentrowac
(si?) ► зосерёдити(ся) -ёджу,
-ёдиш skupic (si?), skoncen-
trowac (si?)
збшит -a m zeszyt; нбтний ze-
szyt nutowy; загалышй
gruby zeszyt, brulion
зрада-и z zdrada; niewiemosc
(malzenskdy, батылвщйни
zdrada ojezyzny
зраджувати -ую, -уеш zdradzac
► зрадити-джу,-диш zdra-
dzic; жшку (чоловпеа) zdra-
dzic zon? (m?za)
зрадлйвий zdradliwy
зрадник -a m zdrajca
134
зуб
зрадницький zdradziecki
зразковий wzorcowy; wzorowy
зразок-зка т wzor; wzorzec;
przyklad; ставити когось за
~ stawiac kogos za przyklad
(za wzor)
зразу od razu, natychmiast
зраиити -ню, -ниш zranic
зранку, зрана, зрання z rana; od
rana
зржатися -аюся, -аешся zrze-
kac si?; wyrzekac si? ► зрек-
тйся -ечуся, -ечёшся zrzec
si?; wyrzec si?
зривати(ся) -аю, -аеш zrywac
(si?); zob. з!рвати(ся)
зршноважений zrownowazony
зр^внювати -юю, -юеш 1. zrow-
nywac, wyrownywac 2. po-
rownywac ► зр^вняти -яю,
-яеш 1. zrownac, wyrownac
2. porownac; ~ з землёю
zrownac z ziemi^
зрщка z rzadka, rzadko
зр!зувати -ую, -уеш, зр>зати
-аю, -аеш zrzynac, scinac
► зр!зати -жу, -жеш zerzn^c,
бсщс; ~ на (спит! sci$c, oblac
{kogos) na egzaminie
зрьзий dojrzafy
зрЬпсть -лост z dojrzalosc; ате-
стат зрьзост! swiadectwo doj-
rzalosci; екзамен на атестат
3pbiocri egzamin dojrzalosci,
matura
3picr зросту m wzrost
зргги1 зрю, зриш patrzec; wi-
dziec
зр1ти2-1ю, -lem dojrzewac
зробйти -блю, -биш zrobic,
uczynic
зробйтися -блюся, -бишся stac
si?, zrobic si?
зроду nigdy w zyciu; ~ не бачив
jak zyj?, nie widzialem
зрозум!ти -1ю, -iem zrozumiec;
Bin дав мен! dal mi do zro-
zumienia
зростати -аю, -аеш wzrastac,
rosn^c; Ц1ни зростають ceny
id$ w g6r? (rosn$)
зруб -у 1. zr$b, cembrowina
2. wyr$b (lasu)
зрубати -аю, -аеш zr^bac
зруйнувати -ую, -уеш zrujno-
wac
зручний odpowiedni; wlasciwy;
зручне кресло wygodny fotel
зрушення -я п 1. przesuni?cie,
poruszenie 2. przewrot
зрушувати -шую, -шуеш poru-
szac, posuwac ► зрушити
-шу, -шиш poruszyc, posun^c
зрячий widz^cy
зсихатися -аюся, -аешся zsy-
chac si? ► зсохнутися-нуся,
-нешся zeschn^c si?
зуб -а т zqb; молочнйй zqb
mleczny; кр!зь зуби przez z?-
by; постшш зуби z?by stale;
135
зубёць
зг1сти зуби zjesc z?by (bye do-
swiadezonym); озбрбений до
зуб1в uzbrojony ро z?by; ска-
лита зуби szczerzyc z?by
зубёць -бця т zqb (w narz^dziu)’,
~ часнику zqbek czosnku
зубнйй z?bowy; ~ б>ль bol z?-
bow; зубна нитка szczotka do
z?bow; ~ л1кар dentysta;
зубна лшарня przychodnia
dentystyezna
зубок -бка т z$bek; ~ часнику
zqbek czosnku
зубочистка -и z wykalaczka
зубр -а т zubr
зубрйти -рю, -риш kuc, wku-
wac (uczyc sig)
зубр!вка-и z zubrowka (trawa
i wodka)
зубчатай z?baty; зубчате коле-
со kolo z?bate
зубчатка -и j*6rska kolejka
зумгги 4ю, -iciii potrafic, zdolac
зумовлений uwarunkowany
зумовлювати -юю, -юеш wa-
runkowac ► зумбвити-влю,
-виш uwarunkowac
зупиняти(ся) -яю, -няеш zatrzy-
mywac (si?) ► зупинйти(ся)
-ню, -ниш zatrzymac (si?)
зупйнка -и z 1. przystanek 2. za-
trzymanie si?; przestoj; трам-
вайна (автобусна) ~ przy-
stanek tramwajowy (autobu-
sowy)
зуейлля -я n wysilek; доклада™
зуейль dokladac staran, nie
szcz?dzic wysilku
зустр!чати(ся) -аю, -аеш spoty-
kac (si?) ► зустр1ти(ся) -шу,
-шеш, зустршута(ся) -ну, -неш
spotkac si?
зустр>ч -i z spotkanie; przyj?cie
зчинята -яю, -яеш wszczynac
► зчинйти -ню, -ниш uczynic;
wszcz^c
зчшлювати -юю, -юеш scze-
piac, l^czyc ► зчепйти-плю,
-пиш sczepic, zl^czyc
зшёстя-я л; Зшёстя Святого
Духа Zeslanie Ducha Swi?te-
go, Zielone Swi^tki
зшивати -аю, -аеш zszywac
► зшйти -йю, -йеш zszyc
зшйток -тка т zeszyt; zszywka
зябра -и z а. -бер Imn skrzela
Imn
з’ява -и z zjawa
з’являтися -яюся, -яешея zja-
wiac si?, pojawiac si?, ukazy-
wac si? ► з’явйтася-влюся,
-вишея zjawic si?, pojawic si?,
ukazac si?
з’яебвувати -ую, -уеш wyjas-
niac, wyswietlac ► з’ясувати
-учо, -уеш wyjasnic, wyswiet-
lic
зять -тя m zi?c
зяяти зяю, зяеш zion^c, ziac;
swiecic pustk$, stac otworem
136
1менувати
i (й) i; вш i вона on i опа; нёбо
й море niebo i morze; i я прий-
Ayja takze (i ja) przyjd?; i так
дал! i tak dalej; i таке шше
i inne
1волга -и z wilga
кнорант -a m ignorant
игольник-a m igielmk (podu-
szeczka do igiel)
кратка -и z igraszka; zabawka
1гри irop Imn igrzyska, zawody;
отмшйсью ~ igrzyska ohm-
pijskie, olimpiada
кршце -a n igrzysko
1гровйй zabawowy; ~ майдан-
чик placyk zabaw
иумен -a m ihumen, przeor (prze-
lozony klasztoru m^skiego
w Kosciele wschodnim)
кумёшя -ii’ z ihumenia, opactwo
кумёня -i z ihumenia, przeory-
sza (przelozona klasztoru zen-
skiego w Kosciele wschodnim)
иеалЬм -у m ideahzm
(дейний ideowy
1дёя -ei z idea; pomysl
Шипя -ii z idylla, sielanka
taioT -a m idiota
ддол -a m bozek; bozyszcze, idol
щолопоклонник -a m bahvo-
chwalca
fa z, ze; брат fa сестрою brat
z siostr$; fa сорому ze wstydu
в-за zza, spoza; ~ rip zza (spo-
za) gor
волювати(ся) -юю, -юеш izo-
lowac (si?)
враыьський izraelski
враТльтянин -a m Izraelczyk
враыьтянка -и z Izraelka
faioM -y m rodzynki Imn
(кавка -и z czkawka
1кати -аю, -аеш czkac, miec
czkawk? ► шнути-ну,-неш
czkn^c
1кло -a n kiel
1к6на -и z ikona
1коноборець -рця m obrazobur-
ca
жонописець -сця m malarz ikon
жоностас -a m ikonostas (ozdo-
biona ikonami sciana, oddzie-
lajqca prezbitenum od reszty
cerkwi)
1кра -и z 1. ikra 2. kawior
itiOK -a m rel. zakonnik
ПЮКЙНЯ -i z rel. zakonnica
тюстращя -ii z ilustracja
1менйни -енйн Imn imieniny
1менинник -a m solenizant
1меннйй imienny; список spis
imienny, lista imienna
iMeimuK -a m rzeczownik
1мёння, имения n imi?; miano
гменувати -ую, -уеш nazywac;
mianowac
137
шла
шла -й z mgla
1млистий mglisty
iMMirpaijia, 1ммйращя -ii z imig-
racja
iMOBipHHH, ймов1рний prawdo-
podobny
iMOBipno, ймов1рно prawdopo-
dobnie
шпёрш -ii z imperium
ш’я iMeni n imi?; вщ 1меш
w imieniu; именем imienia
шакше inaczej
швалщ -a m inwalida
швалщшсть-Hocri z inwalidz-
two
ищнвщ-а m indywiduum, oso-
ba; typ
ищнвщуальнии indywidualny
шднк -a m indyk
иццанець -нця m Indianin
шдоанка -и z Indianka
иццанський indianski
шдшський indyjski
шдосвропёнськин indoeuropej-
ski
шдус -a m Hindus
шдуска -и z Hinduska
iimycrpiH -ii z przemysl; важка
(легка) ~ przemysl ci?zki
(lekki)
шдуськии hinduski
ш’скщя -ii z zastrzyk
шженёр -a m inzynier
1ШЙ шею m szron
П£кв{зйщя -ii z inkwizycja
школи niekiedy, czasem
шов!рець -рця m innowierca,
roznowierca
шод1 niekiedy, czasem
шозёмець -мця m cudzoziemiec
нюземний cudzoziemski; модем-
на мова j?zyk obey
шшомовний obcoj^zyczny
ljixtoh -a m rel. maty obrus, na
ktorym ustawia si? kielich, pa-
ten?
шетинкт -y m instynkt
шетинктивно instynktownie
шетитут -у instytut; педагопч-
ний wyzsza szkola peda-
gogiezna; науково-дбелщ-
ний ~ instytut naukowo-ba-
dawczy
шетрумёнт -a m instrument
шетрументальний instrumen-
talny
штеграл, штеграл -a m calka
штелкёнщя -ii z inteligencja
штервал -у m interwal, odst?p
пггерв’ю ndm wywiad, interwiew
штерес -у m interes, biznes
штернувати-ую,-уеш intemo-
wac
штимний intymny
штонащя -ii z intonaeja
штриган -a m intrygant
шгриганка -и z intrygantka
штуиця -ii z intuieja
шту1тивнии intuicyjny
шфаркт -у m zawal (serca)
138
пце (ще)
шфпптйв -а т bezokolicznik,
infinitiwus, infmitivus
шфляцш -ii z inflacja
шформацш -ii z informacja
шформувати -ую, -уеш infor-
mowac
1нший inny; пппими словами in-
nymi slowy; пилим разом in-
nym razem, kiedy indziej
юшзащя -ii z jonizacja
юносфера -и z jonosfera
шотёка -и z hipoteka
ipaicieub -шця m Irakijczyk
1рак!йка -и z Irakijka
1рак1йський iracki
1ранець -нця m Iranczyk
ipainca -и z Iranka
1‘ранський i ran ski
ipxa -i z rdza
1ржав1ти (tylko 3. osoba) rdze-
wiec
1рландець -дця m Irlandczyk
]рландка -и z Irlandka
]рландський irlandzki
1‘рмос -y m rel. irmos (krotki przy-
spiew spiewany m.in. w jutrzni)
ipoma -ii z ironia
1скра -и z iskra
ккрйти(ся) (tylko 3. osoba) is-
krzyc (si?)
]'сландець -дця m Islandczyk
исландка -и z Islandka
!сландський islandzki
кнувати -ую, -уеш istniec
кпанець -нця т Hiszpan
icnamca -и z Hiszpanka
кпанський hiszpanski
1спит -у m egzamin; письмовйй
(усний, вступнйй, випускнйй,
державний) egzamin pi-
semny (ustny, wst?pny, kon-
cowy, panstwowy)
кпитбвнй egzaminacyjny; icnH-
това KOMicifl komisja egzami-
nacyjna
1стерйчний histeryczny
icrepia -ii z histeria
ретина -и z prawda
icTHHiiHft prawdziwy
1сторйчний historyczny; 1сторйч-
на граматика gramatyka his-
toryczna
icropifl -ii z historia
icrora -и z istota
icroTirnft istotny
Icyc -a m Jezus
кал1€ць -1йця m Wloch
1талшка -и z Wloszka
палшський wtoski
i т. д. (i так дал!) itd. (i tak dalej)
1ти (йти) щу, щёш (иду, йдеш)
isc; зам!ж wychodzic za
m^z; назустр!ч wychodzic
naprzeciw; в ушверситёт
wst?powac na uniwersytet;
~ на посадку l^dowac (о sa-
molocie); дощ !дё deszcz pada
пцё (ще) jeszcze
139
ща
I
ща -й, >жа -i z jedzenie, pokarm;
jadlo; перед щою przed je-
dzeniem; шсля щи po jedze-
niu
щальня -i z jadalnia, pokdj ja-
dalny; stolowka; jadlodajnia
щёць 1дця m zjadacz; stolownik
ЩКЙЙ zr$cy; jadowity; ~ язик
jadowity (ostry) j?zyk
1жа -i z zob. ща
1жак -a m jez; морськйй ~ jez
morski
скачок -чка m maty jez, jezyk
скитися 1жуся, гжишся jezyc si?
1зда-й z jazda; швидка (по-
вальна, верхова) ~ szybka
(wolna, konna) jazda; година
1зди godzina jazdy
вздёць -дця m jezdziec
1здити 1жджу, 1’здиш jezdzic;
~ верхи jezdzic konno; ~ на
велосипеда (на лйжах) jez-
dzic na rowerze (na nartach)
1й-б6гу!, 1Й-66! jak Boga ko-
cham!, jak mi Bog mity!; przy-
si?gam!, naprawd?!
iCTH Гм, Гей jesc; меш хочеться ~
chce mi si? jesc, jestem glod-
ny
кгпвнйй jadalny; ~ гриб grzyb
jadalny
ix ich (dopelniacz od вони om,
one); я ~ не банив nie widzia-
lem ich
Тхати щу, щеш jechac; авто-
бусом (трамваем, поТздом) je-
chac autobusem (tramwajem,
poci^giem)
1хшй iXHboro ich; це д!м to
(jest) ich dom
Й
й zob. i
имения zob. 1мёння
ймов1рний zob. iMOBipHHH
ймовврно zob. iMOBipno
йняти йму, ймеш; не в(ри nie
dawac wiary
йога -и z joga
йод -y m jod
йойкати -аю, -аеш j?czec, st?-
kac
йолоп -a m jolop, duren
йорданець -нця m Jordanczyk
иорданка -и z Jordanka
йорданський jordanski
140
казати
Иордань -Hi z (Богоявления
Господне) Jordan (swigto swig-
cenia wody obchodzone w Kos-
dele wschodnim 19 (6) stycz-
nia na pamiq.tkg chrztu Pan-
skiego w rzece Jordan)
йбржик -a m 1. uczesanie na je-
za, jezyk 2. szczotka do czy-
szczenia butelek
йбржитися -жуся, -жишся jezyc
si? (о wlosach)
йти zob. im
к
кабак -а, кабачок -чка m kaba-
czek
кабан-a m knur, wieprz; ди-
кий ~ dzik
кабаре ndm n kabaret
кабель -лю m kabel
каб!на -и z kabina
кабшёт -у m gabinet
каблук-a m 1. kabl^k; palqk
2. obcas
каблучка -и z obr^czka, pierscio-
nek
кава -и z kawa; розчинна ~ ka-
wa rozpuszczalna; чорна ~
czama kawa; ~ з молоком
kawa z mlekiem
кавалер -a m kawaler
кавалерист -a m kawalerzysta
каверзник-a m intrygant; ma-
tacz
кавказець-зця m mieszkaniec
Kaukazu
кавовий kawowy
кавун -a m kawon, arbuz
кав’ярня -i z kawiamia
каганёць -нця m kaganek
кадет -a m kadet
кадик -a m grdyka, jablko Ada-
ma
кадило -a n kadzidlo
кадильниця -i z kadzielnica
кадити -джу, -диш kadzic
кадаб-доба, кадовб -довба т
kadz, st^giew
кадр -у т kadr; zdj?cie
кадри -pie т Imn kadry; В1дщл
кадров dzial kadr, dzial oso-
bowy
кажан -a m nietoperz
казальниця -i z ambona, kazal-
nica
казан -a m kociol
казання -я n zob. проповщь
казарма -и z koszary
казати кажу, кажеш mowic;
~ людям правду mowic lu-
141
казах
dziom prawd?; люди кажуть
ludzie m6wi$, mowi si?; шко-
да й ~ szkoda slow
казах -a m Kazach
казахський kazachski
казашка -и z Kazaszka
каземат -у m kazamaty Imn
казино ndm n kasyno
казйтися кажуся, казишся
wsciekac si?
казка -и z basn, bajka
казковий bajkowy; bajeczny, cu-
downy
казна-де nie wiadomo gdzie
казна-колй nie wiadomo kiedy
казна-кудй nie wiadomo dok^d
казна-хто nie wiadomo kto
казна-що nie wiadomo co
казна-як nie wiadomo jak
казна-якйй nie wiadomo jaki
кайдани -шв Imn kajdany
кайло -a m kilof, oskar
кайма -й z oblamowanie
какао ndm n kakao
какаовий kakaowy
кактус -a m kaktus
кал -у m kal
калабаня -i, калабатина -и z
bajoro, kahiza
каламар -я m 1. kalamarz
2. urz?dniczyna
каламутити -учу, -утиш m$cic;
burzyc, buntowac
каламутний m?tny; ~ 3ip m?tny
wzrok
калатати -аю, -аеш kolatac, stu-
kac
калач -a m kolacz
калейдоскоп -a m kalejdoskop
календар -я m kalendarz
календарний kalendarzowy;
~ pin rok kalendarzowy
калйна -и z kalina
калитка-и z portmonetka, sa-
kiewka, kiesa
кал!бр -у m kaliber
калш -iio m potas
кал1ка -и m i z kaleka
кал!цтво -a n kalectwo
кал!чити(ся) -чу, -чиш kaleczyc
(si?)
калоша -i z kalosz
кальвппст -a m kalwinista
калька -и z kalka
калькулятор -a m kalkulator
кальсони -он а. -ошв Imn kale-
sony
калюжа -i z kahiza
каляти -яю, -яеш kalac, plamic
камбала -и z fl^dra
камёл1я -ii* z kamelia
каменистый, кам’янйстий ka-
mienisty
камешти, кам’яшти -1ю, -leiu
kamieniec
каменоломня, каменярня -i z
kamieniolom
каменюка-и m duzy kamien,
glaz
каменяр -a m kamieniarz
142
каньйбн
камера-и z 1. kamera 2. ko-
mora, pokdj; cela; ~ схбву,
~ зберкання przechowalnia
bagazu
камерний kameralny
камш -a m kominek
камшёць-нця, камдачик-а m
maty kamien, kamyczek
камшний kamienny; ~ Mier
most kamienny
камшь -меня m kamien; жбвчш
камеш kamienie zolciowe; na-
рЬкний ~ kamien w?gielny;
~ спотикання kamien obra-
zy
кампашя -ii z kampania
камфора -й z kamfora
кам’янйй kamienny; кам’янё
вуплля w?giel kamienny; ка-
м’яна аль sol kamienna
кам’янйстий, каменйстий, ка-
менястий kamienisty
канава-и z kanal, row (przy-
drozny); водоепчна ~ kanal
odwadniaj^cy
канадець -дця m Kanadyjczyk
канадка -и z Kanadyjka
канадський kanadyjski
канал-у т kanal; травнйй ~
przewod pokarmowy; дипло-
матйчда капали kanaly dyp-
lomatyczne
канал1я -ii т kanalia; szelma
канарка, канарейка-и z; ка-
нарок -рка т, z kanarek
канат -а т lina, powroz
канва -й z kanwa; ~ подай tlo
wydarzen
канделябр -а т kandelabr
кандидат -а т kandydat; ~ на-
ук kandydat nauk (pdpowied-
тк polskiego doktora)
кандидатський kandydacki;
кандидатська дисертащя roz-
prawa kandydacka (doktor-
ska)
кашбал -a m kanibal, ludozerca
кашкули -ул Imn wakaeje, ferie
кадастра -и z kanister
канкан -у m kankan
канон -у m kanon, norma; zasa-
da
канодазащя -ii z kanonizaeja
канодазувати -ую, -уеш kanoni-
zowac
канбдак -a m kanonik
каношр -a m kanonier
кант -a m kant, rant, brzeg
кантата -и z kantata
кантор -a m rel. kantor (spiewak
koscielny)
канути -ну, -неш 1. dac nurka
2. pogr^zyc si?, zagin$c;
у Bi4HicTb przeniesc si? do
wiecznosci; в бёзв!сть prze-
pasc (zagin^c) bez wiesci
канцелярия -ii z kancelaria
канцлер -a m kanclerz
канчук -a m kanczug, nahaj
каньйон -у m kanion
143
капати
капати -аю, -аеш (tylko 3. osoba)
kapac ► капнути -ну, -неш
kapn^c
капёла -и z chdr z orkiestr^
капелан -a m kapelan
капелюх -a m kapelusz
капелька-и z kropelka; odro-
binka
капище -a n swi^tynia poganska
(u Slowian i Baltow)
каштал -у m kapital; оборбтний
~ kapital obrotowy; постш-
ний ~ kapital staly
каштал!зм -у m kapitalizm
каштал^ст -a m kapitalista
кашталовкладення -я n wklad
kapitalowy
каштальнии kapitalny; ~ ре-
монт remont kapitalny
каштан -a m kapitan
каштёль -i z kapitel, glowica
капнул -у m kapitula
каппулювати -юю, -юеш kapi-
tulowac
каштулящя -ii z kapitulacja
капкан -a m potrzask
каплйна -и z kropla
каплиця -i z kaplica
каплун -a m kaplon (kogut kas-
trowany)
капля -i z kropla
капнути zob. капати
капосник -a m szkodnik; oszust
капосний szkodliwy; oszukan-
czy
капостити -ощу, -остиш szko-
dzic; robic swinstwa; bruzdzic
капость -Ti z podst^p, zly uczy-
nek; swinstwo
каприз -у m kaprys, zachcianka
капсуль -ля m splonka; kapsel
каптан -a m kaftan
каптур каптура m kaptur (row-
niez czgsc stroju zakonnika)
капусник-а m 1. g^sienica bie-
linka kapustnika 2. ogrod lub
grz^dka z kapust$
капусниця-i z bielinek kapust-
nik
капусняк -у m kapusniak
капуста -и z kapusta; квашена
kapusta kiszona; цвгтна
kalafior
капустяний kapusciany; ка-
чан gl$b kapusciany; Капусти-
на голова glowa kapusty
капуцин -a m kapucyn
кашц -iB Imn kapcie, pantofle do-
mowe
капюшон -a m 1. kaptur 2. kapi-
szon
кара -и z kara; господня (66-
жа) kara boza (boska)
карабш -a m karabinek
караван -у m karawana
KapaiM -a m Karaim
кара1мка -и z Karaimka
кара1мський karaimski
каракуль -лю m karakul
карась -ся m karas
144
картоплекопалка
карання -я п karanie
карати -аю, -аеш кагас
караул zob. варта
карафа -и z karafka
карафка -и z karafeczka
карб -у т karb, naci^cie
карб1Д -у т karbid
карбованець -нця т (nazwa wa-
luty bylej Ukrainy radzieckiej,
odpowiednik rubla)
карбувати -ую, -уеш karbowac,
nacinac; znaczyc
кардинал -a m kardynal
кардюграма -и z kardiogram
карел -a m Karel
карелка -и z Karelka
карельський karelski
карета -и z kareta; karetka;
~ швидкоТ допомбги karetka
pogotowia
кар’ср -a m 1. kamieniolom;
piaskownia 2. cwal
кар’сра -и z kariera
кар’ерйст -a m karierowicz
карий kary; Kapi oni ciemnobr^-
zowe (piwne) oczy
карикатура -и z karykatura
карикатурист -a m karykatu-
rzysta
карк -a m kark (konski)
каркас -a m rusztowanie; szkie-
let
каркасний; каркасна будавля
budowla szkieletowa
карлик -a m karzel, karzelek
карлюка, карлючка -и z 1. ha-
czyk 2. kulfon (litera)
кармазин -у m karmazyn (kolor
i tkanina)
карнавал -у m karnawal
карниз -a m gzyms; kamisz
карний kamy; ~ кодекс kodeks
kamy; ~ злочйнець przest^p-
ca kryminalny
карпатський karpacki
карта -и z 1. тара 2. karta (do
gry)\ викласти (розкрйти)
cboi карти wylozyc karty na
stol
картати -аю, -аеш karcic
картель -лю -л! z kartel
картйна -и z 1. obraz; widok
2. film
картйнка -и z obrazek; wido-
czek
картйнний obrazowy; картйнна
галерея galeria obrazow
картка -и z kartka; pocztdwka;
в!зйтна wizytowka
картковий kartkowy; картко-
ва система system kartkowy;
будйночок domek z kart
картон -у m karton, tektura
картонаж -у m wyroby z tektury
(kartonu)
картонка -и z pudelko (z karto-
nu lub tektury na kapelusze lub
odziez)
картоплекопалка -и z kopaczka
do ziemniakow
145
картоплесаджалка
картоплесаджалка -и z sadzar-
ka do ziemniakow
картоплйна -и z ziemniak, kar-
tofel
картоплйння -я n пас kartofla-
na, l?ty, l?ciny
картоплище -a n kartoflisko
картопля -i z Ip. ziemniak, kar-
tofel; ziemniaki; ~ в мундир!
ziemniaki w mundurkach
картопляний ziemniaczany, kar-
toflany
картоплянка -и z zupa ziemnia-
czana, kartoflanka
картотека -и z kartoteka
картуз -a m kaszkiet
картяр -a m karciarz
карусель -i z karuzela
каса -и z kasa; ощадна ~ kasa
oszcz?dnosci
касёта -и z kaseta
касйр -a m kasjer
касйрка -и z kasjerka
каска -и z kask
каскад -у m kaskada; wodospad
каструвати -ую, -уеш kastro-
wac
каструля -i z rondel
касувати -ую, -уеш kasowac
кат -a m kat
катакомба -и z, катакомби -6мб
Imn katakumby
каталог -у m katalog
каталонець -нця m Katalon-
czyk
каталонка -и z Katalonka
каталонський katalonski
катания -я n zob. ковзання
катар -у m katar
катастрофа -и z katastrofa
кататися -аюся, -аешся shzgac
si?; jezdzic na tyzwach; ~ на
санчатах jezdzic na sankach
катафалк -a m katafalk
катехёт -a m katecheta
катех1зис -у m katechizm
категор!я -ii z kategoria
катер -a m kuter
катма, катмае ndm nie ma; diab-
li wzi?li
катод -a m katoda
католик -a m katolik
католйцтво -a nt католицизм -у
m katolicyzm
католйцький katolicki
католичка -и z katoliczka
каторга -и z katorga
каторжник-a m katorznik; ze-
slaniec
катування -я n katowanie, zn?-
canie si?
катувати -ую, -уеш katowac,
zn?cac si?
кафе ndm n kawiamia
кафедра, катедра -и z katedra;
icropii (украппстики) ka-
tedra historii (ukrainistyki)
кафедральний, катедральний
katedralny; собор kosciol
katedralny, katedra
146
квач
кахйкати -аю, -аеш kaszlec, ро-
kastywac
кахля -i z, кахель -хля т kafel
кахлянйй, кахлёвий kaflowy
качан -а ди 1. gl$b, kaczan 2. glo-
wa kapusty
качати-аю,-аеш 1. taczac, to-
czyc; tarzac; walkowac 2. pom-
powac
качатися -аюся, -аешся 1. ta-
rzac si?; toczyc si?; ~ в cniry
tarzac si? w sniegu 2. chwiac
si?, kotysac si?; ~ вц cMixy
tarzac si? ze smiechu
качаний,-качйний kaczy
каченя-яти, качатко-а n ka-
cz?, kacz$tko
качка -и z kaczka
качур -a m kaczor
каша -i z kasza; гречана ~ ka-
sza gryczana; зварйти кашу
nawarzyc piwa
кашель -шлю m kaszel
кашка -и z kaszka
кашкёт -a m kaszkiet
кашляти -яю, -яеш kaszlec
кашовар -a m kucharz (w woj-
sku)
каштан-a m kasztan; drzewo
kasztanowe, kasztanowiec
каюк -a m 1. mala lodka, kajak
2. ~! koniec!, przepadlo!
каюта -и z kajuta
каяння-я, каяття-я n kajanie
si?, skrucha
каятися каюся, кается kajac
si?, wyrazac skruch?
квадрат -a m kwadrat
квадратний kwadratowy; ~ метр
metr kwadratowy
квазар -a m kwazar (obiekt po-
zagalaktyczny b^dqcy silnym
radiozrddleniy, nibygwiazda
квакати -аю, -аеш kwakac
► квакнути -ну, -неш kwak-
n^c
квал1фпсувати(ся) -ую, -уеш
kwalifikowac (si?)
квапити(ся) -плю, -пиш spie-
szyc (si?), naglic
квартал -у т 1. kwartal (czqsc
roku); 2. dzielnica
квартира -nil.kwatera2. (daw-
niej) mieszkanie, lokal
квартирант-a m lokator; sub-
lokator
квартиронаймач-a m lokator;
najemca
квартплата -и, квартйрна пла-
та z czynsz (za mieszkanie)
квас -у m kwas; часом з квасом,
порою з водою raz lepiej, raz
gorzej; raz na wozie, raz pod
wozem
квасити(ся) -ашу, -асиш kwa-
sic (si?); kisic (si?)
квасок -ску m kwasek
квасоля -i z fasola
кватйрка -и z okienko, lufcik
квач -a m wiechec
147
квачик
квачик -а т p^dzelek
кваша -i z potrawa z m$ki gry-
czanej
квашений kwaszony, kiszony
квилйти -лю, -лиш kwilic; pla-
kac
квитанщя -iiz kwit, pokwitowa-
nie
квиткбвий biletowy; квиткова
каса kasa biletowa
квиток -тка m bilet; legitymacja;
залпничний (автобусний,
трамвайний) ~ bilet kolejo-
wy (autobusowy, tramwajo-
wy); вхщнйй ~ bilet wst^pu;
члёнський (студёнтський) ~
legitymacja czlonkowska (stu-
dencka); придбати ~ kupic
bilet
квгтень -тня m kwiecien
kbitkb -и z kwiat, kwiatek
квикарка -и z kwiaciarka
кв1тковий kwietny; kwiatowy;
KBiTKOBi рослини rosliny
kwiatowe
кв!тковйй w kwiaty; ~ орна-
мент wzor w kwiaty; квпкова
крамниця kwiaciamia
квИнёвий kwietniowy
kbithhk -a m kwietnik, klomb
кв1тнути -ну, -неш kwitn^c
кв!тучий kwitn^cy
квггчастий kwiecisty
квоктати -кчу, -кчеш kwokac
квблий w$tly, slaby, slabowity
148
квочка -и z kwoka
кедр -a m cedr
кекс -a m keks
кёлих-а m kielich; ~ пркотй
kielich goryczy
кёл!я -ii z cela (klasztorna)
кельт -a m Celt
кёльтський celtycki
кенгуру ndm m kangur
кёндюх -a m zol^dek (u zwierzqt)
кепкувати -ую, -уеш szydzic,
kpic, drwic
кёпський kiepski, lichy
керамнса -и z ceramika
керам!чний ceramiczny
кер!внйй kierowniczy
кер1внйк -a m kierownik
кер{внйцтво -a n kierownictwo
керманич -а ди 1. sternik 2. przy-
wodca
кермо -a n ster; kierownica; си-
доти за кермом siedziec za
kierownicq; б!ля керма стоя-
ти miec wladz? w swoich r?-
kach
кермувати -ую, -уеш sterowac,
kierowac
кербваний kierowany; sterowa-
ny
керування -я n kierowanie
керувати -ую, -уеш kierowac;
автомоб!лем (державою,
роббтою) kierowac samocho-
dem (panstwem, pracQ)
керуватися -уюся, -уешся kie-
кйтиця
rowac si?; ~ справедлйвютю
kierowac si? zasad$ sprawied-
liwosci
кёсар -я m cezar; cesarz
Kecapie; ~ рбзтин cesarskie ci?-
cie
кивати -аю, -аеш kiwac ► кив-
нути -ну, -неш kiwn^c; ~ го-
ловою kiwac (kiwnqc) glow$
кивот -а т rel. tabemakulum
кидания -я п rzucanie
кидати -аю, -аеш rzucac, cis-
kac; porzucac; ~ ciw’w opu-
szczac (porzucac) rodzin?;
~ громи ciskac gromy; ~ пёр-
ли перед свйньми rzucac perfy
przed wieprze; zob. кйнути
кидатися -аюся, -аешся rzucac
si?, miotac si?; zob. кйнути-
ся
кшвський kijowski; КйТвський
Ушверситёт Uniwersytet Ki-
jowski
кий кия т kij
кийок -йка т kijek
килим -а т kilim; dywan
кинджал -а т kindzal
кйнути -ну, -неш rzucic, cisn^c;
porzucic; жеребок кйнуто
kosci zostaly rzucone; zob. кй-
дати
кйнутися -нуся, -нешся rzucic
si?; zob. кйдатися
кипарис -а т cyprys
кипим -илю, -пиш kipiec, wrzec;
море (вода) кипйть morze
(woda) kipi, wrze; робота ки-
пйть praca wre
кип’ятйти -п’ячу, -п’ятйш go-
towac
кип’яток -тку т wrz^tek
киргйз -а т Kirgiz
киргйзка -и z Kirgizka
киргйзький kirgizki
кирея -ei’ z dhigi plaszcz, kiereja
(staropolska)
кирйлиця -i z cyrylica
кйрпа-и z zadarty nos; кйрпу
гнути zadzierac nosa
кйсень -сню m tlen
кис1ль -селю m kisiel; budyn
кйслий kwasny; кйсле молоко
(яблуко) kwasne mleko (jabl-
ko); кйсла посм1шка kwasny
usmiech
кислйця -i z kwasne jablko
(z dziczki)
кислота -й z kwas; соляна (cip-
чана) ~ kwas solny (siarko-
wy)
кислуватий kwaskowaty
кйснути -ну, -неш kisn^c, kwa-
sic si?
кит -a m wieloryb
китасзнавство -a n sinologia
китаець -айця m Chinczyk
китайський chinski
китаянка -и z Chinka
кйтиця-i z grono, p?k; bukiet
kwiatow
149
китобш
китобш -боя, китолов -а т low-
са wielorybow, wielorybnik
кйця -i z kotek, kicius
кишёня -i z kieszen; це мен! не
по кишёш to nie na moj'4 kie-
szen
кишеньковий kieszonkowy;
~ годйнник (злодш) zegarek
(zlodziej) kieszonkowy; ки-
ujeiibKOBi rponri kieszonkowe
киппти (tylko 3. osoba) roic si?,
mrowic si?
кишка-и z 1. kiszka, jelito;
слша ~ slepa kiszka; заворот
кишок skr?t kiszek 2. szlauch,
w$z 3. kaszanka
КИЯНИН -a m kijowianin; кияни
kijowianie
киянка -и z kijowianka
idem ковша m czerpak
KiroTb -гтя m pazur, szpon;
гострйти Kirri (на когдсь)
ostrzyc (sobie) pazury (na ко-
rg°s) ,
газка, юзонька -и z kozka
юзяк, кизяк -a m nawoz, gnoj;
odchody zwierz?ce
юл кола m pal, kolek, zerdz;
садовйти (посадйти) на ~
wbijac (wbic) na pal
кЕловат -a m kilowat
кЕлограм -a m kilogram
юлок -лка m kolek, palik
кшомётр -a m kilometr
калька kilka; через ~ допв za
kilka dni; ~ мкящв тому
przed kilkoma miesi^cami
кЕлькадесят kilkadziesi^t
кЕльканадцять kilkanascie
кыыасний ilosciowy
кьлыасть -Kocri z ilosc; ~ опа-
дов wielkosc opadow
кЕльцё-я n 1. kolko, ogniwo
(lancucha) 2. p?tla (tramwajo-
waf autobusowa); ковбасй
p?to (p?tko) kielbasy; юльця
kolka (przyrzqdgimnastyczny)
кшната -и z pokoj (mieszkalny),
komnata
кшнатнии pokojowy; юмпатна
температура temperature po-
koj о wa
кшёць -нця koniec; кшцём
koniec koncem; кппц з кш-
цями зводити wi^zac koniec
z koncem; у палищ два кшш
kij ma dwa konce
кшний konny; трамвай tram*
waj konny
кшнота -и z konnica, kawaleria
Kino ndm n kino
кшоактор -a m aktor filmowy
кшоактрйса -и z aktorka filmo-
wa
кшоглядач -a m widz (kinowy)
кшожурнал -у m kronika filmo-
wa^
кпюзфка -и z gwiazda filmowa
кшокартйна -и z film
кшошпвка -и z tasma filmowa
150
клапан
кшорежисер -а т rezyser filmo-
wy
кшосеанс -у т seans filmowy
юностуйця -ii z studio filmowe
кшосценарш -1ю m scenariusz
filmowy
кшотеатр -у m kino (budynek)
кинофестиваль -лю m festiwal
filmowy
кшохрбшка -и z kronika filmo-
wa
кшський konski; кшська сила
kon mechaniczny
кпщёвий koncowy; кшцёва ме-
та cel ostateczny; ~ резуль-
тат wynik koncowy
кшщвка -и z zakonczenie, kon-
cowka; кшщвки -вок Imn',
верхи! (нйжш) ~ gome (dol-
ne) konczyny
кшчати(ся) -аю, -аеш konczyc
(si?); Bin кшчасться on umie-
ra (dogorywa, konczy si?)
► кшчити(ся) -чу, -чиш skon-
czyc (si?)
кшчик -a m koniuszek, szpic
кшь коня m kon; кшь-гбйдалка
kon na biegunach; арабський
(верховий, запряжнйй, ди-
кий) ~ kon arabski (wierzcho-
wy, zaprz?gowy, dziki); був
та з’Тздився wszystko
przepadlo; хц конём ruch ko-
niem (w szachach)', на коней!
na kon!
KiocK -y m kiosk
KiocKep -a m kioskarz
кюскёрка -и z kioskarka
KinoTb -птю m kopec; sadza
Kip кору m odra (choroba)
Kipxa-и z koscidl ewangelicki,
zbor, kircha
KicKa, юсочка, юсонька -и z
warkoczyk
метка -и z kostka; kosc; слонб-
ва ~ (юсть) kosc sloniowa;
до (самих) к1стдк промбк-
нути przemokn^c do suchej
nitki
юстковйй kostny
юстлявий koscisty
юсточка -и z 1. kostka 2. pestka
к1стяк -a m kosciec; szkielet
KicTb Kocri z kosc
ют кота m kot; гратися в кота
й мишку bawic si? w kotka
i myszk?; жйти як ~ з со-
бакою zyc jak pies z kotem
KiTiia kotna (o samicy)
Kim коша m 1. kosz 2. oboz
kozacki, kosz
клика -и z kotka
клавш -a mt клавппа -и z kla-
wisz
кладка -и z kladka
кладовйще -a n cmcntarz
кланятися -няюся, -няешся kla-
niac si?
клапан -a m wentyl, zawor; kla-
pa; серцёвий zastawka ser-
151
клапоть
cowa; запоб!жний ~ klapa
bezpieczenstwa
клапоть -птя, клаптик -а т
strz?p, kawalek
кларнет -а т klamet
клас -у т klasa; учень пёршого
класу uczen pierwszej klasy;
робтшчий ~ klasa robotni-
cza
класик -a m klasyk
класйчний klasyczny; ~ лщёй
liceum klasyczne; класйчна
фмолбпя filologia klasyczna
класний klasowy (szkolny);
~ журнал dziennik klasowy
класовий klasowy; класова бо-
ротьба walka klasowa
класти -аду, -адёш klasc, umie-
szczac
клацати -аю, -аеш szcz?kac;
klapac ► клацнути -ну, -неш
szcz^kn^c; klapn^c
клегги(ся) -ею, -ёТш kleic (si?)
клей -ею т klej
клеймо -а п pi?tno, znak;
~ ганьбй pi?tno hanby
клейонка -и z cerata
клёют -коту т 1. klekot 2. bul-
got
клекотати -очу, -очеш, клеко-
т1ти-очу,-отиш 1. klekotac
2. bulgotac
клен -а т klon
кленбвий klonowy; ~ листок
lisc klonowy
клепати -аю, -аеш klepac; ~ ко-
су klepac kos?; ~ язиком
mlec ozorem, mowic glupstwa
клёпка -и z klepka; у нього не-
мае (йому бракуе, не виста-
час) клёпки в голов! brak mu
pi^tej klepki
клерикал -a m klerykal
клерикал!зм -у т klerykahzm
клечальний; Клечальна Недыя
Zielone Swi?ta (Swi^tki)
клйкати -йчу, -йчеш wolac, wzy-
wac; ~ на допомогу wzywac
pomocy ► клйкнути -ну, -неш
zawolac, wezwac
клин -а, клинок -нка т klin, kh-
nik; клином вибивати wy-
bijac klin klinem
клинопис -у т pismo klinowe
клич -у т wezwanie, zawolame;
haslo
клйчка -и z 1. pseudonim 2. imi?
(zwierzqt)
клйчний; клйчна форма, клйч-
ний в1дмйюк wolacz
клиент -а т klient
кл1зма-и z lewatywa; ставитИ
кл!зму robic lewatyw?
клжа -и z klika
кл1мактёрш -1ю, кл!макс-у in
klimakterium
кл!мат -у т klimat
кл!шка -и z klinika
кл1шчний kliniczny
клшати -аю, -аеш mrugac, trze*
152
ключка
potac (rz^sami) ► клшнути
-ну,-неш zamrugac, zatrze-
potac (rzgsami)
катина -и z komorka (w orga-
nizmie)
клика -и z 1. klatka; грудна
klatka piersiowa; сходова
klatka schodowa 2. kratka
(desen, wzor na tkaninie); зб-
шит в кл1тку zeszyt w kratk?
клпъ -Ti z winda (w kopalni)
клшси -ciB Imn klipsy
KJiip -y m kier
Kjrime ndm n klisza
кл!щ -a m kleszcz
клшц -ie Imn szczypce, kleszcze
клобук-a m czapka mnichow
(vv Kosciele wschodnim)
клон -у m klon (potomstwo jed-
nego osobnika powstale przez
rozmnazanie wegetatywne)
клонйти(ся) клоню, клонит
schylac (si?); його клонить
на сон zbiera mu si? na spanie,
ogamia go sen
клонування -я n klonowanie
клонувати -ую, -уеш klonowac
клотт -поту т klopot; ~ мен!
з вами mam z wami klopot;
ще один ~ спав з плечёй
о jedno zmartwienie mniej
клоштлйвий, клошткйй klopot-
liwy
клопотання -я п 1. staranie si?,
klopotanie si? 2. podanie; по-
дати ~ wyst^pic z podaniem
клопотатися -очуся, -очешся
starac si?, klopotac si?; mart-
wic si?
клоун -a m klaun
клубх-у m klub; офщёрський
~ klub oficerski
клуб2-a m 1. kl^b (np. dymu)
2. kl$b (np. и konia)
клубок -бка m kl?bek; ~ ниток
(диму) kl?bek nici (dymu)
клумба -и z klomb, kwietnik
клунок-нка m tlumok, zawi-
ni^tko
клуня -i z stodola
клювати клюю, клюёш dzio-
bac; chwytac przyn?t?; рйба
клюс ryba bierze; носом
kiwac si? (sennie), drzemac
kiwaj^c si? ► клюнути -ну,
-неш dziobn^c; chwycic przy-
n?t?
клюква -и z hirawina
ключ-a m klucz; до замка
klucz do zamku; басовий
(скрипковйй) klucz baso-
wy (wiolinowy); французький
klucz francuski; журавлй-
ний klucz zurawi
ключар -я, ключник -a m klucz-
nik
ключка-и z 1. haczyk 2. kij
hokejowy 3. zerdz zakonczo-
na hakiem (sluzqca do wyjmo-
wania)
153
клястй
клястй кляну, клянёш kl^c,
przeklinac, zlorzeczyc
клястйся клянуся, клянётся
zaklinac si?, przysi?gac
клятва -и z przysi?ga; порушити
клятву zlamac przysi?g?
клятий przekl?ty; ~ ворог (дод,
б!ль) przekl?ty wrog (dziad,
bol)
клятьба -й z 1. przeklenstwo,
przeklinanie 2. przysi?ga; przy-
rzeczenie
кмин -у m kmin, kminek
км1тлйвий roztropny, poj?tny
книга -и z ksi?ga; телефонна ~
ksi^zka telefoniczna; церков-
на ~ ksi?ga cerkiewna;
~ життя ksi?ga zycia
книгар -я m ksi?garz
книгарня -i z ksi?§amia
книгогрйз, книгоТд -a m mol
ksi^zkowy
книголюб -a m milosnik ksi^zek
книгопродавёць -вця m ksi?-
garz, sprzedawca ksi^zek
книжечка -и z ksi^zeczka
кнйжка -и z ksi^zka; чёкова
(ощадна) ~ ksi^zeczka cze-
kowa (oszcz?dnosciowa); за-
писна ~ notes
книжковий ksi^zkowy; ~ kiock
stoisko z ksi^zkami; книжкб-
ва вйставка wystawa ksi^zek;
~ базар kiermasz ksi^zek
кнйжний ksi^zkowy; ~ стиль
styl ksi^zkowy; кнйжне слово
wyraz ksi^zkowy
книжник -a m milosnik ksiqzek,
bibliofil; uczony m$z; znawca
Pisma Swi?tego
книш -a m rodzaj bialego pieczy-
wa
кнопка -и z 1. zatrzaska 2. pi-
nezka, pluskiewka 3. guzik
4. wl^cznik, przycisk (dzwon-
ka, prqdu elektrycznego)
княгйня -i z ksi?zna
княжна -ни z ksi?zniczka
княжий ksi^z?cy; рщ (палац)
rod (palac) ksi^z?cy
княз!вна -ни z ksi?zniczka; ksi?z-
na,
KHfl3iscTB0 -a n ksi?stwo
князь-зя m ksi$z?; kmaz; ве-
лйкий wielki ksi$z?
коалпця -ii z koalicja; вступати
в коал1‘щю przyst?powac do
koalicji
кобза -и z kobza
кобзар -я m kobziarz
кобйла-и z kobyla; сон рябо!
кобйли wierutne bzdury, ma-
rzenie sci?tej glowy, wymysty,
nieprawda
кобура -рй z kabura
ковадло -a n kowadlo
коваль -я m kowal
кований kuty
ковбаня-ш z kahiza (gl^boka},
ton
154
кокбсовий
ковбаса -й z kielbasa
кбвдра -и z koldra
ковзанй -Н1в Imn 1. tyzwy 2. ~
на роликах wrotki; tyzworol-
ki
кбвзанка -и z slizgawka
ковзання -я п slizganie si?; jazda
na tyzwach; ф!гурне ~ jazda
figurowa (na lodzie)
ковзати(ся) -аю, -аеш slizgac
si?, jezdzic na tyzwach
ковзкйй sliski
ковзко slisko; надвбр! ~ na
dworze jest slisko
ковпак -а ли 1. kolpak 2. rel. bi-
ret
ковтати -аю, -аеш potykac, ty-
kac ► ковтнути -ну, неш tyk-
nqc, polkn^c
ковток -тка m tyk, haust; одним
ковткбм jednym tykiem, jed-
nym haustem
ковчег -a m arka; НбТв ~ arka
Noego; ~ запов!ту (завйу)
arka przymierza
код -у m kod
кодекс -у m kodeks; цивьльний
(кримшальний, карний) ~ ko-
deks cywilny (kamy)
кодувати -ую, -уеш kodowac
коефпцснт -a m wspolczynnik
кбжний, кожей kazdy; ~ ранок,
кожного ранку kazdego ranka
кожух -a m kozuch
коза-й z koza; i вовки сип,
i кози цЬп i wilk syty, i koza
cala
козак -а ли 1. kozak, zuch, chwat
2. Kozak; запор!зький (pe-
естрбвий) ~ Kozak zapo-
roski (rejestrowy)
козацький kozacki
козел-зла ли koziol; ~ вщпу-
щення koziol ofiamy
козеня, козля-яти, козенятко
-а и kozl?, kozl^tko
KO3epir -рога ли koziorozec
козир-я ли 1. atut (w kartach)
2. zuch, chwat
козирок -рка ли daszek (u czap-
ki)
козли -л!в Imn 1. kozly (do ci^cia
drewna) 2. koziol (w powozie)
козлйний, козлячий kozli; коз-
лина борщка kozia brodka
козлятина -и z kozie mi?so, ko-
zina
козячий, козйний kozi; козяче
молоко kozie mleko
койка-и z koja; hamak; lozko
polowe
койот -а ли kojot
кокаТн -у ли kokaina
кокарда -и z kokarda
кокетка -и z kokietka
кокётливий kokieteryjny
коклюш -у ли koklusz
кокбсовий kokosowy; кокбсова
пальма palma kokosowa, ko-
kosowiec
155
кокс
кокс -у т koks
колгосп-у (колектйвне госпо-
дарство) т kolchoz
колгоспний kolchozowy
колгоспник -а т kolchoznik
колгоспниця -i z kolchoznica
ко лёг а -и т kolega
колёйя -ii z kolegium; редак-
цшна ~ (редколёг(я) kole-
gium redakcyjne
колектйв -у т kolektyw, zespol
колектйвний kolektywny, zes-
polowy
колектив1защя-iT z kolektywi-
zacja
колекщонёр-a m kolekcjoner,
zbieracz
колёкщя -i'i z kolekcja
колесо -a n kolo; млиновё (ма-
ховё, зубчасте) ~ kolo mlyn-
skie (zamachowe, z?bate); чор-
тове ~ diabelskie kolo
коли kiedy
колйба -и z koliba
коливання -я n kotysanie; drga-
nie; chwianie si?; wahanie si?;
hustanie si?
коливати(ся) -аю, -аеш kolysac
(si?); chwiac (si?); wahac (si?)
колй-нёбудь kiedykolwiek, kie-
dy b$dz
колисати -ишу, -йшеш kolysac
колйска -и z kolyska
колисковий kolyskowy; колис-
кова (шсня) kolysanka
колйсь kiedys; niegdys
колихати(ся) -аю, -аеш kolysac
(si?); chwiac (si?) ► колих-
нути(ся) -ну, -неш zakotysac
(si?); zachwiac (si?)
колйшшй dawniejszy; dawny,
byly
кол!бр1 ndm m i z koliber
колпю-а n kolano; стати на
колша ukl?kn4c; водй по ко-
лша woda ро kolana (do ko-
lan)
колшце -я п kolanko
кол!р -льору т kolor, barwa
колкнйй kolowy
кол1снйк -а т kolodziej
колпца -ати, колпцатко -а п ко-
leczko
кол1я -ii’ z 1. koleina 2. tor ко-
lejowy, tramwajowy
коло -a n kolo; kr$g; зачарова-
не zaczarowane kolo; po-
дйнне kr$g rodzinny, kolo
rodzinne; полярне kr$g po-
lamy
коло kolo, obok; okolo
коловорот1-a m 1. kolowrot
2. swider 3. blok (przyrzqd
uzywany w budownictwie)
коловорот2 -у m wir
колода-и z 1. kloda; повали-
тися, як zwalic si? jak klo-
da 2. bare 3. talia (kart)
колодка -и z 1. mala kloda
2. bare 3. kopyto szewskie
156
команд уючий
4. klocek hamulcowy 5. ro-
zetka, baretka; колодки dy-
by
колбдязний studzienny
колодязь-зя m studnia; арте-
зшнський ~ studnia artezyj-
ska
колбкыум -у m kolokwium
коломййка -и z kolomyjka (pio-
senka i taniec)
колона-и z kolumna; похщ-
на ~ kolumna marszowa
колонада -и z kolumnada
колошзащя -ii z kolonizacja
колбшя -ii z kolonia
колонка -и z 1. kolumienka
2. piecyk gazowy; ~ цифр ko-
lumna cyfr
колорадський koloradzki; ~
жук stonka ziemniaczana
колорист -a m kolorysta
колос -a m klos
колос -a m kolos, olbrzym
колосйстий klosisty, pelen klosow
колосок -ска m, колосйнка -и z
klosek
колосся -я n klosy
колоти -лю, -леш 1. khic 2. roz-
hipywac; правда d*ri коле
prawda w oczy kole; zob. коль-
нути
кблотий khity; колота рана ra-
na khita
колотйти -очу, -отйш m$cic,
mieszac; ubijac (maslo)
колотнёча -i z zamieszanie, za-
m?t; klotnia
колумбарш чю m kolumbarium
кольнути -ну, -нёш ukhic; zob.
колоти
кольорбвий kolorowy
кольраб! ndm z kalarepa
колючий khij^cy; kolczasty;
~ дрк drut kolczasty; ~ no-
гляд khij^ce spojrzenie
колючка-и z 1. ciern, kolec
2. ciemik
коляда -й z 1. kol?da (podarek
dla kol^dnikow) 2. kol?da
(piesn bozonarodzeniowci)
колядка -и z kol?da (piesn bozo-
narodzeniowd)
колядник -a m kol?dnik
колядувати -ую, -уеш kol?do-
wac
кома -и z przecinek; крапка з ко-
мою srednik
команда -и z 1. komenda, roz-
kaz; подати команду wydac
rozkaz 2. druzyna, zaloga;
зб!рна druzyna reprezen-
tacyjna
командир -a m komendant, do-
wodca
командування -я n dowodzenie;
dowodztwo
командувати -ую, -уеш dowo-
dzic
командуючий -чого m dowo-
dz$cy; dowodca
157
комар
комар -я т komar; малярш-
ний ~ komar widliszek
комаха -и z owad
комбайн -а т kombajn
комедшний komediowy; ~ ак-
тор aktor komediowy; komik
комёд!я -ii z komedia
коментар -я m komentarz
комендант -a m komendant
комерцшний handlowy; komer-
cyjny; ~ банк bank handlo-
wy
комета -и z kometa
комётний; ~ xeicr warkocz
(ogon) komety
комки -a m komin
комйш -y m sitowie, trzcina (za-
rosla nadrzeczne)
KOMip -a m kolnierz
KOMipeiib -рця m kolnierzyk
KOMicap -a m komisarz
KOMicapiaT -y m komisariat
комгсшний komisyjny
KOMicifl -ii* z komisja
компёт -y m komitet
КОМ1ЧНИЙ komiczny; smieszny
комод -a m, комода -и z komoda
комора -и z komora; spizarnia
компактний zwarty, scisly
компашя -n z kompania; towa-
rzystwo
компас -a m kompas
компенсация -ii z kompensacja
компетёнщя -ii z kompetencja
комплект -у m komplet
комшпмёнт -у m komplement
компонувати -ую, -уеш kom-
ponowac
компот -у m kompot
компромгс -у m kompromis
компромкний kompromisowy
комп’ютер -а т komputer
комуна -и z komuna; Парйзька
Комуна Komuna Paryska
комушзм -у т komumzm
комушкатйвний komunikatyw*
ПУ
комушкацшний komunikacyjny
комушкащя -ii z komunikacja
комушст -а т komunista
комушстйчний komunistyczny
комфорт -у т komfort
комфортабельний k от for to wy
комюшкё пdm п komunikat
конання-я п konanie, agoma,
umieranie
конати -аю, -аеш konac; umie-
rac
конвал!я -ii z konwalia
конвёер -a m transporter; tasma
produkcyjna
конверт -a m koperta
конвой -дю m konwoj
конголёзець -зця m Kongijczyk
конголезка -и z Kongijka
конголёзький kongijski
ко nr pec -y m kongres
кондак -a m rel. kondakion
(krotka piesn opiewajqca swig-
tego lub tresc swigtd)
158
концентращйний
кондйтерський; кондйтерсыа
вйроби wyroby cukiernicze
кондйщя -ii z kondycja
кондуктор -a m konduktor
кондукторка -и z konduktorka
конёчний 1. konieczny, nie-
odzowny 2. skonczony (w ma-
tematyce)
коник -a m konik
конина -и z konina
конклав -у m konklawe ndm
конкордат -a m konkordat
конкрётний konkretny
конкурент -a m konkurent
конкурёнщя -ii z konkurencja
конкурс -у m konkurs
кбнкурсний konkursowy
коновал -a m konowal (wykonu-
jqcy zawdd weterynarza bez up-
rawnien; pogardliwie о lekarzu)
конокрад -a m koniokrad
конбшп -пёль Imn konopie
конопляний konopny, z konopi
консерватйвний konserwatywny
консерватор1я-ii z konserwa-
tonum
консёрви -eie Imn konserwy
консервувати -ую, -уеш kon-
serwowac
конспект-у m konspekt; stre-
szczenie
конститущя -ii z konstytucja
консул -a m konsul
консульство -a n konsulat
консультащя -ii z konsultacja
контакт -у m kontakt
континент -у m kontynent
континентальний kontynental-
ny; ~ кл1мат klimat konty-
nentalny
контора -и z biuro, kancelaria
контрабанда -и z przemyt, kon-
trabanda
контракт -у m kontrakt
контраст -у m kontrast
контрастний kontrastowy; кон-
трастна граматика gramaty-
ka kontrastywna
контратака -и z kontratak
контрреволющя -ii z kontrrewo-
lucja
контролёр -a m kontroler
контррбзвщка -и z kontrwy-
wiad
контролювати -юю, -юеш kon-
trolowac; sprawdzac
контроль -лю m kontrola; шд
контролем pod kontrol^
конус -a m stozek; зр1заний
stozek sci?ty
конферансье ndm m i z konfe-
ransjer
конферёнц-зал -у m sala konfe-
rencyjna
конферёнщя -ii z konfereneja
конфккащя -ii z konfiskata
конфликт -у m konflikt
конфронтащя -ii z konfrontaeja
концентращйний; Ta6ip (конц-
Ta6ip) oboz koncentracyjny
159
концентрувати(ся)
концентрувати(ся) -ую, -уеш
koncentrowac (si$), skupiac
(si$)
концерт -у т koncert
концёртний koncertowy; ~ зал
sala koncertowa
конче koniecznie
конюшйна -и z koniczyna
конюшня -i z stajnia
коняка -и тп konisko; szkapa
коньяк -у т koniak
кооператив -у т spoldzielnia
кооперащя -ii z kooperacja
копа -й z кора
копалина -и z kopalina
копальня -i z kopalnia
копанка -и, копань -i z sadzaw-
ka; studzienka
копати -аю, -аеш kopac; ~ кар-
топлю kopac kartofle (ziem-
niaki)
копач -a m kopacz
копил -a m kopyto (szewskie); на
один ~ na jedno kopyto
копилка -и z skarbonka
копистка -и z kopystka, kopysc
копити -плю, -пиш gromadzic
копйтний kopytny; копйтш тва-
рйни zwierz^ta kopytne
копйто -a n kopyto
копиця -i z kopa (siana)
Konie -ia n rel. wlocznia (uzywa-
na podczas proskomydii do
dzielenia prosfory na komuni-
kanty)
котика -и z kopiejka
кошткйй zmudny, uci^zliwy
кошювати -юю, -юеш корю-
wac
котя -ii z kopia, odpis
коптйти -пчу, -птйш w^dzic
коптки -пчу, -птйш kopcic
копчений w^dzony; ~ бочок bo-
czek w^dzony
кора -й z kora; земна skom-
pa ziemska
корабёль -бля m okr^t; косм’н-
ний statek kosmiczny
кораловий koralowy; dcrpie
wyspa koralowa
кордон -у m granica
корёець -ёйця m Koreanczyk
корёйка -и z Koreanka
корёйський koreanski
корёктний poprawny; ukladny
корёктор -a m korektor
коректувати -уто, -уеш popra-
wiac, korygowac
коректура -и z korekta
коренёвий 1. korzeniowy 2.
rdzenny, pierwiastkowy
кореспондёнт -a m korespon-
dent; член-~ czlonek kores-
pondent
корж -a m placek
коржик -a m placuszek
корзина -и z koszyk
коридор -a m korytarz
корисний korzystny; wygodny
користатися -аюся, -аешся, ко-
160
коротко
рйстуватися -йстуюся, -йсту-
ешся korzystac, poshigiwac
si?; ~ нагодою korzystac
z okazji; ~ дов!р’ям cieszyc
si? zaufaniem
корйстування-я n korzystanie;
uzytkowanie
корйсть -i z korzysc
корйтися -рюся, -рйшся korzyc
si?, ulegac
корйто -a n koryto
корифей -ёя m koryfeusz
корйця -i z cynamon
коричневый br^zowy, brunatny
кортка -и z krowka
коршник -a m, кор!вня -i z obo-
ra
коршёць -нця m korzonek
коршнйй zasadniczy, glowny;
rdzenny, pierwiastkowy; ~
мёшканець rdzenny mieszka-
niec, autochton; коршнё сло-
во pierwiastek, rdzen
коршня -я n korzenie
корень -реня n 1. korzen 2. pier-
wiastek (w matematyce i gra-
matyce); пустйти ~ zapuscic
korzenie, zakorzenic si?
корм-y m pasza; karma, po-
karm
кормйти -млю, -миш karmic
кормовйй pastewny; paszowy
KoPhhii6h -a m korniszon
к°р6бка -и z pudelko, skrzynka;
cipHHKiB pudelko zapalek;
P no-lbLbMIH vlOBIIIIK
~ швйдкостей skrzynia bie-
gow
корова -и z krowa; д!йна ~ doj-
na krowa
коровай-ая тп korowaj (placek
weselny)
корогва-й z chor^giew, sztan-
dar (cerkiewny)
корок -рка m korek
королева -и z krolowa (takze
w szachach)
королевич -a m krolewicz
корол!вна -и z krolewna
KopoaiBCTBO -a n krolestwo
корол!вський krolewski
король -ля m krol (takze w sza-
chach i kartach)
королювати -юю, -юеш krolo-
wac
коромисло -a n nosidlo (na wo-
koromyslo
корона -и z korona; сонячна
korona sloneczna
коронка -и z koronka; зуба
korona z?ba
корон -a m karp
короста -и z swierzb
коротенький krociutki
короткий krotki; коротке зами-
кання krotkie spi?cie; руки
коротю! masz za krotkie r?-
ce!; голоснйй samogloska
krotka
коротко krotko; кажучи krot-
ko mdwi$c
161
коротковолосий
коротковолосий krotkowlosy
короткозорий krotkowidz; krot-
kowzroczny
короткометражний krotkomet-
razowy
короткохвильовйй krotkofalo-
wy
короткочасний krotkotrwaty
корбтшати -аю, -аеш robic si?
krotszym, skracac si?, kurczyc
si?
корбтше krocej
корбтший krotszy
корпус -у ди 1. korpus; диплома-
тичная (офщёрський) ~ kor-
pus dyplomatyczny (oficerski)
2. tulow 3. kadhib (pkrgtu)
4. gmach, budynek
корсет -a m gorset
корт -у m kort
корч -a m 1. wykarczowany
pien, karcz 2. krzak
корч! -iB Imn kurcz, skurcze
корчма кбрчмй z karczma
корчмар -я m karczmarz
корчувати -ую, -уеш karczo-
wac
коса1 -й z kosa (narzgdzie)\ най-
шла (наскочила) ~ на камшь
trafila kosa na kamien
коса2-й z warkocz; заплИати
косу zaplatac warkocz
коса3 -й z mierzeja
косар -ря m kosiarz
косарка -и z kosiarka
косий ukosny; zezowaty
косинка -и z chustka (trdjkqtnd)
косйти1 кошу, косиш kosic
косйти2 кошу, косиш zezowac
косметйчний kosmetyczny
косм1чний kosmiczny
космодром -у m kosmodrom
космонавт -a m kosmonauta
космонавтика -и z kosmonauty-
ka
космополит -a m kosmopolita
космос -у m kosmos
косо z ukosa, ukosnie; дивйти-
ся ~ krzywo patrzec
косовйця -i z sianokosy; kosba
Kocorip -ropy m zbocze
кособкий zezowaty; skosno-
oki
костёл -a m koscidl
костёльний koscielny (dotyczq-
cy kosciola)
костешти -1Ю, -ieiu kostniec,
dr?twiec; вщ холоду kost-
niec z zimna
кбстур -a m kostur
костьбл zob. костёл
костюм -a m kostium; gamitur,
ubranie (m^skie); нацюналь-
ний stroj narodowy
котёл -тла m kociol
котелок -лка m 1. kociolek
2. melonik (nakrycie glowy)
котёльня -i z kotlowma
котйти(ся) кочу, кбтиш toczyc
(si?)
котйтися (tylko 3. osoba) kocic
SI?
котлета-и z kotlet; рублена
(вщбивна) ~ kotlet siekany
(schabowy)
котлован -a m wykop (pod fun-
damenty)
котрйй ktory; котра годйна?
ktora godzina?; ~ це зробйв?
ktory (kto) to zrobil?; котрё
число сьогодш? ktorego dzis
mamy?
котеня -няти n koci?
котятко -a n koci^tko
котячий koci
кофеш -у m kofeina
кофта -и z kaftanik; bluzka
коханець -нця, коханок -нка т
kochanek
коханий kochany, ukochany
кохання -я п kochanie, milosc
кохати(ся) -аю, -аеш kochac
(si?)
коцюба -й z pogrzebacz
кочегар -а т palacz (w kotlowni)
кочерга -й z pogrzebacz
кочевник -а т koczownik
кочбвище -а п koczowisko
кочувати -ую, -уеш koczowac
кошара -и z koszara, koszar (za-
groda dla owiec)
кошеня -няти n kotek, koci^tko
котик -a m koszyk
кошикар -ря m koszykarz
кошмар -у m koszmar; zmora
край
кошовйй koszowy (ataman ko-
zacki)
кошт -у m koszt; koszty; на
свш ~ (своем коштом) na
sw6j koszt (wlasnym kosztem)
коштовний kosztowny, drogo-
cenny
коштувати -ую, -уеш koszto-
wac; скЕльки це коштус? ile
to kosztuje?
краб -a m krab
краватка -и z krawat
кравёць -вця m krawiec; чоловь
чий (жшбчий) ~ krawiec m?-
ski (damski)
кравчйха -и z krawcowa
крадене -ного n kradzione (rze-
czy); краденим не розживёш-
ся kradzione nie tuczy
крад1ж -дежу m, крад!жка -и z
kradziez; ~ si злбмом kra-
dziez z wlamaniem
крадькома ukradkiem, cicha-
czem
краевйд -у m krajobraz
краезнавчий krajoznawczy;
музей muzeum krajoznaw-
cze
краТна -и z kraj, kraina; рщ-
на kraj rodzinny, ojczysty;
тёпл! краТ cieple kraje
край-аю m 1. kraj 2. brzeg,
kraw?dz, skraj; на ceiTy
na koniec swiata; вщ краю до
краю od konca do konca
край
край przy, obok, koto; ~ дороги
przy drodze, obok drogi
крайшй krancowy; ostatni;
в крайньому paai w ostatecz-
nosci; крайш переконання
(погляди) skrajne pogl^dy
крайшсть -Hocri z skrajnosc;
ostatecznosc
крайовйй krajowy
краля -i z 1. slicznotka 2. dama
(w kartach)
крамар -я m sklepikarz, kra-
marz
крамнйця -i z sklep
крамнйчка -и z sklepik
кран -a 1. kran 2. dzwig
крапати (tylko 3. osoba) kropic;
kapac (p wodzie, о deszczu)
крапка -и z kropka; punkt;
~ з комою srednik; постави-
те крапкй над i postawic krop-
k$ nad i
краплйстий kroplisty
крапля -i, краплйна -и z kropla;
~ в Mopi kropla w morzu; до
останньоТ крапл! кров! do os-
tatniej kropli krwi
краса -й z pi^kno; у всш крае!
w pelnej krasie
красень -сеня, а. -сня, красунь
-ня przystojny (urodziwy) m$z-
czyzna; przystojniak
краейвий pi^kny, ladny
красний sliezny, pi?kny
красшти -по, -1сш pi^kniec
164
красномовний krasomowczy,
wiele mowi^cy, wymowny,
elokwentny
красти -аду, -адеш krasc
красуня -i z pi^knosc
крах -у m krach
кращати -аю, -аеш 1. polepszac
si$; справи кращають sprawy
id$ lepiej 2. pi^kniec
краще lepiej; ~ шзно шж шкб-
ли lepiej pozno niz wcale
кращий lepszy; ladniejszy; одна
за одну краща jedna ladniej-
sza (lepsza) od drugiej
краяти krajac, kroic, ci$c
кредйт-у m kredyt; купуватн
(продавати) в kupowac
(sprzedawac) na kredyt; дов-
гостроковий ~ kredyt dhi-
goterminowy
крейда -и z kreda
крем -у m krem; для облйччя
(для рук) krem do twarzy (do
r$k); для взуття pasta do
obuwia
крематорш -iio m krematonum
кремшь -меню m krzemien
кремшй -ia m krzem
крендель -ля m precel
кресати -ешу, -ешеш krzesac
► креснуте, кресонути -ну,
-неш skrzesac
креслення -я п kreslenie, wykres-
lanie
креслити -лю, -лиш kreslic
крива -воТ z krzywa (w matema-
tyce)
кривавий krwawy; ~ шт krwa-
wy pot; кривава помета krwa-
wa zemsta
кривда-и z krzywda; вчинйти
(зробйти, запод!яти) кривду
zrobic komus krzywd?
крйвдити -джу, -диш krzywdzic
кривизна, крпвина -й z krzywiz-
na
кривнй krzywy; крива присяга
krzywoprzysi?stwo
кривйти(ся) -влю, -виш krzy-
wic (si?); кривйти душёю ро-
st?powac wbrew swemu su-
mieniu
крйга -и z kra
криголам -a m lodolamacz
крижанйй lodowy
крижйна -и z kra, bryla lodu
крйж! -ie Imn krzyze, dolna cz?sc
piecow
криза-и z kryzys; евгтова ~
kryzys swiatowy
кри!вка -и z kryjowka, schowek
крик -у m krzyk
крйкнути -ну, -неш krzykn^c;
zob. кричати
крикун -a m krzykacz
крилатий skrzydlaty; крилатз
слова skrzydlate slowa; кри-
лап думки zlote mysli
крилб-а n skrzydlo; шдр1зати
(пщтяти, шдакти) комусь
крйхта
крйла (крйльця) podci^c ko-
mus skrzydla
крйлос -у т krylos (czgsc swiq-
tyni przeznaczona dla di aka,
kantora, fundatorow; w swiq-
tyniach zakonnych spiew, mod-
litwa zakonnikow na glosy)
крйльцё -йльця n skrzydelko
кримшал -у m kryminal; wi?zie-
nie
крим1нал1ст -a m kryminalista
кримшальний kryminalny;
кодекс kodeks kamy
крймський krymski
кринйця -i z 1. studnia 2. zrodlo,
krynica, zdroj
кринйченька -и z 1. studzienka
2. zrodelko
крйси -ciB Imn rondo (kapelusza)
критёрш -im m kryterium
крйти -йю, -йсш kryc, pokry-
wac; skrywac; хату соло-
мою kryc dom slomq; cboi
думки skrywac swoje mysli
критик -a m krytyk; лтгератур-
ний krytyk hteracki
критика -и z krytyka
критикувати -ую, -уеш kryty-
kowac
критйчний krytyezny
крихкйй kruchy
крйхта -и z kruszyna, odrobina;
kawaleczek; ni крйхти не 3Mi-
нйвся ani troch? (ani odrobi-
n?) si? nie zmienil
165
кричати
кричати -чу, -чиш krzyczec; zob.
крйкнути
кришйти(ся) -шу, -шиш kru-
szyc (si?); siekac
крйшка1 -и z pokrywa; pokryw-
ka
крйшка2 -и z drobinka, kawale-
czek
кришталёвий krysztalowy
кришталик -a m krysztalek
кришталь -лю m krysztal
Kpiab przez, poprzez; см1ятися
~ сльози smiac si? przez Izy
крш крою m kroj
кр!ль кроля, кролик -a m krolik
кр!м oprocz, procz; eci пришили
~ сестрй wszyscy przyszli
oprocz (procz) siostry
крш крону m koper
кршак -a m chlop panszczyznia-
ny
кршацтво -a n, кршаччина -и z
panszczyzna
кршйти(ся) -плю, -пиш krzepic
(si?), pokrzepiac (si?); кршй-
ти риштування wzmacniac
rusztowanie
крепкий mocny, krzepki, silny
кршлення-я n 1. umocnienie,
wzmocnienie 2. umocowanie
(w nartach)
кршоснйк -a m obszamik
кргсло-а n 1. fotel 2. krzeslo;
~-качалка fotel na biegu-
nach
Kpiy крота m kret
кров -i z krew; голос кров! zew
krwi; проливати ~ przelewac
krew
крбвний zywotny; ~ inrepec zy-
wotny interes; крбвне cnopia-
нення bliskie pokrewienstwo;
кровна образа ci?zka obraza
крововйлив -у m wylew krwi
кровожёрний krwiozerczy
кровоносний krwionosny
KpoBodGir -y m krwioobieg, uk-
lad kr^zenia; kr^zenie krwi
кровопускания -я n puszczanie
krwi
кровотворний krwiotworczy
кровотёча -i z krwotok
кровотйск -у m cisnienie krwi
кров’янйй krwawy (dotyczqcy
krwi); кров’янё пльце krwin-
ka; thck cisnienie krwi
кроТти -6ю, -61Ш kroic, krajac
крок-у m krok; крбком руш!
krokiem marsz!; на кожному
крбщ na kazdym kroku; при-
скорити przyspieszyc kro-
ku
кроква -и z krokiew
крокодил -a m krokodyl
крокувати -ую, -уеш kroczyc,
isc; pod^zac
кролик -a m zob. кр!ль
крона-и z 1. korona (drzewa)
2. korona (waluta czeska lub
szwedzkd)
166
куб!чний
кропива -й z pokrzywa
кропило -а п kropidto
кропйльниця -i z kropielnica
кропити -плю, -пиш kropic;
весь день кропив дощ caly
dzien kropil deszcz
кросворд -a m krzyzowka
кротовина -и z, кротовйння -я n
kretowisko
крохмалити -лю, -лиш kroch-
malic
крохмаль -лю т krochmal
круг-а ли kr^g, koto; зробйти
(пробпти) галька крупв zro-
bic (przebiec) kilka okr^zen;
круги гад очима kr^gi (cienie,
since) pod oczami
круглий okr^gfy
кругляк -a m okr^glak
круговйд -у m widnokr^g, hory-
zont
кругоз!р -зору m (szeroki) hory-
zont, widnokr^g; kr$g widze-
ma
круговйй okr^gty, kolisty
кругом wokol, dookola; ~ озе-
ра wokol jeziora
кружйти -жу, -жиш kr^zyc
кружляти -яю, -яеш kolowac,
krqzyc
кружок-жка т kolko; kr^zek;
С1сти кружком usi^sc w koto
(w krsjg)
крук -a m kruk
крупа -й z kasza
крутйй 1. stromy, urwisty; ~ бе-
рег stromy (urwisty) brzeg
2. kr^ty 3. twardy, ci^zki;
ostry; круге яйце jajko na
twardo; крут! заходи ostre
srodki
крутйти(ся) -учу, -утиш kr^cic
(si?)
крутш -in m kr^tacz
крутшка -и z kr^taczka
круто 1. stromo 2. kr^to 3. gwal-
townie; ci^zko
крутоберёгий, крутоберёжний
о stromych brzegach
круча -i z stromy i wysoki brzeg
rzeki; stroma skarpa; urwis-
ko, przepasc
крючок -чка m haczyk; kruczek,
wykr^t
кряж -a m lancuch gorski, pas-
mo gor
крякати -аю,-аеш а. -ячу,-ячеш
1. krakac 2. chrzqkac ► кряк-
нути -ну, -неш 1. zakrakac
2. chrz^kn^c
ксьондз ксьбндза т ksi^dz (ka~
tohcki)
куб -a m szescian; шднестй до ку-
ба podniesc do trzeciej pot^gi
кубик -a m klocek
кубйнець -нця m Kubanczyk
кубинка -и z Kubanka
кубйнський kubanski
куб!чний szescienny; метр
metr szescienny
167
кублб
кубло -а, кублище -а п gniazdo;
legowisko
кубок-бка т kubek; puchar;
перехщнйй ~ puchar prze-
chodni
кувати кую, куёш 1. kuc; ~ за-
л!зо, доки гаряче kuc zelazo
poki gor^ce 2. kukac
кудёля -i z k^dziel
куда dok$d, gdzie; не знас,
~ штй nie wie, dok$d pdjsc;
~ йдеш? dok$d (gdzie) idziesz?
куда-нёбудь dok^dkolwiek,
gdziekolwiek
кудась gdzies, dok^dkolwiek
кудлатий kudlaty
кузён -a m kuzyn
кузина -и z kuzynka
кудли -л!в Imn kudfy
кузня -i z kuznia
кузов -a m nadwozie samocho-
du
куйовдити -джу, -диш wich-
rzyc, targac, mierzwic (o w/o-
sach)
кук1ль -колю m k$kol
кукурпсати -аю, -аеш piac; bia-
dolic
кукурудза -и z kukurydza
кукурудзяний kukurydziany
кулак -a m kulak, pi?sc; 31брати
когось в ~ wzi$c kogos
w garsc; смытися в ~ smiac
si? w kulak
кулик -a m kulik (ptak)
кулшарний kulinarny; кулшар-
не мистёцтво sztuka kulinar-
na
кулгси -ic, Imn kulisy
кулпп -лешу m kasza ugotowa-
na na rzadko
кулуари -piB Imn kuluary
куля-i z kula; земна ~ kula
ziemska
кульбаба -и z dmuchawiec,
mlecz
кульгавий kulawy
кульгати -аю, -аеш kulec, uty-
kac; на праву ногу utykac
(kulec) na praw$ nog?
культ-y m kult; особи kult
jednostki
культура -и z kultura; ф^зйчна
kultura fizyczna; wychowa-
nie fizyczne; зернов! культу-
ри kultury zbozowe, uprawy
zboz
культурний kulturalny; kultu-
rowy
культурно kulturalnie
кум -a m kum
кума -й z kuma
кумёдний komiczny, smieszny
кумйр-а m bozek, bozyszcze,
idol
кум1вство -a n kumoterstwo
кунйця -i z kuna
кунтуш -a m, кунтуша -a z kon-
tusz
куняти -яю, -яеш drzemac
168
купа -и z kupa; k?pa; ~ камешв
kupa kamieni; ~ дерев k?pa
drzew
купальний k^pielowy; ~ кос-
тюм kostium k^pielowy
купальня -i z k^piehsko
купати(ся) -аю, -аеш k$pac (si?)
купе ndm n przedzial
купёць -пця m kupiec
купина -й z k?pa
купувати -пую, -пуеш kupo-
wac; ~ кота в дошку kupo-
wac kota w worku ► купити
-плю, -пиш kupic
купил, -neni z k^piel
куплет -у m kuplet; zwrotka
купол -a m kopula
курган -у m kurhan; mogila
курд -a m Kurd
курдка -и z Kurdyjka
курдський kurdyjski
курёць-рця m palacz (papiero-
sow)
кур’ер -a m kurier
кур’ерський kurierski; ~ пбТзд
ekspres
курильня -i z palamia
курйти -рю, -риш palic (papie-
rosy)-, kurzyc; ~ заборонено
palenie wzbronione
куршня-я n palenie (papiero-
s6w)*9 юмната для ~ palamia
куршь -реня тп 1. kuren, kurzen
(oddzial i oboz kozacki) 2. ba-
talion 3. szalas (owczarzy)
кут
куртти (tylko 3. osoba) kurzyc
si?; dymic si?
кур1я -ii z kuria
курка, кура -и z kura; ~ несуч-
ка nioska; курам на см!х kon
by si? usmial; як мокра ~ jak
zmokla kura
куркуль -ля тп kulak, bogacz
wiejski
курник -a m kumik
курорт -у m uzdrowisko, kurort
курочка, куронька -и z kurka
курс-у m kurs; бути в курс!
справ orientowac si?, trzymac
r?k? na pulsie; студент третьо-
го курсу student trzeciego roku
курсант -a m kursant, uczestnik
kursu
курсив -у m kursywa
курсувати -ую, -уеш kursowac
курча-ати, курчатко-а п kur-
cz?, kurczak, kurcz^tko
курява -и z kurzawa; kurz;
здшмати куряву wzbijac kurz
курятина -и z kurze mi?so
курячий kurzy; куряча пам’ять
kurza (krotka) pami?c
кус -a m k?s; kawalek
кусати -аю, -аеш k$sac, gryzc
кусок -ска тп kawalek, k^sek
кустар -я m chahipnik
кустарний chahipniczy; кустар-
на промислбвкть przemysl
chahipniczy, chahipnictwo
кут -a m k^t; зору k^t widze-
169
кутатн(ся)
nia; прямйй (гбстрий, тулий)
~ k$t prosty (ostry, rozwarty)
кугати(ся) -аю, -аеш owijac (si?),
opatulac (si?)
куток -тка m k^tek, zak^tek;
жити на кутку mieszkac k^tem
кутя -i z kutia (potrawa wigilij-
na)
кухар -я, куховар -a m kucharz
кухарка, куховарка-и z ku-
charka
кухарчук -a m kuchcik, kuchar-
czyk
кухарювати -юю, -юеш kucha-
rzyc
кухня-i z kuchnia; пох!дна ~
kuchnia polowa
кухоль -хля m kufel
кухбнний kuchenny; ~ посуд
naczynia kuchenne; ~ ком-
байн robot kuchenny
куций kusy, krotki
куча -i z kupa
кучер -a m woznica, furman
кучер! Imn loki, k?dziory
кучерявий k?dzierzawy
кучугура -и z wydma; zaspa
кушетка -и z kozetka, kanapka
кушшр -a m kusnierz
куштувати -ую, -уеш probowac,
kosztowac
кущ -a m krzew, krzak
кущастий, кущистий krzaczasty
кювет -у m przydrozny row
Л
лаб1рйнт -у m labirynt
лаборатор!я -ii z laboratorium
лава1 -и z lawa
лава2 -и z lawa; шкЕльна la-
wa (lawka) szkolna; лави sze-
regi
лаванда -и z lawenda
лавина -и z lawina
лавйнний lawinowy
лав1рування -я n lawirowanie
лавка -и z lawka
лавник -a m lawnik
лавр -a m laur, wawrzyn; спочи-
ти на лаврах spocz^c na lau*
rach
лавра-и z lawra (w Kosciele
wschodnim glowny klasztor
podlegly bezposrednio najwyz-
szemu hierarsze)
лаврбвий laurowy, wawrzy-
nowy; лист lisc laurowy
(bobkowy); bihok wieniec
laurowy
лапдний lagodny
170
ланцюгбвий
лапдшсть -носи z lagodnosc
лагодити -джу, -диш парга-
wiac; przygotowywac; zalat-
wiac
лагодитися -джуся, -дишся
przygotowywac si?
лад-у т lad, porz^dek; ustroj;
не в ~ nie do rzeczy; довести
до ладу dojsc do ladu; сус-
шльний ~ ustroj spoleczny
ладан -у т kadzidlo
ладанниця -i z kadzielnica
ладен, ладний gotow, zdolny
ладити(ся) -джу, -диш przygo-
towywac (si?)
ладкати -аю, -аеш 1. spiewac
weselne piesni obrz?dowe
2. klaskac w dlonie
ладнати -аю, -аеш 1. napra-
wiac, szykowac; ~ когбсь
в дорогу przygotowywac
(szykowac) kogos do drogi
2. zyc w zgodzie
ладувати -ую, -уеш ladowac
(np. bron itp.)
лазити лажу, лазиш lazic
лазня -i z laznia
лазур -i z lazur
лазурбвий, лазурний lazurowy
лайка -и z wymyslanie, Izenie
лайковий; лайков! рукавички
glansowane r?kawiczki
лайливий obelzywy
лак -у m lakier; pokost
лакей -ёя m lokaj
лакмус -у т lakmus
лакбваний lakierowany; лакб-
ваш черевики lakierki
лакбмий lakomy
лакбмина -и z smakolyk; lako-
cie Imn
лакувати -ую, -уеш lakierowac;
upi?kszac
лама1 -и z lama (zwierzg)
лама2 -и z lama (kaplan buddyj-
ski)
ламати(ся) -аю, -аеш lamac (si?);
ламати руки zalamywac r?ce;
ламати co6i голову lamac so-
bie glow?
ламкий lamliwy, kruchy
лампа -и z lampa; настзльна
(висяча, рудникбва, газова,
електрична) ~ lampa stoj^ca
(wisz^ca, gomicza, gazowa,
elektryczna)
лампочка -и z mala lampka;
електрична zarowka
лан -у m lan
ландшафт -у m pejzaz, krajob-
raz
ланка -и z ogniwo (w organiza-
cji)
лантух -a m plachta; worek
ланцет -a m lancet
ланцюг-а m lancuch; подш
lancuch zdarzen
ланцюгбвий lancuchowy; лан-
цюгбва реакщя reakcja lan-
cuchowa
171
ланцюжбк
ланцюжбк -жка т lancuszek
лань -i z lania
лапа -и z 1ара; попасти в лапи
когбсь wpasc w czyjes r?ce
лапати-аю,-аеш lapac, chwy-
tac ► лапнути -ну, -нёш zla-
рас, schwytac
лапка -и z lapka; лапкй-пок Imn
cudzyslow
лапландець -дця т Laponczyk
лапландка -и z Laponka
лапландський laponski
ласий lasy; ~ шматок (шма-
тбчок) lasy k$sek
ласка1 -и, ласиця -i z lasica
ласка2-и z laska; uprzejmosc;
зробйти ласку комусь zrobic
komus lask?; будь ~ prosz?
bardzo, b$dz laskaw
ласкавий laskawy; przychylny;
будьте ~! niech pan b?dzie
tak laskawy (mily)
ласкаво laskawie; uprzejmie
ласб ndm n lasso
ласопц -ie Imn przysmaki, lako-
cie, smakolyki
лаепвка -и z jaskolka; перша ~
pierwsza jaskolka
лаепвчаний jaskolczy
ластовйння -я n piegi
ласувати ласую, ласуеш laso-
wac
ласун -а, ласш чя m lakom-
czuch
латати -аю, -аеш latac
латаття -я п lilia wodna, nenu-
far
латвкць-ця, латйш-а m Lo-
tysz
латвшка, латйшка -и z Lotysz-
ka
латвшський lotewski
латинський lacinski
латинь -ш, латина -и z lacina
латка -и z latka, lata; на кос-
тюм! lata na ubraniu
лауреат -a m laureat; Нббе-
л!вськоТ премп laureat Nag-
rody Nobla
лахм!ття -я n lachmany; szmaty
лаштувати -ую, -уеш przygo-
towywac, urz^dzac
лаштунки-юв Imn kulisy teat-
ralne
лащитися -щуся, -щишся lasic
si?, przymilac si?
лаяти лаю, лаеш lajac; wyzy-
wac, Izyc
лебединий lab?dzi; лебедина nic-
ня lab?dzi spiew
лебедячий lab?dzi; пух lab?-
dzi puch
лебщка -и z samica lab?dzia, la-
b?dzica
лёбщь -бедя m lab?dz
лев лева m lew; морськйй ~ lew
morski
левада-и z lewada (Iqka nad
rzekq)
левеня -яти n Iwi^tko
172
летучий
левйний, львйний, лёвовий, лё-
в’ячий Iwi; левина (лёв’яча)
частка (доля) Iwia cz?sc
левйця -i z Iwica
легальный, легальний legalny,
zgodny z prawem
легат, легат-a m legat; nan-
ський - legat papieski
легенда -и z legenda
легендарний legendamy
легенький leciutki
легёня -i z phico; zwykle w Imn
легёш -iB phica; запалення ле-
гёшв zapalenie phic
легкий lekki; latwy; ~ одяг lek-
ka odziez
лёгюст -Кост! z lekkosc
легко lekko; latwo; ~ одягтйся
ubrac si? lekko; це ~ зрозу-
MiTH to laiwo zrozumiec
легкоатлёт -a m lekkoatleta
легковажити -жу, -жиш lekce-
w?zyc
легк^важнич lekkomyslny
легковйй; легкова машина,
~ автомобиль samochod oso-
bowy
легков!рний latwowierny
легкодух -a m lekkoduch, trzpiot
лёгшати -аю, -аеш stawac si?
Izejszym; мен! лёгшае на ду-
пл robi mi si? Izej na duszy
лёгший Izejszy
лёгшь -геня m kawaler, mlodzie-
niec, mlody chlopak
лейбн, лепбн -у m legion
лёдар -я m ladaco, prozniak
ледарювати -юю, -юеш proz-
nowac, zbijac b$ki
ледачий leniwy, prozniaczy
ледащо -a m i n ladaco
лёдве, ледь ledwie, zaledwie;
nieomal^
ледешти -5ю, -lem lodowaciec;
sztywniec; dr?twiec
лежати -жу, -жйш lezec
лежебока -и т prozniak, len
лёзо -а п ostrze; zyletka
лейтенант-а т podporucznik;
молбдший starszy chor^zy;
старший ~ porucznik
лексика-и z leksyka, slownic-
two
лексйчний leksykalny
лёкщя -ii z wyklad; читати лёк-
цп prowadzic wyklady, wykla-
dac; в1дв1дувати лёкцп cho-
dzic na wyklady
лелёка -и m bocian
лемнп -меша т lemiesz
лепетати -печу, -пёчеш 1. gawo-
rzyc; belkotac; trajkotac, pap-
lac 2. szemrac (o wodzie, о hs-
ciach)
лепетун -a mf лепетуха -и z ga-
dula
лестйти лещу, лестйш schlebiac
леттти -ечу, -етйш leciec
летучий, летючий lecqcy; lotny;
летуча рйба ryba lataj$ca
173
летючка
летючка -и z ulotka
лёщата -щат Imn imadlo Ip
лжепророк-а т falszywy рго-
гок
лжесведок -дка т falszywy swia-
dek
лижа -i, лйжва -и z narta; ходй-
ти на лйжах jezdzic па паг-
tach
лйжний, лижвянйй narciarski;
~ костюм stroj narciarski;
~ спорт sport narciarski, nar-
ciarstwo
лйжник -а, лижвяр -а, лижвар -я
т narciarz
лйжниця -i, лижвярка, лижвар-
ка -и z narciarka
лизати лижу, лйжеш lizac ► ли-
знути -ну, -неш lizn^c
лиман -у т liman; дшпрбвйй ~
liman Dniepru
лймар -я т rymarz
лимон -а т cytryna
лимонад -у т lemoniada
лимонний cytrynowy; лимонна
кислота kwas cytrynowy
линути -ну, -неш lun^c, chlus-
п$с; линув дощ lun^l deszcz
линути -ну, -неш leciec, niesc
si?; unosic si?; plyn^c; хмарки
лйнають у нёб! chmurki plyn$
(lec$) po niebie; лине шсня
niesie si? (plynie) piesn
линяти -яю, -яеш 1. plowiec,
blakn^c 2. liniec
174
липа -и z lipa
лйпень -пня m lipiec
липкий lepki
липнёвий lipcowy
лйпнути -ну, -неш lepic si?,
lgn$c (do kogos)
лйповий lipowy; ~ мед (цшт)
mi6d (kwiat) lipowy
лис -a m lis; полярный (ср!бляс-
тий) ~ lis polamy (srebmy),
хйтрий ~ szczwany lis
лисий lysy
лйсина -и z lysina
лисйця -i z lisica
лис1ти -no, -lem lysiec
лист1 -a m 1. list; писати листа
pi sac list; рекомендований ~
list polecony 2. arkusz
лист2 -у m lisc; liscie, listowie
лиепвка -и z 1. pocztdwka
2. ulotka
листок -тка m 1. listek 2. kart-
ka, arkusik 3. ulotka
листоноша -i m listonosz, dor?-
czyciel
листопад -a m listopad
листопадовий listopadowy
листування-я n koresponden-
cja
листуватися -уюся, -уешся ko-
respondowac
лйстя -я n liscie, listowie
листянйй lisciasty; листяш дере-
ва drzewa lisciaste
лйсячий lisi; лйсяча (лисйча) но-
;пвий
pa lisia nora (jama); ~ xbict
lisi ogon
литвин -ина, литовець-вця m
Litwin
литвйнка, литовка -и z Litwin-
ka
лити(ся) ллю, ллеш lac (si?); ли-
та кров przelewac krew
литка -и z fydka
литбвський htewski
лихва лйхвй z lichwa, zysk; pro-
cent; з лйхвою z nadwyzk^
лихйй zty, niedobry; лиха доля
zty los, nieszcz?scie; дивйтися
лихим оком patrzec ztym
(krzywym) okiem
лихо -a n zlo, nieszcz?scie; ~ ме-
ni zle (niedobrze) mi; сталося
~ stalo si? nieszcz?scie; уда-
рити лйхом об землю zapom-
mec to, co bylo zle; przestac si?
martwic; porzucic troski
лиходш -1Я m zloczynca
лихоманка -и m gor^czka; feb-
ra
лицар -я m rycerz
лице -я n 1. twarz, oblicze; стёр-
та з лиця земл1 zetrzec z obli-
cza ziemi; перед лицём Бога
przed obliczem Boga 2. pra-
Wa strona (materiality, лицём
в ~ oko w oko
ЛИЦем1р -a ah obludnik, hipokry-
ta; dwulicowiec
лицем1рний obludny
лицем1рство -a n obluda, hipo-
kryzja; dwulicowosc
лицювати -юю, -юеш 1. nico-
wac 2. licowac
личина-и z maska; maszkara;
надгти личину nalozyc mask?
личйнка -и z larwa
лйчити (tylko 3. osoba) 1. lico-
wac; це не лйчить to nie wypa-
da, to nie uchodzi 2. pasowac,
bye twarzowym; To6i це не лй-
чить nie jest ci w tym do twa-
rzy
лйчко, лйченько, лйчечко-а n
twarzyezka
лиш, лише, лишёнь tylko; лишё
тебё люблю tylko ciebie ko-
cham; лиш тепёр я зрозум!в
dopiero teraz zrozumialem
лишати -аю, -аеш zostawiac
► лишйти -шу, -шиш zosta-
wic; cBOi уваги липпть для
сёбе zachowaj swoje uwagi dla
siebie
лишатися -аюся, -аешея zosta-
wac ► лишйтися -шуся,
-шйшея zostac
лйшенько! biada! nieszcz?scie!
меш! о ja nieszcz?sliwy!,
biada mi!
л!ванець -нця т Libanczyk
л!ванка -и z Libanka
л!ванський libanski
Л1вий lewy; л!ва партия partia le-
wicowa
175
л!вйця
дпвиця -i z 1. lewa r?ka 2. lewica
jrieiciib -1йця m Libijczyk
дпвшка -и z Libijka
жвшський libijski
л!воберёжжя -я n lewobrzeze,
lewy brzeg
твобережний lewobrzezny
дпворуч na lewo, po lewej stronie
л!вша-1, л!вшун-а m, z lewo-
r?czny, mankut
Л1га, л1Га -и z liga; Jlira (Jlira)
нащй Liga Narodow
лшатура, лпатура -и z ligatura
Л1гво, Л1гвшце-а n legowisko;
barlog
лад льбду m 16d; ~ шшов (ру-
шив) ruszyly lody; проломйти
~ przelamac pierwsze lody
Л1дер -a m lider; przywodca
лидерство -a n przywddztwo
Л1жко -a n lozko
лгзти -зу, -зеш lezc; куди Л1зеш?
gdzie leziesz?
лш лбю m 16j
Л1йка -и z lejek
jiiK1 -y m, шки -KiB Imn lek, le-
karstwo
JiiK2 -y m liczba; без л!ку bez liku
лпсар -я m lekarz; зубнйй ~ den-
tysta
лжарня -i z szpital
лжарський lekarski; огляд
ogl?dziny (lekarskie)
лшарсысий, лжувальний leczni-
czy; JiiKapcbKi (лшувальш)
176
рослини rosliny lecznicze, zio-
la
лпсвщацш -ii z likwidaqa; пц-
присмства likwidacja przed-
si^biorstwa
лшвщувати -ую, -уеш likwido-
wac
лжёр -у m likier
Л1ки zob. лж1
лпсоть -ктя m lokiec
л!кувати(ся) -ую, -уеш leczyc
(si?)
липя -ii z lilia; водяна ~ zob. ла-
таття
литовий liliowy
л!м1Т -у т limit
л!музйн -а т limuzyna
л1мфа -и z limfa
л!нгв1ст -а т lingwista, j^zyko-
znawca
лп!ГВ1стика -и z lingwistyka, j?-
zykoznawstwo
лшивець -вця m 1. leniwiec (zwie-
rz%) 2. leniuch, len
лшйвий leniwy
лшуватися -уюся, -уешся lenic
si?
лшшка -и z linijka
лшшний liniowy; корабёль
okr?t liniowy, liniowiec
лппя-ii z linia; пряма (крива,
паралёльна) linia prosta
(krzywa, rownolegla)
Л1ноиц -IB Imn lenistwo
лшйти -плю, -диш lepic; не свя-
лицина
п горшки л!плять nie swi^ci
gamki lepi$
лшше lepiej
Л1пший lepszy
л!рика-и z liryka
jripoxBicr -вдета m lirogon (ptak)
jric -y m las; листянйй (хвбйний,
мшшний) ~ las lisciasty (ig-
lasty, mieszany)
л!с1внйк, люовйк, лесник -a m
lesnik
Л1снйцтво -a n lesnictwo
Л1совйй, люнйй lesny; люова
промислов1сть przemysl drze-
wny; лкнйй розсадник szkol-
ka lesna
лкознавство -a n lesnictwo
aicoK -ска, лкбчок -чка m lasek
л!соруб -a m drwal
Л1‘сосмуга -и z pas lesny
Л1‘состёп -у m lasostep
лгг льбту m lot
лгга лгг Imn lata; на старост! л!т
na starosc, na stare lata
л1так -a m samolot; бомбарду-
вальний ~ bombowiec; naca-
жйрський (надзвуковйй) ~
samolot pasazerski (ponad-
dzwi^kowy)
Л1ташя -ii z litania
лиати -аю, -аеш latac; лкаюча
фортёця latajqca forteca
Л1тера-и z litera; велйка (ма-
ла) — wielka (mala) litera
лкератор -a m literat
лггература-и z literatura; xy-
дожня (наукова, дитяча) ~ li-
teratura pi?kna (naukowa,
dzieci^ca)
лпературний literacki; л1тера-
турна мова j?zyk literacki
лкературознавець -вця m lite-
raturoznawca
Л1тник -a m letnik
Л1тнш letni; Л1тня пора (вода)
letnia рога (woda); день
letni dzien
лка (рокй) Imn lata; Jiira йдуть
lata pfyn$; молод! (дитяш)
шта mlode (dzieci^ce) lata
л!то -a n lato; бабине babie
lato
л1топис -у m kronika, latopis
л!топйсець -сця m kronikarz
лггр -a m litr
лггун -a m latawiec
лкурпя -ii* z liturgia
Л1фт -a m winda
л!хтар -я ли 1. latamia 2. hchtarz
л!хтарик -a m lampka; ки-
шеньковий latarka
лщёй -цёю m liceum
лщеТст -a m licealista
лщёншя -ii z licencja
Л1чйльний obliczeniowy
л1чйльник -a m licznik; елек-
троенёргп licznik energii elek-
trycznej; газовий ~ gazomierz
л!чйти -чу, -чиш liczyc
лпцйна -и z leszczyna
177
лоб
лоб -a т czolo
лобовйй czolowy; Лобове скло
przednia szyba (w samocho-
dzie)', Лобова атака atak czo-
lowy *
лобода -й z lebioda
ловёць -вця m lowca
ловйти -влю, -виш lowic, polo-
wac, lapac; ~ момент (нагб-
ду) korzystac z chwili; ~ вщ-
дйх lapac oddech
ловкий zr^czny, sprytny
ловля -i z, лови -ie Imn polow,
lowy
логарйтм -у m logarytm
лопка -и z logika
лопчний logiczny
ложа -i z loza
ложечка -и z lyzeczka
ложка -и z lyzka; столова (роз-
ливна, чайна) ~ lyzka stolo-
wa (wazowa, do herbaty)
лоза -й z loza; witka, gal^zka
лозунг -у m haslo
локальний lokalny
локатор -a m lokator
локомотйв -a m lokomotywa;
zob. паротяг
локон -a m lok
локоть -ктя m zob. л!коть
лом1 -a m lom
лом2 -y m zlom
ломака -и z pot. kij, gal$z
ломйти -млю, -миш lamac;
~ руки zalamywac r?ce
лоно -a n lono; ~ природа (ci-
mT) lono przyrody (rodziny)
лопата -и z lopata
лбпати(ся) -аю, -аеш p^kac;
лопати вщ cMixy p?kac ze
smiechu ► лопнути -ну, -неш
p?kn$c
лопатка -и z lopatka (narzgdzie
i czgsc ciala)', покласти на ло-
патки polozyc na lopatki
лопотати -очу, -бчеш, лопопти
-очу, -отйш lopotac
лопух -а тп lopuch, lopian
лорнет -a mt лорнетка -и z 1ог-
netka
лоскотати -очу, -бчеш laskotac
лосось-ся m losos; благород-
ний losos szlachetny
лось -ся m los
лотерёйний loteryjny; быёт
los na loteri?
лотерея -ei z loteria
лотпс -тока тп rynsztok; sciek
лотокй -KiB Imn koryto przy ko-
le mlynskim
лоцман -a m pilot (na statku)
лоша -ати, лошатко -a n zrebi?,
h*ebak
лояльний lojalny
луб -у m tyko
луб’янйй hibiany; z Iyka
луг1 -у m lug
луг2 -a m l$ka, l?g
лужок -жка m l$czka
лузати -аю, -аеш hiskac
178
люд
лузга -й z hiska (ziarna)
лук -а т hik; стрьтьба (стрелян-
ия) з лука strzelanie z hiku;
hicznictwo
лука луки z Цка
лукавець -вця т falszywy czlo-
wiek, obhidnik
лукавий obludny, falszywy
лукавий -вого m diabd, zfy; вйз-
воли нас вц лукавого wybaw
nas ode zlego
луювництво -a n uprawa l$k;
Iqkarstwo
луна -й z odglos, echo
лунати (tylko 3. osoba) rozlegac
si?
лунатик -a m lunatyk
лупа -и z lupa
лупа -й z 1. hiska, hipina 2. hi-
piez
лупити -шло, -пиш 1. hipic 2. bic
лупцювати -юю, -юеш grzmo-
cic, thic
лускати -аю, -аеш hiskac
лутка -и z futryna
лучник -а т hicznik
лушпиння -я п hipiny; obierzyny
лущити-щу,-щиш hiskac, hi-
szczyc; лущений горох groch
hiskany
льв1в’янин -а т Iwowianin
львш’янка -и z Iwowianka
льв1вський Iwowski
льнянйй, ллянйй Iniany
льодйна -и z kawalek lodu, kra
льодовйй, льодянйй lodowy;
lodowaty; льодяна бурулька
sopel lodu
льодовйк -а т lodowiec
льодовикбвий lodowcowy
льодохщ -ходу т splyw (rusze-
nie) lodow (na wiosng)
льон -у m len
льонарський Iniarski
льох -у m loch, jama; piwnica
любий luby, kochany; mily ser-
cu, drogi
любитель -ля m milosnik, ama-
tor
любйти(ся) -блю, -биш kochac
(si?); lubic (si?); вони люблять
один одного oni si? kochaj^
(1иЬщ); Bin любить вйпити
lubi wypic
любка -и z kochanka, mila
любо milo, przyjemnie; про-
вести час mile sp?dzic czas
любов -i z milosc; матерйнська
(синшська, батыавська)
milosc macierzynska (synow-
ska, ojcowska)
любовний milosny
любовник -a m kochanek
люббвниця -i z kochanka
любопц-iB Imn milostki; pie-
szczoty
любуватися -буюся, -буешся
lubowac si?, zachwycac si?
люд-у m lud; робочий lud
pracuj^cy
179
люди
люди-дёй Imn ludzie; з нього
будуть ~ b?d$ z niego ludzie
людйна-и z czlowiek; як ~
з людиною jak czlowiek z czlo-
wiekiem
людиновбйвство -a n ludoboj-
stwo
людинопод1бний czlekoksztalt-
ny
люднии ludny
людо1Д, людожёр -a m ludozer-
ca, kanibal
людство -a n ludzkosc
людськйй ludzki; людськё tLio
cialo ludzkie; людськё став-
лення ludzkie podejscie
людяний ludzki, humanitamy;
zyczliwy (przychylny) ludziom;
людяне (людськё) слово ludz-
kie slowo
люк -a m luk
люлька -и z fajka
люнет -a m luneta
люпин -у m hibin
люстра -и z zyrandol
лютеранин -a m luteranin
лютий-того m 1. luty 2. zly,
okrutny; ~ мороз siarczysty
mroz
лютнёвий lutowy
люто okrutnie, srogo
лютня -i z lutnia
лютувати -ую, -уеш szalec, sro-
zyc si?; zloscic si?
лють -ri z zlosc
люцерна -и z lucerna
лягати -аю, -аеш klasc si?
► лягтй ляжу, ляжеш polo-
zyc si?; ~ в лшарню pojsc do
szpitala
ляк-у m l?k, strach; дивйтися
з ляком patrzec z l?kiem
лякати -аю, -аеш straszyc
лякатися -аюся, -аешся l?kac
si?, bac si?
ляклйвий bojazliwy
ляля -i, лялька -и z lala, laika
ляльковий; театр teatr lalek
лялькар -я m lalkarz (aktor
i producent)
ляпас -a m policzek (uderzenie),
дати ляпаса uderzyc (w poh-
czek)
ляпати -аю, -аеш chlapac; sma-
rowac; язиком paplac
► ляпнути -ну, -неш chlap-
n$c, powiedziec cos niedo-
rzecznego; posmarowac
ляскати -аю, -аеш trzaskac
(drzwiamiy, strzelac (z batd)
► ляснути -ну, -неш trzasn^c
(drzwiamiy strzelic (z bata)
лящ-а m 1. leszcz 2. policzek
(uderzenie)
180
майстер
м
мабуть zapewne, zdaje si? i
мавзолей -ею т mauzoleum i
мавка -и z rusalka, nimfa (lesna)
мавпа -и z malpa; людино- i
подабна ~ malpa czleko- i
ksztahna
мавполюдйна -и m malpolud
мавпувати -пую, -пуеш malpo-
wac
мавп’ячий malpi
маг -a m mag
магазин -у m magazyn
магазинёр -a m magazynier
мапстёрський, мапстёрський
magisterski; ~ екзамен egza-
min magisterski
мапстр, маНстр -а т magister
мапстраль, магистраль -ni z
magistrate
мапстрат, мапстрат-у т ma-
gistral
магнат, магнат -а т magnat
магнетизм -у т magnetyzm
магнетйчний magnetyczny
магнш чю т magnez; magnezja
магшт -у т magnes
мапптний magnesowy; magne-
tyczny; мапптна стрьлка igte
magnetyczna; магш’тне поле
pole magnetyczne
магштофон -а т magnetofon
Маглювати -юю, -юеш maglo-
wac
маёток -тку т maj^tek
мазанйна-и z bazgranina, ma-
zanina
мазанка -и z lepianka (chalupa)
мазати(ся) мажу, мажеш ma-
zac (si?), smarowac (si?); ма-
затися мастю nacierac (sma-
rowac) si? masci$
мазнйця -i z mahnca (naczynie)
мазурка -и z mazurek (taniec)
мазь -3i z maz, smar; masc
машка -и z majowka
майбутнс -нього n; майбут-
шсть -nocri z przyszlosc
майбутшй przyszty; час czas
przyszty
майдан-y m plac; Хмель-
ницького Plac Chmielnickie-
g0,
майданчик -a m placyk; 1гровйй
(дитячий) plac zabaw dla
dzieci
майже prawie, niemal
майка -и z koszulka sportowa
майно-а n maj$tek; dobytek;
рухоме (нерухоме) maj$-
tek ruchomy (nieruchomy)
майнути -ну, -нёш mign^c;
хусточкою machn^c (po-
machac) chusteczk^
майор -a m major
майстер -тра m majster; mistrz;
на Bci руки majster do
181
майстёрний
wszystkiego, zlota r^czka; сто-
лярський ~ mistrz (majster)
stolarski
майстёрний mistrzowski
майстёрня -i z warsztat, pracow-
nia
майстриня -i z mistrzyni
майстрйха -и z majstrowa
майструвати -ую, -уеш maj-
strowac
мак -у m так; тихо, хоч мак сш
cicho jak makiem zasial
макарбни -шв Imn makaron
македонець -нця т Macedon-
czyk
македонка -и z Macedonka
македонський macedonski
макёт -а т makieta
макшка -и z 1. makowka; девчи-
на як ~ dziewczyna jak mali-
na 2. wierzcholek; glowa
макшник -a m makowiec
макГгра -и z makutra
маклер -a m makler
маковий makowy
маковйння -я n sloma makowa,
makowiny
макопн -гона m walek do tarcia
maku
макрель -л! z makrela
макрокосмос-y m makrokos-
mos
максимальний maksymalny
макулатура -и z makulatura
Малайка -и z zabawa w wigili?
Nowego Roku (13 stycznia
(31 grudnia))
маленький, малёсенький ma-
lenki, malusienki, malutki
малйй maty; з малйх л!т od ma-
lego, od najmlodszych lat
малина -и z malina
малйшвка -и z rudzik (ptak)
малишвка -и z malinowka (na-
lewka na owocach malin)
малйновий malinowy
малинник -а, малиняк -a m ma-
liniak (malinow zarosla)
малин 4ю, -icm malec
мало malo; ~-помалу poma-
lutku, pomahi, krok za kro-
kiem
маловажний malo wazny
маловщбмий malo znany
маловер -a m niedowiarek
малограмотний polanalfabeta
малодушний maloduszny
малозм1стбвний ubogi w tresc
мало1стотний, малозначний ma-
lo wazny, nieistotny, blahy
малоймов!рний malo prawdo-
podobny
малокал^бедлшй malokalibrowy
малокалоршний niskokalo-
ryczny
малолпнш maloletni
малолпражний malolitrazowy
малом1стечкбвий malomiastecz-
kowy
маломбвний malomowny
182
машя
малошдготбваний slabo przy-
gotowany
малопомггний slabo zauwazal-
ny, malo widoczny
малопродуктивный malo pro-
duktywny
малорозвйнений slabo rozwini?-
ty, niedorozwini^ty
малосбльний malosolny; ~ ori-
рбк ogorek malosolny
малотиражний niskonakladowy
малювати -юю, -юеш malo-
wac; не такйй страшнйй чорт,
як йогб малюють nie taki
diabel straszny, jak go maluj^
малюнок -нка m obrazek, rysu-
nek
маля -яти, малятко -a n malen-
stwo
маляр маляра m malarz
малярш -ii z malaria
малярство -a n malarstwo
малярський malarski
мальва -и z malwa
мальовнйчий malowniczy
мальпсць -т1йця m Maltanczyk
мальтшка -и z Maltanka
мальтшський maltanski
мама -и z mama
мамалйга -и z mamalyga (potra-
wa z kukurydzianej mqki lub
kaszy)
мамка -и z mamka
мамона -и z mamona
мамонт -a m mamut
мана -й z zhida, uhida
мандат -a m mandat
мандри -piB Imn w^drowka,
w^drowanie; wlocz?ga
мандр!вёць -1вця, мандр!внйк
чвника т w^drownik
мандр!вка -и z w^drowka
мандр1внйй w^drowny; тор-
говец» w^drowny handlarz,
domokr^zca
мандрувати -рую, -руеш w?d-
rowac; podrozowac
манёвр -ру т manewr; фланго-
вый manewr skrzydlowy
манекён -а т manekin
манёра -и z maniera; styl
манжета -и z, манжет -а т man-
kiet
манйти -ню, -ниш wabic; zwo-
dzic
машвц1-1в Imn manowce; зби-
вати (звбдити) на sprowa-
dzac na manowce
машкюр -у т manikiur
машкюрниця -i z mamkiurzyst-
ka
машпулювати -юю, -юеш ma-
nipulowac
машрка -и z manierka
машфёст -у т manifest
машфестащя -ii z manifestacja
машфестувати -тую, -туеш ma-
nifestowac
машя -ii z mania; велйччя
mania wielkosci; пересл!-
183
машяк
дування mania przesladow-
cza
машяк -a m maniak
манна -и z manna; ~ небесна
(з неба) manna z nieba; ~ кру-
па kasza manna
манускрипт-a m manuskrypt,
r^kopis
мануфактура -и z manufaktura
мара -й z zmora; upior, widmo
маразм -у m marazm
маргарин, маргарин -у m mar-
garyna
маргаритка, маргаритка -и z
stokrotka
марево -а п miraz
мари мар Imn тагу
маринад -у т marynata
маришст-а т marynista (та-
larz)
маринований marynowany
маринувати -ую, -уеш maryno-
wac; ~ грибй (овош) тагу-
nowac grzyby (jarzyny)
мариги -рю, -риш marzyc; snic;
mowic we snie
марюнётка -и z marionetka
марка -и z 1. znak, znaczek; no-
штова ~ znaczek pocztowy;
ф!рмова ~ znak firmowy
2. marka (walutd)
марксист -a m marksista
марксйстський marksistowski
мармелад -у m marmolada
мармур -у m marmur
маркий mamy; маркого слова
не сказати nie powiedziec
mamego (zlego) slowa
маршти -no, -icin mamiec
марко marnie; ~ витрачати час
daremnie trwonic czas
марнота -й z marnosc, marnota;
~ марнот marnosc nad mar-
nosciami
марнотрат, марнотратник -a,
марнотратець -тця m mar-
notrawca, rozrzutnik, utra-
cjusz
марнотратити -ачу, -атиш mar-
notrawic, mamowac
мародёр -a m maruder
марс -a m bocianie gniazdo (na
statku)
марш -у m marsz; церемошаль-
ний marsz defiladowy; тра-
урний (жшпбний) marsz
zalobny; додбму! marsz do
domu!
маршал -a m marszalek (w woj-
sku)
маршалок -лка m marszalek
(w parlamencie polskim)
марширувати -ую, -уеш masze-
rowac
маршрут -у m marszruta
масажувати -ую, -уеш maso-
wac; robic masarz
масельнйчка -и z maselniczka
масйв -у m masyw
масйвний masywny
184
матч
маска -и z maska; скйнути мас-
ку zrzucic mask?
маскарад -у т maskarada
маскувати(ся) -ую, -уеш mas-
kowac (si?)
маслак -а т gnat, kosc
маслина -и z oliwka
масло -а п 1. maslo 2. thiszcz;
smar; шдливати масла в огонь
dolewac oliwy do ognia; усе
йде як з маслом (як по маслу)
wszystko idzie jak ро masle
маслюк -а т maslak
масляний maslany; oleisty; мас-
ляний тйждень ostatki, za-
pusty
масляниця, масниця -i z mi?so-
pust, zapusty
маснйй thisty
Масниця -щ z zob. М’яснйщ
масовий masowy; ~ pyx ruch
masowy; ~ читан (глядач)
czytelnik (widz) masowy
мастак-a m mistrz (artystdy,
majster
мастйло -a n smarowidlo
мастйти мащу, мастиш smaro-
wac; mascic
масть1 -ri z masc (do smarowa-
nia)
масть2 -Ti z masc (barwa siersci
zwierzgcia)
масштаб -у m skala; у всесвгг-
ньому масштаб! na skal? swia-
tow^
мат1 -a m mat (w szachach)
мат2 -у odcien matowy, mat
математика -и z matematyka
мата -и z mata
материк -a m 1. kontynent, l$d
2. podglebie
материнство -a n macierzyn-
stwo
материал -у m material
матер1ал1зм -у m materializm
матер1ал1ст -a m materialista
матершльний materialny
матёрая -ii z 1. materia 2. ma-
terial, tkanina
мати -Tepi z matka; хрёщена
matka chrzestna
мати маю, маеш miec; щось
за плечйма miec cos za sob^;
так мае бути tak ma bye
матися маюся, маешея miec
si?, miewac si?; добре! miec
si? dobrze; як ся маеш? pot.
jak si? masz?
Marip -Tepi z; Божа Marip Mat-
ka Boza, Matka Boska
матка -и z 1. macica 2. matka,
krolowa (u pszczol)
матня -i z matnia
маточник -a m 1. mateeznik
(komorka krolowej pszczol)
2. lesna szkolka
матрац -a m materac
матрос -a m marynarz
матч-у m mecz; футбольний
mecz pilki noznej
185
мах
мах -у /и; (за) одним махом za
jednym zamachem
махати -аю, -аеш machac
► махнути -ну, -неш mach-
ine
маховйй zamachowy; махове
колесо kolo zamachowe
махорка -и z machorka
мацати -аю, -аеш macac, doty-
kac ► мацнути -ну, -неш dot-
kn$c
мачуха -и z macocha
машина -и z 1. maszyna; швёй-
на ~ maszyna do szycia;
пральна ~ pralka 2. samo-
chod, auto
машинальний machinalny
машишет -a m maszynista
машинка-и z maszynka; дру-
карська ~ maszyna do pisa-
nia
машйнний maszynowy
машинопис -у m maszynopis
машкара -й z maszkara
маяк -a m latarnia morska
маяти маю, маеш powiewac
маятник -a m wahadlo
маячйти маячу, маячйш maja-
czyc
маячня -i z majaczenie, majaki
мёбл! -iB Imn meble
меблювати(ся) -люю, -люеш
meblowac (si?)
мед -у m miod; питнйй ~ midd
pitny
медаль -л! z medal; зворотний
6iK медали odwrotna strona
medalu
медальйон -a m medalion
медик -a m medyk
медикамент -у m lekarstwo
медицина -и z medycyna
медйчний medyezny; ~ шети-
тут akademia medyezna;
~ 6гл яд obchod lekarski
(w szpitaluy, ogl?dziny lekar-
skie; ~ пункт (медпункт)
osrodek zdrowia
мёдаум -a m medium
медбвий miodowy; мкяць
miesi^c miodowy
медок -дку m miodek
медсестра -й z piel?gmarka,
siostra
медяник -яника m piernik
межа -i z 1. miedza 2. granica;
в межах Micra w granicach
miasta; на меж! двох епбх na
granicy dwoch epok
межипр’я -я n zob. м!жпр’я
межовйй gramezny; ~ знак
(стовп) ship graniezny
межувати -ую, -уеш gramczyc;
rozgraniczac
мёкати -аю, -аеш mekac ► мёк-
нути -ну, -неш mekn^c
мексяканець -нця т Meksyka-
nin
мексиканка -и z Meksykanka
мексиканський meksykanski
186
мелодшний melodyjny
мелодая -ii z melodia
мелодрама -и z melodramat
мельник -a m mfynarz
меморандум -у m memoran-
dum
мемуари -pie Imn pami?tnik Ip,
memuary Imn
менеджер -a m menadzer
менш, мёнше mniej; быьш-~
mmej wi?cej
мёншати -аю, -аеш stawac si?
mniejszym, zmniejszyc si?
мёнший mniejszy; ~ (молод-
ший) брат mlodszy brat
меншйна -и z mniejszosc; naiiio-
нальна ~ mniejszosc narodo-
wa
мёшшсть -mocri z mniejszosc
меню ndm n menu, jadlospis
мерёжа -i z siec, siatka
мерёжити -жу, -жиш haftowac;
robic merezk?
мерёжка -и z merezka
мерехтшня -я n migotanie; Isnie-
nie
мерехпти (tylko 3. osoba) mi-
gotac; iskrzyc si?; Isnic
мерзённий, мерзотний wstr?tny,
ohydny, odrazaj^cy
мёрзлий zmarzly, zamarzfy
мерзлота -бтй z zmarzlina; ein-
на ~ wieczna zmarzlina
мерзнути -ну, -неш marzn^c, za-
marzac
метати(ся)
мерзбтник-а m n?dzmk, nik-
czemnik
меридшн -a m poludnik
мёркнути (tylko 3. osoba) sciem-
niac si?; gasn^c
мертвяк -a m trup, nieboszczyk
мертвий martwy; спати мерт-
вим сном spac jak zabity;
мертва точка martwy punkt
мертвйти -влк), -вйш usmiercac
мертвей -no, -ieiu zamierac,
gasn^c
мертвонарбджений niemowl?,
ktore urodzilo si? niezywe
мерти мру, мреш mrzec, umie-
rac
мерщш! pr?dko! szybko!
MeciancTBO -a nt меаашзм -у m
mesjanizm
Mecifl -ii* mesjasz
мёсник -a m msciciel
мести мету, метёш 1. zamiatac
2. zawiewac; на двор! мете na
dworze jest zamiec
мета -й z cel; без мети bez celu;
з якою метою? w jakim celu?
метал-y m metal; благородш
(кольоров!) метал! metale
szlachetne (kolorowe)
металёвий metalowy
металург -a m metalurg
металурпя -ii* z metalurgia
метан -у m metan
метати -аю, -аеш obrzucac
метати(ся) -аю, -аеш а. мечу,
187
метафора
мёчеш miotac (si?), rzucac
(si?); метати перу skladac ikr?
► метнути(ся) -ну, -неш rzu-
cic (si?)
метафора -и z metafora
метёлик -a m 1. motyl 2. musz-
ka (rodzaj krawata) 3. ulotka
метёлиця -i z 1. zamiec 2. ukra-
inski taniec ludowy 3. moty-
lica (choroba owiec)
метеор -a m meteor
метеоролопчний meteorologicz-
ny; метеоролопчш умбви
warunki meteorologiczne
меткий rzutki, zwinny; меткё
око bystry wzrok
мётод -у m metoda
методичний metodyezny
метр -a m metr; куб^чний (квад-
ратний, погбнний) ~ metr
szescienny (kwadratowy, bie-
z^cy)
метраж -у m metraz
метрика -и z metryka
метр1вка-и z metrowka, metr
(miara)
метро ndm n, метрополией -у m
metro
метушйтися -шуся, -шйшея
krz^tac si?, uwijac si?
метушлйвий ruchliwy, krz^taj^-
cy si?, uwijaj^cy si?
метушня -i z krz^tanina, biega-
nina; zamieszanie
мехашзм -у m mechanizm
мехашзувати -зую, -зуеш me-
chanizowac
мехашк -a m mechanik
мехашка -и z mechanika
мехашчний mechaniezny
меч -a m miecz; вогнём i мечем
ogniem i mieczem
мечёть -Ti z meczet
мёшканець -нця m mieszkamec
мёшканка -и z mieszkanka
мёшкати -аю, -аеш mieszkac,
zamieszkiwac
мжичка -и z mzawka
ми my
мигати -аю, -аеш migac ► миг-
нути -ну, -неш mign^c
мигдалик -а т migdalek
мигдаль -лю т migdal
миготати, мигот1ти9 мигпти
(tylko 3. osoba) migotac; 3ip-
кй (св1чки) миготять gwiazdy
(swieezki) migoc^
миготлйвий migotliwy
мигцём w mgnieniu oka, w mig
мйкати -аю, -аеш skubac
миленький milutki; kochany
мйлий mity, drogi
мйлити(ся) -лю, -лиш mydlic
(si?)
мйл!сть -лосп z laska; здатися
на zdac si? na lask?, zdac
si? na kogos; зробйти uczy-
nic (zrobic) lask?
мило -a n mydlo
мило milo; дуже ~ bardzo milo
188
милозвучний melodyjny; dzwi^-
czny
милозвучшсть -Hocri z melo-
dyjnosc; dzwi?cznosc, eufonia
милосёрдний milosiemy
милосёрдя -я n milosierdzie
мйлостйвий laskawy, milosciwy
мйлостиня -i z jahnuzna, ofiara;
просйти милостив! (милосты-
ню) prosic о jahnuzn?; давати
мйлостиню dawac jahnuzn?,
ofiar?
мйлувати -ую, -уеш przeba-
czac, ulaskawiac
милувати -лую, -луеш piescic
милуватася -уюся, -уешся 1. de-
lektowac si? {пр, widokiem)
2. piescic si?
миля -i z mila; морська ~ mila
morska
мильний mydlany; мйльна бань-
ка banka mydlana; пускати
мйльш бульбашки puszczac
banki mydlane
мйльниця -i z mydelniczka
мимо mimo; obok
мимовЬьний mimowolny, przy-
padkowy, niezamierzony
МимовЕльно, мимовбл! mimo-
wolnie, przypadkowo
мимохщь mimochodem
Мимохпъ mimowolnie, niechc^-
СУ
Минати -аю, -аеш mijac ► ми-
нута -ну, -неш min$c; йому
мирянин
не ~ кари nie uniknie ka-
гу
минувшина -и z, минуле -лого
п przeszlosc; далеке минуле
odlegla przeszlosc
минулий przeszly, miniony, od-
odlegty (w czasie); ~ час czas
przeszly; минулого року ze-
szlego roku
мир -у m 1. pokoj; zgoda; уклас-
ти ~ zawrzec pokoj; жйти
в миру zyc zgodnie; люлька
миру fajka pokoju 2. swiat
мирйти(ся) -рю, -риш godzic
(si?); zawierac pokoj
мйрний pokojowy; zgodny;
~ договор uklad (traktat) po-
kojowy
мйршсть -носп z zgodnosc, po-
jednawczosc
миро -a n mirra, krzyzmo, oleje
swi?te; Bci одним миром ма-
зан! wszyscy graj$ w t? sam$
dudk?
мировйй pokojowy
миролюбний mihij^cy pokoj;
zgodny
миропомазания -я n bierzmo-
wanie
мирра -и z mirra
мирт -a mt мирта -и z mirt
мйршавий mizemy, wyn?dznia-
ty
мирянин -a m rel. czlonek wspol-
noty rehgijnej {nie duchowny)
189
МНС
мис -у т przyl^dek; cypel
миска -и z miska
мйслення -я п myslenie
мислйвець -вця, мислйвий -вого
т mysliwy
мислйтель -ля т mysliciel
мйслити -лю, -лиш myslec
мисль -л! z mysi
мисник -а т szafka na naczynia
мисочка -и z miseczka
мистёцтво -а п sztuka; абстрак-
тно (прикладнё) ~ sztuka ab-
strakcyjna (uzytkowa)
мистёцький artystyczny; rm-
strzowski
митёць-тця, мистёць -стця т
artysta; mistrz
мнти(ся) мию, мйеш myc (si?)
мйтний celny (dotyczqcy cla);
мйтна угода umowa celna;
~ кордон granica celna
мйтник -а т celnik
мйтниця -i z urzqd celny
мйто -а п clo
митра -и z zob. метра
митрополит-а т rel. metropo-
lita
митропол1я -ii z metropolia
миттёвий momentalny; blyska-
wiczny, krotkotrwaly
митпо btyskawicznie, natych-
miast, w mig
миття -я n mycie
мигь-Ti z mgnienie; moment,
chwila
мйша -i z mysz; лкова (польо-
ва) ~ mysz lesna (polna)
мишастий popielaty, mysi (kolor)
мйшачий mysi; ~ xeicT mysi
ogon
мишва -й z zb. myszy Imn
мишеня -яти n myszka
мйшка -и z myszka; грати в ко-
та i мишку grac w kotka
i myszk?
мишолов -a m myszolow
мишоловка -и z lapka na myszy
миш’як -ку m arszenik
мйращя -ii z migracja
MirpeHb -Hi z migrena
мйрувати -ую, -уеш migrowac;
przesiedlac si?, przenosic si?
мщний, мщянйй miedziany
мщяк -a m miedziak
мщянка -и z miedzianka (zmija)
мць -д! z miedz
м!ж mi?dzy, pomi?dzy, wsrdd
м!жвоснний mi?dzywojenny
Miacrip’fl, межипр’я -я n mi?dzy-
gdrze
м!ждержавний mi?dzypanstwo-
wy
м1жконтинеиталы1ий mi?dzy-
kontynentalny; межконтинен-
тальна ракета rakieta mi?-
dzykontynentalna
м!жм1ськйй mi?dzymiastowy;
м!жм1ська роз mob a rozmowa
mi?dzymiastowa
м!жнародний mi?dzynarodowy;
190
мЬкнарбдш вщнбсини stosun-
ki mi?dzynarodowe; ~ кон-
rpec kongres mi?dzynarodo-
wy
мжпланётний mi?dzyplanetar-
ny,
шжр!ччя -я n mi?dzyrzecze
иЬкусббиця -i z wojna domowa;
rozruchy, zamieszki
мвёрш -ii z 1. drobnostki 2. bie-
da
мвёрний nuzemy, slaby; kiepski;
ubogi
мпзйнець -нця; м!зйнок-нка m
1. maty palec 2. najmlodsze
dziecko, beniaminek
мпи, моя, мос, mo! moj, moja,
moje, moi; вййшло на мое
wyszlo na moje, mialem (mia-
lam) racj?
микроб -a m bakteria, mikrob
мпкроюпмат -у m mikroklimat
микроскоп -a m mikroskop
мпкрофвльм -у m mikrofilm
микрофлора -и z mikroflora
микрофон -a z mikrofon
миксер -a m mikser
миленький milutki, mity, ko-
chany, kochaniutki
милина -й z mielizna
мшграм -a m miligram
мЬпмётр -a m mihmetr
Mi.ijuioHep -a m milicjant
мЬ1]щя -ii z milicja
мйлкйй ptytki, mialki; мьлка pin-
мппстр
ка ptytka rzeka; мьлка тар!л-
ка plaski talerz
М1ль мол! z mol
мшьйон -a m milion
мьльйонёр -a m milioner
мьльйбнний milionowy
мьльярд -a m miliard
м!льярдёр -a m miliarder
М1м1ка -и z mimika
мша1-и z mina (wyraz twarzy);
робйти сумну (вёселу) мшу
robic smutn^ (wesol$) min?
мша2-и z mina (pocisk)
Minep -a m saper, miner
мшерал -у m mineral
мшералышй mineralny; мше-
ральна вода woda mineralna; t
мшералын добрива nawozy
mineralne
мшйтися -нюся, -нишся mienic
si?; zmieniac si?; на обличи!
mienic si? na twarzy; yciMa
барвами mienic si? wszystki-
mi kolorami (barwami)
м1шатюра -и z miniatura
мппмальний minimalny
мппмум -у m minimum
мппстёрство -a n ministerstwo;
юстицн ministerstwo spra-
wiedliwosci; закордбнних
справ ministerstwo spraw za-
granicznych
мппстёрський ministerialny
MHiicrp -a m minister; куль-
тури (фшанав, закордбнних
191
мшливий
справ, без портфеля) minister
kultury (finansow, spraw za-
granicznych, bez teki)
м!нлйвий zmienny; мшлива по-
года (мода, температура)
zmienna pogoda (moda, tem-
peratura)
мшливклъ -Bocri z zmiennosc
мшомёт -a m miotacz min; moz-
dzierz
мшонбсець -сця m torpedowiec
мшошукач -a m wykrywacz
min (przyrzqd)
мшувата -ую, -уеш zaminowy-
wac
мшус -a m minus; вш мае бага-
то Miiiycie on ma duzo (wiele)
minusow; п’ять ~ два р!вня-
еться три pi?c minus dwa row-
na si? trzy
мшята(ся) -яю, -яеш zmieniac
(si?); zamieniac (si?)
мшьба -й z wymiana, zamiana;
~ мешкания zamiana miesz-
kania
Mipa -и z miara; stopien; над mi-
py ponad miar?; до дёякоТ (до
пёвно!) м!ри w pewnej mierze,
do pewnego stopnia; ni в якш
Mipi w zadnej mierze, zadn$
miar^; значною млрою (в знач-
ит Mipi) w znaeznej mierze,
w znaeznym stopniu; переб-
рата Mipy przebrac miar?
(miark?)
м!раж -у m miraz
м!рйло -a n miara; krytenum
м!рити -рю, -риш, миряти -яю
-яеш mierzyc; м!ряти тем-
пературу mierzyc temperatu-
г?; млряти поглядом mierzyc
wzrokiem
миршди -ад Imn miriady, niezli-
czona ilosc, mnostwo
млрка -и z miarka; зшмати (бра-
та) м!рку brae miar?
м!ркувати -ую, -уеш zastana-
wiac si?, obmyslac
MipiiHfi 1. miarowy, rytmiczny
2. umiarkowany; mierny
MipdiiiHHK -a m mtynarz
Mipflin -яю, -яеш mierzyc;
~ очима mierzyc wzrokiem
Mic ndm miss; Полбшя miss
Polonia
Micftra Mirny, michiii miesic, za-
gniatac (np. ciasto)
Micionep -a m misjonarz
MicionepcbKHH misyjny; misjo-
narski
Micin-ii z misja; дипломатич-
на misja dyplomatyczna
Mier мосту m most; спалйти
мости за собою spalic za sob3
mosty
MicTepifl -ii’ z misterium
м1стёчко -a n miasteezko
MiCTHKa -и z mistyka
мктана-и z miescina; miejsee
(zdrobniale)
192
мпцанка
М1стйти(ся) мвду, М1стиш mie-
scic (si?), zawierac (si?)
М1сткйй pojemny, obszemy
MicridcTb-KOCTi z pojemnosc;
~ акумулятора pojemnosc
akumulatora
Micro -a m miasto
MicroK -тка m mostek; каштан-
ський ~ mostek kapitanski
М1сце -я n miejsce; ~ перебуван-
ня (призначення, пращ) miejs-
ce pobytu (przeznaczenia, pra-
cy); мати ~ miec miejsce;
~ в1чних мук pieklo
М1‘сцсвий miejscowy; ~ час czas
lokalny; мгсцёве населения
ludnosc miejscowa
MicucBicTb -Bocri z miejscowosc
М1сяць-ця m 1. miesi^c; цього
мюяця w tym miesi^cu; про-
тягом мгсяця w ci$gu miesi^-
ca; через (за) ~ za miesi^c;
перед мгсяцем przed miesi^-
cem 2. ksi?zyc; светло (за-
темнения) М1сяця swiatlo (za-
ciemnienie) ksi?zyca
М1СЯЧНИЙ1. miesi?czny 2. ksi?zy-
cowy
М1СЯЧНИК -a m miesi?cznik
мкькйй miejski; ~ парк (транс-
порт) park (transport) miejski
М1тла -й z miotla
Мира, митра -и z rel, mitra
М1ф -у m mit
ьпф1чний mityczny
м!фолопчний mitologiczny
м!фолопя -ii z mitologia
Mix -a m miech; worek skorzany;
ковальський ~ miech kowal-
ski
Mixyp -a m p?cherz; жбвчний ~
woreczek zolciowy; сечовйй
p?cherz
мщнйй mocny; чай mocna
herbata; мщна кава mocna
kawa
мщнйти-ню,-нйш wzmacniac,
umacniac
мщшти -1ю, -fem stawac si? sil-
nym
мщнппати -аю, -аеш stawac si?
silniejszym
мщшше mocniej
мщно mocno; стиснути
(тримати) mocno scisn^c
(trzymac)
мщь мод! z moc, sila; вйбитися
з мош wyczerpac si?
мппалка -и z m^tewka
мипаний mieszany; хор (лк)
chor (las) mieszany
мппанйна -и z mieszanina
мппати(ся) -аю, -аеш mieszac
(si?); в голов! мшщеться, рб-
зум мипасться m$ci (mi) si?
(miesza si?) w glowie
MimoK -шка m worek, mieszek;
спальний spiwor
мещанин -a m mieszczanin
мещанка -и z mieszczanka
7 \ kp non <1 Kllli C IOBHIIK
193
мицанство
мицанство -а п mieszczanstwo
мпцанський mieszczanski
млин -а т mtyn; водянйй (паро-
вйй) ~ mlynwodny(parowy);
вИрянйй ~ wiatrak
млинёць -нця т blin (rodzaj па-
lesnika)
млинок -нка т mlynek; ~ до
кави mlynek do kawy
мл1ти -по, -1еш mdlec
млявий powolny, ospafy; w$tly,
slaby
многогранный wieloboczny, wie-
lostronny
многократный wielokrotny
многокутний wielok^tny
множення -я n mnozenie
множила -й z liczba mnoga
мн6жити(ся) -жу, -жиш mnozyc
(si?)
множник -a m mnoznik
мобЬпзащя -ii z mobilizacja
мобппзувати -ую, -уеш mobi-
lizowac
mob jak; jak gdyby, jakby; пла-
че ~ дитина placze jak dziec-
ko
мбва -и z j?zyk; mowa; лггера-
турна (шозёмна, мертва,
штучна) ~ j?zyk literacki
(obey, martwy, sztuczny); ор-
ганы мови narz^dy mowy; Bi-
добрало (вщняло) комусь мб-
ву odj?lo komus mow?
мовець -вця т mowca
194
мбвити -влю, -виш mowic;
правду ~ (мбвлячи) prawd^
m6wi$c
мовлення -я п mowienie
мовляв niby, jakby
мовний j?zykowy; ~ стиль styl
j?zyka; мовш органы narzq-
dy mowy
мовознавець -вця гп j?zyko-
znawca
мовознавство -а п j?zykoznaw-
stwo
мовознавчий j?zykoznawczy
мовчазний malomowny, milcz^cy
мовчанка -и, z мовчання -я п
milczenie; зберкати мовчан-
ня zachowywac milczenie
мовчати -чу, -чиш milczec
мовчки milczec, milcz^co,
milezkiem
мовчун -а т milczek; niemowa
могила -и z mogila, grob; kur-
han; Могила Невщомого сол-
дата Grob Nieznanego Zol-
nierza; загнати в могилу wp?-
dzic do grobu
могилка -и z mogilka
могйльний grobowy, mogilny
могильник -a m grabarz
могорйч-у m mohorycz, litkup
(poezgstunek przy sprzedazy)
могти мбжу, мбжеш moc; це не
мбже бути to bye nie moze
могутшй pot?21iy
могугшеть -Hocri z pot?ga; еко*
молодёцький
ном1чна ~ pot?ga przemys-
lowa
мода -и z moda; за останньою
модою zgodnie z najnowsz^
mod$
моделювання -я п modelowanie
модель -л! z model
модершзм -у т modernizm
модистка -и z modystka, osoba
modeluj^ca kapelusze
модифжащя -ii z modyfikacja
мбдний modny; модна зачюка
modna fryzura
мбже moze; ~ так краще? moze
tak lepiej?
можливий mozliwy
можливють -воен mozliwosc
можлйво mozliwie; все ~
wszystko jest mozliwe; xi6a
це czy to jest mozliwe?
мбжна mozna; ~ курйти moz-
na palic
можновладець -дця m mozno-
wladca
мозковйй mozgowy; запалення
мозкових оболонок zapalenie
opon mozgowych
мбзок -зку m mozg; струс мбз-
ку wstrz^s mozgu
мозоль -ля m, мозоля-i z od-
cisk, nagniotek; наступйти
на ~ (на мозолю) nadepn^c
na odcisk
мбзочок -чка m mozdzek
мбкнути -ну, -неш mokn^c
мокравина -и z mokradlo
мокрёча -i z szaruga (o pogo-
dzie)
мокрый mokry; ~ дощу не бо-
1ться zmokni?ty (mokry) de-
szczu si? nie boi
мокрей -1ю, -ion przemakac,
zamakac
мол -у m molo
молдованин (молдаванин) -а т
Moldowianin (Moldawianin)
молдованка (молдаванка) -и z
Moldowianka (Moldawianka)
молдбвський (молдавський)
moldowski (moldawski)
молёбень -бня т rel. nabozen-
stwo do Serca Jezusa Chrys-
tusa, Bogurodzicy, sw. Miko-
laja i in. swi?tych
молекула -и z molekula
молитва -и z modlitwa
молйти -лю, -лиш prosic, bla-
gac
молйтися -люся, -лишся mod-
lie si?
молитбвний modlitewny; моли-
тбвн! жести gesty modlitew-
ne, rytualne
молитовник -a m modlitewnik
молитбвня -i z dom modlitwy
молпшя -я n modly
молоденький mlodziutki
молодёць-дця m zuch, chwat;
kawaler
молодёцький chwacki, dzielny
195
молодйй
молодйй 1. mlody; молода кар-
топля mlode ziemniaki; за мо-
лодйх Л1т w latach (w cza-
sach) mlodosci, za mlodych
lat, za mlodu 2. pan mlody
молодик -a m 1. mlodzik, kawa-
ler 2. ksi?zyc w nowiu, now
молодитися -джуся, -дишся od-
mladzac si?
молодйця-i z 1. sliczna dziew-
czyna 2. mloda m?zatka
молодхжний mlodziezowy;
~ клуб klub mlodziezowy
молодость -доел z mlodosc;
рання (друга) ~ wczesna (dru-
ga) mlodosc
молод1ти -no, -ieni stawac si?
mlodszym, mlodniec
молодняк -a m zagajnik, mlody
las, sad
молодожони Imn nowozency,
mlode malzenstwo
молодшати -аю, -аеш mlodniec,
stawac si? mlodszym
молодший mlodszy; ~ лейте-
нант starszy podchor^zy; вш
~ за мене на два роки (on)
jest mlodszy ode mnie о dwa
lata
молодь-до z mlodziez; золота
~ zlota mlodziez
молоко-a n mleko; кйсле ~
kwasne (zsiadle) mleko; згу-
щене ~ mleko skondensowa-
ne; cyxe ~ mleko w proszku;
ще ~ на губах не обсохло
jeszcze ma mleko pod nosem
молокосос-a m mlokos, smar-
kacz
молот -a m mlot
молотарка -и z mlocamia, mlo-
carka
молоти мелю, мёлеш mlec;
~ шеештншц plesc ghipstwa;
вш меле язиком miele j?zy-
kiem; молотий пёрець pieprz
mielony
молотйти -очу, -отйш mlocic
молотшня -я n mlocenie, mlocka
молоток -тка m mlotek; прода-
вати з молотка sprzedawac
na heytaeji
молот-рйба -и z ryba-mlot
молотьба -й z mlocka, omlot
молочай -аю m mlecz, mmszek
(lekarski, pospolity)
молочар -я m mleczarz
молочарка -и z mleczarka
молочарня -i z mleczarnia
молочко -a n mleczko
молочний mleczny; зуб z$b
mleczny; бар bar mlecz-
ny; Молочний (Чумацький)
Шлях Droga Mleczna
мольба -й z modly; blagame
мольберт -a m sztalugi Imn
момент -у m moment; chwi-
la; зручний odpowiedni
(dogodny) moment, wlasciwa
chwila
196
мореплавець
монарх -а т monarcha
монарх1ст -а т monarchista
монарх!я -ii z monarchia
монастйр -я m klasztor, monas-
ter
монастйрський klasztomy; mo-
настйрське життя zycie kla-
sztome, monasterskie
монах -a m mnich
монахиня -i, монашка -и z
mniszka
монаший mnisi, mniszy
монгол -a m Mongol
монголка -и z Mongolka
монгольський mongolski
монета -и z moneta
монетний monetarny; ~ дв!р
mennica
моногам1я -ii z monogamia
монограма -и z monogram
монограф!чний monograficzny
монография -ii z monografia
монолит -y m monolit
монол1тний monolityczny
монолог -у m monolog
монопол!зувати-ую,-уеш mo-
nopohzowac
монопол1я -ii z monopol
монотеизм -у m monoteizm
монотонный monotonny, jedno-
rodny
монотбншсть -Hocri z monoto-
nia
монофтонг -a m monoftong, po-
jedyncza samoglaska
монтаж -у m montaz
монтажист -a m montazysta
монтёр -a m monter
монтувати -ую, -уеш montowac
монумент -a m monument
монументальний monumental-
ly
мопс -a m mops (rasa psow po-
kojowych)
мор -у m, моровйця -i z mor, po-
mor
морал!зувати -ую, -уеш mora-
lizowac
мораль -л! z moralnosc; moral
моральний moralny; моральна
шдтрймка wsparcie moraine
морг -a m morga
моргания -я n mruganie
моргати -аю, -аеш mrugac
► моргнути -ну, -неш mrug-
п$с
морда -и z morda, pysk
мордувати -ую, -уеш mordo-
wac, m^czyc
мордуватися-уюся,-уешся m$-
czyc si?, mordowac si?
море -я n morze; вщкрйте (роз-
бурхане) ~ otwarte (burzli-
we, rozszalale) morze; kbi-
Tie (brie) morze kwiatow
(slow); вийтй в wyjsc (wy-
plyn^c) w morze
мореля -i z morela
мореплавець -вця m zeglarz
(morski), marynarz
197
мореплавство
мореплавство -а п zegluga mor-
ska
морж -а т mors, коп morski
моримух -a т, моримуха -и z
muchomor
морйти -рю, -риш m?czyc; za-
bijac, t?pic; morzyc, glodzic;
~ мишёй t?pic myszy;
~ д!тёй голодом morzyc
dzieci glodem, glodzic dzieci;
морить мене сон sen mnie mo-
rzy; chce mi si? spac
Mopir -рогу m trawnik, murawa
мбрква-и z marchew; мбркву
скребти (стругати) ciosac kol-
ki na glowie
моровйця zob. мор
морквяний marchwiowy, z mar-
chwi
морожений mrozony; морожена
рйба ryba mrozona
мороз -у m mroz; лютий ~ siar-
czysty mroz; стопъ ~ mroz
trzyma; ~ полёгшав mroz
zelzal
морбзиво -a n lody
морбзити -джу, -бзиш mrozic
мордзний, морбзяний mrozny;
~ впер (день, ранок) mroz-
ny wiatr (dzien, ranek)
морок -у т mrok, zmierzch
морока -и z klopot, troska; з ним
одна Т1льки ~ z nim s$ same
klopoty; ~ йогб знас czort
go wie
198
морбчити -чу, -чиш sprawiac
klopot; ~ голову zawracac
glow?
морбчитися -чуся, -чишся tru-
dzic si?; glowie si?
морськйй morski; ~ бш bitwa
morska; морська хвороба
morska choroba; ~ коник
konik morski
мортира -и z mozdzierz (bron)
морфема -и morfem
морфш -iio, морфш -у m mor-
fina
морфолбпя -ii z morfologia
мбрщити(ся) -щу, -щиш mar-
szczyc (si?); мбрщити лбба
marszczyc czolo
моряк -a m marynarz
москаль -ля m 1. Rosjanin; Mo-
skal 2. zolnierz {carski)
москвич -a m 1. moskwianin
2. moskwicz {marka samo-
chodu)
москвичка -и z moskwianka
москвофы -a m moskwofil; ru-
sofil
москбвський moskiewski
мостик-a m mostek; каштан-
ський ~ mostek kapitanski
мостйти(ся) мощу, мбстиш
moscic (si?); мостйти шдло-
ry klasc podlog?
мостовйй mostowy; мостовё
-вого п oplata mostowa, mos-
towe
MpiTH
мотати -аю, -аеш 1. motac, па-
wijac, zwijac 2. trwonic, mar-
notrawic
мотатися -аюся, -аешся 1. na-
wijac si?, zwijac si? 2. uwijac
si?, krz^tac si?
мотель -лю m motel
мотив -у m motyw
мотиващя -ii z motywacja
мотивувати -тивую, -тивуеш
motywowac
мотйка -и z motyka
мбтлох -у т 1. motloch 2. od-
padki, strz?py, szmaty
мотобот zob. моторка
мотогонки-гонок Imn zawody
motocyklowe
моток-тка m motek (welny);
szpulka (nici)
мотор -a m motor, silnik; елек-
трйчний ~ silnik elektryczny
моторист -a m motomiczy
моторка -и z, мотобот -a m lodz
motorowa, motorowka
моторний1 motorowy; ~ човен
lodz motorowa, motorowka
моторний2 ruchliwy, zywy,
sprytny; ~ парубок bystry
(sprytny) chlopiec (mlodzie-
niec)
моторблер -a m skuter
моторошний straszny, grozny
мбторошно strasznie, groznie;
~ меш czuj? si? nieswojo
(niepewnie)
мотоспорт -у m sport motorowy
мотоцикл -a m motocykl
мотузка-и z, мотузок-зка m
sznurek
мотузник -a m powroznik
мох -y m mech
мохнатый kosmaty, wlochaty
мочалка, мочулка -и z wiechec
(ze slomy lub trawy) do szoro-
wania gamkow lub mycia si?
мочар -a m, Monapi -ie Imn (czg-
sciej) moczary, bagno, trz?sa-
wisko
мочйти -чу, -чиш moczyc; ~ 6i-
лйзну moczyc bielizn?
мочйтися -чуся, -чишся moczyc
si?; oddawac mocz bezwied-
nie
мочшня moczenie (si?)
мошва -й z roj muszek lub ko-
marow
мошка -и 1. muszka 2. komar
мопц -щей Imn rehkwie
мракобк -a m obskurant,
wstecznik
мракоб1сся -я n zacofanie, ciem-
nogrod
мрець мерця m zmarty, trup,
nieboszczyk
мршлйвий marzycielski; мршлй-
ва натура marzycielska na-
tura
мршник -a m marzyciel
мргги -1ю, -теш 1. majaczyc, ry-
sowac si?, zarysowywac si?;
199
Мр1Я
за 6бр!см мр1ли гори za ho-
ryzontem rysowaty si? (maja-
czyty) gory 2. switac
мр|я -ii z marzenie; sen
мр!яти -no, -fem marzyc; snic;
~ про щастя marzyc (snic)
о szcz?sciu
мружити -жу, -жиш mruzyc;
~ oni вщ со1щя mruzyc oczy
od slonca
мряка, мрячка -и z mzawka
мрячйги (tylko 3. osoba) mzyc
мстйвий msciwy
мстйти(ся) мщу, мстит mscic
(si?)
мугикати -аю, -аеш mruczec;
nucic (pod nosem), podspiewy-
wac
мудрагёль -я m m^drala
мудрёць -ця m m?drzec
мудрий m$dry
мудрость -pocri z m^drosc; на-
родна ~ m^drosc ludowa
мудро m^drze
мудр1ти -гю, -1сш, мудршати
-аю, -аеш m^drzec, stawac si?
m^drzejszym (m^drym)
мудропц -ie Imn m^drosc; m?dr-
kowanie; у цьому немас шя-
ких мудропцв to latwe, w tym
nie ma zadnej filozofii, to nic
nadzwyczajnego
мудрування -я n m?drkowanie
мудрувати -рую, -руеш m?dr-
kowac
муж -a m 1. m$z; m?zczyzna (wo-
czyscie); державний mqz
stanu 2. malzonek (rzadko)
мужик -a m chlop
мужшй m?zny, smiaty
мужшсть -Hocri z m?stwo, smia-
losc
мужнин -1Ю, -ieni m?zmec
музей -ею m muzeum
музёйний muzealny
музика -и z muzyka; класйчна
(сучасна) muzyka klasycz-
na (wspolczesna)
музика -и m muzykant, grajek
музикальний muzykalny
музикант -a m muzyk
музйчний muzyczny; cynpo-
вщ akompaniament
мука -и z m?ka; пекёльш муки
m?ki piekielne; породов! му-
ки bole porodowe
мука -й z m$ka
мул1 -a m mu! (zwierz^)
мул2 -у m mul, szlam
мулйстий, мулкйй mulisty
муляр -a m murarz
мультиплпсацшний; ф1льМ
film rysunkowy
мундир -a m mundur
мур -у m mur; головою муру не
проб’сш glow^ muru nie prze-
bijesz
мурава -й z murawa
муравлисько, муравлшце-а m
zob. мурашник
200
муштрувати
мурашва-й, мурашня-i z zb.
nirdwki
мурашйний mrowkowy, mrow-
czany
мурашка, мураха -и z mrowka;
мурашкй Imn dreszcze, ciar-
ki; мурашки бшають по спй-
ш ciarki chodz^ (mi) po ple-
cach
мурашкоТд, мурахсид -a m
mrowkojad
мурашник -a m mrowisko
мурют-коту m mruczenie (ko-
ta); burczenie
муркотати -очу, -очеш, мурко-
тГги -очу, -отйш mruczec;
burczec
мурмотати -очу, -очеш, мур-
мопти-очу,-отйш mruczec;
burczec
мурувати -ую, -уеш murowac
мурчати -чу, -чиш mruczec (о ко-
cie)
мус1 -у т mus (koniecznosc)
Мус2-у т przecier owocowy,
mus
мусити мушу, мусиш musiec
мускул -а т muskul
мускулистей, мускулистей
muskulamy
Муслш -у т muslin
Мусой -у т monsun
мУст -у т moszcz
мустанг -а т mustang
мусульманин -а т muzuhnanin
мусульманка-и z muzuhnan-
ka
мусульманський muzuhnanski
мутащя -ii z mutacja
мутите мучу, мутиш m$cic
мутнйй m?tny; ловите рйбку
в мутшй водйщ lowic ryby
w m?tnej wodzie
муппти (tylko 3. osoba) m^tniec;
stawac si? m?tnym
муть -Ti z m?ty, m?t
муха -и z mucha; робйте з му-
хи слона robic z igly widfy;
його вкусила mucha go
ugryzla, ma muchy w nosie
мухоловка -и z 1. mucholapka
2. mucholowka (ptak)
мухомор-a m muchomor, mu-
chomdr
мученик -a m m?czennik
мучеництво -a n m?czenstwo
мучениця -i z m?czennica
мученицький m?czenski
мучитель -ля m dr?czyciel,
oprawca, kat
мучити(ся) -чу, -чиш m?czyc (si?)
мучнйй m^czny
мушка-и z muszka (mala mu-
cha)
мушкет -a m muszkiet
мушкетёр -a m muszkieter
мушля -i z muszla
муштра -и z musztra
муштрувати -ую, -уеш muszt-
rowac
201
мчат и (ся)
мчати(ся) мчу, мчиш mkn$c,
leciec, p?dzic
м’яз -а тп mi?sien
м’якйй mi?kki; lagodny; ~ прй-
голосний spolgloska mi?kka
м’яюсть -Kocri z mi?kkosc; la-
godnosc
м’якнути -ну, -неш mi?kn$c
м’яко mi?kko, delikatnie; lagod-
nie; ~ кажучи mowi^c deli-
katnie
м’якотнп -лих Imn mi?czaki
м’якуш -a m, м’якушка -и z
mi?kisz, osrodka (chleba)
м’якшати -аю, -аеш mi^kn^c;
stac si? mi?kkim
м’якшйти -шу, -шиш zmi?kczac
м’ясйво -a n mi?siwo, mi?so
м’ясйстий mi?sisty
м’яснйй mi?sny; м’ясш консёр-
ви konserwy mi?sne
м’яснйк -a m masarz; rzeznik
М’ясншц -ниць Imn, Масниця
-щ mi?sopust, zapusty
м’ясо-а n mi?so; гарматне ~
mi?so armatnie
м’ясощ -a m mi?sozerca, mi?so-
zerny
м’ясоТдний mi?sozemy; м’ясощ-
iri тварйни zwierz?ta mi?so-
zeme
м’ясорубка-и z maszynka do
mielenia mi?sa
м’ята -и z mi?ta
м’яти(ся) (tylko 3. osoba) mqc
(si?), gniesc (si?)
м’ятний mi?towy
м’яч -a m pilka (do gry)
на na; ~ дороз! na drodze; ~ до-
рогу na drog?; другий день
na drugi dzien; ith роботу
isc do ргасу; помножити ~
три pomnozyc przez trzy;
~ п’ять роюв МОЛОДШИЙ
о pi?c lat mlodszy; мш
погляд wedhig mnie
на, нате! wez! masz!
набавляти -яю, -яеш dodawac,
н
przydawac, zwi?kszac ► наба-
вити -влю, -виш dodac, przy-
dac, zwi?kszyc
набагато znacznie, о wiele;
61ЛЫ1ШЙ о wiele (znacznie)
wi?kszy
набазшати -аю, -аеш nagadac;
шсенГгниць nagadac (na-
plesc) bzdur
набакйр na bakier
202
навальний
набалакати(ся) -аю, -аеш naga-
dac (si?)
набачитися -чуся, -чишся па-
ogl^dac si?, napatrzec si?
набережна -но! z nabrzeze, bul-
war nadbrzezny
набивати -аю, -аеш nabijac; na-
pehiiac ► набйти -б’ю, -б’еш
nabic; podbic (np. ceng);
~ рушнйцю nabic karabin
набирати -аю, -аеш nabierac;
zob. набрати
набйгий nabity; napelniony; ~ ra-
манёць nabity (pelen) portfel
наб!г -у m napad, najazd
набтати -аю, -аеш napadac,
najezdzac ► набйти чжу,
чжйш napasc, najechac
наб1гатися -аюся, -аешся па-
biegac si?; nam?czyc si?
набщуватися -уюся, -уешся па-
cierpiec si?; nabiedzic si?
набш -бою т naboj; холос-
тий ~ slepy naboj
набис па Ьок
набк -у т nabial
na6Lio; переписано ~ przepisa-
ne na czysto
наб!р -бору т werbunek, nabor;
komplet (пр. sztuccdw)
наближати(ся) -аю, -аеш zbli-
zac (si?) ► наблизйтися
-лижу, -лизиш zblizyc (si?)
набожний pobozny
наббжшсть -Hocri z poboznosc
паболыий obolaty, zbolaty; na-
bolaty
набрати -беру, -берёш nabrac;
~ номер wykr?cic numer
набрехати -ешу, -ёшеш nakla-
mac, nalgac
набряк -у m obrz?k, opuchlizna
набрякати -аю, -аеш nabrzmie-
wac; puchn^c; p?czniec ► на-
брякнути (tylko 3. osoba) na-
brzmiec; napuchn^c; sp?cz-
niec
набувати -аю, -аеш nabywac;
zdobywac ► набути -уду,
-удеш nabyc; zdobyc; пра-
ва (прав) громадянства uzys-
kac prawo obywatelstwa
набуток -тку m nabytek; zdo-
bycz
наважуватися -уюся, -уешся
wazyc si?, decydowac si?
► наважитися -жуся, -жишся
odwazyc si?, zdecydowac si?
навала -и napad, najazd; та-
тарська ~ nawala tatarska
навалювати -юю, -юеш nawa-
lac, narzucac ► навалйти
-лю, -лиш nawalic, narzucic
навалюватися -юю, -юеш na-
pierac; zwalac si? ► навали-
тися-люся,-лишся naprzec;
zwalic si?
навальний gwahowny; ulewny;
~ BiTep gwaltowny wicher;
~ дощ ulewny deszcz
203
навантаження
навантаження -я п obci^zenie
навантажувати -жу, -жиш lado-
wac ► навантажити -жу,
-жиш naladowac
наварювати -юю, -юеш goto-
wac ► наварйти -рю, -риш
nagotowac
навйпередки na wyscigi
навгад zob. наугад
наведения-я п naprowadzenie;
przytoczenie; ~ прйклад!в
przytoczenie (podanie) przy-
kladow
навезти-зу,-зёш nawiezc; zob.
навозити
навертати(ся) -аю, -аеш nawra-
сас (si?) ► навернути(ся) -ну,
-неш nawrocic (si?)
наверх na wierzch
навесш wiosn$, па wiosn?
навести -еду -едёш wprowadzic,
naprowadzic; ~ порядок za-
prowadzic porzqdek; zob. на-
водите
навздоттн; кйнутися ~ rzucic
si? w pogon
навзнак na wznak
навйворп na opak
навик -у m, навичка -и z nawyk,
przyzwyczajenie
навикате -аю, -аеш przywykac,
przyzwyczajac si? ► навйкну-
ти -ну, -неш przywykn^c,
przyzwyczaic si?
навйлгт na wylot
нависати -аю, -аеш zwisac ► на-
вйснути -ну, -неш zawisn^c;
над ставом нависас верба
nad stawem pochyla si? wierz-
ba; над нами нависас небез-
пёка grozi nam niebezpie-
czenstwo
нав1вате -аю, -аеш nawiewac
навкашя, навкащя -ii z nawiga-
cja
навщуватеся -уюся, -уешся od-
wiedzac, nawiedzac ► навща-
тися -аюся, -аешся odwie-
dzic, nawiedzic
нав!жёний szalony, op?tany, na-
wiedzony
нав!к, навнси, нав!чно na wie-
ki, po wszystkie czasy, na zaw-
sze
навИь nawet
навнпувати -ую, -уеш wieszac,
zawieszac ► навкити -пиу,
-1сиш powiesic, zawiesic
навнцо po co, na co
навновати -!юю, -!юеш nawie-
wac ► нав1яти -1ю, -icui na-
wiac
навкблишшй otaczaj^cy, oko-
liczny; ceiT otaczaj^cy nas
swiat; навколишш сёла oko-
liczne wioski
новколо naokolo, dookola
навколшпсах na kolanach
навколнпки na kolana; пада-
ти ~ padac na kolana
204
навкруг, навкругй naokolo, do-
okola
навкулачки; битися ~ bic si? na
pi?sci
навмання na oslep, na slepo
навмйсне, наумйсне, навмйсно
naumyslnie
наводите-джу,-диш 1. парго-
wadzac 2. przytaczac; ~ на
rpix przywodzic do grzechu;
~ приклад przytaczac przy-
klad; ~ тшь на когось rzu-
cac cien (podejrzenie, oszczer-
stwo, kalumnie) na kogos;
zob. навести
наводнювате -юю, -юеш, наво-
дняти -яю, -яеш nawadniac
► новоднйти -ню, -ниш па-
wodnic
навозите -джу, -бзиш nawozic
► навозйти-ожу,-бзиш па-
wiezc; zob. навезтй
наволжати -аю, -аеш nawlekac
► наволокте -очу, -очеш nawlec
наволока, наволочка-и z ро-
szewka, powloczka
навпакй odwrotnie, przeciwnie
навперёйми; гтй ~ isc naprze-
ciw, isc na spotkanie
навперемшно na przemian
навп1л na pol
навпдмацки po omacku
навпростёць, напростёць na
przelaj; na wprost, najkrot-
sz<| drog^
нагадувати
навороти, напрдти naprzeciw,
naprzeciwko
навряд w$tpi? czy, w^tpliwe czy,
chyba nie; ~ чи треба дово-
дите chyba nie trzeba udo-
wadniac
навскач skokiem, galopem
навсюс, навскосй na skos, na
ukos
навсток, наст1ж na osciez
навушники -tub Imn 1. nauszni-
ki (w czapce) 2. shichawki
навхрест na krzyz
навчальний naukowy, szkolny;
~ piK rok szkolny, akade-
micki; навчальш приладдя
pomoce naukowe
навчання -я n nauczanie, nauka;
ksztalcenie; обов’язкбве (до-
шкыьне) nauczanie obo-
wi^zkowe (przedszkolne)
навчате -аю, -аеш nauczac,
uczyc
навчати(ся) -аю, -аеш uczyc (si?)
► навчйти(ся) -чу, -чиш nau-
czyc (si?)
нав’язувати -ую, -уеш nawiqzy-
wac ► нав’язати нав’яжу,
нав’яжеш nawi^zac
нагавкати -аю, -аеш; на
когось naszczekac na kogos,
oczemic kogos
нагадувати -ую, -уеш przypo-
minac; вш нагадуе мет бать-
ка on przypomina mi ojea
205
натай
► нагадати -аю, -аеш przy-
pomniec; меш нагадалася
под1я przypomnialo mi si?
zdarzenie
натай -я tn, нагайка -и z nahaj-
ka, knot, bicz
нагальний nagfy, gwaltowny; на-
гальна потреба nagla potrze-
ba; ~ bi тер gwaltowny wiatr
наган -a m nagan
наганяти -яю, -яеш naganiac,
nap?dzac; doganiac ► нагна-
ти нажену, наженёш nagnac,
nap?dzic; dogonic
нагинати(ся) -аю, -аеш naginac
(si?) ► нагнути(ся) -ну, -нёш
nagi^c (si?)
нагтдка -и z nagietek
напр’я-я n wzgorze; teren pa-
gorkowaty
наглий nagfy, niespodziewany;
помёрти наглою смёртю um-
rzec nagl$ smierci^ (nagle)
наглухо szczelnie, na ghicho;
забйти ~ zamkn^c na stale
нагляд -у m dozor, nadzor; opie-
ka
наглядати -аю, -аеш nadzoro-
wac; dogl^dac ► наглянути
-ну, -неш dogl^dn^c; skontro-
lowac
наглядач наглядача m dozor-
ca; opiekun
наглядачка наглядачки z do-
zorczyni; opiekunka
нагов1р-в6ру m potwarz, ob-
mowa
наговорйти(ся) -рю, -риш na-
gadac (si?)
наговбрювати -юю, -юеш wy-
gadywac, gadac, obmawiac
нагбда -и z okazja, sposobnosc;
при нагбда przy okazji, ko-
ристатися нагбдою korzystac
z okazji
нагодйтися -джуся, -дйшся na-
darzyc si?, nawin^c si?
нагодувати -ую, -уеш nakar-
mic
наголо do naga
наголову calkowicie, doszcz?t-
nie; розбйти rozbic do-
szcz?tnie
наголос-у m akcent; przycisk;
зробйти на чбмусь polozyc
na cos nacisk
наголбшувати -ую, -уеш ak-
centowac; klasc nacisk ► на-
голосйти -ошу, -бсиш zaak-
centowac; polozyc nacisk; на-
голбшений склад sylaba ak-
centowana
naropi na gorze
нагорбда -и z nagroda; грошо-
ва nagroda pieni?zna
нагорбджувати -ую, -уеш на-
gradzac; wynagradzac ► на-
городйти -джу, -диш nagro-
dzic; wynagrodzic
нагортати -аю, -аеш nagamiac
206
надгбнити
► нагори ути -ну, -неш nagar-
п$с
нагбру na gor?
нагбстрювати -юю, -юеш os-
trzyc ► нагострйти -рю, -риш
naostrzyc
нагота -й z nagosc
наготбвлювати -юю, -юеш, на-
готовляти -яю, -яеш przygo-
towywac ► наготбвити -влю,
-виш, наготувати -ую, -уеш
przygotowac
награбувати -ую, -уеш nagra-
bic, nakrasc
награвати -раю, -раёш nagry-
wac ► награти -аю, -аеш па-
grac; ~ шсню на пластинку
nagrac piosenk? na plyt?
нагр1вати(ся) -аю, -аеш nagrze-
wac (si?) ► нагр!ти(ся) 4ю,
-iem nagrzac (si?)
нагрнпйти -шу, -шиш nagrze-
szyc
нагрббок zob. надгрббок
нагромаджувати -джую, -джуеш
gromadzic ► нагромадити
-джу, -диш nagromadzic
нагрудник-а т 1. sliniaczek;
fartuch 2. napiersnik (w uprzq-
iy)
нагулятися -ляююся, -ляешся
naspacerowac si?, nachodzic
si?
над, надо, надо nad, ponad, na-
de; над домом nad domem;
над усе ponad wszystko; надо
(надо) мною nade mn$
надавати -даю, -даёш nadawac;
~ звания (1м’я) nadawac ty-
tul (imi?) ► надати -ам, -асй
nadac
падал! nadal, w dalszym ci^gu
надбавляти -яю, -яеш dokla-
dac, dodawac ► надбавити
-влю, -виш dolozyc, dodac
надбання -я п zdobycz, nabytek
надбати -аю, -аеш nabyc, zdo-
byc
надберёжжя-я п nabrzeze, ро-
brzeze
надберёжний nadbrzezny
надбнти -д!б’ю, -д!б’ёш nadbic;
wyszczerbic
надбудбва -и z nadbudowa
надвёчф pod wieczor
надвеч!р’я -я п czas przed wie-
czorem
надв!р; вййти ~ wyjsc na dwor,
wyjsc na zewn^trz
надв!рний 1. podworzowy,
podworkowy 2. dworski; na-
dwomy
надвое na dwoje
надвор! na dworze
надгинати -аю, -аеш nadginac
► надогнути -ну, -хгнёш nad-
gi^c
надгннти (tylko 3. osoba) nad-
gnic
надгбнити -ню, -ниш, надогна-
207
надгризати
ти наджену, надженёш nad-
gonic
надгризати -аю, -аеш nadgry-
zac ► надгрйзти -зу, -зёш
nadgryzc
надгрббний nadgrobny; над-
грббна мова (промбва) mowa
pogrzebowa; надгрббна пли-
та ptyta nagrobna, kamien
nagrobny
надгрббок, нагрббок -бка, над-
грббник -а тп nagrobek
надгрунтовйй; надгрунтова во-
да woda powierzchniowa
наддавати -аю, -аеш dodawac
► наддати -дам, -дасй do-
dac; ~ газу dodac gazu
наддирати -аю, -аеш naddzie-
гас ► наддёрти -еру, -ерёш
nadedrzec
надзвичайний niezwykty, nad-
zwyczajny; ~ стан stan nad-
zwyczajny
надзвичайно niezwykle
надзвуковйй ponaddzwi?ko-
wy
надзёмний nadziemny
наддшпрянський naddnieprzan-
ski
наддшстрянський naddnies-
trzanski
надйбати -аю, -аеш napotkac,
natknqc si?
надивитися -влюся, -вишся na-
patrzec si$
надимати(ся) -аю, -аеш nady-
mac (si?); zob. надути(ся)
надимйти -млю, -миш nadymic
надир -а т nadir
надити -джу, -диш kusic, n?cic,
wabic
надйхатися -аюся, -аешся па-
dyszec si?
над! zob. над
надавати -аю, -аеш zakfadac,
wkladac ► надгги-шу,-шеш
zalozyc, wlozyc
наднпати zob. надгбнити
надпнути zob. надгинати
надшнии pewny
надштй чйду, -гйдеш nadejsc;
надшшбв лист (товар, день
вщЧзду) nadszedl list (towar,
dzien odjazdu); zob. надхб-
ДИТИ
над1л -у m przydzial
надыяти -яю, -яеш obdzielac
► надалйти -лю, -лиш obdzie-
lic
над!рвати -ву, -!рвёш naderwac
zob. надривати
над!слати -пилю, -пнлёш nade-
slac; zob. надсилати
надИи zob. надовати
надоя-ii z nadzieja; бути при
надо! bye przy nadziei (w e/Q-
надоятися -1юся, чешся spo-
dziewac si?, miec nadziej?
над’Тжджати -аю, -аеш nadjez-
208
надумуватися
dzac ► надЧхати -!ду, -Тдеш
nadjechac
нядкушувати -ую, -уеш nad-
gryzac ► надкусйти -ушу,
-усиш nadgryzc
надлпати -аю, -аеш nadlaty-
wac ► надлепти -ечу, -етйш
nadleciec
надломлювати -люю, -люеш
nadlamywac ► надламати
-аю, -аеш, надломйти -млю,
-миш nadlamac
надлюдйна -и z nadczlowiek
надлюдський nadludzki
надм1р -у т nadmiar
надупрний nadmiemy; надм!р-
на чутлйв1сть przewrazliwie-
nie
надмогйльний; ~ камшь (на-
пис) kamien (napis) nagrobny
надморський; ~ курорт uzdro-
wisko nadmorskie
надмбр’я -я п przymorze
йадо zob. над
надовго na dhigo
йадокучати -аю, -аеш doku-
czac, naprzykrzac si? ► на-
докучити -чу, -чиш dokuczyc
йадпивати -аю, -аеш nadpijac
► надпйти -дщ’ю, -дш’ёш
nadpic
йадпйлювати-юю,-юеш nad-
pilowywac ► надпиляти -яю,
-яеш nadpilowac
Надпйсувати -ую, -уеш nadpi-
sywac; robic napisy ► надпи-
сати -ишу, -йшеш nadpisac
надпйти zob. надпивати
надприродний nadprzyrodzony
надра надр Imn wn?trze, lono
надрйв-у т naderwanie; пра-
цювати з надрйвом pracowac
bardzo wiele, z naderwaniem
sil
надривати -аю, -аеш nadrywac;
zob. надорвати
надрвувати -ую, -уеш nadci-
nac ► надр!зати -1жу, чжеш
nadci^c
надрукувати -ую, -уеш nadru-
kowac; wydrukowac
надрядковий nadliniowy; над-
рядков! знаки znaki diakry-
tyczne
надряпати -аю, -аеш naskrobac
надсилати -аю, -аеш nadsylac;
zob. над1слати
надто nadto, zbyt
надувати(ся) -аю, -аеш nady-
mac (si?); zob. надути(ся)
надуживати -аю, -аеш naduzy-
wac zob. зловживати
надуманий wymyslony, zmyslo-
ny
надумувати -ую, -уеш wymy-
slac; zmyslac ► надумати
-аю, -аеш wymyslic; zmyslic
надумуватися -уюся, -уешся
namyslac si?; zamierzac,
postanawiac ► надуматися
209
надути(ся)
-аюся, -аешся namyslic si?;
zamierzyc, postanowic
надути(ся) -ую, -уеш пасЦс; zob.
надимати(ся), надувати(ся)
надшвйдвдсний; ~ лпак samo-
lot ponaddzwi?kowy
надходити -джу, -диш nadcho-
dzic; надходить весна (буря)
zbliza si? (nadchodzi) wiosna
(burza); zob. надштй
надягати -аю, -аеш wkladac,
zakladac ► надягнути, на-
дягтй -гну, -гнеш wlozyc, za-
lozyc
пажарювати -юю, -юеш 1. sma-
zyc 2. nagrzewac, rozzarzac
► нажарити -рю, -риш 1. па-
smazyc 2. nagrzac, rozzarzyc
нажати -жну, -жнёш nazqc
нажёртися -руся, -рёшся objesc
si?
нажива -и z zysk; hip
наживати -аю, -аеш dorabiac
si? ► нажйти-живу,-живёш
dorobic si?
наживка -и z przyn?ta
нажйтися -живуся, -живётся
1. wzbogacic si? 2. nazyc si?;
nacieszyc si? zyciem
назавждй na zawsze
назад wstecz, do tyhi; браги ~
odbierac; подавати(ся), пода-
ться) ~ cofac (si?), cofn^c
(si?); взяти ~ слово cofn^c
slowo
назбирати -аю, -аеш nazbierac
назва -и z nazwa
названий wymieniony, nazwa-
ny; ~ брат (батько) przybra-
ny brat (ojciec)
назвати zob. називати
наздогад bez namyshi, na los
szcz?scia
наздоганяти -яю, -яеш doga-
niac, dop?dzac ► наздогнати
-ожену, -оженёш dogonic, do-
p?dzic
наздогш w pogon; w slad
називати -аю, -аеш wymieniac;
nazywac ► назвати -ву, -вёш
wymienic; nazwac
називатися -аюся, -аешся na-
zywac si? ► назватися -вуся,
-вёшся nazwac si?
називнйй; вщмпюк mianow-
nik
назовш na zewn^trz
назовсьм па zawsze
назривати -аю, -аеш nazrywac;
narwac
назр!вати (tylko 3. osoba) dojrze-
wac ► назргги (tylko 3. osoba)
dojrzec
назрЕлий dojrzaty; назргле пи-
тания nabrzmiaty problem
назустр1ч na spotkanie; вйй-
ти ~ wyjsc na spotkanie;
wyjsc naprzeciw
натвний naiwny
наТдатися -аюся, -аешся naja-
210
накладати
dac si? ► нагстися чмся,
-Тсйся najesc si?
наЪкджати -аю, -аеш, наТздйти
-Тжджу, -1здиш najezdzac
► наТхати -щу, -щеш naje-
chac
наТзд -у т najazd
на1зник -а т najezdzca
наТстися zob. нащатися
на1хати zob. наТжджати
найбыьш, найбктьше najbar-
dziej
найбшыпий najwi?kszy
найважчий najci?zszy; najtrud-
niejszy
найвйщий najwyzszy; ~ стушнь
stopien najwyzszy
найпрший najgorszy
найда -и z znajda
найдорожчий najdrozszy
найдужчий najmocniejszy, naj-
silniejszy
найкращий, найлшший najlep-
szy
наймати -аю, -аеш wynajmo-
wac ► найняти-йму,-ймеш
wynaj^c; ~ помёшкання
(квартиру) wynaj^c mieszka-
nie
найматися -аюся, -аешся naj-
mowac si? ► найнятися
-ймуся, -ймёшся naj^c si?, wy-
naj$c si?
найменувати -ую, -уеш miano-
wac; nazwac
найми чв; ггй в ~ isc na shizb?
наймил1ший najmilszy
наймит -а т najemny robotnik,
wyrobnik
найнйжчий najnizszy
найняти zob. наймати
найнятися zob. найматися
найпёрш, найпёрше najpierw
найсвятппий przenajswi?tszy,
swi^tobliwy
найти -йду, -йдеш znalezc; zob.
находити
найтяжчий najci?zszy, najtrud-
niejszy
наказ -у т nakaz; rozkaz
наказбвий; ~ cnoci6 tryb roz-
kazuj^cy
наказувати -ую, -уеш nakazy-
wac; rozkazywac ► наказа-
ти -кажу, -кажеш nakazac;
rozkazac
накапувати -ую, -уеш карас
► накапати-аю,-аеш naka-
рас
накачувати -ую, -уеш ротро-
wac ► накачати -аю, -аеш
napompowac; шину па-
pompowac ороп?
накидати(ся) -аю, -аеш rzucac
(si?); narzucac (si?) ► наки-
нуться) -ну, -неш rzucic (si?);
narzucic (si?)
накидка -и z narzuta; narzutka
накладати -аю, -аеш nakladac
► накласти-аду,-адеш па-
211
наклейка
klasc; ~ на вв naladowac
(zaladowac) woz
наклейка -и z naklejka, nalepka,
etykieta
наклеп -у m obmowa, oszczers-
two
наклёювати -юю, -юеш nakle-
jac, nalepiac ► наклеил -ею,
-eini nakleic, nalepic
накликати -аю, -аеш nawoty-
wac; zwotywac ► накликати
-личу, -личеш wywolac;
zwolac; ~ лихо wywolac nie-
szcz?scie
наконечник -a m czubek, koniu-
szek; skuwka
накопати -аю, -аеш nakopac;
~ картбшп (буряк(в) nako-
pac kartofh (burakdw)
накормйти -млю, -миш nakar-
mic; ~ дитйну (худобу) na-
karmic dziecko (bydlo)
накбшувати -шую, -шуеш ko-
sic ► накосйти -ошу, -бсиш
nakosic
накрашувати -ую, -уеш malo-
wac; farbowac ► накрасйти
-ашу, -асиш namalowac; ро-
farbowac; ~ся umalowac si?
накрасти -аду, -адеш nakrasc
накрёслювати -юю, -юеш па-
kreslac, wykreslac ► накрёсли-
ти-лю,-лиш nakreslic, wy-
kreslic
накривати(ся) -аю, -аеш nakry-
wac (si?) ► накрйти(ся) -рйю,
-рйеш nakryc (si?); накрйти
(накривати) на сил nakryc
(nakrywac) do stohi
накрйвка -и z przykrywka
накриття -я п nakrycie; okrycie
накричати(ся) -чу, -чиш па-
krzyczec (si?)
накришйти -шу, -шиш nakru-
szyc, nadrobic
накрохмалений nakrochmalony
накручувати -ую, -уеш nakr?-
сас ► накрутйти -учу, -утиш
nakr?cic; ~ вуха natrzec uszu
накупйти -плю, -пиш nakupic
накурювати-юю,-юеш dymic
► накурйти -рю, -риш nady-
mic
наладити -джу, -диш zorgam-
zowac; przygotowac
налагоджувати -джую, -джуеш
przygotowywac; zalatwiac
► налагодити -джу, -диш
przygotowac; zalatwic; ~ в1д-
носини poprawic stosunki
налазити -ажу, -азиш, нал1*зати
-аю, -аеш wlazic, wchodzic,
nalazic ► нал!зти -зу, -зеш
wlezc, wejsc
наламати -аю, -аеш nalamac,
~ плля nalamac gal?zi
налёжати -жу, -жиш nalezec,
przynalezec
налёжати(ся) -жу, -жиш nale-
zec (si?); wylezec (si?); нале-
212
намйлювати (ся)
жати до партн nalezec do раг-
tii; налёжатися в Л1жку nale-
zec si? (wylezec si?) w lozku
налёжний nalezny; nalezyty; вц-
дати налёжне комусь oddac,
со si? komus nalezy
налёжшсть-Hocri z naleznosc;
nalezenie, przynaleznosc
налетки zob. надптати
наливати -аю, -аеш nalewac
► налйти, налляти -длю,
-ллёш nalac
наливка -и z nalewka
наливнйй soczysty
нализатися -лижуся, -лйжешся
nalizac si?
налисник -а т nalesnik
налйти zob. наливати
нал1во na lewo, w lewo
налвати, нал1зти zob. налазити
налшлювати -люю, -люеш па-
lepiac, naklejac ► налшйти
-плю, -пиш nalepic, nakleic
налгг -льоту т 1. nalot (пр. lot-
niczy) 2. nalot; osad
налиати -аю, -аеш nalatywac
► налетгги-ечу,-етйш nale-
ciec
налляти zob. наливати
наложили -жу, -жиш nalozyc;
zob. накладати
налупйти -плю, -пиш nahipac,
nahiskac
Налягати -аю, -аеш nalegac, па-
ciskac, napierac ► налягтй
-яжу, -яжеш napasc; nacis-
п$с; страх нал!г на нього
padl na niego strach; strach
go oblecial
налякати(ся) -аю, -аеш nastra-
szyc (si?), wystraszyc (si?)
наляпати -аю, -аеш 1. nachla-
pac 2. nagadac ghipstw
намагання -я n wysilek, usilowa-
nie; d^zenie
намагатися -аюся, -аешся d$-
zyc, starac si?, usilowac
намазали -ажу, -ажеш nasma-
rowac
намалювати -юю, -юеш nama-
lowac
намарно zbytecznie
намащувати -ую, -уеш nama-
szczac; smarowac ► намас-
тйти -ащу, -астиш namascic;
nasmarowac
намкати -аю, -аеш nanosic; па-
wiewac ► наместй -ету,
-етёш naniesc; nawiac; сшгу
намело nanioslo sniegu
намёт -у т namiot
намётний, намётовий namioto-
wy; намётне полотно plotno
namiotowe; намётове поле
pole namiotowe
намилуватися -уюся, -уешся
nacieszyc si?
намйлювати(ся) -юю, -юеш па-
mydlac (si?) ► намйлити(ся)
-лю, -лиш namydlic (si?)
213
намисто
намйсто -а п naszyjnik; korale
naMip -у т zamiar
нам!ряти -яю, -яеш, нам1рюва-
ти -юю, -юеш mierzyc; od-
mierzac ► нам!рити -рю,
-риш, нам!ряти -яю, -яеш па-
mierzyc
нашрятися -яюся, -яешся za-
mierzac, miec zamiar ► намь
ритися -рюся, -ришся zamie-
rzyc si? (па kogos)
намкник -а т namiestnik
нампка -и z narzutka
нам1чати -аю, -аеш naznaczac;
zaznaczac; nakreslac; wyzna-
czac ► нам1тити -1чу, -!тиш
zaznaczyc; nakreslic; wyzna-
czyc
намовляти-яю,-яеш namawiac
► намбвити -влю, -виш na-
mowic
намокати -аю, -аеш namakac,
mokn^c ► намокнути -ну,
-неш namokn^c
намолоти -мелю, -мёлеш па-
mlec
намолбчувати -ую, -уеш mlocic
► намолотйти -очу, -отйш
namlocic
намордник-а т kaganiec; на-
давати ~ на морду собаки
zakladac psu kaganiec
намбчувати -ую, -уеш nama-
czac, moczyc ► намочйти -чу,
-чиш namoczyc
намул -у т, намулина -и z mul;
miejsce zamulone
намуляти -яю, -яеш, намулю-
вати -юю, -юеш namulac, za-
mulac ► намулити -лю, -лиш
namulic, zamulic
намучитися -чуся, -чишся па-
m?czyc si?
нанести zob. наносити
нанйз w dot, na dol
внизу w dole, па dole
нанйзувати -ую, -уеш nanizy-
wac, nawlekac ► нанизати
-нижу, -нйжеш nanizac, па-
wlec
нашвёць wniwecz; звести ~ zni-
weczyc
наново od nowa, па nowo
нанос -у т osad
наносити -бшу, -бсиш nanosic
► наносити-ошу,-бсиш, на-
нести -су, -сеш naniesc, naz-
nosic
нанюхатися -аюся, -аешся па-
w^chac si?
наодинщ па osobnosci
наобщяти -яю, -яеш naobiecy-
wac, obiecac; золоп горя
obiecac dote gory
набслш па oslep
наостанку па koncu, па ostatku
набчний naoczny; widoczny; ро-
gl^dowy; урок lekcja pogl^-
dowa
напад -у т napad; atak
214
наплакатися
нападати -аю, -аеш napadac;
atakowac ► напасти -аду,
-адёш napasc; zaatakowac
нападник, напасник -а т agre-
sor, napastnik
напалм -у т napalm
напам’ять na pami?c; заучува-
ти ~ uczyc si? па pami?c
напарити -рю, -риш zaparzyc,
naparzyc
напаскудити -джу, -диш napas-
kudzic, nabrudzic
напёвне, напевно na pewno,
z pewnosci^; zapewne
напектй -ечу, -ечёш napiec
наперегбни na wyscigi
наперёд 1. naprzod, do przodu
2. najpierw; uprzednio; ~ ме-
не przede mn$
наперед] na przedzie
напередбдш w przeddzien,
w przededniu
наперекор na przekdr, wbrew;
na zlosc
наперемгоу na przemian
напёрсток -тка m naparstek
напёрти zob. напирати
напинати -аю, -аеш napinac;
zob. напнути
напирати -аю, -аеш napierac,
naciskac ► напёрти -пру,
-прёш naprzec, nacisn$c
напис -у т napis
написати -ишу, -йшеш napisac
напитати -аю, -аеш; ~ соб! ли-
ха (клбпоту) narobic sobie
klopotu
напйтися -п’юся, -п’ёшся napic
si?
напиток -тку, нагой -пою т па-
pitek, napoj
напихати -аю, -аеш napychac
► напхати -аю, -аеш napchac
наговавтомат -у т polautomat
нагавббг -а т polbog
наговголий polnagi, polgoly
наговголоснйй; ~ звук polsa-
mogloska
нашвдикий poldziki
нашвдр!мота-и z polsen, pol-
drzemka
наговжартом pol zartem
нашвживйй polzywy
нагавжйрний polthisty
наговлёжачки pollez^c
наговмёртвий polmartwy
наговпошепки polszeptem
наговрбзпад -у m rozpad polo-
wiczny
наговрозплющений polotwarty
(p oczach)
наговсирота -й mt z polsierota
наговсбн -сну m polsen
наговфабрикат -у m polfabrykat
напщпйтку podchmielony
нагой zob. напйток
нагар-пору т парбг; cisnienie
(wody)
наплакатися -лачуся, -лачешся
naplakac si?
215
наплести
наплести -ету, -етёш naplesc
наплечник -а т plecak
наплйв -у т naptyw
напливати -аю, -аеш naptywac
► напливтй, наплистй -ливу,
-ливёш naptyn^c
наплодйти -джу, -диш naplo-
dzic
наплутувати -ую, -уеш pl^tac,
gmatwac ► наплутати -аю,
-аеш napl^tac, zagmatwac
напнути -ну, -нёш парцс; zob.
напината
наплювати -юю, -юеш napluc
напбвнений pelny, napelniony
напбвнювати -юю, -юеш, на-
повняти -яю, -яеш napelniac
► напбвнити-ню,-ниш па-
pelnic
напоготов! w pogotowiu
нашити -ою, -dim napoic; zob.
напоювати
напоказ na pokaz
наполёгливий wytrwaty, upor-
czywy, usilny (p pracy, о wal-
ce, о ludziach itp.)
наполягата -аю, -аеш nalegac,
zqdac; upierac si? ► напо-
лягтй -яжу, -яжеш zaz^dac;
uprzec si?
напбмацки po omacku
напомпувати -ую, -уеш napom-
powac (wody)
напорошйти -ошу, -ошиш na-
proszyc
напослщок, напослщку w kon-
cu, na koniec, na ostatku
напотемки po ciemku
напбшепки szeptem
напоювати -юю, -юеш, напува-
ти -аю, -аеш poic; zob напо-
1ТИ
направду doprawdy; naprawd?,
це Bin? czy to naprawd?
on?
направлешсть -hocti z kierunek
направляти -яю, -яеш kiero-
wac, nakierowywac ► напра-
вити -влю, -виш skierowac,
nakierowac
направо na prawo, z prawej stro-
ny; завернута skr?cic w pra-
wo
напрацюватася -ююся, -юешся
napracowac si?
наприкшш w koncu, na koniec
напрйклад na przyklad
напроваджувати -ую, -уеш na-
prowadzac
напрбвесш na przedwiosniu
напропале na przepadek; bez za-
stanowienia si?; nie zwazaj$c
na skutki
напростёць zob. навпростёць
напрбта zob. навпрбта
напруга -и z napr?zenie, парн-
ое
напряжений napr?zony, napi?ty
напряжения-я п napi?cie; м!ж-
нарбдне (електрйчне) па-
216
наряджати(ся)
pi?cie mi?dzynarodowe (elek-
tryczne)
напружувати -ую, -уеш napr?-
zac ► напружити -жу, -жиш
napr?zyc
напрям -у, напрямок -мку т kie-
runek; у напрям! на Кшв
w kierunku Kijowa
напухати -аю, -аеш puchn^c,
nabrzmiewac ► напухнути
-ну, -неш spuchn^c
напхати zob. напихати
наряда -и z narada
наражатися -аюся, -аешся па-
razac si? ► наразйтися
-ажуся, -азйшся narazic si?
нараз nagle
нарвати -ву, -вёш narwac
наречена -hoi z narzeczona
наречений -ного т narzeczony
нарёнгп nareszcie, wreszcie
нари нар Imn nary; prycza
нарйв -у m wrzod, czyrak
нарис -у m zarys, szkic, projekt
нарисувати -ую, -уеш naryso-
wac
наршш na rowni
HapiBHo po rowno
нарЬкний narozny; ~ камшь ka-
mien w?gielny
наРисання-я n narzekanie, la-
ment
НаР1кати -аю, -аеш narzekac, la-
ment© wac
HapicT -росту m narosl
нар!ччя -я n narzecze
наркоз -у m narkoza
наркоман -a m narkoman
наркотизуватися -уюся, -уешся
narkotyzowac si?
наробйти -блю, -биш narobic;
~ крику narobic halasu
народ, наред (rzadko) -оду т па-
rod; lud; багато народу duzo
ludzi
народження -я п narodzenie,
urodzenie; день dzien naro-
dzin, urodziny
народжувати(ся) -джую, -джуеш
rodzic (si?) ► народити(ся)
-джу, -диш narodzic (si?), uro-
dzic (si?)
народний ludowy; narodowy;
~ одяг stroj ludowy; народне
господарство gospodarka na-
rodowa
народництво -a n narodnictwo
народность -Hocri z narodo-
wosc; ludowosc
народовладдя -я n ludowla-
dztwo
народознавство -a n ludoznaw-
stwo, etnografia
наростати (tylko 3. osoba) na-
rastac ► наростй (tylko 3. oso-
ba) narosn$c
нарти нарт Imn w^skie sanie,
uzywane na polnocy
нарубати -аю, -аеш nar^bac
наряджати(ся) -аю, -аеш 1. przy-
217
насадження
ozdabiac, stroic (si?) 2. skiero-
wywac ► нарядйти(ся) -джу,
-диш 1. przyozdobic, przy-
stroic (si?) 2. skierowac
насадження -я n sadzenie; зелё-
iri ~ plantacje roslin
насаджувати -джую, -джуеш
sadzic ► насадит -джу,
-диш nasadzic; zasadzic
насамперед najpierw, przede
wszystkim
населений zamieszkaty; zalud-
niony; ~ пункт miejsce za-
mieszkale, osada
населения -я n ludnosc; zalud-
nienie
населят -яю, -яеш zaludniac
► населит -лю, -лиш zalud-
nic
насилати -аю, -аеш nasylac
► наслати нашлю, нашлёш
naslac, nadeslac
наейлля -я, насйльство -а п
gwalt; przemoc
насип -у т nasyp
насилати -аю, -аеш nasypywac,
sypac ► насилати -плю,
-плеш nasypac, wsypac
наейчений nasycony; nasi^kni?-
ty
наавати-аю,-аеш siac, zasie-
wac ► нас1яти-5ю,-!еш na-
siac, zasiac, posiac
насщати -аю, -аеш napierac,
nacierac, nastawac ► nacicm
-сяду, -сядеш natrzec, na-
przec; нас1в на мене napad
na mnie
насшйна -и z nasiono
насшня -я n nasienie; ziamo,
ебняшника pestki slonecz-
nika
наскыьки о ile
наскок -у m naskok, napad;
atak
наскочити -чу, -чиш naskoczyc,
napasc
наскрвь na wskros, na wylot
наслати1 zob, насилати
наслати2 -стелю, -стёлеш na-
scielic, naslac
наслщок -дку m nast?pstwo,
skutek; треба передбачати
насл!дки trzeba (nalezy) prze-
widywac skutki
наслщування -я n nasladowanie
наслухатися -аюся, -аешся na-
shichac si?
насм1люватися -ююся, -юешея
osmielac si? ► насмыитися
-люся, -лишея osmielic si?
насм1хатися -аюся, -аешся па-
smiewac si?, szydzic, drwic
насм^чуват -чую, -чуеш smie-
cic, zasmiecac ► наемпйтй
ччу, -1тиш nasmiecic
наемшлеа -и z szyderstwo, kpina
насолит -лю, -лиш 1. naso-
lic 2. dopiec, dokuczyc (ко-
mus)
218
натикатися
насолбда -и z rozkosz, przyjem-
nosc
насос-a m pompa; нагшталь-
ний ~ pompa tloczqca
насшд na spdd, na do!
наставати -таю, -таёш nadcho-
dzic, nastawac; ► настати
-ану,-анеш nadejsc, nastac;
настало лгто nadeszlo lato
наставляти -яю, -яеш 1. nasta-
wiac, ponastawiac 2. kierowac
► наставити -влю, -виш 1. na-
stawic; ~ будильник nasta-
wic budzik 2. skierowac
наставник-a m nadzorca; nau-
czyciel
настати zob. наставати
настйрливий natr?tny
наспи -тою m napar; wyci^g
наспйливий uporczywy, wytr-
waty
васильки na tyle, tak
наспльний stolowy; наспльна
лампа lampa stolowa
настбювати -бюю, -бюеш nale-
gac, obstawac
настоятель-ля m przelozony,
zwierzchnik (w klasztorze ob-
rzqdku wschodniego)', ~ згро-
мадження (монастиря) prze-
lozony zgromadzenia (klasz-
toru)
настрахати -аю, -аеш nastra-
szyc
настрш -рою m nastroj; humor
настрбювати -юю, -юеш nastra-
jac, stroic ► настроил -бю,
-61Ш nastroic
настбячки na stoj^co
наступ-у m 1. natarcie, atak;
ofensywa 2. nadejscie
наступати -аю, -аеш 1. nast?po-
wac; nadeptywac 2. nacierac,
atakowac ► наступйти -плю,
-пиш 1. nast^pic; nadepn^c
2. natrzec, zaatakowac
наступаючий nadchodz^cy;
новйй piK nadchodz^cy no-
wy rok
наступний nast^pny; наступно-
го разу nast^pnym razem
наступник -a m nast^pca
насувати -аю, -аеш nasuwac
► насунута -ну, -неш nasun^c
насуплений zas^piony, zachmu-
rzony
насупротй naprzeciw, naprze-
ciwko
насухо na sucho; do sucha
насущний niezb^dny; codzienny;
xni6 chleb powszedni
натворйти -рю, -риш natwo-
rzyc, narobic; що ти натво-
рив! cos ty narobil!
натерштася -ёрплюся, -ёрпиш-
ся nacierpiec si?, nam?czyc si?
натикатися -аюся, -аешся na-
tykac si? (na kogos, na cos)
► наткнутися -нуся, -нёшся
natkn$c si? (na kogos, na cos)
219
натирати(ся)
натирати(ся) -аю, -аеш nacie-
гас (si?) ► натёрты (ся) натру,
натрёш natrzec (si?)
натиск -у т nacisk
натискати -аю, -аеш naciskac
► натйснути -ну, -неш nacis-
п$с
натовктй -вчу, -вчёш nathic,
narozbijac; ~ боки комусь
sthic komus grzbiet
натовп -у т tlok; tlum
натореть natomiast
натоплювати -юю, -юеш 1. wy-
tapiac, topic 2. palic (w piecti)
► натопйти -плю, -пиш 1. na-
topic, wytopic 2. napalic
(w piecu)
натрапляти -яю, -яеш natra-
fiac, trafiac, napotykac ► на-
трапити -плю, -пиш natrafic,
napotkac
натрш -iio m sod
натура-и z natura, przyroda;
платйти натурою placic w na-
turze
натурал1зм -у m naturalizm
натурник, натурщик-a m mo-
del (o czlowieku)
натурниця, натурщиця -i z mo-
delka
натхнёння -я n natchnienie
натхнути -ну, -неш natchn^c
натщё na czczo
натюрмбт -у martwa natura
натягувати -гую, -гуеш naci$-
220
gac ► натягтй, натягнути
-гну, -гнеш naci^gn^c
натяк -у т aluzja
натякати -аю, -аеш robic aluzj$
► натякнути -ну, -неш zrobic
aluzj? (aluzje)
натяги zob. натинати
наугад, навгад na chybil trafil
наука -и z nauka; це буде для
нього ~ to b?dzie dla mego
nauczka
науковець -вця m naukowiec
науковий naukowy; робпник
pracownik naukowy
науково-популярний popular-
nonaukowy
наумисне zob. навмйсне
нафта -и z гора naftowa
нафталш -у т naftalina
нафтодвигун -а т silmk па го-
р?, ropniak, dizel
нафтопровщ -воду т ruroci^g
нахаба-и т zuchwalec; czlo-
wiek bezczelny
нахабний bezczelny; zuchwaly
нахабство -a n bezczelnosc; zu-
chwalosc
нахил-у m 1. nachylenie, po-
chylosc; oci nachylenie osi;
~ тулуба sklon ciala 2. sklon-
nosc; погаш нахили zle sklon-
nosci
на хил яти (ся) -яю, -яеш 1. па-
chylac (si?), schylac si? 2. skla-
niac (si?) ► нахилйти(ся)
наявний
-лю, -лиш 1. nachylic (si?);
нахилйти галузь nachylic ga-
tyz 2. sklonic (si?); нахилйти
голову sklonic glow?
нахщка-и z znalezisko (znale-
ziona rzecz)
нахмуритися -рюся, -ришся
nachmurzyc si?
нахбдити -джу, -диш 1. nacho-
dzic, napadac 2. znajdowac;
zob. найти
находиться -джуся, -дишся na-
chodzic si?
нацист -a m nazista
нащлювати(ся) -юю, -юеш ce-
lowac ► нащлити(ся) -лю,
-лиш nacelowac, wycelowac
нацюналпащя -ii z nacjonahza-
cja
нащонал1зм -у m nacjonalizm
нацюнальний narodowy; нацю-
нальна меншйна mniejszosc
narodowa; нацюналыю-виз-
вбльна боротьба walka naro-
dowo-wyzwolencza
нацюналыпсть -Hocri z narodo-
wosc
нащя -и z nardd, nacja
нацменшйна -и z mniejszosc na-
rodowa
нацьковувати -овую, -овуеш
szczuc, podjudzac ► нацьку-
вати -ую, -уеш podszczuc,
podjudzic
начало -а п pocz^tek
начальник -а т 1. naczelnik; do-
wodca 2. kierownik, zwierzch-
nik; ~ вцццлу kierownik dzia-
hi
наче, неначе jak gdyby, niby
начебто jakoby
начертальний; начертальна ге-
омётр1я geometria wykreslna
начетверо na czworo
начинати -аю, -аеш zaczynac
► начати-чну,-чнёш zacz^c
начйнений nadziany
начинка -и z nadzienie, farsz
начйння -я п naczynie
начиняти -яю, -яеш nadziewac
► начинйти -ню, -ниш па-
dziac
начисто na czysto
начйтаний oczytany
начитатися -аю, -аеш naczytac
si?
начорно па brudno
наш, наша, наше, наш! nasz, па-
sza, nasze, nasi (nasze)
нашарування-я п nawarstwie-
nie
нашвидку napr?dce
нашивати -аю, -аеш naszywac
► нашйти -йю, -йеш naszyc
нащадок -дка т potomek
нашивка -и z naszywka
нащо па со, ро со; нам гронн?
ро со nam pieni^dze?
наявний obecny, rzeczywisty; is-
totny; wyst?puj^cy; у пращ
221
наявшсть
наявш недолжи w ргасу wi-
doczne s$ niedoci^gni^cia
наявшсть -носи z obecnosc,
wyst?powanie
наяву na jawie, w rzeczywistosci
не nie; це ~ жарт to nie zarty;
~ може бути nie moze bye
неабйхто nie byle kto
неабйяк nie byle jak
неабйякий nie byle jaki; це не-
абйяка справа to nie byle jaka
sprawa
неакуратний niedokladny
небагато nieduzo
небажаний niepoz$dany
небайдужий nieoboj?tny
небалакучий malomowny, mil-
cz$cy
небачений niewidzialny, niespo-
tykany; nieznany
небезпёка -и z niebezpieczen-
stwo
небезпёчний niebezpieezny
небезшдставний niebezpod-
stawny, uzasadniony
небеса -ее Imn niebiosa; що ссй
на небесах ktorys jest w nie-
bie
небесный niebieski, niebianski;
царство небёсне krolestwo
niebieskie
небилйця -i z brednia, bzdura
нёб1ж нёбожа m siostrzeniec;
bratanek
неб!жка -и z nieboszezka
неб1жчик -a m nieboszczyk
неблагородный nieszlachetny,
~ метал metal nieszlachetny
нёбо -a n niebo; бути на сьбмо-
му нёб1 bye w siodmym niebie;
пц вщкрйтим нёбом pod go-
tym niebem; з нёба впасти
spasc z nieba, zjawic si? nagle
(niespodziewanie)
небога -и z 1. siostrzenica; bra-
tanica 2. nieboga
небозвщ -воду тп niebosklon
небосхйл -у m niebosklon
недосяжний niebo tyezny
небувалий niebywaty, niespoty-
kany
небуття -я n niebyt
неважлйвий niewazny
невартий niewart
невв1чливий nieuprzejmy, nie-
grzeezny
невгаваючий nieustanny, bez-
ustanny; ~ дощ (вггер) nie-
ustanny deszcz (wiatr)
невдалий nieudany
невдача -i z niepowodzenie
невдовз! niedhigo, za chwil?,
wkrotce
невдовблений niezadowolony
невдячний niewdzi?czny
невдячшеть-Hocri z niewdzi?-
eznose
невеликий, невелйчкий nie*
wielki
невесёлий mewesoty, smutny
222
невролопя
невжё czyz, czyzby; ~ ти цьогб
не знаеш? czyzbys tego nie
wiedzial (nie wiedziala)?
невжйваний nieuzywany
невибагливий nie wymagaj^cy,
niewybredny
невйпдний niewygodny
невйданий1 nie wydany, nie
opubhkowany
невйданий2 niewidziany, niespo-
tykany
невидимка -и z; шапка-~ czap-
ka-mewidka
невидющий niewidomy
невюпкбвний nieuleczalny
невим1рний niewymierny
невимовний niewymowny
невимбгливий nie wymagaj$cy
невйнний, невинуватий niewin-
ПУ
невиразний niewyrazny
невйроблений niewyrobiony
не вистачати (tylko 3. osoba) nie
wystarczac, brakowac ► не
вйстачити (tylko 3. osoba) nie
wystarczyc, zabrakn^c; гро-
шей не вйстачить zabraknie
(me wystarczy) pieni^dzy
невичёрпний niewyczerpany, ob-
fity, nieprzebrany
нёв|д -вода m niewod
невщ’емний nieodlqczny
невщкладний niecierpi^cy zwlo-
ki
иеЦдмшюваний nieodmienny;
неведмиповаш частики мови
nieodmienne cz^sci mowy
невщомий nieznany, niewiado-
my; Могила Нев1д6мого сол-
дата Grob Nieznanego Zol-
nierza
невщповщний nieodpowiedni
невщступний nierozlqczny; ~
друг nierozlqczny przyjaciel
невольник -a m niewolnik
нев1льництво -a n niewolnictwo
невгньниця -i z niewolnica
невфа -и z niewiara
нев!рний 1. niewiemy, wiaro-
lomny 2. bl?dny, falszywy
Heeipno bl^dnie, nieshisznie, fab
szywie
нев1рство -a n bezboznosc
нев!руючий -чого m niewierz^cy
neBip’n -я nt Heeipa -и z niewiara;
у власш сйли niewiara we
wlasne sily
нев1стка -и z 1. synowa 2. bra-
towa
невлад nie do rzeczy
невмирущий niesmiertelny
невм1лий nieumiej?tny
неволити -лю, -лиш zniewalac,
zmuszac
неволя -i z niewola
невпйнний nieustanny, nieprzer-
wany, ci$gty
невправний niewprawny
неврожай -аю m nieurodzaj
невролопя -ii z neurologia
223
невстигаючий
невстигаючий nie nad^zaj^cy;
~ учень uczen nie nad^zaj^-
cy z nauk$
невтбмний niestrudzony
невтбмно niestrudzenie
невчас, невчасно nie w por?
негайний natychmiastowy
негайно natychmiast
негаразд niedobrze, nieladnie;
почувати себе ~ czuc si? zle;
у них щось ~ z nimi cos nie
w porz^dku, u nich dzieje si?
cos zlego
негарний nieladny, brzydki;
~ вчинок brzydki uczynek
(post?pek)
негативний negatywny; негатйв-
не зображення negatywny wi-
zerunek (np. bohatera hterac-
kiego)
непдний niegodny; неНдна лю-
дина podty czlowiek; niego-
dziwiec
непдник -a m niegodziwiec, laj-
dak
негбда -и z niepogoda; zty czas
негр -a m Murzyn
негритянка -и z Murzynka
неграмотний niepismienny; anal-
fabeta
негуманний niehumanitamy, nie-
ludzki
недавшй niedawny; з недав-
нього часу od niedawna
недалёкий niedaleki, bliski; в не-
224
далёкому майбутньому w ше-
dalekiej przyszlosci
недалёко niedaleko, bhsko, до
Micra ~ do miasta jest nieda-
leko
недарёмно, недарма, недаром
nie na darmo, nie na prozno
недбайлйвий, недбалий niedba-
ty; nie dbaj$cy, niestaranny
недбалють -nocri z, недбаль-
ство -a n niedbalstwo
нед1йсний nierzeczywisty, niere-
alny; niewazny, nieaktualny
(o dokumencie)
недолймий niepodzielny
недоля -i z niedziela; Вёрбна
(Кв1тпа) ~ Niedziela Palmo-
wa; Клечальна, Русальна
niedziela Zielonych Swi^tek;
Велика (Свкла) Недьля
Niedziela Wielkanocna
недМьний niedzielny
недоючкй nieczynny; вулкан
nieczynny (wygasty) wulkan
недобачати -аю, -аеш niedowi-
dziec ► недобачити -чу, -чиш
nie dojrzec, nie dostrzec
недоб1р -бору m niedobor, defi-
cyt, manko
недобрий niedobry, zty; заду-
мати щось недобре wymyslic
(zaplanowac) cos niedobrego
недоброзйчливий niezyczliwy
недобросов1сний niesumienny
недоброяюсний о zlej jakosci
незаборбнений
недоварений niedogotowany
недбвгий niedhigi
недовготривалий krotkotrwaly
недоведений nieudowodniony
недовёршений niezakonczony
недов!ра -и z, недов1р’я -я п nie-
dowierzanie, nieufnosc
недов^рливий nieufny
недов!рок -рка т niedowiarek
недов1*ряти -яю, -яеш nie do-
wierzac, nie ufac
недбгарок -рка m ogarek
недогляд -у m niedopatrzenie
недбгризок -зка m ogryzek
недозвблений niedozwolony
недозрший niedojrzaly
недоТдати-аю,-аеш nie doja-
dac ► недоТсти 4м, чей nie
dojesc
недокбнаний; ~ вид aspekt nie-
dokonany (czasowmkd)
недокр1в’я-я n niedokrwistosc,
anemia
недбкурок -рка m niedopalek,
pet
недблж -у m niedoci^gni^cie,
usterka; brak, niedobor
недоля -i z niedola
недооцшка-и z niedocenienie,
niedocenianie
недбпалок -лка m niedopalek
недорёчний niedorzeezny
недорогим niedrogi
недорбслий niedorosly
недоевщчений niedoswiadezony
недослщжений niezbadany
недоспишй, недостйглий nie-
dojrzaly
недостатшй 1. niewystarczaj^cy
2. niezadowalaj^cy
недостов1рний niepewny, w^t-
pliwy
недостбйний niegodny
недоступний niedost^pny
недосяжний nieosi^galny
недотёпа -и m niedol?ga, oferma
недбук -a m, недоучка -и m i z
niedouk, czlowiek nieoswie-
cony, polanalfabeta
недбум -а, недоумок -мка m
czlowiek malo poj?tny (ogra-
niczony umyslowo)
недочувати -аю, -аеш nie dosly-
szec (zle slyszec) ► недочути
-ую, -уеш nie doslyszec
недруг -a m nieprzyjaciel, wrog
недута -и z choroba
недурнйй nieghipi
недурно nie na darmo, nie nada-
remnie
нежданий nie oezekiwany
неживйй niezywy; niezywotny;
нежив] {мённики rzeczowni-
ki niezywotne
нежиттевий niezyciowy
нежить -тю m katar
нежонатий -того m niezonaty
незабаром niebawem, wkrdtce
незаборбнений niezabroniony,
dozwolony
8 Ум> -польський словник
225
незабудка
незабудка -и z niezapominajka
незабуппй niezapomniany
незавёршений niezakonczony
незадбвго niezadhigo, niedhigo,
wkrdtce
незадовыьний niezadowalaj^cy;
незадовЕльна ощнка dwojka,
ocena niezadowalaj^ca (nie-
dostateczna)
незадовблений mezadowolony
незакбнний bezprawny, nie-
zgodny z prawem; nielegalny
незаконно bezprawnie, nie-
zgodnie z prawem; nielegalnie
незалёжний niezalezny; samo-
dzielny
незалёжшсть-Hocri z niezalez-
nosc
незалёжно niezaleznie
незамерзаючий nie zamarzaj^-
ey '
незам1жия -heoi z mezam?zna
незаперёчний bezspomy
незасвщчений niezaswiadczony
незаслужений niezashizony
незбагнённий niepoj?ty, zagad-
kowy, niezrozumiaty
незважаючи nie zwazaj^c (na)
незвичайний niezwyczajny, nie-
zwykty
незворушний niewzruszony
незпдний niezgodny
незНрший nie najgorszy
незгбда -и z niezgoda
незграбний niezgrabny
нездара -и m niezdara, niedol^-
ga
нездатний niezdatny; niezdolny,
Bin ~ працювати jest niezdol-
ny do pracy
незд1бний niezdolny
нездшснений niespelniony, me-
urzeczywistniony
нездшснённий niewykonalny,
nie daj^cy si? urzeczywistnic
нездоровий niezdrowy
незламний, незлбмний niezlom-
ny
незмйвний niezmywalny
незмшний niezmienny
незм!рний niezmierzony
незнайбмець -мця, незнайбмий
-мого т nieznajomy
незнаний nieznany
незначнйй nieznaczny
незнищённий niezniszczalny
незр!вноважений niezrownowa-
zony
незр!лий niedojrzaty
незрозумклий niezrozumiaty
незручний niezr?czny; niewy-
godny
незчислённий niezliczony
нез’ясбваний niewyjasniony
нез’ясбвний niewythimaczalny
неТспвний niejadalny
неймов!рний nieprawdopodob-
ny, nie do wiary
нейрон -a m neuron
нейтралггёт -у гп neutralnosc
226
неофпцйний
нейтральный neutralny
нейтрон -а т neutron
некваднфжований bez kwalifi-
kacji, niewykwahfikowany
некрасивый nieladny, brzydki
некрополь -ля m nekropolia,
cmentarz
нёкрут -a m rekrut
некультурный niekulturalny
некурёць -рця m niepal^cy
нёлад -у m nielad, nieporz^dek
нелегальный, нелегальный niele-
galny
нелюдський, нелюдяний nie-
ludzki, niehumanitamy
нема, немас nie ma; сйна ~ до-
ма syna nie ma w domu; у те-
бе ~ сёрця jestes bez serca
немалый niematy
немилый niemity
немилосердный niemdosiemy
неминуче niechybme
нём1‘ч -моч1 z memoc
нембв, mob jak gdyby, jakby
немовля -яти, немовлятко -a n
niemowl?
неможлйвий niemozliwy
ненависти -джу, -диш nienawi-
dzic
ненависть -Ti z nienawisc
ненаголошений nieakcentowa-
ny; niewyrozniony
ненадбвго nie na dhigo
ненапад -у m; пакт про ~ pakt
о nieagresji
неначе jak gdyby, niby; лежить,
~ мёртвий lezy jak trap
пеня -i, нёнька -и z matka, ma-
ma
необачний nieostrozny, nieuwaz-
ny, niebaczny
необгрунтований nieuzasadnio-
ny
необдуманий nieprzemyslany
необерёжний nieostrozny
необмёжений nieograniczony
необов’язковий nieobowi^zko-
wy
необрбблений nieobrobiony;
nieuprawiony
необхщний konieczny, niezb^d-
ny '
н eoдружен и й niezonaty
неодягнений nieubrany
неозбрбсний nieuzbrojony
неозначений meokreslony; ар-
тикль rodzajnik nieokreslo-
ny; неозначена форма дкслб-
ва bezokohcznik
неолопзм -у т neologizm
неоргашзбваний niezorganizo-
wany
неосв1чений nieoswiecony, nie-
wyksztalcony
неосяжний mezmierzony, bez-
graniczny, nieskonczony
неотёса -и m i z gl$b, gbur (nie-
okrzesany czlowiek )
неофИ -a m neofita
неофщшний nieoficjalny
8=
227
неохайний
неохайний niechlujny, niedbaty
неохота -и z niech?c
неохоче niech?tnie
неощнённий nieoceniony
непам’ять -Ti z niepami?c
непёвний niepewny, w^tpliwy
непередбачений nieprzewidzia-
ny
непереможний niezwyci?zony;
trudny do przezwyci?zenia
(do pokonania)
неперехщний nieprzechodni; не-
перехщш даслова czasowni-
ki nieprzechodnie
нешдкупний nieprzekupny
непл1дний nieplodny, bezplodny
непбвний niepewny
неповнолггшй niepelnoletni
непод1бний niepodobny
непокш -кою m niepokoj
непокбгги(ся) -6ю, -oi’in niepo-
koic (si?)
непомкний niewidoczny, nieza-
uwazalny
непорозумшня -я n nieporozu-
mienie
непорбчний niepokalany, czysty
непорушний niewzruszony; nie-
naruszalny
непорядок -дку m nieporz^dek
непосйда -и m i z, непосйдько -a
m wiercipi?ta
непослщовний niekonsekwent-
ny - - • ..
непостшнии mestaiy
непбтр1б -у m niepotrzebne rze-
czy
непотр!бний niepotrzebny, zby-
teczny
непохитний niezachwiany, staty
непошйрений nierozpowszech-
niony; непошйрене речения
zdanie nierozwini?te
неправда -и z nieprawda
неправдйвий nieprawdziwy
неправдоподабний nieprawdo-
podobny
неправильний nieprawidlowy;
nieshiszny; неправильне да-
слово czasownik nieregular-
ny
неправогшрний niezgodny z pra-
wem, nielegalny
непридатний nieprzydatny, nie-
nadaj^cy si?
неприсмний nieprzyjemny
непримирённий nieprzejednany
неприрбдний nienaturalny
непристбйний nieprzyzwoity
неприступний nieprzyst?pny
непритбмний nieprzytomny
неприхйльний nieprzychylny
неприязний nieprzyjazny
неприятель -ля m nieprzyjaciel
непробудний; ~ сон wieczny
sen; mocny sen
непродуктйвний nieproduktyw-
ny
непродуманий nieprzemyslany
непрозбрий nieprzezroczysty
228
нестйглий
непромокальний nieprzemakal-
ny
непростймий niewybaczalny
непрбханий, непрошеный nie-
proszony
непрямйй niebezposredni; zalez-
ny; ~ bUmihok przypadek za-
lezny; непряма мбва mowa
zalezna
нераз nieraz
нерв -a m nerw; д!яти на нёрви
dzialac na nerwy
нервбвий nerwowy; нервбва
система system nerwowy
нервбзний nerwowy; нервозна
людйна nerwowy czlowiek,
nerwus
нервувати(ся) -ую, -уеш dener-
wowac (si?)
нерентабельный nierentowny
нер!вний nierowny
нер1вном1рний nierownomiemy
нерщко nierzadko, cz?sto
нерппучий niezdecydowany
нербба -и m i z nierob, prozniak
нерозб!рливий 1. niewyrazny,
nieczytelny 2. niewybredny
нерозлучний nierozl^czny; не-
розлучш друз! nierozl^czni
przyjaciele
нерозумний nierozumny; nie-
mqdry
нерпа -и z foka
несвщбмий nieswiadomy
несйтий niesyty, nienasycony
нескшчённий nie maj^cy konca;
bezkresny, bezgraniczny
нескладный niezgrabny
нескладнйй nieskomplikowany
неслава znieslawienie
неслухняний nieposhiszny
несмачнйй niesmaczny
несмьтйвий, несмьтий niesmiaty
несшлий niedojrzaly
неспбвна; ~ рбзуму niespelna
rozumu
неспод1ваний niespodziewany;
nieoczekiwany
несподшанка -и z niespodzian-
ka
неспбкш -кою m niepokdj
неспокшний niespokojny
несправедлйвий niesprawiedli-
wy
несправжшй falszywy
несправний niesprawny
неспромбжний bezsilny, bezrad-
ny
несталий niestaty, zmienny
нестацюнарний; нестацюнарна
з!рка gwiazda zmienna
нестёрпний nieznosny, nie do
zniesienia
нестй(ся) -су, -сеш niesc (si?);
нестй вщповщальшсть pono-
sic odpowiedzialnosc; нести
вахту stac na wachcie; курка
несёться kura si? niesie; zob.
носйти(ся)
нестйглий niedojrzaly
229
нестшкйй
нестшкйй niestaty, chwiejny,
zmienny, niepewny
нестяма -и z szalenstwo; upoje-
nie
нетверезий nietrzezwy
нетерпелйвий niecierpliwy
нетопйр -a m nietoperz
нетбчний niedokladny; niepunk-
tualny
нетривалий nietrwaty, krotko-
trwaty
нетривкйй slaby, niesolidny, nie-
trwaty
нётр> -iB Imn g^stwina, g^szcz
нетрудящий niepracuj^cy
нетутёшшй nietutejszy
неувага -и z meuwaga
неуважний nieuwazny
неузгбджений nieuzgodniony
неук -a m nieuk
неумйсний meumyslny
neycnix -y m niepowodzenie
неф -у m nawa
нехай niechaj, niech
нехотя niechc^cy
нёхтування -я n lekcewazeme,
pogarda
нёхтувати -ую, -уеш lekcewa-
zyc, pogardzac, gardzic
нечёмний nieuprzejmy, nie-
grzeczny
нечепура-и m niedbaluch, nie-
chluj, brudas
нечёсний nieuczciwy
нечйстий nieczysty; nieuczciwy;
230
нечйста совесть nieczyste su-
mienie
нечггкйй niewyrazny
нещадний bezwzgl^dny, niemi-
losiemy
нещаслйвий nieszcz^shwy
нещасний nieszcz^sny; ~ вйпа-
док nieszcz^shwy wypadek
нещастя -я n nieszcz^scie
нещйрий nieszczery, falszywy
нещодавно niedawno, me tak
dawno
неяснйй niejasny; niewyrazny
нйва -и z niwa, pole; працювати
на проевший HHBi pracowac
na polu (na niwie) oswiaty
нйжшй niski; dolny; spodni; нйж-
ня щёлепа (кшщвка) szcz^ka
(konczyna) dolna
нйжче nizej; нуля ponizej zera
нижчезгаданий nizej wymienio*
ny (wspomniany)
нижчешдпйсаний nizej podpisa-
?y
нйжчий nizszy
низ -у m dolina; do! (dolna cz^sc)
низй -31B Imn doty (nizsze warst-
wy spoleczne)
низина, низовина -й z nizma
нйзка -и z szereg, sznur
низовйй dolny; nizinny; nizowy
низькйй 1. niski; низька про-
дуктивность mala (mska) wy-
dajnosc 2. podly
нйш 1. teraz, obecnie 2. dzisiaj
штрбхи
нйшшнш terazniejszy, dzisiejszy;
obecny
нйрка -и z nerka
нирбк -a m 1. nurek (ptak)
2. danie nurka
нити (tylko 3. osoba) cmic, bolec
нитка -и z nitka; ~ пёрл1в sznur
perel
ниточка -и z niteczka; вйсИи на
ниточц! wisiec na wlosku
шпиком ukradkiem; нйшком-
-тйшком po cichutku
нйтяний niciany, z nici
НЙЩИТИ -щу, -щиш niszczyc
ш 1. nie; Любиш зиму? Hi. Lu-
bisz zim?? Nie.; Bin сказав:
„ш!” on powiedzial: „nie!”
2. ni, ani; iri те Hi ce ni to ni
owo, ni to ni sio; Hi я, ni ти ani
ja, ani ty; Hi вдень, ni вноч!
am w dzien, ani w nocy
шби niby, jak, gdyby
твечити -чу, -чиш niweczyc, ni-
szczyc
шготь -гтя m paznokiec
нще; ~ ости nie ma gdzie
usi^sc; ~ noixaTH nie ma do-
k^d pojechac; ~ взяти nie ma
sk^d wzi$c
Hue nigdzie
ниерландець -дця m Nider-
. landczyk
нидерландка -и z Niderlandka
ниерландський niderlandzki
нЬк ножа m noz
шж niz, nizeli; вш старший шж
я on jest starszy niz ja
шжка -и z nozka; ~ цйркля ra-
mi? cyrkla
н1жний delikatny, lagodny
шзащо za nic (na swiecie)
шзвщки nie ma sk$d; ~ чекати
допомоги nie ma sk$d oczeki-
wac pomocy
1ПЗВ1ДКИ, 1ПЗВ1ДК1ЛЬ, шзвщвдля
znik$d
шздря -я n nozdrze
шкого; ~ було послати nie bylo
kogo poslac; шкому це зро-
бйти me ma komu tego zrobic
школи nie ma kiedy
школи nigdy
н1котйн -y m nikotyna
шкуди nie ma dok^d; йому
втшати me ma dokqd uciec
шкуди nigdzie; не годйться
nie nadaje si? do niczego
шкчёмний nikczemny; mamy
шмець -мця m Niemiec
шмёцький niemiecki
шмйй 1. niemowa 2. niemy;
фьчьм film niemy
шмка -и, шмкёня -i z Niemka
шс носа m nos; човна dzidb
lodzi; говорйти в mowic
przez nos; втёрти носа ко-
мусь utrzec komus nosa
шсештниця-i z glupstwo, non-
sens
штрохи ani troch?
231
шхто
шхто шкого nikt
шч Honi z пос; ~ у ~ co noc;
день i ~ we dnie i w nocy,
dzien i noc
шчия -иа z remis
шчл1г -y m nocleg
шчнйй nocny
шчого nie ma co; ~ говорйти
nie ma о czym mowic
шчого nic, niczego; ~! nic nie
szkodzi; ~ подобного nic po-
dobnego; ~ co6i niczego so-
bie
шщб шчого nic
шяк nijak, w zaden sposob
шяк nie da si?, nie mozna; тудй
~ добратися tarn nie mozna
(nie da si?) dostac
шякий mjaki; zaden
шяково nijako, nieswojo
новела -и z nowela
новенький nowiutki
новйй nowy; Новйй piK Nowy
Rok; Новйй Завгт Nowy Tes-
tament; ~ стиль nowy styl
(w kalendarzu)
новизна -й z nowinka
новина -й z nowina; nowosc
нов1тшй nowoczesny
новобагатько -a m nowobogac-
ki
новобранець -нця m rekrut, po-
borowy
новожёшц -iB Imn nowozency
НОВОМ1СЯЧЧЯ -я n now (ksigzyca)
232
новонавёрнений nowo nawro-
cony, neofita
новонароджений nowo naro-
dzony
новоприбулий nowo przybyly
новор!чний noworoczny
новос1лля -я n 1. osiedlenie si?
(zamieszkanie) w nowym miej-
scu 2. uroczystosc z okazji
osiedlenia si? w nowym miej-
scu
HOBOTBip -вору m nowotwor
нога -й z noga; шдставити ногу
кому podstawic komu nog?;
жиги на широку ногу zyc na
wysokiej stopie; zyc wystawnie
ногавйця -i z nogawka
ножищ -иць Imn nozyce, no-
zyczki
Hoib; ~ ковчег Arka Noego
номенклатура -и z nomenklatu-
ra
номер -a m numer; pokoj (w ho-
telu)
номерок -рка m numerek
номшальний nominalny; номЬ
нальна варпсть wartosc no-
minalna
нора -й z nora, jama
норвёжець -жця m Norweg
норвежка -и z Norwezka
норвёзький norweski
норйця -i z nornica
норма -и z norma
нормальний normalny
оба
нормбваний normowany
норовистый narowisty
носик-а т nosek; ~ чайника
dziobek czajnika
носилки -лок Imn nosze
носйльник -а т tragarz, bagazo-
wy
носйти(ся) ношу, носиш nosic
(si?); zob. нести (ся)
носовйй nosowy; ~ голоснйй
samogloska nosowa
носок -ска т 1. nosek 2. czubek
Hocopir -рога т nosorozec
нота -и z L nuta 2. nota
Horapiyc -а т notariusz
нотатка -и z notatka
нотувати -ую, -уеш notowac
нбчви -чбв Imn koryto; niecka
Н0Ч1ВЛЯ -i z nocleg
ночувати -чую, -чуеш nocowac
noun нош Imn nosze
ну no; ну, а ти? no, a ty?
нудйти(ся) нуджу, нудйш nu-
dzic (si?); мене нудить jest mi
niedobrze, mdli mnie
нуднйй nudny
нудьга -й z nuda
нудьгувати -ую, -уеш nudzic si?
нужда -й z n?dza, bieda
нуждённо biednie, n?dznie
нуль -ля m zero; нйжче нуля po-
nizej zera
нульовйй zerowy; ~ меридшн
pohidnik zerowy
нумо, нуте! dalej! dalejze!
нунщй -ia m nuncjusz
нутрия -ii’ z nutria
нутро -a n wn?trze
нутронц -iB Imn wn?trznosci
нюанс -у m niuans
нюх -у m w?ch
нюхати -аю, -аеш w^chac
нюшйти -шу, -шйш w?szyc
нявкати -аю, -аеш, нявчати
-чу, -чиш miauczec ► няв-
кнути -ну, -неш miaukn^c
няня -i z niania
нянька -и z шапка
няньчити -чу, -чиш nianczyc
нью-йоркський nowojorski
о
о! о!
°> об о; о п’ятш (об одинадця-
т1й) годин! о piQtej (о jedenas-
teJ) godzinie; упёртися об (о)
сты oprzec si? о stol; рука об
руку r?ka w r?k?
оазис -у т, оаза -и z oaza
оба zob. обйдва
233
обаб>ч
обаб!ч ро obu Stronach, z obu
stron
обаяний ostrozny, ogl?dny
оббивати -аю, -аеш obijac; ob-
thikiwac ► оббйти o6i6’ib,
o6i6’em obic; obthic
оббивка -и z 1. obijanie; obthiki-
wanie 2. material tapicerski;
obicie
оббирати -аю, -аеш 1. obierac
(np. jarzyny) 2. oczyszczac
3. grabie, hipic (kogos) ► 0616-
рати обберу, обберёш 1. ob-
rac (np. ziemniaki) 2. oczyscic
3. ograbic, zhipic, obrabowac
(kogos)
o66iram -аю, -аеш obiegac ► об-
61ГТИ чжу, чжйш obiec
обвал-у т zapadni?cie si?; za-
padlina, zwal; ~ cmry lawina
обвалювати -юю, -юеш obalac;
zawalac ► обвалит -лю,
-лиш obalic; zawalic
обвалюватися (tylko 3. osoba)
zsuwac si?; zwalac si? ► об-
валится zawalic si?; spasc
na cos (na kogos) z duz$ silq.
обварюват -юю, -юеш obgo-
towywac; oparzac ► обварит
-рю, -риш obgotowac; opa-
rzyc
обведений otoezony
обвести -еду, -едёш 1. otoczyc
2. oprowadzic; ~ навколо
(круг) пальця когось okr?cic
234
sobie kogos dookola palea;
zob. обводит
обвиват -аю, -аеш owijac, za-
wijac ► обвит об!в’ю, обь
в’ёш owin^c, zawin^c
обвинувальний; ~ акт akt os-
karzenia
обвинувач -a m oskarzyciel
обвинувачений-ного m oskar-
zony
обвинувачуват -ую, -уеш os-
karzac ► обвинуватти -ачу,
-атиш oskarzyc
обвисати -аю, -аеш zwisac, ob-
wisac ► обвиснут-ну,-неш
zwisn^c, obwisn^c
обв!ват -аю, -аеш owiewac
► обвкяги -1ю, -!еш owiac
6бв1д обводу т obwod; okr^g
обвщний okr?zny; obwodowy;
обвщна мапстраль obwodni-
са
обвшчатися -аюся, -аешся
wzi$c slub koscielny
обвннувати -ую, -уеш obwie-
szac ► обвппати -аю, -аеш
obwiesic
обводит -джу, -диш 1. otaczac
2. oprowadzac; zob. обвести
обводнения -я п nawodnienie,
nawadnianie
обводнювати -юю, -юеш, об-
воднят -яю, -яеш nawad-
niac ► обводнит -ню, -нйш
nawodnic
обезболюючий
обволнсати -аю, -аеш oblekac;
obciqgac ► обволоктй -очу,
-очёш oblec; obci^gn^c
обв’язувати -ую, -уеш obwi^zy-
wac ► обв’язати -яжу, -яжеш
obwi^zac
обганяти -яю, -яеш 1. oganiac,
op?dzac 2. wyprzedzac ► об-
гонит -ню, -ниш, обкнати
обжену, обженёш 1. op?dzic
2. wyprzedzic
обговбрення -я п omowienie;
dyskusja
обговбрювати -юю, -юеш огпа-
wiac ► обговорйти -рю, -риш
omowic; przedyskutowac
обгоряти-яю,-яеш opalac si?
► обгоргги -рю, -рйш opalic
si?
обгортати -аю, -аеш owijac, za-
wijac ► обгорнути-ну,-неш
owin^c, zawin^c; ~ д!вчину
objqc dziewczyn?; його об-
горнув жаль ogam^l go zal
обгорбдження -я п ogrodzenie
обгорбджувати-ую,-уеш ogra-
dzac ► обгородйти -джу -диш
ogrodzic
обгризати -аю, -аеш obgryzac
► обгрйзти -зу, -зёш obgryzc
°6гр1бати -аю, -аеш obgrabiac
► обгребтй -бу, -бёш obgra-
bic
°бгрунтбвувати -бвую, -бвуеш
uzasadniac, udowadniac ► об-
грунтувати -тую, -туеш uza-
sadnic, udowodnic
обгрунтування-я п uzasadnie-
nie, udowodnienie
обдарований utalentowany,
uzdolniony
обдарбвувати -ую, -уеш, обда-
ряти -яю, -яеш obdarowywac
► обдарувати -ую, -уеш, об-
дарйти -арю, -ариш obdarzyc
обдивлятися -ляюся, -ляешся
ogl^dac; rozgl^dac si? ► обди-
вйтися -влюся, -вишся obej-
rzec; rozgl^dn^c si?
обдирати -аю, -аеш obdzierac
► обдёрти -ру, -рёш obedrzec
обдьляти -яю, -яеш obdarowy-
wac; obdzielac ► обдыйти
-лю, -лиш obdarowac; ob-
dzielic
обдуманий przemyslany
обдумувати -ую, -уеш obmys-
lac, zastanawiac si? ► обду-
мати -аю, -аеш przemyslec;
obmyslec
обдурювати-юю,-юеш nabie-
rac, oszukiwac ► обдурйти
-рю, -риш nabrac, oszukac
обезболювати -юю, -юеш znie-
czulac ► обезболити -лю,
-лиш znieczulic
обезбблювання-я п znieczula-
nie, znieczulenie
обезболюючий; 3aci6 srodek
znieczulaj^cy
235
обеззбрбсння
обеззбрбсння -я п rozbrojenie
обезжйрений; обезжйрене моло-
ко odthiszczone mleko
обезжйрювати -юю, -юеш od-
thiszczac ► обезжйрити -рю,
-риш odthiscic
o6epiram -аю, -аеш strzec, chro-
nic, ochraniac ► оберегтй
-ежу, -ежёш ustrzec, ochronic
оберёжний ostrozny; будь обе-
рёжним! b$dz ostrozny!
оберёжшсть -nocri z ostroznosc
оберёжно ostroznie; висока
напруга! uwaga, wysokie na-
pi?cie!
оберёмок -мка m wi^zka, nar?-
cze
бберт -у m obrot
оберталышй obrotowy
обертати(ся) -аю, -аеш obracac
(si?), odwracac (si?); оберта-
тися в кол! худбжниюв obra-
cac si? wsrod artystow (w kr?-
gach artystycznych) ► оберну-
ться) -ну, -неш obrocic (si?),
odwrocic (si?); обернут во-
ду на пару zamienic wod? na
par?
об’еднаний zjednoczony; Об’ед-
наш нацп Narody Zjednoczo-
ne
об’сднання -я n zjednoczenie;
zwi^zek, spolka; профеййш ~
organizacje zwi^zkowe
об’еднувати(ся) -ую, -уеш jedno-
236
czyc (si?) ► об’еднати(ся) -аю,
-аеш zjednoczyc (si?)
об’ект-а m obiekt; przedmiot;
dopehiienie
об’сктйв -a m obiektyw
об’сктйвний obiektywny
об’ём-у m obj?tosc, zawartosc;
М1ри об’ёму (cMKoeri) rmary
obj?tosci
обжера -и m obzartuch
обжёрство -a n obzarstwo
обжиратися -аюся, -аешся obze-
rac si? ► обжёртися -руся,
-рёшся obezrec si?
обзиватися -аюся, -аешся od-
zywac si? ► об!зватися -вуся,
-вёшся odezwac si?
обйдва, оба obydwa, oba (dla oz-
naczenia przedmiotow i zwie-
rzqt rodzaju mqskiego i nijakie-
go); obydwaj, obaj (dla ozna-
czenia osob rodzaju mqskiego),
я В1дп6в1в на обйдва (оба)
листй odpowiedzialem па
obydwa (oba) listy; обйдва
moi синй obaj (obydwaj) moi
synowie; прийшлй оба, бать-
ко й син przyszli obaj, ojciec
i syn
обйдвц 061 obydwie, obie (dla
oznaczenia przedmiotow, zwie-
rzqt i osob rodzaju zenskiego)',
обйдв! (o6i) д!вчини засмн
ялися obydwie (obie) dziew-
czyny zasmiafy si?; покласти
обламувати
на o6i лопатки polozyc na
obie lopatki
обирати -аю, аеш obierac; wy-
bierac ► обрати оберу,
оберёш obrac; wybrac
o6i zob. обйдв!
66ir-y m obieg; грошовйй ~
obieg pieni?dzy; зняти з 66iry
wycofac z obiegu
обпиати zob. обганяти
общ -у m obiad; званий ~ obiad
proszony
общ обода m obwod; obr?cz
обрати -аю, -аеш jesc obiad;
obiadowac
общнш obiadowy; об!дня Перер-
ва przerwa obiadowa
общня -i z rel. msza poludniowa,
suma
общранець -нця m zob. об!рванець
обгжник-а m okolnik (pismo
undone*
об1зьатися ?ob. обзиватися
об!зн,теть -bocrizwiedza,eru-
dycja
обшмати(с!!) -аю, -аеш obejmo-
wac (si?) ► обп’няти(ся) -йму,
-ймеш obj$c (si?); zob. o6ni-
мати(ся)
обшми-шв Imn obj?cia; кйну-
тися в ~ rzucic si? w obj?cia
обштй -иду, -йдеш 1. obejsc
2. pomin^c; zob. обходити
об!тниця -щ z, o6iT -у чер-
нёцька ~ sluby zakonne
обшрасти zob. обкрадати
об!рванець -нця m oberwaniec
об!рвати zob. обривати
общянка -и z obiecanka; obiet-
nica
общяти -яю, -яеш obiecac
обТдати(ся) -аю, -аеш objadac
(si?) ► облети(ся) -!м, -Тей ob-
jesc (si?)
обЪд -у т objazd
обкидати -аю, -аеш obrzucac
► обкидати -аю, -аеш obrzu-
cic
обкладати -аю, -аеш obkladac,
okladac ► обкласти -аду,
-адеш oblozyc
обкладинка -и z okladka
обклёювати -юю, -юеш oklejac
► обклё!ти -ею, -е£ш okleic
обкопувати -ую, -уеш obkopy-
wac ► обкопати -аю, -аеш
obkopac
обкрадати -аю, -аеш okradac
► обкрасти, обшрасти-аду,
-адеш okrasc
обкурювати -юю, -юеш ока-
dzac; zadymiac, kopcic ► об-
курйти -рю, -риш okadzic;
zadymic, okopcic
облава -и z oblawa; на вовюв
nagonka (oblawa) na wilki
обладнання -я п wyposazenie
обладнати-аю,-аеш 1. парга-
wic 2. wyposazyc
обламувати -ую, -уеш oblamy-
237
обласнйй
wac ► обламата -аю, -аеш
oblamac
обласнйй wojewodzki; okr?go-
wy
область -Ti z wojewddztwo; ob-
wod, okr?g (jednostka admi-
nistracyjna na Ukrainie)
облатка -и z oplatek, hostia
облёсник-а m obhidnik; po-
chlebca
облепти zob. облката
обливати(ся) -аю, -аеш oble-
wac (si?) ► облйти(ся) обш-
лю, обьллёш oblac (si?)
облйзувати(ся) -ую, -уеш obli-
zywac (si?) ► облизати(ся)
-лижу, -лйжеш oblizac (si?)
облиати -no, -ieni wyfysiec
обличия -я n oblicze, twarz; зна-
ти на ~ (когдсь) znac (kogos)
z widzenia
облишати -аю, -аеш zostawiac,
porzucac ► облйшити -шу,
-шиш zostawic, porzucic
бблнс -у т obrachunek; ewiden-
cja
облшлювати -юю, -юеш oble-
piac ► облшйти -плю, -пиш
oblepic
обл!тати -аю, -аеш oblatywac
► облетгги -ечу, -етйш oble-
ciec
облога -и z obl?zenie
облуда -и z obhida, falsz
облудний obhidny, falszywy
238
облудник -а т obhidnik
облягати -аю, -аеш oblegac
► облягтй -яжу, -яжеш oblec
обмазувати -ую, -уеш obmazy-
wac, zamazywac; obsmarowy-
wac ► обмазати -ажу, -ажеш
obmazac, zamazac; obsmaro-
wac
обман -у m oszustwo, oszukan-
stwo; zhidzenie; ~ зору zhi-
dzenie wzrokowe
обманщик, обманник -a m oszust
обманювати -юю, -юеш oszu-
kiwac ► обманута-ну,-неш
oszukac
обмёжений ograniczony
обмёжувати -ую, -уеш ogram-
czac ► обмёжити-жу,-жиш
ograniczyc
обмивата(ся) -аю, -аеш obmy-
wac (si?), myc (si?) ► обмя-
ться) -мйю, -мйеш umyc (si?)
обмината-аю,-аеш omijac, ро-
mijac; ~ десятою дорогою
omijac z daleka ► обминути
-ну, -неш omin^c, pomin^c
обм1лина -и z mielizna
6бмш-у т wymiana; zamiana,
~ речовйн przemiana matern
обмшювата -юю, -юеш wymie-
niac, zamieniac; книжки
в б!блютёщ wymieniac ksi$z-
ki w bibliotece ► обмшяти
-яю, -яеш, обмшйти -ню,
-ниш wymienic; zamienic
обпливати
обм1ркбвувати -бвую, -бвуеш
obmyslac ► объпркувати
-кую, -куеш obmyslec
обмбва -и z obmowa, oczemia-
nie
обмовитися -влюся -вишся 1.
przej?zyczyc si? 2. wygadac si?
обмовляти -яю, -яеш obma-
wiac, oczemiac; plotkowac
► обмбвити-влю,-виш ob-
mowic, oczemic; oplotkowac
обмбвник -a m oszczerca; plot-
karz
обморбжувати -ую, -уеш 1. za-
mrazac 2. odmrazac ► обмо-
розити -бжу, -бзиш 1. zamro-
zic 2. odmrozic
обмбтувати(ся) -ую, -уеш owi-
jac (si?) ► обмотати(ся) -аю,
-аеш owin$c (si?), обмотати
голову рушником owin$c glo-
w? r?cznikiem
обш‘мати(ся) -аю, -аеш obejmo-
wac (si?) ► об пяти (ся) -шму,
-ньмеш obj$c (si?); zob. обШ-
мати(ся)
обнбвлювати -юю, -юеш odna-
wiac ► обновйти -овлю,
-бвиш odnowic
обнюхувати-ую,-уеш obw$chi-
wac ► обнюхати -аю, -аеш
obw$chac
обняти(ся) zob. обшмати(ся)
обов’язкбвий obowi^zuj^cy;
obowi$zkowy
оббв’язок -зку тп obowi^zek; по-
чуття оббв’язку poczucie obo-
wi^zku
обое oboje {dla oznaczenia osob
roznej plcfy обое, батько
й мати, вшхали oboje, ojciec
i matka, wyjechali
обоз -у m oboz; tabor
оболбнка -и z otoczka, oslona;
blona; райдужна (рогова,
быкова) t?czowka (rogow-
ka, bielmo)
обошльний obopolny
обора -и z obora
оборона-и z obrona; мппстр
оборони minister obrony
оборонець -нця m obronca
оборбнний obronny
обороняться) -яю, -яеш bronic
(si?) ► оборонйти(ся) -ню,
-ниш obronic (si?)
оборот, бберт-у т 1. obrot,
obieg 2. zwrot
оборбтний obrotowy; ~ каш-
тал (фонд) kapital (fundusz)
obrotowy
обочина -и z skraj drogi, pobocze
обпалювати -юю, -юеш opalac
► обпалйти -лю, -лиш opalic
обшкати(ся) -аю, -аеш parzyc
(si?) ► обпектй(ся) -ечу,
-ечёш oparzyc (si?)
обпливати -аю, -аеш oplywac
► обплистй -ливу, -ливёш о-
ptyn$c
239
обпльбвувати
обпльбвувати -ую, -уеш oplu-
wac ► обплювати -юю,
-юеш opluc
обпрйскувати -ую, -уеш oprys-
kiwac ► обпрйскати -аю,
-аеш opryskac
ображати(ся) -аю, -аеш obra-
zac (si?) ► образити(ся) -ажу,
-азиш obrazic (si?)
обряжений obrazony
образ-у т obraz; postac; вш
в!рний образ батька jest (on)
zywym obrazem ojca, to cafy
ojciec
образа-и z obraza; завдава-
ти образы (комусь) obrazac
(kogos)
образити(ся) zob. ображати(ся)
образливий obrazliwy
ббразний obrazowy; plastyczny
обрамлювати -юю, -юеш opra-
wiac (obrazy) ► обрамити
-млю, -миш oprawic (obraz)
обрати zob. обирати
обрахбвувати -ую, -уеш obli-
czac ► обрахувати -ую, -уеш
obliczyc
обрив -у т urwisko, przepasc
обривати -аю, -аеш obrywac,
zrywac ► об!рвати -ву, -вёш
oberwac, zerwac
обрйднути -ну, -неш zbrzydn^c,
obrzydn^c; меш це вже обрйд-
ло juz mi to obrzydlo (zbrzyd-
lo)
обр1зок -зка m obrzynek, okra-
wek, skrawek
обр!зувати -ую, -уеш obcinac,
obrzynac, ucinac ► обр!зати
-тжу, чжеш obci$c, oberzn^c,
uci$c
обршчю m horyzont, widno-
kr$g; широк! 66pff szerokie
horyzonty
обрббка-и z, обрбблеиня-я n
obrdbka; opracowanie
обробляти -яю, -яеш obrabiac;
opracowywac ► обробйти
-блю, -биш obrobic; оргасо-
wac; обробйтися pot. wyrobic
si?
обростати -аю, -аеш obrastac
► обрости -ту, -тёш obro-
sn$c; салом (жиром) ob-
rosn^c w sadlo (w thiszcz)
обрубувати -ую, -уеш obr^by-
wac, odcinac ► обрубати -аю,
-аеш obr^bac, odci$c
обруч -а т obr?cz
обручения -я п zar?czyny
обручитися -чуся, -чишся zar?-
czyc si?
обручка -и z obr^czka (slubna)
обряд -у т obrz?d; obrz^dek
обсаджувати -ую, -уеш obsa-
dzac; zasadzac ► обсадити
-джу, -диш obsadzic; zasadzic
обсипати -аю, -аеш obsypywac
► обсипати -плю, -плеш ob-
sypac
240
обсихати -аю, -аеш obsychac,
schn^c ► обсбхнути -ну, -неш
obeschn^c
обсщати (tylko 3. osoba) obsia-
dac ► обасти (tylko 3. osoba)
obsi^sc
обслугбвування -я n obshigiwa-
nie, obshiga
обслугбвувати -ую, -уеш obshi-
giwac ► обслужйти -жу,
-жиш obsluzyc
обставила-и z 1. warunek
2. okolicznik; ~ мкця (часу,
мети) okolicznik miejsca (cza-
su, celu); ni за якйх обставив
w zadnym wypadku
обставляти -яю, -яеш obsta-
wiac ► обставити -влю, -виш
obstawic
обстёження -я п zbadanie; prze-
sledzenie
обстёжувати -ую, -уеш badac;
sledzic ► обстёжити -жу,
-жиш zbadac; przesledzic
обстоювати -юю, -юеш bronic,
obstawac ► обстбяти -6ю,
-они obronic
обстрел -у т ostrzal, obstrzal
обстрЬповати -юю, -юеш ostrze-
hwac ► обстрыяти -яю, -яеш
ostrzelac
обступати (tylko 3. osoba) ob-
st?powac, otaczac ► обступй-
ти (tylko 3. osoba) obst$pic,
otoczyc
ОбХ1Д
обсуватися (tylko 3. osoba) ob-
suwac si?, osuwac si?; zsuwac
si? ► обсунутися (tylko 3. oso-
ba) obsun^c si?, osun^c si?;
zsun$c si?
обсушувати(ся) -ую, -уеш osu-
szac (si?) ► обсушйти(ся) -шу,
-шиш osuszyc (si?)
ббсяг -у m zasi?g, zakres
обтирати(ся) -аю, -аеш ocierac
(si?), obcierac (si?) ► обтёр-
ти^я) об1тру, обпрёш otrzec
(si?), obetrzec (si?)
обтпсати -аю, -аеш obciekac,
ociekac, oplywac ► обтектй
-ечу, -ечёш obciec, ociec, opty-
n^c
обтршувати -ую, -уеш otrzepy-
wac ► обтршати -аю, -аеш
otrzepac
обтяжувати -ую, -уеш оЬсцгас
► обтяжити -жу, -жиш obci^-
zyc
обумовлений uwarunkowany,
uzalezniony
обумбвлювати-юю,-юеш wa-
runkowac, uzalezniac ► обу-
мбвити -влю, -виш uwarun-
kowac, uzaleznic
обурений oburzony
обурюватися -ююся, -юешся
oburzac si? ► обуритися
-рюся, -ришся oburzyc si?
обух -а т obuch
обхед -ходу т obchod; obejscie
241
обхбдити
обходити -джу, -диш 1. obcho-
dzic, okr^zac 2. omijac, pomi-
jac; ~ мовчанням pomijac
milczeniem; zob. обштй
обхоплювати -юю, -юеш ogar-
niac, obejmowac ► обхопйти
-плю, -пиш ogarn^c, obj^c
обцёньки -KiB Imn obc?gi
обчйслення-я n obliczenie, ob-
liczanie
обчисляти -яю, -яеш, обчйслю-
вати -юю, -юеш obliczac
► обчйслити -лю, -лиш obli-
czyc
обчищати -аю, -аеш oczyszczac
► обчйстити -чищу, -чйстиш
oczyscic
обчорнйти -ню, -ниш oczemic
(kogos)
обшивати -аю, -аеш obszywac
► обшйти -шйю, -шйеш ob-
szyc
обшир -у т obszar; ~ знань ob-
szar wiedzy
6бшук-у т rewizja; ордер на
право обшуку nakaz rewizji
обшукувати -ую, -уеш obszuki-
wac, rewidowac ► обшукати
-аю, -аеш obszukac, zrewido-
wac
общйнний; пёрвгсно-общйнний
лад wspolnota pierwotna
об’ява -и z ogloszenie
об’явлення -я п objawienie (пр.
sw. Jana)
об’являтися -яюся, -яешся ob-
jawiac si?, pojawiac si? ► об’я-
вйтися -влюся, -вишся obja-
wic si?, pojawic si?
ОВДОВ1ТИ -iio, 4еш owdowiec
овёс Bieca m owies
овёчий owczy
ов!вати -аю, -аеш owiewac
► ов1яти -1ю, чет owiac
овщ овода m giez, b$k (bydl^cy)
оволод!ти -1ю, -1еш opanowac,
owladn^c
овочёвий; овочёва крамнйця
sklep owocowo-warzywny
OBO4i -ie Imn 1. jarzyny, warzy-
wa 2. owoce
овоч^внйцтво -a n warzywnic-
two
огйда -и z wstr?t; odraza
огйдний, ОГЙДЛИВИЙ wstr?tny,
ohydny
огир zob. огир
опрок -рка m ogorek
оглухнути -ну, -неш ogluchnqc
оглушувати -ую, -уеш oghi-
szac, ghiszyc ► оглушйти
-шу, -шиш oghiszyc
огляд -у т 1. przegl^d; ~ под!й
przegl^d wydarzen 2. wzgl^d;
з огляду на ze wzgl?du na
оглядати(ся) -аю, -аеш ogl^dac
(si?); не оглядаючись на nie
zwazaj^c na, nie bacz^c na
► оглянути(ся) -ну, -неш obej-
rzec (si?)
242
однодённий
оглядини -ин Imn ogl^dziny
(przed slubem)
огнёвий zob. вогнёвий
огнённий zob. вогнённий
оголбшення -я п ogloszenie, ob-
wieszczenie; дошка для ого-
лбшень tablica ogloszen
оголбшувати -ую, -уеш ogla-
szac ► оголосйти -ошу,
-осиш oglosic; ~ вшну wypo-
wiedziec wojn?; ~ анафему
rzucic kl$tw?
огонь огню zob. вогбнь
огорбджувати -джую, -джуеш
ogradzac ► огородити-джу,
-диш ogrodzic
огорожа -i z ogrodzenie, plot
огудиння -я п, огудина -и z p?dy
dyn, ogorkow, kawonow itp.
бгир, бгир -a m ogier
од zob. вц
одв1*рок -рка m futryna, odrzwia
одёжа -i z odziez, ubranie
одеколон -у m woda kolonska
одёржувати -ую, -уеш otrzy-
mywac ► одёржати -жу,
-жиш otrzymac; ~ листа
otrzymac list
одесйт-а т odesyta, mieszka-
niec Odes(s)y
одесйтка-и z odesytka, miesz-
kanka Odes(s)y
одёський odeski
°ДЙн, одна, одно, однё, одш
1. jeden, jedna, jedno, jedni;
один спл jeden stol; на один
лад na jedno kopyto 2. pe-
wien, pewna, pewne, pewni;
jakis, jakas, jakies, jacys; од-
на девчина це сказала jakas
dziewczyna to powiedziala
одинадцять jedenascie
одинак -a m 1. samotnik 2. jedy-
nak
одиначка -и z jedynaczka
одинёць -нця m 1. jedynak 2. sa-
motnik 3. odyniec
одинйця -i z jednostka; jedynka
одиничний jednostkowy; poje-
dynczy
одинокий samotny
одинбчний indywidualny
однак, одначе jednak, jednakze,
lecz, ale
однаковий jednakowy
однаково jednakowo, tak sa-
mo; меш jest mi oboj?tne,
wszystko mi jedno
однина liczba pojedyncza
одноактзвка -и z jednoaktowka
однобарвний jednobarwny
одноб1чний jednostronny
однов!рець -рця m wspolwy-
znawca
одноголбсний 1. jednoglosowy
2. jednoglosny
одноголосно 1. jednoglosowo
2. jednoglosnie
одногбрбий jednogarbny
однодённий jednodniowy
243
однодумець
однодумець -мця т zwolennik,
stronnik
однодушний jednomyslny
однозначний jednoznaczny
одноймённий; одноймённа п’сса
sztuka sceniczna о takim sa-
mym tytule jak inne dzielo li-
terackie
одноюмнатний jednopokojowy
однокшний jednokonny
однокласник -a m kolega z tej
samej klasy
одноколшний jednotorowy
одноколшка jednotordwka
однокопйтний jednokopytny
однократныйjednokrotny
однол1Т1пй jednoroczny
однбл!ток -тка m rowiesmk
одномаштний jednostajny, mo-
notonny
одном1сний jednoosobowy
одноокий jednooki
однопалатный jednoizbowy;
~ парламент parlament jed-
noizbowy
однопартийны jednopartyjny
одноповерхбвий parterowy
одноразовый jednorazowy
однородный jednorodny
однор1чний jednoroczny
однорукий jednor?ki
односкладбвий jednosylabowy,
jednozgloskowy
одностайний jednostajny
одностатёвий jednoplciowy; од-
ностатёв! рослйни roslinyjed-
noplciowe
односторбншй jednostronny
однотомный jednotomowy
однофазный jednofazowy,
~ струм pr$d jednofazowy
одночасний jednoczesny
одружена-Hoi z zam?zna, m?-
zatka
одружений -ного m zonaty
одруження -я n ozenek
одружувати(ся) -ую, -уеш zenic
(si?), brae slub ► одружйти-
(ся) -жу, -жиш 1. ozemc (si?),
wzi$c slub 2. wyjsc za m$z,
мати одружила дбньку (сына)
matka wydala za mqz cork?
(ozenila syna)
бдуд -a m dudek
одужувати -ую, -уеш powracac
do zdrowia, zdrowiec ► оду-
жати -аю, -аеш wyzdrowiec
одурювати -юю, -юеш oszuki-
wac, oklamywac ► одурйти
-урю, -уриш oszukac, okpic,
oklamac
одурки чю, Леш zghipiec, oglu-
piec
бдят -у m odziez, ubranie; сшд-
шй (вёрхшй, лтнй, зимо-
вий) odziez spodnia (wierz-
chnia, letnia, zimowa); свят-
ковий (цыeiльний) ubranie
swi^teezne (cywilne)
одягати(ся) -аю, -аеш ubierac (si?)
244
окислений
> одягнути(ся), одягтй(ся)
-гну, -гнеш ubrac (si?)
ожеледь -да, ожелёдиця -i z go-
loledz
оженйти(ся) -ню, -ниш ozenic
(si?) ,
ожеребйтися (tylko 3. osoba)
ozrebic si?
оживати -аю, -аеш ozywac
► ожити оживу, оживёш ozyc
оживляти -яю, -яеш ozywiac
► оживит оживлю, ожйвиш
ozywic
ожйна -и z jezyna
ожиновий, ожйнний jezynowy
ожир^ння -я п othiszczenie
озброення -я п uzbrojenie; гон-
ка озбрбень wyscig zbrojen
озбрбюватися -ююся, -юешся
uzbrajac si?, zbroic si? ► оз-
брбггися -ОЮСЯ, -61ШСЯ uzbro-
1С SI?
озв1р!лий zezwierz?cony, roz-
bestwiony, rozsierdzony
оздбблювати -юю, -юеш ozda-
biac, przyozdabiac, zdobic
► оздббити -блю, -биш ozdo-
bic, przyozdobic
оздоровляти -яю, -яеш uzdra-
wiac ► оздоровит -влю,
-виш uzdrowic
озеленят -яю, -яеш zazieleniac
► озеленит -ню, -ниш zazie-
lenic
озёрний jeziomy
озеро -а п jezioro
озерце озёрця п jeziorko
озимина -й z ozimina
озймий ozimy; озйме жито zy-
to ozime
ознайбмлення -я п zaznajomie-
nie si?, zapoznanie si?
ознайбмлювати(ся) -юю, -юеш
zaznajamiac (si?), zapozna-
wac (si?) ► ознайбмити(ся)
-млю, -миш zaznajomic (si?),
zapoznac (si?)
ознака -и z znak, cecha, oznaka;
~ часу znak czasu; ~ харак-
теру cecha charakteru; ~ хво-
рбби oznaka choroby
означальний; означальне речен-
ия zdanie przydawkowe
означат -аю, -аеш oznaczac
означений okreslony, oznaczo-
ny; ~ артикль rodzajmk okre-
slony
означения -я n okreslenie; przy-
dawka
озон -у m ozon
бйкати -аю, -аеш j?czec, st?kac
► бйкнути -ну, -неш zaj?czec,
st?kn$c
окаянний przekl?ty, paskudny
океан -у m ocean
океанський, океашчний oce-
aniczny
окис -у m tlenek; вуглецю tle-
nek w?gla
окислений utleniony
245
окш
окш, окоп окопу m okop
оклик -у m okrzyk; бойовйй ~
haslo; знак оклику wykrzyk-
nik
окликати -аю, -аеш nawoty-
wac, wolac
окликнуты -ну, -неш zawolac
око -а п око; на власш бш па
wlasne oczy; глянути краем
ока spojrzec k$tem oka; бе-
регтй як зшйцю ока strzec
jak zrenicy oka; тримати (ма-
ти) на ощ miec па oku
окозамйлювання -я п mydlenie
OCZU
окблиця -i z okolica
окотитися (tylko 3. osoba) oko-
cic si?
окрадати -аю, -аеш okradac
► окрасти -аду, -адеш okrasc
окремий odr?bny, oddzielny,
osobny
окреслювати -юю, -юеш okre-
slac ► окреслити-лю,-лиш
okreshc
окрйлювати -юю, -юеш, окри-
ляти -яю, -яеш uskrzydlac
► окрилйти -ЛЮ, -ЛИШ US-
krzydlic
окр!м oprocz
окрш-рбну m ukrop, wrz^tek
округ -у щ okr?g (jednostka ad-
ministracyjnd); вйборчий ~
okr?g wyborczy
окрутлий okr^gty
246
округляти -яю, -яеш zaokrqg.
lac ► округлйти -лю, -лйш
zaokr^glic
оксамйт -у m aksamit
окул!ст -a m okulista
окуляри -ie Imn okulary
окунь -ня m окоп
окуп -у m okup
окупант -a m okupant
окупацшний okupacyjny; оку-
пацшна зона strefa okupaeyj-
na
оладка -и z placek; racuszek
олень -ня m jelen; швшчний
renifer
оливка -и z oliwka
ол!вець -вця m olowek
ол!вцёвий olowkowy
олшний olejny; олшш фарби
farby olejne
ол!мтйський olimpijski; ол1м-
шйсью irpu igrzyska ohmpij-
skie
ол!я -ii z olej; ебняшникова
olej slonecznikowy
олово -a n 1. супа 2. olow
омана -и z zhidzenie, uluda;
ввести (когдеь) в Оману wpro-
wadzic (kogos) w bl$d
омар -a m homar
омела -ёлй z jemiola
омлет -у m omlet
он oto, ot; вона! oto ona!
биде oto tam
отмсти -1Ю, -iein omemiec, za-
niemowic; ~ вщ жаху zanie-
mowic ze strachu
онколог -a m onkolog
оновляти -яю, -яеш odnawiac
► оновйти -влю, -виш odno-
wic
онук, внук -a m wnuk
онука, внука, онучка, внучка -и
z wnuczka
онуча -i z onuca
опадати -аю, -аеш opadac; ру-
ки опадають r?ce opadaj$
► опасти -аду, -адеш opasa
опади -дав Imn opady (atmosfe-
ryczne)
опал -у т ogrzewanie; говорити
з опалом mowic z zapalem
опалення-я п opalanie, ogrze-
wanie; центрально ~ central-
ne ogrzewanie
опалювати -юю, -юеш opalac,
ogrzewac ► опалйти -лю,
-лиш opalic, ogrzac
опалювач -а т palacz
опам’ятатися -аюся, -аешся
opami?tac si?; oprzytomniec
опанбвувати -ую, -уешорапо-
wywac ► опанувати -ую,
-уеш opanowac; ~ себе ора-
nowac si?
опасти zob. опадати
опёньок -нька т opienka
опера -и z opera
оператйвний operatywny
оператор -а т operator
ошк
операщйна -но!* z sala operacyj-
na
операцшний operacyjny
операцш -ii* z operacja
оперёта, оперетка-и z operet-
ka
опер!зувати(ся) -ую, -уеш opa-
sywac (si?), przepasywac (si?)
► оперезати(ся) -ежу, -ёжеш
opasac (si?), przepasac (si?)
бперний operowy; ~ ствак spie-
wak operowy
опинятися -няюся, -няешся
znajdowac si? ► опинйтися
-нюся -нишся znalezc si?;
~ на новому Miciri znalezc si?
na nowym miejscu
опис -y m opis
опйсувати -ую, -уеш opisywac
► описати опишу, опйшеш
opisac
описовий opisowy; описбва гра-
матика (конструкщя) grama-
tyka (konstrukcja) opisowa
опйтування -я п badanie, docho-
dzenie; ankieta
отвдённий pohidniowy; отвдён-
на спёка poludniowy skwar
отвдш w poludnie
ошвноч! о polnocy
ошзнюватися -ююся, -юешся
opozniac si? ► ошзнйтися
-нюся, -нишся opoznic si?
ошй чю, ошум -у m opium
oniK -y m oparzenie; ~ пёршого
247
ошка
ступени oparzenie pierwszego
stopnia
ошка-и z opieka; батыавська
~ ogieka rodzicielska; мата
в свош oniiu miec pod opiek^
ошкуватася -уюся, -уешся opie-
kowac si?
откуп -a m opiekun
бшр опору m opdr; pyx опору
ruch oporu; чинйти ~ stawiac
opor
оплакувата -ую, -уеш oplaki-
wac
оплата -и z oplata; placa
оплачувата -ую, -уеш oplacac
► оплатите -ачу, -атиш opla-
cic
оплески -Ki в Imn oklaski
опльовувата -ую, -уеш oplu-
wac; zniewazac ► оплювати
-юю, -юеш opluc; zniewazyc
оповивата -аю, -аеш owijac;
spowijac ► оповйти -вйю,
-вйеш owin^c; spowic
оповщання -я п opowiadanie
оповщата -аю,-аеш opowiadac
► опов1стй чм, чей opowie-
dziec
оповщь -i z 1. opowiesc 2. zapo-
wiedz; дата на дповцц dac
na zapowiedzi
оповпцата -аю, -аеш obwiesz-
czac, oglaszac; oznajmiac
► оповестите чщу, чстйш ob-
wiescic, oglosic; oznajmic
опозйщя -ii z opozyeja
ополдник -a m chochla
ополднка -и z przer?bla
опора -и z opora, podpora, opar-
cie
оправа -и z oprawa
оправдувати -ую, -уеш uspra-
wiedhwiac ► оправдати -аю,
-аеш usprawiedliwic
оправляти -яю, -яеш oprawiac
► оправите -влю, -виш орга-
wic
опрацьовувата -ую, -уеш орга-
cowywac ► опрацювати -юю,
-юеш opracowac
опритбмшти чю, чеш oprzy-
tomniec
onpin procz, oprocz
оптим1стйчний optymistyezny
оптйчний optyezny; ~ обман
zhidzenie optyezne
оптбвий hurtowy
опублшувата -ую, -уеш opubh-
kowac
опудало -a n strach na wrdble,
straszydlo
опускати(ся) -аю, -аеш opusz-
czac (si?) ► опустите (ся)
-ущу, -устиш opuscic (si?),
опустите листа в поштбву
скрйньку wrzucic list do
skrzynki pocztowej
опухати -аю, -аеш opuchn$c
► опухнути -ну, -неш spuch-
n$c, opuchn^c
248
освщчення
опухлий opuchly
опущений opuszczony; pochylo-
ny, schylony; zrzucony (np. na
podlogg)', ~ фрагмент opu-
szczony (przeoczony) frag-
ment
орангутан, орангутан -a m oran-
gutan
оранжевий pomaranczowy
оранжерея -ei z oranzeria
дранка -и z orka
орати орю, орёш orac
оратбрня -ii z oratorium
орач -a m oracz
орган -a m organy
орган -a m organ; ~ збру (слу-
ху) narzqd wzroku (shichu);
статёвн бргани narz^dy plcio-
we; MOBiii бргани narz^dy mo-
wy
организатор -a m organizator
организация -ii z organizacja;
Оргашзанця Об’сднаних Ha-
цш (ООН) Organizacja Na-
rodow Zjednoczonych (ONZ)
организм -у m organizm
оргашзувати -ую, -уеш organi-
zowac; zorganizowac
оргашст -a m organista
органний organowy; органна
музика muzyka organowa
орда -й z orda, horda
орден1 -a m order; ~ Перемоги
Order Zwyci?stwa; ~ Бнлого
Орла Order Orla Bialego
орден2 -у m zakon
ординарш -ia m ordynariusz
(biskup diecezjalny) >
ординатор -a m ordynator
орёл орла m orzel; сузнр’я Орла
gwiazdozbior Orla
орёнда -и z dzierzawa
ореол -у m aureola, nimb
оригшалышй, орипнальний ory-
ginalny, niespotykany
орненталнстика -и z orientalistyka
ор!ентувати(ся) -ую, -уеш orien-
towac (si?)
оркестр -у m orkiestra
орлик -a m orzelek
орлйний orli; 3ip orli wzrok
орля -яти n orl?
орудний; ~ вщмпюк narz?dnik
орфография, орфограф!я -iiz or-
tografia, pisownia
оса -й z osa
осавул-а m asawula (stopien
w wojsku kozackim)
осад -у, осадок -дка т osad; pin-
kobI осади osady rzeczne
осаджувати -ую, -уеш osadzac,
wstrzymywac (konia) ► оса-
дить-джу, -диш osadzic,
wstrzymac (кота)
осамоплий, осам!*тнений osa-
motniony
осанна -и z rel. hosanna
освндчення -я п oswiadczenie;
в коханш wyznanie milo-
sci, oswiadczyny
249
освщчуватися
осведчуватися -уюся, -уешся
1. wyznawac milosc 2. oswiad-
czac si? ► освщчитися -чуся,
-чишся 1. wyznac milosc
2. oswiadczyc si?
освета -и z 1. oswiata 2. wyksztal-
cenie; загальна (початкбва,
серёдня, вйща) ~ wyksztal-
cenie ogolne (podstawowe,
srednie, wyzsze)
осветления -я n oswietlenie;
прирбдне (штучне, електрйч-
не) ~ swiatlo naturalne
(sztuczne, elektryczne)
осветлювати -юю, -юеш, ocbi-
чувати -ую, -уеш oswiecac;
oswietlac ► осветйти 4чу,
-1тиш oswiecic; oswietlic
осв1тшй oswiatowy
освечений oswiecony, wyksztal-
cony; освечена людина czlo-
wiek wyksztalcony
освоения -я n przyswojenie,
opracowanie; zagospodaro-
wanie
освбювати(ся) -юю, -юеш oswa-
jac (si?), przyzwyczajac (si?);
przyswajac (sobie) ► освб-
Тти(ся) -6ю, -61Ш oswoic (si?),
przyzwyczaic (si?); przyswoic
(sobie)
освячувати -ую, -уеш rel. po-
swi?cac, swi?cic ► освятйти
-ячу, -ятиш poswi?cic
осёл осла т 1. osiol 2. ghipiec
250
оселёдець -дця т L sledz; коп-
чений (солбний) ~ sledz w$-
dzony (solony) 2. oseledec
(kosmyk wlosow na czubku
ogolonej glowy и Kozakow)
осёля -i z osada, osiedle
оселяти(ся) -яю, -яеш osiedlac
(si?) ► оселйти(ся) -лю, -лиш
osiedhc (si?)
осёрдя -я п osierdzie
осерёдок-дка т osrodek; нау-
ковий osrodek naukowy
осетёр -тра т jesiotr
осетин -а т Osetyniec
осетинка -и z Osetynka
осетинський osetynski
осйка -и z osika
осйний; осине гшздб gniazdo os
осиропти-по,-ieiii zostac sie-
rotq
оадати -аю, -аеш 1. osiadac; za-
padac si? 2. l^dowac ► ocicrH
осяду, осядет 1. osi^sc, za-
pasc si? 2. wyl^dowac; грёки
□сити на чорномбрському уз-
берёжж! Grecy wyl^dowali na
wybrzezu Morza Czarnego
осщлати -аю, -аеш osiodlac
осьлий osiadty
ос1нтй jesienny
осень oceni z jesien; nice осене tej
jesieni
оскаржувати -ую, -уеш oskar-
zac ► оскаржити -жу, -жиШ
oskarzyc
остюк
осюльки о ile; poniewaz; ~ меш
вщомо о ile mi wiadomo
осколок-лка т odlamek, od-
prysk; ~ снаряда odlamek ро-
cisku
ослабления -я п zaslabni?cie
ослабляти -яю, -яеш oslabiac
► ослабити -блю, -биш osla-
bic
ослабнути -ну, -неш oslabn^c,
zaslabn^c
осл1н -лона т lawa; stolek
ослшляти -яю, -яеш oslepiac.
► ослшити -плю, -пиш oslepic
ослшнути -ну, -неш oslepn^c,
stracic wzrok
осм1лювати(ся) -юю, -юеш os-
mielac (si?) ► осм1лити(ся)
-лю, -лиш osmielic (si?)
осмповати -юю, -юеш wysmie-
wac ► осм1яти -ibo, -iem wy-
smiac
основа -и z podstawa; osnowa;
основи економн podstawy
ekonomii; ~ слова temat
(podstawa slowotworcza) wy-
razu
освоений podstawowy, zasadni-
czy; в основному w zasadzie
основоположник -a m zalozyciel
особа -и z osoba; jednostka;
культ особи kult jednostki;
пбсвщка про особу dowod
tozsamosci; роздвоення особи
rozdwojenie jazni
особйстий osobisty
особйстгсть -тосп z osobowosc
особлйвий osobliwy, szczegolny
особбвий; ~ займённик zaimek
osobowy
ocobith -iio, -iem osowiec, po-
smutniec
осолодити -джу, -диш oslodzic
осорбмити(ся) -МЛЮ, -МИШ
zhanbic (si?), ponizyc
осот -у m oset
останки -юв Imn ostatki, resztki;
тлшш (смёртш) prochy,
szczQtki ludzkie
останшй ostatni; в раз ostat-
nio, ostatni raz, po raz ostatni;
до останнього подиху do
ostatniego tchu
остаточний ostateczny
остеркати -аю, -аеш ostrzegac
► остерегтй -ежу, -ежёш
ostrzec
остйгнути -ну, -неш ostygn^c
остьльки о tyle, na tyle
осторога -и z przestroga, ostrze-
zenie
осторонь па uboczu, opodal
острив -рова m wyspa
остр1вёць -вця m wysepka
остуджувати -джую, -джуеш
ozi?biac, studzic, schladzac
► остудйти -джу, -диш ozi?-
bic, ostudzic, schlodzic
остюк-а m osc rybia; osc (np.
plewek zyta)
251
осуватися
осуватися -аюся, -аешся osu-
wac si? ► осунутися-нуся,
-нешся osunqc si?
осуд -у т pot?pienie; osqd
осуджувати -ую, -уеш 1. os^-
dzac; pot?piac 2. skazywac
► осудйти -джу, -диш 1. OS4-
dzic; pot?pic 2. skazac
осушувати -шую, -шуеш osu-
szac ► осушити -шу, -шиш
osuszyc
осяяти осяю, осяеш oswiecic;
opromienic
ось oto, ot; ~ i все ot i wszystko;
~ чому oto dlaczego
от oto, ot; ~ так tak oto, ot tak;
~ i rocri! oto i goscie!
отаман -a m ataman (stopien
w wojsku kozackim)
отара -и z trzoda, stado (owiec)
отвердгги (tylko 3. osoba) stward-
niec
OTBip-вору m otwor, szczelina
отёплювати(ся) (tylko 3. osoba)
ocieplac (si?) ► отеплйти(ся)
(tylko 3. osoba) ocieplic (si?)
отёць отця m ojciec (tez tytul
duchownego); Небёсний Отёць
Ojciec Niebieski; Святппий
Отёць Ojciec Swi?ty (tytul pa-
pieza); отщ Церкви ojcowie
Kosciola; Отче наш Ojcze nasz
отирати(ся) -аю, -аеш ocierac
(si?) ► отёрти(ся) отру,
отрёш otrzec (si?)
252
ото, отбж oto, wi?c, otoz
ототожнення -я n utozsamienie
ототбжнювати -юю, -юеш
utozsamiac ► ототожнити
-ню, -ниш utozsamic
оточення -я п otoczenie; в ото-
ченш друз!в w gronie przyja-
ciol
оточувати -ую, -уеш otaczac
► оточйти -чу, -чиш otoczyc;
~ зв>ра ошкою otoczyc zwie-
rz? opiek$
отрймувати -ую, -уеш otrzy-
mywac ► отрймати -аю, -аеш
otrzymac
отруення -я п otrucie (si?)
отруйний, отруйливий trujqcy
отрута -и z trucizna; trutka
отруювати(ся) -юю, -юеш true
(si?) ► отругги(ся)-ую,-упп
otruc (si?), zatruc (si?)
отушти -iio, -теш st?piec, zghi-
piec, zdumiec
отченаш -a m Ojcze nasz, ojeze-
nasz
отягатися -аю, -аеш oci^gac si?
оф!рний ofiamy; ~ вогонь (ко-
зёл) ogien (koziol) ofiarny
офщёр -a m oficer
оф^щаит -a m kelner
офщшнтка -и z kelnerka
офщпший oficjalny, urz?dowy
оформляти -яю, -яеш, оформ-
лювати -юю, -юеш 1. zalat-
wiac formalnosci 2. wykan-
очеретина
czac ► офбрмити -млю,-миш
1. zalatwic formalnosci; ~
справу zalatwic spraw? 2. wy-
konczyc; ~ документ sporzq-
dzic dokument
оформления -я n 1. zalatwienie
formalnosci 2. wykonczenie,
uksztaltowanie
ox! och!
охайний schludny; охайна Ри-
ната (людина) schludny po-
koj (czlowiek)
охарактеризувати -ую, -уеш
scharakteryzowac
охати, бхкати -аю, -аеш j?czec,
wzdychac
охлянути -ну, -неш oslabn^c;
zmizemiec
охолбдження -я п, охолбда -и z
ochlodzenie, ozi?bienie
охолбджувати(ся) -ую, -уеш
ochladzac, ozi?biac (si?)
► охолодйти(ся) -джу, -диш
ochlodzic, ozi?bic (si?)
охолоднйк -а т chlodnica
охбплювати -юю, -юеш ogar-
mac, obejmowac; наш слов-
ник охбплюе п’ятнадцять
тйсяч сл!в nasz slownik za-
wiera (obejmuje) pi?tnascie
tysi?cy wyrazow ► охопйти
-плю, -пиш ogam$c, obj$c
охорбна-и z ochrona; ~ здо-
рбв’я (пам’яток) ochrona
zdrowia (zabytkow)
охорбнний ochronny; охорбнна
зона strefa ochronna
охороняти -яю, -яеш ochraniac
► охоронйти -ню, -ниш och-
ronic
охота -и z ochota, ch?c; меш
~ курйти chce mi si? palic
охоче ch?tnie
охочий ch?tny, ochoczy; ~ до
роббти ch?tny do pracy
охрестйти(ся) -ещу, -ёстиш
ochrzcic (si?)
охрйплий ochryply
охрйпнути -ну, -неш ochrypn$c
оцё to, oto, ot
оцёй, оця, оцё, ощ ten {oto), ta,
to; te, ci
оцет оцту m ocet
оцшка -и z ocena; мати добр!
оцшки miec dobre stopnie
оцшювати -юю, -юеш oceniac
► оцшйти -ню, -ниш ocenic
очаровувати -ую, -уеш oczaro-
wywac, zachwycac ► очару-
вати -ую, -уеш oczarowac,
zachwycic
очевйдець -дця т naoczny swia-
dek
очевйдний oczywisty; widoczny
очевидно oczywiscie, naturalnie;
widocznie
оченята -ят Imn ocz?ta
очеревина -и z otrzewna
очерет -у m trzcina {zarosla)
очеретина -и z trzcina {badyl)
253
очищати(ся)
очищати(ся) -аю, -аеш oczysz-
czac (si?) ► очйстити(ся)
-ищу -йстиш oczyscic (si?);
очйстити поштбву скрйнь-
ку oproznic skrzynk? poczto-
wq
очей Imn oczy; гёть з moix
очей! precz z moich oczu!
очжувати -ую, -уеш oczekiwac
очко -a n oczko; wizjer
(w drzwiach)
очко -a n oczko, punkt (w grze)
очкбвий; очкова зм1‘я okularnik
очмашлий odurzony
очмашти -no, -iem oszalec; zghi-
piec
очний oczny; очне яблуко galka
oczna
очолювати -юю, -юеш stawac
na czele, dowodzic ► очблити
-лю, -лиш stance na czele
ошалгги -по, -iem oszalec, zwa-
riowac
ошййник -a m obroza
ошукувати -ую, -уеш oszuki-
wac ► ошукати -аю, -аеш
oszukac
ощадкаса -и z kasa oszcz?dnosci
ощадкнйжка -и z ksi^zeezka
oszcz?dnosciowa
ощадний oszcz?dny; ощадна ка-
ca kasa oszcz?dnosci; ощадна
кнйжка ksiqzeczka oszcz?d-
nosciowa
ощенйтися (tylko 3. osoba) o-
szczenic si?
П
пава -и, павйця -i z pawica; iri
пава ш ворона ni pies ni wyd-
ra
павза, пауза -и z pauza, przer-
wa
павйний pawi; павйне шр’я pa-
wie pioro
павйч -a m paw
павЕльйон -у m pawilon
naeian -a m pawian
павук -a m pajqk
павутйна-и z, павутйння-я n
zb. paj?czyna
павутйнний paj?czynowy, z pa-
j?czyny
narin -гона m p?d, latorosl; kie-
lek; odrosl
папння -я n zb. p?dy; kielki
пагонець -пнця zob. папн
пагорб -ба т pagdrek, wzgdrze
пагода-и z pagoda (swiqtynia
buddyjska)
254
палатковий
падавка -и, падавиця -i z, паду-
ча хвороба padaczka
падалица -i, падалка -и z spad,
spady, spadle owoce (ziarna,
nasiona)
падати -аю, -аеш padac, spa-
dac; ~духом upadac na du-
chu, tracic nadziej?
падгж -дежу m mor, pomdr
(p bydle)
падл -долу m mala dolina; зем-
нйй ~ padol ziemski
падшня-я n upadek; spadek,
zmzka (cen); моральне ~
upadek moralny
падло -a n padlina; scierwo
падлюка -и m nikczemmk,
n^dznik
падуанський padewski (z Padwy)
падчерка, падч!рка -и z pasier-
bica
паж -a m paz
паз -a m szczelina, rowek, fuga
пазур -a m pazur; szpon
пазуха -и z pazucha, zanadrze
пай паю m udzial
пайка-и z porcja; добова ~
dzienna porcja; польова ~
porcja polowa (w wojsku); ne-
дотбркана ~ zelazna porcja
пайовйй udzialowy
пайовйк-а m udzialowiec, ak-
cjonanusz
пайбк-йка m przydzial; сухйй
~ suchy prowiant
пакет -a m pakiet, paczka
пакистанець-нця m Pakistan-
czyk
пакистанка -и z Pakistanka
пакистанський pakistanski
пакосний, паюсний 1. zlosliwy,
dokuczliwy 2. wstr^tny, pas-
kudny
пакостити -ощу, -остиш szko-
dzic, dokuczac
пакт -у m pakt; ~ nearpecfi pakt
о nieagresji; Атлантйчний ~
Pakt Atlantycki
пакувалышй pakunkowy; ~ na-
nip papier pakunkowy
пакувальна -hoi z pakowalnia
пакувати -ую, -уеш pakowac,
zawijac
пакунок -нка m pakunek, pacz-
ka
паламар -я m koscielny, zakrys-
tianin
паламарка -и z zona koscielne-
go
палата -и z 1. pokoj; komnata;
apartament 2. palac 3. izba
(w parlamencie) Палата гро-
мад (лорд!в) Izba Gmin (Lor-
dow); Mip i ваг urz$d miar
i wag
палати -аю, -аеш palac, plon^c;
люббв’ю plonqc milosci^
палатка -и z namiot
палатковий namiotowy; палат-
кове местечко pole namiotowe
255
палахкоттги
палахкотгги (tylko 3. osoba) zy-
wo (jaskrawo) plon^c
палац -у m palac
паленина -и z spalenizna
палестйнець -нця m Palestyn-
czyk
палестинка -и z Palestynka
палестйнський palestynski
палець-льця m palec; великий
~ palec wielki, kciuk; вказш-
нйй ~ palec wskazuj^cy; ce-
редшй ~ palec sredni (srod-
kowy); шдлнзйнний (безьмён-
ний, обручковий, сердёчний)
~ palec serdeczny; малйй (мь
зйнний) ~ palec maly; ~ Бо-
жий palec Bozy; дивйтися
крвь пальц! patrzec przez pal-
се
паливо -а п paliwo
палйвода -ди т szaleniec, wa-
riat, narwaniec, trzpiot, pali-
woda
палйти палю, палиш palic
палиця -i z kij, palka; laska
паличка -и z paleczka, patyczek;
laseczka; диригёнтська ~ ba-
tuta
палш -я m podzegacz; палП вш-
нй podzegacze wojenni
палисад -у m pahsada, ostrokdl
палггра -и z paleta
палгтурка -и z okladka
палпурник -a m mtroligator
палгтурня -i z mtroligatomia
палка -и z palka; бйти палкою
palowac
палкйй plomienny, gor^cy
паломник -a m pielgrzym
паломница -i z p^tniczka
палуба -и z poklad
палюх -a m palec wielki, kciuk
палючий раЦсу, gor^cy, upalny
паля-i z pal; мостова pal
mostu
палянйця -i z 1. placek pszenny,
podplomyk 2. хл1ба boche-
nek chleba
пальба -й z strzelanina
пальма-и palma; nepniocri
palma pierwszenstwa
пальнё -ного n paliwo, materia-
ty p^dne, oleje nap^dowe
пальто -a n palto
пальчик -a m paluszek
наморозь -3i z szron
па морока -и z zamroczenie
памперси -ie Imn pampersy (ro-
dzaj pieluszek)
пампух -a mt пампушка, пам-
пушечка -и z buleczka (z zyt-
niej, pszennej lub gryczanej тц-
ki)
пам’ятати -аю, -аеш pami^tac
пам’ятка -и z 1. pami^tka 2. za-
bytek
пам’ятлйвий pami^tliwy
пам’ятний pami^tny
пам’ятник -a m 1. pomnik 2. za-
bytek
256
папербвий
пам’ять -Ti z 1. рапире 2. wspom-
nienie
пан-a m 1. pan; пани, Панове
Imn panowie 2. gospodarz;
wlasciciel ziemski; жйти паном
zyc jak pan
панахйда -и z nabozenstwo za-
lobne, panichida
панацея -ei z panaceum, uniwer-
salny srodek uzdrawiaj^cy
панель -л! z 1. pfyta 2. chodmk,
trotuar 3. (na scianach) okla-
dzina, boazeria
панёльний plytowy; панёльне
бущвнйцтво budownictwo
wielkoptytowe
панйч -a m panicz
паш -i z pani
пашбратство -a n poufalosc, fa-
miliarnosc; бути з кймось за-
панибрата bye z kims za pan
brat
пашбратський spoufalony; fa-
miliamy; bezceremonialny;
niewymuszony
пашвнйй dominuj^cy, panuj^cy
пашка -и z pamka
пашкёр -a m panikarz
пашкувати -ую, -уеш wpadac
w panik?, pamkowac
пашчний paniezny; ~ страх pa-
niezny strach
панна, панянка -и z panna, pa-
nienka панночка -и z panien-
ka, panieneezka
панок -нка m panek; paniczyk
панорама -и z panorama
панорамний panoramiezny;
~ ф1льм film panoramiezny;
панорамна картина obraz pa-
noramiezny
панський panski, dworski
панотёць -тця m ksi^dz
пантелик-у nr, збйти з панте-
лйку zbic z tropu (z pantaty-
ku)
пантом1ма -и z pantomima
пантбфл! -фель i -фл1в Imn pan-
tofle domowe, kapcie
панування -я n panowanie
панувати -уто, -уеш panowac;
над собою panowac nad
sob$
пануючий zob. пашвнйй
панцерник, панцирник -a m pan-
cemik (okrqt i ssak)
панцир-а m pancerz; юльчас-
тий ~ kolczuga
панцирний pancemy
панчоха -и z ponczocha
панщина -и z panszczyzna
пашцинний panszczyzniany
панькатися -аюся, -аешся cac-
kac si?
папа1 -и m papiez
папа2 -и z chleb (w jgzyku dzieci)
папаха -и z papacha (czapka
futrzana)
папербвий papierowy; papiemi-
czy; папербва промислбв1сть
* kP -польсьмш словник
257
паперть
przemysl papiemiczy; ~ змш
latawiec
паперть -Ti z rel. kruchta
narapx-nepy m papier (mate-
rial); кошювальний ~ kalka;
промакальний ~ bibula; ту-
алётний (поштовий, обгорт-
ковий) ~ papier toaletowy
(listowy, pakunkowy)
nanip2 -пера m dokument; ipnni
папёри papiery wartosciowe
пашрёць -рця m papierek, bibul-
ka
nanipoca, nanipocKa -и z papie-
ros (z ustnikiem)
папка -и z teczka (z tektury)
паплюжити -жу, -жиш szkalo-
wac, hanbic
напороть -Ti z paproc
папство -a n papiestwo
папський papieski
папуга -и z i m papuga
nap -y m ugor, nieuzytek
пара1-и z 1. para (dwa przed-
mioty, dwie osoby); ~ шташв
para spodni 2. kilka, par?;
бути в napi stanowic par?
malzensk^
пара2-и z para (np. wodna); на
Bcix парах peln$ par$
парабола -и z parabola
параграф -a m paragraf
парагвасць -айця m Paragwaj-
czyk
парагвайка -и z Paragwajka
258
парагвайський paragwajski
парад-y m defilada; przeglqd
(wojskowy); parada, gala, вш-
ськбвий ~ parada wojskowa,
приймати парад dokonywac
przegl^du (wojskowego)
парадний defiladowy; galowy,
uroczysty
парадокс -a m paradoks
паразит -a m pasozyt; pasi-
brzuch (o czlowieku)
паралел1зм -у m paralelizm
паралёль -ni z paralela
паралёльний rownolegly; para-
lelny
парал!зувати -ую, -уеш parali-
zowac, obezwladmac
napanin -y m parahz
парапет -у m parapet
парасоль -ля m parasol
парасолька -и z parasolka
парастас -у m rel. nabozenstwo
za zmariych
парафш -у m parafina
параф!я -фп z parafia
парафшльний parafialny
парафшнин -a m parafianin
парашут -a m spadochron
парашутйст -a m spadochro-
niarz, skoczek spadochronowy
парений parzony
парижанин -a m paryzanin
парижанка -и z paryzanka
парйзький paryski
парик -a m peruka
партизан
парйрувати -ую, -уеш odpierac,
parowac (ciosy)
парйстий, парний parzysty, ро-
dwojny; napiii числа liczby
parzyste
парити(ся) -рю, -риш parzyc
(si?); wygrzewac (si?)
napi ndm n zaklad; irii на ~ za-
lozyc si?
парк-у m park; автомоб!ль-
ний ~ park samochodowy
паркан -ана а. -ану m parkan
паркет -у m parkiet
паркий parny, duszny
парковий parkowy; паркова
скульптура rzezba stoj^ca
w parku
парламент -у m parlament
парламентер -я, парламента-
pift -ia m parlamentarzysta
парламентарний parlamentar-
ny; ~ лад ustroj parlamen-
tamy
парламентёр-a m parlamenta-
nusz
парламентський 1. zwi^zany
zparlamentem, dotycz^cy par-
lamentu 2. parlamentarny; це
суперёчить парламентським
звйчаям to jest sprzeczne ze
zwyczajami parlamentarny-
mi, to jest nieparlamentame
нарнйй 1. zob. паркий 2. nasyco-
ny par$
нарнйй zob. парйстий
парник -a m cieplarnia, inspekty
парниковый cieplarniany
парнокопйтш -их Imn parzysto-
kopytne
паровйй parowy; ~ двигун (ко-
тёл, млин) silnik (kociol,
mlyn) parowy; парова маши-
на maszyna parowa
паровоз -a m parowoz
паровозный parowozowy; napo-
вбзне депо parowozownia
паровозобущвнйй; ~ завод
fabryka parowozow
пародист -a m parodysta
пародшний parodiowy
пародаювати -юю, -юеш paro-
diowac
пародия -п z parodia
парокшний parokonny, dwu-
konny
пароль -ля m haslo, parol
пароплав-а m parostatek, pa-
rowiec
пароплавство -a n zegluga (pa-
rowa)
паросток -тка m kielek, p?d
паротяг -a m lokomotywa paro-
wa, parowoz
парость -cri z p?d
napox -a m proboszcz
napoxifl zob. параф!я
парта -и z lawka (szkolna)
партер -у m parter (w teatrze)
партёрний parterowy
партизан -a m partyzant
9
259
партизани
партизаня -ашв а. -ан Imn раг-
tyzantka; штй в партизани
pojsc do partyzantki
партизанка -и z partyzantka
(kobietd)
парткць -шця т partyjniak,
czlonek partii
партшний party] ny; парттйш
зббри zebranie partyjne
партия -ii z partia; правоцен-
трйстська ~ partia centro-
prawicowa; сольна ~ partia
solowa; шахова ~ partia
szachow; член партп czlonek
partii
партнёр -a m partner
парубшко -a m chlopiec, chlo-
pak; mlodzieniec
парубкувати -ую, -уеш bye ka-
walerem, prowadzic kawaler-
skie zycie
парубок -бка m 1. mlodzieniec
2. kawaler; niezonaty; cra-
рйй ~ stary kawaler
парубоцтво -a n 1. mlodziez
wiejska 2. kawalerskie czasy
парування -я n 1. parowanie
2. l^czenie si? w рагу; parze-
nie si?
парувати -ую, -уеш parowac
паруватися -уюся, -уешся lq-
czyc si? w рагу; parzyc si?
парус zob. впрйло
парусний zob. вприльний
парфумёр1я -ii’ z perfumeria
260
нарфумёрний perfumeryj ny;
паРфумёрна крамнйця perfu-
meria
парфуми -ie Imn perfumy
паршивенький biedny, n?dzny,
byle jaki
паршйвий parszywy
паршйв1ти чю, -iem parszywiec
napnii, пархи -ib Imn parchy
пас1 -a pas (w grach)
пас2 -a m pas (w maszynach)
пасаж -у m pasaz
пасажйр -a pasazer
пасажйрський pasazerski; ~ nd-
13Д poci^g osobowy
пасерб -a m pasierb
пасербиця -i z pasierbica
паейв -у m 1. pasywa Imn (termin
z dziedziny finansow) 2. stro-
na biema (czasownikd)
паейвний biemy, pasywny,
стан доеслова strona bier-
na czasownika
пасинкувати -ую, -уеш wyci-
nac, przerzedzac (boezne p^dy)
пасынок -нка m 1. pasierb
2. boezny p?d
naciKa -и z pasieka
паучник -a m pszczelarz
пас1чнйцтво -a n pszczelarstwo
паска -и z obrz?dowy pszen-
ny chleb wielkanocny; Паска
pot. Wielkanoc
пасквиль -ля m paszkwil
паскуда -и m i z swintuch
патолопчний
паскудити -джу, -диш pasku-
dzic, brudzic, psuc
паскудний paskudny, obrzyd-
hwy, wstr?tny
паскудник -a m paskudnik, plu-
gawiec; brudas; swintuch
паскудство -a n paskudztwo;
swinstwo
пасмо-a n pasmo, smuga; rip-
ськё ~ pasmo gorskie
пасовйще, пасовйсько -a n past-
wisko
паспорт-a m paszport; dowod
osobisty
паста -и z pasta; зубна ~ pasta
do z?bow
пастель -ni z pastel; малюва-
ти пастёллю malowac paste-
lami
пастёльний pastelowy; ~ ол>-
вёць kredka pastelowa
пастеризувати -ую, -уеш paste-
ryzowac
пастернак -у m pastemak
пасти1 -су, -сеш pasc
пасти2 паду, падёш pasc; zob.
падати
пастир -я т pasterz; duszpasterz
пастирство -а п pasterstwo
пастися (tylko 3. osoba) pasc si?
(о zwierz^tach)
пастка -и z pulapka; lapka
пастор -a m pastor
Пастух -a m pastuch
пастуший pastuszy
пастушка-и z pastuszka, pas-
terka
пастушок -шка m pastuszek
пасувати -ую, -уеш 1. pasowac
(w kartach) 2. podawac (pilk%)
3. poddawac si?, ust?powac
(przed czyms) 4. pasowac (do
czegos), odpowiadac (komus
lub czemus)
Пасха -и z 1. Wielkanoc 2. Pas-
cha (swi^to obchodzone przez
Zydow na pamiqtkg wyjscia
z Egiptu)
пасхальний; тйждень tydzien
wielkanocny
пасьянс-y m pasjans; розкла-
дати ~ klasc (stawiac) pasjan-
sa
пауза zob. павза
патагонець, патагонець -нця т
Patagonczyk
патент -у т patent
патёнтний patentowy; в!дд1л
wydzial patentowy
патентувати -ую, -уеш paten-
towac
патерйця -i z pastoral; dhiga las-
ka
патлань-ня, патлач-а m roz-
czochraniec
патлатий, патлуватий potarga-
ny; skudlony
патли -л!в Imn pot. kudly
патока -и z syrop, melasa
патолопчний patologiczny
261
пятое
пятое, пафос -у т patos
патрати -аю, -аеш patroszyc;
skubac (пр. kurg z pierza)
патрйщй -ia m patryejusz
naTpiapx, патршрх -a m patriar-
cha
патр1архальний patriarchalny
патрют -a m patriota
пятрютйзм -у m patriotyzm
патрон-a m 1. naboj; patron
2. patron (opiekun)
патрулювати -юю, -юеш patro-
lowac
патруль -ля m patrol
патрульний patrolowy
патьок-ку m strumien, potok;
zaciek; патьоки сл!з strumie-
nie lez; патьоки на crini za-
cieki na scianie
пауза -и z zob. павза
пауперизащя -H z pauperyzaeja,
zubozenie
пафос zob. патос
пахва -й z pacha
пахвйна -и z pachwina
пахкйй zob. пахучий
пахнути -ну, -неш pachn^c
пахопц-iB Imn zapachy, won-
nosci
пахучий, пахкйй pachn^cy
пациф!зм -у m paeyfizm
пацифжащя -ii* z paeyfikaeja
пацифист -a m paeyfista
пациф1стський paeyfistyezny
naniaiT -a m paejent
262
пацюк -ami. szczur 2. prosi^
пацючий 1. szczurzy 2. prosi^cy
паче niz, jeszcze bardziej; тим ~
tym bardziej
пачка -и z 1. paezka, phk 2. spod-
niezka baletnicy
пачоси -ciB Imn wyczeski (wlok-
na Inu)
паша -i m pasza, basza (tytul
dostojnikow tureckich)
паша -i z pasza (pokarm dla byd-
la); zboze (niemlocone)
паппти -шу, -шиш 1. plon^c (na
twarzy) 2. pachniec, wydzie-
lac intensywny zapach
паштет -у m pasztet
паща -i, пащека -и z paszcza
пащекувати -ую, -уеш pysko-
wac; paplac
паяльний lutowniczy
паяльник -a m lutownica, kolba
do lutowania
паяти -яю, -яеш lutowac; spa-
wac
паяц -a m pajac; blazen
пёвен przekonany (o czym)
пёвний pewny, pewien; це пёв-
на pin to rzecz pewna
пёвшеть -Hocri z pewnosc
пёвно, пёвне 1. pewnie, zapew-
ne 2. na pewno; я це знаю шл-
ком wiem to na pewno
педагог -a m pedagog
педагопчний pedagogiezny;
шетитут (педшетитут) in-
первина
stytut pedagogiczny, wyzsza
szkola pedagogiczna
педаль -л! z pedal
педант -a m pedant
педштр -a m pediatra
педшститут -у m zob. педаго-
пчний шститут
пейзаж -у т 1. pejzaz 2. krajob-
raz
пейзажист -a m pejzazysta
пёйси -is Imn pejsy
пёкар -я m piekarz
пекарня -i z piekamia
лекарство -a n piekamictwo
пекёльний piekielny; пекёльш
муки m?ki piekielne
пекшець -нця m pekinczyk
(mieszkaniec Pekinu)
пекшка -и z pekinka (mieszkan-
ka Pekinu)
пекшський pekinski
пекло -a n pieklo; л!зти поперёд
батька в ~ wpychac si? przed
innych
пектй печу, печёш piec; palic
пектйся (tylko 3. osoba) piec
si? (np. о chlebie)
пекучий piek$cy, pal$cy;~ бип»
piek^cy bol; пекуче питания
palqca kwestia; пекуче сон-
це раЦсе slonce
пелена -й z przykrycie, zaslona;
cahin
пелерйна -и z peleryna
пелехатий kudlaty, kosmaty,
wlochaty; rozczochrany, po-
targany
пелюстка -и z platek (kwiatu)
пелюшка -и z pieluszka
пёлька -и z gardlo, gardziel; g?-
ba; на всю пёльку na cale
gardlo; пёльку залити pot.
przeplukac gardlo, upic si?
пельмёш -ie Imn uszka (pieroz-
ki) z mi?sem
пемза -и z pumeks
пенал -a m pidmik
пёнзель -зля m p?dzel
пёнзлик -a m p?dzelek
пенщилш -у m penicylina
пенсия-ii z emerytura; ппй на
пёнадю pojsc na emerytur?;
отрймати пенено otrzymac
(dostac) emerytur?
пенсюнёр -a m emeryt
пенсюнёрка -и z emerytka
пенсне ndm n binokle
пень пня m pien, kloc; хл1б на
пш zboze na pniu; глухйй
як ghichy jak pien
пеньбк -нька m pieniek
пепсин -у m pepsyna
первак-a m 1. pierwsza wod-
ka przy destylacji 2. pierw-
szy roj pszczol (snop itp.)
3. pierwszoklasista 4. zob. пёр-
в!сток
первачка -и z pierworodna cor-
ka
первина -й z no wo sc, pierwszyz-
263
первйнний
па; це меш не ~ to dla mnie
nie pierwszyzna
первйнний pierwotny; podsta-
wowy
пёрвкний pierwotny, pocz$tko-
wy; nepeicne сусгальство spo-
leczenstwo pierwotne
пёрвктка -и z 1. pierworodna
corka 2. pierwiastka, kobieta
rodz^ca po raz pierwszy
пёрв1сток -тка m syn pierwo-
rodny
первоначало -a m osnowa; zasa-
da, podstawa; pierwsza zasa-
da
первообраз -у m pierwowzor,
prototyp
первородний pierworodny
первоцвгт -у m pierwsze kwiaty
wiosenne Imn
пергамент -у m pergamin
перебёндя -д! m prozniak, nie-
rob; gadula, gaw?dziarz
перебивати -аю, -аеш 1. rozbi-
jac, przepolawiac; lamac, thic
2. przerywac, przeszkadzac,
wtr$cac si? 3. przebijac (kartg
w grze) 4. pokonywac, zabijac
w walce; zob. перебйти
перебинтувати -ую, -уеш 1. za-
lozyc opatrunek, zabandazo-
wac 2. zmienic opatrunek
перебирания-я n 1. przebiera-
nie; sortowanie 2. przepro-
wadzka 3. wybrzydzanie
перебиратися -аюся, -аешся
1. przedostawac si?, przenosic
si? 2. przeprowadzac si?; zob.
перебратися
перебйти -б’ю, -б’ёш 1. przetr$-
cic, porozbijac, pothic 2. przer-
wac, przeszkodzic (w rozmo-
wie) 3. przebic (kartg w grze),
zob. перебивати
перёб!г -у m przebieg; tok
переб!гати -аю, -аеш 1. przebie-
gac (w inne miejsce, na drugq
strong) 2. kartkowac 3. prze-
chodzic na stron? wroga, de-
zerterowac ► перебпти -1жу,
чжйш 1. przebiec 2. prze-
kartkowac 3. przejsc na stro-
n? wroga, zdezerterowac
перебщувати -уто, -уеш prze-
biedowac
переб1жка -и z skok; przebiega-
nie krotkiego odcinka (na po-
lu walki, podczas sportowych
zmagan)
переб1жник-а m dezerter, ucie-
kinier; zdrajca
перебш -бою m przerwa (w prze-
biegu czynnosci); arytmia
(serca); ~ двигуна przerwa
w pracy silnika
перебЕповати -юю, -юеш bie-
lic, pobielac ► перебмйти
-лю, -лиш pobielic
переб1льшений wyolbrzymio-
ny, przesadny; hiperboliczny,
264
переважно
перебшыпене уявлення (про
щось) przesadne wyobrazenie
(о czyms)
перебьтьшення -я п wyolbrzy-
mienie, przesada; hiperbola
перебЬыпувати -ую, -уеш wy-
olbrzymiac, przesadzac ► пе-
ребьтыпити -шу, -шиш wyol-
brzymic, przesadzic
nepe6ip -бору m 1. przebieranie;
wybor (towarow), asortyment
2. przenosiny (do nowego miej-
sca zamieszkania)
переб1рливий wybredny, kaprys-
ПУ , , ,
переболим1 -no, -iem przebolec
(np. strata)
переболим2 (tylko 3. osoba); пе-
ребодало bol min^l (ustal)
переббрення -я n pohamowanie;
przezwyci?zenie, zwalczenie
переббрний przezwyci?zalny,
mozliwy do przezwyci?zenia
(do pokonania)
переборота zob. переборювати
переббрщувати -ую, -уеш prze-
sadzac, przeholowywac, prze-
salac ► переборщйти -щу,
-щиш przesadzic, przeholo-
wac, przedobrzyc, przesolic
переборювати -юю, -юеш poko-
nywac, przezwyci?zac, zwal-
czac ► перебороти -рю, -реш
pokonac, przezwyci?zyc, zwal-
czyc
перебратися -беруся, -берёшся
1. przedostac si?, przeniesc si?
2. przeprowadzic si? zob. ne-
ребиратися
перебрести -еду, -едёш prze-
bm$c, przejsc w brod
перебр1хувати -ую, -уеш wypa-
czac, przekr?cac ► перебре-
хати -ешу, -ёшеш wypaczyc,
przekr?cic
перебродить -джу, -диш 1. prze-
mierzyc, schodzic; Bin пере-
бродив щле Micro schodzil
(przemierzyl) cate miasto 2.
sfermentowac; przefermento-
wac (np. о winie)
перебування -я n pobyt, prze-
bywanie; посттйне (тимчасб-
ве) ~ pobyt staty (tymczaso-
wy)
перебувати -аю, -аеш przeby-
wac, goscic (u kogos)
перебудбва -и z przebudowa
перебудбвувати -овую, -бвуеш
przebudowywac ► перебуду-
вати -ую, -уеш przebudowac
перебути -уду, -удеш przetr-
wac, przezyc
перевага -и z przewaga; мати
перевагу miec przewag?
переважати -аю, -аеш przewa-
zac, dominowac ► переважи-
ти -жу, -жиш przewazyc, zdo-
minowac
переважно przewaznie
265
перевал
перевал -у ди 1. przel?cz; droga
przez przel?cz 2. gl?boka orka
перевалйти -лю, -лиш przewa-
lic, przerzucic; przejsc; prze-
pelzn$c, przeczolgac si?; ~ че-
рез ropy przejsc przez g6r?;
йому перевалило за сорок
stukn?la mu czterdziestka
перевалка -и z przeladunek;
punkt przeladunkowy
перевалювати(ся) -юю, -юеш
przewalac (si?); kolysac (si?)
► перевалйти (ся) -лю, -лиш
przewalic (si?)
перевантажешсть -hocti z prze-
ci$zenie
перевантаження -я n przeci^ze-
nie; przeladunek
перевантажити -жу, -жиш prze-
ladowac; przeci$zyc
переварений przegotowany; roz-
gotowany
переварювати -юю, -юеш prze-
gotowywac, rozgotowywac
перевезти -зу, -зёш przewiezc;
zob. возйти
перевертати (ся) -аю, -аеш prze-
wracac (si?); przekr?cac (si?);
перевертати листки в кнйжш
odwracac kartki w ksi^zce;
перевертати слова przekr?cac
wyrazy ► перевернули (ся)
-ну, -неш przewrocic (si?);
przekr?cic (si?); перевернути-
ся на другий 6iK przewrocic
266
si? (przekr?cic si?) na drugi
bok
перевертатися -аюся, -аешся
przetwarzac si?, stawac si?
kims innym; udawac kogos in-
nego ► перевернутися -нуся,
-нешся przetworzyc si?, stac
si? kims innym; udac kogos
innego
перевертень -тня m odszczepie-
niec; zdrajca
перевёршувати -ую, -уеш prze-
wyzszac, przescigac ► nepe-
вёршити -шу, -шиш przewyz-
szyc, przescign$c
перевёсло -a n powroslo
перевёсник -a m rowiesmk, jed-
nolatek
перевёсниця-i z rowiesniczka,
jednolatka
перевести -еду, -едёш przepro-
wadzic; przeniesc; przestawic;
przetoczyc (np. wagony), prze-
kazac; przesun$c; погляд
przeniesc wzrok; дух na-
brac powietrza; zob. перево-
ДИТИ
перевестйся -едуся, -едёшся
przeniesc si?; wymrzec; znik-
n$c, zamkn^c; skonczyc si?,
wyczerpac si? (o pieniq.dzach')
перевзуватися -аюся, -аешся
zmieniac obuwie
перевйбори -pie Imn ponowne
wybory
переведения
перевивати -аю, -аеш przewijac
► перевйти -в’ю, -в’ёш prze-
win$c; ~ дитйну przewin^c
dziecko
перевидавати -аю, -аеш wyda-
wac ponownie (wznawiac)
ksi$zk? ► перевйдати -ам,
-аси wydac ponownie (wzno-
wic) ksi^zk?
перевйконати -аю, -аеш prze-
kroczyc norm?, wykonac po-
nad plan
перевисати -аю, -аеш zwisac
► перевйснути -ну, -неш zwi-
sn^c
перевйти zob. перевивати
перевитрачати -аю, -аеш za wie-
le wydawac ► перевйтрати-
тн-ачу,-атиш za wiele wy-
dac
перевихбвувати -ую -еш wy-
chowywac na nowo; resocjali-
zowac ► перевйховати -аю,
-аеш wychowac na nowo; zre-
socjahzowac
перевищати -аю, -аеш przewyz-
szac ► перевйщити -вйщу,
-вйщиш przewyzszyc
перевщ-воду т przeniesienie;
przesuni?cie; promocja (np.
ucznia do nastgpnej klasy)', za-
mk, wymieranie; банковий ~
przelew bankowy; козацько-
му роду нема переводу rod
kozacki nie zaginie
перев1з -возу m przeprawa
(przez rzeke); przewoz
перев!зник -a m przewozmk
перев>ряти -яю, -яеш spraw-
dzac; kontrolowac; wyprobo-
wywac ► перев1рити -рю,
-риш sprawdzic; skontrolo-
wac; wyprdbowac
перев!рка -и z sprawdzenie; kon-
trola
перев1рний, перев1рочнии spraw-
dzajqcy, kontrolny, weryfika-
cyjny; пункт punkt kon-
trolny
перев^шувати -ую, -уеш prze-
wieszac ► перевкити -ппу,
-icHin przewiesic
переводити -джу, -диш prze-
prowadzac; przenosic; przel$-
czac (np. wagony); ~ rpoiui
przelewac pieni^dze; zob. пе-
ревести
переводитися -джуся, -дишся
przenosic si?; wymierac; zm-
kac, zanikac; wyczerpywac si?
(o pieniqdzach)', zob. перевес-
ТИСЯ
перевбзити -бжу, -бзиш prze-
wozic; zob. перевезти
переворот-у т przewrot; дер-
жавний przewrot panstwo-
wy
переведения -я п przeistocze-
nie, reinkamacja, nowe wcie-
lenie
267
перевплюватися
перевтшповатися -ююся, -юеш-
ся przeistaczac si?, zmieniac
si? ► перевтьтитися -люся,
-лишся przeistoczyc si?, zmie-
nic si?
перевтома -и z przem?czenie
перевтомлювати(ся) -юю, -юеш
przem?czac (si?) ► перевто-
мйти(ся) -млю, -миш prze-
m?czyc (si?)
перев’язнии, перев’язочний ора-
trunkowy; ~ пункт punkt
opatrunkowy
перев’язувати -ую, -уеш prze-
wi^zywac, opatrywac, banda-
zowac ► перев’язати -яжу,
-яжеш przewi^zac; opatrzyc,
zabandazowac
перёв’язь-з! z, перёв’яз-у m,
перев’язка -и z przepaska;
temblak
переганяти -яю, -яеш 1. przega-
niac, wyprzedzac 2. przep?-
dzac (na inne miejsce) 3. des-
tylowac; zob. перегонити i пе-
регнан!
перегар-у 1. spaliny 2. odor,
wyziewy alkoholu; вц иного
тхне перегаром czuc od niego
wodk$ 3. popidl (w fajce)
перегни-y m zagi?cie, zgi?cie;
przegi?cie (przesada)
перегинате(ся) -аю, -аеш prze-
ginac (si?), zginac (si?); nepe-
гинати палку przeginac pat-
268
k?; przesadzac, bye nadgorli-
wym
neperin -гону m 1. przep?dzame,
p?dzenie 2. odleglosc mi?dzy
staejami kolejowymi
перегшний destylowany, rektyfi-
kowany; destylacyjny
перегляд -у m przegl^d; rewizja,
inspekeja
переглядати -аю, -аеш przeglq-
dac; rewidowac ► перегля-
нути -ну, -неш przejrzec; zre-
widowac
переглядатися -аюся, -аешся
porozumiewac si? wzrokiem,
wymieniac spojrzenia ► ne-
реглянутися -нуся, -нешея
porozumiec si? wzrokiem, wy-
mienic spojrzenia
перегнати пережену, переже-
нёш 1. przegonic, przep?dzic
(na inne miejsce) 2. wyprzedzic
3. przedestylowac; zob. пере-
ганяти i перегонити
перегнивати (tylko 3. osobd) gnic,
butwieq ► перегните (tylko
3. oioba) przegme, zbutwiec
перегшй -ною m prochnica;
przegnify nawdz (humus)
переговори -pie Imn rokowania,
pertraktaeje; вступите в
rozpoczqc rokowania, per-
traktaeje весте закул1сн1
prowadzic rozmowy zakuli-
sowe
перед
переговорили; ~ пункт roz-
mownica (telefoniczna)
перегодом po pewnym czasie,
niezadhigo
перегони -hib Imn wyscigi; вод-
ш ~ regaty
перегоните -ню, -ниш 1. przego-
nic, wyprzedzic 2. przep?dzic
(na inne miejsce) 3. przedesty-
lowac; zob. переганяти i пе-
регнати
перегонка -и z destylacja
перегорал! (tylko 3. osoba) prze-
palac si?, dopalac si?, wypa-
lac si? ► neperopiTH (tylko 3.
osoba) przepalic si?, dopalic
si?, wypalic si?
перегорший przepalony
перегорода -и z przegroda
перегорбджувати -ую, -уеш
przegradzac ► перегородйти
-джу, -диш przegrodzic
перегородка -и z przegrodka,
przepierzenie
перегортати -аю, -аеш przegar-
niac; przewracac; kartkowac
(о ksiqzce) ► перегорнути -ну,
-неш przewrocic, przejrzec,
przeglqdn^c; przekartkowac
(о ksiqzce)\ перегорнутися на
другой 6iK przewrocic si? na
drugi bok
перегравати -аю, -аеш grac od
nowa; powtarzac rol? ► ne-
реграти -аю, -аеш zagrac od
nowa; powtorzyc rol? (sztu-
k?, utwor muzyczny)
перегризати -аю, -аеш przegry-
zac ► перегрйзти -зу, -зёш
przegryzc
перегребёте -аю, -аеш przewra-
cac (siano) ► перегребтй -бу,
-бёш przewrocic (siano)
перегревати -аю, -аеш przegrze-
wac, nadmiemie nagrzewac
► перегрей -no, -ieni prze-
grzac, nadmiemie nagrzac
перегреватися -аюся, -аешся
przegrzewac si? ► перегрейся
-нося, -1ешся przegrzac si?
перегруповувати -овую, -овуеш
przegrupowywac ► перегру-
пувати -ую, -уеш przegrupo-
wac
перёгук-у т nawolywanie si?,
porozumiewanie si? za pomo-
C4 nawotywania
перегукуватися -уюся, -уешся
nawotywac si?; wspolbrzmiec
► перегукнутися -нуся, -нёш-
ся zawolac
перед пёрёду т przod (и zwie-
i-zqt)
пёред, перед!, передо 1. przed,
przede (oznaczenie miejsca);
моТми очйма przed moimi
oczami; стояти дверйма
stac przed drzwiami; передо
мною przede mn$ 2. przed
(przy okresleniu czasu); ~ 1дою
269
передавати
przed jedzeniem; ~ ввд’пдом
przed odjazdem; вйбачити-
ся ~ кймось usprawiedliwic
si? przed kirns; ~ тим як
najpierw, wpierw
передавати -даю, -даёш 1. prze-
kazywac; podawac 2. nada-
wac, transmitowac 3. odda-
wac, odtwarzac 4. naddawac,
dawac za duzo ► передати
-ам, -асй 1. przekazac; podac
2. nadac (przez radio) 3. od-
dac, odtworzyc 4. dac za duzo
(np. reszty)
передавайся -даюся, -даёшся
1. udzielac si? 2. przenosic si?;
грип передаеться вщ людини
на людйну grypa przenosi si?
od czlowieka do czlowieka
► передаться -амся, -асйся
1. udzielic si? 2. przeniesc si?
передавйти -влю, -виш wydu-
sic, podusic; zgniesc, zmiaz-
dzyc
передача -i z 1. przekazanie, do-
r?czenie 2. transmisja; audycja
3. paczka (w szpitalu, w wigzie-
niu)
передбачати -аю, -аеш przewi-
dywac ► передбачити -чу,
-чиш przewidziec
передбачливий przewidujqcy,
przezomy
передвеснянйй, передвеспппй
przedwiosenny
270
передвйборний przedwyborczy
передвюник -а т prekursor;
zwiastun
передвктя -я п przepowiedma
передв1щати -аю, -аеш przepo-
wiadac, wrozyc, zwiastowac
► передв1стйти -irixy, чстйш
wywrozyc, przepowiedziec
переддёнь zob. передо день
передзвш -вону т harmoma
dzwi?kow; bicie dzwonow
передихнути -ну, -неш odsap-
n$c, odpocz^c, odetchnqc
передйшка -и z wytchnienie, od-
poczynek; без передйшки bez
wytchnienia
передыяти -яю, -яеш przedzie-
lac ► передьпйти -лю, -лиш
przedziehc
передъпстя -я п przedmiescie
передмова -и z przedmowa
передней przedni; край обо-
рони pierwsza lima obrony
передо zob. перед
передобедний przedobiedni,
przedpohidniowy; ~ nacprzed-
poludnie
передовйй przoduj^cy, czolowy;
post?powy; ~ загш oddzial
czolowy; передова стаття ar-
tykul wst?pny; передов! по-
гляди post?powe poglqdy
передовом zob. передус!м
передодень, переддёнь пере-
дбдня т przeddzien; wigiha
перекидали (ся)
передок -дка т przodek (пр. wo-
zu) '
передосшнш przedjesienny
передостаннш przedostatni
передшлля -я п przedpole
передплала -и z przedplata, pre-
numerata; subskrypcja
передплачували -ую, -уеш рге-
numerowac ► передплатйти
-ачу, -атиш zaprenumerowac
передшпччя -я п przedrami?
передпокш -кою т przedpokoj
перёдрук -у т przedruk
передували1 -аю, -аеш przewie-
wac ► передули -ую, -уеш а.
-дму, -дмёш przewiac
передувати2 -ую, -уеш poprze-
dzac
передумбва -и z przeslanka, wa-
runek
передумувати -ую, -уеш rozwa-
zac; zmieniac postanowienie
► передумали -аю, -аеш roz-
myslic si?; zmienic postano-
wienie
передуем, передовом przede
wszystkim
передчасний przedwczesny
передчувати -аю, -аеш przeczu-
wac ► передчути -ую, -уеш
przeczuc
переждали -ду, -дёш przecze-
kac
переживали -аю, -аеш przezy-
wac; ~ трУДноиц miec klopo-
ty (trudnosci) ► пережйти
-живу, -живёш przezyc
пережиток -тку przezytek
пережбвувати -ую, -уеш prze-
zuwac ► пережувати -ую,
-уеш przezuc
перезимували -ую, -уеш przezi-
mowac
перезиратися -аюся, -аешся wy-
mieniac porozumiewawcze
spojrzenia ► перезирпутися
-нуся, -нёшея wymienic spoj-
rzenia
перезр!лий przejrzaly
перегжджати -аю, -аеш przejez-
dzac; przeprowadzac si? (do
nowego mieszkania) ► nepef-
хати -!ду, -щеш przejechac;
przeprowadzic si? (do nowego
mieszkania)
переезд -у m przejazd; przepro-
wadzka
перейти -йду, -йдеш przejsc;
przekroczyc (np. granieg); zob.
переходили
перёказ -у ди 1. streszczenie; оро-
wiesc, opowiadanie 2. przekaz
(pieni^zny)
переказувати -ую, -уеш 1. pow-
tarzac, opowiadac, zawiada-
miac 2. przekazywac ► ne-
реказати -ажу, -ажеш 1. pow-
torzyc, opowiedziec, zawiado-
mic 2. przekazac
перекидали(ся) -аю, -аеш prze-
271
перекис
rzucac (si?), przewracac (si?);
► перекйнути(ся) -ну, -неш
przerzucic (si?); przewrocic
(si?); перекйнутися думками
wymienic ze sob$ mysli (po-
gl^dy)
перекис -у тп nadtlenek; ~ вод-
ню woda utleniona
перекш -копу row; przekop
переклад -у m przeklad; thima-
czenie
перекладати -аю, -аеш przekla-
dac; thimaczyc ► перекласти
-ду,-дёш przelozyc; przetlu-
maczyc
перекладам -a m thimacz
перекличка -и z, переклик -у m
apel; wzajemne nawotywanie
si?, zwolywanie; odczytywa-
nie (na gios), wywofywanie po
nazwisku
перекбнаний przekonany; бути
переконаним в чому-нёбудь
bye przekonanym о czyms
перекбнливии przekonuj^cy,
przekonywaj^cy; ~ доказ
przekonuj^cy dowdd
переконувати(ся) -ую, -уеш
przekonywac (si?), upewniac
(si?) ► переконате(ся) -аю,
-аеш przekonac (si?)
перекбпувати -ую, -уеш prze-
kopywac ► перекопати -аю,
-аеш przekopac
перекбчувати -ую, -уеш prze-
272
taczac ► перекотйти -очу,
-отйш przetoczyc
перекрёслювате -юю, -юеш
przekreslac, skreslac ► пере-
крёслити -лю, -лиш przekre-
shc, skreslic
перекручувати -ую, -уеш prze-
kr?cac, wypaczac ► перекру-
тите -учу, -утиш przekr?cic,
wypaczyc
перекуска-и z przek^ska, za-
k$ska
перелаз -у m przelaz (w plocie)
перелазите -ажу, -азиш 1. prze-
lazic 2. przewal?sac si?; zob.
перел!зати
переламувате(ся) -ую, -уеш
przelamywac (si?) ► перела-
мате(ся) -аю, -аеш przela-
mac (si?), zlamac (si?); zob. пе-
реломите
перелёжувате -ую, -уеш 1. wy-
legiwac si? 2. doprowadzac do
scierpni?cia od lezenia ► ne-
релёжати -жу, -жиш 1. prze-
lezec 2. doprowadzic do scier-
pni?cia od lezenia; Bin переле-
жав co6i ногу noga mu scier-
pla od lezenia
перелетгги zob. перелкати
переливате -аю, -аеш przele-
wac, przetapiac; przetaczac
(krew) ► перелйте -ллю,
-ллёш przelac; przetopic; prze-
toczyc (krew)
перемовлятися
перелицьбвувати -ую, -уеш prze-
nicowywac, przerabiac ► пе-
релицювати -юю, -юеш prze-
nicowac, przerobic
перелк -логу т odlog, ugor
перел1зати -аю, -аеш przelazic,
przechodzic (пр. przez plot)
► перелпти -зу, -зеш prze-
lezc; zob. перелазити
перёлж -у т spis; lista, wykaz
перёлкка -и z przylaszczka
nepejncoK -ска m lasek, gaik
перелп* -льоту m przelot
перел1тати -аю, -аеш przelaty-
wac ► перелет1ти -ечу, -етйш
przeleciec
перелггний przelotny; перелтп
птахи ptaki przelotne
перел1чувати -ую, -уеш przeli-
czac, liczyc ► пepeлiчйти -чу,
ччиш przeliczyc
перелом-у т 1. przelom; zla-
manie 2. kryzys, przesilenie
переломлювати(ся) -юю, -юеш
przelamywac (si?) ► перело-
миться) -млю, -миш przeta-
mac (si?), zlamac (si?); zob. ne-
реламувати(ся)
перелбмний przelomowy; ~ мо-
мент moment przelomowy
перелюбець -бця m cudzolozca
перелюбний cudzolozny
переляк -у т przestrach, l?k
перелякати(ся)-аю,-аеш prze-
straszyc (si?)
перемагати -аю, -аеш pokony-
wac, zwyci?zac, przezwyci?-
zac; ~ труднощ! pokonywac
trudnosci; zob. перемогти
перёмарш -у m przemarsz
перемёл -у m przemial
перемерзати -аю, -аеш przema-
rzac ► перемёрзнути -ну,
-неш przemarzn^c
перемивати -аю, -аеш przemy-
wac ► перемйти -йю, -йеш
przemyc
перемирйти(ся) -рю, -риш ро-
godzic (si?)
перемйр’я -я п rozejm, zawiesze-
nie broni
перёмиський przemyski
перемша -и z zmiana, przemiana
перемшний zmienny
перем1рювати -юю, -юеш mie-
rzyc ponownie ► перем1рити
-рю, -риш zmierzyc ponownie
перемппувати -ую, -уеш 1. mie-
szac 2. miesic ► nepeMima-
ти -аю, -аеш 1. przemieszac
2. wymiesic (ciasto)
перем1‘щати -аю, -аеш przeno-
sic, przesuwac ► перем/стйти
-iniy,-1стиш przeniesc, prze-
sun$c, przestawic
перемовлятися -ляюся, -ляешся
zamieniac par? stow, rozma-
wiac ► перемовитися -влюся,
-вишся zamienic par? stow,
porozmawiac
273
перембга
перембга -и z zwyci?stwo, роко-
nanie (kogos, czegos); здобути
перемогу odniesc zwyci?stwo;
~ над страхом pokonanie
strachu; Перрова ~ Pyrruso-
we zwyci?stwo
перемогтй -джу, -джеш poko-
nac, zwyci?zyc; przezwyci?-
zyc; zob. перемагати
перембжець -жця m zwyci?zca
перемокать -аю, -аеш przema-
кас ► перембкнути -ну, -неш
przemokn^c
перемолоти -мелю, -мёлеш ze-
mlec (ponownie)
перембтувати -ую, -уеш prze-
wijac, nawijac ► перемота-
ть -аю, -аеш przewin^c, па-
win$c
переноситься) -бшуся, -бсишся
przenosic (si?) ► перенести-
(ся) -су, -сеш przeniesc (si?)
переночувати -ую, -уеш prze-
nocowac
переобирати -аю, -аеш wybie-
гас ponownie ► переобрати
-беру, -берёш wybrac ponow-
nie
перебблж-у т remanent, in-
wentaryzacja
переобтяжувати -ую, -уеш prze-
ci$zac, przeladowywac (nad
miar?) ► переобтяжити -жу,
-жиш przeladowac, przeci$-
zyc (nad miar?)
274
переодягатися, переодеваться
-аюся,-аешся przebierac si?
► переодягтйся -дягнуся,
-дягнешся, переодеться -шуся,
-шешся przebrac si?
переодягнений, переодетий prze-
brany, w przebraniu (zamas-
kowany)
переозбрбювати(ся) -юю, -юеш
przezbrajac (si?) ► переозбрб-
ети(ся) -6ю, -бёш przezbroic
(si?)
перебрювати -юю, -юеш prze-
orywac; powtomie zaorywac
► переорать -рю, -рёш prze-
orac; powtomie zaorac
переосмислювати -юю, -юеш
nadawac nowy sens, interpre-
towac na nowo ► nepeoc-
мислити -лю, -лиш nadac no-
wy sens, zinterpretowac na no-
wo
переоцёнювати -юю, -юеш 1.
przeceniac 2. przewartoscio-
wywac ► переоценить -ню,
-ниш 1. przecenic 2. przewar-
tosciowac
перепадать (tylko 3. osoba) 1. po-
padywac (o deszczu) 2. przy-
padac w udziale; йому дёецо
перепаде cos mu tam przy-
padnie w udziale; зредка пе-
репадали дощё z rzadka pa-
daty deszcze ► перепасти
(tylko 3. osoba) 1. popadac
перерубувати
(о deszczti) 2. przypasc w udzia-
le
перепел-a m przepiorka (sa-
miec)
перепелйця -i, перешлка -и z
przepiorka (samica)
перепиняти -яю, -яеш zatrzymy-
wac, przerywac ► перепинйти
-пиню, -пйниш zatrzymac,
przerwac
перепис -у m spis (ludnoscfy re-
jestracja, inwentaryzacja (np.
towarow); ~ населения spis
ludnosci
перепйсувати -ую, -уеш przepi-
sywac ► переписати -ишу,
-йшеш przepisac
перепйска -и z przepisywanie;
korespondencja; вести пере-
пйску prowadzic korespon-
dencj?, korespondowac
перепит -у m przepytywanie
перешй-пою m 1. przepicie
(przebranie miary w piciu);
з перепою болйтъ голова od
przepicia glowa boli 2. ele-
ment obrz?du weselnego
перетлка -и z zob. перепелйця
переплачувати -ую, -уеш prze-
placac ► переплатйти -ачу,
-атиш przeplacic
перепливати -аю, -аеш przepty-
wac ► перепливтй, переплис-
тй -ву, -вёш, переплйнути
-ну, -неш przepfyn$c
переплутувати -ую, -уеш mylic
(cos z czyms) ► переплута-
ти -аю, -аеш pomylic (cos
z czyms)
переправа -и z przeprawa
переповнювати -юю, -юеш
przepelniac ► перепбвнити
-ню,-ниш przepelnic; чаша
тершння переповнилася prze-
pelnil si? kielich goryczy
перепродавав -аю, -аеш, пере-
прбдувати -ую, -уеш odsprze-
dawac
перепродаж -у т odsprzedaz
(po wyzszej cenie)
перепрошувати -ую, -уеш prze-
praszac ► перепросйти -шу,
-сиш przeprosic
перепускати -аю, -аеш przepu-
szczac ► перепустйти -ущу,
-устиш przepuscic
перёпустка -и z przepustka
перёрва -и z przerwa; велика
duza przerwa (w szkole)
перёрв -у т przekroj
перервувати -ую, -уеш prze-
rzynac, przecinac ► nepepi-
зати -гжу, -!жеш przerzn$c,
przeci$c
переростати -аю, -аеш przeras-
tac ► переростй -ту, -тёш
przerosn^c
перерубувати -ую, -уеш przer$-
bywac ► перерубати -аю,
-аеш przer$bac
275
пересадка
пересадка-и z 1. przesadzanie
2. przesiadka, przesiadanie
3. przeszczepienie; у мене ~
в Краков! mam przesiadk?
w Krakowie
переселёнець -нця тп przesiedle-
niec
переселёнський przesiedlenczy
переселяти(ся) -яю, -яеш prze-
siedlac (si?) ► переселйти(ся)
-лю, -лиш przesiedlic (si?)
перес1чний przeci?tny; sredni
переачнйй 1. przecinaj$cy si?
2. przeci?ty
переслщувати -ую, -уеш 1. p?-
dzic, scigac, gonic 2. przesla-
dowac
перёсшв -у тп przespiewanie, od-
spiewame; dowolny przeklad
(w poezji)
переставати -стаю, -стаёш prze-
stawac ► перестати -ану,
-анеш przestac; перестаньте
сварйтись! przestancie si? klo-
cic!
переставляти -яю, -яеш prze-
stawiac, przesuwac ► переста-
вити -влю, -виш przestawic,
przesun^c
перестш -тою m przestdj, przer-
wa, zatrzymanie
пересторога -и z przestroga
перестрйбувати -ую, -уеш prze-
skakiwac ► перестрибнути
-ну, -неш przeskoczyc
276
переступати -аю, -аеш przekra-
czac, przest?powac ► пересту-
пйти -плю, -пиш przekro-
czyc, przest$pic
перёсуд -у m rozprawa rewizyj-
na; пересуди -дхв Imn 1. prze-
s$dy 2. plotki
пересунути -ну, -неш przesun^c
перетворення-я п przetworze-
nie; przeistoczenie
перетворювати -юю, -юеш
prze twarzac, przeksztalcac
► перетворйти -рю, -риш
przetworzyc, przeksztalcic
перетинати -аю, -аеш przeci-
пас ► перетнути -ну, -неш
przeci$c; дошку рггесщс
desk?
перётинка -и z Ыопа; довоча
Ыопа dziewicza
перетоплювати -юю, -юеш 1.
przetapiac 2. przepalac (w pie-
си) ► перетопйти -плю, -пиш
1. przetopic 2. przepalic
(w piecu)
перетрймувати -ую, -уеш prze-
trzymywac ► перетрймати
-аю, -аеш przetrzymac
перетягувати -ую, -уеш prze-
ci$gac ► перетяггй, перетяг-
нути -гну, -гнеш przeci^gn^c
переулок -лка m zaulek
перехитрйти -рю, -риш prze-
chytrzyc
перех1д -ходу m przejscie; pasaz
перспектива
(w muzyce)*, przemarsz (w woj-
sku)
перехщнйй przejsciowy, prze-
chodni; ~ период okres przej-
sciowy; перехщнё дкслбво
czasowmk przechodni
перехбдити -джу, -диш prze-
chodzic; przekraczac; ~ з рук
у руки przechodzic z r$k do
r$k; zob. перейти
перехожий -жого m przecho-
dzien
перехбплювати -юю, -юеш 1.
przechwytywac 2. zdobywac
(pieniqdze); 3. jesc napr?dce,
przegryzac 4. lapac ► nepe-
хопйти -плю, -пиш 1. prze-
chwycic 2. zdobyc (pieniqdze)
3. zjesc cos napr?dce, prze-
gryzc, przek^sic 4. zlapac
перехрёсний; ~ вогбнь ogien
krzyzowy
перёхрест -a m przechrzta
перехрёсток -тка m zob. nepe-
хрёстя
перехрестйти(ся) -ещу, -ёстиш
1. przezegnac (si?) 2. prze-
chrzcic (si?)
перехрёстя -я n skrzyzowanie
Wrdg, ulic)\ rozdroze
перець-рцю гп pieprz; черво-
ний — papryka; за(в)дати
перцю комусь spuscic komus
lame
иерешййок -йка m przesmyk
перешкода -и z przeszkoda;
скачки з перешкодами wysci-
gi konne z przeszkodami
перила-йл Imn por?cz; balust-
rada
перина -и z pierzyna
перинка1 -и z pierzynka
перинка2 -и z piorko; легкий
sue ~ lekki jak piorko
перифер!я-и z peryferia; pro-
wineja; на периферп na pro-
wineji
перюд -у m okres, czas, period;
званий ~ okres sprawozdaw-
czy
периодика -и z periodyki, czaso-
pisma
периодичный okresowy, czaso-
wy, penodyezny; др!б ula-
mek okresowy
пёрли -nie Imn perfy
перлина -и z perla
пернатий pokryty pidrami, pie-
rzasty; upi?kszony (udekoro-
wany) piorami
перо -a n pioro; stalowka
перон -у m peron
персик -a m brzoskwinia
персона -и z osoba, persona;
грата (нон грата) persona
grata (non grata)
персонаж -a m postac (w utworze
literackiniy, osoba
персонал -у m personel
перспектива -и z perspektywa
277
перст
перст-а тп palec (tylko w tek-
stach literackich, glownie poe-
tyckich)
перстень -спя m pierscien, pier-
scionek, sygnet
перукар -я m fryzjer
перукарня -ni z zaklad fryzjerski
перукарський fryzjerski
перцёвий pieprzowy; перцёва
настбянка nalewka na piep-
rzu, pieprzowka
перщвка -и z wodka ze str$cz-
kiem ostrej papryki
перчик -у m pieprz
перчинка, перчйна -и z pieprzyk;
ziarnko pieprzu
пёрчити -чу, -чиш pieprzyc
перш najpierw, z pocz^tku; ~ за
все przede wszystkim
пёрший pierwszy; ниш перше
(число) С1чня dzis jest pierw-
szy stycznia; на ~ пбгляд
na pierwszy rzut oka
пёрппсть -rnocTi z pierwszen-
stwo; завоювати ~ wywal-
czyc pierwszenstwo (pierwsze
miejsce), zostac zwyci?zc$
першоджерелб-a n prazrodlo;
oryginalne (podstawowe) zrdd-
lo naukowe; material zrddlo-
wy
першодрук -у m pierwodruk
першокласник -a m uczen pierw-
szej klasy, pierwszoklasista,
pierwszak
першокурсник -a m student
pierwszego roku
першооснбва -и z podstawa, za-
sada, podstawowe zalozenie
першорядний pierwszorz?dny
першочергбвий pierwszoplano-
wy, pierwszy, najpilniejszy;
першочергбва справа najpil-
niejsza sprawa
пес пса m pies
пёсик -a m piesek
песим1зм -у тп pesymizm
пёстйти пёщу, пёстиш piescic
пестлйвий pieszczothwy
пёстопц -iB Imn pieszczoty
пестунчик -a m pieszczoszek,
ulubiemec; ~ дол! dziecko
szcz?scia
петелька -и z p?telka
петербуржець -жця m peters-
burzanin
петербуржанка -и z petersbur-
zanka
петербурзький petersburski
петлйця -i z galon, naszywka
(np. na mundurze)
петля -i z p?tla
петрушка -и z 1. pietruszka
2. kukla, marionetka
Петр1вка -и z post przed swi?-
tem Piotra i Pawla w Kosciele
wschodnim (mi^dzy 29 czerw-
ca a 12 lipca)
печалити(ся) -лю, -лиш smucic
(si?), martwic (si?)
278
письмённиця
печаль -ni z zmartwienie
печатка -и z piecz^tka
печать -Ti z piecz?c
печений pieczony
печешги -пв Imn Pieczyngowie
пенсия -i z pieczen
печера-и z pieczara, jaskinia,
grota
печерйця -i z pieczarka
печерний jaskimowy; печёрна
людйна czlowiek jaskiniowy,
jaskiniowiec
печиво -a n m^czne wyroby cu-
kiemicze
печшка -и z w^troba
печшкй-нбк Imn wn?trznosci;
вщбити ~ odbic wn?trznosci;
це мен! в печшках сидйть to
mnie dr?czy (gn?bi), lezy mi
to na w^trobie
печ^я -ii z zgaga
п’сса-и z sztuka teatralna; ut-
wdr muzyczny
пиво -a n piwo
пивоварня -i z browar
пивоварний; ~ завод browar
пика -и z pysk
пил -у m pyl, kurz
пила -й z pila
пилйна -и z pylek
Пилитвка -и z post przed Bo-
zym Narodzeniem, adwent
w Kosciele wschodnim (od 28
listopada do 6 stycznid)
пилка -и z pilka (do ci^cia)
пиловйй pylowy; пилов! 6ypi bu-
rze piaskowe
пилосос -a m odkurzacz
пилочка -и z mala pilka (do cig-
cid); pilniczek (do paznokci)
пилюга, пилюка -и z kurzawa
пйльний pilny; uwazny; ~ учень
pilny (pracowity) uczen; пйль-
на справа pilna (nie cierpi^-
ca zwloki) sprawa
пильнувати(ся) -ую, -уеш pilno-
wac (si?), miec si? na bacz-
nosci
пир!г -рога m ciasto (nadzie-
wane); placek; przekladaniec;
~ з яблуками placek z jablka-
mi
пирш -ibo m perz
писанка -и z pisanka; хата,
mob chata jak malowana
пйсар -я m pisarz (w kancelaru)
писати пишу, пишет pisac;
недбало pisac mestarannie
писк -у m pisk
пискля -яти n piskl?
писёмний pisemny; писёмна na-
м’ятка zabytek pismienmctwa
пйснути, пйскнути -ну, -неш pi-
sn^c; zob. пищати
письмённий -ного т umiej^cy
pisac i czytac, czlowiek pis-
mienny
письмённик -a m pisarz, literat
письмённиця -i z pisarka, literat-
ka
279
письмёнство
письмёнство -а п pismiennictwo
письмо -а п pismo; Святё ~ Pis-
mo Swi?te; чггкё ~ wyrazne
pismo
письмовий pisemny, pismienny;
~ icnuT egzamin pisemny;
~ епл biurko
питальний pytaj^cy, pytajny;
~ займённик zaimek pytaj$-
cy (pytajny); питальне рёчен-
ня zdanie pytajne; ~ знак
znak zapytania
питальник-а m ankieta; kwes-
tionanusz
питания -я n 1. pytanie, zapyta-
nie; знак ~ pytajnik, znak za-
pytania; болюче ~ bol^ce py-
tanie; наведнё ~ pytanie na-
prowadzaj^ce 2. problem,
kwestia, zagadnienie, sprawa;
поставите (порушити) ~ wy-
sun$c (postawic) problem; ви-
никас (постас) ~ nasuwa si?
pytanie; задавати (задати) ~
zadawac (zadac) pytanie;
~ чёсп sprawa honoru
питати -аю, -аеш pytac
питво -a n napdj, picie
пйти п’ю, п’еш pic
питний pitny
пиття -я n picie; pijatyka, wypit-
ka; napoj
питний pitny, nadaj^cy si? do
picia; питна вода woda pitna
(do picia)
питомий; питома вага ci?zar wla-
sciwy
пиха -й z pycha
пихатий pyszalkowaty, zarozu-
miafy, hardy; ~ як павйч
dumny jak paw
пйхкати -аю, -аеш pykac (faj-
к?)
пишатися -аюся, -аешся 1. bye
dumnym, szczycic si? (czymfy
2. pysznic si?, chelpic si?
пйшний pyszny, wspaniafy, uro-
czysty; bogaty
пищати -щу, -щиш piszczec;
zob. пйснути
пиятика -и z pijatyka, hbaeja
nianino ndm n pianino
itiaHicr -a m piamsta
швгодйни pol godziny
твгодйнний polgodzinny
швдарма pol darmo
твдённий pohidniowy
швдень-дня m poludme (czas,
kierunek i obszar); о швдш
w pohidme; на твдень na po-
ludnie; на швдш na poludniu
швдня pol dnia
твлгтра pol litra
швдобовйй trwaj^cy pol doby,
dwunastogodzinny
твдороги pol drogi; на твдорб-
3i w pol drogi
твдюжини pol tuzina
швень -вня m kogut
твзас1б -собу m polsrodek
280
шдбавляти
швколо -а п polkole, polokr^g
швкрок -у т polkrok; зупи-
нйтися на швкрбщ zatrzymac
si? w pol kroku
твкруг -у m polkole
швкруглий polokr^gly
швкуля -i z polkula; твшчна
(твдённа) ~ polkula polnoc-
na (pohidniowa); ~ мозку
polkula mozgowa
твм1сяця pol miesi^ca
швмкяць -ця тп pdlksi?zyc
твмгсячний dwutygodniowy;
твмкячна зарплата pensja
za pol miesi^ca
йвшч1 -HOHi z polnoc (kierunek
i obszar); на швноч! na pol-
nocy; на крайшй твноч! na
dalekiej polnocy
твшч2-ноч1 z polnoc (srodek
nocy); вже далёко за ~ jest
juz dawno po polnocy; близь-
ko niBHoni okolo polnocy
Швшчний polnocny; ~ полюс
biegun polnocny
твоборот -у тп polobrot
irieocrpiB -рова тп polwysep
Швпродукт -у тп polprodukt,
polfabrykat
твриший pdlroczny
1ввр1ччя -я п pdlrocze
п!врбку pol roku
твсвпло -a n polswiatlo
твслбва pol slowa
ibbcoh -сну m polsen
швстол1ття, ювстор!ччя -я n
polwiecze
швтёмрява -и z pohnrok;
zmrok, zmierzch; в швтёмря-
Bi w polmroku
швтшь -ш z polcien
швтора, в1втори poltora; шв-
торй тисяш poltora tysi^ca;
швторй годйни poltorej go-
dziny; швтора мётра pol-
tora metra
швфабрикат -у тп polfabrykat,
polprodukt
твфшал -у тп polfinal
швщни; за ~ za pol ceny
шд1 поду m trzon, dno (piecd);
dolna warstwa, podscidlka,
podklad (pod stertq zbozd)
шд2 pod; водою pod wod$;
землю pod ziemi?; до-
щём w deszczu; Киевом
kolo Kijowa, pod Kijowem;
вё*пр pod wieczor; ра-
нок nad ranem; шдо мною
pode mn$; йому ~ сорок (po-
Kie) on ma okolo czterdziest-
ki; прим!щення б!блютёку
lokal na bibliotek?; рукою
pod r?k$; послати три
чортй poslac do stu diablow;
танцювати музику tanczyc
w takt muzyki
шдбавляти -яю, -яеш dodawac,
dokladac ► шдбавити -влю,
-виш dodac, dolozyc
281
шдбадьорливий
шдбадьорливий zach^caj^cy
гадбадьбрювати -юю, -юеш do-
dawac ducha (otuchy), zach?-
cac ► шдбадьбрити -брю,
-брйш dodac ducha (otuchy),
zach?cic
шдберезник -a m zob. шдосйчник
шдбивати -аю, -аеш 1. podbi-
jac; ~ чбботи podbijac buty
2. podszywac, podbijac; ~ хут-
ром podbijac futrem 3. ~ шд-
сумки sumowac, podsumowy-
wac 4. namawiac, podburzac,
judzic ► шдбйти -/цб’ю,
-Д1б’еш 1. podbic; ~ кому
око podbic (komus) oko 2. pod-
szyc, podbic (futrem) 3. ~ шд-
сумки zsumowac, podsumo-
wac 4. namowic, podburzyc,
podjudzic 5. rozbic (czolg), ze-
strzehc (samolot)
шдбирати -аю, -аеш 1. podbie-
rac; dobierac 2. zbierac
шдбкати -аю, -аеш podbiegac
► шдбшти чжу, чжйш pod-
biec
шдбшка-и z 1. podbicie, pod-
szycie (np. futrem); podpinka;
podszewka 2. mlotek gor-
niczy 3. wr^bywanie si?
шдбиповати -юю, -юеш pobie-
lac ► шдбипгги -лю, -лиш
pobielic
шдб!р -бору т dobor, selekcja
шдборцздя -я п podbrodek
шдбурювати -юю, -юеш pod-
burzac ► шдбурити -рю,
-риш podburzyc
шдбурювач -а т podzegacz;
buntownik
шдвал -у т piwnica; suterena
тдвалина -и z podwaliny, fun-
dament
шдвальний piwniczny
тдвёдення -я п; пщсумкш
podsumowanie
тдвезтй zob. тдвозити
тдвертати -аю, -аеш podwijac
► шдвернути -ну, -неш pod-
win$c
шдвести zob. шдвбдити
шдвйд -у т podgatunek
шдвйщений podwyzszony
шдвйщення -я п 1. podwyzsze-
nie 2. podniesienie; podwyz-
ka; зарплати podwyzka
pensji; життсвого р1вня
wzrost stopy zyciowej
шдвйщувати -ую, -уеш pod-
wyzszac ► шдвйщити -щу,
-щиш podwyzszyc
шдвжбнник -а т, тдвжбння -я
п parapet
шдв1снйй podwieszony, zawie-
szony, wiszqcy; шдвгсна до-
рога kolejka hnowa; Mier
most wiszqcy
шдвииувати -ую, -уеш wieszac,
zawieszac ► шдвкити -пну,
-1сиш podwiesic, zawiesic
282
тдготовлення
шдвладний podwladny; pod-
porz^dkowany
гадвода-и z furmanka, pod-
woda
шдводити-джу,-диш 1. pod-
prowadzac 2. podnosic; wzno-
sic, podci^gac (np. budynek)
3. oszukiwac; ~ шдсумок
podsumowywac ► пщвестй
-еду, -едёш 1. podprowadzic,
przyprowadzic 2. podniesc;
wzniesc, podci^gn^c (np. fun-
dament) 3. oszukac
шдводний podwodny; ~ новей
lodz podwodna
шдвбдник-а m marynarz floty
podwodnej; nurek
шдвозити -джу, -бзиш 1. pod-
wozic 2. dostarczac ► шдвез-
тй -зу, -зёш 1. podwiezc 2. do-
starczyc
шдв’язка -и z podwi^zka
шдв’язувати(ся) -ую, -уеш pod-
wqzywac (si?); opasywac
(si?) ► шдв’язати(ся) -в’яжу,
-в’яжеш podwi^zac (si?); opa-
sac (si?)
шдганяти -яю, -яеш 1. pop?-
dzac, poganiac 2. dopasowy-
wac; zob. пщгонити, шд!гна-
ти
пщгинати -аю, -аеш podginac,
zgiпас; у мене ноги шдгина-
Ються nogi si? pode mn$ ugi-
naj^ ► шднпути -ну, -неш
podgi^c, zgi$c; ~ xbict pod-
win$c ogon
шдпрний podgdrski; ~ краевйд
krajobraz podgdrski
тдпр’я -я n podgorze
шдглядати -аю, -аеш podgl^-
dac, podpatrywac ► шдглё-
дгги -джу, -диш podejrzec,
podpatrzec
шдглянути -ну, -неш podpa-
trzec, podgl^dn^c
шдгнивати-аю,-аеш zaczynac
gnic ► шдгнйти -ию, -иёш
podgnic, nadgnic
шдговорювати -юю, -юеш па-
mawiac ► шдговорйти -рю,
-риш namowic
шдгодовувати -ую, -уеш pod-
karmiac, dokarmiac ► пщго-
дувати -ую, -уеш podkarmic,
dokarmic
шдгбнити zob. пццгнати
шдгорати -аю, -аеш, кпдгоряти
-яю, -яеш przypalac si? (о ка-
szyt о mleku) ► гпдгор1ти -рю,
-рйш przypalic si?
пщгор!лий przypalony (od spo-
du)
пщгортати -аю, -аеш 1. pod-
gamiac (pod cos) 2. okopywac
(rosliny) ► тдгорнуги -ну,
-неш 1. podgam^c (pod cos)
2. okopac (rosliny)
тдготовлення -я n, подготовка
-и z przygotowanie
283
шдготовляти
шдготовляти -яю, -яеш 1. przy-
gotowywac 2. ksztalcic, przy-
sposabiac; шдготовлятися
przygotowywac si? ► шдгото-
вити -влю, -виш, шдготува-
ти -ую, -уеш przygotowac
пщготовчий przygotowawczy,
wst?pny; шдготовча робота
praca przygotowawcza, wst?p-
па; пщготовч! курен kursy
przygotowawcze
шдгрунтовйй podskomy; шд-
грунтова вода woda podskoma
шдгрупа -и z podgrupa
шддавати -даю, -даёш podda-
wac, podawac, podkladac;
podbijac; ~ Micro poddawac
miasto; зёрна треба ~ o6i-
гргванню ziarna trzeba pod-
dawac ogrzewaniu; ~ крйтицг
poddawac krytyce, krytyko-
wac; ~ м’яча podbijac pilk?
► шддати -ам, -аей poddac,
podlozyc; podbic; ~ вуНлля
podlozyc w?gla; ~ сумшву
poddac w w^tpliwosc; ~ ви-
прббуванню poddac probie
тддаватися -даюся, -даёшея
poddac si?; ~ меланхблп
poddac si? melancholii
► шддатися -дамся, -дасйся
г poddac si?
подданий poddany
подданство -a n poddanstwo;
obywatelstwo
шддатливий 1. gi?tki, kowalny,
latwy w obrdbee (o matenale)
2. ulegly, bezwolny; ushizny,
uczynny (o czlowieku)
шддобрюватися -ююся, -юешея
pochlebiac, schlebiac (komus)
► шддобрйтися -обрюся,
-обришея pochlebic, schlebic
(komus)
шддбелщний doswiadczalny,
eksperymentalny; тддбелщш
тварйни zwierz?ta doswiad-
czalne
шддурювати -юю, -юеш oszu-
kiwac, naci^gac, nabierac
► шддурйти -рю, -риш oszu-
kac, naci^gn^c, nabrac
гиджак -a m marynarka; дво-
ббртний ~ marynarka dwu-
rz?dowa
шджарений podsmazony, przy-
smazony; przypieczony
шджарювати -юю, -юеш pod-
smazac; przypiekac ► тджа-
рити -рю, -риш podsmazyc,
przypiec
гпджатий; собака з пщжатим
хвостом pies z podwini?tym
ogonem
шджйвлювати -юю, -юеш, год-
живляти -яю, -яеш dokar-
miac, dozywiac; землю
uzyzniac ziemi? (gleb?) ► тд-
живйти -влю, -виш dokar-
mic, dozywic
284
шдкликати
подзаголовок-вка т podtytul
шдзахисний -ного т klient
(и adwokatd)
тдзвпний odpowiedzialny, pod-
legfy
подзёмка -и z pot. metro
шдзёмний podziemny; шдзёмна
зал1знйця kolej podziemna;
~ перехщ przejscie podziemne
тд1бгати -аю, -аеш podwin^c,
podgi^c; ~ хвоста podwin^c
ogon (przestraszyc sig)
пццбрати -дберу, -дбереш 1. ро-
debrac, dobrac 2. zebrac; zob.
шдбирати
шд1гнати -джену, -дженёш, шд-
гбнити -ню, -ниш 1. podp?-
dzic, podgonic 2. dopasowac;
zob. шдганяти
пЩгнути zob. шдгинати
тд1‘гр1вати -аю, -аеш podgrze-
wac ► пцигрГти -по, -!еш
podgrzac
шдшхнути -ну, -неш podep-
chn^c, podsun^c
шдшмати(ся) zob. тпдшмати(ся)
шдштй -дшду, -дзйдеш podejsc;
zob. тдходити
пЩрвати zob. шдривати
пцислати zob. пщсилати
пЦ’!жджати -аю, -аеш 1. pod-
jezdzac 2. przymilac si?, ubie-
gac si? ► шдЧхати -Тду, чдеш
. podjechac
пцЪд -у т podjazd; dojazd; bra-
ma (w adresie - obok numeru
budynku i mieszkania)
шдЧзний; пщ’кзна кол1я kolejka
dojazdowa
пщйом -у т 1. wzmozenie,
wzrost, wzlot 2. podbicie (sto-
py) 3. wysokosc (samogloski)
4. dzwignia
тдйомний shiz^cy do podnosze-
nia; кран dzwig; mIct
most zwodzony
1идй6мник -a m wyci^g (narciar-
ski)
тпдказувати -ую, -уеш podpo-
wiadac; podsuwac (mysl)
► шдказати -кажу, -кажеш
podpowiedziec; podsun^c (mysl)
шдкидати -аю, -аеш podrzucac
► шдкйнути -ну, -неш pod-
rzucic
тдкиднйй podrzucany; ~ ду-
рень duren podrzucany (gra
w karty)
тдкладати -аю, -аеш podkla-
dac ► тдкласти -аду, -адёш
podlozyc; ~ свиню podlozyc
swini?
тдклас-у т podklasa (w bio^
logii)
шдклёювати -юю, -юеш pod-
klejac ► шдклёТти-ёю,-ё1ш
podkleic
тдкликати -аю, -аеш przywo-
tywac ► шдкликати -личу,
-лйчеш przywolac
285
шдключати
шдключати -аю, -аеш podl$-
czac, wl^czac ► шдключй-
ти-чу, -чиш podl^czyc, wl$-
czyc
шдкбва -и z podkowa
шдкбваний podkuty
шдкбвний shiz^cy do podkuwa-
nia; ~ цвях hufnal (gwozdz
do przybijania podkowy)
шдкбвувати -ую, -уеш podku-
wac; zob. шдкувати
шдкблений, шдколбтий podpi?-
ty, przypi?ty (szpilkq)
шдкблювати -юю, -юеш 1. hi-
pac; lamac 2. przypinac (szpil-
kami) ► шдколбти -лю, -леш
1. rozhipac; nadlamac (np.
lod) 2. przypi^c (szpilkcf)
шдколбчувати -ую, -уеш mie-
szac, beltac ► шдколотйти
-очу, -отйш pomieszac, roz-
beltac
nUKOMicia -ii z podkomisja
шдконтрбльний podlegaj^cy
kontroli, kontrolowany
шдкбп -у m podkop; podst?p
шдкбпувати(ся) -ую, -уеш pod-
kopywac (si?) ► пщкопати(ся)
-аю, -аеш podkopac (si?)
шдкбрення -я n ujarzmienie,
podbicie
шдкорйти -рю, -риш ujarzmic,
podbic
шдкбрмлювання -я n, шдкорм
-у т podkarmianie
286
шдкорюватися -ююся, -юешся
ulegac, poddawac si?, godzic
si? ► шдкорйтися -рюся,
-ришся ulec, poddac si?, po-
godzic si?
шдкорбчувати -ую, -уеш skra-
cac, przycinac, podcmac
► шдкоротйти -очу, -отйш
skrdcic, рггусцс, podci^c
шдкорйти -яю, -яеш ujarzmiac,
podbijac ► шдкорйти -рю,
-риш ujarzmic, podbic
шдкочувати -ую, -уеш 1. pod-
taczac 2. podjezdzac ► nu-
котйти -очу, -отйш 1. podto-
czyc, przytoczyc 2. podjechac
шдкбшувати -ую, -уеш podka-
szac, podcmac ► пщкосйти
-ошу, -бсиш podkosic, pod-
сцс
шдкрадатися -аюся, -аешся
podkradac si? ► пщкрастися
-адуся, -адешся podkrasc si?
шдкрашуватися -ую, -уеш pod-
malowywac si? ► пщкрасйти-
ся -ашу, -асиш podmalowac
si?
пщкрёслення -я п podkresleme;
zaakcentowanie
шдкреслювати-юю,-юеш pod-
kreslac; akcentowac ► шд-
крёслити -лю, -лиш podkres-
lic; zaakcentowac
тдкр1плення -я п wsparcie,
wzmocnienie; pokrzepieme
шдмазуватися
шдкршлювати -юю, -юеш
wspierac, wzmacniac; pokrze-
piac ► шдкршйти -пл ю, -пиш
wesprzec, wzmocnic; pokrzepic
шдкрохмалювати -юю, -юеш
podkrochmalac ► шдкрохма-
лити -лю, -лиш podkrochma-
hc
шдкручувати -ую, -уеш pod-
кг?сас ► шдкрутйти -учу,
-утиш podkr?cic
тдкувати -ую, -уеш podkuc,
okuc; zob. шдкбвувати
шдкуп -у т przekupstwo
шдкупний przekupny, sprze-
dajny
шдкуповувати -ую, -уеш prze-
kupywac ► шдкупйти -плю,
-пиш przekupic
шдкупшсть -nocri z przekup-
nosc, sprzedajnosc, skorum-
powanie
шдкурювати -юю, -юеш ody-
miac; okadzac ► шдкурйти
-рю, -риш odymic (np. pszczo-
(пдлабузник -a m pochlebca, li-
zus
ЙДлабузництво -a n schlebianie,
podlizywanie si?
п1дладжуватися -уюся, -уешся
dostrajac si?, zgrywac si?
(o grze, spiewie) ► шдлади-
тися -джуся, -дишся dostroic
si?, zgrac si?
шдламувати -ую, -уеш nadla-
mywac ► шдламати -аю,
-аеш nadlamac
шдлащуватися -уюся, -уешся
przymilac si?, przypochlebiac
si?, umizgac si?; lasic si?
► шдластитися -ащуся, -ac-
тишся przypochlebic si?
шдлеглий podlegly
тдлёсливий pochlebiaj^cy,
umizgaj^cy, przypochlebny
пщлёсник -a m pochlebca
шдлйва -и z sos
шдливати -аю, -аеш podlewac;
dolewac; масла в огонь
dolewac ohwy do ognia ► шд-
лйти -дшлю, -дылёш pod-
lac; dolac
шдлйза -и m i z lizus
шдл1сть -nocri z podlosc
шдл!тати -аю, -аеш podlaty-
wac ► шдлепти -ечу, -етйш
podleciec
шдлкок -тка т podlotek
шдлога -и z podloga
пщлягати -аю, -аеш podlegac;
ulegac (пр. zniszczeniu)
шдмазувати -ую, -уеш 1. bielic,
malowac; smarowac 2. schle-
biac ► шдмазати -ажу,
-ажеш 1. pobielic, wybielic, po-
malowac; posmarowac 2. po-
chlebic
шдмазуватися -уюся, -уешся
1. malowac si? 2. schlebiac, la-
287
шдмайстер
sic si? ► шдмазатися -ажуся,
-ажешся podmalowac si?
шдмайстер -тра т czeladnik
шдмальовувати(ся) -ую, -уеш
podmalowywac (si?) ► шд-
малювати(ся) -юю, -юеш
podmalowac si?, umalowac
si?
шдманювати-юю,-юеш oszu-
kiwac, klamac; zwodzic
► шдманути -ну, -неш oszu-
кас, oklamac; zwiesc
шдмащувати -ую, -уеш smaro-
wac; oliwic ► шдмастйти
-ащу, -астиш posmarowac;
naoliwic
шдмерзати (tylko 3. osoba) pod-
marzac, lekko zamarzac, sci-
nac si? lodem; шдмерзае
chwyta (bierze) mroz ► шд-
мёрзнути (tylko 3. osoba) pod-
marzn^c, lekko zamarzn^c,
sci$c si? lodem
шдмет -a m podmiot (czgsc zda-
nia)
шдмётка -и z, шдмёток -тка m
zelowka
шдмивати -аю, -аеш podmy-
wac ► шдмйти -йю, -йеш
podmyc
шдмша -и z zamiana
П1дмпиовати -юю, -юеш zamie-
niac, podstawiac ► шдмшйти
-ню, -ниш zamienic, podsta-
wic
шдмкати -аю, -аеш podmia-
tac, zamiatac ► пщместй
-ету, -етёш podmiesc, poza-
miatac
шдм!чати -аю, -аеш zauwazac,
dostrzegac ► шдмггити-5чу,
-1тиш zauwazyc, dostrzec
пщмииувати -ую, -уеш 1. mie-
szac, dodawac 2. zagniatac,
miesic (ciasto) ► педм1шати
-аю, -аеш domieszac (czegos),
dodac
шдмова -и z namowa
ШДМОВЛЯТИ -яю, -яеш podma-
wiac, namawiac ► пщмбвити
-влю, -виш podmowic, na-
mowic
шдмога -и z wsparcie; pomoc,
zasilek
шдмокати -аю, -аеш podmakac
► шдмокнути -ну, -неш pod-
mokn^c
шдморгувати -ую, -уеш znacz^-
со (porozumiewawczo) mru-
gac ► шдморгнути-ну,-нёш
znacz^co (porozumiewawczo)
mrugn^c
шдморожувати -ую, -уеш za-
mrazac ► шдморозити -ожу,
-бзиш zamrozic
шдмочувати-ую,-уеш moczyc
► пщмочйти -чу, -чиш zmo-
czyc, przemoczyc
пщмощувати -ую, -уеш 1. mos-
cic; ukladac, brukowac 2. pod-
288
шдосйчник
kladac 3. stawiac rusztowanie
► шдмостйти -ощу, -бстиш
1. wymoscic; wylozyc, wybru-
kowac 2. podlozyc 3. wzniesc
rusztowanie
шднебшний palatalny
шднебпшя -я n podniebienie;
м’якё (твердё) ~ podniebie-
nie mi?kkie (twarde)
шднёсений 1. podniesiony;
wzniesiony 2. podniosfy, en-
tuzjastyczny, uroczysty; ~ на-
crpiii podniosfy nastroj
шднёсення -я n podniesienie;
~ дарш rel. podniesienie,
przeistoczenie; ГПднёсення
Чёсного Хреста Podniesienie
Krzyza (27 (13) wrzesnia
w Kosciele wschodnim)
шдн1жжя -я n 1. podnoze 2. pe-
destal, cokol (pomnikd)\ б1ля
~ горй u podnoza gory
шдшмати, шдшмати -аю, -аеш
podnosic, podejmowac ► шд-
няти -шму, -шмеш 1. pod-
niesc, podj^c; ~ руку pod-
niesc r?k? 2. zwi?kszyc; ~ npo-
Дуктйвшсть podniesc (zwi?k-
szyc) wydajnosc; ~ щни pod-
niesc ceny 3. oglosic; ~ три-
вбгу oglosic alarm; ~ пов-
. стання wzniecic powstanie
иЦЦпматися, шдшматися -аюся
•аешся podnosic si?; wznosic
si?; wstawac; wspinac si?; wcho-
dzic ► шднятися -шмуся,
-шмёшся 1. podniesc si?,
wstac; ~ з л>жка wstac z loz-
ka 2. wejsc; ~ на ropy wejsc
na gor?; ~ по сходах wejsc
po schodach 3. wzrosn^c; ui-
hh шднялйся ceny wzrosfy
4. powstac, rozp?tac si?; тд-
нялася гроза rozp?tala si? bu-
rza
шднбвлювати -юю, -юеш od-
nawiac, odswiezac ► шдновй-
ти-влю,-виш odnowic, od-
swiezyc
шднбсити -ошу, -бсиш podno-
sic; podawac; ofiarowywac
► пщнестй -су, -сеш pod-
niesc; podac; ofiarowac; ру-
ку на когось podniesc r?k? na
kogos; тост wzniesc toast
шдняття -я n podniesienie
шдодшльник -a m podpinka,
koperta (na koldr^)
шдбзра -и z podejrzenie; це
викликае шдбзру to budzi po-
dejrzenie
пщозр^вати -аю, -аеш podejrze-
wac
шдозрмий podejrzany
тдозршня -я n podejrzenie
шдбйма-и z dzwignia; lewar,
podnosnik
шдошчний podopieczny
шдосйчник -a m kozak, kozlak,
czerwonoglowiec (grzyb)
10 Укр -псиьський СЛОВНИК
289
шдпадати
шдпадати -аю, -аеш podlegac,
bye podporz^dkowanym
► шдпасти -аду, -адёш stac
si? podporz^dkowanym
шдпал -у т 1. podpalenie 2. pod-
palka
шдпалювати -юю, -юеш pod-
palac; rozpalac ► шдпалйти
-лю, -лиш podpahc; rozpalic
шдпалювач -а т podpalacz
пщпанок -нка т polpanek
шдпер5зувати(ся) -ую, -уеш
podpasywac (si?) ► шдпереза-
ти(ся) -ежу, -ёжеш podpasac
(si?)
пщпёчений przypieczony
гпдпйлий podpity
шдпйлок -лка т pilnik
шдпйлювати -юю, -юеш pod-
pilowywac ► шдпиляти -яю,
-яеш podpilowac
шдпирати(ся) -аю, -аеш pod-
pierac (si?) ► шдпёрти(ся)
-дшру, -дшрёш podeprzec
. (si?)
шдпис -у т podpis; ставити ~
klasc podpis; тдрбблений ~
podrobiony podpis
шдпйсувати(ся) -ую, -уеш pod-
pisywac (si?); subskrybo-
wac ► шдписати(ся) -пишу,
-пйшеш podpisac (si?)
шдпйска-и z podpisanie (cze-
gos), podpis; subskrypeja; pre-
numerata
шдпихати -аю, -аеш popychac,
posuwac
шдшлля -я n konspiraeja, pod-
ziemie; ттй в ~ zejsc do pod-
ziemia
шдшльний konspiracyjny, pod-
ziemny
шдшлышк -a m konspirator
шдшрка -и z podporka, podpo-
ra; podstawka
шдпливати -аю, -аеш podpty-
wac ► шдпливтй, пщплистй
-ву, -вёш podptyn^c
шдповзати -аю, -аеш pelzac,
podczolgiwac si? ► шдповзтй
-зу, -зёш podpelzn^c, pod-
czolgac si?
тдполковник -a m podpulkow-
nik
тдпора -и z podpora, oparcie
шдпорядкбваний podporzqdko-
wany
шдприемець-мця m przedsi?-
biorca
шдприемство -a n przedsi?bior-
stwo; державне ~ przedsi?-
biorstwo panstwowe; ~ побу-
тбвого обслугбвування przed-
si?biorstwo ushigowe
шдпускати -аю, -аеш dopu-
szczac (np. kogos do siebie)
► шдпустйти -ущу, -устши
dopuscic
шдрахбвувати -ую, -уеш га-
chowac, podliczac, obliczac
290
шдсаджувати
► шдрахувати -ую, -уеш ро-
rachowac, podliczyc, obliczyc
тдрахунок-нку т obliczenie,
podliczenie
шдрйв-у 1. wysadzenie w ро-
wietrze 2. poderwanie (si?);
podwazenie; nadwyr?zenie
шдривати -аю, -аеш 1. wysa-
dzac w powietrze 2. podwa-
zac; nadwyr?zac ► тдарвати
-рву, -рвеш 1. wysadzic w po-
wietrze 2. podwazyc; nadwy-
r?zyc
шдриватися -аюся, -аешся
podrywac si?, wzlatywac
► пццрватися чрвуся, -ip-
вёшся poderwac si?, wzleciec
тдривнйй 1. wybuchowy ^ma-
terial); minerski; шдривш ро-
бота prace minerskie 2. de-
strukcyjny, kreci, wrogi; пц-
ривна робота dzialanie de-
strukcyjne; шдривна дшль-
шсть dzialalnosc wywroto-
wa, sabotaz
гпдр^внювати -юю, -юеш wy-
rdwnywac, rownac ► пщ-
р1*вняти -яю, -яеш wyrownac
Шдр1зувати -ую, -уеш podci-
nac, podrzynac ► шдр!зати
-ixy, чжеш podci$c, poderz-
nqc
йщробпок-тку т dodatkowy
zarobek
п*др6блювати -юю, -юеш, шд-
робляти -яю, -яеш 1. podra-
biac, falszowac 2. dorabiac,
dodatkowo zarabiac ► шдро-
бйти -блю, -биш 1. podrobic,
sfalszowac 2. dorobic, dodat-
kowo zarobic
шдрббка -и z podrobienie, sfal-
szowanie; podrabianie, fal-
szowanie; falsyfikat, podrob-
ka, imitacja
шдробляння, шдрбблювання -я
n podrabianie
шдрбблений podrobiony, sfal-
szowany
шдр6зд1’л-у m 1. podrozdzial
2. pododdzial wojskowy
шдростати -аю, -аеш podrastac
► шдростй -ту, -тёш podros-
n$c
пшручний -ного 1. podr?czny
2. pomocnik na (kazde) zawo-
lanie
шдручник -a m podr?cznik
шдряд -у m 1. umowa, zamowie-
nie 2. praca wykonana na
zamowienie 3. podrz^d (w bio-
logii)
подрядный podrz?dny; шдрядне
речения zdanie podrz?dne
шдрядшсть -nocri z stosunek
podrz?dnosci
шдсаджувати -ую, -уеш 1. pod-
sadzac (kogos) 2. dosadzac
(o roshnach) ► шдсадйти
-джу, -диш 1. podsadzic (ko-
Kr
291
шдсвинок
gos) 2. dosadzic, posadzic
(nasadzic) wi?cej (p roslinach)
шдсвинок -нка m prosiak
шдсвщбмий podswiadomy
шдсвщом!сть -Mocri z podswia-
domosc
шдсилати -аю, -аеш nasylac;
podsylac; nadsylac ► пвдсла-
ти -дпплю, -дпплеш poslac,
nadeslac
шдсилювати -юю, -юеш wzmac-
niac, pokrzepiac; podsycac
► шдейлити -лю, -ЛИШ
wzmocnic; pokrzepic; podsy-
cic
шдсилати -аю, -аеш podsypy-
wac ► шдейпати -плю, -плеш
podsypac
пщеихати -аю, -аеш podsychac
► шдебхнути-ну,-неш ро-
deschn^c
пщс1в -у т podsianie
шдивати -аю, -аеш, шдспова-
ти -юю, -юеш 1. siac poplony
2. siac dodatkowo
шдещати -аю, -аеш przysiadac
si?; przysuwac si? ► шдс!сти
-сяду, -сядеш przysi^sc si?;
przysun^c si?
шдещельник -a m popr?g
пщекакувати -ую, -уеш 1. pod-
skakiwac 2. galopowac, cwa-
lowac ► 1идск6чити -чу, -чиш
podskoczyc
пщекок -у m podskok
292
пщелухувати -ую, -уеш pod-
shichiwac ► пщелухати -аю,
-аеш podshichac
шдслухувач -а т podsluchuj^-
су
шдсмажувати -ую, -жуеш pod- .
smazac, przysmazac ► пщ-
смажити -жу, -жиш podsma-
zyc
шдсмалювати -юю, -юеш ора-
lac; przypalac ► шдсмалйти
-лю, -лиш opalic; przypalic
пщсмиоватися -ююся, -юешея
nasmiewac si?, drwic, pokpi-
wac
пщешговйй, 1идс1пжний znajdu-
j$cy si? pod sniegiem
пщешжник -a m przebisnieg
пщеохнути zob. пщеихати
пщешвувати -ую, -уеш pod-
spiewywac
пщетава -и z podstawa; powod,
Baroni шдстави znacz^ce (is-
totne) powody; на яюй шд-
cyaei? na jakiej podstawie?,
без всяких шдстав bez zad-
nych podstaw; c eci пщетави
вважати s^ wszelkie podsta-
wy, by s$dzic
пщетавляти -яю, -яеш podsta-
wiac ► щдставиги -влю, -виш
podstawie
пщетавка-и z podstawka; pod-
stawek
пщетанщя -ii z podstaeja
шдтасбвувати
шдстеляти -яю, -яеш, шдсти-
лати -аю, -аеш podscielac
► шдстелйти -лю, -лиш pod-
scielic
шдстер1гати -аю, -аеш pilno-
wac; urz^dzac zasadzk?; pod-
patrywac ► шдстерегтй -ежу,
-ежёш przypilnowac; urz^dzic
zasadzk?; podpatrzyc
шдстйлка -и z 1. podscielanie
2. podsciolka
шдстрёлити zob. шдстриповати
тдстрйбувати -ую, -уеш pod-
skakiwac ► тпдстрибнути -ну,
-неш podskoczyc
пщстригати(ся) -аю, -аеш
strzyc (si?) ► шдстрйгти(ся)
-ижу, -ижёш podstrzyc (si?)
тдстришти, шдстрёлити -лю,
-лиш 1. postrzelic (zranic)
2. zastrzehc
шдстрбювати -юю, -юеш wy-
czyniac; wymyslac; kombino-
wac ► шдстрбгги -6ю, -6Тш
zrobic, wymyslic, wykombi-
nowac; uknuc; ~ каверзу
uknuc intryg?, zrobic kawa!
шдстругувати -ую, -уеш stru-
gac; temperowac ► шдструга-
ти -ужу, -ужеш podstrugac;
podheblowac; zaostrzyc, za-
temperowac; ~ ол!вёць za-
temperowac olowek
пЦступ-у m 1. dost?p, dojscie
2. podst?p
шдступати -аю, -аеш podcho-
dzic, przyblizac si?, zblizac si?
► пщступйти -плю, -пиш po-
dejsc, przyblizyc si?, zblizyc
si?
тдступний podst?pny
шдстушпсть -nocri z przebieg-
losc, chytrosc
тпдстьббувати -ую, -уеш sma-
gac, podcinac (np. batem)
► тдстьобнути -ну, -нёш
smagn^c, podci^c
шдсудний-ного m pods^dny,
oskarzony
шдсумковий podsumowuj^cy
шдсумбвувати -ую, -уеш pod-
sumowywac; reasumowac
► пщсумувати -ую, -уеш pod-
sumowac; zreasumowac
шдсумок -мку m bilans, suma;
wynik, rezultat; робйти тд-
сумки wyci^gac wnioski; pod-
sumowywac; тдвестй шдсум-
ки podsumowac
пщсушувати -ую, -уеш podsu-
szac, przesuszac ► пщсушйти
-шу, -шиш podsuszyc, prze-
suszyc
шдтакувати -ую, -уеш potaki-
wac, przytakiwac ► шдтакну-
ти -ну, -неш przytakn^c
шдтасбвувати -ую, -уеш nie-
uczciwie tasowac karty; prze-
kr?cac, preparowac (fakty)
► шдтасувати -ую, -уеш nie-
293
шдтвёрдження
uczciwie przetasowac karty;
przekr?cic, spreparowac (fak-
ty)
шдтвёрдження -я n potwierdze-
nie
шдтвёрджувати -ую, -уеш po-
twierdzac, twierdzic ► щдгвёр-
дити -джу, -диш potwierdzic,
stwierdzic
шдтвёрджуватн(ся) -ую, -уеш
potwierdzac (si?) ► шдтвёр-
дити(ся) -джу, -диш potwier-
dzic (si?)
тдтирати(ся) -аю, -аеш podcie-
rac (si?) ► шдтёрти(ся) шдь
тру, пЩтрёш podetrzec (si?)
шдтбчувати -ую, -уеш 1. toczyc
2. ostrzyc 3. podgryzac, nad-
gryzac 4. nadwyr?zac 5. pod-
szywac; sztukowac ► шдточй-
ти -чу, -чиш 1. podtoczyc
2. podostrzyc, naostrzyc 3. pod-
gryzc, nadgryzc 4. nadwyr?zyc
5. podszyc; nadsztukowac
шдтрймка-и z poparcie; pod-
trzymanie; wsparcie, pomoc
шдтрймувати -ую, -уеш pod-
trzymywac; popierac; wspie-
rac, pomagac ► шдтрймати
-аю, -аеш podtrzymac; po-
przec; wesprzec, pomoc
шдтюпцем drepcz^c; truchtem,
truchcikiem
шдтягати -аю, -аеш podci^gac
(blizej*); podnosic; zaciskac
294
(np. pas); podci^gac pozosta-
j^cych w tyle ► шдтягнути
-ну, -неш podci^gn^c (blizej);
podniesc (podciqgnqc w gorg);
zacisn^c (np. pas); podci^gn^c
pozostaj^cych w tyle
шдтяжки -жок Imn szelki
шдупадати -аю, -аеш podupa-
dac; ~ духом podupadac na
duchu ► шдупасти -аду,
-адёш podupasc
шдучувати -ую, -уеш 1. pod-
uczac 2. namawiac ► шд-
учйти -чу, -чиш 1. poduczyc
2. namowic
шдхарчуватися -уюся, -уешся
pozywic si?; podjesc
шдхвалювати -юю, -юеш
chwalic, zachwalac ► шдхва-
лйти -алю, -алиш pochwahc,
zachwahc
пщхщ -ходу т podejscie; zblize-
nie si?
шдходити -джу, -диш podcho-
dzic; zbhzac si?; zob. шдштй
пщхбплювати -юю, -юеш pod-
chwytywac, chwytac; ~ дум-
ку kontynuowac mysi ► ШД-
хопйти -плю, -пиш podchwy-
cic, chwycic
шдхбплюватися -ююся, -юеШ-
ся podrywac si?; ~ з micu#
podrywac si? z miejsca
► ШДХОПЙТИСЯ-ПЛЮСЯ,-ПИ1Д-
ся poderwac si?
шкантний
шдчалювати -юю, -юеш przy-
bijac do brzegu; zawijac do
portu ► шдчалити -лю, -лиш
przybic do brzegu; zawin^c do
portu
шдчепйти zob. шдч!плювати
шдчерёвний podbrzuszny
шдчерёв’я -я n podbrzusze
шдчйстка -и z oczyszczenie;
usuni^cie usterek (w tekscie pi-
sanym)
тдчищати -аю, -аеш czyscic,
oczyszczac; usuwac usterki
(w tekscie pisanym) ► шд-
чистити -ищу, -йстиш 1. wy-
czyscic, podczyscic 2. popra-
wic, zredagowac, podredago-
wac (tekst pisany)
шдчпиповати -юю, -юеш za-
czepiac, przyczepiac, docze-
piac ► шдчепити -плю, -пиш
przyczepic, zaczepic; zlapac
(chorobg)
тдчорнювати -юю, -юеш pod-
czermac, przyczerniac ► шд-
чорнйти -ню, -нйш podczer-
nic, przyczernic
шдшёфний posiadaj$cy patro-
nat; шдшёфна школа szkola
pod patronatem
пщшивати -аю, -аеш 1. podszy-
wac 2. zszywac (papiery) 3. ze-
lowac ► п1дшйти-йю,-йеш
1. podszyc 2. zeszyc 3. pod-
zelowac
шдшйвка -и z 1. podszycie,
zszywanie (papierow) 2. zelo-
wanie
шдштанки, шдштаники -юв
Imn kalesony
шдштовхувати -ую, -уеш ро-
pychac, szturchac; posuwac
► шдштовхнути -ну, -неш
popchn^c, szturchn^c; posu-
n$c
шдштурман -a m mlodszy ster-
nik
шдшукувати -ую, -уеш wyszu-
kiwac, wynajdywac, dobierac;
слова dobierac slowa
► шдшукати -аю, -аеш wy-
szukac, wynalezc, dobrac
шжама -и z pizama
шзнавальний j>oznawczy; шз-
навальш зд1бност1 zdolnosci
poznawcze
шзнавати -наю, -наёш pozna-
wac ► шзнати -аю, -аеш ро-
znac
шзнш pozny; шзня година poz-
na godzina (рога)
шзшше, шзшш pozniej; ранние
чи шзшше pr^dzej czy pozniej
ni3no pozno; краще шж Hi-
коли lepiej pozno niz wcale
шймати -аю, -аеш schwytac,
zlapac
шка -и z 1. pika 2. wino, pik
(w kartach)
шкантний pikantny, pieprzny
295
шкет
ткёт -у т pikieta; страйко-
вйй ~ pikieta strajkowa
шкетувати -ую, -уеш pikieto-
wac
шклуватися -уюся, -уешся tro-
szczyc si?, dbac
iukhik -a m piknik
шл полу m prycza, nary
шлбт -a m pilot; автоматйч-
ний ~ pilot automatyczny
шлюля -i z pigulka
шльга -и z ulga, przywilej, zniz-
ka; податкова ~ ulga podat-
kowa
шльговйй ulgowy; ~ квиток bi-
let ulgowy; ~ тариф taryfa ul-
gowa
nina -и z piana; з ninoio на губах
z pian$ na ustach
ШНГВ1Н, шнгвш -a m pingwin
шнг-понг, шнг-понг-y m ping-
-pong
шнистий pienisty, pieni^cy si?
шнитися (tylko 3. osoba) pienic
si?
шнобетбн -у m gazobeton
шнцёт -a m pinceta, pincetka
ШНЯВИЙ zob. шнистий
тонер -a m pionier
шпётка -и z pipetka, zakraplacz
nin nona m duchowny prawo-
slawny, pop
шрамеда -и z piramida
шрамщальний piramidalny,
w ksztalcie piramidy; nipaMi-
дальна тополя topola piranu-
dalna
шрат -a m pirat
шр’шка -и z pioreczko, piorko
шрнати -аю, -аеш nurkowac,
zanurzac si?, zagl?biac si?
► шрнути -ну, -неш dac nur-
ka; zanurzyc si?
шрнйкоза -и z nur, nurek blot-
ny, nurek czubaty (ptak)
шротёхшк -a m pirotechnik
шрцё -я n piorko
шр’я -я n pierze; виряджатися
в чужё (павйне) stroic si?
w cudze piorka
шсённий piesniowy; шсённа
TBopnicTb piesniarstwo, twor-
czosc piosenkarska
шсённик -a m spiewnik
шсенька -и z piosenka
шсковйк -a m piaskowiec
шсля 1. potem, nast?pnie, poz-
niej 2. ро; ~ цього po tym
шслявоенний powojenny
шслязавтра pojutrze
шслямова -и z poslowie, epilog
шсляплата -и z oplata za zali-
czeniem pocztowym
шсляслово -a n poslowie
шснйй postny; суп postna zu-
,Pa
шсня -i z piesn, piosenka; народ-
на piesn ludowa
шсняр -a m piesniarz (wykonawr
ca (autor) piesni)
296
плазом
шсбк теку т piasek; цукор-~
cukier puder
тебчний piaskowy; bezowy;
~ годинник klepsydra
шсбчниця-i z piaskownica; на
1гровбму майданчику побу-
дували дв! шеочнищ na placu
zabaw zbudowano dwie pia-
skownice
гост посту m post; Великий ~
Wielki Post
тстолёт -a m pistolet
тстбн -а ди 1. kapiszon, splonka
2. metalowe oczko (np, w bu-
cie) 3. piston, klapka, wentyl
(w instrumentach d^tych)
шт поту m pot; холодний ~
zimny pot; у nori чола w pocie
czola; працювати до сьомого
поту pracowac do upadlego
штй году, пщеш pojsc; ~ зам1ж
wyjsc za m$z; ~ кому на-
зустр1ч pojsc komu na r?k?;
все шшло як по маслу wszyst-
ko poszlo jak z platka (jak
po masle); ~ димом догори
pojsc z dymem; ~ на посад-
ку l^dowac
Штшти -no, -iem pocic si?
ттьма -й z ciemnosc, mrok
nixea -и z pochwa
Шхви -хов Imn pochwa (element
zbroi)
nixora -и z piechota
гёхотинець -нця m piechur
шхбтний; ~ полк pulk piecho-
ty , . .
шч neni z piec; палити (топнти)
~ (в neni) palic w piecu
шчнйк -a m zdun
пипки pieszo, piechot^
шлюхи -хода, шшоходець
-дця m pieszy
ппцаний piaszczysty
тщинка -и z ziarnko piasku
плавальний 1. ptywacki 2. splaw-
ny, shiz^cy do ptywania; 6a-
еёйн basen ptywacki; ~ Mixyp
p?cherz plawny
плавальниця -i z ptywaezka
плавати -аю, -аеш ptywac
плавёць1 -вця т ptywak (о czlo-
wieku)
плавёць2 -вця, плавник -а т
pletwa (и ryb)
плавити -влю, -виш wytapiac
плавка -и z wytapianie, wytop
плавки-вок Imn shpy, k$pie-
lowki
плавлений topiony; ~ сир ser
topiony
плавкий ptynny, gladki, poto-
czysty
плавник zob, плавёць2
плавш -iB Imn l?gi (lq.ki) nad-
rzeezne; zarosla nadrzeezne
плавно ptynnie; gladko
плапат, плапат -у m plagiat
плазом; ударити uderzyc pla-
zem
297
плазувати
плазувати -ую, -уеш pelzac,
czolgac si?; plaszczyc si?
плазун -a m plaz (w zoologii)
плакат -a m plakat
плакати плачу, плачет plakac
плакса -и т i z, плаксш -ia т
plaksa, beksa, mazgaj
плакучий placzqcy; плакуча вер-
ба wierzba placz^ca
план -у m plan
планёр -a m szybowiec
планета -и z planeta
планетарий -iio m planetarium
планетарний planetarny; пла-
нетарна туманшсть mglawica
planetarna
планётний planetarny; планёт-
на систёма system planetarny
планетой -a m planetoida
планктон -у m plankton
плановий planowy, zgodny z pla-
nem
планом1рний zgodny z planem,
planowy; systematyczny, ryt-
miczny
плантащя -ii z plantacja
планування -я n planowanie
планувати -ую, -уеш planowac;
projektowac
планшет -a m stohk miemiczy
пласт -a m warstwa, poklad
пластик1 -a m plasty k (artyst a)
пластик2 -у m plastik, masa pla-
styczna
пластика -и z plastyka
пластилш -у m plastelina
пластина -и z pfyta; pfytka; tar-
cza
пластинка -и z ptyta; pfytka
пластир -у m plaster; липкий
plaster klej^cy, tasma klejqca
пластичний plastyczny
пластйчшсть -nocri z plastycz-
nosc
пласт!вц!-1в Imn platki; куку-
рудзяш ~ platki kukurydzia-
ne
пластмаса -и zob. пластик2
пластмасовий plastikowy, wy-
konany z tworzywa sztuczne-
go; пластмасов! вироби wy-
roby z tworzyw sztucznych
(z masy plastycznej)
плата -и z placa; oplata
платан -a m platan
платйти -ачу, -атиш placic, opla-
cac
платина -и z platyna
платний platny; oplacany; плат-
не навчання platna nauka,
platne studia
платник -a m platnik; ~ no-
датк1в platnik podatkow
платня -i zob. плата
плат1вка -и z pfyta; грамофон-
на pfyta gramofonowa,
довгограюча ~ pfyta dlugo-
graj^ca; перемшнти плапвку
zmienic pfyt?; przen. zmienic
temat rozmowy
298
плин
плато ndm п plaskowyz; plasko-
wzgorze
платоспроможний wyplacalny
платоспроможшсть -нот! z wyp-
lacalnosc, zdolnosc platnicza
платформа -и z platforma; sta-
nowisko
плафон-a m plafon, ozdobny
sufit
плацдарм-y m obszar (rejon)
koncentracji wojsk, teren dzia-
lan wojennych; przyczolek
плацкарта -и z miejscowka
плач плачу m placz; безутпп-
ний ~ meutulony placz
плащ -a m plaszcz (lekki, od de-
szczu)
плебгсцйт -у m plebiscyt
плевра -и z oplucna
плеврит -у m zapalenie oplucnej
плед -a m pled, gruby koc
плекання -я n piel?gnacja, piel?-
gnowanie; troska
плекати -аю, -аеш piel?gno-
wac; piescic
племшний 1. plemienny 2. raso-
wy (o by die)
племшник -a m siostrzeniec; bra-
tanek
Племшниця -i z siostrzenica; bra-
tanica
плём’я -меш n plemi?
плёнтатися -аюся, -аешся pal?-
tac si?
пленарний plenamy; пленарне
заседания posiedzenie plenar-
ne
пленум -у m plenum
плеск -у, плёсют -коту т 1.
plusk, pluskanie; ~ вёсел
plusk wiosel 2. szemranie,
szmer (о strumyku)
плескати -ещу, -ещеш а. -ескаю,
-ескаеш 1. pluskac si?; brodzic
2. szemrac (о strumyku);
~ язиком trzepac j?zykiem
плескатий plaski, splaszczony
плёсо -a n tafia wodna; kolano
rzeki; zakr?t
плести -ту, -тёш plesc; ~ коти-
ка wyplatac kosz (z wikhny)
~ дурнйц! (шсештнищ) plesc
ghipstwa
плетений pleciony
плетун -a m plotkarz; pleciuch,
gadula
плечё-a n rami?; bark; плечё
в плечё, пл1ч-6-шпч rami?
w rami?, rami? przy ramiemu;
мати голову на плечах miec
glow? na karku; рушнйщ
на ~! na rami? bron!
плеяда -и z plejada
пливтй, плистй -ву, -вёш plyn^c
пливун -a m ptywaj^ca wyspa na
zarastaj^cym jeziorze
плигати -аю, -аеш skakac
плин -у 1. plyni?cie, bieg (rzeki);
strumien (solatia, wody); po-
tok (slow) 2. uptyw (czasu);
299
плйнний
з плйном часу z biegiem cza-
su
плйнний 1. ptynny (w stanie ciek-
lym) 2. zmienny, niestabilny
плйшпсть-Hocri z 1. plynnosc
2. zmiennosc, niestabilnosc
ПЛИСТЙ zob. ПЛИВТЙ
плита -й z pfyta; blacha kuchen-
na; електрйчна ~ (а. плйтка)
maszynka elektryczna; газова
~ kuchenka gazowa
плшка -и z Ыопа, blonka; pian-
ka, kozuch (na mleku); захис-
на ~ Ыопа ochronna; 1золя-
цшна ~ folia izolacyjna; ko-
льорова ~ kolorowa Ыопа
fotograficzna; проявите плш-
ку wywolac film; запйсувати
на магштофонну шпвку utr-
walac na tasmie magnetofo-
nowej
шпд плоду а. плода m plod;
owoc; wytwor; заборбнений ~
owoc zakazany; приносите пло-
дй rodzic owoce, owocowac
плиний 1. plodny, obficie owo-
cuj^cy 2. owocny, wydajny;
шпдна Д1яльшсть owocna
dzialalnosc
шпснява -и z piesn
ПЛ1СНЯВИЙ splesniafy
пли* плоту m 1. plot 2. tratwa
шптка1 -и plotka; розпускати
пл1ткй plotkowac, rozpusz-
czac plotki
плггка2 -и z plotka (ryba)
пл!ч-б-пл1ч rami? w rami?
плшлйна -и z lysina
плодите -джу, -диш rozmnazac
(si?)
плодйтися (tylko 3. osoba) roz-
mnazac si? (o zwierz^tach)
плод1внйцтво -a n sadownictwo
плодовий 1. owocowy; плодове
дерево drzewo owocowe 2. za-
wieraj^cy organy rozrodcze
плодовйтий plodny, urodzajny
плодозбф -бору m zbior owo-
c6w, owocobranie
плодозпн-гону m przerywanie
ci$zy, sp?dzanie plodu
плодозмша -и z plodozmian
плодоносний owocuj^cy
плодоношения -я n owocowame
плодоовочёвий owocowo-wa-
rzywny; плодоовочёве roc-
подарство gospodarstwo owo-
cowo-warzywne
плодоперерббка -и z przetwor-
stwo owocowo-warzywne
плодотвбрний owocny
плодючий plodny, urodzajny,
zyzny
пломба -и z plomba
пломбувати -ую, -уеш plombo-
wac
плоский plaski, gladki; pozio-
my; плоска повёрхня pla-
szczyzna; плоска vcrona plaska
stopa
300
плоскопр’я -я п plaskowyz
плоскогрудний о plaskiej klatce
piersiowej
плоскогубщ -ie Imn szczypce
(kleszcze) plaskie
плоть -Ti z cialo; умертвляти ~
umartwiac cialo; бути плотно
вщ плбп народу bye organi-
cznie zwi^zanym z narodem
плбща -i z 1. obszar na powierz-
chni ziemi, pole, dzialka; no-
ciBHa ~ dzialka przeznaczona
pod zasiew; корйена ~ po-
wierzehnia uzytkowa 2. plac;
базарна ~ plac targowy 3. po-
wierzchnia (w geometrii)
площина-й z plaszczyzna; po-
wierzehma
плуг -a m plug
плугатар-гагаря m oracz
плутаний zawiklany, popl^tany,
zagmatwany, niejasny, niezro-
zumialy; ~ життсвий шлях
popl^tane koleje zycia (losu)
плутаийна -и z pl^tanina, gmat-
wanina
плутати(ся) -аю, -аеш pl^tac
(si?), gmatwac (si?)
Плювальниця -i z spluwaezka
Плювати плюю, плюеш pluc
Плювок -вка т spluni?cie; plwo-
cina
Плюгавий plugawy, szpetny,
szkaradny, obrzydliwy, wstr?t-
ny
no
плюндрувати -ую, -уеш pl^dro-
wac; niszczyc
плюс-a m 1. plus (znak); два
~ два буде чотйри dwa plus
dwa jest cztery 2. dodatnia
strona, zaleta; це велйкий
~ to jest wielka zaleta (wielki
plus)
плюскати(ся) -аюся, -аешся
pluskac (si?)
плюснути -ну, -неш plusn^c
плющити -щу, -щиш 1. zamy-
kac, mruzyc (oezy) 2. pla-
szczyc, splaszczac
пляж -у m plaza
пляма -и z plama; в плямах po-
plamiony; виводити плями
wywabiac plamy
плямйстий plamisty; laciaty, c?t-
kowany
ПЛЯМЙТИ -МЛЮ, -МЙШ zob. ПЛЯ-
мувати
плямувати -ую, -уеш plamic;
pi?tnowac
пляшечка -и z buteleczka, fla-
szeezka
пляшка -и z butelka, flaszka
пляшковий butelkowy; ko-
л!р kolor butelkowy; пляш-
кове пйво piwo butelkowe
(w butelkach)
пневматйчний pneumatyezny
пневмошя -и z zapalenie pluc
no po; wedhig; do; гладити ~
голов! glaskac po glowie; xo-
301
по-англшському
дйти ~ юмнатт chodzic ро
pokoju; ~ шёрцп sil$ bezwla-
du; ~ радю przez radio, dro-
g4 radiow$; ~ два долари ро
dwa dolary; ходйти ~ воду
chodzic po wod?; ~ чёрвень
do czerwca
по-англшському, по-англшськи
po angielsku
поаплодувати -ую, -уеш bic bra-
wo (przez pewien czas), klas-
kac
побабгги -по, -ieiu zniewiesciec,
zbabiec
по б а вити (ся) -влю, -виш poba-
wic (si?), zabawic (si?)
побагатппати, побагатшати
-аю, -аеш stac si? bogatszym,
wzbogacic si?
побагровгги -1ю, -ieni sp$so-
wiec, poczerwieniec
побадьорпиати -аю, -аеш ozy-
wic si?, poweselec; nabrac otu-
chy
побажання -я n 1. zyczenia (np.
urodzinowe) 2. zyczenie
побалакати -аю, -аеш pogadac
по-батыавськи po ojcowsku
побачення-я z widzenie; spot-
kanie, schadzka; randka; до
~! do widzenia1; до швидкбго
(скорого) ~ do szybkiego zo-
baczenia
побачити -чу, -чиш 1. zobaczyc;
dostrzec, dojrzec 2. uswiado-
mic sobie, zrozumiec; пожи-
вемо - побачимо pozyjemy
- zobaczymy
поберёжжя -я n wybrzeze
поберёжний nadbrzezny
побиватися -аюся, -аешся tro-
szczyc si?; ubolewac, martwic
si?
побйти -б’ю, -б’ёш pobic; roz-
bic; zwyci?iyc, pokonac; ре-
корд pobic rekord
побкати -аю, -аеш pobiegac
► поб1гти чжу, чжйш pobiec
поб!жний pobiezny
побЬтйти -лю, -лиш pobielic,
wybielic
побипти -1ю, -1еш zbielec, zbled-
n$c
побипшати -аю, -аеш zbielec,
stac si? bielszym (bledszym)
побьтьшати -аю, -аеш 1. zwi?k-
szyc si?, powi?kszyc si? 2. uro-
sn^c
побьтьшувати -ую, -уеш zwi?k-
szac, powi?kszac ► поб1ль-
шити -шу, -шиш zwi?kszyc,
powi?kszyc
побьтьшуватися -уюся, -уешся
1. powi?kszac si?, zwi?kszac
si? 2. rosn^c ► побьльшитися
-шуся, -шишся 1. powi?kszyc
si?, zwi?kszyc si? 2. urosn^c
поб1чний poboczny, uboczny,
dodatkowy; наголос ak-
cent poboczny; поб!чна обста-
302
поважчати
вина dodatkowa okolicznosc;
поб1чш прибутки dochody
uboczne; поб!чне явшце zja-
wisko uboczne
поблажливий 1. poblazhwy, to-
lerancyjny; ~ тон poblazhwy
ton 2. zarozumiaty
поблажливо 1. poblazliwie
2. zarozumiale, z poczuciem
wyzszosci; ставитись ~ od-
nosic si? (do kogos) z poczu-
ciem wyzszosci
поблизу w poblizu, niedaleko
поблщлий pobladty, zbladly, wy-
blakly
поблщнути -ну, -неш zbledn^c
(zbladn^c), pobledn^c (po-
bladnqc)
поббжний pobozny
по-божому po bozemu
побоице -a n 1. boj, bitwa
2. pobojowisko
поборота -рю, -реш pokonac;
przezwyci?zyc
поббювання -я z obawa, niepo-
koj
поббюватися -ююся, -юешся
obawiac si?, niepokoic si?, 1?-
kac si?
побрататися -аюся, -аешся
zbratac si?; по-братёрському,
по-братёрськи po bratersku
побратим -а т wiemy (oddany)
przyjaciel (druh)
Побратися -беруся, -берёшся
pobrac si?, zawrzec zwi^zek
malzenski, wzi$c slub; zob.
одружйтася
побувати -аю, -аеш pobyc; prze-
bywac (gdzies), zabawic (przez
pewien czas), pomieszkac
побудйти -джу, -диш zbudzic,
pobudzic
побудувати(ся) -ую, -уеш ро-
budowac (si?)
побут -у т byt, bytowanie; spo-
sob (tryb) zycia, zycie; домаш-
iiifi zycie domowe; сцепи 31
студёнтського побуту sceny
z zycia studenckiego
побутовий obyczajowy; doty-
cz$cy bytu; роман powiesc
obyczajowa; побутов! умбви
warunki zyciowe
повага -и z powaga, respekt,
szacunek, powazanie; корис-
туватися повагою cieszyc si?
powazaniem
пбвагом z powaga, dostojnie,
powoh, z rozmyslem, nie spie-
sz$c si?
поважання -я n powazanie, sza-
nowanie; з поважанням z po-
wazaniem, z szacunkiem
поважати -аю, -аеш powazac,
szanowac
поважний powazny, stateczny,
solidny
поважчати -аю, -аеш stac si?
ci?zkim (ci?zszym)
303
повалйти
повалйти -лю, -лиш powalic;
zwalic, przewrdcic; obalic; ru-
szyc, run$c (p tlumie); ~ де-
рево przewrdcic drzewo;
~ уряд obalic rz$d
повар -a m kucharz
поварський kucharski
по-вашому wedhig was, wedhig
pana (pani, panstwa), panskim
zdaniem
повбивати -аю, -аеш pozabijac;
ponabijac
поведшка -и z zachowanie (si?),
zachowywanie (si?); sprawo-
wanie (si?); post?powanie;
В1льна ~ swobodne zachowa-
nie si?
повезти -зу, -зёш 1. powiezc, od-
wiezc; poci^gn^c (p koniu)
2. poszcz?scic si?, udac si?;
йому повезло powiodlo mu
si?
повелитель-ля m wladca; roz-
kazodawca; zwierzchnik
повёрнення -я n powrot; zwrot,
zwrocenie; ~ недуги nawrot
choroby
повертати -аю, -аеш 1. zwra-
cac; przyznawac 2. zawracac;
obracac; ~ майнб zwracac
mienie; ~ правбруч zawra-
cac, skr?cac w prawo ► повер-
ну ти -ну, -неш 1. zwrocic,
przywrocic 2. zawrocic; obro-
cic
повертатися -аюся, -аешся
1. powracac, wracac (si?) 2. za-
wracac; obracac si? ► повер-
нутися -нуся, -нешся 1. ро-
wrocic, wrocic (si?) 2. zawro-
cic, obrocic si?
поверх-y m pi?tro; пёрший ~
parter; другий ~ pierwsze
pi?tro (w Ukrainie nie ma po-
dzialu na parter i piqtrd)
поверх nad, na, ponad
повёрхня -i z powierzchma;
~ води powierzchnia (lustro)
wody; триматися на повёрхш
utrzymywac si? na powierzch-
ni
поверховий 1. pi?trowy 2. po-
wierzchniowy, ptytki
повесел1ти -no, -ieiu poweselec
повесел1шати -аю, -аеш stac si?
weselszym
по-весшньому wiosennie
повечёряти -яю, -яеш zjesc ko-
lacj?
повз mimo, obok, kolo; пропус-
тил! що-нёбудь вуха pus-
cic cos mimo uszu
повзати -аю -аеш pelzac; lazic
► повзтй -зу, -зёш pelzn^c,
lezc, wlec si?
повзком pelzn^c, czolgaj^c si?
повзучий; повзуш рослйни ro-
sliny pn$ce; pn^cza
повибирати -аю, -аеш powybie-
rac
304
повкря
повиганяти -яю, -яеш powyga-
niac, powyp?dzac
повидло -а п powidla Imn
повикидати -аю, -аеш powy-
rzucac
повиламувати -ую, -уеш, пови-
лбмлювати -юю, -юеш ро-
wylamywac, wylamac
повинен powinien, winien, jest
obowi^zany; я ~ тудй штй
powinienem tam pojsc; ти не
~ цього робйти nie powinie-
nes tego robic
повитуха -и z akuszerka, poloz-
na
повщбмлення -я n 1. zawiado-
mienie (kogos; czynnosc) 2. za-
wiadomienie (wiadomosc, ко-
munikat)', пресове npec-
-повщбмлення komumkat
prasowy
повщомляти -яю, -яеш powia-
damiac, komunikowac ► no-
вщбмити -млю, -миш powia-
domic, zakomunikowac
пбвщь -вод!, пбвшь -вен! z, по-
вщдя -я п powodz; wylew rze-
ki
повшка -и z powdj polny
по-вшськбвому po zolniersku,
po wojskowemu
повш do konca zycia, do smierci;
nigdy; ~ цього не забуду do
konca zycia tego nie zapomn?
пов1ка -и z powieka
повьльний powolny, wolny
повшчати -аю, -аеш udzielic slu-
bu
повшчатися -аюся, -аешся po-
brac si?, wzi^c slub
пбвшь -веш z przybdr wod, roz-
topy; powodz
пов!р’я-я n przes^d, zabobon;
wierzenia w zabobony
пов1ряти -яю, -яеш powierzac;
~ кому cboi думки powierzyc
komu swoje mysh ► пов1рити
-рю,-риш uwierzyc, zaufac;
powierzyc; noeip мен! wierz
mi, uwierz mi, zaufaj mi
пов1сити(ся) -iniy, -1сиш powie-
sic (si?)
noBicMo -a n pasmo prz?dzy,
prz?dziwo, motek; oprz?d
пов1стка -и z 1. wezwanie, za-
wiadomienie 2. sygnal ostrze-
gawczy (kolejowy)
noeicTb -Ti z dluzsze opowiada-
nie; opowiesc
noBiT -y m powiat
пов1тка -и z szopa
повИбвий powiatowy
пов!тродувка -и z spr?zarka po-
wietrza
повпроплавання -я n aeronauty-
ka, zegluga powietrzna
повггря -я n powietrze; вихбди-
ти на св1же wychodzic na
dwor, wychodzic na swieze
powietrze
305
П0В1ТрЯНИЙ
пов1тряний powietrzny; ~ змш
latawiec; пов!тряна яма dziu-
ra powietrzna; повпряш шля-
хи (ванни) drogi (k^piele) ро-
wietrzne
повппати -аю, -аеш powiesic,
powywieszac; pozawieszac
noeifl -i! z prostytutka
пбвний pelny; calkowity, kom-
pletny; t?gi, otyty, korpulent-
ny; повна хата людей dom pe-
len ludzi; повна зб!рка твор1в
peine wydanie utworow; у пов-
ному склад! w pelnym skla-
dzie, w komplecie
пбвшстю calkowicie, calkiem;
w calosci, zupelnie, wyczerpu-
j4co
повшти -no, -iem stawac si? pel-
nym, tyc, zaokr^glac si?; p?cz-
niec; wypelniac si?
повнппати -аю, -аеш stawac si?
pelniejszym (okr^glejszym)
пбвно pelno; там ~ всяко! вся-
чини s$ tam rozne roznosci
повноваження-я n pelnomoc-
mctwo, upowaznienie
повповажпий pelnomocny, upo-
wazniony; ~ представнйк
pelnomocnik
повновладця -я n suwerennosc;
calkowita (pelna, nieograni-
czona) wladza
повновладний suwerenny, о pel-
nej wladzy
повноводдя, повновщдя -я n
wezbranie (przybor) wod
повнозначпий; повпозпачш час-
тини моей samodzielne (auto-
semantyczne) cz?sci mowy
повнокрбвний 1. pelnokrwisty;
krwisty 2. о wesolym usposo-
bieniu, pelen radosci zycia
повнометражний pelnometrazo-
wy (film)
повноправний pelnoprawny
повнота -й z 1. pelnia; obfitosc
2. otylosc
повнотитий otyty, t?gi, korpu-
lentny
повнощнний pelnowartosciowy
повбдитися -джуся, -ДИШСЯ
1. sprawowac si?, zacho-
wywac si? 2. obchodzic si?
(z kirns), odnosic si? (do ko-
gos); Bin добре з ним пово-
диться on go dobrze traktuje
повоенний, шслявоенний powo-
jenny; перюд okres powo-
jenny
повод! powoli, pomalu, zwolna
поволока-и z powloka, otocz-
ka, oslona; zaslona; pokry-
wa; obwoluta; запоб1жна
powloka ochronna; оч! з по-
волокою zamglone oczy
поволоктйся -очуся, -очёшся
powlec si? (po czyms)
поворожйти -жу, -жиш powro-
zyc
306
поганяти
поворот -у т obrdt; skr?t; zwrot;
zakr?t; ~ ключа obrot klu-
cza; крутйй ~ ostry zakr?t
(na drodze); ~ на краще zmia-
na na lepsze; ~ на Micui zwrot
na (w) miejscu
повороткйй obrotny, ruchhwy,
rzutki, zwinny, zwrotny; por?-
czny
поворотний powrotny; zwrotny,
przelomowy; поворотна пло-
щадка obrotnica kolejowa
повставати -таю, -таёш 1. pow-
stawac, tworzyc si? 2. pow-
stawac, wzniecac powstanie
3. powstawac, powstac, pod-
niesc si?; повстають нов! тпд-
приемства powstaj^ nowe
przedsi?biorstwa; yci повста-
вали й вййшли wszyscy po-
wstawali i wyszli ► повстати
-ану, -анеш 1. powstac, pod-
niesc si? 2. powstac, wzniecic
powstanie
повстанець -нця m powstamec
повстанца-я n powstanie; тд-
Н1‘мати ~ wzniecac powstanie
ПОВСТЬ -T1 z file, pilsn
повсякдёншсть -Hocri z co-
dziennosc, powszedniosc
повсякчас, повсякчасно zaw-
sze, ci$gle, stale, wieeznie, po
wszystkie czasy
повпкати (tylko 3, osoba) po-
uciekac
повторпий powtomy, ponowny;
~ екзамен powtorny egzamin
повтбрювати(ся) -юю, -юеш,
повторяться) -яю, -яеш pow-
tarzac (si?) ► повторйти(ся)
-рю, -риш powtorzyc (si?)
повчання-я п pouczanie; ро-
uczenie, instrukeja
повчати -аю, -аеш pouczac, in-
struowac ► повчйти -чу, -чйш
pouczyc, poinstruowac
пов’язувати -ую, -уеш 1. zawi$-
zywac, obwi^zywac (пр, gio-
r^kq) 2. wi^zac, powi^zac,
l^czyc; uzgadniac ► пов’яза-
ти-яжу, -яжеш 1. powi^zac,
zwi^zac 2. zawi$zac, obwi$-
zac (np, glowg, r^); кра-
ватку zawi^zac krawat
поганёнький zty, kiepski, lichy;
brzydki, wstr?tny
поганець -нця m nikezemnik,
lotr, dran, megodziwiec
поганий zty; brzydki; wstr?tny;
naerpin zty nastroj; погана
хвороба choroba weneryezna
погашти -iio, -ieiu stawac si?
ztym; stawac si? brzydkim;
brzydn^c
погашшати -аю, -аеш stawac
si? gorszym; stawac si? brzyd-
szym
погань -Hi z plugastwo, paskudz-
two, dranstwo
поганяти -яю, -яеш 1. poganiac,
307
погасати
pop?dzac 2. wyp?dzac, prze-
p?dzac; zob. погнати
погасати -аю, -аеш wygasac,
gasn^c; umierac, zamierac, za-
nikac ► погаснути (tylko 3.
osoba) pogasn^c, wygasn^c,
zgasn^c
погасйти -ашу, -асиш 1. poga-
sic, zgasic, 2. umorzyc; unie-
waznic, zlikwidowac; ~ боргй
umorzyc dhigi
погибель -л! z zguba, smierc;
зкиутися в три погибели zgi$c
si? w каЬЦк; на мою погибель
na moj$ zgub?
попршати -аю, -аеш stac si? gor-
szym, pogorszyc si?
попршання -я n pogarszanie (si?)
попршення -я n pogorszenie (si?)
попршити -шу, -шиш stac si?
gorszym, pogorszyc; zaos-
trzyc; ~ вщносини (взасми-
ни, стосунки) zepsuc stosunki
поглйблювати(ся) -юю, -юеш
pogl?biac (si?) ► поглйбити-
(ся) -блю, -биш pogl?bic (si?)
поглинати -аю, -аеш pochla-
niac, pozerac; potykac ► по-
глйнути -йну, -йнёш pochlo-
n$c, pozrec; polkn^c
поглузувати -ую, -уеш zadrwic,
wyszydzic
поглумйтися -млюся, -мйшся
1. zbezczescic, zhanbic 2. za-
drwic, wyszydzic
погляд-у m 1. spojrzeme; ки-
нути ~ rzucic okiem; на пёр-
ший ~ na pierwszy rzut oka
2. pogl^d, s$d; на Min ~ moim
zdaniem, wedhig mnie; розни-
ца в поглядах roznica poglq-
dow
поглядати -аю, -аеш spogl^-
dac, spozierac, zerkac; скд-
ca patrzec (na kogos) krzywo
(z niech?ci4)
погнати пожену, поженёш
1. pogonic, pop?dzic 2. wy-
p?dzic, przep?dzic; zob. nora-
НЯТИ
погнатися поженуся, поженёш-
ся pognac, pop?dzic; pobiec,
за двома зайцями lapac
dwie sroki za ogon
погшватися -аюся, -аешся po-
gniewac si?
noroBip -вору m pogloska, plot-
ka; пускати rozpuszczac
plotk? (plotki)
погода-и z pogoda; гарна
pi?kna pogoda; погана zla
(brzydka) pogoda; прогноз
погоди prognoza pogody
погоджуватися -уюся -уешся
zgadzac si?, godzic si?;
з думкою zgadzac si? pogl$-
dem; ~ на пропозйщ'ю przy-
j^c, zaaprobowac propozycj?
► погодйтися -джуся, -ДЙШСЯ
zgodzic si?; pogodzic si?
308
подвиг
погодйнний calogodzinny, go-
dzinowy; погодйнна оплата
oplata od godziny (za godzi-
n?)
погожий jasny, czysty; ~ день
pogodny (sloneczny) dzien
поголйти(ся) -лю, -лиш ogohc
(si?)
попмпв’я-я n poglowie (liczba
zwierzqt)
пбголос-у m pogloska, plotka,
shichy
поголубгти (tylko 3. osoba) sta-
wac si? niebieskim (bl?kit-
nym), zbl?kitniec
погоня -Hi z pogon, poscig; По-
гоня Pogon (herb Litwy)
по-господарському, по-госпо-
дарськи po gospodarsku
пограбувати -ую, -уеш ograbic,
obrabowac
пограничный pograniczny
пограничник -a m zolnierz
wojsk ochrony pogranicza,
pogranicznik
погранйччя -я n pogranicze;
пбльсько-укра1нське ~ po-
granicze polsko-ukrainskie
пограти -аю, -аеш pograc; po-
bawic si?
погратися -аюся, -аешся poba-
Wic si? (o dzieciach)
norpi6-pe6a m piwnica, loch;
винный ~ piwnica na wino;
пороховйй ~ prochownia
погр1ти(ся) -по, -!еш pogrzac
(si?), ogrzac (si?)
погрожувати -ую, -уеш grozic,
wygrazac ► погрозйти -ожу,
-озйш pogrozic
погроза -и z pogrozka
погрозливий grozny, surowy;
~ вйгляд grozny wygl^d
погруддя -я п popiersie
погукувати -ую, -уеш pohuki-
wac
подавати -аю, -аеш 1. poda-
wac, dawac 2. udzielac 3. skla-
dac; ~ руку podawac r?k?,
witac si?; ~ на ст!л podawac
do stohi, serwowac; допо-
могу udzielac pomocy, за-
яву (ска pry тощо) skladac po-
danie (skarg?, zazalenie itp.)
► подати -ам, -асй 1. podac,
dac; ~ 061Д podac obiad
2. udzielic 3. zlozyc; заяву
zlozyc podanie; команду
wydac komend? (rozkaz)
податковий podatkowy; подат-
кова шльга (норма) ulga (sto-
pa) podatkowa
податок-тку z podatek; при-
бутковий podatek od do-
chodow; вц обороту po-
datek obrotowy; грунтовый
(поземельный) ~ podatek
gruntowy
подвиг-y m czyn, bohaterski
wyczyn; бойовйй czyn bo-
309
П0ДВ1ЙНИЙ
jowy; ЗД1ЙСНЙТИ ~ dokonac
wyczynu
подвшний podwojny, dwoisty;
вести подвшну rpy prowadzic
podwojny gr?
подв1р’я-я n podworze, obej-
scie, zagroda; у всякому под-
eip’i* свое noeip’n со kraj to
obyczaj
подвбсння -я п podwojenie
подвбювати -юю, -юеш podwa-
jac, reduplikowac ► подвбТти
-дю, -dim podwoic, zreduph-
kowac
подёкуди 1. gdzieniegdzie, tu
i dwdzie 2. poniek$d, w pew-
nej mierze, po cz?sci
подённо dziennie, codzienme
подёрти -py, -рёш podrzec, por-
wac
подёртися1 (tylko 3. osoba) po-
drzec si?, porwac si?
подёртися2 -руся, -рёшея wdra-
pac si?, wlezc (na cos)
подешевей, подешёвшати (tyl-
ko 3. osoba) potaniec, staniec
подзвонйти -ню, -ниш podzwo-
nic; zadzwonic
пбдив-у m podziw; zdziwienie;
викликати ~ wywolac po-
dziw, uznanie; на Mift преве-
лйкий ~ ku memo najwyz-
szemu zdziwieniu (zdumiemu)
подивйтися -влюся, -вишея po-
patrzec, spojrzec
пбдих -y m powiew, tchme-
nie, podmuch; затамувати
wstrzymac oddech; до остан-
нього пбдиху do ostatniego
tchniema; do utraty tchu
подйхати -аю, -аеш odetchn^c;
~ чистим повИрям odet-
chn$c swiezym powietrzem
под!бний podobny; шчого no-
Д1бного! nic podobnego!; i та-
кё под!бне (skrot i т.п.) i tym
podobne (itp.); под1бш три-
кутники trojk^ty przystaj^ce
подабшеть -nocri z podobienstwo
под1бно podobnie; до цьбго
w podobny sposob
поды -у m podzial
под!л-долу m 1. nizina 2. dol
spodnicy (sukienki, plaszcza)
под!ти(ся) -шу, -шеш podziac
(si?), zgubic (si?); кудй ти по-
дшея? gdzies ty si? podzial?
под1я-и* z wydarzenie, zdarze-
nie, wypadek; 1сторйчна wy-
darzenie historyezne; знамён-
на doniosle wydarzenie;
подл дня wydarzenia dnia
подаяти чю,-1еш 1. podzialac,
poskutkowac 2. zrobic, zdzia-
lac, poradzic
подбба -и z podobienstwo; на об-
раз i подббу na wzor i podo-
bienstwo
подобргти -1ю, -!еш stac si? dob-
rym
310
подушка
подобрппати -аю, -аеш stac si?
lepszym
по-доброму po dobremu, polu-
bownie
подбвження-я n przedluzenie,
prolongata
подбвжшй podluzny
подбвжувати(ся) -ую, -уеш wy-
dhizac (si?) ► подовжити(ся)
-жу, -жиш wydhizyc (si?);
подовжити рукавй podluzyc
r?kawy
подбвшати (tylko 3. osoba) stac
si? dhizszym, wydluzyc si?
подбланий pokonany, zwyci?zo-
ny; przezwyci?zony
подолати -аю, -аеш podolac,
sprostac (czemus), pokonac,
uporac si? (z czyms); ~ труд-
нопц pokonac (przezwyci?-
zyc) trudnosci
по-домашньому po domowemu
пбдорож -i z podroz, ~ залпни-
цею podroz kolej'4; сухопутия
(морська, кругосвкня) ~
podroz l$dowa (morska, do-
okola swiata)
подорожник-a m 1. podrozmk
2. babka (roshna)
подорожшй1 -нього m podroz-
mk, podrozny
подорожшй2 1. przydrozny
2. podrozny; подорбжш вйт-
рати koszty podrozy; ~ кос-
тюм ubranie podrozne
подорожувати -ую, -уеш po-
drozowac
подорожчати (tylko 3. osoba) po-
drozec, zdrozec
подохнути -ну, -неш pozdy-
chac, powyzdychac (o zwierzg-
tach)
подразнення -я n rozdraznienie,
irytacja
подр!мати -аю, -аеш podrze-
mac
подрббиця -i z drobnostka; szcze-
gol
подруга -и z przyjaciolka, kole-
zanka
по-друте po drugie
подружжя -я n malzenstwo
подружйтися -жуся, -жишся za-
przyjaznic si?
подружшй malzenski
по-дружньому po przyjacielsku
подув -у m powiew, podmuch
подужати -аю, -аеш 1. pokonac
2. opanowac
подумати -аю, -аеш pomyslec,
zastanowic si?; хто Mir би ~
kto (ktoz) by pomyslal; ~ tuib-
ки! pomyslec tylko!; подума-
лося мен( przyszlo mi na mysi,
pomyslalem sobie
подуршти -1ю, -iem zdurniec,
zghiijiec
годурнппати -аю, -аеш zrobic
si? (stac si?) glupszym
подушка -и z poduszka
311
подяка
подяка -и z podzi?ka, podzi?ko-
wanie
подякувати -ую, -уеш podzi?-
kowac
поёз1я -ii* z poezja
поема -и z poemat
поёт -a m poeta
поетёса -и z poetka
поетйчний poetycki; поетйчна
В1лыпсть hcencja poetycka;
~ Teip utwor poetycki
поединок -нку m pojedynek
поеднаний pojednany; pol^czo-
ny, zl^czony
поеднувати -ую, -уеш jednac,
godzic; Цсгус, wi^zac ► поед-
нати -аю, -аеш pojednac, ро-
godzic; роЦсгус, powi^zac
пожадливий zachlanny, chciwy,
poz^dliwy
пожадлив1сть -вост! z zachlan-
nosc, chciwosc, poz^dliwosc
пожадливо zachlannie, chciwie,
poz$dliwie
пожал1ти -no, -ieui pozalowac,
ulitowac si?
пожар -ару m, пожёжа -i z po-
zar
пожарище -a n wielki pozar
пожарище -a n pogorzelisko
пожартувати -ую, -уеш pozar-
towac
пожёжний pozarowy; przeciw-
pozarowy, strazacki; ~ насос
pompa strazacka
пожёртва -и z ofiara; ofiarowa-
nie
пожёртвувати -ую, -уеш ofia-
rowac, poswi?cic; ~ собою
poswi?cic si?
пожива -и z 1. pozywieme, po-
karm 2. zarobek, zysk
пожйвний pozywny; odzywczy,
пожйвна речовина substaneja
odzywcza
пожйти -живу, -живёш pozyc;
pobyc
по-жшочому po kobiecemu
пожовклий pozolkty, zzolkty
пожовкнути -ну, -неш pozol-
kn$c, zzolkn^c
поза1 poza, za; чёргою poza
kolejnosci$; домом poza
domem; конкурёнщею po-
za konkurencj^; сумшвом
niew^tphwie, bez w^tpienia
поза2 -и z poza, pozyeja
позавтра pojutrze; zob. шеля-
завтра
позавчера przedwczoraj
позаду z tyhi, w tyle; залишатн
кого-нёбудь далёко pozo-
stawiac kogos daleko w tyle
позакласний domowy, pozalek-
cyjny; позакласш вправи cwi-
czenia domowe
позакласовий ponadklasowy;
pozaklasowy
позакрёслювати -юю, -юеш po-
wykreslac, poskreslac
312
позикодавець
позамерзати (tylko 3. osoba)
pozamarzac, pomarzn^c
позаростати {tylko 3. osoba) po-
zarastac, zarosn^c
позасихати {tylko 3. osoba) po-
zasychac, pousychac
позаслужбовий pozaurz?dowy,
pozashizbowy; позаслужбов!
годики godziny nieurz?dowe
позачасовий pozaczasowy; po-
nadczasowy
позачергбвий nadzwyczajny,
szczegolny; ~ з’Тзд nadzwy-
czajny zjazd
позашюльний pozaszkolny
позашлюбний nieslubny
позаштатний nieetatowy
позбавляти -яю, -яеш pozba-
wiac; ~ кого-нёбудь слова
odbierac komus gios ► поз-
бавити -влю, -виш pozbawic
позбирати -аю, -аеш pozbierac,
zgromadzic
позбиратися {tylko 3. osoba) ze-
brac si?, zgromadzic si?
позбуватися -аюся, -аешся po-
zbywac si?, wyzbywac si?
► позбутися -удуся, -удешся
pozbyc si?, wyzbyc si?; ~ по-
гано! звйчки pozbyc si? na-
logu; ~ життя pozbawic si?
zycia
по-зв1‘рячому bestialsko; brutal-
nie
позволят -яю, -яеш pozwalac
► позволит-лю,-лиш ро-
zwolic
поздшмати -аю, -аеш pozdej-
mowac
поздбвж wzdhiz
поздбвжшй podluzny
поздорбвлення -я п pozdrowie-
nie; gratulacje, zyczenia
поздоровляти -яю, -яеш poz-
drawiac; gratulowac, winszo-
wac ► поздорбвити -влю, -виш
pozdrowic; pogratulowac, po-
winszowac, zlozyc zyczenia;
з днем народження zlozyc
zyczenia urodzinowe
позеленйти -ню, -ниш zaziele-
nic, pobrudzic traw^
позелешти -но, -iem poziele-
niec, zzieleniec
поземёльний gruntowy, agrar-
ny, rolny; ~ податок poda-
tek gruntowy
позйв -y m sklonnosc, poci^g; ch?c
позивати -аю, -аеш pozywac {do
sqdu), oskarzac (przed sqdem)
позйвач -йвача гп powdd (sqdo-
wy)
позивнйй wywolawczy, rozpo-
znawczy; сигнал sygnal
wywolawczy (rozpoznawczy)
позика, позичка -и z pozyczka;
subskrypcja (zobowiqzanie do
nabycia obligacji)
позикодавець -вця m wierzyciel,
pozyczkodawca
313
по-зимбвому
по-зимбвому po zimowemu;
одягтйся ~ ubrac si? po zi-
mowemu
позитив -a m pozytyw (fotogra-
ficzny)
П03ИТИВ13М -y m pozytywizm
позитивктський pozytywistycz-
ny
позитйвний pozytywny, dodat-
ni; przychylny; ~ заряд ladu-
nek dodatni; позитивна в!д-
повщь pozytywna (przychyl-
na) odpowiedz
ПОЗИЦ1ЙНИЙ pozycyjny; позищй-
на вшна wojna pozycyjna
позшця -ii’ z 1. pozycja wojsko-
wa; вихщна ~ pozycja wyj-
sciowa 2. pogl^d; зайняти no-
зйцпо zaj$c stanowisko (w ja-
kiejs kwestii)
позичальник -a m dluznik, po-
zyczkobiorca
позичати -аю, -аеш pozyczac
► позйчити -чу, -чиш pozy-
czyc
пбзичка -и z zob. пбзика
позичкбвий pozyczkowy, kredy-
towy
поз1рний pozorny, rzekomy
no3ix -у тп ziewni?cie
поз1хания -я п ziewanie
поз1хати -аю, -аеш ziewac ►по-
31хнути -ну, -нёш ziewn^c
позЧдати -аю, -аеш pozjadac,
zjesc
позТжджатися (tylko 3. osoba)
pozjezdzac si?
по-злодшському, по-злодшськи
po zlodziejsku, jak zlodziej
по-злочйнницькому, по-злочйн-
ницьки zbrodniczo, jak zbrod-
niarz (niegodziwiec)
познайбмити(ся) -млю, -миш
zapoznac (si?)
позначати -аю, -аеш znaczyc,
задшм числом antydato-
wac ► позначйти -ачу, -ачйш
poznaczyc
пбзначка-и z znak; znaczek;
uwaga, notatka
пбзов -у m pozew (sqdowy), os-
karzenie; подавати (давати)
wnosic pozew
позбвник -a m oskarzyciel
позолота -и z pozlota
позолотйти -очу, -отйш pozlo-
cic; пилюлю oslodzic gorz-
k$ pigulk?; руку odwdzi?-
czyc si?; zaplacic wrozce
позолбчений pozlocony, pozla-
cany
позорище-a n hanba; posmie-
wisko, ur^gowisko
по-зрадницькому zdradziecko
позувати -ую, -уеш pozowac
по!мёчний imienny, alfabetycz-
ny; спйсок wykaz imienny,
hsia
почнакшому inaczej, w inny spo-
sob
314
поки
пожструктбваний poinstruowa-
ny
поштригувати -ую, -уеш zain-
trygowac, pointrygowac
по-шшому zob. почнакшому
поцати -аю, -аеш zjadac, ро-
jadac;^ pozerac, pochlaniac
► noicTH нм, -ich zjesc, po-
jesc; pozrec, pochlon^c
пбТдом zzeraj^c; ~ icth podgry-
zac kogos, zatruwac komus
zycie
пбТзд -a m poci^g; швидкйй
(пасажйрський, товарный) ~
poci^g pospieszny (osobowy,
towarowy)
поТздка-и z wyjazd; podroz,
wycieczka; ~ no Micry prze-
jazdzka (wycieczka) po miescie
по1ти пою, noiiu poic, dawac pic
покати иду, -1деш pojechac,
odjechac; поехали! jazda!; je-
dziemy!
покажчик -a m zob. показник
показ -у m pokaz, ilustracja, de-
monstracja; ~ мод pokaz
mody
показник-a m 1. wykaz, spis,
indeks; ~ географ^чних назв
wykaz (spis, indeks) nazw ge-
ograficznych 2. wskaznik;
швйдкосп wskaznik pr?d-
kosci 3. wykladnik (w mate-
matyce); степенёвий ~ wyk-
ladnik pot?gi
показовий 1. pokazowy, wzor-
cowy; ~ урок lekcja pokazo-
wa 2. rodzaj procesu s^dowe-
go; ~ суд (процёс) proces
pokazowy 3. charakterystycz-
ny, typowy
показувати -ую, -уеш pokazy-
wac, wskazywac ► показати
-ажу, -ажеш pokazac, wska-
zac; ~ на двёр! pokazac (ko-
mus) drzwi
показуватися -уюся, -уешся
pokazywac si?, ukazywac si?
► показатися -ажуся, -ажеш-
ся pokazac si?, ukazac si?
покалчений pokaleczony
покал!чити(ся) -чу, -чиш poka-
leczyc (si?), skaleczyc (si?)
покарання -я n kara; Mipa wy-
miar kary; на смерть kara
smierci
покарати -аю, -аеш ukarac,
skarac
покашлювати -юю, -юеш ро-
kastywac
покаяния -я п skrucha, akt skru-
chy; pokuta
покаятися -аюся, -аешся wyra-
zic skruch? (zal); przyznac si?
do grzechu (winy)
поки 1. poki, dopoki, zanim; no-
чекай, я прийду poczekaj,
dopoki nie przyjd?; 2. tym-
czasem, na razie; що na ra-
zie
315
покидати
покидати -аю, -аеш porzucac,
opuszczac; ~ в 6iai porzucac
(zostawiac) w nieszcz?sciu;
~ спорт zaniechac uprawia-
nia sportu ► покйнути-ну,
-неш porzucic, opuscic; ~ цей
ceir opuscic ten swiat, umrzec
покидати -аю, -аеш porozrzu-
cac, rzucic
покидьки -юв Imn odpadki;
~ сусшльства wyrzutki spo-
leczenstwa
покйнений, покинутый opusz-
czony, porzucony
ПОК1ЙНИЙ zmarly, umarfy
П0К1ЙНИК -a m nieboszczyk, zmar-
ly
покшниця -i z nieboszczka, zmarla
П0КП1ЧЙТИ -чу, -чиш skonczyc,
zakonczyc; ~ з собою skon-
czyc z sob$, popelnic samo-
bojstwo
поюрний, поюрливий pokorny;
ulegly, potulny
поте -косу m pokos
пбклад -у m poklad, warstwa
покладати -аю, -аеш pokladac;
~ падл pokladac nadziej?
► покласти -аду, -адеш po-
lozyc; ~ bhiok zlozyc wieniec;
~ край polozyc kres; ~ в бан-
ку zlozyc w banku
покладатися -аюся, -аешся po-
legac, opierac si?; ~ на себе
polegac na sobie
316
поклик-у тп zawolanie, haslo;
wezwanie; powolanie
покл1н -лону m poklon; uklon;
передавати ~ przekazywac
uklony
ПОКЛОШННЯ -я n hold, czesc,
uwielbienie; uklony
поклонник -a m zwolennik; wiel-
biciel, adorator
поклонятися -яюся, -яешся
1. klaniac si?, skladac uklon
2. oddawac czesc (hold), uwiel-
biac, ubostwiac ► поклонй-
тися -нюся, -нишся 1. uklo-
nic si?, zlozyc uklon; 2. od-
dac czesc (hold)
поко1вка -и z pokoj d wk a
П0К0Л1ППЯ -я n pokolenie, gene-
racja; молоде (майбутне)
mlode (przyszle) pokolenie
поколоти -колю, -колеш 1. po-
kluc 2. por^bac, polupac
покора -и z pokora, uleglosc
покоритель -ля m zdobywca;
zaborca
покохати(ся) -аю, -аеш poko-
chac (si?)
покращати -аю, -аеш polepszyc
si?, poprawic si?; wypi?kmec
► покращити -щу, -щиш po-
lepszyc, poprawic
покрив -у m okrycie, oslona,
шк1рний naskorek
покрывало-a n nakrycie, przy-
krycie, кара; pokrowiec
полем1зувати
покривати(ся) -аю, -аеш pokry-
wac (si?), nakrywac (si?), przy-
krywac (si?)
покривить -ривлю, -рйвиш po-
wykrzywiac; ~ душею powie-
dziec nieprawd?
покрйкувати -ую, -уеш pokrzy-
kiwac ► покричать -чу, -чиш
pokrzyczec
покрити -рйю, -рйеш pokryc,
nakryc, przykryc
покриття -я п pokrycie
покришка -и z przykrywka, ро-
krywka
покришка -и z оропа
покр!вля -i z pokrycie; dach
покрш -рою т kroj, fason; pokroj
покров -у т oslona, okrycie; шд
покровом pod opiek^ (ochro-
nq), Покров Пресвято! Бого-
родиц (14 (1) pazdziernika
w Kosciele wschodnim)
Покрова -и z zob. Покров Пре-
свято! Богородиц
покровитель -я т patron, opie-
kun
покровйтелька-и z patronka,
opiekunka
покупёць -пця т nabywca,
klient, kupuj^cy
покупка -и z kupno; zakup; po-
бйти покупки robic zakupy
покута -и z pokuta, skrucha
Покутник -a m pokutnik
покутниця -i z pokutnica
покуття-я л, покуть-я т ро-
kucie (honorowe miejsce w kq-
cie izby pod ikonami)
покутувати -ую, -уеш pokuto-
wac
пола -й z pola
полагодити -джу, -диш 1. na-
prawic, zreperowac 2. zalat-
wic (sprawy)
поладнати -аю, -аеш 1. zgodzic
si?, dojsc do porozumienia
2. zalatwic (sprawy)
поламати(ся) -аю, -аеш pola-
mac (si?), zlamac (si?)
по-латйнському w j?zyku la-
cinskim, po lacinie
поле -я n pole; спортйвне bo-
isko sportowe; ~ бою pole
walki; зору pole widzenia;
магштне ~ pole magnetyczne
полегёньку pomahi, nie spiesz^c
si?, lekko
полёгшення-я n ulga, ulatwie-
nie; polepszenie
полёгшати -аю, -аеш stac si?
Izejszym (latwiejsiym); хворо-
му полёгшало chory czuje si?
lepiej; йому полёгшало zro-
bilo mu si? lepiej, ulzylo mu
полёгшувати -ую, -уеш ulatwiac
► полёппити -шу, -шиш ulat-
wic, ulzyc
полёжати -жу, -жиш polezec
полем!зувати -ую, -уеш pole-
mizowac
317
полёмжа
полёмжа -и z polemika
полемкт -а т polemista, dysku-
tant; полем!чна л!тература li-
terature polemiczna
полетгги -ечу, -етйш poleciec
полива-и z 1. glazura, emalia
2. naczynia emaliowane
поливалышця -i z konewka
поливати -аю, -аеш polewac,
oblewac; zraszac ► полйти
-ллю, -ллёш polac, oblac;
zrosic
поливати(ся) -аю, -аеш pole-
wac (si?), oblewac (si?) ► по-
литься) -ллю, -ллёш polac
(si?), oblac (si?)
полйн -ну тп piohin; пркйй
як ~ gorzki jak piohin
по-лйцарському, по-лйцарськи
po rycersku, rycersko
полйця -i z polka; ~ для кни-
жек (на книжки) polka na
ksiqzki; regal
пол1глот -a m poliglota
пол1гон -а ди 1. poligon; вшськб-
вйй ~ poligon wojskowy 2.
wielokqt
пол1кл1шка -и z poliklinika; os-
rodek zdrowia; przychodnia
полжлппчний polikliniczny
полшезкць-шця m Pohnezyj-
czyk
полшезшка -и z Polinezyjka
полшезшський polinezyjski
пол1но -a n polano
полшшувати -ую, -уеш ulep-
szac; polepszac, udoskonalac
► П0ЛП1ШИТИ -шву, -ПШИШ
ulepszyc; polepszyc, udosko-
nahc, poprawic
полк -a m polisa; страховйй ~
polisa ubezpieczeniowa
полкся -я n tereny lesne, obsza-
ry lesiste, polesie
пол!т -льбту m lot; навчаль-
ний ~ lot szkoleniowy, ви-
прббувальний ~ lot probny,
з пташйного польбту z lotu
ptaka
пол1тё1‘зм -у m pohteizm
пол1тёхшкум -у т politechmka
пол1техн1чний politechmczny;
шститут politechmka
пол1тик -а т polityk
политика -и z polityka; збвшш-
ня polityka zagramczna;
внутрштя polityka wew-
n?trzna; ~ розрядки polityka
odpr?zenia
полшнформащя -ii’ z informa-
cja pohtyczna
пол1тйчний polityczny; ~ дшч
dzialacz polityczny
полщшний pohcyjny; ~ нагляд
nadzor pohcyjny
полпця -ii z policja
пол1щянт -a m policjant
полк -у m pulk
полковник -a m pulkownik
половина -и z polowa, pol
318
по-людськи
половинка -и z polowka
пологи -пв Imn polog; porod;
передчасш ~ przedwczesny
porod
пологий pochyty, spadzisty
положения -я п 1. polozenie,
pozycja; poza; географ1ч-
не ~ polozenie geograficzne
2. twierdzenie, teza, zasada
3. ustawa; ~ про вйбори usta-
wa wyborcza; ordynacja wy-
borcza
полоз -a m, полозй -з1в Imn, no-
лоззя -я n ploza, plozy (u san)
полон-лону m niewola; брати
в ~ brae do niewoli
полонёний -ёного m wzi?ty do
niewoli, jeniec
половина -и z polonina, hala
полонизм -у m polonizm
полонка -и z przer?bla
поло НИТИ -НЮ, -НИШ 1. WZ1$C do
niewoli; podbic 2. zachwycic,
oczarowac
полонянка-и z wzi?ta do nie-
woh, branka
полоскати -ощу, -бщеш phikac
полоскати(ся) -ощу, -бщеш
pluskac (si?), chlapac (si?)
полоти -лю, -леш plec, pielic
полотно -awl. plotno (tkanina)
2. obraz (na plotnie)
полоття -я n pielenie
полохлйвий plochliwy; l?khwy,
tchorzhwy
полуботки -KiB Imn buty z krot-
kimi cholewkami
полудённий poludniowy; no-
лудённа снека poludniowy
skwar (zar, upal)
пблудень -дня m poludnie, рога
obiadowa; obiad; теля по-
лудня, пополудн! po polud-
niu, po obiedzie; в ~ w polud-
nie
полуднёвий poludniowy; полу-
днёва пора рога obiadowa
полумисок -ска т polmisek
пблум’я -я п plomien; з вогню
та в ~ z deszczu pod rynn?
полум’яний plomienny
полуниця -i z truskawka
полька-и z 1. Polka 2. polka
(taniec)
польовйй 1. polowy; polny;
~ суд s$d polowy; польов!
kbith (мйпп) kwiaty (myszy)
polne
пбльський polski; польська мб-
ва j?zyk polski
полюбйти(ся) -блю, -биш polu-
bic (si?), pokochac (si?)
полюбовник -a m kochanek,
amant
полюббвниця -i z kochanka,
amantka
полювання -я n polowanie
полювати -юю, -юеш polowac
по-людськи, по-людському ро
ludzku
319
полюс
полюс-а т biegun; швдённий
~ biegun poludniowy; тв-
н1чний ~ biegun polnocny
поля -Л1В Imn margines
полягати1 -аемо, -аете (tylko
Imn) polozyc si?, poklasc si?;
ми полягали спати ulozylismy
si? do snu
полягати2 (tylko 3. osoba) pole-
gac; труднопц полягають в то-
му trudnosc polega na tym
поляк -a m Polak
поляна -и z polana
полянин-a m Polanin (czlonek
Polan, dawnego plemienia ukra-
inskiego lub polskiego)
полянка -и z polanka
полярний polarny; Полярна зо-
ря Gwiazda Polarna; Поляр-
не коло Kolo Podbiegunowe;
полярне сяйво zorza polarna
полярник-a m badacz okolic
podbiegunowych, polarnik
помагати -аю, -аеш pomagac
► помогтй -бжу, -бжеш po-
moc, dopomoc
помада -и z pomadka, szminka;
губна ~ szminka do ust
помазания -я n namaszczenie
помазати -ажу, -ажеш namas-
cic, pomazac, posmarowac
помазок -зка m p?dzelek; p?dzel
(np. do golenia)
помаленьку pomalutku, poma-
lenku, powoli
помалу pomahi, powoli
помастити -ащу, -астиш posma-
rowac; naoliwic
помах -у m machni?cie (np. rg-
kq)
помахувати -ую, -уеш wyma-
chiwac; ~ хвостом machac
ogonem ► помахати -аю,
-аеш pomachac
пбмацки po omacku, omackiem
померанець -нця m Pomorzanin
помёрти zob. помирати
помйТ -йй а. -Й1В Imn pomyje,
zlewki
пбмйлка -и z pomylka, omylka,
bl$d; проскочила ~ bl^d
uszedl uwadze; робйти no-
милкй popelniac bl?dy
помилковий pomylkowy, omyl-
kowy; mylny, bl?dny; ~ ва-
риант bl?dny wariant
помйлувати -ую, -уеш zlitowac
si?; wybaczyc, darowac, ulas-
kawic
помилятися -яюся, -яешся my-
lic si?, popelniac bl?dy ► no-
милйтися-люся,-лишся po-
mylic si?, popelnic bl$d
поминальний; поминалын дн’
wypominki (wspominanie zmar-
lych w drugi, trzeci i dziewiqty
dzien po smierci)
поминати -аю, -аеш wspomi-
nac; zob. пом’янути
поминки -нок Imn stypa
320
пом якшувати
помирати -аю, -аеш umierac
► помёрти -мру, -мрёш um-
rzec
помирйти(ся) -рю, -риш pogo-
dzic (si?)
помйти -мйю, -миеш ротус;
pozmywac (пр. naczynia)
помщор -а т pomidor
пом1ж mi?dzy, pomi?dzy, wsrod
помшяти -яю, -яеш zamienic,
wymienic; ~ помёшкання za-
mienic mieszkanie
помфний umiarkowany; pow-
sci^ghwy; miemy; ~ клшат
khmat umiarkowany
noMicT -мосту m pomost
пом1стйти zob. помпцати
помгсячний miesi?czny, comie-
si?czny
по-мкькому po miejsku
гюмпити zob. пом1чати
помггка -и z uwaga, notatka
помфний dostrzegalny, widocz-
ny
n6Mi4-M04i z pomoc; надава-
ти ~ udzielac pomocy, przy-
chodzic z pomocy
Пом1чати -аю, -аеш 1. spostrze-
gac, dostrzegac, zauwazac
2. zaznaczac, robic uwagi
► гюмпити -1чу, -1тиш 1. za-
uwazyc, dostrzec 2. zazna-
czyc, zrobic uwag?
^омннйк -a m pomocnik
Чомнпувати -ую, -уеш mieszac
’l 4kp noibCMuiii словник
► помппати -аю, -аеш za-
mieszac, pomieszac, zmieszac
помпцати -аю, -аеш umieszczac,
lokowac; miescic ► noMicrn-
ти -iniy, Летит umiescic, ulo-
kowac; zmiescic
помпцик-а m dziedzic, ziemia-
nin, obszarnik
помножати -аю, -аеш pomna-
zac ► помножити -жу, -жиш
pomnozyc
помогтй zob. помагати
по-модному modnie; одяга-
тися modnie si? ubierac
по-моему wedlug mnie
помолодей -по, -1еш odmlod-
niec, stac si? mlodszym
помолодшати -аю, -аеш stac si?
mlodszym
помбр’я -я n przymorze, po-
morze
помр1яти 4ю, -iem pomarzyc
помета -и z zemsta, odwet
помстйтися -мщуся, -мстйшся
zemscic si?
помучити(ся) -чу, -чиш pom?-
czyc (si?)
помчати -чу, -чиш pomkn$c,
pop?dzic, pognac
пом’якшати -аю, -аеш zmi?k-
n$c; stac si? lagodniejszym,
zlagodniec
пом’якшення-я n zmi?kczenie;
zlagodzenie
пом’якшувати -ую, -уеш zmi?k-
321
пом’янути
czac; lagodzic ► пом’якшй-
ти -шу, -шиш zmi?kczyc; zla-
godzic; ~ кару zlagodzic kar?
пом’янути -ну, -неш wspom-
niec; ~ добрим словом
wspomniec dobrym slowem
(zyczliwie), zob. поминати
пом’яти -мну, -мнёш pogniesc
пом’ятий pognieciony, pomi?ty
пом’ятися (tylko 3. osoba) po-
gniesc si?
понад ponad; wi?cej niz; ~ де-
сять oci6 ponad dziesi?c osob;
йому ~ сто роюв ma ponad
sto lat; ~ р1внем моря nad po-
ziomem morza; лпати ~ хма-
рами latac ponad chmurami
по-нашому 1. po naszemu; tak
jak u nas 2. naszym zdaniem,
wedlug nas
понев!рятися -яюся, -яешся po-
niewierac si?, tulac si?; ~ се-
ред чужих poniewierac si?
wsrdd obcych
поневолення -я n ujarzmienie,
podbicie, zmewolenie; jarzmo,
niewola
поневолювати -юю, -юеш
ujarzmiac, podbijac ► поне-
волити -лю, -лиш ujarzmic,
podbic, zmewohe
поневолювач -a m ciemi?zca
понед1лок -лка m poniedziatek;
мокрий (обливаний) ~ lany
poniedziatek, smigus-dyngus
322
понести -су, -сёш poniesc, za-
niesc; zawiac (o zapachu), ку-
да його понесло? dok^d go
ponioslo?
понижения -я n 1. ponizeme
2. obnizenie; ~ зарплата
obnizenie placy (zarobku)
понйззя -я n dolny bieg rzeki
нонин! do dzis, do dma dzisiej-
szego, po dzien dzisiejszy
пошвечити -чу, -чиш zniweczyc,
poniszczyc
по-шмёцькому, по-шмёцьки po
niemiecku
поновлений wznowiony
поновляти -яю, -яеш, поновлю-
вати -юю, -юеш ponawiac,
wznawiac ► поновйти -влю,
-виш ponowic, wznowic;
прохання ponowic pros-
b?; дослщження wznowic
badania
по-новому ро nowemu, wedlug
nowych zasad
понос -у m biegunka, rozwolme-
nie; кривавий czerwonka
п6ноч1’ w nocy, po nocy, ПОС4
понтификат -у m pontyfikat
понтон -a m ponton
понтонний pontonowy
понура -и m i z ponurak
пончик -a m p^czek
понюхати -аю, -аеш pow$chac
поняття-я n poj?cie (о czyms),
poj?cie (filozofiezne), idea; ма-
пошльнйця
ти ~ про що-нёбудь miec
о czyms poj?cie
пообщати -аю, -аеш zjesc obiad
пооб[дшй poobiedni, popohid-
mowy
поодинбкий pojedynczy, spora-
dyczny; odr?bny; ~ вйпадок
sporadyczny wypadek
поодйнщ pojedynczo, jeden za
drugim
попадати -аемо, -аете (tylko
Imn) pospadac; popadac; eci
попадали на шдлогу wszyscy
popadali na podlog?
попади -i z zona popa
попарений poparzony
noniena -и z cdrka popa
попович -а тп syn popa
попалйти -лю, -лиш popahc;
spalic
по-панськи, по-панському po
pansku
попарно parami, w parach
попасти -аду, -адёш trafic; wpasc,
znalezc si?; ~ в бщу znalezc
si? w klopocie; ~ в щль trafic
do celu; ~ пальцем у нёбо
trafic jak kul$ w plot; to6i
попадё! dostanie ci si?!
попелйця -i z mszyca
Попелйще -a n pogorzelisko
попелюшка -и z kopciuszek
поперёд 1. przed 2. przedtem,
najpierw; я принтов ~ тебе
przyszedlem przed tob$; не
IIх
сунься ~ батька в пёкло me
pchaj si? pierwszy
попереджати -аю, -аеш, поперё-
джувати -ую, -уеш poprze-
dzac; uprzedzac, przestrzegac
► поперёдити -джу, -диш ро-
przedzic; uprzedzic, przestrzec
поперёдження-я п poprzedze-
nie; uprzedzenie, ostrzezenie
поперёдник-а m 1. poprzedmk
2. zwiastun, prekursor
поперёдшй poprzedni; uprzedm
попёреду na przodzie, na cze-
le; przed ~ usi^sc na przodzie;
прийти ~ Bcix przyjsc przed
wszystkimi
поперёк -у тп krzyz; быь у пбпе-
рёку bol w krzyzu
поперёк w poprzek, na poprzek;
стати комусь ~ дороги sta-
nce komus na drodze, wejsc
komus w drog?
поперёчка -и z poprzeezka
поперёчний poprzeezny; ~ ne-
pepi3 (перётин) przekroj po-
przeezny
поперёчник-а m 1. sredmea
2. pas w uprz?zy
по-пёрше po pierwsze, przede
wszystkim
попивати -аю, -аеш popijac
попит -у т popyt
пошл -пелу т popidl
пошльнйця -i, пошльнйчка -и z
popielniczka
323
поплавок
поплавок -вка, поплавёць -вця
т splawik w?dkarski, ptywak
поплатится -ачуся, -атишся
przyplacic; ~ життям przy-
placic zyciem
поплескати -ещу, -ёщеш ро-
klaskac, zaklaskac
попбвнення -я п uzupelnienie
поповнювати -юю, -юеш, по-
повняти -яю, -яеш uzupel-
niac ► попбвнити -ню, -ниш
uzupelnic
поповшти -но, -iein przytyc, za-
okr^glic si?, pogrubiec
поповшшати -аю, -аеш stac si?
grubszym (t?zszym)
поповнювати -юю, -юеш uzu-
pelmac ► попбвнити -ню,
-ниш uzupelnic
попбрати -аю, -аеш uporz^dko-
wac, zrobic porz^dek (np. w do-
mu)
поправка-и z poprawa; pop-
rawka; внести поправку wpro-
wadzic poprawk?, zrobic ko-
rekt?
поправляти -яю, -яеш popra-
wiac, naprawiac ► поправит
-влю, -виш poprawic, naprawic
поправний nadaj^cy si? do na-
prawy (wymiany, uzupelnie-
nia)
поправний leczniczy, uzdrawia-
j$cy; resocjalizuj^cy; поправ-
ний дом dom poprawczy
324
поприще -a n pole dzialania; m-
wa, dziedzina, arena
по-прйятельськи, по-прйятель-
ському po przyjacielsku, przy-
jacielsko
попрощатися -аюся, -аешся po-
zegnac si?
попруга -и z popr?g
попсувати(ся) -ую, -уеш popsuc
(si?), zepsuc (si?)
популяризувати -ую, -уеш po-
pularyzowac
популярний populamy
попуск -у m odpr?zenie, ulga
попускати -аю, -аеш popusz-
czac, poblazac, tolerowac ► no-
пустити -ушу, -устиш popus-
cic; puscic plazem
попутати -аю, -аеш popl^tac,
pomieszac; pop?tac (kome),
~ карти pokrzyzowac plany
попутний sprzyjaj^cy, pomysl-
ny; В1‘тер pomyslny wiatr;
Тхати на попутшй машин! je-
chac samochodem zd^zaj^-
cym w tym samym kierunku
попутник -a m towarzysz podro-
zy; sprzymierzeniec, zwolen-
nik
nop -y m por (jarzyna)
пора -и z por (vr skorze)
пора -й z рога, okres, czas;
збирання винограду рога
winobrania
порада -и z porada, rada
порожшй
порадити-джу,-диш poradzic,
doradzic
порадник -а т doradca
поразка-и z porazka; kl?ska,
przegrana; зазнавати пораз-
им ponosic kl?sk? (porazk?)
поранений -ного m raniony, zra-
niony; ranny
поранения -я n zranienie, pora-
nienie, rana
поранити -ню, -ниш poranic,
zranic
поратися -аюся, -аешся krz$-
tac si?, bye zaj?tym; ~ б1ля
кухн! krz^tac si? przy kuchni
порвати -ву, -вёш 1. porwac,
podrzec 2. zerwac; я з нею
порвав zerwalem z ni$
порйв -у m poryw; ~ в>тру ро-
ryw wiatru; юш (молод!) по-
рйви mlodziencze porywy;
в порйв! гшву w porywie gnie-
wu
порйвчастий porywisty; poryw-
czy, gwaltowny; ~ вггер po-
rywisty wiatr; порйвчаст! py-
хи gwaltowne ruchy
поринати -аю, -аеш pogr^zac
si?, zanurzac si?; ~ в море za-
nurzac si? w morzu; ~ в cno-
гади pbgr^zac si? we wspom-
meniach ► порйнути -рйну,
"рйнёш pogr^zyc si?, zanu-
rzyc si?; ~ в 61й rzucic si? do
xvalki (do boju)
пбристий porowaty
nopiBHy, nopiBHo rowno, po row-
no, w rownych cz?sciach
поршнювати -юю, -юеш po-
rownywac ► пор1‘вняти-яю,
-яеш porownac
пор!вняльний porownawczy; no-
р!вняльна граматика grama-
tyka porownawcza
пор!вняння -я n porownanie
nopir -рога m prog; дш'пров!
пороги porohy dnieprowe
пор!д1ти {tylko 3. osoba) zrzed-
n$c, przerzedzic si?
пор!з-у m ci?cie, skaleczenie;
naci?cie
пор!зати -1жу, -!жеш porzn^c,
росцс; pokrajac
пор!чка -и z porzeezka
пор!ччя-я n tereny nadrzeezne,
porzecze
порода-и z 1. rasa; gatunek
2. kruszec; mineral kopalny
порбджувати -ую, -уеш rodzic;
powodowac, wywolywac ► no-
родйти -джу, -диш zrodzic;
spowodowac, wywolac
породистий rasowy
порожнёча -i z proznia; pustka
порожнйна-и z jama; ротова
(черевна, Носова) jama ust-
na (brzuszna, nosowa)
порожшй prozny, pusty; wolny;
вагон pusty wagon; порож-
ня балаканйна puste gadanie
325
порбжнява
порбжнява -и, порбжшсть -носп
z proznia, pustka; ptytkosc,
powierzchownosc
порося -яти п prosi?
порбти -рю, -реш ргис
порох -у ли 1. proch strzelniczy
2. pyl, proch; понюхати по-
роху pow^chac prochu, brae
udzial w bitwie; розтёрти ко-
гбеь на ~ zetrzec kogos na
proch
порох1внйця -i z prochownica
порохно -a n prochno
порочный 1. wyst?pny, zepsuty,
rozpustny 2. bl?dny, falszywy
пороша -i z pierwszy snieg
порошинка -и z pylek
порошйти -шу, -шиш proszyc;
порошить cnir proszy snieg
порошок -шку m proszek; праль-
ний ~ proszek do prania;
~ вщ бблю головй proszek
(tabletka) od bolu glowy;
приймати порошки zazywac
proszki (tabletki)
пбрпатися -аюся, -аешся grze-
bac si?, szperac; paprac si?
порт-у m port; морськйй ~
port morski; вихбдити з пор-
ту wyptywac z portu; увштй
в ~ wejsc (zawin^c) do portu
портмоне ndm n portmonetka
портатйвний przenosny; latwy do
przenoszenia; ~ радюприимач
przenosny radioodbiornik
326
портбвйй portowy; портбвё мк-
то miasto portowe
портовик -a m doker, portowiec
портрет -a m portret
портретйст -a m portrecista
портфель -ля m teezka, teka;
мппстр без портфеля minis-
ter bez teki
портье ndm m portier, odzwiemy
портьера -и z portiera, zaslona
порука -и z por?czenie, por?ka,
gwaraneja
пбруч 1. przy, obok 2. obok
siebie; ~ хати przy domu;
вонй живуть ~ mieszkajq
obok siebie
поручйтель -ля m por?czyciel
поручйтися -чуся, -чишея zar?-
czyc, por?czyc
поруччя -я n, пбручш -iB Imn,
por?cz, por?cze; сходив po-
r?cze schodow
порушепня -я n 1. poruszenie
(np. problemu) 2. naruszenie,
przekroezenie; правил без-
пёки naruszenie zasad bezpie-
czenstwa
порушувати -ую, -уеш 1. poru-
szac (np. sprang) 2. naruszac;
przekraczac; прйнципи мо-
рали naruszac zasady morai-
ne ► порушити -шу, -шиШ
1. poruszyc 2. naruszyc; prze-
kroczyc
порцеляна -и z porcelana
поселяти
пбрщя -1’i z porcja, doza
поршень-шня т tlok (пр. sil-
nik а, ротру)
поряд 1. obok, przy; стояти ~
дерева stac obok drzewa
(przy drzewie) 2. obok, obok
siebie, razem, w jednym rz?-
dzie; cicth ~ si$sc obok (obok
siebie); б1гти ~ biegn^c razem
(obok siebie); ~ з razem z;
мати йшла ~ з сыном mat-
ka szla razem z synem
порядковый porz^dkowy; ~ чис-
Л1ВНИК liczebnik porz^dkowy;
порядкове число liczba po-
rzqdkowa
порядкувати -ую, -уеш 1. po-
rz^dkowac 2. rz^dzic (si?),
rozporz^dzac
порядний porz^dny, solidny; по-
рядна людйна porz^dny czlo-
wiek; ~ учень sohdny uczen
порядок -дку m 1. porz^dek,
lad; наводити ~ porz^dko-
wac; zaprowadzac porz^dek;
все в порядку wszystko w po-
rz^dku; ~ деяний porz^dek
dzienny 2. kolejnosc; алфавгг-
ний ~ porz^dek alfabetycz-
ny, kolejnosc alfabetyczna;
бойовйй ~ szyk bojowy
3. sposob
порятунок -нку m ratunek, wy-
bawienie
Посада -и z posada, stanowisko
посадйти -джу, -диш posadzic;
osadzic; ~ лггак wyl^dowac
посадка -и 1. wsiadanie 2. l$do-
wanie 3. sadzenie
посварйтися -рюся, -ришся po-
klocic si?
посватати -аю, -аеш wyswatac
посвщка -и z zaswiadczenie,
swiadectwo; лшарська ~ za-
swiadczenie lekarskie
по-своему po swojemu, na swoj
sposo
по-святкбвому odswi?tnie; одяг-
тйся ~ ubrac si? odswi?tnie
посвячений poswi?cony; wy-
swi?cony
посвячувати -ую, -уеш, посвя-
щати -аю, -аеш poswi?cac;
wyswi?cac ► посвятйти -ячу,
-ятиш poswi?cic, wyswi?cic;
епископ посвятив нову цёрк-
ву biskup poswi?cil (konsekro-
wal) now$ cerkiew; митропо-
лит посвятив новйх спйско-
iriB metropolita wyswi?cil no-
wych biskupow; посвящати
в рйцар! pasowac na rycerza
поселёнець -нця m osiedleniec,
kolonista
поселения -я n 1. osiedlenie
2. osiedle, kolonia; заслати
на zeslac na przymusowe
osiedlenie
поселяти -яю, -яеш osiedlac ► по-
селйти -лю, -лиш osiedlic
327
посёрёд
посёрёд posrodku, w srodku,
na srodku; ~ дороги na srod-
ku drogi
посерёдшй 1. posredni 2. dosta-
teczny (ocena)
посилати -аю, -аеш wysylac,
posylac, zasylac; ~ вИання
posylac gratulacje ► послати
пошлю, пошлёш poslac
посилатися -аюся, -аешся 1. ро-
wotywac si? na cos, na kogos
2. usprawiedliwiac si?; ~ на
s6ir обставил usprawiedh-
wiac si? zbiegiem okohcznosci
► послатися пошлюся, по-
шлётся 1. powolac si? na cos,
na kogos 2. usprawiedliwic si?
посйлений zwi?kszony; intensy-
wniejszy; ~ наступ wzmozo-
ny atak
посйлка -и z 1. wysylanie, po-
sylanie; przesylka, paczka
2. przeslanka
посйльний1 mozliwy do wyko-
nania, na miar? mozhwosci
(sil); посйльна праця (робота)
praca na miar? mozliwosci
посйльний2 1. kurierski, Цсг-
nosciowy; посйльна пошта
poczta kurierska 2. chlopiec
na posylki
посильно w miar? swoich moz-
liwosci (si!)
посйлювати -юю, -юеш wzmac-
niac, wzmagac, zwi?kszac in-
328
tensywnosc ► посйлити-лю,
-лиш nasihc, wzmocnic,
wzmoc, zwi?kszyc intensyw-
nosc
посилати -аю, -аеш posypywac
► посйпати -плю, -плеш ро-
sypac
пособник-а т podr?cznik (ро-
mocniczy)
nociB -у т zasiew; obsiane pole
поавнйй siewny, dotycz^cy sie-
wu; пос1вна плбща obszar za-
siewow
nociдати1 -аемо, -аете (tylko
Imn) si$sc, usi^sc; посщали
навкруг вбгнища usiedli wo-
kol ogniska
посщати2 -аю, -аеш posi^dac,
zajmowac; перше м1сце
у змаганш zajmowac pierw-
sze miejsce w zawodach
► nocicTH -сяду, -сядеш po-
si$sc, zaj$c
nocipiTH -1Ю, -ieni poszarzec
ПОС1ЯТИ -1Ю, -ieni posiac, zasiac;
zgubic; недов!р’я zasiac nie-
ufnosc; я десь пос!яв запис-
нйк posialem (zgubilem) gdzies
notes
поскаржитися -жуся, -жишся
poskarzyc si?; на когось
zaskarzyc kogos
поскладати -аю, -аеш poskladac
посковзнутися -нуся, -нёшся ро-
slizgn^c si?
пост
поскулив -iio, -iein stac si? sk$-
РУт^
поскупипати -аю, -аеш stac si?
bardziej sk^pym
посланёць -анця m poslaniec,
goniec
посланник -a m wyslannik
послания -я or?dzie, odezwa
послати zob. посилати
послатися zob. посилатися
послщовний uporz^dkowany;
konsekwentny, logiczny
послщовник -a m zwolennik,
wyznawca
послщбвшсть -Hocri z zalez-
nosc; nast?pstwo, konsekwen-
cja, logika
послуга -и przyshiga, usluga;
ведмёжа ~ niedzwiedzia przy-
shiga; послуги для насёлення
ushigi dla ludnosci
послухати -аю, -аеш poshi-
chac, ushichac
посмертный posmiertny
посмипшати -аю, -аеш stac si?
smielszym; osmielic si?
посмей -iio, -iein osmielic si?,
odwazyc si?
hocmix -y m, посм1хдвище -a n
posmiewisko; бути hocmIxom
(посм1ховищем) ycix bye po-
smiewiskiem dla wszystkich;
виставляти себе на людськё
Посм1х6вище narazac si? na
drwiny (na posmiewisko)
посм1хатися -аюся, -аешся
usmiechac si? ► посм1хнутися
-нуся, -нёшея usmiechn^c si?
посм1шка-и z usmiech, usmie-
szek
посмутшти -по, -iein zasmucic
si?, posmutniec
посол -ела m 1. posel 2. amba-
sador
посольство -a 1. poselstwo 2. am-
basada
посбльський poselski
посох -a m pastoral
поебхнути -ну, -неш poschn^c,
wyschn^c
поспати -плю, -пиш wyspac si?,
pospac; не поспав nie wyspa-
lem si?
постшати(ся) -аю, -аеш spie-
szyc (si?) ► поспппйти(ся)
-шу, -шиш pospieszyc (si?);
посшшйти з допомогою po-
spieszyc na pomoc (z pomoc^)
посшшний pospieszny, skory,
pr?dki; pochopny; пбвд po-
ci^g pospieszny; ~ вйсновок
pochopny wniosek
по-справжньому prawdziwie,
rzeczywiscie
пост -a m posterunek, placowka;
stanowisko; контрольный
punkt kontrolny; стояти на
посту bye na stanowisko; stac
na strazy; займати высокий
zajmowac wysokie stanowisko
329
поставёць
поставёць -вця, тп 1. kufel 2.
szafka na naczynia 3. maty sto-
hk 4. stolik z pochytym bla-
tem, na ktdrym w cerkwi lez$
ikony lub Ewangelia
поставити -влю, -виш posta-
wic; ~ будйнок wybudowac
budynek; ~ пляшку postawic
butelk?
поставка -и z dostawa, dostar-
czenie
поставнйй postawny, przystoj-
ny, okazaty
постамент -у m postument, pie-
destal
постанова -и z uchwala; dekret,
rozporz^dzenie; decyzja
постановка -и z 1. postawienie,
stawianie, uj?cie kwestn 2. wy-
stawienie, realizacja sceniczna
(o sztuce teatralnq):, телевЬ
зшна ~ spektakl telewizyj-
ny; ~ питания uj?cie kwestn;
~ голосу ustawienie glosu
(w muzyce)
постановляти -яю, -яеш posta-
nawiac, uchwalac, zarz^dzac
► постановйти -влю, -виш po-
stanowic, uchwalic, zarz^dzic
по-старёчому starczo, jak sta-
rzec
постаргти(ся) -iio -iem posta-
rzec (si?), zestarzec (si?)
по-старому po staremu
пбстать -Ti z postac; централь-
на ~ твору glowna postac
(glowny bohater) utworu
постачальник -a m dostawca
постачання -я n dostarczame,
zaopatrywanie; продовбльче
~ zaopatrzenie w artykuty
spozywcze
постачати -аю, -аеш dostar-
czac, zaopatrywac ► постачи-
ти -чу, -чиш dostarczyc, za-
opatrzyc
постели -i z posciel; валятися
в постёлг wylegiwac si?
пбстйти пбщу, пбстиш poscic
постш -тою тп postoj; biwak
ПОСТ1ЙНИЙ staty, ci^gty, trwaty;
постшне проживания stale za-
mieszkanie, pobyt staty
посплка -и z wycieraczka, slo-
mianka; chodnik
пбспль-тёл! 1. posciel, posla-
nie 2. loze (w sprzgcie wojsko-
wym) 3. lozysko, koryto (rze-
kfy 4. podloze (geologiczne)
пост1льний; поепльна битйзна
bielizna poscielowa
постовйй -вбго m posterunko-
wy
пбстр1л -у m strzal, wystrzal; на
ведсташ пдстркту na odleg*
lose strzahi
пострыяти -яю, -яеш postrze-
lac; powystrzelac
постскриптум -у m postsenptum
пбетування -я n poszczenie
330
потеплки
постукати -аю, -аеш postukac;
zapukac; ~ в двёр! zapukac
do drzwi
постулат -у т postulat
пбступ -у т post?p, rozwdj
поступатися -аюся, -аешся us-
t?powac, odst?powac; zrzekac
si?; cofac si?; ~ мюцем ust?-
powac miejsca ► поступйтися
-плюся,-пишся ust^pic, od-
st^pic; zrzec si?; cofn^c si?; не
~ Hi на йоту nie ust^pic ani na
jot?
поступка-и z ust?pstwo, kom-
promis; im на поступки isc na
ust?pstwa
поступливий gotowy do us-
t?pstw; zgodny
поступбвий stopniowy, post?pu-
J^cy; ~ pyx ruch post?powy
постфактум po fakcie, post
factum
посувати(ся) -аю -аеш posu-
wac (si?), przesuwac (si?);
zob. посунути(ся)
посуд-у m naczynie, naczynia;
zastawa, serwis; мйти посуд
zmywac naczynia; чайний ~
serwis do herbaty
посудина -и z naczynie
посудний; ~ рушник scierka do
naczyn
посунути(ся) -ну, -неш posun^c
(si?), przesun$c (si?); zob. no-
сувати(ся)
по-сусщськи, по-сусщському
po s^siedzku
посуха -и z posucha, susza
посухостшкйй odporny na susz?
посягання -я n zamach; czyhanie
посягати -аю, -аеш nastawac;
zagrazac; czyhac; ~ на життя
zagrazac zyciu; ~ на чиюсь
волю zagrazac czyjejs wolno-
sci ► посягнути -ну, -неш za-
grozic, targn^c si?; ~ на жит-
тя dokonac zamachu na czy-
jes zycie
пбтайки, потай, потайкбм skry-
cie, w tajemnicy, po cichu, ci-
chaczem
потайнйй tajny, potajemny; no-
тайна над1я skryta nadzieja;
потайна рада tajna narada
поталанйти; йому поталанйло
poszcz?scilo mu si?
потвёрезу na trzezwo
по-твоему wedhig ciebie, twoim
zdaniem
потвбра -и z potwor
потвбрний potworny
потемки; сид1ти siedziec po
ciemku
потемшти -1ю, -ieni pociemniec,
sciemniec; потемшло мен!
в очах pociemniato mi w o-
czach
потеплшня -я n ocieplenie
потёшпти (tylko 3. osoba) ociep-
lic si?
331
потижнёвий
потижнёвий tygodniowy; coty-
godniowy
потйлиця -i z potylica, kark
потир -a m kielich do wina mszal-
nego
потирати -аю, -аеш pocierac
пбтиск -у т uscisk, uscisnienie;
~ руки uscisnienie r?ki, uscisk
dloni
потихёньку, потихёнько, потй-
ху ро cichutku, cichutenko
потпс -току т 1. pot ok; прськйй
~ potok gorski 2. wielka
ilosc; потоки слп potoki lez;
~ шших potok pieszych
3. produkcja tasmowa
п6т1м potem, pozniej
noTixa -и z pociecha; uciecha
потппати(ся) -аю, -аеш pocie-
szac (si?) ► потппити(ся)
-шу, -шиш pocieszyc (si?)
по-товарйськи, по-товарйсь-
кому ро kolezensku, ро przy-
jacielsku
потоваришувати-ую,-уеш za-
przyjaznic si? z kirns
потовст1ти -1Ю, -iein stac si?
grubym (t?gim), pogrubiec
потбвщати -аю, -аеш stac si?
grubszym (t?zszym)
потойб!чний nadprzyrodzony,
pozaziemski, pozagrobowy;
~ ceiT swiat pozagrobowy
потомок -мка m potomek
потомство -a n potomstwo
332
потонути -ну, -неш uton$c, za-
ton$c
потоп -у m potop; всесв!тшй
(б1блшний) ~ potop biblijny
поточный biezQcy; потбчш cnpa-
ви sprawy biez^ce; ~ piK rok
biez$cy
потрапляти -яю, -яеш trafiac,
dostawac si? ► потрапити
-плю, -пиш trafic, dostac si?;
~ в пекло trafic do piekla;
~ в полон dostac si? do me-
woli
потреба -и z potrzeba; ~ в po-
ббчш сйлХ potrzeba sily robo-
czej; в раз! потреби gdyby
wynikla potrzeba, w razie po-
trzeby
потребувати -ую, -уеш potrze-
bowac; грошей potrzebo-
wac pieni?dzy
по-третс po trzecie
потримати -аю, -аеш potrzymac
потр1бний potrzebny; ш потр!б-
на допомбга опа potrzebuje
pomocy; все потр!бне wszyst-
ko jest potrzebne
потр1бно trzeba; nalezy; що
вам ~? co pan (pani) sobie
zyczy?; меш штй до лша-
ря musz? pdjsc do lekarza; не
було говорйти nie nale-
zalo (nie trzeba bylo) mowic
потршний potrojny
потросний potrojony
похбдження
потроху, потрбхи po trochu;
pomahi; впер ~ стихав wiatr
powoli ucichal
потругги-ую,-yiin potruc, wy-
truC'
потрясшня -я п wstrz^s, szok;
нервбве ~ wstrzqs (szok) ner-
wowy
потужний pot?zny, mocny, silny
потупити -плю, -пиш; ~ бш
spuscic wzrok
потупити -плю, -пиш staple (si?)
потурати -аю, -аеш poblazac,
tolerowac
по-турёцьки, по-турёцькому po
turecku
потяг-у т poci$g, sklonnosc;
~ до знань poci^g do wiedzy;
сексуальний (статёвий) ~
poci$g seksualny
потурбувати(ся) -ую, -уеш nie-
pokoic (si?), martwic (si?);
trwozyc (si?)
по-украшськи, по-украшсько-
му po ukrainsku, w j?zyku
ukrainskim
по-фнюсофськи, по-фыосбф-
ському filozoficznie
пбхапцем, пбхапки napr?dce,
pospiesznie
Похвала -й z pochwala
Похвалювати -юю, -юеш ро-
chwalac, chwahc
похваляти -яю, -яеш akcepto-
wac, popierac
похвальний pochwalny; chwa-
lebny; ~ вчйнок chwalebny
uczynek
похйлий pochyty; podeszty; лю-
дйна похйлого вшу czlowiek
w podeszlym wieku
похиляти(ся) -яю, -яеш pochy-
lac (si?), schylac (si?) ► no-
хилити(ся) pochylic (si?), schy-
lic (si?)
похщ -ходу т 1. pochod, marsz,
wyprawa (wojenna) 2. kampa-
nia, akeja
похщна -hoi z pochodna (w ma-
tematyce)
пох1дний marszowy, polowy;
порядок szyk marszowy;
пох1дне Л1жко lozko polowe
похщнйй pochodny; похщнё
слово wyraz pochodny, dery-
wat
noxiTb-xoTi z z^dza, chuc, lu-
bieznosc
похмурий pochmumy, mroezny,
ciemny; chmumy, pos?pny,
ponury; день pochmurny
dzien; хлбпець ponury
chlopiec
поховати(ся) -аю -аеш pocho-
wac (si?); поховати покш-
ника pochowac (pogrzebac)
zmarlego; поховалися вед бу-
pi ukryli si? przed burz$
похбдження -я n pochodzenie;
сощальне pochodzenie
333
похбдити
spoleczne; за похбдженням
z pochodzenia
похбдити -джу, -диш pochodzic,
brae pocz^tek, wywodzic si?
походйти -джу, -диш pospace-
rowac, pochodzic
похолодшшати (tylko 3. osoba)
ochlodzic si?, ozi?bic si?; no-
холоднпиало ochlodzilo si?
похорон -у m pogrzeb
похорбнний pogrzebowy
пощлити -лю, -лиш utrafic, tra-
fic
пощлувати(ся) -ую, -уеш poca-
lowac (si?)
пощлунок -нку m pocahmek, ca-
his; пов1тряний ~ pocahmek
przeslany r?k$ (od ust w czy-
ims kierunku)
почастувати -ую, -уеш pocz?s-
towac
почати -ну, -неш zacz^c; zob.
починати
початки-iB Imn pocz^tki, ele-
menty, podstawy (wiedzy)
початювець -вця m pocz^tkuj^-
cy (np. uczen, muzyk), debiu-
tant
початок -тку m 1. poczqtek 2. za-
l$zek; zarodek; на початку ро-
ку na pocz^tku roku; поклас-
ти ~ zapoczqtkowac
почервошти -no, -fern poczer-
wieniec, zaczerwienic si?, sp$-
sowiec
почерк-y m charakter pisma;
гарпий ~ pi?kny charakter
pisma; нечпкйй ~ niewy-
razne (niestaranne) pismo
почёсний honorowy, zaszczytny;
~ член czlonek honorowy
почет -чту m poczet, orszak
по-четвёрте po czwarte
почин -у m pocz^tek, inicjatywa;
для почину na pocz^tek; ва-
гбмий ~ znacz$ca (doniosla)
inicjatywa
починати -аю, -аеш zaczynac;
вщ основ zaczynac od pod-
staw; zob. почати
почитати -аю, -аеш 1. poczytac
2. powazac, szanowac
почорнпи -no, -ieni poczemiec,
sczemiec, stac si? czamym
почувати -аю, -аеш odczuwac,
czuc; добре себё ~ czuc si?
dobrze; провйну miec po-
czucie winy
почуття -я n poczucie, uczucie,
zmysl гумору poczucie
humoru; розгубленосп
uczucie zagubienia
пошана -и z szacunek, czesc, po-
wazanie; користуватися no-
шаною miec powazanie; з no-
шаною z powazaniem
пошарпати -аю, -аеш poszar-
pac, podrzec
пбшепки szeptem, szepcz^c
пбшесть -i z epidemia, zaraza
334
правки
пошивка -и z poszewka; ро-
wloczka
пошйрений poszerzony; roz-
powszechniony; ~ погляд
rozpowszechnione przekona-
ше; пошйрене речения zdanie
rozwini?te
пошйрювати -юю, -юеш posze-
rzac, rozszerzac; rozpow-
szechniac, krzewic; ~ знания
poszerzac (krzewic) wiedz?
► пошйрити -рю, -риш po-
szerzyc, rozpowszechnic
пошта -и z poczta; повИряна ~
(ав1апошта) poczta lotnicza;
послати поштою wyslac dro-
g4 pocztowy
поштовий pocztowy; поштбва
скрйнька skrzynka pocztowa;
~ перёказ przekaz pocztowy
пбштовх -y m uderzenie, pchni?-
cie; bodziec
пбшук -у m poszukiwanie; твор-
чий ~ eksperyment tworczy
пошукати -аю, -аеш poszukac
пощада -и z litosc, laska, oszcz?-
dzenie (kogos); не давати по-
щади nie szcz?dzic; без поща-
ди bez htosci
пощастити (tylko 3. osoba) po-
szcz?scic si?, powiesc si?; йому
пощастило poszcz?scilo (po-
wiodlo) mu si?
поява -и z zjawienie si?, ukaza-
nie si?
появлятися -яюся, -яешся po-
jawiac si?, zjawiac si?, ukazy-
wac si? ► появйтися -влюся,
-вишся pojawic si?, zjawic si?,
ukazac si?
пояс -a m pas; strefa, zona; ря-
пвнйй ~ koto ratunkowe;
автомобьльний ~ pas bezpie-
czenstwa
пояснения -я n wyjasnienie, ob-
jasnienie
поясшти (tylko 3. osoba) rozjas-
nic si?; нёбо поясшло niebo
rozjasnilo si? (pojasnialo)
пояснювати -юю, -юеш objas-
niac, wyjasniac, ilustrowac
(przykladami) ► пояснйти
-ню, -яснйш objasnic, wyja-
snic, zilustrowac (przyklada-
mi)
поясок -ска m pasek
прабаба, прабабка -и z prababka
прабатько -a m praojciec
правда -и z prawda; shisznosc,
sprawiedliwosc; прка ~ gorz-
ka prawda; сказати правду
у Bini (в O4i) powiedziec praw-
d? w oczy; шукати правду
szukac sprawiedliwosci; ~ oni
коле prawda w oczy kole;
правду кажучи, сказати прав-
ду prawd? mowi^c
правий prawy; prawicowy; пра-
ва рука prawa r?ka; прав! пар-
тп partie prawicowe
335
правило
правило -а п regula, zasada;
граматйчне ~ regula grama-
tyczna; правила вуличного
руху zasady (przepisy) ruchu
drogowego
правильний prawidlowy, shisz-
ny; regularny; правильне pi-
шення shiszna decyzja; ~ pyx
wlasciwy ruch
правитель -ля m wladca, rz$-
dz$cy
правйтелька -и z wladczyni
правити -влю, -виш 1. kiero-
wac, zarz^dzac (np. pan-
stwem); ~ державою rz^dzic
panstwem; ~ лггурпю (Служ-
бу Ббжу) rel. odprawiac nabo-
zenstwo 2. kierowac (samo-
chodem), sterowac (lodkqy,
~ помилкй poprawiac (usu-
wac) bl?dy
правйця -щ z prawica
правлшня -я n zarz^d; rz$dy;
форма державного ~ forma
wladzy panstwowej; голов-
не ~ zarzqd glowny
правнук -a m prawnuk
правнучка -и z prawnuczka
право -a n prawo; ~ на працю
prawo do pracy; ~ на в(д-
починок prawo do odpoczyn-
ku; ~ голосу prawo glosu;
вщстбювати cboi права bro-
nic swoich praw; водшсью
права prawo jazdy
336
правобережний prawobrzezny
правоб1чний prawostronny;
~ pyx ruch prawostronny
правов!рний prawowierny
правознавець -вця m znawca
prawa, jurysta
правопис-у m pisownia, orto-
grafia
правопорушник-a m gwalciciel
prawa
праворуч na prawo, w praw^
strong, po prawej stronie;
w prawo zwrot!
православний prawoslawny
православ’я -я n prawoslawie
правосторбнтй prawostronny
правосудия -я n sprawiedhwosc;
wymiar sprawiedhwosci; чи-
нйти wymierzac sprawied-
liwosc
правота -й z prawomyslnosc;
shisznosc, racja; prawosc, nie-
winnosc; довбдити свою пра-
воту dowodzic swojej niewin-
nosci
прагнення -я n pragnienie; d$ze-
nie
прадщ -a m pradziad
практика -и z praktyka
практикант -a m praktykant
практикантка -и z praktykant-
ka
практикувати -ую, -уеш prak-
tykowac
практикум-у m zaj^cia prak-
предмет
tyczne, cwiczenia; ~ з icropii
мови cwiczenia z historii j?-
zyka
практйчний praktyczny; прак-
тйчш заняття zaj?cia prak-
tyczne, cwiczenia
npiiric -y m las dziewiczy, pusz-
cza pierwotna
праля -i, прачка -и z praczka
пральний shiz$cy do prania;
~ порошок proszek do pra-
nia; пральна машина pralka
пральня -i z pralnia
прамати -arepi z pramatka
прамова -и z praj?zyk
прання -я n pranie
праотець -тця а. праотець -тця
m praojciec
прапор-a m sztandar; bandera
(na statku) нацюнальний ~
flaga narodowa; жбвто-бла-
кйтний ~ sztandar zolto-
-niebieski (barwy panstwowe
Ukrainy)
прапорёць -рця m chorqgiewka
прапоронбсець -сця m chor^zy
праска-и z zelazko (do praso-
wania)
прасувати -ую, -уеш prasowac
прати перу, перёш ргас
прах -у т prochy, szcz^tki; гати
прахом rozpasc si? w proch
(о dobrach materialnych)', мир
праху його niech spoczywa
w pokoju
працездатний zdolny do pracy;
produktywny; umiej^cy pra-
cowac
працелюбний pracowity, lubi^cy
pracowac
пращвнйк-а m pracownik; ro-
botnik; наукбвий ~ pracow-
nik naukowy; профсгалкб-
вий ~ pracownik (dzialacz)
zwi^zku zawodowego
пращвнйця -i z pracownica, pra-
cowniczka
працювати -юю, -юеш praco-
wac; dzialac, funkcjonowac;
понаднормбво pracowac
po godzinach; двигун не пра-
цюе silnik nie pracuje (nie dzia-
la); почав банк bank za-
cz$l dzialac (zostal otwarty)
праця-i z praca; розумбва
praca umyslowa; ф!зйчна ~
praca fizyczna; важка ~ за
м!зёрну плату (платню) ci?z-
ka praca za mam^ plac?
превелёбний zob. преосвящён-
ний
предикат -a m predykat, orzecz-
nik (w zdaniu)
предмёт -a m przedmiot; jedna
z dyscyplin wykladowych, lek-
cja; obiekt; пёршо! потреби
przedmiot pierwszej potrzeby;
обов’язкбвий przedmiot
obowi^zkowy; досл!джень
przedmiot badan
337
предок
предок -дка т przodek; Tini за-
бутих прёдюв cienie zapom-
nianych przodkow
представляти -яю, -яеш przed-
stawiac, przedkladac; prezen-
towac, reprezentowac
представнйк-a m przedstawi-
ciel, reprezentant
пред’являти -яю, -яеш przed-
stawiac, okazywac ► пред’я-
вйти -влю, -виш przedstawic,
okazac; ~ квитки okazac bi-
lety
презентувати -ую, -уеш prezen-
towac, przedstawiac
президент -a m 1. prezydent
2. przewodnicz^cy, prezes;
~ МАУ przewodnicz^cy
MAU (Mi^dzynarodowej Aso-
cjacji Ukrainoznawcow)
презщця-п z prezydium; Пре-
зйд!я Верховно! Ради Укра-
Тни Prezydium Rady Naj-
wyzszej Ukrainy
презйрливий pogardliwy
прейскурант -a m cennik
прекрасний przepi?kny, cudow-
ny; wybomy, wspaniaty, wy-
smienity
прелат -a m pralat
прелюд!я -ii z preludium
прем’ер -а ди 1. premier 2. artys-
ta graj^cy glowne role
прем’ера -и z premiera (teatral-
na lub filmowd)
прем’ер-мппстр -a m premier
npeMia-ii* z premia; nagroda,
Нобел!вська ~ Nagroda Nob-
la
премудрий bardzo m$dry; naj-
m^drzejszy
Преображения; ~ Господне
(Спаса) Przemienienie Pan-
skie (19 (6) sierpnia)
преосвящённий przewielebny
(przy zwracaniu sig do metro-
polity lub arcybiskupa, takze
do ksigzy)
препарат -у m preparat
препоганий bardzo zly, brzydki
препарувати -ую, -уеш prepa-
rowac
npepia -ii z preria
прес -и -a m prasa (np. hydrau-
hezna)
преса -и z prasa; шоземна ~ pra-
sa zagraniezna; бульварна
prasa bulwarowa; огляд прё-
си przegl^d prasy
пресвитер -a m prezbiter
пресвятйй przenajswi^tszy; Пре-
свята Д1ва Mapia Przenaj-
swi?tsza Panna Maria
прес-конферёнщя -i! z konferen-
eja prasowa
преславний przeslawny, bardzo
slawny
престиж -у m prestiz, powaza-
nie, autorytet; пццрвати
poderwac autorytet
338
прибутковий
престол-у т 1. tron; скйнути
когбсь з престолу zrzucic ko-
gos z tronu; зректйся прес-
толу zrzuc si? tronu, abdyko-
wac 2. rel. oltarz (w cerkwi)
претендент -a m pretendent
претендувати -ую, -уеш preten-
dowac, ubiegac si?; ~ на яку-
-нёбудь посаду ubiegac si?
о jakies stanowisko
претензия -ri z pretensja, roszcze-
nie
префикс -a m prefiks, przedros-
tek
прецедент -у m precedens
пречистий przeczysty; Пречйста
Дша Panna Przeczysta
при przy, kolo, obok; w czasie;
~ дороз! przy drodze; ~ меш
przy mnie; ~ сторбшпх przy
obcych; ~ феодал1зм1 w epo-
ce feudalizmu; ~ переход! че-
рез вулицю w czasie (w trak-
cie) przechodzenia przez uli-
c?
прибалтзйський nadbaltycki
ирибивати -аю, -аеш przybijac
► прибйти -б’ю, -б’ёш przy-
bic
’Фибиральниця-i z sprz^taczka
’Фибирати -аю, -аеш 1. sprz^tac
przybierac, przyozdabiac
► прибрати -беру, -берёш
Hprz^tn^c, posprz^tac, upo-
^dkowac; przyozdobic
прибрати -аю, -аеш przybiegac
прибццповатися -ююся, -юешся
stawac si? biednym, biedniec;
udawac biednego, nieszcz?sh-
wego ► прибщнйтися -нюся,
-нйшся stac si? biednym,
zbiedniec; udac biednego, nie-
szcz?sliwego
прибш -бою m fala przyptywu,
przyptyw; kipiel
приб1чник -a m stronnik, zwo-
lennik; poplecznik, zausznik
приблйзний przyblizony
приблуда -и m i z przybl?da
приблудный zabl^kany; ~ со-
бака zabl^kany pies
прибор -у m przyrz^d; przybory;
чайний serwis (zastawa) do
herbaty
приборкувати -ую, -уеш po-
skramiac, usmierzac, ujarz-
miac; hamowac, uspokajac
► приборкати -аю, -аеш u-
smierzyc, poskromic, ujarz-
mic, wzi$c w cugle; pohamo-
wac, uspokoic
прибувати -аю, -аеш przyby-
wac; przyjezdzac; пбТзд при-
бувас в друпй poci$g przy-
jezdza о drugiej ► прибути
-уду, -удеш przybyc
прибудбва -и z przybudowka
прибутковий dochodowy; ~ по-
даток podatek dochodowy
(od dochodu)
339
прибуток
прибуток -тку т dochod, zysk,
przychdd, korzysc; чйстий ~
czysty zysk; валовйй ~ do-
chod brutto
прибуття -я n przybycie
привабливий pon?tny, ujmuj^-
cy, poci^gaj^cy, kusz^cy, po-
wabny; ~ ycMix ujmuj^cy
usmiech
приваблювати-юю,-юеш przy-
wabiac, wabic, kusic, n?cic,
poci$gac ► привабити -блю,
-биш zwabic, skusic
привал -у m postoj, popas, przy-
stanek; зробйти ~ zatrzymac
si? na odpoczynek
приватний prywatny; приватна
власшсть wlasnosc prywatna
привезти -зу, -зёш przywiezc;
zob. привбзити
привести -еду, -едёш przypro-
wadzic; doprowadzic; zob.
приводити
прйвид-а m przywidzenie, zja-
wa, тага
прйвщ -воду m powod, pretekst,
okazja; з якбго приводу? z ja-
kiego powodu? ~ для сварки
powod do klotni
привыёй -ею m przywilej
привгг -у m przywitanie, po-
zdrowienie; передати ~ prze-
kazac pozdrowienia
прив1тати(ся) -аю, -аеш przywi-
tac (si?), powitac
привгтний uprzejmy, zyczliwy,
przychylny
привласнення -я n przywlaszcze-
nie
привласнювати -юю, -юеш
przywlaszczac ► привласнити
-ню, -ниш przywlaszczyc
прйвод-а т nap?d; transmisja
приводити-джу,-диш przypro-
wadzac; doprowadzac; ~ до-
дому przyprowadzac do do-
mu; ~ в дно uruchamiac,
до сшльного знамённика
sprowadzac do wspolnego
mianownika; zob. привестй
привбзити -бжу, -бзиш przywo-
zic; zob. привезтй
привчати -аю, -аеш nauczac,
wdrazac, przyzwyczajac; ~ до
сумлшно! пращ przyzwycza-
jac do sumiennej pracy ► прив-
чйти -чу, -чиш riauczyc, wdro-
zyc, przyzwyczaic
прив’язувати -ую, -уеш przy-
wi^zywac, uwi^zywac, przy-
czepiac ► прив’язати -яжу,
-яжеш przywi^zac, uwi$zac,
przyczepic
прив’язуватися -уюся, -уешся
przywi^zywac si? ► прив’яза-
тися -яжуся, -яжешся przy-
wi^zac si?
пригадувати -ую, -уеш przypo-
minac; я починаю ~ zaczy-
nam sobie przypominac ► при-
340
придбати
гадати -аю, -аеш przypom-
шес
приганяти -яю, -яеш 1. przyga-
шас, przyp?dzac 2. przypaso-
wywac, dopasowywac; zob.
пригбнити
пригвйнчувати -ую, -уеш przy-
kr?cac, przysrubowywac
► пригвинтйти -нчу, -нтйш
przykr?cic, przysrubowac
пригинати(ся) -аю, -аеш przy-
gmac (si?), zginac (si?), na-
chylac (si?)
пригшчений przygn?biony,
zgn?biony; uciemi?zony, ucis-
шопу; ~ стан stan depresji
(przygn?bienia)
пригнбблювати -юю, -юеш gn?-
bic, ciemi?zyc, uciskac
пригнути(ся) -ну -неш przygi^c
(si?), zgi$c (si?), nachylic (si?),
pochyhc (si?)
прнгбда-и z przygoda; wypa-
dek; шукач пригбд poszuki-
wacz przygod; стати в пригб-
/ц pomoc w potrzebie
пригодйтися -джуся, -дйшся
przydac si?
пригбдницький przygodowy,
awantumiczy; ~ роман po-
wiesc przygodowa
нриголомшувати -ую, -уеш
oszolamiac, oghiszac ► при-
голбмшити -шу, -шиш oszo-
lomic, oghiszyc
прйголосний -ного т spolgloska
приголубит (ся) -блю, -биш
przytulic (si?)
пригбнити -ню, -ниш przygo-
nic, przyp?dzic; zob. прига-
няти
пригоргги zob. пригоряти
пригород-а т osada podmiej-
ska; przdmiescie
пригорок -рка т pagorek, male
wzniesienie
пригортати -аю, -аеш przygar-
niac; przytulac ► пригорнути
-ну, -неш przygam^c; przytu-
lic
пригоряти (tylko 3. osoba) iprzy-
palac si? ► пригор!ти (tylko 3.
osoba) przypalic si?; ticto (мо-
локо) пригорало ciasto (mle-
ko) przypalilo si?
приготовляться) -яю, -яеш
przygotowywac (si?) ► при-
готувати(ся) -ую, -уеш, при-
готовиться) -влю, -виш przy-
gotowac (si?)
пригощати -аю, -аеш ugaszczac;
cz?stowac ► пригостйти
-ощу, -остйш ugoscic; pocz?-
stowac
прйдане -ного п 1. wiano, posag;
wyprawa 2. wyprawka (dla nie-
mowlgcia)
придатний przydatny, nadaj$cy
si?, zdatny
придбати -аю, -аеш zdobywac,
341
придивлятися
zyskac; postarac si?; przyspo-
rzyc; nabyc
придивлятися -ЯЮСЯ, -ЯСШСЯ
przygl^dac si?, przypatrywac
si? ► придивйтися -влюся,
-вишся przygl^dn^c si?, przyj-
rzec si?
прйдих -у m przydech
придкчяти -яю, -яеш przydzie-
lac, udzielac; ~ увагу poswi?-
cac uwag? ► придыйти -jnb,
-лиш przydzielic, udzielic;
~ час poswi?cic czas
придуманий wymyslony, wy-
kombinowany
придумувати -ую, -уеш wymys-
lac, wynajdywac, kombino-
wac ► придумати -аю, -аеш
wymyslic, wynalezc, wykom-
binowac
присднувати -ую -уеш рггуЦ-
czac, dol$czac, wl^czac ► при-
сднати -аю, -аеш przyl^czyc,
dol$czyc, wl^czyc
присднуватися -уюся, -уешся
przyl^czac si?, dol$czac si?,
wl$czac si?; ~ до думки po-
dzielac czyj$s mysi (zdanie, po-
gl$d) ► присднатися -аюся,
-аешся dol^czyc si?, wl^czyc
si?
приемний przyjemny, mity; ~ на
смак przyjemny w smaku
приз -у m nagroda; puchar
призвати zob. призивати
342
призводити -джу, -диш dopro-
wadzac do czegos (zazwyczaj
negatywnego)
призёмкуватий przyziemny,
przysadzisty, niski
приземлятся -яюся, -яешся,
призёмлюватися -лююся,
-люешся l$dowac ► призем-
лится -ЛЮСЯ, -лйшся wyl^-
dowac (о samolocie)
призёр -а т zdobywca nagrody
призивати -аю, -аеш wzywac,
powotywac ► призвати -ву,
-вёш wezwac; powolac
признаватся -аюся, -аешся
przyznawac si? ► признатися
-аюся, -аешся przyznac si?
признания-я п przyznanie si?,
wyznanie; uznanie
призначати -аю, -аеш 1. prze-
znaczac; wyznaczac 2. mia-
nowac ► призначйти -ачу,
-ачйш 1. przeznaczyc; wyzna-
czyc 2. mianowac; час wy-
znaczyc czas; ~ на посаду
mianowac na stanowisko
призначення -я n 1. przeznacze-
nie; wyznaczenie; мвсце
miejsce przeznaczenia 2. mia-
nowanie; nominacja; ~ на no*
саду mianowanie na stano-
wisko
пршжджий przyjezdzaj^cy, przy-
jezdny
приезд -у m przyjazd, przybycie
прикршлювати
прикати -Уду, -щеш przyjechac,
przybyc
приймак -а т przybrany syn
приймальня -i, приймальна -оТ
z poczekalnia
приймати -аю, -аеш przyjmo-
wac ► прийняти -му, -меш
przyjsc ,
праймам -a odbiornik; транзйс-
торний ~ odbiornik tranzys-
torowy
приймённик -а т przyimek
прийняття -я п przyj?cie
прийбм -у т 1. przyj?cie, przy-
jmowanie 2. metoda, sposob,
uj?cie; годйни прийбму godzi-
ny przyj?c; лжувалышй ~
sposob (metoda) leczenia
прийти -йду, -йдеш przyjsc;
~ до вйсновку dojsc do
wmosku; ~ до згоди dojsc do
zgody; ~ на допомбгу przyjsc
z pomocq; zob. прихбдити
прйказка-и z sentencja; zwrot
przyslowiowy; przypowiesc,
przypowiastka; увштй в прй-
казку stac si? (zwrotem) przy-
slowiowym
прикидатися -аюся, -аешся;
~ хвбрим udawac chorego;
дурником udawac ghipiego
нрйклад -у m przyklad; навести
~ podac (przytoczyc) przy-
klad
цРиклад -a m kolba; karabin
прикладка-и z dopowiedzenie
(w zdaniu)
приклё!ти(ся) -ею, -ei'iii przy-
kleic (si?)
прикмёта -и z przymiot, cecha;
znak, oznaka; прикмёти ха-
рактеру cechy charakteru; це
погана ~ jest to zty znak
прикмётник -a m przymiotnik
прикордбнний przygraniczny,
pograniczny; конфл1кт
konflikt graniczny; прикор-
дбнна застава posterunek
strazy granicznej
прикраса -и z ozdoba, upi?ksze-
nie
прикрашати -аю, -аеш ozda-
biac, upi?kszac ► прикрасйти
-ашу-асиш ozdobic, upi?k-
szyc
прикривати -аю, -аеш przykry-
wac, nakrywac; ukrywac, osla-
niac; вщступ oslaniac od-
wrot ► прикрйти -йю, -йеш
przykryc, nakryc; ukryc, oslo-
nic; двёр! przymknqc
drzwi; вщ дощу oslonic
przed deszczem
прйкрий przykry
прикриття -я n przykrycie, okry-
cie; oslona
прикршлювати -юю, -юеш
1. przymocowywac, umoco-
wywac; przytwierdzac 2. przy-
dzielac ► прикршйти -плю,
343
пршдисть
-ршйш 1. przymocowac,
umocowac; przytwierdzic 2.
przydzielic
npincpicTb -pocri z przykrosc
прикручувати -ую, -уеш przy-
kr?cac ► прикрутит -учу,
-утиш przykr?cic
прикушувати -ую, -уеш przy-
gryzac ► прикусйти -ушу,
-усиш przygryzc; ~ co6i язик
przygryzc sobie j?zyk; ugryzc
si? w j?zyk
прилавок -вка m lada, kontuar
прйлад -у m przyrzqd, aparat
приладдя-я n narz?dzia, przy-
bory; письмбве ~ przybory
do pisania
приладобуд1внйй produkuj^cy
narz?dzia, przybory; ~ завод
fabryka narz?dzi (aparatury)
приладобудування -я n produk-
cja przyborow, narz?dzi lub
aparatury
прилазити -ажу, -азиш, приль
зати -аю, -аеш przylazic; zob.
пршпзти
прилепти -ечу, -етйш przyle-
ciec; ~лггакбм przyleciec sa-
molotem; zob. прилгтати
прилив -у т przyptyw; ~ почут-
пв przyptyw uczuc; ~ кров!
przyptyw krwi
прилипати -аю, -аеш przylepiac
si?, przywierac, Ignqc; przy-
czepiac si? ► прилйпнути -ну,
344
-неш przylepic si?, przywrzec,
przylgnqc; przyczepic si?
прил!зти -зу, -зеш przylezc; zob.
прилазити
прилгг -льбту т przylot; ~ (при-
буття) л!така przylot samo-
lotu
прил!тати -аю, -аеш przylaty-
wac; zob. прилетгти
прилюдний pubhczny; прилюд-
ш торги publiczna sprzedaz,
licytacja
приманювати -юю, -юеш przy-
wabiac, zwabiac ► приманй-
ти -ню, -ниш przywabic, zwa-
bic
приманка -и z przyn?ta, wabik
примас -a m prymas
применшувати -ую, -уеш po-
mniejszac, zmniejszac; ~ зна-
чения umniejszac znaczeme
► примёншити -шу, -шиш po-
mniejszyc, zmniejszyc; umniej-
szyc
примерзати -аю, -аеш przy-
marzac ► примёрзнути -ну,
-неш przymarznqc
примирёнець -нця т ugodowiec
примиряти(ся) -яю, -яеш godzic
(si?) ► примирйти(ся) -рю,
-риш pogodzic (si?)
прим1рити -рю, -риш przymie-
rzyc
примфка -и z przymiarka
прим1рник -а т egzemplarz; еди-
припиняти
нии ~ jedyny egzemplarz, uni-
kat
приуярювати -юю, -юеш, при-
пряги -яю, -яеш przymierzac
примкькйй podmiejski
примпивпм -у т prymitywizm
примпйвний prymitywny
примпка -и z 1. przypisek, not-
ka, uwaga 2. znak, cecha
причинения -я n pomieszczenie,
lokal
приморозок -зку m przymrozek
примбр’я -я n region nadmorski,
pomorze, przymorze
примус1 -у m prymus (wzorowy
uczen)
примус2-a m prymus (maszyn-
ka)
примусбвий przymusowy
примушувати -ую, -уеш przy-
muszac, zmuszac ► примуси-
ти -ушу, -усиш przymusic,
zmusic
прймха -и z kaprys, zachcianka,
fantazja
примхливий kaprysny; wybred-
ny,
принада-и z powab, wdzi?k;
przyn?ta
принаймш, принайм! przynaj-
mniej, co najmniej
ириневблювати -юю, -юеш
zniewalac, zmuszac ► прине-
волит -лю, -лиш zniewolic,
zmusic
принижений unizony, ponizony,
upokorzony
принйжувати(ся) -ую, -уеш po-
nizac (si?), pomniejszac (si?),
upokarzac (si?) ► принйзити-
(ся) -нижу, -нйзиш ponizyc
(si?), pomniejszyc (si?), upo-
korzyc (si?)
принйзливий ponizaj^cy, upoka-
rzajqcy
приневблити -лю, -лиш znie-
wolic, zmusic
принбсити -ошу, -бсиш przyno-
sic; ~ в жертву przynosic
w ofierze ► принести -су, -сеш
przyniesc
принц -a m ksi^z?
принцёса -и z ksi?zna
принцип-y m zasada; поруши-
ти naruszyc zasad?; в прйн-
циш w zasadzie
принципбвий zasadniczy, pod-
stawowy, glowny; принципб-
ве питания zasadniczy prob-
lem; пркнципбва позшця pryn-
cypialne stanowisko
припадок -дку m przypadek;
atak, napad; серцевий atak
serca
припаси-ciB Imn zapasy; про-
дуктов! ~ zapasy zywnosci
припектй zob. пршпкати
припиняти-яю,-яеш wstrzymy-
wac, przerywac ► припинйти
-ню,-ниш wstrzymac, przer-
345
приписка
wac; ~ переговори przerwac
pertraktacje; ~ роботу przer-
wac prac$
приписка -и z 1. dopisek, przypi-
sek 2. zapisanie, adnotacja
припйсувати -ую, -уеш przypi-
sywac, dopisywac, wpisywac
► приписати -пишу, -пишет
przypisac, dopisac, wpisac
приткати -аю, -аеш przypie-
kac, przygrzewac; przypalac
► припектй -ечу, -ечёш przy-
piec, przygrzac; przypalic
приплйв -у m przypfyw; ~ i вщ-
плйв przypfyw i odpfyw
приправа-и z przyprawa (kuli-
narna)
припускати -аю, -аеш przypu-
szczac, dopuszczac, zakladac;
не ~ думки про поразку nie
dopuszczac mysli о porazce
► припустйти -ущу, -устиш
przypuscic, dopuscic
припущення -я n przypuszcze-
nie, domysl
прйр1ст -йрбсту m przyrost;
прирбдаий ~ (населения)
przyrost naturalny (ludnosci)
природа -и z 1. przyroda, natura
2. charakter, usposobienie;
явище природа zjawisko przy-
rody; закон природа prawo
natury; ~ процёсу charakter
procesu
прирбдаий naturalny, przyro-
346
dzony, wrodzony; прирбдш
багатства bogactwa natural-
ne
природайчий przyrodmczy;
природнйч! науки nauki przy-
rodnicze
природознавець -вця, природ-
пик -a m przyrodnik
природознавство -a n przyrodo-
znawstwo, nauka о przyrodzie
приручати -аю, -аеш oswajac
(np. zwierzg) ► приручйти -чу,
-чиш oswoic (np. zwierzg)
присвшний dzierzawczy; ~ зай-
мённик zaimek dzierzawczy
присвоил -6ю, -61Ш 1. przyswo-
ic, przywlaszczyc 2. nadac (ty-
tul); звания профёсора na-
dac tytul profesora
присвята -и z poswi^cenie; dedy-
kacja
присвячувати -ую, -уеш po-
swi^cac; dedykowac; час
рбздумам poswi^cac czas na
rozmyslania; життя бать-
гавщйш poswi^cac zycie oj-
czyznie ► присвятйти -ячу,
-ятиш poswi^cic; zadedyko-
wac
присилати -аю, -аеш przysylac
► прислати -ишлю, -ишлёш
przyslac
прискбрений przyspieszony;
рбзгляд справи przyspie-
szone rozpatrzenie sprawy;
присутшй
прискбреш курен przyspie-
szony kurs
прискбрення -я п przyspiesze-
nie; земнё ~ przyspieszenie
ziemskie
прискбрювати -юю, -юеш przy-
spieszac ► прискбрити -рю,
-риш przyspieszyc
прислати zob. присилати
приелшник -а т przyslowek
присл1вниковий przyslowkowy;
~ зворот wyrazenie przys-
lowkowe
приелш’я -я п przyslowie; увш-
тй в ~ stac si? przyslowiem
прислухатися -аюся, -аешся,
прислухуватися -уюся, -уеш-
ся przyshichiwac si?, wsluchi-
wac si?; ~ др чисТсь думки
brae pod uwag? czyjes zdanie
► прислухатися -аюся, -аеш-
ся przyshichac si?, wshichac si?
прйемак -у m posmak
прйемерк -у m zmierzch, zmrok;
прйемерком о zmierzehu (о
zmroku)
приснитися -нюся, -нишея przy-
snic si?
приспати -плю, -пиш uspic
пристав -у т przyspiew, refren
приставати -таю, -таёш 1. przy-
stawac; przylepiac si?; czepiac
si? 2. przybijac do brzegu
3. przyl^czac si?, dol^czac si?
4. nie nad^zac, przystawac
(w marszii) ► пристати -any,
-анеш 1. przystac; przylepic
si? 2. przybic do brzegu 3. przy-
l^czyc si? 4. zm?czyc si?,
pozostac w tyle; ~ на npo-
позйщю przyj^c propozycj?,
przystac na propozycj?
приставляти -яю, -яеш przysta-
wiac, dostawiac ► приставити
-влю, -виш przystawic, do-
stawic
пристань -ni z przystan
пристбйний przyzwoity, porz$d-
ny, stateezny
пристосовувати -ую, -уеш przy-
stosowywac, dostosowywac
► пристосувати -ую, -уеш
przystosowac, dostosowac
пристрасний nami?tny; pelen za-
pahi
прйетрш -рою m mechanizm,
urz^dzenie
приступ-у m 1. szturm, atak,
natarcie 2. atak (bolu), napad,
paroksyzm; брати приступом
brae szturmem
прйсуд -у m wyrok, orzeczenie
присуджувати -ую, -уеш 1. za-
s^dzac, skazywac 2. przyzna-
wac ► присудйти -джу, -диш
1. zas^dzic, skazac 2. przyznac
(np. nagrod^)
прйсудок -дка m orzeczenie
(cz^sc zdanid)
присутшй obeeny
347
присяга
присяга -и z przysi?ga, slubowa-
nie^
притагги(ся) -аю, -aim ukryc
(si?), schowac (si?)
притаманний charakterystycz-
ny, wlasciwy, istotny
притвор -у m kruchta
притока -и z doptyw
притомили przytomny
притомшсть -nocri z przytom-
nosc
притулок -лку m przytulek;
azyl; найти ~ znalezc przy-
tulek (schronienie); пол!тйч-
ний ~ azyl polityczny
притча -i z przypowiesc
притуляти(ся) -яю, -яеш przy-
tulac (si?) ► притулйти(ся)
-лю, -лиш przytulic (si?)
притягувати -ую, -уеш рггусц-
gac, poci^gac ► притягнути
-ну, -неш przyci^gn^c, ро-
ci^gn^c; ~ до вщповедаль-
nocri poci^gn^c do odpowie-
dzialnosci
приурбчити -очу, -бчиш zwi^-
zac, powi^zac z czyms, przy-
porz^dkowac do czegos
прихйльний przychylny
прихйльник -a m zwolennik,
sympatyk
прихйлыпсть -nocri z przychyl-
nosc, zyczliwosc; вйявити ~
odniesc si? z zyczliwosci^
(przychylnie)
прихщ -ходу m przyjscie; ~ до
влади dojscie do wladzy,
~ корабля przybycie statku
прихбваний 1. ukryty, skryty,
trzymany w tajemnicy 2. od-
lozony, zaoszcz?dzony
прихбвувати -ую, -уеш 1. ukry-
wac, skrywac, trzymac w ta-
jemnicy 2. oszcz?dzac, odkla-
dac ► приховати -аю, -аеш
1. ukryc, skryc 2. zaoszcz?-
dzic, odlozyc
приход -у m zob. прибуток
приходство -a m parafia
прихбдити -джу, -диш przycho-
dzic; в порт wchodzic do
portu; до вйсновку docho-
dzic do wniosku; zob. прийти
прищл-у m celowmk; оптйч-
ний celownik optyczny
прицЬповатися -ююся, -юешся
celowac ► пршцлитися -люся,
-лишся wycelowac
причал -у т 1. cumowanie 2.11-
na, cuma 3. nadbrzeze
причалювати -юю, -юеш przy-
bijac do brzegu ► причалите
-лю, -лиш przybic do brzegu
причарбвувати -ую, -уеш cza-
rowac; zniewalac, podporz^d-
kowywac, uzalezniac; музн-
кою czarowac muzyk$ ► при-
чарувати -рую, -руеш ocza-
rowac, zaczarowac; zniewolic,
podporz^dkowac, uzalezmc
348
причастя -я п rel. komunia
(swi?ta)
причащання -я п przyjmowa-
nie komunii (swi?tej), komu-
nia (swi?ta)
прнчёпа -и m natr?t
причепйти(ся) -плю, -пиш przy-
czepic (si?), uczepic (si?)
причепурйти(ся) -рю, -риш
przystroic (si?), wystroic (si?),
przybrac (si?)
причесати(ся) -ешу, -ешеш przy-
czesac (si?), uczesac (si?)
причётний nalez^cy (do kogos);
zamieszany (w cos); wspohvin-
ny, wspoldzialaj^cy, uczestni-
cz$cy
причина -и z 1. przyczyna 2. po-
mieszanie, оЬЦкаше; ~ i na-
слщок przyczyna i skutek;
в чому ~? w czym przyczyna?
причиняти -яю, -яеш 1. przymy-
kac (np. drzwi, okno) 2. prze-
dhizac, dodawac ► причинйти
-ню, -ниш 1. przymkn^c (np.
drzwi, okno) 2. przedhizyc,
dodac
причкувати(ся) -ую, -уеш cze-
sac (si?), przygladzac (wlosy)
йрнч6му, притом przy czym,
z tym ze; вивчати шозёмш
мови, ~ самотужки uczyc si?
J?zyk6w obcych, z tym, ze sa-
modzielnie; ~ я тут? co ja
шат z tym wspolnego?
приятель
пришёстя -я n rel. przyjscie, zja-
wienie si?
пришивати -аю, -аеш przyszy-
wac; wrabiac kogos; ~ гудзи-
ка przyszywac guzik; ~ ko-
мусь антисемитизм imputo-
wac komus antysemityzm
► пришйти -йю, -йеш przy-
szyc
пришюльнйй przyszkolny; при-
ппальна далянка dzialka przy-
szkolna
прищ -a m pryszcz
прищепа -и z zraz (w sadownic-
twie)
прищёплювати -юю, -юеш za-
szczepiac, szczepic ► прище-
пйти -плю, -пиш zaszczepic;
~ люббв до красй zaszczepic
umilowanie pi?kna
прйщик -a m pryszczyk, pryszcz
прйщшка -и z haczyk, zasuwka,
zaszczepka
пршцурювати -юю, -юеш mru-
zyc (oczy) ► прищурити -рю,
-риш przymruzyc, zmruzyc
(oczy)
прйязний przyjazny, zyczliwy,
sprzyjaj^cy
прйязнь-ш z przyjazn, zyczli-
wosc, sprzyjanie
приятелювати -юю, -юеш przy-
jaznic si?
прйятель -ля m przyjaciel, kole-
ga
349
прйятелька
прйятелька -и z przyjaciolka,
kolezanka
прввисько -а п przezwisko;
przydomek
прозвище -а п nazwisko
приоритет -у т priorytet
пр!рва -и z przepasc, otchlan
пргсний 1. przasny (о chlebie)
2. slodki (о wodzie) 3. bez sma-
ku, mdfy (o jedzeniu)
пркновбдний slodkowodny;
пркновбдш вбдорост! (рйби)
wodorosty (ryby) slodkowod-
ne
npiTH -1Ю, -iein 1. pocic si? 2. but-
wiec 3. dusic si?, prazyc (o Je-
dzeniu)
про о; ~ нього о шт; ~ що ви
говорите? о czym pan (pani)
mowi?; ~ мене... wszystko mi
jedno, jak chcesz
проанашзувати -ую, -уеш prze-
analizowac
проба -и z proba
пробачати -аю, -аеш przeba-
czac, wybaczac ► пробачити
-чу, -чиш przebaczyc, wyba-
czyc
пробачення -я n przebaczenie,
wybaczenie; просйти ~ prosic
о wybaczenie
пробивати -аю, -аеш przebijac;
~ co6i шлях torowac sobie
drog?; zob. пробйти
пробивнйй przebijaj^cy, przeni-
350
kajqcy; пробивна сила sila
przebicia
пробирать -аю, -аеш wymyslac,
karcic, besztac; ~ мбркву
przerywac marchew ► про-
брать-беру,-берёш zwymy-
slac, skarcic, zbesztac
пробиратися -аюся, -аешся prze-
dostawac si?, przekradac si?,
przedzierac si? ► пробратися
-беруся, -берёшся przedostac
si?, przekrasc si?, przedrzec si?
пробйти -б’ю, -б’ёш 1. przebic
2. wybic, zadzwonic (o zega-
rze); мур przebic mur,
шлях utorowac drog?; го-
ловою стшй не проб’еш glowQ
muru me przebijesz; zob про-
бивать
проб1рка -и z probowka
проб!рний; (пробный) камшь
kamien probierczy
проблема -и z problem, kwestia,
zagadnienie
проблематика -и z problematy-
ka
проблематичный problematycz-
ny
пробили probny; ~ прим1рник,
екземпляр egzemplarz
probny
пробоем przebojem; Нь isc
przebojem
пробоша -и z otwor, dziura,
szczelina
пров13
пробрати zob. пробирати
пробратися zob. пробираться
прббувати -ую, -уеш probowac
пробуджувати(ся) -джую, -джу-
еш budzic (si?) ► пробуди-
ться) -джу, -диш obudzic
(si?)
пробути -уду, -удеш przebyc,
pobyc, pozostac; ~ до недЬп
pobyc do niedzieli
провадити -джу, -диш prowa-
dzic; ~ доялыпсть prowadzic
dzialalnosc; zob. провести
провал-у т 1. urwisko, prze-
pasc 2. fiasko, niepowodzenie,
plajta, kl?ska
провалля -я n przepasc
провалювати -юю, -юеш 1. prze-
walac; obalac 2. zaprzepa-
szczac, zawalac (sprang) 3. oba-
lac wniosek 4. zawalac (egza-
min) 5. rozwalac, rozbijac
(np. glong) ► провалйти -лю,
-лиш 1. przewalic; obalic 2. za-
przepascic, zawalic (sprang)
3. obalic (np. wniosek) 4. zawa-
lic (egzamin) 5. rozwahc, roz-
bic (np. glowg)
проваляться -яюся, -яешся wyle-
giwac si?; gnusmec (o czlowie-
ku); walac si? (o rzeczach)
проведения -я n przeprowadze-
nie, wykonanie, zrealizowa-
nie; ~ дискусП przeprowa-
dzenie dyskusji; ~ зал!знй-
ni wybudowanie linii kolejo-
wej
провезти -зу, -зёш przewiezc,
przetransportowac; zob. npo-
ВОЗИТИ
провести -еду, -едёш 1. odpro-
wadzic (kogos) 2. przeprowa-
dzic; час sp?dzic czas; zob.
проводити
провидшня -я n opatrznosc
провйна -и z przewinienie, wma,
wykroczenie
npoeiaHT -y m prowiant, zywnosc
пров1вати (tylko 3. osoba) prze-
wiewac, wiac
прбвщ1 -воду m przewodnict-
wo, kierownictwo
проезд2-вода m przewod elek-
tryczny, kabel
провздати zob. провздувати
провзднйй 1. przewodni, wio-
d^cy 2. Провздна недоля rel.
pierwsza niedziela po Wielka-
nocy (Niedziela sw. Tomasza)
провзднйк -a m przewodni k;
konduktor; електрйчного
струму przewodnik pr$du
elektrycznego
провзднйця -i z przewodniczka
провздувати -ую, -уеш odwie-
dzac ► провздати-аю,-аеш
odwiedzic
пров13-возу т przewoz, trans-
port, przewiezienie; przewoze-
nie
351
провпний
пров^знйй przewozowy, trans-
portowy
пров131я -ii z prowiant, zywnosc
пров!зор -a m farmaceuta, apte-
karz
провшщал -a m mieszkaniec
prowincji, prowmcjusz
провшщя -ii z prowincja
провкник -a z zwiastun, prekur-
sor; ~ BOJii zwiastun wolno-
sci
npoeicTHTH zob. пров!щати
провгтрювати -юю, -юеш prze-
wietrzac, wietrzyc ► провгт-
рити -рю, -риш przewietrzyc,
wywietrzyc
провпцати -аю, -аеш przepo-
wiadac; obwieszczac, oznaj-
miac ► провкстйти -iiixy,
чстйш przepowiedziec; ob-
wiescic, oznajmic
провповати -юю, -юеш zob.
пров!вати
проводжати -аю, -аеш odpro-
wadzac, towarzyszyc; zob. про-
вести
проводи -дав Imn 1. odprowa-
dzenie, towarzyszenie; ~ до
вшська uroczyste odprowa-
dzenie do wojska 2. zob. про-
водник) 2.
проводйр -я m przywodca
проводите -джу, -диш 1. prze-
prowadzac 2. sp^dzac (czas)\
zob. провести
провозити -бжу, -бзиш przewo-
zic, transportowac; zob. про-
везти
провокатор -a m prowokator
проворний zr^czny, obrotny,
zwinny „
провулок -лка m zaulek, uliczka
провчати -аю, -аеш dawac na-
uczk?, pouczac ► провчйти
-чу, -чиш dac nauczke, po-
uczyc
прогайнувати -ую, -уеш, про-
гаяти -аю, -аеш strwonic,
stracic (czas)
прогалина -и z 1. Iuka, przerwa
2. polana
проганяти -яю, -яеш przega-
niac, przep?dzac, wyp?dzac
► прогнати -жену, -женёш
przegonic, przep?dzic, wyp?-
dzic
прогар -у m wypalone (przepa-
lone) miejsce
прогаяти zob. прогайнувати
пропн -гону m p^dzeme (bydla),
przep?dzenie
проглёдати -джу, -диш 1. przej-
rzec 2. przegapic
проглядати -аю, -аеш przegU'
dac; wygl^dac, przezierac,
przeswietlac (np. о sloncu)
► проглянути -ну, -неш przej-
rzec; wyjrzec (np. о sloncu,
ksigzycu)
прогнати zob. проганяти
352
продаж
прогнивати (tylko 3. osoba) gnic,
murszec ► прогнйти (tylko 3.
osoba) zgnic, przegnic, zmur-
szec
прогноз -у m prognoza
проговбрювати -юю, -юеш
przemawiac, wiele rozmawiac
(gadac) ► проговорит-рю,
-риш przemowic, wyrzec, wy-
mowic, wypowiedziec; prze-
gadac; вони проговорили весь
день oni przegadali cafy dzien
проговбрюватися -ююся, -юеш-
ся przej?zyczac si?; mowic cos
niepotrzebnego ► проговори-
тся -рюся, -ришся przej?zy-
czyc si?; wygadac si?, powie-
dziec cos niepotrzebnego
прогодбвувати -ую, -уеш prze-
karmiac; karmic, zywic ► npo-
годувати -ую, -уеш przekar-
mic; wyzywic, otrzymac
проголбшувати -ую, -уеш ogla-
szac, proklamowac ► nporo-
лосйти -ошу, -бсиш oglosic,
proklamowac
прогорглий przepalony
ирогоряти -яю, -яеш przepalac
si? ► nporopiiH -рю, -риш
przepalic si?
програвати -раю, -раёш prze-
grywac ► програти -аю, -аеш
przegrac
програвач -а т adapter
програма-и z program; нав-
чальна ~ program naucza-
nia
програм1ст -а т programista;
informatyk
прбграш -у т przegrana
прогрёс, прогрёс -у т post?p
прогресйвний, прогресйвний
post?powy
прогр^вати -аю, -аеш ogrzewac,
nagrzewac ► прогрпи -по,
-iein ogrzac, zagrzac
прогул -у т prohiowanie, bume-
lowanie, wagary, samowolne
opuszczenie pracy
прогулювати -юю, -юеш 1. bu-
melowac, wagarowac 2. wy-
prowadzac na spacer (np. psa)
3. trwonic (majqtek) ► npo-
гуляти -яю, -яеш 1. samo-
wolnie opuscic prac? 2. wy-
prowadzic na spacer (np. psa)
3. roztrwonic (majqtek)
прогульник-а m laz?ga, proz-
niak, bumelant
прогавити -влю, -виш przega-
pic; ~ можлйв1сть (справу)
przegapic okazj? (spraw?)
продавати -аю, -аеш sprzeda-
wac ► продати -ам, -асй
sprzedac
продавёць-вця т sprzedawca,
ekspedient
продаж-у т sprzedaz, handel;
нема в продажу nie ma
w sprzedazy
1 X
- кр -ПО1ЬСЬМ1П c IOBHHK
353
продёржувати
продёржувати -ую, -уеш prze-
trzymywac ► продёржати -жу,
-жиш przetrzymac; ~ яблука
до вески przechowac jablka
do wiosny
продал -у т przedzial, przedzia-
lek (na glowie)
продбвження -я n przedhizenie,
kontynuacja
продбвжувати -ую, -уеш prze-
dhizac, przeci^gac; kontynu-
owac ► продбвжити -жу,
-жиш przedhizyc, przeci^g-
n$c; kontynuowac; ~ тёрмш
przedluzyc termin
продбвжуватися (tylko 3. osoba)
przedluzac si? ► продбвжити-
ся (tylko 3. osoba) przedhizyc
si?
продбвжувач -a m kontynuator
продукт -у m produkt, artykul
(np. spozywczy); icriBiii про-
дукта produkty jadalne (spo-
zywcze)
продуктивный wydajny, pro-
duktywny; продуктйвш сйли
moce produkcyjne
продуктивность -nocri z wydaj-
nosc
продуктовый spozywczy; npo-
дуктбва крамнйця sklep spo-
zywczy
продукция -ii z produkcja
продуманий przemyslany
проект -у m projekt
проёктний projektowy; проект-
не бюро biuro projektowe
проектор-a m projektor, rzut-
nik
проектувати -ую, -уеш projek-
towac, planowac
проекщйний projekcyjny; ~ ana-
рат projektor, rzutnik, epi-
diaskop
проекщя -ii’ z projekcja, rzut, rzu-
towanie
прожектор -a m reflektor
прожёра -и m zarlok
проживата -аю, -аеш zyc; miesz-
kac, przebywac; Bin проживае
у Канада on mieszka w Kana-
dzie
прожйти -иву, -ивёш przezyc,
треба ~ до завтра trzeba
przezyc do jutra; ~ до ста
рбюв dozyc do stu lat
прожиток -тку m utrzymanie,
egzystencja
прожиткбвий; мппмум mini-
mum socjalne
прожогом p?dem, migiem, co
tchu
проза -и z proza
прозапс -a m prozaik
прозшчний prozaiczny
прозелень -Hi z pierwsza zielen
прозбрий przezroczysty, przej-
rzysty, jasny; wyrazny; ~ на-
тяк wyrazna (niedwuznaczna)
aluzja
354
npojricoK
npoiopicTb -pocri z przejrzys-
tosc, jasnosc
прозр1вати -аю, -аеш odzyski-
wac wzrok; zacz^c rozumiec,
pojmowac, jasno widziec
► прозрпь -iio, -ieiu przejrzec;
zrozumiec, poj^c
про!зд-у m przejazd; безплат-
ний - przejazd bezplatny; за-
шзнйчний ~ przejazd kole-
jowy
провкджати -аю, -аеш, про'1'ж-
джувати -ую, -уеш, проТздй-
ти -Тжджу, чздйш przejez-
dzac (okreslony odcinek) ► про-
кати -!ду, -1'деш przejechac
(okreslony odcinek)
пройдйсвк -a m obiezyswiat,
wldcz?ga
пройти пройду, пройдет
przejsc; przerobic; przemin^c,
minqc, uplyn^c; ~ полями
przejsc polami; ~ xiMiio
przerobic chemi?; пройшла
кипеть przemin?la mlodosc;
пройшбв дощ spadl deszcz;
zob. проходити
прокидатися -аюся, -аешся bu-
dzic si? ► прокйнутися -нуся,
-нешся obudzic si?, ockn^c si?
прокисати (tylko 3. osoba) kwa-
sic si?, kisic si? ► прокйсну-
ти (tylko 3. osoba) skwasniec,
skisn^c
прокйслий skwasniaty
прокладка -и z uszczelka, wklad-
ka; гумова (гумова) ~ gumo-
wa uszczelka
прокламащя -ii' z proklamacja,
odezwa
проклинати -аю, -аеш przekli-
nac ► проклястй -яну, -янёш
przekl^c
проклш -льбну т przeklenstwo;
сйпати (слати) прокльони
miotac przeklenstwa
проклятий przekl?ty
прокляття -я п przeklenstwo,
kl^twa
проковтувати -ую, -уеш prze-
lykac, polykac ► проковтну-
ти -ну, -неш przelkn^c, ро-
Ikn^c
прокол -у т, прокблина -и z
przekhicie, przebicie, naklu-
cie; punkcja
прокблювати -юю, -юеш prze-
khiwac, przebijac ► проколо-
ти -лю,-леш przekhic, prze-
bic
прокуратура -и z prokuratura
прокурор -a m prokurator
пролазити -ажу, -азиш, проль
зати -аю, -аеш przelazic
► прол1зти -зу, -зеш przelezc
проливати -аю, -аеш przelewac;
rozlewac ► пролйти -ллю,
-ллёш przelac; ~ кров prze-
lac krew
прблгсок -ску т polana
12*
355
пролк
пролк -льбту т przelot
прол!тати -аю, -аеш przelaty-
wac ► пролетки -ечу, -етйш
przeleciec
пролкнйй przelotowy
пролог -у т prolog
пролом -у т przelom, przelama-
nie; zlamanie; ~ черепа p?k-
ni?cie czaszki
промайнути -ну, -неш mign^c,
przemkn^c
промах -у m bl^d, pomylka;
spudlowanie, chybienie
промахнутися -нуся, -нёшся
spudlowac, chybic, nie trafic
променйстий promienisty, pro-
mieniotworczy
промешти -iio, -iein promienio-
wac
променювання -я n promienio-
wanie
промерзать -аю, -аеш przemar-
zac ► промёрзнути -ну, -неш
przemarzn^c
промивати -аю, -аеш przemy-
wac, przephikiwac, wyphiki-
wac; ~ шлунок phikac гоЦ-
dek; ~ рану przemywac ran?
► промити -йю, -йеш prze-
myc, przephikac, wyphikac
проминати -аю, -аеш przemijac
► проминуги -ну, -неш prze-
min^c
прбмисел -слу т produkcja; rze-
mioslo; zaj?cie; кустарний ~
chahipnictwo; рйбний ~ prze-
mysl rybny
промислбвий przemyslowy
npoMi/KOK -жку m odleglosc, od-
st?p, dystans, przerwa; okres;
~ часу okres
промшня -я n zb. promienie;
рентгёшвське ~ promienie
Roentgena
прбмшь -меня m promien, pro-
myk
промова -и z przemowa, prze-
mowienie; обвинувальна
przemowienie oskarzycielskie
промбвець -вця m mowca
промовляти -яю, -яеш przema-
wiac; wypowiadac ► промб-
вити -влю, -виш przemowic,
wypowiedziec
промбвчувати -ую, -уеш prze-
milczac ► промовчати-овчу,
-бвчйш przemilczec
промокати -аю, -аеш przema-
kac ► промбкнути-ну,-неШ
przemokn^c; до рубця (до
нитки) przemokn$c do suchej
nitki
промочить -чу, -чиш przemo-
czyc; ~ ноги przemoczyc nogi
промтовари -pie Imn (промис-
лбв! товари) wyroby (arty-
kuty) przemyslowe
пронйзливий przenikliwy, prze-
jmuj^cy; крик przerazh-
wy krzyk
356
пропуска™
проникати -аю, -аеш przenikac,
wnikac; pojmowac ► пронйк-
нути -ну, -неш przenikn^c,
wnikn^c; poj$c
провоза -и т chytrus; intrygant;
kombinator, kr?tacz
пронюхувати-ую,-уеш 1. w$-
chac 2. przew^chiwac, w?szyc
► пронюхати -аю, -аеш 1. wy-
w^chac 2. zw^chac, zw?szyc,
przewqchac
прообраз -у m prototyp, pierwo-
wzdr
пропаганда, пропаганда -и z
propaganda
пропагандист, пропагандйст -a
m propagandzista, propaga-
tor
пропагандистський, пропаган-
дйстський propagandowy
пропагувати, пропагувати -ую,
-уеш propagowac
пропадати -аю, -аеш przepa-
dac, gm$c; znikac, zapodzie-
wac si?; де ти пропадает?
gdzie ty si? podziewasz?
► пропасти -аду, -адёш prze-
pasc, zgin^c, znikn^c, zapo-
dziac si?
пропажа -ж! z zguba, strata
Пропалювати -юю, -юеш prze-
palac ► пропалйти -лю, -лиш
przepalic
пропасниця -i z febra; жовта ~
zolta febra
пропасти zob. пропадати
пропащий stracony, zgubiony;
przegrany, beznadziejny; ~
хлбпець stracony chlopak;
пропаща людина stracony
czlowiek; пропаща справа
beznadziejna sprawa
пропёлер -a m smiglo, propeler
проперчйти-чу,-чиш pieprzyc,
popieprzyc, dodac pieprzu
пропивати -аю, -аеш przepijac
► пропйти -п’ю, -п’ёш prze-
pic
прописка -и z meldunek (adno-
tacja w dowodzie osobistym)
прописнйй meldunkowy; pisany
r?cznie; banalny; ~ бланк
(листок) blankiet (druczek)
meldunkowy; прописка icth-
na banal (komunal), nic no-
wego
проповщник -a m kaznodzieja
проповщь -д! z kazanie, homilia
пропозйщя -ii’ z propozycja
пропонувати -ую, -уеш propo-
nowac; зустр!ч propono-
wac spotkanie
пропорщйний proporcjonalny
пропорция -ii’ z proporcja
пропуск -у m 1. przepustka
2. przeoczenie, opuszczenie
(np. Htery, wyrazu w tekscie)
пропуска™ -аю, -аеш przepu-
szczac; текст opuszczac
tekst ► пропустй™ -ущу,
357
пропускнйй
-устиш przepuscic; ~ урок
opuscic lekcj?
пропускнйй przepustowy; ~
пункт punkt przepustowy
(пр. па granicy); пропускна
спроможшсть заводу тос
przerobowa zakladu
проректор -а т prorektor
прорйв -у т чгугмъ, wylom
проривати -аю, -аеш 1. przery-
wac (czynnosc), rozsadzac
(roshny) 2. przekopywac, wy-
kopywac ► прорвати -ву,
-вёш 1. przerwac 2. zrobic
wyrw?, wylom
проривнйй; ~ прйголосний
spolgloska zwarta (wybucho-
wa)
прор!зувати -ую, -уеш przeci-
nac, przerzynac ► прор!зати
-!жу, -1жеш рггесцс, prze-
rzn$c
пророк -a m prorok
пророкувати -ую, -уеш proro-
kowac
проростати -аю, -аеш wscho-
dzic ► проростй -ту, -тёш
wzejsc, powschodzic
прорбцтво -а п proroctwo
прорубувати -ую, -уеш przer$-
bywac ► прорубать -аю,
-аеш przer^bac
просвет -у т przeblysk, promyk
swiatla
просвка -и z oswiata; Просвета
358
Proswita (ukrainskie towa-
rzystwo kulturalno-oswiatowe
zalozone w r. 1868 we Lwowie)
просветитель -ля m krzewiciel
oswiaty
просвгглювати -юю, -юеш prze-
swietlac
просвечувати -ую, -уеш prze-
swiecac
просвИйти -iny, -1тиш 1. oswie-
cic; uswiadomic 2. przeswietlic
просйти -шу, -сиш prosic;
дозволу prosic о pozwole-
nie; вйбачення przepra-
szac, prosic о wybaczenie
проскура -и z chleb eucharysty-
czny (rodzaj hostii)
прославитися -влюся, -вишся
wslawic si?, stac si? slawnym,
zastyn^c
прославлений oslawiony; slaw-
ny, stynny
прославляти -яю, -яеш rozsla-
wiac ► прославити -влю,
-виш rozslawic
прослщжувати -ую, -уеш sle-
dzic; badac; obserwowac
► прослщйти -джу, -диш wy-
sledzic, przesledzic; zbadac
прослухати -аю, -аеш 1. prze-
shichac, wyshichac; плапв-
ку przeshichac (przegrac) pty“
t? 2. nie dosfyszec; я прослу-
хав nie dostyszalem
просо -a n proso
просьба
Проспати(ся) -плю, -пиш prze-
spac (si?); проспати zaspac;
przegapic
проспект1 -у т szeroka miejska
ulica; prospekt, aleja
проспект2 -у m prospekt (doklad-
ny plan), plan; druk reklamo-
wy; ~ видавництва prospekt
wydawnictwa
просшвати -аю, -аеш przespie-
wac; zaspiewac
простак -a m prostak
простйй1 prosty, niezlozony;
~ прйсудок orzeczenie pros-
te; простё речения zdanie
proste; npocri приставники
hczebniki proste
простйй2 prosty, zwyczajny;
~ смёртний zwykly smiertel-
mk; говорит (розказувати)
прбстйми словами mowic
(opowiadac) prostymi slowa-
mi; людйна простого роду
czlowiek pochodz^cy z prostej
rodziny
простйти -ощу, -остйш wyba-
czyc, przebaczyc; прости, Гос-
поди! wybacz, Panie!
Hpocrip-бстбру m przestrzen;
боязнь простору l?k przes-
trzeni
просто prosto; po prostu
простодушний prostoduszny,
naiwny
просторий rozlegly, przestrzenny
просторовий przestrzenny, roz-
ci^gly; просторов! вщнбшен-
ня relacje przestrzenne
простота -й z prostota, skrom-
nosc, naiwnosc; свята ~!
swi?ta naiwnosci!
простоят -6ю, -6im przestac;
bye bezczynnym, nie dzialac,
nie funkcjonowac; машина
простояла день без дп* maszy-
na stala caly dzien bezczynnie
простриповати -юю, -юеш prze-
strzeliwac ► простр!лити,
прострёлити -лю, -лиш prze-
strzelic
простуда -и z przezi?bienie
простудится -джуся, -дишея
przezi?bic si?
проступок -пку т przest?pstwo
простягати -аю, -аеш rozposcie-
rac; wyci^gac; крйла roz-
poscierac skrzydla ► простяг-
нути -ну, -неш rozpostrzec;
wyci^gn^c
просфора-й z chleb kwaszony
(uzywany w Kosciele wschod-
nim do konsekraeji)
просування -я n przesuwanie,
przemieszczanie; awansowa-
nie
просувати -аю, -аеш przesu-
wac, przemieszczac; awanso-
wac ► просунут -ну, -неш
przesun^c, posun^c
просьба-и z prosba; petyeja;
359
просякати
в мене до вас ~ mam do ра-
па (pani) prosb?
просякати (tylko 3. osoba) prze-
si^kac, nasi^kac ► просякну-
ти (tylko 3. osoba) przesi^k-
n$c, nasi^kn^c
протавати (tylko 3. osoba) top-
niec, topic si? ► протанути
(tylko 3. osoba) stopic si?,
stopniec
проталина -и z przetaina (miej-
sce, gdzie juz stajal snieg)
протё jednak, a jednak, mimo to
протегувати -ую, -уеш prote-
gowac, polecac
протеже ndm m i z protegowany,
protegowana
протез -a m proteza
протектор -a m protektor, patron
протектй (tylko 3. osoba) prze-
ptyn^c, przeciec; zob. npoTi-
кати
протекщний protekcyjny
протекция -ii z protekcja
протёрты -тру, -треш przetrzec;
zob. протирать
протест -у т protest; заяви-
те ~ zaprotestowac
протестант -а т protestant
протестантство-а п protestan-
tyzm
протестувати -ую, -уеш protes-
towac
проте przeciw, przeciwko; na-
przeciw, naprzeciwko; wbrew;
360
w stosunku do..., w porow-
naniu z; ~ впру pod wiatr,
плистй ~ темп ptyn^c pod
pr$d; ~ свйла pod swiatlo,
один ~ одного jeden przeciw
drugiemu
протиатомний przeciwatomo-
wy; протиатомне сховище
schron przeciwatomowy
противага -и z przeciwwaga
протйвний 1. przeciwny 2. wstr?t-
ny, odpychaj^cy; противна
сторона przeciwna strona
(w procesie sqdowym); в про-
тивному раз! w przeciwnym
wypadku
противник -a m przeciwnik
протигаз-у m maska przeciw-
gazowa
протид!я-й z przeciwdzialanie,
reakcja; вйкликати протиддо
wywolac reakcj?
протид!яти -iio, -iem przeciw-
dzialac
протизаконний bezprawny, nie-
legalny; протизаконна доя
dzialanie bezprawne
протилёжний przeciwlegly; prze-
ciwstawny; кут k$t prze-
ciwlegty
протилёжшсть -Hocri z przeci-
wienstwo, przeciwstawnosc
протипов1тряний przeciwlotm-
czy; протипов1тряна оборона
obrona przeciwlotnicza
протипожёжний przeciwpoza-
rowy
протиприрбдний nienaturalny,
menormalny
протирати -аю, -аеш przecie-
гас; zob. протёрти
протир!ччя -я п sprzecznosc, ап-
tagonizm; 1шжнар6дш ~ ап-
tagonizmy mi?dzynarodowe
протиставляти(ся) -яю, -яеш
przeciwstawiac (si?) ► проти-
ставити(ся) -влю, -виш prze-
ciwstawic (si?)
протиставленпя -я п przeciwsta-
wienie
протистояти -ою, -О1ш przeciw-
stawiac si?, opierac si?
пропкати (tylko 3. osoba) prze-
pfywac (np. о rzece), przecie-
kac; черевики протпсають bu-
ty przemakaj^
протодиакон -a m starszy dia-
kon
протоерёй -ёя m rel. duchowny
zarz^dzaj^cy swi^tyni^ (w Ko-
sciele wschodnim)
протопумен -a m prowincjal
(zwierzchnik klasztorow w jed-
nej zprowincji w Kosciele wschod-
nim)
протока-и z 1. ciesnina, kanal
2. przewdd, kanal (w orga-
nizmie zywym); сл!зна ~ ka-
nalik Izowy
протокол -у m protokol
прохач
прототип-у m prototyp, pier-
wowzor
проточный ptyn^cy; biez$cy;
проточна вода woda biez^ca
прбтяг -у m przeci^g; на протя-
ai (протягом) столкь na prze-
strzeni (w ci$gu) stuleci; на
протяз! стояти stac w prze-
ci^gu
протяжений przeci^gty, przewle-
kly; ~ гудок przeci^gty syg-
nal (alarm)
профан -a m profan, ignorant
професший; професшна освгга
wyksztalcenie zawodowe
профёая -ii z zawod; xto Bin за
профёасю? kim on jest z za-
wodu?
профёсор -a m profesor
профилактика -и z profilaktyka
профЕлактйчний profilaktycz-
ny; ~ 3aci6 (захщ) srodek
(zabieg) profilaktyczny
профьть -лю m profil
проф1льтрбваний przefiltrowa-
ny
профсгалка -и z (професшна
спклка) zwi^zek zawodowy
профсшлкбвий zwi^zkowy;
профсшлкбва оргашзащя or-
ganizacja zwi^zkowa
прохальний blagalny, blagaj$-
cy,
прохання -я n prosba; petycja
прохач -a m petent
361
npOXBOpiTH
прохворки чю, -Jem przecho-
rowac
прохщ -ходу m przejscie; kanal,
otwdr (w anatomify давати
robic przejscie
прохщний przejsciowy, prze-
chodni; прохщна юмната po-
koj przechodni
прохбдити -джу, -диш przecho-
dzic; przebiegac (o wydarze-
niach); przemijac, mijac; про-
ходить роки lata mijaj‘4; zob.
пройти
проходит -джу, -диш przecho-
dzic (pewien czas)
прохожий-жого m 1. przecho-
dzien; 2. przechodzqcy
прохолбда-и z chlod, ochlo-
dzenie; вечерня ~ wieczor-
ny chlod
прохолбдпий chlodzqcy, chlod-
ny; ~ нагой napdj chlodzqcy
прохолблий zastygly; zimny,
chlodny
прохолбпути -ну, -неш ostyg-
n$c, wystygn^c; хай борщ
прохолоне niech barszcz wy-
stygnie
процветания -я n rozkwit, do-
brobyt; pomyslnosc
процветати -аю, -аеш rozkwi-
tac; rozwijac si?
процедура -и z procedure
процент -у m procent; процент
-iB Imn odsetki
процёнтний procentowy
процёс-у m proces; ~ вироб-
нйцтва proces produkcji; cy-
довйй ~ proces s^dowy
процёсея -ii z procesja
процитбваний zacytowany, cy-
towany
прощджувати -ую, -уеш prze-
cedzac, cedzic ► прощдйти
-джу, -диш przecedzic
прочанин -a m p^tmk, pielgrzym
прочанка-и z p^tniczka, piel-
grzymuj^ca kobieta
прочекати -аю, -аеш przecze-
kac
прочесати -ешу, -ешеш wycze-
sac; przetrz^sn^c (np. las)
прочинят -яю, -яеш otwierac,
uchylac ► прочинйти -ню,
-ниш otworzyc cz?sciowo,
uchylic
прочитати -аю, -аеш przeczy-
tac; wyglosic; ~ книжку prze-
czytac ksi^zk?; дбповщь
wyglosic referat
прочути -ую, -уеш uslyszec, po-
slyszec
прочухан -a mt прочуханка -и z
ci?gi; przygana, wymowki; да-
m кому-нёбудь прочухана
sprawic (spuscic) komus lanie
прошак -a m zebrak
прбшарок -рку m warstwa
прошва-и z wstawka (w bie-
liznie)
362
прямо
прошепотати -очу, -бчеш, про-
шепопти -очу, -отйш zaszep-
tac, wyszeptac
прошмигнути -ну, -нёш przem-
кгщс, smign^c
проштбвхувати(ся) -ую, -уеш
przepychac (si?) ► проштов-
хати(ся) -аю, -аеш przepchac
(si?), przepchn^c (si?)
прошумпи -млю, -миш zaszu-
miec, narobic halasu
прбща -i z 1. odpuszczenie grze-
chow 2. pielgrzymka
прощальний pozegnalny; ~ вё-
4ip (вйступ) wieczor (wyst?p)
pozegnalny
прощати -аю, -аеш przebaczac,
wybaczac, darowywac; zob.
простйти
прощатися -аюся, -аешся zeg-
nac si? (z kims)
прбяв-у m przejaw, przejawia-
me, okazywanie; ~ дружшх
почутпв przejaw przyjaznych
(przyjacielskich) uczuc
проявляти -яю, -яеш okazywac,
przejawiac, wykazywac; ~ до-
ы’р’я до кого-нёбудь okazy-
wac komus zaufanie, darzyc
kogos zaufaniem ► проявй-
ти -влю, -виш 1. przejawic,
wykazac; ~ зацжавлення wy-
kazac zainteresowanie 2. wy-
wolac film
нрояснювати -юю, -юеш wyja-
sniac, rozjasniac ► прояснйти
-ню, -ниш wyjasnic, rozja-
snic
прут -a m brzeg, skraj, kraw?dz;
gran; pr?ga, smuga; dawniej:
czwarta cz?sc dnia roboczego
прудкйй szybki, bystry, pr?d-
ki; sprytny; ~ (швидкйй) 6ir
szybki bieg
пружина -и z spr?zyna
пружний pr?zny, elastyczny
прут -ута m pr?t
пручатися -аюся, -аешся wyry-
wac si?, opierac si?, szamotac
si?
прядиво -a n prz?dziwo, prz?dza
прядйльний prz?dzalniczy;
станок maszyna prz?dzalni-
cza
пряжа -i z prz?dza
пряжка-и z sprz^czka, klam-
ra; заспбнути (вщспбну-
ти) пряжку zapi^c (odpi^c)
sprzqczk?
пряма -moi z prosta (w matema-
tyce)\ pyx по прямш ruch po
prostej
прямйй prosty; bezposredni,
szczery; кут k$t prosty;
прям! вйбори wybory bez-
posrednie; пбвд прямого спо-
лучення bezposredni poci$g
прямо prosto, bezposrednio,
szczerze, otwarcie; говорй-
ти mowic otwarcie
363
прямокутннй
прямокутннй prostok^tny; ~ три-
кутник trojk^t prostok^tny
прямокутник -а т prostok^t
прямувати -ую, -уеш zmierzac,
d$zyc, zd^zac, kierowac si?
(do czegos)
пряний aromatyczny, korzenny
пряник-a m piemik; медовий
~ piemik na miodzie
прясти -яду, -ядёш prz^sc
пряха -и, пряля -i z prz^dka
псалом -лма т psalm
псалбмник -а т psalmista
Псалтйр -я т Psalterz
псевдонаукбвий pseudonauko-
wy
псевдошм -а т pseudonim
псйний psi
психиатр -а т psychiatra
псих1атрйчний psychiatryczny;
псих1атрйчна лжарня szpital
psychiatryczny
псих1атр1я -ii’ z psychiatria
психжа -и z psychika
ПСИХ1ЧНИЙ psychiczny
психоз -у тп psychoza
психолог -a m psycholog
психолопя -ii z psychologia
псувати(ся) псую, псуёш psuc
(si?)
птах-аха m ptak; перелггний
(сшвбчий) ~ przelotny (spie-
waj^cy) ptak
птах1внйцтво -a n hodowla pta-
kow
птахолбв -a m ptasznik
пташа -ати n maty ptaszek, pta-
sz?
пташеня -яти, пташатко -a n
piskl?, piskl^tko, ptasz^tko
пташка-и z ptaszek; рання ~
ranny ptaszek
пташйний ptasi; пташйне моло-
ко ptasie mleczko; з пташй-
ного польоту z lotu ptaka
пташнйк пташника m ptaszar-
nia
птйця -i z 1. ptak 2. zb. ptactwo;
домашня (свшська) ptac-
two domowe
публика -и z publicznosc
публжувати -ую, -уеш publiko-
wac
публжащя -ii z publikacja
публщйст -a m publicysta
публЬший publiczny; дам dom
publiczny; публ1чна б!бл!о-
тёка biblioteka publiczna;
вйставити на вид wysta-
wic na widok publiczny
пугач -a m puchacz
пугач -a m straszak, korkowiec
пуд -a m pud (16t38 kg)
пудель -для m pudel
пудинг, пудинг -у т budyn
пудра-и z puder
пудрениця -ii z puderniczka
пудрувати(ся) -ую, -уеш, пуд-
риться) -рю, -риш pudrowac
(si?)
364
пустуй
пузйр, пузань -я т p^cherz;
banka; мйльний ~ banka
mydlana
пузо -а п brzuch, koldun
пуловер -а т pulower
пульс-у т puls, t?tno; маца-
ти ~ badac puls (t?tno)
пульсувати (tylko 3. osoba) pul-
sowac, t?tnic
пульт -a m pulpit; tablica; ~ ке-
рування pulpit sterowniczy
пункт -у m punkt; спостерёжний
(кульмшащйний, перев’язоч-
ний) ~ punkt obserwacyjny
(kulminacyjny, opatrunkowy)
пунктир -у т linia przerywana;
linia kropkowana
пунктуалыпсть -Hocri z punk-
tualnosc
пунктуалышй punktualny; Bin
~ як годйнник on jest punk-
tualny jak zegarek
пункзуащя -it z interpunkcja
пуп -a m p?p;k
пупок -пка r* p^puszek
пуризм -у т puryzm
пурпур -у т purpura
пурпурний, пурпурбвий purpu-
rowy, szkarlatny
пурпурбвий zob. пурпурний
пуск-у т puszczenie, urucho-
mienie; ~ комбинату urucho-
mienie kombinatu
пускати -аю, -аеш puszczac; za-
puszczac (korzenie)', ~ в хщ
(в pyx) uruchamiac; ~ чутку
rozpowszechniac wiadomosc,
rozglaszac; ~ 6ichkh robic
oko; zob. пустйти
пустё! ndm drobiazg! glupstwo!
пустёля -i z pustynia; pustka
пустёльник -a m pustelnik
пустий pusty; prozny; ~ ropix
pusty orzech; nycri слова
puste slowa; пуста голова
(кишёня) pusta glowa (kie-
szen); переливати з пустого
в порожне przelewac z puste-
go w prozne
пустйнний, пустёльний pustyn-
ny; ~ (пустёльний) шебк pia-
sek pustynny
пустйнник, пустёльник -a m pu-
stelnik
пустйня, пустёля -i z pustynia
пустйр -я m pustkowie
пустйти пущу, пустит puscic;
датёй погуляти puscic dzie-
ci na spacer; zob. пускати
пустоголбвий pot. t?poglowy
пустосл1в’я -я n gadanina, ga-
dulstwo, pustoslowie; pusta
(czcza) rozmowa
пустота -й z pustka; proznia
пустопц -iB Imn figle, psoty; lek-
komyslnosc
пустувати -ую, -уеш psocic, fig-
lowac
пустун -a m figlarz, psotnik, swa-
wolnik
365
путати
путати -аю, -аеш p?tac; ~ ко-
ней p?tac konie
пут!вка-и z skierowanie, dele-
gacja
пупвнйк -a m przewodnik (ksiqz-
ka)
путо -а л p?to; нута пут Imn p?ta
путь -Ti z droga; podroz; szlak
пух -у m puch
пухйр -я m p?cherz, b$bel
пухкйй pulchny, mi?kki
пухлйна-и z opuchlizna; зло-
як1сна ~ nowotwor zlosliwy
пухнастий puszysty
пухнути -ну, -неш puchn^c, na-
brzmiewac
пучйна -и z odm?t; otchlan
пухбвйй puchowy, z puchu
пучок -a m p?czek, wi^zka, bu-
kiet
пушистый puszysty
пушок -шку m puszek, meszek
пуща -i z puszcza
пхати -аю, -аеш pchac ► пхну-
ти -ну, -неш pchn^c, рор-
chn$c
пшенйця-i z pszenica; ярова,
яра (озйма) ~ jara (ozima)
pszenica
шноно -а п jagly, pszono
пюре ndm п puree; картопля-
не ~ puree (piure) ziemnia-
czane
п’явка -и z pijawka
п’ядь -i z pi?dz
п’яний pijany; як iiin (як чш,
як хлющ) pijany jak bela
п’янйти (tylko 3. osoba) odurzac,
upajac, upijac
п’яниця -i m pijak, pijus, opdj
п’яшти чю, -iem stawac si? pija-
nym, upijac si?
п’янство -a n pijanstwo
п’ята -й z pi?ta; ахиллесова ~
pi?ta Achillesa; з головй до
п’ят od stop do glow
п’ятак -a m pi^tka (moneta pig-
ciokopiejkowa, pigciogroszo-
wa)
п’ятдесят pi?cdziesi4t
п’ятдесятий pi?cdziesiQty
п’ятдесятилгппй, п’ятдесяти-
р1чний pi?cdziesi?cioletni
п’ятдесятилптя -я n pi?cdzie-
si?ciolecie
п’ятдесятниця -i z Pi?cdziesi4t-
nica, Zeslanie Ducha Swi?te-
go, Zielone Swi^tki
п’ятеро pi?cioro
п’ятиактний pi?cioaktowy,
w pi?ciu aktach
п’ятибальний pi?ciostopniowy;
~ шторм sztorm о sile pi?ciu
stopni
п’ятиббрство -a n pi?ciobdj; cy-
часне pi?ciobdj nowoczes-
,ny 5 ...
п ятивфш -a m pi?ciowiersz
п’ятидённий pi?ciodniowy
п’ятизначний pi?ciocyfrowy
366
п’ятий pi$ty; о п’ятш годин!
о godzinie pi^tej; п’ята сто-
ршка pi$ta strona; вш тут
п’яте колесо до воза on jest
tu pi^tym kolem u wozu
п’ятикласник -a m pi^toklasis-
ta, uczen pi^tej klasy
п’ятикласниця -i z uczennica pi^-
tej klasy
п’ятикратний pi?ciokrotny
п’ятикутний pi?ciok^tny
п’ятикутник -a m pi^ciok^t
п’ятир!чка, п’ятил^тка -и z plan
pi?cioletni, pi?ciolatka
радю
п’ятир!чний, п’ятилгппй; ~ хло-
пець pi?cioletni chlopiec
п’ятзрка -и z pi^tka (ocena szkol-
na)
п’ятка -и z pi^tka
п’ятнадцятий pi?tnasty
п’ятнадцятир1чний pi?tnastolet-
ni
п’ятниця -i z pi^tek; у п’ятницю
w pi^tek; минуло! п’ятнищ
w ubiegty pi^tek; Страсна ~
Wielki Pi^tek
п’ятсот pi?cset
п’ять pi?c
раб -a m niewolnik, shiga
рабин -a m rabin
рабйня -i z niewolnica
рабовласник -a m wlasciciel nie-
wolnikow
рабство -a n niewolnictwo, nie-
wola
рабський niewolniczy; sluzalczy
Рада-и 1. rada, porada; дати
co6i раду dac sobie rad?, po-
radzic sobie 2. rada (organ
wladzy); Верховна Рада Rada
Najwyzsza; вчёна (педаго-
Инна, воснна) ~ rada nauko-
wa (pedagogiczna, wojenna)
радар -у m radar
ради, заради dla, gwoli, ze wzg?-
du na; ~ мене ze wzgl?du na
mnie; чого dlaczego, cze-
mu, w imi? czego
радий 1. wesoly, zadowolony
2. ch?tny, rad; вас бачити
milo mi pana widziec
радист -a m radiotelegrafista
радити(ся) -джу, -диш radzic
(si?)
радштор-а m 1. kaloryfer
2. chlodnica (w samochodzie)
радш -1Ю m rad (pierwiastek)
радю ndm n 1. radio; передава-
367
радюактивний
ти по ~ nadawac przez ra-
dio 2. radio (radioodbiornik)
радюактивний radioaktywny
радюапарат -a m aparat radio-
wy
радюграма -и z telegram radio-
wy
радюзв’язбк -зку m l^cznosc ra-
diowa
радюшсцешзащя -ii z shicho-
wisko radiowe
радюкоментатор -a m komen-
tator radiowy
радюлюбитель -я m radioama-
tor
радюмбвлення -я n radio; укра-
шське ~ ukrainskie radio
радюнавушники -kib Imn shi-
chawki radiowe
радюпередавач -a m aparat na-
dawczy, radiostacja nadaw-
cza, nadajnik radiowy
радюпёредача -i z audycja ra-
diowa; спортивна ~ audycja
sportowa; ~ для шкы audy-
cja szkolna
радюприймач -a m radioodbior-
nik
радюпрограма -и z program ra-
diowy
рад!ослухач -a m radioshichacz
рад1осташця -ii z radiostacja
радютерашя -ii z radioterapia
радютёхшка -и z radiotechnika,
technika radiowa
радюхвйля -i z fala radiowa
радосний radosny, wesoty
радость-доел z radosc; боже-
вблгти вц радости szalec z ra-
dosci
рад!ти -no, -iein, радуватися
-уюся,-уешся radowac si?,
cieszyc si?
радоус -a m promien (np. kola)
радник -a m radca; doradca
радо ch?tnie
радопц -iB Imn radosc, uciecha
радувати(ся) -ую, -уеш cieszyc
(si?)
радянський radziecki; Радян-
ський Союз Zwi^zek Radziec-
ki
раз raz; одного разу pewnego
razu; багато раз!в wiele razy;
шшим разом innym razem;
кожного разу za kazdym ra-
zem; в десять раз1в зб1ль-
шити powi?kszyc dziesi?cio-
krotnie; i назавжди raz na
zawsze, bezpowrotnie
рай раю m raj; як у pai jak w raju
район-y m rejon; powiat; po-
б!тнйчий район dzielnica ro-
botnicza
райбнний rejonowy
райський rajski
рак1-a m rak (zwierz^); мор-
ськйй krab; червоний як ~
czerwony jak rak; напектй pa-
Kie spiec raka (zarumienic sig)
368
рахунок
рак2 -у т гак (поwotwor)
ракета-и z rakieta; сигнальна
(димова, осв1тлювальна) ~
rakieta sygnalizacyjna (dym-
na, swietlna); косм1чна ~ ra-
kieta kosmiczna; statek kos-
miczny
ракетка -и z rakieta tenisowa
ракётний rakietowy; ракётш вш-
ська wojska rakietowe
раковина -и z umywalka, zlew;
вушна ~ malzowina uszna
рало -a n radio
рама -и z rama, oprawa
рана -и z rana; phana (колота,
вогнестрЕньна) ~ rana ci?ta
(khita, postrzalowa)
ранг, ранг -у m stopien, ranga
ранений 1. ranny (osoba) 2. ran-
ny, zraniony, poraniony
раненько raniutko
ранець -нця m tomister
ранил, рашше wczesniej; daw-
niej; przedtem; якомога ~ jak
najwczesniej; не ~ як через
М1сяць nie wczesniej jak (niz)
za miesi^c
рашшшй poranny, ranny
ранковий zob. раншппй
раннш wczesny; poranny; рання
весна wczesna wiosna; з ран-
нього дитйнства od wczesne-
go dziecinstwa
рано wczesnie; ~ чи шзно wcze-
sniej czy pozniej
ранок -нку m ranek, poranek;
о вбсьмш годйш ранку о 6s-
mej rano; доброго ранку!
dzien dobry!; ранком ran-
kiem, rano
рапорт-у m raport, meldunek,
doniesienie, komunikat, rela-
cja
раптовий raptowny, nagfy; pan-
това смерть nagla smierc
рапортувати -ую, -уеш skladac
raport, raportowac
рангом, раптово nagle, raptow-
nie
раритет -у m rarytas
раса -и z rasa
расйст -a m rasista
ратифнсащя -ii* z ratyfikacja
ратифшувати -ую, -уеш ratyfi-
kowac
ратиця -i z racica
ратуша -i z ratusz; вежа ратуш!
wieza ratuszowa
рах!внйк -a m rachmistrz
рах!внйцтво -a n rachunkowosc
рах!внйця -i z liczydlo
рахувати(ся) -ую, -уеш liczyc
(si?); з ним рахуються z nim
si? I1CZ4
рахунок -нку m rachunek; kon-
to bankowe; поточний ra-
chunek biez^cy; вйставити
wystawic rachunek; ведкрй-
ти zalozyc konto; за
kosztem, na koszt (kogos, cze-
369
ращбн
gos); жиги на (за) чужйй ~
zyc na cudzy koszt
ращон -у т racja, porcja (zyw-
nosciowa)
ращональний racjonalny
ращя -ii z shisznosc
рвати рву, рвеш rwac, zrywac;
rozrywac, szarpac; ~ на шмат-
ки rwac na strz?py; ~ kbith
zrywac kwiaty
рватися рвуся, рвёшся rwac si?;
~ до чбгось d^zyc do czegos;
де тонко, там рвёться gdzie
cienko, tarn si? rwie
рвонути(ся) -ну, -неш szarpn^c
(si?), zerwac (si?)
рвучкйй rw$cy, porywisty; gwal-
towny, raptowy
реабиптащя -ii z rehabilitacja
реабиптувати(ся) -ую, -уеш re-
habihtowac (si?)
реагувати, реагувати -ую, -уеш
reagowac
реактйвний odrzutowy; ~ jri-
так samolot odrzutowy
реакщя -ii z reakja
реализатор -a m realizator
реал!зм -у m realizm
реал1зувати -ую, -уеш realizo-
wac
реал!ст -a m realista
реальний realny
ребро -a n 1. zebro 2. kraw?dz;
gran (w gorach)
реберце -ця n zeberko
рев -у m ryk
реванш -у m rewanz
peeiaifl -ii z rewizja, kontrola
рев!збр -a m rewizor
ревшня -я n 1. ryk (zwierzgcia)
2. placz, plakanie
ревшь -веню m rabarbar
рев1ти, ревтй -ву, -вёш 1. ryczec
2. krzyczec
ревматизм -у m reumatyzm
ревнйвий zazdrosny
ревний gorliwy; zarliwy
ревнопц -iB Imn zazdrosc
ревнувати -ую, -уеш bye zaz-
drosnym
револьвер -a m rewolwer
револющйний rewolucyjny
револющя -ii z rewolueja
ревтй zob. рев1ти
ревю ndm n rewia, parada
регата, регата-и z regaty Imn
репт -готу m glosny smiech, re-
chot
регламент, регламент-у m re-
glament, reglamentacja
регламентувати, регламентува-
ти -ую, -уеш reglamentowac
регрес, регрес -у т regres, cofa-
nie si?
регулювання, регулювання -я п
regulacja
регулярний, регулярной regular-
ny, systematyezny
регуляршеть, регуляршеть -но-
cri z regulamosc
370
редагування, редагування -я п
redagowanie
редагувати, редагувати -ую,
-уеш redagowac
редактор -а т redaktor
редакцшний redakcyjny
редакщя -ii z redakcja
редиска -и z rzodkiewka
редколёпя -ii z, редакцшна ко-
лёпя kolegium (redakcyjne)
редька -и z rzodkiew
реестр -у т rejestr
рееструвати(ся) -ую, -уеш ге-
jestrowac (si?)
режим -у т rezym; dyscyplina,
rygor
режимний rezymоwy; режймна
политика polityka rezymu
режисёр -а т rezyser
резерв -у т zapas, rezerwa; od-
w6d (w wojsku)
резёрвний rezerwowy; ~ фонд
fundusz rezerwowy
резервуар -a m rezerwuar, zbior-
nik; ~ для палыюго zbiomik
na paliwo
резолюция-ii z rezolucja, uch-
wala; прийняти резолющю
przyjqc uchwal?
Результат -у m rezultat, wynik
Резюмё ndm n streszczenie, re-
sume
№Йд -у m 1. reda 2. rajd; wypad
Рейка -и z 1. listewka 2. szyna
kolejowa
рентген
рейс -у m rejs, kurs (np. morski)
рекв1см ndm n rekwiem
реклама -и z reklama
рекламащя -ii z reklamacja
рекламувати -ую, -уеш rekla-
mowac
рекомендащя-ii z rekomenda-
cja, opinia polecaj^ca
реконструкщя -ii z rekonstruk-
cja, odbudowa
рекорд -у m rekord, wyczyn
рекордист -a m rekordzista
ректор -a m rektor
ректорат -у m rektorat
релятив1зм -у m relatywizm
релитйний religijny
релипя -ii z religia
ремарка-и z uwaga, notatka;
wskazowka sceniczna (w tek-
scie sztuki)
ремесло -a n rzemioslo
ремигати -аю, -аеш przezuwac
ремшёць -нця т rzemyk, rzemy-
czek
ремшь -меня т rzemien, pas
ремкнйк -а т rzemieslnik
ремонт-у т remont; naprawa;
взуття naprawa obuwia
ремонтувати -ую -уеш remon-
towac, naprawiac
рёмствувати -ую, -уеш narze-
kac, skarzyc si?, utyskiwac
рентабельний rentowny, zys-
kowny, oplacaj^cy si?
ренттён, рентген -у m rentgen
371
рентгенограма
рентгенограма, рентгенограма
-и z rentgenogram
реоргашзащя -ii z reorganizacja
репаращя -ii’ z reparacja, od-
szkodowanie
репертуар -у m repertuar
репетйщя -ii z repetycja, proba
рёшпка -и z replika; подати рёп-
jriKy wyst^pic z replik^
репортёр -a tn reporter
репортаж -у тп reportaz
penpecifl -ii z represja, ucisk
репродуктор -a m glosnik
репродукция -ii z reprodukcja
репутащя -n z reputacja, opinia
реп’ях -a m rzep
pecopa -и z resor
республика-и z republika; ав-
тономна (федеративна, де-
мократична) ~ republika au-
tonomiczna (federacyjna, de-
mokratyczna)
реставратор -а тп restaurator
реставращя -ii z restauracja, od-
budowa
реставрувати -ую, -уеш restau-
rowac, odbudowywac
ресторан-y m restauracja; ва-
гон- ~ wagon restauracyjny
ресурс -у тп srodek; zasob; при-
рбдш ресурси bogactwa natu-
ralne; грошов! ресурси srodki
pieni?zne
ретёльний rzetelny, uczciwy
реферат -у m referat
референдум -у тп referendum
реферёнт -а тп referent
рефлёкс-у тп odruch; refleks,
умовний ~ odruch warunko-
wy; безумовний ~ odruch
bezwarunkowy
рефлектор -а тп reflektor
реформа -и z reforma
реформувати -ую, -уеш refor-
mowac
рефрен -у m refren
рецёнз!я -ii z recenzja
рецензент -а тп recenzent
рецепт -а тп recepta; przepis (np
na ciasto)
речения -я n zdanie; простё
(складнё, вставнё, шдрядне,
сурядне) zdanie proste (zlo-
zone, wtr^cone, podrz^dne,
wspolrz^dne)
речовий rzeczowy; доказ do-
wod rzeczowy
речовина -вини z materia, sub-
stancja; отруйш речовйни sub-
stancje truj^ce
рёшето -a n rzeszoto, przetak
решпка-и z 1. plot druciany
lub z krzyzuj^cych si? pr?t6w
2. azurowy wzor (w tkaninie)
3. ruszt (w piecu); кристал1Ч-
на ~ siec krystahczna
рёшка-и z reszka; орёл чи
orzel czy reszka?
рёшта -и z reszta; roznica (w ma-
tematyce)
372
рйти(ся)
ржа -i z rdza
ржавгги -no, -ieni rdzewiec
рнба-и z ryba; в мутшй вод!
рйбу ловйти lowic ryby w m?t-
nej wodzie
рибак -а, рибалка -и т rybak
рибацький rybacki; ~ човен
lodz rybacka
рйбка, рйбонька -и z rybka
рйбний rybny; rybacki; ~ ста-
вок staw rybny; ~ прбмисел
przemysl rybacki
риболбв -а т rybak
рйб’ячий rybi; ~ жир tran
ривбк -вка т gwaltowne szarp-
ni?cie
ригати -аю, -аеш rzygac, wy-
miotowac
ридати-аю,-аеш rzewnie pla-
kac, szlochac, Ikac
рйжик -а, рижбк -жка т rydz
риза-и z szata liturgiczna du-
chownego (w Kosciele wschod-
nim)
рйзик -зку m ryzyko
ризикбваний ryzykowny
ризикувати -ую, -уеш ryzyko-
wac ► ризикнути -ну, -неш
zaryzykowac
РЙзниця -i z zakrystia
РЙзький ryski
Рикошет -у m rykoszet
Рйло -a z ryj; morda, pysk
Рима -и z rym; жшбча ~ rym
zenski; чолов1ча ~ rym m?ski
римлянин -a m 1. rzymianin
(mieszkaniec miasta Rzym)
2. Rzymianin (w starozytno-
sci)
рймський rzymski; папа pa-
piez; рймсько-католйцький
rzymsko-katolicki
римувати(ся) -ую, -уеш rymo-
wac (si?)
рйнва -и z rynna; попасти з до-
щу тд рйнву trafic z deszczu
pod rynn?
ринг, ринг -у т ring (sportowy)
рйнковий rynkowy
рйнок -нку т rynek; свковйй
rynek swiatowy; ~ зб^пгу ry-
nek zbytu
ришти -плю, -пиш skrzypiec
рис -у т ryz
рйсовий ryzowy
риса -и z 1. kreska, linia 2. rys,
cecha (twarzy, charakteru)
риска -и z 1. kreska, lima 2. mysl-
nik 3. rysa, drasni?cie
рисування -я n rysowanie; урок
lekcja rysunkow
рисувати -ую, -уеш rysowac
рисунок -нка т rysunek, ilustra-
cja
рись1 -ci z rys (zwierze)
рись2-с1 z klus, trucht; !хати
рйссю jechac khisem
рйсячий rysi; рйсяче хутро futro
z rysia
рйти(ся) рйю, рйеш rye (si?)
373
рйтм!ка
рйтм!ка -и z rytmika
риф -у т rafa; кораловий ~ rafa
koralowa
рйцар -я т rycerz
рицйновий rycynowy; рицйнова
ол1я olej rycynowy
ричання-я п гук
ричати -чу, -чиш ryczec
риштовання, риштування-я п
rusztowanie
pie рову т row, fosa
pieenb -вня т poziom; ~ води
poziom wody; ~ культури
poziom kultury
р1вний rowny, gladki
ршнйна -и z rownina, plaszczyz-
na
pienicTb -Hocri z rownosc; glad-
kosc; знак piBiiocri znak row-
nosci
piBiio rowno, rownomiemie
р!внобёдрений rownoramienny
(trojkqt)
р1вновага -и z rownowaga; хит-
ка ~ chwiejna rownowaga;
прийти до piBHOBarn odzyskac
rownowaga; зберегтй piBiio-
вагу otrzymac (zachowac) row-
nowag?
р!внодёння -я n zrowname dma
z noc4, rownonoc; ochihc
(веснянё) ~ rownonoc jesien-
na (wiosenna)
р1*вноважний rownowazny; ekwi-
walentny
р!внозначний rownoznaczny,
jednoznaczny; р!внозначне
слово wyraz rownoznaczny
(jednoznaczny)
р1вном1рний rownomierny
р1вноправний rownoprawny
piBHocTopomiift rdwnoboczny
р!внощнний rownowartosciowy
р!вночасний rownoczesny
ршня -i z rowny (np. majqtkiem,
pochodzenieniy, Bin To6i не
on nie jest dla ciebie partne-
rem
р!вняння -я n 1. rownanie (wma-
tematycey, квадратне ~ row-
name kwadratowe; ~ з одш-
сю невщомою rownanie z jed-
n$ niewiadom^ 2. rownanie
(w szeregu)
pi в пяти (ся) -яю, -яеш rownac
(si?), zrownywac (si?), wyrdw-
nywac (si?)
pir рога m r6g; ~ достатку rog
obfitosci; вулищ rog uhcy,
показувати рбги pokazywac
rogi; втёрти (притёрти) ко-
мусь рбги przytrzec komus
rogow
р[д роду т 1. rod, pochodzenie
2. rodzaj, gatunek 3. plemi?,
rod; жпючий rodzaj zenski;
чолов1чий rodzaj m?ski;
серёдшй rodzaj nijaki
рщина -й z ptyn, ciecz
рщйнний pfynny, ciekly
374
р!знокол!рний
рщгги-по,-iem rzedn^c, rzed-
mec
рщкйй 1. rzadki 2. ptynny; рщкё
паливо paliwo plynne 3. wy-
szukany, rzadki
рщюсний rzadko spotykany;
рщюсна краса rzadko spoty-
kana uroda
рцко rzadko
рщковживаний rzadko uzywa-
ny
ргдковолосий о rzadkich wlo-
sach
рцний rodzony; ojczysty, ro-
dzinny; bliski; рщна мова j?-
zyk ojczysty; ~ край, рщна
краша kraj ojczysty; рщна
мати rodzona matka
рщня -i z rodzina, famiha, krew-
ni
Р1ж6к-жка 1. rozek 2. rog (in-
strument muzyczny) 3. smo-
czek; годувати з piaoca kar-
mic butelk$
рвак -a m rzezak
рванина -и z zob. рвня
р!зання -я n rzni?cie; ~ в черев!
rzni^cie w brzuchu
р1зати рхжу, р!жеш rzn$c, ci$c,
krajac; ~ правду в oni mowic
(rzn^c) prawd? w oczy
Нздво -a n Boze Narodzenie
Р^здвяний bozonarodzeniowy,
zwi^zany z Bozym Narodze-
mem; Р!здвяш свята swi?ta
Bozego Narodzenia; ~ nicr
post Bozonarodzeniowy; zob.
Пилшпвка
р!зка -и z rozga
р!зкйй ostry; opryskliwy; wyra-
zisty; рвка критика ostra kry-
tyka
phKicTb -ocTi z ostrosc; oprysk-
liwosc
рвний rozny, rozmaity; з р!зних
м!ркувань z roznych wzgl$-
dow; р1зних сорт1в (гатупюв)
w roznym gatunku, w roz-
nych gatunkach; р!зш погля-
ди rozne zdania; odmienne
pogl^dy
р!знйк -a m rzeznik
р!знйтися -нюся, -нйшся roznic
si?
р^знйця1 -i z roznica
р1знйця2 -i z rzeznia, ubojnia
р!знобарвний roznobarwny, wie-
lobarwny, roznokolorowy,
wielokolorowy
р!знобш -бою m rozdzwi?k, dy-
stans, dysharmoma
р!зноб1чний wielostronny
р!зноб1чн!сть -nocri z wielo-
stronnosc
р!зновид -у m wariant
р!зновйдний roznorodny
р13новйдшсть -nocri z, pi3Ho-
вид -у m rodzaj, odmiana
р!знокол1рний zob. pi3Ho6apa-
ний
375
р1зномаштний
р1зномаштний roznorodny, roz-
maity
р1зномаштшсть -Hocri z rozno-
rodnosc, rozmaitosc
р^зномбвний wieloj^zyczny, roz-
noj^zyczny
рвнорщний roznorodny, rozno-
raki, rozmaity
р1знорццпсть -Hocri z roznorod-
nosc, rozmaitosc
рвностатёвий roznoplciowy
рвносторбншй wielostronny;
wieloboczny (o figurach geo-
metrycznych)
р!зночасний niejednoczesny
разношёрстый roznej masci
(p zwierzqtach)
р!зня -i z rzez, ubdj; masakra
р!зьбар-я, рвьбяр-а m rzez-
biarz
рвьбйти -блю, -бйш rzezbic
рвьблений rzezbiony
р!зьблення -я п rzezbienie
рш рою i роя 1. roj; ~ бджы roj
pszczol; збряний ~ roj gwiazd
2. druzyna (w wojsku)
рис року m rok; високосный
~ rok przest^pny; навчаль-
ний ~ rok szkolny; rok akade-
micki; Новйй ~ Nowy Rok;
piK у piK rokrocznie; цього
року w tym roku; чекати ро-
ками czekac latami; круглый
~ cafy (okr^gty) rok; меш де-
сять рбюв mam dziesi?c lat;
376
минулого року zeszlego ro-
ku, w zesztym roku; май'
бутнього року w przysztym
roku
piKa -й z rzeka
рыля -i z pole, rola
pina -и z rzepa
ршак -y m rzepak
pier росту m wzrost; wzrastanie;
перюд росту в рослйн okres
rozwoju (wzrostu) roslin; на
який na jaki wzrost?
pin peni z rzecz, sprawa, przed-
miot; ~ у co6i rzecz sama w so-
bie; ~ у tim, що... sprawa
(rzecz) w tym, ze...; в чбму
~? о co chodzi?; до peni
stosownie, wlasciwie; do rze-
czy; не до peni niestosownie,
niewlasciwie; nie do rzeczy;
називати peni cboimh {мена-
ми nazywac rzeczy po imieniu
р1чище-а n koryto rzeki; stare
koryto rzeki, starorzecze
р!чка -и z rzeka
р1чковйй rzeczny; р!чковё судно
statek rzeczny; р!чкова рыба
ryby rzeczne
р!чнйй roczny; звв sprawo-
zdanie roczne, bilans roczny
р!чнйця -i z rocznica
Пчпосполйта (Pin Посполи-
та) -то? z Rzeczpospolita
ринати -аю, -аеш rozstrzygac,
decydowac, postanawiac; roz-
рб дичка
wi$zywac ► ршшти -шу,
-шиш rozstrzygn^c, postano-
wic; rozwi^zac
рцпення-я n decyzja, postano-
wienie, uchwala; прийняти ~
podj$c decyzj? (uchwal?)
pimyne stanowczo, zdecydowa-
nie
рипучий stanowczy, energiczny;
вжити pimyHHX заходав pod-
j^c stanowcze kroki
робйти -блю, -биш robic, czy-
nic, pracowac; ~ вйсновки
wyci^gac wnioski; ~ на за-
вода pracowac w fabryce;
~ в игл яд, що... sprawiac
wrazenie, ze...; ~ усшхи robic
post?py; ~ на капость robic
na zlosc
робйтися (tylko 3. osoba) sta-
wac si?, robic si?; рббиться
ясно (тёмно, тёпло, холодно,
весело) robi si? jasno (ciemno,
cieplo, zimno, wesolo)
робпник -a m robotnik
роб1тниця -i z robotnica
Робггничий robotniczy; ~ про-
тест protest robotniczy; ~ клас
klasa robotnicza
Робот -a m robot
Робота -и z robota, praca; rpo-
мадська ~ praca spoleczna;
розумова ~ praca umyslowa;
бути на твбрчш роббтт utrzy-
mywac si? z pracy tworczej;
взятися за роботу wzi$c si?
do pracy
роботодавець -вця m pracodaw-
ca
роббчий roboczy; ~ день dzien
pracy; роббча сила sila robo-
cza; ~ blji wol roboczy
ровёсник -a n rowiesnik
ровёсниця -i z rowiesnica
рогатий rogaty; рогата худоба
bydlo rogate, rogacizna
роговйй rogowy; рогов! оку-
ляри okulary w rogowej opra-
wie
рогоносець -сця m rogacz (o zdra-
dzanym mgzu)
рог!вка -и, роговйця -i z rogow-
ka
рогожа-i z rogoza, mata, ple-
cionka
родзйнки -HOK Imn rodzynki
роди -д!в Imn porod
родйльний porodowy; будй-
нок porodowka
родина -и z rodzina
родйнний rodzinny, familiamy;
родйнна мбва j?zyk familiar-
ny (familijny, rodzinny)
родйти(ся) -джу, -диш rodzic
(si?)
родич-a m krewny, krewniak;
близькйй ~ bliski krewny;
далёю родич! dalecy krewni
poдичка -и z krewna; близька
bliska krewna
377
родовйй
родовйй rodowy; rodzinny;
~ герб herbrodowy; родова
помета zemsta rodowa; родо-
вё майно maj^tek rodzinny;
~ В1дм1нок dopelniacz
родовйтий rodowity; ~ поляк
rodowity Polak
родовище -а п poklad, warstwa,
zloze
родовщ -воду т rodowod
родоначальник -а т zalozyciel
rodu, protoplasta
родючий zyzny, plodny, uro-
dzajny; ~ грунт urodzajna
gleba
рожа -i, роза -и z zob. троянда
рожёвий rozowy
розбавляти -яю, -яеш rozeien-
czac, rozwadniac ► розбави-
ти -влю,-виш rozcienczyc,
rozwodnic
розбагатгти -по, чеш wzboga-
cic si?, dorobic si? maj^tku
розбазарювання -я n marnowa-
nie, trwonienie
розбазарювати -юю, -юеш ma-
mowac, marnotrawic, roz-
trwaniac, trwonic ► розбаза-
рити -рю, -риш roztrwonic
розбалакатися -аюся, -аешся
rozgadac si?
розбёщений zdemoralizowany,
zepsuty
розбёщешеть -Hocri z zdemora-
lizowanie, zepsucie
378
розбёщувати -ую, -уеш demo-
ralizowac, psuc ► розбёстити
-ёщу, -ёстиш zdemoralizo-
wac, zepsuc
розбивати(ся) -аю, -аеш rozbi-
jac (si?) ► розбйти(ся) po3i-
б’ю, роз1б’ёш rozbic (si?);
розбйти co6i голову rozbic
sobie glow?
розбинтовувати -ую, -уеш roz-
bandazowywac, zdejmowac
opatrunek ► розбинтувати
-ую, -уеш rozbandazowac,
zdj$c opatrunek
розбирати -аю, -аеш rozbierac;
rozpatrywac, badac; odezyty-
wac; odcyfrowywac; zob. po-
31брати
розбиратися -аюся, -аешся
orientowac si?, znac si?; za-
poznawac si?; zob. po3i6pa-
ТИСЯ
розбйти(ся) zob. розбивати(ся)
розбишака -и т 1. opryszek,
rozbojnik 2. lobuz, zawadiaka
розб1г -у m rozbieg, rozp?d
розб!гатися -аюся, -аешся 1. na-
bierac rozp?du, rozp?dzac si?
2. rozbiegac si?, rozchodzic si?
► розб1гтися чжуся, чжйшея
1. nabrac rozp?du, rozp?dzic
si? 2. rozbiec si?
розбгжшеть -Hocri z rozbiez-
nosc, niezgodnosc
розбш -бою m rozboj, rabunek
розвивати(ся)
розбШник -а т rozbojnik; ban-
dyta
рбзбГр розбору т rozbior, апа-
liza; ~ речения rozbior zda-
ша
розб(рливий wyrazny; czytelny
розб1рлив!сть -воен z czytel-
nosc; wyrazistosc
розболггися (tylko 3. osoba) roz-
bolec; у мене розбольлася го-
лова rozbolala mnie glowa
розбрйзкувати -ую, -уеш roz-
pryskiwac, rozchlapywac
► розбрйзкати -аю, -аеш roz-
pryskac, rozchlapac
розбудйти -джу, -диш rozbu-
dzic, obudzic
розбудова -и z rozbudowa
розбухати -аю, -аеш p?czniec,
nabrzmiewac ► розбухнути
-ну, -неш nap?czniec, na-
brzmiec
розбухлий nabrzmialy, nap?cz-
maly
розвага -и z rozrywka
розважальний rozrywkowy
розважати(ся) -аю, -аеш bawic
(si?), pocieszac (si?), zabawiac
(si?) ► розважити(ся) -жу,
-жиш pocieszyc (si?), zabawic
(si?)
Розважливий rozwazny, rozs^d-
ny
Розважлив1сть-Bocri z tqzwz-
ga, rozs^dek
Р°звал -у m upadek; rozpad
Р°звалювати(ся) -юю, -юеш
rozwalac (si?); dezorganizo-
Wac (si?), rozpadac (si?)
► розвалйти(ся) -лю, -лиш
rozwalic (si?); zdezorganizo-
wac (si?)
розвантаження -я n rozladunek,
wyladunek
розвантажувати -ую, -уеш roz-
ladowywac, wyladowywac
► розвантажити -жу, -жиш
rozladowac, wyladowac
розварювати -юю, -юеш roz-
gotowywac ► розварйти -рю,
-риш rozgotowac
розвёдена -hoi z rozwiedziona,
rozwodka
розвёдений1-ного m rozwie-
dziony, rozwodnik
розвёдений2 1. podniesiony,
rozsuni?ty (o moscie) 2. roz-
cienczony (o cieczy)
розвёдення-я n 1. rozsuni?cie;
rozl^czenie 2. rozcienczenie
3. hodowla, uprawa
розвезтй -зу, -зёш rozwiezc zob.
розвозити
розвеселяти(ся) -яю, -яеш roz-
weselac (si?) ► розвеселйти-
(ся) -лю, -лиш rozweselic (si?)
розвестй zob. розводити
розвестйся zob. розводитися
розвивати(ся) -аю, -аеш rozwi-
jac (si?) ► розвйнути(ся) -ну,
379
розвиднятися
-неш, розвитй(ся) -з!в’ю, -3i-
-в’ёш rozwin^c (si?)
розвиднятися (tylko 3. osoba)
rozwidniac si?, switac ► роз-
вйдштися (tylko 3. osoba) roz-
widnic si?, rozjasnic si?
розвилка -и z rozgal?zienie, roz-
widlenie
розвйнений, розвйнупш rozwi-
ni?ty
розвиток -тку m rozwoj; ~ мо-
ей rozwoj j?zyka
розв^ватися -аюся, -аешся roz-
wiewac si?, powiewac; zob.
розвновати
рбзвщка -и z 1. wywiad; zwiad
wojskowy 2. poszukiwanie
(bogactw naturalnych) 3. roz-
prawa (naukowa)
розвщнии 1. rozwodowy, doty-
czqcy rozwodu 2. zwodzony,
rozsuwany (o moscie)
розвщник-а m 1. wywiadow-
ca; zwiadowca (w wojsku)
2. poszukiwacz bogactw na-
turalnych
розвщувальнии wywiadowczy,
zwiadowczy; poszukuj^cy;
розвщувалып служби shizby
wywiadowcze; ~ лгтак samo-
lot zwiadowczy
розвщувати -ую, -уеш dowia-
dywac si?, badac; poszukiwac
► розвщати -аю, -аеш dowie-
dziec si?, zbadac
380
розвщувач -a m zwiadowca
розвпнувати -ую, -уеш rozwie-
szac, wieszac ► розв1сити
-iniy, -1сиш rozwiesic
розвновати -юю, -юеш rozwie-
wac, rozpraszac ► розв!яти
-no, -iein rozwiac, rozproszyc
розводити -джу, -диш 1. roz-
wodzic (malzenstwo) 2. roz-
ciehczac 3. rozpalac (ogien)
4. hodowac, rozmnazac (np.
ptaki, bydlo)\ ~ руками roz-
kladac r?ce ► розвести -еду,
-едёш 1. rozwiesc (malzen-
stwo) 2. rozcienczyc 3. rozpa-
lic (ogien) 4. wyhodowac, roz-
mnozyc
розводитися -джуся, -дишся
1. rozwodzic si? (о malzen-
stwie) 2. rozmnazac si? (o zwie-
rz^tach) ► розвестйся -едуся,
-едёшся 1. rozwiesc si? (omal-
zenstwie) 2. rozmnozyc si?
(o zwierzqtach)
розвозити -ожу, -бзиш rozwo-
zic; zob. розвезтй
розв’язання -я n rozwi^zanie,
rozstrzygni?cie
розв’язати -яжу, -яжеш rozwiQ-
zac; вузол rozwi^zac w?zel,
р!вняння rozwi^zac rowna-
nie; zob. розв’язувати(ся)
розв’язати zob. розв’язувати
розв’язка -и z zob. розв’язання
розв’язний bezczelny, zuchwaty;
розгорнений
bezceremonialny, bez skr?po-
wania
розв’язувати -ую, -уеш rozwi^-
zywac, rozstrzygac
розгадка -и z odgadni?cie, roz-
wi^zanie
розгадувати -ую, -уеш odgady-
wac
розгалужения -я п rozgal?zie-
nie, odgal?zienie
розганяти(ся) -яю, -яеш rozp?-
dzac (si?); rozpraszac (si?);
zob. розпиати(ся)
розгардаяш -у m rozgardiasz,
bezlad
розгарячати(ся) -аю, -аеш 1. roz-
grzewac si? 2. gor^czkowac
(si?), podniecac (si?), ekscyto-
wac (si?) ► розгарячйти(ся)
-чу, -чиш 1. rozgrzac si? 2. roz-
gorqczkowac (si?), podniecic
(si?)
розгвйнчувати(ся) (tylko 3. oso-
ba) rozsrubowywac (si?), roz-
kr?cac (si?) ► розгвинтйти(ся)
(tylko 3. osoba) rozsrubowac
(si?), rozkr?cic (si?)
розгинати(ся) -аю, -аеш rozgi-
nac (si?), rozprostowywac (si?);
zob. роз1гнути(ся)
Розгш -гону m rozp?d, rozbieg
розгладжувати -ую, -уеш wy-
gladzac; rozprostowywac
► розгладити -джу, -диш wy-
gladzic; rozprostowac
рбзгляд -у m rozpatrzenie
розглядати -аю, -аеш rozpatry-
wac; ogl^dac ► розглянути
-ну, -неш rozpatrzyc; obejrzec
розппваний zagniewany, roz-
gniewany
розппватися -аюся, -аешся roz-
gniewac si?, rozzloscic si?
розппвйти -влю, -виш rozgnie-
wac, rozzloscic (kogos)
розгнузданий nieokielznany;
wyuzdany, rozpasany
розговини -ин Imn pierwszy
dzien po okresie postu
розговорйтися -рюся, -ришся
rozgadac si?
розгойдувати(ся) -ую, -уеш roz-
hustywac (si?) ► розгойда-
ти(ся) -аю, -аеш rozkolysac
(si?), rozhustac (si?)
розголошення -я n wyjawienie,
ujawnienie; rozpowszechnie-
nie; тасмншц wyjawienie
tajemnicy
розголошувати -ую, -уеш roz-
glaszac, rozpowszechniac
► розголосйти -ошу, -бсиш
rozglosic, rozpowszechnic
розгоратися (tylko 3. osoba) roz-
palac si? ► розгорггися (tylko
3. osoba) rozpalic si?, zaplo-
n$c, rozgorzec
розгорнений 1. rozwarty, otwar-
ty, rozlozony 2. rozwini?ty,
otwarty; розгбрнена кнйга
381
розгортати(ся)
otwarta ksi^zka; ~ стр1й szyk
rozwini?ty (o wojsku)
розгортати(ся) -аю, -аеш 1. roz-
wijac (si?) 2. otwierac (si?)
► розгорнути(ся) -ну, -неш
1. rozwin^c (si?); розгорнути
прапор (роботу) rozwin^c
sztandar (dzialalnosc) 2. otwo-
rzyc (si?); розгорнути книж-
ку otworzyc ksi^zk?
розгорятися (tylko 3. osoba) roz-
palac si?, rozplomieniac si?,
rozzarzac si?; zob. розгора-
тися
розграбувати -ую, -уеш rozgra-
bic, spl^drowac
розгризати -аю, -аеш rozgry-
zac, gryzc ► розгрйзти -зу,
-зёш rozgryzc
розгр1бати -аю, -аеш rozgrze-
bywac, rozkopywac; rozgra-
biac (grabiami) ► розгребтй
-бу, -бёш rozgrzebac, rozko-
pac; rozgrabic (grabiami)
розгр1шати -аю, -аеш rozgrze-
szac ► розгр1шйти -шу, -шиш
rozgrzeszyc
розгрппення -я п rozgrzeszenie
розгром -у т rozgromienie, kl?-
ska; zniszczenie, spustoszenie
розгромлювати-юю,-юеш roz-
gramiac, rozbijac; niszczyc,
pustoszyc ► розгромйти
-млю, -миш rozgromic, roz-
bic; zniszczyc, spustoszyc
розгубйти -блю, -биш pogubic,
potracic; zob. розгублювати
розгубйтися -блюся, -бишся
zmieszac si?
розгублешш roztargniony; zmie-
szany
розгублешсть-носи z roztarg-
nienie; zmieszanie
розгублювати -юю, -юеш gu-
bic, tracic; zob. розгубйти
розгул -у ли 1. hulanka, pijatyka
2. przemoc
розгулювати -юю, -юеш space-
rowac, przechadzac si?; wal?-
sac si?
роздавати -даю, -даеш rozda-
wac; ПОТЙЛИЧНИКИ zada-
wac ciosy ► роздати -ам, -асй
rozdac
роздавлювати-юю,-юеш roz-
gniatac, miazdzyc ► розда-
вйти -влю, -виш rozgniesc,
zmiazdzyc
роздана-i z rozdanie, podzial;
майна podzial maj^tku
роздвоений rozdwojony
роздвоення -я и rozdwojenie;
rozwidlenie
роздвбювати(ся) -юю, -юеш
rozdwajac (si?) ► роздвбпп-
(ся) -6ю, -они rozdwoic (si?)
роздзвонйти -ню, -ниш przen.
rozglosic, rozb?bnic
роздивлятися -яюся, -яешся
rozgl^dac si?, badac ► розди-
382
роздягати(ся)
вйтися -влюся, -вишся rozej-
rzec si?, zbadac
роздирати -аю, -аеш rozdzie-
гас, rozszarpywac, rozrywac
► роздёрти -ру, -рёш roze-
drzec, rozszarpac, rozerwac
роздал-у т podzial; rozdzial;
~ майна podzial mienia;
~ книги rozdzial ksi^zki
роздаловий rozdzielczy, rozdzie-
lajqcy; ~ знак znak przestan-
kowy (interpunkcyjny)
роздаляти -яю, -яеш rozdzielac,
oddzielac ► роздалйти -лю,
-лиш rozdzielic, oddzielic;
~ на pieni частйни podzie-
lic na rowne cz?sci; ~ cynep-
ник1в oddzielic od siebie ry-
wah
роздальний oddzielny, osobny;
розд!льна вимова wyrazna
wymowa; розд!льне написан-
ия pisownia rozdzielna
роздолля -я n rozlegla prze-
strzen; swoboda, wolnosc
роздор!жжя -я n rozdroze
роздрат 6 вув ат и (ся) -ую, -уеш
irytowac (si?), zloscic (si?)
► роздратувати(ся) -ую,
-уеш zirytowac (si?), rozzlo-
scic (si?)
Роздратування -я n rozdraznie-
nie, irytacja
Роздрб -робу m sprzedaz deta-
liczna
роздр1бнйй detaliczny; роздр^б-
на торговля handel detaliczny
роздр1бнювати -юю, -юеш roz-
drabniac; parcelowac ► роз-
др1бнйти -ню, -ниш rozdrob-
nic; rozparcelowac
роздряпувати -ую, -уеш rozdra-
pywac ► роздряпати -аю,
-аеш rozdrapac
роздувати -аю, -аеш rozdmu-
chiwac; rozwiewac ► роздути
-ую, -уеш а. -зщму, -зщмёш
rozdmuchac; rozwiac
роздуватися -аюся, -аешся roz-
dymac si?; p?czniec ► роз-
дутися -уюся, -уешся rozd^c
si?; sp?czniec
роздум-у т zaduma, zamysle-
nie; namysl
роздумувати -ую, -уеш roz-
myslac, rozwazac; wahac si?
► роздумати -аю, -аеш na-
myslec si?, rozwazyc
роздути zob. роздувати
роздугий rozd?ty, nap?cznialy
роздушувати -ую, -уеш roz-
gniatac, miazdzyc, dusic ► роз-
душйти -шу, -сиш rozgniesc,
zmiazdzyc, zdusic
роздягальня -i z szatnia, garde-
roba
роздягати(ся) -аю, -аеш rozbie-
rac (si?) ► роздягнути(ся),
роздягтй(ся) -гну, -гнеш ro-
zebrac (si?)
383
розетка
розетка -и z rozeta, rozetka
роз’еднувати -ую, -уеш rozdzie-
lac, rozl^czac, wl^czac {о prq-
dzie elektrycznym) ► роз’ед-
нати -аю, -аеш rozdzielic,
rozl^czyc; ~ два електрйчш
полюси rozl^czyc dwa biegu-
ny elektryczne
розжалобити -блю, -биш, роз-
жалити -лю, -лиш rozzalic,
rozczulic, roztkliwic
розжалитися -люся, -лишся
rozzalic si?, rozczulic si?, roz-
tkliwic si?
розжарений rozzarzony, roz-
palony do czerwonosci
розжарюватися (tylko 3. osoba)
rozzarzac si? ► розжарити-
ся (tylko 3. osoba) rozzarzyc
si?
розжир!ти чю, -iein roztyc si?
розжйтися -живуся, -живёшся
wzbogacic si?, zdobyc maj$-
tek
розжовувати -ую, -уеш zuc; roz-
gryzac ► розжувати -ую,
-уеш zzuc; rozgryzc
роззброення -я n rozbrojenie
роззброювати(ся) -юю, -юеш
rozbrajac (si?) ► роззброТ-
ти(ся) -6ю, -61ш rozbroic (si?)
роззувати(ся) -аю, -аеш rozzu-
wac (si?), zdejmowac buty
► роззути(ся) -ую, -уеш roz-
zuc (si?), zdj$c buty
роззява -и m i z gamon, gapa
роззявляти -яю, -яеш rozdzia-
wiac, rozwierac ► роззявити
-влю, -виш rozdziawic, roze-
wrzec; ~ рот otworzyc usta
рбзиграш-у m rozegranie, roz-
grywka
розЮрати -беру, -берёш roze-
brac, rozpatrzec, zbadac
роз1братися -беруся, -берёшся
zorientowac si?; zob. розбира-
ТИСЯ
розиъати(ся) -зжену, -зженёш
rozp?dzic (si?); zob. розганя-
ти(ся)
роз1гнути(ся) -iray, -1гнёш roz-
gi^c (si?); rozprostowac (si?);
zob. розгинати(ся)
роз!гр1вати(ся) -аю, -аеш roz-
grzewac (si?) ► poairpiTH(ca)
-1Ю, -iein rozgrzac (si?)
рО313ЛЙТИ(ся) -лю, -лиш rozzlo-
scic (si?), rozgniewac (si?)
роз1йтйся -йдуся, -йдешся го-
zejsc (si?), rozl^czyc (si?);
з дружиною (з ЧОЛОВ1КОМ)
rozejsc si? z zon$ (z m?zem);
народ роз!йшовся ludzie si?
rozeszh; zob. розходитися
розьмкнути -ну, -1мкнёш odem-
kn$c, otworzyc; rozl^czyc, wy-
l^czyc (prqd), zob. розмикати
розшнути чину, -шнёш rozpi^c
zob. розпинати
роз1рвати zob. розривати1
384
розкладушка
роз1слати чшлю, чшлёш roze-
slac; zob. розсилати
розТдати -аю, -аеш przezerac,
wyzerac; j^trzyc, gn?bic, tra-
pic ► роз’Тсти -iM, -1сй prze-
zrec, wyzrec; rozj^trzyc
розЪкджатн^я) -аю, -аеш roz-
jezdzac si?; bye w rozjazdach,
cz?sto jezdzic ► розг1хати(ся)
-щу, -щеш 1. rozjechac si?
2. wymin^c si?, min^c si?
розказувати -ую, -уеш opowia-
dac ► розказати -кажу, -ка-
жеш opowiedziec
розкаюватися -ююся, -юешея
kajac si?, okazywac skruch?
► розкаятися -аюся, -аешся
pokajac si?, okazac skruch?
розквитатися -аюся, -аешся
rozhczyc si?, rozrachowac si?;
porachowac si? (z kims)
розквп -у m rozkwit
розквггнути -ну, -неш rozkwit-
n$c; zob. розцвпати
розкидати -аю, -аеш rozrzucac;
rozwalac ► розкйнути -ну,
-неш rozrzucic; rozwalic; roz-
bic (namiot, oboz)
розкидатися -аюся, -аешся
1. rozwalac si?, rozsiadac si?,
rozkladac si?, rozprzestrze-
niac si? 2. odkrywac si?, roz-
kopywac si? (podezas snu)
3. bye rozrzutnym ► розкй-
нутися -нуся, -нешея 1. roz-
walic si?, rozlozyc si?, roz-
przestrzenic si? 2. odkryc si?,
rozkopac si? (w czasie snu)
3. stac si? rozrzutnym
рбзкш!-кош! z rozkosz; prze-
pych, zbytek
розкшший rozkoszny; pelen
przepychu, luksusowy
розкладх-у m 1. rozklad (na
czgsci skladowe)', радюактйв-
ний ~ rozklad radioaktywny
2. proces gnicia; моральний
rozklad moralny
розклад2-у m rozklad (plan),
lista; pyxy поТзд!в rozklad
jazdy poci^gow; уроюв roz-
klad (plan) lekeji
розкладання -я n rozkladanie;
analiza chemiczna
розкладати -аю, -аеш rozkla-
dac; rozdzielac, dezorganizo-
wac; rozniecac; ~ товари roz-
kladac towar; руки rozkla-
dac r?ce; багаття roznie-
cac (rozpalac) ognisko ► роз-
класти -аду, -дёш rozlozyc;
rozdzielic, zdezorganizowac
розкладатися -аюся, -аешся
rozkladac si? ► розкластися
-адуся, -адёшея rozlozyc si?;
zdemoralizowac si?
розкладнйй rozkladany, sklada-
ny; ножик nozyk skladany
розкладушка -и z pot. lozko
skladane (polowe)
I kp ПО 1Ы.1 КИИ С 1ОВНИК
385
розклёювати
розклёювати -юю, -юеш roz-
klejac, rozlepiac ► розклёТти
-ею, -ейп rozkleic, rozlepic
розкльбвувати -ую, -уеш roz-
dziobywac ► розклювати
-юю, -юеш rozdziobac
розкол-у т rozlam; schizma,
odszczepienstwo; пол!тйчний
~ rozlam polityczny
розколювати -юю, -юеш rozhi-
pywac, rozszczepiac; rozbijac,
dokonywac rozlamu ► роз-
колбти -лю, -леш rozhipac,
rozszczepic; rozbic, dokonac
rozlamu
розкольник -a m odszczepie-
niec, schizmatyk
розкопки -пок Imn wykopaliska
розкопувати -ую, -уеш rozko-
pywac; zdobywac ► розкопа-
ти-аю, -аеш rozkopac; zdo-
byc; де ти це розкопав? pot.
gdzie to zdobyles?
розкбтистий glosno brzmi^cy,
rozlegaj^cy si?, dzwi?czny;
розкотисте „р” ,,r” wibracyj-
ne
розкрадання -я n rozkradanie,
rabunek
розкрадати -аю, -аеш rozkra-
dac ► розкрасти -аду, -адеш
rozkrasc
розкривати -аю, -аеш otwierac;
odslaniac; ujawniac; wykry-
wac ► розкрити -йю, -йеш
386
otworzyc; odslonic; ujawnic;
wykryc
розкриватися -аюся, -аешся ot-
wierac si?, odslaniac si?; ujaw-
niac si? ► розкрйтися -йюся,
-йешся otworzyc si?; odslonic
si?; ujawnic si?
розкриття -я n wykrycie, ujaw-
nienie, zdemaskowanie
розкричатнся-чуся,-чйшся roz-
krzyczec si?
розкришйти -шу, -шиш rozkru-
szyc, rozproszkowac, roz-
drobnic
розкршачення -я n uwolnienie
(chlopow) z poddanstwa, znie-
sienie panszczyzny; wyzwole-
nie
розкроювати -юю, -юеш kroic,
rozcinac, rozkrawac ► роз-
кроки -дю, -dim rozci^c, roz-
kroic
розкручувати -ую, -уеш roz-
kr?cac, rozsrubowywac; od-
kr?cac, odsrubowywac ► роз-
крутйти -учу, -утиш rozkr?-
cic, rozsrubowac; odkr?cic,
odsrubowac
розкуповувати -ую, -уеш roz-
kupywac ► розкупйти-плю,
-пиш rozkupic
розкупорювати -юю, -юеш od-
korkowywac, odtykac ► роз-
купорити -рю, -риш odkor-
kowac, odetkac
розляпувати
розкушувати -ую, -уеш 1. roz-
gryzac 2. pojmowac ► розку-
сйти -ушу, -усиш 1. rozgryzc,
2. zrozumiec, poj$c; ~ загад-
ку rozgryzc (odgadn^c, roz-
wi^zac) zagadk?
розлад -у m rozdzwi?k, niezgo-
da; zaburzenie; ~ в народ!
rozdzwi?k, niezgoda w naro-
dzie; ~ шлунка rozstroj zo-
Iqdka
розладити -джу, -диш rozstro-
ic, rozregulowac
розлазитися, розл!затися {tylko
3, osoba) rozlazic si? ► роз-
Л1зтися {tylko 3. osoba) roz-
lezc si?; rozpelzn^c si?
розлам-у m zlamanie, p?kni?-
cie; zawalenie si? {budynku)
розламуватися {tylko 3. osoba)
rozlamywac si?, p?kac ► роз-
ламатися {tylko 3. osoba) roz-
lamac si?, p?kn$c
розлив -у m rozlew; wylew
розливати -аю, -аеш rozlewac,
wylewac ► розлйти -зшлю,
-зшлёш rozlac, wylac
розливатися {tylko 3, osoba) roz-
lewac si? ► розлитися {tylko
3. osoba) rozlac si?
розливнйй rozlewaj^cy si?; shi-
zqcy do rozlewania; розливне
пиво piwo beczkowe
Розлиття -я n rozlanie si?; roz-
lew
розлпатися -аюся, -аешся roz-
latywac si? ► розлептися
-ечуся, -етйшся rozleciec si?
розлогий rozlegfy, szeroki; roz-
lozysty
розлука -и z rozl^ka, rozstanie;
rozwod
розлучати(ся) -аю, -аеш rozl$-
czac (si?); rozwodzic (si?)
► розлучйти(ся) -чу, -чиш
rozl^czyc (si?), rozstac (si?)
розлучена -hoi z rozwiedziona,
rozwodniczka
розлучений -ного m rozwiedzio-
ny, rozwodnik
розлучения -я n rozl^czenie, roz-
stanie si?; rozwod
розлюбнти -блю, -биш przestac
kochac, przestac lubic; zobo-
j?tniec {wobec kogos)
розлютити(ся) -ючу, -ютиш roz-
gniewac (si?), rozzloscic (si?)
розлягатися -аюся, -аешся
1. rozlegac si? 2. rozkladac si?;
rozci^gac si?; rozwalac si?
► розлягтйся -яжуся,-яжеш-
ся 1. rozlec si?; розлнхя го-
лос rozlegl si? gios 2. rozlozyc
si?; rozci^gn^c si?; rozwalic
si?; ~ на тапчаш rozwalic si?
(rozci^gn^c si?) na tapczanie
розляпувати -ую, -уеш rozchla-
pywac, rozpryskiwac, rozle-
wac; rozglaszac, rozpowiadac
► розляпати -аю, -аеш roz-
387
розмазувати
chlapac, rozpryskac, rozlac;
rozglosic, rozpowiedziec
розмазувати-ую,-уеш rozma-
zywac, rozsmarowywac; roz-
ci^gac; rozwadniac ► розма-
зати -ажу, -ажеш rozmazac,
rozsmarowac; rozci^gn^c; roz-
wodnic
розмальбвувати -ую, -уеш ma-
lowac; zdobic ► розмалювати
-юю, -юеш namalowac; ро-
malowac; ozdobic
розмежування -я п rozgranicze-
nie
розмежбвувати -ую, -уеш roz-
graniczac, odgraniczac, od-
dzielac ► розмежувати -ую,
-уеш rozgraniczyc, odgrani-
czyc, oddzielic
розмёл -у m przemial; mielenie
розмёлювати -юю, -юеш mlec;
zob, розмолоти
розмйв-у m wgl?bienie, rowek
(wyzlobiony przez wodg)
розмивати (tylko 3. osoba) roz-
mywac; podmywac (np, brze-
gi rzeki, jeziora, drogg, zbocze
gory) ► розмйти (tylko 3, oso-
ba) rozmyc; podmyc
розмикати -аю, -аеш otwierac,
odmykac; rozl^czac, wyl^czac
(prqd elektryczny)', zob, роз!м-
кнути
розминатися -аюся, -аешся wy-
mijac si?, rozmijac si? ► роз-
388
минутися -нуся, -нёшся roz-
min^c si?, min^c si?, wymin^c
si?
розмйнка -и z rozluznienie (mi^-
sni); rozprostowanie (nog)
рбзмш -у m zamiana, wymiana
розмшний zamienny; розм!нна
монета drobne pieni^dze, bi-
lon; ~ автомат automat do
zamiany banknotow na bilon
розмшювати -юю, -юеш roz-
mieniac, zamieniac, wymie-
niac ► розмшяти -яю, -яеш
rozmienic, zmienic, wymienic
розмпювувати -ую, -уеш roz-
minowywac ► розмшувати
-ук>, -уеш rozminowac
рбзм1р-у m rozmiar, wymiar;
metrum, wzorzec metryczny
(wiersza)
розм1рковувати -ую, -уеш roz-
wazac, miarkowac; medyto-
wac
розмнцати -аю, -аеш, розмпцу-
вати -ую, -уеш rozmieszczac,
rozstawiac, rozkladac ► роз-
Micrirni -injy, Летит rozmie-
scic, rozstawic, rozlozyc
розмнбження -я n rozmnozenie,
mnozenie (si?); rozplodzeme,
plodzenie (si?); powielanie
(np, rgkopisu, dokumentow)
розмнбжувати -ую, -уеш roz-
mnazac, mnozyc; powielac
(np. dokumenty) ► розмножи-
рбзпач
ти-жу, -жиш rozmnozyc; ро-
wielic {пр. tekst)
розмнбжуватися {tylko 3. oso-
ba) rozmnazac si?; plenic si?
{o roslinach) ► розмнбжити-
ся {tylko 3. osoba) rozmnozyc
si?; rozplenic si?
розмбва-и z rozmowa, poga-
w?dka; М1жм1ська телефбнна
~ mi?dzymiastowa rozmowa
telefoniczna
розмовляти -яю, -яеш rozma-
wiac
розмбвний potoczny, konwer-
sacyjny; ~ стиль styl potocz-
ny {o fezyku)
розмбвник -a m rozmowki {po-
drgcznik)
розмокати {tylko 3. osoba) roz-
makac; mi?kn$c; nasi^kac
► розмбкнути {tylko 3. osoba)
rozmokn^c; rozmi?kn4c; na-
si^kn^c
розмолбти -мелю, -мёлеш ze-
mlec; zob. розмёлювати
розморбжений rozmrozony
розмбтувати -ую, -уеш rozkr?-
сас, rozwijac, rozpl^tywac
► розмотати -аю, -аеш roz-
kr?cic, rozwin^c, rozpl^tac
Рознбсити -бшу, -бсиш 1. do-
starczac, roznosic; szerzyc {po-
gloski, wiesci) 2. rozpraszac
3. wymyslac ► рознестй -су,
*сёш 1. dostarczyc, rozniesc;
rozszerzyc (pogloskq, wiesc)
2. rozproszyc 3. zwymyslac
рознбситися {tylko 3. osoba) roz-
legac si?, roznosic si? {np. о glo-
sie) ► рознестйся {tylko 3. oso-
ba) rozlec si?, rozniesc si?
рознбшувати -ую, -уеш rozluz-
niac {obuwie przez chodzenie)
► розносйти -ношу, -нбсиш
rozluznic
розбрювання -я п rozorywanie,
oranie {pola)
розбрювати -юю, -юеш rozory-
wac, orac ► розорати-рю,
-рёш rozorac, zaorac
рбзпад -у т rozpad; rozklad; ра-
дюактйвний ~ rozpad рго-
mieniotworczy
розпадатися {tylko 3. osoba) roz-
padac si? {na czgsci) ► роз-
пастися {tylko 3. osoba) roz-
pasc si?
рбзпалх-у m uniesienie, zapal;
у рбзпал! боротьбй w ferwo-
rze walki
рбзпал2 -у m rozpalanie, rozpa-
lenie {np. w piecu)
розпалений rozpalony; podnie-
cony; palaj^cy
розпастися zob. розпадатися
розпатланий rozczochrany
рбзпач-у m, rozpacz; вдатися
в ~ pogr^zyc si? w rozpaczy;
довести до рбзпачу doprowa-
dzic do rozpaczy
389
розпинати
розпинати -аю, -аеш rozpinac
{пр, guziki) zob, роз!пнути
i розп’ясти
розписка -и z pokwitowanie, kwit
розпйсуватися -уюся, -уешся
1. podpisywac si? 2. rozpisy-
wac si? 3. zawierac slub cy-
wilny ► розписатися -ишуся,
-йшешся 1. podpisac si? 2. roz-
pisac si? 3. zawrzec slub cy-
wilny
розпйтувати -ую, -уеш rozpy-
tywac, wypytywac ► розпита-
ти -аю, -аеш wypytac, rozpy-
tac
розшзнавати -аю, -аеш rozpo-
znawac, rozrozniac ► розшз-
нати -аю, -аеш rozpoznac,
rozroznic
розплакатися -ачуся, -ачешся
rozplakac si?
розплата -и z zaplata; rozlicze-
nie, rachunek
розплачуватися -уюся, -уешся
rozliczac si? ► розплатйтися
-ачуся, -атишся rdzliczyc si?;
policzyc si?
розшптати -аю, -аеш rozplatac
► розплестй -ету, -етёш roz-
plesc
розплутувати -ую, -уеш rozpl^-
tywac, rozsuptywac ► роз-
плутати -аю, -аеш rozplatac,
rozsuplac; rozwiklac
розплющувати-ую,-уеш 1. ot-
390
wierac oczy 2. rozplaszczac,
rozklepywac ► розплющити
-щу,-щиш 1. otworzyc oczy
2. rozplaszczyc, rozklepac
розповщати -аю, -аеш oj>owia-
dac ► розповютй -im, -icn
opowiedziec
розповщач-a m opowiadaj^cy,
narrator
розповщний oznajmuj^cy; роз-
повщнё речения zdanie oznaj-
muj^ce
розповщь -да z opowiadanie,
narracja
розповнгги 4ю, -iein utyc, roz-
tyc si?
розповсюджений rozpowszech-
niony
розповсюдження -я n upow-
szechnienie, rozpowszechnie-
nie, szerzenie
розподал -у m podzial, rozdziele-
nie; dystrybucja
розподальник -a m rozdzielnik
розпорювати -юю, -юеш roz-
pruwac, pruc ► розпороти
-рю, -реш rozpruc
розпоряджатися -аюся, -аешся
zarz^dzac, dysponowac ► роз-
порядйтися -джуся, -дйшся
zarzqdzic, wydac polecenie
розпорядження -я п rozporz$-
dzenie, zarz^dzenie
розпорядник -а т organizator,
zarzqdzaj^cy, zarzqdca
розрйв
розпорядок-дку т porz^dek,
uklad; ~ дня porz^dek dnia
розпочинати -аю, -аеш rozpo-
czynac, zaczynac ► розпоча-
ти -чну, -чнёш rozpocz^c, za-
cz$c
розправа-и z rozprawienie si?
розпродаж -у т wyprzedaz, roz-
przedarz
розпрягати -аю, -аеш wyprz?-
gac ► розпрягтй -яжу, -яжёш
wyprz^c
рбзпуск -у т rozpuszczenie, roz-
wi^zanie (пр. organizacji, od-
dzialu)
розпускати -аю, -аеш 1. roz-
puszczac 2. zwalniac; rozwi$-
zywac 3. rozpieszczac; ~ ко-
су rozplatac warkocz; ~ те-
ревёш gadac (wygadywac)
glupstwa (bzdury)
розпускатися (tylko 3. osoba)
1. rozpuszczac si? (np. pod
wplywem ciepla) 2. rozwijac
si?, rozkwitac ► розпустй-
тися (tylko 3. osoba) 1. roz-
puscic si? (np. pod wplywem
ciepla) 2. rozwin^c si?, roz-
kwitn^c
розпусний rozpustny
Розпусник -a m rozpustnik
Розпусниця -i z rozpustnica
Р°зпуста -и z rozpusta, zepsucie
розпустйти -ущу, -устиш 1. roz-
puscic 2. zwolnic; rozwi$zac
3. rozpiescic; ~ голос spiewac
na cafe gardlo
розпухати -аю, -аеш puchn^c,
nabrzmiewac ► розпухнути
-ну, -неш spuchn^c, nabrzmiec
розпухлий opuchty, spuchni?ty;
nabrzmiaty, obrzmiaty
розп’ястй -зшну, -зшнёш zob.
розшнути
розпяття -я п ukrzyzowanie;
krucyfiks
розраховувати -ую, -уеш obli-
czac, liczyc; liczyc (na cos, na
kogos); ~ на друз!в liczyc na
przyjaciol ► розрахувати
-ую, -уеш obliczyc, rozliczyc;
не cboix сил przecenic swo-
je sily
розраховуватися -уюся, -уешся
rozliczac si? ► розрахуватися
-уюся, -уешся rozliczyc si?,
porachowac si?
розрахунок -нку m rozrachu-
nek, rozliczenie; kalkulacja;
zamiar, cel; господарський
rachunek gospodarczy; еко-
ном!чний kalkulacja eko-
nomiczna
розреготатися -очуся, -бчешся
rozesmiac si? glosno, roze-
smiac si? serdecznie
розрйв-y m rozbrat; zerwanie,
wybuch, eksplozja; дипло-
матйчних взаемин zerwanie
stosunkow dyplomatycznych
391
розривати1
розривати1 -аю, -аеш rozrywac,
rozdzierac; zrywac (umowg)
► резерваты -рву, -!рвёш го-
zerwac; zerwac
розривати2 -аю, -аеш rozkopy-
wac; rye, rozgrzebywac; ► роз-
рйти -йю, -йеш rozkopac, roz-
ryc, rozgrzebac
розрщжений rozrzedzony
розрщження -я п rozrzedzenie
розрщжувати -ую, -уеш rozrze-
dzac ► розрщйти -джу, чдйш
rozrzedzic
розр13 -у т rozci?cie, ci?cie; prze-
kroj
розр5зати zob. розрпувати
розр^знення -я п rozroznienie
розрпняти -яю, -яеш rozroz-
niac, odrozniac ► розр1знйти
-ню, -ниш 1. rozroznic, od-
roznic 2. poroznic, sklocic
розр!зувати -ую, -уеш, розрва-
ти -аю, -аеш rozcinac, rozrzy-
nac ► розр!зати чжу, -!жеш
гогеце, przekroic
розробйти zob. розробляти
розробка -и z opracowanie; eks-
ploatacja (kopalni)
розробляти -яю, -яеш, розрбб-
лювати-юю,-юеш 1. орга-
cowywac (temat) 2. uzytko-
wac, eksploatowac ► розро-
бйти -блю, -биш 1. opraco-
wac (problem) 2. wyeksploato-
wac (np. kopalni^)
розростатися (tylko 3. osoba) roz-
rastac si? ► розростйся (tylko
3. osoba) rozrosnqc si?
розрубувати -ую, -уеш rozr^-
bywac ► розрубати -аю, -аеш
rozr^bac
розрух -у т zamieszane; nielad,
balagan
розруха -и z rozprz?zenie, cha-
os; niszczenie, dewastaeja
розряд -у 1. kategoria, gatunek,
klasa 2. wyladowanie (elek-
trycznosci); rozladowanie (bro-
ni)
розряджати -аю, -аеш rozlado-
wywac (karabin, akumulator),
напругу rozladowywac na-
pi?cie ► розрядйти -джу,
-диш rozladowac
розсаджувати -ую, -уеш rozsa-
dzac ► розсадйти -джу, -диш
rozsadzic; дерева (учшв
у клан) rozsadzic drzewa
(uezniow w klasie)
розсадник -a m 1. rozsadnik,
szkolka (roshri) 2. rozsadnik,
zrodlo; хвороб zrodlo cho-
rob
розеввати (tylko 3. osoba) swi-
tac, dniec; розсввас (tylko 3.
osoba) swita, dnieje, rozwid-
nia si?
розселяти -яю, -яеш rozsiedlac
► розселйти -лю, -лиш roz-
siedlic
392
розстелятися
розсёрдити(ся) -джу, -диш roz-
gniewac (si?), rozzloscic (si?)
розсилати -аю, -аеш rozsylac;
zob. роз!слати
розсилати -аю, -аеш rozsypy-
wac ► розсилати -плю,
-плеш rozsypac
розсипнйй rozproszony, luzny;
~ crpiii luzny szyk; прода-
вати у розсипнбму ВЙГЛЯД1
sprzedawac na wag?
розсйпчастии sypki, kruchy; роз-
сйпчасте пёчиво (тзстечка)
kruche ciasto (ciastka); ciast-
ka na wag?
розсихатися (tylko 3. osoba) roz-
sychac si?; zob. розсохнутися
розавати zob. розсповати
розсщатися -аюся, -аешся roz-
siadac si? ► розс1стися роз-
сядуся, розсядешся rozsi^sc
si?
розсщлувати -ую, -уеш rozsio-
dtywac, rozkulbaczac ► роз-
сщлати-аю, -аеш rozsiod-
lac, rozkulbaczyc
розал-солу т zalewa, sos do
marynat
розс1стися zob. розсщатися
розсловати -юю, -юеш, розсн
вати -аю, -аеш rozsiewac; roz-
wiewac ► розняти -по,-iein
rozsiac; rozwiac, rozproszyc
Розслаблешсть -nocri z oslabie-
nie, wyczerpanie, niemoc
розслабляти -яю, -яеш oslabiac;
wyczerpywac ► розслабити
-блю, -биш oslabic; wyczer-
pac
розслгдувати -ую, -уеш zbadac
(sprawe), przeprowadzic sledz-
two
розслщувашы -я n sledztwo, do-
chodzenie, badanie
розсмплити -шу, -шиш rozsmie-
szyc
розсмштися чюся чёшся roze-
smiac si?, wybuchn^c smie-
chem
розсохнутися (tylko 3. osoba) ro-
zeschn^c si?; zob. розсихатися
розставатися -таюся, -таёшся
rozstawac si? ► розстатися
-ануся, -анешся rozstac si?
розставання-я п гогЦка; roz-
stanie
розставляти -яю, -яеш rozsta-
wiac ► розставити -влю,
-виш rozstawic
розстеляти -яю, -яеш, розстела-
ти -аю, -аеш rozscielac, scie-
lic, rozposcierac ► розстелй-
ти -лю, -лиш, роз!слати роз-
стелю, розстёлеш rozscielic,
rozeslac, rozpostrzec; розсте-
лйти (роз1слати) полотно roz-
scielic (rozeslac) plotno
розстелятися, розстелатися (tyl-
ko 3. osoba) rozscielac si?, scie-
lic si?, rozposcierac si?; там
393
розст1бати(ся)
розстелявся килим квтв tam
scielil si? (rozposcieral si?) ki-
lim kwiatow ► розстелйтися,
роз1слатися (tylko 3. osoba)
rozscielic si?, rozeslac si?
розст!бати(ся) -аю, -аеш rozpi-
nac (si?), odpinac (si?) ► роз-
стебнути(ся) -ну, -неш roz-
pi^c (si?)
рбзстрЕл -у m rozstrzelanie;
присуджений до рбзстрглу
skazany na rozstrzelanie
розстриповати -юю, -юеш roz-
strzeliwac ► розстрЕляти -яю,
-яеш rozstrzelac; wystrzelac
(amunicjg)
розстрочка-и z rozlozenie na
raty; в роз стр очку па raty
розступатися (tylko 3. osoba)
rozst?powac si? ► розступй-
тися (tylko 3. osoba) rozst$-
pic si?
розсувати -аю, -аеш rozsuwac
► розсунути -ну, -неш rozsu-
n$c
розсувнйй rozsuwany, rozklada-
ny ~ спл rozsuwany stol
розсуд-у m mniemanie, s$d,
zdanie; на власний ~ wedhig
wlasnego mniemania
розсудйти -джу, -диш rozs^dzic
розсудливий rozs^dny, rozwaz-
ny
розсунути zob, розсувати
розтавати (tylko 3. osoba) top-
niec, tajac, roztapiac si?, roz-
puszczac si? ► розтанути,
розтати (tylko 3. osoba) stop-
niec, roztajac, rozpuscic si?
розташований rozlokowany,
rozmieszczony; таб!р ~ у лкл
oboz jest rozlokowany w lesie
розташовувати(ся) -ую, -уеш
rozlokowywac (si?), rozmie-
szczac (si?) ► po зташува-
тная) -уто, -уеш rozlokowac
(si?), rozmiescic (si?)
розташування -я n rozlokowa-
nie, rozmieszczenie; poloze-
nie, pozycja (wojsk)
розтёрзаний rozszarpany, roz-
darty
розтерзати -аю, -аеш rozszar-
pac, rozedrzec
розтирати -аю, -аеш rozcierac;
masowac ► розтёрти -зггру,
-з1трёш rozetrzec, rozmaso-
wac
розтлумачувати -ую, -уеш tlu-
maczyc, wyjasniac ► розтлу-
мачити -чу, -чиш wytluma-
czyc, wyjasnic
розтрата -и z roztrwomeme, de-
fraudacja
розтрачувати -ую, -уеш tracic,
roztrwaniac ► розтратити
-ачу,-атиш roztrwonic, zde-
fraudowac
розтулювати -юю, -юеш, роз-
туляти -яю, -яеш otwierac,
394
розхбдитися
odkrywac, odslaniac ► розту-
лйти -лю, -лиш odkryc, ot-
worzyc, odslonic
розтягання, розтягування -я п
rozci^ganie
розтягати -аю, -аеш rozci^gac
► розтягнути, розтягтй -гну,
-гнеш rozci^gn^c
розтяти zob. розтинати
рбзум -у т rozum, umysl, inte-
lekt; сйла рбзуму pot?ga in-
telektu; втратити ~ stracic
rozum; що голова, то й ~ co
glowa, to rozum
розумшня -я n zrozumienie, po-
gl$d, punkt widzenia
розумгги 4ю, -iem rozumiec,
pojmowac; що ти шд цим ро-
зум1еш? со przez to rozu-
miesz?, co chcesz przez to po-
wiedziec?
розумний rozumny, m$dry; po-
зумна порада rozumna (m$d-
ra) rada
розумбвий umyslowy, intelektu-
alny; розумбва праця praca
umyslowa
розучувати -ую, -уеш uczyc si?,
cwiczyc si? (np. w grze na for-
tepianie) ► розучйти -чу,
-ниш nauczyc si?, cwiczyc si?
(np. w grze na gitarze)
Розхапувати -ую, -уеш rozchwy-
tywac ► розхапати -аю, -аеш
rozchwytac
розхвалювати -юю, -юеш za-
chwalac, zalecac ► розхвалй-
ти-лю,-лиш zachwalic, ро-
chwalic, zalecic
розхвилювати(ся) -юю, -юеш
wzburzyc (si?) (пр. о rzece,
о morzu); wzruszyc (si?); zde-
nerwowac si^, zaniepokoic si?
розхворпися ЧЮСЯ, -1СШСЯ roz-
chorowac si?
розхйтаний rozchwiany; nad-
szarpni?ty; розхйтане здорб-
в’я nadszarpni?te zdrowie
розхйтувати -ую, -уеш roz-
hustywac ► розхитати -аю,
-аеш rozchybotac (пр. stolek);
rozchwiac, rozhustac, rozko-
lysac; rozruszac, rozluznic;
poszarpac, zszarpac (nerwy)
розхлюпувати -ую, -уеш roz-
chlapywac, rozlewac, rozprys-
kiwac ► розхлюпати -аю,
-аеш rozchlapac, rozlac, roz-
pryskac
розхбдження -я n rozchodzenie
si?; rozbieznosc, roznica (po-
glqdow)
розходитися -джуся, -дишся
rozchodzic si?, rozstawac si?,
rozl^czac si?; rozmijac si?;
nie zgadzac si? (o poglqdach);
вони розхбдяться oni si? roz-
chodz^ (bior$ rozwod), nami
погляди розхбдяться mamy
odmienne pogl$dy; товари
395
розцштати
добре розходяться towary
dobrze id$ (sprzedaj^ si?, ma-
j$ popyt); zob. розштйся
розцвпати -аю, -аеш rozkwi-
tac, zakwitac ► розцвютй
-iiy, -ireni rozkwitn^c, zakwit-
n^c; zob. розкв!тнути
розщлувати -ую, -уеш wycalo-
wac
розцшювати -юю, -юеш осе-
niac, szacowac ► розцшити
-ню, -ниш ocenic, oszacowac
розцшка -и z ocena, oszacowanie
розчавлювати -юю, -юеш roz-
gniatac, miazdzyc ► розча-
вйти -влю, -виш rozgniesc,
zmiazdzyc
розчарований rozczarowany
розчарбвувати(ся) -ую, -уеш
rozczarowac si? ► розчарува-
ти(ся) -ую, -уеш rozczarowac
(si?), zawiesc (si?)
розчарування -я п rozczarowa-
nie
розчепйти -плю, -пиш rozcze-
pic, rozl^czyc, rozpi^c; zob.
розчшляти
розчешрити -рю, -риш rozcza-
pierzyc, rozpostrzec
розчервоштнся-нося,-ieinca za-
czerwienic si?, sp^sowiec
рбзчерк -у m poci4gni?cie pidra,
zakr?tas; одним росчер-
ком пера jednym poci$gni?-
ciem piora
рбзчин-у m roztwor, rozczyn;
вапняний ~ zaprawa wapien-
na
розчйнений rozpuszczony; роз-
чинена кава kawa rozpuszczal-
na
розчйнення-я n 1. rozpuszcze-
nie, rozrobienie 2. otwarcie,
rozwarcie
розчиняти -яю, -яеш 1. roz-
puszczac, rozcienczac; rozra-
biac (ciasto) 2. otwierac, roz-
wierac ► розчинйти -ню,
-ниш 1. rozpuscic, rozcien-
czyc, rozczynic, rozrobic (cias-
to) 2. otworzyc, rozewrzec
(np. okno)
розчйнник -a m rozczynnik, roz-
puszczalnik
розчищати -аю, -аеш oczy-
szczac, sprz^tac ► розчис-
тити -ищу, -йстиш oczyscic,
sprz^tn^c, uprzqtn^c
розчшляти -яю, -яеш, розчш-
лювати -юю, -юеш rozcze-
piac, rozpinac; zob. розчепйти
розчюувати -ую, -уеш rozcze-
sywac, czesac (пр. wlosy, len,
welng) ► розчесати -ешу,
-ешеш rozczesac
розчленбвувати -ую, -уеш roz-
czlonkowywac ► розчленува-
ти -ую, -уеш rozczionkowac
розчулювати(ся) -юю, -юеш
rozczulac (si?), wzruszac (si?)
396
► розчулити(ся) -лю, -лиш
rozczulic (si?), wzruszyc (si?)
розшивати -аю, -аеш 1. wyszy-
wac 2. pruc ► розшйти -йю,
-йеш 1. wyszyc 2. popruc
розширений rozszerzony
розширення -я п rozszerzenie,
rozszerzanie; ~ сфер вплйву
roszerzenie sfery wplywow
розшйрювати -юю, -юеш, роз-
ширяти -яю, -яеш rozszerzac,
poszerzac ► розширити-рю,
-риш rozszerzyc, poszerzyc
розшифровувати -ую, -уеш roz-
szyfrowywac; odgadywac,
rozwi^zywac ► розшифрува-
ти -ую, -уеш rozszyfrowac;
odgadn^c, rozwi^zac
розшук-у т poszukiwanie; ba-
danie; dochodzenie; ~ зло-
чйнця sciganie przest?pcy;
карний ~ urz^d sledczy
розшукувати -ую, -уеш poszu-
kiwac, szukac ► розшукати
-аю, -аеш odszukac, znalezc
розщёплення -я n rozszczepie-
nie; ~ атомного ядра roz-
szczepienie (rozbicie) j$dra
atomowego
розщёплювати -юю, -юеш roz-
szczepiac, rozbijac (np. atom);
rozhipywac; rozdzielac ► роз-
Щепйти -плю, -пиш rozszcze-
pic, rozbic (np. atom); rozhi-
pac; rozdzielic
pona
роз’яснювати -юю, -юеш obja-
sniac, wyjasniac ► роз’яснйти
-ню, -нйш objasnic, wyjasnic
роз’ятрювати -юю, -юеш roz-
j^trzac, rozdrazniac ► роз’ят-
рити-рю,-риш а. роз’ятри-
ти -рю, -рйш rozj^trzyc, roz-
draznic
роТтися (tylko 3. osoba) roic si?
роют -коту m warkot
роковйни -йн Imn rocznica; co-
Ti ~ setna rocznica
рокотати (tylko 3. osoba) war-
czec, huczec
ролик-a m 1. kolko 2. rolka
3. walek
ролики -юв Imn wrotki
роль -ni z rola (teatralna, filmo-
wa); грати grac (odgrywac)
rol?; головна ~ tytulowa
(glowna) rola
ром -y m rum, arak
роман -a m 1. powiesc 2. romans
роман1ст -a m romanista
романс -у m romans
романтизм -у m romantyzm
ромашка -и z rumianek
ромён -у m rumian polny
рондо -a n rondo (utwdr muzycz-
ny)
рондо -a n rondo (rodzaj wiersza)
ронити -ню, -ниш upuscic; gubic
(np. liscie); ronic; сльози ro-
nic Izy
pona -й z гора; materia
397
роса
роса -й z rosa; веч!рня (рання)
~ wieczorna (ranna) rosa
росйна, росинка -и z kropla
(kropelka) rosy
росшський rosyjski; росшська
мова j?zyk rosyjski
росшнин -a m Rosjanin
рос!янка -и z Rosjanka
рбслий rosty, wysoki
рослина -и z roslina; лжарсь-
ка ~ roslina lecznicza
рослинний roslinny; ~ свгг swiat
roslinny
рослинництво -a n hodowla
(uprawa) roslin
рослиншсть -nocri z roshnnosc
росомаха -и z rosomak
роста -ту, -тёш rosn^c, wzras-
tac
ростата рощу, ростйш hodo-
wac, piel?gnowac; wychowy-
wac
росток -тка m kielek
росяний, росянйстий pelen rosy,
zroszony
рот -a m usta; розкрйта ~ otwo-
rzyc usta; zabrac gios; powie-
dziec cos, odezwac si?
рота -и z kompania (wojska)
рбтний kompanijny ~ коман-
дир dowodca kompanii
ротовйй ustny; ротова порожни-
на jama ustna
рбхкання -я n chrz^kanie (p swi-
ni)
рохкати (tylko 3. osoba) chrzq-
kac (o swini)
рояль-ля m fortepian; грати
на роял! grac na fortepianie
ртутний rt?ciowy; ~ термометр
termometr rt?ciowy
ртуть -Ti z rt?c
руба; поставити питания ~ po-
stawic problem na ostrzu noza
рубака -и m r?bacz; zabijaka
рубата -аю, -аеш r$bac, siekac
рубель -бля m 1. maglowmca
(r^czna) 2. paw^z (drqg do
przyciskania siana lub zboza na
wozie) 3. rubel (waluta rosyj-
ska)
рубёць -бця m blizna, szew, karb
руб1ж -бежу m rubiez, gramca;
kraniec
рубпювий rubinowy
рубка -и z 1. wyr$b, scinanie
2. mostek kapitanski
рублений ciosany z ball, okr$-
glakow; рублена хата chata
z okr^glakow; рублене м’ясо
mi?so siekane
рубрика -и z rubryka
рубцюватай karbowany
рубчастий zlobkowany, karbo-
wany, gufrowany; szlifowany
руда -й z ruda; залпна ~ ruda
zelaza
рудйй rudy, pot. ryzy
рудний dotycz^cy rudy, rudo-
nosny
398
рутйнний
рудник -а т, рудня -i z kopalnia
rudy
рудоволосий rudowlosy, rudy
рудокоп -a gormk (w kopalni ru-
dy)
рудуватий rudawy
руша -и z ruina; ~людйни
wrak czlowieka
рушницький rujnuj^cy, burz^cy,
niszczycielski
руйнувати -ую, -уеш rujnowac,
burzyc, niszczyc
рука-й z r?ka; потйснути ру-
ку uscisn^c dlon; взяти себе
в руки wzi^c si? w garsc; як
рукою зияло jak r?k$ odj$l;
руки опускаються r?ce opa-
dajs
рукав -ami. r?kaw 2. odnoga
3. w$z (w technice)', засукати
рукавй zakasac r?kawy
рукавйця -i z r?kawica
рукавичка -и z r?kawiczka
рукодшля-я n r?czna robota,
r?kodzielo
рукомййник -a m umywalka
рукопис -у m r?kopis
РУКопйсний r?kopismienny, w r?-
kopisie; ~ в1дд!л dzial r?ko-
pisow (w bibliotece)
Рукоположения -я m rel. swi?ce-
nia kaplanskie
Рукоятка -и z r?kojesc, trzonek
Рулетка-и z 1. ruletka (gra)
2. tasma miemicza
рулйти -лю, -лиш kierowac,
sprowadzac samolot do l$do-
wania; kolowac (o samolocie
poruszajqcym sig po plycie lot-
niska)
рулон -у m rulon, zwoj
руль -ля m ster, kierownica
румак -a m rumak
румун -a z Rumun
румунка -и z Rumunka
румунський rumunski
рум’янець -нця m rumieniec;
нагуляти рум’янщв nabrac
(dostac) rumiencow
рум’яний zarumieniony, zaczer-
wieniony
рум’янитися -нюся, -нишся
1. rumienic si?, czerwienic si?
2. nakladac roz na policzki
русалонька -и z rusaleczka
рупор -a m tuba, glosnik
русалка -и z rusalka
руно -a n runo; золоте ~ zlote
runo
русизм -у m rusycyzm
русий blond, plowowlosy, jasno-
wlosy; руса коса jasny war-
kocz
русистика -и z rusycystyka
русло -a n koryto (rzekiy, nurt
русявий jasnoblond
рута -и z ruta (roshna)
рутина -и z rutyna
рутйнний rutynowy, szablono-
wy
399
РУХ
pyx -у m ruch; нацюнально-вйз-
вольний ~ ruch narodo-
wo-wyzwolenczy; вуличний
~ ruch uliczny; piBiioMipno
прискбрений ~ ruch jedno-
stajnie przyspieszony
рухати -аю, -аеш ruszac, prze-
suwac; wprawiac w ruch, na-
p?dzac; Земля рухаеться
навколо Сбнця Ziemia poru-
sza si? wokol Slonca
рухлйвий ruchhwy, obrotny
(p czlowieku)
рухомий ruchomy; рухоме май-
нб maj^tek ruchomy
ручатися, ручитися -чаюся,
-чаешся r?czyc, por?czac;
~ за що-нёбудь r?czyc za cos
ручка -и z 1. r^czka 2. r?kojesc,
uchwyt 3. obsadka
ручнйй r?czny; ~ годйнник ze-
garek r?czny; ручна праця
praca r?czna; ~ кулемёт r?-
czny karabin maszynowy
рушати -аю, -аеш ruszac ► py-
шити -шу, -шиш ruszyc, wy-
ruszyc
рушшний nap?dowy; руппйна си-
ла sila nap?dowa
рушник -a m r?cznik; махровнй
~ r?cznik frotte; ~ для по-
суду scierka do naczyn
рушнйця -i z strzelba, rusznica;
зарядити рушпйцю zalado-
wac strzelb?
рюкзак -a m zob. наплечник
ряд -у тп rz$d, szereg; ci$g
рядно -a n, ряднина -и z plachta
рядовйй prosty, zwyczajny,
przeci?tny; szeregowiec
рядок -дка тп rz$dek; hnijka,
wiersz; рядком rz?dem; g?sie-
go
ряжанка -и z mleko przegoto-
wane i zakwaszone
ряса -и z riasa (pbrzgdowa szata
duchownych w Kosciele wschod-
nim)
ряска -и z rz?sa wodna
ряснйй obfity, szczodry, boga-
ty; урожай obfity urodzaj,
дощ rz?sisty deszcz
ряст -у m pierwiosnek
рят!внйй ratunkowy, zbawien-
ny; 3aci6 zbawienny srodek
ряпвнйк-а m zbawca, wybaw-
ca; ratownik
рятувальний ratowniczy,
круг kolo ratunkowe; ~ чо-
вен szalupa ratunkowa; по-
яс pas ratunkowy
рятування-я n ratowame, po-
moc
рятувати -ую, -уеш ratowac,
udzielac pomocy, przychodzic
z pomocy; рятуйте! ratunku!
рятуватися -уюся, -уешся rato-
wac si? рятунок -нку m ratu-
nek, pomoc
рятунок -нку m ratunek
400
салфетка
с
саботаж -у т sabotaz
саботувати -ую, -уеш saboto-
wac, uprawiac sabotaz
саван -a m giezlo, koszula kobie-
ca; koszula smiertelna
савана -и z sawanna
сага, сага -и z saga, podanie
сагайдак-a m sahajdak, kol-
czan
сад-у m ogrdd, sad; фрукто-
вий ~ sad owocowy; бота-
шчний ~ ogrdd botaniczny;
зоолопчний ~ (парк) ogrdd
zoologiczny
саджанець -нця m sadzonka,
flanca
саджати -аю, -аеш 1. sadzac
(np. chleb do pieca, kury na
jajachy, ~ у в’язнйцю wsa-
dzac do wi^zienia 2. sadzic
(roshny)
садйба-и z siedziba, sadyba,
siedlisko
садизм -у m sadyzm
садист -a m sadysta
садистйчний sadystyczny
садити -джу, -диш sadzic
сад!внйк -a m ogrodmk, sadow-
nik
са/йвнйцтво -a n ogrodnictwo;
sadownictwo
СаД1’внйчий ogrodniczy, sadow-
niczy
садовина -й z owoce; drzewa
owocowe
садовйти -влю, -виш sadowic,
usadawiac
садовод -a m ogrodnik, sadownik
садок1 -дка m sadek; ogrodek
садок2 -дка m przedszkole; ди-
тячий ~ przedszkole
сажа -i z sadza
сажень -жня m s^zen (2,13 m)
сажотрус -a m kominiarz
сайгак, сугак-а m suhak, su-
mak (rodzaj antylopy)
сакля -i z domek goralski na
Kaukazie
сакос-а m dalmatyka (noszo-
na przez biskupow w Kosciele
wschodnim)
сакральний sakralny
саксонець-нця m Saksonczyk,
Sas
саксонський saksonski, saski;
/х/ фарфор saska porcelana
саламандра -и z salamandra
салат -у m salata; salatka
салатник-a m, салатниця-i z
salaterka
сало -a z 1. slonina; sadlo 2. ply-
n$cy cienki lod, sryz
салон -у m salon; салон-вагон
salonka
салфетка -и z serwetka; nie-
wielki obrusik, serweta
401
салют
салют -у т salut, salwa hono-
rowa
салютувати -ую, -уеш saluto-
wac; ~ гвинт1вкою prezen-
towac bron
сам-ого m, сама-oi z, само
-ого n, caMi -их Imn sam, sa-
ma, samo, same, sami; сам
не свш czuj? si? meswojo; виду
сама pojd? sama; само со-
бою samo przez si?; сам! cboi
sami swoi
сама zob. сам
саме wlasnie, akurat, mianowi-
cie; ~ тепёр wlasnie teraz;
~ вш wlasnie on; a ~ miano-
wicie
самёць -мця m samiec
самый -ого sam; той ~ ten sam;
з самого початку od samego
poczqtku; до самого кшця do
samego konca
сампний а. самггнйй а. самбт-
шй samotny, osamotniony
сам1тник -a m samotnik
caMinricTb -Hocri n samotnosc,
osamotnienie
самвтно а. самбтно а. самбт-
ньо samotnie ~ страждати
cierpiec samotnie (w osamot-
nieniu)
самка -и z samica
самб zob. сам
самоашипз -у m autoanaliza,
introspekcja
самобичування -я n samobiczo-
wanie
самобутнш oryginalny, swoisty,
specyficzny
самовар -a m samowar
самовбйвство -a n samobojstwo
самовбйвця-i, самовбйвець -вця
m samobojca
самовдовблений, самозадовб-
лений zadowolony z siebie
самовйзначення -я n samookre-
slenie, samostanowieme; пра-
во наши на ~ prawa narodow
do samostanowienia
самовимикач -a m wyl^cznik
automatyczny
самовщданий ofiamy, pelen
poswi?cenia, oddany
самов1лля-я n, самовбля-i z
samowola
самовитышй samowolny
самовладання -я n panowame
nad sob$
самовпёвнений pewny siebie
самовпёвнешсть-Hocri z pew-
nosc siebie
самоврядування -я n samorz^d
самовчйтель -ля m samouczek,
podr?cznik dla samoukow
самогон -у m samogon, bimber
самогубець -бця m samobojca
самогубство -a n samobojstwo
самодержавний absolutystyczny
самодержавство -a n samo-
wladztwo, absolutyzm
402
самотужки
самодёржець -жця т samo-
wladca, samodzierzca, wladca
absolutny
самодночий samoczynny
самодаяльний amatorski, samo-
rodny; ~ ансамбль zespol
amatorski
самодшлынсть-Hocri z tw6r-
czosc amatorska
самодопомбга -и z samopomoc
самодостатшй samowystarczalny
самодур -a m zarozumialec, py-
szalek
самодурство-a n zarozumial-
stwo, pyszalkowatosc
самозабуття -я n zapami?tanie
si?
самозадовблений zob. самовдо-
вблений
самозапилення -я п samozapy-
lenie
самозаспокбсння -я п samo-
uspokojenie
самозахист -у т samoobrona
самозберёження -я п samoza-
chowawczosc; шстйнкт ~ in-
stynkt samozachowawczy
самозванець -нця т samozwamec
самокат -а т 1. hulajnoga
2. skuter
самоконтроль -лю т samokon-
trola
самокритика -и z samokrytyka
самокрутка -и z pot. r?cznie
skr?cony papieros, skr?t
самолюбивый, самолюбний sa-
molubny, egoistyczny
самообвинувачення -я n samo-
oskarzenie (si?)
самообман -у m samooszukiwa-
nie si?
самооборона -и z samoobrona
самообслугбвування -я n samo-
obshiga
самоосвгта -и z samoksztalce-
nie, samouctwo
самооцшка -и z samoocena
самопас, самопасом samopas
самопожёртва -и z dobrowolna
ofiara; ofiamosc
caMonoMin-Moni z samopomoc
самореклама -и z autoreklama
саморббний samodzialowy, wla-
snego wyrobu
самородок-дка m samorodek
(mineral)-, samorodny talent
саморушний samobiezny
самосв1дбм1сть-мосп z swia-
domosc; samouswiadomienie
самосшка -и z samosiejka (ros-
lina)
самостшний samodzielny, nie-
zalezny, niegodlegfy; само-
ст1йна УкраТна niepodlegla
Ukraina
самосуд -у m samos^d
самота -й z samotnosc
самбтшй zob. сам1тний
самотужки samodzielnie, wlas-
nymi silami
403
самоук
самоук -a т, самоучка -ки z sa-
mouk
самоуправлшня -я п samorz^d
самоучитель-ля т zob, само-
вчитель
самохвал -а т samochwalca,
samochwal; samochwala
самохпъ z wlasnej woli, dob-
rowolnie
самоцвк -у m kamien szlachet-
ny
самощль -л! z cel sam w sobie
сан -у m tytul, godnosc
санатбрш -iio m sanatorium
сандал! -ie Imn sandaly
сани -ней Imn sanie
саштар -a m sanitariusz
саштарний sanitamy; саштарна
автомашина samochod sani-
tarny
санки санок, саночки -чок Imn
sanki
санкщя -ii z sankcja; давати
санкщю sankcjonowac; вда-
ватися до економ!чних сан-
кщй si?gac po sankcje ekono-
miczne (srodki represjl)
сантёхшк -a m (саштарний
тёхшк) hydraulik, instalator
i konserwator urz^dzen sani-
tamych
сантиметр -a m centymetr
санчастйна -и z (саштарна
частина) wojskowa jednostka
sanitama (oddzial)
сапа -и z podkop wojskowy;
тихою сапою podst?pnie, ci-
chaczem, chytrze
сапа сапй z motyka, graca
сапати -аю, -аеш sapac, dyszec
сапёр -a m saper
сап’ян -у m safian
сарай -аю m szopa, drewutma
сарана -й z szarancza
сарделька -и z zb, serdelek
сарна а. серна -и z sarna
сатана -й m szatan, diabel
сатанйнський szatanski
саташти -no, -iem biesic si?; wpa-
dac w furi?
сателгг -a m satehta
сатин -у m satyna
сатйновий satynowy
сатир -a m satyr
сатира -и z satyra
сачок -чка m sak, woreczek;
siatka na motyle
свавыля -я n, свавбля -i z swa-
wola
свавыьний swawolny
свавблити -лю, -лиш post?po-
wac swawolnie, swawolic
свавбля -i z zob. свавшля
сварйтися -рюся, -ришся klocic
si?, sprzeczac si?
сварка -и z klotnia, sprzeczka
сварлйвий klotliwy, swarliwy
сварливость -вост! z klotliwosc,
swarliwosc
сват -a m swat; powinowaty (pj-
404
свщбцтво
dec zi^cia lub synowej)', заси-
лати свапв posylac swatow
сватания -я п swatanie
сватати -аю, -аеш swatac
сваха -и z swatka
свекор -кра т tesc (ojciec mgzd)
свекруха-и z tesciowa (matka
mgza)
свербець -бця m а. свербеж -бе-
жу т swierzb
свербШня -я п sw^dzenie
свербки (tylko 3. osoba) sw?-
dzic, swierzbic; у мене руки
сверблять sw^dz^ mnie г?се;
у ньбго язик свербйть swierz-
bi go j?zyk
сверблячка -и z zob. свербець
свердел -дла т а. свёрдло -а п
swider, wiertlo
свёрдлик-а т swiderek, male
wiertlo
свердйльний wiertarski, wiert-
niczy; ~ верстат wiertarka
свердлйти -лю, -лиш swidro-
wac, wiercic, borowac
свердлшня -я n swidrowanie,
wiercenie, borowanie
свёрдло zob. свердел
свердловйна -и z otwor wiert-
niczy, szyb; нафтова ~ szyb
naftowy
сверлувалышк -a m, свердляр
-a m wiertacz (robotnik zatrud-
niony przy pracach wiertni-
czych)
светр -a m sweter
свинар -ря m hodowca swin
свинарник -a m а. свинарня -Hi z
chlew, swiniarnia
свинарство -ва n hodowla swin
свинёць -нцю m olow
свинина -и z wieprzowina
свинка1^ z swinka, mala swi-
nia; морська swinka mor-
ska
свинка2 -и z swinka (choroba)
свинопас -a m swinopas
свинство -a n swinstwo; dran-
stwo
свиня -i z swinia
свинячий swinski; свиняча кот-
лета kotlet wieprzowy
свист -у m swist, gwizd
свистати свищу, свйщеш, сви-
стки свищу, свистит swis-
tac, gwizdac ► свйснути -ну,
-неш swisn^c, gwizdn^c
свщок-дка т swiadek; брати
в свщки powolywac na swiad-
ka
свщбмий 1. swiadomy, zdaj^cy
sobie z czegos spraw? 2. roz-
myslny, przemyslany, obmy-
slany
свщблясть -Mocri z swiado-
mosc; втратити stracic
swiadomosc; приходити до
свщомоеп odzyskiwac swia-
domosc
свщбцтво -a n swiadectwo; л>-
405
свщчення
карське ~ swiadectwo lekar-
skie; ~ про пелеоб swiadec-
two slubu; ~ про народжен-
ня metryka urodzenia
сввдчення -я п zeznawanie;
swiadczenie; swiadectwo, do-
wod; ~ очевйдщв relacje
naocznych swiadkow
св1дчити -чу, -чиш swiadczyc
о czyms, bye dowodem czegos
свежий swiezy
св1Ж1сть -жос'п n swiezosc
свгжИи чю, -iem 1. stawac si?
swiezym; wygl^dac swiezo
2. chlodniec
св!жоморожений zamrozony
w swiezym stanie, mrozonka
(np. owocowa lub warzywna)
св1жоспёчений swiezy, swiezo
upieczony; ~ xjri6 swiezy
(swiezo upieczony) chleb
св1й свого swoj, wlasny; на ~
рйзик na wlasne ryzyko;
у ~ час w swoim czasie, we
wlasciwym czasie; zob. своя,
свое
свшський domowy, swojski;
свейська еетйця ptactwo do-
mowe; свейсью тварйни zwie-
rz?ta domowe
свет -y, -a m swiat; в усьому
евгй na catym swiecie; cro-
ропи свету strony swiata; no-
бачити ~ ujrzec swiatlo dzien-
ne; urodzic si?
светания -я n swit, switanie
евпанок -нку m swit, brzask; на
евгтанку о swicie, о brzasku
св1тати (tylko 3. osoba) switac,
dniec; уже евпае juz swita
евгтйло-а n 1. cialo niebieskie
2. luminarz
светильник -awl. lampa (np
ohwna) 2. lichtarz, swieczmk
св1т!ння -я n swiecenie (si?)
светлий jasny, swietlany; swiat-
ly; Светлий понеделок drugi
dzien Wielkanocy
светлиця-i z komnata, pokoj,
swietlica
свИлшати -аю, -аеш stawac si?
jasniejszym, jasniec
свИло -a n swiatlo; пролйти
на eejoeb rzucic na cos swiatlo
светлобоязнь -Hi z swiatlowstr?t
свИловйй swietlny; свИлов! хвй-
л! fale swietlne; Светлова рек-
лама reklama swietlna
светловолосий jasnowlosy
св1тлом1р -a m swiatlomierz
свИлонепроешкешй nie przepu-
szczaj^cy swiatla
свИлотёхшка -и z technika os-
wietleniowa
свИлофшьтр -a m filtr swietlny
евклофор -a m sygnalizator
swietlny (np. na skrzyzowaniu)
св1тлочутлйвий swiatloczuly
светляк -a m swiethk, robaczek
swi?tojanski
406
сеанс
свиобудова -и z, всёсвп -у т
wszechswiat
свгговйй swiatowy; сватова вш-
на wojna swiatowa
свггогляд -у т swiatopogl^d
свггський swiecki; swiatowy
ceina -i z swieca
св1чка -и z swieca, swieczka
cei4HMK -a m swiecznik; семира-
мённий ~ swiecznik siedmio-
ramienny
свобода -и z wolnosc, swoboda;
~ слова wolnosc slowa
свободолюбний miluj^cy wol-
nosc
свое свого swoje, wlasne zob.
свш
своекорйсливий, своскорйсний
egoistyczny, wyrachowany;
kieruj^cy si? osobist^ korzys-
ci$; interesowny, chciwy
своерщний swoisty
своечасний we wlasciwym cza-
sie, aktualny, na czasie
сволок -a tn belka pod sufitem
сволота -и z lub m 1. motloch,
halastra, zgraja 2. lajdak, nie-
godziwiec
своя -ci swoja, wlasna, zob. ceifi
свояк -a m m$z szwagierki;
krewniak
свята -ят Imn swi?ta
святённик-а m swi?toszek, hi-
pokryta
святёць -тця m swi^tek
святйй -того swi?ty; Святё
Письмо Pismo Swi?te; Свята
Тройця Trdjca Swi?ta; Свя-
тйй вёч1р (Свят-вёч1р) wigilia
Bozego Narodzenia; Святйй
Дух Duch Swi?ty
святилище -a n rel. prezbiterium
святйня -i z 1. swi^tynia 2. swi?-
tosc
святйти -ячу, -ятиш swi?cic
святтсть -Tocri z swi?tosc
свяпший; Святтший Отёць Oj-
ciec Swi?ty (papiez)
святковий swi^teczny; бдяг
strdj swi^teczny
святкування -я Imn swi?towa-
nie, obchody; Дня неза-
лёжност! obchody Dnia Nie-
podleglosci
святкувати -ую, -уеш swi?to-
wac, obchodzic swi?to
свято -a n swi?to
святокрадець -дця m swi?to-
kradca
святотатство -a n swi?tokradz-
two
святочний swi^teczny
святоша -и m swi?toszek, hipo-
kryta
свячёний swi?cony
свящёник -a m rel. duchowny,
kaplan
свящённий; посуд rel. naczy-
nia hturgiczne
сеанс -у m seans
407
себе
себе siebie; запитай сам себе
zapytaj samego siebie
себелюбець -бця т samolub,
egoista
сегмент, сегмент-а т segment
сегрегащя, сегрегащя -ii’ z seg-
regacja
сезон -у т sezon; мёртвий ~ se-
zon ogorkowy
сезбнний sezonоwy; ~ робпник
robotnik sezonowy
сейм -у т sejm; маршалок
(голова) сейму marszalek sej-
mu
сейсм1чний sejsmiczny; сейсмич-
на станщя stacja sejsmiczna
секрет-у т sekret, tajemnica;
дотрймати секрету zachowac
tajemnic?
секретар -ря т sekretarz; дер-
жавний ~ sekretarz stanu;
автоматйчний ~ automa-
tyczna sekretarka
секретер -а т sekretarzyk (Ыиг-
ko)
секрётний sekretny, tajemny,
tajny; ~ наказ tajny rozkaz;
секрётш документа tajne do-
kumenty
сексуальний seksualny
секта -и z sekta
сектантство -a n sekciarstwo
сектор -a m sektor
секунда -и z sekunda
секундант -a m sekundant
секундний sekundowy; секун-
дна стр!лка sekundnik, wska-
zowka sekundowa
сёкщя -ii z sekcja; ~ трупа sek-
cja zwlok
секщйний sekcyjny
селезень -зня m kaczor
селезшка -и z sledziona
селекщйний selekcyjny
селекцюнёр -a m selekcjoner
(np. sportowej kadry narodo-
wej)
селёкщя -ii z selekcja
селешт -awl. Selenita (miesz-
kaniec Ksi^zycd) 2. selenit
(mineral)
селенография -i’i z selenografia
(geografia Ksi^zycd)
селёра -и z seler
селйти(ся) -лю, -лиш osiedlac
(si?), osiadac
селище -a n osiedle, osada, po-
б1тнйче osiedle robotnicze
село -a n wies, wioska
селянин -a m chlop, wiesmak
селянка -и z chlopka, wiesniacz-
ka
селянський chlopski, wiejski,
wiesniaczy
селянство -a n chlopstwo, chlop*
семантика -и z semantyka
семантйчний semantyczny, zna'
czeniowy
семафор -a m semafor
семеро ciMox siedmioro
408
серёдшй
семестр -у т semestr
семигодйнний siedmiogodzin-
пу; ~ робочий день siedmio-
godzinny dzien pracy
семидённий siedmiodniowy
семилетка -и z siedmiolatka
(szkola)
семимильний siedmiomilowy;
йтн семимильными кроками
robic siedmiomilowe kroki
семшар -у m seminarium (w u-
czelni)
сем1нарйст -a m seminarzysta
ceMinapia-ii z seminarium (du-
chowne, nauczycielskie)
семшарський seminaryjny
ceMir -a m semita
сенат -у m senat
сенатор -a m senator
сенсащйний sensacyjny; ~ ре-
корд (фЕльм) sensacyjny re-
kord (Him); сенсацШне вщ-
криття sensacyjne odkrycie
сенсащя-iT z sensacja; вйкли-
кати сенсацпо wywolac sensa-
cje,
сенсуальный sensualny
сентиментальный sentymental-
ny ,
сепаратный separatystyczny;
~ договор separatystyczny
traktat (uklad)
серб -a m Serb
сербка -и z Serbka
сёрбський serbski
сервётка -и z serwetka
cepeh-y m serwis; ~ до кави
serwis do kawy; чайный ~ ser-
wis do herbaty
cepeic-y m serw, serwowanie
pilki; ushigi
сердёга-и m biedaczysko, nie-
borak
сёрденько -a n serduszko; ko-
chanie, zlotko (zwrot)
сердечный serdeezny, szczery
сердёчник -а ди 1. sworzen; czop,
trzpien 2. chory na serce
сердешный -ного m 1. biedny,
nieszcz?sny 2. biedaczysko,
nieborak
сердитый zty, gniewny
сёрдити(ся) -джу, -диш zloscic
(si?), gniewac (si?)
сердито gniewnie, groznie
сердол1к-у m kameol, krwaw-
nik (mineral)
сёред wsrod, posrod; w; нош
noc^, w nocy; б!лого дня
w biafy dzien; нас wsrod
nas, posrod nas
середземномбрський srodziem-
nomorski
середина-и z srodek; wn?trze;
~ Л1та srodek lata; золота
zloty srodek
серёдшй sredni, przeci?tny; srod-
kowy; nijaki; заробгток
srednia, srednie zarobki, prze-
ci?tna placa; ~ рщ rodzaj ni-
409
середиьоазттський
jaki (w gramatyce); в серёд-
иьому przeci?tnie, srednio
середньоазштський srodkowo-
azjatycki
середньов1чний sredniowieczny
середньов1ччя -я n sredniowie-
cze
середньор1чний srednioroczny;
середньор1чна температура
srednia temperatura roczna
середньоязйчний srednioj?zy-
kowy; ~ прйголосний spol-
gloska srednioj?zykowa
середовшце -a n srodowisko;
природне ~ srodowisko na-
turalne
серёжка -и z 1. kolczyk 2. ko-
tek, bazia 3. korale (u ptakow)
сержант -a m sierzant
сершний seryjny; ~ вйпуск, ce-
piftiie виробнйцтво produkcja
seryjna
cepifl-ii z seria; фьльм у двох
cepiax film w dwoch odcin-
kach (dwuodcinkowy)
серйозний powazny, stateczny
серп -a m sierp; ~ м!сяця sierp
ksi?zyca
серпанковий muslinowy
серпанок -нку m 1. muslin 2. we-
lon 3. woalka 4. lekka mgielka
сёрпень -пня m sierpien; в сёрп-
ni w sierpmu; у серёдиш сёрп-
ня w polowie sierpnia
серпнёвий sierpniowy
сёрце-рця n serce; браги що-
-нёбудь (блйзько) до сёрця
brae cos (gl?boko) do serca;
В1д щирого сёрця z gl?bi serca,
serdeeznie; в мёне ~ красть-
ся serce mi si? kraje; порок
сёрця wada serca
серцебиття -я n palpitacja serca,
bicie serca
серцёвий sercowy; ~ м’яз mi?-
sien sercowy
серцевйна -и z rdzen, srodek
сёс1я-п z sesja; линя icnnro-
ва letnia sesja egzamina-
cyjna
сестра-й z siostra; двоюрщна
siostra cioteczna, kuzynka;
медйчна piel?gniarka, sio-
stra; милосёрдна siostra
milosierdzia
сестрйнець -нця m siostrzeniec
сестрйниця -i z siostrzenica
еёча, сеч -i z mocz, uryna
сеч!внйк-а m cewka moezowa
сечовйй moezowy
сечовщ-вбду m przewdd mo-
ezowy, moezowdd
сечогшний moczop?dny; ~ за-
ci6 srodek moczop?dny
сечостатёвий moczowo-plcio-
wy; сечостатёв! хвороби cho-
roby ukladu moczowo-plcio-
wego
сиб1рський syberyjski, sybirski;
лис lis polamy
410
силою
сиб!ряк-а т Sybirak, Syberyj-
czyk
сиб1*рячка -и z Sybiraczka, Sybe-
ryjka
сиваш -а, сивёць -вця, сивко -а
т siwek
сивизна -й а. сивйзна -и а. сиви-
на -й z siwizna
сйвий siwy
СИВ1ТИ -ПО, ЧОП, СИВ1ТИ -ПО, -1СШ
siwiec
сивобородий siwobrody
сивоволбсий siwowlosy
сивуля -i z siwa krowa, siwula
сивуха -и z siwucha (wodka)
сигара, сигара -и z cygaro
сигнал, сигнал -у т sygnal,
znak; звуковйй (оптйчний,
умбвний) ~ sygnal dzwi^-
kowy (optyczny, umowny);
~ тривоги sygnal alarmowy
сигналите, сигналите-лю,-лиш
dawac sygnal (dzwi^kowy)
сигнал!защя, сигналпащя -ii z
sygnalizacja; Светлова ~ syg-
nalizacja swietlna
сигнал!зувати, сигнал!зувати
-ую, -уеш sygnalizowac, da-
wac znak
сигнальний, сигнальний sygna-
lowy, sygnalizacyjny
сигнатура, сигнатура-и z syg-
natura
снд1жа-и z pot. piel?gniarka
(siedzqca przy chorym)
сид!ти -джу, ;дйш siedziec;
~ в Tiopwi siedziec w wi?zie-
niu; ~ ночами siedziec po no-
cach; погано сидйть zle lezy
(o ubraniu)
сидячий siedzqcy; я веду ~ cno-
ci6 життя prowadz? siedz^-
cy tryb zycia
сйзий bl?kitno-szary, stalowo-
-szary, modry, niebieski
сила -и z sila, moc; ~ ваги sila
ci?zkosci; доцентрбва ~ sila
dosrodkowa; у рбзквгп сил
w sile wieku; з yciei сйли (з ycix
сил) z calej sily (ze wszystkich
sil); руппйна sila nap?do-
wa; сухопутш збройш сйли I4-
dowe sily zbrojne; юнська
kon mechaniczny (jednostka
sily); не тд сйлу мен! ponad
moje sily; покласти Bci сйли
dolozyc wszelkich sil
силач -a m silacz, atleta
силкуватися -уюся, -уешся usi-
lowac, silic si?, czynic wysilki
силовйй energetyczny, nap?do-
wy; silowy; силова станц(я
zaklad energetyczny; застосу-
вати силов! засоби zastoso-
wac srodki silowe
силомщь, силом1ццю S1I4, prze-
mocq, gwaltem
сйлос -y m silos
силосувати -ую, -уеш silosowac
сйлою sil$, gwaltem
411
сйлувати
сйлувати -ую, -уеш zmuszac,
zniewalac
силуёт -а т sylwetka
сйльнии silny, mocny, gwaltow-
пу; сильна воля silna wola;
право сильного prawo silniej-
szego; prawo pi?sci
сильно silnie, mocno, bardzo;
~ вдарити silnie (mocno) ude-
rzyc; ~ бажати (промёрзну-
ти) bardzo pragn^c (zmar-
zn$c); ~ сказано mocno po-
wiedziane
сильцё -я n sidlo, sidla
симб16з -у m symbioza
символ -у m symbol; znak sym-
boliczny
символ!зувати -ую, -уеш sym-
bolizowac, oznaczac, obrazowac
симетрйчний symetryczny
симпатизувати -ую, -уеш sym-
patyzowac
симпапя -ii z sympatia; у кож-
ного cBoi симпатП та анти-
narii kazdy ma swoje sympa-
tie i antypatie
симулювати -юю -юеш symu-
lowac, udawac
симулянт -a m symulant
симфошчиий symfoniczny; ~ op-
кёстр orkiestra symfoniczna
син-а m syn; блудный ~ syn
mamotrawny
синёць-ця, синяк-a m siniak,
siniec
синйти -ню, -ниш 1. farbowac
na niebiesko 2. farbkowac
(biehzng)
синиця-i z sikorka; краще
в жмёш, шж журавель на нё-
6i lepszy wrobel w r?ku, niz
gol$b na s?ku
сйшй siny, niebieski, bl?kitny
синод -у m synod
синок-нка m synek, syneczek;
synalek
синошм -a m synonim
синтаксис -у m skladnia
синтез -у m synteza
синтетйчний syntetyczny, син-
тетйчний быбк bialko synte-
tyczne
синхронний synchromczny, jed-
noczesny, symultamczny;
переклад przeklad symul-
taniczny
сйнява-и, синь-ш z bl^kit; si-
nosc
синяк zob. синёць
синька -и z farbka do biehzny
сйпати(ся) -плю, -плеш sypac
(si?); сйпати грппми (дбтепа-
ми) sypac pieni?dzmi (dowci-
pami)
сишти -плю, -пиш chrypiec, bye
zachrypni?tym
сипкйй, сипучий sypki
ейплий zachrypni?ty, ochrypty’
голос zachrypni?ty gios
сир -у m ser; вершковий ser
412
smietankowy; швейцарський
~ ser szwajcarski
сирена -и z syrena
сирйй surowy; wilgotny
сйркть -pocri n wilgoc
сирйи -no, -iem wilgotniec
сирггка -и z sierotka
сйрник -a m semik, serowiec
сировар-а m serowar,wyrabia-
j$cy ser
сирбватка -и z serwatka
сировина -й z surowiec; промис-
лбва ~ surowiec przemyslo-
wy
сироЪкка -и z surojadka (grzyb)
сирбк -рка m serek
сироп -у m syrop
сирота -й m i z sierota
система -и z system; uklad; кро-
веносна ~ uklad krwionosny;
карткбва (конвёсрна, ебняч-
на) ~ system kartkowy (tas-
mowy, sloneczny)
систематйчний systematyezny
систёмний systemowy
сисун-а m osesek; niemowl?,
niemowlak
ейтець -тцю m kreton, perkal
ейтий syty
сито -a n sito; пересповати (пе-
рехвати) через ~ przesiewac
przez sito
ситуащя-и z sytuaeja; склад-
на ~ zlozona sytuaeja
сифон -a m syfon
C1M
сич -a m puszczyk
сичати -чу, -чиш syczec
Хвалка-и z siewnik (maszyna
rolnicza
Хвач -a m siewca
cie6a -й z siew, siejba
Хвозмша -ши z plodozmian
Хдати -аю, -аеш siadac; zacho-
dzic (o sloncuy, ~ за сты sia-
dac do stohi; у вагон
(трамвай) wsiadac do wagonu
(tramwaju); на корабёль
wsiadac na statek; ебнце Хдас
slonce chyli si? ku zachodowi;
ZOb. С1СТИ
сщлати -аю, -аеш siodlac; ко-
ня siodlac konia
ciK соку m sok; питнйй sok
pitny; томатний ~ sok pomi-
dorowy; шлункбвий sok
zol^dkowy
С1КТЙ ачу, ачёш siec, siekac;
smagac
алёзький sl^ski
сип» сол! z sol; бути кому Хллю
в 6щ bye komu sol^ w oku
Хльнйця -i z solniczka
Хльрада (Хльська рада) -и z ra-
da gromadzka
Хльськйй wiejski
Хльськогосподарський rolni-
czy, rolny; сектор еконо-
м!ки rolniczy sektor gospo-
darki
ciM семй a. ciMox siedem
413
сьмдесятий
сьмдесятий siedemdziesi^ty
амдесять siedemdziesi^t
С1мка -и z siodemka
амёйний rodzinny; posiadaj^cy
rodzin?
омнадцятии siedemnasty
сгмнадцять siedemnascie
амсот семисот siedemset
С1м’я -я n siemi?; nasienie, sper-
ma; ллянё (льняне) ~ siemi?
Iniane
с!м’я -i z rodzina
ам’янйн 1. dobry ojciec rodziny
2. posiadaj$cy rodzin? 3. czlo-
nek rodziny
сши -ей Imn sien, przedsionek
сшожать -Ti z 1. sianokosy, ko-
szenie trawy 2. l$ka, siano-
z?c
cino -a n siano
cinoKic -косу m, сшозбирання -я
n sianokosy
сшати(ся) -аю, -аеш szarpac (si?)
сшокосарка -и z kosiarka do
trawy
с!рий szary (kolor); szary, niepo-
kazny
с!рка -и z siarka
с!рник -a m zapalka
cipoMaxa -и m nieborak, bieda-
czysko
cicTH сяду, сядет si$sc, usi^sc;
wsi^sc; zob. сщати
С1тка-и z siatka, siec; ~ для
ловл! рйби siatka do polowu
414
ryb; шпигунська ~ siatka
szpiegowska
спчатка, ставка -и z siatkow-
ka (w oku)
С1чень -чня m styczen
с!чка -и z sieczka
ачнёвий styczniowy
ачовйй siczowy, nalez$cy do
Siczy; козак kozak siczowy
аянець -нця m rozsada
с!яння-я n siew, siame, siejba
С1яти eno, cieiii siac; ряда-
ми siac rz?dami, w rz?dach;
муку через сито przesie-
wac m$k? przez sito; ~ незго-
ду (ворожнёчу) siac mezgod?
(wrogosc)
с!яч, с1вач -a m siewca
скавучати -чу, -чиш skowyczec
скавучання -я п skowyt, skowy-
czenie
скажёний wsciekty; szalony;
собака wsciekty pies
сказати -ажу, -ажеш powie-
dziec; важко trudno powie-
dziec
скакалка -и z skakanka
скакати -ачу, -ачеш skakac;
вад радосп’ skakac z radosci;
zob. скочити
скакун-a m 1. rumak 2. wier-
cipi?ta
скалити -лю, -лиш; ~ зубн
szczerzyc z?by
скал1чити -чу, -чиш skaleczyc
скидати
скалка-и z drzazga; hiczywo;
odlamek, odprysk
скамешлий, скам’яшлий ska-
mienialy
скандал -у m skandal
скандалити -лю, -лиш robic
skandale, awanturowac si?
скандал!ст -a m awantumik
скандинавець-вця m Skandy-
naw
скандинавка -и z Skandynaw-
ka
скандинавський skandynawski
скарб -у m skarb
скарбник -a m skarbnik, kasjer
скарбница -i z skarbnica; ~ муд-
pocri (знань) skarbnica m^d-
rosci (wiedzy)
скарга -и z skarga, zazalenie; no-
давати на когось скаргу wno-
sic (skladac) na kogos skarg?
скаржитися -жуся, -жишся
skarzyc si?, zalic si?; на що ви
скаржитеся? со panu dolega,
na co si? pan uskarza?
скаржнйк -a m powod, oskarzy-
ciel
скарлатина -и z szkarlatyna
скасбвувати -ую, -уеш kaso-
wac, uniewazniac, anulowac;
~ дотепёрппшй закон про
вйбори anulowac dotychcza-
S0W4 ordynacj? wyborczy
► скасувати -ую, -уеш ska-
sowac, anulowac; ~ прйсуд
(вйрок) skasowac (anulowac)
wyrok
скатерка -и z serweta, obrus
скатертйна -и z obrusik, serwet-
ka
скатувати -ую, -уеш skatowac
скафандр -a m skafander
скачка -и z galopowanie
скачки -чок Imn pot, wyscigi
konne; ~ з перешкбдами bieg
z przeszkodami
скачувати -ую, -уеш zwijac,
skr?cac, rolowac ► скачати
-аю, -аеш zwin^c, skr?cic,
zrolowac
сквер -у m skwer
сквйтувати(ся) -ую, -уеш rozli-
czac (si?) ► сквитати(ся) -аю,
-аеш rozliczyc (si?)
скелет -a m szkielet
скёля -i z skala
скептик -a m sceptyk
скербвувати -ую, -уеш skiero-
wywac, kierowac ► скерува-
ти -ую, -уеш skierowac
скйба -и z skiba
скйбка-и z kromka, kawalek
chleba
скйглити -лю, -лиш skamlec,
skamlac, skowyczec
скидати -аю, -аеш zrzucac; zdej-
mowac; одяг zdejmowac
ubranie; маску zrzucac
mask?; з престолу zrzucac
z tronu, pozbawiac wladzy
415
скипидар
► скйнути-ну,-неш zrzucic,
zdj^c; ~ одяг zdj^c (zrzucic)
ubranie; ~ з престолу zrzucic
z tronu, pozbawic wladzy
скипидар -у т terpentyna
скитти -плю, -пиш zakipiec,
zagotowac si?
скиттися (tylko 3. osoba) zwa-
rzyc si? (o mleku)
скип’ятйти (tylko 3. osoba) za-
gotowac; скип’ятйти моло-
ко zagotowac mleko
скйрта -и z sterta (siana, zboza)
скисати -аю, -аеш kwasniec,
kisn^c ► скйснути -ну, -неш
skwasniec, skisn^c
сккльки ile; ~ кбштус? ile kosz-
tuje?; ~ To6i роков? ile masz
lat?
сккльки-нёбудь ilekolwiek, co-
kolwiek
скончити -чу, -чиш skonczyc, za-
konczyc
скоф -a m Scyta
ск1фський scytyjski
склад1 -у 1. magazyn, sklad, ba-
za 2. sklad osobowy (zespol,
grupa ludzi)’, ~ уряду sklad
rz^du
склад2 1. uklad, struktura, bu-
dowa; ~ rina budowa ciala
2. typ charakteru, ~ рбзуму
typ umyshi 3. zgloska, sylaba
4. sposob formulowania my-
sli 5. charakter pisma
складальник -a m monter
складати -аю, -аеш skladac,
ukladac; ~ двигуна skladac
silnik; ~ кпит zdawac egza-
min; ~ договор zawierac
umow?; ~ Bipnri ukladac
wiersze; zob. скласти
складатися (tylko 3. osoba) skla-
dac si?, tworzyc si?; помёш-
кання складаеться з двох
комнат mieszkame sklada si?
z dwoch pokoi ► скластися
(tylko 3. osoba) zlozyc si?,
utworzyc si?
складач -a m skladacz, zecer
складений 1. zlozony; ~ прйсу-
док orzeczenie imienne 2* zbu-
dowany (o budowie ciala); доб-
ре ~ dobrze zbudowany
складка-и z 1. zakladka, fal-
da 2. skladka, zbiorka (pieni%-
dzy)
складнйй zlozony, skompliko-
wany
складшсть -Hocri z zlozonosc,
komplikacja
складногпдрядиий podrz?dnie
zlozony; складношдрядне рё-
чения zdanie podrz?dnie zlo-
zone
складносурядний wsp61rz?dnie
zlozony; складносурядне ре-
чения zdanie wspolrz?dnie
zlozone
складовйй skladowy; складо-
416
сколювати
ва частина cz?sc skladowa,
skladnik, element
складчина -и z skladka; zrzutka
скласти -аду, -адёш zlozyc;
~ збрбю zlozyc bron; ~ 1спит
zdac egzamin; zob. складати
скластися (tylko 3. osoba) zlo-
zyc si?; otworzyc; так скла-
лося tak si? zlozylo; zob.
складатися
склё1’ти(ся) -ею, -ёпп skleic (si?);
zob. склёювати(ся)
склейка -и z sklejanie, sklejenie
склеп -у m 1. sklepienie 2. gro-
bowiec 3. piwnica 4. pieczara
склепати -аю, -аеш а. -плю,
-плеш znitowac; zespawac
склешння -я п sklepienie, strop;
небёсне ~ sklepienie niebies-
kie
склероз -у т skleroza
склербзний, склеротйчний skle-
rotyczny
склёювати(ся) -юю, -юеш skle-
jac (si?) zob. скле1’ти(ся)
скликати-аю,-аеш, склйкува-
ти -ую, -уеш zwolywac; za-
praszac (gosci) ► скликати
-йчу,-йчеш zwolac; zaprosic
(gosci); ~ збори zwolac zebra-
nie
склйти -лю, -лиш glazurowac;
szklic, wstawiac szyby
скло -a n szklo
склянйй szklany; ~ посуд na-
czynia szklane; ~ бог wodka
(zartobliwie)
склянка -и z szklanka
скляр -a m szklarz
скнара -и m i z sknera, sk^piec,
dusigrosz
скоба -й z klamra, uchwyt
скобель -ля m 1. skobel 2. strug,
osnik
скоблити -лю, -лйш strugac,
skrobac
скбвзати -аю, -аеш slizgac si?,
zeslizgiwac si?
сковзкий sliski
сковорода-й, сковорхдка-и z
patelnia
скбвувати -ую, -уеш skuwac;
zakuwac (w kajdany); spawac
► скувати -ую, -уеш skuc;
zakuc; zespawac
скопи скою, скбТш zrobic cos
zlego, napsocic
скоТтися (tylko 3. osoba) stac si?,
zajsc, zdarzyc si?; що ско-
Тлось? co si? stalo (wydarzy-
10)?
сколихнути(ся) -ну, -нёш zako-
lysac (si?), zachwiac (si?)
сколочувати -ую, -уеш zbijac,
ubijac (np. maslo) ► сколо-
тити -очу, -бтиш zbic, ubic
(np. maslo)
сколювати -юю, -юеш 1. r^-
bac, hipac 2. khic, przekhiwac;
spinac (wlosy) ► сколоти -лю,
l-Мкр потьський словник
417
скоморох
-леш 1. por^bac, polupac, ро-
siekac 2. przekhic; spi$c (и7о-
скоморох -а т blazen, kuglarz;
piesniarz w?drowny
скомандувати -ую, -уеш wydac
komend?
скомпонувати -ую, -уеш skom-
ponowac
скомпрометувати -ую, -уеш
skompromitowac
сконструювати -юю, -юеш
skonstruowac
скопати -аю, -аеш skopac
скошювати -юю, -юеш skopio-
wac
скорбний zalosny, smutny;
Скорбна Мати rel. Matka
Bolesciwa
скорбота -и z zalosc, bolesc,
smutek, zgryzota
скорботний zalosny, smutny
скорбут -у m szkorbut, gnilec
скбрий szybki, pr?dki
скорйна, скорйнка-и z skorka
chleba
скористуватися -уюся, -уешся
а. скористуватися -уюся,
-уешся skorzystac z czegos;
~ пагодою (з нагоди) sko-
rzystac z okazji
скорйтися -рюся, -ришся upo-
korzyc si?
CKopiine szybciej, pr?dzej
скоро szybko, pr?dko
418
скоросшлий а. скоростйглий
szybko dojrzewaj^cy, wczesny
(pwoc); przedwczesny, niedoj-
rzaly
скоротйти -очу, -отйш skrocic;
zredukowac
скорохщ -хода m chodziarz,
biegacz, goniec
скоряти -яю, -яеш upokarzac,
podporz^dkowywac ► скорй-
ти-рю,-риш pokonac, zla-
mac, uporz^dkowac
скоса z ukosa, spode Iba; дивй-
тися на когось ~ patrzec
na kogos z ukosa (spode Iba,
krzywym okiem)
скосйти zob. скошувати
скотар-я m pastuch; hodowca
bydla
скотарство zob. тварйнництво
скотина -и z bydl?
скочити -чу, -чиш skoczyc,
wskoczyc; ~ на сщло wsko-
czyc na siodlo; zob. скакати
скочувати(ся) -ую, -уеш 1. sta-
czac (si?), zwalac (si?) 2. zwijac
(si?), skr?cac (si?) ► скотйти-
(ся) -очу, -отйш 1. stoczyc
(si?), zwalic (si?) 2. zwin^c
(si?), skr?cic (si?)
скошувати-ую,-уеш 1. kosic,
scinac (traw%) 2. skrzywiac,
wykrzywiac; scinac na ukos
► скосйти -ошу, -бсиш 1. sko-
sic, sci4c (rrawf) 2. skrzywic,
скручувати(ся)
wykrzywic; ~ oni (на кдгось)
spojrzec (па kogo) zezem
(krzywym okiem)
скрашувати -ую, -уеш upi?k-
szac, umilac ► скрасйти -ашу,
-асйш upi?kszyc, umilic;
~ життя umilic zycie
скраю z brzegu, na skraju; моя
хата ~ to nie moja sprawa,
to nie moj interes
скрёпт -готу m zgrzyt, zgrzyta-
me
скрес -у m p?kni?cie, rysa (w lo-
dzie)
скресати (tylko 3. osoba) ruszac,
p?kac (o lodach na rzece)', крй-
га скрёсла lody ruszyty
скривавити -влю, -виш skrwa-
wic, zakrwawic
скрйвдити -джу, -диш skrzyw-
dzic
скрйвджений skrzywdzony; no-
чувати себе скрйвдженим
czuc si? skrzywdzonym
скрйвлювати(ся) -юю, -юеш,
скривляти(ся) -яю, -яеш
skrzywiac (si?), wykrzywiac
(si?); wypaczac (si?) ► скри-
виться) -влю, -виш skrzy-
wic (si?), wykrzywic (si?); wy-
paczyc (si?), spaczyc (si?)
скрйня -i z skrzynia
скрип -у m skrzyp, skrzypienie
скрипаль -ля, скрипач -a m
skrzypek
скришти -плю, -пиш skrzypiec
► скрйпнути -ну, -неш skrzyp-
n^c, zaskrzypiec
скрйпка -и z skrzypce
скрипковйй skrzypcowy; ~ кон-
церт koncert skrzypcowy
скрвь wsz?dzie, w kazdym miej-
scu
скр!пка -и z spinacz
скр1плювати -юю, -юеш
1. wzmacniac, spajac; spi-
nac (np. spinaczem, szpdkcfi
2. kontrasygnowac, potwier-
dzac ► скршйти -плю, -пиш
1. wzmocnic, spoic; spi$c (np.
spinaczem) 2. kontrasygno-
wac, potwierdzic
скромний skromny; prosty, bez-
pretensjonalny; mizerny, chu-
dy; скромна поведшка skrom-
ne zachowanie; сшдаиок
skromne sniadanie
скроня -i z skron
скрупульозний skrupulatny
скрута -и z trudna sytuaeja,
ci?zkie polozenie; потрапити
в скруту znalezc si? w trudnej
sytuaeji (w ci?zkim polozemu)
скрутнйй trudny, ci?zki, skom-
plikowany; час trudny
okres
скручувати(ся) -ую, -уеш skr?-
cac (si?), zwijac (si?) ► скру-
тйти(ся) -учу, -утиш skr?cic
(si?), zwin^c (si?)
14=
419
скубати
скубати скубаю, скубаеш sku-
bac, szczypac (пр. trawg); ~ ш-
р’я skubac pierze ► скубну-
ти -ну, -неш skubn^c, szczyp-
n$c
скульптор -а т rzezbiarz
скульптура-и z rzezba; rzez-
biarstwo
скунс -a m skunks, smierdziel
скупати(ся) -аю, -аеш sk^pac
(si?), wyk^pac (si?)
скупки sk^py; ~ на слова
oszcz?dny w slowach
скупйтися -плюся, -пишся sk$-
pic, posk^pic; ~ на подарун-
ки skupic podarunkow (upo-
minkow, prezentow)
скуповувати -ую, -уеш skupo-
wac, wykupywac ► скупйти
-плю, -пиш skupic; wykupic
скупчувати(ся) (tylko 3. osoba)
skupiac (si?); gromadzic (si?),
zbijac (si?) ► скупчити(ся)
(tylko 3. osoba) skupic (si?);
zgromadzic (si?), zbic (si?)
скурювати -юю, -юеш palic (pa-
pie rosy) ► скурйти -рю, -риш
wypalic (papierosa)
скучать -аю, -аеш 1. t?sknic;
~ за ом’ею t?sknic za rodzi-
n$ 2. znudzic si?
скучнйй smutny, sm?tny; nudny,
nuz^cy, nieciekawy
слабйй 1. slaby; ~ слух slaby
sluch; слаб! o<ri slaby wzrok
420
2. chory 3. nienasycony (roz-
twor)
слаб1*сть -6ocri z slabosc; me-
moc, choroba; мати ~ до
кого miec do kogos slabosc
слабей -no, -iein slabn^c
слабппати -аю, -аеш robic si?
(stawac si?) slabszym; slabn^c
слабкйй zob. слабйй 1., 2.
слабнути -ну, -неш slabnqc
слабосилии slaby, pozbawiony sil
слава -и z slawa, chwala геро-
ям ~! chwala bohaterom!;
недобра ~ nieslawa, zla opi-
nia; Icycy Христу niech b?-
dzie pochwalony Jezus Chrys-
tus
славётний slawny, slawetny
славити -влю, -виш slawic, wy-
slawiac; opiewac
славитися -влюся, -вишся sly-
n$c; bye slynnym; ~ мудрос-
ти) sfyn$c z m^drosci
слав?ст -a m slawista
славний 1. slawny 2. swietny,
wspanialy
сланець -нцю, m hipek (np. bitu-
miezny)
сластолюбний lubiezny; poz$d-
liwy, zmyslowy
слати шлю, шлеш siac, posylac,
zasylac
слати(ся) стелю, стёлеш siac
(si?), scielic (si?); rozposcierac
(si?)
словник
слива -и z sliwa; sliwka
сливка -и z sliwka
слнв’янка -и z sliwowica
слиз -у z sluz
слизовйй sluzowy; слизова обо-
лонка Ыопа sluzowa
слизький sliski
слимак -а т slimak
слипа -и z slina
слишпи -ню, -ниш slinic
слйнитися (tylko 3. osoba) slinic
si?
слинка -и z slinka; ковтати
слинку potykac slink?
слияний slinowy; слйнна зало-
за gruczol slinowy
слинявчик -а т sliniaczek
сл!вцё -я п sloweczko, slowko
слщ-у т slad; шукати сл!ду
szukac sladu
слщ trzeba, nalezy; ~ пам’ята-
ти nalezy pami?tac
слщкувати -ую, -уеш sledzic,
obserwowac
сл1д6м sladem, w slad; ходй-
ти ~ за ким-нёбудь chodzic
w slad za kims; nasladowac
kogos
слщопйт -a m tropiciel
ойдство -a n sledztwo; вести ~
prowadzic sledztwo
слщування -я n ruch, bieg; po-
d^zanie; по!зд далёкого ~
poci^g dalekobiezny
слщчий -ого m 1. s?dzia sledczy
2. sledczy; слщча KOMicin ko-
misja sledcza
слшёць -пця m slepiec
слшйй-noro m slepy (slepiec);
slepy; слша кишка slepa kisz-
ka, wyrostek robaczkowy; сл1-
па слухняшсть slepe poshi-
szehstwo; ~ зроду slepy (nie-
widomy) od urodzenia
слшнути -ну, -неш slepn^c
слшо slepo, na oslep
слшота -й z slepota; куряча
kurza slepota
слобода -й z osada, przedmies-
cie
словак -a m Slowak
словачка -и z Slowaczka
словацький slowacki
словёнець -нця m Sloweniec
словенка -и z Slowenka
словёнський slowenski
словёсний ustny, slowny; словес-
на образа obelga slowna;
HoriK potok slow
словёсшсть -Hocri z pismiennic-
two, tworczosc literacka; усна
tworczosc ustna
словник -a m slownik; ки-
шеньковий (термшолопчний,
частотний, двомовний, ети-
молойчний) ~ slownik kie-
szonkowy (terminologiczny,
frekwencyjny, dwuj?zyczny,
etymologiczny); чужих
сл1в slownik wyrazow obcych
421
словничок
словничок -чка т slqwniczek
слово-а п slowo, wyraz; gios;
додёржати слова dotrzymac
slowa; ловйти на слов! lapac
za slowo; ~ чёсп slowo hono-
ru; взяти ~ zabrac gios;
~ надаетъся... glosu udzie-
la si?...; надгробие ~ mowa
pogrzebowa
словотворення -я n а. слово-
TBip -6py m slowo twdrstwo
словотворчий slowotwdrczy
слов’янйн -a m Slowianin
слов’янка -и z Slowianka
слов’янознавець -вця m slowia-
noznawca, slawista
слов’янський slowianski
слов’янство -a zb. Slowianszczy-
zna
слон-a m slon; робйти з мухи
слона robic z igly widly
слоновий sloniowy; слонова
к1стка kosc sloniowa
слонятко -a n sloni^tko
слуга -й m shiga, shiz^cy
служанка -и z sluz^ca
служба -и z shizba; вшсько-
ва ~ shizba wojskowa; ~ без-
пёки shizba bezpieczenstwa;
д!йсна ~ sluzba czynna; саш-
тарна ~ shizba zdrowia; дер-
жавна ~ posada panstwowa
службист -a n shizbista
службовець -вця m urz?dnik
службовий 1. shizbowy 2. urz?-
422
dowy; службова машйна sa-
mochod shizbowy; службове
примнцення pomieszczenie
shizbowe
служйтель -ля m sluz^cy; poshi-
gacz (szpitalny)-, служйтель
культу duchowny
служити -жу, -жиш shizyc; ~ в
армп shiiyc w wojsku
служнйк -а т shiga, shiz^cy
служнйця -i z shiz^ca
слух -у т sluch; насторожувати
(напружати) wyt?zac sluch
слухати -аю, -аеш shichac;
лёкцп shichac wykladow,
ucz?szczac na wyklady
слухатися -аюся, -аешся slu-
chac, bye poshisznym
слухач-a m shichacz; вьльний
wolny shichacz
слухняний poshiszny
слушний sluszny; odpowiedni,
wlasciwy; у ~ час we wlas-
ciwym czasie
слюда -й z mika, lyszczyk
слюсар -a m slusarz
слюсарський slusarski; верс-
тат warsztat slusarski
сльоза-й z Iza; ripid сльози
gorzkie Izy; утирати сльози
ocierac Izy; заливатися сл!зь-
мй zalewac si? Izami; дивй-
тися кр!зь сльози patrzec
(ogl$dac) przez Izy; крокодй-
ляч! сльози krokodyle Izy
CMix
сльозйтися (tylko 3. osoba) tza-
wic (o oczach)
сльозотёча -i z Izawienie, Izotok
сльозоточйвий Izawi^cy; ~ газ
gaz Izawi^cy
смаглявий smagly, sniady
смаглявии -iio, -iein stawac si?
smaglym
смаженйна -и z smazenma, sma-
zone mi?so
смажёня -i а. смаженйця -i z ja-
jecznica
смажити -жу, -жиш smazyc
смак -у т smak; gust; це справа
смаку to rzecz gustu; на мш
~ w moim odczuciu
смакувати -ую, -уеш smako-
wac, kosztowac, delektowac si?
смалець -льцю m smalec
смалити -лю, -лиш smahc, ора-
1ас; ~ халяви (до дочини)
smahc cholewki (do dziewczy-
ny)
смарагд -у m szmaragd
смачити -чу, -чиш przyprawiac,
dodawac smaku
смачнйй smaczny
смачно smacznie
смердгти (tylko 3. osoba) srmer-
dziec, cuchn^c
смердючий smierdz^cy
смерёка -и z swierk
смеркати(ся) (tylko 3. osoba);
смеркае, смеркаеться zmierz-
cha si?, zapada zmierzch
смеркання -я n zmierzch, zapa-
danie zmierzchu
смертёльний smiertelny; смер-
тёльна небезпёка smiertelne
niebezpieczenstwo
смёртний; ~ вйрок wyrok smier-
ci; ~ rpix grzech smiertelny;
смёртне ложе loze smierci
смерть -i z smierc; загйнути
смёртю героя zgin^c smierci^
bohatera; насйльна (нагла,
природна) smierc gwaltow-
na (nagla, naturalna)
смерч -у m tr^ba (powietrzna)
сметана -и z smietana
смикати -аю, -аеш poci^gac, tar-
gac, szarpac, skubac ► смик-
нути -ну, -неш poci^gn^c,
szarpn^c, skubn^c
смысл -у m sens; буття,
кнування sens bytu, sens
istnienia
смисловйй znaczeniowy; вщ-
TuioK odcien znaczeniowy
смичок -чка m smyczek
смыйвець -ця m smialek
см1лйвий smiaty, odwazny
СМ1ТИ см1ю, смюш smiec, wazyc
si?, osmielac si?
смпйти ччу, -1тиш smiecic
cmIthhk -а а. см1тник -a m smiet-
nik
см1ття-я а. СМ1ТТЯ-Я n smieci;
кошик для kosz na smieci
CMix-у m smiech; задля cMixy
423
сшхотворний
na zarty; не до civrixy nie ma
zartow; лопати(ся) (качати-
ся) вц cMixy p?kac (tarzac si?)
ze smiechu; ~ кр1зь сльб-
зи smiech przez izy
см1хотв6рний smieszny, roz-
smieszaj^cy
смппйти -шу, -шиш smieszyc,
rozsmieszac, bawic
cMimiio smiesznie
с1шятися чюся, -ienica smiac si?
смоктати -кчу, -кчеш ssac
смола -й z smola
смолйстий smolisty, smolny
смолоскйп -a m pochodnia, za-
giew
смолянки smolowany, nasmolo-
wany; smolny, smolisty
сморзд -роду m smrod
смородина -и z czama porzecz-
ka
смута -и z 1. smuga; pas, pr?ga,
pasmo; ~ свила smuga swiat-
la 2. strefa, pas; прикордон-
на ~ pas przygraniczny
смугастий pasiasty, pr^zkowa-
ny, pr?gowany
смута -и 1. rozruchy, rokosz
2. rozbrat, niezgoda
смутнйй smutny
смуток -тку тп smutek, strapie-
nie
смушёвии barankowy, jagni?cy;
смушёва шапка barankowa
(jagni?ca) czapka
424
смушок -a m skora jagni?cia
снята -й z energia, sila, zapal
снайпер-a m snajper, strzelec
wyborowy
снаряд-a m pocisk; артилерш-
ський ~ pocisk artyleryjski
СНИТИСЯ СНЮСЯ, СНЙШСЯ snic si?
CHir -y m snieg; 1дё ~ pada snieg;
~ тане snieg topnieje
сшговйй sniegowy; сшгова баба
zob. СШГОВЙК
сшговйк -a m bahvan sniegowy
сшговйця -i z, сшговш -no m za-
wieja sniezna, sniezyca
сшгоочйснйй shiz^cy do odsnie-
zania; плуг phig do odsnie-
zania
сшгопад -у m sniezyca
cniryp -a m gil (ptak)
сшгурка -и z sniezka (z bajki)
сшданок-у m sniadanie; на
na sniadanie
сшдати -аю, -аеш jesc sniadanie
сшжйна, сшжйнка-и z platek
sniegu, sniezynka
сшжка -и z sniezka, kula sniezna
сшжний sniezny
сшжок -жку m sniezek
снш снопа т snop; жита
(свила) snop zyta (swiatla)
сншок -пка, снопик -а т snopek
сновйдець -дця т lunatyk
сновидшня -я п widzenie senne,
marzenie senne
снопик zob. сншок
соломина
снопов’язалка -и z snopowi^-
zalka
снотворный nasenny, usypiaj‘4-
cy; ~ 3aci6 srodek nasenny
снувати -ую, -уеш 1. snuc (przy-
gotowywac osnowg do tkania)
2. snuc si?; wal?sac si? 3. snuc
mysl, rozmyslac
собака-и m pies; мислйвський
~ pies myshwski; жйти як
ют 31 собакою zyc jak pies
z kotem; впнати собак wie-
szac psy
собачий psi, pieski; собача кону-
ра (погода) psia buda (pogo-
da); собаче життя pieskie zy-
cie; ~ холод pieski zi$b
собачина -и z psina, psie mi?so
собачка -и z piesek, psiak
соболь -ля m sobol
собор-y m 1. katedra, sobdr
2. synod, sobor; ~ спйскошв
synod biskupow
соббрний 1. soborowy 2. kated-
ralny 3. powszechny; Соббрна
Цёрква Koscidl Powszechny
сова -й z sowa
сбвати -аю, -аеш posuwac, prze-
suwac, wloczyc
совйний sowi
сбвкний uczciwy, sumienny, rze-
telny
cdeicTb-i z sumienie; чиста ~
czyste sumienie; докбри сб-
Bieri wyrzuty sumienia
совок -вка m lopatka, szufelka,
smietniczka
сбдовий sodowy; сбдова вода
woda sodowa
сойка -и z sdjka
сбсвий sojowy; сбева ол1я (сб-
све масло) olej sojowy
сокйра -и z siekiera
сбк1л -кола m sokol
соковйтий soczysty
сокотати, сокоттти (tylko 3. oso-
ba) gdakac (о kurze)
солдат -а т zolnierz; рядо-
вйй ~ szeregowiec; ~ запасу
rezerwista
солдатський zolnierski; ~ сон
zolnierski sen; солдатська
вйправка ekwipunek zolnier-
ski
солйти -лю, -лиш solic, kisic
(ogorki, kapustq)
солщаршсть -Ti z solidarnosc
солщарний solidarny
СОЛ1ДНИЙ 1. solidny, mocny, trwa-
ty 2. stateczny (o czlowieku)',
солщна людина stateczny
(godny zaufania) czlowiek
сол!ст -a m solista
соло ndm n solo
соловей -в’я, соловейко -a m slo-
wik
солбдкий slodki; ckliwy
солома -и z sloma
соломина а. соломинка -и z slo-
ma, zdzblo slomy
425
солбний
солбний stony
солончак-у т solnisko (slony
grunt lub jezioro ze slonq w-
сбльний solowy
соляний solny; соляна кислота
kwas solny
соляний slony; соляш озёра sto-
ne jeziora; соляш копалып
kopalnie soli
com -a m sum
сон сну m sen; мщний (крш-
кйй) ~ mocny (twardy, ka-
mienny) sen; лёгкий ~ lekki
sen; летарпчний ~ letargicz-
ny sen
соната -и z sonata
сонёт -a m sonet
сбнечко -a n 1. sloneczko, slon-
ko 2. boza krowka, biedronka
сбнечний sloneczny; ~ удар po-
razenie sloneczne
сонлйвкть -вост! z sennosc
сбнний senny, spi^cy, ospaty;
coiiiii крашп krople nasenne;
едина хвороба spi^ezka; еди-
на примара тага senna
еднце-я п slonce; затёмнення
еднця zacmienie slonca
еднячний sloneczny; ~ годйн-
ник zegar sloneczny; еднячна
юмната sloneczny pokoj; ед-
нячна систёма system slo-
neczny
едняшник -а т sloneczmk
едняшниковий slonecznikowy;
едняшникова ол!я olej slo-
necznikowy
сонькд -а т spioch, spioszek
сошлка -и z fujarka
сошти -плю, -пёш sapac
сопка -и z wzgorze, wzniesieme;
wulkan (najczqsciej wygasly)
edmri -пель Imn smarki
соплд -а и 1. sopel 2. smarkacz,
mlokos
сопрано ndm sopran
соптй -пу, -пёш zob. сошти
соратник-a m wspolbojownik,
towarzysz broni; wspolpra-
cownik
сорок -a czterdziesci; йому вже
за сдрок on jest juz po czter-
dziestce
сорока -и z sroka; зазирати, як
в к1стку wpatrywac si? jak
sroka w kosc
сорокдвий czterdziesty
сороколггшй, сорокор!чнии
czterdziestoletni
сором -у m wstyd, hanba; гля-
нути у Bini wstyd spojrzec
w oczy
сордмити(ся) -млю, -миш wsty-
dzic (si?); peszyc (si?)
сором1тний bezwstydny, hanieb-
ny , _ v
сором1тник -a m bezwstydniK
соромлйвий wstydliwy
сорочина -и z koszulma
426
спадкбвий
сорочка-и z koszula; народи-
тся у сорбчщ urodzic si?
w czepku
сорт -у т gatunek, rodzaj
сортимент -у т asortyment
сортувальник -а т sortownik
сортувальня -i z sortownia
сортувати -ую, -уеш sortowac,
segregowac
сосиска -и z parowka, serdelek
соска, сосочка -и z smoczek
сосна -й z sosna
сосновый sosnowy
сосняк, соснйк -а т las sosno-
wy
сосун-а, сосунець-нця т ose-
sek, niemowl?
сотый setny; сота р!чнйця (coii
роковйни) setna rocznica
сотник -а т setnik, dowodca sot-
ni (kompanii)
сотня -i z 1. setka 2. sotnia (pod-
oddzial wojskowy odpowiada-
jqcy polskiej kompanii)
coyc -y m sos
софа -й z sofa, kanapa
софгст -a m sofista
coxa -й z socha
сбхнути -ну, -неш schn^c, usy-
chac
сощал-демокрапя -ii z socjal-
demokracja
сощал1зм -у m socjahzm
сощал1ст -a m socjalista
сощальний soqalny, spoleczny;
~ фонд fundusz spoleczny;
сощальне забезпёчення za-
bezpieczenie materialne
сощ’блог -a m socjolog
соцюлбпя -ii z socjologia
сощолопчний socjologiczny
сочевйця -i z soczewica
сочйти(ся) -чу, -чиш s$czyc (si?);
~ крбв’ю broczyc krwiq
союз -у m zwi^zek, sojusz, przy-
mierze; Священный Союз
Swi?te Przymierze; Радян-
ський Союз Zwiqzek Ra-
dziecki (Sowiecki)
союзный 1. zwi^zkowy 2. sprzy-
mierzony, sojuszniczy; ~ дб-
roBip uklad zwiqzkowy
союзник -a m sojuszmk, sprzy-
mierzeniec
соя coi’ z soja
спад^у m pochylosc; zbocze,
stok; лапдний (стр!мкйй)
lagodne (strome) zbocze
спад2 -у m spad; spadek; тйс-
ку (воды) spadek cisnienia (wo-
dy); ~лйстя opadame lisci;
температуря spadek (ob-
nizenie si?) temperatury
спадати -аю, -аеш spadac; opa-
dac; zob. спасти1
спадистий spadzisty; pochyly;
спади cri плеч! pochyle ramiona
спадкбвий spadkowy; dziedzicz-
ny; спадкбва хвороба choro-
ba dziedziczna
427
спадков1сть
спадаов1сть-вост! z dziedzicz-
nosc; reopin спадкбвосп te-
oria dziedzicznosci
спадкоемець -мця m spadko-
bierca; прямйй ~ bezposredni
spadkobierca
спадкоемниця-i z spadkobier-
czyni
спадок -дку m spadek; одёржа-
ти в ~ (в спадщину) otrzy-
mac w spadku
спадщина-и z spuscizna, dzie-
dzictwo; залишйти в спадщи-
ш кому-нёбудь pozostawic
komus w spadku (dziedzic-
two, spuscizn?)
спазм -у m а. спазма -и z spazm;
konwulsje; skurcze (zolqdkd)
спазматйчний spazmatyczny,
konwulsyjny
спай -аю m miejsce zlutowania;
szew
спайка -и z 1. spawanie, lutowa-
nie; spojenie; szew 2. l^cznosc,
jednosc, cementowanie 3. zrost
(np. po operacji chirurgicznej)
спадах -у m btysk (np. ognia,
swiatldy, wybuch (np. gniewu)
спалахувати -ую, -уеш wybu-
chac, zapalac si? ► спалахну-
ти -ну, -нёш wybuchn^c, bfys-
n$c, zapalic si?; ~ гшвом wy-
buchn^c gniewem
спадений spalony, spieczony
спалювати(ся) -юю, -юеш spa-
428
lac (si?) ► спалйти(ся) -лю,
-лиш spalic (si?)
спальний sypialny; ~ вагон wa-
gon sypialny; ~ MimOKSpiWOr
спальня -i z sypialma, pokoj sy-
pialny
спання -я n spanie
спаптелйчити -чу, -чиш zbic z
tropu, zdezorientowac
спаплюжити -жу, -жиш oczer-
nic, oszkalowac
спаржа -i z szparag
спарбвувати(ся) -ую, -уеш pa-
rzyc (si?), l^czyc (si?) w рагу
спартаюада -и z spartakiada
спартанець -нця m spartanin,
spartanczyk
спартанський spartanski
Спас-a m 1. (Преображения
Господне) Przemienienie Pan-
skie (swi^to religijne w Koscie-
le wschodnim 19 (6) sierpnid)
2. Zbawiciel
спасати1 -аю, -аеш spasac, wy-
pasac (np. trawg); zob. спасти2
спасати2 -аю, -аеш zbawiac; ra-
towac, ocalac ► спасти-cy,
-сеш zbawic; ocalic
спасатися -аюся, -аешся ocalac
si?, ratowac si?; zob. спастй-
СЯ
спасённий zbawienny; вйх!д
zbawienne wyjscie; спасённа
думка zbawienna mysi
спасиб! 1. dzi?kuj?; велике
cneiriajiicTKa
bardzo dzi?kuj? 2. podzi?ko-
wanie
Спаситель -ля, Спас -a m Zba-
wiciel (Chrystus)
спаситель -ля m zbawiciel;
zbawca, wybawca
CnaciBKa -и z post przed swi?-
tem Wniebowst^pienia Naj-
swi?tszej Marii Panny (14 (1)
-28 (15) sierpnid)
спасшня -я m zbawienie
спасти1 -аду, -адёш spasc, upasc;
шапка спала з головй czapka
spadla z glowy; zob. спадати
спасти2 -су, -сёш spasc, wypasc
(np. trawg); zob. спасати1
спасти zob. спасати2
спастйся -суся, -сёшся zbawic si?
спати сплю, спиш spac; ляга-
ти ~ klasc si? (isc) spac; меш
не спалося nie moglem zasn^c
спаювати -юю, -юеш lutowac;
spawac; cementowac; jed-
noezyc ► спаяти -яю, -яеш
spoic, zluiowac; zjednoczyc,
polqczyc
спаяний zespawany, zlutowany;
zwarty, solidny
спёка -и z spiekota, upal
спектакль -лю m spektakl,
przedstawienie, widowisko
спектй(ся) -ечу, -ечёш upiec
(si?), spiec (si?), spalic si? (na
sloncu)\ спектй рака spiec ra-
ka
спектр -у m spektrum
спеку лювати -юю, -юеш spe-
kulowac; ~ на чому-нёбудь
spekulowac na czyms
спекулянт -a m spekulant; pas-
karz
спеку лятйвний spekulacyjny;
paskarski; спекулятйвш щни
ceny spekulacyjne (paskarskie)
спекулящя -ii z spekulacja
спёреду z przodu, od przodu
спересёрдя w (ze) zlosci, w gnie-
wie
сперечання -я n sprzeczanie si?;
wymiana zdan, dyskusja, spor,
sprzeczka
сперечатися -аюся, -аешся
sprzeczac si?, dyskutowac,
spierac si?
сперма -и z sperma
спёртися зшруся, зшрёшся
oprzec si?; zob. спиратися
спёршу najpierw, wpierw, po-
cz^tkowo, z pocz^tku
специфика -и z specyfika, osob-
liwosc
специф1чний specyficzny, szcze-
golny
спещал!защя-ii z specjalizacja
спещал!з6ваний wyspecjalizo-
wany
спещал!зуватися -уюся, -уешся
specjalizowac si?
спец!ал1ст -a m specjalista
спещал1стка -и z specjalistka
429
спещальний
спещальний specjalny; ~ выпуск
(газеты) wydanie specjalne
(gazety)
спещалыпсть -Hocri z specjal-
nosc
спецодяг -у m (спещальний
одяг) ubranie robocze; odziez
ochronna
спёчений spieczony; спечен! уста
spieczone usta
спиватися -аюся, -аешся upijac
si?, spijac si?; zob. спйтися
спйлювати -юю, -юеш spilo-
wywac, scinac ► спиляти -яю,
-яеш spilowac
спин -у т zatrzymanie; не знати
спину nie znac granic, nie miec
hamulcow
спина -и z plecy; grzbiet; no-
вернутися спиною до кого-
-нёбудь odwrocic si? do kogos
plecami
спинка -и z oparcie (krzesld)
спиннйй krzyzowy; kr?gowy;
~ мозок rdzen kr?gowy;
~ хребёт kr?goship, stos pa-
cierzowy
спиняти(ся) -аю, -яеш zatrzy-
mywac (si?), powstrzymywac
(si?), wstrzymywac (si?)
► спинйти(ся) -ню, -ниш za-
trzymac (si?), powstrzymac
(si?), wstrzymac (si?)
спиратися -аюся, -аешся opie-
rac si?; zob. спёртися
спирт-у m spirytus; денатурб-
ваний ~ denaturat
спиртнйй spirytusowy; спиртш
Hanoi napoje spirytusowe (wy-
skokowe), alkohol
спис-а m lanca, pika; oszczep,
метання спйса rzut oszczepem
списати -шу, -шеш 1. przepisac,
odpisac 2. spisac, zuzyc; ~ oai-
вёць spisac (zuzyc) olowek;
zob. спйсувати
спйсок -ску m 1. lista, spis;
вйборчий ~ lista wyborcza
2. odpis, kopia
спйсувати -ую, -уеш 1. przepi-
sywac, odpisywac, kopiowac
2. spisywac, zuzywac; zob. спи-
сати
спитати(ся) -аю, -аеш spytac
(si?), zapytac (si?); ~ про
дбзвьч zapytac о pozwolenie
спйтися зш’юся, зш’ёшся spic
si?, upic si?; zob. спиватися
спихати -аю, -аеш spychac; zob.
зшхнути
спйця -i z 1. szprycha 2. drut (do
robot dzianych)
cnie -y m spiew
сшвавтор -a m wspolautor
сшвак -a m spiewak; оперний
spiewak operowy
сшвати -аю, -аеш 1. spiewac
2. piac (о kogucie)
сшваючи spiewaj$co
сшвацький spiewaczy
430
сшдшй
сшвачка -и z spiewaczka
сшвбёада -и z rozmowa
сшвбесцщик -а т wspolrozmo-
wca
сшввидавёць -вця т wspohvy-
dawca
сшввщнбшення -я п wspolza-
leznosc, wzajemny stosunek,
relacja; proporcja; ~ сил sto-
sunek sil
стввпчйзник -a m rodak, zio-
mek, wspolziomek
сшввласник -a m wspolwlasci-
ciel
ствв’язень -зня m wspohvi^zien
ствдоповщь -i z koreferat
сшвдружшсть -Hocri z wspolno-
ta, zjednoczenie; przyjazn;
~ народ!в wspolnota naro-
dow
сшвёць -вця m piewca; spiewak,
piesmarz
сшвжиття -я n wspolzycie
сшвзаснбвник-a m wspolzalo-
zyciel
сшвзвучний wspolbrzmi^cy;
zgodny, zharmonizowany
сшвкнування -я n wspolistme-
ше,мйрне ~ pokojowewspol-
istnieme
сшвмёшканець -нця m wspol-
mieszkaniec
сшвбчий spiewaj^cy; ~гурт kr^g
spiewaczy; ciubohi птахи pta-
ki spiewaj^ce
сшвпраця -i z wspolpraca
сшвредактор -a m wspdlredak-
tor
сшвробпник -a m wspolpracow-
mk
сшвробтшцтво -a n wspolpra-
ca
сшвробггниця -i z wspolpracow-
nica, wspolpracowmczka
ствробгтничати -аю, -аеш
wspolpracowac
сп i в роз мов ник -а т rozmowca
сшвучасник-а т wspoluczest-
nik
сшвучасть -i z wspoludzial
сшвучий 1. spiewny, melodyjny
2. spiewaj$cy
сшвчувати -аю, -аеш 1. wspol-
czuc 2. sympatyzowac; я cnie-
чуваю вашому горю wspol-
czuj? warn w waszym nieszcz?-
sciu
сшвчутлйвий wspolczuj^cy;
sympatyzuj^cy, przyjacielski
сшвчуття -я n wspolczucie; sym-
patia
епщ епбду m 1. spod, dno
2. spod (ubranid)
сшдлбба spode Iba; спогляда-
ти spoghdac spode Iba
сшднйця -i z spodmea
епщнйчка -и z spodniezka
епщшй spodm, dolny; одяг
spodnie ubranie; сшдня губа
dolna warga
431
сшзнення
сшзнення -я п spoznienie (si?)
сшзнюватися -ююся, -юешся
spozniac si?, opozniac si?
► сшзнйтися -нюся, -нишся
spoznic si?, opoznic si?
сшймати -аю, -аеш schwytac,
zlapac
сп1лий dojrzaty
сшлка -и z spolka; towarzystwo,
zwi^zek; акщонёрна ~ spolka
akcyjna; професшна ~ zwi^-
zek zawodowy; ~ письмённи-
KiB zwi^zek pisarzy
сшлкування -я n kontakt, obco-
wanie
сшлкуватися -уюся, -уешся
utrzymywac kontakt, obco-
wac
сшльний wspolny; ~ дыышк
wspolny dzielnik; сгпльна
власшсть wspolna wlasnosc;
сгпльне корйстування wspol-
ne uzytkowanie
сшльник wspolnik; таемний ~
cichy wspolnik
сшлыпсть -Hocri z wspolnota;
~ защкавлень wspolnota za-
interesowan
сшльно wspolnie
cirip спору m spor, dyskusja
сшраль -i z spirala
сшральний spiralny
сшрний spomy; cnipne питания
kwestia spoma
сштката -аю, -аеш spotkac, na-
432
potkac; його сшткало лихо
spotkalo go nieszcz?scie
сшткнутися -нуся, -нёшся pot-
kn0 si^; zob. спотикатися
сптпти -iio, -iein spotniec, spo-
cic si?;
сшшити -шу, -шиш spieszyc si?,
pod^zac; куда сшшйш? do-
k$d zmierzasz?, gdzie si? spie-
szysz?; цей годанник спшшть
ten zegarek spieszy si?
спшший spieszny, pospieszny;
pilny, nagly; cnuuue замовлен-
ня pilne zamowienie
сплав -у 1. splaw, splawianie
(drzewa) 2. stop (metali)
сплавляти -яю, -яеш 1. spla-
wiac (drzewo) 2. stapiac (me-
tale) 3. pot. pozbywac si? ko-
gos ► сплавити -влю, -виш
1. splawic (drzewo) 2. stopic
(metale) 3. pot. pozbyc si? ko-
gos
сплата -и z splata; ~ процёнтзв
splata odsetek
сплачувати -ую, -уеш splacac
► сплатйти -чу, -тиш splacic
сплеск-у т plusk, plusni?cie,
chlusni?cie
сплёскувати, сшпскувати -ую,
-уеш 1. klaskac 2. pluskac,
chlupac, bryzgac; sphikiwac
► сплеснута -ну, -неш 1. klas-
n$c 2. plusn$c, chlupn^c, bryz-
n$c (wodcfr, sphikac
споживання
сплести -ету, -етёш splesc,
uplesc; zob. сплпати
сплетения -я п splot, splecenie;
сбнячне ~ splot sloneczny
спливатися (tylko 3. osoba) zle-
wac si?, liczyc si? (o rzekach)
► сплистйся, спливтйся (tyl-
ko 3. osoba) spfyn^c, zlac
si?
. сплйгувати -ую, -уеш zeskaki-
wac ► сплигнути -ну, -неш
zeskoczyc
сплпати-аю,-аеш splatac, za-
platac, wic; zob. сплести
сплутувати -ую, -уеш pl^tac,
mieszac; komplikowac ► сплу-
тати -аю, -аеш splatac, ро-
pl$tac, pomieszac; skomphko-
wac; ~ дв! pi3ni peni pomie-
szac dwie rdzne sprawy
сплюх -a m spioch
сплячка -и z 1. spi$czka 2. sen
zimowy (u niektorych ssakow,
ryb)
спльбвувати -ую, -уеш spluwac,
pluc ► сплюнути -ну, -неш
splun^c, plunge
сповзати -аю, -аеш spelzac, zsu-
wac si? ► сповзтй -зу, -зёш
spelzn^c, zsun^c si?
сповивати -аю, -аеш spowijac
► сповйти -в’ю, -в’ёш spowic
сповиток -тка т powijaki
сповщальня, сповщальниця -i z
konfesjonal
спов1дати(ся) -аю, -аеш spowia-
dac (si?)
сповщник -а т 1. spowiednik
2. osoba spowiadaj^ca si?
епбвщь -до z spowiedz
сповыьнювати -юю, -юеш
zwalniac, zmniejszac pr?dkosc
► сповыьнйти -ню, -ниш
zwolnic, zmniejszyc pr?dkosc
сповпцати -аю, -аеш zawiada-
miac, obwieszczac, komuni-
kowac ► сповютйти -injy,
-icraiH obwiescic, zawiado-
mic, zakomunikowac
сповнюватися (tylko 3. osoba)
1. spelniac si?, urzeczywistniac
si?; konczyc si? (o wieku)
2. napelniac si?, wypelniac si?
► сповнитися (tylko 3. osoba)
1. spelnic si?, urzeczywistnic
si?, ziscic si? 2. skonczyc si?
(o wieku); йому спбвнилося
десять р6к1в skonczyl dzie-
si?c lat
спогад -у m wspomnienie
спод1вання -я n oezekiwanie, na-
dzieja
спод^ватися -аюся, -аешся spo-
dziewac si?, oczekiwac, miec
nadziej?
сподобатися -аюся, -аешся spo-
dobac si?, podobac si?, przy-
pasc komus do gustu
споживання -я n spozywanie,
konsumpeja; ~ на душу на-
433
споживати
селения spozycie na jednego
mieszkanca
споживати -аю, -аеш spozywac,
konsumowac ► спожйти -иву,
-ивёш spozyc, skonsumowac
споживач -а т konsument
спожйвнйй konsumpcyjny
спожйвчий spozywczy, kon-
sumpcyjny; спожйвча коопе-
ращя spoldzielnia spozywcow
споювати -юю, -юеш upijac,
spijac ► споТти -ою, -бин spo-
ic, upic
спокш спбкбю тп spokoj; внут-
ришпй ~ spokoj wewn?trzny
СП0К1ЙНИЙ spokojny
спокшно spokojnie
споконвпсу od wiekow, od da-
wien dawna, odwiecznie
споконв1чний odwieczny
спокуса-и z pokusa; не введи
нас у спокусу nie wodz nas na
pokuszenie
спокусйти(ся) -ушу, -усиш sku-
sic (si?), polakomic (si?); zob.
спокушати(ся)
спокусливий kusz^cy
спокусник -a m kusiciel
спокута -и z odpokutowanie;
odkupienie
спокутувати -ую, -уеш odpo-
kutowac; odkupic
спокушати(ся) -аю, -аеш, спо-
кушувати(ся) -ую, -уеш lako-
mic (si?); zob. спокусйти(ся)
434
сполгскувати -ую, -уеш sphiki-
wac, phikac ► сполоскати
-отцу, -бщеш, сполоснута
-ну, -нёш sphikac, pophikac
сполох -у т alarm, tumult; trwo-
ga; бйти на ~ alarmowac
сполохати -аю, -аеш, сполбху-
вати -ую, -уеш ploszyc, stra-
szyc ► сполошйти -шу, -шиш
sploszyc, wystraszyc
сполука -и z zwi^zek chemiczny
сполучати(ся) -аю, -аеш l$czyc
(si?) ► сполучйти(ся) -чу,
-чиш pol^czyc (si?)
сполучення -я п роЦсгеше; l$cz-
nosc, komumkacja; прямё
bezposrednie pol^czenie; за-
л1знйчне pol^czenie kolejo-
we
сполучник -а т spojnik (w zda-
niu)
сполучниковий spojnikowy
сломив -у т wspomnienie; про
минуле wspomnienie przeszlo-
sci; на ~ na pami^tk?
споминати -аю, -аеш wspomi-
пас; ► спом’янути -ну, -нёш
wspomniec, спом’янёш моё
слово wspomnisz moje slowo
спонтанний spontaniczny
спонука -и z bodziec, podnieta,
zach?ta; творчостц твбр-
ча podnieta tworcza
спонукальний stymuluj^cy, ро-
budzaj^cy, zach?caj$cy
спостережливий
спонукач-укача т inspirator,
pobudzaj$cy do dzialania
спонукувати -ую, -уеш pobu-
dzac, sklaniac, zach?cac ► cno-
нукати -аю, -аеш pobudzic,
sklonic, zach?cic
спопеляти -яю, -яеш spopielac,
obracac w popiol ► cnone-
лити -лю, -лиш obrocic w po-
piol, spalic, spopielic
спора -и z zarodnik
спорадйчний sporadyczny, jed-
nostkowy
спорйш -у m sporysz
спорщнений spokrewniony;
спорщнеш мови j?zyki ро-
krewne
спорщнешсть -nocri z pokre-
wienstwo
спорщнюватися -ююся, -юешся
wchodzic w zwi^zki rodzinne;
stawac si? krewnym (powino-
watym) ► спорщийтися -нюся,
-нишся wejsc w zwi^zki ro-
dzinne; stac si? krewnym (po-
wmowatym)
опорожнения -я n wyproznienie;
oproznienie
спорожнювати -юю, -юеш, спо-
рожняти -яю, -яеш wyproz-
niac; oprozniac ► спорожнйти
-ню, -ниш wyproznic; oproznic
спорт-у т sport; автомобыь-
ний (кшний, ковзанярський,
байдарковий, вкрйльний) ~
automobilizm (jezdziectwo,
fyzwiarstwo, kajakarstwo, zeg-
larstwo); займатися спортом
uprawiac sport
спортйвний sportowy; ~ клуб
klub sportowy; ~ майданчик
boisko sportowe
спортсмен -a m sportowiec
споруда -и z budowla, budowa
спорудження -я n wzniesienie,
zbudowanie (czegos)
споруджувати -джую, -джуеш,
споруджати -аю, -аеш wzno-
sic, budowac ► спорудйти
-джу,-диш wzniesc, zbudo-
wac
споряджати -аю, -аеш wyposa-
zac, ekwipowac, uzbrajac; ~
в дорогу wyposazac, przygo-
towywac do podrozy ► cno-
рядити -джу, -диш wyposa-
zyc; uzbroic
cndci6 -собу m 1. sposob 2. tryb
(gramatyczny); таким спосо-
бом w ten sposob; умовний
(дшсний, наказовий) дое-
слова tryb warunkowy (oz-
najmuj^cy, rozkazuj^cy) cza-
sownika; виробнйцтва me-
toda produkcji
спостереження -я n obserwacja;
spostrzezenie; dozor, nadzor;
метеоролопчш obserwacje
meteorologiczne
спостережливий spostrzegawczy
435
спостережлишсть
спостерёжлив1сть -вост! п spo-
strzegawczosc
спостеркати -аю, -аеш spo-
strzegac; obserwowac; ~ за
змшами погоди obserwowac
zmiany pogody
спостеркач -a m obserwator
спотвбрювати -юю, -юеш znie-
ksztakac, wypaczac ► спотвб-
рити -рю, -риш znieksztalcic;
~ образ дайсност! wypaczyc
obraz rzeczywistosci
спотикатися -аюся, -аешся ро-
tykac si?; zob. опткнутися
спочатку najpierw, pocz^tko-
wo, z pocz^tku
спочивати -аю, -аеш odpoczy-
wac, spoczywac ► спочити
-ину, -йнеш odpocz^c, spo-
cz$c; ~ в1чним сном zasn^c
wiecznym snem (na wieki)
справа-и z 1. sprawa; interes;
у нього багато справ on ma
wiele spraw 2. zawod, profe-
sja; б!блютёчна ~ bibliote-
karstwo; потбчш справи spra-
wy biezqce; ~ смаку rzecz
gustu; ~ чёсп sprawa (kwe-
stia) honoru; ~ про злбчин
sprawa о przest?pstwo; у тому
то й ~! w tym rzecz!; Mini-
стёрство внутрппшх справ Mi-
nisterstwo Spraw Wewn?trz-
nych
справджуватися -уюся, -уешся
436
spelniac si?, ziszczac si?; spraw-
dzac si? ► справдйтися
-авджуся, -авдйшся spelmc
si?, ziscic si?; sprawdzic si?
справд! naprawd?, doprawdy,
rzeczywiscie, istotnie
справедливый sprawiedhwy,
shiszny; прийняти справедли-
во р1шепня podj^c shiszny de-
cyzj?
справедлйв!сть -BOCTi z spra-
wiedliwosc; почуття справед-
ливости poczucie sprawiedli-
wosci
справедливо sprawiedhwie
справжшй prawdziwy; ~ ycirix
prawdziwy sukces; знавёць
prawdziwy znawca
справляти -яю, -яеш sprawiac,
robic; день народження
urzqdzac urodziny ► справи-
ть-влю,-виш sprawic, zro-
bic; враження sprawic (zro-
bic) wrazenie
справляться -яюся, -яешся ra-
dzic sobie, dawac sobie rad?
► справиться -влюся, -вишся
poradzic sobie, uporac si?, dac
sobie rad?; справлюся сам
dam sobie rad? sam
справний dobrze, sprawnie fun-
kcjonuj^cy; punktualny, dok-
ladny
справно regulamie, punktualme;
dobrze, dokladnie, sprawnie
спрямовувати
спрага -и z pragnienie
спраглий spragniony
спрацьбвуватися -уюся, -уешся
1. zgrywac si? (z kims w pracy)
2. zuzywac si?, ulegac zni-
szczeniu (o narz^dziach, ma-
szynach itp.) ► спрацюва-
тися -ююся, -юешся 1. zgrac
si? (z kims w pracy) 2. zuzyc
si?, zniszczyc si? (o narzq-
dziach, maszynach)
сприймати -аю, -аеш odbierac,
percypowac, przyjmowac, od-
czuwac, pojmowac ► сприй-
няти -йму, -ймеш odebrac,
przyj$c, odczuc, poj^c
сприйняття -я n odbior, percep-
cja, odczucie
спринт -у m sprint
спринтер -a m sprinter
спрйскувати -ую, -уеш spryski-
wac, opryskiwac ► спрйскати
-аю, -аеш spryskac, opryskac
спрйтний sprytny, zwinny, ob-
rotny
спричиняти(ся) -яю, -яеш spra-
wiac, powodowac ► спричиий-
ти(ся) -ню, -ниш przyczynic
si?, sprawic, spowodowac
сприяння -я n przychylnosc,
sprzyjanie
сприяти -яю, -яеш sprzyjac (ko-
mu, czemu), bye przychylnym,
popierac (коgo, co)
сприятливий sprzyjaj^cy, do-
godny, pomyslny, przychylny;
~ час okres sprzyjaj^cy, od-
powiedni czas; сприятлиш
умбви sprzyjaj^ce warunki;
~ впер pomyslny wiatr
спрбба -и z 1. proba, usilowanie
2. eksperyment; зробйти enpo-
6y dokonac proby
спрббувати -ую, -уеш sprobowac
спрожбгу gwaltownie, migiem,
p?dem; ~ кйнутись вперед
rzucic si? gwaltownie do przodu
спромагатися -аюся, -аешся
zdobywac si? (na cos) ► enpo-
могтися -бжуся, -бжешея zdo-
byc si? (na cos)
спроможний zdolny (do czegos),
b?d$cy w stanie (cos zrobify,
Bin це пояснити on jest
w stanie to wyjasnic
спростбвувати -ую, -уеш pros-
towac; obalac, odpierac, zwal-
czac (np. sqd, twierdzenie)
► спростувати -ую, -уеш
sprostowac; obalic, odeprzec,
zwalczyc
спростування -я n 1. sprostowa-
nie 2. pisemne odrzucenie
czyichs s$dow, dementi
спрбщувати -ую, -уеш uprasz-
czac ► спростйти -ощу,
-бстиш uproscic
спрямовувати -ую, -уеш skiero-
wywac, nakierowywac, nada-
wac kierunek ► спрямувати
437
спурхувати
-ую, -уеш skierowac, nakiero-
wac, ukierunkowac, nadac
kierunek
спурхувати (tylko 3. osoba) sfru-
wac, pierzchac ► спурхнути
(tylko 3. osoba) sfrun^c, pierz-
chn$c
спуск 1. -у 2. -а ли 1. spuszczanie
(si?), zejscie 2. j?zyk spustowy,
spust (w karabinie)
спускати -аю, -аеш opuszczac;
~ судно 3i стапеля wodowac
statek z pochylni; не ~ з ока
nie spuszczac z oka (oczu)
► спустйти -ущу, -устиш spu-
scic, opuscic; ~ курок zwol-
nic kurek; ~ собаку з лан-
цюга spuscic psa z lancucha
спускатися -аюся, -аешся spu-
szczac si?, opuszczac si?; scho-
dzic; zjezdzac l$do-
wac (o samolocie)', pfyn^c z pr^-
dem ► спустйтися -ущуся,
-устишся spuscic si?, opuscic
si?; zejsc, zjechac; ~ до льоху
zejsc do piwnicy; ~ л!фтом
zjechac wind$
спустйти (tylko 3. osoba) opusto-
szec, stac si? pustym
спустошливий pustosz^cy, nisz-
cz$cy
спустошувати -ую, -уеш pusto-
szyc, niszczyc; rujnowac ► cny-
стбшити -шу, -шиш spusto-
szyc, zniszczyc; zrujnowac
спухати -аю, -аеш puchn^c
► спухнути -ну, -неш spuch-
n$c
ср^блитися (tylko 3. osoba) sreb-
rzyc si?
ср!бло -a n srebro
ср1блястий а, ср!блйстий sreb-
rzysty
ср1бний srebrny; ~ перстень
srebmy pierscien; cpi6ni ko-
пальш kopalnie srebra; cpi6-
не весыля srebme wesele
ссавець -вця m ssak
ссати ссу, ссёш ssac, wysysac
стабнпзащч -ii’ z stabilizacja
став -у, ставок -вка гп staw, sa-
dzawka
ставати стаю, стаёш stawac
(si?); zatrzymywac si?, zosta-
wac (kims); на боротьбу
stawac do walki; у ньбго во-
лосся ставало дйбом wlo-
sy stan?fy mu d?ba; на яюр
zarzucac kotwic?; в чёргу
stawac w kolejce ► стати
-ану, -анеш 1. stance, zatrzy-
mac si? 2. stac si?, zrobic si?
3. rozpocz^c jak$s czynnosc
4. zaj$c stanowisko; zostac
kims lub czyms; KOiii стали
konie stan?ly; вам стало ясно
dla wszystkich stalo si? jasne,
ми стали сшвати zacz?hsmy
spiewac; ~ збоку stance z bo-
ku; по чиёму бощ stance po
438
сталь
czyjejs stronie; ~ студентом
(вчнтелем) zostac studentem
(naczycielem)
ставатися стаюся, стаёшся
1. stawac si?, robic si?; wyni-
kac 2. wystarczac ► статися
сгануся, станется stac si?;
сталося лихо stalo si? nie-
szcz?scie
ставити -влю, -виш stawiac,
wystawiac, ustawiac; ~ вар-
товбго wystawiac wartowni-
ka; ~ хату budowac dom;
~ когось вйсоко oceniac ko-
gos wysoko; ~ ддагнбз sta-
wiac diagnoz?; ~ рекорд us-
tanawiac rekord; ~ n’ccy wy-
stawiac sztuk?; ~ умбви sta-
wiac warunki
ставитися -влюся, -вишся od-
nosic si?, ustosunkowywac
si?; ~ дружньо odnosic si?
przyjaznie, po przyjacielsku;
як ви до цьбго ставитесь? jak
pan to traktuje? jaki ma pan
do tego stosunek?
ставйще-a n stawisko (miejsce
po stawie)
ставка-и z 1. stawka; taksa;
робйти ставку на молодих
stawiac na mlodych 2. kwa-
tera dowodcy i jego sztabu
3. konfrontacja; бчна ~ kon-
frontacja s$dowa
ставленик -a m protegowany
ставлення-я n stosunek; usto-
sunkowanie si?, podejscie (do
czegos)
ставнйй postawny, okazaty
ставок -вка m zob. став
ставбчок -a m stawek, maty staw
стад!бн -у m stadion
стад!я -ii’ z stadium
стадо -a n stado
стаж -у m staz; трудовйй ~ staz
pracy; пробный (випрббуваль-
ний) ~ okres probny
стажйст-а m stazysta, prakty-
kant
стажування -a n praktykowa-
nie, okres probny
стажувати(ся) -жую, -жуеш od-
bywac staz, przechodzic okres
probny
стакан-a m kadhib; cylinder;
~ снаряда kadhib pocisku
сталевар-a m hutmk, stalow-
nik, wytapiacz
сталёвий, стальнйй stalowy
сталеплавйльний sluz^cy do wy-
topu stall; сталеплавйльна
шч piec martenowski
сталепрокатный: завод wal-
cownia stall
сталий staty; стала величина
wielkosc stala (w matematy-
ce)\ стала тяжшня (гравка-
ufi) stala grawitacyjna
сталь -Л1 z stal; нержав!юча ~
stal nierdzewna
439
стан1
стан1 -у ли 1. stan; polozenie, sy-
tuaeja; ~ здоров’я stan zdro-
wia; ~ речей stan rzeczy; рщ-
кйй (твердый, газоподабний)
~ stan ciekfy (staty, lotny);
военний ~ stan wojenny;
~ облоги stan obl?zenia
2. figura, talia, pas; тонкий ~
smukla talia 3. stan, warstwa
spoleczna 4. strona (w grama-
tyce); паейвний (актйвний) ~
strona biema (czynna)
стан2 -a m warsztat; прокат -
ний ~ walcownia
стандарт -у m standard; norma;
wzorzec
стандартний standardowy, stan-
daryzowany, szablonowy
станица-i z stanica, osada ko-
zacka
становйти -влю, -виш 1. stawac
si? 2. stanowic; ~ вйняток
bye wyj^tkiem; ~ собою
przedstawiac (reprezentowac)
sob$; це становить суть спра-
ви to stanowi istot? rzeczy
становище -a n sytuaeja, poloze-
nie, stan; stanowisko; бути
в жалюпдному станбвииц
bye w oplakanym stanie
становления-я n stawanie si?,
powstawanie, formowanie (si?),
ksztaltowanie (si?)
станок-нка m warsztat, obra-
biarka
станщя-п z staeja; кпщёва ~
staeja koncowa; силова ~ si-
lownia elektryezna, elektrow-
nia; вузлова (дослщна) ~ sta-
eja w?zlowa (doswiadczalna)
старанний staranny
старатися -аюся, -аешся starac
si?
старець -рця m 1. starzec 2. zeb-
rak
старений starczy
старый stary; Старйй Завгг (За-
ново) Stary Testament; ~
стиль stary styl
старик-a m 1. starzec 2. stare
koryto rzeki
старость -pocri z starosc
старгги(ся) старно, crapiem,
starzec si?
старппати -аю, -аеш robic si?
coraz starszym
старппий starszy
старовина -й z stare czasy, daw-
ne dzieje
старовйнний starodawny, staro-
zytny; stary; staroswiecki,
~ собор starodawna katedra,
starodawny sobdr
crapoBip -a m staroobrz?dowiec
стародавшй starodawny
старожил -и m osoba od bardzo
dawna mieszkajqca w jakims
miejscu, autochton
старослов’янський staro-cer-
kiewno-slowianski
440
стенд
староста-и т 1. dawny soltys
2. starosta (пр. weselny, sta-
rosta roku na studiach) 3. star-
szy brat w cerkiewnej wspol-
nocie
старт -у m start; на ~! na miej-
sca!
стартуватн -ую, -уеш starto-
wac
старший starszy (wiekiem lub ran-
gq); ~ за нёТ starszy od niej;
~ консультант starszy kon-
sultant; ~ лейтенант porucz-
шк; ~ прапорщик chor^zy;
~ солдат starszy szeregowiec
статёвий plciowy; статёве жит-
тя zycie plciowe; статёве без-
сйлля impotencja
стати zob. ставати
стаття -i z 1. artykul (w publicys-
tyce) 2. paragraf, artykul (w ko-
deksie)
статут -у m statut
статуя -yi’ z pos$g
стать-Ti z plec; прекрасна ~
plec pi?kna
ствёрджувати -ую, -уеш stwier-
dzac; zatwierdzac ► ствёр-
дити -джу, -диш stwierdzic,
zatwierdzic
ствол -a m lufa
створшня -я n stworzenie; isto-
ta; ~ св1та stworzenie swiata
ствбрювти -юю, -юеш stwa-
rzac, tworzyc, wytwarzac
► створйти -рю, -риш stwo-
rzyc, utworzyc, wytworzyc
ствбрюватися (tylko 3. osoba)
tworzyc si?, wytwarzac si?
► створйтися (tylko 3. osoba)
stworzyc si?, wytworzy si?;
у мене створйлося (склало-
ся) враження powstalo we
mnie wrazenie, odnioslem wra-
zenie
стеблйна -и z, стебло -a n
zdzblo, lodyga
стегно -a n udo
стёжити -жу, -жиш sledzic, ob-
serwowac; очйма sledzic
wzrokiem; за ним стёжать on
jest sledzony
стёжка -и z sciezka
стектй (tylko 3. osoba) sptywac;
wyptywac, sciekac, ociekac;
zob. стпсати
стелаж -a m sztaluga, stelaz
стелйти -лю, -лиш scielic, roz-
scielac, slac; л!жко scielic
lozko
стелйтися (tylko 3. osoba) scielic
si?, rozscielac si?, slac si?
стёля -л! z sufit, pulap
стемшти (tylko 3. osoba) sciem-
niec, pociemniec; sciemnic si?;
стемшло sciemnilo si?; нёбо
стемшло niebo pociemnialo
стенд -a m stoisko; gablota;
вйставочний ~ gablota wy-
stawowa
441
степ
степ -у т step
степовйй stepowy
степовйк -а т mieszkaniec ste-
pu
стерегтй-жу,-жёш strzec, pil-
nowac
стерегтися -ежуся, -ежёшся Ьус
ostroznym, strzec si?, pilno-
wac si?
стерня -hi z sciemisko
стёршти -плю, -пиш scierpiec,
zniesc, wytrzymac; wstrzymac
si?
стёрти з!тру, з!трёш zetrzec,
wytrzec
стйглий dojrzafy
стйгнути -ну, -неш 1. dojrzewac
2. stygn^c
стикатися -аюся, -аешся stykac
si?, kontaktowac si?
стикування -я n kontakt, pol$-
czenie
стиль -лю m styl; класйчний
(ешчний, готйчний, стйслий)
~ styl klasyczny, (epicki, go-
tycki, zwi?zty) styl; старйй (но-
вйй) ~ stary (nowy) styl (w ka-
lendarzu)
стимул -лу m bodziec, podnie-
ta, impuls, motywacja
стимулювати -юю, -юеш po-
budzac, zach?cac, stymulowac
стипёнд1я -ii’ z stypendium
стирания -я n scieranie (si?), wy-
cieranie (si?)
стираться) (tylko 3. osoba) scie-
rac (si?), wycierac (si?)
стйслий scisfy, zwi?zfy; у стйслш
форм! w zwi?zlej formie;
~ вйклад думок zwi?zle wy-
razenie mysli
стиха po cichu, cichaczem, po
kryjomu
стихар -ря m alba
стихати -аю, -аеш cichn^c, mil-
kn$c; стихають розмбви
milkn^ (cichn$) rozmowy
► стйхнути -ну, -неш scich-
n$c, ucichn^c, umilkn^c
стихшний zywiolowy; стихийна
реакщя reakcja zywiolowa;
стихшие лихо kl?ska zywiolo-
wa
стих1я -ii z zywiol
стйшувати -ую, -уеш sciszac,
wyciszac ► стйшити -шу,
-шиш sciszyc, wyciszyc
crir стогу m stog
стежок -жка m stog, stozek (np.
siana)
стШбище -a n postdj, obozowis-
ko, koczowisko
епйкйй wytrwaly, wytrzymaty,
nieugi?ty; staly, trwaly, stabil-
ny; борёць за правду nie-
ugi?ty bojowmk о prawd?
стшло-а n zagroda dla bydla,
stanowisko (w stajni, oborze)
стпсати (tylko 3. osoba) sciekac,
ociekac; splywac; zob. стект
442
стомлювати(ся)
спл стола а. столу т 1. stol;
письмбвий ~ biurko; cicth
за ~ usi^sc do stohi; накри-
вати на ~ nakrywac do stohi;
прибирати 3i столу sprz^tac
ze stohi 2. wikt, jedzenie, wy-
zywienie 3. biuro lub dzial in-
stytucji; ~ (бюро) знахщок
biuro rzeczy znalezionych;
cicth за ~ neperoBopie roz-
poczqc rozmowy
стыець -льця m krzeslo, stolek;
м’якйй ~ wyscielane krzeslo
crtibKH tyle; удвбс ~ dwa razy
tyle; ~ ж tyle samo, tylez
стша -й z sciana; бокова ~ scia-
na boczna; як горохом об
сгшу jak grochem о scian?
еНнка -и z scianka
стшнйй scienny; ~ годйнник
(календар) zegar (kalendarz)
scienny
стшбпис -у m malowidlo scien-
ne, fresk
спчнйй sciekowy; ~ канал ka-
nal sciekowy
стшвати -аю, -аеш tlec, butwiec
► стлпи -1Ю, -iem zetlec,
zbutniec
сто sto
стовбйчити -чу, -чиш sterczec;
tkwic
стовбняк -a m t?zec
стбвбур-а тп 1. pien (drzewa)',
konar 2. szyb (w kopalni)
стовбурйстий 1. о duzym, gru-
bym pniu 2. rozgal?ziony
стовктй -вчу, -вчёш sthic, utluc
стовп -a m ship; filar; телеграф-
ний ~ slup telegraficzny;
~ знания filar wiedzy
стовпещ» -пця а. стбвпчик -a m
szpalta, kolumna drukarska
стбвпитися (tylko 3. osoba) stlo-
czyc si^, zbic si? (w gromadq)
стбвпище -a n thim, zbiegowis-
ko, zbiorowisko
стопи -гону m st?kanie, j?k
стойками z 1. bufet, kantor
2. podporka, wspomik 3. ro-
dzaj kolnierza
стойка2-и z 1. stojak wojskowy
2. stojka w gimnastyce; ~ на
руках stanie na r?kach; ~ на
голов! stanie (stojka) na glo-
wie
стократно stokrotnie
столик -a m stolik
столйця -i z stolica
столйчний stoleczny
стол1ття -я n stulecie, wiek
столбвий stolowy; прибор na-
krycie (stolowe)
столбчити -чу, -чиш deptac, tra-
towac
столяр -a m stolarz
столярня -i z stolarnia
стбмлений zm?czony, znuzony
стбмлювати(ся) -юю, -юеш m?-
czyc (si?), nuzyc (si?) ► стомй-
443
стоп!
ти(ся) -млю, -миш zm?czyc
(si?), znuzyc (si?)
стоп! stop!
стопа -й z 1. stopa 2. ryza
(p papierze)
стопити -плю, -пиш stopic
стбптувати -ую, -уеш 1. zdep-
tac, deptac 2. znaszac, zdzie-
rac (o obuwiu) ► стоптати
-пчу, -пчеш 1. zdeptac, wydep-
tac 2. znosic, zedrzec (o obu-
wiu)
сторшка-и z stronica, strona;
титульна ~ strona tytulowa
стор1ччя -я n zob. СТОЛПТЯ
сторож -a m stroz
сторожа -i z straz, warta
сторожити -жу, -жиш warto-
wac, strzec, pilnowac
сторожка -и z strozowka; bud-
ka wartownicza
сторожкий czujny; ~ con czujny
sen
строжовйй wartowniczy, patro-
lowy; ~ корабель statek pat-
rolowy
сторожувати -ую, -уеш pilno-
wac, bye strozem, stac na stra-
zy
сторона -й z 1. strona; стброни
св1ту strony swiata 2. kraj,
miejseowose; puma ~ rodzin-
ne strony; kraj ojezysty; cra-
вати на чиюсь сторону stawac
ро czyjejs stronie
сторонитися -нюся, -нишся
1. stronie, unikac 2. usuwac
si?, schodzic z drogi
сторбншй postronny, obey
сторошти -iio, -ieni zbaraniec,
zghipiec
стосуватися (tylko 3. osoba) od-
nosic si?, dotyczyc
стосунки -шов Imn stosunki to-
warzyskie, obcowanie, kon-
takt
стбчувати -ую, -уеш 1. liczyc,
wiQzac 2. szhfowac, toczyc
► СТОЧЙТИ-чу,-чиш 1. роЦ-
czyc, zwi^zac 2. zeszlifowac,
utoczyc, zetrzec
стояк -a m stojak; filar, ship
стоянка-и z postdj; такс!
postoj taksowek; ~ автома-
шин parking samochodowy
стояти-ою,-оТш stac; ~м1цно
на ногах mocno stac na no-
gach; быя руля stac u steru;
стоТть ебнячна погода utrzy-
muje si? sloneczna pogoda
стоячи stoj^c, na stoj^co
стоячий stoj^cy; ~ кошрець
stoj^cy kolnierzyk; стояче
Micne miejsce stoj^ce; стояча
вода stoj^ca woda
страва -и z potrawa, danie; stra-
wa; об1д в трьбх страв obiad
z trzech dan
стравохщ -ходу m przewod po-
karmowy
444
страждати -аю, -аеш cierpiec,
m?czyc si$
страйк-у т strajk; голодовки
~ strajk glodowy
страснйй; Страснйй тйждень
(четвер) Wielki Tydzien
(Czwartek); Страсна п’ятни-
ця (субота) Wielki Pi^tek
(Wielka Sobota)
стратити-чу,-тиш stracic, us-
miercic; zob. страчувати
страус -a m strus
страх -у m 1. strach 2. strasznie,
okropnie; ~ погано bardzo
zle; i3 страху ze strachu;
наганяти страху nap?dzac
strachu
страхати -аю, -аеш straszyc
страхатися -аюся, -аешся l?kac
si?, bac si?
страхувати(ся) -ую, -уеш ubez-
pieczac (si?); asekurowac (si?)
страчувати -ую, -уеш wykony-
wac egzekucj?, usmiercac ska-
zanca; zob. стратити
страишйй straszny, okropny;
Страшнйй суд S$d Ostatecz-
ПУ
страшно strasznie, okropnie;
йому стало ~ ogam^l go l?k
стрепенути(ся) -ну, -неш zatrze-
potac, zadrzec; otrz^sn^c (si?)
стрибати -аю, -аеш skakac,
podskakiwac ► стрибнути
-ну, -неш skoczyc, podskoczyc
crpifi2
стрибок -бка m skok; ~ з жер-
диною skok о tyczce; ~ у ви-
соту (у довжину) skok wzwyz
(w dal); потршний ~ troj-
skok
стрибун -a m skoczek
стривати; стривай! стривайте!
poczekaj! poczekajcie!
стривожити(ся) -жу, -жиш za-
niepokoic (si?), zatrwozyc
(si?)
стрйгти(ся) -жу, -жёш strzyc (si?)
стригун -a m roczne zrebi? z o-
strzyzon^ grzyw^
стрйжень -жня m 1. rdzen 2. nurt
rzeki
стрижка -и z strzyzenie; postrzy-
zyny
стрйманий powsci^gliwy, opano-
wany, wstrzemi?zliwy; стрй-
мана ощнка powsci^gliwa
ocena
стрймувати(ся) -ую, -уеш
wstrzymywac (si?), powstrzy-
mywac (si?), powsci^gac (si?)
► стрймати(ся) -аю, -аеш
wstrzymac (si?), powstrzymac
(si?), powsci^gn^c (si?)
crpifi1 строю m szyk wojskowy,
szereg; стояти в строю stac
w szeregu; вибувати 1з строю
opuszczac szeregi
crpifi2 строю m stroj; ubior;
нарбдний stroj ludowy;
zob. бдят
445
стрьла
стркча -й z strzala; мчати crpi-
лою mkn$c jak strzala
стрьлёць -льця m strzelec
стрыка-и z 1. strzalka, wska-
zowka 2. zwrotnica, rozjazd
kolejowy
стрмяти -яю, -яеш strzelac
стрельба -й z strzelanie, strzela-
nina, ogien, kanonada
стр!льбище -a n strzelnica
стршголбв na leb na szyj?, na
zlamanie karku
стргмкйй 1. stromy 2. wartki;
bystry; gwaltowny
стршувати -ую, -уеш strzepy-
wac, otrzepywac ► стршнути
-ну, -нёш strzepn^c, otrzepac
crpixa -и z strzecha
стр!чка -и z 1. wst^zka, wst?ga
2. tasma (w technice); вйтися
стр!чкою wic si? wst?g$ (np.
о drodze, о rzece)
crpoiTH -6ю, -61Ш 1. stroic (in-
strumenty muzyczne) 2. potro-
ic 3. formowac, ustawiac w
szyk 4. stroic (miny); udawac
строк -у m termin, czas, okres;
~ платежу termin platnosci;
у пбдаш строки w podanych
terminach
строкатий pstry, pstrokaty, ko-
lorowy
стромляти -яю, -яеш wpychac,
wtykac (w cos); nadziewac (na
cos)
строфа -й z strofa, zwrotka
струг -a m 1. strug, hebel 2. lodz,
barka (historyczne)
стружка -и z wior, widry
структура -и z struktura, budo-
wa
структурний strukturalny
струм -у m pr$d; змшний (noc-
тшний) ~ pr^d zmienny (staly)
струмшь -меня m strumien;
тектй струменем plyn^c (wy-
ptywac) strumieniem
струмок -мка m strumyk
струмувати (tylko 3. osoba) ply-
n^c strumieniem, ciec; rozno-
sic si?
струна -й z struna
стрункйй wysmukly, smukly,
strzelisty; ksztaltny; хл(н
пець smukly chlopiec; струню
веж! strzeliste wieze
струнко na bacznosc; bacz-
nosc!
струнний strunowy; ~ шстру-
мёнт instrument strunowy;
квартет kwartet smyczkowy
струе-y m wstrz^s; мозку
wstrz^s mozgu
струсь -ся, страус -a m strus
стручковйй str^ezkowy; струч-
ков! (бобов!) роелйни rosliny
str^ezkowe
стручок -чка m str$k, str$czek
струшувати -ую, -уеш strz^sac,
otrz$sac; otrzepywac ► erpy-
446
стягнення
сити -ушу, -усиш strz^sn^c,
otrzQsn^c; otrzepac
студент -а т student
студентка -и z studentka
студповати -юю, -юеш studio-
wac
студая -ii’ z 1. studium 2. studio;
кшостущя wytwomia filmo-
wa; ~ художника atelier, pra-
cownia artysty
стук -у m stuk, stukanie, puka-
me
стукати -аю, -аеш stukac, pu-
kac; uderzac; ~ у двёр! pukac
do drzwi; ~ об criny uderzac
w scian? ► стукнути -ну,
-неш stukn^c, pukn^c; ude-
rzyc
стуляти -яю, -яеш а. стулюва-
ти-юю, -юеш sciskac, zacis-
kac, stulac; zwierac; ~ oni za-
mykac oczy ► стулйти-лю,
-лиш scisn^c, zacisn^c, stulic,
zewrzec; не ~ очей nie zmru-
zyc oczu, nie spac
ступа -и z st?pa
ступати -аю, -аеш st^pac, isc,
kroczyc ► ступити -плю,
-пищ post^pic, stance ~ чё-
межу przest^pic (przejsc)
niiedz?
ступйти -плю, -пиш st?pic;
?с°кйру st?pic siekier?
cryniiib -пеня m stopien; на-
Уковий ~ stopien naukowy;
~ прикмётника stopien przy-
miotnika; звичайний (вйщий,
найвйщий) ~ stopien rowny
(wyzszy, najwyzszy); ступеш
спорщпення (спорщненосп)
stopnie pokrewienstwa
ступка -и z mozdzierz
ступлювати -юю, -юеш st^piac,
t^pic
стурбувати(ся) -ую, -уеш zmart-
wic (si?), zaniepokoic (si?)
стурбований zmartwiony, za-
klopotany, stroskany
стусан-а m szturchaniec, kuk-
saniec
стухати -аю, -аеш gasn^c; nik-
n$c; malec; zmmejszac si?;
schodzic (o obrzgku); chudn^c
► стухнути -ну, -неш zgas-
n$c; znikn^c; zmalec; zmniej-
szyc si?; schudn^c
стьобати1 -аю, -аеш stebno-
wac; pikowac
стьобати2 -аю, -аеш smagac (ba-
tem) ► стьобнути -ну, -неш
smagn^c, zdziehc (batem)
стьожка -и z wst^zka, tasiemka
споардёса -и z stewardesa
стяг -a m sztandar, chor^giew
стягати -аю, -аеш sci^gac; scis-
kac; вшськов! загони
sci^gac oddziaty wojskowe
► стягнути, стягтй -гну,
-гнеш sci^gn^c; scisn^c
стягнення -ял 1. kara pieni?zna,
447
суб’ёкт
potr^cenie, grzywna 2. od-
szkodowanie (materialne) 3.
wyegzekwowanie, egzekucja
(sqdowd); накласти ~ wy-
mierzyc kar? grzywny
суб’скт -а ли 1. podmiot (w gra-
matyce i filozofii) 2. typ, in-
dywiduum
суб’сктйвний subiektywny; ~ (де-
алвм idealizm subiektywny
субота -и z sobota
суботшй sobotni; ~ вешр so-
botni wieczor
субполярный podbiegunowy
субсйда-п z subsydium, sub-
wencja, dotacja
субстанция -ii z substancja
субтйлышй subtelny; wrazliwy
субтротки -юв Imn pas pod-
zwrotnikowy, kraje podzwrot-
nikowe
субтрошчний podzwrotnikowy
сувешр -a m pami^tka (upomi-
nek) z podrozy
суверенный suwerenny, niepod-
legty, niezalezny
сувш -вою m zwoj, rulon
сувбрий surowy, srogi; сувбра
зима sroga zima
суглинок -нку gleba (ziemia) gli-
niasta
суглоб -a staw, przegub
суглобовий dotycz^cy stawow,
stawowy; ~ ревматизм gos-
ciec stawowy, reumatyzm
суд-у m 1. s$d; Верховный суд
S$d Najwyzszy; товарйсь-
кий ~ s$d kolezenski; бути
пщ судом bye oskarzonym
(w stanie oskarzenia) 2. prze-
konanie, ocena
суддя -i m s?dzia; arbiter spor-
towy
судження -я n s$d (w filozofii)
судимость -Mocri z karalnosc
судина -и z komorka; кровенос-
на naczynie krwionosne
судинний naczyniowy
судйти -джу -диш 1. s$dzic,
mniemac; wnioskowac 2. s$-
dzic kogos; prowadzic spraw?
s^dow^ 3. s^dziowac (w spor-
cie)
судйтися -джуся, -дишея 1. S4-
dzic si?, 2. bye s^dzonym; це
меш судйлося to mi bylo s$-
dzone (przeznaczone)
судный s$dny; ~ день s$dny
dzien
судно-a n 1. statek; китобШ-
не ~ statek wielorybniczy;
в^трйльне ~ zaglowiec 2. ba-
sen (w medycynie)
судновёрф -i z stoeznia, dok
суднобудування -я n budowa
statkow, budownictwo okr?-
towe
судовйй s^dowy; процёс (прй-
суд, вйрок) proces (wyrok)
s^dowy
448
сум’яття
судома -и z zob. судорога
судорога-и z kurcz (skurcz);
spazmy, konwulsje
судорожний kurczowy; spazma-
tyczny, konwulsyjny
судоустртш -рою m struktura,
system s^downictwa
суета -й z 1. marnosc 2. krz^ta-
nina; ~ сует marnosc nad
mamosciami
суетний mamy, czczy, prozny
сузф’я -я n gwiazdozbior, kon-
stelacja
сук -a m s?k; konar
сука -и z suka
сукати сучу, сучиш а. -аю, -аеш
skr?cac
сукно -а п sukno
сукня -i z suknia
суконка -и z sukienka
сукуватий s?katy, rosochaty
сукупний wspolny, l^czny
сукупшсть -nocri z caloksztalt,
pol^czenie; calosc
сутпя -ii z butla
султан -а ди 1. pioropusz 2. sul-
tan
сум-у m smutek, melancholia,
t?sknota
сума -и z suma
сумарний sumaryczny
сумбур -у m gmatwanina, pl$ta-
nina, galimatias
сумирний spokojny, cichy, uleg-
ly, lagodny
\ кр .(loibCbkiiil словник
сум1жний przylegly, granicz^cy;
~ кут k$t przylegly; сум!жш
територп przylegle obszary;
сум1жш краши kraje oscienne
сумюний zgodny, daj^cy si? po-
godzic; wspolny
сум1сник -a m pracuj^cy na
kilku etatach
сумкництво -a n l^czenie kilku
etatow
cyMim -i, сум1шка -и z mieszan-
ka, mieszanina
сумка -и z torba, torebka
сумлйший sumienny, skrupulat-
ПУ,
сумлшшсть -nocri z sumien-
nosc, skrupulatnosc
сумлшня-я n sumienie; доко-
ри wyrzuty sumienia
сумнйй smutny; zalosny
сумшв -у m w^tpliwosc; не пщ-
лягае сумшву nie ulega w$t-
pliwosci; шддавати сумшву
w^tpic, poddawac w w^tpli-
wosc
сумшватися -аюся, -аешся w^t-
pic, pow^tpiewac
сумншний w^tpliwy, niepewny
сумно smutno, t?skno; zalosnie
сумувати -ую, -уеш smucic si?,
t?sknic
сумчасп -тих Imn torbacze (ssa-
ki)
сум’яття -я n zam?t, poruszenie,
wzburzenie; niepokdj
449
сунйця
сунйця -i z poziomka
сунутися -нуся, -нешся pchac
si?, wpychac si?
суп -у m zupa; гороховин (ово-
чёвий) ~ zupa grochowa (ja-
rzynowa)
суперёчити -чу, -чиш 1. prze-
czyc, zaprzeczac 2. sprzeci-
wiac si?, oponowac
суперёчка -и z sprzeczka; dys-
kusja, wymiana zdan
суперёчний, суперёчливий
sprzeczny, niekonsekwentny
супёрник -a m konkurent, rywal
супёрництво -a n rywalizacja,
konkurencja
супёрничати -аю, -аеш rywali-
zowac, konkurowac
супров!д -воду m 1. towarzysze-
nie, akompaniament; в cynpo-
вода оркёстру z towarzysze-
niem orkiestry 2. towarzyst-
wo
супроводити -джу, -диш, супро-
воджувати -ую, -уеш towa-
rzyszyc, odprowadzac; eskor-
towac
супротйвний przeciwny, sprzecz-
ny; ~ нашим задумам
sprzeczny z naszym planem
(zamiarem)
супротивник -a m przeciwnik
супутник-а m 1. towarzysz
podrozy 2. satelita; штучный
~ sztuczny satelita
сургуч -у m lak
сурма -й z surma (trqbka и har-
cerzy, zolnierzy)
сурмйти -млю, -миш tr^bic
сурогат, сурогат-у т surogat,
namiastka
сурядний wspdlrz?dny; сурядне
речения zdanie wspolrz?dne
сусщ -а т s^siad
сусщка -и z s^siadka
сус1дшй s^siedni
сусщство -а п s^siedztwo
сусщський s^siedzki; по-сусщ-
ськи, по-сусщському ро s^-
siedzku
сусшльний spoleczny
сусшльство -а п spoleczenstwo,
пёрвкне spoleczenstwo
pierwotne
сусшльствознавство -а п socjo-
logia, nauka о spoleczenstwie
сутана -и z sutanna
сутешти (tylko 3. osoba) zmierz-
chac (si?)
сутичка -и z potyczka
сутшки -гав Imn zmrok, zmierzch;
у сутшках о zmroku
сутшсть -Hocri z istota, sedno
суттевий znacz^cy, istotny
сутулий zgarbiony, przygarbio-
ny, pochylony
сутулитися -люся, -лишся gar-
ble si?, przygarbiac si?
суть -Ti z istota, sedno; enpa-
ви istota rzeczy; говорйти no
450
схйлеиня
cyri mowic rzeczowo (na te-
mat)
суфпсс -a m sufiks, przyrostek
суфлер -a m suffer
сухар-я m 1. suchar 2. oschty
czlowiek
сухарик -a m sucharek
сухнй suchy; suszony; oschly;
cyxi грибй suszone grzyby;
сухё молоко mleko w prosz-
ku, сухё вино wino wytrawne;
сухё привгтання oschle przy-
witanie
сухо sucho; oschle, ozi?ble
суховш -1ю m suchy, gor^cy
wiatr stepowy
сухопка -i z suchy prowiant
сухопутный ludowy; ~ десант
desant ludowy; сухопутш eifi-
ська wojska fedowe
сухорлявий szczuply, chudy
сухота-6т Imn suchoty, gruzli-
ca
суцвптя -я n kwiatostan
суцгльний jednohty, ci^gly; cal-
kowity, zupelny
сучасний wspolczesny; сучасна
графнса (лггература) grafika
(literature) wspolczesna
сучасник -a m wspolczesnie zy-
W
сучасшсть-Hocri z wspolczes-
nosc
суша -i z 1. fed; kontynent 2. su-
sza, posucha
сушарка -и z suszarka
сушйти(ся) -шу, -шиш suszyc
(si?)
сфера -и z sfera
сфшкс -a m sfinks
сформувати -ую, -уеш sformo-
wac, uformowac
сформулювати -юю, -юеш sfor-
mulowac, okreslic
сфотографувати(ся) -ую, -уеш
sfotografowac (si?)
схаменутися -нуся, -нёшся ора-
mi?tac si?, oprzytomniec
схвалювати -юю, -юеш арго-
bowac, zatwierdzac, uznawac,
pochwalac; решения akcep-
towac (popierac, zatwierdzac)
decyzj?; ~таку поведшку
aprobowac takie zachowanie
(post?powanie) ► схвалйти
-лю, -лиш zaaprobowac, za-
twierdzic; uznac, pochwahc
схвилювати(ся) -юю, -юеш
wzburzyc (si?), wzruszyc (si?)
схема -и z schemat
схйбити -блю, -биш chybic,
spudlowac, popelnic omylk?,
zrobic glupstwo
схизма -и z schizma
схил -y m zbocze, stok, pochy-
losc
схйлеиня-я n 1. schylenie, po-
chylenie 2. odchylenie; маг-
штне odchylenie magne-
tyczne
15*
451
схиляти
схиляти -яю, -яеш schylac, ро-
chylac ► схилити-лю,-лиш
schylic, pochylic; ~ голову
sklonic glow?; zlozyc hold
схилятися -ляюся, -ляешся
schylac si?, pochylac si?; skla-
dac hold ► схилйтися -люся,
-лишся schylic si?, pochylic
si?; zlozyc hold
схйльний sklonny; я ~ вам до-
помогтй jestem sklonny panu
(warn) pomoc
схйльшсть-nocri z sklonnosc,
inklinacja
схщ сходу m 1. wschod 2. wcho-
dzenie, wst?powanie; на ~na
wschod; si сходу ze wschodu;
Далёкий (Близькйй) Схщ
Daleki (Bliski) Wschod;
~ сонця wschod slonca; до ~
сонця przed wschodem slonca
схщний wschodni
схщщ -is Imn schodki; шдшма-
тися схщцями wchodzic po
schodach
схов-у m przechowanie; prze-
chowywanie; камера схову
przechowalnia bagazu
сховати(ся) -аю, -аеш schowac
(si?), ukryc (si?)
схбвище -a n kryjowka, schowek
сход -у m zebranie
сходи -д1в Imn 1. schody 2.
wschodzenie; wczesne zboze,
run
сходинка -и z schodek, stopien
(schodow); szczebel
сходити1 -джу, -диш 1. scho-
dzic; ~ в шдвал schodzic do
piwnicy 2. wchodzic; ~ на ro-
py wchodzic na gor? 3. wscho-
dzic (o sloncu, roshnach) 4. usu-
wac si?, schodzic; ~ з дороги
schodzic z drogi; ~ крбв’ю
broczyc krwi$; zob. зштй1
сходйти2 -джу, -диш 1. pojsc
dok^ds 2. przejsc, obejsc, prze-
w?drowac; ~ в крамнйцю
pojsc do sklepu; ~ весь базар
obejsc caly bazar (rynek); zob.
ЗШТЙ2
сходитися -джуся, -дишся
1. schodzic si?, spotykac si?;
~ в читальш zbierac si?
w czytelni 2. zgadzac si?; ра-
хунок не сходиться rachunek
si? nie zgadza; напп погля-
ди сходяться mamy takie sa-
me (podobne) pogl^dy; zob.
з!йтйся
сходознавець -вця m orientalis-
ta
схожий podobny; бути схожим
(на кого-нёбудь, на що-нё-
будь) bye podobnym (do ko-
gos lub czegos)
схожгсть -жосп z podobienstwo
схоплювати -юю, -юеш chwy-
tac, lapac; pojmowac; швйд-
ko 3mict szybko chwytac
452
сяяти
tresc ► схопйти-плю,-пиш
schwytac, zlapac; uchwycic,
рсдес; ~ за руку zlapac za
r?k?; ~ думку uchwycic mysl
схбплюватися -ююся, -юешся
zrywac si?, podrywac si? ► схо-
питися -плюся, -пишся zer-
wac si?, poderwac si?; ~ за
голову zlapac si? za glow?
схопти -очу, -очеш zechciec,
zapragn^c
схрестити zob. схрещувати
схрёщення -я n skrzyzowanie;
~ дорщ skrzyzowanie drog
схрещування-я n krzyzowanie
(np. ras)
схрещувати -ую, -уеш krzyzo-
wac; ~ раси krzyzowac rasy
► схрестити -ещу, -ёстиш
skrzyzowac; ~ma6ni skrzy-
zowac szable
схуднути -ну, -неш schudn^c,
wychudn^c
сценами z scena (cz^sc teatru)
сцена2 -и z scena (epizad w sztu-
ce)
сценарист -a m scenarzysta
сценарий -iio m scenariusz
сцетчний sceniczny, teatralny
сьогодш dzisiaj; яке ~ число?
ktorego dzisiaj?; ~ рано,
(вранщ, зранку) dzisiaj ra-
no; ~ ввёчер! dzisiaj wieczo-
rem
сьогбдшшшй dzisiejszy; сьогод-
нш1нс повщомлення dzisiej-
szy komunikat
сьогор1чний, сьоголгппй tego-
roczny
сьомга -и z losos
сьомий siddmy; ~ клас siddma
klasa; nie на сьому wpol do
siddmej
сьорбати сьорбаю, сьорбаеш
siorbac, chleptac ► сьорбну-
ти -ну, -неш siorbn^c
сюдй tu, tutaj; ходи ~! chodz
tutaj!
сюжет -у т fabula
сюрприз -у т niespodzianka
сюсюкати -аю, -аеш 1. seple-
nic 2. ciackac si?, cackac si?
(z kims, z czyms)
сягати -аю, -аеш si?gac (po cos);
rozci^gac si?, ci^gn^c si? (do
czegos); лю сягав до р!кй las
ci^gn^l si? do rzeki ► сягну-
ти -ну, -неш si?gn$c
сяйво-а m blask, swiatlo; nie-
шчне zorza polama
сякати -аю, -аеш smarkac
сяк-так siak-tak, tak i owak; ja-
ko tako, byle jak
сяючий promieniuj^cy; blyszcz^-
cy, Isni^cy
сяяти сяю, сяеш promieniec,
Isnic, blyszczec ► сяйнути
-ну, -неш blysn^c, zablysn^c,
przemkn^c; сяйнула думка
blysn?la (przemkn?la) mysl
453
та
т
та i; lecz, ale; a, zas; поки х;пб
та вода, то ще не бща poki
jest chleb i woda, jeszcze nie
bieda; bih жив довго та ща-
слйво zyl dhigo i szcz^sliwie;
шшбв, та й пропав poszedl
i przepadl; светить сонце, та
не rpic slonce swieci, ale nie
grzeje; хоч высокий, та дур-
нйй wysoki, a ghipi; ти читай,
та я шду спати ty czytaj, a ja
pojd? spac; та й год!! i wystar-
czy!; та-ба niestety, za pozno;
та-дё gdzie tam, wcale nie
табака -и z tabaka
табель -ля m tabela; wykaz;
~-календар kalendarz termi-
nowy
Ta6ip -бору m oboz; tabor; koh-
центращйний ~ oboz kon-
centracyjny; турйстський ~
oboz turystyczny; ~ полонё-
них oboz jeniecki; розбйти ~
rozbic oboz; циганський ~
tabor cyganski
таблетка -и z tabletka
таблица -i z tablica; tabliczka;
tabela; ~ логарйфшв tablica
logarytmow; ~ множення
tabliczka mnozenia; ~ вйгра-
ппв tabela wygranych
табло ndm n gablota; свпло-
вё ~ podswietlana gablota
табу ndm n tabu; накласти ~ ta-
buizowac, nadawac czemus
lub komus charakter tabu
табун -a m stado, tabun
табунний, табуновий tabunowy,
stadny, zyj^cy w stadzie
табунник -a m pastuch koni, ko-
niuch
табурётка -и z taboret, stolek
тавот -у m towot
тавро -a n pi^tno, znak
таврувати -ую, -уеш pi^tnowac,
znaczyc; ~ ганьбою okrywac
pi^tnem hanby
таган -a m trojnog
таджик -a m Tadzyk
таджйцький tadzycki
таджичка -и z Tadzyczka
тасмний tajemny, tajny; тасмне
голосування tajne glosowanie
тасмнйця -i z tajemnica; держав-
на (вшськова) tajemnica
panstwowa (wojskowa); вйда-
ти тасмнйцю zdradzic tajem-
nic?; зберкати тасмнйцю do-
chowywac (strzec) tajemnicy
тасмнйчий tajemniczy, zagadko-
wy
тасмно potajemnie; w tajemnicy
таз -a m miednica, miska
тазик -a m miedniczka, misecz-
ka
ташство -a n rel. sakrament
454
ТЗНЦ1ВНЙЦЯ
та1ти(ся) таю, тайн taic (si?),
ukrywac (si?); таГти небезпё-
ку zatajac grozb? niebezpie-
czenstwa
тайга -й z tajga
тайговйк -a m mieszkaniec tajgi;
myshwy poluj^cy w tajdze
тайкома, тайком skrycie, pota-
jemnie
тайм -у m polowa meczu
тайна -и z tajemnica; sakrament
тайний tajny; Тайна Вечеря rel.
Ostatnia Wieczerza
тайник -a m kryjowka, skrytka,
schowek
тайно potajemnie, w tajemnicy
тайнопис -у m szyfr, tajne pismo
так tak, w ten sposob, ~ само
tak samo; справа сто’пъ ~
sprawa wygl^da w ten sposob
(tak); чи не ~? czy nie tak?;
i ~ дал1 (skrot: i т.д.) i tak
dalej
такання -я n potakiwanie, przy-
takiwanie
такелаж -у m takielunek (omasz-
towanie, olinowanie i ozaglo-
wanie statku)
таки a jednak; а я ~ шду a ja
jednak pojd?; а я все ж ~
не поТду a ja jednak nie po-
jad?
такий такого taki; ~ студент
taki student; вш ~ розумний
on jest taki m$dry; в такому
pasi w takim razie; таким чи-
ном w ten (taki) sposob
також takze
такса -и z taksa, urz?dowo usta-
lona oplata, taryfa
таксист -a m taksowkarz
такс! ndm n taksowka; марш-
руте ~ taksowka kursuj^ca
stalq tras^
такт -у m takt
тактовний taktowny
так-таки jednakze, a jednak
талан -у m dola, los; szcz?scie
талановйггий utalentowany, zdol-
ny
талант -у m talent
талий stopniaty (o sniegu)
талмуд -a m talmud
талон -a m kupon, talon
там tarn; ~ же tamze; де ~!
gdzie tarn!, nie!
тамтёшшй tamtejszy
тамувати -ую, -уеш tamowac,
wstrzymywac; ~ cmix hamo-
wac (powstrzymywac) smiech;
~ подих wstrzymywac od-
dech
танго, танго ndm n tango
танёць -нцю m taniec
танкер -a m tankowiec
танюст -a m czolgista
танок -нка m taniec
танути -ну, -неш topniec, tajac
танщвнйк -a m tancerz
танщвнйця -i z tancerka
455
танцювальний
танцювальний taneczny; ~ май-
данчик plac tancow; ~ ан-
самбль zespol taneczny
танцювати -юю, -юеш tanczyc
тапчан -а т tapczan
тарабан -а т pot. b$ben
тарабанити -ню, -ниш b^bnic;
stukac, pukac; paplac, trajko-
tac
тарабарщина -и z gadanie, pap-
lanie, trajkotanie
таратайка, тарадайка -и z dwu-
kolka, prosta bryczka
тарахнути -ну, -неш paln^c,
grzmotn^c, hukn^c
тарган -a m karakon, karaluch
тариф -у m taryfa; шльговйй
(здешёвлений) ~ taryfa ulgo-
wa
тарьтка -и z talerz; глибока ~
gl^boki talerz; м!лка ~ ptytki
(plaski) talerz
тартак -a m tartak
тарувати -ую, -уеш tarowac
таскати -аю, -аеш wlec, ci$g-
nqc; taszczyc
тасувати -ую, -уеш tasowac
тасьма -й а. тасьма -и z wst^ga,
wst^zka; tasma, obszywka, na-
szywka
татарин -a m Tatar, Tatarzyn
татарка -и z Tatarka
татарський tatarski
татко -a m tatus
тато -a m tata, ojciec
456
татуювання -я n tatuaz
татуювати -юю, -юеш tatuo-
wac
тахта -й z tapczan
тачанка-и z taczanka (wozek
z karabinem maszynowym)
тачка-и z taczka; taczki Imn,
везти на тачщ wiezc na tacz-
ce (na taczkach)
тванйстий blotnisty, mulisty,
bagnisty
твань -Hi z mul, bagno
тварйна -и z zwierz?, bydl?;
в’ючна zwierz? juczne
тварйнка -и z zwierz^tko, byd-
l^tko
тварйнний zwierz^cy, bydl^cy;
cbit swiat zwierz^t (zwie-
rz^cy)
тварйнник -a m hodowca zwie-
rz^t
тварйнництво -a n hodowla zwie-
rz$t
твёрдження -я n twierdzenie
твердий twardy; stabilny, staty,
твердё Т1ло cialo stale; на-
Mip twardy zamiar; тверд!
цши stale (stabilne) ceny
твёрдити -джу, -диш twierdzic,
udowadniac; stwierdzac
твердгги (tylko 3. osoba) tward-
niec, t^zec, zastygac
твёрднути (tylko 3. osoba) twar-
dniec, zastygac, t^zec
твёрдо twardo; ~ стояти на но-
телефон
rax pewnie stac na nogach;
~ вйрппити twardo (mocno)
postanowic
твердуватий twardawy
тверезий trzezwy; rozs^dny;
твереза голова przytomny
(trzezwy} umysl
тверезпи -no, -ieni trzezwiec
твш, твоя, твое, твоТ twoj, two-
ja, twoje, twoi; це твш ол1вёць
to twoj oldwek; це не твоя
справа to nie twoja sprawa
TBip твору m utwdr, dzielo; wy-
pracowanie; ~ мистёцтва
dzielo sztuki; вйбраш твори
dziela wybrane; шюльнйй ~
wypracowanie szkolne
творець-рця m tworca, autor;
Творёць Stworca
творйти -рю, -риш tworzyc;
~ чудеса tworzyc cuda; жйти
й ~ zyc i tworzyc
твбрчий tworczy; творча праця
(робота) praca tworcza; твбр-
4i плави plany tworcze
тв6рч1сть -ноет! z tworczosc
те zob. той
театр -у m teatr; оперний ~ ope-
ra (budynek)
театральний teatralny
теж tez, takze
теза -и z, тезис -у m teza
тезко -a m imiennik; вш мен! ~
on jest moim imiennikiem
текст -у m tekst
текстиль -лю m zb. wyroby tek-
stylne
текстйльний tekstylny, wldkien-
niczy
текстйльник -a m wlokniarz,
pracownik przemyslu tekstyl-
nego
тектй (tylko 3. osoba) ciec, pty-
n$c, przeciekac; бочка течё
beczka przecieka
текучий ptyn^cy, biezqcy; теку-
ча вода woda biezqca
TeKy4icrb -4ocri z pfynnosc
(wlasciwosc fizyczna)
телебачення -я n telewizja
телев131я -ii z zob. телебачення
телев!зор -a m telewizor
телеглядач -a m widz telewizyj-
ny, telewidz
телеграма -и z telegram
телеграф -у m telegraf
телепаття -ii z telepatia
телепередача -i z audycja tele-
wizyjna
телескоп -a m teleskop
телесполучення -я n telekomu-
nikacja
телестудия -ii* z studio telewizyj-
ne
телетайп -a m dalekopis
телефон-y m telefon; ~-авто-
мат automat telefoniczny;
мобыьний telefon komdr-
kowy; розмовляти по теле-
фону rozmawiac przez telefon
457
телефбшшй
телефбшшй telefoniczny; ~ зв’я-
збк l^cznosc telefoniczna; те-
лефония станщя centrala tele-
foniczna
телефонувати -ую, -уеш telefo-
nowac
телйтися (tylko 3. osoba) cielic
si?
теля -яти n ciel?
телятина -и z ciel?cina
телятко -a n ciel^tko, ciel?
телячий ciel?cy
тема -и z temat
тёмшь -меш z ciemnosc
темляк -a m temblak
тёмний ciemny; niezrozumiaty;
podejrzany; тёмне дою po-
dejrzana sprawa; ~ стиль
niejasny styl
темнйця -i z ciemnica, wi?zienie
темшти (tylko 3. osoba) ciemniec,
czemiec; темшс в очах ciem-
nieje w oczach
темнппати (tylko 3. osoba) sta-
wac si? (robic si?) ciemniej-
szym
тёмно ciemno
темнота-й z ciemnota; ciem-
nosc
темноблакйтний ciemnobl?kit-
ny
темноволосий ciemnowlosy
темнобкий ciemnooki
темночервбний ciemnoczerwo-
ny
темношюрий ciemnoskdry
темнуватий ciemnawy, mrocz-
ny, zle oswietlony
темп -у m tempo
темпераментний pelen tempera-
mentu, z temperamentem
температура -и z temperatura;
~ КИШННЯ temperatura wrze-
nia; ~ замерзания tempera-
tura zamarzania; юмнат-
на ~ temperatura pokojowa;
м!ряти температуру mierzyc
temperatur?
температурити -рю, -риш go-
r^czkowac, miec temperatur?
тёмрява -и z ciemnosc; i ~ була
над безбднею i ciemnosc byla
nad przepasci^
тенденцшний tendency] ny, stron-
niczy
тендёнцш -ii z tendencja, sklon-
nosc; виявляти тендёнщю
до чбгось miec (wykazywac)
sklonnosci do czegos
тендггний delikatny, kruchy
тенёта -ёт Imn sidla, sieci; зама-
нити в wci^gn^c w sieci,
попастися в wpasc w sidla
тёше -у m terns; грати в grac
w tenisa; настЬтышй ~ tenis
stolowy
тёшений tenisowy; м’яч pi-
leczka tenisowa
теолбпя -ii z teologia
теорема -и z twierdzenie; шфа-
458
термоядерный
гброва ~ twierdzenie Pitago-
rasa; довести теорему udo-
wodnic twierdzenie
тебры -ii z teoria; ~ шзнання te-
oria poznania; ~ Ймов1рност1
teoria prawdopodobienstwa
тепёр teraz, w tej chwili
тепёрппшй terazniejszy, obecny;
~ час czas terazniejszy
тёплий ciepty; zyczliwy, serdecz-
ny; ~ ктмат ciepty klimat;
~ прийом zyczliwe (cieple)
przyj?cie
теплйця -i z cieplamia, oranze-
ria
теплйчний cieplamiany; теплич-
на рослина roslina cieplamia-
na,
теплшгати (tylko 3. osoba) robic
si? (stawac si?) cieplejszym
тёпло cieplo; мен! ~ jest mi
cieplo; ~ одягтйся ubierac
si? cieplo; рббиться (стае) ~
robi si? cieplo, ociepla si?
тепло-a n cieplo; два градуси
тепла dwa stopnie ciepla
тепловйй cieplny; ~ удар udar
cieplny (sloneczny)
тепловоз -a m lokomotywa spa-
Imowa
теплокрбвний cieplokrwisty
теплокровен -них Imn cieplo-
krwiste, stalocieplne (zwierzg-
ta) r
TeiLiOMip -a m cieplomierz
теплота -й z cieplota, tempera-
ture, cieplo; ~ повгтря tem-
perature powietrza
теплоход-хода m statek z sil-
nikiem spalinowym
тераса -и z tares; terasa (w geo-
logii)
теревёнити -ню, -ниш plesc
ghipstwa, plesc koszalki-opal-
ki
теревёш -ie Imn koszalki-opalki,
bzdury, ghipstwa
тёрен -рну m tamina
терён-у m teren, obszar, tery-
torium
терит6р1я-п z terytorium, ob-
szar
тёрмпР-у m termin; науковий
(техшчний, фьлософський)
termin naukowy (techniczny,
filozoficzny)
тёрмш2 -у m termin, wyznaczo-
na data (np. splaty kredytu);
~ (строк) доставки termin
dostawy; сплати позики
termin splaty pozyezki
термшовий terminowy; pilny,
nie cierpi^cy zwloki; термшб-
Bi заходи pilne zabiegi (po-
czynania)
термометр -a m termometr
термос -a m termos
термоядерный termoj^drowy;
термоядерна зброя bron ter-
moj^drowa
459
терцина
тернина -и z krzak (owoc) tarni-
ny, tarka; kolec
тернйстий ciemisty; ~ шлях
ciemista droga
тернбвий ciemiowy; ~ вшёць
(вшбк) ciemiowy wieniec, ko-
rona cierniowa
терпеливый cierpliwy
терпймий tolerowany, znosny;
tolerancyjny (o czlowieku)
терпймИь -моей z tolerancja
тершти; ~ голод cierpiec glod,
glodowac
терпкий cierpki; терпкё вино
cierpkie wino
тесляр -a m ciesla; stolarz
тесть -тя m tesc (ojciec zony)
тетерев -а, тетерюк а. тетерук
-a m cietrzew
тёща -i z tesciowa (matka zony)
ти тебе ty; бути на ~ з кймось
bye z kims na ty
тиждень -жня m tydzien; через
~ za tydzien; за ~ до na ty-
dzien przed
тижнёвий tygodniowy; тижнёва
вщпустка tygodniowy urlop
тижнёвик -a m tygodnik
тйкання -я n 1. wtykanie, wsu-
wanie 2. bycie z kims na ,,ty”
тикати -аю, -аеш 1. wtykac,
wsuwac 2. wytykac, wskazy-
wac 3. bye z kims na ,,ty”
тил -y m tyl; в тилу противника
na tylach przeciwnika
460
тим: ~ б1лыпе tym bardziej;
~ краще tym lepiej
тимчасовий tymczasowy; ~ за-
хщ srodek tymczasowy (do-
razny); тимчасовий уряд rzqd
tymczasowy
тимчасом tymczasem
тин -ну m rodzaj plotu, plot (wy-
platany z wikliny)
тинятися -яюся, -яешея wal?-
sac si?, wloczyc si?, chodzic
bez celu
тип1 -a m typ, facet
тип2-у m ksztalt, wzor, obraz,
podrozdzial w systematyce
типбвий typowy; charakterys-
tyezny
типолоНчний typologiczny
типолбпя -ii* z typologia
тир -у m strzelnica
тирада -и z tyrada
тираж -у m naklad
тиран-a m tyran, despota
тирашя -ii z tyrania, despotyzm
тирё ndm n myslnik
тирса -и z 1. trociny 2. ostrzyca
(trawa stepowa)
тис -a m cis
тиск-у 1. nacisk, ucisk 2. cis-
nienie; атмосфёрний cisnie-
nie atmosferyezne; кров’янйи
cisnienie krwi; понижений
(шдвйщений) ~ obnizone
(podwyzszone) cisnienie
тйснути -ну, -неш 1. cisn^c, na-
ттстечко
cisn^c; ~ руку sciskac dlon
2. wytlaczac, tloczyc, druko-
wac
тйснява -и z ciasnota; scisk, tlok
тисяча -i z tysi^c
тйсячний tysi?czny
ТИСЯЧ0Р1ЧНИЙ, тисячолтпй ty-
si^cletni; ~ ювыёй jubileusz
tysiqclecia
ТИСЯЧ0р1чЧЯ, ТИСЯЧ0Л1ТТЯ -я n
tysi^clecie
титан1 -a m gigant, silacz, tytan
титан2-y m tytan (pierwiastek
chemiczny)
татар -я m starosta cerkiewny;
koscielny
тит a pi вн а -и z corka starosty
cerkiewnego
татр-у m napis tytulowy, czo-
lowka (w filmie)*9 заключи!
тйтри (фильму) napisy kon-
cowe (w filmie)
титул -у m tytul
тиф -у т tyfus
тихенький cichutki, cichusienki
тихий cichy; тих! кроки ciche
kroki; тиха вода грёбл! (бере-
ги) рве cicha woda brzegi rwie
тихнути -ну, -неш cichn^c; milk-
n^c
тихше ciszej
тичинка -и z pr?cik, tyczka
тичка -и z tyczka, tyka, zerdz
тиша -i z cisza; порушити тйшу
zaklocic cisz? (spokoj)
тишко-а m milczek, czlowiek
malomowny
тишком-нйшком po cichutku,
cichaczem, cichcem
Tiapa -и z tiara
TiK току m klepisko
тткати -аю, -аеш uciekac
ттлёсний 1. cielesny 2. cielisty
(kolor); ттлёсна кара kara cie-
lesna
tLio -a n cialo
ттльки tylko, ledwie; у мене
п’ять грйвень mam tylko pi?c
hrywien; не ~ ..., але й ... nie
tylko ..., lecz takze ...
ттльна cielna; корова cielna
krowa
ттм’я -я n ciemi?; не в ~ бйтий
nie w ciemi? bity
тшйстий, ттнявий cienisty
ттнйти -ню, -ниш cieniowac
тшь-ш z cien; кйдати на
когб-нёбудь rzucac na kogos
podejrzenie; боятися власно!
Tiiii bac si? wlasnego cienia;
надо cien nadziei
ттньовйй; ттньова економжа
czamorynkowe (nie ujawnio-
ne) operacje gospodarcze
пений ciasny; bliski; Ticni туфл!
ciasne pantofle; Ticna дружба
bliska przyjazn
ттснйна -и z ciesnina; przel?cz
ттснота -й z ciasnota, tlok, scisk
ттстечко -a n ciastko
461
TicTo
Ticro -a n ciasto (surowe)
тггка -и z ciotka
тпиити(ся) -шу, -шиш cieszyc
(si?); тшшти себе надою po-
cieszac (karmic) si? nadziej^;
Т1шити око cieszyc oko (oczy)
ткаля -ni z tkaczka
тканина -и z tkanina; бавовня-
на ~ tkanina bawelniana; де-
коративна ~ tkanina dekora-
cyjna
ткати тчу, тчеш tkac
ткацтво -a n tkactwo
tjhth -1ю, чеш 1. tlic si?, dopa-
lac si? 2. gnic, rozkladac si?
тло -a n do; на свИлому тл1 na
jasnym tie; видЕлятися на тл!
wyrozniac si? na (czyims) tie
тлумач-а m interpretator; thi-
macz
тлумачити -чу, -чиш objasniac,
interpretowac; thimaczyc
тлумачний objasniaj^cy; ~
словник slownik objasniaj^-
cy (jednofezyczny)
тобто czyh, to znaczy
товар -у m 1. towar 2. inwentarz
zywy; товары широкого оо-
литу artykufy powszechnego
uzytku; дефицитный ~ towar
deficytowy
товарйство -a n 1. towarzystwo
2. stowarzyszenie; спортйв-
не ~ stowarzyszenie sporto-
we; Наукове товарйство iM.
T. Шевчёнка Towarzystwo
Naukowe im. T. Szewczenki,
Польське укранюзнавче то-
варйство Polskie Towarzyst-
wo Ukrainoznawcze; акщо-
нёрне ~ spolka akcyjna
товарйський kolezenski; ~ суд
s^d kolezenski; товарйська
зустр!ч spotkanie towarzys-
kie
товарищ-a m przyjaciel; kole-
ga; towarzysz; ~ по нещастю
(~ недол!) towarzysz niedoli,
шкЕльнйй ~ szkolny kolega;
товаршш по зброт towarzysze
broni
товарний towarowy; пбТзд
poci^g towarowy; товарна
станщя (б!ржа) stacja (gielda)
towarowa
товарознавець-вця m towaro-
znawca
товарознавство -a n towaro-
znawstwo
товарообщ -y m obrot towarowy
товарообмш -у m wymiana to-
warowa
товкач -a m thiczek
товктй(ся) -вчу, -вчёш thic (si?)
товкучка -и z bazar (targ) z rze-
czami uzywanymi (starocia-
mi)
товпитися (tylko 3. osoba) tlo-
czyc si?, cisn^c si?
товстйй gruby, t?gi
462
тонкой^
товстпи -no, -ieni grubiec, tyc,
przybierac na wadze
товстипати -аю, -аеш stawac
si? grubszym (t?zszym)
товстуватий t?gawy, grubawy
товстун-а m thiscioch, grubas
товчёний thiczony
тбвща -i z grubosc, masa; ~ зем-
но! кори grubosc skorupy
ziemskiej
товщина-й z grubosc; товщи-
ною в п’ять метров о grubosci
pi?ciu metrow
тогор!чний ubiegloroczny, ze-
szloroczny
тогочасний owczesny
года wtedy
тодиишй zob. тогочасний
той, та, те, ri tarn ten, tamta, tam-
to (tamci); до того ж a przy
tym; на тому свт na tamtym
swiecie; по той бпс, на тому
ббщ ро tamtej stronie; з того
боку z tamtej strony; той ceiT
tamten swiat, swiat pozagrobo-
wy; справа в тому rzecz w tym
токар -я m tokarz
токарний tokarski; ~ станок to-
karka
токовище -a n 1. tokowisko
2. klepisko
токувати (tylko 3. osoba) toko-
wac
толк-у m sens; говорить тол-
ком mowic z sensem
толока -и z 1. gromadzkie past-
wisko, wygon 2. tloka (zbio-
rowa pomoc sqsiedzka)
золочений tratowany, deptany
толочйти -чу, -чиш tratowac,
deptac
толь -лю m papa (material bu-
dowlany)
том -y m tom; у двох томах
w dwoch tomach
томат -a m pomidor
томатный pomidorowy; ~ ciK
sok pomidorowy; ~ суп zupa
pomidorowa
томйти(ся) -млю, -миш m?czyc
(si?), nudzic si?, nuzyc (si?)
томлйвий m?cz$cy, nuz^cy
тому dlatego
тон -y m ton; змшйти ~zmienic
ton; 1ЛДВЙЩИТИ ~ podwyz-
szyc ton
тоненький cieniutki
тонзура -и z tonsura
тонкий 1. cienki, szczupty 2. de-
hkatny; tohki рйси обличия
subtelne rysy twarzy; тонка
робота kunsztownie (precyzyj-
nie) wykonana praca (np. haft,
koronkdy, тонка кишка jelito
cienkie; ~ смак subtelny (de-
likatny) smak
тонко 1. cienko 2. delikatnie,
subtelnie
тонкопп -ie Imn szczegoty, deta-
le, subtelnosci
463
тонна
тонна -и z tona
тонути -ну, -неш ton$c
тоншати -аю, -аеш stawac si?
cienszym (szczuplejszym); zw?-
zac si?; chudn^c
тоня -i z ton
тошгги -плю, -пиш 1. palic (w pie-
cu) 2. rozpuszczac, roztapiac
3. topic, zatapiac
ТОПИТИСЯ -плюся, -пишся 1. to-
pic si?, ton$c 2. (tylko 3. oso-
ba) topic si?, roztapiac si?
3. (tylko 3. osoba) palic si?
(w piecu)
Tonip -пора m topdr
топка -и z palenisko
топкий 1. topliwy 2. latwopalny
тополёвый topolowy
тополя -i z topola; струнка,
як ~ smukla jak topola
топошмпса -и z toponimika
топорище -a n toporzysko
топтати -пчу, -пчеш deptac
топчак, тупчак-а т 1. deptak
2. kierat
торба, торбйна -и z torba
торг -у т targ
торпвля-i z handel; приват-
на ~ handel prywatny; коопе-
ратйвна ~ handel spoldziel-
czy; мпкнарбдна ~ handel
mi?dzynarodowy
торговёльний handlowy; ~ дб-
roBip umowa handlowa
торговый targowy, handlowy;
~ центр centrum handlowe;
~ флот flota handlowa
торгувати -ую, -уеш targowac,
handlowac
торжество -a n triumf; uroczys-
tosc, swi?to
торжествувати -ую, -уеш trium-
fowac; swi?towac zwyci?stwo,
obchodzic uroczystosc
торжище -a n targowisko
TopiK zeszlego (ubieglego) roku
торшшш zeszloroczny, ubieglo-
roczny
торкати(ся) -аю, -аеш dotykac
(si?); dotyczyc ► торкнути(ся)
-ну, -неш dotkn^c (si?)
торошти -no, -iein tracic odwa-
g?, drzec ze strachu, truchlec, pe-
szyc si?, tracic pewnosc siebie
торохпти -хчу, -хтйш, торох-
kotith -очу, -отйш grzecho-
tac, terkotac; gadac, paplac,
trajkotac
торочити -чу, -чиш paplac, plesc
ghipstwa (brednie)
торочити -чу, -чиш 1. obszywac
fr?dzlami (lamowk^) 2. wy-
pruwac nitki (z brzegu tkaniny)
торочкй -чок Imn tasiemki; fr?-
dzelki
торпеда -и z torpeda (pocisk)
торт -a m tort
тортури -yp Imn tortury
торувати -ую, -уеш torowac
(drog^)
464
трамвайний
торф -у тп torf
торфбвий torfowy
торфбвище -а п torfowisko
тост -у m toast; тдшмати (шд-
нестй) ~ wznosic (wzniesc)
toast
тотожний tozsamy, ten sam,
identyczny
тотожтсть -nocri z tozsamosc,
identycznosc
точений toczony, wytoczony; wy-
ostrzony
точило -a n toczydlo, szlifierka
точйльний szlifierski
точнльник -a m szlifierz
точити -чу, -чиш toczyc; ostrzyc
точитися -чуся, -чишся toczyc
SI?
точка -и z punkt; ~ зору punkt
widzenia
точний scisty, dokladny; punk-
tualny
точшсть -Hocri z scislosc, punk-
tualnosc, dokladnosc
точно scisle, punktualnie, do-
kladnie
тощо i tym podobnie
трава -й z trawa; лнсарсыа тра-
ви ziola lecznicze
травень -вня m maj
травинка -и z zdzblo trawy
травйти -влю, -виш trawic, wy-
trawiac (np. metal kwasem)
травйця -i z trawka
травления -я 1. trawienie (po-
karmu) 2. trawienie, wytra-
wianie (metalu kwasem)
травма -и z uraz, obrazenie, ra-
na; виробнйча ~ obrazenie
(uszkodzenie) ciala podczas
pracy, wypadek przy pracy
травнёвий majowy
травнйй trawienny; ~ процёс
proces trawienia
травоаяння -я n sianie (wysiew)
traw
трав’янйстий trawiasty, poros-
ni?ty traw$
трагёдая -ii’ z tragedia
трайк -a m tragik
трапкомёдая -ii z tragikomedia
трапчний tragiczny
традищйний tradycyjny
традйщя -ii z tradycja
rpacKTopin -ii z trajektoria, tor
тракт -у m szosa, droga, trakt
трактат -у m traktat, rozprawa
naukowa
трактир -у m szynk, karczma,
oberza, zajazd
трактор -a m traktor
тракторист -a m traktorzysta
тракторний traktorowy, doty-
cz$cy traktorow; ~ завод
fabryka produkuj^ca traktory
трамвай -ая m tramwaj
трамвайний tramwajowy; трам-
вайна зупйнка przystanek
tramwajowy; трамвайне депо
zajezdnia tramwajowa
465
трамвайник
трамвайник -а т tramwajarz
трамплш -а т trampolina
транзистор -а т tranzystor; ra-
dio tranzystorowe
транзит -у т tranzyt
транс -у т trans
транскрибувати -ую, -уеш
transkrybowac, dokonywac
transkrypcji
транскрйшця -ii" z transkrypcja
транслгтерацы -ii z transliteracja
трансл1терувати -ую, -уеш
transliterowac
транслювати -юю, -юеш nada-
wac; transmitowac, przekazy-
wac
транслящя -ii z przekaz (radio-
wy, telewizyjny), audycja; trans-
misja
транспарант -a transparent
транспорт-y m transport; ko-
munikacja; повгтряний ~
transport lotniczy; зал!знйч-
ний ~ transport kolejowy;
автомобтльний ~ transport
samochodowy; мгськйй ~ ko-
munikacja miejska
транспортёр -a m transporter
транспортувати -ую, -уеш
transportowac, przewozic
трансфер -у m transfer
трансформатор-a m transfor-
mator
трансфузия -ii’ z transfuzja
траншея -ei’ z transzeja, row 1$-
466
cz^cy urz^dzenia obronne (oko-
py, stanowiska, schrony)
трап -a m trap
трапёщя -ii’ z trapez
траплятися (tylko 3. osoba) zda-
rzac si?, trafiac si? ► трапи-
тися (tylko 3. osoba) zdarzyc
si?, trafic si?
тратити -ачу, -атиш tracic
траур -у т zaloba
траурний zalobny; ~ марш
marsz zalobny
трафарет -у т szablon, sztampa
трахкати -аю, -аеш grzmocic
► трахнути -ну, -неш grzmot-
п$с
трач -а т komik
треба trzeba, nalezy
тремб1та -и z trembita (huculski
ludowy instrument muzyczny
w formie dlugiej trqby)
тремт1ти -мчу, -мтйш drzec,
trz$sc si?
тренер -a m trener
тренувальний treningowy
тренування -я n trening
тренуватися -уюся, -уешся tre-
nowac, cwiczyc (si?)
трепет -у z drzenie
третйна -и z trzecia cz?sc, jedna
trzecia
трётш trzeci; номер numer
trzeci; о годиш о godzinie
trzeciej
три trzy
трибарвний trojkolorowy
триборство -а п trdjbdj
трибуна -и z trybuna
тривалий trwaty; dlugotrwa-
ty; dhizszy, dhizej trwaj^cy;
~ час dhizszy czas
тривати -аю, -аеш trwac; bye,
istniec
тривим1ровий, тривйм^рний trdj-
wymiarowy
тривкйй wytrzymaty, moeny,
trwaty
тривбга -и z trwoga; alarm
тривожити(ся) -жу, -жиш ше-
pokoic (si?), trwozyc (si?);
alarmowac
тригодйнний trzygodzinny
трйдев’ять; за трйдев’ять зе-
мель za siedmioma gorami,
za siedmioma rzekami
триденний trzydniowy
тридцатый trzydziesty
тридцятилптя, придцятир1ччя
-я n trzydziestolecie
тридцятир1чний, ТрИДЦЯТИЛ1Т-
ши trzydziestoletni
тридцать trzydziesci
тризна -и z stypa, konsolacja
тризуб -а т trojz^b (herb Ukra-
ту)
трикгмнатний trzypokojowy
трико ndm п trykot
триколкний trojkolowy
трикотаж -у т trykotaz, wyroby
trykotowe
три 41
трикратный trzykrotny
трикутний trojk^tny
трикутник -а т trojk^t
трилйстий trzylistny, trojlistny;
трилйста конюшйна koniczy-
na trojlistna
трилггшй zob. трир!чний
тримати -аю, -аеш trzymac;
~ ди тину за руку trzymac
dziecko za r?k?; ~язйк за
зубами trzymac j?zyk za z?-
bami
триматися -аюся, -аешся trzy-
mac si?; лёдве ~ на ногах
ledwie si? trzymac na nogach
(padac z nog); ~ осторонь
trzymac si? z dala, zachowy-
wac dystans
трим1сячний trzymiesi?czny
тримовний trdjj?zyczny
тринадцятий trzynasty
тринадцять trzynascie
тришжок -жка m trojnog
триногий о trzech nogach; ~ cri-
лёць stolek о trzech nogach
трйнькати -аю, -аеш 1. trwonic
2. brzd^kac (na instrumencie
muzyeznym)
трипьтля -я n trojpolowka
триповерхбвий trzypi?trowy
трир1чний, трилггшй trzyletni
трискладовий trzysylabowy
триста trzysta
трифазний trojfazowy
трйч1 trzykrotnie, ро trzykroc
467
тритомний
тритомний trzytomowy
тричлён -а т trdjmian
трищогловий trdjmasztowy
тршка -и z trdjka; ~ коней za-
prz?g zlozony z trzech koni
Тршця zob, Тройця
трюк -y m trzask
трюка -и z trzaska, drzazga
тр1ска -Й z dorsz
тргскучий trzaskaj^cy
тр!щати -щу, -щиш trzeszczec
трпцина, трицинка -и z p?kni?-
cie, szczelina
трос troje
троТгися (tylko 3. osoba) troic si?
Тройця, Тршця -i z 1. Trdjca
Swi?ta 2. Zielone Swi?ta
тролёйбус -a m trolejbus
тропак-а m trepak (taniec ro-
syjski)
трошк -a m zwrotnik; ~ Козе-
рога (Рака) zwrotnik Kozio-
rozca (Raka)
трос -a m hna druciana
тростина -и z trzcina
тротуар -a m chodnik, trotuar
трофей -ёя m trofeum
трохи troch?
трощйти-щу,-щиш druzgotac
троюрщний: ~ брат daleki ku-
zyn
троянда -и z roza
троянець -нця m Trojanczyk
троянський trojanski
труба-й z rura; komin; tr$ba;
водопровщна ~ rura wodo-
ci^gowa; шдзбрна ~ luneta;
заводська ~ komin fabrycz-
ny
трубка -и z tr^bka; rurka; дре-
нажна ~ dren; телефония ~
shichawka telefoniczna
трубопровщ -воду m ruroci$g
труд -a m trud, praca
трудйтися -джуся, -дишся tru-
dzic si?, pracowac
трущвнйк -a m pracownik; czlo-
wiek pracy
трудшнйця -i z pracownica; ko-
bieta pracuj^ca
труднйй trudny
трудтсть -Hocri z trudnosc
труднопц 4в Imn trudnosci; без
труднонцв bez trudnosci
трудовйй pracowniczy, dotycz$-
cy pracy; догов!р umowa
о prac?; трудов! буди! co-
dzienna praca
трудодёнь -дня (трудовйй день)
т dniowka
трудом1сткйй pracochlonny
тру1ти(ся) -ую, -yi’in true (si?)
трупа -й z trumna
труп -а т trap
трупа -и z trapa, zespol artys-
tyezny
трус -у т rewizja
труей -1в Imn szorty, spodenki
sportowe; k^pielowki; majtki
труейти -ушу, -усиш 1. trz^sc,
468
Туниса
trzepac; сажу ~ czyscic ко-
min 2. robic rewizj?
труснтися -ушуся, -усишся
trz3.sc si?; drzec; ~ вц см!ху
trz^sc si? ze smiechu; ~ вц
холоду drzec z zimna
трутень -тня m truten
трухлявий sprochniafy, sparcia-
fy, zbutwiaiy
трюк -у m trick; psota; podst?p,
sztuczka, wybieg
трюм -у m ladownia (okrgtu)
трюмо ndm n tremo (lustro sto-
We)
тряснхв1ст -воста ли, трясй-
хвктка, трясогузка -и z plisz-
ka
трясовина -й z trz?sawisko
трястй(ся) -су, -сеш trz^sc (si?)
трьохактний trzyaktowy
трьохсбтий trzechsetny
трьохсотлггтя -я п trzechset-
lecie
туалет-у т 1. toaleta (stroj)
2. klozet, ubikacja
туалётний toaletowy; туалётне
мило mydlo toaletowe
туберкульбз -у т gruzlica;
~ вдстбк gruzlica kosci; ~ ле-
гёшв gruzlica phic
тубероза -и z tuberoza (roslina)
тубиець, тубйлець -льця т tu-
bylec, autochton
тубиьний, тубйльний tubylczy,
autochtoniczny
туга -и z t?sknota; ~ за батыав-
щйною t?sknota za ojczyzn^
тугйй szczelny, ciasny, zbity
тудй tam (о kierunku); ~ i сюдй;
~ i назад tam i z powrotem
тужйти -жу, -жиш t?sknic; ~ за
домом t?sknic za domem
тужлйвий, тужний t?skny, sm?t-
ny
туз -a m as; figura, gruba ryba
тукан -a m tukan
тулйти(ся) -лю, -лиш tulic (si?)
ту луб -a m tulow
туман -у mgla; густйй g?sta
mgla
туманити -ню, -ниш; голову
zawracac glow?; oszukiwac;
zaciemniac (cos)
туманйтися (tylko 3. osoba) za-
chodzic mgl$
туманний mglisty; niejasny, m?t-
ny; туманш пояснения m?tne
wyjasnienia
тумба-и z postument, cokol,
podstawa
тумбочка -и z szafka nocna
тунгус -a m Tunguz
тунгуска -и z Tunguzka
тунгуський tunguzki
тундра -и z tundra
тунёль-лю, m tunel, podkop;
для шшохбдав przejscie
podziemne
тунёць -нця m tunczyk
тушка -и z tumka
469
тупати
тупати -аю, -аеш tupac ► туп-
нути -ну, -неш tupn^c
тупйй t?py; тупа голова t?pa
glowa; ~ шж t?py noz
тупик-а т slepa uliczka, slepy
tor; зайти в ~ znalezc si?
w slepej uhczce (w sytuacji bez
wyjscia); поставити кого-нё-
будь в ~ postawic kogos
w sytuacji bez wyjscia
тупйця -i z t?pa glowa (o czlowie-
ku), t?pak, tuman
тушсть -nocri z t?pota
тушт -поту m tupot
тупоголовий t?py, ghipi, t?po-
glowy
тупотгги -очу, -отйш, тупота-
ти -очу, -очеш tupac; tupotac
тупоумство -а п t?pota (иглу siо-
wa)
тупуватий t?pawy (пр. noz)', nie-
rozgami?ty (пр. uczen)
тупчак -а т zob. топчак
тур1 -а т tur
тур2 -у т tura, runda; obrot
тура -й z wieza (w szachach)
турбша -и z turbina
турбшний turbinowy
турбогвинтовйй, турбогвинто-
вйй turbosmiglowy; ~ л!так
samolot turbosmiglowy
турбота -и z 1. troska, piecza
2. zmartwienie, klopot; що-
дёшп турботи codzienne tros-
ki; ~ про датёй troska о dzieci
турбувати -ую, -уеш niepokoic,
fatygowac; sprawiac klopot
турбуватися -уюся, -уешся
martwic si?, klopotac si?
2. troszczyc si?; ~ про ам’ю
otaczac opiek$ rodzin?
турёцький turecki
туризм -у m turystyka
турист -a m turysta
туристйчний turystyczny
туристка -и z turystka
туркмён -a m Turkmen
туркмёнка -и z Turkmenka
туркмёнський turkmenski
турнё ndm n tumee, objazd
okr?zny; wyst?py goscinne
туршр -у m tumiej
турок -ка m Turek
турчйнка -и, туркёня -i z Tur-
czynka
тут tu, tutaj
тутёшшй tutejszy
туфл> -л!в Imn pantofle
тухлий st?chly
тухнути (tylko 3. osoba) 1. psuc
si?, stawac si? st?chlym 2. gas-
n^c
туча -i z chmura deszczowa (gra-
dowa)
туш1 -a m tusz (muzyczny)
туш2 -i z tusz (kreslarski)
туша -i z tusza (zwierz^ca)
тушований cieniowany: tuszo-
wany
туя ту! z tuja
470
тятива
тир тхора т tchorz
тхорёвий, тхорячий; тхоряче
хутро futro z tchorza
тьма -и z 1. шгок 2. mnostwo,
niezliczona ilosc
тьмаритися {tylko 3. osoba)
chmurzyc si?; pos?pniec
тьмяний przycmiony, m?tny
тьбхкати {tylko 3. osoba) kl$s-
kac (o slowiku); pikac {o sercu)
тьху! а. тьфу! tfu!
тюбик -a m tubka
тюк -a m juki, thimok, tobol
тюлёневий foczy
тюлень -ня m foka
тюльпан -a m tulipan
тюрбан -a m turban
тюрёмний zob. в’язнйчний
тюрма -й zob. в’язнйця
тютюн -у т tyton
тютюновий 1. tytoniowy 2. ta-
baczkowy {kolor)
тюхтш -ы т niezdara; czlowiek
nieokrzesany
тяга -и z 1. ci$g powietrza, prze-
ci^g 2. sila poci^gowa, ci$g
3. cqg, przelot {ptakow)
тяганйна -и z ci^ganie, wlecze-
nie; klopoty
тягар-ря m ci?zar; бути тяга-
рем для кого-нёбудь bye dla
kogos ci?zarem
тягач -a m ci$gnik, traktor
тягнути -ну, -неш ci^gn^c; prze-
ci^gac cos, zwlekac z czyms
тягнутися, тягтйся -гнуся,
-гнешея ci^gn^c si?, rozpo-
scierac si?; przeci^gac si?, prze-
dhizac si?
тягота -й z ci?zar, brzemi?
тягтй -ну, -неш ci^gn^c {za cos);
przeci^gac {spraw^); ~ жере-
бок ci^gn^c losy; справу
ci^gn^c, odwlekac spraw?;
на свш 6iK ci^gn^c na swoj$
stron?
тягучий ci^gliwy, ci^gn^cy si?
тяж1ння-я n ci^zenie, grawita-
eja; темне przyci^ganie
ziemskie; ейла sila ci?zko-
sci; закон загального pra-
wo powszechnego ci^zenia
тяж1ти -жу, -жиш a. -no, -ieni
ci^zyc, przygniatac
тяжкий ci?zki; тяжк! роди ci?zki
porod
тяжко ci?zko; мен( на cepiji
ci?zko mi na sercu
тяжкоозбрбений ci?zkozbrojny
тяжкопоранений ci?zko ranny
тяма -и swiadomosc, pami?c;
повернути до тями odzyskac
przytomnosc
тямити -млю, -миш 1. rozu-
miec 2. pami?tac; не себе
вщ радост! nie posiadac si?
z radosci
тямущий rozumny, rozgami?ty,
poj?tny
тятива -й z ci?ciwa
471
У
у u, w, we; do; вш жив ~ бра-
та; on mieszkal u brata;
~ Bapmaei w Warszawie;
~ В1вт6рок we wtorek; Bin
шшов ~ Micro poszedl do
miasta; вона взяла ~ мене
дёкыька ОЛ1ВЦ1В wzi?la ode
mnie kilka olowkow; ~ мене
c ja mam; zob. в
убавка-и z pot. zmniejszenie,
znizka, ubytek
убавляти(ся) -яю, -яеш zmniej-
szac (si?), znizac (si?), ubywac
► убавить -влю, -виш zmniej-
szyc (si?), obnizyc (si?); уба-
вити щну obnizyc cen?
убер!гати(ся) -аю, -аеш ochra-
niac (si?), zachowywac (si?),
wystrzegac (si?) ► уберегтй-
(ся) -ежу, -ежёш uchronic
(si?), zachowac (si?), ustrzec
(51?)
убивати, убити; zob. вбивати,
вбйти
убиватися -аюся, -аешся roz-
paczac
убйвця zob. вбйвця
убйвство -а п zabojstwo
убйвчий zabojczy
убиральня-i z szatnia, garde-
roba
убирать -аю, -аеш 1. uporz^d-
kowywac; ozdabiac 2. ubierac
472
убиратися -аюся, -аешся ubie-
rac si? (w co), wkladac na
siebie
убйтий 1. zabity 2. przybity,
zrozpaczony; спить, як ~ spi
jak zabity; ~ горем przybity
nieszcz?sciem
убйток -тку m ubytek, strata
убшник -a m zob. убйвця
уб1к zob. вбш
уб!р убору тп ubior; парад-
ний ~ stroj galowy; голов-
нйй ~ nakrycie glowy
ублагати -аю, -аеш ublagac,
uprosic
ублаготворять -яю, -яеш zado-
walac, zaspokajac, robic przy-
jemnosc; чшсь бажання
spelniac czyjes zyczenia; ~ по-
треби zaspakajac potrzeby
► ублаготворяти (ся) -рю,
-риш zadowohc (si?)
убогий ubogi; zob. вбогий
убопсть -rocri z, убозтво -a n
ubostwo
уббж!ти чю, -iem ubozec, sta-
wac si? biednym
убол!вання -я n ubolewanie
убол!вати -аю, -аеш ubolewac
убраний 1. ozdobiony 2. ubrany
убрання zob. вбрання
убрати уберу, уберёш 1. ozdo-
bic, przybrac 2. ubrac
угасания
убр>Д zob. вбрщ
убувати (tylko 3. osoba) ubywac
► убути ubyc
убуток -тку т ubytek
увага -и z uwaga; брати до ува-
ги brae pod uwag?; беручй
до уваги, що... z uwagi na to,
ze...
уважати zob. вважати
уважити -жу, -жиш uwzgl?dnic
уважний uwazny, baezny; ogl?d-
пу
уважшеть -Hocri z uwaga, uwa-
zanie
уважно uwaznie; ~ слухати на
уроках uwazac na lekcjach
увёдення zob. введения
увертюра -и z uwertura
увёрх zob. вверх
увесь zob. ввесь, весь
увёчер! zob. ввёчер!
ув!вати -аю, -аеш 1. uwijac, zwi-
jac, wic; owijac, oplatac 2. ban-
dazowac ► увита ув’ю, ув’ёш
1. uwic; zwic; owin^c; ~ гшз-
дб uwic gniazdo 2. zabanda-
zowac
ув!з zob. ввв
Увйти zob. вв1йтй
увцеоввчнення -я n zob. уточнен-
ия
УЫльняти -яю, -яеш zwalniac,
uwalniac ► утольнита -ню,
-ниш zwolnic
УНмкнути zob. BBlMKHyTH
утончання -я п uwienczenie,
zwienczenie
увшчати -аю, -аеш uwienczyc
уторувата -ую, -уеш uwierzyc
ув!ткнути zob. вв1ткнутм
ув1чнений uwieezniony
уточнения -я п uwieeznienie
ув1чнювати -юю, -юеш uwiecz-
niac, upami^tniac ► уточни-
те -ню, -ниш uwiecznic, upa-
mi^tnic
уводити, увести zob. вводите,
ввести
увозите, увезти zob. ввозите,
ввезти
уволю zob. вволю
ув’язка -и z zwi^zanie, uwi^za-
nie; powazanie
ув’язнений uwi^ziony
ув’язнення -я п uwi^zienie
ув’язнювати -юю, -юеш wi?zic,
zamykac do wi^zienia ► ув’яз-
нйти -ню, -ниш uwi^zic
ув’язувати -ую, -уеш uwiQzy-
wac ► ув’язати -яжу, -яжеш
uwi^zac
угав -у; без угаву bez przerwy
угавати -аю, -аеш uciszac, uspo-
kajac si?
угадувати, угадати zob. вга-
дувати, вгадате
угамбвувате, угамувати zob.
вгамовувати, вгамувати
угасания-я п gasni?cie (ognidy,
umieranie, konanie; nikni?cie
угасати
угасати -аю, -аеш gasn^c; umie-
гас; nikn^c ► угаснути-ну,
-неш zgasn^c
угаслий zgasty, wygasty
угщдя -я п posiadlosc (ziemska),
uzytki rolne
углйб, углибину zob. вглиб,
вглибину
угнбення-я п 1. gnoj, nawdz
2. uzyznienie
угнбювати -юю, -юеш nawozic
(ziemig), uzyzniac ► угногги
-ою, -опп nawiezc (ziemig),
uzyznic
угнутий wgi?ty, wkl?sty
угода -и z ugoda, umowa; укла-
дати угоду zawierac umow?;
двосторбння ~ umowa dwu-
stronna
угодбваний wyhodowany, wy-
karmiony, utuczony
угодбвець -вця тп ugodowiec
угодник-a m; ~ божий shiga
bozy
угблос zob. ВГОЛОС
угомбнювати -юю, -юеш uspo-
kajac, uciszac ► угомонити
-ню, -ниш uspokoic, uciszyc
угбрець -рця m W?gier
уторка -и z W?gierka
yropi zob. Bropi
угбрський w?gierski
угору zob. втору
угощання -я n goszczenie, cz?s-
towanie, pocz?stunek
угощати -аю, -аеш goscic, cz?s-
towac ► угостйти -ощу,
-бстйш ugoscic, pocz?stowac
угрйзти -зу, -зёш ugryzc
yrpieaTH -аю, -аеш ogrzewac
► угрпи 4ю, -iem ogrzac
угрббити -блю, -биш usmiercic,
zakatrupic (pot.); zniszczyc,
zrujnowac
угрупбвання -я n ugrupowame
удав -a m w$z boa-dusiciel
удаваний udawany, sztuczny,
nienaturalny
удавано sztucznie, nienaturalnie
Удавати удаю, удаеш udawac
удаватися, удатися zob. вдава-
тися, вдатися
Удавйти -влю, -виш zadlawic,
zdlawic; zadusic
удавйтися -влюся, -вишся udla-
wic si?, udusic si?
удалий zob. вдалий
удалит zob. вдалиш
удар -у т udar, cios, uderzenie,
porazenie; молотком ude-
rzenie mlotkiem; ~ мечем cios
mieczem; нанбсити zada-
wac cios; однйм ударом jed-
nym uderzeniem; сбнячний
udar sloneczny
ударити(ся), ударяти(ся) zob.
вдарити(ся), вдаряти(ся)
ударный uderzeniowy; perkusyj-
ny; szturmowy; батальйбн
batalion szturmowy; ударш
474
узакбнювати
шструмёнти instrumenty per-
kusyjne
ударник-а т 1. przodownik
pracy 2. iglica (w broni) 3. per-
kusista
удача -i z powodzenie, sukces
удачливий szcz?sliwy, maj^cy po-
wodzenie, w czepku urodzony
удачник -a m szcz?sciarz, maj$-
cy powodzenie
yjjeini zob. B4Bi4i
удвбе zob. вдвое
удвбх zob. вдвбх
удёнь zob. вдень
УДиратися, удёртися zob. вди-
ратися, вдёртися
удивлятися, удивйтися zob.
вдивлятися, вдивйтися
УШвёць zob. вд!вёць
Уд1й удою т udoj
УДшшстъ -Hocri z mlecznosc
Удобрения -я п uzyznienie
УДббрювати -юю, -юеш nawo-
zic, uzyzniac ► удббрити -рю,
-риш uzyznic
УДова z zob. вдова
УДовж zob. вдовж
УДовйний zob. вдовйний
УДовблений zob. вдовблений
УДома zob. вдбма
УДосвпа zob. вдбсвИа
УДосконалення -я п udoskonale-
nie, ulepszenie
Удосконалювати -юю, -юеш
udoskonalac, ulepszac
удбеталь zob. вдосталь
удостбювати -юю, -юеш za-
szczycac; nadawac godnosc;
nagradzac ► удостбТги -6ю,
-61ш zaszczycic, nadac god-
nosc; nagrodzic
удочеряти -яю, -яеш adopto-
wac jako cork? ► удочерйти
-рю, -риш zaadoptowac jako
cork?
удруге zob. вдруге
ужалений uz^dlony
ужалйти -лю, -лиш uk^sic
(о zmii); uz^dhc; oparzyc (о po-
krzywie)
ужарювати -юю, -юеш przy-
smazac, smazyc, piec ► ужа-
рити -рю, -риш usmazyc,
upiec
ужати ужну, ужнёш zz$c jak$s
cz?sc (np. lanu zboza)
уже zob. вже
ужйваний zob. вжйваний
уживати, ужйти zob. вживати,
вжйти
ужйток zob. вжйток
узагальнений uogolniony
узагальнення -я п uogolnienie
узагальнювати -юю, -юеш
uogolniac ► узагальнити
-ню, -ниш uogolnic
узад zob. ьыщ
узаконений legalny, uprawo-
mocniony
узакбнювати -юю, -юеш ирга-
475
узбек
womacniac, legalizowac ► уза-
коните -ню, -ниш zalegalizo-
wac, uprawomocnic
узбек -a m Uzbek
узберёжжя -я n wybrzeze
узбёцький uzbecki
узбечка -и z Uzbeczka
узб1ччя -я n ubocze
узвар -у m kompot (z suszu owo-
cowego)
узв13 -возу m wzniesienie, stro-
mizna
узпр’я -я n uskok, zbocze gory
узгоджений uzgodniony
узгоджешсть -Hocri z uzgodnie-
nie, zgoda, porozumienie, ko-
ordynacja
узгодження -я n zwi^zek zgody
(w skladni)
узгоджувати -ую, -уеш uzgad-
niac
узгоджуватеся (tylko 3. osoba)
pozostawac w skladni zgody
узголш’я -я n wezglowie
уздечка -и z uzda
узй уз Imn wi?zy; ~ кров! wi?zy
krwi
узймку zob. взймку
узл1сся -я n skraj lasu
узмор’я-я n brzeg morza, wy-
brzeze morskie
узнавате -наю, -наёш pozna-
wac, dowiadywac si? ► узна-
ти-аю, -аеш poznac, dowie-
dziec si?
узор -у m wzor; ~ для вишиван-
ня (гаптування) wzor do wy-
szywania (haftowania); zob.
вз!рёць
узорчастий wzorzysty
узята zob. взяти
узятеся zob. взятися
указ-у m dekret, zarz^dzeme;
ukaz
указка -и z 1. wskazowka,
wskazanie 2. paleczka do
wskazywania
указувати, указати zob. вка-
зувати, вказати
уквггчувати -ую, -уеш zdobic,
przybierac kwiatami ► уквп-
чати -аю, -аеш ozdobic, przy-
brac kwiatami
укидате, укйнути zob. вкидати,
вкйнути
укшц1 zob. вк!нц1
yKic укосу т 1. ukos (jednorazo-
wy zbior siana) 2. skarpa, na-
syp
уклад -у m uklad, system, ustroj,
struktura; сощально-еконо-
М1чний system spoleczno-
-ekonomiczny
укладате -аю, -аеш ukladac,
skladac; zawierac ► укласти
-аду,-адёш ulozyc; zawrzec
(np. umowg); словник ulo-
zyc slownik; ~ пакт, дбго*
eip zawrzec pakt, uklad
укладач -a m autor; kompilator
476
улёсливий
уклш -лону т uklon
уклон pochylosc, spadzistosc,
stok, zbocze
уклонятся, уклонится zob.
ВКЛОНЯТИСЯ, вклонйтися
укол-у т 1. zastrzyk, iniekcja;
punkcja; ukhicie 2. przytyk,
docinek
уколоти(ся) -лю, -леш ukluc
(si?); уколот (когдсь) docile
komus, przyci^c
украдатися, украстися zob.
вкрадатися, вкрастися
украшець -нця т Ukrainiec
украТшзм -у т ukrainizm
украгшзувати -ую, -уеш ukra-
imzowac
украТшст -а т ukrainista
украТшстика -и z ukrainistyka;
filologia ukrainska
украшка -и z Ukrainka
украшознавець -вця т ukraino-
znawca
украТнський ukrainski; укращ-
ська держава panstwo ukra-
inskie; украшська мова j?zyk
ukrainski; украшське мистёц-
тво sztuka ukrainska; укра-
шська фыолопя filologia
ukrainska, ukrainistyka
Украсти zob. вкрасти
Укривати(ся), укрйти(ся) zob.
вкриват(ся), вкрйти(ся)
Укрйтий zob. вкрйтий
Укриття zob. вкриття
укрйьлення -я п umocnienie,
utwierdzenie; obwarowanie,
ufortyfikowanie
укршлювати -юю, -юеш umac-
niac, utwierdzac; obwarowy-
wac, fortyfikowac ► укршйти
-плю,-пиш umocnic, obwa-
rowac
укршлюватися -ююся, -юешея
umacniac si?, obwarowywac
si?; на зайнятих позйщях
umacniac si? na zdobytych po-
zycjach
укрупнения -я n zwi?kszenie,
powi?kszenie; rozszerzenie
укрупнювати -юю, -юеш zwi?-
kszac, powi?kszac ► укрупнй-
ти-ню, -нйш zwi?kszyc, po-
wi?kszyc
укрутйти zob. вкрутйти
укуш zob. BKyiri
укус -у n uk^szenie
укуейти -ушу, -усиш uk^sic
улагодження-я п zalatwienie;
zlagodzenie (czegos)
улагоджувати -ую, -уеш lago-
dzic; zalatwiac ► улагодити
-джу, -диш zalagodzic, zalat-
wic
улазити, ул1зти zob. влазити,
вл!зти
уламок-мка т ulamek, kawa-
lek
улёсливий pochlebny, schlebia-
j^cy
477
улёслив1сть
улёсливкть -вост! z pochleb-
stwo, schlebianie
улаштбвувати(ся), улаштува-
ти(ся) zob. влаштовувати(ся),
влаштувати(ся)
улёщувати -ую, -уеш schlebiac,
pochlebiac
уливати, улйти zob. вливати,
влйти
УЛ1ВО ZOb. ВЛ1В0
ул1тати, улетгги zob. влгтати,
влетки
улИку zob. вл!тку
улов -у т polow, lowienie ryb;
pot. ulow (zlowione ryby)
уловймий uchwytny
улбгбвина-и z wgl^bienie, wy-
zlobienie; kotlina
улюбленець -нця m ulubieniec
улюблений ulubiony
улюблениця -i z ulubienica
ум ума m (rzadko) rozum; крапц
умй najlepsze umysfy; спало
(сплилб) на ~ przyszlo (cos)
do glowy; zaswiecilo (cos)
w glowie; голбднш кум! хл1б
на ум5 glodnemu chleb na my-
sli
умёрлий zob. вмёрлий
умертвляти -яю, -яеш umart-
wiac ► умертвйти -влю,
-виш 1. umartwic2. usmiercic,
zabic
умёрти zob. умирати
умивалышк -а т umywalka
умивати(ся), умйти(ся) zob
вмивати(ся), вмйти(ся)
уминати -аю, -аеш ugmatac,
miesic (glin^)\ zajadac z apety-
tem
умирати, умёрти zob. вмирати,
вмёрти
умиротворения -я п przywroce-
nie pokoju, uspokojeme
умйть zob. вмить
ум1лий umiej?tny, doswiadczo-
ny, wprawny; ~ оргашзатор
zdolny organizator
умшня -я n umiej^tnosc
ум!ркований umiarkowany
умгги, ВМ1ТИ -по, -1еш umiec
умппувати(ся), умнпати(ся) zob
вмппувати(ся), вм1шати(ся)
ум!щати, ум!стйти zob. вмпца-
ТИ, ВМ1СТЙТИ
умл1вати -аю, -аеш omdlewac
(z zachwytu); tracic rozum
умова -и z 1. umowa 2. waru-
nek; ~ достатня й необхщна
warunek dostateczny i ko-
nieczny; умбви npaui warunki
pracy; ЖИТЛ0В1 умбви warun-
ki mieszkaniowe; погбдш умб-
ви warunki pogodowe
умовйвщ-выводу m wniosko-
wanie, kalkulacja
умовкати -аю, -аеш milkn$c
умовляти -яю, -яеш namawiac
► умбвити -влю, -виш пашб-
wic
478
упадати
умовлятися -ляюся, -ляешся
umawiac si?, zawierac umow?
► умбвитися -влюся, -вишся
umowic si?, zawrzec umow?
умовний umowny, warunkowy;
умбвш знаки znaki umowne;
~ cndci6 tryb warunkowy
(czasownika); умбвне речения
zdanie warunkowe
умбгляд -у m rozumowanie,
rozwazanie, dociekanie, spe-
kulacje myslowe
умоглядний teoretyczny, speku-
latywny
уможлйвлювати -юю, -юеш
umozliwiac ► уможлйвити
-влю, -виш umozliwic
умолйти умолю, умолит ubla-
gac, uprosic
умолот -у т omlot (pion ро wy-
mldceniu)
умолоти умелю, умёлеш ze-
mlec
умолотйти -очу, -бтиш wymlo-
cic; namlocic
умудрйтися -рюся, -рйшся zna-
lezc sposob
унабчнювати -юю, -юеш una-
oczniac ► унабчнити -ню,
-ниш unaocznic
Унаслщок zob. внаслщок
УНеможливлювати -юю, -юеш
uniemozliwiac ► унеможлй-
вити -влю, -виш uniemozli-
wic
унйз zob. вниз
унизу zob. внизу
уникати -аю, -аеш unikac; ~ лю-
дей unikac ludzi ► унйкнути
-ну, -неш uniknqc; ~ пока-
рання uniknqc kary
ушат -а т unita
ушатка -и z unitka
ушатський unicki
ушверкрам -у т (ушверсальна
крамнйця) dom towarowy
ушвермаг-у т (ушверсальний
магазин) zob. ушверкрам
ушверсальний uniwersalny;
ушверсальна крамнйця dom
towarowy
ушверситёт -у т uniwersytet
ушверситётський uniwersytecki
уннсальний umkalny, rzadki
ушкум -у т unikat
ушсон-у т unisono (пр. spie-
wac)
ушфбрма -и т uniform, mundur
уш’чию zob. вшчию
ушя -ii z unia; берестёйська
unia brzeska
уносити, унестй zob. внбсити,
внестй
ynoni zob. вноч1
уособлення -я п uosobienie, рег-
sonifikacja
уосбблювати -юю, -юеш uosa-
biac, personifikowac
упадати, упасти zob. впадати,
власти
479
упакбвувати
упакбвувати -ую, -уеш рако-
wac ► упакувати -ую, -уеш
opakowac, zapakowac
упёвнений zob, впёвнений
упевняти(ся), впевняти(ся) -яю,
-яеш upewniac (si?) ► упёв-
нити(ся), впёвнити(ся) -ню,
-ниш upewnic (si?)
уперёд zob. вперёд
уперёджений uprzedzony
уперёджешсть-Hocri z uprze-
dzenie
упёртый uporczywy; uparty
упёртють -Tocri z uporczywosc,
zawzi?tosc, upor
упёрше, упёрш zob. впёрше,
впёрш
упиватися -аюся, -аешся 1. upi-
jac si? 2. zachwycac si?, upajac
si? (np. szczQsciem) ► упйтися
уп’юся, уп’ешся 1. upic si?
2. zachwycic si?, upoic si? (np.
zwycigstwem)
упйр -я m upior
упиратися -аюся, -аешся 1. upie-
rac si? 2. opierac si? ► упёрти-
ся упруся, упрёшся 1. uprzec
si? 2. oprzec si?
уписувати(ся), уписати(ся) zob.
впйсувати(ся), вписати(ся)
уплав zob. вплав
уплйв -у т upfyw; ~ кров!
uptyw krwi
упливати, уплйнути zob. впли-
вати, вплйнути
упования -я п nadzieja, ufnosc
уповзати, уповзтй zob. впов-
зати, вповзтй
уповш zob. BnoBiii
уповповажений upowazmony,
pelnomocny
уповноважувати-ую,-уеш upo-
wazniac, uprawniac ► упов-
новажити -жу, -жиш иро-
waznic, upelnomocnic
упод1бнення -я п upodobmeme
упод1бнювати(ся) -юю, -юеш
upodabniac (si?) ► уподабни-
ти(ся) -ню, -ниш upodobmc
(si?)
упокбрювати(ся) -юю, -юеш
upokarzac (si?) ► упокбри-
ти(ся) -рю, -риш upokorzyc
(si?)
упоперек zob. впбперек
упбратися -аюся, -аешся dac so-
bie rad?, podolac; sprz^tn^c
упорбти -рю, -реш splatac (np
figla), nabroic
упору zob. впору
упоряджати, упорядйти zob.
впоряджати, впорядйти
упорядкований zob. впорядкб-
ваний
упорядкбвувати, упорядкувати
zob. впорядковувати, впоряД-
кувати
упорядник-а т redaktor (пр-
antologii, slownikd)
управа -и z zarz^d; головна
480
zarz^d glowny; мкька ~ za-
rz$d miejski
управитель-ля m 1. zarz^dca
2. zarz^dzaj^cy, zawiadowca,
administrator
управлшня -я n zarz^d
управляти -яю, -яеш kierowac,
rz^dzic, zarz^dzac
упр1’вати -аю, -аеш pocic si?
► ynpiTH -по, чеш 1. spocic si?
2. udusic (p migsie lub jarzy-
nach)
упроваджувати, упровадити
zob. впроваджувати, впрова-
дити
упрбшувати -ую, -уеш upra-
szac, prosic, blagac ► упросй-
ти -ошу, -бсиш uprosic, ubla-
t gac
упряж -i z uprz^z
упряжка -и z zaprz?g
уп’яте zob. вп’яте
уражати, уразйти zob. вражати,
вразйти
ураз zob. враз
уразлйвий, уразлйв1сть zob.
вразлйвий, вразлйв1сть
уранщ zob. вранш
урвище -а п urwisko
ypeiirri zob. Bpeurri
урйвок -вка т urywek, fragment
уривцем, урйвками wyrywko-
wo, fragmentaryczme; doryw-
czo
ур!вноважений zrownowazony
урок
ур1вноважен!сть -Hocri z zrow-
nowazenie, rownowaga
ур^вноважувати -ую, -уеш row-
nowazyc ► ур^вноважити
-жу, -жиш zrdwnowazyc, us-
pokoic
ур1зати -!жу, -1жеш uci$c; urz-
n$c; ukroic
урна -и z uma; вйборча uma
wyborcza
урода zob. врода
урбджена -hoi z domu (p nazwis-
ku panienskim)
уродженець-нця m autochton,
tubylec
урбджений urodzony; теля
смёрт! батька urodzony po
smierci ojea, pogrobowiec
урбдженка -и z autochtonka;
Львова pochodz^ca ze
Lwowa, urodzona we Lwowie
уродйти(ся), вродйти(ся) -джу,
-диш urodzic (si?); цього року
уродили велик! кавунй tego
roku obrodzity duze arbuzy,
w tym roku jest urodzaj na
duze arbuzy
уродлйвий zob. вродлйвий
урожай zob. врожай
урбзпч, уроздр1б, урозкидку,
урозеип zob. врбзпч, вроз-
др!б, врбзкидку, врбзеип
урок -у т lekeja; nauezka; ф1-
зики lekeja fizyki; зробйти
уроки odrobic lekeje; це булб
Укр -попьський словник
481
урочйстий
для нас уроком bylo to dla nas
lekcj$; wyci^gn^lismy wnios-
ki; zdobyhsmy doswiadczenie
урочйстий uroczysty
урочйсткть -TOCTi z uroczys-
tosc
урочище -a n uroczysko
уручну zob. вручну
урюк -у m suszone morale
уряд -у m rz$d
урядник -ami. dawny urz^dnik
policji powiatowej 2. podofi-
cer (w wojsku kozackim)
урядбвець -вця m urz^dnik
урядбвий urz^dowy; урядова
комШя komisja rzqdowa;
урядова устанбва instytucja
rzqdowa
урятувати(ся) zob. врятувати(ся)
ус -a m zob. вус
усаджувати, усадити zob. вса-
джувати, всадити
усатий zob. вусатий
усач -ami. w^sacz 2. sum 3. koz-
ka (owad); zob. вусач
усвщбмлення -я n uswiadomie-
nie, uprzytomnienie
усвщбмлювати-юю,-юеш us-
wiadamiac ► усвщбмити
-млю, -миш uswiadomic,
uprzytommc sobie
yce zob. все
усёлення zob. всёлення
уселяти(ся), уселйти(ся) zob.
вселяти(ся), вселйти(ся)
усерёдиш zob. всерёдиш
усё-таки zob. всё-таки
усиновйтель -ля т adoptuj^cy,
przybrany rodzic
усинбвлений usynowiony, za-
adoptowany
усиновляти -яю, -яеш usyna-
wiac, adoptowac ► усиновй-
ти-влю,-вйш usynowic, za-
adoptowac
усипальня -i z grobowiec
усипати -аю, -аеш obsypywac,
pokrywac
усипляти -яю, -яеш usypiac
усихання-я п usychanie, wi^d-
ni?cie, uwi$d
усихати -аю, -аеш usychac, wi^d-
n$c
yci zob. Bci
ухвати -аю, -аеш 1. wsiewac
2. pokrywac (czyms)
усыякий zob. валякий
ускакувати, ускбчити zob века-
кувати, вскочити
ускладнення -я п komplikacje
ускладнювати -юю, -юеш
komplikowac; питания ус-
кладнюються problemy kom-
plikuj^ si? ► ускладнити -ню,
-ниш skomplikowac
уславлений slawny, wslawiony
уславляти -яю, -яеш wysla-
wiac, chwalic
усл5д zob. вслщ
уелшу zob. велшу
482
устёлений
усмак zob. всмак
усмиритель -ля т poskromiciel,
pogromca
ycMix -у т usmiech
усм!хатися -аюся, -аешся us-
miechac si? ► усм1хнутися
-нуся, -нёшся usmiechn^c si?
усм1хвений usmiechni?ty
усмиика -и z usmiech; лукава ~
obhidny (ironiczny) usmieszek
усний ustny; усна мбва j?zyk
mowiony
усббиця -i z wasn, niezgoda
успадкування -я n dziedzictwo,
scheda, spuscizna, sukcesja
успадкувати -ую, -уеш odzie-
dziczyc
устная -я uspienie; zasni?cie;
Усшння Пресвято! Богоро-
диц Wniebowzi?cie (Zasni?-
cie) Najswi?tszej Marii Panny
ycnix -y m sukces, powodzenie;
osi$gni?cie
успшший skuteczny, pomyslny;
ycniume проведения референ-
думу pomyslne przeprowa-
dzenie referendum
Уста уст Imn usta; з уст в ~ z ust
do ust
Устав-y m regulamin; statut;
бойовий ~ regulamin bojowy
Уставати, устати zob. вставати,
встати
Уставляти, уставити zob. встав-
ляти, вставити
усталений ustalony; вш мае ~
погляд на це питания, у ньбго
~ погляд на це питания on
ma wyrobiony pogl^d na ten
problem
усталйтися (tylko 3. osoba) usta-
hc si?, skrystalizowac si?
установи -и z instytueja, urz$d;
наукбва ~ zaklad naukowy
установка -и z ustawienie, umie-
szczenie; urz^dzenie; nasta-
wienie
установлений ustanowiony,
przyj?ty
установления-я n 1. ustalenie,
ustanowienie; тотожно-
cri stwierdzenie tozsamosci
2. ustawienie; контрбльно-
-вйм1рних прилацв wprowa-
dzenie przyrz^dow kontrol-
no-pomiarowych
установляти, устанбвлювати,
установйти zob. встановля-
ти, встанбвлювати, встано-
вйти
устанбвчий ustanawiaj^cy; ус-
танови! зббри zgromadzenie
ustawodawcze
устаткбваний wyposazony, wy-
ekwipowany
устаткбвувати -ую, -уеш wy-
posazac, ekwipowac ► устат-
кувати -ую, -уеш wyposazyc,
wyekwipowac
устёлений zascielony, zaslany
16*
483
устеляти
устеляти -яю, -яеш zascielac,
slac ► устелйти -лю, -лиш
zascielic, zaslac
ycrepiram -аю, -аеш strzec, pil-
nowac ► устерегти -ежу,
-ежёш ustrzec, upilnowac
устигати, устйгнути zob. всти-
гати, встйгнути
устьяка -и z wyscidlka (w bucie)
устбюватися {tylko 3. osoba)
ustawac si?, klarowac si?
► устбятися {tylko 3. osoba)
ustac si?, sklarowac si?
устбяти-6ю,-оТш ustac, wytr-
wac, oprzec si? czemus; ~ npd-
m натиску oprzec si? nacis-
kowi
устриця -i z ostryga
устрш-рою m ustroj; держав-
ний ~ ustroj panstwowy
уступ -у m wyst?p (w skale)', sto-
pien
уступати -аю, -аеш ust?powac,
odst?powac; ~ м!сце ust?po-
wac miejsca; ~ дорогу ust?-
powac z drogi ► уступйти
-плю, -пиш ust^pic, odst^pic
уступка -и z ust?pstwo, ust^pie-
nie; odst^pienie; nim на уступ-
ки pojsc na ust?pstwa
устя -я n ujscie; otwor
усувати(ся) -аю, -аеш usuwac
(si?), odsuwac (si?) ► усунути-
(ся) -ну, -неш usun^c (si?),
odsun^c (si?)
усунення -я n usuni?cie, odsum?-
cie, wydalenie
усупереч zob. всупереч
усусшльнений uspoteczniony
усусшльнення -я n uspoleczme-
nie
усусшльнювати -юю, -юеш us-
poleczniac ► усусшльиити
-ню, -ниш uspolecznic
усучаснений uwspolczesniony
усюди; з ycix усюд ze wszyst-
kich stron; zob. всюди
уся zob. вся
усякий, усяк zob. всякий, всяк
утаения -я п utajenie, zatajenie,
ukrycie
утаювати -юю, -юеш zatajac,
ukrywac ► yraim-аю,-аил
zataic, ukryc
утвёрдження-я п utwierdzenie,
umocnienie; stwierdzenie
утвёрджувати(ся) -ую, -уеш
utwierdzac (si?), umacniac (si?)
утвбрення -я п utworzenie; twdr
утвбрювати -юю, -юеш stwa-
rzac, tworzyc ► утворйти
-рю, -риш stworzyc, utworzyc
утёклий -лого т zbiegty
утектй zob. втектй
утёча zob. втёча
утикати zob. втикати
утинати zob. втинати
утирати(ся), утёрти(ся) zob. вти-
раться), втёрт (ся)
jmcK -у т ucisk
484
утискати -аю, -аеш uciskac
► утйснути -ну, -неш ucisn^c
утискати(ся), утйснути(ся) zob.
втискати(ся), втиснути(ся)
утихати, утйхнути zob. втиха-
ти, втйхнути
утихомйрювати, утихомйрити
zob. втихомйрювати, втихо-
мйрити
угле утбку а. уток -у т w^tek
(w tkaninie)
упкати zob. впкате, тесате
упкач zob. втпсач
утыення zob. вплення
уттм zob. впм
yrixa zob. BTixa
упшати -аю, -аеш cieszyc, ро-
cieszac
упшйтель -ля т pocieszyciel
ут1шити(ся) zob. вт1шити(ся)
уткнути zob. утикати
утнута zob. утинати
утовктй -вчу, -вчёш uthic
утбма zob. втбма
утомлений zob. втбмлений
ут6млювати(ся), утомйти(ся)
zob. втомлювати(ся), втомй-
ти(ся)
утбмлюючий zob. втомлюючий
утопата -аю, -аеш topic si?, to-
n^c
утопйта(ся) zob. втопйти(ся)
утотзм -у т utopijnosc
утотчний utopijny; ~ сощал1зм
soejalizm utopijny
утрбе
утбшя -ii z utopia
утбпленик -а, утоплений -ного
т topielec
уточнения -я, п uscislenie, spre-
cyzowanie
утбчнювання -я п uscislanie,
preeyzowanie
утбчнювати -юю, -юеш, уточ-
ните-яю,-яеш uscislac, рге-
cyzowac ► уточните -ню,
-ниш uscislic, sprecyzowac
утрапити -плю, -пиш utrafic
zob. втрапити
утрата zob. втрата
утрачати, утратите zob. втра-
чати, втратити
утреня-i z rel. jutrznia, ranne
nabozenstwo
утрёте zob. втрётс
утрйманець -нця т osoba Ь?(Ц-
са na utrzymaniu; utrzyma-
nek
утрймання -я п utrzymanie; бу-
ти на утрйманш bye (па czy-
ims) utrzymaniu
утрймувати(ся) -ую, -уеш utrzy-
mywac (si?), wstrzymywac
(si?) ► утрймати(ся) -аю,
-аеш utrzymac (si?), wstrzy-
mac (si?)
утрйч! zob. ВТрЙЧ!
утроба -и z lono; zywot (brzuch)
утрббний zacz^tkowy, embrio-
nalny
утрбе zob. втрое
485
утруднення
утруднення -я п utrudnienie
утрудняти -яю, -яеш utrudniac,
komplikowac, przysparzac
trudnosci ► утруднйти -ню,
-ниш utrudnic, skompliko-
wac, przysporzyc trudnosci,
sprawic trudnosc
утрьох zob. втрьох
утягати(ся), утягтй(ся) zob. втя-
гати(ся), втягтй(ся)
ух! иР.
ухвала -и z uchwala
ухвалювати -юю, -юеш uchwa-
lac ► ухвалйти -лю, -лиш
uchwalic
ухил-у т odchylenie; Л1вий ~
odchylenie lewicowe; onenta-
cja lewicowa
ухиляння -я n uchylanie si?, uni-
kanie
ухилятися -яюся, -яешся uchy-
lac si?, unikac; odchodzic (np.
od tematu); ~ вц в!дповЬ
да uchylac si? od odpowiedzi
► ухилйтися -люся, -лишся
uchylic si?, unikn$c; odejsc
(np. od tematu)
ухйльник -a m odszczepieniec
ухитрятися -яюся, -яешся prze-
chytrzac, kombinowac, uzy-
wac sposobow ► ухитрйтися
-рюся, -рйшся wykombino-
wac, uzyc sposobu
ухналь -ля m hufnal (gwdzdz do
podkowy)
уходити zob. ВХОДИТИ
ухопйти(ся) zob. вхопйти(ся)
ущлити zob. ВЩЛИТИ
у1цл1ти -iio, -ieni ocalec
учасник -a m uczestnik
участь -Ti z udzial; брати
brae udzial
учащати zob. вчащати
учений zob. вчёний
учения zob. вчёння
ученйця -щ z uczennica
учёшеть -Hocri z erudyeja
учень учня m uczen
учепйтися -плюся, -пишея ucze-
pic si?, wczepic si?
учесати -ешу, -ёшеш uczesac
учётверо zob. вчётверо
учетвёрте zob. вчетвёрте
училище -а п szkola, uczelnia
учйнок zob. вчйнок
учиняти, учинйти zob. вчиняти,
вчинйти
учителювати -юю, -юеш Ьус
nauczycielem, uczyc
учйтель zob. вчйтель
учйтелька zob. вчйтелька
учйтельський zob. вчйтель-
ський
учйти(ся) zob. вчйти(ся)
учшветво -а п lata szkolne,
okres nauki szkolnej
учшвський uezniowski
учбра zob. вчора
учорашнш zob. вчорашшй
учотирьбх zob. вчотирьох
486
учуватися, учутися zob. вчува-
тися, вчутися
ушанувати zob. вшанувати
ушивати, ушйти zob. вшивати,
вшйти
ушир zob. вшир
ушкбджувати -ую, -уеш uszka-
dzac ► ушкбдити -джу, -диш
uszkodzic
ущёлина -и z szczelina
ущемлений przycisni^ty, przy-
gnieciony
ущёмлювати -юю, -юеш przy-
gniatac, przyciskac
ущерб -у т uszczerbek, strata
ущерблятися (tylko 3. osoba)
ubywac (о ksigzycu) ► ущер-
бйтися (tylko 3. osoba) ubyc
(о ksigzycu)
ущйпливий uszczypliwy
фавн
ущипнути -ну, -нёш uszczypn^c
унцльнений uszczelniony
унцлыновати -юю, -юеш,
ущшьняти -яю, -яеш uszczel-
niac ► унцльнити-ню,-ниш
uszczelnic
ущухати, ущухнути zob. вщу-
хати, вщухнути
уява-и z wyobrazenie; obraz,
wizerunek; wizja
уявлення-я n poj?cie; wyobra-
zenie; przedstawienie; не мати
наймёншого (жбдного, шяко-
го) ~ nie miec najmniejszego
(zadnego) poj?cia
уявляти -яю, -яеш wyobrazac,
przedstawiac ► уявйти-влю,
-виш wyobrazic, przedstawic
уявний wyobrazony, wyimagi-
nowany, nierealny, fikcyjny
фабрика-и z fabryka, zaklad
przemyslowy
фабрикант -a m fabrykant; pro-
ducent, wytworca
фабрикат -у m fabrykat
фабрикащя -ii* z wytwarzanie,
produkcja
фабрикувати -ую, -уеш wytwa-
rzac, produkowac; zmyslac;
fabrykowac, falszowac; до-
кумёнти fabrykowac (falszo-
wac, podrabiac) dokumenty
фабрйчний fabryczny; гудок
syrena fabryczna
фабула -и z fabula
фабульний, фабулярний fabu-
lamy
фавн -a m faun
487
фаворизувати
фаворизувати -ую, -уеш fawo-
ryzowac
фаворит-а т faworyt, ulubie-
niec
фаворитка -и z faworytka, ulu-
bienica; faworyta
фагот, фагот -a m fagot
фаза -и z faza; фази мгсяця fazy
ksi?zyca
фазан -a m bazant
фазовий fazowy
факел -a m pochodnia, zagiew
фак!р -a m fakir
факс -у m faks; передати фак-
сом przeslac (przekazac) fak-
sem
факсймьле ndm n faksymile, re-
produkcja (podpisu, rgkopisu,
dokumentu, rysunku)
факт -у m fakt; що... faktem
jest, ze...; спиратися на фак-
та opierac si$ na faktach
фактичний faktyczny
фактор -a m czynnik
фактура -и z faktura; виписати
факт)фу wypisac faktur?
факультатавний fakultatywny,
dowolny, nie obowi^zuj^cy;
mozliwy
факультет -у m fakultet, wydzial
фаланга, фаланга -и z falanga;
zwarty thim, gromada
фальсиф1кат -у m falsyfikat
фальсификатор-a m falsyfika-
tor, falszerz
фальсифпсащя -ii z falsyfikowa-
nie, falsyfikacja, falszerstwo,
falszowanie, podrabianie
фальсифнсувата -ую, -уеш fal-
syfikowac, falszowac, podra-
biac
фальстарт -у m falstart
фальцет -у m falset
фальш -i z a. -y m falsz, obhida,
klamstwo; falszywa nuta, fal-
szywy ton (w muzyce)
фалынйвий falszywy; фальши-
ва чутка falszywa wiado-
mosc; фальшива людйна (мо-
нета) falszywy czlowiek (pie-
ni$dz); тон falszywy ton
фальшивит -влю, -виш falszo-
wac (w muzyce)
фальшивость -вост! n falsz, fal-
szywosc, nieszczerosc, obhi-
da, klamliwosc
фальшивка -и z falszywy doku-
ment; falszywy banknot
фальшиво falszywie; сшвати
falszowac
фаммьярний familiamy, poufa-
ly, bezceremonialny; фам>ль-
ярна мова j?zyk rodzinny (fa-
milijny, domowy)
фамитьяршсть -Hocri z fami-
liamosc, bezceremonialnosc;
poufnosc
фанатизм -у m fanatyzm; рель
пйний fanatyzm religijny
фанатик -a m fanatyk
488
фатал!ст
фанатичка -и z fanatyczka
фанатйчний fanatyczny
фанатичшсть -Hocri z fana-
tyzm; релпчйна ~ fanatyzm
religijny
фанера -и z fomir; dykta, sklej-
ka
фант -a m fant
фантазёр -a m fantasta, marzy-
ciel
фантаз!я-п z fantazja; kaprys;
буйна (батата) ~ bujna (bo-
gata) fantazja
фантазувати -ую, -уеш fanta-
zjowac; marzyc
фантаст-a m fantasta, marzy-
ciel
фантастика -и z fantastyka;
tworczosc naukowo-fantas-
tyczna
фантастйчний fantastyczny
фанфара -и z fanfara
фанфарон -a m fanfaron, zaro-
zumialec, pyszalek, samochwal
фанфаронство-a n fanfarona-
da, zarozumialstwo
фара -и z reflektor (przy samo-
chodzie)
Фарада -и z farad (jednostka
pojemnosci elektrycznej)
Фараон -a m faraon (wladca egip-
ski; gra w karty)
Фарба -и z farba
Фарббваний farbowany, barwio-
ny; ~ лис farbowany lis
фарбувальний farbiarski
фарбувальня -i z farbiarnia
фарбувати -ую, -уеш farbowac,
barwic
фарисей -ёя m faryzeusz, oblud-
nik
фарисейство -a n faryzeuszo-
stwo, obhida
фарисёйський faryzeuszowski,
obhidny, falszywy, zaklamany
фармакология-ii z farmakolo-
gia
фармацевт -a m farmaceuta
фармацевтйчний farmaceutycz-
ny
фармащя -ii* z farmacja
фарс1 -у m farsa, krotochwila
фарс2 -у m blazenski kawal, zart
фарсовий farsowy, krotochwil-
ny, zartobliwy, groteskowy
фартух -a m fartuch
фартушок -шка m fartuszek
фарш -у m farsz, nadzienie
фарширувати -ую, -уеш fasze-
rowac, nadziewac
фасад -у m fasada
фасон -у m fason; втратити
stracic fason
фасуватн -ую, -уеш fasowac,
ladowac
фат -a m modnis, strojnis, fircyk
фата -и z welon
фатализм -у m fatalizm, wiara
w przeznaczenie
фатал1ст -a m fatalista
489
фаталистичный
фатал1стйчний fatalistyczny
фатальный fatalny, feralny, ре-
chowy, zgubny
фатуватий fircykowaty, niepo-
wazny, trzpiotowaty
фатум -у m fatum
фауна -и z fauna
фах-у m zawod, specjalnosc;
xto bh за фахом? kim pan jest
z zawodu?; працювати за фа-
хом pracowac w swoim zawo-
dzie
фах!вёць -вця m fachowiec, spe-
cjalista
фаховйй fachowy
фашизм -у m faszyzm
фашина -и z faszyna
фашист -a m faszysta
фашйстський faszystowski
фаянс -у m fajans
фаянсовый fajansowy
фе! fe!
федерализм -у m federalizm
федерал1ст -a m federalista
федеральный federalny
федератйвний federacyjny,
zwi$zkowy
федеращя -if z federacja, zwi$-
zek
фейерверк -a m fajerwerk
фейлетон -у m felieton
фейлетошет -a m felietonista
фельдшер -a m felczer
фемпнзащя -ii z feminizaeja
фемппзм -у m feminizm
фемпйст -a m feminista
фемпистка -и z feministka
фенол -у m fenol
феномен -a m fenomen
феноменальний fenomenalny
феодал -a m feudal
феода-пзм -у m feudalizm
феодальный feudalny
ферзь -зя m krolowa, dama
(w szachach)
ферма -и z 1. farma 2. ferma
фермент -у m ferment
ферментащя -ii z fermentaeja
ферментувати -ую, -уеш fer-
mentowac
фермер -a m farmer
фестиваль -лю m festiwal
фестивальный festiwalowy
фетиш -a m fetysz
фетишизм -у m fetyszyzm
фетр -у m file, pilsn
фетровый filcowy, pilsniowy;
капелюх kapelusz filcowy
фехтувальний szermierczy
фехтувальник -a m szermierz
фехтування -я n szermierka
фея фёТ z wieszezka, czarodziej-
ka
ф!алка -и z fiolek; алынйська
(прська) ~ fiolek alpejski,
cyklamen
ф!алковий fiolkowy
фиаско ndm n fiasko, niepowo-
dzenie; зазнати poniesc
fiasko
490
ф1бра -и z wlokno (migsniowe),
zylka, nenv; fibra; eciwa (Доб-
рами дупл (серця, icTOTH) bar-
dzo mocno, w najwyzszym
stopniu
ф1брйн -у m fibryna
ф1га, фка z figa; показати
(дастати) фку pokazac (do-
stac) fig£
ф1говий, фповий figowy; ~ лис-
ток listek figowy
фцура, фйура -и z figure; плос-
ка (просторова) ~ figura
plaska (przestrzenna); знач-
ив ~ wielka figura
фгуральний, фкуральний figu-
ralny
фигурант, фкурант -a m figu-
rant
фгурка, фкурка -и z figurka
фиурувати, фкурувати -ую,
-уеш figurowac
фкляр -а т figlarz, psotnik
фйлярувати -ую, -уеш psocic,
figlowac
ф!зик -а т fizyk
ф1зика -и z fizyka; ядерпа ~ fi-
zyka j$drowa
ф!зйчний fizyczny; ф!зйчна осо-
ба (культура) osoba (kultura)
fizyczna
ф!зюл6пя -ii z fizjologia
ф1зютерашя -n z fizjoterapia
ф!зкультура (ф!зйчна культу-
ра) -и z wychowanie fizyczne;
философ
урок ф!зкультури lekcja wy-
chowania fizycznego
ф1зкультурник -a m sportowiec;
nauczyciel wychowania fi-
zycznego
фпссаж -у m utrwalacz (w foto-
grafice)
фжсувати -сую, -суеш fikso-
wac, utrwalac; zaznaczac, no-
towac
фпстйвний fikcyjny
фпстйвшсть -nocri z fikcyjnosc
фпсус -a m fikus (drzewo)
ф1кц1*я -ii z fikcja
фЕлантрбп -a m filantrop
фьлантрошчний filantropijny
фмармбшя -ii z filharmonia
ф1лател1ст -a m filatelista
фьлател1я -n z filatelistyka
фыё ndm n, фьлёй -ею m 1. po-
l?dwica 2. filet (rybny)
финал -лу m filia, oddzial
фипгранний, фЕлкранний filig-
ranowy
фьлшшка -и z filipika, polemika
ф1Л1стер-а m filister, czlowiek
ograniczony (o ciasnych po-
gl^dach)
фипя -ii* z zob. ф!лшл
ф1логенёз -у m filogeneza
фыолог-a m filolog
фиюлопчний filologiczny; фа-
культет wydzial filologiczny
фьлолопя -ii z filologia
ф1лософ -a m filozof
491
фЕлософ!чний
фЕлософ1чний, фЕлософський fl-
lozoficzny
ф!лософ1я -ii z filozofia
фЕлософувати -ую, -уеш filozo-
fowac
фЕльварок -рку т folwark
фЕльм-у т film; худбжшй ~
film fabularny; документаль-
ний ~ film dokumentalny;
мультшл!кац1йний ~ film гу-
sunkowy; зшмати ~ kr?cic
film; демонструвати ~ wy-
swietlac film; поставили ~
zrealizowac film
ф!льмотёка -и z filmoteka
фильтр -а т filtr
фЕльтрувати -ую, -уеш filtrowac
ф1М1ам -у т kadzidlo; курйти
(кадйти) ~ kadzic, schlebiac
(komus)
фшал -у т final
фшалышй finalny, finalowy
фшанси -iB Imn finanse
фшансйст -a m finansista
фшансувати -ую, -уеш finanso-
wac
ф1шк -a m palma daktylowa;
daktyl
фппюсць -1ЙЦЯ m Fenicjanin
фшжшський fenicki
фппюйка -и z Fenicjanka
фппковий daktylowy
фппш -у m finisz; прийти до фь
шшу пёршим bye pierwszym
na mecie
фппшувати -ую, -уеш fimszo-
wac
фйпса -и z 1. Finka, Finlandka
2. finka (noz)
фшляндець -дця m zob. фиш
фшляндка -и z zob. фшка
фшляндський zob. фшський
фшн -а т Fin, Finlandczyk
фшський finski, finlandzki
фюлётовий fioletowy
ф16рд -у т fiord
ф1рма -и z firma, zaklad, przed-
si^biorstwo; велика (дробна)
duza (mala) firma; шозём-
на firma zagraniezna
ф!рмбвий firmowy
ф1ск -у m fiskus, skarb panstwa
фккал-а m urz^dnik skarbu
panstwa
фккальний fiskalny
фисташка -и z fistaszek, orze-
szek ziemny (archaidowy)
фппка -и z liczman, zeton, pio-
nek w warcabach
флагман-a m dowddea grupy
okr^tow
флагманський flagowy; ko-
рабёль okr?t flagowy
флагшток -a m drzewce flagi
флакон -a m flakon
флакончик -a m flakonik
фламандець-дця m Flamand-
czyk, Flamand
фламандка -и z Flamandka
фламандський flamandzki
492
фонд
фламшго ndm т flaming, czer-
wonak (ptak)
фланг -у m flanka, skrzydlo
фланговий flankowy, skrzydlo-
wy, boczny
фланель -л! z flanela
фланёльовий flanelowy
флегма -и z flegma
флегматик -a m flegmatyk
флегматйчний flegmatyczny
флейта -и z flet
флейтист -a m flecista
флёкбя -ii z fleksja; koncowka
фтгель, фл1гель -ля m oficyna;
skrzydlo budynku
фл]рт -у m flirt
фл!ртувати -ую, -уеш flirtowac
фломастер-a m flamaster, pi-
sak; mazak
флора -и z flora
флоренпець -1йця m Floren-
tynczyk
флорснтшський florencki
флот-v m Po!a; морськйй ~
flota morska; повгтряний ~
flota powietrzna; служйти
У флоп shizyc w marynarce
флотйлш -ii z flctylla
флуктуащя, флюктуация -ii z
fluktuacja
флюгер, флюгер-a m chor$-
giewka na dachu, kurek
флю1д -у m fluid
фляга -и z manierka
фокстер’ер -a m foksterier
фокстрот -у m fokstrot
фокус-a m 1. ogniwo (punkt,
w ktorym zbiegajq. sig odbite
promienie)', soczewka 2. sztu-
ka, numer (w cyrku); пока-
зувати фокуси pokazywac
sztuczki cyrkowe
фокусник -a m sztukmistrz
фольга -и z folia; cynfoha
фольклор -у m folklor
фольклорист -a m folklorysta
фон -у m tlo
фонд -у т 1. fundusz 2. zasoby;
srodki matenalne; zapasy; ва-
лютний ~ fundusz monetar-
ny (pieni^zny); ~ державно-
го майна skarb panstwa; за-
робггноТ плати fundusz plac;
амортизащйний fundusz
amortyzacyjny; основш обо-
роти! фонди podstawowe fun-
dusze obrotowe; валютних
вщрахувань srodki pieni^zne
w walucie wymienialnej, ktore
powstaly w wyniku operacji
walutowych; заохочення
fundusz zach^ty (materialnej);
кагатального буд^внйцтва
fundusz budownictwa inwe-
stycyjnego; нагромаджен-
ня fundusz akumulacji; фон-
да шдприемства fundusze
przedsi^biorstwa (gwarantu-
j^ce dzialalnosc); фонди рин-
ков! fundusz zaopatrzenia;
493
фонема
~ споживання fundusz spo-
zycia
фонема -и z fonem
фонетика -и z fonetyka
фонетйчний fonetyczny
фонограф -у т fonograf
фонолбпя -ii z fonologia
фонотека -и z fonoteka
фонтан -а т fontanna
форель -л! z pstr$g
форинт -а т forint (w^gierska
jednostka monetarna)
форма -и z forma; бути у форм!
bye w formie; фбрми bbih-
ливосп formy towarzyskie
(grzecznosciowe)
формализм -у т formalizm
формалш -у т formalina
формалгст -а т formahsta
формальний formain у
формальность -Hocri z formal-
nose
формат -у т format
формащя -ii z formaeja
формувальник -а т formierz
формування -я formowanie,
ksztaltowanie; formaeja
формувати(ся) -ую, -уеш for-
mowac (si?), ksztaltowac (si?)
формула -и z formula
фбрмулка -и z formulka
формулювати -юю, -юеш for-
mulowac
формуляр-а т formularz; чи-
тацький ~ rewers bibliotecz-
494
ny (formularz do zamawiania
ksiqzek)
форпост-y m placowka, for-
poczta, posterunek
форебваний forsowny; ~ марш
forsowny marsz
форсувати -ую, -уеш forsowac
форсунка -и z rozpylacz
форт -у т fort
фортель -ля т fortel
фортегаано ndm п fortepian;
настрбювати ~ stroic forte-
pian; грати на ~ grac na for-
tepianie
фортеця -i z forteca
фортечний forteezny
фортифшацш -ii z fortyfikaeja
фортуна -и z fortuna; колесо
фортуни kolo fortuny; yc-
м!хнулася мен! poszcz?scilo
mi si?
форум -у m forum
фосфор -у m fosfor
фбефорний fosforowy; фбефор-
Hi дббрива nawozy fosforowe
фотоапарат-а m aparat foto-
grafiezny
фотоген 14ний fotogeniezny
фотограф -a m fotograf
фотография -ii z fotografia; ko-
льорбва kolorowa fotogra-
fia
фотографувати(ся) -ую, -уеш
fotografowac (si?)
фотон -у m foton
фуз!я2
фотомонтаж -у т fotomontaz
фотокореспондёнт -а т fotore-
porter
фототйшя -ii’ z fotodruk
фотосинтез -у т fotosynteza
фотосфера -и z fotosfera
фрагмент, фрагмент -а т frag-
ment
фрагментарний, фрагментар-
ний fragmentaryczny
фраза -и z fraza; загальш фра-
зи ogolniki
фразеолопзм -у т frazeologizm
фразеолбпя -ii z frazeologia
фразёр -а т blagier
фрак -а т frak
фракщя -ii z frakcja; парламент-
ера ~ klub parlamentarny,
frakcja parlamentarna
фрамуга, фрамуга -и z framuga
франк -а 1. frank 2. Frank (czlo-
nek plemienia starogermanskie-
go)
франт -a m strojnis, elegant
франщсканець -нця m francisz-
kanin
Француженка -и z Francuzka
Француз -a m Francuz
Французький francuski
Фрахт-у m 1. fracht, przewdz
towarow; ladunek, towary
przewozone 2. oplata za prze-
wdz towarow
Фрахтований; фрахтовано тор-
гбве судно frachtowiec
фрегат, фрегат -а т fregata
фрезерувальник -а т frezer
френч-а т frencz (kurtka woj-
skowa)
фрёска -и z fresk
фривольный frywolny
фрипйський frygijski; ~ ковпак
czapka frygijska
фриз -a m fryz (w architekturze)
фрикативный frykatywny, zwar-
to-szczelinowy; ~ звук glos-
ka zwarto-szczelinowa (fryka-
tywna), afrykata
фронда-и z fronda, opozycja
w lonie stronnictwa
фронт -у m front; вшна на два
фрбнти wojna na dwa fronty;
iTH на ~ isc па front
фронтовйй frontowy; фронтова
служба shizba frontowa
фронтовик -а т frontowiec
фронтон -у rn fronton; fasada
фрукт -а т owoc
фруктовый owocowy; ~ снс sok
owocowy; фруктбва крамнй-
ця sklep z owocami
фута, фуга -и z fuga
фугасный burzqcy; фугасна бом-
ба bomba burz^ca
фуганок -нка т hebel
ФУ31Я1, фузёя-i z fuzja (bron
palna)
фуз!я2 -ii z fuzja, pol^czenie si?;
шдприсмств fuzja przed-
si?biorstw
495
фундамент
фундамент -у т fundament
фундаменталист -а т funda-
mentalista
фундаментальний fundamen-
talny, podstawowy, zasadni-
czy
фундатор -a m fundator
фушкулёр -a m kolejka linowa
функцюнальний funkcjonalny;
funkcyjny
функцюнёр -a m funkcjonariusz
функцюнувати -ую, -уеш funk-
cjonowac, dzialac
функщя -ii’ z funkcja
фунт-a m funt (miara wag np.
w Anghi; jednostka monetarnd)
фураж-y m furaz (pokarm dla
zwierzqt domowych)
фургон -a m furgon
фур1я -ii’ z furia
Фурор -у m furora, sukces; зро-
бйти (викликати) ~ zrobic
furor?
фут -a m stopa (miara dlugoscij
футбол -у m futbol, pilka nozna
футболист -a m pilkarz
футбольний pilkarski; футболь-
на команда druzyna pilkar-
ska; ~ матч mecz pilki noznej
футляр -a m futeral
футуризм -у m futuryzm
футурист -a m futurysta
фуфайка -и z watowana kurtka
robocza, waciak, fufajka
фюзеляж-y m kadhib (samo-
lotu)
xa! xa! ha! ha! (wyraz nasladu-
Jqcy smiech)
хабар -a m lapowka
хабарництво-a n lapowkarst-
wo, lapownictwo
хабарницький lapowkarski
хазяш -a m zob. господар
хазяйка -и z zob. господйня
хазяйновитий zob. господарний
хазяйнувати -ую, -уеш zob. гос-
подарювати
X
хазяйство-а п zob. господар*
ство
xafiniech, niechaj; живё! niech
zyje!; ~ здшсняться тво! мрп
niech spehii^ si? twoje marze-
nia; буде так niech tak
b?dzie
халатный niedbaly, oboj?tny;
халатне ведношення lekcewa-
zQcy stosunek
халва -й z chalwa
496
харчовйй
халёпа-и z tarapaty; fuszerka,
chaltura; потрапити в халёпу
wpasc w tarapaty
халтурник -a m partacz, fuszer
халупа -и z chata, chahipa
халупйна -и z chatka, chahipina
халява -и z cholewa; з губи
халяву робйти robic z g?by
cholew?
халявка -и z cholewka; присма-
лювати халявкй smalic cho-
lewki
хам -a m chain
хамелеон -a m kameleon
хамлюга-и, хамло-а m cha-
misko
хамство -a n chamstwo
хамський chamski
хан -a m chan
хандра -й z chandra, splin; me-
lancholia
ханжа -i m faryzeusz, obhidnik,
swi?toszek
хаос -у m chaos
хаос -у m nielad
ханство -a n chanat
хаотйчний chaotyczny
хапанйна -и z 1. przywlaszcza-
nie, chwytanie (czegos); pot.
chapanie 2. pospiech
хапати -аю, -аеш chwytac, la-
pac; ~ на льоту chwytac w lot
► хапнути -ну, -неш zlapac,
chwycic
хапатися -аюся, -аешся chwy-
tac si? (za cos), brae si? (do
czegos)', не хапаючись nie
spiesz^c si?
хаплйвий pospieszny, gwaltow-
ny, niecierphwy
характер -у m charakter; nora-
ний ~ zly charakter
характеристика-и z charakte-
rystyka; opinia
характёрний charakterystycz-
ny, typowy; характерна риса
cecha charakterystyczna
харкати -аю, -аеш charkac, od-
krztuszac (flegmg, plwocing)
харювський charkowski
харюв’янин -а, харювець -вця,
m Charkowianin
харюв’янка, харювка -и z Char-
kowianka
харкотиння-я n flegma, plwo-
ciny
xaprifl-ii z karta (dokument);
Харпя Об’еднаних Нацш
Karta Narodow Zjednoczo-
nych
харч -у m a. -i z zywnosc, wikt,
prowiant
харч! -ie Imn artykuty zywno-
sciowe
харчовйй zywnosciowy; spozyw-
czy; продукт produkt (ar-
tykul) spozywczy; харчова
промислов1сть przemysl spo-
zywczy; харчова пачка pacz-
ka zywnosciowa
497
харчування
харчування -я п zywienie, odzy-
wianie; stolowanie; дастйч-
не ~ odzywianie dietetyczne;
громадське ~ zywienie zbio-
rowe
харчувати(ся) -ую, -уеш zywic
(si?), stolowac (si?)
хата -и z chata, chahipa; miesz-
kanie
хатйна, хатка, хатйнка -и z
chatka, chahipka; domek,
mieszkanko
хатшй domowy, pokojowy;
~ собака pies pokojowy;
хатня антёна antena pokojo-
wa; хатня робпяйця gospo-
sia, pomoc domowa
хапц -ie Imn zarosla, g?stwina
хвала -й z chwala
хвалйти(ся) -лю, -лиш chwalic
(si?)
хвалько -a m samochwala, py-
szalek, chwalipi?ta
хвалькуватий chelpliwy
хв астати (ся) -аю, -аеш prze-
chwalac (si?), chelpic (si?)
хвастовйтий chelpliwy
хвастонц -iB Imn przechwalki
хвастун -a m zob. хвалько
хвацький chwacki, dzielny
хвилйна -и z minuta; chwila; за
п’ять хвилйн восьма za pi?c
osma; критична ~ moment kry-
tyczny; за хвилйну za chwil?;
(одну) хвилйну! chwileczk?!
498
хвилювання -я n wzruszeme,
zdenerwowanie, niepokdj
хвилювати(ся) -юю, -юеш falo-
wac (si?), burzyc (si?); wzru-
szac (si?), denerwowac (si?),
niepokoic (si?)
хвилюючий wzruszaj^cy; niepo-
koj^cy
хвйля -i z fala; морська (звуко-
ва) ~ fala morska (dzwi?ko-
wa); довп (коротка серёдш)
хвйл! fale dhigie (krotkie, sred-
nie)
хвилястий falisty; хвиляста Jii-
iiifl linia falista
хв1ртка -и z furtka
XBicr хвоста m ogon; warkocz;
собаки (л^така) ogon psa
(samolotu); комёти war-
kocz komety
хвойний iglasty; л!с las iglas-
ty (szpilkowy)
хвбрий chory
XBopim -iio, -iem chorowac
хвороба -и z choroba; погана (ве-
нерйчна) choroba wene-
ryczna; на яку хворобу? po
kiego diabla?
хвороблйвий chorobhwy, slabo-
wity
хворост -у m chrust
хвощ -a m skrzyp
хвоя -di’ z 1. choina, 2. ighwie
хемотерашя -ii’ z chemioterapia
херувйм -a m cherubin
хлйнути
хйба -и z wada; bl^d; pomylka
хйбний bl?dny, wadliwy
хижак -a m drapieznik
хижацький drapiezny; zbojecki,
bandycki
хйжий drapiezny; хйж! 3Bipi
drapiezne zwierz?ta
ХИЛЙТИСЯ -ЛЮСЯ, -лишся chylic
si?, pochylac si?
хильнути -ну, -неш; ~ чарку
wychylic kiehszek
хнмерний chimeryczny, zmienny
хйргги хйр1Ю, XHpiem cherlac,
podupadac na zdrowiu
хирлявий cherlawy, w$tly, slaby
хист -y m zdolnosc, talent
хитання -я n 1. wahanie, niezde-
cydowanie, chwiejnosc 2. drga-
ше; гармошйш ~ drgania
harmoniczne
хитати(ся) -аю, -аеш chwiac
(si?); wahac (si?); земля хита-
етъся шд ногами ziemia kofy-
sze si? (tanczy) pod nogami
► хитнути(ся) -ну, -неш za-
chwiac (si?); zawahac (si?)
хиткйй, хисткйй chwiejny, wa-
hajqcy si?, niezdecydowany
хйтюсть, хйстккть -Kocri z
chwiejnosc, niepewnosc, brak
zdecydowania
хйтр1сть -pocri z chytrosc, prze-
biegiosc, spryt
хитромудрий przebiegty, prze-
myslny; pomyslowy
хйтронц -in Imn zob. хйтр!сть
хитрувати -ую, -уеш post?po-
wac przebiegle, sprytnie; uzy-
wac wybiegow
хитрун -a m chytrus
хихикания -я n chichotanie, chi-
chot
хихйкати -аю, -аеш, xoxotith
-очу, -очеш chichotac
xi6a chyba, czy, czyz; завтра
я не при1ду, ~ що буде сонце
jutro nie przyjad?, chyba ze b?-
dzie slonce; ти мене не вш-
знав? czyzbys mnie nie poznal?
хщ ходу m chod, bieg; tok,
ruch; задшй ~ bieg wsteczny;
мёртвий (яловий, холостий)
jalowy bieg; подш bieg
wydarzeh; надати справ!
nadac bieg sprawie
хщник -a m 1. chodnik, trotuar
2. chodnik (na podlogg)
х!м!зац1я -ii" z chemizacja
xiMiK -a m chemik
х!м!кали -лш, х!мпсати -лв Imn
chemikalia
хгхпчний chemiczny; xiMinni за-
соби srodki chemiczne
Х1М1Я -i’i z chemia
xiiihi -y m chinina
xipy, хорт хорта m chart
xipypr -a m chirurg
xipyprifl -ii z chirurgia
хлйнути (tylko 3. osoba) lun$c,
bryzn^c
499
хлйпати
хлйпати -аю, -аеш chlipac, szlo-
chac
xjri6 -a m chleb; чбрний ~ czar-
ny chleb; черствйй (разовйй)
~ czerstwy (razowy) chleb;
насутцний ~ chleb powszedni;
голодшй кум! ~ на ум! glod-
nemu chleb na mysli
хшбйна -и z bochenek chleba
хл1бний chlebowy, zbozowy;
~ квас kwas chlebowy; хл>б-
не дерево drzewo chlebowe,
chlebowiec
хшбодавець -вця m chlebodaw-
ca
хл!бозавод -у m zaklad piekar-
niczy, piekamia
хл!бороб -a m rolnik
хл!бородпий urodzajny, zyzny
хлтв -a m chlew; obora
хлопець -пця m chlopiec
хлоп’ячий chlopi?cy; ~ вне,
хлоп’яч! лгга chlopi?ce lata
хлор -у тп chlor
хлорований chlorowany; хлоро-
вана вода chlorowana woda
хльбстати -аю, -аеш chlostac,
smagac ► хльоснути -ну,
-неш smagn^c, chlasn^c (np.
batem)
хмара -и z chmura; дощова ~
chmura deszczowa
хмарка, хмарйнка -nzchmurka
хмаритися (tylko 3. osoba)
chmurzyc si?
хмарний pochmurny, zachmu-
rzony; хмарне небо pochmur-
ne (zachmurzone) niebo
хмельовйй а, хмёлевий chmie-
lowy
хмелярство, хм!льнйцтво-a n
chmielarstwo
хмиз -y m chrust
хмыь хмелю m chmiel
хмурий pos?pny, chmurny, za-
s?piony
хмурити -рю, -риш; ~ лице (об-
личия); pos?pniec, zas?piac
si?; чоло (брови) marszczyc
czolo (brwi)
хмуритися -рюся, -ришея 1. za-
s?piac si?, pos?pniec 2. (tylko
3. osoba) chmurzyc si?
хнюпити -плю, -пиш spusz-
czac, zwieszac; голову (nie)
zwieszac glow? (nos)
хна хни z henna (naturalny
barwnik do wlosow)
хобот -а /и 1. tr$ba slonia
2. wierzehnia cz?sc lawety ar-
matniej
хоботок -тка m pyszczek, ryjek
owada
хованка -и z kryjowka; scho-
wek, skrytka
хованки -HOK Imn zabawa w cho-
wanego; грати в bawic si?
w chowanego
ховати(ся) -аю, -аеш chowac
(si?), kryc (si?); ukrywac (si?);
500
хоробрый
сонце ховаегься за хмари
slonce chowa si? za chmury
ховрак -a m susel
хода-й z chod, кгок; Ий ско-
рою ходбю isc szybkim kro-
kiem; ith черепашачою xo-
дбю isc zolwim krokiem; збй-
тися з ходи potkn^c si?
ходак-а 1. piechur 2. chodak
{but)
ходите -джу, -диш chodzic;
~ навпшйньки chodzic na
palcach; ~ гуляти chodzic na
spacer
ходшня -я n а. ходьба -й z cho-
dzenie
ходовйй chodliwy (towar); obie-
gowy, powszechnie uzywany
(zwrot, wyraz); ruchowy
ходул! -уль Imn szczudla
ходульный sztuczny, nad?ty, na-
puszony; banalny
ходячий chodzqcy; obiegowy;
ходяча енциклопёдая cho-
dzQca encyklopedia
ходьба -й z zob. ход1ння
холера -и z cholera (choroba)
холестерин -у m cholesterol
холод -у m chlod, zimno
холодёць -дцю m galareta (zim-
ne nozki); cholodziec
холодильник -a m lodowka;
chlodziarka
холодйти -джу, -бдйш chlodzic
холодный chlodny, zimny; хо-
лодна шч chlodna пос; холод-
на збрбя biala bron; ~ прийбм
chlodne przyj?cie
холоднйк -a m chlodnik (zupa)
холоднокровный 1. opanowany,
chlodny, spokojny 2. zim-
nokrwisty (o zwierz^ciu)
холоднуватий chlodnawy, zim-
nawy
холодок -дка m chlodek, za-
ciemnione miejsce
холбнути -ну, -неш stygn^c;
кров холбне в жйлах krew
stygnie (scina si?) w zylach
холостйй niezonaty, samotny;
jalowy; luzny; хщ машины
jalowy bieg maszyny
холостяк -a m niezonaty, stary
kawaler
холбша -i z nogawka
хомут-a m chom^to; jarzmo,
niewola
хом’як -a m chomik
xop -y m chor; жшбчий (чоловь
чий, мппаний, церкбвний)
chor zenski (m?ski, mieszany,
cerkiewny)
хорал -у m choral
хорват -a m Chorwat
хорватка -и z Chorwatka
хорватський chorwacki
хорда -и z ci?ciwa (w geometrii)
хорист -a m chorzysta
хоробрый odwazny, smialy, dziel-
ny, m?zny; chrobry
501
xop66picTb
хордбр!сть -pocri z dzielnosc,
odwaga, m?stwo
хоровйй ch drain у
хорбми -MiB Imn wielkie miesz-
kanie; wspaniafy budynek
хоромина -и z wielki budynek
хброшё ladnie, przyjemnie
хороший dobry; ladny
хорт zob. xipy
xoTiTH хочу, хочет chciec
хохуля -i z nutria
хоч а. хоча chociaz, mimo ze
хоч-не-хоч chc^c nie chc$c
храм -у m swi^tynia
храпи -iB Imn chrapy (nozdrza
и zwierzqf)
хребет -бта m kr?goslup; grzbiet
(rowniez gorski)
хребёць -бця m kr$g (w krggo-
slupie)
xpecr -a m krzyz; лежати xpec-
tom lezec krzyzem; ГИвдённий
Хрест Krzyz Pohidnia (gwiaz-
dozbior)
хрёстик -a m krzyzyk
хрестйльниця -i z chrzcielnica
хрестйни -йн Imn chrzciny
хрестйти(ся) -ещу, -ёстиш
1. zegnac (si?) znakiem krzy-
za 2. chrzcic (si?)
хрестовий krzyzowy; ~ похщ
krucjata, wyprawa krzyzowa
хрестовйк -a m krzyzak (pajqk)
хрестоматия -ii z chrestomatia,
wypisy, antologia
хрестоносець -сця m krzyzak
хрещатий w ksztalcie krzyza
Хрещатик -a m Chreszczatyk
(nazwa ulicy w Kijowie)
хрещёний chrzestny; ~ батько
ojciec chrzestny; хрещёна ма-
ти matka chrzestna; хреще-
ш батьки rodzice chrzestm,
сип chrzestny syn, chrzes-
niak; хрещёна дочка chrzest-
na corka, chrzesniaczka
хрещёник -a m chrzesniak,
chrzestny syn
хрёщёниця -i z chrzesniaczka,
chrzestna corka
хрещёння -я n chrzest; бойовё
chrzest bojowy
хризантема -и z chryzantema
хрип -у m chrypa, chrypka
хршпння -я n charczenie, rz?ze-
nie
хришти -плю, -пиш chrypiec,
charczec
хрипкйй, хрйплий zachrypni?ty,
ochrypfy; chrypliwy
хрипота -й z chrypka, zachryp-
ni?cie
хрипун -a m czlowiek mowi^cy
zachrypni?tym glosem
християнйн -a m chrzescijamn
християнка -и z chrzescijanka
християнство -a n chrzescijan-
stwo
християнський chrzescijanski
Христос Христа m Chrystus
502
хухати
xpia -у т chrzan
xptaoBHHchrzanowy; ~ coycsos
chrzanowy
хробак -a m robak
хроматйчний chromatyczny
хромосома -и z chromosom
хрошка -и z kronika
хрошчний chroniczny, przew-
lekty
хронолопчний chronologiczny
хронолбпя -ii z chronologia
хронометр -a m chronometr
хропшня -я n chrapanie
хрошти -плю, -пиш а. хроптй
-пу, -пёш chrapac
хрумати а. хрумкати -аю, -аеш
chrupac
хруск -у, хрускгг -коту т chrz^st
хрустки -ущу, -устйш chrz^s-
С1С
Хрущ -а т chrzqszcz, chrab^szcz
хрюкати -аю, -аеш chrz^kac
(о swim)
хряски -коту т chrz^st, szcz^k
хрящ -а т chrzqstka
хрящуватий chrz^stkowy
хтйвий chciwy, zachlanny
хтнвклъ-вост! z chciwosc, za-
chlannosc
xto кого kto; ~ шший ktos inny
хтбзна-де nie wiadomo gdzie
хтбзна-коли nie wiadomo kiedy
хтбзна-куди nie wiadomo do-
k$d
хтбзна-сюльки nie wiadomo ile
хтбзна-як nie wiadomo jak
хто-нёбудь ktokolwiek
хтось ktos
хута -и z zamiec, zawieja
худйй chudy, szczupfy
худнути -ну, -неш chudn^c, tra-
cic na wadze, szczuplec
худоба-и z bydlo; рогата ~
bydlo rogate
худббйна -и z bydl?
художник -a m artysta; malarz,
grafik, rzezbiarz
худбжшй artystyczny; ~ стиль
styl artystyczny; худбжня лЬ
тератуфа literature pi?kna
худорба -й m chudzielec
худорлявий chuderlawy, wqtly,
mizemy
хулкан -a m chuligan, lobuz
хунта -и z junta
хуртовйна -и z burza, zawieru-
cha, zamiec
хустка -и z chustka
хусточка -и z chusteczka; Носо-
ва ~ chusteczka do nosa
xyiip -тора m chutor; folwark
хуторянин -a m mieszkaniec
chutoru
хуткйй pr?dki, szybki
хутко pr?dko, szybko
xyrpo -a m futro
хутрянйй futrzany
хухати -аю, -аеш chuchac
► хухнути -ну, -неш chuch-
nac
503
цабё
ц
цабё heta!; велике ~ wielka fi-
gure, gruba ryba
цап -a m cap, koziol
цапеня -яти n kozl?, koziolek
цар -я m саг; ~ зв1р!в krol zwie-
rz$t; Цар небёсний Krol Nie-
bios (Nieba)
царат -у т carat
царйця -i z 1. сагуса (wladczyni);
Царйця небесна Krolowa Nie-
bios (Nieba) 2. carowa (zona
card)
царство -a n cesarstwo; krolest-
wo; рослйнне ~ swiat roslin-
ny (krolestwo roslin); тварйн-
не ~ swiat (krolestwo) zwie-
rz$t; Царство небёсне Kro-
lestwo Niebieskie
царський carski, cesarski, kro-
lewski; царсыа ворота (вра-
та) carskie wrota (glowne
drzwi w ikonostasie, przez kto-
re mogq wchodzic tylko ksig-
za)
цвйнтар -я m cmentarz
цвЕчйй splesnialy
цв1ль -л! z plesn
цв!ршькати (tylko 3. osoba)
cwierkac, swiergotac
цв!ркун -a m swierszcz
цв1стй -iiy, -ireni 1. kwitn^c
2. plesniec
цвгт -у m kwiat; ~ яблуш kwiat
jabloni; ~ юнацтва kwiat
mlodziezy
цвтння-я n 1. kwitnienie 1
plesnienie
цвпнйй; цв1тна капуста kala-
fior; Цвгтна недьчя zob. Вёрб-
на недьля
цвях -а т gwbidi, cwiek
це zob. цей; хто ~? kto to?;
що ~? со to?
цёбёр цёбра т ceber
цёбто to znaczy, czyli
цегёльний zwi^zany z produkcj$
cegly; завод cegielnia
цегёльня -i z cegielnia
цёгла -и z cegla
цеглйна -и z cegla (pojedyncza
sztuka)
цей цього m, ця uiei z, це цьо-
гб л, щ цих Imn ten, ta, to, te
(ci)
целлбат -у m celibat
цемент -у m cement
цемёнтний cementowy; завод
cementownia
цементувати -ую, -уеш cemen-
towac
ценз -у m cenzus
цензура -и z cenzura
центнер -a m centnar, cetnar
центр -у m centrum, srodek; os-
rodek; вагй srodek ci?z-
kosci; райбнний osrodek po-
504
цитата
wiatowy; культурный ~ cen-
trum kulturalne
централззувати -ую, -уеш сеп-
tralizowac
центральний glowny, centralny;
центральне опалення central-
ne ogrzewanie; ~ вокзал dwo-
rzec glowny (centralny)
центризм -у т centryzm
церембнитися -нюся, -нишся
robic ceregiele, demonstrowac
(miec) nienaganne maniery
церемошал -у m ceremonial
церемошймейстер -a m mistrz
ceremonii
церембшя -ii z ceremonia
церемонный ceremonialny
церква -и z cerkiew
церкбвний cerkiewny; церковне
право prawo cerkiewne
Церковнослов’янський cerkiew-
no-slowianski
Цесарка -и z perliczka, pantarka
Цех-y m 1. zaklad lub oddzial
fabryczny 2. cech
Цеховйй cechowy
Цеце ndm z tse-tse (mucha)
Цибулина -и z jedna glowka ce-
buli (tulipana, kosacca itp.)
Цибуля -i z cebula
Цивинзащя -ii z cywilizacja
ЦивЬьний cywilny; ~ кодекс
(шлюб) kodeks (slub) cywilny
Читан -a m Cygan
Циганка -и z Cyganka
циганський cyganski
цигарка -и z papieros
цикада -и z cykada
цикл -у z cykl; okres
циклзчний cykliczny
циклон1-y m cyklon (zjawisko
meteorologiczne)
циклон2 -a m cyklon (gaz trujq-
cy)
циклоп -a m cyklop
цикорш -iio m cykoria
цикута-и z cykuta
цилпщр -а ли 1. cylinder (w tech-
nice) 2. cylinder (nakrycie gio-
wy)
цимбали -л!в Imn cymbaly
цимбал1ст -a m cymbalista
цинамон -у m cynamon
цинга -й z szkorbut
ЦИ1ПЗМ -y m cynizm
цйшк -a m cynik
цишчний cyniczny, sarkastycz-
ny, drwi^cy
цинк -у m cynk
цйнковий cynkowy
цинкувати -ую, -уеш cynkowac
цирк -у т cyrk
циркулювати -юю, -юеш kr^-
zyc, cyrkulowac; kr^cic si?,
obracac si? (po kole)
циркуль -ля m cyrkiel
цистерна -и z cystema
цитата -и z cytat; наводити
цитату przytaczac cytat, cyto-
wac
цитрина
цитрина -и z cytryna
цитрйновий cytrynowy; цитрй-
нова кислота kwas cytrynowy
цитрус -а т cytrus (owoc i drze-
wo, np. cytryna, pomarancza,
grejpfrut)
цитрусов! -вих Imn owoce (drze-
wa) cytrusowe
цитувати -ую, -уеш cytowac
цить! cicho!
циферблат-a m tarcza zegaro-
wa, cyferblat
цифра -и z cyfra; рймсыа (араб-
ськ!) цйфри cyfry rzymskie
(arabskie)
щ zob. цей
цшка-и z 1. cewka, szpulka
2. struga (strozka) cieczy (z kra-
nu, z rury)
цщйлко -a n cedzidlo
1цдйти -джу, -диш cedzic
щкавий ciekawy, interesuj^cy
цжавити(ся) -влю, -виш intere-
sowac (si?), ciekawic (si?)
цжавкть -вост! z ciekawosc, za-
interesowame
щкаво ciekawie, interesuj^co
щле -лого n cate, calosc
щлеспрямований maj^cy wyraz-
ny cel, zd^zaj^cy do okreslo-
nego celu, zmierzaj^cy (d^z^-
cy) ku okreslonemu celowi
цЕлеспрямовашсть-Hocri z d$-
zeme do celu, celowosc
щлий caly, wszystek; вц щлого
506
сёрця z calego serca; ~ i здо-
ровий caly i zdrowy (zdrow)
щлина-й z ugor, calizna; pole
lezqce odlogiem (me uprawia-
ne)
щлйтель -ля m uzdrowiciel
щлити -лю, -лиш а. щлитися
-люся, -лишся mierzyc, przy-
mierzac si?, celowac (z brom
palnej lub luku)
целений calosciowy
цепсть -лосп z calosc
щлковитий calkowity
щлкбм calkiem, zupelnie
щлогодйнний calogodzinny
щлодённий calodzienny
щлодобовйй calodobowy
щлотижнёвий calotygodniowy
щлувати(ся) -ую, -уеш calowac
(ei?)
щль -л! z cel; влучати в tra-
fiac do celu; trafiac w sedno,
в мйрних Ц1лях w celach po-
kojowych
щльовйй celowy, przeznaczony
do okreslonych celow
щлющий uzdrawiaj^cy, leczm-
czy; zbawczy
щна -й z cena; рйночна ~ cena
rynkowa; знйження цш obniz-
ka cen; тдвшцення цш pod-
wyzka cen; шдшмати (шдби-
вагн) щну podnosic (podbi-
jau) cen?; за всяку шну za
wszelk$ cen?
цюркати
щнйтель-ля т znawca, milos-
nik, amator
цшити-ню,-ниш cenic; powa-
zac, szanowac
цшйтися -нюся, -нишся cenic
si?, szanowac si?
щнний cenny,^ wartosciowy;
~ лист (namp) list (papier)
wartosciowy
щннйк -a m cennik
щншсть-Hocri z cennosc, war-
tosc; культурш uiiniocri war-
tosci kulturalne
цшувати -ую, -уеш 1. wyceniac,
ustalaccen? 2. cenic; powazac,
szanowac
щп -a m cep
цшок -пка m kij; laska
цш-цш! cip! cip! (wolanie na kur-
r czgta)
Шеар -я m cesarz
Шсарський cesarski
цмбкати -аю, -аеш cmokac;
muskac (ustami) ► цмбкну-
ти-ну, -неш cmokn^c; mus-
hqc (ustami)
Циота -и z cnota
Цнотливий cnothwy
Цокати (tylko 3. osoba) tykac
(o zegarze), turkotac (о ko-
lach), tupotac (o koniach)
Цоют -коту m tykanie (zegara),
tupot (konskich kopyt), turkot
Цоколь -лю m cokol
цокотати -очу, -бчеш trajko-
tac; skrzeczec; ~ зубами
dzwonic (szcz?kac) z?bami
цокотун-а m pleciuga, papla,
gadula (o mgzczyznie)
цокотуха-и z trajkotka, plot-
karka, papla
цукёрка -и z cukierek
цукёрниця, цукбрниця -i, цукёр-
ничка -ки z cukiemiczka
цукор -кру т cukier
цукрбвий cukrowy; ~ буряк
burak cukrowy; цукрова пуд-
ра cukier puder
цупкйй mocny, twardy, silny
цупко silnie, mocno
цур precz! tfu!; ~ to6i! idz
precz!, niech ci? hcho wezmie!
цуратися -аюся, -аешся wyrze-
kac si?, wypierac si? (np. po-
chodzenia)
цуценя -яти n, цуцик -a m szcze-
ni?
цькувати -ую, -уеш szczuc; pod-
judzac, buntowac (przeciw ko-
mus)'
цьогоб!чний znajduj^cy si? po tej
stronie
цьогор1чний, цьоголтпй tego-
roczny
цьогосвтпй z tego swiata, ziem-
ski
цюркати (tylko 3. osoba) цюрко-
тати, цюркотгти (tylko 3. oso-
ba) ciurkac (o mleku, о wodzie)
507
цюркбм
цюркбм ciurkiem; шт ~ з чб-
ла тече pot ciurkiem leje si?
z czola
ця zob. цей
цямрина -и z cembrowina
цятка -и z plamka, c?tka
цяткбваний c?tkowany
цяточка -и z c?tka; до останньо!
цяточки calkiem, calkowicie,
zupelnie
цяцькатися -аюся, -аешся cac-
kac si?, ciackac si? (w j^zyku
dzieci)
цяця -i z zabawka
чабан-a m pasterz owiec, ow-
czarz
чавйти -влю, -виш gniesc, du-
sic, dlawic
чавун1 -у m zeliwo
чавун2 -а, чавунёць, -нця m gar-
nek zeliwny
чавунка -и z dawna nazwa kolei
zelaznej
чавунний zeliwny
чагар -я, чагарнйк -a a. -у m za-
gajnik; zarosla, krzaki
чад -у m czad
чадйти -джу, -диш czadzic,
kopcic, dymic
чадгги-iio,-ion ulegac zacza-
dzeniu
чай чаю m herbata; запрбшува-
ти на ~ prosic (zapraszac) na
herbat?; за чаем сиддти sie-
dziec przy herbacie
чайка1 -и z 1. czajka 2. mewa
4
чайка2 -и z lodz kozacka
чайна чайнбТ z herbaciarnia
чайний herbaciany; чайна ло-
жечка tyzeezka do herbaty;
чайна троянда roza herbacia-
na
чайник -a m czajnik
чайов! -йх Imn napiwek, datek
чаклувати -ую, -уеш czarowac
чаклун-а m czarowmk, czaro-
dziej, czamoksi?znik
чал -у m lina, cuma
чалий dereszowaty (o koniu)
чалити -лю, -лиш cumowac
чамбул-у m czambul (pddzud
jazdy tatarskiej)
чан -a m kadz; st$giew; zbiomik
чапля -i z czapla
чапрак -a m czaprak (przykrycie
konia pod siodlo)
чардаш -у m czardasz
чари -ie Imn czary
508
чаювати
чар1внйй czaruj^cy, uroczy, za-
chwycaj^cy; czarowny, czaro-
dziejski; чар!вна наличка cza-
rodziejska rozdzka
qapiBHHK -a m czarownik, czaro-
dziej
чар!вниця -i z czarownica, wiedz-
ma
чарка -и z kieliszek, lampka
народы 4я m zob. чар!вник
чародыка -и z zob. чар!вниця
чарувати -ую, -уеш czarowac;
zachwycac
час -у т czas; мкцёвий ~ czas
miejscowy (lokalny); теперив-
шй (минулий, майбутшй) ~
czas terazniejszy (przeszly,
przyszfy); у цей ~ w tym cza-
sie; з цього часу od tego czasu
часник -у m czosnek
часом czasem, niekiedy
часбпис -у m czasopismo
часослов-a m rel. czasoslow
(pdpowiednik brewiarza)
частенько bardzo cz?sto, dose
cz?sto
частйна -и z cz?sc
частника -и z cz^stka, cz^stecz-
ka; елементарна ~ cz^stka
elementama
частив а. чаепше cz?sciej
частка-и z 1. cz^stka; левина
(лёв’яча) ~ Iwia cz?sc 2. par-
tykula
частковий cz?sciowy
часто cz?sto; ~-густо cz?sto g?-
sto, bardzo cz?sto
частокЕл -колу m cz?stokdl, ost-
rokol, palisada
частота -й z cz?stotliwosc; frek-
weneja
частотный cz?stotliwy; слов-
ник slownik frekwencyjny
частбтшсть-Hocri z cz^stotli-
wosc
часточка -и z cz^steczka, czqst-
ka
частування -я n cz^stowanie,
goszczenie
частувати -ую, -уеш cz^stowac,
goscic
частуватися -уюся, -уешся cz?-
stowac si?
чатувати -ую, -уеш czatowac
чахлый w$tly, mizemy, chuder-
lawy; zwi?dly (glownie о ros-
linach)
чахнути -ну, -неш chudn^c, mi-
zemiec; wi?dn$c (o roslinach)
чаша -i z czasza, czara; kielich,
puchar; прка kielich gory-
czy
чашечка-и z 1. kieliszek 2. kie-
lich (cz^sc kwiatu)
чашка -hz 1, filizanka 2. rzepka
(w kolanie)
чаювання -я n picie herbaty; de-
lektowanie si? herbaty
чаювати -юю, -юеш pic herba-
t?; delektowac si? herbaty
509
чвал
чвал -у т cwal (szybki bieg ко-
nia)
чванитися-нюся,-нишся chef-
pic si?, pysznic si?
чванливий chelpliwy, zarozu-
miaty
чванство-a n chelpliwosc, py-
cha, zarozumialstwo
чванько -a m pyszalek, zarozu-
mialec
чвара-и z klotnia, sprzeczka,
zwada; rozruchy
чваруватий klotliwy
чвёртка -и z cwiartka, cwierc
чверть -Ti z cwierc; cwiercnuta;
~ року kwartal; ~ годйни
kwadrans
чебрёць -цю m macierzanka
чек -a m czek
чеканити -ню, -ниш wybijac,
wykuwac; sztancowac
чекати -аю, -аеш czekac
чёковий czekowy; чёкова книж-
ка ksi^zeczka czekowa
челядь -/xi z czeladz; shizba; do-
mownicy
чемерйця -i z ciemierzyca (rosli-
na lecznicza)
чёмний uprzejmy, grzeczny
чёмшсть -Hocri z uprzejmosc,
grzecznosc
чемодан -a m zob. валка, ва-
лЬка
чемшон -а т mistrz, czempion
чемшонат -у т mistrzostwo
ченщ чв Imn mnisi zob. чернёць
чешга -и z r^czka phiga
чепурйти(ся) -рю, -риш stroic
(si?), upi?kszac (si?)
чепурнйй czysty, schludny, sta-
rannie ubrany
черва -и z zob. чирва
черва-и z zb., черви-bib Imn
robaki, robactwo
чёрвень -вня m czerwiec
червйвий robaczywy
червшець -нця m czerwoniec
(nazwa dawnej zlotej monety)
чёрвшь -веш z czerwien (kolof),
rumieniec
червнёвий czerwcowy
червоний czerwony; Червбний
Хрест Czerwony Krzyz
червошти -1Ю, -iein czerwieniec,
p^sowiec; rumienic si?
червоноарм1€ць -шця m czer-
wonoarmista, zofnierz Armn
Czerwonej
червонолиций, червонопикий
czerwony na twarzy
червонястий czerwonawy
червопод1бний robaczkowy,
ksztaftem przypominaj^cy ro-
baka; вщросток wyrostek
robaczkowy
черв’як -a m robak
чёрга -й z kolej, kolejka; стояти
в чёрз! stac w kolejce
чёрга -и z seria (z broni maszy-
nowej)
510
черни ця
черговий kolejny, biez^cy; szere-
gowy; dyzumy; ~ piK kolejny
rok
чергування-я n kolejnosc; dy-
zur; ~ голоснйх obocznosc
samoglosek, przeglos, altema-
cja
чергуватися -уюся, -уешся na-
st?powac kolejno, wymieniac
si?, altemowac
черевик -a m trzewik, but
чаревйчник -a m szewc
черевнйй brzuszny; ~ тиф tyfus
brzuszny
черево -a n brzuch
черевомовець -вця а. черево-
мовник -a m brzuchomowca
черевцё -я n brzuszek
череда -й z trzoda
череднйк -a m pastuch (trzody)
через przez; za; ~ jric przez las;
~ кого? przez kogo?; ~ тйж-
день za tydzien; ~ uin w ci^gu
nocy, przez пос; ~ дёякий час
przez jakis (pewien) czas;
~ брак z (powodu) braku;
~ те, що... dlatego, ze...
черемха, черёмуха, черемши-
на -и z czeremcha
чёрен -a m czaszka
черепаха -и z zolw
черепаховий zolwi, zolwiowy;
суп zupa zolwiowa (z zol-
wia); черепахове м’ясо mi?so
zohvie (z zolwia)
черепашачий zolwi; черепаша-
ча хода zolwi krok; zolwie
tempo
черепашка -и z muszla
черепйця -i z zb. dachowka
черепичний dachowkowy; ~ дах
dach pokryty dachowk^
черепнйй czaszkowy; черепш
юсткй kosci czaszki (czaszko-
we)
черепок -нка m skorupa (ghnia-
nd)
чареп’яний gliniany
чересло -a n noz (w plugu)
черешня -i z czeresnia
чершь -peni z а. -реня m dno
pieca, palenisko
черкати -аю, -аеш kreslic, ryso-
wac ► черкнути -ну, -нёш na-
kreslic, narysowac; dotkn$c;
сонце зачеркнуло верх!в’я
дерев slonce musn?lo wierz-
cholki drzew
черкес -a m Czerkies
черкёска -и z Czerkieska
черкёський czerkieski
чернётка-и z brudnopis, bru-
lion; konspekt, szkic
чернёцтво-a n 1. stan zakonny
2. mnisi; zakonnice
чернёць ченця m mnich, zakon-
nik
чернёчий, чернёцький, zakon-
ny, mnisi
чернйця -i z zakonnica, mniszka
511
чернь
чернь -i z 1. motloch, pospol-
stwo 2. rodzaj czamej emalii
na srebrze 3. czerri (czarny
kolor)
черпак -a m czerpak
черпати -аю, -аеш czerpac, na-
bierac (np. wodg, mqk%)
черствый 1. czerstwy (twardy,
nieswiezy) 2. nieczuty, oboj?t-
ny
черствгги -по, -iem а. чёрств1ти
-no, -iem 1. czerstwiec 2. sta-
wac si? oboj?tnym, nieczufym
чесанка -и z grzebien do czesa-
nia Inu, gr?pla
чесания -я л 1. czesanie 2. dra-
panie 3. gr?plowanie
чесати чешу, чёшеш czesac; gr?-
plowac weln?
чесатися чешуся, чёшешся cze-
sac si?
чёсний uczciwy, sumienny; sza-
nowny, powazny; чёсне слово
slowo honoru
чёсшсть -nocri z sumiennosc,
uczciwosc
чеснота -и z cnota
честолюбець -бця m czlowiek
z$dny zaszczytow (honordw,
wladzy); ambitny
честолюбство -a n zqdza slawy
(uznania), wygdrowane am-
bicje
чёсть -i z honor, czesc; zaszczyt;
справа чёсп sprawa honoru;
512
слово чёстл slowo honoru,
дшоча ~ niewinnosc (dziew-
czgca); суд чёстл s$d honoro-
wy; ~ i слава slawa i chwala,
в ~ na czesc
чёський czeski
четвёр -epra m czwartek
четверговий czwartkowy
четверо czworo
четвертин czwarty
четвертина -и z cwiartka, cwierc
чётверть -Ti z cwierc
четв!рка -и z czworka
чех -a m Czech
чечёнець -нця m Czeczeniec
чеченка -и z Czeczenka
чечёнський czeczehski
чешка -и z Czeszka
чи czy; ~ пршдеш? czy przyje-
dziesz?; рано ~ шзно wczes-
niej czy pozniej; так ~ шак
(шакше) tak czy owak
чиж -a m czyz
чий чийого czyj
чий-нёбудь czyjs, czyjkolwiek
чийсь чийогось czyjs
чилшський chilijski
чим czym; im; дал!, тим кра-
ще im dalej, tym lepiej
чималйй spory, duzy, niemaly
чин -у m 1. ranga, stopien; stan;
чернёчий stan zakonny; re-
gula zakonna 2. sposob 3. dzia-
lanie; таким чином w ten spo-
sob
читанка
чинйти -ню, -ниш 1. czynic
2. garbowac (skorg)
чйнний wazny (w sensie praw-
nym), czynny, skuteczny
чинник -a m czynnik, faktor
чйншсть -Hocri z czynnosc,
dzialanie; waznosc
чиновник -a m urz?dnik; biuro-
krata
чинш -у m czynsz
чирва -и z czerwien, kier (w kar-
tach)
чирка -и z cyranka
чиркати -аю, -аеш pocierac (np.
zapalkg о pudelko) ► чйркну-
ти-ну, -неш potrzec (np. za-
palkg о pudelko), zapalic
чиряк -a m wrzod, czyrak
чисёльний liczebny, liczbowy
чисёльник -a тп licznik (w mate-
matyce)
чисельшсть -Hocri z liczebnosc,
liczba
числённий liczny
числёншсть-Hocri z mnogosc,
wielosc, wielka ilosc
числения -я n liczenie, obliczanie
чйслити -лю, -лиш liczyc
ЧИСЛ1ВНИК -a m liczebnik; голов-
нйй (порядковий) ~ liczebnik
glowny (porz^dkowy)
число-a n 1. liczba; ц>ле (де-
сяткове, вим1рне, додатнс,
вщ’ёмне, порядкове, уявне)
~ liczba calkowita (dziesi?t-
Ъ kp -ПОЛЬСЬкНН C10BHIIK
na, wymiema, dodatnia, ujem-
na, porz^dkowa, urojona)
2. data; яке сьогодш ~? kto-
rego dzis mamy?
числовйй liczbowy, liczebny
чйстий czysty; чйсте нёбо czyste
niebo; чйста правда szczera
prawda
чистйлшце -a n czysciec
чистйльник -a m osoba zajmu-
j$ca si? czyszczeniem (np. czy-
scibut, kominiarz)
чйстити чищу, чйстиш czyscic;
obierac (np. kartofle, warzy-
wa); лю oczyszczac las
чйститися чищуся, чйстишся
czyscic si?, oczyszczac si?
чйстка -и z czystka, czyszczenie;
obieranie, skrobanie (np. kar-
tofli, warzyw)
чйсто czysto
чистовик -a m czystopis
чистокровний rasowy, czystej
krwi
чистописания -я n kaligrafia
чистосёрдний szczery, otwarty
чистота-Й z czystosc, schlud-
nosc; niewinnosc; przejrzys-
tosc (np. wody)
читальня -Hi z czytelnia
читальний; зал zob. читальня
читальник -a m lektor; czytelnik
читанка -и z czytanka (podrgcz-
nik lub ksiqzka, tekst w pod-
rgczniku dla dzieci)
513
читання
читання -я п czytanie; ~ лёкшй
(дбповщей) wyglaszanie wy-
kladow (odczytow); ~ кни-
жек czytanie ksi^zek
читати -аю, -аеш czytac; wygla-
szac odczyty, wyklady
читач -a m czytelnik
читачка -и z czytelniczka
читёць -тця m zob, читальник
чищения -я n czyszczenie, oczy-
szczanie
чш чопа m czop, szpunt; korek
чшати -аю, -аеш zaczepiac; не
чшай його! zostaw go w spo-
koju!
чшкйй przyczepny, chwytliwy
чшлятися -яюся, -яешся przy-
czepiac si?, chwytac si?; zawie-
szac si?; не чшляйся! nie cze-
piaj si?!
чпкйй wyrazny, czytelny (p pis-
mie); dokladny, scisty, precy-
zyjny
4itko wyraznie, czytelnie; dok-
ladnie, scisle, precyzyjnie
член-a m czlonek; czlon (zda-
nia); дшсний (звичайний) ~
czlonek rzeczywisty (zwyczaj-
ny); ~-кореспондёнт czlonek
korespondent; ~ речения
cz?sc (czlon) zdania
члёнський czlonkowski; члён-
сью внёски skladki czlonkow-
skie
чмзль чмеля m trzmiel
4o6ir -бота m but
чоботар -я m szewc
чбвгати -аю, -аеш powloczyc
(szurac) nogami, wlec si?
чбвен чбвна m czolno, lodka;
мотбрний ~ motorowka; тд-
вбдний ~ lodz podwodna;
вИрйльний zaglowka; ря-
пвнйй lodz ratunkowa
чоло -a n czolo; стояти на по-
лз stac na czele, przewodzic;
з вщкрйтим чолбм z otwar-
t$ przylbic^
чоловнс -а ди 1. czlowiek 2. mqz,
malzonek; дочки m^z cor-
ki (zi?c); сестри m$z siost-
ry (szwagier) 3. m?zczyzna
чолов1чий m?ski; рщ rodzaj
m?ski; xop chor m?ski; чо-
лов1ча стать plec m?ska; чо-
лов^ча рйма rym m?ski
чолов^чок -чка m 1. czlowieczek
2. zrenica
чолбмкатися -аюся, -аешся ca-
lowac si? (przy powitaniu lub
pozegnaniu)', ► чолбмкнутися
-нуся, -нешся pocalowac si?
(przy powitaniu lub pozegna-
niu)
чом а. чому czemu, dlaczego;
чом вас впер не розв!яв? cze-
mu wicher was nie rozwial?
(z wiersza Szewczenki); чому
не йдеш зам1ж? dlaczego me
wychodzisz za m$z?
514
чудернацький
чомусь czemus; jakos; ~ при-
гадалося меш jakos przy-
pomnialo mi si?
чбрний czarny; чбрна кава czar-
na kawa; чбрним по бглому
czamo na biafym; ~ рйнок
czarny rynek; вщкладати на
~ день odkladac na czarny
godzin?
чорнйло -a n atrament
чорнйльниця -i z kalamarz
чорнйти -ню, -ниш czernic, bar-
wic na czarno; oczerniac, ob-
mawiac
чорнйця -i z czernica, czama ja-
goda
чорнгги -no, -iem czemiec
чорнобиль -ю m piohm
чорнобрйвець -вця m zob. чор-
нобрйвий
чорнобрйвий czamobrewy,
z czamymi brwiami
чорновйй pisany na brudno;
вар!ант wariant przygoto-
wany na brudno (roboczy)
чорновйк-а m brudnopis; bul-
lion
чорногуз -a m bocian
чернозём -у m czamoziem
чорноморський czamomorski
черноокий czamooki, ciemno-
oki
чорнорбб -a m czlowiek bez sta-
tego zatrudnienia (pracuj^cy
czamo)
17*
чорнбслив -у ди 1. sliwki suszone
2. odmiana sliwek nadajqcych
si? do suszenia
чорнуватий czamiawy, z czar-
nym odciemem
чорнявий ciemnowlosy
чорт -a m czart, diabel; щи до
чорта! idz do diabla!; чорти
його несуть! diabli go nadah!,
kie licho go niesie!
чортйха -и z diablica
чортополох -у m oset
чотйри cztery; грати в ~руки
grac na cztery r?ce
чотириповерховий trzypi?trowy
(polskiemu parterowi odpowia-
da w Ukrainie pierwsze piqtro)
чотйриста czterysta
чотирнадцятий cztemasty
чотирнадцять czternascie
чотирьохсотий czterechsetny
чотирьохсотлтпй czterechset-
letni
чотки -ток Imn rozaniec
чохол-хла m pokrowiec, pow-
loka, futeral, pokrycie
чуб -a m czub, czupryna
чубатий czubaty; z czubem na
glowie (o fryzurze m^skiej)
чута -и, чуганя -i z czuha (rodzaj
wierzchniego okrycia Lemkow)
чудацтво-а n dziwactwo, eks-
centrycznosc
чудернацький dziwny, dziwacz-
ny; komiczny
515
чудеса
чудеса -ёс Imn cuda
чудёсний zob, чудовий
чудний dziwaczny; smieszny, ко-
miczny; niezwykty
чудо -а п cud; cudo, pi?kno
чудовий cudowny, pi?kny, za-
chwycaj^cy
чудодш -ia m cudotworca, cza-
rodziej; czarownik
чудотворець -рця m cudotwor-
ca
чудотворный cudowny; чудо-
творна неона cudowna (styn$-
ca laskami) ikona
чужак -a m obey, cudzoziemiec;
zamiejseowy
чужий cudzy, obey; на чуж1 кош-
ти na cudzy rachunek, na czyjs
koszt; в чуж! руки w о bee r?ce
чужина -й z obczyzna
чужйнець -нця т obcokrajo-
wiec, cudzoziemiec; zamiejseo-
wy
чужинка -и z cudzoziemka
чужозёмець -мця т cudzozie-
miec, obcokrajowiec
чужозёмка -и z cudzoziemka
чужомовний zob, шшомовний
чуйний czujny, uwazny; wrazli-
wy, czuty
чуйшеть -Hocri z czujnosc; czu-
losc, delikatnosc (np. uczuc)
чулий czuty; delikatny
чулютъ -лосп z czulosc; delikat-
nosc
чума -й z dzuma
чумак-a m czumak (czlowiek
trudniqcy sig dawniej w Ukrai-
nie handiem solq, zbozem itp.)
чумацький czumacki; Чумаць-
кий Шлях Droga Mleczna
чупрйна -и z czupryna
чупрйнка -и z czuprynka
чути чую, чуеш 1. styszec, shi-
chac 2. czuc, odczuwac; го-
лод odczuwac glod; чутися
в сил! (на силах) czuc si£ na
silach
чутка -и z pogloska, wiesc, slu-
chy
чутлйвий czujny; czuty, wrazli-
wy
чутлйв!сть -вост! z czulosc, tkli-
wosc; wrazliwosc; uczucio-
wosc
чутний styszalny; добре dob-
rze styszalny
чуттёвий czuciowy; zmyslowy
чуття-я n czucie; uczucie, po-
czucie; w$ch, shich, zmysly;
органи zmysty; шосте
szosty zmysl; з чуттям z uczu-
ciem
чухати(ся) -аю, -аеш czochrac
(si?), drapac (si?)
чучело -a n 1. strach na wroble,
straszydlo 2. wypchane zwie-
rz?
чхати -аю, -аеш kichac ► чхну-
ти -ну, -нёш kichn^c
516
шарф
ш
шабаш -у т szabas, szabat
шабаш! koniec! basta!
шаблон 1. -а: т szablon (narzg-
dzie) 2. -у: тп szablon (schema-
tyzm)
шаблонний szablonowy, sche-
matyczny, sztampowy; ша-
блонна Д1я dzialanie schema-
tyczne (szablonowe)
шайба -и z 1. tarcza, kr$zek
(dogry w hokejdy, kolko 2. gol;
забйти шайбу strzelic gola
(w hokeju)
шайтан -a m szatan, zly duch
шакал -a m szakal
шал -у m szal; довести (когдсь)
до шалу (до шаленства) do-
prowadzic (kogos) do szahi
(do szalenstwa)
шалёнець -нця m szaleniec, wa-
riat; postrzelony
шалёний szalony; молоко ша-
лёних KopiB mleko od szalo-
nych kr6w
шалёнство -a n szalenstwo
Шаль -л! z szal
Шампанське -кого n szampan
Шампунь -ню m szampon; миги
голову шампунем myc glows
szamponem
Шана -и z szacunek, uszanowa-
nie
Шанець -нця m szaniec
шанбвний szanowny; ~ пане
szanowny panie
шанс -у m szansa; мати Bci шан-
си miec wszelkie szanse
шантаж -у m szantaz
шантажист -a m szantazysta
шантажувати -ую, -уеш szan-
tazowac
шантрапа-й m, z 1. hultaj, lada-
co; kr^tacz 2. zb. holota, mot-
loch, zgraja
шанувальник -a m zwolennik
шанувати -ую, -уеш szanowac
шапка -и z czapka; хутряна ~
czapka futrzana; шапка-неви-
димка czapka niewidka
шапкувати -ую, -уеш czapko-
wac, klaniac si?
шапочка-и z czapeczka; дитя-
ча ~ czapeczka dzieci^ca
шар -у m warstwa
шарж-у m karykatura; друж-
шй karykatura (dla przyja-
cield)
шарлатан -a m szarlatan
шарлотка -и z szarlotka
шаровари -ap Imn szarawary
шарпати -аю, -аеш szarpac
► шарпнути -ну, -неш szarp-
n^c
шарудгги -джу, -диш szelescic,
szemrac
шарф -а т 1. szahk 2. szarfa
517
niaci
niaci ndm n podwozie samocho-
du
шатен -a m szatyn
шатенка -и z szatynka
шаткувати -ую, -уеш szatko-
wac, siekac (drobno)
шатрб -a n namiot
шафа -и z szafa
шах -а ли 1. szach (dawniej tytul
monarchy w niektorych pan-
stwach muzulmanskiego wscho-
du) 2. atak na krdla w sza-
chach, szach
шахи -xiB Imn szachy
niaxicr -a m szachista
шах1стка -и z szachistka
шах1внйця -i z szachownica
Шахрай -ая m szachraj, oszuka-
niec
шахта -и z szyb; kopalnia
шахтар -я m gdrnik
шашка -hz 1. petarda 2. pionek
w warcabach; шашки Imn war-
caby грати в ~ grac w war-
caby
шашлйк -у m szaszlyk
швальня -i z pracownia kra-
wiecka
швацький krawiecki; швацька
голка igla krawiecka (do szy-
cia)
швачка -и z krawcowa; szwacz-
ka
швед -a m Szwed
шведка -и z Szwedka
швёдський szwedzki; швёдсь-
ка пмнастика gimnastyka
szwedzka
швёйний krawiecki; швёйна ма-
шина maszyna do szycia
швейцар -a m szwajcar
швейцарець -рця m Szwajcar
швейцарка -и z Szwajcarka
швейцарський szwajcarski
швець шевця m szewc
швидкйй szybki, pr?dki; ~ no-
вд poci^g pospieszny; швид-
ка допомога pogotowie ra-
tunkowe
швйдюсний szybkosciowy
швйдюсть -Kocri z szybkosc;
косм1чна ~ pr?dkosc kos-
miczna; надзвукова pr?d-
kosc naddzwi^kowa; ~ свила
pr^dkosc swiatla
швйдко szybko, pr?dko
швйдше szybciej, pr^dzej
шворшь -рня m sworzeh
шевський szewski
шедевр -a m arcydzielo, wybitne
dzielo
шелест-у m, шелеспння-я n
szelest
шелестим -ещу, -естйш szeles-
cic
шёляг -a m szel^g
шепелявим sepleni^cy
шёшт -поту m szept
шептати(ся) -пчу, -пчеш szep-
tac
518
шептун -awl. znachor, czaro-
dziej 2. pleciuch, papla, plot-
karz; donosiciel, skarzypyta
шеренга -и z szereg, szyk
шерстяний welniany
шерсть -Ti z siersc; welna
шершавый szorstki, chropawy;
kosmaty, wlochaty
шершень -шня тп szerszen
шестерня -i z szostka (koni)
шестеро szescioro
шестидённий szesciodniowy
шестикутник -a m szesciok$t
шестирамённий szescioramien-
ny
шеф -a m szef (kierownik, dyrek-
tor, naczelnik)
шефство -a n patronat
шйбеник-а m 1. urwis, obwies
2. wisielec
шибениця -i z szubienica
шибка -и z szybka; szyba
шинка-и z szyjka; ~ пляшки
szyjka butelki (flaszki)
шик-у m szyk, elegancja, wy-
kwint
шикувати-ую,-уеш 1. szyko-
wac, przygotowywac 2. robic
zbiork?, ustawiac w szyku,
formowac szeregi; шикуйся!
zbiorka!
шило -a n szydlo
шина-и z opona; szyna, hibki
(stosowane przy zlamaniach
konczyn)
шифон
шинёля -i z а. шинель -л! m szy-
nel, plaszcz wojskowy
шинка -и z szynka
шинкар -я m karczmarz
шинок -нку m szynk
шиншила -и z szynszyla
ШИШШ1Я -я n syk, szum; syczenie,
szumienie
шип1ти -плю, -пиш szumiec; sy-
czec
шиплячий 1. sycz^cy; szczelino-
wy 2. spolgloska szczelinowa
шипшйна -и z dzika roza
ширина -й z szerokosc
шйрити(ся) -рю, -риш szerzyc
(si?), rozprzestrzeniac si?
ширма -и z zaslona, parawan
широкий szeroki, rozlegfy;
~ жест szeroki gest
широко szeroko
широкогрудый о szerokiej klat-
ce piersiowej; zwalisty
широкоплечий barczysty
широта -й z szerokosc
широчина-й z rozlegfy obszar,
rozlegla przestrzen
ширяти -яю, -яеш szybowac, bu-
jac w powietrzu; Дух Божий
ширяв над водами Duch Во-
zy unosil si? nad wodami
шитво -a n 1. szycie; wyszywa-
nie, haftowanie 2. przedmiot
uszyty; wyhaftowany 3. haft
шйти шйю, шйеш szyc
шифон -у m szyfon
519
шифр
шифр -у т szyfr; sygnatura;
б1блютёчний ~ sygnatura bi-
blioteczna
шишка -и z szyszka
шйя ши! z szyja
ппстдесят szescdziesi^t
ппстдесятщлччя, ппстдесяти-
шття -я п szescdziesi?ciolecie
ппстка -и z szostka
ппстнадцятий szesnasty
ппстнадцятъ szesnascie
кшстсбт szescset
иметь szesc
шкала -й z podzialka
шкандиба -и т pot. kulawy; ku-
las
шкандибати -аю, -аеш wlec si?;
kustykac, utykac
шкапа -и z szkapa
шкаралупа -и z skorupa
шкатулка -и z szkatulka
шквал -у m szkwal; huragan
шкварка -и z skwarka, skwarek
шкварчати (tylko 3. osoba)
skwierczec
пподливий szkodliwy
плодник -a m szkodnik
пподництво -a n szkodnictwo
пполка -и z szkolka (np. lesna)
шкыьний szkolny
ппольництво -a n szkolnictwo
niKipa -и z skora; вилазити (ви-
Л1зати) i3 шк!ри wylazic ze
skory; ~ та ккткй skora i ko-
sci; мшяти шк!ру zmieniac
skor? (o czfowieku dwulico-
wym); (пльки) ~ та кктки
(tylko) skora i kosci
ппорка -и z skorka
шюрний skorny
шюрянйй skorzany
шкода -и z szkoda, uszkodzenie,
strata; чинйти шкоду wyrz^-
dzac szkod?
шкода szkoda, zal; шкода меш
тебе zal mi ciebie; шкода
й сл1в (гадки) szkoda slow,
szkoda gadac
шкодити -джу, -диш szkodzic
шкодувати -ую, -уеш zalowac
школа -и z szkola; вйща (серед-
ня, початкова, музйчна) ~
szkola wyzsza (srednia, pod-
stawowa, muzyczna); закш-
чйти школу ukonczyc szkol?
школяр -a m uczen szkoly ogol-
noksztalc^cej
школярський uczniowski; szkol-
ny
шкрябати -аю, -аеш skrobac,
drapac
шкряботгги -очу,-отйш skro-
bac, szelescic
шкряботшня -я п skrobanie (пр.
myszy)
шкура -и z skora; дыйти шку-
ру невбйтого ведмёдя dziehc
skor? na niedzwiedziu; вовк
в овёчш шкур! wilk w owczej
skorze
520
шоколад
шкуродёр -а т 2. rakarz, hycel
2. zdzierca
шкутильгати -аю, -аеш kulec,
utykac
шлагбаум, шлягбаум -а т szla-
ban
шлак -у т zuzel, szlaka
шлаковий zuzlowy
шланг -а т w$z gumowy
шлем -у т szlem (w kartach)
шлея -ei z szleja (czgsc uprzgzy)
шлифований szlifowany, wyszli-
fowany
шшфувати -ую, -уеш szlifowac
шлункбвий zol$dkowy; шлун-
Koei недуги choroby zol^dka;
~ cbc sok zol^dkowy
шлунок -нка m zol^dek
шлюб-у m slub; взяти (дава-
ти) ~ wzi^c (dawac) slub; фпс-
тивний ~ slub fikcyjny
шлюз -у m sluza, upust
шлюпка -и z szalupa
Шлях-яху m 1. droga, szlak;
шляхи сполучення szlaki ko-
munikacyjne; Молочний (Чу-
мацький) Шлях Droga
Mleczna 2. (cnociG) droga,
sposob; мйрним шляхом dro-
gq pokojowy; життевий ~
droga zycia
Шляхетство -a n zb, szlachta
Шляхётський szlachecki
Шляхта -и z szlachta
Шляхтич -a m szlachcic
шляхтянка -и z szlachcianka
шмагати -аю, -аеш smagac,
chlostac ► шмагнути -ну,
-нёш smagn^c
шмат-а т szmat, kawal; k?s;
~ земл! szmat ziemi
шмаття -я п szmaty, galgany
шматувати -ую, -уеш rozdzie-
rac, rwac na strz?py
шмигати -аю, -аеш smigac,
przemykac, biegac ► шмигну-
ти -ну, -нёш smign^c, przem-
kn^c
шшцель -ля т sznycel
шнур -а т sznur; przewod elek-
tryczny; lont; запальний
lont zapalaj^cy
шнур1вка -и z sznurowanie, wi$-
zanie; sznurowadlo
шнурок -рка m sznurek
шнурування -я п sznurowanie
шнурувати -ую, -уеш sznuro-
wac
шов шва т szew
шовш1зм -у т szowinizm
шовппст -а т szowinista
шовппстйчний szowinistyczny
шовк -у т jedwab
шовкбвий jedwabny
шовковйк-а т g^sienica jed-
wabnika
шовковиця -i z morwa
шовкопряд -a m jedwabnik
шок -у m szok
шоколад -у m czekolada
521
шоколадка
шоколадка -и z czekoladka
шокувата -ую, -уеш szokowac
шолбм -а т helm, kask; nasadka
шоломофбн -а т hehnofon
шосё ndm п szosa
шбстий szosty
шотландець -дця т Szkot
шотландка -и z Szkotka
шотландський szkocki
шофёр -а т szofer, kierowca
шпага -и z szpada
шпагат-у т szpagat (w gim-
nastyce); szpagat (rodzaj
sznurka)
шпак -a m szpak
шпаювня -i z domek (budka) dla
szpakow
шпала -и z podklad kolejowy
шпалёра -и z 1. tapeta 2. szpaler
шпальта -и z szpalta
шпара -и z szpara
шпаргалка -и z 1. szpargal
2. sci^gawka (w gwarze szkol-
nej)
шпарила -и z szparka
шпарити -рю, -риш parzyc;
(wrzqtkieniy, kropic, lac (np,
о deszczu); isc szybko
шпаркйй szybki, pr?dki; szpar-
ki; ~ до дала pr?dki do ro-
boty
шпарувата -ую, -уеш szpachlo-
wac
шпаченя -пяти n piskl? szpaka
шпёник -a m kolec, trzpien
шпигувати -ую, -уеш szpiego-
wac
шпигун -a m szpieg
шпиль -ля m szpic; igla, szpilka;
iglica
шпилька -и z szpilka
шпинат -у m szpinak
шпиталь -лю m szpital
шпитальний szpitalny
шпйця -i z szprycha
шпурлята -яю, -яеш rzucac
► шпурнути -ну, -неш rzucic
шрам -у т szrama, blizna
шрифт -у т druk, czcionka;
жйрний ~ tlusty (gruby)
druk; готйчний ~ czcionka
gotycka
inpiT шроту m srut
штаб -у m sztab
штаб-квартира -и z kwatera
sztabu wojskowego; siedziba
(biuro) orgamzacji
штамп -a m sztampa, schemat
штанга, штанга -и z sztanga
штанпст, штанйст -a m sztan-
gista
штани -iB Imn spodnie
штат1 -у m etat; скорочення
штапв redukcja etatow
штат2-у m stan (jednostka ad-
ministracyjna w niektorych
panstwach)', Сполучеш Шта-
та Америки Stany Zjednoczo-
ne Ameryki
штатний etatowy
522
штахёти -ёт Imn sztachety
штахётина -и z sztacheta
штемпель -пля т stempel
штепсель -ля т gniazdko elek-
tryczne (wtyczkowe)
штиль -лю т cisza morska
штовхати(ся) -аю, -аеш sztur-
chac, popychac ► штовхнути
-ну, -неш szturchn^c, popch-
n^c
штольня -i z sztolnia
штора -и z stora, zaslona; rolety
шторм -у m sztorm
штраф -у m kara pieni?zna, man-
dat
штрафувати -ую, -уеш nakla-
dac kar? pieni^zn^, karac man-
datem
штука-и z 1. kawal, zart; ут-
нути штуку zrobic kawal
(zart) 2. sztuka, egzemplarz;
по ск1льки за штуку? po ile
sztuka?
штукатур -a m tynkarz
штукатурити -рю, -риш tynko-
wac
штукатурка -и z tynk
штурвал -a m kolo sterowe
штурм-y m szturm; natarcie;
atak; взяти фортёцю штур-
мом zdobyc fortec? szturmem
Штурман -a m szturman; nawi-
gator
Штурмовки szturmowy; ~ ль
так samolot szturmowy
шхуна
штурмувати -ую, -уеш sztur-
mowac
штурхан -а, штурханёць -нця
т szturchaniec
штурхати штурхаю, штур-
хаеш szturchac, popychac
► штурхнути, штурхонути
-ну, -неш szturchn^c
штучний sztuczny; podrobiony;
~ супутник sztuczny satelita;
штучне дйхання sztuczne od-
dychanie
шуба -и z szuba, futro
шукати -аю, -аеш szukac; бщи
не треба ~ nieszcz?scia przy-
chodz^ same
шукач -a m poszukiwacz; tropi-
ciel (o psie)
шулер -a m szuler, oszust
шум -у ди 1. szum, halas 2. piana,
szumowina
шум^ти -млю, -мйш szumiec;
шумйть у вухах (у голов!)
szumi w uszach (w glowie)
шумний, шумливый szumny, ha-
lasliwy, gwamy
шумовйння -ял 1. piana(naply-
nach) 2. holota, szumowiny
шумувати -ую, -уеш burzyc si?,
pienic si?; fermentowac
шурин -a m szwagier (brat zony)
шутий pozbawiony rogow, bez-
rogi
шухляда -и z szuflada
шхуна -и z szkuter, szkuner
523
щабёль
щ
щабёль -бля тп szczebel; stopien
щавель -влю тп szczaw
щадйти -джу, -диш ochraniac;
szcz?dzic, oszcz?dzac; ~ здо-
рбв’я oszcz?dzac zdrowie
щаслйвий szcz?sliwy
щасливо szcz?sliwie
щастйти (tylko 3. osoba) szcz?s-
cic si?, powodzic si?; йому
щастйть jemu si? wiedzie (ma
szcz?scie)
щастя -я n szcz?scie; на мое ~
na moje szcz?scie; спробува-
ти ~ sprobowac szcz?scia
ще jeszcze; все ~ ci^gle jeszcze;
~ дитйною jeszcze b?d$c
dzieckiem (jeszcze jako dziec-
ko); ~ i ~ bez skutku
щебетания -я n szczebiotanie,
szczebiot
щебетати -ечу, -ёчеш szczebio-
tac
щебетуха -и z trajkotka, szcze-
biotka, gadula
щёбшь -беню m zwir
Щедрин szczodry, hojny; Щед-
рин Benip wigilia Jordanu
(18 (6) stycznia)
щедршка -и z pastoralka
щедрость -pocri z szczodrosc,
hojnosc
щедро szczodrze, hojnie, obficie
щедроти -6т Imn laski, dary
524
щедрувальник -a m osoba spie-
waj^ca pastoralki
щезато -аю, -аеш znikac, gin^c,
przepadac ► щёзнути -ну,
-неш znikn^c, zgin^c, przepasc
щёлепа-и z 1. szcz?ka; верх-
ня ~ szcz?ka g6ma; нйж-
ня ~ szcz?ka dolna 2. sztucz-
ne z?by, proteza
щем1ти (tylko 3. osoba) doku-
czac (o bolu)\ rwac, szarpac
щенитися (tylko 3. osoba) szcze-
nic si?
щеня -яти n szczeni?
щенячий szczeni?cy
щёпа-и z szczep, zaszczepione
drzewko
щепйти -плю, -пиш szczepic
(drzewka)
щёплення-я n szczepienie (le-
karskie)
щербатий szczerbaty, wyszczer-
biony
щербина -и z szczerba, rowek
щербйти -блю, -бйш szczerbic
щетина -и z szczecina
щетинистой szczeciniasty
щиголь -гля m 1. szczygiel
2. prztyczek, szczutek
щйпавка -и z szczypawka
щипато -аю, -аеш szczypac; мо-
роз щипае за обличчя mroz
szczypie w twarz ► щипнути
Щодо
-ну, -нёш szczypn^c, uszczyp-
n^c
щипок -пка т uszczypni?cie;
pizzicato, szarpni?cie za stru-
ng (w muzyce)
щипщ -iB Imn szczypce; walki do
wlosow; dziadek do orzechow
щирий szczery; ~ друг szcze-
ry przyjaciel; щйра людйна
(правда) szczery czlowiek
(szczera prawda); вц щйрого
сёрця z calego (ze szczerego)
serca
щиргсть -pocri n szczerosc
щиро szczerze; ~ дякую szcze-
rze (serdecznie) dzi?kuj?
щит-a m tarcza (dawnych w-
jownikow); повернутися з щи-
том (на щит!) powrocic z tar-
cz$ (na tarczy)
щитовйдний tarczowy; щито-
видна залоза tarczyca
щиток -тка m 1. blotmk 2. ma-
la tarcza 3. pancerz u owadow
Щитопод1бний w ksztalcie tar-
czy, tarczowy
пцлйна-и z szczelina, szpara;
голосова ~ glosnia; зорова
szczelinka (w karabinie)
пцльний szczelny
пцлынсть -nocri z szczelnosc
Щпка-и z szczotka; зубна ~
szczoteczka (szczotka) do z?-
b6w; ~ для волосся (для
одягу, для замгтання) szczot-
ka do wlosow (do ubrania, do
zamiatania)
щгточка -и z szczoteczka; зуб-
на ~ szczoteczka do z?bow
що чогб co; ~ ви кажете? co
pan mowi?; ~ це таке? co to
jest?; ~ з тобою? co si? z tob$
dzieje, co ci jest?; ~ це за
книжка? co to za ksi^zka?;
~ не Mipa co niemiara
що1 jaki, ktory; давчина, ~ там
стоТгь dziewczyna, ktora tam
stoi; книжка, ~ Ti читаю...
ksi^zka, ktor$ czytam...
що2 ze; люди кажуть, ~... lu-
dzie mowi^, ze...
щоб zeby, aby; я хочу, ~ ти це
зрозум!в chcialbym, zebys to
zrozumial; замють того, ...
zamiast tego, by...
щогла -и z maszt
щогловйй masztowy; щогловё
дерево drzewo masztowe
щогодйни co godzin?
щодённий codzienny; ~ одяг
ubranie codzienne; ~ хл!б
chleb powszedni
щодённик -a m dziennik; шюль-
нйй ~ dziennik lekcyjny; ве-
стй prowadzic dziennik
щодёшпсть -nocri z codzien-
nosc
щодённо, щодня co dnia, co dzien
щодо co do; щодо мене co do
mnie, co si? mnie tyczy
525
щодуху
щодуху со tchu
щойно dopiero со, tylko со
щока -й z policzek; ударити по
щощ uderzyc w twarz, spohcz-
kowac
щошсяця co miesi^c
щомкячний miesi?czny; ~ жур-
нал miesi?cznik
щонайбыыпе jak najwi?cej
щонайбыьший jak najwi?kszy
щонайпрший jak najgorszy
щонайкращий, щонайлшший
jak najlepszy
щонаймёнше jak najmniej
щонаймёнший jak najmniejszy
що-нёбудь cokolwiek
щонедЬп co niedziel?, w kazd^
niedziel?
щошчний conocny, powtarzaj’3-
cy si? kazdej nocy
щонбч! co noc, kazdej nocy
щоправда co prawda
щораз а. щоразу coraz
щорнс, щорбку co rok, rokrocz-
nie
щор!чний coroczny; ~ звп spra-
wozdanie roczne
щор1чник -a m rocznik (czaso-
pismo)
щосйли z calej sity, co sil
щось чогбсь cos
щотижнёвий cotygodniowy
щотижнёвик -a m tygodmk
щотйжня co tygodnia, co ty-
dzien
щохвилйни co minut?, co chwil?
щука -и z szczupak
щулити -лю, -лиш 1. stulac
2. mruzyc, przymruzac; ~ oni
mruzyc oczy
щупальце -ця z macka; czulek,
rozek
щуплий szczuply
щур1-a m szczur; водянйй
szczur wodny
щур2 -a m jerzyk (ptak)
щуролов -a m szczurolap
щучий szczupakowaty; щуче об-
личчя szczupakowata twarz;
xBicr ogon szczupaka
Ю
ювел1р -a m jubiler
ювел!рний jubilerski; камшь
kamien jubilerski
ювыёй -ею m jubileusz; святку-
вати obchodzic jubileusz
ювЕляр -a m jubilat
юв1лятка -и z jubilatka
югослав -a m Jugoslowianin
югославка -и z Jugoslowianka
югославський jugoslowianski
526
явка
юдаЪм -у т judaizm
юдёйський judejski
юлйнський julianski; ~ кален-
дар kalendarz julianski
юнак -а т junak, mlodzieniec
юнацтво -а п mlodziez, mlodosc
юнацький junacki, mlodzien-
czy
юнга, юнга-и т mlody mary-
narz
юний mlodzienczy, mlody
кипеть-Hocri z mlodzienczosc;
mlodosc
юнкер -a m 1. kadet 2. junkier
(pruski)
юрба -й z tlum; ~ народу tlum
ludzi
юридйчний prawniczy; ~ фа-
культет wydzial prawa; юри-
дична особа osoba prawna
юрисдйкщя -i’i z jurysdykcja
юрист -a m prawnik
юрма юрмй z zob. юрба
юрмитися (tylko 3. osoba) gro-
madzic si?, tloczyc si?
юродйвий psychicznie chory,
op?tany, niespelna rozumu
юшка -и z zupa rybna, polewka;
jucha, krew; вмйтися юшкою
zalac si? krwi$
я
ahrzydziesta druga litera (ostat-
nia, nie licz^c mi?kkiego zna-
ku ь) w alfabecie ukrainskim;
вц а до я od a do zet, od po-
cz^tku do konca
я2 мене; це ~ to ja
яблуко -a n jablko; бчне ~ gal-
ka oczna; ~ в!д яблуш неда-
лёко падас niedaleko pada
jablko od jabloni; ~ незгбди
jablko niezgody; Адамове ~
jablko Adama
яблуня -i z jablon; дика ~ dzika
jablon
яблучний jablkowy; jableczny
ява -и z 1. pojawienie si?; jawa
2. scena, odslona (teatralna)',
вййти на яву wyjsc na jaw
яванка -и z Jawajka
яванець -нця m Jawajczyk
яванський jawanski
явище -a n zjawisko; прирб-
ди, прирбдне zjawisko
przyrody
neip явора m jawor
яв1*рнйк -a m lasek jaworowy, ja-
worzyna
явка -и z stawienie si?; обо-
в’язкбва stawienie si? (sta-
wiennictwo) obowi$zkowe
527
являти
являти -яю, -яеш; ~ собою sta-
nowic, przedstawiac
явний jawny; oczywisty
явшсть -Hocri z jawnosc; oczy-
wistosc
яга яги z; баба-яга baba jaga
япдний jagodowy; ~ cIk sok
jagodowy (z jagod)
япднйк япдника m jagodowi-
sko, jagodnik
ягнйтися (tylko 3. osoba) kocic
si? (o owcy)
ягнйця -i z mloda owca
ягня -яти n jagni?
ягнятина -и z mi?so z jagni?cia
ягнятко -a n jagni^tko
ягнятник -a m s?p alpejski
ягода -и z jagoda; вовча ~ wil-
cza jagoda (ziolo)
ягуар, ягуар -a m jaguar
ядерний j^drowy; ядерна ф!зи-
ка (реакщя) fizyka (reakcja)
j^drowa
ядро -a n 1. j$dro; istota, glowna
tresc; штовхати ~ pchac ku-
1? 2. pocisk armatni; комёт-
не ~ j$dro (glowa) komety
ядуха -и z astma
ясчко -a n jajeczko, jajko
яёчник -a m jajnik
яечня -i z jajecznica
язик-a m j?zyk; взяти язика
dostac j?zyka (jenca dla uzys-
kania informacji о wrogu); ~ до
Киева доведё kto pyta - nie
bl^dzi (koniec j?zyka za prze-
wodnika); вогнёшп язики j?-
zyki ognia (ogniste j?zyki),
що в гадщ, то й на язиш со
w mysli, to i w mowie; б^гати,
вйсолопивши язика biegac
z wywieszonymj?zykiem; три-
мати за зубами trzymac
j?zyk za z?bami
язикатий pyskaty, wygadany
язйчник -a m poganin
язйчництво -a n poganstwo
язичбк -чка m j?zyczek
яйце -я n jajko, jajo
яйцевйдний jajowaty
яйцепровед -воду m jajowod
як яка ди jak (zwierz^)
як jak; ~ вш виглядас? jak on
wygl^da?; гарно! jak pi?k-
nie!; вщомо jak wiadomo;
шсля того po tym, kie-
dy...; тебе звуть? jak ci na
imi??
яка як61 zob. якйй
якась jakas
якбй jakby, gdyby; ~ не дощ
gdyby nie deszcz
яке якого zob. якйй
якёсь jakies
якйй, яка, яке, як! jaki, jaka,
jakie, jakie (jacy); якйм чином
jakim sposobem, w jaki spo-
sob
який-нёбудь, який-будь jaki-
kolwiek, ktorykolwiek
528
яровйй
якййсь jakis
яюр якоря т kotwica; стоя-
ть на якор! stac na kotwicy
(p statku)
ЯК1 якйх zob. ЯКЙЙ
яюснии jakosciowy
яюстьякослт z jakosc; низь-
ка ~ niska jakosc; висбка ~
wysoka jakosc
якнайбьльше jak najwi^cej
якнайкраще, якнайлшше jak
najlepiej
якнаймёнше jak najmniej
якнайскорнпе, якнайшвйдше
jak najpr?dzej, jak najszybciej
як-нёбудь jakkolwiek b$dz, by-
te |ak
якобшець -нця m jakobin
якомбга mozliwie; ~ найбьль-
ший jak najwi^kszy, mozliwie
najwi?kszy
якось jakos; якось boho буде
jakos to b^dzie
якраз akurat
якут -a m Jakut
якутка -и z Jakutka
якутський jakucki
якщб jezeli; jesli
ялйна -и z swierk; jodla
ялинка -и z choinka
ялкнник -a m las swierkowy
Зиновий swierkowy (jodlowy)
ялшка -и z jalowka
ял1вц1вка -и z jalowcowka (wod-
kd)
яловёць ял!вцю m jalowiec
яма -и z jama, dol; бчна ~ jama
oczna, oczodol; черевна ~ ja-
ma brzuszna; спустйти в яму
zlozyc do grobu
ямб -a m jamb
ямка -и z jamka, dolek
ямочка -и z doleczek (np. na twa-
rzy)
янычар -a m janczar
яничарський janczarski
яню ndm m jankes
янтар -ю m bursztyn, jantar
янтарный bursztynowy, janta-
rowy
япбнець -нця m Japonczyk
японка -и z Japonka
япбнський j apo n ski
яр -у m jar, parow, w^woz
ярый jary (o zbozu)
ярина-й zzboza jare
ярка -и z jednoroczna owca, jar-
ka
ярлйк -a m etykietka
ярмаркувати -ую, -уеш hand-
lowac na targu (na jarmar-
ku)
ярмарок -рку m jarmark; маж-
нарбдний книжкбвйй mi?-
dzynarodowe targi ksi^zki
ярмо-a n jarzmo; скйнути
zrzucic jarzmo, wyzwolic si?
ярмулка -и z jarmulka, mycka
яровйй jary; ярова пшенйця
pszenica jara
529
ярус
ярус-у т 1. warstwa, poklad
2. balkon w teatrze; pi?tro
ясен -а а. ясень -я m jesion
ясенёвий, ясенбвий jesionowy
ясик -a m poduszeczka, jasiek
ясйр -у m jasyr; niewola (turecka
lub tatarska)
яскравий jaskrawy; wymowny;
~ приклад wymowny przy-
klad
яскраво-зелёний jaskrawozie-
lony
ясла ясел Imn 1. zlob 2. zlobek
ясна ясен Imn dzi^sla
ясненький, яснёсенький jasniut-
ki, jesniutenki
яснйй jasny, wyrazny; ясна pin
rzecz jasna (oczywista), oczy-
wiscie, naturalnie
ясшсть -Hocri z jasnosc, wyra-
zistosc, klarownosc
ястти -1Ю, -iein jasniec, bty-
szczec, Isnic si?
яснппати -аю, -аеш robic si? ja-
sniejszym, stawac si? rados-
niejszym (weselszym)
ясно jasno; zrozumiale
ясно-голубйй jasnoniebieski
ясновйдець -дця m jasnowidz
ясновидшня -я n jasnowidzenie
ясноволосий jasnowlosy
ясно-жовтий jasnozolty
ясно-зелёний jasnozielony
яснозбрий zab. ясноокий
ясноокий, яснозбрий jasnooki
яснота -й z jasnosc
ясно-червбний jasnoczerwony
яструб -a m jastrz^b; —ro-
луб’ятник jastrz^b gol?biarz
ятаган -a m jatagan (bron siecz-
na)
ятвяг -a m Jacwi?g
ятвязький jacwi?ski
snip ятеря m wi?cierz
ятка-и z jatka; buda, budka
(jarmarczna)
ятрйти -рю, -риш j^trzyc; ра-
ни j^trzyc rany
ятрйтися (tylko 3. osoba) j$trzyc
si?
ятр!вка-и z szwagierka (zona
brata mgza)
яхонт-a m korund; сйшй ~
szafir; червбний rubin
яхонтовий korundowy
яхта -и z jacht
яхт-клуб -у m jachtklub
ячм1нний j?czmienny
ячмшь1 -меню m j?czmien
ячмшь2 -меня m j?czmien na oku
ячний j?czmienny; ячна крупа
kasza j?czmienna
яшма -и z jaspis
ящик -a m skrzynka; jaszcz
(skrzynka na amunicjg)
япцр ящера m jaszczur; sala-
mandra
япцрка -и z jaszczurka
ящур -у ди jaszczur (choroba byd~
la)
530
NAZWY GEOGRAFICZNE
ГЕОГРАФ1ЧН1 НАЗВИ
До реестру географнних назв включено також назви гсторичш
та назви постшно присутш в польськш та украшськш культурних
традищях (напр., б1блшн1 назви). 31ркою (♦) позначено украшсью
назви, яю дотепер вживалися в Полыщ у вигляда транскрипщй росш-
ських В1ДПОВ1ДНИК1В цих назв, напр., Odesa* (Odessa), Dnipropetrowsk*
(Dniepropietrowsk). Залишено традицшш сполыцеш назви типу Dniepr,
Dniestr, Rowne, Zaleszczyki (укр. Дншро, Дшстер, Piewe, Зал!щики)
1 аналопчно - традищйш украшськ! форми таких назв, як, напр,
Перемишль, Холм, Ряппв (поль. Przemysl, Chehn, Rzeszow) При назвах
менш вщомих подано в дужках визначення об’екта, напр., jezioro,
rzeka, polwysep. Назви, що роняться М1ж собою граматичним родом,
числом або не вщмшяються за вщмшками, позначено вщповщними
скороченнями: т, п, z, Ip, Imn, ndm (див. Список скорочень)
Абкйшя Abisynia
Австр&пя Australia
Австро-Угорщина z Austro-W?-
gry Imn
Адрштика z Adnatyk m
Адр1атйчне море Morze Adria-
tyckie
Азербайджан Azerbejdzan
Alia Azja
Азбвське море Morze Azowskie
Азорсыа островй Wyspy Azor-
skie (Azory)
Албашя Albania
Алжир Algier m (miasto), Al-
giena z (panstwo)
Алма-Ата (Алматй) Alma-Ata
Алтай Altaj
Аляска Alaska
Альни Alpy
Амазонка Amazonka
Америка Ameryka
Амман Amman
Амудар’я Amu-daria
Амур Amur
531
Англы
Англ1я Anglia
Ангола Angola
Анди Andy
Андбра Andora
Анкара Ankara
Антарктида Antarktyda
Антарктика Antarktyka
Антйльсыа островй Wyspy Ап-
tylskie (Antyle)
Алешни Apeniny
Апеншський швбстр1в Pohvy-
sep Apeninski
Аравшське море Morze Arab-
skie
Аравшський mBoerpie Pohvy-
sep Arabski
Аральське море Morze (Jezio-
ro) Aralskie
Арарат Ararat
Аргентина (Аргентина) Argen-
tyna
Арктика Arktyka
Архангельск Archangielsk
Асйр1я Asyria
Астрахань z Astrachan m
Атёни zob. Афши
Атлантида Atlantyda
Атлантика z Atlantyk m
Атлантйчний океан Ocean At-
lantycki
Аттика Attyka
Афганистан Afganistan
Афши (Атёни) Ateny
Африка Afryka
Аюдаг Ajudah
Бабыбн (Вавилон) Babilon
Багамсыа островй Wyspy Ba-
hama
Багдад Bagdad
Байкал Bajkal
Баку Baku
Балатон Balaton
Балйгород Baligrod
Балкани Balkany
Балканский iriBocrpiB Pohvy-
sep Balkanski
Балтика z Baltyk m
Балтшське море Morze Baltyc-
kie
Балхаш Balchasz
Бангкок (Банкбк) Bangkok
Бангладёш Bangladesz
Баш-Мазурсыа Ваше Mazur-
skie
Варенцове море Morze Barentsa
Бартбшищ Bartoszyce
BaryMi Batumi
Батурин Baturyn
Бахчисарай Bachczysaraj
Башкйрш Baszkiria
Бейрут Bejrut
Белград (Белград) Belgrad
Бёльпя Belgia
Бенгшпя Bengaha
Бердйч1в Berdyczow
Берестёчко Beresteczko
Берёстя n (Бёрест, Брест)
Brzesc m
Берйнгове море Morze Bennga
Берлш Berlin
532
В1зант1я
Бермудсыа островй Bermudy
(wyspy)
Берн т Вето
Бескйди Beskidy
Бещади Bieszczady
Бйдгощ z Bydgoszcz z
БЬа-ГПдляська Biala Podlaska
Биа Цёрква Biala Cerkiew
Выгорай Bilgoraj
Blue море Morze Biale
БЕловёзька пуща Puszcza Bia-
lowieska
BLiopycb Bialorus
Elioctok Bialystok
БЕлосточчина Bialostocczyzna
БЕльськ-Пщляський Bielsk Pod-
laski
Б1рма Birma
Близькйй Сх1д Bliski Wschod
Бобруйськ Bobrujsk
Bo.irapia Bulgaria
SojDBia Boliwia
Бонн Bonn
Борислав Boryslaw
Борнео Borneo
Ббсшя Bosnia
Босфор Bosfor
Ботиачна затока Zatoka Botnicka
Брагмапутра (Брахмапутра)
Brahmaputra
Бразйлш (БразЬпя) Brazylia
Бранденбург Brandenburg
Братислава Bratyslawa
Брахмапутра zob. Брагмапутра
Брест zob. Берёстя
Бретань Bretania
Бриташя Brytania
Брюссель Bruksela
Буг Bug
Будапешт Budapeszt
Буёнос-Айрес Buenos Aires
Буковина Bukowina
Бухара Buchara
Бухарёст Bukareszt
Вавилон zob. Бабыон
Валбжих Walbrzych
Ванкувер Vancouver
Варм1я Warmia
Варта Warta
Варшава Warszawa
Ватикан Watykan
Вашингтон (Вашингтон) Wa-
szyngton
Везувш Wezuwiusz
Великобриташя Wielka Bryta-
nia
Великополыца Wielkopolska
Венесуёла Wenezuela
Венёщя Wenecja
Вёрхня Сллёз1я z Gorny Sl$sk
Верховйна Werchowyna (daw-
niej: 2abie)
Верхоянськ Wierchojansk
Ветлина Wethna
В’стнам Wietnam
Вифлеем (Вифлеем) m Betlejem
ndm
Вщень Wieden
В1зант1я z Bizancjum n
533
Витыю
В1лыю (В1льна, В1льнюс) Wil-
no
Вшниця Winnica
Вшншег Winnipeg
В!рмёшя Armenia
Вгсла Wisla
В!флёем zob. Вифлеем
Владивосток Wladywostok
Вогнённа Земля Ziemia Ognista
Волга Wolga
Волгоград Wolgograd
Волынь z Wotyn тп
Володава Wlodawa
Володймир-Волйнський Wlo-
dzimierz Wotynski
Ворбшж Woronez
Ворскла Worskla
Вроцлав Wroclaw
Гаага Haga
Гавайсыа островй Hawaje
Гавана Hawana
Гадяч Hadziacz
Гат Haiti
Гайдельберг Heidelberg
Галилёя (Галыёя) Galilea
Галичина Galicja
Гамбург Hamburg
Ганой (Ханой) тп Hanoi ndm
Гёльсшки Helsinki
Гетзарёйське море Genezaret
(jezioro)
Гановер Hanower
Гермашя Germania
Герцеговина Hercegowina
Пбралтар (Нбралтар) Gibral-
tar
ПмалаТ Himalaje
Пронпма (XiponnMa) Hiroszi-
ma
Говёрла Howerla
Голландия Holandia
Гомель Homel
Гондурас Honduras
Гонконг (Гонконг) Hongkong
Горйнь z Horyn m
Горлиц! Gorlice
Городок Grodek Jagiellonski
Грещя Grecja
Грйнв!ч (Грйнв!ч) m Greenwich
ndm
Гродно Grodno
Грубёпнв Hrubieszow
Грумя Gruzja
Грюнвальд Grunwald
Гусятин Husiatyn
Гана Ghana
Ганг Ganges
Гватемала Gwatemala
Гвшна Gujana
Гвшёя Gwinea
Гданськ Gdansk
Гдиня Gdynia
Гёнуя Genua
Гскицько Gizycko
Гнсзно Gniezno
Горгани Gorgany
Гренада Grenada
Гренлшцця Grenlandia
534
Замбстя
Дагестан Dagestan
Дагомея z Dahomej т
Дакар Dakar
Далёкий Схщ Daleki Wschod
Дамаск Damaszek
Дашя Dania
Дарданёлли Dardanele
Двша Dzwina
Дел! Delhi
Десна Desna
Детройт т Detroit ndm
Джакарта Dzakarta
Дж1буп Dzibuti
Джомолунгма zob. Чомолунгма
Дншрб Dniepr
Дншропетрбвськ Dnipropet-
rowsk*
Дшстёр Dniestr
Домппкана Dominikana
Дон Don
Донбас Donbas
Донёць Doniec
Донёцьк Donieck
Дорогйчин Drohiczyn
Дорогуськ Dorohusk
Дрезден Drezno
Дрогббич Drohobycz
Д}блш Dublin
Дукля Dukla
Дунай Dunaj
Дунаець Dunajec
Душанбе Duszanbe
Ёбро Ebro
Евфрат zob. Евфрат
Егёйське море Morze Egejskie
Ёдмонтон Edmonton
Еллада Hellada
Ёльба zob. Лаба
Ёльблонг Elbing
Ельбрус Elbrus
Ельзас т Alzacja z
Естбшя Estonia
Еф16шя Etiopia
Евпатбр!я Eupatoria
Европа Europa
Евфрат (Евфрат) Eufrat
Египет Egipt
Емен Jemen
Ешсёй Jenisej
Ереван Erewan (Erywah)
Ерйхон т Jerycho п
Ерусалйм т Jerozolima z
Женева Genewa
Жёшув zob. Ряппв
Жидачв 2ydaczdw
Житомир 2ytomierz
Жбвква Zolkiew
Заблудив Zabludow
Загреб Zagrzeb
3aip Zair
Закарпаття Zakarpacie
Закбпане Zakopane
Зал1щики Zaleszczyki
Замбёз! Zambezi
Замб1я Zambia
Замбстя Zamosc
535
Запорскжя
Запор1жжя Zaporoze
Збараж Zbaraz
Збруч Zbrucz
Зелёна Гора Zielona Gora
Земля Ziemia
Золоч1в Zloczow
1бершський швострш Pohvy-
sep Iberyjski
1вано-Франк1вськ Iwano-Fran-
kiwsk* (dawniej: Stanisla-
wow)
1зраТл Izrael
1ква Ikwa
1нд Indus
1ндшський океан Ocean Indyj-
ski
1нд!я z Indie Imn
1ндонёз1я Indonezja
1рак Irak
1ран Iran
1рланд1я Irlandia
1сланд!я Islandia
1спашя Hiszpania
terpin Istria
1тал1я z Wlochy Imn
Йокогама Jokohama
Йордан Jordan
Йордашя Jordania
Кабул Kabul
Кавказ Kaukaz
Казань z Kazan m
Казахстан Kazachstan
Казбек Kazbek
Kaip Kair
Калагар! Kalahari
Кални Kalisz
Калуга Kaluga
Калуш Kahisz
Кальгар! Calgary
Калькутта Kalkuta
Камбоджа Kambodza
Камерун Kamerun
Камчатка Kamczatka (polwy-
sep)
Кам’янёць-Подгльський Ka-
mieniec Podolski
Канада Kanada
Канберра Canberra
Кашв Kaniow
Капернаум Kafamaum
Каракас Caracas
Каракорум m Karakorum ndm
Карёл1я Karelia
Карйбське море Morze Ka-
raibskie
Карпати Karpaty
Карфаген m Kartagina z
Каспшське море Morze Kas-
pijskie
KacTwiin Kastylia
. Каталбшя Katalonia
Катовищ Katowice
Каунас m (Ковно) Kowno n
Каховка Kachowka
KauiMip Kaszmir
Кашуби Kaszuby
Кейптаун Kapsztad
536
Лельково
Кельн т Kolonia z
Кембридж т Cambridge ndm
Кешя Kenia
Керн Kercz
Ксльщ Kielce
Кшв Kijow
КирпЫя Kirgizja
Китаи т Chiny Imn
Кишишв Kiszyniow
Кипманджаро Kilimandzaro
КЕль т Kilonia z
Kinp Сург
Клайпеда Klajpeda
Юпвленд Cleveland
Кббринь Kobryn
Ковель Kowel
Кодень Koden
Коломйя Kolomyja
Колумб1я Kolumbia
Кольський тв6стр!в Kola (pol-
wysep)
Команча Komancza
Конго ndm Kongo n
Копенгаген (Копенгаген) m Ko-
penhaga z
Константинополь Konstanty-
nopol
Кордильсри Kordyliery
Корея Korea
Коросно Krosno
Корсика Korsyka
Kocie Kosow
Коста-Рика (К6ста-Р1ка) Ko-
staryka
Корсунь Korsun
Кошалш Koszalin
Kpaide Krakow
Краснодар Krasnodar
Кременёць Krzemieniec
Кременчуге Kremenczuk
Кривйй Pir Krzywy Rog
Крим Krym
Крймський швбстр1в Polwysep
Krymski
Криниця Krynica
Kpir m Kreta z
Куба Kuba
Кубань z Kuban m
Куйбишев Kujbyszew
Kypa Kura
Курдистан Kurdystan
Курйльсыа островй Wyspy Ku-
rylskie (Kuryle)
Курськ Kursk
Кути Kuty
Куяви Kujawy
Лаба (Ельба) Laba
Лабрадор Labrador
Лагос Lagos
Ладога (Ладозьке озеро) La-
doga (jezioro)
Ла-Манш m La Manche (ka-
nal) ndm
Лаос Laos
Лапланд1я Laponia
Ла-Плата La Plata
Латв1я Lotwa
Лейпциг Lipsk
Лельково Lelkowo
537
Лёмборк
Лёмборк L^bork
Лёмкшщина Lemkowszczyzna
Лена Lena
Литва Litwa
Л1бёр1я Liberia
Л1ван Liban
Лш1я Libia
Лнпйця Legnica
Лша Lima
Лкаббн т Lizbona z
Л1хтенштёйн Lichtenstein
Лодзь Lodz
Лозанна Lozanna
Ломбардо Lombardia
Лбмжа Lomza
Лондон Londyn
Лотарйнпя Lotaryngia
Луара Loara
Луганськ Lugansk
Луюв Lukow
Луцьк Luck
Любаздв Lubaczow
Люблш (Люблин) Lublin
Люксембург Luksemburg
Льв1в Lwow
Мавриташя (Маврпатя) Mau-
retania
Магадан Magadan
Магдебург Magdeburg
Магелланова протока Ciesni-
na Magellana
Магштогбрськ Magnitogorsk
Мадагаскар Madagaskar
Мадейра Madera
Мадрид Madryt
Мазбв1я z (Мазбвше п) Ма-
zowsze п
Мазури Mazury
Майорка Majorka
Майн Men
Майнц Moguncja
Македбшя Macedonia
Мала Аз1я Mala Azja
Малав1 Malawi
Мал! Mali
Малопблыца Malopolska
Мальта Malta
Машла Manila
Маньчжур1я Mandzuna
Марафон Maraton
Марокко Maroko
Марсель m Marsyha z
Мекка Mekka
Мексика z Meksyk m
Меланезия Melanezja
Мельбурн m Melbourne ndm
Мёртве море Morze Martwe
Месопотамия Mezopotamia
Миколшв Mikolajow
М1кронёз1я Mikronezja
MLian Mediolan
MiiicbK Minsk
Miccicini Missisipi
Miccypi Missouri
Мозамбнс Mozambik
Мбзир Mozyrz
Молдова (Молдав!я) Moldo-
wa (Moldawia)
Монако Monako
538
Очаюв
Монблан Mont Blanc
Монгол1я Mongolia
Монреаль Montreal
Монтевщёо Montewideo
Монте-Карло Monte Carlo
Mopaeia z Morawy Imn
Москва Moskwa
Мостйська Mosciska
Мукачеве Mukaczewo
Мурманськ Murmansk
Назарет Nazaret
Найроби Nairobi
Нарва (Нарев) Narew
Неаполь Neapol
Нева Newa
Немйр1в Niemirow
Непал Nepal
Нйжня СЕлемя z Dolny Sl$sk m
Ниса Nysa
Hiarapa Niagara
Hirep Niger
Hirepin Nigeria
Нщерланди Niderlandy
Hi/кин Nizyn
Hncaparya Nikaragua
Hli Nil
Н1ман Niemen
Ндмёччина z Niemcy Imn
Нкща Nicea
Нова Гута Nowa Huta
Нова (вшёя Nowa Gwinea
Нова Зеланд1я Nowa Zelandia
Нова Земля Nowa Ziemia
Новгород Nowogrod
Новйй Санч Nowy S$cz
Новогрудок Nowogrodek
Новосиб!рськ Nowosybirsk
Новочеркасск Nowoczerkask
Норвёпя Norwegia
Нормандия Normandia
Нюрнберг m Norymberga z
Нью-Йорк Nowy Jork
Об z Ob m
Овруч Owrucz
Одёса Odesa* (Odessa)
Одра Odra
Ока Oka
Океашя Oceania
Оксфорд Oksford
Олёсько Olesko
Олёцько Olecko
Олгмп Olimp
бльштин Olsztyn
Оман Oman
Омськ Omsk
Онёга Onega (jezioro)
Ополс Opole
Орёл Orzel
Оренбург Orenburg
Орлеан Orlean
Освенцим Oswi^cim
Осло Oslo
Острава Ostrawa
Острог Ostrog
Оттава Ottawa
Охбтське море Morze Ochoc-
kie
Очаюв Oczakow
539
Пакистан
Пакистан Pakistan
Палестина Palestyna
Пам1р Pamir
Панама Panama
Панамський канал Капа! Ра-
namski
Папуа Papua
Парагвай Paragwaj
Патагошя Patagonia
Пенджаб Pendzab
Первомайськ Perwomajsk*
Перемишль Przemysl
Переяслав Perejaslaw
Персия Persja
Перу Peru
Петербург zob. Санкт-Петер-
бург
Петрозаводск Petrozawodsk*
Печора Peczora
ГПвдённа Америка Ameryka
Pohidniowa
П1вдённий Буг Boh
niBHisna Америка Ameryka
Polnocna
Щдгалля zob. Подгалс
Щдляшшя Podlasie
Пшськ Pinsk
nipenei Pireneje
Питсбург Pittsburgh
Плоцьк Plock
По ndm Pad m
Подгалс (Щдгалля) Podhale
Подкчля Podole
Познань z Poznan m
Покуття Pokucie
Полшёз1я Polinezja
Полкся Polesie
Полоцьк Polock
Полтава Poltawa
Пбльща (Республика Пбльща,
Р1чпосполита Польська) Pol-
ska (Rzeczpospolita Polska)
Померашя z (Помбр’я n) z Po-
morze n
Помпея Pompeja (Pompeje Imn)
Попрад Poprad
Порт-Са1д Port Said
Португалия Portugalia
Потсдам Poczdam
ПочаТв Poczajow
Прага Praga
Прибалтика z Kraje Nadbaltyc-
kie Imn
Прйп’ять Prypec
Прус^я z Prusy Imn
Прут Prut
Псел Psiol (rzeka)
Пуёрто-Рико Puerto Rico
Путйвль Putywel
П’ятигорськ Piatyhorsk
Радом Radom
Рёйк’явпс Rejkiawik
Реймс Reims
Рейн Ren
Рив’сра Riwiera
Рига Ryga
Рим Rzym
Р1вне Rowne
Pio-де-Жанейро Rio de Janeiro
540
Cin
Родёз1’я Rodezja
Родос Rodos
Poem Rosja
Ростов Rostow
Ростов-на-Дону Rostow nad
Donem
Рось Ros (rzeka)
Роттердам Rotterdam
Рубикон Rubikon
Румушя Rumunia
Русь Rus; Кшвська Русь Rus
Kijowska
Ряипв (Жёшув) Rzeszow
Саксошя Saksonia
Салбшки Salomki
Сальвадор Salwador
Самара Samara
Самарканд m Samarkanda z
Самб1р Sambor
Сандбмир Sandomierz
Санкт-Петербург Sankt Peters-
burg
Сан-Марино San Marino
Санок zob. Сяшк
Сан-Сальвадор San Salwador
Сантьяго Santiago
Сан-Франциско San Francisco
Санч1вщина S^decczyzna
Сарагоса Saragossa
Сараево Sarajewo
Саранськ Saransk
Саратов Saratow
Саргасове море Morze Sargas-
sowe
Сардйшя Sardynia
Саскатун Saskatoon
Саущвська Арав1я Arabia Sau-
dyjska
Сахалш Sachalin
Сахара Sahara
Свснтокшисыа гори Gory Swi$-
tokrzyskie
Севастополь Sewastopol
СевЬья Sewilla
Севр m Sevres ndm
Седан Sedan (rzeka)
Сейм Sejm
Сена Sekwana
Сенегал Senegal
Сёрб1я Serbia
Середзёмне море Morze Srod-
ziemne
Серёт Seret
Сеул Seul
Сёдльц! Siedlce
Сиб!р Syberia (Sybir)
Сидней (Сщней) Sydney
Симб1рськ Symbirsk
Сиракузи Syrakuzy
Сирдар’я Syr-daria
Сйр^я Syria
Сицйл1я Sycylia
Сичуан z Syczuan m
CiaM Syjam
Сщней zob. Сидней
Сьлёз1я z §l$sk m
Омфербполь Symferopol
Ciuranyp Singapur
Cin Sicz
541
Скандинавия
Скандинав1я Skandynawia
Словаччина Slowacja
Словёшя Slowema
Слупськ Shipsk
Случ Shicz
Смолёнськ Smolensk
Сокаль Sokal
Солйна Solina
Соловёцьк! острови Wyspy So-
lowieckie
Сомал1 Somalia
Сопот Sopot
Софы Sofia
Coni Soczi
Сполучеш Штати Америки
(США) Stany Zjednoczone
Ameryki (USA)
Стамбул Stambul
Степанакерт Stepanakert
Стир Styr
Стокгольм Sztokholm
Стохщ Stochod
Страсбург Strasburg (Sztras-
burg)
Стрий Stryj
Сувалки Suwalki
Судан Sudan
Судёти Sudety
Суёц Suez
Суёцький канал Kanal Sueski
Сула Sula
Суматра Sumatra
Суми Sumy
Супрасль z Suprasl m (miasto),
z (rzeka)
CyxyMi Suchumi
США zob. Сполучеш Штати
Амёрики
Сьерра-Леоне Sierra Leone
Сьерра-Невада Sierra Nevada
Сян San
Сяшк (Санок) Sanok
Таганрог (Таганрог) Taganrog
Таджикистан Tadzykistan
Таиланд т Tajlandia z
Tarri Tahiti
Тайвань Taj wan
Таймйр Tajmyr (polwysep)
Таллин Tallin
Тамбов Tambow
Таивa Tanew
Танганыка Tanganika
Танзашя Tanzania
Таршв Tamow
Татри Tatry
Ташкент Taszkent (Taszkient)
Тб1л1с1 Tbilisi
Твер z Twer m
Тегеран Teheran
Тель-AeiB Tel Awiw
Тёмза Tamiza
Тереббвля Trembowla
Тёрек Terek
Терёсполь (Теpeeniль) Terespol
Терношль Tamopol
Тибёт Tybet
Тибр Tyber
Тигр (Тигр) Tygrys
Тирасполь Tyraspol
542
Хрещатик
Тйсьмениця Tysmienica
Тихий океан Ocean Spokojny
Ърана Tirana
Ъррёнське море Morze Tyrren-
skie
Тгпкака Titicaca
Toro Togo
ToKio Tokio
Томськ Tomsk
Торонто Toronto
Тбрунь z Torun m
Тоскашя Toskama
Тоскашя Нова Toskania Nowa
(park narodowy)
Тринщад Trynidad
Tpinojii Trypolis
Троя Troja
Тула Tula
Тулон Tulon
Туше m Tunis m (miasto), Tune-
zja z (panstwo)
Турёччина Turcja
Туркмёшя Turkmenia
Тюрйнпя (Тюрйнпя) Turyngia
Угбрщина z W?gry Imn
Уганда Uganda
Ужгород Uzhorod
Узбекистан Uzbekistan
УкраТна Ukraina
Улан-Батор Ulan Bator
Умань z Human m
Урал Ural
Устрйки Горшпп Ustrzyki G6r-
ne
Устрйки Дол1п1ш Ustrzyki Dol-
ne
Уфа Ufa
Фаспв Fastow
Федеративна Республика Hi-
мёччини (ФРН) Republika
Federalna Niemiec (RFN)
Фермошли Termopile
Ф1дж1 Fidzi
Ф1ладёльф1я Filadelfia
Фипппши Filipiny
Фппк1я Fenicja
Фшлянд1я Finlandia
Флорёнщя Florencja
Флорида Floryda
Фракия Tracja
Франкфурт-на-Майш Frank-
furt nad Menem
Фрашця Francja
Хайдарабад Hajdarabad
Ханой zob. Ганой
Харк!в Charkow
Херсон Cherson
XipounMa zob. Проппма
Хмельнйцький Chmielnicki
Ходоров Chodorow
Холм Chehn
Холмщина Chehnszczyzna
Хорватия Chorwacja
Хортиця Chortyca
Хотин Chocim
Хрещатик Chreszczatyk (ulica
w Kyowie)
543
Цейлон
Цейлон Cejlon Цюр1х Zurych Шанхай Szanghaj Швейцар!я Szwajcaria Швёщя Szwecja
Чад Czad Чатйр-Даг Czatyrdah Чебоксары Czeboksary Челябшськ Czelabinsk Ченстохова Czestochowa Черембш Czeremosz Черкаси Czerkasy Чершвщ Czerniowce Чершпв Czemihow Чёх1я z Czechy Imn Чечены Czeczenia Чикаго (Чикаго) Chicago Чйл1 Chile Чомолунгма Czomolungma Чбрне море Morze Czame Чорнббиль Czarnobyl Чорногбра Czarnogora Чбртюв Czortkow Чуваипя Czuwaszja Чукотка Czukotka Шотланцця Szkocja Шшцберген Szpicberg (Spitsber- gen) IIIpi-Ланка Sri Lanka Штутгарт Stuttgart Шумер Sumer (Sumena) Щёщн Szczecin Югослав1я Jugoslawia Яворов Jaworow Якупя Jakucja Якутськ Jakuck Ялта Jalta Ямайка Jamajka Япбшя Japonia Ярослав Jaroslaw Ясло Jaslo Ясси Jassy Яффа Jafa
ZNAKI ZODIAKU
ЗНАКИ ЗОД1АКУ
Близнята Bliznieta Водолы Wodnik Д1ва Panna Козер!г Koziorozec Лев Lew Овен Baran Рак Rak Рйби Ryby Скоршбн Skorpion Стрьпёць Strzelec Телёць Byk Терезй Waga
544
Польсько-украшський
словник
Slownik
polsko-ukrainski
ПОЛЬСЬКИЙ АЛФАВ1Т
ALFABET POLSKI
Укра’шська вимова Укра’шська вимова
А а a N п н
А 4 Носове о N п нь
В ь б О о О
С с Ц 6 6 У
С с ць Р р п
D d Д R г р
Е е е S s с
Е ? Носове е S S сь
F f Ф Т t т
G g г и и У
Н h г V v в
I i i W w в
J j й X х КС
К k к Y у и
L L л Z z 3
L I л(и)* Z z зь
M m м Z z ж
* • поляки вимовляють сьогодн! як нескладове У, напр.,
fapa - уапа.
18*
547
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
SPIS SKROTOW
а. або albo
Imn множила liczba mnoga
Ip однина liczba pojedyncza
m чолов!чий рщ rodzaj m^ski
n середшй рщ rodzaj nijaki
ndm невщмшюване слово wyraz nieodmienny
pot. розмовне potoczny
przen. переносне значения znaczenie przenosne
rel. релплйне religijny
zb. зб!рна форма forma zbiorowa
zob. дивись zobacz
z жшочий р!д rodzaj zenski
A
a a, i; dzis tu, a jutro tarn сьо-
годш тут, а завтра там; mi£-
dzy oknem a szaf^ м!ж bIkhom
i шафою; a jednak а всё-таки;
a wi^c отбж; a wtem аж ось;
nic a nic шчопсшько
abazur -u a. -a m абажур
abecadlo -a n азбука, абётка
Abisynka -i z абгсйнка
Abisynczyk -a m абгсйнець
abisynski абгсйнський
abiturient-a m a6irypieHT, ви-
пускнйк
abiturientka-i z абпургёнтка,
випускнйця
abonament -u m абонемент; ne-
редплата
abonowac -nuj$, -nujesz абону-
вати; передплачувати
abordaz-u m абордаж (спдаб
ведения морськдго бою за ча-
ав випрйльного флоту)
absencja -ji z вщсутшсть
absolwent -а т випускнйк
absolwentka -i z випускнйця
abstrahowac -huj$, -hujesz аб-
страгувати; abstrahuj^c od te-
go, ze... незважаючи на те,
що...
abstrakcyjny абстрактний
abstynencja-ji z здёржлив!сть,
невживання алкоголю
absurd -u m абсурд, шсештниця
absurdalny абсурднии, безглуз-
ДИЙ
aby, azeby щоб, абй
ach! ах!
adaptacja-ji z адаптащя, при-
стосбвування, пристосуван-
ня
adapter -а а. -и т адаптер
adept -а т адепт, прихйльник,
послщбвник
adidasy -sow Imn крос!вки
adiunkt-a т ад’юнкт (звання
молддшого наукдвого пращв-
ника в Пдльир)
adiutant -а т ад’ютант
administracyjny адмшютратйв-
ний
admiral -а т адм!рал
adnotacja-ji z примите, при-
пйска
adopcja-ji z адоптащя; прий-
549
adoptowac
няття за сйна (за дочку); уси-
нбвлення; удочершня
adoptowac -tuj?, -tujesz адопту-
вати; приймати, засвбюва-
ти; усиновляти (усиновйти);
удочеряти (удочерйти)
adoracja -ji z поклошння
adorator -а т поклонник; зали-
цяльник
adorowac -ruj?, -rujesz покло-
нятся; оббжнювати; зали-
цятися
adres -u т 1. адреса; pod adre-
sem на адресу 2. (pismo powi-
talne) адрес
adresat-a m адресат, одёржу-
вач
adresowac -suj?, -sujesz адресу-
вати
adwent -u m rel. пилйшвка, pi3-
двяний nicT, адвент
adwokat -a m адвокат
afekt -u m афёкт
afera -y z афера; тёмна справа,
скандал; zatuszowac afer? за-
м’яти справу
aferzysta -у т аферйст
Afganka -i z афганка
Afganczyk -а т афганець
afganski афганський
afirmowac -muj?, -mujesz ствёр-
джувати, одббрювати, при-
знавати
afisz -а т аф!ша
afiszowac si? -szuj? si?, -szujesz
si? афшуватися, виставляти
напоказ
Afrykanin -a m африканець
Afrykanka -i z африканка
afrykanski африканський
agencja-ji z агентство, агент-
ство
agent -a m агёнт, агёнт
agentka-i z агёнт, агёнт (про
жшку)
agentlira -у z 1. агентура, аген-
тура 2. zob. agencja
agitacja -ji z айтаща, аптащя
agitator -a m айтатор, аптатор
agitowac -tuj?, -tujesz айтува-
ти, аптувати
aglomeracja-ji z аГломеращя,
агломеращя
agonia -ii z агбшя, агбшя
agrafka -i z англшська шпиль-
ка
agrarny аграрний, земёльний
agresja -ji z агрёс5я, агрёая, на-
пад
agresor-a т агрёсор, агрёсор,
нападник, завойбвник, за-
гарбник
agrest -и т агрус
agresywny агресйвний, агресйв-
ний
agronom-a т агроном, агро-
ном
agronomia -ii zarponoMin, агро-
HOMin
ajent -a m агёнт, агёнт
550
aktualnie
ajentka-i z агент, агент (про
жтку)
akacja -ji z акащя
akademia -ii z 1. акадёшя; ~ me-
dyczna (ekonomiczna) медйч-
ний (економ1чний) шсти-
тут; Akademia Nauk (Sztuk
Pi^knych) Акадёьпя наук
(мистёцтв) 2. урочйст! збб-
ри, урочйсте засщання
akademicki академхчний; dom ~
(dom studenta) гуртожиток;
rok ~ академ1чний (нав-
чальний) piK; mlodziez akade-
micka студёнтство
akademik-a т 1. акадёмж 2.
(студёнтський) гуртожиток
akcelerator -а т акселератор
akcent-u т наголос; натиск;
акцент; ~ staty поспйний на-
голос; klasc ~ na cos робйти
натиск на щось; mowic z cu-
dzoziemskim akcentem гово-
рите з шозёмним акцёнтом
akcentowac -tuj?, -tujesz акцен-
тувати; наголбшувати
akceptowac -tuj?, -tujesz прий-
мати; акцептувати
akcja -ji z акщя; д!я; ~ powiesci
Д1я роману; ~ wyborcza вй-
борча кампашя; ~ zbrojna
збрбйний вйступ (ведения
бойовйх diu), akcje spadaj^
(idq w gore) акцп падають
(йдуть угору)
akcjonariusz -а т акцюнёр
akcyjny акщонёрний; spolka
akcyjna акцюнёрна компашя
akcyza -у z акцйз
akompaniament -и т акомнане-
мёнт
a konto в рахунок
akord -и т акбрд; pracowac па ~
працювати на вщряд
akordowy 1. акбрдовий, акбрд-
ний 2. вщрядний
akredytovvac -tuj?, -tujesz акре-
дитувати, уповноважувати
akrobata -у т акробат
akrobatka -i z акробатка
akrobatyka -i z акробатика
aksamit -u m оксамйт, бархат
aksamitny оксамйтний, окса-
мйтовий, бархатний
aksjomat -u т axcioMa
akt1 -u m акт; otwarcia уро-
чйсте вщкритдя; laski акт
помйлування
akt2 -u m акт (напр., худджнш);
д!я; sztuka w czterech aktach
п’ёса на чотйри до
akt3 -u akt (документ); daro-
wizny дарчий запис; ~ uro-
dzenia мётрика, свщбцтво
(дбвщка) про нарбдження
aktor -а т актбр, артйст
aktorka-i z актбрка, актрйса,
артйстка
aktualnie в дану хвилйну, в да-
ний момёнт, зараз
551
aktualny
aktualny актуальний, злобо-
дённий
aktywa -wow Imn актив
aktywista -у m актив1ст
akumulator -a m акумулятор
akumulowac -luj?, -lujesz аку-
мулювати
akurat якраз, саме, точшсшысо
akuratny акуратний, тбчний
akustyczny акустйчний
akuszer -а т акушёр
akuszerka -i z акушерка
akwaforta -у z офорт
akwarela -i z акварель
akwarium -urn n аквар!ум
akwedukt -u m акведук
alabaster -tru m алебастр
alarm -u m тривога; ~ lotniczy
повпряна тривога; wszcz^c
~ шдняти (зняти) тривбгу
alarmowac -muj?, -mujesz бита
на сполох (на тривбгу); три-
вбжити, непокбТти, повь
домляти про небезпёку
alarmowy тривбжний; sygnal ~
сигнал тривбги
Albanka -i z албанка
Albanczyk -а т албанець
albanski албанський
albinos -а т альбшбс
albo абб; xi6a; ~ ... ~ абб ...
або, чи... чи; ~ ja wiem? xi6a
я знаю?
albowiem тому що, бо
album -и т альбом
ale алё, протё; та, a; nie tutaj, ale
tarn не тут, а там
alegoria -ii z алегбр1я, алегбры
aleja -ei z алея
aleluja, alleluja ndm rel. алилуя;
Wesolego Aleluja Весёлих
свят (побажання на Велйк-
денъ)
alez аджё ж, алё ж; ~ tak пёвна
pin, звичайно
alfabet-u т алфав!т, абётка;
wedhig alfabetu за алфавитом
alfabetycznie за алфавпом (за
абёткою)
alfabetyczny алфав1тний
Algierczyk -а т алжйрець
Algierka -i z алжйрка
algierski алжйрський
aliancki союзний, союзниць-
кий
alians -и т альянс, союз
aliant -а т союзник
alienacja -ji z вщчуження; ал1е-
нащя
aligator -а т алйатор, aniraTop
alkohol -и т алкоголь; спирт
alkoholik -а т алкогблж
alkowa -у z альков, алькова
aloes -и т алое ndm
alpinista -у т алыйшст
alpinistyka -i z алыпшзм
alt -u m альт (голос)
altana -у z альтана
altowka -i z альт (шструмёнт)
altruista -у m альтру’ют
552
angazowac si?
aluminiowy алюм!шевий
aluminium -um n алюмшш
aluzja -ji z натяк; robic (czynic)
aluzj? (do kogos, do czegos),
натякати (на кд г ось, на щось),
робйти натяк
alun -и т галун
amant -а т коханець; зали-
цяльник
amantka -i z коханка
amator -а т любитель, аматор
amatorka -i z любйтелька, ама-
торка
amatorski любйтельський, са-
модаяльний, аматорсысий
ambaras -и т турбота, клбшт
ambasada -у z посольство, ам-
басада
ambasador -а т посол, амбаса-
д°Р
ambicja -ji z амбпця, амбгг-
шсть
ambitny амб!тний; гбрдий, че-
столюбний; ambitne plany
смишв! наьпри (плани)
ambona -у z rel. амвон, пропо-
вщальниця
ambulans -и т саштарна авто-
машйна; польовйй лазарет,
гбсшталь
ambulatorium -um п амбула-
Topia
amen ndm rel. амшь
Amerykanin -a m американець
^erykanka -i z американка
amerykanski американський
amfetamina -y z амфетамш
amnestia -ii z амшстая
amoniak -u m ам!ак
amor -a m амур, кушдон
amory-row Imn любопц, лю-
бовш пригоди (жарпивлйво)
ampulka -i z ампула
amputowac -tuj?, -tujesz ампу-
тувати
amunicja -ji z боеприпаси Imn
analfabeta -у m неписьмённий,
неграмотний, безграмотний
analfabetka -i z неписьмённа,
неграмотна, безграмотна
analfabetyzm-u m неписьмён-
шсть, неграмотшсть
analiza -y z анал!з
anarchia -ii z anapxia
anarchista -у m анархют
anatema -y z rel. анафема, ana-
тема, прокляття
anatomia -ii z анатом!я
androny -now Imn', plesc ~ pot.
теревёш правити
andrut -a m вафля
anegdota -y z анекдот
anemia -ii z анем!я; недокр!в’я
angazowac -hij?, -zujesz 1. анга-
жувати; брати на роботу,
наймати 2. втягати; вплуту-
вати
angazowac si? -zuj? si?, -zujesz
si? 1. найматися 2. втягува-
тися; вплутуватися
553
Angielka
Angielka -i z англшка
angielski англшський
angina -y z анпна, анйна
Anglik -a m анпиець
anglikanin -a m англ!канець
anglikahski аштиканський
ani ani, ni; ani jeden, ani drugi ani
(ni) один, ani (ш) другий; ani
rusz шзащо, шяк; ani w z^b Hi
в зуб, шчопсшысо
anielski ангельський; anielska
dobroc ангельська доброта
anilina -у z ашлш
animowany; film ~ мультипль
кащйний фитьм
aniol-a m ангел; ~ stroz ан-
гел-хоронйтель, ангел-хра-
нитель
anizeli шж, як
ankieta -у z анкета
ankietowy анкётний
anoda-у z анод
anodowy анбдний
anonimowy аношмний
ansa -у z антипапя, неприязнь,
вороласть; czuc ans^ (do ko-
gos) почувати неприязнь (до
кдгось)
antagonizm -и т антагонизм
antarktyczny антарктйчний
antena -у z антёна
antenat-a т прёдок, пращур,
прадщ
antychryst -а т антихрист
antyczny античний
antyfeminista -у т антифемь
Н1ст, женоненависник
antyfona -у z rel. антифон
antyk-u т 1. антйчшсть, ста-
родавнш свп 2. старосвпг-
ський (антикварний) пред-
мёт
antykwariat-и т антикваршт,
букшгстйчна крамнйця
antykwariusz -а т буюшст, ан-
тиквар
antypatia -ii z антипапя
antysemita -у т антисем1т
antysemicki антисем1тський
anulowac -luj?, -lujesz анулю-
вати
anyz -и т ашс, ганус
anyzowka-i z ганусшка (ашсо-
ва горшка)
aorta -у z аорта
aparat -и т апарат; radiowy
радюапарат; fotograficzny
фотоапарат; panstwowy
державний апарат
apartament -и т апартамёнт
apatia -ii z апапя
apel-u т 1. заклик, вщбзва;
zwrocic si$ z apelem зверну-
тися i3 закликом 2. пере-
клйчка, перёклик, перев!рка;
stance do apelu вйшикувати-
ся на переклйчку; poleg-
lych переклйчка полёглих
в бою; poranny (wieczorny)
ранкова (веч!рня) лшшка
554
arena
apelacja-ji z апелящя; zlozyc
apelacfe подати апелящю
apelacyjny апеляцшний
apelowac -luj?, -lujesz апелюва-
ти
apetyczny апетйтний
apetyt -u m апетйт
aplauz -u m оплески, аплодис-
мёнти Imn, аплодування;
схвалення, признания, виз-
нання
apogeum -um п апогёй
apokalipsa -у z апокалшсис;
rel. Об’явлення, Откровёння
(св. 1вана)
apostolski апостольський
apostol -а т апостол
apostrof -и т апостроф
apoteoza -у z апофеоз
aprobata-y z апробащя; схва-
лення, признания, визнан-
ня
aprowizacja -ji z 1. постачання
2. харч! Imn
apteka -i z аптека
aptekarz -a m аптёкар
arab-a m кшь арабсько! по-
роди
Arab -a m араб
Arabka -i z арабка
arabski арабський
aranzacja -ji z аранжування
aranzowac -hij?, -zujesz аран-
жувати; влаштовувати
arbiter -tra m арбГтр
arbitralny самов1Льний, дов! ль-
ний, самоуправний
arbitral -и т арбНраж
arbitrazowy арб1тражний; s^d ~
арб!тражний суд
arbuz -а т гарбуз; кавун
archaiczny архаТчний
archaizm -и т арха’Гзм
archaniol -а т архангел
archeolog -а т археолог
archeologia -ii z археолопя
archidiecezja-ji z apxienncKon-
ctbo, apxienapxia
architekt -a m apxireKTop
architektura -y z арх1тектура
archiwalia -liow Imn apxiBHi до-
кумента
archiwalny арх!вний
archiwista -y m apxieapiyc, ap-
xiBicr
archiwum -um n apxiB
arcybiskup -a m apxienncKon
arcybiskupstwo -a n apxiennc-
KoncTBO, apxienapxia
arcydzielo -a n шедевр
arcykaplan -a m первосвящё-
ник
arcyksi^z^ -ksi^cia, -ksi^z^cia m
ерцгёрцог
arcyksi^stwo -a n ерцгёрцогство
arcymistrz-a m видатнйй ми-
тёць; великий майстер; грос-
мёйстер (шаховый)
areal -и т ареал; площа
arena -у z арёна
555
arenda
arenda -у z орёнда
areszt -u m арёшт; в’язниця,
тюрма; ~ domowy домаш-
нш арёшт; siedziec w areszcie
СИД1ТИ шд арёштом
aresztant-a m арештант, в’я-
зень
aresztowac -tuj?, -tujesz ареш-
тувати
Argentynka -i z аргентинка, ар-
гентинка
Argentynczyk -a m аргентй-
нець, аргентинець
argentynski аргентинський, ар-
гентинський
argument -u m аргумёнт, apry-
мёнт
aria -ii z apia
arianin -a m ар&нин
arka -i z ковчёг; ~ przymierza
ковчёг заповггу; ~ Noego
HoiB ковчёг
arkada-y z аркада
arkan -u m аркан
arkana, arkany -now Imn таем-
НЙЩ
arktyczny арктйчний
arkusz -a m аркуш; лист
annata -у z гармата
armatni гарматний
Armenka -i z в!рмёнка
Armenczyk -a m в£рменин, Bip-
мён
armenski в!рмёнський
armia -ii z арм!я
arogancja-ji z нахабство, зух-
вальство, rpy6icTb
arogant -a m нахаба, зухвалець,
груб!ян
arogantka-i z нахаба, нахаб-
ниця
aromatyczny ароматний, аро-
матйчний
arsen -и т арсён, миш’як
arsenal -и т арсенал
arszenik -и т миш’як
artel -и т артить; rolny (pracow-
niczy) ситьськогосподар-
ська (трудова) артгль
arteria -ii z артёр1я; мапстраль
artykul-u т 1. стаття 2. па-
раграф; стаття; рбздот 3. то-
вар, продукт; ~ kodeksu
karnego стаття карного ко-
дёксу; artykuly spozywcze
продовбльч! товари; artyku-
ly przemyslowe промислбв!
товари
artyleria -ii z apTmrepia; prze-
ciwlotnicza зештна (протиле-
тунська) apranepia
artylerzysta -у m артилерйст
artysta -у m артист; художник;
митёць; ~ malarz художник,
живопйсець; filmowy кшо-
артйст
artystka-i z артистка; худож-
ница; filmowa юноактрйса
artystyczny артистйчний, ху-
дбжшй, мистёцький
556
atleta
artyzm-u m худбжшсть; май-
стёршсть
arystokrata -у m аристократ
arystokratyczny аристократйч-
ний
arytmetyczny арифметйчний
arytmetyka -i z арифметика
as -a m 1. туз 2. ас; ~ lotnictwa
ac aeiaiiii; ~ wywiadu ас рбз-
В1ДКИ
asceta -у m аскет
asekuracja -ji z страхування; за-
безпёчення (у cndpmi)
asekuranctwo -a n перестрахб-
вування, надмхрна оберёж-
HlCTb
asekurant -a m страхувальник
asekurowac(si£) -ruj?, -rujesz
страхувати(ся)
asocjacja -ji z 1. асощащя; 2. то-
варйство, об’ёднання
aspekt -u m аспёкт; вид
aspiracje -ji Imn прагнення,
ус1>емл1ння
aspirant -a m асшрант
aspiryna -y z асшрйн
aster -stra m айстра
astma -y z астма
astrolog -a m астролог
astrologia -ii z астролбНя
astronauta -у m астронавт, кос-
монавт
astronautyka -i z астронавтика,
космонавтика
astronom -a m астроном
astronomia -ii z астронбм1я
astronomiczny астроном!чний
asygnacja -ji z асигнування
asygnata -y z 1. асигната 2. аси-
гнування
asymetria -ii z асимётр!я
asymilacja -ji z асим1’лящя
Asyryjczyk -a m асир!ець
Asyryjka -i z асиршка
asyryjski асиршський
asysta-y z супровщ, товарйс-
тво; ~ honorowa почёснии
ескбрт
asystent -a m асистёнт
asystentka -i z асистёнтка
asystowac -tuj$, -tujesz асисту-
вати, бути присутн!м; супро-
вбдити
atak -и т атака, прйступ, нас-
туп; czolgow танкова ата-
ка; boczny флангова ата-
ка; serca серцёвий прйступ
(припадок); kaszlu (smie-
chu) прйступ кашлю (см1ху)
atakowac -kuj?, -kujesz атаку-
вати
ataman -a m отаман
Atenka -y z афшянка
Atenczyk -a m афшянин
atenski афшський
atlantycki атлантйчнии; Pakt
Polnocnoatlantycki ГНвшч-
ноатлантйчний дбговф
atlas -u m атлас
atleta -у m атлёт
557
atletyka
atletyka -i z атлетика; lekka ~
легка атлетика
atlas -u m атлас; szkoda czasu
i atlasu шкода заходу (пращ)
atmosfera -у z атмосфера
atmosferyczny атмосфёрний
atom-u m атом; j^dro atomu
атомне ядро
atomowy атомний; ci?zar ~
атомна вага; bomba atomowa
атомна бомба
atrakcja-ji 1. щось своерщне,
незвичайне 2. атракщбн
atrakcyjny привабливий, захбп-
люючий, заманливий, при-
тягальний
atrament -и т чорнйло
atut -и гп кбзир
audiencja -ji z аущёнщя
audycja -ji z передача; радюпе-
редача; телепередача; тран-
слящя; nadawac audycja тран-
слювати (радю)передачу
audytorium -um п aymiTopia
aukcja -ji z аукщбн
aula -i z актовый зал
aura -у z погода
aureola -i z ореол
Australijczyk -a m австралкць
Australijka -i z австралшка
australijski австралшський
austriacki австршський
Austriaczka -i z австршка
Austriak -a m австркць
aut -u m аут
autentyczny автентйчний, справ-
жшй
autentyk -u m ориПнал
auto -a n авто -а, машина, ав-
томашина, автомобыь
autobus -u m автобус
autobusowy автббусний; przys-
tanek ~ автббусна зупйнка
autograf -u m автограф
automat -u m автомат; ~ tele-
foniczny телефон-автомат
automatyczny автоматичный;
pilot ~ автошлбт
autonomia -ii z автонбм!я
autonomiczny автономный, ob-
wod ~ автономна область
autoportret -u m автопортрет
autor -a m автор
autorka -i z авторка
autorytet-u m авторитет; cie-
szyc si£ autorytetem корйсту-
ватися авторитетом
autsajder -a m аутсайдер
awangarda -y z авангард, аван-
гард
awangardowy авангардный, аван-
гардный
awans -u m аванс; шдвйщення
awansowac -suj?, -sujesz авансу-
вати; шдвйщувати; awanso-
wal na dyrektora bih був при-
значений директором
awantura -у z скандал; бёшкет
awanturnica -у z скандалютка,
бешкётниця
558
bacznosc
awanturnik -a m скандалгст;
бешкетник
awanturowac si? -ruj? si?, -rujesz
si? скандалите; бешкетувати
awaria -ii z aeapia
awionetka -i z авИтка
awitaminoza -y z ав!тамшоз,
авкамшбза
azbest -u m азбёст
Azer, Azerbejdzanin -a m азёр,
азербайджанець
Azerka, Azerbejdzanka -i z азёр-
ка, азербайджанка
azerski, azerbejdzanski азёр-
ський, азербайджанский
Azjata -у т азшт
Azjatka -i z азштка
azjatycki азштський
azot -u m азот
azotan -u m азотокисла ешь
azotowy азбтний
azyl -u m притулок (полипйч-
ний); udzielic azylu надати
притулок (право притулку)
azylant -а т особа, якш надано
право подлинного притул-
ку
azymut -и т азимут
az аж; пбки; poezekam, ~ опа
przyjedzie почекаю, аж (пб-
ки) вона пршде
azeby zob. aby
azur -u m ажур
azurowy ажурний
baba -y z 1. баба 2. бабуся; he-
rod-baba кбзир-баба; ze
wsi сшьська баба; baba-jaga
баба-яга
babcia, babunia, babusia -i z ба-
буся, бабуня
babi бабин; babie lato бабине
Л1ТО
babiarz -a m бабш
babiniec -a z бабйнець
babka -i z 1. баба (micmo) 2. баб-
ка, бабуня 3. Ж1нка, дтвчина
(жарт1влйво) 4. баба пови-
туха
babrac (si?) -brz?, -brzesz бабра-
ти(ся)
babski бабський, баб’ячий
babsko -а п бабище, бабйсько
Ьаса -у т старший чабан
(в Татрах)
bach! бах!, бабах!
bachor -а т 1. байстрюк, бай-
стря 2. вередлйва дитйна
bacznosc -sci z увага, пйльшеть;
559
baczny
miec si? na bacznosci бути обе-
рёжним; bacznosc! струнко!
baczny уважний, пилений
bac si? boj? si?, boisz si? боя-
тися
badacz -a m дослщник
badac -am, -asz 1. дослгджува-
ти, вивчати 2. оглядати, об-
сл!дувати {хворого)
badanie-a п 1. дослщження,
дослщ 2. допит 3. обстёжен-
ня, медбгляд
badawczy дослщний; допйтли-
вий
badyl -а т бадилйна, стеблйна
bagatela -i z др!бнйця
bagatelizowac -zuj?, -zujesz лег-
коважити, нёхтувати
bagaz -u m багаж
bagaznik -a m багажник
bagazowy -wego m 1. багажний
2. носйльник
bagienny болбтяний
bagietka -i z французька булка
bagnet -u m багнёт; ~ na bron!
примкнути штикй!
bagnisko -a n багнйсько, багнй-
ще
bagnisty багнйстий
bagno -a n багнб, болото
bajeczny, bajkowy казкбвий,
неймовфний
bajka -i z казка; байка
bajkopisarz -a m байкар
bajoro -a n калюжа, баюра
bakalie -ii Imn бакал!я
baki bakow Imn zob. bokobrody
baklazan -a a. -u m баклажан
bakteria -ii z бактёр!я
baP-u m бал; ~ maskowy бал-
-маскарад
bal2-a m балка (колода)
balansowac -suj?, -sujesz балан-
сувати
balast -u m баласт
balet -u m балет
baletmistrz -a m балетмейстер
baletnica -y z балётниця, бале-
рйна
balia -ii z бал!я
balkon -u m балкон
ballada -y z балада
balon -u m аеростат; балов;
~ sterowy дирижабль
balonik -a m шарик, м’ячик
balowac -luj?, -lujesz балувати,
гуляти
balowy бальний, бальовий; suk-
nia balowa бальова сукня
balsam -u m бальзам
balsamowac -muj?, -mujesz баль-
замувати
balustrada -у z балюстрада
balagan -u m розгард1яш
balamucic -muc?, -mucisz бала-
мутити; пл у тати (ся)
balamut-a т баламут; жено-
любник
balamutka -i z баламутка; ко-
кетка
560
barlog
baltycki балтшський
balwan -a m 1. щол, кумир 2. сш-
гова баба, сшговйк 3. ббв-
ДУР
babvochwalstwo -а п щолопо-
клбнство
bambus -и а. -а т бамбук
banalny банальний
banal -и т банальшсть; загаль-
ник
banan -а т банан
banda -у z 1. банда 2. борт
bandaz -а а. -и т бандаж, по-
в’язка, бинт
bandazowac -zuj?, -zujesz бин-
тувати, перев’язувати
bandera -у z прапор, флаг
banderola -i z бандероль
bandura -у z бандура
bandurzysta -у т бандурист
bandyta -у т бандит
bania -i z 1. купол, баня 2. ку-
ляста посудина
banita -у т вигнанець
bank -и т банк; Bank Narodowy
Нащональний банк
bankier -а т банюр; башавнйк
(у гр/ в карты)
bankiet-u т бенкёт (приват-
ный)', банкет (офщ'шний)
bankowiec -wca т пращвнйк
банку
bankowy банковий
banknit -а т банкрут, банкрот
banka -i z 1. бщбн 2. булька,
банька; пузйр; ~ mydlana
мйльний пузйр, мйльна
булька, бульбашка
bar1 -и т бар (ресторан)',
~ mleczny молбчний бар
bar2 -и т барш
barak -и т барак
baran-a т баран; Baran Овен
(су31р я)
baranek -nka т баранчик, ба*
ранёць; ягня; rel. Baranek Во-
zy Агнець; baranki барангц
(хмаркй)
barani баранячий
barbakan -и т кршосна спору-
да з бшнйцями; бшнйця
barbarzynca -у т варвар
barbarzynski варварський
barbarzynstwo -а п варварство
barchan -и т бумазея
barczysty плечйстий, широко-
плечий
bare -rci z борть
bardziej быыпе; coraz щораз
(все) б1лып(е); tym тим
битьше
bardzo дуже, вёльми
bariera -у z бар’ёр
bark -и т плечё; wszystko spo-
czywa na jego barkach Bci
справи лежать на ньому
barkowy плечовйй
barka -i z барка; desantowa
десантова (десантна) барка
barlog-logo m 1. (солбм’яна)
561
barok
шдстйлка 2. л!гвище, бар-
Л1г, Гавра
barok -и т барокко, барбко ndm
ba гoko wy барбкковий, в стйл!
барокко
baron -а т барон
baronowa -wej z баронёса
barszcz -u m борщ; ~ ukrainski
украшський борщ; tani jak ~
дешёвий як борщ
bartnik -a m бортник
barwa -y z барва, кбл!р; zmie-
niac barwy мжяти переко-
нання
barwic -wi?, -wisz красйти, фар-
бувати
barwinek -nka a. -nku m барвшок
barwnie кольорйсто, барвйсто
barwny барвйстий, кольорйс-
тий, кольорбвий; ~ styl
пишномбвний (барвйстий)
стиль
bary barow Imn плёч!; wzi^c si$
za ~ взятися (схопйтися) за
барки
barykada -у z барикада
ba г у Ik a -i z барйльце, барйлко
baryton -u (gios), -a (spiewak) m
баритон
bas -u (gios), -a (spiewak) m бас
basen -u m 1. басёйн 2. шчнйй
тёрщик (у лисарнк)
basetla -i z контрабас (малый)
basista -у m контрабасйст
bastion -u m баспон
Baszkir -a m башкир
Baszkirka -i z башкирка
baszkirski башкйрський
baszta -y z башта, вежа
basniowy казковий; баечний
basn -sni z казка (легендарна)
bat -a m батат
batalia -ii z батал!я
batalion -u m батальйбн (тан-
ковый); куршь (мототхдт-
ний); ~ powietrzno-desantowy
пов!тряно-десантний (пара-
шутно-десантний) куршь;
zwiadowczy розвщуваль-
ний куршь
bateria -ii z батарёя; przeciw-
lotnicza зештна (протилетун-
ська) батарёя; haubic гав-
бйчна батарёя
batog -а т батш
batuta-y z батута, диригёнт-
ська наличка; pod batut^ шд
керуванням
Bawarczyk -а т баварець
Bawarka -i z баварка
bawarski баварський
bawelna -у z бавёвна; owijac cos
w baweln£ говорйти натяками
bawelniany бавёвняний; prze-
mysl бавбвняна проми-
слёвють
bawialnia -i z впальня
bawic -wi$, -wisz 1. бавити, за-
бавляти 2. перебувати, гос-
тювати
562
berlinski
bawic si^ -wi? si?, -wisz si? ry-
ляти, гратися; забавлятися,
розважатися
bawoli буйволовий
bawdl -wohi m буйвш
baza -y z база, основа; базис
bazar -u m базар
bazgrac -grz?, -grzesz базграти,
мазати
bazgranina -у z базгранйна, ма-
занйна
bazylianin -а т васшпянин
bazylika -i z базйлпса
bazyliszek -szka m васшпск (Mi-
фологшний змш)
bazant -a m фазан
b^bel-bla m булька, банька;
пузйр
b^dz1 (rozkaznik od bye) будь!;
bqdz zdrovv! будь здоров!
b^dz2 будь; b^dz ... b^dz або ...
або; kto b^dz будь-хтб, хто-
-нёбудь
Цк -а т 1. гедзь 2. бугай водя-
нйй (птах) 3. дзйга (гграш-
ка); strzelic b^ka зробйти
дурнйцю
beczec -cz?, -czysz бёкати, мё-
кати
beezka -i z бочка; ~ bez dna jxi-
рявий мйпбк
beczulka-i z бочечка, барйль-
це
bednarz -а т бондар
befsztyk -а а. -и т б1фштёкс
begonia -ii z бегбшя, бегошя
bekas -а т бекас, бананчик
bekon -и т бекон
bela -i z сувш; кша; pot. pijany
jak ~ п’яний як чш (шч, дим)
belfer -fra т учйтель (mapmie-
лйво)
Belg -а т бельпець
Belgijka -i z бельпйка
belgijski бельпйський
belgradczyk -а т белградець,
белградець
belgradka-i z белградка, бел-
градка
belka -i z балка
belkot -u m бёлькп, белько-
тшня
belkotac -kocz?, -koezesz бель-
КОТ1ТИ
benedyktyn -a m бенедиктйнець
Bengalczyk -a m бенгалець,
бенгалець
Bengalka -i z бенгалка, бен-
галка
beniaminek-nka m любимчик,
м!зйнчик (наймолддша ди-
тйна)
benzyna-y z бензйн, бензйна;
etylinowa етйловий бен-
зйн
beret -и т берёт
berlinka -i z берлшка
berlinczyk -а /и берлшець
berlinski берлшський; mur
берлшська стша
563
berlo
berlo -a n бёрло, скшетр
bestia -ii z кровожёрливий 3Bip;
бёспя, нёлюд
bestialski зв!рячий, звгрсысий
bestialstwo -a m звгрство
beton -u m бетон
betonowy бетбнний
bez1, beze (przyimek) без; beze
mnie без мёне; ~ ciebie без
тёбе; ~ wzgl^du na незважа-
ючи на
bez2 bzu m бузбк; czarny ~ бу-
зина
beza -y z безё ndm
bezalkoholowy безалкогбльний
bezbarwny безбарвний
bezbozny безббжний
bezbronny беззахйсний
bezbrzezny безберёжний; без-
мёжний, безкраш, безконёч-
ний
bezcelowy безщльний, недо-
цитьний, дарёмний
bezcenny безщнний, неощнён-
ний, неощнймий
bezczelny зухвалий, нахабний,
безлйчний
bezczynny бездыльний; kapital
~ заморбжений (мёртвий)
каштал
bezdomny бездомный
bezdroze -а т бездоргжжя
bezduszny бездушный
bezdzwi^czny 1. беззвучный,
безгучний 2. глухйй; spol-
564
gloski bezdzwi^czne глух! прй-
голосш
bezgraniczny безмёжний, без-
краш
bezideowy безщёйний
bezkarny безкарний
bezkresny безмёжний, безкра-
ш, безконёчний; bezkresna
droga безконёчний шлях
bezkr^gowce -cow Imn безхре-
бётш
bezksztaltny безфбрмний
bezlitosny безжалюний; без-
пощадний
bezludny безлюдный; wyspa bez-
ludna безлюдный бстр!в
bezlad -u m нёлад, безладдя
bezladny безладний, хаотичный
bezmiar -u m безм1ршсть, без-
мёжнгсть
bezmyslny бездумный, безглуз-
дий, шсештний; безтямний
beznadziejny безнадгйний
beznami^tny безпрйстрасний
bezokolicznik -а т шфпптйв,
неозначена форма даеслбва
bezpanski безпанський, без гос-
подаря
bezpartyjny безпартшний
bezpieczenstwo -а п безпёка; Ra-
da Bezpieczenstwa ONZ Рада
Безпёки ООН
bezpiecznik -а т запобЬкник;
запобЬкна пробка
bezpieczny безпёчний
b^cwal
bezplatny безплатний
bezplciowy безстатёвий
bezplodny безплщний, нешпд-
ний
bezpodstawny безпщставний,
необгрунтбваний
bezposredni безпосерёднш, пря-
мей; bezposrednia komunika-
cja прямё сполучення
bezprawny беззаконный
bezradny безпорадний
bezrobocie безробптя
bezrobotny безробггний
bezrolny безземельный
bezsennosc -sci z безсбння, без-
сбнниця
bezsens -и т безглуздя, шсенгг-
шсть
bezsilnosc -sci z безсйлля
bezskuteczny безрезультатный,
дарёмний
bezsensowny безглуздий
bezspomy безсшрний
bezsprzeczny безперёчний
bezstronny безсторбншй
bezszelestny безшумний, безше-
лёсний
bezsniezny безсшжний
bezterminowy безстрокбвий
beztresciowy беззхнстбвний
beztroska-i z безтурббтшсть,
безжуршсть
beztroski безтурббтний, без-
журний
bezustanny невпйнний
bezuzyteczny безпридатний; да-
рёмний
bezwarto&iowy малощнний
bezwanmkowy безумбвний; без-
застерёжний
bezwietrzny безвггряний; за-
тишный
bezwladny 1. нездатний до руху
2. шёртний
bezwonny без запаху
bezwstydny безстйдний, безсо-
рбмний
bezwyj^tkowy без вйнятку
bezwzgl^dnie безумбвно, абсо-
лютно; безпощадно
bezwzgl^dny безумбвний, не-
ухйльний, абсолютный; без-
пощадний
bezzasadny необгрунтбваний
bezz^bny беззубый
bezzwloczny негайний
bezzwrotny безповорбтний
bezzenstwo -а п безшлюбшсть,
цел!бат
bez -и т бёжевий кблф, беж
b^ben -bna т барабан
b^benek -nka т 1. барабанчик
2. барабанна перётинка (у ву-
ci)
b^benkowy барабанный; Ыопа
b^benkowa барабанна перё-
тинка
b^bnic -ni?, -nisz барабанити
b?cwal -а т незграба; ббвдур,
йблоп
565
b?kart
b?kart -a m байстрюк, безбат-
ченко, позашлюбна дитйна
biada! горе!, лихо!
biadac -am, -asz нар!кати, жа-
лггися, скаржитася, ремству-
вати, горювати
bialaczka -i z биюкр1в’я, лейко-
цитёхия
bialko -а п биюк; ~ oczne zob.
bialkowka
bialkowy быковий
bialkowka -i z бчний биюк
Bialorus, Bialorusin-a m бию-
РУС
Bialorusinka -i z быоруска
bialoruski быоруський
bialostocki биюстдцький
bialowieski быовёзький
bialy битий; ~kruk раритет,
бша ворона; biala bron хо-
лодна зброя
biblia -ii z б1бл1я
biblijny б1бл!йний, б!блёйський;
styl ~ б!блшний стиль
biblioteka -i z б!блютёка
biliotekarka -i z б!блютёкарка
biliotekarz -a m б!блютёкар
bibula -y z 1. промокальний на-
тр 2. нелегальш видання
bicie -cia n биття
bicz -a m бич; jak z bicza strzelil
як батогом ляснув
bic bij?, bijesz бита; ~ brawo
аплодувати; ~ si? z myslami
вагатися
biec biegn?, biegniesz 6irra; zob.
biegac
bieda -y z бща, лихо; klepac bie-
d? тягтй бщу; narobic sobie
biedy напитати соб! б(цй, pol
biedy твб1дй; uczy rozumu
бща навчйть
biedactwo -a n бщолаха, небо-
рака
biedaczka -i z бщолаха, небо-
рачка
biedak-a m бщняк; бщолаха,
неборака
biedniec -niej?, -niejesz бщшти,
б1дн!шати
biedny б1дний, убогий
biedota -у z zob. бщнота
biedronka -i z сонечко
biedzic si$ -dz? si?, -dzisz si? му-
читися
bieg -u m 6ir; rzeki теч1я piKH,
jalowy холостйй Х1д; skrzy-
nia biegow коробка швйд-
костей; z biegiem czasu з 6i-
гом часу; wydarzen хщ по-
дай
biegacz -a m 6iryH
biegac -gam, -gasz б!гати; zob
biec
biegle ум1ло, впёвнено
biegly -lego m 1. ум!лий, вправ-
ний 2. експёрт
biegun -а тп полюс; fotel na bie-
gunach качалка
biegunka -i z понос
566
biurokracja
biegunowy 1. полярний 2. край-
шй; biegunowe pogl^dy край-
ш погляди
biel -i z бшсть, битина, быизна
bielec -lej?, -lejesz быки
bielic -1?, -lisz быйти
bielic (si0 -1?, -lisz бипти(ся)
bielinek -nka m; ~ kapustnik 6i-
лан капустяний, капусник
bielizna -у z битйзна
bielmo -a n быьмб
bierka -i z гральна юсть; взятка
biernik -a m знахщний вщмшок
biernosc -sci z пасйвшсть
bierny паейвний; strona bierna
пасйвний стан
bierzmowanie -a n миропома-
зания
bies -a m 6ic, Д1дько, чорт
biesiada -у z бенкёт
biez^cy поточний; текучий;
~ rok поточний piK; biez^ca
woda проточна (текуча) вода
bieznia -i z 6iroBa дор!жка
bigamia -ii z б1гам!я, б1Гам!я
bigamista -у m двоежёнець,
б1гам1ст, бйам1ст
bigos -u m биос; nawarzyc bigo-
su наварйти капп
bijatyka -i z бшка, драка
bila -i z битьярдна куля
bilans -u m баланс
bilansowac -suj?, -sujesz склада-
та баланс
bilard -u m бшьярд
bilet -u m квиток; бшёт ~ ko-
lejowy зал!знйчний квиток;
~ wizytowy в!зйтна карточ-
ка; ~ do teatru театральний
квиток
biletowy квитковий; битётний;
kasa biletowa квиткбва каса
bilion -a т битьйбн
biochemia -ii z 6ioxiMia
biodro -a n бедро
biodrowy стегновйй, стегённий
biogeneza -у z бюгенёз
bi о gra fi a -ii z бюграф1я
biolog -a m бюлог
biologia -ii z бюлбпя
biskup -a m епйскоп, владйка
biskupi епйскопський
biskupstwo -a n епйскопство,
enapxia
bisowac -suj?, -sujesz бюувати
bisurman, bisurmanin-a m бу-
сурман, бусурмён
bisurmanski бусурманський,
бусурмёнський
biszkopt -a a. -u т 6icKBiT
bitwa -у z бйтва, бш, pole bitwy
поле бйтви (бою), бойовй-
сько, бойовйще
bity бйтий; droga bita бйтий
шлях
biuletyn -и т бюлетёнь
biurko -а п письмбвий стш
b;uro-a п бюро; канцеляр!я;
podrozy бюро пбдорожей
biurokracja -ji z бюрокрапя
567
biurowy
biurowy канцелярський, кон-
торський
biust -u m бюст; погруддя
biustonosz-a m бюстгальтер,
Л1фчик
biwak -u m б!вак, б!вуак
bizantyjski В1зант1йський
bizmilt -u m в!смут
bizon -a m бвон
bizuteria -ii z ювел!рш вйроби
blacha -у z 1. бляха 2. форма
(для печгння) 3. pot, плита
(в кухнГ)
blady блщйй; ~ jak trap бл1-
дйй, як мрець
blaga -1 z брехня; вйгадка
blagier -а т брехун
blagowac -guj$, -gujesz брехати;
замйлювати 6ч1 (комусь)
blakn^c -n?, -niesz блякнути,
вицв!тати
blankiet -u m бланк
blanko, bianco ndm (tylko w wy-
razeniu in blanko); podpis in
blanko шдпис на чйстому
бланку; wystawic czek in blan-
ko шдписати незапбвнений
чек
blask -u m 1. блиск 2. сяйво (про
свипло); ~ ksi^zycowy м!сяч-
не сяйво
blaszka -i z бляшка
blat-u т вёрхня дошка (напр.,
стола)
bledn^d -n$, -niesz блхднути
blejtram -и т пщрамник
blichtr-u т пблиск (обмин Ли-
вии)
bliski близькйй; ~ krewny
близькйй родич; z bliska
зблйзька
blisko блйзько; ~ dwa lata май-
же два роки; zima juz ~ ско-
ро (невзабарь незабаром)
зима
bliskowidz -а т короткозорий
blizna -у z шрам, рубёць
blizni -niego т блйжшй
blizniaczka -i z близнючка,
близнйця
blizniak -а т близнюк, близня
blizni^ta -ni^t Imn близнята,
близнюкй
blizej блйжче
blizszy блйжчий; blizsze szcze-
goly блйжч! подробит
bloczek-czka т 1. невелйчкий
блок 2. талбнна кнйжка; чё-
кова кнйжка 3. талон (кар'
точка з номером)
blok-u т блок; wyborczy
вйборчий блок; mieszkal-
пу багатоповерховий жит-
ловйй будйнок
blokada -у z блокада
blokowac -kuj$, -kujesz блоку-
вати
blondyn -а т блондйн
blondynka -i z блондйнка
bluszcz -u m плющ
568
btyskawiczny
bluza -у z блуза
bluzka -i z блузочка, блузка
bluznic -ni?, -nisz блюзнити, ху-
лите; богохулити
bluznierca -у m богохульник
bluznierstwo -a n блюзшрство;
богохульство
Wagac-am,-asz благати, мо-
лита
Magalny благальний, благаю-
чии
Mahostka -i z дабниця; дурнйця
blahy незначнйй; пустйй
Wawatek -tka т волбшка (синя)
Mazen-zna т блазень; клоун;
robic z siebie blazna вдавати
дурника
Mazenski блазёнський; czapka
blazenska блазёнський ков-
пак
bfyd bl?du т пбмйлка, промах;
bye w W?dzie помилятися;
wprowadzic w ~ ввести в Ома-
ну, призвёстй до пбмйлки
bfydzid -dz?, -dzisz 1. блукати
2. помилятися
ЬЦкас si? -am si?, -asz si? блу-
кати
W?dnie помилкбво
M?dny 1. помилковий 2. блу-
каючий; bl?dne koto зачарб-
ване коло; ~ rycerz ман-
Др1внйй рйцар; bl?dne ogni-
ki мандршш (блудш, блука-
toni) вбгники
bl?kit-u m блакйть; ~ pruski
берлшська лазур
bl?kitny блакйтний; сйшй
blogi блажённий; благотвбр-
ний
blogostawic -wi?, -wisz благо-
словляти
blogoslawienstwo -а п благосло-
вёнство, благословёння
blogoslawiony благословённий;
блажённий; bye w blogosla-
wionym stanie бути вагиною,
бути при нади
Ыопа -у z оболонка; ~ sluzowa
слизова оболонка; dzie-
wicza давбча перётинка, да-
вбча шпва; fotograficzna
фотошпвка
Ыоше-а п 1. оболонь, лука
2. вйпн (для вйпасу)
blotnik -а т щиток, крилб
blotny болбтний, болбтяний
Moto -а п болото; грязь
btysk -и т блиск; вйблиск
Wyskac -am, -asz блйскати,
блископти; спалахувати
► blysn^c -sn?, -sniesz блис-
нути; спалахнути
Myskawica -у z блискавка; to-
tem btyskawicy блискавйчно
Wyskawicznie блискавйчно,
мйттю, прйтьмбм
btyskawiczny блискавйчний; za-
mek блискавка (заст1ж-
ка)
569
blyskotliwy
blyskotliwy блйскаючий; блис-
котлйвий, ефёктний
blystka -i z блёшня
btyszcz^cy блискучий
Wyszczec (sis) -cz?, -czysz бли-
щати(ся); пяти
bo бо; тому що
boazeria -ii z панёль
bobkowy; lisc ~ лаврбвий лист
bobrowy бобрбвий
bochenek -nka m буханёць, бу-
ханка
bocian-a m чорногуз, бусол,
лелёка
bociani чорногузячий; bocianie
gniazdo чорногузяче (буслй-
не) гшздб; марс
boczek -czku т бочок; грудин-
ка
bocznica -у z вггка
boczny боковйй, б!чнйй
boczyc si$ -cz? si?, -czysz si? цу-
ратися, бочйтися, тримати-
ся бсторонь
bocwina, botwina -у z бурячйн-
ня, ботвйна
bodaj(by) щоб, абй; хоч (би);
титьки б
bodziec -dzca т стймул, 1м-
пульс, пбштовх; збудник
bodziszek -szka т герань, жура-
вёць
bogacic (si?) -с?, -cisz збагачу-
вати(ся), багаттти
bogactwo -а п багатство
570
bogacz -а т багач, багаттй
bogaty багатий; ~ w doswiad-
czenie багатий дбсвщом (до-
свщчений)
bogini -i z богйня
boginka -i z шмфа; ~ lesna мав-
ка; ~ wodna русалка
bogobojny богобоязлйвий
Bogurodzica -y z Богорбдиця
bohater-a m герой, персонаж
bohaterka -i z герошя
bohaterski геротчний, гербй-
ський; tenor геротчний те-
нор
bohaterstwo -a n геровм, ге-
ройство
boisko-a n майдан; пк; поле
(футбдльне)
boja boi z бакен, буй
bojazliwy боязлйвий, боязкйй
bojazn -zni z боязнь, бстрах;
~ Boza страх Божий
bojkot -u m бойкот
bojownik -a m бойовйк, борёць
bojowy бойовйй; woz бойова
машйна; gotowosc bojowa 60-
eroTOBicTb, боеготтвля; zdol-
nosc bojowa боездатшсть,
боеспромбжшсть; szyk бо-
йовйй стрш
bojowka -i z терористйчна тру-
па якб’1сь оргашзацт!
bojowkarz-a т член терорис-
тйчно1групи; терорйст
bok-u т 6ix; pod bokiem птд
Bosniak
боком; robic bokami важко
дихати, боками робйти;
па набпс!; zarty па ~
жарти набж, года жартувати
bokobrody -d6w Imn баки, ба-
кенбарди
boks -и т бокс
bokser -а т боксёр
bokserski боксёрський
boksowac (si?) -suj?, -sujesz бок-
сувати(ся)
bolec1 (tylko 3. osoba) boli, bol$
болгги; boli go glowa у ньбго
(йому) болйть голова; boli
mnie glowa болйть менё (ме-
ш) голова
bolec2 -lej?, -lejesz (nad kims,
nad czyms) убол!вати, бол!-
ти, страждати (за кимсь, за
чимсь)
bolej^cy скорббтний, печаль-
ний; сумнйй, сумовйтий;
Matka Bolej^ca Скорббтна
(Скорбна) Мати
bolesny болоний, болючий; Ьо-
lesna strata болюча (тяжка)
втрата
bolesc-sci z бить, страждання,
печаль; loze bolesci одр страж-
дання
Boliwijczyk -а т бол1в!ець
Boliwijka -i z бол1в!йка
boliwijski болшшський
bolszewik -а т битыповйк
bolszewizm -и т битыповйзм
bomba -у z бомба; ~ atomowa
атомна бомба; ~ wodorowa
воднёва бомба
bombardowac -duj?, -dujesz бом-
бардувати, бомбйти
bombonierka -i z бомбоньёрка
bombowiec-wca m бомбарду-
вальник
bon -u m талон
bona -у z бонна
bonifikata -у z бошфжашя
bor -u m бор
bordo ndm бордо
bordowy бордбвий
borny; kwas ~ ббрна кислота
borowac -ruj?, -rujesz борувати,
свердлйти
borowik -a m боровйк
borowina -y z лжувальна грязь
borowy боровйй, люовйй
borowka -i z бруснйця
borsuk -a m борсук
borykac si? -am si?, -asz si? 60-
рюкатися
boski божий, божёственний;
Matka Boska Божа Мати
(Богомйпр); skaranie boskie!
кара божа!
boskosc -ci z божёственшсть
bosman -a m боцман
boso босошж
bosy ббсий
bosniacki босшйський
Bosniaczka -i z боснячка
Bosniak -a m босняк
571
botaniczny
botaniczny боташчний
botanika -i z боташка
bowiem бо, тому що
bozek-zka m божок, кумир,
щол
boznica a. boznica -y z синагога,
божнйця
bozy божии; Boze Narodzenie
Р1здв6; boza krowkaсонечко
bozyszcze -a n божок, !дол; бо-
жество, кумир
bob bobu m 6i6
bobr bobra m бобёр
Bog Boga m Бог; dzi?ki Bogu
дякувати Богов!; jak Boga
kocham in-66, ш-ббгу, б!гмё,
далебц spoczywac (spocz^c)
w Bogu спочивати (спочити)
в Б6з1; Bog-Czlowiek Бого-
людйна
boj boju m 6iii, битва; ~ spot-
kaniowy зустр!чний 6iii
bojka -i z б1йка
bol -u m бхль
bor boru m 6ip
bostwo -a n божество, кумир
boznica zob. boznica
braciszek-szka m 1. братусь,
братёць, братик, братчик
2. брат (монах)
bractwo -а п братство
brae bior?, bierzesz брати;
~ przyklad брати приклад;
~ lekarstwo приймати л!ки;
~ udzial брати участь; ~ pod
uwag? брати до уваги; - по-
gi za pas кидатися навтжача;
~ si? (do czegos) ставати
(до); ~ si$ w garsc брати себе
в руки
brak1 бракуе, нема, немае,
~ mu pi^tej klepki у нього
одшёТ клёпки немае, у нього
не Bci дома (вдбма)
brak2-u т брак, недблж; uzu-
pelnic braki поповнити про-
галини
brakowac -kuje (tylko 3. osoba)
бракувати, не вистачати; nic
nie brakuje шчого не бракуе
brama -у z брама; ворота
bramka -i z ворота; гол; strzelic
bramk£ забйти гол (гола)
bramkarz -а гп воротар
bransoleta -у, bransoletka -i z
браслет
branza-y z галузь; pracowac
w branzy працювати в галуз!
branzowy галузёвий
brat-a (Imn bracia) m 1. брат;
cioteczny (stryjeczny) дво-
юрцщий брат; ~ przyrodni
звёдений брат; rodzony
рщний брат; bye z kirn za pan
brat бути з кимсь запань
брата 2. брат (монах)
bratac si$ -am si?, -asz si? бра-
татися
bratanek -nka m племшник, нё-
б!ж
572
brudas
bratanica-y z племшниця, не-
66га
bratek -tka m братки (Imn)
braterski братёрський, братнш;
po bratersku по-братньому
braterstwo -a n братёрство, по-
братимство
bratni братнш, братёрський
bratowa-wej z братова (дру-
жина брата)
brawo! браво!; brawa (Imn)
бплески, аплодування
brawura -у z бравуршсть
Brazylijczyk -а т бразйлець
Brazylijka -i z бразшпанка
brazylijski бразйльський
br^z -u m 1. бронза 2. корйч-
невий (кдлгр)
br^zowy 1. брбнзовий 2. ко-
рйчневий
brednia -i z бредня, дурнйця
brew brwi z брова; marszczyc
brwi насуплювати брови
brewiarz -a m бревйрш (моли-
тослдв)
brezent -u m брезёнт
brnqc bm?, bmiesz потопати,
грузнути; брестй
broczyc -cz?, -czysz кровоточй-
ТИ
broda -y z 1. шдбор1ддя, пщбо-
рщок 2. борода; zapuszczac
brod? запуска™ (вщрбщува-
ти) бороду; on mial brod?
з бородою був
brodacz-a т бородань, боро-
дач
brodaty бородатей
brodawka -i z бородавка
brodzic -dz?, -dzisz бродйти
broic -oj?, -oisz пустувати, бро-
ни, витворяти
brokat -u m парча
brokatowy парчёвий
brom -u m бром
bromek -mku m бромат
brona -y z борона
bronic (si?) -ni?, -nisz охороня-
ти(ся); захищати(ся); боро-
нйти(ся)
bronowac -nuj?, -nujesz борону-
вати, волочйти
bron-ni z зброя; biala хо-
лодна збрбя; (termo)j^dro-
wa (термо)ядерна збрбя; zlo-
zyc скласти збрбю; zawie-
szenie broni перемйр’я; do
broni! до збрбТ! prezentuj ~!
збрбею честь!; na rami? ~1
збрбю на плечё!; do nogi
збрбю до ногй!
broszka -i z брошка
broszura -у z брошура
browar -u m броварня, пиво-
варний завод
brod brodu т брщ; w вдо-
сталь, донёсхочу
brodka -i z борщка
brud -u m бруд
brudas -a m замазура
573
bruderszaft
bruderszaft -u m; pic ~ пйти на
брудершафт
brudno брудно; na ~ начорно
brudnopis-u m чорновйк; чер-
нётка
brudny бруднйй
brudzic (si^) -dz?, -dzisz бруднй-
ти(ся), мазати(ся)
bruk -u m бруювка
brukiew -kwi z бруква
brukowac -kuj?, -kujesz мости-
те, брукувати
brukowy вуличнии; gazeta bru-
kowa бульварна газета
brukselka -i z брюссёльська ка-
пуста
brulion-u m 1. чернётка, чор-
новйк 2. збшит для чорно-
вйх записи
brunatny корйчневий, бурий;
wegiel ~ буре вуплля
brunet -а т брюнет
brunetka -i z брюнетка
brutal-а т груб1ян, бруталь-
на людйна
brutalny брутальний; грубий
bruzda-y z борозна; змбршка
bruzdzic bruzdz?, bruzdzisz 1. бо-
рознйти 2. перешкоджати,
заважати
bryczka -i z брйчка
brydz -а т бридж
brygada-y z бригада; ~ mlo-
dziezowa молодцжна бригада
brygadzista -у т бригадйр
bryk -а т пщрядник; шпаргал-
ка
brykiet -и т брикет
brylant -и т брильянт, .щамант
brylantowy брильянтний
brylantyna -у z брильянтйн
bryla -у z брйла, глйба; ~ geo-
metryczna геометрйчне тию
bryndza -у z 1. брйндза 2. нуж-
да, нестатки, скрута
brytan -а т англшсысий дог
Brytyjczyk -а т британець
Brytyjka -i z британка
brytyjski британський
bryza -у z бриз
brzask-u т свпйнок, розсвп,
ДОСВП'ОК
brzd^c -а т pot. карапуз
brzd^kac -am, -asz бриньчати,
брйнькати
brzeg-u т 1. берег 2. край,
lasu узл!сся, узлкок; pierw-
szy z brzegu пёрший скраю,
wypelniony po brzegi заповне-
ний до краю (вщерть)
brzemie -mienia п тягар
brzezina-y z березняк, берёз-
нйк
brz^czec -cz$, -czysz брязкатй,
дзёнькати; бришти, дзиЖ*
чата, гудгги ► brz^kn^c-n?,
-niesz брязнути, загудгги
brz^czenie -а п брязканнЯ,
дзёнькання; бришння, гуд1Н"
ня, дзижчання
574
bufor
brz^czyk -a tn зумер
brz^k-u m дзёньют, брязкгг;
бришння, гудшня
brzmiec -mi?, -misz 1. лунати
2. звучати 3. бришти
brzmienie -а п 1. лунання 2. зву-
чания, вимбва 3. бришння
brzoskwinia -i z персик
brzoskwiniowy пёрсиковий
brzoza -у z берёза
brzozowy берёзовий
brzozka -i z берпка
brzuch-a tn живгг; пузо, чёре-
во, lezec do gory brzuchem
лежати догори чёревом, ле-
дарювати
brzuchomowca -у т черевомбв-
ник
brzuszek -szka т животик; че-
ревцё
brzuszny черевнйй; jama brzusz-
па черевна порожнйна
brzydal -а т бридкйй, некра-
сивый
brzydki негарний, бридкйй, по-
ганий, некрасйвий
brzydko негарно, брйдко; по-
гано, гйдко
brzydzic si? -dz? si?, -dzisz si?
брйдитися, гидувати
brzytwa -у z брйтва
buchac -am, -asz бухати; па-
лата ► buchn^c -n?, -niesz
бухнута; przen. украсти
bucik -a tn ботйнок, черевйчок
buda -у z палатка; ятка, куршь;
psia ~ собача буда; psu па
bud? (zda si?) шкуди не го-
дйться
buddysta -у т буддйст
budka -i z будка
budowa -у z бyдiвнйцтвo, буду-
вання; будбва; па budowie на
будавнйцтв!
budowac -duj?, -dujesz будува-
ти, споруджувати
budowla -i z будавля; споруда
budowlany буд!вёльний
budownictwo -а п бyдiвнйцтвo
budowniczy -czego т будавнй-
чий, буд!внйк
budulec -lea т буд!вёльний ма-
Tepiin
budynek -nku т будйнок
budyn -niu т пудинг
budzic -dz?, -dzisz будйти, збу-
джувати, викликати; П-
tosc будйти (викликати)
жаль (жал!сть)
budzic si? -dz? si?, -dzisz si? npo-
сипатися, прокидатися
budzik -a m будйльник
budzet -u m бюджёт
budzetowy бюджётний
bufet -u m буфёт
bufetowa -wej z буфётниця
bufetowy 1. буфётний 2. бу-
фётник
bufonada -у z буфонада
bufor -a tn буфер
575
buhaj
buhaj-a m бугай, племшнйй
бик
bujac -am, -asz 1. ширяти;
~ w oblokach витати (шта-
ги) в хмарах 2. буяти, буйно
роста 3. дурйта 4. гойдати
bujak -а т качалка (кркло)
bujda-y z вйгад, вйгадка, вй-
мисел; дурнйця; ~ na reso-
rach теревёш, баляндраси,
брехня
bujny буйний; пйшний; бага-
тай; bujna fantazja багата
(буйна) фант&яя
buk -а а. -и т бук
bukiet -и т букет
bukszpan-u т букшпан, сам-
шйт
buldog -а т бульдог
buldozer -а т бульдозер
bulgot-u т булыат, булько-
пння
bulgotac -gocz?, -goczesz буль-
kotith, булькати
bulion -и т бульйбн
bulla -i z булла
bulwa -у z бульба
bulwar -u m бульвар
bulwarowy бульварный; litera-
ture bulwarowa бульварна л1-
тература
bulany буланый
bulawa -у z булава
Bulgar -a m болгарин
Bulgarka -i z болгарка
bulgarski болгарсысий
bulka -i z булка
bumelant -a m прогульник
bunkier -nkra m бункер
bunt -u m бунт; stlumic ~ при-
душйти бунт
buntowac (sis) -tuj?, -tujesz бун-
тувати(ся)
buntowniczy бунтарський
buntownik -a m бун^внйк, бун-
тар
bunczuk -a m бунчук
buraczany, burakowy буряко-
вий, бурячний
burak-a m буряк; ~ cukrowy
цукрбвий буряк
burda -у z бёшкет, скандал
buriacki бурятсысий
Buriat -a m бурят
Buriatka -i z бурятка
burmistrz -a т бургомюгр,
бурмгстр; мер
bursa-у z бурса z (гуртджи-
ток)
bursztyn -u m янтар, бурштйн
bursztynowy янтарный, бур-
штйновий
burta -у z борт
bury бурий
burza -у z буря; гроза; громО'
вйця; хуртовйна; шторм;
oklaskow бурхлйв! бплес-
ки
burzan -и т бур’ян
burzliwy бурхлйвий
576
bystry
burzowy грозовйй
burzyc -rz?, -rzysz руйнувати;
хвилювати (воду); куйбвди-
ти (волдсся)
burzyc si? -rz? si?, -rzysz si? хви-
люватися; бунтуватися; шу-
мувати
burzuazja -ji z буржуазтя
burzuazyjny буржуазний
burzuj -a m буржуй
busola -i z бусбль
but-a m чббгг; черевик; takie
buty ось як
butelka -i z пляшка
butelkowy пляшкбвий
butla -i z бугель; балбн
butwiec (tylko 3. osoba) трухля-
Bini, трухнути
buzia -i z лйчко; губка; dac buzi
пощлувати
buziak-a m лйчко; губки; по-
шл унок
by б, би; щоб; pisalby, pisalaby
писав би, писала б; prosilem,
by wszedl я просйв, щоб Bin
увшшбв
byczy бйчий, бичачий
bye бути; jestem, jestes; ~ w do-
mu бути дбма (вдбма); шо-
& ~ можлйво; jest zimno хо-
лодно; b^dz zdrow бувай здо-
ровий (здоров); bye albo nie
tyc бути чи (абб) не бути;
w humorze мати дббрий
настрш
19 ykn
*Р •ПО1ЬСЬМ1И CTOBHIIK
bydl? -l?cia п худоба; худббйна
bydl?cy тварйнячий, худбб’я-
чий
bydlo -а п худоба; hodowla bydla
тварйнництво
byk -а т бик; robic byki робйти
rpy6i пбмилкй; wzi^c byka
za rogi взяти бика за рбги;
Byk (cysip я) Телёць
bykowiec -wca m ремпший бич
byle абй, титьки, щоб титьки
byle со будь-щб
byle gdzie будь-дё
byle jak як-нёбудь, абйяк, так-
-сяк, будь-як
byle jaki будь-якйй, який-нё-
будь
byle kiedy будь-колй
byle kto будь-хтб, хто-будь,
хто-нёбудь
bylica -у z чорнббиль
bylina -у z билйнка, билйна
byly колйшшй, бувший
bynajmniej аштрбхи, збвелм ni,
аж шяк
bystro швйдко, бйстро; гбетро
bystrosc -sci z швйдк1сть; бист-
рота, rocrpicTb; umyslu
пронйкливгсть (rocrpicTb,
бистрота) рбзуму
bystry 1. швидкйй 2. бйстрий,
пронйкливий; umysl бйст-
рий (пронйкливий) рбзум;
chlopak моторний хлб-
пець, моторний парубок
577
byt
byt -u m 1. буття 2. юнування,
життя; walka о byt боротьба
за шнування
bytowy побутбвий; warunki by-
towe побутбв! умбви
bywac-am,-asz бувати; bywaj
zdrow! будь здоров!
bywalec -lea m бувалий; staly ~
ПОСТ1ЙНИЙ вщвщувач
bywaiy бувалий
bzdura-y z дурнйця, шеешт-
ниця
bzdurny безглуздий, шеештний
bzdurzyc -rz?, -rzysz верзтй, те-
ревёнити, баз!кати
bzik-a т псих; дурина; miec
bzika бути з дуринбю; dostac
bzika здургги, з’Гхати з глуз-
ДУ
bzowy бузкбвий
bzykac -am, -asz дзижчати, гу-
доти; бришти ► bzykn^c-n?,
-niesz задзижчати, загудгги,
забришти
cacanka-i z цяцянка; obiecan-
ka ~ (a ghipiemu radosc) o6i-
цянка-цяцянка (а дурнев! ра-
дость)
cackac si? -am si?, -asz si? цяць-
катися, панькатися
cacko -а п цяцька
cal -а т дюйм
calowy дооймбвий
calowka -i z дюйм!вка
calutki щл1сшысий
calka -i z штеграл, штеграл
calkiem щлком, збвс1м
calkowac -kuj?, -kujesz штегру-
вати, штегрувати
calkowicie щлком, 30BciM, пов-
шетю
с
calkowity щлковйтий, пбвний;
liezba calkowita щле число
calodobowy круглодоббвий
calodzienny щлодённий
caloksztatt -u т 1. щл!сть 2. су-
купшеть
ealoroezny щлоргчний
ealose -sci z щле; сукупшсть
calotygodniowy щлотижнёвий
calowac (si?) -hij?, -hijesz щлу-
вати(ся)
cahin -u m саван
cahis -a m пощлунок
caiy щлий; весь, увесь; dzien
щлий (весь) день; czas
весь час; swiat весь ceir;
na calego щлком, пбвшетю;
578
cena
z calego serca вщ усьбго сер-
дя; cale szcz^scie, ze... це щас-
тя, що...
camping -u т кёмшнг
cap -а 1. цап, козёл 2. дурень
cap! лап, хан!
саг -а т цар
carat -и т царство; царат, ца-
ризм
carewicz -а т царёвич
carowa -wej z царйця (дружина
Царя)
carski царський
caryca-y z царйця (шперат-
рйця)
ceber -bra т цёбёр т, цебрб п,
баддя z; leje jak z cebra лле як
з вщра
cebula -i z цибуля; цибулина
cebulka -i z цибулька; ~ wlosa
(wtosowa) KopiHb волоса
cebulkowy; rosliny cebulkowe
цибулйшп рослйни
cebulowy цибульний
cech -u m цех
cecha -y z ознака, рйса, прик-
мёта, властйв!сть
cechowac -chuj?, -chujesz вщ-
значати(ся), характеризува-
ти(ся)
cedr -и т кедр
cedzic -dz?, -dzisz щдйти
cegielnia -i z цегёльня, цегёль-
ний завод
cegielka -i z цеглйнка
ceglany цеглянйй
cegla -у z цёгла
cel -u m щль, мета; ~ powietrz-
ny повггряна щль; ~ operacji
мета операцп; d^zyc do celu
прямувати до метй; w celu
з метою, для
cela -i z 1. кёл!я (у монастир'г)
2. камера (у в’язнйц!)
celibat -и т цел!бат, безшлюб-
шсть
celnik -а т мйтник
celny11. влучний; ~ strzal влуч-
ний постриг 2. вправний,
щлкйй (про стриьця)
celny2 мйтний; komora celna,
urz^d ~ мйтниця
celny3 видатнйй, визначнйй; cel-
ne dzielo видатнйй (визнач-
нйй) TBip
celowac -luj?, -lujesz 1. щлити,
нащляти(ся) 2. робйти ус-
гпхи, вщзначатися
celowniczy -czego т нащлювач,
навщнйк
celownik-a т 1. прищл 2. да-
вальний вщмпгок
Celt -а т кельт
celtycki кёльтський
celuj^cy вщмшний; uczen вщ-
М1ННИК
cement -и т цемёнт
cena -у z щна; za cen£ zycia щ-
нбю життя; znizka cen знй-
ження цш; podwyzka cen пщ-
19*
579
cenic
вищення щн; ~ detaliczna
роздр!бна цша; ~ hurtowa
гуртова (оптбва) цша
cenic -ni?, -nisz щнйти
cennik-a т щннйк, прейску-
рант
сеппу щнний
centrala -i z 1. центральна стан-
щя 2. головне управлшня
centralny центральный; central-
ne ogrzewanie центральне
опалення
centrowiec -wca т центрйст
centrum -um п центр
centymetr -а т сантиметр
cenzor -а т цензор
cenzura -у z цензура
cenzurowac -ruj?, -rujesz цензу-
рувати
cenzus -и тп ценз; ~ maj^tkowy
майновйй ценз
сер -а т 1. цш 2. przen. йблоп
сега -у z кблф (облйччя); шк!-
ра; krem do eery suchej крем
для cyxoi’ шк!ри; dbac о cer?
гаклуватися (дбати) про шк1-
РУ
ceramiczny керам1чний
ceramika -i z керамша
cerata -у z церата, клейбнка
ceremonia -ii z церембшя
cerkiew -kwi z цёрква
cerkiewny церковный; j?zyk ~
церковнослов’янська мбва
cerowac -ruj?, -rujesz штбпати
cesarski щсарсысий, iMneparop-
ський; cesarskie ci?cie Kecapie
рбзтин
cesarstwo -a n царство, iMnepin
cesarz -a m щеар, iMneparop
cesarzowa -wej z царйця, iMne-
ратрйця
cewka -i z щвка; судйна; канал;
~ moezowa сечовйй канал
c?tka -i z цятка; крапка
chaber -bra m волбшка (синя)
chadecja -ji z християнськ! де-
мократа
chala -у z халтура, безварпсна
pin
chalat -a a. -u m халат
chalka -i z хала, халка (хтб)
chahipa -у z халупа; хата
chahipnictwo -а п кустарниц-
тво; кустарный промысел
chahipniczy кустарный
chahipnik-a т кустар; халуп-
ник
chahva -у z халва
chaos -и т ъ&ъс
chaotyczny хаотйчний
charakter-u т характер; ~ pis-
ma почерк
charakterystyczny характерный
charakterystyka -i z характе-
рйетика
charakteryzowac (si?) -zuj?, -zu-
jesz 1. характеризувати(ся);
вщзначати(ся) 2. гримува-
ти(ся) (в meampi)
580
chlop
chart -a m хорт
chata -y z хата; czym ~ bogata,
tym rada чим багап, там i pa-
JU
chatka -i z хатка, хатйна
chciec chc?, chcesz хотгги
chciwy жадбний, пожадливий;
прагнучий
chdpic si? -pi? si?, -pisz si? чва-
нитися
chemia -ii z xiMia
chemiczny х1м!чний
chemik -a m xiMix
cherubin -a m херувим
ch?c -ci z охота; бажання; miec
dobre ch?ci мати добр! (бла-
n) HaMipn
ch?tnie охоче, радо
ch?tny охочий; ~ do pracy npa-
целюбний
chilijski чшйський
Chinka -i z китаянка
Chinczyk -a m китаець
chinski китайський
chirurg -a m xipypr
chirurgiczny х!рурпчний
chlapa -y z сльота, мокротёча
chlapac -pi?, -piesz брйската;
ляпати; ~ j?zykiem ляпата
язиком ► chlapn^c -n?, -niesz
брызнута; ляпнута
chleb -a m хл!б; ~ bialy (ciemny,
swiezy, czerstwy, pszenny, zyt-
ni) били (чбрний, св1жий,
черствый, пшеничный, жйт-
шй) xлiб; ~ powszedni хл5б
насущный; glodnemu ~ па
mysli голбдшй кум! xni6 на
ум!; kromka chleba шматб-
чок хл!ба
chlebodawca -у т годувальник;
роботодавець
chlew -и т хл!в, свинарник
chlewny; trzoda chlewna свйш
chlor -u m хлор
chlorowy хлбрний
chluba -у z гбрдасть
chlubny почёсний, похвальный
chlupac -pi?, -piesz хлюпати,
плюската
chlodnia -i z холодильник
chlodnica -y z 1. ращатор 2. oxo-
лбдник
chlodnictwo -a n холодйльна
тёхшка (промислдвгсть)
chlodnik -a m холоднйк
chlodno холодно; прохолбдно
chlodny холодный; прохолбд-
ний
chlodzic -dz?, -dzisz холодйти,
охолбджувати
chlon^c -n?, -niesz поглинати,
вбирата в сёбе
chlonny вбирнйй, абсорбую-
чий; ёмкий naczynia chlonne
л!мфатйчш судйни; rynek
ёмкйй рйнок
chlop-а т 1. селянйн 2. муж-
чина; чоловж; malorolny
61ДНЯК
581
chlopak
chlopak -a m хлопчик; парубш-
ко; парубок
chlopiec -pea m хлбпець; пару-
бок
chlopi?cy хлоп’ячий
chlopka -i z селянка
chlopski селянсысий
chlopstwo -a n селянство
chlosta-y z титёсна кара, pot.
хльбста
chlod chlodu m xqjior, npoxo-
лбда
chmiel -u m хмыь
chmura -y z хмара; drapacz
chmur хмарочбе
chmurka -i z хмарка, хмарйнка
chmurny хмарний, похмурий
chmurzyc si$ -rz? si?, -rzysz si?
хмаритися, хмуритися
chociaz, choc хоч, хоча
chocby хоча б, хбч би
chodnik -а ди 1. тротуар 2. до-
р!жка, половик 3. штрек
(у шахпи)
chodzic -dz?, -dzisz ходйти; о со
chodzi? в чбму справа?; cho-
dzi о to, ze йдёться про те,
що; ~ na palcach ходити
навшпйныси; ~ na spacer
ходйти гуляти
choinka -i z ялйнка
cholera -у z холёра
cholewa -у z халява; buty z cho-
lewami чбботи
chom^to -a m хомут
chomik -a m хом’як
chor^giew -gwi z прапор, флаг;
хоругва, корогва
chor^giewka -i z прапорёць,
флажок
chor^zy -zego m хорунжий,
старший прапорщик; mlod-
szy ~ прапорщик; starszy ~
молбдший лейтенант (в укра-
1нсъкому вшську)
choroba -у z хворбба, хвбркть,
слабеть; nieuleczalna ~ не-
вилпебвна хворбба; karta
choroby icropia хворбби
chorobliwy хвороблйвий
chorowac -ruj?, -rujesz хворгги,
нездужати, слабувати
chorowity хвороблйвий
chorwacki хорватський
Chorwat -а т хорват
Chorwatka -i z хорватка
chory хвбрий; недужий
chowac -am, -asz 1. ховати, пе-
рехбвувати, збершати 2. ви-
хбвувати 3. плекати, розвб-
дити (тварйн) 4. хоронйти,
ховати
chowac si? -am si?, -asz si? 1. xo-
ватися 2. роста, жйти, ви-
хбвуватася
chowany; bawic si? w chowanego
грата в (с)хбванки
chod chodu m хщ; хода (у enbp-
mi)
chor -u m xop
582
chwiejny
chorzysta -у m хорист
chow, chowu m розвёдення, пле-
кання; ~ bydla твариннйц-
тво; ~ ptactwa domowego
птах1вництво
chrab^szcz -a m хрущ
chrapac -pi?, -piesz хрошти
chrapanie -a n хрошння, хрбшт
chrobry хорббрий
chronic -ni?, -nisz берегтй; oxo-
роняти; захищати
chronic si? -ni? si?, -nisz si? xo-
ватися, стерегтйся; ~ przed
burzq ховатися вщ 6ypi
chrupac -pi?, -piesz хрупати,
хрумати
chrust -u m хворост, хмиз
chrypiec -pi?, -pisz хрипгги
chrypka -i z хрипота
Chrystus-a m Христос (dopel-
niacz: Христа)
chrzan -u m xpin
chrzqkac -am, -asz хрюкати; вщ-
кашлюватися ► chrz^kn^c
-n?, -niesz хрюкнути; вщ-
кашлятися
chrzqstka -i z хрящ
chrz^szcz -a m хрущ
chrzcic (si?) -cz?, -cisz хрестйти-
(ся)
chrzcielnica -у z хрестйльниця
chrzciny -in Imn хрестйни
chrzest chrztu m хрещёння
chraestny -nego m хрещёний; ro-
dace chrzestni хрещёш батьки
chrzescijanin -a m християнйн
chrzescijanka -i z христианка
chrzescijanski християнський
chrzescijanstwo -a n христиан-
ство
chrzesniaczka -i z хрещёниця
chrzesniak -a m хрещёник
chrz?st -u m хруск, xpycxiT,
хряск, хрясют
chuchac -am, -asz хухати ► chu-
chn^c -n?, -niesz хухнути
chuc -ci z noxiTb
chudn^c -n?, -niesz худнути
chudy 1. худйй 2. б!дний, убо-
гий
chuligan -a m xyniran
chusta -y z хустка
chusteczka -i z хустйнка, xyc-
точка; do nosa хусточка до
носа, Носова хусточка
chustka -i z хустка, хустйна;
~ na glow? хустйна на го-
лову; ~ па szyj? кашнё, ко-
сйнка
chwalic -1?, -lisz хвалйти; про-
славляти, славити
chwalic si? -1? si?, -lisz si? хва-
лйтися, хвастати(ся)
chwala -у z хвала, слава, честь
chwast -и т бур’ян
chwiac si? chwiej? si?, chwie-
jesz si? колихатися, хитати-
ся; вагатися
chwiejny нестшкйй, хиткйй; не-
впёвнений
583
chwila
chwila -i z хвилйна, мить; la-
da ~ з хвилйни на хвилйну,
ось-ось; w jednej chwili в одну
МИТЬ, мйттю
chwilka -i z хвилйнка
chwilowy тимчасовий; корот-
кочасний
chwyt -u 1. хватка 2. прийбм
chwytac -am, -asz хапати; ло-
вйти; схбплювати; ~ za ser-
се брати за сёрце, зворушу-
вати ► chwycic -с?, -cisz схо-
пйти, сшймати
chwytny чшкйй; хапкйй
chyba xi6a, чи не
chybic -bi?, -bisz промахнути-
ся, схйбити; na chybil trafil
навмання
chylic -1?, -lisz хилйти, клонй-
ти
chylic si? -I? si?, -lisz si? хилй-
тися, клонйтися; схилятася;
slonce chyli si? ku zachodowi
сбнце схиляеться на зах!д
chytrosc -sci z хйтрють, лукав-
ство
chytry хйтрий, лукавий
cialo -а т тхло; ~ niebieskie не-
бёсне тхло; ~ pedagogiczne
викладацький склад
ciarki -rek Imn мурашки; ~ mnie
przechodz^ мурашки (му-
рахи) по тхлу бшають
ciasnota -у z пейота; обмёже-
шсть
ciasny пснйй; ciasne pogl^dy об-
мёжеш погляди
ciastko -а п пстечко
ciasto -а п тхсто
ci^g -u т 1. хщ, перёбш 2. ряд,
низка 3. тяга, струмхнь;
~ dalszy продбвження,
~ dalszy nast^pi дал! буде;
w ci^gu на прбтяз!, прбтя-
гом; ~ geometryczny геомет-
рйчний ряд
ci^gle невпйнно, постшно, без-
перестанно
ci^gly безперёрвний
ci^gn^c -gn?, -gniesz 1. тягтй,
тягнути 2. зволжати, про-
дбвжувати 3. витягувати
4. прхбдити; лепта
ci^gnik -а т трактор; тягач
сцга -у z вагггшсть; kobieta
w ci^zy ваптаа ж!нка
ci^zenie-nia п тяжшня; prawo
powszechnego ci^zenia закон
загального тяжшня
ci^zyc -z?, -zysz обтяжувати;
бути тягарём
cicho тахо
cichy тихий; ро cichu тихёнько,
тахо; стиха
ciec (tylko 3. osoba) тектй
ciecz -у z рщина
cieczka -i z тхчка
ciekawosc -sci, z щкавгсть
ciekawy щкавий
ciekly рщкйй, рщйнний
584
ciosac
cielak -a m, ciel? -l?cia n теля,
телятко
ciel?cina -у z телятина
cielic si? (tylko 3. osoba) телйти-
ся
ciemi? -mienia n т!м’я; nie w ~
bity не в пм’я бйтий
ciemi?zca -у т гнобйтель
ciemnia -i z тёмна юмната
ciemniec -niej?, -niejesz темнгги
ciemno 1. тёмно 2. темнота,
тёмрява
ciemnosc -sci z темнота, тёмрява
ciemnota -у z темнота, неуцтво
ciemny тёмний
cienki тонкйй
cien-nia т тшь; pozostawac
w cieniu триматися в тип,
осторонь; ~ nadziei прб-
блиск надо
cieplarnia-i z оранжерёя, теп-
лйця
cieplo1 -а п тепло, теплота
cieplo2 тепло; robi si? cieplo теп-
Л1е, тешпшае
cieplownia -i z теплоцентраль,
теплоелектростанщя
cieply тёплий
ciernik -а т колючка звичайна
cierniowy терновий; cierniowa
korona терновий вшбк
ciern -nia т колючка, шпилька;
ciemie тернй
cierpiec -pi?, -pisz тершти, хво-
ргги; страждати
cierpienie -nia п мука, бить;
страждання, печаль
cierpliwosc -sci z терпелйвють,
терпляч!сть; терпёць
cierpliwy терпелйвий
cieszyc (si?) -sz?, -szysz тштити-
(ся), радувати(ся), радгги; cie-
szyc si? dobr^ opini^ мати
добру репутащю
ciesla -i т тесляр, тёсля
ciesnina -у z 1. 'пснйна 2. м!ж-
гтр’я 3. протока (на морг)
cietrzew-wia т тётерев, тете-
рюк, тетерук, тетервак
ci?cie-cia п р!зання; удар; се-
sarskie ~ кёсар!в рбзтин
ci?ciwa -у z тятива
ci?ty гбстрий; ущйпливий; ci?te
kwiaty 3pi3Hi квгги; ci?te pioro
гбстре перо
ci?zar -и тягар; вага; wlasci-
wy питбма вага
ci?zarowy вантажний; samo-
chod вантажна машйна
ci?zardwka -i z вантаж!вка
ci?zki важкйй, тяжкйй; ci?zka
atletyka важка атлётика;
przemysl важка промис-
лбвклъ; styl важкйй стиль
ci?zko важко, тяжко; ~ гаппу
тяжко поранений
ciocia -i z тггка
cios -u m удар; bolesny тяж-
кйй удар
ciosac -am, -asz тесати
585
cioteczny
cioteczny; brat ~ двоюрщний
брат
ciotka -i z тггка
cis -a a. -u m тис
ciskac -am, -asz кйдати, мета-
ти, шпурляти; ~ gromy (blys-
kawice) метати (вёргати)
rpiM i блискавку
cisn^c -n?, -niesz 1. кинута,
шпурнути 2. гштйти
cisza-y z тйша, тишина; ти-
xicTb ~ morska штиль
cisnienie -nia n тиснения, тиск
ciurkiem цюркбм, щвкою; без-
перёрвно
ckliwy нудбтний; нуднйй
clo -а п мйто
cmentarz -а т кладовйще; цвйн-
тар (при цёрквг)
cnota-y z чеснбта, доброчёс-
шсть
со що; ~ chwila щохвилйни;
~ rok(u) щорбку, щор!чно;
~ najmniej щонаймёнше;
~ krok на кожному крбщ;
~ to jest? що це?; ~ ci jest?
що з тобою?
codzienny щодённий
cofac -am, -asz подавати назад;
брата назад ► сойцс -п?,
-niesz подати назад; взята
назад; звернути
cofac si$ -am si?, -asz si? пода-
ватися назад, вщступати;
задкувати ► cofn^c si? -n? si?,
586
-niesz si? податися назад,
вщступити; позадкувати
cokolwiek що-нёбудь, будь-щб
comiesi?czny щомгсячний
coraz щораз, щоразу
coroczny щор!чний
cos щось
cotygodniowy щотижнёвий
coreczka -i z дбнечка, дочечка,
дбня, дбця
corka -i z дочка, дбнька
cuchn^c -n?, -niesz смердгги, во-
няти
cud-и т чудо; cudem чудом,
дивом
cudny чудбвий, чудёсний
cudotworca -у т чудотвбрець
cudowny 1. чудёсний 2. чудб-
вий; obraz чудотворна нео-
на
cudzolozyc -z?, -zysz чужолб-
жити
cudzoldstwo -а п перелюбство
cudzoziemiec -mca т шозёмець,
чужозёмець, чужйнець
cudzoziemka-i z шозёмка, чу-
жозёмка, чужинка
cudzoziemski шозёмний, чужо-
зёмний, чужйнний
cudzy чужйй
cudzyslow -town т лапки Imn
cukier -kru т цукор; ~ mialki
цукор-шебк; ~ w kostkacb
цукор-рафшад; ~ puder цук-
рбва пудра
czara
cukierek-rka m цукёрок, кон-
фета
cukiemia -i z кондйтерська
cukierniczka -i z цукёрниця
cukrownia -i z цукроварня, цук-
ровий завод
cukrowy цукровий; burak ~
цукровий буряк
cukrzyca -у z цукрова хвороба,
даабёт
сита-у z причал, прив’язнйй
трос
cumowac -muj?, -mujesz прича-
лювати
cybernetyka -i z юбернётика
cybuch -a m чубук, цибух
cyfra -у z цйфра
cyfrowy цифровйй
Cygan -a m цйган
Cyganka -i z циганка
cyganski циганський
cygaro -a n сигара
cykac -am, -asz докати
cykl -u m цикл
cykliczny ЦИКЛ1ЧНИЙ
cykoria -ii z цикорш
cylinder -dra m цшиндр
cymbal -a m дурень
cymbaly -low Imn цимбали
супа -у z олово
cynamon -u m корйця
cyngiel -ngla m курок, собачка;
Poci^gn^c za ~ натйснути
курок
tyniczny цишчний
cynik -a m цйшк
cynk -u m цинк; dawac ~ pot.
давати знак (сигнал), попе-
реджати
cynkowy цйнковий
cynowy олов’яний
cypel-pla т 1. мис 2. шпиль
{гори)
cyprys -и т кипарйс
cyrk -и т цирк
cyrkiel -kla т цйркуль
cyrkowiec -wca т циркач, цир-
ковйй артйст
cyrkowka -i z циркова артйстка
cyrylica -у z кирйлиця
cysterna -у z цистёрна
cytat -и т цитата
cytowac -tuj?, -tujesz цитувати
cytryna -у z лимон, цитрйна
cywil -а т цившьний
cywilizacja -cji z цивипзащя
cywilny 1. цивыьний; 2. грома-
дянський; urz^d stanu cywil-
nego запис акпв громадян-
ського стану (загс); prawo
cywilne цивыьне право
czaic si$ czaj? si?, czaisz si? чату-
вати
czajka -i z чайка
czajnik -a m чайник
czapka -i z шапка
czapla -i z чапля
czar-u m чар!вшсть, чар!влй-
Bicrb
czara -y z чара
587
czarka
czarka -i z чарка
czamo чбрно; ~ na bialym чбр-
НИМ ПО 61ЛОМУ
czamobrewy чорнобрйвий
czamobylski чорнббильський
Czarnogorka -i z чорногбрка
czarnogdrski чорногбрський
Czarnogdrzec -gorca m чорно-
гбрець
czamoziem -u m чорнбзем
czamy чбрний
czarodziej -ja m чародш, чар!в-
нйк
czarodziejka -i z чародейка, ча-
р1ВНЙЦЯ
czarodziejski чародейний; чар!в-
нйй
czarowac -ruj?, -rujesz 1. чару-
вати 2. очарбвувати
czart -а т чорт, 6ic
czary -row Imn чари
czas -u m час; ~ letni лггшй час;
~ zimowy зимовий час; ~ te-
razniejszy тепёрнпнш час;
~ przeszly минулий час;
~ przyszly майбутнш час;
~ zaprzeszly давноминулий
час; najwyzszy ~ крайня no-
pa . , , .
czasem, czasami часом, шод1,
школи, часами
czasopismo -a m журнал, часб-
пис
czasownik -a m даеслбво
czasowy 1. часовйй 2. тимча-
588
совий; pobyt ~ тимчасбве пе-
ребування
czaszka -i z череп
czata -у z доз!р, застава, чата
czatowac -tuj?, -tujesz чатува-
ти, шдстертати
cz^steczka-i z часточка; мо-
лекула
cz^steczkowy молекулярний
cz^stka -i z частка, частйнка
czcic czcz?, czcisz 1. шанувати,
поважати 2. поклонятися
(кому, чому)
czcigodny вельмишанбвний,
високоповажаний
czcionka -i z 1. Л1тера 2. шрифт
czczy пустйй, порбжшй
Czech -а т чех
czek -и т чек
czekac -am, -asz чекати, ждати
czekolada -у z шоколад
czeladnik -а т пщмайстер
czelusc -sci z безбдня; глиббкий
OTBip
czepek-pka т чшёць, чепчик;
w czepku urodzony народже-
ний в сорбчщ
czepiac si^ -am si?, -asz si? чш-
лятися; пристава™
czereda -у z юрба, юрма
czeremcha -у z черёмха, черем-
шйна
czeresnia -i z черёшня
Czerkies -а т черкёс
Czerkieska -i z черкёска
czolowy
czerkieski черкёський
czemic -ni?, -nisz чорнйти
czernic si? -ni? si?, -nisz si? чор-
шти, ЧОРН1ТИСЯ
czern-mi z 1. чорнота 2. npo-
СТОЛЮД
czerpac -pi?, -piesz черпати
czerstwy 1. черствйй; ~ chleb
черствйй xjii6 2. бадьбрий,
здоровий, св1жий; ~ staru-
szek дщусь пцё бадьбрий
czerw-wia m черв’як, робак;
черва (личйнки бджм)
czerwcowy червнёвий
czerwiec -wca т чёрвень
czerwienic si? -ni? si?, -nisz si?
червошти
czerwien-ni z 1. червбний кб-
jrip; червбний барвнйк 2. чёр-
ва (в картах)
czerwonka -i z дезентер!я
czerwonoskory червоноппарий
czerwony червбний; Czerwony
Krzyz Червбний хрест
czesac (si?) czesz?, czeszesz чеса-
ться)
czeski чёський
czesne -ego n плата за навчання
Czeszka -i z чёшка
czesc czci z повага, шана, по-
шана; na czesc, ku czci в честь
czesc! привгг!
cz?sto часто
cz^stosc -sci z частота
°z?stotliwosc -sci z частбтшсть
cz?stowac -tuj?, -tujesz частува-
ти, угощати
cz?sty частий
cz?sciowy часткбвий
cz?sc -sci z частйна; частка;
~ mowy (swiata) частйна мб-
ви (ceiTy); Iwia ~ левйна
пайка; rozlozyc na cz?sci po-
3i6para на частйни
czkawka -i z псавка; гйкавка
czlon -u m (складова) частйна,
ланка
czlonek -nka m член; ~ honoro-
wy почёсний член; ~ kores-
pondent член-кореспондёнт;
~ rzeczywisty дайсний член
czlonkini -i z член (про жшку)
czlonkowski члёнський; sklad-
ka czlonkowska члёнський
внёсок
czlowiek -a m людйна; pier-
wotny пёрвгсна людйна;
honoru людйна з почут-
тям чёсп
czolg -и т танк
czolgista -у т танюст
czolo -а п чолб; wysun^c si? na
зайняти пёрше м!сце; па
czele на чол!, поперёд, по-
пёреду; stac (stance) na czele
стояти (стати) на чол!; czo-
lem! привгг!
czolowy 1. лобовйй 2. передо-
вйй; oddzial головнйй за-
пн; czolowa rola провщна
589
czolowka
роль; ~ pisarz передовйй
(пров!днйй, видатнйй) пись-
мённик
czolowka -i z передова Група;
Група Л1дер1в
czosnek -nku т часнйк
czolenko -nka п 1. чбвник 2. ло-
дочка (жтдча туфля)
czolno -а п чбвен
czterdziestka-i z сорок рбюв;
цйфра 40
czterdziestoletni сорокалгтшй,
сорокаргчний
czterdziesty сорокбвий
czterdziesci, czterdziestu сорок
czternastoletni чотирнадцяти-
лггшй, чотирнадцятиргчний
czternasty чотирнадцятий; dzis
глашу czternastego сьогбдш
чотирнадцяте
czternascie, czternastu чотир-
надцять
czterodniowy чотиридённий
czterokrotnie чотирикратно
czteroletni чотирилтпй, чоти-
риргчний
czterolistny чотирилйстий
czteropi?trowy п’ятиповерхб-
вий
czteroskibowy чотирилемшший
czterozgloskowy чотирискладб-
вий
cztery чотйри; w ~ oczy в!ч-
-на-в!ч
czterysta чотйриста
590
czub -а т верх, вершок, макгв-
ка; чуб; miec w czubie бути
напщпйтку, бути шд чар-
кою
czubatka -tki z чубата курка
czubaty чубатий; ~ talerz пбв-
на (з вёрхбм) тарглка
czubek -bka т чуббк; верх, ма-
ювка; ~ nosa юнчик носа
czubic si$ -bi? si?, -bisz si? чуби-
тися, тягатися за чуби; kto
si? lubi, ten si? czubi хто кого
любить, той того чубить
czucie -а п почуття, чуття
czuc czuj?, czujesz чути; вщчу-
вати
czuc si? czuj? si?, czujesz si? no-
чувати себё; dobrze (zle,
kiepsko) добре (погано) себё
почувати; jak si? pan (pani)
czuje? як ви себё почуваете?
czujka -i z 1. вартовйй (людина)
2. спостерёжний (вартовйй)
пост (мгсце)
czujnosc -sci z 1. чупасть 2. пиль-
HicTb
czujny 1. чуткйй; чуйний;
2. пйльний
czulek -ika т щупальце
czulosc -sci z 1. чутлйвкть
2. вразлйв!сть 3. шжшть
czuty 1. вразлйвий 2. чутлйвий
3. н1жний, чулий; czule miej-
sce вразлйве м!сце; czula mat-
ka шжна мати
czupryna -у z чупрйна
czuwac -am, -asz бути пйль-
ним; не спати; ~ nad chorym
чергувати, чувати (при хво-
рому); шклуватися
czwartek -tku т четвёр (-рга)
czwartkowy четверговый
czwarty четвёртый
czworo чётверо, четвфко
czworobok -u, czworok^t -а т чо-
тирикутник
czworonozny, czworonogi чоти-
риногий
czworoscian-и т чотиригран-
ник, тетраедр
czworka -i z четв!рка; четверня
(про запряг); we czwork^ вчо-
тирьбх
czy чи; або; czy on przyjdzie? чи
(або) вш прййде?
czyhac -am, -asz важити, чига-
ти, заз!хати; ~ na czyj^s zgu-
важити на чиёсь життя
с^У], czyja, czyje чий, чия, чиё
czyli тобто; або
czym pr^dzej чимскор!ш(е), чим-
Швйдше, чимдуж
^Уш - tym; czym wyzej, tym
lepiej чим вйще, там краще
сгУп -u m вчйнок; подвиг; дало;
~ zbrojny збрбйний вйступ
ttynic -ni£, -nisz чинйти; робй-
ти
^ynnie актйвно, даяльно
^ynnik -а т фактор, чйнник
czyzby?
czynnosc -sci z даяльшсть, дая;
актйвшсть
czynny даючий; актйвний;
~ wulkan д^чий вулкан;
udzial актйвна участь;
czynne prawo wyborcze ак-
товые вйборче право; strona
czynna актйвний стан (die-
слова)
czynsz -и т квартйрна плата,
квартплата; чинш
czynszowy доходный; dom
доходный дам
czysta -ej z сивуха
czystosc -sci z чистота
czysty чйстий; przypadek чйс-
та випадковють; czysta praw-
da чйста (щйра) правда
czyscic czyszcz?, czyscisz чйстити
czysciec -scca т чистйлище
czysciutki чистёнький, чистё-
сенький
czytac -tam, -tasz читати
czytanie -a n читання
czytanka -i z чйтанка
czytelnia -i z читальня
czytelnictwo -a n читання кни-
жок
czytelniczka -i z читачка
czytelnik -a m читач
czytelny чпкйй; ~ charakter
pisma чпкйй почерк
czyz -a m чиж
czyz чи ж
czyzby? невжё?
591
ста
ста-у z 1. нощйця, шчнйця,
нётля 2. тёмрява, штьма
cwiartka -i z чверть, четвер-
тина, чвёртка
cwiczenie -а п вправа
cwiczyc -cz£, -czysz 1. вправля-
ти 2. учйти
cwiek-a т цвях; zabic cwieka
загнути карлючку, задати
головоломку
с
cwierc -rci z чверть, четверти-
на
cwiercwiecze -а п чверть столгг-
тя (вжу)
cwierkac -am, -asz цв!ршькати,
цвфкати, цв!ркот1ти
cwierkanie -а п цв!ршькання,
цв!ркотання
cwikla-y z бурякбвий гаршр
з хршом
D
dach-u т покршля, дах; nie
miec dachu nad glow^ зали-
шитися без притулку
dachowka -i z черепйця, дах!вка
dac dam, dasz дата; ~ nauczk^
дата (завдата) чбсу; ~ pole-
cenie дата поручения; ~ wia-
r£ пов1рити; daj spokoj! об-
лит, покинь!; ~ ognia вщ-
крйта вогбнь; zob. dawac
dal -i z даль, далина, далечина,
далечшь
dalej дал!, дальше; i tak ~ i так
дал!
daleki далёкий; ~ krewny да-
лёкий родич; z daleka зда-
леку
dalekowidz -а т далекозбрий
dalekowzroczny далекогляд-
ний; далекозбрий
dalia -ii z жоржина
dalibog далеб1, !и-ббгу, б!гмё
dalszy далыпий; ci^g пазЦр!
дал! буде; na dalszym planie
на задньому план!
dama -у z дама; pikowa ni-
кбва дама, винбва краля
damski жшбчий, дамсысий
dane -ych Imn дан!; liczbowe
цифров! даш
dame -a z страва; pierwsze (dru-
gie) ~ пёрша (др>та) страва;
obiad z trzech dan общ в
трьох страв
592
defekt
daniel -a m чубарий олень
danina -у z данйна, дань
dar -u m дар, подарунок; dary
natury дари природа
daremnie дарёмно, марно; дар-
ма
daremny дарёмний, марний
darmo даром; дарёмно; na dar-
mo дарма; leczyc kogo ~ ль
кувати кого даром
darnina -у z дернина
darn -mi z дёрен
darowac -ruj?, -rujesz дарувати;
~ wolnosc дарувати волю;
~ zycie дарувати життя
darowizna -у z дар; дарчий запис
darzyc -rz?, -rzysz дарувати, об-
дарувати; ~ przyjazni^ ви-
являти дружш почуття;
~ zaufaniem (kogos) вияв-
ляти дов1ру (до кого)
daszek -szka a. -szku т 1. дашбк
X козирбк
data -у z дата; ~ urodzenia дата
нарбдження; czlowiek starej
daty людина старого складу
(старосвггських звйча/в)
datek-tku т пожёртва; мило-
стиня
datowac -tuj?, -tujesz датувати
dawac daj?, dajesz давати;
~ okazj? давати нагбду; zob,
dad
dawca-y m 1. давёць 2. да-
ритель 3. донор
dawka -i z дрзъ
dawno давно
dawny давнш; dawne dzieje дав-
нина, старовина
d^b d?bu m дуб; chlop jak ~ чо-
ловк, як дуб; stawac d?ba
ставати дабки (дуба)
d^browa -у z дабрбва
d^c dm?, dmiesz дути; дмухати
d^sac si? -am si?, -asz si? дути-
ся
d^zenie -a n прямування, npo-
стування; прагнення, стрем-
лшня
d^zyc -z?, -zysz прямувати;
прагнути; do celu пряму-
вати (простувати) до мети
dbac-am,-asz дбати, шклува-
тися; о dzieci дбати про
дИёй
dech tchu т дух, В1ддах; jednym
tchem за одним духом
decydowac (si?) -duj?, -dujesz ви-
р!шувати(ся); о tym decyduje
ojciec це Bnpiniye батько
decyd uj^cy вир!шальний; piiny-
ЧИЙ
decymetr -a т децимётр
decyzja -ji z рппення; поста-
нова, ухвала
dedykacja -ji z присвячення;
присвята
dedykowac -kuj?, -kujesz при-
свячувати
defekt -u m дефёкт
593
defenzywa
defenzywa -у z дефензива, обо-
рона
deficyt -u m деф!цит
deficytowy дефщйтний
defilada -y z парад
definicja -ji z дефппщя, вйзна-
чення
degeneracja -ji z дегенеращя,
дегенеращя
degenerat -а m дегенерат, деге-
нерат
degradowac -duj?, -dujesz дегра-
дувати, деградувати; позба-
вити звания
degustacja -ji z дегустащя, де-
густащя
deklamowac -muj?, -mujesz де-
кламувати
deklaracja -ji z декларащя, за-
ява; zlozyc deklaracja зро-
бйти декларащю
deklinacja -ji z 1. вщмша 2. схй-
лення (в астронома)
dekolt -и т декольте ndm
dekoracja -ji z декоращя
dekorowac -nij?, -rujesz 1. деко-
рувати 2. нагороджувати
(орденом)
dekret -u m декрет
delegacja -ji z 1. делегащя, деле-
гащя 2. вщрядження
delegat -а т делегат, делегат
delegowac -guj$, -gujesz делеГу-
вати, делегувати; вщря-
джати
delfin -а т дельфш
delikatesy -sow Imn 1. делпса-
тёси 2. гастроном (крамнй-
ця)
delikatny делпсатний, чуткий,
шжний, тонкий; delikatne гу-
sy TOHKi рйси
delta -у z дельта
demagogia -ii z демагбпя
demaskowac -kuj?, -kujesz вик-
ривати, демаскувати
demokracja -ji z демократия
demokrata -у m демократ
demokratyczny демократйчний
demonstracja -ji z демонстращя
demonstrowac -ruj?, -rujesz де-
монструвати
denerwowac (si$) -rwuj?, -rwujesz
нервувати(ся), хвилювати-
(ся)
dentysta-y m дантист, стома-
толог, зубнйй л1кар
dentystka-i z дантистка, сто-
матолог, зубна лпсарка
depesza -у z телеграма, депеша
deportacja -ji z депортащя, за-
слання
depozyt -и т депозит
deptac -pcz$, -pczesz топтати;
komu ро pi£tach ходйти
слтдбм за ким
deptak-a т м!сце публ!чних
прогулянок
deputowany -nego т депутат
dera -у, derka -i z попона
594
dieta
derkacz -a m деркач
desant -u m десант; ~ lotniczy
авшдесант
desen -nia a. -niu m узор, розвбди
deser -u m десерт
deserowy десёртний
deska-i z дошка; ostatnia ~
ratunku остання над!я; deski
sceniczne пщмбстки Imn; od
deski do deski вщ дошки до
дошки
despota -у т деспот
destrukcyjny деструктйвний
deszcz -и т дощ; pada ~ дощ
щё; z deszczu pod rynn$ з до-
щу та шд рйнву
deszczowy дощовйй
deszczowka-i z дощова вода,
допцвка
detal -u т 1. деталь; opowiadac
z detalami оповщата з под-
рббицями 2. рбздр!б (в тор-
г1вл()
detaliczny детальний; handel ~
роздр!бна торпвля; сепа
detaliczna роздр!бна цша
detonacja -ji z детонащя
dewaluacja -ji z девальващя
dewastacja -ji z спустбшення;
зруйнування
dewastowac -uj?, -ujesz спустб-
шувати, руйнувати
dewizy -iz z Imn валюта
dewocja -ji z святёнництво,
надм1рна поббжшсть
dewocjonalia -liow Imn пред-
мета релейного культу
dewotka -i z святёниця, свя-
тоша
dezaprobata -у z 1. несхвалення
2. осудження
dezercja -ji z дезертйрство
dezerter -a m дезертйр
d^bina-y z 1. дубйна (дерево)
2. дубняк, дубйна, дабрбва
(Л1С)
d£tka -i z камера; rowerowa
велосипёдна камера
d^ty 1. дутий 2. духовйй (му-
зйчнё); instrumenty d^te ду-
хов! шструмёнти; orkiestra
d$ta духовйй оркёстр
diabelski диявольсысий
diabel -Ыа т диявол, чорт, д!дь-
ко, 6ic; diabli nadali! чорт
пришс!; idz do diabla! щи до
чорта!
diabelek -Ika т чбртик, бгсик
diagnoza -у z доагнбз, доаГнбз
dialekt-u т /цалёкт, гов!рка,
roeip
dialektalny даалёктний, д!алек-
тальний; гов!ркбвий
dialektyczny даалектйчний
dialog -и т доалбг
diament -и т доамант, алмаз
diecezja -ji z епарх!я
dieta -у z 1. доёта; na diecie на
даеп 2. вщрядш, добов! Imn
(про eidpAdui грдиа)
595
dietetyczny
dietetyczny /цетйчний; щете-
тйчний
dla для; заради, ради, зад-
ля; ~ pal^cych для курщв;
~ wspolnego dobra для за-
гального добра; ~ idei за-
ради (задля) щё1
dlaczego чому, чогб
dlatego тому, через те; тому
що
dlawic -wi?, -wisz давйти, ду-
шйти; затйскувати
dlawic si$ -wi? si?, -wisz si? да-
вйтися; задихатися
dlon -ni z долбня; podac ~ по-
дати руку
dhibac -bi?, -biesz длубати, дбв-
бати, колупати
dlug -u m борт; оббв’язок;
splacic ~ wobec Ojczyzny вй-
конати свш оббв’язок перед
Батьювщйною; wpasc w dlu-
gi зал1зти в боргй; wybm^c
z dlugow вйплутатися з бор-
ов; zaci^gn^c ~ позйчити
грбий
dlugi дбвгий
dlugodystansowiec -wca т 6iryn
на дальш дистанщ!
dlugopis -и т кулькова ручка
dlugonogi довгонбгий
dlugosc -sci z довжина, довго-
та; ~ geograficzna геогра-
ф1чна довгота; ~ fall довжи-
на хвйл!
dlugotrwaly довготривалий
dlugowieczny довговшний
dhito -а п долото; р!зёць
dhiznik -а т боржнйк
dluzny вйнен
dluzyc si? {tylko w 3 osobie) тяг-
нутися (тягтйся) без кшця;
podroz dluzyla si? пбдорож
тяглася без кшця
dhizyzna -у z довгота
dmuchac -am, -asz дмухати,
дуги; ~ na zimne дуги на
воду ► dmuchn^c -п?, -niesz
дмухнути, дунути
dmuchawiec -wca т кульбаба
dniowka-i z подёнщина; дён-
ний заробггок; obrachun-
kowa трудодёнь
dno-a п дно; ~ ока ставка,
kwiatowe квоколбже; isc
па 1тй на дно
do до, на, в; isc roboty йтй
на роботу; wpasc ~ wody
впасти у воду; usi^sc stolu
ости за спл (до столу),
odezwa narodu звёрнення
до народу; pasta ~ z?bdw
зубна паста; szczotka wlo-
sow пцтка для волбсся
doba -у z доба
dobiegac -gam, -gasz доб1гати;
do konca наближатися
до кшця ► dobiec -biegn?,
-biegniesz добшти
dobierac -ram, -rasz добирати
596
dociekac
► dobrac -bior?, -bierzesz до-
брати
dobierac si? -ram si?, -rasz si?
добиратися; добуватися
► dobrac si? -bior? si?, -bie-
rzesz si? добратися; зштйся;
добутися
dobijac (si?) -jam, -jasz добива-
ться); причалювати (до бе-
рега) ► dobic (si?) -bij?, -bij’esz
добйти(ся); причалйти (до
берега); dobic si? swego до-
могтйся свого
dobitny чггкйй, виразний
dobowy добовйй
doborowy добфний
dobor -boru т доб!р; nia6ip;
~ naturalny природный дб-
6ip
dobranoc (на)добрашч
dobro-а п добро; dobra ma-
terialne (kulturalne) мате-
piajibHi (культурш) блага
dobrobyt-u т добробут; до-
статок
dobroczynny добро дшний, бла-
ГОД1ЙНИЙ
dobroczynca -у т добродшник,
благодшник
dobroc -ci z доброта, д6бр1сть;
ро dobroci по-доброму, доб-
ром
dobroduszny добродушный
dobros^siedzki добросус!дський
dobrowolnie добровгльно
dobrowolny добровитьний
dobry добрий; придатний;
~ wieczor добрйвеч1р, доб-
рий вёч!р; dzien ~ добрй-
день, добрий день
dobrze добре; bardzo ~ дуже
добре
dobudowa -у, dobudowka -i z при-
будова
dobytek -tku т 1. добро (май-
но) 2. худоба
docent -а т доцент
dochodowy 1. дох1дний; przed-
si?biorstwo dochodowe дох!д-
не пщприёмство 2. прибут-
ковий (про податок)
dochodzenie -а п слщство
dochodzic -dz?, -dzisz доходи-
те; do wniosku приходите
до вйсновку; do skutku
здшснюватися; zob, dojsc
dochowac si? -am si?, -asz si? вй-
ховати
dochowywac -wuj?, -wujesz збе-
piram; додёржувати, до-
трймувати ► dochowac-am,
-asz зберегтй; додёржати,
дотрймати
dochod -chodu т дох!д; na-
rodowy нащональний дох!д
dociekac-am,-asz 1. дотесати
2. осягати (рдзумом) ► do-
ciec -ciekn?, -ciekniesz a, -cie-
k?, -cieczesz 1. дотектй 2. o-
сягнути (рдзумом), збагнути
597
docierac
docierac -am, -asz 1. дотирати
2. дохбдити
docinac -am, -nasz 1. дор!зува-
ти 2. колоти ► docile dotn?,
dotniesz 1. дор!зати 2. вко-
лоти
dociskac -am, -asz притискати
► docisn^c -n?, -niesz притис-
нута
docisn^c si? -n? si?, -niesz si?
протиснутися, пропхнутися
docucic -c?, -cisz привести до
пам’яп
doczekac (si?) -am, -asz дожда-
ти(ся), дочеката(ся)
dodajna -nej z, dodajnik -a m до-
данок
dodatek -tku тп додаток; ~ nad-
zwyczajny ёкстрений вйпуск
dodatkowy додаткбвий
dodatni 1. позитйвний; благо-
твбрний 2. додатний; liezba
dodatnia додатне число
dodawac -aj?, -ajesz додавати,
добавлята ► dodac -am, -asz
додати, добавите
dodawanie -a n додавання
dodzwonic si? -ni? si?, -nisz si?
ДОДЗВОНЙТИСЯ
dog -а тп дог, дог
dogadywac si? -duj? si?, -dujesz
si? договбрюватися, домов-
лятася ► dogadac si? -am si?,
-asz si? договорйтися, до-
мбвитася
doganiac -am, -asz доганяти
► dogonic-ni?,-nisz, dognac
-am, -asz догната
dogmat -u ди догма
dogodny ВИГ1ДНИЙ; зручний
dogryzac -am, -asz догризати
► dogryze -yz?, -yziesz до-
грйзти
dogrzebywac si? -buj? si?, -bujesz
si? рйтася, докбпуватися
► dogrzebac si? -bi? si?, -biesz
si? дорйтася, докопатися
doigrac si? -am si?, -asz si? до-
гратися
dojadac -am, -asz дощата ► do-
jesc -jem, -jesz доюта
dojarka -i z доярка; ~ elek-
tryezna електродоыка
dojezdzac -am, -asz допкджати
► dojechac dojad?, dojedziesz
до1’хати
dojrzec -rz?, -rzysz побачити,
замггита, доглянута
dojrzewac -am, -asz дoзpiвaти,
доствата ► dojrzec -ej?,
-ejesz дозргта, достта
dojseie -a n доступ
dojsc dojd?, dojdziesz дойти;
do wniosku прийтй до вйс-
новку zob. dochodzic
dokanniac -am, -asz догодбву-
вата ► dokarmic -mi?, -mis?
догодувати
dokazywac -zuj?, -zujesz витво-
ряти; пустувати
598
dol^czenie
dokqd куда (про мгсце); доки
(про час)
dokqdkolwiek куди-будь, куда-
-нёбудь
dokiadac -am, -asz докладати;
zob. dolozyc
dokladka -i z додаток
dokiadny докладний; акурат-
ний; точный
dokonany докбнаний; aspekt ~
докбнаний вид
dokonywac -nuj?, -nujesz 1. до-
вёршувати 2. робйти ► do-
konac -am, -asz 1. довершйти
2. зробйти
dokonczyc -cz?, -czysz докшчити
dokr?cac -am, -asz докручувати
► dokr?cic -c?, -cisz докру-
ТЙТИ
dokroic -oj?, -oisz дорвати, до-
краяти
doksztalcac -am, -asz доучува-
ти; шдвйщувати квал!(|ика-
цио ► doksztalcic -с?, -cisz
довчити
doksztalcaj^cy; kursy doksztal-
cajqce курсы пщвйщення
квал1ф1кащТ
doktor-a тп 1. лжар, доктор
2. доктор (вчёний стутнъ)\
кандидат наук
doktorat -и тп докторат
doktorski 1. лнсарський, дбк-
торський 2. дбкторський
(вчёний)
doktoryzowac si? -zuj? si?,
-zujesz si? захищати дбктор-
ську дасертащю; отрймува-
ти дбкторський (кандадат-
ський) стушнь
dokuczac -am, -asz докучати
► dokuczyc -cz?, -czysz доку-
чити
dokument -u m документ
dokumentalny документаль-
ный; film ~ документальный
фшьм
dola -i z доля
dolar -a m дблар
dolatywac -tuj?, -tujesz дол^а-
ти ► doleciec-c?,-cisz доле-
пти
dolegliwosc -sci z б1ль; нед$та
dolepiac -am, -asz доклёювати,
дол1плювати ► dolepic-pi?,
-pisz доклеил, дол!пити
dolewac -am, -asz доливати
► dolac -lej?, -lejesz долиты
dolina -y z долина
dolnohizycki нижньолужиць-
КЫЙ
dolnoniemiecki нижньошмёць-
КЫЙ
dolnoslqski нижньосьпёзький
dolny нижшй
dol^czac -am, -asz приёднува-
ти; додавати ► dol^czyc -cz?,
-czysz приеднати; додати
dol^czenie -a n приеднання; до-
дання
599
dolek
dolek -Ika m ямка; kto pod kim
dolki kopie, ten sam w nie wpa-
da не копай другому ями, бо
сам у не!’ впадёш
dolozyc -z?, -zysz докласти;
~ wszelkich staran докласти
Bcix зусйль; zob. dokladac
dom -u m дам (дому); ~ dziecka
дитячий будйнок; ~ kultury
будйнок культури; ~ rodzin-
ny р!дна дом!вка; ~ waria-
tow дам для божевшьних, бо-
жевгльня; w domu дома, вдб-
ма; do domu додбму
domagac si? -am si?, -asz si? до-
магатися
domator -a m домосщ
domatorka -i z домосщка
domek-mku m дрмок, домик;
будйночок
domena -у z поле даяльносп
dominikanin -а тп домЫканець
dominowac -nuj?, -nujesz домь
нувати
domieszka -i z дбм!шка
domorosly доморбслий, домо-
рбщений
domownik -а тп мёшканець бу-
дйнку
domowy домашнш, хатнш; te-
lefon ~ домашшй телефон;
wojna domowa громадянська
вшна
domysl -u m здбгад
domyslac si? -am si?, -asz si? до-
600
гадуватися ► domyslic si? -1?
si?, -lisz si? догадатися
domyslny (з)догадливий; здб-
гадний
domywac -am, -asz домивати
► domyc (si?)-yj?,-yjesz до-
мйти(ся)
donica -у z маютра
doniczka -i z гбрщик, глёчик (на
квипи)
doniczkowy горшковйй (про квь
mu)
doniesienie-а n донёсення; по-
вщбмлення; донос
doniosly важлйвий
donos -u m донос
donosiciel -а тп донбщик
donosicielka -i z донбщиця
donosic -osz?, -osisz донбсити,
повщомляти ► doniesc
-mos?, -niesiesz донести; no-
вщбмити
donosnosc -sci z 1. гучшсть, гб-
лосшсть 2. далекобшшсть
donosny 1. гучнйй, голоснйй
2. далекобшний (про пост-
р1л)
dookola, dokola навкругй, дов-
кбла, навкбло
dopadac -am, -asz добтати; на-
здоганяти ► dopasc -adn?,
-adniesz добпти, наздогнати
dopalac -am, -asz допалювати
► dopalic -1?, -hsz допалйти
dopalac si? -am si?, -asz si? до-
dopuszczac
горяти ► dopalic si? -1? si?,
-lisz si? догорпъ
dopasowywad -uj?, -ujesz пщби-
рати; припасбвувати ► dopa-
sowac -suj?, -sujesz пццбра-
ти; припасувати
dopatrywac si? -uj? si?, -ujesz si?
добачати, вбачати ► do-
patrzyc si? -trz? si?, -trzysz si?
добачити, вбачити
dopchac si? -am si?, -asz si?
пропхатися
dopehriacz -a m родовйй вщм!-
нок
dopetaiac -am, -asz доповняти,
доповнювати ► dopelnic -ni?,
-msz доповнити
dopetaienie -a n додаток; ~ bliz-
sze прямйй додаток; ~ dal-
sze непрямйй додаток
dopinac -am, -asz 1. заспбати
2. досягати ► dopi^c-pn?,
-pniesz 1. застебнути 2. до-
сягти; ~ celu досягтй мета,
осягтй мету
dopiero ильки що, щбйно, до-
тру
dopilnowac -nuj?, -nujesz до-
ГЛЯНуТИ, ДОГЛЯД1ТИ, допиль-
нувати
doping -и т дбшнГ; стймул
dopisek -sku т припйска
dopisywac (si?) -suj?, -sujesz до-
пйсувати(ся) ► dopisac (si?)
‘Pisz?, -piszesz дописати(ся)
doplacac -am, -asz доплачувати
► doplacic -c?, -cisz допла-
ТЙТИ
doplata -y z доплата
doptyw -u m 1. притока (pi4Ku)
2. приплйв
doplywac -am, -asz допливати
► doplyn^c -n?, -niesz допли-
стй
dopominac si? -am si?, -asz si? до-
магатася ► dopomniec si?
-n? si?, -nisz si? поставите
вимбгу
dopowiadac -am, -asz договб-
рювати, домовлята ► dopo-
wiedziec -wiem, -wiesz дого-
ворйти, домовита
dopoki пбки, доки
doprac -pior?, -pierzesz допра-
ти
dopraszac si? -am si?, -asz si?
допрбшуватися ► doprosic
si? -osz? si?, -osisz si? допро-
сйтася
doprawdy справд!
doprowadzac -am, -asz доводи-
те; приводите; призвбдити
► doprowadzic -dz?, -dzisz до-
вести; привестй; призвестй
pr^d тдвестй струм
do przesady надм!рно, перебить-
шено
dopuszczac -am, -asz допуска™
► dopuscic -uszcz?, -uscisz до-
пустйти; si? zbrodni до-
601
dopuszczalny
пустйтися злбчину, учинйти
злбчин
dopuszczalny допустймий
dopytywac si? -tuj? si?, -tujesz si?
допйтуватися ► dopytac si?
-am si?, -asz si? допитатися
dorabiac -am, -asz доробляти,
прирбблювати ► dorobic
-bi?, -bisz доробйти, приро-
бйти
dorabiac si? -am si?, -asz si? до-
рбблюватися; наживатися
► dorobic si? -bi? si?, -bisz si?
доробйтися; нажйтися
doradca -у m дорадник; порад-
ник
doradzac -am, -asz радити ► do-
radzic -dz?, -dzisz порадити
do rana до ранку, до рання
dorastac -am, -asz доростати
► dorosn^c -n?, -niesz дорос-
тй
dorazny негайний; s^d ~ вш-
ськбво-польовйй суд
dor?czac -am, -asz вручати, до-
ручати ► dor?czyc -cz?, -czysz
вручйти, доручйти
dorobek-bku m дорббок; на-
буток; надбйння; ~ naukowy
наукбвий дорббок
dorobic si? zob. dorabiac si?
doroczny щор!чний
dorodny дорщний; вродлйвий
dorosly дорбслий
dorozka -i z дрбжка; ф!акр
602
dorozkarz -a m в!знйк
dorownywac -nuj?, -nujesz зр!в-
нюватися ► dorownac -am,
-asz зр!внятися
dorsz -a m TpicKa
dorzecze -a n басейн piim
dorzucac -am, -asz докидати;
додавати ► dorzucic -c?, -cisz
докйнути; додати
dosiadac (si?) -am, -asz досща-
ти(ся); ► dosi^sc (si?) -si$d?,
-si^dziesz docicra(ca)
dosiewac -am, -asz досповати,
доавати ► dosiac -siej?,
-siejesz дос1яти
dosi?gac -am, -asz досягати
► dosi?gn^c -gn?, -gniesz до-
сягтути, досягтй
doskonale 1. доскбнало 2. чу-
дбво, прекрасно
doskonalic (si?) -1?, -lisz удоско-
налювати(ся)
doskonaly 1. досконалий 2. чу-
дбвий, прекрасний
doslowny досл!вний, букваль-
ний
dosolic -1?, -lisz досолйти
dostac si? -tan? si?, -taniesz si?
попасти; добратися; do
niewoli попасти в полон
dostarczac -am, -asz доставля-
ти; постачати ► dostarczyc
-cz?, -czysz доставити; no-
стачити
dostateczny 1. достатнш 2. за-
do upadlego
довитьний, посерёдшй
(ощнка)
dostatek -tku m достаток
dostatni замбжный
dostawa-y z доставка; поста-
чання
dostawac -aj?, -ajesz одёржува-
ти, отрймувати; доставати;
добувати ► dostac -an?,
-aniesz одержати, отрймати;
дастати; добути; ~ kataru
схопйти нежить
dostawca -у т постачальник
dostawiac -am, -asz доставля-
ти; постачати ► dostawic -i?,
-isz доставит; постачити
dost?p -и т доступ
dost?pny доступный, приступ-
им
dostojnik -а т сановник
dostojny достойный, пдний
dostosowywac (si?) -owuj?,
-owujesz пристосовувати(ся)
► dostosowac (si?)-suj?,-sujesz
пристосувати(ся)
dostrzegac -am, -asz cnocTepi-
гати ► dostrzec -eg?, -ezesz
спостерегтй
dosyc, dose дбеить, довблц го-
да’., буде!
dosypiac -am, -asz досипляти,
досипати ► dospac dospi?,
dospisz доспати
doszcz?tnie дощёнту, до рёшти,
дотла
doszperac si? -am si?, -asz si? pot.
докопатися
doscigac -am, -asz наздоганяти
► doscign^c -n?, -niesz наз-
догнати
dosrodkowy доцентрбвий
doswiadczalny дбелщний; екс-
периментальний
doswiadczenie -а п 1. дбевщ
2. експеримёнт, дбелщ; ви-
прббування
dot^d 1. дбти, до того часу
2. ДОСЬ ДО ТОГО (до цьбго)
М1СЦЯ
dotkliwy дошкульний, прйкрий
dotkni?cie -а п дотик, дбторк
dotrwac -am, -asz 1. протри-
вати 2. вйтримати, вйдер-
жати
dotrzec -tr?, -trzesz 1. дотёрта
2. дштй, пробратися
dotrzymywac -muj?, -mujesz до-
трймувати, додёржувати
► dotrzymac -am, -asz до-
трймати, додёржати; slo-
wa дотрймати слово
dotychczas дба, до цьбго часу,
дотепёр
dotychczasowy дотепёр5шнш
dotyk -и т дбторк, дотик; zmysl
dotyku почуття дотикання
(дотику)
do upadlego; tanczyc ~ танцю-
вати до упаду (аж до зне-
ейлення)
603
dotykac
dotykac -am, -asz доторкати
► dotkn^c -n?, -niesz доторк-
нути; ~ do zywego дшняти
до живого
dowcip -u m 1. дотеп; plaski ~
заялбжений дотеп 2. до-
тёпшсть
dowcipnis -isia m pot, дотёпник
dowcipny дотёпний
dowiadywac si? -duj? si?, -dujesz
si? «щзнаватися, довщувати-
ся ► dowiedziec si? -wiem si?,
-wiesz si? дазнатися, довща-
тися
dowodzenie -nia n 1. довбджен-
ня 2. командування
dowodzic -dz?, -dzisz 1. доводи-
те 2. командувати ► dowiesc
-wiod?, -wiedziesz довести
do woli вволю
dowolny дов1льний; будь-якйй;
styl ~ В1льний стиль (у спдр-
mi)
dowozic -woz?, -wozisz довози-
те; привозите ► dowiezc
-wioz?, -wieziesz довезти;
привезти
dowod -wodu m 1. дбказ; ~ rze-
czowy речовйй дбказ; stano-
wic ~ бути дбказом; ~ za-
ufania дбказ довф’я 2. по-
свщчення; ~ osobisty посвщ-
чення особи; паспорт
dowodca -у т командуючий,
командир; начальник
dowodztwo -а п 1. командуван-
ня 2. комендатура (прили-
щення)
doznawac -aj?, -ajesz вщчувати,
зазнавати ► doznac -am, -asz
вщчути, зазнати
dozorca-y т наглядач; дозб-
рець; двipнйк, сторож
dozorczyni -i z наглядачка,
двipнйчкa, сторожйха
dozor -zoru т нагляд; догляд
dozywac -am, -asz доживати
► dozyc -yj?, -yjesz дожита
dozynki -nek Imn обжйнки (свя-
то врожаю)
dozywiac -am, -asz догодову-
вати
dozywianie -a n догодбвування
dozywocie -a n 1. дов!чна рёнта
2. дов1чне ув’язнення
dozywotni ДОВ1ЧНИЙ
dol dolu m 1. яма 2. низ; na dot,
w dol вниз, додблу; na dole,
w dole внизу; od dolu, z dolu
знйзу
drabina -y z драбйна
dramat -u m драма
dramatyczny драматйчний
dran-nia m непдник, мерзбт-
ник, мерзбта, паскуда, лай-
дак
drapacz -а т; ~ chmur хмаро-
чбс, небосяг, хмародряп
drapac (si?) -pi?, -piesz дряпа-
ти(ся)
604
drapak -a m; dac drapaka дати
драла (драпака)
drapieznik -a m хижак
drapiezny хйжий; хижацысий,
дратпжний; zwierz? drapiezne
хижак
drastyczny 1. крутйй, сувбрий
2. розкбваний
drazliwy дражлйвий; вразлй-
вий; делжатний
draznic -ni?, -nisz дражнити;
дратувати
drqg -а т дрюк; лом
drqzek -zka т 1. дрючок 2. тур-
шк (у cnopmi) 3. штурвал
(в aeiaipi)
drqzyc -z?, -zysz 1. довбати
2. шдтбчувати
dreptac -pcz?, -pczesz др!бота-
ТИ, ДР16ОТ1ТИ
dreszcz -u m дрож, тремтшня
drewniany дерев’яний
drewno -a n деревина
dr^czyc (si?) -cz?, -czysz мучи-
ться), терзати(ся)
dr^twiec -wiej?, -wiejesz цшеш-
ти, костешти, дубгги, закля-
кати
drgac -am, -asz тремтгги; здри-
гатися, дрйгати, дрйгати, дри-
Гопти, дриготгги ► drgn^c
-n?, -niesz затремпти; здриг-
нутися, здрйгнути, дриго-
нути, дрйгнути, дригонути
drgawki -wek Imn судороги
drob
drobiazg-u m др!б’язбк, др!б-
нйця; м!лка (рыба)
drobiazgowy др!б’язкбвий; док-
ладний, детальний
drobina -у z 1. др!бка; крйшка
2. молекула
drobnica -у z дpiбнйй вантаж
drobny др!бнйй; малйй; drobne
Imn др!бн1 rpoini
droga -i z дорога, шлях, путь;
drogi oddechowe дйхальш
шляхй; drogi handlowe тор-
пвёльш шляхй rozstajne
drogi роздор1жжя; Droga
Mleczna Молбчна Доро-
га, Чумацысий (Молбчний)
Шлях; droga zelazna зал!з-
нйця; krzyzowa тернйстий
шлях, хрёсний хщ
drogeria-ii z крамнйця cani-
тарш i ппёни; парфюмёр!я
drogi дорогйй
drogocenny дорогощнний,
коштбвний
drogowskaz дороговказ
drogowy дорбжшй; шляховйй;
znaki drogowe дорожи! зна-
ки; oplata drogowa шляховё
мйто, шляхова оплата
drozd -а т др!зд
drozdze -у Imn др1ждж!
drozec -ej?, -ejesz дорбжчати
drozyzna -у z дорожнёча
drob drobiu m домашня (свш-
ська) птйця
605
drugi
drugi другий; шший
drugoroczny Другор1чний; ~
uczen другор!чник
drugorz?dny другорядний
druh -a m друг
druhna-y z другйня; дружка
(у веальному обряд!)
druk -и т друк
drukarnia -i z друкарня
drukowac -kuj?, -kujesz друку-
вати
drut -u m 1. flpir (дроту) 2. прб-
вщ; ~ kolczasty колючий
flpir
druzyna -y z 1. дружина 2. в!д-
дал, рш 3. команда; ~ pilki
noznej (pilkarska) футббльна
команда
druzynowy командний
drwal -а т дроворуб, люоруб
drwic -wi?, -wisz HacMixaraca,
глузувати
drwina -у z наемника, глум
drzazga -i z тркжа, скалка
drzec dr?, drzesz дерти, драти,
рвати (на шматки); ~ si?
дёртися, рватися
drzemac -mi?, -miesz др!мати
drzemka-i z дpiм6тa; др!мки
Imn; исцс drzemk? поспати
drzewo-a n дерево; ~ gene-
alogiczne родовщне дерево,
родовщ
drzeworyt -u m дереворйт
drzwi -i Imn jjBepi
drzwiczki -czek Imn двёрш, две-
рцята
drzec -z?, -zysz дрижати, трем-
Т1ТИ
duch -a m дух; Duch Swi?ty (Bo-
zy) Святйй Дух; wyzionqc
ducha спустйти дух, сконати,
upadac na duchu занепадати
духом
duchowienstwo -a n дух!внйцтво
duchowny 1. духбвний 2. свя-
щёник; seminarium duchowne
духовна ceMinapia
duchowy духбвний
dudek -dka m бдуд; wystrychn^c
(kogos) na dudka пошйти
(кого) в дурш
dudnic-ni?,-nisz дуднгги, сту-
гошти
dudy dud Imn волйнка; коза
duma-y z 1. пиха; гбрдость,
гордовйпст 2. дума (icmo-
рйчна теня)
dumac -am, -asz думати; Mpi-
яти, марити
dumka -i z думка (eiptu, теня)
dumny гбрдий; гордовйтий, пи-
хатий
Dunka -i z датчанка
Dunczyk -а т датчанин
dunski датсысий
durx-u т тиф; plamisty ви-
сипнйй тиф
dur2 ndm мажор
durowy мажбрний
606
dwutlenek
duren-mia m дурень
dumy дурнйй
dusic (si?) -usz?, -usisz душйти-
(ся); duszony тушкбваний
dusza -у z душа; ~ na ramieniu
душа в п’яти сховалася; z са-
lej duszy вщ yciei душ!, вщ
щирого серця
duszkiem (за) однйм духом
duszny душний, паркйй
duszpasterz-а т пастир, душ-
пастир, свящёник
duzo багато; ~ wi?cej набагато
бшыпе
duzy великий; zrobic duze oczy
здивуватися
dwa, dwu, dwoch, dwaj два
dwadziescia, dwudziestu двад-
цать
dwanascie, dwunastu дванадцять
dwiescie, dwustu двгсп
dwojaczki-czkow Imn 1. двш-
нята, близнята, близнюкй
2. двшчатка (посудина)
dwoje -jga двое
dworzanin -а т придвбрний
dworzec-orca т вокзал, двь
рёць; ~ glowny (centralny)
центральний вокзал
dwojka -i z двшка; пара
dwor dworu 1. пом!щицька
садиба 2. двip (монарший)
3. подвф’я
dwubarwny двобарвний, дво-
кол!рний
dwudziesty двадцятий
dwugarbny двогбрбий
dwuizbowy 1. двоюмнатний
2. двопалатний (про парла-
мент)
dwuj?zyczny двомбвний
dwukierunkowy; ruch pyx
у двох напрямках
dwukropek -pka т двокрапка
dwukrotny двократний, двора-
зовий
dwulicowy дволйкий, дволй-
ций; двоедушний
dwumasztowiec -wca т двощог-
лове судно
dwunastka -i z дванадцятка
dwunastnica -у z дванадцятипа-
ла кйшка
dwunasty дванадцятий
dwuosobowy двом1сний; скла-
дений з двох oci6
dwupokojowy з двох юмнат,
двоюмнатний
dwurz?dowy дворядний; dwu-
rz?dowa marynarka двоббрт-
ний пщжак
dwusetny двохсбтий
dwustronny двосторбншй, дво-
б1чнии; ugoda dwustronna
обошльне порозумшня
dwuszereg -и т двошерёнговий
стрш
dwutlenek -nku т двобкис;
w?gla двобкис вуглецю,
вуглекйслий газ
607
dwutorowy
dwutorowy ДВОКОЛ1ЙНИЙ
dwuwiersz-a m двов1рш, дис-
тих
dwuznaczny двозначний
dygnitarz -a m сановник
dygotac -ocz?, -oczesz трястйся,
трусйтися, дригопти
dygresja -ji z дигрёбя, втручан-
ня, вщхйлення
dykta -у z дикт, фанера
dyktando -а п диктант
dyktowac -tuj?, -tujesz диктува-
ти
dym-u т дим; pojsc z dymem
ттй з дймом, згоргги
dymic (sis) -mi?, -misz димйти-
(ся), коптйти(ся)
dymisja -ji z вщставка; демкля;
podac si? do dymisji подати-
ся у вщставку (на демюпо)
dynamiczny динам!чний
dynastia -ii z динаспя
dynia -i z гарбуз
dyplom -u m диплом
dyplomata -у m дипломат
dyplomatyczny дипломатйч-
ний; stosunki dyplomatyczne
дипломатйчш вщнбсини
dyrekcja-ji z дирёкщя; управ-
лшня
dyrektor -a m директор
dyrygent -a m диригёнт
dysk -u m диск
dyskusja-ji z дискуая; дебати
Imn (в парламента)
dyspozycja -ji z 1. розпоряджен-
ня 2. схйльшсть (до хвордби)
dystans -u m дистаншя
dystrybucja -ji z розпбдал
dyszec -sz?, -szysz важко диха-
ти; nienawisci^ дйхати не-
навистю
dyszel -szla m дйшель, дишло
dywan -u m килйм; lataj^-
cy килйм-самол1т
dyzur -u m чергування
dyzumy черговйй; ruchu дис-
пётчер
dyzurowac -ruj?, -rujesz чергу-
вати
dzban -a m дзбан, жбан, джбан,
глек
dzbanek -nka m дзбанок, жба-
нок, джбанок, глёчик
dziac si? dziej? si?, dziejesz si^
Д1ЯТИСЯ
dziad-a m 1. Д1Д 2. старець,
жебрак; z dziada pradziada
з давшх-давён, i3 роду в pui
dziadek -dka m дщусь, дадунь;
do orzechow лускач (u/un-
vO
dziadowski жебрацький, стар-
чачий
dzial-u m 1. вцццл 2. поди!
3. частка, пайка 4. цех (у фаб-
риц(); wodny водод1Л,
sprzedazy вцццл збуту
dzialacz -а т дхяч
dzialaczka -i z дтчка
608
dzierzawa
dzialac -lam, -lasz 1. д!яти; npa-
цювати 2. впливати
dzialalnosc -sci z даяльшсть
dzialanie -a n дая; даяльшсть
dzialka -i z дшянка
dzialkowy; ogrodek ~ присадйб-
на далянка
dzialo -a n гармата
dzianina -y z трикотаж
dziarski бадьбрий; бравий
dziatwa -у z датвора
dzi^slo -a n ясна Imn
dzi^slowy ясённий
dzicz -y z 1. дикунй Imn 2. глу-
шина
dziczyzna -у z дичина
dzida -у z спис
dzieciqtko -a n дитятко, ди-
тйнка
dzieci^cy, dziecinny дитячий
dziecinstwo -a n дитйнство, ди-
тячий BiK
dziecko -a (Imn dzieci) n дитйна;
~ szcz^scia щаслйвець, удач-
ник; od dziecka з дитячих рб-
юв
dziedzictwo-a n спадок, спад-
щина; надбання
dziedziczyc -cz?, -czysz одёржу-
вати (даставати) в спадади-
ну, успадкбвувати
dziedzina -у z далянка, галузь,
царина
dzieje -jow Imn icTopin; stare ~
давнина, бувалыцина
dziekan -a m декан; ~ wydziahi
декан факультёту; ~ kor-
pusu dyplomatycznego стар-
шина дипломатйчного кор-
пусу
dziekanat -u m деканат
dzielenie -a n далення; подал
dzielic (si^) -1?, -lisz далйти(ся);
вщмежовуватися(ся); rzeka
dzieli si£ na odnogi pixa роз-
даляеться на рукавй
dzielnica -у z 1. квартал, район;
mieszkaniowa житловйй
район 2. дальнйця (вйборча)
dzielny даловйй; енергшний; вщ-
важний
dzielo -а п Д1ло; TBip; dziela wy-
brane вйбраш твори, вйбра-
не
dziennik -а т щодённик; що-
дённа газета; klasowy клас-
ний журнал
dziennikarka -i z журналютка
dziennikarz -а т журнал!ст
dzienny дённий; добовйй; ро-
rz^dek порядок дённий
(дня)
dzien dnia т день; powszedni
будапй день; roboczy ро-
ббчий день; swi^teczny
святкбвий день; lada не
сьогбдап-завтра; dobry!
добрий день, добрйдень!;
w вдень
dzierzawa -у z орёнда
20 \
’ КР польськнп C1OBHIIK
609
dzierzawic
dzierzawic -wi?, -wisz оренду-
вати
dziesi^tka -i z десятка
dziesi^ty десятий
dziesi?ciolecie -a n десятшпття,
десятир1ччя
dziesi?cioro десятеро; ~ (dzie-
si?c) przykazah декалог; де-
сять заповщей
dziesi?c, dziesi?ciu десять
dziesi?tny десятковий; ulamek
~ десятковий др!б; system
~ десяткбва система
dziewczyna -у z девчина
dziewczynka -i z давчинка
dziewi^ty дев’ятий
dziewiczy давбчий, давбцький;
~ las npanic
dziewi?c, dziewi?ciu дёв’ять
dziewi?cdziesi^t дев’янбсто
dziewi?cset дев’ятсбт
dziewi?tnascie, dziewi?tnastu де-
в’ятнадцять
dzi?ciol -a m дятел
dzi?ki завдякй; ~ ci! дякую to6i!
dzi?kowac -kuj?, -kujesz дяку-
вати
dzik -a m дикий кабан
dziki дикий
dzikus -a m дикун
dziobak -a m качкодзьбб
dziob dzioba m 1. дзьоб 2. гбст-
рий кшёць 3. шс (судна)
dzisiaj, dzis сьогбден, ниш;
Od ~ ВЩСЬОГОДШ, В1ДНЙН1
dzisiejszy сьогбдшшнш, нйншь
нш; тепёршшй; dzisiejsza
gazeta сьогбдшшня газёта,
dzisiejsza mlodziez тепёр1шня
молодь
dziupla -i z дупло
dziura -у z дара; нора; глушина
(про м1сцёв1сть)\ wiercic ko-
mu dziur£ w brzuchu морбчи-
ти кому голову, набридати
(докучати) кому
dziurawiec -wca т зв!робш, за-
яча кр!вця
dziurawy дарявий
dziurka -i z дарка; do klucza
дарка для ключа, замкова
ццлйна
dziw -и т диво
dziwaezny чуднйй
dziwak -а т дивак, чудак
dziwic si$ -wi? si?, -wisz si? ди-
вуватися
dziwnie дйвно
dziwny давний, чуднйй; незви-
чайний
dzwon -и т дзвш
dzwonek -nka т дзвшбк; дзвб-
ник
dzwonic -ni?, -nisz дзвонйти,
z?bami дзвонйти (клаца-
ти) зубами
dzwonnica -у z дзвшйця
dzwonnik -а т дзвонар
dzwi?czec (tylko 3. osoba) дзве-
шти; дзвёнькати, брязкати
610
ekspedient
dzwi?czny дзвшкйй; spolgloska
dzwi?czna дзвшкйй прйго-
лосний
dzwi?k -u tn звук
dzwi^konasladowczy
слщувальний
звукона-
dzwi?kowy звуковйй
dzwig-u m кран, пщйбмник;
л!фт
dzwigac -am, -asz 1. пщшма-
ти 2. нестй; витрймувати
► dzwign^c -gn?, -gniesz 1. шд-
няти 2. тднестй; вйнести
dzwignqc si$ -n? si?, -niesz si?
шднятися, шдвестйся; шд-
нестйся, вщродйтися
dzwignia-i z шдойма, важыь;
~ post?pu рушшна сйла про-
грёсу
dzdzownica -у z дощовйй (зем-
лянйй) черв’як
dzdzysty дощовйй
dzem -и т джем
dzokej -а гп жокей
dzudo -а п дзюдо
dzuma -у z чума
dzungla -i z джунГл! Imn
dzygit -a m джипт
E
echo-a n луна, вщлуння; вщ-
гук; odbic si? szerokim echem
знайтй широкий вщгук
edukacja -ji z навчання; осв!та
edycja -ji z видання
efektowny ефёктний
efektywny ефектйвний
Egipcjanin -a m египтянин
Egipcjanka -i z египтянка
^ipski егйпетсысий; egipskie
ciemnosci тьма кромппня
egoista -у m eroicr
egzamin-u m !спит, екзамен;
dojrzalosci !спит (на атес-
тат) зриюсп
egzekucja -ji z екзекущя
egzekutywa -у z виконавча вла-
да; виконавчий ком!тёт
egzemplarz -а т екземпляр
egzotyczny екзотйчний
egzystencja -ji z юнування
egzystowac -tuj?, -tujesz гснува-
ти
ekipa -у z колектйв; команда
ekonomia -ii z еконокпя
ekonomiczny 1. економ!чний
2. економний
ekonomista -у m економют
ekshumacja -ji z ексгумащя
ekspedient -a m продавёць
20*
611
ekspedientka
ekspedientka -i z продавщйця
ekspedycja -ji z експедйщя
ekspert -a m експёрт
eksperyment -u m експеримёнт
eksploatacja -ji z експлуатащя
eksplodowac -duj?, -dujesz вибу-
хати
eksplozja -ji z вйбух
eksport -u m ёкспорт
ekspres-u m 1. експрёс (пдТзд)
2. лист нарочний 3. елек-
трйчна кавоварка
ekumeniczny екумешчний, все-
лёнський
ekwipunek -nku т споряджен-
ня, еквшунок
elegancki елегантний, елегант-
ний
elegia -ii z елёйя, елёпя
elektroda -у z електрбд
elektromonter -а т електро-
монтёр
elektronika -i z алектрбшка
elektronowy електрбнний
elektrownia -i z електростанщя;
~ wodna пдроелектростан-
щя; ~ atomowa атомна елек-
тростанщя
elektrycznosc -sci z елёктрика
elektryczny електрйчний; ladu-
nek ~ електрйчний заряд;
przewod ~ електропрбвщ;
silnik ~ електродвигун;
energia elektryczna електро-
енёрпя
elektryk -a m елёктрик
element -u m елемёнт; складова
частйна
elementarz -a m буквар
emblemat -u m емблёма
embargo -a n ембарго, ембарго
emeryt -a т пенсюнёр
emerytka -i z пенсюнёрка
emerytura -y z пёная
emigracja -ji z емйратя, екпг-
ращя
emigrant-a т емйрант, ewi-
грант
emisja -ji z вйпуск
emocja -ji z ембщя
encyklika -i z енцйклша
encyklopedia -ii z енциклопёда
energia -ii z енёрпя; atomowa
атомна енерпя
energiczny енерпйний
enkawudzista -у m енкаведйст
entuzjasta -у m ентузшст
epicki ешчний
epidemia -ii z епщём1я, пбшесть
epigram -u m епйрама, eni-
грама
epilog -u m enbior
episkopat -u m епископат
epitet -u m ештет
epizod -u m етзбд
epoka -i z enoxa
epopeja -ei z епопёя
era -y z ёра
erotyczny еротйчний
esej -ju m есё ndmt нарис, етюД
612
faktyczny
esencja-ji z 1. есёшця 2. за-
парений чай
eskadra-y z ескадра; ескадрй-
лья
esperanto -а п есперанто ndm
esteta -у т естёт
estetyka -i z естётика
Estonczyk -а т естбнець
Estonka -i z естбнка
estonski естбнський
estrada -у z естрада
etap -u m етап
etat -u m штат; штатна посада;
redukcja etatow скорбчення
штапв
etatowy штатний
eter -u m еф!р
eteryczny еффний
etiopski еф1бпський
etnografia -ii z етнограф!я
etyka -i z ётика
etykieta -y z етикёт
etykietka -i z етикётка; ярличбк
etymologia -ii z етимолбпя
eucharystia -ii z rel. евхарйспя
eufemizm -u m евфем!зм
Europejczyk -a m европёець
Europejka -i z европёйка
europejski европёйський
ewakuacja -ii z евакуащя
ewangelia -ii z CBanrenie
ewangelik -a m евангёлик
ewangelista -у m евангел1ст
ewentualny евентуальний, мож-
лйвий
ewidencja -ji z бблпс
ewidentny очевйдний
ewolucja -ji z еволющя
ewolucyjny еволющйний
expose ndm експозё ndm
F
fabryczny фабрйчний; завод-
ськйй
fabryka -i z фабрика; завод
fabrykowac -kuj$, -kujesz; do-
kumenty шдробляти (фабри-
кувати) докумёнти
fabularny фабулярний; film
худбжнш фитьм
fabula -у z фабула, сюжёт
fach -и т фах, спещальшсть
fachowiec -wca т фах1вёць, спе-
щал1ст
fachowy фаховйй; професю-
нальний
fajka -i z люлька
fajny pot. гарний, хороший,
красйвий
faktyczny фактйчний
613
fala
fala -i z хвйля; ~ radiowa радю-
хвйля
falisty хвилястий
falowac -luj?, -lujesz хвилюва-
ти(ся)
fald-u m, falda-y z складка,
зборка
falsz -u m фальш
falszerz -a m фальсифжатор
falszowac -szuj?, -szujesz 1. фа-
льсифжувати, шдробляти
2. фальшйвити (про cnie або
музыку)
falszywy фалыпивий; хйбний,
помилкбвий
fan -а т любитель
fant -и т фант; pin, дана в за-
ставу
fantastyczny фантастйчний;
неймов!рний
fantazja -ji z фантаз!я
farba -у z 1. фарба, краска
2. барва, кбл!р; puscic farb?
розкрйти сво1 карти
farbowac -buj?, -bujesz фарбу-
вати, красйти
farmacja -ji z фармаколопя
fartuch -а т фартух
fasada -у z фасад
fasola -i z квасбля
fasolowy квасолёвий; zupa fa-
solowa квасолёвий суп
fason -u m фасон
faszysta -у m фашист
faszystowski фашйстський
fatygowac -guj?, -gujesz ctom-
лювати, втбмлювати; тур-
бувати, непокоТти
fatygowac si? -guj? si?, -gujesz
si? турбуватися, турбувати
себё
fauna -у z фауна
febra -у z гарячка, пропасниця,
лихоманка, трясця
federacyjny федератйвний
felczer -а т фёльдшер
felieton -и т фейлетон
fenig -а т пфёнй; nie mam zla-
manego feniga не маю ш ко-
П1ЙКИ
fenomen -и т феномен
ferie -ii Imn кашкули
ferma -у z фёрма; hodowlana
тварйнницька фёрма
ferment -u m фермёнт, бродило
festiwal -u m фестиваль
festyn -u m 1. нарбдне гуляния
2. святкова забава
feudalizm -u m феодал!зм
figa -i z фка, ф1шк; дуля; po-
kazac fig? показати ф!гу, да-
ти дулю
figiel -gla m жарт, nycroiui Imn,
вйпвка
figura -y z фйура
fikcja -ji z ф!кщя, вйгадка, вй-
мисел
fikcyjny фжтйвний, гаданий
filar -и т стовп, колона; стояк
file -и т фетр; повстйна
614
formulowac
filcowy фетровый; повстянйй
filharmonia -ii z фшармбшя
filia -n z фипя, финал
filizanka -i z чашка
film-u m 1. фитьм 2. плтвка;
~ fabularny худбжшй фитьм;
~ dokumentalny докумен-
тальный фитьм; ~ rysunkowy
мультитипкацшний фитьм; ~
niemy шмйй фыьм; ~ dzwi^-
kowy звуковйй фыьм; ~ dhi-
gometrazowy дбвгометраж-
ний (повнометражний) фшьм;
~ krotkometrazowy корот-
кометражный фшьм; ~ os-
wiatowy навчальний фшьм
filmowy якйй стосуеться кшо;
aktor ~ кшоактор; kronika
filmowa кшохрбшка
filolog -a z фЬтблог
fdologia -ii z фитолбпя
filozof -a m фЬюсоф
filozofia -ii z фитосбф1я
fdtr -u m фыьтр
filtrowac -rujs, -rujesz фитьтру-
вати
Fin -a m фш
Finka -i z фшка
final -u m фшал
finanse -sow Imn фшанси
finansowy фшансовий
finski фшський
fioletowy фюлётовий
fiolek -Ika m ф!алка
firanka -i z завкжа, занав!ска
firma -у z ф!рма
firmament -u m небозвтд
firmowy ф1рмбвий
fiszka -i z листок; фппка
fizjologia -ii z ф!зюлопя
fizyczny ф!зйчний; kultura fi-
zyczna Злзкультура
fizyka -i z ф!зика
flaga -i z прапор, флаг; pan-
stwowa державный прапор;
wywiesic flags тдняти пра-
пор
flaki -kow Imn 1. тёльбухи
2. рубтд, фляки
flakon -u m ваза; флакон
flanela -i z фланель
flaszka -i z пляшка
fl^dra -y z камбала
flet -u m флёйта
flirt -u m фл!рт, залицяння
flora -у z флора
flota -у z флот
foka -i z тюлёнь
folklor -u m фольклор
fonetyka -i z фонётика
fontanna -y z фонтан
forma -y z форма; bye w formie
бути у форм!
formalny формальный
formowac (sis) -mujs, -mujesz
формувати(ся)
formularz -a m формуляр, бланк
formula -у z формула
formulowac -luj?, -hijesz форму-
лювати
615
fornir
fornir -u m фанера
forsa -y z pot. rporni, монета
forsowac -suj?, -sujesz 1. форсу-
вати 2. стбмлювати
forsowac si? -suj? si?, -sujesz si?
втбмлюватися
forteca -y z фортёця, кршость
fortepian -u m фортешано; ро-
яль
fortuna -у z фортуна; zrobic for-
tun? розбагатгги; ~ kolem si?
toczy фортуна м!нлйва
fosa -y z кршоснйй pie
fotel -a a. -u m кр!сло (м ’яке)
fotografia -ii z фотограф!я
fotografowac (si?) -fuj?, -fujesz
фотографувати (ся)
fragment-u m фрагмент, урй-
вок
franciszkanin-a m франциска-
нець
franciszkanski францискан-
ський
francuski французький
Francuz -a m француз
Francuzka -i z француженка
fraszka -i z 1. др!бнйця 2. фраш-
ка, ешграма
frazeologia -ii z фразеолбпя
frazes -u m фраза; same frazesy
одш фразёси (пустосл1в’я)
fresk -u m фрёска
front -u m 1. фасад 2. фронт
frontowy 1. фасадний 2. фрон-
товйй; ~ atak лобова атака
616
froterowac -ruj?, -rujesz нати-
рати шдлбгу
fruwac -am, -asz пурхати, лпати
frytki-tek Imn смажена кар-
тбпля
fryzjer -а т перукар; ~ damski
жшбчий перукар; ~ m?ski
чолов!чий перукар
fryzjerski перукарський; zaklad
~ перукарня
fryzura -у z зачгска
jarka -i z сошлка, дудка
fumy fum Imn капрйзи, прймхи
fundacja -ji z 1. фундащя, фонд
2. дар
fundator-a т фундатор; за-
снбвник; дарувальник
fundusz -и т фонд
funkcja -ji z 1. функщя 2. обб-
в’язок
funkcjonariusz -а т службб-
вець, функцюнёр
fura -у z хура, шдвбда, Bi3
furazerka -i z питбтка
furia -ii z фуфйя
furtka -i z хвфтка
fusy -sow Imn подёнки; кавова
гуща
futro -a n 1. хутро 2. шуба
futryna -у z одвфок; лутка (ef-
кднна)
futrzany хутрянйй
fuzja -ji z 1. фузёя, мислйвська
рушнйця 2. об’ёднання, фу-
з!я
gardlowac
G
gabinet -u m кабшёт
gablota -y, gablotka -i z в!трйна,
стенд
gad-a m 1. плазун 2. гад, га-
дина
gadac -am, -asz балакати, гово-
рите; ~ od rzeczy говорите
Hi до ладу, Hi до прикладу
gadanie -a n балакания, ro-
воршня; базжання, ляпання
gadanina -у z балаканйна, баз!-
кання
gadatliwy балаклйвий, балаку-
чий
gaj -u т 1. гай 2. зелень
gajowy -wego т 1. гайовйй
2. побережнйк
gajowka -i z лгсова (лгсна) сто-
рожка
gala -i z 1. гала-банкёт 2. га-
ла-вистава
galaktyka -i z галактика
galanteria-ii z 1. галантерея
2. галантшсть
galanteryjny галантерёйний;
sklep ~ Галантерёйна крам-
ниця
galaretka -i z желе ndm; ~ owo-
cowa фруктбве желе
galena -ii z галерея
galop -u m галоп; wzi^c do ga-
lopu взята в роботу
galopowac -puj?, -pujesz 1. ra-
лопувати 2. стшйти, по-
сшшати
galowy парадний; stroj ~ па-
радний бдяг
gal^zka -i z плка, вггка
gal^z -l?zi z 1. плка, пляка
2. галузь; ~ przemyshi га-
лузь промислбвосп
galgan-a т 1. ганч!рка 2. не-
пдник, мерзбтник
galka -i z кулька; головка, руч-
ка; oczna очне яблуко
ganek -nku т Ганок
gangster-а т гангстер, ганг-
стер
ganiac -am, -asz ганяти
ganic -ni?, -nisz ганита, засу-
джувати
gapa -у z гава; роззява; jezdzic
na gape вдити зайцем
gapid sie -pi? si?, -pisz si? ловй-
ти гав, вйтр!шки продавати
(купувати)
garb -и т горб
garbaty горбатей
garderoba-y z гардероб, гар-
дероб; гардеробна, гарде-
рббна
garderobiany -nego т гарде-
рббник, гардеробник
gardlo-a п горло; w^skie
вузькё м!сце
gardlowac -hij?, -lujesz 1. гор-
617
gardlowy
лати, горланити, горло дер-
ти 2. айтувати
gardlowy горловйй; gardlowa
sprawa справа, яка загрбжуе
карою смёрт!, горлова спра-
ва
garn^c si$ -n? si?, -niesz si? rop-
нутися; прагнути
garnek -nka m гбрщик, горщбк
garnitur -u m 1. костюм 2. Гар-
штур (комплект)
garnuszek -szka m гбрщичок,
горщёчок; горня, горнятко
garstka -i z жменя, жмёнька
garsc -sci z жмёня, прйгорщ;
trzymac w garsci держати в ру-
ках
gasic gasz?, gasisz гасйти;
~ pragnienie заспокбювати
спрагу
gasn^c (tylko 3. osoba) гаснути,
угасати
gastronomiczny гастроном!ч-
ний
gasnica -у z вогнегасник
gatunek -nku m сорт, Гатунок
gatunkowy сортовйй; яюсний;
ci?zar ~ питбма вага
gaw?da -у z бёсща; гупрка, ба-
лачка
gawron -а т гайворон
gaz -и т газ; ~ Izawi^cy сльо-
зоточйвий газ; dodac gazu
пщцати ходу; bye pod gazem
pot. бути пщ чаркою
gazela -i z газёль, газёла
gazeta -у z газёта
gazoci^g -и т газопровщ
gazownia -i z газовий завод
gazowy газовий
gaznik -а т карбюратор
gaza-y z зарплата (актор ie,
вшськовослужбдвщв)
g^bka -i z губка
g^sienica -у z гусениця
g^ska -i z гуска
gdakac -acz?, -aczesz a. -am, -asz
кудкудакати
gdy колй, якщб; przyjechal do
domu, gdy jedli kolacj? при-
дав додбму, колй вечёряли;
oddam, gdy zaplacisz вщдам,
якщб заплатит; podczas
gdy тощ як
gdyby якбй, колй б; gdybyscie
go znali... колй б (якбй) ви
йогб знали...
gdyz бо, тому що, через те що;
nie przyszedl, gdyz zachorowal
Bin не прийшбв, бо (тому
що) захвор!в; zachorowal,
gdyz za duzo wypil bih за*
хвор1в через тё, що забагато
вйпив
gdzie 1. де; mieszkasz? де жи-
вёт? 2. куда; idziesz? кудй
йдеш?
gdzie indziej де!нде; zim^ poje-
dziemy gdzie indziej зимою
пощемо дешде
618
gladzic
gdziekolwiek, gdzie b^dz де-нё-
будь; будь-дё; gdziekolwiek
jestes, przyjdz do mnie де-нё-
будь ти e, прийдй до мёне;
spi? gdziekolwiek я сплю де-
-нёбудь (будь-дё)
gdzieniegdzie де-не-дё, подёку-
ди; ~ juz pada snieg де-не-дё
(подёкуди) вже падае cnir
gdzies 1. десь; ~ daleko szczekal
pies десь далёко брехав пес
2. кудйсь; ~ mnie zanioslo ку-
дись мене занесло
gem -а т гейм
gen -и т ген
generacja-ji z генеращя, гене-
ращя; поколшня
generalny генеральний, Гене-
ральний; загальний; proba
generalna генеральна (гене-
ральна) репетйщя
general-а ди генерал; ~ brygady
генерал-майор; ~ dywizji ге-
нерал-лейтенант; ~ broni ге-
нерал-полковник; ~ armii
генерал армп
geneza -у z гёнезис
geniusz -а т гёшй
geografia -ii z география
geometria -п z геомётр!я
geologia -ii z геолбпя
gest -u m жест
getto -a n гетто f
^ba -y z рот; cal^ g?b^ на щлу
(на всю) губу
g?si гусячий
g^stosc -sci z rycricTb; густота
g?sty густйй
g?s g?si z гуска
gi^c gn?, gniesz гнути
gielda -y z б!ржа
giez gza m гедзь, бвщ
gi?tki гнучкйй
gigant -a m пгант, вёлетень
gigantyczny пгантський, веле-
тёнський
gimnastyczny пмнастйчний
gimnastyka -i z пмнастика; ф!з-
культура Предмет навчання)
gimnastykowac si$ -kuj? si?,
-kujesz si? займатися пмна-
стйкою, робйти зарядку;
пмнастикуватися
gimnazjum -um п пмназы
gin^c -n?, -niesz гйнути, зни-
кати, пропадати
gitara -у z птара
gitarzysta -у т птарйст
gleba -у z Грунт
gleboznawstwo -а п Грунтознав-
ство
glina -у z глйна
gliniany глйняний
glob -u т 1, земна куля 2. не-
бёсне тию; srebrny Мюяць
globalny загальний; валовйй
globus -а а. -и т глобус
gladki гладкий
gladzic -dz?, -dzisz гладити; ви-
гладжувати
619
glaskac
glaskac -am, -asz a. glaszczs,
glaszczesz гладити; ~ sis po
brodzie гладити соб! бороду
glaz-u m кам’яна брила, ка-
мшь
glqb1 gl$ba m качан
gl^b2 g!?bi, gl^bina -y z глибшь,
глибочшь, глибина
gl^boki глиббкий
glsbokosc -sci z глибочшь, гли-
бина
glodny голбдний
glodowac -dujs, -dujesz голоду-
вати
glodowka -i z голодування
glos-u m голос; ~ decyduj^cy
вир!шальний голос; ~ do-
radczy дорадчий голос; za-
brac ~ взяти слово, вйсту-
пити; prosic о ~ просйти
слова; ~ sumienia голос сб-
BicTi
glosic -osz?, -osisz звщати, по-
вщомляти
gloska -i z звук (моей)
glosowac -sujs, -sujesz голосу-
вати
glosowanie -a n голосування;
~ bezposrednie прямё голо-
сування; ~ jawne вщкрйте
голосування; ~ powszechne
загальне голосування; ~ pro-
porcjonalne пропорцюналь-
не голосування; ~ tajne та-
ёмне голосування
glosowy 1. голосовйй 2. звуко-
вйй; wi^zadla glosowe голо-
сов! зв’язки
glosnik-a т гучномбвець, ре-
продуктор
glosny голоснйй, гучнйй
glowa -у z голова; m^dra ~ ро-
зумна голова; ~ cukru (ka-
pusty) голова цукру (капус-
ти); ~ domu госпбдар (до-
му); rodziny голова cimI,
~ panstwa голова держави,
zawrot glowy запаморочення
головй; od stop do glow вщ го-
ловй до шг; w glowach (lozka)
в головах; miec dobrze (olej)
w glowie мати клей в голов1;
miec zielono w glowie мати
Birep в голов!; lamac sobie
glows сушйти (ламати) соб1
голову; zmyc komu glows Ha'
мйлити чуба кому miec glo-
ws na karku мати голову на
плечах
glowica -у z 1. каштёль 2. ру-
коятка, головка
glod glodu т тълоп
glog glogu m глщ, дерён
glowka -i z гол!вка
glownie головнйм чйном
glowny головнйй; dworzec ro-
ловнйй (центральний) вок-
зал (дв!рёць); poczta glowna
головна пбшта; glowna wyg-
rana головнйй вйграш
620
gol?bica
gluchnqc -n?, -niesz глухнути
ghichoniemy глухошмйй
ghichy глухйй; ghicha cisza глу-
ха (глиббка) тйша
ghipi дурнйй; ~ jak but дурнйй
як пень; ~ zart безглуздий
жарт; безглуздя
ghipiec -pea m дурень, глупак
ghipio по-дурному, безглуздо;
zrobilo mu si? ~ йому стало
шяково
ghipota -у z глупбта, дур!сть
ghipstwo -а п 1. дурнйця
2. дpiбнйця; plesc ghipstwa
(ghipoty) говорйти (мовйти)
дурнйщ
gmach-u т будйнок; будцвля
(велйка)
gmina-y z L гмша 2. Гмшна
канцеляр!я
gnac-am, -asz гнати(ся); мча-
ти(ся); нестися
gobble -bi?, -bisz гнобйти, при-
гноблювг ги
gniady гн!дйй
gniazdo -а д» гшздб; bocianie ~
марс
gnic (tylko 3. osoba) гнйти
gnida -у z гнйда
gniesc gniot?, gnieciesz 1. давй-
ти, тйснути 2. гштйти; гно-
бйти
gniew -и т гшв
gniewac (si?) -am, -asz гн!ва-
ти(ся), сердити(ся)
gniezdzic si? -ezdz? si?, -ezdzisz
si? гшздйтися
gnoic -oj?, -oisz 1. гноТти, угнб-
ювати 2. зогйджувати
gnoj gnoju m гшй
gnusny млявий, апатйчний
gobelin -u m гобелен
godlo -a n 1. герб; panstwowe
державний герб 2. емблёма
godnosc -sci z 1. пдшеть 2. сан,
звания
godny пдний; politowania
жалюпдний
godzic (si?) -dz?, -dzisz 1. мирй-
ти(ся); поёднувати(ся) 2. най-
мати(ся)
godzina -у z годйна; ktora
котра годйна?; za godzin?
через годйну; о ktorej godzi-
nie? о котрш годйн1?; pol
godziny швгодйни
godzinny, godzinowy годйнний
goic (si?) goj?, goisz зажива-
ти(ся), гоТги(ся), загбюва-
ти(ся)
golenie -а п голшня; krem do go,
lenia крем для голшня
golen -ni z голшка
golic (si?) -1?, -lisz брйти(ся), ro-
лйти(ся)
gol^b -l?bia m голуб
gol^bek -bka m голубок; го-
лубчик
gol^bki Imn голубц!
gol?bica -y z голубка
621
gololedz
gololedz -dzi z ожеледь, ожелё-
диця
goiy гблий; ~ jak swi?ty turecki
гблий, як турёцький СВЯТЙЙ
(як бубон); z gol^ glow^ з не-
покрйтою головою
gondola -i z гондола
gome-ni?,-nisz гонйти, гнати;
гнатися
goniec -onca m гонёць, посйль-
ний, кур’ёр
gonitwa -у z 1. верхогбни 2. зма-
гання
gont -и а. -а т Гонт
gor^co гарячё
gor^co -а п жара, снека
gor^cy гарячий; жаркйй; gor^ce
pragnienie палке бажання
gor^czka -i z гарячка, темпера-
тура; жар
gorszy прший; со gorsza прше
того
gorycz -у z ripKicTb, пркбта
goryl -а т горйла
gorzej прше, ripin
gorzki пркйй; gorzka kawa ка-
ва без цукру
gospodarczy господа^ський;
господарчий, економ!чний
gospodarka -i z господарство
gospodarski господарський
gospodarstwo -а п господар-
ство; ~ domowe домашне
господарство
gospodarz -а т госпбдар
gospodyni -i z господйня, гос-
подарка
goscic goszcz?, goscisz 1. гос-
тйти, приймати 2. гостю-
вати
goscinny гостйнний; pokoj
впальня
gosc -scia т петь; вщвщувач
gotowac -tuj?, -tujesz варйти,
кип’ятйти; obiad варйти
общ, кашу; wod? (mleko)
кип’ятйти воду (молоко)
gotowac si? -tuj? si?, -tujesz si?
варйтися; кишти
gotowy, gotow готбвий, готов
gotowka -i z гопвка
gotycki готйчний
gotyk -u m готика
gozdzik -a m гвоздйка
gora -y z 1. гора 2. верх; szczyt
gory вершйна горй; ~ lodo-
wa айсберг; do gory, w gor?
вгбру; наверх
goral-a т верховйнець, горя-
нин
gorka -i z прка
gornictwo-a n прнйцтво; np-
нйча промислбвгсть
gornik -a т прнйк, шахтар
gorny 1. вёрхшй, гор1ШН1й
2. висбкий, шднёсений
gorowac -ruj?, -rujesz височпи,
зд!йматися; перевйщувати
gorski прськйй
gorzysty горйстий, гбряний
622
gra -у z rpa; ~ nie warta swiecz-
ki справа не варта заходу
grabie -bi?, -bisz 1. громадити
(граблями) 2. грабувати
grabie -i Imn грабл1
grabierz -у z грабЬк, грабунок
gracz -a m грач, гравёць
grac -am, -asz грати; ~ na
gieldzie (skrzypcach, nerwach)
грати на 6ipxi (скрйпщ, нер-
вах), ~ w karty (pilk? nozn^)
грати в карти (футбол)
grad -u m град
gradobicie -a n градобш
gram -a m грам
gramatyezny граматйчний
gramatyka -i z граматика
granat1 -u m граната
granat2-u m 1. гранат (рвоч)\
гранатовий к6лip
granatowy 1. тёмно-ейнш 2. гра-
натовий 3. гранатний
granica -у z гранйця, кордон;
межа; ~ panstwowa дер-
жавний кордон
graniezny межовйй; slop ~ при-
кордонний стовп
graniczyc -cz?, -czysz межувати
grape-fruit (grejpfrut) -a m
грейпфрут
gratulacja -ji z вггання, привь
тання, гратулящя
gratulowac -luj?, -lujesz впати,
Гратулювати
Sfecki грёцький
grob
Greczynka -i z гречанка, грекй-
ня
Grek -a z грек
grobla -i z грёбля, загата
grobowiec -wca m гробнйця;
склеп
groch -u m горох; ~ z kapust^
горох з капустою, все впе-
рёьпш
grochowka -i z горбховий суп
grom -u m rpiM; ciskac gromy ме-
тати rpiM i блйскавку, вёр-
гати громами (громй)
gromada -у z юрма, юрба, на-
товп; клас (у бюлдги);
~ gwiazd суз!р’я
gromadzic -dz?, -dzisz збирати;
зосерёджувати
gromadzic si? -dz? si?, -dzisz si?
збиратися; гуртуватися
grono-a n 1. грбно; кйтиця
2. коло; круг (людей)
grosz -ami. rpiin; кошйка
2. rpdini; wtr^cac swoje trzy
grosze вм1шуватися в не cboi
справи
grot -u m в1стря
grota -y z грот
groza -y z жах, страхбвище
grozic-oz?,-ozisz грозйти; за-
грбжувати
grozba-y z 1. погрбза 2. за-
грбза, небезпёка
grozny грвний; небезпёчний
grob grobu т могйла, rpi6;
623
grod
wp?dzic do grobu загнати
в могилу; Grob Nieznanego
Zolnierza могила Невщбмо-
го солдата
grod grodu m укршлений го-
род, Micro
grubosc -sci z товщина
gruby грубий; товстйй; ~ jak
beczka товстйй (грубий), як
бочка
gruchac -am, -asz воркувати
gruczol -u m залоза
gnida-y z груда; idzie jak po
grudzie даёться важко
grudniowy груднёвий
grudzien -dnia m грудень
grunt -u m Грунт
gruntownie Грунтбвно, доко-
ршно
gruntowny Грунтбвний, глибб-
кий
grupa -у z трупа
grusza -у z груша (дерево)
gruszka -i z груша (пл1д)
gruz-u m щёбшь; gruzy Imn
ругни
Gruzin -a m грузйн
Gruzinka -i z грузинка
gruzinski грузйнський
gruzlica -y z туберкульбз
gryczany гречаний
gryka -i z гречка
grymas -u m гримаса
grymasic -asz?, -asisz капризу-
вати
grysik -u m манна крупа
gryzmoty -low Imn карлючки,
кривул!
gryzon -onia m гризун
gryzc -yz?, -yziesz грйзти; куса-
ти
gryzc si? -yz? si?, -yziesz si? грйз-
тися; кусатися; турбуватися
grzac (si?) -rzej?, -rzejesz грпи-
(ся)
grzanka -i z гршка
grz^dka -i z грядка
grzbiet -u m 1. спйна 2. хребет
grzebac -bi?, -biesz рйтися; греб-
тй
grzebien -bienia m грёбшь; rpe-
б1нка
grzebyk -a m гребшёць; гребш-
ка
grzech-u m rpix; ~ smiertelny
смёртний rpix
grzecznosc -sci z вв1чливють,
чёмшсть, грёчшсть
grzeczny вв1чливий, чёмний,
Грёчний
grzesznik -а т грппник
grzeszny гршший; гр1хбвний
grzeszyc -sz?, -szysz гр!шйти
grz?da-y z 1. гряда 2. С1даЛ°
(для курёй)
grzmiec -mi?, -misz грим1ти
grzmot -u m rpiM
grzyb -a m гриб; atomo^l
атомний гриб; dwa grzyW
w barszcz два грибй в борй!
624
gzyms
grzybek -a m грибок
grzybowy грибнйй; zupa grzy-
bowa грибнйй суп
grzywa -у z грива
grzywka -i z гривка
grzywna -y z 1. штраф 2. гривня
gubic (si^) -bi?, -bisz губйти(ся)
gulasz -u m гуляш, гуляш
guma -у z Гума, гума
gumka -i z гумка, гумка
gumowy гумовий, гумовий
gust -u m смак; to rzecz gustu це
як до смаку
guz-a т Гуля; пухлйна; nabic
sobie guza набйти соб! (схо-
пйти) Гулю; szukac guza шу-
кати клбпоту
guzek -zka т Гулька
guzik -а т Гудзик
gwakic 4с?, -cisz насйлувати;
Гвалтувати
gwaft -и т насйльство, насйл-
ля; гвалтування, гвалт
gwaltowny навальний; гарячий,
гвалтбвний; ~ deszcz наваль-
на злйва; ~ czlowiek гаряча
(запальна) людйна
gwar -и т гбмш, raMip
gwara -у z roeip, гов!рка
gwarancja -ji z гарант, гаранпя
gwarant -а т гарант, гарант, по-
ручйтель
gwardia -ii z гварддя
gwarno, gwamie шумно, гомш-
лйво, roMiHKO
gwarny шумнйй, гомшлйвий,
гомшкйй
gwarowy гов!рковий, д!алёкт-
ний
gwaroznawca -у т даалектблог
gwiazda -у z зоря, з!рка; Gwiaz-
da Polarna Полярна Зоря;
~ poranna (wieczorna, prze-
wodnia) рашшня (веч!рня,
провщна) зоря; ~ betlejem-
ska вифлеемська з!рка (зоря)
gwiazdka-i z 1. з!рочка, 31рка
2. ялйнка (Pisded)
gwiazdkowy; podarek (prezent)
подарунок на ялйнку
gwiazdozbior -bioru т cyaip’a
gwiazdzisty 1. збряний, рясно-
збряний; зорйстий 2. 3ipKO-
подхбний, з!рчастий 3. 3ip-
ковйй
gwiezdny збряний; gwiezdne woj-
пу збряш вшни
gwint -и т Гвинт, гвинт; Гвин-
това (гвинтова) нар!зка
gwintownica -у z Гвинторв
gwizd -и т свист; kuli (wia-
tru) свист Kyni (виру)
gwizdac gwizdz?, gwizdzesz
свистки, свистати
gwizdanie -a n свистшня, сви-
стания
gwizdek -dka m свисток
gwozdz gwozdzia m цвях, гвв-
дбк
gzyms -u m карнйз
625
habilitacja
н
habilitacja-ji z колбкв1ум на
одержания звания габиптб-
ваного доктора; габиптащя
habit -и т чернёна ряса
haczyk -а т крючок, ганок
haft -и т вйшивка
haftka -i z гаплйк, крючок
haftowac -tuj?, -tujesz гаптува-
ти; вишивати
hajdamak(a) -a (-i) т гайдамака
hak -а т крюк, гак
hala1 -i z полонйна (в Татрах)
hala2-i z велйкий зал; ~ spor-
towa спортйвний зал; ~ tar-
gowa крйтий рйнок
halo! алло!, галлб!
halas -и т галас, гбмш, шум
halasowac -su^?, -sujesz галасу-
вати, шум!ти
hamowac -muj?, -mujesz галь-
мувати; стрймувати
hamulec -lea т гальмо; ~ bez-
pieczenstwa гальмо безпёки
handel-dlu т торпвля; ~ de-
taliczny роздр!бна торпвля;
~ hurtowy гуртова (оптбва)
торпвля
handlarka -i z торговка
handlarz-a т торпвёць, тор-
гбвець; гендляр
handlowiec -wca т комерсант
handlowy торгбвий, торговёль-
ний
hanba -у z ганьба
harcerka -i z скаутка
harcerz -а т бойскаут, скаут
harfa -у z арфа
harmonia -ii z 1. гармбшя 2. згб-
да
harmonijka -i z губна гармбнь-
ка
harmonika-i z гармоншшеть,
гармошчшеть
harmonizowac -zuj?, -zujesz гар-
мошзувати
harmonogram -и /и графж
hart -u m гарт, спйюсть, твёр-
дость; ducha спйк1сть
(твёрдость, ейла) характеру
hartowac (si?) -tuj?, -tujesz rap-
тувати(ся)
haslo -awl. гасло 2. реестрбве
слово (в словнику)
haust -и т ковтбк; jednym hau-
stem за однйм духом (кбвт-
нути)
hazard -и т азарт
hebanowy ебёновий
hebel -bla т рубанок
heblowac -luj?, -lujesz стругати
hebrajski старожиддвський; геб-
рёйський
hektar -а т гектар
helikopter -а т гелгебптёр, вер-
Т0Л1Т
helm -и т шолбм
626
hrywnia
herb-u m герб
herbata -y z чай
herbatka -i z 1. чайбк 2. веч!рка
(вечорйнка) з чаем
herbatniki -kow Imn пёчиво
heretyk -a m еретйк
herezja -ji z ересь
heroizm-u m героизм; герой-
ство
hetman -a m гётьман
hetmanszczyzna -y z гетман-
щина
hierarchia -ii z epapxia
hieroglif -u m epornicj)
higiena -y z ririena, ririena
Hindus -a m iimyc
Hinduska -i z iimycxa
hinduski шдуський
hipnoza -y z гшнбз
hipoteka -i z шотёка
hipoteza -y z ппотёза
histeria -ii z icrepia
historia -ii z icropia; ~ pow-
szechna всесв1тня icropia
historyczny гсторйчний; powiesc
historyczna юторйчний ро-
ман
Hiszpan -a m гспанець
Hiszpanka -i z шпанка
hiszpanski гспансысий
hodowac -duj?, -dujesz розвбди-
ти, вирбщувати, плекати
hodowca -у m: ~ bydla тварйн-
ник; ~ drobiu птамвнйк;
~ roslin рослйнник
hodowla -i z розвёдення, вирб-
щування; тварйнництво (тва-
рйн); рослйнництво (рослйн)
hojny щёдрий, гбйний
hokej -а т хокёй; ~ na lodzie
хокёй на льоду; ~ па trawie
хокёй на Tpaei
hokejowy хокёйний; kij ~ клю-
ка
Holender -dra т голландець
Holenderka -i z голландка
holenderski голландський
holowac -luj?, -lujesz буксйру-
вати
holownik -a m буксйр
hold -u m 1. шана, пошана 2. ва-
сальна присяга на В1ршсть
• holdowac -duj$, -dujesz схиля-
тися (перед кйм)
hohibic -bi?, -bisz голубити
homilia -ii z rel. прбповщь
honor -u m честь; slowo honoru
слово чёсп
honorarium -um n гонорар
honorowy чёсний; warta honoro-
wa почёсна варта
horyzont -u m горизонт; ббрш,
небосхйл
hosanna! rel. осанна!
hotel -u m готёль
hotelowy готёльний
hrabia -biego a. -bi m граф
hrabina -y z графйня
hrywnia-i z (ukrainska jednost-
ka monetarnd) грйвня
627
huculski
huculski гуцульський
Hucul -a m гуцул
Huculka -i z гуцулка
huczec -cz?, -czysz гудгги; гуго-
Т1ТИ
huczny гучнйй, голоснйй; hucz-
ne wesele гучнё веситля; hucz-
ne oklaski бурхлив! (гучш)
бплески
hufiec -fca m рать, загш
huk -u m roMin, гук
hulac -am, -asz гуляти
hulajnoga -i z самокат
hulaka -i z гуляка, гульвгса,
гультшака
hulanka-i z гулянка, гульня,
гульба
hultaj -а т гультяй, лайдак
humanistyczny гумаштарний,
гумашстйчний
humanitarny гуманний
humanizm -и т гумашзм
humor -и т 1. гумор 2. настрШ
3. прймха
humorysta -у т гуморйст
huragan -и т ураган
hurtowy оптбвий, гуртовйй
hustac (sis) -am, -asz гойда-
ти(ся)
hustawka -i z гбйдалка, гбй-
данка
huta -у z металурпйний завод;
гута; ~ szkla склянйй завод
hutnictwo -а п металурпя
hutniczy металурпйний, мета-
лурпчний
hutnik -а т металург
hymn -и т гимн (пмн); ~ рап-
stwowy державний гимн
(пмн)
i i, й, та; ja i ty я i ти; ojciec
i matka батько й (та) мати
idea -ei z щёя
idealizm -u z щеалвм
idealny щеальний
ideologia -ii z щеолбпя
ideowy щёйний
idiom -u m йбм, wioMa
idiota -у m ццбт
idylla -i z щйл!я
iglasty хвбйний, шпилькбвии,
las хвбйний лю
iglica -у z шпиль
igla -у z гблка
ignorant-a m пнорант, irflO'
рант
igrzyska -sk Imn !гри; °^rT1'
pijskie ол1мп1йсью 5гри
628
igumen, ihumen -a m rel. пумен
ikona -y z кона
flora -y z kpa; czlowiek z ikr^ тем-
пераментна людина; miec
ikr? бути темпераментним
ile, ilu cKDibKH
iloczyn -u m здобуток
iloraz -u m частка
ilosciowy китыасний
ilosc -sci z KuibKicTb
ilustracja -ji z Ьтюстращя
iluzja -ji z uiKnin
im; im ... tym чим ... тим;
pr?dzej, tym lepiej чим (що)
швйдше, тим (то) краще
imieniny -in Imn 1менйни
imieslow -slowu n; ~ przymiotni-
kowy дкприкмётник; ~ przy-
slowkowy «щеприслЬник
imi? imienia n Jm’h; 1мёння,
имения; jak ci na imi?? як тебе
звуть?; nazwac rzecz po imie-
niu наз(и)вати pe4i cboimh
1менами
imigracja -ji z iMirpauia, iMirpa-
ЩЯ
impas -u m тупик
imperia -ii z iMnepia
imponowac -nuj?, -nujesz iMno-
нувати
import -u m 1мпорт
importowany 1мпорт6ваний
importowy 1мпортний
impreza -y z захщ, починання;
~ sportowa змагання; ~ te-
innowacja
atralna вистава; zob. wido-
wisko
impuls -u m гмпульс, поштовх
inaczej шакше, по-шшому
inauguracja-ji z урочйсте вщ-
криття; roku szkolnego по-
чаток навчального року
indeks -u m 1. шдекс, показник,
спйсок 2. студёнтська заль
кова книжка
Indianin -а т imxiaHeijb
Indianka -i z пщданка
indianski нцданський
indoeuropejski шдоевропёй-
ський
Indonezyjczyk -а т вдонезюць
Indonezyjka -i z шдонезшка
indonezyjski шдонезшський
indyk -а т 1ндйк
indywidualny пщивщуальний
infekcja -ji z шфёкщя; зараза
inflacja -ji z шфляшя
inflacyjny шфлящйний
informacja -ji z шформащя; дб-
вщка
informacyjny кформацшний
informator -a m шформатор
informatyka -i z шформатика
informowac -muj?, -mujesz in-
формувати; повщомляти
informowac si? -muj? si?,
-mujesz si? шформуватися;
брати дбвщку
inicjatywa -у z пйщатйва
innowacja -ji z новаторство
629
inny
inny шший; innym razem шшим
разом; to co innego це шша
справа
inscenizacja -ji z шсцешзащя;
постановка
inspekcja -ji z шспёкшя
inspektor -a тп incneKTop
inspiracja -ji z 1. шсшращя
2. натхнёння
instrukcja -ji z шструкщя
instrument -u тп шструмент
instynkt -u m шстинкт
instytucja -ji z устанбва
instytut -u т шститут
integracja -ji z штегращя, ште-
гращя
intelektualny штелектуальний
inteligencja -ji z штелйёнщя, in-
телшёнгця
inteligentny штелйёнтний, ште-
лшёнтний
intencja -ji z намф, задум; штён-
щя; modlic si? w intencji... mo-
литися за...
intensywny штенсйвний
interes -u m 1. штерёс 2. справа,
Д1ло; nie twoj ~ не твоя спра-
ва (не твоё Д1ло)
interesowac (si?) -suj?, -sujesz щ-
кавити(ся), штересувати(ся)
interesuj^cy щкавий
internet -и тп штернёт
internista -у тп терапёвт
internowac -nuj?, -nujesz штер-
нувати
interwencja -ji z штервёнщя,
втручання
intryga -i z штрйга
intuicja -ji z шту’пця
inwalida -у тп швалщ
inwalidzki швалцщий; renta in-
walidzka пёная швалтдносп
inwentarz -a m швентар
inzynier -a m шженёр
iracki 1рацысий, 1рак1йський
Irakijczyk -a m ipaKiaib
Irakijka -i z ipaKimca
Iranka -i z ipamca
Iranczyk -а тп ipaneub
iranski 1ранський
ircha -y z замша
Irlandczyk -а тп 1рландець
Irlandka -i m 1рландка
irlandzki ipnaimcbKini
ironia -ii z iponia; losu 1р6шя
floni
ironiczny iponiHHHft
irytowac (si?) -tuj?, -tujesz сёр-
дити(ся); дратувати(ся)
iskierka -i z юкорка; проблиск,
~ nadziei проблиск надп
iskra -у z icKpa; проблиск
Islandczyk -а тп гсландець
Islandka -i z юландка
islandzki 1сландський
istniec -niej?, -niejesz юнувати
istota-y z 1. icroTa; zywa (ro-
zumna) жива (розумна) ic-
тбта 2. суть, сутшсть; w isto-
cie no cyri
630
jalowka
istotnie справ/ц, дхйсно; icroT-
но
istotny дшсний, справжнш; ic-
тбтний
isc id$, idziesz пй, йти; ~ na r£-
k§ ira назустр!ч; ceny id^
w g6r£ щни шдшмаються
izba -y z 1. юмната 2. палата;
~ poselska палата депута-
пв; ~ skarbowa фшансовий
вщщл
izolacja -ji z 1золящя
izolowac -luj?, -lujesz 1золюва-
ти
Izraelczyk -a m 1зра’1льтянин
Izraelka -i z 1зраТльтянка
izraelski 1зра’1льський
iz що; zob, ze
J
ja я
jablko-a n яблуко; ~ Adama
Адамове яблуко, кадйк; ~
niezgody яблуко рбзбрату
jablon -oni z яблуня
jacht -u m яхта
jad -u m отрута
jadalnia -i z щальня
jadalny 1. Тспвнйй 2. столбвий;
pokoj ~ щальня
jadlospis -u m меню
jadowity отруйний, отрутний
jagnie -ni^da n ягня
jagoda -y z ягода
jagodowy ягщний
jajecznica -y z яёчня
jajko-a n яйце; ~ na miekko
рщко (некруто) зварене яй-
це, ~ na twardo круто зва-
рене яйце; ~ sadzone випуск-
на яёчня; m^drzejsze od
kury яйця курку вчать
jajkowaty, jajowaty яйцеподцб-
ний
jajo, jaje -а п zob. jajko
jak як; sie masz? як ся маеш?;
kupie, zobacze куплю, як
(колй) побачу; idzie z plat-
ka (ро masle) йде, як по
маслу; b^dz як-нёбудь,
абйяк, сяк-так, будь-як
jaki якйй, що; котрйй
jakikolwiek який-нёбудь, будь-
-якйй
jakis якййсь
jakos якось
jakosc -sci z яюсть
ja'muzna -у z мйлостиня
jalowy яловий; безплщний
jalowka -i z ял!вка, яловиця
631
jama
jama -у z яма; нора
jamnik -a m такса
Japohczyk -a m япбнець
Japonka -i z японка
japonski япбнський
jar -u m яр
jarz?bina -y z горобйна
jarzmo -a n ярмо
jarzyna -y z горбдина
jarzynowy овочёвий; zupa jarzy-
nowa овочёвий суп
jaselka -lek Imn 1. ясла 2. вертёп
jasiek jaska m 1. ясик (поду-
шечка) 2. балабан, велико-
зерниста квасбля
jaskinia -i z печёра
jaskolka -i z ласпвка; pierwsza
~ пёрша ласпвка
jasnowidz -a m ясновйдець
jasny ясный, свплий, яскравий
jastrz^b -rz?bia m яструб
jaszczurka -i z япцрка
jawny явний; вщкрйтий
jazda -y z 1зда; 1’хання; ~ probna
випрббна Тзда
j^dro -a n 1. ядро 2. суть; ~ spra-
wy суть справи
j^drowy ядерний, ядрбвий; ener-
gia j^drowa ядерна енёрпя
j^kac si£ -am si?, -asz si? заТка-
тися
jechac jad?, jedziesz !хати
jeden, jedna, jedno одйн, одна,
одно (однё); jednym slowem
однйм словом
jedenasty одинадцятий
jedenascie, jedenastu одинад-
цять
jednak однак, протё, одначе
jednakowy однаковий
jednoczesny одночасний
jednoglosny одноголбсний
jednoizbowy одноюмнатний,
parlament однопалатный
парламент
jednolity монолпнии, щльний
jednokierunkowy односторон-
не, ОДНО61ЧНИЙ
jednokomorkowy одноклпйн-
ний
jednokrotny однократний, од-
норазбвий
jednomyslny однодумний; од-
нодушний
jednoosobowy одномюний
jednopokojowy одноимнатний
jednoroczny однор!чний, од-
полпнш
jednorodny однор!дний
jednostajny одномаштний
jednostka -i z 1. одинйця, bo-
jowa (wojskowa) бойова оди-
нйця 2.1ндив1д; особа
jednosc -sci z 1. ёдшсть 2. оди-
нйця (у математицг)
jednotomowy однотомный
jednotorowy одноколшний
jednowyrazowy односл1вний
jednoznaczny однозначный
jedwab -bin т шовк, едваб
632
juz
jedwabnik -a m шовкопряд
jedwabny шовкбвий, едвабний
jedynaczka -i z одиначка (едина
дочка)
jedynak-a m одинак (едйний
син)
jedynka-i z 1. одиниця 2. пёр-
ший номер (трамвая, авто-
буса)
jedzenie -а п Уда
jelen -enia т олень
jelito -а п кишка
jeniec jenca т полонёний; по-
лонёник
jeniecki; oboz ~ Ta6ip полонё-
них
jesienny осшшй
jesien -eni z бсшь; jesieni^ восе-
ни
jesion -и т ясен, ясень
jesiotr -а т осетёр
jeszcze ще, 1щё
jesc jem, jesz icth; ~ obiad o6i-
дати; ~ kolacje вечёряти;
~ sniadanie сшдати
jesli, jezeli якщб
jezioro -а п озеро
jezuita -у т езуУт
Jezus -а т Icyc
jezdzic jezdz$, jezdzisz Уздити
jezdziec jezdzca m вёршник, Уз-
t дёць
jezdziectwo -a n верховий спорт
jez-a т Ькак
j^czec -cz$, -czysz стогнати
j^czmien -enia m ячмшь
j^k -u m стбпн
j^zyczek -czka m 1. язичбк
2. стрыка (на терёзах)
j^zyk -а ди 1. язик 2. мбва; trzy-
mac ~ za zgbami тримати
(держати) язик за зубами;
z wywieszonym j^zykiem вй-
сунувши язик; ~ ojczysty рщ-
на мбва; obey чужа (шо-
зёмна) мбва; potoezny роз-
мбвна мбва; znalezc wspol-
ny ~ порозум1тися
j^zykoznawca -у т мовозна-
вець
j^zykoznawstwo -а п мовознав-
ство
jodla -у z ялйна
jon -и т йон, ion
jonizaeja -ji z йошзащя, юшза-
щя
jonosfera -у z йоносфёра, iono-
сфёра
jubilat -а т ювшяр, ювитянт
jubileusz -и т ювшёй
jugoslowianski югославський
juhas-a т молбдший в!вчар
(в Татрах)
jury ndm жур!
jutro завтра, завтрашнш день;
do jutra! до завтра!
jutrzenka -i z св!танкбва з!рнй-
ця
jutrznia -i z rel. утреня
juz вже, ужё
633
kabel
kabel -a m кабель
kabina -y z кабша; каюта
kaczka -i z качка
kaczor -a m качур
kadra -y z кадри Imn
kadzic -dz?, -dzisz кадити
kadzidlo -a n ладан, кадило
kafel -a m кахель, кахля
kaftan -a m каптан; ~ bez-
pieczenstwa гаьнвна сорочка
kajak -a m байдарка
kaganiec-anca m 1. каганёць
2. намордник
kajdanki -nek Imn наручники
kalafior -a m цв!тна капуста
kalarepa -у z кольраб! ndm
kaleka -i m, z калжа
kalendarz -a m календар;
~ kartkowy вщривний ка-
лендар
kalesony -now Imn кальсбни;
пщштанки
kaliber -bru m кал!бр
kalka-i z 1. калька 2. коппо-
вальний nanip
kaloryfer-a m калорифер, pa-
доатор, батарёя централь-
ного опалення
kahiza -у калюжа
kamienica -у z кам’янйця
kamienny кам’янйй; камшний
kamien -еша т камшь; ~ gro-
bowy надгрббний камшь;
634
kamienie zolciowe жбвчш ка-
мею; idzie jak z kamienia йде
як по груд!; serce z kamienia
сёрце наче камшь; ~ w?giel-
пу нар1жний камшь; trafila
kosa па ~ наскочила (попа-
ла) коса на камшь; gryzc
kamienie класта зуби на по-
лицю
kamizelka -i z жилётка, жилет
Kanadyjczyk -а т канадець
Kanadyjka -i z канадка
kanadyjski канадський
kanal -u m канал
kanapa -у z канапа, диван
kanapka -i z 1. канапка, диван-
чик 2. бутерброд, канапка
kanarek -а т канарок, канарка
kandydat -а т кандидат
kanoniczny каношчний; kano-
niczne prawo каношчне (цер-
кбвне) право
kanonizacja -ji z каношзащя
kant -u m 1. край, грань; ребро;
кант 2. шахрайство, крупй-
ство, крутая; puscic kogos
kantem pot. покинута когбсь,
махнути рукою на когбсь
kantor -и ди 1. контора, канце-
ляр!я 2. пункт ббмшу валю-
та
kapac -pi?, -piesz капати
kapelan -а т капелан
kasa
kapitalista -у m каштал!ст
kapitalizm -u m каштал!зм
kapitan -a m каштан
kapitulacja -ji z каштулящя
kaplica -y z каплйця
kaplan-a m свящёник; жрець;
~ nauki жрець науки
kaplanski свящёницький, ду-
ховний
kaplanstwo священство
kapral -а т капрал; молбдший
сержант (в укралнському вш-
ську)
kaptur -а т каптур, капюшон
kapucyn -а т капуцин
kapusta-у z капуста; kiszona
~ квашена (кисла) капуста
kapusniak -и т капусняк
kara-у z 1. кара 2. штраф;
podlegac karze шдлягати ка-
pi, ~ smierci смертна ка-
ра; zaplacic kar? заплатите
штраф
karabin -и а. -а т гвинтшка,
Гвинпвка; (ci?zki) ~ maszy-
nowy (станковйй) кулемёт
karac -arz?, -arzesz карата;
штрафувати
karafka -i z карафка
karaluch -a m тартан
karas -sia m карась
karawan -u m похорбнна колю-
ниця
karawana -у z караван
karczma -у z корчма
kardynal -a m кардинал
karetka-i z невелика карёта;
~ pogotowia ratunkowego ка-
рёта швидкб!’ допомбги
kariera -у z кар’ёра
kark -u m потйлиця, шйя
karmic -mi?, -misz кормйти, ro-
дувати
karnosc -sci z дисциплшбва-
шсть; дисциплша
karny карний, кримшальний;
штрафнйй; дисциплшбва-
ний; prawo karne кримшаль-
не право; kodeks карний
(кримшальний) кодекс; pro-
cedure karna карне (кримь
нальне) судочйнство; rzut
штрафнйй удар; pole karne
штрафна площадка; Ьа-
talion дисциплшарний ба-
тальйбн
ka rose ria -ii z кузов
karp -pia m кброп
karta -у 1. карточка, бланк,
формуляр 2. сторшка; ар-
куш; wst?pu вх!днйй быёт
(квиток); tytulowa тй-
тульна (заголовка) сторшка
kartka-i z картка, карточка,
аркуш, листшка, листок
kartofel-fla т картбпля; кар-
топлйна
karuzela -i z карусёль
kary карий, воронйй
kasa -у z каса; biletowa бьпёт-
635
kasjer
на каса, каса продажу квит-
kib; ~ oszcz?dnosci ощадна
каса; ~ bagazowa багажна
каса
kasjer -а т касйр
kasjerka -i z касйрка
kasowac -suj?, -sujesz 1. касува-
ти 2. викрёслювати
kasza -у z каша; крупй; ~ man-
na манна крупа
kaszel -szlu т кашель
kasztan -а т каштан
kat -а т кат
katar -и т нежить
katastrofa -у z катастрофа
katecheta -у т учйтель закону
Ббжого (в!ри)
katecheza-y z викладання ос-
нов християнсько’1 релпп
katechizacja -ji z навчання хрис-
тиянсько!’ релин
katechizm -у т катех1зис
katedra -у z 1. кафедра (yiiieep-
ситётська) 2. кафедральний
собор
katolicki католйцький
katolik -а т католик
kaukaski кавказький
kawa -у z кава; czama ~ чбрна
кава; ~ z mlekiem (biala) ка-
ва з молоком; ~ rozpuszczal-
па розчйнна кава; ~ ро tu-
recku кава по-турёцьки; ~ z
ekspresu кава почталшськи;
~ zbozowa ячмшна кава
kawaler -а т кавалер; парубок
kawal-u т 1. шмат 2. жарт,
анекдот
kawalek -Ika т кусок, шматок,
кавалок
kawiarnia -i z кав’ярня, кафе
kawior -у т жра
Kazach -а т казах
kazachski казахський
Kazaszka -i z казашка
kazac kaz?, kazesz наказувати,
вел1ти
kazanie -a n прбповщь
kaznodzieja -ji m проповщник
kazdy кбжний, кбжен; всякий,
о kazdej porze в будь-якйй
час
k^kol -у т кукыь
k^pac (si‘e) -pi?, -piesz купа-
ться)
k^piel -i z купания; ванна
k^pielowki -lowek Imn плавки
k^t-a m кут; куток; prosty
прямйй кут; widzenia точ-
ка збру
k^tomierz -a m кутом!р
kciuk -a m велйкий палець py-
кй; pot. палюх
kefir -у m кеф!р
kelner -a m кельнер, офпцант
k?pa -у z купина
k?s -a, k^sek -ska m кусок, ку-
сбчок
kibic-a m B6oniBanbHHK, гля-
дач
636
klasowka
kichac -am, -asz чхати, чихати
► kichnqc -n?, -niesz чхнути,
чихнути
kicz-u m юч, мазанйна, хал-
тура
kiedy коли, як; kiedyz коли ж;
powiem to, kiedy przyjd? ска-
жу це, коли (як) прийду; kie-
dyz b?dzie lato? коли ж наста-
не лгго?
kiedy s колись
kielich -а т кёлих, бокал; чаша;
wzniesc ~ шдняти чашу;
~ goryczy кёлих Нркотй
kieliszek -а т чарка; ~ do wina
чарка для вина (на вино)
kielbasa -у z ковбаса
kierowac -ruj?, -rujesz 1. прави-
ти, управляти 2. спрямбву-
вати
kierowca -у т водш, шофёр
kierownica -у z руль; кермб
kierownictwo -a z кер!внйцтво
kierownik-a т кер!внйк, зав!-
дувач
kierunek-nku т напрям, нап-
рямок; течы; pod kierunkiem
шд проводом
kieszen -eni z кишёня; nie na mo-
jq ~ мен! не по кишёш, не
по мош кишёш
Ц -а т щпок, кий, палка, па-
лиця
Цапка -i z пуголовок
kijowianin -а т киянин
kijowianka -i z киянка
kijowski кйТвський
kiika, kilku кхлька, дёкитька
kilkanascie, kilkunastu юлька-
надцять
kilkaset, kilkuset юлькасот
kilof -a m кайло, кйрка
kilogram -a m кыограм
kilometr -a m кигомётр
kino -a n Kind ndm
kirgiski киргйзький
Kirgiz -a m киргйз
Kirgizka -i z киргйзка
kisiel -u m кисшь
kiszka -i z кишка; slepa ~ слша
кйшка
kiszony квашений; ~ ogorek со-
лений oripoK; kiszona kapus-
ta квашена (кйсла) капуста
kit -u m замазка
kiwac -am, -asz кивати, хитати
► kiwn^c -n?, -niesz кивнути,
хитнути
kiwac si$ -am si?, -asz si? хита-
тися
klamka -i z клямка; zapadla
немае вороття
klapa -у z 1. клапан 2. вил6га
(в ддязг) 3. банкру(6)тство;
bezpieczenstwa запоб1ж-
ний клапан; zrobic klap?
збанкрутувати
klarnet -и т кларнёт
klasa -у z клас
klas6wka -i z класна робота
637
klasztor
klasztor -u m монастйр
klatka -i z клггка; ~ piersiowa
грудна кл1тка
klauzula-i z клаузула, засте-
рёження; ~ najwi?kszego
uprzywilejowania принцип
найбитыпого сприяння ~ eg-
zekucyjna виконавчий лист
кЦс kin?, klniesz клястй, про-
клинати; заклинати (кого
чим); клястйся (чим); kin? si?
na honor! клянусь чёстю!;
присяга™ (ся) (клятвено за-
певняти)
kl^twa -у z анафема; прокляття
kleic (si?) -ej?, -eisz клё1та(ся)
klej -u m клей
kleks -a m ляпка, пляма (з чор-
нйла), клякса
klepac -pi?, -piesz клепата; ri-
пата
kier -u m imip, духовёнство
kleryk -a m семшарйст
klerykalizm -u m клерикалом
kleszcz -a m клпц
kleszcze -y Imn клшц
kl?czec -cz?, -czysz стояти нав-
KoniniKH
kl?kac -am, -asz ставати на ко-
лша > kl?kn^c -n?, -niesz ста-
ти на колша, клякнути
kl?ska -i z поразка; zadac kl?sk?
завдати поразки; poniesc kl?-
sk? зазнати поразки
klient -a m клкнт
klimat -u m кл!мат
klin -a m клин; zabic komu klina
загнути кому закарлючку,
завдати кому головоломку
klinika -i z клппка
klipsy -sow Imn клшси
klocki -kow Imn кубики (гграш-
ка)
klosz -ami. абажур 2. кльош
(крш ддягу) 3. склянйй ков-
пак
klucz-а т ключ; trzymac pod
kluczem тримати шд зам-
ком; zurawi журавлйний
ключ
kluczowy основнйй
kluczyk -а т ключик
kluski -sek Imn галушкй
klamac -mi?, -miesz брехати
klamca-y m брехун, дурйсвп
klamstwo -a n брехня, неправда
klamac si? -niam si?, -niasz si?
кланятася
klasc klad?, kladziesz класти;
nacisk тдкрёслювати
kloda -y z колода
klopot -u m клбтт, турббта
klopotliwy клоттлйвий, кло-
штнйй, клошткйй
klos -а т колос
klodka -i z (висячий) замок
knot -а т гшт
koalicja -ji z коалщ!я
kobiecy жшбчий
kobieta -у z жшка
638
komisariat
kobyla -у z кобйла
kobza -у z кобза; волйнка
kobziarz -a m кобзар
kochac (si^) -am, -asz люби-
ться), кохати(ся); kochajmy
si§! любгмося!; kochac si$
w kims бути закбханим у кб-
гось
kochanek -nka т коханець
kochany ко ханий, любий; улюб-
лений
kociol kotla т котёл, казан
kod -и т код; ~ pocztowy пош-
тбвий 1ндекс
kogut -а т гпвень
kolacja -ji z вечеря; jesc kolacje
вечёряти
kolano -a n колшо
kolarstwo -a n велосипёдний
спорт
kolarz -a m велосипедист
kolczyk -a m сёрга, серёжка
kolega -i m колёга, колёга; то-
варищ
kolegialny колепальний, коле-
пальний
kolegium-um п колёпя, колё-
йя, ~ redakcyjne редколёпя,
редколёпя
kolej -lei z 1. зал!знйця 2. чёрга
kolejarz -а т зал!знйчник
kolejka -i z 1. вузысоколшна
залвнйця 2. чёрга; stac w ko-
lejce стояти в чёрз!
kolejny черговйй
kolejowy залпзнйчний; przejazd
~ зал!знйчний перёвд
kolezanka -i z подруга, това-
ришка
kol^da -у z колядка; chodzic ро
kol^dzie ходйти з колядою
kol^dnik -а т колядник, щед-
рувальник
kolor -и т кол1р; фарба
kolorowy кольорбвий
kolumna-y z 1. колона 2. ко-
лонка, шпальта
kolchoz -и тп колгбсп
kolchozowy колгоспний
koldra -у z кбвдра
kolnierz -а т KOMip
kolo -а п 1. колесо 2. круг
koto коло, б1ля
kolysac (sis) -ysz?, -yszesz гой-
дати(ся), коливати(ся)
kolysanka -i z колисанка, ко-
лискова
kolyska -i z колйска
komar -a m комар
komedia -ii z комёщя
komendant -a m комендант
komentarz -a m коментар
komercyjny комерщйний
komiczny ком1чний; кумёдний
komin -a т димар, димохщ
kominek-nka т коминбк, ка-
MiH
kominiarz -a m сажотрус
komisariat -u m KOMicapiaT
(вцццлення пол1Щ1)
639
komisja
komisja-ji z komicui; ~ pobo-
rowa призивна KOMicia
komitet -u m комггёт; ~ hono-
rowy почёсний кохптёт
komorka -i z 1. кохпрка 2. ко-
ьпрчйна 3. кл1тйна
komorkowy клпйнний; telefon
~ мобшьний телефон
kompania -ii z компашя; сотня;
рота (у броненосных вшсъках)',
~ honorowa почёсна рота
komplet -и т комплёкт, наб!р
kompot -и т компот
komputer -а т кохмп’ютер
komunia -ii z причастя
komunikacja -ji z сполучення,
комушкащя
konumikat -u m повщбмлення;
комюшкё
komunista -у m комушст
komza -у z rel. стихар
koncert -u m концёрт
konduktor -a m провщнйк
konewka-i z конбвка, поли-
вальниця
konfesjonal -u m сповщальни-
ця, сповщальня
konfitury -tur Imn варёння
Kongijczyk-a m конголёзець,
конголёзець
Kongijka-i z конголёзка, кон-
голёзка
kongijski конголёзький, конго-
лёзький
kongres -и т конгрёс, конгрёс
640
koniak -и т коньяк
koniczyna -у z конюшйна
koniec konca т кшёць; od konca
do konca вщ краю до краю,
з кпщя в кшёць; na szarym
koncu на останньому м1сщ
konieczny необхщний
konik -а т коник; polny по-
льовйй коник
koniugacja -ji z дгевщмша
konklawe ndm конклав
konkordat -u m конкордат
konkurencja -ji z конкурёнщя
konopie -pi Imn конбшн
konsekwencja -ji z наслщки Imn
konserwatorium-um n консер-
BaTopia
konserwy -erw Imn консёрви
konstytucja -ji z конститущя
konsul -a m консул
konsulat -u консулат, консуль-
ство
kontakt -u m контакт, зв’язбк
konto -a z рахунок; otworzyc
w banku вщкрйти банковий
рахунок
kontrola -i z контроль; pasz-
portowa перев!рка паспорта,
~ celna мйтний контроль
kontroler -a m контролёр
kontynent -u m континёнт, ма-
терйк
konwalia -ii z конвал1я
konwersacja -ji z розмбва, бе-
сща
kosa
kon konia m кшь; ~ wierzchowy
верховий кшь; ~ na biegu-
nach кшь-гбйдалка; ~ me-
chaniczny кшська сила
koncowy 1. кшцёвий 2. останшй
3. заключний
konczyc (si?) -cz?, -czysz кшча-
ти(ся), зак!нчувати(ся)
konczyna -у z кшщвка (у люди-
ни i тварйни); ~ goma вёрх-
ня кшщвка; ~ dolna нйжня
кшщвка; ~ przednia перёдня
кшщвка; ~ tylna задня кш-
щвка
konski кшсысий; konskie zdro-
wie зал!зне здорбв’я
kopac -pi?, -piesz кбпати; ~ no-
gq кбпати ногою; ~ grz^dk?
копати грядку; ~ pilk? грати
у футбол; бйти по м’ячу
kopalnia -i z копальня, шахта
koparka -i z екскаватор
koper -pro m Kpin
koperta -y z конвёрт
kopia-ii z 1. котя 2. спис;
kruszyc kopie о cos ламати
списй за що
kopiec-pca m пагорб; курган,
могйла
kopula -у z купол, баня
кору to -а п копйто; wszystko па
jedno ~ все на одйн лад
kora -у z кора
koral -а т корал (коралик i тва-
рйна)
*1 'кр попьськии СЛОВНИК
korale-li Imn 1. коралi 2. на-
мйсто
koralowy 1. коралевий (пов ’яза-
ний з намйстом) 2. корало-
вий; rafa koralowa корало-
вий риф
Koreanka -i z кореянка
Koreanczyk -а т корёець
koreanski корёйський
korba -у z кбрба, ручка, руко-
ятка
korek -rka т 1. корок, пробка
2. каблук (у взутпи) 3. про-
бочний запобгжник
korona-у z 1. корона; вшёць;
cierniowa тернбвий вшёць
2. корона, крона (дерева)
3. крона (монета)
korupcja-ji z корушця, про-
дажшсть, шдкупшсть, ха-
барництво
korygowac -guj?, -gujesz кори-
гувати, коригувати
korytarz -а т коридор
koryto-а т корйто; р!чище,
русло (ршки)
korzen -enia т кбршь
korzystny кбрйсний; вйпдний;
interes зискбвне (прибут-
кбве) шдприёмство
korzysc -sci z кбрйсть; вйгода
kos -а т чбрний др1зд
kosa -у z коса; trafila na ка-
mien попала (наскочила) ко-
са на камшь
641
kosiarka
kosiarka -i z косарка
kosic kosz?, kosisz косйти
kosmiczny косм1чний
kosmonauta космонавт
kosmos -u m космос
kostium -u m костюм; ~ k^pie-
lowy (plazowy) купальний
(пляжнии) костюм
kostka -i z юстка, юсточка; ку-
сок; ~ cukru грудка (кусок)
цукру; ~ mydla брусок мила
kostnica-y z мертвёцька, по-
юйницька
kosz-a т 1. котик, корзина
2. Kim (козацький)
koszary -szar Imn казарма, ка-
зарми
koszt -и т кошт, витрати; цша;
ponosic koszty нести витрати;
kosztem zdrowia коштом (за
рахунок) здорбв’я
kosztowac -tuj?, -tujesz 1. куш-
тувати; прббувати (1жу)
2. кбштувати; ile to kosztuj’e?
скитьки це кбштуе?
koszula-i z сорочка; ~ посла
шчна сорбчка
koszyk -а т котик
koszykowka -i z баскетбол
koscielny 1. костёльний, цер-
кбвний 2. паламар
kosciol -ciola т костёл
kosc -sci z к1сть, юстка; ~ krzy-
zowa крижова юстка; ~ slo-
niowa слонбва юстка; ~ nie-
zgody юстка (яблуко) не-
згбди (рбзбрату)
kot-a т ют, юшка; kupowac
kota w worku купувати кота
в милку
kotlet -а т котлёта
kotwica -у z яюр
kowadlo -а п ковадло
kowal -а т коваль
koza -у z коза; raz kozie smierc
раз мати родила
kozacki козацький
Kozaczka -i z козачка
kozaczek -czka m 1. козачбк
(слуга) 2. козачбк (танець)
kozaczyzna -у т козаччина, ко-
зацтво
kozakx-a т козак, молодёць,
юнак
kozak2 -а т козак, козачбк
(танець)
Kozak -а т козак; йчовйк;
В1льний вёршник
koziol kozla т козёл, цап;
ofiarny козёл вщпущення
kozl^cy козлйний
kozuch -а т кожух
kolko -а п кружок, круг; юльцё;
гуртбк
kozka -i z юзочка, юзонька
kra -у z крйга, крижйна
kradziez -у z крад!ж, крад1жка
kraj* -и т край; краша; ~ го*
dzinny рщний край, батыав-
щйна; cieple kraje тёпл! кра!
642
kropla
krajac -j?, -jesz р!зати, краяти
krajan -a m земляк
krajobraz -u m краевйд
krajowy впчизняний; нащо-
нальний
krajoznawca -у m краезнавець
kraniec -anca m край, кшёць
krasnoludek -а m гном
krasc kradn?, kradniesz красти
krata -y z Грати Imn
krawat -a m краватка
kraw?dz -dzi z грань, край
krawiec -a m кравёць; ~ damski
Ж1н6чий кравёць; ~ m?ski
ЧОЛОВ1ЧИЙ кравёць
kqg kr?gu m круг; коло
kqzyc -z?, -zysz кружати, круж-
ляти
kreda -у z крёйда
kredens -u m буфёт
kredka -i z кольорбвий оль
вёць; пастёль
kredyt -u m кредит
kres-u m 1. межа, граница;
wszystko ma swoj ~ всьому
e межа (граница) 2. przen.
кшёць, край; polozyc ~ cze-
mu покласти край чому
kreska -i z риска; тирё, деф!с
kresy -sow Imn рубеж!, окраши;
СХ1ДН1 окраши Пблывд за-
вдш окраши Украши
kreslic -si?, -slisz крёслити; чер-
кати
kret -а т крп
kreton -и т сйтець
krew krwi z кров; zakazenie krwi
заражения крбвг, przelewac
~ za kogos проливати кров
за кбгось; wylew krwi крово-
вйлив; kr^zenie krwi крово-
66ir
krewny -ego m родич
kr?cic (si?) -?c?, -?cisz крути-
ться), обертати(ся)
kr?goslup -a m хребёт
kr?gowce -cow Imn хребётш
kroczyc -cz?, -czysz крокувати
kroic -oj?, -oisz кро!ти; краяти;
рвати
krok-u m крок; od czegos
на крок вщ чбгось; stawiac
pierwsze kroki робйти пёрни
кроки; zolwim krokiem чере-
пашачою ходбю; wolny
вшьний крок; krokiem marsz!
крбком руш!
kromka -i z скйбка
kronika -i z хрбшка, лвбпис
kropic -pi?, -pisz кропйти
► кгоргцс -n?, -niesz крбпну-
ти
kropidlo -a n кропйло
kropka-i z крапка; znalezc si?
w kropce ОПИНЙТИСЯ в скрут-
нбму станбвипц; postawic
kropk? nad i поставити крап-
кй над i
kropla -i z крапля, капля; крап-
лйна; do ostatniej kropli krwi
21*
643
krowa
до останньоТ Kpamii кров!;
krople na serce (na zol^dek)
сердёчш (шлунков!) Kpaiuii
krowa -y z корова
krowi корбв’ячий; mleko krowie
коров’яче молоко
kroj kroju m крш, покрш; фа-
сон
krol -a m король; цар
krolestwo -a n корол1вство;
~ zwierz^t (roslin) тварйнне
(рослйнне) царство
krolewski корол1всысий
krolik -a m кролик, трусик,
крить
krolowa -wej z королева
krolowac -luj?, -lujesz царювати
krotki короткий
krotkowidz -a m короткозбрий
krowka -i z кор!вка; boza ~ co-
нечко
kruchy крихкйй, ламкйй; kru-
che ciastko шсочне пстечко
krucyfiks-u m rel. розп’яття;
хрест
kruk -a m крук, ворон
kruszyc (si^) -sz?, -szysz крушй-
ти(ся); ~ mury розтрощува-
ти (руйнувати) стши; ~ ko-
pie ламати списй
krwawy кривавий
krwinka-i z кров’янё т!льцё;
biala ~ быокршець; czerwo-
na ~ червонокр!вець
krwiodawca -у m донор
krwiopijca -у m кровопйвця,
кровопйвець
krwotok -u m кровотёча
kryc (si?) -yj?,' -yjesz 1. хова-
ти(ся) 2. та’1ти(ся), крйтися
(з чимсъ)
kryminalny кримшальний, кар-
ний; powiesc kryminalna кри-
мшальний роман; film ~
кримшальний фыьм, детек-
тйв
kryminal-u т 1. кримшал
2. в’язнйця, тюрма
krysztal -u 1. кристал (шнерал)
2. кришталь (вйргб)
krysztalowy кристальний; криш-
талёвий
kryterium -um п критёрш
krytyczny критйчний
krytyk -а т крйтик
krytyka -i z крйтика
krytykowac -kuj?, -kujesz кри-
тикувати
krzak -a m кущ, корч
krzemien -enia m крёмшь
krzeslo -a n кр!сло; сплёць
krzyczec -cz?, -czysz кричати
► krzykn^c -n?, -niesz крйк-
нути
krzyk -u m крик
krzywda -y z крйвда
krzywy кривйй
krzyz-a m хрест; розп’яття,
Czerwony Krzyz Червбнии
хрест
644
krzyzowac -zuj?, -zujesz 1. схрё-
щувати 2. розпинати на xpec-
T1
krzyzowy хрестбвий; ~ ogien
перехрёсний вогбнь; Droga
Krzyzowa zob. droga
krzyzowka -i z кросвбрд
ksiqdz ksi?dza m ксьондз (като-
лйцький свящёник)
ksiqzeczka -i z книжка, книжеч-
ка; ~ oszcz?dnosciowa ощад-
на книжка
ksqzg ksi?cia (ksi^z?cia) m князь
ksi^zka -i z книжка; книга; ~ za-
zalen книга скарг
ksiqzkowy книжкбвий, кнйж-
ний
ksi?gamia -i z книгарня
ksi?ga -i z книга
ksi^gowy -wego m бухгалтер,
книговбд
ksi?zna -ej z княгиня
ksi^zyc -a m м!сяць
ksi?zycowy М1сячний
ksztalcic -c?, -cisz 1. навчати,
давати освггу; ~ mlodziezAa-
вати освггу молод! 2. фор-
мувати, розвивати, вдоско-
налювати
ksztalcic si? 4с? si?, -cisz si? нав-
чатися, одёржувати освпу
ksztalt -и т форма; вид; кшталт
kto kogo хто
ktokolwiek kogokolwiek будь-
-хтб
kupa
ktos kogos хтось
ktory котрйй, якйй; ktora go-
dzina? котра годйна? dom,
w ktorym mieszkam дам, в яко-
му я живу
kubek-bka т кухоль; горня,
горнятко
kucharka -i z кухарка, кухо-
варка
kucharz -а т кухар, куховар
kuchenka -i z кухонька; ga-
zowa газова плйтка
kuchenny кухбнний; naczynie
kuchenne кухбнний посуд
kuchnia -i z 1. кухня 2. плита;
domowa домашне харчу-
вання
kuc -uj?, -ujesz 1. кувати 2. зуб-
рйти, товктй
kufel -Па т кухоль
kufer -fra т скрйня, сундук
kukulka -i z зозуля
kukurydza -у z кукурудза; kol-
ba kukurydzy качан кукуру-
дзи
kula-i z 1. куля; ziemska
земна куля 2. ядро (у спор-
mi); pchni?cie kul^ штовхан-
ня ядра 3. мйлиця; chodzic
о kuli ходйти на мйлицях
kulawy кульгавий
kult -и т культ
kultura -у z культура
kulturalny культурний
kupa -у z куша, куча; бёзл!ч
645
кирка
кирка -i z купйна
kupowac -puj?, -pujesz купува-
ти > kupic -pi?, -pisz купити
kupiec -pea m купёць
kupno -a n кушвля; купування
kura -у z курка; isc spac z kura-
mi лягати з курами (з курмй)
kuraeja -ji z лжування; курс ni-
кування
kurcz -u m судорога, спазм
kurczak -a m, kurcz? -?cia n кур-
ча
kurczyc si? -cz? si?, -czysz si?
кбрчитися; скорбчуватися
(про прибутки); зб1гатися
(про тканину); оещати
kuropatwa -у z куропатка
kurs -u т 1. курс; kursy kores-
pondencyjne забчш курси;
~ akeji курс акцш 2. 66ir
3. npo6ir (пройдена вгдетань)
kursowac -suj?, -sujesz 1. курсу-
вати 2. бути в 66iry, ходите
kursywa -у z курсив
kurtyna -у z завюа
kurz -и т курява, пил, порох
kusic kusz?, kusisz спокушати
kuszenie -а п спокуса
kuter -tra т катер
kuzyn -а т кузен, двоюрщний
брат
kuzynka-i z кузина, кузйнка,
двоюрщна сестра
kuznia -i z кузня
kwadrans-a т чверть годйни;
646
~ po trzeciej чверть по трё-
тш, чверть на четвёрту
kwadratowy квадратный; metr ~
квадратный метр; nawias ~
квадратш дужки
kwas -и т кислота; ~ solny (Ьог-
пу) соляна (ббрна) кислота
kwasic -asz?, -asisz квасите; со-
лите
kwaszony квашений; солений;
kwaszona kapusta квашена
(кисла) капуста; kwaszone
ogorki сблеш (солбш) опркй
kwasny кйслий, кваснйй
kwatera-y z 1. кватйра, квар-
тера, помёшкання 2. постш
(лнеце стоянки вшська);
~ glowna ставка 3. дцлянка
kwatermistrzostwo -а п квар-
тйрна частйна, вшськбвий
орган зав1дуючий забезпё-
ченням i аданшетращею
kwestia -ii z питания, проблёма,
квёспя
kwiat-u т 1. квтса 2. цвп;
w kwiecie wieku у po3KBiri лп
(сил)
kwiatek -tka т кв!точка
kwiecien kwietnia т кв1тень
kwietnik -а т квпнйк
kwietniowy кв^нёвий
kwit -и т квитанщя
kwitn^c -n?, -niesz цвштй; kbit-
нути; процв1тати
kwota -у z сума, квота
lekarstwo
L
laborant -a m лаборант
laboratorium -um n лаборато-
pin
lac lej?, lejesz лйти
lac si? lej? si?, lejesz si? лйтися,
тектй
lada -у z прилавок
laguna -у z лагуна, лагуна
laicki мирськйй
laik-a m 1. дилетант 2. ми-
рянин
laikat -u m миряни Imn
lak -u m сургуч
lakier -u m лак
laika -i z лялька
lampa -y z лампа
larwa -y z личйнка
las -u m лю; ~ dziewiczy npanic;
~ iglasty хвбйний лю; natura
ciqgnie wilka do lasu вовча на-
тура в nic тягне; nie wywohij
wilka z lasu не викликай лйха
laska -i z палиця, паличка
latac-am,-asz 1. л!тати 2. 61-
гати
latarka -i z лисгарик
latamia-i z nixTap; ~ morska
маяк
latawiec -wca m повггряний
змш
lato -a n Л1то; babie ~ бабине
Л1то; lata lat лпа, рбкй; na
stare lata на crapicrb
lawa -y z лава
l^d -u m суша; матерйк
l^dowac -duj?, -dujesz 1. при-
землятися 2. причалювати
ludowy сухопутний; матери-
ковий
leciec -с?, -cisz 1. летим 2. 6ir-
ти, мчати; leci krew кров щё;
leci z r^k валиться (падае)
з рук
lecz алё, а, та; nie ja, lecz ty не я,
алё (а) ти; mowilam do ciebie,
lecz ty nie sluchales я до тёбе
говорйла, та ти глухйй був
lecznica-y z лжарня; амбула-
Topia
lecznictwo -а п 1. медицйна 2. ni-
кування 3. охорбна здорбв’я
leczyc (si?) -cz?, -czysz лжува-
ти(ся)
ledwie лёдве, ледь
legalizacja -ji z легал!защя, ле-
Гал1защя; узаконения
legalny легальний, легальний
legat -а т легат, легат
legion -и т лейбн, лепбн
legitymacja -ji z квиток, осо-
бйстий докумёнт, посвщчен-
ня особи
lej -а т вйрва, яма
lejek -jka т л!йка
lek -и т лпси Imn
lekarstwo -а п лпси Imn; zazywac
647
lekcewazyc
(przyjmowac, brae) ~ прий-
мати лки
lekcewazyc -z?, -zysz нёхтувати
lekeja-ji z урок; odrabiac lek-
eje готувати уроки; zadac lek-
cj? задати урок
lekki легкий; ~ styl легкий
стиль; przemysl ~ легка npo-
мислбвгсть
lekkoatletyka -i z легка атлети-
ка
lektor -a m лектор
lektura -y z 1. читання 2. книж-
ка (для читання)
lemoniada -у z лимонад
len Inu m льон
lenistwo-a z лшйвство, лшу-
вання, лшонц, лёдарство
leniwy лшйвий; leniwe pierogi
лшйв! вареники
len lenia т лёдар, ледащо
lepic -pi?, -pisz лшйти
lepic si? -pi? si?, -pisz si? лйп-
нути, прилипати
lepiej краще, лшше
lepszy кращий, лптший
lesnictwo -а п люнйцтво
lesniczy -czego т лгснйчий
lesnik -а т Л1снйк
lesny лгснйй, люовйй
letni 1. лггшй 2. теплуватий;
letnia woda вода юмнатноТ
температури
letnisko -а п дача
lew Iwa т лев
lewa -у z взятка (у картах)
lewica -у z л!вйця
lewicowiec -wca т л!вий
lewo; na ~, w ~ налшо, вл!во
lewy лгвий
lezc lez?, leziesz л!зти
lezec -z?, -zysz лежати; ~ do go-
ry brzuchem лежати горхчё-
рева; ~ odlogiem лежати пе-
релогом; бути в запуспнш
1?к -и т боязнь, ляк
l?kac si? -am si?, -asz si? боя-
тися
liceum-um n лщёй; ogolno-
ksztalc^ce загальноосвпшй
лщёй
lichtarz -a m св!чнйк
lichy лихйй, поганий
liczba -y z число; юльюсть;
~ parzysta (nieparzysta) пар-
не (непарне) число; pod-
wojna двоша; ~ pojedyncza
(mnoga) однина (множила)
liczebnik -a m числтвник
lieznik -a m 1. л!чйльник 2. чи-
сёльник (в математицг)
liezny числённий
liczyd -cz?, -czysz 1. л!чйти, pa-
хувати 2. розраховувати
liga -i z 1. л!га, л!га; сшлка,
асощащя, об’ёднання; Liga
Narodow Jlira (Лиа) Наши
2. клас, лгга (у cndpmfy J*?-
zykowa мбвна трупа
ligatura -у z лкатура, лйатура
648
los
likier -u m лжёр
lilia -ii z лЬпя
liliowy лшбвий
lina -y z лйнва, канат
linia -ii z лнпя; ~ kolejowa за-
лiзнйчнa л!шя; linie komimi-
kacyjne шляхи сполучення
linijka -i z лшшка
linowy канатний; kolejka linowa
фушкулёр
lipa -y z липа
lipcowy липнёвий
lipiec -pea m лйпень
Us-a m лиейця; лис; szczwa-
ny ~ хйтрий лис
list -u m лист; ~ polecony реко-
мендбваний лист; ~ zelazny
охорбнна грамота; pisac ~
писати листа
Usta -у z список, реестр
listonosz -а т листонбша
listopad -а т листопад
listopadowy листопадовий
Use -scia т лист, листок; ~ bob-
kowy лаврбвий лист
Utania -ii z rel. л!ташя
Utera-y z буква, лггера; duz^
(wielk^) liters з велико! (ма-
ло!) букви; zgodnie z liters
prawa зг1дно з буквою зако-
ну
literacki л1тературний
Uterat -a z итератор
literature-у z л1тература; ~
pi?kna худбжня лпература
litewski литбвський
litoSc -sci z милосёрдя; жал!сть
litr -a m л!тр; pol litre швлпра
Li twin -a m литбвець
liturgia -ii z л!турпя
Litwinka -i z литовка
lizac liz?, lizesz лизати; rany
зализувати рани ► lizn^c
-zn$, -zniesz лизнути; wie-
dzy понюхати (нюхнути) на-
уки
lizak -a m льодянйк
Iniany льнянйй
lodolamacz -a m криголам
lodowiec -wca m льодовйк
lodowka -i z холодильник
lody -dow Imn морбзиво; smie-
tankowe (owocowe) вершкбве
(фруктбве) морбзиво
lojalny лояльний
lok -a m локон
lokaj -a m лакёй
lokal -u m прим!щення; roz-
rywkowy м1сце розваги;
wyborczy вйборча дшь-
нйця
lokator -a m мёшканець, квар-
тирант
lokatorka -i z мёшканка, квар-
тирантка
lornetka -i z лорнёт, бшбкль
los -u m 1. доля; zrz^dzenie losu
вел!ння дблц waz^ si$ losy
вир1шуеться доля 2. жёреб
3. лотерёйний бтпёт
649
losowac
losowac -suj?, -sujesz тягтй жё-
реб (жеребок)
losowanie -а п жеребкування
lot -и т л!т, пол!т; z lotu ptaka
з пташйного польбту
lotnictwo-a п aBiaiiia, летун-
ство; ~ mysliwskie (poscigo-
we) винйщувальна авйпдя,
винйщувальне летунство;
~ bomb owe бомбардуваль-
на авйщя, бомбардувальне
летунство
lotniczy ав!ащйний; повггря-
ний; летунський; port ~ ае-
ропбрт; alarm ~ повггряна
тривога; poczta lotnicza aeia-
пбшта; asysta lotnicza aeia-
щйний (летунський) супро-
В1д (ескбрт)
lotnik -а т шлёт, авйтор
lotnisko-a п аеродрбм; аеро-
пбрт
lotniskowiec -а т ав!анос1й, ni-
таконос1й
lod lodu т лщ
lub абб
lubic (si?) -bi?, -bisz любйти(ся)
lud -u m народ
ludnosc -sci z населения
ludowy 1. нарбдний 2. селян-
ський
ludzie -i Imn люди
lufa -y z дуло
Iuka -i z прогалина
luneta -y z люнет; шдзбрна
труба
lusterko -a n дзёркальце
lustro -a n дзёркало
luteranin лютеранин
lutnia -i z лютня
lutowy лютнёвий
luty -ego m лютий
luzny витьний, простбрий
Iwowianin -a m льв!в’янин
Iwowianka -i z льв!в’янка
Iwowski льв1вський
Izej лёгше
Izejszy лёгший
lab?dzi лебёдячий; лебедйний;
spiew лебедйна шсня
lab?dz -dzia m лёбщь
lacina -y z латйна, латйнь; ла-
тйнська мбва
lad -и т лад; dojsc do ladu до-
вестй до ладу; zaprowadzic
зробйти лад, навестй поря-
док
ladny гарний, вродлйвий
650
hiska
ladowac -duj?, -dujesz вантажи-
ти; наповняти; ~ karabin
(akumulator) заряджати гвин-
пвку (акумулятор)
lagodny лапдний, сумйрний,
м’якйй
lajdak -а т лайдак, мерзбтник
lakomy ласий; жад1бний
1am-и т шпальта; na lamach
prasy на сторшках газет
1ашасламати; ломйти; ~ sobie
glow? ламати (морбчити) со-
61 голову
lancuch-a т ланцюг; низка;
~ zdarzen низка (ланцюг)
подай; ~ zurawi журавлйний
ключ
1ара -у z лапа
lapac -pi?, -piesz ловйти; хапати
lapowka -i z хабар
laska-i z ласка, милклъ; рга-
wo laski право помйлування;
~ Panska мйл!сть Божа,
благодать; zrob to z laski
swojej зробй це, будь ласка
laskawy ласкавий, мйлостйвий
lata -у z латка
latac -am, -asz латати
latwy легкйй
lawa -у z лава; ~ oskarzonych
лава шдсудних; ~ przysi?g-
lych засщател!
lawka -i z лавка
lazic laz?, lazisz лазити; вёшта-
тися
lazienka -i z ванна (шната)
laznia -i z лазня
l^cznik -a m 1. зв’язювець,
зв’язковйй 2. дефю 3. зв’язка
(граматйчна)
l^cznosc -sci z зв’язбк
Цсгус (si?) -cz?, -czysz еднати-
(ся), з’ёднувати(ся)
Цка -i z лука; луг
leb Iba тп голова (тварйни)',
zakuty пуста голова
lobuz -a т шйбеник; гультяй
lodyga -i z стебло
lokiec -kcia m лпсоть
lono -a n лоно
lopata -y z лопата
lopatka -i z лопатка
los losia m лось
lotewski латвшський, латйсь-
кий
Lotysz -a m naTBieub, латйш
Lotyszka -i z латвшка, латйшка
lowic -wi?, -wisz ловйти
lowiectwo -a n мислйвство
lozysko-a n 1. русло, р!чйще
2. пщшйпник (у тёхнщг)
lodka -i, lodz lodzi z чбвен
lozko -a n Л1жко; постёля
Ink -u m 1. лук 2. арка (в apxi-
тектург)
luna -у z заграва
hipina-y z лушпйна; шкара-
лупа
hiska-i z 1. луска 2. пльза
3. лузга; шкаралупа
651
lydka
lydka -i z литка
lyk -u m kobtok
lykac -am, -asz ковтати ► tyk-
n^c -n$, -niesz ковтнути
lysina -y z лйсина
tysy лисий
tyzeczka -i z ложечка
lyzka -i z ложка
tyzwiarstwo -a n ковзанярство
tyzwiarz -a m ковзаняр
tyzwy -zew Imn ковзанй
lza-y z сльоза ton^c we Izach
заливатися сльозами (слвь-
мй)
Macedonka -i z македонка
Macedonczyk -a m македбнець
macedonski македбнський
machac -am, -asz махати ► ma-
chine -n?, -niesz махнути
macierzynstwo -a n материн-
ство
macocha -y z мачуха
mafia -ii z маф!я; клгка
magazyn -u m 1. склад; магазин
2. шюстрбваний журнал
magazynier -а т ком!рнйй,
ком}рник; завщуючий скла-
дом
magister -tra т мапстр, майстр
magistrant -а т мапстрант, ма-
йстрант
magistral -и т мапстрат, маги-
страт
maglowac -luj?, -lujesz маглю-
вати, качати (быйзну)
magnat -а т магнат, магнат
652
м
magnes -и т магшт
magnetyczny магштний; магне-
тйчний
magnolia-ii z магнол!я, маг-
н6л!я
maj -а т травень
maj^tek -tku т 1. маёток 2. май-
нб
major -а т майор
[ majowy травнёвий
majowka -i z магвка (травнёвий
, ткшк)
majster -tra т майстер
majstrowac -ruj$, -rujesz майст-
। рувати
majtki -tek Imn трусй
makaron-u m макарбни Imn;
вермппёль; лбкшина
makieta -у z макет
makowka -i z 1. маювка 2. pot.
голова
makulatura -y z макулатура
marszczyc
malarski малярський; живо-
пйсний; худбжшй
malarstwo -а п малярство; жи-
вопис
malarz-a т; ~ pokojowy ма-
ляр; artysta ~ художник; жи-
вопйсець
malina -у т малина
malowac -luj$, -lujesz 1. малю-
вати 2. красйти, фарбувати
malowniczy мальовнйчий
malo мало; о ~ nie imiarl мало
не вмер
malolat -а т pot. малолггшй
maloletni малолггшй
malpa -у z мавпа
malpi мавпячий
malpowac -puj?, -pujesz мавпу-
вати
maty малйй; ~ palec м!зйнець
malzenstwo-a п 1. подружжя
2. одруження
malzonek -nka т чоловгк
malzonka -i z дружйна
mama -у z мама, мати, нёнька
mamusia-i z мамуся, мамуня,
нёнечка
mamut -а т мамонт
mandarynka -i z мандарйн
mandat -u m 1. мандат 2. штраф
maniak -a m машяк
manierka -i z фляга
manifest -u m машфёст
mankiet -u m манжет
manko -a n недостача, манко
manowce -wcow Imn машвщ;
zejsc na ~ збйтися з пуття
mankut -a m л!вша, шульга
шара -у z карта (географгчна),
мана
marchew -chwi z мбрква
marcowy березнёвий
margaryna -у z маргарйн, мар-
гарйн
marginalia -how Imn маргшалп,
маргшали
margines -и т поля, берегй
marka -i z марка
marketing -u m маркетинг (pw-
нок)
marmur -u m мармур
marnotrawca -у m марнотрат,
марнотратець, марнотрат-
ник
marnowac (si^) -nuj$, -nujesz
марнувати(ся)
mamy 1. марний, поганий 2. Mi-
зёрний; isc na marne марно
пропадати
marsz -u m марш; zalobny
траурний (жал!бнйй) марш;
krokiem ~! кроком руш!;
naprzod ~! вперёд!
marszalek -a m маршал (вшськд-
вий); маршалок (у пдлъсъко-
му парламента); sejmu
(senatu) голова (маршалок)
сёйму (сенату)
marszczyd (si^) -cz?, -czysz мор-
щиться)
653
marszruta
marszruta -у z маршрут
martwic (si£) -wi$, -wisz жури-
ться)
martwy мёртвый; ~ fezyk мерт-
ва мбва; martvva natura на-
тюрморт
marynarka1 -i z шджак
marynarka2 -i z флот; ~ wojen-
na вшськбво-морсысйй флот
marynarz -a m моряк, матрос
marynowany маринований
marzec marca m бёрезень
marzenie -a n мр1я; мр!яння
marzn^c -n$, -niesz мёрзнути;
замерзати
marzyc-rz?,-rzysz мргяти, ма-
рити
masa -у m маса; бёзл!ч, сила
masakra -у z р!зня; бгйня, побш
maska -i z маска; ~ samochodu
капот автомашины
maskowy; bal ~ бал-маскарад
maslo -а п масло
masowac -suj?, -sujesz масувати
maszerowac -ruj$, -rujesz мар-
ширувати
maszt -u m щбгла
maszyna -y z машина; ~ do pi-
sania друкарська машинка;
~ do szycia швёйна машина
maszynista -у m машишст
maszynistka -i z машингстка,
друкарка
maszynowy машинный; karabin
~ кулемёт
masc -sci z масть; мазь
maslak -a m маслюк
matematyka -i z математика
materia -ii z матёр!я
materialny матершльний; stra-
ty materialne матер1алып
збйтки
material -u m матергал; ~ wy-
buchowy вибухшка
matka -i z мати; Matka Boska
Мати Божа, Божа Мапр,
Богома-пр
matura-y z юнит на атестат
зриюст!, матура
mazac (si^) maz?, mazesz маза-
ться); мастйти(ся); бруд-
нйти(ся)
mazgaj -а т розтелёпа, розтя-
пака, мамула; плакса, плак-
С1Й
mazurek -rka т 1. мазурка {та-
нець); Mazurek D^browskie-
go Мазурка Домбрбвсько-
го (назва пдльського гимну)
2. мазурок (солддкий пири)
m^cic-с?,-cisz мутйти, кала-
мутити; баламутити
m^drosc -sci z мудр!сть
m^dry мудрий, розумний
m^ka -i z мука, бброшно;
pszenna (zytnia) тппенйчне
(жйтне) бброшно
m^z m?za т чоловпс; муж;
stanu державний муж; jak
jeden BCi як одйн
654
mgla
meble -i Imn мёбл!
mech mchu m мох
mechaniczny мехашчний
mechanik -a m мехашк
machanika -i z мехашка
mecz -u m матч
meczet -u m мечеть
medal -u m медаль
medycyna -y z медицина
megalit -u m мегалхт, мегал!т
megalomania -ii z мегаломашя,
мегаломашя
megawat -u m мегават, мегават
Meksykanin -a m мексиканець
Meksykanka -i z мексиканка
meksykanski мексиканський
meldowac -duj?, -dujesz noBi-
домляти, донбсити
meldowac si? -duj? si?, -dujesz si?
пропйсуватися; зголбшува-
тися
meldunek -nku m донесения,
рапорт; прописка
melodia -ii z мелбдая
mesjasz -a m rel, месхя
meta -y z 1. ф!шш 2. мета; dojsc
do mety досягти мети, осягтй
мету
metal -u m метал; ~ szlachetny
благорбдний метал
metalowy металёвий; металш-
ний; przemysl ~ металопро-
мислбвють
metalurgia -ii z металурпя
meteor -u m метеор
metoda -у z метод
metodysta -у m мъчсщуцл:
metr -a m метр; ~ biez^cy no-
гбнний метр; ~ kwadratowy
квадратний метр; ~ szescien-
ny куб!чний метр, кубометр;
pol metra твмётра
metro -а п метро пdm
metropolia -ii z 1. метропол!я
2. митропол!я (ocidoK мит-
рополйта)
metropolita -у т митрополит
metryka-i z метрика, свщбц-
тво про нарбдження
mewa -у z чайка
m?czarnia -i z муки, страждан-
ня Imn
m?czennica-у z мучениця; ве-
ликомучениця
m?czennik -а т мученик; вели-
комученик
m?czyc (si?) -cz?, -czysz мучи-
ти(ся); стбмлювати(ся)
m?ka -i z мука; przechodzic m?ki
тершти муки
m?ski чолов1чий; rodzaj чо-
ЛОВ1ЧИЙ рщ
m?stwo-a n мужшсть, хорбб-
picrb
m?tny мутнйй; каламутний
m?zatka -i z зам!жня жшка
m?zczyzna-y m мужчина; чо-
ловж
m?zny мужшй
mgla -у z 1мла, мла, туман
655
mianowac
mianowac -mij?, -nujesz приз-
начата, призначйта; надава-
ти, надата (звания)
mianowicie саме, а саме, тббто,
якраз, власне
mianownik-am 1. називнйй
вщмшок 2. знамённик (в ма-
тематик)
miara-y z Mipa; м!рка; ponad
miar? надмфу; w znacznej
mierze значною м!рою; ze
wszech miar з усякого погля-
ду; brae miar? зшмати (бра-
та) м!рку
miarowy; ~ krok розм{рений
(ритм!чний) крок
miasto -a Micro
miecz-a т меч; ~ obosieezny
двоичный (обоюдний) меч
miec mam, masz мата; ~ nadzie-
j? мата надаю; ~ litosc (nad
kim) мата милосёрдя (до
кого); ~ powodzenie мата
ycnix; ~ z kim na pienku мата
з ким порахунки; mam 30 lat
мен! 30 рбюв; ~ si? na bacz-
nosci бути на сторож!; jak si?
masz? як ся маеш?, як жи-
вёт?
miednica -у z таз
miedza -у z межа
miedziany мщянйй, мцщий
miedz -dzi z мщь
miejsce -а п м!сце; ~ pobytu м!с-
цеперебування
miejseownik -а т мюцёвий вщ-
мшок
miejseowose -i z м!сцёв!сть
miejseowy мюцёвий
miejseowka -i z плацкарта
miejski мюькйй
mielizna -у z мЬтина, обм1лина,
мшизна
mienic si^ -ni$ si?, -nisz si? м!ни-
тася, переливатися, гра-
та (кольорами); mieni si$
w oczach рябйть в очах
mierzyc -rz?, -rzysz м!ряти; при-
м!ряти; ~ wysoko вйсбко щ-
лити (щляти)
miesi^c -а т м!сяць; za ~ чёрез
(за) М1сяць; со щомкяця;
w ci^gu miesi^ca протягом
М1СЯЦЯ
miesi?cznie щом!сячно
miesi?cznik-а т щомюячник,
М1СЯЧНИК
miesi?czny мюячний, що1шсяч-
ний; bilet ~ проТзнйй квиток
mieszac -am, -asz 1. мпиати,
змппувати; 2. плутати .
mieszac si? -am si?, -asz si? 1. mi-
шатася 2. вмпиуватися
mieszany мппаний, зм!шаний
mieszczanin -a m м!щанйн
mieszczanski м!щанський
mieszkac -am, -asz мёшкати,
проживата, жйти
mieszkalny жилйй; dom (budy-
nek) ~ жилйй будйнок
656
ministrant
mieszkanie -a n помёшкання,
квартира
mieszkaniec -anca m мёшка-
нець, житель; квартирант
mi^dzy кпж, поьпж; ~ innymi
КПЖ 1НШИМ
mi^dzymiastowy м!жмюькйй; te-
lefon ~ кожшськйй телефон
mi^dzynarodowy м!жнарбдний
mi^kki м’якйй; spolgloska mi^k-
ka м’якйй прйголосний
migsien -snia т мускул, м’яз
mi^so -а п м’ясо; ~ baranie ба-
раняче м’ясо, баранина;
~ wieprzowe свиняче м’ясо,
свинйна; ~ wolowe волбве
м’ясо, воловина; ~ ciel^ce
теляче м’ясо, телятина
mi^ta -у z м’ята
mi^towy м’ятний
migac -am, -asz мигати, миго-
пти, блймати; ► mign^c -п$,
-niesz мигнути, мигонути,
блймнути
migdal -а т мигдаль
migdalek -Ika т мигдалик
migdalowy мигдальний, мигда-
лёвий
niijac -am, -asz минати, обмина-
ти, проходите; ~ si$ z praw-
(Ц розминатися з правдою
<nilczec -cz?, -czysz мовчати;
~ jak grob мовчати, як мо-
гила
milczenie-a п мовчання, мов-
чанка; w milczeniu мбвчки;
pomin^c milczeniem обштй
мовчанкою
mile приёмно, любо, мйло;
~ sp^dzic czas приёмно про-
веете час
miliard -а т мыьярд
milimetr -а т миимётр
milion -а т мтьйбн
milo любо, мйло; b^dzie mi (bar-
dzo) ~ я буду (дуже) радий
milosierdzie -а п милосёрдя
milosc -sci z люббв; ojezyzny
люббв до батыавщйни; го-
dzicielska батьювська лю-
ббв; stara milosc nie rdzewieje
crapoi люббв! й !ржа не Тсть
milosnik-a т любйтель, ама-
тор
mily мйлий; любий; приёмний
mimo 1. мймо, повз; puscic со
uszu пустйти що повз вуха
2. всупереч, незважаючи на;
~ wszystko всё ж такй; ~ wo-
li мимовбл!
mina1-у z мша (лице); kwasna
кйсла (квасна) мша
mina2 -у z мша (вшеъкдва);
pidapka мша-пастка
minister -tra т Mimcrp; bez
teki мппстр без портфёля
ministerstwo -а п мппстёрство
ministrant -а т rel. молодйй
прислужник у католйцько-
му костёл!
657
minuta
minuta -у z хвилйна; мшута; co
minute щохвилйни; za minu-
te через хвилйну
miodowy медовий; ~ miesi^c
медбвий М1сяць
miotacz -а ли 1. кидальник, ме-
тальник 2. ~ granatow (gra-
natnik) гранатомёт; ~ ognia
вогнемёт
miotla -у z bihhk, мяла
mi6d miodu m мед; ~ pitny пит-
ний мед; ~ w plastrach стить-
никовий мед, мед в стшьни-
ках
misja -ji z мкля, доручення, зав-
дання
misjonarz -а т мююнёр
miska -i z миска
miss ndm z Mic
mistrz -a m 1. майстер 2. чем-
nioH (у cndpmi)
mistrzyni -i z 1. майстрйня,
майстер 2. чемшонка
mit -u m Mi(j)
mizerny м^зёрний; змаршлий
mlecz1 -a a. -u m жовтий осот
mlecz2 -u а. -а молочко (в pu6i)
mleczarnia -i z молокозавод
mleczny молочний; bar ~ mo-
лочний бар; zeby mleczne
молочш зуби; Droga Mlecz-
na Молочний (Чумацысий)
Шлях
miec miele, mielesz молоти
mleko -a n молоко; zsiadle
(kwasne) ~ зс!ле (кйсле) мо-
локо; ~ w proszku сухё мо-
локо
mlodosc -sci z мблодклъ,
юшсть
mtodszy молодший; ~ chorqzy
прапорщик
mlody молодйй; pan ~ моло-
дйй; panna mloda молода
mlodzieniec -dzienca m юнак
mlodziez -y z молодь
mlodziezowy молод!жний
mlot -a m молот
mtotek -tka m молоток
mlocic -ce, -cisz молотйти
mtyn -a m млин; wodny водя-
нйй млин
mtynarstwo -a n млинарство
miynarz -a m мёльник
mlynek-nka m млинок; do
kawy млинок до кави
mnich -a m чернёць, монах
mniejszosc -sci z мёнписть; мен-
шйна; narodowa нацю-
нальна меншйна
mniejszy мёнший; mniejsza о to
неважно, байдуже
mniszka -i z чернйця, монахиня
mnogi числённий; liczba mnoga
множила
mnozenie -a n множення
mnozyc -ze, -zysz множити; ум-
ножати
mnostwo -a n бёзл!ч, сйла-си-
лённа
658
most
moc -у z сила; потужшсть; ~ sil-
nika потужшсть двигуна
mocny мщнйй; кршкйй; ~ sen
глиббкий сон; ~ w g?bie зу-
бастей
mocz -u m сеча
moczar-u m драговина, драт-
ва, мбчар
moczyc (sis) -cz?, -czysz мочй-
ти(ся)
moda -у z mqw
model1-u m 1. модель; макет;
зразбк
model2-a m натурник
modelka -i z натурниця
modlic si£ -1? si?, -isz si? молй-
тися
modlitewnik -a m молитбвник
modlitwa -y z молйтва
modly 46w Imn молшня
modny модний
mogila -y z могйла
moja, moje zob. moj
mokiqc -n?, -niesz мбкнути
токгумбкрий; ~ гокдощовйй
piK
moll ndm мшбр
molo -a n мол
molowy мшбрний
Moldowianin (Moldawianin) -a m
молдованин (молдаванин)
Moldowianka (Moldawianka)-i
z молдованка (молдаванка)
moldowski (moldawski) мол-
дбвський (молдавський)
moment-u m момент; мить;
decyduj^cy ~ виршальний
момент
moneta-y z монета; brz?cz^ca
~ дзвшка монета
mongolski монгбльський
Mongol -a m монгол
Mongolka -i z монголка
monogamia -ii z моногам!я, мо-
HOfaMia
monstrancja -ji z rel. вид даро-
нбсищ
montaz -u монтаж; складання
monter -a m монтёр
moralnosc-sci z моральшсть,
мораль
moralny моральный
mord -u m убйвство
morderca -y z убйвця, убйвець
morderstwo -a n убйвство
mordowac -duj?, -dujesz убива-
ти, мордувати
morela -i z абрикос, морёля
morfina -у z морфш
morski морськйй; latarnia mor-
ska маяк
morze -a n море; nad poziomem
morza вйще р!вня моря; na
pelnym morzu у вщкрйтому
Mopi
most -u m Mier; linowy канат-
ний Mier; palowy (na pa-
lach) mict на палях; wi-
sz^cy шдаснйй Mier; zwo-
dzony шдйбмний Mier
659
mostek
mostek -tka m 1. мкггбк 2. гру-
дина, трудна метка
motel -u m мотель
motocykl -a m мотоцикл
motor -u m мотор, двигун
motorowy, motomiczy 1. mo-
тбрний 2. вагоновбд
motorowka -i z мотбрний чбвен
motyl -a m метёлик
motyw -u m мотив
mowa -y z мбва; промбва; ~ oj-
czysta рщна мбва; ~ zalezna
непряма мбва; ~ pogrzebo-
wa надгробие слово
mozdzierz -а ли 1. ступка 2. Mi-
номёт
moze мбже
mozliwosc -sci z можлйв!сть,
змбга
mozliwy можлйвий
mozna мбжна
moc mog?, mozesz могтй
moj, moja, moje мш, моя, моё
mol mola m мить; ~ ksi^zkowy
книгогрйз
mowca -у m промбвець, оратор
mowic -wi?, -wisz говорйти; ка-
зати; krotko mowi^c корбт-
ше кажучи; szkoda ~ шкода
й казати
mowienie-a п говоршня, мбв-
лення
mozg -и т мбзок
mroezny похмурий, хмурнйй,
хмурий
mrok -и т морок, тёмрява, су-
тшки, сутшь, прйемерк
mrowisko -а п мурашник
mrozic -oz?, -ozisz морбзити,
заморбжувати
mrozny морбзний
mrowka -i z мураха, мурашка
mroz mrozu т мороз
mruczec -cz?, -czysz муркота-
ти, муркотки; мурмотати,
мурмотгги
mrugac -am, -asz моргати
> mrugn^c -gn?, -gniesz морг-
нути
msza -у z мёса, лггурпя, Служ-
ба Божа, богослужшня; ~ za-
lobna заупокшне (поминаль-
не) богослужшня
mscic si? mszcz? si?, mscisz si?
мстйтися
mucha -y z муха; miec muchy
w nosie мати капрйзи (прйм-
хи)
mundur -u m мундйр
mur -u m мур; стша; chinski
китайська стша; bic (walic,
thic) glow^ о бйтися (tob-
ктй) головою (лббом) об
стшу
murarz -а т муляр
murowac -ruj?, -rujesz мурувати
Murzyn -а т негр
Murzynka -i z негритянка
murzynski негритянський
musiec musz?, musisz мусити
660
nabial
muszla -i z черепашка; ракови-
на; мушля
musztarda -у z прчйця
muzeum -um n музей
muzyczny музйчний
muzyk -a m музикант (митёцъ,
теоретик, професюнал)
muzyka -i z музика; napisac mu-
zyk? do utworu Szewczenki на-
писати музику на слова
Шевчёнка; muzyka do tekstu
музика на слова
muzykalny музикальний
muzykant-a т музика (народ-
ный)
my nas ми
mycie (si?) -а п миття
myc (si?) myj?, myjesz мйти(ся)
mydlany мйльний; banka myd-
lana мйльна булька
mydlic -1?, -lisz мйлити, намй-
лювати; ~ oczy замйлюва-
ти 6ч1
mydlo-a п мило; idzie jak ро
mydle щё як по масл!
mylic -1?, -lisz плутати
mylic si? -1? si?, -lisz si? поми-
лятися
mylnie помилково, хйбно
mysz -у z мйша
mysi мйшачий
mysl -i z думка, мисль; ~ prze-
wodnia провщна думка (щёя);
przyszlo mi na ~ мен! спало на
думку; bye dobrej mysli не
втрачати надп
myslenie -а п думання; мйслен-
ня
mysliwski мислйвський; pies ~
мислйвський собака; samo-
lot ~ винйщувач
mysliwy -wego т миелйвець
myslnik -а т тирё
mzawka -i z мжйчка, !мжйчка
mzyc (tylko 3. osoba: mzy, mzylo)
мжйти, 1мжйти, мрячйти
N
на, для, в, вщ; zawsze
назавжди; wypadek на ви-
падок; wsi на сел!; ~ Wfg-
rzech в Угорщиш; stare
lata на crapocri лк, на схй-
л! в!ку; umrzec suchoty
умёрти вщ сухбт; to nie jest
sprzedaz це не для прода-
жу (не на продаж); ~ bakier
набакйр
nabial -и т наб!л, молочш про-
дукта
661
nabierac
nabierac -am, -asz 1. набирати
2. обдурювати ► nabrac
-bior?, -bierzesz 1. набрата
2. обдурйти
na biez^co на ходу; своечасно;
zalatwiac sprawy ~ вирнну-
вати справи своечасно (не
вщкладаючи, невщкладно)
nabijac -am, -asz 1. набивати
2. заряджати 3. насаджува-
ти ► nabic -bij?, -bijesz 1. на-
бита 2. зарядйти (збрдю)
3. насадите; ~ sobie guza
набйти co6i Гулю; ~ (kogo)
w butelke пошйта (кого)
в дурш
na bok наб1к, b6ik
па boku бсторонь
па bosaka босбшж
nabozenstwo -а п вцщрава,
служба, богослужшня; ~ za-
lobne панахйда
nabdj -boju т 1. патрон 2. заряд
(електрйчний)
na brudno начорно
nabrzeze -а п набережна
nabytek -tku т надбання
nabywac -am, -asz набувати,
купувата ► nabyc -b?d?,
-b^dziesz набути, купйти,
придбата
nachylac (si^) -am, -asz нахиля-
та(ся) ► nachylic (si^) -1?, -lisz
нахилйта(ся)
nachylenie -a n нахил, схйлення
662
naciqgac-am,-asz 1. натягува-
та; настбюватася (напр., про
чай) 2. обманювати ► па-
ci^gn^c -gn?, -gniesz 1. натяг-
нути; настбятися 2. обма-
нута
nacierac -am, -asz 1. натирати
2. атакувати; zob. natrzec
nacisk -u m натиск, натискання
naciskac -am, -asz натискати
► nacisn^c -sn?, -sniesz натис-
нута
na co dzien на щодня, на що-
дёнь
na czas вчасно, своечасно
па czczo натщё, натщёсерце
па czele на чол!
naczelny 1. перед овйй 2. голов-
нйй, верховний; redaktor
головнйй редактор; naczelne
dowodztwo верхбвне коман-
дування
naczynie-a п посудина; naczy-
nia krwionosne кровонбсш су-
дйни
na czysto начисто, наб1ло
nad, nade над, над; nad ranem
над ранок; nade mn^ над!
мною; nade wszystko над усе
nadajnik -а т радюпередавач
na darmo надаремно, надаремне
nadawac -daj?, -dajesz 1. нада-
вата, присуджувати 2. поси-
лата; audycje передавати,
транслювата ► nadac -am,
-asz 1. надати, присудите
2. послати; ~ list послати
листа; ~ tytul надати (при-
своил, присудите) звания
nadawac si? -daj? si?, -dajesz si?
пщходити, надаватися
nadawca -у m вщправник
nadbrzeze-a n узберёжжя, no-
берёжжя
nadchodzic -dz?, -dzisz надхбди-
ти, шдхбдити ► nadejsc
-dejd?, -dejdziesz надайтй, ni-
дштй; nadszedl list надай-
шбв (прийшбв) лист
nadciqgac -am, -asz прибувати;
насуватися ► nadci^gn^c
-gn?, -gniesz прибути; насу-
нутися
nadejscie -a n прих1д, настання;
z nadejsciem wiosny з настан-
ням веснй
nadepn^c -pn?, -pmesz 1. насту-
пите 2. натоптати
nadgarstek -tka m зап’ясток
nadlatywac -tuj?, -tujesz надпи-
та™ ► nadleciec -c?, -cisz
надлетгги
nadliczbowy надурбчний
nadludzki надлюдський
nadmiar -u m надьйр
nadmorski примбрський
nadmuchiwac-chuj?,-chujesz на-
дувати, надимати, надмуху-
вати ► nadmuchac -am, -asz
надути, надмухати
na gorze
na dobitk? (na domiar) на (в) до-
даток, до того ж
na dole внизу
па dol вниз, додблу
nadprzyrodzony надприрбдний
nadrz?dny домшуючий; голов-
нйй; zdanie nadrz?dne голов-
не речения
nadto надто
naduzycie -а п зловживання
naduzywac -am, -asz зловжива-
ти ► naduzyc -yj?, -yjesz зло-
вжйти
nadwozie -а п кузов
nadwyzka-i z надьпр, надли-
шок
nadzieja-ei z надая; miec па-
dziej? спод1ватися, плекати
надаю (надо)
nadziewany з начйнкою; фар-
ширований
na dzis (па dzisiaj) на сьогбдап
nadzwyczajny надзвичайний
nafta -у z нафта, гас
nagana -у z догана
па gap? без квитка, зайцем
nagi гблий; оголений
nagle раптом, нараз, враз, зне-
нацька
naglowek -wka т заголбвок
nagty раптбвий, наглий
nagosc -sci z нагота
na gor? вгбру, вверх, наверх,
догорй
na gorze вгор!, нагор!, наверху
663
nagrywac
nagrywac -am, -asz награвати;
запйсувати (звук) ► nagrac
-am,-asz награти; записати
(звук)
nagradzac -am, -asz нагорбджу-
вати ► nagrodzic -dz?, -dzisz
нагородйти
nagrobek -bka m надмогйль-
ний, намогильный (над-
грббний, нагрббний) камшь
nagroda -у z нагорбда; Nagroda
Nobla Нббел!вська прёкая
najadac si? -am si?, -asz si? на-
хдатися ► najesc si? -jem si?,
-jesz si? ншстися
naiwny на’шний
na jawie наяву
najezdzac -am, -asz наТжджати
► najechac -jad?, -jedziesz на-
гхати
najemca -у тп наймач
najezdzca -у тп загарбник
najgorszy найпрший
najgorzej найпрше
najlepiej найкраще, найлшше
najlepszy найкращий, найлш-
ший
najpierw передус!м, спёршу
najwi?cej найбитыпе, найбитып
naj wyzszy 1. найвйщий 2. вер-
ховный; Rada Najwyisza Вер-
ховна Рада
nakarmic -mi?, -misz нагоду-
вати
nakaz -u тп наказ
naklad -u m 1. затрата; ~ pracy
затрата пращ 2. тираж; nak-
ladem autora у виданш авто-
ра
nakladac -am, -asz накладати;
zob. nalozyc
na koniec нарёпгп; напрйкшщ
na kredyt в борт, наборг
nakr?cac -am, -asz завбдити,
накручувати ► nakr?cic-c?,
-cisz завести, накрутите
nakr?tka-i z гайка; ковпачбк
(пляшки)
nakrycie -a n 1. покриття 2. no-
кривало 3. столбвий прибор
nakrywac (si?) -am, -asz накры-
ваться) ► nakryc (si?) -yj?,
-yjesz накрйти(ся)
na krzyz навхрест
nalepka -i z наклёйка, етикётка
nalesnik-a m налйсник; мли-
нёць
nalewac -am, -asz наливати
► nalac -lej?, -lejesz налйти
nalewka -i z настойка; налйвка
na lewo нал1во, л!вбруч
nalezec -z?, -zysz налёжати; бу-
ти члёном
nalot -u тп 1. нал1т, осадок
2. налгг, атака, напад
naladowac -duj?, -dujesz 1. на-
вантажити 2. зарядйти
nalozyc -z?, -zysz накласти;
plaszcz вдягнути пальто;
zob. nakladac
664
naprawiac
nalog -logu m закоренша звйч-
ка; ~ pijanstwa алкоголвм
namalowac -hij?, -lujesz нама-
лювати; зобразйти
na mame намарно, дарёмно
namaszczenie -a n помазания
namawiac -am, -asz умовля-
ти; шдмовляти, намовляти
► namowic -wi?, -wisz умбви-
ти; шдмбвити, намбвити
nam?czyc (si?)-cz?,-czysz наму-
читься)
na mi?kko р!дко, некруто (про
зварене яйце)
nami?tny прйстрасний; палкйй
namiot -и т намёт, шатрб
па шосу сйлою; ~ prawa сй-
лою закону
namysl-u т рбздум, обм!ркб-
вування
namyslac si? -am si?, -asz si?
роздумувати; обдумувати,
розм!ркбвувати ► namyslic
si? -1? si?, -lisz si? подумати,
пом!ркувати; надуматися
na nie ш до чбго, ншащо
nanosic -osz?, -osisz нанбеити
► naniesc -nios?, -niesiesz на-
нестй
na nowo наново, заново, знов,
знбву
naoezny набчний; ~ swiadek
очевйдець
na odwrot навпакй
ha ogol загалбм
па око на око
naokolo навкбло, кругом
па ostatek шд кшёць, наостан-
ку, насамкшець
па oslep набелш, навмання
napad -и т напад
napadac -am, -asz нападати
► napasc -adn?, -adniesz на-
пасти
na pami?c напам’ять
napasc -sci z напасть, напад
napychac (si?) -am, -asz напиха-
ться) ► napchac (si?) -am,
-asz напхати(ся)
na pewno напёвно, обов’язкбво
napic si? -pij? si?, -pijesz si? на-
пйтися
na piechot? тшки, шшкбм
napi?cie-a n напруження; на-
пруга
napis -u m напис
napisac -isz?, -iszesz написати
na poez^tek для початку
na poez^tku на початку, спо-
чатку
na pokaz напоказ
na potem на пбттм
napoj -u m нашй, напйток
na pozniej на шзшше, на пбттм
naprawa-y z 1. ремонт 2. на-
правления, вйправлення
naprawd? справд!
naprawiac -am, -asz 1. ремон-
тувати 2. направляти ► па-
prawic -wi?, -wisz 1. вщре-
665
na prawo
монтувати 2. поправите,
вйправити
na prawo направо, правбруч
naprzeciw напрбти, навпрбти;
назустр!ч
na przedzie спёреду, поперёд
na przekor наперекгр
na przelaj навпростёць
naprzod 1. вперёд 2. наперёд;
~ marsz! крбком руш!
na przyklad напрйклад
narada -у z нарада
naradzac si? -am si?, -asz si?
радитися; ► naradzic si?
-dz? si?, -dzisz si? порадитися
na raty на вйплат
na razie пбки що, тимчасом
narciarstwo -a n лйжний спорт
narciarz -a m лйжник
nareszcie нарёпгп
narodowosc -sci z нарбдшсть,
нащональшсть
narodowy нащональний
narodzenie -a n нарбдження;
Boze Narodzenie Piздвб
narodzic (si?) -dz?, -dzisz наро-
дйти(ся)
narod -rodu m нащя, народ
na rowni napiBHi, вршень
narty nart Imn ЛЙЖ1
narysowac -suj?, -sujesz нарису-
вати; намалювати
narz^d -u m орган; narz^dy
zmyslow бргани почутпв; na-
rz^dy mowy MOBHi бргани
666
na rzecz на кбрйсть
narzeczona -nej z наречёна
narzeczony -nego m наречёний
narzekac -am, -asz нарпсати, жа-
Л1ТИСЯ
narz?dnik-a m орудний вщ-
M1H0K
narz?dzie -a n знаряддя
narzucac-am,-asz 1. накидати
2. нав’язувати ► narzucic -c?,
-cisz 1. накйдати, накйнути
2. нав’язати
nasenny снотвбрний; srodek ~
снотвбрний зааб
na serio серйбзно, всерйбз
nasienie -a n насшня, ам’я
na skutek внаслщок
nasmarowac -uj?, -ujesz намаза-
ти, намастйти
nastawiac -am, -asz наставляти
► nastawic -wi?, -wisz наста-
вите; lapk? na myszy на-
ставите (поставите) мишо-
лбвку; ~ zup? наставите ва-
рйти суп; kosci вправити
К1СТБ
nast?pca-y т наследник, на-
ступник
nast?pny наступний; nast?pne-
go dnia другого дня, на дру-
гий день
nast?powac -puj?, -pujesz насту-
пати; наставати ► nastqpic
-pi?, -pisz наступйти; на-
стати
nawi^zywac
nastroj -roju m настрш
nasuwac-am,-asz 1. насувати
2. гадказувати > nasun^c -n?,
-niesz 1. насунути 2. шдка-
зати
nasuwac si? -am si?, -asz si? на-
суватися; виникати > na-
sunqc si? -n? si?, -niesz si? на-
сунутися; вйникнути
na surowo в сирому вйгляда
nasylac -am, -asz насилати
h naslac nasi?, naslesz на-
слати
nasypywac -puj?, -pujesz наси-
пати > nasypac -pi?, -piesz
насйпати
nasz, nasza, nasze; nasze, nasi
наш, наша, наше; наш!
naszyjnik -а т намисто
nasladowac -duj?, -dujesz насл!-
дувати
naswietlac -am, -asz висвгглю-
вати > naswietlic -1?, -lisz вй-
СВ1ТЛИТИ
natarcie -a n атака
natchnienie -a n натхнёння
natomiast натом!сть, затё
natr?tny настйрливий, нав’яз-
ливий
na trzezwo у тверёзому стаж
natrysk -и т душ
natura-y z натура, природа;
placic w naturze платйти на-
турою; gios natury голос при-
рода; martwa ~ натюрморт
naturalny натуральний, при-
родний; dobor ~ природний
доб!р
na twardo круто (про зварене
яйце)
natychmiast негайно, зараз же
nauczac -am, -asz навчати > па-
uczyc -cz?, -czysz навчйти
nauczyciel-a m вчитель, учй-
тель
nauczycielka -i z вчйтелька,
учйтелька
nauczyc si? -cz? si?, -czysz si?
вйвчити; засвбгги
nauka -i z наука; nauki spoleczne
сусшльш научен; nauki scisle
тбчш научен; prawo do nauki
право на освггу
na ukos нав(с)к1с
naukowiec-wca m наукбвець;
вчёний
naukowy 1. наукбвий 2. учёний,
вчёний (ступшь) 3. навчаль-
ний (заклад)
па итог до упаду, до знемоги
naumyslnie навмисно, навмисне
nawa -у z неф; glowna голов-
ний неф; boezna б!чний неф
nawet нав!ть
nawias -и т дужка, дужки;
umiescic w nawiasie заклю-
чите в дужки; nawiasem шо-
wi^c до рёч! кажучи
nawi^zywac -zuj?, -zujesz нав’я-
зувати; встановляти зв’язки
667
na wierzch
~ do czegos посилатися на
щось > nawi^zac -$z$, -$zesz
нав’язати; встановйти зв’яз-
кй; послатися на щось
na wierzch наверх
nawierzchnia -i z мостова
nawoz -wozu тп дббриво; гшй
na wprost навпростёць
nawracac -am, -asz завертата,
повертати; навертати > na-
wrocic -c$, -cisz завернута,
повернута; навернута; ~ na
wiar^ навертати на Bipy
na wspak навйвор!т
nawzajem взаёмно; одйн (од-
на, одно), одного (одну, 6д-
не); kochac si^ ~ любйта
одйн одного; smacznego! ~!
приёмного апетйту! i вам теж!
na wznak навзнак, горитйць
па wzor на зразбк
па zawsze назавждй
па zewn^trz назови!
па zlosc на зло, на зл!сть
nazwa -у z назва
nazwac -w?, -wiesz назвата; про-
звати
nazwisko -а п прввище
nazywac (si§) -am, -asz назива-
та(ся), звата(ся); jak si$ na-
zywasz? як тебе звуть?, як
звёшся?
neofita -у тп неофгг
легка -i z нйрка
nerw -и тп нерв
nerwica -у z невроз
nerwowy нервбвий
neutralny нейтральний
n§dza -у z нужда, злйдш
n§dzny 1. нуждённий, злидён-
ний 2. шкчёмний; шдлий
niania -i z няня
nianka -i z нянька
niby шби, шбито, наче, неначе,
мов, немов
nic шщб, шчбго; ~ nie umie m-
чбго не BMie; ~ nie szkodzi
шчбго; za ~ w swiecie шза-
що в (на) CBiTi
nic nici z нйтка
nie не; ni; ~ do poznania прямо
не вшзнати; tak albo так
чи Hi; ~ do wiary неймовфно
niebezpieczenstwo -a n небез-
пёка
niebezpieczny небезпёчний
niebieski 1. голубйй, блакйтний
2. небёсний; cialo niebieskie
небёсне tuio; ptak лёдар
niebiosa -os 1тпп небеса
niebo -а п нёбо; pod gotym nie-
bem шд вщкрйтам нёбом;
просто нёба
nieboszczyk -а тп неб!жчик, по-
К1ЙНИК, покшний
niebyt -u ш небуття
niech, niechaj хай, нехай; zy-
je! хай живё!, слава!
niech^c-^ci z 1. нёхпъ 2. не-
охота
668
niech?tny 1. неприхйльний 2. не-
охочий
niechlujny неохайний, нечепур-
ний
niecierpliwy нетерпелйвий, не-
терплячий
niecodzienny небудённий; не-
звичайний
nieczynny недаючий; kasa nie-
czynna каса зачинена
niedaleko недалёко
niedawno недавно
niedlugo 1. недбвго 2. незаба-
ром, невзабарь невдбвз!
niedobry недббрий, поганий
niedokladny недокладний, не-
тбчний
niedola -i z недоля, безталання,
бща
niedostateczny незадовгльний
niedost?pny недоступний
niedoswiadczony недосвщчений
niedrogi недорогйй
nieduzo небагато
nieduzy невеликий, невелйчкий
niedziela-i z неделя; Niedziela
Palmowa Вёрбна неделя; Nie-
dziela Przewodnia Провщна
неделя
niedzwiedzica -у z ведмёдйця
niedzwiedz -dzia т ведмщь
niegruntowny негрунтбвний
niegrzeczny нечёмний, невв1ч-
ливий; негрёчний, негрёчний
aiejasny неясний
nieokreslony
niejednakowy неоднаковий, ph-
ний
niekiedy школи, шоде, часом
niekorzystny невйпдний
nielegalny нелегальний, неле-
гальний
nieletni малолггнш
nieliczny нечислённий
nieludzki нелюдсысий
nielad нёлад, бёзлад
nieladny негарний, некрасйвий
Niemiec -mca т шмець
niemiecki шмёцький
Niemka -i z шмка, шмкёня
niemowa -у mt z шмйй, шма
niemodny нембдний
niemoralny неморальний, амо-
ральний
niemowlg-l?cia п немовля, не-
мовлятко
niemozliwy неможлйвий
niemy шмйй
nienawidzic -dz?, -dzisz ненави-
дети
nienawisc -sci z ненависть
nieobecny вщсутшй
nieobliczalny непередбачливий,
нерозважливий; czlowiek
нерозумна (здатна на все)
людйна
nieoczekiwany неспод!ваний
nieograniczony необмёжений;
безконёчний
nieokreslony невйзначений; не-
означений; zaimek нео-
669
nieomylny
значений займённик; rodzaj-
nik ~ неозначений артикль
nieomylny безпомилкбвий
nieopanowany нестрйманий
nieostrozny необерёжний
шераЦсу -cego т некурёць
niepelny непбвний
niepewny непёвний, сумшвний
niepismienny неграмотний; не-
письмённий
niepodleglosc -sci z самостш-
шсть; незалёжшсть; Swi^to
Niepodleglosci Polski (11 XI),
Ukrainy (24 VIII) Свято He-
залёжносп Пблыщ, Укра-
ши
niepodlegiy самост1йний; неза-
лёжний
niepokalany непорбчний; Nie-
pokalane Pocz^cie rel. Непо-
рбчне зачаття
niepokoic (si^) -oj?, -oisz непо-
койная), турбувати(ся)
niepokdj-koju m неспбкш, не-
покбсння
niepomyslny несприятливий,
невдалий, нещасливий
niepoprawny 1. неправильный
2. невиправний
nieporozumienie -а п непорозу-
мшня
nieporz^dek -dku т безладця,
нёлад
nieporz^dny безладний, неохай-
ний
niepotrzebny непотр!бний, зай-
вий
niepozorny непоказнйй, скрбм-
ний
nieprawda -у z неправда
nieprawidlowy неправильний
nieprzezroczysty непрозбрий
nieprzyjaciel -а т ворог, про-
тивник
nieprzyjemny неприёмний
nieprzytomny непритбмний
nieprzyzwoity непристойный
nieraz не раз, шодь часом
nieregularny нерегулярный, не-
регулярний
nierozl^czny нерозлучний
nierozs^dny нерозсудливий, не-
розважливий
nieroztropny нерозсудливий
nierowny нершний; невйтрима-
ний
nieruchomy нерухбмий
nierzetelny несумлшний, не-
добросбвгсний
nieskonczony нескшчённий, без-
конёчний, безмёжний
niesmaczny несмачнйй
niespodzianka несподшанка,
сюрпрйз
niespokojny неспокшний, тур-
ббтний, тривбжний
niesprawiedliwy несправедлй-
вий
niesprawny несправний; не-
вправний
670
niezdolny
niestety на жаль; опа, tego
nie wie вона, на жаль, цьогб
не знае
niestrawnosc -sci z нетравлення,
нестравшсть
niesumienny несумлшний, несб-
вгсний
nieszcz^scie -а п нещастя, лихо,
бща
nieszcz^sliwy нещаслйвий, не-
щасний
nieszpory -row Imn веч!рня
niescisly нетбчний
niesc nios?, niesiesz нести zob.
nosic
nieslubny нешлюбний, поза-
шлюбний
niesmialy несмитий, несьплйвий
niesmiertelnosc -sci z безсмёрт-
шсть, безсмёртя
niesmiertelny безсмёртний
nietakt -u m нетактбвшсть, без-
тактшсть
nietoperz -a m кажан
nietykalnosc -sci z недотбрка-
HlCTb
nieuczciwy нечёсний, безчёсний
nieudolny незд1бний, невшлий
nieufny недовфливий
nieumyslnie ненавмйсно, не-
умйсно
tieuwaga -i z неувага
rieuwazny неуважний
tiewazny недайсний; uznac za
niewazne вйзнати недшсним
niew^tpliwy безсумшвний, без-
перёчний
niewdzi^czny невдячний
niewiadomy невщбмий, незна-
ний
niewidka-i z; czapka шап-
ка-невидймка
niewidomy cniirim, незрячий,
невидющий
niewidzialny невйдймий, незрй-
мий
niewiele, niewielu небагато
niewielki невелйкий
niewierny нев!рний; нетбчний
niewierz^cy нев!руючий
niewinny невйнний, невинува-
тий
niewlasciwy неправильний; не-
вщповщний
niewola-i z 1. неволя, рабство
2. полон
niewolniczy рабський, невить-
ницысий
niewolnik -а т раб, невыьник
niewygodny невйпдний, незруч-
ний
niewyksztalcony неосв!чений
niewyrazny невйразний, несе-
ний
niezadowolony незадовблений
niezalezny незалёжний
niezapominajka -i z незабудка
niezb^dny необх!дний
niezbyt не дуже
niezdolny нездабний; нездатний
671
niezdrowy
niezdrowy нездоровий
niezgoda -у z незгбда, незлаго-
да; чвари
niezly непоганий
nieznaczny незначнйй
nieznajomy -mego т незнайб-
мий
nieznany незнаний, невщбмий;
Grob Nieznanego Zolnierza
могила Невщбмого солдата
niezno£ny нестёрпний, незнбс-
ний
niezr^czny невправний, не-
зграбний; безтактний, не-
зручний
niezrozumiaty незрозумший
niezupelnie не впбвш, не збвс1м
niezwykly незвичайний
niezle непогано, незпрше
niezyczliwy недоброзйчлйвий,
незйчлйвий, неприхйльний
nigdy шкбли
nigdzie 1. шдё; ~ nie ma spokoju
шдё нема спокбю 2. шкуди;
~ nie pojad? шкуди не пощу
nijaki 1. невйзначений 2. шя-
кий, жбден; rodzaj ~ серёд-
шй рщ
niknqc -п$, -niesz зникати, ще-
зати, завмирати
nikt mkogo шхто; do nikogo ш
до кого
niski низькйй
niszczyc -cz$, -czysz знйщувати,
нйщити; руйнувати
nitka -i z нитка; przemokn^c do
nitki промбкнути до нйтки
(до рубця)
niwa -у z нйва
nizina -у z низина, низовина
niz -u т 1. низовина 2. низькйй
атмосфёрний тиск
niz шж, як; wyzszy ~ brat вй-
щий шж брат (за брата, вщ
брата); lepiej pozno ~ wcale
краще шзно, як (шж) шкбли
nizszy нйжчий
по но; chodz по! ходй-но!
пос-у z шч; dobrej nocy! на
добрашч!, добрашч!; nocq
ШЧЧЮ, ВНОЧ1, ^Н0Ч1
nocleg -и т шчлш; ночшля
nocnik -а т шчнйй гбрщик
послу шчнйй; поспа koszula шч-
на сорбчка
noga -i z нога; do nogi bron! до
ногй!; do gory nogami догори
ногами; wzi^c nogi za pas ло-
тами накивати, дременути
nogawka-i z штанйна, нога-
вйця
nominacja -ji z призначення
Norweg -a m норвёжець
norweski норвёзький
Norwezka -i z норвёжка
nos -a m nic; zadzierac nosa кйр-
пу гнути, задирати носа; dos-
tac po nosie достати догану;
chustka do nosa носова xyc-
точка
672
nosic nosz?, nosisz носйти; no-
sic si? z mysl^ носйтися з дум-
кою; zob. niesc
nosorozec -zca m Hocopir
nosowy носовйй; samogloski no-
sowe hocobi голосит; jama no-
sowa Носова порожнйна
nosze -szy Imn нбпп, носйлки
nosny несучий; rakieta nosna pa-
кёта-носш
nota -y z 1. нота (дипломатич-
на) 2. ощнка, вщмггка
notatka -i z нотатка; зам!тка
notes -u m записнйк
notowac -tuj?, -tujesz записува-
ти, вщм1чати, нотувати
nowela -i z новела
nowicjat -u m новпцят, послуш-
ництво
nowina -у z новина
nowoczesnosc -sci z сучасшсть
nowoczesny сучасний, модёр-
ний
noworoczny новор1чний; zycze-
nia noworoczne новор!чш no-
здорбвлення
nowosc -sci z новина, новйнка
nowotwor -woru m новотв!р;
неолопзм, новоутвбрення;
~ zlosliwy злояюсна пухлй-
на
nowozytny новптпй, сучасний;
historia nowozytna новггня
(нова) icrdpia
nowy новйй; Nowy Rok Новйй
nylon
pix; Nowy Testament Новйй
Завгг
nozny ножнйй; pilka nozna фут-
бол
nozyce -yc Imn ножищ
nozyczki -czek Imn невелйчю
ножищ
now nowiu m новомюяччя, мо-
лодик
noz noza m 1. шж 2. р!зёць (в ма-
шин?)
nozka-i z шжка; nozki ciel?ce
холодёць з телятини
nucic -c$, -cisz наствувати
nuda -y z нудьга
nudny нуднйй
nudzic -dz?, -dzisz набридати,
нудйти
nudzic si? -dz? si?, -dzisz si?
нудьгувати, нудйтися
numer -u m номер; numery pa-
rzyste napni номерй
numerowy-wego m 1. носйль-
ник 2. номернйй
nuncjusz -a m нунщй
nurek -rka m 1. водолаз 2. ну-
рёць, нирбк (птах)
nurkowac -kuj?, -kujesz трна-
ти, поринати
nurt-u т течы; стрйжень (го-
ловна meuiA puai)
nuta -у z нота
nuz^cy стбмлюючий, втбмлю-
ючий
nylon -и т нейлон
^7 V
-- > кр -ПО1ЬСЬМ1И С1ОВНИК
673
о
о
je, ojciec i matka, juz przyje-
chali обое, батько й мати,
вже пршхали
obalac -am, -asz валйти; скида-
ти ► obalic -1?, -lisz повалй-
ти, скйнути; ~ rz^d пова-
лйти (скйнути) уряд
obawa -у z боязнь, поббювання
obcas -а т каблук
obc?gi -gow Imn щйшц, обцёнь-
ки; ~ plaskie плоскогубщ
obchody -dow Imn святкування,
вщзначання
obchodzic-dz?,-dzisz 1. обхб-
дити; ~ jubileusz вщзначати
(святкувати) ювыёй 2. сто-
суватися; to mnie nie obchodzi
мёне це не стосуеться; zob.
obejsc
obchodzic si$ -dz$ si?, -dzisz si?
1. обхбдитися 2. повддити-
ся; zob. obejsc si?
obchod -chodu m обхщ; обми-
нання
obcierac (si?) -am, -asz обтира-
ться) ► obetrzec (si?) -tr?,
-trzesz обтёрти(ся)
obcinac -am, -asz обрвати; об-
тинати ► obci^c obetn?, obet-
niesz обрвати; обтяти
obcisly пцльно облягаючий
obcokrajowiec -wca m шозё-
мець
о о, об, на, за, про, з; walczyd
~ niepodleglosc борбтися за
незалёжшсть; oprzec si? ~
drzwi спёртися на (об) двёрц
myslec ~ matce думати
про Marip; ~ (godzinie) pi^tej
о п’ятш (годин!); ~ (godzi-
nie) jedenastej об одинадця-
тш (годин!); ~ pohiocy ошв-
ноч!; ~ niebieskich oczach
з сйшми очйма; prosic ~ gios
просйти слова
оЬа, obydwa обйдва, обое (на
означення предмёттв i тва-
рйн чолов1чого та серёднього
роду); trzeba zamkn^c oba
(obydwa) окна трёба зачи-
нйти обйдва впсна; oba wilki
byly martwe оба вовкй булй
мёртв!
obaj, obydwaj обйдва, оба (на
означення oci6 чолов1чого ро-
ду) obaj (obydwaj) moi syno-
wie оба (обйдва) moi синй
obie, obydwie обйдв!, об! (на оз-
начення предмёгтв, тварйн
та ос1б жшдчого рбду)', obie
(obydwie) dziewczyny plakaly
обйдв! (об!) дхвчини плака-
ли; polozyc na obie lopatki
покласти на об! лопатки
oboje, obydwoje обое (на озна-
чення осгб pi3Hoi cmdmi); obo-
674
obligacja
obey чужйй; шозёмний; j?zyk
~ шозёмна мбва; obce kraje
чуж! краши
obecnie тепёр, ниш
obeeny 1. присутнш 2. тепёрш-
нш, нйшшнш
obejmowac -muj?, -mujesz обш-
мати; отбчувати; zob. obj^c
obejmowanie -а п обшмання
obejrzec (si?) -rz?, -rzysz огля-
нути(ся); оглёд1ти(ся) zob.
ogl^dac si?
obejsc -jd?, -jdziesz обштй; zob.
obchodzic
obejsc si? -jd? si?, -jdziesz si?
обштйся, повестйся; задо-
вольнйтися; zob. obchodzic
si?
obelga -i z образа
obfity щёдрий, багатий
obiad-u m общ; jesc (zjesc)
~ общати (пообщати)
obiadowy общшй; przerwa obia-
dowa общня перёрва
obiecywac -cuj?, -cujesz об!ця-
ти, пообщяти
obieg-u m 66ir; циркулящя;
оборот; ~ krwi кровоббш
obiekt -u m об’ёкт
obiektywny об’ектйвний
obierad -am, -asz оббирати; ви-
бирати; zob. obrac
obietnica -y z общянка
objadac (si?) -am, -asz об’щати-
(ся); zob. objesc (si?)
objasniac -am, -asz пояснюва-
ти, з’яебвувати ► objasnic
-ni?, -nisz пояснйти, з’ясу-
вати
objasnienie -a n пояснения, з’я-
сування
objaw -u m прбяв; ознака
objawiac (si?) -am, -asz виявля-
ти(ся) ► objawic (si?) -wi?,
-wisz вйявити(ся)
objawienie -a n rel. одкровёння
objazd -u m об’!зд
obj^c obejm?, obejmiesz обня-
ти; охопйти; zob. obejmowac
objesc (si?) -jem, -jesz об7сти(ся);
zob. objadac si?
obj?cie -a n охбплення; ~ umys-
lem осягнення рбзумом
obj?cia -j?c Imn обшми
obj?tosc -sci z об’ём
oblewac (si?) -am, -asz облива-
ться) ► oblac (si?) -lej?,
-lejesz облйти(ся)
oblatywac -tuj?, -tujesz облпа-
ти ► obleciec -c?, -cisz обле-
т!ти
oblegac -am, -asz облягати
obl?zenie -a n облога
obliczac -am, -asz обчйслюва-
ти, пщрахбвувати ► obliczyc
-cz?,-czysz обчйслити, пщ-
рахувати
oblicze -a n облйччя
obligacja-ji облйащя, o6nira-
щя
675
оЬЦкапу
оЪЦкапу божевгльний, нав!жё-
ний, причйнний
obl?d -и т божевитя
оЫок -и т бболок, хмара; Ьи-
jac w oblokach витати (лпа-
ти, ширяти) в хмарах
obhidny облудний, лицемфний
obmywac (si?) -am, -asz обми-
вати(ся) ► obmyc (si?) -yj?,
-yjesz обмйта(ся)
obnizka-i z знйження; ~ cen
знйження цш
obnizac (sis) -am, -asz знйжува-
ти(ся), обнйжувати(ся) ► ob-
nizyc (sis) -z?, -zysz знйзити-
(ся), понйзити(ся)
obojczyk -a m ключйця
oboj?tnie байдуже; однаково
oboj?tny байдужий; jest mi to
oboj?tne це меш байдуже (од-
наково)
obok поруч, коло, б1ля; siadaj
~ mnie сщай коло (б!ля, пб-
руч) мене; mieszkac ~ жйти
поблизу
obora-y z кор1вник, кор!вня;
хлш (для худдби); кошара
(для овёць)
obornik -а т гшй
obowi^zek -zku т обов’язок,
повйншсть
oboz obozu т Ta6ip; ~ mlo-
dziezowy молодхжний Ta6ip;
~ koncentracyjny концентра-
щйний Ta6ip
obrabiarka-i z верстат (мета-
лообрдбний)
obracac -am, -asz 1. обертати
2. перетвбрювати; ~ pie-
ni^dzmi обертати rpiniMn
► obrocic -c$, -cisz 1. оберну-
та 2. перетворйта
obracac si$ -am si?, -asz si?
1. обертатися 2. бувати
► obrocic si? -c? si?, -cisz si?
обернутися
obrac obior?, obierzesz 1. об-
рата, вйбрати 2. обчйстити;
zob. obierad
obradowac -duj?, -dujesz деба-
тувата; засщати
obrady -ad Imn дебати; засщан-
ня
obraz -u m 1. картйна 2. образ,
уявлення; £wi?ty ~ чудо-
творна iKona
obraza -y z образа
obrazek-zka m картйнка, ма-
люнок
obrazac (si?) -am, -asz обража-
та(ся) ► obrazic (si?) -az?,
-azisz образита(ся)
obr^czka -i z обручка
obr?cz -y z обруч
obrona-у z оборона; захист;
~ pracy naukowej захист ди-
сертацп; przeciwlotnicza
протиповггряна оборона;
~ ojczyzny захист батьюв-
щйни
676
obzerac si?
obronic (sis) -ni?, -nisz оборо-
ниться); захистйти(ся)
obronny оборонный
obronca -у m оборбнець; захйс-
ник
obroza -у z нашйиник, ошййник
obrot-rotu т оборот; бберт;
~ towarowy товарооборот
obrus-a т обрус, скатертйна,
скатерка
obrz^dek -dku т rel. BipocnoBi-
дання; обряд
obrzezanie -а п обр!зання
obrz?d -и т обряд, ритуал
obrz?k -и т опух, набряк
obsada -у z склад, колектйв
obsadzac -am, -asz обсаджува-
ти;зам!щати ► obsadzic -dz?,
-dzisz обсадите; захпстйти
obserwacja -ji z обсерващя; спо-
стерёження; нагляд, обстё-
ження (у медицйш)
obserwator -а т спостершач,
спостерёжник
obserwatorium -um п обсерва-
Topin
obshiga-i z 1. обслугбвування
2. екшаж
obshigiwac -guj?, -gujesz обслу-
гбвувати ► obshizyc -z?, -zysz
обслужите
obsypywac (si?) -puj?, -pujesz 06-
сйпувати(ся), обсипати(ся)
► obsypac(si?) -pi?, -piesz 06-
сйпати(ся)
obszar -u m npocrip; теритбр1я
obszerny обшйрний; простб-
рий
obudzic -dz?, -dzisz розбудйти;
збудйти
obudzic si? -dz? si?, -dzisz si?
проснутися; пробудйтися;
прокйнутися
oburzenie -a n обурення
oburzac si? -am si?, -asz si? обу-
рюватися ► oburzyc si? -rz?
si?, -rzysz si? обуритися
obuwie -a n взуття
obwieszczenie-a n обвнцення,
оголбшення; об’ява
obwod-wodu m 1. округ, об-
ласть 2. окружшсть
oby щоб, хай, нехай, бодай би
[в оклйчних речениях)', obys
cudze dzieci uczyl! щоб ти чу-
жих датёй навчав!; ~ prze-
padl бодай би пропав
obyczaj -и т поведшка; звйчай;
kobieta lekkich obyczajow пан-
ка легко! поведшки
obydwa zob. oba
obydwaj zob. obaj
obydwie zob. obie
obydwoje zob. oboje
obywatel -a т громадянйн
obywatelka -i z громадянка
obywatelski громадянський
obywatelstwo -a n громадян-
ство
obzerac si? -am si?, -asz si? об-
677
ocalenie
жиратися ► obezrec si? -г?
si?, -resz si? обжёртися
ocalenie -a n врятування; удлин-
яя; зберёження
ocean -u m океан
ocena -y z ощнка; нота
oceniac -am, -asz ощнювати
► ocenic -ni?, -nisz ощнити
ocet octu оцет
ochlodzenie -a n охолодження
ochota -y z охота, бажання
ochotnik -a m добровблець
ochraniac -am, -asz охороняти
► ochronic -ni?, -nisz oxopo-
НЙТИ
ochronny охоронний, захиснйй;
barwa ochronna захиснйй
KOJiip
ochrzcic (si?) -cz?, -cisz охрести-
ти(ся)
ociemniaty отемшлий, ослш-
лий, незрячий
ocieplac -am, -asz отёплювати,
o6irpiBam, нагр!вати ► ociep-
lic -1?, -lisz отеплйти, o6irpl-
ти, нагргги; ocieplilo si? no-
тёшпло
ocieplenie-a n отёплення, no-
теплшня
oczarowac -ruj?, -rujesz очару-
вати
oczekiwac -kuj?, -kujesz очпсу-
вати, ждати
oczko -a n очко, В1чко; w glo-
wie любимчик
oczy oczu Imn O4i; zob. oko
oczyszczac -am, -asz очшцати
► oczyScic -yszcz?, -yscisz
очйстити
oczywiscie зрозумЬю, звичайно
od, ode вщ, з, за, для; od rana do
wieczora з рана до вёчора; od
Wisiy do Dniepru вщ В1сли до
Дншра; odejsc od okna вццй-
тй вщ вжна; wiatr od morza
BiTeg з моря; starszy od ciebie
crapinnm (старший) вщ (за)
тёбе
odbierac -am, -asz 1. вщбира-
ти 2. приймати; одёржувати
► odebrac -bior?, -bierzesz
1. вщ!брата 2. прийняти;
одёржати
odbijac -am, -asz 1. вщбивати;
2. вщчалювати ► odbic -bij?,
-bijesz 1. вщбйти; 2. вщчали-
ти (eid берега)
odbiorca -у т одёржувач
odbiornik -а т приймач; га-
diowy радюприймач
odbior -bioru т одёржання; при-
йом
odbitka -i z вщбйток, котя
odbudowa -у z вщбудбва
odbudowywac -wuj?, -wujesz вщ-
будовувати ► odbudowad
-duj?, -dujesz вщбудувати
odbywac -am, -asz вщбувати;
проводите ► odbyc -b?d?,
-b?dziesz вщбути; провести
678
odmawiac
odbywac si? (tylko 3. osoba) вщ-
буватися ► odbyc si? (tylko
3. osoba) вщбутася
odchodzic -dz?, -dzisz вдабди-
ти; zob. odejsc
oddiylenie-a n 1. вщхйлення
2. ухил
odcien -enia m вщтшок
odcinek -nka m 1. вщрвок
2. урйвок
odczuwac -am, -asz вщчувати
► odczuc -uj?, -ujesz вщчути
odczyt -u m дбповщь; лёкщя
odczytac -am, -asz прочитати
oddawac -daj?, -dajesz вщдава-
ти, повертати ► oddac-am,
-asz вщдати, повернута;
~ przyslug? зробйта пбслугу
oddech -u m вхдцих ,
oddychac -am, -asz дйхати
oddzial -u m 1. в!ддш, в!дд1лен-
ня 2. запн 3. цех
oddzielac (si?) -am, -asz вщщля-
ти(ся) ► oddzielic (si?) -1?, -lisz
в!дд1лйти(ся)
oddzielny окрёмий
odejmowac -muj?, -mujesz вщш-
мати ► odj^c odejm?, odej-
miesz вщняти; jakby r?k^
odjql як рукою зияло
odejmowanie -a n вщшмання
odejsc -jd?, -jdziesz вщштй; zob.
odchodzic
oderwac (si?) -w?, -wiesz вццрва-
ти(ся); zob. odrywac (si?)
odezwa -y z вщбзва
odezwac si? -w? si?, -wiesz si?
об1зватася; заговорйта; zob.
odzywac si?
odgadn^c -n?, -niesz вщгадати
odgrazac si? -am si?, -asz si? rpo-
зйтася, погрбжувати
odgrywac -am, -asz вццграва-
ти; грати ► odegrac -am, -asz
вщтрата: зтрати, заграти
odjazd -u m вщ’вд; poci^gu
ВЩХЩ ПО13ДУ
odjezdzac -am, -asz вщ’Тжджа-
ти, вщ’вдйти ► odjechac
-jad?, -jedziesz вщ’гхати
odklejac -am, -asz вщклёювати
► odkleic -ej?, -eisz вщклёТти
odkladac -am, -asz вщкладати;
zob. odlozyc
odkrywac (si?) -am, -asz вщкри-
вата(ся) ► odkryc (si?) -j?,
-jesz вщкрйта(ся)
odkupiciel-a m rel. спасйтель;
визволйтель
odkurzacz -a m пилосбс
odleglosc -sci z вщстань
odlegly вщдалений
odludzie -a n безлюддя
odl^czyc (si?) -cz?, -czysz вццц-
лйти(ся); вщлучйти(ся)
odlozyc -z?, -zysz вщкласти;
zob. odkladac
odmawiac -am, -asz вщмовля-
та(ся) ► odmowic -wi?, -wisz
в!дмовити(ся)
679
odmiana
odmiana -у z 1. перемша 2. вщ-
м!на 3. р!зн6вйд
odmowa -у z вщмбва
odnawiac -am, -asz обновляти;
вщновляти ► odnowic -wi?,
-wisz обновите; вщновйти
odnoga -i z 1. рукав (plmal) 2. вщ-
галуження
odnosic -nosz?, -nosisz вщноси-
ти; здобувати ► odniesc
-nios?, -niesiesz вщнестй;
~ zwyci?stwo здобути пере-
могу; ~ rany дгстати пора-
нения
odnosic si? -osz? si?, -osisz si?
ставитися; to si? nie odnosi do
ciebie це тебе не стосуеться
(це до тебе не вщноситься)
odnowa -у z вцщовлення
odpadac -am, -asz вщпадати
► odpasc -padn?, -padniesz
вщпасти
odpadki -dkow Imn вщходи; no-
кидьки
odpinac (si?) -am, -asz вщспба-
ти(ся) ► odpi^c (si?) odepn?,
odepniesz вщстебнути(ся)
odpis -u m котя
odpisywac -suj?, -sujesz перепй-
сувати; спйсувати; вщпйсу-
вати ► odpisac -isz?, -iszesz
переписати; списати; вщпи-
сати
odptyw -и т В1дплйв; спк
odplywac -am, -asz вщпливати
680
► odptyn^c -n?, -niesz вщпли-
стй
odpoczywac -am, -asz вщпочи-
вати ► odpoczqc -czn?,
-czniesz вщпочйти
odpoczynek -nku m вщпочйнок
odpomy витривалий, загартб-
ваний
odpowiadac -am, -asz В1дповь
дати ► odpowiedziec -wiem,
-wiesz вцщовютй; to mi nie od-
powiada це меш не шдходить
odpowiedni вщповщний
odpowiednik -а т екв!валёнт,
вщповщник
odpowiedzialnosc-sci z вщповь
дальшсть; ~ karna кримь
нальна вщповщальшсть
odpowiedzjalny вщповщальний
odpowiedz -dzi z В1дпов1дь;
wymijaj^ca ухйльна вщпо-
вщь
odprawa -у z 1. вйрядження
2. В1дс1ч 3. звгпьнення
odpr?zenie -а п ослабления на-
пряжения
odprowadzac -am, -asz вщвбди-
ти; проводжати; ► odprowa-
dzic -dz?, -dzisz вщвестй; про-
веете
odpust -u m вцшуст
odra -у z Kip
odrabiac -am, -asz вщроблятй
► odrobic -bi?, -bisz вщро-
бйти
odraczac -am, -asz вщстрбчува-
ти, вщкладати ► odroczyc
-cz?, -czysz вщстрбчити, вщ-
класти
odradzac -am, -asz 1. вщраджу-
вати 2. вщрбджувати ► od-
radzic -dz?, -dzisz 1. вщради-
ти 2. вщродйти
odradzac si? -am si?, -asz si? вщ-
рбджуватися ► odrodzic si?
-dz? si?, -dzisz si? вщродй-
тися
od rana зранку
odraza -y z вщраза, огйда
od razu зразу, вщразу
odrodzenie -a n вщрбдження;
ренесанс
odrozniac (si?) -am, -asz вщр!з-
няти(ся) ► odroznic (si?) -ni?,
-nisz вщр!знйти(ся)
odruch -u m рефлекс; ~ warun-
kowy умбвний рефлекс
odrywac (si?) -am, -asz вщрива-
ти(ся); zob, oderwac (si?)
odrzucac -am, -asz вщкидати
► odrzucic -c?, -cisz вщкйнути
odrzut -u m вщдача; вщкп
odrzutowy реактйвний; samo-
lot ~ реактйвний л!так
odslaniac (si?) -am, -asz вщкри-
вати(ся) ► odslonic (si?) -ni?,
-nisz в!дкрйти(ся)
°dst?p -u m штервал; пром!жок
°dst?powac -puj?, -pujesz вщсту-
пати; вщхбдити ► odst^pic
odwiedziny
-pi?, -pisz вщступйти; вццй-
тй
odst?pstwo -a n шдступництво
odsuwac (si?) -am, -asz вщсува-
ти(ся), усувати(ся) ► odsun^c
(si?) -n?, -niesz вщсунути(ся),
усунути(ся)
odsylacz-a m посилання, вй-
носка
odszkodowanie-a n вщшкоду-
вання
odswiezac -am, -asz осв!жати;
онбвлювати ► odswiezyc -z?,
-zysz осв!жйти; оновйти
odt^d 1. звтдси, звщсшя (про
мгсце) 2. вщтбда, з того часу
(про час)
odtr^cac -am, -asz вщштбвху-
вати; вщкидати ► odtr^cic
-с?, -cisz вщштовхнути; вщ-
кйнути
od tyhi ззаду, позаду
odtwarzac -am, -asz вщтвбрю-
вати ► odtworzyc -rz?, -rzysz
вщтворйти
odwaga -i z вщвага, мужшсть
odwdzi?czyc si? -cz? si?, -czysz si?
вщдячитися
odwet -u m реванш, вщплата
odwieezny споконв!чний
odwiedzac -am, -asz вщвщувати
► odwiedzic-dz?,-dzisz вщ-
вщати
odwiedziny-in Imn в!зйт, вщв!-
дини
681
odwilz
odwilz -у z вщлйга
odwolywac -hij?, -hijesz вщкли-
кати, вщзивати ► odwolac
-am, -asz вщклйкати, вщ!з-
вати
odwracac (si?) -am, -asz вщвер-
тати(ся), повертати(ся) ► od-
wrocic (si$) -c?, -cisz вщвер-
нути(ся), повернута (ся)
odwrot -rotu m вщступ
odziez -у z Ьдяг, одёжа
odznaczac -am, -asz вщзначати,
вщкпчати ► odznaczyc -cz?,
-czysz вщзначйти, вццштити
odznaczenie -a n вщзначення,
вщзнака
odzyskiwac -kuj?, -kujesz повер-
тати ► odzyskac -am, -asz по-
вернута; ~ przytomnosc o-
притбмшти; ~ wzrok npo-
зргта; ~ zdrowie вйдужати
odzywac si$ -am si?, -asz si? вщ-
зиватася, вщкликатися; zob.
odezwac si?
odzywczy пожйвний
odzywiac si? -am si?, -asz si? жи-
вйтися; годуватися
ofensywa -у z наступ
oferta -у z пропозшдя
ofiara-y z 1. жертва 2. по-
жёртва; пожёртвування
ofiarny 1. жертбвний; ogien ~
жертбвний вогонь 2. доб-
родшний; koziol ~ козёл вщ-
пущення
ofiarowac -ruj?, -rujesz 1. жёрт-
вувати 2. запропонувати
oficer -а т старшина, офщёр
oficjalny офвдйний
ogar -а т гончак
ogarek -rka т недогарок; недо-
курок
ogien ognia т вогонь
ogier -а т огир, огир
ogl^dac (si?) -am, -asz огляда-
та(ся)
oglaszac -am, -asz 1. оголбшу ва-
та, об’являти 2. публжувати
► oglosic -osz?, -osisz 1. ого-
лосйти, об’явйти 2. опубль
кувати
ogloszenie -а п оголбшення;
об’ява
ognisko -а п вбгнище, багаття;
elipsy фокус ёлшса
ogniwo -а п 1. ланка 2. елемёнт
(у фгзищУ, galwaniczne
Гальвашчний елемёнт
ogolic (si?) -1?, -lisz оббрйта(ся),
вйголита(ся), поголйти(ся)
ogon -а т хвют; wlec si? w ogonie
плёнтатися в xbocti
ogonek -nka m 1. хвостик 2. чёр-
та
ogolnie загально, загалбм
ogolnokrajowy zob. ogolnopan-
stwowy
ogolnoksztalc^cy загальноос-
вггнш
ogolnonarodowy всенарбдний
682
okres
ogolnopanstwowy загальнодер-
жавний
ogolny загальний; wyksztalcenie
ogolne загальна освгга
ogol -u m сукушпсть; ~ spole-
czenstwa громадсьюсть; na ~
загалбм, в щлому
ogolem загалбм
ogorek-rka тп опрбк; kiszony
~ кйслий (квашений, солб-
ний) опрбк
ogorkowy опркбвий; sezon ~
мёртвий сезбн
ogrodnik -а тп садовнйк; горбд-
ник
ogrodowy садбвий; горбдопй
ogromny величёзний
ogrod-u тп город; сад; парк;
~ botaniczny боташчний
сад; ~ zoologiczny зоопарк
ogrodek-dka тп горбдець; са-
док, садбчок
ogryzek -zka тп недбгризок
ogrzewac -am, -asz orpiBam;
нагршати
ogrzewanie -a n огр!вання; опа-
дения; centralne ~ централь-
не опалювання
ojciec ojca m батько; отёць
ojczym -a m в!тчйм
ojczysty; j?zyk ~ р!дна мбва;
kraj ~ р[дний край
ojczyzna -y z батьювщйна, BiT-
чйзна
okazaty показнйй, поставнйй
okazja -ji z нагбда, оказ!я; ko-
rzystac z okazji користатися
з нагбди (з оказп)
okazyjny випадкбвий
okienko -а п вжбнце
okiennica -у z вжбнниця
oklaski -skdw Imn бплески; ап-
лодування, оващя
okladka -i z обкладинка
okno-a п в1кнб; ~ wystawowe
в!трйна
око-а п око; golym okiem го-
лим оком; w cztery oczy
в!ч-на-в1ч; na pierwszy rzut
oka на пёрший пбгляд
okolica -у z окблиця; мюцёвгсть
okolicznik -а тп обставина
(у граматпицг)
okolo блйзько; коло
окоп -onia тп бкунь
окор -и тп окоп, окш
okopowy окбпний, траншёй-
ний; rosliny okopowe просап-
ш рослйни
okolnik-a тп обгжник, цирку-
ляр
okradac -am, -asz обкрадати
► okrasc -adn?, -adniesz об-
красти, o6iKpacTH
okr^g -r?gu m круг, окружшсть
okrqgly округлий, крутлий
okr^zac-am,-asz 1. отбчувати
2. об’/жджати ► okr^zyc -z?,
-zysz 1. оточйти 2. об’1хати
okres -u m перюд
683
okresowy
okresowy перюдйчний; ulamek
~ перюдичний др!б
okreslac -am, -asz визначати
► okreslic -1?, -lisz вйзначити
okreslony 1. вйзначений 2. оз-
начений; rodzajnik ~ озна-
чений артйкль
okr?g -u m округ
okr?t -u m корабёль
okropny жахлйвий
okrucienstwo -a n жорстбкють
okrutny жорстбкий, лютий
okrycie -awl. накриття 2. no-
кривало 3. вёрхшй бдяг
okrywac -am, -asz накривати
► okryc -yj?, -yjesz накрйти
okrzyk -u m крик, вйгук
oktawa -у z октава
okulary -row Imn окуляри
okupacja -ji z окупащя
olbrzym -a m вёлетень, пгант
olbrzymi велетёнський, пгант-
ський
olcha -у z вгльха
olej -u m 0Л1Я
olejek-jku m; ~ rozany (ete-
ryczny) трояндова (еф!рна)
0Л1Я
olejny 0Л1ЙНИЙ; farby olejne ол!й-
ni фарби; obraz ~ ол!я
olimpiada -y z ол1мтпада
olimpijski ол1мшйський; igrzy-
ska olimpijskie олшпшсью
при
oliwa -у z маслйнова ол!я, олй-
ва; мастйло; dolac oliwy do
ognia шдлйти масло в огонь
oliwka -i z олйвка, маслйна
olszyna-y z витьшйна, вшып-
няк
olow -lowiu т свинёць
olowek -wka п ол!вёць
ottarz -а т вгвтар, престол
omdlenie -а п зомлшня
omega -i z омёга, омёга
omijac -am, -asz обминати, об-
хбдити ► ошпцс -n?, -niesz
обминути, обштй
omlet -и т омлёт
on, опа, опо; one, oni Imn вш,
вона, вонб; вонй
ondulacja -ji z завйвка;; trwala
перманёнтна (х1м!чна) за-
вйвка
onomatopeja -i z ономатопёя,
звуконаслщування
opactwo -а п абатство
opad -и т опад; опадания; ора-
dy atmosferyczne атмосфёрш
опади
opadac -am, -asz 1. падати, опус-
катися 2. опадати ► opasc
opadn?, opadniesz 1. упасти,
опустйтися 2. опасти
opakowanie -а п упакування;
тара
opalac -am, -asz обпалювати
► opalic -1?, -lisz обпалйти
opalac si$ -am si?, -asz si? заго-
ряти ► opalic si? -1? si?, -lisz si?
684
oporny
загоргги; opalony загорший,
засмаглий
opalenizna -у z загар
opal -u m паливо
opanowac -nuj?, -nujesz опану-
вати, оволодати
opanowac si? -nuj? si?, -nujesz
si? оволодати собою, стрй-
матися
oparcie -awl. опора 2. спинка
(в мёблях)
oparzenie -а п бшк
opaska -i z пов’язка; бандероль
opat -а т абат
opatrunek -nku т перев’язка;
пов’язка
opatrznosc -sci z провидання
opera -у z опера
operacja -ji z операщя
operacyjny операщйний; sala
operacyjna операцшна
operator -a m юнооператор (в Ki-
нд)
opeatka -i z оперёта
operowac -ruj?, -rujesz onepy-
вати
opieka-i z ошка; откування;
~ zdrowotna охорбна здорб-
в’я; pod opiek^ пщ ошкуван-
ням (откою)
opiekowac si? -kuj? si?, -kujesz
si? ошкуватися, шклувати-
ся, дбати
°piekun -а т ошкун; покро-
витель
opiekunczy ошкунський; покро-
вйтельсысий
opienka -i z опёньок
opierac -am, -asz опирати, об-
пирати, шдпирати; zob.
oprzec
opierac si? -am si?, -asz si? спи-
ратися, Грунтуватися; opie-
rac si? na czyms спиратися
на чбмусь; ~ о cos спирати-
ся об щось zob. oprzec si?
opinia-ii z 1. думка, пбгляд
2. репутащя; ~ publiczna
громадська думка; zasi?gac
opinii навбдити дбвщку
opis -u m бпис
opisywac -suj?, -sujesz опйсува-
ти ► opisac -isz?, -iszesz опи-
сати
oplacac -am, -asz оплачувати
► oplacic -c?, -cisz оплатйти
oplacac si? -am si?, -asz si? оку-
патися ► oplacic si? -c? si?,
-cisz si? окупйтися; to si? nie
oplaca це не варте заходав
oplata -у z плата, оплата
oplatek -tka т облатка
oplywac -am, -asz обпливати
► oplyn^c -n?, -niesz обплй-
нути
opoka-i z скёля, скала; przen.
опора
opona-y z шйна, покрйшка;
оболбнка
oporny ошрний, нетддатливий
685
opowiadac
opowiadac -am, -asz оповщата,
розповщата, розказувати
► opowiedziec -wiem, -wiesz
pcnnoBicTH, розказата
opowiadanie -a n оповщання
opowiesc -sci z рбзповщь, бпо-
вщь
opdr oporu m dirip; bierny ~ na-
сйвний onip
opoznienie -a n зашзнення, сшз-
нення
opozniony сшзнений
opracowywac -wuj?, -wujesz on-
рацьбвувати ► opracowac
-cuj?, -cujesz опрацювати
oprawa-y z 1. оправа 2. поль
турка
oprawca -у m кат
oprawiac -am, -asz оправляти
► oprawic -wi?, -wisz оправити
oprowadzac -am, -asz водйта
► oprowadzic -dz?, -dzisz об-
вести, провести
oprocz KpiM, oxpiM, onpiH
oprzec opr?, oprzesz опёрта,
обпёрти; обгрунтувати; zob.
opierac
oprzec si? opr? si?, oprzesz si?
спёртася, опёртася; ~ na...
спёртася на... zob. opierac si?
optymista -у m оптикист
opuszczac -am, -asz опуската;
скидата; покидата ► opuscic
-uszcz?, -uscisz опустата; ски-
нута; покинута
opuszczac si? -am si?, -asz si?
1. спускатася, опускатися
2. занёдбуватася, опуска-
тися ► opuscic si? -uszcz? si?,
-uscisz si? 1. спустйтися, ony-
стйтася 2. занедбатася, ony-
стйтися
opylanie -a n запйлювання
oracz -a m плугатар, орач, ра-
тай
orac orz?, orzesz 1. орати 2. тяж-
ко працювати
orangutan -a m орангутанг,
орангутанг
orator -a m оратор, промбвець
oraz та, i, а також
orbita -y z op6ira
order -u m орден
ordynacja -ji z устав, положен-
ия; ~ wyborcza положения
про вйбори
ordynator -a m ординатор
ordynamy грубий
organ -u m орган^
organiczny оргашчний
organizacja -ji z оргашзащя
organizowac -zuj?, -zujesz opra-
шзувати
organowy органний
organy -now Imn орган
orgazm -u m оргазм, оргазм
orka -i z бранка, орання
orkan -u m ураган; хуртовйна
orkiestra-y z оркёстр; d?ta
духовйй оркёстр
686
osobisty
orli орлйний; ~ wzrok орлйний
3ip
Ormianin -a m в!рменйн, в!рмён
Ormianka -i z В1рмёнка
ormianski в1рмёнський
omat -u m rel. риза, рйзи
orszak -u m почет; кортеж
ortografia -11 z орфограф!я, op-
фограф!я, правопис
ortograficzny орфографГчний,
орфограф1чнии, правопйс-
ний
oryginal -и т орийнал; пер-
шодрук
orzech -а т ropix
orzeczenie -а п 1. вйсновок
2. прйсудок (у рёченш)
orzecznik-a т 1мённа частйна
складеного прйсудка
orzel orla т орёл
osa -у z оса: zty jak ~ у’Гдливии,
як оса
osad -и т осадок, осад
osada-y z 1. сёлище; колотя
2. залога
osadnictwo -а п посёлення, ко-
лошзащя
osadnik -а т поселёнець
oschty сухйй
osdka -i z брусок
oset ostu m будяк
osi^gac -am, -asz досягати ► o-
siqgn^c -n$, -niesz досягтй
osi^gni^cie -a n досягнення;
осягнення
osiedle -a n посёлення, сёлище
osiedlac (si^) -am, -asz оселяти-
(ся), поселяти(ся) ► osiedlic
(sis) -1?, -lisz оселйти(ся), no-
селйти(ся)
osiem osmiu BiciM
osiemdziesi^t в!с!мдесят
osiemnasty В1с1мнадцятий
osiemnascie в1с1мнадцять
osiemset BiciMcoT
osiol osla m осёл
osiwiec -wiej?, -wiejesz посйвгги
oskarzac -am, -asz обвинувачу-
вати ► oskarzyc -z$, -zysz об-
винуватити
oskarzenie -a n обвинувачення
oskarzony -nego m обвинуваче-
ний, пщсудний
oskarzyciel -a m обвинувач
oskrzele -li Imn бронхи
oslabiac -am, -asz ослабляти
► oslabic-bi$,-bisz ослаби-
те
osladzac -am, -asz пщсолбджу-
вати
► oslodzic -dz$, -dzisz шдсо-
лодйти
oslona -y z прикриття, захист
osnowa-y z 1. основа 2. фун-
дамент
osoba -у z cmfaar, ~ prawna
юридйчна особа; ~ fizyczna
ф!зйчна особа
osobisty особйстий; dowod ~
посвщчення особи; паспорт
687
osobiscie
osobiscie особйсто
osobno окрёмо
osobowy особбвий, персональ-
ный; zaimek ~ особбвий зай-
мённик; poci^g ~ пасажйр-
СЬКИЙ П013Д
ospa -у z Bicna; ~ wietrzna в!т-
ряна Bicna
ostatecznie в крайньому раз!,
кшёць кшцём
ostateczny остатбчний; крайнш
ostatni останшй; Ostatnia Wie-
czerza Тайна вечеря
ostatnio останшм часом
ostroga -i z шпора, острога
ostroznie оберёжно
ostrozny оберёжний
ostry 1. гбстрий 2. сувбрий;
~ wzrok гбстрий (бйстрий)
3ip
ostrze-a п в!стря, лёзо; posta-
wic cos na ostrzu noza поста-
вйти щось руба
ostrzegac -am, -asz остершати
► ostrzec -eg?, -ezesz остерег-
тй
ostrzezenie-a n поперёдження;
пересторбга
ostrzyc (si?) -rzyg?, -rzyzesz no-
стрйгти(ся); шдстригтй(ся)
ostrzyc -rz?, -rzysz гострйти; то-
чйти
ostygn^c-n?,-niesz остйгнути;
охолонут
osuszac -am, -asz осучпувати
688
► osuszyc -sz?, -szysz ocy-
ШЙТИ
oswajac (si?) -am, -asz прируча-
ться); привчати(ся) ► oswo-
ic (si?) -oj?, -oisz приручй-
тЬся); привчйти(ся)
oswojony приручений; освое-
ний
oszalec -ej?, -ejesz ошалгги, збо-
жевбл!ти
oszczep-u m спис; rzut oszcze-
pem метания спйса
oszczerstwo -a n наклеп
oszcz?dnosci -i Imn заощаджен-
НЯ
oszcz?dnosciowy ощадний; ksiq-
zeczka oszcz?dnosciowa ощад-
на кнйжка
oszcz?dzac -am, -asz заощаджу-
вати, еконбмити; zdrowie
берегтй здорбв’я; swiatlo
еконбмити св!тло ► oszcz?-
dzic -dz?, -dzisz заощадити,
зеконбмити
oszukiwac -kuj?, -kujesz ошуку-
вати, обманювати ► oszukac
-am, -asz ошукати, обма-
нут
oszust -a m шахрай
oszustwo -a n шахрайство
os osi z в!сь
osc osci z рйб’яча юсть, ость
oslepiac -am, -asz ослшляти,
ослшлювати ► oslepic-pi?,
-pisz ослшйти
owca
oslepiajqcy слшучий
oslepiqc -n?, -niesz ослшнути
osli ослячий; osla glowa дурна
(капустяна) голова
osmieszac -am, -asz брата на
CMix ► osmieszyc -sz?, -szysz
взята на CMix
osrodek-dka m центр, ocepe-
док; ~ zdrowia медпункт, ме-
дйчний пункт
oswiadczac -am, -asz заявляти
► oswiadczyc-cz?,-czysz за-
явйти
oswiadczac si? -am si?, -asz si?
просйти руки ► oswiadczyc
si? -cz? si?, -czysz si? попро-
сите руки; признатися в ко-
хаши; осв1дчитися
oswiadczenie -а п декларащя,
заява, вйсловлення
oswiadczyny -czyn Imn освщчен-
ня
oswiata -у z oceiTa
oswiecac -am, -asz 1. освгглю-
вати 2. просводати ► oswie-
cic -c?, -cisz 1. ocBirara 2. npo-
св!тйти
oswiecenie -a n просвгга; epoka
Oswiecenia enoxa Просв1т-
нйцтва
oswietlac -am, -asz освгглюва-
ти ► oswietlic-1?,-lisz ocBi-
тйти
oswietlenie -a n освгглення
otaczac (si?) -am, -asz отбчува-
ти(ся) ► otoczyc (si?) -cz?,
-czysz оточйти(ся)
otchlan -ani z безбдня, пучйна,
пр!рва
oto ось, от
otoczenie-a n отбчення; cepe-
дбвище
otruc (si?) -ruj?, -rujesz отру’гги-
(ся)
otrzymywac -muj?, -mujesz
одёржувати, даставати, от-
рймувати ► otrzymac -am,
-asz одёржати, дастати, от-
рймати; ~ list одёржати (от-
рймати) листа
otucha-y z надая; бадьбрють,
дух
otwarcie -а п вщкриття
otwarcie вщвёрто, вщкрйто;
явно
otwarty вщкрйтий; z otwartymi
r?koma з розкрйтими обш-
мами
otwierac -am, -asz вщчиняти,
вщкривати; розплющувати
(p4i) ► otworzyc-rz?, -rzysz
вщчинйти, вщкрйти; роз-
плющити (оч1)\ ~ zebranie
вщкривати (вщкрйти) збб-
ри; ~ окно вщчиняти (вщ-
чинйти) в1кнб
otwor otworu т oreip
otyty опасистий, гладкйй
owad -а т комаха
owca -у z в!вця
689
owczarek
owczarek -гка m В1вчарка
owczy овечий; ~ p?d cnine на-
слгдування
owies owsa m овёс
owijac -am, -asz о(б)вивати;
~ (obwijac) w baweln? гово-
рит натяками (непрямо)
► owin^c -n?, -niesz o(6)rop-
нути
owoc-u m шид; фрукт; ~ za-
kazany заборбнений швд
(бвоч)
owocny плодовйтий; плодонб-
сний
owocowy фруктбвий; ogrdd ~
сад
ozdoba -у z оздбба, прикраса
ozdobny озлоблений; декора-
тйвний; kwiaty ozdobne деко-
ратйвш KBira
ozi?biac (si?) -am, -asz охолб-
джувати(ся), остуджувати-
(ся) ► ozi?bic (sis) -bi?, -bisz
охолодйти(ся), остудйти(ся)
oznaczac -am, -asz 1. позначати
2. визначати ► oznaczyc 1. no-
значйти 2. вйзначити
oznaka -i z ознака; симптом
ozon -u m озон
ozonowy озбнний, озбновий,
dziura ozonowa озбнова дара
ozenic (si?) -ni?, -nisz ожени-
тся), одружйти(ся)
ozywac -am, -asz оживати; вщ-
живати ► ozyc ozyj?, ozyjesz
ожйти; вщжйти
ozywczy живйльний, животвбр-
ний
ozywiac (si?)-am,-asz оживля-
ти(ся) ► ozywic (si?) -wi?,
-wisz оживйти(ся)
ozywienie ожйвлення; пожвав-
лення
ozywiony оживлений; пожвав-
лений; ozywione stosunki han-
dlowe пожвавлеш торгов!
взаёмини; ozywiona rozmowa
жвава розмбва
6
osemka -i z BiciMKa
osmy вбсьмий
ow, owa, owo; owe, owi Imn той,
та, те; Ti; owego roku того ро-
ку; owa baba stala z tamtej
strony rzeki та баба стояла
з того боку р1чки; owo drze-
wo roslo po tej stronie sciezki
те дерево росло з цьбго боку
плаю
owczesny тогочасний; тодаш-
шй
690
pami^tka
p
pacha -y z пахва
pachn^cy пахучий; запашнйй
pachnqc, pachniec -n?, -niesz nax-
нути
pacierz-a m щодённа христи-
янська молитва; jak amen
w pacierzu неминуче, поза
всякими сумшвами
pacjent -а т пащёнт
paczka -i z 1. пакунок; посйлка
2. пачка (сигарет)', ~ zapalek
коробка органов
padac -am, -asz падата; pada
deszcz (snieg) падае (1дё) дощ
(cnir); padl rekord встанов-
лено рекорд; zob. pasc2
pagorek-rka m пагорб, горб,
горбок
pajac -a m паяц
paj^k -a m павук
paj?czyna -y z павутйна, паву-
тиння
рака -i z скрйня, ящик; пака
pakowac -kuj?, -kujesz пакува-
ти; складати
pakunek -nku т пакунок, пакёт
palacz -а т 1. опалювач; коче-
гар 2. курёць
palant -а т гйлка
palamia -i z курйльня; ~ kawy
м!сце, де жарять каву
РаЦсу -cego т курёць; przedzial
dla раЦсусЬ купё для курщв
palec-lca т палець; maty ~
м!зйнний палець, м!зйнець;
serdeczny ~ шдм!зйнний па-
лець; sredni ~ серёдшй па-
лець; wielki ~ (kciuk) велй-
кий палець (палюх); wskazu-
j^cy ~ вказ!внйй палець;
chodzic na palcach ходйти
навшпйньках; patrzec przez
раке дивйтися кр!зь пальщ
palic -1?, -lisz 1. палйти; топйти
2. курйти; ~ w?glein палйти
(топйти) вупллям; ~ papie-
rosy курйти цигарки
palic si? -1? si?, -lisz si? горки;
do roboty рватися до пра-
Щ
paliwo -а п паливо, пальнё
palmowy пальмовий; Niedziela
Palmowa Вёрбна недоля
paln^c -n?, -niesz тарахнути;
ляпнути; ghipstwo ляпну-
та (зробйти) дурнйцю
palnik -а т пальник
palny горючий; materiaty palne
горюч! речовйни; bron palna
вогнестргльна зброя
palac -и т палац
palka -i z палка; щпок
palkowac -kuj?, -kujesz, palowac
-hij?, -hijesz бйти палкою, ду-
бйнкою
pami^tka -i z пам’ятка; сувешр
691
pamiqtkowy
pami^tkowy пам’яткбвий, па-
м’ятний, мемор1альний
pantile -$ci z пам’ять; na ~ на-
пам’ять
pami^tac -am, -asz пам’ятати
pami^tnik -a m 1. щодённик
2. альбом; pami^tniki спбга-
ди, мемуари
pampersy -sow Imn памперси
(однораздв1 пелюшкй)
pan-a m 1. пан 2. ви; rel. Гос-
подь; dla panow для чоло-
bikib; ~ domu госпбдар;
~ mlody молодил; bye za
~ brat бути запашбрата
pani -i z 1. nani 2. ви; dla pan для
ЖШОК
panienka -i z панянка; панночка
panienstwo -a n давбцтво, даву-
вання
panna -у z панна; ~ mloda мо-
лода
panowac -nuj?, -nujesz 1. пану-
вати 2. володгги; ~ nad sob^
володгги собою
panowanie-a m 1. панування
2. володшня
pantofel -fla m туфля
pahski 1. панський 2. ваш
panstwo -awl. держава 2. пан-
ство (подружжя; ви; ~ Ko-
walscy Ковальсью (про ж1н~
ку й чолов1ка)
panstwowy державний; granica
panstwowa державний кордон
panszczyzna панщина
panszczyzniany панщинний;
chlop ~ панщанний селя-
нин, панщанин, панщинник
papier -u т nanip; ~ toaletowy
(higieniezny) туалётний па-
шр; papiery wartosciowe щшп
папёри
papieros -а т цигарка, патрбса
(без мундштука); сигарета
papieski папський
papiez -а т папа (рймсъкий)
paproc -oci z напороть
papryka-i z паприка; пёрець
(гдетрий)
papuga -i z папуга
para1-у z пара; matzenska
подружжя; mloda молода
пара, молодожбни, молод1
para2-у z пара; рейц раг^ на
Bcix парах
parada -у z парад
parafia -ii z rel. параф!я
parafianin -a m парафшнин
parafianka -i z парафынка
parafowac -fuj$, -tujesz парафу-
вати
parafowanie-a n парафування;
umowy mi^dzynarodowej
парафування м!жнарбдного
договору
paraliz -u m парал!ч
parasol -a m парасоль
parasolka -i z парасблька
parawan -u m ширма
692
раг| юлька; ~ slow галька (де-
галька, пару) сл!в
park -и т парк
parking -и т стоянка (автома-
шин)
рагкоиаё -kuj?, -kujesz ставити
авто на стоянку, паркувати
parlament -и т парламент
parobek -bka т наймит, батрак
parowac-ruj?,-rujesz 1. парува-
ти, випарбвувати 2. парува-
ти (об’ёднувати в пари) 3. па-
рйрувати (у фехтуванн!)
parowiec -wca т пароплав
parowoz-wozu т паровоз, па-
ротит, локомотив
parowka -i z сосиска
parter-u m 1. пёрший поверх
2. партер (в театр!)
parterowy одноповерхбвий
partia-ii z пария; ~ towaru
пария товару; ~ szachow
парты в шахи
partner -а т партнёр
partnerka -i z партнёрка
partyjny партшний; blok ~
партшний блок
partykula -у z частка
Partyzant -а т партизан
Partyzantka -i z 1. партизанка
2. партизани Imn; парти-
занська вшна; pdjsc do par-
tyzantki штй в партизани
3. партизанщина
Parzyc -rz?, -rzysz парити
pasta
parzysty парйстий, парний; licz-
by parzyste парш чйсла
pas пас (в картах)
pas -а т 1. пояс 2. тал^я, пояс
3. зона, полоса, смута; zima
za pasem зима за плечйма
pasazer -а т пасажйр
pasek -ska т 1. пасок, поясок,
2. смужка
pasieka -i z nacixa
pasikonik -a m польовйй коник;
стрибунёць
pasja-ji-z прйстрасть, пабя;
Pasja rel. Crpacri Госпбдш
pasjonowac si? -nuj? si?, -nujesz
si? захбплюватися; запалю-
ватися
pasjonuj^cy захбплюючий
paskudny паскудний
pasmanteria -ii z позумёнтш вй-
роби; галантерёя, Галанте-
рёя
pasmo -а п пасмо, пучбк, жму-
тбк
pasowac -suj?, -sujesz 1. пасува-
ти, шдхбдити 2. припасбву-
вати; nie pasuje не йдё (не под-
ходить, не пасуе, не до ли-
ця); ~ kogos na rycerza по-
святйти когось у рйцар!
pasozyt -а т паразйт
pasta -у z паста; do z?b6w зуб-
на паста; do obuwia (do
butow) паста для взуття (чо-
б5т); ~ do podlogi мастйка
693
pasterka
pasterka-i z rel. р!здвяна все-
нбшна
pasterz -a m пастир; пастух
pastor -a m пастор
pastoral -u m жезл (епископ-
ський)
pastoralka -i z щедр!вка; пасто-
раль
pastuch -a m пастух; чабан
pastwic si? -wi? si?, -wisz si? зну-
щатися
pastwisko -a n пасовйсько, na-
совйще, вйпн
pastylka -i z таблетка
pasza -y z корм, паша
paszkwil -u m пасквыь
paszport -u m паспорт
pasztet -u m паштет
pasc1 pas?, pasiesz пасти
pasc2 padn?, padniesz упасти;
полягтй (загйнути)', zob. pa-
dac
patelnia -i z сковорода
patent -u m патент
patos -u пафос
patriarcha -y m narpiapx
patriarchat -u m narpiapxar
patrzec -rz?, -rzysz дивйтися;
глядоти; ~ przez palce дивй-
тися кр!зь палыц
patyk -a m патйк
paw -wia m пава; павич
paznokiec -kcia m шготь
pazur -a m юготь, пазур
pazdziernik -a m жовтень
694
pazdziernikowy жовтнёвий
p^czek -czka m 1. пончик, пам-
пушок 2. брунька
p^sowy яскраво-червбний
p^tnik -а т zob. pielgrzym
pchac (si?) -am, -asz пхати(ся),
штовхати(ся) ► рсЬгцс -n?,
-niesz пхнути, штовхнути
pchla -у z блоха
pchni?cie-a n поштовх; удар
(холодною збрдею)', ~ kulq
штовхання (метання) ядра
pech -а т невдача
pechowiec -wca т невдатник,
невдаха
pedal -и т педаль
pegeer-u т PGR (panstwowe
gospodarstwo rolne) державне
ольськё господарство (ПГР)
(у комушстйчнш Пдлъир)
pelen повен
pelnia -i z 1. повнота 2. повня
(пдвний мюяць)
pelnic -ni?, -nisz 1. викбнува-
ти; obowi^zki викбнувати
оббв’язки 2. нестй; shizb?
нестй службу
pelnoglos -и т повноголбсся
pelnoletni повнол!тшй
pelny пбвний; щлий; peln^ раг$
щодуху; ре!гц piersi^ на пов-
ш груди
pensja -ji z зарплата (заробпъа
плата)
pensjonat -и т пансюнат
piecyk
perfumy -um Imn духи, парфу-
ми
pergamin -u m пергамент
perkusja -ji z ударш шстру-
мёнти
perla -y z перлйна
peron -u m перон; платформа
peronowy перонний
pertraktowac -tuj?, -tujesz вести
(провадити) переговори
penika -i z перука
pestka -i z клеточка (плоду)
pewien 1. пёвен 2. один, якййсь;
jestem ~ я пёвен; ~ pan один
(якййсь) пан
pewnie 1. упёвнено 2. напёвно;
мабуть
pewnik -а т акаома
pewnosc -sci z пёвшеть, упёвне-
шеть
penny пёвний; надшний; ~ sie-
bie самовпёвнений
P?cherz -а т пухйр, пузйр; Mi-
хур; ~ moezowy сечовйй Mi-
хур
P^d1 -и т гш, швидкйй 6ir; по-
тяг; ~ wiatru порйв вгтру;
owczy ~ елшё наслщування
P£d2 -и т пагш, паросток
Мгак-а т личйнка; pot. ма-
ЛК)К
PSdzel-dzla т пёнзель; пома-
зок
P^dzic -dz?, -dzisz гнати, гонй-
Т'и; нестйся
р?к -и т пук, жмут; в’язка
p?kac -am, -asz лопата; тргска-
ти; ~ ze smiechu лопати(ся)
вхд CMixy ► р?кгцс -n?, -niesz
лопнута; тронута
p?katy товстйй, пузатий, чере-
ватий; вйпуклий, опуклий
р?рек -рка т пупок, пуп
pepowina -у z пуповйна
p?tak-a т 1. малюк 2. голо-
дранець
p?tla -i z петля, зашморг
piana -у z шна; шумовйння
pianino -а п шаншо
pianista -у т шашет
pianka -i z шнка; шумовйна
piasek -sku т nicoK
piaskownica -у z шеочниця
piaszczysty тщаний
рцс si? pn? si?, pniesz si? 1. п’яс-
тися 2. вйтися 3. дёртися
pi^tek -tku m п’ятниця; Wielki
Pi^tek Страсна п’ятниця
pi^tka -i z п’япрка
pi^ty п’ятий; dzis pi^tego grud-
nia сьогбдш п’яте грудня
pic pij?, pijesz пйта; do upad-
lego пйта до нестями
piec -a m шч, шчка; груба; palic
w piecu палйти (топйти) шч
(в ne4i)
piec piek?, pieczesz пектй; жа-
рити
piechota -у z шхота
piecyk -а т грубка; шчка
695
pieczara
pieczara -у z печёра
pieczarka-i z печерйця, шам-
шньйбн
piecz^tka -i, piecz^c -$ci z печат-
ка, печать
pieczen -eni z печёня
pieczywo-a n булочш вйроби;
xni6; пёчиво
piegi -gow Imn веснянки
piegowaty веснянкуватий
piekarnia -i z пекарня
piekarz -a m пёкар, булочник
pieklo -a n пёкло, ад; z piekla ro-
dem пекёльник, пекёльниця
piel^gniarka -i z медсестра; до-
глядальниця, доглядачка
piel?gniarz -а т доглядач (хво-
рых)', медбрат
piel?gnowac -nuj?, -nujesz ходй-
ти (за кимсь); доглядати, ni-
клуватися; плекати
pielgrzym -а т паломник, про-
чанин, пипгрйм
pielgrzymka -i z палбмництво,
шлпрймство; прбща
pieluszka-i z пелюшка; owijac
w pieluszki пелената
pieni^dze -ni^dzy Imn rponii;
bye przy pieni^dzach мати rpo-
nii
pieniek -nka m пеньбк; miec
z kims na pienku мати з кй-
мось рахунки
pien pnia т пень; стбвбур; ко-
лода
pieprz-u т пёрець (чдрний);
znac si$ jak kura na pieprzu po-
зумггися, як свиня на пёрщ;
uciekac gdzie ~ rosnie пкати
де козам рбги правлять
piemik -а т пряник, шрник; ме-
дянйк, мед!внйк
pierozek -zka т варёничок; пи-
рЬкбк
pierog -roga т пиргг; pierogi
-gow Imn варёники lmn\ le-
niwe лшйв! варёники; rus-
kie (z serem) варёники з кар-
тбплею (з ейром)
piersiowy груднйй; klatka pier-
siowa трудна клгтка
piers -rsi z груди, грудь; пёрса
(жшдч1 груди)
pierscien -enia т пёрстень
pierscionek -nka т перстёник,
перстёнь, каблучка
pierwiastek -tka т 1. елемёнт
2. кбршь
pierwiosnek -nka т прбл1сок
pierwodmk -u m першодрук
pierworodny перворбдний
pierwotniak-a w; pierwotniaki
-kow Imn найпростшп (одно'
клтшша органгзми з тдцар'
ства безхребётних тварйн)
pierwszorz^dny першорядний;
першокласний
pierwszy пёрший; raz впёр-
ше, пёрший раз; na rzut
oka з пёршого пбгляду
696
pilka2
pierze -a n шр’я
pierzyna -y z перина
pies psa m собака, пес; ~ lancu-
chowy ланцюгбвий собака
(пес); pod psem дуже погано;
zejsc na psy опустйтися, скап-
цашти, зштй (звестйся) ш-
нащо
piesek-ska т собачка, пёсик;
francuski ~ пестунчик; вере-
Д1й
pieszo шшки, шшкбм
pieszy П1ший; тхотйнець
piescic (sis) -eszcz?, -escisz пёс-
тити(ся), милувати(ся), голу-
биться)
piesniarka -i z 1. сшвачка 2. nic-
нярка
piesn -sni z шсня
pietruszka -i z петрушка
pi?cioboj -boju m п’ятиббрство
pi?cioksi^g-si?gu m rel. п’яти-
кнйжжя
pi?cioramienny п’ятикутний
pi^cioro -rga п’ятеро
pi?c, pi?ciu п’ять
pi^cdziesi^t п’ятдесят
pi?cset п’ятсбт
pi?kniec -niej?, -niejesz гаршша-
ти, кращати
pi^kno -a n краса, красота
pi^kny гарний, прекрасний; li-
teratura pi?kna художня Л1те-
ратура; Akademia Sztuk
Pi?knych Акадёьпя мистёцтв
pi?sciarz -a m боксёр
pi?sc -sci z кулак; walka na pi?-
sci кулачний бш
pi?ta-y z п’ята; ~ Achillesa
ахшлёсова п’ята
pi^tnascie п’ятнадцять
pi^tro -a n поверх; ярус; pierw-
sze другий поверх
pigulka -i z шлюля, тгулка
pijacki п’янйцысий; gios п’я-
нйцький (п’яний) голос; pi-
jackie towarzystwo пияцька
компашя, компашя п’янйць
pijak -а т п’янйця
pijany п’яний; jek bela п’я-
ний, як шч (як чш, як хлюща)
pijanstwo -а п п’янство, пияцтво
pilnik -а т напйлок
pilnowac -nuj?, -nujesz пильну-
вати, стерегтй; porz^dku
наглядати (стёжити) за по-
рядком; jak oka w glowie
берегтй як зшйцю ока
pilny 1. пйльний, старанний;
уважний 2. негайний, термь
нбвий
pilot -а ди 1. шлот 2. провщнйк
3. лоцман (npoeidHUK суден)
pila -у z пила
pilka1 -i z пйлка
pilka2-i z м’яч; nozna фут-
бол; r?czna гандбол (руч-
нйй м’яч); wodna ватер-
поло; siatkowa (siatkowka)
волейбол
697
pilkarz
pilkarz -a m футболист
pilowac -hij?, -hijesz пиляти, pi-
зати
pinezka -i z кнопка
ping-pong -a m наститьний тёше
piohin -u m полйн
pion-u m 1. вертикаль (лиия)
2. висок (прйлад)
pionek -nka m ишак
pionier -a m пюнёр
pionowy вертикальний
piorun -a a. -u m rpiM
piorunochron -u m громовщвщ
piosenka -i z теня, тсенька
piosenkarka -i z викбнувачка
тсёнь (шееньбк), тснярка,
естрадна сшвачка
piosenkarz -а т виконавець ni-
сёнь (шееньбк), шеняр, ес-
традний сшвак
piorko -а п шрцё, перинка,
niplna; lekki jak ~ легкий
як шрТна (перо); szkice pidr-
kiem есюзи пером
piornik -а т пенал
pioro-a п перо; wieezne ~ ав-
торучка
pisac pisz?, piszesz писати
pisanka -i z писанка
pisarz -a m 1. письмённик 2. пй-
cap (в канцелярн)
pisemny писёмний, письмбвий;
egzamin ~ письмбвий icimr
(екзамен)
pisk -и т писк
698
piskl? -?cia п пташеня; пискля
piskorz -а т в’юн
pismo -ani. письмо 2. nepio-
дйчне видання, журнал, га-
зёта 3. почерк 4. лист; wybor
pism вйбраш твори; Pismo
Swi?te Святё Письмо
pisownia-i z правбпис, орфо-
граф!я
pistolet -и т тстолёт
piszczec -cz?, -czysz пищати
► pisn^c -n?, pisniesz пйснути
pismiennictwo -a n письмёнство
pismienny 1. письмбвий, пи-
сёмний 2. грамотний
piwnica -у z ndrpi6, шдвал,
льох
piwny пивнйй; piwne oczy Kapi
O4i
piwo -a n пйво; jasne (ciemne)
св!тле (тёмне) пиво; nawa-
rzyc (sobie) piwa наварйти
(соб!) Kami
pizama -y z тжама
plac -u m майдан, плбща; bu-
dowy будавёльна плбша, бу-
д!вёльний майданчик; za-
baw дитячий (шровйй) май-
данчик
placek-ска т корж, коржик,
солбдкий impir, млинёць,
оладок; placki kartoflane
(zienmiaczane) картбпляш
оладки (котлётки)
placowka-i z 1. пост; заста-
placa
ва, шкет 2. представнйцтво
(дипломатйчне); ~ handlo-
wa торгбве вцццлення
plaga -i z лихо, бща, нещастя,
кара
plama -у z пляма; wywabiac pla-
шу виводати плями
plan -и т план; ~ produkcyjny
виробнйчий план; wykonac
plan вйконати план
planeta -у z планета
planetarium -um п планетарш
planetarny планётний
planowac -nuj?, -nujesz плану-
вати
planowy плановий
plaster -tra т 1. пластир 2. скйб-
ка; ~ miodu спльнйк меду
plasterek -rka т скйбочка;
~ szynki скйбочка (шматок)
шйнки
plastykx-a т художник (напр.,
маляр, график, скульптор)
plastyk2 -и т пластик (пластич-
на маса), пластмаса
plaza -у z пляж
plazowy пляжний
pieban-а т rel. приходськйй
свящёник (у парафп)
plebania -ii z приходство
plecak -а т наплёчник, ранець,
рюкзак
plecy-cow Imn спйна; miec ~
мати впливбву шдтрймку
plemi? -mienia п плём’я
plemnik -а т сперматозоид,
спёрмш, жйвчик
plenarny пленарный; posiedze-
nie piename пленарне зае-
дания
plesc plot?, pleciesz плестй
plesn-sni z шпснява, плюень,
шпснявина, цвить
plewy -ew Imn полова
plik -u m пачка (лиспив, доку-
мёнпив, nanepie); в’язка; ~
kluczy в’язка ключ!в
pion -и т урожай, ужйнок; пло-
да Imn; wydawac давати
(принбсити) плода (урожай)
plotka -i z шптка
plotkarka-i z шпткарка, пле-
туха
plotkarz -а т гопткар, плетут
plotkowac -kuj?, -kujesz розпус-
кати пл1ткй
pluc -uj?, -ujesz плювати ► plu-
nge -n?, -niesz плюнути
plus -a m плюс
plusk -u m плеск, плёсют
pluskiewka -i z кнопка
pluskwa -y z блощйця
pluton -u m 1. плутошй 2. чота;
piechoty zmotoryzowanej
мотоп1х6тна чота; dowo-
dzenia чота керування
plutonowy -wego m сержант
(в укрсйнському вшську)
placa -у z плата, зарплата (за-
po6ima плата), платня
699
placic
placic -c$, -cisz платйти
placz -u m плач; wybuchn^c pla-
czem розридатися
plakac placz$, placzesz плакаты
plaski плоский, пласкйй; ба-
нальный
plaskorzezba -у z барельеф
plaskowyz -u m плоскопр’я
plaszcz -a m пальто, плащ;
~ letni Л1тшй плащ; ~ zimo-
wy зимбвё пальто
plaszczyzna-у z площина; по-
вёрхня
platad -am, -asz 1. платати (ры-
бу) 2. завдвати удар (но-
жём, шаблею) 3. ~ figle ви-
творяти
platek -tka т 1. пелюстка 2. сш-
жйнка
platniczy плат1жний
platnik -а т платник; ~ podat-
kow платник податав
platny платний
plaz -а т плазун
plciowy статёвий
piec plci z стать; ~ m§ska (brzyd-
ka) чоловтча (сильна) стать;
~ zenska (pi^kna, slaba) жь
нбча (прекрасна, слабка) стать
pletwa-y z плавёць, плавник;
ласт
pletwonurek -rka т водолаз,
акваланпст
plodny плодовитей, шпдний;
родючий; плодоносный, пло-
дотворный; урожайный, пло-
дючий
plomienny полум’яний, палкий
plomien -enia т пблум’я
plomyk -а т вбгник
р1отцс -н$, -niesz горгги; пала-
та; ze wstydu ropiTH вщ
сорому
plot -u т шпт; z chrustu (ple-
ciony) тин
plotek -tka m танок; bieg przez
plotki 6ir з бар’ёрами
plod plodu m плщ
plotno -a n полотно
phico -a n легёня; zapalenie pluc
запалення легёшв (легёнь),
пневмошя
plug -а т плуг; sniezny сшго-
очйсник
phikac -ucz$, -uczesz 1. полос-
ката (бийзну) 2. промивати
plyn -и т рщина
plyn^c -n?, -niesz 1. плистй,
пливтй, плйнута 2. тектй;
~ pod pr^d плистй прбти
течп; z pr^dem плистй за
теч1ёю
plyta -у z 1. плита; панёль
2. пластйнка, платшка,
грампластинка
plytki мшкйи; поверхбвий
plywac -am, -asz плавати
plywak -а т плавёць
plywalnia-i z плавальний ба-
сёйн
700
poci^g
po 1. no; ~ pokoju по юмнап
2. шсля; ~ wojnie теля вшнй
3. за; zwrocic si? ~ rad? звер-
нутисязапорадою; ~ polsku
по-пбльськи; ~ pierwsze
по-пёрше; kwadrans po czwar-
tej чверть на п’яту; ~ pas до
пояса
pobic -ij?, -ijesz побита; ~ re-
kord побита (встановйти)
рекорд
pobierac si? -am si?, -asz si? no-
биратася, женйтися, одру-
жуватася, вшчатися ► ро-
brac si? -bior? si?, -bierzesz
si? побратися, оженйтися,
одружйтися, повшчатися
poblazliwy поблажливий
pobl^dzic -dz?, -dzisz 1. заблу-
дйтися, заблукати 2. поми-
лйтися; przen. згрппйти 3. по-
блудйти, поблукати
poboeze -а п узбгччя, обочина
poborca -у т збирач; ~ podat-
kowy збирач податюв
poborowy призбвнйй; новобра-
нець; wiek ~ призбвнйй вж
Pobory -row Imn заробгтна пла-
та (зарплата); оклад
pobozny наббжний, поббжний;
благочестйвий
Pobudka -i z побудка
Pobyt -u m перебування, пробу-
вання; miejsee pobytu м!сце-
перебування
pocalowac (si?) -hij?, -hijesz no-
щлувати(ся)
pocalunek -nku m поцшунок
po chia mac -am, -asz поглинати
► pochlon^c -n?, -niesz поглй-
нута; przen. захбплювата
pochmurny похмурий, похмур-
ний
pochodnia-i z смолоскйп, фа-
кел
pochodzenie-а п похбдження;
jestem z pochodzenia Polakiem
я за похбдженням поляк
pochodzic -dz?, -dzisz похбди-
та; on pochodzi z Kijowa вш
походить (вш родом) 3 Кй-
ева
pochod -chodu т похгд
pochwa-y z 1. шхви (шаблг)
2. футляр 3. шхва (анато-
лачне)
pochwalac -am, -asz похвалю-
вати, похвалята, хвалйта
► pochwalic -1?, -lisz похва-
лйти
pochwala -у z похвала
pochylac (si?) -am, -asz схиля-
ти(ся); нахилята(ся); похи-
лята(ся) ► pochylic (si?) -1?,
-lisz схилйта(ся); нахилйта-
(ся); похилйта(ся)
poci^g -u т 1. потяг; do mii-
zyki потяг до музики 2. пб-
1зд; osobowy пасажйр-
ський пбТзд (потяг); ~ ро-
701
poci^gac
. spieszny швидкйй пбТзд (по-
тяг); ~ dalekobiezny пбТзд
далёкого прямування (опо-
лчения, слщування); ~ pod-
miejski примгсысйй пбТзд;
електрйчка
pociqgac -am, -asz 1. тягнути
2. притягати 3. покривати
(ф арбою) ► poci^gn^c -п?,
-niesz 1. потягнута 2. при-
вабити 3. покрйти
ро cichu потйху, стйха, тйхо
pocic si£ -с? si?, -cisz si? потом,
ШТН1ТИ, npiTH
pociecha -у z втгха, розрада, но-
тиса
pocieszac (si?) -am, -asz yrinia-
ти(ся), потппати(ся), знахб-
дити розраду, заспокбюва-
ти(ся) ► pocieszyc (si?) -sz?,
-SZySZ УТ1ШИТИ(СЯ), П0Т1ШИ-
ти(ся), знайтй розраду, за-
спокбТти(ся)
pocisk -и т снаряд
ро со навпцо, нащо, пощб
pocz^tek -tku т початок
pocz^tkuj^cy початкуючий, по-
чинаючий; початкгвець
poczciwy добросердний
poczekac -am, -asz почекати,
заждати, пщождати
poczekalnia -i z чекальня, зал
чекання
pocz?stowac -tuj?, -tujesz поча-
стувати
poczta-y z пбшта; ~ glowna
головнйй поштамт; ~ lotni-
cza ав!апбшта
pocztowy поштбвий; znaczek ~
марка; skrzynka pocztowa
поштбва скрйнька
pocztowka -i z листгвка
poczucie -а п почуття
poczwarka -i z личйнка
poczworny четвернйй; чоти-
риразбвий, чотирикратний;
poczwoma kabina чотири-
м!сна кабша
pod, pode тд, птдо, пбшд; pod
stolem тд столом; pod koniec
roku тд кшёць (напрйкшц!)
року; plyn^c pod pr^d плистй
прбти течи; wzi^c pod r?k?
взяти тд рЧу; P°d kierow-
nictwem (redakcj^) шд керш-
нйцтвом (редакщею); pod
wiatr прбти в1тру pode ranq
тдо мною; pod oknami пб-
пщ вгкнами
podac -am, -asz подати, дата
podanie -awl. заява 2. подача
3. перёказ, легёнда
podarek -rku, podarunek -nku m
подарунок, дарун°к
podarowac -ruj?, -rujesz 1. no-
дарувати 2. простата
podatek -tku m податок; ~ do-
chodowy прибуткбвий пода-
ток; gruntowy Грунтовйй
податок; mieszkaniowy
702
podeszwa
житловйй податок; ~ obro-
towy торговёльний податок;
pobierac (sciqgac) podatki зби-
рати (стягати) податки
podatkowy податкбвий; ulga
podatkowa податкова шльга;
stopa podatkowa податкова
норма
podatnik -а т платник податк!в
podawac -aj?, -ajesz подавати
► podac -am, -asz подати,
дата; podac si? do dymisji no-
датися у вщставку
podbijac -am, -asz тдбивати;
~ cen? набивата щну ► pod-
bic -ij?, -ijesz 1. шдбйти 2. за-
воювати
podbiegunowy полярний; Koto
Podbiegunowe Полярне коло
podboj -boju m завоювання,
тдкбрення
podbrodek-dka m тдборщок,
тдборщдя
podburzac -am, -asz шдбурюва-
ти ► podburzyc -rz?, -rzysz
шдбурити
podchodzic -dz?, -dzisz пщхбди-
ти; zob. podejsc
podchor^zy -zego m прапорщик
(в укратському вшську)
podcinac -am, -asz шдр!зати, шд-
пкати; пщкбшувати ► pod-
сЦс -detn?, -detniesz шдтяти,
П1дс1ктй; пщкосйти
Podci^gac (si?) -am, -asz пщтя-
гувати(ся) ► podci^gn^c (si?)
-n?, -niesz тдтягнути(ся)
podczas тд час
poddawac -daj?, -dajesz шдда-
вати, здавати ► poddac -am,
-asz шддати, здати
poddawac si? -daj? si?, -dajesz
si? тддаватися, шдкорятися
► poddac si? -am si?, -asz si?
шддатися, пщкорйтися
poddasze -a n тддашшя; горй-
ще, мансарда
podejmowac -muj?, -mujesz тд-
шмати; приймати ► podj^c
-dejm?, -dejmiesz шдняти;
прийняти
podejrzec zob. podgl^dac
podejrzenie-a n шдозршня, ni-
дбзра; budzic викликати
тдозршня (шдбзру)
podejsc -dejd?, -dejdziesz пццй-
тй; зоб. podchodzic
podejmowac si? -muj? si?, -mu-
jesz si? братися; брата на се-
бе ► podj^c si? -dejm? si?,
-dejmiesz si? взятася, взята
на себе
podeprzec -pr?, -przesz пщпёр-
ти; тдтрймати; пщкршйта
zob. podpierac
poderwac (si?) -w?, -wiesz подня-
та (ся); шд1рвата(ся) zob. pod-
rywac (si?)
podeszwa -y z шдбшва; шдмёт-
ка
703
podgl^dac
podgl^dac-am,-asz шдглядати
► podgl^dn^c-n?,-niesz, po-
dejrzec -rz?, -rzysz тдглёдгги
podglebie -a n шдГрунтя
podjezdiac -am, -asz шд’гжджа-
ти ► podjechac -jad?, -jedziesz
шд’1хати
podklad-u m шдвалини Imn,
фундамент
podkladac -am, -asz тдклада-
ти; zob. podlozyc
podkowa -y z шдкбва
podkreslac -am, -asz шдкрёслю-
вати ► podkreslic -1?, -lisznw-
крёслити
podlegac -am, -asz шдлягати;
тдаорядкбвуватися; ~ usta-
wie шдпорядкбвуватися да
закону
podlewac -am, -asz тдливати
► podlac -ej?, -ejesz шдлйти
podlotek -tka m щщпток
podl^czac -am, -asz шдлучати,
шдключати ► podl^czyc -cz?,
-czysz шдлучйти, шдклю-
чйти
podloga -i z шдлбга
podloze -a n Грунт; основа; база
podlozyc -z?, -zysz тпдкласти;
zob. podkladac
podly шдлий
podmiejski тдмюысйй
podmiot -u m шдмет
podmuch -u m hobIb, подув, по-
дах; ~ wiosny подах веснй
podniecac -am, -asz збуджува-
ти; спонукати ► podniecic
-c?, -cisz збудйти; спонукати
podniecenie -а п збудження
podniesienie -а п тднёсення,
пщняття
Podniesienie-а п rel. Пщнёсен-
ня, Перетвбрення Дар1в
podnosic (si?) -nosz?, -nosisz пщ-
шмати(ся); шдн6сити(ся)
► podniesc (si?) -nios?, -ше-
siesz тдняти(ся); шднестй-
(ся)
podobac si? -am si?, -asz si? no-
дббатися
podobienstwo -a n под!бшсть;
схблбсть
podobnie подгбно
podobno мабуть, здаёться
podobny подабний; схожий,
do ojca подабний до бать-
ка, схожий на батька
podoficer -а т шдстаршина
Podolanin -а т подолянин, по-
доляк
Podolanka-i z подолянка, по-
долячка
podpalacz -а т пал!й
podpalac -am, -asz щцпалювати
► podpalic -1?, -lisz пщпалйти
podpierac -am, -asz пщпирати;
шдтрймувати; п(цкр!пляти;
zob. podeprzec
podpis -u m п1дпис; sfalszowany
~ шдрбблений пщпис
704
podtrzymywac
podpisywac (si?) -suj?, -sujesz
1пдписувати(ся) ► podpisac
(si?) -isz?, -iszesz шдписа-
ти(ся)
podporucznik -a m лейтенант
(в укршнському вшську)
podpowiadac -am, -asz шдказу-
вати ► podpowiedziec-wiem,
-wiesz шдказати
podpulkownik-a m шдполков-
НИК
podrabiac -am, -asz шдробляти
► podrobic-bi?,-bisz шдро-
бйти
podraznienie -a n подразнення
podr^cznik -a m шдручник
podr?czny шдручний; bagaz ~
ручнйй багаж
podroz-y z подорож, попдка;
koszty podrozy подорожш
(дорбжш) вйтрати; towa-
rzysz podrozy супутник
Podroznik -a m мандр!внйк;
подорожник
podrozowac -zuj?, -zujesz подо-
рожувати; мандрувати
po drugie по-друге
Podprwac (si?) -am, -asz тдри-
в&ти(ся); пццимати(ся); zob.
poderwac (si?)
P°drzec -dr?, -drzesz подёрти,
порвати
P°drz?dny другорядний; пщ-
Рядний; zdanie podrz?dne тд-
Рядне речения
23 \
КР noitci кий C1ORHHK
podrzucac -am, -asz шдкидати
► podrzucic -c?, -cisz шдкй-
нути
podskakiwac -kuj?, -kujesz пщ-
скакувати, шдстрйбувати
► podskoczyc -cz?, -czysz тд-
скочити, тдстрибнути
podskorny шдшкфний; woda
podskorna тдГрунтова вода
podshich-u m тдслухування;
перехоплення
podstawa -у z основа, база
podstawiac -am, -asz шдставля-
ти ► podstawic -wi?, -wisz
пщставити
podstawowy основнйй; голов-
нйй; szkola podstawowa no-
чаткова школа
podst?p -u m шдступ; хитронц
Imn
podsumowac -muj?, -mujesz тд-
сумувати; пщвестй (пщбй-
ти) пщсумок
podsuwac -am, -asz пщсувати;
тдставляти; наводити ► pod-
sun^c -n?, -niesz тдсунути;
шдставити; навести
podszewka-i z шдкладка, шд-
шйвка
podswiadomosc -sci z шдсвщб-
MicTb
podtrzymywac -muj?, -mujesz
шдтрймувати, шддёржува-
ти ► podtrzymac -am, -asz
шдтрймати, шддёржати
705
podtytul
podtytul -u m подзаголовок, пщ-
тйтул
poduszka -i z подушка; poduszki
pod oczami набряки пщ очйма
podwazac -am, -asz 1. шдва-
жувати, шдшмати (ломом)
2. шдривати (авторитет)
► podwazyc -z?, -zysz 1. под-
важити, пцщяти 2. Парва-
ти
podwi^zywac -zuj?, -zujesz под-
в’язувати ► podwi^zac-^z?,
-qzesz шдв’язати
podwieczorek -rku m подвеч!рок
podwodny шдводний lodz pod-
wodna подводний човен
podwozic -oz?, -ozisz шдвозити
► podwiezc -wioz?, -wieziesz
подвезти
podwojny подв1йний
podworze -a n подв!р’я
podwyzka -i z подвйщення;
~ cen щдвйщення цш; ~ pen-
sji прибавка (зарплата)
podwyzszac -am, -asz подвйщу-
вати; тдшмата ► podwyz-
szyc -sz?, -szysz пщвйщити;
поднята, шднестй
podzial -u m поды; розподы
podzialka -i z 1. шкала 2. мас-
штаб
podzielac -am, -asz подыяти;
~ czyj^s opini? (czyjes zdanie)
ПОД1ЛЯТИ чиюсь думку ► po-
dzielic -1$, -lisz подитйти; po-
dzielic maj^tek подитйти ма-
ёток
podzielic si? -1? si?, -lisz si? no-
дыйтися; ~ wrazeniem подь
лйтася враженням
podziemie -a n 1. пщземёлля
2. подшлля
podziemny 1. подзёмний 2. шд-
шльний
podzi?kowac -kuj?, -kujesz подя-
кувати
podziw -u m подив
podziwiac -am, -asz захоплюва-
тися
poemat -u m поёма
poeta -y z поёт
poetka -i z поетёса
poezja -ji z поёз!я
pogadanka -i z бёсща, розмова;
доповодь, лёкщя; wyglosic
pogadank? (odczyt) прочита-
ти доповодь (лёкщю)
poganin -а т поганин, язйчник
poganski поганський, язйче-
ський
pogarda-y z презйрство; зне-
вага
pogardzac -am, -asz ставитися
з презйрством; зневажати
pogl^d -и т погляд; na Swiat
св!т6гляд
pogl?biac -am, -asz поглйблю-
вати ► pogl?bic -bi?, -bisz по-
глйбити
pogoda -у z погода; brzydka
706
pokorny
погана погода; ladna ~ гар-
на погода
pogodny погожий; яснйй; pogod-
ne spojrzenie яснйй погляд
pogodzic (sis) -dz?, -dzisz поми-
риться)
pogon -i z погоня
pogotowie-a n готбвшсть, ro-
TOBicTb; ~ ratunkowe швид-
ка допомбга
pogranicze -a n погранична,
прикордбння
pogrom -u m погром; розгром
pogrzeb -u m похорон
pojawiac si? -am si?, -asz si? з’яв-
лятися, появлятися ► poja-
wic si? -wi? si?, -wisz si? поя-
вйтися, з’явйтися
pojazd -u m екшаж
pojechac -jad?, -jedziesz шлхати
pojednanie -a n примирения
pojedynczy одинйчний; пооди-
нокий; zdanie pojedyncze npo-
стё речения; liczba pojedyncza
однина
pojedynek -nku m поедйнок;
двобш; дуёль
pojemnik -a m 1. контейнер 2. ре-
зервуар
pojemnosc -sci z мгсткгстъ, ём-
Kicrb
poj?cie -a n 1. поняття 2. уяв-
лення; nie mam (zielonego) po-
j?cia не маю (наймёншого)
уявлення
pojutrze шслязавтра
pokarm -u m корм; страва
pokarmowy 1. харчовйй 2. трав-
нйй; przewod ~ травнйй
тракт
pokaz -и т демонстращя, показ
pokazywac -zuj?, -zujesz показу-
вати ► pokazac -kaz?, -kazesz
показати
pokazywac si? -zuj? si?, -zujesz
si? показуватися, появляти-
ся, з’являтися ► pokazac si?
-kaz? si?, -kazesz si? показа-
тися, появйтися, з’явйтися
poklad-u m 1. поклад; pokla-
dy w?gla поклади вуплля
2. палуба (судна)
poklocic si? -c? si?, -cisz si? no-
сварйтися
pokochac -am, -asz полюбйти;
покохати
pokoik -u m юмнатка
pokojowy 1. К1мнатний 2. мйр-
ний; traktat мйрний дбго-
Bip
pokojowka -i z поко’шка
pokonywac -nuj?, -nujesz nepe-
магати, переббрювати ► po-
konac -am, -asz перемогтй;
подолати;^ trudnosci подо-
лати труднощ)’
pokora-y z покора, поюрли-
BicTb, смирёншсть
pokorny покфний, сумйрний,
смирённий
23*
707
pokost
pokost -u m ол1фа
pokoj1 -koju m мир; ~ wieczny
(wiekuisty) в!чний спбкш;
zawrzec ~ укласти мир; zer-
wac ~ порушити мир
pokoj2-koju m юмната; ~ ja-
dalny (дальня; ~ sypialny
спальня; ~ goscinny в!таль-
ня; ~ hotelowy номер;
~ dwuosobowy (jednoosobo-
wy, z lazienk^, z tarasem, z bal-
konem) номер на дв! особи
(на одну особу, з ванною,
з терасою, з балконом)
pokrewienstwo-а п спорщнен-
ня, спорщнешсть
pokrewny спор!днений; j?zyki
pokrewne спорцщеш мови
pokrycie -a z покриття
pokrywac -am, -asz покривати
► pokryc -yj?, -yjesz покрйти
pokrywka-i z пбкришка, на-
кривка
pokrzywa -у z кропйва
pokrzywdzony скрйвджений
pokrzyzowac -zuj?, -zujesz;
~ plany розстрбТти плани
pokusa -у z, pokuszenie -a n cno-
куса; nie wodz nas na pokusze-
nie не введй нас у спокусу
(у випроббвування)
pokuta -у z покута; покаяния
pokutowac -tuj?, -tujesz покуту-
вати
Polak -а т поляк
polana -у z поляна, галява, га-
лявина
polano -а т полню
pole-а п 1. поле 2. плбща
(напр., трикутника)', wypro-
wadzic w ~ пошйти в дурш;
~ karne штрафнйй майдан-
чик; na polu nauki на нйв1 на-
уки
polec -legn?, -legniesz полягтй
polecac -am, -asz 1. рекоменду-
вати 2. наказувати ► ро-
lecic -с?, -cisz 1. (по)рекомен-
дувати 2. наказати; list po-
lecony рекомендбваний лист
polegac -am, -asz здаватися,
покладатися
polepszac -am, -asz полшшу-
вати ► polepszyc -sz?, -szysz
полшшити
polepszac si? -am si?, -asz si?
кращати, пол1пшуватися
► polepszyc si? -sz? si?, -szysz
si? покращати; полшшитися
polewac -am, -asz поливати
► polac -lej?, -lejesz полйти
pol?dwica-y z полядвиця, фр
лёйна вйр!зка
policja -ji z полщя
policjant -a m полодант
policyjny полщшний
policzek -а ди 1. щока 2. ляпас
policzyc -cz?, -czysz порахува-
ти, пол!чйти
poligon -u т полтбн
708
politechnika-i z пол!техн1чний
шститут
polityk -a m полггик
polityka -i z полггика
Polka -i z полька, полячка
polka -i z полька (танець)
polonez-a m полонез; tanczyc
(grac) poloneza танцювати
(грати) полонез
polonista -у m полошст
polonizacja -ji z полошзащя,
ополячения, сполячення,
спблыцення
polonizm -u m полонвм
polonizowac (si?) -zuj?, -zujesz
по л ошзувати (ся)
polowac -luj?, -lujesz полювати
polowanie -a m полювання
polski пбльський; j?zyk ~ пбль-
ська мбва; Rzeczpospolita
Polska Р1чпоспблита Пбль-
ська (Республша Пбльща)
polszczyzna -у z пбльська мбва
polamac -mi?, -miesz полама-
ти, поломйти
polqczenie -а п зв’язбк; спо-
лучення; сполука; поёднан-
ня; ~ telefoniczne телефбн-
не сполучення, телефбнний
зв’язбк
polqczyc (si?) -cz?, -czysz з’ед-
нати(ся), об’еднати(ся); спо-
лучйти(ся)
Polowa -у z половина
Polozyc -z?, -zysz покласти
pomimo
polozyc si? -z? si?, -zysz si? ляг-
ТЙ
poludnie-a n 1. швдень (гео-
графгчний) 2. швдень, полу-
день (пора дня); przed ро-
hidniem перед полуднем,
в пёршш половйш дня; ро
poludniu теля общу, попо-
лудш; w pohidnie отвдш
pohidnik -а т мерид1ан
poludniowy твдённий
polykac -am, -asz ковтати
► polkn^c -n?, -niesz ковтну-
ти; pigulk? проковтнути
шлюлю
pomagac -am, -asz помагати,
допомагати; zob. pomoc
pomalowac -luj?, -lujesz покра-
ейти; пофарбувати
pomarancza -у z помаранча,
апельейн
pomaranczowy 1. апельейновий
2. оранжевий (кдл1р)
pomidor -а т помщбр; томат
pomidorowy помщбровий, по-
мщбрний; томатний; zupa
pomidorowa томатний суп
pomieszad -am, -asz пом!шати;
зм!шати, перем!шати
pomieszczenie -а п прим!щення
pomi?dzy м!ж, пбм!ж
pomijac -am, -asz пропускати;
обхбдити ► ропмгце -п?,
-niesz пропустйти; обштй
pomimo незважаючи на
709
pomnik
pomnik -a m пам’ятник; wzniesc
~ спорудйти пам’ятник;
~ Szewczenki пам’ятник
ШевченкоЕи
pomnazac -am, -asz мнбжити;
збитыпувати ► pomnozyc -z?,
-zysz помнбжити; збитыпити
pomoc-y z допомбга, пбм!ч;
pomoce naukowe набчне при-
ладця, набчш засоби
pomocnik -а т пом1чнйк
pomodlic si$ -1? si?, -lisz si? no-
МОЛЙТИСЯ
pomost -u m homict; платформа
pomoc -mog?, -mozesz помог-
тй, допомогтй; zob. pomagac
pompa -y z помпа, насос
pompowac -puj?, -pujesz помпу-
вати, качати
pomyje -yj Imn помш
pomylic si? -1? si?, -lisz si? поми-
ЛЙТИСЯ
pomylka -i z пбмйлка
pomysl -u m задум, думка, щёя;
wpadlem na ~ в мене щёя
pomyslowy знах1дливий, вина-
Х1ДЛИВИЙ
pomyslec -1?, -lisz подумати
pomyslnosc -sci z благополуччя
pomyslny сприятливий; при-
хйльний; благополучний
ponad пбнад; поверх; ~ dziesi?c
пбнад десять, битыпе деся-
то; wzniesc si? ~ gory п!д-
нятися поверх пр
ponadto KpiM того
poniedziatek -Iku т понедиюк
poniewaz бо, тому що, через
те що
ponizac (si?) -am, -asz понйжу-
вати(ся) ► ponizyc (si?) -z?,
-zysz понйзити(ся)
ponizej нйжче; pasa нйжче
пояса
ponizszy нижчезгаданий
ponownie знов, знбву, заново;
повторно, вдр>те
ponury понурий, похмурий
ponczocha -у z панчбха
poparcie-a п шдтрймка, пщ-
дёржка, сприяння
popelniac-am, -asz чинйти, ро-
бйти ► popehiic -ni?, -nisz учи-
нйти, зробйти; W^d учи-
нйти (зробйти) пбмйлку;
~ zbrodni? учинйти зло-
чин
pop?d-u т потяг; piciowy
статёвий шстйнкт
popielniczka -i z пошльнйчка
popierac -am, -asz тдтрймува-
ти ► poprzec -pr?, -przesz
шдтрймати; тдпёрти
popiersie -а п погруддя, бюст
ро pierwsze по-пёрше
popiol -piohi т пошл, зола
poplamic -i?, -isz поплямйти,
заплямйти
popl^tac -am, -asz поплутати,
сплутати
710
porozumienie
poploch -u m переполох
poplyiqc -n?, -niesz поплистй;
потектй
po polsku по-пбльськи, no-
-пбльському
popoludnie -a n шсляобщня по-
ра
popoludniowy шсляоб1дшй
poprawa -у z поправления;
вйправлення; ~ zdrowia по-
правка здорбв’я; вйдужан-
ня, одужання
poprawiac (si?) -am, -asz попра-
вляться); полшшувати(ся)
► poprawic (sis) -i?, -isz по-
правиться); полшшити(ся)
poprawny правильний; popraw-
ne zachowanie корёктна no-
ведшка
poprosic -osz?, -osisz попросйти
po prostu попросту, по-прб-
стбму, просто
poprowadzic -dz?, -dzisz попро-
вадити, повестй; ~ orkiestr?
покерувати оркестром
poprzeczka -i z планка
poprzedni поперёдшй; sejm ро-
przedniej kadencji сейм по-
перёднього склйкання
Popsuc (si?) -uj?, -ujesz зшсува-
ти(ся)
Popularny популярний
Popychac -am, -asz попихати;
Штовхати, шдштбвхувати
► рорсЬгцс -n?, -niesz по-
пхнути; штовхнути, шд-
штовхнути
popyt -и т попит
рога -у z пора; доба; ~ obiado-
wa общня пора; рогу roku
пори року; w sam^ рог? саме
впору, вчасно; nie w рог?
невчасно, несвоечасно
porada -у z порада, рада; ~ 1е-
karska медйчна консульта-
щя
poradnik -а т порадник, дов!д-
ник
poradzic -dz?, -dzisz порадити;
nic nie poradzisz шчого не
ВД1СШ
poranek -nku a. -nka m ранок,
CBiTanoK
poranny ранковий, рашшшй
porazka -i z поразка
por^bac -bi?, -biesz порубати,
поколоти (дрова)
porcelana -у z порцеляна, фар-
фор
porcja -ji z порщя; пайбк
por?cz -у z (czgsciej Imn por?cze)
поручи, поруччя; перйла Imn
por?czenie-a n порука, запо-
рука
porodowy пологбвий; родйль-
ний; izba porodowa родйль-
на; bole porodowe родйльш
(nonoroBi) перейми
porozumienie (si?) -a n порозу-
мшня; домбвлешсть, угода
711
porozumiewac
porozumiewac si? -am si?, -asz
si? 1. порозум!ватися 2. зв’я-
зуватися; ~ telefonicznie зв’я-
зуватися по телефону ► ро-
rozumiec si? -iem si?, -iesz si?
1. порозуьптися 2. зв’язати-
ся; ~ listownie порозумггися
листбвно
porod -rodu m пологи, роди Imn
porownanie -a n пор!вняння;
stopnie porownania ступеш no-
р!вняння
porownawczy пор!вняльний;
gramatyka porownawcza no-
р!вняльна граматика
porownywac -nuj?, -nujesz no-
ршнювати ► porownac-am,
-asz пор!вняти
port -u m порт; гавань; ~ lot-
niczy аеропорт; аеродром
portfel -a m портфель
portier -a m швейцар
portret -u m портрет
Portugalczyk -а тп португалець
Portugalka -i z португалка
portugalski португальський
porucznik -a m поручник, стар-
ший лейтенант (в украшсько-
му вшську)
poruszac -am, -asz 1. рухати
2. торкатися ► poruszyc -sz?,
-szysz 1. рушити 2. торкну-
тися; ~ niebo i ziemi? вжйти
Bcix заходдв
poruszac si? -am si?, -asz si? py-
хатися; ворушйтися ► po-
ruszyc si? -sz? si?,-szysz si? py.
шитися; ворухнутися
porwac -w?, -wiesz 1. вйкрасти;
захопйти 2. порвати, розф-
вати
porywac-am,-asz красти, вик-
радати; захбплювати
porwanie -а п вйкрадення
porz^dek -dku т порядок;
~ dzienny дённий порядок,
noeicTKa дня
porz^dny акуратний; охайний;
порядний; porz^dna robota
солщна робота
porzeczka-i z смородина, по-
pinxa
porzucac -am, -asz покидати
► porzucic -c?, -cisz покйнути
posada -у z посада
posadzic -dz?, -dzisz посадйти;
drzewo посадйти дерево;
do wi?zienia посадйти
в тюрму
posag -u m посаг, прйдане
pos^g -u m статуя
posel -sla m депутат, посол;
делегат, делегат
posiedzenie -а п засщання; otwo-
rzyc вщкрйти засщання;
zamkn^c ~ закрйти засщання
posilek -Iku т ща, 1’жа, страва
posiwiec -wiej?, -wiejesz посйвгги
poskutkowac -kuj?, -kujesz no-
Д1ЯТИ
712
poslac1 posciel?, poscielisz по-
стелите; zob, siac1
poslac2 posl?, poslesz послати,
вщправити; zob. posylac
posluszenstwo -a n слухняшсть,
послушшсть, послух
posmarowac -ruj?, -rujesz пома-
зати, помастйти
pospolity звичайний, простйй;
rzeczownik ~ загальна назва
post -u т nicr
postac-ci z 1. вйгляд 2. фигу-
ра 3. персонаж (в meampi);
образ; dokonana (niedokona-
na) ~ czasownika докбна-
ний (недокбнаний) вид дае-
слбва; to zmienia ~ rzeczy
це М1няс становище
postanawiac -am, -asz ухвалю-
вати, вирппувати ► postano-
wic -i?, -isz ухвалйти, вйрь
шити
postanowienie -а п ршення, ух-
вала
postarac si? -am si?, -asz si? no-
старатися
po staremu по-старому
postawa -y z положения, поза;
постава, вйгляд
Postawic -i?, -isz поставите
posterunek -nku m пост; ~ po-
licji полщшний KOMicapiaT
Post?p -u m прогрёс, пбступ
Post?powac -puj?, -pujesz повб-
ДИТИСЯ
posrod
post?powy прогресйвний, nepe-
довйй
postny шснйй
postoj -toju m стоянка; ~ tak-
sowek стоянка такс!
postulat -u m вимбга; поба-
жання
posuwac (si?) -am, -asz посува-
ти(ся) ► posun^c (si?) -n?,
-niesz посунути(ся)
posylac -am, -asz посилати; вщ-
правляти; zob. poslac2
poszczegolny окрёмий; пооди-
нбкий
poszerzac -am, -asz розшйрю-
вати ► poszerzyc-rz?,-rzysz
розшйрити
poszukiwac -kuj?, -kujesz шука-
ти; розшукувати ► poszukac
-am, -asz пошукати; розшу-
кати
poscic poszcz?, poscisz пбстйти
posciel 4 z пбстыь, постёля,
поститьна быйзна
poscig -u m погоня
posladek -dka m сщнйця
poslubny; podroz poslubna ве-
ситьна пбдорож
pospieszny посшшний; poci^g
ШВИДКЙЙ П013Д
posredni посерёдшй; проа^ж-
нйй
posrednictwo-a n посерёдниц-
тво
posrod посёрёд, сёред; м!ж, пб-
713
poswi?cac
м!ж; ~ pola (noc^) серед (по-
серел) поля (noni); ~ nas ьпж
(пом1ж) нами
poswi?cac -am, -asz 1. присвя-
чувати 2. жёртвувати ► po-
swi?cic -c?, -cisz 1. присвятй-
ти 2. пожёртвувати
poswi?cac si$ -am si?, -asz si?
присвячуватися; жёртвува-
ти собою ► poswi?cic si? -c?
si?, -cisz si? присвятйтися;
пожёртвувати собою
poswi?cenie -a n освячення
poswi?cenie (si?) -а самопожёрт-
вування, самов1ддан1сть
pot-u m шт; lekarstwo na poty
потопни! Л1ки
potem noTiM; шзшше, згбдом;
wypil kaw?, a ~ herbat? Bin
вйпив каву, а пбпм чай; ~ to
napisz? я шзшше (згбдом) це
напишу
pot?ga-i z 1. потужшсть, мо-
гутшсть, м!ць 2. стёшнь
(в математицг)
pot?piac -am, -asz осуджувати
► pot?pic -i?, -isz осудйти
pot?pienie-a n бсуд, осуджен-
ня; ~ wieczne В1чш муки
pot?zny могутшй, потужний
potok -и т пот1к; струмбк
potomek -mka т нащадок
potomstwo -а п потомство, на-
щадки Imn
potop -и т потоп
714
potrafic -i?, -isz зумпи; могтй,
nie potrafi? tego napisac не зу-
М1Ю цьогб написати; on po-
trafi klamac вш bmic бреха-
ти; potrafi zjesc мбже з’!сти
potrawa -у z страва, потрава
potr^cac -am, -asz 1. штовхати
2. вщрахбвувати ► potrq-
cic -c?, -cisz штовхнути 2. вщ-
рахувати; potr^cic wydatki
вщрахувати вйтрати
potrwac тривати; to potrwa mie-
si^c це триватиме мюяць
potrzeba^y z потрёба, необ-
хццпсть; bez potrzeby без
потрёби (без необхютостО;
jest matk^ wynalazkow
потреба ведё до вйнаходав
potrzeba2 трёба, noTpi6no
potrzebny потр!бний
potrzebowac -buj?, -bujesz по-
требувати
potwierdzac -am, -asz ствёрджу-
вати, пщтвёрджувати ► ро-
twierdzic -dz?, -dzisz ствёр-
дити, шдтвёрдити
potwierdzenie -а п ствёрдження,
шдтвёрдження
potwor -wora т потвбра; чудб-
висько
poufny секрётний
ро ukrainsku по-украшськи, по-
-украшському
powaga -i z повага; серйбз-
шсть, авторитёт
powoli
powazanie -a n повага, пошана;
z powazaniem з повагою; cie-
szyc si£ powazaniem корйсту-
ватися повагою (пошаною)
powazny поважний; серйбзний;
kobieta w powaznym stanie
жшка при надо, ваптна жхн-
ка
pow^chac -am, -asz понюхати
powiadac -am, -asz казати ► po-
wiedziec -wiem, -wiesz сказа-
ТИ
powiadamiac -am, -asz повщом-
ляти, спов!щати ► powiado-
mic -mi?, -misz повщбмити,
спов1стити
powiat -u m hobit
powiatowy повкбвий; s^d ~ no-
вкбвий суд
powiedzenie -a n вйсл!в
powieka-i z повпса; zamkn^c
powieki заплющити oni;
умёрти
po wierzch ni a -i z повёрхня;
~ kuli (stadionu) плбща кул!
(стадюну)
powierzchniowy поверхнёвий;
po wierzch ni о we warstwy ziemi
поверхнёв! шарй земл!
Powierzchowny поверхбвий (не-
докладний); powierzchowna
znajomosc поверхбве зна-
йомство
Powiesic (si?) -esz?, -esisz пов5-
сити(ся)
powiesciopisarz -a m ромашст
powiesc -sci z роман; noeicTb
powietrze -a z повггря
powietrzny повггряний; drogi po-
wietrzne повкряш шляхй
powiew -u m подув, пов1в
powi?kszac (si?) -am, -asz збгль-
шувати(ся) ► powi?kszyc (si?)
-sz?, -szysz зб1лыпити(ся)
powi?kszaj^cy; szklo powi?ksza-
j^ce збыыпувальне скло
powi?kszenie -a n збыьшення
powinien повйнен; мусить
powinszowac -szuj?, -szujesz no-
здоровити; побажати
powinszowanie -a n вкання, no-
здорбвлення, побажання
powitac -am, -asz привкати;
зустргги
powitalny вкальний, привь
тальний; mowa powitalna Bi-
тальна (прив1тальна) про-
мбва
powitanie -а п привкання; зуст-
pin
powodzenie -а п ycnix; miec
ogromne мати величёзний
ycnix
powodzic si? (tylko 3. osoba) ве-
стйся; jak ci si? powodzi? як
тоб! ведёться (живёться)?
powodziowy; kl?ska powodziowa
катастрофа повод! (пбвеш)
powojenny шслявоснний
powoli повбл!, ПОВ1ЛБНО
715
powolny
powolny повыьний
powolanie -a n поклйкання; при-
зыв
powolywac -hij?, -hijesz утвбрю-
вати; призначати ► powolac
-am, -asz утворйти; призна-
чйти; ~ na stanowisko при-
значйти на посаду
powotywac si$ -hij? si?, -hijesz
si? посилатися, покликатися
► powolac si? -am si?, -asz si?
послатися, поклйкатися
powod1 -wodu m причйна; прй-
В1Д
powod2 -woda m позивач, пози-
вальник
powodz -wodzi z пбвщь, пбвшь
powoz-wozu m екшаж; пбв!з;
коляска
powracac -am, -asz повертати-
(ся), вертати(ся) ► powrocic
-с?, -cisz повернути(ся), вер-
нуться)
powrot -rotu т повёрнення
powstanie -а п 1. повстання
2. вйникнення 3. вставания;
uczcic pami?c przez powstanie
вшанувати пам’ять вста-
ваниям
powstaniec -апса т повстанець
powstawac -aj?, -ajesz 1. встава-
ти (з лгжка) 2. повстава-
ти (nidiuMamu повстання)
3. виникати (зардджувати-
ся) > powstac -an?, -aniesz
716
1. встати (з кр1сла) 2. пов-
стати (вйступити) 3. вйник-
нути; ~ z martwych вос-
крёснути; powstala wrzawa
зчинйвся (шднявся) шум
powszechny загальний; всесвп-
шй; wybory powszechne за-
гальш вйбори; szkola pow-
szechna початкбва школа;
historia powszechna всесвггня
icropia; prawo powszechnego
ci^zenia закон всесв!тнього
тяжшня
powszedni щодённий, повсяк-
дённий, будшй; chleb на-
сущный (щодённий) хл1б,
dzien будшй день
powtarzac (si?) -am, -asz повто-
рювати(ся) ► powtorzyc (si?)
-rz?, -rzysz повторйти(ся)
powtorzenie -a n повторения
powyzej вйще; uszu вйще вух
powyzszy вищевказаний, вище-
названий
poza -у z поза
poza за, поза, кр!м; domem
поза домом; miasto за Mic-
то; nie ma nikogo poza nim
немае шкбго, кр!м ньбго
pozagrobowy загробный
pozbawiac -am, -asz позбавля-
ти ► pozbawic -wi?, -wisz no-
збавити
pozbawic si? -i? si?, -isz si? втра-
тити; позбутися
pozbywac si? -am si?, -asz si? збу-
ватися, позбуватися ► poz-
byc si? -b?d? si?, -b?dziesz si?
збутися, позбутися
pozdrawiac -am, -asz в!тати
► pozdrowic -wi?, -wisz при-
в!тати
pozdrowienie -a n прив!тання,
привгг, впання; serdeczne
pozdrowienia iunpi (сердёчш)
вггання
poziom -u m р!вень
poziomka -i z сунйця
poziomkowy сунйчний
poziomy горизонтальный
poznanie -a n шзнання; знайбм-
ство
poznawac -naj?, -najesz шзнава-
ти; вивчати; знайбмитися
► poznac -am, -asz шзнати;
вйвчити; познайомитися
poznawac si? -naj? si?, -najesz si?
1. знайбмитися 2. ощнюва-
ти ► poznac si? -am si?, -asz
si? 1. познайомитися 2. ощ-
нйти
Pozorny фалыпйвий, неправ-
дивый, мнймий, у явный,
Удаваний, поз!рний
Poz6r-zoru гп вйгляд; под!б-
шсть; zachowywac pozory збе-
piram вйгляд
P°zwalac -am, -asz дозволяти
► pozwolic -1?, -lisz дозволите
P°zwolenie -a n дбзвгл
polnoc
pozycja-ji z становище; позй-
щя
pozytywny позитйвний
pozar -u m пожёжа; gasic ~ ra-
сйти пожёжу
pozarniczy пожёжний
pozarny; straz pozarna проти-
пожёжна охорбна
pozegnac (si?) -am, -asz попро-
щаться)
pozegnanie -a n прощания
pozycie -a n сшвжиття
pozyczac -am, -asz позичати
► pozyczyc -cz?, -czysz ПОЗЙ-
ЧИТИ
pozyczka-i z пбзичка, пбзика;
panstwowa державна пб-
зика; zaci^gn^c pozyczk? no-
зйчити, взята пбзику
pozyteczny кбрйсний
pozytek -tku m кбрйсть, вйгода
pozywienie -a n 1’жа, xapni Imn
pdjsc pojd?, pdjdziesz штй; ko-
mus na r?k? штй комусь на-
зустр!ч
pol половйна, шв; godziny
швгодйни; do pierwszej шв
на пёршу
polglowek -wka m недоумок
polka -i z полйця
polkole -a n швкр^т
pdlksi?zyc -a m швмшяць
polmisek -ska m полумисок
polnoc-у z швшч; о potnocy
oniBHoni; na на швшч
717
polnocny
polnocny ШВН1ЧНИЙ; biegun ~
швшчний полюс
polplynny нашврщкйй
polrocze -a n швр!ччя
poltora, poltorej швтора, шв-
торй
polwysep -spu m швостр!в
pozniej шзшше
pozno шзно
pozny шзнш
prababka -i z прабабка
praca -y z робота, праця; ~ fi-
zyczna (umyslowa) ф!зйчна
(розумова) праця; ~ doktor-
ska докторська дисертащя;
~ magisterska (dyplomowa)
диплбмна робота; ~ na roli
землеробство, хл!бороб-
ство; zaklad pracy шдприём-
ство
pracodawca -у m роботодавець
pracowac -cuj?, -cujesz працю-
вати
pracowity працелюбний, пра-
цьовйтий
pracownica -у z роб!тнйця; пра-
щвнйця
pracownia -i z лаборат6р!я;
майстёрня
pracownik-a т пращвнйк; ро-
б!тнйк
prac pior?, pierzesz прати
pradawny стародавшй, спокон-
В1ЧНИЙ
pradziadek -dka т прадад
pragn^c -n?, -niesz бажати, жа-
дати
pragnienie-a п 1. бажання 2.
спрага
praj^zyk -а т прамова
praktyczny практйчний
praktyka -i z практика; w kli-
nice практика у клшпи
praktykant -а т практикант
pralka -i z пральна машйна
pralnia-i z пральня; che-
miczna х!мчйстка
pralat -а т прелат
praojciec -ojca т прабатько,
праотёць
prapremiera -у z перша прем’-
ёра
prarodzic -а т прародйтель
prasa -у z 1. прёса 2. прес
prasowac -suj?, -sujesz прасу-
вати
prawda -у z правда; icrnna; mi-
jac si? z prawd^ розминатися
з правдою
prawdopodobny 1мов1рний,
правдоподабний
prawdziwy 1. правдйвий
2. справжшй; prawdziwa ka-
wa натуральна кава
prawica-y z 1. праве крилб,
прав! 2. правйця, деснйця
(про руку)
prawicowy правий
prawidlowy правильний
prawie майже
718
produkcyjny
prawnik -a m юрист
prawnuczka -i z правнучка
prawnuk -a m правнук
prawny 1. юридйчний, право-
вйй; osoba prawna юридйчна
особа 2. законный
prawo -а п закон; право; ~ каг-
пе карне (кримшальне) пра-
во; ~ natury закон при-
рода; ~ jazdy шофёрсыб
права; ~ laski право помй-
лування
prawo право; на ~, w ~ впра-
во, направо
prawodawca -у т законодавець
prawomocny правомочный
praworz^dnosc -sci z правопо-
рядок
prawoslawie -а п православ’я
prawoslawny православный
prawostronny правосторбннш,
правоб1чний
prawy правый; prawa r^ka пра-
ва рука; ~ charakter правый
характер
prqd-u т 1. течш 2. струм
(електрйчний)
precz! теть!
prelegent-а т допов!дач, лек-
тор
premier -а т прем’ёр-мшютр
prenumerata -у z передплата
pretekst-u т прйвщ; pod рге-
tekstem шд прйводом
pretensja -ji z претёнз!я
prezbiterium -um n npeceiTepia
prezent -u m презент, пода-
рунок, дарунок
prezerwatywa -у z презерватйв
prezes -а т голова
prezydent -а т президент
prezydium -um п презйщя
pr^dki прудкйй, швидкйй, бйст-
рий
pr^dko шкйдко, хутко
pr^dkosc -sci z швйдкгстъ
pr^dzej швйдше, скор1ш; мер-
пцй; chodz tu pr^dzej! щй сю-
да швйдше (скорппе)!; ubie-
raj si^ ~! одягайся мерщш!;
~ czy pozniej рано чи шзно
problem -u m проблема
proboszcz -a m napox
procedura -y z процедура;
karna карне (кримшаль-
не) судочйнство
procent -u m процент, вщсбток
proces -u m процёс
procesja -ji z процёая
proch -u m порох; z prochu pow-
stales, w proch si$ obrocisz ты
порох (ти з праху постав),
i до пороху (праху) вёрнешся
produkcja -ji z виробнйцтво
(процёс); продукщя (продук-
ты); narz^dzia (srodki) pro-
dukcji знаряддя (засоби) ви-
робнйцтва; fabryczna фаб-
рйчна продукщя
produkcyjny виробнйчий
719
produkowac
produkowac -kuj?, -kujesz ви-
робляти
profesor -a m профёсор
prodziekan-a m заступник де-
кана
prognoza -у z прогноз
program -u m програма
projekt -u m проект
prokurator -a m прокурор
prom -u m паром
promieniotworczy радюактйв-
ний
promieniowanie -a n радаащя,
випромшювання
promien-enia m прбмшь; pa-
даус
promocja -ji z промбщя
propaganda -y z пропаганда
prorok -a m пророк
prosiak -a m, prosi^ -si?cia n по-
рося
prosic -osz?, -osisz просйти,
прохати; ~ о gios просйти
слова; ~ о r?k? просйти py-
кй
prostak -a m простак; грубый
prosto 1. прямо; jedz prosto 1дь
прямо 2. просто; mleko ~ od
krowy молоко просто вщ
корбви
prostok^t -а т прямокутник
prostopadly перпендикулярний
prostowac -tuj?, -tujesz просту-
вати; виправляти
prosty 1. прямйй; kqt ~ пря-
мйй кут; 2. прбстйй; ~ czlo-
wiek проста людйна
prostytutka -i z проститутка,
П0В1Я, блудниця
proszek -szku т порошок; ~ do
prania пральний порошок
prosba-y z 1. просьба 2. про-
хання; заява; mam do ciebie
prosb? в мене до тебе прось-
ба (прохання)
protest -и т протест
protestant -а т протестант
protestowac -tuj?, -tujesz проте-
стувати
protokol -kohi т протокол;
~ dyplomatyczny диплома-
тйчна процедура, диплома-
тйчний етикёт
prowadzic -adz?, -adzisz веста;
~ dom вестй господарство;
samochod вестй автомо-
биль
prowokacja -ji z провокащя
prowokowac -kuj?, -kujesz npo-
вокувати
proza -y z проза
proba -y z прбба; випрббуван-
ня; generalna генеральна
репетйщя
probowac -buj?, -bujesz 1. куш-
тувати 2. прббувати
prochnica -у z 1. карюз 2. гумус,
перегнш
prog progu т nopir; progi
rodzinne батьювський дам,
720
przeci^g
батьювська хата, рщна до-
м!вка; za wysokie progi na
moje nogi за висбкий nopir
для Moix nir
proznia -i z 1. вакуум 2. порож-
нёча
prozniak -a m нербба, лёдар
prozny 1. порбжнш, пустйй
2. пихатий, марнославний;
prozne slowa дарёмш слова
pruc -uj?, -ujesz пороги
prymas -a m прймас
prymitywny примирений
pryskac -am, -asz прйскати,
брйзкати
prysznic -a m душ
prywatny приватний; особйс-
тий; prywatne lekcje приват-
ш уроки; prywatna korespon-
dencja особйста кореспон-
дёнщя
przebaczac -am, -asz прощати,
вибачати ► przebaczyc -czp,
-czysz простйти, вйбачити
przebieg -u m перёб1г, хщ
przebierac -am, -asz перебира-
ти ► przebrac -biorp, -bierzesz
перебрати
przebierac sip -am sip, -asz sip
переодягатися ► przebrac sip
-biorp sip, -bierzesz sip nepe-
одягтйся
Przebijac -am, -asz пробивати,
прокблювати ► przebic -ijp,
-ijesz пробйти, проколоти
przebijac sip -am sip, -asz sip
пробиватися; продиратися
► przebic sip -ijp sip, -ijesz sip
пробйтися; продёртися
przeblysk -u m проблиск
przebudowa -y z перебудбва
przebywac -am, -asz перебува-
ти; переходите ► przebyc
-bpdp, -bpdziesz перебути; ne-
рейтй; ~ chorobp перенестй
хворобу
przechadzka -i z прогулянка
przechodzic -dzp, -dzisz 1. пере-
ходите; проходите 2. пере-
носите; zob. przejsc
przechodzien-odnia m перехо-
жий, прохожий
przechowalnia -i z камера зберь
гання (схбву)
przechrzcic (sip) -chrzczp, -chrzscisz
перехрестйти(ся) (в [ншу eipy)
przechrzta -у m вйхрест
przecinac -am, -asz 1. переспса-
ти; перер!зувата 2. перери-
вати ► przeci^c -etnp, -etniesz
1. nepecixra; перер!зати 2. пе-
рервати
przeci^g -и т прбтяг; tu jest ~
тут прбтяг, тут тягне
przeci^gac -am, -asz 1. протягу-
вати, протягати 2. перетя-
гувати, перетягати; ~ strunp
перетягати струну > prze-
ci^gn^c -np, -niesz 1. протяг-
нути 2. перетягнути
721
przeciez
przeciez аджё; протё, всё-таки;
~ on nie winien аджё (алё ж)
вш не винуватий; on to wie-
dzial, a ~ si? pomylil вш це
знав, а всё-таки (протё) по-
милйвся
przecierac -am, -asz перетира-
ти; протирати; ~ oczy про-
тирати 6ni
przeci?tnie перес!чно; в серёд-
ньому
przeci?tny 1. серёдшй 2. пере-
С1чний; ~ dochod серёдшй
прибуток; dla przeci?tnego
czytelnika для перес1чного
читана
przecinek -nka т кома
przeciw, przeciwko проти; za i ~
за i проти
przeciwbolowy обезболюючий
przeciwienstwo -а п протилёж-
шсть; протир!ччя
przeciwlegly протилёжний
przeciwnie навпаки; wr?cz ~ са-
ме навпакй
przeciwnik -а т противник
przeciwny протйвний; проти-
лёжний; w przeciwnym razie
у протйвному раз!; ~brzeg
rzeki протилёжний бёрег р!ч-
ки
przeciwstawiac (si?) -am, -asz
протиставляти(ся) ► przeciw-
stawic (sis) -wi?, -wisz проти-
ставити(ся)
przeczucie -a n передчуття
przeczyc -cz?, -czysz заперёчу-
вати, перёчити
przeczytac -am, -asz прочитати,
перечитати
przed, przede пёред, пёредо, пё-
ред!; ~ bram^ пёред бра-
мою; ~ wojn^ пёред вшнбю,
до вшнй; ~ godzin^ годйну
тому; przede пищ пёредо (пё-
ред!) мною; ~ rokiem piK
тому; przede wszystkim пе-
редусЬл, насамперед
przedluzac -am, -asz продбвжу-
вати ► przedluzyc -z?, -zysz
продбвжити
przedmiescie -a n передмГстя
przedmiot -u m предмёт
przedmowa -y z передмова
przedmurze -a n передмур’я
przedni перёдшй
przedpokoj -koju m передпбкш,
в!тальня
przedpole -a n передшлля
przed pohidnie -a n дообщшй час
przedrostek -tka m прёфшс, при-
ставка
przedruk -u m перёдрук
przedsi?biorca -у m пщпри-
ёмець
przedsi?biorstwo -a n пщприём-
CTBO
przedstawiac -am, -asz 1. пред-
ставляти, знайбмити 2. зоб-
ражувати ► przedstawic -wi?,
722
przejsciowy
-wisz 1. представити 2. зоб-
разйти
przedstawiac si? -am si?, -asz si?
представлятися, рекоменду-
ватися; мати вйгляд, вигля-
дати ► przedstawic si? -wi?
si?, -wisz si? представится,
вщрекомендуватися
przedstawiciel -a m представнйк
przedstawienie-a n 1. пред-
ставления; зображення
2. вистава (в medmpi)
przedszkolak -a m дошкольник,
дошюльня
przedszkole -a n дитячий садок,
дитсадбк
przedtem ранипе, ранил; давш-
ше, давнип
przedwczesnie передчасно
przedwczoraj позавчера
przedwieezny передв1чний, од-
В1ЧНИЙ
przedwiosnie -а п провеешь, про-
весна
przedwojenny передвоенний, до-
военний
przedzial -u т 1. купе (в пдгздг)
2. штервал; пром!жок
przedzialek -Ika т продал
przegapic -pi?, -pisz прогавити
Przegl^d -u m бгляд; перегляд;
~ prasy бгляд прёси
przegl^dac -am, -asz перегля-
дати ► przegl^dn^c -n?, -niesz
переглянути
przegl^dac si? -am si?, -asz si?
оглядати себё, дивйтися (на
себе)
przegrywac -am, -asz програва-
ти; перегравати ► przegrac
-am, -asz програти; пере-
грати
przeistoezenie -а п перетвб^ен-
ня; rel. Пщнёсення Дар1в
przejasniac si? -am si?, -asz si?
прояснюватися ► przejasnic
si? -ni? si?, -nisz si? прояснй-
тися
przejaw -u m вйяв, прбяв; озна-
ка
przejazd -u m 1. пере’вд, провд
(din)', ~ wzbroniony провд
заборбнений 2. перё’вд (mic-
це); kolejowy зал!знйчний
перёвд
przejmowac -muj?, -mujesz ne-
реймати; перехбплювати
► przejsc -jm?, -jmiesz перей-
няти; перехопйти
przejmowac si? -muj? si?, -mujesz
si? хвилюватися, пережи-
вати ► przejsc si? -jm? si?,
-jmiesz si? перейнятися
przejezdzac -am, -asz пере!ж-
джати; проТжджати ► prze-
jechac -jad?, -jedziesz перека-
ти; прокати
przejseie -a n перехщ; прох!д
przejsciowy 1. перехщнйй 2. тим-
чаебвий
723
przejsc
przejsc -jd?, -jdziesz перейти;
пройти; ~ do historii увштй
в icropiio; ~ na emerytur?
вийтй на пёнспо; zob. prze-
chodzic
przekaz -u m перёказ; ~ histo-
ryczny (pieni?zny, pocztowy,
bankowy) 1сторйчний (rpo-
шовйй, поштбвий, банк! в -
ський) перёказ
przek^sic -$sz?, -$sisz переку-
сйти, закусйти; заТсти
przek^ska-i z закуска, перё-
куска
przek^tna -nej z диагональ
przeklenstwo -а п прокляття
przekl?ty проклятий, прокля-
тущий
przeklinac -am, -asz проклина-
ти ► przekl^c -In?, -Iniesz про-
клястй
przeklad -u m переклад
przekladac -am, -asz 1. перекла-
дати 2. переставляти; пере-
кладати; zob. przelozyc
przekonywac (si?) -nuj?, -nujesz
переконувати(ся) ► przeko-
nac (si?) -am, -asz перекона-
ти(ся)
przekonanie -a n переконання
przekraczac -am, -asz 1. nepe-
ступати 2. порушувати
► przekroczyc -cz?, -czysz
1. переступйти 2. порушити
przekreslac -am, -asz перекрёс-
724
лювати ► przekreslic -1?, -lisz
перекрёслити
przekr?cac-am,-asz перекручу-
вати ► przekr?cic -c?, -cisz пе-
рекрутите
przekroj -roju m розр1з; перер!з
(dw); ~ pionowy вертикаль-
но перёр!з
przeksztalcac (si?) -am, -asz «e-
ретворювати(ся) ► prze-
ksztalcic (si?) -c?, -cisz nepe-
творйти(ся)
przekupny шдкутгний, продаж-
ний
przekupstwo -a n шдкуп; хабар-
ництво
przekupywac -puj?, -pujesz шдку-
пбвувати, тдкупати ► prze-
kupic -pi?, -pisz пщкупйти
przekwitac -am, -asz вщцвиа-
ти, перецв!тати ► przekwit-
n^c-n?,-niesz вщцвютй, ne-
peuBicra
przelew-u m 1. перелйв 2. пе-
рёказ; pieni?dzy перёказ
грошёй
przelewac-am,-asz 1. перели-
вати 2. переказувати ► prze-
lac -lej?, -lejesz 1. перелйти
2. переказати; pieni^dze
переказати rponii
przelot -u m перел!т; пролп
przelotnie мимохщь; поб!жно
przelotny перелггнйй; ptaki
przelotne перелит птахй
przepaska
przeludniony перенаселении
przdadowywac -wuj?, -wujesz
1. перевантажувати 2. nepe-
заряджати ► przeladowac
-duj?, -dujesz 1. переванта-
жити 2. перезарядите
przelamywac -muj?, -mujesz ne-
реламувати, перелбмлюва-
ти ► przelamac -mi?, -miesz
переломите
przetycznik -a m перемикач
przel?cz -y z перевал
przetom -u m перелом
przelozony -nego m начальник
przdozyc -z?, -zysz 1. переклас-
ти 2. переставите, переклас-
ти; zob. przekladac
przelyk -u m стравохщ
przelykac -am, -asz прокбвту-
вати ► przelkn^c -n?, -niesz
проковтнути
przemarsz -u m просування,
прохбдження (вгйська)
przemawiac -am, -asz промов-
ляти; говорите; виступати
► przemowic -wi?, -wisz npo-
мбвити; заговорите, o6i3-
ватися; вйступити; ~ do roz-
s^dku промбвити до рбзуму
przemiana -у z перемша; ~ ma-
ted! ббмш речовйн
Przemienienie -a n; rel. Prze-
mienienie Panskie Преобра-
жения Господне
Przemijac -am, -asz проминати
► przemin^c -n?, -niesz npo-
минути
przemoc-y z насйльство, на-
сйлля; przemoc^ насильно,
сйлою, силомщь
przemowienie -а п промбва
przemysl-u т промислбвклъ;
~ ci?zki важка промислб-
в!сть; lekki легка промис-
лбвгсть; krajowy в!тчиз-
няна промислбв!сть
przemyslowy промислбвий
przemyt -и т контрабанда
przemytnik -а т контрабандист
przenikac -am, -asz проникати
► przenikn^c -n?, -niesz npo-
нйкнути
przenocowac -cuj?, -cujesz nepe-
ночувати
przenosic -osz?, -osisz 1. пере-
носите 2. переселяти ► prze-
niesc -nios?, -niesiesz 1. nepe-
нестй 2. переселйти
przenosic si? -osz? si?, -osisz si?
переносится; переходите
► przeniesc si? -nios? si?,
-niesiesz si? перенестйся; ne-
рейтй
przeor -a m !гумен, настоятель
przeorysza -y z !гуменя
przepadac -am, -asz пропадати
► przepasc -adn?, -adniesz
пропасти
przepaska -i z пов’язка; поясок;
na oczy пов’язка на бч!
725
przepasc
przepasc -sci z пр!рва, безбдня,
провалля
przep?dzac -am, -asz проганя-
ти, переганяти ► przep?dzic
-dz? -dzisz прогнати, nepe-
гнати; ~ bydlo na pole nepe-
гнати (прогнати) худобу на
поле
przepijac -am, -asz пропивати
► przepic -pij?, -pijesz пропи-
та; ~ wszystkie pieniqdze про-
пита Bci rponii
przepiorka -i z перетлка, nepe-
пелйця
przepis -u m 1. правило 2. роз-
порядження 3. рецепт; lamac
przepisy порушувати прави-
ла
przepisywac -suj?, -sujesz nepe-
пйсувати ► przepisac -isz?,
-iszesz переписати
przeplywac -am, -asz перепли-
вати ► przeplyn^c -n?, -niesz
переплистй
przepowiadac -am, -asz npoei-
щати, вщувата; пророку-
вати ► przepowiedziec -wiem,
-wiesz npoBicTHTH, перед-
в1стйта
przepowiednia-i z прорбцтво;
передрёчення
przepraszac -am, -asz просйти
вйбачення, перепрбшувати
► przeprosic -osz?, -osisz ne-
репросйта, попросйпг вйба-
726
чення; przepraszam! вйбач,
вибачай; вйбачте, вибачай-
те; пробач; пробачте!
przeprowadzac -am, -asz пере-
вбдити; провбдити ► prze-
prowadzic -dz?, -dzisz пере-
вестй; провестй
przeprowadzac si? -am si?, -asz
si? пере’Гжджати (на новё по-
мёшкання) ► przeprowadzic
si? -dz? si?, -dzisz si? перека-
та (на новё помёшкання)
przeprowadzka-i z перевд на
новё помёшкання
przepuklina -у z грйжа
przepustka -i z перёпустка
przepych -u m пишнбта; рбзкпп
przepychac (si?) -am, -asz про-
пихаться), перепихати(ся)
► przepchac (si?), przepchnqc
(si?) пропхати(ся), пропхну-
ти(ся), перепхати(ся), пе-
репхнути(ся)
przerabiac -am, -asz перероб-
лята; перепрацьбвувати
► przerobic -bi?, -bisz переро-
бйти; перепрацювати
przerazenie -а п жах
przerazony охбплений жахом
przer?bla -i т ополбнка
przerwa-y z перёрва; розрйв,
прогалина, пропуск; ант-
ракт (в meampiy, bez przerwy
без перёрви, безперёрвно,
безупйнно
przesuwac
przerywac -am, -asz перерива-
ти; проривати ► przerwac
-w?, -wiesz перервати; npo-
рвати; ~ posiedzenie перер-
вати засщання
przerzucac -am, -asz перекида-
ти ► przerzucic -c?, -cisz пере-
кинута, перекйдати
przerzut -u m метастаз (у меди-
цйт); перекидання, перекй-
нення; ~ wojsk перекйнення
вшськ
przesada -у z перебыыпення,
переббрщення
przesadnie надм!рно, надто, за-
надто
przesadzac -am, -asz 1. переса-
джувати 2. перебыыпувати
► przesadzic -dz?, -dzisz 1. пе-
ресадйти 2. перебыьшити
przes^d -и т перёдсуд; забоббн
przes^dny забоббнний
przesiadac (si?) -am, -asz пере-
адати ► przesi^sc (si?) -si$d?,
-si^dziesz nepecicra
przesiadka -i z пересадка
przesiadywac -duj?, -dujesz npo-
сйджувати ► przesiedziec
-dz?, -dzisz просцщти
przesiedlac -am, -asz переселя-
ти ► przesiedlic -1$, -lisz nepe-
селйти
przesiedleniec -enca m nepece-
лёнець
przeskakiwac -kuj?, -kujesz ne-
рестрйбувати, перескакува-
ти ► przeskoczyc-cz?,-czysz
перестрибнути, перескбчити
przeslac -esl?, -eslesz пересла-
ти; zob. przesylac
przeshichanie -a n допит
przeshichiwac -chuj$, -chujesz
допйтувати ► przesluchac
-am, -asz допитати
przespac; zob. przesypiac
przestawac -aj$, -ajesz переста-
вати; припиняти ► przestac
-an$, -aniesz перестати; при-
пинйта
przestankowy; znaki przestanko-
we роздыбв! знаки
przestarzaly застарыий
przestawiac -am, -asz перестав-
ляти ► przestawic -wi$, -wisz
переставит
przest^pca -у m злочйнець
przestqistwo-a n злбчин, зло-
чйнство
przestrach -u m переляк
przestrzegac -am, -asz пересте-
pirara; prawa додёржува-
тися (дотрймуватися) зако-
ну ► przestrzec -eg?, -ezesz
перестерегтй
przestrzen -eni z npocrip; na
przestrzeni wiekow прбтягом
(на прбтяз!) стол1ть
przesuwac (si?) -am, -asz nepe-
сувати(ся); перем!щати(ся)
► przesunqc (si?) -n?, -niesz
727
przesylac
пересунута (ся); перекпстй-
та(ся)
przesylac -am, -asz пересилата;
zob. przeslac
przesylka-i z пересылка; по-
сылка
przesypiac -am, -asz просипата
► przespac -espi?, -espisz npo-
спати
przeszczepiac -am, -asz перещё-
плювата ► przeszczepic -pi?,
-pisz перещепйти
przeszkoda -y z перешкбда; за-
вада
przeszkadzac -am, -asz перешко-
джата; заважати ► prze-
szkodzic -dz?, -dzisz перешко-
ДИТИ
przeszlosc -sci z минувшина, ми-
нуле
przeszly минулий; czas ~ ми-
нулий час
przescieradlo -a n простарадло
przesladowac -duj?, -dujesz ne-
реслщувати, гнобйта, утис-
ката
przesladowca -у т переслщу-
вач, гнобйтель
przetrwac -am, -asz пережйти;
зберегтйся
przetwarzac -am, -asz перетвб-
рювата ► przetworzyc -rz?,
-rzysz перетворйта
przetwory -row Imn вйроби,
фабриката, продукта
przewaga -i z перевага; ~ liczeb-
na юлыасна перевага; zyskac
przewag? дютата перевагу
przewaznie переважно, здебгль-
шого
przewidywac -duj?, -dujesz ne-
редбачата ► przewidziec
-dz?, -dzisz передбачити
przewietrzac -am, -asz провгг-
рювати ► przewietrzyc-rz?,
-rzysz провприти
przewiew -u m noeie, подув;
прбтяг
przewijac -am, -asz перепови-
вата; перевивати ► przewi-
n^c -n?, -niesz переповйти;
перевйти
przewlekly протяжный; затяж-
нйй; przewlekla choroba за-
тяжна хворбба
przewodni провщнйй; motyw
лейтмотйв; gwiazda przewod-
nia провцща з!рка; Niedziela
Przewodnia Провцща недцля,
Антипасха
przewodnicz^cy -cego т голова
przewodnik -а т 1. провцщйк,
Гщ 2. пупвнйк
przewozic -woz?, -wozisz пере-
возит; провозит ► prze-
wiezc -wioz?, -wieziesz пере-
везтй; провезтй
przewoz -wozu т перевв; ~ to-
warow перевёзення (перевв)
TOBapie
728
przydawka
przewracac (si?) -am, -asz nepe-
вертати(ся); перекидати(ся)
► przewrocic (si?) -c?, -cisz ne-
ревернути(ся); перекинута-
(ся)
przewrot -rotu m переворот
przez, przeze через, no; przez
most через Mier; przez telefon
по телефону; przez poezt?
пбштою; przez саЦ zim?
прбтягом yciei зимй; przeze
mnie через мене
przezi?biac si? -am si?, -asz si?
простуджуватася, застуджу-
ватися ► przezi?bic si?
-bi? si?, -bisz si? простудй-
тися, застудится
przezi?bienie -a n простуда, за-
студа
przeznaczac -am, -asz призна-
чати ► przeznaczyc -cz?,
-czysz призначити
przeznaczenie -awl. призначен-
ня 2. доля
przezroezysty прозбрий
przezwisko -a n пр!звисько
przezegnac (si?) -am, -asz пере-
креститься)
przezycie -a n переживания
przezywac -am, -asz пережива-
ти ► przezyc -zyj?, -zyjesz пе-
режита; прожита; ~ si? вщ-
жйта свш Bix
przodek -dka m предок
przodem попёреду, спёреду
przoduj^cy передовйй
przod przodu m перёд
przy при, б!ля; ~ drodze при
дорбзц ~ oknie б!ля вжна;
~ stole за столом; ~ okazji
при нагбда; bye ~ apetycie
мати апетйт; ~ pomocy за
допомбгою
przybijac-am,-asz 1. прибива-
та 2. причалювати ► przybic
-ij?, -ijesz 1. прибйти 2. при-
чалити
przyblizac (si?) -am, -asz набли-
жати(ся) ► przyblizyc (si?) -z?,
-zysz наблизйти(ся)
przybory -row Imn приладдя
przybywac -am, -asz прибувати;
dnia przybywa день быыиае
(стае дбвшим), дня прибу-
вае ► przybyc -b?d?, -b?dziesz
прибута
przychodnia -i z пол1кл!шка,
амбулатбр!я
przychodzic -dz?, -dzisz прихб-
дити; zob. przyjsc
przychod -chodu m прихщ,
прибуток (грошовый)
przyczepa -у z 1. прйчш 2. ко-
ляска (мотоцикла)
przyczepiac (si?) -am, -asz при-
ч!плята(ся), причшлюва-
ти(ся) ► przyczepic (si?) -pi?,
-pisz причепйта(ся)
przyczyna -у z причйна
przydawka -i z означения
729
przydomek
przydomek -тка a. -mku m
кличка, npi3BHCbKO
przydzial -u m надит; пайбк
przydzielac -am, -asz признача-
ти; надыяти ► przydzielic -1$
-lisz призначити; надишти
przygl^dac si? -am si?, -asz si?
приглядатися, придивля-
тися ► przygl^dnqc si? -n? si?,
-niesz si? приглёдатися, при-
глянутся, придивйтися;
zob. przyjrzec si?
przygoda -y z пригбда
przygotowywac (si?) -owuj?,
-owujesz готувати(ся), при-
готовляться) ► przygoto-
wac (si?)-tuj?,-tujesz приго-
тувати(ся)
przyimek-mka m приймённик
przyjaciel -a m приятель, друг;
~ od serca щйрий друг (при-
ятель)
przyjaciolka -i z прйятелька,
подруга
przyjazd -u m пршзд; ~ poci^gu
прибуття пбТзда
przyjazn -zni z дружба, прйязнь
przyjemnosc-sci z приёмтсть;
z саЦ przyjemnosci^ з вели-
кою приёмтстю
przyjemny приёмний
przyjezdzac -am, -asz пршж-
джати ► przyjechac -jad?,
-jedziesz приТхати
przyjezdny пршжджий
przyj?cie -a n 1. прийняття,
2. прийбм; huczne ~ пйшний
прийбм; godziny przyj?c прий-
мальш годйни
przyjmowac -muj?, -mujesz
приймати ► przyj^c -jm?,
-jmiesz прийняти
przyjmowac si? (tylko 3. osoba)
прийматися ► przyfoc si? (tyl-
ko 3. osoba) прийнятися
przyjrzec si? -rz? si?, -rzysz si?
приглянутися, придивйти-
ся; zob. przygl^dac si?
przyjsc -jd?, -jdziesz прийтй;
zob. przychodzic
przykazanie -a n заповщь; rel.
Przykazania Boze Заповцц
Ббжц Dziesi?c (Dziesi?cioro)
Przykazan Декалог
przyklad-u m прйклад; na
напрйклад
przykladac -am, -asz приклада-
ти; zob. przylozyc
przykrosc-sci z прйкр!сть, не-
приёмтсть
przykry прйкрий, неприёмний
przylatywac -tuj?, -tujesz при-
лвати ► przyleciec -c?, -cisz
прилепти
przyl^dek -dka m мис
przylegly сум1жний
przylepiec -pea т пластир
przylepka -i z окраець, окрай-
чик (хлгба)
przylot -u m прилв
730
przypominac
przytaczac (si?) -am, -asz приёд-
нувати(ся) ► przyl^czyc (si?)
-cz?, -czysz приеднати(ся)
przylbica -y z заборбло, забра-
ло; z odki-уЦ przylbic^ з вщ-
крйтим забралом (заборб-
лом
przylozyc -z?, -zysz прикласти;
zob. przykladac
przymiarka -i z прим!рка
przymierze -a n союз; Arka Przy-
mierza Ковчег Запов1ту; zaw-
rzec ~ укласти(скласти)союз
przymierzac -am, -asz прим!ря-
ти, прим!рювати ► przymie-
rzyc -rz?, -rzysz примфяти,
прим!рити
przymiotnik -a m прикмётник
przymocowywac -wuj?, -wujesz
прикршлювати, прикршля-
ти ► przymocowac -cuj?,
-cujesz прикршйти
przymrozek -zku a. -zka тп за-
морозок, прйморозок
przymus -u m прймус; pod przy-
musem з прймусу
przynajmniej принайми!
przynaleznosc -sci z налёжшсть,
приналёжшсть; ~ panstwo-
wa громадянство
przyn?ta -y z принада
Przynosic -osz? -osisz принбси-
ти ~ przyniesc -nios?, -nie-
siesz принестй; ~ szkod? зав-
дати шкбди
przyodziewek -wku m бдят, одё-
жа
przypadek1 -dku m вйпадок;
w przypadku на вйпадок;
przypadkiem випадкбво
przypadek2 -dka m вщмшок;
~ niezalezny прямйй вщм1-
нок; ~ zalezny непрямйй вщ-
мшок
przypadkowy 1. випадкбвий
2. вщмшкбвий
przypalac (si?) -am, -asz припа-
лювати(ся) ►► przypalic (si?)
-1?, -lisz припалйти(ся)
przypatrywac si? -ruj? si?, -rujesz
si? приглядатися, придив-
лятися ► przypatrzyc si?
-trz? si?, -trzysz si? пригляну-
тися, придивйтися
przypilnowac -nuj?, -nujesz при-
пильнувати, доглянути
przypinac -am, -asz припинати;
прикблювати ► przypi^c
-pn?, -pniesz прип’ястй; при-
колоти
przypis, przypisek -u m вйноска,
посилання
przyptyw -u m приплйв, прилйв
przyptywac -am, -asz приплива-
ти ► przyplyn^c -n?, -niesz
приплистй
przypominac -am, -asz нагаду-
вати; sobie пригадувати
► przypomniec -n?, -nisz нага-
дати; ~ sobie пригадати
731
przy pomocy
przy pomocy за допомбгою
przypowiesc -sci z 1. притча
2. прйказка
przyprawa-y z приправа, при-
смака
przyprowadzac -am, -asz привб-
дити ► przyprowadzic -dz?,
-dzisz привести
przypuszczac -am, -asz припус-
ка™ ► przypuscic -uszcz?,
-uscisz припустите
przypuszczalny можлйвий
przypuszczenie -a n
припущення
przyroda -y z природа, натура
przyrodniczy природнйчий
przyrodnik природознавець
przyrost -u m npnpicr
przyrostek -tka m суфшс
przyrz^d-u m прйстрш; прй-
лад, апарат
przyrz^dzac -am, -asz готувати,
приготовляти; ► przyrz^dzic
-dz?, -dzisz приготувати, при-
готовите
przyrzeczenie -a n обггниця
przysi?ga -i z присяга; клятва
przysi?gac -am, -asz присяга™
► przysiqc -si?gn?, -si?gniesz
присягнути
przysi?gly присяжний; thimacz
~ присяжний перекладач
przysylac -am, -asz присилати
► przyslac -ysl?, -yslesz при-
слати
przyslowie -a n присл!в’я; прй-
казка
przyslowek -wka m присл!вник
przysluga -i z пбслуга; niedzwie-
dzia ~ ведмёжа пбслуга
przysmak -u m ласопц Imn
przyspieszenie -a n прискбрення
przystanek -nku m зупйнка;
~ autobusowy (tramwajowy,
trolejbusowy) автббусна
(трамвайна, тролёйбусна)
зупйнка
przystan-ani z прйстань; при-
чал
przystawka -i z закуска
przyst?pny прийнятний; зрозу-
мглий, доступний; przyst?pne
warunki прийнятт умбви
przyst?powac -puj?, -pujesz
1. тдхбдити 2. вступати
► przystqpic -pi?, -pisz 1. ni-
дштй 2. вступйти
przystojny пристбйний, врод-
лйвий, красйвий
przystosowywac (si?) -wuj?,
-wujesz пристосбвувати(ся),
застосбвувати(ся) ► przysto-
sowac (si?) -suj?, -sujesz при-
стосувати(ся), застосува-
ти(ся)
przysuwac (si?) -am, -asz прису-
вати(ся), присбвувати (ся)
► przysun^c (si?) -n?, -niesz
присунути(ся)
przyswajac -am, -am засвбюва-
732
przyzwyczajac si?
ти ► przyswoic-oj?,-oisz за-
СВ01ТИ
przysylac -am, -asz присилати
► przyslac -ysl?, -yslesz при-
слати
przyszlosc -sci z майбутне, май-
бутшсть, прийдёшшсть
przyszty майбутнш, прийдёш-
шй, наступний; czas ~ май-
бутшй час; ~ гок майбутнш
(наступний) pix; w przyszlym
roku (miesi^cu, tygodniu) на-
ступного року (кпсяця, тйж-
ня)
przyszywac -am, -asz пришива-
ти ► przyszyc -szyj?, -szyjesz
пришита
przyspieszenie -a n прискбрення
przytaczac -am, -asz навбдити,
подавата ► przytoczyc -ocz?,
-oczysz навести, подати
przytakiwac -kuj?, -kujesz пщ-
такувати
przytlumic -mi?, -misz приду-
шите
przytomnosc -sci z притбмшсть;
stracic ~ знепритбмшта;
odzyskac ~ опритбмшти
przytomny притбмний
przytrafiac si? (tylko 3. osoba)
траплятася ► przytrafic si?
(tylko 3. osoba) трапитися
przytulny затйшнйй
przytulek -Iku nt притулок; за-
хисток
przytyk -u m д6к!р
przywi^zywac (si?) -zuj?, -zujesz
прив’язувати(ся) ► przywi^-
zac (si?) -z?, -zesz прив’яза-
та(ся)
przywi^zanie -a n прив’язашсть
przywidzenie-a n прйвид; при-
мера
przywilej -u m привитёй
przywitac -am, -asz прив!тати
przywitac si? -am si?, -asz si?
прив1татася, поздорови-
тся, поздорбвкатися
przywozic -oz?, -ozisz приво-
зите ► przywiezc -wioz?,
-wieziesz привезтй
przywodca -у т вождь; npo-
вщнйк, проводйр
przywoz-wozu m прив!з; im-
порт
przyziemny призёмний
przyznawac -aj?, -ajesz 1. визна-
вати 2. присуджувати ► przy-
znac -am, -asz 1. вйзнати
2. присудйта
przyznawac si? -aj? si?, -ajesz si?
признаватися; визнавати
► przyznac si? -am si?, -asz si?
признатися; вйзнати; do
winy вйзнати свою вину
przyzwyczajac si? -am si?, -asz si?
призвичаюватися, звикати
► przyzwyczaic si? -aj? si?,
-aisz si? призвичаггися, звйк-
нути
733
przyzwyczajenie
przyzwyczajenie -a n звйчка
psalm -u m псалом
psalterz -a m псалтйр
pseudonim -u m псевдошм
psi собачий, псячий; psia pogo-
da собача погода; ~ obo-
wi^zek прямйй оббв’язок
pstr^g -a m форель
psuc (si$) psuj?, psujesz псува-
ти(ся)
psychiatra -у m псиштр
psychika -i z псйхжа
psycholog -a m психолог
pszczola -y z бджола
pszczeli бджолйний; бджоля-
нйй; miod ~ бджолйний мед;
roj ~ бджолянйй рш
pszenica -у z пшенйця
pszenny пшеничный
ptak -a m птах, птйця; niebies-
ki ~ нербба, людйна без
конкретно! роббти (занять);
lotem ptaka швйдко як птах;
ptaki spiewaj^ce сшвбч! пта-
хй; ~ domowy свшська птйця
ptasi пташйний
ptaszek -szka т пташка, пта-
шйна, пташйнка
publicznosc -sci z 1. публ1ка
2. публ1чшсть, прилюдшсть,
привселюдшсть 3. громад-
сьюсть, сусшльшсть
publiczny публ!чний; громад-
ський; dobro publiczne гро-
мадське (загальне) добро
puch -и т пух
puchar -и т бокал; кубок,
~ przechodni перехщнйй ку-
бок
puchn^c -n?, -niesz пухнути,
опухати
pudelko-lka п коробка; ~ za-
palek коробка арниюв
puder -dru т пудра
puderniczka -i z пудрениця
pudrowac (sis) -ruj?, -rujesz пуд-
риться)
pukac -am, -asz стукати; ~ do
drzwi стукати в двёр1 ► puk-
n^c -n?, -niesz стукнута
pulchny пухкйй; пухлий
pulsowac -suj?, -sujesz пульсу-
вати
pulapka -i z пастка; западня
pulk -u т полк
pulkownik -a m полковник
punkt -u m пункт; точка; ~ ob-
serwacyjny спостерёжний
пункт
punktualny пунктуальний, тбч-
ний; акуратний
pupilek -Ika т улюбленець,
улюбленик, пестун, песпй
purchawka -i z пбрхавка
purpura -у z пурпур; багрянець
purpurowy пурпурбвий, багря-
ний, багрбвий
purysta -у т пурйст
pustelnik -а т пустёльник, пус-
тйнник; гак рак-самггник
734
rachowac
pustka -i z порожнёча, пустота;
пустёля, пустка, пустйр; swie-
cic pustkami бути пустим,
порбжшм
pusty пустйй, порбжшй
pustynia -i z пустйня, пустёля
puszcza -у z пуща
puszczac -am, -asz пускати; pus-
cic puszcz?, puscisz пустйти
puszka -i z бляшанка
pycha -y z пиха, пихатгсть, гор-
дйня; rel. самозамйлування,
самолюбство
pyl -и т пил, порох; курява
pylek-lku т пилок; пилйнка;
~ kwiatowy кв!тковйй пилок
pysk -а т пйка, морда, пйсок
pyskaty язикатий
pyskowac -kuj?, -kujesz горла-
ти, пащекувати, репетувати
pyszny пйшний, чудбвий, роз-
кппний; пихатий
pytac (sis) -am, -asz питати(ся),
запйтувати(ся)
pytajqco запйтливо
pytajnik -а т знак питания
pytajqcy питальний, запиталь-
ний; zdanie pytaj^ce питальне
рёчення
pytajny питальний
pytanie -а п питания, запитан-
ня; zadac ~ задати питания,
спитатися
pyton -а т питон, штон
pyzy pyz Imn рщ галушбк (з кар-
тдплг)
raban -u т raMip, шум (галас)\
авантюра, скандал
rabarbar -и т рёвшь, рабарбар
rabat -и т рабат, знйжка, скйд-
ка, бпуст
rabata -у, rabatka -i z рабатка
rabin -а т рабин
rabowac -buj?, -bujesz грабува-
ти, грабити
rabunek-nku т грабЬк, гра-
бунок
rabunkowy 1. граб1жницький;
napad граб1жницький на-
пад 2. хижацький; gospodar-
ka rabunkowa хижацьке го-
сподарство
rabus -usia т граб1жник
гаса -у z; zob. rakieta 1.
rachmistrz -a m рах!внйк
rachowac -uj$, -ujesz 1. (co) л!чй-
ти, рахувати 2. (na kogot na
co) розраховувати (на кого,
735
rachuba
на що), спод!ватися (чогд);
~ si? (z kim, z czym) рахува-
ТИСЯ (j KUM, з ним)
rachuba -у z л!чба; розрахунок;
stracic rachub? czasu втрати-
ти лис часу; cos (nie) wchodzi
w rachub? щось (не) береться
до уваги, щось (не) врахб-
вуеться
rachunek -nku т 1. числения
(у математищ)', ekonomicz-
пу господарський розраху-
нок; ~ calkowy штегральне
числения; ~ rozniczkowy ди-
ференщальне числения 2. ра-
хунок, кошт; na wlasny ~
власним коштом, cbolm кош-
том, на свш рахунок; ~ za
towar фактура; wystawic ~
вйставити рахунок; ~ biez^-
су потбчний рахунок 3. (stan
kapitalu; konto bankowe; bi-
Ians) банк!вський рахунок;
баланс; na czyjs ~ на чийсь
кошт; uregulowac ~ ypery-
лювати (вйр!вняти, оплатй-
ти) рахунок
rachunki -kow Imn арифметика
(у шкдл1)
rachunkowosc -sci z рах!внйцтво
rachunkowy рахункбвий; ksi?gi
rachunkowe рахунков! кнйги
racica -y z ратиця
racja -ji z 1. ращя; miec (swi?tq)
racj? мати рацио, бути пра-
736
вим; z jakiej racji з яко!’ ращТ;
~ ostateczna крайнш аргу-
мент; ~ stanu державний
штерёс 2. ращбн; пбрщя;
пайок; ~ dzienna добовйй
ращбн; ~ zywnosciowa про-
довбльчий пайок
racjonalista -у т ращоналют
racjonalizacja -ji z ращональ
защя
racjonalizator -а т рацюналь
затор
racjonalny ращональний
racuch -а т оладка
raczej скорпне; радше, радш-
ше; zgin^c, niz zdradzic
swoje przekonania скорнпе
загйнути, шж зрадити сво!
переконання
raczkowac -kuj?, -kujesz рачку-
вати
raczyc -cz?, -czysz 1. частувати,
пригощати 2. cos zrobic
звблити (бути ласкавим)
зробйти щось
rad11. радий; jestem ~ я радий
2. охоче; радо; bym pojsc
я б охоче шшбв; nierad
(chcqc nie chc^c) радий не ра-
дий
rad2 -и т радш (х1личний еле-
мёнт)
rada1 -у z 1. рада, порада; udzie-
lic rady (dac rad?) дата пора-
ду; poshichac czyjej rady (pojsc
radzic
za czyj^ rad$) послухатися
чиа поради; dac sobie ra-
d? справитися, упбратися
(з чим) 2. парада (заадання);
~ familijna родйнна, амёй-
на парада; zwolac rad? скли-
кати параду; nie ma rady
шчбго не вдоеш, шчого ро-
бйти; nie widz? innej rady я не
бачу innioro вйходу
rada2-y z 1. рада; rady lokal-
ne (terenowe) мюцёв1 ради;
~ miejska мюька рада; Rada
Najwyzsza Ukrainy Верховна
Рада УкраТни; ~ naukowa
вчёна (наукбва) рада; ~ sta-
nu державна рада 2. кокнтёт
(на завода); ~ zakladowa за-
водсысйй кохнтёт
radar -и т радар
radarowy радарний
radca-y т радник; ~ prawny
юридйчний консультант,
юрисконсульт
radiacja -ji z радоащя
radioaktywnosc -sci z радюак-
тйвшсть
radioamator -a m радюаматор,
радюлюбйтель
radiofonia-ii z радюмбвлення
radiogram -u m радюграма
radiolatarnia -i z радюмаяк
radiolog -a m радиолог
radioodbiornik -a m радюприй-
мач
radiostacja -ji z радюстанщя;
~ nadawcza передавальна
радюстанщя
radiotelegrafista-у m радиоте-
леграф^
radiowy якйй (що) стосуеться
радио; (у складных словах) ра-
дю-; aparat ~ радооапарат;
audycja radiowa радиопере-
дача; l^cznosc radiowa радю-
зв’язок; namiar радио-
пеленг; osrodek радио-
центр; shichawki radiowe ра-
дюнавушники; shichowisko
radiowe радюшсцешзащя
radio -а п рало
radny -nego т 1. депутат 2. член
ради (управи) 3. гласний
(у Macicmpami)
radomianin -а т радом’янин
radomianka -i z радом’янка
radomski радомський
radosny ращений
radosc-sci z радцеть, радопц;
Imn nie posiadac si£ z radosci
не тямитися вщ (з) радост}
(радопцв); szalec z radosci бо-
жеволпи з радосп (радо-
пцв); sprawic komus зро-
бйти комусь радость
radowac (si^) -duj?, -dujesz pa-
дувати(ся); пшитися (чим),
радоти (з чдго)
radzic -dz?, -dzisz 1. радити
2. обговбрювати (що) 3. да-
24 Укр -ПОЛЬСЬКНЙ СЮВНИк
737
radykal
вати co6i раду, справлятися
(з ким, з чим); ~ si$ ради-
тися
radykal -а гп радикал
radziecki радянський; Zwi^zek
Radziecki Радянський Союз
rafa -у z риф; ~ koralowa кора-
ловий риф
rafinada -у z рафшад
rafineria -ii z перепнний завод;
~ cukru цукровий завод,
цукроварня; ~ гору нафто-
перепнний завод
raj -и т рай
rajd -и т рейд; ~ lotniczy по-
вггряний рейд; ~ sportowy
пробк; ~ samochodowy ав-
торалли aBTonpoGir
rajfurka -i z звщниця
rajstopy -top Imn колготки
rak -a m рак; spiec raka заша-
рпися, почервошти
rakarz-a m 1. шкуродёр; гй-
цель 2. недблюдок, негщник
rakieta-y z 1. ракета 2. ра-
кетка; ~ tenisowa тешена
ракетка
rakietnica -у z ракётниця
rakietowy ракётний
rakowaty 1. ракоподабний 2. ра-
ковий; хвбрий на рак
rakowy раковий; zupa rakowa
раковий суп
rama-y z 1. рама; ~ okienna
впебнна рама; ~ do obrazu
рама для картини; ~ od obra-
zu рама з-шд картини 2. рам-
ки, мёяй Imn; w ramach cze-
gos в мёжах (рамках) чогбеь
rami^ezko -awl. шпчко 2. бре-
тёлька 3. пл!чка Imn
ramienionogi -gow Imn плечонбп
ramieniowy плечовйй
ramie -mienia n 1. плечё; wzru-
szac ramionami знйзувати
плечйма; ~ przy ramieniu,
~ w ~ шпч-б-шпч, плечё
в плечё, бшпч, пбшпч;
~ dzwigni плечё пщбйми; na
~ bron! на плечё! 2. рукав
(pirn)!, сторона; ~ k^ta сто-
рона кута 4. (у множит)
обшми; chwycic w ramiona
схопйти в об1йми (кого); brae
kogos w ramiona обшмати
(обшмати) когось; dusza na
ramieniu душа в п’яти схо-
валася
ramka -i z 1. рамка 2. кадр
ramol -а т рамол1 ndm, рамб-
л!к; руша (стара людйна)
ramowy рамний, рамочний;
plan загальний план
rampa-y z 1. рампа; товар-
на платформа 2. шлагбаум
3. рампа (вид осветления те-
атрально! сцёни)
rana-у z рана; ci^ta р!зана
рана; od uk^szenia рана
вщ укусу; otrzymac ran$ да-
738
стати рану; zadac komus rane
заподаяти (зробйти) комусь
рану; opatrzyc rane перев’я-
зати рану; do rany go przy-
lozyc! хоч до рани прикла-
дай!
randka -i z побачення; ран-
деву п dm
ranek-nka т ранок; rankiem
вранщ
ranga -i z 1. ранг, чин, звання;
miec range kogo мати чин
(звання) кого 2. значения, ва-
г6м1сть
ranic -ni?, -nisz ранити, пора-
нити
ranny1 ранений, поранений
ranny2 раншй, (в)рашшнш;
~ ptaszek рання пташка;
(про пору дня) ранпшпй, вра-
шшнш, ранкбвий; ~ wiatr
раннш, (в)рашшшй вггер
гапо1 -а п ранок; tego ranka цьо-
гб ранку
гапо2 рано, ранком, вранщ;
о szostej ~ о шбстш годйш
ранку
rapier -а т рашра
raport-и т рапорт; ~ bojowy
бойовйй рапорт; skladac
(zdawac) ~ (z czegos) рапор-
тувати, подавати рапорт
(про щось)
rapsod т 1. -и: рапсбщя 2. -а:
рапсод
rataj
raptem 1. враз, раптом 2. всьо-
го-на-всього, лише; dostal
~ dwa grosze отрймав всьо-
го-на-всього (лише) два грб-
mi
raptownie раптом, враз, нараз,
раптбво; ~ zerwal sie wiatr
раптом (раптбво, нараз) 3ip-
вався вггер
raptowny раптбвий, наглий,
нагальний, несподшаний;
~ ruch р!зкйй рух
raptularz -а т записна кнйжка
rarog -roga т 1. papir 2. диво-
вйжа; дивак, опудало
rarytas -u т 1. раритет 2. дель
катёс (про 1жу)
rasa-у z 1. раса 2. порода;
czystej rasy порбдистий
rasista -у т расйст
rasistowski расйстський
rasizm -и т расйзм
rasowy 1. расовий 2. порб-
дистий (про тварйн)
raszpla -i z рашгпль
rata -у z часткбвий плат!ж;
частйна борговбго зобов’я-
зання; wnosic rate сплачува-
ти частйну борговбго зобо-
в’язання; kupowac na raty ку-
пувати в розстрбчку (на вй-
плат); placic ratami сплачу-
вати частйнами
rataj -а т ратай, плугатар,
орач
24*
739
ratler
ratler -a m щуролбв (порода со-
баки)
ratowac -tuj?, -tujesz рятувати;
. ~ sytuacj? рятувати ста-
новище; ~ si£ рятуватися
ratownictwo -a n рятувальна
справа; рятувальна служба
ratowniczy рятувальний; lodz
ratownicza рятувальний но-
вей
ratownik -а т 1. ряпвнйк
2. служббвець, член ряту-
вально’1 бригада
ratunek -nku т (по)рятунок;
dawac (niesc) komus ~ по-
давати комусь (по)рятунок;
ostatnia deska ratunku едйний
(по)рятунок; ratunku! ря-
туйте!
ratunkowy рятувальний; koto га-
tunkowe рятувальний круг;
pas ratunkowy рятувальний
пояс; pogotowie ratunkowe
швидка допомбга
ratusz -а т ратуша
raz1-и раз; dwa razy dwa два
рази (дв1ш) по два; dwa razy
tyle в два рази (вдвое, вдв1ч!)
ститьки; wiele razy багато
разЬ; tym razem цьогб разу;
pewnego (jednego) razu одно-
го разу, раз; na razie поки
що; ~ ро ~~ ро razie, ~ za
razem раз у раз, раз по раз;
w zadnym razie Hi в якому
раз!; w razie czego у вйпад-
ку чогб
raz2-u т удар; zadawac razy
наносите удари
razem разом; вкуш; mieszkac ~
жиги (мёшкати) вкуш (ра-
зом)
razie1 -z?, -zisz бйти, разйти,
ударяти; ~ z armat (z dzial)
бйти з гармат
razie2-z?,-zisz 1. елшйти, за-
елшлювати 2. неприёмно
вражати, (слух) рвати
razowiec -wca т разбвйй (чбр-
ний) ХЛ16 (грубого помелу)
vxznwy;пцка razowa разбвё бб-
рошно (мука)
razny живйй, жвавий; (про рух)
прудкйй, бйстрий, швидкйй
raz^cy 1. разючий; raz^ce podo-
bienstwo рязюча пощбшеть
2. р!зкйй; пронйзливий; га-
z^ce swiatlo сиппуче евггло
r^bac -bi?, -biesz 1. рубати; ко-
лоти (дрова); gdzie drwa r^-
ЬЦ, tam wiory lec^ nic py-
бають - тргскй летять
2. prawd? w oczy рвати
правду в O4i (у Bini)
r^bek-bka m 1. краёчок, руб-
чик 2. вуаль; uchylic (odslonic,
podniesc) tajemnicy подня-
та завюу таемнйщ
r^czy швидкйй, бйстрий; kon
баскйй кшь
740
recytowac
rdza -у z ржа, 1ржа; ~ zbozowa
хл!бна ржа
rdzawy ржавий, 1ржавий
rdzeniowy 1. серцевйнний,
стрижнёвий 2. мозковйй
rdzenny коршнйй; rdzenna lud-
nosc коршнё населения
rdzen -enia т 1. серцевйна,
стрйжень; ~ drzewa серцевй-
на (стрйжень) дерева 2. сер-
дечник; ~ magnesu сердеч-
ник магшту 3. кбршь; ~ wy-
razu Kopinb слова 4. ~ kr?-
gowy (pacierzowy) спиннйй
мбзок
rdzewiec -wiej?, -wiejesz ржав!-
ти, 1ржав1ти; stara milosc nie
rdzewieje старо!’ любов! !ржа
не 1сть
reagowac -guj?, -gujesz реагу-
вати, реагувати
reakcja -ji z реакщя
reakcjonista -у m реакцюнёр
reakcyjny 1. реакщйний 2. реак-
тйвний (реактйвна турбша)
realizacja -ji z 1. реал!защя,
здшснення 2. постановка
(в те amp i, кшд)
realizacyjny якйй (що) стосу-
еться реал1зацп (здшснення,
постановки)
realizator -а т виконавець, ре-
ал!затор
realizowac -zuj?, -zujesz реаль
зувати, здшснювати ~ za-
miary реал!зувати (здшсню-
вати) накпри (закори)
realny реальний; realna placa
реальна (заробпна) плата
reasumowac-muj?, -mujesz 1. пщ-
бивати (шдвбдити) шдсу-
мок, тпдсумбвувати; резю-
мувати 2. скасбвувати; за-
ново розглядати (ухвалу)
rebelia -ii z заколот
rebeliant -а т заколбтник
recenzent -а т рецензент
recenzja -ji z рецёнз!я
recenzowac -zuj?, -zujesz рецен-
зувати (и/о)
recepcja -ji z 1. прийом; сприй-
мання 2. бюро прийбму; szef
recepcji адкпшстратор (у го-
тел?)
recepcyjny прийомний; sala ге-
cepcyjna зал(а) для прийбкпв
recepta -у z рецепт
receptowy рецептурний
rechot -u т 1. кумкання 2. рёпт
(cMix)
rechotac -ocz?, -oczesz 1. квака-
ти, кумкати (про жаб) 2. ре-
готати (слаятися)
rechotliwy реготлйвий
recital -и т сбльний концёрт
recytacja-ji z декламащя, ху-
дбжне читання
recytator -а т читёць
recytowac -tuj?, -tujesz 1. дек-
ламувати, проказувати, ре-
741
reda
цитувати 2. говорйти без
запинки; ~ lekcjg говорйти
урок без запйнки
reda -у z рейд
redagowac -guj?, -gujesz реда-
гувати
redakcja -ji z редакщя
redakcyjny редакщйний; kole-
gium redakcyjne редакщйна
колёпя (редколёпя)
redaktor -а m редактор; ~ na-
czelny головнйй редактор
redukcja -ji z 1. скорбчення;
~ zbrojen скорбчення оз-
брбень 2. редукщя; ~ plac
знйження зарплата
redukowac -kuj?, -kujesz 1. ско-
рбчувати; ~ etaty скорбчу-
вати штата 2. редукувати
(у математищ, ximii)
reduta -у z редут
reedycja -ji z перевидання
refektarz -а m монастйрська
трапёза (трапёзна)
referat-u т 1. реферат; дбпо-
вщь 2. сёктор (в устандвг)
referencja-ji z реферёнщя; ре-
комендащя, вщгук; dawac
(wydawac) о kims referencje
давати В1дгук про когбсь
referent-а т реферёнт; допо-
вщач
referowac -ruj?, -rujesz реферу-
вати (що), доповщати (про
що)
refleks-u т 1. рефлёкс; в[ц-
блиск; рефлексащя; ~ warun-
kowy умбвний рефлёкс
refleksja-ji z рефлёкая, роз-
дум; budzic (wywolywac) ref-
leksje будйти (викликати)
рефлёксп, навбдити на рбз-
думи
refleksyjny розсудливий, роз-
важливий
reflektor -а т рефлёктор, про-
жёктор; reflektory samocho-
dowe автомобитьш фари;
hikowy прожёктор з дуго-
вою лампою; zarowkowy
прожёктор з жаровбю лам-
пою
reflektowac -tuj?, -tujesz розра-
хбвувати (на щось)
reforma -у z реформа; prze-
prowadzac reform? прово-
дите реформу; zaprowadzac
(wprowadzad) reform? вводи-
те реформу
reformy-form Imn pot. жшбч1
трусй
refren -u m рефрён, прйсшв
regal -u m стелаж (для книждк)
regaty -gat Imn регата
region -u m район, perion
regionalny репональний
regulamin-u m 1. регламент
2. статут; wojskowy вш-
ськбвий статут 3. правила;
jazdy dla kierowcow pojaz-
742
remanent
dow samochodowych правила
автомобыьного pyxy для
водив 4. правила BnyTpim-
нього розпорядку
regularity 1. регулярний; систе-
матйчний; wojsko regularne
регулярно вшсько 2. пра-
вильний (про рыси облйччя,
cndci6 життя)
rehabilitacja -ji z реабиптагця
reinkarnacja -ji z перевтыення
rejestr-u m 1. репстр (звука)
2. реестр; co bylo, a nie jest,
nie pisze si$ w ~ хто давне
пом’янё, хай лйха не мине
rejestrowac (si^) -ruj?, -rujesz pe-
еструвати(ся)
rejestrowy реестровий; kozak
~ реестровий козак
rejon-u m район; ~ warowny
укршлений район
rejonizacja -ji z районування
rejonowy районний; komitet ~
районний компет
rejterada -у z ретирада, вщступ
rekin -a m акула
reklama -y z реклама; ~ swietl-
na свгглова реклама
reklamacja -ji z рекламашя (на
що); wnosic reklamacja oro-
лбшувати рекламащю
reklamowy рекламний
rekolekcje -ji Imn rel. цикл мо-
лёбшв i проповщей шд час
говшня
rekonwalescent -а т одужу-
ючий, видужуючий, рекон-
валесцёнт
rekord -и т рекорд
rekordowy рекордний
rekordzista -у т рекордист, ре-
кордсмён
reknit-а т рёкрут, новобра-
нець
rekrutacja -ji z рекрутський
набф, вербування; наб1р
(напр., у вйир навчалыи за-
клады)
rektor -а т рёктор
rektorat -и т ректорат
rekwiem ndm рёкв!ем
relacja1 -ji z 1. (z czego) звгг (про
що); 2. (о czym) повщбмлен-
ня (про що); ~ z pierwszej r^ki
повщбмлення з пёрших рук;
zdawac relacja звпувати
relacja2 -ji z (do kogo, do czego)
вщнбшення, стосунок (до
кого, до чдго); zob. stosunek 1.
relacyjny 1. вщносний; przymiot-
nik вщносний прикмёт-
ник 2. званий
relegacja -ji z вйключення
(напр., з навчального закла-
ду)
religia -ii z рел1Пя
relikt-u т 1. релпст 2. пере-
жйток
relikwie -ii Imn (свят1) мбпц
remanent -и т переобл!к
743
remis
remis -u m 1. шчия (у cnopmi);
zakonczyc si? remisem закш-
чйтися вшчию 2. рем1з (у гр1
в карты)
remisowy шчййний
remiza-y z 1. парк, автопарк
(ласце для ремонту i сто-
янки вагдшв, автдбуав) 2. де-
по
remont -и т ремонт; ~ biez^cy
поточний ремонт; general-
ny (kapitalny) ~ каштальний
ремонт
remontowac -tuj?, -tujesz ре-
монтувати
ren -а т швшчний олень
rencista -у т пенсюнёр
renifer -а т zob. ren
renoma -у z реноме ndm, репу-
тащя; miec dobrq, zl^ renom?
(cieszyc si? dobr^, гЦ гепопц)
мати гарне, погане реноме
renowacja -ji z 1. о(б)нбвлення
2. реставращя
renta -у z 1. рента; ~ gruntowa
земельна рента 2. пенсия;
~ inwalidzka швалщна пен-
сия
rentgen -а т рентген, рентген
rentgenowski рентгёшвський,
ретгёшвський; promienie rent-
genowskie рентгёшвсью
(рентгёшвсью) прбмеш
rentownoSc -sci z рентабель-
шсть
744
reorganizacja -ji z реоргашзащя
reperacja -ji z ремонт; oddac do
reperacji вщдати в ремонт
repeta -у z добавка (до пдрци)
repetent -а т другорхчник
repetytorium -um п 1. оглядбва
лёкщя 2. оглядовий шдруч-
ник
replika -i z рёшпка
replikowac -kuj?, -kujesz пода-
вати (подати) рёшпку
reportaz -и т репортаж
reprezentacja -ji z 1. пред-
ставнйцтво, репрезентащя
2. збхрна команда 3. iMno-
зантшсть, презентабельшсть
(про вйгляд)
reprezentacyjny 1.1мпозантний,
презентабельний; ~ m?z-
czyzna 1мпозантний муж-
чина 2. зб!рний; druzyna
reprezentacyjna збхрна ко-
манда 3. представницький,
парламентарний
reprezentant -а т представник,
репрезентант
reprezentatywny репрезента-
бельний
reprezentowac -tuj?, -tujesz пред-
ставляти, репрезентувати
reprodukcja -ji z 1. репродукцхя;
~ obrazu репродукщя кар-
тини 2. вщтвбрення; roz-
szerzona пошйрене вщтвб-
рення
rewolucja
reprodukowac -kuj?, -kujesz
1. репродукувата 2. вщтвб-
рювати
reproduktor-a m 1. репродук-
тор 2. шпднйк
reprymenda-у z прочухан, до-
гана, реприманд; dac komus
reprymend? зробйти комусь
реприманд, вчинйти догану,
дата прочухана
reprywatyzacja -ji z повёрнення
права власносп (на що)
republika -i z республжа
republikanin-а т республжа-
нець
reputacja -ji z репутащя
resor -а т ресбра; bujda па ге-
sorach теревёш, баляндраси
Imn; суща брехня
resort -и т ведомство
resortowy вщомчий
respekt-u т пошана, повага;
респект; miec ~ (dla kogo, dla
czego) мата пошану (повагу)
(до кого, до чдго)
respektowac -tuj?, -tujesz пова-
жата, шанувата (кого, що)
restauracja1 -ji z ресторан
restauracja2 реставращя, вщ-
нбвлення
restauracyjny 1. ресторанний;
wagon ~ вагон-ресторан
2. реставращйний
reszta -у z 1. залишок; останок;
рёшта; wydac reszt? вйдати
(дата) решту, здачу 2. оста-
ча; bez reszty без остачц do
reszty збвс1м, пбвшстю
resztki -tek Imn рёштки (за-
лишки)
retoryczny риторйчний; pytanie
retoryczne риторйчне питан-
ия
retoryka -i z риторика
reumatyzm -u m ревматйзм
rewelacja-ji z сенсащйне вщ-
криття; сенсащя, щось небу-
вале, незвйчне, надзвичайне
rewelacyjny сенсащйний; небу-
дённий, незвйчний, особлй-
вий
rewia -ii z 1. бгляд, парад;
бгляд вшськ, вшськбвий па-
рад 2. показ (демонстру-
вання моделей ддягу) 3. ревю
(у medmpi)
rewidowac -duj?, -dujesz 1. об-
шукувата 2. рев!зувати
rewizja-ji z 1. ббшук; бгляд;
celna мйтний бгляд 2. ре-
в!з1я, перегляд; uchwaly
перегляд рппення 3. остан-
ня коректура
rewizjonizm -и ли 1. рев!зюшзм
2. реваншйзм
rewizor -а т рев!збр
rewizyjny рев1з!йний
rewizyta -у z вщповцщйй в!зйт
rewolta -у z бунт; повстання
rewolucja -ji z револющя
745
rewolucjonista
rewolucjonista -у m револющо-
нёр
rewolwer -u m револьвер
rewolwerowka -i z револьвёр-
ний станок (верстат)
rezerwa -у z 1. запас; oficer re-
zerwy оф!цёр запасу 2. ре-
зёрв; rezerwy lotnicze льбтш
резёрви; rezerwy pracownicze
трудов1 резёрви 3. стрйма-
шсть
rezerwat-u т заповщник, ре-
зерват
rezerwowac -wuj?, -wujesz ре-
зервувати
rezerwowy запаснйй; резёрвний;
kapital ~ резёрвний (запас-
нйй каштал
rezolucja-ji z резолющя, ух-
вала; powzi^c (uchwalic) rezo-
lucj? прийняти (ухвалйти)
резолющю
rezolutny мотбрний; розум-
ний, розторбпний
rezon -и т самовпёвнешсть,
апломб; stracic ~втратити
самовпёвнешсть; wypic dla
rezonu вйпити для смитйвос-
Ti
rezonans -и т резонанс
rezonator -а т резонатор
rezultat -и т результат, насл!-
док
rezurekcja -ji z rel. великбдня
(пасхальна) утреня
746
rezydent -а т 1. резидёнт 2. на-
ХЛ16НИК
rezydowac -duj?, -dujesz мати
свою резидёнщю
rezim, rezym -и т режйм
rezyser -а т режисёр; ~ filmo-
wy кшорежисёр
rezyseria -ii z режисура
r?bacz -a m 1. дроворуб 2. (gor-
nik) забшник; ~ chodnikowy
прохщнйк 3. рубака
r?cznik -a m рушнйк
r?czny ручнйй; ~ bagaz ручнйй
багаж; granat ~ ручна гра-
ната; ~ karabin maszynowy
кулемёт
r?czyc -cz?, -czysz (коти czym,
za kogo, za co) ручйтися, py-
чатися (кому чим, за кого, за
що, в чдму)
r?ka -i z рука, r?ce r$k Imn ру-
ки; do r^k wlasnych особйсто;
brae cos do r^k брати що в ру-
ки; leciec z r^k падати з рук,
dawac cos z r?ki do r?ki переда-
вати щось з рук у руки; dac
(pozostawic) komus woln^ r?-
k? (co do czego, w czym) роз-
в’язати комусь руки (eid-
ндсно чдго); kupowac z pierw-
szej r?ki купувати з пёрших
рук; niepowolane г?се невщ-
пов1дш руки; prosic о r?k?
проейти рукй; siedziec z zalo-
zonymi r?kami сщцти згор-
robota
нувши (склавши) руки; г?се
sobie urobic надарвати соб!
руки; ~ sprawiedliwosci рука
правосудия; zalamywac г?се
ламати руки; przyjmowac ko-
gos z otwartymi r?kami прий-
мати когось з розкрйтими
обшмами; wyjsc z czegos ob-
гошц r?k^ вййти Ц1ЛИМ з 40-
ro; bye praw^ r?k^ бути пра-
вою рукою; lepszy wrobel
w r?ku, niz sokol na s?ku кра-
ще синйця в жмёш, шж жу-
равель у ne6i
r?kaw-a т рукав; zakasac г?-
kawy засукати (закачати) ру-
кавй
r?kawica-y z рукавйця, рука-
вйчка; ~ bokserska боксёр-
ська рукавйця; podj^c г?-
kawic? шдняти рукавйчку,
прийняти вйклик
r?kodzielo -а п рукодитля; руч-
Н1вйроби
r?kojesc-i z рукоятка, ручка;
~ szabli ефёс шабл!
r?kojmia -ii z запорука, Гаран-
Tia, порука; miec r?kojmi?
czegos мати запоруку в чб-
му; dac (zlozyc) r?kojmi? да-
ти запоруку
r?kopis -и гп рукбпис
r?kopisowy рукописний
r?kopismienny рукопйсний
ring -у т ринг
robactwo -а п паразйти Imn
robaczek -czka т 1. черв’ячбк,
хробачбк, робачбк 2. ма-
лятко, крйх!тка; ~ swi?to-
janski св^ляк, св!тляч6к
robaezkowy 1. черв’якбвий, ро-
бакбвий, хробакбвий 2. чер-
вопод1бний; wyrostek ~ чер-
вопод1бний вщрбсток, апён-
дикс
robaczywy червйвий
robak-a т 1. черв’як, хробак,
робак; zalac robaka замо-
рйти черв’яка, вйпити 2. го-
baki Imn глистй Imn
robic -bi?, -bisz робйти; bl?dy
робйти помилкй; komus
na zlosc робйти комусь на
зло (на злгсть); komus wy-
rzuty робйти докбри, до-
коряти, доржати (комусь);
wrazenie справляти вра-
ження; z kogos wariata ро-
бйти дурня з когось; z igly
widly (z muchy slonia) робйти
з мухи слона; nic sobie z cze-
gos nie ~ не брати шчого до
сёрця; robi si? zimno рббить-
ся (стае) холодно, холодше
robociarz -а т робггнйк
roboezodniowka -i z трудодёнь
robota -у z робота; odbierac
robot? приймати роботу;
mnostwo roboty ейла робота;
pali mu si? w r?kach робо-
747
robotnica
та кипйть (горйть) у ньбго
в руках; przylozyc si$ do го-
boty сумлтно взятася за ро-
боту; to jego ~ це справа
його рук
robotnica -у z роб!тнйця
robotnik -а т роб!тнйк; ~ rolny
сигьськогосподарський ро-
бпнйк
roczniak -а ди 1. однолггне (од-
нор1чне)^ лота, стригун
2. однол1тня (однор!чна) в!в-
ця, ярка 3. однол1тне (од-
нор1чне) теля, назймок, бу-
зимок
rocznica-y z р!чнйця, роковй-
ни Imn
rocznik -а т 1. лкбпис 2. що-
р1чник (перюдйчне видання);
~ poborowy призбвнйй в!к
roczny р!чнйй; щор!чний; од-
нор!чний
rodaczka -i z землячка
rodak -а т земляк
rodowity коршнйй; родовйтий,
родом, похбдженням, з по-
хбдження
rodowod-wodu т родовщ; го-
dowodem si^gac do kogos ве-
ста свш рщ вщ кбгось
rodowy родовйй
rodzaj -и т рщ; Гатунок; ~ Ьго-
ni (ognia, strzahi, wojsk) рщ
збрбТ (вогню, постригу а.
стригу, В1йська); ~ mgski,
748
zenski, nijaki чоловгчий, жь
нбчий, серёдшй рщ; cos
w tym rodzaju щось подабне;
Ksi^ga Rodzaju rel. Буття
rodzajnik -a m артйкль; ok-
reslony означений артйкль,
nieokreslony неозначений
артйкль
rodzajowy жанровий; побутб-
вий; scena rodzajowa жанро-
ва сцена; powiesc rodzajowa
побутбвий роман
rodzenstwo -а п братй i сестри;
przyrodnie звёдеш дата,
зведенята
rodzice -cow Imn батькй, бать-
ко i мата; chrzestni хрёсш
батькй
rodzicielski батьювський
rodzic (si^) -dz$, -dzisz нарбджу-
вати(ся); родйти(ся); вини-
ката
rodzimy родймий, рщний; bit-
чизняний
rodzina -у z 1. с!м’я, родйна
2. рщня, родич! 3. родйна
(у бюлог1чнш систематиц!)
rodzinny 1. родйнний, с!мёйний
2. р!дний; kraj рщний
край
rodzony рщний; rodzona matka
рщна мата
rodzynek -nka т родзйнка;
rodzynki Imn 1зюм
rogacizna -у z рогата худоба
romans
rogacz -a m рогач; рогонбсець
(про людйну)
rogal, rogalik -a m рогалик, pi-
жбк
rogatka -i z застава; шлагбаум
rogaty рогатий; rogate bydlo ро-
гата худоба; rogata dusza
впёрта, непоюрлива вдача;
diabel ~ чортяка
roic si£ (tylko 3. osoba) роггися
rojowisko-a n натовп, юрба,
юрма
rok-u m pix; przed rokiem pix
тому; co co roku щорбку,
щор1чно; ~ przestepny ви-
сокосный pix; ~ szkolny нав-
чальний pix; w tym roku цьо-
гб року, в цьбму рощ, в цей
pix; tamtego roku того року,
в тому рощ, в той jmk;
w ~ ро... через pix теля
(по), pix но...; przed laty дав-
но. колись; Szcz^sliwego No-
wevo Rokw! 3 Новым роком!
rokita -у z рикита, др!бнолиста
кушувата верба
rokitnik -а т плохбвник, обль
пиха
rokosz-u т заколот; podnosic
~ зшмати (шдшмати) за-
колот
rokowac -kuje, -kujesz 1. вести
переговори 2. об!цяти, в!щу-
вати; ~ nadzieje подавати
надо
rokowania -wan Imn перегово-
ри; prowadzic ~ вести пере-
говори
rokroeznie щорбку, щор!чно,
pix у pix
rokroezny щорнший
rola1 -i z земля, ритля; uprawiac
role обробляти землю (pbi-
лю); praca na roli хл1борбб-
ство
rola2 -i z роль; grac role (kogos)
грати роль (когдеь)
rolka -i z 1. ролик 2. малёнька
роль (у теampi, кто тдщо)
rolki-lek Imn ролики (ковзанй
на колщатках)
rolkowy роликовый; lozysko rol-
kowe роликовый шдшипник
rolnictwo -а п хл!борббство;
ситьськё господарство; р!ль-
ництво
rolniczy хл!борббський; сить-
ськогосподарський; рыьнй-
чий
rolnik-a т селянин, рыьнйк,
хл1борбб; землероб
rolny аграрный, земёльний;
ситьськогоспбдарський; gos-
podarstwo rolne ситьськё гос-
подарство
romanista -у т ромашет
romans -и ди 1. роман 2. романс
(музйчний або поетйчний
meip) 3. люббвний зв’язбк,
роман
749
romansowac
romansowac -suj$, -sujesz (z kims)
завбдити з кимсь роман, ма-
ти з кимсь роман (люббв-
ний зв’язбк)
romantyzm -и т романтизм
romanski романський
romb -и т ромб
romboidalny ромботдальний
rombowy ромб1чний
rondel -dla т 1. каструля з руч-
кою 2. кругла башта
rondo1 рондо (шрифт)
rondo2-а п 1. поля капелюха,
крйси капелюха 2. схрёщен-
ня дор!г у форм! кругло! плб-
нц з островом посерёдшн
ronic-m?,-nisz скидати, губй-
ти, ронйти; ~ pidra скидати
(губйти) тр’я; ~ Izy ронйти
сльбзи
гора -у z 1. гшй (у ранг) 2. наф-
та 3. б!тум 4. розсш; ропа
ropiec -piej$, -piejesz гно’1тися
ropien-pnia m нарйв, гнояк,
гноянка
ropodajny, roponosny нафто-
нбсний
roporodny гноетвбрний
ropucha -у z жаба, ропуха
rosa -у z роса; nim stance wzej-
dzie, ~ oczy wyje пбки (заки)
сбнце З1йде, роса oni вшсть
rosic -sz$, -sisz 1. зрбшувати
2. росйти; мрячйти, 1млйти
(про дощ)
750
Rosjanin -а т росшнин
Rosjanka -ki z росшнка
rosly рбслий; висбкий на зр1ст
(про людйну); висбкий, гш-
кйй (про дерево)
rosn^c rosn$, rosniesz 1. ростй,
виростати 2. зростати 3. (про
micmo) пЩйматися, схбди-
ти, шдхбдити вгбру; serce
rosnie od radosci сёрце лёдве
не вйскочить вщ (з) радосп
rosomak -а т росомаха
rosol -sohi 1. бульйбн, м’яснйй
суп 2. (для солшня) розсит
rostbef -и т рбстб!ф
rosyjski росшський
roszada -у z роюрування
roszarnia -ni z льонозавбд
roszczenie -а п домагання, пре-
тён31я; dochodzic roszczen
(wyst^powad z roszczeniem
о cos) пред’являти дома-
гання (претёнзи) на щось;
roszczenia pieni^zne rpoinoBi
домагання (претёнзи}
roscic roszcz?, roscisz домага-
тися (чогд)\ претендувати
(на щд); ~ sobie prawo do cze-
go пред’являти права на щб
roslina -у z рослйна; rosliny 1е-
karskie лпсарсыа рослйни;
rosliny przemyslowe техшчш
культури; rosliny zbozowe
зернов! культури; hodowla
roslin рослйнництво
rozbieznosc
roslinnosc -sci z рослйншсть
roslinny рослйнний
roslinozerny травощний
rota -y z форма присяги
rotacja-ji z 1. ротащя, круго-
обертання 2. кадров! змши
rotunda -у z ротонда
rowek -wka т 1. жолоббк, ка-
навка, р!вчак; ~ odplywowy
водовщвщна канавка 2. жо-
лоббк (анатоличнии)
rower-и т велосипед; ~ wy-
scigowy гбночний велосипед
rowerowy велосипёдний
rowerzysta -у т велосипедйст
rozbandazowac -zuj?, -zujesz
розбинтувати
rozbawiac (si?) -wiam, -wiasz роз-
весёлювати(ся) ► rozbawic
(sis) -wi?, -wisz розвеселй-
ти(ся)
rozbeczec si? -cz? si?, -czysz si?
розрев!тися, розревтйся
rozbestwiac (si?) -wiam, -wiasz
розлютбвувати(ся), роз’яря-
ти(ся), 3Bipim ► rozbestwic
(si?) -wi?, -wisz розлютува-
ти(ся), розлютйти(ся), роз’я-
рйти(ся), озв!р1ти
rozbestwienie -а п озв!ршня
rozb?bniac -niam, -niasz роз-
дзвбнювати ► rozb?bnic -ni?,
-nisz роздзвонйти
rozbicie -an 1. розбиття 2. роз-
дрбблення (на окрёли, час-
тйни); ~ dzielnicowe удальна
роздрбблешсть
rozbic zob. rozbijac
rozbiec si? zob. rozbiegac si?
rozbieg -u m po36ir, розгш
rozbiegac si? -am si?, -asz si?
розбтатися; розганятися
► rozbiec si? -biegn? si?, -bieg-
niesz si? розб!гтися; роз!гна-
тися; ~ na wszystkie strony
розбптися на Bci боки
rozbierac1 -am, -asz розбирати,
роздягати; ~ si? розбира-
тися, роздягатися ► rozebrac
-bior?, -bierzesz роз!брати,
роздягтй, роздягнути; si?
роз!братися, роздягтйся,
роздягнутися
rozbierac2 -am, -asz розбирати;
анал!зувати (у граматищ)
► rozebrac -zbior?, -zbierzesz
роз!брати; проанал!зувати;
~ dom, zegarek роз1брати
будйнок, годйнник
rozbierac3 -am, -asz розбирати,
розхапувати ► rozebrac
-zbior?, -zbierzesz роз!брати,
розхапати; za godzin? roze-
brali wszystkie ksi^zki за ro-
дйну роз!брали (розхапали)
Bci книжкй
rozbieznosc-sci z 1. розб1ж-
HicTb, розхбдження; zdan
розбокшсть (розхбдження)
думок 2. розхщшсть лшш
751
rozbiezny
rozbiezny 1. розб[жний 2. роз-
хщнйй; szereg ~ розхщнйй
ряд (в математшр)
rozbijac -am, -asz розбивати,
розтрбщувати ► rozbic -bij?,
-bijesz розбйти, розтрощи-
ти; ~ namiot нап’ястй (по-
ставит, розкйнути) намёт
rozbijaka -i т забшка, буян,
бешкётник
rozbior -bioru т 1. розбф,
анализ; ~ gramatyczny гра-
матйчний розбф 2. подал,
розподал; ~ Polski подал
Пблыщ
rozbiorka-i z розбирання, де-
монтаж
rozbitek-tka т жёртва аварй
корабля
rozboj -boju т розбш
rozboj'nik -а т розбшник, роз-
бишака; ~ morski трат
rozbrajac -am, -asz 1. обез-
збрбювати, роззбрбювати
2. зворушувати, втихомирю-
вати (гшв), зм’якптувати (су-
edpicmb) ► rozbroic -oj?, -oisz
1. обеззбрбТти, роззбрбгги
2. зворушйти, втихомйри-
ти, зм’якшйти
rozbrajaj^cy зворушливий
rozbrat -и т розбрат, розрйв
rozbrojenie -а п роззброення;
обеззброення
rozbrzmiewac (tylko 3. osoba) лу-
нати, розлягатися (про cnie)
► rozbrzmiec (tylko 3. osoba)
залунати, пролунати; роз-
лягтйся (про cnie)
rozbudowa -у z розбудбва
rozbudowywac (si^) -wuj$, -wu-
jesz розбуд6вувати(ся) ► roz-
budowac (si£) -duj?, -dujesz
розбудувати(ся)
rozbudzac (si?) -am, -asz 1. бу-
диться), розбуджувати(ся),
прокидати(ся) 2. будити-
(ся), пробуджувати(ся), збу-
джувати(ся) (про почуття,
настрш) ► rozbudzic (si?)
-dz?, -dzisz 1. пробудити(ся),
збудити(ся), прокйнути(ся)
2. пробудити(ся), збудити-
(ся) (про почуття, настрш)
rozbujac (si?) -am, -asz розгой-
дати(ся), розколихати(ся)
rozbujaly 1. розгбйданий, роз-
колиханий 2. розгнузданий
rozchelstany розхрйстаний
rozchelstac -am, -asz розхрй-
стати
rozchichotac si? -ocz? si?, -oczesz
si? розреготатися, розре-
ГОТ1ТИСЯ
rozchmurzac -am, -asz 1. розга-
няти хмари 2. розвеселяти
► rozchmurzyc 1. розпнати
хмари 2. розвеселйти; roz-
chmurzyc czolo розвеселй-
тися; rozchmurzyc si? прояс-
752
rozczulac
шти, проясшшати; проясни-
тся
rozchodzic -dz?, -dzisz 1. розно-
сйти (найчасттше про взут-
тя)', ~ buty розносйти че-
ревйки 2. роз!м’яти (ноги)
3. розпшати ходанням (быь,
втдму)
rozchodzic si? -dz? si?, -dzisz si?
розходйтися ► rozejsc si?
-ejd? si?, -ejdziesz si? розш-
тйся; pieni^dze si? rozeszly
rponii роз!йшлйся; wiesc ro-
zeszla si? po kraju зв!стка
(чутка) розшшлася no xpai-
ni; rozejsc si? z zon^ розштй-
ся з дружйною
rozchorowac si£ -ruj? si?, -rujesz
si? po3XBopimcfl, занедужа-
ти
rozchod-chodu m 1. вйтрати
Imn 2. видаток; розх!д
rozchwyty wac -tuj?, -tujesz роз-
хапувати ► rozchwytac-am,
-asz розхапати
rozchylac (si?) -am, -asz розхи-
ляти(ся) ► rozchylic (si?)-1?,
-lisz розхилйти(ся)
rozci^c zob. rozcinac
rozci^gac (si?) -am, -asz 1. роз-
тягати(ся), розтягувати(ся)
2. простягати(ся) (в усю дов-
жину) ► rozci^gn^c (si?) -n?,
-niesz 1. розтягтй(ся), роз-
тягнути(ся) 2. простягтй(ся)
rozciqgly 1. протяжний 2. прос-
торий
rozcienczac -am, -asz розводи-
ти; розбавляти ► rozcienczyc
-cz?, -czysz розвестй; розба-
вити
rozcierac -am, -asz розтирати
► rozetrzec rozetr?, rozetrzesz
розтёрти
rozcinac -am, -asz розтинати;
розсжати ► rozci^c rozetn?,
rozetniesz розтяти; розсжтй
rozczarowanie -a n (do kogo, do
czego) розчарування (в кому,
в чдму)
rozczarowywac (si?) -wuj?,
-wujesz розчаровувати(ся)
► rozczarowac (si?) -ruj?,
-rujesz розчарувати(ся)
rozczesjivac (si?) -suj?, -sujesz
розчюувати(ся) ► rozczesac
(si?) -sz?, -szesz розчесати(ся)
rozczlonkowanie -a n розчлену-
вання
rozczlonkowywac -wuj?, -wujesz
розчленовувати ► rozczlon-
kowac -kuj?, -kujesz розчле-
нувати
rozczochrac (si?) -am, -asz ску-
йовдити(ся), розпатлати(ся)
rozczochraniec-anca m нетша-
xa, нечоса
rozczulac (si?) -am, -asz звору-
шувати(ся), розчулювати-
(ся) ► rozczulic (si?) -1?, -lisz
753
rozczulaj^cy
зворушйти(ся), розчулити-
(ся)
rozczulaj^cy зворушливий
rozdac zob. rozdawac
rozdanie -a n роздана
rozdarcie -awl. (din) роз!рван-
ня, роздертя 2. posipeane
(роздёрте) м!сце, дара 3. роз-
кбл
rozdarty роз!рваний, роздёр-
тий, розщраний
rozdawac -daj?, -dajesz розда-
вати ► rozdac -am, -asz роз-
дати
rozdawca-y т роздавальник,
роздавач
rozdeptywac -tuj?, -tujesz роз-
топтувати ► rozdeptac -pcz?,
-pczesz розтоптати
rozd?cie -a n 1. роздуття 2. здут-
тя; ~ zol^dka здуття шлунка
rozdrabniacz -a m дробарка,
дробилка
rozdrabniac -am, -asz роздроб-
ляти ► rozdrobnic-ni?,-nisz
роздробйти
rozdrazniac -am, -asz 1. роздра-
товувати (кого, що чим)
2. роз’ятрювати 3. подраз-
нювати ► rozdraznic -ni?,
-nisz 1. роздратувати 2.
роз’ятрйти 3. подразнйти
rozdraznienie -a и 1. роздрату-
вання 2. роз’ятрення 3. по-
дразнення
rozdrobnic zob. rozdrabniac
rozdroze -a w роздор!жжя, роз-
пуття
rozdwajac (si?) -jam, -jasz роз-
двоювати(ся) ► rozdwoic (si?)
-oj?, -oisz роздв61’ти(ся)
rozdwojenie -a w роздвоення
rozdzial -u m 1. подал; роздален-
ня; роздыяння, подшяння
2. вщокрёмлення; вщокрём-
лювання 3. розподал (дглен-
ня для роздачг) 4. роздит,
глава (в кнйжцг)
rozdziawiac -wiam, -wiasz роз-
зявляти rozdziawic -wi?,
-wisz роззявити; g?b? роз-
зявити рота
rozdzielacz -а т розподшьник;
сепаратор
rozdzielac -am, -asz 1. роздь
ляти; подаляти, розподыяти
2. продаляти (волдсся) 3. роз-
шмати (розвестй силою)
► rozdzielic-1?,-lisz 1. роз-
далйти; подалйти, розподь
лйти 2. продалйти (волдсся)
3. розняти (розвестй силою)
rozdzielczy розподальний; tabli-
са rozdzielcza розподЬтьна
дошка
rozdzielic zob. rozdzielac
rozdzielnia -i z розподыьне
прим!щення
rozdzielnik -a m 1. розподыь-
ник 2. норма розподалу
754
rozgniatac
rozdzielny окрёмий; pisownia
rozdzielna (l^czna) написания
окрёмо (разом)
rozdzielnoplciowy роздально-
статёвий
rozdzierac -am, -asz роздирати;
розривати ► rozedrzec
-zedr?, -zedrzesz роздёрти,
розщрати; роз!рвати; roz-
dzierac serce краяти сёрце;
rozedrzec si? роздёртися
rozdzieraj^cy 1. пронизливий;
~ krzyk пронизливий крик
2. приголомшливий, разю-
чий (про вйгляд, сцену)
rozdziobywac -buj?, -bujesz роз-
дзьобувати ► rozdziobac -bi?,
-biesz роздзьобати
rozdzwi?k -u m дисонанс; роз-
б1жшсть (в думках, пдгля-
дах)
rozebrac zob. rozbierac
rozedma -у z емф!зёма (легёшв)-,
~ brzuszna метеоризм, здут-
тя живота газами
rozejm -и т перемйр’я; zawrzec
~ укласти (скласти) пере-
мир’я; zerwac ~ зламати
(порушити) перемир’я
rozejrzec si? zob. rozgl^dac si?
rozejsc si£ zob. rozchodzic si?
rozeprzec (si?) zob. rozpierac
(si0
rozerwac (si?)-w?,-wiesz 1. po-
з!рвати(ся) 2. розважити(ся)
rozesmiac si? -miej? si?, -miejesz
si? розсмытися
rozetka -i z розётка
rozetrzec zob. rozcierac
rozewrzec (si?) zob. rozwierac
(sif)
rozgadac si? -am si?, -asz si? роз-
говорйтися, розбалакатися
rozgal?zienie -nia n розгалужен-
ня; pr^du вщгалуження
струму
rozgardiasz -u m розгардйш
rozgarniac -am, -asz po3rpi6a-
ти ► rozgarn^c -n?, -niesz
розгребтй
rozgarni?ty розважливий, роз-
торопний; (розумний) тяму-
щий
rozgi^c (si?) zob. rozginac (si?)
rozginac (si?) -am, -asz розги-
нати(ся) ► rozgi^c (si?) ro-
zegn?, rozegniesz розтну-
ти(ся)
rozgl^dac si? -am si?, -asz si?
1. оглядатися (дивйтися нав-
кдло себе) 2. роздивлятися,
ор!ентуватися ► rozejrzec si?
-rz? si?, -rzysz si? 1. огляну-
тися 2. роздивйтися; 3opien-
туватися
rozglos-u m розголос; nabrac
rozglosu набрати розголосу
rozglosnia -i z радюмовна стан-
щя
rozgniatac-am,-asz 1. роздав-
755
rozgniewac
лювати; роздушувати; роз-
чавлювати 2. мкйти (гтсто)
► rozgniesc -niot?, -nieciesz
1. роздавйти; роздушйти;
розчавйти 2. замюйта (ттс-
то)
rozgniewac (si?) -am, -asz роз-
сёрдити(ся), розгшвата(ся)
rozgoryczenie -а п пркота, пр-
юсть; досада, засмучення,
жаль
rozgo£cic si? -oszcz? si?, -oscisz
si? розгостюватися, розго-
стйтися
rozgotowywac (si?) -wuj?, -wu-
jesz розварювати(ся) ► roz-
gotowac (si?) -tuj?, -tujesz роз-
варйти(ся)
rozgrabiac -am, -asz 1. poarpi-
бати 2. грабувати (щосъ ко-
му съ)> rozgrabic -bi?, -bisz
1. розгребтй 2. розграбувати
(щось комусь)
rozgraniczac -am, -asz розме-
жбвувата ► rozgraniczyc
-cz?, -czysz роз межу вата
rozgraniczenie -a n розмежу-
вання
rozgromic -mi?, -misz розгро-
мйти; ~ (kogo) розбйти (ко-
го) наголову (вщерть, впень)
rozgrywac -am, -asz розграва-
ти ► rozegrac -am, -asz po-
3irpara; ~ parti? (po)3irpam
партию
rozgrywac si? (tylko 3. osoba)
1. розграватися 2. мати
м!сце, вщбуватися ► roze-
grac si? (tylko 3. osoba) 1. po-
зтратися 2. мати м!сце, вщ-
бутася; scena rozegrala si?...
сцена вщбулася (мала мюце)
rozgrywka-i z рбзиграш, зма-
гання; rozgrywki о mistrzo-
stwo рбзиграш пёршосп,
змагання за пёрппсть
rozgryzac -am, -asz розгризати
► rozgryzc-yz?,-yziesz роз-
грйзти
rozgrzebywac -buj?, -bujesz роз-
rpibam ► rozgrzebac -bi?,
-biesz 1. розгребтй; розпбр-
пати (напр., про курёй) 2. по-
розкидати; robot? розпо-
чати роботу i покинута
rozgrzeszac -am, -asz 1. вщпус-
кати rpixn, розгрнпати
2. прощата ► rozgrzeszyc -sz?,
-szysz вщпустйта rpixu, роз-
rpiumra 2. простата
rozgrzeszenie-а п вщпущення
rpixie; розгргшення
rozgrzewac (si?) -am, -asz po3i-
гр!вата(ся) ► rozgrzac (si^)
-grzej?, -grzejesz poairpi-
та(ся)
rozgwar -u m гбмш, raMip
rozgwiazda -y z морська 31рка
rozhasac si? -am si?, -asz si? роз-
гулятася; розтанцюватися
756
rozkladac
rozhustac (si$) -am, -asz розгой-
дати(ся)
rozjasniac (si£) -am, -asz 1. po-
6ЙТИ ЯСН1ШИМ (св1тл1шим)
2. роз’ясняти(ся) 3. розвесе-
ляти(ся) ► rozjasnic (si?) -ni?,
-nisz 1. зробйти ясшшим
(св1тлш1им) 2. роз’яснйта-
(ся) 3. розвеселйти(ся)
rozj^trzac -am, -asz 1. роз’ят-
рювати, вередйти; ~ ran?
роз’ятрювати (вередйти) ра-
ну 2. розлютовувати, роз’я-
ряти, роздрбчувати ► roz-
j^trzyc -rz?, -rzysz 1. роз’ят-
рйти, розвередйти 2. розлю-
тйти, розлютувати, роз’я-
рйти, роздрочйта; ~ si?
розлютуватися
rozjechac -jad?, -jedziesz (kogo,
co) перекати (кого, що)
rozjemca-y т арб1тр, третёй-
ський суддя; посерёдник
rozjemczy третёйський; s^d ~
мировйй (третёйський) суд
rozjuszac (si?) -am, -asz розлю-
товувати(ся), роз’яряти(ся)
► rozjuszyc (si?) -sz?, -szysz
розлютити(ся), розлютува-
ти(ся), роз’ярйти(ся)
rozjuszony розлютбваний, роз-
лючений, роз’юшений, оса-
танший
rozkaz -и т наказ; ~ mobiliza-
cyjny наказ про мобипзащю;
~ natarcia наказ про наступ;
odwolac ~ скасувати наказ;
spelnid (wykonac) ~ вйкона-
ти наказ; wydac ~ дата на-
каз; zlamac (przekroczyc) ~
порушити наказ; ~! слу-
хаю!; by с (sluzyc, pozostawac)
pod czyimi rozkazami бу-
ти (служити) шд чиёюсь ко-
мандою
rozkazuj^cy 1. владний; ton ~
владний тон 2. наказбвий;
tryb ~ наказбвий спбаб
rozkazywac -zuj?, -zujesz нака-
зувати ► rozkazac -kaz?,
-kazesz наказата
rozkielznywac (si?) -nuj?, -nujesz
розгнуздувати(ся) ► rozkiel-
znac (si?) -am, -asz розгнуз-
дата(ся)
rozklejac (si?) -am, -asz роз-
клёювати(ся) ► rozkleic (si?)
-lej?, -leisz розклё!ти(ся)
rozklad-u m 1. рбзклад; рбз-
лад, розкбл; imperium
рбзпад iMn6pii 2. розташу-
вання (у простор!); ~ pokoi
розташування юмнат 3. рбз-
клад, графж; ~ jazdy росц-
gow рбзклад руху по’13Д1в
4. розпбдал (в ча&, в послЬ
ддвност!); zaj?c розпбдш
занять
rozkladac -am, -asz розклада-
та; г?се розкладати (роз-
757
rozkladac si?
вбдити) руки; ~ ogien роз-
кладати (розвбдити, роз-
палювати) вогбнь
rozkladac si? -am si?, -asz si?
розкладатися
rozkolportowac -tuj?, -tujesz no-
шйрити, розповсюдити
rozkotysac (sis) -ysz?, -yszesz
1. розколихати(ся) 2. роз-
бурхати(ся); rozkolysana wy-
obraznia розбурхана уява
rozkopywac -puj?, -pujesz роз-
кбпувати ► rozkopac -pi?,
-piesz розкопати
rozkorkowac -kuj?, -kujesz роз-
коркувати
rozkosz -у z 1. насолбда, BTixa;
z rozkosz^ з ут1хою, з насо-
лбдою 2. розкбип Imn
rozkoszowac si? -szuj? si?, -szu-
jesz si? насолбджуватися
rozkradac -am, -asz розкрадати
► rozkrasc -adn?, -adniesz роз-
красти
rozkr?cac (si?) -am, -asz роз-
кручувати; розсукувати; роз-
Гвйнчувати ► rozkr?cic -с?,
-cisz розкрутйти; розсукати;
розгвинтйти
rozkrzyczec si? -cz? si?, -czysz
si? розкричатися
rozkrzyzowac -hij?, -hijesz роз-
ложйти, розтягтй, розпрос-
тёрти; ~ г?се протягтй (роз-
простёрти) руки
rozkudlany розкуйбвджений,
розпатланий
rozkupywac -puj?, -pujesz роз-
купбвувати, розкупати
► rozkupic -pi?, -pisz розку-
пйти
rozkurcz -u т 1. розгйн 2. диа-
стола (в медицин!)
rozkurczowy дцастол1чний
rozkwit -и т рбзквп
rozkwitac -am, -asz розцвЬати,
розквкати ► rozkwitn^c -n?,
-niesz розцв1стй, розквггну-
ти
rozlac zob. rozlewac
rozlatywac si? -tuj? si?, -tujesz
si? розлхтатися ► rozleciec si?
-c? si?, -cisz si? розлетпися;
(про чутки) розштйся
rozlegac si? (tylko 3. osoba) лу-
нати ► rozlec si? (tylko 3. oso-
ba) пролунати, залунати;
rozlegly si? okrzyki пролу-
нали (залунали) крйки
rozlegly 1. розлогий, простб-
рий; rozlegle pola розлбп,
npocropi поля 2. широкий;
rozlegle stosunki ширбю зв’яз-
кй (стосунки)
rozlew-u т 1. рбзлйв; koniak
wlasnego rozlewu коньяк влас-
ного рбзлйву 2. розлиття,
рбзлйв (piKu); водотлля, пб-
вшь (nid час скрёсу); krwi
кровопролйття
758
rozmakac
rozlewac (si?) -am, -asz розли-
вати(ся) ► rozlac (si?) -lej?,
-lejesz розлйти(ся)
rozlewnia -i m розливна
rozliczac (si?) -am, -asz розра-
х6вувати(ся) ► rozliczyc (si?)
-cz?, -czysz розрахувати(ся)
rozliczenie -a n розрахунок;
розплата
rozlokowywac (si?) -wuj?, -wujesz
розмпцувати(ся), розмица-
ти(ся) ► rozlokowac (si?) -kuj?,
-kujesz розм!стйти(ся)
rozladowywac -wuj?, -wujesz
1. розвантажувати 2. розря-
джати ► rozladowac -duj?,
-dujesz 1. розвантажити
2. розрядйти
rozladunek -nku m розванта-
ження
rozlam-u m розлам, розкбл;
~ w partii розкбл парти
rozlamowiec -wca m розкбль-
НИК
rozlamywac -muj?, -mujesz роз-
ламувати, розлбмлювати
► rozlamac -mi?, -miesz роз-
ломйти, розламати
rozliczac (si?) -czam, -czasz
роз’ёднувати(ся); розшмати
(mux, ufo б’ються) ► roz-
Цсгус (si?) -cz?, -czysz роз’ед-
нати(ся); розняти; prosz? si?
rOzl^CZyC Прбшу ПОВ1СИТИ
трубку
rozl^czny роздгльний; гогЦсгпа
pisownia роздитьне (окрёме)
написания
гогЦка -i z розлука
rozlozyc -z?, -zysz розкласти;
rozlozyc na raty дати в роз-
стрбчку
rozlozyc si? -z? si?, -zysz si? роз-
кластися
rozlozysty крислатий, розлб-
гий
rozmaicie всгляко, всяко, усяко;
р1зномаштно, р1знор!дно
rozmaitosc -sci z 1. р1зномашт-
шсть 2. всяка всячина; teatr
rozmaitosci вар’етё
rozmaity 1. всыякий, pi3HO-
маштний 2. всякий (р1зних
tamyHKie)
rozmarzac -am, -asz (kogo) 1. бу-
дйти в кому мри 2. роз-
мбрювати (теплом) 3. упб-
ювати (напоями) ► rozma-
rzyc -rz?, -rzysz 1. розбудйти
в кому мри 2. розморйти
3. упо’1ти
rozmarzac -am, -asz розмерза-
тися, розтавати ► rozmar-
zn^c -zn?, -zniesz розмёрз-
тися, розтанути, розтати
rozmarzyc si? -rz? si?, -rzysz si?
розмр!ятися, розмаритися
rc zmakac -am, -asz розмокати
► rozmokn^c -n?, -niesz роз-
мбкнути
759
rozmiar
rozmiar -u m p63Mip; масштаб,
шкала
rozmiazdzyc -dz?, -dzysz роз-
трощйти, роздробйти
rozmieniac -am, -asz розмшю-
вати; розбивати ► rozmienic
-ni?, -nisz розмшяти; роз-
бйти; ~ pieni^dze розмшяти
(розбйти) rpoini
rozmieszac -am, -asz розм!ша-
ТИ
rozmieszczac -am, -asz розм!-
щувати, розмвдати ► roz-
miescic -mieszcz?, -miescisz
розмгстйти
rozmijac si? -am si?, -asz si?
1. розминатися 2. не сшв-
падати ► rozmin^c si? -n? si?,
-niesz si? 1. розминутися
2. не сшвпасти; ~ z powola-
niem не штй за cboim по-
клйканням
rozmnazac (si?) -am, -asz роз-
множувати(ся) ► rozmnozyc
(si?) -z?, -zysz розмнбжити-
(ся)
rozmokn^c -n?, -niesz розмбк-
нути
rozmowa-y z розмова; odbyc
z kims rozmow? мати з кимсь
розмбву; prowadzic rozmo-
w? вестй розмбву; ~ w czte-
ry oczy розмова в!ч-на-в!ч
(сам на сам)
rozmowny гов!ркйй, балакучий
760
rozmowca -у т сшврозмбвник
rozmowki-wek Imn розмбвник
ljr9 ~ ukrainsko-polskie укра-
шсько-пбльський розмбвник
rozmownica -у m переговбрний
пункт; прийбмна (у монас-
mupi); кабша (телефднна)
rozmrazac -am, -asz розморб-
жувати, ► rozmrozic -oz?,
-ozisz розморбзйти
rozmycie -a n розмиття
rozmysl -u m рбздум; обдума-
шсть, z rozmyslem навмйсне;
обдумано
rozmySlac -am, -asz роздумува-
ти, м1ркувати, po3MipKOBy-
вати
rozmyslic si? -1? si?, -lisz si? роз-
думати(ся), передумати
rozmyslny 1. навмйсний 2. об-
думаний
rozmywac -am, -asz розмивати
► rozmyc -yj?, -yjesz розмити
roznami?tniac -am, -asz збуджу-
вати прйстрасть ► roznami?t-
nic -ni?, -nisz збудйти прй-
страсть
rozneglizowac (si?) -zuj?, -zujesz
роздягтй(ся), роздягнути(ся)
до битйзни
rozniecac -am, -asz розпалюва-
ти, розвбдити, розкладати;
wasnie розпалювати
чвари ► rozniecic -с?, -cisz
розпалйти, розвестй, роз-
rozp?d
класти; ~ pozar роздути по-
жар; ~ w kims nadzieje роз-
будйти в комусь пади
roznosiciel -а т рознбсник
roznosic -nosz?, -nosisz 1. роз-
нбсити 2. розбивати, роз-
трбщувати ► rozniesc -nios?,
-niesiesz 1. рознестй 2. роз-
бйти, розтрощйти 3. posip-
вати; roznioslo kociol котёл
роз!рвало
rozpacz -у z рбзпач; в[дчай;
wpasc w ~ вдатися в рбзпач
(у в!дчай); przywiesc (dopro-
wadzic) kogos do rozpaczy до-
вестй когбсь до рбзпачу,
вкйнути когбсь у рбзпач
(у в!дчай)
rozpaczac -am, -asz вдаватися
в рбзпач (у вщчай)
rozpaczliwy розпачливий
rozpad -и т рбзпад; розкбл
rozpadac si?1 (tylko 3. osoba) по-
чати йтй 0тй), не вгаваючи
(про дощ, сшг)
rozpadac si?2 -am si?, -asz si?
розпадатися ► rozpasc si?
-padn? si?, -padniesz si? роз-
пастися
rozpadlina -у z розпадина, роз-
кблина; ущёлина (в горах)
rozpakowywac -wuj?, -wujesz роз-
пакбвувати ► rozpakowac
-kuj?, -kujesz розпакувати
rozpalac -am, -asz 1. розпалю-
вати 2. розжарювати, роз-
шкати (сильно нагр1вати)
► rozpalic -1?, -lisz 1. розпа-
лйти 2. розжарити, розпектй
rozpalac si? -am si?, -asz si? роз-
палятися; розгарячатися
► rozpalic si? -1? si?, -lisz si?
розпалйтися; розгарячйтися
rozpasanie -awl. (diя) розперё-
зання; розгнуздання, розбё-
щення 2. (стан) розперёза-
шсть; розгнуздашсть, роз-
бёщешсть; ~ obyczajow мо-
ральна розгнуздашсть, роз-
бёщешсть
rozpasany розперёзаний; роз-
гнузданий, розбёщений
rozpatrywad -ruj?, -rujesz роз-
глядати, розбирати ► roz-
patrzyc -rz?, -rzysz розгляну-
ти, роз!брати; rozpatrzyc
spraw? розглянути (роз!бра-
ти) справу
rozpatrzenie -а п рбзгляд
rozpelzac si? -am si?, -asz si?
розповзатися, розлазитися
► rozpelzn^c si? -zn? si?,
-zniesz (a. -zniesz) si? розповз-
тйся, Р03Л13ТИСЯ
rozp?czniec -niej?, -niejesz на-
брякнути; (про насшня) на-
бубняв!ти
rozp?d -и т рбзбгг, розгш; па-
brac rozp?du взяти рбзб!г
(розпн)
761
rozp?dzac
rozp?dzac (sis) -am, -asz розга-
няти(ся) ► rozp?dzic (si?)
-dz?, -dzisz роз1гнати(ся);
rozp?dzic na cztery wiatry po-
з!гнати тд чотйри впрй
rozp?tywac -tuj?, -tujesz 1. зш-
мати пута, розпутувати
2. розплутувати, розв’язу-
вати ► rozp?tac -am, -asz
1. зняти пута, розпутати
2. розплутати, розв’язати;
~ burz? розв’язати (вйкли-
кати) бурю; ~ si? розбушу-
ватися, розбурхатися
rozpi^c zob. rozpinac
rozpiecz?towywac -wuj?, -wujesz
розпечатувати ► rozpiecz?-
towac -tuj?, -tujesz розпеча-
тати
rozpierac (si?) -am, -asz розпи-
рати(ся) ► rozeprzec (si?)
-pr?, -przesz^ розпёрти(ся);
~ si? розсюгися, розкйну-
тися (в кр1сл1)
rozpierzchac si? -am si?, -asz si?
розб1гатися ► rozpierzchn^c
si? -chn? si?, -chniesz si? роз-
бтгтися (напр., про людей, тва-
рйн); пурхнути (про nmaxie)
rozpieszczac -am, -asz 1. роз-
пёщувати 2. розшжувати
► rozpiescic -pieszcz?,
-piescisz 1. розпёстити
2. розшжити
rozpi?tosc -sci z 1. розмах (крил)
2. прогш, пролгт (мосту)
3. розрйв, розходження;
~ сеп розрйв (розходження)
щн
rozpi?ty 1. розгбрнений, роз-
путцений; z rozpi?tymi zagla-
mi з розгорненими (розпу-
щеними) впрйлами 2. роз-
стёбнутий (про ддяг)
rozpijac -am, -asz привчати ко-
гось до п’янства; si? стати
п’янйцею, розпйтися
rozpilowywac -wuj?, -wujesz роз-
пйлювати ► rozpilowac -hij?,
-hijesz розпиляти
rozpinac -am, -asz 1. розспба-
ти 2. розпинати, розтягати;
розпускати; si? розсп-
батися ► rozpi^c rozepn?, го-
zepniesz 1. розстебнути 2. ро-
зш’ястй, розшнути, розтяг-
тй, розтягнути; розпустйти
(випрйла)', si? розстебну-
тися
rozpisanie-a п розпис; kon-
kursu оголошення конкурсу;
wyborow призначення вй-
6opiB
rozpisywac -suj?, -sujesz розпй-
сувати ► rozpisac -sz?, -szesz
розтисати; konkurs oro-
лосйти конкурс; wybory
призначйти вйбори
rozplanowywac -wuj?, -wujesz
розплановувати ► rozplano-
762
rozposcierac
wac -nuj?, -nujesz розплану-
вати
rozplantowac -tuj?, -tujesz 1. роз-
садйти (рослйни) 2. розпла-
нувати, вйр1вняти (Грунт)
rozplatac -am, -asz розшптати
► rozplesc -lot?, -leciesz роз-
плестй
rozpleniac -am, -asz розвбдити,
розмнбжувати; розплбджу-
вати (про тварин); ~ si? роз-
вбдитися, розплбджуватися
► rozplenic -ni?, -nisz розвес-
тй, розмнбжити; розплодй-
ти (про тварин); ~ si? роз-
вестйся, розплодйтися
rozplodowy племшний; klacz
rozplodowa племшна кобйла
rozptomieniac (si?) 1. запалю-
вати(ся) 2. розгарячати(ся)
(про обличия) ► rozplomie-
nic (si?)-ni?,-nisz 1. розпа-
лйти(ся) 2. розгарячйти(ся)
(про обличия)
rozptywac si? -am si?, -asz si?
1. розпливатися 2. розхб-
дитися; танути, розтавати
3. розпускатися ► rozplyn^c
si? -n? si?, -niesz si? 1. роз-
пливтйся 2. розштйся; роз-
танути 3. розпустйтися
rozpoczynac (si?) -am, -asz роз-
починати(ся), зачинати(ся),
починати(ся) ► rozpocz^c
(si?) -czn?, -czniesz розпоча-
ти(ся), зачати(ся), почати-
(ся); rozpocz^c ogien вщкрй-
ти вогонь
rozpogadzac (si?) -dzam, -dzasz
робйти(ся) погожим (яс-
нйм); проясняться) ► roz-
pogodzic (si?) -dz?, -dzisz npo-
яснйти(ся); rozpogodzic obli-
cze прояснйти облйччя, по-
весели
rozpolawiac -wiam, -wiasz роз-
даляти навшл ► rozpolowic
-wi?, -wisz розд!лйти навшл
rozporek -rka m рбзшрка, ши-
ршька (у штанах); рбзр!з
(в ддязг)
rozporz^dzac -am, -asz 1. розпо-
ряджатися (чим) 2. мати
(що); ~ wiedz^ мати знания
► rozporzqdzic -dz?, -dzisz роз-
розпорядйтися; ~ maj^tkiem
розпорядйтися cboim майнбм
rozporz^dzenie -а п розпоря-
дження; na mocy rozporz^-
dzenia на основ! розпоря-
дження, зпдно з розпоря-
дженням; wprowadzic cos
rozporz^dzeniem ввести щось
на ochobi розпорядження
rozposcierac-am,-asz 1. роз-
стилати 2. простягати (ру-
ки); розгортати (крйла) ► roz-
postrzec -str?, -strzesz 1. po-
згслати 2. простягтй (руки);
розгорнути (крйла)
763
rozposcierac si?
rozposcierac si? (tylko 3. osoba)
простягатися; пошйрювати-
ся ► rozpostrzec si? (tylko 3.
osoba) простягтйся, протя-
гнутися; пошйритися
rozpowszechniac (si?) -am, -asz
шйрити(ся), пошйрювати-
(ся); розповсюджувати(ся)
► rozpowszechnic (si?) -ni?,
-nisz пошйрити(ся); розпов-
сюдити(ся)
rozpoznanie -a n 1. розшзнання,
шзнання 2. доагноз 3. рбз-
вщка; ~ lotnicze летунська
рбзвщка
rozpoznawac -naj?, -najesz роз-
шзнавати, шзнавати; ► roz-
poznac -am, -asz розшзнати,
шзнати; ~ chorob? роз-
шзнати хворобу
rozpoznawczy 1. доагностйчний
2. розвщувальний (заггн)
. rozpraszac (si?) -am, -asz 1. роз-
с1ювати(ся); розпорбшува-
ти(ся) 2. розв!вати(ся) 3. роз-
ганяти ► rozproszyc (si?) -sz?,
-szysz 1. розс!яти(ся); розпо-
рошйти(ся) 2. розшнати (во-
рдж1 сйли); rozproszyc si? по-
биты врбзт!ч (врбзсип)
rozprawa1 -у z судовйй рбз-
гляд; zarz^dzic rozpraw? при-
значйти судовйй рбзгляд;
odroczyc rozpraw? вщкласти
судовйй рбзгляд; zamkn^c
764
rozpraw? закрйти судовйй
рбзгляд
rozprawa2-у z (наукдве дослг-
дження) рбзвщка, трактат,
дослщження, праця
rozprawiac -am, -asz 1. шйроко
говорйти 2. вестй дебаты,
дебатувати, дискутувати
rozprawiac si? -am si?, -asz si?
розправлятися ► rozpra-
wic si? -wi? si?, -wisz si? роз-
правитися
rozprawka-i z невелйчка рбз-
вщка
rozpr?zac (si?) -zam, -zasz роз-
тягати(ся); розширяти(ся)
► rozpr?zyc (si?) -z?, -zysz роз-
тягтй(ся); розшйрити(ся)
rozpromieniac si? -am si?, -asz
si? 1. виблйскувати промш-
ням 2. промешти, аяты,
сяяти ► rozpromienic si? -ni?
si?, -nisz si? 1. заблископти
промшням 2. просшти, про-
сяяти; jej twarz rozpromieni-
la si? fi облйччя просыло
(просяяло)
rozpromieniony сяючий, ciaio-
чий
rozprostowywac (si?) -wuj?, -wu-
jesz розпрямляти(ся), роз-
простбвувати(ся) ► rozpros-
towac (si?) -tuj?, -tujesz роз-
прямйти(ся), розпростувати
(ся), розпростати(ся)
rozpuszczac
rozproszkowywac -wuj?, -wujesz
розтирата на порошок
► rozproszkowac -kuj?,
-kujesz розтёрти на порошок
rozproszony розпорбшений;
rozproszone swiatlo розаяне
cbitjio; szyk ~ розсипнйй
стрш
rozproszyc zob. rozpraszac
rozprowadzac -dzam, -dzasz
1. розвбдити; ~ zolnierzy
розвбдити солдата 2. роз-
подыяти (пару в машйш)
3. розмазувати (фарбу) 4.
розвбдити, розпуската, роз-
чиняти (що чим) ► rozprowa-
dzic -dz?, -dzisz 1. розвестй
2. розподалйти 3. розмазати
4. розвестй, розпустйти; роз-
чинйта; ~ (rozcienczyc) spi-
rytus wod^ розвестй (роз-
пустйти, розчинйта) спирт
водою
rozprowadzaj^cy -cego т розво-
дящий
rozpruwac (si?) -am, -asz розпб-
рювати(ся) ► rozpruc (si?)
-ruj?, -rujesz розпорбти(ся)
rozpryskiwac (si?) -kuj?, -kujesz
1. розбрйзкувати(ся) 2. роз-
трбщувати(ся) 3. розпорб-
шувати(ся) (про промгння)
4. лопата (про мйльний пу-
зйр) ► rozpryskac (si?) -am,
-asz 1. розбрйзката(ся) 2. роз-
трощйта(ся) 3. розпорошй-
ти(ся) 4. лопнута
rozpryskowy розривнйй; pocisk
~ розривнйй снаряд
rozprzedawac -daj?, -dajesz роз-
продавати, розпрбдувати;
випрбдувати ► rozprzedac
-am, -asz розпрбдата, вйпро-
дати
rozprzedaz -у z розпрбдаж
rozprzestrzeniac (si?) -am, -asz
пошйрювати(ся), розпов-
сюджувата(ся) ► rozprzestrze-
nic (si?) -ni?, -nisz пошйри-
та(ся), розповсюдити(ся)
rozprz?zenie -ал 1. рбзклад;
~ obyczajow моральний рбз-
клад 2. розпряження;
rozpuk -u т; smiac si? do rozpu-
ku смытися до упаду, захб-
дитися СМ1Х0М
rozpulchniacz -а т розпушувач
(при обробипку рилг)
rozpulchniac -am, -asz розпу-
шувата ► rozpulchnic -ni?,
-nisz розпушйта
rozpusta -у z розпутцешсть,
розбёщешсть; розпуста (мо-
ральна)
rozpustnica -у z розпусниця
rozpustnik -а т розпусник
rozpustny розпусний
rozpuszczac -am, -asz розпус-
ката; (випрйла, прапорй)
розгортати; (eicmKu) пошй-
765
rozpuszczac (si?)
рювати, розповсюджувати
► rozpuscic -puszcz?, -puscisz
розпустйти; розгорнути; по-
шйрити, розповсюдити
rozpuszczac (si?) -am, -asz роз-
чиняти(ся), розпускати(ся)
(замшятпи в piduuy)\ роз-
тбплювати(ся); ► rozpu-
scic (si?) -puszcz? -puscisz роз-
чинйти(ся), розпустйти(ся);
rozpuscic cukier w wodzie роз-
пустйти (розчинйти) цукор
у вод!; розтопйти; stance
rozpusci snieg сбнце розтб-
пить сшг
rozpuszczalnosc -sci z розчйн-
nicTb
rozpuszczalny; kawa rozpuszczal-
na розчйнна кава
rozpychac (si?)-am,-asz 1. роз-
пихати(ся); розштбвхува-
ти(ся) 2. розтягувати(ся)
3. угод6вувати(ся) ► rozep-
chac (si?) -am, -asz, rozep-
chn^c (si?) -n?, -niesz 1. po-
зшхати(ся); розштовхну-
ти(ся) 2. розтягнути(ся)
3. угодувати(ся)
rozpylacz -а т 1. розпйлювач,
розпорбшувач 2. обпйльник
3. форсунка; жиклёр (в авто-
мобгл1); пдропульт (для об-
прйскування рослйн)\ пуль-
веризатор (для фарбування
будйнкгв)
rozpylac -am, -asz розпиляти;
розпорбшувати (порошок)
► rozpylic -1?, -lisz розпилй-
ти; розпорошйти (порошок)
rozpytywac (si?) -tuj?, -tujesz
розпйтувати(ся) ► rozpytac
(si?) -am, -asz розпитати(ся)
rozrabiacz-a m штригант, за-
колбтник
rozrabiac -am, -asz 1. розчи-
няти (щось чим) 2. робйти
заколот, зчиняти скандал
rozrachunek -nku т розраху-
нок; ~ gospodarczy госпо-
дарський розрахунок
rozrachunkowy розрахункб-
вий; czek ~ розрахункбвий
чек; dyskusja rozrachunkowa
дискусля розрахункбвого
характеру
rozradowany зрадглий
rozradzac si? -am si?, -asz si?
розплбджуватися ► rozro-
dzic si? -dz? si?, -dzisz si? роз-
плодйтися
rozrodczosc -sci z здатшсть роз-
мнбжуватися (розплбджу-
ватися), ПЛОДК)Ч1СТЬ
rozrodczy зашпднювальний,
organy rozrodcze статёв! брга-
ни
rozrastac si? -am si?, -asz si? роз-
ростатися ► rozrosn^c si?
-rosn? si?, -rosniesz si? роз-
ростйся
766
rozsiadac si?
rozrosty 1. розрбслий 2. крис-
латий, розлбжистий, розлб-
гий
rozrozniac -am, -asz розр!зняти
► rozroznic -ni?, -nisz роз-
р}знйти
rozroznienie -a z розрвнення
roznich-u m 1. розворушення
2. пуск в х!д
roznichowy пусковйй; urz^dze-
nie rozruchowe, mechanizm
~ пусковйй мехашзм (прй-
стрш)
rozruszac (si?) -am, -asz 1. роз-
ворушйти(ся), розрухати(ся)
2. зробйти (ся) нестшкйм,
розхитати(ся)
rozrusznik -а 1. стартер 2. пус-
ковйй прйстрш
rozrywac (si?) -am, -asz 1. роз-
ривати 2. розхапувати (то-
вар та шше); розривати(ся)
► rozerwac (si?) -w?, -wiesz
1. розгрвати 2. розхапати;
роз!рвати(ся)
rozrywka-i z розвага, розва-
жання; забава
rozrywkowy розважальний;
muzyka rozry wkowa легка му-
зика
rozrzedzac -am, -asz розрщжу-
вати; розвбдити (напр., во-
дою) ► rozrzedzic -dz?, -dzisz
розрщйти; розвестй
rozrzewniaj^cy зворушливий
rozrzucac -am, -asz розкидати
► rozrzucic -c?, -cisz розкй-
нути
rozrzut -u m розсповання; ~ na
boki боковё (бгчнё) розспо-
вання; ~ w gl^b по(з)дбвжне
розаювання
rozrzutnosc -sci z марнотрат-
HicTb, марнотратство
rozrzutny марнотратний
rozsada -y z розсада
rozsadzac -am, -asz 1. розсаджу-
вати 2. розривати, руйну-
вати (вибухдвими речовйна-
ми); ciekawosc kogos rozsa-
dza аж тремтйть (пропадае)
з щкавосп ► rozsadzic -dz?,
-dzisz 1. розсадйти 2. ро-
3ipBara, зруйнувати; pycha
kogos rozsadza гордйня роз-
пирае когбсь; radosc kogos
rozsadza хтось не тямить се-
бё вщ радосп
rozs^dek -dku т рбзум; глузд;
zdrowy здоровий рбзум,
здоровий глузд
rozs^dny розумний; розсудли-
вий (що керуеться вимдга-
ми рдзуму)
rozsiadac si? -am si?, -asz si?
розсщатися; сщати, розса-
джуватися (про багатъдх)
► rozsi^sc si? -si^d? si?,
-si^dziesz si? розсгстися; no-
сщати
767
rozsiewac
rozsiewac -am, -asz розсгюва-
ти, розавати; розпускати,
ширите (eicmi) ► rozsiac -sie-
j?, -siejesz розсгяти; розпу-
стити, пошйрити (eicmi)
rozsiodlywac -hij?, -hijesz роз-
сщлувати ► rozsiodlac -am,
-asz розсщлати
rozslawiac (si?) -am, -asz про-
славляться), уславляти(ся),
► rozslawic (si?) -wi?, -wisz
прославите (ся), уславити(ся)
rozsmarowywac -wuj?, -wujesz
розмазувати ► rozsmarowac
-ruj?, -rujesz розмазати
rozsnuwac-am,-asz 1. розмб-
тувати (клубок) 2. розвива-
ти (думку) ► rozsnuc -nuj?,
-nujesz 1. розмотати 2. роз-
вйнути
rozstac si? zob. rozstawac si?
rozstaj -u m, rozstaje -j6w Imn
роздор’Зкжя Ip
rozstajny перехрёсний; rozstaj-
ne drogi перехрёсш дороги
rozstawac si? -staj? si?, -stajesz
si? розставатися, розлуча-
тися ► rozstac si? -stan? si?,
-staniesz si? розстатися, роз-
лучитися
rozstawiac -wiam, -wiasz роз-
ставляти; (розташбвувати)
розмщати ► rozstawic-wi?,
-wisz розставити; (розташу-
вати) розьпстйти
rozstawienie -а п розставлення,
розстанбвка, розмодення
rozst?powac si? -puj? si?, -pujesz
si? розступатися ► rozst^pic
si? -pi? si?, -pisz si? розсту-
пйтися
rozstrajac (si?) -am, -asz роз-
стр6ювати(ся) ► rozstroic
(si?) -oj?, -oisz розстр6Гти(ся)
rozstroj -roju m рбзлад; ~ zo-
l^dka рбзлад шлунка; ~ ner-
wowy рбзлад nepeiB
rozstrzelac1 zob. rozstrzeliwac
rozstrzelac2 -am, -asz розпоро-
шйти; скласти (набрати)
врбзбивку
rozstrzelanie -а п рбзстрит; ska-
zany па присуджений до
рбзстриту
rozstrzeliwac -wuj?, -wujesz роз-
стриповати ► rozstrzelac
-am, -asz розстргляти
rozstrzygac (si?) -am, -asz 1. роз-
в’язувати(ся); w^tpliwosci
розв’язувати сумшви 2. ви-
р1шувати(ся); kadry rozstrzy-
gaj^ о wszystkim кадри вирь
шують усе ► rozstrzygn^c
(si?) -n?, -niesz 1. розв’яза-
ти(ся); s^d rozstrzygn^l spra-
w? суд вйрппив справу 2. вй-
р!шити(ся)
rozstrzygaj^cy виршальний;
czynnik вирипальний фак-
тор
768
roztaczac
rozstrzygni?cie-a n розв’язан-
ня; вйр1шення (бою, конфлик-
ту)', результат {спортивно-
го змагання тдщо)
rozsuwac (sis) -am, -asz розсб-
вувати(ся), розсувати(ся)
► rozsun^c (si?) -n?, -niesz роз-
сунути(ся)
rozsuwany розсувнйй
rozsypywac (si?) -puj?, -pujesz
розсипати(ся) ► rozsypac
(si?) -pi?, -piesz розсйпати-
(ся)
rozsypka-i z; w rozsypk? врбз-
Tin, врбзсип
rozszalaty 1. розбурханий; ~
zywiol розбурхана стихгя 2.
розлютбваний, розлючений
rozszalec si? -lej? si?, -lejesz si?
1. розбушуватися, розбур-
хатися (про cmuxiuHi явища)
2. розлютуватися, розлю-
тйтися (про людйну)
rozszarpywac -puj?, -pujesz роз-
шарпувати, роздирати, шма-
тувати ► rozszarpac -pi?,
-piesz розшарпати, роздёр-
ти, пошматувати
rozszastac -am, -asz розтрати-
ти, промотати, розтрйнька-
ти, протрйнькати; ~ fortu-
ne розтратити (промотати,
розтрйнькати) майнб
rozszczepienie-а п 1. розщёп-
лення, розкблення (атома
25 Укр -потьський сювннк
тдщо) 2. розкбл; розпо^б-
шення; розсхяння (про ceim-
ло)
rozszerzac (si?) -am, -asz роз-
шйрювати(ся), розширя-
ти(ся), шйрити(ся), пошй-
рювати(ся) ► rozszerzyc (si?)
-rz?, -rzysz розшйрити(ся),
пошйрити(ся); stosunki
розшйрити (пошйрити) вза-
ёмини, зв’язкй
rozsznurowywac (si?) -wuj?,
-wujesz розшнурбвувати(ся)
► rozsznurowac (si?) -ruj?, -ru-
jesz розшнурувати(ся)
rozszumiec si^ -mi? si?, -misz
si? розшум}тися
rozscielac (si?) a. rozscielac (si?)
-am, -asz розстилати(ся), роз-
стеляти(ся) ► rozscielic (si?)
-1?,-lisz розюлати(ся), роз-
стелйти(ся)
rozsmieszac -am, -asz см!шйти
► rozsmieszyc -sz?, -szysz роз-
СМ1ШЙТИ
rozsrubowac -buj?, -bujesz роз-
гвинтйти
rozswidrowac -ruj?, -rujesz роз-
свердлйти
rozswiecac (si?) -am, -asz ocbit-
лювати(ся); осявати(ся) (в no-
ёзп) ► rozswiecic (si?) ocbM-
ти(ся); осяяти(ся) (в поёзп)
roztaczac -am, -asz розгортати
► roztoczyc -cz?, -czysz роз-
769
roztaczac si?
горнути; ~ opiek? шклу-
ватися (про кого, про щд)
roztaczac si? -am si?, -asz si?
розстилатися, розстелятися
(про краевйд) ► roztoczyc si?
-cz? si?, -czysz si? розюла-
тися, розстелйтися
roztajac -j?, -jesz розтанути,
розтати
roztapiac (si?) -am, -asz розплав-
ляти(ся); розтбплювати(ся)
► roztopic (si?) -pi?, -pisz роз-
плавити(ся); розтопйти(ся)
roztargnienie-a n неуважшсть;
przez ~ через неуважшсть
roztargniony неуважний
rozterka-i z внутршшй рбз-
лад; bye w rozterce вагатися;
не знати, що робйти
roztkliwiac (si?) -wiam, -wiasz
розчулювати(ся) ► roztkli-
wic (si?) -wi?, -wisz розчули-
ти(ся)
rozthikiwac -kuj?, -kujesz роз-
тбвкувати ► rozthic -uk?,
-uczesz розтовктй
roztopy -pow Imn розлиття,
розлив
roztr^bic -bi?, -bisz pot. розтру-
бйти
roztropnie розеудливо, розваж-
ливо
roztropny розеудливий, роз-
roztrwaniac -am, -asz розтра-
чувати, перевбдити, роз-
770
трйнькувати ► roztrwonic
-ni?, -nisz розтратити, пере-
вести, розтрйнькати
roztrzaskiwac (si?) -kuj?, -kujesz
розтрощувати(ся) ► roztrzas-
kac (si?) -am, -asz розтрощй-
ти(ся)
roztrz^sac-am,-asz 1. розтру-
шувати; ~ siano розтрушу-
вати сто; розтршувати 2.
розьпркбвувати, розгляда-
ти 3. розбивати (вживаниям
псувати) ► roztrz^sc -trz?s?,
-trz?siesz 1. розтруейти; роз-
тртати 2. розьпркувати, роз-
глянути 3. розбйти
roztwor -worn т рбзчин
roztyc si? -tyj? si?, -tyjesz si?
розтовстгти, погладшати
roztyly опасистий, гладкйй
rozum -u m рбзум; niespelna
rozumu неепбвна рбзуму;
zdrowy здоровий рбзум
(глузд); przemawiac komu do
rozumu перекбнувати кого
в чбму
rozumiec -miem, -miesz розум1-
ти; co przez to rozumiesz?
що тд цим розум1еш?; si?
розум1ти одйн одного; ro-
zumie si? (ma si? ~) po-
зум1еться (звичайно, пёвна
pi4); to si? rozumie samo
przez si? це самб собою зро-
зумию
rozwiewac (si?)
rozumny розумний
rozumowac -muj?, -mujesz розу-
мувати
rozuzdanie-a n розгнуздашсть
rozwadniac -am, -asz розвбдити
(водою); przen. робйти вбдя-
ним ► rozwodnic -ni?, -nisz
розвестй (водою); przen. зро-
бйти вбдяним
rozwaga -i z розважлив1сть,
розсудлив!сть
rozwalac-am,-asz 1. розвалю-
вати 2. розбивати ► roz-
walic -1?, -lisz 1. розвалйти
2. розбйти
rozwalac si? -am si?, -asz si? роз-
кидатися; розсщатися ► roz-
walic si? -1? si?,-lisz si? роз-
кйнутися; розс1стися
rozwarcie-cia n 1. розкриття
2. розшйрення
rozwarstwienie-nia n розшару-
вання
rozwarty розкрйтий; k^t ~ ту-
пййкут; szyk ~ роз!мкнутий
стрш
rozwazac-zam,-zasz 1. розва-
жувати (товар) 2. зважува-
ти; розьйркбвувати ► rozwa-
zyc -z?, -zysz 1. розважити
2. зважити; розьпркувати
rozwazny розважливий, роз-
судливий
rozweselac (si?) -am, -asz роз-
весел яти (ся), звеселяти(ся)
► rozweselic (si?) -1?, -hsz роз-
веселйти(ся), звеселйти(ся)
rozweselaj^cy; gaz ~ веселя-
щий газ
rozwi^zywac -zuj?, -zujesz 1. роз-
в’язувати 2. розпускати
(збдри тдщо) ► rozwi^zac -z?,
-zesz 1. розв’язати; ~ zada-
nie розв’язати (вйр!шити) за-
дачу; ~ zagadk? розв’язати
(розгадати) загадку 2. роз-
пустйти; ~ parlament роз-
пустйти парламент; лжвщу-
вати (устандву); розфор-
мувати
rozwidlony розгалужений
rozwidniac si? (tylko 3. osoba)
1. розвиднятися 2. проясню-
ватися 3. (роз)св!тати
rozwiedziony розвёдений; роз-
лучений
rozwierac (si?) -am, -asz розкри-
вати; роззявляти (рота);
простягати (руки); розкри-
ватися ► rozewrzec (si?) -wr?,
-wrzesz розкрйти; роззявити
(рота); простягтй, простяг-
нути (руки); розкрйтися
rozwieszac -am, -asz розвнпу-
вати ► rozwiesic -wiesz?,
-wiesisz розвюити
rozwiesc (si?) zob. rozwodzic (si?)
rozwiewac (si?) -am, -asz роз-
в!вати(ся), ► rozwiac (si?)
-wiej?, -wiejesz розв!яти(ся)
25*
771
rozwijac
rozwijac -am, -asz розвивати;
розповивати (дитйну); роз-
гортати (згдрнуте) ► rozwi-
n^c -n?, -niesz розвйнути;
~ sznur розвйнути мотузку;
розповйти (дитйну)', розгор-
нути (згдрнуте)
rozwijac si? -am si?, -asz si?
розвиватися; розгортатися
► rozwin^c si? -n? si?, -niesz
si? розвйнутися; розгорну-
тися
rozwiklywac (si?) -hij?, -hijesz
розплутувати(ся) ► rozwik-
lac (si?) -lam, -lasz розплута-
ти(ся)
rozwlekac -am, -asz 1. розво-
Л1кати 2. розтягати, роз-
тягувати ► rozwlec -wlok?,
-wleczesz 1. розволоктй
2. розтягнути
rozwlekly розтягнутий
rozwodnic zob. rozwadniad
rozwodnik -a m розвёдений;
розлучений
rozwodowy розвщнйй, розлуч-
ний; proces ~ розвщнйй (роз-
лучний) процёс
rozwodzic si?1 -dz? si?, -dzisz si?
розвбдитися; розлучатися
► rozwiesc si? -wiod? si?,
-wiedziesz si? розвестйся;
розлучйтися
rozwodzic si?2 -dz? si?, -dzisz si?
розвбдитися (про щд)
772
rozwojowy якйй стосуеться рбз-
витку; proces ~ процёс рбз-
витку
rozwolnienie -а п понос, пронос
rozwora -у z 1. розвбра 2. рбз-
трка (буд1вёлъна)
rozwoziciel -а т розв!знйк
rozwozic -z?, -zisz розвбзити
► rozwiezc -wioz?, -wieziesz
розвезтй
rozwod-u m розлучення, роз-
лука (шлюбна)\ otrzymac ~
дастати розлучення; starac
si?, wyst^pic (do s^du) о no-
рушити клопотання про
шлюбну розлуку
rozwodka-i z розлучена, роз-
вёдена
rozwoj -woju т рбзвиток
rozwSciec si? -wsciekn? si?,
-wsciekniesz si? розлютйти-
ся, роз’ярйтися, роз’юшй-
тися
rozwscieczony роз’юшений
rozwydrzenie -а п розгнузда-
шсть, розперёзашсть
rozzloscic (si?) -zloszcz?, -zloscisz
po3i3nmn(cfl), розсёрди-
ти(ся)
rozzuchwalac (si?) -am, -asz po-
бйти(ся), ставати зухвалим
► rozzuchwalic si? -1? si?,
-lisz si? стати зухвалим
rozzuwac (si?) -am, -asz роззува-
ти(ся), розбувати(ся) ► roz-
rownosc
zud (si?) -zuj?, -zujesz роззу-
ти(ся), розбути(ся)
rozen -zna m рожён
rozny кутовйй; rzut ~ кутовйй
удар
rod rodu m pin; rodem z Polesia
родом з Полюся; wysokiego
rodu знатного роду
r6g rogu m pir; ~ obfitosci pir
достатку; przyprawic komus
rogi прип’ястй (наставити)
рбги кому; ciemny jak tabaka
w rogu дурнйй, як пень (аж
свшпъся)
roj roju т pift
row rowu m pie, канава; ~ na-
wadniaj^cy зрбшувальна ка-
нава; ~ odptywowy вщвщна
канава; ~ l^cznikowy хщ
сполучення; ~ strzelecki crpi-
лёцький окоп
rowiesnica-y z ровёсниця, ne-
ревёсниця, однолика
rowiesnik -a m ровёсник, nepe-
вёсник, однблггок
rownad -am, -asz р!вняти, ви-
рхвнювати; 3piBHioBaTH (що
з чим, з ким); ~ si£ зр!вню-
ватися (з ким); доршнювати
(кому, чому)
rownanie-а п 1. р!вняння, ви-
рхвнювання 2. ргвняння (в ма-
тематищ); ~ z jedn^ niewia-
dom^ р!вняння з одшёю не-
ведомою
rownia -i z площина; ~ pochyla
похйла площина
rownie однаково; dwie rzeczy
pozyteczne дв! pdni однаково
кбрйсш
rowniez також, так само
rownik -а т екватор
rownikowy екватор!альний
rownina z piBirima
rowno piBHO, якраз; podzielic
COS подитйти ЩОСЬ piBHO
(nopieny, на piBHi частйни);
to potrwa godzin? це три-
ватиме р!вно (якраз) годй-
ну; ze wschodem slonca як-
раз 3i (i3) сходом сбнця
rownoboczny piBHOcropoHHm
rownoczesny одночасний
rownok^tny р!внокутний
rownoksztaltny тако! само? фор-
ми
rownolegle паралёльно
rownolegla -lej z паралёльна
Л1ШЯ
rownoleglobok -u m паралело-
грам
rownolegloscian -u m парале-
лошпед
rownoleznik -a m паралёль
rownomiemy piBHOMipmm
rownoprawny р!вноправний
rownoramienny р!внобёдрений
rownorz^dny р!внозначний, pie-
НОЦ1ННИЙ
rownosd -sci z piBHicrb
773
rownouprawnienie
rownouprawnienie -a n piBHO-
правшсть
rownowaga -i z piBHOBara;
odzyskac rownowage прийти
до piBHOBarn; stracic rowno-
wage втратити piBHOBary;
~ sil piBHOBara сил; wypro-
wadzic (wytr^cic) kogos z row-
nowagi вйвести кого з piBHo-
ваги
rownowartosc -sci z 1. piBHOIUH-
шсть 2. е^валёнтшсть
rownowaznik -a m е^валёнт
rownowazny е^валёнтний
rownoznaczny р!внозначний
rowny р1вний; stopien ~ przy-
miotnika звичайний стутнь
прикмётника
rozga -i z р!зка
roz -u m рум’яна Imn
roza1 -y z 1. троянда; рожа; dro-
ga uslana rozami дорога вкрй-
та трояндами; ~ polna (dzi-
ka) дйка рожа, шигппйна
2. роза (в географи); ~ wia-
trow роза BirpiB
roza2-у рожа, бешйха (хворо-
ба)
rozaniec -anca т 1. чотки 2. вер-
вйчка, рщ молйтви у хри-
стиан; ani do tanca, ani do ro-
zanca ш до чбго
rozany 1. трояндовий; olejek
~ трояндове масло 2. po-
жёвий (кдмр)
rozdzka -i z (чар!вна) наличка
roznica-y z 1. piaimija; ~ cen
pi3Hfflxa в щнах 2. р!знйця,
iloczyn sumy na roznice добу-
ток суми на pi3imijio; to mi
nie robi roznicy це мен! не за-
важас
rozniczka -i z диферешцал
rozniczkowac -kuj?, -kujesz ди-
ферешцювати
rozniczkowy диференщальний;
rachunek ~ диференцйльне
чйслення
roznic sie -ni? sie, -nisz sie 1. вщ-
pi3HHTHca (wwai) 2. сварйтися
(з ким)
roznie по-рвному
roznobarwny pi3Ho6apBHnfi, pi3-
нокол!рний
roznojezyczny pi3H0M0BHHfi
roznokolorowy piзнoк6лipний
roznoksztaltny р!зних форм
roznoplciowy р!зностатёвий
roznopostaciowy гетеромбрф-
ний
roznoraki р1знор!дний, pi3HO-
манггний
rozny pi3HHfi; вщмшний; rozne
zdania ргзш думкй (погляди)
rozowy рожёвий; bye w rozowym
humorze (nastroju) бути в po-
жёвому настроТ
rtec -eci z ртуть; живё ср!бло;
/х/ piorunujqca гримуча ртуть
rubaszny грубуватий
774
rupieciarnia
nibel rubla m рубель
rubiez -y z рубрк
rubin -u m py6in
rubinowy рубшовий
rublowy рублёвий
ruch-u m pyx; ~ jednostajny
piBHOMipnim pyx; ~ jedno-
stajnie przyspieszony piBHO-
Mipno прискбрений pyx;
~ jednostajnie opozniony piB-
HOMipno сповыьнений pyx;
~ wirowy обертальний pyx;
wprawic w ~ привести в pyx
ruchliwy рухлйвий
ruchomosc-sci z 1. pyxoMicrb
2. рухоме майно
ruchomy рухомий; maj^tek ~
рухоме майно; schody rucho-
me ескалатор
ruchowy руховйй; nerw ~ pyxo-
вйй нерв
ruda-у z руда; kopalnia rudy
РУДНЙК
rudera-y z старйй, зруйнова-
ний будйнок
nidy рудйй
rudzik -а т выьшанка
nrfa -у z корма
niina -у z руша; doprowadzic do
ruiny довестй до руши; ~ gos-
podarcza господарська руша
roja rui z пика
nijnowac (sis) -nuj?, -nujesz руй-
нувати(ся), розоряти(ся)
niletka -i z рулетка
rulon -u m рулон
rum -u m ром
rumian -u m роман (ромён-31л-
ля); ~ farbiarski жовтйло
rumianek -nku m ромашка, py-
м’янок
rumiany рум’яний
rumienic (si?) -ni?, -nisz 1. py-
м’янити(ся), рум’яшти (eid
сонця, з padocmi) 2. шджа-
рювати(ся), шдшкати(ся)
rumieniec -mienca m рум’янець
rumor -u m шум, raMip, галас;
narobic rumoru наробйти ra-
ласу
rumowisko -a n руши
rumsztyk -u m ромштекс
Rumun -a m румун
Rumunka -i z румунка
rumunski румунський
гигцс -n?, -niesz 1. повалйтися,
упасти; imperium run?lo iM-
nepia впала 2. завалйтися;
sciana run?la стша завалйла-
ся; wszystko run?lo w gruzy
все пропало (загйнуло)
runda -у z 1. круг; honorowa
почёсний круг 2. тур 3. раунд
runiczny рушчний; pismo runicz-
пе рушчне письмо
runo -а п руно; zlote золотё
руно; lesne руна Imn
run rum z вруна, руна, рунь
rupieciarnia -i z склад мбтлоху
(дрантя)
775
mpiecie
rupiecie -i Imn мбтлох, дрантя
гига-у z труба; ~ wydechowa
вихлопна труба; ~ elastycz-
па гнучкйй рукав, шланг
rurka -i z труб(оч)ка
ruroci^g -u m трубопровод;
~ naftowy нафтопровщ
rusalka-i z 1. русалка 2. сон-
цевйк (метёлик)
Rusin -а т русин
Rusinka -i z русинка
rusinski (ruski) zob. ukrainski
rusofobia -ii z rusofobstwo
rusycystyka -i z русистика
rusycyzm -u m русизм
rusyfikacja -ji z русифжащя
nisyfikator -a m русифжатор
rusyfikowac (si?) -kuj?, -kujesz
русифжувати(ся)
ruszac -am, -asz 1. рухати; ~ pal-
cami рухати пальцями 2. тор-
ката; ~ glow^ крутйти мбз-
ком, метикувати ► ruszyc
-sz?, -szysz 1. рушити 2. тор-
кнута 3. зрушита; ~ cos
z miejsca зрушита щось
3 М1СЦЯ
ruszac si? -am si?, -asz si? pyxa-
тася ► ruszyc si? -sz? si?,
-szysz si? рушитися
ruszenie -а л; pospolite ~ нарбд-
не ополчения
rusznica -у z мушкет, рушнйця;
~ przeciwpancerna бронебш-
на рушнйця, бронебшка
rusznikarz -а т рушнйчний
майстер
rusztowanie -а п риштування
ruszyc zob. ruszac
ruta -у z рута
rutenizm -u m zob. ukrainizm
rutyna -y z вправшсть, рутйна
rwa rwy z невралпя; ~ kulszo-
wa irniac
rwac (si?) rw?, rwiesz рвати,
~ na strz?py рвати на шмат-
кй (на кускй); ~ si? do czynu
рватася (пориватася) до Д1-
ла
rwanie -ani. рвання 2. ривок
(у спорт?)
rwetes -и т метушня; крик,
шум, галас, розгардшш
ryba -у z рйба; zdrow jak ~ здо-
ровий, як рйба; gruba ~ важ-
лйва персона, людйна на ви-
сбкш посада
rybacki рибальський; lodz гу-
backa рибальський чбвен
rybactwo -а п рибальство, ри-
болбвство
rybak-a т рибалка, риболбв;
рибак; (продавёць рйби) рйб-
ник
rybi 1. рйб’ячий; rybia krew
рйб’яча кров 2. рйбний (з ры-
бою); staw рйбний ставок
rybitwa -у, rybolowka -i z чайка-
-риболбв
rybolowstwo -а п рибальство,
776
риболбвство; ~ slodkowod-
ne р!чнё рибальство (рибо-
лбвство)
rycerski рйцарський, лицар-
ський; stan ~ рйцарський
стан
rycerz-a т рйцар; bl?dny ~
мандр!внйй рйцар; pasowac
na rycerza посвятйти в рй-
царський стан (в рйцар!)
rychlo скоро; ~ w czas надто
шзно; со rychlej якомбга
швйдше
гусЫу скбрий
rycina -у z ипостращя
rycyna-y z рицйнова (кастб-
рова) ол1я
rycynowy рицйновий, кастбро-
вий
ryczalt -и т грошова сума, яка
виплачуеться одноразово;
тарйф з означеною платою
ryczaltowy оптбвий, гуртовйй
ryczec:-cz?, -czysz 1. ричати,
рев!ти, ревтй, мукати 2. ре-
В1ти (плакаты)', реготатися
(смшпися)
гус ryj?, ryjesz 1. рйти 2. р!зь-
бйти, грав!рувати 3. рйтися
(в чдму)
rydel -dla т заступ
rydwan -и т колюнйця, ридван
rydz -а т рижбк; zdrow jak ~
здоровий, як рйба
rygiel -gla т рйгель, засув
rysa
ryglowac -luj?, -lujesz зачиняти
(закривати) на засув
rygor -u т 1. дисциплша 2. пра-
вовйй (юридйчний) прймус;
pod rygorem czego тд загрб-
зою чогб; trzymac w rygorze
держати в карбах (лабё-
тах); ~ pruski пруська дис-
циплша
ryj -а т рйло
ryjek1 -jka т 1. рйльце 2. хобо-
ток (у комах)
ryjek2 -jka т довгонбсик
ryk -u т 1. рик 2. рев 3. рент
rym -и т рйма
rymowac (si?) -muj?, -mujesz ри-
мувати(ся)
rynek -nku m 1. рйнок; ~ zbytu
рйнок збуту 2. базар, тор-
гбвиця, торг, торгбвище,
торжище
rynkowy рйнковий; gospodarka
rynkowa рйнкова еконбмпса
гуппа -у z 1. риштак 2. рйнва;
trafic z deszczu pod rynn?
попасти з дощу пщ рйнву
(з вогню в пблум’я)
rynsztok -а т ст!к
rynsztokowy ст!чнйй
rynsztunek -nku т споряджен-
ня
rys -и т рйса; rysy twarzy рйси
облйччя
rysa -у z 1. трвдина 2. дряпина,
подряпина (знак на поверх-
777
rysi
Hi чого)\ шрам (на uiKipi)
3. прикмёта
rysi рйсячий
ryski рйзький; ~ traktat poko-
jowy рйзький мйрний дбго-
Bip
rysopis-u т бпис особи, сло-
вёсний портрёт
rysowac -suj?, -sujesz рисувати;
крёслити; малювати; ~ si?
1. вирисбвуватися 2. тр!ска-
тися (вкриватися трпци-
нами)
rysunek -nku т рисунок
rysunkowy рисувальний
rys rysia т рись
rytm -и т ритм
rytmiczny ритм!чний
rytmika -i z рйтм^а
rytownictwo-wa и р5зьба; гра-
в!рувальне мистёцтво
rytownik -а т р!зьб’яр; гравёр
rywal -а т супёрник
rywaika -i z супёрниця
rywalizacja -ji z супёрництво
rywalizowac -zuj?, -zujesz супёр-
ничати
ryza -у z 1. стопа папёру 2. trzy-
mac w ryzach держати в шо-
рах
ryzykant -a m вщчайдушна лю-
дйна
ryzyko -a n риск, рйзик
ryzykowac -kuj?, -kujesz риску-
вати, ризикувати
ryzykowny рискований, ризи-
кований
ryz -и т рис
ryzanin -а т (mieszkaniec Rygi)
рижанин
ryzanka-i z (mieszkanka Rygi)
рижанка
ryzowy рйсовий
ryzy zob, rudy
rzadki1 рщкйй; ббрщний; rzad-
kie zboze ббрщне (рщкё)
зб1жжя; zrobic rzadk^ min?
похнюпити носа
rzadki2 рщкйй, рщюсний; pa-
ритётний; rzadkiej pi?knosci
pimcicHOi (винятково!) кра-
сй; wypadek рщюсний
(рщкйй) вйпадок
rzadko р1дко
rz^-u т 1. уряд; utworzyc
утворйти (сформувати) уряд;
uchwala rz^du постанова (pi-
шення) уряду 2. rz^dy Imn
режйм; rz^dy absolutne абсо-
лютний режйм; sprawowac
rzqdy панувати
rzqd2 rz?du т ряд; ustawic si?
rz?dami стати рядами
rzqd3 rz?du m кшська збруя
rzqdowy урядовий
rzqdz^cy правлячий, владний;
koaUcja rz^dz^ca правляча
коалЩя
rzqdzic -dz?, -dzisz 1. управля-
ти, правити 2. керувати
778
rzeka
rz^dzic si$ 1. розпоряджатися
2. керуватися (чим)
rzec rzekn?, rzekniesz сказати;
rzekl bys, ze... мбжна б ска-
зати, що...
rzecz -у z 1. pin, предмет 2. спра-
ва, дхло; ~ wielkiej wagi спра-
ва велико! ваги; sedno rzeczy
суть справи; w tym cala ~
в цьбму вся суть справи;
в т!м то й дцло; znac si^ na
rzeczy розумггися на спра-
вах; ~ nie do wiary неймов!р-
на pin; na ~ (kogo) на ко-
рпеть (кого); mowic do rze-
czy говорите до ладу (po-
зумно); to ~ swi^ta це святё;
w samej rzeczy справд!
rzeezka -i z р!чка
rzeezniezka -i z поббрниця;
виразниця (щей), представ-
нйця
rzeeznik -а т поборник; ви-
разник (погляди), представ-
нйк; ~ prasowy rz^du пред-
ставнйк уряду в справах
прёси, прёсовий представ-
нйк уряду; ~ praw obywatel-
skich захйснйк громадян-
ських прав
rzeezny р!чковйй, р!чнйй; zeg-
luga rzeezna р!чкова навь
Гащя
rzeczownik -а т 1мённик; ~ kon-
kretny (abstrakcyjny, wlasny,
zbiorowy) конкрётний (аб-
страктний власний, зб!рнйй)
1мённик
rzeczownikowy 1менникбвий
rzeczowo до ладу
rzeczowy речовйй; предмёт-
ний, диговйй; dowod ~ речо-
вйй дбказ; katalog ~ пред-
мётний каталог; czlowiek ~
диюва людйна
rzeczoznawca -су т експёрт
rzeczpospolita rzeczypospolitej
z р!чпоспблита, республша;
Rzeczpospolita Polska Рес-
публка Пблыца, Р1чпос-
пблита Пбльська
rzeczulka -i z р1чечка
rzeczywistosc -sci z дцйсшсть
rzeczywisty дшсний; liczba rze-
czywista д1йсна величина;
czlonek akademii nauk д!й-
сний член акадёмп наук
rzeczy wiscie справд!, дхйсно, са-
ме так
rzedniec -n?, -niesz (tylko 3. oso-
ba) рщ1ти, рщшати, ставати
рщшим; wlosy ггедгц во-
лбсся рщшае (стае р!дшим);
komus rzednie mina хтось
втрачае апломб; zob. zrzed-
n^c
rzeka -i z ргчка, pixa; nad rzek^
над р1чкою (ржою); w dol
rzeki вниз р!чкою, вниз по
pi4ixi (по piiii); w gor^ rzeki
779
rzekomo
вгору рхчкою (pJk6k>), вверх
no piHiji (по piiu)
rzekomo шби, шбито; byla ~
chora вона була шбито хво-
ра
rzekomy неправдйвий, уявний,
недшсний, удаваний; opowia-
dal о rzekomych przygodach
Bin розказував про уявш
пригбди
rzemienny ремшний
rzemien -mienia т рекпнь
rzemieslniczy ремюнйчий, ре-
мюнйцький
rzemieslnik -а тп ремюнйк
rzemioslo -а п ремесло; trudnic
si? rzemioslem рем!сникува-
ти, займатися ремеслом
rzemyk -а т ремшёць
rzep-u т реп’ях; czepiac si?
jak ~ psiego ogona чшлятися
як реп’ях кожуха
rzepa -у z рша
rzepak -и т ршак
rzepka-i z 1. ршка 2. колшна
чашечка, надколшок; kazdy
sobie rzepk? skrobie кожей
думае (турбуеться) про себе
rzesza1 -у z юрба, юрма
rzesza2-у z союз, федеращя;
Rzesza Niemiecka Шмёччи-
на, Н1мёцька держава
rzeski бадьорий, свЬкий
rzetelny ретёльний, чёсний
rzewny тужний, тужлйвий; rip-
780
кйй, рёвний; rzewne Izy ripiu
сльбзи
rzezimieszek -szka m злочй-
нець, розбшник
rzez rzezi z 1. р!зня, р!занйна
2. заргз, забш (худдби)
rzezba -у z скульптура; р!зьба,
~ plaska барельеф; ~ wy-
pukla горельеф; ~ terenu
рельеф мгсцёвосп
rzezbiarka -i z скульптор,
р!зьбяр, р1зьбар (про жтку)
rzezbiarstwo -а п р!зьбярство
rzezbiarz -а т скульптор,
р!зьбяр, р1зьбар
rzezbic -bi?, -bisz р1зьбйти
rzeznia -i z бойня, ргзнйця
rzeznik -а ди 1. р1знйк, м’яснйк
2. м’яснйк, р}знйк (продавёць
м’яса)
rzezny забшний; bydlo rzezne
заб!йна худоба
rzezwy 1. бадьорий 2. жвавий,
мотбрний 3. свгжий, вщсви
жаючий, прохолбдний
rzez^czka -i z гонорёя
rz?dna -dnej z ордината; os rz?d-
nych eicb ординат
rz?sa -y z 1. вгя 2. ряска
rz^sisty 1. ряснйй, заливнйй
(про дощ) 2. яскравий (про
освиплення) 3. бурхлйвий
(про бплески)
rz?zic rz?z?, rz?zisz хришти,
харчати
sadownik
rzn^c zob. rznQC
rzni?ty a. rzni?ty р!зьблений;
szklo rzni?te (rzni?te) ргзьбле-
не скло
rzodkiew -kwi z редька
rzodkiewka -i z редиска
rzucac -am, -asz кйдата; мета-
ти (бомби, жёреб тдщо)', ~
bron кидати збрбю; ~ kot-
wic? кидати яюр; ► rzucic
-с?, -cisz кинута; ~ mysi (рго-
jekt) робати думку (проект);
~ swiatlo na cos кинута (про-
лита) на щось свггло; ~ kosc
niezgody пос!яти незгбду
rzucac si? -am si?, -asz si? кйда-
тися; метатися ► rzucic si?
-c? si?, -cisz si? кйнутися,
метнутися; ~ w bok кйнути-
ся (метнутися) вбж
rzut-u m 1. кидок, кйдання;
удар; ~ karny штрафнйй
удар; ~ oszczepem (dyskiem,
mlotem) кйдання (метання)
спйса (дйска, молота) 2. про-
ёкщя; na pierwszy ~ ока на
пёрший пбгляд
rzutki меткйй, провбрний
rzutnik -а т проёктор
rzutowac -tuj?, -tujesz вплива-
та, позначати вплив
rzygac -am, -asz 1. блювати
2. ригата
Rzymianin -а т рймлянин
Rzymianka -i z рймлянка
rzymski рймський
rzymskokatolicki рймсько-ка-
толйцький, рймокатолйць-
кий, католйцький
rzec rz?, rzysz ржата, 1ржата
rzn^c a. rzn^c -n?, -niesz р!за-
та; пилята (пилою)', w kar-
ty pot. рвати в карта; па
kawalki ргзата на куски (на
шматкй); рапа pot. уда-
вата з сёбе пана
rzysko -а п 1. стерня 2. жйтни-
ще, жйтнисько
sabotaz -и т саботаж
sabotazysta -у т саботажник
sabotowac -tuj?, -tujesz саботу-
вата
sad -и т с&п
S
sadlo -а п 1. зд!р 2. сало (вед-
мёдя, собаки)
sadowic si? -wi? si?, -wisz si? ca-
довйтися, сщата
sadownik -a m садавнйк
781
sadysta
sadysta -у in садист
sadystyczny садистйчний
sadza -у z сажа
sadzac -am, -asz саджати; ~ do
wi?zienia саджати у в’язнй-
цю
sadzawka -i z ставок
sadzeniak -a m картоплйна, при-
значена для садшня
sadzic -dz?, -dzisz садйти; ~
ziemniaki садйти картбплю
sadzic si? -dz? si?, -dzisz si?
pot. 1. бундючитися 2. сил-
ку в атися (робйти що)
sadzonka -i z саджанець
sadzony; jajka sadzone випускна
ЯСШНЯ
safandula-y m i z розтёлепа,
розтяпака, мамула
safian -u m сап’ян
sagan -a m казан, котёл
Saharyjczyk -a m мёшканець
Сахари
Saharyjka-i z мёшканка Са-
хари
sakiewka -i z гаманёць
sakralny сакральный, священ-
ный
sakrament -u m rel. ташство
(церкдвнё)', Przenajswi?tszy
Sakrament Свят! Дарй
sakramentalny 1. сакраменталь-
ный 2. звичайний, тради-
щйний
saksofon -и т саксофон
Saksonka -i z саксонка
Saksonczyk -a m саксбнець
saksonski саксбнський
sala -i z зал, зала; ~ konferen-
cyjna конферешцйний зал,
конференщйна зала; ~ ро-
siedzen зал (зала) засщань;
~ szpitalna лжарняна пала-
та; ~ wykladowa ayiurropia
salami пdm п салам!
salaterka -i z салатник
salceson -u m сальцесбн
saldo -a n сальдо, залишок
saletra -у z селкра
salmiak-u m хлбристий амб-
шй, нашатйр
salon -u m салон; fryzjerski
перукарня, перукарський
зал; mody ателье мод
salonka -i z вагбн-салбн, салбн-
-вагбн
salonowy салбнний; lew ca-
лбнний лев, покоритель cep-
дёць
salowa-wej z прибиральниця
в лжарш
saint -u m салют
salutowac -tuj?, -tujesz салюту-
вати
salwa -у z залп; honorowa са-
лют; salwy smiechu вйбухи
cMixy
Salwadorczyk -a m сальвадб-
рець
Salwadorka -i z сальвадорка
782
samorodny
salwadorski сальвадбрський
salata -у z салат
salatka -i z 1. салат; 2. вшегрёт
sam сам; один; ten ~ той ca-
мий; w samo (samiutkie) serce
в саме (в сам!сшьке) сёрце;
~ na ~ BiH-Ha-Bin; w ~ raz
якраз; w samej rzeczy справд!
samica -у z самка, самйця
samiec -mca т самёць
samobiezny саморушний
samobojca -у т самовбйвця, са-
могубець
samobojczy самогубний; samo-
bdjcza bramka гол у cboi во-
рота
samobojstwo -а п самогубство;
popelnic ~ запод1яти соб!
смерть, накласти руки на сё-
бе, покшчйти з собою
samochodowy автомобЬтьний
samochod -chodu т автомо-
биль, автомашйна; ~ ci?za-
rowy вантажна автомашйна,
вантаж!вка; ~ terenowy всю-
дихщ; ~ рапсегпу панцер-
ний автомобиль; ~ osobowy
легковйй автомобшь, легко-
ва машйна
samoczynny самод!ючий, авто-
матйчний
samodzial -и т домоткане сук-
но (полотно)
samodzielny самостшний; неза-
лёжний; niezalezne panstwo
самостшна (незалёжна) дер-
жава
samogloska -i z голоснйй (звук)
samogwalt -и т онашзм
samoistny 1. самобутнш 2. са-
мост1йний, незалёжнищ sa-
moistne panstwo самостшна
держава
samoksztalcenie -nia п само-
освгга
samolot -и т лпак; mysliwski
винйщувач; odrzutowy ре-
актйвний лкак; pasazerski
пасажйрський лпак; bom-
barduj^cy (bombowiec) бом-
бардувальник
samolub -а т себелюбець, его-
1СТ
samolubny себелюбний, eroi’c-
тйчний
samoobrona -у z самозахист
samoobsluga -i z самообслугб-
вування
samookreslenie -nia z самовй-
значення
samopas самопас, самопаски,
самопасом (без догляду)
samopoczucie -cia п самопочут-
тя, самопочування
samopomoc -у z взаемодопо-
мбга
samorodny 1. самор!(б)дний;
samorodne zloto самортдне
золото 2. саморщний, ори-
пнальний (про талант)
783
samorodztwo
samorodztwo -a n самозарб-
дження
samorz^d-u m самоврядуван-
ня, самоуправлшня; ~ miej-
ski мюьке (комунальне) са-
моуправлшня
samorz^dowy самоврядний
samorzutny1 самовольный
samorzutny2 1. мимовшьний
2. спонтанный (выкликаний
внутрпишм 1мпульсом)
samos^d -u m самосуд
samosiejka -i z самосшка, само-
C1B
samosiewny самосшний; kwiaty
samosiewne самосшш квки
samostanowienie -a n самовй-
значення
samotnia -i z вщлюддя
samotnik -a m сам1тник
samotnosc -sci z самбтшсть,
самгппсть, самота». самотй-
на
samotny самбтшй, самгтний
samouczek -czka т самовчи-
тель (тдручник)
samouk -а т самоук, самоучка
samouswiadomienie -а п само-
свщбм!сть
samouwielbienie -а п самоза-
хбплення, самозакбхашсть
samowar-a т самовар; nasta-
wic наставити (постави-
те) самовар
samowladca -у т самодёржець
784
samowladczy самодержавний
samowladny 1. самовладний
2. самовшьний (в юридйчно-
му eidudiueHHi) 3. самост!й-
ний, незалёжний
samowladztwo -а п самодер-
жавство
samowola -i z 1. самовшля, са-
мовбля 2. свавглля, свавбля,
свавгльство
samowoln^ 1. самовшьний
2. свавыьний
samowystarczalnosc -sci z еко-
ном1чна незалёжшсть, ав-
тарк!я
samowystarczalny самодостат-
нш; економ!чно незалёжний
samowyzwalacz -а т автоспуск
samozachowawczy: instynkt
шстинкт самозберёження
samozaplodnienie -nia п само-
заплщнення
samozaplon -и т самозаймання
samozwaniec -wanca т само-
званець
sanacja-ji z санащя (оздоров-
ления)
sanatorium -um п санатбрш, са-
HaTopia
sandacz -а т судак
sandalki Imn босошжки
sandaiowiec -wca т сандалове
дёрево
sandaty -low Imn сандал!
sandomierski сандбмирський
s^czyc si£
sandomierzanin-a m сандоми-
рянин
sandomierzanka -i z сандоми-
рянка
saneczkarstwo -a n санний спорт
saneczki -czek Imn саночки, сан-
чата
sanie san a. sani Imn сани; ~
motorowe автосани
sanitariusz -a m саштар
sanitarka -i z саштарна ма-
шина
sanitamy саштарний; punkt ~
саштарний пункт
sankcja -ji z санкщя
sankcjonowac -nuj?, -nujesz сан-
кщонувати
sanki sanek Imn 1. санки, са-
ночки, санчата 2. повзунй
(у механщГ)
sanktuarium -um п святилище
sanna -у z санна дорога; Тзда на
санях
sanocki сянщький
sanoczanin -а т сяночанин
sanoczanka -i z сяночанка
sapac-pi?,-pi?sz сошти ► sap-
n^c -n?, -niesz засошти
saper -a m сапёр
saperski сапёрний
sarajewianin -a m сарасвець
sarajewianka -i z сарасвка
sarajewski сараевський
saratowianin -a m саратовець
saratowianka -i z саратовка
saratowski саратовсысий
Sardyn(ian)ka -i z сардинка
(мёшканка Capdunii)
sardynka -i z сардинка, сардйна
(рйба)
Sardynczyk -a m сардйнець
sardynski сардйнський
sarkac -am, -asz наршати; рём-
ствувати
sarkastyczny саркастйчний
sannacki 1. сарматсысий 2. ста-
рошляхётський (в давнш
Пдльир)
Sannata -у т сармат (член ipan-
ського плёмеш)
sannata-у т шляхтич, старо-
поляк
sama -у z сарна, сёрна, козуля
sarnina -у z м’ясо козул!
sasanka -i z сон-трава
saski саксонський; czasy saskie
• саксонський перюд (в icmo-
pii Пдлъщ!)
satelita -у ли 1. штучний супут-
ник 2. сателщ прибгчник
satrapa -у т сатрап
satyna -у z сатйн
satyra -у z сатйра
satyryk -а т сатйрик
satysfakcja -ji z 1. приёмшсть,
BTixa, вдовблення; sprawic
komus satysfakcja зробйти
комусь приёмшсть (втзху)
2. сатисфакщя
s^czyc si$ -cz?, -czysz сочйтися
785
s^d
s^d -u 1. суд; ~ dorazny (polo-
wy) негайне засудження; вш-
ськбво-польовйй суд; ~ ho-
norowy суд чёсп; ~ najwyz-
szy верхбвний суд; pozwac
kogos do s^du (о co) подати
в суд на когось (за що);
~ rozjemczy (polubowny) тре-
тёйський суд; S^d Ostatecz-
пу Страшнйй Суд 2. ьпрку-
вання (про кого, про що);
погляд (на що); суд, рбзсуд
(у стрному питаны); су-
дження (у ф1лосдфй)
s^dny судний; ~ dzien судний
день, метушня
s^downictwo -а п 1. юстйщя
2. судовё ведомство
s^downiczy судовйй
s^downie судовйм порядком,
судовою дорогою; gcigac ko-
gos ~ переслщувати когось
судом
s^dowy судовйй; rozprawa s^-
dowa судовйй рбзгляд; wy-
rok ~ судовйй вйрок, судо-
вйй прйсуд
sqdzic1 -dz?, -dzisz судйти; ~ si?
судйтися, позиватися
sadzic2-dz?,-dzisz гадати, ду-
мати; судйти; робйти вйсно-
вок, виснбвувати
s^dzony призначений комусь
долею; tak mu bylo s^dzone
так йому судйлося
sqsiad -а т сустд
sqsiadka -i z сустдка
sqsiadowac -duj?, -dujesz (z kim)
жйти в cycwcTBi (з ким)
sqsiedni сусщшй
sqsiedzki сусщський; po s^siedz-
ku по-сусщському, по-сусщ-
ськи
s^siedztwo-a n 1. сусгдство
niepokoilo go bliskie ~ obco-
krajowcow йогб тривбжило
близькё сусщство шозёмщв
(чужйнщв) 2. найблйжча
окблиця, м!сце пбряд, по-
близу чогбсь 3. сусщ, сусгди;
dokuczliwe (mile) докучли-
Bi (мйлО сусцщ
s^siek -а ли 1. засторбнок (у клу-
Hi для еноте) 2. зас!к (в ам-
6api для зёрна)
s^znisty 1. здоровённий, вели-
чёзний (про величину) 2. дов-
жёзний, довжелёзний (про
довжину); list довжёзний
(довжелёзний) лист; s^znis-
te sprawozdanie довжёзний
(довжелёзний) зв!т
s^zniscie розмашисто
scalac -lam, -lasz з’ёднувати
(об’ёднувати, сполучувати)
в однё щле; grunta л!квь
дувати черезсмужжя (через-
смужшсть) ► scalic -1?, -lisz
з’еднати (об’еднати, сполу-
чйти) в однё щле
786
schodzic
scedowac -duj?, -dujesz (na ko-
gos) передати cboi права на
щось шппй oc66i
scementowac -tuj?, -tujesz 1. зце-
ментувати 2. укр!пити
scena-y z сцена; ~ obrotowa
обертбва сцена; to byla nie-
przyjemna ~ вщбулася не-
приемна сцена
scenariusz -a m сценарш
sceneria -ii z 1. сцешчне оформ-
ления 2. обстановка, фон
sceniczny сцешчний
scenograf -а т художник-деко-
ратор
scenografia -ii z сценограф!я,
сцешчне оформления
scenopis -и т роббчий сценарш
scentralizowac -zuj?, -zujesz
централ!зувати
sceptycyzm -u m скептицизм
sceptyczny скептйчний
schab -u m свиняча грудинка
schadzka-i z побачення (ma-
ёмне); ~ milosna люббвне
побачення; dom schadzek дам
розпусти
scharakteryzowac -zuj?, -zujesz
схарактеризувати, охарак-
теризувати
scheda -у z спадацина, спадок
schemat -u m схема
schematyczny схематйчний
scherzo -a n скерцо ndm
schizma -y z схйзма, розкбл
schizofrenia -ii z шизофрешя
schlac si$ -am si?, -asz si? pot.
нахлебтатися, нахлистатися
schlebiac -biam, -biasz (ко mu,
czemu) лестйти (кому, чому),
улёщувати, облёщувати (ко-
го, що); т1шити (кого, що),
давати вт!ху (кому, чому);
schlebiac czyjejs dumie тшш-
ти чиюсь гбрдасть, давати
вттху (лестйти) чишсь гбр-
досп
schludny охайний
schn^c schn?, schniesz сбхнути
schodek -dka m схщець, схб-
динка
schodowy сходовйй; klatka scho-
dowa сходова клггка
schody-dow Imn сходи; ru-
chome ескалатор; kr?co-
ne Гвинтов1 (кручеш) сходи;
wchodzic po schodach na gor?
пщшматися (пщшматися)
по сходах (сходами) нагбру
schodzic -dz?, -dzisz 1. схбдити;
zbiegac ze schodow (po
schodach) спускатися no cxd-
дах; na psy (na dziady)
схбдити (на) шнащо (наш-
вёць) 2. минати, прохбдити
(про час) 3. сходйти, вйходи-
ти; cale miasto сходйти
(вйходити) щле (все) Micro;
зносйти (одёжу та шше),
стоптати (взуття)
787
scholastyka
scholastyka -i z схоластика
schorzenie-a n (тривала) хво-
роба; liczba schorzen к!ль-
KiCTE захвбрювань
schowac (si?) -am, -asz схова-
ти(ся)
schowek -wka m схбванка, cxo-
bok, тайник
schron-u m схбвище; ~ prze-
ciwlotniczy бомбосхбвище
schronic (si?) -ni?, -nisz схова-
ти(ся)
schronienie -awl. ховання (din)
2. схбвище (ласце); захисток
3. притулок, пристанбвище
schronisko -а п туристйчна база
schrupac -pi?, -piesz схрумати
schudn^c -dn?, -dniesz схуднути
schwycic -c?, -cisz схопити; ~ cos
w lot схопити (ухопити) щось
на льоту; ~ za gardlo схо-
пити (ухопити) за горло;
~ kogos na slowie сшймати
когбсь на слов!
schwycic si? -с? si?, -cisz si?
1. exo питие я, ухопйтися
2. схопитися (з мгеця) 3. зче-
пйтися (у 6iuyi)
schwytad -am, -asz зловйти,
(с)тймати; взяти в полон
schylac (si?) -am, -asz схиляти-
(ся), похиляти(ся) ► schylic
(si?) -1?, -lisz схилити(ся), по-
хилити(ся)
schylek -Iku т схил; схилок
(pidKo); na (u) schylku zycia
на схйл! В1ку
schylkowy занепадницький
scysja-ji ? незлагода; сварка;
31ткнення
Scyta -у т; Imn Scytowie a. Scy-
ci сюф; сюфи
scytyjski сюфський
seyzoryk -а т складаний шж
sczezn^c -ezn?, -ezniesz щёзну-
ти
seans -и т сеанс
secesja-ji z 1. сецёая, вщок-
рёмлення, вщмежування 2.
сецёая (стиль у мистёцпш
кшця XIX - початку XX сто-
липтя)
sedno -а п суть
segment -и т сегмёнт
segregaeja -ji z сегрегащя
segregator -а т тёка; pericT-
ратор
segregowac -guj?, -gujesz роз-
кладати в пёвному порядку,
впорядкбвувати
sejm -и т сейм
sejmik-и т еёймик (орган са-
MoepndyedHHn); szlachecki
шляхётський еёймик; sa-
morz^dowy еёймик мюцёво-
го самоврядування
sejmowy еёймовий; komisja
sejmowa еёймова комкля
sejsmiezny сейсм1чний
sejsmologia -ii z сейсмолбпя
788
sens
sekator -a m секатор
sekciarski сектантський
sekcja -ji z сёкщя
sekcyjny секщйний
sekret -u m секрет; zwierzac si?
komus z sekretu (zawierzac
komus ~) дов!ряти комусь
секрет
sekretariat -u m секретарит
sekretarka-i z секретар (про
жшку)*, секретарка; automa-
tyczna ~ автоматйчний сек-
ретар, автовщповщач
sekretarz -а т секретар; ~ sta-
nu державний секретар (та-
ком MiHicmp закордонных
справ в уряд1 США)
sekretarzyk -а т секретер,
письмовйй стит (столик)
sekretny секретный
seksualny сексуальный
sektor -а т сектор; ~ рап-
stwowy державний сектор;
~ spoldzielczy кооператив-
ный сектор
sekularyzacja -ji z секуляриза-
щя
sekunda-y z секунда (в р!зних
значениях)
sekundowac -duj?, -dujesz 1. бу-
ти чишсь секундантом 2. по-
магати (комусь)*, вторувати,
втбрити (комусь - в музыцг)
sekutnica -у z сварлива ж!нка
sekwencja -ji z секвёнщя
seledynowy бл1до-зелёний, яс-
но-зелёний
selekcja -ji z 1. вщб!р 2. селёкщя
(у бюлдгй)
selen -и т селён
selenowy 1. селёновий 2. се-
лёшстий (з домпикою селе-
ну)
seler -а т селёра
semafor -а т семафор
semestr -и т семёстр
semestralny семестровый
semicki сем1тський
seminarium-um п 1. семшар!я
(навчальний заклад)*, du-
chowne ceMinapia 2. семшар
(у вйирй шкдлг)
seminaryjny семшарський
seminarzysta -у т семшарйст
Semita -у т ceMiT
Semitka -i z семггка
semityzm -u m сем^йзм
sen snu m сон; pogr%zyc si? we
snie порйнути в сон; budzic si?
ze snu прокидатися
senacki сенатсысий
senat -u m сенат
senator -a m сенатор
Senegalczyk -a m сенегалець
Senegalka -i z сенегалка
senegalski сенегальський
sennik -a m сонник
senny сонный; тага senna едина
примара
sens -u m смысл, сёнс; bez sensu
789
separacja
без смйслу (сёнсу); ~ moral-
ny utworu мораль твбру
separacja -ji z роздшення; сепа-
ращя
ser -а т сир
seraj -и т сераль (палац у му-
сульман}
Serb -а т серб
Serbka -i z сербка, сербынка
serbski сёрбський
serce-а п сёрце; ~ bije сёрце
б’ёться; calym sercem (z cale-
go serca) bcim сёрцем; wada
serca порок серця; przyjaciel
od serca щирий друг (при-
ятель); zawal serca шфаркт
sercowy серцёвий
serdeczny сердёчний, щирий;
~ przyjaciel щирий друг;
~ palec шдм1зйнний палець
serdelek -Ika m сардёлька
seria -ii z 1. сёр!я 2. чёрга
(eucmpuiie)
serio серйбзно; всерйбз
sernik -а ли 1. сйрник 2. казеш
serpentyna -у z серпантин,
звйвиста дорога
serw -и т сёрвгс
serwatka -i z сирбватка
serweta-y z 1. скатерка, ска-
терть, скатертйна, обрус
2. zob. serwetka
serwetka -i z сервётка
serwilista -у m лакёй, прислуж-
ник
serwilizm-u m сервипзм, pa-
болшство, низькопоклбн-
ство, плазування
serwis -u m 1. сервгз; ~ do kawy
кофёйний сервгз 2. сёрвгс
(обслугдвування населения);
~ samochodowy автосёрвю,
авторембнтна майстёрня
serwowac -wuj?, -wujesz 1. сер-
вувати (накривати) спл
2. сервувати, подавати (м ’яч,
м’яча)
serwus! здоров!
seryjny сершний
sesja -ji z сёая
setka -i z сотка
setnie знаменито, дуже, здоро-
во; go ubawil здорово йогб
розважив (звеселйв)
setny сбтий; setna rocznica cori
роковйни, сторгччя
sezon-u т сезон; martwy
(~ ogorkowy) мёртвий сезон
sezonowy сезбнний; robotnik
сезбнний роб!тнйк, сезон-
ник
s^dzia -dziego т суддя; sled-
czy слщчий; przysi^gly
присяжний заседатель; ок-
r^gowy окружнйй (облас-
нйй)суддя
s^dziowski судёйський
s§dziwy старйй, у похйлому
виц (похйлого вгку)
s^k-a т 1. сук 2. притйчина,
790
siedemnascie
заковйка; w tym ~ в тому
й (ось де) заковйка (при-
тйчина)
s?kacz-a т 1. сукуватий (суч-
куватий) кий 2. пёчиво у
форм! сучкуватого зр!зано-
го конуса
s?katy су(ч)куватий
s?p -а т стерв’ятник
sfalszowac -szuj?, -szujesz сфаль-
сифжувати, шдробйти (nid-
пис); сфалыпувати (в музиц[)
sfera-y z сфера; ~ dzialania
сфера (коло) ддяльностп; wyz-
sze sfery висок! сусшльш
сфёри (кола), вйщий св!т
sformowac (si?) -muj?, -mujesz
сформувати(ся)
sformulowac -hij?, -hijesz сфор-
мулювати
sfotografowac (si?) -fuj?, -fujesz
сфотографувати (ся)
sfrun^c (tylko 3. osoba) cnypx-
нути
siac siej?, siejesz бяти
siadac-am,-asz сщати; ~ do
tramwaju сщати в трамвай;
~ do stolu сщати за сты
► si^sc siqd?, si^dziesz cicth
siano -a n ciho
sianokosy-sow Imn косовйця,
ciHOKic
siarka -i z арка
siarkowodor -doni m cipKOBO-
день
siarkowy арчаний; kwas ~ cip-
чана кислота
siatka -i z с!тка; спь
siatkowka-i z 1. атчатка, ciT-
кгвка (сипчаста оболонка
в дц1) 2. волейбол (у cndpmi)
si^pic (tylko 3. osoba) мрячйти,
1мжйти
Sicz -у z С1ч
sidlo-a n 1. сильцё 2. тенёта
Imn; zastawiac (nastawic) sidla
розставити тенёта
siebie себё; do (od) до (вщ)
сёбе
sieczka -i z сгчка
sieczkarnia -i z сгчкарня
sieczny 1. с!чнйй; bron sieczna
холодна збрбя 2. sieczna cin-
на (у геомётрй)
siec sieci z cite, сггка; нёвщ
siedem, siedmiu с!м; siedem ze-
szytow ciM збнптв; siedmiu
studentow ciM (сёмеро) сту-
дёнпв
siedemdziesi^t, siedemdziesi?ciu
амдесят
siedemdziesi^tka -i z 1. сгмдесят
одинйць 2. цйфра 70 3. ciM-
десят poiciB життя; dobiegac
siedemdziesi^tki мати шд ciM-
десят (рбюв, л!т)
siedemdziesi^ty с!мдесятий
siedemnasty сймнадцятий
siedemnascie, siedemnastu ciM-
надцять
791
siedemnascioro
siedemnascioro, siedemnasciorga
амнадцятеро
siedemset, siedmiuset cImcot
siedemsetny семисбтий
siedlczanin -a m седльчанин
siedlczanka -i z седльчанка
siedlecki седлёцький
siedlisko -a n оселя
siedmiocalowy семидюймбвий
siedmiodniowy семидённий
siedmiogrodzki трансильван-
ський, семигорбдський
siedmiok^t -а семикутник
siedmiokrotnie семикратно, ce-
миразбво
siedmiolatek -tka m семшпток
siedmioletni семир1чний
siedmiomilowy семимйльний;
siedmiomilowe buty чбботи-
-скорохбди
siedmioro сёмеро
siedzenie -а п сидшня
siedz^cy сидячий; miejsce sie-
dz^ce сидяче м!сце
siedziba -у z 1. садйба, житлб,
осёля 2. м!сце перебування;
резидёнщя, ос1док; центр; in-
stytucja z siedzib^ w Przemyslu
устанбва з осщком у Пе-
рёмипии
siedziec -dz?, -dzisz сидгти; ~ nad
ksi^ik^ сидгги над книгою;
~ z zalozonymi r?koma си-
дки склавши руки; ~ па
pieni^dzach бути грошовй-
792
тим; ~ w kieszeni u kogos
сид1ти в боргах у когось
siekac -am, -asz с1ктй
siekiera -у z сокйра
sielanka -i z цципя
si el an ko wy щилгчний
siemi? -mienia n сгм’я, насшня;
Iniane льнянё сгм’я
siennik -a m сшнйк
sien sieni z сши Imn
siermi?ga -i z cipaK, свйта
sierocy сирггсысий
sierota -y mt z сирота
sierp -a m серп
sierpien -pnia m сёрпень
sierpniowy серпнёвий
sierpowy 1. серповйй 2. боко-
вйй; cios боковйй удар
siersc -sci z шёрсть
sierzant -a m старший сержант
(в укрсйнському вшську); star-
szy старшина; осавул
(в танковых elddbiax)
siew -u т cie, слвба
siewca -у т сыч
siewka-i z 1. сйвка (пташка)
2. С1янець (молода рослйна)
siewnik -а т авалка
siewny поавнйй, заслвнйй; ак-
cja siewna поавна кампашя
si?gac -am, -asz 1. звертатися,
сягати; do zrodel зверта-
тися до джерёл 2. простя-
гати руку; ро ksi^zk? про-
стягати руку за кнйжкою
3. прагнути; ~ po wladz^
прагнути (до) влади 4. ся-
гати, досягати; ~ glow^ do
sufitu сягати головою стел!;
~ рапн^сц пригадувати
si^gn^c -n$, -niesz 1. звернути-
ся, сягнути 2. простягтй ру-
ку 3. досягнути, сягнути;
zob. si^gac
silnik -а т двигун; мотор;
~ elektryczny електромо-
тбр, електродвигун; ~ od-
rzutowy реактйвний двигун;
~ spalinowy двигун (мотор)
BHyrpiiimboro згоряння
silny сйльний
sila -у z сйла; z calej sily з yciei
сйли; w sile wieku у рбзквт
сйл; sily l^dowe сухопутш сй-
ли; sily morskie вшськбво-
-морськ! сйли; о wlasnych si-
lach (о wlasnej sile) власними
сйлами; ~ nap^dowa py-
ппйна сйла; ~ nabywcza ку-
швёльна спромбжшсть;
~ odsrodkowa вщцентрбва
сйла; sily powietrzne повгтря-
ш сйли
silacz -a m силач
silaczka -i z силачка
siniak -a m синяк, синёць
sinus -a m сйнус
siny сйшй
siodlac -am, -asz сщлати
siodelko -a n одёльце, сщёлко
skalp
siodlo -a n сщлб; wysadzic kogo
z siodla вйбити кого з сгдла
siostra-у z сестра; ~ zakonna
чернйця, монахиня, монаш-
ка; ~ (w sluzbie zdrowia) мед-
сестра (у медйчнш служб?)
siostrzenica -у z племшниця, не-
66га
siostrzeniec -епса т племшник,
нёб!ж
siodemka -i z сгмка
siodmy сьомий; siodma godzina
сьбма годйна
sitko -а п сйтко, сйтце
sito -а п сйто
sitowie -а п ситнйк
siwiec -wiej? -wiejesz сйв!ти
siwizna -у z сивина
siwy сйвий
skafander -dra m скафандр
skakac skacz?, skaczesz ска-
кати, стрибати; zob. skoczyc
skakanka -i z скакалка
skala-i z 1. масштаб; шкала
(лшшка з дгленнями) 2. ска-
ла, д!апаз6н (у м^зищ);
uczuc гама почутпв; zyc
na wielk^ skal^ жйти з рбзма-
хом (на ширбку ногу)
skaleczenie -а п поранения, по-
р!з, ранка
skaleczyc (si^) -cz$, -czysz пора-
ниться), пор!зати(ся)
skalisty скелястии
skalp -u m скальп
793
skalpel
skalpel -a m скальпель
skala -y z 1. скёля 2. порода
skaloznawstwo -a n петрографы
skamieniaty окам’яшлий, ска-
м’яньлий
skandaliczny скандальный
skandal -u m скандал
Skandynaw -a m скандинавець
Skandynawka -i z скандинавка
skandynawski скандинавський
skarac skarzg, skarzesz пока-
рати
skaranie -a n покарання; ~ bos-
kie кара ббжа (господня)
skarb-u m 1. скарб; za zadne
skarby swiata ш за як! (за
жбдш) скарбй 2. державна
скарбнйця, фкж 3. золото
(про людйну);
skarbiec -bca т 1. схбвище дер-
жавних щнностей 2. скарб-
ниця
skarbnik -а т скарбник
skarbonka -i z скарбнйчка, ко-
пилка
skarga -i z скарга
skarpa -у z 1. схил, спад 2. ес-
карп 3. кам’яна шдпбра
спнй (муру)
skarpetka -i z шкарпётка
skarzyc sig -zg sig, -zysz sig скар-
житися, жал1тися
skarzypyta -у m i z ябедник
skasowac -sujg, -sujesz скасува-
ти
skaza-y z 1. дефёкт, пляма
2. трпцина
skazaniec-anca m засуджений,
осуджений
skazywac-zujg,-zujesz 1. засу-
джувати, осуджувати 2. при-
рпсати ► skazac -azg, -azesz
1. засудити, осудите 2. при-
ректй
sk^d зв1дки, (з)в1дкитя
sk^din^d 1. з 1НШ0Г0 мюця
2. з 1НШ0Г0 джерела 3. щбдо
шитого
sk^dkolwiek звщки-нёбудь
skqpac (sig) -pig, -piesz скупати-
(ся)
sk^py скупйй
skierowywac -wujg, -wujesz на-
правляти, скербвувати
► skierowac -rujg, -rujesz на-
правите, скерувати
skierowanie -a n направления,
скерування
skin^c -ng, -niesz кивнути (го-
ловою); махнути (рукою)
skisn^c -ng, -niesz скйснути
sklecic -eg, -cisz абияк зробй-
ти (змайструвати); sklecic
wiersz накрбпати Bipin (eip-
ша)
sklejac -am, -asz 1. склёюва-
ти 2. склепляти (повгки)
► skleic -lejg, -leisz 1. склёТти
2. склепйти (повгки); senskleil
powieki сон склепйв повгки
794
skoczek
sklejac si? (tylko 3. osoba) 1. склё-
юватися 2. злипатися (про
04i) ► skleic (tylko 3. osoba)
1. склёТтися 2. злйпнутися
(про дч1); to si? nie klei з цьб-
го шчого не буде
sklejka -i z фанера
sklep -u m крамнйця
sklepienie -a n склешння; ~ nie-
bieskie небёсне склешння, не-
бозвщ
skleroza -у z склероз
sklad-u т 1. склад; ~ zbozo-
wy амбар, зерносховище
2. склад; ~ osobowy осо-
ббвий склад
skladac -am, -asz 1. складати;
набирати (у друкарш) 2. зби-
рати, накопйчувати (гроиа);
~ maszyn? складати (мон-
тувати) машину; ~ skarg?
вносите скаргу; ~ ofiar?
приносите жёртву; ~ wizyt?
наносите (робйти) в!зйт;
~ Ьгоп складати зброю;
~ przysi?g? складати при-
сягу, присягати; ~ powinszo-
wanie поздоровляти; ~ kon-
dolencje виражати (приноси-
те) сшвчуття; ~ meldunek
рапортувати; zob. zlozyc
skladac si? -am si?, -asz si?
1. складатися; ~ si? z dwoch
cz?sci складатися з двох
частей 2. складатися (ро-
бйти складчину), скидатися;
zob. zlozyc si?
skladany складаний; rower ~
складаний велосипёд
skladka -i z 1. внёсок; ~ czlon-
kowska члёнський внёсок
2. складка, складчина
skladkowy складковий
skladnia -i z сйнтаксис
skladnik -a m 1. складова час-
тйна; компонёнт (у xiMii)
2. додаток (у математищ)
skladowy 1. складовйй; pomie-
szczenie skladowe складовё
примпцення 2. складовйй;
cz?sci skladowe складов! час-
тйни
sklaniac -am, -asz 1. схиляти,
похиляти, нахиляти 2. умов-
ляти (до чогдсь); ~ si? схи-
лятися ► sklonic -ni?, -nisz
схилйти, похилйти, нахилй-
ти; ~ glow? схилйти (похи-
лйти) голову; ~ si? вкло-
нйтися, поклонйтися
sklon -и т нахйлення
sklonnosc -sci z нахил, схйль-
ш’сть
sklonny схйльний
sknera -у z скнара, скупердяга,
скупердяй, скупйндя
sknerstwo -а п cKHapicrb
skoczek -czka т 1. стрибун;
spadochronowy парашу-
тйст 2. тушканчик (тварйна)
795
skocznia
skocznia -i z трамплш
skocznie жваво, весело
skoczyc -CZ?, -czysz 1. СКОЧИТИ
2. схопйтися, кйнутися 3. ПО-
б1гти, скочити (кудйсъ); ~ na
rowne nogi з!рватися на ртвш
ноги; zob. skakac
skok-u m стриббк; ~ w dal
стриббк у довжину; ~
wzwyz стриббк у височину;
~ о tyczce стриббк з жер-
диною; ~ spadochronowy
стриббк з парашутом, пара-
шутний стриббк; skoki паг-
ciarskie лйжш стрибкй
skomlec -1?, -lisz скйглити, ска-
вучати
skomplikowac (si?) -kuj?, -kujesz
ускладнити(ся)
skomplikowany складнйй
skomunikowac si? зв’язатися,
налагодити зв’язбк (з кимсь)
skonac -am, -asz сконати
skoncentrowac si? -ruj? si?, -ru-
jesz si? сконцентруватися
skonfiskowac -kuj?, -kujesz koh-
фгскувати
skontaktowac (si?) -tuj?, -tujesz
зв’язати(ся)
skonczyc (si?) -cz?, -czysz кшчй-
ти(ся), ск1нчйти(ся), закш-
чйти(ся)
skoro колй, якщб; ~ tak, to
dobrze колй (якщб) так, то
добре
skoroszyt -и т швидкозшивач,
скорозшивач
skorowidz -а т показник
skorpion -а т скоршбн
skorumpowac -puj?, -pujesz шд-
купйти (когбсь)
skorupa -у z 1. шкаралупа 2. че-
репашка (у молюск1в)\ пан-
цир (у черепах) 2. черепок
(з розбйто1 посудины) 3. кора
(земл!)
skorupiaki -kow Imn ракопо-
добш
skory охочий до чогбсь
skorzystac -am, -asz (z czego)
скористатися (чим i з чдго);
z okazji скористатися на-
гбдою, вйкористати нагбду
skosic -sz?, -sisz скосйти
skostnialy скостешлий, окосте-
Н1лий; закляклий, задубший
skosztowac -tuj?, -tujesz покуш-
тувати
skoSnooki косо бкий
skosny скгсний
skowronek -onka т жайворо-
нок
skora -у z шк!ра; zdzierac skor?
дерти шкуру; dad w skor? вщ-
лупцювати
skorka -i z птрка; g?sia ry-
сяча пиара (шкгрка), сйроти;
niewarta ~ wyprawki шкурка
вйчинки неварта
skomy пшрний
796
skrzydlo
skorzany шюрянйй
skracac (si?) -am, -asz скорбчу-
вати(ся) ► skrocic (si?) скоро-
тйти(ся)
skraj -u m край; ~ lasu узлгсся
skrajny крайнш
skrawek -wka m вщргзок; клап-
тик
skreslac -am, -asz викрёслюва-
ти (непопцпбнё) ► skreslic -1?,
-lisz вйкреслити (непотр1б-
не); ~ z rachunku списати
з рахунку
skr?cac -am, -asz 1. скручувати
{цигарку, мотузку тдщо)
2. (про змшу напрямку) по-
вертати, звертати ► skr?cic
-с?,-cisz 1. скрутйти 2. по-
вернута, звернута; ~ w lewo
звернута (повернута) л!во-
руч (нал!во, вл!во)
skr?powac -puj?, -pujesz зв’яза-
ти (когдсъ)
skr?t -u т 1. поворот; закрут;
розворбт 2. вйгин; ~ ciala
вйгин тита 3. заворот; ~ jelit
заворот кишок
skrobac -bi?, -biesz скребтй; чйс-
тита
skrobia -i z крохмаль
skrobiowy крохмальний
skromny скромный
skron -oni z скрбня, висок
skrocenie -a n скорочення
skrocic (si?) zob. skracac (si?)
skrot -u m скорочення; ~ lite-
rowy абрев!атура
skrotowiec -wca m абрев!атура
skrucha -y z каяття; покаяния
skrupulatny скрупульбзний
skrupul -u m вагання
skrytka -i z тайнйк; ~ pocztowa
поштбва скрйнька
skrytobojca -у т таёмний убйв-
ця (убйвець, убшник)
skryty скрйтний; таёмний; skry-
ta natura скрйтна вдача; (сек-
рётний) потаёмний, потай-
нйй; skryte przejscie потаём-
ний (потайнйй) перехщ
skrytykowac -kuj?, -kujesz роз-
критикувата
skrywac (si?) -am, -asz ховати-
(ся) ► skryc (si?)-ryj?,-ryjesz
сховати(ся)
skrzat -a m 1. домовйк, домо-
вйй 2. дитйна (жартома)
skrzek -u т ixpa (земноводных);
zabi жаб’яча ixpa
skrzela a. skrzele Ьпп зябра
skrzep-u m згусток; ~ krwi
згусток кров!, тромб
skrzepiy застйглий; закилглий
skrz?tny старанний, дбайлйвий
skrzyc si? (tylko 3. osoba) 1скрй-
тися, яскрпи
skrzydlaty крилатий
skrzydlo -a n 1. крилб 2. фланг
(у вьйську) 3. край; фланг
(у спдртг)
797
skrzynia
skrzynia-i i скрйня; ~ biegow
коробка передач, коробка
швйдкостей
skrzynka -i z 1. скрйнька;
~ pocztowa поштбва скрйнь-
ка 2. коробка
skrzypaczka -i z скрипачка
skrzypce-piec Imn скрйпка /р;
grac pierwsze ~ грати першу
(головну) скрйпку
skrzypek -pka m скрипаль,
скрипач
skrzypiec -pi?, -pisz скришти
skrzywdzic -dz?, -dzisz скрйвди-
ти (когось), запод!яти крйв-
ду (комусь)
skrzywic (si?) -wi?, -wisz скри-
вйти(ся)
skrzyzowac (si?) -zuj?, -zujesz
схрестйти(ся); skrzyzowac
szpady (szable) схрестйти
шпаги (шаблг)
skrzyzowanie -a n схрёщення;
~ dr6g схрёщення дор!г, пе-
рехрёстя, роздоргжжя
skubac -bi?, -biesz 1. скубти,
скубати; ~ g?s скубти (ску-
бати) гуску 2. обдирати, об-
бирати (когось) 3. дёрти,
драти (про тр*я) ► skubn^c
-n?, -niesz 1. скубнути 2. об-
дёрти, об!брати (когось)
skuc skuj?, skujesz скувати
skup -u m скупка, скупбвуван-
ня, скупляння; punkt skupu
зсипнйй пункт; ~ zboza хль
бозагопвля
skupiac (si?) -am, -asz зосерё-
джуватися; скупчуватися
► skupic (si?) -pi?, -pisz зосе-
рёдитися, скупчитися
skupienie -а п зосерёдження;
скупчення; w skupieniu зосе-
рёдженно
skupiony зосерёджений
skupisko -а п зббршце
skurcz -и т корч, судорога, су-
дома
skusic (si?) -sz?, -sisz спокусй-
ти(ся)
skuteczny ефектйвний, дхйовйй
skutek -tku т результат, насл1-
док; skutkiem, па внаслг-
док
skuter -а т моторблер
skuwka -i z наконечник
skwapliwy 1. охочий, заповзят-
ливий (до роботы) 2. сквап-
лйвий, посшшливий, запо-
падливий
skwar -и т спёка, жара
skwaszony 1. заквашений 2. кис-
лый, скйслий; skwaszona mi-
па кйсла мша, кйсле облйччя
skwasnialy скйслий, прокйслий
slalom-и т слалом; gigant
слалом-пгант
slipy -pow Imn плавки
slogan -u m 1. лозунг 2. стан-
дартна фраза
798
slowo
slabiqc -n?, -niesz слабнути
slabosc -sci z слаб(к)1сть
slabowity квблий, слабовйтий
slaby слабкйй, слабйй; slaba
herbata легкйй чай
stac1 sciel?, scielesz стелйти, сла-
ти; ~ si$ стелйтися, слатися;
~ si? do nog komus слатися
комусь до шг
slac2 si?, slesz слати, посилати
slaniac si? -am si?, -asz si? хи-
татися; затбчуватися; ~ na
nogach на ногах не встбяти
slawic -wi?, -wisz славити
slawny славний, славнозвюний
slodki солбдкий
slodkowodny прюновбдний
slodycze-y Imn солбдонц, ла-
conji
sloik -a m скляна банка
sloma -у z солома
slomiany солбм’яний; ~ wdo-
wiec солбм’яний вщвёць
slonecznik -a m сбняшник
slonecznikowy сбняшниковий;
olej ~ сбняшникова ол!я
sloneczny сбнячний; udar ~ c6-
нячний удар; k^piele slonecz-
ne сбнячш ванни
slonina -у z сало
slony солбний
slon -onia m слон; robic z muchy
slonia робйти з мухи слона
slonce-a п сбнце; porywac si?
z motyk^ na slonce братися за
щось нездшснённе (нездш-
снйме)
slota -у z сльота, мокротёча
slotny сльотавий
slowacki словацький
Slowaczka -i z словачка
Slowak -а т словак
Sloweniec -епса т словёнець
Slowenka -i z словёнка
slowenski словёнський
Slowianie -wian Imn слов’яни
Slowianin -a m слов’янйн
Slowianka -i z слов’янка
slowianoznawca-у m слов’яно-
знавець
slowianski слов’янський
slowianszczyzna -у z 1. слов’ян-
щина 2. слов’янство; Instytut
Slowianszczyzny Wschodniej
1нститут схщнослов’янсько!
фшолбгн
slowik -а т соловёй, соловёйко
slownictwo -а п лексйчний
склад, лёксика
slownik -а п словнйк; a ter-
go ретроградний словнйк;
dwuj?zyczny двомбвний
словнйк; objasniaj^cy тлу-
мачний словнйк
slownikowy словникбвий; haslo
slownikowe реестрбве слово
slowny 1. словёсний; obel-
ga slowna словёсна образа
2. якйй (що) додёржуе слова
slowo-а п слово; posilkowe
799
slowotworstwo
допомгжнё Д1ссл6во; со do
slowa (~ w ~) слово в сло-
во, дослТвно; ~ wstqme
вступнё слово; ~ honoru сло-
во чёсп; innymi slowy шакше
кажучи; trzymac kogo za ~
зв’язати кого словом; do-
trzymywac slowa додёржу-
вати слова
slowotworstwo -а п словотвгр
sloj1 sloja a. sloju т 1. шар
2. прожилок (у depeei, мар-
мург)
sloj2 sloja т скляна банка
shich -и т слух; ~ о kims zagi-
п^1 хтось пропав бёзвгсти
shichy1 -chow Imn чутки; пбго-
лос
shichy2 -chow Imn заяч! вуха
shichacz -а т слухач; ~ radiowy
радюслухач
shichac -am, -asz 1. слухати
2. (бути слухняним) слуха-
ти(ся); ~ rady слухати (ся)
чист поради
shichawka -i z 1. телефонна
трубка 2. стетоскоп 3. shi-
chawki Imn навушники
shichowisko -а п радюмонтаж
shiga -i т слуга; ~ bozy божий
угодник; ~ unizony (давне
привипання) моё поважання
(шанування)
ship -а т стовп
shipek -рка т стбвпчик
slusznosc -sci z правильшсть,
слушшсть; miec ~ мати ра-
щю, бути правим
shiszny правильний, слушний,
shiszna uwaga правильне
(слушне) зауваження
sluz^ca -cej z служнйця
shizqcy -cego m слуга
shizba-y z служба; ~ czynna
д!йсна служба; zdrowia ca-
штарна служба; l^cznosci
служба зв’язку; bezpieczen-
stwa служба безпёки; pelnic
shizb£ нести службу
shizbista -у m службист
shizbowy службовий; podroz
shizbowa вщрядження; drogq
sluzbow^ в служббвому по-
рядку
shizyc -z?, -zysz служити, при-
слугбвувати; правити (у цёр-
кв1); do stohi (przy stole)
прислугбвувати (прислужу-
вати) за столом; ~ w wojsku
служити в армп; zdrowie mu
shizy вш щлком здоровий
slychac (tylko w bezokohczniku)
чути, чувати; со u ciebie
що в тёбе чувати?
styn^d -n?, -niesz (z czego) сла-
витися (чим)
slynny славётний
styszalnosc -sci z чутшсть
slyszalny чутний
slyszec -sz$, -szysz чути
800
sobol
smaczny смачнйй; smacznego!
приёмного (доброго) апе-
тйту!, смачного!; ~ k^sek
ласий шматбчок
smagac -am, -asz 1. хльбстати;
хвйськати, стьобати, шма-
гати (батогом) 2. пер!щити
(про сйльний ддщ); шмагата
(про випер) ► smagn^c-n?,
-niesz хльбснути; хвйсьнути,
стьобнути, шмагнути (ба-
тогом)
smagty смуглястий, смутлий,
смаглявий
smakolyk -и а. -а ласонц Imn
smakowac -kuj?, -kujesz 1. куш-
тувати (прббувати) 2. сма-
кувати, припадати до смаку
smalec -leu т смалець
smalic -1?, -lisz смалити, обпа-
лювати; ~ cholewki смалити
халявкй (залицятися)
smar -и т мастйло
smarkacz -а т шмаркач
smarkac -am, -asz 1. розпус-
кати coiuii, шмаркати 2. ма-
ти нежить
smarowac -ruj?, -rujesz 1. маза-
ти, мастита 2. мазати, по-
гано малювата; мазюкати
(про неохайне письмо) 3. тд-
мазувата (когось), давати
хабаря (комусь)
smazyc -z?, -zysz жарити, сма-
жити
smoezek -czka т соска
smoezy дракбновий
smok -а т дракон
smolarz -а т смоляр, смоловар
smolic -1?, -lisz 1. смолити
2. бруднйта, каляти, мазати
smolisty, smolny смолйстий,
смолянйй
smola-y z смола; ~ asfaltowa
гудрон
smrek -а т смерёка
smrodliwie смердюче
smrod -rodu т ембрщ
smuga -i z смута, стяга; ~ swiat-
1а смута (стяга) св!тла
smukly стрункйй
smutek -tku т смуток
smutny сумнйй, смутнйй
smyczek -czka т смичбк
smyezkowy смичкбвий; kwin-
tet струнний квштёт
snop -а т сшп
snopek-pka т снопик, сшпок
snuc snuj?, snujesz 1. снувати
2. прясти; marzenia пори-
ната в мри
snycerz -а т р!зьбяр
sobek -bka т себелюбець
sobota -у z суббта; w kazd^ so-
bot? щосуббта (суббтами);
Wielka Sobota Страсна (Be-
лйка) суббта
sobotni суббтшй
sobowtor -а т двшнйк
sobol -bola т соболь
26 \кр -ПОПЬСЬКИЙ С1ОВНИК
801
sobdr
sobdr -boru m собор (храм i збд-
pu вйщого християнського
dyxieHUtpned)
socjalny сощальний
socjologia -ii сощолбпя
soczewica -у сочевйця
soczewka-i z 1. лшза 2. лшза,
кришталик (ока)
soczysty соковйтий
soda -у z сода
sodowy 1. сбдовий 2. натр!евий;
woda sodowa газбвана вода
sofa -у z софа
sofijczyk -а т соф1ець
sofijka -i z софшка
sofijski софшський
soja soi z соя
sojusz -u m союз; zawrzec ~ ук-
ласти союз; zerwac ~ po-
з!рвати союз
sojuszniczy союзницький
sojusznik -a m союзник
sok -u m cix
sokoli соколйний; ~ wzrok co-
колйний 3ip
sokol -kola m cokui
solenizant -a m 1менйнник
solenizantka -i z 1менйнниця
solic -1?, -lisz солйти
solidamosc -sci z солщаршсть
solidarity солщарний
solidny солгдний; добротный,
доброяюсний
solista -у m солют
solistka -i z солютка
solniczka -i z ситьнйця, сгльнйч-
ка
solny солянйй; kwas ~ соляна
кислота
solowy солений; partia solowa
сольна парпя
sonda -y z 1. зонд 2. лот (мор-
съкйй)
sondaz -u m зондування
sopel-pla т бурулька; lodu
льодова бурулька
sopran -u m сопрано ndm
sortowac -tuj?, -tujesz сортува-
ти
sos -u m соус, шдлйва; bye nie
w sosie бути в поганому на-
строТ
sosna -у z сосна, соснйна (дере-
во i буд1вёлышй материи)
sosnowy соснбвий
sowa -у z сова
sowiecki радянський; Zwiqzek
Sowiecki (Radziecki) Радян-
ський Союз
sowity щёдрий; sowita nagroda
щедра нагорбда
sod sodu т натрш
sol soli z cute; kuchenna ку-
хбнна ешь; ~ potasowa ка-
лшна cdie; bye komus sol^
w oku бути комусь С1ЛЛЮ
(бшьмбм) в бщ
spacer -и т прогулянка
spacerowac -ruj?, -rujesz гуля-
ти, прохбджуватися
802
spac spi?, spisz спати
spadac -am, -asz спадати; пала-
та; barometr spada баро-
метр падае ► spasc spadn?,
spadniesz спасти; упасти;
~ z konia упасти з коня
spadek-dku m 1. схил, нахил
2. спад; ~ napi?cia спад
напруги 3. спадщина, спа-
док; dostac (otrzymac) w spad-
ku одёржати в спадщину
(в спадок)
spadkobierca -у т спадкоёмець
spadkodawca -у т заповщач
spadochron -и т парашут
spadochroniarstwo -а п пара-
шутний спорт
spadochroniarz -а т парашу-
тйст
spadzisty спадистий, похйлий,
пологий; крутйй
spakowac (si?) -kuj?, -kujesz спа-
кувати(ся)
spalac (si?) -am, -asz спалюва-
ти(ся) ► spalic (si?) -1?, -lisz
спалйти(ся)
spalony 1. спалений 2. поза
грбю (у cnopmi)
sparzyc (si?) -rz?, -rzysz обпек-
тй(ся), ошпарити(ся)
spawacz-a m зварювач, звар-
ник
spawac -am, -asz зварювати
spawanie -a n електрозварю-
вання
spieszyc
specjalista-у m спещалют, фа-
х1вёць
specjalistka -i z спешалютка
specjalnosc -sci z спещальшсть
spekulacja -ji z спекулящя
spelniac-am,-asz 1. викбнува-
ти 2. (провддити в життя)
здшснювати; справджува-
ти; ~ zyczenia здшснювати
бажання ► spelnic -ni?, -nisz
1. вйконати; ~ swoj obowi^-
zek вйконати свш оббв’язок
2. здшснйти; справдити;
~ kielich вйхилити чарку
spelnic si? -ni? si?, -nisz si? здш-
снйтися, справдитися; ma-
rzenia si? spelnity мри здш-
снйлися
speszyc (si?) -sz?, -szysz збентё-
жити(ся)
sp?dzac -am, -asz 1. проводите
(про час) 2. зганяти (про дно);
~ bydlo зганяти худобу
► sp?dzic -dz?, -dzisz 1. про-
вестй (про час) 2. 3ir-
нати (про дно)
spi^c zob. spinac
spichlerz -a m амбар
spiekota -y z жара, спёка
spienic si? (tylko 3. osoba) 1. cni-
нйтися 2. збйтися на пшу
spierac si? -am si?, -asz si? cne-
речатися
spieszyc si? -sz? si?, -szysz si? no-
сшшати, квапитися
26*
803
spi?cie
specie -a n скблення, зчёплен-
ня (Э/я); krotkie ~ корбтке
замикання
spi?trzac (si$) -am, -asz накопй-
чувати(ся), нагромаджува-
ти(ся) ► spi?trzyc (sis) -rz?,
-rzysz накопйчити(ся), на-
громадити(ся)
spiker -а т диктор
spinacz -а т скршка
spinac -am, -asz 1. зчшлювата
2. заспбати 3. стиската, при-
шпбрювати (коня шпорами)
► spi^c zepn?, zepniesz 1. зче-
пйти 2. застебнута 3. стисну-
та, пришпбрити (коня шпо-
рами)
spinka -i z запонка
spirytus -u m спирт
spis-u m список; ~ ludnosci
перёпис насёлення; ~ rzeczy
3Micr (книжки)
spisek -sku m змбва
spiskowac -kuj?, -kujesz змов-
лятися, вступати в змбву
spiskowiec -wca m змбвник
spisywac -suj?, -sujesz 1. спй-
сувати 2. складати (виго-
товляти у письмдвш фдр-
Mi) ► spisac spisz?, spiszesz
1. списати 2. скласти, на-
писати; ~ oldwek списати
ол!вёць
spisac si? -sz? si?, -szesz si? вщ-
значитася; spisai si? t?go
(gracko) добре (хвацько) вщ-
значився
spitrasic -sz?, -sisz pot. зготу-
вати
spiz -u m 1. бронза 2. дзвш; гар-
мата (у поёзп)
spizarnia -i z комбра
spizowy брбнзовий; мщний
splamic -mi?, -misz заплямува-
та, заплямйта; ~ honor за-
плямувата (заплямйти) честь
spl^drowac -ruj?, -rujesz сплюн-
друвати
splatac (si?) -am, -asz сшптати-
(ся) ► splesc (si?) splot?, sple-
ciesz сплести (ся)
splatac (si?) spl^cz?, spl^czesz
сплутати(ся)
splot -u m сплётення, nepe-
плётення; сплетшня; slo-
neczny сбнячне сплётення
spluwaczka -i z плювальниця
spluwac -am, -asz спльбвувати
► splun^c -n?, -niesz сплюну-
та
splacac -am, -asz сплачувати,
dhig ratami сплачувати
борт частанами ► splacic
-c?, -cisz сплатйта
splata -у z сплата
splaw-u m сплав; ~ drzewa
сплав Л1су
splon^c -n?, -niesz згоргги
splywad -am, -asz 1. стжати;
спливати (напр., крдв*ю)\ wo-
804
sposob
da splywa z gory вода orixae
з гори 2. спливати (з водою);
випливати, виринати (на по-
вёрхню) 3. спадати (про одё-
жу, волдсся) ► splyn^c-n?,
-niesz 1. стектй 2. сплистй,
спливтй; вйплисти, вйплив-
ти, вйринути 3. спасти
spocic si£ -с? si?, -cisz si? сштш-
ти, спорта, 3inpim
spoczynek-nku m вгдпочйнок;
спочйнок; przejsc w stan
spoczynku (bye przeniesionym
w stan spoczynku) штй на
спочйнок, вййти у вщетав-
ку; general w stanie spoczyn-
ku вщетавнйй генерал
spoczywac-am,-asz вщпочива-
ти; спочивати ► spocz^c
-czn?, -czniesz вщпочйти; спо-
чйти; cicth; затрйматися;
spocz^c na laurach спочйти
на лаврах
spod з-шд
spodek -dka m блюдце
spodenki -nek Imn 1. штанщ
2. тдштанки
spodlec-lej?,-lejesz стати шд-
лим, непдним
spodnie -i Imn штанй
spodobac si? -am si?, -asz si?
сподббатися
spodziewac si? -am si?, -asz si?
спощватися; нащятися
spogl^dac -am, -asz дивйтися;
гляд1ти ► spojrzec -rz?, -rzysz
подивйтися; глянути
spojrzenie -a n пбгляд
spokojnie спокшно
spokojny споюйний, тйхий
spokoj -koju m епбюй; dac ~
(czemus) припинйти (щось);
daj mi ~! дай мен! епбкш!
spolonizowac (si?) -zuj?, -zujesz
сполошзувати(ся)
spoleczenstwo -a n сусшльство
spoleczny сусшльний; сощаль-
ний; nauki spoleczne сусшль-
ni научен; pomoc spoleczna co-
щальна допомбга; opieka
spoleczna (ubezpieczenie spo-
leczne) сощальне забезпё-
чення; instytueja spoleczna
громадська устанбва
sporo чимало, багато
sport -u m спорт
sportowiec -wca m спортсмен
sportowy спортйвний
spory чималйй, велйкий
sporz^dzac -am, -asz виготбву-
вати, виготовляти; склада-
ти (план, акт, когитдрис тд-
що) ► sporz^dzic -dz?, -dzisz
вйготувати, вйготовити;
скласти
sposob -obu т 1. cnoci6; метод;
tym (takim) sposobem (w ten
w taki ~) такйм чйном,
такйм способом 2. (епдаб
dii) 3aci6, захщ; wszelkimi
805
spostrzegac
sposobami вс!ма засобами;
nie ~ неможлйво
spostrzegac -am, -asz cnocTepi-
гати; поьпчати ► spostrzec
-rzeg?, -rzezesz спостерегтй;
П0М1ТИТИ
spostrzec si$ -rzeg? si?, -rzezesz
si? спохватйтася
spostrzegawczy спостережливий
spostrzezenie -a n спостерёжен-
ня
sposrod з-п6м1ж
spotkanie -a n зустр!ч
spotykac -am, -asz 1. зустр!чата
2. траплятися ► spotkac
-am,-asz 1. зустргги 2. тра-
питися
spotykac si? -am si?, -asz si? зу-
стр!чатася ► spotkac si? -am
si?, -asz si? зустрггися
spoufalac si? -am si?, -asz si?
(z kims) повбдитися фамыь-
ярно; ставати запашбрата;
фамьльярничати (з кймось);
бути на корбткш (близыай)
HO3i ► spoufalic si? -1? si?,
-lisz si? (z kims) повестйся
фамЬтьярно, стати запаш-
брата (з кймось)
spoufalanie (si?) -а п фамитьяр-
nicTb
spowiadac (si?) -am, -asz cnoei-
дати(ся); ~ si? komus ze
swych uczuc сповщатися ко-
мусь у СВО1Х почуттях
spowiednik -а т сповщник
spowiedz -dzi z спбвщь; bye
u spowiedzi бути на спбвщ1;
~ powszechna rel. загальне
покаяния шд час богослу-
Ж1ННЯ
spowodowac -duj?, -dujesz спри-
чинйти {що), спричинйтися
(до чдго)
spoza з-пбза
spozytkowac -kuj?, -kujesz (со)
вйкористати (що)
spozywac -am, -asz споживати
► spozyc -zyj?, -zyjesz cno-
жйти
spozywca -у m споживач
spozywczy 1. харчовйй (iemue-
ний); produkty spozywcze
харчов! продукта; przemysl
харчова промислбвють
2. продовбльчий (що сто-
сустъся харчовйх продук-
mie)\ sklep продовбль-
ча крамнйця 3. спожйвнйй,
wartosc spozywcza спожйвна
вар-псть
spod spodu m 1. стд; od spodu
знйзу 2. вйвор!т
spodnica -у z епщнйця
spodniezka -i z епщнйчка
spojny компактний
spojnik -a m сполучник
spoldzielczosc -sci z кооперащя
spoldzielczy кооператйвний
spoldzielnia -i z кооператив
806
sprowadzac
spolgloska -i z прйголосний
(звук)
spolka-i z компашя, товарйс-
тво; ~ akcyjna акщонёрне
товарйство
spor sporu m суперёчка, cnip
spozniac si£ -am si?, -asz si?
сшзнюватися ► spoznic si?
-ni? si?, -nisz si? сшзнйтися
sprawa -y z справа; Д1ло; zalat-
wic spraw? полагодити (no-
ладнати) справу; podniesc
(wysun^c, postawic) spraw?
порушите справу; umorzyc
spraw? припинйти справу;
bieg sprawy хщ справи; ~ bie-
rze dobry obrot справа повер-
тае на добре
sprawdzac -am, -asz перев!ряти
► sprawdzic -dz?, -dzisz nepe-
в!рити
sprawdzac si? -am si?, -asz si?
здшснюватися; справджу-
ватися ► sprawdzic si? -dz?
si?, -dzisz si? здшснйтися;
справдитися
sprawdzian -u m 1. критёрш
2. контрольна робота; пере-
В1рка
sprawiac -am, -asz 1. виклика-
ти; робйти 2. справляти,
влаштбвувати; ~ wrazenie
(па kims) справляти (робйти)
враження (на когось) ► spra-
wic-wi?,-wisz 1. вйкликати;
зробйти; ~ przyjemnosc зро-
бйти приёмшсть 2. справи-
те, влаштувати
sprawiedliwosc -sci z 1. справед-
лйв5сть 2. правосудия; mi-
nisterstwo sprawiedliwosci Mi-
шстёрство юстйци
sprawiedliwy справедлйвий
sprawowac -wuj?, -wujesz викб-
нувати
sprawowac si? sprawuj? si?, spra-
wujesz si? повбдитися
sprawozdanie -a n звгг, рапорт
sprawozdawca-у m 1. доповь
дач, автор звггу 2. оглядач
sprawunek -nku т покупка
spr?zarka -i z компрёсор
spr?zyna -у z пружйна
spr?zysty пружнйй
sprostac -am, -asz справитися
(з чимсь); ~ zadaniu справи-
тися з завданням
sprostowac -tuj?, -tujesz 1. спро-
стувати (закиди) 2. вйправи-
ти (пд-мйлку)
sprostowanie-а п 1. спросту-
вання 2. вйправлення
sprosny непристбйний, безсо-
рбмний
sprowadzac-am,-asz 1. приво-
дите, спроваджувати; па
manowce спроваджувати на
машвщ 2. звбдити; do
wspolnego mianownika звбди-
ти до спшьного знамённика
807
sprowadzac si?
3. переводите 4. привози-
те; 1мпортувати 5. приноси-
те ► sprowadzic -dz?, -dzisz
1. привести, спровадите
2. звестй 3. перевести 4. при-
везти 5. принести; ~ nie-
szcz?scie наклйкати бщу
sprowadzac si? -am si?, -asz si?
1. перебиратися 2. (do czegos)
зводитися (до чдгось)
sprobowac -buj?, -bujesz cnpo-
бувати, покуштувати
spryt -u m спрйтшсть, провбр-
HicTb
sprz^czka -i z пряжка
sprz^taczka -i z прибиральниця
sprz^tac -am, -asz прибирати
sprzeczac si? -am si?, -asz si?
сперечатися
sprzeczka -i z суперёчка, cnip
sprzecznosc -sci z суперёчшсть;
протилёжшсть
sprzeczny суперёчний, суперёч-
ливий
sprzed з-пёред, з-пщ; ~ nosa
з-шд (з-пёред) носа
sprzedawac -daj?, -dajesz про-
давати; ~ na sztuki прода-
вати поштучно ► sprzedac
-am, -asz продати
sprzedajny продажный
sprzedawca -у т продавёць
sprzedawczyni z продавчйдя;
продавёць (про жгнку)
sprzedaz -у z продаж
sprz?gac -am, -asz зч!плювати
sprz?glo -а п зчёплення; муфта
sprz?t -u т 1. предмёт юмнат-
ного умеблювання 2. устат-
кування; ~ radiowy радю-
устаткування; ~ nashichowy
звукоулбвлювальна уста-
новка 3. збирання врожаю
sprzyjac -am, -asz сприяти
sprzyjaj^cy сприятливий
sprzymierzeniec-enca m союз-
ник
spuchn^c -n?, -niesz опухнути
spulchniac -am, -asz розпушу-
вати
spust-u m 1. спуск, спускания
(води) 2. гашётка, собачка,
спуск
spustoszenie -а п спустбшення;
сплюндрування
spustoszyc -sz?, -szysz спустб-
шити; сплюндрувати
spustowy спускний; j?zyczek
спусковйй курок, собачка;
kanal спускний канал
spuszczac -am, -asz спускати,
nie oczu z kogos не зводити
(не спускати) очёй з кбгось
► spuscic -uszcz?, -uscisz спу-
стйти; psa z lancucha спу-
стйти собаку з ланцюга
spuscizna -у z спадщина
spycbacz -а т бульдозер
spytac (si?) -am, -asz спитати-
(ся)
808
starcie
srebmy ср!бний
srebro -a n ср!бло; zywe ~
ртуть
srebrzysty ср!блйстий, ср!бляс-
тий
srogi жорстбкий, сувбрий, лю-
тий
sroka -i z сорока
ssac ss?, ssiesz ссати; смоктати
ssak -a m ссавёць
staeja -ji z сташця
stac stoj?, stoisz стояти; ~ na
przeszkodzie стояти на зава-
да, бути перешкбдою; ~ ot-
worem бути вщчйненим;
~ na czele стояти на чол1,
очблювати; о to nie stoj? ме-
ш це байдуже ► stance -п?,
-niesz стати; ~ murem стати
стшбю
stadion -и т стадабн
stadium -um п стадя; фаза;
wejsc w ~ czego вступйти
в стадаю чогб
stado-a п стадо (Kopie); зграя
(вовмв, nmaxie)
stajnia -i z конюшня
stal -i z сталь
stale завждй, постшно
stalownia-i z сталеварний за-
вод (цех)
stalownik -a m сталевар
stalowy сталёвий, крйцёвий;
стальнйй
stalowka -i z перо
staly 1. ПОСТ1ЙНИЙ; pr^d ~
постшний струм 2. твердйй;
ciala stale тверд! тьпа; stale
ceny стал!, стабгльш дани;
miejsce stale^o pobytu (za-
mieszkania) м!сце постшного
проживания
stamt^d звщти
stan -u m 1. стан; ~ rzeczy стан
речёй; ~ cywilny громадян-
ський стан; urz^d stanu cywil-
nego запис акпв громадян-
ського стану (ЗАГС) 2. штат
(у США) 3. стан, тал!я 4. стан
(у давнъому сустлъствг);
wojenny воённий стан; пцг
stanu державний даяч; Ьус
w blogoslawionym (powaznym)
stanie бути при надо, зава-
птшти
stance -n$, -niesz 1. зупинйтися
2. стати; do walki стати до
боротьбй
stanik-a т корсёт; бюстгаль-
тер
stanowic -wi?, -wisz 1. стано-
вйти, являти собою 2. вирг-
шувати
stanowczy р!шучий, категорйч-
ний
stanowisko-a п 1. становище,
пост 2. позйщя; пункт; do-
wodzenia командний пункт
3. пбгляд, точка зору
starcie -а п сутичка
809
starczac
starczac вистачати
starczy старений
starodawny стародавнш
staroslowianski старослов’ян-
ський
starosta -у m староста; началь-
ник пов1ту
starozytny стародавнш, давнш;
антйчний
starszy старший; ~ szeregowiec
старший солдат; ~ sierzant
старшина; осавул (у танко-
вых eiddbiax); ~ chorqzy мо-
лодший лейтенант (в укра-
гнському вшську)
staruszek -szka т ждусь
staruszka -i z бабуся
stary старйй; ~ kawaler старйй
парубок; Stary Testament rel.
Старйй (Ветхий) Завгг (За-
ново)
statek -tku т судно, корабёль
statut -и т статут
staw-u т 1. суглбб 2. став,
ставок
stawac staj?, stajesz зупиняти-
ся; ставати
stawac si? staj? si?, stajesz si?
1. ставати; робйтися 2. трап-
лятися
stawiac -am, -asz ставити; ~
opor чинйти onip; ~ pierwsze
kroki робйти пёрни кроки
stawic si? -wi? si?, -wisz si? з’я-
вйтися
st^d зв1дси
stempel -pla m штамп
step -u m степ
stepowiec -wca m степовйк,
степняк (житель степу)
stepowy степовйй
ster -u m руль; кермб
stereotyp -u m стереотйп
sternik -a m стерновйй
sterowac -ruj?, -rujesz рулюва-
ти; керувати, управляти
sterowanie -а п керування,
управлшня; zdalne ~ дис-
ташцйне керування
sterowiec -wca т дирижабль
sterowy; kolo sterowe штурвал,
стерно
sterta -у z скйрта
sterylizacja -ji z стершйзащя
steward -а т стюард; борт-
провцщйк
stewardesa -у z стюардёса;
бортпровдайця
st?chly затхлий
st?kac -am, -asz стогнати
st?pialy отушлий
st?zenie -а п 1. стужавшня
2. концентращя, насйчешсть
stloczyc -cz?, -czysz 1. напхати
2. стйснути
sthic -uk?, -uczesz розбйти-
sobie kolano розбйти co6i ko-
Л1Н0
sthimic -mi?, -misz придушйти;
bunt подавйти бунт
810
stosowac
sto, stu сто; sto zlotych сто
злбтих; stu kawalerow сто na-
рубюв
stocznia -i z верф
stoczyc -cz?, -czysz 1. скотйти
2. сточйти; ~ walk? npo-
вестй 6iii
stodola -y z клуня
stoisko-a n 1. стенд 2. сёкщя
(у крамнйцг); прилавок
stok -и т схил
stokrotka -i z маргаритка
stokrotny стократний
stolarz -a m столяр
stolica -y z столица
stolnica -y z спльнйця
stolik -a m столик
stoleczny столйчний
stolek -Ika m сплёць
stolowy столбвий; pokoj ~
’{дальня
stolowka -i z {дальня
stonka -i z листощ; ~ ziemnia-
czana колорадський жук
stonoga -i z стонога
stop1 -u m сплав
stop2-u стоп (дорджнш знак);
~! стоп!
stopa -у z 1. ступня; стопа
2. фут 3. стопа (у noemuyi)
4. норма; ~ procentowa про-
цёнтна норма 5. пщшжжя;
пщбшва; ~ zyciowa життё-
вий р!вень; od stop do glow вщ
Hir до головй
stoper-a т 1. стбпер, секун-
дом!р 2. центральний захис-
нйк
stopien -pnia т 1. схтдець 2. шд-
шжок 3. ступшь; Градус, гра-
дус (на термдметрг); dzie-
si?c stopni ciepla (zimna) де-
сять градуав тепла (моро-
зу); ~ rakiety стушнь ракёти
4. ступшь; Mipa; w jakim stop-
niu? в як1й Mipi?; ~ naukowy
наукбвий ступшь; ~ wojsko-
wy вшськбве звання; dos-
tateczny задовшьна вщм!т-
ка; rowny (wyzszy, naj-
wyzszy) звичайний (вйщий,
найвйщий) стушнь; stopnie
pokrewienstwa ступеш спо-
рщнення (спорщненосп)
stopniowanie -а л 1. посйлюван-
ня 2. ~ przymiotnikow утво-
рення ступешв пор!вняння
(прикмётниюв)
stopniowy поступовий, ступнё-
вий
storczyk -а т зозулинець, opxi-
дёя
stos -u т 1. куша, cric 2. вбгни-
ще; spalic na stosie спалйти
на вбгнипц
stosowac -suj?, -sujesz застосб-
вувати; вживати; nowe
srodki застосбвувати нов!
засоби, вживати новйх засо-
61В
811
stosowany
stosowany прикладнйй; sztuka
(lingwistyka) stosowana при-
кладке мистёцтво (мово-
знавство)
stosowny вщповщний
stosunek -nku m 1. вщнбшення
2. сшввщношення; пропбр-
щя; ~ sil сшввщношення сил
3. stosunki вщнбсини, сто-
сунки, зв’язкй; stosunki hand-
lowe торгов! (торговёльш)
зв’язки; stosunki kulturalne
(dyplomatyczne) культурш
(дипломатйчн!) вщнбсини
stosunkowy вщносний
stowarzyszenie -а п товарйство;
спитка
stozek -а т конус
stozkowy кбнусний
stog stogu т crir
st61 stohi m crbi; okr^gly ~
крутлий crbi; nakrywac do
stohi накривати (на) стш
strach -u m страх; najesc sis stra-
chu зазнати страху; ~ na
wroble опудало; strachy na
Lachy дарёмш (пуст!) по-
грози
stracic -cs, -cisz 1. втратити;
~ glows втратити рбзум;
~ przytomnosc втратити cei-
дбм!сть, знепритбмшти
2. стратити, позбавити жит-
тя (когдсъ)
stragan -и т лоток, ларьбк
strapienie-а п журба; клбшт,
турббта
straszyc -sz?, -szysz страшйти,
лякати
strata -у z втрата; збйток
straz -у z варта, сторожа ~ ро-
гата протипожёжна охорб-
на; ~ przednia авангард
strazak -а т пожёжник
straznica -у z 1. сторожова
(вартова) башта 2. застава
(прикордднна)
straznik-a т сторож; celny
митник, мйтний служббвець
str^cac -am, -asz 1. з(1)штбвху-
вати, скидати 2. збивати
► stracic -cs, -cisz з0)штов-
хнути, скйнути, 2. збй-
ти; ~ samolot збйти лпйк
(лНака)
str^czek -czka, str^k -а т стру-
чок
strefa-y z зона, смута; пояс;
район; bezatomowa без-
атомна (без’ядерна) зона;
klimatyczna кл1матйчний
пояс
streszczac -am, -asz подавати
короткий змют; sis корот-
ко вислбвлюватися
streszczenie -а п перёказ; резю-
ме; конспёкт
strsczyciel -а т звщник
strsczyc -cz?, -czysz займатися
звщництвом, звщникувати
812
stutysi^czny
strofowac -fuj?, -fujesz докоря-
ти, дор!кати, гудити
stroic -oj?, -oisz стрбТти, робй-
ти; ~ miny стрбТти мши;
~ zarty (z kogos) робйти жар-
ти (з когось)
stroic(sig) -oj?, -oisz 1. гарно
(пйшно) вбирати(ся) 2. при-
крашати(ся)
strojny нарядний, ошатний;
гарно (пйшно, чепурно)
вбраний, одягнений
stromy крутйй, стр!мкйй
strona -у z 1.6ix; сторона; w roz-
ne strony у рвш боки 2. сто-
рона (юридйчна) 3. cropiinca
(напр., в кнйжщ) 4. ~ czynna
(bierna, zwrotna) актйвний
(пасйвний, зворотний) стан
stronica -у z сторшка
stronie-ni?,-nisz гриматися 6с-
торонь
stronr-ictwo -а п парпя; nocjii-
дбьчики
stroj siroju т вбрання; наряд;
ноша; ~ ludowy нацюналь-
ний костюм, народна ноша
strumyk -а т струмбк
stnis -usia т страус
strych -и т горйще
stryj-a, stryjek-jka т дядько
(по 6атъков1)\ стрий, стрйй-
ко, стрик
strzal -и т постриг; ~ na bram-
k? удар на ворота
strzala -у z стргла
strzalka -i z стрглка
strzecha -у z crplxa; ~ rodzinna
рщна хата
strzelac -am, -asz 1. стрЬгяти
2. зл!тати (угору) 3. бйти
(забивати); закидати (у спор-
mi) ► strzelic -1?, -lisz 1. стрг-
лити 2. злетгти 3. забйти;
закйнути; ~ bramk? забйти
(закйнути) гола (гол, шайбу)
strzelanina -у z стршянйна
strzelec -lea т стршёць; wy-
borowy снайпер
strzelectwo -а п стригёцький
спорт
strzelnica-y z 1. стргльбище;
тир 2. бшнйця
strzemi? -mienia п стремёнб
strzykawka -i z шприц
studia-diow Imn 1. навчання
у вйпцй школ! 2. вёдення
доелгджень у якгйсь дитянщ
studio -а п студая
studiowac -diuj?, -diujesz 1. нав-
чатися у вйпцй школ!; вив-
чати; доелгджувати
studium-um п 1. ескгз; етюд
2. дослщження, стущя
studnia -i z колодязь, кринйця
stukac -am, -asz стукати ► stuk-
n^c -n?, -niesz стукнути
stulecie -a n сторгччя, столптя
stuletni столгппй
stutysi?czny стотйсячний
813
stwarzac
stwarzac -am, -asz ствбрювати
► Stworzyc-rz$,-rzysz CTBO-
рйти
stwierdzac -am, -asz констату-
вати, ствёрджувати, потвёр-
джувати ► stwierdzic -dz?,
-dzisz ствёрдити, потвёрди-
ти
stworzenie -а п 1. створення
2. створ!ння, твар; ~ swiata
створення (створшня) св!ту
Stworca -у т rel. Твбрець, Все-
ВЙШН1Й
styczen -cznia т очень
styczniowy очнёвий; powstanie
styczniowe очнёве повстання
stygn^c -n?, -niesz стйгнути, хо-
лбнути
stykac si? -am si?, -asz si? сти-
катися, зустр1чатися; zob. zet-
kn^c si?
styl -u m стиль
stypendium -um n стипёщця
substancja -ji z речовйна
subtelny вйтончений; делшат-
ний
suchy сухйй
Sudanka -i z суданка
Sudanczyk -a m суданець
sudanski суданський
suflt -u m стёля
sukces -u m ycmx; odnosic
(swi?cic) sukcesy мати велй-
кий ycnix
sukienka-i z сукня, платтячко
814
suknia -i z сукня, плаття; dluga
(krotka, wieczorowa, sporto-
wa) ~ дбвга (коротка, веч!р-
ня, спортйвна) сукня; ~ z г?-
kawami (z dekoltem) сукня
з рукавами (з вйр!зом)
sukno -а п сукно
sum -а т сом
suma-y z 1. сума 2. rel. общ-
ня
sumienie -а п сумл!ння; сбвють;
wyrzuty sumienia дбкбри сум-
лшня (coBicri)
sumienny сумлшний, добро-
сбвюний
sumowac -muj?, -mujesz щдсу-
мбвувати
sun^c -n?, -niesz сунути
supel -pla m вузол
supelek -Ika m вузлик
surdut -a m сюртук
surma -y z сурма
surojadka -i z сиро‘1жка
surowcowy сировйнний
surowica -y z сирбватка (у ме-
дицина)
surowiec -wca m сировина
surowo 1. в сирому сташ 2. су-
вбро
surowy 1. сирйй 2. сувбрий,
строгий
surowka -i z 1. сир! бвоч! 2. ча-
вун
sus -а т стриббк; jednym susem
однйм стрибкбм; dac susa
szafir2
плигнути, стрибнути, скб-
чити
susel -sla т ховрах
susza -у z засуха, посуха
suszarka-i z сушарка; ~ do
wlosow фен
suszyc (sis) -sz?, -szysz сушйти-
(ся)
sutanna -у z сутана
sutek -tka m сосок
suterena -y z шдвал (для жит-
ла)
suto достатньо, багато; ~ za-
stawiony stol достатньо (ба-
гато) накрйтий стит
suty багатий, достатнш; щёд-
рий
suwak-a т 1. заспбка «блис-
кавка» 2. логарифм1чна ль
шйка
suwerennosc -sci z суверештёт
suwerenny суверённий
swat -а т сват
swaty -tow Imn сватания
swawolic -1?, -lisz свавблити;
пустувати
swawolny свавшьний, пустот-
лйвий
sweter -tra т светр
sw?dzenie -а п сверблячка
swoboda -у z свобода, воля
sworzen -rznia т швбршь
swoj, swoja, swoje; swoje, swoi
Imn свш, своя, своё; cboi
syberyjski, sybirski сибфський
Sybiraczka -i z сиб!рячка
Sybirak -a m сиб!ряк
Sycylijczyk -a m сицшпсць
Sycylijka -i z сицилшка
sycylijski сицилшський
sygnet-u m пёрстень з печат-
кою
syjonizm -u аошзм
sylaba -y z склад
sylwetka -i z 1. силуёт 2. образ
symbol -u m символ; знак
symboliczny символ!чний
sympatyczny симпатйчний
syn-a m син; ~ marnotrawny
блудний син; ~ przybrany
прийбмний син, приймак
synek -nka m синок
synogarlica -y z горлиця
synowa -wej z нев!стка
sypialnia -i z спальня
sypialny спальний; wagon
спальний вагон; pokoj
спальня
Syryjczyk -a m сирюць
Syryjka -i z сиршка
syryjski сиршський
szabla -i z шабля
szablon -u m шаблон; трафарёт
szachy -chow Imn шахи
szacowac -cuj?, -cujesz ощню-
вати
szacunek -nku m пошана, шана
szafa -у z шафа
szafir1 -u a. -a m сапф!р
szafir2-u m сапф!ровий Konip
815
szafka
szafka-i z шафка; ~ nocna
тумбочка
szajka -i z шайка, банда
szal -a m шаль
szala -i z шалька; szale wagi те-
рези; rzucic wszystko na (jed-
n^) szale поставите все на
карту
szalec-lej?,-lejesz 1. божевбль
ти, шалешти, шалгги 2. ко-
хати (когось) до безтями
3. захбплюватися 4. гуляти
szalbierz-a т обманник, ду-
рйсв!т
szalenstwo-a п безумство; бо-
жевЬтля
szalet -и т шале ndm, (громад-
ська) убиральня
szaleniec -lenca т безумець; бо-
жевыьний
szalik -а т шарф
szalony 1. безумний; шалёний
2. божевшьний
szalupa -у z шлюпка
szal -и т шалёнство, шал;
лють
szalas -и т куршь, шалаш
szahvia -i z шавл!я
szampan -а т шампанське
szampon -и т шампунь
szanowac -nuj?, -nujesz шану-
вати; берегтй
szansa -у z шанс
szantaz -и т шантаж
szarak -а т заець
szarancza -у z сарана
szarfa -у z бйнда; шарф
szannancki галантний
szarotka -i z едельвёйс
szary с!рий; szara godzina сутш-
ки Imn
szata -у z 1. шати Imn 2. покров
(сшжнййу, пбкрив; roslin-
па рослйнний пбкрив, рос-
лйншсть; graficzna ху-
дбжне оформления
szatan -а т сатана
szatnia -i z гардероб, Гардероб,
роздягальня
szatyn -а т шатён
szatynka -i z шатёнка
szczapa -у z трюка
szczaw -wiu m щавёль
szcz^tki-kow Imn 1. залишки,
рёштки 2. останки; do-
czesne тлшш останки
szczebiotac -ocz? -oczesz a. -oc?,
-ocesz щебетати
szczecina -y z щетйна
szczecinianin -a m щецшянин
szczecinianka -i z щещнянка
szczecinski щёщнський
szczegolny особлйвий
szczegol-u m подрббиця, де-
таль
szczegotowy детальний; доклад-
ний
szczekac -am, -asz гавкати, бре-
хати
szczelny нцльний
816
szkalowac
szczep -u m 1. плём’я; рщ 2. при-
щепа (у cadieHui/mei)
szczepic -pi?, -pisz прищёплю-
вати
szczepienie -a n щёплення;
~ ochronne запоб!жне (npo-
фшактйчне) щёплення
szczepionka -i z вакцина
szczery щйрий, вщвёртий
szcz?ka -i z щёлепа
szcz?scie -a n щастя; na los
szcz?scia навмання; ~ mu nie
dopisuje йому не щастйть
szcz?sliwy щаслйвий
szczodry щёдрий
szczoteczka -i z щггочка; ~ do
z?bow зубна пцточка (пцтка)
szczotka -i z пцтка; ~ do butow
пцтка для взуття
szczuc -uj?, -ujesz цькувати; на-
цькбвувати
szczupak -a m щука
szczuply 1. худорлявий; cyxo-
рлявий 2. невеликий
szczur -a m щур, пацюк
szczycic si? -c? si?, -cisz si? пи-
шатися, гордйтися
szczygiel -gla m щйголь
szczypce -piec a. -pcow Imn щйп-
Щ
szczypiorek -rku m зелёна цибу-
ля
szczypta -у z пцпка; др!бка ~ so-
li пцпка (пучка) coni
szczyt -u m вершина; верх;
~ doskonalosci верх доско-
налостц bye u szczytu slawy
були на вершйш слави; go-
dziny szczytu годйни шк
szelest -u m шёлест
szelescic -leszcz?, -lescisz шелес-
Т1ТИ
szelki -lek Imn пщтяжки; шлёй-
ки
szept -u m шёшт
szeptac -pez?, -pezesz шептати
► szepn^c -n?, -niesz шепнути
szereg -u m ряд
szeregowiec -wca m рядовйй
szeregowy рядовйй
szermierka -i z фехтування
szermierz -a m 1. фехтувальник
2. поборник; post?pu по-
борник прогрёсу
szeroki широкий
szerokosc -sci z 1. ширина 2. ши-
рота (географ1чна)
szerzyc (si?) -rz?, -rzysz пошй-
рювати(ся)
szescian -u m куб
szescienny куб!чний; metr ку-
бомётр
szesciok^t -a m шестикутник
szesc, szesciu inicrb
szescioro шёстеро
szescset inicrcoT
szewc -a m швёць; чоботар
szewski шёвсысий
szkalowac -luj?, -lujesz ганьбй-
ти; зводити наклеп
817
szkaradny
szkaradny огйдний, гидкйй
szkarlatyna -у z скарлатина
szkic -u m нарис; еск!з
szkielet -u m 1. скелет 2. каркас
(у тёхнир)
szklanka -i z склянка, шклянка
szklarz -a m скляр
szkliwo -a n емаль
szklo -a n скло, шкло
szkoda -y z шкода, втрата; збй-
ток; wyrz^dzic (komus) szko-
d? завдати (комусь) шкбди
(втрати, збйтюв); wynagro-
dzic (komus) szkod? вццпко-
дувати (комусь) збйтки
(втрату)
szkodliwy шкщлйвий
szkodnik -а т шкщнйк
szkodzic -dz?, -dzisz шкбдити,
завдавати шкбди (комусь,
чомусь)
szkolenie-a п вйшкит; шдго-
тбвка
szkolic -1?, -lisz вчйти, навчати;
провбдити вйшкит
szkola -у z школа; ~ wyzsza вй-
ща школа; шститут; ~ pod-
stawowa початкбва школа;
~ srednia серёдня школа;
~ zawodowa профестйна
техшчна школа; ~ handlowa
торговёльна школа; ~ mu-
zyczna (teatralna, plastyczna)
музйчна (театральна, ху-
дбжня) школа; wyzsza ~ ре-
dagogiczna педагопчний ш-
ститут, педшститут
szkorbut -и т цинга
Szkot -а т шотландець, шкот
Szkotka -i z шотландка, шкбт-
ка
szkocki шотландський, шкбт-
ський
szlaban -и т шлагбаум
szlachcic -а т шляхтич
szlachetny шляхётний; благо-
рбдний; kamien дорого-
цшний камшь
szlachta-у z шляхта; дворян-
ство
szlafrok -а т домашнш халат
szlak -и т шлях, дорога; tu-
rystyczny туристйчний марш-
рут
szlam -и т мул
szlifa -у z погон; еполёт
szlifowac -fuj?, -fujesz шлгфу-
вати
szmaragd -и т 1зумруд
szmatka -i z ганч!рка
szmer -u m niypxir, шёлест
szminka -i z губна помада
szmugiel -glu m контрабанда
sznur-a m 1. мотузка, шнур
2. разок, нйзка (про на-
мйсто) 3. ключ (про nmaxie);
zurawi журавлйний ключ
sznurek -гка т мотузка, моту-
збк
sznurowadlo -а п шнургвка
818
szubrawiec
sznurowy мотузяний; drabina
sznurowa мотузяна драбйна
szofer -a m шофёр, водай
szop -a m енот
szopa -y z повттка
szopka -i z 1. повкочка 2. ясла
вифлеёмсыа 3. вертеп
szorstki 1. жорсткйй; шорст-
кйй 2. р!зкйй
szorty szortow Imn шорти
szosa -у z шосё пdm
szosowy шосёйний
szowinista -у т шовшгст
szosty шбстий
szpada -у z шпага
szpak -а т шпак
szpakowaty сивуватий, з сиви-
нбю
szpalta -у z шпальта
szpara -у z пцлйна
szparagi -gow Imn спаржа
szperac -am, -asz рйтися, ко-
патися
szpetny поганий; паскудний
szpicel -cla т шпик, нйшпорка
szpieg -а т шпигун
szpiegostwo -а п шшонаж, шпи-
гунство
szpiegowac -guj?, -gujesz шпигу-
вати
szpilka -i z 1. шпйлька 2. гблка
(хвойного дерева); nie ma
gdzie szpilki wetkn^c яблуку
шде впасти
szpinak -u m шпинат
szpital -a m л!карня, шпиталь
szprycha -у z спйця
szrama -у z шрам, рубёць
szron -u m inm, паморозь
sztab -u m штаб, булава; ~ ge-
neralny генеральний штаб
sztabowiec-wca m штаббвець,
nrra6icr, штабнйк, штабнйй
пращвнйк
sztafeta -у z естафёта
sztaluga -i z мольберт
sztandar -u m прапор
sztokholmczyk -a m стокгбль-
мець
sztokholmka -i z стокгбльмка
sztokholmski стокгбльмський
sztorm -u m шторм
sztuczny штучний; jedwab
штучний шовк; nawozy
sztuczne штучш дббрива;
sztuczne ognie феервёрки
sztucce -cow Imn столбвий при-
бор
sztuka -i z 1. мистёцтво; sztuki
plastyczne образотвбрче ми-
стёцтво 2. п’ёса (театраль-
на) 3. фокус 4. штука
sztukowac -kuj?, -kujesz над-
ставляти; дотбчувати
szturm -и т наступ, штурм
sztywny твердйй, негнучкйй;
przen. стрйманий, холбдний
szubienica -у z шйбениця
szubrawiec -wca т непдник,
мерзбтник
819
szufelka
szufelka -i z совбчок, лопатка
szufla -i z лопата
szuflada -y z шухляда
szukac -am, -asz шукати; ~ wia-
tru w polii шукати вгтра в по-
л!
szum -и т шум
szumiec -mi?, -misz 1. шумхти
2. бродйти, грати, шуму-
вати (про ферментацио)
szumny 1. шумлйвий; галас-
лйвий (про людйну) 2. пиш-
номовний (про стиль) 3. гуч-
нйй, бучнйй (про прийдм,
веалля)
szumowina -у z 1. накип, шумо-
вйння 2. покидьки, потолоч;
szumowiny spoleczenstwa пб-
кидьки сусшльства
szuter -tru т гравш, ршь,
жорства
szuwary-row Imn комйш, оче-
рет 1р
szwadron -и т ескадрон;
~ zwiadowczy розвгдуваль-
ний ескадрон
szwagier-gra т 1. швагер (чо-
ловис сестры) 2. д!вер (брат
чоловгка) 3. шурин (брат
дружйни)
szwagierka -i z 1. зовйця (сест-
ра чо ловиса) 2. свояченидя,
своякиня (сестра дружйни)
Szwajcar -а т швейцар
Szwajcarka -i z швейцарка
szwajcarski швейцарський
Szwed -а т швед
Szwedka -i z шведка
szwedzki швёдський
szyb-u т 1. шахта 2. сверд-
ловйна (нафты)
szyba -у z шйбка; pojedyncza
(podwojna) одинарна (по-
двшна) шйбка
szyber -bra т засувка, заслшка
szybki швидкйй, бйстрий, пруд-
кйй; хуткйй
szybkobiezny швидкохщний
szybkostrzelny скорострыьний,
dzialo szybkostrzelne скоро-
стрЬтьна гармата
szybkosciomierz -а т сшдометр
szybkosciowy швйдюсний
szybkosc -sci z швйдкють, бис-
трота, прудкгсть; jechac z
szybkosci^... гхати з швйд-
юстю...
szybowac -buj?, -bujesz ширяти
szybowiec -wca m планёр
szyc szyj?, szyjesz шйти
szydelko -a n в’язальний гачок
szydelkowac -kuj?, -kujesz в’яза-
ти гачком
szyderczy глумлйвий
szyderstwo -a n глум
szydlo -a n шйло
szydzic -dz?, -dzisz глумйтися
szyfr -u m шифр
szyja szyi z шйя; na leb na szyj?
стргмголов
820
sledczy
szyjka -i z шййка (пляилки)
szyk -u m порядок; стрш;
~ bojowy (marszowy, zwarty,
rozwini^ty) бойовйй (позд-
ний, з!мкнутий, розгбрну-
тий) стрш; ~ wyrazow по-
рядок сл!в
szykana -у z прйчшка
szykowac (sis) -kuj?, -kujesz го-
тувати(ся)
szyld -u m вйвгска
szyna -у z рейка
szynka -i z шинка
szypulka -i z кв!ткошжка;
~ owocu плодошжка
szyszka -i z шишка
§
sciana-y z 1. crina 2. сторона
(у математиц1)
scfyc zetn?, zetniesz зрубата,
стяги; зр!зати; скосйти; zob.
scinac
sci^gac -am, -asz 1. стягувати
стягати; збирати 2. прибу-
вати ► sci^gn^c -n?, -niesz
1. стягнути, стягтй; 3i6pa-
ти 2. прибути
scieg -и т спбок
sciek -и т спк
sciekowy водоспчнйй; wody
sciekowe спчш води
fcierac (si?) -am, -asz стирати-
(ся); zob. zetrzec (si?)
scierka -i z ганч!рка
sciernisko -a n стерня
scierwo -a n падло, падаль, пад-
лина
Sciezka -i z стёжка, дор!жка
sci?gno-a n сухожйлля, сухо-
жйлок
scigacz -а т катер
scigac -am, -asz гнатися; пере-
слщувати
scinac -am, -asz стинати; зр!за-
ти; скошувати; zob. sci^c
sciolka -i z тдстйлка
sciskac (si?) -am, -asz стискати-
(ся); об!ймати(ся) ► scisn^c
(si?) -n?, -niesz стйснути(ся);
обнята (ся)
scisle 1. точно 2. ticho, пцльно
3. сувбро
slad -u m слщ
slamazarny млявий
sl^ski ситезький
Slqzaczka -i z сыезянка
Sl^zak -a m ситёзець
sledczy сл1дчий; s?dzia сл!д-
ЧИЙ
821
sledzic
Sledzic -dz?, -dzisz слщкувати;
стёжити
sledziona -у z селез!нка
sledztwo -a n слщство
sledz -dzia m оселёдець
slepota -y z слшота
slepy сл!пйй; ~ zaulek тупик,
глухйй кут; slepe naboje хо-
лост! патрбни
slepy -ego m слшйй
slimak -a m слимак
slina -y z слйна
sliski слизысйй
sliwka -i z слива; sliwki suszone
чорнослйв
slizgawica -y z ожелёдиця, оже-
ледь
slizgawka -i z кбвзанка
slub -u m 1. об1тниця; czynic slu-
by давати об!т (обпницю)
2. шлюб, вшчання
slubowac -buj?, -bujesz давати
об!тницю; присягати, шлю-
бувати
slusarz -а т слюсар
smiac si? smiej? si?, smiejesz si?
смштися
smialy смыйвий
smiech -u m cmix; smiechu warte
варте CMixy
smiecic -c?, -cisz смлйти
smieci(e) -ci Imn сьйття; kosz
na ~ вщрб для сьпття, сьпт-
нйк, урна; bye na wlasnych
smieciach бути у сёбе вдбма
822
smiec smiem, smiesz смгги, по-
СМ1ТИ
smierc -rci z смерть; kara smier-
ci смёртна кара, кара на
смерть, кара на горло, стра-
та; ~ naturalna прирбдна
смерть; raz kozie ~ раз мати
родйла
smierdziec -dz?, -dzisz смердпи
smiertelnik -а п смёртний
smiertelny 1. смёртний; loze
smiertelne смёртне ложе 2.
смертёльний (смертонос-
ный):, smiertelne m?ki смер-
тёльш муки; wrog смер-
тёльний ворог
smieszny см!шнйй
smieszyc -sz?, -szysz см!шйти
smietana -у z сметана
smietanka -i z вершкй, сметан-
ка (pidtue)', towarzyska
вершкй товарйства
smietankowy вершкбвий; lody
smietankowe вершкове морб-
зиво
smietnisko-a n звалище, cmit-
нйк
smiglo -a n пропёлер
smiglowiec -wca m вертол1т
sniadanie -a n снщанок; jesc
снщати
sniady смуглий, смаглявий
£ni£ sni?, snisz мр!яти, марити;
si? снйтися
sniedz -edzi z мщянка
swiatopogl^d
snieg-u m cnir; platki sniegu
СШЖЙНКИ
sniezyca-y z сшговйця, мете-
лица
sni?ty якйй (що) заснув, засну-
лий (про рыбу)
spi^cy сплячий; jestem ~ хочу
спати, мен! хбчеться спати
spieszyc (si?) -sz?, -szysz nocni-
шати, квапитися
spiew -u m сшв; lab?dzi ~ лебе-
дйна шсня
spiewac -am, -asz сшвати; cien-
ko ~ бути в скрутнбму ста-
Н0ВИ1Щ
spiewaczka -i z сшвачка
spiewak -a m сшвак; ~ operowy
бперний сшвак
spiewny сшвучий, сшвбчий
spioch -a m сонькб, сплюх
spiwor-wora m спальний Mi-
ШОК
sredni серёднш
srednica -y z дшметр
srednik -a m крапка з комою
sredniodystansowiec -wca m 6i-
гун на серёдню дистанщю
sredniowiecze -а п середньо-
В1ЧЧЯ
srednidwka -i z цезура
sroda -у z середа
srodek -dka тп 1. серёдина;
центр; ~ ci?zkosci центр ва-
гй; zloty ~ золота серёдина
2. 3aci6; srodki produkcji за-
соби виробнйцтва 3. захо-
ди; srodki bezpieczenstwa за-
ходи безпёки
srodkowy центральний
srodowisko -а п середбвище
srodmiescie -а п центр Micra
srodziemnomorski середземно-
мбрський
sruba -у z Гвинт; болт; ~ okr?-
towa гребнйй гвинт
srubokr?t -u m вйкрутка
srut -и тп др1б, iiipiT
swiadectwo-a n свщчення; cei-
дбцтво; urodzenia cei-
дбцтво про нарбдження;
dojrzalosci атестат зр!-
лост!
swiadek -dka m свщок
swiadomosc -sci z свщбмють;
byt okresla буття визна-
чае свщбмгсть
swiat-a m свгг; bajki каз-
кбвий св!т; przyjsc na swiat
народйтися на свп-; uzywac
swiata корйстуватися веша
благами життя
swiatlo -а п евггло; rzucic па
cos пролйти св1тло на щось
swiatla -tel Imn вогш; sygna-
lowe фарники, сигнальш
ВОГН1
swiatly евплий; яснйй (про рб-
зум); ~ czlowiek свила лю-
дйна
swiatopogl^d -u m евпбгляд
823
swi^teczny
swi^teczny святкбвий, святбч-
ний
swi^tynia -i z храм; святилище
5wieca -у z св!чка
swiecki мирськйй; ludzie swiec-
cy миряни
swiecznik -a m канделябр, cbi4-
нйк
swiergot -u m цв!ршькання, ще-
бетания, щебет
5wierk -a a. -u m ялйна
swierszcz -a m цв!ркун
Swi^cic -c$, -cisz святйти; dzien
Swi^ty ~ день святйй свят-
кувати
swi^cone -nego n, swi^conka -i z
освячена 1жа, паска
Swi^to -a n свято; obchodzic ~
святкувати
swi^tokradca -у m святокра-
дець
swi^tokradztwo -a n святотат-
ство
5wi£towac -tuj$, -tujesz святку-
вати
Swi^ty1 -tego m святйй
swi^ty2 святйй; ~ obowi^zek
свящённий оббв’язок; Duch
Swi^ty rel. Святйй Дух
5winia -i z свиня
swist -u m свист
5wistak -a m бабак
swistek -tka m клаптик
swit -u m св!танок; о Swicie на
свгганку; вдосв!та; przed swi-
tem до св1танку, до свггу
Swita1 -у z почет
swita2 -у z свйта, свитйна (дав-
ня вёрхня одёжа)
switac св1тати, розвиднятися,
дшти, благословлятися на
св1т
ta zob. ten
tabela -i z таблйця; cen
прейскурант
tabemakulum -um n rel. кивот,
дарохоронйльниця, даро-
хранйльниця, ковчег
tablica -у z дошка; ~ pami^tko-
wa мемор1альна дошка
т
tabliczka -i z таблйчка; плйтка;
czekolady плйтка шоко-
ладу
tabor -u т 1. обоз, таб1р 2. парк;
~ wagonowy вагбнний парк
taboret -и т табурет, табурет-
ка
taca -у z годное, таця
824
tani
taczka -i z тачка
tadzycki таджйцький
Tadzyczka -i z таджичка
Tadzyk -a m таджик
tafia -i z 1. плита; ~ szkla лист
скла 2. гладь (води)
taic (sis) taj?, taisz та!ти(ся), за-
таювати, ховати(ся)
tajac -j?, -jesz танути, розта-
вати; na dworze taje надвор!
тане (розтаё)
tajemnica -у z таемнйця; секрет;
dochowac tajemnicy зберегтй
таемнйцю
tajemniczy таемнйчий
tajemny таёмний, потайнйй,
секрётний
tajny таёмний
Tajwanka -i z тайванка
Tajwanczyk -а т тайванець
tajwanski тайванський
tak 1. так; ~ jest так, авжёж
2. так; wlasnie ~ саме так;
~ sobie так соб1, шчого соб!;
~ zwany так званий
taki такйй; отакйй; jaki ~ будь-
-якйй, абйякий, якйй-такйй
taksowka-i z такс! ndnv, spro-
wadzic taksowk? вйкликати
такс!
taksowkarz -a m таксйст
takt -u m такт; do taktu в такт;
czlowiek pelen taktu (bez tak-
tu) тактовна людйна, людй-
на з тактом (без такту)
takze також, так само
talent -и т талант; хист
talerz -а т 1. таргика; gl?boki
(plytki) ~ глибока (митка)
таршка 2. диск
talia-ii z 1. тал!я, стан, пояс
2. тгипя (карт)
tallinka -i z тйшинка
tallinczyk -а т таллшець
tallinski таллшський
talon -и т талон
talatajstwo -а п наволоч, на-
брщ, голбта
tarn 1. там; tu i ~ тут i там 2. ту-
да; i z powrotem туда i на-
зад
tama -у z гребля, загата, дамба
tamowac -muj?, -mujesz спиня-
ти, гальмувати, затрймува-
ти; krew спиняти кров
tamtejszy тамтёшнш
tamten той; z tamtej strony з то-
го боку; na tamtym swiecie
на тому CBiTi, у потойбгчч!
tamt?dy пёю дорогою, тим
шляхом, туда, тудою
tamze там же, там-таки
tancerka-i z ташцвнйця, тан-
цюрйстка
tancerz -а т танщвнйк, танцю-
рйст
tandeta-y z 1. поганий (не-
доброяюсний) товар; дран-
тя, барахло; халтура
tani дешёвий
825
taniec
taniec tanca m танець, танок;
~ sw. Wita хвороба св. Вита
taniec -niej?, -niejesz дешевки,
дешёвшати
tankowac -kuj?, -kujesz заправ-
ляться) пальнйм (наливом)
tankowiec -wca m танкер
Tanzanka -i z танзанка
Tanzanczyk -a m танзанець
tanzanski танзанський
tanczyc -cz?, -czysz танцювати
tapczan -u m тапчан, тахта
tapeta -у z шпалера
tapetowac -tuj?, -tujesz обклёю-
вати шпалёрами
tapicer -a m оббивальник
tarapaty -tow Imn клбшт, скрут-
нё становище
taras -u m тераса
tarasowac -suj?, -sujesz барика-
дувати; завалювати
tarcica -у z дранка, тёртйця
tarcie-a п 1. тертя 2. тшання
(льдну тдщо)
tarcza -у z 1. щит 2. диск; круг;
~ ksi?zyca диск м!сяця 3. mi-
шень; ~ zegara циферблат;
~ szlifierska пипфувальний
круг; ~ hamulcowa гальмо-
ва шайба
tarczyca -у z щитовидна залоза
targ-u т базар; торгування
(Э/я); ярмарок; targi mi?dzy-
narodowe м!жнар6дний яр-
марок
targowac (si?) -guj?, -gujesz тор-
гувати(ся)
targowisko -a n торгбвиця, ба-
зар
tarlo-a n терло, нёрест (вики-
дання рйбою жрй та запл1д-
нювання и)
tarnina -у z тёрен
tamobrzeski тарнобжёзький
tarnobrzezanin -а т тарнобже-
жанин
tarnobrzezanka -i z тарнобже-
жанка
tamopolanin -а т тернопшець
tamopolanka -i z терношлька
tarnopolski терношльський
tarnowianin -а т таршв’янин
tamowianka -i z таршв’янка
tarnowski таршвсысий
tartak -u m тартак, лгсопильня,
люопйльний завод
taryfa -у z тариф
tasiemiec -mca т сол!тёр
taszkentczyk a. taszkientczyk -а
т ташкёнтець
taszkentka a. taszkientka -i z
ташкёнтка
taszkencki a, taszkiencki таш-
кёнтський
tasma -у z тасьма; стр1чка; П1-
mowa кшошивка; izolacyj-
па 1золяц!йна стр!чка
tata, tato -у т тат(к)о
Tatarka -i z татарка
tatarski татарський
826
termin
Tatarzyn, Tatar -a m татарин
tatarak -u m очерет
tbiliski тбЫський
tchawica-y z дйхальне горло,
трахея
tchnienie -а л 1. дйхання, пбдих;
do ostatniego tchnienia (tchu)
до останнього пбдиху, до
само! смёрт1 2. подув, пб-
дих; ~ wiosny подув (пбдих)
веснй
tchorz -а ди 1. Txip 2. боягуз
tchorzliwy боягузливий, бояз-
кйй
teatr -и т театр
teatralny театральний
techniczny техшчний
technik -а т тёхшк
technika -i z тёхшка
technikum -um n тёхшкум
technologia -ii z технолбпя
teczka -i z 1. портфёль 2. папка,
тёка
teheranka -i z тегеранка
teheranczyk -a m тегеранець
teheranski тегеранський
teka -i z портфёль; minister bez
teki MiHicrp без портфёля
tekst -u m текст
tektura -y z картон
telawiwski теляв1всысий
telefon -u m телефон; ~ mi^dzy-
miastowy ьпжмгський теле-
фон ~ komorkowy мобшь-
ний телефон
telefoniczny телефбнний; auto-
mat ~ телефон-автомат
telefonowac -nuj$, -nujesz теле-
фонувати, дзвонйти (комусь)
telegram -u m телеграма
telewidz -a m телеглядач
telewizja -ji z телебачення
telewizyjny телев1зшний; audy-
cja telewizyjna телев1з!йна пе-
редача
temat -u 1. тёма 2. основа (в гра-
матищ)
temperowka -i z стругачка
tempo -a n темп
ten, ta, to; te, ci Imn цей, ця, це;
щ; tym razem цим разом,
цього разу; tym sposobem та-
кйм чйном; ten sam той са-
мий
tenis -а т тёше; ~ stolowy на-
стгпьний тёше, шнг-пбнг
tenisowy тёшений
tenisowki -wek Imn нашвкёди
teologia -ii z теолбпя
terapeuta -у m терапёвт
teraz тепёр
terazniejszy тепёр!шшй; сучас-
ний; czas тепёр!шшй час
teren -u m 1. мадёвють; тери-
Topia 2. поле, сфёра
terenowy мюцёвий; терито-
р!альний; wladze terenowe
мюцёв! бргани
termin -u т 1. тёрмш (наукдвий)
2. строк, тёрмш; uplywa
827
terminowy
строк кшчаеться; przed ter-
minem дострокбво
terminowy 1. термшбвий 2. сво-
ечасний
termoj^drowy термоядерний
terpentyna -у z скипидар
terrorysta -у т терорйст
terytorium -um п територ!я
testament -и т заповгг, завщ
Nowy Testament Новйй Завгг
(Заповгг), Stary Testament
Старйй (Ветхий) Зав!т (За-
повгг)
tesciowa-wej z 1. тёща (мати
дружйни) 2. свекруха (мати
чоловйса)
tesc-scia т 1. тесть (батько
дружйни) 2. свёкор (батько
чоловжа)
tez теж, також
t?cza -у z весёлка
t?czowy весёлковий
t?cz6wka-i z райдужна обо-
лбнка
t?dy цим шляхом, щёю доро-
гою; сюда
t?gi 1. дебёлий; пбвний 2. сйль-
ний, мщнйй, кршкйй; ~ mroz
сйльний (лютий, цупкйй) мо-
роз; t?ga glowa здхбна голо-
ва; t?ga kobieta дебёла (пбв-
на) жхнка
t?pic -pi?, -pisz 1. тупйти 2. ви-
нйщувати; викоршювати
t?py тупйй; ~ n6z тупйй шж;
828
t?pa glowa тупа голова, ту-
пйця
t?sknic -ni?, -nisz тужйти
t?sknota -у т тута
t?tnica-y z артёр!я; ~ glowna
аорта
t?tent -и т тушт (коней, бгздшв)
t?tnic -ni?, -nisz 1. пульсувати
2. стугошти 3. кишти; krew
t?tni кров пульсуе (б’ёться);
zycie t?tni кипйть життя
t?tno -а т 1. пульс 2. ритм
t?zec -zca т стовбняк, правёць
t?zyzna -у z снага
tkac tkam, tkasz ткати
tkanina -у z тканйна; welnia-
па вбвняна тканйна
tkanka -i z тканйна; przeszczep
(transplantacja) tkanek транс-
плантащя (пересаджування)
тканйн
tkliwy 1. шжний 2. чутлйвий
tlen -и т кйсень
tlenek-nku т окис; w?gla
вуглекйслий газ
tlo -а п фон, тло
tloczyc -cz?, -czysz 1. штампу-
вати; тйснути 2. видавлю-
вати; si? тйснутися, тбв-
пйтися
tlok1 -и т тйснява; тиск
tlok2 -а т поршень (у тёхнир)
tine -uk?, -uczesz 1. товктй 2.
розбивати, трощйти 3. товк-
тй, лупцювати
flue sis -uk? si?, -uczesz si? tobk-
тися
tluczen -cznia m щёбшь
tluczony тбвчений
thim -u m юрба; натовп
thimacz -a m перекладач
thimaczyc -cz?, -czysz 1. пере-
клада™ 2. пояснювати; тлу-
мачити
thimaczyc si? -cz? si?, -czysz si?
виправдбвуватися, тлума-
читися
tliimic -mi?, -misz 1. заглушува-
ти, гамувати (гнш); вгамб-
вувати, стрймувати (сльози)
2. придушувати (бунт)
thimik -а т глушитель
thimnie юрббю, натовпом; przy-
szli ~ прийшлй юрббю
thimny багатолюдний, масо-
вий
thisty 1. жйрний; гладкйй,
опасистий (вгоддваний)', мас-
нйй (насйчений жиром) 2.
маснйй, сальний (непри-
стойный)', ~ dowcip маснйй
(сальний) дотеп
tluszcz -и т жир
thiszczowy жировйй; gruczol ~
сальна залоза
to; to znaczy тббто, сёбто; zob.
ten
toaleta -у z туалет
toaletowy туалётний; papier ~
туалётний nanip
tor
toast -u m тост; wzniesc ~ npo-
голосйти тост
toczyc(si?) -cz?, -czysz 1. котй-
ти(ся) 2. точйти(ся) 3. вестй-
(ся); toczyc rozmowy вестй
переговори
tok -u m хщ, перёбш; ~ mysli
хщ думок
tokarka -i z токарний верстат
tokarz -a m тбкар
tokijczyk -a m токГець
tokijka -i z токшка
tokijski токшський
tolerancja-ji z толерантшсть,
TepiMMicrb
tolerowac -ruj?, -rujesz стави-
тесь толерантно
tona -у z тонна
ton^c-n?,-niesz тонути, пото-
пати
ton toni z глибина, глибшь
topaz -u m топаз
topic (si?) -pi?, -pisz 1. топйти-
(ся), заливати(ся) 2. топйти-
(ся), плавите (ся)
topielec -а т 1. утбпленик
2. водянйк
topniec -niej?, -niejesz танути;
snieg topnieje сшг тане
tor-u т 1. Konifl; kolejowy
зал!знйчна кбл!я 2. дор!ж-
ка, трек 3. траектбр!я; spro-
wadzic rozmow? na inne tory
повернута розмбву на шшу
тёму
829
torba
torba-y z торба; ~ podrozna
саквояж; pdjsc z torbami штй
з торбами, штй на жёбри
torbacze -у Imn сумчасп
torebka -i z 1. торбйнка; сумка;
~ damska дамська торбйн-
ка (сумка) 2. мппёчок
torf -и т торф
torfiasty торф’янйй, торф’янй-
стий
torfowisko -а т торфбвище
tornister -tra т ранець
torpeda -у z торпёда
torpedowiec -wca т мпюнбсець
tors -и т торс, тулуб (cmamyi,
людйни)
torsje -ji Imn блювання Ip
tort -u m торт
tortura -y z катування, тортури
Imn
torturowac -ruj?, -rujesz пщда-
вати тортурам, тортурува-
ти; мордувати (мучити)
torunianin -а т торунянин
torunianka -i z торунянка
toruhski торунський
totalny тотальный
towar-u m товар; wymiana to-
warow товароббмш
towarowy товарный; вантаж-
ний (про транспорт); poci^g
~ товарный (вантажний)
пбвд; produkcja towarowa
товарне виробнйцтво; obrot
~ товарооборот
towarzyski товарйський; mecz
~ товарйський матч
towarzystwo -а п товарйство;
компашя
towarzysz -а т товарищ; ~ pod-
rozy супутник
towarzyszka -i z товаришка,
~ podrozy супутниця; ~ zy-
cia дружйна, подруга життя
towarzyszyc -sz?, -szysz супро-
вбдити
tozsamosc -sci z тотбжшсть;
dowod tozsamosci дбказ то-
тбжносп (щентйчносп)
tracic -с?, -cisz втрачати; ~ glo-
ws втрачати голову, роз-
гублюватися
tradycja -ji z традйщя
traf -u m вйпадок, випадкб-
BicTb; chcial так трапило-
ся; dziwnym trafem дйвним
збггом обставил
trafiac -fiam, -fiasz попадати;
влучати; sis траплятися
► trafic -fi?, -fisz попасти,
влучйти; w sedno влучйти
(попасти) в суть справи;
trafil jak kul^ w plot попав
пальцем в нёбо
trafny влучний; ~ strzal влуч-
ний пбстргл; trafna uwaga
правильне зауваження
tragarz -а т носйльник
tragiczny трапчний
trakcja -ji z тяга
830
trociny
trakt -u m 1. тракт, шлях 2. хщ;
w trakcie rozmowy гид час роз-
мбви
traktat -u m договхр; трактат
traktor -a m трактор
traktorzysta -у m тракторйст
traktowac -tuj?, -tujesz 1. стави-
ться, повбдитися 2. тракту-
вати; ~ z gory ставиться
звйсбка (гордовйто, зневаж-
ливо)
trampki Imn кёди
trampolina -у z трамплхн
tramwaj -u m трамвай
tramwajowy трамвайний; przy-
stanek ~ трамвайна зупйнка
tran -u m рйб’ячий жир
transakcja -ji z угода, трансак-
щя
transfer -u m трансфер (т)
transformacja -ji z трансфор-
мащя, перетвбрювання
transfuzja -ji z трансф утйя, пере-
ливания (кров!)
transmisja-ji z 1. трансмкля
2. транслящя, передача
transmitowac -tuj?, -tujesz транс-
лювати
transport -u m транспорт
transporter -a m транспортёр;
~ opancerzony бронетранс-
портёр
transportowac -tuj?, -tujesz*rpaHC-
портувати
tranzyt -u m транзйт
trapez -u m трапёщя
trapic si? -pi? si?, -pisz si? му-
читися; турбуватися
trasa -у z траса, маршрут
tratowac -tuj?, -tujesz топтати,
толочйти
tratwa -у z шит
trawa -у z трава
trawiasty трав’янйстий, трав-
нйстий
trawic -wi?, -wisz 1. травйти
(рку) 2. травйти (метал)
3. розТдати
trawnik -а т газон, травнйк
trawozerny травохдний
tr^ba-y z 1. труба 2. хобот
(у слона); ~ powietrzna смерч
tr^bka -i z трубка; р!жок
tr^d -и т проказа
trema-у z хвилювання; miec
trem? хвилюватися
trener -а т трёнер
trening -и т тренування
trenowac -nuj?, -jesz тренувати
tresowac -suj?, -sujesz дресиру-
вати
tresura -у z дресирування
tresciwy зм1стовний; стйслий
tresc -sci z 3MicT; суть
tr?dowaty прокажёний
triumf -u m тр^мф
triumfowac -fuj?, -fujesz трхум-
фувати, торжествувати
troch? трохи, трошки
trociny -cin Imn тйрса Ip
831
trofea
trofea -feow Imn трофё!
trojaczki -kow Imn тршнята
troje -jga трое; тршко
trolejbus -u m тролёйбус
tron -u m престол; трон
trop-u m 1. слщ; zbic z tropu
збйти з пантелйку; збентё-
жити 2. троп (у поёттпр)
tropikalny трошчний
troska -i z 1. шклування, дбан-
ня, хлопотания 2. турббта
(журба)
troskliwy дбайлйвий
troszczyc si$ -cz? si?, -czysz si?
шклуватися; турбуватися
trdjboj -boju m триббрство
Trojca §wi?ta rel. Свята Тршця
(Трбйця)
trojdzwi?k -u m трйзвук
trojka -i z тршка; три
trojk^t -a m трикутник
trojk^tny трикутний
trojskok -u m потршний стри-
ббк
trojwartosciowy тривалёнтний
trucizna -у z отрута
true (si?) truj?, trujesz тру’хти-
(ся), отруювати(ся)
trud-u m зуейлля; праця; bez
trudu без велйких зуейль;
z (wielkim) trudem насилу
trudnic si? -ni? si?, -nisz si? зай-
матися, працювати
trudno важко, трудно; ~! ш-
чбго не вдаеш!
832
tradnosc -sci z трудшеть; утруд-
нення; bez tradnosci без труд-
нощдв
trudny важкйй, труднйй; trudne
pytanie важкё (труднё) пи-
тания; ~ czlowiek важка лю-
дйна
truj^cy отруйний, отруйливий;
gaz ~ отруйний газ; grzyby
truj^ce отруйш грибй
trumna -у z труна, домовйна
trunek -nku т алкогбльний на-
П1Й
trap -а т труп; polozyc trapem
покласти трупом, убйти
truskawka -i z полунйця
trutka -i z трутйзна
trwac -am, -asz 1. тривати 2. за-
лишатися, зоставатися (при
чдмусъ); вщетбювати; ~
przy swoim залишатися при
сво1й думщ
trwaly стадий; тривалий; мщ-
нйй (тривкйй); trwala budow-
la Minna (тривка) споруда;
~ zwiqzek стшка сполука;
trwala ondulacja перманёнт-
на завйвка; zrobic trwaly pot.
зробйти xiMim
trwoga -i z тривбга
trwonic -ni?, -nisz марнувати,
трйнькати
trwozliwy боязкйй, полохлйвий
trwozyc (si?) -z?, -zysz тривбжи-
ти(ся)
trzykroc
tryb-u m 1. порядок; cndciG;
~ zycia cnoci6 життя 2. cno-
ci6 (diecAoea); ~ oznajmuj^cy
(rozkazuj^cy, warunkowy) дш-
сний (наказовий, умовний)
СПОС16
trykotowy трикотажный; bieliz-
na trykotowa трикотажка 6i-
лйзна
trylion -u m трильйбн
tryskac -am, -asz брйзкати; бй-
ти джерелом
trzask -u m TpicK
trzaska -i z тр!ска, скалка
trzaskac -am, -asz 1. грюкати
(чимсъ); ~ drzwiami грюка-
ти дверйма 2. ляскати (ба-
тогом, пальцями) 3. бй-
ти, ударяти, вдарята (про
гр1м) 4. тр!скати(ся), ло-
паться) ► trzasn^c -asn?,
-asniesz 1. грюкнути 2. ляс-
нути 3. ударити, вдарити
4,.тр1снути, лопнута; niech
ci? pionin trzasnie хай (нехай)
тебе rpiM уб’ё (поб’ё)!
trzqsc trz?s?, trz?siesz 1. трястй
2. трусйта (дерево)
trz^sc si£ trz?s? si?, trz?siesz si?
трястйся, тремтгги, дрижа-
та; ~ ze strachu (z zimna)
трястйся (тремпта, дрижа-
та) вщ страху (вщ холоду)
trzcina -у z очерет; тростйна
trzeba треба
27 > кр -позьськнп CIOBHIlk
trzechsetny трьохсотай
trzeci третт
trzec tr?, trzesz тёрта; розти-
рата
trzepaczka-i z тршачка; виби-
вачка
trzepac -pi?, -piesz 1. витршува-
ти, вибивата (порох) 2. плёс-
кати, молоти (язиком)
trzeszczec -cz?, -czysz тр!щати
trzewia -i Imn нутропц
trzewik -a m черевйк
trzezwy тверёзий
trz?sawisko -a n трясовина,
драговина
trz?sienie-a n дрижання, тря-
спшя; ziemi землетрус
trzmiel -a m джмить
trzoda -y z череда; стадо, отара
(овёць)', ~ chlewna свйш
trzon-u т 1. пеньок (гриба)
2. стёржень, штанга 3. стрй-
жень, ядро
trzonek -nka т 1. рукоятка,
ручка, держак 2. цоколь
trzonowy; z^b кутшй зуб
trzpiot-a т впрогон, верти-
ХВ1СТ
trzy, trzej три; trzy pokoje три
юмнати; trzej studenci три
студёнта
trzydziesci, trzydziestu трйд-
цять
trzykroc три разй, трйч!, три-
кратно
833
trzymac (si?)
trzymac (si?) -am, -asz трима-
ти(ся), держателя)
trzynascie, trzynastu тринад-
цать
trzypokojowy тршбмнатний
trzysta, trzystu триста; trzysta
domow триста домхв; trzystu
chlopcow триста хлбшцв
trzytomowy тритомний
tu 1. тут; ja ~ siedz? я тут сиджу
2. сюда; przyjdz ~ хода сю-
да; zob. tutaj
tuba -у z 1. туба 2. рупор
tubka -i z тюбик
tubylec -lea m тубыець
tuczarnia -i z вщгодавельний
пункт
tuczyc (si?) -cz?, -czysz вщгодб-
вувати(ся)
tulic (si?) -1?, -lisz пригортати-
(ся)
tulipan -a m тюльпан
tulacz -a m блукач
tulac si? -am si?, -asz si? блука-
ти, тинятися
tumult -u m сум’яття, метушня,
заколот; шум, галас, Гвалт,
буча
tunel -и т тунёль
Tunezyjczyk -а т тушеець
Tunezyjka -i z тушска
tunezyjski тушський
tunczyk -а т тунёць
tupac -pi?, -piesz тупати ► tup-
n^c -n?, -niesz тупнути
tupet -u m апломб; miec ~ ма-
ти апломб
tupot -u m тутт, тупотшня
tura -у z тур; етап
turban -u m тюрбан; завхй
Turczynka -i z туркёня
turecki турёцький
Turek -rka m турок
turkawka -i z гбрлиця
Turkmen -a m туркмён
Turkmenka -i z туркмёнка
turkmenski туркмёнський
turkot -u m гурют
turkus -u а. -а m б!рюза
turlac (si?) -am, -asz котйти(ся)
turniej -u m туршр
turysta -у m турист
turystka -i z туристка
turystyezny туристйчний
turystyka -i z туризм
tutaj 1. тут; mieszkam ~ я тут
живу 2. сюда; przyjad? ~
jutro я сюда при’хду завтра;
zob. tu
tutejszy тутёшшй
tuzin -а т дюжина
tuz 1. тут же, пбруч 2. зараз
же (про час); от-бт,
ось-ось; zima ось-ось
зима
twardniec -niej?, -niejesz твёрд-
нути, твердхти, твердппати
twardoglowy твердолббий; ту-
пйй
twardy твердйй; жорсткйй;
834
~ sen мщнйй сон; spolgloski
twarde тверд! прйголосш
twarog -rogu т свхжий сир
(з кислого, eidi2pimo2o моло-
ка)
twarz -у z облйччя, лице; do twa-
rzy до лиця
twarzowy 1. лицьовйй 2. до ли-
ця
twierdza -у z фортёця, кршость
twierdzenie -а 1. твёрдження
2. теорёма (в математицГ)
twierdzic -dz?, -dzisz твёрдити
tworzyc (si?) -rz?, -rzysz ствбрю-
вати(ся), утворювати(ся)
tworzywo-a n матер!ал; речо-
вйна; tworzywa sztuczne
пластмаса
twoj, twoja, twoje; twoje, twoi
Imn твш, твоя, твоё; тво!
twor tworu m TBip
tworca -у m творёць; заснбвник
tworczosc -sci z TBopnicTb; ~ li-
teracka л!тературна твбр-
nicTb
tworczy твбрчий; ~ umysl твбр-
чий рбзум
Tybetanka -i z тибётка
Tybetanczyk -a m тибётець
tybetanski тибётсысий
tyczka -i z жердйна, тйчка; skok
о tyczce стриббк з жердйною
(з точкою)
tyczkarz-a т стрибун з жер-
дйною
tyle2
tyczyc si? стосуватися; со si?
tyczy щбдо (кдгось, чдгось)
tyc tyj?, tyjesz ТОВСТ1ТИ, жир!-
ти, гладшати
tydzien tygodnia т тйждень;
za ~ чёрез (за) тйждень;
~ temu тйждень тому; w tym
tygodniu цьогб тйжня;
w przyszlym tygodniu наступ-
ного тйжня; w ubieglym ty-
godniu минулого тйжня;
Wielki Tydzien Страснйй
тйждень
tyfus -и т тиф; ~ brzuszny (pla-
misty) черевнйй (висипнйй)
тиф
tygiel -gla т тйгель
tyglowy тйгельний
tygodnik-a т тижнёвик, що-
тижнёвик
tygodniowo щотйжня, щотиж-
нёво
tygodniowy тижнёвий; щотиж-
нёвий
tygrys -а т тйгр
tygrysica -у z тигрйця
tyka -i z жердйна; тйчка
tykac -am, -asz 1. бути на «ти»,
тйкати 2. цбкати (про годин-
ник)
tylda -у z тйльда
tyle1 стельки; dwa razy dru-
gie удвбе (ще раз) ститьки;
razy стельки раз (раз!в)
tyle2, tylu стельки; tyle zwierz^t
27*
835
tylko
сгальки тварин; tylu studen-
tow стыьки студёнгав
tylko гальки, лише; skoro ~ як
гальки, гальки-но
tylny задшй; tylne drzwi задш
двёр!; tylne lapy задш лапи
tylokrotny неодноразбвий
tyl-u m 1. зад; затйлля (бу-
дйнку); ~ statku корма; w ty-
le позаду; z tylu ззаду; ~ glo-
wy потйлиця 2. tyly тил; na
tylach armii в тилу армй
tylek -Ika тп зад (аднйщ)
tylowy тиловйй
tym; im... tym ним... там; ~
bardziej там бхлыне
tymczasem 1. пбки що, там ча-
сом 2. протё, однак
tymczasowy тимчасбвий; pobyt
~ тимчасбвий пббут
tymianek -nku т чебрёць
tynk-u т штукатурка; тйньк
(з глйни)
tynkarski штукатурний
tynkarz -а тп штукатур
tynkowac -kuj?, -kujesz штука-
турите; тинькувати (гли-
ною)
typ -и т тип
typograficzny друкарський
typowac -puj?, -pujesz ташзу-
вата; вибирата, висувата
typowy типбвий
tyraliera -у z стршкбвий цеп
tyran -а т таран
tyrania -ii z тарашя
tyranizowac -zuj?, -zujesz тира-
нити
tysi^c -a m тйсяча; dwa tysi^ce
дв! тйсяч!
tysi^ckrotnie тасячократно
tysi^clecie -a n тисячолптя, ти-
сячорхччя
tysi^cletni тисячолггшй, тися-
чорхчний
tysi?czny тйсячний
tytan -а т титан
tytaniczny титашчний, веле-
тёнський
tytoniowy тютюнбвий
tyton -oniu т тютюн
tytulamy 1. номшальний 2. по-
чёсний (дбраний на знак по-
ваги); czlonek ~ почёсний
член
tytul -u т 1. заголовок (книж-
ки, твдру); назва 2. тйтул;
hrabiowski тйтул графа
3. правна шдстава (основа),
право; z jakiego tytuhi? на
якш шдстав} (основ!)?; tytu-
lem proby у порядку спрбби
4. звання (наукдве); profe-
sora звання профёсора
tytulowac -tuj?, -hijesz 1. тату-
лувата 2. давати назву (заго-
ловок)
tytulowy заголбвний; тйтуль-
ний; karta tytulowa заголов-
ка (тйтульна) сторшка
836
ucho1
и
roku минулого року, тор1к;
w ubieglym miesi^cu (tygod-
niu) минулого М1СЯЦЯ (тйж-
ня)
ubierac (si?) -am, -asz одягати-
(ся); убирати(ся) ► ubrac (si?)
ubior?, ubierzesz одягтй(ся);
убрати(ся)
ubikacja -ji z клозет, туалет
ubior ubioru m одяг, одёжа;
убф
ublizac -am, -asz ображати (ко-
го) ► ublizyc -z?, -zysz обра-
зити (кого)
ubocze-a n узб!ччя; вцуподне
мюце; trzymac si? na uboczu
триматися бсторонь
uboCZny ПО61ЧНИЙ
ubogi убогий; б!дний
ubolewac -am, -asz жалгги; убо-
л!вати
ubdj uboju m забш, зар!з; byd-
la зар!з худоби
ubostwiac -am, -asz обожнюва-
ти
ubostwo -a n убозтво; убопсть
ubranie-a n 1. вбрання, одяг
2. костюм
ubranko -a n костюмик
ubytek-tku m убуток; втрата,
змёншення
ucho1-a (Imn uszy) вухо; nasta-
wid ucha (uszu) наставити ву-
u 1. у, в; ~ mnie у (в) мене;
bylem ~ lekarza я був у л!ка-
ря 2. при, коло, п6б!ч, б!ля
(поблизу чдго); ~ zrddel коло
(б1ля) джерёл; ~ drzwi б!ля
дверей; miecz ~ boku меч
при ббщ; со ~ licha! що за
6ic!
uaktywniac (si?) -am, -asz ► uak-
tywnic (si?) -ni?, -nisz активь
зувати(ся) (недокднаний i до-
кднаний вид)
uaktywnienie -а п актив!защя
uargumentowac -tuj?, -tujesz ар-
гументувати
ubek-a т pot. пращвнйк ко-
лйшнього управлшня безпё-
ки (пдльське UB, eidnoeidHUK
ГПУ або НКВД)
ubezpieczac -am, -asz 1. забез-
пёчувати 2. страхувати
► ubezpieczyc -cz?, -czysz 1. за-
безпёчити 2. застрахувати;
~ si? застрахуватися
ubezpieczalnia -i z страхова ка-
са
ubezpieczenie -а п страхування;
~ spoleczne сощальне стра-
хування
ubiegac si? -am si?, -asz si? кло-
потатися, добиватися
ubiegloroczny минулор!чний
ubiegly минулий; w ubieglym
837
ucho2
xa; natrzec komu uszu нам’я-
ти кому вуха
ucho2-a (Imn ucha) 1. ухо, уш-
ко, вухо, вушко 2. ручка;
~ dzbana вухо (ручка) дзба-
на
uchodzic -dz?, -dzisz 1. упкати,
впкати 2. проходите; мина-
ти; ~ plazem проходите без-
карно; ~ za kogos (za cos)
здаватися, вважатися ким
(чим); zob. ujsc
uchodzca-y т емйрант; б!же-
нець
uchwalac -am, -asz ухвалювати
► uchwalic -1?, -lisz ухвалйти
uchwala -у z ухвала, рппення;
резолющя; постанова; pod-
jqc uchwal? прийняти поста-
нову; na mocy uchwaly на ос-
нов! постанови
uchwycic (si?) -с?, -cisz ухопити-
(ся)
uchylac -am, -asz 1. вщкривати
(трохи); ухиляти 2. вщхиля-
ти; скасбвувати ► uchylic
-1?, -lisz 1. вщкрйти (трохи);
ухилйти; ~ przylbicy подня-
та (трохи) забрало (заборб-
ло) 2. вщхилйти; скасувати;
~ pytanie вщхилйти (анулю-
вати) питания
uchylac si? -am si?, -asz si? 1. ухи-
лятися; вщмовлятися (eid
ного) 2. прочинятися ► uchy-
lic si? -1? si?, -lisz si? 1. ухи-
лйтися; вщмбвитися (eid
чдго) 2. прочинйтися
uci^zliwy обтяжливий; тяжкйй
uciecha -у z радость; вт!ха
ucieczka -i z втёча
uciekac -am, -asz пкати; мина-
ти ► uciec uciekn?, uciekniesz
утектй; минута
uciekinier-a z 1. упкач; б!же-
нець 2. дезертйр
ucielesniac (si?) -am, -asz вшю-
вати(ся) ► ucielesnic (si?) -m?,
-nisz вт!лити(ся)
uciemi?zac -am, -asz гнобйти,
пригнбблювати; гштйти,
пригшчувати; утискати,
утйскувати ► uciemi?zyc-z?,
-zysz пригнобйти; пригштй-
ти; утйснути
ucisk -u т 1. тиск 2. утиск, гшт
uciskac -am, -asz 1. гнобйти,
пригнбблювати; утискати;
утйскувати 2. давйти, при-
давлювати (про ф1зйчну дно)
► ucisnqc -n?, -niesz 2. при-
давши (про ф1зйчну din)
ucywilizowany цивипзбваний
uczcic uczcz?, uczcisz вшану-
вати, вщзначйти
uczciwosc -sci z чёсшсть; сум-
лшшсть
uczciwy чёсний; сумлшний
uczelnia -i z навчальний заклад;
wyzsza вйща школа
838
udzialowiec
uczenie (si?)-nia (si?) n навчан-
ня, УЧ1ННЯ
uczennica -y z ученйця; шко-
лярка
uczen ucznia m учень; школяр
uczesac (si?) -esz?, -eszesz при-
чесаться)
uczesanie -a n зач1ска
uczestniczyc -cz?, -czysz брати
участь
uczestnik -a m учасник
ucz?szczac -am, -asz вщв1дува-
ти, учащати, ходите; ~ do
szkoty ходите в школу
uczony вчёний
uczta -у z бенкёт
uczucie -a n чуття, почуття; в1д-
чуття
uczuciowy чутлйвий; чулий
uczulenie -awl. алерйя 2. пщ-
вйщена чутлйвють
uczyc (si?) ucz?, uczysz учите-
ля), навчати(ся); ucz? si? j?-
zyka ukrainskiego я вивчаю
украшську мову; ucz? j?zy-
ka polskiego я навчаю (учу)
польськоТ мови
uczynek-nku т вчйнок; dobry
~ добрий вчйнок
uczynic -ni?, -nisz зробйти, учи-
нйти
uczynny прислужливий, услуж-
ливий
udar-u т удар; ~ sloneczny
сонячний удар
udawac -daj?, -dajesz удавати;
прикидатися ► udac -am,
-asz удати; прикйнутися
udawac si? -daj? si?, -dajesz si?
1. удаватися 2. ira, вщправ-
лятися ► udac si? -am si?,
-asz si? 1, удатися 2. штй,
вщправитися
uderzac -am, -asz 1. ударяти
2. вражати; дивувати ► ude-
rzyc -rz?, -rzysz 1. ударите
2. вразйти; здивувати
uderzaj^cy разючий; uderzaj^ce
podobienstwo разюча подаб-
шсть
uderzenie -a n удар
udo -a n стегнб
udoskonalac (si?) -am, -asz удос-
коналювати(ся) ► udoskona-
lic (si?) -1?, -lisz удосконали-
ти(ся)
udost?pniac -am, -asz робйти
приступним (доступним)
► udost?pnic -ni?, -nisz зро-
бйти приступним (доступ-
ним)
udowadniac -am, -asz доводите;
доказувати ► udowodnic-ni?,
-nisz довеете; доказати
udr?ka -i z мука; терзания
udzial -u m 1. участь 2. пай
(вклад стльника до катталу
тдприёмства, стлки тдщо)
udzialowiec -wca т пайовйк,
акщонёр
839
udzialowy
udzialowy пайовйй; towarzys-
two udzialowe пайовё това-
рйство
udzielac -am, -asz давати; нада-
вати ~ pomocy давати до-
помогу; ~ informacji noei-
домляти ► udzielic -1?, -lisz
дата; надата
ufac -am, -asz 1. в!рити, довь
ряти 2. над1ятися
ufnosc -sci z дов!ра, дов!р’я
uformowac (si?) -muj?, -mujesz
сформувати(ся)
uginac (si?) -am, -asz згинати-
(ся); схилята(ся) ► ugi^c (si?)
ugn?, ugniesz з!гнута(ся); схи-
лйта(ся)
ugoda -у z 1. угода, умова, дб-
roBip 2. примйрення
ugodowiec -wca т угодовець,
примирёнець
ugodowy примирёнський, уго-
довський
ugotowac -tuj?, -tujesz зва^йта
ugor ugoru m nepejiir, обл!г
u gory вгор!
ugruntowac (si?) -tuj?, -tujesz y-
Грунтувата(ся); укр!пйта(ся)
ugrupowanie -awl. угрупован-
ня 2. згрупування
ugryzc -yz?, -yziesz вкусйта; ~
si? w j?zyk прикусйти язика
ugrz^zd, ugrz?zn^c ugrz?zn?,
ugrz?zniesz загрузнути; за-
стрягти
ujarzmiac -am, -asz уярмлюва-
та; поневолювати ► ujarz-
mic -mi?, -misz уярмйти; no-
неволити
ujadac -am, -asz гавкати, бре-
хата (про собак)
ujawniac (si?) -am, -asz виявля-
та(ся) ► ujawnic (si?) -ni?,
-nisz 1. вйявити(ся) 2. вйй-
ти з пщшлля; деконструва-
тася
ujemnie негатйвно
ujemny негатйвний; вщ’ёмний
(в математику, liczby ujem-
пе вщ’ёмш чйсла
uj?cie -awl. взяття; схбплення
2. привёрнення, прихйлення
3. тдх!д 4. змёншення
ujma -у z шкода, крйвда
ujmowac -muj?, -mujesz 1. бра-
та 2. схоплювата 3. привер-
тати, прихиляти 4. шдходи-
ти; висловлювати; поясню-
вати 5. вщшмата, змёншу-
вати ► uj^c ujm?, ujmiesz
1. взята 2. схопйти; шймати,
сшймата 3. привернута,
прихилйти 4. тдштй; вйсло-
вита; пояснйти; w kilku
slowach вйсловити толькома
словами 5. вщнята, змёнши-
ти
uj^c si? ujm? si?, ujmiesz si?
1. взятася, схопйтася 2. за-
ступйтися (за кдгось)
840
ujmuj^cy привабливий, при-
надний
ujrzec -rz?, -rzysz побачити
ujscie -awl. втёча (д!я); вйш,
уплйв (piduHu) 2. гирло (pi-
кй), устя 3. 6тв1р (посудины)
ujsc ujd?, ujdziesz уйти, утектй;
~ dwa kilometry пройтй два
юлбметри; ~ niebezpieczen-
stwu унйкнути небезпёки;
~ z zyciem врятувати жит-
тя; ujdzie шчбго соб!
ukarac -arz?, -arzesz покарати;
~ grzywn^ оштрафувати
ukazywac (si?) -zuj?, -zujesz no-
казувати(ся); з’являтися
► ukazac (si?) ukaz?, ukazesz
показати(ся); з’явйтися
uklad-u m 1. система; розм!-
щення; ~ wspolrz?dnych си-
стема координат 2. дбгов!р,
трактат 3. переговори Imn
ukladac -am, -asz 1. укладати
2. складати (план, твори тд-
ufo) 3. обдумувати, розпла-
нбвувати 4. прокладати
► ulozyc -z?, -zysz 1. укласти
(покласти) 2. скласти (план,
твори тдщо) 3. обдумати,
розпланувати 4. прокласти;
~ kabel прокласти кабель
ukladac si? -am si?, -asz si?
1. укладатися; лягати 2. скла-
датися 3. домовлятися
uklon -и т поклш
ul
uklonic si? -ni? si?, -nisz si? по-
клонится
uklucie -a n укол
ukluc (si?) -hij?, -hijesz 1. уко-
лоться) 2. ужалйти, укусйти
(про комах)
ukochany улюблений, коханий
ukoic -koj?, -koisz вгамувати;
заспоко‘1ти
Ukrainiec -inca т украшець
ukrainistyka -i z украшська 4>i-
лолбпя
ukrainizm -u m украТшзм
ukrainizowac (si?) -zuj?, -zujesz
укра‘1шзувати(ся)
Ukrainka -i z украшка
ukrainski укра’шський; j?zyk
украшська мбва; po ukrain-
sku по-украшськи; rozma-
wiac po ukrainsku розмов-
ляти укра’шською мбвою
ukroic -oj?, -oisz вщр1зати
ukrop -u m окрш, кип’ятбк
ukrycie -awl. утаення 2. кри-
1‘вка
ukryty схбваний, прихбваний,
захбваний
ukrywad (si?) -am, -asz ховати-
(ся) ► ukryc (si?) -yj?, -yjesz
сховати(ся)
ukrzyzowac -hij?, -hijesz роз-
п’ястй, розш’ястй
ukrzyzowanie -a m розп’яття
(Э£я)
ul -a m вулик
841
uleczalny
uleczalny вилжовний
uleczyc (sis) -cz?, -czysz вйлжу-
вати(ся)
ulegac -am, -asz 1. корйтися,
щцкорятися; скорятися 2. щд-
даватися (намдвам) 3. зазна-
вати; ~ zmianom зазнавати
змш ► ulec ulegn?, uleg-
niesz 1. шдкорйтися, скорй-
тися 2. шддатися (намдвам)
3. зазнати; ~ wypadkowi за-
знати вйпадку
ulegly поступливий, податли-
вый; поюрний
ulepszac -am, -asz полшшувати
► ulepszyc -sz?, -szysz полш-
шити
ulewa -у z злйва
ulga -i z 1. полёгшення 2. шль-
га (спещальний привыёй)
ulgowy пгльговйй; bilet ~ шль-
говйй квиток; taryfa ulgowa
шльговйй тарйф
ulica -у z вулиця
uliczka -i z вуличка, провулок;
slepa ~ глухйй кут, тупйк
ulicznica -у z пов1я
uliczny вуличний; ruch ~ ву-
личний рух
ulitowac si? -tuj? si?, -tujesz si?
змйлуватися, змилосёрди-
тися (над ким, над чим); згля-
нутися (на кдго, на щд)
ulokowac -kuj?, -kujesz noMic-
тйти
ulotka -i z листовка, проклама-
Ц1Я
ulotnic si? -ni? si?, -nisz si? 3bit-
ритися; знйкнути
ultradzwi?k -u m ультразвук
ulubieniec -bienca m улюбле-
нець
ulubiony улюблений
ulzyc -z?, -zysz полёгшити
ulamek -mka m 1. уламок, фраг-
мент 2. др!б; dziesi?tny
(okresowy) десяткбвий (ne-
рюдйчний) flpi6
ulamkowy дробовйй
ulamywac -muj?, -mujesz вщ-
ламувати, вщломлювати
► ulamac -mi?, -miesz в!дла-
мати, вщломйти
ulan -a т улан
ulaskawic -wi?, -wisz помйлу-
вати
ulaskawienie -a n помйлування
ulatwiac -am, -asz полёгшува-
ти, облёгшувати ► ulatwic
-wi?, -wisz полёгшити, об-
лёгшити
ulomny кал1ка
ulozyc zob. ukladac
uhidny обманний, обманли-
вий; примарний
umacniac (si?) -am, -asz укрш-
лювати(ся), укр5пляти(ся);
змщнювати(ся) ► umocnic
(si?) -ni?, -nisz укршйти(ся);
змщнйти(ся)
842
umrzec
umarly покшний, умёрлий, по-
мёрлий
umarzac -am, -asz 1. гасйти, по-
гашати (боргй); (варгтстъ
майна) амортизувата (не-
докднаний i докднаний вид)
2. припиняти (судову справу)
► umorzyc -rz?, -rzysz 1. по-
гасите (борей) 2. припинйти
(судову справу)
umawiac -am, -asz домовляти
(кого з ким) ► umowic-wi?,
-wisz домовита (кого з ким)
umawiac si? -am si?, -asz si? до-
говбрюватися, домовляти-
ся (з ким про що); умовля-
тася (робйти що) ► umowic
si? -wi? si?, -wisz si? догово-
рйтися, домбвитися (з ким
про що); умбвитися (робйти
Що)
umeblowac -luj?, -lujesz умеб-
лювата
umiar -и т пом!ркбвашсть
umiarkowany покпркбваний;
ПОМфНИЙ
umiec umiem, umiesz умгта, зна-
ти
umiej?tnosc -sci z умшня
umiej?tny ум!лий
umierac -am, -asz умирати, no-
мирата ► umrzec umr?, um-
rzesz умёрти, помёрти
umieszczac -am, -asz 1. при-
мвдати, помпцата 2. вмтща-
ти, вмицувати (в друку)
► umiescic umieszcz?, umies-
cisz 1. примютйти, noMic-
тйта 2. BMicram (в друку);
~ artykul w gazecie вм!стйти
статтю в газёп
umilac -am, -asz робйти приём-
ним; веселйти, увеселяти,
звеселяти ► umilic -1?, -lisz
зробйти приёмним; увесе-
лйта, звеселйти
umilowany улюблений
umizgi -gow Imn залицяння
шпкгцс zob. umykac
umniejszac -am, -asz примёншу-
вати; змёншувати ► umniej-
szyc -sz?, -szysz примёнши-
ти; змёншити
umocnienie -a n укр!плення
umocowac -cuj?, -cujesz укршй-
та; закршйти
umowa -у z дбгов!р; угода;
zawrzec umow? укласти дб-
roBip; zbiorowa колектйв-
ний дбговф
umowny умбвний
umozliwiac -am, -asz робйти
можлйвим; давати можлй-
Bicrb (змбгу) ► umozliwic
-wi?,-wisz зробйти можлй-
вим; дата можлйвють (змб-
гу)
umowic zob. umawiac
umowic si? zob. umawiac si?
umrzec zob. umierac
843
umykac
umykac -am, -asz -пкати, yri-
кати ► umknqc -n?, -niesz
утектй
timysl -u m рбзум
umystowy розумбвий; praca
mnyslowa розумбва рнтелек-
туальна) праця; zycie umyslo-
we штелектуальне життя;
choroba umyslowa псих!чна
хворбба; психоз
umyslny навмйсний
umywac (si?) -am, -asz умива-
ти(ся); nawet si? nie umywa не
мбжна нав1ть пор!внювати
(з кимсъ) ► шпус (sis) -myj?,
-myjesz умйти(ся)
umywalka -i z раковина
unaoczniac -am, -asz набчно no-
яснювати, унабчнювати
► unaocznic -ni?, -nisz набчно
пояснйти, унабчнити
unia-ii z ушя; ~ celna мйтна
ушя
unicestwiac -am, -asz знйщува-
ти ► unicestwic знйщити
unicestwienie -a n знйщення
unicki ушатський
uniemozliwiac -am, -asz робйти
неможлйвим ► uniemozliwic
-wi?,-wisz зробйти немож-
лйвим
uniesienie-a n 1. захбплення,
захват 2. порйв (гнгву, обу-
рення тдщо)
uniewazniac -am, -asz касува-
844
ти, скасбвувати; розривати
(умдву); анулювати, оголб-
шувати недшсним (доку-
мент) ► uniewaznic -ni?, -nisz
скасувати; роз!рвати (умд-
ву); анулювати, оголосйти
недшсним (документ)
uniewaznienie -а п анулювання,
скасування, оголбшення не-
дшсним
uniewinniac -am, -asz виправ-
дбвувати, визнавати невйн-
ним ► uniewinnic -ni?, -nisz
вйправдати, вйзнати невйн-
ним
unikac -am, -asz уникати ► unik-
-n?, -niesz унйкнути
unikat -u m ушкум
unikatowy ушкальний
unita -у m ушат
unosic -osz?, -osisz 1. брати (з co-
бдю); забирати 2. шдшмати;
пщвбдити ► uniesc -nios?,
-niesiesz 1. взяти (з собдю);
забрати 2. пщняти; шдвестй
unosic si? -osz? si?, -osisz si? пщ-
вбдитися; пщшматися, здш-
матися (вверх); ширяти (в по-
eunpi) ► uniesc si? -nios? si?,
-niesiesz si? пщвестйся; niu-
нятися, знятися (вверх)
unowoczesniac -am, -asz ► uno-
woczesnic -ni?, -nisz модерш-
зувати (недокднаний i до-
кднаний вид)
uporczywy
uogolniac -am, -asz узагальню-
вати ► uogolnic -ni?, -nisz
узагальнити
upadac -am, -asz упадати, na-
дати ► upasc upadn?, upad-
niesz упасти
upadek -dku m 1. падшня 2. за-
нёпад
upajaj^cy захбплюючий, чар1в-
нйй; запашнйй
upalny гарячий, жаркий, спе-
кбтний
upal -и т спёка, жара
upanstwawiac -am, -asz ► upan-
stwowic -wi?, -wisz нащона-
л!зувата (недокднаний i до-
кднаний вид)
uparty упёртий; наполёгливий
upatrywac -ruj?, -rujesz наьйча-
ти; вбачати
upewniac -am, -asz запевня-
ти, упевняти, упёвнювати
► upewnic-ni?, -nisz запёв-
нити, упёвнити
upewniac si? -am si?, -asz si?
упевнятися, упёвнюватися
► upewnic si? -ni? si? -nisz si?
упёвнитися
upiec (si?) upiek?, upieczesz
спектй(ся)
upierac si? -am si?, -asz si? упи-
ратися ► uprzec si? upr? si?,
uprzesz si? упёртися
upi?kszac -am, -asz прикраша-
ти; оздобляти, оздбблюва-
ти ► upi?kszyc прикрасйти;
оздббити
upi?kszenie -awl. прикрашен-
ня, озлобления 2. окраса,
прикраса, оздбба (предмет)
upior upiora т упйр, вамтр
upiyw-u т вщплйв; ~ krwi
втрата крбвцдю uplywie ter-
minu теля закшчення строку
uplywac -am, -asz мината, про-
ходите (про час); кшчатися
(про тёрмш) ► upiyn^c-n?,
-niesz минута, пройти (про
час); скшчйтися (про тёрмгн)
upodobanie -а п уподббання,
схйльшсть
upodobnienie -а п упод1бнення,
асимыящя
upokarzac (si?) -am, -asz принй-
жувати(ся) ► upokorzyc (si?)
-rz?, -rzysz принйзити(ся)
upokorzenie -a w принижения
upolowac -luj?, -lujesz уполю-
вати; убита
upominac -am, -asz робйти за-
уваження, нагадувати
upominac si? -am si?, -asz si? ви-
магата, жадати, ставита ви-
мбгу ► upomniec si? -n? si?,
-nisz si? з аж адата, постави-
ти вимбгу
upominek -nku т подарунок на
епбмин (на згадку, на па-
м’ять), гостйнець; сувешр
uporczywy наполёгливий
845
uporzqdkowac
uporzqdkowac -kuj?, -kujesz yno-
рядкувати
uposledzony недоумкуватий,
недоумок, недбум
upowazniac -am, -asz уповно-
важувати ► upowaznic -ni?,
-nisz уповноважити
upowaznienie -a n уповнова-
ження; доручення
upowszechniac (si?) -am, -asz роз-
повсюджувати(ся) ► upow-
szechnic (si?) -ni?, -nisz роз-
повсюдити(ся)
upor uporu m 1. ynepTicTb 2. на-
полёглив!сть
uprawa-y z 1. обробггок;
~ ziemi обробггок земл!,
рыьнйцтво 2. вирбщуван-
ня; ~ roslin рослйнництво
3. культура; uprawy zbozowe
зернов! культури
uprawiac -am, -asz 1. обробля-
ти; вирбщувати 2. займати-
ся; ~ sport займатися спор-
том
uprawnienie -а п право; уповно-
важення
uprawny орний
uprowadzac -am, -asz викрада-
ти ► uprowadzic -dz?, -dzisz
вйкрасти
uprzqz uprz?zy z упряж
uprzedni поперёдшй
uprzedzac -am, -asz попереджа-
ти, випереджати ► uprze-
dzid-dz?,-dzisz поперёдити,
вйпередити; ~ si? (do kogo,
do czego) мати уперёдження
(до кого, до чдго)
uprzedzony уперёджений
uprzejmie ввгчливо, привггно
uprzejmosc -sci z вв5члив5сть,
npHBiTnicTb
uprzejmy вв1чливий, прив1тний
uprzemyslowienie -а п шдустр1а-
л!защя
uprzywilejowany привыейбва-
ний
uradowac si? -duj? si?, -dujesz
si? зрадгги, порадгги
urastac -am, -asz зростати,
збитыпуватися ► urosn^c -n?,
-niesz вйрости, збшьшитися
uraz -u m травма; psychiczny
псих1чна травма
urazac -am, -asz уражати, об-
ражати ► urazic -az?, -azisz
уразйти, образити
uregulowac -luj?, -lujesz ypery-
лювати; rachunek спла-
тйти рахунок
urlop -u m вщпустка; macie-
rzynski декрётна вщпустка
urna -у z урна
uroczy чар!внйй
uroczysko -a n урочище
uroczystosc-sci z урочйспсть,
свято
uroczysty урочйстий
uroda -у z краса, врбда
846
usamodzielniac si?
urodzaj -u m урожай, врожай
urodzajny урожайный, родю-
чий
urodzic (sis) -dz?, -dzisz народи-
ться)
urodzinowy; prezent (tort) ~ no-
дарунок (торт) на день на-
рбдження
urodziny urodzin Imn день на-
рбдження; obchodzic ~ свят-
кувати день нарбдження
urodziwy вродлйвий, красйвий
urojenie -а п фантаз!я, вйдумка,
уява; примари Imn; chory
z urojenia удаванохвбрий
urojony удаваний, уявний
urok -u m чар1вн1сть
urosn^c zob. urastac
urozmaicac -am, -asz р!знома-
штити ► urozmaicic-c?,-cisz
зробйти pi3H0MamTHHM,
ур5зноманггнити
uruchamiac -am, -asz пускати
в xiu; приводите в pyx
► uruchomic-mi?,-misz пус-
тйти в xiu; привестй в pyx
urywac (si^) -am, -asz обривати
(ся), уривати(ся), вщривати-
(ся) ► urwac (si?) -w?, -wiesz
o6ipBara(ca), урвати(ся), Bi-
дарвати(ся)
urywek -wka a. -wku m урйвок
(твдру)
urwis -a m шйбеник, шибайго-
лова, шалапут
urwisko -а п урвище, круча
urz^d urz?du т 1. ведомство;
управлшня, управа; уста-
нбва; ~ celny мйтниця;
~ skarbowy фшансовий в!д-
дш 2. посада; piastowac ~
займати посаду
urz^dzac (sis) -am, -asz влаштб-
вувати(ся) ► urz^dzic (si^)
-dz$, -dzisz влаштувати(ся)
urz^dzenie-a n 1. улаштуван-
ня (д1я) 2. устаткування,
обладнання; умеблювання
3. обстановка, прйлади, при-
ладця (про рёч!); rozrucho-
we пускова устанбвка
urzeczywistniac (si^) -am, -asz
здшснювати(ся) ► urzeczy-
wistnic (si^) -ni$, -nisz здшснй-
ти(ся)
urz^dnik-a m служббвець, чи-
новник
urz^dowac -duj?, -dujesz викб-
нувати служббв! оббв’язки;
pot. урядувати
urz?dowy служббвий, офщш-
ний
usamodzielniac -am, -asz робй-
ти самостшним ► usamo-
dzielnic -ni?, -nisz зробйти
самоспйним
usamodzielniac si? -am si^, -asz
si? ставати самостшним
► usamodzielnic si? -ni? si?,
-nisz si? стати самостшним
847
u schn^c
uschn^c -n?, -niesz усбхнути,
всбхнути; zob. usychac
usi^sc usiqd?, usi^dziesz cicth;
~ do stohi cicth до столу
usilowac -hij?, -hijesz намагати-
ся, старатися
uskrzydlac -am, -asz окрйлюва-
ти ► uskrzydlic -1?, -lisz окрй-
ЛИТИ
uskuteczniac -am, -asz здшсню-
вати ► uskutecznic-ni?,-nisz
здшснйти
ushiga -i z 1. пбслуга; wyswiad-
czyc using? зробйти пбслугу
2. ushigi Imn обслугбвуван-
ня; uslugi lekarskie медйчне
обслугбвування
ushigiwac -guj?, -gujesz услугб-
вувати, прислугбвувати, при-
служувати
ushizny послужливий
uslyszec -sz?, -szysz почути
usmazyc -z?, -zysz зажарити,
усмажити; ~ konfitury зва-
рйти варения
usn^c zob. usypiac2
uspokajac (si?) -am, -asz заспо-
кбювати(ся) ► uspokoic (si?)
-oj?, -oisz заспокб’1’ти(ся)
uspoleczniony усусптльнений
usposobienie -a n 1. настрш;
схйльшсть 2. вдача, харак-
тер
usprawiedliwiad (si?) -am, -asz
виправдбвувати(ся) ► uspra-
848
wiedliwic (si?) -wi?, -wisz вй-
правдати(ся)
lista ust Imn рот Ip; уста, губи
ustalad -am, -asz устапбвлюва-
ти, встанбвлювати ► ustalic
-1?, -lisz установйти, встано-
вйти
ustanawiac -am, -asz установ-
ляти, устанбвлювати ► usta-
nowic -wi?, -wisz установйти
ustawa-y z закон; положения;
~ zasadnicza (panstwowa) oc-
новнйй (державний) закон
ustawac -aj?, -ajesz перестава-
ти, вщухати ► ustac -an?,
-aniesz перестати, вщухнути
ustawiac -am, -asz устанбвлю-
вати, ставити ► ustawic -wi?,
-wisz установйти, поставите
ustawiczny безупйнний
ustawodawczy законодавчий;
wladza ustawodawcza законо-
давча влада
usterka -i z недблж, хйба
ust?px -u m 1. урйвок 2. абзац
ust?p2 -u m убиральня, клозет
ust?powac -puj?, -pujesz 1. вщ-
ступатися 2. поступатися,
уступати ► ust^pic -pi?, -pisz
1. вщступйтися 2. посту-
пйтися, уступйти
ustny 1. усний; przekaz усний
перёказ; egzamin усний
юпит 2. ротовйй; jama ustna
ротова порожнйна
utleniac
ustronie-a n вщлюдне (вщда-
лене) мюце; затйшок
ustroj -roju т 1. ycrpiii, лад;
~ panstwowy державний
ycrpiii (лад) 2. оргашзм (про
живё mho) 3. система,
ycrpiii; ~ s^downictwa судо-
устрш
ustrzec si$ ustrzeg? si?, ustrze-
zesz si? устерегтйся, уберег-
тйся
usuwac (si?) -am, -asz усувати-
(ся), вщстороняти(ся) ► usa-
nce (si?) -n?, -niesz усунути-
(ся), вщсторонйти(ся)
usychac -am, -asz усихати
usypiac1 -am, -asz усипляти (ко-
го) ► uspic -pi?,-pisz при-
спати (кого)
usypiac2 -am, -asz засипати, за-
синати ► usn^c usn?, usniesz
заснути, уснути; поснута
(про багатьдх)
usypiaj^cy снотвбрний; srodek
~ снодайний 3aci6
uszanowac -nuj?, -nujesz вшану-
вати
uszanowanie-a n пошана, no-
вага; moje ~! моё поважан-
ня (шанування)!
uszczerbek -bku m шкода, втра-
та, збйток
uszcz?sliwia£ -am, -asz ощаелйв-
лювати ► uszcz?sliwic -wi?,
-wisz ощаелйвити
uszczypliwy дошкульний, ущйп-
ливий
uszkadzac -am, -asz ушкоджу-
вати ► uszkodzic -dz?, -dzisz
ушкбдити
uszyc uszyj?, uszyjesz пошйти
uscisk -u m обшми; пбтиск;
~ dloni пбтиск рукй
uscisn^c -n?, -niesz обнята, обш-
нята; ~ dlon (r?k?) стйснути
(потйснути) руку
usmiech -u m уемппка
usmiechac si? -am si?, -asz si?
ycMixamca ► usmiechn^c si?
-n? si?, -niesz si? ycMixHyrnca
uswiadamiac-am,-asz 1. робй-
та евщбмим (кого) 2. ycei-
дбмлювата (co6i) ► uswiado-
mic -mi?, -misz 1. зробйти
евщбмим (кого) 2. уевщб-
мити (co6i)
uswi?cac -am, -asz освячувата,
освячата; cel uswi?ca srodki
мета виправдбвуе засоби
utalentowany талановйтий
utarezka -i z сутачка
utarg -u m вйручка; вйторг
utknqc1 -n?, -niesz застряти, за-
в’язнути
utkn^c2 zob. utykac2
utkwic -wi?, -wisz встромйта;
wzrok втупити 64i (nd-
гляд)
utleniac -am, -asz окисляти ► ut-
lenic -ni?, -nisz окйслити
849
uton^c
uton^c -n?, -niesz потонута,
утопйтася; ~ w myslach no-
рйнута в думки; co ma wisied,
nie utonie дол! не минути
utopic (sis) -pi?, -pisz утопйти-
(ся)
utopijny утошчний
utorowac -ruj?, -rujesz уторува-
ти, проторувати, прокласти
utozsamiac -am, -asz ототбж-
нювати (кого, що) ► utozsa-
mic -mi?, -misz ототбжнита
(кого, що)
utrapienie -a n клбтт; турббта
utrata -у z втрата, збйток;
~ zdolnosci do pracy втрата
працездатносп
utrudniac-am,-asz утрудняти;
перешкоджати ► utrudnic
-ni?, -nisz утруднйти; ne-
решкбдити
utrwalacz -а закршлювач
utrwalac (si?) -1?, -lisz закр!пля-
ти(ся) ► utrwalic (si?) -1?, -lisz
закршйти(ся)
utrzymywac -muj?, -mujesz 1. y-
дёржувати; тдтрймувати;
збертати; ~ w czystosci збе-
pirara чистоту; ~ si? z pra-
cy утрймуватися з пращ
2. твёрдити; ze... твёр-
дити, що... ► utrzymac -am,
-asz удёржати; шдтрймати;
зберегтй; ~ w tajemnicy збе-
регтй в таемнйщ
utuczony вщгодбваний, жйр-
ний
utuczyc -cz?, -czysz вщгодувати
utwierdzac (si?) -am, -asz укрш-
лювати(ся) ► utwierdzic
(si?) -dz?, -dzisz укршйти(ся);
~ si? w przekonaniu укршй-
тися в думщ (в пбглядах)
utwor -woru т TBip
utyc utyj?, utyjesz поповшти,
0ЖИР1ТИ, РОЗТОВСТ1ТИ
utykac1 -am, -asz кульгати,
шкутильгати
utykac2-am,-asz 1. утикати,
встромляти 2. застрягати;
зав’язати; загрузати 3. при-
пинятися ► utknqc -n?, -niesz
1. уткнута, встромйти 2. за-
стрягти; зав’язнути; загруз-
нута 3. припинйтася
uwaga -i z 1. увага; brae pod uwa-
g? брата до уваги, зважати;
miec na uwadze мати на уваз1
2. зауваження; прим!тка
uwarunkowac -kuj?, -kujesz зу-
мбвита, обумбвита
uwazac -am, -asz 1. бути уваж-
ним 2. уважата (ким, чим)
uwazny уважний
uwertura -у z увертюра
uw?dzic -dz?, -dzisz закоптйти,
прокоптйта
uwi^zywac -zuj?, -zujesz прив’я-
зувати ► uwiqzac uwi^z?,
uwi^zesz прив’язати
850
uzgadniac
uwiedzenie -а л 1. звёдення 2. вй-
крадення, вйведення
uwielbiac -am, -asz дуже любй-
ти, оббжнювати (кого); схи-
лятися (перед ким)
uwienczac -am, -asz ув1нчува-
ти, увшчати; завёршувати
► uwienczyc -cz?, -czysz увш-
чати; завершйти
uwierac -am, -asz тйснути, му-
ляти (про взуття)
uwierzyc -rz?, -rzysz повфити
uwi?z-?zi z прйв’язь, пригон;
pies na uwi?zi собака на прй-
в’яз!
uwiklac (si?) -am, -asz заплута-
ться), вплутати(ся)
uwlaczaj^cy образ ливий
uwlaszczac -am, -asz надавати
право власносп ► uwlasz-
czyc -cz?, -czysz надати пра-
во власносп
uwlaszczenie -a n надання пра-
ва власносп; розкршачення
uwlosienie -а п волосся; шерсть
uwodzic -dz?, -dzisz зводити
► uwiesc -wiod?, -wiedziesz
звестй
uwolnic (si?) -ni?, -nisz звыьнй-
ти(ся), вйзволити(ся)
uwsteczniony вщсталий
uwydatniac (si?) -am, -asz вир1з-
няти(ся), ВИДО1ЯТИ(ся) ► uwy-
datnic (si?) -ni?, -nisz вйр!з-
нити(ся), ВЙД1ЛИТИ(ся)
uwzgl?dniac -am, -asz врахову-
вати ► uwzgl?dnic -ni?, -nisz
врахувати
uzalezniac -am, -asz ставите
в залёжгость ► uzaleznic -ni?,
-nisz поставите в залёжгость
uzalezniac si? -am si?, -asz si?
ставати (робйтися) залёж-
ним ► uzaleznic si? -ni? si?,
-nisz si? стати (зробйтися)
залёжним
uzalezniony залёжний
uzaleznienie -a n поставления
в залёжгость
uzasadniac -am, -asz обгрунто-
вувати ► uzasadnic -ni?, -nisz
обгрунтувати
uzbecki узбёцький
Uzbeczka -i z узбёчка
Uzbek -a m узбёк
uzbierac -am, -asz з!брати, ско-
ПЙЧИТИ
uzbrojenie -a n озбрбення;
збрбя
uzdolniony зд!бний, здатний
uzdrawiac -am, -asz вилжову-
вати, оздоровляти ► uzdro-
wic -wi?, -wisz вйл!кувати, оз-
доровйти
uzdrowisko -a n курорт
uzdrowiskowy курортний
uzgadniac -am, -asz погбджува-
ти, узгоджувати ► uzgodnic
-ni?, -nisz погодите, узгбди-
ти
851
uznawac
uznawac -naj?, -najesz визнава-
ти; уважати ► uznac -am,
-asz вйзнати
uzupdniac -am, -asz доповняти,
допбвнювати, поповняти,
поповнювати ► uzupdnic
-ni?, -nisz допбвнити, попов-
нити
uzurpator -a m узурпатор
uiycie -a n ужиття, вжиття; spo-
sob uzycia end ci б вживания;
bye w uzyciu бути в ужйтку
uzyteezny кбрйений
uzytek -tku m 1. ужйток; artyku-
ly powszechnego uzytku пред-
мета широкого вжйтку 2. ко-
рпеть; uzytki rolne земёлып
упддя
uzytkownik -а т корйетувач
uzy wac-am,-asz 1. уживати
2. використовувати ► uzyc
uzyj?, uzyjesz 1. ужйти 2. вй-
користати
uzywka -i z; напр,, кава, чай, го-
ршка, тютюн та дёяю при-
смаки, шадлйв! для здорбв’я
uzyzniac -am, -asz удобрюва-
та; шдносити врожайшеть
► uzyznic -ni?, -nisz удобри-
та; пщнестй врожайшеть
W
w, we в, у; w poniedzialek в по-
недшок; we wtorek у в1вто-
рок; w Kijowie у Кйевц
w Warszawie у Bapniaei we
Lwowie у Львов!; grac w teni-
sa грата в тёше; w ci^gu dnia
протягом дня; w ogole вза-
гал!
wachlarz -a m в!яло
wada-y z вада, хйба, дефёкт;
~ serca порок сёрця
wafel -fla m вафля
waga -i z вага; przywiqzywac du-
z^ wag? (do czegos) надавата
велйкого значения (чдмусь);
~ musza (piorkowa, lekka,
srednia, ci?zka) найлёгша (на-
твлёгка, лёгка, серёдня, важ-
ка) вага; Waga Терезй (су яр’я)
wagary -row Imn: chodzic na
прогулювати (пропускати)
уроки (заняття)
wagon -u m вагон; osobowy
пасажйрський вагон; re-
stauracyjny вагон-ресторан;
~ sypialny спальний вагон;
towarowy товарний (ван-
тажний) вагон
852
warowac
wahac si? -am si?, -asz si? вага-
тися
wahadlo -a n маятник
wahanie -a n хитання, коливан-
ня; вагання
wakacje -ji Imn кашкули
wakacyjny кашкулярний
wakat -u m вакансия, вшьне
посадове м!сце (в устандв!)
wale -а т вальс
walczyc -cz?, -czysz борбтася,
бйтися
walec -lea т 1. цилшдр 2. валок;
коток (дорджнш)
waleczny мужнш, хорббрий
walet -а т валет
walic -1?, -lisz 1. валйти 2. луп-
цювати
walic si? -1? si?, -lisz si? валити-
ся, звалюватися
walizka -i z вал!зка, чемодан
walka -i z боротьба; бш; toczyc
walk? вести боротьбу; pole
walki поле бйтви; ~ wr?cz
рукопашний бш; ~ na pi?sci
кулачний бш
walny; walne zebranie загальш
зббри
waloryzacja -ji z валоризащя
waluta -y z валюта; reforma wa-
lutowa волютна реформа
walutowy валютный
wal -u m вал
Walach -a m мерин
Walek -Ika m валок
wal?sac si? -am si?, -asz si? ти-
нятися, сновигати
wanienka -i z ванночка
wanna-y z ванна
wapienny вапнянйй
wapn -pnia m калыцй
wapniowy калыцевий
wapno -a n вапно
war -u m 1. вар 2. кип’ятбк
wara! теть!
warcaby -bow Imn шашки
warchlak-a m порося, кабан-
чик
warcholstwo -a n буянство
warchol -a m буян; склочник
warczec-cz?,-czysz 1. гарчати
(про собаку) 2. буркотгги
► warkn^c -n?, -niesz 1. гарк-
нута 2. буркнута
warga -i z губа; dolna (gorna)
нйжня (вёрхня) губа
wargowy губнйй; spolgloski war-
gowe губш прйголосш
wariacki божевитьний
wariactwo -a n божевитля
wariant -u m варшнт
wariat -a m божевшьний
wariatka -i z божевгльна
wariowac -riuj?, -riujesz боже-
в6л5ти; шалли
warkocz-a m коса; komety
xBicr комета
warkot -u m роют (машйни)
warowac -ruj?, -rujesz 1. стерег-
тй 2. застертата
853
warownia
warownia -i икршость, фортёця
warowny укршлений
warstwa -у z верства, шар
warstwowy шаруватий
warszawiak, warszawianin -a m
варшав’янин
warszawianka -i z варшав’янка
warszawski варшавський
warsztat -u m 1. верстат 2. май-
стёрня
warsztatowy верстатний
wart варт, вартий
warta -у z варта, сторожа; ~ ho-
norowa почёсна варта; pelnic
warts стояти на варт!; roz-
prowadzenie wart рбзвщ варт
wartko бистро
warto варто; nie ~ wspominac
не варто згадувати
wartosciowy щнний
wartosc -sci z варпсть; щн-
шсть; ~ uzytkowa спожйвна
варпсть ~ kaloryczna кало-
ршшсть
wartownia -i z варпвня
wartowniczy; sluzba wartowni-
cza вартова служба
wartownik -a m вартовйй
warunek -nku m умбва; warun-
ki meteorologiczne метеоро-
лопчш умбви; pod warun-
kiem за умбвою
warunkowy умбвний; tryb ~
умбвний cndci6; odruch ~
умбвний рефлёкс
warzywa -yw Imn горбдина,
бвоч!
warzywnictwo-a n овоч!внйц-
тво
warzywnik -a m город
warzywny овочёвий; ogrod ~ го-
род
wasal -a m васал
wasz, wasza, wasze; wasze, wasi
Imn ваш, ваша, ваше; ваш!
wata -у z вата
wataha -у z ватага, юрба
watolina -у z ватин
wawrzyn -и т лавр
wawrzynowy лаврбвий
waza -у z ваза
wazelina -у z вазелш
wazon -и т ваза {для квитв)
wazonik -а т вазбнчик, вазочка
wazny важлйвий; wazna osoba
важна особа
wazyc -zs, -zysz 1. важити 2. зва-
жувати; kazde slowo зва-
жувати кбжне слово
wazyc sis -z^ sis, -zysz sis важи-
тися; вир!шуватися; waz^ sis
losy panstwa вирпнуеться до-
ля держави
w^chac -am, -asz нюхати
w^s -a m вус; zapuscic w^sy за-
пустйти вуса (вуси)
w^sal -а т вусач, вусань
w^ski вузькйй; w^skie gardlo
вузькё м!сце
w^skotorowy вузькоколшний
854
wdowa
w^tek -tku m 1. нитка 2. сюжет
(роману)
w^tly слабкйй
w^tpic -pi?, -pisz сумшватися
w^tpliwosc -sci z сумшв
w^tpliwy сумшвний
w^troba -y z печшка
w^trobka -i z печшка (страва)
w^woz -wozu m яр, ущёлина
w^z w?za m 1. вуж; зхпя 2. ~ gu-
mowy шланг
wbijac -am, -asz вбивати ► wbic
-ij?, -ijesz вбйти
wbiegac -am, -asz вбшати
► wbiec -egn?, -egniesz вбпти
w bok вбпс
wbrew всупереч, проти; ~ ocze-
kiwaniu проти спод!вання
w brod; miec wszystkiego ~ ма-
ти всьогб вдосталь
wcale 30BciM
wchlaniac -am, -asz поглинати;
всмбктувати ► wchlon^c -n?,
-niesz поглйнути; всмоктати
wchodzic -dz?, -dzisz вхбдити;
zob. wejsc
wci^gac-am,-asz 1. втягувати
2. надавати ► wci^gn^c-n?,
-niesz 1. втягнути, втягтй
2. надгги
wci^z постшно; завждй; безу-
пйнно, безперёрвно
wcielac (si?) -am, -asz втипова-
ти(ся) ► wcielic (si?) -1?, -lisz
вт1лити(ся)
wcielenie -а л 1. вплення 2. при-
еднання, включения
wcielenie (si?) -а п втыення
wcierac -am, -asz втирати; zob.
wetrzec
wci?cie -a n зарубка, надрв
wciskac (si?) -am, -asz втискати
(ся), втйскувати(ся) ► wcis-
nsjc (si?) -n?, -niesz втйснути-
(ся); ~ kapelusz na glow? на-
тягнути (насунути) капелюх
на голову
wczasy -sow Imn вщпочйнок
wczesny раннш
wczesnie рано; za (zbyt) над-
то рано
wczoraj вчбра; wieczorem
вчбра увёчер!
wczorajszy вчорашнш
wczuwac si? -am si?, -asz si? вни-
кати; вживатися ► wczuc si?
wczuj? si?, wczujesz si? внйк-
нути; вжйтися
w dali вдалиш, в далечин!
wdawac si? -aj? si?, -ajesz si?
вдаватися; встрявати ► wdac
si? -am si?, -asz si? вдатися;
встряти
wdech -u m вдихання
wdepn^c -n?, -niesz наступйти;
pot. зайтй (до кдгосъ)
w dole внизу
w domu вдбма, дома
w do! вниз
wdowa -y z вдова, удова
855
wdowiec
wdowiec-wca m вд!вёць, уд1-
вёць
wdrapywac si? -puj? si?, -pujesz
si? видиратася ► wdrapac si?
-pi? si?, -piesz si? вйдертися
wdychac -am, -asz вдихата
wdzierac si? -am si?, -asz si? вди-
ратася, вторгатися ► wed-
rzec si? -dr? si?, -drzesz si?
вдёртися, вторгнутися
wdzi?cznosc -sci z вдячшсть
wdzi?czny вдячний
wdzi?k -u m чаршшсть, принад-
шсть
wedhig зпдно з, вщповщно до;
~ mnie по-моему, на мою
думку
wejrzenie -а п погляд; od pierw-
szego wejrzenia з пёршого
пбгляду
wejscie -а п вхщ; ~ wzbronione
вхщ заборонений
wejsciowy вхцщйй
wejsciowka-i z вхцщйй бглёт
(квиток)
wejsc wejd?, wejdziesz увшта;
zob. wchodzic
weksel -sla m вёксель
welon -u m серпанок; ~ slubny
фата
wetna -y z вовна; шерсть
wetniany вовняний; шерстянйй
weneryczny венерйчпий
wentyl -a m вёнтиль
wentylator -a m впрогон
Wenus ndm z Венёра (планета
i богиня)
weranda -у z веранда
wersalka -i z диван
werset-u m Bipin (абзац тек-
сту); rel. стих
wertowac -tuj?, -tujesz neperop-
тати; переглядати
werwa -у z запал
wesele -a n весглля
weselic (si?) -1?, -lisz веселити-
(ся)
weselny веольний; orszak ве-
С1ЛБНИЙ ПО13Д
wesoty весёлий
wesprzec -pr?, -przesz шдпёрти,
обпёрти; zob. wspierac
westchn^c -n?, -niesz з!тхнути
westchnienie -a n з!тхання
wesz wszy z вбша
weteran -a m ветеран
weterynarz -a m ветеринар
wetkn^c -n?, -niesz уткнута,
вв1ткнута, всадити; zob. wty-
kac
weto -a n вёто ndm
-tr?, -trzesz втёрта; zob.
wcierac
wewn^trz всерёдиш
wewn?trzny BHyrpinmm; choro-
by wewn?trzne BHyrpiumi хво-
роби
wezwac -w?, -wiesz поклйкати;
закликата; викликати; zob.
wzywad
856
wiatromierz
wezwanie-a n 1. вйклик 2. ei-
дбзва, заклик
w?ch -u m нюх
w?dka -i z вудка
w^dkarz -a m вудйльник
w?dliny -in Imn ковбасш вйро-
би
w?drowac -ruj?, -rujesz мандру-
вати
w?drowiec-wca m мандр!внйк,
мандр1вёць
w?drowny мандр1внйй; ptaki
w?drowne перелита птахй
w?drowka -i z мандр!вка; ман-
дри; ~ narodow переселения
народов
w?dzic -dz?, -dzisz коптйти
w?dzonka -i z копчена грудйнка
w?dzony копчений
w^giel -gla m вуплля; ~ kamien-
ny (brunatny, drzewny) кам’я-
нё (буре, деревне) вуплля
w?gielny; kamien ~ наргжний
камшь
W?gier -gra т угбрець
W?gierka -i z уторка
w?gierski угбрський
w?glowodan -u m вуглевбд
w?glowodor -doru m вуглевб-
день
w?glowy вупльний; zagl?bie
w?glowe вупльний басейн
w?gorz -a m вугбр, в’юн
w?szyc -sz?, -szysz пронюху-
вати
w?zel -zla m вузол; ~ kolejowy
зал1знйчний вузол
w?zlowy вузловйй; stacja w?zlo-
wa вузлова станщя
w?zyk -a m хвиляста Л1шя
wgl^d -u m; miec ~ w co мати
доступ до чбго
w gl^b вглиб
wgl?bienie -a n заглйблення
w gor? втору
wiac wiej?, wiejesz 1. в!яти, дуги
2. pot. пкати
wiadomo вщбмо
wiadomosc -sci z вщбмгсть; Bicr-
ка; podac do wiadomosci по-
ставите до вщома; prz^j^c
do wiadomosci взяти до вщо-
ма
wiadro -а п вщрб
wianek -nka т вшбк; wic wianki
плестй вшкй
wiano -а п прйдане
wiara -у z Bipa; wyznanie wiary
сймвол В1ри; кредо; docho-
wad wiary зберегтй В1ршсть;
nie dawac wiary не йияти вгри
wiarogodny, wiar^godny Bipo-
пдний, достовгрний
wiarolomny в!ролбмний
wiatr -u m впер; pomySlne wiat-
ry сприятлив! впрй
wiatraczek -czka m впрячбк
wiatrak -a m впряк
wiatrolom -u m в!тролбм
wiatromierz -a m BiTpoMip
857
wiatrowka
wiatrowka -i z 1. спортивна
куртка, BiipiBKa 2. пневма-
тйчна рушнйця
wi^zac wi$z?, wi^zesz в’язати;
~ koniec z koncem звбдити
кшц! з кшцями
wi^zadlo -a n; wi^zadla glosowe
голосов! зв’язки
wi^zanka -i z в’язанка; ~ kwia-
tow в’язанка квгпв
wi^zka -i z в’язка; ~ slomy (pro-
mieni) в’язка солбми (прб-
мешв)
wicedyrektor -а т заступник
директора
wiceminister -tra т заступник
Mimcrpa
wiceprezes-a т заступник го-
ловй
wicher -chru т вихор
wichrzyciel -а т баламут; за-
колбтник, тпдбурювач
wichura -у z вихор, буря
wic (sig) wij?, wijesz вйти(ся)
widac вйдно; мабуть
widelec -lea m видёлка
widty -del Imn вйла; robic z ig-
iy ~ робйти з мухи слона
widmo -awl. спектр 2. видання,
прйвид, примара; вйдиво
widno вйдно, ясно
widnokr^g -r?gu т горизонт,
ббрш
widoeznie вочевйдь; мабуть
widoczno£c -sci z вйдйм!сть
widoczny вйдймий, вйдний
widok -и т вид; okropny ~ жах-
лйвий вид; widoki na przy-
szlosc перспектйви (вйди) на
майбутне
widokowka -i z лиспвка (з кра-
евйдом, архипектурою тдщо)
widowisko -а п видбвище; спек-
такль
widownia -i z 1. зал для гляда-
Ч1в 2. глядачг, публжа
widywac (si^) -duj?, -dujesz час-
то (час вщ часу) бачити(ся)
widz -а т глядач
widzenie -а п бачення; побачен-
ня; pole widzenia поле зору;
punkt widzenia точка зору,
пбгляд; do widzenia до по-
бачення; si§ зустр!ч, поба-
чення
widziec -dz?, -dzisz бачити;
si? бачити себе; бачитися
wiec -и т М1тинг
wieczerza-y z вечеря; Ostatnia
Wieczerza reL Тайна Вечеря
wieeznie в!чно
wieeznose -sci z В1чшсть
wieezny В1чний; довгчний; ~ od-
poezynek В1чний спочйнок;
wieezne pioro авторучка
wieczorek -rku m веч!рка
wieczomy веч!ршй
wieczorowy веч!ршй; szkola
wieczorowa веч!рня школа;
stroj вечгрне вбрання
858
wieloryb
wieczor -czoru a. -czora m вёшр;
dobry ~! дббрий eenip!,
добрйвеч!р!; wieczorem ввё-
nepi; dzis wieczorem сьогбдш
ввёчер!
wiedenka -i z вщенка
wiedenczyk -a m вщенець
wiedenski вщенський
wiedza-y z знания; za wiedz^
з вщома; bez wiedzy без bi-
дома; ~ to pot^ga знания -
сила
wiedziec wiem, wiesz знати
wiejski сыьськйй
wiek -u m в!к; стол!ття; w kwie-
cie wieku в рбзквт сил; na
wieki wiekow на в!ки вгчш
wieko -a n biko
wiekuisty в!ков1чний
wielbiciel -a m прихильник;
поклонник
wielW^d-a m верблюд; ~ jed-
nogarbny (dwugarbny) одно-
гбрбий (двогбрбий) верб-
люд
wielce вёльми; ~ szanowny
вельмишанбвний, високо-
поважаний
wiele, wielu багато; za (zbyt)
wiele надто багато
wielebny преподббний
Wielkanoc -у z Великдень, Пас-
ха
wielkanocny великбдшй, пас-
хальний
wielki великий; wielka litera ве-
лика буква; Wielki Tydzien
Страснйй тйждень
wielkoduszny великодушный
wielkolud -а т вёлетень
wielkomocarstwowy великодер-
жавний
wielkopolski великопбльський
wielkosc -sci z величина; вёлич
wielmozny вельмбжний; вель-
мишанбвний
wielobarwny багатобарвний
wieloboj -boju т багатоббр-
ство
wielodzietny багатодггний
wieloj^zyczny багатомбвний
wielok^t -а т многокутник
wielokropek -pka т крапкй, три
крапки
wielokrotny багаторазбвий
wieloletni багатол1тшй, бага-
тор!чний
wielomian -и т многочлён
wielomilionowy багатомитьйбн-
ний
wielomowny багатомбвний, ве-
лембвний
wielkonakladowy багатотираж-
ний
wielonarodowy багатонащо-
нальний
wieloosobowy багатомюний
wielopi^trowy багатоповерхб-
вий
wieloryb -а т кит
859
wielorybniczy
wielorybniczy китобшний, ки-
толбвний
wielostopniowy багатоступенё-
вий
wielostronny багатобтчний, ба-
гатосторбннш
wielowiekowy багатовжбвйй
wieloznaczny багатозначний
wielozenstwo багатожёнство,
полшам1я
wieniec -епса т виток
wieprz -а т кабан; кнур
wieprzowina -у z свинина
wieprzowy свинячий; kotlet ~
свиняча котлёта (вщбивна)
wiercic (si?) -с?, -cisz вертгги-
(ся), крутиться)
wiernosc -sci z втршсть
wierny 1. втрний; ~ przyjaciel
втрний друг 2. тбчний;
~ przeklad тбчний (вгрний)
перёклад
wiersz-a т 1. Bipin 2. рядок;
ukladac wiersze складати втр-
nii; od nowego wiersza з но-
вого рядка
wierszokleta -у т в!ршомаз
wiertarka -i z дриль; сверд-
лйльний верстат
wiertlo-а п свёрдел, свёрдло,
бурав
wiertniczy свердлйльний; otwor
~ свердловйна
wierzba -у z верба
wierzbowy верббвий; вёрбний
860
wierzch-u т вершйна; jechac
wierzchem !хати вёрхи
wierzchni вёрхнш; odziez wierz-
chnia вёрхнш бдят
wierzcholek -Ika т вершйна;
верх!вка, верх
wierzenie-a п втрування; wie-
rzenia ludowe нарбдш втру-
вання
wierzyciel -а т кредитор
wierzyc -rz?, -rzysz втрити
wieszac -am, -asz вппати; psy
na kim вппати собак на кого
wieszak -а т вгшалка
wieszcz -а т впцун, провюник
wies wsi z село
wiesc-sci z звгстка; пбголос,
чутка
wiesc wiod?, wiedziesz вестй,
провадити; jak ci si? wiedzie?
як ся маеш?
wiesniaczka -i z селянка
wiesniak -a m селянйн
Wietnamczyk -a m в’етнамець
Wietnamka -i z в’етнамка
wietnamski в’етнамський
wietrzec -rzej? -rzejesz вивгтрю-
ватися, видихатися
wietrzny впрянйй; wietrzna ospa
в!тряна Bicna
wietrzyd -trz?, -trzysz провгтрю-
вати
wietrzyk -a т в1терёць
wiewiorka -i z битка
wiezd wioz?, wieziesz везтй
wioslo
wieza -у z вежа; башта; ~ war-
townicza (straznicza) вартова
(сторожова) вйшка
wi^c бтже; a ~ jutro! значить
(вихбдить), завтра!
wi^cej бЬтыпе; mniej ~ бгльш-
-мёнш; nic ~ шчбго бгльше
wi^dn^c -n$, -niesz в’янути
wi^kszosc -sci z быышсть;
~ bezwzgl^dna абсолютна
быышсть; ~ wzgl^dna вщ-
нбсна быышсть; wi^kszosci^
glosow быышстю ГОЛОС1В
wi^kszy бывший
wi^zienie -a n в’язнйця, тюрма
wi^zienny в’язнйчний, тюрём-
ний
wi^zien wi^znia m в’язень, ув’яз-
нений
wi$zy -zow Imn узи; пута
wi^z wi^zi z зв’язбк
wigilia -ii z 1. переддёнь; w wi-
gili^ напередбдш 2. Wigilia
rel. Святвёч1р, Святйй вёч!р
wigilijny rel. святвечхрнш
wikary -rego, wikariusz -a m Bi-
карш
wiklinowy лозбвий, лбзяний
wilczur -a m в!вчарка
wilczy вбвчий
wilczyca -y z вовчйця, вовчйха
wilgoc -oci z вбтсть; сйр!сть
wilgotny вбгкий; сирйй
wilk-a m вовк; о wilku mowa
про вбвка помбвка; nie wy-
woluj wilka z lasu не будй
лйха, пбки лйхо спить
willa -i z вглла; дача
wina -у z провйна, вина; z mojej
winy з моё! провйни
winda -у z л!фт
winiarnia -i z винарня
winic -ni$, -nisz винуватити, ви-
нйти
winien вйнен; повйнен
winnica -у z виноградник
winny1 виноградний; вйнний
winny2 винуватий, вйнний
wino -а п вино; wytrawne су-
хё вино; gronowe (biale,
czerwone, wytrawne, desero-
we) виноградне (бите, червб-
не, сухё, десёртне) вино; dzi-
kie дйкий виноград
winobranie -а п збирання (36ip)
винограду
winogrono -а п виноградне грб-
но
winowajca -у т винуватець,
провйнник
winowajczyni -i z винуватиця,
провйнниця
winszowac -szuj?, -szujesz поздо-
ровляти, в!тати
wiolonczela -i z вюлончёль
wiosenny веснянйй; wiosenne
zrownanie dnia z noc^ весня-
нё р!внодёння
wioska -i z село; бльцё
wioslo -a n весло, гребло
861
wioslowac
wioslowac -hij?, -hijesz веслува-
ти, гребтй
wiosna-y z весна; wiosn^, na
wiosn? весною, навесш
wioslarstwo гребнйй спорт, вес-
лування
wioslarz -а т весляр, гребёць
wior -а т стружка
wir -и т вир; porwany przez ~
скоплений вйром
wiraz -и т в!раж
wirnik -а т ротор
wirowac -ruj?, -rujesz вирувати;
крутйтися
wirowy обертальний, круго-
обертальний
wirowka -i z сепаратор
wirus -а т Bipyc
wirusowy вгрусний
wisiec wisz?, wisisz вйсгги
wisielec-lca m вппальник, шй-
беник
wisiorek -rka m брелбчок; ку-
лон, pot. шдв1сок, дармовйс
wisnia -i z вишня
wisniak -u m вишнгвка
wisniowy вишнёвий
wisniowka -i z вишнёва налйвка
witac (si?) -am, -asz в!тати(ся),
здорбвкатися
witamina -у z в!тамш
witraz -a a. -u m вираж
witka -i z лоза, прутик
wiwat! хай живё!, слава!
wiza -у z вгза
wizerunek -nku m зображення,
образ
wizja-ji z 1. видшня 2. огля-
дини
wizjer -a m в!зйр
wizyta -y z в!зйт; zlozyc wizyt?
нанестй в!зйт
wizytacja -ji z шспёкщя, об-
стёжування
wizytowka -i z в!зйтна карточ-
ка (картка)
wjazd -u m в’!’зд
wjezdzac -am, -asz в’окджати;
► wjechac wjad?, wjedziesz
в’гхати
wkl?siy увггнутий, вв!гнутий
wklad -u m вклад; внёсок; do
dhigopisu стержень
wkladac -am, -asz вкладати,
накладати; zob. wlozyc
wkladka -i z вкладка, вставка
wkolo навкбло, навкругй
wkraczac -am, -asz вступати,
вхбдити ► wkroczyc -cz?,
-czysz вступйти, увштй
w kr^g навкругй, навкбло, дов-
кбла
wkr?cac -am, -asz вкручувати
► wkr?cic -c?, -cisz вкрутйти
wkrotce незабаром, скоро
wkr?cac si? -am si?, -asz si? npo-
л!зати ► wkr?cic si? -c? si?,
-cisz si? пролгзти
wlec wlok?, wleczesz волоктй,
волочйти
862
wlokno
wlec si? wlok? si?, wleczesz si?
волоктйся, тягтися, плёнта-
тися; ~ w ogonie плёнтати-
ся (плестйся) у хвост!
wlewac -am, -asz вливати ► wlac
wlej?, wlejesz влйти
w lewo вл1во, л!вбруч
wlezc zob. wlazic
wladca -у m волбдар
wladyka -i m владйка
wladza-y z влада; ~ ustawo-
dawcza (wykonawcza) зако-
нодавча (виконавча) влада
wlamanie -а п злом
wlamywacz -а т злбмник
wlamywac si? -muj? si?, -mujesz
si? вламуватися, влбмлюва-
тися ► wlamac si? -mi? si?,
-miesz si? вломйтися
wlasnor?czny власноручний;
~ podpis особйстий шдпис
wlasnosc-sci z власшсть; вла-
стив1сть
wlasny власний; imi? wlasne
власне 1м’я; milosc wlasna ce-
белюбство
wlasciciel -a m власник; ~ niewol-
nikow рабовласник; ~ przed-
si?biorstwa власник щдпри-
ёмства
wlasciwie дорёчно; власне
wlasciwosc -sci властйв!сть
wlasciwy властйвий, вщповщ-
ний; притаманний; правиль-
ний; ci?zar ~ питбма вага
wlasnie саме, а саме; якраз
wlazic -az?, -azisz вл!зати, вла-
зити ► wlezc wlez?, wleziesz
ВЛ13ТИ
wl^czac (si?) -am, -asz включа-
ться) ► wloczyc (si?) -cz?,
-czysz включйти(ся)
wl^cznie включно
wl^cznik -a m вмикач
Wloch -a m 1тал1ець
wlochaty волохатий, мохнатий
wlos-a m волос; о maly
о мало що; pod проти
шёрстц ani na ~ ш на воло-
сок; wlosy staj^ d?ba волосся
дйбом стае
wlosek -ska m волосок
wloski 1тал!йський; orzech bo-
лбський ropix; kapusta wlos-
ka савойська капуста
wloszczyzna -у z горб дина, бво-
4i
Wloszka -i z 1тал!йка
wlozyc -z?, -zysz вкласти; no-
класти; zob. wkladac
wlocz?ga-i z 1. бродяжництво
2. волокйта, бродяга, бур-
лака
wlocznia -i z спис
wloczyc -cz?, -czysz ВОЛОЧЙТИ,
ВОЛОКТЙ
wloczyc si? -cz? si?, -czysz si? bo-
лочйтися, вёштатися
wlokienniczy текстйльний
wlokno -a n волокно
863
wmawiac
wmawiac -am, -asz вмовляти
► wmowic-wi?,-wisz вмбви-
ти
wmieszac (si?) -am, -asz BMinia-
ти(ся)
w mig мйттю, вмить
wnet зараз, скоро
wn?ka -i z Hima; заглиблення
wn?trze -a n внутрппшсть; над-
pa
Wniebowst^pienie Panskie rel.
Вознесшня Господне
Wniebowzi?cie Najswiytszej Ma-
rti Panny rel. Устння Пре-
свято! Богородиц!
wniosek -sku m 1. вйсновок;
wyci^gn^c wnioski зробйти
вйсновки 2. пропозйщя; na
~ на пропозйцпо
wnosic -osz?, -osisz вносите
► wniesc wnios?, wniesiesz
внести
wnuczka -i z внучка, онучка
wnuk -a m внук, онук
woalka -i z вуаль
wobec перед; ~ ojczyzny перед
батьювщиною; ~ tego, ze...
з бгляду на те, що...
woda -у z вода; ~ sodowa (mi-
neralna) газбвана (мшераль-
на) вода; ~ kolonska одеко-
лон; ~ utleniona перекис
вбдню; ~ zycia жива вода
wodewil -и водевшь
wodewilowy водевгльний
wodnisty водянйстий
wodny вбдний; водяний; dzial
~ вододал; zbiornik ~ во-
дбймище; ptactwo wodne во-
доплавш птахи
wodoci^g -и т водопровод
wodoglowie -а п водянка головй
wodoodporny водотривкйй
wodopoj -poju т водопш
wodorost -и т вбдор!сть
wodorowy воднёвий
wodospad -и т водопад, водо-
спад
wodoszczelny водонепронйк-
ний
wodotrysk -и т фонтан
wodor -doru т вбдень
wodzic -dz?, -dzisz водите; ~ па
pasku (kogos) водите на по-
вода (когбсь)
wodzirej-a т заводай; розпо-
рядник (у танцях)
w ogole взагалг, загалбм
wojenny военний; marynarka
wojenna вшськбво-морськйй
флот
wojewoda -у т воевода
wojewodzki воевбдський, во-
евщський
wojewodztwo -а п воеводство,
воевщство
wojna -у т в!йна; zimna хо-
лодна вшна; domowa (swia-
towa, narodowo-wyzwolencza)
громадянська (св!това, на-
864
wodka
цюнально-визвбльна) вш-
на; wypowiedziec wojn? ого-
лосйти вшну
wojowac -juj?, -jujesz воювати
wojowniczy войовнйчий
wojsko -a n вшсько; арьпя; woj-
ska l^dowe cyxonynii вш-
ська; shizyc w wojsku слу-
жйти в армп
wojsko wy1 вшськбвий
wojskowy2-wego m вшськово-
служббвець
wokolo, wokol навкбло, кру-
гом, навкругй
wola -i z воля; ostatnia ~
остання воля, заповгг
wolec -1?, -lisz вол1ти
wolnego! не посшшай (же)!; лёг-
ше!
wolniutko повитьнёнько
wolno1 мбжна; nie ~ не мбжна
WOlnO2 ПОВ1ЛБНО
wolnomularski масбнський
wolnomysliciel-a m вшьноду-
мець
wolnoSciowy визвбльнйй; ruch
~ визвбльнйй pyx
wolnosc-sci z воля; свобода;
~ sumienia (slowa, zgroma-
dzen) свобода coeicri (слова,
зббр!в)
wolny 1. витьний 2. повгльний;
rzut ~ В1льний удар; ~ slu-
chacz В1льний слухач; wst?p
~ вхщ В1льний; isc wolnym
28 \ кр -потьський словник
krokiem ira повыьною xo-
дбю; wolnego! не посшшай!
wolacz -a m клйчна форма;
клйчний вщмшок
w o lac -am, -asz 1. клйкати
2. кричати, гукати; ~ о po-
moc клйкати на допомбгу
(на пбм1ч)
wolek -Ika т 1. во лик (малый
вы) 2. ~ zbozowy амбарний
довгонбсик
wolowina -у z воловина, ялови-
чина
wonny пахучий, запашнйй
won woni z запах; аромат
woreczek -czka т м!шёчок;
zolciowy жбвчний Mixyp
worek-rka т м!шбк; wylazlo
szydlo z worka шйла в Mini-
ку не сховаеш; kupowac ko-
ta w worku купувати кота
в MiniKy
workowate -tych Imn сумчасп
wosk -u m BicK
woszczyna -y z вощйна
woszczynowy вощйнний
wotum -um n 1. вотум; zaufa-
nia вотум дов!р’я 2. rel. no-
жёртва
wozic woz?, wozisz возйти
woziwoda -у m водовоз
woznica-y m в!знйк, фурман;
Woznica В1знйчий (сузгр я)
wozny -nego m вбзний
wodka -i z горитка
865
wodz
wodz wodza m военачальник,
полковбдець; вождь; naczel-
ny ~ головнокомандуючий
wojt -a m BiiiT
wol wohi m вы
wowczas в той час, тод!
woz wozu a. woza 1. в!з 2. pot.
машина; Wielki (Maly) Woz
Велика (Мала) Ведмёдиця,
Великий (Малий) Bi3 (су-
з1р*я)
wozek -zka т в1збк; вагонетка;
каретка; ~ r?czny ручнйй
В1з6к; ~ dzieci?cy дитяча ко-
ляска
wpadac -am, -asz 1. впадати
2. натрапляти 3. вб!гати;
захбдити ► wpasc -adn?,
-adniesz 1. власти; kto pod
kim dolki kopie, ten sam w nie
wpada не копай другому
ями, бо сам у не! впадёш
2. натрапити; 3. вбили; зай-
ти; jutro wpadn? do cie-
bie завтра занижу до тёбе
w pelni щлкбм, зовам, спбвна
wpierw спёршу, наперёд
wpis -и т запис
wpisowe -ego п вступнйй внёсок
wpisywac (sis) -suj?, -sujesz впй-
сувати(ся) ► wpisac (si?) -isz?,
-iszesz вписати(ся)
wplatac (sis) -am, -asz вшпта-
ти(ся) ► wplesc (si$) -lot?,
-leciesz вплестй(ся)
wplacac -am, -asz вносите грб-
rni ► wplacic -c?, -cisz внести
rponri
wplata -y z внёсок
wplaw вплав, плавом
wptyw -u m вплив; wywierac
(miec) ~ справляти (мати)
вплив; tracic wptywy втра-
чати вплив
wptywac -am, -asz впливати
► wptyn^c -n?, -niesz вплис-
тй, вплинути
wplywowy впливбвий
w poblizu поблизу, близько, не-
подалж
w рог? впору
wpol; ~ do pierwszej шв на пёр-
шу; obj^c ~ обняти за тал!ю
wprawa-y z вправшсть; wyjsc
z wprawy втратити вправ-
шсть
wprawdzie щоправда
wprawiac-am,-asz 1. вставля-
ти 2. вправляти; si? вправ-
лятися ► wprawic -wi?, -wisz
1. вставили 2. вправити
wprawny вправний
w prawo вправо, правбруч
wprost проти, напрбти; прямо
wprowadzac -am, -asz ввбдити;
запроваджувати; w bl^d
ввбдити в Оману ► wprowa-
dzic -dz?, -dzisz ввести; за-
провадити; w zycie ввести
(запровадити) в життя
866
wrzeszczec
wprowadzac si? -am si?, -asz si?
вселятися ► wprowadzic si?
-dz? si?, -dzisz si? вселитися
w przeddzien напередбдш
wpuszczac -am, -asz впускати;
► wpuscic -uszcz?, -uscisz впу-
стйти
wpychac (si?) -am, -asz впиха-
ться) ► wepchn^c (si?) -n?,
-niesz ввшхати(ся), ввшхну-
ти(ся), впхати(ся), впхнути-
(ся)
wracac -am, -asz вертатися, по-
вертатися ► wrocic -с?, -cisz
вернутися, повернутся;
~ do przytomnosci опри-
тбмшти, очуняти, прийти
до пам’яп
wrak -а а. -и т обломки судна;
~ czlowieka руша людйни
wraz разом
wrazenie -а п враження
wrazliwy вразлйвий
wreszcie врёпгп, нарёпгп
wr?cz; ~ przeciwnie якраз на-
впакй; walka ~ рукопашний
6Ш
wr?czac -am, -asz вручат
► wr?czyc -cz?, -czysz вру-
чйти
wr?czenie -a n вручения
wrodzic si? -dz? si?, -dzisz si?
(w kogos) вродйтися, уродй-
тися, вдатися, удатися (в кд-
гось)
wrodzony врбджений, прирб-
джений; wrodzone zdolnosci
(wady) врбджеш (прирбдже-
Hi) зд1бносп (вади)
wrona -у z ворона, гава
wrota wrot Imn ворота; брама
wrotki -tek Imn ролики
wrobel-bla m горобёць; strach
na wroble опудало
WTOCic Zob.
wrog wroga m ворог
wrozba -y z ворожба
wrozka-i z ворбжка, ворож-
бйтка
wrozyc-z?,-zysz ворожйти; to
nie wrozy nic dobrego це не
Binxye шчбго доброго; na
dwoje babka wrozyla надвое
баба ворожйла
wrzask -u m вёреск, крик
wrzawa -у z галас, raMip, шум
wrz^cy кип’ячий
wrz^tek -tku m окрш, кип’ятбк
wrzeciono -a n веретёно
wrzec1 wr?, wrzesz кишти; wal-
ka (robota) wre бш (робота)
кипйть
wrzec2 wrz?, wrzesz кишти; wo-
da wrze вода кипйть
wrzenie-a n кипшня; завору-
шення
wrzesien -esnia m вёресень
wrzeszczec -cz?, -czysz вереща-
ти ► wrzasn^c -n?, -niesz за-
верещат
28
867
wrzesniowy
wrzesniowy вереснёвий
wrzos -u m верес
wrzod wrzodu m нарйв; вйраз-
ка; ~ p?kl нарйв лопнув
(прорвався)
wrzucac -am, -asz вкидати
► wrzucic -c?, -cisz вкинута
wrzynac si? -am si?, -asz si? Bpi-
зуватися; morze wrzyna si?
w l^d море вр5зуеться в су-
ходи!
wsadzac -am, -asz саджата; вса-
джувати ► wsadzic -dz?,
-dzisz посадйти; всадйти
~ kogos do poci^gu посадй-
ти когось у пбТзд; ~ r?k? do
kieszeni всунути (всадйти)
руку в кишёню
w sam raz якраз
wschodni схщний
wschodzic -dz?, -dzisz схбдити;
slonce wschodzi сонце схо-
дить; pszenica wschodzi пше-
нйця сходить; zob. wzejsc
wschod -chodu m схщ; przed
wschodem slonca до схщ сбн-
ця; Daleki (Bliski) Wschod
Далёкий (Близькйй) Схщ
wsiadac -am, -asz адата ► wsi^sc
wsi$d?, -wsi^dziesz cicth
wsiadanie -a n посадка
wskakiwac -kuj?, -kujesz вска-
кувати ► wskoczyc -cz?,
-czysz вскбчити
wskazywac -zuj?, -zujesz вказу-
868
вати; показувати ► wskazac
-az?, -azesz вказати; пока-
зати
wskazowka -i z 1. вказгвка
2. стршка (в годйннику)
wskazuj^cy; palec ~ вказ!внйй
палець; zaimek ~ вказ!внйй
займённик
wskaznik -a m показник; !ндекс
wskrzeszac -am, -asz воскреша-
ти ► wskrzesic -esz?, -esisz bo-
скресйти
wskrzeszenie-a n воскресшня;
panstwa вщрбдження дер-
жави
wskutek внаслщок, чёрез
wspak; na назад
wspanialy прекрасний, пйшний
wsparcie -a n тдпбра; тдтрйм-
ка
wspierac -am, -asz пщтрймува-
ти; допомагати
wspinac si? -am si?, -asz si? ви-
диратися, видряпуватися;
ni3TH, пнутися ► wspi^c si?
wespn? si?, wespniesz si? вй-
дертися, вйдратися, вйдря-
патися; ~ na palce стати
(ставати, спинатися) нав-
шпйньки
wspominac -am, -asz згадувати
► wspomniec -n?, -nisz зга-
дати; wspomniany згаданий;
wyiej wspomniany вищезга-
даний
wst?pny
wspomnienie -a n 1. спбгад,
спбмин 2. згадка
wspolnie сп1льно, разом
wspolnik-a m стльник; сшв-
учасник; cichy ~ таёмний
сшльник
wspolnota -у z об’ёднання;
~ pierwotna пёрвюна общи-
на
wspolny сшльний; wspolne uzyt-
kowanie сшльне корйсту-
вання
wspolautor -a m сшвавтор
wspolbiesiadnik -а тп сшвтра-
пёзник
wspolczesnosc -sci z сучасшсть
wspolczesny сучасний
wspolczucie -a n сшвчуття
wspolczynnik -а тп 1. фактор
2. коефЩёнт
wspolistnienie-a n ствгснуван-
ня
wspollokator-a m сшвмёшка-
нець, ствквартирант
wspohnierny суъпрний, сшльно-
Mipmm
wspolpraca-y z сшвробггниц-
тво
wspolpracowac -cuj?, -cujesz
сшвроб!тничати
wspolpracownik -a m сшвробгг-
НИК
wspolrz?dna -nej z координа-
та; uklad wspdlrz?dnych си-
стема координат
wspdlrz?dny р!внозначний; cy-
рядний; координатний (у ма-
тематиц1)
wspdlrz?dnie; zdanie zlozone ~
складносурядне речения
wspohidzial -и т сшвучасть
wspolzawodnictwo-а п змаган-
ня
wspolzawodnik -а т супёрник
wstawac -aj$, -ajesz вставати
► wstac -an?, -aniesz встати
wstawiac -am, -asz вставляти
► wstawic -wi?, -wisz встави-
те; z?by вставите зуби;
wstawiony pot. нашдпитку,
шдхмёлений, шд чаркою,
пщ хмёлем
wstawiac si? -am si?, -asz si? за-
ступатися ► wstawic si? -wi?
si?, -wisz si? заступйтися
wstawiennictwo -a n заступниц-
тво
wstawka -i z вставка; вшйвка
wst^zka -i z стр1чка
wstecz назад
wsteczny 1. реакщйний 2. зво-
рбтний; регресйвний; ~ bieg
зворбтний хщ
wst?ga -i z стр!чка
wst?p-u т 1. вхщ 2. вступ;
wzbroniony вхщ захо-
ронений
wst?pny вступнйй; artykul ~
передова стаття, передо-
вйця
869
wst?powac
wst?powac -puj?, -pujesz всту-
пати; вхбдити ► wst^pic -pi?,
-pisz вступйти; зайти
wstr?t -u m огйда, вщраза; bu-
dzic ~ збуджувати (викли-
кати) огйду (вщразу)
wstr?tny огйдний, бридкий, ги-
дбтний
wstrzqs -и т потрясшня; ~ moz-
gu струс мбзку
wstrzemi?zliwy стрйманий,
здёржливий
wstrzymywac (si?) -uj?, -ujesz
стрймувати(ся), здёржува-
ти(ся) ► wstrzymac (si?) -am,
-asz стрймати(ся), здёржа-
ти(ся); wstrzymac wyplat?
затрймати виплату
wstyd-u т сором; ~ mi мен!
соромно
wstydliwy соромлйвий, стид-
лйвий
wstydzic si? -dz? si?, -dzisz si?
сорбмитися
wsuwac -am, -asz всувати ► wsu-
113c -n?, -niesz всунути
wsypywac -puj?, -pujesz всйпу-
вати, всипати ► wsypac -pi?,
-piesz всйпати
wszczynac -am, -asz почина-
ти, розпочинати, зчиняти
► wszcz^c (tylko w czasie
przeszlym) wszcz^l, wszcz?h,
wszcz?li почати, розпочати,
зчинйти
Wszechmocny -nego (Wszechmo-
g^cy -cego) m rel. Всесйльний
(Всемогучий, Всемогущий)
wszechstronny всеб1чний, все-
сторбншй
wszechswiat -а т BceceiT
wszechswiatowy всесвггнш
wszelaki вситякий, всякий
wszelki всякий; na ~ wypadek
на (про) всякий вйпадок
wszerz вшир; wzdhiz i ~ вздовж
i впбперек (поперёк)
wsz?dzie CKpi3b, всюди
wszyscy Bci, yci
wszystko все, усё; ~ jedno од-
наково, все одно; przede
wszystkim передуем; cz!o-
wiek do wszystkiego майстер
на Bci дэуки; juz po wszystkim
все скшчено, кшёць
wszystkozerny все’щний
wsciekac si? -am si?, -asz si? ка-
зйтися; лютувати ► wsciec
si? wsciekn? si?, wsciekniesz
si? сказйтися; розлютува-
тися, розлютйтися
wscieklizna -у z сказ
wsciekiy скажёний; шалёний;
pies скажёний собака
w slad; isc ~ za kims йти вслщ
(слщбм) за кймось
wsrod серед, посерёд
wtedy тода
wtem раптом; враз, нараз
wtenczas в той час, тода
870
wybrzeze
wtorek-rku m в!второк; we ~
у BiBTopoK
wtorkowy в!вторковий
wtorny вторйнний
wtorowac -ruj?, -rujesz втору-
вати, вторити
wtr^cac -am, -asz вкидати;
вштбвхувати ► wtr^cic-c?,
-cisz вкинута, кинута; вштов-
хнути; ~ do wi?zienia кину-
та в тюрму, ув’язнйти
wtr^cac si? -am si?, -asz si? втру-
чатися ► wtr^cic si? -c? si?,
-cisz si? втрутитася
wtyczka -i z вйлка, штепсель
wtykac -am, -asz втикати, вса-
джувати; zob. wetkn^c
w tyle позаду, ззаду
w tyl назад; ~ zwrot! кругом!
wuj -a, wujek -jka m дядько
wujenka -i z дядина
wulgarny вульгарний
wulgaryzowac -zuj?, -zujesz вуль-
гаризувати
wulkan -u m вулкан
wulkanizowac -zuj?, -zujesz вул-
кашзувати
wwozic -oz?, -ozisz ввозити; im-
портувати
wwoz wwozu m вв!з; iMnopr
wybaczac -am, -asz вибачати
► wybaczyc -cz?, -czysz вйба-
чити
wybawca -у m визволйтель;
ряпвнйк
wybawiac -am, -asz вибавляти,
вирятбвувати ► wybawic
-wi?,-wisz вйбавити, вйря-
тувати
wybawiciel -a m спасйтель
wybieg -u m вйкрут, вйверт
wybiegac -am, -asz вибшати
► wybiec -biegn?, -biegniesz
ВЙ61ГТИ
wybielac -am, -asz вибиповати,
вибыяти ► wybielic -1?, -lisz
ВЙ61ЛИТИ
wybierac -am, -asz вибирати
► wybrac -bior?, -bierzesz вйб-
рати, обрати
wybijac -am, -asz вибивата ► wy-
bic -bij?, -bijesz вйбити; ~ si?
ze snu втратити сон
wybitny визначнйй, видатнйй
wyblakly вйцвыий
wyborca -у m вйборець
wyborczy вйборчий; czynne
(bierne) prawo wyborcze ак-
тйвне (пасйвне) вйборче пра-
во; ordynacja wyborcza по-
ложения про вйбори
wybory -row Imn вйбори; bez-
posrednie (powszechne, pro-
porcjonalne, tajne) прям!
(загальш, пропорщоналып,
тайн!) вйбори
wybor -boru т вйб!р; pism
вйбраш твори
wybrzeze -а п узберёжжя; узмб-
р’я (морськё)
871
wybuch
wybuch -u m вйбух
wybudowac -duj?, -dujesz вйбу-
дувати
wycena-y z ощнювання, оцш-
ка
wychodzic -dz?, -dzisz вихбди-
ти; zob, wyjsc
wychowanie -a n виховання
wychowywac (si?) -wuj?, -wujesz
вих6вувати(ся) ► wychowac
(si?) -am, -asz вйховати(ся)
wychylac (si?) -am, -asz вихиля-
ти(ся) ► wychylic (si?) -1?, -lisz
вйхилити(ся)
wyci^g-u m 1. вйписка, вйтяг
2. екстракт 3. тдйбмник
wyci^gac -am, -asz витягати;
добувати; ► wyci^gn^c -n?,
-niesz вйтягнути; добути
wycieczka-i z екскурая; про-
гулянка
wycierac (si?) -am, -asz витира-
ти(ся); zob, wytrzec (si?)
wycinac-am,-asz 1. виргзува-
ти 2. вирубувати (дерева);
~ mazurka витинати ма-
зурку ► wyci^c wytn?, wy-
tniesz 1. вйр!зати 2. вйру-
бати
wycinek -nka m вйр!зка
wycofywac -fuj?, -fujesz вилу-
чати; виводити ► wycofac
-am, -asz вйлучити; вйвести;
~ kapital взяти назад кат-
тал
872
wycofywac si? -fuj? si?, -fujesz
si? вщступати, В1дхбдити
► wycofac si? -am si?, -asz si?
вщступйти, вццйтй
wyczerpywac -puj?, -pujesz ви-
чёрпувати ► wyczerpac-pi?,
-piesz вйчерпати; cierpliwosc
wyczerpala si? терпёць yeip-
вався
wyczesywac -suj?, -sujesz вичюу-
вати ► wyczesac -czesz?,
-czeszesz вйчесати
wyczuwac -am, -asz вщчувати
► wyczuc -uj?, -ujesz вщчути
wyczyscic -yszcz?, -yscisz вйчис-
тити
wyc wyj?, wyjesz вйти
wydajnosc -sci продуктйвшсть
wydajny продуктйвний
wydalenie -a n вйведення; звыь-
нення; вйдалення; вйселен-
ня
wydanie -а п видання; видання;
ponowne ~ перевидання;
dziewczyna na wydaniu д!вчи-
на на вщданш
wydarzenie -а п под!я
wydatek -tku т видаток; витра-
та
wydawac -daj?, -dajesz видава-
ти; ~ za пцг видавати (вщ-
давати) зам!ж; ~ reszt? да-
вати здачу; wyrok (wojn?)
оголбшувати вйрок (вшну)
► wydac -am, -asz вйдати
wyjazd
wydawca -у m видавёць
wydawnictwo -a n видавнйцтво
wydech -u m видах
wydma -y z дюна
wydobycie-a n вйдобуток; ви-
добування
wydobywac -am, -asz витягати;
видобувати, виймати; z гигу
wydobywa si? gaz з труби про-
биваеться газ ► wydobyc
-b?d?, -b?dziesz вйтягти, вй-
тягнути; вйдобути; вййняти
wydostac -an?, -aniesz вйтягну-
ти, вййняти
wydostac si? -an? si?, -aniesz si?
вйдобутися
wydruk -u m вйдрукування; ~
komputerowy комп’ютерне
вйдрукування
wydrukowac -kuj?, -kujesz на-
друкувати
wydzial -u m 1. В1дщл; цех 2. фа-
культет (у вйщш шкдлг)
wydzielac -am, -asz видыяти
► wydzielic -1?, -lisz вйдыити
wydzierac -am, -asz видарати
► wydrzec -dr?, -drzesz вй-
дерти
wyganiac -am, -asz виганяти,
проганяти ► wygnac -am,
-asz, wygonic -ni?, -nisz вй-
гнати, прогнати
wyginac -am, -asz вигинати
► wygi^c -gn?, -gniesz вйгну-
ти
wygl^d-u m вйгляд; ~ zew-
n?trzny 30ВН1ШНШ вйгляд
wygl^dac -am, -asz виглядати;
визирати; ~ mlodo мати мо-
ложавий вйгляд; zob. wyjrzec
wyglaszac -am, -asz виголошу-
вати ► wyglosic -osz?, -osisz
вйголосити
wyglupiac si? -am si?, -asz si?
дурйти, клегги дурня
wygnanie -a n вигнання
wygnaniec -anca m вигнанець
wygoda -y z вигбда
wygodny 1. зручнйй; wygodne
mieszkanie зручна квартира
2. той, хто любить вигоду
wygrana-nej z вйграш; nie da-
wac za wygran^ не поступа-
тися, не здаватися
wygrzewac si? -am si?, -asz si?
вигршатися ► wygrzac si?
-rzej? si?, -grzejesz si? вйгрь
тися
wygrzewanie -a n вигр!вання
wygrywac -am, -asz вигравати
► wygrac -am, -asz вйграти
wyj'asniac -am, -asz виясняти,
висв!тлювати ► wyj’asnic
-ni?,-nisz вйяснити, вйсвп-
лити; sprawa si? wyjasnila
справа з’ясувалася (вйясни-
лася)
wyj’asnienie -а п вйяснення; з’я-
сування
wyjazd -и т вшзд
873
wyj^tek
wyj^tek -tku m вйняток; z wyj^-
tkiem за вйнятком
wyj^tkowy 1. виняткбвий 2. над-
звичайний (стан)
wyjezdzac -am, -asz вшжджати
► wyjechac -jad?, -jedziesz вй-
Тхати
wyjmowac -muj?, -mujesz вий-
мати, витягати ► wyj^c -jm?,
-jmiesz вййняти, вйтягти
wyjrzec -rz?, -rzysz вйглянути;
вйзирнути; ~ przez okno вй-
глянути (вйзирнути) з в!кна;
zob. wygl^dac
wyjsciowy вихщнйй
wyjscie -a n вйхщ; ~ zapasowe
запаснйй вйхщ; polozenie bez
wyjscia безвйхщне станови-
ще
wyjsc -jd?, -jdziesz вййти; ~ za
m^z вййти замЬк; zob. wycho-
dzic
wykapany; ~ ojciec вйкапаний
(вйлитий) батько
wykaz -u m спйсок, реестр
wykazywac-zuj?,-zujesz 1. ви-
являти, виказувати 2. довб-
дити, доказувати ► wykazac
-kaz?, -kazesz 1. вйявити,
вйказати 2. довестй, дока-
зати
wyk^pac (si?) -pi?, -piesz вйку-
пати(ся)
wykluczyc -cz?, -czysz ВЙКЛЮЧИ-
ти;усунути
874
wyklad -u m лёкщя; дбповщь
wykladac-am,-asz 1. виклада-
ти (товары) 2. викладати,
читати лёкци ► wylozyc
-loz?, -lozysz вйкласти, вйло-
жити (товары)', ~ sciany
marmurem обкладати (об-
класти), облицьбвувати (об-
лицювати) ст1ни мармуром
wykladowca -у т викладач
wykladowy; j?zyk викладбва
мбва; sala wykladowa ауди-
Topia
wykonawca -у т виконавець
wykonywac -nuj?, -nujesz викб-
нувати, здшснювати ► wy-
konac -am, -asz вйконати,
здшснйти; wyrok вйкона-
ти вйрок
wykopaliska -sk Imn розкбпки
wykopki -kow Imn копання
(картдпл!) Ip
wykorzystywac -tuj?, -tujesz ви-
користбвувати ► wykorzy-
stac -am, -asz вйкористати
wykres -u m графж; рисунок
wykr?cac -am, -asz викручува-
ти; вщжимати ► wykr?cic
-c?,-cisz вйкрутити; вщжа-
ти; wykr?cic si? sianem лёгко
вйкрутитися
wykr?t -u m вйкрут
wykroczenie -a n порушення
wykrywac-am,-asz викривати
► wykryc -yj?, -yjesz вйкрити
wymiar
wykrzyknik -ami. вйгук (час-
тйна моей) 2. знак оклику
wyksztalcenie -а п освгга
wyksztalcic -с?, -cisz дати ocBi-
ту; розвйнути; ~ si? дастати
(одёржати) освгту; розвйну-
тися
wyksztalcony осв!чений; ~ czlo-
wiek осв!чена людйна
wykupywac -puj?, -pujesz вику-
пбвувати ► wykupic -pi?,
-pisz вйкупити
wykwalifikowany квал1ф1кбва-
ний
wylatywac -tuj?, -tujesz вшита-
ти ► wyleciec -c?, -cisz вйлеть
ти
wyl^dowac -duj?, -dujesz при-
землйтися; штй на посадку
wyleczyc (si?) -cz?, -czysz вйль
кувати(ся)
wylew-u т 1. рбзлйв, вйлив
2. крововйлив
wylewac (si?) -am, -asz вилива-
ти(ся) ► wylac (si?) -lej?,
-lejesz вйлити(ся)
wylezc zob, wylazic
wyliczyc-cz?,-czysz обчйслити,
вйрахувати
wylot-u m 1. вйл!т (nmaxie)
2. вихщнйй OTBip; ~ lufy
дуло
wyladowywac -wuj?, -wujesz ви-
вантажувати ► wyladowac
-duj?, -dujesz вйвантажити
wylamywac (si?) -muj?, -mujesz
виламувати(ся); вилбмлю-
вати(ся) ► wylamac (si?) -mi?,
-miesz вйламати(ся); вйло-
мити(ся)
wylazic -az?, -azisz вилазити,
вшпзати ► wylezc -lez?,
-leziesz вшпзти
wyl^czac -am, -asz виключати
► wyleczyc -cz?, -czysz вйклю-
чити
wyl^cznik -a m вимикач
wyl^czny вйключний
wylom -u m вйлом; пролом
wylozyc zob, wykladac
wymagac -am, -asz вимагати
wymagaj^cy вимогливий
wymarly вймерлий
wymarsz -u m вйрушення (в no-
xid)
wymaszerowac -ruj?, -rujesz вй-
рушити
wymawiac-am,-asz 1. вимов-
ляти 2. докоряти ► wymowic
-wi?,-wisz вймовити, вйго-
ворити
wymeldowac (si?) -duj?, -dujesz
вйписати(ся) з м!сця прожи-
вания
wymiana -у z обмш; замша;
~ doswiadczen обмш досвь
дом; ~ towarowa товаробб-
мш
wymiar -и т вйм!р; 6бм1р; рбз-
Mip
875
wymieniad
wymieniac -am, -asz 1. вимшю-
вати; обмпповати 2. на-
зивати ► wymienic -ni?, -nisz
1. вйкпняти; обмшяти 2. на-
звати; wyzej wymieniony ви-
щезгаданий
wymienialny обмшний; waluta
wymienialna конвертбвана
валюта
wymienny обмшний; handel ~
мшова торпвля
wymiotowac -tuj?, -tujesz блю-
вати
wymioty -tow Imn блювбта;
zbiera mi si? na мене нудить
wymogi -g6w Imn вимбги
wymowa-y z вимбва; popraw-
na ~ правильна вимбва
wymoc -mog?, -mozesz вймог-
ти; zob, wymagac
wymowic zob, wymawiac
wymowienie -a n 1. вимбва 2. вщ-
мбва, вщмбвлення; зв!ль-
нення
wymowka-i z вйкрут; вщмбв-
ка; дбюр
wymysl -и т вйгадка, вймисел
wymySlac -am, -asz вигадувати
► wymyslic -1?, -lisz вйгадати
wynagrodzenie -a n винагорбда;
вццпкодування
wynajdywac -duj?, -dujesz вина-
хбдити ► wynalezc -najd?,
-najdziesz вйнайти
wynajmowac -muj?, -mujesz най-
876
мати ► wynaj^c-jm?,-jmiesz
найняти
wynalazca -у m винахщник
wynalazek -zku m вйнахщ
wynarodowienie -a n денащона-
л1защя
wynaturzenie-a n вйродження;
спотвбрення
wynik -u m результат; наслщок
wynikac (tylko 3, osoba) вини-
кати, поставати ► wynikn^c
(tylko 3, osoba) вйникнути,
постати
wynosic-osz?,-osisz винбсити;
тдшмати ► wyniesc -nios?,
-niesiesz вйнести; шдняти; to
wynosi sto zlotych це ста-
нбвить сто злбтих
wyobraznia -i z уява
wyobrazac sobie -am, -asz уяв-
ляти co6i ► wyobrazic so-
bie -az?, -azisz уявйти co6i
wyodr?bniac (si?) -am, -asz вгд-
дц!яти(ся), вщокрёмлюва-
ти(ся) ► wyodr?bnic (si?) -ni?,
-nisz вщщлйти(ся), вщок-
ремити(ся)
wypaczenie-a n вйкривлення,
перекручення
wypad -u m вйлазка; вйпад
wypadac -am, -asz 1. випада-
ти; wypadaj^ wlosy волбс-
ся випадае 2. траплятися
► wypasc -padn?, -padmesz
1. вйпасти 2. трапитися; wy-
wyprac
padlo z pami?ci вйлепло з па-
м’яп; nie wypada не годить-
ся, не лйчить
wypadek-dku т вйпадок; па
wszelki ~ на (про) всякий
вйпадок
wypalac -am, -asz випалювати;
спалювати ► wypalic -1?, -lisz
вйпалити; спалйти
wyparty вйтиснений, вйпсне-
ний
wypehiiac -am, -asz виповняти,
заповняти ► wypelnic -ni?,
-nisz вйповнити, заповнити
wyp?dzac -am, -asz виганяти
► wyp?dzic -dz?, -dzisz вйгна-
ти
wypijac -am, -asz випивати
► wypic -pij?, -pijesz вйпити
wypis -u m ьйписка, вйтяг; wy-
pisy -sow Imn хрестомапя
wypisywac -suje, -sujesz випй-
сузати ► wypisac -pisz?,
-p szesz валисати; ~ ze szpi-
tala вйписати з лкарш
wypluwac -am, -asz випльбву-
вати ► wypluc -uj?, -ujesz,
wyplun^c -n?, -niesz вйплю-
вати, вйплюнути
wyplacac -am, -asz виплачува-
ти ► wyplacic -c?, -cisz вйпла-
тити
wyplacalny платоспроможнии
wyplata -y z вйплата; dzien wy-
platy день вйплати
wyplywac -am, -asz випливати
► wyptyn^c -n?, -niesz вйпли-
сти, вйплинути
wypocz?ty вщпочйлий
wypoczywac -am, -asz в!дпочи-
вати ► wypocz^c-czn?,-czniesz
вщпочйти
wypoczynek -nku m вщпочйнок
wypogadzac si? -am si?, -asz si?
випогоджуватися, проясню-
ватися ► wypogodzic si? -dz?
si?, -dzisz si? вйпогодитися,
прояснйтися
wypowiadac -am, -asz 1. вислов-
лювати, висказувати 2. ого-
лошувати ► wypowiedziec
-wiem,-wiesz 1. вйсловити,
вйсказати 2. оголосйти;
wojn? оголосйти вшну;
umow? оголосйти про ро-
з!рвання договору
wypowiedzenie-а п 1. вйслов-
лення 2. вщмбва 3. pracy
звшьнення
wypowiedz -dzi z вйсловлення
wypozyczalnia -i z пункт прока-
ту; ksi^zek 6i6niотёка
wypozyczac -am, -asz позичати;
давати в прокат ► wypozy-
czyc -cz?, -czysz позйчити; да-
ти в прокат
wypracowanie -а п письмбва ро-
бота; TBip
wyprac -pior?, -pierzesz вйпра-
ти
877
wyprasowac
wyprasowac -suj?, -sujesz вйпра-
сувати, вйгладити
wyprawa -у z експедйщя; поххд;
wyprawy krzyzowe xpecroBi
походи
wyprowadzac (si?) -am, -asz ne-
реТздйти, переУжджати ► wy-
prowadzic (si?) -dz?, -dzisz ne-
реТхати
wyprobowywac -wuj?, -wujesz
випроббвувати; перев!ряти
► wyprobowac -buj?, -bujesz
вйпробувати; перев!рити
wyprzedaz -у z розпрбдаж
wyprzedzac -am, -asz випере-
джати, виперёджувати ► wy-
przedzic -dz?, -dzisz вйпере-
дити
wypukty вйпуклий
wypuszczac -am, -asz випускати
► wypuscic -uszcz?, -uscisz вй-
пустити
wyrabiac -am, -asz виробляти;
витворяти ► wyrobic -bi?,
-bisz вйробити
wyraz-u m слово; ~ obey in-
шомбвне слово; ~ twarzy
вйраз облйччя
wyrazac (si?) -am, -asz вислбв-
лювати(ся) ► wyrazic (si?) -z?,
-zisz вйсловити(ся)
wyrazny виразний; очевйдний
wyrazenie-a n вйсл!в, вйслов-
лення; вйраз (в математицг)
wyr^b-r?bu т 1. вйрубка, ви-
878
рубування 2. зруб, пбруб,
проспса, nicocixa (вйрубане
лисце в Aid)
ъухулас -am, -asz заступати
► wyr?czyc -cz?, -czysz засту-
пйти
wyrodny злочйнний; звирод-
шлий
wyrok -и т прйсуд, вйрок
wyrostek-tka т 1. вщросток;
~ robaezkowy червоподаб-
ний вщрбсток, апёндикс; za-
palenie wyrostka апендицйт
2. пццпток
wyrozumiaiy поблажливий
wyrob-robu т 1. вйр!б, про-
дукт 2. вйробка, вйроблен-
ня, продукщя (дгя)
wyrownanie -а п вйргеняння
wyrownywac -nuj?, -nujesz ви-
р!внювати ► wyrownac-am,
-asz вйpiвняти
wyrozniac (si?) -am, -asz B^pi3-
няти(ся), Bnpi3nATH(cfl); ви-
Д1ляти(ся) ► wyroznic (si?)
-ni?, -nisz Bwpi3ifflTn(cfl), вй-
р1знити(ся); вйдишти(ся)
wyroznienie -a n вщзнака; вй-
pianeinui
wyruszac -am, -asz вирушати
► wyruszyc -sz?, -szysz вйру-
шити
wyrywac (si?) -am, -asz вирива-
ти(ся) ► wyrwac (si?) -w?,
-wiesz вйрвати(ся)
wysuwac
wyrywczy спорадйчний
wyrzekac si? -am si?, -asz si? 3pi-
катися ► wyrzec si? -rzekn?
si?, -rzekniesz si? зректйся
wyrzucac -am, -asz викидати
► wyrzucic -c?, -cisz вйкинути
wyrzut-u m доюр; wyrzuty su-
mienia дбкбри сумлшня
wysadzac -am, -asz 1. висаджу-
вати 2. обсаджувати ► wysa-
dzic -dz?, -dzisz 1. вйсадити;
~ z siodla вйбити з сщла
2. обсадйти
wysepka-i z остршёць, остро-
вок
wysiadac -am, -asz висщати,
сходити ► wysi^sc -si$d?,
-si^dziesz вйбсти, зштй
wysiadanie -a n висадка
wysilek -Iku m зусйлля
wyskakiwad -kuj?, -kujesz ви-
скакувати, вистрйбувати;
~ ze skory i3 шкури вилази-
ти (л1зти) ► wyskoczyc-cz?,
-czysz вйскочити, вйстриб-
нути; ~ z lozka скочити
з Л1жка
wyskokowy; napoje wyskokowe
спйртт Hanoi’
wysylac -am, -asz висилати, вщ-
правляти ► wyslac wysl?,
wyslesz вйслати, вщправити
wysluchiwac -chuj?, -chujesz ви-
слухбвувати ► wysluchac
-am, -asz вйслухати
wysmukly стрункйй
wysoki високий
wysokosc -sci z висота, височи-
на; chwala na wysokosci слава
во вйшшх
wyspa -y z ocrpiB
wyspac si? wyspi? si?, wyspisz si?
вйспатися
wystarczac -am, -asz вистачати
► wystarczyc-cz?,-czysz вй-
стачити
wystarczaj^cy достатнш
wystawa -у z вйставка
wystawiac-am,-asz 1. вистав-
ляти; експонувати 2. ста-
вити ► wystawic -wi?, -wisz
1. вйставити 2. поставите,
вйбудувати; sztuk? поста-
вите п’ёсу
wyst?powac -puj?, -pujesz висту-
пати ► wyst^pic -pi?, -pisz
вйступити
wyst?p -u m вйступ; wyst?py
goscinne гастроль racrponi
wyst?powac -puj?, -pujesz ви-
ступати ► wyst^pic -pi?, -pisz
вйступити; z koncertem
дате концерт, вйступити
з концертом
wystosowac -suj?, -sujesz звер-
нутися
wystrzal -u m вйстрш
wysuwac (si?) -am, -asz висува-
ти(ся) ► wysun^c (si?) -n?,
-niesz вйсунути(ся)
879
wysylka
wysylka -i z вйсилка; висилан-
ня
wysypiac si? -am si?, -asz si? ви-
сиплятися ► wyspac si? wy-
spi? si?, wyspisz si? вйспатися
wysypka -i z вйсип, вйсипка
wysypywac (si?)-puj?,-pujesz ви-
сипати(ся) ► wysypac (si?)
-pi?, -piesz вйсипати(ся)
wyszczegolniac -am, -asz nepe-
л!чувати (докладно) ► wy-
szczegolnic -ni?, -nisz nepe-
лiчйти (докладно)
wyszczegolnienie -a n перелж;
детальне показания
wyszkolenie -a n шдготбвка,
шдготування, вйшкш
wyszkolic -1?, -lisz вйшколити,
шдготбвити
wyszukiwac -kuj?, -kujesz вишу-
кувати ► wyszukac -am, -asz
вйшукати; знайтй
wyscig -u m гонка а. гонки Imn;
~ kolarski велосипеда! гон-
ки, велогонки; ~ pokoju гон-
ка мйру, ~ zbrojen гонка
озбрбень; wyscigi konne вер-
хогбнки
wyswietlac -am, -asz висвгглю-
вати, з’ясбвувати ► wyswiet-
lic -1?, -lisz вйсвплити, з’ясу-
вати, вйяснити
wyswi?cac -am, -asz rel. висвя-
чувати ► wyswi?cic-c?,-cisz
вйсвятити
wytaczac -am, -asz 1. витбчува-
ти (фйурку, винд з бочки)
2. навбдати (аргумент) ► wy-
toczyc -cz?, -czysz 1. вйточи-
ти 2. навестй; ~ komus pro-
ces шдаяти судову справу
прбти кого
wythimaczyc -cz?, -czysz вйтлу-
мачити, пояснйти; ~ si? вй-
правдатися
wytrawny досвщчений; wino
wytrawne сухё винд
wytrwac -am, -asz вйтримати
wytrzec (si?) -tr?, -trzesz вйтер-
ти(ся), стёрти(ся); zob. wy-
cierac (si?)
wytrzezwiec -wiej?, -wiejesz вй-
тверезитися
wytrzymywac -muj?, -mujesz ви-
трймувати ► wytrzymac -am,
-asz вйтримати
wytwornia -i z завод, фабрика,
filmowa кшостудая
wywiad -u m 1. рбзвщка 2. ш-
терв’ю; udzielic wywiadu да-
та !нтерв’ю
wywozic -woz?, -wozisz вивбзи-
та, експортувата ► wywiezc
-wioz?, -wieziesz вйвезти, екс-
портувати
wywotywac -hij?, -hijesz 1. ви-
кликата 2. проявлята ► wy-
wolac -am, -asz 1. вйкликати
2. проявйта
wywoz -wozu m вйв!з, ёкспорт
880
wznawiac
wywracac (si^) -am, -asz переки-
дати(ся) ► wywrocic (si£)-c$,
-cisz перекйнути(ся)
wywrotka -i z самоскйд
wyzdrowiec -wiej?, -wiejesz вй-
дужати
wyziewy -wow Imn вйпар Ip
wyznaczac -am, -asz визначати
► wyznaczyc -cz$, -czysz вй-
значити
wyznawac -aj?, -ajesz визнавати
► wyznac -am, -asz вйзнати
wyznanie -a n 1. признания
2. спов1дування, BipocnoBi-
дання, Bipa, релШя
wyznawca -у m сповщник
wyzwalac -am, -asz визволяти
► wyzwolic -1?, -lisz вйзволи-
ти
wyzwolenie -a n вызволения
wyzysk-u m вйзиск, експлу-
атащя
wyz -u m тдвйщення атмосфер-
ного тйску; ~ demograficzny
демограф!чний шк
wyzej вйще; ~ wspomniany ви-
щезгаданий
wyzel -zla m гончак
wyzszy вйщий; stopien ~ вй-
щий стутнь; wyzsza uczelnia
вйщий навчальний заклад,
вйща школа
wyzyc -zyj?, -zyjesz вйжити
wyzyna -у z височина, висота
wyzynny напрний
wyzywic si$ -wi$ si$, -wisz si$
прогодуватися, прохарчу-
ватися
wyzywienie -a n харч! Imn; npo-
годування, харчування
wzajemny взаемний, обошль-
ний
w zamian взамш, зам!сть (ко-
го-, чого-нёбудъ)
wzbogacic (sis) -с$, -cisz збага-
тйти(ся)
wzbroniony; wst^p вхщ забо-
рбнений
wzdluz вздбвж, удбвж
wzejsc -jd$, -jdziesz зштй; psze-
nica wzeszla пшенйця 3i-
йшла; zob. wschodzic
wzgl^d -l$du m; bez wzgl^du na
незважаючи на; pod tym
wzgl^dem в цьому вщнбшен-
Hi; wzgl^dy -dow Imn при-
хйльшсть
wzgl^dnosc -sci z вщнбсшсть,
релятйвшсть; teoria wzgl^d-
nosci Teopia вщнбсносп
wzgl^dny вщносний; zaimek —
вщносний займённик
wzgorze -a n горб, пагорб, гор-
бок
wzi^c wezm$, wezmiesz взяти
wzlot -u m зл!т
wzmianka -i z згадка
wznawiac -am, -asz вщновляти,
вщнбвлювати ► wznowic
-wi$, -wisz вщновйти
881
wznosic
wznosic (si?) -osz?, -osisz шдш-
мати(ся) ► wzniesc (si?)-nio-
s?, -niesiesz поднята (ся)
wznowienie -a n воднбвлення
wzorcowy зразкбвий, типбвий;
еталбнний
wzorowy вз!рцёвий, зразкбвий
wzorzec-orca т вз!рёць; moze
bye wzorcem може служйти
вз!рцём (прикладом)
wzor wzoru т 1. взipёць, зразбк
2. фбрмула (в математиц[)
wzrok -u т 3ip
wzrost -u т pier, 3picr; malego
wzrostu низькбго (з)рбсту,
малйй на 3picr; wysokiego
wzrostu виебкого (з)рбсту,
виебкий на 3picr
wzruszac (si?) -am, -asz звору-
шувати(ся) ► wzruszyc (si?)
-sz?, -szysz зворушити(ся)
wzruszenie -a n зворушення
wzwyz вгбру, в висоту; skok
~ стриббк в висоту
wzywac-am,-asz клйкати; за-
кликати; zob. wezwac
z, ze 3, i3, 3i; вщ; z domu з до-
му; z Kijowa 13 Киева; z rana
зранку; z bliska зблизька;
z dala, z daleka здалека, зда-
леку; ze пиц 3i мною; ze
styeznia вод ачня
za за; чёрез; za zycia за життя;
za domem за домом; za dzien
чёрез день; uznac ~ krola
признати королём; ~ prze-
proszeniem пробачте на слб-
bi; ~ duzy завеликий, надто
великий
zaangazowac (si?) -zuj?, -zujesz
ангажувати(ся)
zaapelowac -luj?, -lujesz апелю-
вати
z
zaaprobowac -buj?, -bujesz an-
робувати
zaatakowac -kuj?, -kujesz ата-
кувати
zaawansowany подготовлений,
обвнаний; lekeje j?zyka ukra-
inskiego dla zaawansowanych
уроки украшсько!’ мови для
шдготбвлених
zabawa-y z забава; гра; роз-
вага
zabawiac (si?) -am, -asz забавля-
ться); розважати(ся) ► zaba-
wic (si?) -wi?, -wisz забави-
ти(ся); розважити(ся)
zabawka -i z забавка, 1грашка,
цяцька
882
zaciqgac si?
zabawny забавный, кумёдний
zabezpieczenie-a n забезпёчен-
НЯ
zabezpieczac -am, -asz забезпё-
чувати ► zabezpieczyc -cz?,
-czysz забезпёчити
zabierac -am, -asz забирата
► zabrac -bior?, -bierzesz за-
брати, взяти
zabijac -am, -asz 1. забивати
2. убивати, вбивати ► zabic
-ij?, -ijesz 1. забйти 2. убита,
вбита
zabl^dzic -dz?, -dzisz заблудй-
тися
zabobon -u m забоббн
zaborca-y m загарбник; заво-
йбвник
zabojca -у m убйвця, вбивёць
zabor-u т 1. окупащя 2. за-
войбвана (окупбвана) кра-
ша; pod zaborem тд чужим
пануванням
zabraniac -am, -asz заборонята
► zabronic -ni?, -nisz заборо-
нйта
zaburzenie-a п 1. порушення
(оргашзму) 2. заколот (у сус-
тлъств!)
zabytek -tku т пам’ятка (ста-
ровинй)
zabytkowy старовйнний
zachlanny жадабний, жадний,
жадлйвий, пожадливий; за-
жёрливий
zachmurzenie -а п хмаршсть
zachodni захщний
zachodzic -dz?, -dzisz захбдити;
zachodzi pytanie постаё (ви-
никае) питания; zob, zajsc
zachorowac -ruj?, -rujesz захво-
рай, занедужата
zachowanie -a n 1. поведхнка
2. зберёження
zachowywac -wuj?, -wujesz за-
хбвувата, збертата ► zacho-
wac -am, -asz заховата, збе-
регтй
zachowywac si? -wuj? si?, -wujesz
si? 1. збертатися 2. повбди-
тася ► zachowac si? -am si?,
-asz si? 1. зберегтйся 2. no-
вестйся
zachod -chodu m захщ
zachwycac si? -am si?, -asz si? за-
хбплюватася ► zachwycic si?
-c? si?, -cisz si? захопйтися
zachwyt -u m захбплення
zaci^gac-am,-asz 1. затягати,
затягувати; pasa затягати
пояс 2. втягати, втягувати
► zaci^gn^c-n?,-niesz 1. за-
тягтй, затягнути 2. втягтй,
втягнута; pozyczk? взяти
пбзику
zaci^gac si? -am si?, -asz si? 1. за-
тягуватася, вкриватися (хма-
рами) 2. заверббвуватися
(до вшська) 3. затягуватися,
затягатася (димом цигарки)
883
zaci?ty
► zaciqgnqc si? -n? si?, -niesz
si? 1. затягтйся, вкрйтися
(хмарами) 2. завербуватася
(до арми) 3. затягтйся
zaci?ty завзятий, затятий
zacisk -и т затискан
zacisze -а п затйшшя; затйшок
zacofanie -а п вщсталють
zaczarowany зачарбваний; за-
ворожений
zaczekac -am, -asz почекати,
зачекати, шдождати
zaczepiac -am, -asz зач!пляти,
зачшлювати ► zaczepic -pi?,
-pisz зачепйти
zaczerwienic si? -ni? si?, -nisz si?
зачервошти, зачервоштися
zaczynac (si?) -am, -asz почина-
ться) ► zacz^c (si?) -czn?,
-czniesz почата (ся)
zacmienie -a n затемнения;
~ ksi?zyca (slonca) затем-
нения мюяця (сонця)
zadanie -a n завдання; ~ domo-
we домашне завдання; wy-
wi^zac si? z zadania справи-
тся з завданням
za darmo даром, дурно, ш за що;
ш за цапову (пухлу) душу
zadarty задёртий; ~ nos кирпа-
тий шс
zadatek -tku т завдаток, зада-
ток
zadawac -daj?, -dajesz задавати;
завдввати ► zadac -am, -asz
задати; завдати; ~ lekcj? за-
дати урок; ~ Ь61 завдати 66-
лк>
zadbac -am, -asz подбати
zadecydowac -duj?, -dujesz вйрр
шити
zadluzenie -a n заборгбвашеть
zadhiiony обтяжений бортами
zadowolenie -a n задовблення
zadowolony задовблений
Zaduszki -szek Imn Поминаль-
ний день
zadzwonid -ni?, -msz подзвонй-
ти
zafrapowac -puj?, -pujesz при-
голбмшити; вразйти
zagadka -i z загадка
zagadnienie -a n проблема, пи-
тания
zagajenie -a n вступнё слово (до
вгдкриття 36opie)
zagajnik-а m молодняк, мо-
лоднйк, гай
zaginac -am, -asz загинати ► za-
gi^c -gn?, -gniesz загнута
zagl^dac -am, -asz заглядата
► zagl^dn^c -n?, -niesz загля-
нути; zob, zajrzec
zaglada -y z загйбель
zagl?bie -a n басейн
zaglodzic -dz?, -dzisz заморйта
голодом; ~ si? заморйта се-
бе голодом
zagoic si? -oj?, -oisz загбТтися,
зажйти
884
zakaz
zagon-u m запн; нива; ~ oj-
czysty р!дна нива
zagorzaly завзятий; гарячий
zagotowac -tuj?, -tujesz завари-
те
zagotowac si? -tuj? si?, -tujesz si?
заварйтися, закипим
zagrabic -bi?, -bisz 1. загребтй
(граблями) 2. загарбати
zagrac -am, -asz 1. заграти 2.3i-
грати
zagraniczny закордбнний, загра-
нйчний; Ministerstwo Spraw
Zagranicznych Мшгстёрство
закордбнних справ
zagrazac -am, -asz загрбжувати
► zagrozic -oz?, -ozisz загро-
зйти
zagroda-y z 1. огорожа 2. ca-
дйба
zagrozenie -a n загрбза
zagrzac (si?) -rzej?, -rzejesz 3irpi-
та(ся), зогргги(ся), загргги(ся)
zagrzmiec (tylko 3. osoba) за-
гримпи; заревпи (про гар-
мати)
zagwarantowac -tuj?, -tujesz га-
рантувати
zahamowac -muj?, -mujesz за-
гальмувати; стрймати
zahandlowac -luj?, -lujesz затор-
гувати
zaimek -mka m займённик
zainstalowac -luj?, -lujesz улаш-
тувати
zainteresowac (si?) -suj?, -sujesz
зац1кавита(ся)
zajadac -am, -asz защати, заку-
сувати
zajadac si? -am si?, -asz si? 06’1-
датися (напр., фруктами)
zajadly запёклий, заядлий
zajazd-u т 1. заЬкджий дв!р
2. на‘1зд; ostatni ~ na Litwie
останнш на‘1зд на Литв!
zaj^c -а т заець
zajezdnia -i z депо
zajezdzac -am, -asz заТжджати
► zajechac -jad?, -jedziesz за-
ххати
zaj?cie-a n заняття; prowadzic
zaj?cia вестй заняття
zaj?ty зайнятий; miejsce zaj?te
зайняте м!сце
zajmowac (si?) -muj?, -mujesz
займати (ся) ► zaj^c (si?)
-jm?, -jmiesz зайняти(ся)
zajrzec -rz?, -rzysz заглянути;
zob. zagl^dac
zajscie -a n 1нцидёнт; неприём-
ний вйпадок
zajsc zajd?, zajdziesz зайтй;
w ci^z? завагпшти; slonce
juz zaszlo сбнце вже зайшло;
on daleko zajdzie вш шдё да-
лёко; zob. zachodzic
zakamarek-rka m закамарок,
закуток
zakarpacki закарпатсысий
zakaz -u m заборбна, заказ
885
zakazywac
zakazywac -zuj?, -zujesz забо-
роняти ► zakazac -az?, -azesz
заборонйти
zakazany заборбнений; owoc ~
заборбнений (заказаний)
бвоч (плщ)
zakazny шфекщйний, зараз-
ний; choroby zakazne шфек-
щйш хворбби
zakazenie -а п заражения
zakazony заражений
zak^ska -i z закуска
zaklejac -am, -asz заклёювати
► zakleic -ej?, -eisz заклёТти
zaklad-u m 1. шдприёмство;
заклад, устанбва; ~ krawiec-
ki (slusarski) кравёцька (слю-
сарська) майстёрня; ~ fry-
zjerski перукарня 2. napi
(стр)
zakladac -am, -asz заснбвува-
ти; zob. zalozyc
zakladac si? -am si?, -asz si? за-
кладатися, йти в (на) napi;
zob. zalozyc si?
zakladowy заводськйй
zaklocac -am, -asz порушувати
► zaklocic -c?, -cisz поруши-
ти
zaklocenie -a n порушення
zakochac si? -am si?, -asz si? за-
кохатися
zakochany закбханий
zakomunikowac -kuj?, -kujesz
ПОВЩОМИТИ, CHOBiCTHTH
zakon -u m орден; ~ krzyzacki
тевтбнський орден
zakonnica-y z монахиня, мо-
нашка, чернйця
zakonnik -a m монах, чернёць
zakonny чернёчий, чернёцький
zakonczenie -a n закшчення
zakonczyc (si?) -cz?, -czysz закш-
чити(ся)
zakopywac -puj?, -pujesz закб-
пувати ► zakopac -pi?, -piesz
закопати; ~ si? w ksi^zkach
закопатися в книжкй
zakrapiac -am, -asz закропляти
► zakropic -pi?, -pisz закро-
пйти; ~ око закапати (за-
капувати) око
zakres -u m ббсяг; коло; dzia-
lalnosci сфёра (круг) /ияль-
Hocri; wiedzy ббсяг знань;
~ fal доапазбн хвиль
zakr?cac -am, -asz закручувати
► zakr?cic -c?, -cisz закру-
ТЙТИ
zakr?t-u гп заворот, закрут,
поворот
zakrywac -am, -asz закривати
► zakryc -yj?, -yjesz закрйти
zakrystia -ii z рйзниця
zakrystian -a m тйтар, паламар
zakup -u m покупка; robic zaku-
py робйти покупки
zakuwac -am, -asz закбвувати
► zakuc -kuj?, -kujesz заку-
вати
886
zameldowac si?2
zakwestionowac -nuj?, -nujesz
шддати сумшву
zakwitac -am, -asz зацв!тати,
заквпати ► zakwitn^c -n?,
-niesz зацв!стй, заквггнути
zalecac -am, -asz ► zalecic -ec?,
-ecisz рекомендувати (докд-
наний i недокднаний вид)
zalecac si? -am si?, -asz si? зали-
цятися
zaledwie лёдве, залёдве; щбй-
но, ильки що (про час)
zalegty несплачений (борг)\ не-
вйконаний (про роботу)
zaleta -у z достоинство
zalew-u т 1. затока; бухта
2. пбвщь
zalewac (si?) -am, -asz залива-
ться) ► zalac (si?) -lej?,
-lejesz залйти(ся)
zelezec -z?, -zysz залёжати
zaleznosc -sci z залёжшсть
zalezny залёжний
zaliczac -am, -asz зачисляти
► zaliczyc -cz?, -czysz зачйс-
лити
zaliczenie -a n 1. зачйслення
2. зал1К (занять)
zaliczka -i z завдаток; аванс
zaludnienie-a n заселения; на-
сёлення
zaladowac -duj?, -dujesz наван-
тажити, завантажити
zalatwiac -am, -asz ладнати;
улагоджувати, лагодити
► zalatwic -wi?, -wisz улад-
нати; улагодити, полагоди-
ти
zaliczac -am, -asz додавати
► zaliczyc -cz?, -czysz додати
zaloga -i z екшаж; команда;
~ samolotu екшаж Л1така
zalozenie-a n 1. заснування
2. положения; тёза
zalozyciel -a m заснбвник; осно-
воположник
zalozyc -z?, -zysz 1. закласти
2. заснувати 3. надати; zob.
zakladac
zalozyc si? -z? si?, -zysz si? за-
кластися, ттй в (на) пар!;
zob. zakladac si?
zamach -u m замах; ~ stanu
державний переворот; za
jednym zamachem одним ма-
хом
zamarzn^c -n?, -niesz замёрзну-
ти
zamawiac -am, -asz замовляти
► zamowic -wi?, -wisz замб-
вити
zamek1 -mku m замок (будгвля)
z a тек2 -mku а. -тка m замок;
blyskawiczny заспжка,
заспбка, блйскавка
zameldowac (si?)1 -duj?, -dujesz
прописати(ся)
zrmeldowac si?2 -duj? si?, -dujesz
si? з’явйтися (для рапорту},
повщбмити про свш прихщ
887
zam?t
zam?t-u m бёзлад, безладдя;
хаос
zam?zna зам!жня
zamiana -у z закона; ббмш
zamiar-u т нам}р; nosic si?
z zamiarem (miec ~) мати
нам1р
zamiast закость
zamiatac -am, -asz зам!тати
► zamiesc -miot?, -mieciesz за-
мести
zamiec-eci z хуртовйна, завЬ
рюха
zamieniac (si?) -am, -asz замшя-
ти(ся) ► zamienic (si?) -ni?,
-nisz замшйти(ся)
zamierzac -am, -asz збиратися,
мати зам!р
zamieszanie -a n метушня
zamieszczac -am, -asz вмпцува-
ти ► zamiescic -eszcz?, -escisz
вмютйти
zamieszkac -am, -asz поселйти-
ся
zamieszki -szek Imn заколот
zamilkn^c -n?, -niesz замбвкну-
ти, замовчати
zamordowac -duj?, -dujesz убйти
zamawiac -am, -asz замовляти
► zamowic -wi?, -wisz замо-
вити
zamowienie -a n замовлення
zamykac -am, -asz закривати;
зачиняти; замикати ► zam-
kn^c-n?,-niesz закрйти; за-
чинйти; ~ drzwi зачинйти
двёрц ~ posiedzenie закрйти
засщання; ~ powieki закрй-
ти O4i
zamyslic si? -1? si?, -lisz si? за-
мйслитися, задуматися
zanadto надто, занадто
zaniedbywac -buj?, -bujesz за-
нёдбувати ► zaniedbac-am,
-asz занедбати
zaniepokoic (si?) -oj?, -oisz зане-
пок6!ти(ся)
zanik-u m знйкнення, выми-
рания; атроф1я; fali (ra-
diowej) завмирання радю-
хвйл!
zanim доки; поки
zanosic -nosz?, -nosisz заноси-
ти; подавати (заяву) ► za-
niesc -nios?, -niesiesz занестй;
подати; zanosi si? na deszcz
збирасться на дощ; zanosic
si? od placzu (od smiechu) за-
хлинатися вш плачу (вц
CMixy)
zanotowac -tuj?, -tujesz заноту-
вати; вщзначйти
zanurzyc (si?) -rz?, -rzysz зану-
рити(ся)
zaoczny заочний; studia zaoczne
забчне навчання
zaopatrywac -ruj?, -rujesz поста-
чати, забезпёчувати ► zaopa-
trzyc -trz?, -trzysz постачи-
ти, забезпёчити
888
zapoznawad (si?)
zaopatrzenie -a n забезпёчення
zapach -u m запах
zapakowac -kuj?, -kujesz запа-
кувати, упакувати
zapalac -am, -asz 1. запалюва-
ти 2. затоплювати 3. за-
курювати ► zapalic -1?, -lisz
1. запалйти 2. затопите
3. закурите
zapalenie -а п запалення; ~ phic
запалення легёшв (легёнь),
пневмошя
zapalniczka -i z запальнйчка
zapalny запалювальний; за-
пальный; stan ~ запальнйй
процёс
zapal -и т запал
zapalka -i z брнйк
zapami?tac -am, -asz запам’ята-
ти
zaparcie -a n запор
zaparcie si? -a n самозабуття
zapas -u m запас
zapasowy запаснйй
zapasy -sow Imn змагання, бо-
ротьба (у cnopmi)
zapasnik -a m борёць
zapatrywad si? -ruj? si?, -rujesz
si? задивлятися
zapewniac -am, -asz запевняти,
забезпёчувати ► zapewnic
-ni?, -nisz запёвнити, забез-
пёчити
zapiecek -cka m зашчок
zapi?cie -a n заспбка, заспжка
zapinac (si?) -am, -asz заспба-
ти(ся) ► zapi^c (si?) -pn?,
-pniesz застебнути(ся)
zapisywac (si?) -suj?, -sujesz за-
пйсувати(ся) ► zapisac (si?)
-pisz?, -piszesz записаться)
zaplecze -a n 1. тил 2. зашпччя
(база)
zaplacic -c?, -cisz заплатйти
zaplata -у z заплата
zapominac (si?) -am, -asz забу-
вате(ся) ► zapomniec (si?) -n?,
-nisz забути(ся)
zapomnienie -a n забуття
zapomoga -i z допомбга, пщ-
мбга
zapora-y z 1. грёбля 2. пере-
шкбда 3. перепона
zaporoski запор!зький
Zaporozec -zca т запорожець
zapotrzebowanie-а п потрёба;
замбвлення
zapowiadac -am, -asz оголбшу-
вати, опов!щати; об’являти
► zapowiedziec -wiem, -wiesz
оголосйти, оповгстйти
zapowiedz -dzi z поперёдження;
оголбшення; zapowiedzi Imn
троекратне оголбшування
нам1ру вшчання (в церке! або
у костёл!)
zapoznawac (si?) -naj?, -najesz
знай6мити(ся) ► zapoznac
(si?) -am, -asz познайомити-
(ся)
889
zapraszac
zapraszac -am, -asz запрошува-
ти ► zaprosic -osz?, -osisz за-
просите
zaproszenie -a n запрбшення
zaprowadzac -am, -asz заводи-
те, запроваджувати ► zapro-
wadzic -dz?, -dzisz завести,
запровадити; ~ do domu за-
вести додому
zaprzeczac -am, -asz заперёчу-
вати ► zaprzeczyc -cz?, -czysz
заперёчити
zaprzyjaznic si? -ni? si?, -nisz si?
здружйтися, подружитися,
заприязнйтися
zapukac -am, -asz застукати;
~ do drzwi застукати в двёр!
zapusty -tow Imn масляниця Ip,
запусти Imn
zapuszczac -am, -asz запускати;
занёдбувати ► zapuscic
-uszcz?, -uscisz запустите; за-
недбати; ~ brod? (silnik) за-
пустите бороду (мотор)
zapytac (si?) -am, -asz запита-
ться), спитати(ся)
zapytanie -a n питания; znak za-
pytania знак питания
zarabiac -am, -asz заробляти
► zarobic -bi?, -bisz заробйти
zarastac -am, -asz заростати
► zarosn^c -osn?, -osniesz за-
роете
zaraz зараз, зараз же
zaraza -у z зараза
zarazek -zka m м!кроб, бацйла
zarazac (si?) -am, -asz заража-
ться) ► zarazic (si?) -az?,
-azisz заразйти(ся)
zarejestrowac (si?) -ruj?, -rujesz
зарееструвати(ся)
zarezerwowac -wuj?, -wujesz pe-
зервувати, забронювати;
~ miejsce w wagonie забро-
нювати (бронювати) м!сце
у Baroni
zar?czyc si? -cz? si?, -czysz si? за-
ручйтися
zar?czynowy заручний; pierscio-
nek ~ обручальний пёрстень,
обручка
zar?czyny -czyn Imn заручини
zarobek -bku m заробпок
zarodnik -a m спора
zarosla -i Imn заросли
zarozumiaty зарозумглий
zarowno; jak i як ..., так i;
~ polski, jak i ukrainski як
польський, так i украшський
zarys-u m 1. обрис, контур
2. нарис
zarz^d -u m управлшня, прав-
Л1ння; miejski мюька упра-
ва; glowny головнё управ-
Л1ННЯ
zarz^dca -у т управляючий
zarz^dzac -am, -asz управляти;
керувати
zarz^dzenie-а п розпоряджен-
ня
890
zastanawiac si?
zarz^dzic -dz?, -dzisz наказати,
розпорядйтися
zarzucac -am, -asz 1. закидати
2. обвинувачувати ► zarzu-
cic-c?,-cisz 1. закидати; за-
кинута (на плёчг) 2. обвину-
ватити
zarzut -и т закид
zasada -у z основа; zasady -ad
Imn правила, прйнципи
zasadniczy основнйй; принци-
пбвий
zasiadac -am, -asz забдата ► za-
si^sc -si$d?, -si^dziesz заб-
еги; ~ do stohi беги (бдати,
садовйтися) за стит
zasiew -u m забв; бвба (d'in)
zasiewac -am, -asz сипи; забва-
ти ► zasiac -siej?, -siejesz no-
С1яти; заегяти
zasi?g -u m ббсяг; ббшир
zasilac -am, -asz допомагати,
помагати ► zasilic -1?, -lisz
допомогтй, помогтй
zasilanie -a n 1. допомбга
2. жйвлення (в тёхнщГ)
zasilek -Iku m запомбга, допо-
мбга
zaskakiwac -kuj?, -kujesz захбп-
лювати зненацька; заскаку-
вати ► zaskoczyc -cz?, -czysz
заскбчити; захопйта зне-
нацька; здивувата; zasko-
czyla nas пос заскочила (за-
стала) нас шч
zaskarzac -am, -asz 1. оскаржу-
вати 2. подавати скаргу
в суд ► zaskarzyc -z?, -zysz
1. оскаржити 2. подати скар-
гу в суд
zaskarzenie -а п 1. оскарження
2. подання скарги в суд
zaskoezenie -а п несподавашсть
zaskroniec -опса т вуж зви-
чайний
zaslaniac (si?) -am, -asz засло-
няться) ► zaslonic (si?) -ni?,
-nisz заслонйти(ся)
zaslona -y z завгска, занав!ска;
штора; ~ dymna димова за-
вюа
zashiga -i z заслуга
zasn^c zasn?, zasniesz заснути;
zob. zasypiac
zasoby-bow Imn запас Ip; pe-
сурси Imn
zaspa -y z замёт; sniezna chi-
говйй замёт
zaspac zaspi?, zaspisz заспати,
проспата; zob. zasypiac
zaspany заспаний
zaspokajac -am, -asz заспокбю-
вати ► zaspokoic -oj?, -oisz
заспокбТти; glod заспо-
КО1ТИ голод
zastanawiac si? -am si?, -asz si?
роздумувати; розм!ркбву-
вати ► zastanowic si? -wi?
si?, -wisz si? подумати; роз-
м!ркувати
891
zastawa
zastawa -у z; ~ stolowa столб-
вий сервгз
zast?p -u m запн
zast?pca -у m заступник
zast?pczy зашнний; тимчасб-
вий
zast?powac -puj?, -pujesz засту-
пати ► zast^pic -pi?, -pisz за-
ступит
zastosowac -suj?, -sujesz засто-
сувати
zastdj -toju m заспй
zastrzegac -am, -asz застериа-
ти ► zastrzec -eg?, -ezesz за-
стерегтй
zastrzezenie -a n застерёження
zastrzyk -u m укол, ш’ёкщя
zasypiac -am, -asz засипати,
просипати; zob. zaspac
zaszczepiac -am, -asz прищёп-
лювати ► zaszczepic -pi?,
-pisz прищепйти
zaszczyt-u m почесть, честь;
przynosic ~ робйти честь
zaszczytny почёсний
zaswiadczenie -a n посвщчення;
дбвщка
zataczac (si?) -am, -asz затбчу-
вати(ся) ► zatoczyc (si?) -cz?,
-czysz заточйти(ся)
zatarg -u m суперёчка, cnip
zatelefonowac -nuj?, -nujesz no-
дзвонйти (no телефону}
zatem бтже
zatoka -i z затока
zator -u m затор
zatnicie -a n отруення
zatnid (si?) -uj?, -ujesz отрупи-
(ся)
zatrudniac -am, -asz давати ко-
му працю ► zatrudnic -ni?,
-nisz дати кому працю
zatrudnienie -a n праця; заняття
zatrzaska -i z кнопка
zatrzymywac (si?) -muj?, -mujesz
затрймувати(ся); зупиняти-
(ся) ► zatrzymac (si?) -am,
-asz затрймати(ся); зупинй-
ти(ся)
zatwierdzac -am, -asz затвёр-
джувати ► zatwierdzic-dz?,
-dzisz затвёрдити
zatykac -am, -asz затикати
► zatkac -am, -asz заткнути
zatytulowac -hij?, -hijesz дати
заголовок, озаглавит
zaufac -am, -asz довгрити
zaufanie -a n дов!р’я
zauwazac -am, -asz помхчати
► zauwazyc -z?, -zysz помни-
ти
zawalac (si?) -am, -asz завалю-
вати(ся) ► zawalic (si?) -!?,
-lisz завалйти(ся)
zawal -u m шфаркт
zawarcie-a n укладення, скла-
дення; umowy складення
(укладення) договору
zawdzi?czac -am, -asz завдячу-
вати
892
zazi?biac si?
zawiadamiac -am, -asz повщом-
ляти ► zawiadomic -mi?, -misz
повщомити
zawiadomienie -a n повщбмлен-
НЯ
zawiadowca; ~ stacji начальник
станцп
zawias -u m завгса, петля
zawi^zywac -zuj?, -zujesz зав’я-
зувати; засновувата ► zawi^-
zac -wi$z?, -wi^zesz зав’яза-
ти; заснувати
zawiedziony обманутой
zawieja -ei z заметыь, зав!рюха
zawierac -am, -asz 1. кистйти
2. укладати ► zawrzec-wr?,
-wrzesz укласти; ~ umow?
укласти угоду; ~ znajomosc
познайбмитися; ~ malzen-
stwo одружйтися, побратися
zawieszac -am, -asz завппувати
► zawiesic -esz?, -esisz зав!си-
ти, повинти
zawieszenie -a n 1. шдв1ска
2. тимчасбве вщкладення;
~ broni перемйр’я; wyrok
z zawieszeniem умовний вй-
рок
zawiezc zob. zawozic
zawijac-am,-asz завивати, за-
гортата ► zawin^c -n?, -niesz
завйнути, загорнути
zawile заплутано; складно
zawisc -sci z заздргсть, заздро-
nii Imn
zawodnik -a m учасник змагань
zawodowy професшний; профе-
сюнальний; zwi^zek ~ проф-
сшлка
zawody -dow Imn змагання
zawolac -am, -asz поклйкати;
гукнути
zawozic -woz$, -wozisz завози-
те ► zawiezc -wioz?, -wieziesz
завезтй
zawod -wodu m 1. профёая
2. розчарування; zrobic ko-
mu обманута чи! сподЬ
вання; шдвестй кого
zawracac -am, -asz 1. повертати
2. завертати; komu glow?
морочите голову кому ► za-
wrocic -с?, -cisz 1. повернута
2. завернута
zawracanie -а п завертання; по-
вертання; glowy пуста ба-
лаканйна (балачка)
zawrot -rotu т поворот; glo-
wy запаморочення головй
zawrzec zob. zawierac
zawsze завждй; na ~ назавждй
zawzi?ty завзятий; заповзятий
zazdrosny заздргсний; ревнй-
вий
zazdrosc -sci z заздрють Ip, за-
здропи; рёвнопц Imn
zazi?biac si? -am si?, -asz si?
простуджуватася ► zazi?bic
si? -bi? si?, -bisz si? просту-
дйтися
893
zazi?biony
zazi?bienie -a n простуда, засту-
да
zazi?biony простуджений
zaznaczyc -cz?, -czysz позначй-
ти
zaznajomic (si?) -mi?, -misz озна-
йомити(ся)
zazalenie -a n скарга
zazarty запёклий, завзятай; ~
spor запекла (завзята) супе-
рёчка
zaz^dac -am, -asz зажадати
zazenowany збентёжений, засо-
ромлений
zazywac -am, -asz вживати,
приймати; застосовувати
► zazyc -yj?, -yjesz вжйти,
прийняти; застосувати
z^b z?ba m зуб; szczerzyc z?by
скалити зуби; ~ trzonowy ко-
ршнйй зуб; trzymac j?zyk za
z?bami держата (тримати)
язик (язика) за зубами
zbadac -am, -asz дослщйта;
вйвчити; ~ chorego огляну-
та хворого
zbankrutowac -tuj?, -tujesz
збанкрутувата
zbawic -wi?, -wisz спастй
zbawiciel -a m спасйтель
zbawienie -a n rel. спасшня
zb?dny зайвий, непотр1бний
zbieg1 -u m 36ir; ~ okolicznosci
36ir обставил; ~ ulic nepe-
хрёстя
zbieg2 -a 1. упкач 2. дезертйр
zbierac (si?) -am, -asz збирати-
(ся); zob. zebrac (si?)
zbijac -am, -asz збивата ► zbic
zbij?, zbijesz збйта; ~ z tropu
збйта з пантелйку
zbiomik -a m резервуар; водбй-
ма; ~ wodny водосховище
zbiorowy зб!рнйй; колектйв-
ний; liczebnik ~ зб5рнйй
числ1вник; zywienie zbiorowe
громадське харчування
zbior zbioru т 1.36ip, збирання
2. зб!рка (medpie)', bogate
zbiory багатай урожай
zbiorka -i z 36ip
z bliska зблйзька
zblizac si? -am si?, -asz si? збли-
жатася; наближатися ► zbli-
zyc si? -z? si?, -zysz si? зблй-
зитися; наблйзитися
zbocze -a n узб!ччя
zboczenie -awl. збочення 2. вщ-
•хйлення
zboze -a n зб!жжя
zbozowy хл1бний, зерновйй; ry-
nek ~ зерновйй (хл!бний)
рйнок
zboj -a m розбшник, розбиша-
ка, харцйз
zbor-u т Kipxa (протестант-
ська цёркеа)
zbrodnia -i z злочин
zbrodniarka -i z злочйнниця
zbrodniarz -a m злочйнець
894
zdrada
zbrodniczy злочйнний
zbroic (si^) ’°j?> -oisz озбрбю-
вати(ся)
zbroja -oi z збрбя
zbrojenie -a n озбрбення; wyscig
zbrojen гонка озбрбень
zbrojeniowy; przemysl ~ воённа
промислбв1сть
zbrojny збрбйний; sily zbrojne
збрбйш СЙЛИ
zbudowac -duje, -dujesz збуду-
вати; dobrze zbudowany гар-
но збудбваний, гарно!’ бу-
дбви
zburzyc -rz?, -rzysz зруйнувати
zbutwiaty зотлглий, трухлявий,
струхлявыий
zbyt надто, занадто
zbyt -и т збут; rynek zbytu рй-
нок збуту
zbyteczny зайвий
z czasem згбдом, з часом
z dala, z daleka здалека, здале-
ку
zdawac -daje, -dajesz 1. здавати
2. складати (icnum) ► zdac
-am, -asz 1. здати 2. скласти
(екзамен); zdaje mi sie, ze...
меш здаёться, що...
zdanie -awl. речения 2. думка;
moim zdaniem на мою думку
zdarzenie -а п подая; вйпадок
zdawkowy 1. розмшний (про
монету) 2. банальний, за-
ялбжений
zd^zyc -ze, -zysz встйгнути, по-
сшти
zdechn^c zob. zdychac
zdecydowac (sie) -duj?, -dujesz
вйр!шити
zdecydowany рппучий
zdejmowac -muje, -mujesz зш-
мати ► zdj^c zdejme, zdej-
miesz зняти
zdemaskowac -kuje, -kujesz де-
маскувати, здемаскувати
zdenerwowac (sie) -wuje, -wujesz
схвилювати(ся), знервува-
ти(ся)
zderzak -a m буфер
zderzenie -awl. зпкнення; cy-
тичка 2. кол1з!я; суперёч-
шсть 3. катастрофа; авар!я
zdjecie -а п зшмок, фотограф!я
zdobycz -у z 1. здббич, трофей
2. досягнення
zdobywac -am, -asz здобувати;
добувати ► zdobyc -bede,
-bedziesz здобути; добути;
bramke забйти м’яч (шай-
бу); ~ sie na odwage наважи-
тися
zdobywca -у т завойбвник
zdolnosc -sci z зд1бшсть; здат-
н1сть; obronna обороно-
здатшсть; bojowa бое-
здатшсть
zdolny зд1бний; здатний
z dolu знйзу
zdrada -у z зрада
895
zdradliwy
zdradliwy зрадливий, в!ролбм-
ний
zdradzac -am, -asz зраджувати;
видавати ► zdradzic -dz?,
-dzisz зрадити; вйдати (та-
смнйцю)
zdrajca -у т зрадник
zdrobnialy здр!бшлий; змёнше-
ний; sufiksy zdrobniale змён-
шувальш суфжси
zdrowie -а п здорбв’я
zdrowotny саштарний; warunki
zdrowotne саштарш умбви
zdrowy здоровий
zdroj -roju т джерелб, кринйця
zdrow; b^dz ~! будь здоровий!
zdumienie -а п здивування
zdychac -am, -asz здихати
► zdechn^c -n?, -niesz здбх-
нути
zdyscyplinowany дисциплшб-
ваний
zdziwic si? -wi? si?, -wisz si? зди-
вуватися
zdziwienie-a n здивування; ku
wielkiemu zdziwieniu на пре-
велике диво (здивування)
zebra -у z зёбра
zebrac (si?) zbior?, zbierzesz 3i-
брати; zob. zbierac (si?)
zebranie -a n зббри Imn
zecer -a m складач
zegar -a m годинник; ~ scienny
(sloneczny) стшний (сбняч-
ний)годинник
zegarek -rka m годинник; ~ kie-
szonkowy кишенькбвий го-
динник; ~ na r?k? ручнйй
годинник
zegannistrz -a m годинникар
zemsta -y z помета
zemscic si? -mszcz? si?, -mscisz
si? помстйтися
zepsuc (si?) -suj?, -sujesz 3incy-
вати(ся)
zepsuty зшебваний, зшеутий
zero -a n нуль
zerwac-w?,-wiesz aipBaiu; po-
зхрвати; ~ umow? роз5рвати
д6гов!р; zob. zrywac
zerwac si? -w? si?, -wiesz si? 3ip-
ватися; zerwala si? burza зня-
лася фрвалася) буря; zob
zrywac si?
zerwanie -a n розрйв
zeskakiwac -kuj?, -kujesz зкжа-
кувати ► zeskoczyc -cz?,
-czysz зюкбчити
zeskok -u m стриббк (з чдгось)
zeskorupiaty зашкарублий
zeslanie -a n заслання (приму-
сове); зюлання (д1я); Zeslanie
Ducha §wi?tego rel. Згслання
Святого Духа, Зелёш Свята
zeslaniec -апса т засланець
zespalac -am, -asz згуртбвува-
ти, об’ёднувати; поёднува-
ти, сполучати ► zespolic -1?,
-lisz згуртувати, об’еднати;
поеднати, сполучйти
896
zgodny
zespolenie -a n згуртування,
об’еднання; поеднання, спо-
л учения
zespolowy колектйвний
zespol -pohi т 1. колектйв
2. комплекс
zestaw-u т набгр, комплект;
склад
zestawiac -am, -asz з!ставляти;
складати ► zestawic -wi?,
-wisz згставита; скласти
zeszloroczny торппшй
zesziy минулий; zeszlego roku
(tygodnia) торгк, минулого
року (тйжня)
zeszycik -u m зшйток
zeszyt -u m збшит; ~ w kratk?
(w linie) збшит у кл!тку (у ni-
шйку)
zewn^trz збвш; na ~ назови!
zewn?trzny збвшшнШ
zeznanie-a n показания, свщ-
чення; zlozyc ~ дата пока-
зания, свщчити
zeznawac -aj?, -ajesz давати по-
казания ► zeznac -am, -asz
дата показания
zezowaty зизобкий, кособкий,
зизуватай
zezwalac -am, -asz дозволять
► zezwolic -1?, -lisz дозволи-
ть
zezwolenie -a n дбзвит
z?baty зубчатой, зубчастий; ko-
to z?bate зубчасте коло
z?bowy зубнйй
zgadywac -duj?, -dujesz згаду-
вати, вщгадувати ► zgadn^c
-n?, -niesz згадата, вщгадати
zgadzac si? -am si?, -asz si?
1. згбджуватися 2. вщпов!-
дати ► zgodzic si? -dz? si?,
-dzisz si? згбдитися
zgarbiony згбрблений
zgasn^c -asn?, -asniesz згаснути
zginac(si?)-am,-asz згинати(ся)
► zgi^c (si?) zegn?, zegniesz
з!гнута(ся)
zgin^c-n?,-niesz 1. знйкнути,
щёзнути; пропасти 2. загй-
нути; ~ na wojnie загйнута
на В1йн1
zglaszac (si?) -am si?, -asz si? за-
являти; подавать ► zglosic
(si?) -osz?, -osisz заявйта; по-
дати
zgloska -i z склад
zgloszenie-a n заявка; зголб-
шення
zgloszenie si? -a n явка
zgnieciony з!м’ятай, згбганий,
зжужмлений; здавлений,
згшчений; роздавлений, роз-
чавлений
zgnily гнилйй
zgoda -у z 1. згбда 2. узгбджен-
ня; skladnia (zwiqzek) zgody
узгбдження
zgodny 1. задний 2. злапдний,
дружний
29 \ кр -ПОИ СЬКНН С1ОВНИК
897
zgon
zgon -u m смерть
zgorszenie-a n деморал!защя;
обурення
zgrabiaty окостешлий, скосте-
нший, закостешлий, зако-
цюблий; закляклий, задубь
лий, одуб1лий
zgrabny зграбний; стрункйй,
гожий
zgromadzenie -а п зббри; Zgro-
madzenie Ogolne ONZ Гене-
ральна Асамблёя ООН
zgroza -у z жах; страх
zgrubialy потбвщений; orpy6i-
лий, згрубитий; збыьшений
zgryzliwy 1дкйй, ущйпливий
zgrzybialy дряхлий
zgrzyt -и тп скрёпт
zgrzytac -am, -asz скреготати
zgubic -bi?, -bisz згубйти, загу-
бите
zgubic si? -bi? si?, -bisz si? загу-
бйтися; погубйти (згубйти)
себё
zgwalcic -с?, -cisz зробйти на-
сйльство; згвалтувати .
ziac ziej?, ziejesz дйхати; ~ nie-
nawisci^ дйхати ненавистю
ziarnisty зернйстий
ziarno -а п зерно
zielenic si? -ni? si?, -nisz si? зе-
ленйтися, зелешти
zieleniec -enca m сквер
zielen -eni z зёлень
zielony зелёний; Zielone §wi?ta
898
(Swi^tki) Зелёш свята, Трбй-
ця
zielsko -а п бур’ян
ziemia -i z земля; ~ ojczysta рщ-
ний край, puma земля; trz?-
sienie ziemi землетрус
Ziemia -i z Земля (планета)
Ziemianin -a m землянин (мёш-
канець Земл1)
ziemianin -а т землевласник
Ziemianka -i z землянка (мёш-
канка Земл1)
ziemniaczany картопляний;
m^czka ziemniaczana картоп-
ляне бброшно
ziemniak-a т картопля, кар-
топлйна
ziemny землянйй, земнйй
ziemski земнйй; kula ziemska
земна куля
ziewac -am, -asz поз!хати
zi?ba -у z зяблик
zi?c zi?cia m зять
zima -у z зима
zimno холодно, зймно
zimno -a n холод
zimny холодный
zimorodek -dka m зймородок,
рибалочка
zimowit -u m шзньоцвгг
zjadac -am, -asz з’тдати ► zjesc
zjem, zjesz 3’1’сти; obiad no-
об!дати; ~ kolacj? повечё-
ряти; sniadanie посшдати
zjadliwy 1дкйй, ущйпливий
zty
zjawa -у z примара, мара
zjawiac si? -am si?, -asz si? з’яв-
лятися ► zjawic si? -wi? si?,
-wisz si? з’явйтися
zjawisko -a n явище
zjazd -u m з’Гзд
zjednoczenie -a n об’ёднання
zjednoczyc (si?)-cz?,-czysz об’ед-
нати(ся), з’еднати(ся)
zjezdzac (si?) -am, -asz з’£жджа-
ти(ся) ► zjechac(si?) zjad?,
zjedziesz з’1’хати(ся)
zlatywac -tuj?, -tujesz злНати
► zleciec -c?, -cisz злетгги
zlecenie -a n доручення
zlekcewazyc -z?, -zysz знёхту-
вати, злегковажити
zlepek -pku m злшок
zlew -u m раковина
zlewisko -a n басёйн
zlot -u m злк
zlamac (si?) -mi?, -miesz злама-
ти(ся), зломйти(ся)
zlamanie -a n перелом
zlapac -pi?, -piesz шймати, cnifi-
мати; схопйти
zlazic -az?, -azisz злазити, зль
зати ► zlezc -ez?, -eziesz зл!з-
ти
zl^czyc (si?) -cz?, -czysz з’една-
ти(ся)
zlo -a n зло; лйхо
zlodziej -a m злбдай
zloscic si? -oszcz? si?, -oscisz si?
сердитися
zlosc-sci z злклъ; wpasc w ~
розсёрдитися, роз!злйтися
zlosliwy злослйвий, злоблйвий,
ЗЛ1СНИЙ
zlosnica -у z злючка
zlosnik -a m злюка
zloto -a n золото; na wag? zlota
на вагу золота
zloty золотой; ~ interes золотё
дало, золота справа
zloty -tego т злбтий
zloze -а п пбклад
zlozony складнйй; складений;
zdanie zlozone складне рёчен-
ня
zlozyc -z?, -zysz 1. скласти;
~ we dwoje скласти вдвое
2. внестй, подати; ~ zazale-
nie, skarg? подати скаргу
3. набрати (у друкарнг);
gratulacje привпати; pod-
pis шдписати; w ofierze
принестй в жёртву; egza-
min скласти icrnrr; zob. skla-
dac
zlozyc si? -z? si?, -zysz si? склас-
тися (зробйти складчину),
скйнутися; tak si? zlozylo так
воно склалося; zob. skladac
si?
zhidnie обманливо
zludzenie-a n обман; Омана;
~ optyczne оптйчний обман
zty 1. поганий 2. злий, лихйй,
лютой
899
zmariy1
zmariy1 умёрлий, помёрлий,
ПОК1ЙНИЙ
zmariy2 -ego m покшник
zmamowac -nuj?, -nujesz змар-
нувати
zmartwic (si?) -wi?, -wisz зажу-
риться)
zmartwienie -a n журба
zmartwychwstac -stan?, -staniesz
воскрёснути
zmartwychwstanie -a n воскре-
С1ННЯ
zmarzn^c -n?, -niesz змёрзнути
zmechanizowany мехашзбва-
НИЙ
zm?czenie -a n втбма, утбма
zm?czony втбмлений, утомле-
нии
zm?czyc si? -cz? si?, -czysz si?
втомйтися, утомйтися
zmiana-у z змша; ~ biegow
змша швйдкостей; na zmian?
перемшно
zmieniac (si?) -am, -asz змшяти-
(ся) ► zmienic (si?)-ni?,-nisz
змшйти(ся)
zmienny перемшний; м!нлй-
вий; pr^d ~ перемшний
(зм1нний) струм; gwiazda
zmienna перемшна зоря
zmierzch-u m прйсмерки, cy-
тшки, сутшь; о zmierzchu
прйсмерком о zmierzchu zy-
cia шд кшёць життя, на ста-
pocri niT
zmierzyc -rz?, -rzysz зм!рити
zmieszac (si?) -am, -asz 3Miina-
ти(ся); збентёжити(ся)
zmiescic (si?) -eszcz?, -escisz 3Mi-
стйти(ся)
zmi?kn^c -n?, -niesz зм’якнути,
зм’якшитися
zmniejszac (si?) -am, -asz змён-
шувати(ся) ► zmniejszyc (si?)
-sz?, -szysz змёншити(ся)
zmokn^c -n? -niesz змбкнути
zmora -y z кошмар
zmowa -y z змбва
zmrok -u m прйсмерк, сутшок
zmruzyc -z?, -zysz змружити;
nie ~ oka не заплющити (не
змружити) очёй
zmuszac -am, -asz змушувати,
сйлувати ► zmusic -usz?,
-usisz змусити, присйлувати
zmysl-u т почуття; pi?kna
почуття красй; Ьуё przy zdro-
wych zmyslach бути при здо-
рбвому рбзумц odchodzic od
zmyslow втрачати самовла-
дання
zmyslowy чуттёвий, почуттё-
вий; narz^d ~ орган чуття
zmyslac -am, -asz вигадувати
zmywac -am, -а8гзмивати ► zmyc
-yj?, -yjesz змйти; komu
glow? намйлйти кому голо-
ву
znaczek -czka m значок; марка;
~ pocztowy поштбва марка
900
znowu
znaczenie-a n значения; przy-
wi^zywac duze ~ (do czegos)
надавати (чомусь) великого
значения
znacznie помхтно
znaczny значнйй; чималий
znaczyc-cz?,-czysz 1. значите,
означате 2. мати значения
3. значите, позначати, по-
значувати
znac -am, -asz знати; ~ kogo ze
slyszenia знати кого з чутки
(з чуток)
znac si? -am si?, -asz si? 1. зна-
тися, бути знайбмим 2. po-
зумггися, розбиратися; ~ па
ludziach знати людей
znad з-над
z nagla неспод1вано, зненаць-
ка, знагла, нагло
znajdowac (si?) -duj?, -dujesz зна-
хбдити(ся) ► znalezc (si?) znaj-
d?, znajdziesz знайтй(ся)
znajomosc -sci z 1. знайбмство;
zawrzec ~ познайомитися
2. знания
znajomy -mego m знайбмий
znak-u m знак; znaki drogowe
дорбжш знаки; znaki przy-
stankowe роздитбв! знаки;
~ zapytania знак питания
(запитання)
znakomity знаменитей, сла-
вётний
znalezc (si?) zob. znajdowac (si?)
znany знаний, вщбмий
znawca -у m знавёць
zn?cac si? -am si?, -asz si? зну-
щатися
znicz -a m вгчний вогбнь; ~ olim-
pijski ол1мшйський вогбнь
znieczulac -am, -asz обезбблю-
вати ► znieczulic -1?, -lisz o-
безбблити
znieczulenie -a n обезбблення
znieksztalcac -am, -asz дефор-
мувати; перекручувати
► znieksztalcic-c?,-cisz зде-
формувати, перекрутите
zniewazac -am, -asz зневажати
► zniewazyc-z?,-zysz знева-
жити
znikac-am,-asz зникати, ще-
зати ► znikn^c -n?, -niesz
знйкнути, щёзнути
znik^d шзвщки
znikomy незначний; м!зёрний
zniszczyc -cz?, -czysz знйщити,
зруйнувати
znizac -am, -asz знижувати(ся)
► znizyc (si?) -z?, -zysz знйзи-
ти(ся)
znizka -i z знйжка, знйження
znos -u m дрейф
znosic -osz?, -osisz 1. знбсити;
переносите 2. касувати
► zniesc znios?, zniesiesz
1. знестй; перенестй 2. ска-
сувати
znowu, znow знов, знбву
901
znudzic si?
znudzic si? -dz? si?, -dzisz si?
знудйтися; набрйднути
znuzenie -a n втома, втомлення
zobaczenie -а и; ~ si? побачен-
ня; do zobaczenia! до поба-
чення!
zobaczyc (si?) -cz?, -czysz поба-
чити(ся)
zobowi^zanie -a n зобов’язання
zobowi^zac (si?) -$z?, -$zesz зо-
бов’язати(ся)
zoologia -ii m зоолопя
zoologiczny зоолопчний; ogrod
~ зоопарк, зоосад
zorganizowac -zuj?, -zujesz зор-
гашзувати
zorza -у z зоря, з!рнйця; ~ po-
lama швшчне сяйво
zostac -an?, -aniesz 1. залишй-
тися; ~ w domu залишйтися
дома (вдома); ~ lekarzem
стати л!карем
zostawic -wi?, -wisz залишйти;
покйнути; ~ w spokoju зали-
шйти в спокоТ, дата спбкш;
zostaw! кинь!, покйнь1; zo-
stawcie! кйньте!, покйньте!
z powrotem назад
z przodu спёреду
zrabowac -buj?, -bujesz погра-
бувати
zranic (si?) -ni?, -nisz зранити-
(ся), поранити(ся)
zranienie -a n поранения
zr^b zr?bu m зруб
zrealizowac -zuj?, -zujesz peani-
зувати
zredukowac -kuj?, -kujesz ско-
ротйта; редукувата, зреду-
кувата (в математик, ф>
зиц!)
zrekonstniowac -ruuj?, -ruujesz
реконструювати
zremisowac -suj?, -sujesz 3irpa-
ТИ ВШЧИЮ
zreszt^ зрёштою, btJm
zrewidowac -duj?, -dujesz обшу-
ката
zrezygnowac -nuj?, -nujesz вщ-
мбвитися
zr?czny спрйтний, зручнйй
zrobic -bi?, -bisz зробйти;
wrazenie справити враження;
na dworze zrobilo si? ciemno
надвор! стало (зробйлося)
тёмно
zrozumiaty зрозумитий
zrozumiec -miem, -miesz зроэу-
М1ТИ
zrozumienie -a n зрозумшня;
dac do zrozumienia дата зро-
зумгги
zrujnowac -nuj?, -nujesz зруйну-
вати
zrywac -am, -asz 1. зривата
2. розривати; umow? роз-
ривати д6гов!р; zob. zerwac
zrywac si? -am si?, -asz si?
1. зриватася 2. шдшматися;
zob. zerwac si?
902
zwiedzac
zrzekac si? -am si?, -asz si? 3pi-
катася ► zrzec si? -ekn? si?,
-ekniesz si? зректйся, вщмб-
витися
zrzeszenie -a n об’ёднання
zrzucac -am, -asz скидати
► zrzucic -c?, -cisz скйнути
zrzut -u m скйнення
zuch-a m 1. молодёць 2. зух
(член пдльськог дитячог ор-
гашзацп); udawac zucha ба-
дьорйтися
zuchwaly зухвалий
z ukosa скоса
zukrainizowac (si?) -zuj?, -zujesz
(з)укра‘1шзувати(ся)
zupa-у z суп
zupelnie 3obcim, щлком
zupelny щлковйтий, пбвний
zuzycie -а п 1. витрата 2. вико-
ристання
zuzywac -am, -asz 1. витрачати
2. використбвувати ► zuzyc
-zyj?, -zyjesz 1. вйтратити
2. вйкористати
zwalac (si?) -am, -asz звалюва-
ти(ся) ► zwalic (si?) -1?, -lisz
звалйти(ся)
zwalczac -am, -asz виступати
прбти, переббрювати ► zwal-
czyc -cz?, -czysz подолати;
переборота
zwalniac -am, -asz 1. звыьняти
2. сповитьнювати; zob. zwol-
nic
zwal -u m обвал, звал
zwany; tak ~ так званий
zwarcie -a n 1. стйснення
2. зшкнення; зщплення; krot-
kie ~ корбтке замикання
zwariowac -riuj?, -riujesz збоже-
вбл!ти
zwarty стйснений, стйснутий;
spolgloska zwarta закрйтай
(замкнений) прйголосний
zwazyc -z?, -zysz зважити
zw^tpic -pi?, -pisz взята тд сум-
шв; знев1ритися; втратати
надаю
zw^tpienie -а п сумшв; знев!ра
z wewn^trz зсерёдини
zwiad -и т розвщка
zwiadowca -у т розвщник, роз-
вщувач
zwiadowczy розв!дувальний
zwiastun-а т провюник, пе-
редвюник
zwi^zac -$z?, -$zesz зв’язати
zwi^zek -zku m 1. зв’язбк 2. сшл-
ка; zawodowy профсшлка;
rz^du керування; zgody
узгбдження; przynalezno-
sci прилягання
zwiqzkowiec -wca т спшчанин
(член стлки)
zwichni?cie -а п вйвих
zwichni?ty звйхнений; вйвихне-
ний, зруйнбваний, зшсбва-
ний
zwiedzac -am, -asz вщвщувати;
903
zwierciadlo
оглядати ► zwiedzic -dz?,
-dzisz вщвщати; оглянута
zwierciadlo -a n дзёркало
zwierzac si? -am si?, -asz si? 3Bi-
рятася, вщкриватися ► zwie-
rzyc si? -rz? si?, -rzysz si? 3bi-
ритася, вщкрйтася
zwierzchnik -a m начальник
zwierz^tko-a n зв!рятко, тва-
рйнка
zwierz?-rz?cia n тварйна; ho-
dowla zwierz^t тварйнниц-
тво; krolestwo zwierz^t тва-
рйнне царство
zwierz?cy 1. тварйнний 2. 3Bi-
рячий, зв!рський
zwierzyna-y z дичина (л/ясо);
zb. зв!рина, 3Bip’a
zwierzyniec -ynca m зв!рйнець
zwietrzaly вйв!тритий
zwiezc zob. zwozic
zwi?dly, zwi?dni?ty з!в’ялий
zwi?kszac (si?) -am, -asz збыь-
шувати(ся) ► zwi?kszyc (si?)
-sz?, -szysz зб1лынити(ся)
zwi?zly стйслий
zwijac (si?) -am, -asz звивата(ся);
скручувата(ся) ► zwin^c(si?)
-n?, -niesz звйта(ся); скрутй-
та(ся)
zwilzac -am, -asz зволбжувата
► zwilzyc -z?, -zysz зволбжи-
та
zwinny жвавий; провбрний
zwlaszcza особлйво; там бгль-
ше
zwloki -ok Imn останки
zwolennik -a m прихйльник; no-
слщбвник
zwolna пов1льно, повбл!
zwolnic-ni?,-nisz 1. звшьнйти
2. сповыьнита; zob. zwalniac
zwolnienie -a n звыьнення,
увольнения; ~ lekarskie ni-
карняний лист
zwolanie -a n скликания
zwolywac -hij?, -hijesz скликати
► zwolac -am, -asz склйкати
zwozic -oz?, -ozisz звбзита
► zwiezc zwioz?, zwieziesz
звезтй
zwoj zwoju m сувш
zwozka -i z возовйця
zwracac (si?) -am, -asz зверта-
та(ся); повертата(ся) ► zwro-
cid (si?) -c?, -cisz звернута-
(ся); повернута (ся)
zwrot -u m 1. поворот 2. зворот
3. повёрнення, звёрнення;
w tyl ~! кругом!
zwrotka -i z строка
zwrotnica -у z стршка
zwrotnik -а т трбшк; Zwrotnik
Raka (Koziorozca) ГПвшчний
(ГНвдённий) трбшк
zwrotnikowy тротчний
zwrotny 1. поворбтний 2. зво-
рбтний; punkt поворот-
904
zrodlowy
ний пункт; czasownik ~ зво-
рбтне даеслбво
zwyci?ski переможний; звитяж-
ний (поетйчно)
zwyci?stwo -а п перембга; зви-
тяга (поетйчно)
zwyci?zca -у т перембжець;
звитяжець (поетйчно)
zwyci?zac -am, -asz перемагати
► zwyci?zyc -z?, -zysz nepe-
МОГТЙ
zwyczaj -u m wbrew zwy-
czajowi проти звйчаю
zwyczajnie звичайно
zwyczajny звичайний
zwyczajowy; prawo zwyczajowe
звичаёве право
z wyj^tkiem за вйнятком; ~ jed-
nego за вйнятком одного
zwykle звичайно
zwykly звичайний
zwyrodnialec -lea m вироджё-
нець
zwyrodnienie -a m вйродження,
дегенеращя
zwyzka -i z пщвйщення
zysk -u m зиск, прибуток
zyskac -am, -asz вйграти; здо-
бути
zyskowny зискбвний, прибут-
ковий
zza з-за, в-за; ~ plotu з-за
0з-за) тйну
zzolkly зжбвклий
zzolkn^c -n?, -niesz зжбвкнути,
ЗЖ0ВТ1ТИ
zzywac si? -am si?, -asz si? зжи-
ватися ► zzyc si? -yj? si?,
-yjesz si? зжйтися
zzynac -am, -asz зжинати, ви-
жинати ► zz^c zezn?, zezniesz
зжати, вйжати
z
zdzblo-a n стебло; w oku
blizniego порошйна в 6щ
блйжнього
zle погано; ~ mu z oezu patrzy
вйдно, що лихе задумав
zrebak -а т, zrebi? -bi?cia п ло-
та, лошак; лошатко
zrenica-y z зшйця, чолов!чок;
strzec jak zrenicy oka берегтй,
як зшйцю в 6щ
zrodelko -а п джерёльце
zrodlany джерёльний
zrodlo -а п джерелб
zrodlowy джерёльний
905
zaba
zaba -у z жаба
zabka -i z жабка
zabi жаб’ячий; жабйний; ~
skrzek жаб’яча ixpa
zaden жбден; w ~ sposob шя-
кйм способом; w iadnym wy-
padku ni в якому вйпадку
zagiel-gla m вггрйло; zwin^c
zagle згорнути в!трйла
zaglowiec -wca m в!трйльнык
zaglowka -i z в!трйльный чбвен
zak -а m школяр; студент
zakiet -u тп жакет
zal -u m жаль; ~ mi меш жал-
ко; ~ za grzechy розкаяння
в rpixax
zaloba -y z жалоба, траур
zalobny жалобный, траурный;
marsz ~ траурный (жалоб-
ный) марш
zalowac -hij?, -hijesz жал1ти;
жалкувати
zarliwy полум’яний, палкйй
zarna -ren Imn жбрна
zarlok -a m обжёра; ненажёра
zarowka-i z електрйчна лам-
почка
zart -u m жарт; zarty na bok без
жар-пв
zartobliwy жарпвлйвий,
жарпвнйй
zartowac -tuj?, -tujesz жартува-
ти
z^dac -am, -asz вимагати; ба-
жати
z^danie -a n вимбга; вимагання
z^dlo -a n жало
z^dza -y z жадоба; пбхпъ;
~ wiedzy жадоба (жадання)
знания
ze що (сполучник); s^dz?, ze...
думаю, що...
zebrac -brz?, -brzesz жёбрати,
благаты; старцюваты
zebraczka-i z жебрачка, стар-
чйха
zebrak -a m жебрак; старець
zebro -а п ребро
zeby щоб; якбй; powiedzial, ~
przyjsc вш сказав, щоб прий-
тй
zeglarstwo -а п в!трйльный спорт
zeglarz -a m моряк
zeglowac -luj?, -lujesz плавати
(на суднг)
zegnac (si?) -am, -asz 1. проща-
ты(ся) 2. хрестйти(ся)
zelazko -а п праска
zelazny зал!зний; kolej zelazna
зал!знйця
zelazo -а п залво
zeliwo -а п чавун
zenada-y z; bez zenady без це-
рембшй, не церембнячись
zenic (si?) -ni?, -nisz женйти(ся),
одружувати(ся)
906
zyciorys
zenski жшбчий; rodzaj ~ жшб-
чий рщ
zlobek -bka m 1. жолоббк 2. яс-
ла; ~ betlejemski вифлеём-
сьга ясла
zlob zlobu m жблоб; ясла
zmija -ii z зш; гадюка
zmudny кошткйй, забарнйй,
марудний
zniwa zniw Imn жнива
zniwiarka-i z 1. жатка, жни-
варка (машйна) 2. жнйця
(жшка)
zniwiarz -а т жнець
zniwny жнйвний; жниварський
zol^dek -dka т шлунок
zol^dkowy шлункбвйй; dolegli-
wosci zol^dkowe шлункбвё
нездужання; kwas ~ шлун-
кбва кислота
zol^dz -l?dzi z жблудь
zold -u m платня солдата
zotnierski солдатський, жовшр-
ський
zolnierz-a т солдат; жбвшр;
вбш
zona -у z дружйна, ж!нка
zonaty жонатий, одружений
zonkil -а т жбвтий нарцйс
zolciowy жбвчний; woreczek ~
жбвчний Mixyp
zoic -lei z жовч
zolkn^c -n?, -niesz жбвкнути
zoltaczka -i z жовтянйця, жов-
туха
zoltko -a n жовтбк
zoltodziob -dzioba m молокосос
zolty жбвтий
zolw -wia m черепаха
zolwi черепашачий, черепахо-
вий; zolwim krokiem чере-
пашачою ходбю
zr^cy 1дкйй; srodki zr^ce Тдк!
засоби
zrec zr$, zresz жёрти
zubr -a m зубр
zubrowka -i z зубр!вка
zuchwa -y z щёлепа
zuc hij?, hijesz жувати
zuk -a m жук
zupan -a m жупан
zur -u m джур
zuraw-wia m 1. журавёль 2.
шдйбмний кран
zurawi журавлиный
zurawina -у z журавлйна
zurnal -a a. -u m журнал мод
zurnalista -у m журналюг
zyrnalistyka -i z журналютика
zuzel -zlu m жужель; шлак
zwawy жвавий, мотбрний
zwir -u m гравш, щёбшь
zycie -a n життя; wieezne в!ч-
не життя; powolac do zycia
заснувати; zarabiac na за-
робляти на прожйток
zyciodajny життедайний, живо-
твбрний, живущий
zyciorys -и т життёпис, бюгра-
ф!я
907
zyciowy
zyciowy життевий; stopa zycio-
wa р1вень життя
zyczenie-a n бажання, поба-
жання
zyczliwy зичлйвий, доброзйч-
ливий
zyczyc -cz?, -czysz бажати
zyc zyj?, zyjesz жйти; niech zyje!
хайживё!; ~ ponad stan жйти
пбнад cboi можлйвосп
Zyd -a m яалд
zydowski ЖИДШСЫСИЙ
Zydowka -i z жид!вка
zyj^tko -а я 1. тварйнка 2. жи-
ва icroTa
zylak -a m венбзний вузол
zyletka -i z лёзо
zyla -y z жила; zlota ~ золото-
носна жила
zylka -i z волосшь
zylowac -hij?, -lujesz pot. тягну-
ти жили
zyrafa -у z жирафа, жираф
zyrant -a m жирант
zyroskop -u m жироскоп
zytni жйтшй
zyto -a n жито
zywcem живцём; буквально, до-
сл1вно
zywica -у z живйця
zywiciel -a m кормйлець, году-
вальник
zywicielka-i z кормйлиця, го-
дувальниця
iywiczny смолянйй
zywic (si?) -wi?, -wisz годувати-
(ся); кормйти(ся); zywid na-
dziej? живйти (плекати, ма-
ти) надаю, над1яти(ся), спо-
даватися
zywienie -а п жйвлення; харчу-
вання; zbiorowe громад-
ське харчування
zywiol -и т стих1я
zywiolowy СТИХ1ЙНИЙ; kl?ska zy-
wiolowa стихшие лйхо
zywnie; со ci si? podoba що
Т1льки тоб! подобаеться (за-
манёться, на думку впадё)
zywnoSciowy харчовйй, продо-
вбльчий; artykuly zywnoscio-
we харчов! (продовбльч!) то-
вари
zywnosc -sci z харч! Imn
zywo жйво; to mnie obchodzi
це манё жйво займае
zywoplot -u m живопл1т
zyworodny живородящий
zywot -a m життя; wieczny
в!чне життя; zywoty swi?tych
жит!я СВЯТЙХ
zywotnosc-sci z; kategoria zy-
wotnosci категбр!я живйх
icroT
zywotny живйй; життевий; rze-
czowniki zywotne категбр!я
icroT 1мённика (назви живйх
icmom)
zywy живйй
zyzny урожайний, родючий
908
ГЕОГРАФ1ЧШ НАЗВИ
NAZWY GEOGRAFICZNE
Do rejestru nazw geograficznych wl^czono rowniez nazwy historyczne
i nazwy zakorzenione w polskiej i ukrainskiej tradycji kulturowej (np. naz-
wy biblijne). GwiazdkQ (♦) oznaczono ukrainskie nazwy, ktore dot^d uzy-
wane byty w Posce w postaci transkrypcji rosyjskich odpowiednikow tych
nazw, np. Odesa* (Odessa), Dnipropetrowsk* (Dniepropietrowsk). Pozo-
stawiono tradycyjne spolszczone nazwy typu Dniepr, Dniestr, Rowne,
Zaleszczyki (ukr. Дншро, Дшстер, Piene, Залйцики) i analogicznie - tra-
dycyjne ukrainskie formy takich nazw, jak np. Перемишль, Холм,
Ряипв (pol. Przemysl, Chehn, Rzeszow). Przy nazwach mniej znanych po-
dano w nawiasie okreslenie obiektu, np. jezioro, rzeka, polwysep. Nazwy
rozni^ce si? rodzajem gramatycznym, liczby albo nie odmieniajqce si?
przez przypadki oznaczono odpowiednimi skrotami: m, n, z, Ip, Imn, ndm
(zob. Spis skrotow).
Abisynia Аб1сйшя
Adriatyckie Morze Адр1атйчне
море
Adriatyk m Адр1атика z
Afganistan Афгашстан
Afryka Африка
Ajudah Аюдаг
Alaska Аляска
Albania Албашя
Algier (miasto) Алжир
Algiena (panstwo) z Алжир m
Alpy Альпи
Alzacja z Ельзас m
Alma-Ata Алма-Ата (Алматй)
Altaj Алтай
Amazonka Амазонка
Ameryka Америка
Ameryka Poludniowa ГИвдённа
Америка
Ameryka Polnocna Пдвшчна
Америка
Amman Амман
Amu-daria Амудар’я
Amur Амур
909
Andora
Andora Андбра
Andy Анди
Anglia Англия
Angola Ангола
Ankara Анкара
Antarktyda Антарктида
Antarktyka Антарктика
Antylskie Wyspy (Antyle) Ah-
тйльсыа островй
Apeniny Алешни
Apeninski Polwysep Апешн-
ський niBoerpiB
Arabia Saudyjska Саудавська
Apaeia
Arabski Polwysep Аравшський
niBoerpiB
Arabskie Morze Аравшське море
Aralskie Morze Аральське море
Archangielsk Архангельск
Argentyna Аргентина (Арген-
тина)
Arktyka Арктика
Armenia В1рмёшя
Astrachan m Астрахань z
Asyria Acnpia
Ateny Аф1ни (Атёни)
Atlantycki Ocean Атлантйчний
океан
Atlantyda Атлантида
Atlantyk m Атлантика z
Attyka Аттика
Australia Австрал1я
Austria Aecrpia
Austro-W^gry Imn Австро-
-Угбрщина z
Azerbejdzan Азербайджан
Azja Аз1я
Azorskie Wyspy (Azory) Азбр-
cbKi островй
Azowskie Morze Азбвське море
ВаЬПоп Бабилбн (Вавилон)
Bachczysaraj Бахчисарай
Bagdad Багдад
Bahama Wyspy Багамсью ос-
тровй
Bajkal Байкал
Baku Баку
Balaton Балатон
Baligrod Балйгород
Balchasz Балхаш
Balkany Балкани
Balkanski Polwysep Балкан-
ський niBoerpiB
Baltyckie Morze Балтшське мо-
ре
Baltyk т Балтика z
Bangkok Бангкок (Банкбк)
Bangladesz Бангладеш
Banie Mazurskie Баш-Мазур-
cbKi
Barentsa Morze Варенцове мо-
ре
Bartoszyce Бартбшищ
Baszkiria Башкйр1я
Batumi Батум!
Baturyn Батурин
Bejrut Бейрут
Belgia Бёльпя
Belgrad Белград (Белград)
910
Chortyca
Bengalia БенГал1я
Beresteczko Берестёчко
Beringa Morze Берйнгове море
Berlin Берлш
Bermudy (wyspy) Бермудсью
островй
Berno n Берн m
Beskidy Бескйди
Betlejem ndm Вифлеем (В1флё-
ем) m
Biala Cerkiew Бита Цёрква
Biala Podlaska Б1ла-ГПдляська
Biale Morze Bine море
Bialorus БЬторусь
Bialostocczyzna Бшосточчина
Bialowieska Puszcza БЬтовёзька
пуща
Bialystok Бшосток
Bielsk Podlaski БЬтьськ-Пщля-
ський
Bilgoraj Б1лгорай
Bieszczady Бещади
Birma Б1рма
Bizancjum n В1зант1я z
Bliski Wschod Близькйй Схщ
Bobrujsk Бобруйськ
Boh ГБвдённий Буг
Boliwia Бол1в1я
Bonn Бонн
Borneo Борнёо
Boryslaw Борислав
Bosfor Босфор
Bosnia Босшя
Botnicka Zatoka Ботшчна за-
тока
Brahmaputra Брагмапутра
(Брахмапутра)
Brandenburg Бранденбург
Bratyslawa Братислава
Brazylia Бразйл1я (Бразипя)
Bretania Бретань
Bruksela Брюссёль
Brytania Бриташя
Brzesc т Берёстя п (Бёрест,
Брест)
Buchara Бухара
Budapeszt Будапёшт
Buenos Aires Буёнос-Айрес
Bug Буг
Bukareszt Бухарёст
Bukowina Буковина
Bulgaria Болгар2я
Bydgoszcz Бйдгощ
Calgary КалЫар!
Cambridge ndm Кёмбридж
Canberra Канбёрра
Caracas Каракас
Cejlon Цейлон
Charkow Харюв
Chehn Холм
Chehnszczyzna Холмщина
Cherson Херсон
Chicago Чикаго (Чикаго)
Chile Чйл!
Chiny Imn Китай т
Chmielnicki Хмельнйцький
Chocim Хотин
Chodorow Х6дор1в
Chortyca Хортиця
911
Chorwacja
Chorwacja Хорвапя
Cleveland Клгвленд
Cypr Kinp
Czad Чад
Czarne Morze Чбрне море
Czarnobyl Чорнббиль
Czarnogdra Чорногбр!я
Czatyrdah Чатйр-Даг
Czeboksary Чебоксари
Czechy Imn Чёх1я z
Czeczenia Чечёшя
Czelabinsk Челябшськ
Czeremosz Черембш
Czerkasy Черкаси
Czemihow Чершпв
Czerniowce Чершвщ
Czestochowa Ченстохова
Czomolungma Чомолунгма
(Джомолунгма)
Czortkow Чбртайв
Czukotka Чукотка
Czuwaszja Чуваппя
Dagestan Дагестан
Dakar Дакар
Daleki Wschod Далёкий Схщ
Damaszek Дамаск
Dania Дашя
Dardanele Дарданёлли
Delhi Дёл!
Desna Десна
Detroit ndm Детройт m
Dniepr Дншрб
Dnipro petro wsk* Дншропет-
рбвськ
Dniestr Дшстёр
Dolny Slqsk m Нйжня СЬтёз1я z
Dominikana Домппкана
Don Дон
Donbas Донбас
Doniec Донёць
Donieck Донёцьк
Dorohusk Дорогуськ
Drezno n Дрёзден m
Drohiczyn Дорогйчин
Drohobycz Дрогббич
Dublin Дублш
Dukla Дукля
Dunaj Дунай
Dunajec Дунаець
Duszanbe Душанбе
Dzwina Двша
Dzakarta Джакарта
Dzibuti Дж1буп
Ebro Ёбро
Egejskie Morze Егёйське море
Egipt Станет
Elbing ЁльблонГ
Elbrus Ельбрус
Erewan (Erywan) Ереван
Estonia Естбшя
Etiopia Еф16шя
Eufrat Свфрат (Евфрат)
Eupatoria Свпатбр1я
Eurazja Свраз1я
Europa Сврбпа
Fastow Фаспв
Fenicja Фшшя
912
Indonezja
Fidzi Фщж!
Filadelfia Фыадёльфхя
Filipiny Фишшши
Finlandia Фшляндця
Florencja Флорёнщя
Floryda Флорида
Francja Франщя
Frankfurt nad Menem Франк-
фурт-на-Майш
Galicja Галичина
Galilea Галилея (Галитёя)
Ganges Ганг
Gdansk Гданськ
Gdynia Гдйня
Genewa Женёва
Genezaret (jezioro) Гешзарёй-
ське море
Genua Гёнуя
Germania Гермашя
Ghana Гана
Gibraltar Пбралтар (Гибралтар)
Gizycko Пжйцько
Gniezno Гнезно
Gorgany ГорГани
Gorny Sl^sk т Вёрхня Ситёз1я z
Grecja Грёщя
Greenwich ndm Грйнв1ч (Грйн-
в!ч) т
Grenada Гренада
Grenlandia Гренландия
Grodno Гродно
Grodek Jagiellonski Городок
Grunwald Грюнвальд
Gruzja Груз1я
Gujana Гвшна
Gwatemala Гватемала
Gwinea Гвшёя
Hadziacz Гадяч
Haiti Гат
Hajdarabad Гайдарабад (Хай-
дарабад)
Hamburg Гамбург
Hanoi ndm Ганой (Ханой) т
Hawaje Гавайськ! островй
Hawana Гавана
Hellada Еллада
Heidelberg ГайдельберГ
Helsinki Гёльсшки
Hercegowina Герцеговина
Himalaje ПмалаТ
Hiroszima Проппма (Xipoci-
ма)
Hiszpania 1спашя
Holandia Голландхя
Homel Гомель
Honduras Гондурас
Hongkong Гонконг (Гонконг)
Ногуп т Горйнь z
Howerla Говёрла
Hrubieszow Грубёппв
Human т Умань z
Husiatyn Гусятин
Iberyjski Polwysep Гбершський
niBoerpiB
Ikwa 1ква
Indie Imn 1щця z
Indonezja Гндонёз1я
30 \’кр -nOIbCbhllji C1OBHIIK
913
Indus
Indus 1нд Indyjski Ocean 1ндшський оке- ан Irak 1рак Iran 1ран Irlandia Трлащця Islandia Тслацщя Istria Icrpia Iwano-Frankiwsk (dawniej Sta- nislawow) 1вано-Франк1вськ Izrael 1зра1‘ль Kalisz Калшт Kalkuta Калькутта Kaluga Калуга Kahisz Калуш Kambodza Камбоджа Kamczatka (powysep) Камчатка Kamerun Камерун Kamieniec Podolski Кам’янёць- -Подитьський Kanada Канада Kaniow Кашв
Jafa Яффа Jakucja Якупя Jakuck Якутськ Jamajka Ямайка Japonia Япбшя Jaroslaw Ярослав Jaslo Ясло Jassy Ясен Jaworow Явор1в Jemen ёмен Jenisej Сшсёй Jerozolima z Срусалйм m Jerycho n Срихбн m Jokohama Йокогама Jordan Йордан Jordania Йордашя Jugoslawia Югослав1я Kapsztad Кейптаун Karaibskie Morze Карйбське море Karakorum ndm Каракорум m Karelia Карёл1я Karpaty Карпати Kartagina z Карфаген m Kaspijskie Morze Кастйське море Kaszmir Кашмгр Katalonia Каталбшя Katowice Катбвищ Kaukaz Кавказ Kazachstan Казахстан Kazan m Казань z Kazbek Казбек Kenia Кёшя Kielce Кёльщ Kijow Кшв
Kabul Кабул Kachowka Каховка Kafarnaum Капернаум Kair Kaip Kalahari Калагар! Kilonia z Kbib m Kilimandzaro КЬт1манджаро Kirgizja Knprihia Kiszyniow Кишишв Klajpeda Клайпеда
914
Lubaczow
Kobryn Кббринь
Koden Кбдень
Kola (polwysep) Кбльський тв-
6crpiB
Kolonia z Кельн m
Kolumbia Колумб1я
Kolomyja Коломйя
Komancza Команча
Kongo n Конго ndm
Konstantynopol Константино-
поль
Kopenhaga z Копенгаген (Ко-
пенгаген) m
Kordyliery Кордильсри
Korea Корея
Korsun Кбрсунь
Korsyka Корсика
Kosow KociB
Kostaryka Кбста-Рйка (Кбста-
-Ргка)
Koszalin Кошалш
Kowel Ковель
Kowno n Каунас m (Кбвно)
Krakow Краюв
Krasnodar Краснодар
Kremenczuk Кременчук
Kreta z KpiT m
Krosno Кбросно
Krym Крим
Krymski Polwysep Крймський
niBocrpiB
Krynica Кринйця
Krzemieniec Кременёць
Krzywy Rog Кривйй Pir
Kuba Куба
Kuban m Кубань z
Kujawy Куяви
Kujbyszew Куйбишев
Kura Kypa
Kurdystan Курдистан
Kursk Курськ
Kurylskie Wyspy (Kuryle) Ky-
рйльсью островй
Kuty Кути
Labrador Лабрадор
Lagos ЛаГос
La Manche (kanal) ndm Ла-
-Манш m
Laos Лаос
La Plata Ла Плата
Laponia Лапландия
Legnica Лкнйця
Lelkowo Лелькбво
Lena Лена
L^bork Лёмборк
Liban Л1ван
Liberia Л1бёр1я
Libia Л1в1я
Lichtenstein Л1хтенштёйн
Lima Лгма
Lipsk Лёйпциг
Litwa Литва
Lizbona z Лгсаббн m
Loara Луара
Lombardia Ломбардия
Londyn Лондон
Lotaryngia Лотарйнпя
Lozanna Лозанна
Lubaczow Любач1в
30-
915
Luksemburg
Luksemburg Люксембург
Lwow Льв1в
Lublin Люблш (Люблин)
Laba Лаба (Ёльба)
Ladoga (jezioro) Ладога (Ла-
дозьке озеро)
Lemkowszczyzna Лёмювщина
Lomza Лбмжа
Lotwa Латв1я
Lodz Лодзь
Luck Луцьк
Lugansk Луганськ
Lukow Лугов
Macedonia Македбшя
Madagaskar Мадагаскар
Madera Мадера
Madryt Мадрид
Magadan Магадан
Magdeburg Магдебург
Magellana Ciesnina Магеллано-
ва протока
Magnitogorsk Магштогбрськ
Majorka Майорка
Malawi Малав!
Malezja Малайз1я
Malta Мальта
Mala Azja Мала Аз1я
Malopolska Малопблыца
Manila Машла
Mandzuria Маньчжурия
Maraton Марафон
Maroko Магбкко
Marsylia z Марсель т
Martwe Morze Мёртве море
Mauretania Мавриташя (Мав-
р!ташя)
Mazowsze п Мазбв1я z, Мазбв-
ше п
Mazury Мазури
Mediolan Миган
Мекка Мёкка
Meksyk т Мёксика z
Melanezja Меланёз1я
Melbourne ndm Мёльбурн т
Men Майн
Mezopotamia Мезопотам1я
Mikolajow МиколаТв
Mikronezja М1кронёз1я
Minsk Мшськ
Missisipi Miccicini
Missouri Miccypi
Moguncja Майнц
Mohylew Могилгв
Moldowa (Moldawia) Молдова
(Молдав1я)
Monachium n Мюнхен m
Monako Монако
Mongolia Монгбл1я
Mont Blanc Монблан
Monte Carlo Монте-Карло
Montevideo Монтевщёо
Montreal Монреаль
Morawy Imn Mopaeia z
Moskwa Москва
Mosciska Мостйська
Mozambik Мозамбгк
916
Panamski Капа}
Mozyrz Мбзир
Mukaczewo Мукачеве
Murmansk Мурманськ
Nairobi Найрбб!
Nadbaltyckie Kraje Imn При-
балтика z
Narew Нарва (Нарев)
Nazaret Назарет
Neapol Неаполь
Nepal Непал
Newa Нева
Niagara Hiarapa
Nicea Нщца
Niderlandy Нщерланди
Niemcy Imn Н1мёччина z
Niemen Нгман
Niemirow Немйргв
Niger Hirep
Nigeria Hirepia
Nikaragua Hixaparya
Nil Hbi ,
Nizyn Некин
Normandia Нормащця
Norwegia Норвёпя
Norymberga z Нюрнберг m
Nowa Gwinea Нова Гвшёя
Nowa Huta Нова Гута
Nowa Zelandia Нова Зелащця
Nowa Ziemia Нова Земля
Nowoczerkask Новочеркаськ
Nowogrod Новгород
Nowogrodek Новогрудок
Nowosybirsk Новосибгрськ
Nowy Jork Нью-Йорк
Nowy S^cz Новйй Санч
Nysa Нйса
Ob m Об z
Oceania Океашя
Ochockie Morze Охбтське море
Oczakow Очаюв
Odesa* (Odessa) Одёса
Odra Одра
Oka Ока
Oksford Оксфорд
Olecko Олёцько
Olesko Олёсько
Olimp Ол1мп
Olsztyn Олыптйн
Oman Оман
Omsk Омськ
Onega (jezioro) Онёга
Opole Опбле
Orenburg Оренбург
Orlean Орлеан
Oslo Осло
Ostrawa Острава
Oswi^cim Освёнщм
Ottawa Оттава
Pad m По ndm
Pakistan Пакистан
Palestyna Палестйна
Pamir Пам!р
Panama Панама
Panamski Kanal Панамський
канал
917
Papua
Papua Папуа
Paragwaj Парагвай
Paryz Париж
Patagonia Патагбшя
Peczora Печора
Pendzab Пенджаб
Perejaslaw-Chmielnicki Перея-
слав-Хмельнйцысий
Persja Пёрая
Peru Перу
Petersburg zob. Sankt Petersburg
Petrozawodsk* Петрозаводськ
Piatyhorsk П’ятигорськ
Pinsk niHCbK
Pireneje Шренё!
Pittsburgh ПгттсбурГ
Plock Плоцьк
Poczajow Почагв
Poczdam Потсдам
Podhale Подгале (Пщгалля)
Podlasie Пщляшшя
Podole Подалля
Pokucie Покуття
Polesie Полюся
Polinezja Полшеия
Polska (Rzeczpospolita Polska)
Полыца (Республжа Поль-
ша, Р1чпосполйта Польська)
Polock Полоцьк
Poltawa Полтава
Pomorze п Померашя z (По-
мор’я п)
Pompeja (Pompeje Imn) Помпея
Poprad Попрад
Port Said Порт-Сащ
Portugalia Португалы
Poznan m Познань z
Praga Прага
Prusy Imn Прубя z
Prut Прут
Prypec Прйп’ять
Przemysl Перёмишль
Psiol (rzeka) Псел
Puerto Rico Пуёрто-Рйко
Putywel Путйвль
Radom Радом
Reims Реймс
Rejkiawik (Reykjavik) Рейк’явгк
Ren Рейн
Republika Federalna Niemiec
(RFN) Федератйвна Респуб-
л!ка ЬПмёччини (ФРН)
Rio de Janeiro Pio-де-Жанёйро
Riwiera Рив’ёра
Rodezja Родёз1я
Rodos Родос
Rosja Росгя
Rostow nad Donem Ростбв-на-
-Дону
Ros (rzeka) Рось
Rotterdam Роттердам
Rowne Ргвне
Rubikon Руб1к6н
Rumania Румушя
Rus Русь; Rus Kijowska Кшв-
ська Русь
Ryga Рйга
Rzeszow Ряппв (Жёшув)
Rzym Рим
918
Stuttgart
Sachalin Сахалш
Sahara Сахара
Saksonia Саксошя
Saloniki Салошки
Salwador Сальвадор
Samara Самара
Samarkanda z Самарканд m
Sambor Самб1р
San Сян
San Francisco Сан-Франциско
San Marino Сан-Марино
San Salwador Сан-Сальвадор
Sandomierz Сандомир
Sankt Petersburg Санкт-Петер-
бург
Sanok Сяшк (Санок)
Santiago Сантьяго
Saragossa Сарагоса
Sargassowe Morze Саргасове
море
Sarajewo Сараево
Saransk Саранськ
Saratow Саратов
Sardynia Сардйшя
Saskatoon Саскатун
S^decczyzna Санч1вщина
Sedan Седан
Sejm (rzeka) Сейм
Sekwana Сена
Senegal Сенегал
Serbia Cep6ia
Seret Серёг
Seul Сеул
Sevres (n dm) Севр m
Sewastopol Севастополь
Sewilla Севитья
Sicz Ci4
Siedlce Сёдлщ
Sierra Leone Сьерра-Леоне
Sierra Nevada Сьерра-Невада
Singapur СшГапур
Skandynawia Скандинав1я
Slowacja Словаччина
Slowenia Словёшя
Shicz Случ
Slupsk Слупськ
Smolensk Смолёнськ
Soczi Co4i
Sofia Софгя
Sokal Сокаль
Solina Солйна
Solowieckie Wyspy Соловёцью
островй
Somalia Сомал!
Spitsbergen zob. Szpicberg
Sopot Сопот
Spokojny Ocean Тйхий океан
Sri Lanka ШрьЛанка
Stambul Стамбул
Stanislawow zob. Iwano-Fran-
kiwsk
Stany Zjednoczone Ameryki
(USA) Сполучеш Штати
Амёрики (США)
Stepanakert Степанакёрт
Stochod Стохщ
Strasburg (Sztrasburg) Страс-
бург
Stryj Стрий
Stuttgart Штутгарт
919
Styr
Styr Стир
Suchumi Сухум!
Sudan Судан
Sudety Судёти
Suez Суёц
Sueski Kanal Суёцький канал
Sula Сула
Sumatra Суматра
Sumer (Sumeria) Шумер
Sumy Суми
Suprasl m (miasto), z (rzeka)
Супрасль z
Suwalki Сувалки
Syberia (Sybir) Сибгр
Sycylia Сищиня
Syczuan m Сичуань z
Sydney Сидней (Сщней)
Syjam CiaM
Symbirsk Симб1рськ
Symferopol Омферополь
Syrakuzy Сиракузи
Syria Cnpia
Szanghaj Шанхай
Szczecin Щёщн
Szkocja Шотландоя
Szpicberg (Spitsbergen Штц-
берген
Sztokholm Стокгольм
Sztrasburg zob, Strasburg
Szwajcaria Швейцар1я
Szwecja Швёщя
Slqsk m Ciueaia z
Srodziemne Morze Середзёмне
море
Swi^tokrzyskie Gory Свенто-
KiHHCbKi гори
Tadzykistan Таджикистан
Taganrog Таганрог (Таганрог)
Tahiti Tairi
Tajlandia z ТаТланд m
Tajmyr (polwysep) Таймир
Tajwan Тайвань
Tallin Таллш
Tambow Тамбов
Tamiza Тёмза
Tanew Танва
Tanganika ТанГаныка
Tanzania Танзашя
Tamopol Терношль
Taszkent (Taszkient) Ташкёнт
Tatry Татри
Tbilisi T6unci
Teheran Тегеран
Tel Awiw Тель-Ав1в
Terek Тёрек
Terespol Терёсполь (Терёсшль)
Тепло pile Фермошли
Tien-Szan Тянь-Шань
Tirana Tipana
Titicaca Тткака
Togo Toro
Tokio ToKio
Toronto Торонто
Tonin m Тбрунь z
Toskania Тоскашя
Toskania Nowa (park narodowy)
Тоскашя Нова
Tracja Фраюя
920
Wroclaw
Trembowla Тереббвля
Troja Троя
Trynidad Тришдад
Trypolis Трйпол!
Tulon Тулон
Tula Тула
Tunezja z Туше (крейна) m
Tunis Туше (ласто)
Tureja Турёччина
Turkmenia Туркмёшя
Turyngia Турйнпя
Tyber Тибр
Tybet Тибёт
Tygrys Тигр (Тигр)
Tyraspol Тирасполь
Tyrrenskie Morze Ъррёнське
море
Tysmienica Тйсмениця
Twer m Твер z
Ufa Уфа
Uganda Уганда
Ukraina Укра’ша
Ulan Bator Улан-Батор
Ural Урал
USA zob. Stany Zjednoczone
Amery ki
Ustrzyki Dolne Устрйки Д6л1ш-
ш
Ustrzyki Gome Устрйки Горшь
ш
Uzbekistan Узбекистан
Uzhorod Ужгород
Vancouver Ванкувер
Walbrzych Валбжих
Warmia Варм1я
Warszawa Варшава
Warta Варта
Waszyngton Вашингтон
Watykan Ватикан
Wenecja Венёщя
Wenezuela Венесуёла
Wierchojansk Верхоянськ
Werchowyna (dawniej Zabie) Bep-
ховйна
Wetlina Ветлйна
Wezuwiusz Везувш
W^gry Imn Угбрщина z
Wieden В1день
Wielka Brytania Великобрита-
шя
Wielkopolska Великопблыца
Wietnam В’етнам
Wilno В1льно (В1льна, В1ль-
нюс)
Winnica Вшниця
Winnipeg BiHHiner
Wisla Bicna
Wladywostok Владивосток
Wlochy Imn 1тал1я z
Wlodawa Волбдава
Wlodzimierz Wolynski Воло-
дймир-Волйнський
Wolga Волга
Wolgograd Волгоград
Wolyn m Волйнь z
Woronez Ворошж
Worskla Вбрскла
Wroclaw Вроцлав
921
Zabhidow
Zabhidow Заблудов
Zagrzeb Загреб
Zair 3aip
Zakarpacie Закарпаття
Zakopane Закбпане
Zaleszczyki Залпцики
Zambezi Замбёз!
Zambia Замб1я
Zamosc m Замбстя n
Zaporoze Запоргжжя
Zbaraz Збараж
Zbrucz Збруч
Zielona Gora Зелёна Гора
Ziemia Земля
Ziemia Ognista Вогнённа Земля
Zloczow 36лоч1в
Zurych LJibpix
Zabie zob, Werchowyna
Zoikiew Жбвква
Zydaczow Жидач1в
Zytomierz Житомир
ЗНАКИ ЗОД1АКУ
ZNAKI ZODIAKU
Baran Овён
Blizni^ta Близнята
Byk Телёць
Koziorozec Козерхг
Lew Лев
Panna Дгва
Rak Рак
Ryby Риби
Skorpion Скортбн
Strzelec Стрыёць
Waga Терезй
Wodnik Водолш
922
О J^ZYKU UKRAINSKIM
Ukraina, jej j?zyk, literature, kultura, folklor, zwlaszcza
piesni i piosenki, a takze zwiqzki polsko-ukrainskie w histo-
rii, kulturze, literaturze czy j?zyku-ciesz$ si? w Polsce coraz
wi?kszym zainteresowaniem. Przyczynilo si? do tego glow-
nie uzyskanie niepodleglosci (1991) i ustanowienie j?zyka
ukrainskiego j?zykiem panstwowym Ukrainy. W zwi^zku
z tym, ze w ostatnich czasach pogl?bily si? i poszerzyly
wyraznie roznorodne kontakty kulturalne, naukowe, turys-
tyczne, handlowe, gospodarcze, polityczne, wojskowe i inne
mi?dzy naszymi krajami i ze - coraz zresztQ cz?stsze
-rozmowy polsko-ukrainskie na roznych szczeblach prowa-
dzone s^ obecnie wyl^cznie w j?zyku polskim lub ukra-
inskim (bezposrednio lub za posrednictwem tlumaczy),
ranga j?zyka ukrainskiego, jako panstwowego j?zyka nie-
podleglej Ukrainy, wzrosla niepomiemie i to nie tylko
w Ukrainie czy w Polsce, ale na calym niemal swiecie.
Podobnie jak j?zyk polski, j?zyk ukrainski nalezy do
wielkiej rodziny j?zykow slowianskich, ktore razem z innymi
rodzinami, np. romansk^, germansk^, baltyck^ (litewski
i lotewski), iransk^, indyjskq, j?zykiem ormianskim, grec-
kim i albanskim - nalezy do jeszcze wi?kszej i starszej ro-
dziny j?zykow indoeuropejskich. Wszystkie wspolczesne
923
J?zyki slowianskie wywodz^ si? ze wspolnego przodka,
J?zyka praslowianskiego, ktorym mowili Slowianie kilka
tysi?cy lat temu - az do VII wieku naszej ery. J?zyki te sq
do dzis bardzo sobie bliskie i przy blizszym osluchaniu si?
ci^gle jeszcze - do pewnych granic - zrozumiale.
J?zyki slowianskie rozpadajq si? na trzy grupy: 1) zachod-
nioslowiansk^: polski, czeski, slowacki, gomohizycki i dol-
nohizycki (dawniej jeszcze pomorski i polabski); 2) po-
ludniowoslowiansk^: bulgarski oraz serbochorwacki, slo-
wenski i macedoriski (tu nalezal tez wymarly j?zyk staro-
-cerkiewno-slowianski); 3) wschodnioslowiansk^: bialo-
ruski, ukrainski i rosyjski. J?zyk ukrainski uzywany jest
glownie w Ukrainie, ale takze w Polsce, Slowacji, Rumunii,
na wielu terenach Federacji Rosyjskiej, w Kazachstanie,
a takze w dalszej diasporze - zwlaszcza w Kanadzie i Stanach
Zjednoczonych. Nalezy on - obok rosyjskiego i polskie-
go - do „wielkiej trojcy” j?zykow slowianskich; uzywany
jest przez ponad 50 milionow ludzi (Iqcznie z diaspora).
J?zyk ukrainski - jako oddzielny j?zyk slowianski - wy-
rosl na podlozu dawnych dialektow poludnioworuskich,
zas pierwsze jego odr?bne cechy pojawily si? juz w X-XI
wieku, choc samodzielnym j?zykiem narodu ukrainskiego
stal si? dopiero na przelomie wieku XIII/XIV. Warto tu
wymienic podstawowe cechy (glownie fonetyczne) wyroz-
niaj^ce j?zyk ukrainski sposrod innych j?zykow slo-
wianskich, zwlaszcza cechy odrozniaj^ce j?zyk ukrainski
od polskiego. Oto one:
1. Wymowa grup spolgloskowych -opo-, -ере-, -оло-,
co odpowiada polskiemu: -ro-, -rd-, -rze-, -rzo-, -Io-, -Id-,
-Ie-, np.: ukr. дорога, корова, город, мороз, берег, перед,
береза, золото, голод, молоко, pol.: droga, krowa, grod,
924
mroz, brzeg, przed, brzoza, zloto, glod, mleko. Zjawisko
to nazywamy „pelnoglosem”. Wyrazy polskie zawiera-
jqce pelnoglos, np. czeremcha, czeresnia, czerep (zamiast:
trzemcha, trzesnia, trzop) sq pochodzienia ukrainskiego.
Podobnie: holobla, korowaj, koromyslo, molodyca i mo-
lojec, a tekze porohy dnieprowe.
2. Wymowa poczqtkowego (naglosowego) je- jako o-
w niektorych wyrazach, np. ukr. один, озеро, олень, осшь,
ожина - wobec polskich: jeden, jezioro,jelen,jesien, jezyna.
Polskie wyrazy: ozyna, odyniec i ozorek (zamiast jezyna,
jedyniec i j^zorek) sq pochodzenia ukrainskiego.
3. Brak samoglosek nosowych, tak charakterystycznych
dla j?zyka polskiego (g, p). W jpzyku ukrainskim zast?po-
wane sq one przez samogloski ustne (czyste) у oraz я, ’a
(tj. a po spolglosce mi?kkiej). Ukrainskie у odpowiada
polskim a i f po spolglosce twardej, np.: зуб - зуба,
дуб-дуба, гуди;pol. zqb -zpba, dqb - dpbu, tydy. Ukra-
inskie я (a) odpowiada polskim q i p po spolglosce mi?kkiej,
np. п’ять - п’ятий, в’язь - в’язати, часть - частина;
pol.: pipe - piqty, wipz - wiqzac, czpsc - czqstka. Polskie
wyrazy z samogloskq u zamiast nosowki pochodzq z j?zyka
ukrainskiego, np. pryshidy, rusznica (= rpcznica), poru-
czyc, porueznik, prykuska.
4. Dwie samogloski ruchome e oraz о (wobec tylko jed-
nego ruchomego e w j?zyku polskim), np. ukr. день - дня,
пень - пня, сон - сну, посол - посла wobec polskiego:
dzien - dnia, pien - pnia, sen - snu, posel - posla.
5. Wymowa ч, ж wobec polskiego c, dz w wielu wyra-
zach, wywodzqcych si? z praslowianskiego polqczenia tj, dj,
oraz -kti-, np. ukr.: св1'ча, кручу, межа, пряжа, шч, шч
wobec polskich: swieca, kr$c$, miedza, przgdza, noc, piec.
925
6. Obecnosc mi?kkiego л wstawnego po spolgloskach
wargowych п, б, m, b, czego brak w j?zyku polskim, gdzie
wyst?puj4 tylko mi?kkie wargowe bez I, np. ukr.: люблю,
земля, куплю, журавл! wobec polskich: lubip, ziemia,
kupip, zurawie. W j?zyku polskim zachowaly si? tylko
nieliczne przyklady z I, np. niemowlp, kropla, czapla, grobla.
7. Uproszczona wymowa dawnych роЦсгеп tl, dl w for-
mic л, np. ukr.: шило, мило, рало, сало, плели, wobec
polskich: szydlo, mydlo, radio, sadlo, plotly.
8. Wymowa praslowianskiego e dhigiego (tak zwanego
jac, ukr. t) jako f; w j?zyku polskim wyst?puje tutaj obocz-
nosc e do a, np. ukr.: Bipa, Mipa, Micro, ricro, тд, впер
wobec polskich wiatr, miara, miasto, ciasto, dziad, wiatr
oraz: w wierze, mierze, miescie, ciescie, dziedzina i wietrzny.
9. Wymowa i na miejscu dawnych wydhizonych samo-
glosek о oraz e, co odpowiada polskim samogloskom po-
chylonym 6 oraz e (gwarowe i staropolskie), np. ukr.: В1‘з
- воза (pol. woz - wozu), pir - рога (rog - rogu), а'ль - coni
(sol - soli), piv - peni (rzecz), камшь - каменя (kamien),
тч - печ1' (piec) itp.
10. Wymowa dzwi?cznego r(b) na miejscu dawnego r(g),
np. ukr. гай, голова, гора, галузь, того, малого wobec
polskiego: gaj, glowa, gora, galqz, tego, malego. Wymowa ta
charakterystyczna jest takze dla j?zyka bialoruskiego, gwar
pohidnioworosyjskich oraz j?zyka czeskiego, slowackiego
i gomohizyckiego. W j?zyku ukraihskim zachowala si? takze
wymowa g(w pisowni r), glownie w wyrazach obcych (i nie-
ktorych wyrazach rodzimych). Starsze slowniki, w tym
slownik B. Hrinczenki (4 tomy) z lat 1907-1909, a takze
slownik Hrycaka i Kisielewskiego z roku 1931 oraz slow-
niki wydawane na Zachodzie uwzgl?dniajq tutaj odr?bn$
926
liter? r, ktora w Ukrainie radzieckiej byla zakazana jako
litera „nacjonalistyczna i politycznie wroga”. Obecnie sto-
suje si? coraz cz?sciej. Oto kilka przykladow: Гезь (giez),
гудзик (guzik), rpaTii{kraty - wobec грати „grac”), газда,
ганок (ganek), гатунок, аГггувати. W naszym slowniku
zarejestrowano 125 wyrazow zaczynaj^cych si? na liter?
r (nie licz^c hasel, w ktorych r znajduje si? wewnqtrz wy-
razu). Wymowa b jest wyrazistQ cechq wielu zapozyczen
polskich z j?zyka ukrainskiego, np. hulac, hultaj, holobla,
holubiec, pohaniec, rohatyna, kurhan, bohater.
11. Twarda wymowa samogloski u, pochodzqcej zarow-
no z dawnego у jak rowniez /, ktore w j?zyku ukrainskim
zlaly si? w jedno у (w pisowni и), np.: милий i мило (mily
i mydlo), сила i сии (sila i syri). Por. tez zakonczenie bez-
okolicznika na -ти, np. читати, писати (z czitati, pisati,
pol. czytac, pisac). Polskie wyrazy z twardy wymowq. у
pochodzenia ukrainskiego, np. sadyba, rohatyna (winno
bye: siedziba, rogacina).
12. Zachowanie mi?kkiej wymowy c w przyrostkach ty-
pu -ець, -идя, -аць, np. купець, хлопець, пшениця, муче-
ниц#, молодиця, М1сяць, рог. pol.: kupiec, chlopiec, psze-
nica, m^czennica, miesiqc i (pochodzqce z ukr.) molodyca.
13. Twarda wymowa spolglosek przed e (podobnie jak
przed у pochodzqcych z /), np. палець, треба, великий,
село, бере, текти; pol. palec, trzeba, wielki, siolo, bierze,
dec.
14. Dawne л przed spolgloskami oraz na koncu wyrazu
przechodzi w wymowie w tzw. u niezgloskotworcze, jak
W polskim wyrazie auto lub Europa', ukr.: жовтий, довгий,
мовчати, вовк, дав, зробив, учився; pol.: zolty, dhigi,
milczec, wilk, dal, zrobil, uczyl si$.
O'"'*’
15. Istnienie spolglosek dhigich (podwojonych, jak w j?-
zyku finskim), znane tez j?zykowi bialoruskiemu (тт, ян, cc,
жж, чч, шш), np. ukr.: життя, знания, волосся, зб1'жжя,
затишшя, зар1ччя, обличчя; pol. zycie, (po)znanie, wlo-
sie, zboze, zacisze, zarzecze, oblicze. Por. tez: до побачен-
ня -do widzenia.
16. W niektorych wyrazach wyst?puje naglosowe в- lub
r- (podobnie jak w wielu polskich wyrazach gwarowych,
np. Hameryka), ukr.: ropix, гострий, гарбуз, гармата,
вулиця, вогонь, вш, вона, со odpowiada polskim: orzech,
ostry, arbuz (i z ukr. harbuz), armata, ulica, ogien, on, ona.
17. W j?zyku ukrainskim wyst?pujq wahania wymowy
у oraz в: przed samogloskami jest cz?sciej в, przed spolglos-
kami - у, np. в Одеа, в околищ, у Киев]', у мене; porownaj
tez учити i вчити.
18. Podobnie jak у-в waha si? wymowa i-й, np. вш
i вона, мати й отець, ale takze: батько й мати, батько
i мати albo: батько та мати.
19. W j?zyku ukrainskim wyst?puje charakterystyczna
wymowa -ри- w niektorych wyrazach, np. тривога, кри-
вавий, чорнобривий, криниця; pol. trwoga, krwawy, czar-
nobrewy; wyraz krynica jest pozyczk^ z j?zyka ukrain-
skiego.
20. Akcent ukrainski jest swobodny i ruchomy, moze
padac na dowoln$ sylab? wyrazu lub jego formy odmiennej,
np. борода, бороду, борщка, рука, руку. Moze on zmie-
niac znaczenie wyrazu, np. замок (budowla), замок (przy-
rzjjd do zamykania), мука (m?ka), мука (ггщка); a takze
zmieniac formy wyrazu, np. води (dopelniacz liczby poje-
dynczej), води (mianownik liczby mnogiej).
928
Z cech morfologicznych dotyczqcych deklinacji rzeczow-
nikow i koniugacji czasownikow podajemy najwazniejsze:
21. Czas przyszly zlozony (zachowany w takiej postaci
tylko w j?zyku ukrainskim) sklada si? z formy bezokolicz-
nika i dawnego slowa posilkowego imac (ukr. йма-
ти), ktore zlalo si? z czasownikiem. Odmiana takiego czasu
wygl^da nast?puj4co: я писатиму, ти писатимеш, вш пи-
сатиме, ми писатимемо, ви писатимете, вони писати-
муть; tj. ja bpdppisal, tybpdzieszpisatitd. Obok tego istnie-
je czas przyszly zlozony, ktorego forma sklada si? z czasow-
nika бути i bezokolicznika, np. я буду писати, ти будеш
писати itd. Forma я буду писав (odpowiednik polskiego:
ja b?dp pisal) jest dialektyzmem zachodnioukrainskim.
22. Pierwsza osoba liczby mnogiej czasownika ma kon-
cowk? -mo, np. беремо, кажемо, несемо; tj. bierzemy itd.
23. Charakterystyczn^ cechQ sq koncowki -obi, -eBi'wce-
lowniku i miejscowniku rzeczownikow, np. raeei (komu)
i в raeei (takze в гаю), Козаков! (komu) - на козаковг
24. Charakterystyczny jest bezokolieznik na -ти: читати,
писати, z dawnego ezitati, pisati (polskie czytac, pisac).
25. Trzecia osoba czasownika w liezbie mnogiej i poje-
dynczej (z wyjQtkiem I. koniugacji) ma zakonczenie -ть:
я везу - вони везуть, я говорю - вш говорить - вони
говорить. W j?zyku polskim koncowe t’zaniklo.
J?zykukrainski, jako oddzielnyj?zyk slowianski, uksztal-
towal si? na przelomie XIII/XIV wieku, ale korzeniami
swymi si?ga wieku IX-XI, kiedy pojawily si? jego cechy
dialektalne. Ukrainski j?zyk literacki wieku XIV-XVIII
rozwijal si? cz?sciowo pod wplywem j?zyka staro-cerkiew-
no-slowianskiego, a takze polskiego, coraz to jednak docho-
dzila w nim do glosu zywa mowa ludu, co widac w wielu
929
intermediach, Piesni о wojewodzie Stefanie, a takze w slyn-
nym Leksykonie Pamby Beryndy z roku 1632. Powstaje tak-
ze pierwsze gramatyki, np. prace Zizanija i Smotryckiego,
przeklady Pisma Swigtego, np. Ewangeliarz Peresopnicki,
Apostol Krechowski, Nowy Testament Wolyniaka i najslyn-
niejsza z nich Biblia Ostroska.
Pojawiaje si? pierwsi bardziej znani pisarze, Iwan Wy-
szenski, Zachariasz Kopystenski, Joannicjusz Galatowski
(pisz^cy rowniez po polsku). Wielke rol? w rozwoju kultu-
ry ukrainskiej odegrala Akademia Kijowsko-Mohylanska
i drukamia Lawry Peczerskiej w Kijowie oraz drukamie
Iwowskie.
Wyrazne ozywienie w zyciu kulturalnym Ukrainy na-
stepilo na przelomie XVIII i XIX wieku; pojawiaje si? wtedy
licznezbiorki ukrainskich piesni ludowych (m.in. Maksymo-
wycza, Certelewa), petersburskie czasopismo „Osnowa”
publikuje liczne materialy ukrainskie, w roku 1813 wychodzi
gramatyka ukrainska Pawlowskiego, na przelomie wieku
pojawia si? wybitny talent pisarski, ojciec ukrainskiego
j?zyka literackiego, Iwan Kotlarewski, autor strawestowa-
nej Eneidy, ktorej 3 pierwsze piesni opublikowano w roku
urodzin Mickiewicza - 1798. Obok Kotlarewskiego poja-
wiaje si? inni wybitni pisarze: Hulak-Artemowski, Kwitka-
-Osnowianenko, Hrebinka - wszyscy wywodzqcy si? z Ukra-
iny naddnieprzanskiej. Stamtqd pochodzil takze najwybit-
niejszy tworca ukrainskiego j?zyka literackiego, wieszcz
Ukrainy, Taras Szewczenko (1814-1861). Wszyscy ci pisa-
rze, z Szewczenke na czele, zwi^zani byli rowniez bardzo
blisko z literature polske, co wi?cej - wladali j?zykiem pol-
skim, b?d^c niekiedy tlumaczami (glownie poezji). Najbar-
dziej z Polskq i Polakami (zwlaszcza wspolzeslancami pol-
930
skimi w Orenburgu i Nowopetrowsku w latach 1847-1857)
zwi^zany byl Szewczenko, о czym napisano juz wiele ksi^-
zek i artykulow.
Nieco inaczej przebiegalo ksztaltowanie si? ukrainskiego
j?zyka literackiego na Ukrainie Zachodniej, gdzie w wieku
XIX dzialala tzw. wielka „Ruska Trojca” M. Szaszkewycz,
J. Holowacki i J. Wahylewycz, ktorzy wydali w Budapeszcie
w roku 1837 almanach utworow ukrainskich wierszem
i prozq pt. Rusalka Dnistrowa. Najwybitniejszym tworc^
ukrainskiego j?zyka literackiego „odmiany galicyjskiej”
byl Iwan Franko, ktorego mozna takze zaliczyc do dziejow
literatury polskiej; pisal tez - i to niemalo - po polsku. Obok
Franki wymienic tu trzeba rowniez J. Fed’kowycza z Buko-
winy, Wasyla Stefanyka z Pokucia i Marka Czeremszyn?
z Huculszczyzny.
Wielkq rol? w tworzeniu ukrainskiego j?zyka literackiego
odegrali takze inni pisarze, tacy jak Pantelejmon Kulisz,
Mychajlo Kociubynski czy najwi?ksza poetka ukrainska,
Lesia Ukrainka.
Przy tej okazji nalezy przypomniec, ze j?zyk ukrainski
dzieli si? na trzy zespoly dialektow: 1) polnocnoukrainski,
obejmujQcy gwary poleskie i podlaskie; 2) pohidniowo-
-wschodni z gwarami: naddnieprzanskq, slobodzanskq
(okolice Charkowa) i stepowq; 3) pohidniowo-zachodni
z gwarami: wolynskq, polesk^, naddniestrzansk^, nadsan-
sk^, bojkowsk^, lemkowskQ, huculsk^, bukowinsko-pokuc-
k$ i zakarpackej. Cz?sc z tych gwar znajduje si? do dzis na
terytorium Polski, m.in. fragmenty zachodnie gwar podlas-
kich, wolynskich, naddniestrzanskich, bojkowskich, nad-
sanskich i zwlaszcza lemkowskich (por. M. Jlecie, Укра-
шсыа zoeipKu у Полъир, 1997).
931
Polsko-ukrainskie zwi^zki j?zykowe (a takze kulturowe
i literackie) zwi^zane s$ z naszym bliskim sqsiedztwem
i wspoln^ historic Wiemy, ze juz Boleslaw Chrobry przy-
wiozl ze swojej kijowskiej wyprawy 1018 roku nie tylko
branki i staroruskich wojow, ale takze dobra kultural-
ne, w tym staroukrainskie wyrazy Rus, Rusin czy Kijow.
Wiemy, ze zarowno dynastia piastowska, jak i jagiellonska
byly bardzo blisko spokrewnione z dynastiami ukrainski-
mi. Mozna tu przytaczac dziesiQtki przykladow „ruskich”
(tj. ukrainskich) matek, ciotek, wujow, dziadow czy kuzy-
now wsrod polskich krolow i ksiqz^t. Wazniejsze dla j?zyka
jest chyba to, ze ludnosc polska i ukrainska stykala si?
bezposrednio, i st^d pochodzi wi?kszosc pozyczek polskich
w j?zyku ukrainskim oraz ukrainskich w j?zyku polskim.
Przygotowywana bibliografia prac о wplywach ukrainskich
na j?zyk polski obejmuje ponad 300 pozycji. Swiadczy to
° wyj^tkowym zainteresowaniu j?zykoznawcow polskich
Ц problematyk^.
Wielkim przyblizeniem Ukrainy i odkryciem nowego
zrodla duchowego dla Polski byla tzw. „szkola ukrainska
w poezji polskiej” okresu romantyzmu. Nalezeli do niej:
Bohdan Zaleski, Seweryn Goszczynski, Antoni Malczewski,
Michal Czajkowski, Michal Grabowski i - w pewnym sensie
- rowniez Juliusz Slowacki. Istniala takze wielka grupa
„pisarzy krzemienieckich” pochodzqcych z obu narodow
i piszqcych zarowno po polsku, jak i po ukrainsku. Byly to
„zlote czasy” zblizenia polsko-ukrainskiego. Zresztq tema-
tyka ukrainna modna byla przez caly wiek XIX, a nawet
w wieku XX, о czym swiadczy wczesna tworczosc Jaroslawa
Iwaszkiewicza oraz Jerzego J?drzejewicza, autora ksi^zki
о Szewczence Noce ukrainskie albo rodowdd geniusza (1966).
932
Tutaj wymienic wypada ukrainskich przyjaciol Polski i j?zy-
ka polskiego z Maksymem Rylskim, najwybitniejszym thi-
maczem Pana Tadeusza, na czele.
Po odzyskaniu przez Ukrain? niepodleglosci w roku 1991
j?zyk ukrainski wkroczyl na nowq drog? rozwoju. Przede
wszystkim stal si? j?zykiem panstwowym, uzywanym obo-
wi^zkowo w zyciu kulturalnym, spolecznym i politycznym
(m.in. w instytucjach rzqdowych i parlamencie), a takze
w wojsku. Wi^ze si? z tym potrzeba nowej kodyfikacji j?zy-
ka, glownie pisowni i wymowy. Obserwujemy wyrazny nawrot
do rodzimych ukrainskich tradycji ortograficznych i orto-
epicznych, co przejawia si? w przywracaniu litery r oraz
w stosowaniu и zamiast i w wyrazach obcych typu Бразил!я.
Proponuje si? tez wprowadzenie w dopelniaczu rzeczowni-
kow rodzaju zenskiego koncowki -и zamiast -i (np. радости,
смерти; mianownik: радость, смерть) oraz zaniechanie pi-
sowni z podwojnym с, и lub p typu Accapin, Upyccin, Апен-
niiiM, Талл!ин, Андорра. W zwiqzku z ksztaltowaniem si?
ustroju demokratycznego w Ukrainie j?zyk ukrainski wzbo-
gacil si? - i wciqz si? wzbogaca - о wiele wyrazen i slow,
glownie terminow z nowych dziedzin nauki i techniki (np. in-
fbrmatyki i ekonomii wspolczesnej), a takze z zycia codzien-
nego. Sporo tych - dotqd przez leksykony nie rejestrowa-
nych - wyrazow i zwrotow umiescilismy w naszym slowniku,
choc zdajemy sobie spraw?, ze jest ich о wiele za malo.
Uwzgl?dnienie w pelni tego leksykalnego i frazeologicznego
bogactwa, skodyfikowanego w ramach opracowywanych no-
wych zasad ortograficznych, b?dzie mozliwe dopiero w wiel-
kim slowniku ukrainsko-polskim i polsko-ukrainskim, kto-
ry zapewne juz za kilka lat powstanie.
Marian Jurkowski
933
SPIS treSci
3MICT
Wst^p / Передмова .................................. 3
Slownik ukrainsko-polski / Украшсько-польський словник 13
Alfabet ukrainski / Украшський алфавп* ............ 15
Spis skrotow / Список скорочень ................... 16
Nazwy geograficzne / Географ1чш назви ............ 537
Znaki zodiaku / Знаки зод!аку .................... 544
Польсько-украшський словник / Slownik polsko-ukrainski 545
Украшський алфавп* / Alfabet ukrainski ........... 547
Список скорочень / Spis skrotow .................. 548
Географ1чш назви / Nazwy geograficzne ............ 909
Знаки зодааку / Znaki zodiaku .................... 922
Marian Jurkowski О j?zyku ukrainskim ............. 923
935
Видавнщггво
«Школа»
Дов1дкове видання
Украшсько-польський
Польсько-украшський словник
Укладачк Мар’ян Юрковський
Василь Назарук
В щповщальний за випуск /. С. Яценко
Пщписано до друку 23.10.03. Формат ТОхЮО^зг. Патр офсетний.
Гарштура Таймс. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 38,35.
Тираж 5000 прим. Зам. № 3-824.
Видавництво ТОВ «Школа». 03039, Кихв, вул. Голоспвська, 7.
Свдоцтво про внесения до Державного реестру суб’екпв
видавничох справи ДК № 6 в!д 15.02.2000.
Д Видрукувано на nanepi Сиктивкарського ЛПК
Офицйне представництво в Укра1н1 «Август-КомьПейпа»
дк Лайла тел /факс (044) 251-48-72
ВАТ «Харювська книжкова фабрика “Глобус”».
61012, Харкхв, вул. Енгельса, 11.