НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
БЗ № 11-2014/257
Якість ґрунту
ВИЗНАЧЕННЯ
ГІДРОЛІТИЧНОЇ КИСЛОТНОСТІ
ДСТУ 7537:2014
Видання офіційне
Київ
МІНЄКОНОМРОЗВИТКУ УКРАЇНИ
2015
ДСТУ 7537:2014
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО' Міністерство аграрної політики України, Технічний комлеї стандартизації «Ґрун-
тознавство» (ТК 142) та Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавсі за та агрохімії
їм. О. Н. Соколовського»
РОЗРОБНИКИ: Н. Закілна; В. Калініченко; Р, Трускавецький, д-р с -г. наук; Ю, Цапко, канд с.-г.
наук (науковий керівник); Н. Чешко, канд, с.-г. наук
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 21 листопада 2014 р
№ 1367
З УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 26212-91)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Мінекономрозвитку України
КТ не коном розвитку України. 20'5
ДСТУ 7537:2014
ЗМІСТ
с
1	Ссрера застосування...............................................................      1
2	Нормативні посилання............................................................        1
З	Суть методу . . ......  ..	...................................... .....................2
4	Устатковання посуд та матеріали.......................................................  2
5	Реактиви.......................................................................         З
6	Вимоги щодо безпеки .................................................                   З
7	Вимоги до кваліфікації спеціаліста...............................................       З
9	Відбирання проб ................................................................        З
9	Готування, до аналізування...................................    ..	...................4
9	1 Готування ґрунту до аналізування.................................................   4
9.	2 Готування розчинів.............................................................     4
10	Аналізування...................................................        '................5
10.1	Визначення вмісту гігроскопічної вологи ґрунту
та коефіцієнта перерахунку на сухий ґрунт............................ ...	............5
10.2	Готування ґрунтової суспензії.................................................     5
10.3	Визначення рН суспензії............................................................5
10.4	Титрування фільтрату........................................................       5
11	Опрацьовування результатів аналізування..............................................   5
11.1	Визначення гідролітичної кислотності................................................5
11.2	Визначення гідролітичної кислотності в масових аналізах ............................5
1 2 Точність методу .....................................................................  .6
13 Протокол аналізування.,..........................................................        6
Додаток А Таблиця для визначення гідролітичної кислотності за значеннями рН суспензії.......6
Додаток Б Бібліографія...................................................................   7
Ш
ДСТУ 7537:2014
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ЯКІСТЬ ҐРУНТУ
ВИЗНАЧЕННЯ ГІДРОЛІТИЧНОЇ КИСЛОТНОСТІ
КАЧЕСТВО ПОЧВЬІ
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ГИДРОЛИТИЧЕСКОЙ КИСЛОТНОСТИ
зоііосанту
НУОРОІУТІС АСЮІТУ ^ЕТЕНМINАТIОN
Чинний від 2015-04-01
1	СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює метод визначення гідролітичної кислотності в усіх ґрунтових відмінах,
крім карбонатних, засолених, солонцевих і торфових.
Вимоги щодо убезпечення роботи під час визначання гідролітичної кислотності наведено
в розділі 6.
2	НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 4287:2004 Якість ґрунту. Відбирання проб
ДСТУ 7270:2012 Метрологія. Прилади зважувальні еталонні Загальм. технічні вимоги, порядок
та методи атестації
ДСТУ БА.3,2-12:2009 ССБП. Системи вентиляційні. Загальні вимоги
ДСТУ ІЗО 11465-2001 Якість ґрунту. Визначання сухоі речовини та вологості за масою. Гра-
віметричний метод (ІЗО 11465:1993, ЮТ)
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоньї
(ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредньїе вещества Классификация и общие требования безопас-
ности (ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги щодо безпеки)
ГОСТ 12 3.019-80 ССБТ. Испьітания и измерения злектрические Общие требования безопас-
ности (ССБП Випробовування та вимірювання електричні Загальні вимоги щодо безпеки)
ГОСТ 17 4.3.01-83 Охрана природні. Почвьі. Общие требования к отбору проб (Охорона
довкілля. Ґрунти. Загальні вимоги до відбирання проб)
ГОСТ 17.4.4 02-84 Охрана природьі. Почвьі. Метод отбора и подготовки проб для химического,
бактериологического. гельминтологического анализа (Охорона довкілля. Ґрунти. Метод відбирання
і готування проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізування)
ГОСТ 199-78 Реактивні. Натрий уксуснокисльїй 3-водньій. Технические услоаия (Реактиви.
Наг-рій оцтовокислий триводний Технічні умови)
ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная Цилиндраї, мензурки, колбьі, про-
бирки. Общие технические условия (Посуд мірний лабораторний скляний Циліндри, мензурки,
колби, пробірки Загальні технічні умови)
Видання офіційне
ДСТУ 7537:2014
ГОСТ 3118-77 Реактивні. Кислота соляная. Технические условия (Реактиви. Кислота соляна
Технічні умови) ’
ГОСТ 3826-82 Сетки проволочньїе тканьїе с квадратними ячейками. Технические условия
(Сітки дротяні ткані з квадратними вічками. Технічні умови)
ГОСТ 4328-77 Реактивні. Натрия гидроокись. Технические условия (Реактиви. Натрію гідро-
ксид. Технічні умови)
ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная. Технические условия (Вода дистильована. Технічні
умови)
ГОСТ 9147-80 Посуда и оборудование лабораторньїе фарфоровьіе Технические условия
(Посуд та устатковання лабораторні фарфорові. Технічні умови)
ГОСТ 12026-76 Бумага фильтровальная лабораторная. Технические условия (Папір
фільтрувальний лабораторний. Технічні умови)
ГОСТ 18300-87 Спирт зтиловьій ректификованньїй технический Технические условия (Спирт
етиловий ректифікований технічний. Технічні умови)
ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторньїе стеклянньїе. Типьі, оснозньїе параме-
трьі и размерьі (Посуд і устатковання лабораторні скляні. Типи, основні параметри і розміри)
ГОСТ 28268-89 Почвьі. Методьі определения влажности, максимальной гигроскопической
влажности и влажности устойчивого завядания растений (Ґрунти. Методи визначення вологості,
максимальної гігроскопічної вологості та вологості стійкого в’янення рослин)
ГОСТ 29169-91 (ИСО 648-77) Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки с одной отметкой
(Посуд лабораторний скляний. Піпетки з однією позначкою)
ГОСТ 29251-91 (ИСО 385-1-84) Посуда лабораторная стеклянная Бюретки. Насть 1. Общие
требования (Посуд лабораторний скляний. Бюретки. Частина 1 Загальні вимоги)
ГОСТ 29269-91 Почвьі. Общие требования к проведенню анализов (Ґрунти. Загальні вимоги
до проведення аналізування).
З СУТЬ МЕТОДУ
Метод ґрунтується на оброблянні ґрунту розчином оцтовокислого натрію концентрації
с (СН3СООПа) = 1,0 моль/л за співвідношення ґрунт: розчин як 1 :2.5 (маса до об'єму) з подальшим
титруванням фільтрату розчином гідроксиду натрію концентрації с (N304) = 0,1 моль/л.
Примітка. У випадку проведення масових аналізів допускають визначення гідролітичної кислотності за показником рН
у суспензії (див. 11.2).
4	УСТАТКОВАННЯ, ПОСУД ТА МАТЕРІАЛИ
4.1	Ваги лабораторні 3-го або 4-го класу точності з найбільшим навантаженням до 500 г
(технохімічні ваги) — згідно з ДСТУ 7270.
4.2	Ротатор з обертанням на 360° та частотою обертання не менше н.ж ЗО хв"1 або струшувач
зі зворотно-поступальним рухом з частотою коливання не менше ніж 75 хв“1.
4.3	Лабораторний рН-метр, або іономір з похибкою вимірювання в режимі потенціометра
не більше ніж 5 мВ.
4.4	Комплект устатковання, що його застосовують у поточних лініях лід час проведення
масових аналізів з визначення гідролітичної кислотності.
4.5	Фарфорова ступка з фарфоровим товкачиком — згідно з ГОСТ 9147.
4.6	Сито ґрунтове з отворами розміром 1 мм — сітка — згідно з ГОСТ 3826.
4.7	Мірні колби місткістю 1 дм3 — згідно з ГОСТ 1770
4.8	Мірні бюретки місткістю 26 см3 — згідно з ГОСТ 29251.
4.9	Циліндр на 100 см3 та 200 см3 — згідно з ГОСТ 1770.
4.10	Колби конічні місткістю 200 см3 та 250 см3 — згідно з ГОСТ 1770
ДСТУ 7537:2014
4.11	Стакани місткістю 50 см3 та 100 см3 — згідно з ГОСТ 1770 (для вимірювання в суспензії).
4.12	Піпетки на 25 см3 — згідно з ГОСТ 29169.
4.13	Лійки діаметром (7—9) см — згідно з ГОСГ 25336.
Примітка. Допустимо використоауаати устаткоьання, мірний посуд та шші засоби виорювання. що мають таю самі
чи кращі технічні та метрологічні властивості
4.14	Фільтрувальний папір — згідно з ГОСТ 12026
5	РЕАКТИВИ
5.1	Натрій оцтовокислий триводний — згідно з ГОСТ 199, або натрій оцтовокислий безвод-
ний — чистоти не нижчої за таку, що відповідає хімічній градації ч.д.а. пистий для аналізування)
або згідно з чинними нормативними документами.
5.2	Кислота соляна — згідно з ГОСТ 3118.
5.3	Натрію гідроксид — згідно з ГОСТ 4328.
5.4	Дистильована вода — згідно з ГОСТ 6709.
5.5	Фенолфталеїн — чистоти не нижчої за таку, що відповідає хімічній градації ч.д.а (чистий
для аналізування) або згідно з чинними нормативними документами.
5.6	Спирт етиловий — згідно з ГОСТ 18300.
Примітка. Допустимо використовувати всі вищеназвані реактиви лише кваліфікації, не нижчої за ч.д.а. (чистий для
аналізування;.
6	ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
6.1	Під час аналізування необхідно дотримуватися вимог щодо, безпеки згідно з ГОСТ 12.1.007
і санітарно-гігієнічних вимог згідно з ГОСТ 12.1.005.
6.2	Операції, пов'язані з готуванням розчинів кислот та лугів і підготовкою лабораторних проб,
потрібно проводити у витяжних шафах приміщень, обладнаних загальгообмінною вентиляцією,
Джерела виділень шкідливих хімічних речовин та пилу повинні бути обладнані місцевою венти-
ляцією згідно з ГОСТ 1 2.4.021.
6.3	Під час роботи з рН-метром або іономіром, ротатором або струшувачем необхідно дотри-
муватися вимог щодо електробезпеки згідно з ГОСТ 12.3.019.
6.4	Гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинні
перевищувати нормативів, установлених Міністерством охорони здоров'я згідно з ГОСТ 12.1 005
6.5	Особи, які виконують підготовчі та аналітичні роботи, повинні бути забезпечені спецодягом
і засобами індивідуального захисту.
6.6	До аналізування допускають осіб, які пройшли Інструктаж з правил техніки безпеки та ро-
боти у хімічних лабораторіях.
7	ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ СПЕЦІАЛІСТА
Аналіз за цим методом може виконувати спеціаліст, до фахової підготовки якого було залучено
курс аналітичної хімії, який володіє методикою проведення аналізів, пройшов стажування.
8	ВІДБИРАННЯ ПРОБ
Відбирають проби для лабораторних вимірювань відповідно до ДСТУ 4287, ГОСТ 17.4.3.01
або ГОСТ 17.4.4.02.
.з
ДСТУ 7537:2014
9	ГОТУВАННЯ ДО АНАЛІЗУВАННЯ
9.1	Готування ґрунту до аналізування
Зразок ґрунту в лабораторії розсипають на папері чи кальці й розминають товкачиком великі
грудки. Потім вибирають включення — корені рослин, камінці та інші механічні домішки. Ґрунт розти-
рають у фарфоровій ступці товкачиком (4.5) і просівають через сито з діаметром отворів 1 мм (4.6).
З просіяної частки зразка беруть наважки аналітичних проб. Загальні вимоги до проведення аналізу
ґрунту — згідно з ГОСТ 29269.
Примітка. У разі проведення масових аналізів на поточній лінії готують ґрунтові зразки до аналізування згідно з інструкцією
до неї.
9.2	Готування розчинів
9.2.1 Готування розчину оцтовокислого натрію триводного концентрації
с (СН3СООИа ЗН2О) = 1,0 моль/л
Зважують на технохімічних вагах (136 + 0,1) г солі оцтовокислого натрію триводного, поміща-
ють у мірну колбу місткістю 1 дм3, доливають (400—500) мл дистильованої води, в якій повністю
розчиняють сіль. Розчин доводять дистильованою водою до позначки. Перемішують і перевіряють
на рН. Для цього беруть (20—25) мл розчину, добавляють 1 краплю спиртового розчину фенолфта-
леїну. Якщо розчин забарвлюється у слаборожевий колір (відповідає рН = 8.2), розчин придатний для
аналізу. За умов відсутності забарвлення розчин титрують розчином гідроксиду натрію концентрації
с (МаОН) = 0,1 моль/л до набуття слаборожевого кольору. Відповідно за результатом титрування до-
бавляють у розчин необхідний об’єм розчину гідроксиду натрію концентрації с (МаОН) ~ 0,1 моль/л.
За умов інтенсивно червоного забарвлення титрують розчином соляної кислоти концентрації
с (НСІ) = 0,1 моль/л до отримання слаборожевого кольору і добавляють у розчин відповідну кіль-
кість розчину соляної кислоти концентрації с (НСІ) = 0,1 моль/л, щоб довести рН до 8,2.
Об’єм кислоти чи лугу (X, у мілілітрах) зазначених концентрацій, який необхідно добавити
у приготовлений об’єм розчину оцтовокислого натрію концентрації 1 моль/л (У1( у мілілітрах) для
досягнення рН = 8,2 визначають за формулою:
де У2 — об’єм розчину НСІ або МаОН -концентрації 0,1 моль/л, затраченого на пробне титрування
для доведення Ц до рН = 8,2. мл;
Ц — аліквотний об’єм розчину оцтовокислого натрію концентрації 1 моль/л, взятого для пробного
титрування, мл.
Розчин можна зберігати не більше трьох діб.
9.2.2 Готування розчину оцтовокислого натрію безводного концентрації
с (СН3СООНа) = 1,0 моль/л
Замість оцтовокислого натрію триводного використовують також безводний. Для цього беруть
наважку (82,0 ± 0,1) г солі оцтовокислого натрію безводного, переносять у мірну колбу місткістю
1 дм3, розчиняють у дистильованій воді і доводять дистильованою водою до позначки. У подаль-
шому розчин доводять до рН “ 8,2 згідно 3.9.2.1. Термін зберігання розчину — до трьох діб.
9.2.3 Готування розчину соляної кислоти концентрації с (НСІ) = 0,1 моль/л
Розводять 8,3 мл концентрованої соляної кислоти густиною 1,19 дистильованою водою
до 1 дм3. Для цього мірну колбу на 1 дм3до половини і більше заповнюють дистильованою во-
дою. добавляють концентровану соляну кислоту визначеної кількості, взятої під витяжною шафою
піпеткою, обладнаною гумовою «грушею». Розчин збовтують і доводять до позначки дистильова-
ною водою. Термін зберігання — до трьох діб.
9.2.4 Готування розчину гідроксиду натрію концентрації с (ИаОН) = 0,1 моль/л
Половину і більше мірної колби на 1 дм3 заповнюють дистильованою водою, в якій розчиняють
(4,00 г 0,05) г гідроксиду натрію, доводять розчин до позначки дистильованою водою І перемішу-
ють. Цей розчин готують щоденно
9.2.5 Готування спиртового розчину фенолфталеїну
(1 т 0,01) г порошку фенолфталеїну розчиняють у 100 мл етанолу
4-
ДСТУ 7537:2014
10	АНАЛІЗУВАННЯ
10.1	Визначення вмісту гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнта перерахунку
на сухий ґрунт
Масову частку гігроскопічної вологи повітряно-сухого ґрунту визначають згідно з ДСТУ ІЗО 11465
або ГОСТ 28268.
Коефіцієнт перерахунку на сухий ґрунт К? визначають за формулою
де и/г — масова частка гігроскопічної вологи повітряно-сухого ґрунту, %
10.2	Готування ґрунтової суспензії
На технохімічних вагах (4.1.1) беруть наважку (40	0,1) г повітряно-сухого підготовленого
до аналізу ґрунту. Наважку вміщують у конічну колбу місткістю 250 см3, приливають розчин оцто-
вокислого натрію, приготовленого згідно з 9.2.1 або 9.2.2, строго дотримуючись співвідношення
ґрунт: розчин як 1 :2,5 (маса до об’єму). Ґрунт з розчином збовтують на ротаторі протягом п’яти
хвилин, залишають колби із закритими пробками на (18—20) год, збовтують (2—3) рази вручну
і визначають рН суспензії.
10.3	Визначення рН суспензії
У суспензії, підготовленій згідно з 10.2, вимірюють рН за допомогою лабораторного рН-метра
або іономіра (4.3) згідно з паспортом до нього. Прилад налаштовують за буферними розчинами
з рН 4,01 і рН 9,18. Час від часу настройку приладу контролюють за буферним розчином з рН 6,86.
Покази знімають через 1 хв після занурення електрода. Значення рН записують з точністю
до другого знака після коми.
10.4	Титрування фільтрату
Суспензію, отриману згідно з 10.2; фільтрують через сухий складчастий фільтр. Перші
(10—-12) мл фільтрату виливають. Беруть (25—50) мл фільтрату, переносять у конічну колбу
на 200 см3, добавляють (1—2) краплі розчину фенолфталеїну. Перемішують і титрують розчи-
ном гідроксиду натрію концентрації с (МаОН) = 0,1 моль/л, приготовленим згідно з 9.2.4, без по-
переднього кип’ятіння фільтрату (для запобігання випаровуванню оцтової кислоти) до рожевого
забарвлення, яке не зникає протягом 1 хв. Об’єм (у мілілітрах) розчину гідроксиду натрію, який
витрачено на титрування, записують у журнал. Як правило, фільтрати лугу мають слабожовтувате
забарвлення, тому необхідно проводити титрування в присутності колби з таким самим розчином.
11	ОПРАЦЬОВУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУВАННЯ
11.1 Визначення гідролітичної кислотності
Гідролітичну кислотність Гк у мілімолях іонів гідрогену на 100 г ґрунту обчислюють за формулою:
де 250 — коефіцієнт перерахунку на 100 г ґрунту;
а — об’єм розчину гідроксиду натрію, витраченого на титрування, мл:
К — концентрація розчину гідроксиду натрію, моль/л;
V ~~ об’єм фільтрату, взятого для титрування, мл;
Кґ — коефіцієнт перерахунку на сухий ґрунт.
11.2 Визначення гідролітичної кислотності в масових аналізах
За умов проведення масових аналізів на поточній лінії допускають визначення гідролітичної
кислотності Гк за значеннями показників рН суспензій (модифікація ЦІНАО), отриманими згідно
з 10.3. Користуючись таблицею А.1, переводять значення рН у мілімолі гідрогену на 100 г пові-
тряно-сухого ґрунту. При цьому точність визначення знижується на (15—20) %, що допустимо під
час масових аналізів.
5
ДСТУ 7537:2014
12 ТОЧНІСТЬ МЕТОДУ
Точність методу визначення гідролітичної кислотності ґрунту—до 15 %.
Допустимий відхил від середнього значення двох або кількох визначень в одній лабораторії —
не більше ніж 12 %.
13 ПРОТОКОЛ АНАЛІЗУВАННЯ
Протокол аналізування має містити таку інформацію.
1)	посилання на цей стандарт;
2)	дату аналізування, установу та підрозділ, де аналізували;
3)	всю необхідну інформацію для повної ідентифікації зразка;
4)	одержані значення гідролітичної кислотності, в мілімолях на 100 г ґрунту;
5)	будь-які доповнення до цієї методики або Інші чинники, не зазначені в цьому стандарті або
зазначені як необов’язкові.
ДОДАТОК А
(обов'язковий)
ТАБЛИЦЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ГІДРОЛІТИЧНОЇ КИСЛОТНОСТІ
ЗА ЗНАЧЕННЯМИ рН СУСПЕНЗІЇ
Таблиця А.1 — Гідролітична кислотність за значеннями рН суспензії, ммоль на 100 г ґрунту
рН суспензії	Соті частки рН									
	0,00	0.01	0.02	' 0.03	0.04	0,05	0,06	0.07	0,08	0,09
6,0	17,3	16,9	16,6	16,2	15,8	15,5	15,2	14,9	14,5	14,2
6,1	13,9	13.6	13,3	13,1	12,8	12.5	12,2	12,0	11,7	11,5
6,2	11,2	11,0	11,0	10,8	10,5	10,3	10,1	9,84	9,64	9,23
6,3	9,04	8,83	8,65	8,45	8,28	8.11	7,92	7.76	7,59	7,41
6,4	7,28	7,11	6,97	6,81	6,69	6.53	6,38	6,25	6,11	5,98
6.5	5,85	5,73	5,61	5,48	5,37	5,25	5,14	5.03	4,92	4.82
6,6	4,71	4,61	4,52	4,42	4,32	4,23	4,14	4,06	3,96	3,82
6,7	3,79	3.71	3,63	3,56	3.48	3,40	3,33	3,26	3,19	3,13
6,8	3,05	2,99	2,92	2,86	2,80	2.74	2,68	2,62	2,57	2,52
6,9	2,46	2,41	2,35	2,31	2,25	2,21	2,16	2,11	2,07	2,02
7,0	1.98	1,94	1,90	1.86	1.82	1,78	1.74	1,70	1,67	1,63
7.1	1,60	1.56	1,53	1,50	1,46	1.43	1.40	1,37	1,34	1,31 '
7,2	1,28	1,26	1,23	' 1.20	1,18	1,15	1,13	1,10	1,08	1.06
7,3	1,03	1,01	0.99	0,97	0,95	0.93	0,91	0.89	0,87	0,85
7,4	0,83	0.81	0.80	0,78	0,76	0,75	0,73	0,72	0,70	0,68
7,5	0,67	0,66	0,64	0,63	0,61	0,60	0,59	0,58	0,56	0,55
7,6	0,54	0,53	0,52	0,51	0,49	0,48	0,47	0,46	0,45	0,44
7,7	0,43	0,43	0,42	0,41	0.40	0,39	0,38	0,37	0,37	0,36
7,8	0,35	0,34	0.33	 0,33	0.32	0,31	0.31	0,30	0,29	0,29
7,9	0,28	0,28	0,27	0,26	0.26	0.25	0.25	0,24	0,24	0.23
8.0	Менше ніж 0,23									
6
ДСТУ 7537:2014
ДОДАТОК Б
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
1	Агрохимические методьі анализа. — М/ Наука, 1975. — 656 с. (Агрохімічні методи ана-
лізування).
2	Амельянчик О. А., Воробьева. Л. А. Показатели и методьі оценки почвенной кислотности
и лотребности лочв в извести // Агрохимия. — 1991. — № 2. — С. 123—135 (Показники і методи
оцінювання ґрунтової кислотності і потреби ґрунтів у вапні)
З Аринушкина Е. В. Руководство*по химическому анализу почв. Изд-во МГУ, 1970. — 487 с.
(Настанови з хімічного аналізування ґрунтів).
4	Гедройц К. К. Учение о поглотительной слособности почв. — М.. Сельхозгиз, 1932. — 203 с.
(Вчення про поглинальну здатність ґрунтів).
5	Глазовская М А. Методические основьі зколого-геохимической устойчивости почв к техно-
генньїм воздействиям. — М.: Изд-во МГУ. — 1997. — 102 с. (Методичні засади єколого-геохімічної
стійкості ґрунтів до техногенного впливу).
6	Гуменюк А. І. Вапнування ґрунтів // Київ. Урожай, 1968. — 99 с
7	Крупский Н. К., Александрова А. М., Дараган Ю. В. К природе обменнсй и гидролитической
форм почвенной кислотности /І Почвоведение. — 1975. — №4, — С. 33—37 (Про природу обмінної
і гідролітичної форм ґрунтової кислотності).
8	Мотузова Г. В. Природа буферности почв к внешним химическим воздействиям // Почвове-
дение. — 1994. — N° 4. — С 46—-52 (Природа буферності ґрунтів до зовнішніх хімічних впливів).
9	Надточий П. П., Вольвич Ф. В , Гермашенко В. Г. Екологія ґрунту та його забруднення —
К.: Аграрна наука, 1997. — 288 с.
10	Орлов Д. С. Химия почв. — М.. МГУ, 1985. — 376 с. (Хімія ґрунтів).
11	Панов Н. П., Савич В. И. Теорєтические аспектьі известкования и гипсования почв // Вест-
ник с.-х. науки. — 1981. — № 7. — С. 19—25 (Теоретичні аспекти вапнування і гіпсування ґрунтів).
12	Рижук С. Я., Трускавецький Р. С., Балюк С. А., Бенцаровський Д. М. Перспективи хімічної
меліорації ґрунтів в Україні // Вісник аграрної науки. — № 11. — 2002. — С. З—6.
13	Сучасні фізико-хімічні методи дослідження ґрунтів // Харків: ІГА УААН, 1999. — 35 с.
14	Топольньїй Ф. Ф. К природе кислотности бурьіх горно-лесньїх и горно-луговьіх почв Карпат /І
Почвоведение. — 1976. — № 9. — С. 112—116 (Про природу кислотності бурих гірсько-лісових
і гірсько-лугових ґрунтів Карпат).
15	Трускавецький Р. С. Буферна здатність ґрунтів та їх основні функції. — Харків: ППВ «Нове
слово», 2003. — 228 с.
Код УКНД 13 080 10
Ключові слова: гідролітична кислотність, ґрунтова суспензія кислотність ґрунту, потенційна
кислотність, титрування, якість ґрунту.