XXXVII ЧЕМПІОНАТ СРСР ПО ФУТБОЛУ
Довідник-календар
«Здоров'я», Київ —197$
Упорядник П. І. БЕЗНОСЕНКО
Офіційні матеріали підготував М. П. Шиїиов Дружні шаржі А. Арутюнянца
Епіграми Л. Горловського
Малюнки /. Александровича за темами А. Костовецького
60902—097
М209(04)—75178 75
Ф
© Видавництво «Здоров’я», 1975.
ФУТБОЛ-75
Цьогорічний чемпіонат збігається з рядом визначних міжнародних змагань, і це не може не позначитися на положенні про нинішню першість. Нелегкі завдання стоять перед збірними країни в чемпіонаті Європи та в Олімпійських іграх. Наші провідні клубні команди — «Динамо» (Київ), яке одночасно є базовим колективом першої збірної СРСР, і «Арарат» — візьмуть участь у заключному етапі розиграшу Кубка володарів кубків і Кубка чемпіонів. З огляду на цей досить напружений графік міжнародних матчів календар ігор чемпіонату і Кубка СРСР розроблено так, щоб створити як-найсприятливіші умови для підготовки і навчально-тренувальної роботи наших футболістів. Команди вищої ліги розпочнуть чемпіонат 12 квітня, і в основному ігри відбуватимуться у недільні дні.
Турнір клубів першої ліги стартує 13 квітня. В іграх Кубка СРСР цього року команди на всіх етапах зустрічатимуться між собою по одному разу. Київські динамівці розпочнуть змагання з чвертьфіналу. Такої «фори» їм надано з тої причини, що вони є базовою командою першої •збірної Радянського Союзу.
Положенням про чемпіонат країни передбачено, що в разі, коли однакову кількість очок матимуть дві чи більше команд, які претендують на призові місця або перехід із ліги в лігу, між ними провадитимуться додаткові ігри.
Згідно з результатами минулого року до участі в XXXVII чемпіонаті СРСР допущено у вищій лізі 16 команд: «Динамо» (Київ), «Спартак» (Москва), «Чорноморець» (Одеса), «Торпедо» (Москва), «Арарат» (Єреван), «Динамо» (Москва), «Зеніт» (Ленінград), «Пах-такор» (Ташкент), «Динамо» (Тбілісі), «Дніпро» (Дніпропетровськ), «Карпати» (Львів), «Шахтар» (Донецьк), ЦСКА, «Зоря» (Вор^-шиловград), «Локомотив» (Москва), СКА (Ростов-на-Дону).
В першій лізі виступатимуть 20 команд: «Кайрат» (Алма-Ата), «Ністру» (Кишинів), «Динамо» (Мінськ), «Крила Рад» (Куйбишев), «Нефтчі» (Баку), «Таврія» (Сімферополь), «Кузбас» (Кемерово), «Торпедо» (Кутаїсі), «Памір» (Душанбе), «Зірка» (Перм), «Шинник» (Ярославль), «Спартак» (Івано-Франківськ), «Металург» (Запоріжжя), «Спартак» (Нальчик), «Кубань» (Краснодар), «Урал-
маш» (Свердловськ), «Спартак» (Орджонікідзе), «Алга» (Фрунзе), «Рубін» (Казань), «Металіст» (Харків).
Чемпіон СРСР 1975 року буде нагороджений перехідним призом Спорткомітету СРСР, дипломом, вимпелом, гравці команди — золотими медалями
Дві команди, які у вищій лізі замикатимуть таблицю, в 1976 році переходять до першої ліги, їх місця займуть колективи, що будуть першим і другим серед команд першої ліги.
Команди першої ліги, які займуть відповідно 18, 19 і 20-е місця, переходять у другу лігу.
В другій лізі команди поділено на 6 зон. 16 колективів з нашої республіки становлять 6-у зону: «Суднобудівник» (Миколаїв), «Кривбас» (Кривий Ріг), «Фрунзенець» (Суми), «Говерла» (Ужгород), СК (Чернігів), «Локомотив» (Вінниця), «Автомобіліст» (Житомир), СК (Луцьк), «Локомотив» (Херсон), «Буковина» (Чернівці), «Авангард» (Севастополь), «Динамо» (Хмельницький), «Колос» (Полтава), «Зірка» (Кіровоград), «Авангард» (Ровно), «Локомотив» (Жданов). У цій самій зоні гратиме ще й команда з Молдавської РСР — м. Тирасполя.
Команди, які займуть перші три місця в зональних іграх, одержать право змагатися у фіналі першості СРСР другої ліги Три призери фіналу виступатимуть 1976 року в першій лізі.
Для українських команд першої і другої ліг, як і минулого року, буде розіграно Кубок республіки.
ВІЗИТНІ
КАРТКИ
ЛІДЕРІВ
Базилевич Олег Петрович. Начальник команди. Заслужений тренер УРСР. Народження 1938 року. Майстер спорту. В київському «Динамо» з 1957 року. Грав у 1957— 1964 рр. Чемпіон СРСР 1961 року. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка СРСР 1964 року. На посаді начальника команди з
1974 року. Має вищу освіту.
Лобановський Валерій Васильович. Старший тренер команди. Заслужений тренер УРСР, майстер спорту. Народження 1939 року. В київському «Динамо» з 1959 року. Грав у 1959—1963 рр. Чемпіон СРСР 1961 року. На посаді старшого тренера з 1973 року. Має вищу освіту.
Пузач Анатолій Кирилович. Тренер команди, майстер спорту. Народження 1941 р. В київському «Динамо» з 1965 р., грав у 1965—1972 рр. Чемпіон СРСР 1966,	1967,	1968,
1971 рр. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка СРСР 1966 року. На тренерській роботі з 1974 року. Має вищу освіту.
Петрашевський Олександр Си-гізмундович — тренер команди. Заслужений тренер УРСР, майстер спорту. Народження 1938 р. У київському «Динамо» З 1973 р. Має вищу освіту.
Євген Рудаков — воротар. Заслужений майстер спорту. Зріст 190 см, вага 81 кг. Народження 1942 р. В команді з 1963 року. Чемпіон СРСР 1966, 1967, 1968, 1971, 1974 рр. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка СРСР 1964, 1966, 1974 рр. Найкращий футболіст СРСР 1971 року. Володар призу журналу «Огонек» 1969,	1971,
1972 рр. Має вищу освіту.
Олександр Дамін — захисник. Майстер спорту СРСР. Зріст 169 см, вага 66 кг. Народження 1952 року. В команді з 1969 року.
Валерій Зуєв — захисник. Майстер спорту СРСР. Зріст 187 см, вага 76 кг. Народження 1952 року. В команді з 1969 р. Чемпіон 1974 року. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка 1974 року.
Віктор Матвієнко — захисник. Майстер спорту СРСР. Зріст 175 см, вага 72 кг. Народження 1948 року. В команді з 1970 року. Чемпіон СРСР 1971, 1974 рр. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка 1974 року.
Степан Решко — захисник. Майстер спорту СРСР. Зріст 182 см, вага 77 кг. Народження 1947 року. В команді з 1971 року. Чемпіон СРСР 1971, 1974 рр. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка 1974 р. Має вищу освіту.
Михайло Фоменко — захисник. Майстер спорту СРСР. Зріст 178 см, вага 71 кг. Народження 1948. року. В команді з 1972 року. Чемпіон СРСР 1974 року. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка СРСР 1974 року.
Володимир Мунтян — півзахисник. Майстер спорту СРСР. Зріст 171 см, вага 69 кг. Народження 1946 року. В команді з 1963 року. Чемпіон СРСР 1966, 1967, 1968, 1971, 1974 рр. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка СРСР 1966, 1974 рр. Найкращий футболіст 1969 р. Має вищу освіту.
Володимир Трошкін — захисник. Майстер спорту СРСР. Зріст 172 см, вага 70 кг. Народження 1947 року. В команді з 1969 року. Чемпіон СРСР 1971, 1974 рр. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка 1974 року.
Володимир Веремєєв — півзахисник. Майстер спорту СРСР. Зріст 178 см, вага 70 кг. Народження 1948 року. В команді з 1968 р. Чемпіон СРСР 1971, 1974 рр. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка СРСР 1974 року.
Сергій Кузнецов — захисник. Майстер спорту СРСР. Зріст 174 см, вага 74 кг. Народження 1950 року. В команді з 1975 року.
Олег Блохін — нападаючий. Майстер спорту СРСР. В команді з 1970 року. Зріст 180 см, вага 70 кг. Народження 1952 року. Чемпіон СРСР 1974 року. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка СРСР 1974 року. Найкращий бомбардир 1972, 1973, 1974 рр. Найкращий футболіст 1973,1974 рр.
Віктор Колотов — півзахисник. Майстер спорту СРСР. Зріст 180 см, вага 74 кг. Народження 1949 року. В команді з 1971 року. Чемпіон СРСР 1971, 1974 рр. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка СРСР 1971, 1974 рр.
Анатолій Коньков — півзахисник. Майстер спорту СРСР. Зріст 174 см, вага 68 кг. Народження 1949 року. В команді з 1975 року.
Леонід Буряк — півзахисник. Майстер спорту СРСР. Зріст 176 см, вага 69 кг. Народження 1953 року. В команді з 1972 року. Чемпіон 1974 року. Входив до складу київського «Динамо» — володаря Кубка СРСР 1974 року.
Володимир Онищенко — нападаючий. Майстер спорту СРСР. Зріст 172 см, вага 70 кг. Народження 1949 року. В команді грав у 1969—1970 рр. І знову виступає з 1974 року. Чемпіон СРСР 1972, 1974 рр. Входив до складу київського «Динамо»—володаря Кубка СРСР 1974 року.
Анатолій Шевченко — нападаючий. Майстер спорту СРСР. Зріст 177 см, вага 73 кг. Народження 1951 року. В команді з 1972 року.
Валерій Самохін — воротар. Майстер спорту СРСР. Зріст 182 см, вага 74 кг. Народження 1947 року. В команді з 1972 року.
ЇМ СЯЯЛА ЗОРЯ ПЕРЕМОГИ
Хто сказав, що переможців не судять? Ще й як судять! Скільки можу пригадати, ніколи ще за всю історію нашого футболу загальновизнаний навіть шанувальниками інших команд лідер не зазнавав такої критики, як у минулому сезоні київське «Динамо».
І це в той час, коли команда протягом усього футбольного року, безперечно, показала стабільнішу гру, ніж усі її 15 суперниць вищої ліги.
«Динамо» з перших же турів чемпіонату країни очолило групу провідних команд, а вийшовши трохи пізніше в одноосібні лідери, жодного разу серйозно не спіткнулося в цій важкій, жаданій для багатьох, а отже, й вразливій ролі. Кияни достроково завоювали перше місце в чемпіонаті, «попутно» стали володарями Кубка СРСР і з честю вийшли з дуже важкого випробування в двох подвійних турах чергового розиграшу Кубка європейських чемпіонів.
У спеціальній вітрині клубу зайняли свої місця й шість призів великого футболу.
Спробуємо ж розібратися в головних джерелах динамівських перемог.
Валерія Лобановського і Олега Базилевича, які прийняли команду восени 1973 року, за звичкою й досі називають «молодими тренерами». Відома річ, і тому, і тому до пенсії ще дуже далеко, але в «Динамо» вони прийшли вже зрілими фахівцями. Нагадаю, що з ім’ям першого пов’язаний зліт «Дніпра», з ім’ям другого — успішне повернення до вищої ліги «Шахтаря». Обидва — заслужені тренери УРСР, обидва відзначаються не тільки гострим почуттям нового у футболі, але й енергійним прагненням запровадити це нове в практику, тренерським пошуком. Зовсім різні за характером люди, вони немовби доповнюють один одного і становлять досить ефективну (це вже можна вважати доведеним) співдружність тренерів-однодумців.
Водночас слід зазначити, що, погодившись тренувати київське «Динамо», В В Лобановський і О. П. Базилевич виявили неабияку, можна сказати, професійну відвагу. Адже від цієї команди ось уже протягом багатьох років завжди очікують найбільших успіхів. Срібні медалі і «тільки участь у фіналі розиграшу Кубка СРСР» 1973 року були сприйняті майже як невдача або, в кращому разі, прикре непорозуміння.
Але вірячи в свої ідеї і свою здатність втілити їх у життя, нові тренери «Динамо» сміливо вирушили в плавання. В умовах уже усталеного, об’єднаного багаторічним досвідом ігрового колективу це далеко не таке просте діло. Адже плавання, як потім з’ясувалося, було до берегів значною мірою невідомих...
У ході чемпіонату не раз писали й говорили, що в своїх найкращих матчах команда демонструвала цілком сучасний, або, як його ще тепер називають, тотальний футбол. Це справді так. При цьому звичайно додавали, що, мовляв, динамівці Києва були дуже уважними телеглядачами ігор на першість свігу, засвоїли все найкраще, що показали на західнонімецьких стадіонах команди ФРН, Голландії, Польщі, НДР, і намагаються грати в тій самій манері. Але ж якими спрощеними виглядають усі такі міркування.
Не слід вважати ігри чемпіонату світу раптовим одкровенням, що ніби звалилося з неба. Принаймні найкращі наші фахівці про нові віяння в сучасному футболі знали досить добре. Інша річ, що для їхнього швидкого й успішного впровадження в нашу футбольну практику потрібні були певні умови. Цим умовам якнайкраще й відповідали команда «Динамо» та її нові наставники.
На деяких окремих нових елементах тренувальної практики київського «Динамо» варто зупинитися.
Для любителів футболу, мабуть, не залишилася непоміченою та обставина, що кияни почали сезон 1974 р. без «розкачки», без характерних ознак так званого весняного футболу, а одразу, з першого туру, діяли активно, зіграно, зібрано. Інакше кажучи, основу майбутнього успіху було закладено ще навесні, в перших турах чемпіонату. Це стосується й набраних очок, і якості гри.
Щоправда, на старті вдало виступали також інші команди, але згодом майже в усіх наступав більш-менш тривалий спад ігрової форми. «Динамо» ж таких спадів не знало, команда грала рівно, розмірено і, що дуже важливо,— на фініші сезону фізично виглядала так само свіжою, як і на старті. Цим, зокрема, чималою мірою можна пояснити її успіх у матчах європейського турніру проти сильних клубів ЦСКА «Септемврійське знаме» (Софія) і «Ейнтрахт» (Франкфурт-на-Майні). Як же добилися Лобановський і Базилевич того, що команда змогла зберегти високу форму від першої і майже до останньої гри футбольного року?
З досить багатого комплексу їхніх новинок, мені здається, треба виділити кілька найістотніших.
Пам’ятаю, в січні 1974 р. в столиці України відбувався семінар тренерів команд другої ліги. Кияни після відпустки тільки-но почали тренуватися, і керівники семінару повезли його учасників на стадіон «Динамо». Те, що вони побачили, викликало навіть у цих вельми досвідчених футбольних педагогів суперечливі почуття. «Ясна річ,— говорили вони,— тренування організовано дуже добре, їх проводять цілеспрямовано, вправи дібрано кваліфіковано, але чи витримають футболісти й далі такий темп і такий великий обсяг навантажень?»
Відповідь на це запитання вже одержано, і, гадаю, вона не потребує коментарів. Хочу, однак, зазначити, що переконаністю ди-
намівських тренерів у цілковитій правильності принципу «важко на тренуваннях — легко в ігрі» дуже швидко пройнялися й футболісти команди. Саме це забезпечило успіх тренерському починанню. Адже високі тренувальні навантаження в період передсезонної підготовки не є якимось відкриттям. їх, зокрема, вимагають методичні настанови. Зате так само добре відомо, що в багатьох колективах їх серйозно не сприймають через небажання гравців «даремно надриватися».
Тренери «Динамо» працюють у тісній співдружності з медиками. Ця співдружність стала дуже важливим фактором підготовки команди, її виступів протягом усього сезону. Лікарі були справжніми помічниками тренерського колективу. Вони дуже багато зробили для профілактики травм у гравців, оперативного діагностування ушкоджень, вдаючись до найсучасніших методів фізіотерапевтичного лікування. Все це було тим важливіше, що з 16 гравців основного складу через важкі травми на початку сезону вибули з строю В. Семенов і О. Дамін (через те золоті медалі чемпіонів, як і інші почесні трофеї, одержали тільки 14 гравців київського «Динамо»).
Отже, тренерам команди «Динамо» вдалося підвести своїх підопічних до початку сезону в стані найвищої фізичної готовності, а потім протягом усього чемпіонату підтримувати цю готовність на оптимальному рівні. Однак це було тільки півсправи. Залишалися ще «дрібниці»: увінчати фізичну базу гідною надбудовою — футболом високого класу. Команда киян і з цим завданням упоралася якнайкраще. Маю на увазі не стільки численні трофеї, завойовані колективом, скільки якість гри, продемонстрованої киянами в найкращих матчах сезону.
Тренери «Динамо» спромоглися в підготовчому періоді і протягом сезону закласти й ствердити основу не просто хорошої організації гри, але й поставити її на принципово нові, сучасні рейки.
Як же сформулювати цей новий ігровий принцип київського «Динамо»? Я сказав би: «Колективне розв’язання колективного завдання на базі універсалізму всіх без винятку гравців». Київське «Динамо» атакує всією командою і всією командою захищається. І це не взаємодопомога окремих ланок в моменти, зручні для взяття чужих воріт або небезпечні для власних, а твердий ігровий принцип, коли незалежно від обстановки всі без винятку лінії команди постійно перебувають в русі, в ігрі. Якщо, скажімо, В. Трошкін опинився на місці центрфорварда, то він грає саме як центрфорвард, а якщо В. Веремєєв чи В. Мунтян опинилися на краю, то вони виконують функції саме крайніх нападаючих — ясна річ, не взагалі, а в даний момент, бо цього вимагає ігрова обстановка. І, що дуже важливо,— роблять це кваліфіковано.
Минулого року київське «Динамо» було командою без зірок Не в тому розумінні, що, мовляв, у колективі раптом зникли футболісти високого класу, а в тому, що жоден з них не грав роль зірки першої величини, якій решта лише підігруе. Якщо це твердження комусь із читачів здається непереконливим, спірним, нехай у думці порівняє гру Олега Блохіна в позаминулому і минулому роках. У спрощеному вигляді це можна сформулювати так: якщо раніше команда грала на Блохіна і через нього добивалася бажаного, то тепер уже Блохін грає на команду, прагнучи добитися за-гальноколективної мети. Це найвірніший шлях, бо колектив завжди сильніший за одиночку, причому інтереси та індивідуальні можливості останнього аж ніяк не обмежуються: той же Блохін залишився найкращим бомбардиром року, причому забив ще більше голів, ніж у попередньому сезоні.
Тренерам «Динамо» вдалося схилити досвідчених футболістів з усталеними поглядами та звичками до нового для них трактування гри. Як відбувався цей процес? Ось тільки одна подробиця: ще в січні динамівці у видеозаписі переглянули велику кількість матчів за участю найсильніших клубів Європи. Певен, що це наочне знайомство гравців з новими віяннями в сучасному футболі відіграло дуже велику роль, психологічно підготувало команду до переходу на інший стиль гри.
Слід зазначити, що взагалі з приходом до колективу В. В. Ло-бановського і О. П Базилевича вперше в історії київського «Динамо» було чітко налагоджено ефективну службу інформації. Цією справою керує спортивний журналіст і філолог (він володіє кількома іноземними мовами) М. Ошенков, запрошений клубом на постійну роботу. Завдяки його зусиллям усе нове й цікаве, що відбувається в сучасному футболі, одразу стає надбанням тренерів і гравців «Динамо», оскільки на більшість європейських клубів тут заведено докладні досьє.
Тож недивно, що задовго до зустрічей з софійським клубом ЦСКА «Септемврійське знаме» і франкфуртським «Ейнтрахтом» тренери та гравці «Динамо» знали про своїх майбутніх суперників буквально все. Це набагато полегшило підготовку до відповідальних міжнародних ігор, значною мірою сприяло успіхові киян.
Вище було багато сказано про тренерів «Динамо», про оновлений стиль гри команди, про деякі нові елементи в методах підготовки колективу. Про гравців — нічого. Спробуємо в коротких, сказати б, телеграфних характеристиках заповнити цю прогалину і оцінити гру золотих медалістів.
Є. Рудаков. Граючи стабільно, без зривів, як і в попередніх сезонах, відзначився високою майстерністю.
В. Трошкін. Універсальний футболіст. Минулого сезону ця якість розкрилася в ньому найповніше.
С. Решко. Грав надійно. Жодного слабкого виступу.
М. Фоменко. Набагато підвищив свою тактичну майстерність виступаючи в ролі вільного захисника (раніше він разом із Решком грав «у лінію»), брав активи у участь в атаках.
В. Матвієнко. Добре впорався з роллю крайнього захисника сучасного стилю, підтвердив свій високий клас у цьому амплуа.
В. Веремєєв. Зіграв краще, ніж будь-коли раніше, активно конструював атаки, створюючи багато голових ситуацій.
В. Колотов. Повністю поставив своє обдарування на службу колективу, дуже активно сприяв досягненню спільної мети.
Л. Буряк. Безумовно, зробив крок уперед, але його великі можливості ще чекають повного розкриття.
В. Мунтян. Грав переважно позаду в ролі опорного півзахисника, це було трохи незвично, але його тактичний діапазон, безумовно, розширився.
В. Маслов. Не дуже виділявся на загальному фоні, насправді ж добре прислужився команді, був активним учасником її колективних зусиль і суворо додержував ігрової дисципліни.
В. Онищенко. Повернувшись у «Динамо», легко вписався в ігровий ансамбль, тактик-універсал, добре грав і в обороні, і в нападі (11 голів).
О. Блохін. Раніше був просто бомбардиром, тепер — гравець універсального плану, бере участь і в обороні своїх воріт, і в підготовці атаки. Чимало м’ячів забито з його передач, що, однак, не перешкодило йому стати найрезультативнішим гравцем сезону (20 голів)
В. Зуєв. Не часто з’являвся в основному складі, але в ряді дуже важливих і важких для команди матчів зіграв саме на тому рівні вимог, які можна поставити перед провідним гравцем
Г. БОРИСОВ
ЧЕМПІОНСЬКИЙ
ВЕРНІСАЖ
Валерій Лобановський, Олег Базилевич
Тримають двоє руки на кермі
І дивляться вперед в чотири ока. Щоб корабель «Динамо» знову міг Прибути в строк до бухти Перемога.
Олег Блохін
М’яч летить, неначе з пращі, Гульк — і вже у сітці він!
Недаремно ж кращий з кращих Третій рік Олег Блохін!
Володимир Веремєєв
Хоча футбол і не балет, Й інші в нім вимоги й виміри — Класичний кожен пірует...
Чи то пак, фінт у Володимира.
Володимир Онищенко
З такою силою він б’є, Що не спинити лету. Пробивши сітку, м’яч стає Супутником планети.
Віктор Колотов
Капітан, капітан, усміхніться!
В перемогах ваша частка чимала.
Знають в селах усі і в столицях —
Непогано в капітана йдуть діла!
Володимир Трошкін
Скрізь суперників стріча, Відбирає в них м’яча, Не спочине й трошки...
І в очах у глядача Аж троїться Трошкін!
Бий хоч в «дев’ятку», хоч в «десятку», Хоч головою, хоч в стрибку —• Де Рудаков, там все в порядку. Ворота завжди на замку!
Леонід Буряк
Рине в бій, у саму гущу, На вістря атак, Невсипущий, всюдисущий Леонід Буряк.
КУЗНЯ ФУТБОЛЬНИХ ТАЛАНТІВ
Як і гравці основного складу, дублери київського «Динамо» завоювали перше місце в своєму турнірі достроково. Це їхня сьома перемога в чемпіонаті країни. Що й казати, динамівська молодь разом із своїм наставником Анатолієм Кириловичем Пузачем здобула заслужену і почесну перемогу. Та згадаймо сьогодні 1949 рік. Саме тоді, коли основний склад київського «Динамо» не часто радував нас перемогами, на повний голос заговорили дублери. Хай це сталося тільки в турнірі резервістів, але перша ластівка вселила надію, що колись і на нашу вулицю прийде велике футбольне свято.
Минуло ще два роки, і найкращі з дублерів міцно закріпилися в основному складі київського «Динамо». З іменами таких футболістів, як Олег Макаров, Ернст Юст, Михайло Коман, Михайло
Переможці турніру дублерів —• другий ешелон київських динамівців.
Михалина, пов’язаний «срібний» успіх у 1952 та перша кубкова вікторія в 1954 роках. А незабаром з’явилася нова поросль дублюючого складу: Віктор Каневський, Андрій Біба, Віктор Сереб-ряников, Олег Базилевич, Валерій Лобановський, Йожеф Сабо — ті, хто торував шлях до великих золотих медалей 1961 року.
В складі київського «Динамо», яке тоді вперше стало чемпіоном СРСР, був лише один з героїв 1949 року — Олег Макаров. Але в цьому успіху, безсумнівно, закладено працю тих його товаришів, спортивний шлях яких у динамівському колективі завершився трохи раніше.
Наступні роки позначені хвилею нового наступу київської футбольної молоді в турнірах дублерів. Тим часом зросли Федір Мед-відь, Віктор Банников, Вадим Соснихін, Євген Рудаков, Анатолій Бишовець, Володимир Мунтян, які привели команду до тріумфу 1966—1968 років, коли київський клуб тричі поспіль ставав чемпіоном, а також Володимир Онищенко, Олег Блохін, Володимир Веремєєв, Олександр Дамін, Валерій Зуєв, Леонід Буряк. Прийнявши чемпіонську естафету, вони допомогли своїй команді вшосте здобути золоті нагороди і вчетверте виграти Кубок СРСР.
А скільки здібних гравців, які пройшли футбольні університети в дублюючому складі київського «Динамо», успішно грають сьогодні в колективах усіх трьох 'ііг вітчизняного футболу: Станіслав Євсєенко, Анатолій Пилипчук — у «Дніпрі», Юрій Ванкевич — у донецькому «Шахтарі», Сергій Морозов — у ЦСКА, Анатолій Боговик, Борис Білоус — у мінському «Динамо», Віктор Кащей, Віталій Де-иеж — у запорізькому «Металурзі», Ігор Дирів, Василь Кириченко — в івано-франківському «Спартаку». Цей список можна продовжити, але її без того ясно, чому київський дубль називають справжньою кузнею футбольних талантів.
Хто ж одержав золоті жетони за перемогу в турнірі резервістів 1974 року? Це воротарі Валерій Самохін та Михайло Москаленко, захисники Олександр Бойко, Вячеслав Кочубинський, Вячеслав Головін, Сергій Каталимов, Віктор Кондратов, півзахисники Олег Серебрянський, Віктор Маслов, Юрій Ковальов, Володимир Плоскина, нападаючі Віталій Шевченко, Микола Пінчук, Володимир Лозинський
П. РИМАРЕНКО
БРОНЗОВИЙ ДЕБЮТ
Старший тренер Ахмед Лятифович Алескеров, готуючи команду до початку сезону, не тішив себе ілюзіями Він розумів, що одесити поступаються силою багатьом суперникам. «Чорноморець» вступив у дружину найсильніших без свого лідера — Анатолія Шепеля, на діях якого, головним чином, грунтувалася тактика команди в першій лізі. Отже, потрібна була нова тактична побудова. Тренер і колектив наполегливо шукали її.
9 травня «Чорноморець» приймає московських спартаківців, і переповнені трибуни проводжають свою команду тисячоголосим «Мо-лод-ці!». То була перша перемога моряків у чемпіонаті-74, і прийшла вона в п’ятому турі. Не забарилися й нові успіхи, та деяким оглядачам здавалося, що одесити тримаються на самому тільки піднесенні.
Тим часом тренер наполегливо прищеплював гравцям переконання, що сумлінне, професіональне ставлення до справи, повна самовіддача у грі й на тренуваннях обов’язково віддячать повноцінним 5 спіхом Цьому й було підпорядковано спортивне життя команди
— Тепер усі навчилися користуватися найновішими засобами й методами тренування, знають секрети сучасної тактики гри,— сказав якось у розмові Ахмед Лятифович.— У цьому плані всі пра-
«Чорноморець» — команда бронзових медалістів.
цюють приблизно однаково. Тому, на мій погляд, вирішальну роль в успіху команди починає відігравати її мікроклімат, правильна настроєність на гру, додержання оптимальної фази відновлення.
Мені довелося бачити тренування команди на спортивній базі «Чорноморця». Захисники ретельно опрацьовували різні комбінації нападу, форварди вчилися вибивати м’яч у підкаті.
— Тотальний футбол?
— Я сказав би, колективний футбол,— відповів старший тренер.— Таке визначення точніше відбиває вітчизняні традиції: звичайно, чемпіонат світу багато чого навчив нас, однак якихось особливих відкриттів тут не сталося. Він лише підтвердив ті позиції, на яких уже стояли наші провідні фахівці. До речі, центральні захисники «Чорноморця» Зубков і Лещук ще в першій лізі підключалися в атаку й навіть забивали голи. Цієї тактики ми дотримуємося й тепер: прагнемо грати швидко, мобільно, комбінаційно, захищатися й атакувати великими силами.
Успіхи «Чорноморця» небезпідставно зв’язують з іменем заслуженого тренера УРСР А. Л. Алескерова. Дуже цінно, що в цьому, зокрема, дають собі звіт і самі гравці:
— Ахмед Лятифович не тільки досвідчений тренер, який досконало знається на футболі,— каже комсорг команди Вячеслав Лещук,— але, незважаючи на молодість, ще й виявляє просто житейську мудрість. Він уміє розмовляти з людьми, домагатися взаєморозуміння. Звідси й висікаються іскри командної гри. Наш тренер привчив і мене, і моїх товаришів до вдумливої роботи і при
щепив упевненість, що її наслідки допоможуть команді бути не просто «середняком» у вищій лізі
Поряд із старшим тренером працюють його добрі помічники Юрій Михайлович Романов (начальник команди) і тренер Юрій Леонідович Заболотний Обидва — заслужені тренери республіки, майстри спорту, які свого часу виступали в складі «Чорноморця» і тепер ділять з командою всі радощі й невдачі. Втім, якщо й були невдачі, то тільки на початку року, коли колектив закладав фундамент майбутніх перемог. А попереду була нагорода за працю, за дерзання — почесне третє місце і звання призерів XXXVI чемпіонату СРСР.
А що ж далі? Чого прагне «Чорноморець» у 1975 році?
— Хоч ми й добилися такого успіху,—відповів на це запитання А. Л. Алескеров,— «Чорноморець» поки що не можна назвати висококласною командою. Наше завдання — утвердити себе в чемпіонаті країни. Нас турбуватиме не конкретне місце в таблиці, а характер гри команди Вона має бути осмислена, добре організована, враховувати можливості кожного гравця, відзначатися добре продуманими, різноманітними й несподіваними для суперників тактичними ходами в атаці, відповідати всім вимогам часу.
«Чорноморець» вирушає в свій другий рейс на вищому рівні, і шанувальники команди зичать їй попутного вітру й щасливого плавання.
Д. АРКАДЬЄВ
€ У ФОРВАРДА МРІЯ...
Про відомого футболіста уболівальники знають усе. і кількість забитих ним м’ячів, і улюблені фінти, і послужний список в іграх збірної. А от, якщо тебе цікавить його життя поза стадіоном, то тут здебільшого доводиться обмежуватися тільки «авторитетними» переказами. Коли одного разу ми з кореспондентом «Комсомольской правдьі» Р Зайцевим завітали до будинку по вулиці Уманській, де живе комсорг київського «Динамо» Олег Блохін, давно знайомий спортсмен постав перед нами в новому світлі.
— Колись мені здавалося, що у футболістів веселе й безтурботне життя,— розповідає Олег — Літають з одного міста в друге, з одної країни в другу Тільки й клопоту в них, що забивати голи. Та ступивши на цей шлях, я незабаром переконався: тут потрібна велика, повсякденна праця Гляньте, як працюють на тренуваннях Євген Рудаков, Володимир Мунтян чи Віктор Колотов, та й взагалі уся команда: справді до сьомого поту. А під час гри! Ми одного
І знов голкіпер програв поєдинок.
разу підрахували, що протягом матчу команда втрачає 10—12 кг живої ваги...
В розмові він, як і на полі, дуже запальний, намагається надати своїм словам найбільшої переконливості:
— Кожний з нас має родину, друзів, особисті інтереси й захоплення,— веде далі Блохін — Та ось у минулому сезоні я й мої товариші по збірній і клубу вдома залишалися буквально лічені дні. А таке ж повторюється щороку. Ні, я не скаржуся вам: кажу це, щоб люди бачили й зворотний бік медалі; щоб і хлопчаки, котрі мріють пре великий футбол, настроїли себе на серйозну, систематичну й зовсім нелегку працю.
В квартирі, де живе найрезультативніший форвард країни, все нагадує про спорт: вимпели, значки, кубки, медалі. Воно й зрозуміло: всі члени його сім’ї — спортсмени. Мати Олега, заслужений майстер спорту Катерина Захарівна Адаменко, в минулому — ре
кордсменка країни в спринті. Батько, Володимир Іванович Блохін, який був різнобічним спортсменом, нині працює заступником голови обласної ради спортивного товариства «Трудові резерви». Серйозно займався легкою атлетикою їхній старший син Микола, нині — кандидат хімічних наук.
У сучасному футболі для успіху, крім усіх інших компонентів, потрібна швидкість. Стометрівку Блохін пробігає менш як за 11 секунд! Цього Олега навчила ще сама Катерина Захарівна. Взагалі йому поталанило на тренерів. З азами техніки хлопчика знайомили досвідчені й умілі педагоги О В. Леонідов, М. П. Мельниченко, В. М. Голубєв, потім він навчався в М. М. Комана.
— Тепер я дістаю велике моральне задоволення від занять під керівництвом Валерія Васильовича Лобановського та Олега Петровича Базилевича,— каже Блохін — Я сказав би так: хороший футболіст — це вмілий виконавець творчих задумів тренера.
Результативний форвард чимось нагадує секретну зброю, і вона зберігає свою ефективність доти, поки суперники не розкрили її секрету. Саме тому далеко не всім нападаючим вдавалося рік у рік забивати багато голів. А він третій рік поспіль виграє приз газети «Труд» — найрезультативнішому бомбардирові чемпіонату.
— Ви не побоюєтеся, що в новому сезоні захисники знайдуть спосіб нейтралізувати вас?
— Про це я замислювався ще 1972 року, коли вперше забив найбільшу кількість голів У наступному сезоні забивати м’ячі стало важче. На що розраховувати далі? Ми, форварди, маємо перед собою приклад Пеле Адже захисники не можуть поскаржитися на те, що не мали часу вивчити короля футболу. Однак він спромігся забити свою тисячу голів...
— Мрієте повторити рекорд Пеле?
— Такого задуму в мене поки що немає. А от ввійти до складу символічного «клубу Федотова» хочу якнайшвидше.
Минулого сезону багато оглядачів відзначали, що гра лідера атаки київського «Динамо» збагатилася новим змістом, що Блохін дедалі більше уваги приділяє взаємодії з партнерами на полі, взагалі колективним діям.
Футбол привабливий, зокрема, тим, що відкриває перед спортсменом широкі можливості для імпровізації, розкриває й самого спортсмена. Тож попереду в нас — знайомство з новими гранями таланту київського форварда, які ще обов’язково засвітяться. Адже студентові Київського інституту фізкультури Олегові Блохіну, вже двічі названому найкращим футболістом країни, тільки 23 роки.
Б. ДАВИДЕНКО
ВСЮДИСУЩА «ДЕСЯТКА»
Улітку 1968 року глядачі вперше побачили на полі Центрального стадіону столиці України новачка в складі команди — чемпіона СРСР. У грі стрункого, худорлявого юнака приваблювало вміння елегантно, невимушено розпоряджатися м’ячем, знаходити оригінальні продовження в складних ситуаціях. Так відбувся дебют Володимира Веремєєва в основному складі київського «Динамо».
Однак минуло ще три сезони, перш ніж здібний футболіст* знайшов своє справжнє місце в команді. З 1971 року він уже не значився в протоколі резервного складу «Динамо», а надягнув футболку з номером «10», під яким тривалий час виступав його старший товариш заслужений майстер спорту Віктор Серебряников. Того ж року молодий півзахисник став кандидатом до олімпійської збірної країни. Однак він і тоді не тішив себе думкою, що вже прийшов до піку майстерності. Хоч з боку тренерів до нього не було особливих претензій, Володимир постійно шукав «своєї гри». І зрештою таки знайшов її. Сталося це в сезоні 1974 року, коли талант динамівця розкрився особливо яскраво.
— Іди, Володю...
Торік відразу ж після закінчення фінального матчу на Кубок країни мені довелося розмовляти зі старшим тренером ворошилов-градської «Зорі» Євгеном Пестовим. Досвідчений фахівець тоді відзначив, що найбільший внесок у перемогу «Динамо» зробив, на його думку, Володимир Веремеев.
— Чому ви так вважаєте? — поцікавився я.
— Бо небезпека для «Зорі» виникала в тому місці, де знаходилася «десятка» киян,— відповів тренерЯ вже не кажу про те, що два перших голи у ворота Олександра Ткаченка було забито після бездоганно виконаних несподіваних передач Веремєєва.
Що ж, не погодитися з думкою старшого тренера «Зорі» було важко. Володимир справді зіграв дуже сильно, продемонструвавши глибоке розуміння командної гри.
Самовідданість, справжній колективізм притаманні характерові Веремєєва. Він завжди готовий прийти на допомогу товаришеві у найскладнішій ігровій ситуації. Цю рису київського півзахисника відзначали Альф Рамсей, Влодзімеж Любанський, Юрген Грабов-ський Двоє останніх виступали в іграх проти київського «Динамо» і знають це з власного досвіду.
Нині талант Володимира Веремєєва перебуває в розквіті. Хай же він якнайдовше служить найкращій футбольній команді нашої країни.
В. ГАЛИНСЬКИЙ
ПОВЕРНЕННЯ
Для нападаючого збірної СРСР та київського «Динамо» Володимира Онищенка минулий сезон був трішечки щасливішим, ніж для решти його товаришів-динамівців. Чому? Бо крім задоволення від здобутих титулів, у нього була ще одна вагома причина радіти: він знову повернувся до рідного клубу та ше й в такий знаменний для нього рік.
Присутність у чемпіонському колективі найкращого футболіста Радянського Союзу і найвлучнішого форварда Олега Блохіна ніби трохи затіняє роль Онищенка. Але всі, хто по-справжньому знається на цій грі, бачать у ньому технічного, вольового, сміливого форварда, котрий уміє й любить забивати голи. Його небезпечних сильних ударів з обох ніг побоюються воротарі.
В торішньому чемпіонаті Володимир забив 11 м’ячів. Багато чи мало? На це запитання відповідає він сам:
— Звичайно, мій скромний результат далекий від рекорду Микити Павловича Симоняна (34 м’ячі протягом одного сезону) і
навіть від досягнення Олега Блохіна. Однак у цьому мені бачиться певна причина: бомбардиром треба народитися. Не всім же бути Симонянами, Мюллерами, Круїффами. Відчуття гола дається від природи. І все ж гадаю, що кожен нападаючий незалежно від того, чи він яскрава зірка, чи просто хороший футболіст, повинен прагнути до вдосконалення, якому практично немає меж. От і я хочу додержувати цього правила.
Нинішній сезон для динамівців Києва легким не назвеш. Тм, як відомо, доводиться виступати на кількох фронтах. Чимале навантаження випадає й на долю Володимира Онищенка. Що ж, побажаємо йому прицільних ударів по воротах суперників.
В. БРАНИЦЬКИЙ
БОМБАРДИРИ І ГОЛИ
Вісім місяців тривав XXXVI чемпіонат СРСР. Зіграно 240 матчів, у яких було забито 534 м’ячі. Ось як вони розподіляються між командами і гравцями
«Динамо» (Київ)—49
О. Блохін — 20, В. Онищенко—11, В. Колотов — 7, Л Буряк— 5, В. Мунтян— 2, В Трошкін — 2, В. Веремєєв—1, А. Ше-пель — 1.
«Пахтакор» — 45
М. Ан—11, Т. Ісаков — 9, В. Федоров — 9, В. Хадзіпанагіс — 9, В. Варюхін — З, Б. Абдураїмов—1, Ю. Бєлов—1, А. Корченов—1, А. Могильний — 1.
«Динамо» (Москва) — 42
В. Павленко — 16, А. Байдачний— 11, Г. Єврюжихін — 4, О. Пе-трушин — З, В. Козлов — 2, О. Маховиков — 2, Ю. Гаврилов — І, В. Комаров—1, Ю. Курненін — 1, Ю Пудишев—1.
«Спартак» — 41
О. Пискарьов—10, В. Андрєєв — 9, Є. Ловчев — 6, М. Булга-ков — 5, О Минаєв —4, В. Гладилін — З, С. Ольшанський — 2, О Кокорєв—1, Г. Логофет—1
«Арарат» — 37
Н. Казарян — 8, Л. Іштоян — 7, А. Андреасян — 6, О. Заназа-цяну-6, Е. Маркаров — 5, Н. Петросян —З, С. Бондаренко — 2.
«Кайрат» — 37
А. Іонкін — 16, В. Чеботарьов — 8, Г. Мартьян — 4, Ф Хісамуі-дінов— З, В. Маркін — 2, В Алтухов— 1, В. Булахов—1, Б Євдо-кимов—1 Є. Михайлін—1.
«Зеніт» — 36
О. Стрепетов — 7, А. Зінченко — 6, О. Ніколаєв — 6, Г. Хром-ченков — 5, Г В’юн — З, В Казачонок — З, П. Садирін — З, В. Го-лубєв—1, В Жигунов—1, М Фокін — 1.
«Торпедо» — 35
В. Никонов—12, А. Дегтярьов — 9, О. Максименков — З, В. Юрін — З, О. Тукманов — 2, В Філатов — 2, В. Абрамов—1, С. Веньков— 1, А. Єськов — 1, А Соловйов — 1.
«Чорноморець» — 35
В. Макаров—13, В. Зубков — 6, Г. Сапожников — З, В. Дзю-ба — 2, А Дорошенко — 2, В. Прокопенко — 2, В Родіонов — 2, В. Лєщук—1, В. Нєчаєв—1, В. Томашевський — 1, В. Фейд-ман — 1
В свої ворота — В Голубєв («Зеніт»—1).
«Карпати» — 33
В. Данилюк—10, Е. Козинкевич — 6, Я. Кикоть — З, Г. Лиха-чов — З, О. Савка — З, Р. Хижак — З, Н. Бачіашвілі — 1. Л. Броварський— 1, А Васильєв —1, Р. Поточняк—1, В. Фурсов—1.
«Зоря» — 32
А. Куксов — 8, Ю Єлисєєв — 6, В. Бєлоусов — 4, Ю. Васенін — 4, В. Кузнецов —З, В Стульчин —З, С. Андрєєв—1, О. Журав-льов—1, С Кузнецов—1, Г. Шилін—1
«Нісіру» — 32
М. Михайлов —7, Є Піуновський — 7, І. Надеїн —З, В. Крас-нов — 2, М Табачук — 2, Ю. Хлопотнов — 2, Р Атамалян—1, В. Га-сперський —1, В Журавльов—1, І. Карас—1, В Константи-нов—1, В Симоненков—1, В Філімонов —1, П. Чебану—1.
В свої ворота — С Ольшанський («Спартак») — 1.
«Дніпро» — 31
О. Христян — 9, В. Поркуян — 6, П. Слободян — 5, С. Євсєєн-ко — З, Ю. Соловйов — З, А. Гринько—1, Ю. Ковба—1, В. Ля-бик— 1, П. Найда — 1, А. Пилипчук— 1.
«Шахтар» — 31
В Старухін—11, М Соколовський — 5, В Сафонов —4, О Ва-сін — З, Ю. Губич —3. Ю. Дудинський — 2, В Яремченко—1, Вал. Шевлюк— 1, Вл Шевлюк— 1
«Динамо» (Тбілісі) — 29
М. Мачаїдзе — 7, В Челідзе —5, В Гуцаєв — З, Г. Нодія — З, К. Асатіані — 2, П. Рехвіашвілі — 2, 3 Церетелі — 2, Р. Дзодзуашві-лі—1, У Кантарія—1, Д Кіпіані— 1, М. Хурцілава—1, 3. Ебра-лідзе— 1.
ЦСКА - 28
Ю. Смирнов — 5, В Федотов — 5, О Козловських — 4, Б. Ко-пєйкін — 4, В Дударенко —З, В Дорофєєв — 2, В Бабенко—1, С. Морозов—1, В Папаєв—1. В. Теллінгер—1, С. Шлапак—1.
ПРИЗИ ВЕЛИКОГО ФУТБОЛУ
Приз імені Г. І. Федотова. Встановлений Центральним спортивним клубом Армії в пам’ять видатного радянського футболіста. Нагороду вручають команді, яка забила найбільшу кількість м’ячів у чемпіонаті.
Володарем призу 1974 року вп’яте стали динамівці Києва, які провели 49 м’ячів у ворота суперників.
За найкращу різницю забитих і пропущених м’ячів. Приз встановлений журналом «Старт». У четвертий раз його завоювали 1974 року динамівці Києва.
Двома складами. Приз Федерації футболу СРСР для клубів, які набрали найбільшу кількість очок основним і дублюючим складами. Він теж став здобутком чемпіона СРСР 1974 р.: у динамівців Києва 86 (40+46) очок.
Приз дублерам. У сьомий раз ним заволоділа зміна майстрів київського «Динамо», які набрали 46 очок.
Найкращому бомбардирові. Приз газети «Труд». Третій рік підряд його завойовує киянин Олег Блохін, який у XXXVI чемпіонаті забив 20 м’ячів Друге місце поділили два молодих центрфорвар-ди — Анатолій Іонкін («Кайрат») і Вадим Павленко («Динамо», Москва), які забили по 16 м’ячів.
За волю до перемоги. Виграти найбільшу кількість зустрічей, в яких суперник відкрив рахунок,— така умова для одержання призу, встановленого редакцією газети «Советская Россия». За підсумками минулого сезону цю нагороду одержала команда «Арарат». В її активі три таких перемоги: над «Зорею» — 4:2, над «Пахта-
кором» — 3:1 і московським «Динамо» — 3:2 (в цій зустрічі єреванці програвали 0:2).
Приз агресивного гостя. Для команди, яка набере найкращу суму очок на полях суперників. Встановлений українською молодіжною газетою «Комсомольское знамя» В 1974 році найагресивнішим гостем стали спартаківці Москви, які набрали на чужих полях 16 очок.
Найкращому воротареві. Приз журналу «Огонек» Минулого року його присуджено спартаківцю О. Прохорову.
Великий рахунок. Приз тижневика «Футбол — Хоккей» для команди, яка протягом чемпіонату здобула найбільше перемог з перевагою в три м’ячі й більше. У 1974 р. тут перед вели московські спартаківці. На їхньому рахунку 5 таких перемог: над «Пахтако-ром» — 4:1 і 3:0, «Дніпром» — 4:1, «Кайратом» — 4:0, «Чорноморцем» — 3:0.
Приз справедливої гри. Встановлений редакцією журналу «Че-ловек и закон» і затверджений Федерацією футболу СРСР у 1974 році. Присуджується команді, гравців якої протягом сезону найменшу кількість разів виводили з поля або попереджували за порушення.
Однакові показники в «Чорноморця» і московського «Торпедо» Редколегія журналу вирішила вручити свій приз команді «Чорноморець», оскільки вона зайняла призове місце в чемпіонаті країни.
Кубок прогресу. Приз встановлений редакцією «Робітничої газети». Вручається команді, яка в турнірній таблиці порівняно з минулим сезоном перемістилася вгору на найбільшу кількість щаблів. Підрахунок очок ведуть так: 16-е місце—1 очко, 15-е — 2 очки і т. д Потім враховується сходження команди вгору. Цю нагороду завоював одеський «Чорноморець» — дебютант чемпіонату країни у вищій лізі, який посів третє місце.
НАЙКРАЩІ
За результатами референдуму, який проводить тижневик «Футбол — Хоккей» серед спортивних журналістів, найкращим футболістом 1974 р. визнано Олега Блохіна.
Федерація футболу СРСР визначила 33 найкращих гравців минулого сезону. Ось хто ввійшов до цього списку:
Воротарі: О. Прохоров («Спартак»), Є Рудаков («Динамо», Київ), В. Пільгуй («Динамо», Москва).
Праві крайні захисники: В. Трошкін («Динамо», Київ), Г. Лого-фет («Спартак»), Р. Дзодзуашвілі («Динамо», Тбілісі).
Праві центральні захисники: М. Фоменко («Динамо», Київ), М. Осянін («Спартак»), В. Звягіннев («Шахтар»).
Ліві центральні захисники: С. Ольшанський («Спартак»), М. Ху-дієв («Торпедо»), С. Нікулін («Динамо», Москва).
Ліві крайні захисники: В. Матвіенко («Динамо», Київ), В. Бу-турлакін («Торпедо»), М. Високих (ЦСКА).
Праві півзахисники: В. Веремєєв («Динамо», Київ), В. Кузнецов («Зоря»), О. Мінаєв («Спартак»).
Центральні півзахисники: В. Колотов («Динамо», Київ), М. Ма-чаїдзе («Динамо», Тбілісі), О. Заназанян («Арарат»).
Ліві півзахисники: А. Андреасян («Арарат»), Є. Ловчев («Спартак»), М. Ан («Пахтакор»).
Праві крайні нападаючі: В. Онищенко («Динамо», Київ), Ю. Чес-ноков («Локомотив»), Л. Іштоян («Арарат»).
Центральні нападаючі: В. Никонов («Торпедо»), В. Федоров («Пахтакор»), В. Павленко («Динамо», Москва).
Ліві крайні нападаючі: О Блохін («Динамо», Київ), В. Хадзі-панагіс («Пахтакор»), В. Казачонок («Зеніт»).
Президія федерації футболу УРСР затвердила список 33 найкращих футболістів республіки та список 22 найкращих футболістів другої ліги (шостої зони) за підсумками сезону 1974 року.
Воротарі: Є. Рудаков («Динамо»), Л. Колтун («Дніпро»), Ю. Дегтярьов («Шахтар»).
Праві крайні захисники: В. Трошкін («Динамо»), С. Кузнецов («Зоря»), В. Нечаєв («Чорноморець»).
Праві центральні захисники: С. Решко («Динамо»), В. Лещук («Чорноморець»), Р. Поточняк («Карпати»).
Ліві центральні захисники: М. Фоменко («Динамо»), В. Гри-гор’єв («Чорноморець»), В. Малигін («Зоря»).
Ліві крайні захисники: В. Матвіенко («Динамо»), Ф. Чорба («Карпати»), Є. Логвиненко («Чорноморець»).
Праві півзахисники: В. Мунтян («Динамо»), Л. Буряк («Динамо»), В. Кузнецов («Зоря»).
Центральні півзахисники: В. Колотов («Динамо»), В. Фейдман («Чорноморець»), А. Куксов («Зоря»).
Ліві півзахисники: В. Веремєєв («Динамо»), В. Макаров («Чорноморець»), Ю. Васенін («Зоря»).
Праві крайні нападаючі: В. Онищенко («Динамо»), О. Васін («Шахтар»), Г. Лихачов («Карпати»).
Центральні нападаючі: В. Старухін («Шахтар»), А. Шепель («Динамо»), О. Христян («Дніпро»).
Ліві крайні нападаючі: О. Блохін («Динамо»), Е. Козинкевич («Карпати»). В. Сафонов («Шахтар»).
22 найкращих футболісти другої ліги (шостої зони):
Воротарі: В. Пурпак («Суднобудівник», Миколаїв), В. Шатохін («Фрунзенець», Суми).
Праві крайні захисники: В. Євдокимов («Колос», Полтава), В. Корчевний («Локомотив», Вінниця).
Праві центральні захисники: В. Абрамов (СК, Чернігів), Ю. Ни-китюк (СК, Луцьк).
Ліві центральні захисники: П. Бахуринський («Металіст», Харків), С. Симушин («Фрунзенець», Суми).
Ліві крайні захисники: Б. Кравчук («Автомобіліст», Житомир), Ю. Бойко («Суднобудівник», Миколаїв).
Праві півзахисники: О. Авер’янов («Суднобудівник», Миколаїв), М. Батюта («Автомобіліст», Житомир).
Центральні півзахисники: Й. Бордаш («Металіст», Харків), О. Іг-натенко (СК, Чернігів).
Ліві півзахисники: В. Булгаков («Суднобудівник», Миколаїв), А. Мельников (СК, Чернігів).
Праві крайні нападаючі: В. Клочко (СК, Чернігів), О. Муха («Авангард», Севастополь).
Центральні нападаючі: В. Дзіоба (СК, Чернігів), М. Русін («Говерла», Ужгород).
Ліві крайні нападаючі: С. Звенигородський («Локомотив», Херсон), В. Жилін («Фрунзенець», Суми).
Одинадцять найкращих дебютантів футбольної першості 1974 року назвала редакція журналу «Смена». Це воротар Анатолій Єлиза-ров («Торпедо»), захисники Микита Високих (ЦСКА), Володимир Григор’ев та Вячеслав Лещук («Чорноморець»), Георгій Теглецов («Ністру»), півзахисники Валерій Гладилін («Спартак»), Володимир Макаров («Чорноморець»), Олександр Максименков («Торпедо»), нападаючі Анатолій Шепель («Динамо», Київ), Вадим Павленко («Динамо», Москва), Володимир Дзюба («Чорноморець»).
ПІДСУМКОВІ ТАБЛИЦІ XXXVI ЧЕМПІОНАТУ
Вища ліга
І	Команди	1	2	3	4	5	б	7	8	9	10	11	12	13 1	4 15	16	в	н	П	М'ячі	0
1	„Динамо" к	9	10 0 2	33 2 0	2 0 1 1	2 0 0 0	2 1 2 0	5 0 0 2	1 1 3 3	2 0 0 0	0 0 3 1	0 0 1 1	10 22	1 1 1 20 5	1 2 0 0 1 2	0 1 4 2	14	12	4	49-24	40
2	„Спарток"	01 2 0	1	0 1 3 0	0 0 ІЗ	0 2 1 0	1 1 0 0	1 1 1’1	4 1 3 0	1 0 10	0 0 4 1	1 1 2 1	00 13	2 1 1. 2 1 2	0 10 2 40	2 1 0 1	15	9	6	41-23	39
3	„Чорноморець*	3 3 0 2	1 0 0 3	і	0 0 1 0	0 2 2 1	1 1 0 0	0 2 2 0	1 0 1 0	2 2 0 2	2 2 1 1	1 1 2 0	1 2 1 0	10 2 0 1 0	1 33 0 0 0	2 1 5 1	12	11	7	35-31	35
4	„Торпедо"	02 1 1	0 0 3 1	0 0 0 1		1 0 1 0	0 2 1 0	0 1 2 1	2 2 0 1	0 0 4 1	0 0 3 0	0 1 0 1	2 1 2 0	022 0 1 0	111 3 3 1	43 3 0	13	7	10	35-28	33
5	„Арарат"	0 2 0 0	2 0 0 1	2 0 1 2	0 / 0 1		22 3 2	0 0 40	0 0 3 1	0 1 22	0 1 11	1 1 1 1	0 1 20	32 4 1 0 0	2 10 100	2 2 2 1	11	10	9	37-28	32
6	„Динамо" м	1 2 0 2	1 1 0 0	1 1 0 0	2 0 0 1	2 2 2 3	і	3 3 3 1	0 0 4 0	0 0 0 0	3 1 1 3	2 1 1 4	0 0 ЗО	1 1 2 1 2 5	1 1 2 0 1 2	1 0 1 0	10	11	9	42-33	31
7	„Зеніт"	0 5 2 0	11 11	2 0 0 2	1 0 1 2	0 0 0 4	33 /3	і	1 1 2 2	1 1 1 2	11 11	1 0 2 3	2 2 1 1	10 1 00 2	0 22 0 32	11 11	8	15	7	35-41	31
8	„Пахтакор"	1 1 33	1 4 0 3	0 1 0 1	2 2 1 0	0 0 1 3	0 0 0 4	11 2 2	1	1 1 2 1	0 2 5 0	0 2 1 0	3 1 02	4 1 4 1 1 1	2 34 1 4’1	1 0 3 0	10	10	10	45-44	ЗО
9	„Динамо" Тб	0 2 0 0	0 1 0 1	2 2 2 0	0 0 1 4	10 2 2	0 0 0 0	1 1 2 1	11 1 2	1	0 0 0 0	0 0 0 0	10 1 1	13 1 10 3	2 0 5 2 1 1	4 2 3 1	8	14	8	29-34	ЗО
10	„Дніпро"	0 0 1 3	0 0 1 4	2 2 1 1	0 0 0 3	1 0 1 1	1 3 3 1	1 1 Г1	20 0 5	0 0 0 0	і	3 1 3 4	1 2 1 0	1 2 1 1 0 0	1 1 0 2 0 1	2 0 2 1	9	11	10	31-39	29
11	„Карпати"	0 0 11	1 1 1 2	1 1 0 2	1 0 1 0	1 1 1 1	1 2 4 1	0 1 3 2	20 0 1	0 0 00	1 3 43	і	1 2	1 1 0 02 0	22 2 0 2 0	0 1 3 0	8	12	10	зз-зз	28
12	„Шахтар"	0 1 2 2	0 0 3 1	2 1 0 1	1 2 0 2	1 0 0 2	0 0 0 3	2 2 1 1	1 3 2 0	0 1 11	2 1 0 1	21 1 1	І	1 1 0 00 0	0 0.0 2 5.2	2 2 2 1	8	12	10	31-35	28
15	ЦСКА	1 1 0 2	1 2 1 2	0 1 1 0	2 0 1 0	2 3 0 1	1 1 2 1	0 1 0 0	1 4 1 1	3 1 0 1	2 1 0 1	1 1 2 0	11 0 0	її	3 00 0 00	3 3 1 1	7	12	11	28-33	26
й	„Зоря"	1 1 0 5	0 1 2 2	1 2 0 0	1 2 ЗО	24 10	1 2 05	0 1 0 2	24 1 1	2 1 2 3	1 1 20	20 0 0	0 0 20	3 1 § 0 0 Я	§ 1 2 Й і о	1 1 0 0	8	10	12	32-41	26
15	„кайрат"	0 2 21	0 1 0 4	3 3 0 0	1 1 13	0’1 0 0	2 1 2’1	2 2 2’3	43 14	50 1 1	0 1 1 0	22 02	0 0 2 5	00 2 00 0		2 4 2 0	8	10	12	37-47	26
16	„Ністру"	1’0 2 4	1 2 10	12 15	34 0 3	22 1 2	0 1 0'1	1’1 1:1	0 1 03	24 13	0 2 12	1 0 03	2 2 12	3-3 1 11 0	1 4’2 0 0'2	й		8	18	32-59	16
Перша ліга
1 £	Команди	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	/3	14	15	16	п	18	19	20	В	Н	П	М'ЯЧІ	0
1	„Локомотив"	і	V.	1 0 1 1	0 1 3 і	0 1 2 0	4 1 1 3	2 3 2 0	1 0 2 0	3 1 0 1	14 6 0	3 1 5 2	11 1 0	1 3 2 0	1 0 2’1	5 1 2 0	2-2 0 0	1 2 4 0	2 0 1 1	2 0 3 1	3 1 3 2	25	7	8	73-33	53
1	СКА Р	1 0 0 0		0 2 3 0	3 1 0 3	1 0 0 1	1 2 2 2	1 0 4 1	2 2 0 1	3 2 2 0	0 1 1 2	4 2 1 0	1 1 3 1	2 2 0 0	0 0 3 2	2 0 2 1	0 6 7 2	4 0 3 1	0 1 2 0	3 1 11	1 0 1 0	21	9	8	64-35	51
3	„Динамо" Мн	0 1 11	и		«5	0 1 0 0	4 2 0 0	2 0 1 0	1 2 2 1	2 0 0 2	1 1 2 1	1 1 3 3	0 2 1 0	0 0 21	2 1 5 1	1 1 1 2	2 0 2 0	іТз 2 1	1 0 3 2	0 2 1 0	1 0 4 0	21	9	8	60-38	51
4	„Крила Рад"	1 0 1 3	1 3 3 0	2 2 14		1 0 13	0 2 3 2	0 1 3 1	4 1 1 1	3 1 ЗО	2 0 2 2	1 1 3 1	0 0 2 1	2 0 1 1	2-1 0 1	0 0 1 3	0 1 3 0	6 0 2 3	0 0 3 1	Т7Г 2 0	2 1 2 0	20	8	10	65-41	48
5'	„Неф ти і"	1 0 02	0 1 1 0	1 0 0 0	0 1 3 1		0 1 6 4	1 0 1 2	3 0 0 2	1 1 1 1	1 0 3 2	1 0 2 0	0 1 0 0	2 1 1 1	3 0 0 0	2 2 5 1	3 0 1 2	2 0 0 1	2 2 2 1	0 1 0 0	1 1 4 0	18	10	10	54-32	46
6	„Таврія“	1 4 3 1	2 1 2 2	2 4 0 0	2 0 2 3	1 0 4 6		0 1 32	1 0 1 2	1 2 ЗО	4 1 1 2	2 3 4 2	1 0 13	20 1 1	0 1 1 2	4 1 2 1	1 1 41	0 2 3 1	2 2 5 0	0 0 3 0	4 0 1 3	18	6	14	74-55	42
7	„Кузбас"	32 0 2	0 1 1 4	0 2 0 1	1 0 1 3	0 1 2 1	1 0 2 3		0 3 1 0	1 0 1 3	3 1 3 1	0 0 2:2	2 1 0 3	2 1 1 0	4?1	2 1 0 1	1 1 2 1	1 3 1 0	2 1 0 1	2 2 2 0	2 1 1 0	19	4	15	48-50	42
8	„Торпедо" Кт	01 02	2 2 1 0	2 1 1 2	1 4 1 1	0 3 2 0	0 1 2 1	ЗО 0 1		п	1 3 1 0	0 1 1 1	0 0 0 2	2 0 0 1	00 1 1	0 3 32	1 0 1 2	1 0 1 0	1 0 1 1	1 0 11	1 1 3 0	14	10	14	37-42	38
$	„Памір"	1.3 1 0	2 3 0 2	0 2 2 0	1 3 0 3	1 1 1 1	Ті 0 3	0 1 3 1	0 0 41		0 3	0 0 0 3	20 0 0	0 1 3 1	0 0 11	4 0 2 2	0 1 2’2	0 0 4 1	3 0 0 2	2 1 1 0	3 1 2 3	13	11	14	48-48	37
10	„Зірка"	1 1 0 6	1 0 2 1	1 1 1 2	0 2 2 2	0 1 2 3	1 4 2 1	1 3 1 3	3 1 0 1	То			10 0 0	2 1 34	2 0 2 2	2 2 33	1 0 1 2	1 1 1 2	1 2 1 1	Тб 1 0	1 3 44	13	11	14	54-59	37
11	„Шинник"	1 3 2 6	2 4 0 1	1 1 3 3	1 1 1 3	0 1 0 2	3 2 24	0 0 2 2	1 0 11	0 0 зо	11 1 2		з1і	ЗО 1 1	1 1 3 1	1 1 1 1		1 0 0 2	2 1 2 2	0 1 1 0	2 1 0 1	11	14	13	50-53	36
12	„Спартак"] Ф	1 1 0 1	1 1 1 3	20 0 1	0 0 1 2	1 0 0 0	0 1 3 1	1 2 ЗО	0 0 20	0 2 0 0	0 1 0 0	и		2 2	и	1 0 3 4	0 1 1 0	1 1 0 1	2 2 1 1	зо 0 0	0 0 2 1	9	16	13	37-39	34
13	„Металург“3п	3 і 02	2 2 0 0	0 0 1 2	0 2 1 1	1 2 11	0 2 1 1	1 2 0 1	Тб 1 0	1 0 1 3	1 2 4 3	03	22		2 1	3 1 31	3 1 0 1	1 0 0 1	1 0 1 2	1 3 0 0	2 1 1 1	11	12	15	42-50	34
/4	„Спартак" Н	01 1 2	0 0 2 3	1 2 1 5	1 2 1 0	0 3 0 0	1 0 2 1	2.1 1 4	0 0 11	°11	0 2 2 2	і.і із	5 2 0 0	/Г 1 2	1	1 0 0 2	зо 0 0	1 0 2 3	0 0 1 0	0 1 1 0	0 0 2 2	10	14	14	37-47	34
15	„Кубань"	1 5 0 2	0 2 1 2	1 1 2 1	Тб 3 1	Тб 1 5	1 4 1 2	1 2 10	зо 2 3	0 4 2 2	2 2 3 3	11 11	0 1 4 3	13 1 3	0 1 2 0		0 1 10	24 3 1	11 10	2 0 3 3	3 1 1 0	12	10	16	54-67	34
16	„Уралмаш",:	2 2 00	0 0 27	0 2 0 2	1 0 0 3	0 3 2:1	/ 4	1 1 1 2	0 1 2 1	1 0 22	0 1 2 1	2'1 0 2	10 0 1	1 3 1 0	0 3 0 о		1		1 0 24	11 0 1	3 0 20	13	8	11	38-54	34
п	„Спартак" Ор	2’1 0 4	0 4 1 3	34 1 2	0 6 3 2	0 2 1 0	2 0 1 3	3 1 0 1	0 1 0 1	0 0 1 4	1 1 24	0 1 2 0	1 1 1 0	0 1 1 0	0 1 ±2.	4 2 із.	11	Ш	20 /Зі	2 6 1 0	1 1 1 0	15	4	19	45^7	34
16	„Будівельник"	0 2 1 1	1 0 0 2	0 1 2 3	0 0 13	2 2 1 2	2 2 0.5	1 2 10	0 1	0 3 2:0	2 1 1 1	1 2 2’2	2 2 1 1	01 2 1	о.о 0 1	1 1 0 1	0 1 42	0 2 3 1		Тб 9 0	3 1 2 1	11	11	16	50-52	33
19	„Металург“/1п	0 2 13	1 3 1 1	2 0 0 1	0 1 0 2	1 0 0 0	Тб 0 3	22 02	0 1 11	1 2 0 1	0 2 0’1	1 0 0 1	0 3 0 0	3 1 00	1 0 0 1	0 2 3 3	ТТ і р	6 2 0 1	0 2		1 2 32	8	9	21	30-58	25
20	„Текстильник	13 23	0 1 0 1	0 1 0.4	1 2 0 2	04	0 4 31	12 01	тт 0 3	1 3 32	3 1 14	1 2 10	0 0 1:2	12 1 1	0 0 22	1 3 0 1	0 3 0 2	1 1 0 1	1 3 12	21 23		5	7	26	33-73	17
Друга ліга (шоста зона)
§ *	Команди	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	в	Н	П	М'ЯЧ!	0
1	„Суднобудівник**Мк		2 2 0 0	1 1	11 0 0	00 2 1	1 0 1 0	0 0 1 0	2 1 0 1	1 0 11	1 0 2 2	3 0 2И	0 0 2 0	і і 0 0	1 0 2:0	3 0 00	1 1 2 0	1 1 1 1	2 0 2 0	2 0 2 1	зо 0 0	19	17	2	47-18	55
2	„Металіст" Хрк	и		2	11 1 3	1'2 5 0	2 2 2 0	1 1 0 2	1 3 2 2	1 1 1 1	4 0 1 2	1 1 2 2	1 0 11	2 1 1 2	3 1 1 1	2 1 3 1	0 0 4 1	1 0 3 0	0 0 3 3	3 2 2 0	2 1 2 0	15	15	8	63-42	45
3	„Кривбас** Кр Р.	1 1 г і	2 1		4 1 2-1	1 1 1 0	2 2 1 2	1 1 3 5	0 0 3 0	0 1 0 1	2 2 0 0	0 0 0 0	4 /	2 0 1 0	0 1 0 1	0 0 11	0 0 1 0	1 1 2 0	3 0 0 1	0 1 4 3	11°1	15	14	9	47-35	44
4	„Фрунзенець** См	і і 0 0	Г1 3 1	1 2		3 2 0 3	0 1 2 1	2 1 1 1	1К2І 2 1	0 2 0 1	1 1 5 2	1 1 10	2 1 2 3	0 1 2 1	2 0 1 2	1 0 0 0	1 1 2 1	4 1 2 0	2 0 0 3	1 0 0 1	3 0 4^0	18	8	12	54-41	44
5	„Говерла** Уж	0 0 1 2	21 0 5	1 1 0 1	23 3 0	88$	0 0	0 0 1 0	2 6 1 1	1 1 0 0	0 3 2 0	1 1 0 0	0 0 01	3 0 2 1	0 0 2 0	2 1 0 2	ЗО 1 2	1 0 0 0	4 2 1 0	0 1 2 1	3 2 ЗО	16	12	10	45-38	44
6	СК Чрг	0 1 0 1	2 2 0 2	2'2 21	1 0 1 2	0 0 0 1	№	1 4 3 2	0 2 3 2	2 1 0 1	1 2 5 2	1 1 2 2	2 ! 2 3	0 1 3 2	1 1 1 1	0 0 2 2	2 0 3 1	1 0 3 1	2 0 2 1	4 0 0 1	7 0 2'0	17	9	12	63-46	43
7	„Локомотив"Вн	0 0 0 1	1 1 20	1 1 5 3	1 2 1 1	0 0 0 1	2 3		и	3 і 0 1	2 1 1 2	1 1 0 1	1 0 1 2	3 0 0 0	0 1 2 2	1 0	1 1 2 2	1 0 1 0	0 1 0 0	0 0 3 1	! 0	14	14	10	48-33	42
8	„Автомобілістів	; 2	3 1 2 2	0 0 0 3	•ОМ. 1 2	6 2 1 1	2 0 2-3	0 1 0 4		8?	1 0 2 0	2 0 3 1	1 1 0 1	2 2 1 2	1 0 0 0	1 3 0 0	1 1 4 1	1 2 2 0	2 0 1 3	0 0 2 0	ЗО 1 0	15	11	12	50-39	41
9	СК Лв	0.1 1 1	1.1 1 1	1 0 1 0	2 0 1 0	1 1 0 0	1 2 1 0	1 3 1 0	0 0 1 0		1 1 0 2	1 1 1 3	0 1 2 0	1 2 1 3	0 0 2 1	1 0 0 1	0 1 3 1	1 0 0 1	2 1 0 1	0 0 0 0	2 0 1 1	14	12	12	35-51	40
10	„Локомотив** Хрс	0 1 22	0 ь 2'1	2 2 0 0	1 1 2'5	3 0 0 2	2 1 2 5	1 2 2 1	0 1 0 2	20	ш	2 2 0 0	1 1 0 4	0 2 0 0	1 0 21	1 0 0 0	40 1 1	3 1 0 2	1 2 1 0	0 0 1 1	5 0 40	13	15	12	49-48	39
11	КоммТирасполя	0 3 1 2	2 2	0 0 0 0	1 1 0 1	1 1 0 0	1 1 2 2	1 1 1 0	0 2 1 3	3 І	2 2 0 0		1 1	2 0 1 2	1 0 0 0	2 1 0 1	0 0	1 1 1 0	2 2 4 0	2 1 0 0	2 0 00	9	21	8	40-40	39
12	„Буковина** Чрв	0 0 0 2	0 1 1 1	21 1 4	1 2 3 2	0 0 1 0	1 2 3 2	0 1 2 1	11 1 0	1 0 0 2	1 1 4 0	§<		1 4 3 0	1 3 3 1	00 0 0	02 1 2	11 1 2	3 1 0 1	0 0 2 1	5 0 0 1	14	10	14	51-45	38
13	„Авангард** Сев	1 1 0.0	1 2 2 1	0 2 0 1	1 0 1 2	0 5 1 2	1 0 2 3	0 3 0 0	2 2 2 1	2 1 3 1	2 0 0 0	0 2 21	4 1 0 3		0 0 2 2	0 1 0 0	4 1 1 2	0 1 1 3	0 1 3 0	3 1 2 2	2 1°	14	9	15	46-47	37
/4	„Динамо" Хм	°0 2	1 3 1 1	1 0 1 0	0 2 2 1	0 0 0 2	1 1 1 1	1 0 2 2	0 1 00	00 1 2	0 1 1 2	0 1 0 0	3 1 1 3	0 0 2 2		*>‘	0 0 10	0 2 2 2	2 1 2'1	2 1 2 1	00 20	11	14	13	32-58	36
15	„Колос** Пл	0 3 0'0	1 2 1 3	0 0 11	0 1 0 0	1 2 2 0	0 0 2 2	1 1 0 1	3 1 0 0	0 1 1 0	0 1 0 0	1 2 1 0	0 0 0 0	0 0	1 0 0 0		Го	1 3 0 0	1 0 1 1	10 0 1	1 2 20	9	17	12	25-29	55
16	„Граніт** Чрк	1 1 0 2	0 0 14	0 0 0 1	1 1 1 2	0 3 21	0 2 1 3	1 1 2'2	1 1 1 4	1 0 1 3	0 4 1 1	0 0 11	2 0 2 1	1 4 2 1	0 0 0 1	0 0		1 0	1 2 0 0	1 0 11	10 20	9	16	13	32-49	34
17	„Зірка** Крв	1 1 1 1	0 1 0 3	11 0 2	0 2	0 1 0 0	0 1 1 3	0 1 0 1	2 1 0 2	0 1 1 0	1 3 2 0	11 0 1	? 1	1 0 3 1	2 0 2 2	3 1 0 0	011		1 2 1 0	43 0 1	0 1 10	11	9	18	34-46	31
18	„Авангард** Р	0 2 0 2	0 0 3 3	0 3 1 0	0 2 3 0	2 4	0 2 1 2	1 0 0 0	0 2 3 1	1 2 1 0	2 1 0 1	2 2 0 4	\ 0	1 0 0 3	1 2 1 2	0 1 11	2 1 0 0	2 1	й	0 2 10	2 0 0 1	12	6	20	33-52	ЗО
19	„будівельник** Тр	0 2 1 2	2 3 0 2	1 0 3 4	0 1 1 0	1 0 1 2	0 4 1 0	00 1 3	0 0 0 2	0 0 0 0	0 0 1 1	1 2 0 0	0 0 1 2	1 3 2 2	1 2 1 2	0 1 1 0	0 1 11	34	2 0 0 1		??	8	10	20	31-49	26
20	„Харчовик** бнд	0 3 0.0	1'2 0.2	0 1 11	0 3 0 4	2 3 0 3	0 7 0 2	11 01	0 3 0 1	0 2 1 1	0 5 04	0 2 0 0	0 5 1 0	1 2 0 1	0 0 0.2	2 1 0 2	0 1 02	1 0 0 1	0 2 1 0	2 0 0 3		5	6	27	14-73	16
ГЛЯДАЧІ НА СТАДІОНІ
Минулого року 241 гру чемпіонату СРСР серед команд вищої ліги (рахуючи й першу зустріч спартаківців Москви і динамівців Тбілісі, результати якої було скасовано) дивилися з трибун 6 млн. 93 тис. глядачів, тобто кожний матч у середньому збирав на стадіоні по 25 282 чоловіка. Це менше, ніж у сезоні 1973 року (тоді цей показник становив 25 881 чоловік).
А от скільки глядачів (у тис.) зібрали 1974 року команди вищої ліги (в першій колонці зазначено загальну кількість, у другій— кількість удома, в третій — на виїзді):
«Динамо»	К	1177	685	492	«Торпедо»	725	345	380
«Арарат»		1041	563	478	«Шахтар»	701	386	315
«Зеніт»		889	548	341	ЦСКА	697	347	350
«Чорноморець»		856	434	422	«Карпати»	685	326	359
«Динамо»	М	846	512	334	«Кайрат»	608,5	306,5	302
«Спартак»		769,5	500,5	269	«Ністру»	590	298	292
«Динамо»	Тб	767	304	463	«Дніпро»	572	243	329
«Пахтакор;		742	419	323	«Зоря»	558	248	310
Якщо оперувати тільки цими цифрами, то в XXXVI чемпіонаті порівняно з попереднім зросла популярність «Зеніту» ( + 140 тис. глядачів), московського «Динамо» (+100 тис.), «Торпедо» (+72 тис.), «Пахтакора» (+44 тис) і київського «Динамо» ( + 15 тис.). Найбільших втрат глядачів зазнали «Арарат» (—279 тис.), «Зоря» (—277,5 тис.) і а «Шахтар» (—158 тис.).
Коректна гра.
З ЛІТОПИСУ КИЇВСЬКОГО «ДИНАМО»
Київська команда «Динамо» — одна із найстаріших у нашій країні. Створена в листопаді 1927 року, вона за час свого 47-річ-ного існування пройшла славний спортивний шлях 3 літа 1928 року динамівці почали брати участь у товариських зустрічах, успішно проводили ігри з командами інших місі, їх тепло зустрічали глядачі Москви і Ленінграда, Тбілісі й Баку, Харкова і Миколаєва, Донецька і Одеси.
У 1935 році під час турне по Франції і Бельгії збірна України, сформована на базі київського «Динамо», вперше перемогла сильний професіональний клуб «Ред стар» з рахунком 6:1. Преса Франції та інших зарубіжних країн високо оцінила майстерність радянських футболістів.
Динамівці Києва — незмінні учасники всіх чемпіонатів СРСР. їхній дебют у цих змаганнях відбувся на стадіоні «Динамо» 24 травня 1936 року в матчі з московськими одноклубниками. Команда виступала в такому складі: А. Ідзковський, М. Волін, К. Фомін, Ф. Тютчев, І. Лівшиць, В. Гребер, В. Шиловський, П. Паровишни-ков, К. Шегоцький, М Махиня. Глядачі стали свідками поразки своїх земляків з рахунком 1 :5. Однак наступні зустрічі кияни провели впевнено і у весняному чемпіонаті посіли друге місце після московського «Динамо»
В осінній першості країни 1936 року вони були шостими. Зрілу майстерність динамівці продемонстрували в наступному чемпіонаті і завоювали третє місце
У 1938 році команда грала з великим піднесенням. Особливо відзначилися атакуючі лінії, гравці яких забили у ворота суперників 76 м’ячів Це був рекорд усіх чемпіонатів довоєнних років. Однак нерівна гра захисників перешкодила киянам зайняти призове місце, внаслідок чого 1938 року вони були лише четвертими.
Чемпіонат країни 1941 року почався для клубу вдало. 22 червня в Києві мав відкритися Центральний стадіон матчем місцевих дина-мівців і ЦБЧА. Але того дня фашистська Німеччина віроломно напала на нашу країну Розпочалася Велика Вітчизняна війна.
На зелене поле стадіону команда вийшла аж через три роки. Ще гриміли вирішальні битви, в яких Радянська Армія трощила й нищила війська фашистських загарбників, а у визволеному Києві 2 травня 1944 р. відбулося велике спортивне свято. На відбудованому стадіоні «Динамо» в товариському матчі зустрічалися хазяї поля з московським «Спартаком». Рахунок гри був 1 : 1
Після війни динамівський колектив майже повністю був оновлений. Команду довелося комплектувати заново. Найактивнішу участь у цій роботі взяв один з її ветеранів, нині заслужений майстер спорту М. Б. Махиня. Новостворений колектив у чемпіонатах
1945 і 1946 рр. виступав невдало і був серед команд, що замикали турнірну таблицю. Та вже у 1947 р під керівництвом заслуженого майстра спорту М П. Бутусова кияни посіли четверте місце в чемпіонаті. Однак становлення команди затяглось і довгий час її досягнення не були стабільними. Найбільшими успіхами, клубу в чемпіонатах 1948—1959 рр. були друге, четверте й п’яте місця.
У 1954 р. під керівництвом заслуженого майстра спорту О. О. Ошенкова кияни вперше стали володарями Кубка СРСР. Нову сторінку в історії клубу відкрив 1960 рік. Реорганізована команда, до складу якої ввійшли найкращі футболісти Києва і республіки, відтоді зайняла авангардне місце в радянському футболі. В п’ятнадцяти наступних сезонах кияни шість разів завойовували золоті медалі чемпіонів СРСР, п’ять разів були срібними призерами. Вони чотири рази ставали фіналістами і тричі — володарями Кубка СРСР.
Від основного складу команди не відставали і дублери — семиразові переможці турнірів резервістів. Чотири рази переможцями всесоюзних змагань були і юніори
Київське «Динамо» 1965 року першим з радянських клубів стало учасником розиграшу європейського турніру — Кубка кубків.
Визначну роль в успіхах команди відіграли заслужені тренери СРСР О О Ошенков, В. Д Соловйов і особливо В О Маслов.
У 36 чемпіонатах СРСР київські динамівці провели 951 матч з такими результатами: 414 перемог, 287 нічиїх, 250 поразок; різниця м’ячів— 1470—1126. М’ячі забили 125 гравців. Особливо відзначилися семеро: В. Каневський, який встановив рекорд клубу,— 80 голів, В. Серебряников — 70, А Бишовець — 69, П. Віньковатов — 63, М. Коман —62, О. Блохін —59.
Кияни завоювали звання чемпіонів країни у 1961, 1966, 1967, 1968, 1971, 1974 рр. Другими призерами вони ставали в 1936 (навесні), 1952, 1960, 1965, 1969, 1972, 1973 рр., третіми — в 1937 році.
Найбільшу кількість зустрічей за клуб у чемпіонатах країни провів В. Турянчик — 308.
Перший гол у чемпіонатах СРСР забив М. Махиня (1936), 100-й — П. Лайко (1938), 200-й — В. Шиловський (1940), 300-й — П. Віньковатов (1947), 400-й — Ф. Дашков (1951), 500-й — М. Коман (1954), 600-й — Б Ліпський (1957), 700-й — В. Лобановський (1960), 800-й — В Турянчик (1962), 900-й — О. Базилевич (1963), 1000-й — О. Базилевич (1965), 1100-й —А Біба (1967), 1200-й —А. Бишовець (1969), 1300-й — А. Пузач (1971), 1400-й — О. Блохін (1973).
За збірну СРСР грали 28 киян. Найбільшу кількість матчів у її складі провели: В. Муятян — 41, Є. Рудаков — 40, А. Бишовець— 40, Й Сабо — 35, В Колотов — 32, О Блохін — 22
Звання заслуженого майстра спорту СРСР присвоєно 13 гравцям київського «Динамо». Це футболісти різних поколінь: К. Фомін
(1936), А. Ідзковський (1945), М. Махиня (1946), А. Зазроєв (1955), М. Михалина (1955), Ю. Воїнов (1959), О. Макаров (1961), Й. Сабо (1967), А. Біба (1967), В. Серебряников (1967), В. Турянчик (1967), В. Щегольков (1967), Є. Рудаков (1973).
Колектив київського «Динамо» і його гравці — багаторазові володарі призів великого футболу. Нижче наведено перелік цих нагород.
За перемогу в змаганнях дублерів— 1949, 1963, 1965, 1966, 1968, 1972, 1974 рр.
За найбільшу суму очок, які набрали основним і дублюючим складами,— 1960, 1965, 1966, 1967, 1968, 1969, 1971, 1974 рр.
За найбільшу кількість м’ячів, забитих командою у чемпіонатах,—1965, 1966, 1971, 1972 рр.
За найкращу різницю забитих і пропущених м’ячів — 1966, 1967, 1971, 1974 рр.
За найбільшу кількість перемог з великим рахунком — 1965, 1966, 1967, 1969, 1971 рр.
За найбільшу кількість очок, набраних на чужих полях,— 1966, 1968, 1971 рр.
За волю до перемоги— 1965, 1968 рр.
Найрезультативнішому футболістові — 1972, 1973, 1974 рр. (О. Блохіну).
Найкращому воротареві — 1964 (В. Банникову), 1969, 1971, 1972 рр. (Є. Рудакову).
За найбільше представництво в збірній СРСР — 1969, 1970, 1972, 1973, 1974 рр.
Найкращому футболістові року— 1966 (А. Бібі), 1969 (В. Мун-тяну), 1971 (Є. Рудакову), 1973, 1974 рр. (О. Блохіну).
І. МИРОНОВ
Тотальний футбол.
ПЕРЕМОЖЦІ І ПРИЗЕРИ ЧЕМПІОНАТІВ СРСР
РІК	І	II	III
1936			
весна	«Динамо» М	«Динамо» К	«Спартак» М
осінь	«Спартак» М	«Динамо» М	«Динамо» Тб
1937	«Динамо» М	«Спартак» М	«Динамо» К
1938	«Спартак» М	ЦБЧА	«Металург» М
1939	«Спартак» М	«Динамо» Тб	ЦБЧА
1940	«Динамо» М	«Динамо» Тб	«Спартак» М
1945	«Динамо» М	ЦБЧА	«Торпедо» М
1946	ЦБЧА	«Динамо» М	«Динамо» Тб
1947	ЦБЧА	«Динамо» М	«Динамо» Тб
1948	ЦБЧА	«Динамо» М	«Спартак» М
1949	«Динамо» М	ЦБЧА	«Спартак» М
1950	ЦБЧА	«Динамо» М	«Динамо» Тб
1951	ЦБРА	«Динамо» Тб	«Шахтар» Д
1952	«Спартак» М	«Динамо» К	«Динамо» М
1953	«Спартак» М	«Динамо» Тб	«Торпедо» М
1954	«Динамо» М	«Спартак» М	«Спартак» Мн
1955	«Динамо» М	«Спартак» М	ЦБРА
1956	«Спартак» М	«Динамо» М	ЦСК МО
1957	«Динамо» М	«Торпедо» М	«Спартак» М
1958	«Спартак» М	«Динамо» М	ЦСК МО
1959	«Динамо» М	«Локомотив» М	«Динамо» Тб
1960	«Торпедо» М	«Динамо» К	«Динамо» М
1961	«Динамо» К	«Торпедо» М	«Спартак» М
1962	«Спартак» М	«Динамо» М	«Динамо» Тб
1963	«Динамо» М	«Спартак» М	«Динамо» Мн
1964	«Динамо» Тб	«Торпедо» М	ЦСКА
1965	«Торпедо» М	«Динамо» К	ЦСКА
1966	«Динамо» К	СКА Р	«Нафтовик»^
1967	«Динамо» К	«Динамо» М	«Динамо» Тб
1968	«Динамо» К	«Спартак» М	«Торпедо» М
1969	«Спартак» М	«Динамо» К	«Динамо» Тб
1970	ЦСКА	«Динамо» М	«Спартак» М
1971	«Динамо» К	«Арарат»	«Динамо» Тб
1972	«Зоря»	«Динамо» К	«Динамо» Тб
1973	«Арарат»	«Динамо» К	«Динамо» М
1974	«Динамо» К	«Спартак» М	«Чорноморець»
ВОЛОДАРІ КУБКА СРСР І ФІНАЛІСТИ
Рік			Рахунок
1936	«Локомотив» М	— «Динамо» Тб	2:0
1937	«Динамо» М	— «Динамо» Тб	5:2
1938	«Спартак» М	— «Електрик» Л	3:2
1939	«Спартак» М	— «Зеніт» Л	3: 1
1944	«Зеніт» Л	— ЦБЧА	2: 1
1945	ЦБЧА	— «Динамо» М	2: 1
1946	«Спартак» М	— «Динамо» Тб	3:2
1947	«Спартак» М	— «Торпедо» М	2:0
1948	ЦБЧА	— «Спартак» М	3:0
1949	«Торпедо»	— «Динамо» М	2: 1
1950	«Спартак» М.	— «Динамо» М	3:0
1951	ЦБРА	— к-да м Калініна	2:1
1952	«Торпедо» М	— «Спартак» М.	1 :0
1953	«Динамо» М	— «Крила Рад» Кб	1 :0
1954	«Динамо» К	— «Спартак» Єр	2: 1
1955	ЦБРА	— «Динамо» М	2: 1
1957	«Локомотив» М	— «Спартак» М	1:0
1958	«Спартак» М	— «Торпедо» М	1 :0
1960	«Торпедо» М.	— «Динамо» Тб	4:3
1961	«Шахтар» Д	— «Торпедо» М	3: 1
1962	«Шахтар» Д	— «Прапор праці», Орєхово-Зуєво	2:0
1963	«Спартак» М	— «Шахтар» Д	2: 1
1964	«Динамо» К	— «Крила Рад» Кб	1:0
1965	«Спартак» М	— «Динамо» Мн	0.0, 2:1
1966	«Динамо» К	— «Торпедо» М	2:0
1967	«Динамо» М	-ЦСКА	3:0
1968	«Торпедо» М	— «Пахтакор»	1 :0
1969	«Карпати» Л	— СКА Р	2:1
1970	«Динамо» М	— «Динамо» Тб	2: 1
1971	«Спартак» М.	— СКА Р	1:0 9 • 9
1972	«Торпедо» М	— «Спартак» М	4л • 4л 0:0 1 : 1 5: 1 (пенальті)
1973	«Арарат»	— «Динамо» К	2: 1
1974	«Динамо» К	— «Зоря»	3:0
ВЕЛИКА ФУТБОЛЬНА ТАБЛИЦЯ
Підсумки виступів команд-учасниць у чемпіонаті СРСР 1936—1974 рр.
	І	В	Н	П	М	О
«Динамо» М	955	508	235	212	1832—917	1251
«Спартак» М	951	472	243	236	1674—1012	1187
ЦСКА	920	449	232	239	1551—969	1130
«Динамо» Тб	946	430	266	250	1571—1159	1126
«Динамо» К	951	414	287	250	1470—1126	1115
«Торпедо» М	923	390	253	280	1445—1146	1033
«Зеніт»	924	299	261	364	1150—1334	859
«Шахтар»	756	240	220	296	862—1032	700
«Локомотив» М	723	233	198	292	956—1088	664
«Арарат»	494	173	131	190	573—627	477
СКА Р/Д	480	170	134	176	619—588	474
«Пахтакор»	428	123	138	167	477—619	384
«Зоря»	258	84	82	92	256—261	250
«Чорноморець»	236	68	79	89	221—273	215
«Карпати»	120	29	41	50	118—159	99
«Дніпро»	90	ЗО	29	31	104—116	89
ВПЕВНЕНИЙ КУРС КОРАБЕЛІВ
Матч 34-го туру для футболістів миколаївського «Суднобудівника», які доти жодного разу не зазнали поразки в чемпіонаті, був найважливішим у сезоні 1974 року. Перемога або нічия в Херсоні приносила їм лаври чемпіонів України.
Зустріч склалася несприятливо для гостей Вже на 30-й хвилині «Локомотив» вів перед — 2:0. Здавалося, миколаївці нарешті програють. У ці хвилини обличчя старшого тренера «Суднобудівника» Євгена Пилиповича Лемешка випромінювало спокій людини, яка впевнена, що все буде гаразд. До закінчення першого тайму він не вимовив жодного слова, і лише в роздягальні вибухнули емоції.
Після перерви гостей неможливо було впізнати, настільки змінилися їхні дії. З кожною хвилиною вони нарощували тиск, зрештою зрівнявши результат. А коли пролунав фінальний свисток, футболісти «Суднобудівника» йшли з поля в ранзі чемпіонів республіки.
Шлях до цього успіху почався ще за кілька років, коли команда шукала своє власне «ігрове обличчя», привчалася до темпового, швидкісного режиму. Першою нагородою за працьовитість і ціле
спрямованість було почесне сусідство в турнірній таблиці з сімферопольською «Таврією», а наступного року «Суднобудівник» підтвердив свій клас, посівши третє місце в зоні.
Минулого року миколаївці з самого початку націлювалися на чемпіонство. Спостерігаючи контрольні матчі судобудівників на півдні, фахівці вже тоді відзначати їхню винахідливу гру і яскраві перемоги над досвідченими колективами: кемеровським «Кузбасом» (5:2), майбутнім бронзовим призером вищої ліги «Чорноморцем» (2:0) та донецьким «Шахтарем» (2* 1).
Після такого заспіву справи корабелів пішли добре. Минав один ігровий день за одним і кожний з них поповнював очковий багаж команди. Тим часом сезон 1974 року не був для миколаївців легкою прогулянкою. Адже з першого до останнього туру майбутні переможці відчували поруч себе «дихання» таких відомих колективів, як харківський «Металіст» і криворізький «Кривбас».
Виступаючи в перехідних змаганнях за вихід до першої ліги, миколаївці, на жаль, не змогли продемонструвати свої найкращі якості. Але вони не відмовилися від своєї мети — завоювати місце в першій лізі.
Г. ВІТАЛЬЄВ
ВДОМА І ЗА РУБЕЖЕМ
Минулого року команди України провели 39 міжнародних товариських зустрічей, здобули 24 перемоги, 9 ігор звели внічию і в 6 зазнали поразки. Забито 78 м’ячів, пропущено 39
У себе вдома українські футболісти приймали представників Болгарії, КНДР, Польщі, ЧССР і ФРН, а виїздили до Болгарії, КНДР, Польщі, Угорщини, НДР, ЧССР, Швейцарії, Іспанії, Судану.
Нижче наведено результати цих ігор
Ігри на Україні
Місце зустрічі	Українська команда	Суперник	Рахунок	
Київ	«Динамо» (Київ) —	«Інтернаціонале» (ЧССР)	1 : 1
»	» —	ЦСКА «Сеп. знаме» (Болгарія)	1 :0
»	» —	«Ейнтрахт» (Франк-фурт-на-Майні, ФРН)	2:1
Одеса	«Чорноморець» — (Одеса)	«Ватев» (Болгарія)	1:0
Одеса	«Чорноморець» — зб. Хамген — Пукдо (Одеса)	(КНДР)
Львів	«Карпати»	—«Ейнтрахт» (Гельзен- (Львів)	кірхен, ФРН)
»	»	— «Сталь» (Мелець, | І /Ч ТТІ^Гїї о \
Донецьк	1 ЮЛЬЩсІ ] «Шахтар»	— РОВ (Рибник, Польща)
Краматорськ	(Донецьк) » »
Матчі за рубежем
Братислава	«Динамо» (Київ)	— «Слован»
(ЧССР)		
»	»	— «Інтернаціонале»
Вальядолід	»	— «ФК Гранада»
(Іспанія)		
»	»	— «Реал»
Софія (Болгарія)	»	— ЦСКА «Сеп. знаме»
Франкфурт-на-		— «Ейнтрахт»
Майні		
Толбухін (Болга-	«Чорноморець»	— «Добруджа»
рія)	(Одеса)	
Варна (Болгарія)	»	— ЖСК — «Спартак»
» »	»	— «Ватєв»
Тирговиште (Бол-	»	— «Добруджа»
гарія)		
»	»	»
Варна (Болгарія)	»	— «Чорно море»
Кассала (Судан)	»	— зб. провінції Кассала
Хартум »	»	— «Мерріх»
» »		— зб. клубів Хартума
Мелець (Польща)	«Карпати»	— «Гвардія» (Варшава)
	(Львів)	
» »	»	— «Сталь»
» »	»	— «Татром» (Прешов)
Пхеньян (КНДР)	«Карпати»	— ім. 8 лютого
	(Львів)	
Нампхо »	»	— «Амнокан»
Синийджу »	»	— «Кигванча»
Пхеньян »	»	— «Токноган»
Саривон »	»	— «Хванхе — Пукдо»
Беч (Угорщина)	»	— «Баняс»
Комло	»	»	— «Комло»
Магдебург (НДР)	«Шахтар» (Донецьк)	— «ФК Магдебург»	1 : 1
Стендаль »	»	— «Локомотив»	0:0
Веве (Швейцарія)	»	— зб. Веве	2: 1
Пфорцгейм (ФРН)	«Зоря» (Воро-шиловград)	— зб. Пфорцгейма	1 :0
Мюнхен »		— «Шмадтверке»	4 : 1
МАСОВІ ЗМАГАННЯ
«Кубок мільйонів». Торік у розиграші Кубка СРСР для колективів фізкультури брали участь 60 тисяч команд. На першому етапі розігрувалися кубки виробничих колективів, навчальних закладів та військових частин. Потім переможці боролися за кубок районів, міст, областей і республік. На заключному етапі зустрічалися 32 колективи — володарі кубків республік, Москви, Ленінграда Без поразок до фіналу вийшли «Зоря» (Калуга) і «Металург» (Руставі).
Вирішальная гра, яка відбулася 5 жовтня в Мінеральних Водах, була видовищна, справді кубкова. В упертій боротьбі гору взяли грузинські спортсмени з рахунком 2:0 Гравці команди «Металург» одержали жетони переможців і пам’ятні сувеніри. «Зоря» була нагороджена перехідним призом газети «Труд», встановленим для срібних призерів турніру.
Кубок «Золотий колос». Цей приз заснований ЦК ВЛКСМ для сільських колективів і розігрується з 1967 р. В минулому сезоні на старт турніру вийшло понад 50 тисяч колективів. Послідовно проходили районні, обласні, республіканські змагання. В трьох зонах фіналістами стали 7 команд: колгоспів ім. Карла Маркса (Нікопольський район, Дніпропетровська область), ім. 5-річчя Узбекистану (Узбекистан), ім. Леніна (Киргизія), села Арамус (Вірменія), радгоспів «Останкіно» (Московська область), «Лайтурський» (Грузія), Капсукського заводу харчових автоматів (Литва).
Фінальна пулька проводилася в Нікополі Великого успіху добилися футболісти колгоспу ім. Карла Маркса Вони зіграли всі шість ігор без поразок, набрали 11 очок, завоювали почесний приз.
Володарями кубка «Золотий колос» були 1967 і 1968 рр.— команда колгоспу «Перемога» (Краснодарський край), 1969, 1970 і 1971 рр.— радгоспу «Дружба» (Тернопільська область), 1972 р.— радгоспу «Останкіно» (Московська область), 1973 р.— радгоспу «Червоноармійський» (Краснодарський край), 1974 р.—колгоспу ім Карла Маркса (Нікопольський район, Дніпропетровська область).
Кубок УРСР. Одне з найпопулярніших змагань у республіці —
розиграш Кубка УРСР. 1974 року боротьбу за почесний приз розпочали 18 тисяч колективів. У заключний етап вийшли 32 команди-переможці обласних кубкових розиграшів і міста Києва та Севастополя, а також фіналісти турнірів найбільших областей України.
Всі бар’єри на шляху до фіналу подолали дві команди — олександрійський «Шахтар» і львівський «Сокіл». Вирішальний матч між ними відбувся на київському Центральному стадіоні і тривав... два дні. Лише за три хвилини до кінця додаткового часу повторного поєдинку львів’яни забили переможний гол і вдруге заволоділи Кубком республіки.
В складі «Сокола» виступали: В. Павлов, М. Краєвський, А. Бойцехович, Б Гордиєвич, Б. Цап, А Карімов, В. Колодій, А. Го-роденко, Ю. Кобилко, В. Успаленко, М. Лащев, В. Бойко, А. Краєвський, В Щерба, М. Крицун, А Тимофєєв. Тренер команди — В К. Столбін.
Першість України. Звання чемпіона республіки минулого року розігрувалося в 40-й раз. У шести територіальних зонах стартували 44 команди — чемпіони і призери обласних першостей. Вони зустрічалися в два кола Переможці зон здобули право виступати у фінальному турнірі, що проходив на стадіоні міста Жданова.
Найкраще зіграли футболісти місцевого «Локомотива»: не зазнавши жодної поразки, вони вийшли на перше місце, здобули звання чемпіонів республіки і право виступати в другій лізі. В складі команди виступали: В Литвиненко, П Холод, О Минін, О. Токарєв, М Саков, О. Дубовик, М. Мурашкін, А. Федченко, В. Голяк, В За-харов, В. Шевчук, В Мазін, О. Халізов, Г. Візак, М. Силютін. Тренер — О. Д. Маломуцький.
Кубок чемпіонів ДСТ. У 1973 році вперше на Україні розігрувався Кубок серед чемпіонів республіканських ДСТ з футболу. Тоді переможцем став «Колос» (Іршава, Закарпатська область). Минулого сезону було проведено другий розиграш, у якому взяли участь сім команд.
Змагання відбулися в Мукачеві. В цікавій боротьбі знову перемогли представники товариства «Колос» (село Давидково Мукачівського району). Склад команди: В. Медвідь, 3 Медвідь, М. Копик, М. Медвідь, Ю. Купак, В. Качур, В. Галиш, І. Варга, Г. Кузьма, І. Качур, М. Качур, В Балаж, С. Черепаня, В Яворський, П. Чере-паня. Тренер — П. Н. Логойда.
Юнацька першість СРСР. Всесоюзні юнацькі змагання серед футболістів груп підготовки при командах майстрів і спортивних шкіл проводяться з 1957 р. Торішній розиграш проходив у три етапи. Спершу команди змагалися в своїх республіках, потім у зональних турнірах визначили шістку фіналістів Заключний етап відбувся в Батумі Успішно виступали господарі поля — юні динамівці. Вони очолили таблицю і здобули перехідний приз
Спорткомітету СРСР. Друге місце посіли футболісти ДЮСШ (Москва), третє — «Трудові резерви» (Московська область).
Переможцями всесоюзної першості юнацьких команд були: «Спартак» (Москва) — 1958, 1959, 1962, 1963, 1967 рр.; «Динамо» (Київ) — 1960, 1961, 1965, 1971 рр.; «Динамо» (Тбілісі) — 1957, 1969 рр.; ФШМ (Тбілісі) — 1966, 1972 рр.; «Динамо» (Москва) — 1964 р.; «Шахтар» (Донецьк) — 1968 р.; Спортінтернат (Київ) — 1969 р.; ДЮСШ (Тбілісі) — 1973 р.; «Динамо» (Батумі) — 1974 р.
На Україні першість республіки серед юнацьких команд виборювали близько півтори тисячі футболістів з 45 колективів. Відбірні змагання виявили п’ять переможців, які фінальний турнір провели в Запоріжжі. Чемпіонами стали вихованці Харківського спортінтер-нату. 2—5-е місця посіли «Металург» (Запоріжжя), «Зоря» (Воро-шиловград), спортінтернати Києва та Львова
Команда Харкова виступала у такому складі: О. Вакульчук, Ю. Нестеренко, О. Голосков, В. Лук’янченко, В. Самійленко, С. Мир-ва, В. Каплун, В. Крячко, О. Красильников, О. Олійник, В. Нестеренко, Ю Черенксг», М. Швайченко, В. Пивоваров, В. Лінке, С. Бал-тага, Ю. Коломієць. Тренер команди — С. Е. Гейєр.
«Шкіряний м’яч». Приз клубу «Шкіряний м’яч» засновано 1965 року. Нині розиграш увійшов до офіційного календаря всесоюзних турнірів, став однією з складових частин системи виховання футбольної зміни. Ці змагання почали проводити для хлопчиків двох вікових категорій (11 —12 та 13—14 років).
Торік приз розіграно в десятий раз. На старт розиграшу вийшло близько 200 тисяч колективів По 24 найкращі команди двох вікових груп провели фінальні ігри. В молодшій групі в Куйбишеві долю золотих медалей вирішував поєдинок між претендентами — «Кайц» (Єреван) і «Надія» (Орджонікідзе) Два тайми закінчилися безрезультатно — 0:0 І лише післяматчові пенальті (4:3) визначили переможця турніру. Ним стала команда Вірменії. Юні футболісти м. Орджонікідзе здобули срібні медалі, «Зорі» (Ашхабад) — бронзові. Призами нагороджено найкращих гравців фіналу: Ю. Сте-панова, О. Шупенька, О. Климова, О. Гіпаєва, В. Башкіна.
У старшій групі в м. Фрунзе відзначився «Рубін» (Орджонікідзе), який завершальний поєдинок з сухумською «Радугою» виграв з рахунком 7:1, третє місце дісталося «Манусу» (Талас). Призи (найкращим гравцям фіналу) одержали: Ю. Барвінко, О. Єго-ров, О. Бабенко, Б Осмоналієв.
На Україні в змаганнях клубу «Шкіряний м’яч» виступали 38 тисяч команд. У молодшій групі, фінальний турнір якої проходив у Сєвєродонецьку, перемогла місцева «Мрія». Друге місце посів «Тайфун» (Радомишль), на третьому — київський «Сокіл». Серед
команд старшої групи, що змагалися в Чернівцях, перше місце здобула місцева «Чайка», друге — «Штурм» (Харків), трете — «Старт» (Хмельницький).
XIV Спартакіада школярів. На Всесоюзній спартакіаді школярів, що відбулася в Алма-Аті, найтривалішим був турнір футболістів. Збірні команди республік (крім Казахстану), Москви і Ленінграда три тижні вели боротьбу за звання чемпіона. Краще за всіх виступала збірна РРФСР, яка завоювала золоті медалі. Другими призерами були школярі України, третіми — Азербайджану.
Футбольні поєдинки першості України за програмою спартакіади школярів проходили в Івано-Франківську. У змаганнях брали участь збірні команди десяти областей республіки. Переможцями стали господарі поля — прикарпатці, яких нагороджено золотими медалями. На друге місце вийшли полтавчани.
ЧЕРЕЗ ДЕСЯТЬ РОКІВ
Минулий рік був ювілейним для кубка «Юність». Цей приз, який виборюють збірні юних футболістів союзних республік та міст Москви й Ленінграда, розігрується з 1964 р. Першим його володарем стала команда України. Тоді в її складі виступали Володимир Мунтян, Анатолій Бишовець, Віктор Кащей та багато інших, знаних тепер майстрів шкіряного м’яча.
Після цього вдалого дебюту наших земляків напис «Україна» не з’являвся на кришталевому кубку аж до минулого року. І ось торік наші 16-річні юнаки святкували перемогу в турнірі-74. їхня перевага над рештою учасників була переконливою — п’ять виграшів у п’яти матчах!
Понад три роки в плідній співдружності працюють тренери — киянин Володимир Григорович Киянченко та Леонід Федорович Яровий з Сімферополя, і з кожним роком збірна, яку вони очолюють, впевненіше виступає в розиграші кубка «Юність»: 1972 рік — 3-є місце, 1973 — 2-е, нарешті, 1974 — перемога!
В збірній «Юність»-74 виступали Олександр Козаченко, Сергій Сосков, Вадим Шельменко (всі — «Динамо», Київ), їхні земляки — учні спортінтернату Федір Кушпело, Григорій Нещасний, Сергій Ма-тухйо, Ігор Блажевський, вихованці Харківського спортінтернату Валентин Кречко, Віктор Каплун, Олександр Красильников та Олександр Длиняк, Володимир Безносов (ДЮСШ, Харків), Андрій Баль та Андрій Федецький з Львівського спортінтернату, Сергій Жарков і Юрій Колоковський з одеського «Чорноморця», Костянтин Коваль («Хімік», Сєверодонецьк).
Оргкомітет турніру вручив приз найкращого захисника Володимирові Безносову, найкращим півзахисником став Сергій Жарков Сімох гравців із збірної УРСР — Жаркова, Безносова, Долиняка, Матухна, Кречка, Каплуна, Соскова — названо кандидатами до збірної юнацької команди країни
Киянченко і Яровий не збираються розлучатися із переможним складом футболістів «Юності» Його кістяк нинішнього року змагатиметься за інший трофей — кубок «Надія».
В. ПЕТРУК
ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ
Ще свіжі в пам’яті яскраві футбольні спектаклі, розіграні минулого року на чемпіонаті світу в ФРН. А сьогодні уяву мільйонів уболівальників хвилюють наступні матчі в рамках XXI Олімпійських ігор, що мають відбутися 1976 року в канадському місті Монреалі.
Дев’ять країн завойовували титул олімпійського чемпіона: тричі— Угорщина (1952, 1964, 1968), двічі — Англія (1908, 1912) і Уругвай (1924, 1928), по одному разу — Бельгія (1920), Італія (1936), Швеція (1948), СРСР (1956), Югославія (1960) і Польща (1972).
Заявки на участь в Олімпійських іграх 1976 р. подали збірні команди 91 країни. Як завжди, склад учасників фінального олімпійського турніру обмежений До змагань допускають лише 16 команд. Дві вже мають мандати до Монреаля Це олімпійський чемпіон — збірна Польщі та господарі турніру — футболісти Канади Решту 14 місць розподілили таким чином: чотири надано представникам Європи, по три — Азії та Африки, два — країнам Центральної і Північної Америки два — Південній Америці.
Першим суперником збірної СРСР буде команда Югославії. В нашій групі футболісти Норвегії і Фінляндії проведуть два матчі між собою, а потім переможець цієї пари, переможець пари СРСР — Югославія і збірна Ісландії в двокруговому турнірі визначать команду, яка виступатиме у фінальній частині олімпійського турніру.
НА ПЕРШІСТЬ КОНТИНЕНТУ
Серед офіційних міжнародних турнірів, у яких беруть участь національні збірні, футбольний чемпіонат Європи — наймолодший. Його попередником був Кубок Європи. Першим володарем цього трофею стала 1960 р. збірна СРСР, а 1964 р. його здобула збірна Іспанії.
З 1966 р. замість Кубка Європи проводиться чемпіонат континенту Змінилася не тільки назва турніру, але й його формула. Якщо раніше команди-учасниці поділялися на пари і на кожному наступному етапі відбувалося жеребкування, то тепер відбірну стадію вони провадять за круговою системою (кожна команда з кожною зустрічається двічі) в рамках групових турнірів по чотири команди в кожному.
В розиграші 1966—1968 рр. звання першого європейського чемпіона завоювала збірна Італії. Чемпіоном Європи в змаганнях 1970—1972 рр стала команда ФРН. Восени 1974 р. розпочалися матчі третього чемпіонату континенту з участю 32 команд. За жеребом їх розподілили на 8 груп. Усі змагання в групах мають завершитися до січня 1976 р. Вони виявлять вісім команд-перемож-ниць, які проведуть другий етап розиграшу за кубковою формулою теж по два матчі Чвертьфінальні ігри відбудуться в квітні-травні 1976 р. Вирішальний етап — півфінали, матч за третє місце і фінал заплановано провести на стадіоні однієї з країн-півфіна-лістів у червні 1976 р.
Ось результати матчів, що їх зіграли минулого року в групових турнірах, і календар ігор на 1975 рік
Перша група
Англія — Чехословаччина — 3:0, Англія — Португалія — 0:0.
5 лютого — Кіпр — Англія, 16 квітня — Англія — Кіпр, 20 квітня — Чехословаччина — Кіпр, ЗО квітня — Чехословаччина — Португалія, 8 червня — Кіпр — Португалія, 29 жовтня — Чехословаччина — Англія, 12 листопада—Португалія — Чехословаччина, 19 листопада — Португалія — Англія, 23 листопада — Кіпр — Чехословаччина, З грудня — Португалія — Кіпр.
Друга група
Австрія — Уельс — 2 ; 1, Люксембург — Угорщина — 2:4, Уельс — Угорщина — 2:0; Уельс — Люксембург — 5:0
16 березня — Люксембург — Австрія, 2 квітня — Австрія — Угорщина, 16 квітня — Угорщина — Уельс, 1 травня — Люксембург — Уельс, 24 вересня — Угорщина — Австрія, 15 жовтня — Австрія — Люксембург, 19 жовтня — Угорщина — Люксембург, 19 жовтня — Уельс — Австрія.
Третя група
Норвегія — Півн. Ірландія — 2:1, Югославія — Норвегія — 3:1, Швеція — Півн. Ірландія — 0:2.
16 березня — Півн. Ірландія — Югославія, 4 червня — Швеція — Югославія, 9 , червня — Норвегія — Югославія, ЗО червня — Швеція— Норвегія, 13 серпня — Норвегія — Швеція, 3 вересня — Півн. Ірландія — Швеція, 15 жовтня — Югославія — Швеція, 29 жовтня — Півн. Ірландія — Норвегія, 19 листопада — Югославія — Півн. Ірландія.
Четверта група
Данія — Іспанія —1:2, Данія — Румунія — 0:0, Шотландія — Іспанія — 1:2.
5 лютого — Іспанія — Шотландія, 17 квітня — Іспанія — Румунія, 11 травня — Румунія — Данія, 1 червня — Румунія — Шотландія, 3 вересня — Данія — Шотландія, 12 жовтня — Іспанія — Данія, 29 жовтня — Шотландія — Данія, 16 листопада — Румунія — Іспанія, 17 грудня — Шотландія — Румунія.
П’ята група
Фінляндія — Польща — 1.2 і 0:3, Фінляндія — Голландія — 1 : 3, Голландія — Італія — 3:1.
19 квітня — Італія — Польща, 5 червня — Фінляндія — Італія, 20 серпня — Голландія — Фінляндія, 10 вересня — Польща — Голландія, 27 вересня — Італія — Фінляндія, 15 жовтня — Голландія — Польща, 25 жовтня — Польща — Італія, 22 листопада — Італія — Голландія.
Шоста група
Ірландія — СРСР — 3:0, Туреччина — Ірландія —1:1, «Туреччина — Швейцарія — 2:1.
2 квітня— СРСР — Туреччина, ЗО квітня — Швейцарія — Туреччина, 11 травня — Ірландія — Швейцарія, 18 травня — СРСР — Ірландія, 21 травня — Швейцарія — Ірландія, 12 жовтня — Швейцарія— СРСР, 26 жовтня — Ірландія — Туреччина, 12 листопада — СРСР — Швейцарія, 23 листопада — Туреччина — СРСР.
Сьома група
НДР — Ісландія —1:1, Бельгія — Франція — 2:1, Ісландія — Бельгія — 0:2, Франція — НДР — 2:2, НДР — Бельгія — 0:0.
25 травня — Ісландія — Франція, 5 червня — Ісландія — НДР, З вересня — Франція — Ісландія, 6 вересня — Бельгія — Ісландія, 27 вересня — Бельгія — НДР, 11 жовтня — НДР — Франція, 15 листопада — Франція — Бельгія.
Восьма група
Болгарія — Греція — 3.3 і І 2. Греція — ФРН — 2:2, Мальта - ФРН - 0 : 1.
23 лютого — Мальта — Греція, 26 квітня — Болгарія — ФРН, 4 червня — Греція — Мальта, 11 червня — Болгарія — Мальта, 11 жовтня — ФРН — Греція, 19 листопада — ФРН — Болгарія, 21 грудня — Мальта — Болгарія, 28 грудня — ФРН — Мальта.
КУБОК ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЧЕМПІОНІВ
Це турнір, у якому змагаються чемпіони країн Європи. Переможець одержує Кубок чемпіонів — срібну амфору, а гравці —одинадцять золотих медалей Приз перехідний, але команді, яка виграла його, крім того, вручають навічно копію Другий фіналіст одержує одинадцять срібних медалей. Третє місце не розігрується.
Торік змагання почали ЗО команд Досі єреванський «Арарат», який представляє нашу країну, успішно подолав два перших етапи, вигравши в команд «Вікінг» (Норвегія) —2:0, 4:2 і «Селтик» (Ірландія) — 2:1, 5:0.
У чвертьфіналі вісім претендентів на Кубок грали в таких парах: «Баварія» (ФРН)—«Арарат» (Єреван), «Лідс» (Англія) — «Андерлехт» (Бельгія), «Рух» (Польща)—«Сент-Етьєн» (Франція), «Барселона» (Іспанія) —«Агвідаберг» (Швеція). Єреванські футболісти, зігравши 0:2 і 1:0, вибули з дальших змагань.
КУБОК КУБКІВ
За цей приз змагаються володарі національних кубків країн Європи.
Турнір сезону 1974—1975 рр. зібрав 32 команди В 7іб і 7в фіналу блискучого успіху добилися київські динамівці. Спочатку вони двічі виграли в армійців Софії (Болгарія) з однаковим рахунком 1 :0, а потім — у дуже сильної команди «Ейнтрахт» із західнонімецького міста Франкфурт-на-Майні (3 : 2 — на полі суперників і 2 : 1 — удома).
У чвертьфінал вийшли вісім клубів Ось в які пари звів їх жереб: «Бурсаспор» (Туреччина) — «Динамо» (Київ), «Реал» (Мад-рід, Іспанія)—«Црвена звезда» (Югославія), «Мальме» (Швеція) — «Ференцварош» (Угорщина), «Ейндховен» (Голландія) — «Бенфіка» (Португалія). Кияни виграли обидва матчі (1:0, 2:0) і вийшли у півфінал.
КУБОК УЄФА
Це змагання призерів національних чемпіонатів. У нинішньому турнірі стартували 64 команди Дві з них — від СРСР. Спартаківці Москви провели лише два матчі. Вдома вони виграли в клуба «Ве-леж» (Югославія)—3:1, а в гостях програли з рахунком — 0:2. Переможцем визнано команду Югославії, яка забила м’яч на полі суперників. Московські динамівці, граючи проти клубу «Єстер» (Швеція), виступили трохи краще (2:3 в гостях і 2: 1 удома). Загальний рахунок — 4:4, але за правилом переважної оцінки м’ячів, забитих на полі суперників, перемогу було присуджено динамівцям Однак після цього вони поступилися команді «Динамо» (Дрезден, НДР). Сталося так: матчі закінчилися внічию—1:0, 0:1, але додаткові пенальті краще виконали німецькі футболісіи (4:3).
Змагання першого кола розиграшу скоротили число учасників до 32, потім процедура повторилася і залишилося 16 команд. У грудні 1974 року зустрічі між ними визначили вісім клубів, які чвертьфінальні двобої проведуть у таких парах: «Вележ» (Югославія)— «Твенте» (Голландія), «Ювентус» (Італія) — «Гамбург» (ФРН), «Кельн» (ФРН) — «Амстердам» (Голландія), «Баник» (ЧССР)—«Боруссія» (ФРН).
Ану, повернися, синку. Який ти смішний!
«ЗОЛОТИЙ М'ЯЧ»
Редакція щотижневика «Франс футбол» за результатами опитування футбольних оглядачів Європи щороку називає найкращого гравця континенту. Йому вручають «Золотий м’яч». Цей приз являє собою мініатюрний золотавий футбольний м’яч на невисокій підставці. Напередодні 1975 року було підбито підсумки. Перше місце і нагороду присуджено капітанові збірної Голландії (він грає в складі іспанського клубу «Барселона») Йохану Круїффу, який набрав 116 очок. На другому місці — капітан збірної ФРН і клубу «Баварія» Франц Беккенбауер (105 очок). На третьому — капітан збірної Польщі і гравець варшавської «Легії» Казімеж Дейна (35 очок).
Йохану Круїффу 27 років. На його рахунку 200 голів, які він забив у складі клубів «Аякс» і «Барселона». Найкращим футболістом континенту його визнано втретє. Він добре володіє п’ятьма мовами, відзначається високим інтелектом, творчою фантазією, що позначається і на його грі.
СКЛАДИ КОМАНД ВИЩОЇ ЛІГИ 1
«Динамо» (Київ)
Начальник команди — мс, зтр УРСР Олег Петрович Базилевич.
Старший тренер — мс, зтр УРСР Валерій Васильович Лобанов-ський.
Тренер — мс, зтр УРСР Олександр Сигізмундович Петрашев-ський.
Воротарі: змс Євген Рудаков (1942), мс Валерій Самохін (1947), Михайло Москаленко (1953).
Захисники: мс Валерій Зуєв (1952), мс Михайло Фоменко (1948), мс Віктор Матвіенко (1947), мс Степан Решко (1947), мс Олександр Дамін (1952), Сергій Каталимов (1952), мс Сергій Кузнецов (1950).
Півзахисники: Вячеслав Кочубинський (1954), мс Володимир Мунтян (1946), мс Володимир Трошкін (1948), мс Віктор Колотов (1949), Олег Серебрянський (1955), Володимир Синельник (1956), мс Леонід Буряк (1953), мс Володимир Веремєєв (1948), Олександр Бойко (1954), мс Анатолій Коньков (1949).
Нападаючі: мс Олег Блохін (1952), Микола Пінчук (1953), мс Володимир Онищенко (1949), мс Віталій Шевченко (1951), мс Петро Слободян (1953), Анатолій Марченко (1956).
1 Склади команд подано за станом на 1 лютого 1975 р.
«Спартак» (Москва)
Начальник команди — змс Микола Петрович Старостів.
Старший тренер — мс, ятр СРСР Микола Окелсійович Гуляєв.
Тренери — змс Ігор Олександрович Нетто, мс Анатолій Олександрович Коршунов.
Воротарі: мс Олександр Прохоров (1946), Сергій Гришин (1955), Юрій Дарвін (1946).
Захисники: мс Геннадій Логофет (1942), мс Євген Ловчев (1949), мс Микола Осянін (1941), мс Сергій Ольшанський (1948), мс Володимир Букіевський (1953), Володимир Михайлов (1955), Михайло Бондарєв (1957), Віктор Самохін (1956).
Півзахисники: Олександр Кокарєв (1954), мс Михайло Булгаков (1951), Олександр Кодилєв (1956), мс Микола Кисельов (1946), мс Віктор Папаєв (1947), Віктор Букіевський (1953), Анатолій Куп-цов (1956).
Нападаючі: мс Олександр Мінаєв (1954), мс Олександр Піска-рьов (1949), мс Валерій Андреєв (1953), Юрій Лебедєв (1956), Євген Дроздов (1955), Євген Сидоров (1956), мс Валерій Гладилін (1951), Юрій Пилипко (1952), Юрій Нечитаєв (1951).
«Чорноморець» (Одеса)
Начальник команди — зтр УРСР, мс Юрій Михайлович Романов. Старший тренер — мс, зтр УРСР Ахмед Лятифович Алескеров. Тренер—мс. зтр УРСР Юрій Леонідович Заболотний.
Воротарі: Олексій Нефедов (1948), Олександр Дегтярьов (1947)-, Сергій Страшненко (1953), Ігор Осташенков (1956).
Захисники: Володимир Нечаєв (1950), Віталій Фейдман (1948), Євген Логвиненко (1948), мс Петро Найда (1945), мс Віктор Зубков (1943) .Володимир Григор’єв (1948), Ігор Іваненко (1948), Вячеслав Лещук (1951), Олександр Сопельняк (1952), мс Сергій Доценко (1948).
Півзахисники: мс Володимир Макаров (1947), Леонід Баранов-ський (1953), Анатолій Дорошенко (1953), Володимир Устимчик (1952), Сергій Жарков (1958).
Нападаючі: Володимир Дзюба (1947), Сергій Давидов (1952), Григорій Сапожников (1950), Володимир Родіонов (1949), Микола Михайлов (1948), Віктор Прокопенко (1944).
«Торпедо» (Москва)
Начальник команди — мс, зтр РРФСР Юрій Васильович Зо-лотов.
Старший тренер — змс, зтр РРФСР Валентин Козьмич Іванов.
Тренер — змс Віктор Михайлович Шустиков.
Воротарі: мс Анатолій Єлізаров (1951), Анатолій Зарапін (1947), Антонас Улавічус (1950), Геннадій Горбунов (1955).
Захисники: мс Леонід Пахомов (1943), мс Володимир Бутур-лакін (1950), мс Олександр Тукманов (1950), Юрій Миронов (1948), Сергій Антонов (1955), Віктор Круглов (1955), мс Володимир Бєлоусов (1947), Володимир Дерябін (1953), мс Іван Забиняк (1951).
Півзахисники: мс Володимир Юрін (1947), мс Анатолій Дегте-рьов (1949), Микола Васильєв (1957), Сергій Петренко (1955), мс Олександр Максименко (1952), мс Олексій Єськов (1944), Валерій Філатов (1950).
Нападаючі: мс Вадим Никонов (1948), мс Валерій Абра-мов (1951), Валерій Даниленко (1954), Сергій Половихін (1954), Юрій Ванюшкін (1956), Сергій Гришин (1951), Олексій Беленков (1957).
«Арарат» (Єреван)
Старший тренер — мс, зтр СРСР і УРСР Віктор Олександрович Маслов.
Тренери — зтр ВірмРСР Альберт Ваганович Абрамян, мс Едуард Павлович Арутюнян.
Воротарі: мс Норік Демірчян (1945), мс Альоша Абрамян (1945), Гагік Казарян (1954), Володимир Петросян (1953).
Захисники: мс Норік Месропян (1946), мс Аркадій Арутюнян (1948), мс Санасар Геворкян (1951), мс Сурік Мартіросян (1949), мс Олександр Коваленко (1943), Гриша Абрамян (1949), мс Армен Саркісян (1953), Арам Парсаданян (1957).
Півзахисники: Армен Азарян (1955), мс Аркадій Андріасян (1947), мс Оганес Заназанян (1946), мс Сергій Бондаренко (1948), Арутюн Мінасян (1954), Хорен Оганесян (1955), Артем Мовсесян (1954).
Нападаючі: мс Микола Казарян (1947), мс Левон Іштоян (1947), мс Назар Петросян (1951), мс Сергій Погосян (1948), змс Едуард Маркаров (1942), Юрій Чтрян (1953), Самвел Петросян (1954), Гагік Татевосян (1952), Петрос Есаян (1956).
«Динамо» (Москва)
Начальник команди — змс Лев Іванович Яшин.
Старішій тренер — мс, зтр СРСР Олександр Олександрович Се-відов.
Тренери — змс Віктор Григорович Царьов, мс, зтр РРФСР Володимир Васильович Ільїн.
Воротарі: мс Володимир Пільгуй (1948), Микола Гонтар (1949), Сергій Бабурін (1956)
Захисники: мс Володимир Басалаєв (1945), Олександр Новиков (1955), мс Валерій Зиков (1944), мс Володимир Долбоносов (1949), мс Сергій Нікулін (1951), Анатолій Паров (1956), Володимир Кома-ров (1952), Віктор Каплацький (1951), Олександр Бубнов (1955), мс Олег Долматов (1948).
Півзахисники: мс Юрій Пудишев (1954), мс Андрій Я кубик (1950), мс Олексій Петрушин (1952), Юрій Гаврилов (1953), Микола Толстих (1956), мс Олександр Маховиков (1951).
Нападаючі: мс Володимир Козлов (1946), мс Геннадій Єврю-жихін (1944), Вадим Павленко (1955), Юрій Курненін (1954), мс Михайло Гершкович (1948), Микола Колесов (1956), Володимир Нехтій (1951), Сергій Гладишев (1955), мс Едуард Козинкевич (1949).
«Зеніт» (Ленінград)
Начальник команди — старший тренер — мс, зтр УРСР Герман Семенович Зонін.
Тренери — мс Володимир Павлович Корнєв, мс Станіслав Петрович Завидонов.
Воротарі: мс Володимир Олєйник (1950), Олександр Волошин (1951).
Захисники: мс Володимир Голубєв (1950), мс Вячеслав Булавін (1946), мс Юрій Загуменних (1947), Валерій Лазарєв (1951).
Півзахисники: мс Георгій В’юн (1944), мс Павло Садирін (1942), Олексій Стрепетов (1950), Віталій Лебедєв (1954), Володимир Іванов (1948).
Нападаючі: Володимир Казаченок (1952), мс Георгій Хромчен-ков (1950), Олександр Ніколаєв (1948), мс Анатолій Зінченко (1949), мс Володимир Жигунов (1949), Олександр Гребеножко (1953), Олександр Маркін (1949), Андрій Редкоус (1957).
«Пахтакор» (Ташкент)
Начальник команди — мс, зтр УзРСР Хамід Тургунович Рахма-туллаєв.
Старший тренер — мс, зтр УРСР, ГРСР і УзРСР Вячеслав Дмитрович Соловйов.
Тренер — мс Геннадій Олександрович Красницький.
Воротарі: Сергій Покатилов (1950), Володимир Філатов (1949).
Захисники: Каюм Туляганов (1954), Юрій Меркуленков (1950), Юрій Басов (1952), Віктор Коновалов (1947), мс Анатолій Могильний (1948), Ахмад Убайдуллаєв (1954), Олександр Іванков (1949), Алім Аширов (1955).
Півзахисники: Юрій Белов (1949), мс Віктор Варюхін (1948), Юрій Іванов (1948), Шаміль Яфаров (1950), Володимир Тахтаров (1951), Михайло Ан (1952), Олександр Корченов (1949).
Нападаючі: мс Туляган Ісаков (1949), мс Берадор Абдураїмов (1943), Володимир Федоров (1955), Васіліс Хадзіпанагіс (1954), Олег Єремеєв (1955), Анатолій Гоголкін (1951).
«Динамо» (Тбілісі)
Начальник команди — мс, зтр ГРСР Нодарі Парсаданович Ахал-кані.
Старший тренер — змс, зтр СРСР Михайло Йосипович Якушин.
Тренер — мс Сергій Іванович Кутівадзе.
Воротарі: мс Давид Гогія (1948), мс Малхаз Гогошідзе (1953).
Захисники: мс Реваз Дзодзуашвілі (1945), мс Вахтанг Челідзе (1945), мс Піруз Кантеладзе (1949), Анзор Джінчарадзе (1953), змс Муртаз Хурцілава (1943), мс Зорбег Ебралідзе (1944), мс Шота Ханчагашвілі (1951), мс Дмитро Муджірі (1956).
Півзахисники: мс Манучар Мачаїдзе (1949), Олександр Чавадзе (1955), мс Гоча Гавашелі (1947), мс Кахі Асатіані (1947), мс Гоча Мачаїдзе (1950), Уча Кантарія (1952), Теймураз Чхаїдзе (1955), мс Віссаріон Мчедлішвілі (1949).
Нападаючі: мс Володимир Гуцаев (1952), мс Гіві Нодія (1948), мс Леван Нодія (1949), мс Давид Кіпіані (1951), мс Піруз Рехвіа-швілі (1950), мс Зураб Церетелі (1953), Теймураз Есебуа (1954).
«Дніпро» (Дніпропетровськ)
Начальник команди — Анатолій Олексійович Бєлолюбський.
Старший тренер — мс, зтр УРСР Віктор Ілліч Каневський.
Тренер — мс Вадим Геннадійович Іванов.
Воротарі: мс Сергій Собецький (1951), мс Леонід Колтун (1944), Валентин Вязовський (1955).
Захисники: Сергій Скляр (1955), мс Володимир Федоренко (1948), Ігор Хавкін (1953), Юрій Ковба (1948), Борис Кравчук (1952), Сергій Олексієв (1957), Микола Кузьмін (1950), Руслан Ашибоков (1949).
Півзахисники: мс Роман Шнейдерман (1947), мс Станіслав Єв-сєенко (1945), мс Юрій Соловйов (1946), Віктор Маслов (1949),
мс Анатолій Гринько (1945), мс Вячеслав Семенов (1947), Євген То-менко (1956), Анатолій Шелест (1955).
Нападаючі: мс Олексій Христян (1949), мс Анатолій Пилипчук (1944), Олексій Яковенко (1956), мс Вячеслав Семенов (1947), Рус-лан Суанов (1953), Микола Литвиненко (1951), мс Валерій Порку-ян (1944), Олександр Харитоненко (1957), Євген Редько (1956), Петро Яковлєв (1952).
«Карпати» (Львів)
Начальник команди — Лев Кирилович Зенченко.
Старший тренер — мс, зтр УРСР Ернест Ервинович Юст.
Тренер — мс Борис Андрійович Россихін.
Воротарі: Емеріх Майороші (1954), Олексій Швойницький (1956), мс Олександр Ракитський (1946).
Захисники: мс Іван Герег (1944), Роман Риф’як (1952), мс Ростислав Поточняк (1948), Федір Чорба (1946), Юрій Бондаренко (1949), мс Валерій Сиров (1946), Петро Галушка (1956).
Півзахисники. Степан Крупей (1951), мс Остап Савка (1947), мс Лев Броварський (1948), Ярослав Кикоть (1949), Юрій Дубров-ний (1951), мс Володимир Фурсов (1948), Олег Родін (1956).
Нападаючі: мс Геннадій Лихачов (1946), мс Володимир Дани-люк (1947), Юрій Подпалюк (1952), мс Роман Хижак (1950), Роман Гірник (1954), Нодар Баглашвілі (1951), Володимир Устинов (1956), Юрій Софронов (1956), Роман Джафаров (1956).
«Шахтар» (Донецьк)
Начальник команди — мс Володимир Васильович Онисько.
Старший тренер — мс Володимир Максимович Сальков.
Тренер — мс Микола Максимович Головко.
Воротарі: мс Юрій Дегтярьов (1948), Вячеслав Чанов (1951).
Захисники: Валерій Рудаков (1955), Валерій Горбунов (1953), мс Віктор Звягінцев (1950), мс Володимир Юрецький (1952), мс Валерій Яремченко (1947), Олександр Перепелкін (1953), Валентин Бо-бошко (1955), Василь Малишев (1954), Вячеслав Головін (1953), мс Віктор Кондратов (1952), Володимир П’яних (1951), Володимир Лабенок (1956).
Півзахисники: мс Юрій Ванкевич (1946), мс Михайло Соколов-ський (1950), мс Юрій Дудинський (1951), мс Володимир Сафонов (1950), мс Валерій Шевлюк.
Нападаючі, мс Віталій Старухін (1949), мс Олександр Васін (1949), Ігор Гершун (1953), Юрій Резник (1954), Володимир Рогов-ський (1954), Микола Федоренко (1955).
ЦСКА
Начальник і старший тренер команди — змс, зтр СРСР Анатолій Володимирович Тарасов.
Тренери — змс Валентин Борисович Бубукін, мс Микола Олексійович Маношин.
Воротарі: мс Володимир Астаповський (1946), мс Леонід Шмуц (1948), Віктор Радаєв (1954).
Захисники: мс Володимир Капличний (1944), мс Микола Худієв (1949), Віктор Абрамов (1952), мс Валентин Уткін (1947), Микита Високих (1954), Олександр Андрющенко (1954), Олександр Барке-тов (1954).
Півзахисники: мс Анатолій Соловйов (1953), Олександр Кузнецов (1951), Сергій Шлапак (1953), Віктор Равков (1954), мс Сергій Морозов (1950), мс Володимир Федотов (1943), Віктор Корольов (1956).
Нападаючі: мс Володимир Дударенко (1946), мс Володимир До-рофеев (1950), мс Вільгельм Теллінгер (1950), мс Борис Копєйкін (1946), Володимир Муханов (1954), мс Юрій Смирнов (1947), мс Юрій Чесноков (1952), Анатолій Шагін (1950).
«Зоря» (Ворошиловград)
Начальник команди — мс Юрій Михайлович Рашупкін.
Старший тренер — мс Юрій Володимирович Захаров.
Тренер — мс Владислав Петрович Глухарєв.
Воротарі: мс Олександр Ткаченко (1947), мс Леонід Клюєв (1940).
Захисники: мс Володимир Малигін (1948), мс Микола Пінчук (1946), мс Олександр Журавльов (1945), Володимир Григор’єв (1954), мс Володимир Абрамов (1949), Геннадій Гусєв (1948), Володимир Шаповалов (1956), Михайло Жуков (1957).
Півзахисники: мс Анатолій Куксов (1949), мс Юрій Васенін (1948), мс Віктор Кузнецов (1949), Юрій Ковальов (1953), Леонід Малий (1955), Леонід Ніколаєнко (1957), Юрій Рабочий (1949), Юрій Колесников (1956).
Нападаючі: мс Юрій Єлисєєв (1949), мс Володимир Бєлоусов (1947), Сергій Андреєв (1956), Віктор Стульчин (1956), мс Анатолій Шакун (1948), Олександр Мороз (1952), Володимир Малий (1955).
«Локомотив» (Москва)
Начальник команди — Анатолій Ілліч Гроховський
Старший тренер — зтр РРФСР Ігор Семенович Волчок.
Тренер — Валерій Єфремович Карпов.
Воротарі: Золтан Мілес (1944), Борис Когут (1950), Юрій Ровен-ський (1952), Валерій Новиков (1957).
Захисники' Володимир Перегонцев (1949), Олександр Сьомій (1949), мс Віктор Бондаренко (1949), Сергій Камзулін (1955), Володимир Ряховський (1947), Сергій Никифоренко (1955), Микола Проскурін (1957).
Півзахисники: Геннадій Хизун (1950), Олексій Овчинников (1950), мс Юрій Сьомій (1947), мс Володимир Уткін (1949), Олександр Тру-сов (1953), Валерій Єркович (1951), Олексій Ільїн (1958).
Нападаючі: Віктор Давидов (1948), мс Анатолій Піскунов (1949), Віктор Пишкін (1954), Володимир Малинін (1949), Олександр Телепов (1957), Юрій Рижов (1952), Анатолій Новиков (1945), мс Анатолій Козлов (1947), Юрій Спиридонов (1948), Олександр Коз-ловських (1950).
СКА (Ростов-на-Дону)
Начальник команди — Володимир Іванович Карацевцев.
Старший тренер — мс, зтр РРФСР Йосип Йосипович Беца.
Тренер — мс Юрій Олександрович Мосальов.
Воротарі: Олександр Убикін (1953), Геннадій Бабайцев (1953).
Захисники: мс Євген Олександрович (1952), Юрій Саух (1954), Володимир Панов (1950), Геннадій Чередниченко (1951), мс Малхаз Шергелашвілі (1947), мс Хасан Мириков (1950), Валерій Гончаров (1956), Юрій Нагієв (1954).
Півзахисники: мс Геннадій Антонов (1950), Олександр Плеша-ков (1951), Євген Павлов (1949), Юрій Чуркін (1953), Віталій Цибін (1947), Віктор Широв (1954), Ігор Захарін (1951), Володимир Яку-бов (1949).
Нападаючі: мс Віктор Чуркін (1952), Леонід Назаренко (1955), мс Володимир Гончаров (1954), мс Анзор Чихладзе (1949), Геннадій Кравченко (1955).
КАЛЕНДАР ІГОР КОМАНД ВИЩОЇ ЛІГИ
Перше коло
Квітень
12. «Чорноморець» — «Спартак» «Арарат» — «Динамо» К «Шахтар» — «Торпедо» «Пахтакор» — «Зеніт» «Динамо» Тб — «Локомотив» «Карпати» — «Динамо» М «Зоря» — ЦСКА
16 «Чорноморець» — «Динамо» М «Арарат» — «Дніпро» «Пахтакор» — «Локомотив» «Динамо» Тб — «Зеніт» «Карпати» — «Спартак» ЦСКА — «Шахтар» СКА — «Динамо» К
17. «Торпедо» — «Зоря»
20.	«Динамо» К — «Зоря» «Спартак» — «Пахтакор» «Шахтар» — «Дніпро» «Зеніт» — «Чорноморець» ЦСКА — «Арарат» «Локомотив» — СКА
21.	«Динамо» М — «Динамо» Тб
22.	«Торпедо» — «Карпати»
24. «Дніпро» — СКА
«Локомотив» — «Арарат» СКА - ЦСКА
ЗО. «Спартак» — «Динамо» М
Травень
2. «Динамо» К — «Дніпро» «Арарат» — «Динамо» Тб «Шахтар» — «Карпати» «Пахтакор» — СКА «Зеніт» — «Торпедо» ЦСКА — «Локомотив» «Зоря» — «Чорноморець»
11. «Чорноморець» — «Шахтар» «Динамо» Тб — «Пахтакор» «Дніпро» — «Динамо» М «Карпати» — «Зоря» ЦСКА — «Зеніт» «Локомотив» — «Спартак» СКА — «Арарат»
12. «Торпедо» — «Динамо» К
16. «Спартак» — СКА «Пахтакор» — ЦСКА
17. «Динамо» Тб — «Торпедо» «Динамо» М — «Арарат» «Шахтар» — «Локомотив» «Дніпро» — «Чорноморець» «Зоря» — «Зеніт»
26. «Спартак» — «Динамо» Тб «Динамо» М — «Пахтакор»
22. «Карпати» — «Динамо» К
24. «Динамо» М — СКА
27. «Динамо» К — «Шахтар» «Торпедо» — «Чорноморець» «Зеніт» — «Карпати» «Дніпро» — «Зоря»
25. «Спартак» — «Арарат» «Чорноморець» — «Динамо» К «Шахтар» — «Зеніт» «Пахтакор» — «Торпедо»
«Динамо» Тб — ЦСКА «Дніпро» — «Карпати» «Зоря» — «Локомотив»
31. «Торпедо» — «Спартак»
Червень
1. «Динамо» К — ЦСКА «Чорноморець» — «Пахтакор» «Арарат» — «Зоря» «Зеніт» — «Динамо» М «Карпати» — «Динамо» Тб «Локомотив» — «Дніпро» СКА — «Шахтар»
4. «Локомотив» — «Динамо» К
«Пахтакор» — «Дніпро» «Карпати» — «Локомотив»
23. «Динамо» М — «Зоря»
28. ЦСКА — «Карпати»
29. «Торпедо» — «Арарат» «Шахтар» — «Динамо» М «Динамо» Тб — «Дніпро» «Зеніт» — СКА «Динамо» К — «Пахтакор» «Чорноморець» — «Локомотиві «Зоря» — «Спартак»
6. ЦСКА — «Дніпро»
Липень
7. «Динамо» Тб — «Чорноморець» «Арарат» — «Шахтар» «Динамо» М — «Торпедо» «Зеніт» — «Спартак» «Карпати» — «Пахтакор» «Зоря» — «СКА
6. СКА — «Карпати» «Динамо» К — «Зеніт» «Арарат» — «Чорноморець» «Локомотив» — «Динамо» М «Динамо» Тб — «Шахтар» «Дніпро» — «Торпедо» «Пахтакор» — «Зоря»
14. ЦСКА — «Торпедо»
15. «Динамо» К — «Динамо» М «Арарат» — «Пахтакор» «Шахтар» — «Зоря» СКА — «Динамо» Тб «Дніпро» — «Спартак» «Чорноморець» — «Карпати» «Локомотив» — «Зеніт»
7. «Спартак» — ЦСКА
11.	«Торпедо» — «Локомотив»
12.	«Спартак» — «Динамо» К
21. «Торпедо» — СКА
22. «Спартак» — «Шахтар» «Чорноморець» — ЦСКА «Динамо» К — «Динамо» Тб «Зеніт» — «Арарат»
13.	«Динамо» М — ЦСКА «Дніпро» — «Зеніт» «Карпати» — «Арарат» «Зоря» — «Динамо» Тб СКА — «Чорноморець» «Шахтар» — «Пахтакор»
Липень
20.	«Динамо» К — «Арарат» «Динамо» М — «Спартак» «Пахтакор» — «Карпати» «Зеніт» — «Локомотив» «Чорноморець» — «Динамо» Тб СКА — «Дніпро»
21.	«Торпедо» — «Шахтар»
22.	ЦСКА — «Зоря»
26. «Спартак» — «Локомотив»
27. «Динамо» К — СКА «Динамо» М — «Зеніт» «Шахтар» — ЦСКА «Пахтакор» — «Чорноморець» «Динамо» Тб — «Карпати» «Дніпро» — «Арарат» «Зоря» — «Торпедо»
Серпень
2.	«Торпедо» — «Динамо» Тб
3.	«Чорноморець» — «Дніпро» «Арарат» — «Динамо» М «Зеніт» — «Зоря» «Динамо» К — «Карпати» «Локомотив» — «Шахтар» СКА — «Спартак»
4.	ЦСКА — «Пахтакор»
10. «Динамо» К — «Чорноморець» «Арарат» — «Спартак» «Зеніт» — «Шахтар» «Карпати» — «Дніпро» ЦСКА — «Динамо» Тб
«Локомотив» — «Зоря» СКА — «Динамо» М II. «Торпедо» — «Пахтакор»
16.	«Динамо» М — «Локомотив»
17.	«Спартак» — «Зеніт» «Карпати» — «Чорноморець» «Пахтакор» — «Арарат» «Динамо» Гб - СКА «Дніпро» — «Шахтар» «Зоря» — «Динамо» К
18.	«Торпедо» — ЦСКА
Вересень
6.	«Дніпро» — «Динамо» К ЦСКА — «Динамо» М
7.	«Спартак» — «Торпедо» «Арарат» — СКА «Шахтар» — «Чорноморець» «Зеніг» — «Пахтакор» «Зоря» — «Карпати»
8.	«Локомотив» — «Динамо» Тб
10. «Динамо» М — «Динамо» К
13.	«Чорноморець» — «Арарат» «Шахтар» — «Динамо» К ЦСКА — «Спартак»
14.	«Торпедо» — «Динамо» М «Зеніт» — «Динамо» Тб «Карпати» — СКА «Зоря» — «Дніпро»
15.	«Локомотив» — «Пахтакор»
21. «Динамо» К — «Локомотив» «Спартак» — «Карпати» «Арарат» — «Зеніт»
«Пахтакор» — «Шахтар» «Динамо» Тб — «Зоря» «Дніпро» — ЦСКА СКА — «Торпедо»
22. «Динамо» М — «Чорноморець»
26.	ЦСКА — «Динамо» К
27.	«Спартак» — «Чорноморець»
28.	«Арарат» — «Торпедо» «Динамо» М — «Карпати» «Шахтар» — «Динамо» Тб «Зоря» — «Пахтакор» «Дніпро» — «Локомотив» СКА — «Зеніт»
Жовтень
3.	«Локомотив» — ЦСКА
4.	«Динамо» М — «Дніпро»
5.	«Динамо» К —«Спартак» «Чорноморець» — «Зоря» «Торпедо» — «Зеніт» «Динамо» Тб — «Арарат» СКА — «Пахтакор» «Карпати» — «Шахтар»
10. «Спартак» — «Дніпро»
11. «Чорноморець» — СКА «Арарат» — «Карпати» «Пахтакор» — «Динамо» Тб «Зеніт» - ЦСКА «Зоря» — «Шахтар» «Локомотив» — «Торпедо»
17. «Пахтакор» — «Динамо» К
Примітка. Ігри проводяться лендарі першими.
18. «Чорноморець» — «Зеніт» «Шахтар» — «Спартак»
19. «Арарат» — «Локомотив» «Дніпро» — «Динамо» Тб «Карпати» — «Торпедо» ЦСКА - СКА «Зоря» — «Динамо» М
25. «Динамо» М —«Шахтар»
26. «Спартак» — «Зоря» «Динамо» Тб — «Динамо» К «Чорноморець» — «Торпедо» «Арарат» — ЦСКА «Дніпро» — «Пахтакор» «Карпати» — «Зеніт» СКА — «Локомотив»
Листопад
1.	«Пахтакор» — «Спартак» «Зеніт» — «Динамо» К ЦСКА — «Чорноморець»
2.	«Торпедо» — «Дніпро» «Шахтар» — СКА «Динамо» Тб — «Динамо» М «Зоря» — «Арарат»
3.	«Локомотив» — «Карпати»
9. «Пахтакор» — «Динамо» М «Динамо» Тб — «Спартак» «Зеніт» — «Дніпро» «Шахтар» — «Арарат» «Карпати» — ЦСКА «Локомотив» — «Чорноморець» СКА — «Зоря»
16. «Динамо» К — «Торпедо»
на полях команд, зазначених у ка-
СКЛАДИ УКРАЇНСЬКИХ КОМАНД ПЕРШОЇ ЛІГИ1
«Таврія» (Сімферополь)
Начальник команди — Анатолій Михайлович Заяєв.
Старший тренер — зтр УРСР Сергій Йосипович Шапошников.
Воротарі: Володимир Занін (1949), Віктор Юрковський (1954), Геннадій Лисенчук (1956).
Захисники: Олег Жилін (1947), Володимир Туховський (1949), Анатолій Морозов (1947), Володимир Лущенко (1949), Геннадій Гу-сев (1948), Валерій Бровченко (1948).
Півзахисники: Анатолій Кванін (1943), Юрій Аджем (1953), Іван Авдєєв (1949), Андрій Черемісін (1947), Олександр Поліщук (1948).
Нападаючі: Микола Климов (1947), Віктор Орлов (1946), Валентин Прилепський (1946), Анатолій Коробочка (1955), Віктор Сте-ценко (1956).
«Спартак» (Івано-Франківськ)
Начальник команди — Микола Михайлович Юрченко.
Старший тренер — зтр УзРСР Вадим Олександрович Кириченко.
Тренер — мс Мирослав Іванович Думанський.
Воротарі: Василь Кириченко (1948), Тарас Белей (1948).
Захисники: Петро Кушлик (1951), Валентин Гештя (1949), Ігор Куркін (1949), Юрій Іванов (1949), Володимир Госперський (1945).
Півзахисники: Степан Рибак (1948), Валерій Голубцов (1946), Богдан Копитчак (1948).
Нападаючі: Віктор Козін (1944), Степан Чопей (1946), Ігор Ди-рів (1948), Борис Стрєльиов (1948), Віктор Алістратов (1949).
«Металург» (Запоріжжя)
Начальник команди— мс Григорій Семенович Вуль.
Старший тренер — мс Віктор Трохимович Фомін.
Тренер — Юрій Дмитрович Розенко.
Воротарі: Анатолій Семиконенко (1951), Валерій Макаров (1947).
Захисники: Олександр Томах (1948), Микола Таранов (1949), мс Віталій Денеж (1949), Микола Гончаров (1947), Леонід Ключик (1950).
Півзахисники: Віктор Колодій (1948), Микола Ушаков (1949), мс Анатолій Шаличев (1946), мс Євген Король (1947), Володимир Смаровоз (1956).
Нападаючі: Микола Пензін (1947), Юрій Петров (1952), Віктор Аношин (1951), Віктор Кутін (1948), мс Віктор Кащей (1946), Олександр Смирнов (1956).
1 Склади команд подано за станом на 1 лютого 1975 р.
«Металіст» (Харків)
Старший тренер — зтр УРСР, мс Віталій Микитович Зуб.
Тренер — Аркадій Григорович Рабінович.
Воротарі: Віктор Удовенко (1947), Олексій Житник (1952).
Захисники:, мс Олександр Полак (1944), Олександр Косолапов (1954),Олександр Лисенко (1956), Олександр Лаптєв (1956), Володимир Євдокимов (1951), Юрій Нестеренко (1956), Степан Данилюк (1949).
Півзахисники: мс Роман Покора (1948), мс Олександр Більдюк (1947), Йосип Бордаш (1949), Віктор Шаленко (1956).
Нападаючі: Юрій Цимбалюк (1953), Роман Шподарунок (1948), Сергій Малько (1953), Олег Крамаренко (1956), Володимир Чирва (1947).
КАЛЕНДАР ІГОР КОМАНД ПЕРШОЇ ЛІГИ
Перше коло
Квітень
11. «Кайрат» (Алма-Ата) — «Металург» (Запоріжжя) «Аліа» (Фрунзе) — «Динамо» (Мінськ) «Памір» (Душанбе) — «Крила Рад» (Куйбишев) «Нефтчі» (Баку) — «Шинник» (Ярославль) «Торпедо» (Кутаїсі) — «Кузбас» (Кемерово) «Кубань» (Краснодар)— «Уралмаш» (Свердловськ) «Спаріак» (Нальчик) — «Зірка» (Перм) «Спартак» (Орджонікідзе) — «Рубін» (Казань) «Гаврія» (Сімферополь) — «НІстру» (Кишинів)
15. «Кайрат» — «Динамо» «Алга» — «Металург» «Памір» — «Шинник» ♦ Нефтчі» — «крила Рад»
«Торпедо» — «Уралмаш» «Кубань» — «Кузбас» «Спартак» Н — «Рубін» «Спартак» Ор — «Зірка» «Металіст» (Харків) — «Спартак» (Івано-Франківськ)
22. «НІстру» — «Спартак» Н «Спартак» І-Ф — «Спартак» Ор «Таврія» — «Торпедо» «Металіст» — «Кубань» «Металург» — «Динамо» «Крила Рад» — «Шинник» «Зірка» — «Алга» «Рубін» — «Кайрат» «Уралмаш» — «Памір» «Кузбас» — «Нефтчі»
26. «НІстру» — «Спартак» Ор «Спартак» І-Ф — «Спартак» Н «Таврія» — «Кубань» «Металіст» — «Торпедо» «Динамо» — «Крила Рад» «Шинник» — «Металург» «Зірка» — «Кайрат»
«Рубін» - «Алга» «Уралмаш» — «Нефтчі» «Кузбас» — «Памір»
Т р а в е н ь
2. «Кайрат» — «Металіст» «Алга» — «Таврія» «Памір» — «Ністру» « Нефтчі» — «Спартак» І-Ф «Спартак» Н — «Торпедо» «Сгаріак» Ор — «Кубань» «Динамо» — «Кузбас» «Металург» — «Уралмаш» «Шинник» — «Зірка» «Крила Рад» — «Рубін»
6. • Кайрат» — «Таврія» «Алга» — «Металіст» «Памір» — «Спартак» І-Ф «Нефтчі» — «Ністру» «Торпедо» — «Спартак» Ор «Динамо» — «Уралмаш» «Металург» — «Кузбас» «Шинник» — «Рубін» «Крила Рад» — «Зірка» «Кубань» — «Спартак» Н
12. « Торпедо» — «Алга» «Кубань» — «Кайрат» «Спартак» Н—«Нефтчі» «Спартак» Ор —«Памір» «Ністру» — «Крила Рад» «Спартак» І-Ф — «Шинник» «Таврія» — «Динамо» «Металіст» — «Металург» «Рубін» — «Кузбас» «Уралмаш» — «Зірка»
16. «Торпедо» — «Кайрат» «Кубань» — «Алга» «Спартак» Н — «Памір» «Спартак» Ор —«Нефтчі» «Ністру» — «Шинник» «Спартак» І-Ф — «Крила Рад»
«Таврія» — «Металург» «Металіст» — «Динамо» «31| на» — «Рубін» «Кузбас» — «Уралмаш»
23. «Динамо» — «Ністру» «Металург» — «Спартак» І-Ф «Шинник» — «Таврія» «Крила Рад» — «Металіст» «Кайрат» — «Спартак» Ор «Алга» - «Спартак» Н «Памір» — «Кубань» «Нефтчі» — «Торпедо» «Зірка* — «Кузбас»
27. «Динамо» — «Спартак» І-Ф «Металург» — «Ністру» «Шинник» — «Металіст» «Крила Рад» — «Таврія» «Кайрат» — «Спартак» Н «Алга» — «Спартак» Ор «Памір» — «Торпедо» «Нефтчі» — «Кубань» «Рубін» — «Уралмаш»
Червень
2. «Спартак» Ор — «Спартак» Н «Ністру» — «Кайрат» «Спартак» І-Ф — «Алга» «Таврія» — «Нефтчі» «Металіст» — «Памір» «Зірка» — «Динамо» «Рубін» — «Металург» «Уралмаш» — «Крила Рад» «Кузбас» — «Шинник»
6. «Торпедо» — «Кубань» «Ністру» — «Алга» * «Спартак» І-Ф — «Кайрат» «Таврія» — «Памір» «Металіст» — «Нефтчі» «Зірка» — «Металург» «Рубін» — «Динамо» «Уралмаш» — «Шинник» «Кузбас» — «Крила Рад*
13. «Кайрат» «Кузбас» «Алга» — «Уралмаш» «Памір» — «Зірка» «Нефтчі» — «Рубін» «Торпедо» — «Ністру» «Кубань» — «Спартак» І-Ф «Спартак» Н — «Таврія» «Спартак» Ор — «Металіст» «Шинник» — «Динамо»
17. «Кайрат» — «Уралмаш» «Алга» — «Кузбас» «Памір» — «Рубін» «Нефтчі» — «Зірка» «Торпедо» — «Спартак» І-Ф «Кубань» — «Ністру» «Спартак» Н — «Металіст» «Спартак» Ор — «Таврія» «Металург» — «Крила Рад»
24. «Спартак» 1-Ф — «Таврія» «Металіст» — «Ністру» «Динамо» — «Памір» «Металург» — «Нефтчі» «Шинник» — «Алга» «Крила Рад» — «Кайрат» «Зірка» — «Торпедо» «Рубін» — «Кубань» «Уралмаш» — «Спартак» Ор «Кузбас» — «Спартак» Н
28. «Ністру» — «Спартак» І-Ф «Таврія» — «Металіст» «Динамо» — «Нефтчі» «Металург» — «Памір» «Шинник» — «Кайрат» «Крила Рад» — «Алга» «Зірка» — «Кубань» «Рубін» — «Торпедо» «Уралмаш» — «Спартак» Н «Кузбас» — «Спартак» Ор
Липень
4. «Алга» — «Кайрат» «Памір» — «Нефтчі» «Торпедо» — «Крила Рад» «Кубань» — «Шинник» • Спартач» Н — «Динамо» «Спартак» Ор — «Металург» «Ністру» — «Зірка» «Спартак» І-Ф — «Рубін» «Таврія» — «Уралмаш» «Металіст» — «Кузбас»
8. «Нефтчі» — «Алга» «Кайрат» — «Памір» «Торпедо» — «Шинник» «Кубань» — «Крила Рад» «Спартак» Н — «Металург» «Спартак» Ор — «Динамо» «Ністру» — «Рубін» «Спартак» І-Ф — «Зірка» «Таврія» — «Кузбас» «Металіст» — «Уралмаш»
15. «Памір» — «Алга» «Динамо» — «Торпедо» «Металурі» — «Кубань» «Шинник» — «Спартак» Ор «Крила Рад» — «Спартак» Н «Зірка» — «Таврія» «Рубін» — «Металіст» «Уралмаш» — «Ністру» «Кузбас» — «Спартак» І-Ф
19. «Нефічі» - «Кайрат» «Динамо» — «Кубань» «Металург» — «Торпедо» «Шинник» — «Спартак» Н «Крила Рад» — «Спартак» Ор «Зірка» — «Металіст» «Рубін» — «Таврія» «Уралмаш» — «Спартак» І-Ф «Кузбас» — «Ністру»
Липень
25. «Уралмаш» — «Кузбас» «Рубін» — «Зірка» «НІстру» — «Динамо» «Спартак» І-Ф — «Металург» «Таврія» — «Шинник» «Металіст» — «Крила Рад» «Торпедо» — «Нефтчі» «Кубань» — «Памір» «Спартак» Н — «Кайрат» «Спартак» Ор — «Алга»
29. «Зірка» — «Уралмаш» «НІстру» — «Металург» «Спартак» І-Ф — «Динамо» «Таврія» — «Крила Рад» «Металіст» — «Шинник» «Торпедо» — «Памір» «Кубань» — «Нефтчі» «Спартак» Н — «Алга» «Спартак» Ор — «Кайрат»
15. «Торпедо» — «Спартак» Н «НІстру» — «Нефтчі» «Спартак» І-Ф — «Памір» «Таврія» — «Кайрат» «Металіст» — «Алга» «Зірка» — «Крила Рад» «Уралмаш» — «Динамо» «Рубін» — «Шинник» «Кузбас» — «Металург»
19. «Кубань» — «Торпедо» «Спартак» Н — «Спартак» Ор «НІстру» — «Памір» «Спартак» І-Ф — «Нефтчі» «Таврія» — «Алга» «Металіст» — «Кайрат» «Зірка» — «Шинник» «Рубін» — «Крила Рад» «Уралмаш» — «Металург» «Кузбас» — «Динамо»
Серпень
5. «Кайрат» — «Кубань» «Алга» — «Торпедо» «Памір» — «Спартак» Ор «Нефтчі» — «Спартак» Н «Динамо» — «Таврія» «Металург» — «Металіст» «Шинник» — «Спартак» І-Ф «Крила Рад» — «НІстру» «Уралмаш» — «Рубін» «Кузбас» — «Зірка»
9. «Кайрат» — «Торпедо» «Алга» — «Кубань» «Памір» — «Спартак» Н «Нефтчі» — «Спартак» Ор «Динамо» — «Металіст» «Металург» — «Таврія» «Шинник» — «НІстру»
«Крила Рад» — «Спартак» І-Ф «Кузбас» — «Рубін»
26. «Кайрат» — «НІстру» «Алга» — «Спартак» І-Ф «Нефтчі» — «Таврія» «Памір» — «Металіст» «Динамо» — «Зірка» «Металург» — «Рубін» «Шинник» — «Кузбас» «Крила Рад» — «Уралмаш» «Спартак» Н — «Кубань» «Спартак» Ор — «Торпедо»
ЗО. «Кайрат» — «Спартак» І-Ф «Алга» — «НІстру» «Нефтчі» — «Металіст» «Памір» — «Таврія» «Динамо» — «Рубін» «Металург» — «Зірка» «Шинник» — «Уралмаш» «Крила Рад» — «Кузбас» «Кубань» — «Спартак» Ор
Вересень
5. «Зірка» — «Памір» «Рубін» — «Нефтчі» «Уралмаш» — «Алга» «Кузбас» — «Кайрат» «Динамо» — «Шинник» «Ністру» — «Кубань» «Спартак» І-Ф — «Торпедо» «Таврія» — «Спартак» Ор «Металіст» — «Спартак» Н
9. «Зірка» — «Нефтчі» «Рубін» — «Памір» «Уралмаш» — «Кайрат» «Кузбас» — «Алга» «Крила Рад» — «Металург» «Ністру» — «Торпедо» «Спартак» І-Ф — «Кубань» «Таврія» — «Спартак» Н «Металіст» — «Спартак» Ор
16. «Кайрат» — «Крила Рад» «Алга» — «Шинник» «Памір» — «Динамо» «Нефтчі» — «Металург» «Торпедо» — «Зірка» «Кубань» — «Рубін» «Спартак» Н — «Кузбас» «Спартак» Ор — «Уралмаш» «Спартак» І-Ф — «Металіст»
20. «Алга» — «Крила Рад» «Кайрат» — «Шинник» «Памір» — «Металург» «Нефтчі» — «Динамо» «Торпедо» — «Рубін» «Кубань» — «Зірка» «Спартак» Н — «Уралмаш» «Спартак» Ор — «Кузбас» «Ністру» — «Таврія»
26. «Памір» — «Кайрат» «Динамо» — «Спартак» Н «Металург» — «Спартак» Ор
«Шинник» — «Кубань» «Крила Рад» — «Торпедо» «Зірка» — «Ністру» «Рубін» — «Спартак» І-Ф «Уралмаш» — «Таврія» «Кузбас» — «Металіст»
ЗО. «Алга» — «Нефтчі» «Динамо» — «Спартак» Ор «Металург» — «Спартак» Н «Шинник» — «Торпедо» «Крила Рад» — «Кубань» «Зірка» — «Спартак» І-Ф «Рубін» — «Ністру» «Уралмаш» — «Металіст» «Кузбас» — «Таврія»
Жовтень
6. «Кайрат» — «Нефтчі» «Алга» — «Памір» «Торпедо» — «Динамо» «Кубань» — «Металург» «Спартак» Н — «Крила Рад» «Спартак» Ор —«Шинник» «Ністру» — «Уралмаш» «Спартак» І-Ф — «Кузбас» «Таврія» — «Зірка» «Металіст» — «Рубін»
10. «Кайрат» — «Алга» «Нефтчі» — «Памір» «Торпедо» — «Металург» «Кубань» — «Динамо» «Спартак» Н — «Шинник» «Спартак» Ор —«Крила Рад» «Ністру» — «Кузбас» «Спартак» І-Ф — «Уралмаш» «Таврія» — «Рубін» «Металіст» — «Зірка»
17. «Ністру» — «Металіст» «Таврія» — «Спартак» І-Ф «Динамо» — «Кайрат» «Металург» — «Алга»
«Шинник» — «Памір» «Крила Рад» — «Нефтчі» «Зірка» — «Спартак» Н «Рубін» — «Спартак» Ор «Кузбас» — «Торпедо» «Уралмаш» — «Кубань»
21. «Спартак» І-Ф — «Ністру» «Металіст» — «Таврія» «Динамо» — «Алга» «Металург» — «Кайрат» «Шинник» — «Нефтчі» «Крила Рад» — «Памір» «Зірка» — «Спартак» Ор «Рубін» — «Спартак» Н «Уралмаш» — «Торпедо» «Кузбас» — «Кубань»
28. «Кайрат» — «Рубін» «Алга» — «Зірка»
«Памір» — «Кузбас»
«Нефтчі» — «Уралмаш» «Торпедо» — «Таврія» «Кубань» — «Металіст» «Спартак» Н—«Ністру» «Спартак» Ор — «Спартак» І-Ф «Динамо» — «Металург» «Шинник» - «Крила Рад»
Листопад
1. «Кайрат» — «Зірка» «Алга» — «Рубін» «Памір» — «Уралмаш» «Нефтчі» — «Кузбас» «Торпедо» — «Металіст» «Кубань» — «Таврія» «Спартак» Н — «Спартак» І-Ф «Спартак» Ор — «Ністру» «Крила Рад» — «Динамо» «Металург» — «Шинник»
Примітка. Ігри проводяться на полях команд, зазначених у календарі першими.
Л. САШКО
А ЩЕ Б ОТАКЕ...
Жарт
Мало ще в нашому футболі призів. Неприпустимо мало! От, скажімо, команда, за яку я граю, теж могла б здобути не один трофей. Але їх нема. Хоч давно вже назріла потреба встановити. Ну, наприклад, такі:
1.	«Шкіряна черепаха». Приз вручають команді, що в напруженій боротьбі посіла останнє місце. Оркестр витинає щось на зразок «Занедужав я в дорозі...» чи «Не брани меня, родная...» Гравці зронюють на футболки скупі чоловічі сльози й присягаються надалі примножити свої досягнення. Купка загартованих глядачів відчуває в собі силу для нових випробувань.
2.	«Ой, нога!» Не претендуючи на авторство, зізнаюся: назву цю підказала мені народна усмішка. їхали возом чумаки, пісень співали. Уже начебто всі позгадували, коли раптом в котрогось нога, що звісилася долі, попала в колесо. Він як закричить: «Ой, нога!» И усе товариство дружно підхопило: «Ой, нога, нога!..» Призом відзначають футболіста, який забив найбільше голів у власні ворота. Виготовити можна з металобрухту у вигляді чавунної ноги 47-го розміру.
3.	«Дірка з бублика». Як випливає із самої назви, приз не стільки матеріальний, скільки моральний, і має суто символічне, заохочу-
вальне значення. Нагороджують ним друзі-одноклубники свого воротаря, що пропустив найбільше голів. Процедура нескладна, хоч досить своєрідна: тренер купує на всю команду в’язку бубликів, їх мовчки з’їдають, а дірки в урочистій обстановці віддають воротареві.
4.	«Пішов — не вернувся». Своєю суттю цей приз дещо скидається на загальновідомий «За волю до перемоги» — з тією, однак, відмінністю, що вручають його не команді, а одному гравцеві. А саме тому, кого найчастіше виводили з поля. Бо хто ж буде заперечувати, що тим він надавав колегам, які залишалися вдесятьох, чудову можливість виявити волю до перемоги.
5.	«Ще кращому». Поряд із призом «Найкращому бомбардирові» таку відзнаку пропоную запровадити для нападаючого, який не має собі рівних за кількістю влучань у бічні стійки або перекладину воріт. Адже поцілити тонку штангу, безсумнівно, важче, ніж широчезні ворота.
Більше я, на жаль, поки що придумати не зміг. Але сподіваюся, що товариші доповнять,— і тоді наш футбол матиме нарешті досить призів, хороших і різних!
ЗМІСТ
Футбол-75 ................................................. З
Візитні картки лідерів..................................... 5
Г. Борисов, їм сяяла зоря перемоги........................ 11
Чемпіонський вернісаж..................................... 16
Л. Римаренко. Кузня футбольних талантів................... 21
Д. Аркадьєв. Бронзовий дебют.............................. 23
Б. Давиденко. Є у форварда мрія........................... 25
В. Галинський. Всюдисуща «десятка»........................ 28
В. Браницький. Повернення................................. 29
Бомбардири і голи......................................... ЗО
Призи великого футболу.................................... 32
Найкращі................................................   33
Підсумкові таблиці XXXVI чемпіонату....................... 36
Глядачі на стадіоні....................................... 39
/. Миронов. З літопису київського «Динамо»................ 40
Переможці і призери чемпіонатів СРСР...................... 43
Володарі Кубка СРСР і фіналісти........................... 44
Велика футбольна таблиця.................................. 45
Г. Вітальєв. Впевнений курс корабелів..................... 45
Вдома і за рубежем........................................ 46
Масові змагання........................................... 48
В. Петрук. Через десять років............................. 51
Олімпійські ігри.......................................... 52
На першість континенту.................................... 53
Кубок європейських чемпіонів.............................. 55
Кубок кубків.............................................. 55
Кубок УЄФА................................................ 56
«Золотий м’яч»..........................................   57
Склади команд вищої ліги.................................. 57
Календар ігор команд вищої ліги..........................  65
Склади українських команд першої ліги..................... 69
Календар ігор команд першої ліги.......................... 70
Л. Сашко. А ще б отаке... Жарт . ......... .	76
ї	Команди	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	/3	74	15	16	в	н	П	М'ЯЧІ	0
1	„Динамо" К	1																				
2	„Спартак"		і																			
3	„Чорноморець"																					
4	„Торпедо"				1																	
5	„Арарат"					а																
б	„Динамо" М																					
7	„Зеніт"							а														
8	„Пахтакор"								1													
9	„Динамо" Тб									і												
10	„Дніпро"										в											
11	„Карпати"											і										
12	„Шахтар"												і									
13	ЦСКА													і								
74	„Зоря"														І							
15	„Локомотив”																					
16	СКА																і					
ДОРОГІ ДРУЗІ СПОРТУІ
Прочитавши цей довідник і готуючись іти на стадіон, пам’ятайте, що ознакою і окрасою справжнього шанувальника футболу є не тільки вболівання за улюблену команду, а й повага до суперників, коректне ставлення до них.
Боріться з порушниками громадського порядку, з тими, хто псує свято спортивного видовища!
Составитель Петр Иванович Безносенко
ФУТБОЛ-75
Справочник-календарь
(На украинском язьіке)
Редактоо Н. Й. Фірсель
Оформлення художника Є. В. Чурія Художній редактор М. Ф. Кормило Технічний редактор Л. О. Запольська Коректори К. І. Конотопцева, Н. М. Радченко
БФ 16011. Замовл. 5—630. Здано до набору 5/Ш 1975 р. Підписано до друку 7/ІУ 1975 р. Формат 80Х108’/з2. Тираж 100 000. Обл.-видави, арк. 4,26. Фіз. друк, арк. 2,5. Умови, друк. арк. 3,5. Папір тіфдр. Ціна 17 коп.
Видавництво «Здоров’я>, м. Київ, вул. Кірова, 7.
Головне підприємство республіканського виробничого об'єднання «Поліграф-книга> Держкомвидаву УРСР, Київ, вул. Довженка, 3.

СРСР XXXVII
ФУТБОЛ- ФУТБОЛ
здоровя