41-й ЧЕМПІОНАТ СРСР
ФУТ6ОЛ-78
ДОВІДНИК-КАЛЕНДАР
Упорядники — В. П. БРАНИЦЬКИЙ, П Ю. ЦУЗЬМІН
У підготовці довідника взяли участь: Д. Алек-сандренко, Д. Герасименко, Ю. Лазарєв, Ф. Ос-тапченко, В. Погорілий, М. Шишов
Фото Н. Барингольца
Л 60902—077 ф М209(04)—78
158—78
© Видавництво «Здоров’я», 1978
НОВИЙ СЕЗОН - НОВІ НАДІЇ
Як і завжди, напередодні чергової першості країни з футболу перед мільйонами прихильників популярної гри постає традиційне запитання: «Хто цього року стане чемпіоном?» Звичайно, думки розділилися. Адже кожний має свою улюблену команду. Проте є колектив, якому зичать перемоги всі без винятку шанувальники футболу. Це збірна СРСР.
Нинішнього року головна команда країни має розв’язати складне завдання — добре виступити в перших відбірних матчах чемпіонату континенту, які розпочнуться восени.
А як же проходитиме чемпіонат країни? Порівняно з минулим сезоном змін не відбулося. Титул чемпіона СРСР 1978 року виборюватимуть 16 команд вищої ліги: «Динамо» (Київ), «Динамо» (Тбілісі), «Торпедо» (Москва), «Динамо» (Москва), «Шахтар» (Донецьк), «Локомотив» (Москва), «Чорноморець» (Одеса), «Кайрат» (Алма-Ата), «Зоря» (Ворошиловград), «Зеніт» (Ленінград), «Арарат» (Єреван), «Дніпро» (Дніпропетровськ), «Нефтчі» (Баку), ЦСКА, «Спар-так» (Москва), «Пахтакор» (Ташкент). Ігри проходитимуть у два кола.
Спорткомітет СРСР прийняв рішення, за яким команди, що беруть участь у чемпіонаті країни, мають право зіграти протягом сезону не більше 8 ігор з нічийним результатом. Якщо за нічию в рамках «ліміту» команда дістане по одному очку, як було й раніше, то очки за дев’яту і наступні їй нараховуватися не будуть.
Команда, яка посяде останнє, 16-е місце, залишить вищу лігу, а поповнять її 3 кращі з першої. Отже, 1979 року у вищій лізі гратимуть 18 колективів.
Для чемпіонів СРСР сезон буде важкий. По-перше, як ведеться, важко відстояти свій високий титул. До того ж, у колективі нині відбувається складний процес зміни поколінь. Уже торік місця в основному складі тренери дедалі частіше довіряли перспективній молоді. Сподіваємося і в цьому сезоні побачити обдарованих дебютантів у футболках київського «Динамо». Від чемпіонів, звісно, чекають яскравої переможної гри й у відповідальних зустрічах на
З
міжнародній арені. До речі, вже за традицією чимало київських динамівців виступатимуть у збірних країни. Так, до першої, другої, молодіжної та юнацької команд запрошено 17 киян.
В окремих матчах торік нас порадували «Шахтар» і «Чорноморець». Обом колективам до снаги боротися за високі місця в чемпіонаті. А от у «Зорі» та «Дніпра» завдання інші: ці команди ніби народжуються заново. їх очолили нові старші тренери, в обох колективах закінчили свої виступи ветерани.
У всесоюзному турнірі першої ліги змагатимуться 20 команд: «Карпати» (Львів), «Крила Рад» (Куйбишев), «Таврія» (Сімферополь), «Динамо» (Мінськ), «Памір» (Душанбе), «Кузбас» (Кемерово), «Терек» (Грозний), «Шинник» (Ярославль), «Торпедо» (Кутаїсі), СКА (Ростов-на-Дону), «Ністру» (Кишинів), «Уралмаш» (Свердловськ), «Динамо» (Ленінград), «Спартак» (Івано-Франківськ), «Спартак» (Орджонікідзе), «Металург» (Запоріжжя), «Колхозчі» (Ашхабад), СКА (Одеса), «Жальгіріс» (Вільнюс), «Кубань» (Краснодар).
Клуби другої ліги розподілено на шість зон за територіальним принципом. Турнір у зоні, де грають команди України, проводить відділ футболу Спорткомітету УРСР. Тут визначиться також чемпіон республіки серед майстрів другої ліги. В українській зоні виступатимуть: СКА (Київ), «Колос» (Полтава), «Металург» (Харків), «Зірка» (Кіровоград), «Говерла» (Ужгород), «Кристал» (Херсон), «Спартак» (Житомир), «Буковина» (Чернівці), СКА (Львів), «Суднобудівник» (Миколаїв), «Новатор» (Жданов), «Атлантика» (Севастополь), «Десна» (Чернігів), «Локомотив» (Вінниця), «Поділля» (Хмельницький), «Фрунзенець» (Суми), «Старт» (Тирасполь), «Торпедо» (Луцьк), «Авангард» (Ровно), «Колос» (Полтава), «Шахтар» (Горлівка), «Дніпро» (Черкаси).
ГОЛОВНИЙ АРГУМЕНТ-РЕЗУЛЬТАТ
Нелегко склався для кращої клубної команди країни, що відзначила своє 50-річчя, сезон 1977 року. Поразка у півфіналі Кубка європейських чемпіонів від «Боруссії», а головне — невдача збірної, основу якої складали динамівці Києва, у відбірних матчах до арген-тінського чемпіонату світу спричинилися до численних критичних виступів у пресі.
Киянам закидали надмірну обережність, невміння «викладатися» до кінця, нехтування інтересами глядачів, навіть те, що набагато слабкіші клуби копіюють їхню «виїзну модель» і тим самим у гостях наперед погоджуються на нічию. Крім цього, їм дорікали за тактичну одноманітність, слабку результативність, невміння грати на виїзді...
Київські динамівці підтвердили репутацію лідерів радянського футболу, ввосьме вигравши звання чемпіонів СРСР,
Критика була б справедливою і, безперечно, корисною, якби Валерію Лобановському та його підопічним запропонували як зразок інший футбольний клуб нашої країни. На жаль, порівнювати киян на всесоюзній арені поки що нема з ким, навіть швидко прогресуючі динамівці Тбілісі й донецький «Шахтар» за класом гри стоять набагато нижче. Київське «Динамо» з повною підставою можна назвати безперечним лідером радянського клубного футболу. Свідченням цього є високі результати команди за останні роки і впевнена перемога в чемпіонаті СРСР минулого сезону.
З-поміж футбольних клубів нашої країни цей колектив вирізняє чудовий добір гравців широкого профілю, науково обгрунтований тренувальний процес, цілеспрямована робота з резервістами, постійний пошук тактичних новинок, працьовитість гравців.
Уже третій рік підряд кияни свідомо будують сезон так, щоб мати два піки високої форми — навесні й восени — під час відповідальних міжнародних турнірів. У той же період вони набирають і левову частину очок у чемпіонаті СРСР. Улітку ж настає закономірний спад. Саме тоді трапляються поразки, як було, наприклад, в останньому розиграші Кубка країни.
Старший тренер киян Валерій Лобановський упевнений: інакше неможна, якщо команда ставить перед собою відповідальні завдання
на міжнародній арені. Що ж до стратегії, то нічия в гостях і перемога вдома — ідеальна формула успіху в будь-якому турнірі. Минулого сезону ми були свідками того, як окремі команди відступали від цього принципу й намагалися зіграти з киянами на їхньому полі у відкритий футбол. За таких обставин динамівці, маючи беззаперечну перевагу в класі гри, досить легко втілювали її в голи. Прикладом можуть стати зустрічі з «Чорноморцем» і «Араратом», коли хазяї поля забили 11 м’ячів, не пропустивши жодного. Тож не дивно, що в матчах за участю киян ми часто стаємо свідками обережної, «закритої» гри, причому такий варіант обирають насамперед суперники. Мало хто бажає ризикувати в зустрічі з фаворитами. Ось чому їм доводиться на виїзді подовгу виманювати наляканого суперника зі схованки й розраховувати на швидку контратаку.
Оскільки швидкісні можливості Блохіна відомі всім, кращого форварда країни все рідше можна побачити у відриві: захисники намагаються будь-що позбавити його простору для дій. Ця обставина змусила киян шукати нові тактичні прийоми. Коли їхня швидка атака захлиналася, на зміну навісним і прострільним передачам приходив націлений пас у штрафний майданчик. І хоч там цієї миті завжди «завізно», висока техніка виконання передач і вміння більшості півзахисників і форвардів опинитися в потрібній точці й завершити атаку дає змогу досягти високого проценту реалізації таких моментів.
Економія ж сил у непринципових матчах дозволяє динамівцям Києва у важливих зустрічах застосовувати пресинг по всьому полю, повністю позбавляючи суперника часу й місця для маневру, руйнуючи відпрацьовані тактичні зв’язки. Так було в першому поєдинку з «Боруосією» і в календарній грі з тбіліським «Динамо».,
Звичайно, такий пресинг вимагає величезних фізичних зусиль, не кажучи вже про чітке взаємострахування і високу техніку. Адже це не хокей і не баскетбол, де майданчики значно менші, а кількість замін практично необмежена. Тим часом у складі нинішнього київського «Динамо» виступають не такі вже й молоді гравці. Тренери добре знають цю слабкість і тому бережуть сили ветеранів. Але якщо за атаку й півзахист турбуватися зарано (Блохіну — 25 років, Буряку— 24, Безсонову—19 і Бережному — 20 років), то захисникам діяти в сучасному ключі без перепочинку вже не до снаги. Тут без свіжих сил, без створення нових зв’язків, напевне, не обійтися...
Втім, уміння наставників команди добирати і вводити новобранців (пригадаймо минулий сезон), високопрофесійне ставлення самих футболістів до режиму тренувань, турботливе збереження славних динамівських традицій і водночас прагнення першим брати на озброєння все' нове в тактиці й стратегії гри, системі підготовки вселяють надію, що київські динамівці й надалі збережуть провідні позиції лідера радянського футболу.
КУБКОВИЙ АВТОРИТЕТ «ДИНАМО»
У 36-му розиграші Кубка СРСР взяли участь команди вищої і першої ліг, фіналісти Кубка РРФСР, володар Кубка України, команди — учасниці фінальної пульки в другій лізі й колективи, які посіли другі місця в кожній з шести зон другої ліги. Пари визначалися жеребом після кожного чергового туру, починаючи з 1/8 фіналу.
Кришталевий трофей дістався динамівцям Москви. На шляху до фіналу вони перемогли трьох представників вищої ліги («Кайрат», «Зеніт» і київське «Динамо») із загальним рахунком 7 : 1, а також колектив другої ліги — «Янгієр» (1 : 0).
Долю фінального матчу вирішив єдиний гол, забитий футболістами столичного «Динамо» своїм землякам торпедівцям.
У всіх кубкових поєдинках вихованці заслуженого тренера СРСР О. О. Севідова прагнули зіграти незвично, з урахуванням конкретних можливостей суперників. У матчах за Кубок СРСР виступали такі гравці московського «Динамо»: Долматов, Бубнов, Новиков, Якубик, Петрушин, Пільгуй, Маховиков, Мінаєв, Максименков, Паров, Каза-чонок, Гершкович, Бабурін, Колесов, Крамаренко, Нікулін, Лосєв, Крестененко.
Почесну нагороду нашого футболу здобула команда старанна й цілеспрямована, яка щоразу вела боротьбу до кінця. Свій високий
Володар Кубка СРСР 1977 року футболісти московського «Динамо»,
кубковий авторитет столичні динамівці підтвердили й пізніше, діставшись 1/2 фіналу розиграшу Кубка кубків європейських країн. Наприкінці футбольного року вони стали першими володарями «Куока сезону» — призу, який встановила для переможця матчу між чемпіонами країни і кубковим лауреатом редакція газети «Комсомольская правда». Цікавий поєдинок відбувся в Тбілісі. Москвичам перемогу приніс один гол.
РОСТЕ НАДІЙНА ЗМІНА
Приз Спорткомітету СРСР для дублерів розігрується з 1946 р. І вже в дев’ятий раз (рекорд турнірів) цю нагороду здобувають резервісти київського «Динамо».
Протягом усього розиграшу основна боротьба за першість точилася між киянами та донецьким «Шахтарем» Іноді впритул до лідерів наближалися московські торпедівці й динамівці Тбілісі. Та фініш приніс упевнену перемогу киянам. «Шахтар» — другий. Бронзовий призер — «Торпедо».
Першу перемогу київські дублери святкували 1949 року, коли в їхніх лавах виступали О. Макаров, Е. Юст, М. Коман, М. Михалина, тобто ті гравці, що зі своїми товаришами спромоглися через 5 років завоювати Кубок СРСР. А незабаром з’явилися нові майстри, прізви-.
Надійний резерв київського «Динамо» — переможці турніру дублерів 1977 року.
ща яких 1961 року були вписані золотими літерами в історію команди— В. Каневський, А. Біба, Й. Сабо, В. Серебряников, В. Лобанов-ський, О. Базилевич. Переможну естафету підхопили В. Соснихін, Ф Медвідь, В. Банников, Є. Рудаков, А. Бишовець, В. Мунтян. З дублюючого складу киян вийшли у великий футбольний світ 11 заслужених майстрів спорту СРСР, 2 заслужених тренери СРСР, 5 заслужених тренерів республіки.
У київському «Динамо» завжди вміли «витримати» гравця саме до того моменту, коли його поява в основному складі була закономірною і молодий футболіст не губився в оточенні досвідчених партнерів.
Перемога київських резервістів у змаганні 1977 року цілком закономірна. Адже в команді виступали такі відомі майстри, як П. Слободян, В. Безсонов, В. Лозинський, В. Москаленко, О. Сопко, В. Кузнецов, В. Зуєв, Ю. Ковальов, О. Хапсаліс, В. Кочубинський, О. Бойко (капітан команди). Змістовною грою увагу вболівальників привернули до себе А. Чурзін, С. Болтача, Ю. Сивуха, О. Таран, С. Найденко, В. Микулинець, О. Сліпченко, М. Бобаль. Найрезультативніші гравці команди цього року — Ю. Ковальов (він забив 12 м’ячів), О. Хапсаліс (11), І. Шарій (9), О. Таран (7).
Досить вдало виступили в турнірі й дублери інших українських клубів: у десятці — «Карпати», «Чорноморець», «Дніпро». Є надійний резерв у команд майстрів нашої республіки.
ПРИЗИ ВЕЛИКОГО ФУТБОЛУ
У першості країни, крім золотих медалей і Кубка СРСР, розігруються й традиційні призи. Минулий сезон приніс київським дина-мівцям не тільки звання чемпіонів СРСР, а й 9 призів великого сезону із 13.
Приз імені Григорія Федотова. Встановлено Центральним спортивним клубом Армії для найрезультативнішої команди. Цього сезону нагорода розігрувалась в 21-й раз. Здобули її динамівці Києва, які провели у ворота суперників 51 м’яч. Тбіліське «Динамо», друга за результативністю команда, відстала од володарів призу на 8 м’ячів. Взагалі ж кияни виграли приа імені Григорія Федотова всьоме, значно випередивши всі інші команди. Так, торпедівці і спартаківці Москви здобули цю нагороду по три рази.
Приз газети «Труд» — найкращому бомбардирові. Лауреатом став київський динамовець Олег Блохін, який забив 17 голів. Друге місце посів тбілісець Давид Кіпіані (14), третє—московський армієць Юрій Чесноков (12). Блохіна вп’яте відзначено цим призом, що свідчить про високу стабільність його гри. Ніхто з усіх його попередників не досягав такого результату.
Приз щотижневика «Футбол — Хоккей» — для команди, що виграє найбільше матчів з перевагою не менше ніж у три м’ячі. Нагорода розігрувалась у 18-й раз і всьоме дісталася динамівцям Києва. В торішньому сезоні кияни виграли з великим рахунком 6 зустрічей. З рахунком 4 :0 вони перемогли «Дніпро», ЦСКА і «Кайрат», 3:0 — «Арарат» і «Локомотив», 8:0 — «Чорноморець».
Приз «Честь прапора». Спорткомітет СРСР нагороджує команду, яка делегувала до збірної країни найбільше гравців. Динамівці Києва були поза конкуренцією. Приз розігрувався ввосьме і всьоме дістав київську прописку!
Приз Спорткомітету СРСР для дублюючих складів. Резервісти київського «Динамо» виграли турнір, набравши 48 очок. Друге місце посів «Шахтар» — 41 очко. Турніри дублерів проводяться з 1946 року. Кияни виграли змагання вдев’яте, випередивши московський «Спартак», який 8 разів володів цим призом.
Приз Федерації футболу СРСР. Вручається клубу, який набрав найбільшу суму очок основним і дублюючим складами. Київські динамівці здобули його водинадцяте (91 очко = 43 4- 48). Другий результат у тбілісців (77 очок=394-38). Серед інших клубів цю нагороду найчастіше завойовували московські динамівці — 4 рази.
Приз українського спортивного журналу «Старт». За найкращу різницю забитих і пропущених м’ячів. І тут поза конкуренцією були динамівці Києва: 51—12 (4-39)- Тбіліське «Динамо», яке має другий результат, значно поступилося шестиразовим володарям призу: 43— 26 (4- 17).
Приз агресивного гостя. Він заснований українською республіканською газетою «Комсомольское знамя» для команди, яка здобула найбільше очок на полях суперників. Вчетверте він дістався киянам, які набрали в гостях 17 очок. На очко відстали від динамівців московські одноклубники і на два — тбіліські.
Приз справедливої гри. Встановлений редакцією журналу «Чело-век и закон». Нагороджується найдисциплінованіша команда. Найменше порушень припустилися кияни і одесити —-обидві команди протягом сезону мали по п’ять попереджень. Приз присуджено динамівцям, які успішніше виступили в чемпіонаті СРСР і розиграші Кубка.
Приз щотижневика «Спортивная Москва». Він називається «Гроза авторитетів» і існує другий рік. Його впроваджено 1976 року для команди, яка в зустрічах з призерами чемпіонату набере найбільше очок. Минулого сезону цією нагородою відзначено московське «Динамо», яке всі 6 зустрічей з київськими і тбіліськими одноклубниками та земляками-торпедівцями завершило внічию, набравши таким чином 6 очок з 12 можливих. По 5 очок в іграх з призерами записали на свій рахунок «Чорноморець» і «Зоря».
Приз газети «Советская Россия» — «За волю до перемоги». Вручається команді, що виграла найбільше матчів, у яких суперник від
крив рахунок. Його володар — ЦСКА. Колектив має на своєму рахунку три таких перемоги (дві — в зустрічі з «Дніпром» і одну — з московським «Динамо»).
Приз «Робітничої газети». Його називають «Кубок прогресу». Нагороджується команда, що в порівнянні з минулим чемпіонатом досягла найбільшого успіху. Вдруге приз здобув «Шахтар». Торік восени гірники були десятими, а нині фінішували на 5-му місці. Як нараховуються очки для визначення переможця в боротьбі за «Кубок прогресу»? 16-е місце оцінюється одним очком* 15-е — двома, 14-е — трьома і т. д. «Шахтар», таким чином, у сумі набрав 50 очок. Його головний конкурент «Кайрат», який торік виграв турнір першої ліги, а тепер посів 8-е місце, має 45 очок.
Приз журналу «Огонек» — найкращому воротареві країни — присуджено голкіперу донецького «Шахтаря» і збірної СРСР Юрію Дегтярьову.
33 і 22
Федерація футболу СРСР за підсумками сезону назвала 33 найкращих футболістів 1977 року.
Воротарі'. 1. Юрій Дегтярьов («Шахтар»), 2. Володимир Піль-гуй («Динамо», Москва), 3. Віктор Юрковськнй («Динамо», Київ).
Гравці захисту'. 1. Сергій Пригода («Торпедо»), 2. Томаз Коста-ва («Динамо», Тбілісі), 3. Анатолій Паров («Динамо», Москва);
1. Шота Хінчагашвілі («Динамо», Тбілісі), 2. Михайло Фоменко («Динамо», Київ), 3. Володимир Голубєв («Зеніт»);
1. Олександр Бубнов («Динамо», Москва), 2. Василь Жупиков («Торпедо»), 3. Піруз Кантеладзе («Динамо», Тбілісі);
1. Олександр Маховиков («Динамо», Москва), 2. Дмитро Му-джірі («Динамо», Тбілісі), 3. Володимир Бутурлакін («Торпедо»).
Гравці півзахисту та атаки'. 1. Леонід Буряк («Динамо», Київ), 2. Олександр Мінаєв («Динамо», Москва), 3. Манучар Мачаїдзе («Динамо», Тбілісі);
1. Анатолій Коньков («Динамо», Київ), 2. Володимир Безсонов («Динамо», Київ), 3. Володимир Юрін («Торпедо»);
1. Давид Кіпіані («Динамо», Тбілісі), 2. Віктор Колотов («Динамо», Київ), 3. Володимир Сахаров («Торпедо»);
1. Володимир Веремєєв («Динамо», Київ), 2. Валерій Філатов («Торпедо»), 3. Олександр Бережний («Динамо», Київ);
1. Юрій Чесноков (ЦСКА), 2. Володимир Гуцаєв («Динамо», Тбілісі), 3. Володимир Онищенко («Динамо», Київ);
1. Олег Блохін («Динамо», Київ), 2. Реваз Челебадзе («Динамо», Тбілісі), 3. Рамаз Шенгелія («Динамо», Тбілісі).
* ♦ ♦
Федерація футболу республіки і відділ футболу Спорткомітету УРСР затвердили список 33 найкращих гравців України та 22 найкращих футболістів серед команд другої ліги УРСР за підсумками чемпіонату 1977 року.
Воротарі: 1. Ю. Дегтярьов («Шахтар», Донецьк), 2. В. Юрков-ський («Динамо», Київ), 3. О. Дегтярьов («Чорноморець», Одеса).
Гравці захисту: 1. В. Лозинський, 2. В. Трошкін (обидва — «Динамо», Київ), 3. О. Родін («Карпати»); 1. М. Фоменко («Динамо», Київ), 2 В. Горбунов («Шахтар», Донецьк), 3. В. Лещук («Чорноморець», Одеса); І. С. Решко («Динамо», Київ), 2. В. П’яних, 3. В. Звягінцев (обидва — «Шахтар», Донецьк); 1. В. Матвієн-ко («Динамо», Київ), 2. В. Кондратов («Шахтар», Донецьк), 3. О. Сорокалет («Зоря», Ворошиловград).
Гравці півзахисту та нападу: 1. Л. Буряк, 2. О. Бережний (обидва — «Динамо», Київ), 3. Ю. Дудинський («Шахтар», Донецьк) ; 1. А. Коньков, 2. В. Безсонов (обидва — «Динамо», Київ), 3. Ю. Цимбалюк («Карпати»); 1. В. Колотов, 2. В. Мунтян (обидва — «Динамо», Київ), 3. Ю. Рєзнік («Шахтар», Донецьк); 1. В. Веремєєв («Динамо», Київ), 2. В. Сафонов («Шахтар», Донецьк), 3. В. Семенов («Зоря», Ворошиловград); 1. В. Онищенко, 2. П. Слободян (обидва — «Динамо», Київ), 3. В. Шевченко («Чорноморець», Одеса); 1. О. Блохін («Динамо», Київ), 2. В. Роговський («Шахтар», Донецьк), 3. С. Малько («Дніпро», Дніпропетровськ).
« * ♦
Серед 22 найкращих футболістів другої ліги:
Воротарі: 1. О. Нефьодов (СКА, Одеса), 2. В. Двуреченськип («Металіст», Харків).
Праві захисники: 1. В. Нечаєв (СКА, Одеса), 2. В. Крячко («Металіст», Харків).
Праві центральні захисники: 1. С. Павленко (СКА, Одеса), 2. М. Порошин («Зірка», Кіровоград).
Ліві центральні захисники: 1. В. Каплун («Металіст», Харків), 2. М. Ніколаїшвілі (СКА, Одеса).
Ліві захисники: 1. І. Буланкін (СКА, Одеса), 2. М. Пилипенко («Колос», Нікополь).
Праві півзахисники: 1. Л. Малий (СКА, Одеса), 2. Р. Угринчук («Буковина»,'Чернівці).
Центральні півзахисники: 1. О. Дорошенко (СКА, Одеса), 2. А. Кудя (СКА, Київ).
Ліві півзахисники: 1. С. Бондар (СКА, Одеса), 2. С. Берников («Металіст», Харків).
Праві нападаючі: 1. О. Муха (СКА, Одеса), 2. В. Андрієвський («Кристал», Херсон).
Центральні нападаючі: 1. Л. Малий (СКА, Одеса), 2. М. Пінчук (СКА, Київ).
Ліві крайні нападаючі: 1. О. Довбій (СКА, Київ), 2. І. Іванен-ко (СКА, Одеса).
КЛАСИФІКАЦІЯ АРБІТРІВ
Президія Федерації футболу СРСР затвердила список 10 найкращих арбітрів країни за підсумками сезону 1977 року (за абеткою): Е. Азім-заде (Баку), Г. Баканідзе (Тбілісі), В. Жарков (Москва), А. Іванов (Ленінград), А. Кадетов (Москва), М. Кусень (Львів), В. Липатов (Москва), А. Мільченко (Сухумі), М. Мкртчян (Єреван), М. Черданцев (Алма-Ата).
♦ * ♦
Федерація футболу УРСР визначила 10 найкращих арбітрів республіки за підсумками сезону 1977 року (за абеткою): Я. Бали-кін (Дніпропетровськ), М. Брєєв (Чернівці), К. Вихров (Київ), І. Качар (Київ), М. Кусень (Львів), А. Маяцький (Черкаси), Ю. Сергієнко (Харків), М. Ступар (Івано-Франківськ), О. Теметєв (Ужгород), В. Швецов (Київ).
НАЙКРАЩІ ФУТБОЛІСТИ КРАЇНИ
Наприкінці кожного року щотижневик «Футбол — Хоккей» проводить референдум серед спортивних журналістів, який визначає найкращого гравця минулого сезону. Ось імена лауреатів:
Рік
1964—Валерій Вороній («Торпедо», М)
1965 — Валерій Вороній («Торпедо», М)
1966 — Андрій Біба («Динамо», К)
1967 — Едуард Стрєльцов («Торпедо», М)
1968 — Едуард Стрєльцов («Торпедо», М)
1969 — Володимир Мунтян («Динамо», К)
1970 — Альберт Шестерньов (ЦСКА)
1971 — Євген Рудаков («Динамо», К)
1972 — Євген Ловчев («Спартак», М)
1973 — Олег Блохін («Динамо», К)
1974 — Олег Блохін («Динамо», К)
1975 — Олег Блохін («Динамо», К)
1976—Володимир Астаповський (ЦСКА)
1977 — Давид Кіпіані («Динамо», Тб)
УПЕРШЕ НА П’ЄДЕСТАЛІ
У минулому сезоні за дві путівки до вищої ліги протягом турніру вперту боротьбу вели три клуби — «Спартак» (Москва), «Пах-такор» і мінське «Динамо». Лише двом першим вистачило запасу міцності, щоб досягти омріяної мети.
Перемога спартаківців у турнірі закономірна. Команда показала високу результативність, відмінну вольову підготовленість. Володар другої путівки до еищої ліги — «Пахтакор» відзначився стабільною грою.
По-різному виступали в чемпіонаті клуби нашої республіки. Порадувала сімферопольська «Таврія», яка фінішним спуртом обійшла динамівців Мінська й посіла третє призове місце. Бронзові медалі кримчан — свідчення того, що цьому колективу до снаги високі досягнення. Шанувальники популярної команди мають усі підстави сподіватися на зустріч з нею у вищій лізі вже найближчим часом.
Зі зривами провели чемпіонат «Металург» і івано-франків-ський «Спартак». На жаль, не спромігся втриматись у першій лізі «Кривбас».
ВІДРОДЖЕННЯ АВТОРИТЕТУ
Посівши в сезоні 1976 року третє місце в другій лізі (українська зона), армійці Одеси не заспокоїлися.на досягнутому і вже наступного року вибороли титул чемпіонів України і завоювали путівку до першої ліги. Перемога одеситів була переконливою і цілком заслуженою. При знайомстві з організацією тренувального процесу в клубі, очолюваному В. Шемельовим, насамперед впадає в око атмосфера, що панує на заняттях. Це справжній колектив однодумців.
Одесити остаточно закріпилися на чолі турнірної таблиці після 17-го туру і до закінчення змагань жодного разу не поступалися лідерством. В їхній грі виразно виявляється наступальна тактика. Про це свідчать такі факти: одеські армійці зробили найменше нічиїх у своїй зоні, забили найбільше м’ячів і виграли найбільше матчів.
Чемпіони України виступали в такому складі: В. Іванов, О. Не-фьодов, В. Вівчаренко, В. Нечаєв, М. Ніколаїшвілі, І. Буланкін, А. Дорошенко, С. Марусін, А. Пташников, В. Богданов, І. Іванен-ко, В. Малий, Л. Малий, В. Михайловський, О. Муха, В. Панчук, С. Павленко, Л. Барановський.
Тривалий час на перемогу в турнірі претендували київські армійці (згадаємо ще їхній вдалий виступ у розиграші Кубка СРСР), але в розпалі сезону вони взяли участь у першості Збройних Сил і
пропустили кілька ігор чемпіонату країни. Згодом команді довелося за вкрай напруженого графіка наздоганяти суперників, грати кожного третього дня, що, звичайно, негативно позначилося на результатах. Втім, і друге місце в цих змаганнях слід вважати для киян успішним.
Бронзові медалі чемпіонату України завоювали футболісти нікопольського «Колоса», які за два сезони виступів у другій лізі пройшли шлях від новачків до призерів. Чимала заслуга в цьому належить старшому тренерові команди В. Ємецю.
Харківський «Металіст» (старший тренер Є. Лемешко), кіровоградська «Зірка» (О. Расторгуєв). ужгородська «Говерла» (І. Шандор) також показали цікавий, змістовний футбол. Усі команди, що очолили турнірну таблицю, об’єднує одна риса — добре налагоджений тренувальний процес з урахуванням сучасних методів і вимог.
ПРИСТРАСТЬ — НА ВСЕ ЖИТТЯ
Володар призу журналу «Огонек» — воротар збірної Радянського Союзу і донецького «Шахтаря» — Юрій Дегтярьов.
Народився 5 жовтня 1948 року в Донецьку.
Зріст —182 см. Вага — 74 кг. У команді гірників грає з 1963 р. Закінчив Донецький технікум фізкультури і школу міліції. Майстер спорту міжнародного класу. Срібний призер чемпіонату СРСР 1975 року. Чемпіон Європи серед юнаків 1966—1967 рр.
— Чому ви обрали місце саме у воротах?
— Амплуа воротаря мені подобалося ще під час дворових баталій. Тоді й перші навички здобув. Отож, до групи підготовки «Шахтаря» прийшов не зеленим новачком.
— А як ви потрапили до команди майстрів?
— Пройшов повний курс футбольної освіти в колективі гірників. Спершу — в дитячій команді, потім — юнацькій. Взимку 1965 р. якось викликав мене Олег Олександрович Ошенков (тоді він тренував «Шахтар») і сказав: «Що ж, юначе, готуйся, будеш тренуватися з майстрами, подивимось на тебе в дублюючому складі».
За резервістів виступав два сезони. А коли закінчили свої виступи в команді Юрій Коротких та Леонід Клюєв, ми разом з Олександром Говоровим стали основними воротарями.
— Розкажіть, будь ласка, про ваших дублерів.
— У нашій команді є ще два воротарі: брати Вячеслав (27 ро
ків) і Віктор (19 років) Чанови— представники відомої футбольної династії. Уболівальники, напевне, добре пам’ятають Віктора Гавриловича Чанова, який наприкінці 40-х років захищав ворота московських армійців, але справжнім майстром став у нашому клубі. І от сьогодні тут уже виступають його сини. Слава — мій дублер, готовий будь-якої хвилини зайняти місце у воротах. Віктор — ще тільки-но починає свій спортивний шлях. Однак і його вже запрошують до юнацької збірної країни.
— Кілька слів про ваш шлях до збірної СРСР.
— До складу збірної наближався поступово, проходячи всі ступені спортивного зростання. Спершу юнацька збірна, Разом зі мною тоді виступали брати Нодія, Кантеладзе, Авер’янов, Віктор Кузне-цов, Доценко, Гершкович, Шмуц, Смольников — молоді футболісти, які згодом стали відомими майстрами.
За збірну дорослих я вперше виступив у 1968 р. в Гетеборгу, де нашими суперниками були футболісти збірної Швеції. Той матч, за відгуками преси, був цікавим і закінчився внічию — 2:2. До того ж один м’яч я пропустив з пенальті. Після зустрічі в роздягальні наш тренер Михайло Йосипович Якушин поздоровив мене з вдалим дебютом. Не думав тоді, що через хворобу коліна на довгий час розпрощаюся не лише зі збірною, а й взагалі з футболом.
Після одужання мене нерідко називали кандидатом до збірної, але чекати довелося аж до сезону-77.
— Чого не вистачає, на вашу думку, теперішній збірній країни?
— Останні свої ігри команда провела непогано. Це свідчить, насамперед, про те, що її склад поступово стабілізується. Бракує нам ще вміння найефективніше розпорядитися м’ячем на завершальному етапі атаки. От у матчах з голландцями та французами наші нападаючі й півзахисники створили чимало гострих моментів, але не довели справу до кінця.
— Кого з сучасних воротарів вважаєте найсильнішими в світі?
— Назвати когось одного не наважусь. Зараз в багатьох командах виступає група обдарованих майстрів. Я віддаю перевагу своїм співвітчизникам, бо ми маємо чудову воротарську школу і давні традиції в цій справі. Сьогодні можемо похвалитися такими талановитими голкіперами, як Володимир Астаповський, Володимир Пільгуй, Микола Гонтар. Це гравці міжнародного класу. З-поміж іноземних колег мені найбільше імпонує манера гри Йозефа Майє-ра з «Баварії».
— Хто з нападаючих найбільш «неприємний» для вас?
— Давид Кіпіані. Хитрий гравець. Він не лише добре контролює м’яч, а й не випускає з поля зору голкіпера, вміло використовуючи найменшу його помилку.
— Кілька слів про вашу сім'ю.
— Одружений. Маю восьмирічного сина. Часто беру його з собою на тренування «Шахтаря». Може, й він колись стане у воротах замість батька...
ПЕРШІ В ПЕРШОМУ
Минулого сезону міжнародний календар поповнився ще одним змаганням — чемпіонатом світу для юніорів (гравців до 19 років). Провести його доручили Тунісу з 27 червня по 10 липня 1977 року. Європі було надано 6 місць, Південній Америці — 3, Африці — 2 (окрім господарів турніру — тунісців), Азії — 2, Центральній і Північній Америці — 2.
Брак часу не дав змоги скрізь провести відбірні ігри серед усіх бажаючих взяти участь у змаганні. Футбольна Конфедерація країн Центральної і Північної Америки вирішила відрядити збірні Мексі-ки й Гондурасу. А УЄФА, відібравши 12 команд, провела серед них жеребкування, за підсумками якого Європу представляли збірні СРСР, Угорщини, Австрії, Іспанії, Італії і Франції.
Після того як інші континентальні федерації провели відбірні ігри, 16 претендентів було розподілено на чотири групи, де змагання проходили за однокруговою системою.
Ось підсумки групових турнірів.
Група «А»: Мексіка — 4 очки, Іспанія — 3, Франція — 3, Туніс — 2.
Група «В»: Уругвай — 6, Гондурас — 4, Угорщина— 2, Марокко — 0.
Група «С»: Бразілія — 5, Іран — 3, Італія—2, Берег Слонової Кості — 2.
Група «В»: СРСР — 5, Парагвай — 4, Ірак — 2, Австрія — 1.
Переможці групових турнірів зустрілися у півфіналах. 6 липня збірні Мексіки та Бразілії зіграли внічию—1:1, але одинадцяти-метрові краще виконали мексіканці (5:3). Вони й стали першими фіналістами. їхній суперник у вирішальному матчі визначився наступного дня після напруженої дуелі СРСР — Уругвай. Тут теж було зафіксовано нічию. По пенальті — 4:3 — перемогли радянські юніори.
Фінальна гра між збірними СРСР і Мексіки пройшла в безкомпромісній боротьбі, проте жодному з суперників так і не вдалося довести свою перевагу — 2:2. Як і напередодні, переможця мали визначити післяматчові пенальті. В першій серії з п’яти ударів суперники забили однакову кількість м’ячів. А в другій влучнішими були футболісти збірної СРСР. Вони забили 9 із 10, на один більше, ніж мексіканці, й стали першими володарями срібного кубка для найкращої юніорської збірної світу.
Звання переможців здобули: воротарі — Олександр Новиков (ЦСКА), Юрій Сивуха («Динамо», Київ); захисники — Валентин Крячко, Віктор Каплун (обидва — «Металіст», Харків), Сергій Бал-тача («Динамо», Київ), Олексій Ільїн («Локомотив», Москва), Сергій Ігумін (ЦСКА); півзахисники — капітан збірної Андрій Баль («Карпати»), Володимир Бодров («Динамо», Москва), Ігор Бичков («Дружба», Йошкар-Ола), Сергій Жарков («Чорноморець»), Вагіз Хідіятулін («Спартак», Москва), Олександр Сопко і Володимир Без-сонов (обидва — «Динамо», Київ); нападаючі — Володимир Петра-ков («Локомотив», Москва), Григорій Батич («Карпати»), Сергій Кисельников («Динамо», Москва).
Готував чемпіонів тренер Сергій Мосягін.
Найкращим гравцем турніру визнано киянина Володимира Без-сонова. Він же став і найкращим бомбардиром нашої команди (З м’ячі). Решту голів забили: В. Петраков— 2, О. Ільїн і В. Хідіятулін— по 1. В усіх п’ятьох матчах чемпіонату виступали В. Крячко, В. Каплун, С. Балтача, О. Ільїн, В. Безсонов, А. Баль, О. Новиков, В. Хідіятулін, І. Бичков. По чотири м’ячі — в активі В. Бодрова і В. Петракова, три — Г. Батича. У двох іграх брали участь О. Сопко і Ю. Сивуха, в одній — С. Кисельников.
Успіх команди відзначено тим, що тренерові С. Мосягіну присвоєно звання заслуженого тренера СРСР, гравцям В. Крячку, А. Балю, В. Хідіятуліну, В. Безсонову — звання майстрів спорту міжнародного класу, решті футболістів — звання майстрів.
МАСОВІ ЗМАГАННЯ
Першість України серед колективів фізкультури. Переможці зональних змагань зібралися в Мукачеві. Чемпіонами республіки стали футболісти заводу «Мукачівприлад» — команда «Прилад». На другому місці — «Титан» з кримського селища Армянська, на третьому — студенти Тернопільського педагогічного інституту.
Перемога у фіналі далася нелегко. Лише нічия в останньому поєдинку з «Титаном» дала змогу закарпатцям здобути бажану першість.
Мукачівські футболісти виступали в такому складі: В. Іванов, Г. Жига (капітан команди), М. Альберт, 3. Візігер, О. Хаустов, В. Козик, О. Легерда, С. Розенбаум, І. Попович, В. Зайтлер, Ю. Шаповалов, Г. Дудинський, О. Штраус, С. Купець, Д. Губчак, С. Голомб. Тренери команди — Ф. Ванзел, Е. Горват, М. Гасти-нець.
Кубок УРСР. Починаючи з 1977 р., Кубок республіки (приз газети «Радянська Україна») розігрується серед футболістів колективів фізкультури. Почесний трофей на першому етапі виборювали
понад 10 тисяч команд. Далі право продовжувати змагання розіграли переможці обласних турнірів. У півфіналах зустрілися команди «Електрон» (Івано-Франківськ)—«Більшовик» (Київ), «Титан» (Ар-мянськ) — «Кіровець» (Макіївка). Перемогли футболісти з Івано-Франківська і Армянська (відповідно 3:2 і 4:0). У фінальному матчі Кубок УРСР завоювала команда «Титан». Долю поєдинку вирішив єдиний гол, забитий у ворота суперників.
Володарі Кубка «Радянської України» виступали в такому складі: О. Гришин, В. Цурбелел, М. Єфіменко (капітан), Г. Гусєв, В. Неменущий, А. Кванія, В. Ліпсак, В. Солнцев, С. Попов, Г. Со-кур, В. Страздін, О. Климович, І. Іваненко, О. Комогоров.
Тренери — А. Кванін і Е. Федін.
11 Всесоюзні молодіжні ігри. Кращі юнацькі команди зібралися в Ленінграді. Збірна України в своїй підгрупі легко перемогла своїх ровесників з Казахстану (4:1) та Латвії (6:0) і програла естонським футболістам (1 :2), але ця поразка вже не впливала на розподіл місць.
У півфіналі наші земляки переграли команди Узбекистану (2 :0) і Грузії (4:2). Останній матч зі збірною Білорусії мав вирішити, кому виступати у фіналі. З перших хвилин зустрічі білоруські футболісти заволоділи ініціативою і вже на 10-й хвилині вели перед — 1 :0. Проте ще до перерви наші земляки відновили рівновагу, а в другому таймі забили переможний м’яч. Голи провели півзахисник Я. Думанський і нападаючий О. Таран.
Тим часом визначився другий фіналіст — збірна Ленінграда.
Поєдинок двох найсильніших колективів відбувався за несприятливих умов: не вщухав дощ, поле стало важким і слизьким. Довго жодному з суперників не щастило створити принаймні загрозливу комбінацію. Аж ось гравцеві середньої лінії збірної України І. Гамулі вдалося сильним ударом у правий кут відкрити рахунок. Після відпочинку киянин М. Оліференко подвоїв його, влучно виконавши пенальті.
Збірна нашої республіки в цьому турнірі провела у ворота суперників 21 м’яч, а пропустила лише 6. Кращим бомбардиром турніру став О. Таран — 5 м’ячів.
Переможці виступали в такому складі: воротарі — С. Краков-ський (.Київ), В. Чанов (Донецьк); захисники — С. Найденко, О. Дорофєєв, В. Гриценко (усі з Ворошиловграда), В. Андрієвський (Київ), І. Ледней та О. Зєвакін (обидва з Миколаєва); гравці півзахисту— Я. Думанський (Львів), П. Дмитренко та М. Оліференко (Київ), І. Гамула (Ворошиловград), А. Усенко (Донецьк); нападаю* чі — к. Раденко та С. Овчииников (Донецьк), О. Малишенко (Ворошиловград), О. Таран (Київ).
Готував збірну УРСР Є. Котельников.
Кубок «Юності». Хоча ми вже звикли до перемог юнацьких команд нашої республіки на всесоюзній арені, але кожне нове повідомлення про успіх завжди сприймається з радістю: отже, зростає хороша зміна майстрам. У місті енергетиків Волзькому проходив фінальний турнір на приз ЦК ВЛКСМ Кубок «Юності», в якому змагалися 15—16-річні футболісти.
Перше місце й почесний трофей виборола збірна України, яку готували відомі фахівці дитячого футболу В, Киянченко і Л. Яровий.
Приємно, що наші юні земляки стали переможцями ще за тур до фінішу, вигравши в збірної Москви.
Ось імена тих, хто здобув Кубок: І. Польний (Львів), Г. Пасічний (Київ), В. Галустов (Ворошиловград), О. Наконечний (Ровно), В. Мельник (Донецьк), В. Синичук (Київ), Г. Черних (Донецьк), О. Заваров (Ворошиловград), М. Гладьо (Львів), В. Гришко (Київ), В. Кузнецов (Дніпропетровськ), С. Брусенцов (Харків), І. По-номар (Львів), В. Дикий (Львів), Ю. Ткачук (Сімферополь), В. Сусла (Харків), І. Распопов (Київ).
Раніше Кубком «Юності» володіли: 1964 — Україна, 1965 — Узбекистан, 1966—1967 — Москва, 1968—1970—Грузія, 1971 — РРФСР, 1972—1973 —Грузія, 1974 — Україна, 1975 —РРФСР, 1976—1977 — Україна.
СТИМУЛ ДЛЯ БОМБАРДИРІВ
...Років десять тому видатний футболіст Всеволод Бобров, дізнавшись, що статистики налічили 97 голів, забитих ним у чемпіонатах СРСР, сказав зажурено:
— Шкода, що я сам тоді не брав на лік своїх забитих м’ячів! А то обов’язково довів би до сотні. Та й зараз іще міг би оті три голи провести — так на поле вже не пустять...
Справді, колись наші бомбардири зневажали статистику, хоча вона, як бачимо, не тільки не заважає їм забивати, а й певною мірою стимулює зростання результативності.
Не те тепер! І слід ще раз віддати данину тому, хто пробудив у нас інтерес до подібних обчислень. Відомий футбольний статистик Костянтин Сергійович Єсенін увінчав лаврами незабутнього Григорія Федотова, виявивши, що саме він перший у нашому футболі забив 100 м’ячів у чемпіонатах країни, і назвавши його ім’ям символічний клуб найвлучніших бомбардирів.
Нині членами «клубу Федотова» є футболісти, які провели по 100 і більше голів у матчах чемпіонатів країни, європейських кубків і збірної СРСР. Бобров заспокоївся, коли врахували, що він,
виступивши лише тричі в майці з гербом СРСР, встиг забити ще п’ять м’ячів. А рекордсменом клубу визнано центрфорварда московського «Спартака» і збірної країни 50-х років Микиту Симоняна. Його 156 влучних ударів — наче гірська вершина, недосяжна для інших оце вже два десятиріччя.
Але «пік Симоняна» весь час намагаються штурмувати. Є щось романтичне в цьому постійному прагненні вгору і щось драматичне в постійних футбольних невдачах «альпіністів».
Сьогодні погляди футбольних статистиків спрямовані на Олега Блохіна. Хоча нам здається, що форвард київського «Динамо» та збірної СРСР забиває ще не так багато, як міг би, та все одно його здобуток вже сьогодні досить промовистий. Про це свідчить повний список членів «клубу Федотова».
	В чемпіонатах СРСР	За збірну СРСР	У міжнародних кубках	Разом
1. М. Симонян	144	12			156
2. 0. Пономарьов	152	—	—	152
3. В. Іванов	124	26	—.	150
4. С. Соловйов	143	—			143
5. Е. Маркаров	129	—	12	141
6. Г. Федотов	132	—-	—	132
7. 0. Блохін	95	21	14	130
8. А. Гогоберідзе	127	1	—	128
9. Е. Стрєльцов	100	25	3	128
10. Г. Хусаїнов	115	4	4	123
11. 0. Копаєв	119	1	—	120
12. 3. Калоєв	115	—	—	115
13. С. Сальников	101	11	—	112
14. Б. Пайчадзе	106	—	—	106
15. К. Бєсков	106	—	—	106
16. Е. Малофєєв	100	6	—	106
17. В. Ворошилов	104	1	—	105
18. В. Казаков	101	4	—-	• 105
19. Г. Красницький	192	1	—	103
20. Г. Нодія	93	5	5	103
21. В. Бобров	97	5	—	102
22. А. Ільїн	84	16	—	100
Олег Блохін свої голи забив за шість років, отже, в середньому— по 21—22 щосезону. Якщо не знизить цього темпу, то підкорить «пік Симоняна» не пізніше 1979 року.
ПІДСУМКОВІ ТАБЛИЦІ Вища
	Команди	1	2	3	4	5	8	7	8
1	„Динамо" К	•<///<	2>0 0’0	1-1 5-1	11 0-0	20 00	00 35	1-і 8-0	1-1 іо-О
2	„Динамо" Т6	0-2 0 0		2-0 2-5	1-1 1-1	10 1-1	1-1 1-0	5-5 12	1-1 2-0
3	„Торпедо"	11 /•з	0’2 32	'/у//	2 2 1-1	0-2 20	1-0 2 1	1 0 0 0	1-0 1-1
4	„Динамо" М	1 1 0 0	1-1 1-1	2-2 1-1		1 1 0'0	0-1 0 2	0 2 2 0	0-0 2-2
5	„Шахтар"	02 0 0	0-1 1-1	20 0-2	1 1 0 0		00 2 2	01 0 0	3 0 00
6	„Локомотив"	0-0 0-5	11 0-1	0-1 1-2	1 0 2 0	00 2-2	/>>>>	10 2 1	5-5 00
7	„ Чорноморець"	1-1 0-8	3’3 2 1	0-1 0 0	2-0 0-2	10 00	0 1 12		1-2 1-0
8	„Кайрат"	1 1 оь	1 1 0 2	о-і 1’1	0 0 2 2	0-3 0 0	5-5 0 0	2 1 0 1	Ж
9	„Зоря"	м 11	0 1 0-0	0 1 1’0	0 V 00	0 0 2 2	0 2 ГО	4-/ 0 1	10 1-1
10	„Зеніт"	0 2 Г1	00 1 1	0-0 0-1	0’0 0’2	10 2 5	1-2 0 5	0-1 4-/	00 З’Ч
11	„Ярарат"	0 3 0-2	20 0 1	1-1 1-1	0'2 1'1	0 1 1 1	1- 1 10	01 1-1	0-0 0-0
12	„Дніпро"	оь 1-0	Г5 0-2	0-2 2-0	0 1 00	0 1 0- 1	0 0 0 1	2 1 1-1	0 0 0 0
н	„Нефтчі"	1-1 02	/•4 / /	0-0 1-1	00 1-2	0-1 1'1	0-0 0-0	2 2 1 0	Г1 0-1
/4	цскя	ОЬ 0-1	0-0 2-2	2-2 0 0	ОЬ 5-2	1-1 00	11 1-1	1’1 1-2	1-2 2 1
15	„Карпати"	1-1 1-1	0 1 1’3	00 0’1	1’1 0’0	2 5 1 1	0 0 5 0	1 2 0-2	1-1 0 0
16	„Крила Род“	0-0 0-1	2-Ь 01	0 5 0-1	0 2 0 5	0 3 3’3	12 1-1	2-1 0’3	0’1 Г4
ЧЕМПІОНАТІВ СРСР ліга
9	10	11	12	13	/4	15	16	в	Н	П	іїячі	0
М 2_/_	2'0 1 1	зо 2'0	Ч 0 0'1	1 1 2'0	4:0 ГО	її 1'1	00 10	/4	15	1	51-12	М
го 00	0 0	0'2 ГО	51 2 0	4.1 1'1	0'0 2'2	1>0 ЗІ	4-2 10	13	13	4	ЬЗ-26	39
1-0 01	0 0 1 0	Г1 1'1	2 0 0 2	0 0 1-1	2'2 00	0'0 1'0	ЗО 1 0	12	13	5	30-23	37
1 0 0 0	0 0 20	2 0 1 І	1 0 0 0	0 0 2 1	4 0 2 3	0 0	2 0 5 0	9	17	4	ЗЬ -20	35
0'0 2_'2	01 32	10 1 1	1 0 1 0	1 0 1 1	її 0 0	3 2 її	ЗО 3 3	9	16	5	31-2^	Зк
2 0 0>1	2 1 ЗО	11 0 1	0 0 1 0	0 0 0 0	її 1 1	0 0 0 3	2 1 1 1	9	/4	7	27-25	32
1 4 1 0	1 0 1 4	1'0 1'1	1 2 1 1	2'2 0 1	1-1 2-1	2 1 2 0	1-2 3 0	11	8	11	зз-м	ЗО
01 1 /	0 0 4 3	0 0 0 0	0 0 0 0	11 1 0	2-1 1-2	1-І 0 0	ГО 4 1	6	п	7	26-31	29
'////	0'1 1 0	0 2 2 2	0 1 1 1	4 1 0 1	0 0 1 1	0 1 1'1	4 0 2 0	8	12	10	28 -2Ь	28
10 0 1		2 2 4/	0 0 1'1	2 3 10	0 0 41	2'1 00	1 1 3'1	8	12	10	зь-зз	28
20 2-2	2 2 1 4	//у/у	1 0 1'2	1 1 1-І	0 0 2-3	10 0 2	2 1 3 0	7	13	10	28-34	27
1 0 Г1	00 Г1	0'1 2'1		ЗО ГІ	2 3 Г2	1 0 0-1	3 1 1 0	9	9	12	?4-ЗІ	27
/4 1’0	3’2 0-1	Г1 11	О-з' 1 1		1 1 0'0	2 0 2 2	1'1 1'0	5	п	8	25-34	27
00 /•/	0 0 1 -4	0'0 3 2	3'2 21	1 1 00		12 її	0 0 01	5	17	8	28'39	27
го 11	1-2 0’0	0-1 2’0	0 1 1 0	0 2 2 2	2: 1 1 • 1		11 2'1	6	/4	10	26-30	20
04 0'2	1'1 ГЗ	12 0 3	1'3 0'1	1 1 0 1	0'0 1'0	1-1 1'2		2	7	21	18-59	11
Перша
\м/СЦЄ |	Команди	1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	„Спартак" (Москва)	У////	1 1 3 1	2 2 3 і	0 1 3 0	Ь 2 1 1	оя Г2	4 / 0 0	10 0 0	1 0 Ь'З
2	„Пакти кар" (Ташкент)	Г-1 гз		0 0 0 2	0 0 2 0	0 2 2 1	2 1 0 1	2 0 3 1	Г1 1'0	1'1 2 2
3	»Та брі я“	(Сімферополь)	2'2 ГЗ	0-0 2 0		0'1 3 2	2 0 ГЗ	3 1 24	0 1 01	2 2 2 1	01 3-2
4	„Панамо" (Мінськ)	1 0 0 з	0-0 02	1 0 2 3		2 0 17 0	оО 1 2	0'2 3 0	Г1 1 2	2^0 0-1
5	„Памір11 (Душанбе)	2 4 і • /	2 0 1 2	0 2 3 1	Д 2 0 1		3 1 1 0	0 2 0'2	го 2 1	3-1 0-2
6	„Кузбас'1 (Кемерово)	4 0 2 1	Г2 1 0	1 3 1 2	0 0 2 1	Ч 3 0 1		1 0 04	3'1 0 2	3-1 0-1
7	„Терек" (Грозний)	1 4 0 0	0 2 1 3	1 0 1 0	2 0 0-3	2 0 2 0	Д ґ 1 0	Ж	0-2 7 2	00 Г-1
8	.. Шинник" (Ярославль)	0 1 ЛЯ-	Г-1 0 1	2 2 1 2	Г1 2 1	0 1 1 2	1 3 2 0	2 0 2 1		0-1 3-0
9	„Торпедо11 (Кутаїсі)	0-1 3 4	1 1 2 2	1 0 2 3	0 2 1 0	13 2 0	1 3 1 0	0 0 1 1	10 0'3	
10	СКП	(Ростов-на- Дону)	3-2 0 4	0 0 1 2	2 0 0 2	0 5 1-1	1 0 оь	0 1 0 1	1 1 0 1	0 0 3 3	0’1 04
11	„Ністру	(Кишинів)	3 2 3-Ь	2 0 2 2	0-0 10	0 2 ГЗ	1 1 0 1	3 1 1 2	3-1 2 3	00 0 1	тг 04
12	„Уралмаш" (СбердпоВськ)	2 1 1 5	0 4 0-0	1 4 1 1	1 2 1'1	0 2 1 1	1 0 1 3	2 2 1 3	/•/ 0-1	2-0 0-Ц
13	„Динамо" (Ленінград)	2 2 0 1	1 1 23	3 1 0 1	0 2 2 0	0 1 1 1	3 1 1 0	2.2 2 1	03 1 2	2 0 /:/
/4	„ Спартак “ (Івано-Франківськ)	0-1 0'5	0 2 1 1	0 2 2 0	0 0 0 0	1 3 1 1	1-2 1 2	10 0 3	2 2 0'2	1-3 2-0
15	„ Спартак“ (Орджонікідзе)	0 3 0 2	0 б 0'1	0-1 1 2	2 1 01	0 3 0 0	13 0 0	2-3 3 1	2 3 1'0	Г-1 Г-1
15	„Металург" (Запоріжжя)	12 1 1	0 0 1 3	0'1 0 2	10 0 1	1 0 1 3	0 2 2 1	ТТ 1 0	ТЯГ 5 2	ТПГ Г-0
п	„Колхозчі" (Дшіаіад)	1 1 Г-Ь	1-3 0 0	0 4 04	0 1 0 0	Г5 0'2	Г2 1 1	05 3 1	0 0 1-2	4=/ 23
18	„Кривбас" (Кривий Ріг)	2 2 1 3	1 1 0'2	0 1 0-2	7'4 0 2	2 0 0 0	04 1-І	0 3 Г2	23 20	0-1 4-/
19	„Зірка" (Перм)	0 2 II	01 0-2	0-0 0-3	0 0 1-2,	0 1 0„3	1 1 0 1	0 5 3’2	23 2 1	г.
20	„Рубін" (Казань)	7-4 0'3	0-1 0 4	0'0 2 3	1 2 1 -3	ТТ 1 2	0 3 0 2	о-.з 12	1-1 2-2	0-2 0-1
ліга
10	//	12	13	14	15	16	17	18	19	20	в	н	п	М'ячі	0
2-3	2-3	Г-2	2 2	1-0	3'0	21	Г1	22	20	ь 1				83-^2	
4.0	4'3	51	1 0	50	20	1-1	4 1	3 1	1'1	3 0	22	10	0		5ч
00	02	4-0	1-1	2-0	6'0	0 0	3 1	11	1 0	1 0	19		£	57-28	
2'1	22	00	3 2	1 1	1 0	3 1	0 0	20	2 0	4 0		14	5		52
ТТ	00	4 1	ГЗ	2 0	1 0	ГО	0 0	1 0	0 0	0 0				57-34	49
2'0	0-1	11	1'0	02	2'1	2 0	0	2 0	3 0	3 2	21	7	10		
5-0	2 0	21	2 0	00	1 2	0 1	10	4/	0 0	2 1	їй	а		48-29	
/7	3 1	1 1	0 2	0 0	10	1 0	0 0	2 0	2 1	3 1	ЇМ	У	10		47
їм 9'0	11 ГО	2 0 М	1 0 1 1	3 1 /7	3 0 0 0	0'1 3 1	51 2 0	0 2 0 0	1 0 3 0	1 2 21	19	7	12	54-30	45
1 0	1 3	0 1	1 3	2 1	3'1	2 0	2 1	1 0	1-1	3 0	оп	5	13	51-38	
го	2 1	3 1	01	2-1	0 0	1 2	1'1	1 1	1 0	2 0	20				45
11	1 3	2 2	22	01	3 2	2 2	5 0	3'0	50	3 0				59-48	
1 0	32	3 1	1 2	3 0	1 3	0 1	1'3	21	2 3	2 1	17	7	14		41
00	0 0	1 1	ЗО	2-2	3 2	0 0	0 0	3 2	3-2	1 1	11	13		56-44	
3 5	1-0	го	2 1	2 0	0 1	2 5	2 1	0 2	1 2	2 2	14		11		41
~пг ГО	~тт 4-0	0 2 90	0 2 1 1	ЗІ 0'2	1 1 Г1	0 0 0 1	1 4 3 2	1 0 1 6	1 0 Г-2	2 0 1 0	15	8	15	45-48	38
	1 1	1 1	12	тт	10	0 0	0 2	1 2	0 0	2 3	12	10	їй	і<3-і(8	36
	Г1	20	3-1	1-І	1-0	1 0	1 0	5 0	2 1	5 2		/4			
/І		1-0	11	0-0	00	3 2	21	1 1	0 2	11			13	45-5/	36
1 і	ууУ/	1 2	2 1	1'1	0-2	Г1	0 3	0 0	1 2	4 1	11	14			
11	0 1	'/У/Л	/7	0-1	2'1	2 0	2 0	2 1	5 3	31			15	52-62	36
0 2	2 1		2-2	20	2 3	3 2	1 2	1 2	3 1	22	15	10			
2 1	1 1	11		11	1 3	1 1	0'1	1 4	0-4	1'3			15	51-54 '	
/ 3	Г2	22		1-2	11	3 0	0 1	52	2-0	3 2	11	12			34
2 2 / /	00 11	1 0 0 2	/7 2-1		ГО 11	1 1 0'1	3 1 1 4	1 2 1 0	22 3 1	/ 1 2 1	10	14	14	38-52	34
01	0 0	1 2	ЗІ	0^1		3 0	4 1	1 0	2 0	0 0				38-45	
0 1	2 0	3 2	11	11		0 1	0 0	11	0 0	2 0	11	11	16		33
00	2 3	0 2	1 1	11	•0 3		0 0	2 1	1 0	1'2			1 и	35-48	
0-1	1 1	23	0 3	10	1 0		2-0	0 3	1 2	22	11	11	10		33
ТТ	/ 2	02	1 0	13	1 4	0 0		2 1	1 0	3 1				45-60	•іп
0 1	5-0	2 1	1 0	91	0 0	0 2	^/7/"	3 0	1 1	1 2	12	8	18		Зс
7Т	/./	1-2	4 1	2 1	0 1	1-2	12		3 1	2 0				1,3-59	28
0 5	0 0	2 1	2 5	0 1	1 1	3:0	0-3		1 2	00	10	8	20		
0-0	2-0	3-5	00	2 2	02	01	0 1	1-3	/66^/	1'1	7	1П	21	32-02	24
Г-2	2-1	Г5	02	ІЗ	0 0	2 1	11	2 1		13					
ТТ 2-5	н	ТУ 2 2		1 1 Г2	00 0-2	тг 2 2	ІЗ 21	0'2 0 0	1 1 3-1		б	10	22	40-76	22
Друга ліга
1	Команди	1	2	5	4	5	6	7	8	9	10	11	12
/	СКЯ (Одеса)		0'0 51	5 1 0 1	01 0 0	10 15	2'1 2 2	0 0 то	1 0 1 0	то по	З'і 0 1	5<0 1’2	20 51
2	СКЯ (Кціб)	00 Г5	'//%	22 ГО	1-2 0 1	0 2 0-0	2 1 ГО	ТТ 22	2"0 00	1’0 2-0	Г'1 52	00 2<0	22 0’1
5	„ КОЛОС “(Нікополь)	1'5 ГО	ТТ 0'1		00 20	5’1 02	1-1 2'1	01 20	ТТ 2-2	0’0 0-2	00 6’1	ТТ 00	10 22
4	„ МВПІОЛІСІП “(Харків)	ГО 0 0.	2 1 ГО	00 0 2	/777	0-1 11	3-1 20	05 1’1	02 00	51 0'1	00 2 0	0 0 0 0	То 22
5	„3/РгіО (Кір0й0град)	0 1 51	20 00	1’5 2 0	1 0 11	////^	0'1 00	01 00	01 10	11 21	00 20	12 10	12 20
б	„ГООСРЛО (Ужгород)	Г2 2 2	12 0 1	11 12	ГІ 0 2	00		Г2	н	10 1-1	10 10	0-1 10	11 51
7	,КристапиіКеі)С0Н)	0 0 0 1	1’4 2 2	10 02	50 Ь1	1 0 0 0	2 1 02		01 р'О	02 10	20 21	2-0 20	05 11
8	„Спартак" (Житомир)	0 1 0 1	02 00	14 2 2	2 0 0-0	ГО 0 1	00 01	і 0 0 0		10 0 0	1 2 1 1	Т¥ 2 0	ТІГ ГІ
9	„ Буко вина (Чернівці)	01 01	01 0 2	00 2 0	1’5 10	11 1 2	01 11	2 0 0 1	0 1і 00		01 21	0 1 20	ТЇЇ 11
10	СІ<Д (Львів)	15 1 0	11 25	0 0 ТО	00 02	0 0 0 2	01 01	0 2 1 2	2 1 1 1	1 0 1 2		її	ТО' №
11	хуШуд^Нишаі6}	0 5 2 1	0 0 02	32 00	00 00	2 1 0 1	10 01	0 2 02	4 2 0 2	10 02	оІ	/7/	То 23
12	•Новатор" (ЖЗано6}	0 2 15	2’2 1 0	01 2-2	03 22	21 02	11 15	зо 11	0 4 1 1	0 1 1 1	02 26	То 3 2	7/А
15	.^анти^(Сеіаі:тті)	2 1 0 4	1 2 0-2	0 1 і 1	22 0 1	0 1 0 1	1 1 12	Зз 10	0 1 11	01 2-0	0 0 15	ТТ 2 0	0 1] 01
/4	»Десно (Чертгіб)	і і 1 2	1 1 01	0 0 01	11 02	0 2 1 1	0-1 о-о	00 0 0	10 12	її 00	ЛГ4 0-1	ТТ 3'0	ТТ 1 0
15	.ПокомотиОи(В!ишуй}	0-1 24	12 1'1	01 Г5	02 00	1 1 00	02 01	2 0 ОУ	1 0 1 3	0 4 11	05 1 1	12 03	ТТ 1-2
16	„Хвиля (Хмельницький)	и	01 22	Гі	02 1 1	0'0 1 0	зо 12	22 12	00 2 1	12 20	00 0 0	ТТ 1 1	ТТ ОУ
П	„Фрунзенець" (Суни)	Т2 Г2	$1	п	ТТ 1 2	і У 02	Оо Г1	02 2р	1 / 05	ТТ ОУ	12 10	тг 1'1	ТТ 0 1
18	„Спераниа" (а>0І(ія}	ц	15 01	0 5 2 5	11 і2	5 5 0 0	0'2 15	По 13	02 21	ол 0’1	11 55	го 15	0’1 Г’5
19	„Торпедо" (/Іуим)	к	О'ї ГО	02 15	І2 ТО	15 11	00 01	01 0-6	ОУ 2 2	0’0 00	11 11	ТТ ТУ	ТТ 0'1
20	Меард"(РоІН0}	п	0 2 ЛЛ	09 01	02 0’0	Т2 11	О'-А 0'0	Т7 13	01 01	ТТ 0-1	05 2 2	ТТ Т-2	ТТ 02
21	„КОПОС" (Попта$а)	0-У 1-2	0’1 2'5	о-о 0'2	ГІ 0'5	0'2 гг	05 Г1	0'1 2"0	тгг 13	ит 0 1	¥4 00	ТТ ТІ	ТТ 2 1
22	»Ша*таР“(Горлібка)	И	1’2 0’1	21 ГІ	05 05	01 0 1	11 1’2	01 01	ТТ 00	1ПГ 01	1¥ 00	ТТ 2.6	ЇЇ
251	| „Дніпро" (Черкаси)	о-1 1±	ТО 0±	0’1 11	05 0-2	02 ГІ	05 0 0	УГ 20	п	2-1 1-2	04 02	т	
(шоста зона)
/3	/4	15	16	17	18	19	20	21	22	23	в	Н	П	М'ЯЧІ	0
/'£ 4-0	0-1 2-1	ГО 4-2	1 0 47	То 2-1	0-2 40	2-0 4г0	3 2 47	4 0 21	1-ї 6-.0	10 1'1	31	6	7	85-31	68
2’1 2-0	Г-1 і 0	2-1 Г-1	1 0 2 2	10 20	5-1 1-0	2-0 0і 1	2 0 5-0	ГО 3’2	2 1 ГО	01 1-0	26	11	7	63-32	63
10 10	0 0 10	ГО 5‘1	1-0 1-0	2:0 4’2	510 5-2	2-0 5’1	0-0 10	0 0 2 0	Г-2 Г1	1-0 5’5	25	12	7	72-55	62
2-2 1'0	Г1 2 0	20 0 0	2 0 1 1	10 21	1 1 2-0	2'0 01	2 0 0 0	Г1 3 0	зо 5 0	50 2-0	22	16	6	50-24	60
11) 10	2”0 1-І	1’1 00	0 0 0 1	0 1 20	3-3 0 0	3 1 11	2 0 1 1	2 0 2 1	1 0 1 0	21°1	21	15	8	52-27	51
Г-1 21	1 0 0 0	2 0 1 0	05 2 1	00 1-1	2:0 3’1	00 1 0	4 0 0 0	3 0 11	11 2 1	3-0 0 0	20	15	9	51-32	55
3 5 0 1	0 0 0-0	0 2 4 0	2 2 2-1	20 0 2	00 3 1	10 60	2 2 З 1	1 0 0 2	1 0 10	2 0 02	20	12	12	54-40	52
1-0 1-1	0 1 2-І	0 1 3 1	00 12	1 1 50	20 1 2	40 2 2	1 0 1 0	ГО 3 1	1 0 0 0	0’0 4 1	18	14	12	51-34	50
1 0 0:2	1 / 0 0	6'0 11	2 1 0 2	0 0 0 0	10 1 0	0 0 00	40 1 0	2 0 1 0	і 0 1 0	1 2 2 1	19	11	14	46-29	49
0 0 з-/	Ь'О 1'0	5 0 Г1	0’0 0-0	2-1 0 1	1-І 55	1-1 11	ЗО 2 2	4 0 0 0	00 00	4 0 2 0	16	16	12	61-43	48
77 0-2	г-1 0-5	21 50	0 0 11	ГО Г1	0:1 5 1	44 4 1	0 0 21	1 2 1 1	13 6 2	50 00	16	13	15	55-52	1,5
1-0 ГО	Г-0 0-1	1-2 2’1	11 0 0	2-1 ГО	ГО 57	02 1 0	1 2 2 0	0 0 12	10 0-1	20 2 3	17	10	17	55-57	44
	0:0 А?	0’2 44	0-1 Г-0	1-0 1-0	ГО 5:0	1-0 2 0	0 0 2 0	2 0 13	11 5’1	Г-2 0 0	15	11	18	49-46	4/
0		05 2-1	Г-1 0’1	її	5-0 0:0	п	1 1 0’0	3’1 0 1	2 1 оо	2 0 0 1	11	16	/7	54-42	58
То 4:4	[ Зо 1-2		1 0- 10	5’1 0-2	Р4 37	0'3 4:0	0’1 11	0 2 2 1	10 0-5	2 1 2 0	14	8	22	47-70	56
го	н Г-0	о-( 0-1 •		0'1 0'2	00 1’1	0 3 1’0	2 2 0'1	тт 1 2	ГО 0 4	2:0 1 1	10	15	19	55-50	35
тт 0'1	2-1 0-5	1-5 2:0	г-о' 20		Г2 ^:1	20 0 1	Г-0 2’2	ГО 20	10 2-0	Г-0 Г1	13	7	?4	35-56	33
0-1 0 5	0-5 0-0	44 1'3	0-0 Г-1	2'1 1'0		2 1 1'2	ГО ГО	0 0 10	50 0'2	1-0 2-5	12	9	23	45-73	33
0 1 0-2	0-1 02	3'0 0'0	50 0-1	02 ГО	1-2 21		3’1	2’1	20 V	0 0 2-0	12	8	24	35-70	32
0-0 0 2	1-1 0’0	1 0 11	2-2 1 0	о-і 2'2	0-1 0:1	1'3 4 0		1 4 20	То 00	1 0 ГО	8	14	22	31-64	ЗО
0-2 5’1	1-5 10	2-0 Г2	тт 2-1	0-1 0-2	00 0’1	Г2 Г-5	44 0'2	Р	Т2 2-0	20 0’0	10	8	26	36-64	28
ТТ Г-5	Г2 0’0	о-’і 5-0	0 1 ІІ’О	0-1 0’2	0’5 2-0	ит 1-0	0-1 0'0	7Т 0-2		тт 0-2	9	9	26	32-65	27
2-1 М.	и	1'2 ЛЛ	02 1 1	0-1	0'1 ±1	00 л±	0'1 и.	0-2 О.	£0		8	10	26	26-69	26
ФУТБОЛЬНА ЄВРОПА
Першість континенту
Ідея проведення чемпіонату Європи належала колишньому генеральному секретареві футбольної асоціації Франції Анрі Делоне, який 1927 року на конгресі ФІФА запропонував відповідний проект. Однак здійснити його вдалося лише через 31 рік. Тоді ці змагання було названо Кубком Анрі Делоне. З 1965 р. за рішенням УЄФА турнір дістав офіційний статус чемпіонату Європи.
Вперше його було розіграно протягом 1958—1960 рр., і тоді перемогу здобула збірна Радянського Союзу. У фіналі вона взяла гору над югославськими футболістами: 2:1. За нашу команду в попередніх і фінальних матчах виступали: Л. Яшин, В. Бєляєв, Г. Чохелі, В. Кесарєв, А. Масльонкін, А. Крутиков, Б. Кузнецов, Ю. Войнов, І. Нетто, В. Царьов, С. Метревелі, В. Іванов, В. Поне-дєльнік, В. Бубукін, М. Месхі, А. Ісаєв, М. Симонян, А. Мамедов, А. Ільїн. Старший тренер — Г. Качалін.
У наступному розиграші, фінал якого проходив 1964 року в Мадріді, радянські футболісти стали срібними призерами, поступившись у впертій боротьбі іспанцям — 1:2.
Європейською короною 1968 р. заволоділа команда Італії. В чемпіонаті 1972 р. перемогу святкували спортсмени ФРН. Тоді ж свій другий комплект срібних медалей у чемпіонатах Європи здобула збірна СРСР.
Найсильнішою командою в розиграші 1976 р. стала збірна ЧССР. На шляху до фіналу вона перемогла команди СРСР (2 : 0, 2 :2) і Голландії (3: 1). Фінальний матч зі збірною ФРН був сповнений драматизму. На останніх секундах чемпіони світу зрівняли рахунок— 2:2. За регламентом переможця мала виявити серія 11-метрових штрафних. її краще виконали чехословацькі футболісти.
У листопаді минулого року Європейська спілка футбольних асоціацій провела в Римі жеребкування для збірних. На відміну від попередніх першостей у фіналі виступатимуть не 4, а 8 найсильні-ших команд континенту. Оскільки фінальні матчі проходитимуть на футбольних полях Італії, команда цієї країни буде учасником вирішального етапу першості без відбірних ігор.
Решта фіналістів визначиться після відбірних турнірів, які буде проведено за круговою системою. Команди поділено на сім попередніх груп:
1.	Англія, Данія, Ірландія, Болгарія, Півн. Ірландія.
2.	Бельгія, Норвегія, Австрія, Шотландія, Португалія.
3.	Югославія, Кіпр, Румунія, Іспанія.
4.	Голландія, Ісландія, Польща, НДР, Швейцарія.
5.	Чехословаччина, Люксембург, Швеція, Франція.
6.	СРСР, Фінляндія, Угорщина, Греція.
7.	ФРН, Мальта, Уельс, Туреччина.
Кубок чемпіонів
1956, 1957, 1958, 1959, 1960 рр.— «Реал» (Мадрід, Іспанія), 1961, 1962 — «Бенфіка» (Португалія), 1963 — «Мілан» (Італія), 1964, 1965—«Інтернаціонале» (Італія), 1966 — «Реал» (Мадрід, Іспанія), 1967 — «Селтік» (Шотландія), 1968 — «Манчестер Юнайтед» (Англія), 1969 — «Мілан» (Італія), 1970 — «Фейєноорд» (Голландія), 1971, 1972, 1973 — «Аякс» (Голландія), 1974, 1975, 1976 — «Баварія» (ФРН), 1977 — «Ліверпуль» (Англія).
Двадцять другий розиграш Кубка європейських чемпіонів стартував 15 вересня 1976 р. Від Радянського Союзу в ньому брали участь київські динамівці — чемпіони країни 1975 р. В 7іб фіналу вони зустрілися з популярним югославським клубом «Партизан» (Белград) і упевнено перемогли в матчах — 3:0 і 2 :0, а в наступному колі помірялися силами з грецьким клубом ПАОК (Салоніки). Вдома наші земляки взяли гору з рахунком 4:0, а в гостях — 2:0.
До вісімки найсильніших клубних команд Європи, які в березні 1977 р. продовжили боротьбу за почесний трофей, крім киян, потрапили західнонімецькі «Баварія» і «Боруссія», швейцарський «Цюріх», дрезденське «Динамо» з НДР, «Сент-Етьєнн» (Франція), «Брюг-ге» (Бельгія) і англійський «Ліверпуль».
У чвертьфіналі жереб звів динамівців з триразовим володарем цього призу «Баварією». Перший матч у Мюнхені приніс мінімальну перевагу господарям — 1:0. Та за два тижні на своєму стадіоні кияни взяли переконливий реванш (голи забили Л. Буряк і П. Слободян) і вперше в історії вітчизняного футболу потрапили до півфіналу цього турніру.
На жаль, у півфіналі наші земляки поступилися іншому клубу з ФРН — «Боруссії» —-1 : 0 і 0 : 2.
У вирішальному матчі на олімпійському стадіоні в Римі, що зібрав 25 травня 1977 р. понад 72 тисячі глядачів, зустрілися «Боруссія» і англійський «Ліверпуль». Після короткої розвідки тери-
тотальною перевагою заволоділи англійці. Рахунок ще до перерви відкрив Макдермот. У другому таймі Сімонсен, щоправда, відновив рівновагу. Але ненадовго, Сміт і О’Нейл з пенальті провели ще два м’ячі у ворота чемпіонів ФРН, і «Ліверпуль» вперше заволодів Кубком європейських чемпіонів — 3: 1.
Фінальний поєдинок переможці провели в такому складі: Кле-менс, О’Нейл, Джонс, Сміт, Кеннеді, Х’юз, Кіган, Кейс, Хайвей, Кел-леган, Макдермот.
У розиграші 1977—1978 рр. від нашої країни виступили московські торпедівці. Вони вибули з боротьби вже після першого кола, програвши португальській команді «Бенфіка»— 0:0, 0:0 (1:4 по пенальті).
Серед претендентів, що продовжують змагатися за найпочесніший трофей європейського клубного футболу,— «Ліверпуль», «Боруссія», «Брюгге» (Бельгія), італійський «Ювентус».
Кубок кубків
1961 р.— «Фіорентіна» (Італія), 1962 — «Атлетіко» (Мадрід, Іспанія), 1963 — «Тоттенхем Хотспурс» (Англія), 1964 — «Спортінг» (Португалія), 1965 — «Вест Хем Юнайтед» (Англія), 1966 — «Боруссія» (Дортмунд, ФРН), 1967 — «Баварія» (ФРН), 1968 — «Мілан» (Італія), 1969 — «Слован» (ЧССР), 1970 — «Манчестер Сіті» (Англія), 1971 —«Челсі» (Англія), 1972 — «Глазго Рейджерс» (Шотландія), 1973 — «Мілан» (Італія), 1974 — «Магдебург» (НДР), 1975 — «Динамо» (Київ, СРСР), 1976 — «Андерлехт» (Бельгія), 1977 — «Гамбург» (ФРН).
Бельгійський «Андерлехт», який удруге підряд дістався фіналу, в разі виграшу міг порушити, нарешті, традицію, за якою жоден володар Кубка кубків наступного року не повторював свого досягнення в цих змаганнях. Однак на перешкоді став західнонімецький «Гамбург».
У фінальній зустрічі, що відбулася 11 травня 1977 р. в Амстердамі, бельгійці вдалися до захисного варіанта, покладаючись на несподівані контратаки.
Бельгійцям досить довго вдавалося стримувати натиск суперників, але зрештою «Гамбург» усе ж домігся свого. На 80-й хвилині Фолькерт з пенальті відкрив рахунок, а на 90-й Магат закріпив успіх — 2:0.
Восени 1977 р. стартував наступний розиграш. Нашу країну в ньому представляють володарі Кубка СРСР московські динамівці. В !/ів фіналу вони легко перемогли клуб «Ла-Валлетта» (Мальта) — 2:0 і 5:0, а в наступному колі подолали опір команди «Універсіта-тя» з Румунії — 2 : 0 і 0 : 2 (3 : 0 по пенальті). У чвертьфіналі москви
чі переграли клуб «Реал-Бетіс» (Севілья, Іспанія) —0:0 і 3:0. Крім радянських футболістів, до півфіналу потрапили команди «Аустрія» (Австрія), «Андерлехт» (Бельгія), «Твенте» (Голландія).
Кубок УЄФА
1958 і 1960 рр.— «Барселона» (Іспанія), 1961 — «Рома» (Італія), 1962 і 1963 — «Валенсія» (Іспанія), 1964 — «Сарагоса» (Іспанія), 1965 — «Ференцварош» (Угорщина), 1966 — «Барселона» (Іспанія), 1967 — «Динамо» (Югославія), 1968 — «Лідс Юнайтед» (Англія), 1969 — «Ньюкасл Юнайтед» (Англія), 1970 — «Арсенал» (Англія), 1971—«Лідс Юнайтед» (Англія), 1972 — «Тоттенхем Хотспурс» (Англія), 1973 — «Ліверпуль» (Англія), 1974 — «Фейєноорд» (Голландія), 1975 — «Боруссія» (ФРН), 1976 — «Ліверпуль» (Англія), 1977 — «Ювентус» (Турін, Італія).
На відміну від інших європейських турнірів, розиграш Кубка УЄФА трохи триваліший (починається з матчів 7з2 фіналу). Участь у ньому беруть призери національних чемпіонатів. Федерації Англії, Італії і ФРН можуть делегувати на змагання по чотири клуби, Іспанії та Угорщини — по три. Нещодавно на численні вимоги національних федерацій переглянули норми представництва. В майбутньому перевага надаватиметься тим країнам, які мали найбільше представників у півфіналах усіх трьох турнірів за останні п’ять років.
А поки що список лауреатів поповнив італійський клуб «Ювентус» (Турін). Команда, в складі якої виступали відомі майстри, продемонструвала комбінаційну, результативну гру.
Від нашої країни в розиграші 1976—1977 рр. виступав донецький «Шахтар». Гірники непогано себе зарекомендували, подолавши два етапи. На першому вони вивели з боротьби берлінське «Динамо» — 3:0 і 1:1, на другому — будапештський «Гонвед» — 3:0 і 3:2, але проти «Ювентуса» в 1/з фіналу не встояли, програвши 0 :3 і 1 :0.
У вирішальному поєдинку з двох матчів італійці зустрілися з командою «Атлетіко» (Більбао, Іспанія). В Туріні перевага «Ювентуса» була незначною — 1:0, оскільки гості застосували захисний варіант. Коли ж у повторному матчі в Більбао іспанці «відкрилися», італієць Тарделлі забив м’яч у контратаці. І хоча «Атлетіко» після ударів Ірурети й Карлоса все ж виграв — 2: 1, гол, забитий на чужому полі, приніс італійцям Кубок. Його одержали: Зофф, Кукку-реду, Джентіле, Фуріно, Моріні, Скіреа, Каузіо, Тарделлі, Бонісенья, Бенетті і Беттега.
У розиграші 1977—1978 рр. у цих змаганнях взяли участь київські й тбіліські динамівці. Киянам не пощастило вже в першому
турі. Вдома вони обмежилися нічиєю 1 : 1 з «Ейнтрахтом» (Брауншвейг. ФРН), а в гостях, незважаючи на наполегливі атаки, їм не вдалося подолати оборону суперників, і матч закінчився з рахунком 0:0. Завдяки м’ячу, проведеному на полі киян, боротьбу продовжив «Ейнтрахт».
Тбіліських динамівців теж підвело невміння за будь-яких умов долати масовану оборону. Щоправда, це стосується тільки першого матчу з цюріхським «Грасхоперсом», який грузинські футболісти проводили вдома і виграли — 1 : 0.
У повторній зустрічі тбілісці тактично й психологічно не були готові до відчайдушного штурму суперників і знітилися, зазнали поразки з великим рахунком 0:4. Сталося це в третьому колі, а в двох попередніх динамівці Тбілісі брали гору над італійським «Інтернаціонале»— 1:0, 0:0 і датським клубом «КБ.» (Копенгаген) —4:1, 2: 1.
Окрім «Грасхоперса», до четвірки найкращих в розиграші 1977 — 1978 р. потрапили ПСВ (Ейндховен, Голландія), «Барселона» (Іспанія), «Бастіа» (Франція).
Суперкубок УЄФА
1973 і 1974 рр.— «Аякс» (Голландія), 1975 — «Динамо» (Київ, СРСР), 1976 — «Андерлехт» (Бельгія), 1977 — «Ліверпуль» (Англія).
Це наймолодший міжнародний турнір, офіційно визнаний лише минулого року. Суперкубок, як відомо, розігрують володарі Кубка чемпіонів і Кубка кубків у двох матчах. Минулої осені цю пару склали «Гамбург» (ФРН) і «Ліверпуль» (Англія).
Перша зустріч на полі західнонімецького клубу, в складі якого виступав перекуплений лідер атак англійців Кіган, не принесла задоволення ні глядачам, ні гравцям і закінчилася внічию— 1 : 1. В другому матчі «Ліверпуль» продемонстрував не тільки вміння створювати численні загрозливі моменти біля воріт суперників, а й майстерно їх реалізувати. Вже до перерви Томпсон і Макдермот провели два м’ячі у ворота «Гамбурга». В другому таймі «фестиваль голів» тривав: Фейрклаф, Далгліш і двічі Макдермот довели рахунок до 6:0.
Переможний матч «Ліверпуль» провів у такому складі: Кле-менс, О’Нейл, Сміт, Томпсон, Кеннеді, Хьюз, Далгліш, Макдермот, Хайвей (Джонсон), Фейрклаф, Кейс.
НАЗУСТРІЧ XI ЧЕМПІОНАТУ СВІТУ
1 червня 1978 року о 21-й годині за московським часом у Буенос-Айресі, столиці Аргентіни, на стадіоні «Рівер Плейт» відбудеться урочисте відкриття XI футбольного чемпіонату світу. Протягом 25 днів звання найсильніших виборюватимуть збірні 16 країн: Австрії, Бразілії, Голландії, Ірану, Іспанії, Італії, Мексіки, Перу, Польщі, Тунісу, Угорщини, Франції, Швеції, Шотландії, : ФРН і Аргентіни.
Важким і тривалим був шлях більшості учасників до фіналу. Якщо команда ФРН, як чемпіон світу, і аргентінці, як господарі, були без відбірних ігор допущені до заключного етапу, решта країн протягом майже двох років отстоювала своє право на поїздку до Буенос-Айреса серед 100 претендентів!
Нагадаємо: у фіналі Європі було надано 8 місць, Південній Америці — 2, Азії, Австралії та Океанії — 1, Африці—1, країнам Північної та Центральної Америки — 1. Чотирнадцяту путівку мали розіграти переможець дев’ятої європейської групи і третя південноамериканська команда.
Ось як розгорталися події у групових турнірах (переможців групових турнірів названо першими).
Європа
Перша група: Польща, Португалія, Данія, Кіпр.
Кіпр — Данія — 1:5, Португалія — Польща — 0:2, Данія — Кіпр — 5:0, Польща — Кіпр — 5:0, Португалія — Данія — 1:0, Кіпр — Португалія — 1:2, Данія — Польща — 1:2, Кіпр — Польща— 1:3, Польща —Данія — 4:1, Португалія — Польща—1:1, Данія — Португалія — 2:4, Португалія — Кіпр — 4:0.
Друга група: Італія, Англія, Фінляндія, Люксембург.
Фінляндія — Англія — 1:4, Фінляндія — Люксембург — 7:1, Англія — Фінляндія — 2:1, Люксембург — Італія — 1:4. Італія — Англія — 2:0, Англія — Люксембург — 5:0, Люксембург — Фінляндія — 0:1, Фінляндія — Італія —0:3, Люксембург — Англія —0:2, Італія — Фінляндія — 6:1, Англія — Італія — 2:0, Італія — Люксембург — 3:0.
Третя група: Австрія, НДР, Туреччина, Мальта.
Туреччина — Мальта — 4:0, НДР — Туреччина —1:1, Мальта — Австрія —0:1, Мальта — НДР —0 : 1, Австрія — Туреччина — 1 : 0, Австрія — Мальта — 9:0, Австрія — НДР — 1:1, НДР — Австрія — 1:1, НДР — Мальта — 9:0, Туреччина — Австрія — 0:1, Туреччина — НДР — 1:2, Мальта — Туреччина — 0:3.
Четверта група: Голландія, Бельгія, Північна Ірландія, Ірландія.
Ісландія — Бельгія — 0:1, Ісландія — Голландія — 0:1, Голлан
дія — Північна Ірландія — 2:2, Бельгія — Північна Ірландія — 2:0, Бельгія — Г олландія — 0:2, Ісландія — Північна Ірландія — 1:0, Голландія — Ісландія — 4:1, Бельгія — Ісландія — 4:0, Північна Ірландія — Ісландія — 2:0, Північна Ірландія — Голландія — 0 : 1, Голландія — Бельгія — 1:0, Північна Ірландія — Бельгія — 3:0.
П’ята група: Франція, Болгарія, Ірландія.
Болгарія — Франція — 2:2, Франція — Ірландія — 2:0, Ірландія — Франція — 1:0, Болгарія — Ірландія — 2:1, Ірландія — Болгарія — 0 :0, Франція — Болгарія — 3:1.
Шоста група: Швеція, Швейцарія, Норвегія.
Швеція — Норвегія — 2:0, Норвегія — Швейцарія — 1:0, Швейцарія — Швеція — 1:2, Швеція — Швейцарія — 2:1, Норвегія — Швеція — 1: 2, Швейцарія — Норвегія — 1:0.
Сьома група: Шотландія, ЧССР, Уельс.
ЧССР — Шотландія — 2:0, Шотландія — Уельс — 1:0, Уельс — ЧССР — 3:0, Шотландія — ЧССР — 3:1, Уельс — Шотландія — 0:2, ЧССР —Уельс—1 : 0.
Восьма група: Іспанія, Югославія, Румунія.
Іспанія — Югославія — 1:0, Румунія — Іспанія — 1:0, Югославія — Румунія — 0:2, Іспанія — Румунія — 2:0, Румунія — Югославія — 4 : 6, Югославія — Іспанія — 0:1.
Дев’ята група: Угорщина, СРСР, Греція.
Греція — Угорщина — 1:1, СРСР — Греція — 2:0, Угорщина — СРСР — 2:1, Греція — СРСР — 1:0, СРСР — Угорщина — 2:0, Угорщина — Г реція — 3:0.
Отже, матчі в європейських групах пройшли здебільшого в безкомпромісній боротьбі. За бортом фіналу залишилися авторитетні збірні Англії, Югославії, ЧССР, СРСР, НДР, Португалії. Часто долю путівки визначало одне очко, а в змаганні італійців і англійців усе вирішила різниця забитих і пропущених м’ячів.
Південна Америка
Дев’ять учасників провели ігри в трьох групах.
Перша група: Бразілія, Парагвай, Колумбія.
Колумбія — Бразілія — 0:0, Бразілія — Колумбія — 6:0, Колумбія — Парагвай — 0:1, Парагвай — Колумбія —1:1, Парагвай — Бразілія — 0 : 1, Бразілія — Парагвай— 1:1.
Друга група: Болівія, Уругвай, Венесуела.
Венесуела — Уругвай — 1:1, Уругвай — Венесуела — 2:0, Болівія — Уругвай — 1:0, Уругвай — Болівія — 2:2, Венесуела — Болівія — 1 : 3, Болівія — Венесуела — 2:0.
Третя група: Перу, Чілі, Еквадор.
Еквадор — Перу — 1:1, Перу — Еквадор — 4:0, Еквадор —
Чілі — 0:1, Чілі — Еквадор — 3:0, Чілі — Перу—1:1, Перу — Чілі —2:0.
Переможці груп — футболісти Бразілії, Болівії і Перу зібралися в липні 1977 року в колумбійському місті Калі, щоб у турнірі в одне коло розіграти дві путівки до Аргентіни.
Наводимо результати цього турніру.
Бразілія — Перу — 1 :0, Бразілія — Болівія — 8:0, Перу — Болівія — 5:0.
Отже, бразільці й перуанці дістали путівки до Аргентіни, а команді Болівії належало провести два матчі з угорцями, щоб виявити останнього фіналіста. Збірна Угорщини, переможець дев’ятої європейської групи, переконливо довела свою перевагу (6:0 в Будапешті і 3 :2 в Боготі) над суперниками і ввійшла до числа 16 найсильніших.
Північна і Центральна Америка
Було подано заявки від 19 федерацій цього регіону. Претендентів поділили на три групи. По 2 переможці від кожної склали фінальний турнір, де в одно коло розіграли путівку до Аргентіни. Від першої групи до нього потрапили Мексіка і Канада, від другої — Гватемала і Сальвадор, від третьої — Гаїті і Сурінам.
Ось результати фінального турніру, який приніс успіх мексі-канцям.
Мексіка — Гаїті —4 : 1, Сальвадор — Канада — 2:1, Гватемала — Сурінам — 3:2, Канада — Сурінам — 2:1, Мексіка — Сальвадор — 3 : 1, Гватемала — Гаїті — 1:2, Мексіка — Сурінам — 8 : 1, Гаїті — Сальвадор — 1:0, Канада — Гватемала — 2: 1, Мексіка — Гватемала— 2:1, Канада — Гаїті — 1:1, Сальвадор — Сурінам — 3:2, Мексіка — Канада — 3:1, Гаїті — Сурінам — 1:0, Сальвадор — Гватемала — 2:2.
Азія, Австралія і Океанія
Переможці чотирьох азіатських груп — Гонконг, Південна Корея, Іран і Кувейт разом із кращою командою групи Австралії і Океанії — австралійцями провели турнір у два кола з роз’їздами для визначення одного «аргентінця».
Більшість фахівців віддавали перевагу футболістам Австралії, однак набагато краще всіх у змаганні, що тривало майже півроку, виступили іранці.
Іран — Кувейт — 2:1, Кувейт — Іран — 0:1, Іран — Південна Корея — 2:2, Південна Корея — Іран — 0:0, Іран — Австралія — 1:0, Австралія — Іран — 0:2, Гонконг—Іран — 0:2, Іран —Гонконг — 2 : 0, Південна Корея — Кувейт — 1:0, Кувейт — Південна Корея —
2 :2, Південна Корея — Гонконг — 5:2, Гонконг — Південна Корея — 0 : 1, Австралія — Кувейт — 1:2, Кувейт — Австралія — 1:0, Австралія — Г онконг — 3:0, Гонконг — Австралія — 0:1, Кувейт — Г он-конг — 4:0, Гонконг — Кувейт — 1:3.
Африка
Після кваліфікаційних матчів у трьох підгрупах одну путівку до фіналу розіграли в два кола з роз’їздами переможці підгруп — Туніс, Нігерія і Єгипет. Фаворит — нігерійські футболісти — не витримали напруги вирішальних поєдинків. Найкращою виявилася збірна Тунісу, яка на одне очко випередила єгиптян.
Туніс — Нігерія — 0:0, Нігерія — Єгипет — 4:0, Нігерія — Туніс—0:1, Єгипет—Нігерія— 3 : 1, Єгипет — Туніс — 3 : 2, Туніс — Єгипет — 4 : 1.
ВДОМА І ЗА РУБЕЖЕМ
Міжнародні товариські зустрічі київського «Динамо»
У календарі-довіднику «Футбол-77» розповідалося про участь київського «Динамо» в офіційних розиграшах Кубків європейських країн. Нижче ми познайомимо вас із міжнародними товариськими зустрічами, проведеними клубом за півстоліття його існування.
...Насиченим і цікавим багатьма іграми різних рангів для команди, яка тільки набиралася сил, виявився 1929 р. Саме тоді кияни відкрили рахунок своїх міжнародних товариських зустрічей. 14 вересня вони приймали досвідчену збірну робітничих клубів Нижньої Австрії, яка перебувала на Україні. Перед тим гості перемогли сильну на той час збірну Одеси (1 :0). Гра динамівців з австрійськими футболістами пройшла в гострій спортивній боротьбі. В першому таймі господарі забили три м’ячі: два у ворота суперників і один... у власні. Після перерви досвідчені зарубіжні гості заволоділи ініціативою і виграли матч з рахунком 4 : 3. Наші земляки в першій міжнародній зустрічі виступали в такому складі: А. Ідзковський, Т. Пже-польський, К. Піонтковський, В. Денисов, Ф. Тютчев, Г. Бланк, С. Синиця, М. Малхасов, О. Шульц-Сердюк, В. Садовський, М. Печений.
До війни команда київського «Динамо» провела ще два товариські матчі із зарубіжними командами. В 1936 році вона перемогла збірну народних клубів Туреччини — 9 : 1. Ця гра запам’яталася тим, що після дев’ятого гола голкіпер гостей демонстративно залишив ворота і його місце зайняв польовий гравець.
У 1937 р. в нашій країні виступали посланці республіканської Іспанії — футболісти з країни басків. Завітали вони й до столиці України. То було справжнє спортивне свято, під час якого десятки тисяч киян гаряче вітали синів демократичної Іспанії, де розгорталася перша битва проти фашизму. Гості, чудові майстри шкіряного м’яча, перемогли з рахунком 3:1. Незважаючи на поразку, кияни дістали високу оцінку суперників.
Відновили динамівці міжнародні товариські зустрічі 1953 року. Склад нашої команди на той час стабілізувався і вона була на піднесенні. Саме тоді киянам довелося вперше зустрітися з суперниками, які грали босоніж. Це був індійський «Іст Бенгал клуб». Гра пройшла
за явної переваги господарів і закінчилася їхньою перемогою— 13 : 1. Той своєрідний рекорд кияни перевершили через два роки, забивши у ворота збірної Лівану 18 «сухих» м’ячів.
А 1957 року .динамівці вперше познайомилися з бразільським футболом, про який тоді дуже багато говорили й писали. І недарма. Команди ряду країн Південної Америки по праву вважалися одними з найсильніших у світі. Був серед них і славнозвісний бразільський клуб «Васко-да-Гама». До приїзду в Київ ця команда успішно виступила на стадіонах Північної Африки та Європи. Звичайно, готуючись до відповідального матчу з всесвітньовідомими футболістами, динамівці дуже хвилювалися. Та все обійшлося гаразд. Після ударів Вой-нова, Терентьєва, Каневського гостям доводилося починати гру з центра поля. Бразільці спромоглися забити лише один м’яч. Коментуючи цю зустріч, тренер «Васко-да-Гами» відзначив, що такої красивої, змістовної гри від радянських футболістів він не чекав.
Перше повоєнне зарубіжне турне динамівці здійснили 1954 року до Польщі. Володарі Кубка СРСР провели там чотири товариські матчі. Наслідки їх такі: одна перемога, дві нічиї й одна поразка.
Рекордним за кількістю міжнародних ігор був 1958 рік. Вдома динамівці провели дев’ять зустрічей, а за рубежем — дванадцять.
Починаючи з 1929 року кияни приймали команди 25 країн, а самі виступали на стадіонах 21 країни. Найбільше (шість разів) у Києві гостювали румунські футболісти, за рубежем футболісти столиці України найчастіше (тринадцять разів) виступали в Італії.
Пропонуємо вашій увазі зведені таблиці міжнародних товариських ігор наших земляків з клубними командами зарубіжних країн за період 1929—1977 рр.
Ігри вдома					
	і	в	н	п	м
Австрія	3	2		1	11—8
Албанія	1	1			1—0
Англія	1		—.	1	1—2
Бельгія	1	1			2—1
Болгарія	3	3	—	ШШ	7—2
Бразілія	3	3		ШШ	11—15
Данія	2	2	шш	—	12—3
Західний					
Берлін	1	1	ШШ			1—0
Індія	1	1		шш	13-1
Іспанія	2	1			1	3—3
Італія	3	2		1	9-5
Ліван	1	1	—		18-0
НДР	2	1		1	5—4
Норвегія	1	1			5—2
Польща	2	2			6—0
Румунія	6	4	2	—	16—5
Туреччина	1	1			9—1
Угорщина	2	1	1		4—2
Уругвай	2		1	1	0—2
Франція	3	3		__	7—2
ФРН	3	3		__	11—2
Чехословаччина	2	1	1		5—4
Швеція	1	1			1—0
Шотландія	1		1		1—1
Югославія	2	За рубежем	1	1	1—3
	і	в	н	п	м
Англія	4	1	1	2	4—6
Болгарія	7	2	2	3	10—10
Бельгія	2	——	—	2	1—3
Голландія	1	—	—	1	1—5
Єгипет	2	2	—-		6—3
Італія	13	8	4	1	24—11
Ісландія	5	4	—	1	27—9
Іспанія	1	1	—	—-	3—1
Куба	4	4	—	—	19—1
НДР	3	1	1	1	6—6
Норвегія	4	3	—	1	19—6
Польща	10	5	3	2	27—20
Судан	4	4	—	—	16—3
США	3	1	1	1	3—3
Туреччина	1	—	1	—	2—2
Угорщина	3	2	1	—	7—1
Фінляндія	2	2	—	——	14—3
Франція	4	1	2	1	5—4
ФРН	5	2	2	1	10—7
Чехословаччина	9	4	2	3	17—6
Шотландія	1	—	—	1	0-1
Таким чином, команда «Динамо» (Київ) провела 140 міжнародних товариських зустрічей (вдома — 52, за рубежем — 88). Результати їх такі: перемог — 84 (вдома — 37, за рубежем — 47), нічиїх —27 (вдома — 7, за рубежем — 20), програшів — 29 (вдома — 8, за рубежем—21). Різниця забитих і пропущених м’ячів —381—179 (вдома— 160—58, за рубежем — 221—121).
СКЛАДИ КОМАНД ВИЩОЇ ЛІГИ
«Динамо» (Київ)
Старший тренер — мс, зтр СРСР Валерій Васильович Лобанов-ський.
Старший тренер з виховної роботи — мс, зтр УРСР Михайло Михайлович Коман.
Тренер — мс. зтр УРСР Анатолій Кирилович Пузач.
Воротарі: мс Юрій Сивуха (1958),)мс Віктор Юрковський (1954), Сергій Краковський (1960).
Захисники-, мсмк Валерій Зуєв (1952), змс Михайло Фоменко (1948), змс Стефан Решко (1947), мс Олександр Бережний (1957), мс Олександр Сопко (1958), Олександр Бойко (1954), Сергій Най-денко (1960), Олександр Сліпченко (1960), Віктор Каплун (1958).
Півзахисники-, змс Віктор Колотов (1949), змс Леонід Буряк (1953), змс Володимир Веремєєв (1948), мсмк Анатолій Коньков (1949), мс Андрій Чурзін (1957), мс Сергій Болтача (1958), мс Володимир Лозинський (1955), Йосип Микулинець (1960), Матвій Бо-бань (1959).
Нападаючі: змс Олег Блохін (1952), мсмк Володимир Безсонов (1958), змс Володимир Онишенко (1949),. мсмк Петро Слободян (1953), мс Олександр Хапсаліс (1957), Олег Таран (1960), мс Юрій Цимбалюк (1953), мс Сергій Малько (1953), Олександр Востриць-кий (1958), Михайло Оліференко (1960).
«Динамо» (Тбілісі)
Старший тренер —мс, зтр ГрузРСР Нодарі Парсаданович Ахал-каці.
Старший тренер з виховної роботи — мс Кахі Шалвович Асатіані.
Тренер — мс, зтр ГрузРСР Сергій Іванович Кутівадзе.
Воротарі-, мс Давид Гогія (1948), Отарій Габелія (1953).
Захисники: мс Піруз Кантеладзе (1949), Дмитро Гоголадзе (1953), Ілля Рухадзе (1959), мс Шота Хінчагашвілі (1951), мс Но-дар Хізанішвілі (1953), Георгій Чілая (1957), мс Дмитро Муджірі (1956), Тамаз Костава (1956), Таріел Дурдіадзе (1959).
Півзахисники-, мс Манучар Мачаїдзе (1949), мс Олександр Чі-вадзе (1955), мс Вахтанг Корідзе (1949), мс Гоча Мачаїдзе (1950), мс Вахтанг Копалейшвілі (1954), Аміран Мінашвілі (1957), Валерій Джебісашвілі (1956), Беслан Нанба (1959). Нестор Мумладзе (1956), Нодар Базазашвілі (1953), мс Віталій Дараселія (1957).
Нападаючі-, мсмк Володимир Гуцаев (1952), мсмк Давид Кіпіа-ні (1951), мс Реваз Челебадзе (1955), Теймураз Ебанаідзе (1957), Рамаз Шенгелія (1957), Теймураз Алексідзе (1955).
«Торпедо» (Москва)
Старший тренер — змс зтр РРФСР Валентин Козьмич Іванов.
Старший тренер з виховної роботи — мс, зтр РРФСР Юрій Васильович Золотов.
Тренер — змс Віктор Михайлович Шустиков.
Воротарі', мс Анатолій Зарапін (1947), Анатолій Бабенко (1951), Олександр Киндєєв (1960).
Захисники-, мс Володимир Бутурлакін (1950), мс Юрій Миронов (1948), мс Віктор Круглов (1956), мс Василь Жупиков (1954), мс Микола Худієв (1949), Володимир Сарайкін (1956), Юрій Се-нечкін (1957), Віктор Капаєв (1952), мс Сергій Пригода (1957), Олександр Нікітін (1960), Геннадій Салов (1960).
Півзахисники', мс Володимир Юрін (1947), мс Микола Васильєв (1957), мс Сергій Петренко (1955), мс Валерій Філатов (1950), мс Володимир Сахаров (1948), мс Володимир Сучилін (1950), Геннадій Залєтов (1958), Володимир Галайба (1960).
Нападаючі'. Юрій Ванюшкін (1956), Мс Сергій Гришин (1951), мс Євген Храбростін (1951), мс Юрій Хлопотнов (1952), мс Вадим Никонов (1948), Володимир Фомичов (1960), Ігор Подшувалов (1960), Володимир Грибанов (1958), мс Петро Я^овлєв (1952), Олексій Бровкін (1960).
«Динамо» (Москва)
Старший тренер — мс, зтр СРСР Олександр Олександрович Се-відов.
Старший тренер з виховної роботи — змс Всеволод Костянтинович Блинков.
Тренери: мс, зтр УРСР Віктор Васильович Терентьєв, мс Адамас Соломонович Голодець.
Воротарі: мсмк Володимир Пільгуй (1948), мс Микола Гонтар (1949), Сергій Бабурін (1956).
Захисники: мс Сергій Нікулін (1951), мс Анатолій Паров (1956), Олександр Бокій (1957), мсмк Олександр Бубнов (1955), мс Вадим
Лосєв (1951), мс Олександр Маховиков (1951), мс Олександр Но-виков (1955), Геннадій Шугаев (1959), Володимир Бодров (1958), Андрій Шашкін (1956).
Півзахисники: мс Андрій Якубик (1950), мсмк Олег Долматов (1948), мс Олексій Петрушин (1952), Микола Толстих (1956), мс Олександр Максименков (1952), мсмк Олександр Мінаев (1954), Олександр Фокін (1960).
Нападаючі: мс Михайло Гершкович (1948), Микола Колесов (1956), мс Володимир Казачонок (1952), мс Зубар Церетелі (1953), Олександр Старков (1955), Андрій Востриков (1957), Сергій Мойсе-ев (1959).
«Шахтар> (Донецьк)
Старший тренер — мс, зтр УРСР Володимир Максимович Сальков.
Старший тренер з виховної роботи — мс Михайло Васильович Калінін.
Тренер — мс Віктор Васильович Носов.
Воротарі: мс Юрій Дегтярьов (1948), мс Вячеслав Чанов (1951), Віктор Чанов (1959).
Захисники: мс Валерій Горбунов (1953), мс Валерій Яремченко (1947), Василь Малишев (1954), мс Віктор Кондратов (1952), мс Володимир П’яних (1951), Сергій Попович (1960), Ігор Симонов (1958), мсмк Віктор Звягінцев (1951), Олександр Варнавський (1957).
Півзахисники: мс Валерій Рудаков (1955), мс Михайло Соко-ловський (1951), мс Юрій Дудинський (1951), мс Володимир Сафо-нов (1950), Микола Латиш (1955), мс Юрій Мишин (1950), Анатолій Раденко (1959).
Нападаючі: мс Віталій Старухін (1949), мс Микола Федоренко (1955), мс Юрій Резник (1954), мс Володимир Роговський (1954), Євген Шафоростов (1957), Леонід Ткаченко (1959), Сергій Покидін (1960), Сергій Овчинников (1960).
«Локомотив» (Москва)
Старший тренер — зтр РРФСР Ігор Семенович Волчок.
Старший тренер з виховної роботи — Анатолій Ілліч Грохов-ський.
Тренери — Валерій Єфремович Карпов, мс Борис Миколайович Петров.
Воротарі: мс Валерій Самохін (1947), Володимир Дорохін (1958), Віктор Щелкунов (1958), мс Олександр Яновський (1952).
Захисники: мс Сергій Камзулін (1955), мс Володимир Ряхов-сьйий (1947), мс Сергій Никифоренко (1955), мс Олексій Овчинни-ков (1950)л Віктор Харитонов (1952), мс Микола Калайчев (1956), мс Анатолій Соловйов (1953), Володимир Комаров (1952), мс Олексій Ільїн (1958).
Півзахисники: Анатолій Шелест (1955), мс Григорій Сапожников (1950), Сергій Голубєв (1962), Олексій Харьков (1959), Леонід Г6-родецький (1960), мс Анатолій Дегтерєв (1949).
Нападаючі: мсмк Гіві Нодія (1948), мс Валерій Газзаєв (1954), мс Валерій Петраков (1958), Валерій Даниленко (1957), мс Олександр Авер’янов (1948), Євген Чижик (1957), Олександр Пискарьов (1949), Володимир Шевчук (1954), Микола Бадусов (1960), Олексій Колесников (1961).
«Чорноморець» (Одеса)
Старший тренер — мс, зтр УРСР Анатолій Федорович Зубри-цький.
Старший тренер з виховної роботи — мс Анатолій Олександрович Азаренков.
Тренер — мс Віктор Євгенович Прокопенко.
Воротарі: мс Олександр Дегтярьов (1947), Іван Жекю (1957), мс Юрій Роменський (1952).
Захисники: мс Віталій Фейдман (1949), Ігор Соколовський (1955), мс Євген Логвиненко (1949), мс Вячеслав Лещук (1952), мс Валерій Кузьмін (1947), Степан Шебі (1955), Гаврило Качур (1954), Олександр Скрипник (1958), мс Володимир Нечаєв (1950), Вячеслав Головін (1954).
Півзахисники: мс Володимир Устимчик (1952), мс Володимир Плоскина (1954), мс Сергій Жарков (1958), Андрій Карп’юк (1952), Теймураз Есебуа (1954).
Нападаючі: мс Віталій Шевченко (1951), мс Анатолій Напреєв (1950), Василь Іщак (1955), Володимир Андрієвський (1955)
«Зоря» (Ворошиловград)
Старший тренер — мс Юрій Володимирович Захаров.
Старший тренер з виховної роботи — Віктор Григорович Самко.
Тренер — мс, Анатолій Дмитрович Шакун.
Воротарі: мс Олександр Ткаченко (1947), Олександр Бирюков (1960).
Захисники: мс Володимир Малигін (1948), мс Микола Пінчук (1946), Олександр Дорофєев (1960), мс Юрій Робочий (1949),
мс Олександр Ігнатенко (1951), мс Олександр Журавльов (1945), Сергій Журавльов (1959), Олександр Свергун (1955).
Півзахисники', мс Анатолій Куксов (1949), мс Віктор Кузнецов (1949), Віктор Никитенко (1957), мс Володимир Кобзарев (1957), Анатолій Оленєв (1956), Олег Глазунов (1951), Олександр Сорока-лет (1957).
Нападаючі: Валерій Зубенко (1959), Олександр Полукаров (1959), Юрій Колесников (1956), Ігор Кирєев (1960), Ігор Гамула (1960), Валерій Шевлюк (1948), Юрій Іванов (1960).
«Зеніт» (Ленінград)
Старший тренер — мс Юрій Андрійович Морозов.
Старший тренер з виховної роботи — мс Володимир Павлович Корнєв.
Тренери — мс Павло Федорович Садирін, мс Вадим Григорович Храповицький.
Воротарі’, мс Володимир Олейник (1950), Вадим Дегтяр (1956), Борис Милевич (1959).
Захисники: мс Михайло Лохов (1948), мс Анатолій Давидов (1953), мс Володимир Голубєв (1950), мс Вячеслав Булавін (1946), Сергій Бондаренко (1955), Валерій Якимцов (1952), Микола Кри-щук (19Й8), мс Сергій Кузнецов (1950), Сергій Лобов (1957), Вячеслав Дектерев (1954), Володимир Лагойса (1954), Геннадій Ігна-тович (1959), Михайло Рускевич (1959).
Півзахисники: Валерій Лазарєв (1951), мс Олександр Дамін (1952), Олександр Бакалець (1958), мс Микола Орлов (1953), мс Вячеслав Мельников (1954), Анатолій Родіонов (1953).
Нападаючі: мс Андрій Рєдкоус (1957), Володимир Клементьєв (1956), Юрій Тимофєєв (1957), Олександр Распутін (1955), Сергій Швецов (1960), Дмитро Іванов (1959), Валерій Васін (1960).
«Арарат» (Єреван)
Старший тренер — мс, зтр СРСР Микола Олексійович Гуляєв.
Старший тренер з виховної роботи — мс Грант Йосипович Баг-дасарян.
Тренери — мс, зтр ВірмРСР Грачик Парунакович Хачманукян, зтр ВірмРСР Арутюн Оганесович Сіраканян.
Воротарі: Аветис Овсепян (1954), Едуард Багдасарян (1952), Гагик Казарян (1954), Давид Азізян (1959).
Захисники', мс Нораїр Месропян (1946), мс Санасар Геворкян (1951), мсмк Армен Саркісян (1953), Гамлет Захарян (1959), Сукіас Локіян (1960), мс Олександр Мірзоян (1951), Арам Парсаданян (1957), Артем Мовсесян (1954), Армен Азарян (1955), Ашот Хачат-рян (1959), Валерій Вирабян (1956).
Півзахисники', мс Сергій Бондаренко (1948), мс Арутюн Міна-сян (1954), мсмк Хорен Оганесян (1955), мс Сашик Керопян (1956), мс Самвел П. Петросян (1954), Альберт Акімян (1954), Ашот Саа-кян (1958), Самвел Навасардян (1958).
Нападаючі: Роберт Халайджян (1958), Самсон Хачатрян (1959), Олександр С. Петросян (1955), Андранік Хачатрян (1956), Роберт Галетян (1958), Сергій Захарян (1959).
«Дніпро» (Дніпропетровськ)
Старший тренер — мс Вадим Геннадійович Іванов.
Старший тренер з виховної роботи — мс Анатолій Олексійович Бєлолюбський.
Тренер — змс Андрій Андрійович Біба.
Воротарі: Михайло Москаленко (1953), Володимир Стрижев-ський (1953), Володимир Шатохін (1951).
Захисники: Сергій Скляр (1955), Борис Кравчук (1952), змс Володимир Трошкін (1947), мс Олександр Томах (1948), Валерій ШаЛьнєв (1949), змс Віктор Матвієнко (1948), Олександр Лисенко (1956), Олександр Черников (1959), Анатолій Дем’яненко (1959), Петро Кутузов (1955), Вячеслав Петрухін (1953), Анатолій Куцев (1959).
Півзахисники: мс Юрій Ковальов (1954), мс Юрій Соловйов (1948), мс Віктор Маслов (1949), Микола Самойленко (1954), Сергій Мотуз (1957).
' Нападаючі: Віктор Кузнецов (1961), Олександр Дрьомов (1960), Олексій Яковенко (1956), Володимир Куцев (1957), Анатолій Усен-ко (1960), Геннадій Табала (1960), мс Олег Крамаренко (1956)
«Нефтчі» (Баку)
Старший тренер—мс, зтр АзРСР Геннадій Борисович Бондаренко.
Старший тренер з виховної роботи—Гюльбала Аллахвердійович Аллахвердієв.
Тренери: мс Вагіф Михайлович Аббасов, мс Руслан Абдулла-йович Абдуллаєв.
Воротарі: Олександр Мірошников (1958), мс Сергій Крамаренко (1946), Ельхан Расулов (1960).
Захисники*, мс Рафік Кулієв (1950), Аріф Оруджев (1951), Іс-кандер Джавадов (1957), Бахтіяр Куламов (1949), Рашид Узбеков (1953), Магеррам Гасанов (1959), Асаф Намазов (1952), Валерій Огирчук (1958), .Асім Кудієв (1957), Ельхан Ісмаілов (1957), Василь Колояров (1959), Вагіф Ібрагімов (1955), Шакір Гарібов (1956).
Півзахисники', мс Алекпер Рахманов (1947), Самед Курбанов (1953), Абдугані Нурмамедов (1955), Аледдін Алекперов (1960), мс Тофік Аббасов (1949), Ігор Пономарьов (1960), Володимир Ми-* хайлевський (1959).
Нападаючі'. Фізулі Джавадов (1950), мс Микола Смольников (1949), мс Анатолій Банішевський (1946), Ельбрус Аббасов (1950), мс Рафік Алі-заде (1950), Гахраман Аліев (1959), Машалла Ахме-дов (1959), Самедача Шихларов (1955), Олександр Корман (1959).
ЦСКА
Старший тренер — змс, зтр СРСР Всеволод Михайлович Бобров.
Старший тренер з виховної роботи Володимир Михайлович Агапов.
Тренер — мс Володимир Олександрович Капличний.
Воротарі', мсмк Володимир Астаповський (1946), мс Валерій Но-виков (1957).
Захисники'. Олександр Колповський (1953), Володимир Бичек (1952), мсмк Василь Швецов (1954), мсмк Сергій Ольшанський (1948), мс Юрій Саух (1951), Леонід Николаєнко (1957), Олександр Кирюхін (1956), Сергій Ігумін (1958), Володимир Григор’єв (1954), мс Євген Александров (1952).
Півзахисники'. Олександр Тарханов (1954), мс Ігор Бичков (1958), Борис Кузнецов (1957), Вячеслав Васильєв (1956), Анатолій Коробочка (1955), Євген Дулик (1954), Віталій Михалькевич (1958).
Нападаючі', мс Юрій Чесноков (1952), мсмк Леонід Назаренко (1955), мс Павло Коваль (1957), Анатолій Ольховик (1949), мс Олексій Бєленков (1957), мс Олександр Погорєлов (1952).
«Спартак» (Москва)
Старший тренер — змс, зтр СРСР Костянтин Іванович Бєсков.
Старший тренер з виховної роботи — змс Микола Петрович Старостів.
Тренери'. Олександр Сергійович Бабичев, мс Анатолій Олександрович Коршунов.
Воротарі: мс Олександр Прохоров (1946), Рінат Дасаєв (1957), Олексій Прудников (1960).
Захисники: мсмк Вагіз Хідіятулін (1959), Олександр Сорокін (1955), Михайло Гуренков (1960), Володимир Цибін (1957), мс Володимир Букієвський (1953), мс Віктор Самохін (1956), мс Олександр Кокарєв (1954), Олег Романцев (1951).
Півзахисники: мсмк Євген Ловчев (1949), мс Євген Сидоров (1956), Олександр Лабаєв (1959), Евген Локтєв (1949), Сергій Шав-ло (1956), мс Валерій Гладилін (1951), мс Юрій Гаврилов (1953), мс Михайло Булгаков (1951).
Нападаючі: Георгій Ярцев (1948), Едуард Золотарьов (1959), Федір Ушаков (1958), Олег Кулаков (1951), мс Вадим Павленко (1955), Федір Черенков (1959), Анатолій Загребаєв (1959), Олександр Меренков (1959), Сергій Березін (1960).
«Пахтакор» (Ташкент)
Старший тренер — зтр РРФСР, зтр УзРСР Олександр Петрович Кочетков.
Старший тренер з виховної роботи — зтр УзРСР Яків Аронович Аронович.
Тренер: мс, зтр УзРСР Едгай Б^рч^ович Тазетдінов.
Воротарі: Сергій Покотилов (1950), Олег Чечетін (1949), Борис Прокоф’єв (1959), Іван Фельде (1959).
Захисники: Алім Аширов (1955), Юрій Басов (1952), мс Борис Серостанов (1949), мс Юрій Загуменних (1947), мс Анатолій Могильний (1948), Микола Куликов (1953), Вячеслав Ширін (1959), Дмитро Ромін (1959), Хусан Байметов (1960).
Півзахисники: мсмк Михайло Ан (1952), Олександр Корченов (1949), мс Володимир Курнєв (1950), Олександр Хализев (1955), Равіль Агішев (1959), мс Володимир Макаров (1947).
Нападаючі: Олег Єремєєв (1955), мс Туляган Ісаков (1949), мсмк Володимир Федоров (1955), Костянтин Баканов (1954), мс Юрій Чуркін (1952), Юрій Ковальський (1954), Костянтин Новиков (1961), Сергій Ковшов (1960), мс Ігор Григор’єв (1951).
18—19 березня (субота і неділя)
Кубок СРСР — 1/іб фіналу
25—26 березня (субота і неділя)
КАЛЕНДАР ІГОР ВИЩОЇ ЛІГИ
ерезня	Кубок СРСР — !/іб фіналу
1—2 квітня (субота і неділя)
Кубок СРСР — Чь фіналу
Перше коло 7 квітня (п'ятниця) «Дніпро» (Дніпропетровськ) — «Динамо» (Москва) 8 квітня (субота) «Кайрат» (Алма-Ата) — «Локомотив» (Москва) «Пахтакор» (Ташкент) — ЦСКА «Арарат» (Єреван) — «Зеніт» (Ленінград) «Нефтчі» (Баку) — «Торпедо» (Москва) «Динамо» (Тбілісі) — «Спартак» (Москва) «Чорноморець» (Одеса) — «Динамо» (Київ) «Шахтар» (Донецьк) — «Зоря» (Ворошиловград)
12 квітня (середа) «Кайрат» — ЦСКА «Пахтакор» — «Локомотив» «Арарат» — «Торпедо» «Нефтчі» — «Зеніт» «Динамо» Тб — «Динамо» К «Чорноморець» — «Спартак» «Дніпро» — «Зоря» «Шахтар» — «Динамо» М
16	квітня (неділя) Кубок СРСР — 1І8 фіналу
20	квітня (четвер) «Локомотив» — «Нефтчі» 21 квітня (п'ятниця) «Торпедо» — «Кайрат»
22	квітня (субота) «Зоря» — «Чорноморець» «Динамо» К — «Шахтар»
«Спартак» — «Дніпро» «Зеніт» — «Пахтакор»
23	квітня (неділя)
ЦСКА — «Арарат»
24	квітня (понеділок)
«Динамо» М — «Динамо» Тб
26	квітня (середа)
«Торпедо» — «Зеніт»
27	квітня (четвер)
ЦСКА — «Локомотив» «Шахтар» — «Дніпро» «Арарат» — «Нефтчі» «Кайрат» — «Пахтакор»
28	квітня (п'ятниця)
«Динамо» Тб — «Чорноморець» «Динамо» К — «Спартак» «Динамо» М — «Зоря»
2 травня (вівторок)
«Пахтакор» — «Арарат» «Нефтчі» — «Кайрат» «Чорноморець» — «Шахтар» «Дніпро» — «Динамо» Тб «Зоря» — «Динамо» К «Локомотив» — «Торпедо» «Зеніт» — ЦСКА
З травня (середа)
«Спартак» — «Динамо» М
7	травня (неділя)
«Нефтчі» — «Шахтар» «Торпедо» — «Спартак»
8	травня (понеділок)
«Динамо» М — «Локомотив»
9	травня (вівторок)
ЦСКА — «Зоря» «Пахтакор» — «Динамо» Тб
«Чорноморець» — «Кайрат» «Дніпро» — «Арарат» «Динамо» К — «Зеніт»
18 травня (четвер)
«Кайрат» — «Дніпро» «Арарат» — «Чорноморець» «Динамо» Тб — «Нефтчі» «Шахтар» — «Пахтакор» «Зоря» — «Торпедо» «Локомотив» — «Динамо» К «Зеніт» — «Динамо» М
19 травня (п'ятниця)
«Спартак» — ЦСКА
22	травня (понеділок) «Локомотив» — «Зеніт»
23	травня (вівторок)
«Арарат» — «Кайрат» «Нефтчі» — «Пахтакор» «Динамо» Тб — «Шахтар» «Чорноморець» — «Дніпро» «Зоря» — «Спартак» ЦСКА — «Торпедо»
24	травня (середа)
«Динамо» М — «Динамо» К
28	травня (неділя)
«Кайрат» — «Динамо» Тб «Пахтакор» — «Чорноморець» «Шахтар» — «Арарат» «Дніпро» — «Нефтчі» «Спартак» — «Локомотив» «Зеніт» — «Зоря»
29	травня (понеділок)
«Динамо» К —ЦСКА «Торпедо» — «Динамо» М
1	червня (четвер)
«Локомотив» — «Дніпро»
2	червня (п'ятниця) «Торпедо» — «Динамо» Тб
З червня (субота) «Кайрат» — «Динамо» М «Пахтакор» — «Зоря» «Арарат» — «Динамо» К «Нефтчі» — «Спартак» ЦСКА — «Шахтар» «Зеніт» — «Чорноморець»
7 червня (середа).
Кубок СРСР — 74 фіналу
11 червня (неділя) «Динамо» Тб — «Зеніт» «Чорноморець» — «Торпедо» «Шахтар» — «Локомотив» «Дніпро» — ЦСКА «Зоря» — «Кайрат» «Динамо» К — «Нефтчі» «Спартак» — «Арарат»
12 червня (понеділок) «Динамо» М — «Пахтакор»
16	червня (п'ятниця) «Торпедо» — «Пахтакор»
17	червня (субота)
«Кайрат» — «Шахтар» «Арарат» — «Динамо» Тб «Зоря» — «Локомотив» «Динамо» К — «Дніпро» «Динамо» М — «Чорноморець» «Зеніт» — «Спартак»
18	червня (неділя) ЦСКА — «Нефтчі»
21 червня (середа) Кубок СРСР — 74 фіналу
25	червня (неділя) «Локомотив» — «Чорноморець»
26	червня (понеділок)
«Зеніт» — «Дніпро» «Торпедо» — «Шахтар» «Кайрат» — «Динамо» К «Пахтакор» — «Спартак» «Арарат» — «Динамо» М «Нефтчі» — «Зоря»
27	червня (вівторок) ЦСКА — «Динамо» Тб
ЗО червня (п'ятниця) «Спартак» — «Кайрат»
1 липня (субота)
«Динамо» Тб — «Локомотив» «Шахтар» — «Зеніт» «Дніпро» — «Торпедо» «Зоря» — «Арарат» «Динамо» К — «Пахтакор» «Динамо» АІ — «Нефтчі» «Чорноморець» — ЦСКА
5	липня (середа)
Кубок СРСР — 7г фіналу
8	липня (субота) «Локомотив» — «Арарат»
9	липня (неділя) «Пахтакор» — «Дніпро» «Нефтчі» — «Чорноморець» «Динамо» Тб — «Зоря» «Динамо» К — «Торпедо» «Зеніт» — «Кайрат» «Динамо» М — ЦСКА
10	липня (понеділок) «Спартак» — «Шахтар»
Друге коло
14	липня (п'ятниця) «Торпедо» — «Локомотив»
15	липня (субота)
«Кайрат» — «Нефтчі» «Арарат» — «Пахтакор» «Динамо» Тб — «Дніпро» «Шахтар» — «Чорноморець» «Динамо» К — «Зоря» «Динамо» М — «Спартак»
16	липня (неділя)
ЦСКА — «Зеніт»
19	липня (середа)
Кубок СРСР — 7г фіналу
20	липня (четвер)
«Локомотив» — ЦСКА
22	липня (субота)
«Пахтакор» — «Кайрат» «Нефтчі» — «Арарат» «Чорноморець — «Динамо» Тб «Дніпро» — «Шахтар» «Зоря» — «Динамо» М «Спартак» — «Торпедо» «Зеніт» — «Динамо» К
28 липня (п'ятниця)
ЦСКА — «Пахтакор»
29 липня (субота)
«Торпедо» — «Нефтчі» «Чорноморець» — «Зоря» «Зеніт» — «Арарат» «Дніпро» — «Спартак»
ЗО липня (неділя)
«Локомотив» — «Кайрат» «Динамо» Тб — «Динамо» М «Шахтар» — «Динамо» К
2 серпня (середа)
«Пахтакор» — «Торпедо» «Спартак» — «Зеніт» «Арарат» — ЦСКА
З серпня (четвер) «Динамо» М — «Дніпро» «Нефтчі» — «Локомотив» «Кайрат» — Чорноморець» «Динамо» К— «Динамо» Тб «Зоря» — «Шахтар»
6	серпня (неділя) «Торпедо» — «Арарат»
7	серпня (понеділок) ЦСКА — «Динамо» М «Дніпро» — «Динамо» К «Чорноморець» — «Пахтакор» «Зеніт» — «Нефтчі» «Шахтар» — «Спартак» «Динамо» Тб — «Кайрат»
8	серпня (вівторок) «Локомотив» — «Зоря»
12	серпня (субота) Кубок СРСР — фінал
20	серпня (неділя) «Торпедо» — «Динамо» К «Динамо» Тб — «Пахтакор»
21	серпня (понеділок) «Динамо» М — «Шахтар»
22	серпня (вівторок) ЦСКА — «Спартак»
25	серпня (п’ятниця) «Динамо» М — «Торпедо»
26	серпня (субота)
«Кайрат» — «Дніпро» «Пахтакор — «Нефтчі» «Чорноморець» — «Арарат» «Шахтар» — «Динамо» Тб «Зоря» — «Зеніт» ЦСКА — «Динамо» К
27	серпня (неділя)
«Локомотив» — «Спартак»
1	вересня (п’ятниця)
«Торпедо» — ЦСКА
«Динамо» К — «Динамо» М «Нефтчі» — «Динамо» Тб «Пахтакор» — «Шахтар» «Арарат» — «Локомотив»
2	вересня (субота)
«Кайрат — «Зеніт» «Дніпро» — «Чорноморець» «Спартак» — «Зоря»
10	вересня (неділя)
«Кайрат» — «Арарат» «Чорноморець» — «Нефтчі» «Зоря» — «Дніпро» «Зеніт» — «Локомотив»
23	вересня (субота)
«Кайрат» — «Торпедо» «Пахтакор» — «Зеніт» «Арарат» — «Дніпро» «Шахтар» — «Нефтчі» «Спартак» — «Динамо» Тб «Зоря» — ЦСКА
«Динамо» К — «Чорноморець»
24	вересня (неділя)
«Локомотив» — «Динамо» М
29 вересня (п’ятниця)
«Динамо» М — «Зеніт»
ЗО вересня (субота)
«Торпедо» — «Зоря»
«Динамо» Тб — «Арарат»
«Динамо» К — «Локомотив» «Нефтчі» — ЦСКА «Шахтар» — «Кайрат» «Дніпро» — «Пахтакор»
1 жовтня (неділя)
«Спартак» — «Чорноморець»
14	жовтня (субота)
«Локомотив» — «Пахтакор»
15	жовтня (неділя)
«Арарат» — «Шахтар» «Нефтчі» — «Дніпро» «Зоря» — «Динамо» Тб «Спартак» — «Динамо» К «Зеніт» — «Торпедо» «Чорноморець» — «Динамо» М
16	жовтня (понеділок)
ЦСКА — «Кайрат»
21	жовтня (субота)
«Локомотив» — «Шахтар»
22	жовтня (неділя)
«Спартак» — «Нефтчі» «Кайрат» — «Зоря» «Пахтакор» — «Динамо» М «Дніпро» — «Зеніт»
23	жовтня (понеділок)
«Торпедо» Чорноморець» «Динамо» К — «Арарат» «Динамо» Тб — ЦСКА
27	жовтня (п'ятниця)
«Нефтчі» — «Динамо» К «Шахтар» — «Торпедо» «Зеніт» — «Динамо» Тб
28	жовтня (субота)
«Динамо» М — «Кайрат» «Арарат» — «Спартак» «Чорноморець» — «Локомотив» «Зоря» — «Пахтакор»
29	жовтня (неділя)
ЦСКА — «Дніпро»
2	листопада (четвер) «Спартак» — «Пахтакор»
З листопада (п'ятниця) ЦСКА — «Чорноморець»
4	листопада (субота)
«Динамо» М — «Арарат»
5	листопада (неділя)
«Локомотив» — «Динамо» Тб «Зоря» — «Нефтчі» «Зеніт» — «Шахтар»
6	листопада (понеділок)
«Торпедо» — «Дніпро» «Динамо» К — «Кайрат»
11 листопада (субота)
«Кайрат» — «Спартак» «Пахтакор» — «Динамо» К «Арарат» — «Зоря» «Нефтчі» — «Динамо» М «Динамо» Тб — «Торпедо» «Чорноморець» — «Зеніт» «Шахтар» — ЦСКА «Дніпро» — «Локомотив»
Примітка: ігри проводяться на полях команд, названих першими.
СКЛАДИ УКРАЇНСЬКИХ КОМАНД ПЕРШОЇ ЛІГИ «Карпати» (Львів)
Старший тренер — мс, зтр УРСР Ернест Ервінович Юст.
Старший тренер з виховної роботи — Ісмаїл Сабірович Янбуктін.
Тренер—мс Борис Андрійович Россихін.
Воротарі: Олексій Швойницький (1956), Емеріх Майорош (1954), Сергій Страшненко (1953).
Захисники: Олег Родій (1956), мс Віктор Никитюк (1954), мс Юрій Бондаренко (1949), Юрій Суслопаров (1958), Віталій Щер-бей (1955), мс Федір Чорба (1946), Роман Риф’як (1952).
Півзахисники: Анатолій Саулевич (1959), мс Лев Броварський (1948), мс Андрій Баль (1958), мс Юрій Дубровний (1954), Степан Юрчишин (1957), Юрій Сафронов (1956).
Нападаючі: мс Едуард Козинкевич (1949), мс Володимир Дани-люк (1947), мс Григорій Батич (1958).
«Таврія» (Сімферополь)
Старший тренер — мс Борис Олексійович Батанов.
Старший тренер з виховної роботи — зтр УРСР Анатолій Миколайович Заяєв.
Тренер — мс Володимир Вікторович Дерябін.
Воротарі: Володимир Занін (1949), Єгор Мєдников (1949).
Захисники: Олег Жилін (1947), Володимир Туховський (1949), Олександр Умрихін (1957), Володимир Лущенко (1949), Валерій Авдиш (1949), Вячеслав Дєд (1961).
Півзахисники: Євген Король (1947), Олег Серебрянський (1955), Анатолій Сироватський (1957), Юрій Аджем (1953), Петро Карлов (1951), Андрій Черемисін (1947).
Нападаючі: Микола Климов (1947), Костянтин Панчик (1952), Сергій Каталімов (1955), Олександр Муха (1952), Сергій Бєглецов (1960), Юрій Ткачук (1961).
«Спартак» (Івано-Франківськ)
Старший тренер — мс Віктор Трохимович Фомін.
Старший тренер з виховної роботи — Микола Михайлович Юр-ченко.
Тренер — Борис Миколайович Стрєльцов.
Воротарі: мс Тарас Білей (1948), Віктор Балашов (1950).
Захисники: Олександр Єгурнов (1952), Петро Кушлик (1951), Богдан Копитчак (1947), Степан Крупей (1951), Михайло Погорелко (1951), Сергій Матухно (1958).
Півзахисники: Ігор Дирів (1948), Ярослав Кикоть (1949), Володимир Мукомелов (1951), Володимир Синельник (1956), Віктор Су-хенко (1960), мс Роман Покора (1948), Ігор Юрченко (1960).
Нападаючі: Богдан Дебенко (1960), Володимир Мельниченко (1953), Микола Пристай (1954), Юрій Подпалюк (1952), Володимир Соловйов (1956).
«Металург» (Запоріжжя)
Старший тренер — мс, зтр РРФСР Йосип Йосипович Беца.
Старший тренер з виховної роботи — мс Григорій Семенович Вуль.
Воротарі: Анатолій Семикопенко (1951), Олексій Рудика (1959), Олександр Дзедевич (1960).
Захисники: Олександр Рудика (1959), мс Віталій Денеж (1949), Володимир Атаманюк (1955), Костянтин Герчинов (1952), Володимир Бондаренко (1954), Владислав Іщенко (1950), Валерій Словак (1946), Олександр Захарченко (1960).
Півзахисники'. Віктор Аношин (1951), Іван Шангін (1955), Володимир Ходус (1952), Олександр Горбик (1954), Едуард Тимощенко (1953), Ігор Кузьменко (1960).
Нападаючі: Олександр Смирнов (1956), Георгій Колядюк (1954), Юрій Петров (1952), Олександр Барков (1957).
СКА (Одеса)
Старший тренер — мс Володимир Костянтинович Шемельов.
Старший тренер з виховної роботи — мс Валентин Павлович Ге-расимов.
Тренер — Володимир Францович Галицький.
Воротарі: мс Олексій Нефьодов (1948), Ігор Осташенков (1956).
Захисники: Сергій Павленко (1951), Мераб Ніколаїшвілі (1954), Петро Чилібі (1955), Володимир Смаровоз (1956), Ігор Буланкін (1958), Михайло Жуков (1957), Олег Сич (1960).
Півзахисники: Леонід Барановський (1953), Сергій Марусін (1958), Леонід Малий (1955), Сергій Бондар (1959).
Нападаючі: мс Ігор Іваненко (1948), Володимир Малий (1955), Вячеслав Івін (1954), Сергій Коновенко (1961).
КАЛЕНДАР ІГОР ПЕРШОЇ ЛІГИ
9 квітня (неділя)
«Торпедо» (Кутаїсі) — «Динамо» (Ленінград)
СКА (Ростов-на-Дону) — «Шинник» (Ярославль)
«Таврія» (Сімферополь) — «Жальгіріс» (Вільнюс)
«Металург» (Запоріжжя) — «Динамо» (Мінськ)
«Терек» (Грозний) — «Урал-маш» (Сверловськ)
«Спартак» (Орджонікідзе) — «Кузбас» (Кемерово)
«Памір» (Душанбе) — «Кубань» (Краснодар)
«Колхозчі» (Ашхабад) — Крила Рад» (Куйбишев)
«Ністру» (Кишинів) — «Спартак» (Івано-Франківськ)
«Карпати» (Львів) — СКА (Одеса)
13 квітня (четвер)
«Торпедо» — «Шинник» СКА Р — «Динамо» Л «Таврія» — «Динамо» Мн «Металург» — «Жальгіріс» «Терек» — «Кузбас» «Спартак» Ор — «Уралмаш» «Памір» — «Крила Рад» «Колхозчі» — «Кубань»
20 квітня (четвер)
«Динамо» Мн — «Спартак» Ор «Жальгіріс» — «Терек» «Карпати» — «Металург» «Спартак» Ів.-Ф — «Таврія» «Кубань» — «Уралмаш» «Динамо» Л — «Памір» «Шинник» — «Колхозчі» СКА Од —СКА Р «Ністру» — «Торпедо» «Крила Рад» — «Кузбас»
24 квітня (понеділок)
«Динамо» Мн — «Терек» «Жальгіріс» — «Спартак» Ор «Карпати» — «Таврія» «Спартак» Ів.-Ф — «Металург» «Динамо» Л — «Колхозчі» «Шинник» — «Памір» СКА Од — «Торпедо» СКА Р — «Ністру» «Уралмаш» — «Крила Рад»
28 квітня (п'ятниця)
«Торпедо» — «Спартак» Ів.-Ф СКА Р — «Карпати» «Терек» — «Динамо» Л «Спартак» Ор — «Шинник» «Памір» — «Жальгіріс» «Колхозчі» — «Динамо» Мн «Таврія» —СКА Од «Металург» — «Ністру» «Кузбас» — «Уралмаш» «Крила Рад» — «Кубань»
2 травня (вівторок)
«Таврія» — «Ністру» «Торпедо» — «Карпати» СКА Р — «Спартак» Ів.-Ф «Терек» — «Шинник» «Спартак» Ор — «Динамо» Л «Памір» — «Динамо» Мн «Колхозчі» — «Жальгіріс» «Кубань» — «Кузбас» «Металург» — СКА Од
7 травня (неділя)
«Ністру» — «Карпати» «Кузбас» — «Колхозчі» «Уралмаш» — «Памір» «Крила Рад» — «Спартак» Ор «Кубань» — «Терек» «Шинник» — «Металург» «Динамо» Л — «Таврія» «Жальгіріс» — «Торпедо»
«Динамо» Мн — СКА Р «Спартак» Ів.-Ф — СКА Од
11 травня (четвер)
«Кузбас» — «Памір» «Уралмаш» — «Колхозчі» «Крила Рад» — «Терек» «Кубань» — «Спартак» Ор «Шинник» — «Таврія» «Динамо» Л — «Металург» «Динамо» Мн — «Торпедо» «Жальгіріс» — СКА Р СКА Од — «Ністру» «Карпати» — «Спартак» Ів.-Ф
16 травня (вівторок)
«Кузбас» — «Динамо» Л «Уралмаш» — «Шинник» «Крила Рад» — «Жальгіріс» «Кубань» — «Динамо» Мн «Терек» — «Спартак» Ів.-Ф «Спартак» Ор — «Карпати» «Памір» — «Ністру» «Колхозчі» — СКА Од «Торпедо» — «Металург» СКА Р — «Таврія»
20 травня (вівторок)
«Кузбас» — «Шинник» «Уралмаш» — «Динамо» Л «Крила Рад» — «Динамо» Мн «Кубань» — «Жальгіріс» «Терек» — «Карпати» «Спартак» Ор — «Спартак» Ів.-Ф
«Памір» — СКА Од «Колхозчі» — «Ністру» «Таврія» — «Торпедо»
25 травня (четвер)
«Металург» — СКА Р «Шинник» — «Кубань» «Динамо» Л — «Крила Рад» «Динамо» Мн — «Уралмаш» «Жальгіріс» — «Кузбас»
«Ністру» — «Спартак» Ор СКА Од — «Терек» «Карпати» — «Колхозчі» «Спартак» Ів.-Ф — «Памір»
29 травня (понеділок) «Шинник» — «Крила Рад» «Динамо» Л — «Кубань» «Динамо» Мн — «Кузбас» «Жальгіріс» — «Уралмаш» «Ністру» — «Терек» СКА Од — «Спартак» Ор «Карпати» — «Памір» «Спартак» Ів.-Ф — «Колхозчі» «Таврія» — «Металург» «Торпедо» — СКА Р
2 червня (п’ятниця) «Кузбас» — «Спартак» Ів.-Ф «Уралмаш» — «Карпати» «Крила Рад» — СКА Од «Кубань» — «Ністру» «Терек» — СКА Р «Спартак» Ор — «Торпедо» «Памір» — «Металург» «Колхозчі» — «Таврія» «Динамо» Л — «Шинник» «Жальгіріс» — «Динамо» Мн
6 червня (вівторок) «Кузбас» — «Карпати» «Уралмаш» — «Спартак» Ів.-Ф «Крила Рад» — «Ністру» «Кубань» — СКА Од «Терек» — «Торпедо» «Памір» — «Таврія»
7 червня (середа) «Металург» — «Колхозчі» СКА Р — «Спартак» Ор
12 червня (понеділок)
«Ністру» — «Уралмаш» СКА Од — «Кузбас» «Карпати» — «Кубань»
«Спартак» Ів.-Ф — «Крила Рад»
«Торпедо» — «Памір» СКА Р — «Колхозчі» «Таврія»— «Спартак» Ор «Металург» — «Терек» «Динамо» Л — «Жальгіріс»
16 червня (п'ятниця)
«Ністру» — «Кузбас» СКА Од —«Уралмаш» «Карпати» — «Крила Рад» «Спартак» Ів.-Ф — «Кубань» «Торпедо» — «Колхозчі» «Памір» — СКА Р «Таврія» — «Терек» «Металург» — «Спартак» Ор «Шинник» — «Жальгіріс» «Динамо» Мн — «Динамо» Л
20 червня (вівторок)
«Таврія» — «Кубань» «Металург» — «Крила Рад» «Кузбас» — «Торпедо» «Уралмаш» — СКА Р «Ністру» — «Динамо» Л СКА Од — «Жальгіріс» «Карпати» — «Шинник» «Спартак» Ів.-Ф — «Динамо» Мн «Спартак» Ор — «Терек»
24 червня (субота)
«Кузбас» — «Металург» «Уралмаш» — «Торпедо» «Динамо» Мн — «Ністру» СКА Од — «Динамо» Л «Спартак» Ів.-Ф — «Шинник» «Крила Рад» — «Таврія» «Жальгіріс» — «Карпати» «Кубань» —СКА Р «Колхозчі» — «Памір»
28 червня (середа)
«Кузбас» — «Таврія» «Уралмаш» — «Металург»
«Кубань» — «Торпедо» СКА Р — «Крила Рад» «Шинник» — «Ністру» «Динамо» Л — «Карпати» «Динамо» Мн — СКА Од «Жальгіріс» — «Спартак» Ів.-Ф «Терек» — «Колхозчі» «Спартак» Ор — «Памір»
2 липня (неділя)
СКА Р — «Кузбас» «Таврія» — «Уралмаш» «Торпедо» — «Крила Рад» «Металург» — «Кубань» «Шинник» — СКА Од «Динамо» Л — «Спартак» Ів.-Ф «Ністру» — «Жальгіріс» «Карпати» — «Динамо» Мн «Памір» — «Терек» «Колхозчі» — «Спартак» Ор
7 липня (п'ятниця) «Жальгіріс» — «Памір» «Динамо» Мн — «Колхозчі»
11 липня (вівторок) «Жальгіріс» — «Колхозчі» «Динамо» Мн — «Памір»
23 липня (неділя) «Шинник» — «Спартак» Ор «Динамо» Л — «Терек» «Ністру» — «Таврія» «Карпати» — СКА Р «Спартак» Ів.-Ф — «Торпедо» «Кузбас» — «Кубань» «Крила Рад» — «Уралмаш» СКА Од — «Металург»
27 липня (четвер)
«Шинник» — «Терек» «Динамо» Л — «Спартак» Ор «Ністру» — «Металург» СКА Од — «Таврія» «Карпати» — «Торпедо»
«Спартак» — Ів.-Ф — СКА Р «Кузбас» — «Крила Рад» «Уралмаш» — «Кубань»
/ серпня (вівторок)
«Кузбас» — «Динамо» Мн «Уралмаш» — «Жальгіріс» «Крила Рад» — «Динамо» Л «Кубань» — «Шинник» «Терек» — СКА Од «Спартак» Ор — «Ністру» «Памір» — «Спартак» Ів.-Ф «Колхозчі» — «Карпати» «Металург» — «Торпедо» «Таврія» — СКА Р
5 серпня (субота)
«Кузбас» — «Жальгіріс» «Уралмаш» — «Динамо» Мн «Крила Рад» — «Шинник» «Кубань» — «Динамо» Л «Терек» — «Ністру» «Спартак» Ор — СКА Од «Памір» — «Карпати» «Колхозчі» — «Спартак» Ів.-Ф СКА Р — «Металург»
9 серпня (середа) «Шинник» — «Динамо» Мн
ІЗ серпня (неділя)
«Шинник» — «Уралмаш» «Динамо» Л — «Кузбас» «Динамо» Мн — «Кубань» «Жальгіріс» — «Крила Рад» «Ністру» — «Колхозчі» СКА Од — «Памір» «Карпати» — «Спартак» Ор «Спартак» Ів.-Ф — «Терек» «Торпедо» — «Таврія»
17 серпня (четвер)
«Шинник» — «Кузбас» «Динамо» Л — «Уралмаш» «Динамо» Мн — «Крила Рад»
«Жальгіріс» — «Кубань» «Ністру» — «Памір» СКА Од — «Колхозчі» «Карпати» — «Терек» «Спартак» Ів.-Ф — «Спартак» Ор СКА Р — «Торпедо» «Металург» — «Таврія»
22	серпня (вівторок)
«Терек» — «Жальгіріс» «Спартак» Ор — «Динамо» Мн «Памір» — «Динамо» Л «Колхозчі» — «Шинник» «Уралмаш» — «Кузбас» «Кубань» — «Крила Рад»
23	серпня (середа)
«Торпедо» — «Ністру» СКА Р — СКА Од «Таврія» — «Спартак» Ів.-Ф «Металург» — «Карпати»
26	серпня (субота)
«Терек» — «Динамо» Мн «Спартак» Ор — «Жальгіріс» «Памір» — «Шинник» «Колхозчі» — «Динамо» Л
27	серпня (неділя)
«Торпедо» — СКА Од «Ністру» —СКА Р «Таврія» — «Карпати» «Металург» — «Спартак» Ів.-Ф 31 серпня (четвер)
«Кузбас» — «Спартак» Ор «Уралмаш» — «Терек» «Крила Рад» — «Колхозчі» «Кубань» — «Памір» «Шинник» — СКА Р «Динамо» Л — «Торпедо» «Динамо» Мн — «Металург» «Жальгіріс» — «Таврія»
«Спартак» Ів.-Ф — «Ністру» СКА Од — «Карпати»
4 вересня (понеділок)
«Уралмаш» — «Спартак» Ор «Кузбас» — «Терек» «Крила Рад» — «Памір» «Кубань» — «Колхозчі» «Шинник» — «Торпедо» «Динамо» Л — СКА Р «Динамо» Мн — «Таврія» «Жальгіріс» — «Металург» СКА Од — «Спартак» Ів.-Ф «Карпати» — «Ністру»
21 вересня (четвер)
«Торпедо» — «Жальгіріс» СКА Р — «Динамо» Мн «Таврія» — «Динамо» Л «Металург» — «Шинник» «Терек» — «Кубань» «Спартак» Ор — «Крила Рад» «Памір» — «Уралмаш» «Колхозчі» — «Кузбас» «Ністру» — СКА Од «Спартак» Ів.-Ф — «Карпати»
25 вересня (понеділок)
«Торпедо» — «Динамо» Мн СКА Р — «Жальгіріс» «Таврія» — «Шинник» «Металург» — «Динамо» Л «Терек» — «Крила Рад» «Спартак» Ор — «Кубань» «Памір» — «Кузбас» «Колхозчі» — «Уралмаш»
29 вересня (п'ятниця)
«Кузбас» — СКА Од «Уралмаш» — «Ністру» «Крила Рад» — «Спартак» Ів.-Ф
«Кубань» — «Карпати» «Терек» — «Таврія»
«Спартак» Ор — СКА Р «Памір» — «Торпедо» «Колхозчі» — «Металург» «Шинник» — «Динамо» Л
З жовтня (вівторок)
«Кузбас» — «Ністру» «Уралмаш» — СКА Од «Крила Рад» — «Карпати» «Кубань» — «Спартак» Ів.-Ф «Терек» — «Металург» «Спартак» Ор — «Таврія» «Колхозчі» — «Торпедо» СКА Р —«Памір» «Динамо» Мн — «Жальгіріс»
8 жовтня (неділя)
«Ністру» — «Кубань» СКА Од — «Крила Рад» «Карпати» — «Уралмаш» «Спартак» Ів.-Ф — «Кузбас» «Торпедо» — «Спартак» Ор СКА Р — «Терек» «Таврія» — «Колхозчі» «Металург» — «Памір» «Динамо» Л — «Динамо» Мн «Жальгіріс» — «Шинник»
12 жовтня (четвер)
«Ністру» — «Крила Рад» СКА Од —«Кубань» «Карпати» — «Кузбас» «Спартак» Ів.-Ф — «Уралмаш» «Торпедо» — «Терек» «Колхозчі» — СКА Р «Таврія» — «Памір» «Спартак» Ор — «Металург» «Жальгіріс» — «Динамо» Л «Динамо» Мн — «Шинник»
17 жовтня (вівторок)
«Кузбас» — СКА Р «Уралмаш» — «Таврія»
«Крила Рад» — «Торпедо» «Кубань» — «Металург» «Шинник» — «Карпати» «Динамо» Л — «Ністру» «Терек» — «Спартак» Ор СКА Од — «Динамо» Мн «Спартак» Ів.-Ф — «Жальгіріс»
21 жовтня (субота)
«Ністру» — «Динамо» Мн «Карпати» — «Жальгіріс»
26 жовтня (четвер)
«Шинник» — «Спартак» Ів.-Ф «Динамо» Л — СКА Од «Торпедо» — «Кубань» СКА Р — «Уралмаш» «Таврія» — «Крила Рад» «Металург» — «Кузбас» «Памір» — «Колхозчі»
ЗО жовтня (понеділок)
«Торпедо» — «Уралмаш» СКА Р — «Кубань» «Таврія» — «Кузбас» «Крила Рад» — «Металург» «Динамо» Мн — «Спартак» Ів-Ф «Жальгіріс» — СКА Од «Ністру» — «Шинник» «Карпати» — «Динамо» Л «Памір» — «Спартак» Ор «Колхозчі» — «Терек»
З листопада (п’ятниця)
«Торпедо» — «Кузбас» «Крила Рад» — СКА Р «Кубань» — «Таврія» «Металург» — «Уралмаш» «Динамо» Мн — «Карпати» «Жальгіріс» — «Ністру» СКА Од — «Шинник» «Спартак» Ів.-Ф — «Динамо» Л «Терек» — «Памір» «Спартак» Ор — «Колхозчі»
ЗМІСТ
Новий сезон — нові надії З
Головний аргумент — результат 4
Кубковий авторитет «Динамо» 7
Росте надійна зміна 8
Призи великого футболу 9 33 і 22	11
Класифікація арбітрів 13
Найкращі футболісти країни 13
Уперше на п’єдесталі 14
Відродження авторитету 15
Пристрасть — на все життя 16
Перші в першому 17
Масові змагання 19
Стимул для бомбардирів 21
Підсумкові таблиці чемпіонатів СРСР 24
Футбольна Європа ЗО
Назустріч XI чемпіонату світу 35
Вдома і за рубежем 39
Склади команд вищої ліги 43
Календар ігор вищої ліги 50
Склади українських команд першої ліги 56
Календар ігор першої ліги 58
і К;	Команди	1	2	3		5	6	7	8
1	„Динамо" К								
2	„Динамо" Тб								
3	„Торпедо"								
4	„Динамо" М				У///				
5	„Шахтар"								
6	„ЛокомотиО"						О		
7	„ Чорноморець"								
8	„Кайрат"								
3	„Зоря"								
10	„Зеніт"								
11	„Драрат"								
12	„Дніпро"								
13	„Нефтчі"								
/4	ЦСКН								
/5	„Спартак"								
10	„Пахтакор"								
	9	10	11	12	13	/4	15	15	В	Н	П	Мячі	0
													
													
													
													
													
													
													
													
													
		/////											
			////^										
•ч				лУ//									
													
													
							У///						
													
С о с т а в и т е л и Виктор Петрович Бранлщкий Георгий Ефимович Кузьмин
ФУТБОЛ-78
Справочник-календарь
(На украинском язьіке)
Редактор Ю. П. Шелуха Оформлення художника Е. О. Ільницького Художній редактор О. І. Яцун Технічний редактор Л. О. Запольська Коректори Т. І. Черниш, А. О, Гаврюїиина
Інформ. бланк № 858.
Здано до складання 02.03.78. Підписано до друку 12.04.78. БФ 09^37 Формат 70Х108‘/з2. Папір маш. крейдяний. Гарн. літ. Друк. вис. Умови, друк. ірк. 2 8. Обл.-видави. арк. 3,46. Тираж 150 000. Замовл. 8—713. Ціна 15 КчЯї.
Видавництво «Здоров’я», 252021, м. Київ-21 вул. Кірова, 7. Головне п'дприемство республіканського вироС	.ння «Поліграфкии-
га» Держкомвидаву	252057,	^вженка, 3.